Вплив мобСЦльних телефонСЦв на органСЦзм людини

курсовая работа: Безопасность жизнедеятельности

Документы: [1]   Word-212519.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


Вступ

Загальна частина

1. РЖсторСЦя розвитку

1.1 НеелектричнСЦ телефони

1.2 ЕлектромагнСЦтнСЦ передавачСЦ

1.3 ВугСЦльно - зернистий мСЦкрофон

1.4 ВинахСЦд Белла

1.5 Бездротовий телефон (радСЦотелефон)

1.6 РЖснують супутниковСЦ та мобСЦльнСЦ телефони

1.7 Приклад розвитку мобСЦльних телефонСЦв Nokia

СпецСЦальна частина

  1. Хвороби та ушкодження спричиненнСЦ неправильним використанням мобСЦльним телефоном

1.1 Виникнення ракових пухлин

1.2 Вивихи частин тСЦла

2. Вплив ЕМП на органСЦзм людини

2.1 ГоловнСЦ болСЦ

2.2 Вплив на нервову систему

2.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцСЦю

2.4 Вплив ЕМП на СЦмунну систему

2.5 Вплив ЕМП на статеву систему

    1. Вплив ЕМП на бСЦополе людини

3. МобСЦльнСЦ телефони СЦ дСЦти

4. Методи захисту СЦ профСЦлактика захворювань

4.1 РЖснуючСЦ методи захисту

4.2 УнСЦверсальний пристрСЦй бСЦокорекцСЦСЧ органСЦзму людини

Висновки

Список використаноСЧ лСЦтератури

Додатки



Вступ


ОстаннСЦм часом мобСЦльна мережа почала стрСЦмко розвиватися. Розповсюдження мобСЦльних телефонСЦв швидко пСЦшло в гору. Iце проявляСФться не тСЦльки на ЗаходСЦ, але й у нас на УкраСЧнСЦ, де мобСЦльний звтАЩязок, нарештСЦ, перейшов в категорСЦю "товарСЦв народного споживання". В РДвропСЦ, кСЦлькСЦсть "мобСЦльних» користувачСЦв за останнСЦ рСЦк збСЦльшилась вдвСЦчСЦ. РЖ, звСЦсно, стала зтАЩявлятися загроза здоровтАЩю зСЦ сторони радСЦо випромСЦнюючих приладСЦв.

Ознайомившись з теоретичним матерСЦалом я визначив темумого дослСЦдження: "Вплив мобСЦльного телефону на здоровтАЩя людини».

Зараз не тСЦльки вченСЦ, а й "ада вирСЦшила придСЦлити велику увагу цьому питанню. Почалися детальнСЦ вивчення цСЦСФСЧ проблеми. ПСЦсля проведення дослСЦджень багато вчених рСЦзних краСЧн свСЦту, вивчаючи цю проблему, зСЦйшлися у поглядах. Вони прийшли до висновку, що випромСЦнювання мобСЦльних телефонСЦв негативно впливають на весь органСЦзм людини.

Метою нашого дослСЦдження СФ: "ДослСЦдити вплив мобСЦльного телефону на органСЦзм людини».

Предмет дослСЦдження: ЕлектромагнСЦтне поле мобСЦльного телефону, об'СФкт - людина.

Для досягнення мети я поставив такСЦ завдання:

1.ПСЦдСЦбрати матерСЦали з даноСЧ проблеми.

2. Опрацювати матерСЦали з даноСЧ теми.

3. Систематизувати отриману СЦнформацСЦю з даного питання.

4. ДослСЦдити вплив ЕМП на органСЦзм людини за матерСЦалами наукових дослСЦджень.

5. Узагальнити отриманСЦ результати та зробити висновки.

6. Представити мСЦри безпеки у користуваннСЦ мобСЦльними телефонами.

У наш час вСЦдбуваСФться дуже стрСЦмкий розвиток мобСЦльного звтАЩязку. Число мобСЦльних телефонСЦв стало бСЦльшим за число домашнСЦх телефонСЦв. ВченСЦ дослСЦджують вплив мобСЦльних телефонСЦв, СЦ приходять до того висновку, що мобСЦльнСЦ телефони все ж таки шкСЦдливСЦ. При довготривалому впливСЦ ЕМП можливСЦ дегенеративнСЦ процеси центральноСЧ нервовоСЧ системи, рак кровСЦ, пухлини мозку, гормональнСЦ захворювання. Особливо небезпечним ЕМП для дСЦтей, вагСЦтних, людей з захворюванням центральноСЧ нервовоСЧ, гормональноСЧ, серцево - судинноСЧ системи. Зокрема ЕМП впливають на нервову, СЦмунну, ендокринну та статеву системи.



Загальна частина


1. РЖсторСЦя розвитку


ВинахСЦд телефону СФ результатом працСЦ багатьох людей СЦ його авторство не можна приписати однСЦй конкретнСЦй особСЦ (як СЦ у випадку з, наприклад, фотографСЦСФю чи кСЦнематографом).

Перший прототип сучасного телефону запатентовано в 1876 роцСЦ американським винахСЦдником Олександром Белом. Трубка Бела служила почергово СЦ для передачСЦ СЦ для прийому звуку. Вона не мала дзвСЦнка, а виклик абонента вСЦдбувавався через трубку за допомогою свистка. ДальнСЦсть дСЦСЧ такого приладу не перевищувала 500 метрСЦв. На першСЦсть у винаходСЦ телефону, окрСЦм Бела, претендувало близько трьох десяткСЦв вчених, серед яких були МакДоноут, ЕдСЦсон, Грей, ДолбСЦр, Блейк, РЖрвСЦн СЦ Фелькер. Це призвело до виникнення низки судових процесСЦв у США, якСЦ лише пСЦдтвердили колективнСЦсть винаходу, визнавши за рСЦзними винахСЦдниками першСЦсть за окремими пунктами.

B 1877 роцСЦ винахСЦдник Ваден використав для виклику абоненту телеграфний ключ, який замикав коло дзвСЦнка. Того ж року нСЦмецька компанСЦя "ССЦменс СЦ Гальске» почала виготовляти телефоннСЦ апарати з двома телефонними трубками тАФ одна для прийому, СЦнша тАФ для передачСЦ мови.

Томас ЕдСЦсон винайшов вугСЦльний мСЦкрофон, який майже без змСЦн пропрацював до 1980 року.

РЖсторСЦя подальшого розвитку телефону включаСФ винахСЦд електричного мСЦкрофона, який прийшов на замСЦну вугСЦльному, гучномовний зв'язок, тоновий набСЦр, цифрове стискання звуку, новСЦ телекомунСЦкацСЦйнСЦ технологСЦСЧ (IP телефонСЦю, ISDN, DSL, стСЦльниковий зв'язок, DECT).



1.1 НеелектричнСЦ "телефони»


Загалом телефон тАФ це будь-який механСЦзм, що маСФ здатнСЦсть передавати звук на велику вСЦдстань. НайпершСЦ телефони були механСЦчними приладами, що базувались на передачСЦ звуку, використовуючи повСЦтря або СЦншСЦ фСЦзичнСЦ засоби, на вСЦдмСЦну вСЦд електричних приладСЦв, що базуються на електромагнСЦтних сигналах.

ЗгСЦдно з листом у Peking Gazette, у 968, китайський винахСЦдник Кунг-Фу-ВСЦнг винайшов thumtsein, який СЦмовСЦрно передавав мову через труби. Розмови через труби використовуються й сьогоднСЦ.

Мотузковий телефон був також вСЦдомий столСЦттями, зв'язуючи двСЦ дСЦафрагми з мотузкою або з дротом, якСЦ передають звук з одного кСЦнця до СЦншого вСЦбрацСЦями мотузки, а не через електричний струм.


1.2 ЕлектромагнСЦтнСЦ передавачСЦ


За деякими версСЦями, телефон винайшов у 1860 роцСЦ АнтонСЦо МеуччСЦ, який називав його телетрофоном. Незважаючи на публСЦчну заяву тогочасного Державного Секретаря США про те, що "СЦснують необхСЦднСЦ докази, щоб надати прСЦоритет у винаходСЦ телефону МеуччСЦ, а не Беллу» та не зважаючи на той факт, що СполученСЦ Штати СЦнСЦцСЦювали звинувачення у шахрайствСЦ проти патенту Белла, розгляд справи у судСЦ переносився на наступний рСЦк, знову СЦ знову, аж до самоСЧ смертСЦ МеуччСЦ у 1896. ПотСЦм справу було закрито.

Перша американська демонстрацСЦя винаходу МеуччСЦ вСЦдбулася у 1860, про яку СЦснуСФ стаття, видана у Нью-ЙоркськСЦй СЦталСЦйсько-мовнСЦй газетСЦ. МеуччСЦ винайшов поСФднаний електромагнСЦтний передавач та одержувач, де рух дСЦафрагми модулював сигнал у котушцСЦ, перемСЦщуючи електромагнСЦт. Прилад передавав звук з високою точнСЦстю, але з дуже слабким сигналом. На жаль, серйознСЦ опСЦки, погане знання англСЦйськоСЧ мови та невеликСЦ здатностСЦ до бСЦзнесу призвели до того, що МеуччСЦ не змСЦг розвинути своСЧ винаходи у комерцСЦйну сферу в США. МеуччСЦ демонстрував деякСЦ своСЧ СЦнструменти у 1849 роцСЦ у Гавана (Куба) але свСЦдки не змогли чСЦтко сказати, чи то був електричний телефон або просто варСЦант телефону, що використовуСФ вСЦбрацСЦю дротСЦв для передачСЦ звукСЦв.

МеуччСЦ було визнано першим винахСЦдником телефону Конгресом США, 269 резолюцСЦСФю, що датована 11 Червнем 2002.

