УправлСЦння банкСЦвськими ризиками (на прикладСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк")

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-196561.doc Страницы: Назад 1 Вперед
















ДИПЛОМНА РОБОТА

Тема: УправлСЦння банкСЦвськими ризиками

(на прикладСЦ ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ)

ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ.ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

1.1 СутнСЦсть та класифСЦкацСЦя банкСЦвських ризикСЦв

1.2 Процес управлСЦння банкСЦвськими ризиками

1.3 Методи зниження банкСЦвських ризикСЦв

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. АНАЛРЖЗ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ (НА ПРИКЛАДРЖ ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ)

2.1 Загальна характеристика дСЦяльностСЦ та органСЦзацСЦСЧ ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ

2.2 УправлСЦння фСЦнансовими цСЦновими ризиками банку

2.3 УправлСЦння фСЦнансовими нецСЦновими ризиками банку

2.4 УправлСЦння функцСЦональними ризиками банку

РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ. ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ

3.1 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння фСЦнансовими цСЦновими ризиками банку

3.2 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння фСЦнансовими нецСЦновими ризиками банку

3.3 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння функцСЦональними ризиками банку

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

РЕФЕРАТ


Дипломна робота мСЦстить 100 сторСЦнок, 22 таблицСЦ, 14 рисункСЦв, список лСЦтератури з 114 найменувань, 4 додатки.


УправлСЦння банкСЦвськими ризиками (на прикладСЦ ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ)


Предметом дослСЦдження СФ комплексний процес управлСЦння ризиками дСЦяльностСЦ в комерцСЦйному банку.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження виступають результати дСЦяльнСЦсть ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ в галузСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками на порСЦвняльному фонСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦнших банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Мета роботи полягаСФ в визначеннСЦ шляхСЦв пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками в комерцСЦйних банках.

Завданнями роботи СФ:

  • СЦдентифСЦкацСЦя сутностСЦ та структури ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ;
  • дослСЦдження методологСЦСЧ управлСЦння банкСЦвськими ризиками та мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ СЧх впливу на дСЦяльнСЦсть комерцСЦйного банку;
  • аналСЦз ефективностСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ;
  • СЦдентифСЦкацСЦя основних недолСЦкСЦв та необхСЦдних напрямкСЦв удосконалення комплексу банкСЦвського ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ;
  • розробка пропозицСЦй по впровадженню удосконаленоСЧ системи управлСЦння цСЦновими, нецСЦновими, операцСЦйними та функцСЦональними ризиками в дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ.

За результатами дослСЦдження сформульованСЦ основнСЦ практичнСЦ пропозицСЦСЧ, якСЦ СЦнтегрують управлСЦння групами банкСЦвських ризикСЦв та пропонують впровадження в дСЦяльностСЦ банку:

  • в групСЦ фСЦнансових цСЦнових ризикСЦв тАУ методологСЦСЧ ГЕП-менеджменту;
  • в групСЦ фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв тАУ скоринг-методологСЦю кредитного менеджменту;
  • в групСЦ функцСЦональних ризикСЦв тАУ впровадження автоматизованих CRM тАУ систем, якСЦ контролюються "СЦнтелектуальними системами спСЦльних знаньтАЭ.

ОдержанСЦ результати можуть бути використанСЦ в практичнСЦй дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ (м.КиСЧв).

РСЦк захисту роботи 2008


ВСТУП


Ризик невСЦдтАЩСФмна складова частина людського життя. ВСЦн породжуСФться невизначенСЦстю, вСЦдсутнСЦстю достатньо повноСЧ СЦнформацСЦСЧ про подСЦю чи явище, та неможливСЦстю прогнозувати розвиток подСЦй. Ризик виникаСФ тодСЦ коли рСЦшення вибираСФться з декСЦлькох можливих варСЦантСЦв СЦ немаСФ впевненостСЦ , що воно найефективнСЦше. Водночас ризик слСЦд розглядати як невСЦдтАЩСФмний елемент процесу СЦснування органСЦзацСЦСЧ на ринку.

АктуальнСЦсть теми дипломноСЧ роботи полягаСФ в тому, що фактично якщо основною метою функцСЦонування органСЦзацСЦСЧ СФ максимСЦзацСЦя прибутку, то прибуток СФ винагородою за вдало взятий на себе економСЦчний ризик в дСЦлових операцСЦях. В той же час, комерцСЦйний банк, як фСЦнансовий посередник, практично бере на себе ризики як "асноСЧ дСЦяльностСЦ, так СЦ ризики своСЧх клСЦСФнтСЦв, поСФднуючи ризики активних операцСЦй клСЦСФнтСЦв банку з позиченими коштами з ризиками клСЦСФнтСЦв, у яких банк залучив кошти на зворотнСЦй основСЦ та передав СЧх в активнСЦ операцСЦСЧ.

УправлСЦння банкСЦвськими ризиками тАУ це процес, за допомогою якого банк виявляСФ (СЦдентифСЦкуСФ) ризики, проводить оцСЦнку СЧх величини, здСЦйснюСФ СЧх монСЦторинг СЦ контролюСФ своСЧ ризиковСЦ позицСЦСЧ, а також враховуСФ взаСФмозвтАЩязки мСЦж рСЦзними категорСЦями ризикСЦв.

Комплекс дСЦй з банкСЦвського ризик-менеджменту маСФ на метСЦ забезпечити досягнення наступних цСЦлей:

ризики мають бути зрозумСЦлими та усвСЦдомленими банком та його керСЦвництвом;

ризики мають знаходитись в межах рСЦвнСЦв толерантностСЦ, встановлених спостережною радою банку;

рСЦшення з прийняття ризикСЦв мають вСЦдповСЦдати стратегСЦчним завданням дСЦяльностСЦ банку;

рСЦшення з прийняття ризику мають бути конкретними та чСЦткими;

очСЦкувана дохСЦднСЦсть операцСЦй маСФ компенсувати витрати на прийняття ризику;

розподСЦл капСЦталу банку маСФ вСЦдповСЦдати розмСЦрам ризикСЦв, на якСЦ наражаСФться банк;

стимули до досягнення високих результатСЦв дСЦяльностСЦ банку мають узгоджуватися з рСЦвнем толерантностСЦ банку до ризику.

Враховуючи вищенаведене, предметом дипломного дослСЦдження СФ комплексний процес управлСЦння ризиками дСЦяльностСЦ в комерцСЦйному банку.

ОбтАЩСФктом дипломного дослСЦдження СФ результати дСЦяльнСЦсть ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ в галузСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками на порСЦвняльному фонСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦнших банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Метою дипломного дослСЦдження СФ визначення шляхСЦв пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками в комерцСЦйних банках.

Завданнями дипломного дослСЦдження СФ:

  • СЦдентифСЦкацСЦя сутностСЦ та структури ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ;
  • дослСЦдження методологСЦСЧ управлСЦння банкСЦвськими ризиками та мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ СЧх впливу на дСЦяльнСЦсть комерцСЦйного банку;
  • аналСЦз ефективностСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ;
  • СЦдентифСЦкацСЦя основних недолСЦкСЦв та необхСЦдних напрямкСЦв удосконалення комплексу банкСЦвського ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ;
  • розробка пропозицСЦй по впровадженню удосконаленоСЧ системи управлСЦння цСЦновими, нецСЦновими, операцСЦйними та функцСЦональними ризиками в дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ.

РЖнформацСЦйною базою дослСЦджень СФ фСЦнансово-економСЦчна СЦнформацСЦя про дСЦяльнСЦсть ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у 2006 тАУ2007 роках, банкСЦвське та нормативне законодавство УкраСЧни, нормативна та статистична СЦнформацСЦя РЖнтернет-сайтСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни та АсоцСЦацСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни в мережСЦ РЖнтернет, спецСЦалСЦзованСЦ банкСЦвськСЦ перСЦодичнСЦ видання, монографСЦСЧ та навчальнСЦ посСЦбники з питань ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Методами дослСЦдження СФ: СЦндукцСЦя та дедукцСЦя, аналСЦз та синтез, метод порСЦвнянь та аналогСЦй, економСЦко-математичнСЦ, статистичнСЦ, методи розрахунку нормативних показникСЦв рСЦвней банкСЦвських ризикСЦв, метод порСЦвняння статистичних показникСЦв банкСЦвських ризикСЦв дослСЦджуСФмого банку з характерними показниками для банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Практична цСЦннСЦсть отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи полягаСФ в обгрунтуваннСЦ доцСЦльностСЦ впровадження в комерцСЦйному банку на стадСЦСЧ становлення та розвитку сучасноСЧ системи ризик-менеджменту, яка даСФ можливСЦсть своСФчасно СЦдентифСЦкувати, контролювати та надавати пропозицСЦСЧ по зниженню банкСЦвських ризикСЦв в дСЦяльностСЦ банку. Основними практичними пропозицСЦями, якСЦ СЦнтегрують управлСЦння групами банкСЦвських ризикСЦв, пропонуСФться впровадження в дСЦяльностСЦ банку:

  • в групСЦ фСЦнансових цСЦнових ризикСЦв тАУ методологСЦСЧ ГЕП-менеджменту;
  • в групСЦ фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв тАУ скоринг-методологСЦю кредитного менеджменту;
  • в групСЦ функцСЦональних ризикСЦв тАУ впровадження автоматизованих CRM тАУ систем, якСЦ контролюються "СЦнтелектуальними системами спСЦльних знаньтАЭ.

Робота пройшла апробацСЦю в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ(м.КиСЧв).


РОЗДРЖЛ РЖ

ТЕОРЕТИЧНРЖ ЗАСАДИ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ


1.1 СутнСЦсть та класифСЦкацСЦя банкСЦвських ризикСЦв


В економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ та практицСЦ термСЦн "ризик" вживають досить часто СЦ залежно вСЦд контексту в це поняття вкладаСФться рСЦзний змСЦст, оскСЦльки визначення ризику багатогранне. У найширшому розумСЦннСЦ ризиком називають невизначенСЦсть щодо здСЦйснення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ подСЦСЧ в майбутньому. У сучаснСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ процес управлСЦння ризиками розглядаСФться як ключовий напрям менеджменту. Велика увага придСЦляСФться вивченню ризикових сфер СЦ основних видСЦв ризикСЦв, пошуку ефективних методСЦв СЧх оцСЦнювання, контролю та монСЦторингу, а також створенню вСЦдповСЦдних систем управлСЦння [30].

Ризик вимСЦрюСФться ймовСЦрнСЦстю того, що очСЦкувана подСЦя не вСЦдбудеться СЦ не призведе до небажаних наслСЦдкСЦв. У банкСЦвськСЦй справСЦ, як СЦ в СЦнших видах бСЦзнесу, ризик пов'язують передусСЦм з фСЦнансовими втратами, що виникають у разСЦ реалСЦзацСЦСЧ певних ризикСЦв. ОскСЦльки повнСЦстю уникнути ризикСЦв неможливо, ними можна СЦ потрСЦбно свСЦдомо керувати, пам'ятаючи про те, що всСЦ види ризикСЦв взаСФмопов'язанСЦ СЦ СЧхнСЦй рСЦвень постСЦйно змСЦнюСФться пСЦд впливом динамСЦчного оточення.

БезсумнСЦвно, що ризик СФ ймовСЦрна категорСЦя, СЦ в цьому змСЦстСЦ найбСЦльше обТСрунтовано з наукових позицСЦй характеризувати СЦ вимСЦряти його як СЦмовСЦрнСЦсть виникнення визначеного рСЦвня втрат [60].

Строго говорячи, при всебСЦчнСЦй оцСЦнцСЦ ризику варто було б установлювати для кожного абсолютного чи вСЦдносного значення величини можливих втрат вСЦдповСЦдну СЦмовСЦрнСЦсть виникнення такоСЧ величини.

Побудова кривоСЧ СЦмовСЦрностей (чи таблицСЦ) покликана бути вихСЦдною стадСЦСФю оцСЦнки ризику. Але стосовно до пСЦдприСФмництва це найчастСЦше надзвичайно складна задача. Тому практично приходиться обмежуватися спрощеними пСЦдходами, оцСЦнюючи ризик по одному чи декСЦльком показникам, що представляють узагальненСЦ характеристики, найбСЦльш важливСЦ для судження про прийнятнСЦсть ризику.

Розглянемо деякСЦ з головних показникСЦв ризику. З цСЦСФю метою спочатку видСЦлимо визначенСЦ областСЦ чи зони ризику в залежностСЦ вСЦд величини втрат (рис. 1.1) [60].


Рис.1.1. Схема зон ризику


Область, у якСЦй втрати не очСЦкуються, назвемо безризиковою зоною, СЧй вСЦдповСЦдають нульовСЦ втрати (перевищення прибутку).

ПСЦд зоною припустимого ризику будемо розумСЦти область, у межах якоСЧ даний вид пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ зберСЦгаСФ свою економСЦчну доцСЦльнСЦсть, тобто втрати мають мСЦiе, але вони менше очСЦкуваного прибутку.

Границя зони припустимого ризику вСЦдповСЦдаСФ рСЦвню втрат, рСЦвному розрахунковому прибутку вСЦд пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ.

Наступну бСЦльш небезпечну область будемо називати зоною критичного ризику. Це область, яка характеризуСФться можливСЦстю втрат, що перевищують величину очСЦкуваного прибутку, аж до величини повного розрахункового виторгу вСЦд пСЦдприСФмництва, що представляСФ суму витрат СЦ прибутку.

РЖнакше кажучи, зона критичного ризику характеризуСФться небезпекою втрат, що свСЦдомо перевищують очСЦкуваний прибуток СЦ в максимумСЦ можуть привести до втрати всСЦх коштСЦв, що невСЦдшкодовуються, вкладених у справу. В останньому випадку не тСЦльки не одержуСФться вСЦд угоди нСЦякого доходу, але угода приносить збитки в сумСЦ всСЦх марних витрат.

КрСЦм критичного, доцСЦльно розглянути ще бСЦльш серйозний катастрофСЦчний ризик. Зона катастрофСЦчного ризику представляСФ область втрат, що по своСЧй величинСЦ перевершують критичний рСЦвень СЦ в максимумСЦ можуть досягати величини, рСЦвнСЦй майновому стану пСЦдприСФмства. КатастрофСЦчний ризик здатний привести до краху, банкрутства, закриттю СЦ розпродажу майна пСЦдприСФмства.

У цСЦлому банкСЦвська сфера характеризуСФться вищою ризиковСЦстю порСЦвняно з СЦншими видами дСЦяльностСЦ. Ця особливСЦсть зумовлена специфСЦкою тих функцСЦй, якСЦ виконуСФ кожний комерцСЦйний банк. Банки мають багато партнерСЦв, клСЦСФнтСЦв, позичальникСЦв, фСЦнансовий стан яких безпосередньо впливаСФ на СЧхнСФ становище. ДСЦяльнСЦсть банку дуже рСЦзноманСЦтна СЦ включаСФ операцСЦСЧ залучення коштСЦв, випуск СЦ купСЦвлю цСЦнних паперСЦв, видачу кредитСЦв, факторинг, лСЦзинг, забезпечення клСЦСФнтСЦв готСЦвкою та СЦн. ЗдСЦйснення кожноСЧ банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ пов'язане з можливСЦстю реалСЦзацСЦСЧ кСЦлькох ризикСЦв. Через те, що банк одночасно здСЦйснюСФ СЦ активнСЦ, СЦ пасивнСЦ операцСЦСЧ, виникають додатковСЦ ризики, такСЦ як ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, ризик розриву в строках залучення та розмСЦщення коштСЦв, валютний ризик. Це спонукаСФ до пошуку особливих пСЦдходСЦв до обмеження СЧхнього впливу, якСЦ одержали назву "управлСЦння активами СЦ пасивами банку" [63]. ДСЦяльнСЦсть операцСЦйних пСЦдроздСЦлСЦв, обов'язковСЦсть застосування високотехнологСЦчних СЦнформацСЦйних СЦ телекомунСЦкацСЦйних систем, необхСЦднСЦсть постСЦйного контролю, реалСЦзацСЦя функцСЦй маркетинговоСЧ служби супроводжуються низкою функцСЦональних банкСЦвських ризикСЦв, яких можуть уникнути СЦншСЦ суб'СФкти пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ. Банк наражаСФться на низку зовнСЦшнСЦх щодо нього ризикСЦв, причому деякСЦ з них, такСЦ як ризик невСЦдповСЦдностСЦ умовам держрегулювання, мають першочергове значення в дСЦяльностСЦ банку.


Таблиця 1.1

СукупнСЦсть факторСЦв ризику банку [99]

ЗовнСЦшнСЦ фактори ризику

ВнутрСЦшнСЦ фактори ризику

1. ПОЛРЖТИЧНРЖ:

  • змСЦна законодавства;
  • заборона на здСЦйснення банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ або окремих банкСЦвських операцСЦй;
  • заборона на здСЦйснення дСЦяльностСЦ на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та мСЦжнародних платежСЦв;
  • заборона на економСЦчнСЦ вСЦдносини з конкретною СЦноземною державою;
  • установлення державноСЧ монополСЦСЧ на здСЦйснення банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ або окремих СЧСЧ видСЦв;
  • СЦстотне обмеження або втрата незалежностСЦ центрального банку;

2. СОЦРЖАЛЬНО-ЕКОНОМРЖЧНРЖ:

  • СЦнфляцСЦя;
  • дефляцСЦя;
  • платСЦжна криза;
  • змСЦна правил валютного регулювання
  • змСЦна полСЦтики рефСЦнансування центрального банку;
  • змСЦна податкового законодавства;
  • кримСЦнальнСЦ фактори;
  • соцСЦально-демографСЦчна криза або змСЦна соцСЦально-демографСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ;

3. РЕГРЖОНАЛЬНО-ГАЛУЗЕВРЖ:

галузевСЦ кризи;

екологСЦчнСЦ кризи в регСЦонСЦ;

погСЦршення фСЦнансового стану пСЦдприСФмств регСЦону;

посилення конкуренцСЦСЧ серед субтАЩСФктСЦв фСЦнансового ринку;

нерозвиненСЦсть СЦнфраструктури в регСЦонСЦ.

1. ФРЖНАНСОВРЖ:

втрата лСЦквСЦдностСЦ;

неплатоспроможнСЦсть;

банкрутство;

зниження доходностСЦ операцСЦй;

втрата фСЦнансовоСЧ незалежностСЦ;

погСЦршення фСЦнансового стану клСЦСФнтСЦв чи партнерСЦв;

пСЦдвищення вартостСЦ ресурсСЦв;

2. ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНРЖ:

недостатнСФ кадрове забезпечення;

низький рСЦвень професСЦоналСЦзму;

недосконалСЦсть систем прийняття управлСЦнських рСЦшень;

неадекватна органСЦзацСЦйна структура банку;

недостатнСЦй контроль;

3. ФУНКЦРЖОНАЛЬНРЖ:

операцСЦйна дСЦяльнСЦсть;

технологСЦчнСЦ збоСЧ;

СЦнновацСЦйна дСЦяльнСЦсть;

недосконалСЦ системи безпеки;

недостатня або недостовСЦрна СЦнформацСЦя;

юридичнСЦ помилки;

неправильно обрана стратегСЦя розвитку;

недиверсифСЦкована клСЦСФнтська база банку;

концентрацСЦя кредитного портфелю;

Незважаючи на те, що банкСЦвська дСЦяльнСЦсть супроводжуСФться численними ризиками, саме банки покликанСЦ уособлювати надСЦйнСЦсть СЦ безпеку. ОскСЦльки банкСЦри працюють здебСЦльшого з чужими грошима, то мають намагатися знизити ризиковСЦсть своСФСЧ дСЦяльностСЦ навСЦть бСЦльше, нСЦж СЦншСЦ пСЦдприСФмцСЦ. Отже, управлСЦння ризиками розглядаСФться як один СЦз важливих напрямСЦв фСЦнансового менеджменту в банку

БанкСЦвськСЦ ризики подСЦляють на зовнСЦшнСЦ та внутрСЦшнСЦ (табл.1.2). До зовнСЦшнСЦх належать ризики, якСЦ виникають у зовнСЦшньому щодо банку середовищСЦ СЦ безпосередньо не залежать вСЦд його дСЦяльностСЦ. Це полСЦтичнСЦ, правовСЦ, соцСЦальнСЦ та загальноекономСЦчнСЦ ризики, що виникають у разСЦ загострення економСЦчноСЧ кризи в краСЧнСЦ, полСЦтичноСЧ нестабСЦльностСЦ, вСЦйни, заборони на платежСЦ за кордон, консолСЦдацСЦСЧ боргСЦв, запровадження ембарго, скасування СЦмпортних лСЦцензСЦй, стихСЦйного лиха (пожежСЦ, повенСЦ, землетруси), приватизацСЦСЧ, нацСЦоналСЦзацСЦСЧ, неадекватного правового регулювання та СЦн. Вплив зовнСЦшнСЦх ризикСЦв на результативнСЦсть роботи банку вкрай високий, управлСЦння цими ризиками найскладнСЦше, а СЦнодСЦ й неможливе. Для СЧх оцСЦнювання застосовують в основному логСЦчнСЦ методи аналСЦзу.

До внутрСЦшнСЦх належать ризики, що виникають безпосередньо у зв'язку з дСЦяльнСЦстю конкретного банку. Що ширше коло клСЦСФнтСЦв, партнерСЦв, зв'язкСЦв банку, банкСЦвських операцСЦй, послуг, то бСЦльше внутрСЦшнСЦх ризикСЦв супроводжуСФ його роботу. ПорСЦвняно СЦз зовнСЦшнСЦми внутрСЦшнСЦ ризики краще пСЦддаються СЦдентифСЦкацСЦСЧ та квантифСЦкацСЦСЧ.

ФСЦнансовСЦ ризики, якСЦ визначаються ймовСЦрнСЦстю грошових втрат СЦ пов'язуються з непередбаченими змСЦнами в обсягах, дохСЦдностСЦ, вартостСЦ та структурСЦ активСЦв СЦ пасивСЦв, утворюють найчисленнСЦшу групу банкСЦвських ризикСЦв. До фСЦнансових ризикСЦв належать валютний, кредитний, СЦнвестицСЦйний, ринковий, ризик лСЦквСЦдностСЦ, ризик змСЦни вСЦдсоткових ставок, СЦнфляцСЦйний, базисний.

Таблиця 1.2

КласифСЦкацСЦя банкСЦвських ризикСЦв [99]


№ з/п

КласифСЦкацСЦйна ознака

Вид ризику

1.

Сфера виникнення

ЗовнСЦшнСЦ

ВнутрСЦшнСЦ

2.

МожливСЦсть кСЦлькСЦсноСЧ оцСЦнки

КвантифСЦкованСЦ

НеквантифСЦкованСЦ

3.

Джерела виникнення

Систематичний

Несистематичний

4.

Види пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ

ФСЦнансовий

Юридичний

Виробничий

КомерцСЦйний

Страховий

ПолСЦтичний

Галузевий

ТехнСЦчний

РЖнновацСЦйний

5.

Причина виникнення

НепевнСЦсть майбутнього

НепередбачуванСЦсть

Недостатня СЦнформацСЦя

6.

Характер виникнення

Чистий (пов'язаний з основною дСЦяльнСЦстю)

Спекулятивний

7.

Етап вСЦдтворювального процесу

Розробка

Виробництво

Продаж

Зростання

Згортання дСЦяльностСЦ

8.

Сторона, яка зазнаСФ збиткСЦв

Замовник

Партнери

Виконавець




9.

МожливСЦсть мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ

Ризик, який може бути знижений


Ризик, який не пСЦддаСФться мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ


10.

СтупСЦнь ризику

Безризикова дСЦяльнСЦсть


МСЦнСЦмальний ризик


ПСЦдвищений ризик


Критичний ризик


КатастрофСЦчний ризик


11.

Вплив на окремСЦ показники

Ризик рентабельностСЦ


Ризик доходСЦв


Ризик витрат


Ризик обСЦгу


Ризик лСЦквСЦдностСЦ



Рис.1.1. тАУ КласифСЦкацСЦя банкСЦвських ризикСЦв за методикою НБУ [99]



ЗгСЦдно класифСЦкацСЦСЧ НБУ (рис.1.1.) до внутрСЦшнСЦх ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ вСЦднесенСЦ 9 основних категорСЦй ризикСЦв, якСЦ розподСЦляються на 2 основнСЦ подкатегорСЦСЧ:

квантифСЦкованСЦ ризики, тобто ризики якСЦ пСЦддаються кСЦлькСЦсному оцСЦнюванню СЦ метою управлСЦння ними СФ оптимСЦзацСЦя СЧх рСЦвня;

  • неквантифСЦкованСЦ ризики, якСЦ не пСЦддаються кСЦлькСЦсному оцСЦнюванню.

КвантифСЦкованСЦ ризики визначаються за економСЦчним змСЦстом наступним чином:

1) Кредитний ризик СФ ймовСЦрнСЦстю фСЦнансових втрат внаслСЦдок невиконання позичальниками своСЧх зобов'язань. Важливим складником кредитного ризику СФ галузевий ризик, який пов'язаний з невизначенСЦстю щодо перспектив розвитку галузСЦ позичальника. Одним СЦз методСЦв вимСЦрювання галузевого ризику слугуСФ систематичний, або β-бета-ризик. βбетаризик показуСФ рСЦвень коливань або вСЦдхилень у результатах дСЦяльностСЦ галузСЦ щодо загальноСЧ тенденцСЦСЧ розвитку ринку чи економСЦки в цСЦлому. Галузь СЦз показником βбета, що дорСЦвнюСФ одиницСЦ, маСФ коливання результатСЦв, яке повторюСФ рух ринку. Менш мСЦнлива галузь матиме коефСЦцСЦСФнт βбета нижчий за одиницю, а бСЦльш мСЦнлива тАУ бСЦльший за одиницю. Очевидно, вищий показник β-бета означаСФ вищий рСЦвень галузевого ризику. Визначення рСЦвня показника β-бета для кожноСЧ галузСЦ потребуСФ надСЦйноСЧ бази даних за великий перСЦод часу.

РегСЦональний кредитний ризик визначаСФться специфСЦкою певного адмСЦнСЦстративного чи географСЦчного району, що характеризуСФться умовами, вСЦдмСЦнними вСЦд середнСЦх умов краСЧни в цСЦлому. ВСЦдмСЦнностСЦ можуть стосуватися клСЦматичних, нацСЦональних, полСЦтичних, законодавчих та СЦнших особливостей регСЦону, якСЦ впливають на стан позичальника СЦ тому стають складовою кредитного ризику. Кредитний ризик присутнСЦй не лише в операцСЦях прямого кредитування, а й пСЦд час здСЦйснення лСЦзингових, факторингових, гарантСЦйних операцСЦй, у процесСЦ формування портфеля цСЦнних паперСЦв та СЦн.

2) Ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ пов'язуСФться з СЦмовСЦрнСЦстю того, що банк не зможе своСФчасно виконати своСЧ зобов'язання або втратить частину доходСЦв через надмСЦрну кСЦлькСЦсть високолСЦквСЦдних активСЦв. Ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ може розглядатися як два окремих ризики: ризик недостатньоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та ризик надмСЦрноСЧ лСЦквСЦдностСЦ. ВимСЦряти ризик лСЦквСЦдностСЦ дуже складно, оскСЦльки на цей показник впливаСФ багато чинникСЦв, причому бСЦльшСЦстю з них сам банк керувати не може. На практицСЦ для контролю за рСЦвнем лСЦквСЦдностСЦ застосовують спецСЦальнСЦ показники, якСЦ здебСЦльшого регулюються центральними банками краСЧн.

Ризик неплатоспроможностСЦ тСЦсно пов'язаний з ризиком недостатньоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та ризиком банкрутства СЦ СФ похСЦдним вСЦд решти ризикСЦв. Ризик неплатоспроможностСЦ означаСФ ймовСЦрнСЦсть того, що банк не зможе виконати своСЧ зобов'язання навСЦть за умови швидкоСЧ реалСЦзацСЦСЧ (продажу) активСЦв. Саме тому процес управлСЦння базуСФться на постСЦйному контролСЦ за рСЦвнем загального ризику, який бере на себе банк.

3) Ризик змСЦни процентноСЧ ставки(процентний ризик) тАУ це ймовСЦрнСЦсть фСЦнансових втрат у звтАЩязку з мСЦнливСЦстю процентних ставок на ринку протягом певного перСЦоду та в майбутньому. Ризик змСЦни вСЦдсотковоСЧ ставки (вСЦдсотковий ризик) супроводжуСФ дСЦяльнСЦсть позичальникСЦв, кредиторСЦв, "асникСЦв цСЦнних паперСЦв, СЦнвесторСЦв.

ОсновнСЦ типи ризику змСЦни процентноСЧ ставки:

  • ризик змСЦни вартостСЦ ресурсСЦв;
  • ризик змСЦни кривоСЧ доходностСЦ;
  • базисний ризик;
  • ризик права вибору;
  • ризик СЦнфляцСЦСЧ.

