Правила бСЦржових торгСЦв та технологСЦя СЧх проведення

курсовая работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-212192.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ЗАКОНОДАВЧОтАУПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

    1. Ретроспектива розвитку бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ

1.2 ЗмСЦст правового регулювання бСЦржових торгСЦв

1.3 Поняття та види бСЦржових угод

РОЗДРЖЛ 2 ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ РЖ ТЕХНОЛОГРЖРЗ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ

2.1 Правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ та специфСЦка СЧх дотримання

2.2 ОрганСЦзацСЦя торгСЦвельного процесу в бСЦржовСЦй операцСЦйнСЦй залСЦ

2.3 Порядок виставлення товарСЦв на торги та СЧх зняття

2.4 ОсобливостСЦ бСЦржовоСЧ мови жестСЦв та жаргону

РОЗДРЖЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЗАКОРДОНОМ

3.1 Регулювання фтАЩючерсноСЧ торгСЦвлСЦ в США

3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у РДвропСЦ та АзСЦСЧ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


ВСТУП


АктуальнСЦсть теми полягаСФ в тому, що на сучасному етапСЦ розвитку УкраСЧни та свСЦтовоСЧ ринковоСЧ економСЦки, одне СЦз важливих мСЦсть у торгСЦвлСЦ займають бСЦржСЦ. ПерехСЦд економСЦки УкраСЧни на ринковСЦ засади обумовив необхСЦднСЦсть створення СЦ спецСЦальних його СЦнструментСЦв, до яких вСЦдносяться СЦ бСЦржСЦ.

Мета даноСЧ курсовоСЧ роби тАУ дослСЦдити основнСЦ поняття СЦ засади правового регулювання бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ та торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ та проаналСЦзувати мСЦжнародний досвСЦд у сферСЦ бСЦржових торгСЦв СЦ фтАЩючерсний ринок.

Завдання роботи тАУ опрацювати СЦнформативнСЦ джерела по данСЦй темСЦ та зробити загальний висновок про доцСЦльнСЦсть дослСЦдження цСЦСФСЧ галузСЦ в майбутньому.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження курсовоСЧ роботи СФ суспСЦльнСЦ правовСЦдносини, якСЦ повтАЩязанСЦ з бСЦржовою дСЦяльнСЦстю як такою та правовим регулюванням бСЦржових торгСЦв.

Дана курсова робота мСЦстить перелСЦк питань, якСЦ всебСЦчно дослСЦджують бСЦржову дСЦяльнСЦсть та бСЦржовСЦ торги (наприклад, поняття законодавчо-правового регулювання, СЦсторСЦя розвитку бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, угоди, якСЦ укладаються на бСЦржСЦ, характеристика правил СЦ технологСЦСЧ бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, регулювання фтАЩючерсного ринку закордоном.

Питання бСЦржового регулювання та бСЦржових торгСЦв вивчали такСЦ представники сучасноСЧ науки як Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук РЖ.Р., Сохацька О.М., Кононенко РЖ.В., Дудяк Р., БСЦгуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., РЖванов К.А. та СЦн..

В УкраСЧнСЦ присутнСФ досить непогане законодавче регулювання даноСЧ проблематики : ЗУ "Про цСЦннСЦ папери СЦ фондову бСЦржу», ЗУ "Про товарну бСЦржу», "ТиповСЦ правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ сСЦльськогосподарською продукцСЦСФю» та СЦн.

Проблематика даноСЧ роботи полягаСФ в дослСЦдженнСЦ недосконалостСЦ законодавства УкраСЧни в сферСЦ регулювання бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ, колСЦзСЦях в нормативно-правових актах, невеликСЦй кСЦлькостСЦ наукових праць по данСЦй темСЦ. Отже, необхСЦдно дослСЦдити законодавство про бСЦржову дСЦяльнСЦсть, охарактеризувати ретроспективу розвитку СЦснування бСЦржСЦ, проаналСЦзувати правила бСЦржових торгСЦв СЦ технологСЦю СЧх проведення в УкраСЧнСЦ СЦ закордоном, а також зробити загальнСЦ висновки по результатам дослСЦдження та проблемним питанням.


РОЗДРЖЛ 1 ЗАКОНОДАВЧО тАУ ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ


    1. Ретроспектива розвитку бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ


Започаткування бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ пов'язують СЦз вСЦдкриттям у 1796 р, товарноСЧ бСЦржСЦ у м. ОдесСЦ та у 1834 р. - у м. Кременчук. Загалом, можна видСЦлити наступнСЦ етапи розвитку бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ.

1796- 1860 рр. Зародження бСЦржового руху Характерними особливостями цього перСЦоду СФ створення та функцСЦонування кСЦлькох товарних бСЦрж з незначними обсягами угод, недосконалСЦстю механСЦзмСЦв органСЦзацСЦСЧ товарСЦв, а також те, що не всСЦ товари були предметом бСЦржового обороту.

ФункцСЦонування, товарних бСЦрж цього часу не вСЦдСЦгравало суттСФвоСЧ ролСЦ СЦ на гуртовому ринку сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ. ТоргСЦвля здСЦйснювалася в основному зерновими СЦ, як правило, невеликими партСЦями. 1861 - 1900рр. АктивСЦзацСЦя СЦ спецСЦалСЦзацСЦя бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Характерним для цього перСЦоду СФ економСЦчне пСЦднесення СЦ розвиток товарно-грошових вСЦдносин. ТоварнСЦ бСЦржСЦ створюються у всСЦх торгових центрах УкраСЧни, будуються елеватори, з'являються комерцСЦйнСЦ банки, починаСФ працювати так званий пСЦдтоварний кредит, в основному для торгСЦвлСЦ хлСЦбом, розширюються мережСЦ залСЦзниць, вдосконалюються транспортнСЦ засоби, що суттСФво впливаСФ на СЦнтенсивнСЦсть розвитку бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. [ 9, с. 76 ]

1900- 1914 рр. РЖнституалСЦзацСЦя бСЦржового ринку. БСЦржСЦ цього перСЦоду надСЦйно увСЦйшли у народне господарство краСЧни СЦ мали суттСФву питому вагу на гуртовому товарному ринку. Як правило, це були спецСЦалСЦзованСЦ бСЦржСЦ з торгСЦвлСЦ окремими видами продукцСЦСЧ, а саме хлСЦбнСЦ бСЦржСЦ, фруктовСЦ, м'яснСЦ, виннСЦ та СЦншСЦ, серед яких найбСЦльшСЦ бСЦржовСЦ обороти мала КиСЧвська товарна бСЦржа, МиколаСЧвська хлСЦбна та Одеська зернова бСЦржСЦ.

Але початок ПершоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни, а потСЦм подСЦСЧ 1917 р. призвели до повного припинення дСЦяльностСЦ всСЦх товарних бСЦрж УкраСЧни.

1920 - 1928 рр. ВСЦдродження бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ в умовах новоСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики. ВнутрСЦшня економСЦчна полСЦтика держави дозволила вСЦдновити роботу усСЦх товарних бСЦрж, що дСЦяли до 1917 р. Основними завданнями товарноСЧ бСЦржСЦ були:

1) виконання посередницькоСЧ дСЦяльностСЦ;

2) амостСЦйне регулювання товарних ринкСЦв.

Товарна бСЦржа формувалася як корпорацСЦя, мала статут, СЧСЧ членами могли бути всСЦ форми пСЦдприСФмств (державнСЦ, приватнСЦ, змСЦшанСЦ), що сплатили вступний внесок. [ 9, с.76 ]

Товарна бСЦржа була унСЦверсальною, через СЧСЧ канали проходили сировина, паливо, устаткування та СЦнша продукцСЦя. Проте заборонялися спекулятивнСЦ операцСЦСЧ, суворо дотримувався принцип збереження контрольних позицСЦй державних та змСЦшаних пСЦдприСФмств на загальних зборах СЦ в бСЦржових комСЦтетах бСЦржСЦ. 990 рр. Розвиток бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ за умов становлення ринкових вСЦдносин.

Характерними особливостями становлення бСЦржового ринку цього перСЦоду СФ:

тАЩясування його економСЦчноСЧ сутностСЦ;

-створення правовоСЧ бази;

- формування органСЦзацСЦйноСЧ структури;

-опрацювання функцСЦональноСЧ моделСЦ;

-опрацювання механСЦзму бСЦржового цСЦноутворення. [ 10, с.43 ]

У процесСЦ органСЦзацСЦСЧ та активСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ товарних бСЦрж вирСЦшальна роль належить Закону УкраСЧни "Про товарну бСЦржу ", введеного в дСЦю з сСЦчня 1992 р. Так, станом уже на квСЦтень 1992 р., в УкраСЧнСЦ починаСФ функцСЦонувати бСЦля 70 товарних бСЦрж. СЧхнСЦй бСЦржовий оборот становить бСЦля 10 млрд. крб. (1,81 млн. дол. США).

Частка сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ у структурСЦ бСЦржового обороту була незначна СЦ складала близько 6%.

Упродовж 1992 - 1994 рр, спостерСЦгався спад бСЦржовоСЧ активностСЦ, поступово скорочувалися обсяги бСЦржових угод, кСЦлькСЦсть дСЦючих товарних бСЦрж, у тому числСЦ й таких, що торгували агропродукцСЦСФю СЦ зерном.

Цей процес частково обумовлено тим, що торгСЦвля на товарних бСЦржах органСЦзовувалась не за всСЦма представленими товарами, а продавались виключно бСЦржовСЦ товари, вся СЦнша продукцСЦя проходила через позабСЦржовий гуртовий ринок.

Також негативно вплинув на дСЦяльнСЦсть бСЦржового ринку введений в дСЦю 28.02.1992 р. Закон "Про оподаткування доходСЦв пСЦдприСФмств СЦ органСЦзацСЦй", згСЦдно з яким посередницька дСЦяльнСЦсть, а саме податок на прибуток вСЦд аукцСЦонСЦв, бСЦржових торгСЦв, закупСЦвельно-торгСЦвельноСЧ дСЦяльностСЦ був визначений у межах 75%. ТСЦльки Закон УкраСЧни "Про оподаткування доходСЦв пСЦдприСФмств " вСЦд 28.12.1994 р., даСФ законодавчу основу для вСЦдродження бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ, оскСЦльки податок на посередницьку дСЦяльнСЦсть знижено до 45%. Це СЦ обумовило в 1995 р., значну активСЦзацСЦю бСЦржового ринку. [11, с.87 ]

Виробники продукцСЦСЧ почали самостСЦйно реалСЦзовувати СЧСЧ за контрактами (в тому числСЦ державними) через торговельнСЦ бСЦржСЦ та контрактнСЦ доми, заготСЦвельнСЦ посередницькСЦ органСЦзацСЦСЧ.

У 1996 р. бСЦржСЦ працювали вже у всСЦх регСЦонах УкраСЧни. Через них реалСЦзовувались значнСЦ обсяги товарноСЧ продукцСЦСЧ. Так, обсяги реалСЦзацСЦСЧ зерна досягли в 1996 р. З млн. т., а насСЦння соняшнику - 450 тис. т. БСЦржова торгСЦвля сприяла вирСЦвнюванню СЦ стабСЦлСЦзацСЦСЧ цСЦн. Питома вага сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ СЦ продовольства в торговельному оборотСЦ бСЦрж становить 50%.

Серед найбСЦльш активних регСЦональних бСЦрж можна назвати:

  • Чорноморську (м. МиколаСЧв);
  • Одеську аграрну та Одеську товарну бСЦржСЦ;
  • Агропромислову бСЦржу "Донбас" (м. Донецьк); тАв -ВСЦнницьку товарно-унСЦверсальну бСЦржу;
  • КиСЧвську агропромислову бСЦржу;
  • Полтавську агропромислову бСЦржу;
  • ЗахСЦдно-УкраСЧнську аграрну бСЦржу (м. ЛьвСЦв);
  • ЗахСЦдну регСЦональну товарну бСЦржу (м. ЛьвСЦв). [10,с.45 ]

З другоСЧ половини 1996 р., у бСЦржовСЦй торгСЦвлСЦ спостерСЦгався спад активностСЦ. Обсяги угод, якСЦ укладались на товарних бСЦржах, що торгують агропродукцСЦСФю, зменшились у 3,6 раза. На думку спецСЦалСЦстСЦв, причини спаду бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ продукцСЦСФю полягають у наступному:

-вСЦдмСЦна обов'язкового експорту продовольчоСЧ продукцСЦСЧ через бСЦржовий товарний ринок, як тимчасового в умовах економСЦчноСЧ кризи явища;

-неправомСЦрнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ втручання у перемСЦщення продукцСЦСЧ територСЦСФю краСЧни;

-заблокованСЦсть рахункСЦв товаровиробникСЦв СЦ, як наслСЦдок, велика кСЦлькСЦсть бартерних операцСЦй за окремими видами продукцСЦСЧ, яка перевищуСФ 50%-ний бар'СФр;

-недосконала системи оподаткування;

-невСЦдповСЦднСЦсть продукцСЦСЧ СФвропейським стандартам якостСЦ;

-вСЦдсутнСЦсть гарантСЦй виконання бСЦржових угод, що призвело до залишення зарубСЦжними покупцями украСЧнського ринку та СЦн. [9, 76 ]

Головною причиною великого розмаху бартерних угод, став неефективний, законодавчо не пСЦдтверджений бСЦржовий механСЦзм, невиконання брокерами та клСЦСФнтами взятих усних та законтрактованих зобов'язань. Саме тому товаровиробники вСЦддають перевагу бартерним угодам та використовують розрахунки готСЦвкою.

