Техногенна безпека при роботСЦ з добривами в сСЦльськогосподарському виробництвСЦ

дипломная работа: Ботаника и сельское хоз-во

Документы: [1]   Word-160436.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

ЧернСЦгСЦвський державний педагогСЦчний унСЦверситет СЦменСЦ Т.Г. Шевченка

ХСЦмСЦко-бСЦологСЦчний факультет

Кафедра екологСЦСЧ та техногенноСЧ безпеки






Дипломна робота

Техногенна безпека при роботСЦ з добривами в сСЦльськогосподарському виробництвСЦ

СпецСЦальнСЦсть 7.070801. ЕкологСЦя та охорона навколишнього середовища

(заочна форма навчання)



Виконав студент

Юрков АндрСЦй СергСЦйович

Науковий керСЦвник:

к.с-г.н., доц. кафедри екологСЦСЧ та

техногенноСЧ безпеки

Мачульський Г.М.





ЧернСЦгСЦв - 2008

ЗмСЦст


Вступ

1. МСЦнеральнСЦ добрива та СЧх вплив на довкСЦлля

1.1 "астивостСЦ мСЦнеральних добрив

1.2 АзотнСЦ добрива

1.3 ФосфорнСЦ добрива

1.4 КалСЦйнСЦ добрива

1.5 МСЦкродобрива

2. ОрганСЦчнСЦ добрива

2.1 ХСЦмСЦчний склад та умови зберСЦгання

2.2 Використання соломи

2.3 Зелене добриво

3. ТехнологСЦя пСЦдготовки СЦ система машин для внесення органСЦчних та мСЦнеральних добрив

3.1 АгротехнСЦчнСЦ вимоги до внесення органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив

3.2 Умови та заходи безпеки при зберСЦганнСЦ добрив

3.3 ТехнологСЦя механСЦзованих робСЦт пСЦд час зберСЦгання, транспортування СЦ внесення органСЦчних та мСЦнеральних добрив

4. Використання добрив та охорона навколишнього природного середовища

4.1 Заходи безпеки при роботСЦ з добривами

4.2 Зв`язок мСЦж пСЦдвищенням концентрацСЦСЧ важких металСЦв у грунтСЦ з викорстаням мСЦнеральних добрив

4.3 Забруднення оточуючого середовища компонентами мСЦнерального живлення рослин

4.4 Причини забруднення сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ компонентами органСЦчних добрив та заходи забезпечення СЧСЧ техногенно-екологчноСЧ безпеки

Висновки

Список використаних джерел

Вступ


АктуальнСЦсть. Охорона навколишнього середовища СФ одним СЦз важливих завдань працСЦвникСЦв сСЦльського господарства.

РЖнтенсифСЦкацСЦя виробництва, широке впровадження СЦнтенсивних технологСЦй вирощування сСЦльськогосподарських культур, використання в пСЦдвищених нормах органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив, пестицидСЦв та СЦнших хСЦмСЦчних засобСЦв порушують природнСЦ умови СЦ забруднюють навколишнСФ середовище. НаявнСЦсть у мСЦнеральних добривах рСЦзних токсичних домСЦшок, незадовСЦльна СЧх якСЦсть, а також можливСЦ порушення технологСЦСЧ використання можуть призвести до серйозних негативних наслСЦдкСЦв. Тому збереження в чистотСЦ навколишнього середовища набуваСФ важливого державного значення.

В УкраСЧнСЦ створено МСЦнСЦстерство охорони навколишнього природного середовища та ядерноСЧ безпеки, на яке покладено функцСЦСЧ комплексного керування природоохоронною дСЦяльнСЦстю, контролю за використанням СЦ охороною земель, вод, повСЦтря, рослинного СЦ тваринного свСЦту, корисних копалин, проведення економСЦчноСЧ експертизи, розмСЦщення продуктивних сил СЦ галузей народного господарства, пропаганди екологСЦчних знань. КрСЦм того, звертаСФться увага на виховання у населення високоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ за збереження СЦ примноження природних багатств, бережливе СЧх використання.

Серед хСЦмСЦчних засобСЦв СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ землеробства, пСЦдвищення його продуктивностСЦ й ефективностСЦ головними як по масштабах, так СЦ за економСЦчними результатами СФ мСЦнеральнСЦ добрива. В даний час агрохСЦмСЦчна наука нараховуСФ значну кСЦлькСЦсть фундаментальних розробок, упровадження яких з урахуванням грунтово-клСЦматичних умов СЦ особливостей агротехнСЦки створюСФ необхСЦднСЦ передумови для пСЦдвищення родючостСЦ ТСрунтСЦв СЦ одержання високих стСЦйких врожаСЧв належноСЧ якостСЦ при збереженнСЦ СЦ полСЦпшеннСЦ навколишнього середовища.

Предмет дослСЦдження - мСЦнеральнСЦ добрива.

Об`СФкт дослСЦдження - заходи щодо мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ впливу на навколишнСФ середовище при застосуваннСЦ мСЦнеральних добрив.

Метою нашоСЧ роботи СФ дослСЦдження техногенноСЧ безпеки при роботСЦ з добривами у сСЦльськогосподарському виробництвСЦ.

Основними завданнями роботи СФ наступнСЦ:

  1. дати характеристику мСЦнеральних добрив;
  2. розглянути особливостСЦ застосування органСЦчних добрив;
  3. проаналСЦзувати технологСЦю пСЦдготовки СЦ систему машин для внесення органСЦчних та мСЦнеральних добрив;
  4. проаналСЦзувати екологСЦчнСЦ наслСЦдки щодо навантаження на природне середовище при використаннСЦ добрив.

Практична значимСЦсть: поСЦнформованСЦсть про наслСЦдки нерацСЦонального використання мСЦнеральних добрив та розробка нових технологСЦчних схем внесення мСЦнеральних добрив сприяСФ одержанню найбСЦльш високих врожаСЧв. Тому дана тема досить актуальна СЦ потребуСФ бСЦльш детального вивчення.


1. МСЦнеральнСЦ добрива та СЧх вплив на довкСЦлля


1.1 "астивостСЦ мСЦнеральних добрив


Важливою характеристикою добрив СФ вмСЦст у них поживного елементу або дСЦючоСЧ речовини, що виражаСФться у вСЦдсотках до загальноСЧ маси добрива. Чим бСЦльший вмСЦст елемента, тим добриво краще, в ньому мСЦститься менше баласту. Добрива з малим вмСЦстом баласту економСЦчно вигСЦднСЦшСЦ: СЧх дешевше перевозити (в розрахунку на одиницю елементСЦв живлення), дешевше СЦ легше вносити в грунт. Баласт нерСЦдко негативно впливаСФ на грунт. Отже, чим менший вмСЦст баласту в добривах, тим вони агрономСЦчно кращСЦ. Однак змСЦна "астивостей ТСрунту внаслСЦдок внесення добрив СЦ, зокрема, його структури вСЦдбуваСФться не лише пСЦд дСЦСФю баласту, а й тСЦСФСЧ його частини, яка використовуСФться рослиною.

За характером дСЦСЧ добрива СФ прямоСЧ та опосередкованоСЧ дСЦСЧ.

ПрямоСЧ дСЦСЧ - це добрива, з якими в ТСрунт безпосередньо вносяться поживнСЦ елементи (мСЦнеральнСЦ добрива).

ОпосередкованоСЧ дСЦСЧ - збагачують ТСрунт поживними елементами опосередковано, в тому числСЦ через покращення його "астивостей (органСЦчнСЦ, бактерСЦальнСЦ добрива, вапно, гСЦпс) [1].

Залежно вСЦдносноСЧ швидкостСЦ вбирання рослинами катСЦонСЦв СЦ анСЦонСЦв та впливу на реакцСЦю ТСрунтового розчину видСЦляють: а) фСЦзСЦологСЦчно кислСЦ добрива - це сполуки, пСЦд час розчинення яких СЦз ТСрунтового розчину швидше вбираються катСЦони, нСЦж анСЦони (амСЦачна селСЦтра, амСЦачна вода, суперфосфат та СЦн.); б) лужнСЦ - анСЦони вбираються швидше вСЦд катСЦонСЦв (натрСЦСФва СЦ кальцСЦСФва селСЦтри, фосфоритне борошно, томасшлак); в) нейтральнСЦ - добрива, катСЦони СЦ анСЦони яких рослини поглинають з приблизно однаковою швидкСЦстю (комплекснСЦ мСЦнеральнСЦ добрива, сечовина, значна частина органСЦчних).

За фСЦзичним станом добрива СФ рСЦдкСЦ (амСЦачна вода, сеча, гноСЧвка СЦ СЦн.) та твердСЦ (амСЦачна та СЦншСЦ види селСЦтр, суперфосфат, хлористий калСЦй, пташиний послСЦд).


1.2 АзотнСЦ добрива


АзоМБтнСЦ доМБбрива тАФ азотовмСЦснСЦ речовини, якСЦ вносять у ТСрунт з метою пСЦдвищення врожайностСЦ с.-г. культур. Важливим джерелом азотних речовин для рослин СФ гнСЦй, сеча тварин, торф, пташиний послСЦд, зелене добриво, компости, вСЦдходи с. г. СЦ м'ясо-рибноСЧ промисловостСЦ та СЦн. (див. ОрганСЦчнСЦ добрива). Особливо великого значення набули мСЦнеральнСЦ А. д. Вони мСЦстять азот в нСЦтратнСЦй, амСЦачнСЦй, нСЦтратно-амСЦачнСЦй СЦ рСЦдше в амСЦднСЦй формСЦ.

АмСЦакати тАФ це розчини рСЦзних азотних добрив (амСЦачноСЧ, кальцСЦСФвоСЧ селСЦтр або сечовини) в амСЦаку. При цьому досягаСФться збСЦльшення вмСЦсту азоту до 35 % СЦ бСЦльше. Проте амСЦакати сильно роз'СЧдають метали, тому зберСЦгають СЧх в особливих цистернах з алюмСЦнСЦю, нержавСЦючоСЧ сталСЦ або СЦз спецСЦальними покриттями. Це утруднюСФ транспортування СЧх СЦ внесення в грунт.

В рСЦдкому амСЦаку, амСЦачнСЦй водСЦ СЦ амСЦакатах мСЦститься вСЦльний амСЦак, який може легко втрачатися, тому цСЦ добрива треба вносити у вологий грунт на глибину 10тАФ12 см. Зменшення глибини загортання або поверхневе СЧх внесення призводять до значних втрат азоту.

У нСЦтратних азотних добривах азот мСЦститься у виглядСЦ анСЦону азотноСЧ кислоти. До таких добрив вСЦдносяться натрСЦСФва СЦ кальцСЦСФва селСЦтри. До амонСЦйних азотних добрив належать хлористий амонСЦй, сульфат амонСЦю, амСЦачна вода, безводний амСЦак, амСЦакати, якСЦ мСЦстять азот у формСЦ катСЦону амонСЦю СЦ амСЦаку. Основним амонСЦйно-нСЦтратним азотним добривом СФ амСЦачна селСЦтра, яка мСЦстить азот у формСЦ СЦонСЦв амонСЦю та нСЦтрат-СЦонСЦв. АмСЦднСЦ добрива мСЦстять азот в амСЦдо- та амСЦносполуках. До них вСЦдносяться сечовина та цСЦанамСЦд кальцСЦю.

АмСЦачнСЦ добрива краще вбираються ТСрунтом, через це вони бСЦльш придатнСЦ для завчасного внесення. Норми внесення А. д. залежать вСЦд ТСрунтово-клСЦматич. умов, бСЦологСЦч. особливостей культур СЦ способу внесення добрив.

Як мСЦнеральнСЦ азотнСЦ добрива застосовують такСЦ речовини:

НСЦтрат калСЦю KNO3 (калСЦйна селСЦтра) являСФ собою безбарвну кристалСЦчну речовину. На вологому повСЦтрСЦ не мокрСЦСФ СЦ не злежуСФться. НСЦтрат калСЦю тАФ дуже цСЦнне мСЦнеральне добриво, в якому мСЦститься два поживних для рослин елементи тАФ азот СЦ калСЦй. Однак за агрохСЦмСЦчними вимогами вмСЦст азоту в азотнокалСЦйових добривах повинен бути бСЦльшим, нСЦж в KNO3. Тому нСЦтрат калСЦю застосовують переважно в сумСЦшСЦ з амонСЦйними солями [17].

НСЦтрат амонСЦю NH4NO3 (амонСЦйна селСЦтра) дуже багате на азот добриво. Але нСЦтрат амонСЦю маСФ СЦстотний недолСЦк тАФ на вологому повСЦтрСЦ вСЦн мокрСЦСФ, а при висиханнСЦ утворюСФ твердСЦ куски. ЦСЦлком сухий нСЦтрат амонСЦю може вибухати. Тому його застосовують як добриво в сумСЦшСЦ з сульфатом амонСЦю. Така сумСЦш на повСЦтрСЦ не мокрСЦСФ; не злежуСФться СЦ являСФ собою дуже цСЦнне добриво, особливо пСЦд цукровСЦ буряки, картоплю та СЦншСЦ культури.

НСЦтрат кальцСЦю Ca(NO3)2 (кальцСЦСФва, або норвезька, селСЦтра) тАФ теж цСЦнне азотне добриво. Його виробляють у великих кСЦлькостях нейтралСЦзацСЦСФю нСЦтратноСЧ кислоти вапном. ЦСЦннСЦсть нСЦтрату кальцСЦю як добрива полягаСФ також у тому, що СЦони кальцСЦю Ca2+ благотворно впливають на структуру ТСрунту.

НСЦтрат натрСЦю NaNO3 (чилСЦйська селСЦтра) являСФ собою СФдину сСЦль нСЦтратноСЧ кислоти, яка утворюСФ потужнСЦ природнСЦ родовища (в ЧилСЦ). В багатьох краСЧнах чилСЦйська селСЦтра широко використовуСФться як мСЦнеральне добриво.

Сульфат амонСЦю (NH4)2SO4 тАФ одне з найстарСЦших азотних добрив. Його добувають у зеликих кСЦлькостях нейтралСЦзацСЦСФю сульфатноСЧ кислоти амСЦаком. Сульфат амонСЦю не гСЦгроскопСЦчний СЦ не злежуСФться. ВСЦн значно пСЦдвищуСФ врожайнСЦсть таких культур, як жито, пшениця, картопля СЦ особливо чай СЦ рис.

Хлорид амонСЦю NH4Cl одержують нейтралСЦзацСЦСФю хлоридноСЧ кислоти амСЦаком. ВСЦн теж не гСЦгроскопСЦчний СЦ не злежуСФться. Але на вСЦдмСЦну вСЦд сульфату амонСЦю його не вносять пСЦд такСЦ культури, як цукровСЦ буряки, табак тощо, оскСЦльки СЦони хлору на цСЦ культури впливають негативно.

РСЦдкий амСЦак СЦ амСЦачна вода СФ найбагатшими добривами за вмСЦстом азоту. РСЦдкий амСЦак, як СЦ амСЦачну воду, стали застосовувати як азотнСЦ добрива лише останнСЦм часом, коли були розробленСЦ методи внесення в ТСрунт добрив у рСЦдкому станСЦ.


1.3 ФосфорнСЦ добрива


Як фосфорнСЦ добрива застосовують рСЦзнСЦ сполуки тАФ одно-, дво- СЦ тризамСЦщенСЦ кальцСЦСФвСЦ солСЦ ортофосфорноСЧ кислоти (Са(Н2РО4)2, СаНРО4 та Са3(РО4)2). РЖз збСЦльшенням ступеня замСЦщеностСЦ розчиннСЦсть цих солей зменшуСФться, зберСЦгаючись, проте, в достатньо високих межах при дСЦСЧ на них кислих розчинникСЦв. Тому особливостСЦ застосування рСЦзних фосфорних добрив багато в чому залежать вСЦд форми фосфату, розчинностСЦ його, а отже, СЦ мСЦри доступностСЦ рослинам фосфору. Наприклад, доступнСЦсть фосфору суперфосфату, в якому вСЦн мСЦститься у формСЦ Са(Н2РО4)2, значно вища, нСЦж доступнСЦсть фосфору фосфоритного борошнатАФ Са3(РО4)2. Проте на кислому фонСЦ, де досить рухливСЦ навСЦть важкорозчиннСЦ фосфати, фосфоритне борошно в середньому не менш ефективне, нСЦж суперфосфат [9].

ДоступнСЦсть фосфору рСЦзних за ступенем розчинностСЦ фосфатСЦв багато в чому залежить також вСЦд бСЦологСЦчних особливостей самих рослин.

З фосфорних добрив у виноградарствСЦ застосовують переважно суперфосфат, томасшлаки (фосфат кальцСЦю) СЦ фосфат магнСЦю.

Суперфосфат мСЦстить 8% водорозчинного фосфору. ВСЦн дещо пСЦдкислюСФ грунт СЦ тому ним не треба удобрювати кислСЦ ТСрунти. Якщо у ТСрунтСЦ високий вмСЦст кальцСЦю, то фосфор суперфосфату утворюСФ погано розчиннСЦ у водСЦ сполуки СЦ як добриво втрачаСФ свою позитивну дСЦю. Суперфосфат через це найкраще застосовувати на ТСрунтах з нейтральною реакцСЦСФю ТСрунтового розчину. ЗмСЦшувати суперфосфат з добривами, що" мСЦстять кальцСЦй, також не можна. СуперфосфаттАФ добриво швидкоСЧ дСЦСЧ. Вносять його один раз навеснСЦ перед розпусканням бруньок.

Томасшлак мСЦстить 5% цитратнорозчинного фосфору. ДСЦя його повСЦльнСЦша за дСЦю суперфосфату, бо фосфор спочатку розчиняСФться у ТСрунтСЦ сполуками, якСЦ видСЦляСФ корСЦння. Тому фосфат кальцСЦю вносять восени пСЦд час обробСЦтку ТСрунту.

КрСЦм фосфору, томасшлак мСЦстить кальцСЦй (45тАФ50%)- Ось чому це добриво особливо придатне на кислих ТСрунтах. До складу його входить також залСЦзо СЦ такСЦ мСЦкроелементи, як бор СЦ марганець [21].

В разСЦ удобрення фосфатом кальцСЦю потреба у додатковому внесеннСЦ у грунт кальцСЦю вСЦдпадаСФ. Перед внесенням фосфат кальцСЦю доцСЦльно змСЦшати з калСЦйним добривом, бо сам вСЦн, як дуже дрСЦбненький порошок, легко розвСЦюСФться.

Фосфат магнСЦю мСЦстить 8% здебСЦльшого цитратнорозчинного фосфору. КрСЦм того, у ньому СФ магнСЦй (7%), сульфат кальцСЦю (43%) СЦ мСЦкроелементи.

АлкалСЦзований фосфат мСЦстить 11 % цитратнорозчинного фосфору та 40% вапняку. ДСЦя цього фосфату на грунт СЦ спосСЦб його застосування такСЦ ж, як СЦ фосфату кальцСЦю.

Фосфат кальцСЦю СЦ алкалСЦзований фосфат з огляду на високий вмСЦст у них кальцСЦю не можна змСЦшувати з добривами, до складу яких входить азот.


1.4 КалСЦйнСЦ добрива


КалСЦйнСЦ добрива тАФ речовини, якСЦ використовують для живлення сСЦльськогосподарських рослин, основним поживним елементом яких СФ калСЦй.

НайважливСЦшСЦ калСЦйнСЦ добрива тАФ хлорид калСЦю KCl СЦ сульфат калСЦю K2SO4, якСЦ одержують шляхом переробки мСЦнералСЦв тАФ сильвСЦнСЦту KCl тАв NaCl, каСЧнСЦту KCl тАв MgSO4 тАв 3H2O СЦ карналСЦту KCl тАв MgCl2 тАв 6H2O. Як калСЦйнСЦ добрива використовують також сиромолотСЦ мСЦнерали сильвСЦнСЦт СЦ каСЧнСЦт.

Як калСЦйнСЦ добрива використовують рСЦзнСЦ хСЦмСЦчнСЦ сполуки, якСЦ мСЦстять переважно хлорид або сульфат калСЦю. НерСЦдко цСЦ сполуки мСЦстять значну кСЦлькСЦсть баласту у виглядСЦ NaCl, Na2SO4 та залишкСЦв сильних кислот. Це призводить до того, що при внесеннСЦ цих добрив в кислСЦ, не насиченСЦ основами ТСрунти активна кислотнСЦсть ТСрунтСЦв сильно зростаСФ. Небажаним компонентом калСЦйних добрив СФ хлор. Хлор негативно впливаСФ на деякСЦ рослини. Так, при високому вмСЦстСЦ в ТСрунтСЦ хлору знижуСФться цукристСЦсть винограду СЦ пригнСЦчуСФться розвиток його, погСЦршуСФться якСЦсть тютюну. ЧутливСЦ до хлору льон, картопля, гречка, конюшина, ягСЦднСЦ рослини, коноплСЦ СЦ деякСЦ СЦншСЦ культури. Щоб запобСЦгти негативнСЦй дСЦСЧ на рослини хлору, калСЦйнСЦ добрива, як правило, вносять у грунт восени пСЦд зяблеву оранку або рано навеснСЦ, до розмерзання ТСрунту. В цьому разСЦ в осСЦннСЦй СЦ весняний перСЦоди СЦнтенсивного зволоження ТСрунту хлор з нього вимиватиметься, оскСЦльки вСЦн, як анСЦон, ТСрунтовими колоСЧдами не вбираСФться. При внесеннСЦ калСЦйних добрив пСЦд культури, якСЦ дуже страждають вСЦд наявностСЦ хлору, перевагу слСЦд надавати сульфатам або тим добривам, в яких вмСЦст хлору найменший. ОстаннСЦ доцСЦльно використовувати СЦ для пСЦдживлення. РацСЦональний вибСЦр добрива даСФ можливСЦсть СЦстотно пСЦдвищити урожайнСЦсть СЦ полСЦпшити якСЦсть продукцСЦСЧ [16].

