ВСЦртуальне банкСЦвське обслуговування

контрольная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-212676.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

ХЕРСОНСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

Кафедра менеджменту та маркетингу












КОНТРОЛЬНА РОБОТА

з диiиплСЦни:

"Електронна комерцСЦятАЭ

ВАРРЖАНТ 19












Херсон, 2010

ЗмСЦст


  1. Використання рекламних мереж
  2. ВСЦртуальне банкСЦвське обслуговування
  3. Огляд популярних платСЦжних систем
  4. Правове регулювання електронних ринкСЦв

Джерела


1. Використання рекламних мереж


Рекламна мережа - це об'СФднання рекламних майданчикСЦв загальною системою банерних показСЦв. При цьому не варто плутати рекламнСЦ та банерообмСЦннСЦ мережСЦ. ОстаннСЦ не СФ провайдерами з продажу реклами, а надають сервСЦс з обмСЦну показСЦв банерСЦв, заробляючи комСЦсСЦю близько 10% вСЦд усСЦх показСЦв. РекламнСЦ, тобто комерцСЦйнСЦ мережСЦ, заробляють комСЦсСЦю вСЦд продажу реклами. Основною з СЧх переваг СФ СФдина система управлСЦння рекламою та аналСЦз СЧСЧ ефективностСЦ. Така спСЦльнСЦсть даСФ можливСЦсть СФдиного алгоритму статистики на великСЦй кСЦлькостСЦ рекламних майданчиках, що входять в мережу. Таким чином, з'являСФться можливСЦсть керування частотою в рамках всСЦх рекламних майданчикСЦв, а не на окремо взятому сайтСЦ. А це збСЦльшуСФ ефективнСЦсть використання рекламного бюджету приблизно на 25% за рахунок вСЦдсутностСЦ показСЦв понад встановлену частоти. Також вСЦдкриваються можливостСЦ для бСЦльш зрозумСЦлого планування. Охоплення не вимагаСФ прогнозування, а перетин аудиторСЦСЧ вСЦдомий з мСЦнСЦмальною похибкою. Як правило, на сайтах, що входять в рекламну мережу, використовуються СФдинСЦ стандарти розмСЦрСЦв банерСЦв, що СЦстотно спрощуСФ СЦ здешевлюСФ запуск рекламноСЧ компанСЦСЧ. ВСЦдповСЦдаючи на питання, для чого використовують рекламнСЦ мережСЦ, пСЦдсумуСФмо все сказане, щоб зрозумСЦти: цСЦ системи дозволяють "асникам сайтСЦв конвертувати свСЦй трафСЦк в грошСЦ. [5]


2. ВСЦртуальне банкСЦвське обслуговування.


Цей рСЦзновид обслуговування СФ найбСЦльш прогресивним, зручним та перспективним. КлСЦСФнту немаСФ необхСЦдностСЦ купувати чи встановлювати спецСЦальне програмне забезпечення. Достатньо отримати в банку СЦмтАЩя та пароль для входу в систему та ключ для електронного пСЦдпису своСЧх розпоряджень банку.