У 1854 роцСЦ у журналСЦ "L'Illustration de Paris» Шарль Бурсей (Charles Bourseul), французький телеграфСЦст, опублСЦкував план передачСЦ звукСЦв та навСЦть мови електрикою. Припустимо, пояснював вСЦн, що людина говорить поблизу чутливого диска, який не втратить жодного коливання голоса; цей диск почергово встановлюСФ та роз'СФднуСФ струм з батареСЧ: також на деякСЦй вСЦдстанСЦ може розташовуватись СЦнший диск, який буде одночасно виконувати такСЦ ж вСЦбрацСЦСЧтАж Певно, у близькому чи далекому майбутньому, мова буде передаватись електрикою. Я робив експерименти у цьому напрямСЦ; вони делСЦкатнСЦ та вимагають часу та терплячостСЦ, але ця справа обСЦцяСФ дати сприятливий результат.

У 1860 роцСЦ Йоганн ФСЦлСЦп Райс (Johann Philipp Reis) виготовив прилад, який мСЦг передавати музичнСЦ тони, СЦ навСЦть слово чи два пошепки. Передавач Райса був передавачем типу натисни-вСЦдпусти. Тобто, голка прикладена до дСЦафрагми натискалась, та вСЦдпускалась, коли звук проходив через дСЦафрагму. Це натисни-вСЦдпусти сигналювання дозволяло передавати тони, та деякСЦ голоснСЦ, проте через те, що воно не СЦшло за аналоговою формою звуковоСЧ хвилСЦ (контакт був винятково цифровим, тСЦльки два значення) воно, сигналювання, не могло передати приголоснСЦ або складнСЦ звуки. Передавач був дуже складним у використаннСЦ тому, що позицСЦя голки та контакту вСЦдносно оператора були критичними. Це можливо назвати "телефоном», оскСЦльки прилад дозволяв передавати звуки на вСЦдстанСЦ, але це не телефон у сучасному розумСЦннСЦ, через те, що вСЦн не мСЦг передавати точну копСЦю звукСЦв. ВинахСЦд Райса бСЦльш вСЦдомий як "музичний телефон».

Десь у 1870 роцСЦ пан Кромвел ФлСЦтвуд ВарлСЦ (Cromwell Fleetwood Varley), вСЦдомий англСЦйський електрик, запатентував декСЦлька варСЦантСЦв аудСЦотелеграфа, що базувався на СЦдеях Райса. ВСЦн нСЦколи не виготовляв та не планував пристрСЦй, який би мСЦг передавати мову, тСЦльки чистСЦ звуки.

Приблизно у 1874 роцСЦ Пол ла Кур (Poul la Cour), датський винахСЦдник, експериментував з аудСЦо телеграфами на телеграфнСЦй лСЦнСЦСЧ мСЦж Копенгагеном та ФредерСЦкСЦСФю у ЮтландСЦя. ВСЦбруючий камертон переривав струм, який, пСЦсля проходження лСЦнСЦСФю, проходив крСЦзь електромагнСЦт, та притягував кСЦнцСЦ камертона, змушуючи той грати ту ж ноту, що й перший камертон. РЖ знову, винахСЦд ла Кур не мСЦг передавати мову, тСЦльки чистСЦ тони.

П. ЕлСЦша ТРрей (Elisha Gray), з Чикаго також винайшов тоновий телеграф схожий на той, що винайшов пан ла Кур. У цьому приладСЦ вСЦбруючий сталевий дрСЦт перериваСФ струм, який на СЦншому кСЦнцСЦ проходить через електромагнСЦт та змушуСФ вСЦбрувати сталевий дрСЦт, розташований у полюсСЦв електромагнСЦту. ГармонСЦйний телеграф ТРрея з вСЦбруючими дротами використовувався телеграфною компанСЦСФю Вестерн ЮнСЦон Телеграф (Western Union Telegraph Company). Через те, що бСЦльше нСЦж один набСЦр вСЦбрацСЦй, а значить СЦ бСЦльше нСЦж одна нота може бути передана через ту саму лСЦнСЦю одночасно, гармонСЦйний телеграф може бути класифСЦкований як "мультиплекснийтАЭ телеграф, який здатен передавати декСЦлька повСЦдомлень через одну лСЦнСЦю за раз. ЦСЦ повСЦдомлення можуть бути прочитанСЦ оператором або записанСЦ.

ГармонСЦйний телеграф ТРрея йде шляхом Рейса та Бурсея тАФ в основу покладено принцип переривання електричного струму вСЦбруючим контактом. ТРрей розумСЦв недолСЦк точностСЦ такого приладСЦ та аргументував, що, якщо струм був розташований ближче до моделСЦ, буде можливо досягнути бСЦльшоСЧ точностСЦ. ТРрей збудував та запатентував рСЦдинний мСЦкрофон, де голка розташовувалась у контактСЦ з рСЦдким провСЦдником СЦ, коли дСЦафрагма вСЦбрувала, голка занурювалась у рСЦдину бСЦльше-менше, що завершувалось бСЦльшим-меншим проходженням току на рСЦдину. Белл використовував рСЦдинний мСЦкрофон для багатьох своСЧх публСЦчних демонстрацСЦй. РСЦдинний передавач мав проблему, що хвилСЦ сформованСЦ на поверхнСЦ призводили до перешкод.


1.3 ВугСЦльно-зернистий мСЦкрофон


ЕдСЦсон Томас Ельва зробив наступний крок у розвитку точностСЦ телефонСЦв зСЦ своСЧм винаходом вуггСЦльно - зернистого мСЦкрофона. ЕдСЦсон дСЦзнався, що зернини вугСЦлля, затиснутСЦ мСЦж двома металевими пластинами мають опСЦр, який змСЦнюСФться з тиском, тобто зернини могли змСЦнювати свСЦй опСЦр, коли пластини рухались у вСЦдповСЦдь на звуковСЦ хвилСЦ, та вСЦдтворювати звук з високою точнСЦстю, без проблем рСЦдинного передавача. Цей тип мСЦкрофона залишався стандартом до 1980-тих, та використовуСФться СЦ досСЦ.


1.4 ВинахСЦд Белла


Белл Александер ТРрехем часто тАФ проте невСЦрно тАФ вважаСФться першим винахСЦдником телефону. Класична СЦсторСЦя про те, як вСЦн кричав: "Ватсон, ходСЦть сюди! Ти менСЦ потрСЦбен!» тАФ по-простому мСЦф, популяризований на ЗаходСЦ.

ПСЦдготовка Белла

Як професор в Бостонському унСЦверситетСЦ, Белл займався пСЦдготовкою учителСЦв для глухих та експериментував автофонографом СЦз Леоном Скоттом у галузСЦ запису вСЦбрацСЦй вимови. Цей прилад складаСФться з тонкоСЧ мембрани, яка вСЦбруСФться голосом та несе легку голку, що малюСФ на пластинСЦ димчатого скла хвилеподСЦбну лСЦнСЦю, тАФ та завдяки вСЦбрацСЦСЧ мембрани графСЦчно вСЦдображуСФ рух звукових хвиль у повСЦтрСЦ.

ДослСЦдження у галузСЦ вокальноСЧ фСЦзСЦологСЦСЧ пСЦдготовили Белла для роботи зСЦ звуком та електрикою. У 1874 роцСЦ працював вСЦн з музичним телеграфом, в якому за схемою "натисни-вСЦдпусти» використовував вСЦбруючий сталевий язичок для переривання струму тАФ який, СЦз черги, змушував вСЦбрувати одержувача, що складався з електромагнСЦту, котрий змушував сталевий язичок на СЦншому кСЦнцСЦ вСЦбрувати, так само як, це зробили Бурсей, Рейс та ТРрей. Одного дня з'ясувалось, що язичок не реагував на переривчастий струм, тАФ СЦ Белл, припускаючи, що язичок забився у полюсСЦв магнСЦту, забажав, щоб асистент Ватсон, який був на СЦншому кСЦнцСЦ лСЦнСЦСЧ, посмикав за язичок. Асистент зробив як йому СЦ повелено, тАФ та на "асне здивування Белл спостерСЦг, як подСЦбний язичок на його кСЦнцСЦ лСЦнСЦСЧ почав вСЦбрувати та випускати тСЦ ж ноти, дарма що мСЦж ними не було переривчастого струму на лСЦнСЦСЧ: подальшСЦ експерименти довели, що язичок вСЦбрував завдяки електромагнСЦтному струму, викликаного рухом вСЦддаленим на лСЦнСЦСЧ язичка бСЦля магнСЦту. Саме це вСЦдкриття привело Белла до вСЦдмови вСЦд струму з батареСЧ тАФ та цСЦлковитим переходом на струм СЦз магнСЦтноСЧ СЦндукцСЦСЧ язичкСЦв. Удодатку стало зрозумСЦлим що, через те, що струм нСЦколи не розбиваСФться, усСЦ складнСЦ вСЦбрацСЦСЧ мови можна конвертувати в струм, який, у свою чергу, мСЦг вСЦдтворювати мову на великих дистанцСЦях.

Белл з асистентом Ватсоном дСЦзнався, що рух язичка у магнСЦтному полСЦ здатний передавати модуляцСЦСЧ звука. Праця за аналогСЦСФю з автофонографом, Белл створив одержувач, який складався з протяглоСЧ дСЦафрагми або з нагнутоСЧ шкСЦри золотобСЦта з арматурою намагнСЦченого залСЦза приСФднаного до середини, та вСЦбрував перед полюсом електромагнСЦту на струмСЦ з лСЦнСЦСЧ.