КалСЦйнСЦ добрива пСЦдроздСЦляються на три групи:

1) КонцентрованСЦ, що СФ продуктами заводськоСЧ переробки калСЦйних руд - хлористий калСЦй, сСЦрчанокислий калСЦй, калСЦйно-магнСЦСФвий концентрат, сульфат калСЦю-магнСЦю (калСЦмагнезСЦя);

2) СирСЦ калСЦйнСЦ солСЦ, що представляють собою розмеленСЦ природнСЦ калСЦйнСЦ руди - каСЧнСЦт, сильвСЦнСЦт;

3) КалСЦйнСЦ солСЦ, одержуванСЦ шляхом змСЦшання сирих калСЦйних солей з концентрованими, звичайно з хлористим калСЦСФм - 30-ти СЦ 40%-ные калСЦйнСЦ солСЦ.

Як калСЦйнСЦ добрива використовують також грубну золу СЦ цементний пил.


1.5 МСЦкродобрива


МСЦкродобрива - добрива, якСЦ мСЦстять мСЦкроелементи СЦ застосовуються у невеликих кСЦлькостях (борна кислота, бура, мСЦдний СЦ цинковий купороси тощо).

МСЦкродобрива мСЦстять мСЦкроелементи, тобто тСЦ елементи, якСЦ потрСЦбнСЦ рослинам в малих кСЦлькостях (десятки грамСЦв на гектар). До таких елементСЦв належать бор, марганець, мСЦдь, молСЦбден, кобальт, цинк, залСЦзо та ряд СЦнших. Незважаючи на те що рослини поглинають невеликСЦ кСЦлькостСЦ цих елементСЦв, вони нерСЦдко терплять вСЦд СЧх нестачСЦ. КрСЦм того, потреби рослин в мСЦкроелементах зростають при вирощуваннСЦ високих урожаСЧв. ДостатнСФ постачання рослин мСЦкроелементами потрСЦбне СЦ для одержання продукцСЦСЧ з нормальним вмСЦстом мСЦкроелементСЦв При вирощуваннСЦ високих урожаСЧв нерСЦдко вмСЦст мСЦкроелементСЦв в урожаСЧ (зернСЦ, коренеплодах тощо) недостатнСЦй. В результатСЦ при харчуваннСЦ цими продуктами СЦ використаннСЦ СЧх як корму людина СЦ тварини не дСЦстають потрСЦбноСЧ СЧм кСЦлькостСЦ мСЦкроелементСЦв. В самих рослинах мСЦкроелементи вСЦдСЦграють СЦстотну роль в багатьох життСФво важливих процесах. Наприклад, при нестачСЦ бору гине точка росту стебла, вСЦдмирають верхСЦвковСЦ бруньки, порушуються процеси заплСЦднення. Нестача марганцю призводить до порушення багатьох ферментативних процесСЦв, мСЦдСЦ тАФ до порушення бСЦлкового обмСЦну, молСЦбдену тАФ до погСЦршення азотного обмСЦну тощо. Тепер як мСЦкродобрива застосовують найрСЦзноманСЦтнСЦшСЦ речовини.

СкладнСЦ й змСЦшанСЦ добрива. Складними називають добрива, якСЦ мСЦстять кСЦлька (2тАФ3 СЦ бСЦльше) елементСЦв живлення рослин. НерСЦдко СЧх, в свою чергу, подСЦляють на три групи: "асне складнСЦ добрива, комбСЦнованСЦ (або комплекснСЦ) СЦ змСЦшанСЦ добрива. До складних належать добрива, в яких елементи сполучаються хСЦмСЦчним способом: калСЦйна селСЦтра тАФ КNО3, амофос тАФ4Н2РО4, дСЦамофос тАФ (NН4)2НРО4. КомбСЦнованими називають добрива, елементи яких сполучаються не тСЦльки хСЦмСЦчним, а й фСЦзичним способом (наприклад, сплавлю-вапням): амонСЦзований суперфосфат (NН4Н2РО4 + СаSО4), який дСЦстають насиченням простого суперфосфату амСЦаком. Важливими представниками цСЦСФСЧ групи СФ нСЦтрофоски, якСЦ мСЦстять азот, фосфор СЦ калСЦй. НСЦтрофоски дСЦстають сплавлюванням СЦ дальшою обробкою сумСЦшСЦ рСЦзних компонентСЦв (наприклад, сплавлюванням фосфориту, азотноСЧ кислоти, хлориду калСЦю та СЦн.). ЗмСЦшаними добривами називають сумСЦшСЦ деяких простих добрив. ЦСЦ сумСЦшСЦ готують як безпосередньо в господарствах, так СЦ на хСЦмСЦчних пСЦдприСФмствах. ОстаннСЦй спосСЦб економСЦчно вигСЦднСЦший [4].

Характерною особливСЦстю змСЦшаних добрив СФ те, що в них повнСЦстю зберСЦгаються баласти простих добрив, якСЦ використовувались для виготовлення сумСЦшСЦ. Виготовляти сумСЦшСЦ можна тСЦльки з деяких добрив. РЖнодСЦ при змСЦшуваннСЦ добрив утворюються токсичнСЦ для рослин сполуки (наприклад, СаС12) або знижуСФться доступнСЦсть потрСЦбного рослинСЦ елемента (наприклад, при змСЦшуваннСЦ суперфосфату з вапном рухливСЦсть фосфору значно зменшуСФться), або погСЦршуСФться фСЦзичний стан добрив (наприклад, при змСЦшуваннСЦ селСЦтр утворюСФться несипка маса, яку важко вносити в грунт). Тому при змСЦшуваннСЦ враховують правила змСЦшування. СкладнСЦ добрива класифСЦкують також за СЧхнСЦм складом на калСЦйно-азотнСЦ (наприклад, КNО3), азотно-фосфорнСЦ (амофос, дСЦамофос, амонСЦзований суперфосфат) та СЦн. КрСЦм того, СФ складнСЦ добрива, до яких входять як макро-, так СЦ мСЦкроелементи. Прикладом таких добрив СФ марганСЦзований суперфосфат, маргапСЦзована амСЦачна селСЦтра, молСЦбденовий суперфосфат та СЦн.

СкладнСЦ добрива, порСЦвняно з простими, мають ряд СЦстотних переваг. Вони, як правило (за винятком змСЦшаних), мСЦстять менше баласту, тому застосовувати СЧх економСЦчно вигСЦдно. КрСЦм того, зменшуСФться можлива негативна дСЦя на грунт СЦ рослини великих кСЦлькостей баласту. Проте негативною "астивСЦстю складних добрив СФ сталСЦсть СЧх складу, яка обмежуСФ можливостСЦ застосування СЧх, оскСЦльки в процесСЦ росту СЦ розвитку рослин елементи живлення треба вносити в рСЦзних спСЦввСЦдношеннях. УсСЦ складнСЦ добрива мСЦстять елементи живлення в легкозасвоюванСЦй рослинами формСЦ.

ЦСЦнним мСЦiевим складним добривом СФ зола. В нСЦй мСЦстяться до 5тАФ7 % Р2О5, до 10тАФ13 % К2О, до 40 % СЦ бСЦльше СаО, а також мСЦкроелементи.

Сполуки калСЦю в золСЦ не мСЦстять хлору, а мСЦстять переважно К2СO3. НаявнСЦсть в золСЦ вуглекислого калСЦю СЦ значних кСЦлькостей кальцСЦю зумовлюСФ зниження кислотностСЦ грунту. Вносять золу в кСЦлькостСЦ 8тАФ10 ц/га, а при мСЦiевому внесеннСЦ в борозни або лунки тАФ 4тАФ5, в пСЦдживленнях тАФ 3тАФ4 ц/га.

ОстаннСЦм часом застосовують рСЦзнСЦ висококопцеитрованСЦ рСЦдкСЦ складнСЦ СЦ суспензованСЦ добрива. Прикладом таких добрив СФ так зване РКД тАФ 10тАФ 34тАФ0 (рСЦдке концентроване добриво з вмСЦстом N тАФ 10 %, Р2О5 тАФ 34 % СЦ без калСЦю).


2. ОрганСЦчнСЦ добрива


2.1 ХСЦмСЦчний склад та умови зберСЦгання


ОрганСЦчнСЦ добрива - це рСЦзнСЦ за складом СЦ "астивостями речовини рослинного СЦ тваринного походження, якСЦ вносять у ТСрунт для пСЦдвищення його родючостСЦ.

Застосування органСЦчних добрив полСЦпшуСФ "астивостСЦ ТСрунту СЦ маСФ своСЧ особливостСЦ:

1) внесення органСЦчних добрив забезпечуСФ рослини макро- СЦ мСЦкроелементами живлення;

2) ТСрунт збагачуСФться органСЦчними речовинами, ферментами, вСЦтамСЦнами та СЦншими бСЦологСЦчно активними речовинами, якСЦ стимулюють розвиток рослин СЦ ТСрунтовоСЧ мСЦкрофлори;

3) з гноСФм у ТСрунт вносяться кориснСЦ мСЦкроорганСЦзми та активуСФться дСЦяльнСЦсть нСЦтрифСЦкуючих та азотфСЦксуючих бактерСЦй тощо;

4) органСЦчнСЦ добрива СЦстотно полСЦпшують "астивостСЦ ТСрунту - його структуру, фСЦзичнСЦ "астивостСЦ, водний та повСЦтряний режим та СЦн., наприклад, внесення 6 т/га соломи в темно-каштановий ТСрунт збСЦльшуСФ його водопроникнСЦсть у перший рСЦк 44,8%, другий - 34,6% СЦ третСЦй - 22,89%, а 60 т/га напСЦвперепрСЦлого гною - 29,6; 25,6 СЦ 16,2%;

5) пСЦд час розкладання органСЦчних речовин приТСрунтовий шар повСЦтря збагачуСФться вуглекислим газом, що посилюСФ ефективнСЦсть фотосинтезу, так, пСЦсля внесення 40-60 т/га гною видСЦлення СО2 ТСрунтом зростаСФ на 30-50% СЦ бСЦльше;

6) внесення органСЦчних добрив не створюСФ загрози перенасичення ТСрунту поживними речовинами, що СФ небезпечним для рослин, так як "вСЦддають" СЧх поступово, протягом досить тривалого часу;

7) бСЦльшСЦсть органСЦчних добрив майже не змСЦнюСФ реакцСЦСЧ ТСрунтового розчину тощо.

Основну кСЦлькСЦсть органСЦчних добрив в УкраСЧнСЦ становить гнСЦй. Використовують широко також гноСЧвку, сечу, пташиний послСЦд, торф, компости тощо. Також СЦстотними джерелами органСЦчноСЧ речовини можуть бути осади стСЦчних вод, зеленСЦ сидеральнСЦ добрива, солома тощо [39].

ГнСЦй - це твердСЦ та рСЦдкСЦ екскременти тварин.

Залежно вСЦд способу утримання тварин одержують пСЦдстилковий СЦ безпСЦдстилковий, або рСЦдкий, гноСЧ.

ЯкСЦсть гною та СЦнших органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив оцСЦнюСФться перш за все кСЦлькСЦстю в них поживних речовин, особливо основних - азоту, фосфору СЦ калСЦю. ВмСЦст NPK в гноСЧ залежить вСЦд умов зволоження СЦ зберСЦгання, клСЦматичноСЧ зони одержання тощо.

Так, у сСЦльському господарствСЦ УкраСЧни найпоширенСЦшим СФ пСЦдстилковий гнСЦй великоСЧ рогатоСЧ худоби, якому належить 70% вСЦд всСЦх видСЦв органСЦчних добрив. ХСЦмСЦчний склад цього гною в УкраСЧнСЦ в середньому становить: води - 65%, золи - 15% та N - 0,50%, P - 0,25% СЦ K 0,60% на сиру масу.

Для порСЦвняння, рСЦдкий гнСЦй великоСЧ рогатоСЧ худоби мСЦстить до 92% води, 0,17% сухоСЧ речовини та N - 0,20%; P - 0,15%; K - 0,17% до сироСЧ маси.

Значною мСЦрою склад пСЦдстилкового гною залежить вСЦд пСЦдстилки. Найкращий гнСЦй, зокрема багатий на азот, виготовляють пСЦд час використання в якостСЦ пСЦдстилки торфу, який краще вСЦд СЦнших пСЦдстилок поглинаСФ рСЦдкСЦ видСЦлення тварин СЦ амСЦачний азот.

Склад гною пСЦд час зберСЦгання СЦстотно змСЦнюСФться: зменшуСФться кСЦлькСЦсть органСЦчноСЧ речовини внаслСЦдок процесСЦв мСЦнералСЦзацСЦСЧ СЦ одночасно проходить вСЦдносне збагачення вСЦльними елементами живлення. Проте одночасно вСЦдбуваСФться втрата амСЦачного азоту.

За ступенем розкладання гнСЦй подСЦляють на свСЦжий, напСЦвперепрСЦлий, перепрСЦлий СЦ перегнСЦй.

РозрСЦзняють основнСЦ три типи зберСЦгання гною: щСЦльне або холодне, нещСЦльне або гаряче та нещСЦльно-щСЦльне.

Найкраще зберСЦгати гнСЦй щСЦльним, або холодним, способом, який передбачаСФ пСЦд час укладання його в гноСФсховища й одночасне ущСЦльнення. За такого зберСЦгання з гною втрачаСФться найменше речовин СЦ в ньому найбСЦльше залишаСФться органСЦчного компоненту та амСЦачного азоту. За холодного зберСЦгання маса гною зменшуСФться лише на 10-15% та за 3-4 мСЦсяцСЦ свСЦжий гнСЦй стаСФ напСЦвперепрСЦлим (ще проглядаСФться солома), а за 7-8 мСЦсяцСЦв - перепрСЦлим [1].

НещСЦльне закладання гною в гноСФсховище складаСФ основу гарячого способу зберСЦгання цього добрива. Таке зберСЦгання внаслСЦдок дСЦяльностСЦ аеробних мСЦкроорганСЦзмСЦв, якСЦ розкладають органСЦчну речовину гною, вСЦн розСЦгрСЦваСФться до 50-60В°С. Гарячий спосСЦб зберСЦгання веде до великих втрат азоту та маси гною в цСЦлому. За час розкладання до перегною залишаСФться бСЦля 25% вСЦд початковоСЧ маси гною. НещСЦльний спосСЦб зберСЦгання використовують за необхСЦдностСЦ швидкого отримання розкладеного гною - за 1,5-2 мСЦсяцСЦ гнСЦй стаСФ напСЦвперепрСЦлим, - або для його швидкого бСЦотермСЦчного знезараження.

За ефективнСЦстю збереження речовин гною промСЦжне мСЦiе мСЦж двома описаними способами зберСЦгання займаСФ нещСЦльно-щСЦльне зберСЦгання, хоча за швидкСЦстю розкладання не поступаСФться гарячому зберСЦганню. За цим методом гнСЦй спочатку закладають нещСЦльно, СЦ коли вСЦн розСЦгрСЦСФться, - ущСЦльнюють. Отже, цей спосСЦб об'СФднуСФ в собСЦ переваги холодного (незначнСЦ втрати речовин) та гарячого (швидке розкладання) способСЦв зберСЦгання гною.

ВластивостСЦ гною залежать вСЦд виду тварини-продуцента. Так, особливо багатими на поживнСЦ речовини СФ гнСЦй коней та овець. КрСЦм того, вСЦн характеризуСФться невисокою вологСЦстю СЦ здатний швидко розкладатись мСЦкроорганСЦзмами, розСЦгрСЦваючись до 60-70В°С. Це даСФ можливСЦсть використовувати його для обСЦгрСЦву парникСЦв. Такий гнСЦй часто називають гарячим.

ГнСЦй великоСЧ рогатоСЧ худоби, свиней тощо, який мСЦстить багато води, маСФ нижчу аерацСЦю СЦ пСЦд час розкладання розСЦгрСЦваСФться значно повСЦльнСЦше СЦ до невисокоСЧ температури, називають холодним.

У районах достатнього зволоження краще використовувати напСЦвперепрСЦлий гнСЦй, а в регСЦонах з дефСЦцитом вологи для весняного внесення - перепрСЦлий. Вже в перший рСЦк з такого гною рослини будуть використовувати поживнСЦ речовини. Достатньо ефективним СФ внесення в районах з достатньою кСЦлькСЦстю опадСЦв восени навСЦть свСЦжого гною, за умови низькоСЧ кСЦлькостСЦ в ньому насСЦння бур'янСЦв.

Приорювати гнСЦй необхСЦдно вСЦдразу пСЦсля розкидання. Щодобова затримка з приорюванням гною за ясноСЧ сонячноСЧ погоди веде до зниження його ефективностСЦ на 20-30 %.


2.2 Використання соломи


Солома тАФ джерело поживних елементСЦв. ХСЦмСЦчний склад СЧСЧ коливаСФться достатньо широко, залежно вСЦд ТСрунтових СЦ погодних умов. У середньому в нСЦй мСЦститься 0,5% азоту, 0,25% фосфору,0,8% калСЦю СЦ 30тАФ40% вуглецю, а також сСЦрка, кальцСЦй, магнСЦй, рСЦзнСЦ мСЦкроелементи (бор, мСЦдь, марганець, молСЦбден, цинк, кобальт та СЦн.). При середнСЦх урожаях зернових (2тАФ3 т/га)в ТСрунт СЦз соломою буде повернено 10тАФ15 кг азоту,5тАФ8 кг фосфору,18тАФ24 кг калСЦю, а також вСЦдповСЦдну кСЦлькСЦсть мСЦкроелементСЦв. Встановлено, що для нормального розкладу органСЦчноСЧ речовини в ТСрунтСЦ вСЦдношення С:N повинно бути 20тАФ30:1.

Систематичне використання соломи в якостСЦ органСЦчного добрива посилюСФ життСФдСЦяльнСЦсть мСЦкрофлори ТСрунту та СЦнтенсивнСЦсть СЧСЧ дихання. Це, в свою чергу, сприяСФ покращенню поживного режиму ТСрунту. Внесення в ТСрунт соломи, матерСЦалу, який багатий на вуглець та бСЦдний на азот СЦз широким вСЦдношенням С:N, що дорСЦвнюСФ 80 тАФ 100,призводить до закрСЦплення легкодоступного азоту в ТСрунтСЦ внаслСЦдок посилення мСЦкробСЦологСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ та до зниження врожайностСЦ наступноСЧ культури.

ОстаннСЦм часом заслуговують на увагу рекомендацСЦСЧ щодо комбСЦнацСЦСЧ та сумСЦсного використання соломи СЦ рСЦзних видСЦв зеленого добрива. ПСЦдвищення продуктивностСЦ ланок сСЦвозмСЦни пСЦдтверджуСФ необхСЦднСЦсть внесення соломи при вирощуваннСЦ сидератСЦв. Внесення соломи разом СЦз зеленим добривом сприяСФ активСЦзацСЦСЧ бСЦологСЦчних процесСЦв у ТСрунтСЦ, покращуСФ забезпечення рослин доступними формами азоту, створюСФ кращСЦ умови для формування урожаю [17].

В умовах СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ та спецСЦалСЦзацСЦСЧ землеробства доцСЦльно використовувати солому разом СЦз сидеральними культурами, якСЦ вирощуються як промСЦжнСЦ пСЦсляжнивнСЦ ще й тому, що при цьому стаСФ можливим впровадження технологСЦчних рСЦшень, якСЦ перспективнСЦ для умов ПолСЦсся та ЛСЦсостепу УкраСЧни. Це повтАЩязано з тим, що строки внесення соломи в ТСрунт збСЦгаються СЦз сСЦвбою пСЦсляжнивних промСЦжних сидеральних культур. Тому азот, який необхСЦдно вносити в ТСрунт СЦз соломою, може бути використаний як пряме удобрення цих культур СЦз переходом його в склад зеленоСЧ маси з високою удобрювальною цСЦннСЦстю. Багата маса промСЦжних сидеральних культур, при використаннСЦ СЧСЧ разом СЦз соломою, компенсуСФ нестачу азоту в останнСЦй та робить поСФднання цих видСЦв органСЦчних добрив високоефективним.

За даними ряду дослСЦдникСЦв, сумСЦсне використання соломи з СЦншими видами органСЦчних добрив тАФ з рСЦдким гноСФм, з торфом, СЦз зеленими добривами тАФ маСФ велике значення у пСЦдвищеннСЦ родючостСЦ ТСрунтСЦв та врожайностСЦ сСЦльськогосподарських культур. Зелена маса, а також коренева система молодих рослин промСЦжних культур характеризуються вузьким спСЦввСЦдношенням вуглецю до азоту, що не перевищуСФ 10:1 для надземноСЧ маси СЦ 17 тАФ20:1 тАФ для коренСЦв. При включеннСЦ до сСЦвозмСЦни, в якостСЦ зеленого добрива, пСЦсляжнивнСЦ культури сприяють зниженню спСЦввСЦдношення вуглецю до азоту в усСЦй масСЦ рослинних решток, якСЦ потрапляють до ТСрунту. Тому важливим СФ заорювання соломи разом СЦз пСЦсляжнивною культурою[1].

