КлСЦнСЦко-морфологСЦчна дСЦагностика та розповсюдження лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби у СВК "Ружинс

дипломная работа: Ботаника и сельское хоз-во

Документы: [1]   Word-116110.doc Страницы: Назад 1 Вперед











ДИПЛОМНА РОБОТА


НА ТЕМУ:

ВлКлСЦнСЦко-морфологСЦчна дСЦагностика та розповсюдження лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби у СВК "Ружинський» Ружинського району ЖитомирськоСЧ областСЦ»


ЗМРЖСТ


ВСТУП

1. ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ

1.1 РЖсторична довСЦдка

1.2 ЕтСЦологСЦя

1.3 Патогенез

1.4 КлСЦнСЦчнСЦ ознаки

1.5 Патолого-анатомСЦчнСЦ змСЦни

1.6 ДСЦагноз

1.7 ДиференцСЦальна дСЦагностика

1.8 ПротиепСЦзоотичнСЦ заходи

2. МЕТА РЖ ЗАВДАННЯ ДОСЛРЖДЖЕНЬ

3. МАТЕРРЖАЛ РЖ МЕТОДИ ДОСЛРЖДЖЕНЬ

4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЕКОНОМРЖЧНОГО СТАНУ

ГОСПОДАРСТВА

5. КЛРЖНРЖКО-МОРФОЛОГРЖЧНА ДРЖАГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОРЗ РОГАТОРЗ ХУДОБИ У СВК "РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ

5.1 КлСЦнСЦчнСЦ дослСЦдження

5.2 ПатоморфологСЦчнСЦ дослСЦдження

6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ ДРЖАГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОРЗ РОГАТОРЗ ХУДОБИ У СВК "РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ

7. ОХОРОНА ПРАЦРЖ

8. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТРЖВ РОБОТИ

9. ВИСНОВКИ

10. ПРОПОЗИЦРЖРЗ ВИРОБНИЦТВУ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

УМОВНРЖ СКОРОЧЕННЯ


ВЛ ВРХ тАУ вСЦрус лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби

ДНК тАУ дезоксирибонуклеСЧнова кислота

РРЖД тАУ реакцСЦя СЦмунодифузСЦСЧ

РДП тАУ реакцСЦя дифузноСЧ преципСЦтацСЦСЧ

ОРЛ тАУ осадова реакцСЦя на лейкоз

РРЖФ тАУ реакцСЦя СЦмунофлюореiенцСЦСЧ

РЗК тАУ реакцСЦя звтАЩязування комплементу

РАЛ тАУ реакцСЦя аглютинацСЦСЧ латексу

РНГА тАУ реакцСЦя непрямоСЧ гемаглютинацСЦСЧ

ПЛР тАУ полСЦмеразна ланцюгова реакцСЦя

НВС тАУ науково-виробнича система

СВК тАУ сСЦльськогосподарський виробничий кооператив

РЖФА тАУ СЦмуно-ферментний аналСЦз

ПСО тАУ пожежно-сторожова охорона

ВСТУП


Спад у виробництвСЦ, що СЦснуСФ в УкраСЧнСЦ на сьогоднСЦ, призвСЦв не лише до стрСЦмкого зниження поголСЦвтАЩя тварин у господарствах, а й до зниження кСЦлькостСЦ та якостСЦ отримуваноСЧ продукцСЦСЧ. Недоотриманню продукцСЦСЧ тваринництва передуСФ, перш за все, порушення умов годСЦвлСЦ та утримання тварин, несвоСФчасна дСЦагностика, лСЦкування та профСЦлактика хвороб заразноСЧ та незаразноСЧ етСЦологСЦСЧ, порушення ветеринарно-санСЦтарних вимог при отриманнСЦ, зберСЦганнСЦ та транспортуваннСЦ продукцСЦСЧ. Це все призводить не лише до значних економСЦчних збиткСЦв, а й до можливого виникнення рСЦзних захворювань, в тому числСЦ й СЦнфекцСЦйних, що ще бСЦльше ускладнюСФ ситуацСЦю в господарствСЦ [34].

Не винятком СФ лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби, що займаСФ серед СЦнфекцСЦйних хвороб одне з особливих мСЦiь, оскСЦльки хвороба отримала значне поширення у багатьох регСЦонах УкраСЧни. Лейкози тварин дСЦагностують майже у всСЦх краСЧнах свСЦту. БСЦльш широко вони поширенСЦ в США, рядСЦ краСЧн ЦентральноСЧ РДвропи, ДанСЦСЧ, ШвецСЦСЧ СЦ краСЧнах Близького Сходу. Таке значне поширення лейкозу зумовлюСФ великСЦ економСЦчнСЦ збитки, якСЦ в першу чергу стосуються племСЦнних господарств, де хворСЦ на лейкоз тварини втрачають племСЦнну цСЦннСЦсть, а племСЦннСЦ господарства тАУ вСЦдповСЦдний статус [35].

Проблема лейкозСЦв людини СЦ тварин маСФ велике бСЦологСЦчне, економСЦчне СЦ соцСЦальне значення. Захворювання лейкозами СЦ смертнСЦсть вСЦд них, переважно високопродуктивних корСЦв, у багатьох краСЧнах продовжуСФ збСЦльшуватись, що певною мСЦрою вСЦдбиваСФться на виробництвСЦ продуктСЦв тваринництва та СЧх якостСЦ.

На сьогоднСЦшнСЦй день пропонуСФться ряд методСЦв дСЦагностичних дослСЦджень, а зокрема гематологСЦчних та серологСЦчних. НайбСЦльш розповсюдженими СЦз серологСЦчних дослСЦджень СФ РРЖД та РЖФА, якСЦ досить широко використовуються у господарствах при проведенСЦ планових дСЦагностичних дослСЦджень [33]. ВсСЦ методи дСЦагностики дозволяють виявити джерело збудника СЦнфекцСЦСЧ вСЦдразу ж пСЦсля зараження або в першСЦ його години.

Ще одним СЦз методСЦв дСЦагностики лейкозу СФ патоморфологСЦчне дослСЦдження, що включаСФ в себе вивчення гСЦстологСЦчних та патолого-анатомСЦчних змСЦн у загиблих тварин, а також у тушах особин, якСЦ пСЦсля забою пСЦдлягали ветеринарнСЦй експертизСЦ на бойнях та мтАЩясокомбСЦнатах. КрСЦм того, такСЦ методи дослСЦдження дають змогу встановити форми лейкозу [34].

Тому враховуючи вищезгадане, метою було проведення клСЦнСЦко-морфологСЦчного дослСЦдження РРЖД-позитивних на лейкоз корСЦв та вивчення розповсюдження хвороби у СВК "Ружинський» Ружинського району ЖитомирськоСЧ областСЦ.

РОЗДРЖЛ 1. ОГЛЯД ЛРЖТЕРАТУРИ


1.1 РЖсторична довСЦдка


Лейкоз (Leucosis) тАУ це хронСЦчна СЦнфекцСЦйна хвороба великоСЧ рогатоСЧ худоби, СЦнших ссавцСЦв та рСЦзних видСЦв птахСЦв, що характеризуСФться порушенням процесу дозрСЦвання клСЦтинних елементСЦв кровСЦ, злоякСЦсним розростанням кровотворноСЧ та лСЦмфоСЧдноСЧ тканин, утворенням у рСЦзних органах пухлин. На лейкоз хворСЦСФ також СЦ людина [25].

Захворювання вперше описав пСЦд назвою "лейкемСЦя» Р. ВСЦрхов у 1845 р. у людини. Через 13 рокСЦв, пСЦсля повСЦдомлення Р. ВСЦрхова про встановлення лейкозу у людей, патологоанатом ЛейзерСЦнг вперше в лСЦтературСЦ описуСФ лейкоз у коней [37]. В 1876 р. О. ЗСЦдамгродський повСЦдомляСФ про лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби, одночасно зтАЩявляСФться СЦнформацСЦя про лейкоз у свиней, собак, мишей. З тих пСЦр щорСЦчно збСЦльшуСФться потСЦк повСЦдомлень про лейкоз у тварин та птицСЦ. У 1921 р. В. Елерман замСЦнив термСЦн "лейкемСЦя» на "лейкоз», що точнСЦше вСЦдповСЦдаСФ сутСЦ хвороби, яка СЦнодСЦ проходить без кСЦлькСЦсних змСЦн лейкоцитСЦв у периферичнСЦй кровСЦ [25, 37].

ОстаннСЦм часом лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби набув значного поширення в багатьох краСЧнах свСЦту, в тому числСЦ й в УкраСЧнСЦ. Лейкоз, за рахунок широкого розповсюдження, наносить свСЦтовому скотарству значних збиткСЦв. ВСЦн представляСФ потенцСЦйну небезпеку, особливо генофонду племСЦнного молочного тваринництва, так як реСФструСФться у високопродуктивних тварин найбСЦльш цСЦнних молочних порСЦд [25, 40].

ЕкономСЦчний збиток вСЦд лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби складаСФться СЦз недоотримання молока СЦ приплоду, передчасного вибраковування корСЦв СЦ забою бугаСЧв-плСЦдникСЦв, недоотримання продуктСЦв забою, так як тушСЦ хворих тварин через лейкознСЦ ураження направляються на технСЦчну утилСЦзацСЦю, здачСЦ на мтАЩясо племСЦнного молодняку вСЦд хворих тварин. КрСЦм того, в благополучних господарствах при встановленнСЦ лейкозу витрачаються додатковСЦ речовини на проведення комплексу ветеринарно-санСЦтарних, селекцСЦйно-зоотехнСЦчних СЦ господарських оздоровчих мСЦроприСФмств, спрямованих на лСЦквСЦдацСЦю хвороби [25, 40,62].

Майже протягом столСЦття вченСЦ багатьох краСЧн проводили дослСЦдження з вивчення етСЦологСЦСЧ даного захворювання СЦ лише 1969 рСЦк увСЦйшов до СЦсторСЦСЧ, як рСЦк вСЦдкриття вСЦрусу лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби. На 21 МСЦжнародному симпозСЦумСЦ по лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби (Брюссель, 1976) була прийнята резолюцСЦя, у якСЦй вСЦдмСЦчено: "ВСЦрус бичого лейкозу слСЦд офСЦцСЦйно визнати головним фактором у етСЦологСЦСЧ ензоотичного лейкозу. У державних програмах, якСЦ регламентують боротьбу з лейкозом великоСЧ рогатоСЧ худоби, необхСЦдно передбачити використання серологСЦчних тестСЦв, спрямованих на виявлення противСЦрусних антитСЦл» [38, 48].


1.2 ЕтСЦологСЦя


У природних умовах до вСЦрусу лейкозу сприйнятливСЦ велика рогата худоба, конСЦ, свинСЦ, вСЦвцСЦ, кози, кролики, усСЦ види птахСЦв, особливо кури. У корСЦв захворювання спостерСЦгаСФться переважно у 4тАУ9-рСЦчному вСЦцСЦ, однак СЦнодСЦ хворСЦють тварини до 3-рСЦчного вСЦку. ВСЦдмСЦчаСФться пСЦдвищена сприйнятливСЦсть до вСЦрусу лейкозу окремих порСЦд, родин, лСЦнСЦй великоСЧ рогатоСЧ худоби, зокрема червоноСЧ та чорно-рябоСЧ порСЦд. СлСЦд зауважити, що експериментальне зараження " ВРХ овець, кСЦз, свиней та кроликСЦв викликаСФ СЦмунологСЦчну вСЦдповСЦдь, яка проявляСФться виробленням антитСЦл до антигену " ВРХ. А в природних умовах при спСЦльному утриманнСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби разом з вСЦвцями не вдалося спостерСЦгати онковСЦрусну СЦнфекцСЦю [20, 25, 40, 57, 77].

При лейкозСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби СЦснуСФ два шляхи передачСЦ вСЦрусу: вертикальний тАУ вСЦд матерСЦ до плоду СЦ горизонтальний тАУ вСЦд однСЦСФСЧ тварини до СЦншоСЧ [40, 50].

Вертикальний шлях зараження характеризуСФться передачею вСЦрусу вСЦд матерСЦ до плоду пСЦд час внутрСЦшньоутробного (пренатального) розвитку в останнСЦ 6 мСЦсяцСЦв вагСЦтностСЦ. Але пренатальна передача " ВРХ не перевищуСФ 20-ти випадкСЦв СЦз кожноСЧ сотнСЦ можливих.

Проте, основним у поширення СЦнфекцСЦСЧ в природних умовах СФ горизонтальний шлях тАУ контактна передача. У бСЦльшостСЦ випадкСЦв, вСЦрус передаСФться з СЦнфСЦкованими лСЦмфоцитами [47].

В лСЦтературСЦ [30, 36] СФ повСЦдомлення про те, що поширення СЦнфекцСЦСЧ " ВРХ може проводитись комахами-гематофагами, особливо у зонах СЧх природного СЦснування.

ВЛ ВРХ або СЦнфСЦкованСЦ ним лСЦмфоцити присутнСЦ у молоцСЦ бСЦльшостСЦ СЦнфСЦкованих тварин. Проте, не зважаючи на те, що молоко СЦ молозиво СЦнфСЦкованих корСЦв мСЦстить вСЦрус лейкозу, СЦнфекцСЦя новонародженим телятам у природних умовах передаСФться рСЦдко, порСЦвняно з контактним зараженням [13, 39, 60, 78]. СтСЦйкСЦсть телят до " ВРХ протягом перших мСЦсяцСЦв життя, очевидно, зумовлена материнськими вСЦрус-нейтралСЦзуючими антитСЦлами, якСЦ одержують телята пСЦд час випоювання СЧм молозива вСЦд СЦнфСЦкованих вСЦрусом лейкозу корСЦв-матерСЦв [21, 43, 52].

МеханСЦзм контактноСЧ передачСЦ " ВРХ неясний, оскСЦльки не встановлена наявнСЦсть вСЦрусу у фекалСЦях, сечСЦ СЦ слинСЦ СЦнфСЦкованих тварин. Проте, при наявностСЦ запального процесу в ротовСЦй порожнинСЦ, органах травлення, сечовидСЦльнСЦй системСЦ може вСЦдбуватися контамСЦнацСЦя секретСЦв СЦ екскретСЦв клСЦтинами кровСЦ (лСЦмфоцитами) " ВРХ [35].


1.3 Патогенез


Лейкоз тАУ це загальне захворювання кровотворноСЧ системи. Вивчення патогенезу лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби вСЦдбувалось протягом тривалого перСЦоду паралельно з вивченням методСЦв дСЦагностики, епСЦзоотологСЦСЧ та розробки оздоровчих протилейкозних заходСЦв.

Розшифровка процесу виникнення лейкозу, починаючи вСЦд проникнення " ВРХ в органСЦзм сприйнятливоСЧ тварини та розвитку патологСЦчних змСЦн, якСЦ зумовлюють клСЦнСЦчнСЦ ознаки, дозволяСФ зтАЩясувати ступСЦнь патогенезу.

Як повСЦдомляють В.РЖ. Цимбал СЦ СЦн. [78], при лейкозСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби мають мСЦiе вираженнСЦ СЦмунопатологСЦчнСЦ процеси, якСЦ супроводжуються утворенням циркулюючих та фСЦксованих аутоантитСЦл. ЦСЦ аутоантитСЦла виявляють, переважно, на початкових стадСЦях розвитку лейкозного процесу. При патоморфологСЦчному пСЦдтвердженнСЦ захворювання аутоантитСЦла виявляють у незначнСЦй кСЦлькостСЦ тварин, або практично СЧх не знаходять, що СЦмовСЦрно повтАЩязано зСЦ значним пригнСЦченням СЦмунологСЦчних реакцСЦй органСЦзму тварин у цей перСЦод [34].

Основу патогенетичних процесСЦв при лейкозСЦ становить системне ураження кровотворноСЧ тканини, що супроводжуСФться анаплазСЦСФю СЦ нерегульованим, прогресуючим розмноженням клСЦтинних елементСЦв не лише в кровотворних органах, але СЦ за СЧх межами. До основних факторСЦв, якСЦ обумовлюють клСЦнСЦчну картину лейкозу, можна вСЦднести стан й СЦмунологСЦчну реактивнСЦсть органСЦзму, його чутливСЦсть до етСЦологСЦчного агента та механСЦзм зараження [35, 48, 65].

Основною, характерною рисою лейкозних СЦ пухлинних клСЦтин СФ нездатнСЦсть до правильноСЧ диференцСЦацСЦСЧ. При нормальному гемопоезСЦ кровотворнСЦ клСЦтини, дозрСЦваючи, втрачають здатнСЦсть до подСЦлу. ЛейкознСЦ клСЦтини можуть проходити значно бСЦльше циклСЦв подСЦлу, нСЦж нормальнСЦ клСЦтини кровСЦ, що створюСФ велику клСЦтинну продукцСЦю, яка характеризуСФ лейкоз. При лейкознСЦй патологСЦСЧ нормальна клСЦтина може перетворитися на лейкозну на будь-якому рСЦвнСЦ СЧСЧ диференцСЦацСЦСЧ та дозрСЦвання [5].

Вперше теорСЦю про вСЦрусогенетичну природу пухлини висунув Л.А. ЗСЦльбер. На його погляд вСЦрусна нуклеСЧнова кислота СФ справжнСЦм етСЦологСЦчним фактором пухлин. Вона, вмонтовуючись у геном клСЦтини, стаСФ додатковою СЦнформацСЦСФю в нСЦй СЦ викликаСФ трансформацСЦю. ВСЦрусна нуклеСЧнова кислота звтАЩязана ковалентними звтАЩязками з хромосомною ДНК клСЦтини та вСЦрусу. Геном вСЦрусу входить до складу спадкового апарату клСЦтини СЦ надалСЦ реплСЦкуСФться разом з клСЦтинною ДНК.

ПСЦсля того, як в клСЦтину проникаСФ вСЦрус, процес взаСФмодСЦСЧ його СЦ клСЦтини вСЦдбуваСФться у двСЦ стадСЦСЧ. Перша тАУ стадСЦя генотиповоСЧ фСЦксацСЦСЧ вСЦрусу, яка характеризуСФться вСЦдсутнСЦстю видимих морфологСЦчних змСЦн в заражених клСЦтинах. В цю стадСЦю вСЦдбуваСФться включення вСЦрусного геному в клСЦтинний. Патогенний агент, який проник у клСЦтину, може перебувати в неактивному станСЦ тривалий перСЦод життя органСЦзму господаря, не викликаючи хворобу. Друга стадСЦя характеризуСФться морфологСЦчною трансформацСЦСФю клСЦтин, коли вСЦдбуваСФться розмноження активного вСЦрусу [38].

