ОсобливостСЦ кредитування населення на споживчСЦ потреби

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-197080.doc Страницы: Назад 1 Вперед

Вступ


ОднСЦСФю з характерних рис сучасного стану розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни СФ СЦнтенсивне опанування банками технологСЦй споживчого кредитування.

Споживчий кредит характеризуСФ вСЦдносини мСЦж кредитором СЦ позичальником з приводу фСЦнансування кСЦнцевого споживання.

Призначення споживчого кредиту - задоволення споживчих потреб широких верств населення. Предоставлення споживчого кредиту населенню, з одного боку, збСЦльшуСФ його поточний платоспроможний попит, пСЦдвищуСФ життСФвий рСЦвень, з СЦншого - прискорюСФ реалСЦзацСЦю товарних запасСЦв, надання послуг.

НеобхСЦднСЦсть споживчого кредиту зумовлена тим, що в процесСЦ кругообСЦгу СЦндивСЦдуальних капСЦталСЦв однСЦ суб`СФкти господарювання нагромаджують тимчасово вСЦльнСЦ кошти, а СЦншСЦ - потребують цих коштСЦв. Споживчий кредит сприяСФ розвтАЩязанню суперечностСЦ мСЦж можливим тимчасовим "замороженням» коштСЦв СЦ необхСЦднСЦстю СЧх ефективного використання. За допомогою споживчого кредиту банки акумулюють тимчасово вСЦльнСЦ кошти одних клСЦСФнтСЦв з тим, щоб надати позику СЦншим клСЦСФнтам, залученСЦ таким чином кошти становлять основу кредиту.

Тема споживчого кредитування стаСФ все бСЦльш актуальною для нашоСЧ краСЧни. СвСЦдченням цього СФ розвиток державних програм з житлового кредитування молодих сСЦмей, активСЦзацСЦя роботи банкСЦв на цьому сегментСЦ ринку. Спочатку цСЦ послуги були орСЦСФнтованСЦ на бСЦльш заможних громадян нашоСЧ краСЧни, але з часом рамки цих категорСЦй розширюються, СЦ цей банкСЦвський продукт стаСФ доступним кожному громадянину. Адже побудова багатоСЧ й високо розвинутоСЧ краСЧни можлива лише за умови, що кожен громадянин буде жити в добробутСЦ та достатку. А цю проблему, в деякСЦй мСЦрСЦ, можна вирСЦшити за допомогою такого банкСЦвського продукту як споживчий кредит.

Саме тому в сучасних умовах правильна органСЦзацСЦя та розробка сучасних технологСЦй банкСЦвського споживчого кредитування набувають особливого значення та обумовлюють актуальнСЦсть проведеного дослСЦдження.

Об`СФктом дослСЦдження дипломноСЧ роботи СФ процес кредитування населення на споживчСЦ потреби. За допомогою дослСЦдження процесу кредитування можна визначити подальший рух та тенденцСЦСЧ розвитку споживчого кредитування в нашСЦй краСЧнСЦ.

У якостСЦ предмета дослСЦдження виступають структурнСЦ та функцСЦональнСЦ елементи споживчого кредитування, взаСФмозвтАЩязок яких формуСФ систему споживчого кредитування, а також напрями СЧх удосконалення.

В роботСЦ використано методи логСЦчного аналСЦзу при визначеннСЦ базових категорСЦй дослСЦдження, суцСЦльного статистичного аналСЦзу, статистичних таблиць, графСЦкСЦв та дСЦаграм при оцСЦнцСЦ узагальнюючих показникСЦв дСЦяльностСЦ украСЧнських банкСЦвських установ у сферСЦ споживчого кредитування та несу цСЦльного спостереження при оцСЦнцСЦ процесу здСЦйснення споживчого кредитування АКБ "Правекс-банк», порСЦвняльного аналСЦзу при наданнСЦ характеристики свСЦтових моделей СЦ технологСЦй споживчого кредитування та застосуваннСЦ свСЦтового досвСЦду у практицСЦ споживчого кредитування на УкраСЧнСЦ.

Метою даноСЧ роботи СФ розкриття сутностСЦ функцСЦонування системи споживчого кредитування та обТСрунтування конкретних пропозицСЦй з питань СЧСЧ удосконалення, на основСЦ систематизацСЦСЧ теоретичного матерСЦалу, розкриття дСЦючоСЧ практики органСЦзацСЦСЧ процесу споживчого кредитування СЦ виконаного аналСЦзу.

Для досягнення поставленоСЧ мети в роботСЦ були поставленСЦ такСЦ завдання:

- вивчити теоретико-суттСФву характеристику споживчого кредиту;

  • проаналСЦзувати сучасний стан СЦ виявити основнСЦ проблеми споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ;
  • проаналСЦзувати вСЦтчизняний досвСЦд органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування банкСЦвських установ у сферСЦ споживчого кредитування;

- провести аналСЦз кредитного портфеля СЦ оцСЦнку кредитноСЧ роботи "Правекс-банку» в сферСЦ споживчого кредитування;

- порСЦвняти основнСЦ моделСЦ та технологСЦСЧ споживчого кредитування в свСЦтовСЦй практицСЦ;

- запропонувати конкретнСЦ заходи щодо удосконалення механСЦзмСЦв здСЦйснення споживчих кредитних операцСЦй в комерцСЦйних банках УкраСЧни.

При написаннСЦ дипломноСЧ роботи використовувались такСЦ нормативнСЦ акти: Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧни», Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть», Закон УкраСЧни "Про СЦпотечне кредитування, операцСЦСЧ з консолСЦдованим СЦпотечним боргом та СЦпотечнСЦ сертифСЦкати», Закон УкраСЧни "Про заставу», Положення "Про кредитування», Положення НБУ "Про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв» та СЦншСЦ законодавчо-нормативнСЦ матерСЦали.

Дипломна робота грунтуСФться на аналСЦзСЦ наукових робСЦт, авторами яких СФ ЛагутСЦн В.Д., МорозВаА.М., ВасюренкоВаО.В., АлексеСФнко М., АнтоновоСЧ О.М., "адичинаВаУ., ДзюблюкаВаО.В., ЗСЦмСЦной О.В., ШелудькоВаН.

Впровадження пропозицСЦй та рекомендацСЦй, наданих в роботСЦ, дозволить покращити роботу зСЦ споживчого кредитування установами банкСЦв; надасть можливСЦсть комерцСЦйним банкам органСЦзувати СЧх дСЦяльнСЦсть у вСЦдповСЦдностСЦ з цСЦлСЦсною системою управлСЦння кредитними операцСЦями та кредитними ризиками, впровадити новСЦ ефективнСЦ нетрадицСЦйнСЦ кредитнСЦ пропозицСЦСЧ, СЦ як наслСЦдок, пСЦдвищити ефективность функцСЦонування банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому.


1. Теоретико-суттСФва характеристика споживчого кредитування


1.1 ЕкономСЦчна природа кредитування на споживчСЦ потреби. СубтАЩСФктно-обтАЩСФктний склад та структура


Споживчий кредит це кредит, який надаСФться фСЦзичнСЦй особСЦ на придбання споживчих товарСЦв тривалого користування та послуг СЦ який повертаСФться в розстрочку.

СутнСЦсна ознака споживчого кредиту - кредитування кСЦнцевого споживання. Споживчий кредит даСФ змогу населенню споживати товари СЦ послуги до того, як споживачСЦ спроможнСЦ СЧх оплатити. Тим самим споживчий кредит забезпечуСФ пСЦдвищення життСФвого рСЦвня споживачСЦв. У макроекономСЦчному планСЦ споживчий кредит збСЦльшуСФ сукупний платоспроможнСЦй попит на предмети споживання СЦ послуги, що стимулюСФ розширення обсягСЦв СЧх виробництва [68].

СубтАЩСФктами вСЦдносин при споживчому кредитуваннСЦ являються фСЦзичнСЦ особи (позичальники), а в особСЦ кредиторСЦв виступають банки, ощаднСЦ каси й асоцСЦацСЦСЧ, ломбарди, кредитнСЦ спСЦлки, пСЦдприСФмства та органСЦзацСЦСЧ. МСЦж банками СЦ населенням може СЦснувати посередник, наприклад, торговельна органСЦзацСЦя [73].

ОбтАЩСФктом кредитування СФ витрати, повтАЩязанСЦ з задоволенням потреб населення поточного характеру, в тому числСЦ придбання товарСЦв в особисту "аснСЦсть, а також витрати капСЦтального (СЦнвестицСЦйного) характеру на будСЦвництво та пСЦдтримання нерухомого майна [68].

До споживчих кредитСЦв вСЦдноситься досить широкий набСЦр позик. У загальному планСЦ видСЦляють товарнСЦ СЦ грошовСЦ споживчСЦ кредити. Товарний споживчий кредит пов`язаний СЦз продажем товарСЦв тривалого користування в кредит (з розстрочкою платежу). Грошовий споживчий кредит - це надання банкСЦвськими або небанкСЦвськими кредитними установами позик фСЦзичним особам на задоволення СЧхнСЦх споживчих потреб.

Споживчий кредит маСФ багато специфСЦчних особливостей, пов'язаних СЦз особливостями особистого споживання громадян [20].

По-перше, цей вид позики вСЦдображаСФ вСЦдносини мСЦж кредитором СЦ позичальником, змСЦст яких полягаСФ у кредитуваннСЦ кСЦнцевого споживання, на вСЦдмСЦну вСЦд позик, якСЦ надаються суб'СФктам господарювання для виробничих цСЦлей або для придбання активСЦв, що викликаСФ рух вартостСЦ.

По-друге, повернення позиченоСЧ вартостСЦ при споживчому кредитуваннСЦ вСЦдбуваСФться не в результатСЦ вивСЦльнення коштСЦв у позичальника, а в результатСЦ СЧх надходження чи нагромадження.

По-третСФ, споживчий кредит СФ засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, СЦндивСЦдуальних потреб людей. Така позика прискорюСФ отримання певних благ (товарСЦв, послуг), якСЦ вони могли б придбати лише у майбутньому, зСЦбравши кошти, необхСЦднСЦ для купСЦвлСЦ цих цСЦнностей або послуг. Надання споживчих позик населенню, з одного боку, пСЦдвищуСФ СЧх платоспроможний попит, життСФвий рСЦвень у цСЦлому, а з СЦншого - прискорюСФ реалСЦзацСЦю товарних запасСЦв, послуг, сприяСФ створенню основних фондСЦв.

По-четверте, всСЦ види споживчого кредиту мають соцСЦальний характер, оскСЦльки вони сприяють вирСЦшенню соцСЦальних проблем - пСЦдвищенню життСФвого рСЦвня населення (передусСЦм СЦз низькими та середнСЦми доходами), утвердженню принципСЦв соцСЦальноСЧ справедливостСЦ.

КласифСЦкацСЦя споживчих кредитСЦв здСЦйснюСФться (додаток К):

  • за субтАЩСФктами кредитноСЧ угоди;
  • за об'СФктами кредитування;
  • за строками кредитування;
  • за способом надання;
  • за видами забезпечення;
  • за методами погашення;
  • за методом стягнення процентСЦв;
  • за характером кругообСЦгу коштСЦв [73].

За субтАЩСФктами кредитноСЧ угоди (типом кредитора СЦ позичальника) розрСЦзняють [20]:

  • банкСЦвськСЦ споживчСЦ позики;
  • позики, наданСЦ населенню торговельними органСЦзацСЦями;
  • споживчСЦ позики фСЦнансово-кредитних установ небанкСЦвського типу (ломбарди, пункти прокату, каси взаСФмодопомоги, кредитнСЦ кооперативи, будСЦвельнСЦ товариства, пенсСЦйнСЦ фонди СЦ т.д.);
  • особистСЦ чи приватнСЦ споживчСЦ позики, наданСЦ приватними особами;
  • споживчСЦ позики, наданСЦ фСЦзичним особам безпосередньо на пСЦдприСФмствах СЦ в органСЦзацСЦях, у яких вони працюють.

За об'СФктами кредитування (напрямами використання) в УкраСЧнСЦ споживчСЦ кредити подСЦляються на два види [22]:

  • на споживчСЦ цСЦлСЦ та на невСЦдкладнСЦ потреби;
  • на затрати капСЦтального (СЦнвестицСЦйного) характеру.

За строками кредитування споживчСЦ кредити подСЦляють на:

  • короткостроковСЦ (строком вСЦд 1-го дня до 1-го року) [22];
  • середньостроковСЦ (строком вСЦд 1 року до 3 рокСЦв) [20];
  • довгостроковСЦ (строком понад 3-5 рокСЦв) [22].

За способом надання споживчСЦ кредити подСЦляють на цСЦльовСЦ СЦ нецСЦльовСЦ (на невСЦдкладнСЦ потреби, овердрафт та СЦн.).

За забезпеченням розрСЦзняють позики незабезпеченСЦ (бланковСЦ) СЦ забезпеченСЦ (заставою, гарантСЦями, поручительствами, страхуванням).

За методом погашення розрСЦзняють кредити, якСЦ погашаються одноразово СЦ кредити СЦз розстрочкою платежу [20].

За характером кругообСЦгу коштСЦв споживчСЦ кредити подСЦляють на разовСЦ СЦ вСЦдновлювальнСЦ (револьвернСЦ). В групу револьверних, як правило, включають кредити, якСЦ надаються клСЦСФнтам за кредитними картками, або кредити за СФдиними активно-пасивними рахунками у формСЦ овердрафту.

За методом стягнення процентСЦв кредити класифСЦкують так: кредити зСЦ стягненням процентСЦв у момент його надання; позики зСЦ сплатою процентСЦв у момент погашення кредиту; позики зСЦ сплатою процентСЦв рСЦвними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у пСЦврСЦччя, або за спецСЦально обумовленим графСЦком) [22].

За ступенем ризику кредити розподСЦляються на стандартнСЦ та нестандартнСЦ (кредити з пСЦдвищеним ризиком): пСЦд контролем; субстандартнСЦ; сумнСЦвнСЦ; безнадСЦйнСЦ [10].

ОсновнСЦ напрями кредитноСЧ та процентноСЧ полСЦтики визначаються комерцСЦйним банком, у межах яких встановлюються [22]:

  • об'СФкти кредитування;
  • максимальнСЦ розмСЦри кредитСЦв;
  • мСЦнСЦмальнСЦ процентнСЦ ставки за кредитами;
  • строки користування кредитом.

Що стосуСФться бСЦльш детального регулювання споживчого кредиту зСЦ сторони держави в порСЦвняннСЦ з СЦншими формами кредиту, то це в основному проявляСФться в регулюваннСЦ процентних ставок, строкСЦв, додержання принципСЦв соцСЦальноСЧ справедливостСЦ, доступностСЦ кредитСЦв. БСЦльш детальне регулювання обумовлене тим, що споживчий кредит появтАЩязаний з потребами населення, рСЦвнем його життя.

Установи комерцСЦйних банкСЦв здСЦйснюють видачу кредитСЦв населенню в межах кредитних ресурсСЦв.

Основною обов'язковою умовою надання кредиту СФ його забезпечення заставою майна або цСЦнними паперами та доходами за ними. В залежностСЦ вСЦд предмету застави передбачаються наступнСЦ види застави [4]:

  • застава нерухомостСЦ (СЦпотека);
  • застава товарСЦв в оборотСЦ або у переробцСЦ;
  • застава СЦндивСЦдуально визначеного майна;
  • застава цСЦнних паперСЦв;
  • застава майнових прав.

Кредити фСЦзичним особам-резидентам УкраСЧни можуть надаватися пСЦд гарантСЦСЧ та забезпечення страхуванням.

ГарантованСЦ кредити - виражаються в юридичному оформленнСЦ зобов`язання з боку гаранта (поручителя) вСЦдшкодувати фактично нанесенСЦ збитки банку при порушеннСЦ безпосередньо позичальником умов кредитного договору. В ролСЦ гаранта (поручителя) можуть виступати юридичнСЦ особи, що користуються достатньою довСЦрою банку (постСЦйнСЦ клСЦСФнти; внутрСЦшнСЦ та СЦноземнСЦ кредитнСЦ установи, компанСЦСЧ, фСЦрми; фСЦзичнСЦ особи).

Кредити, забезпеченСЦ страхуванням - у такому разСЦ може укладатися трьохстороння угода: банк - гарант (страхова органСЦзацСЦя) - позичальник.

РозмСЦри кредитСЦв, що надаються громадянам УкраСЧни, обмежуються [20, 21]:

  • граничними розмСЦрами, встановленими комерцСЦйним банком для конкретного виду кредитСЦв;
  • платоспроможнСЦстю позичальника, його здатнСЦстю повнСЦстю й у встановлений строк повернути отриманий кредит;
  • вартСЦстю заставленого майна та цСЦнних паперСЦв, що можуть бути наданСЦ позичальником (СЦншою особою) для забезпечення повернення кредиту з урахуванням виду застави.

Банк надаСФ споживчСЦ кредити фСЦзичним особам у розмСЦрах, що визначаються вартСЦстю товарСЦв СЦ послуг, якСЦ СФ об'СФктом кредитування. РозмСЦр кредиту на будСЦвництво, купСЦвлю СЦ ремонт житлових будинкСЦв, садових будинкСЦв, дач та СЦнших будСЦвель визначаСФться в межах вартостСЦ майна, майнових прав, якСЦ можуть бути переданими фСЦзичною особою банковСЦ для забезпечення, та суми СЧСЧ поточних доходСЦв, за винятком обов'язкових платежСЦв, протягом 10 рокСЦв [79]. Строк кредиту встановлюСФться залежно вСЦд цСЦлей, об'СФкта кредитування, розмСЦру позики, платоспроможностСЦ позичальника, причому вСЦн не повинен перевищувати 10-ти рокСЦв з дня його надання [11].

Надання споживчих кредитСЦв здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ кредитних договорСЦв, якСЦ укладаються СЦндивСЦдуальними позичальниками з установою банку за мСЦiем проживання, за винятком кредитСЦв на будСЦвництво або купСЦвлю СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв (квартир), якСЦ надаються за мСЦiем забудови або знаходження СЦндивСЦдуального житлового будинку (квартири).

Звертаючись до банку про надання кредиту, позичальник маСФ подати такСЦ документи [20]:

  • заяву про отримання кредиту;
  • анкету позичальника - фСЦзичноСЧ особи;
  • довСЦдку з визначенням загальноСЧ суми одержуваного рСЦчного доходу позичальника та членСЦв його сСЦмтАЩСЧ;
  • копСЦю довСЦдки ДержавноСЧ податковоСЧ СЦнспекцСЦСЧ про одержання СЦдентифСЦкацСЦйного коду;
  • паспорт громадянина УкраСЧни;
  • рахунок-фактуру на споживчСЦ товари, якСЦ плануСФться придбати за рахунок кредиту;
  • у разСЦ кредитування пСЦд заставу - ксерокопСЦСЧ документСЦв про право "асностСЦ на заставлене майно.

РозмСЦр процентноСЧ ставки за користування споживчСЦм кредитом встановлюСФться установою банку самостСЦйно, залежно вСЦд вартостСЦ кредитних ресурсСЦв, характеру наданого забезпечення, виду кредиту, попиту та пропозицСЦСЧ на кредитному ринку в конкретному регСЦонСЦ та СЦнших чинникСЦв з таким розрахунком, щоб сума одержаних вСЦд позичальника вСЦдсоткСЦв покривала витрати банку СЦз залучення коштСЦв, необхСЦдних для надання кредиту, й забезпечувала рентабельну роботу установи банку.

Строки надання споживчих кредитСЦв рСЦзноманСЦтнСЦ. РЖз загальноСЧ суми споживчих кредитСЦв значна частина приходиться на короткостроковСЦ та середньостроковСЦ кредити. ДеякСЦ з них видаються з розстрочкою платежу. ДовгостроковСЦ кредити видаються на СЦнвестицСЦйнСЦ цСЦлСЦ.

Банки - кредитори можуть надавати споживчСЦ кредити безпосередньо позичальникам (прямСЦ кредити), що звертаються в банк за позикою, або побСЦчнСЦ, через посередникСЦв (торгСЦвельну органСЦзацСЦю). В звтАЩязку з тим, що торгСЦвельнСЦ органСЦзацСЦСЧ не завжди мають грошовСЦ кошти, щоб перекрити всю заборгованСЦсть по наданому ними кредиту покупцевСЦ, вони самСЦ звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяСФ надавати кредити без значного збСЦльшення операцСЦйних витрат банку.

Прикладом непрямого кредитування споживчих потреб СФ позики торговельнСЦй органСЦзацСЦСЧ. Потреби торговельних органСЦзацСЦй в засобах покриваСФться за рахунок залучення кредиту. В результатСЦ акту продажи товару довгострокового користування вСЦдшкодовуСФться вся вартСЦсть товару, але позичальник залучаСФ його без значного грошового внеску або без нього.

СпоживчСЦ кредити надаються СЦ такими небанкСЦвськими установами, як кредитнСЦ спСЦлки, каси взаСФмодопомоги, кредитнСЦ кооперативи. УсСЦ вони СФ громадськими органСЦзацСЦями, створеними на добровСЦльних засадах на основСЦ залучення особистих заощаджень для взаСФмного кредитування. ЦСЦ кредитнСЦ установи, як правило, не мають на метСЦ одержання прибутку, тому надають позики безвСЦдсотковСЦ або пСЦд мСЦнСЦмальнСЦ вСЦдсотки. КредитнСЦ спСЦлки працюють з тими верствами населення, якСЦ в силу економСЦчних причин не можуть отримати позику в банку.

Банк надаСФ споживчСЦ кредити фСЦзичним особам у розмСЦрах, що визначаються виходячи з вартостСЦ товарСЦв СЦ послуг, якСЦ СФ об`СФктом кредитування, в межах вартостСЦ майна, майнових прав, якСЦ можуть бути переданСЦ банку в забезпечення фСЦзичною особою з урахуванням суми СЧСЧ поточних доходСЦв.

В краСЧнах з ринковою економСЦкою споживчий кредит, як зручна та вигСЦдна форма обслуговування населення, граСФ велику роль в економСЦцСЦ краСЧни. Тому вСЦн активно регулюСФться зСЦ сторони держави. Регулювання здСЦйснюСФться як на рСЦвнСЦ видачСЦ кредиту, так СЦ на рСЦвнСЦ його використання СЦ виражаСФться або в заохоченнСЦ кредитування кСЦнцевого споживача через процентну ставку, термСЦн кредиту, первинну участь "асними коштами в кредитнСЦй операцСЦСЧ, або шляхом створення бСЦльш жорстокого режиму кредитування.

В рСЦзних краСЧнах дСЦють рСЦзнСЦ закони, що регулюють умови кредитування СЦндивСЦдуальних позичальникСЦв, однак СЧх об`СФднуСФ спСЦльна мета: заради пСЦдвищення рСЦвня життя споживчий кредит повинен бути доступний в необхСЦдному об`СФмСЦ.

Отже, на сьогоднСЦшнСЦй день СЦснуСФ досить широкий спектр банкСЦвських продуктСЦв зСЦ споживчого кредитування, як на свСЦтовому ринку так СЦ на ринку УкраСЧни. Перспективи роботи банкСЦв СЦз населенням в УкраСЧнСЦ значнСЦ, особливо швидкими темпами розвиваються банкСЦвськСЦ кредитнСЦ продукти з використанням новСЦтнСЦх технологСЦй, наприклад таких, як кредитнСЦ картки.


1.2 Нормативно-правова база органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування на УкраСЧнСЦ


Положенням НБУ "Про кредитування» категорСЦя споживчий кредит визначаСФться як кредит, який надаСФться тСЦльки в нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиницСЦ фСЦзичним особам - резидентам УкраСЧни на придбання споживчих товарСЦв тривалого користування та послуг СЦ який повертаСФться в розстрочку якщо СЦнше не передбачено умовами договору [11].

ПравовСЦдносини у сферСЦ кредитування регулюються нормами ЦивСЦльного кодексу УкраСЧни, ЗаконСЦв УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧни», "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть», "Про СЦпотеку», "Про СЦпотечне кредитування», положеннями НацСЦонального банку УкраСЧни "Про кредитування» СЦ "Про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями комерцСЦйних банкСЦв». ЦивСЦльний кодекс мСЦстить загальнСЦ норми, котрСЦ належать до СЦнституту кредитного договору, а також регламентуСФ основи СЦ порядок звернення стягнення на закладене майно, способи забезпечення зобов'язань. Закон "Про НацСЦональний банк УкраСЧни» мСЦстить норми, що стосуються загальних положень грошово-кредитноСЧ полСЦтики. Головним призначенням СЦнструментСЦв грошово-кредитноСЧ полСЦтики СФ стабСЦлСЦзацСЦя, активСЦзацСЦя банкСЦвського сектора у сферСЦ банкСЦвських операцСЦй, зокрема кредитних. На сучасному етапСЦ розвитку кредитних операцСЦй споживче кредитування займаСФ питому вагу кредитного портфеля банку. Саме тому грошово-кредитна полСЦтика в першу чергу повинна слугувати засобом регулювання кредитних операцСЦй. Закон "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» даСФ загальне юридичне трактування кредитних операцСЦй СЦ представляСФ загальнСЦ норми, що стосуються СЦнституту захисту прав та СЦнтересСЦв кредиторСЦв, забезпечення стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи, а також мСЦстить перелСЦк обмежень у сферСЦ кредитування [99].

АктуальнСЦсть питання правового забезпечення СЦпотеки та СЦпотечного кредитування як одного з прСЦоритетних напрямкСЦв дСЦяльностСЦ вСЦтчизняних банкСЦв пов'язана, з одного боку, зСЦ стрСЦмким розвитком СЦпотечного кредитування - надання порСЦвняно дешевих та довгострокових позичок громадянам та суб'СФктам пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, - а з СЦншого - з уведенням в обСЦг значних матерСЦальних ресурсСЦв та необхСЦднСЦстю мСЦнСЦмСЦзувати ризики кредиторСЦв шляхом застави надСЦйного та високолСЦквСЦдного майна. Правове регулювання вСЦдносин СЦпотеки в УкраСЧнСЦ здСЦйснюСФться на основСЦ перелСЦку нормативно-правових актСЦв. Законом УкраСЧни "Про заставу» вСЦд 2 жовтня 1992 року, який сприяв запровадженню заставних операцСЦй у банкСЦвську практику, передбачалися рСЦзнСЦ види застави, визначалися СЧСЧ предмет, договСЦр застави тощо. Цим законом було фактично вСЦдроджено СЦпотеку (заставу нерухомостСЦ), що вважаСФться найнадСЦйнСЦшим засобом забезпечення виконання умов кредитних та СЦнших договорСЦв [4]. У 2001 роцСЦ, пСЦсля тривалоСЧ нормотворчоСЧ перерви у сферСЦ регулювання вСЦдносин СЦпотеки, було прийнято новий Земельний кодекс, який набув чинностСЦ з 1 сСЦчня 2002 року. ПлСЦдним за результатами розвитку законотворчого процесу в галузСЦ правового регулювання питань СЦпотеки та СЦпотечного кредитування виявився 2003 рСЦк. Поряд СЦз прийняттям ЦивСЦльного кодексу УкраСЧни знаковою подСЦСФю стало прийняття базового Закону УкраСЧни "Про СЦпотеку», який вступив у силу з 1 сСЦчня 2004 року СЦ вважаСФться одним СЦз найпрогресивнСЦших на теренах ЦентральноСЧ та СхСЦдноСЧ РДвропи [75].

У розвинутих краСЧнах свСЦту, як правило, дСЦСФ спецСЦальний Закон про споживчий кредит, на основСЦ якого забезпечуСФться державне сприяння розвитку споживчоСЧ сфери. СьогоднСЦ необхСЦдне вСЦдповСЦдне правове забезпечення використання кредиту як одного з дСЦйових СЦнструментСЦв розвитку процесСЦв СЦнтеграцСЦСЧ нацСЦональноСЧ економСЦки в свСЦтову економСЦчну систему. Процес структурноСЧ перебудови та стабСЦлСЦзацСЦСЧ вСЦтчизняноСЧ економСЦки практично неможливий без кредитноСЧ допомоги свСЦтового спСЦвтовариства. З допомогою кредиту можливий СЦмпорт нових технологСЦй, передовоСЧ технСЦки, навСЦть при пасивному торговому балансСЦ. При цьому кредит сприяСФ розвитку експорту товарСЦв, використовуСФться як засСЦб регулювання платСЦжного балансу краСЧни [101].

Отже, недостатнСЦсть законодавчого забезпечення, невСЦдповСЦднСЦсть норм чинного законодавства щодо кредитування вимогам сьогодення СФ суттСФвими проблемами, якСЦ безпосередньо впливають на стан системи банкСЦвського кредитування.

У нормативно-правовому (органСЦзацСЦйному) сенсСЦ доцСЦльно покращити регулятивну базу, в тому числСЦ закони, якСЦ захищають права кредиторСЦв. Зокрема, прийняти Закон УкраСЧни "Про банкСЦвське кредитування» з урахуванням об'СФктивних законСЦв функцСЦонування кредиту, принципСЦв та умов органСЦзацСЦСЧ кредитування, визначити вСЦдповСЦдальнСЦсть як банку, так СЦ позичальника, а також держави.

На наш погляд, Закон УкраСЧни "Про банкСЦвське кредитування» маСФ:

  • охоплювати всСЦ види банкСЦвських кредитСЦв, включаючи кредити, котрСЦ нинСЦ належно не розвиненСЦ, - СЦпотечний кредит та довготермСЦнове кредитування, форми СЦ методи кредитування;
  • визначити органСЦзацСЦю контролю у процесСЦ кредитування (обсяг
    контролю, аудит кредитних операцСЦй);
  • розкрити проблеми страхування кредитних ризикСЦв.

Прийняття нового Закону "Про банкСЦвське кредитування», на нашу думку, дасть змогу збСЦльшити обсяги споживчого кредитування, зменшити ризики у сферСЦ активних кредитних операцСЦй. У пСЦдсумку виграють не лише банки, а й позичальники, котрСЦ матимуть змогу розширити свою дСЦяльнСЦсть за рахунок кредитних коштСЦв. У виграшСЦ буде й держава, оскСЦльки з пожвавленням банкСЦвського споживчого кредитування зросте обсяг надходжень до бюджету у виглядСЦ податкСЦв.

ДоцСЦльно сформувати СЦнфраструктуру кредитних операцСЦй (у тому числСЦ СЦнформацСЦйного, методичного, кадрового забезпечення). Так, НацСЦональний банк УкраСЧни маСФ розробити:

  • нове положення "Про кредитування»;
  • методику оцСЦнювання кредитного ризику та управлСЦння ним;
  • положення "Про роботу з проблемними кредитами»;
  • рекомендацСЦСЧ з аналСЦзу кредитного портфеля.

НеобхСЦдним СФ також розробка СФдиноСЧ методичноСЧ бази органСЦзацСЦСЧ кредитування. Якщо керуватися вказСЦвками НацСЦонального банку УкраСЧни, то банки зобов'язанСЦ розробити та затвердити за рСЦшенням вСЦдповСЦдного органу банку внутрСЦшньобанкСЦвське положення про порядок проведення кредитних операцСЦй СЦ методику проведення оцСЦнювання фСЦнансового стану позичальника (контрагента банку) та ряд СЦнших.

ПерелСЦк методичноСЧ документацСЦСЧ, що СЧСЧ рекомендуСФ НацСЦональний банк УкраСЧни, на наш погляд, не повний, а це в свою чергу зменшуСФ ефективнСЦсть органСЦзацСЦСЧ кредитування банку. Цей перелСЦк доцСЦльно доповнити такими методичними вказСЦвками:

  • положеннями про кредитнСЦ комСЦтети банку та кредитнСЦ комСЦсСЦСЧ фСЦлСЦй;
  • порядок встановлення СЦ перегляду лСЦмСЦтСЦв;
  • кредитнСЦ послуги банкСЦвськоСЧ установи;
  • положення про порядок прийняття рСЦшень щодо надання кредитСЦв;
  • регламент здСЦйснення кредитного монСЦторингу;
  • регламент роботи СЦз заставою пСЦд час проведення кредитних операцСЦй;
  • порядок укладення договорСЦв на страхування майна, наданого в заставу;
  • методи управлСЦння проблемними кредитами.

Проблеми правового забезпечення СЦ регулювання вСЦдносин у кредитнСЦй сферСЦ СФ гострими СЦ потребують невСЦдкладних заходСЦв з боку держави. Але грошово-кредитна полСЦтика, що проводиться державою, не забезпечуСФ очСЦкуваного економСЦчного зростання. Це пояснюСФться тим, що структура украСЧнськоСЧ економСЦки СФ СЦнертною щодо ринкових механСЦзмСЦв СЦ дуже слабо реагуСФ на застосування правових СЦнструментСЦв грошово-кредитноСЧ полСЦтики. Отже, причини економСЦчноСЧ кризи лежать у недосконалостСЦ правового забезпечення загальноекономСЦчноСЧ полСЦтики держави, насамперед у низькому рСЦвнСЦ правовоСЧ бази належноСЧ структурноСЧ перебудови реального сектора економСЦки.