Затухання бСЦржових процесСЦв справило негативний вплив на загальну ситуацСЦю у формуваннСЦ ринкового середовища краСЧни, що призвело до виникнення негативних явищ на ринку сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ:

-уповСЦльнилось подолання диспаритету в цСЦнах на продукцСЦю сСЦльського господарства та спожитСЦ ним промисловСЦ товари СЦ послуги;

- послабився процес формування гуртового ринку та його СЦнфраструктури;

-зросли тСЦньовий сегмент ринку СЦ обсяги бартерного обмСЦну, що зумовлюСФ негативнСЦ наслСЦдки не лише для товаровиробникСЦв, а й для бюджету держави;ТР

-розширилися обсяги продажу за демпСЦнговими цСЦнами неплатежСЦв.

Починаючи з 1999 року спостерСЦгаСФться значна активСЦзацСЦя бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ взагалСЦ, та бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ агропродовольчою продукцСЦСФю зокрема. Новими тенденцСЦями на бСЦржовому ринку СФ укладання форвардних угод подальшого експорту продовольства асортимент якого значно розширюСФться. [ 9, с.78]

У сучасному розумСЦннСЦ товарнСЦ СЦ фондовСЦ бСЦржСЦ - це науково, СЦнформацСЦйно СЦ технСЦчно органСЦзований ринок товарСЦв та цСЦнних паперСЦв, якСЦ дСЦють за принципами: перевСЦрка якостСЦ СЦ надСЦйностСЦ товарСЦв СЦ цСЦнних паперСЦв; встановлення на основСЦ аукцСЦонноСЧ торгСЦвлСЦ СФдиноСЧ цСЦни на товари та СФдиного курсу на однаковСЦ цСЦннСЦ папери одного емСЦтента; тЦкгласнСЦсть бСЦржових операцСЦй.

ДСЦяльнСЦсть бСЦржового ринку передбачаСФ:

-взаСФмозв 'язок бСЦрж, СЦнформацСЦйний обмСЦн СЦ координацСЦю торгСЦв у режимСЦ реального часу з урахуванням регСЦональних особливостей та спецСЦалСЦзацСЦСЧ товаровиробництва;

-створення гарантСЦйного товарного СЦ фСЦнансового механСЦзму заСЦнтересованостСЦ учасникСЦв бСЦржового ринку;

-часть держави у створеннСЦ, функцСЦонуваннСЦ та розвитку бСЦржового ринку через вСЦдповСЦднСЦ структурнСЦ пСЦдроздСЦли МСЦнСЦстерства аграрноСЧ полСЦтики. Вплив на ринковСЦ процеси при цьому забезпечуСФться, насамперед, через спостережнСЦ ради та бСЦржовСЦ комСЦтети бСЦрж, а також через спостерСЦгачСЦв районних управлСЦнь.

Як приклад, операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу сСЦльгосппродукцСЦСЧ МСЦнСЦстерство здСЦйснюСФ через спецСЦальнСЦ брокерськСЦ контори - державних агентСЦв, якСЦ дСЦють на УкраСЧнськСЦй аграрнСЦй бСЦржСЦ, а в разСЦ необхСЦдностСЦ - на регСЦональних бСЦржах СЦ в торгових домах. [11, с.87 ]

СуттСФвим недолСЦком функцСЦонування вСЦтчизняних бСЦрж СФ недостатньо вСЦдпрацьований механСЦзм торгСЦвлСЦ ф'ючерсними контрактами, що не даСФ можливостСЦ виробникам та споживачам класичних бСЦржових товарСЦв застрахуватись вСЦд ризику несприятливоСЧ кон'юнктури на ринку реального товару за допомогою операцСЦй пов'язаних з хеджуванням. ЦСЦ операцСЦСЧ СФ вагомим регулюючим чинником цСЦновоСЧ збалансованостСЦ товарСЦв та гальмСЦвним механСЦзмом СЦнфляцСЦйних процесСЦв у краСЧнах з розвинутою ринковою економСЦкою. [11, с.90 ]

НедолСЦки в органСЦзацСЦСЧ бСЦржового ринку викликанСЦ, найперше, концептуальною безсистемнСЦстю переходу УкраСЧни до ринкових вСЦдносин та прогалинами нормативно-законодавчоСЧ бази. Вони негативно впливають на ефективнСЦсть бСЦржових структур та практично роблять неможливою реалСЦзацСЦю основноСЧ функцСЦСЧ товарноСЧ бСЦржСЦ - забезпечення гуртовоСЧ торгСЦвлСЦ

Для активСЦзацСЦСЧ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ в економСЦцСЦ УкраСЧни потрСЦбно:

-стимулювати учасникСЦв та потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв у здСЦйсненнСЦ бСЦржових операцСЦй;

-здСЦйснювати укладання компенсацСЦйних контрактСЦв на бСЦржових торгах;

-впорядкувати через державнСЦ органи "ади систему митних СЦ позачергових зборСЦв па експортнСЦ товари;

-встановлювати СЦ коригувати державнСЦ закупСЦвельнСЦ цСЦни з врахуванням цСЦн бСЦржових товарСЦв ярмаркСЦв, аукцСЦонСЦв.

Для виходу УкраСЧни на свСЦтовСЦ бСЦржовСЦ ринки необхСЦдно проведення наступних операцСЦй:

-купСЦвля товарних сировинних активСЦв на внутрСЦшнСЦх ринках;

- продаж цих активСЦв на зовнСЦшнСЦх ринках;

- купСЦвля на зовнСЦшнСЦх ринках базових активСЦв для потреб держави;

- купСЦвля-продаж фтАЩючерсних контрактСЦв на мСЦжнародних ринках з метою хеджування (гарантСЦя стабСЦльностСЦ цСЦнових факторСЦв.

Але окрСЦм запровадження елементСЦв реальноСЧ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ стоСЧть низка нагальних проблем СЦ перед самими бСЦржами: консолСЦдацСЦя бСЦрж (скорочення СЧх чисельностСЦ), пСЦдготовка кадрСЦв, залучення потужних фСЦнансових структур СЦ страхового бСЦзнесу (в тому числСЦ СЦноземних), визначення товарСЦв, стандартизацСЦя контрактСЦв, домагання змСЦн податкового законодавства. А також, домагання заборони адмСЦнСЦстративного втручання в пСЦдприСФмницьку дСЦяльнСЦсть. РЖнакше всСЦ укази, закони, постанови про сприяння розвитку бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ так СЦ залишаться пустими гаслами, покликаними cтворити СЦмСЦтацСЦю бурхливоСЧ дСЦяльностСЦ. [11, с.95 ]


    1. ЗмСЦст правового регулювання бСЦржових торгСЦв


Протягом тривалого часу правове регулювання бСЦржових торгСЦв в УкраСЧнСЦ СЦстотно вСЦдставало вСЦд потреб бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Тому позитивним СФ введення в нацСЦональне законодавство поняття тАЮбСЦржовСЦ торги", що вСЦдображаСФ загальнСЦ пСЦдходи, якСЦ склалися в теорСЦСЧ й на практицСЦ.

БСЦржовСЦ торги тАФ це торги, якСЦ привселюдно й гласно проводяться в торгСЦвельних залах бСЦржСЦ за участю членСЦв бСЦржСЦ по товарах, допущеними до реалСЦзацСЦСЧ на бСЦржСЦ, у порядку встановленому Правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ (ст. 281 ГК УкраСЧни).

Дане поняття багато в чому враховуСФ також СЦ закордонний досвСЦд. Так, законодавство РеспублСЦки Молдова закрСЦплюСФ загальне положення, вСЦдповСЦдно до якого бСЦржова торгСЦвля органСЦзовуСФться у виглядСЦ публСЦчного голосного торгу, проведеного з метою надання послуг покупцям СЦ продавцям у процесСЦ купСЦвлСЦ тАУ продажу (обмСЦну) бСЦржових товарСЦв. Закон РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ "Про товарнСЦ бСЦржСЦ й бСЦржову торгСЦвлю» у ст. 2, розкриваючи поняття товарноСЧ бСЦржСЦ, вказуСФ на те, що бСЦржова торгСЦвля здСЦйснюСФться у формСЦ голосних публСЦчних торгСЦв, проведених у заздалегСЦдь визначеному мСЦiСЦ й у певний час за встановленими правилами. ВСЦдповСЦдно Указ Президента РеспублСЦки Казахстан "Про товарнСЦ бСЦржСЦ» визначаСФ, що органСЦзацСЦйна й регулююча дСЦяльнСЦсть товарноСЧ бСЦржСЦ з оптовоСЧ торгСЦвлСЦ бСЦржовими товарами здСЦйснюСФться шляхом регулярного проведення публСЦчних торгСЦв у певному мСЦiСЦ й у визначений час за встановленими правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. [ 7, с.65 ]

Разом з тим у науковСЦй лСЦтературСЦ СФ кСЦлька думок щодо змСЦсту поняття "бСЦржовСЦ торги». Так, В.В. МасленнСЦков указуСФ, що бСЦржовими торгами СФ торги, якСЦ проводяться гласно й привселюдно в торгСЦвельному залСЦ бСЦржСЦ, за участю членСЦв бСЦржСЦ по товарах, допущеними до реалСЦзацСЦСЧ через бСЦржу, пСЦд час, у мСЦiСЦ й порядку встановленому Правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ [7, с.113]. Автор пСЦдкреслюСФ, що бСЦржовСЦ торги можна визначити як СФдиний у часСЦ й просторСЦ процес, у межах якого проводиться бСЦржова торгСЦвля за технологСЦСФю, установленою Правилами органСЦзацСЦСЧ й приведення бСЦржових торгСЦв.

У рядСЦ дослСЦджень бСЦржовСЦ торги визначаються як укладання цивСЦльно тАУ правових угод, що регламентуСФться правилами й положеннями бСЦржСЦ. У свою чергу, Е.А. Беляневич указуСФ, що в широкому розумСЦннСЦ торги СФ способом укладання договорСЦв рСЦзного виду в умовах конкуренцСЦСЧ, за допомогою яких здСЦйснюСФться встановлення договСЦрних вСЦдносин мСЦж органСЦзатором торгСЦв СЦ тим учасником, що запропонував найбСЦльш вигСЦднСЦ для органСЦзатора торгСЦв умови договору й у встановленому порядку визнаний переможцем. РЖз правовоСЧ точки зору досить важливим СФ також висновок автора про те, що по своСЧй юридичнСЦй природСЦ торги тАФ це сукупнСЦсть дСЦй (юридичних фактСЦв), якСЦ послСЦдовно здСЦйснюються органСЦзатором й учасниками торгСЦв [ 12, с. 76 ].

Отже, бСЦржовСЦ торги мають ряд характеристик, що вСЦдображають СЧхнСЦ особливостСЦ, СЦ потребуючого додаткового правового регулювання. Насамперед, це стосуСФться принципСЦв проведення бСЦржових торгСЦв, серед яких принцип публСЦчностСЦ й принцип гласностСЦ. При цьому слСЦд зазначити, що принцип гласностСЦ бСЦржових торгСЦв уперше одержав нормативне закрСЦплення в ГК УкраСЧни.

Голосним можна назвати таке проведення бСЦржових торгСЦв, при якому бСЦржова СЦнформацСЦя СФ доступною для всСЦх осСЦб, якСЦ мають статус учасника бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, вСЦдповСЦдно до законодавства й Правилам бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. У бСЦльш широкому розумСЦннСЦ, СЦнформацСЦя про бСЦржовСЦ торги, СФ гласною для всСЦх зацСЦкавлених осСЦб, на пСЦдставСЦ обов'язку товарних бСЦрж на розкриття СЦнформацСЦСЧ, згСЦдно ч. 2 ст. 280 ГК УкраСЧни. [ 2, 64 ]

РЖснуСФ також й СЦнше тлумачення поняття тАЮгласний", а саме, що подача бСЦржових доручень проходить СЦз голосу, тобто гласно. У цьому випадку, дане поняття функцСЦонально наближаСФться до поняття "публСЦчний». У свою чергу, термСЦн тАЮпублСЦчний" може вживатися у двох значеннях. По тАУ перше, публСЦчними СФ бСЦржовСЦ торги, право участСЦ, у яких мають не тСЦльки члени бСЦржСЦ, а також СЦншСЦ особи (наприклад, постСЦйнСЦ й разовСЦ вСЦдвСЦдувачСЦ). Але в цьому значеннСЦ, принцип публСЦчностСЦ не може бути застосований щодо товарних бСЦрж УкраСЧни, оскСЦльки це суперечить положенню, вСЦдповСЦдно до якого учасниками бСЦржових торгСЦв, що мають право укладання бСЦржових угод, СФ тСЦльки члени бСЦржСЦ. У другому значеннСЦ, публСЦчними називають бСЦржовСЦ торги, коли волевиявлення на укладання угоди виражаСФться особою, безпосередньо присутнСЦй в бСЦржовому залСЦ. АналСЦз положень ГК УкраСЧни й норм Закону дозволяСФ стверджувати, що саме такий пСЦдхСЦд до тлумачення принципу публСЦчностСЦ, вСЦдповСЦдаСФ загальним вимогам законодавства й визначенню бСЦржових торгСЦв [12, с.77 ] БСЦржовСЦ торги, як форма органСЦзацСЦСЧ бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, мають своСЧ особливостСЦ щодо суб'СФктного складу, мСЦiя й часу проведення торгСЦв.