ЛейкознСЦ змСЦни при гСЦстологСЦчному дослСЦдженнСЦ в раннСЦй перСЦод хвороби реСФстрували в кСЦстковому мозку, мтАЩякотних тяжах, свСЦтлих центрах фолСЦкулСЦв СЦ синусах лСЦмфатичних вузлСЦв голови та шиСЧ, при цьому у кровСЦ мСЦстилось вСЦд 9 до 20 тис/мкл лейкоцитСЦв (СЦз них до 80 % лСЦмфоцитСЦв). ПотСЦм у патологСЦчний процес втягувалися всСЦ зовнСЦшнСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ лСЦмфатичнСЦ вузли, селезСЦнка, а СЦнодСЦ СЦ печСЦнка [70].

У перСЦод початковоСЧ стадСЦСЧ лейкозу макроскопСЦчних змСЦн у органах СЦ тканинах не виявляли, вони починали зтАЩявлятись пСЦсля значних зрушень у периферичнСЦй кровСЦ, тобто у другу стадСЦю, пСЦсля якоСЧ наступав процес генералСЦзацСЦСЧ.

На другСЦй стадСЦСЧ кСЦлькСЦсть лейкоцитСЦв кровСЦ зростала до 50 тис/мкл. Таке надмСЦрне накопичення лейкоцитСЦв СЦ лСЦмфобластСЦв призводило до збСЦльшення лСЦмфатичних вузлСЦв, селезСЦнки, нирок, серця та СЦнших органСЦв, а також пригнСЦчення нормальних росткСЦв кровотворення у кСЦстковому мозку. КлСЦтини кровСЦ, розмножуючись, поширюються по органСЦзму СЦ утворюють пухлини в рСЦзних органах СЦ тканинах, що призводять до структурних СЦ функцСЦональних уражень органСЦв внаслСЦдок атрофСЦСЧ специфСЦчних клСЦтин.

ПСЦд час генералСЦзацСЦСЧ процесу (лейкемСЦзацСЦя, 3-я стадСЦя) проходить ураження всСЦх вСЦiеральних органСЦв, значно порушуСФться гСЦстологСЦчна структура лСЦмфатичних вузлСЦв [9].

При лейкозах у кСЦстковому мозку проходить СЦнтенсивний рСЦст клСЦтин лСЦмфатичного ряду, що призводить до збСЦльшення СЧх кСЦлькостСЦ у периферичнСЦй кровСЦ. ВСЦдповСЦдно у кСЦстковому мозку вСЦдбуваСФться поступове витСЦснення мСЦСФлоСЧдного кровотворення, що призведе до лСЦмфоцитарноСЧ трансформацСЦСЧ. У 80% лСЦмфоцитСЦв спСЦввСЦдношення ядра СЦ цитоплазми зрушено в бСЦк збСЦльшення ядра [35, 37].

ДанСЦ наукових дослСЦджень [38, 40, 48, 68, 78] доводять, що " ВРХ, головним чином, передаСФться вСЦд тварини до тварини ятрогенним (пСЦд час вакцинацСЦСЧ, туберкулСЦнСЦзацСЦСЧ, взяттСЦ кровСЦ, бСЦркуваннСЦ) СЦ механСЦчними шляхами (перенесення вСЦрусу мухами, з клСЦтинами запального ексудату контАЩюнктиви СЦ слизових оболонок носа та СЦншими кровосисними комахами), а також при прямому контактСЦ (облизуваннСЦ тощо) особин. Отже, спонтаннСЦ лейкози виникають не самСЦ по собСЦ, а пСЦд впливом зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх факторСЦв. ДеякСЦ дослСЦдники вказують на те, що лейкозами частСЦше за все хворСЦють тварини з високою молочною продуктивнСЦстю [30], послабленими захисно-пристосувальними реакцСЦями органСЦзму [14]. Одночасно у них вСЦдмСЦчали бСЦльш низький рСЦвень у кровСЦ гормонСЦв щитовидноСЧ та пСЦдшлунковоСЧ залоз. Тому важливе значення у патогенезСЦ лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби набуваСФ виявлення закономСЦрностей змСЦн функцСЦональноСЧ активностСЦ ендокринних залоз.

Лейкози ссавцСЦв проявляються у двох основних формах тАУ "асне лейкози (лСЦмфолейкоз, мСЦСФлолейкоз, гемоацитобластоз), що характеризуються системним ураженням органСЦв кровотворення та лейкемСЦчними змСЦнами картини периферичноСЧ кровСЦ, СЦ ретикульози (лСЦмфоретикулосаркома, системний ретикульоз, лСЦмфогрануломатоз), якСЦ характеризуються осередковими або генералСЦзованими пухлинними розростаннями ретикулярних елементСЦв кровотворноСЧ тканини та вСЦдсутнСЦстю вСЦдхилень вСЦд норми в показниках кровСЦ. НайчастСЦше спостерСЦгаються лСЦмфолейкоз (62,4%) та ретикулосаркома (53,4%), рСЦдко тАУ мСЦСФлолейкоз [25].

1.4 КлСЦнСЦчнСЦ ознаки


КлСЦнСЦчна картина лейкозу характеризуСФться складним симптомокомплексом, який зумовлений морфологСЦчними СЦ функцСЦональними змСЦнами у органах СЦ тканинах кровотворноСЧ системи, а також у органах СЦ тканинах, якСЦ за нормальних умов, не приймають участСЦ у кровотвореннСЦ. При цьому важливе значення мають тривалСЦсть СЦнкубацСЦйного перСЦоду, форма прояву лейкозу СЦ швидкСЦсть перебСЦгу патологСЦчного процесу [38].

РЖнкубацСЦйний перСЦод (перСЦод вСЦд попадання збудника в органСЦзм сприйнятливоСЧ тварини до появи змСЦн у периферичнСЦй кровСЦ) за експериментального зараження становить 60тАУ750 днСЦв, а при спонтанному 2тАУ6 рокСЦв [5].

За характером перебСЦгу розрСЦзняють гостру, пСЦдгостру СЦ хронСЦчну форму лейкозу. Гостра форма частСЦше виникаСФ у молодняку вСЦком 1,5тАУ3 мСЦс. Загибель тварин може наступати через декСЦлька годин або тижнСЦв з моменту СЦнфСЦкування, характернСЦ ознаки хвороби можуть не проявлятися клСЦнСЦчно. ПСЦдгостра форма частСЦше проявляСФться у тварин вСЦком вСЦд 8 до 24 мСЦс. КлСЦнСЦчнСЦ ознаки бСЦльш вираженСЦ СЦ хворСЦ, як правило гинуть. НеобхСЦдно вСЦдмСЦтити, що гострий СЦ пСЦдгострий перебСЦги зустрСЦчаються досить рСЦдко [45].

При хронСЦчнСЦй та повСЦльнСЦй формах лейкозу тварини живуть роками. У розвитку лейкозу видСЦляють передлейкозну, початкову, розгорнуту СЦ термСЦнальну стадСЦю хвороби [49].

З розвитком патологСЦчного процесу вказанСЦ стадСЦСЧ змСЦнюють одна одну у певнСЦй послСЦдовностСЦ.

У передлейкознСЦй та початковСЦй стадСЦях розвитку хвороби, клСЦнСЦчнСЦ ознаки, як правило, вСЦдсутнСЦ, зберСЦгаСФться продуктивнСЦсть СЦ вСЦдтворювальна функцСЦя тварин. ПершСЦ клСЦнСЦчнСЦ ознаки зтАЩявляються в розгорнутСЦй стадСЦСЧ лейкозу СЦ прогресують у процесСЦ його розвитку.

ТривалСЦ епСЦзоотологСЦчнСЦ дослСЦдження, з урахуванням аналСЦзу результатСЦв серологСЦчного, клСЦнСЦко-гематологСЦчного СЦ патоморфологСЦчного контролю реакцСЦСЧ взаСФмодСЦСЧ " ВРХ з макроорганСЦзмом в конкретних умовах зовнСЦшнього середовища, дозволяють видСЦлити наступнСЦ стадСЦСЧ СЦнфекцСЦйного процесу при лейкозСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби:

1) СЦнкубацСЦйний перСЦод;

2) стадСЦя безсимптомного вСЦрусоносСЦйства;

3) гематологСЦчна стадСЦя;

4) стадСЦя пухлинного прояву.

Експериментально встановлено [35], що пСЦсля зараження телят лСЦмфоцитами периферичноСЧ кровСЦ вСЦд СЦнфСЦкованого донора вСЦрус виявляли в селезСЦнцСЦ реципСЦСФнта через 8 днСЦв пСЦсля СЦнокуляцСЦСЧ. В кровСЦ цей вСЦрус виявляли через 14 днСЦв СЦ пСЦзнСЦше. Але СФ вСЦдомостСЦ про зараження пСЦддослСЦдних тварин до появи специфСЦчних антитСЦл в перСЦод вСЦд 15 днСЦв до 4тАУ6 мСЦсяцСЦв.

ЕкспериментальнСЦ данСЦ показали, що СЦмунологСЦчнСЦй вСЦдповСЦдСЦ, яка супроводжуСФться появою антитСЦл до антигену " ВРХ, а також гематологСЦчнСЦй СЦ пухлиннСЦй стадСЦям лейкозу, вСЦдповСЦдаСФ СЦнкубацСЦйний перСЦод, тривалСЦсть якого обумовлена дозою, методом, характером СЦнфекцСЦйного матерСЦалу, що вводився. В СЦнкубацСЦйному перСЦодСЦ антитСЦла в сироватцСЦ кровСЦ зтАЩявляються у вСЦдповСЦдь на зараження органСЦзму " ВРХ не вСЦдразу, а через деякий промСЦжок часу [48].

Тому СЦнкубацСЦйний перСЦод при спонтанному зараженнСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби триваСФ 2тАУ6 рокСЦв, при експериментальному тАУ вСЦд 2 мСЦс. до 2 рокСЦв [35].

Патогенетичний процес онковСЦрусноСЧ СЦнфекцСЦСЧ частСЦше всього проявляСФться пСЦд час безсимптомного перебСЦгу хвороби. Тварин, якСЦ знаходяться в цСЦй стадСЦСЧ, видСЦляють за допомогою СЦмунологСЦчних реакцСЦй шляхом знаходження в сироватцСЦ кровСЦ специфСЦчних антитСЦл до антигену вСЦрусу лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби.

АнтитСЦлоносСЦйство не викликаСФ у тварин видимих фСЦзСЦологСЦчних або патологСЦчних вСЦдхилень. У корСЦв не спостерСЦгаються порушення вСЦдтворноСЧ функцСЦСЧ та функцСЦСЧ молочноСЧ залози, прирости маси молодняку вСЦдповСЦдають кормовим рацСЦонам, повнСЦстю зберСЦгаються рефлекси поведСЦнки.

В станСЦ вСЦрусоносСЦйства тварини можуть знаходитись протягом всього життя. Лише у незначноСЧ частини тварин-антитСЦлоносСЦСЧв при систематичних клСЦнСЦко-гематологСЦчних дослСЦдженнях вСЦдмСЦчають змСЦни кровСЦ у виглядСЦ вСЦдносного чи абсолютного лСЦмфоцитозу, постСЦйнСЦсть якого з тенденцСЦСФю до збСЦльшення СФ патогномонСЦчною ознакою хвороби [34].

ГематологСЦчна стадСЦя лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби перебСЦгаСФ на алейкемСЦчному, сублейкемСЦчному та лейкемСЦчному рСЦвнях [40].

АлейкемСЦчна картина кровСЦ, яку встановлюють по процентному вмСЦсту лСЦмфоцитСЦв у лейкоцитарнСЦй формулСЦ, зазвичай проявляСФться без змСЦн загальноСЧ кСЦлькостСЦ лейкоцитСЦв в одиницСЦ обтАЩСФму кровСЦ. Цю фазу частСЦше всього спостерСЦгають у молодих тварин у вСЦцСЦ до 2тАУ2,5 рокСЦв. ТриваСФ алейкемСЦчний перебСЦг лейкозу 1тАУ3 роки.

БСЦльш тривалий перСЦод гематологСЦчного прояву хвороби тАУ фаза хронСЦчного перебСЦгу з сублейкемСЦчними показниками кровСЦ. ЧастСЦше всього сублейкемСЦчний перебСЦг лейкозу вСЦдмСЦчають у корСЦв 3тАУ5 рокСЦв. У хворих корСЦв спостерСЦгають постСЦйне збСЦльшення загальноСЧ кСЦлькостСЦ лейкоцитСЦв у периферичнСЦй кровСЦ з переважанням лСЦмфоСЧдних форм. Таке рСЦвномСЦрне збСЦльшення лейкоцитСЦв зазвичай реСФструють постСЦйно, СЦнколи тАУ з явищами чергування ремСЦсСЦСЧ та рецедивСЦв.

ЛейкемСЦчна фаза гематологСЦчноСЧ стадСЦСЧ лейкозу характеризуСФться гСЦперлейкоцитозом (бСЦльше 40 тис. в 1 мкл кровСЦ) СЦ пСЦдвищеним вмСЦстом у лейкоцитарнСЦй формулСЦ малодиференцСЦйованих клСЦтин. ТриваСФ лейкемСЦчний перебСЦг лейкозу 1тАУ3,5 роки.

Пухлинна (клСЦнСЦчна) стадСЦя може спостерСЦгатися у тварин рСЦзного вСЦку. Вона частСЦше всього розпочинаСФться в "надрах» сублейкемСЦчноСЧ та лейкемСЦчноСЧ фаз гематологСЦчноСЧ стадСЦСЧ лейкозу. ТривалСЦсть пухлинноСЧ стадСЦСЧ залежить вСЦд втягнення в патологСЦчний процес регСЦонарних лСЦмфатичних вузлСЦв життСФвонеобхСЦдних органСЦв [38, 48].

Симптоматичний комплекс за лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби, на думку Л. Г. Бурби, В. А Бусола зумовлений функцСЦональними порушеннями СЦ морфологСЦчними змСЦнами в органах СЦ тканинах кровотворноСЧ СЦ негемопоетичноСЧ систем. Характер симптомСЦв залежить вСЦд пухлинного ураження тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ системи органСЦв, а повнота СЧх прояву вСЦд стадСЦСЧ перебСЦгу лейкозного процесу [34].

ПерехСЦд гематологСЦчноСЧ (субклСЦнСЦчноСЧ) стадСЦСЧ у клСЦнСЦчну часто вСЦдбуваСФться пСЦсля розтелення, при СЦнтоксикацСЦСЧ органСЦзму, секундарнСЦй СЦнфекцСЦСЧ тощо.

ОкрСЦм органСЦв кровотворення часто у патологСЦчний процес втягуються СЦншСЦ внутрСЦшнСЦ органи, якСЦ не мають безпосереднього вСЦдношення до кровотворення. Тому клСЦнСЦчнСЦ ознаки при лейкозСЦ подСЦляють на специфСЦчнСЦ, тСЦ якСЦ характернСЦ для лейкозу, СЦ неспецифСЦчнСЦ, або тСЦ, що вСЦдображають функцСЦональне порушення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ системи органСЦв внаслСЦдок СЧх пухлинних уражень [30, 38, 48].

НеспецифСЦчнСЦ ознаки мають вигляд розладСЦв загального характеру, якСЦ можуть спостерСЦгатися при багатьох хворобах. ЧастСЦше вони проявляються погСЦршенням загального стану тварини, поганим засвоСФнням кормСЦв, вСЦдсутнСЦстю апетиту, зниженням надою, швидкою втомою, слабкСЦстю СЦ прогресуючим схудненням. При ураженнСЦ травного каналу спостерСЦгають розлади травлення (дСЦарею, часто профузного характеру, запор, атонСЦю або тимпанСЦю передшлункСЦв), ослаблення серцевоСЧ дСЦяльностСЦ, цСЦаноз СЦ жовтушнСЦсть слизових оболонок, порушення дихання, набряки в дСЦлянцСЦ пСЦдгруддя, черева, вименСЦ СЦ мСЦжщелепного простору [38, 40, 45, 48].

При здавлюваннСЦ нервових стволСЦв кСЦнцСЦвок пухлинними розростаннями тканин або проростання лейкозноСЧ пухлини у спинномозковий канал спостерСЦгаСФться кульгавСЦсть на одну або обидвСЦ заднСЦ кСЦнцСЦвки СЦ слабкСЦсть, тварина тяжко пСЦднСЦмаСФться, СЦнодСЦ взагалСЦ не може пСЦднятись.

Ураження сечового мСЦхура або переддвертАЩя пСЦхви супроводжуСФться ускладненим видСЦленням сечСЦ, а ураження матки тАУ абортом та неплСЦднСЦстю. Пухлини у статевих шляхах часто перешкоджають розвитку плода або нормальному розтелу. У 5% випадкСЦв дослСЦдники вСЦдмСЦчали збСЦльшення однСЦСФСЧ або кСЦлькох долей вименСЦ (спочатку без порушення лактацСЦСЧ), СЦнфСЦльтрацСЦю пСЦдшкСЦрноСЧ клСЦтковини вименСЦ [35].

СпецифСЦчнСЦ ознаки характеризуються збСЦльшенням поверхневих (передлопаткових, мСЦжщелепних, привушних, надвимених тощо) СЦ доступних ректальному дослСЦдженню внутрСЦшнСЦх лСЦмфатичних вузлСЦв, селезСЦнки,СЦ печСЦнки, появою пухлинних розростань у рСЦзних частинах тСЦла, органах СЦ орбСЦтах очей. ОстаннСЦ часто зумовлюють екзофтальм з гнСЦйним запаленням очного яблука. ЛСЦмфатичнСЦ вузли часто уражуються послСЦдовно, тому розмСЦри СЧх коливаються вСЦд грецького горСЦха до голови дитини. Одночасне СЦ рСЦвномСЦрне збСЦльшення двох симетрично розмСЦщених лСЦмфовузлСЦв зустрСЦчаСФться досить рСЦдко. Як правило, вони збСЦльшуються спочатку з одного боку, а потСЦм з СЦншого [38, 45, 48].

При лейкозСЦ, при клСЦнСЦчному оглядСЦ хворих тварин, часто виявляють лСЦмфовузли, якСЦ за нормальних умов не можна пропальпувати (привушнСЦ, додатковСЦ надвименСЦ, шийнСЦ СЦ окремСЦ пСЦдшкСЦрнСЦ, якСЦ знаходяться у рСЦзних частинах тСЦла).

Так, дослСЦдження показали [48], що в дСЦлянцСЦ голодноСЧ ямки, на грудях, пСЦдгруддСЦ, ребрах, лопатцСЦ вченСЦ виявляли дрСЦбнСЦ, розмСЦром з голубине яйце, пСЦдшкСЦрнСЦ лСЦмфовузли. У неблагополучних щодо лейкозу господарствах СЧх знаходили як у хворих, так СЦ у гематологСЦчно негативних на лейкоз корСЦв. Тому самСЦ по собСЦ цСЦ дрСЦбнСЦ пСЦдшкСЦрнСЦ лСЦмфовузли, на СЧх думку, можуть мати дСЦагностичне значення лише у поСФднаннСЦ з СЦншими клСЦнСЦчними ознаками, або характерними змСЦнами у периферичнСЦй кровСЦ.