1.3 СучаснСЦ проблеми банкСЦвського кредитування на споживчСЦ потреби в УкраСЧнСЦ


БСЦльшСЦсть проблем у дСЦяльностСЦ вСЦтчизняних комерцСЦйних банкСЦв в сучасних умовах повтАЩязано з проведенням ризикованоСЧ кредитноСЧ полСЦтики [80].

Для полСЦпшення стану справ у сферСЦ кредитування необхСЦдно досягнення в УкраСЧнСЦ фСЦнансовоСЧ та макроекономСЦчноСЧ стабСЦльностСЦ, але на даному етапСЦ вСЦтчизняна кредитно-банкСЦвська система не виконуСФ ролСЦ прискорювача розвитку нацСЦональноСЧ економСЦки.

Незважаючи на прийняття Верховною Радою рСЦшення про зниження податку з заробСЦтноСЧ плати на 7% (з 20% до 13%), державнСЦ пСЦдприСФмства та приватнСЦ пСЦдприСФмцСЦ не поспСЦшають пСЦдвищувати робСЦтникам офСЦцСЦйну заробСЦтну плату, тому що податкове законодавство так СЦ залишилось на недосконалому рСЦвнСЦ. Це призводить до того, що при наданнСЦ кредиту, банк оцСЦнюСФ кредитоспроможность клСЦСФнта не досить ретельно. Це веде до збСЦльшення ризику банку при кредитуваннСЦ та збСЦльшення обсягСЦв проблемних кредитСЦв [81].

ДеякСЦ банки при кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб на довгий строк вимагають спочатку предоставлення застави, а тСЦльки потСЦм надають кредит пСЦд заставу придбанного житла чи машини. Тобто, спочатку позичальник закладаСФ своСФ житло, земельну дСЦлянку або машину банковСЦ, потСЦм за кредитнСЦ кошти придбаСФ нерухомСЦсть або машину, закладаСФ СЦСЧ банковСЦ, а попередню заставу виносить з реСФстрСЦв рухомого або нерухомого майна. Це призводить до марноСЧ трати грошей позичальником [24].

Дуже високий рСЦвень вСЦдсотковоСЧ ставки при кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб, особливо при наданнСЦ кредиту у гривнСЦ (у доларах або СФвро - 15%, гривня - до 26%) вСЦдносять до суттСФвих проблем сучасного кредитування. МайбутнСЦй позичальник - фСЦзична особа, намагаСФться взяти кредит у доларах США або СФвро, незважаючи на те, що при погашеннСЦ кредиту доведеться придбати валюту на "чорному» ринку або у банку за комерцСЦйним курсом. Це призводить до надмСЦрного використування СЦноземноСЧ валюти, обсяги якоСЧ треба зменшувати [89].

БСЦльшСЦсть комерцСЦйних банкСЦв приваблюють до себе клСЦСФнтСЦв-фСЦзичних осСЦб пропонуючи оформити кредит за так званою нульовою ставкою або пСЦд невисокСЦ вСЦдсотки за кредит. Тобто комерцСЦйний банк пропонуСФ невелику вСЦдсоткову ставку в порСЦвняннСЦ з СЦншими банками, але в умовах кредитного договору передбачена СЦнша стаття, згСЦдно з якою знСЦмаСФ з позичальника-фСЦзичноСЧ особи рСЦзноманСЦтнСЦ комСЦсСЦйнСЦ винагороди СЦ, якщо скласти всСЦ комСЦсСЦйнСЦ та вСЦдсотки за кредит за весь строк кредитування, вийде таж сама вСЦдсоткова ставка, як у банкСЦв, котрСЦ не беруть нСЦяких комСЦсСЦйних винагород, а пропонують тСЦльки бСЦльш високий рСЦвень вСЦдсоткСЦв. Але у недалекому майбутньому проведення цСЦСФСЧ операцСЦСЧ буде заборонено вСЦдповСЦдними нормативними НБУ [18].

Для збСЦльшення кредитного портфеля банки йдуть на ризиковану видачу кредиту - видача готСЦвки пСЦд поруку. Це призводить до того, що в бСЦльшостСЦ випадкСЦв кредити не погашаються, СЦ у банка виникаСФ в кСЦнцевому станСЦ безнадСЦйна заборгованСЦсть, яка списуСФться за рахунок резервСЦв, а це в свою чергу призводить до зниження нормативСЦв, встановлених НацСЦональним банком УкраСЧни [69].

Наступна проблема зтАЩявляСФться коли банк надаСФ позичальнику-фСЦзичнСЦй особСЦ кредит на невСЦдкладнСЦ потреби або на придбання товарСЦв широкого вжитку, то страхування фСЦнансових ризикСЦв банку повинно бути обовтАЩязковим, тому що при наданнСЦ кредиту на ремонт квартири, придбання машини та нерухомостСЦ, банк пСЦдстраховуСФ себе тим, що в нього СФ застава СЦ яку вСЦн, в разСЦ неможливостСЦ позичальника погасити заборгованСЦсть за кредитом, може реалСЦзувати СЦ грошСЦ направити на погашення заборгованостСЦ. При наданнСЦ кредиту на невСЦдкладнСЦ потреби або на придбання товарСЦв широкого вжитку страхування фСЦнансового ризику банку буде обовтАЩязковим - то гарантом повернення грошових коштСЦв буде страхова компанСЦя, тобто ризик буде зведений до мСЦнСЦмуму [77].

СуттСФвою СЦ розповсюдженою СФ проблемна ситуацСЦя, коли позичальник-фСЦзична особа, яка отримала кредит в одному банку та не в змозСЦ погасити його, звертаСФться у другий банк або вСЦддСЦлення цього ж банку, отримуСФ ще один кредит, який теж не в змозСЦ погасити, та звертаСФться ще в один банк або кредитну спСЦлку. Цей ланцюг може бути дуже довгим, що зайвий раз свСЦдчить про те, що комерцСЦйним банкам УкраСЧни треба мати банк данних на всСЦх позичальникСЦв-фСЦзичних осСЦб, якСЦ вже мали або мають кредити, або звертались до банку з проханням надання кредиту СЦ банком було вСЦдмовлено в цьому (обовтАЩязково вказувати причину вСЦдмови). На нашу думку, доступ до цСЦСФСЧ бази даних повинен бути крСЦм банкСЦвськоСЧ служби безпеки ще в одного з банкСЦвських робСЦтникСЦв, який займаСФться кредитуванням. Цей банкСЦвський робСЦтник повинен бути зареСФстрований як користувач та працювати в цСЦй базСЦ пСЦд окремим паролем, який повинен вСЦдновлюватись кожен мСЦсяць.

Отже, на даному етапСЦ розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни СЦснуСФ чимало проблем, на вирСЦшення яких потрСЦбно багато часу.

БСЦльшСЦсть проблем у дСЦяльностСЦ вСЦтчизняних комерцСЦйних банкСЦв в сучасних умовах повтАЩязано з проведенням ризикованоСЧ кредитноСЧ полСЦтики. Проблеми правового забезпечення СЦ регулювання вСЦдносин у кредитнСЦй сферСЦ СФ гострими СЦ потребують невСЦдкладних заходСЦв з боку держави. Але грошово-кредитна полСЦтика, що проводиться державою, не забезпечуСФ очСЦкуваного економСЦчного зростання. НеобхСЦдною СФ розробка СФдиноСЧ методичноСЧ бази органСЦзацСЦСЧ кредитування.


1.4 ТехнСЦко-економСЦчна характеристика АКБ "Правекс - банк»


АкцСЦонерний комерцСЦйний банк "Правекс-банк», один з найбСЦльш високотехнологСЦчних банкСЦв УкраСЧни, працюСФ на украСЧнському банкСЦвському ринку бСЦльше 14 рокСЦв. (РеСФстрацСЦя в НБУ №139 вСЦд 29 грудня 1992Вар.). ДСЦСФ на пСЦдставСЦ лСЦцензСЦСЧ НБУ №7 вСЦд 3 грудня 2001Вар. та ЛСЦцензСЦСЧ ДКЦПФР на право здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв АБ №113111 вСЦд 15.10.2004Вар.

Станом на 01.01.2007 структура Правекс-банку являСФ собою розгалужену мережу, що складаСФться з 10 фСЦлСЦй, 13 обласних дирекцСЦй, 406 вСЦддСЦлень, 82 мСЦнСЦ-вСЦддСЦлення та понад 400 точок видачи споживчих кредитСЦв, розташованих як у КиСЧвському регСЦонСЦ, так СЦ в усСЦх областях УкраСЧни, включаючи Автономну РеспублСЦку Крим.

ЧисельнСЦсть персоналу: всього - 5400 чол.; у т.ч.: КиСЧвський регСЦон - 2659 чол., областСЦ УкраСЧни - 2741 чол.

Правекс-банк СФ офСЦцСЦйним агентом Travelex, прямим агентом Western Union, а також членом: MasterCard InternationalВаS.A., Principal Member; Visa InternationalВаS.A., Principal Member; American Express, банк-партнер; АсоцСЦацСЦСЧ "УкраСЧнський Кредитно-БанкСЦвський Союз»; УкраСЧнськоСЧ мСЦжбанкСЦвськоСЧ валютноСЧ бСЦржСЦ; УкраСЧнськоСЧ товарноСЧ бСЦржСЦ» Контрактовий ДСЦм УМВБ»; ПершоСЧ фондовоСЧ торговоСЧ системи; КримськоСЧ мСЦжбанкСЦвськоСЧ валютноСЧ бСЦржСЦ; КримськоСЧ фондовоСЧ бСЦржСЦ; МСЦжрегСЦонального фондового союзу; ПрофесСЦйноСЧ асоцСЦацСЦСЧ реСФстраторСЦв СЦ депозитарСЦСЧв [83].

ЗареСФстрований АКБ "Правекс-Банк» НацСЦональним банком УкраСЧни у 1992 роцСЦ. Вже з 1994 року Банк став обслуговувати картки Visa, Eurocard/MasterCard, Diners Club СЦ дорожнСЦ чеки Tomas Cook; було введено в експлуатацСЦю програмний комплекс "КлСЦСФнт-Банк». У 1996 роцСЦ введено в експлуатацСЦю електронну комунСЦкацСЦйну систему Reuters-Dealing 2000 та отримано лСЦцензСЦю №7 НБУ на право здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй. У 1997 роцСЦ Банк став членом Europay International Association, а також повноважним членом Товариства всесвСЦтнСЦх мСЦжбанкСЦвських фСЦнансових комунСЦкацСЦй (S.W.I.F.T.). ТодСЦ ж було рорзпочато емСЦсСЦю карток платСЦжноСЧ системи Eurocard/MasterCard (Mass, Gold СЦ Cirrus/Maestro) з логотипом Правекс-Банку. Вперше в УкраСЧнСЦ розпочато масове обслуговування населення по прийому платежСЦв готСЦвкою, розпочато проведення операцСЦй з купСЦвлСЦ - продажу банкСЦвських металСЦв у 1998 роцСЦ. ТодСЦ ж Банк став асоцСЦйованим членом Visa International Association. У 1999 роцСЦ вперше в УкраСЧнСЦ розроблено програму з надання СЦпотечних кредитСЦв на купСЦвлю житла, надано перший СЦпотечний кредит; розпочато емСЦсСЦю карток платСЦжноСЧ системи Visa (Classic, Gold, Electron) з логотипом Правекс-Банку; Банк став агентом СЦ почав проводити операцСЦСЧ за системою грошових переказСЦв Western Union. 2000 рСЦк - розроблено СЦ впроваджено внутрСЦшньобанкСЦвську платСЦжну систему, Банк перейшов на цСЦлодобове обслуговування клСЦСФнтСЦв за системою "КлСЦСФнт-Банк»; розпочато випуск СЦ розповсюдження мСЦжнародних доларових карток American Express. У 2001 роцСЦ вперше в УкраСЧнСЦ розроблено програму з надання кредитСЦв на купСЦвлю автомобСЦлСЦв, надано перший авто кредит; розроблено програму з надання кредитСЦв на купСЦвлю споживчих товарСЦв, надано перший споживчий кредит; Банк став принциповим членом Visa International Association; введено в експлуатацСЦю систему "РЖнтернет - КлСЦСФнт-Банк». У 2002 роцСЦ Банк став прямим агентом компанСЦСЧ Western Union в УкраСЧнСЦ, тодСЦ ж було введено в експлуатацСЦю систему миттСФвих грошових переказСЦв по УкраСЧнСЦ "Правекс-Телеграф». 2003 рСЦк - отримано СФдину лСЦцензСЦю на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв; отримано еквайрингову лСЦцензСЦю платСЦжних систем American Express та Visa International; присвоСФння почесного сертифСЦката "Кращий корпоративний проект 2003 року», присвоСФння титулу "Банк з найкращими показниками розвитку в УкраСЧнСЦ» за версСЦСФю журналу EUROMONEY; кредитно-СЦнвестицСЦйний портфель банку перевищив розмСЦр 1 000 000Ва000 грн.; присвоСФння почесного сертифСЦката "Самий постСЦйний клСЦСФнт» вСЦд визнаного свСЦтового лСЦдера в областСЦ технологСЦчних рСЦшень - компанСЦСЧ NCR. У 2004 роцСЦ розпочато емСЦсСЦю карток Visa в СФвро, Visa Business Electron, MasterCard Business, MasterCard Electronic Business, впроваджено програму овердрафтного кредитування держателСЦв зарплатних карток; розпочато емСЦсСЦю перших в УкраСЧнСЦ мультивалютних карток Visa у 3 валютах - гривня, СФвро, долар США, а також присвоСФння почесного сертифСЦката "Корпоративна безпека. Захищений доступ в СЦнтернет». 2005 рСЦк - за результатами фСЦнансового рейтингу газети "БСЦзнес» Правекс-банк перемСЦг у самСЦй престижнСЦй банкСЦвськСЦй номСЦнацСЦСЧ "Банк, в якому Ви розмСЦстили б депозит»; розпочато емСЦсСЦю бСЦзнес-карток Visa Business Silver, Visa Business Gold для корпоративних клСЦСФнтСЦв та елСЦтноСЧ картки Visa Platinum. У 2006 роцСЦ за результатами рейтингу дСЦлового видання "ГалицькСЦ контракти» в проектСЦ "ГвардСЦя брендСЦв» Правекс-банк був вСЦдмСЦчений дипломом за створення найефективнСЦшого бренда УкраСЧни. У цьому ж роцСЦ розпочався сертифСЦкований випуск чипових карток Visa Electron та Visa Classic.

ОблСЦкова полСЦтика АКБ "Правекс-Банк» на 2006 рСЦк визначаСФ та встановлюСФ для всСЦх фСЦлСЦй, вСЦддСЦлень, структурних пСЦдроздСЦлСЦв Головного банку СФдиний порядок ведення бухгалтерського облСЦку операцСЦй, якСЦ здСЦйснюСФ Банк. ДСЦяльнСЦсть АКБ "Правекс-Банк» в 2006 роцСЦ у порСЦвняннСЦ з 2005 роком характеризуСФться приростом доходСЦв з бСЦльшостСЦ видСЦв операцСЦй. У 2006 роцСЦ Правекс-Банк продовжував дотримуватися напрямку розмСЦщення фСЦнансових ресурсСЦв на ринку кредитування клСЦСФнтСЦв, зокрема у кредити фСЦзичним особам. Кредити фСЦзичних осСЦб у порСЦвняннСЦ з 2005 роком зросли бСЦльш нСЦж на 66,4%. РЗх питома вага у коштах, розмСЦщених по контрагентах склала 68,6%. Протягом 2006 року не було припинення окремих видСЦв банкСЦвських операцСЦй. Обмежень щодо володСЦння активами немаСФ.

Правекс-Банк СФ одним з найбСЦльших операторСЦв-продавцСЦв готСЦвковоСЧ нацСЦональноСЧ валюти, застосовуСФ СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного клСЦСФнта та надаСФ право вибору номСЦналу грошових купюр. Протягом останнСЦх рокСЦв банк значно активСЦзував свою дСЦяльнСЦсть в галузСЦ торгСЦвлСЦ готСЦвковими грошовими ресурсами на мСЦжбанкСЦвському ринку. Так, за 2006 рСЦк загальний обсяг реалСЦзованоСЧ готСЦвковоСЧ нацСЦональноСЧ валюти перевищив 3,7 млрд. грн., проти 2,5 млрд. грн. у 2005 роцСЦ. Таким чином, прирСЦст обсягСЦв реалСЦзацСЦСЧ готСЦвкових гривень у 2006 роцСЦ становить 48%. ВказанСЦ суми не СФ граничними для банку СЦ свСЦдчать, скорСЦше, про СФмнСЦсть внутрСЦшнього ринку готСЦвковоСЧ нацСЦональноСЧ валюти, а не про можливостСЦ Правекс-Банку як продавця.

Що стосуСФться мСЦжбанкСЦвського ринку готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти (у 2004 роцСЦ СФмнСЦсть внутрСЦшнього ринку перестала задовольняти потреби Правекс-Банку, який традицСЦйно виступаСФ споживачем СЦноземноСЧ валюти. ДанСЦ обставини спричинили природнСЦй вихСЦд банку на мСЦжнародний ринок СЦ, як наслСЦдок, Правекс-Банк розпочав купСЦвлю готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти за кордоном), то вони зросли в порСЦвняннСЦ з 2004 роком бСЦльш нСЦж у 4 рази СЦ сягнули 144,8 млн. доларСЦв США. З них 94,8 млн. доларСЦв було використано для "асних потреб, а близько 50 млн. доларСЦв продано на внутрСЦшньому ринку комерцСЦйним банкам. Протягом 2006Вар. в СЦноземний банк вивезено банкнот на суму 5,4 млн. доларСЦв США. Загалом, зростаючСЦ обсяги готСЦвкового обСЦгу банку протягом 2006 року значно випереджають середнСЦ темпи розвитку мСЦжбанкСЦвського ринку УкраСЧни. Правекс-Банк, маючи великий досвСЦд високоякСЦсного обслуговування поточних рахункСЦв клСЦСФнтСЦв, гарантуСФ високий стандарт касового обслуговування. Так, в 2006 роцСЦ клСЦСФнтами, юридичними особами, було знято з поточних рахункСЦв понад 2,05 млрд. грн. проти 1,7 млрд. грн. у 2005Вар., таким чином, прирСЦст обсягСЦв знятоСЧ з рахункСЦв готСЦвки становить 20%. Особлива увага придСЦляСФться касовому обслуговуванню органСЦв Державного казначейства УкраСЧни та його бюджетних органСЦзацСЦй. У 2006 роцСЦ бюджетним органСЦзацСЦям було виплачено загалом понад 220 млн. грн.

Протягом 2006 року Правекс-банк активно проводив операцСЦСЧ СЦз залучення та розмСЦщення коштСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах на мСЦжбанкСЦвському ринку УкраСЧни, а також валютообмСЦннСЦ операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ та продажу СЦноземноСЧ валюти.

Загальний обсяг операцСЦй з розмСЦщення ресурсСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку за 2006 рСЦк збСЦльшився на 78,17% у порСЦвняннСЦ з 2005 роком СЦ сягнув 8,675 млрд. грн. Завдяки реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦСЧ максимального використання "асноСЧ ресурсноСЧ бази Правекс-банк у 2006 роцСЦ досягнув зниження обсягу операцСЦй СЦз залучення ресурсСЦв на 49,37%, порСЦвняно з 2005 роком. В абсолютному вираженнСЦ обсяг залучених протягом 2006 року ресурсСЦв становив 1,722 млрд. грн.

Правекс-банк надаСФ своСЧм клСЦСФнтам не тСЦльки повний спектр традицСЦйних послуг (можливСЦсть стати активним учасником учасником ресурсного ринку, купуватиВа/ продавати валюту на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку за найбСЦльш оптимальним курсом), але й таких, якСЦ здСЦйснюСФ лише Правекс-банк: обмСЦн СЦ конвертацСЦя "екзотичних» валют, надання технологСЦчних кредитСЦв з метою розрахунку клСЦСФнтСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ за контрактами.

Загальний обсяг операцСЦй Правекс-банку з купСЦвлСЦ/продажу СЦноземноСЧ валюти становив у 2006 роцСЦ еквСЦвалент 401618557 доларСЦв США. Майже три чвертСЦ цього обсягу, а саме еквСЦвалент 293704918 доларСЦв США, становили операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти. Обсяг операцСЦй з продажу СЦноземноСЧ валюти - еквСЦвалент 107913639 доларСЦв США.

Правекс-Банк маСФ багатолСЦтнСЦй досвСЦд роботи з платСЦжними картками. Понад 7 рокСЦв Правекс-Банк здСЦйснюСФ емСЦсСЦю СЦ обслуговування рСЦзноманСЦтних видСЦв платСЦжних систем пСЦд своСЧм логотипом Всього за 2006 рСЦк банк випустив близько 300Ва000 карток платСЦжних систем Visa International та MasterCard International, що значно перевищуСФ обсяг емСЦсСЦСЧ за 2005 рСЦк. На кСЦнець 2006 року загальний обсяг емСЦсСЦСЧ становив понад 900Ва000 платСЦжних карток. Правекс-банк маСФ найширший продуктовий ряд платСЦжних карток серед украСЧнських банкСЦв (бСЦльше 90 карткових продуктСЦв), який може задовольнити потреби найвибагливСЦших клСЦСФнтСЦв.

На сьогоднСЦ клСЦСФнтСЦв-держателСЦв платСЦжних карток обслуговують понад 280 банкоматСЦв авторитетного мСЦжнародного виробника - компанСЦСЧ NCR. КСЦлькСЦсть банкоматСЦв постСЦйно зростаСФ. У 2005 роцСЦ Правекс-Банк був визнаний "найпостСЦйнСЦшим» клСЦСФнтом свСЦтового лСЦдера з виробництва автоматСЦв самообслуговування - компанСЦСЧ NCR. Банк намагаСФться забезпечити для клСЦСФнтСЦв найкращСЦ мСЦiя розташування своСЧх банкоматСЦв. Для цього в 2005 роцСЦ було перенесено близько 50 банкоматСЦв у перспективнСЦшСЦ мСЦiя, де СЦснуСФ бСЦльший попит на послугу зСЦ зняття готСЦвки. У 2005 роцСЦ був запущений банкомат, що видаСФ СФвро, а також чотири банкомати по УкраСЧнСЦ, в яких можна отримати долари США. ПрирСЦст обсягСЦв готСЦвки, яка щомСЦсячно видаСФться через банкомати банку, з початку 2006 року становить 56%, а з початку 2005 року - 83%.

Правекс-Банк - визнаний лСЦдер серед украСЧнських банкСЦв. ВСЦн першим розпочав проведення операцСЦй з банкСЦвськими металами. Банк мСЦцно утримуСФ своСФ лСЦдерство в цСЦй сферСЦ дСЦяльностСЦ й сьогоднСЦ.

За перСЦод з 1998 року Правекс-Банк реалСЦзував украСЧнським споживачам понад 14029 кг банкСЦвського золота, срСЦбла, платини та паладСЦю.

До послуг клСЦСФнтСЦв найбСЦльший асортимент злиткСЦв банкСЦвських металСЦв, який включаСФ 12 номСЦналСЦв зливкСЦв золота, 9 номСЦналСЦв зливкСЦв срСЦбла, 11 номСЦналСЦв зливкСЦв платини та 2 номСЦнали зливкСЦв паладСЦю. У 2005Вар. Через регСЦональну мережу банку було реалСЦзовано близько 70% вСЦд загального продажу банкСЦвських металСЦв.

Ломбардне кредитування пСЦд заставу брухту виробСЦв СЦз дорогоцСЦнного металу становить певну частку банкСЦвського бСЦзнесу. Правекс-Банк проводить ломбардне кредитування з 2001Вар., СЦ за цей перСЦод було видано 1897 кредитСЦв на загальну суму 1Ва241169,05 гривнСЦ. ОптимСЦзацСЦя процедурних питань дозволяСФ здСЦйснювати оформлення ломбардного кредиту за 10 - 15 хвилин.

Правекс-Банк надаСФ клСЦСФнтам усСЦ можливСЦ послуги на ринку цСЦнних паперСЦв СЦ маСФ СФдину лСЦцензСЦю ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв СЦ фондового ринку на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв. Правекс-Банк здСЦйснюСФ операцСЦСЧ зберСЦгача цСЦнних паперСЦв, ведення реСФстру "асникСЦв СЦменних цСЦнних паперСЦв, дСЦяльнСЦсть з випуску та обСЦгу цСЦнних паперСЦв (дСЦяльнСЦсть торговця цСЦнними паперами). КрСЦм того, банк традицСЦйно пропонуСФ клСЦСФнтам операцСЦСЧ з домСЦцСЦлювання векселСЦв, прийняття векселСЦв на СЦнкасо, опротестування векселСЦв та авалювання векселСЦв. Загальний обтАЩСФм вкладень банку в цСЦннСЦ папери у 2006 роцСЦ становить близько 240 млн. грн.

Одним СЦз прСЦоритетних напрямкСЦв дСЦяльностСЦ Правекс-Банку СФ розрахункове обслуговування клСЦСФнтСЦв у СЦноземних валютах. ВсСЦ види мСЦжнародних розрахункСЦв здСЦйснюються банком на найвищому рСЦвнСЦ завдяки використанню у роботСЦ сучасних електронних засобСЦв звтАЩязку, таких як S.W.I.F.T., Reuters, Telex. Банк оптимСЦзував свою кореспондентську мережу та на даний час пСЦдтримуСФ кореспондентськСЦ вСЦдносини з 11 банками у 6 краСЧнах свСЦту, що дозволяСФ проводити розрахунки зСЦ всСЦма краСЧнами близького та далекого зарубСЦжжя.

З клСЦСФнтами працюСФ висококвалСЦфСЦкована команда фахСЦвцСЦв СЦ персональних менеджерСЦв, що несуть вСЦдповСЦдальнСЦсть за забезпечення якСЦсного обслуговування, оперативне СЦ точне задоволення потреб клСЦСФнта.


2. АналСЦз дСЦючоСЧ практики органСЦзацСЦСЧ кредитування на споживчСЦ потреби в УкраСЧнСЦ


2.1 ОрганСЦзацСЦя споживчого кредитування в банках УкраСЧни


БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з кредитування реального сектора економСЦки, завжди сполученСЦ з певними ризиками, пов'язаними як СЦз загальноекономСЦчними причинами, так СЦ з причинами, обумовленими дСЦями конкретного кредитора, його вмСЦнням аналСЦзувати можливСЦ ризики, оцСЦнювати та управляти ними.

Надання споживчих кредитСЦв в банках УкраСЧни здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ кредитних договорСЦв, якСЦ укладаються СЦндивСЦдуальними позичальниками з установою банку за мСЦiем проживання, за винятком кредитСЦв на будСЦвництво або купСЦвлю СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв (квартир), якСЦ надаються за мСЦiем забудови або знаходження СЦндивСЦдуального житлового будинку (квартири).

Для одержання кредиту позичальник укладаСФ з банком кредитний договСЦр, у якому визначаються умови видачСЦ та порядок погашення кредиту, права, обов'язки СЦ вСЦдповСЦдальнСЦсть кожноСЧ зСЦ сторСЦн. Одночасно укладаСФться договСЦр застави з позичальником або майновим поручителем - фСЦзичною або юридичною особою.

ВСЦдсоткова ставка за кредит визначаСФться на загальних пСЦдставах. В окремих випадках банк може встановлювати порядок сплати вСЦдсоткСЦв з регресом платежу (тобто сума вСЦдсоткСЦв за користування кредитом розподСЦляСФться СЦ сплачуСФться рСЦвними частинами протягом дСЦСЧ кредитного договору).

Протягом часу дСЦСЧ кредитного договору банк маСФ право змСЦнювати рСЦвень процентноСЧ ставки за кредит залежно вСЦд змСЦни процентноСЧ полСЦтики банку та державних органСЦв, в компетенцСЦю яких входить вирСЦшення цих питань, вСЦд попиту та пропозицСЦй на кредитнСЦ ресурси з оформленням цих змСЦн додатковою угодою. Порядок змСЦни процентноСЧ ставки обумовлюСФться в кредитному договорСЦ.

В разСЦ змСЦни процентноСЧ ставки за кредитом, пролонгацСЦСЧ кредиту, змСЦни будь-якого пункту кредитного договору або появи/лСЦквСЦдацСЦСЧ пунктСЦв у кредитному договорСЦ укладаСФться додаткова угода, що СФ невСЦд'СФмною частиною кредитного договору. При необхСЦдностСЦ укладаються додатки до договору застави (закладу), якСЦ СФ необхСЦдними частинами договору [22].

У разСЦ вСЦдмови позичальника укласти додаткову угоду про змСЦну процентноСЧ ставки кредитний договСЦр розриваСФться банком в односторонньому порядку, а позичальник зобов'язаний повнСЦстю розрахуватись за одержаним кредитом.

ПроцентнСЦ ставки за СЦпотечними кредитами, якСЦ надаються в нацСЦональнСЦй валютСЦ, можуть бути фСЦксованими або плаваючими. При застосуваннСЦ плаваючоСЧ ставки в кредитному договорСЦ повиннСЦ бути визначеннСЦ критерСЦСЧ СЧСЧ розрахунку. В якостСЦ критерСЦСЧв розрахунку плаваючоСЧ ставки можуть використовуватись:

  • змСЦна СЦндексу споживчих цСЦн в рСЦчному розрахунку за останнСЦ 12 мСЦсяцСЦв;
  • змСЦна ставок залучення коштСЦв на депозити фСЦзичних осСЦб в гривнСЦ на строк понад один рСЦк;
  • змСЦни доходностСЦ середньострокових та довгострокових державних цСЦнних паперСЦв;
  • змСЦна облСЦковоСЧ ставки НБУ.

На нашу думку, при розрахунку та встановленнСЦ вСЦдсотковоСЧ ставки за СЦпотечним кредитом необхСЦдним СФ застосування плаваючоСЧ ставки на будь-який строк кредитування, з огляду на нестабСЦльнСЦсть економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ. Гнучка вСЦдсоткова полСЦтика допоможе уникнути низки ризикСЦв, що СФ характерними для СЦпотечного кредитування, а саме ризику лСЦквСЦдностСЦ та вСЦдсоткового ризику для банку та забезпечити змСЦну розмСЦру вСЦдсотковоСЧ ставки пропорцСЦйно змСЦнам цСЦн на предмет СЦпотеки.

Звертаючись до банку про надання кредиту, позичальник маСФ подати такСЦ документи [20]:

  • заяву про отримання кредиту;
  • анкету позичальника - фСЦзичноСЧ особи;
  • довСЦдку з визначенням загальноСЧ суми одержуваного рСЦчного доходу позичальника та членСЦв його сСЦмтАЩСЧ;
  • копСЦю довСЦдки ДержавноСЧ податковоСЧ СЦнспекцСЦСЧ про одержання СЦдентифСЦкацСЦйного коду;
  • паспорт громадянина УкраСЧни;
  • рахунок-фактуру на споживчСЦ товари, якСЦ плануСФться придбати за рахунок кредиту;
  • у разСЦ кредитування пСЦд заставу - ксерокопСЦСЧ документСЦв про право "асностСЦ на заставлене майно.

РСЦшення про надання кредиту приймаСФться кредитним комСЦтетом установи банку на пСЦдставСЦ загального висновку кредитного пСЦдроздСЦлу, який повинен враховувати висновки з цього питання служби безпеки, юридичноСЧ служби та пСЦдроздСЦлу з управлСЦння ресурсами.

Кредит надаСФться, переважно, в безготСЦвковСЦй формСЦ, в окремих випадках - готСЦвкою.

ФСЦзичнСЦ особи погашають кредити шляхом перерахування коштСЦв з особистого вкладу, депозитного рахунку, переказами через пошту або готСЦвкою [11, 79].

Новий кредит надаСФться лише при умовСЦ повноСЧ сплати заборгованостСЦ за ранСЦше одержаними кредитами або при наявностСЦ додаткового лСЦквСЦдного майна та реальних можливостей щодо своСФчасного погашення кредиту й сплати процентСЦв.

КороткостроковСЦ кредити громадянам надаються на споживчСЦ цСЦлСЦ (придбання товарСЦв широкого вжитку СЦ тривалого користування, транспортних засобСЦв) та на нагальнСЦ потреби (лСЦкування, навчання, туристичнСЦ подорожСЦ, весСЦлля, народження дитини, непередбаченСЦ обставини тощо) строком до 1-го року.