Характеризуючи суб'СФктний склад бСЦржових торгСЦв на товарних бСЦржах, доцСЦльно вказати, що до цСЦСФСЧ категорСЦСЧ варто вСЦднести як суб'СФктСЦв, якСЦ безпосередньо укладають бСЦржовСЦ угоди (члени товарноСЧ бСЦржСЦ й брокери), так й осСЦб, якСЦ забезпечують органСЦзацСЦю й проведення бСЦржових торгСЦв (маклери, що працюють на бСЦржСЦ й СЦн.). При цьому кожний з учасникСЦв надСЦляСФться певними правами й обов'язками, що СФ реалСЦзацСЦСФю принципу рСЦвноправностСЦ учасникСЦв торгСЦв закрСЦпленого в ГК УкраСЧни й ЗаконСЦ.

ЗгСЦдно ст. 17 Закону в Правилах бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ повиннСЦ бути визначенСЦ мСЦiе й час проведення бСЦржових операцСЦй. ТиповСЦ правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ сСЦльськогосподарською продукцСЦСФю (п. 7.1) визначають, що мСЦiем проведення торгСЦв СФ торгСЦвельний (операцСЦйний) зал бСЦржСЦ. НаявнСЦсть спецСЦально обладнаного торгСЦвельного залу СФ обов'язковою умовою для проведення бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ. Так, згСЦдно Порядку надання товарнСЦй бСЦржСЦ рСЦшення про СЧСЧ вСЦдповСЦднСЦсть вимогам, затвердженого наказом МСЦнСЦстерства аграрноСЧ полСЦтики УкраСЧни № 259 вСЦд 1 серпня 2003 року, передбачено, що закупСЦвля сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ й продовольства для державних потреб СЦ реалСЦзацСЦя з державних ресурсСЦв, у т.ч. з державного резерву, може здСЦйснюватися на будь-якСЦй товарнСЦй бСЦржСЦ за умови наявностСЦ примСЦщення для проведення торгСЦв площею не менше чим 100 кв. м., обладнаноСЧ електронним табло або СЦншими засобами оперативного висвСЦтлення бСЦржовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. У теж час, як показуСФ аналСЦз практики, багато товарних бСЦрж використовують як торгСЦвельний зал офСЦснСЦ примСЦщення, що не вСЦдповСЦдають пСЦдходам, що склалися у свСЦтовСЦй практицСЦ, з урахуванням чого, становить СЦнтерес досвСЦд СЦнших краСЧн. [7, с.65 ]

Таким чином, бСЦржовСЦ торги являють собою досить формалСЦзовану процедуру з виконання певних юридичних дСЦй як з боку органСЦзатора бСЦржових торгСЦв тАФ товарноСЧ бСЦржСЦ, так СЦ з боку учасникСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. При цьому мСЦж товарною бСЦржею й членами товарноСЧ бСЦржСЦ виникають правовСЦдносини, у яких обидвСЦ сторони надСЦляються певними правами й обов'язками. Невиконання або неналежне виконання своСЧх обов'язкСЦв, як на етапСЦ пСЦдготовки, так й у процесСЦ проведення торгСЦв, СФ пСЦдставою застосування санкцСЦй до винноСЧ сторони в порядку, установленому Правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ.

Торгово тАУ бСЦржова дСЦяльнСЦсть, як вид господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, впорядковуСФться особливим набором правових способСЦв СЦ методСЦв, специфСЦка яких визначаСФться сферою суспСЦльного виробництва, у якСЦй складаються вСЦдносини, що виникають у ходСЦ здСЦйснення такоСЧ дСЦяльностСЦ. Розглядаючи засоби як специфСЦчнСЦ прийоми й механСЦзми впливу норм права на регульованСЦ вСЦдносини, варто видСЦлити таку категорСЦю як принципи управлСЦння дСЦяльнСЦстю товарноСЧ бСЦржСЦ. Принципи торгово-бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ тАФ це керСЦвнСЦ засади, якСЦ визначають характер правового регулювання вСЦдповСЦдних вСЦдносин учасникСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ й товарноСЧ бСЦржСЦ. [ 12, с.80 ]

Насамперед, для торгово тАУ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ мають значення загальнСЦ принципи господарювання, закрСЦпленСЦ в ст. 6 ГК УкраСЧни, зокрема:

тАФ забезпечення економСЦчного рСЦзноманСЦття й рСЦвний захист державою всСЦх суб'СФктСЦв господарювання;

тАФ вСЦльний рух капСЦталСЦв, товарСЦв СЦ послуг на територСЦСЧ УкраСЧни;

тАФ заборона незаконного втручання органСЦв державноСЧ "ади й органСЦв мСЦiевого самоврядування, СЧхнСЦх посадових осСЦб у господарськСЦ вСЦдносини.

Певну конкретизацСЦю щодо торгово-бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ данСЦ принципи одержують у вСЦдповСЦдних нормах ГК УкраСЧни й Закону. Так, ч. 8 ст. 279 ГК УкраСЧни й ст. 2 Закону передбачають, що товарна бСЦржа здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на принципах самоврядування й господарськоСЧ самостСЦйностСЦ, рСЦвноправностСЦ учасникСЦв бСЦржових торгСЦв, публСЦчного проведення торгСЦв, застосування вСЦльних (ринкових) цСЦн. ДанСЦ принципи вСЦдображають сутнСЦсть господарсько тАУ правового регулювання цього виду дСЦяльностСЦ й визначають характер правового регулювання вСЦдносин, якСЦ складаються в ходСЦ здСЦйснення торгово тАУ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ.

Прояв у формулюваннях принципСЦв елементСЦв конкуренцСЦСЧ, щодо статусу рСЦзних категорСЦй учасникСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, питань цСЦноутворення, порядку проведення бСЦржових торгСЦв як форми бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, що впливаСФ на всСЦ аспекти торгово тАУ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ, значно пСЦдсилюючи ефективнСЦсть правового впливу. [ 3, с.144]

Принципи самоврядування й господарськоСЧ самостСЦйностСЦ товарноСЧ бСЦржСЦ знаходять своСФ вираження в спСЦввСЦдношеннСЦ двох методСЦв управлСЦння. Так, у лСЦтературСЦ традицСЦйно видСЦляють два види управлСЦння дСЦяльнСЦстю товарних бСЦрж, кожний з яких припускаСФ застосування рСЦзних методСЦв: державне тАФ здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдними органами держави, СЦ недержавне, котре здСЦйснюСФться недержавними органСЦзацСЦями й безпосередньо бСЦржовими органами.

ПевнСЦ прояви такого пСЦдходу знайшли своСФ вираження в постановСЦ КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни № 425 вСЦд 1 квСЦтня 1996 p., вСЦдповСЦдно до якоСЧ в УкраСЧнСЦ була створена Державна комСЦсСЦя з питань органСЦзацСЦСЧ бСЦржового сСЦльськогосподарського ринку. КомСЦсСЦя СФ колегСЦальним органом, основними завданнями якого СФ координацСЦя роботи центральних СЦ мСЦiевих органСЦв державноСЧ виконавчоСЧ "ади, пов'язаноСЧ з органСЦзацСЦСФю бСЦржового сСЦльськогосподарського ринку в УкраСЧнСЦ, сприяння формуванню загальнонацСЦонального й регСЦонального товарно-фСЦнансового обороту. [7,66 ]

Регулюючий вплив зазначених принципСЦв СЦ методСЦв торгово тАУ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ спрямований на вдосконалення бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, вирСЦшення проблем товарного обмСЦну, адаптацСЦю товарного ринку до умов ринкового середовища, формування ринкових СЦнструментСЦв управлСЦння й механСЦзмСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Маючи великий регулюючий потенцСЦал, принципи торгово-бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ дозволяють домогтися в умовах твердоСЧ конкуренцСЦСЧ високого рСЦвня погодженостСЦ й координацСЦСЧ дСЦй всСЦх господарюючих суб'СФктСЦв приймаючу участь у бСЦржовСЦй торгСЦвлСЦ. [10, с.43 ]


1.3 Поняття та види бСЦржових угод


БСЦржова угода - це взаСФмна згода про передачу прав СЦ обов'язкСЦв щодо бСЦржового товару, яка досягаСФться учасниками торгСЦв у процесСЦ бСЦржового торгу, яка реСФструСФться на бСЦржСЦ у встановленому порядку СЦ вСЦдображаСФться у бСЦржовому договорСЦ (контрактСЦ). Укладаючи угоди на бСЦржСЦ, необхСЦдно врахувати наступнСЦ СЧСЧ сторони:

  1. органСЦзацСЦйна, вказуСФ на порядок дСЦй СЦ перераховуСФ документи, якСЦ необхСЦднСЦ для укладання угоди;
  2. економСЦчна, вказуСФ на цСЦль угоди, СЧСЧ ефективнСЦсть та ризик, якСЦ необхСЦдно врахувати при укладаннСЦ угоди;
  3. правова, встановлюСФ права СЦ обов'язки сторСЦн угоди СЦ СЧхню матерСЦальну вСЦдповСЦдальнСЦсть;

4) етична, вСЦдображаСФ суспСЦльне ставлення до угоди, рСЦвень довСЦри до угоди з бСЦржовим товаром СЦ бажання конкретно взятого (СЦндивСЦдуального) СЦнвестора вкласти своСЧ кошти у нього.

ПСЦд час укладання угоди, як правило, оголошуються: назва товару, його кСЦлькСЦсть СЦ цСЦна, базис поставки, вид контракту. Решта умов угоди можуть бути комерцСЦйною таСФмницею.

В бСЦржовСЦй практицСЦ розрСЦзняють два основнСЦ типи угод: угоди з реальним товаром СЦ угоди без реального товару, тобто угоди з правами на товар.

При укладаннСЦ угоди з реальним товаром продавець зобов'язаний мати товар у наявностСЦ СЦ представити його до поставки у вСЦдповСЦдний. термСЦн, передбачений у бСЦржовому контрактСЦ. [11, с.87 ]

ТакСЦ угоди подСЦляються на кеш-угоду (або спот) СЦ на форвард-угоду. Кеш-угода - це угода з наявним товаром. У цьому випадку продавець повинен поставити свСЦй товар на бСЦржовий склад СЦ отримати спецСЦальне складське свСЦдоцтво - варрант. До покупця варрант перейде пСЦсля укладення угоди, за ним вСЦн отримаСФ товар з бСЦржового складу. За даного виду угоди термСЦн поставки товару зСЦ складу покупцю визначаСФться бСЦржовими правилами вСЦд 1 до 15 днСЦв.

НайпростСЦшим видом угод з реальним товаром СФ угоди з термСЦновою поставкою (з коротким термСЦном поставки). Метою укладання такоСЧ угоди СФ передача товару продавцем покупцю на умовах передбачених у контрактСЦ. ПСЦдставою для оплати за контрактом СФ акт прийняггя-здавання зазначеного у контрактСЦ товару за кСЦлькСЦстю та якСЦстю, пСЦдписаний покупцем СЦ продавцем, або письмова згода покупця на передоплату. При укладаннСЦ таких угод важливим СФ розподСЦл витрат на зберСЦгання, страхування та постачання товару у бСЦльшостСЦ випадкСЦв, якщо СЦнше не передбачено у контрактСЦ, витрати на зберСЦгання товару та вартСЦсть його страхування до моменту продажу вСЦдносять на рахунок продавця, а пСЦсля моменту продажу - на рахунок покупця.

Другим рСЦзновидом угод з реальним товаром СФ форварднСЦ угоди.

Форвардна угода - це передача прав СЦ обов 'язкСЦв щодо реального товару з вСЦдстроченим термСЦном його поставки. Така угода оформляСФться форвардним бСЦржовим контрактом. Суть форвардноСЧ угоди полягаСФ в СЦстотнСЦй рСЦзницСЦ у часСЦ мСЦж укладанням угоди та СЧСЧ виконанням (поставкою товару). Об'СФктом таких угод може бути як товар що вже СФ у наявностСЦ, так СЦ той, що буде виготовлений до певноСЧ дати, передбаченоСЧ договором. [8, с.65 ]

Метою укладання таких угод СФ можливСЦсть для товаровиробника одержати передплату та використати СЧСЧ для виробництва продукцСЦСЧ. ТривалСЦсть перСЦоду мСЦж моментом укладання форвардноСЧ угоди й поставкою встановлюСФться кожною бСЦржею самостСЦйно, в залежностСЦ вСЦд асортименту товарСЦв. В основному цей термСЦн становить три, шСЦсть, дев'ять мСЦсяцСЦв. Виконання форвардного контракту настаСФ з моменту його укладання з боку покупця, який (якщо СЦнше не передбачено у контрактСЦ) сплачуСФ продавцевСЦ передоплату, яка перераховуСФться на рахунок продавця впродовж трьох банкСЦвських днСЦв. Продавець не менше нСЦж за п'ять днСЦв до обумовленого контрактом термСЦну передачСЦ товару повСЦдомляСФ бСЦржу про свою готовнСЦсть передати товар покупцевСЦ, та подаСФ необхСЦднСЦ документи про обсяги та якСЦсть товару СЦ довСЦдку про виконання проавансованоСЧ покупцем частини контракту.

РСЦзновиднСЦстю форвардних бСЦржових угод, що покликанСЦ знизити рСЦвень ризику контрагентСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, СФ:

Угода з заставою - це договСЦр, за яким у момент його укладання одна сторона договору виплачуСФ СЦншСЦй обумовлену ними суму, як гарантСЦСФю виконання своСЧх зобов 'язань. Угоди з заставою захищають СЦнтереси як продавця так СЦ покупця. Тому подСЦляються на:

-угоди з заставою на купСЦвлю;

- угоди з заставою на продаж.