Базисний ризик визначаСФться ймовСЦрнСЦстю структурних зрушень у рСЦзних вСЦдсоткових ставках. РЖншими словами, цей ризик зумовлюСФться виникненням асиметрСЦСЧ в динамСЦцСЦ окремих ставок (порСЦвняльна характеристика) на противагу вСЦдсотковому ризику, який пов'язуСФться зСЦ змСЦнами в рСЦвнях вСЦдсотковоСЧ ставки з плином часу (динамСЦчна характеристика).

4) Ринковий ризик тАУ це наявний або потенцСЦйний ризик для надходжень чи капСЦталу, який виникаСФ через несприятливСЦ коливання вартостСЦ цСЦнних паперСЦв та товарСЦв СЦ курсСЦв СЦноземних валют за тими СЦнструментами, що СФ в торговому портфелСЦ банку. Ринковий ризик включаСФ як ризик змСЦни вартостСЦ цСЦнних паперСЦв, так СЦ ризик СЦнфляцСЦСЧ, яка знижуСФ реальну дохСЦднСЦсть цСЦнних паперСЦв.

Ризик змСЦни вартостСЦ цСЦнних паперСЦв (фондовий ризик) тАУ це ймовСЦрнСЦсть фСЦнансових втрат, якСЦ виникають у зв'язку зСЦ змСЦною ринковоСЧ цСЦни цСЦнних паперСЦв чи СЦнших СЦнструментСЦв фондового ринку. Цей ризик "астивий усСЦм учасникам фондового ринку: СЦнвесторам, торгСЦвцям, емСЦтентам цСЦнних паперСЦв.

Ризик СЦнфляцСЦСЧ тАУ це ймовСЦрнСЦсть майбутнього знецСЦнювання грошових коштСЦв, тобто втрати СЧх купСЦвельноСЧ спроможностСЦ. РЖнфляцСЦйнСЦ процеси тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою "астивСЦ бСЦльшостСЦ економСЦчних систем. Це загальноекономСЦчне явище, СЦ тому банки не можуть суттСФво впливати на нього. Однак банки можуть використати високСЦ темпи СЦнфляцСЦСЧ для пСЦдвищення дохСЦдностСЦ своСЧх операцСЦй. З огляду на специфСЦку своСФСЧ дСЦяльностСЦ банки мають реальнСЦ шанси опинитися серед тих, хто скористався стрСЦмкою СЦнфляцСЦСФю на свою користь за рахунок приростСЦв грошовоСЧ маси та дСЦСЧ кредитного мультиплСЦкатора у процесСЦ кредитування клСЦСФнтСЦв. Проте ризик СЦнфляцСЦСЧ маСФ СЦ негативний вплив, який виявляСФться в знецСЦнюваннСЦ банкСЦвських активСЦв СЦ коштСЦв "асникСЦв банку тАУ акцСЦонерного капСЦталу.

5) Валютний ризик визначаСФться ймовСЦрнСЦстю втрат, пов'язаних зСЦ змСЦною курсу однСЦСФСЧ валюти щодо СЦншоСЧ. Валютний ризик виникаСФ в тих суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ мають на балансСЦ активнСЦ, пасивнСЦ або позабалансовСЦ статтСЦ, деномСЦнованСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ.

ОсновнСЦ типи валютного ризику:

  • ризик трансакцСЦСЧ;
  • ризик перерахунку;
  • економСЦчний валютний ризик

Ризик трансакцСЦСЧ полягаСФ в тому, що несприятливСЦ коливання курсСЦв СЦноземних валют впливають на реальну вартСЦсть вСЦдкритих валютних позицСЦй. ОскСЦльки цей ризик, як правило, випливаСФ з операцСЦй маркетмейкерства, дилСЦнгу СЦ прийняття позицСЦй в СЦноземних валютах, вСЦн розглядаСФться у рекомендацСЦях щодо ринкового ризику.

Ризик перерахування з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу (трансляцСЦйний) полягаСФ в тому, що величина еквСЦвалента валютноСЧ позицСЦСЧ у звСЦтностСЦ змСЦнюСФться в результатСЦ змСЦн обмСЦнних курсСЦв, якСЦ використовуються для перерахування залишкСЦв в СЦноземних валютах у базову (нацСЦональну) валюту.

ЕкономСЦчний валютний ризик полягаСФ у змСЦнах конкурентоспроможностСЦ фСЦнансовоСЧ установи або СЧСЧ структур на зовнСЦшньому ринку через суттСФвСЦ змСЦни обмСЦнних курсСЦв.

6) ОперацСЦйно-технологСЦчний ризик тАУ це потенцСЦйна загроза для СЦснування банку, що виникаСФ через недолСЦки корпоративного управлСЦння, недосконалСЦсть систем внутрСЦшнього контролю, СЦнформацСЦйних технологСЦй, процесСЦв обробки СЦнформацСЦСЧ з погляду керованостСЦ, унСЦверсальностСЦ, надСЦйностСЦ, контрольованостСЦ та безперервностСЦ роботи.

ТехнологСЦчний ризик (ризик системи) пов'язаний з використанням у дСЦяльностСЦ банку технСЦчних засобСЦв, високотехнологСЦчного обладнання та технологСЦй. Цей вид ризику породжуСФться помилками в застосуваннСЦ комп'ютерних програм, у математичних моделях, формулах СЦ розрахунках. ВиникаСФ вСЦн СЦ в разСЦ несвоСФчасного або неадекватного СЦнформування менеджерСЦв, через хиби в СЦнфраструктурних пСЦдсистемах, порушення в мережах або засобах зв'язку. ФСЦнансовСЦ втрати банку спричинюються СЦ помилками та збоями, СЦ додатковими витратами на СЧх усунення.

ОперацСЦйний ризик визначаСФться ймовСЦрнСЦстю виникнення невСЦдповСЦдностСЦ мСЦж витратами банку на здСЦйснення своСЧх операцСЦй та СЧхньою результативнСЦстю.

НеквантифСЦкованСЦ ризики визначаються за економСЦчним змСЦстом наступним чином:

7) Ризик репутацСЦСЧ тАУ це наявний чи потенцСЦйний ризик для надходжень чи капСЦталу, повтАЩязаний СЦз несприятливим сприйняттям СЦмСЦджу банку клСЦСФнтами, партнерами, контрагентами, акцСЦонерами, органами нагляду.

Ризик втрати репутацСЦСЧ пов'язуСФться з можливою неспроможнСЦстю банку пСЦдтримувати свою репутацСЦю як надСЦйноСЧ та ефективно працюючоСЧ установи. Високий рСЦвень залежностСЦ вСЦд залучених коштСЦв робить банки особливо вразливими щодо цього ризику. Втрата довСЦри до банку вкладникСЦв може призвести до вСЦдпливу коштСЦв СЦ неплатоспроможностСЦ. Менеджмент банку маСФ придСЦляти особливу увагу дотриманню нормативних вимог, постСЦйному контролю за лСЦквСЦднСЦстю та загальним рСЦвнем ризиковостСЦ банкСЦвських операцСЦй.

8) Юридичний ризик це наявний чи потенцСЦйний ризик для надходжень чи капСЦталу, який виникаСФ через порушення або недотримання банком вимог законСЦв, нормативно-правових актСЦв, угод, а також через двозначне тлумачення законСЦв СЦ правил. З юридичним ризиком, як наслСЦдок, повтАЩязанСЦ документарний ризик та ризик зловживань.

Документарний ризик полягаСФ в можливостСЦ виникнення ненавмисноСЧ помилки в документацСЦСЧ, яка може призвести до негативних наслСЦдкСЦв тАУ невиконання положень угоди, подання позову до суду, вСЦдмови вСЦд ранСЦше прийнятих зобов'язань та СЦн. Документарний ризик можна суттСФво знизити, посиливши системи контролю, аудиту, удосконаливши документообСЦг, автоматизувавши процес документування, пСЦдвищивши квалСЦфСЦкацСЦю персоналу.

Ризик зловживань тАУ це можливСЦсть збиткСЦв для банку, до яких призводять шахрайство, розтрати, несанкцСЦонований доступ до ключовоСЧ СЦнформацСЦСЧ службовцСЦв або клСЦСФнтСЦв банку, вСЦдмивання грошей, несанкцСЦоноване укладення угод.

9) СтратегСЦчний ризик це наявний чи потенцСЦйний ризик для надходжень чи капСЦталу, який виникаСФ через неправильнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення, неналежну органСЦзацСЦю рСЦшень СЦ на неадекватне реагування на змСЦни в бСЦзнес-середовищСЦ.

СтратегСЦчний ризик пов'язуСФться з помилками у реалСЦзацСЦСЧ функцСЦй стратегСЦчного менеджменту. ПередусСЦм СЦдеться про неправильне формулювання цСЦлей СЦ стратегСЦй банку, помилки пСЦд час розробки стратегСЦчного плану, неадекватне ресурсне забезпечення реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦй, а також хибний пСЦдхСЦд до управлСЦння ризиками в банкСЦвськСЦй практицСЦ.

Одним з наслСЦдкСЦв стратегСЦчного ризику, характерного для банкСЦв, СФ ризик впровадження нових продуктСЦв тАУ це ймовСЦрнСЦсть не досягти запланованого рСЦвня окупностСЦ нових банкСЦвських продуктСЦв, послуг, операцСЦй чи технологСЦй.


Рис.1.2. тАУ ФСЦнансово-функцСЦональний розподСЦл внутрСЦшнСЦх банкСЦвських ризикСЦв [99]


На рис.1.2 наведений фСЦнансово-функцСЦональний розподСЦл внутрСЦшнСЦх банкСЦвських ризикСЦв з додатковим роздСЦлом фСЦнансових ризикСЦв на цСЦновСЦ та нецСЦновСЦ групи.

ЦСЦновСЦ фСЦнансовСЦ ризики повтАЩязанСЦ з можливою змСЦною доходностСЦ чи вартостСЦ активСЦв СЦ зобовтАЩязань банку внаслСЦдок змСЦни ринкових цСЦн на фСЦнансовСЦ та фСЦзичнСЦ активи, що перебувають на балансСЦ банку, або облСЦковуються на позабалансових рахунках. Трьома основними банкСЦвськими ризиками, що належать до групи цСЦнових фСЦнансових ризикСЦв, СФ ризик змСЦни вСЦдсоткових ставок, валютний ризик СЦ ризик змСЦни вартостСЦ цСЦнних паперСЦв.

У процесСЦ управлСЦння цСЦновими ризиками банки застосовують низку спецСЦальних методСЦв, об'СФднаних спСЦльною назвою тАУ хеджування. МеханСЦзм хеджування забезпечуСФ компенсацСЦю фСЦнансових втрат, що сталися через змСЦну ринковоСЧ цСЦни того чи СЦншого СЦнструменту за однСЦСФю позицСЦСФю, доходами за СЦншою (компенсуючою) позицСЦСФю. Хеджування даСФ змогу суттСФво знизити або навСЦть уникнути цСЦнових ризикСЦв.

НецСЦновСЦ фСЦнансовСЦ ризики визначаються можливими фСЦнансовими втратами, якСЦ безпосередньо не повтАЩязанСЦ зСЦ змСЦною ринкових цСЦн активСЦв. Це збитки внаслСЦдок втрати активСЦв, неповернення кредитСЦв, банкрутства партнерСЦв або емСЦтентСЦв цСЦнних паперСЦв. НайсуттСФвСЦшими з групи фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв СФ кредитний ризик та ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ банку.

КрСЦм фСЦнансових ризикСЦв, великий вплив на дСЦяльнСЦсть банкСЦв справляють функцСЦональнСЦ ризики, якСЦ виникають внаслСЦдок неможливостСЦ здСЦйснення своСФчасного та повного контролю за фСЦнансово-господарським процесом. ФункцСЦональнСЦ ризики пов'язанСЦ з процесами створення й упровадження нових банкСЦвських продуктСЦв СЦ послуг, збору, обробки аналСЦзу й передавання СЦнформацСЦСЧ, пСЦдготовки кадрового потенцСЦалу та виконанням СЦнших адмСЦнСЦстративно-господарських операцСЦй. ФункцСЦональнСЦ ризики важче виявити та СЦдентифСЦкувати, а також вимСЦряти кСЦлькСЦсно й виразити в грошових одиницях, нСЦж фСЦнансовСЦ. Однак функцСЦональнСЦ ризики небезпечнСЦ не менш, нСЦж СЦншСЦ види банкСЦвських ризикСЦв, причому зрештою вони також призводять до фСЦнансових втрат. Банки намагаються знизити функцСЦональнСЦ ризики, удосконалюючи системи внутрСЦшнього аудиту, розвиваючи схеми документообСЦгу, розробляючи внутрСЦшнСЦ методики та технСЦко-економСЦчне забезпечення окремих операцСЦй.


1.2 Процес управлСЦння банкСЦвськими ризиками


УспСЦшна дСЦяльнСЦсть банку в цСЦлому великою мСЦрою залежить вСЦд обраноСЧ стратегСЦСЧ управлСЦння ризиками. Мета процесу управлСЦння банкСЦвськими ризиками полягаСФ в СЧх обмеженнСЦ або мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ, оскСЦльки повнСЦстю уникнути ризикСЦв неможливо. УправлСЦння банкСЦвськими ризиками, як правило, спрямоване на забезпечення отримання банком вСЦдповСЦдноСЧ винагороди за прийняття ризикСЦв. Виняток становлять нецСЦновСЦ ризики, щодо яких не СЦснуСФ кореляцСЦСЧ мСЦж СЧх рСЦвнем та величиною винагороди банка (табл.1.3) [30].


Таблиця 1.3

СтратегСЦчнСЦ концепцСЦСЧ мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ та управлСЦння банкСЦвськими ризиками

Характеристика ризику

КонцепцСЦя

ЦСЦль концепцСЦСЧ

ФСЦнансовСЦ (цСЦновСЦ та нецСЦновСЦ ризики)

Ризики, щодо яких СЦснуСФ кореляцСЦя мСЦж СЧх рСЦвнем та величиною винагороди банка

УправлСЦння ризиком

ОптимСЦзувати спСЦввСЦдношення тАУ "ризик/дохСЦднСЦстьтАЭ для 2х можливих варСЦантСЦв:

1. МаксимСЦзуючи дохСЦднСЦсть для заданого рСЦвня ризику;

2. МСЦнСЦмСЦзуючи ризик для забезпечення заданого рСЦвня дохСЦдностСЦ

ФункцСЦональнСЦ ризики (юридичний ризик, ризик репутацСЦСЧ, стратегСЦчний ризик, операцСЦйно-технологСЦчний ризик)

Ризики, щодо яких не СЦснуСФ кореляцСЦя мСЦж СЧх рСЦвнем та величиною винагороди банка

МСЦнСЦмСЦзацСЦя ризику чи його уникнення

Знизити ризики до певного граничного рСЦвня, намагаючись при цьому понести щонайменшСЦ витрати


Система управлСЦння ризиками складаСФться з таких елементСЦв СЦ пСЦдсистем [30]:

управлСЦння активами СЦ пасивами;

реалСЦзацСЦя кредитноСЧ полСЦтики;

встановлення нормативСЦв СЦ лСЦмСЦтСЦв;

цСЦноутворення продуктСЦв СЦ послуг;

управлСЦнський облСЦк СЦ фСЦнансовий аналСЦз;

вимоги до звСЦтностСЦ та документообСЦгу;

органСЦзацСЦя СЦнформацСЦйно-аналСЦтичноСЧ служби;

розподСЦл повноважень у процесСЦ прийняття рСЦшень;

монСЦторинг;

аудит;

служба безпеки.

ЗгСЦдно статтСЦ 44 (УправлСЦння ризиками) Закону УкраСЧни "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» [1], банки створюють постСЦйно дСЦючий пСЦдроздСЦл з питань аналСЦзу та управлСЦння ризиками, що маСФ вСЦдповСЦдати за встановлення лСЦмСЦтСЦв щодо окремих операцСЦй, лСЦмСЦтСЦв ризикСЦв контрпартнерСЦв, краСЧн контрпартнерСЦв, структури балансу вСЦдповСЦдно до рСЦшень правлСЦння (ради директорСЦв) з питань полСЦтики щодо ризикованостСЦ та прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку.

Для забезпечення додаткових заходСЦв з метою управлСЦння ризиками банки створюють постСЦйно дСЦючСЦ комСЦтети, зокрема:

1) кредитний комСЦтет, який щомСЦсячно оцСЦнюСФ якСЦсть активСЦв банку та готуСФ пропозицСЦСЧ щодо формування резервСЦв на покриття можливих збиткСЦв вСЦд СЧх знецСЦнення;

2) комСЦтет з питань управлСЦння активами та пасивами, який щомСЦсячно розглядаСФ собСЦвартСЦсть пасивСЦв та прибутковСЦсть активСЦв СЦ приймаСФ рСЦшення щодо полСЦтики вСЦдсотковоСЧ маржСЦ, розглядаСФ питання вСЦдповСЦдностСЦ строковостСЦ активСЦв та пасивСЦв та надаСФ вСЦдповСЦдним пСЦдроздСЦлам банку рекомендацСЦСЧ щодо усунення розбСЦжностей у часСЦ, що виникають;

3) тарифний комСЦтет, який щомСЦсячно аналСЦзуСФ спСЦввСЦдношення собСЦвартостСЦ послуг та ринковоСЧ конкурентоспроможностСЦ дСЦючих тарифСЦв, вСЦдповСЦдаСФ за полСЦтику банку з питань операцСЦйних доходСЦв.

Процес управлСЦння ризиками складаСФться з таких етапСЦв [99]:

  1. СЦдентифСЦкацСЦя тАУ усвСЦдомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;
  2. квантифСЦкацСЦя тАУ вимСЦрювання, аналСЦз та оцСЦнювання величини ризику;
  3. мСЦнСЦмСЦзацСЦя тАУ зниження чи обмеження ризикСЦв за допомогою вСЦдповСЦдних методСЦв управлСЦння;
  4. контроль та монСЦторинг тАУ здСЦйснення постСЦйного контролю за рСЦвнем ризикСЦв з механСЦзмом зворотного зв'язку.

СкладнСЦсть практичноСЧ реалСЦзацСЦСЧ етапу СЦдентифСЦкацСЦСЧ ризику залежить вСЦд джерела виникнення та характеристики ризику. МеханСЦзм прийняття управлСЦнських рСЦшень у банкСЦвськСЦй установСЦ маСФ не лише СЦдентифСЦкувати ризик, а й давати змогу оцСЦнити, якСЦ ризики СЦ якою мСЦрою може взяти на себе банк, а також визначати, чи виправдаСФ очСЦкувана дохСЦднСЦсть вСЦдповСЦдний ризик. Проте СЦдентифСЦкацСЦя та аналСЦз ризику на якСЦсному рСЦвнСЦ СФ необхСЦдною, проте ще не достатньою процедурою.

КСЦлькСЦсне оцСЦнювання рСЦвня ризику тАУ це важливий етап процесу управлСЦння, який маСФ включати оцСЦнювання реального (фактичного) ризику, а також встановлення меж допустимого ризику для окремих банкСЦвських операцСЦй, органСЦзацСЦйних пСЦдроздСЦлСЦв СЦ фСЦнансовоСЧ установи в цСЦлому. Водночас потрСЦбно оцСЦнити й ризики освоСФння нових ринкСЦв, банкСЦвських продуктСЦв СЦ напрямСЦв дСЦяльностСЦ. Методи оцСЦнки ризику формалСЦзують процес вимСЦрювання та розрахункСЦв, мають визначати три основнСЦ компоненти ризику:

розмСЦр (величина) тАУ сума можливих втрат;

ймовСЦрнСЦсть настання негативноСЧ подСЦСЧ;

тривалСЦсть перСЦоду впливу ризику.

ЙмовСЦрнСЦсть настання певноСЧ подСЦСЧ визначаСФться за допомогою об'СФктивних СЦ суб'СФктивних методСЦв. Об'СФктивнСЦ методи визначення ймовСЦрностСЦ ТСрунтуються на обчисленнСЦ частоти, з якою в минулому вСЦдбувалася ця подСЦя. Це методи теорСЦСЧ ймовСЦрностей, економСЦчноСЧ статистики, теорСЦСЧ СЦгор та СЦншСЦ математичнСЦ методи. Суб'СФктивнСЦ методи спираються на використання оцСЦнок СЦ критерСЦСЧв, сформованих на пСЦдставСЦ припущень, "асних мСЦркувань СЦ досвСЦду менеджера, оцСЦнок експертСЦв, суджень консультантСЦв, порад консалтинговоСЧ фСЦрми та СЦн. Суб'СФктивнСЦ методи застосовують тодСЦ, коли ризики не пСЦддаються кСЦлькСЦсному вимСЦрюванню тАУ квантифСЦкацСЦСЧ.

Для оцСЦнки величини цСЦнових фСЦнансових ризикСЦв банку в основному використовують три групи показникСЦв:

статистичнСЦ величини (стандартне вСЦдхилення, варСЦацСЦя, дисперсСЦя, коефСЦцСЦСФнт βбета);

непрямСЦ показники ризиковостСЦ дСЦяльностСЦ, обчисленСЦ зазвичай у формСЦ фСЦнансових коефСЦцСЦСФнтСЦв за даними публСЦчноСЧ звСЦтностСЦ;

аналСЦтичнСЦ показники (СЦндикатори), призначенСЦ для оцСЦнки конкретного виду ризику (валютного, вСЦдсоткового, кредитного, СЦнвестицСЦйного, незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та СЦн.) в процесСЦ внутрСЦшнього аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку.

ОцСЦнка величин нецСЦнових фСЦнансових ризикСЦв СФ завжди субтАЩСФктивною, заснованою на методах експертних оцСЦнок та методах аналСЦтичного прогнозування розвитку ситуацСЦй (SWOT тАУ аналСЦз, матрицСЦ ефективностСЦ сегментСЦв ринку, PEST тАУ аналСЦз [65]).

Оперативний контроль за рСЦвнем ризику належить до обов'язкСЦв менеджерСЦв, тодСЦ як стратегСЦчний контроль за дСЦяльнСЦстю банку та самого оперативного керСЦвництва може бути реалСЦзований лише "асниками тАУ акцСЦонерами банку. Якщо засновники банку не створюють дСЦСФвих механСЦзмСЦв контролю на рСЦвнСЦ ради директорСЦв, СЧхнСЦ шанси на досягнення очСЦкуваних результатСЦв суттСФво знижуються.

МонСЦторинг ризику тАУ це процес функцСЦонування регулярноСЧ незалежноСЧ системи оцСЦнювання та контролю за ризиком з механСЦзмом зворотного зв'язку. МонСЦторинг здСЦйснюСФться завдяки СЦнформацСЦйним звСЦтам структурних пСЦдроздСЦлСЦв та окремих посадових осСЦб, внутрСЦшньому СЦ зовнСЦшньому аудиту та аналСЦтичнСЦй дСЦяльностСЦ спецСЦалСЦзованих служб банку. ЗвСЦтнСЦсть, застосовувана в рамках монСЦторингу, забезпечуСФ менеджерам зворотний зв'язок, а також надаСФ докладну зведену СЦнформацСЦю. Така СЦнформацСЦя допомагаСФ аналСЦзувати поточну дСЦяльнСЦсть СЦ з погляду ризиковостСЦ, СЦ щодо прийняття загальних управлСЦнських рСЦшень.

У процесСЦ здСЦйснення оперативного контролю банкСЦвське керСЦвництво маСФ передусСЦм правильно розставити кадри на мСЦiях та органСЦзувати ресурсне забезпечення дСЦяльностСЦ установи. НедостатнСФ кадрове, матерСЦально-технСЦчне та фСЦнансове забезпечення конкретних операцСЦй породжуСФ невиправданий ризик. Наприклад, банк маСФ розвинену комп'ютерну мережу, яка даСФ змогу здСЦйснювати операцСЦСЧ з деривативами на мСЦжнародних фСЦнансових ринках. Проте за вСЦдсутностСЦ високопрофесСЦйних аналСЦтикСЦв СЦ вСЦдповСЦдного рСЦвня органСЦзацСЦСЧ роботи казначейства банку проведення таких операцСЦй спричиниться до пСЦдвищення загального ризику банкСЦвськоСЧ установи.

Один з важливих складникСЦв системи контролю за банкСЦвськими ризиками тАУ внутрСЦшнСЦй управлСЦнський контроль. Завдання його зводяться до чСЦткого визначення та розмежування посадових повноважень, забезпечення подвСЦйного контролю, ротацСЦСЧ кадрСЦв, органСЦзацСЦСЧ контролю за окремими операцСЦями безпосередньо на робочих мСЦiях, створення досконалих систем передавання та зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ. РЖ хоча не СЦснуСФ такоСЧ системи внутрСЦшнього контролю, яка змогла б запобСЦгти службовим зловживанням, проте правильно органСЦзований механСЦзм контролю суттСФво знижуСФ рСЦвень функцСЦональних ризикСЦв.

Система монСЦторингу ризикСЦв допомагаСФ корегувати поточну дСЦяльнСЦсть згСЦдно СЦз сигналами попередження, що СЧх вона генеруСФ з використанням механСЦзму зворотного зв'язку. РезультативнСЦсть системи управлСЦння ризиками в цСЦлому залежить вСЦд ефективностСЦ системи монСЦторингу. Менеджери середньоСЧ ланки вСЦдповСЦдають СЦ за надСЦйнСЦсть локальноСЧ системи, СЦ за втСЦлення в життя стратегСЦчних цСЦлей, сформульованих на рСЦвнСЦ вищого керСЦвництва банку.


1.3 Методи зниження банкСЦвських ризикСЦв


СучаснСЦ методи управлСЦння банкСЦвськими ризиками, застосовуСФмСЦ вСЦтчизняними банками, в основному, директивно встановленСЦ НацСЦональним банком УкраСЧни та розподСЦляються на [18]:

непряме регулювання ризикСЦв нормативним регулюванням спСЦввСЦдношення "асного капСЦталу та окремих агрегатСЦв активних та пасивних операцСЦй банку, при якому "асний капСЦтал банку вважаСФться основним страховим резервом для вСЦдшкодування можливих втрат залучених коштСЦв клСЦСФнтСЦв банку та СЦнших банкСЦв;

заставне забезпечення за рахунок активСЦв позичальникСЦв сум виданих кредитСЦв;

створення за рахунок прибутку банку спецСЦальних резервСЦв на вСЦдшкодування можливих втрат вСЦд активних операцСЦй тАУ кредитних операцСЦй, операцСЦй з цСЦнними паперами, дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за операцСЦями, ненадходження нарахованих доходСЦв банку;

створення обовтАЩязкових резервСЦв забезпечення поточноСЧ платоспроможностСЦ банку за рахунок резервування безготСЦвкових коштСЦв на кореспондентському рахунку в НацСЦональному банку та готСЦвкових коштСЦв в касСЦ банку;

страхування активСЦв, якСЦ не мають заставного забезпечення та, в основному, вкладених в операцСЦСЧ з комерцСЦйними цСЦнними паперами.

НормативнСЦ показники регулювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, застосовуСФмСЦ всСЦма банками УкраСЧни згСЦдно "РЖнструкцСЦСЧ про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦтАЭ [9], наведенСЦ в табл.1.3 тАУ 1.6 в розрСЦзСЦ ризикСЦв неплатоспроможностСЦ, нелСЦквСЦдностСЦ, кредитного, СЦнвестицСЦйного та валютного ризикСЦв. В табл.1.4 1.8 наведенСЦ основнСЦ алгоритми методик розрахунку показникСЦв ризику (нормативСЦв), якСЦ визначають змСЦстовнСЦ характеристики, закладенСЦ в кожний вид показника.


Таблиця 1.4

КоефСЦцСЦСФнти для аналСЦзу та обмеження ризику неплатоспроможностСЦ банку (нормативи "асного капСЦталу банку) [9]

КоефСЦцСЦСФнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив мСЦнСЦмального розмСЦру регулятивного капСЦталу (Н1)

Регулятивний капСЦтал банку складаСФться з основного (1го рСЦвня) капСЦталу та додаткового (2го рСЦвня) капСЦталу.

Не менше 8,0 млн.СФвро

2

Норматив адекватностСЦ регулятивного капСЦталу/платоспроможностСЦ (Н2)

Значення показника адекватностСЦ регулятивного капСЦталу визначаСФться як спСЦввСЦдношення регулятивного капСЦталу банку до сумарних активСЦв СЦ певних позабалансових СЦнструментСЦв, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених вСЦдповСЦдних резервСЦв за активними операцСЦями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в борговСЦ цСЦннСЦ папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у виглядСЦ застави майнових прав

не менше 10%

3

Норматив адекватностСЦ основного капСЦталу (Н3)

Показник адекватностСЦ основного капСЦталу банку розраховуСФться як спСЦввСЦдношення основного капСЦталу до загальних активСЦв банку.

не менше 4%


Базою для розрахунку економСЦчних нормативСЦв Н2 СФ регулятивний капСЦтал банку. Базою для розрахунку економСЦчного нормативу Н3 СФ основний капСЦтал банку.

Нормативи Н1Н3 (табл.1.4), Н4Н6 (табл.1.5), Н11Н12 (табл.1.6), Н7Н10 (табл.1.7) з класифСЦкацСЦйноСЧ точки зору (рис.1.2) визначають рСЦвень фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв дСЦяльностСЦ банку.