УспСЦх Белла

Прилад був готовий 2 червня, 1875 року, СЦ того самого дня йому вдалося передати звуки та аудСЦо сигнали електромагнСЦтним струмом та без використання батареСЧ. 1 липня, 1875, вСЦн СЦнструктував свого асистента, як створити другий мембранний одержувач, який можна було б використати з першим, СЦ через декСЦлька днСЦв вони були зв'язанСЦ одне з одним, на кСЦнцях лСЦнСЦСЧ, яка йшла з кСЦмнати винахСЦдника в БостонСЦ до пСЦдвалу внизу. Белл, у кСЦмнатСЦ, тримав один СЦнструмент у руках, у той час, як Ватсон у пСЦдвалСЦ слухав СЦнший. ВинахСЦдник спитав, ' Ти розумСЦСФш, що я кажу?' СЦ ми можемо тСЦльки уявляти його задоволення, коли Ватсон вбСЦг у кСЦмнату та, схвильований, сказав 'Так.' Проте, перший успСЦшний двохстороннСЦй телефонний дзвСЦнок Белл не зробив до 10 березня, 1876 , коли Белл сказав у прилад " Ватсон, ходи сюди, Я хочу тебе бачити. » Та Ватсон вСЦдповСЦв. Так, у 1875, Белл винайшов електромагнСЦтний передавач, який до нього винайшов МеуччСЦ. Перший дзвСЦнок на велику вСЦдстань було зроблено 10 серпня, 1876 року Беллом з родинноСЧ ферми Брентфорд ОнтарСЦо, асистентовСЦ який знаходився у ПарижСЦ, на вСЦдстанСЦ 16 км.

ПотСЦм вСЦн закСЦнчив прилад, у якому передавач формувався подвСЦйним електромагнСЦтом, перед яким мембрана, витягнута на кСЦльцСЦ, несла довгастий шмат м'якого залСЦза, закрСЦпленого у серединСЦ. МСЦкрофон перед дСЦафрагмою спрямовував звуки на неСЧ, СЦ так як вона вСЦбрувала з ним, м'яка залСЦзна арматура викликала вСЦдповСЦднСЦ струми у чарунцСЦ електромагнСЦту. ЦСЦ струми пСЦсля проходження лСЦнСЦСЧ, опинялись у приймачСЦ, який складався з трубчастого електромагнСЦту, один кСЦнець якого був частково закритий тонким диском з м'якого залСЦза, встановленого в однСЦй точцСЦ на кСЦнцСЦ труби. Цей одержувач був схожий на цилСЦндричну металеву коробку з товстими стСЦнками, з товстою залСЦзною кришкою, закрСЦплена до отвору одним гвинтом. Коли хвилеподСЦбний струм проходив через котушку магнСЦту, диск або кришка арматури починали вСЦбрувати та давати звук.

ПримСЦтивний телефон був швидко покращений, подвСЦйний електромагнСЦт був замСЦнений на один магнСЦт-полосу з маленькою котушкою або бобСЦною дротСЦв, якСЦ оточують один полюс, перед яким тонкий диск з феротСЦпСЦя закрСЦплений у круговому мСЦкрофонСЦ та служить як з'СФднанСЦ мембрана та арматура. Коли говорять у мСЦкрофон, залСЦзна дСЦафрагма вСЦбруСФ з голосом у магнСЦтному полСЦ полюса, СЦ таким чином збуджуСФ хвилеподСЦбний струм у котушцСЦ, який, пСЦсля подорожСЦ дротом на вСЦддалене мСЦiе, приймаСФться таким самим приладом. При пересСЦканнСЦ котушки приймача, струм посилюСФ або ослаблюСФ магнетизм полюса, СЦ таким чином змушуСФ диск вСЦбрувати та вСЦдтворювати СЦмСЦтацСЦю голосу. ЦСЦ звуки тихСЦ СЦ можуть бути почутСЦ лише, коли вухо знаходиться близько до мСЦкрофона, проте вони розбСЦрливСЦ та виразнСЦ, та легко впСЦзнати того, хто говорить.

ПублСЦчнСЦ демонстрацСЦСЧ

НайранСЦше публСЦка телефону Белла

Прилад був представлений в СторСЦчнСЦй ВиставцСЦ (Centennial Exhibition) у ФСЦладельфСЦСЧ, у 1876, де вСЦн привернув на себе увагу Бразильського СЦмператора Педро II, та на зустрСЦчСЦ БританськоСЧ АсоцСЦацСЦСЧ (British Association) у ГлазговСЦ, восени того ж року, Сер ВСЦльям Томсон розповСЦв про СЦснування винаходу РДвропейськСЦй публСЦцСЦ. У опису його вСЦзиту - виставки, вСЦн сказав: ' В Канадському вСЦддСЦленСЦ я чув, "Бути чи не бути . . . ось у чому питання, " через електричний дрСЦт; проте, ставлячись з презирством до односкладових слСЦв, електрична артикуляцСЦя пСЦднялася на вищСЦ висоти, та дала менСЦ уривки з випадкових Нью-Йоркських газет "МСЦсто Нью - Йорк, " "Сенатор Мортон, " "Сенат вирСЦшив надрукувати додатково тисячу копСЦй, " "АмериканцСЦ в ЛондонСЦ вирСЦшили своСФ четверте Червня, що наближаСФться!» Це все моСЧ "аснСЦ вуха чули, як кажуть менСЦ з безпомилковою розбСЦрливостСЦ з круглоСЧ арматури диска СЦншого маленького електромагнСЦта, такого самого, як я тримаю у руцСЦ.

БезсмертнСЦ слова ШекспСЦра, якСЦ вимовив маленький не одухотворений голос, дСЦйсно викликали захоплення в палкого душею великого електрика. Здивування, створене серед публСЦки цим винаходом, будуть пам'ятати. КрСЦм одного або двох винахСЦдникСЦв, нСЦхто навСЦть не мрСЦяв про телеграф, який буде розмовляти. Уява запрацювала у людей, представляючи можливСЦ сфери вжитку телефону. Так винахСЦдний журналСЦст передбачив час, коли друзСЦ через океан зможуть шептатися один з одним пСЦд шум хвиль Атлантики. ЗацСЦкавленСЦсть, однак, не було повнСЦстю вгамована доки професор Белл, винахСЦдник приладу, "асноруч не продемонстрував його БританськСЦй публСЦцСЦ, та не отримав запальнСЦ оплески захоплених спСЦввСЦтчизникСЦв.

ПСЦзнСЦшСЦ публСЦчнСЦ демонстрацСЦСЧ

БСЦльш пСЦзнСЦйварСЦанттелефону, що базувався на рСЦдинному передавачСЦ Грея, був публСЦчно представлений 4 травня, 1877 року на лекцСЦСЧ, що давав Професор Белл в Бостонському Музичному ХолСЦ. ' РЖдучи до маленькоСЧ телефонноСЧ коробки з приСФднаними дротами, ' говориться у доповСЦдСЦ, ' пан Белл байдужо спитав, наче адресував своСФ питання комусь у сусСЦднСЦй кСЦмнатСЦ " Пане Ватсон, ви готовСЦ! " Пан Ватсон за п'ять миль звСЦдси у СомервСЦллСЦ, швидко, позитивно вСЦдповСЦв та скоро було чути голос спСЦваючи "Америка.». РЖдучи до СЦншого СЦнструмента, з'СФднаного дротом з ПровСЦденс (Providence), сорок три милСЦ звСЦдси, пан Белл послухав трохи та сказав, "ССЦгнор БрСЦгноллСЦ, який допомагаСФ менСЦ на концертСЦ у Музичному ХолСЦ в ПровСЦденс, зараз заспСЦваСФ для нас. » Через мить СЦнтонацСЦя голосу тенора пСЦдвищилась та впала, звук був слабким, СЦнодСЦ взагалСЦ пропадав, а потСЦм знову ставав чутним. ПСЦзнСЦше, соло корнета, що грав у СомервСЦллСЦ, було дуже розбСЦрливо чути. Ще пСЦзнСЦше, пСЦсня у трьох частинах прийшла проводом з кСЦнцевоСЧ станцСЦСЧ СомервСЦлля, та пан Белл розважив аудиторСЦю, коли вигукнув, "Я буду вимикати пСЦсню з однСЦСФСЧ частини кСЦмнати до СЦншоСЧ так, щоб усСЦ могли чути. »

Розмова телефоном 1910 рСЦк

Саме в МассачусетсСЦ був встановлений зв'язок з Бостоном, на вСЦдстанСЦ вСЦсСЦмнадцяти миль, та пан Ватсон спСЦвав "Auld Lang Syne", " Прикрашений ЗСЦрками Прапор (The Star - Spangled Banner)», та "ВСЦтайте КолумбСЦю (Hail Columbia), " у той час як аудиторСЦя в СалемСЦ пСЦдспСЦвувала хором.

Резюме досягнень Белла

Белл прийняв у своСЧх приладах передавачСЦ Грея та пСЦзнСЦше ЕдСЦсона та пристосував комутатор, розроблений для телеграфСЦСЧ компанСЦСФю Western Union. Було б неправильним применшувати внесок Белла у розвиток телефонСЦСЧ. КрСЦм того, Белл досягнув успСЦху там, де СЦншСЦ не змогли, вСЦн змСЦг створити комерцСЦйну телефонну систему. Можна сказати, що Белл винайшов телефонну компанСЦю.

Будова телефону 1972 року

Сучасна телефонна трубка з'явилася, коли шведський монтер прив'язав мСЦкрофон та динамСЦк до палки, щоб тримати руки вСЦльними. Складаний переносний телефон був навмисною копСЦСФю вигаданий футуристичних комунСЦкаторСЦв з телевСЦзСЦйного серСЦалу Star Trek.

РЖсторСЦя додаткових винаходСЦв та покращень електричного телефону включаСФ в себе вугСЦльний мСЦкрофон (пСЦзнСЦше замСЦнений на електричний мСЦкрофон, який зараз використовуСФться майже у всСЦх телефонних апаратах), ручний комутатор, дисковий набСЦр, автоматичну телефонну станцСЦю, комп'ютеризований телефонний перемикач, тоновий набСЦр (DTMF), та оцифрування звукСЦв, використовуючи рСЦзнСЦ методи кодування, такСЦ як СЦмпульсно - кодову модуляцСЦю PCM (також використовуСФться для WAV файлСЦв та компакт дискСЦв).

БСЦльш новСЦшСЦ системи включають IP телефонСЦю, ISDN, DSL, стСЦльниковСЦ телефони (мобСЦльнСЦ телефони), бездротовСЦ телефони, та UMTS системи, якСЦ дозволяють виконувати високошвидкСЦсну пакетну передачу даних.