Угода з премСЦСФю - це договСЦр (контракт), за яким одна СЦз його сторСЦн на пСЦдставСЦ особливоСЧ заяви, до певного дня, за встановлену винагороду (премСЦю) отримуСФ право вимагати вСЦд другоСЧ сторони або виконання зобов'язань за договором, або цСЦлком вСЦдмовитись вСЦд угоди. Угода з премСЦСФю не змСЦнюСФ змСЦсту форвардноСЧ угоди, а лише знижуСФ рСЦвень ризику для контрагентСЦв, якСЦ здСЦйснюють бСЦржову торгСЦвлю. На бСЦржах можуть вводитись деякСЦ обмеження щодо угод з премСЦСФю, приклад, право вибору, що маСФ вСЦдношення до виконання угоди (виконання угоди або вСЦдмова вСЦд неСЧ), може належати тСЦльки покупцю. Якщо такСЦ обмеження не вводяться, то право вибору може належати обом сторонам договору. [ 11, с.88 ]

РозрСЦзняють насупнСЦ пСЦдвиди угод з премСЦСФю:

ПростСЦ угоди з премСЦСФю - за такоСЧ угоди сторона-платник премСЦСЧ отримуСФ право вСЦдступного, тобто контрагент за сплату ранСЦше встановленоСЧ суми вСЦдступаСФ вСЦд виконання договору, якщо вСЦн стаСФ для нього невигСЦдним, або втрачаСФ певну суму, коли договСЦр виконано. Цей вид угод з премСЦСФю в залежностСЦ вСЦд того, хто СФ платником премСЦСЧ (продавець чи покупець), бувають двох видСЦв:

  • угоди з умовним продажем;
  • угоди з умовною купСЦвлею.

За угоди з умовним продажем продавець готовий сплатити премСЦю за те, що на момент надходження товару знайдеться бСЦльш вигСЦдний покупець СЦ цСЦна зросте. За таких умов продавець вважаСФ, що йому вигСЦднСЦше сплатити премСЦю за умовний продаж свого товару першому покупцю продати товар бСЦльш вигСЦдному споживачу.

Угода з умовною купСЦвлею укладаСФться в СЦнтересах покупця, коли вСЦн впевнений, чи буде йому потрСЦбен замовлений товар, чи вСЦн зможе знайти вигСЦднСЦшого постачальника аналогСЦчного товару. ПозицСЦя покупця цьому випадку полягаСФ у наступному: вСЦн сплачуСФ премСЦю, але в даного начальника товар не купуСФ; якщо вСЦн знаходить вигСЦднСЦшого постачальника, товар купуСФ у нього, але сплачуСФ за нього бСЦльше, нСЦж вСЦн вартуСФ, на величину премСЦСЧ.

ПремСЦя у таких випадках обумовлюСФться як сума вСЦдокремлена вСЦд вартостСЦ угоди, або така, що в нСЦй враховуСФться.

Угоди з премСЦСФю на купСЦвлю СЦ продаж суттСФво вСЦдрСЦзняються вСЦд угод зСЦ заставою на купСЦвлю СЦ продаж. Головна вСЦдмСЦннСЦсть полягаСФ у тому, що угоди з заставою СФ "твердими угодами", застава виступаСФ гарантом СЧх виконання, а угода з премСЦСФю вСЦдноситься до умовних угод: СЧх можна ви-конувати або не виконувати.

Угоди з премСЦСФю укладаються досить рСЦдко, оскСЦльки виникають ускладнення СЦз застосуванням штрафних санкцСЦй за невиконання умов контракту з боку покупця. [7, с.23 ]

ПодвСЦйнСЦ угоди з премСЦСФю - договори, у яких платник премСЦСЧ отримуСФ право вибору мСЦж позицСЦСФю покупця та позицСЦСФю продавця та право (якщо на це СФ згода обох сторСЦн) вСЦдмовитися вСЦд угоди.

ОскСЦльки права платника премСЦСЧ, за таких угод, збСЦльшуються удвСЦчСЦ у порСЦвняннСЦ з його правами за простоСЧ угоди, розмСЦр премСЦСЧ також збСЦльшуСФться удвСЦчСЦ.

СкладнСЦ угоди з премСЦСФю - це договори, якСЦ поСФднують у собСЦ двСЦ протилежнСЦ за змСЦстом угоди з премСЦСФю, що укладаються однСЦСФю брокерською фСЦрмою з двома СЦншими учасниками бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ.

Залежно, вСЦд того, чи СФ брокерська фСЦрма, яка укладаСФ складну угоду з премСЦСФю, платником чи одержувачем, угода може мати подвСЦйний змСЦст: у першому випадку право вСЦдмовитись вСЦд угоди належить данСЦй брокерськСЦй фСЦрмСЦ; у другому - СЧСЧ контрагенту.

КратнСЦ угоди з премСЦСФю - це договори, за яких одна зСЦ сторСЦн отримуСФ право (за певну премСЦю на користь СЦншоСЧ сторони) збСЦльшити на певну величину обсяг товару, що належить, згСЦдно змСЦсту угоди, до передачСЦ або отримання:

КратнСЦ угоди подСЦляються на:

-угоди на вибСЦр покупця;

- угоди на вибСЦр продавця.

ДанСЦ види угод СФ поСФднанням "твердоСЧ угоди" з умовою, оскСЦльки певна мСЦнСЦмальна кСЦлькСЦсть товарСЦв обов'язково повинна бути передана або ж отримана.

КратнСЦсть полягаСФ у тому, що бСЦльша частина продукцСЦСЧ, яку уповноважена сторона може оголосити об'СФктом виконання, повинна бути кратною обов'язковому (твердому) мСЦнСЦмуму, тобто перевищувати його у два, три, чотири СЦ т. д. разСЦв в межах максимуму, передбаченого договором (контрактом).

Бартерна угода - це погоджений, оцСЦнений СЦ збалансований обмСЦн товарами, оформлений угодою, тобто це угода за якоСЧ товар обмСЦнюСФться на товар або на товар з частковою грошовою виплатою. Умовою еквСЦвалентностСЦ товарообмСЦну СФ обмСЦн товарСЦв за свСЦтовими або договСЦрними цСЦнами. На бСЦржах подСЦбнСЦ угоди не повиннСЦ домСЦнувати, але в процесСЦ проведення торгСЦв доводиться враховувати вимоги продавцСЦв щодо зустрСЦчного придбання необхСЦдноСЧ СЧм продукцСЦСЧ. [5, с. 12 ]

БартернСЦ угоди рСЦзко знижують пропускну здатнСЦсть бСЦржСЦ, порушують механСЦзм аукцСЦонних торгСЦв, призводять до суттСФвих розбСЦжностей у цСЦнах на однСЦ СЦ тСЦ ж самСЦ товари, а тому суперечать сутСЦ бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ.

Залежно вСЦд специфСЦки укладання та реалСЦзацСЦСЧ бСЦржовСЦ угоди подСЦляються на:

Угоди з умовою, за умовами якоСЧ брокер повинен виконати певнСЦ доручення клСЦСФнта (наприклад, доручення продати реальний товар водночас СЦз купСЦвлею СЦншого реального товару). При цьому брокер маСФ право вСЦдмовити клСЦСФнту, але якщо вСЦн прийняв дане доручення СЦ не виконав його, то втрачаСФ право на винагороду.

Угода з кредитом - угода брокера СЦ клСЦСФнта, за якоСЧ брокер зобов'язуСФться в обмСЦн на товар, запропонований клСЦСФнтом, надати клСЦСФнтовСЦ товар, який його цСЦкавить. З цСЦСФю угодою брокер звертаСФться в банк, де отримуСФ кредит на СЧСЧ здСЦйснення. За цей кредит брокер купуСФ товар, який цСЦкавить клСЦСФнта, та отримуСФ товар запропонований клСЦСФнтом на початку. Одержаний товар, як правило, дефСЦцитний, брокер самостСЦйно продаСФ його на бСЦржСЦ СЦ повертаСФ кредит. Отже, угоди з кредитом дають змогу здСЦйснювати суто бартернСЦ операцСЦСЧ на законнСЦй пСЦдставСЦ.

Розвиток бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ призвСЦв до використання на бСЦржах угод без реального товару, якСЦ на сьогоднСЦшнСЦй день подСЦляються на ф'ючерснСЦ та опцСЦоннСЦ. Основна вСЦдмСЦннСЦсть СЧх полягаСФ у тому, що об'СФктом купСЦвлСЦ-продажу СФ не реальний товар, а лише контракт на нього протягом певного перСЦоду. [8, с.65 ]

бСЦржа торгСЦвля ф'ючерсний ринок


РОЗДРЖЛ 2. ХАРАКТЕРИСТИКА ПРАВИЛ РЖ ТЕХНОЛОГРЖРЗ БРЖРЖОВОРЗ ТОРГРЖВЛРЖ


2.1 Правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ та специфСЦка СЧх дотримання


Правила здСЦйснення бСЦржових операцСЦй називають Регламентом бСЦржСЦ, у склад якого входить захист комерцСЦйних СЦнтересСЦв усСЦх учасникСЦв бСЦржових торгСЦв, створення умов для ефективноСЧ СЦ чесноСЧ працСЦ.

В основних роздСЦлах бСЦржових правил повСЦдомляСФться про:

1.Порядок проведення бСЦржових торгСЦв. У даному роздСЦлСЦ правил Регламентуються мСЦiе проведення торгСЦв, торговСЦ сесСЦСЧ СЦ години працСЦ.

БСЦржовими сесСЦями називаються торги в офСЦцСЦйно вСЦдведений адмСЦнСЦстрацСЦСФю бСЦржСЦ час, упродовж якого учасники бСЦржових торгСЦв мають право укладати угоди.

ГрафСЦк торгСЦв складаСФться з врахуванням режиму роботи СЦнших бСЦрж, якСЦ торгують аналогСЦчними товарами. Це даСФ змогу учасникам торгСЦв використовувати СЦнформацСЦю про цСЦни на СЦнших ринках, проводити арбСЦтражнСЦ операцСЦСЧ.

  1. Види бСЦржових угод. БСЦржСЦ визначають характер угод, якСЦ можуть укладатися на данСЦй бСЦржСЦ. Так, наприклад, на бСЦржах УкраСЧни укладаються угоди з реальним товаром, цСЦнними паперами СЦ ф'ючерсними контрактами. БСЦржСЦ визначають стандартнСЦ контракти для кожного виду угод, обсяги угод, стандартнСЦ данСЦ поставок.
  2. БСЦржова СЦнформацСЦя. Точна, своСФчасна, повна СЦнформацСЦя про укладенСЦ угоди даСФ можливСЦсть проаналСЦзувати стан ринку, прийняти правильне рСЦшення.

БСЦржова СЦнформацСЦя подСЦляСФться на поточну СЦ вСЦльну. Поточна СЦнформацСЦя тАУ це СЦнформацСЦя про останнСЦ угоди, якСЦ були укладенСЦ на бСЦржСЦ. ПодСЦбна СЦнформацСЦя потрСЦбна для швидкоСЧ оцСЦнки змСЦни ситуацСЦСЧ на ринку в поточний момент. На багатьох бСЦржах ця СЦнформацСЦя виводиться на електронних табло у виглядСЦ бСЦжучого рядка. [ 6, с.34]

Учасники торгСЦв через комп'ютер одержують наступну СЦнформацСЦю:

тАУ поточну цСЦну попиту;

тАУ поточну цСЦну пропозицСЦСЧ;

тАУ найвищу цСЦну поточного дня;

тАУ цСЦну закриття попереднього дня;

тАУ вСЦдмСЦннСЦсть на даний момент останньоСЧ цСЦни СЦ цСЦни вСЦдкриття;

тАУ доходнСЦсть на даний момент;

тАУ обсяг зарезервованих в торговельнСЦй системСЦ засобСЦв;

тАУ обсяг укладених на даний момент угод.

ВСЦльна СЦнформацСЦя вСЦдображаСФ кСЦнцевСЦ результати бСЦржового дня. За результатами торгСЦв учасники торгСЦв щоденно отримують СЦнформацСЦю про цСЦни угод тАУ останню, мСЦнСЦмальну, максимальну; цСЦни заявок тАУ максимальну купСЦвлСЦ, мСЦнСЦмальну продажу; цСЦни котирування на продаж СЦ купСЦвлю; середньозважену цСЦну; прибутковСЦсть до погашення; кСЦлькСЦсть укладених угод.

4. Порядок взаСФмних розрахункСЦв членСЦв бСЦржСЦ та СЦнших учасникСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. ВСЦн визначаСФться взаСФмними правами СЦ обов'язками учасникСЦв торгСЦв, забезпеченням захисту 'СЧхнСЦх СЦнтересСЦв.

Системи розрахункСЦв досить рСЦзноманСЦтнСЦ, СЧхнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ пов'язанСЦ як з нацСЦональними особливостями правил розрахункСЦв, так СЦ з особливостями органСЦзацСЦСЧ розрахункСЦв на конкретнСЦй бСЦржСЦ. [ 14, с.123]

Наприклад, у США розрахунки здСЦйснюються через нацСЦональну клСЦрингову корпорацСЦю. Нормальний строк поставки в США складаСФ п'ять робочих днСЦв пСЦсля укладення угоди.

На сучасних украСЧнських бСЦржах оплата бСЦржових контрактСЦв проводиться через бСЦржу до виконання контракту, як продавцем так СЦ покупцем. ПСЦдставою для перерахування вартостСЦ контракту продавцю СФ акт прийняття тАУ здавання, зазначеного у контрактСЦ товару, пСЦдписаний покупцем та продавцем, або письмова згода покупця на передплату.

У випадку ненадання бСЦржСЦ акта прийняття тАУ здавання у визначенСЦ контрактом строки, кошти, що надСЦйшли вСЦд платника, повертаються йому бСЦржею протягом 2-х робочих днСЦв.