Широко використовуСФться солома разом СЦз зеленим добривом за кордоном. В АвстрСЦСЧ на схилових землях в перСЦод збирання озимого ячменю та пшеницСЦ солому подрСЦбнюють СЦ рСЦвномСЦрно розподСЦляють по полю. ТРрунт культивують СЦ висСЦвають пСЦсляжнивну фацелСЦю або гСЦрчицю. Сидерати восени не заорюють, за зиму вони вСЦдмирають. Весною, за тиждень до сСЦвби кукурудзи чи цукрових бурякСЦв, ТСрунт обробляють спецСЦальним культиватором. Кукурудзу сСЦють в рослинну мульчу звичайними пневматичними сСЦвалками, для боротьби з буртАЩянами застосовують гербСЦциди.


2.3 Зелене добриво


Зелене добриво тАФ невичерпне, постСЦйно вСЦдновлювальне джерело органСЦчноСЧ речовини. Коренева система багатьох сидератСЦв може доставати СЦз глибоких шарСЦв ТСрунту елементи живлення (фосфорну кислоту, кальцСЦй, магнСЦй та СЦн.). ПСЦсля заорювання зеленого добрива та мСЦнералСЦзацСЦСЧ цСЦ елементи стають доступними для культурних рослин.

Значну роль вСЦдСЦграють сидерати СЦ в покращеннСЦ фСЦзико хСЦмСЦчних "астивостей ТСрунту, пСЦдвищеннСЦ його бСЦологСЦчноСЧ активностСЦ. Зелене добриво допомагаСФ боротися СЦз буртАЩянами та хворобами рослин, сприяСФ зниженню засоленостСЦ ТСрунтСЦв, СЧх окультуренню, захищаСФ ТСрунт вСЦд ерозСЦСЧ тощо.

Зелене добриво тАФ важливе джерело гумусу й азоту в ТСрунтСЦ. При заорюваннСЦ зеленоСЧ маси сидератСЦв при урожаСЧ 35 тАФ40 т/га в ТСрунт потрапляСФ 150 тАФ200 кг азоту, що рСЦвноцСЦнно 30 тАФ40 т гною. КоефСЦцСЦСФнт використання азоту зеленого добрива (перший рСЦк дСЦСЧ)вдвСЦчСЦ бСЦльший, нСЦж гною. АналСЦз лСЦтератури свСЦдчить, що в останнСЦ роки в зарубСЦжних краСЧнах (ФРН, США, БолгарСЦя, Польща, НСЦдерланди та СЦн.) сидерати, якСЦ вирощуються в промСЦжних посСЦвах, все бСЦльше використовуються в якостСЦ органСЦчних добрив [2].

На думку нСЦмецьких вчених, сидерацСЦя тАФ прийом багатоплановий (на цьому фактСЦ акцентують увагу, СЦ вСЦтчизнянСЦ дослСЦдники),тому залежно вСЦд призначення зеленого добрива (рихлення пСЦдорного шару, оструктурення ТСрунту, пСЦдвищення вмСЦсту гумусу та азоту, елементСЦв живлення, боротьба з буртАЩянами, хворобами та шкСЦдниками)в умовах ФРН рекомендуСФться використовувати тСЦльки певнСЦ його форми, щоб досягнути однСЦСФСЧ або декСЦлькох цСЦлей. При цьому утвердилася думка, що зелене добриво найбСЦльш ефективне, перш за все, на важких ТСрунтах та в спрощенСЦй сСЦвозмСЦнСЦ.

В умовах поширення дерново-пСЦдзолистих ТСрунтСЦв класичною сидеральною культурою тривалий час був алкалоСЧдний люпин. Однак практика останнСЦх рокСЦв показала, що капустовСЦ (капустянСЦ)культури на зелене добриво в рядСЦ випадкСЦв мають переваги. Це перш за все бСЦльш легке насСЦнництво. При звичайних строках сСЦвби капустовСЦ (капустянСЦ)при внесеннСЦ 40 тАФ60 кг азоту (кСЦнець липня тАФ початок серпня))до середини жовтня формують максимальний урожай тАФ до 320 ц//га.

Для пСЦсляжнивного посСЦву, незалежно вСЦд його призначення, придатнСЦ тСЦльки рослини, якСЦ характеризуються перш за все скоростиглСЦстю, здатнСЦ рости при понижених температурах повСЦтря та ТСрунту, при пониженСЦй СЦнтенсивностСЦ сонячноСЧ радСЦацСЦСЧ та скороченому свСЦтловому днСЦ, холодо та морозостСЦйкСЦ. За ФСЦлСЦмоновим, найбСЦльш скоростиглСЦ та невимогливСЦ до тепла рослини СЦз родини капустових (капустяних),найкращСЦ з них тАФ яра та озима свирСЦпа, гСЦрчиця бСЦла, редька олСЦйна, ярий та озимий рСЦпак.

Беззаперечною можна вважати думку вчених та виробничникСЦв про те, що вибСЦр культури на зелене добриво та економСЦчна ефективнСЦсть сидерацСЦСЧ визначаються, головним чином, наявнСЦстю та вартСЦстю посСЦвного матерСЦалу, а також коефСЦцСЦСФнтом розмноження насСЦння. ЗапустовСЦ (капустянСЦ)культури та однорСЦчнСЦ трави в цьому планСЦ стоять поза конкуренцСЦСФю.

Як вказують деякСЦ дослСЦдники, промСЦжнСЦ посСЦви дозволяють найповнСЦше використовувати атмосфернСЦ опади, сонячну енергСЦю (коефСЦцСЦСФнт використання зростаСФ до 1,38)СЦ за порСЦвняно невеликих затрат працСЦ та засобСЦв отримувати високСЦ врожаСЧ зеленоСЧ маси СЦ навСЦть зерна, причому СЦз пСЦдвищеним амСЦнокислотним складом. При вирощуваннСЦ промСЦжних культур збагачуСФться органСЦчною речовиною ТСрунт, покращуються його агрофСЦзичнСЦ "астивостСЦ. При поСФднаннСЦ основних та промСЦжних культур сумарний урожай з поля в будь якому випадку СФ в 1,5 рази бСЦльшим, нСЦж при вирощуваннСЦ на полСЦ одного врожаю, а собСЦвартСЦсть продукцСЦСЧ знижуСФться на 15 тАФ25 %порСЦвняно СЦз звичайними сСЦвозмСЦнами. РЖнтенсивне використання рСЦллСЦ сприяСФ також бСЦльш рацСЦональному використанню технСЦки протягом сСЦльськогосподарського року, внаслСЦдок чого рСЦзко зростаСФ продуктивнСЦсть працСЦ [22].

В умовах спецСЦалСЦзацСЦСЧ та концентрацСЦСЧ виробництва при нестачСЦ гною та СЦнших органСЦчних добрив промСЦжнСЦ культури в деяких краСЧнах стають одним СЦз основних джерел органСЦчних добрив. Так, у ФРН за останнСЦ роки площа посСЦвСЦв промСЦжних культур подвоСЧлася. При цьому близько 30 %цих культур заорюють на зелене добриво. ВСЦдмСЦчаСФться, що при насиченнСЦ сСЦвозмСЦни промСЦжними культурами вони стають одним СЦз джерел поповнення запасСЦв органСЦчноСЧ речовини в ТСрунтСЦ. Так, гСЦрчиця бСЦла при збираннСЦ СЧСЧ на корм залишаСФ до 22 ц/га рослинних решток, а при заорюваннСЦ на добриво тАФ до 140 ц//га. КрСЦм того, сидерацСЦя сприяла збСЦльшенню кСЦлькостСЦ водомСЦцних агрегатСЦв ТСрунту пСЦд наступними культурами. ЗабуртАЩяненСЦсть посСЦвСЦв СЦ захворювання культур значно знизилися. ДослСЦдження багатьох авторСЦв показали, що включення промСЦжних культур до сСЦвозмСЦни дозволяСФ уникнути багатьох хвороб та шкСЦдникСЦв сСЦльськогосподарських культур, якСЦ не завжди можна лСЦквСЦдувати тСЦльки хСЦмСЦчними засобами. Заорювання зеленоСЧ маси промСЦжних культур здСЦйснюСФ оздоровчий вплив на ТСрунт, пСЦдвищуСФ його бСЦологСЦчну активнСЦсть.


3. ТехнологСЦя пСЦдготовки СЦ система машин для внесення органСЦчних та мСЦнеральних добрив


3.1 АгротехнСЦчнСЦ вимоги до внесення органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив


Коли добрива використовуються на полях сСЦвозмСЦни за науково обТСрунтованою системою при чСЦткому виконаннСЦ всСЦх вимог у прийнятСЦй сСЦвозмСЦнСЦ та високСЦй агротехнСЦцСЦ, створюються умови для пСЦдвищення родючостСЦ ТСрунту СЦ постСЦйного зростання врожайностСЦ.

Система удобрення в сСЦвозмСЦнСЦ тАФ це багаторСЦчний план, розрахований на ротацСЦю сСЦвозмСЦни, використання органСЦчних, мСЦнеральних та СЦнших добрив, у якому передбачаються норми добрив, СЦ способи внесення залежно вСЦд запланованоСЧ врожайностСЦ, бСЦологСЦчних особливостей рослин СЦ вСЦд чергування СЧх у сСЦвозмСЦнСЦ з урахуванням "астивостей добрив, ТСрунтово-клСЦматичних та СЦнших умов [1].

Система удобрення СФ складовою комплексу органСЦзацСЦйно-господарських та агротехнСЦчних заходСЦв щодо рацСЦонального застосування добрив у господарствСЦ. Система використання добрив у господарствСЦ включаСФ такСЦ заходи: накопичення гною СЦ правильне його зберСЦгання; заготСЦвля торфу СЦ його застосування на добрива (виготовлення компостСЦв); заготСЦвля СЦ зберСЦгання пташиного послСЦду, золи та СЦнших мСЦiевих добрив СЦ органСЦзацСЦя СЧх зберСЦгання (будСЦвництво складСЦв), своСФчасний вивСЦз органСЦчних добрив на окремСЦ поля вСЦдповСЦдно до передбачених норм; механСЦзацСЦя внесення, своСФчасне СЦ правильне загортання органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив пСЦд окремСЦ культури в сСЦвозмСЦнСЦ; заготСЦвля насСЦння СЦ посСЦв рослин на зелене добриво; органСЦзацСЦя працСЦ СЦ транспортних засобСЦв щодо здСЦйснення системи використання добрив тощо.

При розробцСЦ системи удобрення в конкретному господарствСЦ необхСЦдно мати на увазСЦ, що дСЦя добрив значною мСЦрою залежить вСЦд рСЦвня агротехнСЦки. ПорСЦвняно невеликСЦ норми добрив при високСЦй агротехнСЦцСЦ можуть дати значний ефект, а збСЦльшенСЦ норми при низькСЦй агротехнСЦцСЦ часто не дають передбачуваного результату.

Висока агротехнСЦка СФ необхСЦдною умовою ефективного застосування добрив СЦ, навпаки, нестача поживних речовин обмежуСФ використання умов, що створюються при цьому.

Розробляючи систему застосування добрив, необхСЦдно враховувати вплив попередньоСЧ культури на ефективнСЦсть добрив. Одна СЦ та ж культура в межах однСЦСФСЧ сСЦвозмСЦни на фонСЦ однакових ТСрунтово-клСЦматичних умов маСФ отримувати добрива рСЦзного складу СЦ в рСЦзних кСЦлькостях залежно вСЦд свого мСЦiя у сСЦвозмСЦнСЦ. Наприклад, льон пСЦсля конюшини повинен удобрюватися головним чином фосфорними СЦ калСЦйними добривами при невеликСЦй нормСЦ азотних (20-30 кг/га). Але льон пСЦсля слабкого попередника або старооранки повинен перш за все забезпечуватися азотом у нормСЦ не менше 45 кг/га. Озима пшениця, яку висСЦвали пСЦсля чорного пару, може дати стСЦйкСЦ та високСЦ врожаСЧ зерна при внесеннСЦ фосфорних добрив, але пшениця, яка йде в сСЦвозмСЦнСЦ пСЦсля зернових СЦ просапних культур, вимагаСФ удобрення не лише фосфором, а, насамперед азотом. ЦукровСЦ буряки, що розмСЦщенСЦ в ланцСЦ з багаторСЦчними травами, слабо реагують на азотнСЦ добрива СЦ сильно тАФ на фосфорнСЦ та калСЦйнСЦ.

РекомендуСФться розробляти систему застосування добрив у сСЦвозмСЦнах у такСЦй послСЦдовностСЦ:

1) хСЦмСЦчна мелСЦорацСЦя ТСрунтСЦв;

2) внесення гною та СЦнших мСЦiевих добрив;

3) розмСЦщення мСЦнеральних добрив;

4) визначення загальноСЧ потреби в добривах для сСЦвозмСЦни;

5) визначення насичення сСЦвозмСЦни добривами.

Для встановлення потреби в добривах на всю площу сСЦвозмСЦни норми добрив на 1 га поживних речовин множать на середнСЦй розмСЦр поля сСЦвозмСЦни СЦ одержують кСЦлькСЦсть поживних речовин, яка необхСЦдна для всСЦСФСЧ площСЦ посСЦву культури. ПотСЦм визначають загальну кСЦлькСЦсть добрив, що потрСЦбна для сСЦвозмСЦни.

У зв'язку з тим, що при розробцСЦ системи удобрення використовують середнСЦ рекомендованСЦ норми, а середньозважений рСЦвень вмСЦсту в ТСрунтСЦ сСЦвозмСЦни поживних речовин може бути нижчий або вищий середнього, загальну потребу в добривах коректують. РЖснуСФ декСЦлька методСЦв коректування потреби в добривах. УсСЦ вони майже рСЦвноцСЦннСЦ. НасиченСЦсть сСЦвозмСЦни добривами визначають шляхом дСЦлення загальноСЧ кСЦлькостСЦ добрив пСЦсля коректування на загальну площу сСЦвозмСЦни. Завершальним етапом розробки системи застосування добрив СФ СЧСЧ агрохСЦмСЦчне та агроекологСЦчне обТСрунтування [7].

Для пСЦдвищення агротехнСЦчноСЧ та економСЦчноСЧ ефективностСЦ системи удобрення, розробленоСЧ на ротацСЦю сСЦвозмСЦни, щорСЦчно складаСФться план внесення добрив пСЦд урожай майбутнього року. Складання рСЦчного плану удобрення культур обумовлено рядом причин.

1. РодючСЦсть полСЦв сСЦвозмСЦни навСЦть у межах однСЦСФСЧ ТСрунтовоСЧ вСЦдмСЦни може значно вСЦдрСЦзнятися. ОкремСЦ поля можуть мати рСЦзний вмСЦст рухомих форм поживних елементСЦв, неоднакову кислотнСЦсть ТСрунту, гранулометричний склад тощо.

2. Нагромадження органСЦчних СЦ закупСЦвля мСЦнеральних добрив у господарствСЦ щороку змСЦнюються, що СФ причиною порушення СЧх використання, передбаченого системою, розробленою на ротацСЦю.

3. ЗмСЦна структури посСЦвних площ культур, погана перезимСЦвля озимих, яка викликала пересСЦв СЧх ярими, або несвоСФчаснСЦсть сСЦвби в зв'язку з погодними умовами також вимагають уточнення в розподСЦлСЦ добрив.

ВихСЦдними даними для плану внесення добрив СФ фактичне розмСЦщення культур на полях сСЦвозмСЦни в наступному роцСЦ. На поточний рСЦк вСЦн складаСФться пСЦсля закСЦнчення сСЦвби ярих культур; на наступний тАФ для сСЦвозмСЦн господарства СЦ на угСЦддя поза сСЦвозмСЦнами (сад, луки, пасовища).

При складаннСЦ рСЦчного плану внесення добрив необхСЦдно враховувати: запланований урожай; ресурси мСЦнеральних добрив та СЧх асортимент, що плануСФться закупити для господарства на наступний рСЦк; можливостСЦ нагромадження мСЦiевих добрив; особливостСЦ кожного поля; попередник СЦ його удобрення; досягнення науки СЦ передового досвСЦду на рСЦк складання плану.

На основСЦ розробленоСЧ системи удобрення визначають поле, в якому буде проводитися пСЦд урожай майбутнього року вапнування або гСЦпсування ТСрунту. За кислотнСЦстю СЦ вмСЦстом поглинутого натрСЦю в ТСрунтСЦ цього поля визначають норму вапна та гСЦпсу СЦ вСЦдповСЦдного матерСЦалу.

На рСЦк складання плану внесення добрив, потреба в яких, передбачена системою СЧх застосування, може не задовольнятися. Господарство закупило мСЦнеральних добрив, кСЦлькСЦсть яких за окремими видами може наближатися до потреби, а СЦнших тАФ бути значно менше потреби. РСЦчний план внесення мСЦнеральних добрив пСЦд культури врожаю майбутнього року передбачаСФ найбСЦльш рацСЦональний розподСЦл закуплених мСЦнеральних добрив. РекомендованСЦ дози основного удобрення, вСЦдкоректованСЦ за вмСЦстом поживних речовин у ТСрунтСЦ конкретного поля, необхСЦдно в першу чергу планувати пСЦд такСЦ культури сСЦвозмСЦни: озима пшениця, цукровСЦ буряки, картоплю, кукурудзу, соняшник, овочСЦ, якСЦ вирощують за СЦнтенсивною технологСЦСФю. ПСЦд СЦншСЦ культури дози основного удобрення можна зменшити. ДеякСЦ культури пСЦсля удобрення попередникСЦв будуть використовувати пСЦслядСЦю добрив. При обмеженСЦй кСЦлькостСЦ фосфорних добрив слСЦд рекомендувати локальне СЧх внесення до сСЦвби СЦ обов'язково при сСЦвбСЦ, як захСЦд, що пСЦдвищуСФ СЧх ефективнСЦсть. У припосСЦвне удобрення СЦ в пСЦдживлення культур у рСЦчному планСЦ доцСЦльно рекомендувати дози поживних речовин, передбаченСЦ системою застосування добрив.

У рСЦчному планСЦ з урахуванням реакцСЦСЧ ТСрунтового розчину СЦ гранулометричного складу ТСрунту, вологозабезпеченостСЦ та бСЦологСЦчних особливостей культур указуються кращСЦ форми мСЦнеральних добрив СЦз тих, що закупило господарство пСЦд урожай майбутнього року (якщо таких даних немаСФ, використовуються форми добрив, якСЦ були закупленСЦ господарством пСЦд урожай поточного року) [37]. Рекомендована форма мСЦнерального добрива вказуСФться скорочено бСЦля дози поживноСЧ речовини. Щоб визначити потребу в добривах для сСЦвозмСЦн за СЧх формами, доза поживноСЧ речовини перераховуСФться на вСЦдповСЦдну форму мСЦнеральних добрив. При складаннСЦ плану внесення добрив для садСЦв, лукСЦв та СЦнших угСЦдь необхСЦдно вивчити мСЦiе знаходження цих угСЦдь, ТСрунти, вологозабезпеченСЦсть, для саду тАФ склад порСЦд СЦ щСЦльнСЦсть насаджень, для лукСЦв тАФ компоненти травостою, запланований урожай, удобрення цих угСЦдь у попереднСЦ роки. Це дасть можливСЦсть правильно визначити види добрив СЦ способи СЧх внесення. ПСЦсля складання плану внесення добрив на 1 га, визначають потребу в них для сСЦвозмСЦн СЦ угСЦдь господарства. Важливим питанням СФ обТСрунтування рСЦчного плану внесення добрив. У ньому вказують, що враховували при складаннСЦ плану внесення добрив, закупки та асортимент мСЦнеральних добрив, якСЦ брали за основу тощо. Аргументують мСЦiе проведення хСЦмСЦчноСЧ мелСЦорацСЦСЧ та норму мелСЦоранту. Теоретично доводять рекомендованСЦ форми мСЦнеральних добрив пСЦд культури: фосфорнСЦ тАФ залежно вСЦд реакцСЦСЧ ТСрунтового розчину СЦ способу внесення; азотнСЦ тАФ з урахуванням гранулометричного складу ТСрунту, вологозабезпеченостСЦ; калСЦйнСЦ та мСЦкродобрива тАФ з урахуванням особливостей живлення культур та СЦнших факторСЦв. РД два способи внесення добрив у грунт: суцСЦльне (врозкид) СЦ мСЦiеве (локальне). При суцСЦльному внесеннСЦ добрива рСЦвномСЦрно розподСЦляють (туковими сСЦвалками, гноСФрозкидачами тощо) по поверхнСЦ грунту, а потСЦм загортають у грунт. Застосовуючи для загортання добрив рСЦзнСЦ ТСрунтообробнСЦ машини, можна досягти рСЦзноСЧ глибини загортання добрив у грунт, рСЦзного ступеня перемСЦшування добрив з ним СЦ рСЦзного характеру розмСЦщення добрив у грунтСЦ (рис. 3.1).

Рис. 3.1 - Схема розмСЦщення добрив у грунтСЦ при рСЦзних способах загортання


СуцСЦльне внесення добрив застосовують, як правило, при основному удобреннСЦ, а також при проведеннСЦ пСЦдживлень культур густого (суцСЦльного, рядкового, вузько-рядкового, перехресного) стояння рослин у посСЦвСЦ: зернових, трав, льону та СЦн. При мСЦiевому внесеннСЦ добрив у грунт СЧх розмСЦщують в рядках, збоку вСЦд рядкСЦв, гнСЦздами близько бСЦля рядкСЦв тощо. При цьому добрива перемСЦшуються з вСЦдносно малим об'СФмом грунту. Перевагою мСЦiевого внесення СФ можливСЦсть розмСЦстити добриво безпосередньо поблизу кореневоСЧ системи рослини, запобСЦгти значному вбиранню його грунтом. В результатСЦ ефективнСЦсть використання добрив буваСФ бСЦльшою, нСЦж при суцСЦльному внесеннСЦ. Проте при мСЦiевому внесеннСЦ слСЦд уникати створення в грунтСЦ дСЦлянок з високою концентрацСЦСФю добрив, оскСЦльки в цьому разСЦ може вСЦдбуватися пошкодження кореневих систем, розташованих поблизу [39].