Телефонна СЦндустрСЦя подСЦляСФться на виробникСЦв обладнання та телефонних операторСЦв. КомпанСЦСЧ-оператори часто тримають нацСЦональну монополСЦю. У Сполучених Штатах, компанСЦя Bell System сильно зросла. Вона частково або повнСЦстю володСЦСФ компанСЦями, що надають телефоннСЦ послуги близько 80 % телефонСЦв у державСЦ та також володСЦСФ компанСЦСФю Western Electric, яка виготовляСФ або закуповуСФ усе обладнання, що використовуСФться мСЦiевими телефонними компанСЦями. компанСЦя Bell System позбавляла себе мСЦiевих телефонних компанСЦй, щоб у 1984 роцСЦ "аднати антимонопольний позив проти себе з боку МСЦнСЦстерства юстицСЦСЧ Сполучених ШтатСЦв Америки.

Перший трансатлантичний телефонний дзвСЦнок( додаток №1) з мСЦста Нью-Йорк до мСЦста Лондон було зроблено 7 сСЦчня, 1927 року.


1.5 Бездротовий телефон (радСЦотелефон)


РадСЦотелефон (бездротовий телефон) вперше був винайдений ТерСЦ Паллом у 1965, що складався з "бази», пСЦдтАЩСФднаноСЧ до телефонного кабелю, та зв'язаноСЧ за допомогою слабо-потужного радСЦо з вСЦддаленою телефонною радСЦо трубкою. Це дозволяСФ використовувати трубку з будь - якого мСЦiя у зонСЦ досяжностСЦ бази. Через те, що на передачу сигналСЦв до трубки необхСЦдна енергСЦя, база пСЦд'СФднана до електромережСЦ. ТакСЦ телефони не функцСЦонують без електрики.

Спочатку безпроводовСЦ телефони використовували частоту у 1.7 МГц для зв'язку мСЦж базою та трубкою. Через проблеми з якСЦстю та зоною досяжностСЦ, такСЦ телефони швидко були витисненСЦ системами, що використовують частотну модуляцСЦю на вищих частотах (49 МГц, 900 МГц, 2.4 ГГц, та 5.8 Ггц). БездротовСЦ телефони, що працюють на частотСЦ у 2.4 Ггц можуть конфлСЦктувати з деякими протоколами бездротових локальних мереж (802.11b/g), через те, що вони використовують однаковСЦ частоти. СучаснСЦ бездротовСЦ телефони звичайно працюють на декСЦлька сот метрСЦв.


1.6 РЖснують супутниковСЦ та мобСЦльнСЦ системи


На вСЦдкриттСЦ телефонноСЧ станцСЦСЧ у мСЦстСЦ Будапешт, 1881 року, НСЦкола Тесла став головним електриком телефонноСЧ компанСЦСЧ (СЦнженером Югославського уряду першоСЧ державноСЧ телефонноСЧ системи). Там Тесла винайшов прилад, який вСЦн називав телефонним пСЦдсилювачем. ПристрСЦй мСЦг працювати як гучномовець. Цей винахСЦд нСЦколи не патентувався та не демонструвався публСЦчно. В кСЦнцСЦ кСЦнцСЦв вСЦн використовувався для того, щоб виявляти сигнали у експериментах з бездротовоСЧ передачСЦ. Прилад, розроблений у цих експериментах, був попередником сучасних бездротових телефонСЦв.

МобСЦльнСЦ телефони

СучаснСЦ мобСЦльнСЦ телефоннСЦ системи побудованСЦ за принципом стСЦльникСЦв. РадСЦо використовуСФться, щоб зв'язуватись мСЦж трубкою та стСЦльником. Коли трубка надто сильно вСЦддаляСФться вСЦд стСЦльника, комп'ютерна система даСФ команду найближчому до трубки стСЦльнику встановити зв'язок з трубкою на СЦншому каналСЦ без переривання дзвСЦнка.

СучаснСЦ мобСЦльнСЦ телефони використовують стСЦльникову систему через те, що радСЦо частоти тАФ обмежений ресурс, який використовуСФ багато абонентСЦв. СтСЦльники та трубки мають слабо потужний передавач так, щоб обмежена кСЦлькСЦсть радСЦо частот може використовуватись великим числом абонентСЦв з меншою кСЦлькСЦстю перешкод. КрСЦм того батареСЧ у трубках потребують меншоСЧ кСЦлькостСЦ енергСЦСЧ.


1.7 Приклад розвитку мобСЦльних телефонСЦв Nokia


Опис телефону " Nokia 1011"

Nokia 1011 важив 475 гр. Причому велика частина ваги припадала на нСЦкелево-кадмСЦСФвих батарей, яка могла працювати без заряджання в режимСЦ розмови всього 90 хвилин. Та й час роботи в режимСЦ очСЦкування було мСЦзерно мало - всього 12 годин З точки зору сучасних високих технологСЦй, СЦншСЦ технСЦчнСЦ характеристики "пСЦонера" також "вражають" уяву сьогоднСЦшнього досвСЦдченого користувача: розмСЦр корпусу 195 x 60 x 45 мм, записна книжка на 99 номерСЦв . ЗрозумСЦло, що нСЦ про який кольоровий дисплей, вбудовану камеру або карту пам'ятСЦ й мови не йшло. Але не будемо настСЦльки зневажливСЦ: Nokia 1011 - перший телефон з функцСЦСФю SMS. ВСЦн працював в дСЦапазонСЦ 900 МГц, що цСЦлком пСЦдходило таким великим операторам зв'язку, як британськСЦ Vodafone СЦ Cellnet (нинСЦшнСЦй O2).



Опис телефону Nokia N97 minigoldedition

Смартфон Nokia N97 mini СФ кСЦлька зменшеним варСЦантом Nokia N97,але на вСЦдмСЦну вСЦд оригСЦнального апарату, корпус цього смартфона покритий 18-каратним золотом, що маСФ товщину всього 14.2 мм. Апарат оснащений висуваСФться сенсорним TFT-дисплеСФм, що вСЦдображаСФ до 16 млн. кольорСЦв, з дСЦагоналлю 3.2 "СЦ QWERTY-клавСЦатурою. Nokia N97 mini створений на платформСЦ Symbian OS 9.4 Series 60. У Nokia N97 mini вперше використаний сервСЦс LifecastingwithOvi. Даний сервСЦс СФ спСЦльним проектом Nokia СЦ Facebook СЦ дозволяСФ оновлювати статуси СЦ данСЦ про мСЦiезнаходження в особистому профСЦлСЦ на Facebook безпосередньо з екрану пристрою. КороткСЦ технСЦчнСЦ характеристики N97 mini: процесор ARM 11 434 МГц, пам'ять 8 Гб, робота в частотних дСЦапазонах GSM 850/900/1800 / 1900, UMTS 850/900/1900/2100, пСЦдтримка стандартСЦв передачСЦ даних HSCSD, GPRS 32, EDGE 32, HSDPA 3.6 МбСЦт / с., СЦнтерфейси Bluetooth 2.0 + A2DP, microUSB 2.0, Wi-Fi 802.11 b / g, камера 5 МпСЦкс ., пСЦдтримка карт пам'ятСЦ формату microSD, об'СФмом до 16 Гб, вбудованСЦ чСЦпи GPS з функцСЦСФю A-GPS СЦ FM радСЦо. Роботу телефону Nokia N97 mini забезпечуСФ потужний акумулятор на 1200 mAh, який дозволяСФ апарату працювати до 320 годин в режимСЦ очСЦкування СЦ до 7.1 годин в режимСЦ розмови.




МобСЦльний телефон "Nokia 1011" випустили 10 листопада 1992 року. Назва телефону походить з дати випуску. А телефон Nokia N97 minigoldedition випустили в 2010 роцСЦ, таким чином зрСЦвнявши цСЦ два телефони, ми бачимо настСЦльки швидко розвиваються мобСЦльнСЦ телефони.



СпецСЦальна частина


  1. Хвороби та ушкодження спричиненСЦ неправильним використанням мобСЦльним телефоном


1.1 Виникнення ракових пухлин


СпецСЦалСЦсти МосковськоСЧ медичноСЧ академСЦСЧ СЦм. РЖ.М. Сеченова пСЦд керСЦвництвом академСЦка РАМН ГеннадСЦя Румянцева в черговий раз намагались знайти вСЦдповСЦдь на питання, чи шкСЦдливСЦ мобСЦльнСЦ телефони для здоров'я.

Основним шкСЦдливим фактором мобСЦльних телефонСЦв вважаються високочастотнСЦ дециметрового дСЦапазону. НайбСЦльш розповсюджений в РосСЦСЧ стандарт GSM працюСФ на частотах 900, 1800 СЦ 1900 МГц. НайбСЦльш сильне випромСЦнювання мобСЦльника сильно коливаються. Це зв'язано як з самою конструкцСЦСФю телефону, так СЦ з умовами його використання СЦ вСЦддаленСЦстю абонента вСЦд базових станцСЦй. Через таке коливання вченим досить важко спрогнозувати бСЦологСЦчнСЦ ефекти телефонного випромСЦнювання, хоча досвСЦд фСЦзСЦологСЦв говорить про те, що практично будь - який вид випромСЦнювання потенцСЦйно небезпечний для здоров'я. Висновок про вплив мобСЦльних телефонСЦв на здоров'я важко зробити ще й тому, що з початку дослСЦджень минуло дуже мало часу, а якСЦснСЦ пухлини, у виникненнСЦ яких звинувачують телефони, утворюються досить довго.