КлСЦнСЦчно збСЦльшеннСЦ лСЦмфатичнСЦ вузли без пСЦдвищеноСЧ мСЦiевоСЧ температури не болючСЦ, рухомСЦ, еластичноСЧ або щСЦльноСЧ консистенцСЦСЧ, що залежить вСЦд характеру СЦ стадСЦСЧ патологСЦчного процесу в них. При рСЦзкому збСЦльшеннСЦ, внаслСЦдок розтягування капсули, вони стають болючими. При ураженнСЦ декСЦлькох, поряд розташованих, лСЦмфовузлСЦв може вСЦдбутися СЧхнСФ зрощування мСЦж собою, або з оточуючими тканинами з утворенням конгломерату. При цьому втрачаСФться СЧх рухомСЦсть СЦ рСЦвна поверхня [48].

Характер СЦ ступСЦнь ураження лСЦмфовузлСЦв бувають рСЦзними СЦ залежать вСЦд форми прояву хвороби. РозрСЦзняють три форми пухлинного ураження тварин:

  • системне (генералСЦзоване) ураження лСЦмфатичних вузлСЦв;
  • переважне ураження внутрСЦшнСЦх органСЦв, шкСЦри;
  • ураження пСЦдшкСЦрних лСЦмфовузлСЦв.

ГенералСЦзоване ураження лСЦмфовузлСЦв зустрСЦчаСФться рСЦдше, нСЦж ураження регСЦонарних. ВнутрСЦшнСЦ лСЦмфовузли уражуються частСЦше зовнСЦшнСЦх. У цьому випадку при ректальному дослСЦдженнСЦ виявляють збСЦльшення глибоких пахових лСЦмфовузлСЦв, пухлиннСЦ розрости стСЦнок матки, сечового мСЦхура, пСЦд крижовими СЦ поперековими хребцями тАУ дрСЦбнСЦ пухлиннСЦ новоутворення. РЖнколи вся тазова порожнина буваСФ заповнена пухлинами [35].

До специфСЦчних клСЦнСЦчних ознак вСЦдноситься СЦ збСЦльшення селезСЦнки, межСЦ якоСЧ легко встановити при перкусСЦСЧ. СтупСЦнь ураження селезСЦнки залежить вСЦд форми хвороби. При лСЦмфолейкозСЦ селезСЦнка збСЦльшуСФться в декСЦлька разСЦв, досягаючи маси 25 кг СЦ розмСЦрСЦв 100х30х10 см. Значне збСЦльшення селезСЦнки супроводжуСФться значним лСЦмфоцитозом у периферичнСЦй кровСЦ, СЦнколи спостерСЦгають розрив капсули СЦ раптову смерть тварини вСЦд внутрСЦшнього крововиливу [30].

КлСЦнСЦчну стадСЦю лейкозу часто виявляють взимку, пСЦд кСЦнець тСЦльностСЦ СЦ на початку лактацСЦСЧ, що пояснюСФться зниженням резистентностСЦ органСЦзму [34].

Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби у бСЦльшостСЦ випадкСЦв маСФ хронСЦчний перебСЦг. Гострий СЦ пСЦдгострий перебСЦги хвороби вСЦдмСЦчають лише у 5тАУ10% випадкСЦв. Тому питома величина клСЦнСЦчних ознак в дСЦагностицСЦ лейкозу незначна.

Поряд з ензоотичним лейкозом великоСЧ рогатоСЧ худоби певне мСЦiе займаСФ СЦ лейкоз молодняку з частим ураженням щитоподСЦбноСЧ залози. При цьому спостерСЦгають ускладнене дихання, хрипи СЦ слизовСЦ видСЦлення СЦз носових ходСЦв. КлСЦнСЦчно дСЦагноз встановлюють за збСЦльшеними лСЦмфовузлами [79].

Дуже рСЦдко виявляють шкСЦрну форму лейкозу [8]. При якСЦй на тСЦлСЦ тварини зтАЩявляються вузликовСЦ припухлостСЦ дСЦаметром 2,5 см, добре видимСЦ на шиСЧ, спинСЦ, крижах та стегнах. Протягом кСЦлькох тижнСЦв вСЦдбуваСФться СЧхнСФ облисСЦння, поверхня припухлостСЦ вкриваСФться кСЦрочкою, що складаСФться з епСЦтелСЦю СЦ ексудату. КСЦрочки вСЦдпадають, враженнСЦ, лисСЦ дСЦлянки шкСЦри знову вкриваються шерстю. Проте через кСЦлька мСЦсяцСЦв, пСЦсля здавалось би повного одужання, настаСФ рецидив, з появою тих же ознак хвороби. ВСЦдбуваСФться СЦнфСЦльтративне ураження внутрСЦшнСЦх органСЦв СЦ тварина гине.

Таким чином, характернСЦ ознаки, а також пухлиннСЦ ураження органСЦв черевноСЧ СЦ тазовоСЧ порожнин, якСЦ виявляються ректальним дослСЦдженням, СФ достовСЦрними дСЦагностичними клСЦнСЦчними ознаками лейкозу. НеспецифСЦчнСЦ ознаки, якСЦ вСЦдображають пухлиннСЦ ураження внутрСЦшнСЦх органСЦв, лише у поСФднаннСЦ з показниками кровСЦ набувають дСЦагностичного значення [40].


1.5 Патолого-анатомСЦчнСЦ змСЦни


Патолого-анатомСЦчнСЦ змСЦни зумовленСЦ патогенезом хвороби, клСЦнСЦчними ознаками СЦ характеризуються розростанням патологСЦчноСЧ кровотворноСЧ тканини в органах кровотворення СЦ за СЧх межами. Розрости можуть бути вогнищевСЦ СЦ локалСЦзованСЦ, а також дифузнСЦ [58].

При гострому, лСЦмфобластичному, лейкозСЦ в першу чергу уражуються лСЦмфовузли СЦ селезСЦнка, а при хронСЦчному, лСЦмфоцитарному тАУ й СЦншСЦ органи: серце, печСЦнка, нирки, матка, сичуг, рСЦдше СЦншСЦ органи [54].

За частотою уражень перше мСЦiе займають рСЦзнСЦ лСЦмфатичнСЦ вузли (передлопатковСЦ, мСЦжщелепнСЦ, привушнСЦ, надвименСЦ, надколСЦннСЦ). Вони збСЦльшенСЦ, капсула СЧх напружена, ущСЦльненоСЧ консистенцСЦСЧ, на розрСЦзСЦ пульпа випираСФ, поверхня волога, салоподСЦбна [10, 11, 12].

СелезСЦнка збСЦльшена у 8тАУ10 разСЦв, досягаючи 1 м довжини, 20тАУ25 см ширини СЦ завтовшки 8тАУ10 см. Капсула сильно напружена, пульпа пухка, частСЦше зерниста (саговСЦ зерна). На розрСЦзСЦ поверхня горбиста, на червоному фонСЦ чСЦтко виступають великСЦ бСЦлСЦ лСЦмфатичнСЦ вузлики. РСЦдше спостерСЦгають дифузнСЦ пухлиннСЦ розрости, в яких виявляють некротичнСЦ вогнища, крововиливи тощо. Трапляються випадки розриву селезСЦнки СЦ крововиливи у черевну порожнину, що зумовлювало раптову загибель тварин [7].

ПСЦд мСЦкроскопом лейкознСЦ клСЦтини знаходять у лСЦмфатичних вузликах, якСЦ сильно збСЦльшенСЦ, часто не помСЦщаються в поле зору мСЦкроскопа СЦ складаються СЦз лСЦмфобластСЦв, лСЦмфоцитСЦв СЦ недиференцСЦйованих клСЦтин. При суцСЦльнСЦй СЦнфСЦльтрацСЦСЧ лСЦмфатичнСЦ вузлики майже не виявляються, а пульпа заповнена еритроцитами та лейкозними клСЦтинами, якСЦ розмСЦщенСЦ дифузно або утворюють острСЦвцСЦ.

Серце збСЦльшене в обтАЩСФмСЦ. МСЦокард пронизаний свСЦтло-сСЦрими прожилками або плямами. РЖнодСЦ мСЦокард передсердь цСЦлком бСЦлий. ЗСЦ сторони ендокарду СЦ на перикардСЦ зустрСЦчаються пухлини рСЦзноСЧ величини й форми, якСЦ СЦнодСЦ заповнюють всю порожнину передсердь.

ПСЦд мСЦкроскопом в початкових стадСЦях захворювання лейкознСЦ СЦнфСЦльтрати виявляють помСЦж мтАЩязовими волокнами, частСЦше в передсердях. З часом СЦнфСЦльтрацСЦя збСЦльшуСФться, замСЦщаючи мтАЩязову тканину.

ПечСЦнка збСЦльшена в обтАЩСФмСЦ, сСЦрого або свСЦтло-бурого кольору, СЦнодСЦ з жовтим вСЦдтСЦнком. На поверхнСЦ СЦ в паренхСЦмСЦ СЦнодСЦ спостерСЦгають пухлиннСЦ вогнища рСЦзноСЧ величини та форми, бСЦлого кольору, втАЩялоСЧ консистенцСЦСЧ. ПСЦд мСЦкроскопом лейкознСЦ СЦнфСЦльтрати виявляють в сполучнСЦй тканинСЦ та синусоСЧдних капСЦлярах у виглядСЦ тяжСЦв та вогнищевих скупчень. Гепатоцити зазнають бСЦлковоСЧ та жировоСЧ дистрофСЦСЧ СЦ подальшого замСЦщення лейкозною тканиною.

В нирках спостерСЦгають частСЦше пухлинну, рСЦдше дифузну форми ураження. При пухлиннСЦй вони збСЦльшенСЦ СЦ горбистСЦ. ПСЦд капсулою чСЦтко виступають рСЦзноСЧ величини множиннСЦ бСЦлуватСЦ пухлиннСЦ утворення, втАЩялоСЧ консистенцСЦСЧ. РЖнодСЦ вузли мСЦж собою зливаються, утворюють конгломерати або одне спСЦльне суцСЦльне розростання, яке займаСФ бСЦльшу частину органа. При дифузнСЦй формСЦ нирка збСЦльшена, сСЦрого або сСЦро-коричневого кольору. ПСЦд мСЦкроскопом при незначному ураженнСЦ вСЦдмСЦчають лейкознСЦ СЦнфСЦльтрати навколо ниркових клубочкСЦв, судин, мСЦж канальцями та пСЦд епСЦтелСЦСФм миски. При сильному ураженнСЦ лейкознСЦ клСЦтини утворюють значнСЦ дСЦлянки, в яких виявляють лише окремСЦ елементи нефрону.

Сичуг уражуСФться досить часто. При цьому стСЦнка його потовщуСФться до 5тАУ6см СЦ набуваСФ бСЦлого кольору. Слизова оболонка мСЦстить виразки рСЦзноСЧ величини й форми. ПСЦд мСЦкроскопом слизова оболонка СЦнфСЦльтрована лейкозними клСЦтинами. ПСЦдслизовий та мтАЩязСЦв шари не розрСЦзняються через надмСЦрну СЦнфСЦльтрацСЦю та замСЦщення лейкозною тканиною.

В кишечнику уражуються, в першу чергу, лСЦмфатичнСЦ вузлики. Вони рСЦзко збСЦльшенСЦ, а в слизовСЦй оболонцСЦ часто виявляють виразки. СтСЦнка кишки потовщуСФться за рахунок СЦнфСЦльтрацСЦСЧ всСЦх шарСЦв лейкозними клСЦтинами.

СтСЦнка матки потовщена, бСЦлого кольору, втАЩяла, усСЦ шари СЧСЧ СЦнфСЦльтрованСЦ лейкозними клСЦтинами [54].

ВсСЦ форми лейкозу характеризуються збСЦльшенням в рСЦзнСЦй мСЦрСЦ лСЦмфовузлСЦв. При лСЦмфолейкозСЦ вони рСЦвномСЦрно СЦ сильно збСЦльшенСЦ в обтАЩСФмСЦ, досягаючи СЦнколи ваги декСЦлькох кСЦлограмСЦв, не прирощенСЦ до навколишнСЦх тканин, капсула знСЦмаСФться легко, на розрСЦзСЦ вони сСЦро-бСЦлого кольору, соковитСЦ СЦ саловиднСЦ. ЛСЦмфатичнСЦ вузли при лСЦмфогрануломатозСЦ, лСЦмфосаркомСЦ СЦ гСЦстСЦоцитарнСЦй саркомСЦ горбистСЦ, капсула мСЦцно зрощена СЦз паренхСЦмою, на розрСЦзСЦ часто бувають крововиливи та некрози. У органах черевноСЧ, тазовоСЧ порожнин, на серозних оболонках вСЦдмСЦчають вузлуватСЦ пухлиннСЦ розрости, якСЦ мають вигляд конгломератСЦв сСЦро-бСЦлого, жовто-сСЦрого кольору. СелезСЦнка при лСЦмфоСЧдному слабодиференцСЦйованому СЦ мСЦСФлоСЧдному лейкозах збСЦльшена. При перших двох формах вона буро-червоного кольору з чСЦтко вираженою червоною та бСЦлою пульпою за рахунок гСЦперплазСЦСЧ фолСЦкулСЦв [8, 31, 75].

На бСЦльш пСЦзнСЦшСЦй стадСЦСЧ хвороби межа мСЦж бСЦлою та червоною пульпою стерта. При мСЦСФлоСЧдному лейкозСЦ селезСЦнка червоно-малинового кольору, фолСЦкули погано помСЦтнСЦ, а в окремих дСЦлянках взагалСЦ вСЦдсутнСЦ, тканина пухкоСЧ консистенцСЦСЧ з крововиливами. При лСЦмфоретикулосаркомСЦ селезСЦнка не збСЦльшена. При всСЦх формах лейкозу вСЦдмСЦчають вогнищевСЦ або дифузнСЦ розрости сСЦро-бСЦлого або сСЦро-червоного кольору у печСЦнцСЦ, нирках, в серединСЦ серцевого мтАЩязу, органах травлення, матцСЦ, скелетних мтАЩязах, дСЦафрагмСЦ тощо [8, 10, 12, 31].


1.6 ДСЦагноз


ДСЦагноз на лейкоз встановлюють на основСЦ епСЦзоологСЦчних даних, клСЦнСЦчних ознак, патолого-анатомСЦчних змСЦн СЦ результатСЦв лабораторних дослСЦджень, якСЦ включають гематологСЦчнСЦ, гСЦстологСЦчнСЦ та серологСЦчнСЦ дослСЦдження.

Для гематологСЦчного дослСЦдження кров вСЦдбирають у тварин старше 2-рСЦчного вСЦку СЦз яремноСЧ вени, у пробСЦрки з антикоагулянтом. Не дозволяСФться брати кров вСЦд тварин за 15 днСЦв до розтелу СЦ 15 днСЦв пСЦсля нього. Для серологСЦчного дослСЦдження кров беруть у тварин вСЦком 2 мСЦс. СЦ старше, також СЦз яремноСЧ вени, але без антикоагулянту.

Для гСЦстологСЦчного дослСЦдження направляють шматочки вражених органСЦв (селезСЦнки, лСЦмфовузлСЦв, грудноСЧ кСЦстки, печСЦнки, нирок, легень, серця, стСЦнки сичуга, матки, скелетних мтАЩязСЦв СЦ правого вушка серцевого мтАЩязу) надсилають у свСЦжому виглядСЦ в термостатСЦ СЦз льодом або в 10% розчинСЦ формалСЦну [16].

До лабораторних методСЦв дСЦагностики лейкозу належать такСЦ, що дозволяють виявити вСЦрус:

  1. електронно-мСЦкроскопСЦчний метод, який дозволяСФ виявити вСЦруснСЦ частинки в короткострокових культурах лейкоцитСЦв кровСЦ тварин, якСЦ СЦнфСЦкованСЦ " ВРХ, та в моношарових культурах клСЦтин, спСЦвкультивованих з СЦнфСЦкованими лСЦмфоцитами. Методом електронноСЧ мСЦкроскопСЦСЧ у хворих лейкозом тварин у лСЦмфоцитах виявляють ядернСЦ "кишенСЦ», що мають вигляд неправильного кола або петлСЦ [35];
  2. бСЦопроба проводиться на вСЦвцях СЦ таким чином дозволяСФ виявити вСЦрус у кровСЦ пСЦддослСЦдних тварин. ВСЦвцям внутрСЦшньочеревно СЦнтАЩСФкують кров вСЦд пСЦддослСЦдних тварин. За наявностСЦ у кровСЦ вСЦрусу в останнСЦх розвиваСФться СЦнфекцСЦя, яка супроводжуСФться утворенням вСЦрусспецифСЦчних антитСЦл [15, 35, 38, 40, 71].

РЖз методСЦв прижиттСФвоСЧ дСЦагностики лейкозу найбСЦльшого поширення набули такСЦ як гематологСЦчний та серологСЦчний. ЦСЦ методи мають широке застосування тому, що вони простСЦ СЦ мають виражену специфСЦчнСЦсть, яка СЦ зумовлюСФ точнСЦсть дСЦагнозу [33, 56].

ГематологСЦчний метод грунтуСФться на виявленнСЦ у периферичнСЦй кровСЦ пСЦдвищеноСЧ кСЦлькостСЦ лейкоцитСЦв, головним чином лСЦмфоСЧдного ряду та слабо диференцСЦйованих клСЦтин (родопочаткових, пролСЦмфоцитСЦв, лСЦмфобластСЦв). Тварин, якСЦ запСЦдозрюються в захворюваннСЦ лейкозом, пСЦддають додатковим гематологСЦчним дослСЦдженням з СЦнтервалом 2тАУ3 мСЦсяцСЦ до одержання двох пСЦдряд якСЦсно однакових результатСЦв, за якими СЧх визнають здоровими або хворими лейкозом.

СлСЦд пам'ятати, що деякСЦ гострСЦ СЦ хронСЦчнСЦ хвороби ВРХ (перикардити, ретикулСЦти, гепатохолангСЦти, цироз печСЦнки, туберкульоз, бруцельоз тощо) можуть супроводжуватися лейкоцитозом. При цьому, на вСЦдмСЦну вСЦд лейкозу, збСЦльшення кСЦлькостСЦ лейкоцитСЦв кровСЦ вСЦдбуваСФться, головним чином, за рахунок нейтрофСЦлСЦв, еозинофСЦлСЦв або моноцитСЦв. ЦСЦ змСЦни кровСЦ мають тимчасовий характер, СЧх диференцСЦюють вСЦд лейкозу повторними гематологСЦчними дослСЦдженнями [8, 16, 40].