Таблиця 1.5

КоефСЦцСЦСФнти для аналСЦзу та обмеження ризику нелСЦквСЦдностСЦ банку [9]

КоефСЦцСЦСФнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н4)

ВСЦдношення обсягу високолСЦквСЦдних активСЦв (каса, коррахунки) до суми зобов'язань за поточними рахунками

не менше 20%

2

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н5)

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ визначаСФться як спСЦввСЦдношення активСЦв первинноСЧ та вторинноСЧ лСЦквСЦдностСЦ до зобов'язань банку з вСЦдповСЦдними строками виконання. ( (СпСЦввСЦдношення вимог СЦ зобов'язань з кСЦнцевими строками погашення до 31 дня)

не менше 40%

3

Норматив короткостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н6)

СпСЦввСЦдношення лСЦквСЦдних активСЦв СЦ короткострокових зобов'язань з початковим строком погашення до одного року

не менше 20%


Таблиця 1.6

КоефСЦцСЦСФнти для аналСЦзу та обмеження СЦнвестицСЦйного ризику банку [9]

КоефСЦцСЦСФнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив СЦнвестування в цСЦннСЦ папери окремо за кожною установою (Н11)

Норматив СЦнвестування в цСЦннСЦ папери окремо за кожною установою визначаСФться як спСЦввСЦдношення розмСЦру коштСЦв, якСЦ СЦнвестуються на придбання акцСЦй (паСЧв, часток) окремо за кожною установою, до регулятивного капСЦталу банку.

Не бСЦльше 15%

2

Норматив загальноСЧ суми СЦнвестування (Н12)

Норматив загальноСЧ суми СЦнвестування визначаСФться як спСЦввСЦдношення суми коштСЦв, що СЦнвестуються на придбання акцСЦй (паСЧв/часток) будьякоСЧ юридичноСЧ особи, до регулятивного капСЦталу банку.

Не бСЦльше 60%

Базою для розрахунку економСЦчних нормативСЦв Н11, Н12 СФ регулятивний капСЦтал банку.


Таблиця 1.7

КоефСЦцСЦСФнти для аналСЦзу та обмеження кредитного ризику банку [9]

КоефСЦцСЦСФнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив максимального розмСЦру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

Показник розмСЦру кредитного ризику на одного контрагента визначаСФться як спСЦввСЦдношення суми всСЦх вимог банку до цього контрагента та всСЦх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента, до капСЦталу банку.

Не бСЦльше 25%

2

Норматив великих кредитних ризикСЦв (Н8)

Норматив великих кредитних ризикСЦв визначаСФться як спСЦввСЦдношення суми всСЦх великих кредитних ризикСЦв, наданих банком щодо всСЦх контрагентСЦв або груп пов'язаних контрагентСЦв, з урахуванням усСЦх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього контрагента або групи пов'язаних контрагентСЦв, до регулятивного капСЦталу банку.

не маСФ перевищувати 8кратний розмСЦр регулятивного капСЦталу банку

3

Норматив максимального розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих одному СЦнсайдеру (Н9)

Норматив максимального розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих одному СЦнсайдеру, визначаСФться як спСЦввСЦдношення суми всСЦх зобов'язань цього СЦнсайдера перед банком СЦ всСЦх позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо цього СЦнсайдера, та статутного капСЦталу банку.

Не бСЦльше 5%

4

Норматив максимального сукупного розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих СЦнсайдерам (Н10);

Норматив максимального сукупного розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих СЦнсайдерам, визначаСФться як спСЦввСЦдношення сукупноСЧ заборгованостСЦ зобов'язань усСЦх СЦнсайдерСЦв перед банком СЦ 100 вСЦдсоткСЦв суми позабалансових зобов'язань, виданих банком щодо всСЦх СЦнсайдерСЦв, та статутного капСЦталу банку.

Не бСЦльше 30%


Базою для розрахунку економСЦчних нормативСЦв Н7, Н8 СФ регулятивний капСЦтал банку. Базою для розрахунку економСЦчних нормативСЦв Н9, Н10 СФ статутний капСЦтал банку.


Таблиця 1.8

КоефСЦцСЦСФнти для аналСЦзу та обмеження валютного ризику банку [9]

КоефСЦцСЦСФнт

Методика розрахунку

Нормативне значення

1

Норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13).

Норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13) визначаСФться як спСЦввСЦдношення загальноСЧ величини вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку за всСЦма СЦноземними валютами та банкСЦвськими металами у гривневому еквСЦвалентСЦ до регулятивного капСЦталу банку.

Не бСЦльше 30%

2

Норматив ризику загальноСЧ довго вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н131).

ВСЦдкрита позицСЦя СФ довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банкСЦвськими металами перевищуСФ обсяг зобов'язань.

не бСЦльше 20%

3

Норматив ризику загальноСЧ довго вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н132).

ВСЦдкрита позицСЦя СФ короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою та банкСЦвськими металами перевищуСФ обсяг вимог

не бСЦльше 10%


Базою для розрахунку економСЦчних нормативСЦв Н13 СФ регулятивний капСЦтал банку [9]. Нормативи Н13 (табл.1.8) з класифСЦкацСЦйноСЧ точки зору (рис.1.2) визначають рСЦвень фСЦнансових цСЦнових ризикСЦв дСЦяльностСЦ банку.

Використання загальних банкСЦвських резервСЦв капСЦталу здСЦйснюСФться тСЦльки за рСЦшенням акцСЦонерних зборСЦв "асникСЦв банку, оскСЦльки цСЦ резерви створенСЦ за рахунок чистого прибутку тАУ тобто "асностСЦ засновникСЦв банку [1], СЦ використовуються тСЦльки на покриття фактичних збиткСЦв вСЦд банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗагальнСЦ резерви та резервнСЦ фонди формуються згСЦдно з вимогами чинного законодавства УкраСЧни та за рСЦшенням загальних зборСЦв банку для покриття непередбачених збиткСЦв пСЦд невизначенСЦ ризики пСЦд час проведення банкСЦвських операцСЦй.

ВСЦдрахування до загальних резервСЦв та резервних фондСЦв здСЦйснюСФться за рахунок прибутку, що залишився пСЦсля оподаткування або з прибутку до оподаткування, скоригованого на всСЦ потенцСЦйнСЦ податковСЦ зобов'язання.

Збитки вСЦд активСЦв не можуть бути безпосередньо покритСЦ СЦз загальних резервСЦв та резервних фондСЦв, а повиннСЦ проводитися лише за рахунок спецСЦальних резервСЦв, якСЦ створюються за всСЦма видами активСЦв СЦ позабалансових зобов'язань у потрСЦбних сумах.

Порядок розрахунку резервСЦв на вСЦдшкодування можливих збиткСЦв вСЦд втрати активСЦв СЦ пСЦд зобов'язання банку здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до нормативно-правових актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни [19], [22], [23], [24], [25].

Списання безнадСЦйних активСЦв та будь-яких втрат активСЦв у банках здСЦйснюються тСЦльки шляхом створення спецСЦальних резервСЦв.

Резервування ризикСЦв кредитних операцСЦй

ЗгСЦдно з тАЮПОЛОЖЕННЯМ про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦвтАЭ [20] з метою пСЦдвищення надСЦйностСЦ та стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи, захисту СЦнтересСЦв кредиторСЦв СЦ вкладникСЦв банкСЦв НацСЦональним банком УкраСЧни встановлено порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв.

Створення резерву пСЦд кредитнСЦ ризики це визнання витрат для вСЦдображення реального результату дСЦяльностСЦ банку з урахуванням погСЦршення якостСЦ його активСЦв або пСЦдвищення ризиковостСЦ кредитних операцСЦй.

Банки самостСЦйно визначають рСЦвень ризику кредитних операцСЦй, оцСЦнюють фСЦнансовий стан позичальникСЦв (контрагентСЦв банку) та вартСЦсть застави в межах чинного законодавства. З метою розрахунку резерву пСЦд кредитнСЦ ризики банки мають здСЦйснювати класифСЦкацСЦю кредитного портфеля за кожною кредитною операцСЦСФю залежно вСЦд фСЦнансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитноСЧ заборгованостСЦ та з урахуванням рСЦвня забезпечення кредитноСЧ операцСЦСЧ. За результатами класифСЦкацСЦСЧ кредитного портфеля визначаСФться категорСЦя кожноСЧ кредитноСЧ операцСЦСЧ: "стандартна", "пСЦд контролем", "субстандартна", "сумнСЦвна" чи "безнадСЦйна".

Загальна заборгованСЦсть за кредитними операцСЦями становить валовий кредитний ризик для кредитора. Для цСЦлей розрахунку резервСЦв на покриття можливих втрат за кредитними операцСЦями визначаСФться чистий кредитний ризик (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифСЦкованого за ступенями ризику, на вартСЦсть прийнятного забезпечення.

Банки зобов'язанСЦ створювати та формувати резерви для вСЦдшкодування можливих втрат на повний розмСЦр чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на вСЦдповСЦдний коефСЦцСЦСФнт резервування, за всСЦма видами кредитних операцСЦй у нацСЦональнСЦй та СЦноземних валютах.

1. ВСЦдповСЦдно до перелСЦчених критерСЦСЧв здСЦйснюСФться класифСЦкацСЦя кредитного портфеля за ступенем ризику та визначаСФться категорСЦя кредитноСЧ операцСЦСЧ таким чином:


Таблиця 1.9

КласифСЦкацСЦСЧ кредитних операцСЦй за ступенями ризику [20 ]

ФСЦнансовий стан позичальника (клас)

Обслуговування боргу позичальником (група)

"добре"

"слабке"

"незадовСЦльне"

"А"

"стандартна"

"пСЦд контролем"

"субстандартна"

"Б"

"стандартна"

"субстандартна"

"субстандартна"

"В"

"субстандартна"

"субстандартна"

"сумнСЦвна"

"Г"

"сумнСЦвна"

"сумнСЦвна"

"безнадСЦйна"

"Д"

"сумнСЦвна"

"безнадСЦйна"

"безнадСЦйна"


При класифСЦкацСЦСЧ кредитних операцСЦй за ступенями ризику СЦ вСЦднесеннСЦ СЧх до груп, за якими розраховуСФться резерв за факторингом, наданими зобов'язаннями (аваль), виконаними гарантСЦями та поруками, враховуСФться строк погашення заборгованостСЦ, а саме:

Таблиця 1.10

КласифСЦкацСЦСЧ кредитних операцСЦй факторингу за ступенями ризику [20 ]

"стандартна"

заборгованСЦсть, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договСЦрними умовами (за векселем), ще не настав, або зобов'язання9 (у т. ч. аваль), строк виконання за якими ще не настав;

"сумнСЦвна"

заборгованСЦсть за факторинговими операцСЦями (за основним боргом чи черговим платежем) та за виконаними (сплаченими) банком гарантСЦями СЦ поруками10 (у т. ч. авалем) становить до 90 днСЦв з дня виконання зобов'язання (платежу), передбаченого договСЦрними умовами (векселем);

"безнадСЦйна"

заборгованСЦсть за факторинговими операцСЦями (основним боргом чи черговим платежем) та за гарантСЦями СЦ поруками (у т. ч. авалем), виконаними (сплаченими) банком, за якими клСЦСФнт не виконав своСЧх зобов'язань СЦз строком бСЦльше нСЦж 90 днСЦв пСЦсля настання строку платежу, передбаченого договСЦрними умовами (векселем).


Сума забезпечення береться до розрахунку резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики з урахуванням коефСЦцСЦСФнтСЦв залежно вСЦд категорСЦСЧ кредитноСЧ операцСЦСЧ. БезумовнСЦ гарантСЦСЧ, що беруться до розрахунку резерву пСЦд кредитнСЦ ризики за такими коефСЦцСЦСФнтами:


Таблиця 1.11

КласифСЦкацСЦСЧ вартостСЦ забезпечення гарантСЦСЧ [20 ]

КласифСЦкованСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ

ВСЦдсоток вартостСЦ забезпечення (гарантСЦСЧ), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцСЦСФю

КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни

урядСЦв краСЧн категорСЦСЧ "А"

мСЦжнародних багатостороннСЦх банкСЦв

банкСЦв з рейтингом не нижче нСЦж "СЦнвестицСЦйний клас", забезпеченСЦ гарантСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни

Стандартна"

100

100

100

100

"ПСЦд контролем"

100

100

100

100

"Субстандартна"

50

100

100

100

"СумнСЦвна"

20

20

20

20

"БезнадСЦйна"

0

0

0

0


Предмети застави, що беруться до розрахунку резерву пСЦд кредитнСЦ ризики за коефСЦцСЦСФнтами, наведеними в табл.1.12.

За операцСЦями фСЦнансового лСЦзингу, об'СФктами якого СФ рухоме майно, до розрахунку резерву береться вартСЦсть об'СФкта фСЦнансового лСЦзингу залежно вСЦд строку його перебування в лСЦзингоодержувача (з дати передавання йому об'СФкта) за коефСЦцСЦСФнтами, наведеними в табл.1.11.

На пСЦдставСЦ класифСЦкацСЦСЧ валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначаСФ чистий кредитний ризик за кожною кредитною операцСЦСФю СЦ зважуСФ його на встановлений коефСЦцСЦСФнт резервування (табл.1.11).

Резервування ризикСЦв операцСЦй з цСЦнними паперами

тАЮПоложення про порядок розрахунку резерву на вСЦдшкодування можливих збиткСЦв банкСЦв вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами та СЦнших вкладень у статутнСЦ фонди пСЦдприСФмствтАЭ [25] регулюСФ порядок визначення банками УкраСЧни розрахунковоСЧ суми резерву на вСЦдшкодування можливих збиткСЦв вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами стороннСЦх емСЦтентСЦв (далСЦ резерв пСЦд цСЦннСЦ папери).

Банки зобов'язанСЦ розробити та затвердити за рСЦшенням вСЦдповСЦдного органу банку внутрСЦшньобанкСЦвське положення про порядок визначення стану та результатСЦв роботи емСЦтентСЦв цСЦнних паперСЦв (класу емСЦтентСЦв) . У цьому положеннСЦ в обов'язковому порядку мають ураховуватися якСЦснСЦ та кСЦлькСЦснСЦ фактори оцСЦнки емСЦтентСЦв.

За векселями, якими здСЦйснено замСЦну кредитноСЧ заборгованостСЦ, банки повиннСЦ формувати резерв на повну балансову вартСЦсть цих векселСЦв.

Банки зобов'язанСЦ формувати резерв у розмСЦрСЦ перевищення балансовоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв порСЦвняно з СЧх ринковою вартСЦстю, яка коригуСФться (зменшуСФться) з урахуванням ризику емСЦтента (клас емСЦтента визначаСФться згСЦдно з додатком до Положення [24]).



Таблиця 1.12

КоефСЦцСЦСФнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операцСЦями [20]

КатегорСЦя кредитноСЧ операцСЦСЧ

КоефСЦцСЦСФнт резервування (за ступенем ризику) за кредитними операцСЦями

у гривнСЦ

в СЦноземнСЦй валютСЦ

за однорСЦдними споживчими кредитами

з позичальниками, у яких СФ джерела надходження валютноСЧ виручки

з позичальниками, у яких немаСФ джерел надходження валютноСЧ виручки

"Стандартна"

1 %

2 %

2 %

2 %

"ПСЦд контролем"

5 %

7 %

10 %

10 %

"Субстандартна"

20 %

25 %

40 %

40 %

"СумнСЦвна"

50 %

60 %

80 %

80 %

"БезнадСЦйна"

100 %

100 %

100 %

100 %


Таблиця 1.13

КласифСЦкованСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ

ВСЦдсоток вартостСЦ об'СФкта фСЦнансового лСЦзингу, що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцСЦСФю, залежно вСЦд строку його перебування в лСЦзингоодержувача [20]

до 1 року

вСЦд 1 до 2 рокСЦв

вСЦд 2 рокСЦв СЦ бСЦльше

"Стандартна"

80

65

50

"ПСЦд контролем"

80

65

50

"Субстандартна"

60

50

35

"СумнСЦвна"

20

10

5

"БезнадСЦйна"

0

0

0



Таблиця 1.14

КласифСЦкованСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ

ВСЦдсоток вартостСЦ забезпечення (застави), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцСЦСФю [20]

майнових прав на грошовСЦ депозити, СЦменнСЦ депозитнСЦ сертифСЦкати, випущенСЦ банком кредитором, майнових прав на грошовСЦ кошти за операцСЦями з розмСЦщення / залучення коштСЦв мСЦж двома банками, що здСЦйснюються в рСЦзних валютах

БанкСЦвських металСЦв

держав них цСЦнних паперСЦв

Недержавних цСЦн них паперСЦв

нерухомого майна, що належить до житлового фонду, СЦпотечних облСЦгацСЦй та СЦпотечних сертифСЦкатСЦв

СЦншого нерухомого майна

майнових прав на майбутнСФ нерухоме майно, що належить до житлового фонду (береться до розрахунку протягом 2 рокСЦв з дати отримання кредиту)

рухомого майна, дорогоцСЦнних металСЦв

СЦнших майнових прав

у валю тСЦ, що вСЦдповСЦдаСФ валютСЦ наданого кредиту, або ВКВ

у валютСЦ, що СФ вСЦдмСЦнною вСЦд валюти наданого кредиту

за кредитами в гривнях

за кредитами в СЦноземнСЦй валютСЦ

"Стандартна"

100

90

80

100

40

70

50

50

50

50

30

"ПСЦд контролем"

100

90

80

80

20

70

50

50

40

40

20

"Субстандартна"

100

90

60

10

40

40

40

20

20

10

"СумнСЦвна"

100

90

20

20

0

20

20

20

10

10

5

"БезнадСЦйна"

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0

0


ЗаборгованСЦсть за операцСЦями з цСЦнними паперами вважаСФться нестандартною, якщо ринкова вартСЦсть цих цСЦнних паперСЦв, що визначаСФться згСЦдно з цим Положенням, СФ меншою, нСЦж СЧх балансова вартСЦсть.

Банки зобов'язанСЦ здСЦйснювати щомСЦсячне формування та коригування резерву на вСЦдшкодування можливих збиткСЦв вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами, що визнанСЦ нестандартними, у строки, установленСЦ в пунктах Положення.

Балансова вартСЦсть групи цСЦнних паперСЦв для цСЦлей розрахунку резерву СЦсторична (первСЦсна) вартСЦсть групи цСЦнних паперСЦв, вСЦдкоригована на суму амортизацСЦСЧ премСЦСЧ або дисконту. З метою визначення розмСЦру знецСЦнення групи цСЦнних паперСЦв здСЦйснюСФться порСЦвняння СЧх балансовоСЧ вартостСЦ з ринковою (розрахунковою) вартСЦстю без урахування суми ранСЦше сформованих резервСЦв.

Резервування сумнСЦвноСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ.

ВСЦдвернення банками коштСЦв у дебСЦторську заборгованСЦсть призводить до скорочення обсягСЦв робочих активСЦв СЦ погСЦршення СЧх якостСЦ . тАЮПоложення про порядок формування СЦ використання банками резерву для вСЦдшкодування можливих втрат вСЦд дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦтАЭ [24] регулюСФ порядок визначення банками УкраСЧни розрахунковоСЧ суми резерву пСЦд можливСЦ втрати вСЦд дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ (далСЦ резерв пСЦд дебСЦторську заборгованСЦсть), а також порядок його використання.

Банки зобов'язанСЦ формувати резерв для вСЦдшкодування можливих втрат вСЦд дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, що виникаСФ в процесСЦ СЧх дСЦяльностСЦ. Для розрахунку резерву пСЦд дебСЦторську заборгованСЦсть банки зобов'язанСЦ щомСЦсяця за станом на перше число мСЦсяця, наступного за звСЦтним, здСЦйснювати СЦнвентаризацСЦю дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ та СЧСЧ класифСЦкацСЦю за групами ризику залежно вСЦд строкСЦв облСЦку на балансСЦ, а також з урахуванням строкСЦв погашення, передбачених договорами або правилами здСЦйснення операцСЦй/розрахункСЦв, що встановленСЦ законодавством УкраСЧни та внутрСЦшнСЦми положеннями банкСЦв.

Для визначення розмСЦру резерву сума дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, класифСЦкованоСЧ за групами ризику, зважуСФться на вСЦдповСЦдний коефСЦцСЦСФнт резервування (табл.1.15).

Резерв пСЦд дебСЦторську заборгованСЦсть за вСЦдповСЦдною групою ризику формуСФться з урахуванням кСЦлькостСЦ днСЦв прострочення (визначених у колонцСЦ 4 таблицСЦ) за вСЦдповСЦдним коефСЦцСЦСФнтом, але не меншим, нСЦж передбачено за загальним строком облСЦку на балансСЦ (що встановлений для дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за капСЦтальними вкладеннями в колонцСЦ 2 таблицСЦ або для СЦншоСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ в колонцСЦ 3 таблицСЦ).


Таблиця 1.15

Резервування пСЦд ризики дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ [24]

Група ризику

КСЦлькСЦсть днСЦв з часу виникнення на балансСЦ

КСЦлькСЦсть днСЦв прострочення

КоефСЦцСЦСФнт резервування (у %)

дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ з придбання нематерСЦальних активСЦв та основних коштСЦв (за капСЦтальними вкладеннями)

РЖншоСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ

I

0 180

0 90

0 7

0

II

181 270

91 180

8 90

20

III

271 360

181 360

91 180

50

IV (збиткова)

361 СЦ бСЦльше

361 СЦ бСЦльше

181 360

100


Якщо фактичний ризик не перевищуСФ межСЦ допустимого, керСЦвництво може обмежитися контролюючою функцСЦСФю, аби не допустити зростання рСЦвня ризиковостСЦ, тобто зразу перейти до останнього етапу управлСЦнського процесу.

Якщо ж рСЦвень реального ризику перевищуСФ допустимСЦ межСЦ, необхСЦдно його знизити, застосувавши вСЦдповСЦднСЦ методи управлСЦння. ВСЦдтак виникаСФ проблема пошуку оптимальних методСЦв управлСЦння, вибСЦр яких великою мСЦрою визначаСФться видом ризику, а також особливостями та можливостями конкретного банку, загальним станом економСЦки, ступенем досконалостСЦ елементСЦв СЦнфраструктури фСЦнансового ринку, законодавчим СЦ нормативним середовищем краСЧни.

ЦСЦновСЦ ризики мСЦнСЦмСЦзуються за допомогою методСЦв хеджування, що базуються на проведеннСЦ операцСЦй з похСЦдними фСЦнансовими СЦнструментами (деривативами) на строкових фСЦнансових ринках. НеобхСЦдною умовою здСЦйснення операцСЦй хеджування СФ активно дСЦючий строковий ринок, який створюСФ можливостСЦ для проведення фСЦнансових операцСЦй у будь-який час СЦ в будь-яких обсягах. В УкраСЧнСЦ, наприклад, строковий ринок перебуваСФ на стадСЦСЧ становлення, тому застосування методСЦв хеджування вСЦтчизняними банками обмежене.

У процесСЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ кредитного ризику банк може вдатися до таких методСЦв: аналСЦз кредитоспроможностСЦ позичальника або емСЦтента цСЦнних паперСЦв; диверсифСЦкацСЦя; встановлення лСЦмСЦтСЦв; вимоги забезпечення кредиту та СЦн. ВибСЦр методу або групи методСЦв управлСЦння кредитним ризиком залежить вСЦд стратегСЦСЧ конкретного банку, ставлення керСЦвництва до проблеми ризику, рСЦвня пСЦдготовки працСЦвникСЦв, кола клСЦСФнтСЦв та особливостей того сегмента ринку, який обслуговуСФ банк. Так, для спецСЦалСЦзованих банкСЦв можливостСЦ застосування методу диверсифСЦкацСЦСЧ обмеженСЦ. Банк, який працюСФ з невеликими клСЦСФнтами, може не практикувати встановлення лСЦмСЦтСЦв.

ФункцСЦональнСЦ ризики банку можуть бути зниженСЦ завдяки посиленню систем контролю та внутрСЦшнього аудиту; застосуванню спецСЦального програмного забезпечення, що виявляСФ помилки та локалСЦзуСФ збоСЧ в комп'ютерних мережах; вСЦдпрацюванню систем повноважень СЦ посадових СЦнструкцСЦй; вдосконаленню технСЦчних засобСЦв зв'язку та передавання СЦнформацСЦСЧ.

З погляду можливостСЦ застосовування окремих методСЦв управлСЦння доцСЦльно вирСЦзнити кСЦлька груп фСЦнансових ризикСЦв, об'СФднавши СЧх за ознакою можливостСЦ застосування тих чи СЦнших методСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ. Це групи ризикСЦв, якСЦ можуть бути:

диверсифСЦкованСЦ;

застрахованСЦ;

прохеджованСЦ;

зниженСЦ за допомогою СЦнтегрованого управлСЦння активами СЦ пасивами банку.

Якщо рСЦвень ризику з якоСЧсь причини не вдаСФться мСЦнСЦмСЦзувати, керСЦвництво банку може прийняти рСЦшення про його обмеження. Обмеження ризику або його зниження до допустимого рСЦвня досягаСФться обмеженням обсягСЦв операцСЦй, у зв'язку з якими виникаСФ ризик, СЦ (або) скороченням перСЦоду часу, упродовж якого банк наражаСФться на вСЦдповСЦдний ризик. Обмеження обсягСЦв операцСЦй забезпечуСФ зменшення розмСЦрСЦв можливих втрат, а скорочення ризикового перСЦоду даСФ змогу знизити ймовСЦрнСЦсть настання негативноСЧ подСЦСЧ.

У своСЧй дСЦяльностСЦ банки можуть використовувати тактику уникнення ризику, вСЦдмовляючись вСЦд проведення певних фСЦнансових операцСЦй, освоСФння нових ринкСЦв, впровадження нових послуг СЦ продуктСЦв та СЦнших дСЦй, якСЦ супроводжуються пСЦдвищеним ризиком. Однак у банкСЦвськСЦй практицСЦ, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших видСЦв бСЦзнесу, такий пСЦдхСЦд не завжди прийнятний. Якщо компанСЦя може працювати без залучення кредитних ресурсСЦв, розмСЦщення коштСЦв на депозитах, купСЦвлСЦ цСЦнних паперСЦв, проведення експортно-СЦмпортних операцСЦй СЦ завдяки цьому уникнути багатьох видСЦв ризикСЦв, то для банку такий шлях неприйнятний. Адже переважна бСЦльшСЦсть банкСЦвських операцСЦй визначаСФться передусСЦм потребами клСЦСФнтСЦв, без яких банк СЦснувати не зможе.

Розробка стратегСЦСЧ мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ банкСЦвського ризику проходить ряд етапСЦв [88]:

Виявлення факторСЦв, що збСЦльшують СЦ зменшують конкретний вид ризику при здСЦйсненнСЦ визначених банкСЦвських операцСЦй.

АналСЦз виявлених факторСЦв з погляду сили впливу на ризик.

ОцСЦнка конкретного виду ризику.

Встановлення оптимального виду ризику.

АналСЦз окремих операцСЦй з погляду вСЦдповСЦдностСЦ прийнятному рСЦвню ризику.

Розробка заходСЦв щодо зниження ризику.

Для зниження рСЦвня процентного ризику банк може застосувати наступнСЦ СЦнструменти [91]:

1. Видача кредитСЦв СЦз процентною ставкою, що плаваСФ. ТакСЦ мСЦри дозволяють банку вносити вСЦдповСЦднСЦ змСЦни в розмСЦр процентноСЧ ставки по виданому кредитСЦ вСЦдповСЦдно до коливань ринкових процентних ставок. У результатСЦ банк одержуСФ можливСЦсть уникнути ймовСЦрних втрат у випадку пСЦдвищення ринковоСЧ норми позичкового вСЦдсотка.

2. Узгодження активСЦв СЦ пасивСЦв по термСЦнах СЧхнього повернення. Узгодження активСЦв СЦ пасивСЦв по термСЦнах СЧхнього повернення можливо по всьому балансСЦ банку (макрохеджування) чи по конкретному активу СЦ конкретному пасиву (мСЦкрохеджування). Для максимального хеджування процентного ризику термСЦни повернення по активу СЦ пасиву повиннСЦ цСЦлком збСЦгатися, що, однак, значним образом обмежуСФ маневренСЦсть у дСЦяльностСЦ банку.

3. ПроцентнСЦ ф'ючерснСЦ контракти. Вони являють собою термСЦновСЦ контракти, що використовуються для гри на процентних ставках.

4. ПроцентнСЦ опцСЦони. Процентний опцСЦон це угода, що надаСФ "аснику опцСЦону право (а на зобов'язання) купити чи продати деякий фСЦнансовий СЦнструмент (короткострокову позичку чи депозит) за фСЦксованою цСЦною до чи по настаннСЦ визначеноСЧ дати в майбутньому.

5. ПроцентнСЦ свопи. Одним зСЦ способСЦв зниження процентного ризику СФ операцСЦСЧ "своп" з вСЦдсотками, тобто коли двСЦ сторони укладають мСЦж собою угоду, за умовами якоСЧ зобов'язуються сплатити вСЦдсотки один одному по визначених зобов'язаннях в заздалегСЦдь обумовленСЦ термСЦни.