ВлБСЦльшСЦсть вчених оцСЦнюють вплив мобСЦльних телефонСЦв на нервову систему СЦ розвиток якСЦсних пухлин, - говорить ГеннадСЦй Румянцев. - Але данСЦ рСЦзних дослСЦдницьких колективСЦв дуже рСЦзнСЦ. ОднСЦ вченСЦ не вбачають залежнСЦсть розвитку пухлин вСЦд використання мобСЦльного зв'язку, СЦншСЦ вважають його доведеним. НеоднозначнСЦ й результати експериментСЦв, присвячених впливу високочастотних випромСЦнювань на рСЦзнСЦ здСЦбностСЦ людини. РДдиний факт, який не пСЦдлягаСФ сумнСЦву - це вплив радСЦохвиль частоти 900 МГц, який пСЦдвищуСФ кровообСЦг у корСЦ головного мозку. Але цього не достатньо, щоб винести мобСЦльним телефонам остаточний негативний вирок".

ЗгСЦдно статистицСЦ у 2004 роцСЦ загальний продаж сотових телефонСЦв сягнула висот тАФ СЧх було продано близько 650 тисяч. У цСЦлому мобСЦльниками користуються сьогоднСЦ приблизно пСЦвтора мСЦлСЦарди жителСЦв нашоСЧ планети - вСЦд дСЦтей до людей похилого вСЦку.

ЗростаСФ популярнСЦсть мобСЦльних телефонСЦв, але накопичуються СЦ науковСЦ данСЦ про наслСЦдки СЧх використання. ЗовсСЦм недавно усСЦх занепокоСЧли данСЦ, опублСЦкованСЦ нСЦмецькою групою дослСЦдникСЦв. РЗх експерименти показали: вплив електромагнСЦтних полСЦв, аналогСЦчних за характеристиками тим, якСЦ створюються мобСЦльниками, якСЦ рСЦзко пСЦдвищують загрозу пошкодження ДНК СЦ теоретично можуть призвести до переродження клСЦтин у якСЦснСЦ, тобто до зародження пухлин. Правда, вченСЦ сказали, що доказСЦв негативного впливу на здоровтАЩя людини поки що не маСФ, потрСЦбнСЦ подальшСЦ дослСЦдження.

АнглСЦйськСЦ вченСЦ б'ють тривогу з СЦншого приводу: вони стверджують, що дСЦти стали гСЦрше спати через мобСЦльники. РЖншСЦ беруть СЧх з собою навСЦть у лСЦжко, продовжують посилати один одному СМС - повСЦдомлення СЦ тому гСЦрше засинають, сон дСЦтей бСЦльш неспокСЦйний. ЛСЦкарСЦ впевненСЦ, що дорослСЦ повиннСЦ зменшувати використання сотових телефонСЦв маленькими дСЦтьми.

Обвинувачення в адресу мобСЦльникСЦв звучать СЦ в СЦталСЦйськСЦй пресСЦ. Нещодавно там з'явилося нестандартне повСЦдомлення: 14 - лСЦтню дСЦвчинку прийшлося госпСЦталСЦзувати через серйозне запалення сухожиль. Деякий час дСЦвчинка почала скаржитися на постСЦйну бСЦль у великому пальцСЦ правоСЧ руки, потСЦм палець зовсСЦм перестав рухатися. ЛСЦкарСЦ виявили гостре запалення сухожиль, почали докопуватись до причин хвороби. Згодом вони з'ясували: дСЦвчинка щоденно вСЦдправляла друзям до ста СМС. Медики попереджують, що такСЦ випадки можуть повторитися, якщо пСЦдлСЦтки не зрозумСЦють, що СЧх захоплення СМС - повСЦдомленнями небезпечно. КрСЦм того, психологи СЦ педагоги думають, що таке захоплення (так, як СЦ захоплення комптАЩютерними СЦграми) може призвести в хворобливу тягу СЦ породити додатковСЦ неврози. КрСЦм цього постаСФ ще й СЦнша проблема: чи руйнують випромСЦнювання мобСЦлок клСЦтини кровСЦ? Проблеми безпеки використання мобСЦльних телефонСЦв постСЦйно зостаються у центрСЦ уваги тАФ як серед користувачСЦв, число яких вже сягаСФ 1 млрд. По всьому свСЦту, так СЦ серед вчених. Не раз з'являлись роботи, де доводилась шкСЦдливСЦсть випромСЦнювання мобСЦльних телефонСЦв. РЖнколи можна було прочитати й СЦншСЦ твердження. НовСЦ данСЦ, якСЦ були отриманСЦ шведськими вченими, безсумнСЦвно, направлять цСЦ дискусСЦСЧ зовсСЦм в СЦнше русло, передаСФ ВВС.

Справа в тому, що усСЦ минулСЦ дослСЦдження розглядали в основному проблему виникнення ракових пухлин СЦз-за пошкодження молекул ДНК, якСЦ можуть виникнути у результатСЦ локального нагрСЦву при поглинаннСЦ електромагнСЦтних хвиль. Але енергСЦя випромСЦнювання недостатньо висока, щоб визвати розрив хСЦмСЦчних звтАЩязкСЦв, а локальний розСЦгрСЦв також недостатнСЦй для проведення хСЦмСЦчноСЧ реакцСЦСЧ.

Заслуга шведських вчених у тому, що вони розглянули зовсСЦм СЦнший шлях впливу випромСЦнювання на органСЦзм, а саме - вплив його на еритроцити (червонСЦ кровтАЩянСЦ тСЦльця). Еритроцити взаСФмодСЦють один з одним не посередньо, а через молекули оточуючоСЧ СЧх води, якСЦ представляють собою електричнСЦ диполя. Була проаналСЦзована теоретична модель такоСЧ взаСФмодСЦСЧ при накладаннСЦ зовнСЦшнього електромагнСЦтного поля частотою 850 МГц ( типСЦчне значення для мереж мобСЦльного звтАЩязку). Виявилось, що при такому впливСЦ диполя молекул води вистроюються в одному напрямку, що призводить до збСЦльшення сили взаСФмодСЦСЧ на 11 порядкСЦв величини.

НагадаСФмо, що це лиш теоретична можливСЦсть, але якщо вона буде пСЦдтверджена експериментально, це буде значить, що електромагнСЦтне випромСЦнювання здатне впливати на особливостСЦ кровСЦ. ЗбСЦльшення взаСФмодСЦСЧ мСЦж еритроцитами може в кСЦнцевому результатСЦ призвести до збСЦльшення втАЩязкостСЦ кровСЦ, що вСЦдСЦбтАЩСФться на серцево - судиннСЦй системСЦ. На користь запропонованого механСЦзму говорить СЦ нещодавно виявлений вплив геомагнСЦтних невдоволень на взаСФмодСЦСЧ еритроцитСЦв у кровСЦ.


1.2 Вивихи частин тСЦла


У звтАЩязку зСЦ збСЦльшенням вСЦдправки коротких SMS - повСЦдомлень, люди стали страждати на травми пальцСЦв рук. У результатСЦ опитування, органСЦзованого компанСЦСФю VirginMobile, виявилось, що щоденно жителСЦ ВеликобританСЦСЧ висилають близько 93,5 мСЦльйонСЦв текстових повСЦдомлень, при цьому 12 % щоденно вСЦдправляють 20 SMS , а 10 % - бСЦльше 100 SMS у день. УнаслСЦдок монотонних рухСЦв - натискань на кнопки телефону, у прихильникСЦв SMS виникають так званСЦ травми вСЦд навантажень мтАЩязСЦв, що повторюються (RepetitiveStrainInjury - RSI).

Травми вСЦд навантажень мтАЩязСЦв, якСЦ повторюються розповсюдженСЦ не тСЦльки серед людей, якСЦ захоплюються вСЦдправкою SMS, але також серед користувачСЦв комптАЩютерами. НайбСЦльш частСЦшим симптомом при цьому являСФться бСЦль у заптАЩястях, кистях СЦ пальцях руки у результатСЦ здСЦйснених нею одно образних, рухСЦв, якСЦ постСЦйно повторюються чи пСЦсля тривалого впливу статичного навантаження. По результатам опитування виявилось, що щорСЦчно травми вСЦд навантажень мтАЩязСЦв, якСЦ повторюються виникають у 3,8 млн. чоловСЦк. За останнСЦ птАЩять рокСЦв СЦз-за збСЦльшення SMS число британцСЦв, якСЦ страждають вСЦд болСЦв у заптАЩястях СЦ великих пальцСЦв рук, збСЦльшилось на 38 %.

Психологи, у свою чергу вважають, що захоплення SMS чи спСЦлкування за допомогою електронноСЧ пошти може призвести до проблем при спСЦлкування наодинцСЦ. БСЦльше того, зтАЩявляСФться загроза, що у деяких людей, якСЦ зловживають вСЦдправкою SMS, може виникнути залежнСЦсть, подСЦбна до наркотичноСЧ.



2. Вплив ЕМП на органСЦзм людини

мобСЦльний телефон захворювання

2.1 ГоловнСЦ болСЦ


ДослСЦдження, проведене Шведським нацСЦональним СЦнститутом працСЦ СЦ Норвезьким керуванням по захисту вСЦд випромСЦнювання, показало, що навСЦть люди, що використовують телефон менше двох хвилин у день, випробують дискомфорт СЦ побСЦчнСЦ ефекти. ДослСЦдження проводилося протягом року на 11 тисячах добровольцСЦв. ЗгСЦдно отриманим даноСЧ, 84% користувачСЦв мобСЦльних телефонСЦв почувають при розмовСЦ нагрСЦвання шкСЦри за вухом, а деякСЦ затверджували, що в них спостерСЦгаються опСЦки. У частини користувачСЦв також случаються провали пам'ятСЦ, запаморочення, головний бСЦль СЦ пСЦдвищена стомлюванСЦсть. Майже чверть опитаних мають проблеми з пам'яттю, половина страждаСФ вСЦд головних болСЦв, а близько 65% випробують сонливСЦсть. У третини абонентСЦв погСЦршилася концентрацСЦя уваги пСЦд час чи вСЦдразу пСЦсля розмови, особливо це було помСЦтно серед СЦнтенсивно використовуючих телефон людей молодше 30 рокСЦв. Абоненти, що використовують стСЦльниковСЦ телефони чотири СЦ бСЦльш рази в день, у 3,6 рази частСЦше скаржилися на головнСЦ болСЦ, чим тСЦ, хто робив менш двох дзвоникСЦв.