МСЦiеве внесення добрив частСЦше застосовують одночасно з сСЦвбою насСЦння та при пСЦдживленнях культур широкорядного, квадратно-гнСЦздового й СЦнших способСЦв вирощування з достатньо великими мСЦжряддями.

Дози внесення добрив у грунт. Встановлення оптимальноСЧ дози добрив СФ одним з найбСЦльш важливих СЦ в той же час складних питань, оскСЦльки при цьому треба брати до уваги: 1) потребу рослин в елементах живлення, яка залежить вСЦд бСЦологСЦСЧ рослини та запланованого врожаю; 2) запаси елементСЦв живлення в грунтСЦ; 3) можливСЦсть використання цих запасСЦв рослиною; 4) коефСЦцСЦСФнт використання рослиною елементСЦв живлення з добрив; 5) економСЦчну доцСЦльнСЦсть використання добрив СЦ ряд СЦнших показникСЦв.

РД багато методСЦв визначення оптимальних доз добрив, якСЦ можна об'СФднати в три групи: а) розрахунковСЦ, б) польовСЦ СЦ в) комплекснСЦ. В основСЦ розрахункового методу лежить можливСЦсть встановлення доз добрив на основСЦ облСЦку СЦ математичноСЧ обробки потреби рослин в елементах живлення, кСЦлькостСЦ елементСЦв, що використовуються рослинами, запланованого урожаю тощо.

В польових методах оптимальну дозу добрив встановлюють на пСЦдставСЦ безпосереднього експерименту. Такий метод рекомендований, зокрема, Всесоюзним науково-дослСЦдним СЦнститутом добрив СЦ агрогрунтознавства СЦм. Д. М. Прянишникова.

У комплексному методСЦ враховують данСЦ як польових дослСЦдСЦв, так СЦ фактори, якСЦ дають можливСЦсть провести математичний розрахунок доз. Тепер науково-дослСЦднСЦ СЦнститути визначили й рекомендують для внесення пСЦд рСЦзнСЦ культури у рСЦзних груптово-клСЦматич-пих зонах нашоСЧ краСЧни оптимальнСЦ дози внесення добрив. ЦСЦ дози наводяться у вСЦдповСЦдних довСЦдниках СЦ посСЦбниках з агрохСЦмСЦСЧ. Проте в кожному конкретному випадку цСЦ дози треба уточняти виходячи з конкретних умов: вмСЦсту рухомих елементСЦв живлення в грунтСЦ, конкретних завдань вирощування рослин та СЦн. Значну допомогу в цьому дають, зокрема, агрохСЦмСЦчнСЦ грунтовСЦ карти. ЦСЦ карти дають також можливСЦсть доцСЦльно розподСЦляти добрива по полях сСЦвозмСЦни. Дози внесення добрив у грунт подано в кСЦлограмах умовноСЧ дСЦючоСЧ речовини (N, Р2О5, К2О тощо), яку слСЦд внести на гектар. Тому при застосуваннСЦ мСЦнеральних добрив у будь-якому випадку виникаСФ потреба розрахувати кСЦлькСЦсть добрива, яку треба внести на гектар, щоб у грунт було внесено встановлену кСЦлькСЦсть того чи СЦншого елемента живлення. Для цього треба знати процентний вмСЦст дСЦючоСЧ речовини в добривСЦ, який зазначено для кожноСЧ партСЦСЧ СЧСЧ. ПотСЦм за пропорцСЦСФю роблять розрахунки. Наприклад, встановлено, що навеснСЦ для пСЦдживлення озимих культур слСЦд внести 15 кг/га азоту. Припустимо, що для пСЦдживлення взято амСЦачну селСЦтру з 33 %-м вмСЦстом азоту. Отже, в кожних 100 кг добрива мСЦститься 33 кг азоту; 15 кг азоту мСЦститься в 45,5 кг добрива. Цю кСЦлькСЦсть його в даному випадку СЦ треба внести на гектар [36].

Система добрив у сСЦвозмСЦнСЦ

Для кожноСЧ сСЦвозмСЦни СЦ грунтово-клСЦ-матичноСЧ зони складають науково обгрунтовану систему застосування добрив.

Створення такоСЧ системи даСФ змогу, з одного боку, виростити високСЦ врожаСЧ, а з другого тАФ досягти найвищоСЧ окупностСЦ кожноСЧ одиницСЦ добрива. В основСЦ системи лежить створення рацСЦонального живлення рослин з урахуванням бСЦологСЦчних особливостей СЧх СЦ умов вирощування. ОскСЦльки культурнСЦ рослини, як правило, вирощують у сСЦвозмСЦнСЦ, то й систему застосування добрив будують стосовно до конкретноСЧ сСЦвозмСЦни. При цьому враховують такСЦ основнСЦ моменти: особливостСЦ живлення рослин, а також характер СЦ потрСЦбну якСЦсть основного продукту, грунтово-клСЦматичнСЦ особливостСЦ, особливостСЦ дСЦСЧ добрив на грунт СЦ характер СЧх взаСФмодСЦСЧ одного з одним, характер полСЦв сСЦвозмСЦни, вСЦдносну ефективнСЦсть строкСЦв СЦ способСЦв внесення добрив у грунт тощо.

КультурнСЦ рослини виносять з грунту рСЦзну кСЦлькСЦсть елементСЦв живлення СЦ в рСЦзному сполученнСЦ. Наприклад, з середнСЦм урожаСФм зернових з гектара виноситься до 170тАФ180 кг азоту, фосфору СЦ калСЦю (в розрахунку на дСЦючу речовину), а з середнСЦм урожСФм картоплСЦ тАФ до 400 кг СЦ бСЦльше. При цьому в останньому випадку значно переважаСФ винос калСЦю, а в першомутАФазоту. Велике значення для правильного розподСЦлу добрив маСФ тривалСЦсть перСЦоду живлення рослин СЦ динамСЦка використання рослинами поживних речовин. ПерСЦод живлення тАФ це перСЦод, протягом якого рослини використовують з грунту поживнСЦ речовини. ВСЦн нерСЦдко коротший за вегетацСЦйний перСЦод. Так, у ячменю вСЦн становить всього 40тАФ45 днСЦв, а в цукрового буряка досягаСФ 150 днСЦв СЦ бСЦльше. При цьому ячмСЦнь до фази колосСЦння використовуСФ уже до 95 % СЦ бСЦльше загальноСЧ кСЦлькостСЦ всСЦх необхСЦдних йому елементСЦв, цукровий буряк же основну кСЦлькСЦсть необхСЦдних йому поживних речовин (60тАФ65 %) використовуСФ тСЦльки в другу половину перСЦоду живлення (серпень, вересень, жовтень). ПСЦд зерновСЦ добрива треба вносити до сСЦвби СЦ пСЦд час сСЦвби, а при удобреннСЦ цукрового буряка, картоплСЦ та СЦнших рослин значну частину добрив доцСЦльно вносити в пСЦдживленнях. При вирощуваннСЦ культур на зелений корм, а також для одержання високо-бСЦлкового продукту слСЦд бСЦльше вносити азоту, а пСЦд цукровий буряк, картоплютАФ калСЦю СЦ фосфору. Треба мати на увазСЦ, що внесенСЦ у рСЦзнСЦ строки добрива мають рСЦзну не лише бСЦологСЦчну, а й економСЦчну ефективнСЦсть. При цьому, природно, враховують характер ТСрунтСЦв, рСЦвень родючостСЦ СЧх, забезпечення вологою СЦ вмСЦст елементСЦв живлення.

Треба чергувати внесення добрив, якСЦ пСЦдкислюють грунт, з добривами, якСЦ пСЦдлужують його; добрива, якСЦ можуть погСЦршувати структуру грунту (наприклад, калСЦйнСЦ),тАФ з добривами, якСЦ СЧСЧ полСЦпшують (наприклад, суперфосфат).

НерСЦдко сумСЦсне внесення рСЦзних добрив гальмуСФ або стимулюСФ використання того чи СЦншого елемента. Наприклад, при внесеннСЦ на пСЦдзолистих ТСрунтах азоту урожайнСЦсть зернових збСЦльшуСФться в середньому на 18%, калСЦютАФ11 %, а при сумСЦсному застосуваннСЦ СЧх збСЦльшення спостерСЦгалося тСЦльки па 5 %, оскСЦльки при цьому виявлялася негативна дСЦя пСЦдкислення ТСрунту калСЦйними добривами. Внесення ж фосфору повнСЦстю знСЦмало цей негативний вплив. Дуже важливо поСФднувати рСЦзнСЦ види добрив: органСЦчнСЦ, мСЦнеральнСЦ та бактерСЦальнСЦ. Гак, в одному з дослСЦдСЦв по вивченню впливу на рослини сумСЦсного внесення органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив було показано, що при внесеннСЦ тСЦльки гною (36 т/га) урожай картоплСЦ пСЦдвищився з 89 до 172 ц/га; при внесеннСЦ азоту, фосфору, калСЦю СЦ кальцСЦю в тСЦй самСЦй кСЦлькостСЦ, в якСЦй вони мСЦстились у 36 г гною, урожай становив 185 ц/га, а коли ту саму кСЦлькСЦсть цих елементСЦв було внесено в грунт па 50 % у виглядСЦ мСЦнеральних добрив, а па 50 % -у виглядСЦ гною (18 т/га), то урожай досяг 205 ц/га. Велике значення для величини дози добрив СЦ характеру внесення СЧх мають мСЦiе застосування СЧх у сСЦвозмСЦнСЦ СЦ тип сСЦвозмСЦни.


3.2 Умови та заходи безпеки при зберСЦганнСЦ добрив


МСЦнеральнСЦ добрива зберСЦгають у спецСЦальних примСЦщеннях з доброю вентиляцСЦСФю, бажано в упакованому виглядСЦ. ГСЦгроскопСЦчнСЦ добрива не можна зберСЦгати у вологих примСЦщеннях, бо вони злежуються СЦ втрачають свою цСЦннСЦсть.

ЗберСЦгання твердих мСЦнеральних добрив СЦ пСЦдготовка до внесення. Добрива поставляються сСЦльському господарству протягом усього року. Як правило, вони надходять на прирейковСЦ склади, що виконують функцСЦСЧ перевалочних пунктСЦв. Основне призначення цих складСЦв - прийом добрив СЦз залСЦзничних вагонСЦв СЦ короткочасне збереження в перСЦоди бездорСЦжжя. РСЦчне завантаження прирейкових складСЦв розраховують на 5-6-кратний вантажообСЦг [40].

Для тривалого нагромадження, збереження СЦ пСЦдготовки мСЦнеральних добрив до внесення використовують внутрСЦшньо-господарськСЦ СЦ мСЦжгосподарськСЦ склади, розрахованСЦ для роботи з дворазовим вантажообСЦгом.

У системСЦ агрохСЦмСЦчного обслуговування створюють приймальнСЦ пункти мСЦнеральних добрив. До складу пункту входять механСЦзми для вивантаження добрив СЦз залСЦзничних вагонСЦв СЦ подачСЦ СЧх у бункери-нагромаджувачСЦ загальною мСЦсткСЦстю 280 м. При цьому можна поставляти добрива в господарства, минаючи збереження СЧх у прирейковому складСЦ. Така схема дозволяСФ знизити витрати на прийом, збереження СЦ вСЦдвантаження мСЦнеральних добрив СЦз залСЦзничних станцСЦй, однак приймати СЦ зберСЦгати велику частину добрив в осСЦнньо-зимовий перСЦод повиннСЦ глибиннСЦ склади.

ПилоподСЦбнСЦ вапнянСЦ матерСЦали, що надходять по залСЦзницСЦ, доставляють у спецСЦальних вагонах СЦ перекачують у спецСЦальнСЦ склади силосного типу.

ТиповСЦ прирейковСЦ склади мСЦнеральних добрив мають разову мСЦсткСЦсть до 10 тис. т, а внутрСЦшньогосподарськСЦ - до 3 тис. т.

ЗберСЦгання рСЦдкого амСЦаку. До роботи на складах допускаються особи, що пройшли атестацСЦю на знання Правил приладСЦв СЦ безпеки експлуатацСЦСЧ посудин, що працюють пСЦд тиском, що одержали достатнСЦ практичнСЦ навички. Безпосередньому допуску до роботи повинен передувати СЦнструктаж на робочому мСЦiСЦ по технСЦцСЦ безпеки, промисловСЦй санСЦтарСЦСЧ СЦ протипожежним правилам.

Обслуговуючий персонал повинний мати СЦндивСЦдуальнСЦ засоби захисту. Робота на складах рСЦдкого амСЦаку дозволяСФться тСЦльки на справному устаткуваннСЦ, оснащеному всСЦма контрольно-вимСЦрювальними приладами СЦ запобСЦжними пристроями. Все устаткування, трубопроводи, зливоналивнСЦ естакади повиннСЦ бути надСЦйно захищенСЦ вСЦд статичноСЧ електрики. При розривСЦ трубопроводу або рясному видСЦленнСЦ амСЦаку в мСЦiях з'СФднань варто негайно вСЦдключити дана дСЦлянка, скинути з нього тиск. На складСЦ необхСЦдно вивСЦшувати технологСЦчну схему розташування резервуарСЦв СЦ комунСЦкацСЦй.

В аварСЦйних випадках варто дСЦяти строго по СЦнструкцСЦСЧ, розробленоСЧ для даного складу. При цьому необхСЦдно видалити з територСЦСЧ складу стороннСЦх осСЦб, одягти засобу СЦндивСЦдуального захисту; припинити всСЦ операцСЦСЧ по зливСЦ-наливСЦ; вСЦдключити ушкоджена дСЦлянка, спорожнити СЦ скинути тиск, пСЦдготувати ушкоджена дСЦлянка до ремонту.

Транспортування рСЦдкого амСЦаку. Транспортна цистерна для амСЦаку повинна бути обладнана вуглекислотним (пСЦнним) вогнегасником, червоним прапорцем (перед лСЦворуч на корпусСЦ цистерни), що заземлюСФ ланцюжком, баком з водою (мСЦсткСЦсть не менш 10 л).

ВодСЦй повинний мати при собСЦ фСЦльтруючий протигаз з коробкою марки КД або М, гумовСЦ рукавички СЦ прогумований комбСЦнезон або фартух.

Перед кожним заповненням залишковий тиск у цистернСЦ повинне бути не менш 0,05 МПа.

Щодня перед виСЧздом з мСЦiя стоянки водСЦй (тракторист) зобов'язаний провести контрольний огляд автомобСЦля (трактора) СЦ напСЦвпричепа. При оглядСЦ машини дозволяСФться користуватися тСЦльки вибухобезпечними переносними електролампами напругою до 12 В. Перед транспортуванням амСЦаку перевСЦряють щСЦльнСЦсть закриття усСЦх вентилСЦв, показання манометра СЦ рСЦвень рСЦдини в цистернСЦ, наявнСЦсть СЦ щСЦльнСЦсть закриття заглушок, укладання СЦ надСЦйнСЦсть крСЦплення шлангСЦв; переконуються у вСЦдсутностСЦ витоку парСЦв амСЦаку; упорядковують спецодяг СЦ перевСЦряють справнСЦсть засобСЦв захисту; переконуються в надСЦйностСЦ крСЦплення цистерни на шасСЦ СЦ до тягача; перевСЦряють роботу гальмовоСЧ системи транспортноСЧ машини, стоп-сигналу, покажчикСЦв поворотСЦв [33].

Зупинятися дозволяСФться на вСЦдстанСЦ не менш 200 м вСЦд житлових СЦ тваринницьких будСЦвель СЦ 100 м вСЦд дорСЦг з СЦнтенсивним рухом, з навСЦтряноСЧ сторони.

У випадку витоку амСЦаку з цистерни по шляху проходження водСЦй повинен вивести машину убСЦк вСЦд дороги по напрямку вСЦтру, ужити необхСЦдних заходСЦв СЦ забезпечити безпеку на данСЦй дСЦлянцСЦ аж до вивСЦшування знакСЦв, що забороняють рух.

При видСЦленнСЦ амСЦаку з цистерни необхСЦдно знизити в нСЦй тиск по газовому трубопроводСЦ, злити амСЦак у запасну справну цистерну СЦ доставити на склад.

ШвидкСЦсть руху цистерни з амСЦаком вибирають вСЦдповСЦдно до вимог безпеки руху СЦ станом дорСЦг.

ЗабороняСФться: залишати цистерну на ухилах СЦ пСЦдйомах; залишати транспортний засСЦб з цистерною, заповненоСЧ амСЦаком, без догляду.

Внесення рСЦдкого амСЦаку в ТСрунт. Перед початком роботи необхСЦдно оглянути агрегат, звернувши особливу увагу на справнСЦсть СЦ герметичнСЦсть посудини, контрольно-вимСЦрювальних приладСЦв, запобСЦжного клапана, запСЦрних вентилСЦв, перевСЦрити крСЦплення насоса-дозатора, розподСЦльникСЦв, причСЦпного пристрою, робочих органСЦв. РЖн`СФкторнСЦ трубки варто прочистити. Тиск у цистернСЦ агрегату перед заправленням повинне бути не менш 0,05 МПа.

При пуску агрегату в роботу запСЦрнСЦ пристроСЧ потрСЦбно вСЦдкривати повСЦльно й обережно. По закСЦнченнСЦ роботи необхСЦдно закрити рСЦдинний вентиль, що перекриваСФ подачу амСЦаку до насоса. У випадку ушкодження шлангСЦв або пропуску амСЦаку роботу припиняють.


3.3 ТехнологСЦя механСЦзованих робСЦт пСЦд час зберСЦгання, транспортування СЦ внесення органСЦчних та мСЦнеральних добрив


Устаткування для механСЦзацСЦСЧ внутрСЦскладських робСЦт у типових складах мСЦнеральних добрив можна об'СФднати в наступнСЦ основнСЦ групи:

- мобСЦльнСЦ машини з приводом вСЦд трактора або електродвигуна (пересувнСЦ стрСЦчковСЦ конвеСФри РПК-500, ПКС-80, КЛП-400-5, електронавантажувачСЦ, тракторнСЦ й автомобСЦльнСЦ навантажувачСЦ);

стацСЦонарне устаткування (стацСЦонарнСЦ стрСЦчковСЦ конвеСФри, брукСЦвки електричнСЦ грейдернСЦ крани, кран-балки й СЦн.);

комбСЦноване - мобСЦльне СЦ стацСЦонарне устаткування.

Добрива, що надходять у мСЦшках, зберСЦгають у заводськСЦй тарСЦ до СЧх внесення або пСЦдготовки до внесення. МСЦшки укладають у 12-15 рядСЦв, змСЦнюючи СЧх напрямок. Висота укладання в штабелСЦ залежить вСЦд "астивостей добрив СЦ термСЦнСЦв збереження. НерСЦдко тривалСЦсть збереження добрив перевищуСФ шСЦсть мСЦсяцСЦв. При цьому порошкоподСЦбний суперфосфат вологСЦстю бСЦльш 12 % укладають у штабелСЦ висотою 2- 2,5 м; калСЦйну сСЦль, хлористий калСЦй, сульфат амонСЦю й СЦншСЦ - 3-4 м. Гранульований суперфосфат СЦ фосфоритне борошно можна укладати в штабель бСЦльшоСЧ висоти.

НезатаренСЦ добрива зберСЦгають у буртах роздСЦлених за видами пересувними стСЦнками СЦ щитами. Висота бурту не повинна перевищувати граничноСЧ [24].

ЗатаренСЦ добрива розташовують на плоских пСЦддонах або на стелажах. При цьому мСЦшки кладуть навхрест.

АмСЦачну селСЦтру зберСЦгають в окремому складСЦ. ЗволоженСЦ добрива, що надходять без упакування або в мСЦшках, також зберСЦгають окремо.

ЯкСЦсть добрив при прийманнСЦ СЦ збереженнСЦ контролюють уведенням пробовСЦдбСЦрника ПР-150 на глибину не менш 40 см, пСЦд кутом 60В°. У пробах визначають вмСЦст елементСЦв живлення СЦ вологи.

У складах для збереження мСЦнеральних добрив необхСЦдно пСЦдтримувати порядок. ЗабороняСФться завантажувати в них СЦншСЦ матерСЦали. Кожен вид удобренийразмещают в окремих вСЦдсСЦках СЦ постачають постСЦйним номером СЦ етикеткою, де вказують назву добрива СЦ процентний вмСЦст елементСЦв живлення. На видному мСЦiСЦ вивСЦшують СЦнструкцСЦСЧ з технологСЦСЧ збереження СЦ переробки добрив, прейскуранти цСЦн, дати надходження добрив на склад, СЦнструкцСЦю з безпечних методСЦв роботи.

ВодостСЦчнСЦ канави навколо складських примСЦщень регулярно очищають. СтСЦни, покрСЦвлю СЦ вСЦконнСЦ прорСЦзи примСЦщень необхСЦдно мСЦстити в справному СЦ чистому станСЦ.