6. ТермСЦновСЦ угоди. Цей метод захисту вСЦд процентного ризику зв'язаний з заключенням мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом спецСЦальноСЧ форвардноСЧ угоди про надання в обговорений день позички з визначеному розмСЦрСЦ СЦ пСЦд установлений вСЦдсоток.

7. Страхування процентного ризику. Воно припускаСФ повну передачу вСЦдповСЦдного ризику страховоСЧ органСЦзацСЦСЧ.

Процентний ризик мСЦстить у собСЦ СЦнфляцСЦйний ризик ризик збиткСЦв у результатСЦ знецСЦнення сум вСЦдсоткСЦв, що сплачуються позичальником. Методом його страхування СФ СЦндексацСЦя, при якСЦй у кредитному договорСЦ обмовляСФться, що сума платежу залежить вСЦд змСЦни визначеного СЦндексу, наприклад, цСЦн, а також заключення поновлюваних (револьверних) позик на короткий термСЦн СЦз правом СЧхнього поновлення СЦ перегляду рСЦвня ставки.

Для зниження валютного ризику банк може використовувати наступнСЦ прийоми [109]:

1. Видача позичок в однСЦй валютСЦ з умовою СЧСЧ погашення в СЦншСЦй з урахуванням форвардного курсу, зафСЦксованого в кредитному договорСЦ. ТакСЦ мСЦри дозволяють банку застрахуватися вСЦд можливого падСЦння курсу валюти кредиту.

2. ФорварднСЦ валютнСЦ контракти. Це основний метод зниження валютного ризику. ТакСЦ операцСЦСЧ припускають заключення термСЦнових угод мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом про купСЦвлю-продаж СЦноземноСЧ валюти при фСЦксацСЦСЧ в угодСЦ суми угоди СЦ форвардного обмСЦнного курсу.

3. ВалютнСЦ ф'ючерснСЦ контракти. Також як СЦ форварднСЦ валютнСЦ контракти, фьючерсы являють собою угоду купити чи продати визначену кСЦлькСЦсть СЦноземноСЧ валюти у визначений день у майбутньому.

4. ВалютнСЦ опцСЦони. Незважаючи на подСЦбнСЦсть у назвСЦ форвардного валютного контракту з опцСЦоном, вони СФ СЦнструментом, що дають СЧх "аснику право (а не зобов'язання) купити деяку кСЦлькСЦсть СЦноземноСЧ валюти за визначеним курсом у рамках обмеженого перСЦоду чи часу по закСЦнченнСЦ цього перСЦоду.

5. ВалютнСЦ свопи. Валютний своп являСФ собою угода мСЦж двома сторонами про обмСЦн у майбутньому серСЦями платежСЦв у рСЦзних валютах.

6. Прискорення чи затримка платежСЦв. Прискорення чи затримка платежСЦв використовуСФться при здСЦйсненнСЦ операцСЦй з СЦноземною валютою. При цьому банк у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ своСЧми чеканнями майбутнСЦх змСЦн валютних курсСЦв може зажадати вСЦд своСЧх дебСЦторСЦв прискорення чи затримки розрахункСЦв. Цим прийомом користаються для захисту вСЦд валютного ризику чи одержання виграшу вСЦд коливань валютних курсСЦв. Однак ризик втрат присутнСЦй, оскСЦльки цСЦлком ймовСЦрно неправильне прогнозування напрямку змСЦни валютного курсу.

7. ДиверсифСЦкованСЦсть валютних коштСЦв банку в СЦноземнСЦй валютСЦ. Цей метод зниження валютного ризику припускаСФ постСЦйне спостереження за коливанням курсСЦв СЦноземних валют.

8. Страхування валютного ризику. Страхування валютного ризику припускаСФ передачу всього ризику страховоСЧ органСЦзацСЦСЧ.

Методами зниження ринкового ризику СФ наступнСЦ [108]:

1. Ф'ючерснСЦ контракти на  купСЦвлю-продаж цСЦнних паперСЦв.

2. ФондовСЦ опцСЦони. Фондовий опцСЦон це право купити чи продати акцСЦСЧ (чи СЦншСЦ цСЦннСЦ папери фондовоСЧ бСЦржСЦ) протягом обговореного термСЦну.

3. ДиверсифСЦкованСЦсть СЦнвестицСЦйного портфеля. НайважливСЦшим засобом захисту вСЦд знецСЦнення цСЦнних паперСЦв СФ диверсифСЦкованСЦсть СЦнвестицСЦйного портфеля банку.

Керування кредитним ризиком здСЦйснюСФться за допомогою наступних банкСЦвських СЦнструментСЦв та процедур [104]:

1. ОцСЦнка кредитоспроможностСЦ. КредитнСЦ працСЦвники звичайно вСЦддають перевагу саме цьому методу, оскСЦльки вСЦн дозволяСФ запобСЦгти практично цСЦлком усСЦ можливСЦ втрати, зв'язанСЦ з неповерненням кредиту.

2. ДиверсифСЦкованСЦсть кредитного ризику припускаСФ розосередження наявних у банку можливостей по кредитуванню й СЦнвестуванню. Кредитний ризик зростаСФ в мСЦру збСЦльшення загального обсягу кредитування СЦ ступенСЦ концентрацСЦСЧ кредитСЦв серед обмеженого числа позичальникСЦв.

3. Зменшення розмСЦру видаваних кредитСЦв одному позичальнику.

4. Страхування кредитСЦв.

5. Залучення достатнього забезпечення.

6. Видача дисконтних позичок. ДисконтнСЦ позички лише в невеликому ступенСЦ дозволяють знизити кредитний ризик. Такий спосСЦб надання кредитСЦв гарантуСФ, як мСЦнСЦмум, одержання плати за кредит, а питання про СЧСЧ повернення залишаСФться вСЦдкритим, якщо не використовуються СЦншСЦ методи захисту вСЦд кредитного ризику.

7. ОцСЦнка вартостСЦ видаваних кредитСЦв СЦ наступний СЧхнСЦй супровСЦд виражаСФться в класифСЦкацСЦСЧ кредитСЦв по групах ризику СЦ створенням резерву по сумнСЦвних боргах у залежностСЦ вСЦд групи ризику.

Серед усСЦх видСЦв ризикСЦв, з якими зСЦштовхуються банки, не найдеться СЦншого, аналу СЦ контролю якого придСЦляСФться стСЦльки уваги в останнСЦ роки, як ризик процентних ставок, оскСЦльки змСЦна рСЦвня процентних ставок може негативно впливати на доходи СЦ вартСЦсть банкСЦвських активСЦв, пасивСЦв СЦ капСЦталу [100].

ЗмСЦни рСЦвня процентних ставок на ринку можуть нанести втрата прибутковостСЦ банку, збСЦльшуючи його витрати фСЦнансування, зменшуючи надходження по активах, скорочуючи вартСЦсть СЦнвестицСЦй акцСЦонерСЦв (чисту вартСЦсть або "асний капСЦтал). ОстаннСЦм часом у перСЦоди коливань процентних ставок банкСЦри змушенСЦ дСЦяти в зовсСЦм новСЦй СЦ бСЦльш непередбаченому середовищСЦ.

ЗначнСЦ коливання процентних ставок останнСЦм часом СЦстотно змСЦнювали рСЦвнСЦ витрат, прибутки СЦ вартСЦсть активСЦв банку. Для багатьох з них, що звикли СЦнвестувати в кредити СЦ цСЦннСЦ папери з фСЦксованими ставками, одержання засобСЦв вСЦд короткострокових депозитСЦв з вСЦдсотком, що плаваСФ, часто було згубно, оскСЦльки сприяло значному прискоренню банкрутства банку. БанкСЦри почали активно шукати способи огородження своСЧх портфелСЦв активСЦв СЦ пасивСЦв, а також прибутку вСЦд впливу змСЦн кредитних ставок. Багато банкСЦв у даний час реалСЦзують стратегСЦю керування активами СЦ пасивами пСЦд керСЦвництвом спецСЦальних комСЦтетСЦв. ПодСЦбнСЦ комСЦтети не тСЦльки вибирають стратегСЦю для боротьби з ризиком змСЦн процентних ставок, але також займаються короткостроковим СЦ довгостроковим плануванням, вибирають заходу для захистовСЦ вСЦд ризику нелСЦквСЦдностСЦ, органСЦзують контроль за якСЦстю видаваних кредитСЦв, витратами СЦ податковими зобов'язаннями.

ЦСЦль захисних мСЦр проти ризику процентних ставок огородження прибутку банку (чистого доходу пСЦсля виплати податкСЦв СЦ СЦнших витрат) вСЦд негативних впливСЦв СЧхнСЦх змСЦн. Не так уже важливо, у якому напрямку мСЦняються ставки, головне, щоб прибуток залишався стабСЦльноСЧ.

Для досягнення цСЦСФСЧ мети менеджери банку повиннСЦ концентрувати свою увагу на тих складового портфеля, що найбСЦльш чуттСФвСЦ до змСЦни процентних ставок. У рамках активноСЧ частини портфеля це звичайно кредити й СЦнвестицСЦСЧ в цСЦннСЦ папери, а в рамках пасивноСЧ частини це депозити СЦ позики на грошовому ринку.

У випадку, якщо процентнСЦ ставки по зобов'язаннях банку ростуть швидше, нСЦж доход по кредитах СЦ цСЦнних паперах, значення ЧПМ буде скорочуватися з негативними наслСЦдками для прибутку. Якщо процентнСЦ ставки знижуються СЦ викликають бСЦльш швидке зменшення доходу по кредитах СЦ цСЦнних паперах у порСЦвняннСЦ зСЦ скороченням процентних витрат по запозичених засобах, то ЧМП банку теж скоротиться. У цьому випадку менеджери банку повиннСЦ шукати можливСЦ шляхи зниження ризику значного росту витрат запозичення в порСЦвняннСЦ з процентними доходами, що загрожуСФ величинСЦ ЧПМ.

НайбСЦльш популярна стратегСЦя хеджування ризику процентних ставок, що використовують банки сьогоднСЦ, називаСФться керування дисбалансами. Ця стратегСЦя вимагаСФ проведення аналСЦзу термСЦнСЦв дСЦСЧ СЦ можливостей змСЦни цСЦн, зв'язаних з активами, що приносять процентний доход, банку, депозитами СЦ позиками на грошовому ринку.

Банк може застрахуватися вСЦд негативного впливу змСЦн процентноСЧ ставки (причому не важливо, росте вона або зменшуСФться), якщо для кожного моменту часу виконана рСЦвнСЦсть [63]:


ВартСЦсть активСЦв банку, пСЦдданих переоцСЦнцСЦ (чуттСФвих до змСЦн процентних ставок)

=

ВартСЦсть пасивСЦв банку, пСЦдданих переоцСЦнцСЦ (чуттСФвих до змСЦн процентних ставок)


(1.2)


При нерСЦвностСЦ виникаСФ дисбаланс мСЦж активами СЦ пасивами, чуттСФвими до змСЦн процентних ставок [63]:


Дисбаланс =

Активи банку, чуттСФвСЦ до змСЦн процентних ставок


Пасиви банку, чуттСФвСЦ до змСЦн процентних ставок


(1.3)


Банк вСЦдносно захищений вСЦд ризику процентних ставок, тСЦльки коли обсяги чуттСФвих до змСЦн процентних ставок активСЦв СЦ пасивСЦв рСЦвнСЦ. У цьому випадку процентнСЦ надходження по активах СЦ витрати фСЦнансування змСЦнюються в однаковСЦй пропорцСЦСЧ, тобто дисбаланс банку буде дорСЦвнюСФ нулевСЦ СЦ його ЧПМ буде стабСЦльна незалежно вСЦд напрямку змСЦн процентних ставок. Однак, як показуСФ практика, нульовий дисбаланс не гарантуСФ повний захист вСЦд процентного ризику, оскСЦльки процентнСЦ ставки по активах СЦ зобов'язанням у дСЦйсностСЦ можуть мСЦнятися в рСЦзному ступенСЦ.

Методи керування дисбалансом можуть бути корисним СЦнструментом захисту вСЦд ризику процентних ставок, але вони далеко не цСЦлком враховують вплив динамСЦки процентних ставок на ринкову вартСЦсть банкСЦвського капСЦталу (СЦнвестицСЦй акцСЦонерСЦв банку). БСЦльш того, цСЦ методи не можуть дати нСЦякого кСЦлькСЦсного показника, по якому можна визначити, наскСЦльки банк у цСЦлому пСЦдданий ризиковСЦ змСЦни процентних ставок. Щоб врахувати цСЦ СЦстотнСЦ характеристики, повинен розрахуватися середньозважений термСЦн погашення банкСЦвських активСЦв СЦ пасивСЦв.

Важлива особливСЦсть показника середньозваженого термСЦну погашення з погляду керування ризиком полягаСФ в тому, що вСЦн вимСЦрюСФ чутливСЦсть ринковоСЧ вартостСЦ фСЦнансових СЦнструментСЦв до змСЦн процентних ставок.

Банк, зацСЦкавлений у повному хеджуваннСЦ змСЦн процентних ставок, прагне вибирати активи СЦ зобов'язання таким чином, щоб [63]:


Зважений по вартостСЦ надходжень термСЦн погашення портфеля активСЦв

Зважений по вартостСЦ виплат термСЦн погашення портфеля пасивСЦв,

(1.4)


тобто так, щоб дисбаланс середньозважених термСЦнСЦв погашення був максимально наближений до нуля.

Тому що вартСЦсть банкСЦвських активСЦв звичайно перевершуСФ вартСЦсть пасивСЦв (у противному випадку банк буде банкрутом!), банк, що прагне звести дисбаланс середньозважених термСЦнСЦв погашення до нуля, повинний домогтися, щоб [63]:


Зважений по вартостСЦ надходжень термСЦн погашення портфеля

АктивСЦв


=

Зважений по

вартостСЦ виплат термСЦн

погашення портфеля пасивСЦв


Х

Загальна величина

пасивСЦв


Загальна величина

активСЦв


(1.5)


ОскСЦльки бСЦльший середньозважений термСЦн погашення припускаСФ велику чутливСЦсть до змСЦн процентних ставок, це рСЦвняння говорить про те, що для зведення до нуля загального ризику процентних ставок банку вартСЦсть банкСЦвських пасивСЦв повинна мСЦнятися трохи в бСЦльшому ступенСЦ чим вартСЦсть активСЦв. Чим бСЦльше дисбаланс середньозважених термСЦнСЦв погашення, тим бСЦльше чуттСФвою буде акцСЦонерний капСЦтал банку до змСЦн процентних ставок.


РОЗДРЖЛ РЖРЖ

АНАЛРЖЗ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ (НА ПРИКЛАДРЖ ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ)


2.1 Загальна характеристика дСЦяльностСЦ та органСЦзацСЦСЧ ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ


ВСЦдкрите акцСЦонерне товариство КомерцСЦйний Банк тАЮРЖпобанктАЭ працюСФ на банкСЦвському ринку УкраСЧни з 31.10.2006. Станом на 01.01.2007 року фактичний статутний капСЦтал банку становив 200 млн.грн. [111], а СФдиним фактичним засновником та "асником ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ за даними ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку УкраСЧни [114] на 17.02.2007 року було ТОВ "Незалежна нафтова компанСЦятАЭ.

28 листопада 2007 року ВАТ АБ "Укргазбанк", як андеррайтер, почав вСЦдкрите розмСЦщення облСЦгацСЦй ВАТ КБ "РЖпобанк" серСЦСЧ "А" [58] обсяг випуску за номСЦнальною вартСЦстю 200 млн. грн. пСЦд заставу акцСЦй статутного фонду.

04.12.2007 року ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ змСЦнив свого основного "асника - ТОВ "Незалежна нафтова компанСЦятАЭ вийшла зСЦ складу "асникСЦв банку [111]. В новий состав "асникСЦв ввСЦйшли 16 акцСЦонерСЦв - 11 юридичних осСЦб та 5 фСЦзичних осСЦб (громадяни УкраСЧни та США). ЮридичнСЦ особи володСЦють часткою 99,81% акцСЦй, при чому мажоритарнСЦ акцСЦонери - вСЦдсутнСЦ.

В Додатку Б наведенСЦ звСЦтнСЦ баланси та звСЦти про фСЦнансовСЦ результати роботи ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ за 4 квартал 2006 року (початок дСЦяльностСЦ банку) та за 1 - 4 квартали 2007 року [111].

В Додатку А наведенСЦ данСЦ рейтингу банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни по рСЦвню активСЦв станом на 01.01.2008 року [110]. ЗгСЦдно з даними рейтингу банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни, серед 150 банкСЦв ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року займаСФ наступнСЦ мСЦiя:

Обсяг валюти активСЦв балансу - 963,94 млн.грн.( 68 мСЦiе - 0,173% БС);

Обсяг "асного капСЦталу - 207,931 млн.грн.( 53 мСЦiе );

Обсяг статутного капСЦталу - 26,956 млн.СФвро (42 мСЦiе);

Обсяг кредитноСЦнвестицСЦйного портфеля

- 888,61 млн.грн.( 62 мСЦiе - 0,193% БС);

Обсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб

- 8,249 млн.грн.( 143 мСЦiе - 0,005%);

Обсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв юридичних осСЦб

- 93,512 млн.грн.( 111 мСЦiе - 0,067%);

Обсяг балансового прибутку - 8,31 млн.грн. (63 мСЦiе - 0,131%);

ПрибутковСЦсть статутного капСЦталу - 4,154 % (103 мСЦiе);

ПрибутковСЦсть активСЦв балансу - 0,862 % (66 мСЦiе);

Таким чином, станом на 01.01.2008року ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ:

маСФ надзвичайно низький рСЦвень залучених коштСЦв клСЦСФнтСЦв -юридичних та фСЦзичних осСЦб;

маСФ низьку рентабельнСЦсть статутного капСЦталу;

знаходиться за показниками валюти балансу, "асного капСЦталу та балансового прибутку за 2007 рСЦк в кСЦнцСЦ 1 половини списку рейтингу банкСЦв УкраСЧни.

Побудова системи ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ вСЦдбуваСФться згСЦдно "Методичним рекомендацСЦям щодо органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування систем ризик-менеджменту в банках УкраСЧнитАЭ [19].

Ризик-менеджмент (управлСЦння ризиками) в банку це процес, за допомогою якого банк виявляСФ (СЦдентифСЦкуСФ) ризики, проводить оцСЦнку СЧх величини, здСЦйснюСФ СЧх монСЦторинг СЦ контролюСФ своСЧ ризиковСЦ позицСЦСЧ, а також враховуСФ взаСФмозв'язки мСЦж рСЦзними категорСЦями (видами) ризикСЦв. Комплекс дСЦй з ризик-менеджменту маСФ на метСЦ забезпечити досягнення таких цСЦлей:

ризики мають бути зрозумСЦлими та усвСЦдомлюватися банком та його керСЦвництвом;

ризики мають бути в межах рСЦвнСЦв толерантностСЦ, установлених спостережною радою;

рСЦшення з прийняття ризику мають вСЦдповСЦдати стратегСЦчним завданням дСЦяльностСЦ банку;

рСЦшення з прийняття ризику мають бути конкретними СЦ чСЦткими;

очСЦкувана дохСЦднСЦсть маСФ компенсувати прийнятий ризик;

розподСЦл капСЦталу маСФ вСЦдповСЦдати розмСЦрам ризикСЦв, на якСЦ наражаСФться банк;

стимули для досягнення високих результатСЦв дСЦяльностСЦ мають узгоджуватися з рСЦвнем толерантностСЦ до ризику.

З точки зору ризик-менеджменту, банкСЦвська дСЦяльнСЦсть зводиться до прийняття ризику й отримання за це вСЦдповСЦдноСЧ компенсацСЦСЧ (економСЦчноСЧ вигоди).

До процесу ризик-менеджменту залученСЦ такСЦ функцСЦональнСЦ та структурнСЦ пСЦдроздСЦли банку:

спостережна рада у межах своСЧх функцСЦй та вСЦдповСЦдальностСЦ перед "асниками банку, вкладниками/контрагентами та органами банкСЦвського нагляду;

правлСЦння банку у межах своСЧх повноважень та вСЦдповСЦдальностСЦ перед спостережною радою банку, вкладниками/контрагентами та органами банкСЦвського нагляду;

пСЦдроздСЦл з ризик-менеджменту у межах своСЧх функцСЦй щодо виявлення, кСЦлькСЦсноСЧ та якСЦсноСЧ оцСЦнки, контролю та монСЦторингу ризикСЦв;

бекофСЦси у межах своСЧх функцСЦй контролю за дотриманням встановлених вимог;

фронтофСЦси у межах своСЧх функцСЦй прийняття банком ризикСЦв у рамках доведених повноважень.

На рСЦвнСЦ органСЦзацСЦйноСЧ структури в банку створенСЦ на рСЦвнСЦ вищих колегСЦальних органСЦв банку наступнСЦ окремСЦ профСЦльнСЦ комСЦтети:

Контрольно-дорадчий комСЦтет з ризик-менеджменту спостережноСЧ ради банку;

виконавчий кредитний комСЦтет ПравлСЦння банку;

виконавчий депозитний комСЦтет ПравлСЦння банку;

виконавчий комСЦтет ПравлСЦння банку по комплексному управлСЦнню активами та пасивами, валютною позицСЦСФю та прибутковСЦстю банку;

виконавче казначейство банку по оперативному управлСЦнню диiиплСЦною платСЦжних потокСЦв.

виконавчий пСЦдроздСЦл банку (вСЦддСЦл) з ризик-менеджменту структурний пСЦдроздСЦл банку, у якому зосередженСЦ функцСЦСЧ управлСЦння ризиками конкретного банку.

виконавча служба внутрСЦшнього аудиту банку.

ВСЦддСЦл з ризик -менеджменту пСЦдпорядковуСФться головСЦ ПравлСЦння банку, СФ повнСЦстю незалежним вСЦд пСЦдроздСЦлСЦв банку, що безпосередньо приймають ризики (фронтофСЦсСЦв) та пСЦдроздСЦлСЦв, якСЦ реСФструють факт прийняття ризику та контролюють його величину (бекофСЦсСЦв). КерСЦвник вСЦддСЦлу з ризик-менеджменту СФ членом ПравлСЦння банку та членом профСЦльних комСЦтетСЦв, маСФ право вето на рСЦшення цих комСЦтетСЦв, якщо вони можуть призвести до здСЦйснення ризикових операцСЦй, що становитимуть загрозу СЦнтересам вкладникСЦв, СЦнших кредиторСЦв банку та його "асникСЦв або завдадуть шкоди належному веденню банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

До функцСЦй вСЦддСЦлу з ризик-менеджменту належать:

забезпечення проведення кСЦлькСЦсноСЧ та якСЦсноСЧ оцСЦнки або формалСЦзованого аналСЦзу на основСЦ визначених показникСЦв тих ризикСЦв, на якСЦ наражаСФться банк або якСЦ можуть надалСЦ з'явитися в його дСЦяльностСЦ;

розроблення та подання на затвердження правлСЦння банку методик оцСЦнки ризикСЦв. ЦСЦ методики мають забезпечувати можливСЦсть зСЦставлення рСЦзних ризикСЦв, а також величини одного ризику в часСЦ;

розроблення СЦнфраструктури для отримання даних вСЦд СЦнших систем, створення системи для автоматизованого ведення та оброблення бази даних щодо ризикСЦв, а також для забезпечення безперервного монСЦторингу й оцСЦнки рСЦзних ризикСЦв;

розроблення та актуалСЦзацСЦя засобСЦв аналСЦзу ризикСЦв СЦ методик для нових та дСЦючих моделей, у тому числСЦ СЧх бектестування;

накопичення спостережень (СЦсторичних даних) для порСЦвняльного аналСЦзу;

здСЦйснення монСЦторингу даних щодо позицСЦй та цСЦн, ризикових позицСЦй;

СЦдентифСЦкацСЦя СЦ монСЦторинг порушення лСЦмСЦтСЦв;

аналСЦз можливих iенарСЦСЧв;

пСЦдготовка загального опису ризикових позицСЦй СЦ звСЦтування щодо них правлСЦнню (або, у разСЦ потреби, спостережнСЦй радСЦ банку або СЧСЧ комСЦтету);

забезпечення координацСЦСЧ з СЦншими пСЦдроздСЦлами СЦ сферами дСЦяльностСЦ банку;

на основСЦ проведеного аналСЦзу величини ризикСЦв банку та всСЦх факторСЦв, якСЦ можуть призводити до СЧСЧ зниження (страхування, хеджування тощо), а також рСЦвня розвитку систем управлСЦння конкретними ризиками, надання рекомендацСЦй на розгляд правлСЦння щодо подальшоСЧ тактики роботи з цими ризиками, у тому числСЦ за допомогою встановлення лСЦмСЦтСЦв та СЦнших обмежень, до заборони проведення операцСЦСЧ;

надання рекомендацСЦй спостережнСЦй радСЦ СЦ правлСЦнню щодо потрСЦбних вимог до капСЦталу з метою покриття неочСЦкуваних збиткСЦв СЦ збиткСЦв, пов'язаних з ризиками, виявленими (СЦдентифСЦкованими) СЦ вимСЦряними кСЦлькСЦсно з використанням методики найгСЦршого iенарСЦю;

надання допомоги спостережнСЦй радСЦ СЦ правлСЦнню у розробленнСЦ СЦ впровадженнСЦ полСЦтик, положень СЦ процедур з управлСЦння ризиками.

ПСЦд час виконання покладених на вСЦддСЦл з ризик-менеджменту функцСЦй вСЦн:

надаСФ керСЦвним органам банку рекомендацСЦСЧ щодо використання капСЦталу банку, розподСЦлу (алокацСЦСЧ) капСЦталу мСЦж структурними пСЦдроздСЦлами та розподСЦлу капСЦталу за видами ризикСЦв (наприклад, кредитним, ринковим, операцСЦйним тощо);

використовуСФ адекватнСЦ методи та прийоми кСЦлькСЦсноСЧ та якСЦсноСЧ оцСЦнки ризикСЦв;

пСЦдроздСЦл з ризик-менеджменту СФ найбСЦльш логСЦчним пСЦдроздСЦлом для здСЦйснення функцСЦСЧ ведення нормативноСЧ бази документСЦв щодо положень з ризик-менеджменту СЦ забезпечення доступу до них для вСЦдповСЦдного персоналу.

взаСФмодСЦСФ з службою внутрСЦшнього аудиту органом оперативного контролю спостережноСЧ ради, який здСЦйснюСФ нагляд за дотриманням системи внутрСЦшнього контролю в банку, а також надаСФ висновки щодо СЧСЧ достатностСЦ та ефективностСЦ.

Служба внутрСЦшнього аудиту банку в частинСЦ процесу ризик-менеджменту оцСЦнюСФ достатнСЦсть та ефективнСЦсть систем внутрСЦшнього контролю банку в частинСЦ ризик-менеджменту та вносити рекомендацСЦСЧ спостережнСЦй радСЦ та правлСЦнню щодо СЧх удосконалення.


2.2 УправлСЦння фСЦнансовими цСЦновими ризиками банку


ФункцСЦя керування цСЦновими ризиками в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ здСЦйснюСФться на сучасному етапСЦ становлення банку, в основному, щодо наступних цСЦнових фСЦнансових ризикСЦв:

ризик змСЦни вСЦдсоткових ставок;

валютний ризик;

Основними цСЦлями керування цСЦновими фСЦнансовими ризиками СФ визначення лСЦмСЦтСЦв ризику СЦ контроль над тим, щоб цСЦ лСЦмСЦти не перевищувалися.

В табл.2.1 наведенСЦ чисельнСЦ оцСЦнки цСЦнових ризикСЦв змСЦни вСЦдсоткових ставок по депозитним та кредитним операцСЦям ВАТ КБ "РЖпобанк» у 2007 роцСЦ

Таблиця 2.1

ФактичнСЦ показники середньозважених вСЦдсоткових ставок по депозитним та кредитним операцСЦям ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у 2007 роцСЦ [110] %

Рядок

Найменування статтСЦ

ГривнСЦ

USD

EUR

RUВ


АКТИВИ





3.

Кошти в СЦнших банках

9,5

4,4

2,6

0,9

5.

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку на продаж

13,0

0

0

0

6.

Кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв:

юридичних осСЦб

16,2

11,0

10,9

10,2


фСЦзичних осСЦб

18,8

12,1

11,7

0


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ





8.

Кошти банкСЦв

0

7,0

3,9

0,1

9.

Кошти клСЦСФнтСЦв

8,7

5,6

6,6

1,4

11.

БорговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком

12,7

0

0

0


Як показуСФ аналСЦз даних, наведених в табл.2.1, статистична рСЦзниця ставок доходу вСЦд активних операцСЦй в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та ставок витрат за депозитними операцСЦями банку становить 3,5 - 6,0%, що забезпечуСФ толерантний рСЦвень ризику рСЦвня прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку у 2007 роцСЦ при нормативних вимогах до рентабельностСЦ активСЦв банку не нижче ROA > 1,5%. РСЦвень процентноСЧ маржСЦ в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ вСЦдповСЦдаСФ загальному рСЦвню процентноСЧ маржСЦ в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни у 2007 роцСЦ на рСЦвнСЦ стабСЦльностСЦ вСЦдсоткових ставок на протязСЦ року (табл.2.2, 2.3) [110].