Зазначимо, що окрСЦм послуг з управлСЦння рахунком РЖнтернет надаСФ змогу отримувати високоякСЦсну аналСЦтичну СЦнформацСЦю у виглядСЦ графСЦкСЦв, курсСЦв, звСЦтСЦв, новин. НабСЦр такоСЧ СЦнформацСЦСЧ клСЦСФнт з легкСЦстю може пСЦдбирати для себе самостСЦйно. Для тих, хто не маСФ часу або бажання "асноруч заходити на сайт банку СЦ шукати потрСЦбну СЦнформацСЦю, банк може надавати послугу e-mail розсилки. Тобто вСЦдсилати клСЦСФнту електронною поштою всю необхСЦдну СЦнформацСЦю. КрСЦм того банк може спростити процедуру подання рСЦзних документСЦв до банку шляхом прикрСЦплення до сайту бланкСЦв всСЦляких заявок, доручень, договорСЦв у текстовому форматСЦ. РЖнтернет-банкСЦнг вдало виконуСФ функцСЦю консалтСЦнгу, оскСЦльки дозволяСФ у зручнСЦй формСЦ спСЦлкуватися. Для бСЦльш активних клСЦСФнтСЦв банк може впровадити систему, яка дозволяСФ брати участь у валютних торгах, купСЦвлСЦ-продажу цСЦнних паперСЦв, у вигСЦдному розмСЦщеннСЦ вСЦльних коштСЦв, а головне - обслуговувати електронну комерцСЦю. У розвинених краСЧнах, де РЖнтернет-технологСЦСЧ завжди знаходяться у центрСЦ уваги великих СЦнвесторСЦв, на свСЦт зтАЩявилися вСЦртуальнСЦ банки, якСЦ базуються на www-серверСЦ - вСЦртуальному офСЦсСЦ, який виконуСФ тСЦ ж функцСЦСЧ, що СЦ традицСЦйний банк. ВартСЦсть послуг такого вСЦртуального банку суттСФво знижуСФться завдяки використанню менших примСЦщень, невеликого штату спСЦвробСЦтникСЦв, вСЦдсутностСЦ сховищ. Але поки що через технСЦчну складнСЦсть реалСЦзацСЦСЧ такого проекту (а значить СЦ високу вартСЦсть) та недовСЦру потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв вони являють собою поодинокСЦ приклади або тСЦсно повтАЩязанСЦ з традицСЦйними фСЦнансовими установами. ЗрозумСЦло, що в УкраСЧнСЦ до таких проектСЦв ще далеко.

ВСЦтчизнянСЦ банки в сферСЦ Internet-банкСЦнгу

Серед банкСЦв, якСЦ бСЦльш-менш активно просуваються на шляху освоСФння РЖнтернет-банкСЦнгу можна вСЦднести "Аваль", "Приватбанк", "ПУМБ", "ВАБанк", "Райффайзенбанк-УкраСЧна". За результатами дослСЦджень, проведених "УкраСЧнським фСЦнансовим порталом" процентний розподСЦл банкСЦв, що використовують СЦнтернет ресурси виглядаСФ так:

  • 38% банкСЦв мають СЦнформацСЦйний СЦнтернет-ресурс,
  • 3% надають частковСЦ СЦнтернет-послуги,
  • 59% взагалСЦ не мають ресурсСЦв в РЖнтернетСЦ.

Банки пропонують своСЧм клСЦСФнтам такСЦ види послуг:

1. Надання фСЦнансовоСЧ СЦнформацСЦСЧ щодо стану валютного та кредитного ринку. ТакСЦ матерСЦалСЦ пСЦдСЦбранСЦ спецСЦалСЦстами СЦ СФ досить зручними для використання. РЗх можна проглядати безпосередньо на сайтСЦ банку або отримувати електронною поштою. Передовим банком, що пропонуСФ таку СЦнформацСЦю СФ ING-Barings УкраСЧна (www.ingfn .com.ua). КрСЦм цього деякСЦ банки спрощують процедуру документообороту, залишаючи на сайтСЦ бланки договорСЦв, заявок, СЦнших документСЦв в електронному виглядСЦ. Достатньо клСЦкнути на назву вСЦдповСЦдного документу, роздрукувати СЦ бланк вже в офСЦсСЦ (близько 1-2 хвилин). БСЦльшСЦсть банкСЦв надають подСЦбнСЦ послуги безплатно.

2. УправлСЦння рахунком. По сутСЦ банки вдосконалили систему "КлСЦСФнт-банк", додавши можливСЦсть використання РЖнтернету. ФункцСЦСЧ системи, зрозумСЦло, не змСЦнились, але вСЦдтепер необовтАЩязково СЧхати до офСЦсу або встановлювати спецСЦальне програмне забезпечення, достатньо виходу в РЖнтернет. Така послуга поки що або надаСФться безплатно, або за символСЦчну плату. СуттСФвим досягненням банку "Райффайзенбанк-УкраСЧна" стала реалСЦзацСЦя проекту пСЦдключення системи КлСЦСФнт-банк до каналСЦв РЖнтернет, завдяки якому клСЦСФнти можуть не тСЦльки отримувати виписку про стан рахункСЦв, але й вСЦдправити платСЦжне доручення, а також вСЦдкрити акредитив, знаходячись у будь-якСЦй точцСЦ свСЦту.