При надходженнСЦ заяви вСЦд продавця про порушення покупцем умов контракту бСЦржа може затримати на своСФму рахунку гарантСЦйний внесок та прийняти рСЦшення протягом п'яти робочих днСЦв про порядок вирСЦшення суперечки. У випадку невиконання контракту винуватець сплачуСФ штраф у встановленому БСЦржовим комСЦтетом (Радою бСЦржСЦ) розмСЦрСЦ на користь бСЦржСЦ та сторони, що потерпСЦла. [13, с.45 ]

КерСЦвники бСЦржСЦ несуть вСЦдповСЦдальнСЦсть за будь-яке порушення Правил бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ вСЦдповСЦдно до Положень про структурнСЦ пСЦдроздСЦли бСЦржСЦ та Посадових СЦнструкцСЦй.

До учасникСЦв тАУ членСЦв бСЦрж можуть застосовуватися санкцСЦСЧ у випадку:

- вСЦдмови вСЦд письмового оформлення бСЦржовоСЧ угоди;

тАУ надання недостовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ;

тАУ невиконання бСЦржового контракту;

тАУ несплати оформленого бСЦржового контракту;

тАУ перешкоджання веденню торгСЦв;

тАУ неявка на торги, коли заявка подана.

Види санкцСЦй:

тАУ попередження;

тАУ позбавлення права участСЦ у торгах (на певний час або назавжди);

тАУ вСЦдмова у реСФстрацСЦСЧ;

тАУ штраф;

тАУ призупинення або позбавлення членства на бСЦржСЦ.

БСЦржовими Правилами забороняються наступнСЦ дСЦСЧ учасникСЦвтАУ членСЦв бСЦржСЦ: приховування, притримування членом бСЦржСЦ вСЦд вСЦдкритого ринку будь тАУ якого розпорядження (доручення) на угоду чи СЧСЧ частину на свою користь чи на користь СЦншоСЧ особи;

тАУ торгСЦвля СЦз самим собою без змСЦни права "асностСЦ;

тАУ торгСЦвля брокером за "асний рахунок до виконання розпорядження клСЦСФнта;

тАУ порушення почерговостСЦ виконання замовлень клСЦСФнтСЦв, що мають рСЦвнСЦ умови придбання товару. [11, с.87 ]


2.2 ОрганСЦзацСЦя торгСЦвельного процесу в бСЦржовСЦй операцСЦйнСЦй залСЦ


Процес бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ передбачаСФ велику кСЦлькСЦсть операцСЦй, змСЦст СЦ порядок виконання яких залежать вСЦд багатьох чинникСЦв тАУ спецСЦалСЦзацСЦСЧ бСЦржСЦ, СЧСЧ форми, особливостей бСЦржового товару, рСЦвня стандартизацСЦСЧ, якостСЦ товару, досвСЦду органСЦзацСЦСЧ бСЦржових торгСЦв тощо. ЦСЦ операцСЦСЧ регламентуються Правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ.

БСЦржовий процес поСФднуСФ п'ять операцСЦй, що виконуються в такСЦй послСЦдовностСЦ:

тАУ вивчення попиту СЦ пропозицСЦй товару за межами бСЦржСЦ СЦ вихСЦд брокера на бСЦржу;

тАУ узгодження умов угоди мСЦж брокером тАУ продавцем СЦ брокером-покупцем, укладання бСЦржовоСЧ угоди у процесСЦ бСЦржового торгу;

тАУ оформлення та реСФстрацСЦя бСЦржовоСЧ угоди, бСЦржового контракту та розрахунок з бСЦржею;

розрахунок клСЦСФнта з брокером за здСЦйсненою бСЦржовою угодою;

тАУ поставка та одержання товару, розрахунок за нього мСЦж клСЦСФнтами брокерСЦв. [ 6, с.45 ]

БСЦржовСЦ операцСЦСЧ виконуються по тАУ рСЦзному СЦ в певнСЦй послСЦдовностСЦ, деякСЦ з них оформляються вСЦдповСЦдними документами, що маСФ важливе значення. ВСЦд ретельного оформлення документСЦв брокерами та СЧх клСЦСФнтами залежить успСЦх усСЦСФСЧ операцСЦСЧ.

ПСЦдготовка бСЦржових торгСЦв починаСФться з представлення в СЦнформацСЦйно тАУ довСЦдковий вСЦддСЦл бСЦржСЦ офСЦцСЦйних письмових заяв за встановленою формою на продаж чи купСЦвлю товару. Заяви складаються брокерськими фСЦрмами, конторами, представленими на бСЦржСЦ.

УсСЦ своСФчасно поданСЦ заяви реСФструються СЦ вводяться в банк даних бСЦржСЦ. ПоданСЦ заяви приймаються бСЦржею тСЦльки в тому випадку, коли вони складенСЦ за встановленою формою СЦ мСЦстять усю необхСЦдну СЦнформацСЦю. У разСЦ вСЦдсутностСЦ в заявСЦ повноСЧ необхСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ вона не приймаСФться бСЦржею. Заяви, не представленСЦ в певний строк, до найближчих торгСЦв не допускаються.

Прийом товарСЦв та СЧх розмСЦщення обумовлюються правилами бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Члени бСЦржСЦ пропонують свСЦй товар пСЦсля його безпосереднього огляду брокерами на пСЦдприСФмствах або на пСЦдставСЦ представлених зразкСЦв чи опису. Товар заноситься в книгу облСЦку СЦ в карточку брокера "ями" тСЦльки у випадку гарантованоСЧ кСЦлькостСЦ товару на складах бСЦржСЦ, про що робиться вСЦдповСЦдна помСЦтка. У Правилах бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ також затверджуСФться перелСЦк товарСЦв, якСЦ котируються на бСЦржСЦ. При вСЦдкритСЦй бСЦржСЦ СЦ обмеженСЦй кСЦлькостСЦ учасникСЦв торгСЦв переважаСФ бартерний обмСЦн. [6, с.47 ]

ОрганСЦзацСЦя бСЦржового залу тАУ давно вСЦдпрацьована схема СЦ практично однакова для всСЦх типСЦв бСЦрж свСЦту. Як ранСЦше, так СЦ тепер бСЦржа СФ перш за все тим мСЦiем, куди учасники ринку звертаються для здСЦйснення тих чи СЦнших комерцСЦйних операцСЦй.

РЖснуСФ двСЦ групи робочих органСЦв бСЦржСЦ: периферСЦйнСЦ СЦ центральнСЦ. ПериферСЦйнСЦ служби здСЦйснюють обслуговування клСЦСФнтури на мСЦiях. ЦентральнСЦ служби бСЦржСЦ знаходяться безпосередньо в головнСЦй будСЦвлСЦ. Для цих служб спСЦльними СФ операцСЦйна зала, головнСЦ офСЦси брокерських фСЦрм, реСФстрацСЦйне бюро, СЦнформацСЦйна служба.

БСЦржовСЦ угоди щодо кожного товару вСЦдбуваються в окремих операцСЦйних залах. РЖнколи операцСЦйна зала подСЦлена на спецСЦалСЦзованСЦ секцСЦСЧ, де укладаються угоди на визначенСЦ товари СЦ СЧх групи. В операцСЦйнСЦй залСЦ торгСЦвля ведеться, як мСЦнСЦмум, за чотирма секцСЦями. Такий порядок СФ характерним для бСЦрж США. Наприклад, на ЧиказькСЦй товарнСЦй бСЦржСЦ в операцСЦйнСЦй залСЦ знаходяться чотири секцСЦСЧ, торгСЦвля в яких ведеться спотовими СЦ ф'ючерсними контрактами: на сСЦльськогосподарську продукцСЦю, СЦноземну валюту, облСЦгацСЦСЧ СЦ дивСЦденди по акцСЦях. [13,с. 46 ]

СекцСЦСЧ операцСЦйного залу спланованСЦ так, щоб максимально полегшити учасникам торгСЦвлСЦ технСЦку укладення угод. На бСЦржах США спецСЦалСЦзованСЦ секцСЦСЧ називаються пСЦтами ("ямами"). Це припСЦднята восьмикутна платформа СЦз сходинками вниз до рСЦвня операцСЦйноСЧ зали. Таке розташування дозволяСФ всСЦм покупцям СЦ продавцям бачити один одного.

На СФвропейських бСЦржах мСЦiе ведення операцСЦй СЦнодСЦ органСЦзовуСФться у формСЦ кСЦльця (рингу), навколо якого розташовуються учасники торгСЦвлСЦ (Лондонська бСЦржа металСЦв). БСЦржове кСЦльце тАУ це не повнСЦстю замкнута кругова арена з пСЦдвищеними кСЦлькома рядами (наприклад, глядацький зал у цирку). Такий принцип побудови бСЦржового кСЦльця даСФ можливСЦсть добре бачити учасникСЦв торгу ведучому, своСФчасно фСЦксувати СЧх реакцСЦю при появСЦ бСЦржового товару, що виставляСФться на продаж СЦ цСЦни на нього. На сьогоднСЦ в украСЧнських бСЦрж поки що немаСФ спецСЦально побудованих залСЦв для проведення бСЦржових торгСЦв.

В центрСЦ чи збоку кСЦльця або ями СФ пСЦдвищення на якому знаходяться працСЦвники бСЦржСЦ, якСЦ реСФструють бСЦржовСЦ угоди СЦ цСЦни.

ГоловнСЦ офСЦси брокерських фСЦрм часто знаходяться не в головнСЦй будСЦвлСЦ бСЦржСЦ, а в самостСЦйних будСЦвлях. В цьому випадку в примСЦщеннСЦ бСЦржСЦ у них, як правило, СФ визначенСЦ службовСЦ майданчики, якСЦ займають спСЦвробСЦтники брокерських СЦ комСЦсСЦйних домСЦв.

V бСЦржовому кСЦльцСЦ ("ямСЦ") торгСЦвля здСЦйснюСФться у встановлений час, який називаСФться бСЦржовою сесСЦСФю, за чСЦтко встановленими правилами. БСЦржова сесСЦя обмежена часом, СЧСЧ початок СЦ кСЦнець чСЦтко зафСЦксованСЦ СЦ, як правило, зазначаються дзвСЦнками. [5, с.23 ]

Встановлений час бСЦржовоСЧ сесСЦСЧ тАУ не просто органСЦзацСЦйний момент. ВСЦн маСФ важливе значення. Для кожного товару на бСЦржСЦ встановлюСФться свСЦй графСЦк, враховуючи режим роботи СЦнших бСЦрж (нацСЦональних та СЦноземних), що торгують даним товаром.

СамСЦ торги на бСЦржах проводяться два рази на день. ВсерединСЦ сесСЦСЧ часто видСЦляють перСЦоди по 30 тАУ 40 хв., мСЦж якими СЦснуСФ 5тАУ 10 хвилин перерви.

На даний час у свСЦтСЦ СЦснуСФ три методи ведення бСЦржових торгСЦв:

тАУ публСЦчний, за яким угоди укладаються шляхом викрикСЦв, що СЦнодСЦ дублюються жестами;

тАУ торгСЦвля "шепотСЦнням", використовуСФться тСЦльки в практицСЦ деяких бСЦрж ЯпонСЦСЧ, ПСЦвденно-ЗахСЦдноСЧ АзСЦСЧ;

тАУ електронно-бСЦржовСЦ торги.

В бСЦржовСЦй практицСЦ публСЦчна торгСЦвля заснована на принципах подвСЦйного аукцСЦону.

В торговий зал бСЦржСЦ допускаються тСЦльки уповноваженСЦ представники: зареСФстрованСЦ брокери, службовцСЦ бСЦржСЦ, уповноваженСЦ вСЦдвСЦдувачСЦ, представники преси. Брокери повиннСЦ бути зареСФстрованими в реСФстрацСЦйному комСЦтетСЦ бСЦржСЦ членами бСЦржСЦ, якСЦ вирСЦшили СЧх найняти. РеСФстрацСЦя означатиме право на торгСЦвлю в торгових секцСЦях тАУ "ямах" СЦ отримання комСЦсСЦйних за укладення угод. Кожному члену тут дозволяСФться мати двох брокерСЦв у кожнСЦй товарнСЦй секцСЦСЧ.

ВсСЦ торги товарами можуть проводитись лише учасниками, зареСФстрованими на бСЦржСЦ, якСЦ укладають угоди купСЦвлСЦ тАУ продажу товарСЦв вСЦд СЦменСЦ клСЦСФнтСЦв або за свСЦй "асний рахунок на бСЦржСЦ. [11, с.87 ]

ВсСЦ цСЦни на товари встановлюються угодою мСЦж брокерами в товарнСЦй секцСЦСЧ. БСЦржа не повинна контролювати або манСЦпулювати цСЦнами.

За три днСЦ до торговоСЧ сесСЦСЧ продавець або покупець даСФ брокеру замовлення. Брокер перевСЦряСФ всю СЦнформацСЦю, подану в замовленнСЦ. ВСЦн вимагаСФ перевСЦрки фСЦнансового стану клСЦСФнта та перевСЦрки товару за стандартами якостСЦ. Якщо брокер даСФ згоду представляти клСЦСФнта, то клСЦСФнт даСФ брокеровСЦ доручення в письмовСЦй формСЦ на право дСЦСЧ вСЦд СЦменСЦ клСЦСФнта бСЦржСЦ. КрСЦм того, клСЦСФнт переводить на банкСЦвський рахунок (в розрахунковСЦй палатСЦ бСЦржСЦ) гарантСЦйний внесок (або "маржу"), який становить не менше 3% оцСЦненоСЧ вартостСЦ товару за повною сукупною цСЦною купСЦвлСЦ або продажу через бСЦржу. Цей вСЦдсоток погоджуСФться мСЦж клСЦСФнтом та брокером. Не пСЦзнСЦше, нСЦж за день до початку торгСЦв, брокер отримуСФ вСЦд клСЦСФнта пСЦдтвердження (копСЦю платСЦжного доручення) про перерахунок грошей. Продавець пропонуСФ розмСЦр цСЦни СЦ обговорюСФ з брокером мСЦнСЦмальну цСЦну продажу. Покупець пропонуСФ цСЦну за якою вСЦн зможе купити товар, а також максимальний СЧСЧ рСЦвень. КлСЦСФнт повинен розробити альтернативнСЦ умови контракту. [ 11, с.87 ]

Процес проведення СЦ завершення торгСЦв у бСЦржовому колСЦ проходить так.