ВСЦдстань вСЦд стСЦни складу до штабеля повинне бути 0,6-1 м, а вСЦд мСЦнеральних добрив до електроприводСЦв, рубильникСЦв СЦ приладСЦв- 1 м. ПримСЦщення повиннСЦ мати справнСЦ вентиляцСЦйнСЦ пристроСЧ СЦ висвСЦтлення проходСЦв СЦ проСЧздСЦв. ВологСЦсть повСЦтря в примСЦщеннях необхСЦдно пСЦдтримувати в припустимих межах.

ЗлежалСЦ добрива подрСЦбнюють СЦ просСЦвають безпосередньо перед змСЦшуванням або внесенням з використанням машин АРЖР-20 СЦ РЖСУ-4. РозмСЦр часток подрСЦбнених добрив 1-3 мм. У розтарених добривах не повинно бути залишкСЦв мСЦшковини.

НезатаренСЦ СЦ висипанСЦ з мСЦшкотари добрива вивантажують навантажувачем ПГ-0,2, при цьому транспортний засСЦб або змСЦшувач-завантажник (СЗУ-20) в'СЧжджаСФ з примСЦщення складу по вСЦльному проСЧздСЦ СЦ зупиняСФться напроти вСЦдсСЦку з добривами. Навантажувач встановлюють у вСЦдсСЦку СЦ вивантажують добрива через щити. Для подачСЦ добрив вСЦд далекоСЧ стСЦнки складу до навантажувача використовують стрСЦчковий конвеСФр. В мСЦру заповнення кузова окремими видами добрива змСЦшувач-завантажник пересуваСФться по вСЦльному проСЧздСЦ до наступного вСЦдсСЦку [24].

ЗмСЦшування добрив з одночасним завантаженням готовоСЧ сумСЦшСЦ в автомобСЦль-самоскид САЗ-3502 або кузовный разбрасыватель проводять на асфальтованСЦй площадцСЦ бСЦля складу. При навантаженнСЦ стежать за тим, щоб не захоплювалися СЦншСЦ види добрив СЦ стороннСЦ механСЦчнСЦ включення.

Не можна допускати втрат добрив при транспортуваннСЦ з вСЦдсСЦкСЦв складу СЦ завантаженню в транспортнСЦ засоби або машини для внесення. Навантажувальний матерСЦал варто рСЦвномСЦрно розподСЦляти по довжинСЦ СЦ ширинСЦ кузова транспортного засобу.

Для навантаження добрив у транспортнСЦ засоби СЦ машини для внесення використовують навантажувачСЦ перСЦодичноСЧ дСЦСЧ, фронтальний ПФ-0,75, фронтально-перекидний ПФП-1,2 навантажувачСЦ СЦ навантажувач-екскаватор ПЕ-0,8Б.

ЗберСЦгання пилоподСЦбних добрив. При пСЦдготовцСЦ сховища до роботи оглядають його СЦ переконуються у вСЦдсутностСЦ ушкоджень силосних емкостей СЦ СЧх опор, а також рампи СЦ залСЦзничноСЧ колСЦСЧ.

Устаткування складу перевСЦряють послСЦдовним включенням його в роботу. ПеревСЦряють стан електроосвСЦтлення СЦ заземлення устаткування, переконуються в надСЦйностСЦ крСЦпильних з'СФднань, справностСЦ повСЦтропСЦдводячего устаткування, матерСЦалопроводСЦв, гумовотканинних рукавСЦв. ВиявленСЦ несправностСЦ усувають. Перед пуском вакуум-насоса в нього заливають воду.

ЗберСЦгання рСЦдкого амСЦаку. РСЦвномСЦрне протягом року виробництво рСЦдкого (безводного) амСЦаку заводами СЦ сезонне споживання його сСЦльським господарством обумовлюють нагромадження СЦ необхСЦднСЦсть зберСЦгання цього добрива в спецСЦальних складах. В даний час найбСЦльш поширенСЦ типовСЦ склади рСЦдкого амСЦаку: прирейковий на 500 т СЦ глибинний на 100 т.

КрСЦм типових складСЦв, у сСЦльському господарствСЦ використовують польовСЦ станцСЦСЧ роздачСЦ амСЦаку (ПСР). Вони дозволяють мати запас амСЦаку на перСЦод бездорСЦжжя весною. РСЦдкий амСЦак завозять на станцСЦю автоцистернами заздалегСЦдь.

Устаткування складСЦв рСЦдкого амСЦаку включаСФ СФмностСЦ для зберСЦгання амСЦаку, один або кСЦлька компресорних агрегатСЦв, зливоналивний пункт СЦ операторну.

РДмностСЦ розташовують стацСЦонарно на вСЦдкритСЦй площадцСЦ СЦ встановлюють на залСЦзобетонних фундаментах. Один з резервуарСЦв складу повинен бути резервним. Його варто установити в приямку СЦ використовувати при необхСЦдностСЦ для спорожнювання кожного з резервуарСЦв складу. РДмнСЦсть польовоСЧ станцСЦСЧ роздачСЦ рСЦдкого амСЦаку встановлюють на вСЦдкритСЦй площадцСЦ на територСЦСЧ пунктСЦв хСЦмСЦзацСЦСЧ або безпосередньо бСЦля полСЦв, що удобрюються.

Заповнення рСЦдким амСЦаком резервуарСЦв складу СЦ польовоСЧ СФмностСЦ з цистерн транспортних засобСЦв, а також злив амСЦаку в транспортнСЦ засоби для доставки проводять тСЦльки парозворотним способом за рахунок перепаду тиску по газовСЦй фазСЦ, створюваного компресорним агрегатом.

Транспортування СЦ внесення твердих мСЦнеральних добрив. Особливу увагу придСЦляють правильнСЦй органСЦзацСЦСЧ СЦ повнСЦй механСЦзацСЦСЧ робСЦт СЦз внесення добрив, дотриманню термСЦнСЦв СЦ доз внесення [1].

При основному внесеннСЦ використовують машини 1РМГ-4, РУМ-8, КСА-3, НРУ-0,5 СЦ РТТ-4,2, що розкидають добрива по поверхнСЦ поля.

Основне внесення добрив - найбСЦльш трудомСЦсткий спосСЦб у порСЦвняннСЦ з припосСЦвним СЦ пСЦдживлювальним, тому що за термСЦнами збСЦгаСФться зСЦ збиранням сСЦльськогосподарських культур СЦ оранкою ТСрунту.

ПСЦдвищення продуктивностСЦ працСЦ при основному внесеннСЦ досягають застосуванням бСЦльш досконалих машин, впровадженням нових технологСЦчних схем СЦ правильною органСЦзацСЦСФю робСЦт.

АгротехнСЦчнСЦ вимоги. Добрива необхСЦдно вносити в кращСЦ агротехнСЦчнСЦ термСЦни, дотримуватись встановлених дози висСЦву, рСЦвномСЦрно розподСЦляти СЧх по полю.

Дози внесення добрив для кожного поля визначають агрохСЦмСЦчнСЦ лабораторСЦСЧ за даними картограм СЦ величинСЦ запланованого врожаю.

НерСЦвномСЦрнСЦсть розподСЦлу по площСЦ полючи при поверхневому внесеннСЦ добрив не повинна перевищувати 25 % для кузовних машин СЦ 15 % - для тукових сСЦвалок.

Не можна допускати розривСЦв мСЦж сумСЦжними проходами машин СЦ залишати неопрацьованими дСЦлянки полючи. Перекриття в стикових проходах повинне складати 5 % ширини захоплення агрегату. На поворотних смугах добрива вносять у тСЦй же дозСЦ, що СЦ на основному полСЦ.

ВологСЦсть мСЦнеральних добрив при внесеннСЦ повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроСЧв. Максимальне вСЦдхилення вологостСЦ вСЦд стандартноСЧ допускаСФться не бСЦльш 2 %.

ВибСЦр технологСЦчних схем внесення. У залежностСЦ вСЦд наявних машин, вСЦдстанСЦ доставки добрив до поля, дози внесення й СЦнших факторСЦв використовують прямоточну, перевантажувальну або перевалочну схему внесення добрив.

Прямоточна технологСЦя передбачаСФ внесення добрив за схемою: склад - машина для внесення - поле. ПриготовленСЦ на складСЦ до внесення добрива завантажують навантажувачем у кузов разбрасывателя, що доставляСФ СЧх у поле СЦ розподСЦляСФ по поверхнСЦ дСЦлянки, що удобрюСФться. Добрива транспортують СЦ розкидають тим самим агрегатом, що знижуСФ втрати, а також простоСЧ агрегату по органСЦзацСЦйних причинах, крСЦм того, вСЦдпадаСФ необхСЦднСЦсть у додаткових навантаженнях СЦ транспортних засобах НРУ-0,5.

За перевантажувальною схемою (склад - транспортувальник - перевантажник - машина для внесення - поле) добрива, пСЦдготовленСЦ до внесення на складСЦ, завантажують навантажувачем у транспортно-перевантажувальнСЦ засоби, доставляють СЧх у поле СЦ потСЦм перевантажують у кузов машини, що працюСФ тСЦльки на внесеннСЦ, завдяки цьому рСЦзко пСЦдвищуСФться продуктивнСЦсть агрегату. Для доставки добрив у поле СЦ перевантаження СЧх у кузовнСЦ розкидачСЦ застосовують спецСЦальнСЦ автонавантажувачСЦ, а також автомобСЦлСЦ-самоскиди з попереднСЦм пСЦдйомом кузова. Вносити добрива за перевантажувальною технологСЦСФю можна з використанням звичайних автосамосвалоСЦв, якщо в полСЦ СФ пересувна естакада.

Перевалочна технологСЦя заснована на схемСЦ: склад - автосамосвал - перевантажувальна площадка - машина для внесення - поле. МСЦнеральнСЦ добрива завантажують на складСЦ навантажувачами в автомобСЦлСЦ-самоскиди або тракторнСЦ самосвальнСЦ причепи, що доставляють туки в поле СЦ розвантажують СЧх на краю дСЦлянки, що удобрюСФться, на спецСЦально пСЦдготовлену площадку. ДалСЦ добрива занурюють тракторним навантажувачем у машини для внесення. Перевалочна технологСЦя дозволяСФ провести частина робСЦт з доставки добрив у поле до настання агротехнСЦчних термСЦнСЦв СЧх внесення, але вимагаСФ додаткових транспортних СЦ навантажувальних засобСЦв.

ПрямоточнСЦ СЦ перевантажувальна технологСЦчнСЦ схеми економСЦчно найбСЦльш вигСЦднСЦ СЦ забезпечують повну механСЦзацСЦю робСЦт.

Прямоточна схема може бути рекомендована при роботСЦ кузовних машин для внесення, якщо мСЦiя збереження добрив розташованСЦ в межах ефективного радСЦуса СЧх використання; при великих радСЦусах застосовують перевантажувальну або перевалочну схеми.

По перевалочнСЦй технологСЦчнСЦй схемСЦ працюють при вСЦдсутностСЦ спецСЦальних перевантажувальних засобСЦв: САЗ-3502, естакад, УЗСД-40.

Контроль СЦ оцСЦнку якостСЦ внесення проводять перСЦодично при настроюваннСЦ агрегатСЦв у процесСЦ виконання робСЦт, а також при прийманнСЦ-здачСЦ пСЦсля закСЦнчення робСЦт [24].

При настроюваннСЦ агрегатСЦв контролюють вСЦдповСЦднСЦсть заданоСЧ СЦ фактичноСЧ доз внесення.

Ширину розкидання визначають рулеткою не менш нСЦж за трьома вимСЦрами.

При значному вСЦдхиленнСЦ фактичноСЧ дози висСЦву добрив вСЦд заданоСЧ змСЦнюють висоту вСЦдкриття висСЦвноСЧ щСЦлини до розмСЦрСЦв, що забезпечують задану дозу висСЦву.

СпецСЦальна комСЦсСЦя перевСЦряСФ обсяги СЦ якСЦсть виконаних робСЦт СЦ складаСФ акт.

Транспортування СЦ внесення пилоподСЦбних добрив. Автомобиль-розкидач СЦ тракторний розкидач завантажують одним СЦз трьох способСЦв: самопливом СЦз силосов СЦ бункерСЦв через верхнСЦй завантажувальний люк, самозавантаженням з комСЦрних складСЦв СЦ критих залСЦзничних вагонСЦв, пневматично зСЦ спецСЦальних машин або залСЦзничних вагонСЦв.

Застосування пневмотранспорту дозволяСФ уникнути забруднення навколишнього середовища, полСЦпшити умови працСЦ обслуговуючого персоналу. Втрати добрив при цьому наближаються до норм природного збитку. НайбСЦльш розповсюдженСЦ засоби доставка наступнСЦ: автомобиль-розкидач АРУП-8, автоцементовози ТЦ-6, ТЦ-10, ТЦ-11 СЦ СЦншСЦ, а також тракторний розкидач РУП-8.

Устаткування складСЦв повинне забезпечувати навантаження пилоподСЦбних добрив в автотранспорт або автомобСЦльнСЦ СЦ тракторнСЦ розкидачСЦ. НеобхСЦдно, щоб пилоподСЦбнСЦ добрива задовольняли ДСТ СЦ ТУ. Припустима вологСЦсть СЧх 1,5 %.

При пневматичнСЦй подачСЦ добрив повинно бути виключене пСЦдсмоктування атмосферного повСЦтря.

ПродуктивнСЦсть транспортноСЧ машини при вивантаженнСЦ 30-60 т/год. Керування устаткуванням дистанцСЦйне. Втрати добрив при перевантаженнСЦ в автоцементовози або при транспортуваннСЦ не допускаються. ПСЦд час завантаження автоцементовозСЦв, машин АРУП-8, РУП-8 на заводСЦ-виготовлювачСЦ добрив температура пилоподСЦбних добрив не повинна перевищувати 373 К (100 В°С). Робота машини в зимовий час допускаСФться при температурСЦ стСЦнок цистерни не нижче 243 К (-30 В°С).

Залишок пилоподСЦбних добрив у транспортнСЦй машинСЦ пСЦсля розвантаження не повинний перевищувати 1 % СЧСЧ мСЦсткостСЦ. При транспортуваннСЦ добрив середню технСЦчну швидкСЦсть руху пСЦдтримують максимальною.

Внесення пилоподСЦбних добрив необхСЦдно проводити в кращСЦ агротехнСЦчнСЦ термСЦни. Дози добрив розраховують за результатами агрохСЦмСЦчних аналСЦзСЦв ТСрунтСЦв для кожного полючи з облСЦком окультуреностСЦ ТСрунтСЦв, бСЦологСЦчних особливостей культур сСЦвозмСЦни, величини запланованого врожаю. НерСЦвномСЦрнСЦсть розподСЦлу добрив по ширинСЦ захоплення при поверхневому внесеннСЦ не повинна перевищувати 30 %.

Розриви мСЦж сумСЦжними проходами агрегатСЦв не допускаються. Перекриття в стикових проходах не повинне перевищувати В±5 % робочоСЧ ширини захоплення. На поворотних смугах добрива вносять у тСЦй же дозСЦ, що СЦ на основне поле [41].

ВологСЦсть добрив повинна забезпечувати нормальну роботу дозуючих пристроСЧв. Абсолютне перевищення вологостСЦ пилоподСЦбних добрив пСЦд час внесення - не бСЦльш 0,5 % стандартноСЧ. ЗабороняСФться внесення пилоподСЦбних добрив при швидкостСЦ вСЦтру бСЦльш 5 м/с

Поверхневе внесення пилоподСЦбних добрив у ТСрунт виконують машинами АРУП-8 СЦ РУП-8 по двох технологСЦчних схемах: прямоточноСЧ СЦ перевантажувальноСЧ. При виборСЦ технологСЦчних схем внесення враховують: вСЦдстань заводу-постачальника добрив вСЦд зони внесення; забезпеченСЦсть складськими емкостями, залСЦзничними пСЦд'СЧзними колСЦями; стан автомобСЦльних дорСЦг СЦ поля; оснащенСЦсть машинами для транспортування СЦ внесення добрив.

При роботСЦ з прямоточноСЧ технологСЦСЧ машини АРУП-8 СЦ РУП-8 завантажують добривами на складСЦ, транспортують СЦ вносять -иа полючи. Прямоточна схема бСЦльш вигСЦдна при розташуваннСЦ мСЦiь завантаження добрив вСЦд зон внесення для АРУП-8 до 70 км, для РУП-8- до 6 км.

При роботСЦ з перевантажувальноСЧ схеми добрива завантажують на складСЦ в АРУП-8, транспортують до поля СЦ перевантажують у тракторний розкидач РУП-8, що вносить добрива. Перевантажувальну схему застосовують при вСЦдстанСЦ мСЦж мСЦiем завантаження добрив СЦ зоною внесення бСЦльш 6 км, при поганому станСЦ пСЦд'СЧзних колСЦй СЦ вСЦдсутностСЦ можливостСЦ пересування по полю машини АРУП-8.

При перевантажувальнСЦй технологСЦСЧ визначають число мащин АРУП-8, що забезпечуСФ безперебСЦйну роботу. Для цього необхСЦдно, щоб час робочого циклу розкидача (розсСЦв, повороти СЦ переСЧзди, перевантаження) збСЦгалося зчасом робочого циклу машини (завантаження, пробСЦг з вантажем, перевантаження, неодружений пробСЦг). Час робочого циклу визначають за даними хронометражу або розрахунковим шляхом.

Якщо час робочого циклу транспортноСЧ машини менше або збСЦгаСФться згодом циклу розкидача при рСЦвнСЦй вантажопСЦдйомностСЦ, то на один розкидач досить однСЦСФСЧ транспортноСЧ машини. Якщо час циклу транспортноСЧ машини вдвСЦчСЦ бСЦльше часу циклу розкидача, необхСЦдно мати двСЦ машини.

Транспортування СЦ внесення рСЦдкого амСЦаку. Для транспортування СЦ внесення в ТСрунт рСЦдкого амСЦаку використовують спецСЦальний комплекс машин: заправник амСЦаку МЖА-6 вантажопСЦдйомнСЦстю 6 т, що представляСФ собою напСЦвпричСЦп-цистерну до сСЦдельного тягача ЗИЛ-130В1; заправник ЗБА-3,2-817 вантажопСЦдйомнСЦстю 3,2 т на базСЦ автомобСЦльного прицСЦлу ГКБ-817, агрегатований СЦз трактором класу 14 кН у складСЦ автопоСЧзда; тракторний заправник ЗТА-3,0 вантажопСЦдйомнСЦстю 3 т, агрегатируемый СЦз трактором класу 14 кН, а також агрегати для внесення амСЦаку АБА-0,5; АБА-0.5М; АША-2; АБА-1.

Заправники рСЦдкого амСЦаку великоСЧ вантажопСЦдйомностСЦ (5,2-6 т) використовують для транспортування амСЦаку вСЦд базових (заводських СЦ прирейкових) до глибинних складСЦв, польових станцСЦй роздачСЦ СЦ польових емкостей. Заправники меншоСЧ вантажопСЦдйомностСЦ (2,6-3,2 т) застосовують для доставки рСЦдкого амСЦаку вСЦд складСЦв, польових станцСЦй роздачСЦ СЦ польових емкостей у поле СЦ для заправлення амСЦаком резервуарСЦв агрегатСЦв. РДмностСЦ СЧх також можуть бути використанСЦ як польовСЦ промСЦжнСЦ заправники [29].

ТранспортнСЦ машини на заводських, прирейкових СЦ глибинних складах, роздавальних станцСЦях заправляють рСЦдким амСЦаком як перекачувальними пристроями сховищ, так СЦ автономними перекачувальними пристроями машин. Цистерни транспортних машин заправляють рСЦдким амСЦаком, зливають його тСЦльки паро-поворотним способом. Втрат амСЦаку при заправленнСЦ, транспортуваннСЦ СЦ зливСЦ не допускають.

ЕксплуатацСЦя заправникСЦв можлива при температурСЦ навколишнього середовища вСЦд -40 до +40 "С. Припустимий тиск СФмностСЦ заправника 2 МПа. ТехнологСЦчну арматуру СЦ контрольно-вимСЦрювальнСЦ прилади транспортних машин закривають загальним кожухом СЦ замикають.

Вносять рСЦдкий амСЦак при температурСЦ повСЦтря не нижче 30С и вологостСЦ ТСрунту 20-40 % стрСЦчками пСЦсля передпосСЦвноСЧ й основноСЧ обробки ТСрунту, одночасно з оранкою, при пСЦдживленнСЦ овочевих культур. Внесення рСЦдкого амСЦаку можна проводити на всСЦх типах ТСрунтСЦв з рСЦвним рельСФфом СЦ на схилах.

РСЦдкий амСЦак вносять культиваторами, пристосованими для внесення в ТСрунт рСЦдких мСЦнеральних добрив, СЦ плугами, обладнаними спецСЦальними робСЦтниками органами для внесення СЦ закладення амСЦаку в ТСрунт. Втрати амСЦаку в процесСЦ внесення його культиватором у пСЦдготовлену для посСЦву ТСрунт (при глибинСЦ закладення 14 см) СЦ плугом (при глибинСЦ закладення 20 см) не повиннСЦ перевищувати 0,8 % дози, а з ТСрунту протягом 2 ч пСЦсля внесення - 0,2 %. Втрат амСЦаку при заправленнСЦ машини не допускають.

Дозуюча будова машини повинна мати шкалу настроювання СЦ забезпечувати задану дозу внесення амСЦаку незалежно вСЦд змСЦни швидкостСЦ руху СЦ величини тиску в резервуарСЦ. Регулюють машину на дозу внесення безупинно при максимальному робочому захопленнСЦ 50-250 кг/га. Припустиме вСЦдхилення фактичноСЧ дози вСЦд установленоСЧ не повинно перевищувати 10 %.