3. ПлатСЦжна карта + РЖнтернет. МеханСЦзм такоСЧ послуги полягаСФ в наступному. Покупець заходить на сайт магазину, вибираСФ товар(и) (формуСФ корзину), заповнюСФ платСЦжну форму, в якСЦй вказуСФ своСФ СЦмтАЩя (власника карти), адресу, тип картки (Visa, Master Card), термСЦн СЧСЧ дСЦСЧ та номер. Форма вСЦдсилаСФ данСЦ на сервер магазину, який пересилаСФ СЧх в централСЦзовану базу даних для перевСЦрки дСЦйсностСЦ картки. Якщо все гаразд, сервер вСЦдсилаСФ данСЦ про платСЦж в банк покупця, де на картцСЦ блокуСФться сума, необхСЦдна для покупки. Отримавши повСЦдомлення про це, сервер вСЦдсилаСФ розпорядження у вСЦддСЦл доставки та пСЦдтвердження платежу - покупцю. ПСЦзнСЦше банк магазину надСЦшле електронний запит в банк покупця СЦ отримаСФ вСЦд нього платСЦж. А банк покупця вСЦдповСЦдно спише грошСЦ з карткового рахунку. Приватбанк запропонував своСЧм клСЦСФнтам принципово новий вид послуг - так звану вСЦртуальну карту. РЗСЧ можна використовувати для проведення платежСЦв в МережСЦ всюди, де приймаСФться мСЦжнародна платСЦжна карта з логотипом Visa. ВСЦдкриття такоСЧ карти (коштуСФ $5) та банкСЦвське обслуговування ($1) обходиться значно дешевше, анСЦж послуги з використанням звичайноСЧ пластиковоСЧ картки Visa Classic ($10 та $2,5) СЦ Visa Gold ($60 i$5). Але картку не можна побачити: вона дСЦйсно вСЦртуальна СЦ представляСФ собою певний цифровий пароль, вСЦдомий лише клСЦСФнту. Саме цим пояснюСФться СЧСЧ дешевизна. ВАБанк надав можливСЦсть управляти своСЧм картковим рахунком через сервер банку (https://banking.vabank.com.ua/). За допомогою системи "електронного банкСЦнгу" (так ця послуга називаСФться) клСЦСФнт досить швидко отримаСФ виписку про стан поточного рахунку та проведенСЦ карткою платежСЦ зСЦ всСЦма подробицями (реквСЦзити, блокованСЦ суми, авторизованСЦ залишки тощо)

4. "МобСЦльний банкСЦнг" - вдале поСФднання послуг стСЦльникового звтАЩязку та РЖнтернет. В цьому напрямСЦ спостерСЦгаСФться поСФднання зусиль банкСЦв та операторСЦв стСЦльникового звтАЩязку (Аваль з UMC, Приватбанк з Kiev Star GSM, ВАБанк з Wellcom). Отже, спочатку клСЦСФнтам надавалась змога контролювати тСЦльки свСЦй "мобСЦльний" рахунок. Але на цьому банки не спинились. Так, ПриватБанк спСЦльно з "КиСЧвстар GSM" випустив пластикову карту Starcard на основСЦ карти Visa. Маючи цю карту та мобСЦльний телефон з можливСЦстю вСЦдправки SMS-повСЦдомлень, можна проводити оплату за послуги мобСЦльного звтАЩязку, комунальнСЦ послуги, а також здСЦйснювати платежСЦ за покупки бСЦльш, нСЦж в 12 тис. торгових точках свСЦту. Управляти цим "картковим" рахунком можна, знаходячись в СЦншому кСЦнцСЦ свСЦту. Система мобСЦльного банкСЦнгу даСФ можливСЦсть держателям платСЦжних карт VISA, EuroСard/MasterCard, Cirrus/Maestro, емСЦтованих АТ ВАБанк, використовувати свСЦй мобСЦльний телефон для отримання таких послуг:

  • одержання СЦнформацСЦСЧ про суму, доступну для використання по картСЦ на конкретний момент часу.
  • отримання повСЦдомлення, яке пСЦдтверджуСФ проведення операцСЦСЧ по картСЦ. Таке повСЦдомлення формуСФться та вСЦдсилаСФться на мобСЦльний телефон клСЦСФнта пСЦсля проведення по картСЦ операцСЦСЧ платежу або зняття готСЦвки.
  • можливСЦсть самостСЦйно, з мобСЦльного телефона, поставити картку в стоп-лист у випадку СЧСЧ втрати або пСЦдозри у неправомСЦрному використаннСЦ реквСЦзитСЦв карти.
  • одержання на мобСЦльний телефон повСЦдомлення про надходження грошових коштСЦв на картрахунок.

5. Обслуговування СЦнтернет-комерцСЦСЧ. Тут СЦ зтАЩявляються великСЦ можливостСЦ для банку. Для того, щоб РЖнтернет-магазин отримував "реальнСЦ" грошСЦ за своСЧ товари, потрСЦбно створити веб-сторСЦнку та програмне забезпечення, що вСЦдповСЦдатиме за платежСЦ. КрСЦм того, потрСЦбен банк, який буде сповСЦщати про надходження платежСЦв та гарантувати законнСЦсть отриманих грошей. Якщо потенцСЦйний покупець заходить в РЖнтернет-магазин СЦ бачить там логотип вСЦдомого банку (який обслуговуСФ платежСЦ магазину), це як мСЦнСЦмум доведення того, що магазин реально СЦснуСФ. Саме тому РЖнтернет-магазини хочуть працювати з провСЦдними банками УкраСЧни. [6]


3. Огляд популярних платСЦжних систем


Покупки товарСЦв СЦ послуг (як СЦ заробСЦток) за допомогою РЖнтернет стають нормою. Для фСЦнансових операцСЦй у мережСЦ, крСЦм традицСЦйних банкСЦвських пластикових карт, використовують всСЦлякСЦ електроннСЦ платСЦжнСЦ системи.

НайбСЦльш популярними в украСЧнському сегментСЦ мережСЦ СЦнтернет (про це свСЦдчить кСЦлькСЦсть реСФстрацСЦй) СФ сервСЦси WebMoney, Яндекс.ГрошСЦ, RBK Money, РЖнтернет.ГрошСЦ, E-Gold СЦ PayPal.

WebMoney Transfer

СьогоднСЦ - це найбСЦльш популярний сервСЦс у своСФму родСЦ серед користувачСЦв не тСЦльки в УкраСЧнСЦ, але й у бСЦльшостСЦ краСЧн СНД. Велика кСЦлькСЦсть СЦнтернет-магазинСЦв СЦнтегрованСЦ в WebMoney, що практично гарантированно забезпечуСФ клСЦСФнтуру. Але головним фактором популярностСЦ сервСЦсу СФ раннСЦй старт дСЦяльностСЦ й перевСЦрена безпека платежСЦв.

Кожний, хто реСФструСФться в системСЦ WebMoney, одержуСФ електронний гаманець. Для доступу до нього необхСЦдно встановити програму WM Keeper Classic або ж працювати через веб-СЦнтерфейс WM Keeper Light, використовуючи при цьому захищене зтАЩСФднання. У системСЦ доступно кСЦлька електронних валют, якСЦ еквСЦвалентнСЦ "паперовим» грошам. Серед них WMZ (долар США), WMR (росСЦйський рубль), WMU (украСЧнська гривня).

СпособСЦв поповнити або перевести в готСЦвку кошти в WebMoney СЦснують досить багато: обмСЦннСЦ пункти, електроннСЦ кСЦоски, СЦнтернет-сервСЦси обмСЦну валют.

При здСЦйсненнСЦ транзакцСЦй з користувача стягуСФться комСЦсСЦя в розмСЦрСЦ 0,8%, але не менш одного цента. КомСЦсСЦя знСЦмаСФться з гаманця додатково, а кореспондент (одержувач) одержить зазначену суму цСЦлком.