Залежно вСЦд кСЦлькостСЦ лейкоцитСЦв, виражених у тис./мкл кровСЦ, розрСЦзняють алейкемСЦчний (менше 4000), лейкопенСЦчний (4000тАУ10000), сублейкемСЦчний (10001тАУ40000), лейкемСЦчний (бСЦльше 40000) прояв лейкозу.

СерологСЦчний метод грунтуСФться на постановцСЦ реакцСЦСЧ СЦмунодифузСЦСЧ (РРЖД) у агаровому гелСЦ з метою СЦдентифСЦкацСЦСЧ протилейкозних антитСЦл сироватки кровСЦ тварин за допомогою вСЦдомого стандартного антигену " ВРХ.

Тварини, сироватки яких дали позитивну РРЖД, СФ зараженСЦ вСЦрусом. За результатами дослСЦджень, РРЖД СФ специфСЦчною реакцСЦСФю. Сироватки кровСЦ тварин, якСЦ не зараженСЦ " ВРХ, не дають специфСЦчноСЧ реакцСЦСЧ. У СЦнфСЦкованих тварин реакцСЦя "випадаСФ» за 15 днСЦв до розтелення та 15 днСЦв пСЦсля розтелення, тобто протягом 30 днСЦв спостерСЦгаСФться, так звана "фаза СЦмунологСЦчноСЧ толерантностСЦ», яка зумовлена, фСЦзСЦологСЦчним станом органСЦзму корови [46].

РДП (реакцСЦя дифузноСЧ преципСЦтацСЦСЧ) тАУ вСЦдносно чутливий тест для виявлення глСЦкопротеСЧду " ВРХ. ДозволяСФ виявити глСЦкопроптеСЧд вСЦрусу у концентрацСЦСЧ 0,4 мкг/мл [80].

Принцип осадковоСЧ реакцСЦСЧ на лейкоз (ОРЛ), або метод "Рост" полягаСФ у виявленнСЦ в сироватцСЦ кровСЦ хворих на лейкоз тварин Ig G, який характерний для злоякСЦсного росту СЦ утворюСФ малорозчинний осад в кислому середовищСЦ при певнСЦй рН = 0,72тАУ0,75.

Розроблено ряд серологСЦчних реакцСЦй для дСЦагностики " ВРХ тАУСЦнфекцСЦСЧ, а саме: РРЖФ, РЗК, РДП у гелСЦ, РАЛ (реакцСЦя аглютинацСЦСЧ латексу), РНГА, ELISA-метод, ПЛР [8, 16, 24, 32, 42].

НайбСЦльш чутливими СЦз перерахованих методСЦв СФ ELISA, РДП СЦ ПЛР. Але, завдячуючи своСЧй простотСЦ постановки, специфСЦчностСЦ, ефективностСЦ, бСЦльш широке застосування знайшла РДП (РРЖД) з глСЦкопротеСЧтним антигеном, ось чому останнСЦх 10 рокСЦв вона використовуСФться всюди для дСЦагностики лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби [8, 16, 40, 74].

РНГА тАУ чутливий метод для виявлення антитСЦл у сироватцСЦ кровСЦ СЦ молоцСЦ, який рекомендований як тест при експертизСЦ та санСЦтарнСЦй оцСЦнцСЦ молока [74].

Розроблено алерген для ранньоСЧ дСЦагностики лейкозу у тварин. МСЦiе введення тАУ пСЦдхвостова складка. РеакцСЦя проявляСФться через 20тАУ24 години пСЦсля введення алергену у формСЦ шкСЦряноСЧ гСЦперемСЦСЧ, дСЦаметром не менше 0,5 см. яскраво вираженоСЧ папули або некрозу на мСЦiСЦ введення [41, 74].

За даними ТирсСЦна Р.В. зСЦ спСЦвавт. [35] щеплення тварин проти гострого СЦнфекцСЦйного захворювання впливаСФ на перебСЦг СЦнфекцСЦйного процесу у РРЖД позитивних корСЦв, у них зменшуСФться титр антитСЦл до вСЦрусу лейкозу. При цьому активне щеплення нСЦяк не позначаСФться на перебСЦгу СЦнфекцСЦйного процесу у тварин з гематологСЦчними змСЦнами.


1.7 ДиференцСЦальна дСЦагностика


При гемобластозах великоСЧ рогатоСЧ худоби можна спостерСЦгати генералСЦзоване враження лСЦмфатичних вузлСЦв багатьох частин тСЦла тварин та СЦзольоване враження окремих або декСЦлькох лСЦмфатичних вузлСЦв грудноСЧ або черевноСЧ порожнини з розвитком некрозСЦв. Тому при диференцСЦйнСЦй дСЦагностицСЦ необхСЦдно брати до уваги можливу наявнСЦсть у тварин актиномСЦкозу (враження лСЦмфовузлСЦв голови СЦ дСЦлянки грудей), туберкульозу (враження пСЦдщелепових, заглоткових, шийних, передлопаткових, надвименних та СЦнших лСЦмфовузлСЦв, регСЦонарних рСЦзним органам), а також паратуберкульозу (збСЦльшення брижових та СЦлСЦоцекальних лСЦмфовузлСЦв з наявними у них бСЦлуватих або сСЦрувато-жовтих дСЦлянок) СЦ бруцельозу, при якому, окрСЦм лСЦмфаденСЦту, можуть виявлятись некротичний гепатит СЦ мастит [40].

Для уточнення дСЦагнозу СЦ виключення перерахованих вище захворювань великоСЧ рогатоСЧ худоби в доповнення до патологСЦчного розтину необхСЦдно проводити гСЦстологСЦчне дослСЦдження печСЦнки, нирок, рСЦзних дСЦлянок кишечнику, селезСЦнки, легень, серця, скелетних м'язСЦв та СЦнших органСЦв, беручи до уваги, що найбСЦльш характернСЦ змСЦни виявляють у лСЦмфатичних вузлах .

Серед СЦнших захворювань, якСЦ супроводжуються лейкемСЦчними реакцСЦями у великоСЧ рогатоСЧ худоби СЦ вимагають у зв'язку з цим проведення диференцСЦйноСЧ дСЦагностики вСЦд гемобластозСЦв, слСЦд назвати гепатити, капСЦлярну екстазСЦю, цирози, амСЦлоСЧдне переродження та СЦншСЦ захворювання печСЦнки, мастити, нефрити, хронСЦчний сепсис, мСЦокардити, пневмонСЦю, лСЦмфаденСЦти, лСЦмфаденопатСЦСЧ, якСЦ проявляються патологоанатомСЦчно подСЦбно до гемобластозСЦв [8, 38, 40, 48].


1.8 ПротиепСЦзоотичнСЦ заходи


Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу СФ:

  • своСФчасна дСЦагностика хвороби;
  • чСЦтке знання епСЦзоотичноСЧ ситуацСЦСЧ в кожному стадСЦ;
  • негайне виведення зСЦ стад (ферм) вСЦрусом лейкозу тварин та СЧх СЦзоляцСЦя з наступним забоСФм;
  • проведення чСЦткого облСЦку, нумерацСЦСЧ та СЦдентифСЦкацСЦСЧ тварин;
  • дотримання ветеринарно-санСЦтарних правил на фермах;
  • дотримання асептики СЦ антисептики при масових обробках тварин (нумерацСЦя, взяття кровСЦ, вакцинацСЦя, алергСЦчнСЦ дослСЦдження, лСЦкування тощо);
  • проведення ретельноСЧ дезСЦнфекцСЦСЧ тваринницьких примСЦщень та обладнання пСЦсля кожного дослСЦдження тварин СЦ СЦзоляцСЦСЧ вСЦрусоносСЦСЧв.

Передбачено проведення таких профСЦлактичних заходСЦв:

  • постСЦйно забезпечувати завезення до благополучних господарств тварин СЦз вСЦльних вСЦд лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби ферм, стад;
  • органСЦзувати в господарствах: 1) родильнСЦ вСЦддСЦлення з боксами для розтелення корСЦв, профСЦлакторСЦями для новонароджених телят; 2) спецСЦалСЦзованСЦ ферми для СЦзольованого вирощування ремонтного СЦ племСЦнного молодняку; 3) належний облСЦк та чСЦтку нумерацСЦю тварин; 4) пастеризацСЦю молока СЦ молочних продуктСЦв, якСЦ використовуються для харчових цСЦлей, випоювання молодняку або годСЦвлСЦ тварин. У разСЦ виявлення тварин з позитивною РРЖД забезпечити негайну СЧх СЦзоляцСЦю, проведення гематологСЦчних дослСЦджень та забСЦй худоби СЦз змСЦнами, характерними для лейкозу [17, 23, 63, 61].

Не допускати до використання:

  • серопозитивних тварин як донорСЦв СЦ продуцентСЦв гСЦперСЦмунпоСЧ сироватки та кровСЦ, сироватки реконвалеiентСЦв, ендокринних залоз, органСЦв СЦ тканин тощо;
  • сперму РРЖД-позитивних бугаСЧв-плСЦдникСЦв;
  • корСЦв та телиць з гематологСЦчними або клСЦнСЦчними ознаками лейкозу;
  • молоко вСЦд корСЦв з гематологСЦчними (клСЦнСЦчними) ознаками лейкозу для харчових цСЦлей та випоювання молодняку;
  • молоко, мтАЩясо СЦ мтАЩясопродукти СЦнфСЦкованих " ВРХ тварин для дитячого харчування;
  • забезпечити карантинування завезеноСЧ у господарства худоби. У разСЦ виявлення РРЖД-позитивних тварин всю групу повернути постачальнику або пСЦсля попереднього погодження з ним вСЦдправити на забСЦй.

Взяти пСЦд контроль завезення сперми з СЦнших краСЧн, областей, районСЦв, господарств. Допускати завезення тварин СЦ сперми тСЦльки СЦз благополучних щодо лейкозноСЧ СЦнфекцСЦСЧ господарств. Забезпечити контроль за дотриманням правил асептики пСЦд час проведення ветеринарних СЦ зоотехнСЦчних манСЦпуляцСЦй з тваринами: нумерацСЦя та мСЦчення тварин, отримання кровСЦ, хСЦрургСЦчнСЦ та акушерськСЦ втручання. Використовувати з цСЦСФю метою лише знезараженСЦ голки, шприци, СЦнструменти. Забезпечити серологСЦчний (РРЖД) контроль на лейкоз тварин, якСЦ вивозяться СЦз господарств для племСЦнних та користувальних цСЦлей. Вивезення худоби для цих цСЦлей дозволяСФться лише з благополучних господарств СЦ ферм за умови, що за 30 днСЦв до вивезення цих тварин СЧх дослСЦджували серологСЦчним методом СЦ вони були вСЦльнСЦ вСЦд антитСЦл до вСЦрусу лейкозу [2, 22, 27, 51, 64].

Для припинення подальшого поширення СЦнфекцСЦСЧ та оздоровлення неблагополучних господарств РЖнститут експериментальноСЧ СЦ клСЦнСЦчноСЧ ветеринарноСЧ медицини, Державний комСЦтет ветеринарноСЧ медицини, Центральна державна лабораторСЦя ветеринарноСЧ медицини виступили з пропозицСЦСФю створити науково-виробничу систему (НВС) "ОрСЦон" для забезпечення благополуччя тваринництва УкраСЧни щодо лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби [6, 19, 28, 44, 53].

Молоко вСЦд серопозитивних тварин, яких утримують СЦзольовано вСЦд серонегативного стада, пастеризують у господарствСЦ при температурСЦ не нижче +80 В°С, пСЦсля чого його можна використовувати для згодовування телятам або здавати на молокозавод. Молоко вСЦд корСЦв серонегативного стада можна реалСЦзовувати переробним пСЦдприСФмствам без попередньоСЧ пастеризацСЦСЧ.

Молоко вСЦд серопозитивних тварин, яких утримують СЦзольовано вСЦд серонегативного стада, може пСЦддаватися сепарацСЦСЧ в господарствСЦ. При цьому на молокопереробне пСЦдприСФмство вивозять тСЦльки пастеризованСЦ вершки, вСЦдвСЦйки киптАЩятять СЦ згодовують тваринам.

Молоко вСЦд корСЦв з клСЦнСЦко-гематологСЦчними ознаками лейкозу забороняСФться використовувати з харчовою метою та згодовувати тваринам. Таке молоко знешкоджують додаванням до нього 5% формальдегСЦду або СЦншоСЧ дезСЦнфекцСЦйноСЧ речовини.

У неблагополучних щодо лейкозу господарствах телят до 7-денного вСЦку випоюють материнським молозивом (молоком), а надалСЦ тАУ пастеризованим молоком оздоровленого стада або серонегативних корСЦв неблагополучного стада [3, 26, 29, 55].

Господарство, ферму, стадо вважають оздоровленими пСЦсля вивезення усСЦх хворих тварин та отримання двох поспСЦль негативних результатСЦв (з СЦнтервалом 30тАУ45 днСЦв) серологСЦчного дослСЦдження худоби старше 6-ти мСЦс. вСЦку.

В перший рСЦк пСЦсля оздоровлення серологСЦчнСЦ дослСЦдження бажано проводити один раз у квартал, надалСЦ один раз у 6 мСЦсяцСЦв. Через два роки пСЦсля оздоровлення серологСЦчнСЦ дослСЦдження можна проводити один раз на рСЦк.

РОЗДРЖЛ 2. МЕТА РЖ ЗАВДАННЯ ДОСЛРЖДЖЕНЬ


Мета роботи тАУ проаналСЦзувати клСЦнСЦко-морфологСЦчнСЦ змСЦни та поширення лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби в СВК "Ружинський» ЖитомирськоСЧ областСЦ.

Для досягнення мети були поставленнСЦ наступнСЦ завдання:

  1. Вивчити спецСЦальну лСЦтературу, щодо теми тАУ "Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби".
  2. Вивчити облСЦковСЦ сСЦльськогосподарськСЦ данСЦ по лейкозах великоСЧ рогатоСЧ худоби у СВК "Ружинський».
  3. ПроаналСЦзувати клСЦнСЦко-морфологСЦчнСЦ змСЦни у корСЦв, хворих на лейкоз.
  4. Вивчити причини виникнення та поширення хвороби на пСЦдприСФмствСЦ.
  5. Вивчити економСЦчнСЦ збитки, якСЦ були спричиненСЦ хворобою.
  6. Розробити пропозицСЦСЧ з профСЦлактицСЦ щодо лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби на пСЦдприСФмствСЦ.

РОЗДРЖЛ 3. МАТЕРРЖАЛ ТА МЕТОДИ ДОСЛРЖДЖЕНЬ


МатерСЦалом для дослСЦдженням СФ результати серологСЦчного дослСЦдження кровСЦ, клСЦнСЦчного огляду та патоморфологСЦчне дослСЦдження матерСЦалу великоСЧ рогатоСЧ худоби, вСЦдСЦбраного пСЦсля забою РРЖД-позитивних корСЦв.

СерологСЦчнСЦ дослСЦдження кровСЦ проводили у ЖитомирськСЦй обласнСЦй державнСЦй лабораторСЦСЧ ветеринарноСЧ медицини та в СЦнститутСЦ епСЦзоотологСЦСЧ УААН м. РСЦвне. Кров дослСЦджували на лейкоз по РРЖД та РЖФА. Результати одержували продовж 3-4 дСЦб.

РРЖД-позитивних на лейкоз корСЦв вСЦдправляли на забСЦй у БердичСЦвський мтАЩясокомбСЦнат, де проводили ветеринарно-санСЦтарний огляд туш. Патолого-анатомСЦчно змСЦненСЦ органи дослСЦджували за схемою:

ЗовнСЦшнСЦй огляд:

  1. КолСЦр.
  2. КонсистенцСЦя.
  3. РозмСЦр.

На розрСЦзСЦ:

  1. КолСЦр.
  2. ВологСЦсть.
  3. Малюнок.

ПСЦсля огляду, вСЦд першоСЧ партСЦСЧ забСЦйних тварин (у 10 голСЦв) був вСЦдСЦбраний патологСЦчний матерСЦал (лСЦмфатичнСЦ вузли, селезСЦнка, печСЦнка, серце, легенСЦ) для гСЦстологСЦчного дослСЦдження у ЖитомирськСЦй обласнСЦй державнСЦй лабораторСЦСЧ ветеринарноСЧ медицини. ВСЦдбирали шматочки уражених органСЦв розмСЦром 2х1,5см, якСЦ фСЦксували у 10%-ному розчинСЦ нейтрального формалСЦну.

У лабораторСЦСЧ патматерСЦал заключали у парафСЦн. За допомогою санного мСЦкротома одержували серСЦйнСЦ зрСЦзи, якСЦ у подальшому фарбували гематоксилСЦном СЦ еозином.

Для цього зрСЦзи помСЦщали у розчин гематоксилСЦну на 2 хв. Переносили у воду, вСЦдмивали доки вода не перестане забарвлюватися. Для освСЦтлення помСЦщали у солянокислий спирт на 10тАУ15 с, далСЦ знову промивали у чистСЦй водСЦ. Дофарбовували еозином 0,5тАУ1,5 хв. СЦ знову помСЦщали у воду. ВСЦдбирали залишки води фСЦльтрувальним папером, зневоднювали у батарею висхСЦдноСЧ концентрацСЦСЧ спиртСЦв, сумСЦшей спирту, ефСЦру та ксилолу. Пофарбований зрСЦз фСЦксували за допомогою канадського бальзаму та покривного скельця.

Читку проводили пСЦд свСЦтловим мСЦкроскопом, а фотографСЦСЧ одержували за допомогою перехСЦдного тубуса з фотоапаратом ФЕД-34.

ПСЦд час серологСЦчних дослСЦджень проводили епСЦзоотологСЦчний монСЦторинг РРЖД-позитивних корСЦв згСЦдно протиепСЦзоотичного плану, який був затверджений пСЦдприСФмством.

РОЗДРЖЛ 4. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРИРОДНО-ЕКОНОМРЖЧНОГО СТАНУ ПРЖДПРИРДМСТВА


СВК (сСЦльськогосподарський виробничий кооператив) "Ружинський» знаходиться в смт. Ружин ЖитомирськоСЧ областСЦ. Господарство розташоване в зонСЦ лСЦсостепу, на пСЦвденному сходСЦ областСЦ. Рослинний свСЦт цього регСЦону характеризуСФться великою рСЦзноманСЦтнСЦстю флористичних комплексСЦв СЦ СФ джерелом цСЦнних рослинно-сировинних ресурсСЦв: лСЦкарських, харчових, технСЦчних, вСЦтамСЦнних тощо. Щодо ТСрунтСЦв, то в районСЦ переважають родючСЦ чорноземи СЦ сСЦрСЦ лесовСЦ ТСрунти, якСЦ в цСЦлому придатнСЦ для вирощування сСЦльськогосподарських культур. Через смт. Ружин проходить траса КиСЧвтАУВСЦнниця. Також протСЦкаСФ рСЦчка Роставиця, що потСЦм впадаСФ в р. Рось.