У визначений час торгСЦв гофброкер (маклер), роль якого полягаСФ у сприяннСЦ ефективним торгам у товарнСЦй секцСЦСЧ розпочинаСФ торги у такСЦй послСЦдовностСЦ:

  1. запрошуСФ брокерСЦв пСЦдСЦйти у центр;
  2. брокер даСФ одну копСЦю карточки-замовлення на продаж гофброкеру, який вписуСФ туди наступну СЦнформацСЦю:

тАУ номер торгСЦв (№ 1, № 2 в той день СЦ в даному товарному колСЦ);

тАУ символ товарноСЧ секцСЦСЧ;

3) брокер оголошуСФ свою пропозицСЦю продати в такому порядку

тАУ товар та сорт;

тАУ запропонована цСЦна за одиницю;

тАУ кСЦлькСЦсть, мСЦiе поставки, дата поставки та СЦншСЦ умови контракту;

  1. брокери, якСЦ зацСЦкавленСЦ в данСЦй покупцСЦ, можуть задавати питання безпосередньо продавцю;
  2. брокери можуть вигукнути цСЦну, за якою вони б купили товар, СЦ СЧх цСЦна може бути вищою або нижчою вСЦд запропонованоСЧ;
  3. якщо брокер хоче купити товар за оголошеною цСЦною, вСЦн пСЦдСЦймаСФ витягнуту руку долонею до себе СЦ кричить: "Купую". Гофброкер на подСЦумСЦ пСЦдСЦймаСФ витягнуту руку долонею до покупця СЦ кричить: "Продано". Покупець пСЦдходить до подСЦума, записуСФ данСЦ про себе СЦ ставить пСЦдпис на двох копСЦях картки-замовлення. З цього моменту контракт мСЦж двома брокерами стаСФ юридичним зобов'язанням;
  4. одна копСЦя картки подаСФться оператору для вводу в комп'ютер. РЖнша залишаСФться у брокера тАУ продавця для облСЦку "продано". Брокер тАУ покупець повинен зафСЦксувати цю угоду у своСФму записнику (номер контракту, час, товарна яма, брокер тАУ продавець, товар, цСЦна, кСЦлькСЦсть);
  5. якщо немаСФ вСЦдповСЦдСЦ з боку брокерСЦв в ямСЦ, тодСЦ гофброкер запитуСФ: "Чи СФ пропозицСЦя купити?" СЦ фСЦксуСФ на картцСЦ найвищу запропоновану цСЦну. У брокера тАУ продавця СФ час обдумати пропозицСЦСЧ; якщо вСЦн не зацСЦкавлений, то даСФ знати гофброкеру, який закриваСФ торги щодо даного контракту СЦ запрошуСФ наступного продавця; час для кожного брокера контролюСФться гофброкером (3 тАУ 6 хвилин);
  6. кожнСЦ 25 хвилин звучить гонг. Угода, яка перебуваСФ в процесСЦ укладення, повинна вСЦдбутися. ПотСЦм оголошуСФться перерва (5 хвилин) (торги, як правило, йдуть з 11 до 13 години).

ПСЦдтвердження контрактСЦв вСЦдбуваСФться в розрахунковСЦй палатСЦ (з 14 до 17 години). Розрахункова палата та брокери повиннСЦ пСЦдтвердити торги, якСЦ провели в "ямах". Брокер-продавець та брокер-покупець за допомогою службовця розрахунковоСЧ (клСЦринговоСЧ) палати остаточно погоджуються з даним повним контрактом. Контракт пСЦдписуСФться брокерами, скрСЦплюСФться печатками СЦ реСФструСФться на бСЦржСЦ. [ 14, с.123 ]


2.3 Порядок виставлення товарСЦв на торги та СЧх зняття


На бСЦржСЦ СЦснують особливСЦ правила виставлення та зняття товарСЦв з бСЦржових торгСЦв. ЦСЦ правила вводяться для того, щоб обмежити позабСЦржовий оборот.

БСЦржа маСФ прибуток з кожноСЧ укладеноСЧ угоди, тому вона зацСЦкавлена у розширеннСЦ чисельностСЦ учасникСЦв торгСЦв СЦ збСЦльшеннСЦ кСЦлькостСЦ угод. Порядок виставлення та зняття товарСЦв з бСЦржових торгСЦв наступний:

тАУ не пСЦзнСЦше, нСЦж за два днСЦ до початку торгСЦв, брокерськСЦ контори подають в РЖнформацСЦйно-довСЦдковий вСЦддСЦл заявку, тобто пропозицСЦю на продаж товару;

тАУ при виставленнСЦ товару на торги його вартСЦсть вказують без урахування суми податку з продажу;

тАУ СЦнформацСЦя про товари, якСЦ виставляються на наступнСЦ торги, оприлюднюються на стендСЦ за 24 години до СЧх початку. РЖнформацСЦя про товари, якСЦ виставляються, не на найближчСЦ торги, котируСФться кожнСЦ три днСЦ;

тАУ товари, СЦнформацСЦя про якСЦ не була подана у встановлений строк РЖнформацСЦйно тАУ довСЦдковим вСЦддСЦлом, до найближчих торгСЦв не допускаються;

тАУ змСЦна СЦнформацСЦСЧ, яка вказана в заявцСЦ, здСЦйснюСФться у торговСЦй залСЦ бСЦрлсСЦ вСЦдразу ж пСЦсля закСЦнчення обговорення пропозицСЦСЧ або протягом трьох годин пСЦсля закСЦнчення торгСЦв (маклеру повСЦдомляСФться цСЦна, з якоСЧ почнуться торги на наступний бСЦржовий день);

тАУ заявка на продаж: товару вилучаСФться з СЦнформацСЦйного табло без згоди брокера пСЦсля 10 тАУ ти торгСЦв за участю вказаного в нСЦй товару;

тАУ за день до початку торгСЦв або при входСЦ до торговоСЧ зали бСЦржСЦ кожний брокер отримуСФ СЦнформацСЦйний листок, який маСФ перелСЦк видСЦв товарСЦв, що виставленСЦ на торги, у даний бСЦржовий день СЦз вказаними цСЦною та кСЦлькСЦстю пропозицСЦй, номерами брокерських контор, мСЦiями знаходження, умовами розрахункСЦв та строкСЦв поставки товарСЦв за кожним пунктом;

тАУ брокер, який виявив, що в СЦнформацСЦйному листку неправильно вказаний його товар, повинен до початку торгСЦв повСЦдомити про це маклера, який обслуговуСФ торги, СЦ внести необхСЦдну поправку. [6, с.34 ]

Якщо помилки припустився маклер, тодСЦ брокер повинен повСЦдомити про це вСЦдповСЦдальному члену БСЦржового комСЦтету, який знаходиться в торговСЦй залСЦ.

Досить часто бувають випадки, коли брокер або вСЦдвСЦдувач, отримавши на бСЦржСЦ СЦнформацСЦю, укладають угоди не на бСЦржСЦ, а за СЧСЧ межами При цьому брокер, запропонувавши товар на продаж, несподСЦвано знСЦмаСФ свою продукцСЦю або взагалСЦ зникаСФ з торгСЦв. Тому СФ випадки коли встановлюються бСЦльш жорсткСЦ правила зняття товару з торгСЦв. Наприклад, забороняСФться знСЦмати бСЦржовий товар до закСЦнчення третСЦх бСЦржових торгСЦв, а також змСЦнювати вказану в заявцСЦ СЦнформацСЦю до закСЦнчення перших торгСЦв.

Брокер може змСЦнити СЦнформацСЦю про товар, вказану в заявцСЦ, лише в торгСЦвельнСЦй залСЦ пСЦсля закСЦнчення обговорення продукцСЦСЧ. У вСЦдповСЦднСЦй товарнСЦй секцСЦСЧ брокер повСЦдомляСФ маклеру (або помСЦчнику) цСЦну, з якоСЧ розпочнуться торги на наступний день.

Але якщо продавець товару не з'явився протягом кСЦлькох торгСЦв СЦ товар не проданий, то вже без згоди брокера заявка на продаж цього товару вилучаСФться з СЦнформацСЦйного каналу. Кожна бСЦржа маСФ своСЧ правила торгСЦв. [6, 35 ]


2.4 ОсобливостСЦ бСЦржовоСЧ мови жестСЦв та жаргону


У процесСЦ формування правил ведення бСЦржових торгСЦв СЦ правил поведСЦнки на них сформувалась також особлива мова тАУ бСЦржова мова жестСЦв.

БСЦржовСЦ жести тАУ це система умовних знакСЦв (сигналСЦв), поширених у бСЦржовСЦй практицСЦ. Суть СЧх полягаСФ в змСЦненСЦ положень долонь СЦ пальцСЦв брокера, торканнСЦ пСЦдборСЦддя СЦ лоба, щоб у такий спосСЦб позначити вид, цСЦну та кСЦлькСЦсть товару, призначеного для купСЦвлСЦ-продажу. РД жести, характернСЦ для окремих бСЦрж, але СФ й унСЦверсальнСЦ, загальновживанСЦ.

Перш за все, на бСЦржСЦ неможливо обСЦйтись без цифр, адже необхСЦдно назвати цСЦну СЦ кСЦлькСЦсть товару. Будь тАУ яку цифру можна показати за допомогою п'яти пальцСЦв.

Цифри вСЦд одного до п'яти позначають за допомогою пальцСЦв, пСЦднятих вертикально, а вСЦд шести до дев'яти тАУ витягнутих горизонтально, десятки тАУ торканням пальцСЦв лоба, а сотнСЦ тАУ торканням лоба кулаком.

Як уже вСЦдмСЦчалось, бСЦржова торгСЦвля вСЦдбуваСФться у формСЦ публСЦчних торгСЦв за принципом: останнСЦй, хто позитивно вСЦдповСЦдаСФ на пропозицСЦю, вважаСФться стороною угоди. Маклер виголошуСФ пропозицСЦю вщСЦювСЦдно до списку номера брокерськоСЧ контори, що внесла заявку. В цей час брокер, чию пропозицСЦю було виголошено, пСЦднСЦмаСФ вверх праву руку. Якщо вСЦн цього не зробить, товар знСЦмаСФться з торгСЦв, а брокер платить штраф "за неявку на торги". [ 4, с.12 ]

ПотСЦм маклер тричСЦ з невеликими паузами повторюСФ названу ним суму. ВСЦдповСЦдно брокер в цей час повинен або знижувати цСЦну (якщо вСЦн покупець), або пСЦднСЦмати (якщо вСЦн продавець). Для цього брокер тАУ покупець повинен пСЦднСЦмати вверх лСЦву руку СЦ, повернувши до себе долоню, показати свою цСЦну. Брокер тАУ покупець пСЦднСЦмаСФ праву руку, лодонею вСЦд себе СЦ показуСФ пальцями свою цСЦну. ПСЦсля кожноСЧ змСЦни пропозицСЦСЧ маклер починаСФ трьохразове повторення новоСЧ запропонованоСЧ цСЦни. ОстаннСЦй брокер, який позитивно вСЦдповСЦв на пропозицСЦю, вважаСФться стороною угоди. У цьому випадку вСЦн знову пСЦднСЦмаСФ лСЦву руку вСЦдкрито, направленою до себе долонею, СЦ голосно, щоб було чути маклеру, називаСФ номер своСФСЧ брокерськоСЧ контори.

Часто на бСЦржах пСЦд час торгСЦв брокери в основному викрикують свою СЦнформацСЦю. Наприклад, якщо маклер прочитав позицСЦю, представлену брокером, а на неСЧ нСЦхто не вСЦдреагував, тодСЦ брокер може знизити ну. Для цього вСЦн викрикуСФ, наприклад, "знижую на 200". Якщо знову немаСФ бажаючих, тодСЦ брокер-продавець робить маклеру знак знизити цСЦну ще раз. [5, с.22 ]

Якщо цСЦна зафСЦксована, тодСЦ брокер показуСФ зСЦгнутою в лСЦктСЦ горизонтально розмСЦщеною рукою долонею вниз. Брокер також може пСЦдняти цСЦну. Це робиться пСЦдняттям великого пальця вверх.

КрСЦм жестСЦв на бСЦржСЦ СФ СЦ спецСЦальнСЦй жаргон, використовуючи який одним словом можна описати доволСЦ складний стан ринку, угоди охарактеризувати брокерСЦв, дилерСЦв, джобберСЦв, трейдерСЦв.

Особливе мСЦiе в бСЦржовому жаргонСЦ вСЦдводиться термСЦнам, якСЦ характеризують рух цСЦн, стан попиту СЦ пропозицСЦСЧ на бСЦржСЦ. В роботСЦ бСЦрж процес встановлення цСЦни тАУ один СЦз найважливСЦших. ВСЦн потребуСФ оперативноСЧ реакцСЦСЧ СЦ пСЦдбору слСЦв, висловСЦв, жестСЦв. Використовувати жаргоннСЦ слова СЦ вислови досить зручно, хоча б тому, що економиться час для вираження своСЧх думок СЦ дСЦй на бСЦржСЦ.