ДовгостроковСЦ кредити громадянам надаються на такСЦ цСЦлСЦ [21]:

  • будСЦвництво СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв СЦз надвСЦрними будСЦвлями;
  • будСЦвництво будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом, СЦ будинкСЦв дачного типу, для благоустрою садових дСЦлянок;
  • будСЦвництво гаражСЦв;
  • купСЦвля СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв СЦз надвСЦрними будСЦвлями;
  • купСЦвля квартир у житлових будинках;
  • купСЦвля будинкСЦв дачного типу та будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом;
  • купСЦвля гаражСЦв;
  • реконструкцСЦя та капСЦтальний ремонт СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв;
  • реконструкцСЦя та ремонт квартир;
  • реконструкцСЦя та капСЦтальний ремонт будинкСЦв дачного типу СЦ будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом;
  • поточнСЦ потреби (придбання товарСЦв тривалого користування меблСЦ, транспортнСЦ засоби, побутова технСЦка та СЦн.).

ТермСЦн користування довгостроковим кредитом встановлюСФться залежно вСЦд об'СФкта кредитування, розмСЦру кредиту та фСЦнансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будСЦвництво та купСЦвлю житла, не повинен перевищувати 10-ти рокСЦв, а за СЦншими видами кредитСЦв - 5-ти рокСЦв [21].

У вСЦдповСЦдностСЦ з положеннями про кредитування житла на вторинному ринку сума кредиту, що видаСФться банком не повинна перевищувати 70% вартостСЦ придбання чи облаштування землСЦ, будСЦвництва (реконструкцСЦСЧ чи вартостСЦ житла, що купуСФться), але якщо позичальник купуСФ житло на первинному ринку - сума кредиту може бути зменшена до 50% вартостСЦ, згСЦдно СЦнвестицСЦйного договору, якщо ступСЦнь готовностСЦ будинку вСЦд 30 до 60%. В СЦншСЦй частцСЦ (в розмСЦрСЦ не менше 30% або 50%) позичальник повинен брати участь "асними коштами в об`СФктСЦ, що кредитуСФться.

Обов'язковою умовою надання довгострокового кредиту СФ страхування об'СФктСЦв кредитування на користь банку протягом усього перСЦоду користування кредитом. КопСЦя страхового договору подаСФться банковСЦ позичальником у строки, передбаченСЦ кредитним договором.

Видача кредиту позичальникам здСЦйснюСФться у безготСЦвковСЦй формСЦ шляхом [21, 22]:

  • оплати розрахункових документСЦв на матерСЦали, конструкцСЦСЧ, обладнання, наданСЦ послуги, виконанСЦ роботи;
  • перерахування коштСЦв на поточний рахунок позичальника (у разСЦ здСЦйснення будСЦвництва "асними силами) на пСЦдставСЦ розрахунку готовностСЦ об'СФкта кредитування;
  • перерахування коштСЦв на поточний рахунок продавця квартири, житлового будинку чи гаража.

У виняткових випадках установа комерцСЦйного банку може видавати кредит готСЦвкою з правом контролю за цСЦльовим використанням коштСЦв.

Сучасними рСЦзновидами споживчого кредитування в банках УкраСЧни СФ чековий кредит та банкСЦвськСЦ кредитнСЦ картки, тобто надання кредиту фСЦзичним особам по СЧх запиту переважно на основнСЦ розстрочки платежу [68]. Надання чекового кредиту повтАЩязано з наявнСЦстю поточного рахунку в банку. МСЦж кредитором та позичальником передбачаСФться обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштСЦв на рахунку. ТакСЦ позики можуть погашатися або в процесСЦ надходження на рахунок грошових коштСЦв (вкладСЦв) або спецСЦальними внесками позичальника. Можуть використовуватися картки гарантування чекСЦв для СЦдентифСЦкацСЦСЧ клСЦСФнта. РЖнший вид чекового кредиту базуСФться на застосуваннСЦ спецСЦального чекового рахунку та спецСЦальних банкСЦвських чекСЦв. ЦСЦ чеки можуть мати особливу форму та код, що забезпечуСФ СЦдентифСЦкацСЦю при СЧх обробцСЦ в банку. Вкладник отримуСФ позику як тСЦльки чек надходить в банк для проведення по рахунку. Позичальник виписуСФ чек проти суми видСЦленого йому чекового кредиту. При придтАЩявленнСЦ чеку встановлена сума лСЦмСЦту зменшуСФться, коли ж на рахунок надходять кредитнСЦ платежСЦ лСЦмСЦт поновлюСФться. Чекове кредитування повтАЩязане з великими витратами СЦ для банку СЦ для споживача СЦ легко пСЦддаСФться контролю. Чековий кредит надаСФться тСЦльки пСЦсля звернення позичальника в банк, котрий повинен оцСЦнити кредитоспроможнСЦсть заявника.

ОсобливСЦстю сучасного розвитку споживчого кредиту СФ зростання обсягСЦв використання банкСЦвських кредитних карток. КредитнСЦ картки припускають участь трьох сторСЦн - "асника картки, банку та торгСЦвельноСЧ органСЦзацСЦСЧ. Пластикова картка з видСЦленими символами, видана банком покупцевСЦ, служить для торгСЦвельноСЧ органСЦзацСЦСЧ свСЦдченням того, що банк гарантуСФ вСЦдкриття кредиту "аснику цСЦСФСЧ картки. Картка надаСФться клСЦСФнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцСЦй з банком задовСЦльний. По кожнСЦй картцСЦ встановлюСФться лСЦмСЦт, який може бути змСЦнено в ту чи СЦншу сторону в залежностСЦ вСЦд режиму використання картки СЧСЧ "асником. КредитнСЦ картки застосовуються СЦ при сплатСЦ за послуги. Але слСЦд зазначити, що кредитнСЦ картки недоцСЦльно застосовувати при купСЦвлСЦ дорогих товарСЦв, так як велика вартСЦсть поглинаСФ практично всю величину лСЦмСЦту картки. Використання кредитних карток полСЦпшуСФ надання споживчих кредитСЦв. Вони служать знаряддям обСЦгу та скорочують потреби в готСЦвкових коштах.


2.2 АналСЦз основних показникСЦв функцСЦонування ринку споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ


ОднСЦСФю з основних тенденцСЦй на ринку банкСЦвського кредитування останнСЦми роками стала активСЦзацСЦя споживчого кредитування населення. Не в останню чергу такСЦ змСЦни зумовленСЦ реакцСЦСФю на пСЦдвищення рСЦвня платоспроможностСЦ населення: 2003 року доходи населення зросли на 17,1%, 2004-го - на 16,5%, 2005-го - на 27,2%, 2006-го номСЦнальнСЦ доходи населення становили 365,9 млрд. грн. СЦ порСЦвняно з 2005 роком зросли на 38,4%. Особливо СЦстотно зросли доходи на фонСЦ темпСЦв збСЦльшення ВВП. ДосвСЦд споживчого кредитування показав, що СЦснуючСЦ вСЦдсотковСЦ ставки СФ оптимальними у спСЦввСЦдношеннСЦ з рСЦвнем доходСЦв населення.

Стимулювання урядом соцСЦальних виплат сприяло збСЦльшенню внутрСЦшнього платоспроможного попиту населення. У поСФднаннСЦ зСЦ зниженням попиту на кредити з боку субтАЩСФктСЦв господарювання через несприятливий СЦнвестицСЦйний клСЦмат це стало додатковим чинником активСЦзацСЦСЧ банкСЦв у сегментСЦ споживчого кредитування населення.

У цей час кредитами користуСФться близько 12% громадян УкраСЧни, а вже в недалекому майбутньому ними планують скористатися як мСЦнСЦмум 30% населення. ТакСЦ висновки можна зробити, поглянувши на темпи зростання ринку споживчого кредитування за останнСЦ три роки. Лише за 2006 рСЦк обсяги кредитування населення в УкраСЧнСЦ збСЦльшились приблизно у 2,5 рази. Якщо ринок споживчого кредитування буде зростати такими темпами, то протягом наступних птАЩяти рокСЦв кожний третСЦй громадянин УкраСЧни прийматиме участь у якСЦй-небудь програмСЦ споживчого кредитування. Як наслСЦдок, при сприятливих умовах у даному процесСЦ буде задСЦяно все бСЦльшу кСЦлькСЦсть учасникСЦв, як СЦз сторони населення, так СЦ СЦз сторони фСЦнансових органСЦзацСЦй.

Значним поштовхом розвитку украСЧнського ринку споживчого кредитування став дозвСЦл НБУ банкам УкраСЧни на кредитування фСЦзичних осСЦб в СЦноземнСЦй валютСЦ та видачу "вСЦльних» кредитСЦв. Тобто майже всСЦ банкСЦвськСЦ установи мають змогу займатися кредитуванням населення на споживчСЦ потреби.

НайзначнСЦшСЦ обсяги кредитСЦв населенню банки надавали у великих промислових центрах СЦ регСЦонах, де сконцентровано населення з вищим рСЦвнем доходСЦв. Так, 2004 року на столицю та сСЦм економСЦчно потужних регСЦонСЦв припадало 74,8% сукупного обсягу кредитСЦв фСЦзичним особам. При цьому киянам банки надали 37,2% кредитСЦв, позичальникам ДнСЦпропетровськоСЧ областСЦ - 9,7%, ДонецькоСЧ областСЦ - 7,8%. За пСЦдсумками 2006 року питома вага вказаних регСЦонСЦв дещо знизилась - до 70,7%, що зумовлено гальмуванням динамСЦки кредитування населення столицСЦ - питома вага кредитСЦв у мСЦстСЦ КиСФвСЦ скоротилася до 29,0%, хоч на ДнСЦпропетровщинСЦ збСЦльшилася до 10,6%, ДонеччинСЦ - до 8,4%.

Загалом у 2004-2006 рр. виразно простежуСФться тенденцСЦя нарощування обсягСЦв кредитування фСЦзичних осСЦб у регСЦонах. Так, якщо в середньому по УкраСЧнСЦ за вказаний перСЦод обсяги кредитСЦв населенню зросли в абсолютному вираженнСЦ у 3,7 раза, то в ДнСЦпропетровськСЦй областСЦ - у 4,1, ДонецькСЦй - 4,0, ОдеськСЦй - 4,4, ХаркСЦвськСЦй - 4,2, ЛьвСЦвськСЦй - 4,3, ЗапорСЦзькСЦй - 4,5, в АР Крим - у 3,7, мСЦстСЦ КиСФвСЦ - у 2,9 раза.

За останнСЦми даними, найактивнСЦше споживчСЦ кредити надають "Приватбанк», "Аваль», "Правекс-банк», "Укрсоцбанк» та "Райффайзенбанк». НайбСЦльшим попитом серед населення користуСФться кредитування на купСЦвлю житла, автомобСЦлей, побутовоСЧ технСЦки, меблСЦв, кредити на будСЦвництво нового житла та ремонт. Серед найбСЦльш перспективних напрямкСЦв видСЦляють кредитування туризму, освСЦти, медичних послуг. У звтАЩязку з тим, що вСЦдсотковСЦ ставки за валютними кредитами нижче, нСЦж за гривневими при мСЦнСЦмальних курсових коливаннях, населення надаСФ перевагу кредитуванню в доларах, особливо, коли йдеться о великих кредитних лСЦнСЦях, повтАЩязаних з купСЦвлею машини або житла.

За даними монСЦторингу сучасного стану украСЧнського суспСЦльства, проведеного РЖнститутом соцСЦологСЦСЧ НАН УкраСЧни спСЦльно з компанСЦСФю "Социс-Гелап» з груп товарСЦв, якСЦ розглядаються в якостСЦ предметСЦв кредитування, населення найменш забезпечено меблями (17,7%) та стерео-, вСЦдеоапаратурою (18,6%).

ВСЦдносно висока забезпеченСЦсть населення товарами "першоСЧ необхСЦдностСЦ» (холодильник, пральна машина, телевСЦзор) не СФ повною, крСЦм того потреба в них СЦснуватиме постСЦйно через природнСЦй цикл споживання цих товарСЦв. Що стосуСФться товарСЦв другого класу (вСЦдео-, стереоапаратура, меблСЦ, магнСЦтофони), то ними забезпечено близько 20% (вСЦдео-, стереоапаратура, добротнСЦ меблСЦ) та 57,3% (магнСЦтофони) населення.

Протягом 2000-2006 рокСЦв удвСЦчСЦ збСЦльшилася частка населення, яке забезпечено стерео - та вСЦдеоапаратурою (з 9,9% до 18,6%), при фактично незмСЦннСЦй частцСЦ користувачСЦв магнСЦтофонСЦв. Опосередковано це свСЦдчить про змСЦну попиту та орСЦСФнтацСЦю населення на придбання бСЦльш складних (а значить СЦ бСЦльш дорогих) музичних систем.

За даний перСЦод (2000-2006 рр.) певною мСЦрою зменшилася забезпеченСЦсть населення пральними машинами (77,5% - у 2000Вар. та 71,4% - у 2006Вар.) та меблями (27,9% - у 2000Вар. та 17,7% - у 2006Вар.). Це пояснюСФться завершенням протягом цього перСЦоду циклу споживання даних товарСЦв та вСЦдсутнСЦстю у населення матерСЦальноСЧ можливостСЦ вСЦдновити СЧх. З певним полСЦпшенням економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ та матерСЦального стану населення в цСЦлому попит на цСЦ товари пСЦдвищиться.

НайбСЦльший попит серед респондентСЦв, якСЦ мають потребу в споживчих кредитах, зафСЦксовано на холодильники, комптАЩютери, телевСЦзори (табл. 2.1).


Таблиця 2.1. Рейтинг товарСЦв тривалого використання, якСЦ бажають придбати опитанСЦ в кредит


Частота

%

Холодильник

41

22,28%

КомптАЩютер

35

19,02%

ТелевСЦзор

28

15,22%

Стерео, вСЦдеоапаратура

18

9,78%

Пральна машина

13

7,07%

МеблСЦ

6

3,26%

РЖнше

50

27,17%


ТСЦ респонденти, якСЦ зазначили варСЦант вСЦдповСЦдСЦ "СЦнше» - 27,17%, вказували на необхСЦднСЦсть кредитування купСЦвлСЦ нерухомостСЦ - придбання житла та дачСЦ, автомобСЦля. НаведенСЦ данСЦ пСЦдтверджують висновок, що поряд з потребою в товарах тривалого використання електропобутового призначення серед населення СЦснуСФ потреба в купСЦвлСЦ нерухомостСЦ: при чому попит на нерухомСЦсть та автомобСЦлСЦ, згСЦдно рейтингу, перевищуСФ попит на СЦншСЦ товари тривалого використання.

Також було встановлено, що кожна соцСЦально-демографСЦчна група маСФ свою "першочерговСЦсть» в придбаннСЦ товарСЦв довготривалого використання (табл. 2.2).


Таблиця 2.2. Потреби споживачСЦв залежно вСЦд соцСЦально-демографСЦчноСЧ групи населення

ВСЦк опитаних

Потреби соцСЦально-демографСЦчних груп

до 29 рокСЦв

найбСЦльша частка респондентСЦв маСФ потребу в придбаннСЦ комптАЩютера (44,2%) - товар, який використовуСФ ця вСЦкова група як засСЦб заробСЦтку, СЦнформацСЦСЧ та розваг;

вСЦд 29 до 55 рокСЦв

87,9% маСФ потребу в придбаннСЦ холодильника, товару, без якого складно обСЦйтися в буденному життСЦ СЦ який дСЦйсно СФ товаром першоСЧ необхСЦдностСЦ тривалого використання;

вСЦд 55 рокСЦв СЦ старше

найбСЦльша частка (44,2%) маСФ потребу в телевСЦзорСЦ, котрий СФ товаром першоСЧ необхСЦдностСЦ для цСЦСФСЧ вСЦковоСЧ групи.


У бСЦльшостСЦ випадкСЦв персональнСЦ комп`ютери не СФ для середньоСЧ украСЧнськоСЧ сСЦм`СЧ предметом такого ж ступеня важливостСЦ, як холодильник чи квартира, попит на послуги з продажу комп`ютерноСЧ технСЦки в кредит вСЦдносно невеликий, проте вСЦн, за оцСЦнками експертСЦв, швидко зростаСФ.

Витрати населення у 2007 роцСЦ на непродовольчСЦ товари складуть 9943,75 млн. грн., у тому числСЦ на меблСЦ, килими, товари культурно-побутового призначення - 1433,75 млн. грн.

В УкраСЧнСЦ прискорено розповсюджуються технологСЦСЧ СЦпотечного кредитування.

ДедалСЦ бСЦльше банкСЦв отримують досвСЦд розробки СЦ реалСЦзацСЦСЧ програм СЦпотечного кредитування. РЖз 158 банкСЦв УкраСЧни на ринку СЦпотечного кредитування працюють 35.

ПроведенСЦ дослСЦдження статистичних показникСЦв розвитку СЦпотечного кредитування в УкраСЧнСЦ дозволяють зробити наступнСЦ висновки.

На протязСЦ 2002-2006 рокСЦв в УкраСЧнСЦ суттСФво знизилися вСЦдсотковСЦ ставки за СЦпотечними кредитами:

  • з 27% до 20% - в нацСЦональнСЦй валютСЦ;
  • з 18% до 12% - в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Це дало можливСЦсть забезпечити значне зростання загальних обсягСЦв СЦпотечного кредитування.

Отже, пСЦдводячи пСЦдсумок аналСЦзу ситуацСЦСЧ споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ, можна сказати, що поряд з потребою в товарах тривалого використання електропобутового призначення серед населення СЦснуСФ потреба в купСЦвлСЦ нерухомостСЦ: при чому попит на нерухомСЦсть та автомобСЦлСЦ, згСЦдно рейтингу, перевищуСФ попит на СЦншСЦ товари тривалого використання. Незважаючи на всСЦ проблеми, досягнутий дуже помСЦтний прогрес у розвитку кредитування населення в цСЦлому. Ринок продажу забезпечений фСЦнансовими закладами лише на 40%, тому зтАЩявляються все новСЦ банки та вступають в конкурентну боротьбу за споживача. ПопулярнСЦсть споживчого кредитування помСЦж банками набираСФ оберти.


2.3 АналСЦз кредитного портфеля та процесу здСЦйснення споживчого кредитування в АКБ "Правекс-банк»


Процес органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування в АКБ "Правекс-банк» регулюСФться Положенням АКБ "Правекс-банк» про споживче кредитування. Порядок, згСЦдно якого вСЦдбуваСФться здСЦйснення операцСЦй по кредитуванню фСЦзичних осСЦб на споживчСЦ потреби, розроблений на пСЦдставСЦ ЗаконСЦв УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть», "Про заставу», "Про оцСЦнку майна, майнових прав та професСЦйну оцСЦночну дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ» та СЦнших законодавчих актСЦв, Положення НацСЦонального банку УкраСЧни "Про кредитування», нормативних актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни, Положень АКБ "Правекс-банк "Про споживче кредитування», "Про кредитнСЦ комСЦтети АКБ» Правекс-банк», "Про кредитний комСЦтет по кредитуванню фСЦзичних осСЦб», "Про кредитний комСЦтет по споживчому кредитуванню», ТехнологСЦчних карт операцСЦй з кредитування фСЦзичних осСЦб та СЦнших нормативних документСЦв.

З метою кредитування фСЦзичних осСЦб на споживчСЦ потреби в Банку (балансовСЦй установСЦ Банку) створюСФться КредитнСЦ комСЦтети двох рСЦвнСЦв: Кредитний комСЦтет по кредитуванню фСЦзичних осСЦб та КредитнСЦ комСЦтети по споживчому кредитуванню.

Кредитний комСЦтет по кредитуванню фСЦзичних осСЦб Банку (балансовСЦй установСЦ) приймаСФ рСЦшення про умови кредитування фСЦзичних осСЦб у межах своСФСЧ компетенцСЦСЧ, яка визначаСФться РСЦшенням ПравлСЦння Банку (балансовоСЧ установи Банку) та Положенням про кредитний комСЦтет по кредитуванню фСЦзичних осСЦб.

Кредитний комСЦтет по кредитуванню фСЦзичних осСЦб балансовоСЧ ЦО Банку у межах своСФСЧ компетенцСЦСЧ встановлюСФ лСЦмСЦти самостСЦйного прийняття рСЦшення по кредитуванню фСЦзичних осСЦб Кредитного комСЦтету по кредитуванню фСЦзичних осСЦб балансовоСЧ установи Банку, якСЦ СФ обов`язковими для виконання.

Кредитний комСЦтет по споживчому кредитуванню приймаСФ РСЦшення щодо кредитування фСЦзичних осСЦб згСЦдно Положення по Кредитний комСЦтет по споживчому кредитуванню та РСЦшень ПравлСЦння Банку (балансовоСЧ установи Банку). Якщо прийняття рСЦшень виходить за межСЦ лСЦмСЦтСЦв самостСЦйного прийняття рСЦшень Кредитного комСЦтету по споживчому кредитуванню в Банку (балансовСЦй установи Банку), документи передаються на розгляд вСЦдповСЦдного Кредитного комСЦтету по кредитуванню фСЦзичних осСЦб в балансовСЦй установСЦ Банку (або ЦО Банку), який приймаСФ вСЦдповСЦдне рСЦшення.

МатерСЦали засСЦдань Кредитного комСЦтету по споживчому кредитуванню в Банку повиннСЦ бути наданСЦ секретарем беззаперечно на вимогу члена вСЦдповСЦдного Кредитного комСЦтету по кредитуванню фСЦзичних осСЦб в Банку.

Кредитний працСЦвник дСЦСФ на пСЦдставСЦ посадовоСЧ СЦнструкцСЦСЧ, РСЦшень ПравлСЦння Банку, РСЦшень вСЦдповСЦдних кредитних комСЦтетСЦв, наказСЦв.

Обов`язки кредитного працСЦвника:

  • виконувати всСЦ дСЦСЧ, передбаченСЦ нормативними документами та внутрСЦшньобанкСЦвськими Положеннями з питань кредитування фСЦзичних осСЦб у строки та у обсягах, вказаних в цих документах;
  • виконувати накази начальника вСЦддСЦлу споживчого кредитування, рСЦшення Кредитних комСЦтетСЦв Банку (балансовоСЧ установи Банку).

ВСЦдповСЦдальнСЦсть кредитного працСЦвника:

  • за належне виконання покладених на нього обов`язкСЦв вСЦдповСЦдно до посадовоСЧ СЦнструкцСЦСЧ;
  • за правильнСЦсть та своСФчаснСЦсть здСЦйснених операцСЦй;
  • за виконання наказСЦв начальника вСЦддСЦлу споживчого кредитування;
  • збереження банкСЦвськоСЧ таСФмницСЦ.

При зверненнСЦ потенцСЦйного позичальника з метою отримання кредиту кредитним працСЦвником проводиться особиста спСЦвбесСЦда з фСЦзичною особою, в ходСЦ якоСЧ позичальник отримуСФ наступну СЦнформацСЦю:

  • перелСЦк СЦснуючих програм споживчого кредитування;
  • умови кредитування (строки, вСЦдсотковСЦ ставки, забезпечення, розмСЦр необхСЦдного щомСЦсячного доходу);
  • перелСЦк необхСЦдних документСЦв для отримання кредиту;
  • строк розгляду заяви.

Кредитний працСЦвник разом СЦз позичальником визначаСФ бажану програму споживчого кредитування, умови кредитування та з`ясовуСФ:

  • соцСЦальний стан позичальника;
  • фСЦнансово-майновий стан позичальника;
  • щомСЦсячний дохСЦд за останнСЦ 6 мСЦсяцСЦв на дату подання заяви;
  • клСЦСФнтську та кредитну СЦсторСЦю позичальника, наявнСЦсть поточних рахункСЦв потенцСЦйного позичальника та пСЦдприСФмства, на якому вСЦн працюСФ, в установах АКБ "Правекс-банк»;
  • дСЦлову репутацСЦю;
  • вСЦдомостСЦ про розмСЦр кредиту та бажану процентну ставку;
  • цСЦльове призначення кредиту;
  • можливе забезпечення;
  • бажану дату отримання кредиту.

РозмСЦр щомСЦсячних доходСЦв позичальника не повинен бути меншим за розмСЦр мСЦнСЦмальноСЧ заробСЦтноСЧ плати на дату подання заяви.

При зверненнСЦ позичальника до Банку (балансовоСЧ установи Банку) з клопотанням про надання кредиту або вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ пСЦд платСЦжну картку кредитний працСЦвник розраховуСФ максимальний розмСЦр кредиту в залежностСЦ вСЦд потреб позичальника та середньомСЦсячних доходСЦв (надходжень на поточний рахунок, вСЦдкритий в Банку).

Якщо в результатСЦ особистоСЧ спСЦвбесСЦди встановлюСФться, що фСЦнансовий стан позичальника СФ стСЦйким, стабСЦльним та достатнСЦм для отримання кредиту, кредитний працСЦвник продовжуСФ роботу з потенцСЦйним позичальником з метою надання кредиту.

У випадку недостатнього доходу потенцСЦйного позичальника для отримання кредиту кредитним працСЦвником пропонуСФться позичальнику:

  • надати СЦнформацСЦю щодо додаткових доходСЦв;
  • розглянути можливСЦсть кредитування у меншому розмСЦрСЦ;
  • надати забезпечення (додаткове забезпечення);

При невСЦдповСЦдностСЦ потенцСЦйного позичальника кредитнСЦй полСЦтицСЦ Банку такому позичальнику вСЦдмовляють у наданнСЦ кредиту.

ПСЦсля одержання копСЦСЧ протоколу Кредитного комСЦтету з рСЦшенням про надання кредиту кредитами працСЦвник кредитного вСЦддСЦлу готуСФ кредитний договСЦр у 2-х примСЦрниках. ЗмСЦст кредитного договору кредитний працСЦвник вСЦддСЦлення узгоджуСФ з позичальником. При пСЦдготовцСЦ кредитного договору використовуСФться типова форма, розроблена Юридичним управлСЦнням Центрального офСЦсу Банку та затверджена Постановою ПравлСЦння АКБ "Правекс-банк». У випадку виникнення розбСЦжностей щодо змСЦсту кредитного договору з позичальником, кредитний працСЦвник спСЦльно з участю працСЦвника юридичноСЧ служби, вносить змСЦни та доповнення в текст кредитного договору.

ОригСЦнал кредитного договору разом СЦз розпорядженням на оприбуткування кредитного договору на позабаланс передаСФться кредитним працСЦвником вСЦддСЦлення за фактом пСЦдписання до сховища Банку (балансовоСЧ установи Банку) протягом 3 робочих днСЦв з дати пСЦдписання такого договору. КопСЦя договору залишаСФться в кредитнСЦй справСЦ позичальника.

ЗСЦбранСЦ документи кредитний працСЦвник оформлюСФ в кредитну справу. У кредитну справу пСЦдшиваються всСЦ документи, що СФ в наявностСЦ на момент пСЦдписання кредитного договору (зСЦбранСЦ згСЦдно перелСЦку документи, встановленими дСЦючими програмами споживчого кредитування), а також всСЦ наступнСЦ документи, що стосуються даного договору, до моменту завершення кредитних вСЦдносин з позичальником. ОригСЦнали договору знаходяться у сховищСЦ Банку (балансовоСЧ установи Банку). ВСЦдповСЦдальнСЦсть за стан ведення кредитноСЧ справи несе кредитний працСЦвник.

Надання кредиту здСЦйснюСФться на цСЦлСЦ, що передбаченСЦ кредитним договором у порядку, визначеному Положенням "Про споживче кредитування» та ТехнологСЦчними картами операцСЦй з кредитування фСЦзичних осСЦб.

При отримання готСЦвки через касу банку видача кредиту здСЦйснюСФться на поточний рахунок фСЦзичноСЧ особи, якСЦй вСЦдкриваСФться в обов'язковому порядку. Додатково до пакету документСЦв для отримання кредиту позичальник заповнюСФ заяву, картку СЦз зразками пСЦдпису та пСЦдписуСФ договСЦр про вСЦдкриття та ведення поточного рахунку. Даний поточний рахунок може бути використаний для видачСЦ кредиту, але на нього не поширюються вимоги щодо вСЦдсутностСЦ комСЦсСЦСЧ за видачу кредиту та перерахування коштСЦв на погашення кредиту (вСЦдсоткСЦв). Нарахування вСЦдсоткСЦв здСЦснюСФться з дня фактичного перерахування кредитних коштСЦв на поточний рахунок позичальника.

3 метою спрощення процедури погашення кредиту та вСЦдсоткСЦв за його користування кредитний працСЦвник може запропонувати позичальниковСЦ укласти додаткову угоду до договору на вСЦдкриття та ведення поточного рахунку та кредитного договору. ДодатковСЦ угоди передбачають надання Банку права списувати з поточного рахунку позичальника грошовСЦ кошти для погашення заборгованостСЦ за кредитом та вСЦдсотками автоматично (з моменту виникнення заборгованостСЦ). Для даноСЧ процедури позичальник, окрСЦм додатковоСЧ угоди на договСЦрне списання пСЦдписуСФ 2 розпорядження: на перерахування коштСЦв на погашення вСЦдсоткСЦв та погашення кредиту. ПСЦсля пСЦдписання даних документСЦв кредитний працСЦвник повСЦдомляСФ працСЦвника структурного пСЦдроздСЦлу з автоматизацСЦСЧ балансовоСЧ установи Банку для активСЦзацСЦСЧ даноСЧ процедури.

При заповненнСЦ розпорядження обов'язково вказуСФться дата перерахування, яка повинна бути наступною за датою виникнення заборгованостСЦ по кредиту та вСЦдсотках.

По вСЦдсотках та по кредиту датою виникнення зобов'язання вважаСФться день, наступний за вказаним в кредитному договорСЦ для проведення вищезазначених розрахункСЦв.

ВСЦдсотки з поточного рахунку списуються автоматично, про суму списання заборгованостСЦ за кредитом кредитний працСЦвник повСЦдомляСФ працСЦвника структурного пСЦдроздСЦлу з автоматизацСЦСЧ балансовоСЧ установи Банку щомСЦсячно за даними кредитного договору з позичальником, або вСЦдслСЦдковуСФ вСЦдповСЦднСЦсть залишку на поточному рахунку сумСЦ погашення кредиту згСЦдно умов кредитного договору.

У випадку вСЦдсутностСЦ у позичальника розрахункового рахунку, або якщо позичальник не пСЦдписуСФ додаткову угоду, зазначену вище, погашення кредиту вСЦдбуваСФться шляхом внесення готСЦвки на позичковий рахунок та рахунок нарахованих вСЦдсоткСЦв через касу.

Документи на перерахування кредитних коштСЦв (рахунки-фактури, договори та розпорядження на перерахування коштСЦв) надаються позичальником до банку. Кредитний працСЦвник проводить перевСЦрку наданих для оплати документСЦв вСЦдповСЦдно до вимог чинного законодавства та ТехнологСЦчних карт операцСЦй з кредитування фСЦзичних осСЦб.

ОригСЦнали розпоряджень чи СЦнших документСЦв на перерахування коштСЦв залишаються в кредитнСЦй справСЦ позичальника.

Кредитний працСЦвник вСЦддСЦлення готуСФ розпорядження на перерахування кредитних коштСЦв з позичкового рахунку позичальника в рахунок оплати товарСЦв/послуг та передаСФ працСЦвнику вСЦддСЦлу споживчого кредитування засобом факсимСЦльного зв'язку.

ПрацСЦвник вСЦддСЦлу споживчого кредитування на пСЦдставСЦ наданого розпорядження протягом робочого дня складаСФ платСЦжне доручення, реСФструСФ в журналСЦ реСФстрацСЦСЧ, вСЦзуСФ, передаСФ на пСЦдпис осСЦб, якСЦ мають право першого та другого пСЦдпису.

ПСЦсля пСЦдписання платСЦжного доручення працСЦвник вСЦддСЦлу споживчого кредитування передаСФ уповноваженСЦй особСЦ структурного пСЦдроздСЦлу, яка здСЦйснюСФ данСЦ операцСЦСЧ, платСЦжне доручення для перерахування коштСЦв. Другий екземпляр пСЦдшиваСФться в кредитну справу позичальника разом СЦз оригСЦналом розпорядження позичальника на перерахування коштСЦв.

У випадку отримання кредиту пСЦд платСЦжну картку кредитний працСЦвник виконуСФ наступнСЦ дСЦСЧ:

  • збираСФ пакет документСЦв для отримання картки та вСЦдкриття карткового рахунку;
  • передаСФ документи для внесення СЦнформацСЦСЧ в систему Трансмастер структурному пСЦдроздСЦлу платСЦжних карток балансовоСЧ установи Банку (або СЦншСЦй уповноваженСЦй особСЦ, яка маСФ вСЦдповСЦднСЦ права на здСЦйснення даноСЧ операцСЦСЧ);

ПСЦсля прийняття позитивного РСЦшення вСЦдповСЦдного Кредитного комСЦтету:

  • надаСФ розпорядження про вСЦдкриття рахункСЦв;
  • надаСФ розпорядження для внесення змСЦн в систему Трансмастер вСЦдповСЦдальнСЦй особСЦ по роботСЦ в ТрансмастерСЦ;
  • надаСФ розпорядження про вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ пСЦд платСЦжну картку працСЦвнику вСЦддСЦлу споживчого кредитування, вСЦдповСЦдальному за встановлення кредитних лСЦнСЦй в системСЦ Трансмастер.