Агрегат для внесення заправляють вСЦд транспортних або заправних емкостей або на складСЦ рСЦдкого амСЦаку за допомогою перекачувальних засобСЦв.

Транспортування рСЦдкого амСЦаку вСЦд складу до поля СЦ внесення його в ТСрунт виконують по прямоточних, перевантажувальних або перевалочноСЧ технологСЦчних схемах. ВибСЦр схеми залежить вСЦд забезпеченостСЦ заправниками й агрегатами, вСЦдстанСЦ вСЦд складу до поля, дози внесення амСЦаку, стану дорСЦг СЦ швидкостСЦ руху транспортних коштСЦв.

При роботСЦ з прямоточноСЧ схеми рСЦдкий амСЦак доставляють вСЦд складу або станцСЦСЧ роздачСЦ до поля СЦ вносять у ТСрунт однСЦСФСЧ СЦ тСЦСФю же машиною. Схема виключаСФ використання транспортних засобСЦв СЦ промСЦжних заправникСЦв. Застосування прямоточноСЧ технологСЦСЧ економСЦчно доцСЦльно при малих вСЦдстанях вСЦд складу до поля (при використаннСЦ агрегатСЦв АБА-0,5 СЦ АБА-0.5М - не бСЦльш 2-3 км, широкозахватних агрегатСЦв АБА-1 СЦ АША-2 - до 4-5 км).

Перевантажувальна технологСЦя передбачаСФ доставку рСЦдкого амСЦаку вСЦд складу або станцСЦСЧ роздачСЦ автомобСЦльними або тракторними заправниками. Роботи з перевантажувальноСЧ технологСЦСЧ можна проводити з використанням промСЦжних заправникСЦв СЦ без них. В обох випадках застосовуСФться групова робота агрегатСЦв з комплектуванням груп, що складаються з одного або 2-3 заправникСЦв амСЦаку, або декСЦлькох агрегатСЦв (у залежностСЦ вСЦд спСЦввСЦдношення вантажопСЦдйомностСЦ транспортних засобСЦв СЦ агрегатСЦв) [22].

При вСЦдстанСЦ доставки амСЦаку до 10-15 км як транспортний засСЦб доцСЦльно застосовувати тракторнСЦ заправники ЗБА-3,2-817 СЦ ЗТА-3,0. При збСЦльшеннСЦ вСЦдстаней доставки до 30-40 км СЦ бСЦльш використовують заправники МЖА-6 СЦ ЗБА-2,6-130, автопоСЧзд ЗБА-2,6-817; до 60-80 км - заправник МЖА-6.

При роботСЦ з перевантажувальноСЧ технологСЦСЧ без промСЦжних заправникСЦв транспортнСЦ засоби доставляють рСЦдкий амСЦак у поле СЦ заправляють СЧм агрегати для внесення в ТСрунт. При великСЦй вСЦдстанСЦ доставки амСЦаку бСЦльш ефективна робота з перевантажувальноСЧ технологСЦСЧ з промСЦжними заправниками. Доставлений транспортними машинами рСЦдкий амСЦак перекачують у промСЦжнСЦ заправнСЦ СФмностСЦ, а з них у процесСЦ роботи заправляють агрегати для внесення.

Робота з перевалочноСЧ технологСЦСЧ полягаСФ в доставцСЦ амСЦаку з прирейкового або глибинного складу за допомогою великовантажних цистерн, перекачуваннСЦ його в польовСЦ пересувнСЦ цистерни великоСЧ мСЦсткостСЦ (15-30 т), з яких перед внесенням у ТСрунт добрива заправляються безпосередньо в агрегати для внесення або з використанням промСЦжних заправних емкостей.

Внесення пСЦдстилкового гною СЦ компостСЦв. ПСЦдстилковий гнСЦй СЦ органСЦчнСЦ компости вносять прицепами-гнойорозкидачами РТО-4, ПРТ-10А, ПРТ-16А, РПН-4 СЦ валкователями-розкидачами РУН-15Б.

У залежностСЦ вСЦд мСЦiя й обсягу нагромадження органСЦчних добрив, вСЦдстанСЦ вивезення, наявних машин для навантаження, транспортування СЦ розкидання застосовують двСЦ схеми внесення добрив: ферма - поле, ферма - бурт - поле.

Перша схема - передбачаСФ застосування прямоточноСЧ або перевантажувальноСЧ технологСЦСЧ вивезення добрив. Добрива накопичують у прифермському гнойосховищСЦ. Перевезення СЧх вСЦд гнойосховища до поля СЦ розкидання проводять без буртування в поле. При використаннСЦ кузовних прицепСЦв-гнойорозкидачСЦв доставка добрив вСЦд мСЦiя збереження до мСЦiя внесення СЦ розкидання виконуСФ та сама машина. Прицепи-гнойорозкидачСЦ з низькоопускаючимся кузовом працюють безпосередньо в полСЦ, а добрива до них доставляють автомобСЦлями-самоскидами ЗРЖЛ-ММЗ-554М, ГАЗ-САЗ-53Б. ПродуктивнСЦсть низькорамного гнойорозкидача 60 т/год забезпечуСФться при безперебСЦйному пСЦдвезеннСЦ добривСЦ.

За технологСЦчною схемою: ферма - бурт - поле органСЦчне добриво накопичують у гнойосховищСЦ, перСЦодично вивозять на поле й укладывають у бурт, де зберСЦгають до внесення. У деяких випадках гнСЦй компостують з торфом. РацСЦональне розмСЦщення на полСЦ штабелСЦв СЦ вибСЦр СЧх оптимальноСЧ маси дозволяють скоротити холостСЦ пробСЦги прицепСЦв-розкидачСЦв СЦ пСЦдвищити СЧх продуктивнСЦсть. Оптимальна маса штабеля, призначеного для зимового збереження, 100-120 т. Якщо добрива накопичують у полСЦ в лСЦтнСЦй перСЦод, то масу бурту можна зменшити до 20-40 т. Штабеля в полСЦ укладають рядами. Перший ряд розмСЦщають на вСЦдстанСЦ, рСЦвнСЦй половинСЦ довжини робочого ходу розкидача вСЦд краю поля. НаступнСЦ ряди буртСЦв укладають на вСЦдстанСЦ повноСЧ довжини робочого ходу.

ОрганСЦчнСЦ добрива СЦ компости завантажують у прицепи-розкидачСЦ й автосамосвальнСЦ засоби фронтальним тракторним навантажувачем-бульдозером, ПБ-35, навантажувачем-екскаватором ПЭ-0,8Б с грейферним захопленням.

При внесеннСЦ органСЦчних добрив працюють загоновим методом, комплектуючи загСЦн з 3-4 гнойорозкидачСЦв СЦ одного навантажувача.

При розкиданнСЦ машиною РУН-15Б валкувач захоплюСФ купу добрива СЦ, перемСЦщаючи СЧСЧ, витягаСФ у валок. З валка добриво пСЦдхоплюють лопати обертового ротора СЦ розкидають вправо СЦ "СЦво по ходу руху агрегату.

Щоб забезпечити задану дозу, добрива вивозять автосамосвалами однаковоСЧ вантажопСЦдйомностСЦ СЦ розкладають купи СЧх через рСЦвнСЦ, заздалегСЦдь вСЦдзначенСЦ промСЦжки. Для бСЦльш рСЦвномСЦрного розподСЦлу добрив по поверхнСЦ ТСрунту роторнСЦ розкидачСЦ повиннСЦ рухатися човниковим способом з подвСЦйним - перекриттям. РоторнСЦ валкувачСЦ-розкидачСЦ РУН-15Б рекомендуСФться використовувати тСЦльки на щСЦльному ТСрунтСЦ.

Внесення безпСЦдстильного гною. НайбСЦльш розповсюджена система видалення безпСЦдстильного рСЦдкого гною на великих тваринницьких фермах - самопливна зливальна. ГнСЦй по каналах, розташованих каскадом з незначним ухилом убСЦк гнойосховища, стСЦкаСФ в навозоприймач, де його витримують протягом восьми днСЦв для визначення СЦнфСЦкованостСЦ збудниками особливо небезпечних захворювань. На фермах, де худобу тримають без пСЦдстилки, повинне бути не менш двох гнойоприймачСЦв. Поки другий заповнюСФться, у першому - гнСЦй витримують СЦ перевСЦряють на зараженСЦсть. З гнойоприймача вСЦн попадаСФ в гнойосховище СЦ зберСЦгаСФться там вСЦд двох до шести мСЦсяцСЦв.

МСЦсткСЦсть гнойосховищ планують у залежностСЦ вСЦд тривалостСЦ збереження СЦ поголСЦв'я тварин. РекомендуСФться 25-40 % емкостей розташовувати у прифермских гнойосховищах, а 75-60 % - у польових сховищах, що розмСЦщають у центрСЦ масивСЦв, що удобрюються [22].

РСЦдкий гнСЦй СЦз прифемских сховищ у польовСЦ транспортують по трубопроводах або цистернами-причепами. У залежностСЦ вСЦд устаткування доставку рСЦдких органСЦчних добрив у поле СЦ СЧх внесення проводять по наступних технологСЦчних схемах: 1) прифермське гнойосховище - цистерна - польове гнойосховище - цистерна - розкидач - поле; 2) гнойосховище - трубопровСЦдна мережа - дощувальна установка - поле; 3) прифермське гнойосховище - цистерна - розкидач - поле.

Для перемСЦшування СЦ навантаження рСЦдкого гною створений високопродуктивний навантажувач ПНЖ-250, що перемСЦшуСФ гнСЦй на всСЦй глибинСЦ сховища, подрСЦбнюСФ твердСЦ включення СЦ вантажить у цистерни-розкидачСЦ або перекачуСФ по трубопроводу на вСЦдстань до 300 м. Навантажувач працюСФ в двох варСЦантах: мобСЦльному СЦ стацСЦонарному. У мобСЦльному варСЦантСЦ навантажувач навСЦшуСФться на трактор класу 14 кН, у стацСЦонарному - працюСФ вСЦд електродвигуна.

Для вивезення в поле СЦ внесення рСЦдких органСЦчних добрив використовують тракторний причСЦпний заправщик-жижорозкидач ЗЖВ-1,8, заправщик- жижорозкидач РЖРЖУ-3,6 на базСЦ автомобСЦля ГАЗ-53А, цистерни-розкидача РЖТ-4, РЖТ-8.

Розкидач рСЦдких органСЦчних добрив РЖТ-16 агрегатуСФться з тракторами К-700 СЦ К-701 СЦ вносить за 1 год роботи до 70 т рСЦдких органСЦчних добрив. Робочу рСЦдину з гнойосховища забирають вСЦдцентровим насосом, попередньо створивши вакуум у самозавантажному пристроСЧ до того моменту, коли зСЦ зливального рукава рСЦдина почне надходити назад у сховище. По закСЦнченнСЦ завантаження забСЦрний рукав встановлюють у транспортне положення за допомогою гСЦдроцилСЦндра.


4. Використання добрив та охорона навколишнього природного середовища


4.1 Заходи безпеки при роботСЦ з добривами


При роботСЦ з добривами треба дотримуватись заходСЦв особистоСЧ безпеки: працювати в рукавицях, масках, бо багато добрив подразнюють шкСЦру СЦ дихальнСЦ шляхи. Якщо добрива злежалися, СЧх перед внесенням у грунт треба подрСЦбнити, бо вСЦд ступеня подрСЦбнення добрив залежить не тСЦльки зручнСЦсть внесення СЧх у грунт, а й ефективнСЦсть СЧх.

Роботи з приймання добрив на збереження проводять пСЦд керСЦвництвом вСЦдповСЦдальноСЧ особи.

До роботи з мСЦнеральними добривами допускаються особи не молодшСЦ 18 рокСЦв, визнанСЦ придатними за станом здоров'я СЦ мають посвСЦдчення на право роботи на вСЦдповСЦдних машинах.

Роботи на складах мСЦнеральних добрив проводять у спецодязСЦ з бавовняноСЧ пилонепроникноСЧ тканини, рукавицях СЦ чоботах.

РобочСЦ мСЦiя повиннСЦ бути освСЦтленСЦ. Перед початком роботи перевСЦряють справнСЦсть машин СЦ механСЦзмСЦв. ТехнСЦчне обслуговування, регулювання СЦ ремонт машин СЦ механСЦзмСЦв виконують тСЦльки при виключених передачах СЦ непрацюючих двигунах [17].

ОсобливСЦ вимоги необхСЦдно виконувати при роботСЦ на машинах типу МВС СЦ МГУ. Живильний кабель машин пСЦдключають до електромережСЦ напругою 330 В. При цьому особливу увагу звертають на правильнСЦсть СЦ надСЦйнСЦсть пСЦдключення жили заземлюючого кабелю. УсСЦ механСЦзми випробують без навантаження. При русСЦ машини стежать, щоб кабель не потрапив пСЦд гусеницю. ЗабороняСФться залишати ходовСЦ електродвигуни пСЦд напругою. При короткочасних зупинках СЦ зупинках для огляду машини вСЦдключають головний автомат.

ЗабороняСФться знаходитися перед рушСЦСФм пСЦд час роботи; змазувати СЦ чистити машину на ходу; розкривати шухляди з електроапаратурою; ремонтувати машину, не вСЦдключивши неСЧ вСЦд живильного стовпчика; експлуатувати несправну машину; транспортувати машину, не вСЦдключивши живильний кабель.

Перед роботою на навантажувачах визначають вСЦдповСЦднСЦсть маси вантажу вантажопСЦдСЦймаючоСЧ машини. При роботСЦ стежать за рСЦвномСЦрним розподСЦлом вантажу по ширинСЦ СЦ довжинСЦ вилок захоплення; за тим, щоб вантаж не виступав за межСЦ вил бСЦльш нСЦж на одну третину його довжини СЦ щоб при русСЦ рама вантажопСЦдйомника був нахилений, а вантаж знаходився на висотСЦ не бСЦльш 30-40 см вСЦд рСЦвня пСЦдлоги. Не можна пСЦднСЦмати й опускати вантаж пСЦд час руху. ЗабороняСФться перевозити людей на пСЦддонах СЦ вилах навантажувача. ВодСЦй зобов'язаний сповСЦльнювати рух навантажувача СЦ давати сигнали при проСЧздСЦ повз дверСЦ СЦ через ворота, а також на поворотах. Перш нСЦж змСЦнити напрямок руху (уперед, назад), водСЦй повинен зупинити навантажувач.

ВодСЦй повинен уважно стежити за проСЧзною частиною при русСЦ; виСЧжджати на платформу переднСЦм ходом СЦ по попередньо випробуваному на мСЦцнСЦсть траповСЦ або настиловСЦ.

Для регулювання СЦ змащення вузлСЦв транспортерСЦв необхСЦднСЦ повна СЧхня зупинка СЦ вимикання електроживлення. СтрСЦчку транспортерСЦв мСЦстять у чистотСЦ, не допускаючи СЧСЧ замаслювання. ЗабороняСФться перемСЦщати транспортер у робочому положеннСЦ, очищати стрСЦчку руками при його роботСЦ, а також накидати неСЧ на ведучий ролик.

Розтирання СЦ здрСЦбнювання твердих мСЦнеральних добрив. До обслуговування машин допускаються особи, що пройшли навчання й СЦнструктаж з технСЦки безпеки при роботСЦ з розтирачем-подрСЦбнювачем. Запалювання машини проводять у спецСЦально передбачених мСЦiях по кутах бункера, позначених написом "ДК".

ПСЦднСЦматися в бункер розтирача-подрСЦбнювача можна тСЦльки за допомогою передбаченоСЧ для цСЦСФСЧ мети сходСЦв. При переСЧздах розтирач-подрСЦбнювач переводять у транспортне положення. ПричСЦпний пристрСЦй трактора в транспортному положеннСЦ повинен бути пСЦднятим на висоту не бСЦльш 500 мм.

Перед початком роботи оглядають мСЦiя крСЦплення основних вузлСЦв, перевСЦрюють, чи СФ огороджувальнСЦ щитки СЦ захиснСЦ кожухи, переводять пристрСЦй для видалення мСЦшкотари в робоче положення. Перед включенням приводу машини тракторист даСФ попереджуючий сигнал [17].

Категорично забороняСФться: перевозити людей у бункерах розтирача-подрСЦбнювача, переСЧжджати з завантаженим бункером розтирачем-подрСЦбнювачем, працювати без опущеноСЧ опорноСЧ лапи, регулювати СЦ ремонтувати вузли при включеному двигунСЦ трактора, розтарювати СЦ подрСЦбнювати добрива в складах без штучноСЧ вентиляцСЦСЧ, працювати без захисних кожухСЦв СЦ огороджувальних щиткСЦв, працювати без засобСЦв СЦндивСЦдуального захисту.

Внесення твердих мСЦнеральних добрив. Працювати на машинах для внесення добрив дозволяСФться в спецСЦальному одязСЦ з пилонепроникноСЧ тканини, гумових чоботах СЦ рукавичках, респСЦраторСЦ;

При завантаженнСЦ машин для внесення добрив навантажувачами виходити з кабСЦни СЦ залишати трактор дозволяСФться тСЦльки при опущеному на землю ковшСЦ. ПСЦд час роботи не можна пСЦдходити до навантажувачам з боку робочих органСЦв, стояти на штабелСЦ добрив; працюючи з автомобСЦльними СЦ тракторними самосвальними причепами, не можна включати гСЦдроцилСЦндр пСЦднСЦмального механСЦзму платформи при всСЦх закритих або вСЦдкритих запорах СЧСЧ пСЦдстави, пСЦднСЦмати навантажену платформу з закритими бортами, а також вСЦдкривати запори при пСЦднятСЦй платформСЦ.

КузовнСЦ машини СЦ туковСЦ сСЦвалки можна заправляти тСЦльки при повнСЦй зупинцСЦ агрегату.

ЗабороняСФться перевозити людей у кузовСЦ причепа, знаходитися поблизу розкидають органСЦв пСЦд час роботи.

ЗберСЦгання СЦ навантаження в транспортнСЦ засоби пилоподСЦбних добрив. До обслуговування пневмотранспортного устаткування й устаткування по повСЦтропСЦдготовцСЦ допускаються особи, що пройшли навчання по експлуатацСЦСЧ устаткування СЦ судин, що працюють пСЦд тиском.

Працювати з пилоподСЦбними добривами потрСЦбно в спецСЦальному одязСЦ з пилозахистноСЧ тканини, спецСЦальному шоломСЦ, брезентових рукавичках або рукавицях СЦз довгими, до лСЦктьового згину, краями, брезентових бахилах або гумових чоботах, захисних окулярах закритого типу зСЦ схованими вентиляцСЦйними отворами С-5, С-6, С-33. Для попередження запотСЦвання стекол застосовують спецСЦальне змащення "ТЕЖЕ", сухе туалетне мило. Для захисту органСЦв дихання користуються протипиловими респСЦраторами У-2К, Ф-62Ш, "Астра-2" СЦ "Пелюсток". Використання ватно-марлевих пов'язок забороняСФться.

ЕксплуатацСЦю силосних складСЦв для збереження фосфоритного борошна СЦ вапняних матерСЦалСЦв варто проводити в строгСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з правилами.

При роботСЦ з електроустаткуванням необхСЦдно дотримувати Правила технСЦчноСЧ експлуатацСЦСЧ СЦ безпеки обслуговування електроустановок промислових пСЦдприСФмств напругою 1000 В.

При розвантажувальних роботах залСЦзничний вагон загальмовують стояночним гальмом або пСЦд колеса пСЦдкладають башмаки. ВСЦдкривати верхнСЦй люк у вагона-цементовоза з пневморозвантажувачем дозволяСФться тСЦльки при вСЦдсутностСЦ тиску повСЦтря в СФмностСЦ. Контрольно-вимСЦрювальну апаратуру встановлюють на видному мСЦiСЦ СЦ добре освСЦтлюватись. ЗабороняСФться працювати з несправними манометрами. ПеревСЦряти СЦ пломбувати манометр потрСЦбно не рСЦдше одного разу на рСЦк, а також пСЦсля кожного ремонту. Не рСЦдше одного разу в три мСЦсяцСЦ перевСЦряють прилад контрольним манометром, результати перевСЦрки заносять у спецСЦальний журнал.

При експлуатацСЦСЧ пневматичного розвантажника пилоподСЦбних добрив СЦ матерСЦалСЦв ТА-32 забороняСФться знаходитися на вСЦдстанСЦ ближче 2 м вСЦд забСЦрного пристрою, а також перемСЦщати його на себе. На зовнСЦшнСЦй стСЦнСЦ вагона, що розвантажуСФться, вивСЦшують попереджувальну табличку. При пСЦдвищеннСЦ тиску в змСЦшувальнСЦй камерСЦ розвантажника бСЦльш 0,14 МПа необхСЦдно вСЦдключити електродвигун приводу шнека, перекрити подачу стиснутого повСЦтря в змСЦшувальну камеру я усунути причину цього. Навколо осаджувальноСЧ камери розвантажника повинне бути вСЦльний простСЦр не менш 0,8 м.

ЗабороняСФться працювати на несправному розвантажнику, вСЦдкривати люки камери шнека, камери фСЦльтрСЦв СЦ змСЦшувальноСЧ камери до повноСЧ зупинки двигуна СЦ зниженнСЦ тиску в змСЦшувальнСЦй камерСЦ до нуля; включати електродвигун приводу шнека при заповненому добривами корпусСЦ шнека; включати вакуум-насос без води; включати в зимовий час електродвигун вакуум-насоса без попереднього провертання його ротора вручну; працювати з вакуум-насосом, якщо у водСЦ, що виходить з водовСЦддСЦльного бака, знаходяться добрива [11].