Таблиця 2.2

ПроцентСЦ ставки за кредитами в реальний сектор економСЦки та за залученими депозитами за даними статистичноСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни за грудень 2007 року [110], % рСЦчних

Дата

За кредитами *

За депозитами

у нацСЦональнСЦй валютСЦ

в СЦноземнСЦй валютСЦ

СЦнтегральна

у нацСЦональнСЦй валютСЦ

У т.ч. за строковими в нацСЦональнСЦй валютСЦ

в СЦноземнСЦй валютСЦ

СЦнтегральна

03

13.7

10.7

12.6

7.9

9.5

6.0

7.3

10

14.1

11.5

13.4

8.8

10.4

6.7

8.3

17

14.1

11.2

13.1

8.0

11.0

6.0

7.4

25

14.6

11.7

14.0

8.0

10.3

6.0

7.2

29

14.5

13.2

14.4

8.7

10.5

6.7

8.3


Таблиця 2.3

ПроцентСЦ ставки за кредитами в реальний сектор економСЦки та за залученими депозитами за даними статистичноСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни за сСЦчень 2007 року [110] % рСЦчних

Дата

За кредитами *

За депозитами

у нацСЦональнСЦй валютСЦ

в СЦноземнСЦй валютСЦ

СЦнтегральна

У нацСЦональнСЦй валютСЦ

у т.ч. за строковими в нацСЦональнСЦй валютСЦ

в СЦноземнСЦй валютСЦ

СЦнтегральна

04

14.7

11.7

14.1

8.6

10.1

6.7

7.8

15

14.7

10.7

13.6

7.6

9.4

6.6

7.2

22

14.2

11.6

13.3

7.3

9.2

6.9

7.1

29

13.9

11.6

13.1

7.7

9.3

6.8

7.3

30

15.3

11.0

14.0

8.1

9.4

6.4

7.4

31

14.0

11.3

13.2

9.3

10.3

6.3

8.6


В табл.2.4 наведенСЦ чисельнСЦ оцСЦнки валютних цСЦнових ризикСЦв дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк» по валютним показникам нормативСЦв дСЦяльностСЦ Н13 [9].

Таблиця 2.4

ФактичнСЦ та нормативнСЦ значення показникСЦв валютного цСЦнового ризику

КоефСЦцСЦСФнт

Нормативне значення [9]

Фактичне значення станом на 01.01.2007

Фактичне значення станом на 01.01.2008

1

Норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13).

не бСЦльше 30%

3,82

4,62

2

Норматив ризику загальноСЧ довго вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н131).

не бСЦльше 20%

3,82

4,62

3

Норматив ризику загальноСЧ довго вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н132).

не бСЦльше 10%

0,00

0,00


Рис.2.1. ПовалютнСЦ та сумарнСЦ значення валютноСЧ позицСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанк» станом на 01.07.2007 та 01.01.2008 року


2.3 УправлСЦння фСЦнансовими нецСЦновими ризиками банку


ФункцСЦя керування фСЦнансовими нецСЦновими ризиками в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ здСЦйснюСФться на сучасному етапСЦ становлення банку, в основному, щодо кредитного ризику, ризику лСЦквСЦдностСЦ та ризику неплатоспроможностСЦ.

Основними цСЦлями керування цСЦновими фСЦнансовими ризиками СФ визначення лСЦмСЦтСЦв ризику СЦ контроль над тим, щоб цСЦ лСЦмСЦти не перевищувалися.

В табл.2.5 наведенСЦ чисельнСЦ оцСЦнки основних фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк» по показникам нормативСЦв дСЦяльностСЦ Н1 Н12 [9].


Таблиця 2.5

ФактичнСЦ та нормативнСЦ значення показникСЦв ризику

КоефСЦцСЦСФнт

Нормативне значення [9]

Фактичне значення станом на 01.01.2007

Фактичне значення станом на 01.01.2008

1

Норматив мСЦнСЦмального розмСЦру регулятивного капСЦталу (Н1)

Не менше 8,0 млн.СФвро

27,35 млн.СФвро

28,025 млн.СФвро

2

Норматив адекватностСЦ регулятивного капСЦталу/платоспроможностСЦ (Н2)

не менше 10%

45,35

25,94

3

Норматив адекватностСЦ основного капСЦталу (Н3)

не менше 4%

36,51

21,63

4

Норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н4)

не менше 20%

22,66

30,17

5

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н5)

не менше 40%

57,34

60,20

6

Норматив короткостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н6)

не менше 20%

55,4

68,30

7

Норматив СЦнвестування в цСЦннСЦ папери окремо за кожною установою (Н11)

Не бСЦльше 15%

2,78

12,90

8

Норматив загальноСЧ суми СЦнвестування (Н12)

Не бСЦльше 60%

3,93

21,17

9

Норматив максимального розмСЦру кредитного ризику на одного контрагента (Н7),

Не бСЦльше 25%

52,50

24,96

10

Норматив великих кредитних ризикСЦв (Н8)

< 8* Н1

2,10

3,47

11

Норматив максимального розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих одному СЦнсайдеру (Н9)

Не бСЦльше 5%

52,5

4,95

12

Норматив максимального сукупного розмСЦру кредитСЦв, гарантСЦй та поручительств, наданих СЦнсайдерам (Н10);

Не бСЦльше 30%

64,8

29,15


Як показуСФ аналСЦз даних табл.2.5, основними проблемами ризиковоСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк» в сферСЦ нецСЦнових фСЦнансових ризикСЦв СФ:

  • перевищення нормативу кредитування одного позичальника -засновника банку, яке станом на 01.01.2008 лСЦквСЦдоване в звтАЩязку з виходом засновника СЦз составу акцСЦонерСЦв банку в листопадСЦ 2007 року та передачею його кредитування через СЦнший банк;
  • перевищення станом на 01.01.2007 року нормативу кредитування СЦнсайдера -засновника банку, яке станом на 01.01.2008 лСЦквСЦдоване в звтАЩязку з виходом засновника СЦз составу акцСЦонерСЦв банку в листопадСЦ 2007 року та передачею його кредитування через СЦнший банк.

В дипломнСЦй роботСЦ проаналСЦзованСЦ цСЦновСЦ та нецСЦновСЦ ризики ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, для зменшення яких вСЦн станом на 01.01.2008 року створив:

резерви ризикСЦв кредитного портфелю за методологСЦСФю [20];

резерви ризикСЦв мСЦжбанкСЦвського кредитування [20];

резерви ризикСЦв портфелю цСЦнних паперСЦв за методологСЦСФю [25];

резерви ризикСЦв ненадходження нарахованих та несплачених вСЦдсоткСЦв за кредитнСЦ операцСЦСЧ [20];

резерви ризикСЦв ненадходження коштСЦв по дебСЦторськСЦй заборгованостСЦ в операцСЦях банку з клСЦСФнтами та СЦншими банками за методологСЦСФю [24].

ОскСЦльки ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ працюСФ тСЦльки 1 рСЦк на банкСЦвському ринку УкраСЧни та знаходиться в стадСЦСЧ впровадження системи ризик-менеджменту в управлСЦннСЦ активними операцСЦями банку, в дипломнСЦй роботСЦ одночасно проведено порСЦвняння вСЦдносних рСЦвнСЦв резервСЦв (ризикСЦв) складових портфеля активних операцСЦй з рСЦвнями для характерних банкСЦв БС УкраСЧни (лСЦдерами, рСЦвними в рейтинговСЦй таблицСЦ, банками "другоСЧ сотнСЦтАЭ рейтингу).

На рис.2.2. наведенСЦ результати порСЦвняльного аналСЦзу кредитного ризику в клСЦСФнтському кредитному портфелСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % резервування кредитного портфелю) [110]. На рис.2.3. наведенСЦ результати порСЦвняльного аналСЦзу ризику мСЦжбанкСЦвського кредитного портфелю ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % резервування мСЦжбанкСЦвського кредитного портфелю) [110]. На рис.2.4. наведенСЦ результати порСЦвняльного аналСЦзу ризикСЦв портфелю цСЦнних паперСЦв, нарахованих доходСЦв та дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року (% резервування мСЦжбанкСЦвського кредитного портфелю) [103].


Рис.2.2. - ПорСЦвняльний аналСЦз кредитного ризику в клСЦСФнтському кредитному портфелСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % резервування кредитного портфелю) [110]


Як показуСФ аналСЦз даних, наведених на рис.2.2 - основним ризиком, який резервуСФться банками БС УкраСЧни СФ кредитний ризик, при цьому рСЦвень резервування ризикСЦв кредитного портфеля ВАТ КБ "РЖпобанк» на рСЦвнСЦ 3,9% знаходиться на рСЦвнСЦ резервування кредитних ризикСЦв в перших банках рейтингу та СФ вищим, нСЦж в банках 50 - 100 позицСЦСЧ.


Рис.2.3. - ПорСЦвняльний аналСЦз ризику мСЦжбанкСЦвського кредитному портфелСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % резервування кредитного портфелю) [110]


Рис.2.4. ПорСЦвняльний аналСЦз ризикСЦв портфелю цСЦнних паперСЦв, нарахованих доходСЦв та дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % резервування мСЦжбанкСЦвського кредитного портфелю) [110]

На рис.2.5. наведенСЦ результати порСЦвняльного аналСЦзу витрат доходСЦв за 2007 рСЦк на формування резервСЦв банкСЦвських ризикСЦв в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % витрат доходСЦв банку) [110].


Рис.2.5. ПорСЦвняльний аналСЦз витрат доходСЦв за 2007 рСЦк на формування резервСЦв банкСЦвських ризикСЦв в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року ( % витрат доходСЦв банку) [110]

Рис.2.6. ПорСЦвняльний аналСЦз структури резервСЦв банкСЦвських ризикСЦв в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та СЦнших банках БС УкраСЧни станом на 01.01.2008 року (% витрат доходСЦв банку) [110]


2.4 УправлСЦння функцСЦональними ризиками банку


ФункцСЦя керування функцСЦональними ризиками в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ здСЦйснюСФться на сучасному етапСЦ становлення банку, в основному, щодо маркетингових, операцСЦйно-технологСЦчних та юридичних ризикСЦв.

МаркетинговСЦ ризики СФ результатом нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ банкСЦв, яка повтАЩязана насамперед зСЦ змСЦнами в якостСЦ послуг. Тому перед вченими СЦ практиками в областСЦ банкСЦвськоСЧ справи встала проблема визначення критерСЦСЧв якостСЦ банкСЦвського продукту, СЦ в даний час вже СФ визначенСЦ пСЦдходи до СЧСЧ рСЦшення. Так, розробленСЦ критерСЦСЧ якостСЦ з двох позицСЦй: з точки зору клСЦСФнта СЦ з точки зору банку.

З точки зору клСЦСФнта критерСЦями якостСЦ банкСЦвського обслуговування СФ швидкСЦсть обслуговування, термСЦновСЦсть здСЦйснення операцСЦй, наявнСЦсть помилок СЦ неточностей, години роботи банку, якСЦсть консультування (глибина, активний чи пасивний характер), особиста сторона вСЦдносин з банком СЦ СЦнше. РСЦвень якостСЦ банкСЦвських послуг клСЦСФнт порСЦвнюСФ з цСЦнами.

Для самого банку якСЦсний рСЦвень роботи визначають: швидкСЦсть внутрСЦшнСЦх робочих процесСЦв, рСЦвень витрат на виправлення помилок, ефективнСЦсть робочих процесСЦв, рСЦвень мотивацСЦСЧ робСЦтникСЦв, продуктивнСЦсть працСЦ, ступень кредитного ризику СЦ СЦнше, спСЦввСЦдношення з рСЦвнем затрат по наданню банкСЦвських послуг. Очевидно, що в своСЧй дСЦяльностСЦ банк повинен враховувати обидвСЦ групи критерСЦСЧв.

КрСЦм загальноСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ на покращення якостСЦ обслуговування, банком широко використовуСФться диференцСЦацСЦя якостСЦ однотипових послуг в залежностСЦ вСЦд цСЦни (звичайнСЦ СЦ ексклюзивнСЦ рахунки), цСЦльовоСЧ клСЦСФнтури (масовСЦ СЦ СЦндивСЦдуальнСЦ послуги), каналСЦв збуту (послуги, що виконуються за допомогою банкСЦвських автоматСЦв, в вСЦддСЦленнСЦ банку, в консультацСЦйному центрСЦ) СЦ т. д. СвоСФ продовження всСЦ мСЦри по управлСЦнню якостСЦ знаходять в активнСЦй рекламнСЦй дСЦяльностСЦ банку.

Таким чином, на сучасному етапСЦ проходить поступова змСЦна акцентСЦв банкСЦвськоСЧ конкуренцСЦСЧ на користь нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ.

Керування функцСЦональними маркетинговими ризиками здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдним функцСЦонуванням внутрСЦшнСЦх маркетингових процедур вивчення клСЦСФнтСЦв банку, сегментування клСЦСФнтури та ринкСЦв банкСЦвських продуктСЦв, процедур позицСЦювання банку в вибраних сегментах ринку, плануванням рекламних та PRакцСЦй якостСЦ пропонуСФмих банкСЦвських продуктСЦв, СЦндивСЦдуального супроводження кожного клСЦСФнта на перСЦод споживання СЧм банкСЦвськоСЧ послуги.

Основним маркетинговим ризиком банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ ризик впровадження нових банкСЦвських продуктСЦв чи впровадження якСЦсно новоСЧ диференцСЦацСЦСЧ СЦснуючих банкСЦвських продуктСЦв - це ймовСЦрнСЦсть не досягти запланованого рСЦвня окупностСЦ нових банкСЦвських продуктСЦв, послуг, операцСЦй чи технологСЦй. У банкСЦвськСЦй дСЦяльностСЦ, як СЦ в СЦнших видах бСЦзнесу, постСЦйно точиться конкурентна боротьба за клСЦСФнтСЦв СЦ ринки збуту для досягнення найвигСЦднСЦших для банку умов. На цей процес вСЦдчутно впливають численнСЦ маркетинговСЦ ризики, одним СЦз проявСЦв яких СЦ СФ ризик впровадження нових чи диференцСЦйованих продуктСЦв.

Так, дослСЦджуСФмий ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ пропонуСФ високоризикованСЦ види пропозицСЦй банкСЦвських послуг для застосування засобСЦв нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ:

а) в сегментСЦ депозитних програм [111]:

ПропонуСФ ефективно розпорядитися тимчасово вСЦльними засобами клСЦСФнтСЦв, розмСЦстивши СЧх на депозитних рахунках, самостСЦйно вибрати перСЦодичнСЦсть виплати вСЦдсоткСЦв, а також використовувати депозит як заставу при одержаннСЦ кредиту, СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного КлСЦСФнта у вСЦдношеннСЦ процентноСЧ ставки:

Депозит СЦз правом поповнення в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ з виплатою вСЦдсоткСЦв щомСЦсяця, щокварталу або наприкСЦнцСЦ термСЦну

Депозитна лСЦнСЦя в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ з виплатою вСЦдсоткСЦв щомСЦсяця (даСФ можливСЦсть поповнення або зняття засобСЦв у будь-який час)

б) в сегментСЦ послуг нових банкСЦвських автоматСЦв депозитного самообслуговування [111]:

ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ впровадив систему самообслуговування для клСЦСФнтСЦв банку на базСЦ пластикових карток та новоСЧ серСЦСЧ депозитно-готСЦвкових автоматСЦв, яка дозволяСФ користуватися банкСЦвськими послугами без безпосередньоСЧ участСЦ менеджера банку в будь-який час цСЦлодобово:

поповнення поточного рахунку;

поповнення депозиту "Строковий +тАЭ;

погашення кредиту в гривнСЦ;

отримання виписки за перСЦод по своСЧм рахункам;

запит по залишку на рахунку.

в) у сегментСЦ платСЦжних систем [111]:

ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ впровадив систему РЖнтернет-банкСЦнгу "Портмоне», що надало можливСЦсть одержати клСЦСФнтську базу СЦ готову технологСЦю для СЦнтернетплатежСЦв без побудови власного процесСЦнгового центру.

Система СЦнтернет-розрахункСЦв "Портмоне» тАФ це сервСЦс, що дозволяСФ автоматизувати щомСЦсячнСЦ платежСЦ за послуги стацСЦонарного СЦ мобСЦльного телефонного зв'язку, оплату комунальних послуг СЦ електроенергСЦСЧ, кабельного телебачення, СЦнтернета й СЦн. У даний час СЦз усСЦх замовлень онлайн-оплата через РЖнтернет складаСФ 12%.

АналСЦз ефективностСЦ застосованих заходСЦв нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ за 2007 рСЦк можна характеризувати наступними показниками (табл.Б.5 Додатку Б, рис.2.7):

а) Обсяг поточних та строкових депозитСЦв клСЦСФнтСЦв - юридичних осСЦб за 1 квартал 2007 року зрСЦс з рСЦвня 100 тис.грн. (01.01.2007 року) до рСЦвня 81,665 млн.грн. (01.04.2007), а далСЦ зростання набуло дуже повСЦльний характер до рСЦвня 101,761 млн.грн. (на 01.01.2008);

б) Обсяг поточних та строкових депозитСЦв клСЦСФнтСЦв - фСЦзичних осСЦб за 1 квартал 2007 року зрСЦс з рСЦвня 0 тис.грн. (01.01.2007 року) до рСЦвня 397 тис.грн. (01.04.2007), а далСЦ зростання набуло динамСЦчний характер до рСЦвня 8,255 млн.грн. (на 01.01.2008);

Таким чином, програма заходСЦв нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ банку у 2007 роцСЦ може бути оцСЦнена як високоризикована, неокупно витратна та направлена на первинне конкурентне завоювання клСЦСФнтськоСЧ бази на банкСЦвському ринку.

Рис.2.7. ДинамСЦка зростання залучених коштСЦв ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ на протязСЦ 2007 року


Метою керування функцСЦональними ризиками банку СФ забезпечення належного функцСЦонування внутрСЦшнСЦх процедур СЦ полСЦтики, спрямованих на мСЦнСЦмСЦзацСЦю цих ризикСЦв.

ФункцСЦональний операцСЦйний ризик визначаСФться ймовСЦрнСЦстю виникнення невСЦдповСЦдностСЦ мСЦж витратами банку на здСЦйснення своСЧх операцСЦй та СЧхньою результативнСЦстю. Процес управлСЦння операцСЦйним ризиком у банку набагато складнСЦший, нСЦж в СЦнших сферах пСЦдприСФмництва. До складу витрат включаються СЦ процентнСЦ, СЦ непроцентнСЦ комСЦсСЦйнСЦ та СЦншСЦ операцСЦйнСЦ витрати, якСЦ не завжди вдаСФться точно спрогнозувати. Тому менеджерам банку складнСЦше, нСЦж СЦншим пСЦдприСФмцям, визначити вплив непроцентних витрат на чистий прибуток.

Зниженню операцСЦйного ризику може сприяти розвиток систем автоматизацСЦСЧ банкСЦвських технологСЦй СЦ захисту СЦнформацСЦСЧ. При цьому важливо вСЦдзначити, що функцСЦональнСЦ обмеження автоматизованоСЧ банкСЦвськоСЧ системи (АБС), помилки програмного забезпечення (ПО) й збоСЧ устаткування також належать до операцСЦйного банкСЦвського ризику.




Рис.2.8. Структура пасивСЦв балансу ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року


ПСЦдходи до зниження операцСЦйного ризику в АБС можна роздСЦлити на три складовСЦ [100]:

1) технологСЦчний пСЦдхСЦд, при якому мСЦнСЦмСЦзацСЦя операцСЦйного ризику провадиться за рахунок рацСЦоналСЦзацСЦСЧ загальноСЧ технологСЦСЧ обробки СЦнформацСЦСЧ в автоматизованСЦй системСЦ незалежно вСЦд прикладного призначення ПО;

2) функцСЦональний пСЦдхСЦд, при якому операцСЦйний ризик мСЦнСЦмСЦзуСФться за рахунок повноти вСЦдповСЦдностСЦ реалСЦзованих прикладних алгоритмСЦв вимогам предметноСЧ областСЦ (нормативи, правила, опису банкСЦвських продуктСЦв СЦ т.п.);

3) методологСЦчний аспект, спрямований на пСЦдвищення ступеня формалСЦзацСЦСЧ нормативСЦв, правил, законодавчих актСЦв СЦ СЦнших регламентуючих документСЦв, що визначають порядок СЦ правила реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських послуг СЦ продуктСЦв.

ВСЦдомо, що самою слабкою ланкою в автоматизованих системах при виконаннСЦ стандартних (рутинних) процедур СФ людина (для АБС операцСЦонСЦст), тому технологСЦчний пСЦдхСЦд у самому загальному видСЦ спрямований на зниження ризику людського фактору при виконаннСЦ банкСЦвських операцСЦй. Основним напрямком тут з погляду мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ операцСЦйного ризику СФ максимальна автоматизацСЦя процесСЦв керування й контролю СЦнформацСЦСЧ на стадСЦях введення/виводу даних АБС.

Практика боротьби за зниження операцСЦйного ризику виробила ряд типових на сьогоднСЦшнСЦй день пСЦдходСЦв, якСЦ реалСЦзуються у всСЦх промислових АБС.

З погляду методологСЦчного аспекту тут доречно згадати "Базель II», або "Нову угода по регулюванню банкСЦвського капСЦталу», це найважливСЦший документ СЦз питань ризику-менеджменту банкСЦвськоСЧ системи [95].

Головним нововведенням угоди "Базель II» СФ встановлення трьох рСЦзних варСЦантСЦв розрахунку кредитного ризику й трьох варСЦантСЦв розрахунку операцСЦйного ризику, якСЦ повиннСЦ дозволити банкам СЦ наглядовим органам вибрати для себе такий метод (або методи), що, на СЧхню думку, найбСЦльше пСЦдходить для даного етапу розвитку дСЦяльностСЦ банку й СЦнфраструктури ринку.

Угода "Базель II» операцСЦйний ризик визначаСФ як важливий ризик, з яким зСЦштовхуються банки, СЦ банкам пропонуСФться тримати певну суму капСЦталу, щоб захистити себе вСЦд пов'язаних з ним збиткСЦв. "астиво операцСЦйний ризик визначаСФться як "ризик збиткСЦв у результатСЦ неадекватностСЦ внутрСЦшнСЦх процедур або СЧхнього недотримання, дСЦй людей СЦ систем або зовнСЦшнСЦх подСЦй». РД надСЦя, що орСЦСФнтацСЦя на "Базель II» буде сприяти зниженню операцСЦйного ризику за рахунок кращоСЧ методологСЦчноСЧ забезпеченостСЦ реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських продуктСЦв в АБС.

АналСЦз операцСЦйного ризику в дослСЦджуСФмому ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ показав, що впроваджена АБС банку СФ стандартизованою системою подвСЦйного контролю операцСЦй, яка дозволяСФ:

а) на етапСЦ оформлення депозитноСЧ та кредитноСЧ угоди автоматично розрахувати прогнозний баланс банку та середню доходнСЦсть операцСЦСЧ з осередненням загальноСЧ суми депозитСЦв та депозитних ставок (+ ставка прогноза угоди) та загальноСЧ суми кредитСЦв та кредитних ставок (+ ставка прогнозуСФмоСЧ угоди);

б) на основСЦ прогнозних розрахункСЦв автоматично розрахувати рСЦвень додатковоСЧ доходностСЦ чи витратностСЦ операцСЦСЧ, порСЦвняти його з введеними в АБС обмеженнями та отримати попереднСЦй дозвСЦл на введення даних угоди в основну базу рахункСЦв та операцСЦй банку на проведення руху документСЦв та коштСЦв;

в) блокувати продовження оформлення депозитноСЧ чи кредитноСЧ операцСЦСЧ в АБС при невСЦдповСЦдностСЦ прогнозних результатСЦв поточним рСЦвням "бСЦзнесправилтАЭ доходностСЦ банкСЦвських операцСЦй, введеним в АБС за рСЦшенням ПравлСЦння банку.

На рис.2.9 наведенСЦ результати аналСЦзу динамСЦки чистого процентного спреду процентних операцСЦй ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та АКБ "ПриватбанктАЭ (для порСЦвняння) на протязСЦ 2007 року. ПорСЦвняльну оцСЦнку операцСЦйного ризику для ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та АКБ "ПриватбанктАЭ ведемо по наступнСЦй технологСЦСЧ [68]:

а) МаточСЦкування значень чистого процентного спреду за 2007 рСЦк становить:


для ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ 4,403 %

для АКБ "ПриватбанктАЭ 6,430 %


б) Середньоквадратичне вСЦдхилення значень чистого процентного спреду за 2007 рСЦк вСЦд маточСЦкування становить:


для ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ 0,901 %

для АКБ "ПриватбанктАЭ 0,316%


в) РСЦвень операцСЦйного ризику, як варСЦацСЦя виборки значень чистого процентного спреду за 2007 рСЦк становить:

для ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ 20,459 %

для АКБ "ПриватбанктАЭ 4,923 %


Таким чином, рСЦвень операцСЦйного ризику в дослСЦджуСФмому ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, який працюСФ 1,2 роки на банкСЦвському ринку УкраСЧни, в 4 рази вищий, нСЦж в банку лСЦдеру банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни АКБ "ПриватбанктАЭ, який працюСФ 16 рокСЦв на банкСЦвському ринку УкраСЧни (Додаток А).

Рис.2.9. АналСЦз динамСЦки чистого процентного спреду процентних операцСЦй ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та АКБ "ПриватбанктАЭ на протязСЦ 2007 року


ОкрСЦм цього, рСЦвень систематичного зсуву середньоСЧ величини процентного спреду в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ становить (-2,0%) вСЦдносно рСЦвня середньоСЧ величини процентного спреду в АКБ "ПриватбанктАЭ, що свСЦдчить про наявнСЦсть не тСЦльки випадковоСЧ складовоСЧ операцСЦйного ризику в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, але СЦ наявнСЦсть систематичного ризику втрати прибутку банку за рахунок неоптимального управлСЦння процентною ставкою витрат на залученСЦ кошти та процентною ставкою доходностСЦ кредитних операцСЦй.

За результати дослСЦджень дипломноСЧ роботи, на сьогоднСЦшнСЦй день основним функцСЦональним ризиком дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк» СФ ризик втрати дСЦловоСЧ репутацСЦСЧ кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ (репутацСЦйний ризик) формування оптимальноСЧ структури акцСЦонерСЦв банку та взаСФмовСЦдносин з ними.

Так, 6 листопада 2007 р. незалежне рейтингове агентство "Кредит-Рейтинг» оголосило про визначення довгострокового кредитного рейтингу uаВВ+ запланованому випуску СЦменних вСЦдсоткових облСЦгацСЦй (серСЦСЧ А) ВАТ КБ "РЖпобанк» (м. КиСЧв) на суму 200 млн. грн. строком обСЦгу 5 рокСЦв. У ходСЦ аналСЦзу агентство використовувало фСЦнансову звСЦтнСЦсть ВАТ КБ "РЖпобанк» за 20062007 рр., а також внутрСЦшню СЦнформацСЦю, надану банком у ходСЦ рейтингового процесу [58]. Позичальник або окремий борговий СЦнструмент з рейтингом uaBB характеризуСФться кредитоспроможнСЦстю нижчою, нСЦж достатня, порСЦвняно з СЦншими украСЧнськими позичальниками або борговими СЦнструментами. Висока залежнСЦсть рСЦвня кредитоспроможностСЦ вСЦд впливу несприятливих комерцСЦйних, фСЦнансових та економСЦчних умов. Знаки "+» СЦ "-» позначають промСЦжнСЦ рСЦвнСЦ рейтингСЦв вСЦдносно основних рСЦвнСЦв.

Фактори, що сприяють пСЦдвищенню кредитного рейтингу ВАТ КБ "РЖПОБАНК» за висновками рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг» (УкраСЧна) [58]:

прибуткова дСЦяльнСЦсть з моменту заснування банку та достатнСЦй рСЦвень фондовоСЧ капСЦталСЦзацСЦСЧ;

СЦнформацСЦйна вСЦдкритСЦсть СЦ прозорСЦсть.

Фактори, що обмежують пСЦдвищення кредитного рейтингу ВАТ КБ "РЖПОБАНК» за висновками рейтингового агентства "Кредит-Рейтинг» (УкраСЧна) [58]:

банк здСЦйснюСФ дСЦяльнСЦсть лише протягом 9 мСЦсяцСЦв, що за умов вСЦдсутностСЦ "асноСЧ регСЦональноСЧ мережСЦ та карткового бСЦзнесу, а також незначноСЧ кСЦлькостСЦ клСЦСФнтСЦв та подальшого збСЦльшення присутностСЦ системних банкСЦв на ринку, суттСФво ускладнюСФ виконання стратегСЦчних завдань;

виключна концентрацСЦя кредитного портфеля, що може негативно вплинути на показники прибутковостСЦ при виникненнСЦ проблем навСЦть з незначною часткою кредитСЦв;

виключна концентрацСЦя ресурсноСЧ бази за основними контрагентами, що пСЦдвищуСФ ризик лСЦквСЦдностСЦ банку;

система управлСЦння ризиками перебуваСФ на стадСЦСЧ становлення та потребуСФ удосконалення.