Правда, самСЦ вченСЦ сумнСЦваються в об'СФктивностСЦ отриманих даних. По-перше, абоненти, що особливо часто використовують телефон, можуть вести менш здоровий спосСЦб життя. Погане харчування, недолСЦк сну СЦ постСЦйний стрес можуть впливати на СЦ самопочуття. КрСЦм того, оскСЦльки дослСЦдження будувалося на основСЦ суб'СФктивних повСЦдомлень абонентСЦв, на результатах мСЦг сказати ефект уселяння. Так, абоненти НорвегСЦСЧ, де небезпека використання мобСЦльного зв'язку широко обговорювався в пресСЦ, у два рази частСЦше повСЦдомляли про проблеми, чим абоненти зСЦ ШвецСЦСЧ, де преса практично не придСЦляла СЧй уваги.


2.2 Вплив на нервову систему


РосСЦя, безумовно, краСЧна, де були розпочатСЦ першСЦ експериментальнСЦ дослСЦдження по впливу ЕМП на нервову систему. В 1960-1998 рр. були отриманСЦ результати оригСЦнальних експериментальних дослСЦджень, в яких було показано негативний вплив ЕМП на нервову систему.

У дослСЦдженнях професора Ю.А. Холодова було установлено пряму дСЦю ЕМП на мозок, на мембрани нейронСЦв, на памтАЩять, на умовно-рефлекторну дСЦяльнСЦсть. Також можливий вплив слабких ЕМП на процеси синтезу в нервових клСЦтинах. ОтриманСЦ значнСЦ змСЦни СЦмпульсацСЦСЧ коркових нейронСЦв, що призводить до порушення СЦнформацСЦСЧ, що приймаСФться, у бСЦльш складнСЦ структури мозку. При впливСЦ ЕМП може розвинутися порушення короткотривалоСЧ памтАЩятСЦ.

На цих пСЦдставах можна чекати у людей, що мають контакт з ЕМП малоСЧ СЦнтенсивностСЦ, схильнСЦсть до розвитку стресових реакцСЦй.


2.3 Вплив на ендокринну систему та нейрогуморальну реакцСЦю


ДослСЦдження показали, що при впливСЦ ЕМП, як правило, вСЦдбувалося збСЦльшення вмСЦсту адреналСЦну у кровСЦ, активацСЦя процесСЦв звертання кровСЦ. У працях вчених РосСЦСЧ, ще в 60-тСЦ роки було визначено, що однСЦСФю з систем, ранСЦше СЦ точнСЦше призводить до вСЦдповСЦдноСЧ реакцСЦСЧ органСЦзму на вплив рСЦзних факторСЦв навколишнього середовища, являСФться система гСЦпоталамусу - гСЦпофСЦз - кора нирок. Результати дослСЦджень пСЦдтвердили це положення.


2.4 Вплив ЕМП на СЦмунну систему


У наш час накопичено достатньо даних, якСЦ вказують на те, що при впливСЦ ЕМП порушуються процеси СЦмуногенезу. Встановлено, що у тих, хто отримуСФ дозу випромСЦнювання ЕМП змСЦнюСФться характер СЦнфекцСЦйного процесу. РД порушення бСЦлкового обмСЦну. СпостерСЦгаСФться зниження вмСЦсту альбумСЦнСЦв СЦ пСЦдвищення гама - глобулСЦнСЦв у кровСЦ. НеобхСЦдно брати до уваги те, що ЕМП можуть виступати у якостСЦ алергену, викликаючи тяжкСЦ реакцСЦСЧ у хворих алергСЦкСЦв при контактСЦ з ЕМП.


2.5 Вплив ЕМП на статеву систему


Ефекти випромСЦнювання, за думкою вчених, включають: зниження функцСЦСЧ сперматогенезу, порушення коефСЦцСЦСФнту народжуваностСЦ хлопчикСЦв та дСЦвчаток, змСЦну менструального циклу, сповСЦльнення ембрСЦонального розвитку.


2.6 Вплив ЕМП на бСЦополе людини


СьогоднСЦ навряд чи хто-небудь стане заперечувати СЦснування бСЦополя. Повний порядок у структурСЦ бСЦополя СФ надСЦйний фундамент здоровтАЩя й застава нормального життя людини. У свою чергу, "хвороби бСЦополя» дуже швидко проявляються в нашому тлСЦнному тСЦлСЦ й у всСЦх аспектах нашого земного життя. Але сьогоднСЦ, на жаль, "хворе бСЦополе» скорСЦше правило, чим виключення. А причина цього в тСЦм, що воно не може переносити тСЦ навантаження, якСЦ випробовуСФ щодня. Особливо сильно воно "страждаСФ» саме тодСЦ, коли ми перебуваСФмо в так званих патогенних зонах:

- поруч СЦз працюючим телевСЦзором, комптАЩютером, СВЧ- пСЦччю;

- у вагонСЦ метро, в автомобСЦлСЦ або в салонСЦ лСЦтака;

- у заводському цеху або шахтСЦ, поруч СЦз електронними приладами або силовим устаткуванням.

У таких мСЦiях особливо сильно проявляСФ себе аномальна польова неелектромагнСЦтна природа. Вона постСЦйно руйнуСФ й без того не дуже гарне бСЦополе сучасноСЧ людини, рСЦзко скорочуючи природнСЦ здатностСЦ органСЦзму до саморегуляцСЦСЧ й самовСЦдновлення.

УявСЦть собСЦ, у якСЦй розгубленостСЦ перебуваСФ тСЦло фСЦзичне, коли бСЦополе активно бореться з бурхливим потоком зовнСЦшнСЦх обур. У сучасних умовах нашСЦ польовСЦ структури змушенСЦ безупинно "латати дСЦри» у своСЧх захисних екранах. Виходить, що наш органСЦзм безглуздо витрачаСФ останнСЦ сили на нескСЦнченну й марну боротьбу з пСЦдступним зовнСЦшнСЦм ворогом, наслСЦдки самоочевиднСЦ й досить сумнСЦ. АпатСЦя, загальна слабСЦсть, швидка стомлюванСЦсть, головнСЦ болСЦ й дурне розташування, неврози й психози, хвороби серця, посудин СЦ суглобСЦв, онкологСЦчнСЦ й шлунково-кишковСЦ захворювання, СЦнсульти й СЦнфаркти - постСЦйнСЦ супутники сучасноСЧ людини, не говорячи вже про новСЦ хвороби, якСЦ сучаснСЦй медицинСЦ не те що лСЦкувати, але й дСЦагностувати вдаСФться далеко не завжди.

Ослаблений органСЦзм бСЦльше не здатний без фармпрепаратСЦв адаптуватися до мСЦнливих зовнСЦшнСЦх умов! Це вСЦдбуваСФться тСЦльки тому, що органСЦзму просто не вистачаСФ СЦнформацСЦйно-енергетичних ресурсСЦв, тСЦСФСЧ самоСЧ життСФвоСЧ енергСЦСЧ, з якоСЧ схСЦдна медицина маСФ справу не одну тисячу рокСЦв.

Як допомогти сучаснСЦй "практично хворСЦй» людинСЦ? Як лСЦкуватися? ВСЦд чого СЦ як захищатися?

У рСЦшеннСЦ цього непростого завдання людей рятуСФ не тСЦльки новСЦ знання й методи зцСЦлення, але й новСЦ СЦнструменти, що допомагають людинСЦ забезпечувати повноцСЦнний, енерго - СЦнформацСЦйний обмСЦн з навколишнСЦм середовищем.

ТакСЦ пристроСЧ нейтралСЦзують й усувають чужорСЦднСЦ СЦнформацСЦйно-енергетичнСЦ утворення, якСЦ зтАЩявляються як у просторСЦ навколо нас, так й у наших польових структурах у результатСЦ впливу аномального СЦнформацСЦйного компонента, що находиться у патогенному випромСЦнюваннСЦ будь-якоСЧ природи. ВнаслСЦдок цього створюСФться сприятливе для бСЦополя людини середовище, у якому керуючСЦ структури починають функцСЦонувати набагато краще. У результатСЦ органСЦзм одержуСФ СЦ можливСЦсть без сторонньоСЧ допомоги поступово вСЦдновлюватись за рахунок "асних механСЦзмСЦв самовСЦдновлення. РЖ в багатьох випадках такий результат досягаСФться без застосування дорогих фармпрепаратСЦв! КрСЦм того, вСЦдновлене бСЦополе самостСЦйно й ефективно вирСЦшуСФ завдання по захисту себе й свого хазяСЧна вСЦд психСЦзмСЦв СЦ всякоСЧ польовоСЧ поганСЦ, що прийнято йменувати псуванням, пристрСЦтом, обмовами й СЦнше. РЖ в цьому проявляСФться результат розвитку природних здатностей людського органСЦзму, реалСЦзацСЦя його майже необмежених можливостей. СьогоднСЦ тСЦльки постСЦйна турбота про "асне бСЦополе дозволяСФ людинСЦ забезпечити нормальнСЦ умови життя у всьому СЧСЧ багатствСЦ й розмаСЧтостСЦ. Безумовно, турботу про своСФ бСЦополе кожна розсудлива людина повинна здСЦйснювати сама. Практика показала, що постСЦйна взаСФмодСЦя з такими засобами захисту приводить:

- до полСЦпшення СЦмунСЦтету й розширенню адаптацСЦйних можливостей органСЦзму (у першу чергу, всСЦСФСЧ серцево-судинноСЧ системи);

- до стабСЦлСЦзацСЦСЧ психоемоцСЦйного стану й стСЦйкостСЦ до психСЦчних навантажень (полСЦпшуСФться сон, знижуСФться дратСЦвливСЦсть);

- до пСЦдвищення розумовоСЧ й фСЦзичноСЧ працездатностСЦ й витривалостСЦ.