Розташування району у помСЦрному поясСЦ пСЦвнСЦчноСЧ пСЦвкулСЦ визначаСФ клСЦмат як помСЦрно-континентальний, з теплим СЦ вологим лСЦтом та мтАЩякою, хмарною зимою. Зими чергуються як теплСЦ й холоднСЦ, з рСЦзницею у середнСЦй температурСЦ 5тАУ7В°С. ЛСЦто, як правило, тепле й вологе: в середньому 40тАУ45% рСЦчноСЧ суми опадСЦв припадаСФ саме на лСЦтнСЦ мСЦсяцСЦ. Середня температура повСЦтря найхолоднСЦшого мСЦсяця тАУ сСЦчня тАУ мСЦнус 3,3В°С; найтеплСЦшого тАУ липня тАУ плюс 18,9В°С, а середньорСЦчна температура повСЦтря становить плюс 7,5В°С.

ТакСЦ погодно-клСЦматичнСЦ умови сприяють вирощуванню сСЦльськогосподарських культур. РЗх вегетацСЦйний перСЦод починаСФться з РЖРЖ декади квСЦтня СЦ продовжуСФться до РЖРЖРЖ декади жовтня СЦ триваСФ в межах 190 днСЦв. Разом з тим, слСЦд зазначити, що погоднСЦ умови СЦнодСЦ можуть негативно впливають на формування врожаю та призводять до загибелСЦ посСЦвСЦв на значних площах.

СВК "Ружинський» спецСЦалСЦзуСФться на виробництвСЦ зерна, цукрових бурякСЦв в рослинництвСЦ, молока та мтАЩяса тАУ в тваринництвСЦ. СьогоднСЦ кооператив маСФ 3863 га землСЦ, з них 3582 га сСЦльськогосподарських угСЦдь, в тому числСЦ 2973 га рСЦллСЦ.


Таблиця 4.1. тАУ Структура земельних угСЦдь у СВК "Ружинський».

Вид земельних дСЦлянок

Площа, га

Загальна кСЦлькСЦсть землСЦ:

3863

в т. ч. с.-г. угСЦдь:

3582

в т. ч. рСЦллСЦ

2973


Це господарство високоСЧ культури землеробства. Впровадження високоефективних СЦ ресурсозберСЦгаючих технологСЦй в рослинництвСЦ дозволили пСЦдвищити врожайнСЦсть всСЦх сСЦльськогосподарських культур. За останнСЦ роки зернових культур збирають 43тАУ45 ц/га, кормового буряка 400тАУ450 ц, цукрового буряка 350 ц. На сортонасСЦннСФвих дСЦлянках пшеницСЦ одержано по 45тАУ50 ц, ячменю тАУ по 53тАУ60 ц, жита тАУ 32тАУ40 ц, гороху тАУ 40 ц, гречки тАУ 30тАУ35 ц. СтабСЦльно виробляСФться з кожного гектара сСЦльськогосподарських угСЦдь по 45тАУ50 ц кормових культур.

З 1963 року функцСЦонуСФ племСЦнна ферма великоСЧ рогатоСЧ худоби, з 1969 року тАУ племСЦнна ферма свиней великоСЧ бСЦлоСЧ породи, де вирощують СЦ реалСЦзують господарствам району СЦ областСЦ 80тАУ120 голСЦв племСЦнного молодняку.

НинСЦ основним напрямком дСЦяльностСЦ в тваринництвСЦ СФ молочне скотарство з розвиненим свинарством. Незважаючи на те, що в порСЦвняннСЦ з 1990 роком в господарствСЦ скоротилися сСЦльськогосподарськСЦ угСЦддя на 14 %, чисельнСЦсть поголСЦвтАЩя в умовних головах зросла на 7 %. ЧисельнСЦсть корСЦв зросла вдвСЦчСЦ СЦ становить 560 голСЦв, свиней тАУ майже в чотири рази СЦ становить 2400 голСЦв (табл.. 4.2). По насиченостСЦ поголСЦвтАЩя великоСЧ рогатоСЧ худоби на 100 га сСЦльськогосподарських угСЦдь СВК займаСФ перше мСЦiе в районСЦ, свиней тАУ друге.

Протягом останнСЦх восьми рокСЦв зберСЦгаСФться стабСЦльна молочна продуктивнСЦсть. В минулому роцСЦ надСЦй молока вСЦд корови становив 2821кг, в якому вмСЦст жиру в молоцСЦ складаСФ 3,74 %. За сСЦм мСЦсяцСЦв поточного року надСЦй вСЦд корови у порСЦвняннСЦ з минулим роком зрСЦс на 133 кг. Це результат копСЦткоСЧ спрямованоСЧ роботи по вирощуванню ремонтного молодняку, а також належного роздою корСЦв-первСЦсток.

Таблиця 4.2. тАУ КСЦлькСЦсний склад поголСЦвтАЩя тварин за останнСЦ роки у СВК "Ружинський».

Вид тварин

2007 рСЦк, гол.

2008 рСЦк, гол

РСЦзниця, гол

СвинСЦ:

2320

2400

+ 80

свиноматки

240

249

+ 9

на вСЦдгодСЦвлСЦ

649

708

+ 59

поросята

1431

1443

+ 12

ВРХ:

2015

1160

тАУ 855

корови

967

560

тАУ 407

телицСЦ

242

136

тАУ 106

телята

806

464

тАУ 342


В господарствСЦ щорСЦчно на 100 корСЦв вводиться 25тАУ28 корСЦв-первСЦсток, паруСФться 34тАУ37 телиць, а вихСЦд телят доведено майже до максимального рСЦвня СЦ складаСФ 98 СЦ бСЦльше голСЦв телят на 100 корСЦв. Середньодобовий надСЦй молока вСЦд корСЦв на 22 вересня 2008 року становить 13л.

Впровадження передових та сучасних методСЦв ведення тваринництва дозволяСФ щорСЦчно одержувати вСЦд основноСЧ свиноматки по 19тАУ33 поросяти, мати середньодобовСЦ прирости свиней не менше 360тАУ380 грамСЦв. Середня маса одного поросяти при вСЦдлучцСЦ становить 15тАУ17 кг.

ПСЦдприСФмство маСФ двСЦ дСЦльницСЦ, одна з яких розташована безпосередньо в РужинСЦ (рис. 4.1), а СЦнша тАУ в с. ЗарСЦччя Ружинського району на вСЦдстанСЦ 4 км. В дСЦльницСЦ № 1 утримуються телята, телицСЦ, нетелСЦ, бички на вСЦдгодСЦвлСЦ СЦ свинСЦ. ПродукцСЦя вСЦд цих тварин використовуСФться не лише в межах району, а й в межах областСЦ. В дСЦльницСЦ № 2 знаходяться дСЦйнСЦ корови в кСЦлькостСЦ 560 голСЦв. Молоко вСЦд цих корСЦв реалСЦзуСФться в м. КиСФвСЦ, де виробляються продукти дитячого харчування (рис. 4.2).
















Рисунок 4.1 тАУ ДСЦльниця № 1 у СВК "Ружинський»












Рисунок 4.2 тАУ КорСЦвник у дСЦльницСЦ № 2 СВК "Ружинський»


Велика рогата худоба утримуСФться в типових 4-рядних цегляних примСЦщеннях, на привтАЩязСЦ. У корСЦвниках пСЦдлога деревтАЩяна, прибирання гною механСЦзоване. ОсвСЦтлення комбСЦноване, вентиляцСЦя приточно-витяжна задовСЦльна. ВодопСЦй з автопоСЧлок, роздача корму вручну СЦ за допомогою трактора (рис. 4.3).



Рисунок 4.3 тАУ Утримання дСЦйних корСЦв у дСЦльницСЦ № 2 СВК "Ружинський»


ВологСЦсть повСЦтря не вСЦдповСЦдаСФ встановленим нормам. Причинами в змСЦнах мСЦкроклСЦмату СФ поганий теплозахист примСЦщень у холодну пору року, недостатня вентиляцСЦя та погана каналСЦзацСЦя. Це, в свою чергу, пСЦдвищуСФ вологСЦсть повСЦтря, вологСЦсть стСЦн та стелСЦ, що призводить до посиленоСЧ тепловСЦддачСЦ у тварин та розвитку простудних захворювань.

На фермСЦ при замСЦнСЦ технологСЦчноСЧ групи проводиться дезСЦнфекцСЦя, дезСЦнсекцСЦя СЦ дератизацСЦя, але вона не завжди вСЦдповСЦдаСФ нормам

Тваринництво в СВК "Ружинський» обслуговують 1 головний СЦ 2 дСЦльничних лСЦкаря ветеринарноСЧ медицини, 1 технСЦк штучного осСЦменСЦння. Проведення планових, технологСЦчних та вимушених дезСЦнфекцСЦй забезпечуСФться силами служби ветеринарноСЧ медицини господарства.

РОЗДРЖЛ 5. КЛРЖНРЖКО-МОРФОЛОГРЖЧНА ДРЖАГНОСТИКА ТА РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОРЗ РОГАТОРЗ ХУДОБИ У СВК "РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ


5.1 КлСЦнСЦчне дослСЦдження


У СВК "Ружинський» згСЦдно протиепСЦзоотичного плану 12 сСЦчня 2007 року була вСЦдСЦбрана кров вСЦд великоСЧ рогатоСЧ худоби у кСЦлькостСЦ 61 голова СЦ направлена у Житомирську обласну державну лабораторСЦю ветеринарноСЧ медицини для дослСЦдження на лейкоз по РРЖД. ВнаслСЦдок дослСЦджень сироваток кровСЦ з 61 проби 57 прореагували позитивно по РРЖД (додаток 1). Щоб пСЦдтвердити дСЦагноз на лейкоз, керСЦвництво господарства направило з 23 сСЦчня по 5 лютого 2007 року 1877 проб кровСЦ (для перевСЦрки всього поголСЦвтАЩя) в РЖнститут епСЦзоотологСЦСЧ УААН м. РСЦвне, де виявили 580 реагуючих проб по РРЖД та 651 тАУ по РЖФА (додаток 2).

ЗгСЦдно висновкСЦв комСЦсСЦСЧ РужинськоСЧ районноСЧ державноСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ ЖитомирськоСЧ областСЦ на молочно-товарну ферму Ружинського вСЦддСЦлку СВК "Ружинський» були накладенСЦ карантиннСЦ обмеження по лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби. З 2 лютого 2007 року СВК "Ружинський» офСЦцСЦйно вважаСФться неблагополучним щодо лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби (додаток 27). КрСЦм цього, були затвердженнСЦ заходи по оздоровленню вСЦд лейкозу поголСЦвтАЩя великоСЧ рогатоСЧ худоби у господарствСЦ на 2008 рСЦк (додаток 33).

В подальшому проби кровСЦ, з метою виявлення РРЖД-позитивних тварин на пСЦдприСФмствСЦ, направляли на дослСЦдження в РЖнститут епСЦзоотологСЦСЧ УААН м. РСЦвне (додатки 2 тАУ 26). Результати дослСЦджень кровСЦ наведенСЦ у таблицСЦ 5.1.1.

РРЖД-позитивних корСЦв перевели у корСЦвники дСЦльницСЦ № 1, де вони утримувались до часу здачСЦ на забСЦй на БердичСЦвський мтАЩясокомбСЦнат (рис. 5.1.1).

Таблиця 5.1.1 тАУ СерологСЦчне дослСЦдження на лейкоз проб кровСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби в РРЖД.

Дата проведення дослСЦдження

Загальна кСЦлькСЦсть дослСЦдних тварин

КСЦлькСЦсть РРЖД-позитивних тварин, гол

КСЦлькСЦсть РРЖД-позитивних тварин, %

12.01.2007

61

57

93,4

23тАУ29.01.2007

1877

580

30,9

12.03.2007

1247

113

9,1

19.04.2007

1157

63

5,4

14.05.2007

905

20

2,2

04.06.2007

620

15

2,4

28.06.2007

720

12

1,7

10.07.2007

743

4

0,5

01.08.2007

556

3

0,5

13.09.2007

706

4

0,6

06.11.2007

1217

4

0,3

24.12.2007

1214

0

0

19.06.2008

1119

0

0

27.11.2008

1163

0

0













Рисунок 5.1.1 тАУ Утримання дСЦйних корСЦв у дСЦльницСЦ № 1 СВК "Ружинський»

Серед РРЖД-позитивних корСЦв у 10-х СЦз них спостерСЦгали неспецифСЦчнСЦ клСЦнСЦчнСЦ ознаки, якСЦ характернСЦ для лейкозу, а саме: пригнСЦчення загального стану, погСЦршення апетиту, слабкСЦсть, зменшення надоСЧв молока до 8 л за добу (при середньодобовому надоСЧ до 13 л на тварину) та тимпанСЦя, яку лСЦкували за допомогою тимпанола. У трьох СЦз них спостерСЦгали не тСЦльки пригнСЦчення загального стану, але СЦ незначне збСЦльшення селезСЦнки та пСЦдщелепних (до 6 см в дСЦаметрСЦ), передлопаткових (довжиною до 15 см, дСЦаметром 3 см) та надвимтАЩяних (до 3 см в дСЦаметрСЦ) лСЦмфатичних вузлСЦв. ЛСЦмфатичнСЦ вузли були не гарячСЦ, рухомСЦ, гладенькСЦ, не болючСЦ, щСЦльноСЧ консистенцСЦСЧ. Цих тварин впродовж двох тижнСЦв здали на забСЦй, де була проведена ветеринарно-санСЦтарна оцСЦнка продуктСЦв забою (рис. 5.1.2). У подальшому в РРЖД-позитивних корСЦв клСЦнСЦчних ознак не виявляли.

















Рисунок 5.1.2 тАУ Ветеринарно-санСЦтарна експертиза туш ВРХ на БердичСЦвському мтАЩясокомбСЦнатСЦ

ДинамСЦка розвитку лейкозу ВРХ серед сприйнятливого поголСЦвтАЩя наведенСЦ у дСЦаграмСЦ (рис. 5.1.3), з якоСЧ видно, що суворе дотримання дСЦючоСЧ СЦнструкцСЦСЧ з лейкозу СЦ своСФчасне виконання заходСЦв щодо оздоровлення поголСЦвтАЩя керСЦвництво пСЦдприСФмства разом з лСЦкарями ветеринарноСЧ медицини змогли у продовж року виявити усСЦх РРЖД-позитивних тварин, своСФчасно СЧх СЦзолювати СЦ тим самим запобСЦгти розповсюдженню хвороби.


Рисунок 5.1.3 тАУ ДинамСЦка розвитку захворювання у господарствСЦ.


Як видно з дСЦаграми, кСЦлькСЦсть РРЖД-позитивних корСЦв з сСЦчня по грудень 2007 року стрСЦмко зменшилась, а серологСЦчнСЦ дослСЦдження кровСЦ корСЦв серед сприйнятливого поголСЦвтАЩя у 2008 роцСЦ взагалСЦ не виявили позитивних на лейкоз тварин. Що було пСЦдтверджено не тСЦльки по РРЖД, але СЦ за постановкою РЖФА. Треба вСЦдмСЦтити, що остання реакцСЦя бСЦльш СЦнформативна, нСЦж РРЖД (рис. 5.1.2), але з нестачею коштСЦв проводилось лише у перСЦод постановки дСЦагнозу та для пСЦдтвердження негативних результатСЦв пСЦсля оздоровлення стада. Станом на 27 листопада 2008 року серед сприйнятливого поголСЦвтАЩя корСЦв тричСЦ не було виявлено РРЖД-позитивних на лейкоз корСЦв, то згСЦдно рСЦшення державноСЧ надзвичайноСЧ протиепСЦзоотичноСЧ комСЦсСЦСЧ з молочно-товарноСЧ ферми СВК "Ружинський» були знятСЦ карантиннСЦ обмеження з 5 грудня 2008 року (додатки 28 тАУ 32).


5.2 ПатоморфологСЦчнСЦ дослСЦдження


ПСЦсля вимушеного забою на БердичСЦвському мтАЩясокомбСЦнатСЦ 10-ти РРЖД-позитивних тварин з клСЦнСЦчними ознаками лейкозу, при проведенСЦ ветеринарно-санСЦтарноСЧ експертизи у двох тушах були виявленСЦ патолого-анатомСЦчнСЦ змСЦни у внутрСЦшнСЦх органах, якСЦ характернСЦ для лейкозу.

При оглядСЦ поверхневих лСЦмфатичних вузлСЦв виявили, що пСЦдщелепнСЦ, передлопатковСЦ та надвимтАЩянСЦ лСЦмфовузли збСЦльшенСЦ в обтАЩСФмСЦ, капсула СЧх напружена. На розрСЦзСЦ пульпа випираСФ, паренхСЦма сСЦро-бСЦлого кольору, дряблоСЧ консистенцСЦСЧ, поверхня розрСЦзу волога, салоподСЦбна.

У серцСЦ перикард був сСЦрим, гладеньким, тьмяним, помСЦрно вологим, прозорим. Серце було збСЦльшене за рахунок потовщення всСЦх його стСЦнок, СЦ не однотонно забарвлене у червоний СЦ плямисто сСЦро-бСЦлий колСЦр, в дСЦлянцСЦ передсердь виявили опухо-подСЦбнСЦ розрости, саловиднСЦ на розрСЦзСЦ. ЕпСЦкард гладенький, блискучий, прозорий, сСЦрого кольору. На розрСЦзСЦ мСЦокард бСЦло-сСЦрого, червоного та сСЦро-червоного кольорСЦв, сухий, пронизаний бСЦло-сСЦрими саловидними вогнищами, прожилками, малюнок зСЦтертий, дряблий. Ендокард гладенький, блискучий, сСЦрий, помСЦрно вологий (рис. 5.2.1).

ЛегенСЦ не спавшСЦ, з поверхнСЦ СЦ на розрСЦзСЦ неоднотоно забарвленнСЦ в сСЦрий, сСЦро-червоний та червоний кольори, вологСЦ, тСЦстоподСЦбноСЧ консистенцСЦСЧ, малюнок зСЦтертий. При натисканнСЦ СЦз судин видСЦляСФться незначна кСЦлькСЦсть темно-червоноСЧ кровСЦ, а з бронхСЦв тАУ пСЦниста сСЦро-червона рСЦдина. А у однСЦСФСЧ з туш на поверхнСЦ легень виявили розрости сСЦрого кольору, саловиднСЦ на розрСЦзСЦ (рис. 5.2.2).