РОЗДРЖЛ РЖРЖРЖ

ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ УПРАВЛРЖННЯ БАНКРЖВСЬКИМИ РИЗИКАМИ


3.1 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння фСЦнансовими цСЦновими ризиками банку


ЗгСЦдно з "Методичними рекомендацСЦями щодо органСЦзацСЦСЧ процесу формування управлСЦнськоСЧ звСЦтностСЦ в банках УкраСЧнитАЭ НацСЦонального банку УкраСЧни [22] для пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння цСЦновими ризиками банку доцСЦльно впровадити наступнСЦ особливостСЦ розрахунку резервСЦв у межах управлСЦнського облСЦку:

1. Ризики з метою формування управлСЦнськоСЧ звСЦтностСЦ вимСЦрюються очСЦкуваними та неочСЦкуваними втратами. ОчСЦкуванСЦ втрати вСЦд кредитних ризикСЦв мають покриватися резервами, а неочСЦкуванСЦ втрати капСЦталом (капСЦталом пСЦд ризиком).

2. ПСЦд час визначення прибутковостСЦ за кредитними продуктами банку розраховуСФться прибуток СЦ прибутковСЦсть вСЦдповСЦдних центрСЦв прибутку, що вСЦдкоригованСЦ на ризики, пов'язанСЦ з очСЦкуваними втратами (скоригований на ризик прибуток). Для здСЦйснення цього розрахунку необхСЦдно враховувати середнСЦй рСЦвень очСЦкуваних збиткСЦв, пов'язаних з ризиками таких продуктСЦв.

3. ПСЦд час розрахунку очСЦкуваних втрат унаслСЦдок кредитного ризику мають ураховуватися поточнСЦ економСЦчнСЦ умови, СЦсторичнСЦ данСЦ щодо вСЦдшкодувань за вСЦдповСЦдними продуктами, мСЦнСЦмальнСЦ перСЦоди спостереження (доцСЦльно охоплювати один економСЦчний цикл три п'ять рокСЦв або СЦнший СЦнтервал).

4. ОцСЦнка ризикСЦв маСФ здСЦйснюватися службою управлСЦння ризиками банку.

5. Прибуток (прибутковСЦсть) банку або об'СФкта управлСЦння може бути оцСЦнена за допомогою таких показникСЦв:

а) процентноСЧ та непроцентноСЧ маржСЦ (з урахуванням внутрСЦшнСЦх трансфертних доходСЦв СЦ витрат);

б) прибутку;

в) чистоСЧ процентноСЧ маржСЦ;

г) прибутковостСЦ активСЦв (ROA);

ТС) прибутковостСЦ капСЦталу (ROE);

д) скоригованого на ризик прибутку тощо.

6. ПСЦд час розрахунку ефективностСЦ видСЦв дСЦяльностСЦ, центрСЦв прибутку, продуктСЦв (груп продуктСЦв), клСЦСФнтСЦв (груп клСЦСФнтСЦв) тощо враховуються прибуток (прибутковСЦсть) СЦ ризики за вСЦдповСЦдними об'СФктами управлСЦння.

7. З метою оцСЦнки ефективностСЦ можуть використовуватися такСЦ показники:

а) спСЦввСЦдношення прибутку СЦ ризикСЦв;

б) показник мультиплСЦкатора капСЦталу;

в) RAROC вСЦдношення скоригованого на ризик прибутку до капСЦталу пСЦд ризиком (економСЦчного капСЦталу) тощо.

8. Показник RAROC даСФ змогу оцСЦнювати спСЦввСЦдношення прибутку СЦ ризикСЦв, на якСЦ наражаСФться об'СФкт управлСЦння в процесСЦ генерування цих прибуткСЦв. RAROC вСЦдображаСФ прибутковСЦсть капСЦталу об'СФкта управлСЦння, необхСЦдного для покриття обраноСЧ частки максимально можливого збитку (зазвичай береться частка 97 99 %).

RAROC доцСЦльно розраховувати за кожним об'СФктом управлСЦння з метою:

оцСЦнки ефективностСЦ (рентабельностСЦ з урахуванням ризику) видСЦв дСЦяльностСЦ, центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ, продуктСЦв та СЧх груп, клСЦСФнтСЦв СЦ СЧх груп шляхом порСЦвняння СЧх показникСЦв RAROC мСЦж собою та зСЦ встановленою граничною нормою, СЧх ранжирування за ступенем СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ;

розподСЦлу наявного капСЦталу мСЦж наявними об'СФктами управлСЦння з метою досягнення максимального ефекту в межах запланованоСЧ стратегСЦСЧ;

матерСЦального заохочення керСЦвникСЦв центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ;

цСЦноутворення банкСЦвських продуктСЦв тощо.

9. КапСЦтал пСЦд ризиком (економСЦчний капСЦтал) зазвичай складаСФться з:

а) капСЦталу пСЦд неочСЦкуванСЦ втрати внаслСЦдок кредитного ризику;

б) капСЦталу пСЦд неочСЦкуванСЦ втрати внаслСЦдок процентного, валютного та СЦнших ринкових ризикСЦв торговоСЧ дСЦяльностСЦ;

в) капСЦталу пСЦд неочСЦкуванСЦ втрати внаслСЦдок операцСЦйного ризику.

10. КапСЦтал пСЦд ризиком (економСЦчний капСЦтал) розраховуСФться службою ризик-менеджменту за допомогою методСЦв, прийнятних для банку, з урахуванням загальноприйнятих методик оцСЦнки ризикСЦв, практики ризик-менеджменту, рекомендацСЦй служб банкСЦвського регулювання СЦ нагляду, специфСЦки дСЦяльностСЦ, обсягСЦв операцСЦй СЦ технСЦчних можливостей банку тощо.

11. КапСЦтал пСЦд ризиком (економСЦчний капСЦтал) розраховуСФться за принципом "знизу вгору" для кожного об'СФкта управлСЦння, надалСЦ агрегуСФться з метою визначення сукупного розмСЦру капСЦталу пСЦд ризиком (економСЦчного капСЦталу) для банку в цСЦлому.

Агрегування може здСЦйснюватися шляхом додавання всСЦх складових капСЦталу пСЦд втрати внаслСЦдок рСЦзних ризикСЦв або з урахуванням взаСФмозалежностСЦ (кореляцСЦСЧ) мСЦж рСЦзними видами ризикСЦв.

ЗгСЦдно з "Методичними рекомендацСЦями щодо вдосконалення корпоративного управлСЦння в банках УкраСЧнитАЭ НацСЦонального банку УкраСЧни [12] для органСЦзацСЦСЧ управлСЦння ризиками банки мають запроваджувати всеохоплюючий процес управлСЦння ризиками (пСЦд наглядом з боку спостережноСЧ ради та правлСЦння банку) для СЦдентифСЦкацСЦСЧ, оцСЦнки величини та контролю за всСЦма значними ризиками.

Одним СЦз сучасних методСЦв комплексного управлСЦння цСЦновими банкСЦвськими ризиками (процентним, валютним, ринковим) СФ ГЕПменеджмент [42].

ГЕП менеджмент - це комплексний метод одночасного управлСЦння платоспроможнСЦстю, лСЦквСЦднСЦстю, валютною позицСЦСФю та прибутковСЦстю банку з застосуванням механСЦзму поточного порСЦвняння строкСЦв, сум та вартостСЦ залучених коштСЦв СЦ строкСЦв, сум та доходСЦв вСЦд розмСЦщення цих залучених коштСЦв в активнСЦ операцСЦСЧ банка (кредити та цСЦннСЦ папери) [32].

Регулюючи гепрозриви за рахунок оперативного запозичення коштСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку, включаючи механСЦзми регулювання лСЦквСЦдностСЦ, пропонуСФмСЦ НБУ [9], банк наражаСФться на проблеми вСЦдсоткового ризику, тобто цСЦна на короткостроковСЦ ресурси запозичень може суттСФво знизити прибутковСЦсть банку, оскСЦльки такСЦ запозичення СФ додатковими витратами банку, якСЦ знижують рСЦвень розрахунковоСЧ процентноСЧ маржСЦ мСЦж вартСЦстю залучених коштСЦв та доходами вСЦд СЧх розмСЦщення в активнСЦ операцСЦСЧ.

СтратегСЦя управлСЦння гепом маСФ на метСЦ при збереженнСЦ вимог по забезпеченню платоспроможностСЦ та лСЦквСЦдностСЦ банку отримання пСЦдвищених прибуткСЦв СЦ передбачаСФ свСЦдомий ризик банку, а тому характеризуСФться як агресивнСЦша. У разСЦ реалСЦзацСЦСЧ ризику маржа банку знизиться, що буде зумовлено пСЦдвищенням ставок за вСЦд'СФмного гепу або зниженням ставок за додатного гепу. У процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦСЧ управлСЦння гепом необхСЦдно досягти вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж видом гепу (додатний чи вСЦд'СФмний) та прогнозами змСЦни напряму, швидкостСЦ й рСЦвня вСЦдсоткових ставок. Очевидно, запорукою успСЦху цСЦСФСЧ стратегСЦСЧ СФ наявнСЦсть надСЦйного прогнозу (або можливСЦсть отримати такий прогноз) СЦ передбачуванСЦсть економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ. Якщо спрогнозувати змСЦну вСЦдсоткових ставок неможливо, наприклад, через нестабСЦльнСЦсть економСЦки або пСЦд час кризових перСЦодСЦв, набагато безпечнСЦшою для банку буде стратегСЦя фСЦксацСЦСЧ спреду.

Основними параметрами управлСЦння ГЕПом СФ строки та обсяги активСЦв СЦ зобов'язань банку. Узгодження строкСЦв розмСЦщення активСЦв СЦ залучення зобов'язань - один СЦз методСЦв, з допомогою якого банк фСЦксуСФ спред СЦ нейтралСЦзуСФ ризик змСЦни вСЦдсотковоСЧ ставки. ПрипускаСФться, що всСЦ вСЦдсотковСЦ ставки СЦ за активними, СЦ за пасивними операцСЦями змСЦнюються з однаковою швидкСЦстю в одному напрямСЦ. Це припущення пов'язане з концепцСЦСФю "паралельного зсуву" кривоСЧ дохСЦдностСЦ [63].

СутнСЦсть прийомСЦв комплексного управлСЦння активами та пасивами банку (УАП) полягаСФ у встановленнСЦ спСЦввСЦдношень мСЦж строками залучення та розмСЦщення однакових за обсягом коштСЦв.

Узгодження строкСЦв вхСЦдних СЦ вихСЦдних фСЦнансових потокСЦв використовуСФться менеджментом банкСЦв паралельно з СЦншими прийомами управлСЦння платоспроможнСЦстю, лСЦквСЦднСЦстю та вСЦдсотковим ризиком, оскСЦльки на практицСЦ узгодити всСЦ позицСЦСЧ за строками та сумами майже неможливо.

Показник гепу визначаСФться як рСЦзниця мСЦж величиною чутливих активСЦв СЦ чутливих зобов'язань банку в кожному СЦз зафСЦксованих СЦнтервалСЦв [99]:


                                                               (3.1)


де GAP (t) - величина гепу (у грошовому виразСЦ) в перСЦодСЦ t;

FA (t) - активи, чутливСЦ до змСЦни вСЦдсотковоСЧ ставки в перСЦодСЦ t;

FL (t) - пасиви, чутливСЦ до змСЦни ставки в перСЦодСЦ t.

Геп може бути додатним, якщо активи, чутливСЦ до змСЦн ставки, перевищують чутливСЦ зобов'язання (FA(t) > FL(t)), або вСЦд'СФмним, якщо чутливСЦ зобов'язання перевищують чутливСЦ активи (FA(t) < FL(t)).

Збалансована позицСЦя, коли чутливСЦ активи та зобов'язання рСЦвнСЦ мСЦж собою, означаСФ нульовий геп. За нульового гепу маржа банку буде стабСЦльною, незалежною вСЦд коливань вСЦдсоткових ставок, а вСЦдсотковий ризик - мСЦнСЦмальним. Проте одержати пСЦдвищений прибуток внаслСЦдок сприятливоСЧ змСЦни вСЦдсоткових ставок на ринку за нульового гепу неможливо. РЖ додатний, СЦ вСЦд'СФмний геп надають банку потенцСЦйну можливСЦсть отримати бСЦльшу маржу, нСЦж у разСЦ нульового гепу.

Для визначення спСЦввСЦдношення чутливих активСЦв СЦ зобов'язань банку використовують коефСЦцСЦСФнт гепу - FGAP (t), який обчислюСФться як вСЦдношення чутливих активСЦв до чутливих зобов'язань [99]:

                                                                       (3.2)


Якщо коефСЦцСЦСФнт гепу бСЦльший за одиницю, це означаСФ, що геп додатний, якщо менший - геп вСЦд'СФмний. Якщо коефСЦцСЦСФнт дорСЦвнюСФ одиницСЦ, геп нульовий.

Головна СЦдея управлСЦння гепом полягаСФ в тому, що величина та вид (додатний або вСЦд'СФмний) гепу мають вСЦдповСЦдати прогнозам змСЦни вСЦдсоткових ставок.

Правило управлСЦння гепом [88]:

якщо геп додатний, то зСЦ зростанням вСЦдсоткових ставок маржа банку зростатиме СЦ, навпаки, у разСЦ СЧх зниження маржа зменшуватиметься;

якщо геп вСЦд'СФмний, то зСЦ зростанням вСЦдсоткових ставок маржа банку зменшуватиметься, а з СЧх зниженням - збСЦльшуватиметься.

Це означаСФ, що для банку не так вже й важливо, як змСЦнюються вСЦдсотковСЦ ставки на ринку. Головне - щоб геп вСЦдповСЦдав тому напряму руху ставок, який забезпечить пСЦдвищення прибутку, тобто був додатним за пСЦдвищення ставок СЦ вСЦд'СФмним - за СЧх зниження.

Проте менеджменту банку потрСЦбно пам'ятати, що потенцСЦйна можливСЦсть одержання додаткового прибутку супроводжуСФться пСЦдвищеним рСЦвнем вСЦдсоткового ризику. Якщо прогноз змСЦни ставок виявиться помилковим або не справдиться, то це може призвести до зниження прибутку СЦ навСЦть до збиткСЦв. Отже, за наявностСЦ в банку додатного чи вСЦд'СФмного гепу цСЦлком реальною СФ СЦ ймовСЦрнСЦсть одержання додаткових прибуткСЦв, СЦ ймовСЦрнСЦсть фСЦнансових втрат.

Тому геп СФ мСЦрою вСЦдсоткового ризику, на який наражаСФться банк упродовж зафСЦксованого часового СЦнтервалу. Незалежно вСЦд того, додатний чи вСЦд'СФмний геп маСФ банк, що бСЦльша абсолютна величина гепу, то вищий рСЦвень вСЦдсоткового ризику бере на себе банк СЦ то бСЦльше змСЦнюСФться його маржа.

Головне завдання менеджменту банку в процесСЦ управлСЦння гепом - досягти вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж видом гепу та прогнозом змСЦни напряму, швидкостСЦ й рСЦвня вСЦдсоткових ставок. НеобхСЦдною умовою управлСЦння гепом СФ наявнСЦсть надСЦйного прогнозу (або можливСЦсть одержати такий прогноз) СЦ передбачуванСЦсть економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ.

Метод гепу даСФ змогу банку зважено керувати спСЦввСЦдношенням обсягСЦв активСЦв СЦ зобов'язань банку, проте на практицСЦ виникаСФ необхСЦднСЦсть одночасного управлСЦння СЦ обсягами, СЦ строками фСЦнансових потокСЦв банку. Для цього застосовують метод кумулятивного гепу.

За економСЦчним змСЦстом кумулятивний геп - це СЦнтегральний показник, що вСЦдбиваСФ рСЦвень ризику вСЦдсоткових ставок, на який наражаСФться банк упродовж розглянутого часового горизонту. Банк може управляти цим ризиком, встановлюючи лСЦмСЦт кумулятивного гепу як максимально допустиму його величину та увСЦдповСЦднюючи структуру чутливих активСЦв СЦ зобов'язань до установленого лСЦмСЦту.

На рис. Г.1 - Г.6 Додатку Г наведенСЦ результати аналСЦзу величин гепу та кумулятивного гепу повалютно для сумарного гривневого еквСЦваленту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у першому пСЦврСЦччСЦ 2007 року та за 2007 рСЦк.

ПорСЦвняльний аналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 року та на 01.01.2008 року (повалютно), наведений на графСЦках рис.Г.5 показуСФ, що для короткострокових активСЦв та пасивСЦв частковСЦ (в перСЦодах) гепи (розрив мСЦж активами та пасивами) та кумулятивний геп мають вСЦд'СФмний характер, тобто управлСЦння пасивами та активами , начебто, спрямоване на прогноз зниження вСЦдсоткових ставок на пасиви та активи в короткостроковому перСЦодСЦ. При цьому у 2007 роцСЦ величина кумулятивного вСЦдтАЩСФмного гепу для короткострокових перСЦодСЦв зросла практично в 15 разСЦв за рахунок стратегСЦСЧ роботи в дСЦапазонСЦ строкСЦв активСЦв та пасивСЦв вСЦд 1до 31 дня ("короткСЦ грошСЦтАЭ).

ПорСЦвняльний аналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в довгострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 року та на 01.01.2008 року (повалютно), наведений на графСЦках рис.Г.6 показуСФ, що для довгострокових активСЦв та пасивСЦв частковСЦ (в перСЦодах) гепи (розрив мСЦж активами та пасивами) та кумулятивний геп мають додатний характер, тобто управлСЦння пасивами та активами, начебто, спрямоване на прогноз пСЦдвищення вСЦдсоткових ставок на пасиви та активи в довгостроковому перСЦодСЦ. При цьому у 2007 роцСЦ величина кумулятивного додатного гепу для довгострокових перСЦодСЦв зросла практично в 6 разСЦв за рахунок стратегСЦСЧ роботи в дСЦапазонСЦ строкСЦв активСЦв та пасивСЦв бСЦльше 365 днСЦв ("довгСЦ грошСЦтАЭ).

АналСЦз структури активСЦв та пасивСЦв ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ , в той же час показуСФ, що довгостроковСЦ кредити (строк бСЦльше 365 днСЦв) у 2007 роцСЦ зросли за рахунок початку СЦпотечного кредитування фСЦзичних осСЦб. При цьому пасивна база залучених ресурсСЦв маСФ, в основному, короткостроковий характер.

В табл.3.1 та на рис.3.1 наведенСЦ повалютнСЦ та сумарнСЦ значення валютноСЧ позицСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанк» станом на 01.07.2007 та 01.01.2008 року, розрахованСЦ за кумулятивною методологСЦСФю НБУ [9].


Таблиця 3.1

ПовалютнСЦ та сумарнСЦ значення валютноСЧ позицСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанк» станом на 01.07.2007 та 01.01.2008 року

Показник

EUR

USD

RUB

Iншi

Усього

Балансова валютна позицСЦя в % (повалютно) станом на 01.07.2007

2,011

1,635

0,045

0,063

0,267

Позабалансова валютна позицСЦя в % (повалютно) станом на 01.07.2007

0,010

1,720

0,097

0,000

1,633

Сумарна валютна позицСЦя в %(повалютно) станом на 01.07.2007

2,020

0,084

0,141

0,064

1,900

Балансова валютна позицСЦя в % (повалютно) станом на 01.01.2008

2,554

0,039

0,797

0,096

1,699

Позабалансова валютна позицСЦя в % (повалютно) станом на 01.01.2008

0,964

2,378

0,217

0,000

3,559

Сумарна валютна позицСЦя в %(повалютно) станом на 01.01.2008

1,590

2,339

1,014

0,096

1,860


АналСЦз даних, наведених в табл.3.1 дозволяСФ констатувати, що сумарний рСЦвень валютноСЧ позицСЦСЧ не перевищуСФ вимоги НБУ [9], крСЦм того по вСЦдношенню до граничного рСЦвня валютноСЧ позицСЦСЧ, визначеного НБУ, фактичний рСЦвень валютноСЧ позицСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанк» в 58 разСЦв нижче. Тобто валютний ризик за методологСЦСФю НБУ СФ низьким.

ПропонуСФмий в дипломнСЦй роботСЦ метод ГЕПменеджменту набагато критичнСЦше оцСЦнюСФ рСЦвень валютних ризикСЦв ВАТ КБ "РЖпобанк».

Так, згСЦдно графСЦкам, наведеним на рис.3.1, повалютний аналСЦз короткострокового та довгостроковго ГЕПу в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у 2007 роцСЦ (станом на 01.10.2008) дозволяСФ СЦдентифСЦкувати наступнСЦ пСЦдвищенСЦ валютнСЦ ризики, якСЦ не виявляються традицСЦйною методологСЦСЧю НБУ [9]:

  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю до 31дня:
  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 7,97%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 31дня до 92 днСЦв:
  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 6,292%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 92 до 365 днСЦв:
  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 1,93%(активи бСЦльше пасивСЦв);

4. За довгостроковими активами та пасивами тривалСЦстю менше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 16,27%(пасиви бСЦльше активСЦв);

5. За довгостроковими активами та пасивами тривалСЦстю бСЦльше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 23,86%(активи бСЦльше пасивСЦв);

Одночасно гепменеджмент дозволяСФ СЦдентифСЦкувати скритСЦ ризики, якСЦ в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року виникли за рахунок того, що:

а).ВалютнСЦ активи вкладенСЦ в довгострокових термСЦнах, при чому СЧх величина значно бСЦльше короткострокових валютних пасивСЦв, тобто при поверненнСЦ короткострокових валютних пасивСЦв (вкладСЦв) необхСЦдно буде купувати валюту на мСЦжбанкСЦвському ринку, що вносить ризик зниження прибутку банку за рахунок можливих втрат вСЦд пСЦдвищення курсу СЦноземноСЧ валюти.

б). ОскСЦльки короткостроковСЦ та довгостроковСЦ валютнСЦ пасиви (вклади) будуть поверненСЦ ранСЦше, нСЦж повернення валютних активСЦв, то при поверненнСЦ валюти вСЦд довгострокових кредитСЦв ( в умовах прогнозу падСЦння курсу долара США) виникаСФ ризик зниження прибутку банку.





Рис.3.1. - ГЕПтехнологСЦя оцСЦнки валютноСЧ позицСЦСЧ банку в ВКВ СЦ НКВ та вСЦдповСЦдне зростання рСЦвня валютного ризику в короткострокових та довгострокових перСЦодах дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк»


3.2 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння фСЦнансовими нецСЦновими ризиками банку


Основним нецСЦновим ризиком, на якому зосередженСЦ стратегСЦчнСЦ та тактичнСЦ заходи управлСЦння ризиками в комерцСЦйних банках УкраСЧни, СФ кредитний ризик.

У процесСЦ аналСЦзу кредитних ризикСЦв, якСЦ виникають за рахунок економСЦчних ризикСЦв дСЦяльностСЦ позичальникСЦв, банк може використати рСЦзноманСЦтнСЦ джерела СЦнформацСЦСЧ, якСЦ в цСЦлому складаються з трьох груп [66]:

СЦнформацСЦя, отримана безпосередньо вСЦд клСЦСФнта;

внутрСЦшньобанкСЦвська СЦнформацСЦя;

зовнСЦшнСЦ джерела СЦнформацСЦСЧ.

До першоСЧ групи належать:

  1. ФСЦнансова звСЦтнСЦсть;
  2. ДокументацСЦя, яка пСЦдтверджуСФ правовий СЦ юридичний статус клСЦСФнта: статут, договСЦр засновникСЦв, свСЦдоцтво про реСФстрацСЦю, данСЦ про юридичну адресу та СЦн.;
  3. ДокументацСЦя, пов'язана з кредитним заходом - технСЦко-економСЦчне обТСрунтування, розрахунки очСЦкуваних надходжень вСЦд реалСЦзацСЦСЧ проекту, для середньо СЦ довгострокових кредитСЦв - бСЦзнес-план, копСЦСЧ контрактСЦв, договорСЦв та СЦнших документСЦв, якСЦ стосуються реалСЦзацСЦСЧ заходу, зобов'язання СЦз забезпечення своСФчасного повернення кредиту (договСЦр застави, гарантСЦйний листок, страхове свСЦдоцтво та СЦн.);
  4. РЖнформацСЦя, одержана у процесСЦ попередньоСЧ бесСЦди з майбутнСЦм позичальником, пСЦд час якоСЧ кредитний працСЦвник маСФ оцСЦнити моральнСЦ, етичнСЦ та професСЦйнСЦ якостСЦ працСЦвникСЦв пСЦдприСФмства (директора, заступникСЦв директора, головного бухгалтера), визначити перспективи розвитку та зростання, виявити специфСЦчнСЦ особливостСЦ та деталСЦ, пов'язанСЦ з цим кредитом, сформувати думку про клСЦСФнта. УсСЦ данСЦ, одержанСЦ пСЦд час зустрСЦчСЦ з клСЦСФнтом, мають бути занотованСЦ й зберСЦгатися в кредитнСЦй справСЦ. У багатьох банках розроблено спецСЦальнСЦ формуляри та анкети, якСЦ складаються зСЦ стандартизованих запитань, на якСЦ повинен вСЦдповСЦсти клСЦСФнт;
  5. Додаткова СЦнформацСЦя, яка подаСФться за вимогою банку, - довСЦдки про наявнСЦсть рахункСЦв в СЦнших банках, витяги з рахункСЦв в СЦнших банках, довСЦдки з податковоСЧ СЦнспекцСЦСЧ, довСЦдки про юридичнСЦ права на заставу, технСЦчна документацСЦя, пов'язана з деякими видами застави, та СЦн.

ВнутрСЦшньобанкСЦвськСЦ джерела СЦнформацСЦСЧ складаються з вСЦдомостей про попереднСЦ контакти з клСЦСФнтом у сферСЦ СЦ кредитних, СЦ некредитних стосункСЦв. Велике значення в цьому разСЦ мають архСЦви банку, такСЦ як картотека кредитноСЧ СЦнформацСЦСЧ (ККРЖ), де зберСЦгаються данСЦ про кредити, якСЦ ранСЦше було видано клСЦСФнтовСЦ, про затримки та порушення пСЦд час погашення позики.

Створення та ведення ККРЖ маСФ стати для банкСЦв одним з невСЦдкладних завдань. У деяких розвинених краСЧнах ця проблема вирСЦшуСФться на рСЦвнСЦ держави, СЦ банки зобов'язанСЦ вести такСЦ картотеки, якСЦ стають складниками загальнодержавноСЧ системи контролю за кредитами. Близько тридцяти рокСЦв дСЦСФ така державна СЦнформацСЦйна система в КанадСЦ, СЦ будь-який банк може одержати СЦнформацСЦю про кредитнСЦ стосунки з будь-яким клСЦСФнтом, який упродовж цього часу звертався за кредитом до рСЦзних установ, а це майже всСЦ фСЦрми та населення краСЧни. КрСЦм СЦнформацСЦйноСЧ, така загальна система виконуСФ СЦ контролюючу функцСЦю, оскСЦльки кожний клСЦСФнт знаСФ, що СЦнформацСЦя про порушення умов кредитноСЧ угоди зберСЦгатиметься СЦ, можливо, стане перепоною пСЦд час одержання нового кредиту.

В УкраСЧнСЦ завдання створення картотеки кредитноСЧ СЦнформацСЦСЧ на загальнодержавному рСЦвнСЦ СФ глобальним СЦ невСЦдкладним, про що й наголошують банкСЦвськСЦ працСЦвники. Однак складнСЦсть цього завдання - СЦ органСЦзацСЦйна, СЦ технСЦчна - не даСФ можливостСЦ розраховувати на швидке СЧСЧ вирСЦшення.

До третьоСЧ групи джерел СЦнформацСЦСЧ належать вСЦдомостСЦ, здобутСЦ за межами банку, що надСЦйшли:

  1. ВСЦд департаменту банкСЦвського нагляду;
  2. РЖнших банкСЦв, якСЦ обслуговували цього клСЦСФнта;
  3. ДСЦлових партнерСЦв, якСЦ мали контакти з позичальником;
  4. ЗасобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ (реклами, рейтинги, данСЦ про участь у виставках, оголошення та СЦн.);
  5. Статистичних агенцСЦй СЦ статистичних СЦнформацСЦйних збСЦрникСЦв, звСЦдки можна взяти данСЦ про загальний стан виробництва в галузСЦ та перспективи розвитку, а також про мСЦiе пСЦдприСФмства та його продукцСЦСЧ на ринку;
  6. ВСЦдвСЦдування пСЦдприСФмства, у процесСЦ якого важливо виявити рСЦвень компетенцСЦСЧ працСЦвникСЦв, якСЦ очолюють бухгалтерську, фСЦнансову та маркетинговСЦ служби, адмСЦнСЦстративний апарат, скласти уявлення про склад СЦ стан майна пСЦдприСФмства, оцСЦнити якСЦсть СЦ конкурентоспроможнСЦсть продукцСЦСЧ та послуг пСЦдприСФмства, можливостСЦ експорту, залежнСЦсть вСЦд джерел сировини та СЦн.