При обслуговуваннСЦ фСЦльтра рукавного СМЦ-166 категорично забороняСФться замСЦнювати рукава в працюючСЦй секцСЦСЧ фСЦльтра; вСЦдкривати нижнСЦй люк при вСЦдкритих кришках на верхнСЦй площадцСЦ без установленого попереджувального напису "Не входити"; проводити якСЦ-небудь роботи без огородження площадок СЦ сход.

ПСЦд час розвантаження цистерн забороняСФться проводити ремонтнСЦ роботи, пов'язанСЦ з крСЦпленням з'СФднань, що знаходяться пСЦд тиском.

ЗабороняСФться використовувати стацСЦонарний компресор, що не маСФ аварСЦйноСЧ сигналСЦзацСЦСЧ, не постачений манометром, попереджувальним клапаном СЦ термометром, при висвСЦтленнСЦ менш 60 лк, вСЦдсутностСЦ заземлення, пСЦсля закСЦнчення термСЦну дСЦСЧ останнСЦх СЦспитСЦв.

Перед початком внесення добрив необхСЦдно оглянути тягач СЦ цистерну-напСЦвпричСЦп СЦ переконатися в справностСЦ механСЦзмСЦв СЦ пристроСЧв; перевСЦрити герметичнСЦсть з'СФднання повСЦтропроводСЦв, люкСЦв СЦ вентилСЦв; справнСЦсть розпилюючоСЧ насадки запобСЦжних клапанСЦв, захисних кожухСЦв. ЗабороняСФться вСЦдкривати люки СЦ роз'СФднувати шланги, коли цистерна знаходиться пСЦд тиском; пСЦдвищувати тиск у цистернСЦ понад 0,25 МПа.

Робота з мСЦнеральними добривами в захищеному ТСрунтСЦ. До роботи з мСЦнеральними добривами не допускаються вагСЦтнСЦ жСЦнки, матерСЦ, що годують, а також особи, що мають рани, якСЦ не зажили.

Перед входом на склад примСЦщення попередньо провСЦтрюють. У ньому не можна курити, користуватися вСЦдкритим вогнем, споживати СЧжу СЦ воду. Обслуговуючий персонал знаходиться в примСЦщеннСЦ складу тСЦльки пСЦд час виконання усерединСЦ складських робСЦт. Весь СЦнший час склад повинен бути закритий на замок. Якщо пСЦд час роботи використовують респСЦратор, то через щогодини роблять 10-хвилинну перерву для вСЦдпочинку на свСЦжому повСЦтрСЦ.

ПСЦсля роботи з мСЦнеральними добривами знСЦмають спецодяг, протирають рушником шию, обличчя СЦ руки, потСЦм миють СЧх водою з милом або приймають душ.

При отруСФннСЦ добривами потерпСЦлого виводять з зони небезпеки, звСЦльняють вСЦд забрудненого та тСЦсного одягу, забезпечують приплив свСЦжого повСЦтря, не даючи охолоджуватися тСЦлу. При утратСЦ свСЦдомостСЦ дають вдихнути нашатирний спирт. В усСЦх випадках отруСФння викликають лСЦкаря або вСЦдвозять потерпСЦлого в найближчу лСЦкарню.


4.2 Зв`язок мСЦж пСЦдвищенням концентрацСЦСЧ важких металСЦв у грунтСЦ з викорстаням мСЦнеральних добрив


АналСЦз стану земельних ресурсСЦв областСЦ свСЦдчить про наявнСЦсть деградованих та малопродуктивних земель, якСЦ пСЦдлягають консервацСЦСЧ на загальнСЦй площСЦ 138,3 тис. га. У 2006 роцСЦ здСЦйснено консервацСЦю 0,5 тис. га малопродуктивних земель, консервацСЦя деградованих земель не проводилась. Станом на 01.01.2007 року потребують консервацСЦСЧ 137,8 тис. га земель.

АналСЦз динамСЦки агрохСЦмСЦчних показникСЦв ТСрунтСЦв за 7 останнСЦх рокСЦв показав, що вмСЦст основних елементСЦв живлення (фосфору СЦ калСЦю), кальцСЦю суттСФво знизився, ТСрунти пСЦдкислились, вмСЦст гумусу дещо пСЦдвищився.

В 2006 роцСЦ у ТСрунтах сСЦльськогосподарських угСЦдь Варвинського, ТалалаСЧвського, Бахмацького, Борзнянського та КуликСЦвського районСЦв визначався вмСЦст найбСЦльш небезпечних для довкСЦлля важких металСЦв - свинцю та кадмСЦю [16].

Найвищий середнСЦй показник вмСЦсту свинцю в ТСрунтСЦ виявлено в Борзнянському районСЦ - 6,45 мг/кг ТСрунту, що оцСЦнюСФться як помСЦрний рСЦвень забруднення. Найвище значення вмСЦсту цинку виявлено також у Борзнянському районСЦ - 16,50 мг/кг ТСрунту, що оцСЦнюСФться як пСЦдвищений рСЦвень забруднення. СереднСЦй вмСЦст свинцю у ТСрунтах чотирьох районСЦв становить 5,97 мг/кг ТСрунту, що близько до показникСЦв в цСЦлому по 22 районах областСЦ. МСЦнСЦмальний вмСЦст свинцю по чотирьох районах, як СЦ в цСЦлому по областСЦ, маСФ фонове значення.

НайбСЦльший середнСЦй вмСЦст кадмСЦю виявлено в ТСрунтах сСЦльгоспугСЦдь Борзнянського району - 0,18 мг/кг, що вСЦдповСЦдаСФ слабкому рСЦвню забруднення. Найменший середнСЦй вмСЦст цього токсиканту дорСЦвнював 0,14 мг/кг. МСЦнСЦмальний вмСЦст його маСФ фонове значення. Перевищень ГДК кадмСЦю при дослСЦдженнях в 2006 роцСЦ в чотирьох районах, як СЦ в цСЦлому по областСЦ не виявлено.

СлСЦд вСЦдмСЦтити, що ТСрунтовий покрив областСЦ представлений здебСЦльшого малогумусними, легкими за гранулометричним складом ТСрунтами, якСЦ мають низьку буферну здатнСЦсть, що обмежуСФ СЧх можливостСЦ до СЦнактивацСЦСЧ техногенних важких металСЦв. Тому вмСЦст в таких ТСрунтах навСЦть вСЦдносно невеликих кСЦлькостей важких металСЦв може привести до небезпечного забруднення ними сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ.

ВмСЦст залишкових кСЦлькостей ДДТ, ГХЦГ в 2006 роцСЦ в ТСрунтСЦ був визначений в 403 зразках ТСрунту на територСЦях, що прилягають до складСЦв пестицидСЦв. В 2006 роцСЦ пестицидами було забруднено: ДДТ - 19 %, Оі-ГХЦГ- 3 % зразкСЦв ТСрунту. У 8 зразках ТСрунту виявлено перевищення ГДК по ДДТ.

В 403 зразках ТСрунту визначали вмСЦст пестицидСЦв симм-трСЦазиновоСЧ групи. Так було виявлено забруднення: прометрином - 3 % зразкСЦв, 2 з яких мають перевищення ГДК, атразином - 6 %, симазином - 3 %, 1 зразок з перевищенням ГДК.

Охорона земельних ресурсСЦв вСЦд деградацСЦСЧ - одна з найважливСЦших проблем сучасностСЦ. Високий рСЦвень сСЦльськогосподарського освоСФння СЦ розораностСЦ територСЦСЧ областСЦ та наявнСЦсть значних площ еродованих земель вимагаСФ нових пСЦдходСЦв до вирСЦшення цСЦСФСЧ проблеми. Одним з найефективнСЦших ресурсних засобСЦв пСЦдтримання родючостСЦ ТСрунтСЦв на оптимальному рСЦвнСЦ СФ застосування органСЦчних та мСЦнеральних добрив. Дози та спСЦввСЦдношення СЧх повиннСЦ вСЦдповСЦдати бСЦологСЦчним особливостям культур, враховувати вмСЦст у ТСрунтах елементСЦв живлення, повнСЦстю компенсувати винос СЧх урожаСФм та забезпечувати до певноСЧ мСЦри нагромадження необхСЦдних поживних речовин у ТСрунтСЦ [16].

В перСЦод СЦнтенсивноСЧ хСЦмСЦзацСЦСЧ (1971-1990 роки) обсяги застосування добрив в областСЦ постСЦйно зростали СЦ в 1986-1990 роках досягли в середньому 164 кг/га поживних речовин тукСЦв СЦ 10,7 т/га органСЦчних добрив. При цьому добрива застосовувались комплексно, збалансовано за елементами живлення.

Таким чином, створювались передумови для досягнення стану родючостСЦ ТСрунтСЦв, який забезпечував би одержання стабСЦльних урожаСЧв сСЦльськогосподарських культур досить високого рСЦвня.

Проте, за останнСФ десятирСЦччя обсяги застосування добрив значно зменшились. В середньому за 2001-2005 роки на 1 га посСЦвноСЧ площСЦ було внесено по 31 кг поживних речовин мСЦнеральних СЦ 1,6 тонни органСЦчних добрив, що, порСЦвняно з 1986-1990 роками менше, вСЦдповСЦдно, в 5,3 СЦ 6,7 разСЦв.

АналСЦз даних статистичноСЧ звСЦтностСЦ (форми 29-с.-г. тАЮЗбСЦр урожаю сСЦльськогосподарських культур та плодоягСЦдних насаджень в областСЦ у 2006 роцСЦ" СЦ форми 9-б-с.-г. - тАЮВнесення мСЦнеральних та органСЦчних добрив пСЦд урожай 2006 року в сСЦльськогосподарських пСЦдприСФмствах областСЦ") показуСФ, що пСЦд урожай 2006 року було внесено 33,9 тис. тонн поживних речовин мСЦнеральних добрив, що на 10,7 тис. тонн бСЦльше, нСЦж в середньому за 2001-2005 роки. ВСЦдповСЦдно, СЦ рСЦвень удобрення 1 га збСЦльшився з 31 до 48 кг на 1 га. Незважаючи на збСЦльшення обсягСЦв застосування тукСЦв, компенсацСЦя ними виносу основних елементСЦв живлення урожаСФм сСЦльськогосподарських культур була дуже низькою СЦ становила: по азоту - 47 %, по фосфору - 22 %, по калСЦю - 9 %.

СитуацСЦя ускладнюСФться суттСФвим дисбалансом внесених у ТСрунт поживних речовин. При рекомендованому спСЦввСЦдношеннСЦ N:P:K=1,0:0,8:1,0 фактично в 2006 роцСЦ воно становило 1,0:0,17:0,17. Значна перевага в обсягах застосування тукСЦв азотних добрив приводить до нерацСЦонального, малоефективного та збиткового СЧх використання, подальшого пСЦдкислення ТСрунтСЦв, збСЦльшення СЦнтенсивностСЦ забур`янення полСЦв. Висока ефективнСЦсть одностороннього внесення азоту спостерСЦгаСФться лише на ТСрунтах, якСЦ мають оптимальний вмСЦст фосфору СЦ калСЦю, проте, такСЦ ТСрунти займають лише 9-16 % орних земель.

ПорСЦвнюючи рСЦвень внесення мСЦнеральних добрив пСЦд урожай сСЦльськогосподарських культур в 2006 роцСЦ з попереднСЦм 2005 роком, слСЦд вСЦдзначити, що 12 районСЦв областСЦ збСЦльшили обсяги застосування тукСЦв. Решта районСЦв допустила зменшення СЧх застосування. НайбСЦльшого приросту щодо внесення поживних елементСЦв у ТСрунт досягнуто в Прилуцькому районСЦ - 44 кг/га, Варвинському - 28, РЖчнянському - 22, Бахмацькому - 20 кг. Проте, у 8 районах цей прирСЦст не перевищив 10 кг/га.

АналСЦз стану внесення добрив для пСЦдживлення ТСрунтСЦв вказуСФ на значну строкатСЦсть ситуацСЦСЧ по районах. Якщо в Бобровицькому районСЦ рСЦвень застосування тукСЦв досяг в середньому 111 кг/га, НосСЦвському - 104, Варвинському - 75, Прилуцькому - 74, то в Н.-ССЦверському, СеменСЦвському, РСЦпкинському, ТалалаСЧвському районах вСЦн не перевищуСФ 10 кг/га.

В цСЦлому по областСЦ в 2006 роцСЦ мСЦнеральних добрив не застосовували 230 господарств (40 %), ще 94 господарства (16 %) внесли СЧх менше 10 кг/га. Площа внесення мСЦнеральних добрив у 2006 роцСЦ склала 51 % вСЦд загальноСЧ посСЦвноСЧ площСЦ, що на 12 % бСЦльше, нСЦж у 2005 роцСЦ. На 1 гектар посСЦвноСЧ площСЦ було внесено в середньому 48 кг поживних речовин, з них азоту - 36, фосфору - 6, калСЦю - 6 кг.


4.3 Забруднення оточуючого середовища компонентами мСЦнерального живлення рослин


Основними джерелами нСЦтратного забруднення, пСЦд яким звичайно розумСЦють забруднення "асне нСЦтратами, нСЦтритами СЦ N-нСЦтрозоамСЦнами, СФ високСЦ дози азотних мСЦнеральних СЦ органСЦчних добрив, а також пестициди при систематичному насиченнСЦ ними посСЦвСЦв. Потрапляння в грунт стоку тваринницьких комплексСЦв ускладнюСФ цю проблему.

Як вСЦдомо, транспортнСЦ втрати мСЦнеральних добрив на шляху вСЦд заводу до поля становлять 10 тАФ 12 %, що сприяСФ постСЦйному забрудненню навколишнього середовища. Перевезення СЧх у тарСЦ може докорСЦнно полСЦпшити становище. Так, середнСЦ розмСЦри втрат затареного суперфосфату в 2,5 раза меншСЦ, нСЦж незатареного [13].

Застосування мСЦнеральних добрив у незбалансованому за основними елементами живлення спСЦввСЦдношеннСЦ також СФ однСЦСФю з причин забруднення продукцСЦСЧ. Для умов УкраСЧни оптимальним для всСЦх сСЦльськогосподарських культур вважаСФться спСЦввСЦдношення N : Р2О5: К2О = 1 : 0,9 : 0,8. По фондах мСЦнеральних добрив, видСЦлених сСЦльському господарству в УкраСЧнСЦ у 1986 p., фактичне спСЦввСЦдношення становило 1 : 0,56 : 0,6, у 1988-мутАФ 1 : 0,61 : 0,67, тобто вСЦдбуваСФться поступове наближення його до оптимального. Проте й при оптимальному спСЦввСЦдношеннСЦ внесення пСЦдвищених СЦ високих доз мСЦнеральних добрив, насамперед азотних, може бути причиною екологСЦчного забруднення. Це пСЦдтверджуСФться численними експериментальними даними, якСЦ свСЦдчать про те, що коефСЦцСЦСФнти використання фосфорних СЦ калСЦйних добрив рСЦзними сСЦльськогосподарськими культурами варСЦюють у межах 15 тАФ 25 СЦ 50 тАФ 70%, азотних тАФ 50 тАФ 60%. Установлено також, що в ТСрунтСЦ закрСЦплюСФться 20 тАФ 40% азоту, вимиваСФться у виглядСЦ нСЦтратСЦв з кореневмСЦсного шару тАФ до 10 %, а видСЦляСФться у виглядСЦ газоподСЦбних сполук (N2, NO, NO2) - 20 - 40%.

НевикористанСЦ сСЦльськогосподарськими культурами поживнСЦ речовини за певних умов СФ джерелом антропогенного забруднення [13].

ЕкологСЦчне забруднення значною мСЦрою пов'язане з ущСЦльненням ТСрунту, яке вСЦдбулося в результатСЦ впровадження в сСЦльськогосподарське виробництво енергомСЦстких тракторСЦв, що призвело до зниження врожайностСЦ зернових культур у середньому на 20 % СЦ марному (до 40 %) витрачанню добрив.

НегативнСЦ екологСЦчнСЦ наслСЦдки можуть спричиняти не лише азотнСЦ, але й фосфорнСЦ добрива. Так, нагромадження фтору в ТСрунтСЦ, яке належить до явищ небажаних, пов'язують СЦз внесенням фосфорних добрив. Зокрема, з однСЦСФю тонною суперфосфату в грунт потрапляСФ до 15 кг фтору, а з тонною амофосу тАФ до 50 кг. При цьому в ТСрунтСЦ залишаСФться до 95 % фтору, що внесено з добривами, а вмСЦст цього елемента в дерново-пСЦдзолистих ТСрунтах пСЦдвищуСФться на 5 % за рСЦк.

ВСЦдмСЦчено нагромадження фтору в чорноземах СЦ в рослинах при систематичному застосуваннСЦ суперфосфату, в якому фтор мСЦститься в розчиннСЦй формСЦ й легко засвоюСФться рослинами.

За даними Б. А. ЯгодСЦна [1], надходження фтору в грунт при сучасному свСЦтовому виробництвСЦ фосфорних добрив (300 млн. т Р2О5 за рСЦк) може становити 2 тАФ 3 млн.т. ПСЦдвищення концентрацСЦСЧ фтору порушуСФ структуру асимСЦляцСЦйного апарата, що призводить до гальмування процесСЦв фотосинтезу, дихання й росту сСЦльськогосподарських рослин, негативно впливаСФ на СЧхню продуктивнСЦсть [16].

Забруднення рослинноСЧ продукцСЦСЧ фтором вСЦдбуваСФться при вмСЦстСЦ водорозчинного фтору в чорноземСЦ на рСЦвнСЦ 12,5 мг на 1 кг ТСрунту. Очевидно, цей рСЦвень його вмСЦсту необхСЦдно вважати гранично допустимою концентрацСЦСФю цього елемента, яка на малобуферних ТСрунтах, вСЦрогСЦдно, буде нижчою.

ЕкологСЦчнСЦ наслСЦдки застосування фосфорних добрив пов'язанСЦ СЦз збСЦльшенням надходження фосфору у воднСЦ об'СФкти, який викликаСФ поряд з СЦншими поживними елементами посилене розкладання планктону, заболочення водойм СЦ загибель водних органСЦзмСЦв через дефСЦцит розчинного у водСЦ кисню. За розрахунками В. М. Кудеярова та СЦнших (1984), щорСЦчно з 1 га орних земель вимиваСФться до 100 кг азоту, 5 кг Р2О5 СЦ 60 кг К2О (при змиваннСЦ з поверхнСЦ ТСрунту мСЦлСЦметрового шару втрачаСФться вСЦд 14 до 34кг/га Р2О5).

ВсСЦ цСЦ факти свСЦдчать про те, що необхСЦдний суворо науковий пСЦдхСЦд до застосування не лише азотних, але й фосфорних добрив, що мСЦстять фтор, надлишок якого супроводжуСФться флюорозом зубСЦв, хребта, пригнСЦченням фосфорно-кальцСЦСФвого СЦ ферментного обмСЦну в органСЦзмСЦ теплокровних [10].

ОсобливоСЧ обережностСЦ слСЦд дотримуватись при фосфоритуваннСЦ кислих ТСрунтСЦв високими дозами фосфоритного борошна (1тАФ2 т/га), в якому, крСЦм токсичного фтору, мСЦститься ряд важких металСЦв (кадмСЦй, стронцСЦй, ванадСЦй та СЦн.). ВихСЦд полягаСФ в переходСЦ до застосування знефторених фосфорних добрив. НеобхСЦдно також враховувати, що токсичнСЦсть фосфору для людини залежить вСЦд спСЦввСЦдношення СаО : Р2О5. НешкСЦдливим вважаСФться спСЦввСЦдношення 1 : 1 СЦ 1 : 1,5 (надлишок фосфору може викликати рСЦзнСЦ захворювання).

КалСЦйнСЦ мСЦнеральнСЦ добрива небезпечнСЦ насамперед вмСЦстом хлору, який погСЦршуСФ якСЦсть урожаю (картоплСЦ, овочСЦв, винограду, тютюну, цитрусових СЦ прядивних культур). ПСЦдвищений вмСЦст калСЦю в кормових травах може призвести до отруСФння тварин, а застосування високих доз калСЦйних добрив тАФ до забруднення водойм.

За достатнього зволоження втрати калСЦю з фСЦльтрацСЦйними водами становлять 10 тАФ 20 кг/га. При пСЦдвищенСЦй концентрацСЦСЧ калСЦю в ТСрунтовому розчинСЦ порушуСФться спСЦввСЦдношення Са : К, Mg : К, Що може призвести до витСЦснення з грунтовбирного комплексу двовалентних катСЦонСЦв СЦ проникнення СЧх вглиб по профСЦлю, втрат кальцСЦю з дренажними водами, розмСЦр яких може досягти 1 т/га. Цей процес значно посилюСФться пСЦд впливом високих доз кислих добрив [13].

Щодо мСЦкроелементСЦв, то, як вСЦдомо, вони особливо ефективнСЦ за СЦнтенсивноСЧ хСЦмСЦзацСЦСЧ. Проте слСЦд зазначити, що деякСЦ з них тАФ мСЦдь, цинк, бор СЦ молСЦбден тАФ належать до елементСЦв, якСЦ потенцСЦйно забруднюють грунт, а для марганцю навСЦть установлена гранично допустима концентрацСЦя в ТСрунтСЦ.