СелезСЦнка значно збСЦльшена, капсула сильно напружена, ущСЦльнена, кСЦнцСЦ заокругленСЦ. На розрСЦзСЦ пульпа крупнозерниста, рихла, малинового кольору зСЦ збСЦльшеними бСЦлими фолСЦкулами, волога (рис. 5.2.3).














Рисунок 5.2.1 тАУ СаловиднСЦ розрости лСЦмфоСЧдноСЧ тканини в серцСЦ корови













Рисунок 5.2.2 тАУ ЛСЦмфоСЧднСЦ розрости у легенях корови
















Рисунок 5.2.3 тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз селезСЦнки














Рисунок 5.2.4 тАУ Напруження капсули селезСЦнки при лСЦмфоСЧдному лейкозСЦ


ПечСЦнка збСЦльшена в обтАЩСФмСЦ, дрябла, темно-червоного кольору. На розрСЦзСЦ значно зволожена, з судин стСЦкаСФ темно-червона кров, неоднотоно забарвлена у темно-червоний СЦ коричневий кольори, малюнок дещо зСЦтертий (рис. 5.2.5).













Рисунок 5.2.5 тАУ Гостра застСЦйна гСЦперемСЦя печСЦнки


Нирки збСЦльшенСЦ в обтАЩСФмСЦ, дряблСЦ, колСЦр не однотонний вСЦд коричневого до сСЦрого. Капсула знСЦмаСФться легко. На розрСЦзСЦ кСЦркова речовина такого ж кольору як СЦз зовнСЦ, а мозкова темно-червоного кольору. Межа мСЦж кСЦрковою та мозковою зонами слабо виражена. Малюнок згладжений.

МезентерСЦальнСЦ лСЦмфатичнСЦ вузли незначно збСЦльшенСЦ, сСЦро-бСЦлого кольору, дряблСЦ. На розрСЦзСЦ сухуватСЦ, колСЦр такий як СЦ з поверхнСЦ, малюнок зСЦтертий.

Ще у однСЦСФСЧ тушСЦ, крСЦм перерахованих вище змСЦн, виявили, що передлопатковСЦ лСЦмфатичнСЦ вузли забарвленСЦ у темно-вишневий колСЦр СЦз саловидними розростами на поверхнСЦ (рис. 5.2.6).











Рисунок 5.2.6 тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз передлопаткового лСЦмфовузла


При оглядСЦ серця виявили, що пухлиноподСЦбнСЦ утворення локалСЦзованСЦ не лише у передсердях, але СЦ у шлуночках (рис. 5.2.7).













Рисунок 5.2.7 тАУ СаловиднСЦ розрости в стСЦнцСЦ шлуночка серця корови

У матцСЦ також спостерСЦгалися вогнищевСЦ розростання сСЦро-бСЦлого кольору

РРЖД-позитивнСЦ тварини, у яких не проявлялися клСЦнСЦчнСЦ ознаки лейкозу, утримувалися в окремих примСЦщеннях СЦзольовано вСЦд РРЖД-негативного поголСЦвтАЩя на дСЦльницСЦ № 1. ЗгСЦдно дСЦючоСЧ СЦнструкцСЦСЧ таких тварин можна утримувати СЦ експлуатувати не довше двох рокСЦв. Телят, якСЦ народилися вСЦд СЦнфСЦкованих вСЦрусом лейкозу матерСЦв, дослСЦджують по РРЖД, починаючи з 3-мСЦсячного вСЦку. ТСЦ, якСЦ давали позитивну реакцСЦю, вибраковували на вСЦдгодСЦвлю.

При першому забоСЧ був вСЦдСЦбраний патматерСЦал (лСЦмфатичнСЦ вузли, шматочки селезСЦнки, серця, печСЦнки, легень) та направлений у Житомирську обласну лабораторСЦю ветеринарноСЧ медицини для гСЦстологСЦчного дослСЦдження.

При гСЦстологСЦчному дослСЦдженнСЦ лСЦмфатичних вузлСЦв вСЦдмСЦчали порушення структури органу, вториннСЦ вузлики вСЦдсутнСЦ, синуси непомСЦтнСЦ. По мСЦрСЦ розвитку лейкозного процесу нормальна тканина замСЦщаСФться лейкозними клСЦтинами рСЦзноСЧ будови.

ПСЦд час дослСЦдження гСЦстопрепарату СЦз селезСЦнки спостерСЦгали рСЦзке збСЦльшення фолСЦкулСЦв, якСЦ поступово зливаються з навколишньою лейкозною тканиною. Червона пульпа заповнена лСЦмфоСЧдними клСЦтинами (рис. 5.2.9).










Рисунок 5.2.9 тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз селезСЦнки (40х7, гематоксилСЦн-еозин)


МСЦокард в значнСЦй мСЦрСЦ замСЦщаСФться лейкозною тканиною, лише деякСЦ мтАЩязовСЦ волокна зберСЦгаються серед суцСЦльних скупчень лСЦмфоСЧдних клСЦтин, що спостерСЦгаСФться при сильному ураженСЦ мСЦокарда (рис.5.2.10).

У печСЦнцСЦ лСЦмфоСЧднСЦ клСЦтини СЦнфСЦльтрують мСЦжчасточкову тканину СЦ розмСЦщуються у виглядСЦ тяжСЦв (рис. 5.2.11). При сильному ураженнСЦ лСЦмфоСЧднСЦ клСЦтини обтАЩСФднуються у суцСЦльнСЦ скупчення, замСЦюючи функцСЦональну тканину, в цьому випадку тАУ гепатоцити (рис. 5.2.12).















Рисунок 5.2.10 тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз мСЦокарда (8х7, гематоксилСЦн-еозин).













Рисунок 5.2.11 тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз печСЦнки (8х7, гематоксилСЦн-еозин)


Рисунок 5.2.12. тАУ ЛСЦмфоСЧдний лейкоз печСЦнки (40х7, гематоксилСЦн, еозин)


У легенях мСЦкроскопСЦчно спостерСЦгали гостру застСЦйну гСЦперемСЦю, тканинну рСЦдину в альвеолах (рис. 5.2.13).


Рисунок 5.2.13 тАУ Гостра застСЦйна гСЦперемСЦя та набряк легенСЦв (8х7, гематоксилСЦн-еозин)


Таким чином, на пСЦдприСФмствСЦ був поставлений дСЦагноз "ЛСЦмфоСЧдний лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби». СвоСФчасне належне проведення протиепСЦзоотичних заходСЦв дозволило швидко оздоровити поголСЦвтАЩя корСЦв вСЦд лейкозу. Використання РЖФА дозволяСФ бСЦльш ефективно виявляти хворих на лейкоз тварин. Патолого-анатомСЦчнСЦ дослСЦдження пСЦдтвердили поставлений дСЦагноз.

РОЗДРЖЛ 6. ВИЗНАЧЕННЯ ВЕТЕРИНАРНИХ ВИТРАТ НА ПРОВЕДЕННЯ ДРЖАГНОСТИКИ ЩОДО ЛЕЙКОЗУ ВЕЛИКОРЗ РОГАТОРЗ ХУДОБИ У СВК "РУЖИНСЬКИЙ» РУЖИНСЬКОГО РАЙОНУ ЖИТОМИРСЬКОРЗ ОБЛАСТРЖ


За 2007 рСЦк в СВК "РужинськийтАЭ було дослСЦджено серологСЦчно (РРЖД) 1877 голСЦв великоСЧ рогатоСЧ худоби. РЖз них серологСЦчно позитивних виявлено 580 голСЦв великоСЧ рогатоСЧ худоби. У данСЦй роботСЦ визначенСЦ збитки спричиненСЦ хворобою господарству за 2007 рСЦк.

Розрахунок збиткСЦв вСЦд зниження якостСЦ продукцСЦСЧ:


З1 = (Цз тАУ Цх)×Мп, де:


Цз тАУ Цх цСЦни реалСЦзацСЦСЧ 1 кг продукцСЦСЧ (молока) одержаноСЧ вСЦдповСЦдно вСЦд здорових СЦ хворих на лейкоз корСЦв, грн.;

Мп тАУ кСЦлькСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ пониженоСЧ якостСЦ, кг.


З1 = (1,40 тАУ 0,70) × 1334000 = 933800 грн.


Розрахунок збиткСЦв вСЦд зниження продуктивностСЦ тварин:


З2= Мз (Пз тАУ Пх) х Ц х Т, де:


Мз тАУ кСЦлькСЦсть захворСЦлих тварин, гол.;

Пз тАУ Пх тАУ середньодобова кСЦлькСЦсть продукцСЦСЧ, одержана вСЦд здоровоСЧ та хвороСЧ тварини, л;

Ц тАУ закупСЦвельна цСЦна 1 кг продукцСЦСЧ, грн.;

Т тАУ середня тривалСЦсть нагляду за змСЦною продуктивностСЦ тварин, днСЦв.


З2=580 х (10,9 тАУ 10,1) х 0,70 х 300 = 97440 грн.


Загальну суму збиткСЦв обчислювали за формулою:


З = З1 + З2

З = 933800 + 97440 = 1031240 грн.


Питома величина економСЦчного збитку:


Пз= З : Мз, де:


З тАУ загальна сума збитку, грн.;

Мз тАУ кСЦлькСЦсть захворСЦлих тварин, гол.

Пз= 1031240 : 580 = 1778 грн.

Визначення витрат на ветеринарнСЦ заходи:

1200 грн. тАУ мСЦсячна заробСЦтна плата лСЦкаря ветеринарноСЧ медицини;

49 грн. тАУ добова заробСЦтна плата лСЦкаря ветеринарноСЧ медицини; ( 21 днСЦв х 49 = 1020 грн.);

вартСЦсть роботи лСЦкаря (1200 : 21 : 7 : 60 = 0,14 грн./хв.);

оплата працСЦ 2 фСЦксаторСЦв (15 х 2 х 18= 540 грн.);

вартСЦсть роботи фСЦксаторСЦв (540 : 21 : 7 : 60 = 0,06 грн./хв.);

45 грн. тАУ вартСЦсть витраченоСЧ вати; 25 грн. тАУ вартСЦсть витраченого спирту; 9549 грн. тАУ витрати на дезСЦнфекцСЦю;

1,0 грн. тАУ вартСЦсть 1 серологСЦчного дослСЦдження (1,0 х 1877 = 1877 грн.);

тривалСЦсть часу взяття 1 проби кровСЦ тАУ 5 хв.;

витрати на взяття 1 проби кровСЦ лСЦкаря вет. медицини (0,14 х 5 х 1887 = 1313,9 грн.);

витрати на взяття 1 проби кровСЦ робСЦтникСЦв (0,06 х 5 х 1887 = 563,1 грн.);

Загальна сума витрат на ветеринарнСЦ заходи:


З = 1155 + 45 + 25 +9549 + 1877 + 540 = 15068 грн.


Питома величина витрат на ветеринарнСЦ заходи, грн.:


Пв= Вз : Мз, де:


Вз тАУ загальна сума витрат на ветеринарнСЦ заходи, грн.;

Мз тАУ кСЦлькСЦсть захворСЦлих тварин, гол.;


Пв = 15068 : 580 = 29 грн.


ЗапобСЦжний економСЦчний збиток в результатСЦ профСЦлактики та лСЦквСЦдацСЦСЧ хвороби у господарствСЦ визначали за формулою:


Зз = Мо х Кз х Пз тАУ З, де:


Мо тАУ загальне поголСЦвтАЩя сприйнятливих тварин, гол;

Кз тАУ коефСЦцСЦСФнт потенцСЦйноСЧ захворюваностСЦ тварин у неблагополучному господарствСЦ (0,14);

Пз тАУ питома величина економСЦчного збитку, з розрахунку на 1 захворСЦлу тварину, грн.;

З тАУ фактичнСЦ економСЦчнСЦ збитки заподСЦянСЦ господарству, грн.


Зз = 1877 х 0,14 х 1778 тАУ 15068 = 452155 грн.


Визначення економСЦчного ефекту:


Еф = Зз тАУ Вз, де:


Зз тАУ запобСЦжнСЦ економСЦчнСЦ збитки, внаслСЦдок проведення ветеринарних заходСЦв, грн.;

Вз тАУ витрати на ветеринарнСЦ заходи, грн.


Еф = 452155 тАУ 15068 = 437087 грн.


ЕкономСЦчна ефективнСЦсть на 1 грн. витрат:


Е грн. = Еф : Вз, де:


Еф тАУ економСЦчний ефект, грн.;

Вз тАУ витрати на ветеринарнСЦ заходи, грн.

Е грн. = 437087 : 15068 = 29 грн.

ВсСЦ економСЦчнСЦ розрахунки виносимо у таблицю.


Таблиця 6.1 тАУ ЕкономСЦчнСЦ показники ветеринарних витрат на проведення дСЦагностики щодо лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби у СВК "Ружинський»

Показники

КСЦлькСЦсть

грн.

Загальна сума економСЦчних збиткСЦв

1031240

Питома величина економСЦчних збиткСЦв на 1 СЦнфСЦковану тварину

1778

Сума витрат на ветеринарнСЦ заходи

15068

Питома величина витрат на ветеринарнСЦ заходи

26

ЗапобСЦжнСЦ економСЦчнСЦ збитки

452155

ЕкономСЦчний ефект вСЦд проведених заходСЦв

437087

ЕкономСЦчний ефект на 1 грн. витрат

29


Отже, впровадження оздоровчих протилейкозних заходСЦв у даному господарствСЦ даСФ значний економСЦчний ефект, оскСЦльки економСЦчна ефективнСЦсть витрат на ветеринарнСЦ заходи становить 437087 грн.

РОЗДРЖЛ 7. ОХОРОНА ПРАЦРЖ


Роботу по охоронСЦ працСЦ в сСЦльськогосподарських пСЦдприСФмствах органСЦзовують згСЦдно Закону УкраСЧни "Про охорону працСЦтАЭ.

ВСЦдповСЦдальнСЦсть за охорону працСЦ в СВК "РужинськийтАЭ Ружинського району ЖитомирськоСЧ областСЦ накладено на директора господарства, по галузях тАУ на головних спецСЦалСЦстСЦв, а по виробничим дСЦльницям тАУ на СЧх завСЦдуючих. МСЦж адмСЦнСЦстрацСЦСФю господарства СЦ профспСЦлковою органСЦзацСЦСФю щорСЦчно складаСФться колективний договСЦр. Як додаток до колективного договору розробляються заходи з охорони працСЦ, безпеки працСЦ СЦ виробничоСЧ санСЦтарСЦСЧ.

Колективний договСЦр складаСФться з 3 роздСЦлСЦв. ОсновнСЦ заходи в них наступнСЦ:

  1. Заходи по попередженню нещасних випадкСЦв:

тАУ встановити автоматичний пускач на електропСЦдСЦймачСЦ в слюсарнСЦй майстернСЦ;

тАУ встановити блискавко захист на 2-х тваринницьких примСЦщеннях

  1. Заходи по попередженню захворюваностСЦ на виробництвСЦ:

тАУ придбати 30 мед. аптечок для працСЦвникСЦв усСЦх виробничих дСЦльниць;

тАУ обладнати душову на санпропускнику;

тАУ встановити приливно-витяжну вентиляцСЦю на телятнику.

  1. Заходи по загальному покращенню умов працСЦ:

тАУ обладнати на всСЦх вСЦддСЦленнях куточки з безпеки працСЦ.

ПерСЦодично на засСЦданнях профспСЦлкового комСЦтету заслуховують звСЦт про виконання заходСЦв цього договору, вСЦдповСЦдальними за його виконання.

Навчання працСЦвникСЦв по охоронСЦ працСЦ проводиться згСЦдно "Типового положення про навчання, СЦнструктаж СЦ перевСЦрку знань працСЦвникСЦв з питань охорони працСЦтАЭ.

ПосадовСЦ особи та спецСЦалСЦсти усСЦх пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй вСЦдповСЦдно до "ПерелСЦк посад посадових осСЦб, якСЦ зобовтАЩязанСЦ проходити попередню СЦ перСЦодичну перевСЦрку знань з охорони працСЦтАЭ перСЦодично раз на 3 роки та перед початком виконання посадових обовтАЩязкСЦв, зобовтАЩязанСЦ проходити навчання та перевСЦрку знань нормативних актСЦв з охорони працСЦ, що стосуються СЧхньоСЧ виробничоСЧ дСЦяльностСЦ. ПеревСЦрка знань цСЦСФСЧ категорСЦСЧ посадових осСЦб СЦ спецСЦалСЦстСЦв проводиться комСЦсСЦСФю, склад якоСЧ затверджуСФться наказом керСЦвника вищоСЧ господарськоСЧ органСЦзацСЦСЧ. ОчолюСФ комСЦсСЦю заступник керСЦвника цього органу, у службовСЦ обовтАЩязки якого входить управлСЦння охороною працСЦ. До складу комСЦсСЦСЧ входять представники органу державного нагляду за охороною працСЦ, профспСЦлок, та викладачСЦ навчального закладу, де проводилося навчання.

ПосадовСЦ особи (бригадири, завСЦдуючСЦ, майстри) та спецСЦалСЦсти (агрономи, зоотехнСЦки) проходять навчання СЦ перевСЦрку знань безпосередньо на пСЦдприСФмствСЦ.

На пСЦдприСФмствСЦ органСЦзацСЦю навчання здСЦйснюСФ служба охорони працСЦ та працСЦвники вСЦддСЦлу кадрСЦв. Програму навчання розробляСФ служба охорони працСЦ за погодженням з мСЦiевою СЦнспекцСЦСФю по нагляду за охороною працСЦ. Наказ про проведення навчання на пСЦдприСФмствСЦ видаСФ керСЦвник пСЦдприСФмства. Обсяг занять не менше 20 годин. Для перевСЦрки знань працСЦвникСЦв на пСЦдприСФмствСЦ СЦснуСФ постСЦйно дСЦюча комСЦсСЦя, яку створюСФ керСЦвник пСЦдприСФмства. ОчолюСФ комСЦсСЦю керСЦвник пСЦдприСФмства чи його заступник або спецСЦалСЦст з охорони працСЦ пСЦдприСФмства. ПеревСЦрка знань здСЦйснюСФться шляхом усного опитування у виглядСЦ СЦспиту. ПеревСЦрка знань оформляСФться протоколом, видаються посвСЦдчення.

ПосадовСЦ особи СЦ спецСЦалСЦсти, якСЦ при перевСЦрцСЦ знань виявили незадовСЦльнСЦ знання, повиннСЦ протягом 1 мСЦсяця пройти повторне навчання та перевСЦрку знань.