3. МобСЦльнСЦ телефони СЦ дСЦти


Багато батькСЦв купують в подарунок найновСЦшСЦ моделСЦ мобСЦльних телефонСЦв для своСЧх дСЦтей, але мало хто задумуСФться про вплив такого подарунка на СЧх здоровтАЩя. ДеякСЦ користувачСЦ мобСЦльних телефонСЦв, в тому числСЦ СЦ дСЦти, кажуть, що довга розмова викликаСФ головний бСЦль через випромСЦнювання електромагнСЦтних хвиль малоСЧ СЦнтенсивностСЦ, якСЦ здатнСЦ проникати в менш масивний та бСЦльш чутливий череп. ЦСЦ випромСЦнювання впливають на мозковСЦ СЦмпульси, можуть нанести шкоду СЦмуннСЦй системСЦ дитини, яка перебуваСФ в процесСЦ розвитку.

А батьки купують мобСЦльнСЦ телефони своСЧм дСЦтям для того, щоб дСЦзнатися, що з дитиною все гаразд, не знаючи про те, що при першому пСЦдключеннСЦ мСЦкрохвиля випромСЦнювання дуже велика. ПСЦдрахуйте скСЦльки за день ваша дитина отримуСФ дзвСЦнкСЦв та задумайтеся про СЧСЧ здоровтАЩя СЦ не тСЦште себе думкою про те, що мобСЦльний телефон - для вашого спокою.

ВченСЦ вважають, що ризик може бути зведений до мСЦнСЦмуму шляхом скорочення обтАЩСФму розмов та СЦгор, дСЦти можуть користуватися своСЧми мобСЦльними телефонами тСЦльки в особливих, екстремальних ситуацСЦях. Ризик для здоровтАЩя дуже великий: чим молодшСЦ дСЦти, тим бСЦльша небезпека.

"Правила користування мобСЦльним телефоном"

ОскСЦльки вСЦдомо, що дСЦти та пСЦдлСЦтки мають тонший череп, чутливСЦшу нервову та слабшу СЦмунну системи, закордоннСЦ спецСЦалСЦсти розробили спецСЦально для них рекомендацСЦСЧ з користування мобСЦльними телефонами:

тАв використовуйте мобСЦльний лише у разСЦ крайньоСЧ необхСЦдностСЦ та лише на короткий час;

тАв не тримайте телефон близько до тСЦла (краще в портфелСЦ чи сумцСЦ);

тАв коли посилаСФте СМС, тримайте телефон якомога далСЦ вСЦд тСЦла;

тАв на нСЦч вимикайте телефон або не тримайте його поруч з головою;

тАв не використовуйте мобСЦльний у транспортСЦ (тролейбусСЦ, автобусСЦ, автомобСЦлСЦ, особливо метро), оскСЦльки в цьому випадку випромСЦнювання мобСЦльного телефону зростаСФ;

тАв не грайте в СЦгри, використовуючи телефон.


4. Методи захисту СЦ профСЦлактика захворювань


4.1 РЖснуючСЦ методи захисту


ВченСЦ Оксфордського унСЦверситету (ВеликобританСЦя), що займалися дослСЦдженнями з приводу впливу стСЦльникового телефону на людський органСЦзм, рекомендують звести до мСЦнСЦмуму використання мобСЦльних телефонСЦв, особливо дСЦтьми. Адже мозок дитини, на вСЦдмСЦну вСЦд дорослого, продовжуСФ рости. КрСЦм того, дитячий череп тонше СЦ менше, а тому менш здатний захистити мозок вСЦд радСЦохвиль.

На настСЦйну вимогу вчених, у ВеликобританСЦСЧ тепер до кожного стСЦльникового телефону додаСФться роз'яснювальна брошура, у якСЦй вСЦд СЦменСЦ уряду покупця мобильника заздалегСЦдь попереджають про можливСЦ тривожнСЦ наслСЦдки його придбання.

Як заявляють дослСЦдники, уже СФ докази, що мобСЦльний телефон може прямо впливати на наш органСЦзм. Все просто: для досить могутнього електромагнСЦтного поля, що виникаСФ при роботСЦ стСЦльникового апарата, наш череп абсолютно "прозорий". РЖ це не все: теплова енергСЦя сигналу, що посилаСФться СЧм, частково осСЦдаСФ в нас у звивинах. Не дивно тому, що у "асникСЦв стСЦльникових телефонСЦв нерСЦдко виникають розлади нервовоСЧ системи. "Ми знайшли свСЦдчення генетичних порушень кровСЦ, - заявив американський учений Джордж Карло, - СЦ припускаСФмо, що серед користувачСЦв мобСЦльних телефонСЦв маСФ мСЦiе пСЦдвищена смертнСЦсть вСЦд раку головного мозку. У нас СФ незаперечнСЦ свСЦдчення статистично значимого ризику виникнення нейроепСЦтелСЦальних пухлин. Зараз у нас бСЦльше даних про шкоду безпровСЦдних телефонСЦв, чим малося перед забороною на операцСЦСЧ по СЦмплантацСЦСЧ силСЦконових грудних протезСЦв".

Виходячи з цих тривожних даних, компанСЦя "Бонус Лайф" СЦз самого початку свого СЦснування шукала засСЦб забезпечити партнерСЦв вСЦд негативного впливу сучасних технологСЦй на СЧхнСФ здоров'я.

ПодСЦбнСЦ розробки вже досить давно ведуться в усьому свСЦтСЦ, але дотепер функцСЦСЧ захисних пристроСЧв зводяться до мСЦнСЦмуму до електромагнСЦтного опромСЦнення на людину. Ми ж пСЦшли другим шляхом: створити такий продукт захисту, який би вирСЦшував проблему в комплексСЦ, сполучаючи в собСЦ СЦ функцСЦСЧ "бар'СФра", СЦ встановлення природного зв'язку бСЦополя людини з електромагнСЦтним полем ЗемлСЦ.

РЖ зараз хочемо вас порадувати: нами вилущений пристрСЦй, що дозволяСФ вСЦдновлювати бСЦополе, тобто знайдений кращий спосСЦб його захисту!

НазиваСФться воно "Бон-телефон", СЦ СФ винаходом вСЦтчизняного вченого, доктора технСЦчних наук Валентина РДвгеновича ШубСЦна.

Це вСЦдомий у краСЧнСЦ винахСЦдник, що маСФ понад 180 патентСЦв, у тому числСЦ для Збройних Сил. ВСЦн СФ ведучим спецСЦалСЦстом, що проводили розробки в областСЦ космСЦчноСЧ медицини, а також в областСЦ електро - масштабноСЧ безпеки. Прилад, винайдений доктором ШубСЦним СЦ випущений нашою компанСЦСФю, призначений для використання як засСЦб захисту вСЦд шкСЦдливого впливу електромагнСЦтних полСЦв.

ВСЦн пройшов експертизу в НДРЖ медицини працСЦ РАМН СЦ в Московському НДРЖ педСЦатрСЦСЧ СЦ дитячСЦй хСЦрургСЦСЧ, що дали йому високу оцСЦнку. "Застосування пристроСЧв захисту "Бон-телефон", - говориться в експертному висновку, - впливаСФ на функцСЦональний стан серцево-судинноСЧ СЦ нервовоСЧ систем, а також сприяСФ полСЦпшенню асоцСЦативноСЧ пам'ятСЦ".

Експерти рекомендують застосовувати наш прилад для захисту професСЦйних користувачСЦв персональних комп'ютерСЦв СЦ "асникСЦв стСЦльникових телефонСЦв для захисту вСЦд електромагнСЦтних полСЦв, створюваних цим устаткуванням. КрСЦм того, проведення клСЦнСЦко- експериментальних дослСЦджень по визначенню впливу нашого "Бона-телефону" на органСЦзм людини показав, що вСЦн робить СЦстотну дСЦю на пацСЦСФнтСЦв, що спостерСЦгалися, що вСЦдзначали полСЦпшення загального стану, зниження частоти приступСЦв загострень захворювань, полСЦпшення загального психо - емоцСЦонального стану, пСЦдвищення працездатностСЦ й СЦншСЦ позитивнСЦ фактори, включаючи полСЦпшення потенцСЦСЧ.


4.2 УнСЦверсальний пристрСЦй бСЦокорекцСЦСЧ органСЦзму людини


"ЭнерголСЦкар" компанСЦСЧ "Бонус Лайф" СФ технСЦчним засобом, що акумулюСФ СЦ перетворюСФ бСЦоенергСЦю. ВСЦн "заряджаСФться", сприймаючи випромСЦнювання, що впливають на органСЦзм людини. СвСЦт навколо нас усе бСЦльше наповнюСФться комп'ютерами, телевСЦзСЦйною технСЦкою, стСЦльниковими СЦ радСЦо телефонами. Люди, знаходячись на вулицСЦ, у транспортСЦ, житлСЦ, буквально обкутанСЦ проводами. У великих мСЦстах збСЦльшуСФться число гепатогенних зон - мСЦiь, де природне електромагнСЦтне поле перевищуСФ припустимСЦ норми в десятки разСЦв. Потрапляючи в такСЦ зони, людина як би входить у примСЦщення з написом "Обережно висока напруга", СЦ знаходиться там тривалий час.