У свСЦтовСЦй практицСЦ бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ використовують насгупнСЦ жаргонСЦзми:

Бовтанка тАУ безперервнСЦ однотипнСЦ операцСЦСЧ купСЦвлСЦ тАУ цСЦнностей, що здСЦйснюються спекулянтами, якСЦ суттСФво не впливають на кон'юнктуру ринку, що склалася; незаконна спроба брокера зСЦбрати для себе додатковСЦ суми комСЦсСЦйних шляхом прискореноСЧ купСЦвлСЦ тАУ продажу цСЦнних паперСЦв за вказСЦвкою клСЦСФнта. [6, с. 36 ]

Брокер на узбСЦччСЦ тАУ член староСЧ Нью тАУ ЙоркськоСЧ напСЦвофСЦцСЦйноСЧ фондовоСЧ бСЦржСЦ, яка тепер носить назву Американська фондова бСЦржа.

В сторону тАУ в США будь-яка цСЦна угоди або котирування, що не вСЦдповСЦдаСФ поточному рСЦвню цСЦн на ринку.

Бик тАУ бСЦржовий спекулянт, що граСФ на пСЦдвищеннСЦ.

В ящику тАУ повСЦдомлення дилера клСЦСФнту про одержання вСЦд контрагента телеграфного повСЦдомлення про те, що фактична поставка цСЦнних паперСЦв за попередньою угодою виконана.

ПовСЦтряна яма тАУ нестСЦйка ситуацСЦя, пов'язана СЦз "раптовим" або "надзвичайним" падСЦнням курсу фондових цСЦнностей, що виходять за межСЦ допустимого вСЦдхилення, передбаченого структурою певного портфеля. [ 11, с.87 ]


РОЗДРЖЛ 3 ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ БРЖРЖОВОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЗАКОРДОНОМ


3.1 Регулювання фтАЩючерсноСЧ торгСЦвлСЦ в США


У США реальний державний контроль та нагляд за бСЦржовою торгСЦвлею встановлюСФться з 1933 p. Саме тодСЦ запроваджуються державнСЦ КомСЦсСЦСЧ з контролю за ф'ючерсними та фондовими ринками, приймаСФться Закон "Про товарнСЦ бСЦржСЦ". СьогоднСЦ законодавство США включаСФ Закон "Про ф'ючерснСЦ контракти на зерно" (1922), Закон "Про товарнСЦ бСЦржСЦ" (1936), Закон "Про КомСЦсСЦСЧ з ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ товарами" (1974), Закон "Про ф'ючерсну торгСЦвлю" (1976, 1982, 1986, 1989, 1991 pp.). Автори вказаноСЧ монографСЦСЧ всебСЦчно дослСЦдили повноваження КомСЦсСЦСЧ з ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ, якСЦ включають реСФстрацСЦю або виключення зСЦ спискСЦв учасникСЦв ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ, вироблення та публСЦкацСЦю правил бСЦржовоСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ та вСЦдповСЦдних змСЦн до них, контроль за нормальним функцСЦонуванням ринку, дотриманням умов контрактСЦв, забезпечення фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ учасникСЦв торгСЦвлСЦ тощо. [ 9. с. 76 ]

Ф'ючерснСЦ ринки США близько п'ятидесяти рокСЦв з моменту заснування практично не регулювалися державою. Кожна бСЦржа встановлювала своСЧ правила. Так було до ГромадянськоСЧ вСЦйни мСЦж ПСЦвденними та ПСЦвнСЦчними штатами. ПСЦсля вСЦйни цСЦни та сировиннСЦ товари рСЦзко впали. В цьому виробники звинуватили бСЦржових спекулянтСЦв. У результатСЦ уряд штату РЖллСЦнойс у 1867 р. заборонив ф'ючерснСЦ угоди. У цьому ж роцСЦ за укладання таких угод, якСЦ, не зважаючи на заборону, продовжували СЦснувати в ЧиказькСЦй торговельнСЦй палатСЦ, було заарештовано сСЦм СЧСЧ членСЦв. НевдовзСЦ бСЦржовикСЦв було звСЦльнено з-пСЦд варти, а через рСЦк цей закон було скасовано.

З того часу до ПершоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни всСЦ спроби ввести законодавчСЦ обмеження щодо здСЦйснення ф'ючерсних операцСЦй успСЦхом не увСЦнчалися. Однак уряд не полишав надСЦй на створення вСЦдповСЦдного законодавчого акту. Першим кроком був Закон "Про ф'ючерсну торгСЦвлю бавовною" вСЦд 1916 p., другим - Закон "Про ф'ючерсну торгСЦвлю" вСЦд 1921 p., який, пСЦсля визнання його неконституцСЦйним, у 1922 р. було перероблено на Закон "Про зернову ф'ючерсну торгСЦвлю". Уже в цьому законСЦ було дано визначення контрактного ринку (офСЦцСЦйноСЧ назви ф'ючерсного ринку), засновано АдмСЦнСЦстрацСЦю по зернових ф'ючерсних контрактах в рамках департамента сСЦльського господарства. Цим законом було дозволено АдмСЦнСЦстрацСЦСЧ спостерСЦгати за торгами не лише ЧиказькоСЧ, але й СЦнших дев'яти СЦснуючих тодСЦ бСЦржах, збирати данСЦ про активнСЦсть ринку, перевСЦряти книги та рахунки членСЦв бСЦржСЦ. [ 9, с.77 ]

З 1974 p. КомСЦсСЦя з товарноСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ пСЦдпорядковуСФться Конгресу. Вона складаСФться з 5 членСЦв, якСЦ призначаються Президентом та затверджуються Конгресом на 5 рокСЦв. КомСЦсСЦя здСЦйснюСФ реСФстрацСЦю рСЦзних категорСЦй учасникСЦв ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ:

1) ф'ючерснСЦ комСЦсСЦйнСЦ торговцСЦ або брокерськСЦ будинки (futures commission merchants) - це фСЦзичнСЦ особи або органСЦзацСЦСЧ, якСЦ приймають замовлення клСЦСФнтСЦв та ведуть СЧх рахунки. До цих учасникСЦв ф'ючерсного ринку застосовуСФться широкий спектр норм регулювання ведення рахункСЦв, реклами, контролю за службовцями, фСЦнансового стану (наприклад розмСЦр нетто-капСЦталу таких учасникСЦв маСФ становити 100 тис. дол. або 4% вСЦд суми депозитСЦв клСЦСФнтСЦв);

2) брокери у торговСЦй залСЦ - це особи, якСЦ безпосередньо укладають ф'ючерснСЦ контракти в залСЦ вСЦд СЦменСЦ СЦнших учасникСЦв. КомСЦсСЦя заставляСФ СЧх детально фСЦксувати всСЦ параметри укладених угод з метою не допустити отримання ними особистоСЧ вигоди СЦз наказСЦв клСЦСФнтСЦв;

3) асоцСЦйованСЦ особи - це категорСЦСЧ службовцСЦв, пов'язанСЦ з процедурою прийняття наказСЦв клСЦСФнтСЦв: виконавцСЦ рахункСЦв (account executives), асистенти з продажу (sales assistans), керСЦвники вСЦддСЦлСЦв (brand managers);

4) брокери-консультанти (commodity trading advisor) - це особи, якСЦ надають консультацСЦСЧ щодо купСЦвлСЦ ф'ючерсних контрактСЦв за плату, за частку у прибутку, або СЦншу винагороду;

5) оператор товарного пулу (commodity pool operator) - це брокер- консультант, який збираСФ кошти клСЦСФнтСЦв та управляСФ ними. Його дСЦСЧ контролюються досить жорстко;

6) брокери-приймальники замовлень (introducing brokers) - це незалежнСЦ агенти, якСЦ ведуть справи з одним або кСЦлькома брокерськими домами. [7, с.65 ]

КомСЦсСЦя з товарноСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ займаСФться проблемами регулювання торговельноСЧ практики. Для цього вона змушуСФ бСЦржСЦ детально розробляти правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ та погоджуСФ СЧх. Правила СФ досить складними, вони регламентують поведСЦнку на бСЦржСЦ всСЦх зазначених вище учасникСЦв торгСЦвлСЦ. НайбСЦльше обмежень стосуСФться роботи брокерСЦв у торговСЦй залСЦ.

Розглянемо СЧх бСЦльш детально, оскСЦльки цей аспект украСЧнським законодавством ще не досить чСЦтко визначений. Основними моментами державного регулювання дСЦяльностСЦ брокерСЦв у торговельнСЦй залСЦ СФ:

- контроль за тим, щоб не вСЦдбувалося укладення угод брокером для себе в той час, коли у нього СФ наказ клСЦСФнта;

- контроль за тим, щоб брокер не ставав протилежною стороною угоди. Це може бути лише за згодою клСЦСФнта СЦ за правилами бСЦржСЦ;

- заборона попередньоСЧ змови про угоду;

- заборона об'СФднання наказСЦв за межами бСЦржСЦ;

- контроль за тим, щоб брокер не розкривав СЦнформацСЦю щодо купСЦвлСЦ або продажу;

- контроль за розподСЦлом замовлень згСЦдно правил бСЦржСЦ. [ 13, с.45 ]

З 1982 р. КомСЦсСЦя ввела правила, що вимагають вСЦд бСЦрж встановити лСЦмСЦти вСЦдкритих позицСЦй для ф'ючерсних контрактСЦв. ЛСЦмСЦти вСЦдкритих позицСЦй не застосовуються до хеджерСЦв.

Регулювання торгСЦвлСЦ дилерСЦв (за "асний рахунок) спрямовано на недопущення манСЦпулювання ринком, створення об'СФднань торговцСЦв. Саме цСЦй метСЦ служить процедура контролю за кСЦлькСЦстю вСЦдкритих позицСЦй.

Починаючи з 1990 р. у бСЦржовому законодавствСЦ США вСЦдбуваються суттСФвСЦ змСЦни, рСЦзко зростаСФ кСЦлькСЦсть регулятивних механСЦзмСЦв. У 1992 р. було прийнято Закон "Про практику ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ", який суттСФво уточнив уже дСЦючий про товарнСЦ бСЦржСЦ. ЗгСЦдно з цим законом забороняСФться "подвСЦйна торгСЦвля", тобто брокери не можуть бути торговцями за свСЦй рахунок. КомСЦсСЦя може зробити виняток лише за умови укладання спредових угод та рСЦзкого падСЦння обсягСЦв торгСЦвлСЦ, нижче рСЦвня восьми тисяч контрактСЦв. Закон вимагаСФ, щоб до керСЦвництва бСЦржСЦ та складу СЧСЧ комСЦтетСЦв входили до 20% не членСЦв бСЦржСЦ та 10% виробникСЦв вСЦдповСЦдних бСЦржових товарСЦв, торговельних фСЦрм, експортерСЦв та СЦмпортерСЦв тощо. ПСЦдвищено максимальнСЦ розмСЦри штрафСЦв до 1 млн. дол.

Сама КомСЦсСЦя з питань товарноСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ СФ незалежним федеральним органом, який знаходиться у ВашингтонСЦ, регСЦональнСЦ офСЦси - у Нью-Йорку, Чикаго, Канзас-ССЦтСЦ та Лос-АнжелесСЦ, субрегСЦональний офСЦс - у МСЦннеаполСЦсСЦ, тобто у мСЦстах розташування ф'ючерсних бСЦрж. КомСЦсСЦя маСФ вСЦддСЦли порушень, економСЦчного аналСЦзу, торгСЦвлСЦ та ринкСЦв, офСЦси виконавчого директора, голови та генерального радника. [11, с.87 ]

ОфСЦс голови виконуСФ багаточисельнСЦ функцСЦСЧ, зокрема координацСЦю пСЦдготовки та розподСЦлу документСЦв з полСЦтики, а також контроль за потоком СЦнформацСЦСЧ, яка надходить у КомСЦсСЦю. Тут розмСЦщуСФться бСЦблСЦотека, пСЦдтримуСФться зв'язок з Департаментом сСЦльського господарства, Казначейством США, Федеральною резервною системою, КомСЦсСЦСФю з цСЦнних паперСЦв та СЦншими державними органами.

ОфСЦс виконавчого директора надаСФ рСЦзнСЦ послуги вСЦдносно бюджету, персоналу, внутрСЦшнього аудиту. КеруСФ вСЦддСЦлом адмСЦнСЦстративного права, який розглядаСФ скарги клСЦСФнтСЦв на бСЦржовикСЦв.

ОфСЦс генерального радника СФ головним юридичним радником КомСЦсСЦСЧ, займаСФться експертизою нормативноСЧ, законодавчоСЧ та адмСЦнСЦстративноСЧ СЦнформацСЦСЧ, даСФ трактування бСЦржового законодавства. ПредставляСФ КомСЦсСЦю перед судом присяжних.

ВСЦддСЦл з порушень проводить розслСЦдування та приймаСФ рСЦшення щодо покарання в адмСЦнСЦстративному порядку або через судовСЦ СЦнстанцСЦСЧ.

ВСЦддСЦл економСЦчного аналСЦзу здСЦйснюСФ монСЦторинг ф'ючерсних ринкСЦв, аналСЦзуСФ позицСЦСЧ потужних трейдерСЦв, звСЦти про СЧх активнСЦсть. СпостерСЦгаСФ за процесом цСЦноутворення ф'ючерсних цСЦн. ЗаймаСФться роз'яснювальною роботою, виробленням програм навчання, публСЦкацСЦСФю статей та аналСЦтичних матерСЦалСЦв. [ 8, с.65 ]

ВСЦддСЦл торгСЦвлСЦ та ринкСЦв переглядаСФ правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, реСФструСФ новСЦ ф'ючерснСЦ та опцСЦоннСЦ контракти та новСЦ ф'ючерснСЦ бСЦржСЦ.