Яндекс.ГрошСЦ

Электронна платСЦжна система Яндекс.ГрошСЦ - дСЦтище росСЦйського пошукача Яндекс, завдяки чому й завоювала певну популярнСЦсть. Для украСЧнського користувача система не дуже зручна, тому що призначена для резидентСЦв РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, до того ж СЦснуСФ привтАЩязка електронних грошей до росСЦйського рубля.

Проте, багато наших спСЦвгромадян успСЦшно користуються Яндекс.Грошима. Причин тому може бути декСЦлька: спСЦвробСЦтництво з рСЦзноманСЦтними сервСЦсами Яндекса (у тому числСЦ системою пошуковоСЧ реклами Яндекс.Директ), покупка товарСЦв СЦ послуг у росСЦйському сегментСЦ СЦнтернету.

Так само, як СЦ у випадку з WebMoney, користуватися системою можна двома способами: за допомогою спецСЦального програмного забезпечення й веб-СЦнтерфейса. КомСЦсСЦя за операцСЦСЧ становить 0,5% вСЦд загальноСЧ суми транзакцСЦСЧ.

RBKMoney

Донедавна сервСЦс RBK Money називався RuPay. РебрендСЦнг повтАЩязаний СЦз входженням у холдинг РБК. Поповнити рахунок можна за допомогою зовсСЦм рСЦзних електронних валют. РЖншСЦ способи (служби грошових переказСЦв, електроннСЦ кСЦоски, банкомати) доступнСЦ тСЦльки на територСЦСЧ РосСЦСЧ. Вивести грошСЦ можна через електроннСЦ обмСЦннСЦ сервСЦси або рахунок у росСЦйському банку.

Система, в основному, орСЦСФнтована на росСЦйського користувача, тому, як СЦ Яндекс.ГрошСЦ, привтАЩязана до рубля. ВсСЦ транзакцСЦСЧ вСЦдпрацьовуються по захищеному зтАЩСФднанню, без застосування додаткових програм.

РЖнтернет.ГрошСЦ

За допомогою РЖнтернет.Грошей можна робити рСЦзнСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ в УкраСЧнСЦ: оплачувати мобСЦльний звтАЩязок, робити покупки у вСЦтчизняних СЦнтернет-магазинах, погашати комунальнСЦ платежСЦ й т.д. Переказати в гривнСЦ СЦз системи й поповнити рахунок буде не важко - сервСЦсСЦв, що надають подСЦбнСЦ послуги, досить багато як в СЦнтернетСЦ, так СЦ оффлайн.

Щоб почати користуватися сервСЦсом, досить установити програму РЖнтернет.Гаманець (вона не привтАЩязана до конкретного комптАЩютера, тому легко переноситься на знСЦмних пристроях).

ВартСЦсть кожноСЧ операцСЦСЧ усерединСЦ системи коливаСФться вСЦд 0 до 0,5% вСЦд загальноСЧ суми транзакцСЦСЧ.

PayPal

PayPal - найбСЦльша електронна платСЦжна система, у якСЦй зареСФстроване бСЦльше 150 млн. рахункСЦв в усьому свСЦтСЦ. Належить вона компанСЦСЧ eBay СЦ тСЦсно СЦнтегрована з вСЦдомим СЦнтернет-аукцСЦоном. Саме ця причина змушуСФ бСЦльшСЦсть користувачСЦв СНД заводити собСЦ рахунки в PayPal. Зараз украСЧнцСЦ можуть тСЦльки реСФструватися в системСЦ й вносити грошСЦ для проведення подальших операцСЦй. З виводом грошей справа набагато складнСЦше - сервСЦс не надаСФ такоСЧ послуги для наших громадян. Проте, СЦснують компанСЦСЧ, якСЦ можуть анонСЦмно вСЦдкрити банкСЦвський рахунок у США. А через нього вже можна без проблем перевести електроннСЦ грошСЦ в реальнСЦ.