Зняття готСЦвки здСЦйснюСФться позичальником за допомогою платСЦжноСЧ картки. Кредитний працСЦвник повСЦдомляСФ вСЦддСЦл неторгових операцСЦй про дату видачСЦ кредиту та суму. Кредитний працСЦвник розраховуСФ суму готСЦвки, що необхСЦдно зняти, враховуючи розмСЦр комСЦсСЦСЧ Банку за дану операцСЦю та особисто контролюСФ отримання готСЦвки в касСЦ. РозмСЦр готСЦвки, що знСЦмаСФться з картки, не повинен перевищувати рСЦзницю мСЦж розмСЦром кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ та розмСЦром комСЦсСЦСЧ. ЗабороняСФться зняття готСЦвки з картки у повному розмСЦрСЦ кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ, тому що комСЦсСЦя списуСФться автоматично.

ОригСЦнали отриманих вСЦд позичальника документСЦв зберСЦгаються в кредитнСЦй справСЦ позичальника.

У 2006 роцСЦ АКБ "Правекс-банк» дотримувався напрямку розмСЦщення фСЦнансових ресурсСЦв на ринку кредитування клСЦСФнтСЦв, особливо зосередившись на кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб. За минулий рСЦк кредити фСЦзичних осСЦб зросли в 1,7 рази СЦ становили 53,8% (1143278 тис. грн.) всСЦх активСЦв. КрСЦм цього, значна питома вага належить кредитам, наданим юридичним особам (10,8% або 230129 тис. грн.) та СЦншим банкам (5,1% або 109237 тис. грн.). Майно банку в структурСЦ активСЦв становить 7,9% (168295 тис. грн.).

Кредитування СФ одним СЦз прСЦоритетних СЦ прибуткових напрямкСЦв дСЦяльностСЦ банку.

Доходи вСЦд кредитних операцСЦй у 2006 роцСЦ склали 167,22 млн. грн. або 45,2% вСЦд усСЦх доходСЦв банку.

У 2006 роцСЦ АКБ "Правекс-банк» продовжував створювати новСЦ кредитнСЦ продукти, значно розширивши при цьому сфери кредитування. За рахунок цього кредитний портфель банку в 2006 роцСЦ збСЦльшився в 2,19 рази або в абсолютних цифрах на 397,08 млн. грн. СЦ склав станом на 01.01.2007 року 1425,62 млн. грн.

При цьому умови за кредитами Правекс-банку залишалися одними з найвигСЦднСЦших на ринку кредитних послуг УкраСЧни.

Правекс-банк посСЦдаСФ одне з лСЦдируючих мСЦiь на банкСЦвському ринку УкраСЧни з кредитування фСЦзичних осСЦб, що становить 80,2% вСЦд кредитСЦв у загальному кредитному портфелСЦ банку.

Обсяг кредитування фСЦзичних осСЦб за 2006 рСЦк збСЦльшився порСЦвняно з 2005Вар. у 2,19 рази або в абсолютних цифрах на 451,13 млн. грн. та склав станом на 01.01.2007 року 1143,28 млн. грн. Цей обсяг склався завдяки наданню широкого спектра програм для громадян, а саме (рис.Ва2.1.):


Рис.Ва2.1. Кредити фСЦзичних осСЦб


  • стандартного кредитування пСЦд заставу нерухомостСЦ, землСЦ, майнових прав на депозит, транспортних засобСЦв;
  • СЦпотечного кредитування для купСЦвлСЦ житла термСЦном до 20 рокСЦв;
  • молодСЦжного кредитування для купСЦвлСЦ житла термСЦном до 20 рокСЦв;
  • кредитування для купСЦвлСЦ автомобСЦлСЦв у розстрочку термСЦном до 6 рокСЦв;
  • споживчого кредитування для придбання побутовоСЧ, аудСЦо - та вСЦдеотехнСЦки термСЦном до 3 рокСЦв;
  • ломбардного кредитування.

Правекс-банк надаСФ послуги з кредитування юридичних осСЦб СЦ для цього постСЦйно розробляються новСЦ кредитнСЦ програми. Усього в банку працюСФ 9 кредитних програм для юридичних осСЦб, а саме (рис.Ва2.2.):

  • стандартне кредитування пСЦд заставу;
  • кредитування у формСЦ овердрафту;
  • довгострокове кредитування пСЦд СЦнвестицСЦСЧ в нерухомСЦсть (офСЦси, примСЦщення);
  • кредитування для купСЦвлСЦ автомобСЦлСЦв у розстрочку (у тому числСЦ парку автомобСЦлСЦв);
  • кредитування шляхом врахування векселСЦв;
  • кредитування з використанням документарних акредитивСЦв;
  • кредитування пСЦд зовнСЦшньо-економСЦчну дСЦяльнСЦсть;
  • мультивалютне кредитування;
  • операцСЦСЧ з факторингу.


Рис.Ва2.2. Кредити юридичних осСЦб


Кредитний портфель юридичних осСЦб складаСФ станом на 01.01.2007 року 282,34 млн. грн.

З урахуванням розширення мережСЦ фСЦлСЦй та вСЦддСЦлень банку (станом на 01 сСЦчня 2007 року Правекс-банк нараховував 406 фСЦлСЦй та вСЦддСЦлень по всСЦй УкраСЧнСЦ) необхСЦдно вСЦдзначити СЦ регСЦональну структуру кредитного портфеля (рис.Ва2.3.).

Кредити фСЦлСЦй та регСЦональних вСЦддСЦлень складають 33,25% або 473,98 млн. грн. в абсолютних цифрах станом на 01.01.2007 року.


Рис.Ва2.3. Кредитний портфель по регСЦонах


АналСЦз кредитного портфеля за видами валют пСЦдтверджуСФ тенденцСЦю минулих рокСЦв, де валютний кредитний портфель складаСФ двСЦ третСЦ вСЦд загального кредитного портфеля.

ЯкСЦсть кредитного портфеля полСЦпшуСФться щорСЦчно.

СвСЦтова практика в економСЦчно розвинутих краСЧнах зСЦ стабСЦльною економСЦкою припускаСФ в банках проблемну заборгованСЦсть до 6% вСЦд загального кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля. Станом на 01 сСЦчня 2007Вар. у Правекс-банку вона складала 3,03% (з них 1,2% - кредити, виданСЦ до 1998 року). Це свСЦдчить про високопрофесСЦйний пСЦдхСЦд до здСЦйснення монСЦторингу при видачСЦ кредитСЦв, а також до здСЦйснення постСЦйного контролю за дСЦючими кредитами.

Також фахСЦвцСЦ кредитного департаменту СЦ далСЦ продовжують розробку нових програм кредитування й у 2008 роцСЦ запропонують до послуг клСЦСФнтСЦв - юридичних СЦ фСЦзичних осСЦб - новСЦ кредитнСЦ продукти.

У 2006 роцСЦ Банк, виявляючи лояльнСЦсть до своСЧх постСЦйних клСЦСФнтСЦв, упровадив нову форму надання споживчого кредиту - готСЦвкою на будь-якСЦ цСЦлСЦ клСЦСФнта. Такий кредит надаСФться клСЦСФнтам, якСЦ виконали своСЧ зобовтАЩязання за отриманими споживчими кредитами своСФчасно та у повному обсязСЦ, за спрощеною процедурою протягом 15 хвилин.

СпецСЦалСЦстам департаменту споживчого кредитування банку розроблена система експрес-оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальника за допомогою "скоринг»Ва- методу, який даСФ змогу прийняти рСЦшення щодо надання кредиту протягом 5 хвилин, що значно скорочуСФ загальний час оформлення споживчого кредиту - до 20 хвилин.

Правекс-банк розширив спектр послуг, якСЦ надаються у кредит. Тепер, паралельно з кредитуванням на здобуття освСЦти, отримання майже всСЦх медичних, юридичних та туристичних послуг, споживчий кредит надаСФться також на оплату полСЦсСЦв страхування автомобСЦлСЦв Авто КАСКО.

Правекс-банк збСЦльшив максимальну суму споживчого кредиту до 25 тис. грн., завдяки чому зросли можливостСЦ клСЦСФнтСЦв у задоволеннСЦ своСЧх споживчих потреб.

Правекс-банк почав надавати споживчСЦ кредити без довСЦдки про доходи. Тепер клСЦСФнту необхСЦдно лише надати паспорт та довСЦдку про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного коду, прописка СФ необовтАЩязковою.

Для зручностСЦ клСЦСФнтСЦв Банк запровадив нову схему оплати заборгованостСЦ за споживчим кредитом. ЩомСЦсячне погашення споживчого кредиту рСЦвними частками за ануСЧтет - ним графСЦком з двома можливими термСЦнами погашення - з 1-го по 10-те або з 11-го по 20-те число мСЦсяця.

Банк почав надавати споживчСЦ кредити клСЦСФнтам на перСЦод до 36 мСЦсяцСЦв (до 3 рокСЦв). Таким чином, сьогоднСЦ споживчий кредит на купСЦвлю практично усСЦх товарСЦв та деяких послуг клСЦСФнти мають можливСЦсть оформити на строк 6, 12, 18, 24, 30, 36 мСЦсяцСЦв.

Для ще бСЦльшоСЧ зручностСЦ у користуваннСЦ споживчим кредитом Правекс-Банк упровадив можливСЦсть сплачувати комСЦсСЦю банку за надання споживчого кредиту частинами протягом всього строку дСЦСЧ кредитного договору.

У порСЦвнянСЦ з минулим роком завдяки збСЦльшенню кСЦлькостСЦ укладених генеральних угод за програмою споживчого кредитування (на 11% порСЦвняно з 2005 роком) зросла кСЦлькСЦсть магазинСЦв-партнерСЦв банку, через якСЦ безпосередньо здСЦйснюСФться видача споживчих кредитСЦв, збСЦльшились обсяги видачСЦ споживчих кредитСЦв та обсяг кредитного портфеля. Завдяки проведеному аналСЦзу можна простежити тенденцСЦю постСЦйного зростання цих показникСЦв, що свСЦдчить про ефективну роботу Правекс-банку на даному сегментСЦ ринку банкСЦвських послуг.

На початку 2006 року кредитний портфель за програмою споживчого кредитування становив 112900,75 тис. грн. Протягом 2006 року кредитний портфель банку збСЦльшився на 121781,24 тис. грн. СЦ на початок 2007 року становив 234681,99 тис. грн.

ЗапровадженСЦ у 2006 роцСЦ нововведення зумовили значне збСЦльшення обсягСЦв споживчого кредитування (рис.Ва2.4.).

За 2005 рСЦк Правекс-банк видав 117717 споживчих кредитСЦв на суму 192045,84 тис. грн., а у 2006 роцСЦ - 183154 споживчСЦ кредити на суму 369399,93 тис. грн. (рис.Ва2.5.).

Рис.Ва2.4. КСЦлькСЦсть споживчих кредитСЦв та обсяги кредитування


Рис.Ва2.5. ДинамСЦка суми виданих споживчих кредитСЦв у 2006 роцСЦ (тис. грн.)


КСЦлькСЦсть виданих кредитСЦв у 2006 роцСЦ порСЦвняно з 2005 роком, зросла на 55,6 вСЦдсотка, а сума - на 92,4 вСЦдсотка.

ПостСЦйне збСЦльшення обсягСЦв кредитування можна простежити протягом всього 2006 року. Так, у червнСЦ 2006 року Правекс-банк видав 11514 кредитСЦв на суму 21029,51 тис. грн., а у груднСЦ 2006 року - 30255 кредитСЦв на суму 66589,42 тис. грн. Тобто кСЦлькСЦсть кредитСЦв збСЦльшилась у 2,6 рази, а сума - в 3,2 рази.

ДинамСЦчному розвитку програми споживчого кредитування у 2006 роцСЦ сприяло поширення послуги видачСЦ споживчих кредитСЦв безпосередньо у магазинах. Протягом 2006 року кСЦлькСЦсть пунктСЦв видачСЦ кредитСЦв у магазинах збСЦльшилася до 351.


2.4 Характеристика та стан СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй у сферСЦ кредитних операцСЦй АКБ "Правекс-банк»


ПередовСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ з кожним роком вСЦдСЦграють все бСЦльшу роль у життСФдСЦяльностСЦ фСЦнансового сектора економСЦки й, по сутСЦ, на сьогоднСЦшнСЦй день вони стали однСЦСФю з головних складових частин успСЦшного розвитку й процвСЦтання банкСЦвського бСЦзнесу [82].

Комп'ютеризацСЦя банкСЦв УкраСЧни супроводжуСФться вдосконаленням технологСЦСЧ здСЦйснення основних банкСЦвських операцСЦй СЦ пСЦдвищенням загального рСЦвня керованостСЦ банкСЦв [50].

Використання сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй дозволяСФ комплексно вирСЦшувати актуальнСЦ проблеми аналСЦзу банкСЦвських операцСЦй, СЦ, як наслСЦдок, вдосконалити фСЦнансово-кредитну та СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв на початковому рСЦвнСЦ банкСЦвськоСЧ системи краСЧни, СЦ вдосконалити наглядовСЦ та контрольнСЦ функцСЦСЧ на верхньому СЧСЧ рСЦвнСЦ в особСЦ НацСЦонального банку УкраСЧни. Вдосконалення СЦнформацСЦйноСЧ СЦнфраструктури сучасного банку об'СФктивно вСЦдповСЦдаСФ його стратегСЦчним СЦнтересам, СЦстотно полСЦпшуючи якСЦсть СЦнформацСЦйного обслуговування основних бСЦзнес-процесСЦв. При цьому пСЦдвищуСФться загальний рСЦвень внутрСЦшнього стратегСЦчного бСЦзнес-планування та рСЦвень надання банкСЦвських послуг. Головним напрямом, за яким автоматизацСЦя внутрСЦшньобанкСЦвських операцСЦй маСФ позитивно впливати на конкурентну позицСЦю комерцСЦйного банку, СФ скорочення внутрСЦшнСЦх витрат СЦ пСЦдвищення якостСЦ виконання основних внутрСЦшньогосподарських процедур та обслуговування клСЦСФнтури [82].

КрСЦм автоматизацСЦСЧ багатьох рутинних банкСЦвських процесСЦв, сучаснСЦ СЦнформацСЦйнСЦ системи здатнСЦ надати значну допомогу в вирСЦшеннСЦ ряду аналСЦтичних задач, що дозволяють не тСЦльки точно СЦ швидко визначати фСЦнансовСЦ результати тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ, але й складати достовСЦрнСЦ прогнознСЦ оцСЦнки вСЦдносно фСЦнансового становища СЦ рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ самого банку [84].

ДинамСЦка змСЦни ринковоСЧ ситуацСЦСЧ примушуСФ банки постСЦйно вСЦдстежувати стан фСЦнансових СЦ фондових ринкСЦв, своСФчасно СЦ адекватно реагувати на СЧх змСЦни. При рСЦвнСЦ автоматизацСЦСЧ процедур аналСЦтичного СЦ управлСЦнського характеру, що склався в даний перСЦод, банкам стаСФ все важче правильно орСЦСФнтуватися в реальнСЦй ринковСЦй ситуацСЦСЧ. Це пов'язано, передусСЦм, з тим, що СЦснуючСЦ засоби банкСЦвськоСЧ автоматизацСЦСЧ, в бСЦльшостСЦ випадкСЦв по своСЧй СЦнформацСЦйно-аналСЦтичнСЦй сутСЦ вСЦдстають вСЦд останнСЦх вимог сучасноСЧ економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ, зумовлених швидким розширенням сфери дСЦяльностСЦ банкСЦв[67].

У зв'язку з цим до числа основних програмних систем, що дозволяють вирСЦшити комплекс задач з автоматизацСЦСЧ найбСЦльш важливих напрямСЦв повсякденноСЧ дСЦяльностСЦ сучасного банку, можна вСЦднести, так звану, СЦнтегровану автоматизовану банкСЦвську систему.

Автоматизована банкСЦвська система (АБС), в загальному виглядСЦ, являСФ собою особливу форму органСЦзацСЦйного управлСЦння сучасним банком на базСЦ використання основних наукових СЦ прикладних положень СЦнформацСЦйно-кСЦбернетичного синтезу. Для створення СЦ функцСЦонування АБС широко застосовуються основи теорСЦСЧ управлСЦння складними динамСЦчними об'СФктами практичнСЦ аспекти побудови СЦнформацСЦйних систем для збору, переробка аналСЦзу та передачСЦ СЦнформацСЦСЧ про хСЦд реалСЦзацСЦСЧ банком своСЧх основних функцСЦй. Спираючись на програмно-апаратнСЦ засоби автоматизацСЦСЧ процесСЦ СЦнформацСЦйного обмСЦну, на методи математичного моделювання аналСЦтичним фСЦнансово-кредитних, господарчих та СЦнших процедур, АБС дозволяСФ значноСЧ мСЦрою упорядити рух СЦнформацСЦйних потокСЦв всерединСЦ банку, знизити загальну трудомСЦсткСЦсть управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ, СЦстотно пСЦдвищити СЦнформативнСЦсть, обТСрунтованСЦсть СЦ своСФчаснСЦсть прийняття управлСЦнських рСЦшень [64].

Створюючи АРЖС чи будь-яку СЦншу систему, спираючись на певнСЦ принципи-загальнСЦ вимоги, правила, чи норми, яких слСЦд у цьому разСЦ додержувати. Так, згСЦдно з нормативними документами пСЦд час створення автоматизованих систем слСЦд керуватися такими принципами [97]:

  • принцип системностСЦ. ПотрСЦбно встановлювати такСЦ звтАЩязки мСЦж структурними елементами системи, якСЦ забезпечують СЧСЧ сумСЦснСЦсть та взаСФмодСЦю з СЦншими системами. Отже, усСЦ звтАЩязки, елементи функцСЦСЧ та проблеми управлСЦння й дСЦяльностСЦ мають розглядатися як СФдине цСЦле;
  • принцип розвитку (вСЦдкритостСЦ). Автоматизована система маСФ створюватися з урахуванням можливостСЦ поповнення й оновлення СЧСЧ функцСЦй та складу без порушення функцСЦонування АС;
  • принцип сумСЦсностСЦ. ПСЦд час створення системи мають бути реалСЦзованСЦ СЦнтерфейси, завдяки яким ця система зможе взаСФмодСЦяти з СЦншими системами згСЦдно зСЦ встановленими правилами;
  • принцип стандартизацСЦСЧ. ПСЦд час створення систем мають бути рацСЦонально застосованСЦ типовСЦ, унСЦфСЦкованСЦ, й стандартизованСЦ елементи, проектнСЦ рСЦшення, пакети прикладних програм тощо;
  • принцип ефективностСЦ;
  • принцип нових задач. Визначаючи перелСЦк задач, якСЦ доцСЦльно включати до АРЖС, слСЦд ураховувати основнСЦ технологСЦчнСЦ операцСЦСЧ обробки документСЦв та завдання, що випливають СЦз потреби забезпечити повноту, вчаснСЦсть й оптимальнСЦсть прийняття рСЦшень;
  • принцип надСЦйностСЦ. Система маСФ нормально функцСЦонувати в разСЦ виходу з ладу технСЦчних засобСЦв;
  • принцип СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ бази. Йдеться про застосування СФдиноСЧ системи класифСЦкацСЦСЧ та СФдиноСЧ системи кодування одних СЦ тих самих структурних одиниць економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ;
  • принцип безпеки даних.

РозглянутСЦ вимоги вельми загальнСЦ, а отже, усСЦ банки зацСЦкавленСЦ додержувати СЧх.

У загальному виглядСЦ автоматизованСЦ банкСЦвськСЦ системи створюються вСЦдповСЦдно до сучасних уявлень про архСЦтектуру банкСЦвських додаткСЦв, яка передбачаСФ роздСЦлення функцСЦональних можливостей на три рСЦвнСЦ [56].

ВерхнСЦй рСЦвень (front - office) складають програмно-технСЦчнСЦ засоби СЦ модулСЦ, що забезпечують швидке СЦ зручне введення СЦнформацСЦСЧ, СЧСЧ первинну обробку СЦ будь-яку зовнСЦшню взаСФмодСЦю банку з клСЦСФнтами, СЦншими банками. НБУ, СЦнформацСЦйними та торговими агентствами.

СереднСЦй рСЦвень (back-office) являСФ собою програмно-технСЦчнСЦ засоби СЦ додатки у рСЦзних напрямах внутрСЦшньобанкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ та внутрСЦшнСЦх розрахунках (робота зСЦ споживчими кредитами, депозитами, цСЦнними паперами, пластиковими картками).

НижнСЦй рСЦвень (accounting) - це базовСЦ функцСЦСЧ фСЦнансового СЦ управлСЦнського облСЦку. Саме тут зосередженСЦ основнСЦ моделСЦ, що забезпечують ведення бухгалтерського облСЦку за новим планом рахункСЦв.

ФункцСЦонування АБС спираСФться на використання сучасних засобСЦв обчислювальноСЧ технСЦки СЦ таких видСЦв забезпечення СЧх функцСЦонування [84]:

  • технСЦчне забезпечення;
  • СЦнформацСЦйне забезпечення;
  • математичне забезпечення;
  • програмне забезпечення;
  • лСЦнгвСЦстичне забезпечення;
  • органСЦзацСЦйне забезпечення;
  • методичне забезпечення;
  • ергономСЦчне забезпечення;
  • правове забезпечення.

Комплекс заходСЦв з технСЦчного забезпечення - це обТСрунтування застосування для автоматизацСЦСЧ тих або СЦнших процедур СЦнформацСЦйноСЧ взаСФмодСЦСЧ в рамках деякоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи необхСЦдного перелСЦку технСЦчних засобСЦв (обчислювальна, телекомунСЦкацСЦйна та СЦнша офСЦсна технСЦка). ОбТСрунтованСЦсть вибору технСЦчних засобСЦв автоматизацСЦСЧ в кожному конкретному випадку безпосередньо залежить вСЦд загального рСЦвня СЦнформацСЦйного забезпечення даного банку або установи, складностСЦ та масштабностСЦ його СЦнформацСЦйноСЧ моделСЦ, традицСЦй СЦ прийнятого регламенту внутрСЦшнього та зовнСЦшнього документообСЦгу, наявностСЦ вСЦдповСЦдних фСЦнансових СЦ людських ресурсСЦв, а також цСЦлого ряду СЦнших, менш значущих чинникСЦв.

РЖнформацСЦйне забезпечення функцСЦонування систем автоматизацСЦСЧ економСЦчних процедур полягаСФ у визначеннСЦ сутСЦ СЦ кола завдань, що вирСЦшуються в рамках даноСЧ системи, визначеннСЦ перелСЦку користувачСЦв СЦ розмежування функцСЦональних повноважень управлСЦнського персоналу на базСЦ органСЦзацСЦйноСЧ структури банку.

Математичне забезпечення СЦнформацСЦйних систем являСФ собою сукупнСЦсть математичних моделей СЦ алгоритмСЦв, що забезпечують як основу для побудови прикладних програм, СЦнформацСЦйну взаСФмодСЦю всСЦх елементСЦв даноСЧ системи.

Програмне забезпечення СЦнформацСЦйних систем подСЦляСФться на два основних типи:

  • системне та СЦнструментальне програмне забезпечення - комплекс програм, що забезпечуСФ узгоджену роботу всього програмно-технСЦчного комплексу, що становить СЦнформацСЦйну систему СЦ що дозволяСФ автоматизувати СЧСЧ розробку СЦ супровСЦд;
  • прикладне програмне забезпечення - комплекс програм для вирСЦшення конкретних завдань автоматизацСЦСЧ рСЦзних бСЦзнес-процесСЦв СЦ процедур в рамках СЦнформацСЦйноСЧ системи.

ЗагальнСЦ вимоги до системного СЦ прикладного забезпечення визначаються складом технСЦчних засобСЦв, технологСЦчними, органСЦзацСЦйно-методологСЦчними особливостями функцСЦонування даноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи.

ЛСЦнгвСЦстичне забезпечення СЦнформацСЦйних систем визначаСФ загальну методологСЦю взаСФмодСЦСЧ користувача з системою. ЗмСЦстовну структуру лСЦнгвСЦстичного забезпечення складають мови програмування, оформлення запитСЦв для СЦнформацСЦйно-пошукових СЦ звСЦтних пСЦдсистем, забезпечуючи смислову та логСЦчну вСЦдповСЦднСЦсть дСЦй користувача СЦ програмно-технСЦчного забезпечення системи.

ОрганСЦзацСЦйне забезпечення СЦнформацСЦйних систем - це комплекс нормативно-довСЦдкових документСЦв, що регламентують дСЦяльнСЦсть користувачСЦв СЦ обслуговуючого персоналу системи, що визначають функцСЦСЧ СЦ завдання кожного фахСЦвця на своСФму робочому мСЦiСЦ.

Методичне забезпечення СЦнформацСЦйних систем складаСФться з комплексу методичних вказСЦвок, рекомендацСЦй СЦ положень щодо впровадження, експлуатацСЦСЧ СЦ супроводу СЦнформацСЦйноСЧ системи у виглядСЦ контекстно-залежних електронних довСЦдникСЦв СЦ повчальних пСЦдсистем.

ЕргономСЦчне забезпечення - це комплекс органСЦзацСЦйних СЦ технологСЦчних заходСЦв, що забезпечують комфортнСЦ умови експлуатацСЦСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що зменшують негативнСЦ впливи на людину зСЦ сторони комплексу технСЦчних засобСЦв системи.

Правове забезпечення СЦнформацСЦйних систем - це система нормативно-правових документСЦв, що визначають права та обовтАЩязки користувачСЦв СЦ обслуговуючого персоналу системи в умовах функцСЦонування СЦнформацСЦйноСЧ системи, як окремого банку або установи, так СЦ загального правового простору.

Автоматизована банкСЦвська система (базовий комплекс) дозволяСФ органСЦзувати швидке та якСЦсне обслуговування клСЦСФнтСЦв по широкому спектру послуг.

Питому вагу активних операцСЦй становлять кредитнСЦ операцСЦСЧ, якСЦ СЦ основним видом дСЦяльностСЦ банку. Тому вдосконаленню кредитних операцСЦСЧ банк придСЦляСФ значну увагу, упроваджуючи комп'ютернСЦ технологСЦСЧ для автоматизацСЦСЧ функцСЦй управлСЦння споживчими кредитами.

Споживче кредитування було СЦ залишаСФться провСЦдною прибутковою статтею банку. Процес автоматизацСЦСЧ споживчого кредитування найбСЦльш трудомСЦсткий СЦ тривалий, оскСЦльки необхСЦдно врахувати велику кСЦлькСЦсть вимог кредитного вСЦддСЦлу. Цей процес повинен насамперед враховувати наступнСЦ вимоги:

  • ведення СЦ актуалСЦзацСЦя баз даних по наданих споживчих кредитах;
  • пСЦдтримка рСЦзних видСЦв гривневих СЦ валютних кредитСЦв;
  • забезпечення виконання всСЦх операцСЦй з кредитами;
  • настройка набору операцСЦй з кредиту;
  • настройка параметрСЦв, що визначають технологСЦчний порядок операцСЦй з кредитами рСЦзних видСЦв;
  • наявнСЦсть гнучких механСЦзмСЦв нарахування вСЦдсоткСЦв по кредитах;
  • здСЦйснення гнучких настройок по рСЦзних методах кредитування;
  • можливСЦсть використання пластикових карт для кредитування;
  • забезпечення оперативного отримання звСЦтноСЧ СЦнформацСЦСЧ по дСЦючих СЦ закритих кредитах;
  • можливСЦсть проведення розрахунку по кредиту за будь-який попереднСЦй СЦ подальший перСЦод часу.

СукупнСЦсть функцСЦй управлСЦння споживчими кредитами з метою СЧх автоматизацСЦСЧ об'СФднують в комплекси: прогнозування й планування, облСЦк СЦ контроль, аналСЦз СЦ регулювання. Кожний з цих комплексСЦв виконуСФться на вСЦдповСЦднСЦй стадСЦСЧ технологСЦСЧ обробки СЦнформацСЦСЧ за допомогою закрСЦплених апаратних СЦ програмних засобСЦв, тобто на видСЦлених автоматизованих робочих мСЦiях (АРМ).

АвтоматизацСЦя розрахунку кредитоспроможностСЦ позичальника полягаСФ у визначеннСЦ показникСЦв, що характеризують акуратнСЦсть останнього щодо розрахункСЦв за ранСЦше отриманими кредитами, його поточний фСЦнансовий стан СЦ перспективи змСЦн, а також спроможнСЦсть у разСЦ потреби мобСЦлСЦзувати кошти з рСЦзних джерел СЦ забезпечити оперативну конверсСЦю активСЦв у лСЦквСЦднСЦ кошти.

Методика визначення показникСЦв кредитоспроможностСЦ полягаСФ в наступному. ЗгСЦдно з даними бухгалтерськоСЧ та статистичноСЧ звСЦтностСЦ клСЦСФнта обчислюють значення вСЦдповСЦдних коефСЦцСЦСФнтСЦв СЦ порСЦвнюють СЧх СЦз нормативними. На пСЦдставСЦ такого порСЦвняння видаються рекомендацСЦСЧ про можливСЦсть надання споживчого кредиту. Якщо потрСЦбний глибший аналСЦз, вивчаСФться поточна виробнича дСЦяльнСЦсть клСЦСФнта, беруться до уваги звСЦтнСЦ данСЦ за бСЦльший промСЦжок часу СЦ обчислюються додатковСЦ показники.

АвтоматизацСЦя ведення кредитних угод полягаСФ у виконаннСЦ таких процесСЦв: заведення нових угод, огляд списку угод, редагування окремих записСЦв, вилучення окремих угод [88].

Заведення новоСЧ угоди зводиться до послСЦдовного заповнення таких полСЦв файла угод: номер угоди, код валюти, реСФстрацСЦйний номер СЦ назва клСЦСФнта банку, вид кредиту, дати початку СЦ закСЦнчення дСЦСЧ угоди, сума угоди, процентна ставка, тип особового рахунку, номер особового рахунку для угоди СЦ статус угоди. Список угод оглядають через екранну форму документа, куди викликаються записи з файлу угод СЦз заданими користувачем ознаками (номер угоди, реСФстрацСЦйний номер та назва клСЦСФнта СЦ т. СЦн.). ПСЦд час огляду не можна вносити змСЦни до полСЦв. Для цього використовуСФться спецСЦальна процедура "редагування».

АвтоматизацСЦя облСЦку операцСЦй на кредитних рахунках виконуСФться за типовою схемою обробки вхСЦдних документСЦв. ВхСЦдними документами пСЦд час вСЦдображення на рахунках кредитних операцСЦй слугують розпорядження чи меморСЦальнСЦ ордери на зарахування коштСЦв на рахунок, а також прибутковСЦ СЦ видатковСЦ документи.

Першою операцСЦСФю в технологСЦСЧ обробки вхСЦдних повСЦдомлень СФ ручне введення документСЦв операцСЦонСЦстом через екраннСЦ шаблони. ПСЦд час такого введення здСЦйснюСФться програмний контроль СЦнформацСЦСЧ, записуваноСЧ в поля вхСЦдного файлу. В операцСЦйному днСЦ банку (ОДБ) передбачене повторне введення документСЦв уже СЦншими виконавцями у режимСЦ "Контрольний ввод». Коли на екранСЦ з'являСФться повСЦдомлення "Документ найден», СЦнформацСЦя передаСФться на наступну операцСЦю - оплату документа, тобто запис заноситься до файлу платСЦжних документСЦв дня - господарська операцСЦя вСЦдображуСФться на бухгалтерських рахунках. Основну базу даних органСЦзовано так, що можна на задану дату визначити рух коштСЦв СЦ використати вСЦдповСЦднСЦ показники для обчислення процентСЦв за кредитами.

Нарахування процентСЦв за кредитами здСЦйснюСФться спецСЦальним програмним модулем щодо всСЦх клСЦСФнтСЦв або за вказаними рахунками. Програма даСФ змогу на початку розрахунку змСЦнити через екранну заставку процентну ставку. Результати обчислень записуються у спецСЦальний файл, з якого СЦнформацСЦя пСЦсля огляду на екранСЦ записуСФться в основну базу даних.

Контроль виконання угод за кредитами здСЦйснюють спецСЦальними програмними засобами СЦ запускають за допомогою екранного меню, де зазначаються функцСЦСЧ персонального СЦ групового контролю за угодами.

Персональний контроль означаСФ, що на екранСЦ пСЦсля вказаних типу та номера угоди видаються змСЦст угоди СЦ данСЦ з кредитних рахункСЦв: суми залишку та руху коштСЦв, вСЦдомостСЦ щодо нарахування та сплати сум за процентами.

Груповий контроль за кредитами здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ фактичних даних, сформованих на екранСЦ, а при потребСЦ - на пСЦдставСЦ виданих до друку таблиць.

ПерелСЦк таких таблиць задаСФться в меню СЦ користувач вказуСФ, якСЦ таблицСЦ слСЦд складати. У них наводяться суми та процентнСЦ ставки за кредитами у межах дня, обороти за окремими позичковими рахунками протягом зазначеного перСЦоду, кСЦлькСЦсть угод, суми СЦ процентнСЦ ставки за кредитами. Щодо трьох останнСЦх документСЦв задаСФться перСЦод або дата, на яку складаСФться документ.