КрСЦм державного регулювання, ф'ючерснСЦ ринки саморегулюються НацСЦональною асоцСЦацСЦСФю ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ. Ця саморегулювальна органСЦзацСЦя взяла на себе захист СЦнтересСЦв прав клСЦСФнтСЦв вСЦд манСЦпуляцСЦй на ринку, вСЦдбСЦр професСЦйних спецСЦалСЦстСЦв для ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ, контроль за дотриманням ними фСЦнансових вимог щодо укладання угод та клСЦрингових процедур. Вона патронуСФться НацСЦональною АсоцСЦацСЦСФю дилерСЦв по торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами, СЧСЧ члени приймають участь у всСЦх секторах ф'ючерсного бСЦзнесу, включаючи торговельнСЦ фСЦрми, банки тощо. [ 8, с.67 ]


3.2 Державне регулювання ф'ючерсного ринку у РДвропСЦ та АзСЦСЧ


У ВеликобританСЦСЧ, на вСЦдмСЦну вСЦд РДвропи, основними принципами дСЦяльностСЦ бСЦрж були самоуправлСЦння та самоконтроль. Кожна бСЦржа мала своСЧ правила регулювання. НеодноразовСЦ спроби встановити державний контроль чи запровадити регульовану бСЦржову торгСЦвлю впродовж значного перСЦоду були безуспСЦшними.

До кризи 1987 р. в АнглСЦСЧ держава практично не втручалася у дСЦяльнСЦсть товарних бСЦрж. ФункцСЦСЧ спостереження за СЧх дСЦяльнСЦстю виконував Банк АнглСЦСЧ, який мСЦг за певних обставин рекомендувати конкретнСЦй бСЦржСЦ вжити вСЦдповСЦдних заходСЦв для нормалСЦзацСЦСЧ стану, наприклад, пСЦдвищити розмСЦр депозиту або обмежити торгСЦвлю лСЦквСЦдацСЦСФю ф'ючерсних позицСЦй. [ 9, с.75 ]

У 1986 р. у цСЦй краСЧнСЦ пСЦсля прийняття спецСЦального законодавчого акту (Financial Services Act) було створено Раду з цСЦнних паперСЦв та СЦнвестицСЦй (Securities and Investment Board) СЦ УправлСЦння з цСЦнних паперСЦв та ф'ючерсСЦв (Securities and Futures Authority), завданням яких стало постСЦйне спостереження за товарними СЦ фондовими бСЦржами. Головною метою СЦснування цього контрольного державного органу стало забезпечення захисту СЦнтересСЦв СЦнвесторСЦв, вироблення СФдиних стандартСЦв бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ, заохочення торгСЦвлСЦ як традицСЦйноСЧ, так СЦ електронноСЧ, без торговельних сесСЦй. Саме до таких торгСЦв перейшла Лондонська фондова бСЦржа (LSE) в кСЦнцСЦ 2000 р. Була вироблена система обмСЦну ф'ючерсних угод за часом СЧх укладення. 

Сучасне бСЦржове законодавство дозволило створення саморегулювальних органСЦзацСЦй, що й сприяло утворенню АсоцСЦацСЦСЧ ф'ючерсних брокерСЦв та дилерСЦв. Правила цСЦСФСЧ органСЦзацСЦСЧ стосуються порядку ведення операцСЦй, процедури збирання та переказу депозитСЦв, встановлення фСЦнансових вимог до учасникСЦв ринку. [13, с. 45 ]

БСЦльш жорстким стало останнСЦм часом регулювання ф'ючерсних ринкСЦв у ФранцСЦСЧ. Чинна там КомСЦсСЦя з ф'ючерсних товарних бСЦрж зобов'язала бСЦржСЦ та СЧх членСЦв надавати клСЦСФнтам бСЦльшу за обсягом СЦнформацСЦю про ринки та рух цСЦн. ПСЦдвищено розмСЦр мСЦнСЦмального капСЦталу зареСФстрованих членСЦв бСЦрж до 500 тис. евро.

У НСЦмеччинСЦ ф'ючерсна торгСЦвля базуСФться на Торговельному КодексСЦ й ЗаконСЦ "Про бСЦржСЦ та бСЦржовСЦ угоди", прийнятому у новСЦй редакцСЦСЧ в 1989 р. Укладання строкових угод стало можливим лише у 1990 p., коли була вСЦдкрита НСЦмецька строкова бСЦржа. До того часу, ще вСЦд кризи 1931 p., укладання строкових контрактСЦв було заборонено. РЖ лише останнСФ десятилСЦття ХХ-го ст. стало переломним для нСЦмецькоСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ. Саме НСЦмецька ф'ючерсна бСЦржа, об'СФднавшись з швейцарською та бельгСЦйською, створила EUREX -найбСЦльший сучасний ф'ючерсний майданчик свСЦту. [ 14, с.125 ]

У ШвейцарСЦСЧ бСЦржове законодавство, яке виробляли кантони, об'СФднувало риси двох моделей правового регулювання бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Кантони Базеля та Женеви мали закони, характернСЦ для континентального (нСЦмецького) права, тобто регулювалися СФдиним законодавчим актом. Кантон ЦюрСЦх донедавна притримувався романського права, тобто мав кодифСЦкованСЦ акти в галузСЦ громадянського, торговельного та судового права СЦ особливий статус бСЦржових маклерСЦв. У 1995 р. прийнято Федеральний закон про бСЦржСЦ та фондову торгСЦвлю, тобто обрано першу модель державного регулювання бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ. Створена СФдина електронна Швейцарська бСЦржа. НаглядовСЦ функцСЦСЧ переданСЦ Об'СФднанСЦй банкСЦвськСЦй комСЦсСЦСЧ.

В ЯпонСЦСЧ ф'ючерснСЦ ринки створенСЦ досить давно СЦ СФ фрагментарними структурами з високим рСЦвнем держаного регулювання. Органами регулювання дСЦяльностСЦ ф'ючерсних бСЦрж виступають МСЦнСЦстерство фСЦнансСЦв, МСЦнСЦстерство зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ та промисловостСЦ, МСЦнСЦстерство сСЦльського та лСЦсового господарства та рибальства. АсоцСЦацСЦСЧ бСЦржовикСЦв мають досить вузькСЦ повноваження. На японському ф'ючерсному ринку СФ окремСЦ режими регулювання стосовно товарних та фСЦнансових ф'ючерсСЦв, оскСЦльки контролюються рСЦзними вСЦдповСЦдними мСЦнСЦстерствами, якСЦ практично не мають конструктивних зв'язкСЦв мСЦж собою, тому будь-якСЦ узгодження тривають досить довго та мають полСЦтичний пСЦдтекст. [7, с.68 ]

ТоварнСЦ ф'ючерснСЦ ринки регулюються Законом про товарнСЦ бСЦржСЦ, ринок фСЦнансових ф'ючерсСЦв - ФСЦнансовим кодексом ЯпонСЦСЧ. На японських ф'ючерсних ринках практикуСФться найвищий у свСЦтСЦ рСЦвень маржСЦ (до 30% вартостСЦ контрактСЦв), високими також СФ фСЦксованСЦ розмСЦри комСЦсСЦйних. 16 японських бСЦрж поки що продовжують залишатися "провСЦнцСЦйними" та периферСЦйними ринками свСЦтовоСЧ ф'ючерсноСЧ торгСЦвлСЦ.

У ССЦнгапурСЦ ф'ючерсна бСЦржова торгСЦвля регулюСФться МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв. ВсСЦ СЧСЧ учасники повиннСЦ мати лСЦцензСЦю. ТоргСЦвля без лСЦцензСЦСЧ СФ досить небезпечною, оскСЦльки порушники можуть отримати штраф вСЦд ЗО тисяч сСЦнгапурських доларСЦв або тюремне ув'язнення до 3 рокСЦв. Значними СФ покарання й за порушення правил торгСЦвлСЦ. [ 11, с. 90 ]


ВИСНОВКИ


Роблячи висновки по данСЦй курсовСЦй роботСЦ, слСЦд зазначити, що поставлена мета досягнена в повному обсязСЦ тАУ дослСЦдженСЦ основнСЦ поняття СЦ засади правового регулювання бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ та торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ та проаналСЦзованСЦ мСЦжнародний досвСЦд у сферСЦ бСЦржових торгСЦв СЦ фтАЩючерсний ринок. ДослСЦдженСЦ роботи деяких вчених, якСЦ працювали в напрямку теми моСФСЧ роботи : Бердникова Т.П., Кузнецова Н.С., Назарчук РЖ.Р., Сохацька О.М., Кононенко РЖ.В., Дудяк Р., БСЦгуль С.О., Улибин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л., РЖванов К.А.

Вивчаючи питання правового регулювання бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ та бСЦржових торгСЦв в УкраСЧнСЦ, можна зробити висновок, що нацСЦональне законодавство нашоСЧ держави майже в повнСЦстю регулюСФ поставлене проблемне питання, але СЦснуСФ СЦряд недолСЦкСЦв як колСЦзСЦСЧ в правСЦ, прогалини в законодавствСЦ, недосконалСЦсть податкового законодавства в сферСЦ бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ та СЦн.

Одним СЦз важливих питань даноСЧ роботи СФ правова характеристика регулювання бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ закордоном, у таких краСЧнах як США, НСЦмеччина, ФранцСЦя та СЦн. Якщо урахувати, що у свСЦтовСЦй практицСЦ обтАЩСФми бСЦржових операцСЦй перевищують обтАЩСФми небСЦржових угод, то можливо припустити, що перспективи розвитку бСЦржового ринку в УкраСЧнСЦ великСЦ. Питання лише у тому, як швидко вони зможуть реалСЦзуватися, в частковостСЦ це залежить вСЦд рСЦшення проблеми СЦнформацСЦйного обмСЦну мСЦж бСЦржею СЦ пСЦдприСФмствами галузСЦ. ХотСЦлось би вСЦрити, що бСЦржова торгСЦвля отримаСФ розвиток у нашСЦй краСЧнСЦ СЦ з часом зможе стати реальним регулятором цСЦн на товарних ринках краСЧни.

Роблячи загальний висновок по курсовСЦй роботСЦ, слСЦд зазначити, що бСЦржова дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ знаходиться на стадСЦСЧ розвитку, тому що законодавство не повнСЦстю вСЦдповСЦдаСФ мСЦжнародному законодавствСЦ, але якщо притримуватись даних темпСЦв, то УкраСЧна вийде на достатнСЦй рСЦвень для конкурентоспроможностСЦ на бСЦржовому свСЦтовому ринку.


СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


1. КонституцСЦя УкраСЧни: Прийнята на птАЩятСЦй сесСЦСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни 28 червня 1996 р. iз змiнами та доп. тАУ К.: Преса УкраСЧни, 2010. тАУ 23 с.

2. Господарський процесуальний кодекс УкраСЧни. тАУ К.: АтСЦка, 2009. тАУ64с.

3. ЦивСЦльний процесуальний кодекс УкраСЧни. тАУ К.: Атака, 2009. тАУ 144 с.

  1. Закон УкраСЧни "Про цСЦннСЦ папери СЦ фондову бСЦржутАЭ вСЦд 01.01.2011р. //ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни. тАУ 2011. тАУ №123
  2. Закон УкраСЧни "Про товарну бСЦржутАЭ вСЦд 26 сСЦчня 1993 року N 2932-XII//Голос УкраСЧни. тАУ 1993. тАУ № 234
  3. "ТиповСЦ правила бСЦржовоСЧ торгСЦвлСЦ сСЦльськогосподарською продукцСЦСФю» затверджено наказом МСЦнСЦстерства сСЦльського господарства та продовольства УкраСЧни, МСЦнСЦстерством економСЦки УкраСЧни СЦ МСЦнСЦстерством фСЦнансСЦв УкраСЧни №103/44/62 вСЦд 3 квСЦтня 1996 р. // Урядовий куртАЩСФр. тАУ 1997. тАУ № 345
  4. Положення про регулювання дСЦяльностСЦ фондових бСЦрж та торгСЦвельно-СЦнформацСЦйних систем затверджено наказом ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку вСЦд 15 сСЦчня 1997 року N 9.// Урядовий куртАЩСФр. тАУ 1997. № 565

8. Бердникова Т.П. Рынок ценных бумаг и биржевое дело. М.: ИНФРА-М, 2009. 65 с.

9. Кузнецова Н.С., Назарчук РЖ.Р. Ринок цСЦнних паперСЦв в УкраСЧнСЦ: правовСЦ основи формування та функцСЦонування. К.: ЮрСЦнком РЖнтер, 2007.76 с.

10. Сохацька О.М. Ф'ючерснСЦ ринки. РЖсторСЦя, сучаснСЦсть, перспективи становлення в УкраСЧнСЦ. ТернопСЦль: Екон. думка, 1999. 43с.

11. Кононенко РЖ.В. Основи бСЦржового права: Навчальний посСЦбник.-К.Кондор, 2007р.-87 с.

12. Дудяк Р., БСЦгуль С. ОрганСЦзацСЦя бСЦржовоСЧ дСЦяльностСЦ: основи теорСЦСЧ СЦ практики: Науковий посСЦбник.-ЛьвСЦв,2008. 76с.

13. Брокерам и их клиентам / Улыбин К.А., Андрюшина И.С., Харисова Н.Л. и др. тАУ М., 1991. 45 с.

14. Иванов К. А. тАУ Карманная книжка брокера тАУ М., МГУ, 1991. 123 с.

Размещено на Allbest.ru

Страницы: Назад 1 Вперед