СтрСЦмкий розвиток електронноСЧ комерцСЦСЧ сприяСФ появСЦ нових СЦ розвитку СЦснуючих фСЦнансових СЦнструментСЦв. У СЧхньому рСЦзноманСЦттСЦ потрСЦбно вибрати тСЦ, якСЦ максимально вСЦдповСЦдають вашим потребам. Скажемо, якщо ви маСФте намСЦр робити покупки через СЦноземнСЦ аукцСЦони й магазини, безумовно, варто вСЦдкрити рахунок в E-gold або PayPal. Для бСЦльшостСЦ покупок у вСЦтчизняних СЦ росСЦйських СЦнтернет-магазинах пСЦдСЦйде WebMoney. А у випадку якщо ви вирСЦшили зайнятися комерцСЦСФю в МережСЦ, гаманцСЦ варто завести вСЦдразу в декСЦлькох системах. [7]


4. Правове регулювання електронних ринкСЦв


Основою законодавчого регулювання СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни СФ КонституцСЦя. ЗгСЦдно статтСЦ 89 КонституцСЦСЧ УкраСЧни в УкраСЧнСЦ гарантуСФться свобода СЦнформацСЦСЧ, законодавчо забезпечуються рСЦвнСЦ права СЦ можливостСЦ доступу до неСЧ. ЗгСЦдно законам УкраСЧни "Про СЦнформацСЦю" та "Про науково-технСЦчну СЦнформацСЦю" СЦнформацСЦя розглядаСФться як обтАЩСФкт права "асностСЦ, а фСЦзичнСЦ та юридичнСЦ особи, що реалСЦзують СЦнформацСЦйнСЦ продукти, вважаються товаровиробниками з усСЦма вСЦдповСЦдними правами та зобовтАЩязаннями.

Закон "Про СЦнформацСЦю" встановлюСФ правову основу СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ до якоСЧ можна вСЦднести СЦ дСЦяльнСЦсть, що зумовлена економСЦчними вСЦдносинами на електронних ринках. У законСЦ розкрито основнСЦ питання, що пов'язанСЦ з поняттям СЦнформацСЦСЧ, видами СЦ методами СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, режимами доступу до СЦнформацСЦСЧ, СЧСЧ джерелами, обов'язками та правами учасникСЦв СЦнформацСЦйних вСЦдносин, питаннями охорони права на СЦнформацСЦю, вСЦдповСЦдальнСЦстю за порушення цього права, розглянуто питання мСЦжнародноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ та питання спСЦвробСЦтництва з закордонними СЦнформацСЦйними органами.

Закон проголошуСФ основнСЦ принципи СЦнформацСЦйних вСЦдносин:

  • вСЦдкритСЦсть, доступнСЦсть СЦнформацСЦСЧ та вСЦльний обмСЦну нею;
  • об'СФктивнСЦсть та достовСЦрнСЦсть СЦнформацСЦСЧ;
  • гарантованСЦсть права на СЦнформацСЦю;
  • законнСЦсть одержання, використання, поширення СЦ зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ;
  • повнота СЦ точнСЦсть СЦнформацСЦСЧ.

Даних принципСЦв електронного обмСЦну повиннСЦ додержуватись всСЦ субтАЩСФкти, що використовують в своСЧй дСЦяльностСЦ можливостСЦ електронних ринкСЦв. В якостСЦ субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйних вСЦдносин законом видСЦлено громадян УкраСЧни, юридичнСЦ особи, мСЦжнароднСЦ органСЦзацСЦСЧ, особи без громадянства.

ВСЦдсутнСЦсть територСЦальноСЧ залежностСЦ в здСЦйсненнСЦ економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ на електронних ринках формуСФ особливостСЦ мСЦжнародноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, спСЦвробСЦтництва з СЦншими державами СЦ мСЦжнародними органСЦзацСЦями в сферСЦ СЦнформацСЦйного обмСЦну. Законодавчо закрСЦпленим СФ поняття СЦнформацСЦйного суверенСЦтету, основу якого складають нацСЦональнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ ресурси незалежно вСЦд утримання, форми, часу та мСЦiя створення.