Позачергове навчання та перевСЦрка знань посадових осСЦб СЦ спецСЦалСЦстСЦв проводиться:

тАУ при введеннСЦ в дСЦю нових нормативних актСЦв про охорону працСЦ

тАУ при переведеннСЦ працСЦвника на СЦншу роботу.

ПрацСЦвники, якСЦ виконують роботи з пСЦдвищеною небезпекою та роботи, що вимагають професСЦйного добору повиннСЦ проходити попереднСФ спецСЦальне навчання, перевСЦрку знань перед початком виконання роботи та перСЦодично не рСЦдше 1 раз на рСЦк.

Формою перевСЦрки знань працСЦвникСЦв СФ СЦспит, який проводиться за екзаменацСЦйними бСЦлетами. Результати перевСЦрок знань оформляються протоколом. Особам, якСЦ при перевСЦрцСЦ знань виявили задовСЦльнСЦ знання, видаються посвСЦдчення.

В господарствСЦ для перевСЦрки знань працСЦвникСЦв з питань охорони працСЦ наказом керСЦвника створена постСЦйно дСЦюча комСЦсСЦя. До складу комСЦсСЦСЧ входять спецСЦалСЦсти служби охорони працСЦ, юридичноСЧ, виробничоСЧ СЦ технСЦчноСЧ служб, представники органСЦв державного нагляду за охороною працСЦ та профспСЦлки.

До перелСЦку робСЦт з пСЦдвищеною небезпекою в сСЦльськогосподарському виробництвСЦ належать: електрогазозварювальнСЦ роботи, роботи з легкозаймистими та вибухонебезпечними речовинами, роботи СЦз застосуванням ручних електромашин та електроСЦнструментСЦв, обслуговування агрегатСЦв СЦ котлСЦв, роботи з мСЦнеральними добривами та пестицидами, гасСЦння вапна, роботи в колодязях, в траншеях, в котловинах, землянСЦ роботи на глибинСЦ бСЦльше 2 м, роботи на висотСЦ, обслуговування парових, водогрСЦйних котлСЦв, роботи з догляду за бугаями-плСЦдниками, кнурами, жеребцями, дезСЦнфекцСЦя, дезСЦнсекцСЦя, дератизацСЦя, технСЦчне обслуговування, експлуатацСЦя СЦ ремонт вантажопСЦдСЦймальних машин СЦ механСЦзмСЦв, лСЦфтСЦв, монтаж, демонтаж СЦ накачування шин автотранспортних засобСЦв.

Так, вступний СЦнструктаж з охорони працСЦ провПервинний СЦнструктаж на робочому мСЦiСЦ проводиться при прийняттСЦ на постСЦйне мСЦiе роботи, при переведеннСЦ з однСЦСФСЧ роботи на СЦншу, при змСЦнСЦ умов працСЦ. РЖнструктаж проводиться безпосередньо керСЦвником даноСЧ дСЦльницСЦ.

Повторний СЦнструктаж з працСЦвниками тваринництва проводять через кожнСЦ 6 мСЦсяцСЦв, а на роботах з пСЦдвищеною небезпекою 1 раз в квартал. В разСЦ нещасного випадку проводиться позаплановий СЦнструктаж з безпеки працСЦ з усСЦма працСЦвниками даного вСЦддСЦлення незалежно вСЦд термСЦну проведення останнього СЦнструктажу. Про проведення первинного, повторного СЦ позапланового СЦнструктажСЦв вноситься запис в "Журнал реСФстрацСЦСЧ СЦнструктажСЦв з питань охорони працСЦтАЭ, який зберСЦгаСФться безпосередньо у керСЦвника робСЦт. ЦСЦльовий СЦнструктаж проводиться з працСЦвниками перед вСЦдправленням СЧх на роботу з пСЦдвищеною безпекою СЦ фСЦксуються в журналСЦ реСФстрацСЦСЧ СЦнструктажСЦв з питань охорони працСЦ, також вСЦн проводиться при виконаннСЦ робСЦтниками одноразових робСЦт, на якСЦ виписуСФться наряд-допуск.

НовоприйнятСЦ на пСЦдприСФмства працСЦвники пСЦсля первинного СЦнструктажу на робочому мСЦiСЦ до початку самоСЧ роботи повиннСЦ пСЦд керСЦвництвом досвСЦдчених фахСЦвцСЦв пройти стажування протягом 2тАУ15 робочих змСЦн. Стажування проводиться на робочих мСЦiях. У процесСЦ стажування працСЦвники повиннСЦ виконувати роботи, якСЦ за складнСЦстю, характером, вимогами безпеки вСЦдповСЦдають роботам, що передбачаються функцСЦональними обовтАЩязками працСЦвника. Допуск до проходження стажування оформляСФться наказом по пСЦдприСФмству. ТривалСЦсть стажування залежить вСЦд стажу, характеру роботи та квалСЦфСЦкацСЦСЧ працСЦвника. ВСЦд стажування працСЦвник може звСЦльнитися, якщо вСЦн маСФ стаж роботи не менше 3 роки або переводиться з одного пСЦдроздСЦлу до СЦншого, де характер його роботи та тип обладнання не змСЦнюСФться.

ПСЦсля закСЦнчення стажування наказом керСЦвника пСЦдприСФмства працСЦвник допускаСФться до самостСЦйноСЧ роботи. Запис про проведення стажування записуСФ керСЦвник структурного пСЦдроздСЦлу в журналСЦ реСФстрацСЦСЧ СЦнструктажСЦв.

У господарствСЦ велику увагу придСЦляють виробничСЦй санСЦтарСЦСЧ. На всСЦх вСЦддСЦленнях СФ вСЦдведенСЦ мСЦiя для прийняття СЧжСЦ, мСЦж примСЦщеннями побудованСЦ туалети.

По попередньо складеному графСЦку, робСЦтники СЦ службовцСЦ проходять медогляд, результати якого записують в санСЦтарнСЦ книжки, якСЦ зберСЦгаються у завСЦдуючих ферм.

Раз в 6 мСЦсяцСЦв вони проходять медичне обстеження з обовтАЩязковою флюорографСЦСФю.

Для виконання ветеринарних заходСЦв в тваринництвСЦ, головний лСЦкар ветеринарноСЧ медицини залучаСФ до роботи рСЦзноробочих господарства. Перед початком роботи головний лСЦкар ветеринарноСЧ медицини проводить СЦнструктаж з робочими по безпецСЦ працСЦ, проводить запис в журнал, де робочСЦ розписуються за проведений СЦнструктаж.

Якщо робота повтАЩязана зСЦ щепленнями або дослСЦдженнями, то видаСФться спецодяг, якщо проводиться дезСЦнфекцСЦя або дератизацСЦя, то видаються чоботи, фартух, рукавицСЦ, респСЦратор. Для фСЦксацСЦСЧ тварин, якщо необхСЦдно, видаються носовСЦ щипцСЦ СЦ мотузок або ж тварин утримують в спецСЦальному станку. Ветеринарним спецСЦалСЦстам необхСЦдно дотримуватись мСЦр обережностСЦ при роботСЦ з бСЦопрепаратами.

У господарствСЦ придСЦляСФться певна увага протипожежнСЦй безпецСЦ. Створена пожежно-сторожова охорона, яка складаСФться з 7 чоловСЦк. ОчолюСФ СЧСЧ начальник ПСО. У розпорядженнСЦ ПСО знаходяться пожежний автомобСЦль СЦ СЦншСЦ допомСЦжнСЦ засоби гасСЦння пожежСЦ. Кожне примСЦщення ферми обладнане протипожежними засобами. БСЦля кожного примСЦщення СФ протипожежнСЦ щити з вСЦдрами, лопатами, сокирами, СФ ящики з пСЦском СЦ дСЦжки з водою. "СЦтку воду беруть з природноСЧ водойми, куди приходить дорога з твердим покриттям, а взимку воду беруть з артезСЦанськоСЧ свердловини. У випадку пожежСЦ СЦснують запаснСЦ виходи СЦз примСЦщень, через додатковСЦ тамбури.

Державний нагляд по охоронСЦ працСЦ здСЦйснюСФ СЦнспекцСЦя по нагляду за охороною працСЦ, санепСЦдемстанцСЦя, органи прокуратури СЦ держадмСЦнСЦстрацСЦя.

Контроль здСЦйснюСФ служба охорони працСЦ, керСЦвник, спецСЦалСЦст господарства, органи профспСЦлки, громадськСЦ органСЦзацСЦСЧ СЦ СЦнспектор з охорони працСЦ.

Роботу виконують у бСЦлих халатах, шапочках. ХСЦрургСЦчне втручання викликаСФ бСЦль та захиснСЦ рухи у тварини, тому СЧСЧ слСЦд зафСЦксувати. ФСЦксацСЦя тварин повинна забезпечувати вСЦльний СЦ безпечний доступ до дСЦлянки, яку оперують, обмежувати рухи тварини СЦ забезпечувати сприятливСЦ умови для роботи та запобСЦгати травмуванню тварини СЦ осСЦб, якСЦ беруть участь у проведеннСЦ операцСЦСЧ.

МетодСЦв фСЦксацСЦСЧ тварин СФ багато СЦ вони залежать вСЦд складностСЦ та характеру оперативного втручання, виду тварини, маси, вСЦку.

Для заспокоСФння тварини застосовують нейролептики, транквСЦлСЦзатори. НайбСЦльш поширеними препаратами СФ амСЦназин, рометар СЦ мепазин. Перед фСЦксацСЦСФю перевСЦряють мотузки. Вони повиннСЦ бути чистими, сухими, без вузлСЦв. Не можна використовувати порванСЦ, завтАЩязанСЦ та короткСЦ мотузки.

КеруСФ проведенням робСЦт СЦ несе вСЦдповСЦдальнСЦсть за безпеку виконання робСЦт спецСЦалСЦст ветеринарноСЧ медицини, який проводить операцСЦю. Тому з працСЦвниками, що беруть участь у проведеннСЦ операцСЦСЧ, особа, яка СЧСЧ проводить, повинна провести цСЦльовий СЦнструктаж, пСЦд час якого слСЦд ознайомити працСЦвникСЦв з призначенням та порядком виконання роботи, способом повалу СЦ фСЦксацСЦСЧ, правилами безпеки пСЦд час виконання роботи.

ПСЦд час фСЦксацСЦСЧ тварина може пручатися, смикати кСЦнцСЦвками, намагатися встати. Безпека залежить вСЦд надСЦйностСЦ звтАЩязування кСЦнцСЦвок, мСЦцностСЦ мотузок. ФСЦксацСЦя тварин вимагаСФ фСЦзичних зусиль, що викликаСФ швидку втому мтАЩязСЦв СЦ ослаблення сили. Тому при довготривалих операцСЦях фСЦксатори повиннСЦ мСЦнятися в мСЦру стомлення.

ПСЦд час виконання роботи працСЦвники повиннСЦ бути уважнСЦ, слСЦдкувати за поведСЦнкою тварини.

Для подальшого покращення охорони працСЦ, безпеки працСЦ виробничоСЧ санСЦтарСЦСЧ в господарствСЦ необхСЦдно:

  1. Обладнати центр в центральнСЦй садибСЦ господарства, який би вмСЦщав в себе новСЦ публСЦкацСЦСЧ, що стосуються охорони працСЦ;
  2. Обладнати куточок агСЦтацСЦСЧ з охорони працСЦ СЦ безпеки працСЦ;
  3. Прочитати лекцСЦю про дотримання правил особистоСЧ гСЦгСЦСФни.

На основСЦ проведеного аналСЦзу можна зробити висновок, що стан охорони працСЦ в умовах СВК "Ружинський» знаходиться на належному рСЦвнСЦ.

РОЗДРЖЛ 8. УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТРЖВ РОБОТИ


Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби тАУ СЦнфекцСЦйна, хронСЦчна хвороба пухлинноСЧ природи, яка характеризуСФться злоякСЦсним розмноженням клСЦтин кровотворних органСЦв з порушенням СЧх дозрСЦвання, що зумовлюСФ дифузну СЦнфСЦльтрацСЦю рСЦзних органСЦв СЦ тканин та утворення в них злоякСЦсних пухлин.

Джерелами СЦнфекцСЦСЧ служать тварини зараженСЦ вСЦрусом лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби на всСЦх стадСЦях розвитку лейкозного процесу. Виникнення та розповсюдження хвороби у господарствСЦ може спричинити несвоСФчасна дСЦагностика хвороби, недотримання ветеринарно-санСЦтарних правил, недотримання асептики СЦ антисептики при масових обробках тварин (нумерацСЦя, взяття кровСЦ, вакцинацСЦя, алергСЦчнСЦ дослСЦдження, лСЦкування тощо).

Основним методом прижиттСФвоСЧ дСЦагностики лейкозу СФ РРЖД та РЖФА. Для дослСЦдження особливо цСЦнних тварин та для арбСЦтражних висновкСЦв застосовуСФться ПЛР. Так, як на сьогоднСЦшнСЦй день найбСЦльш економСЦчно вигСЦдною для бСЦльшостСЦ господарств краСЧни СФ РРЖД, то вона СЦ набула широкого розповсюдження серед них. Хоча бСЦльш СЦнформативнСЦшим методом СФ РЖФА, але через брак коштСЦв у господарствах ця реакцСЦя залишаСФться на другому планСЦ. Так, в РЖнститутСЦ епСЦзоотологСЦСЧ УААН (м. РСЦвне) з 1877 проб кровСЦ, що були направленСЦ з СВК "Ружинський» Ружинського району ЖитомирськоСЧ областСЦ виявили 580 позитивних проб по РРЖД та 651 тАУ по РЖФА (додаток 2).

В результатСЦ цього молочно-товарну ферму Ружинського вСЦддСЦлку СВК "Ружинський» було оголошено неблагополучною по захворюванню на лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби та накладено карантиннСЦ обмеження.

В подальшому проби кровСЦ, з метою виявлення РРЖД-позитивних тварин на пСЦдприСФмствСЦ, направляли на дослСЦдження в РЖнститут епСЦзоотологСЦСЧ УААН м. РСЦвне. РРЖД-позитивних корСЦв перевели у корСЦвники дСЦльницСЦ № 1, де вони утримувались до часу здачСЦ на забСЦй на БердичСЦвський мтАЩясокомбСЦнат.

Серед РРЖД-позитивних корСЦв у 10-х СЦз них спостерСЦгали неспецифСЦчнСЦ клСЦнСЦчнСЦ ознаки, якСЦ характернСЦ для лейкозу (пригнСЦчення загального стану, погСЦршення апетиту, слабкСЦсть, зменшення продуктивностСЦ), так СЦ специфСЦчнСЦ (збСЦльшення селезСЦнки та лСЦмфатичних вузлСЦв). ГСЦстологСЦчнСЦ дослСЦдження патологСЦчного матерСЦалу пСЦдтвердили дСЦагноз "ЛСЦмфоСЧдний лейкоз».

АналСЦз динамСЦки розвитку захворювання показав, що вчасне СЦ належне проведення протиепСЦзоотичних заходСЦв у господарствСЦ, дало можливСЦсть виявити серед сприйнятливого поголСЦвтАЩя та СЦзолювати всСЦх СЦнфСЦкованих тварин протягом одного року СЦ оздоровити пСЦдприСФмство за 2 роки.

ПСЦсля здачСЦ на забСЦй усСЦх хворих тварин та отримання трьох поспСЦль негативних результатСЦв по РРЖД (останнСЦ результати дослСЦдження по РРЖД були пСЦдтвердженнСЦ РЖФА) СЦз молочно-товарноСЧ ферми СВК "Ружинський» були знятСЦ карантиннСЦ обмеження по захворюванню великоСЧ рогатоСЧ худоби на лейкоз.

Впровадження оздоровчих протилейкозних заходСЦв у даному господарствСЦ даСФ значний економСЦчний ефект, оскСЦльки економСЦчна ефективнСЦсть витрат на ветеринарнСЦ заходи становить 437087 грн.

РОЗДРЖЛ 9. ВИСНОВКИ


  1. Лейкоз тАУ СЦнфекцСЦйне повСЦльно протСЦкаюче хронСЦчне захворювання, при якому клСЦнСЦчнСЦ ознаки проявляються лише у дорослих тварин.
  2. ПорСЦвняння результатСЦв серологСЦчного дослСЦдження по РРЖД та РЖФА, якСЦ були одночасно проведенСЦ при постановцСЦ дСЦагнозу, дають змогу стверджувати, що останнСЦй метод СФ бСЦльш чутливим.
  3. КлСЦнСЦчне дослСЦдження РРЖД-позитивних тварин даСФ змогу виявити специфСЦчнСЦ та неспецифСЦчнСЦ клСЦнСЦчнСЦ ознаки, якСЦ характернСЦ для лейкозу.
  4. ВнаслСЦдок патолого-анатомСЦчного дослСЦдження були виявленСЦ опухоподСЦбнСЦ розрости у внутрСЦшнСЦх органах тварин, хворих на лейкоз.
  5. СвоСФчасне СЦ належне проведення протиепСЦзоотичних заходСЦв дозволяСФ за короткий промСЦжок часу видСЦлити всСЦх СЦнфСЦкованих " ВРХ тварин СЦз сприйнятливого поголСЦвтАЩя.
  6. За рахунок проведення оздоровчих протиепСЦзоотичних заходСЦв у господарствСЦ був одержаний значний економСЦчний ефект, оскСЦльки економСЦчна ефективнСЦсть витрат на ветеринарнСЦ заходи становить 437087 грн.