Основними джерелами видСЦлення пилу в повСЦтря робочоСЧ зони при нинСЦшнСЦх технологСЦчних схемах навантажувально-розвантажувальних робСЦт з мСЦнеральними добривами :

- мСЦiя висипу (трюми суден, залСЦзничнСЦ вагони, склади) мСЦнеральних добрив СЦз перевантажувального комплексу ( грейдери, вагоноперекидачСЦ, стрСЦчковСЦ конвеСФри, пересипнСЦ станцСЦСЧ);

- мСЦiя завантаження та вивантаження дорожньо-транспортних засобСЦв при використаннСЦ всСЦх видСЦв перевантажувального устаткування;

- викид запиленого повСЦтря через очиснСЦ фСЦльтри циклонСЦв-завантажувачСЦв при перевантаженнСЦ мСЦнеральних добрив пневмотранспортом;

- здування пилу з конвеСФрноСЧ стрСЦчки транспортера, вибивання пилу з-пСЦд укриттСЦв на пересипних станцСЦях та у перевантажувальних наземних, морських та рСЦчкових комплексах.

КонцентрацСЦя пилу, парСЦв та газоподСЦбних речовин в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони залежить вСЦд виду робСЦт, рСЦвня механСЦзацСЦСЧ виробничого процесу, агрегатного стану добрив та повнотСЦ дотримання санСЦтарних норм. Так, при розвантаженнСЦ гранульованих мСЦнеральних добрив СЦз вагонСЦв загального призначення концентрацСЦСЧ СЧх пилу у вагонСЦ визначались в межах вСЦд 280 до 390 мг/м3, при розвантаженнСЦ порошковидних тАФ вСЦд 2500 до 4600 мг/м3. При розвантаженнСЦ вагона типу "Хопер", загруженого гранульованими мСЦнеральними добривами , концентрацСЦСЧ пилу коливались вСЦд 41,0 мг/м3 до 235 мг/м3. При цьому концентрацСЦСЧ пилу мСЦнеральних добрив у складських примСЦщеннях становили: 23,0-58,0 мг/м3 при розвантаженнСЦ гранульованих добрив СЦ 85,0-370,0 мг/м3 при розвантаженнСЦ пиловидних.

ПСЦд час вСЦдпуску гранульованих та пиловидних мСЦнеральних добрив зСЦ складу при погрузцСЦ в автомобСЦлСЦ за допомогою навантажувача багато ковшового та навантажувача фронтально-перекидного ПБ-35 концентрацСЦСЧ пилу становили 49,0-70,0 мг/м3 та 93,0-700,0 мг/м3, вСЦдповСЦдно. ПСЦд час навантаження гранульованого суперфосфату вручну (лопатами) концентрацСЦя пилу становить 140-856 мг/м3 повСЦтря. При немеханСЦзованому проведеннСЦ робСЦт, пов'язаних з пСЦдготовкою гранульованих мСЦнеральних добрив до внесення (подрСЦбнення, просСЦвання, приготування тукосумСЦшей), у повСЦтрСЦ робочоСЧ зони мСЦститься вСЦд 208 до 960 мг/м3 пилу [15].

ПодрСЦбнення нСЦтроамофоски супроводжуСФться пилоутворенням в кСЦлькостСЦ 426,2В±84,6 мг/м3, затарення в мСЦшки тАФ 51,88В±13,30 мг/м3. КонцентрацСЦСЧ фосфорного та сСЦрчаного ангСЦдридСЦв визначались в концентрацСЦях 2,62В±0,14 та 8,33 мг/м3, вСЦдповСЦдно, окисли азоту СЦ амСЦак значно нижче гранично допустимих концентрацСЦй.

ПСЦд час пСЦдготовки тукосумСЦшСЦ простих мСЦнеральних добрив в польових умовах (на площадцСЦ прицепа) вмСЦст пилу мСЦнеральних добрив в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони коливаСФться вСЦд 4,0 до 12 мг/м3.

При частковСЦй механСЦзацСЦСЧ внутрСЦшньоскладських робСЦт (подрСЦблення залежаних добрив ), використаннСЦ подрСЦбнювача ИСУ-4 та стрСЦчкового транспортера пилоутворення зменшуСФться. КонцентрацСЦя пилу в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони складаСФ 13,1В±3,5 мг/м3.

ПСЦд час застосування амСЦачноСЧ води при СЧСЧ транспортуваннСЦ та внесеннСЦ в грунт за допомогою культиватора КРН-4,2Г амСЦак в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони механСЦзаторСЦв не визначався. При заповненнСЦ амСЦачною водою транспортного агрегату ЗЖВ-1,8 амСЦак визначався в концентрацСЦях 2,86В±0,64 мг/м3. При внесеннСЦ амСЦачноСЧ води в грунт за допомогою агрегата ГАН-8 концентрацСЦСЧ амСЦаку в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони механСЦзаторСЦв коливались в межах 0,3-12,0 мг/м3, а пСЦд час заправки агрегата без використання закритоСЧ системи трубопроводСЦв та "газовоСЧ обв'язки" кСЦлькСЦсть амСЦаку досягала 280 мг/м3.

При застосуваннСЦ мСЦнеральних добрив , а також при доглядСЦ за рослинами пиловий фактор СФ одним СЦз провСЦдних. ГСЦгСЦСФнСЦчна значимСЦсть даного фактору в значнСЦй мСЦрСЦ залежить вСЦд мСЦнеральноСЧ частини пилу. КСЦлькСЦснСЦ параметри пилового фактору та склад мСЦнеральноСЧ частини пилу находяться в залежностСЦ вСЦд типу, структури СЦ вологостСЦ грунту , а також вСЦд асортименту та обсягСЦв внесення агрохСЦмСЦкатСЦв. ВмСЦст пилу в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони механСЦзаторСЦв залежить вСЦд виду робСЦт СЦ може бути подСЦлений на 3 групи. Роботи СЦз вмСЦстом пилу в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони в концентрацСЦях на рСЦвнСЦ сотень СЦ тисяч мг/м3 (вантажно-розвантажувальнСЦ роботи з порошковидними мСЦнеральними добривами , передпосСЦвна культивацСЦя та сСЦвба озимих, збирання зернових та гороху комбайном з подрСЦбненням та СЦн.), СЦз вмСЦстом пилу в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони вСЦд декСЦлька десяткСЦв до сотень мг/м3 (сСЦвба технСЦчних культур, пСЦдготовка до внесення та вантажно-розвантажувальнСЦ роботи з сипкими мСЦнеральними добривами , мСЦжрядна обробка, осСЦння оранка та СЦнше) та роботи СЦз концентрацСЦями пилу десятки мг/м3 (транспортнСЦ роботи, внесення мСЦнеральних добрив , весняна оранка) [15].

ТРрунтовий пил площ, на яких вносились мСЦнеральнСЦ добрива , в порСЦвняннСЦ з нативними мСЦстить в 1,8-2,5 рази бСЦльше елементСЦв фосфору, калСЦю, азоту, а також бСЦльш високий вмСЦст ртутСЦ, свинцю, кадмСЦю, марганцю. Пил чорноземного грунту , на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших, акумулюСФ бСЦльшу кСЦлькСЦсть елементСЦв, якСЦ входять до складу добрив : кальцСЦю, магнСЦю, фосфору, азоту та меншу кСЦлькСЦсть важких металСЦв. В пилСЦ СЦнших типСЦв грунту в порСЦвняннСЦ з чорноземом концентрацСЦя нСЦкелю бСЦльша в 6-12 разСЦв, ртутСЦ в 3-5 разСЦв, кадмСЦю СЦ свинцю в 2-3 рази . МСЦнеральна частина ТСрунтового пилу мСЦстить також сполуки кремнСЦю, алюмСЦнСЦй, титан, магнСЦй, залСЦзо, мСЦдь, цинк, марганець. ВмСЦст в пилСЦ шкСЦдливих домСЦшок мСЦнеральних добрив (важких металСЦв, миш'яку, фтору тощо) та продуктСЦв СЧх трансформацСЦСЧ залежить, в першу чергу, вСЦд типу грунту та асортименту СЦ обсягСЦв внесення мСЦнеральних добрив . КонцентрацСЦСЧ важких металСЦв (Cu, Zn, Ni, Pb, Cd, Mn), якСЦ надходять в повСЦтря робочоСЧ зони разом з пилом рСЦзних типСЦв грунтСЦв за сумою зазначених елементСЦв складаСФ: дернево-пСЦдзолистий тАФ 2,65; темно-сСЦрий тАФ 3,67; чорноземний тАФ 0,81; сСЦрозем темний тАФ 3,43; сСЦрозем свСЦтлий тАФ 3,03; темно-каштановий тАФ 1,30 мг/м3тАв10-2.


4.4 Причини забруднення сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ компонентами органСЦчних добрив та заходи забезпечення СЧСЧ техногенно-екологчноСЧ безпеки


РЖнтенсифСЦкацСЦя виробництва, широке впровадження СЦнтенсивних технологСЦй вирощування сСЦльськогосподарських культур, використання в пСЦдвищених нормах органСЦчних СЦ мСЦнеральних добрив, пестицидСЦв та СЦнших хСЦмСЦчних засобСЦв порушують природнСЦ умови СЦ забруднюють навколишнСФ середовище. НаявнСЦсть у мСЦнеральних добривах рСЦзних токсичних домСЦшок, незадовСЦльна СЧх якСЦсть, а також можливСЦ порушення технологСЦСЧ використання можуть призвести до серйозних негативних наслСЦдкСЦв. Тому збереження в чистотСЦ навколишнього середовища набуваСФ важливого державного значення.

При застосуваннСЦ мСЦнеральних добрив одними з найбСЦльш поширених забрудникСЦв навколишнього середовища СФ нСЦтрати та важкСЦ метали. Завдяки мСЦграцСЦйним та транслокацСЦйним процесам, надходження зазначених токсикантСЦв в органСЦзм людини може проходити по складнСЦй схемСЦ: грунттАФрослинатАФлюдина; грунттАФтваринатАФлюдина, грунттАФрослинатАФтваринатАФлюдина, грунттАФводатАФлюдина, грунттАФповСЦтрятАФлюдина.

Значну небезпеку для навколишнього середовища становлять втрати азотних добрив в екосистемСЦ. При надмСЦрному внесеннСЦ у грунт азотних добрив СЧх компоненти (амСЦак, нСЦтрати, сечовина) можуть мСЦгрувати в поверхневСЦ та пСЦдземнСЦ води [11].

ОскСЦльки в основному забруднення рослин вСЦдбуваСФться кореневим шляхом, то з кожним роком рСЦвень радСЦоактивного забруднення сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ буде поступово зменшуватися, основною причиною такого зменшення буде зниження вмСЦсту радСЦонуклСЦдСЦв в ТСрунтах.


Висновки


  1. Асортимент мСЦнеральних добрив за останнСЦ десятилСЦття значно розширився. До групи азотних входять амСЦачнСЦ (амСЦачна вода), амонСЦйнСЦ (амонСЦю сульфат), нСЦтратнСЦ (калСЦйна, натрСЦСФва та кальцСЦСФва селСЦтра), амонСЦйно-нСЦтратнСЦ (амСЦачна селСЦтра) та амСЦднСЦ (карбамСЦд, сечовина) добрива. До групи фосфорних добрив входять простий та подвСЦйний суперфосфати, преципСЦтат, борошно фосфорне, суперфосфат амонСЦзований та з мСЦкроелементами. До групи калСЦйних добрив належать калСЦйна сСЦль (калСЦю хлорид), калСЦй-магнезСЦальне добриво, сульфат калСЦя, каСЧнСЦт природний, сСЦрчанокислий калСЦй. НайбСЦльш суттСФвими по вмСЦсту токсичних речовин СФ фосфорнСЦ та комплекснСЦ (складнСЦ) мСЦнеральнСЦ добрива (амофоси, нСЦтрофоси, амофосфати, азофоска, рСЦдкСЦ комплекснСЦ, дСЦамонСЦйфосфат, нСЦтрофоси, нСЦтроамофоски).
  2. Система удобрення в сСЦвозмСЦнСЦ тАФ це багаторСЦчний план, розрахований на ротацСЦю сСЦвозмСЦни, використання органСЦчних, мСЦнеральних та СЦнших добрив, у якому передбачаються норми добрив, СЦ способи внесення залежно вСЦд запланованоСЧ врожайностСЦ, бСЦологСЦчних особливостей рослин СЦ вСЦд чергування СЧх у сСЦвозмСЦнСЦ з урахуванням "астивостей добрив, ТСрунтово-клСЦматичних та СЦнших умов. Коли добрива використовуються на полях сСЦвозмСЦни за науково обТСрунтованою системою при чСЦткому виконаннСЦ всСЦх вимог у прийнятСЦй сСЦвозмСЦнСЦ та високСЦй агротехнСЦцСЦ, створюються умови для пСЦдвищення родючостСЦ ТСрунту СЦ постСЦйного зростання врожайностСЦ.
  3. При роботСЦ з добривами СЦснують певнСЦ вимоги та правила. До роботи допускаються особи працездатного вСЦку, якСЦ пройшли СЦнструктаж, мають досвСЦд роботи та певний рСЦвень знань. ЗберСЦгаються добрива в спецСЦально обладнаних складських примСЦщеннях. ПрацСЦвники повиннСЦ бути забезпеченСЦ спецодягом та засобами СЦндивСЦдуального захисту.
  4. Визнаючи вСЦдносну безпечнСЦсть мСЦнеральних добрив щодо забруднення грунтСЦв важкими металами, тим не менше СЦснуСФ реальна небезпека одержання вирощеноСЧ рослинницькоСЧ продукцСЦСЧ з пСЦдвищеним вмСЦстом цих металСЦв. ПСЦдвищення вСЦрогСЦдностСЦ даноСЧ небезпеки пов'язано СЦз тим, що спостерСЦгаСФться високе техногенне забруднення грунтСЦв важкими металами в результатСЦ газопилових викидСЦв та стокСЦв промислових пСЦдприСФмств, комунальних господарств, транспорту, полСЦгонСЦв промислових СЦ побутових вСЦдходСЦв та СЦнших джерел. В цСЦлому для всСЦСФСЧ територСЦСЧ УкраСЧни характерна тенденцСЦя накопичення важких металСЦв у грунтах.
  5. Основними причинами забруднення сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ мСЦнеральними добривами СФ безконтрольне, нерацСЦональне використання внесення дорив. НегативнСЦ наслСЦдки безконтрольного використання мСЦнеральних добрив пов'язують з тим, що вони, крСЦм поживних елементСЦв в мСЦнеральнСЦй формСЦ N, P, K, також можуть мати у своСФму складСЦ значну кСЦлькСЦсть шкСЦдливих домСЦшок та природних радСЦонуклСЦдСЦв. Небезпечними токсикантами мСЦнеральних добрив СЦ вапнякСЦв СФ важкСЦ метали (Cd, Cu, Pb, Ni, Zn, Mo, Co, Cr) та СЦншСЦ токсичнСЦ елементи (As, F, B).


Список використаних джерел


  1. АгрохСЦмСЦя. / За ред. М.М.Городнього. - К.: ТОВ Алеора, 2003.
  2. Александрова Л.Н. Органическое вещество почвы и процессы его трансформации. - Л.: Наука, 1980.
  3. Алексеев А.М., Гусев Н.А. "ияние корневого питания на водный режим. - М., 1957. - 220 с.
  4. Ансюк П.И. Микроудобрения: Справ очник. - Л.: Агропромиздат, 1990.
  5. Бугай С.М. Растенееводство. - К.: Вища школа, 1975. - 375 с.
  6. Вахмистров Д.Б. Питание растений. - М.: Знание, 1979. - 64 с.
  7. Воробьев С.А. и др. Земледелие. - М.: Колос, 1977.
  8. Горбунов Н.И. Минералогия и физическая химия почв. - М.: Наука, 1974.
  9. ГордСЦСФнко В.П.та СЦн. Землеробство. - К.: Вища школа, 1991. - 268 с.
  10. Гродзинський Д.М. РадСЦобСЦологСЦчнСЦ СЦ радСЦоекологСЦчнСЦ наслСЦдки аварСЦСЧ на ЧорнобильськСЦй АЕС // ДоповСЦдСЦ АкадемСЦСЧ наук УкраСЧни. - 1993, № 1. - С. 134-140.
  11. Джигирей В.С. Безпека життСФдСЦяльностСЦ: Навч. посСЦбник. - ЛьвСЦв, 2000.
  12. ДоповСЦдь про стан навколишнього природного середовища в ЧернСЦгСЦвськСЦй областСЦ за 2002 рСЦк. - ЧернСЦгСЦв, 2003. - 186 с.
  13. ДоповСЦдь про стан навколишнього природного середовища в ЧернСЦгСЦвськСЦй областСЦ за 2003 рСЦк. - ЧернСЦгСЦв, 2004. - 196 с.
  14. ДоповСЦдь про стан навколишнього природного середовища в ЧернСЦгСЦвськСЦй областСЦ за 2004 рСЦк. - ЧернСЦгСЦв, 2005. - 204 с.
  15. ДоповСЦдь про стан навколишнього природного середовища в ЧернСЦгСЦвськСЦй областСЦ за 2005 рСЦк. - ЧернСЦгСЦв, 2006. - 210 с.
  16. ДоповСЦдь про стан навколишнього природного середовища в ЧернСЦгСЦвськСЦй областСЦ за 2006 рСЦк. - ЧернСЦгСЦв, 2007. - 230 с.
  17. Карасюк РЖ.М., ГеркСЦял О.М., Господаренко Г.М., Коларьков Ю.В., Копитко П.Г. АгрохСЦмСЦя. - КиСЧв : Вища школа., 1995. - 472с.
  18. Колосов И.И. Поглотительная деятельность корневых систем растений. - М.: АН СССР, 1962. - 388с.
  19. Кононова М.М. Органическое вещество почвы. - М: Изд-во АН СССР, 1963.
  20. Крикунов В.Г., Полупанов Н.И. Почвы УССР и плодородие. - К.: Вища школа, 1987. - 380 с.
  21. ЛактСЦонов М.РЖ. Агрогрунтознавство. Навч. посСЦбник / Харк. держ. аграр. ун-т. СЦм.В.В.Докучаева. - ХаркСЦв: Видавець Шуст А.РЖ., 2001.
  22. ЛСЦсовал А.П. Система використання добрив. - К.: Вид-во АПК, 2002.
  23. Максимов Н.А. Краткий курс физиологии растений, 1958.
  24. Марчук РЖ.У., Макаренко В.М., Розстальний В.РД., Савчук А.В. Добрива та СЧх використання. тАФКиСЧв: ТОВ "КомпанСЦя"ЮнСЦ вест Маркетинг", 2002. тАФ246 с.
  25. МСЦкроорганСЦзми СЦ альтернативне землеробство. / За ред. В.П.Патики. - К.: Урожай, 1993.
  26. Мудрий РЖ.В., ЛепьошкСЦн РЖ.В. ДеякСЦ аспекти проблеми вирощування якСЦсноСЧ рослинницькоСЧ продукцСЦСЧ при застосуваннСЦ мСЦнеральних добрив та методичнСЦ пСЦдходи щодо токсиколого-гСЦгСЦСФнСЦчноСЧ СЧх оцСЦнки // Проблеми харчування. тАФ2005. тАФ№4. тАФС. 44-47.
  27. Мусиенко Н.Н., Терневский А.И. Корневое питание растений: Учебное пособие. - К.: Высшая школа, 1989. - 203 с.
  28. МусСЦСФнко М.М. ФСЦзСЦологСЦя рослин. - К.: ЛибСЦдь, 2005. - 808 с.
  29. Назаренко РЖ.РЖ. ТРрунтознавство: Навчальний посСЦбник. - ЧернСЦвцСЦ: Рута, 1998, 1999.
  30. Нобел П. Физиология растительной клетки. - Л.: Изд-во ленингр. Ун-та, 1983. - 232 с.
  31. Павленко М.К. Загальне землеробство. - К.: Вища школа, 1977.
  32. Петербургский А.В. Корневое питание растений. - М., 1964. 340 с.
  33. Польський Б.М., Стеблянко М.РЖ. та СЦн. Основи сСЦльського господарства: Навч. посСЦбник. - К.: Вища школа, 1991. - 296 с.
  34. Потапов Н.Г. Минеральное питание // Физиология сельскохозяйственных растений. - М., 1967. - 320 с.
  35. Почвоведение / Под ред. И.С. Кауричева. - М.: Агропромиздат. 1989. -719 с.
  36. Проданчук М.Г., Великий В.РЖ., Мудрий РЖ.В., СвСЦтлий С.С. Еколого-гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ проблеми виробництва та безпечного застосування мСЦнеральних добрив з зарубСЦжноСЧ сировини: методичне, законодавче та аналСЦтичне забезпечення // Гигиена населенных мест. тАФ2001. тАФВып. 38, том 1. тАФС. 256-259.
  37. РубСЦн С.С., Михайловський А.Г. Землеробство. - К.: Вища школа, 1980.
  38. ССЦвозмСЦни у землеробствСЦ УкраСЧни. / За ред. В.Ф.Сайка, П.РЖ.Бойка. - К.: Аграрна наука, 2002.
  39. Смирнов П.М., Муравин Э.А. Агрохимия - М.: Колос, 1981 - 182 с.
  40. Стан родючостСЦ грунтСЦв УкраСЧни та прогноз його змСЦн за умов сучасного землеробства. / За ред. В.В.МедведСФва. - Х.: Штрих, 2001.
  41. Шильников И.А., Аканова Н.И. Проблема снижения подвижности тяжелых металлов при известковании // Химия в сельском хозяйстве. тАФ1995. тАФ№4. тАФС. 29-35.
Страницы: Назад 1 Вперед