Формування звСЦтСЦв за кредитами здСЦйснюСФться автоматично на пСЦдставСЦ баз даних оперативноСЧ СЦнформацСЦСЧ, що сформованСЦ пакетом програм ОДБ.

Для цього використовуСФться пакет програм АРМ зСЦ статистичноСЧ звСЦтностСЦ. В екранному меню цього пакета задаСФться перелСЦк звСЦтСЦв, якСЦ слСЦд складати на задану дату.

На сучасному етапСЦ розвитку програмно-апаратних засобСЦв найбСЦльш привабливою технологСЦСФю для побудови СЦнформацСЦйних систем нового поколСЦння, що вСЦдображаСФ основнСЦ тенденцСЦСЧ розвитку сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй, СФ технологСЦя Internet СЦ Web, якСЦ використовуються в банках. СьогоднСЦ мережСЦ та СЦнформацСЦйнСЦ системи, побудованСЦ на базСЦ Web, ведуть до революцСЦйних змСЦн у способах спСЦлкування користувачСЦв даних систем, у способах пошуку необхСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ та в методах СЧСЧ використання в процесСЦ прийняття управлСЦнських рСЦшень [98].

Оптимальна органСЦзацСЦя банкСЦвських послуг СЦ бСЦзнес-процесСЦв можлива лише в умовах комплексного пСЦдходу до автоматизацСЦСЧ рСЦзноманСЦтних СЦнформацСЦйних процесСЦв з урахуванням перспектив подальшого розвитку банкСЦвськоСЧ справи, на базСЦ повнСЦстю СЦнтегрованих АБС. У таких системах весь спектр банкСЦвських процедур реалСЦзуСФться в СФдиному СЦнформацСЦйному просторСЦ.

Комплекс заходСЦв з технСЦчного забезпечення - це обТСрунтування застосування для автоматизацСЦСЧ тих або СЦнших процедур СЦнформацСЦйноСЧ взаСФмодСЦСЧ в рамках деякоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи необхСЦдного перелСЦку технСЦчних засобСЦв. ОбТСрунтованСЦсть вибору технСЦчних засобСЦв автоматизацСЦСЧ в кожному конкретному випадку безпосередньо залежить вСЦд загального рСЦвня СЦнформацСЦйного забезпечення даноСЧ установи, складностСЦ та масштабностСЦ його СЦнформацСЦйноСЧ моделСЦ, традицСЦй та прийнятого регламенту внутрСЦшнього та зовнСЦшнього документообСЦгу, наявностСЦ вСЦдповСЦдних фСЦнансових СЦ людських ресурсСЦв, а також цСЦлого ряду СЦнших, менш значущих, чинникСЦв.

Питому вагу активних операцСЦй становлять кредитнСЦ операцСЦСЧ, якСЦ основним видом дСЦяльностСЦ банку. Тому вдосконаленню кредитних операцСЦСЧ безпекою каналСЦв зв'язку, в практицСЦ захСЦдних банкСЦв вже отримали бСЦльш або менш задовСЦльне рСЦшення. Тому банкам, якСЦ прагнуть укрСЦпити своСЧ позицСЦСЧ на цьому ринку, що розвиваСФться, зручно використати розробки, реалСЦзованСЦ в захСЦдних системах СЦ адаптованСЦ до украСЧнських умов.

РозвиненСЦ електроннСЦ канали надання послуг дозволяють не тСЦльки якСЦсно задовольнити запити клСЦСФнтСЦв, але СЦ автоматично збирати в сховищСЦ даних СЦнформацСЦю про прибутковСЦсть здСЦйснюваних операцСЦй, яка, в свою чергу, дозволяСФ визначити прибутковСЦсть банкСЦвських продуктСЦв залежно вСЦд клСЦСФнтськоСЧ бази. Результати аналСЦзу дають банку можливСЦсть пСЦдвищити ефективнСЦсть роздрСЦбних послуг, що надаються шляхом СЧх реструктуризацСЦСЧ по складу, орСЦСФнтацСЦСЧ на рСЦзнСЦ категорСЦСЧ клСЦСФнтСЦв СЦ способам доставки клСЦСФнтам. Таким чином, використання електронноСЧ доставки банкСЦвських продуктСЦв даСФ банку реальнСЦ конкурентСЦ переваги на ринку роздрСЦбних послуг [56].

Особливе мСЦiе в перелСЦку проблем, що вимагають вирСЦшення в перспективних розробках технологСЦй, СФ питання безпеки СЦ захисту СЦнформацСЦСЧ, що циркулюСФ в мережСЦ вСЦд несанкцСЦонованого доступу, спотворення або знищення.

Таким чином, при створеннСЦ системи захисту необхСЦдно уважно проаналСЦзувати типи загроз, найбСЦльш уразливСЦ мСЦiя у системСЦ та збитки, якСЦ можуть виникати пСЦд час порушення системи захисту.

Розвитку сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй акцСЦонерами й вищим менеджментом Правекс-банку придСЦлялася найпильнСЦша увага. Не став винятком СЦ 2006 рСЦк, який ще бСЦльше закрСЦпив за Правекс-банком звання одного з найбСЦльш технологСЦчних банкСЦв УкраСЧни.

У 2006 роцСЦ в "Правекс-банку»:

Розроблена СЦ упроваджена нова програмна пСЦдсистема облСЦку доходСЦв СЦ витрат. Система побудована на базСЦ централСЦзованого сховища бухгалтерських даних СЦ замСЦнила СЦснуюче, але застарСЦле програмне забезпечення. Нова система розширила функцСЦональнСЦсть СЦ дозволяСФ щодня або щомСЦсяця контролювати доходи й витрати як по банку в цСЦлому, так СЦ по окремСЦй фСЦлСЦСЧ в розрСЦзСЦ статей доходСЦв СЦ витрат. Система маСФ гнучкий механСЦзм настроювань, за допомогою якого користувачСЦ можуть швидко налаштувати систему для максимально точного аналСЦзу структури доходСЦв СЦ витрат банку. У системСЦ передбачена функцСЦя прогнозування доходСЦв СЦ витрат на майбутнСЦ перСЦоди й порСЦвняння результатСЦв прогнозу з реальними доходами й витратами.

Упроваджена система "Еквайринг», що значно спрощуСФ розрахунки з торговими точками й забезпечуСФ систематизацСЦю документообСЦгу еквайринговоСЧ мережСЦ. РЖз упровадженням даного програмного комплексу значно скоротилися строки перерахування грошового вСЦдшкодування коштСЦв торговельним точкам. На ринку присутнСФ програмне забезпечення, що виконуСФ базовСЦ функцСЦСЧ, однак переваги "асноСЧ розробки Правекс-банку полягають у тСЦм, що вона враховуСФ СЦндивСЦдуальнСЦ побажання клСЦСФнтСЦв банку, забезпечуСФ взаСФмодСЦю з СЦншими програмними комплексами, СЦнформацСЦйною системою банку, вСЦдповСЦдаСФ найвищим вимогам безпеки, маСФ високий ступСЦнь розширюваностСЦ й адаптацСЦСЧ пСЦд новСЦ умови роботи СЦ таким чином забезпечуСФ безперервне вдосконалення послуги еквайрСЦнгу, що надаСФться банком.

Упроваджена програмна система, що дозволила запропонувати молодим людям нову послугу з програми "МолодСЦжне кредитування».

Активно розвивалася пСЦдсистема кредитування фСЦзичних осСЦб на придбання споживчих товарСЦв та послуг, що дозволило прискорити видачу повторних кредитСЦв клСЦСФнтам з позитивною кредитною СЦсторСЦСФю, видавати кредити з ануСЧтет ним методом погашення, формувати ще бСЦльш гнучкСЦ умови кредитування стосовно рСЦзних його строкСЦв СЦ груп товарСЦв та послуг, запровадити "скорингову» систему оцСЦнки платоспроможностСЦ позичальникСЦв [83].

Розроблена система для надання додаткового СЦнформацСЦйного сервСЦсу корпоративним клСЦСФнтам. Система дозволяСФ "асникам корпорацСЦй одержувати в електронному видСЦ консолСЦдовану СЦнформацСЦю про банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ фСЦлСЦй корпорацСЦСЧ, проведенСЦ в усСЦх балансових СЦ без балансових пСЦдроздСЦлах банку. За 2006Вар. кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв, що використовують системи "КлСЦСФнт-Банк+» та "РЖнтернет-КлСЦСФнт-Банк», збСЦльшилася на 850.

У рамках проведених мСЦжнародними платСЦжними системами Visa й MasterCard робСЦт з переходу на старт-технологСЦСЧ в банку успСЦшно впроваджена нова функцСЦональнСЦсть у системСЦ емСЦсСЦСЧ пластикових карток - випуск старт-карт.

ВСЦдповСЦдно до плану робСЦт SWIFT здСЦйснена мСЦграцСЦя на нову операцСЦйну систему AIX 5,2 ML02 СЦ нову версСЦю SWIFT Alliance Access 5,5 й SwiftNet 5,0.

ВСЦдповСЦдно до прийнятоСЧ в банку полСЦтики щорСЦчно виконуСФться комплексний аналСЦз стану СЦнформацСЦйноСЧ безпеки. У звСЦтному роцСЦ реалСЦзовано ряд проектСЦв, якСЦ дозволили значно вдосконалити систему забезпечення СЦнформацСЦйноСЧ безпеки:

  • впроваджена технологСЦя термальних серверСЦв;
  • здСЦйсненСЦ унСЦкальнСЦ розробки, що дозволили використати старт-карти (e-token) на бездискових робочих станцСЦях;
  • впроваджена сучасна система монСЦторингу роботи серверного СЦ комунСЦкацСЦйного устаткування СЦ функцСЦонуючих на даному устаткуваннСЦ сервСЦсСЦв;
  • впроваджена система раннього виявлення шахрайських операцСЦй СЦз пластиковими картками;
  • впроваджена нова технологСЦя резервного копСЦювання;
  • впроваджена нова антиспамова технологСЦя захисту СЦнформацСЦйноСЧ системи банку.

З метою пСЦдтримки й перепСЦдготовки кадрСЦв у банку розроблено СЦ впроваджено програмне забезпечення, що дозволило проводити навчання в умовах, що максимально наближенСЦ до реальноСЧ роботи банку.

У звСЦтному роцСЦ продовжилося вдосконалення й розвиток мультисервСЦсноСЧ корпоративноСЧ мережСЦ банку:

  • впроваджена нова система проведення аудСЦо конференцСЦй, що дозволила розширити кСЦлькСЦсть учасникСЦв конференцСЦй та пСЦдвищити безпеку СЧх проведення;
  • у телекомунСЦкацСЦйному центрСЦ банку впровадженСЦ новСЦ високопро-дуктивнСЦ маршрутизатори Cisco 7206 NPE G1, брандмауери Cisco PIX 535, комутатори Cisco3750;
  • до МКСБ пСЦдключено 52 новСЦ вСЦддСЦлення в рСЦзних регСЦонах УкраСЧни.

Можна зробити висновок, що в банкСЦвських установах досить швидкими темпами впроваджуються рСЦзноманСЦтнСЦ банкСЦвськСЦ послуги, пов'язанСЦ з автоматизацСЦСФю всСЦх процесСЦв. Враховуючи конкуренцСЦю на ринку банкСЦвських послуг необхСЦдно впроваджувати найновСЦшСЦ сучаснСЦ програмнСЦ комплекси.



3. Напрямки вдосконалення банкСЦвського кредитування на споживчСЦ потреби на сучасному етапСЦ розвитку банкСЦв УкраСЧни


3.1 Впровадження комерцСЦйними банками нетрадицСЦйних кредитних операцСЦй та послуг у сферСЦ споживчого кредитування


СучаснСЦ тенденцСЦСЧ в розвитку банкСЦвськоСЧ справи в краСЧнах з розвинутою ринковою економСЦкою характеризуються збСЦльшенням кСЦлькостСЦ здСЦйснюваних банками операцСЦй та надаваних послуг, пошуком СЧх нових форм.

КонкуренцСЦя мСЦж банками та небанкСЦвськими фСЦнансово-кредитними установами, а також всерединСЦ самоСЧ банкСЦвськоСЧ системи, сприяСФ подальшСЦй унСЦверсалСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ справи, розвитку та розширенню кола операцСЦй та послуг, що СЧх може виконувати сучасний унСЦверсальний банк. КрСЦм традицСЦйних, базових для комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни операцСЦй, вони виконують новСЦ, не традицСЦйнСЦ для них операцСЦСЧ та послуги.

Виникнення та подальший розвиток нетрадицСЦйних банкСЦвських операцСЦй та послуг зумовленСЦ багатьма причинами. Зокрема це:

  • зниження рСЦвня дохСЦдностСЦ традицСЦйних банкСЦвських операцСЦй та послуг;
  • загострення конкуренцСЦСЧ мСЦж банкСЦвськими та небанкСЦвськими фСЦнансово-кредитними установами, а також мСЦж самими комерцСЦйними банками. КонкуренцСЦя вплинула на залучення банкСЦв до певних видСЦв дСЦяльностСЦ, якСЦ можуть здСЦйснювати також небанкСЦвськСЦ фСЦнансово-кредитнСЦ установи;
  • необхСЦднСЦсть пСЦдвищення якостСЦ обслуговування своСЧх клСЦСФнтСЦв. Це виявляСФться, зокрема, в тому, що вСЦдбуваСФться закрСЦплення за кожним солСЦдним клСЦСФнтом окремого менеджера, котрий надаСФ йому весь комплекс послуг та здСЦйснюСФ необхСЦднСЦ операцСЦСЧ;
  • диверсифСЦкацСЦя банкСЦвських доходСЦв, зокрема шляхом збСЦльшення в них частки непроцентних доходСЦв, включаючи комСЦсСЦйнСЦ доходи;
  • необхСЦднСЦсть пСЦдвищення лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ комерцСЦйного банку;
  • необхСЦднСЦсть зменшення ризикСЦв, пов'язаних зСЦ здСЦйсненням традицСЦйних операцСЦй СЦ наданням традицСЦйних послуг;
  • залучення нових клСЦСФнтСЦв з метою розширення та вдосконалення структури ресурсноСЧ бази комерцСЦйного банку.

В УкраСЧнСЦ новими видами грошових банкСЦвських споживчих позик вважаються чековий кредит СЦ банкСЦвськСЦ кредитнСЦ картки [68].

Чековий кредит - це вид споживчого кредиту, при якому надання позики здСЦйснюСФться при вСЦдкриттСЦ окремого чекового рахунка. В банкСЦвськСЦй практицСЦ використовуються два основнСЦ рСЦзновиди чекового кредиту - кредитування з овердрафтного рахунка (при вСЦд'СФмному сальдо на поточному рахунку) та кредитування на основСЦ використання спецСЦального чекового рахунка СЦ спецСЦальних банкСЦвських чекСЦв.

Овердрафт, як зазначалося вище, - це кредит, який надаСФться банком автоматично у разСЦ утворення на поточному рахунку клСЦСФнта дебетового сальдо. Величина позики за овердрафтом визначаСФться пСЦд час вСЦдкриття рахунка СЦ не може перевищувати наперед визначеноСЧ суми. При овердрафтному чековому рахунку наперед обумовлюСФться автоматичне надання банком кредиту в момент вичерпання залишку на рахунку.

Позики з овердрафтного чекового рахунка погашаються, як правило, в процесСЦ надходження на рахунок нових додаткових коштСЦв.

СпецСЦальнСЦ чековСЦ рахунки вСЦдкриваються в банку з метою надання (випуску) для своСЧх клСЦСФнтСЦв спецСЦальних чекСЦв визначеноСЧ вартостСЦ. Банк встановлюСФ клСЦСФнту на його прохання певний лСЦмСЦт кредитування СЦ на цю величину видаються чеки. Сума кредиту зараховуСФться в дебет даного рахунка.

Чековий кредит СФ рСЦзновидом поновлюваноСЧ позики. Це - форма кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ з правом одержання кредиту протягом певного строку.

Використання клСЦСФнтом чекСЦв призводить до зменшення лСЦмСЦту кредитування. Банк дозволяСФ "асниковСЦ рахунка виписувати чеки на суму лише в межах встановленого лСЦмСЦту. ДодатковСЦ внески на чековий рахунок вСЦдновлюють лСЦмСЦт кредитування. Якщо додатковСЦ внески не надходять, лСЦмСЦт кредитування вичерпуСФться СЦ спецСЦальний чековий рахунок закриваСФться.

Чековий кредит СФ вигСЦдним видом споживчого кредитування як для фСЦзичноСЧ особи, так СЦ для банку. Його органСЦзацСЦя не вимагаСФ значних витрат; чековий кредит легко пСЦддаСФться банкСЦвському контролю. Для клСЦСФнта чековий кредит вигСЦдний й тим, що комерцСЦйнСЦ банки беруть за його користування вСЦдносно невелику плату (вСЦдсоток).

НайпоширенСЦшим в сучасних умовах у захСЦдних краСЧнах СФ такий вид банкСЦвського споживчого кредиту, як кредитування за допомогою кредитноСЧ картки основна перевага кредитноСЧ картки, яка й робить СЧСЧ надзвичайно популярною серед населення, СФ зручнСЦсть у практичному користуваннСЦ. Кредитна картка - це СЦменний (з СЦдентифСЦкатором "асника) грошовий оплатно-розрахунковий банкСЦвський документ, який використовуСФться для надання споживчого кредиту.

КредитнСЦ картки виготовляють з матерСЦалу, важкодоступного для пСЦдробки. НинСЦ в розвинутих краСЧнах свСЦту кредитнСЦ картки вийшли на перше мСЦiе як засСЦб розрахунку в сферСЦ споживання. СьогоднСЦ кредитнСЦ картки в грошовСЦй сферСЦ замСЦнили готСЦвку СЦ чеки: розрахунки за товари СЦ послуги проводяться позичальником в рахунок своСФСЧ кредитноСЧ картки. Використання кредитних карток значно полегшуСФ умови надання споживчого кредиту. Проте залишаються значними й зловживання СЦ навСЦть шахрайство при практичному застосуваннСЦ кредитних карток; так, вони можуть використовуватися не СЧх "асником, а СЦншою людиною. КредитнСЦ картки випускаються банком-емСЦтентом для своСЧх платоспроможних клСЦСФнтСЦв за певну плату. Для кожноСЧ з карток встановлюСФться лСЦмСЦт кредитування. КредитнСЦ картки можуть поширюватися групами банкСЦв [21].

Використання кредитних карток виражаСФ економСЦчнСЦ вСЦдносини з споживчого кредитування мСЦж трьома суб'СФктами:

  • банком;
  • власником картки;
  • торговельною органСЦзацСЦСФю (торговцем).

МСЦж банком СЦ торговельним закладом укладаСФться вСЦдповСЦдна угода про використання кредитних карток цього банку при покупцСЦ товарСЦв. Торговельний заклад маСФ дати офСЦцСЦйну згоду на прийняття карток даного банку при розрахунках за товари, що в ньому купленСЦ. Для торговельноСЧ органСЦзацСЦСЧ кредитна картка СФ гарантСЦСФю вСЦдкриття покупцю кредиту в банку. 3 кредитними картками працюють, в основному, великСЦ торговельнСЦ заклади, дрСЦбнСЦ роздрСЦбнСЦ торговцСЦ вСЦддають перевагу при розрахунках за товар готСЦвцСЦ.

ПерСЦодично через певний строк (або негайно) торговельнСЦ органСЦзацСЦСЧ передають у банк рахунки за товари, проданСЦ "асникам кредитних карток. Банк оплачуСФ цСЦ рахунки, перераховуючи певну суму коштСЦв на поточний рахунок торговельноСЧ органСЦзацСЦСЧ. Поступово лСЦмСЦт кредитування вичерпуСФться СЦ якщо "асник кредитноСЧ картки не погашаСФ своСЧх зобов'язань перед банком, картка втрачаСФ свою дСЦю.

Власники кредитних карток постСЦйно отримують СЦнформацСЦю про залишок лСЦмСЦту кредитування за нею СЦ, вСЦдповСЦдно, про необхСЦднСЦсть продовження кредиту.

Отже, можна видСЦлити такСЦ основнСЦ стадСЦСЧ процесу споживчого кредитування за допомогою кредитних карток:

  • видача банком кредитноСЧ картки клСЦСФнту-позичальнику;
  • купСЦвля позичальником товарСЦв за карткою в магазинСЦ;
  • передача магазином торговельних рахункСЦв на купленСЦ товари в банк;
  • перерахування банком коштСЦв на поточний рахунок магазину;
  • щомСЦсячне виставлення магазином рахункСЦв за купленСЦ товари "асниковСЦ кредитноСЧ картки - постачальнику;
  • повернення позичальником коштСЦв банку.

КредитнСЦ картки для потреб споживчого кредитування можуть випускатися не лише банками, а и такими органСЦзацСЦями, як авСЦакомпанСЦСЧ, залСЦзницСЦ, готелСЦ, телефоннСЦ фСЦрми, автозаправнСЦ станцСЦСЧ тощо.

Банк одержуСФ вСЦдсотки за кредит, що надаСФться "асникам карток у межах лСЦмСЦту кредитування. Банк регулюСФ величину кредитного лСЦмСЦту за картками СЦ перСЦодично вСЦдновлюСФ самСЦ картки, що дозволяв йому переоцСЦнювати кредитоспроможнСЦсть "асникСЦв карток.

Як правило, лише найбСЦльшСЦ комерцСЦйнСЦ банки здатнСЦ емСЦтувати "аснСЦ кредитнСЦ картки, адже, щоб давати прибуток, система поширення карток маСФ бути досить масштабною. ОсновнСЦ витрати, пов'язанСЦ СЦз застосуванням кредитних карток, для банкСЦв становлять витрати на СЧх випуск на ринок, тобто пошуки комерцСЦйноСЧ мережСЦ, яка була б згСЦдна приймати СЧх як засСЦб платежу. ЗрозумСЦло, що емСЦсСЦя "асних кредитних карток СФ досить дорогою банкСЦвською операцСЦСФю. Тому на практицСЦ комерцСЦйнСЦ банки використовують загальнонацСЦональнСЦ (навСЦть всесвСЦтнСЦ) системи кредитних карток. НайвСЦдомСЦшСЦ з них: VРЖSА, АmегСЦсаn Ехргеss та СЦн. Банки на основСЦ купленоСЧ лСЦцензСЦСЧ емСЦтують кредитнСЦ картки цих систем.

На ринку маСФ мСЦiе досить жорстка конкуренцСЦя мСЦж рСЦзними системами СЦ видами кредитних карток.

КредитнСЦ картки призначенСЦ переважно для споживчого кредитування в роздрСЦбнСЦй торгСЦвлСЦ при придбаннСЦ недорогих товарСЦв. Вони, як правило, не пристосованСЦ для купСЦвлСЦ дорогих речей тривалого користування. ЛСЦмСЦт кредитування за бСЦльшСЦстю карток менше вартостСЦ таких товарСЦв.

ПотенцСЦальнСЦ можливостСЦ використання кредитних карток досить великСЦ. В УкраСЧнСЦ роль банкСЦвських СЦ небанкСЦвських кредитних карток на вСЦтчизняному ринку зростатиме з розширенням ринку споживчого кредиту.

3.2 Напрямки зниження ризику за операцСЦями банкСЦвського споживчого кредитування


ОстаннСЦм часом все актуальнСЦшою в контекстСЦ економСЦчних зрушень, якСЦ вСЦдбуваються в УкраСЧнСЦ, стаСФ проблема становлення системи управлСЦння ризиками в комерцСЦйних банках. Кредитування СФ найбСЦльш ризиковою операцСЦСФю для банкСЦв, СЦ в той же час залишаСФться однСЦСФю з найвагомСЦших в структурСЦ процентних доходСЦв банку. ЕфективнСЦсть банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ значною мСЦрою залежить вСЦд якостСЦ управлСЦння ризиками [63].

Кредитний ризик - ризик невиконання позичальником зобовтАЩязань за кредитними операцСЦями (тобто ризик того, що сплата позичальником вСЦдсоткСЦв СЦ основного боргу за кредитними операцСЦями проводитиметься з вСЦдхиленнями вСЦд умов кредитноСЧ угоди або взагалСЦ не проводитиметься) [78].

Створити цСЦлком безризиковий портфель неможливо, однак своСФчасне погашення позичок СЦ вСЦдсоткСЦв по них багато в чому визначаСФ успСЦшну роботу банку.

1. Знизити ризики в сегментСЦ споживчого кредитування можна за рахунок повноцСЦнного задСЦяння кредитних бюро, якСЦ вже створенСЦ в УкраСЧнСЦ, однак СЧх дСЦяльнСЦсть стримуСФться низкою субтАЩСФктивних та обтАЩСФктивних чинникСЦв [60].

2. Одним з методСЦв зниження кредитного ризику СФ страхування кредитСЦв. Страхування кредиту припускаСФ повну передачу ризику його неповернення страховСЦй кампанСЦСЧ. РЖснуСФ багато рСЦзних варСЦантСЦв страхування кредитСЦв, але усСЦ витрати по страхуванню звичайно вСЦдносяться на позичальникСЦв. В даний час така форма захисту вСЦд ризику не поширена у зв'язку з вСЦдсутнСЦстю надСЦйних страхових кампанСЦй [61].

3. Наступний метод це метод лСЦмСЦтування - встановлення лСЦмСЦту, тобто граничних сум здСЦйснюваних кредитних операцСЦй. Як приклад можна навести нормативи кредитного ризику, встановленСЦ НацСЦональним банком УкраСЧни для комерцСЦйних банкСЦв: максимальний розмСЦр ризику на одного позичальника; норматив "великих» кредитних ризикСЦв; норматив максимального ризику на одного СЦнсайдера; норматив максимального сукупного розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих СЦнсайдерам. Як правило, банки встановлюють лСЦмСЦт, який регламентуСФ розмСЦр обороту по видачах кредиту за певний перСЦод (лСЦмСЦт видачСЦ). У деяких випадках встановлюСФться лСЦмСЦт заборгованостСЦ, який регламентуСФ заборгованСЦсть за кредитом на певну дату [52].

4. МонСЦторинг можна визначити як проведення систематичного аналСЦзу господарськоСЧ дСЦяльностСЦ позичальника, його фСЦнансового стану, а також комплекс СЦнших заходСЦв, якСЦ направленСЦ на зменшення кредитного ризику - ризику неповернення кредиту та несплати вСЦдсоткСЦв за ним протягом дСЦСЧ кредиту [71].

Щоб уникнути проблемноСЧ позики працСЦвник банку повинен передбачати СЧСЧ появу, знаючи причини виникнення та враховуючи ознаки. Лише суворий контроль за кредитним проектом в цСЦлому дозволяСФ забезпечити безпеку, надСЦйнСЦсть СЦ прибутковСЦсть кредитних операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв.

РЖснують принципи монСЦторингу, якСЦ СФ важливими для успСЦшноСЧ кредитноСЧ дСЦяльностСЦ будь-якого банку [53]:

- банк повинен мати свою систему монСЦторингу кредитних операцСЦй;

- система монСЦторингу маСФ бути безперервною та оперативною;

- проведення заходСЦв щодо супроводження кредитних проектСЦв, якСЦ направляються на зниження рСЦвня ризику невиконання боржником своСЧх зобов'язань;

- органСЦзацСЦя монСЦторингу повинна сприяти покращенню вСЦдносин мСЦж кредитором та позичальником;

- кредитний контроль повинен здСЦйснюватись найбСЦльш квалСЦфСЦкованими та досвСЦдченими працСЦвниками банку.

5. КредитнСЦ працСЦвники вСЦддають перевагу методу оцСЦнки кредитоспроможностСЦ, оскСЦльки вСЦн дозволяСФ запобСЦгти практично усСЦ можливСЦ втрати, зв'язанСЦ з неповерненням кредиту. До визначення кредитоспроможностСЦ СЦснуСФ багато рСЦзних пСЦдходСЦв. КритерСЦСЧ, по яких виробляСФться оцСЦнка позичальника, СЦндивСЦдуальнСЦ для кожного банку СЦ ТСрунтуються на його практичному досвСЦдСЦ. ЦСЦ критерСЦСЧ перСЦодично переглядаються, що забезпечуСФ пристосування аналСЦзу до умов, що змСЦнюються, СЦ пСЦдвищуСФ його ефективнСЦсть [33].

АналСЦз кредитоспроможностСЦ заключаСФться в визначеннСЦ здатностСЦ позичальника своСФчасно СЦ в повному обсязСЦ покрити заборгованСЦсть за кредитом, ступенСЦ ризику, який банк готовий взяти на себе; розмСЦр кредиту, який може бути наданий при даних обставинах СЦ, нарештСЦ, умов його надання.

Метою аналСЦзу кредитоспроможностСЦ приватних позичальникСЦв СФ оцСЦнка кредитних ризикСЦв, якСЦ дещо вСЦдрСЦзняються вСЦд ризикСЦв, що присутнСЦ при кредитуваннСЦ юридичних осСЦб. БСЦльшСЦсть споживчих кредитСЦв невеликСЦ тому банки змушенСЦ збСЦльшувати кСЦлькСЦсть позичальникСЦв, якСЦ мають рСЦзнСЦ особистСЦ СЦ фСЦнансовСЦ характеристики, щоб покрити "аснСЦ витрати на кредитування.

АналСЦз кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта дозволяСФ виявити фактори ризику, якСЦ здатнСЦ привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк СЦ оцСЦнити ймовСЦрнСЦсть своСФчасного повернення кредиту. Визначення кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта СФ невСЦдтАЩСФмною частиною роботи банку по визначенню можливостСЦ надання кредиту. ПСЦд аналСЦзом кредитоспроможностСЦ позичальника розумСЦСФться оцСЦнка банком позичальника з точки зору можливостСЦ СЦ доцСЦльностСЦ надання йому кредиту, визначення ймовСЦрностСЦ повернення у вСЦдповСЦдностСЦ з кредитним договором. АналСЦз кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта дозволяСФ банку, своСФчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його вСЦд банкрутства, а при неможливостСЦ цього - оперативно призупинити кредитування.

АналСЦз платоспроможностСЦ проводиться як по позичальнику так СЦ по його поручителю. При цьому метод аналСЦзу СЦ документацСЦя така ж сама, як СЦ при аналСЦзСЦ самого позичальника. В результатСЦ проведеноСЧ роботи визначаСФться можливостСЦ клСЦСФнта виконувати платежСЦ на погашення основного боргу СЦ вСЦдсоткСЦв за нього, а поручителя - виконувати СЧх у випадку неплатоспроможностСЦ основного позичальника.

ОцСЦнку фСЦнансового стану позичальника Банк здСЦйснюСФ кожного разу пСЦд час укладання договору про надання кредиту (пролонгацСЦю кредиту), а надалСЦ перСЦодичнСЦсть проведення оцСЦнки залежить вСЦд якостСЦ обслуговування боргу позичальником. ОцСЦнка якостСЦ обслуговування боргу здСЦйснюСФться щомСЦсяця.

ОцСЦнка фСЦнансового стану позичальника проводиться у 3-и етапи [47]:

  • 1-ий етап - збСЦр СЦнформацСЦСЧ про клСЦСФнта;
  • 2-ий етап - СЦдентифСЦкацСЦя клСЦСФнта;
  • 3-СЦй етап - оцСЦнка кредитоспроможностСЦ позичальника.

АналСЦз кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта передуСФ укладенню з ним кредитного договору СЦ дозволяСФ виявити фактори ризику, якСЦ здатнСЦ привести до непогашення виданого банком кредиту в обумовлений строк, СЦ оцСЦнити ймовСЦрнСЦсть своСФчасного повернення кредиту. Визначення кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта СФ невСЦдтАЩСФмною частиною роботи банку по визначенню можливостСЦ надання кредиту. ПСЦд аналСЦзом кредитоспроможностСЦ позичальника розумСЦСФться оцСЦнка банком позичальника з точки зору можливостСЦ СЦ доцСЦльностСЦ надання йому кредиту, визначення ймовСЦрностСЦ повернення у вСЦдповСЦдностСЦ з кредитним договором. аналСЦз кредитоспроможностСЦ клСЦСФнта дозволяСФ банку, своСФчасно утрутившись у справи боржника, вберегти його вСЦд банкрутства, а при неможливостСЦ цього - оперативно призупинити кредитування [63].

ОцСЦнка стану обслуговування боргу здСЦйснюСФться щомСЦсяця. Залежно вСЦд якостСЦ погашення позичальником кредитноСЧ заборгованостСЦ та вСЦдсоткСЦв, визначаСФться група кредитних операцСЦй (табл. 3.1) [34].