ВСЦдомо, що при насиченнСЦ простору навколо людини електромагнСЦтними сигналами, органСЦзм вСЦдчуваСФ дискомфорт, що призводить до захворювань усСЦлякого характеру. Це зв'язано з тим, що зовнСЦшнСЦ поля дСЦють на захисне бСЦополе людини, СЦ чим сильнСЦше зовнСЦшнСФ поле - тим сильнСЦше цей вплив. При цьому шкСЦдливий вплив робить не весь спектр сигналу, а його вищСЦ гармонСЦйнСЦ складовСЦ, котрСЦ попадають у дСЦапазон утворення зв'язкСЦв макромолекулярних бСЦологСЦчних структур. Довжина хвиль таких гармонСЦйних складових вСЦд 0,3 до 0,02мм. НайбСЦльше пСЦдданСЦ впливу електромагнСЦтних полСЦв кровоносна система, головний мозок, очСЦ, СЦмунна СЦ полова системи. "EnergoBonlСЦfeSystem" (надалСЦ "ЭнерголСЦкар") розроблений для ефективного захисту вСЦд шкСЦдливого впливу джерел електромагнСЦтного випромСЦнювання. ПристрСЦй пройшов успСЦшнСЦ СЦспити СЦ схвалений Федеральним центром Держ-сан-эпидем-нагляду РосСЦСЧ, МСЦнСЦстерством охорони здоров'я РосСЦСЧ, а також рСЦзними НДРЖ, що мають вСЦдношення до даного питання СЦ захищено патентами й експертними висновками.

Принцип дСЦСЧ. ПристрСЦй являСФ собою прожекторний фСЦльтр у видСЦ коротко зСЦмкнутих виткСЦв визначених розмСЦрСЦв, виготовлених з кольорових сплавСЦв, з деякими технологСЦчними СЦ конструкцСЦйними особливостями, що СФ ноу-хау.

При "ученнСЦ в зону несприятливого випромСЦнювання в "ЭнерголСЦкарСЦ" виникаСФ могутня наведена противо ЭДС (електрорушСЦйна сила), спрямована на загасання "несприятливого" випромСЦнювання в найбСЦльш небезпечному для людини частотному дСЦапазонСЦ (40-70 ГгЦ).

При цьому в радСЦусСЦ дСЦСЧ пристрою не тСЦльки стихаСФ "шкСЦдливе" випромСЦнювання, але в противагу йому створюСФться "корисне", що приводить внутрСЦшню енергосистему людини в гармонСЦчний стан, "пСЦдтягуючи" енергСЦю ослаблених через хвороби органСЦв до потрСЦбного рСЦвня. Таким чином, "ЭнерголСЦкар", як по камертонСЦ "набудовуСФ" весь органСЦзм на "мажорний", тобто на здоровий лад.

РадСЦус ефективноСЧ дСЦСЧ "ЭнерголСЦкара" складаСФ 3 метри.

РекомендацСЦСЧ з використання. Для забезпечення максимальноСЧ ефективностСЦ "ЭнерголСЦкар" рекомендуСФться розташовувати не далСЦ 2м вСЦд людини, щоб гарантовано попадати в 3-х метрову зону дСЦСЧ пристрою. А ще краще - постСЦйно тримати "ЭнерголСЦкар" при собСЦ, тому що ми практично постСЦйно СФ пСЦд впливом електромагнСЦтних полСЦв, а пристрСЦй уловлюСФ СЦ починаСФ корисно працювати навСЦть вСЦд самих незначних коливань.

ОскСЦльки в кожного органСЦзму своя неповторна енергосистема, то вже пСЦсля 10 днСЦв постСЦйного носСЦння "ЭнерголСЦкар" перетворить зовнСЦшнСЦ електромагнСЦтнСЦ поля таким чином. щоб пСЦдтримувати СЦндивСЦдуальне енергополе людини. Тому рекомендуСФться використовувати один пристрСЦй для однСЦСФСЧ людини. ГарантСЦя виробника - 3 роки з моменту початку використання.


Висновки


ОстаннСЦм часом почався дуже стрСЦмкий розвиток мобСЦльних мереж. Це проявляСФться не тСЦльки на ЗаходСЦ але СЦ у нас на УкраСЧнСЦ, де мобСЦльний звтАЩязок, перейшов в категорСЦю "товарСЦв народного споживання» СЦ тому вченСЦ стали бСЦльше замислюватись з приводу можливостСЦ загрози здоровтАЩю зСЦ сторони радСЦо випромСЦнюючих приладСЦв.

ПСЦд час кожного телефонного дзвСЦнка з телефону до мобСЦльних мереж надходять радСЦохвилСЦ. ПСЦсля довготривалих дослСЦджень, вченСЦ встановили, що вони утворюють електромагнСЦтнСЦ поля. ЗтАЩявилися занепокоСФння, що це може негативно впливати на здоровтАЩя людини.

ПСЦсля дослСЦджень вченСЦ зСЦйшлися у поглядах. Вони встановили, що при довготривалому впливСЦ ЕМП можливСЦ дегенеративнСЦ процеси центральноСЧ нервовоСЧ системи, рак кровСЦ, пухлини мозку, гормональнСЦ захворювання. Особливо небезпечнСЦ ЕМП для дСЦтей, вагСЦтних, людей з захворюванням центральноСЧ нервовоСЧ, гормональноСЧ, серцево-судинноСЧ системи. Зокрема ЕМП впливають на нервову, СЦмунну, ендокринну та статеву систем, збСЦльшують ризик виникнення ракових пухлин, можуть змСЦнювати структуру ДНК та впливати на центральну нервову систему, а самСЦ мобСЦльнСЦ телефони, через неправильне використання, можуть спричинити головнСЦ болСЦ, вивихи кСЦстСЦ рук та пальцСЦв.

У результатСЦ проведення дослСЦдження бСЦополя людини я зробив висновок, що мобСЦльнСЦ телефони шкСЦдливо впливають на весь органСЦзм, але найбСЦльш уразливими частинами тСЦла виявились тСЦ, що бСЦльше всього пСЦдлягають впливу електромагнСЦтних випромСЦнювань мобСЦльних телефонСЦв. НайбСЦльш уразливими виявились статева система, шлунково - кишковий тракт та щитовидна залоза.

Щоб захистити свСЦй органСЦзм та зменшити потСЦк електромагнСЦтних випромСЦнювань, треба використовувати активний захист, що на 80% зменшуСФ загрозу випромСЦнювання. Ми зараз не вСЦдчуваСФмо загрозу для здоровтАЩя, але в майбутньому без запобСЦжних заходСЦв можемо не уникнути негативних наслСЦдкСЦв, а може навСЦть СЦ смертСЦ.


Список використаних джерел:


  1. АкСЦмов А.О. тАЮ Вигляд фСЦзики СЦ технологСЦСЧ на початку ХХРЖ столСЦття". Москва, Шарк " 1999р.
  2. Барсуков В.С. тАЮ Персональний енергозахист " . Москва тАЮ Ашрита - Русь " 2004р.
  3. Демш А.К. тАЮ ЕлектромагнСЦтне забруднення середовища СЦ здоров'я населення ". Москва. 1997р.
  4. Денисов С.Г. тАЮ Увага! ЕлектромагнСЦтна небезпека СЦ захист людини " Москва. МГУ 2002р.
  5. РДгоров РД.М. тАЮ ЕлектромагнСЦтнСЦ поля та життя тАЭ. тАЮДельфСЦс" №4.1999р.
  6. Кондратенко В. М. тАЮ Коли патологСЦя випереджаСФ бСЦологСЦю ".
  7. Малахов Г. тАЮ ЕлектромагнСЦтне випромСЦнювання СЦ ваше здоров'я ".


РЖнтернет:

  1. ссылка на сайт удаленаwwwМедНовости./ru 2005/
  2. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  3. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  4. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  5. ссылка на сайт удаленаru 2005/
  6. ссылка на сайт удаленаru 2006/
  7. ссылка на сайт удаленаorg 2006/
  8. ссылка на сайт удаленаforum.egi.2006/
  9. ссылка на сайт удаленаa>

10. ссылка на сайт удаленаwiki/Телефон



Додаток № 1


Трансатлантичний телефонний кабель (англ. Transatlantic telephone cable)тАФ будь-який пСЦдводний кабель для передачСЦ телефонного трафСЦку СЦ даних, прокладений дном Атлантичного океан.


ХронологСЦчна таблиця

Назва кабелю

Роки

эксплуатацСЦСЦ

Початкове число

каналСЦв

Остаточне число

каналСЦв

Початок

КСЦнець

TAT-1

1956-1978

36

48

ШотландСЦя

Ньюфаундленд

TAT-2

1959тАФ1982

48

72

ФранцСЦя

Ньюфаундленд

CANTAT-1

1961тАФ1986

80

тАФ

Ньюфаундленд

ШотландСЦя

TAT-3

1963тАФ1986

138

276

АнглСЦя

Нью-ДжерсСЦ

TAT-4

1965тАФ1987

138

345

ФранцСЦя

Нью-ДжерсСЦ

TAT-5

1970тАФ1993

845

2112

Род-Айленд

РЖспанСЦя

BRACAN I

1973

тАФ

тАФ

РЖспанСЦя

БразилСЦя

PENCAN I

1973

тАФ

тАФ

РЖспанСЦя

БразилСЦя

CANTAT-2

1974тАФ1992

1 840

тАФ

Нова ШотландСЦя

АнглСЦя

TAT-6

1976тАФ1994

4 000

10 000

Род-Айленд

ФранцСЦя

TAT-7

1978тАФ1994

4 000

10 500

Нью-ДжерсСЦ

АнглСЦя

TAT-8

1988тАФ2002

40 000

тАФ

США

ФранцСЦя

PTAT-1

1989

3 ГЧ 140 МбСЦт/с


БермудськСЦ острови

РЖрландСЦя/АнглСЦя

TAT-9

1992тАФ2003

80 000

тАФ

США

РЖспанСЦя

TAT-10

1992тАФ2003

2 ГЧ 565 МбСЦт/с

тАФ

США

Норден, НСЦмеччина

TAT-11

1993тАФ2003

2 ГЧ 565 МбСЦт/с

тАФ

США

ФранцСЦя

CANTAT-3

1994

2 ГЧ 2,5 ГбСЦт/с


Канада

НСЦмеччина

TAT-12/13

1996

2 ГЧ 5 ГбСЦт/с

тАФ

США

АнглСЦя/ФранцСЦя

TAT-14

2001

64 ГЧ 10 ГбСЦт/с

тАФ

США

АнглСЦя

Размещено на Allbest.ru

Страницы:
Назад 1 Вперед