РОЗДРЖЛ 10. ПРОПОЗИЦРЖРЗ ВИРОБНИЦТВУ


  1. Для проведення своСФчасноСЧ дСЦагностики СЦнфекцСЦйних хвороб, в тому числСЦ СЦ лейкозу, доцСЦльно застосовувати метод РЖФА, а за можливостСЦ ПЛР.
  2. Сурово дотримуватися правил з технологСЦСЧ утримання СЦ розведення тварин з метою попередження потрапляння збудника СЦнфекцСЦСЧ в органСЦзм сприйнятливих тварин.
  3. ПостСЦйно проводити розтАЩяснювальнСЦ роботи серед обслуговуючого персоналу про потрапляння СЦ розповсюдження СЦнфекцСЦйних хвороб, а також методи боротьби з ними та профСЦлактики, особливо збудника лейкозу.
  4. СвоСФчасно проводити протиепСЦзоотичнСЦ мСЦроприСФмства у разСЦ виникнення СЦнфекцСЦйних хвороб для попередження розповсюдження захворювання по територСЦСЧ пСЦдприСФмства.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


  1. Анисимова Н. Н. Изменение белкового и аминокислотного состава крови при лейкозе крупного рогатого скота // Актуальные проблемы интенсивного развития животноводства. тАУ Горки. тАУ 1998. тАУ С. 300 тАУ 303.
  2. АранчСЦй В. та СЦн. ЕфективнСЦсть оздоровлення ВРХ вСЦд лейкозу // Тваринництво УкраСЧни. тАУ 1998. тАУ № 6. тАУ С. 15 тАУ 16.
  3. АранчСЦй С., ЛСЦсконСЦг В. ОсобливостСЦ епСЦзоотичного процесу при лейкозСЦ ВРХ в оздоровлених господарствах з використання комплексного методу (вСЦдгук на статтю) // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2007. тАУ № 8. тАУ С. 10 тАУ 12.
  4. Барабанов И. И. Предложения по совершенствованию противолейкозных мероприятий // Вет. консультант. тАУ 2003. тАУ № 7. тАУ С. 9 тАУ 12.
  5. Белов А. Д., Рогожина Л. В., Сноз Г. В. О патогенезе лейкозов крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1997. тАУ № 12. тАУ С. 16 тАУ 19.
  6. Божко М. Оздоровлення вСЦд лейкозу // Ветеринарна медцина. тАУ 1996. тАУ № 2. тАУ С. 23.
  7. Бральський Л. П. МорфологСЦчна та морфометрична характеристики органСЦв СЦмуногенезу великоСЧ рогатоСЧ худоби на раннСЦй стадСЦСЧ лСЦмфоСЧдного лейкозу // ВСЦсник аграрноСЧ науки тАУ 1999, № 6. тАУ С. 42 тАУ 46.
  8. Бурба Л. Г., Кунаков А. А. Диагностика лейкозов сельскохозяйственных животных. тАУ М.: 1983. тАУ 190 с.
  9. Глузмян Д. Я., Сидоренко С. П., Надгорная В. А. Цитохимия и иммуноцитология злокачественных лимфопролиферативных заболеваний. тАУ Наукова думка. тАУ 1982.
  10. Горальський Л. П. МорфологСЦчна та морфометрична характеристика органСЦв СЦмуногенезу великоСЧ рогатоСЧ худоби на раннСЦй стадСЦСЧ лСЦмфоСЧдного лейкозу // ВСЦсник аграрноСЧ науки БДАУ. тАУ 1999. тАУ № 6. тАУ С. 42 тАУ 46.
  11. Горальський Л. П. ПатоморфологСЦчна характеристика лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1999. тАУ № 2. тАУ С. 26 тАУ 27.
  12. Горальський Л. П., Бялецький С. А., Мандигра М. С. МорфологСЦчнСЦ змСЦни у лСЦмфоСЧдних органах СЦ печСЦнцСЦ овець пСЦсля тотального гаммаопромСЦнення та зараження вСЦрусом лейкозу // Ветеринарна медицина: МСЦжвСЦд. темат. наук. зб. тАУ ХаркСЦв. тАУ 1997. тАУ В. 71. тАУ С. 24 тАУ 26.
  13. Гулюкин М. И., Васин А. В., Замараева Н. В. Пути передачи вируса лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1990. тАУ № 1. тАУ С. 27 тАУ 31.
  14. Гусач П. П. Актуальные проблемы современной патфизиологии// Тез. докл. всесоюз. конф. тАУ Киев: Наукова думка. тАУ 1981.
  15. Диагностика лейкоза КРС / Г. Гаврилова, Ю. Макаров, С. Бахметьева // Ветеринария. тАУ 2004. тАУ № 1. тАУ С. 20 тАУ 23.
  16. Диагностика лейкоза крупного рогатого скота : Методические указания. тАУ М.: Агропромиздат. тАУ 1989. тАУ 28 с.
  17. Добросол Г. Проблему лейкозу можна вирСЦшити тСЦльки спСЦльними зусиллями // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2005. тАУ № 10. тАУ С. 12 тАУ 13.
  18. Домбровский А. Б. Стадийность развития эпизоотического процесса при лейкозе: Автореф. дис. канд. вет. наук: Киев. тАУ 1990. тАУ 23 с.
  19. ДосвСЦд боротьби з лейкозною СЦнфекцСЦСФю / Я. Толопко, Р. Симонов та СЦн. // Тваринництво УкраСЧни. тАУ 1996. тАУ № 5. тАУ С. 19.
  20. ДубСЦн А. М., Ярчук Б. М. СелекцСЦя молочноСЧ худоби за резистентнСЦстю до лейкозу // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1999. тАУ № 11. тАУ С. 18 тАУ 19.
  21. ДубСЦн А., Дрипа А. Чи спадкове захворювання на лейкоз // Тваринництво УкраСЧни. тАУ 1995. тАУ № 6. тАУ С. 22.
  22. З лейкозом треба боротися / Б. БСЦтнер, В. МСЦщук, Р. Соколов // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1997. тАУ № 11. тАУ С. 6.
  23. ЗелСЦнський М., Ковалюшко В. Проблеми лейкозу та шляхи СЧх вирСЦшення // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2000. тАУ № 5. тАУ С. 12 тАУ 13.
  24. К вопросу об иммунофенотипировании с использованием моноклональных антител клеток крови крупного рогатого скота, поражённого лейкозом / О. М. Сандова, В. В. Новиков, А. Ю. Барышников и др. // С. тАУ х. Биохимия. Сер. Биология животных. тАУ 1998. тАУ № 4. тАУ С. 104 тАУ 107.
  25. Каришева А. Ф. СпецСЦальна епСЦзоотологСЦя: ПСЦдручник. тАУ К.: Вища освСЦта, 2002. тАУ 703 с.
  26. Княгницький Р., Сербенюк РЖ. РЖз досвСЦду оздоровлення великоСЧ рогатоСЧ худоби вСЦд лейкозу // Ветеринарна медицина. тАУ 1997. тАУ № 4. тАУ С. 8 тАУ 9.
  27. Ковалюшко В. Шляхи СЦ засоби пСЦдвищення ефективностСЦ проти лейкозних заходСЦв // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1998. тАУ № 8. тАУ С. 6 тАУ 7.
  28. Козак В. Щодо вдосконалення заходСЦв боротьби з лейкозом // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1997. тАУ № 6. тАУ С. 40.
  29. КрушельницькСЦй З., МаркСЦв В. Оздоровлення господарств вСЦд лейкозу ВРХ СЦз застосуванням вакцини // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2004. тАУ № 5. тАУ С. 27 тАУ 28.
  30. Кудрявцева Т. П. Лейкоз животных. тАУ М.: Россельхозиздат, 1980. тАУ 156 с.
  31. Кудряшов А. А., Петров Н. И. Патологоанатомические изменения при лимфоидном лейкозе у крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1999. тАУ № 10. тАУ С. 14 тАУ 15.
  32. Кузнецова Н. В., Кузнецов Н. В., Симолян Г. А. Использование полимеразной цепной реакции для выявления инфицированных вирусом лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1997. тАУ № 5. тАУ С. 12 тАУ 15.
  33. ЛабораторнСЦ методи дСЦагностики лейкозу / М. Павленко, В. Ковалюшко, В. Гротевич // Тваринництво УкраСЧни. тАУ 1994, № 4. тАУ С. 20 тАУ 21.
  34. Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби / О. Б. Домбровський, Л. РД. КорнСЦСФнко, Б. М. Ярчук та СЦн.; За ред. О. Б. Домбровського. тАУ БСЦла Церква, 2003. тАУ 210 с.
  35. Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби Б. М. Ярчук, О. Б. Домбровський, Р. В. ТирсСЦн, Л. РД. КорнСЦСФнко, О. В. Довгаль. тАУ КиСЧв: 2000. тАУ 64 с.
  36. Лейкоз крупного рогатого скота / В. М. Лемеш, А. Г. Дрогун, В. Н. Якубов и др. тАУ Минск: Урожай, 1987. тАУ 224 с.
  37. Лейкоз крупного рогатого скота. Издание второе, дополненное и переработанное. Доронин Н. Н., Бусол В. А., Субаев Г. Х. К., "Урожай», 1976, стр. 200.
  38. Лейкоз сельскохозяйственных животных / В. А. Бусол, Н. Н. Доронин, Н. С. Мандыгра и др. тАУ Киев: Урожай, 1988. тАУ 264 с.
  39. Лейкозогенность крови, молока и выделений больных и серопозитивных животных / В. А. Бусол, Е. А. Андриян, В. И. Цымбал и др.// Эпизоотология, диагностика и меры борьбы при лейкозе крупного рогатого скота: Межвуз. зб. научн. тр. тАУ Персиановка. тАУ 1990. тАУ С. 12 тАУ 15.
  40. Лейкозы и злокачественные опухоли животных/ Л. Г. Бурба, А. Ф. Валихов, В. А. Горбатов и др.; Под ред. В. П. Шишкова, Л. Г. Бурбы. тАУ 2-е изд., перераб. и доп. тАУ М.: Агропромиздат, 1988. тАУ 400 с., [8] л. ил.: ил.
  41. Лемеш В. М., Шустерман Р. Д., Дрогун А. Г. Гиперчувствительность немедленного типа при лейкозе крупного рогатого скота// Тез. докл. всесоюзн. конф.: Распознавание и меры борьбы с лейкозами человека и животных. тАУ М. тАУ 1982. тАУ С. 124.
  42. Малоголовкин С. А. Роль моноклональных антител в диагностике лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1997. тАУ № 4. тАУ С. 16 тАУ 19.
  43. Мандигра М. С. ГенетичнСЦ аспекти лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2000. тАУ № 4. тАУ С. 18 тАУ 19.
  44. Мандигра М. С. Науково-виробнича система "ОрСЦон» у боротьбСЦ з лейкозом великоСЧ рогатоСЧ худоби // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1998. тАУ № 4. тАУ С. 22 тАУ 23.
  45. Мандигра М. С., Куртяк Б. М., ССЦмонов Р. П. Лейкоз великоСЧ рогатоСЧ худоби: розробка та впровадження широкомасштабних протилейкозних заходСЦв у господарствах ЛьвСЦвськоСЧ областСЦ. тАУ ЛьвСЦв тАУ РСЦвне. тАУ 1998. тАУ 34с.
  46. Москалик Р. С., Агоп Г. К., Николаева А. В. Опыт борьбы с лейкозом в условиях интенсивного ведения молочного скотоводства// Ветеринария. тАУ 1989. тАУ № 8. тАУ С. 39 тАУ 40.
  47. Мурватоллоев С. А., Гулюкин М. И., Иванова Л. А. Пренатальное и постнатальное инфицирование телят вирусом лейкоза крупного рогатого скота // Инфекционные болезни. тАУ 1984. тАУ № 6. тАУ с. 46.
  48. Нахмансон В. М. Лейкоз крупного рогатого скота. тАУ М.: Россельхозиздат, 1986. тАУ 221 с., ил.
  49. Нымм Э. М., Бусол В. А. Лейкоз крупного рогатого скота // Эпизоотология и инфекционные болезни сельскохозяйственных животных. тАУ М. тАУ 1984. тАУ С. 291 тАУ 296.
  50. О распространении лейкоза КРС / М. Гумокин, Г. Симолян, А. Шишкин и др. // Ветеринария с/х животных. тАУ 2006. тАУ № 7. тАУ С. 8 тАУ 9.
  51. Опыт ускоренного оздоровления племенного хозяйства от лейкоза крупного рогатого скота / А. Т. Борзяк, В. С. Квалюшко, В. А. Гротевич и др. // Ветеринария. тАУ 1990. тАУ № 12. тАУ С. 12.
  52. ОсобливостСЦ перебСЦгу СЦнфекцСЦйного лейкозного процесу в молодняка ВРХ / М. Мандигра, Б. Куртяк, О. Грицик, Р. Симонов та СЦн. // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2002. тАУ № 7. тАУ С. 17.
  53. Павленко М. С., Ковалюшко В. С. Завдання лабораторСЦй ветеринарноСЧ медицини УкраСЧни з лСЦквСЦдацСЦСЧ лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби на територСЦСЧ краСЧни // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1999. тАУ № 8. тАУ С. 4 тАУ 5.
  54. ПатологСЦчна анатомСЦя тварин / П. П. Урбанович, М. К. Потоцький, РЖ. РЖ. Гевкан та СЦн. тАУ К.: ВетСЦнформ, 2008. тАУ 896 с., СЦл. 253. тАУ (Навчальний посСЦбник для пСЦдготовки фахСЦвцСЦв).
  55. Петров Н. И. Оздоровление хозяйств от лейкоза крупного рогатого скота // Ветеринария. тАУ 1997. тАУ № 9. тАУ С. 10 тАУ 12.
  56. ПорСЦвняльна ефективнСЦсть дСЦагностики лейкозу ВРХ при використаннСЦ рСЦзних методСЦв дослСЦдження / А. В. Абрамов, Д. М. Король, С. Д. Мельничук та СЦн. // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2007. тАУ № 2. тАУ С. 33 тАУ 34.
  57. Потоцький М. К. Лейкози ссавцСЦв // Вет. медицина УкраСЧни. тАУ 2007. тАУ № 7. тАУ С. 23 тАУ 25.
  58. Потоцький М. Лейкоз: патологСЦчна анатомСЦя // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 1998. тАУ № 7. тАУ С. 23.
  59. Практические аспекты лейкоза крупного рогатого скота / П. Н. Смирнов, В. В. Храмцов, В. В. Смирнова // Веринария. тАУ 1998. тАУ № 8. тАУ С. 6 тАУ 8.
  60. Про деякСЦ шляхи передачСЦ вСЦрусу лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби / В. О. Бусол, РД. А. АндрСЦян, В. РЖ. Цимбал // Ветеринария. тАУ К.: Урожай. тАУ 1992. тАУ Вып. 67. тАУ С. 45 тАУ 47.
  61. РадСЦльчук В. Оздоровлення тварин вСЦд лейкозу // ЗдоровтАЩя тварин СЦ лСЦки. тАУ 2006. тАУ № 6. тАУ С. 18 тАУ 19.
  62. Розумовська В. В. Лейкоз ВРХ: економСЦчнСЦ СЦ соцСЦальнСЦ аспекти проблеми // ЗдоровтАЩя тварин СЦ лСЦки. тАУ 2006. тАУ № 2. тАУ С. 12 тАУ 13.
  63. Русанович А. А. Ликвидация лейкоза КРС в хозяйствах с разной эпизоотической ситуацией // Ветеринария. тАУ 2004. тАУ № 3. тАУ С. 7 тАУ 9.
  64. Свинаренко О. РЖ. Проблема лСЦквСЦдацСЦСЧ лейкозу: Два напрямки оздоровлення господарств вСЦд лейкозу ВРХ // ЗдоровтАЩя тварин СЦ лСЦки. тАУ 2003. тАУ № 8. тАУ С. 22.
  65. Симолян Г. А. Динамика развития инфекционно-патологического процесса при лейкозе // Веет. консультант. тАУ 2006. тАУ № 9. тАУ С. 4 тАУ 6.
  66. Симолян Г. А. Разработка и совершенствование оздоровительных противолейкозных мероприятий // Ветеринария. тАУ 2007 тАУ № 7. тАУ С. 3 тАУ 6.
  67. Смирнов В. В. Развитие лейкозного процесса у инфицированних " КРС коров в зависимости от их возраста // Ветеринария. тАУ 1999. тАУ № 12. тАУ С. 15 тАУ 17.
  68. Смирнов Ю. Основные пути распространения лейкоза // Ветеринарная газета. тАУ 1999. тАУ № 4. тАУ С. 3 тАУ 4.
  69. Смирнов Ю. П. Развитие лейкозного процесса в зависимости от среды обитания крупного рогатого скота //Аграрн.н. Наука. тАУ 1998. тАУ №1. тАУ С. 18 тАУ 19.
  70. Сноз Г. В. Некоторые особенности патологоморфологических изменений в организме крупного рогатого скота при начальной стадии хронического лимфоидного лейкоза// Теорет. и практ. вопр. ветеринарии. тАУ Тарту. тАУ 1987. тАУ С. 68 тАУ 70.
  71. Собко РЖ. О., Абрамова Л. О. Сучасний метод лабораторноСЧ дСЦагностики лейкозу ВРХ // Сучасна ветеринарна медицина. тАУ 2005. тАУ № 2. тАУ С. 4.
  72. Состояние и перспективы борьбы с лейкозом крупного рогатого скота / М. И. Гулюкин, Н. В. Замараева, В. Н. Абрамов и др.// Ветеринария. тАУ 1999. тАУ № 12. тАУ С. 3 тАУ 8.
  73. СучаснСЦ аспекти дСЦагностики та заходСЦв боротьби з лейкозом великоСЧ рогатоСЧ худоби / Б. М. Ярчук, Р. В. ТирсСЦн, О. В. Довгаль // Ветеринарна медицина УкраСЧни. тАУ 2006. тАУ № 9. тАУ С. 21 тАУ 23.
  74. Сюрин В. Н., Белоусова Р. В., Фомина Н. В. Диагностика вирусных болезней животных: справочник. тАУ М.: Агропромаздат. тАУ 1991. тАУ С. 522 тАУ 528.
  75. Таджибаев А. А., Бурба Л. Г. Сравнительные морфологические изменения в органах и тканях у овец и телят при экспериментальном лейкозе // Теорет. и практ. вопр. ветеринарии. тАУ Тарту. тАУ 1987. тАУ С. 70 тАУ 71.
  76. ТирсСЦн Р. В. ОсобливостСЦ перебСЦгу СЦнфекцСЦйного процесу при лейкозСЦ великоСЧ рогатоСЧ худоби пСЦд впливом деяких бСЦотичних факторСЦв: 16.00.08 тАУ Автореф. .... дис. канд. вет. наук. тАУ КиСЧв. тАУ 1999. тАУ 17 с.
  77. Хайруллин М. З. Пораженность крупного рогатого скота лейкозом // Ветеринария. тАУ 1998. тАУ № 6. тАУ С. 12 тАУ 13.
  78. Цымбал В. И. Достижения и перспективы развития учения о лейкозах в ИЭКВМ // Ветеринарная медицина: МСЦжвСЦдомчий тематичний науковий збСЦрник. вип.75. тАУ ХаркСЦв, 1998. тАУ С. 57 тАУ 64.
  79. Чеботарев В. Ф. Эндокринная регуляция иммуногенеза. тАУ Киев. тАУ 1979.
  80. ЧутливСЦсть реакцСЦСЧ дифузноСЧ преципСЦтацСЦСЧ (РДП) СЦ реакцСЦСЧ СЦмунодифузСЦСЧ (РРЖД) при виявленнСЦ антитСЦл до вСЦрусу лейкозу великоСЧ рогатоСЧ худоби / Б. М. Ярчук, Л. М. КорнСЦСФнко, М. В. ССЦмоненко СЦ СЦн// Тез. доп. конф. Молодих вчених: СучаснСЦ проблеми ветеринарноСЧ медицини. тАУ К. тАУ 1994. тАУ С. 13 тАУ 14.


Страницы: Назад 1 Вперед