Таблиця 3.1. КласифСЦкацСЦя груп кредитних операцСЦй за якСЦстю обслуговування позичальником боргу


Обслуговування боргу позичальника (група)


ДОБРЕ

СЛАБКЕ

НЕЗАДОВРЖЛЬНЕ

К


Р


И


Т


Е


Р


РЖ


РЗ

-ВазаборгованСЦсть за кредитами та вСЦдсотками за ними сплачуСФться в установленСЦ строки або з максимальною затримкою не бСЦльше семи календарних днСЦв;

-ВазаборгованСЦсть за кредитом не сплачена в строки установленСЦ кредитним договором, а прострочена (була прострочена) вСЦд 8 до 90 днСЦв включно та вСЦдсотки за ним сплачуються (були сплаченСЦ) СЦз затримкою вСЦд 8 до 30 днСЦв включно;

-ВазаборгованСЦсть за кредитом не сплачена в строки установленСЦ кредитним договором, а прострочена понад 90 днСЦв;

-Вакредит пролонговано на строк до 90 днСЦв та вСЦдсотки за ними сплачуються в установленСЦ строки або з максимальною затримкою не бСЦльше семи календарних днСЦв;

-Вакредит пролонговано на строк вСЦд 91 дня до 180 днСЦв включно, але вСЦдсотки сплачуються в строк або з максимальною затримкою не бСЦльше семи календарних днСЦв;

-Вакредит пролонговано понад 180 днСЦв;


Якщо одна з вимог кожного пСЦдпункту, що характеризуСФ групу кредитноСЧ операцСЦСЧ за якСЦстю обслуговування боргу позичальника не виконуСФться, то така операцСЦя зараховуСФться до групи на один рСЦвень нижче.

ВСЦдповСЦдно до перелСЦчених цСЦСФСЧ методики критерСЦСЧв здСЦйснюСФться класифСЦкацСЦя кредитного портфеля за ступенем ризику та визначаСФться категорСЦя кредитноСЧ операцСЦСЧ таким чином (табл. 3.2) [25].        

ОцСЦнка якостСЦ кредитноСЧ операцСЦСЧ здСЦйснюСФться до часу виконання позичальником зобовтАЩязання за нею (надходження коштСЦв) незалежно вСЦд виду зобовтАЩязання.


Таблиця 3.2. КласифСЦкацСЦя категорСЦй кредитних операцСЦй

ФСЦнансовий стан позичальника (клас)

Обслуговування боргу позичальником (група)

Влдобре»

Влслабке»

ВлнезадовСЦльне»

А

Влстандартна»

ВлпСЦд контролем»

Влсубстандартна»

Б

Влстандартна»

Влсубстандартна»

Влсубстандартна»

В

Влсубстандартна»

Влсубстандартна»

ВлсумнСЦвна»

Г

ВлсумнСЦвна»

ВлсумнСЦвна»

ВлбезнадСЦйна»

Д

ВлсумнСЦвна»

ВлбезнадСЦйна»

ВлбезнадСЦйна»


Виходячи з суми забезпечення та коефСЦцСЦСФнтСЦв залежно вСЦд категорСЦСЧ кредитноСЧ операцСЦСЧ, розраховуСФться резерв пСЦд кредитнСЦ ризики (табл. 3.3) [16].


Таблиця 3.3. Резерв пСЦд кредитнСЦ ризики

КатегорСЦя кредитноСЧ операцСЦСЧ

КоефСЦцСЦСФнт резервування (за ступенем ризику)

Вл Стандартна»

1%

Вл ПСЦд контролем»

5%

ВлСубстандартна»

20%

ВлСумнСЦвна»

50%

ВлБезнадСЦйна»

100%


Проблема мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ банкСЦвських ризикСЦв знайшла своСФ вСЦдображення у новСЦй редакцСЦСЧ Закону УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть». Зокрема у статтСЦ 44 зазначаСФться: "Банк створюСФ постСЦйно дСЦючий пСЦдроздСЦл з питань аналСЦзу та управлСЦння ризиками, що маСФ вСЦдповСЦдати за встановлення структури балансу, лСЦмСЦтСЦв окремих операцСЦй, лСЦмСЦтСЦв ризикСЦв пСЦдприСФмств-контрагентСЦв СЦ краСЧн-контрагентСЦв» [3].

ОкрСЦм того, кожен вСЦтчизняний банк з метою управлСЦння ризиками повинен мати у своСЧй структурСЦ такСЦ постСЦйно дСЦючСЦ комСЦтети:

  • кредитний (цей пСЦдроздСЦл щомСЦсяця оцСЦнюСФ якСЦсть активСЦв, готуСФ пропозицСЦСЧ щодо формування резервСЦв на покриття можливих збиткСЦв вСЦд СЧх знецСЦнення);
  • комСЦтет з питань управлСЦння активами й пасивами (щомСЦсячно розглядаСФ собСЦвартСЦсть пасивСЦв СЦ прибутковСЦсть активСЦв, приймаСФ рСЦшення щодо полСЦтики вСЦдсотковоСЧ маржСЦ, розглядаСФ питання стосовно вСЦдповСЦдностСЦ строкСЦв активСЦв та пасивСЦв, надаСФ вСЦдповСЦдним пСЦдроздСЦлам банку рекомендацСЦСЧ щодо усунення розбСЦжностей у часСЦ);
  • тарифний (аналСЦзуСФ спСЦввСЦдношення собСЦвартостСЦ послуг СЦ ринковоСЧ конкурентоспроможностСЦ дСЦючих тарифСЦв, вСЦдповСЦдаСФ за полСЦтику банку з питань операцСЦйних доходСЦв).

СтратегСЦя управлСЦння банкСЦвськими ризиками - невСЦд'СФмна частина банкСЦвського менеджменту. Система управлСЦння банкСЦвськими ризиками маСФ включати такСЦ складовСЦ, як СЦдентифСЦкацСЦя, оцСЦнка, контроль, монСЦторинг. ПодальшСЦ дослСЦдження необхСЦдно спрямувати на вдосконалення кожноСЧ СЦз цих складових [78].

Правекс-Банк у своСЧй дСЦяльностСЦ активно застосовуСФ сучаснСЦ методики з управлСЦння ризиками - кредитним, вСЦдсотковим, валютним, операцСЦйним, лСЦквСЦдностСЦ, стратегСЦчним, репутацСЦСЧ та достатностСЦ капСЦталу. Основною метою управлСЦння ризиками СФ створення ефективноСЧ системи виконання поточних та стратегСЦчних цСЦлей банку СЦз застосуванням вСЦдповСЦдних методСЦв управлСЦння та контролю за ризиками, що генеруються зовнСЦшнСЦм середовищем, структурою активСЦв та пасивСЦв, та СЦншими бСЦзнес-процесами банку. УправлСЦння ризиками розглядаСФться як важлива складова комплексного управлСЦння дСЦяльнСЦстю банку. Для цього при проведеннСЦ кожноСЧ значноСЧ за обсягом операцСЦСЧ дослСЦджуСФться СЧСЧ вплив не тСЦльки на окремСЦ ризики, що виникають у разСЦ СЧСЧ проведення, а й на всСЦ сторони дСЦяльностСЦ банку, а саме: на структуру активСЦв СЦ пасивСЦв, фСЦнансовий результат, рентабельнСЦсть роботи банку, якСЦсть активСЦв, дотримання вимог НБУ, - а також враховуСФться досвСЦд свСЦтовоСЧ практики.

Серед основних СЦнструментСЦв в управлСЦннСЦ кредитним ризиком, якСЦ застосовуються у Правекс-Банку, можна видСЦлити використання спецСЦальних аналСЦтичних методик з обтАЩСФктивноСЧ оцСЦнки фСЦнансового стану СЦ надСЦйностСЦ потенцСЦйних позичальникСЦв, а також установлення лСЦмСЦтСЦв СЦ нормативСЦв за видами активних операцСЦй, контрагентами та фСЦнансовими СЦнструментами. Для запобСЦгання негативному впливовСЦ ринкових ризикСЦв запроваджено систему лСЦмСЦтСЦв (VAR-лСЦмСЦтСЦв, лСЦмСЦтСЦв "Stop-loss», "Stop-Out», лСЦмСЦтСЦв валютноСЧ позицСЦСЧ в розрСЦзСЦ фСЦлСЦй).

Для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ негативного впливу процентного ризику на капСЦтал та надходження за депозитними та кредитними договорами передбачена можливСЦсть змСЦнювати процентнСЦ ставки в залежностСЦ вСЦд контАЩюнктури ринку.

НайважливСЦшим в управлСЦннСЦ банком СФ управлСЦння ризиком лСЦквСЦдностСЦ. Для розрахунку лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ впроваджена автоматизована програма "ПлатСЦжний календар», за допомогою якоСЧ розраховуються консолСЦдованСЦ показники й аналСЦзуються всСЦ фСЦнансовСЦ потоки в банку.

УправлСЦння ризиками СФ умовою стабСЦльноСЧ та успСЦшноСЧ дСЦяльностСЦ банку. Правекс-банк постСЦйно вдосконалюСФ механСЦзми управлСЦння ризиками, для чого за весь час дСЦяльностСЦ банку було СЦнСЦцСЦйовано бСЦльше 8000 наказСЦв, СЦнструкцСЦй СЦ положень.

УправлСЦння ризиками в банку здСЦйснюСФться КомСЦтетом з управлСЦння активами та пасивами (КУАП), а також лСЦмСЦтним комСЦтетом банку СЦ включаСФ управлСЦння фСЦнансовими, юридичними та операцСЦйними ризиками. ФСЦнансовСЦ ризики включають кредитнСЦ, валютнСЦ ризики, ризики лСЦквСЦдностСЦ та процентноСЧ ставки. УправлСЦння юридичними та операцСЦйними ризиками маСФ на метСЦ суворе дотримання внутрСЦшнСЦх процедур СЦ положень, якСЦ направленСЦ на мСЦнСЦмСЦзацСЦю цСЦСФСЧ групи ризикСЦв.

КУАП здСЦйснюСФ контроль за визначенням обсягСЦв, структури активСЦв СЦ пасивСЦв у розрСЦзСЦ статей СЦ портфелСЦв, рСЦвня процентних ставок СЦ строкСЦв; порСЦвняння основних показникСЦв банку з позицСЦями конкурентСЦв; аналСЦз частини ринку, що займаСФ банк. ЛСЦмСЦтний комСЦтет здСЦйснюСФ управлСЦння ризиками, контролюСФ дотримання лСЦмСЦтСЦв, включаючи розгляд звСЦтСЦв щодо ризикСЦв лСЦквСЦдностСЦ, процентних СЦ валютних ризикСЦв, визначення методологСЦСЧ в галузСЦ розрахунку СЦ управлСЦння ризиками, встановлення лСЦмСЦтСЦв СЦ нормативСЦв, направлених на оптимСЦзацСЦю рСЦвня ризикСЦв СЦ прибутковостСЦ операцСЦй банку.

Основним завданням КУАП СЦ ЛСЦмСЦтного комСЦтету СФ формування високодохСЦдноСЧ якСЦсноСЧ структури активСЦв СЦ пасивСЦв через оперативне управлСЦння портфелями залучених та розмСЦщених ресурсСЦв, прийняття рСЦшень щодо заявок на проведення активних операцСЦй, реалСЦзацСЦя стратегСЦСЧ банку в галузСЦ кредитування, координацСЦя дСЦй рСЦзних пСЦдроздСЦлСЦв, формування збалансованого, диверсифСЦкованого кредитного портфеля. РСЦшення комСЦтетСЦв СФ пСЦдставою для вибору стратегСЦСЧ дСЦяльностСЦ банку, повтАЩязаноСЧ з проведенням активних операцСЦй, резервуванням СЦ стягненням СЦснуючоСЧ заборгованостСЦ.

Система ризик-менеджменту Правекс-банку включаСФ оперативний монСЦторинг банкСЦвського сектора, який у поСФднаннСЦ з результатами аналСЦзу показникСЦв дСЦяльностСЦ банкСЦв-контрагентСЦв СФ важливим джерелом СЦнформацСЦСЧ для лСЦмСЦтного комСЦтету.

ПСЦдсумовуючи зазначене, потрСЦбно зауважити що:

- ризик-менеджмент СФ невСЦд'СФмною частиною здСЦйснення дСЦяльностСЦ будь-якоСЧ органСЦзацСЦСЧ, особливо банкСЦвськоСЧ;

- пСЦдвищення рСЦвня ризикованостСЦ операцСЦй та застосування нових механСЦзмСЦв взаСФмодСЦСЧ з клСЦСФнтами визначаСФ зростання ролСЦ ризик-менеджмету, що знаходить своСФ вСЦдображення у набуваннСЦ виключного права на блокування операцСЦй СЦ змСЦнСЦ пСЦдпорядкованостСЦ в структурСЦ банку;

- необхСЦднСЦсть постСЦйного удосконалення СЦнструментСЦв, методик та моделей оцСЦнки ризику потребуСФ постСЦйного пСЦдвищення рСЦвня квалСЦфСЦкацСЦСЧ ризик-менеджерСЦв, адаптацСЦСЧ моделей та врахування закордонного досвСЦду;

- потреба в оперативному виконаннСЦ або блокуваннСЦ операцСЦй визначаСФ поступовий перехСЦд до СЦндивСЦдуальноСЧ або колективноСЧ авторизацСЦСЧ, оцСЦнки ризикСЦв СЦ прийняттСЦ рСЦшень;

- необхСЦднСЦсть бСЦльш оперативного реагування та вдосконалення стратегСЦй управлСЦння ризиками зумовлюСФ зростання вСЦдповСЦдальностСЦ колегСЦальних банкСЦвських структур.


3.3 ПорСЦвняльна характеристика моделей та технологСЦй споживчого кредитування в свСЦтовСЦй практицСЦ. Застосування свСЦтового досвСЦду у практицСЦ споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ


ДослСЦджуючи моделСЦ та технологСЦСЧ споживчого кредитування в свСЦтовСЦй практицСЦ, в першу чергу звертаСФмо увагу на СЦсторСЦю СЧх виникнення та наслСЦдки застосування, можливСЦсть впровадження свСЦтового досвСЦду у вСЦтчизнянСЦй практицСЦ.

УспСЦх розвитку споживчого кредиту в США багато в чому зв'язаний з функцСЦонуванням на ринку спецСЦалСЦзованих СЦнформацСЦйних агентств: так званих кредитних бюро (credit bureaus) СЦ кредитно-розшукних бюро (credit reporting bureaus/investigating bureaus).

КредитнСЦ бюро функцСЦонують практично в усСЦх розвинутих краСЧнах. Мати кредитну СЦсторСЦю зацСЦкавленСЦ самСЦ позичальники, адже це розширюСФ СЧх можливостСЦ доступу до фСЦнансових послуг за дещо нижчими процентними ставками. СкажСЦмо, у США кожен громадянин, як правило, вСЦдкриваСФ "асну кредитну СЦсторСЦю з моменту першоСЧ самостСЦйноСЧ покупки. Ця СЦсторСЦя безперервно розвиваСФться - змСЦнити чи переписати СЧСЧ неможливо.

КредитнСЦ бюро в рСЦзних краСЧнах виникали СЦ функцСЦонували по-рСЦзному, тому мають певнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ. ЗдебСЦльшого вони стосуються:

  • форми "асностСЦ та виду участСЦ в бюро (СФ, наприклад, приватнСЦ кредитнСЦ бюро, участь у яких - добровСЦльна, а СФ обов'язковСЦ державнСЦ кредитнСЦ реСФстри);
  • виду СЦнформацСЦСЧ, що накопичуСФться в базСЦ даних (вона може бути негативною, позитивною або негативною й позитивною водночас);
  • суб'СФктСЦв кредитних СЦсторСЦй (це лише фСЦзичнСЦ або лише юридичнСЦ особи; фСЦзичнСЦ особи та представники пСЦдприСФмництва й малого бСЦзнесу; СЦ фСЦзичнСЦ, СЦ юридичнСЦ особи);
  • кола користувачСЦв (ними можуть бути лише банки; банки, суди, податковСЦ та СЦншСЦ органи);
  • змСЦсту СЦнформацСЦСЧ, що надаСФться за запитами, тощо.

Становлення повноцСЦнного кредитного бюро - процес складний СЦ тривалий. СвСЦтовий досвСЦд свСЦдчить, що для цього потрСЦбно щонайменше рокСЦв п'ять. Наприклад, у ПольщСЦ кредитне бюро було створене в 1997 роцСЦ, а перший кредитний звСЦт на запит банку продано лише в 2001-му.

За зарубСЦжним прикладом в УкраСЧнСЦ теж засновано рСЦзновид кредитного бюро - СФдину СЦнформацСЦйну систему облСЦку позичальникСЦв (боржникСЦв), якСЦ мають прострочену заборгованСЦсть за кредитами, наданими банками (надалСЦ - РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв»).

РЖдея заснування в нашСЦй краСЧнСЦ кредитного бюро обговорювалася давно - практично СЦз часу створення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни. Одначе вСЦдсутнСЦсть вСЦдповСЦдноСЧ законодавчоСЧ бази та зацСЦкавленостСЦ самих банкСЦв ускладнювала його створення.

Поштовхом до цього став Указ Президента УкраСЧни "Про заходи щодо змСЦцнення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни та пСЦдвищення СЧСЧ ролСЦ в процесах економСЦчних перетворень» вСЦд 14.07.2000Вар. №891/2000, пунктом 2 якого передбачено заснування НацСЦональним банком УкраСЧни за участСЦ державних та комерцСЦйних банкСЦв СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи облСЦку позичальникСЦв (боржникСЦв), котрСЦ мають прострочену заборгованСЦсть за банкСЦвськими кредитами.

Одна з основних проблем, яка ускладнювала створення зазначеноСЧ системи, полягала в тому, що згСЦдно зСЦ статтею 60 Закону "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» СЦнформацСЦя про позичальникСЦв (боржникСЦв), котрСЦ мають прострочену заборгованСЦсть за кредитами, наданими комерцСЦйними банками, в УкраСЧнСЦ вважаСФться банкСЦвською таСФмницею. Водночас статтею 62 того ж закону передбачено, що банки мають право надавати загальну СЦнформацСЦю, що становить банкСЦвську таСФмницю, СЦншим банкам в обсягах, необхСЦдних при наданнСЦ кредитСЦв, банкСЦвських гарантСЦй.

ЗгСЦдно СЦз чинним законодавством УкраСЧни СЦнформацСЦйна система на зразок кредитного бюро може створюватися лише на добровСЦльних засадах. Тож до СЧСЧ заснування необхСЦдно було вирСЦшити ще одне складне завдання - заручитися пСЦдтримкою банкСЦв, СЧх згодою надавати СЦнформацСЦю про позичальникСЦв, якСЦ мають прострочену заборгованСЦсть. ПропозицСЦю НБУ створити РеСФстр позичальникСЦв спочатку пСЦдтримали 34 банки. Вони висунули зустрСЦчну вимогу: уможливити вСЦльний та швидкий доступ до даних СЦнформацСЦйноСЧ бази.

Узгодивши СЦнтереси зацСЦкавлених сторСЦн, НацСЦональний банк УкраСЧни 27 червня 2001 року заснував СФдину СЦнформацСЦйну систему облСЦку позичальникСЦв (боржникСЦв), якСЦ мають прострочену заборгованСЦсть за кредитами, наданими банками (РеСФстр позичальникСЦв), прийнявши вСЦдповСЦдну постанову (№245), нею також було затверджено положення про РеСФстр. ЗазначенСЦ документи розроблено з урахуванням вимог чинного законодавства, зауважень та пропозицСЦй, якСЦ надСЦйшли вСЦд АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв та безпосередньо вСЦд комерцСЦйних банкСЦв.

ВСЦтчизняна РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв» створена й функцСЦонуСФ за тими ж принципами, що й бСЦльшСЦсть зарубСЦжних кредитних бюро. ОсновнСЦ з них:

-Вапринцип добровСЦльностСЦ, взаСФмодСЦСЧ та взаСФмного обмСЦну СЦнформацСЦСФю, коли СЦнформацСЦя надаСФться СЦ отримуСФться лише банками, якСЦ уклали договСЦр з НацСЦональним банком УкраСЧни на отримання СЦнформацСЦйно-довСЦдкових послуг з РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв»;

-Вапринцип надСЦйностСЦ та достовСЦрностСЦ СЦнформацСЦСЧ - банки, що надають СЦнформацСЦю до СЦнформацСЦйноСЧ системи, несуть (згСЦдно СЦз чинним законодавством) вСЦдповСЦдальнСЦсть за СЧСЧ правильнСЦсть СЦ достовСЦрнСЦсть;

-Вапринцип нейтральностСЦ - СЦнформацСЦя, подана до РеСФстру, становить банкСЦвську таСФмницю СЦ не може використовуватися за нецСЦльовим призначенням; СЧСЧ не можна розголошувати, надавати СЦншим юридичним чи фСЦзичним особам, крСЦм особи, якоСЧ ця СЦнформацСЦя безпосередньо стосуСФться. (ДворСЦчний досвСЦд функцСЦонування вСЦтчизняноСЧ системи облСЦку позичальникСЦв свСЦдчить, що банки дотримуються цього принципу);

-Вапринцип максимальноСЧ безпеки, захищеностСЦ СЦнформацСЦСЧ - з метою недопущення несанкцСЦонованого доступу до бази даних у РеСФстрСЦ використовуються спецСЦальнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ.

Зауважимо, що серед краСЧн СНД УкраСЧна першою створила СЦнформацСЦйну систему облСЦку ненадСЦйних позичальникСЦв. У банкСЦвськСЦй системСЦ ВСЦрменСЦСЧ так званий "Кредитний реСФстр» засновано лише в сСЦчнСЦ 2003 року. ОскСЦльки у цСЦй краСЧнСЦ досСЦ не вирСЦшено основнСЦ проблеми, пов'язанСЦ СЦз забезпеченням банкСЦвськоСЧ таСФмницСЦ, "Кредитний реСФстр» функцСЦонуСФ у структурСЦ Центрального банку ВСЦрменСЦСЧ.

У РосСЦСЧ з метою облСЦку ненадСЦйних позичальникСЦв планувалося до кСЦнця 2003 року створити нацСЦональне кредитне бюро, яке дСЦятиме пСЦд егСЦдою АсоцСЦацСЦСЧ росСЦйських банкСЦв. До нього мають увСЦйти найбСЦльшСЦ кредитнСЦ органСЦзацСЦСЧ краСЧни. НавеснСЦ 2004-го, як СЦ очСЦкувалось, росСЦйськСЦ банкСЦри почали обмСЦнюватися СЦнформацСЦСФю про позичальникСЦв-боржникСЦв. Про намСЦр увСЦйти в бюро заявив СЦ Центральний банк РосСЦСЧ. ВСЦн прагне стати рСЦвноправним учасником цСЦСФСЧ органСЦзацСЦСЧ СЦ надавати в СЧСЧ розпорядження СЦнформацСЦю про неповернутСЦ кредити.

ДоцСЦльним СФ проаналСЦзувати особливостСЦ створення та дСЦяльностСЦ украСЧнського аналога кредитного бюро - РеСФстру позичальникСЦв.

РеСФстр позичальникСЦв почав функцСЦонувати з 1 жовтня 2001 року й доволСЦ швидко розвивався. Лише за два останнСЦх роки кСЦлькСЦсть банкСЦв, якСЦ дали письмову згоду на участь у СФдинСЦй системСЦ, збСЦльшилася з 34 до 122. НинСЦ сумарнСЦ активи банкСЦв - учасникСЦв системи становлять понад 80% вСЦд усСЦх активСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни. КСЦлькСЦсть банкСЦвських установ - учасникСЦв РДРЖС (з урахуванням фСЦлСЦй) до кСЦнця 2003 року досягла близько 570. Занесена до бази даних загальна сума простроченоСЧ заборгованостСЦ за банкСЦвськими кредитами становить 3.01 млрд. грн. Частка прострочених позичок дорСЦвнюСФ близько 90% вСЦд загального обсягу прострочених кредитСЦв по всСЦй банкСЦвськСЦй системСЦ. КСЦлькСЦсть заборгованостей, якСЦ облСЦковуються в РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв», становить 5.5 тисячСЦ. Зауважимо, що база даних РеСФстру мСЦстить також СЦнформацСЦю, надану лСЦквСЦдацСЦйними комСЦсСЦями.

ПСЦсля укладення договору про участь в РДРЖС банк зобов'язаний регулярно надавати СЦнформацСЦю про своСЧх несумлСЦнних позичальникСЦв до бази даних РеСФстру СЦ несе вСЦдповСЦдальнСЦсть (згСЦдно СЦз чинним законодавством) за СЧСЧ достовСЦрнСЦсть. Кожен учасник системи може зробити запит про того чи СЦншого боржника. Це даСФ змогу уникнути кредитування ненадСЦйних позичальникСЦв, сприяСФ зменшенню кредитних ризикСЦв, вСЦдсоткових ставок, обсягСЦв резервування за активними операцСЦями.

РЖнформацСЦйна система передбачаСФ дотримання конфСЦденцСЦйностСЦ.

Банкам гарантовано, що СЦнформацСЦя, яку вони надають до РДРЖС, може бути розкрита лише в агрегованому виглядСЦ СЦ тСЦльки комерцСЦйним банкам. ОстаннСЦ ж отримують доступ до даних, необхСЦдних для прийняття рСЦшення про надання позики. Як уже зазначалося, НацСЦональний банк та банки - учасники системи не мають права використовувати СЦнформацСЦю РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв» не за цСЦльовим призначенням, розголошувати чи передавати СЧСЧ СЦншим юридичним або фСЦзичним особам, крСЦм особи, котроСЧ ця СЦнформацСЦя безпосередньо стосуСФться. До речСЦ, позичальники при укладеннСЦ договору попереджаються, що в разСЦ несвоСФчасного погашення заборгованостСЦ вСЦдповСЦдну СЦнформацСЦю буде надано до РеСФстру.

З метою пСЦдвищення ефективностСЦ функцСЦонування системи та для зручностСЦ користувачСЦв банки-учасники можуть надавати своСЧм фСЦлСЦям, обласним дирекцСЦям дозвСЦл на користування СЦнформацСЦйно-довСЦдковими послугами РеСФстру позичальникСЦв.

РегламентуСФ дСЦяльнСЦсть РДРЖС НацСЦональний банк. ВСЦн гарантуСФ СЧСЧ надСЦйнСЦсть СЦ безпеку, залучаСФ до системи нових учасникСЦв, вносить змСЦни у порядок СЧСЧ функцСЦонування, забезпечуСФ зберСЦгання внесеноСЧ до РеСФстру СЦнформацСЦСЧ (до 3 рокСЦв у разСЦ погашення заборгованостСЦ й до 10 рокСЦв у протилежному випадку).

НинСЦ з метою розширення бази даних про ненадСЦйних позичальникСЦв розроблено порядок надання системСЦ вСЦдомостей про боржникСЦв банкСЦв, що лСЦквСЦдовуються.

Як уже зазначалося, основнСЦ принципи функцСЦонування вСЦтчизняного реСФстру боржникСЦв тотожнСЦ засадам дСЦяльностСЦ бСЦльшостСЦ кредитних бюро. Та СФ й певнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ.

По-перше, РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦв», на вСЦдмСЦну вСЦд бСЦльшостСЦ бюро, - державна СЦнституцСЦя. УкраСЧнськСЦ банки - учасники системи - оплачують лише послуги електронноСЧ пошти, яка використовуСФться для передачСЦ СЦнформацСЦСЧ до РеСФстру та у зворотному напрямку, та розробку вСЦдповСЦдного програмного забезпечення. ВсСЦ СЦншСЦ витрати (а це значнСЦ кошти) бере на себе НацСЦональний банк.

По-друге, СЦнформацСЦя до РеСФстру надсилаСФться не раз на мСЦсяць на паперових носСЦях (як у бСЦльшостСЦ краСЧн, де дСЦють кредитнСЦ бюро), а в мСЦру СЧСЧ появи СЦ електронною поштою, що, на нашу думку, СФ суттСФвою перевагою.

По-третСФ, украСЧнська СФдина система СЦстотно вСЦдрСЦзняСФться вСЦд кредитних бюро обсягом, видами та структурою СЦнформацСЦСЧ, що вноситься до бази даних та надаСФться користувачам.

Зупинимося на цСЦй вСЦдмСЦнностСЦ детальнСЦше. РеСФстр позичальникСЦв мСЦстить лише агреговану СЦнформацСЦю - про "поганих» позичальникСЦв (кредитнСЦ бюро можуть мСЦстити як негативнСЦ, так СЦ позитивнСЦ вСЦдомостСЦ), СЧСЧ надають лише банки та лСЦквСЦдацСЦйнСЦ комСЦсСЦСЧ (кредитним бюро СЦнформацСЦю надсилають переважно банки, а в деяких краСЧнах - СЦ податковСЦ та СЦншСЦ державнСЦ органи).

ВСЦдомостСЦ, що надходять до кредитних бюро, бСЦльше характеризують особу позичальника, данСЦ, яких вимагаСФ РеСФстр, - насамперед його кредитоспроможнСЦсть.

Наприклад, кредитне бюро Канади зобов'язуСФ своСЧх учасникСЦв надсилати вСЦдомостСЦ про позичальника за такими критерСЦями.

Особиста СЦнформацСЦя:

  • СЦм'я фСЦзичноСЧ особи;
  • СЦдентифСЦкацСЦйний номер, громадянство, номер паспорта;
  • нинСЦшня та попереднСЦ домашнСЦ адреси;
  • дата народження;
  • номер телефону;
  • сСЦмейний стан (СЦм'я чоловСЦка чи дружини);
  • трудовий стаж.

РЖнформацСЦя про кредитний рахунок:

  • характеристика фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ (данСЦ про те, як фСЦзична особа виконуСФ своСЧ кредитнСЦ зобов'язання);
  • вСЦдомостСЦ про СЦншСЦ позики, СЦпотечнСЦ кредити, кредитнСЦ картки, оренду майна тощо;
  • опис дСЦючих у кредитнСЦй сферСЦ норм СЦ стандартСЦв (максимальний обсяг кредиту, розмСЦр мСЦсячних виплат тощо).

РЖнформацСЦя СЦз публСЦчних реСФстрСЦв:

  • данСЦ про результати розгляду справ у судах;
  • про можливе банкрутство;
  • вСЦдомостСЦ про звернення стягнення на нерухоме майно;
  • про податкову заставу.

РЖнформацСЦя про реСФстрацСЦю:

  • автотранспортних засобСЦв:
  • нерухомого майна;
  • обтяжень (застави) на автотранспортнСЦ засоби, на нерухоме майно.

РЖнша СЦнформацСЦя:

  • облСЦк запитСЦв (вСЦдомостСЦ про фСЦзичних осСЦб, якСЦ офСЦцСЦйно цСЦкавилися позичальником);
  • СЦнформацСЦя банкСЦвського характеру (вСЦдомостСЦ про досвСЦд позичальника в користуваннСЦ депозитним рахунком, банкоматами тощо);
  • данСЦ про сплату СЦнших видСЦв платежСЦв.

ПорСЦвняСФмо цСЦ вимоги з вСЦтчизняними:

  • за першим критерСЦСФм до вСЦтчизняного РеСФстру заноситься лиш СЦм'я позичальника та його СЦдентифСЦкацСЦйний номер, вСЦдомостСЦ про те, що вСЦн резидент чи нерезидент;
  • за другим - лише данСЦ про простроченСЦ позики (дата надання кредиту, дата виникнення прострочення, сума простроченоСЧ заборгованостСЦ, код валюти умовна назва банку, фСЦлСЦСЧ, обласноСЧ дирекцСЦСЧ);
  • за критерСЦями 3, 4, 5 СЦнформацСЦя до РеСФстру позичальникСЦв узагалСЦ не надаСФться.

РеСФстр позичальникСЦв динамСЦчно розвиваСФться. З метою вдосконалення механСЦзму його функцСЦонування пСЦдготовлено змСЦни до положення про РДРЖС, якСЦ затверджено постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 23.12.2003Вар. №573ЦСЦ та СЦншСЦ змСЦни, сподСЦваСФмося, сприятимуть пСЦдвищенню ефективностСЦ функцСЦонування системи, зниженню кредитних ризикСЦв у дСЦяльностСЦ банкСЦв.

ОднСЦСФю з найперспективнСЦших форм кредитування СФ СЦпотека. На сьогоднСЦ, коли вживаються заходи щодо стабСЦлСЦзацСЦСЧ економСЦки й реформування кредитно-фСЦнансовоСЧ системи, формування системи СЦпотечного житлового кредитування стаСФ одним СЦз прСЦоритетних напрямСЦв державноСЧ полСЦтики.

Формування системи СЦпотечного кредитування в УкраСЧнСЦ вСЦдкриваСФ принципово новСЦ перспективи для розвитку нацСЦональноСЧ економСЦки: забезпечуСФться пСЦдвищення рСЦвня капСЦталСЦзацСЦСЧ СЦнвестицСЦйних ресурсСЦв, формуСФться сучасний механСЦзм бСЦльш ефективного розподСЦлу капСЦталу мСЦж сферами та галузями економСЦки, виникаСФ потужний СЦмпульс для суттСФвого розширення фондового ринку на основСЦ появи нових СЦпотечних цСЦнних паперСЦв. Саме СЦпотечне кредитування може стати мСЦцним фСЦнансовим стимулом для виходу вСЦтчизняноСЧ економСЦки на якСЦсно новий рСЦвень розвитку.