Закон "Про науково-технСЦчну СЦнформацСЦю" визначаСФ основи державноСЧ полСЦтики в галузСЦ науково-технСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ, шляхом створення в УкраСЧнСЦ правовоСЧ бази для одержання СЦ використання науково-технСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Законом визначаСФться поняття СЦнформацСЦйного ринку як системи економСЦчних, органСЦзацСЦйних СЦ правових вСЦдносин вСЦдносно продажу та купСЦвлСЦ СЦнформацСЦйних ресурсСЦв, технологСЦй, продукцСЦСЧ та послуг.

ДСЦяльнСЦсть субтАЩСФктСЦв СЦнформацСЦйного ринку регламентуСФться законами "Про СЦнформацСЦйнСЦ агенцСЦСЧ" та "Про пСЦдприСФмництво" згСЦдно яким СЦнформацСЦйнСЦ агенцСЦСЧ займаються збором, обробкою, створенням, зберСЦганням, пСЦдготовкою СЦнформацСЦСЧ до розповсюдження, а також випуском СЦ розповсюдженням СЦнформацСЦйноСЧ продукцСЦСЧ, а пСЦдприСФмцСЦ (фСЦзичнСЦ особи) можуть з "асноСЧ СЦнСЦцСЦативи СЦ на свСЦй ризик систематично здСЦйснювати дСЦяльнСЦсть по виробництву СЦнформацСЦйних продуктСЦв, виконувати вСЦдповСЦднСЦ роботи, надавати послуги, або займатися торгСЦвлею з метою одержання прибутку, в тому числСЦ з залученням електронних засобСЦв обмСЦну СЦнформацСЦСФю.

Важливим кроком у формуваннСЦ СЦнфраструктури електронних ринкСЦв СФ прийняття НацСЦональноСЧ програми СЦнформатизацСЦСЧ, яка визначаСФ стратегСЦю розв'язання проблеми забезпечення СЦнформацСЦйних потреб та СЦнформацСЦйноСЧ пСЦдтримки соцСЦально-економСЦчноСЧ, екологСЦчноСЧ, науково-технСЦчноСЧ, оборонноСЧ, нацСЦонально-культурноСЧ та СЦншоСЧ дСЦяльностСЦ у сферах загального державного значення СЦ включаСФ в себе:

  • концепцСЦю НацСЦональноСЧ програми СЦнформатизацСЦСЧ;
  • державнСЦ програми СЦнформатизацСЦСЧ;
  • галузевСЦ програми та проекти СЦнформатизацСЦСЧ;
  • регСЦональнСЦ програми та проекти СЦнформатизацСЦСЧ;
  • програми та проекти СЦнформатизацСЦСЧ органСЦв мСЦiевого самоврядування.

РСЦшення, що спрямованСЦ на розвиток СЦнформацСЦйноСЧ СЦнфраструктури УкраСЧни мають загальнонацСЦональне значення, СЦстотно впливають на вирСЦшення проблем реформування економСЦки, розвитку державностСЦ, становлення ринку СЦнформацСЦйних продуктСЦв СЦ послуг.[1,2,3,4]

internet банкСЦнг платСЦжний електронний


Джерела


  1. КонституцСЦя УкраСЧни
  2. Закон УкраСЧни "Про СЦнформацСЦю»
  3. Закон УкраСЧни "Про СЦнформацСЦйнСЦ агенцСЦСЧ»
  4. Закон УкраСЧни "Про пСЦдприСФмництво»
  5. АнаньСФв, О.М. РЖнформацСЦйнСЦ системи СЦ технологСЦСЧ в комерцСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ [Текст]: пСЦдручник / О.М. АнаньСФв, В.М. БСЦлик, Я.А. Гончарук. - ЛьвСЦв: Новий СвСЦт_2000, 2006. - 584 с.
  6. Костяев Р.А. Бизнес в Интернете: финансы, маркетинг, планирование. - СПб: БХВ-Петербург, 2002. - 656 с.
  7. ОфСЦцСЦйнСЦ сторСЦнки в РЖнтернет платСЦжних систем WebMoney, Яндекс.ГрошСЦ, RBK Money, РЖнтернет.ГрошСЦ та PayPal.

Размещено на Allbest.ru

Страницы: Назад 1 Вперед