Кожне СЦнформацСЦйне джерело слугуСФ для висвСЦтлення конкретного аспекта дСЦяльностСЦ клСЦСФнта, коли аналСЦзуСФться його кредитоспроможнСЦсть. Однак найважливСЦшою СФ СЦнформацСЦя, здобута з ринкових джерел поза межами банку.

По-перше , завдяки тому, що СЦснуСФ чимало рСЦзноманСЦтних ринкових джерел одержання СЦнформацСЦСЧ, забезпечуСФться об'СФктивнСЦсть СЦ рСЦзнобСЦчнСЦсть аналСЦзу.

По-друге , ця СЦнформацСЦя СФ найоперативнСЦшою, оскСЦльки саме ринок найпершим реагуСФ на змСЦни в станСЦ пСЦдприСФмства ще до того, як цСЦ змСЦни знайдуть вСЦдображення у фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ. Завдання кредитного працСЦвника полягаСФ передусСЦм у перевСЦрцСЦ сигналСЦв, якСЦ надходять з ринкових джерел СЦнформацСЦСЧ, та виявленнСЦ причин СЧх виникнення.

Одним СЦз найсучаснСЦшим методом отримання зовнСЦшньоСЧ СЦнформацСЦСЧ про кредитоспроможнСЦсть позичальника СФ використання мСЦжбанкСЦвських комптАЩютерних банкСЦв СЦнформацСЦСЧ (бюро кредитних СЦсторСЦй). Ця технологСЦя СФ економСЦчно вигСЦдною при масовому мСЦкрокредитуваннСЦ малих та середнСЦх пСЦдприСФмств, а також приватних пСЦдприСФмцСЦв, коли 1 СЦнспектор обслуговуСФ сотнСЦ клСЦСФнтСЦв [65].

Новим напрямком у стратегСЦСЧ планування резервСЦв для зменшення кредитних ризикСЦв СФ впровадження в практицСЦ кредитного менеджменту ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ мСЦжнародновизнаних рекомендацСЦй Базельського комСЦтету з банкСЦвського нагляду "Базель2» [82].

ЦСЦль "Базель2» - пСЦдвищення стабСЦльностСЦ СЦ рСЦвних умов конкуренцСЦСЧ мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ системи. При цьому, вихСЦдним пунктом служить стимулювання банкСЦв (з боку банкСЦвського нагляду) у бСЦльш тонкому "юстируваннСЦ» процесу вимСЦру кредитного ризику. ОсновнСЦ риси методологСЦСЧ:

- посилення орСЦСФнтування банкСЦв при резервуваннСЦ "асного капСЦталу на фактичнСЦ ризики;

- полСЦпшення внутрСЦшнього ризик-менеджменту банкСЦв, особливо через створення стимулСЦв до переходу на подальшСЦ методи вимСЦру ризикСЦв для контрольних цСЦлей;

- полСЦпшення умов мСЦжнародноСЧ конкуренцСЦСЧ за допомогою введення СФдиних свСЦтових правил банкСЦвського контролю;

- створення правил, що можуть застосовуватися банками рСЦзного рСЦвня, складностСЦ СЦ розмСЦрСЦв.

По дСЦючим у даний час правилам Базель1 [90] банки при видачСЦ кредитСЦв пСЦдприСФмствам для випадку втрат вСЦд СЧх неплатоспроможностСЦ повиннСЦ резервувати "асний капСЦтал у розмСЦрСЦ 8% вСЦд балансовоСЧ вартостСЦ кредиту. При цьому реальна кредитоспроможнСЦсть пСЦдприСФмства - не граСФ нСЦякоСЧ ролСЦ. Таке положення бСЦльше не вСЦдповСЦдаСФ вимогам банкСЦвськоСЧ економСЦки СЦ створюСФ невСЦрнСЦ стимули: кредито-отримувач з гарною кредитоспроможнСЦстю платить занадто велику, а кредито-отримувач зСЦ слабкою кредитоспроможнСЦстю занадто малу надбавку за ризик.


3.3 ПропозицСЦСЧ щодо пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння функцСЦональними ризиками банку


Одним СЦз сучасних напрямкСЦв зменшення впливу операцСЦйних та функцСЦональних ризикСЦв банку СФ мСЦнСЦмСЦзацСЦя документальних та субтАЩСФктивних помилок в роботСЦ персоналу банкСЦв за рахунок СЧх формалСЦзованого контролю при роботСЦ в автоматизованих системах взаСФмодСЦСЧ з клСЦСФнтами банкСЦв (CRM - системи бСЦзнес-правил виконання та автоматизований контроль банкСЦвських операцСЦй).

CRMсистема (сокр. вСЦд англ. Customer Relationship Management System тАФ система керування взаСФмодСЦСФю з клСЦСФнтами) тАФ це корпоративна СЦнформацСЦйна система, призначена для полСЦпшення обслуговування клСЦСФнтСЦв шляхом збереження СЦнформацСЦСЧ про клСЦСФнтСЦв СЦ СЦсторСЦю взаСФмин СЦз клСЦСФнтами, встановлення СЦ полСЦпшення бСЦзнеспроцедур на основСЦ збереженоСЧ СЦнформацСЦСЧ СЦ наступнСЦй оцСЦнцСЦ СЧх ефективностСЦ. РЗСЧ основнСЦ принципи такСЦ [74]:

  1. НаявнСЦсть СФдиного сховища СЦнформацСЦСЧ, вСЦдкСЦля в будь-який момент доступнСЦ всСЦ данСЦ про усСЦ випадки взаСФмодСЦСЧ з клСЦСФнтами;
  2. СинхронСЦзованСЦсть керування множинними каналами взаСФмодСЦСЧ (тобто СЦснують органСЦзацСЦйнСЦ процедури, що регламентують використання цСЦСФСЧ системи й СЦнформацСЦСЧ в кожному пСЦдроздСЦлСЦ банку);
  3. ПостСЦйний аналСЦз зСЦбраноСЧ СЦнформацСЦСЧ про клСЦСФнтСЦв СЦ прийняття вСЦдповСЦдних органСЦзацСЦйних рСЦшень тАФ наприклад, прСЦоритизацСЦя клСЦСФнтСЦв на основСЦ СЧхньоСЧ значимостСЦ для банку.

Таким чином, цей пСЦдхСЦд маСФ на увазСЦ, що при будьякСЦй взаСФмодСЦСЧ банку з клСЦСФнтом по будь-якому каналу, спСЦвробСЦтниковСЦ банку доступна повна СЦнформацСЦя про усСЦ взаСФмини з клСЦСФнтами СЦ рСЦшення приймаСФться на СЧСЧ основСЦ, СЦнформацСЦя про яке, у свою чергу, теж зберСЦгаСФться СЦ доступна при всСЦх наступних взаСФмодСЦях.

CRM (Customer Relationship Management - Керування ВзаСФминами з КлСЦСФнтами) це не програмний продукт, не технологСЦя СЦ навСЦть не набСЦр продуктСЦв.

CRM - це, насамперед, концепцСЦя, спрямована на побудову стСЦйких дСЦлових вСЦдносин СЦз клСЦСФнтами СЦ бСЦзнес стратегСЦя, ядром якоСЧ СФ "клСЦСФнтко-орСЦСФнтований" пСЦдхСЦд.

Ця стратегСЦя заснована на використаннСЦ передових управлСЦнських СЦ СЦнформацСЦйних технологСЦй, за допомогою яких компанСЦя збираСФ СЦ накопичуСФ СЦнформацСЦю про своСЧх клСЦСФнтСЦв на всСЦх стадСЦях СЧхнього життСФвого циклу (залучення, утримання, лояльнСЦсть), витягаСФ з неСЧ знання СЦ використовуСФ цСЦ знання в СЦнтересах свого бСЦзнесу шляхом вибудовування взаСФмовигСЦдних вСЦдносин з ними.

Результатом застосування стратегСЦСЧ СФ пСЦдвищення конкурентоздатностСЦ компанСЦСЧ, СЦ збСЦльшення прибутку, тому що правильно побудованСЦ вСЦдносини, заснованСЦ на персональному пСЦдходСЦ до кожного клСЦСФнта, дозволяють залучати нових клСЦСФнтСЦв СЦ допомагають удержати старих.

CRM системи стали потрСЦбнСЦ на висококонкурентному ринку, де у фокусСЦ стоСЧть клСЦСФнт. Головна задача CRM систем пСЦдвищення ефективностСЦ бСЦзнес процесСЦв, зосереджених у "фронт-офСЦсСЦ", спрямованих на залучення й утримання клСЦСФнтСЦв - у маркетингу, продажах, сервСЦсСЦ й обслуговуваннСЦ, незалежно вСЦд каналу, через який вСЦдбуваСФться контакт СЦз клСЦСФнтом.

На рСЦвнСЦ технологСЦй CRM - це набСЦр додаткСЦв, зв'язаних СФдиною бСЦзнес-логСЦкою й СЦнтегрованих у корпоративне СЦнформацСЦйне середовище банку на основСЦ СФдиноСЧ бази даних. СпецСЦальне програмне забезпечення дозволяСФ провести автоматизацСЦю вСЦдповСЦдних бСЦзнесСЦ-процесСЦв у маркетингу, продажах СЦ обслуговуваннСЦ. Як результат, банк може звернутися до "потрСЦбного" клСЦСФнту в "правильний" момент часу, з найбСЦльш ефективною пропозицСЦСФю СЦ по найбСЦльш зручному замовнику каналу взаСФмодСЦСЧ.

На практицСЦ СЦнтегрована система CRM забезпечуСФ координацСЦю дСЦй рСЦзних вСЦддСЦлСЦв банку, забезпечуючи СЧхньою загальною платформою для взаСФмодСЦСЧ з клСЦСФнтами. З цього погляду призначення CRM виправити ситуацСЦю, коли вСЦддСЦли маркетингу, продажСЦв СЦ сервСЦсу дСЦють незалежно друг вСЦд друга, причому СЧхнСФ бачення замовника часто не збСЦгаСФться, а дСЦСЧ неузгодженСЦ.

З погляду керування бСЦзнесом ефект вСЦд впровадження CRM виявляСФться в тСЦм, що процес ухвалення рСЦшення за рахунок автоматизацСЦСЧ переноситься на бСЦльш низький рСЦвень СЦ унСЦфСЦкуСФться. Це дозволяСФ перейти до СЦдеологСЦСЧ "торгових площадок банкСЦвського обслуговуваннятАЭ (безбалансових мСЦкровСЦддСЦлень на 57 спСЦвробСЦтникСЦв) та "площадок банкСЦвського самообслуговуваннятАЭ (кредитно-депозитних банкоматСЦв). За рахунок цього пСЦдвищуСФться швидкСЦсть реакцСЦСЧ на запити, росте швидкСЦсть обороту коштСЦв СЦ знижуються витрати.

НарештСЦ, CRM включаСФ себе СЦдеологСЦю СЦ технологСЦСЧ створення СЦсторСЦСЧ взаСФмин клСЦСФнта СЦ банка, що дозволяСФ бСЦльш чСЦтко планувати бСЦзнес СЦ пСЦдвищувати його стСЦйкСЦсть.

CRM-системи з точки зору менеджменту персоналу потрСЦбнСЦ для рСЦшення двох основних задач, зв'язаних з пСЦдвищенням ефективностСЦ бСЦзнесСЦвпроцесСЦв, зосереджених у "фронт-офСЦсСЦтАЭ банку:

вони допомагають, поперше, зрозумСЦти, хто такСЦ клСЦСФнти компанСЦСЧ, чого вони чекають для себе СЦ що можуть дати самСЦ;

по-друге, CRM системи, аналСЦзуючи обновлювану СЦнформацСЦю з контактСЦв СЦз клСЦСФнтами СЦ транзакцСЦям, пСЦдвищують рентабельнСЦсть роботи за рахунок вироблення СЦндивСЦдуальних стратегСЦй.

РЖдеологСЦя CRM передбачаСФ перехСЦд вСЦд стратегСЦСЧ масмаркетингу СЦ масових продажСЦв до СЦндивСЦдуального (OnetoOne) обслуговування клСЦСФнтСЦв модернСЦзованими банкСЦвськими послугами, спецСЦалСЦзованими так, щоб вони вСЦдповСЦдали персональним вимогам клСЦСФнтСЦв. У пСЦдсумку це зробить вСЦдносини банку СЦ клСЦСФнта бСЦльш комфортними й ефективними, розрахованими на перспективу.

КласичнСЦ(полнофункцСЦональнСЦ) CRM системи припускають автоматизацСЦю бСЦзнес-процесСЦв маркетингу (залучення клСЦСФнтСЦв), заснованих на персональнСЦй роботСЦ з кожним СЦз клСЦСФнтСЦв (доведення контакту до заключення угоди), а також обслуговуваннСЦ СЦ пСЦдтримцСЦ клСЦСФнтСЦв (важливо довСЦдатися, що не "аштовуСФ клСЦСФнта СЦ чого йому бракуСФ, щоб саме це йому СЦ запропонувати в рамках майбутньоСЧ маркетинговоСЧ дСЦяльностСЦ). CRM система повинна забезпечити оперативний доступ до всСЦСФСЧ наявноСЧ СЦнформацСЦСЧ, реалСЦзуючи рСЦзну форму СЧСЧ представлення для рСЦзних спецСЦалСЦстСЦв банку.

CRM системи дозволяють не тСЦльки виконувати просту сегментацСЦю клСЦСФнтськоСЧ бази банку на пСЦдставСЦ "профСЦлю клСЦСФнта",але СЦ виявляти схованСЦ залежностСЦ мСЦж рСЦзними даними у великих масивах, а також здСЦйснювати прогнозування. ПримСЦром, в одному з банкСЦв у зал обслуговування клСЦСФнти попадають по спецСЦальних пластикових картках, СЦ автоматизована система, зафСЦксувавши клСЦСФнта визначеноСЧ категорСЦСЧ, починаСФ демонструвати ролики про банкСЦвськСЦ продукти, що здатнСЦ зацСЦкавити саме його.

CRM системи забезпечують можливСЦсть збору СЦнформацСЦСЧ, що надходить по кожному з каналСЦв (вСЦд особистого спСЦлкування до використання Web, коли клСЦСФнт майже усСЦ робить сам), у СФдинСЦй базСЦ даних (БД). Питання визначення прибутковостСЦ клСЦСФнтСЦв одне СЦз самих серйозних. За даними дослСЦдницькоСЧ компанСЦСЧ AMR Research, на контакти з тими, хто приносить менш 20% прибутку, витрачаСФться 6080% ресурсСЦв, СЦ банки тут не СФ виключенням. АктуальнСЦ також питання про рентабельнСЦсть банкСЦвських СЦнструментСЦв, СЧх позицСЦонування стосовно визначеноСЧ групи клСЦСФнтСЦв. Важливо знати, якСЦ маркетинговСЦ акцСЦСЧ виявилися прибутковими по сегментах, цСЦльових групах, продуктах, каналам СЦ т.д., а якСЦ немаСФ СЦ чому. СкСЦльки нових клСЦСФнтСЦв вони принесли, скСЦльки клСЦСФнтСЦв у результатСЦ СЧхнього проведення стали лояльними СЦ т.д. ПодСЦбна СЦнформацСЦя основа для вироблення нових маркетингових планСЦв СЦ пропозицСЦй банку, СЦ CRM системи надають усе, що потрСЦбно для аналСЦзу.

КлСЦСФнтСЦв банкСЦв умовно можна роздСЦлити на три групи: великСЦ пСЦдприСФмства, пСЦдприСФмства середнього СЦ малого бСЦзнесу СЦ фСЦзичнСЦ особи. Для взаСФмодСЦСЧ з VIP-клСЦСФнтами (СЧх, як правило, небагато) CRM технологСЦСЧ не потрСЦбнСЦ успСЦшно чи нСЦ йде робота з ними залежить винятково вСЦд квалСЦфСЦкацСЦСЧ СЦ спритностСЦ менеджерСЦв. Потреба в системах виникаСФ при роботСЦ СЦз середнСЦми СЦ невеликими пСЦдприСФмствами щоб одержати на цьому ринку доход того ж рСЦвня, що СЦ при роботСЦ з VIP-клСЦСФнтами, необхСЦдна висока продуктивнСЦсть працСЦ менеджерСЦв по роботСЦ з клСЦСФнтами. Але ще бСЦльшого зниження собСЦвартостСЦ вимагаСФ робота з фСЦзичними особами, СЦ зробити це можна за допомогою CRM систем, що дозволяють вникати в кредитну СЦсторСЦю клСЦСФнтСЦв, з'ясовувати СЧх потреби, сегментувати клСЦСФнтську базу й оперативно приймати рСЦшення, що задовольняють як очевиднСЦ, так СЦ перспективнСЦ СЧх запити.

Процес впровадження CRM системи складаСФться з наступних програмно-технологСЦчних дСЦй та дСЦй по менеджменту персоналу, який працюСФ з клСЦСФнтами в середовищСЦ CRM системи:

створення СФдиноСЧ БД про наявних СЦ потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв, визначення складу СЦ форматСЦв вихСЦдних даних про них, а також процедур внесення СЦнформацСЦСЧ, що виключають ситуацСЦю СЧСЧ дублювання;

побудова системи комунСЦкацСЦй, що забезпечуСФ взаСФмодСЦю всСЦх пСЦдроздСЦлСЦв банку в рамках концепцСЦСЧ CRM (маркетинг, продажСЦ, сервСЦс) СЦ органСЦзацСЦя СЧх доступу до загального БД;

розробка системи процедур, регламентСЦв СЦ алгоритмСЦв взаСФмодСЦСЧ менеджерСЦв банку з клСЦСФнтами на основСЦ загальноСЧ стратегСЦСЧ, а також бСЦзнес-логСЦки взаСФмодСЦСЧ всСЦх процесСЦв фронт СЦ бек-офисСЦв банку;

визначення критерСЦСЧв оцСЦнки ефективностСЦ роботи, як пСЦдроздСЦлСЦв, так СЦ окремих спСЦвробСЦтникСЦв, органСЦзацСЦя системи контролю СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ в рамках CRM технологСЦСЧ;

настроювання системи СЦ навчання персоналу.

При впровадженнСЦ CRM -системи банк змСЦнюСФ модель роботи менеджерСЦв, бСЦльш жорстко ввСЦвши неСЧ в адмСЦнСЦстративнСЦ рамки СЦ просто не залишивши СЧм шансСЦв на опСЦр. ЗмСЦнюСФться система мотивацСЦСЧ СЦ посадовСЦ обов'язки менеджерСЦв: якщо ранСЦш вони мали установку тСЦльки на забезпечення доходу, те тепер перед ними поставлена задача вСЦдпрацьовування визначених регламентСЦв (у першу чергу вести записи по всСЦх контактах), наслСЦдком чого СЦ повинно стати поява доходу. Таким чином, у банку твердо зрозумСЦли, що потрСЦбний не той менеджер по продажах, що час вСЦд часу випадково принесе визначенСЦ грошСЦ, а той, доход вСЦд дСЦяльностСЦ якого можна прогнозувати (СЦ, вСЦдповСЦдно, оцСЦнити, чи буде в банку виконаний квартальний план по доходах, щоб мати можливСЦсть планувати видаткову частину бюджету). А це означаСФ, що завдяки програмСЦ CRM банк перевСЦв свою дСЦяльнСЦсть в областСЦ роботи з клСЦСФнтами з розряду мистецтва в розряд технологСЦСЧ.

Хоча в цСЦлому вимоги по органСЦзацСЦСЧ роботи з клСЦСФнтами схожСЦ для бСЦльшостСЦ компанСЦй, для кожноСЧ галузСЦ СЦснують особливСЦ вимоги СЦ нюанси в питаннях взаСФмодСЦСЧ й обслуговування клСЦСФнтСЦв, зв'язанСЦ з родом дСЦяльностСЦ.

Для банкСЦв такими особливими вимогами СФ:

Планування показникСЦв прибутковостСЦ, як по кожнСЦм клСЦСФнтСЦ, так СЦ по групСЦ клСЦСФнтСЦв, СЦ по визначенСЦй галузСЦ;

ОблСЦк связностей клСЦСФнтСЦв;

Галузевий аналСЦз бази реальних СЦ потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв.

Сучасна банкСЦвська CRM-система не може бути тСЦльки аналСЦтичною - вона повинна бути й управлСЦнськоСЧ: у випадку перевищення заданоСЧ межСЦ вСЦдхилення факту вСЦд плану конкретному менеджеровСЦ повинна автоматично призначатися задача про необхСЦднСЦсть якнайшвидшоСЧ взаСФмодСЦСЧ з даним клСЦСФнтом, щоб з'ясувати причину змСЦни показникСЦв.

При роботСЦ з клСЦСФнтами банковСЦ необхСЦдно враховувати ще один важливий аспект зв'язанСЦсть клСЦСФнтСЦв один з одним у рСЦзних вСЦдносинах. Для будь-якого банку це маСФ першорядне значення, тому що характер вСЦдносин з одним клСЦСФнтом неодмСЦнно впливаСФ на взаСФмини зСЦ зв'язаними з ним компанСЦями. КрСЦм того, це ефективний СЦнструмент по залученню в банк зв'язаних компанСЦй через ключову особу. Сучасна банкСЦвська CRM-система повинна надавати ефективнСЦ механСЦзми контролю роботи, як окремих спСЦвробСЦтникСЦв, так СЦ команд виконавцСЦв, СЦ структурних пСЦдроздСЦлСЦв з боку керСЦвництва. Дуже важливо, щоб керСЦвник мСЦг вСЦдслСЦдковувати виконання задач спСЦвробСЦтниками, контролювати хСЦд СЦ результати маркетингових кампанСЦй, призначати новСЦ задачСЦ, формувати необхСЦднСЦ звСЦти з одного програмного "вСЦкна», з однСЦСФСЧ точки входу. CRM система повинна пСЦдказувати будь-якому менеджеровСЦ: що СЦ коли необхСЦдно зробити при роботСЦ з кожним СЦз клСЦСФнтСЦв. Для цього необхСЦдно весь накопичений ранСЦше досвСЦд перекласти в систему СЦ це цСЦлком реально.


ВИСНОВКИ


ДослСЦджуСФмий в дипломнСЦй роботСЦ ВАТ АКБ "РЖпобанктАЭ заснований в кСЦнцСЦ 2006 року та за результатами першого (2007) року дСЦяльностСЦ займаСФ 64 - 68 мСЦiе в параметричному рейтингу банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (154 комерцСЦйних банка).

Проведений в дипломному дослСЦдженнСЦ аналСЦз функцСЦонування системи ризик-менеджменту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ СЦдентифСЦкував наступнСЦ досягнення та проблеми по управлСЦнню банкСЦвськими ризиками за перший рСЦк функцСЦонування банку:

  1. В галузСЦ управлСЦння цСЦновими фСЦнансовими ризиками:

1.1. Статистична рСЦзниця ставок доходу вСЦд активних операцСЦй в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ та ставок витрат за депозитними операцСЦями банку становить 3,5 - 6,0%, що забезпечуСФ толерантний рСЦвень ризику рСЦвня прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку у 2007 роцСЦ при нормативних вимогах до рентабельностСЦ активСЦв банку не нижче ROA > 1,5%. РСЦвень процентноСЧ маржСЦ в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ вСЦдповСЦдаСФ загальному рСЦвню процентноСЧ маржСЦ в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни у 2007 роцСЦ на рСЦвнСЦ стабСЦльностСЦ вСЦдсоткових ставок на протязСЦ року.

  1. В галузСЦ управлСЦння нецСЦновими фСЦнансовими ризиками:

2.1. Основними проблемами ризиковоСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ КБ "РЖпобанк» в сферСЦ нецСЦнових фСЦнансових ризикСЦв СФ:

  • перевищення нормативу кредитування одного позичальника -засновника банку, яке станом на 01.01.2008 лСЦквСЦдоване в звтАЩязку з виходом засновника СЦз составу акцСЦонерСЦв банку в листопадСЦ 2007 року та передачею його кредитування через СЦнший банк;
  • перевищення станом на 01.01.2007 року нормативу кредитування СЦнсайдера -засновника банку, яке станом на 01.01.2008 лСЦквСЦдоване в звтАЩязку з виходом засновника СЦз составу акцСЦонерСЦв банку в листопадСЦ 2007 року та передачею його кредитування через СЦнший банк.

2.2. РСЦвень резервування ризикСЦв кредитного портфеля станом на 01.01.2008 року знаходиться в ВАТ КБ "РЖпобанк» на рСЦвнСЦ 3,9%, що вСЦдповСЦдаСФ рСЦвню резервування кредитних ризикСЦв в перших банках рейтингу банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни, але СФ вищим, нСЦж в банках 50 - 100 позицСЦСЧ рейтингу.

  1. В галузСЦ управлСЦння функцСЦональними ризиками:

3.1. ДослСЦджуСФмий ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ пропонуСФ високоризикованСЦ види банкСЦвських послуг для застосування засобСЦв нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ:

а) в сегментСЦ депозитних програм на рСЦвнСЦ ставок депозитСЦв, пропонуСФмих СЦншими банками УкраСЧни, запровадженСЦ додатковСЦ маркетинговСЦ нецСЦновСЦ заходи залучення коштСЦв:

Депозит СЦз правом поповнення в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ з виплатою вСЦдсоткСЦв щомСЦсяця, щокварталу або наприкСЦнцСЦ термСЦну

Депозитна лСЦнСЦя в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ з виплатою вСЦдсоткСЦв щомСЦсяця (даСФ можливСЦсть поповнення або зняття засобСЦв у будь-який час)

б) в сегментСЦ послуг нових банкСЦвських автоматСЦв депозитного самообслуговування ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ впровадив систему самообслуговування для кСЦлСФнтСЦв банку на базСЦ пластикових карток та новоСЧ серСЦСЧ депозитно-готСЦвкових автоматСЦв, яка дозволяСФ користуватися банкСЦвськими послугами без безпосередньоСЧ участСЦ менеджера банку в будь-який час цСЦлодобово;

в) у сегментСЦ платСЦжних систем ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ впровадив систему РЖнтернет-банкСЦнгу "Портмоне», що надало можливСЦсть одержати клСЦСФнтську базу СЦ готову технологСЦю для СЦнтернет-платежСЦв без побудови "асного процесСЦнгового центру.

Таким чином, програма заходСЦв нецСЦновоСЧ конкуренцСЦСЧ банку у 2007 роцСЦ може бути оцСЦнена як високоризикована, неокупно витратна та направлена на первинне конкурентне завоювання клСЦСФнтськоСЧ бази на банкСЦвському ринку.

АналСЦз функцСЦонального операцСЦйного ризику в дослСЦджуСФмому ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ показав, що впроваджена АБС банку СФ стандартизованою системою подвСЦйного контролю операцСЦй, яка дозволяСФ:

а) на етапСЦ оформлення депозитноСЧ та кредитноСЧ угоди автоматично розрахувати прогнозний баланс банку та середню доходнСЦсть операцСЦСЧ з осередненням загальноСЧ суми депозитСЦв та депозитних ставок (+ ставка прогноза угоди) та загальноСЧ суми кредитСЦв та кредитних ставок (+ ставка прогнозуСФмоСЧ угоди);

б) на основСЦ прогнозних розрахункСЦв автоматично розрахувати рСЦвень додатковоСЧ доходностСЦ чи витратностСЦ операцСЦСЧ, порСЦвняти його з введеними в АБС обмеженнями та отримати попереднСЦй дозвСЦл на введення даних угоди в основну базу рахункСЦв та операцСЦй банку на проведення руху документСЦв та коштСЦв;

в) блокувати продовження оформлення депозитноСЧ чи кредитноСЧ операцСЦСЧ в АБС при невСЦдповСЦдностСЦ прогнозних результатСЦв поточним рСЦвням "бСЦзнес-правилтАЭ доходностСЦ банкСЦвських операцСЦй, введеним в АБС за рСЦшенням ПравлСЦння банку.

Розрахований статистичним методом рСЦвень функцСЦонального операцСЦйного ризику в дослСЦджуСФмому ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, який працюСФ 1,2 роки на банкСЦвському ринку УкраСЧни, в 4 рази вищий, нСЦж в банку лСЦдеру банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни АКБ "ПриватбанктАЭ, який працюСФ 16 рокСЦв на банкСЦвському ринку УкраСЧни. ОкрСЦм цього, рСЦвень систематичного зсуву середньоСЧ величини процентного спреду в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ становить (-2,0%) вСЦдносно рСЦвня середньоСЧ величини процентного спреду в АКБ "ПриватбанктАЭ, що свСЦдчить про наявнСЦсть не тСЦльки випадковоСЧ складовоСЧ операцСЦйного ризику в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, але СЦ наявнСЦсть систематичного ризику втрати прибутку банку за рахунок неоптимального управлСЦння процентною ставкою витрат на залученСЦ кошти та процентною ставкою доходностСЦ кредитних операцСЦй.