НайбСЦльшСЦ перспективи в перСЦод становлення СЦпотечного ринку маСФ розвиток житловоСЧ СЦпотеки. Це повтАЩязано перш за все з тим, що житлова купСЦвля нерухомостСЦ сьогоднСЦ не може здСЦйснюватися тСЦльки за рахунок поточних доходСЦв населення або СЧх заощаджень - отже, в найближчСЦ роки найшвидшими темпами буде розвиватися саме житлова СЦпотека. СвСЦтова практика свСЦдчить, що будСЦвництво житла у ринкових умовах господарювання в широкому планСЦ забезпечуСФться створенням цСЦлСЦсноСЧ системи СЦпотечного житлового кредитування, яка являСФ собою комплекс взаСФмозв'язаних складових, завдяки котрим вСЦдбуваСФться рух вартостСЦ на основСЦ одержання довгостроковоСЧ позики для придбання житла його майбутнСЦм "асником пСЦд заставу. В такСЦй системСЦ мають дСЦяти щонайменше чотири суб'СФкти - позичальник, кредитор, СЦнвестор, уряд.

Попри те, що кожен з них маСФ "асний СЦнтерес, СЧхнСЦ цСЦлСЦ повиннСЦ бути взаСФмозв'язаними.

Для розробки та впровадження дСЦСФвоСЧ системи функцСЦонування нацСЦональноСЧ системи СЦпотечного кредитування необхСЦдним СФ як вивчення зарубСЦжного досвСЦду СЦпотечного кредитування, так СЦ розширення масштабСЦв застосування вСЦдпрацьованих у нашСЦй краСЧнСЦ фСЦнансово-кредитних механСЦзмСЦв житлового будСЦвництва.

Як правило, у розвинених краСЧнах норматив базовоСЧ вартостСЦ обтАЩСФкту СЦпотеки становить 25 - 30%, а термСЦн повернення кредиту - близько 30 рокСЦв. Однак у цих краСЧнах СЦснуСФ прогнозована економСЦка СЦ середнСЦй клас СЦз досить великими й стабСЦльними прибутками. ОсобливСЦстю нашоСЧ економСЦки СФ СЧСЧ перехСЦдний перСЦод, а середнСЦй клас держави не маСФ таких доходСЦв. Отже, термСЦн дСЦСЧ СЦпотеки тут не перевищуСФ кСЦлькох рокСЦв або й менше. ЦСЦ чинники не дають змоги використати СЦпотечну систему повною мСЦрою.

СлСЦд зазначити, що СЦпотечний ринок завжди найбСЦльше розвивався пСЦд час економСЦчних криз, якСЦ охоплювали майже всСЦ краСЧни свСЦту. РЖ не випадково, що в 30-х роках у США особливе мСЦiе в "Новому курсСЦ Рузьвельта» посСЦла програма збСЦльшення платоспроможностСЦ населення за допомогою СЦпотечного кредитування. Це привело до того, що за останнСЦ 30 рокСЦв у США СЦпотека дала змогу щорСЦчно спрямовувати на житловий ринок у середньому близько 400 млрд. дол. СЦ здавати в експлуатацСЦю в середньому 230 млн. кв. метрСЦв житла. Ця система не тСЦльки даСФ змогу розв`язувати житловСЦ проблеми, а й стала основою економСЦчноСЧ стабСЦльностСЦ краСЧни. Американська система забезпечення СЦпотеки дешевими ресурсами грунтуСФться на вторинному СЦпотечному ринку. У США вСЦн побудований на основСЦ трьох СЦпотечних агенств, головна мета яких - викуп у банкСЦв СЦпотечних кредитСЦв СЦ випуск на СЧхнСЦй основСЦ "асних цСЦнних паперСЦв.

Ця система почала формуватися у 1938 роцСЦ, коли було створено перше агенство "Fannie Mae». Це була державна структура, призначена для викупу за бюджетнСЦ кошти СЦпотечних кредитСЦв. Масштаби СЧСЧ дСЦяльностСЦ тривалий час були незначнСЦ. Але наприкСЦнцСЦ 60-х рокСЦв портфель СЦпотечних кредитСЦв агенства сягнув 7 млрд. дол., що становило приблизно 2,5% СЦпотечного ринку. У цей же перСЦод асоцСЦацСЦя "Fannie Mae» була розподСЦлена на двСЦ структури - "Ginnie Mae», яка зберегла державний статус, СЦ створену в 1970 роцСЦ "Freddie Mac», котра одержала статус пСЦдконтрольного державСЦ акцСЦонерного товариства з правом викупу кредитСЦв для малозабезпеченого населення. НапСЦвдержавний статус двох агенств зводиться до регулювання СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ урядом СЦ до гарантованоСЧ можливостСЦ одержати позику в разСЦ потреби до 2,25 млрд. дол. зСЦ скарбницСЦ. КрСЦм того, прибуток за цСЦнними паперами агенств, так само як СЦ прибуток за цСЦнними паперами американського казначейства, звСЦльняСФться вСЦд багатьох податкСЦв.

ЗгСЦдно з американською моделлю мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ вСЦдсоткСЦв за СЦпотечними кредитами банк надаСФ СЦпотечний кредит позичальниковСЦ, тобто перераховуСФ йому своСЧ кошти в обмСЦн на зобов`язання протягом визначеного строку щомСЦсячно повертати банку фСЦксовану суму.

Банк продаСФ кредит одному з агенств, передаючи при цьому СЦ зобов`язання щодо забезпечення. Агенства швидко вСЦдшкодовують банку виплаченСЦ кошти СЦ в обмСЦн просять переказувати отримуванСЦ щорСЦчнСЦ виплати за мСЦнусом маржСЦ банку в агенство.

РозмСЦр щомСЦсячних виплат, тобто ставку, за якою агенство зобов`язуСФться купувати СЦпотечнСЦ кредити, встановлюСФ саме агенство. ЦСЦ ставки публСЦкуються щоденно СЦ дСЦйснСЦ протягом 60 днСЦв. Отже, починаючи переговори з клСЦСФнтом, банк називаСФ йому як ставку за кредитом ставку агенства СЦ свою маржу. Упродовж 60 днСЦв банк закСЦнчуСФ перевСЦрку клСЦСФнта СЦ житла, видаСФ кредит, отримуСФ вСЦд агенства вСЦдшкодування СЦ надалСЦ дСЦСФ як посередник, передаючи частину коштСЦв вСЦд позичальника агенству, а частину лишаючи собСЦ. Таким чином, у США ставки за СЦпотечними кредитами не пов`язанСЦ нСЦ зСЦ ставками за СЦншими банкСЦвськими кредитами, нСЦ з вартСЦстю депозитСЦв. РДдине, що СЧх визначаСФ, це ставка, за якою СЦпотечнСЦ кредити купуються агенствами. Ставка, за якою агенства купують СЦпотечнСЦ кредити, залежить вСЦд тСЦСФСЧ ставки дохСЦдностСЦ за цСЦнними паперами агенства, на яку погодилися СЦнвестори. Причому ставки за цими цСЦнними паперами нижчСЦ, нСЦж ставки за борговими зобов`язаннями органСЦзацСЦй, що мають найвищий статус надСЦйностСЦ ААА, СЦ тСЦльки на 100 - 150 базисних пунктСЦв вищСЦ вСЦд ставок за державними цСЦнними паперами.

Американська схема СЦпотеки припускаСФ продаж отриманоСЧ нерухомостСЦ навСЦть тодСЦ, коли кредит на СЧСЧ купСЦвлю не до кСЦнця сплачений. У цьому разСЦ проводиться продаж заставноСЧ на нерухомСЦсть.

На вСЦдмСЦну вСЦд американськоСЧ нСЦмецька система СЦпотечного кредиту менш гнучка, вона базуСФться не на залученнСЦ банкСЦвського капСЦталу, а на використаннСЦ коштСЦв самих учасникСЦв СЦпотеки. СутнСЦсть нСЦмецькоСЧ системи забезпечення дешевих довгострокових ресурсСЦв для СЦпотечного кредитування полягаСФ у створеннСЦ замкненого СЦпотечного фСЦнансового ринку. ВСЦн формуСФться навколо спецСЦалСЦзованих ощадно-СЦпотечних установ - будСЦвельно-ощадних кас (baursparkasse). Каси мають змогу видавати кредити за ставками нижчими нСЦж ринковСЦ, оскСЦльки самСЦ залучають кошти за ставками, нижчими за ринковСЦ. РСЦч у тому, що вкладниками СЦ позичальниками будСЦвельно-ощадних кас СФ однСЦ й тСЦ самСЦ особи - члени каси. Низька дохСЦднСЦсть депозиту - своСФрСЦдна плата за право одержати СЦпотечний кредит за низьким вСЦдсотком (ставкою).

Назва "нСЦмецька модель» СЦпотеки - умовна. Так само ощадно-СЦпотечнСЦ установи здСЦйснюють свою дСЦяльнСЦсть у багатьох краСЧнах свСЦту. У ФранцСЦСЧ цСЦ структури називаються Caisse d`epargene Logement, у ВеликобританСЦСЧ - будСЦвельнСЦ товариства (building societies). У НСЦмеччинСЦ baursparkasse уже багато рокСЦв стабСЦльно залучають кошти пСЦд 3% рСЦчних СЦ видають СЦпотечнСЦ кредити за ставкою 5% при коливаннСЦ ринкових ставок на такСЦ кредити, що видаються звичайними банками, вСЦд 7 до 12% рСЦчних.

Умови контракту грунтуються на розрахунку, покликаному забезпечити вСЦдповСЦднСЦсть пасивСЦв СЦ активСЦв каси за сумою СЦ строком. Тому до контракту вводиться поняття мСЦнСЦмального строку накопичень (у рСЦзних baursparkasse вСЦн становить вСЦд 1,5 до 2 рокСЦв) СЦ умова, що накопичення мають досягти розмСЦрСЦв так званого оцСЦнного числа. ОстаннСФ залежить вСЦд рСЦвномСЦрностСЦ внесення накопичень.

Головною перевагою цСЦСФСЧ системи СФ СЧСЧ повна прозорСЦсть. ЗгСЦдно з нСЦмецьким законом про будСЦвельно-ощаднСЦ каси цСЦ органСЦзацСЦСЧ не можуть здСЦйснювати жодних активних операцСЦй, крСЦм видачСЦ СЦпотечних кредитСЦв своСЧм членам. Таким чином, на вСЦдмСЦну вСЦд вкладника комерцСЦйного банку, котрий не маСФ поняття, як, на якСЦ потреби СЦ на скСЦльки ризиково використовуються його кошти, вкладник baursparkasse достоменно знаСФ, хто СЦ на яких умовах користуСФться його коштами.

ПерСЦод кредитування починаСФться, коли член каси накопичуСФ близько половини тСЦСФСЧ суми, яка потрСЦбна на купСЦвлю житла. ПотСЦм вСЦн отримуСФ накопичене СЦ ще стСЦльки ж кредиту. На всСЦ цСЦ кошти член каси купуСФ житло, оформляСФ його в заставу СЦ починаСФ виплачувати кредит. Завдяки невисокСЦй ставцСЦ вСЦдсоткСЦв суми щомСЦсячних виплат за кредитом приблизно такСЦ самСЦ, якими були його щомСЦсячнСЦ накопичувальнСЦ внески. У класичному нСЦмецькому варСЦантСЦ для отримання житла треба вчасно вносити платежСЦ протягом багатьох рокСЦв.

АналСЦзуючи досвСЦд краСЧн як з розвиненою СЦпотечною системою, так СЦ з тСЦСФю, яка формуСФ СЦпотечний ринок, можна констатувати, що саме держава за допомогою пов`язаних СЦз нею фСЦнансових СЦнститутСЦв бере на себе зобов`язання щодо фСЦнансування кредитСЦв, якСЦ виданСЦ комерцСЦйними банками для органСЦзацСЦСЧ ринку застави СЦ вторинного ринку похСЦдних цСЦнних паперСЦв для залучення коштСЦв СЦнвесторСЦв. За правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ СЦпотека, отримавши державну пСЦдтримку на етапСЦ впровадження, трасформуСФться у подальшому в самофСЦнансовану систему, формуСФ СЦ стимулюСФ платоспроможний попит населення.

НавСЦть поверховий аналСЦз дСЦяльностСЦ украСЧнських банкСЦв за останнСЦй рСЦк даСФ змогу зробити висновки про зростання СЦнтересу до СЦпотечного кредитування в УкраСЧнСЦ. Розвиток СЦпотеки викликаний кСЦлькома чинниками. Якщо на початок 90-х рокСЦв майже все житло у краСЧнСЦ, за винятком житлово-будСЦвельних кооперативСЦв, будувалося за рахунок бюджетних коштСЦв рСЦзних рСЦвнСЦв, то починаючи з 1994 року, з моменту виходу Постанови ВерховноСЧ Ради УкраСЧни "Про заходи щодо залучення додаткових коштСЦв на житлове будСЦвництво СЦ створення ринку житла», дедалСЦ бСЦльших обсягСЦв набираСФ будСЦвництво житла за рахунок коштСЦв населення. ЗвСЦсно, далеко не всСЦ сСЦм`СЧ, якСЦ потребують полСЦпшення житлових умов СЦ стоять у черзСЦ на отримання житла, можуть одержати житло за рахунок "асних коштСЦв. Однак можна з упевненСЦстю стверджувати, що в УкраСЧнСЦ значна частина населення у змозСЦ профСЦнансувати будСЦвництво "асного житла самостСЦйно чи за рахунок банкСЦвського кредиту.

ПопулярнСЦсть СЦпотечних кредитСЦв свСЦдчить про те, що сьогоднСЦ обговоренню пСЦдлягаСФ уже питання не про те, наскСЦльки своСФчасне й обгрунтоване впровадження СЦнституту СЦпотеки в УкраСЧнСЦ, а про те, яких заходСЦв треба вжити для його цивСЦлСЦзованого втСЦлення. Зазначимо, що успСЦшне кредитування житлового будСЦвництва можливе за умови високого СЦ стабСЦльного рСЦвня доходСЦв громадян. На жаль, тСЦ послуги, якСЦ пропонуються банками УкраСЧни на придбання (будСЦвництво) житла, доступнСЦ обмеженСЦй частинСЦ населення. НинСЦ в УкраСЧнСЦ таким кредитуванням займаються банки "Аваль», "Аркада», "Ощадбанк», "Укрсоцбанк» тощо.

БСЦльшСЦсть банкСЦв надаСФ кредит на оплату значноСЧ частини вартостСЦ нерухомостСЦ й на довгостроковий перСЦод. Так, кредит може становити до 70% вСЦд вартостСЦ житла СЦ видаватися на строк вСЦд 2 до 5 рокСЦв.

Середня вСЦдсоткова ставка за СЦпотечним кредитом в УкраСЧнСЦ коливаСФться вСЦд 10,5 до 18% рСЦчних у ВКВ. У НСЦмеччинСЦ СЧСЧ коливання становить 7 - 10% рСЦчних.

АналСЦзуючи моделСЦ та технологСЦСЧ споживчого кредитування в свСЦтовСЦй практицСЦ доцСЦльно звернути увагу на те, що цСЦ моделСЦ дуже широко розповсюдженСЦ в захСЦдних банках, але останнСЦм часом СЧх починають використовувати й украСЧнськСЦ банки.

Вивчення досвСЦду застосування моделей СЦпотечного ринку в рСЦзних краСЧнах показало, що в переважнСЦй СЧх бСЦльшостСЦ цСЦ моделСЦ в чистому виглядСЦ не застосовуються. На практицСЦ маСФ мСЦiе використання специфСЦчних для кожноСЧ краСЧни комбСЦнацСЦй рСЦзних СЦнструментСЦв та механСЦзмСЦв СЦпотечного ринку. В УкраСЧнСЦ доцСЦльно використовувати як американську схему СЦпотечного кредитування, що дозволяСФ створити дворСЦвневий СЦпотечний житловий ринок, так СЦ традицСЦйну СФвропейську схему СЦпотечного кредитування. На нашу думку, досвСЦд органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування американськоСЧ системи СЦпотечного кредитування СФ корисним для створення вСЦтчизняного аналогу. ОбТСрунтованСЦсть даного твердження полягаСФ у тому, що надто повСЦльне системне впровадження дворСЦвневоСЧ моделСЦ фСЦнансування СЦпотечноСЧ системи загострить низку ризикСЦв, якСЦ вже проявляються на сучасному етапСЦ функцСЦонування вСЦтчизняноСЧ СЦпотечноСЧ системи:

  • короткостроковСЦ джерела фСЦнансування довгострокових СЦпотечних активСЦв первинних СЦпотечних кредиторСЦв призведуть до загострення вСЦдсоткового ризику та ризику лСЦквСЦдностСЦ;
  • неприйнятнСЦ для бСЦльшостСЦ населення умови кредитування, з огляду на високСЦ процентнСЦ ставки, що знаходяться в залежностСЦ вСЦд рСЦвня ставок по депозитах, посилюють вплив кредитного ризику;
  • загострення валютних ризикСЦв для позичальникСЦв з можливою трансформацСЦСФю в кредитнСЦ ризики, в разСЦ значного здешевлення гривнСЦ;
  • системнСЦ ризики, що повтАЩязанСЦ з браком надСЦйних лСЦквСЦдних СЦнструментСЦв на фондовому ринку у виглядСЦ СЦпотечних цСЦнних паперСЦв, з огляду на потреби щодо формування активСЦв пенсСЦйними фондами та страховими компанСЦями.

Враховуючи вищенаведене, було б доцСЦльно впроваджувати в УкраСЧнСЦ таку модель СЦпотечного кредитування, яка б з урахуванням сучасних економСЦчних умов СЦ вСЦтчизняноСЧ ментальностСЦ поСФднувала б у собСЦ найприйнятнСЦшСЦ риси СФвропейськоСЧ та американськоСЧ моделей СЦпотечного кредитування.


3.4 ОцСЦнка ефективностСЦ втСЦлення рекомендацСЦй СЦ пропозицСЦй в дослСЦджуваному банку


Науково-технСЦчна ефективнСЦсть результатСЦв дипломноСЧ роботи визначаСФться експертним методом у комплексСЦ з оцСЦнкою СЧх економСЦчноСЧ та соцСЦальноСЧ ефективностСЦ на пСЦдставСЦ наступних якСЦсних показникСЦв.

  • новизна;
  • перспективнСЦсть;
  • потенцСЦйний масштаб практичного використання;
  • ступСЦнь ймовСЦрностСЦ досягнення позитивних результатСЦв.

Новизна розробки визначаСФться шляхом порСЦвняння результатСЦв дослСЦджень, що пропонуються до використання на практицСЦ, та дСЦючих норм СЦ стандартСЦв. У процесСЦ порСЦвняння треба виявити, наскСЦльки цСЦ результати перевищують кращСЦ свСЦтовСЦ аналоги, вСЦдповСЦдають свСЦтовому рСЦвню або СФ нижчим за кращСЦ свСЦтовСЦ аналоги.

ПерспективнСЦсть визначаСФться щодо наукових результатСЦв роботи СЦ маСФ три рСЦвня оцСЦнки: "першочергова важливСЦсть», "важливСЦ» та "кориснСЦ».

У процесСЦ оцСЦнки слСЦд вказати потенцСЦйний масштаб практичного використання результатСЦв. При цьому слСЦд вважати, що таким масштабом можуть бути: свСЦтовий ринок; галузСЦ нацСЦональноСЧ економСЦки; галузь; окреме пСЦдприСФмство (обтАЩСФднання).

СтупСЦнь ймовСЦрностСЦ досягнення позитивних результатСЦв може бути великою, помСЦрною та малою.

ПерехСЦд вСЦд якСЦсних оцСЦнок науково - практичного рСЦвня результатСЦв роботи до кСЦлькСЦсних здСЦйснюСФться за допомогою шкали балСЦв та коефСЦцСЦСФнтСЦв вагомостСЦ показникСЦв.

На пСЦдставСЦ балСЦв та коефСЦцСЦСФнтСЦв вагомостСЦ показникСЦв розрахунок НПР виконують за формулою (3.1):


НПР = Б1а1 + Б2а2 + Б3а3 + Б4а4,(3.1)


де Б1 - оцСЦнка новизни роботи у балах;

Б2 - оцСЦнка перспективностСЦ роботи у балах;

Б3 - оцСЦнка масштабу використання роботи у балах;

Б4 - оцСЦнка ймовСЦрностСЦ досягнення результатСЦв роботи у балах;

а1тАж, а4 - коефСЦцСЦСФнти вагомостСЦ вСЦдповСЦдних показникСЦв.

КСЦлькСЦсне значення показника науково практичного результату (НПР) виражаСФться у балах СЦ даСФ змогу проводити порСЦвняння рСЦзних наукових рСЦшень.

Для оцСЦнки науково - практичного рСЦвня результатСЦв дипломноСЧ роботи слСЦд вСЦдСЦбрати найбСЦльш СЦстотнСЦ параметри, в яких зацСЦкавленСЦ майбутнСЦ користувачСЦ продукту, який було створено за результатами дослСЦджень. Наприклад, такими показниками може бути точнСЦсть, обтАЩСФктивнСЦсть, трудомСЦсткСЦсть розрахункСЦв, продуктивнСЦсть працСЦ користувачСЦв, методики або рекомендацСЦСЧ.

У дипломнСЦй роботСЦ з метою покращення кредитування пСЦдприСФмства запропоновано методи вдосконалення процесу кредитування пСЦдприСФмства, зокрема планування кредитного портфелю, а також нормування витрат СЦ планування, облСЦк та аналСЦз витрат за видами, стимулювання ресурсозбереження СЦ зниження витрат. За експертними оцСЦнками дана пропозицСЦя вСЦдповСЦдаСФ свСЦтовому рСЦвню (Б1 = 8, а1 = 0,35), СФ важливою з точки зору галузСЦ СЦ пСЦдприСФмства (Б2 = 7, а2 = 0,35), плануСФться до використання у галузСЦ (Б3 = 2, а3 = 0,2), СЦ маСФ помСЦрну ступСЦнь досягнення позитивних результатСЦв у випадку використання результатСЦв у галузСЦ або на пСЦдприСФмствСЦ (Б4 = 7, а4 = 0,1).

При цих значеннях показникСЦв значення показника науково-практичного рСЦвня буде таким:

НПР = 7 * 0,35 + 5 * 0,35 + 4 * 0,2 + 8 * 0,1 = 5,8 бала.

Максимальне значення цього показника:

НПРmax = 10 * 0,35 + 10 * 0,35 + 10 * 0,2 + 10 * 0,1 = 10 балСЦв.

Таким чином, НПР СФ достатньо високим СЦ складаСФ 58% вСЦд його верхньоСЧ межСЦ (5,8 * 100/10).

Визнаними у свСЦтовСЦй практицСЦ основними показниками, що акумулюють вигоди вСЦд упровадження науково-технСЦчних розробок у будь-яку галузь та використовуються для оцСЦнки економСЦчноСЧ ефективностСЦ проектСЦв, СФ:

  • чистий дисконтований дохСЦд (прибуток);
  • СЦндекс дохСЦдностСЦ (прибутковостСЦ);
  • перСЦод окупностСЦ СЦнвестицСЦй у реалСЦзацСЦю проектСЦв;
  • внутрСЦшня норма дохСЦдностСЦ (далСЦ - ВНД).

ОсновнСЦ показники ефективностСЦ можуть бути доповненСЦ додатковими показниками, якСЦ характеризують фондо - або капСЦталовСЦддачу, зростання продуктивностСЦ працСЦ, органСЦзацСЦю нових робочих мСЦiь тощо.

Чистий дисконтований дохСЦд (прибуток) визначаСФться за формулою (3.2) та розраховуСФться як вСЦдношення сумарних чистих грошових потокСЦв до формалСЦзованого виразу його дисконтування, а саме (3.2):


, (3.2)


де t - роки реалСЦзацСЦСЧ СЦнновацСЦйно-СЦнвестицСЦйного проекту;

Рt - чистий грошовий потСЦк у перСЦодСЦ t;

d - норма дисконтування.


Якщо пСЦдприСФмству надано кредит у сумСЦ 5 млн. грн. на строк 2 роки пСЦд 20% рСЦчних на придбання нового обладнання, то чистий дисконтований дохСЦд буде складати:


(грн.)


Дисконтування грошових потокСЦв здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до моменту або часу започаткування проекту.

КоефСЦцСЦСФнт чистого дисконтованого доходу (СЦндекс дохСЦдностСЦ) визначаСФться як спСЦввСЦдношення ЧДД та необхСЦдноСЧ дисконтованоСЧ вартостСЦ СЦнвестицСЦй. Це спСЦввСЦдношення дозволяСФ одержати дисконтовану норму прибутку СЦ обчислюСФться за формулою (3.3):


, (3.3)

де РЖД - СЦндекс дохСЦдностСЦ;

ЧДД - чистий дисконтований дохСЦд;

ДВРЖ - дисконтована вартСЦсть СЦнвестицСЦй.

ВнутрСЦшня норма дохСЦдностСЦ (ВНД) визначаСФться як розрахункова ставка дисконту, за якоСЧ сумарнСЦ чистСЦ приведенСЦ надходження дорСЦвнюють сучаснСЦй (дисконтованСЦй) вартостСЦ витрат на проект.

ВНД розраховуСФться за формулою (3.4):


, (3.4)


де dтАЩ - внутрСЦшня норма дохСЦдностСЦ (ВНД);

Рt - чистий грошовий потСЦк у перСЦодСЦ t.

РСЦвняння (3.4) вирСЦшуСФться вСЦдносно невСЦдомоСЧ його складовоСЧ dтАЩ задля визначення мСЦнСЦмально допустимоСЧ норми ефективностСЦ, за якоСЧ чистий дисконтований дохСЦд дорСЦвнюСФ 0, або дисконтованСЦ прибутки дорСЦвнюють започаткованим СЦнвестицСЦям.

ТермСЦн окупностСЦ витрат визначаСФться як перСЦод для вСЦдшкодування первСЦсно започаткованих СЦнвестицСЦйних коштСЦв на основСЦ накопичених чистих реальних грошових потокСЦв, зумовлених реалСЦзацСЦСФю проекту.

Для його визначення треба розрахувати накопиченСЦ дисконтованСЦ грошовСЦ потоки за проектом, знайти кСЦлькСЦсть повних рокСЦв (мСЦсяцСЦв, кварталСЦв), що передують року, у якому накопичене значення ЧДД змСЦнюСФться з вСЦд'СФмного на додатне. Якщо потрСЦбне бСЦльш точнСЦше значення термСЦну окупностСЦ, то до знайденоСЧ кСЦлькостСЦ рокСЦв слСЦд додати результат дСЦлення модуля вСЦд'СФмного значення ЧДД у цьому роцСЦ на грошовий потСЦк наступного року.

Кожен з основних показникСЦв ефективностСЦ може використовуватись за певним призначенням, а саме:

  • ЧДД найбСЦльш рацСЦонально використовувати для ранжування СЦнновацСЦйних пропозицСЦй та вибору прСЦоритетних проектСЦв з точки зору СЧх ефективностСЦ;
  • ВНД проекту являСФ собою очСЦкуваний рСЦвень дохСЦдностСЦ СЦ використовуСФться для прогнозування цього показника, тобто визначаСФ межСЦ беззбитковостСЦ проекту;
  • СЦндекс дохСЦдностСЦ (коефСЦцСЦСФнт ефективностСЦ) вказуСФ на рСЦвень накопиченого чистого прибутку, зумовленого одиницею вкладених у проект коштСЦв;
  • показник перСЦоду окупностСЦ СЦнвестованих в СЦнновацСЦСЧ коштСЦв дозволяСФ одержати СЦнформацСЦю про рСЦвень ризикованостСЦ проекту в зв'язку зСЦ змСЦнами у вСЦдноснСЦй лСЦквСЦдностСЦ СЦнвестицСЦй.

Отже, розглянемо запропоновану у дипломСЦ методику на прикладСЦ.

ВихСЦднСЦ данСЦ:

  • витрати на науково-дослСЦднСЦ та конструкторськСЦ розробки (НДКР) у базовому 2006 роцСЦ - 1,0 млн. грн.;
  • загальнСЦ капСЦтальнСЦ вкладення у створення новоСЧ технологСЦСЧ (будСЦвництво, придбання обладнання) - 8,0 млн. грн., у тому числСЦ в першому 2007 роцСЦ реалСЦзацСЦСЧ проекту - 3,0 млн. грн., у другому 2008 роцСЦ - 2,0 млн. грн.;
  • витрати на пСЦдготовку виробництва у 2009 роцСЦ - 2,0 млн. грн.;
  • умовно постСЦйнСЦ витрати на одиницю продукцСЦСЧ - 3 грн./од.;
  • умовно змСЦннСЦ витрати на одиницю продукцСЦСЧ - 4 грн./од.;
  • цСЦна одиницСЦ продукцСЦСЧ - 10 грн. / од;
  • очСЦкуванСЦ грошовСЦ надходження вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ за проектом з 2010 по 2015 рр. запрогнозованСЦ за методикою;
  • ставка дисконтування приймаСФться на рСЦвнСЦ банкСЦвськоСЧ позичковоСЧ ставки. ВважаСФться, що вона СФ постСЦйною протягом життСФвого циклу проекту СЦ складаСФ 18% (або у частках d = 0,18).

Розрахунок чистого дисконтованого доходу здСЦйснюСФться за формулою (3.2).

При визначенСЦй ставцСЦ дисконтування 0,18. ПСЦдсумувавши визначенСЦ данСЦ, одержимо ЧДД = 13,2 млн. грн.

РЖндекс дохСЦдностСЦ (рентабельностСЦ) СФ спСЦввСЦдношення чистого дисконтованого доходу та одноразових СЦ капСЦтальних витрат на використання новоСЧ технологСЦСЧ, що визначаСФ дисконтовану норму прибутку.

При сумСЦ ЧДД, рСЦвнСЦй 13,2 млн. грн., витратах на НДКР у сумСЦ 1,0 млн. грн., капСЦтальних вкладеннях (акцСЦонерному капСЦталСЦ) в 8,0 млн. грн., а також витратах на пСЦдготовку виробництва у сумСЦ 2 млн. грн., СЦндекс дохСЦдностСЦ становитиме:


РЖД = 13,2 / (1,0 + 6,7 + 5,74 + 2,25) = 0,84 (чи 84%).


Тобто, рентабельнСЦсть реалСЦзацСЦСЧ проекту становитиме 84 вСЦдсоткСЦв (це значно бСЦльше СЦснуючих банкСЦвських позичкових ставок у розмСЦрСЦ 18%), тому проект слСЦд визначити прибутковим.

ВнутрСЦшня норма дохСЦдностСЦ (ВНД) проекту знайдена за формулою (3.3), СЧСЧ значення dтАЩ = 0,513.

Таким чином, внутрСЦшня норма дохСЦдностСЦ становить 51,3% СЦ виявляСФться бСЦльшою за норму рефСЦнансування капСЦталовкладень, тобто проект можна вважати вСЦдносно стСЦйким щодо ефективного його впровадження.

ПерСЦод окупностСЦ СЦнвестицСЦй в СЦнновацСЦйний проект визначаСФться як перСЦод, необхСЦдний для повернення СЧх первСЦсноСЧ дисконтованоСЧ суми за рахунок накопичених чистих дисконтованих потокСЦв реальних грошей на основСЦ реалСЦзацСЦСЧ проекту.

Витрати на проект можуть бути окупленими за 4,15 рокСЦв:


Ток = 5 + |-1,2| /4,4 = 1,4 рокСЦв,

де 5 - кСЦлькСЦсть повних рокСЦв використання технологСЦСЧ, що передують отриманню позитивного результату вСЦд капСЦтальних вкладень;

|-1,2| - частина капСЦтальних вкладень, яка залишилась на початок року, у якому настаСФ повна окупнСЦсть проекту (береться за модулем), млн. грн.;

4,4 - дисконтований грошовий потСЦк року, у якому настаСФ повна окупнСЦсть проекту, млн. грн.

За проектом маСФмо умовно постСЦйнСЦ витрати Зс = 3 грн., умовно змСЦннСЦ витрати Зу = 4 грн. та цСЦну одиницСЦ продукцСЦСЧ Зу = 10 грн. У цьому випадку спСЦввСЦдношення маСФ вигляд:


Тб = 3 / (10-4) = 3/6 = 0,5 (50%)


Точка беззбитковостСЦ знаходиться в межах 50% номСЦнального обсягу виробництва, що пСЦдтверджуСФ надСЦйнСЦсть проекту.

Показники економСЦчноСЧ ефективностСЦ СЦнновацСЦйних проектСЦв враховують витрати та результати, пов'язанСЦ з СЧх реалСЦзацСЦСФю як комерцСЦйного характеру, так СЦ тСЦ, що виходять за межСЦ прямих фСЦнансових СЦнтересСЦв учасникСЦв створення СЦ реалСЦзацСЦСЧ проекту, у тому числСЦ ефект галузей нацСЦональноСЧ економСЦки, елемент соцСЦального ефекту та СЦншСЦ складовСЦ ефективностСЦ, зумовленСЦ позаринковою дСЦяльнСЦстю суб'СФктСЦв впровадження науково-технСЦчних розробок.

Показники народногосподарськоСЧ ефективностСЦ СЦнновацСЦйних проектСЦв СФ СЦнтегральними СЦ вСЦдображають ефективнСЦсть проекту пСЦд кутом зору СЦнтересСЦв економСЦки краСЧни, у тому числСЦ регСЦонСЦв краСЧни, галузей нацСЦональноСЧ економСЦки, органСЦзацСЦй СЦ пСЦдприСФмств. Розраховуються вони за формулами (3.1 - 3.3).

До складу результатСЦв галузей нацСЦональноСЧ економСЦки з реалСЦзацСЦСЧ СЦнвестицСЦйних проектСЦв включаються:

  • виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, виробленоСЧ на основСЦ технологСЦчних нововведень, крСЦм продукцСЦСЧ, що споживаСФться учасниками проекту;
  • виручка вСЦд продажу СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, що створюСФться в процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ проекту;
  • соцСЦальнСЦ та екологСЦчнСЦ результати, визначенСЦ з урахуванням впливу всСЦх учасникСЦв проекту на соцСЦальну та екологСЦчну ситуацСЦю у вСЦдповСЦдному регСЦонСЦ.

СоцСЦальнСЦ, екологСЦчнСЦ та СЦншСЦ результати, що не можуть бути оцСЦненСЦ у вартСЦсному виразСЦ, беруться до уваги як додатковСЦ показники ефективностСЦ галузей нацСЦональноСЧ економСЦки СЦ враховуються при прийняттСЦ рСЦшень про прСЦоритетнСЦсть проекту та його державнСЦй пСЦдтримцСЦ.

До складу витрат у процесСЦ визначення ефективностСЦ галузей нацСЦональноСЧ економСЦки при реалСЦзацСЦСЧ проектСЦв включаються необхСЦднСЦ для цього одноразовСЦ капСЦтальнСЦ СЦ поточнСЦ витрати всСЦх учасникСЦв здСЦйснення проекту, визначенСЦ без повторного врахування однакових витрат та без урахування результатСЦв одних учасникСЦв у складСЦ результатСЦв СЦнших.

На рСЦвнСЦ пСЦдприСФмств (фСЦрм), що використовують розробки, до складу СЧх економСЦчних результатСЦв включаються: виробничСЦ результати - виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ виготовленоСЧ новоСЧ продукцСЦСЧ або продукцСЦСЧ, виготовленоСЧ за новою технологСЦСФю за вилученням коштСЦв, витрачених на "аснСЦ потреби.

Для задоволення СЦнтересСЦв учасникСЦв проекту важливе значення маСФ оцСЦнка фСЦнансових результатСЦв його реалСЦзацСЦСЧ або комерцСЦйна ефективнСЦсть, що СФ складовою СЦнтегральноСЧ ефективностСЦ галузей нацСЦональноСЧ економСЦки.



4. ПравовСЦ, соцСЦально-економСЦчнСЦ, органСЦзацСЦйно-технСЦчнСЦ питання охорони працСЦ в АКБ "Правекс-банк»


4.1 АналСЦз санСЦтарно-гСЦгСЦСФничних умов працСЦ


Банк орендуСФ 4-х поверхову будСЦвлю за адресою вул. ПушкСЦнська 68, загальною площею 2132 кв. м. Висота примСЦщення банку 3,50Вам., кСЦлькСЦсть працСЦвникСЦв становить 270 чоловСЦк, площа СЦ обтАЩСФм на 1-го працюючого - 8 кв. м. та 28 куб. м.

В 2001-2002 рр. в кабСЦнетах та коридорах банку проведено ремонт. СтСЦни примСЦщення забарвленСЦ в бежевий колСЦр, який не подразнюСФ зСЦр; стеля бСЦлого кольору; пСЦдлога частково покрита лСЦнолеумом коричневого кольору, а в бСЦльшостСЦ - паркетом [38].

ПримСЦщення обладнанСЦ сучасними офСЦсними меблями.

МетеорологСЦчнСЦ умови працСЦ вСЦдповСЦдають вимогам БНСЦП 2.04.05-91. В бСЦльшостСЦ виробничих примСЦщень установленСЦ сучаснСЦ кондицСЦонери, типу "Panasonic», "Mitsubishi», "Toshiba».

МСЦкроклСЦмат визначають такСЦ параметри:

  • температура повСЦтря в помешканнСЦ;
  • вСЦдносна вологСЦсть повСЦтря;
  • рухливСЦсть повСЦтря;
  • теплове випромСЦнювання.

ЦСЦ параметри окремо СЦ в комплексСЦ впливають на органСЦзм людини, визначаючи його самопочуття.

В кожному виробничому примСЦщеннСЦ надходження повСЦтря забезпечуСФться шляхом вСЦдкривання вСЦкон, що сприяСФ провСЦтрюванню службових кабСЦнетСЦв [37].

Система опалення в банку централСЦзована, що вСЦдповСЦдаСФ вимогам БНСЦП 2.04.05-91 "Опалення, вентиляцСЦя та кондицСЦювання» [92].

В денний час освСЦтлення виробничих примСЦщень банку в бСЦльшостСЦ природне. Штучне освСЦтлення забезпечуСФться шляхом використання люмСЦнеiентних ламп потужнСЦстю 18 Вт та 40 Вт, якСЦ симетрично розташованСЦ на стелях кабСЦнетСЦв банку, коридорах та в технСЦчних примСЦщеннях.

У примСЦщеннях вСЦдсутнСЦ токсичнСЦ речовини та матерСЦали.

РобочСЦ мСЦiя працСЦвникСЦв розташованСЦ функцСЦонально СЦ СФ зручними для використання СЧх працСЦвниками установи.

Джерелами шуму в примСЦщеннСЦ СФ системнСЦ блоки комп`ютерСЦв, кондицСЦонери, телефоннСЦ розмови. В примСЦщеннях банку рСЦвнСЦ шуму та електромагнСЦтних випромСЦнювань вСЦдповСЦдають вимогам нормативних документСЦв СН3223-85, ДСанПСЦН 3.3.2.007-98 [39].

СанСЦтарно-побутовСЦ примСЦщення просторСЦ (умивальники та туалети), розташованСЦ на кожному поверсСЦ та вСЦдповСЦдають нормам БНСЦП 2.09.04-87 СЦ БНСЦП 2.0.02-89. ТуалетнСЦ кСЦмнати забезпеченСЦ повним набором гСЦгСЦСФнСЦчних засобСЦв: салфетки, мило, сушка, пСЦдСЦгрСЦвач води.

РозмСЦщення меблСЦв у банку вСЦдповСЦдаСФ санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчним нормам, прохСЦд мСЦж столами дорСЦвнюСФ 1Вам, вСЦдстань вСЦд стСЦни до задньоСЧ стСЦнки комптАЩютеру - 1,2Вам.

Два рази на день у всСЦх примСЦщеннях банку проводиться вологе прибирання. Один раз на рСЦк санСЦтарнСЦ служби проводять обробку примСЦшень для запобСЦгання появи в них гризунСЦв та комах. Кожен вСЦддСЦл маСФ аптечку першоСЧ допомоги.

Для запобСЦгання захворюваннь вСЦд СЦнфекцСЦй в холодну пору працСЦвникам, якСЦ безпосередньо працюють з клСЦСФнтами видаються засоби захисту: марлевСЦ повтАЩязки, мазСЦ, вСЦтамСЦни [37].

ОсновнСЦ параметри санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов, якСЦ впливають на органСЦзм людини, представленСЦ в таблицСЦ 4.1.


Таблиця 4.1. Параметри санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов працСЦ в операцСЦйнСЦй залСЦ

№№

п/п

Параметри

Фактичне

значення

Норматив за державним стандартом

ВСЦдповСЦднСЦсть фактичним значенням нормативу

1.

Температура повСЦтря в перехСЦдний перСЦод, оС

22

18-25

вСЦдповСЦдаСФ

2.

ВСЦдносна вологСЦсть, %

46

40-60%

вСЦдповСЦдаСФ

3.

ШвидкСЦсть руху повСЦтря, м/с

0.1

0.1-0.2

вСЦдповСЦдаСФ

4.

ЗапиленСЦсть, мг/м3

0.1

0.1-2.0

вСЦдповСЦдаСФ

5.

ОсвСЦтленСЦсть, лк

350

300-400

вСЦдповСЦдаСФ

6.

РСЦвень шуму, дБл

55

50-60

вСЦдповСЦдаСФ


4.2 ТехнСЦка безпеки та протипожежна профСЦлактика


АКБ "Правекс-банк» маСФ у своСФму розпорядженнСЦ будСЦвлю, яка вСЦдноситься до категорСЦСЧ будСЦвель без пСЦдвищеноСЧ та особливоСЧ небезпеки ураження електричним струмом.

ЛСЦнСЦя електромережСЦ для живлення ПЕОМ та периферСЦйних пристроСЧв виконана як окрема групова трипровСЦдна мережа, шляхом прокладання фазо - вого, нульового робочого та нульового захисного провСЦдникСЦв.

ПримСЦщення банку незапиленСЦ, параметри температури СЦ вологостСЦ повСЦтря в межах норми, отже за класом електробезпечностСЦ - це помешкання "без пСЦдвищеноСЧ небезпеки». Все устаткування працюСФ пСЦд напругою 220В.

ЕлектроннСЦ машини, електропроводи СЦ кабелСЦ за виконанням СЦ ступенем захисту вСЦдповСЦдають класу зони, мають апаратуру захисту вСЦд струму корот - кого замикання та СЦнших аварСЦйних режимСЦв.

Електрошафи, розташованСЦ в коридорСЦ СЦ фойСФ, закритСЦ. УстрСЦй, проклад-ка мереж аварСЦйного та евакуацСЦйного освСЦтлення виконане вСЦдповСЦдно до вимог будСЦвельних норм СЦ ПВЕ.

Також застосовуються СЦншСЦ заходи захисту вСЦд ураження людей електрострумом:

  • забезпечення неприступностСЦ струмоведучих частин, що знаходяться пСЦд напругою, вСЦд випадкового дотику;
  • усунення небезпеки ураження, при появСЦ напруги на корпусах та СЦнших частинах устаткування, що досягаСФться захисним заземленням;
  • застосування подвСЦйноСЧ СЦзоляцСЦСЧ, кожухСЦв, огороджень для захисту вСЦд випадкового дотику до струмоведучих частин;
  • контроль СЦ профСЦлактика ушкодженоСЧ СЦзоляцСЦСЧ;
  • переносних приладСЦв СЦ захисних електроустановок;

Електропроводка розташована в спецСЦальних жолобах СЦ трубах, захищених вСЦд ушкоджень, у мСЦiях найбСЦльше пожежонебезпечних, цСЦлком СЦзольована вСЦд випадкового дотику людей до струмоведучих частин.

ЕлектричнСЦ розетки розмСЦщеннСЦ в примСЦщеннях бСЦля кожного робочого мСЦiя, кСЦлькСЦсть СЧх приблизно 800 штук. Вид захисту вСЦд ураження струмом банку - заземлення. КомптАЩютерна мережа маСФ самостСЦйний контур заземлення.

РозмСЦщення устаткування (комптАЩютери, факс, модем, принтери) вСЦдповСЦдаСФ нормам:

  • робочСЦ мСЦiя з вСЦдеодисплейними термСЦналами знаходяться на вСЦдстанСЦ 1Вам вСЦд стСЦн з вСЦкнами;
  • монСЦтори обладнанСЦ заземленими захисними екранами, що дозволяСФ знизити вплив на очСЦ до безпечного рСЦвня.

В примСЦщеннСЦ використовуються:

  • комптАЩютерна технСЦка: Acer - 3 шт., Solaris - 3 шт.;
  • матричнСЦ принтери: EPSON FX-1170-5 шт.;
  • органСЦзацСЦйна технСЦка: Canon - 1 шт.

Безпосередньо керуСФ органСЦзацСЦСФю охорони працСЦ в установСЦ СЦнспектор з охорони працСЦ та керСЦвник банку.

ВСЦдповСЦдно до встановлених вимог в банку проводяться СЦнструктажСЦ з охорони працСЦ: вступний, первинний, повторний, з обовтАШязковою розпискою у журналСЦ осСЦб, яка СЦнструктуСФ СЦ яку СЦнструктують.

З метою охорони працСЦ на адмСЦнСЦстрацСЦю закладу покладають вСЦдповСЦдальнСЦсть за проведення СЦнструктажСЦв робСЦтникСЦв та службовцСЦв з охорони працСЦ СЦз метою попередження нещасних випадкСЦв, попередження захворювань на робочих мСЦiях; також адмСЦнСЦстрацСЦя здСЦйснюСФ постСЦйний контроль за дотриманням службовцями усСЦх вимог СЦнструкцСЦй з охорони працСЦ.

Повторний СЦнструктаж проводиться 1 раз у 6 мСЦсяцСЦв усСЦх працюючих, незалежно вСЦд стажу та квалСЦфСЦкацСЦСЧ по даннСЦй професСЦСЧ з метою перевСЦрки та пСЦдвищення рСЦвня знань з охорони працСЦ.

ВипадкСЦв виробничого травматизму СЦ профзахворювань з 1998 по 2006 роки не було.

ПримСЦщення АКБ "Правекс-банк» за вибухопожежною та пожежною небезпекою можна вСЦднести до категорСЦСЧ В (пожежонебезпечна), так як тут мають мСЦiе твердСЦ горючСЦ та важкогорючСЦ матерСЦали, якСЦ здатнСЦ при взаСФмодСЦСЧ з водою, киснем повСЦтря або одне з одним горСЦти, за вСЦдсутнСЦстю матерСЦалСЦв, що здатнСЦ вибухати. Будинок банку маСФ ступСЦнь вогнестСЦйкостСЦ - III.

ЗгСЦдно з дСЦючим законодавством, вСЦдповСЦдальнСЦсть за утримання примСЦ - щення АКБ "Правекс-банк» в належному протипожежному станСЦ поклада - СФться безпосередньо на керСЦвника.

Основними причинами пожежСЦ СФ наступнСЦ:

  • необережне поводження з вогнем;
  • незадовСЦльний стан електротехнСЦчних пристроСЧв та порушення правил СЧх монтажу та експлуатацСЦСЧ;
  • порушення режимСЦв технологСЦчних процесСЦв;
  • несправнСЦсть опалювальних приладСЦв та порушення правил СЧх експлуатацСЦСЧ;
  • невиконання вимог нормативних документСЦв з питань пожежноСЧ безпеки.

БудСЦвля АКБ "Правекс-банк» забезпечена вогнегасниками типу ВВ-3 у кСЦлькостСЦ 18 штук, що розмСЦщенСЦ на висотСЦ 1,5Вам вСЦд пСЦдлоги. Маса вогнегас - никСЦв 2,5 кг.

У банку розроблений план евакуацСЦСЧ людей та матерСЦальних цСЦнностей на випадок пожежСЦ. ПримСЦщення маСФ 2 евакуацСЦйних виходи, якСЦ вСЦдповСЦдають Правилам пожежноСЧ безпеки в УкраСЧнСЦ [7].

ВиробничСЦ примСЦщення обладнанСЦ протипожежною автоматичною сигналСЦзацСЦСФю, яка виведена на чергове примСЦщення спСЦвробСЦтникСЦв право-охоронних органСЦв.

На кожному поверсСЦ 2 виходи, СЧх ширина 1,10Вам також у вСЦдповСЦдних мСЦiях знаходяться показчики та схеми евакуацСЦСЧ спСЦвробСЦтникСЦв.

В АКБ "Правекс-банк» дСЦСФ добровСЦльна пожежна дружина, яка затверджена наказом Голови ПравлСЦння №24 вСЦд 27.02.2003Вар.

З метою посилення пожежноСЧ безпеки та внутрСЦшньобанкСЦвського режиму в банку на перСЦод додаткових вихСЦдних днСЦв наказом Голови ПравлСЦння призначаСФться комСЦсСЦя по прийманню примСЦщень банку.

УсСЦ працСЦвники при прийняттСЦ на роботу СЦ щорСЦчно за мСЦiем роботи проходять СЦнструктаж з питань пожежноСЧ безпеки [7, 36].


4.3 Розрахунок загальнообмСЦнноСЧ вентиляцСЦСЧ примСЦщення з врахуванням кСЦлькостСЦ працюючих в ньому людей


Визначити кСЦлькСЦсть припливного повСЦтря, необхСЦдного для провСЦтрювання примСЦщення обсягом V=84Вам3.

ВСЦдповСЦдно до санСЦтарних норм, якщо обсяг примСЦщення, що припадаСФ на одну людину, менше 20м3, то кСЦлькСЦсть припливного повСЦтря, необхСЦдного для провСЦтрювання, повинне бути не менш 30м3/год на кожного працюючого; при обтАЩСФмСЦ примСЦщення бСЦльшому 20Вам3 на одну людину кСЦлькСЦсть припливного повСЦтря для провСЦтрювання повинна бути не менше 20м3/год. на кожного працюючого.

Визначимо обтАЩСФм примСЦщення, що припадаСФ на одного працюючого (V1):


V1 = V / n = 84Вам3 / 3 особи = 28Вам3/особу,


де V - обтАЩСФм примСЦщення;

n - число постСЦйно працюючих у примСЦщеннСЦ.

Визначимо норму подачСЦ припливного повСЦтря на 1 особу (L1):

Так як в даному випадку обтАЩСФм примСЦщення на одного працюючого складаСФ 28Вам3/чол, то кСЦлькСЦсть припливного повСЦтря, необхСЦдного для провСЦтрювання, приймаСФмо рСЦвною 20Вам3/год.

РозрахуСФмо кСЦлькСЦсть припливного повСЦтря з урахуванням чисельностСЦ працюючих:


L = L1 * n =20Вам3/год * 3 = 60Вам3/год


На пСЦдставСЦ проведенного аналСЦзу можна зробити висновок, що в цСЦлому охорона працСЦ банку здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про охорону працСЦ», рекомендацСЦй Державного комСЦтету УкраСЧни по нагляду за охороною працСЦ, МСЦнСЦстерства охорони здоров'я. ПотрСЦбно вСЦдзначити, що порушень СЦ недоглядСЦв у питаннСЦ охорони працСЦ СЦ навколишнього середовища немаСФ. НеобхСЦдно також вСЦдзначити, що у банку дСЦСФ колективний договСЦр, укладений мСЦж колективом СЦ керСЦвництвом АКБ "Правекс-банк» [6]. СанСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ умови працСЦ у банку вСЦдповСЦдають нормативним вимогам:

  • технСЦка безпеки у робочих примСЦщеннях у задовСЦльному станСЦ;
  • протипожежна безпека знаходиться на досить професСЦйному рСЦвнСЦ та контролюСФться вСЦддСЦлом безпеки;
  • санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ норми виконуються [37].

КерСЦвництву банку доцСЦльно розвивати напрямок договСЦрних вСЦдносин з лСЦкувально-профСЦлактичними закладами щодо лСЦкування, профСЦлактики та медичних оглядСЦв персоналу, вСЦдпочинку пСЦд час вСЦдпусток працСЦвникСЦв СЦз дСЦтьми на пСЦльгових умовах [58].



Висновки


На сучасному етапСЦ розвитку нацСЦональноСЧ економСЦки в цСЦлому та банкСЦвськоСЧ системи зокрема, постала необхСЦднСЦсть розробки та впровадження якСЦсно нових схем та технологСЦй споживчого кредитування.

ЗначимСЦсть ефективно органСЦзованоСЧ системи споживчого кредитування важко переоцСЦнити, адже, вСЦд рСЦвня розвитку саме цСЦСФСЧ системи значною мСЦрою залежатиме прогрес в СЦнших сферах народного господарства краСЧни.

Для досягнення поставленоСЧ мети у роботСЦ дослСЦджено основнСЦ складовСЦ елементи, що формують комплексну систему споживчого кредитування та визначають технологСЦСЧ СЧСЧ функцСЦонування.

На кожному етапСЦ даного дослСЦдження реалСЦзовувалися промСЦжнСЦ цСЦлСЦ та задачСЦ, що у своСЧй СЦнтегрованСЦй сукупностСЦ, в кСЦнцевому пСЦдсумку, забезпечили досягнення основноСЧ мети роботи.

На першому етапСЦ реалСЦзацСЦСЧ основноСЧ мети, доцСЦльним СФ розгляд теоретичних аспектСЦв функцСЦонування системи споживчого кредитування, а саме:

  • надати категорСЦальноСЧ чСЦткостСЦ основним структурним елементам системи споживчого кредитування, з метою розумСЦння змСЦсту та принципСЦв органСЦзацСЦСЧ функцСЦонування механСЦзму споживчого кредитування;
  • проаналСЦзувати нормативно-правове пСЦдТСрунтя функцСЦонування системи споживчого кредитування, з метою виявлення основних проблем украСЧнського законодавства у сферСЦ споживчого кредитування та запропонувати можливСЦ напрями СЧх вирСЦшення;
  • дослСЦдити основнСЦ проблеми становлення та розвитку украСЧнськоСЧ системи споживчого кредитування;
  • надати комплексне тлумачення основним структурним елементам системи споживчого кредитування, з метою виявлення характерних рис елементСЦв та розумСЦння СЧх функцСЦонального призначення.

Таким чином, на першому етапСЦ дослСЦдження було реалСЦзовано промСЦжну мету, що полягаСФ у формуваннСЦ основних теоретичних засад функцСЦонування системи споживчого кредитування

На другому етапСЦ дослСЦдження проведено комплексний аналСЦз дСЦючоСЧ практики органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ. На цьому етапСЦ проаналСЦзовано:

  • основнСЦ засади органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування в банках УкраСЧни, з метою систематизацСЦСЧ та узагальнення процесСЦв у данСЦй сферСЦ кредитування;
  • узагальнюючСЦ показники функцСЦонування ринку споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ, з метою виявлення основних тенденцСЦй його розвитку та надання чСЦткоСЧ характеристики структурним одиницям споживчого ринку;
  • складовСЦ процесу здСЦйснення споживчого кредитування в АКБ "Правекс-банк», з метою порСЦвняння дСЦючоСЧ практики даного банку з унСЦфСЦкованими стандартами у сферСЦ споживчого кредитування та виявлення характерних особливостей органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування безпосередньо в АКБ» Правекс-банк»;
  • стан використання СЦнформацСЦйних систем та технологСЦй у сферСЦ споживчого кредитування а АКБ "Правекс-банк».

ПромСЦжною метою другого етапу дослСЦдження СФ СЦстотне доповнення теоретичних аспектСЦв функцСЦонування системи споживчого кредитування фСЦнансово-статистичним аналСЦзом основних показникСЦв дСЦяльностСЦ банкСЦвських установ у сферСЦ споживчого кредитування та здСЦйснення вСЦрних аналСЦтичних висновкСЦв.

На заключному етапСЦ дослСЦдження окреслено основнСЦ напрями вдосконалення банкСЦвського споживчого кредитування на сучасному етапСЦ розвитку банкСЦв УкраСЧни, а саме:

  • надана порСЦвняльна характеристика моделей та технологСЦй споживчого кредитування в свСЦтовСЦй практицСЦ, з метою застосування свСЦтового досвСЦду у практицСЦ споживчого кредитування на УкраСЧнСЦ;
  • надано конкретнСЦ пропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення рСЦвня ефективностСЦ функцСЦонування украСЧнськоСЧ системи споживчого кредитування з метою окреслення майбутньоСЧ концепцСЦСЧ створення нацСЦональноСЧ системи споживчого кредитування.

Отже, сукупнСЦсть промСЦжних цСЦлей та завдань, що ставилися на кожному етапСЦ дослСЦдження, сформувала реалСЦзацСЦю основноСЧ мети, що полягаСФ у всебСЦчному вивченнСЦ етапСЦв, принципСЦв, елементСЦв та технологСЦй органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування комплексноСЧ системи споживчого кредитування, адекватноСЧ сучасному стану розвитку економСЦки УкраСЧни.



Список використаних джерел


  1. КонституцСЦя УкраСЧни: Прийнята на птАЩятСЦй сесСЦСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни 28.06.1996Вар. - К.: Преса УкраСЧни, 1997 - 80Вас.
  2. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧни» вСЦд 20.05.1999Вар №679-XIV (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  3. Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» вСЦд 07.12.2000Вар №2121 - IIIВа// (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  4. Закон УкраСЧни "Про заставу» вСЦд 02.10.1992Вар. №2654 (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  5. Закон УкраСЧни "Про захист СЦнформацСЦСЧ в автоматизованих системах». (ВСЦдомостСЦ ВерховноСЧ Ради, 1994Вар., №31, ст.Ва286), редакцСЦя закону вСЦд 11.05.2004Вар. чинна з 09.06.2004Вар.
  6. Закон УкраСЧни "Про охорону працСЦ» вСЦд 14.10.1992Вар №2694-XII (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  7. Закон УкраСЧни "Про пожежну безпеку» вСЦд 17.12.1993Вар. №3745-XII (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  8. Указ Президента УкраСЧни "Про заходи щодо змСЦцнення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни та пСЦдвищення СЧСЧ ролСЦ у процесах економСЦчних перетворень» вСЦд 14.07.2000Вар. №891/2000Ва// http: // www.nau.kiev.ua
  9. Постанова ПравлСЦння НБУ "Про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ "вСЦд 28.08.2001Вар. №368 (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  10. Постанова ПравлСЦння НБУ вСЦд 6.07.2000Вар. №279 про затвердження Положення "Про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв» (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  11. Положення НБУ "Про кредитування» вСЦд 28.09.1995Вар. №246 (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: // www.rada.kiev.ua
  12. Положення "Про кредитування фСЦзичних осСЦб», затверджене постановою ПравлСЦння Ощадбанку УкраСЧни вСЦд 02.09.1999Вар. №48 (зСЦ змСЦнами та доповненнями)Ва// http: //www.rada.kiev.ua
  13. РЖнструкцСЦя "Про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв», затверджена постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 14.04.98Вар. №141Ва// ссылка на сайт удаленаspan>
  14. Авансова РЖ.А. ОцСЦнка кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банкуВа// ФСЦнанси УкраСЧни. - 2005. - №6. - С.Ва103-112.
  15. Алексеенко М. Споживчий кредит та забезпечення житлом населення УкраСЧни.Ва// ВСЦсник НБУ. - 2000. - №9. - С.Ва26-29.
  16. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: пСЦдручник А.М.ВаГерасимович, М.Д. АлексеСФнко, РЖ. М. ПарасСЦй-Вергуненко та СЦн.; За ред. А.М.ВаГерасимовича.Ва- Вид. 2-ге, без змСЦн.Ва- К.: КНЕУ, 2006.Ва- 600Вас.
  17. АналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку. Навчальний посСЦбник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв за спецСЦальнСЦстю "БанкСЦвський менеджмент» / За ред. Проф. Ф.Ф.ВаБутинця та проф. А.М.ВаГерасимовича.Ва- Житомир: ПП "Рута», 2001.Ва- 384Вас.
  18. АнтоноваВаО.М.ВаПроблеми споживчого кредитування в УкраСЧнСЦВа// ВСЦсник НБУ. - 1999Вар. - №2 - 42 c.
  19. АрСЦстова А. ОсобливостСЦ кредитування банками фСЦзичних осСЦбВа// ВСЦсник НБУ. - 2003. - №2. - С.Ва56-62.
  20. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ за ред. МСЦщенка, Н.Г. СловтАЩянськоСЧ. КиСЧв. - 2006. - 727Вас.
  21. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / А.М.ВаМороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.ВаМороза. - К.:КНЕУ, 2000. - 384Вас.
  22. БанкСЦвська справа: Навчальний посСЦбник / За ред. проф. Р.РЖ. Тиркала.-ТернопСЦль: Карт-бланш, 2001. - 314Вас.
  23. БанкСЦвська справа. Центральний банк СЦ грошово-кредитна полСЦтика. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ. Том 1.Ва- КиСЧв: АВТ, - 2004. - 520Вас.
  24. БахчевановаВаН.В.ВаСпоживчий кредит та його роль у пСЦдвищеннСЦ добробуту населенняВа// Проблеми формування розвитку фСЦнансово-кредитноСЧ системи УкраСЧни: ЗбСЦрник наукових статей. - 2002. - С.Ва32-33.
  25. ВасюренкоВаО.В. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навч. посСЦб. - 5-е видання, перероб. РЖ доп. - К.: Знання, 2006. - 311Вас. (Вища освСЦта ХХРЖ столСЦття).
  26. ВасюренкоВаО.В. БанкСЦвський менеджмент: ПосСЦбник. - К.: "АкадемСЦя», 2001. - 230Вас.
  27. ДСЦяльнСЦсть банкСЦв УкраСЧни на 1 сСЦчня 2005 року. ОсновнСЦ показникиВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2005. - №2. - С.Ва48-49.
  28. ДинамСЦка фСЦнансового стану банкСЦв на 1 сСЦчня 2006 рокуВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2006. - №2. - С.Ва50-51.
  29. ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2006. - №11. - 17Вас.
  30. ДинамСЦка фСЦнансового стану банкСЦв на 1 сСЦчня 2007 рокуВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2007. - №2. - С.Ва52-53.
  31. ВладичинВаУ.В.ВаРоль кредитування в економСЦчному зростаннСЦ УкраСЧни.Ва// ФСЦнанси УкраСЧни. - 2004. - №1. - С.Ва96-102.
  32. ВороненкоВаД., ПищулинВаА. "Бизнес Нейро-Системы»: банковская аналитика в потребительском кредитованииВа// Банкиръ. - 2005. - №1 (11). - С.Ва50-52.
  33. ГаласюкВаВ., Галасюк В. Проблеми оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальникСЦвВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №9. - С.Ва54-57.
  34. ГладкихВаД. ОсновнСЦ тенденцСЦСЧ розвитку кредитного ринку в УкраСЧнСЦ, або Колективний портрет украСЧнського позичальникаВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №9. - С.Ва49-53.
  35. ГОСТ 12.0.002-80. ССБТ. Основные понятия, термины и определения. - М: Издательство стандартов, 1980. - 250Вас.
  36. ГОСТ 12.1.004-91. ССБТ. Пожарная безопасность. Общие требования. - М.: Издательство стандартов, 1991. - 110Вас.
  37. ГОСТ 02.1.005-88. ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны. - М.: Издательство стандартов, 1988. - 93Вас.
  38. ГОСТ 12.1.013-79. ССБТ. Строительство. Электробезопасность. Общие требования. - М.: Издательство стандартов, 1979. - 87Вас.
  39. ГОСТ 12.1.036-81. ССБТ. Шум. Допустимые уровни шума в жилых й общественных зданиях. - М: Издательство стандартов, 1981. - 65Вас.
  40. ГОСТ 12.2.032-78. ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие ергономические требования. - М.: Издательство стандартов, 1978. - 152Вас.
  41. ГОСТ 12.4.026-76. ССБТ. Цвета сигнальные и знаки безопасности. - М: Издательство стандартов, 1976. - 45Вас.
  42. Гладких Д. Структура банкСЦвських кредитСЦв СЦ залучених коштСЦв як дзеркало економСЦчного здоровтАЩя державиВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2005. - №11. - С.Ва26-33.
  43. ДаниленкоВаА., ШелудькоВаН. ТенденцСЦСЧ та наслСЦдки активСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування в УкраСЧнСЦВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни.Ва- 2006. - №5. - С.Ва36-39.
  44. ДзюблюкВаО.В.ВаПроблеми управлСЦння банкСЦвським кредитним портфелем в умовах становлення ринкових вСЦдносинВа// ЗбСЦрник наукових праць Т.6.Ва- Суми: ВВП "МрСЦя-1» ЛТД, 2002. - С.Ва160-167.
  45. ДСЦденко О.М., ДенисенкоВаМ.П., ДомрачевВаВ.М., КабановВаВ.Г. РЖнституцСЦйний розвиток банкСЦвськоСЧ системиВа// ФСЦнанси УкраСЧни. - 2005. - №11. - С.Ва71-76.
  46. ДСЦяльнСЦсть банкСЦв УкраСЧни в цифрах СЦ фактахВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2004. - №5. - С.Ва13-14.
  47. М.Г.ВаДмитренко, В.С.ВаПотлатюк. Кредитування СЦ контроль: Навчально-методичний посСЦбник (у схемах СЦ коментарСЦях). - Кондор, 2005. -296Вас.
  48. ДугСЦн РЖ. Врахування чинникСЦв зовнСЦшнього середовища в процесСЦ управлСЦння кредитним портфелем комерцСЦйного банкуВа// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2006. - №6. - С.Ва32-36.
Страницы: Назад 1 Вперед