Основними напрямками по удосконаленню функцСЦонування системи ризик - менеджменту в комерцСЦйному банку ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ, запропонованими в дипломнСЦй роботСЦ СФ наступнСЦ:

  1. В галузСЦ управлСЦння цСЦновими фСЦнансовими ризиками.

В дипломнСЦй роботСЦ обТСрунтована ефективнСЦсть застосування комплексного методу СЦдентифСЦкацСЦСЧ СЦ управлСЦння цСЦновими банкСЦвськими ризиками (процентним, валютним, ринковим) ГЕПменеджменту - комплексний методу одночасного управлСЦння платоспроможнСЦстю, лСЦквСЦднСЦстю, валютною позицСЦСФю та прибутковСЦстю банку з застосуванням механСЦзму поточного порСЦвняння строкСЦв, сум та вартостСЦ залучених коштСЦв СЦ строкСЦв, сум та доходСЦв вСЦд розмСЦщення цих залучених коштСЦв в активнСЦ операцСЦСЧ банка (кредити та цСЦннСЦ папери).

Так, аналСЦз рСЦвня валютного ризику в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ за СЦнтегральною методологСЦСФю НБУ СЦдентифСЦкуСФ фактичний рСЦвень довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ ВАТ КБ "РЖпобанк» 2,3%, що в 58 разСЦв нижче нормативного, тобто валютний ризик за методологСЦСФю НБУ СФ низьким.

ПропонуСФмий в дипломнСЦй роботСЦ метод ГЕПменеджменту набагато критичнСЦше оцСЦнюСФ рСЦвень валютних ризикСЦв ВАТ КБ "РЖпобанк».

Так, повалютний аналСЦз короткострокового та довгострокового ГЕПу в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у 2007 роцСЦ (станом на 01.10.2008) дозволяСФ СЦдентифСЦкувати наступнСЦ пСЦдвищенСЦ валютнСЦ ризики, якСЦ не виявляються традицСЦйною методологСЦСЧю НБУ:

1). За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю до 31дня:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 7,97%(пасиви бСЦльше активСЦв);

2). За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 31дня до 92 днСЦв:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 6,292%(пасиви бСЦльше активСЦв);

3). За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 92 до 365 днСЦв:

  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 1,93%(активи бСЦльше пасивСЦв);

4). За довгостроковими активами та пасивами залишковою тривалСЦстю менше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 16,27%(пасиви бСЦльше активСЦв);

5). За довгостроковими активами та пасивами тривалСЦстю бСЦльше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 23,86%(активи бСЦльше пасивСЦв);

Одночасно гепменеджмент дозволяСФ СЦдентифСЦкувати скритСЦ ризики, якСЦ в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року виникли за рахунок того, що:

а).ВалютнСЦ активи вкладенСЦ в довгострокових термСЦнах, при чому СЧх величина значно бСЦльше короткострокових валютних пасивСЦв, тобто при поверненнСЦ короткострокових валютних пасивСЦв (вкладСЦв) необхСЦдно буде купувати валюту на мСЦжбанкСЦвському ринку, що вносить ризик зниження прибутку банку за рахунок можливих втрат вСЦд пСЦдвищення курсу СЦноземноСЧ валюти.

б). ОскСЦльки короткостроковСЦ та довгостроковСЦ валютнСЦ пасиви (вклади) будуть поверненСЦ ранСЦше, нСЦж повернення валютних активСЦв, то при поверненнСЦ валюти вСЦд довгострокових кредитСЦв ( в умовах прогнозу падСЦння курсу долара США) виникаСФ ризик зниження прибутку банку за рахунок додаткових витрат при купСЦвлСЦ валюти для повернення короткострокових вкладСЦв (пасивСЦв).

  1. В галузСЦ управлСЦння нецСЦновими фСЦнансовими ризиками:

В дипломнСЦй роботСЦ обТСрунтовано пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння основним нецСЦновим ризиком - кредитним ризиком при отриманнСЦ зовнСЦшньоСЧ СЦнформацСЦСЧ про кредитоспроможнСЦсть позичальника з використанням мСЦжбанкСЦвських комптАЩютерних банкСЦв СЦнформацСЦСЧ (бюро кредитних СЦсторСЦй). Ця технологСЦя (скоринг) СФ особливо економСЦчно вигСЦдною при масовому мСЦкрокредитуваннСЦ малих та середнСЦх пСЦдприСФмств, а також приватних пСЦдприСФмцСЦв, коли 1 СЦнспектор обслуговуСФ сотнСЦ клСЦСФнтСЦв.

  1. В галузСЦ управлСЦння функцСЦональними ризиками:

В дипломнСЦй роботСЦ запропонована CRMсистема (сокр. вСЦд англ. Customer Relationship Management System тАФ система керування взаСФмодСЦСФю з клСЦСФнтами) тАФ це корпоративна СЦнформацСЦйна система, призначена для полСЦпшення обслуговування клСЦСФнтСЦв шляхом збереження СЦнформацСЦСЧ про клСЦСФнтСЦв СЦ СЦсторСЦю взаСФмин СЦз клСЦСФнтами, встановлення СЦ полСЦпшення бСЦзнеспроцедур на основСЦ збереженоСЧ СЦнформацСЦСЧ СЦ наступнСЦй оцСЦнцСЦ СЧх ефективностСЦ.

З погляду керування бСЦзнесом ефект вСЦд впровадження CRM виявляСФться в тСЦм, що процес ухвалення рСЦшення за рахунок автоматизацСЦСЧ переноситься на бСЦльш низький рСЦвень СЦ унСЦфСЦкуСФться без традицСЦйного зростання ризику некомпетентностСЦ прийняття рСЦшень на низькому виконавчому рСЦвнСЦ. Це дозволяСФ при збереженнСЦ рСЦвня "компетентного ризику» банкСЦвських операцСЦй, керованого пСЦдроздСЦлами ризик-менеджменту, перейти до СЦдеологСЦСЧ "торгових площадок банкСЦвського обслуговуваннятАЭ (безбалансових мСЦкровСЦддСЦлень на 57 спСЦвробСЦтникСЦв) та "площадок банкСЦвського самообслуговуваннятАЭ (кредитно-депозитних банкоматСЦв). За рахунок цього пСЦдвищуСФться швидкСЦсть реакцСЦСЧ на запити, росте швидкСЦсть обороту коштСЦв СЦ знижуються витрати.

НарештСЦ, CRM включаСФ себе СЦдеологСЦю СЦ технологСЦСЧ створення СЦсторСЦСЧ взаСФмин клСЦСФнта СЦ банка, що дозволяСФ бСЦльш чСЦтко планувати бСЦзнес СЦ пСЦдвищувати його стСЦйкСЦсть.

Практична цСЦннСЦсть отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи полягаСФ в обгрунтуванСЦ доцСЦльностСЦ впровадження в комерцСЦйному банку на стадСЦСЧ становлення та розвитку сучасноСЧ системи ризик-менеджменту, яка даСФ можливСЦсть своСФчасно СЦдентифСЦкувати, контролювати та надавати пропозицСЦСЧ по зниженню банкСЦвських ризикСЦв в дСЦяльностСЦ банку. Основними практичними пропозицСЦями, якСЦ СЦнтегрують управлСЦння групами банкСЦвських ризикСЦв, пропонуСФться впровадження в дСЦяльностСЦ банку:

  • в групСЦ фСЦнансових цСЦнових ризикСЦв - методологСЦСЧ ГЕПменеджменту;
  • в групСЦ фСЦнансових нецСЦнових ризикСЦв - скоринг-методологСЦю кредитного менеджменту;
  • в групСЦ функцСЦональних ризикСЦв - впровадження автоматизованих CRM - систем, якСЦ контролюються "СЦнтелектуальними системами спСЦльних знаньтАЭ.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


1. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» вСЦд 7 грудня 2000 року N 2121III // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 27 квСЦтня 2007 року N 997V КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

2. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧнитАЭ вСЦд 20 травня 1999 року N 679XIV // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 1 грудня 2005 року N 3163IV КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

3. Закон УкраСЧни тАЮПро оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ вСЦд 22 травня 1997 р. N 283/97ВР // станом змСЦн вСЦд 28 грудня 2007 року N 107VI КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

4. Закон УкраСЧни "Про органСЦзацСЦю формування та обСЦгу кредитних СЦсторСЦйтАЭ вСЦд 23 червня 2005 року N 2704IV КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

5. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро заставутАЭ вСЦд 2 жовтня 1992 року N 2654XII // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 27 квСЦтня 2007 року N 997V КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

6. Господарський кодекс УкраСЧни вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436IV(дСЦСФ з 01.01.2004) // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни вСЦд 9 сСЦчня 2007 року N 549V, ОВУ, 2007 р., N 8, ст. 276 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

7. ЦивСЦльний Кодекс УкраСЧни вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 435IV // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними законами УкраСЧни станом вСЦд 31 травня 2007 року N 1111V КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

8. ДЕКРЕТ КАБРЖНЕТУ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ "Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролютАЭ вСЦд 19 лютого 1993 року N 1593 // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни та Господарським кодексом УкраСЧни вСЦд 23 лютого 2006 року N 3509IV

9. РЖнструкцСЦя про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року N 368 ( РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 19 лютого 2007 року N 52)

10. РЖнструкцСЦя про застосування Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НБУ вСЦд 17.06.2004 № 280 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 13 грудня 2006 року N 457)

11. РЖнструкцСЦя з бухгалтерського облСЦку кредитних, вкладних (депозитних) операцСЦй та формування СЦ використання резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики в банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 15 вересня 2004 року N 435 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

12. МетодичнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо вдосконалення корпоративного управлСЦння в банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 березня 2007 р. N 98 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

13. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ про порядок складання та оприлюднення фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 27 грудня 2007 року N 480

14. Про затвердження Положення про порядок видачСЦ банкам банкСЦвських лСЦцензСЦй, письмових дозволСЦв та лСЦцензСЦй на виконання окремих операцСЦй // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 липня 2001 року N 275 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 25 вересня 2006 року N 374) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

15. Про внесення змСЦн до Методики розрахунку економСЦчних нормативСЦв регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // ПОСТАНОВА ПРАВЛРЖННЯ НАЦРЖОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАРЗНИ вСЦд 11 квСЦтня 2005 року N 125 ( РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 22 грудня 2005 року N 493) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

16. План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17.06.2004 № 280 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 31 серпня 2007 року N 310) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

17. Про затвердження Правил органСЦзацСЦСЧ статистичноСЧ звСЦтностСЦ, що подаСФться до НацСЦонального банку УкраСЧни //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 19 березня 2003 року N 124 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 19 грудня 2006 року N 466) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

18. МетодичнСЦ вказСЦвки з СЦнспектування банкСЦв "Система оцСЦнки ризикСЦв" // Постанова ПравлСЦння НБУ вСЦд 15.03.2004 № 104 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

19. Про методичнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування систем ризик-менеджменту в банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 02.08.2004 N 361 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

20. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 6 липня 2000 року N 279 ( РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 6 липня 2007 року N 248) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

21. Про створення СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи облСЦку позичальникСЦв /боржникСЦв/ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 27 червня 2001 року N 245 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

22. Про схвалення Методичних рекомендацСЦй щодо органСЦзацСЦСЧ процесу формування управлСЦнськоСЧ звСЦтностСЦ в банках УкраСЧни // ПРАВЛРЖННЯ НАЦРЖОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАРЗНИ , ПОСТАНОВА вСЦд 6 вересня 2007 року N 324 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

23. Положення про порядок формування обов'язкових резервСЦв для банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 16 березня 2006 року N 91 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

24. Положення про порядок формування СЦ використання банками резерву для вСЦдшкодування можливих втрат вСЦд дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 13.12. 2002 N 505 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 11 листопада 2005 року N 425) КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

25. Положення про порядок формування резерву пСЦд операцСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни з цСЦнними паперами // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 2 лютого 2007 року N 31 КомптАЩютерна законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

26. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ з бухгалтерського облСЦку операцСЦй з похСЦдними фСЦнансовими СЦнструментами в банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 31 серпня 2007 року N 309

27. Про затвердження Положення про застосування НацСЦональним банком УкраСЧни заходСЦв впливу за порушення банкСЦвського законодавства // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року N 369 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 8 сСЦчня 2008 року N 4)

28. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: ПСЦдручник / А.М.Герасимович та СЦн.; За ред. А.М.Герасимовича. тАФ К.: КНЕУ, 2003.тАФ 599 с.

29. Андреева Г.В. Скоринг как метод оценки кредитного риска // Журнал "Банковские технологиитАЭ, № 6, 1999 // ссылка на сайт удаленаspan>

30. АрСЦстова А.М., Шульга Н.П. ФСЦнансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцСЦй. КиСЧСЦв, КНТЕУ, 2007. - 123 с.

31. БанкСЦвський менеджмент: Навч. посСЦбник / За ред. О.А. Кириченка. - К.: ЗнанняПрес, 2002. - 438 с.

32. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / За ред. А. М. Мороз. тАФ К.: КНЕУ, друге видання. тАФ 2002. тАФ 476 с.

33. Банковское дело: Учебник . 2 е изд., перераб. и доп. /Под ред. О.И. Лаврушина. М.: Финансы и статистика,2000. 672 с.

34. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник/ А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред.дра екон.наук, проф.А.М. Мороза. К.: КНЕУ, 2000. 384с.

35. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 471 с.

36. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / Ред. МСЦщенко В.РЖ.; Слав`янська Н.Г. К.: Знання, 2006. 727 c.

37. БанкСЦвський нагляд: Навчальний посСЦбник / МСЦщенко В.РЖ.; Яценюк А.П.; Коваленко В.В.; КоренСФва О.Г. К.: Знання, 2004. 406 c.

38. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.:Издательская группа "БДЦПРЕСС", 2003г. , 256 стр.

39. Бланк И.А. Управление финансовой безопасностью предприятия/ И.А. Бланк. К.: НикаЦентр: Эльга, 2004. 776 с.

40. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. 2е изд., перераб. и доп.. К.: Эльга: НикаЦентрТ.1. 2004. 622 с

41. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. 2е изд., перераб. и доп.. К.: Эльга: НикаЦентрТ.2. 2004. 618 с

42. БрСЦгхем РД.Ф. Основи фСЦнансового менеджменту /Пер. с англ. К.: Молодь, 1997. 1000с.

43. Буренин А.Н. Рынок ценных бумаг и производных финансовых инструментовтАЭ М., ИНФРАМ, 1998 г.

44. Бэр Х.П. Секьюритизация активов: секьюритизация финансовых активов инновационная техника финансирования банков: Пер. с нем./ Х.П. Бэр. М.: Волтерс Клувер, 2006. 624 с.

45. Ван Хорн, Джеймс. Основы финансового менеджмента: Пер. с англ./ Дж.К. Ван Хорн, Дж.М. Вахович. 12е изд.. М.: Вильямс, 2006. 1225 с

46. Васюренко О.В. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ : Навчальний посСЦбник . - 4те вид., перероблене СЦ доповнене - КиСЧв: Знання, 2004. - 324 с. - (Вища освСЦта ХХРЖ столСЦття)

47. Васюренко О.В. БанкСЦвський менеджмент: Навчальний посСЦбник . - КиСЧв: АкадемСЦя, 2001. - 313 с.

48. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., КаднСЦчанська В.М., Федоренко Н.С. ОблСЦк СЦ аудит у банках: Навчальний посСЦбник.- К.: Знання, 2003. - 524 с.

49. Васюренко О.В. ЕкономСЦчний аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв: Навчальний посСЦбник/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата. К.: Знання, 2006. 464 с.

50. Ващенко Ю.В. БанкСЦвське право: Навчальний посСЦбник/ Ю.В. Ващенко. К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. 344 с

51. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов"язань у дСЦяльностСЦ банкСЦв / Д.М. Гриджук, В.О. ОлСЦйник. КиСЧв: РЖстина, 2001. 256с.

52. ГрошСЦ та кредит: ПСЦдручник / За ред. проф. М.РЖ. Савлука. тАФ К.: КНЕУ, 2002. тАФ 578 с.

53. Грюнинг, Хенни. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском : пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С.Б. Братанович. М. : Весь мир, 2007. 290 с.

54. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , Мн.: Меркаванне, 1994. 270 с.

55. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф. Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. 622 с.

56. Дзюблюк О.В. Валютна полСЦтика : пСЦдручник / О.В. Дзюблюк. К. : Знання, 2007. 423 с.

57. Донець Л.РЖ. ЕкономСЦчнСЦ ризики та методи СЧх вимСЦрювання: Навчальний посСЦбник для студ. вищих навчальних закладСЦв/ Л.РЖ. Донець. К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. 312 с

58. Запланованому випуску облСЦгацСЦй ВАТ КБ "РЖпобанк» визначено кредитний рейтинг uaBB+(агентства "КредитРейтинг» www.creditrating.com.ua) // www.vlasnaSprava.info, 06.11.2007

59. ЗбСЦрник задач з аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: Навчальний посСЦбник/ РЖ.М. ПарасСЦйВергуненко, Л.О. Примостка; Ред. А.М. Герасимович. К.: КНЕУ, 2006. 504 с.

60. РЖвченко РЖ.Ю. Моделювання економСЦчних ризикСЦв СЦ ризикових ситуацСЦй : навч. посСЦбник для студ. вищих навч. закладСЦв / РЖ.Ю. РЖвченко. К. : Центр учбовоСЧ лСЦтератури, 2007. 344 с

61. РЖлляшенко С.М. ЕкономСЦчний ризик: Навчальний посСЦбник / С.М. РЖлляшенко. 2ге вид., переробл. СЦ допов.. К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2004. 219 с

62. Калистратов Н.В. Банковский розничный бизнес/ Н.В. Калистратов, В.А. Кузнецов, А.В. Пухов. М.: БДЦ-пресс, 2006. 424 с

63. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика : научное издание / В. В. Ковалев. 2е изд., перераб. и доп. М. : Проспект, 2007. 1024 с.

64. Кредитний ризик комерцСЦйного банку. Навч. посСЦб./ В.В. ВСЦтлСЦнський, О.В. ПернарСЦвський, Я.С. Наконечний, Г.РЖ. ВеликоСЦваненко; за ред В.В. ВСЦтлСЦнського. К.: Тво "Знання", КОО, 2000. 251с.

65. Лагутин В.Д. Кредитование : теория и практика. Учебное пособие. 3 -е изд. К.: "Знание», 2002, 215 с.

66. Лаврушин О.И., Афанасьева О.Н., Корниенко С.Л. Банковское дело. Современная система кредитования. Учебное пособие. javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.:КноРус , 2006 г., 256 стр.

67. Лютий РЖ.О. БанкСЦвський маркетинг: Навчальний посСЦбник/ РЖ.О. Лютий, О.О. Солодка. К.: Знання, 2006. 395 с.

68. Ляховский В.С., Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлению рисками банковской деятельности. М.:Гелиос АРВ , 2006г., 575 стр.

69. Моисеев С.Р. Денежнокредитный энциклопедический словарь/ С.Р. Моисеев. М.: Дело и Сервис, 2006. 383 с

70. НСЦкСЦтСЦн А.В. Маркетинг у банку: Навчальний посСЦбник/ А.В. НСЦкСЦтСЦн, Г.П. БортнСЦков, А.В. Федорченко. К.: КНЕУ, 2006. 432 с.

71. ОблСЦк СЦ аудит у банках: Навчальний посСЦбник/ Л.В. Сердюк, О.М. Сидоренко; Ред. О.В. Васюренко. К.: Знання, 2006. 596 с.

72. ОблСЦк СЦ аудит в банках:Навчальний посСЦбник/Авт. кол.: КоренСФва О.Г.;Слав`янська Н.Г.;РДвченко Н.Г.; Карпенко О.В.; Ред. КоренСФва О.Г. Суми: ВТД "УнСЦверситетська книга", 2007. 493 с.

73. Павлишин О.П., РичакСЦвська В.РЖ. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ. К.: Алерта, 2005. 158 c.

74. Палевич А. Ризики впровадження CRM у банках // журнал "БанкСЦвська справа в МосквСЦ» № 01, 2006 р.

75. ПарасСЦйВергуненко РЖ.М. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. К.: КНЕУ, 2003. 347c.

76. Петрашко Л.П. ВалютнСЦ операцСЦСЧ. К.: КНЕУ, 2001. 204 c.

77. Петрук О.М. БанкСЦвська справа. К.: Кондор, 2004. 461 c.

78. Петюх В.М. УправлСЦння персоналом. КиСЧв Видавництво: КНЕУ, 2000. - 124 с.

80. Попченко Е.Л. Бизнес-контроллинг/ Е.Л. Попченко, Н.Б. Ермасова. М.: АльфаПресс, 2006. 286 с

81. Практическое руководство для самостоятельного определения кредитного рейтинга предприятия и условий предоставления кредита "Базель2 на практике: саморейтинг предприятия» // Max Hait, www.financedms.com/ratingbasel.php

82. Прессрелиз о Новом соглашении по достаточности капитала Базельского комитета по банковскому надзору // "Вестник банка России», 34 (758), 16 июня 2004 года, с. 2.

83. Принципы управления кредитным риском // Базельський комитет по банковскому надзору (N 75 вересень 2000 року).

84. Примостка Л.О. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: сучаснСЦ концепцСЦСЧ, методи та моделСЦ: МонографСЦя. тАФ КНЕУ, 2002.тАФ 316 с.

85. Примостка Л.О. ФСЦнансовий менеджмент у банку: ПСЦдручник. тАФ 2е вид., доп. СЦ перероб. тАФ К.: КНЕУ, 2004. тАФ 468 с.

86. Примостка Л.О. БанкСЦвський менеджмент. Хеджування фСЦнансових ризикСЦв. К. КНЕУ, 1998. 107с.

87. РаСФвський К.РД., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. БанкСЦвський нагляд: Навчально-методичний посСЦбник / МСЦнво освСЦти СЦ науки УкраСЧни; КНЕУ/ РаСФвський К.РД., Конопатська Л.В., Домрачев В.М. К.: КНЕУ, 2003. 174 с.

88. Редхэд К., Хьюс С. Управление финансовыми рисками / Пер.с англ. - М.: ИНФРА М, 1996. - 288 с.

89. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд.тАФ М.: "Дело ЛТД», 1995.тАФ 768 с.

90. Симановский А.Ю. Базельские принципы эффективного банковского надзора и их реализация в России (в трех частях)// Деньги и кредит. 2007. - N1, 2, 3.

91. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ. 4го переработанного изд. / под ред. Р.Я.Левиты, Б.С.Пинкерса. тАФ М.: 1994, Catallaxy.тАФ 820 c.

92. Ситник Л.С. ФСЦнансовий менеджмент: Навчальний посСЦбник/ Л.С. Ситник. К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. 352 с

93. Словник банкСЦвських термСЦнСЦв: термСЦнологСЦчний словник / А. ЗагороднСЦй, О. СлСЦпушко та СЦн. - К.: АконСЦт, 2000. - 605 с.

94. Соложенцев Е.Д. Прозрачность методик оценки кредитных рисков и рейтингов. СПб.:Издательство CанктПетербургского университета, 2005г., 196 стр.

95. Субботин А.В. Базельское соглашение II: требования, перспективы // Методический журнал "Внедрение МСФО в кредитной организации» № 3(13)/2005

96. Ткачук В.О. Маркетинг у банку: Навчальний посСЦбник ТернопСЦль: "СинтезПолСЦграфтАЭ, 2006. 225 с.

97.Уваров К., Куценко О. МетодичнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо органСЦзацСЦСЧ та функцСЦонування систем ризик-менеджменту в банках УкраСЧни: орСЦСФнтир на майбутнСФ // ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2005. - № 1. - С. 60-63.

98. Уманець, Тетяна ВасилСЦвна. ЕкономСЦчна статистика: Навчальний посСЦбник/ Т.В. Уманець. К.: Знання, 2006. 429 с. (Вища освСЦта XXI столСЦття)

99. УправлСЦння банкСЦвськими ризиками. Навчальний посСЦбник за ред. проф. Примостки Л.О. - К.:КНЕУ, 2007. - 616 с.

100. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. доктора экон. наук, профессор О.И. Лаврушина. - М: Юристь, 2003 - 688 с.

101. ФСЦнансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцСЦй. / укладачСЦ А.М.АрСЦстова, Н.П.Шульга - К.: КНТЕУ, 2006. - 123 с.

102. Шелудько В.М. ФСЦнансовий менеджмент: ПСЦдручник/ В.М. Шелудько. К.: Знання, 2006. 439 с.

103. Шевченко Р.РЖ. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ : Навч.метод. посСЦб. для самост. вивч.диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт К. : КНЕУ, 2003. - 276с.

104. Шевченко Р.РЖ. Кредитування СЦ контроль: Навч.метод. посСЦбник для самостСЦйного вивчення диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт. К. : КНЕУ, 2002. 183с.

105. Щербакова Г.Н. Анализ и оценка банковской деятельности (на основе отчетности, составленной по российским и международным стандартам)/ Г.Н. Щербакова. М.: Вершина, 2006. 464 с

106. ЩетинСЦн А.РЖ. ГрошСЦ та кредит: ПСЦдручник для студ. вищих навчальних закладСЦв/ А.РЖ. ЩетинСЦн. К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2005. 432 с

107. Щибиволок З.РЖ. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: Навчальний посСЦбник/ З.РЖ. Щибиволок; ВСЦдп. за вип. С.РЖ. Шкарабан. К.: Знання, 2006. 312 с

108. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. - М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. - 208 с.

109. Ющенко В.А., МСЦщенко В.РЖ. УправлСЦння валютними ризиками.: Навчальний посСЦбник . Товариство "ЗнаннятАЭ, КОО, 1998. - 444 с.

110. HTTP://www.bank.gov.ua ОфСЦцСЦйний сайт НБУ

111. HTTP://WWW.HYPOBANKUA.COM. UA ОфСЦцСЦйний сайт РЖнтернетсайт ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ

112. HTTP://WWW.AUB.COM. UA ОфСЦцСЦйний сайт АсоцСЦацСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни

113. HTTP://WWW.LIGAZAKON.COM.UA КомптАЩютерна законодавчодовСЦдкова система законодавства УкраСЧни "ЛСЦга-законтАЭ, 2007

114. HTTP://WWW.SMIDA.GOV.UA ОфСЦцСЦйний сайт державноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку УкраСЧни, 2007


ДОДАТКИ


Додаток А

Таблиця А.1


Активи та зобов'язання за станом на 01.01.2008 р. (млн. грн.)


№ п/п

Банк

МСЦсто

Дата реСФстрацСЦСЧ

Активи

Питома вага (%)**

Балансовий капСЦтал

Зобов'язання

ВСЬОГО

558701,86

100,00

64550,57

494151,29

1

ПРИВАТБАНК

Днiпpо

петpовськ

19.03.1992

56211,41

10,061

5388,91

50822,50

2

РАЙФФАЙЗЕН БАНК АВАЛЬ

КиСЧв

27.03.1992

44458,09

7,957

5223,34

39234,75

3

УКРСИББАНК

Хаpкiв

28.10.1991

37664,16

6,741

3033,47

34630,69

4

УКРСОЦБАНК

КиСЧв

27.09.1991

31226,77

5,589

3193,79

28032,97

5

УКРЕКСIМБАНК

КиСЧв

23.01.1992

28609,92

5,121

2562,82

26047,11

6

НАДРА

КиСЧв

26.10.1993

21256,26

3,805

1755,45

19500,81

7

ОЩАДБАНК

КиСЧв

31.12.1991

19290,91

3,453

2198,42

17092,49

8

ОТП БАНК

КиСЧв

02.03.1998

17910,36

3,206

1314,29

16596,07

9

АЛЬФАБАНК

КиСЧв

24.03.1993

15077,77

2,699

1559,13

13518,64

10

ФIНАНСИ ТА КРЕДИТ

КиСЧв

30.10.1991

14634,43

2,619

1785,33

12849,10

11

ФОРУМ

КиСЧв

31.01.1994

14418,87

2,581

1347,36

13071,51

12

ПУМБ

Донецьк

23.12.1991

13896,53

2,487

2193,28

11703,25

13

КРЕДИТПРОМБАНК*

КиСЧв

20.05.1997

12504,16

2,238

1119,07

11385,09

14

БРОКБIЗНЕСБАНК

КиСЧв

07.10.1991

11979,75

2,144

2295,36

9684,39

15

ВТБ БАНК

КиСЧв

11.11.1992

11714,72

2,097

798,46

10916,26

16

УКРПРОМБАНК

КиСЧв

21.04.1993

11333,75

2,029

1367,71

9966,04

17

УКРГАЗБАНК

КиСЧв

21.07.1993

10313,83

1,846

929,31

9384,52

18

РОДОВIД БАНК

КиСЧв

07.10.1991

9952,05

1,781

1141,45

8810,61

19

СВЕДБАНК

КиСЧв

31.10.1991

9121,68

1,633

837,57

8284,11

20

ПIВДЕННИЙ*

Одеса

03.12.1993

8201,74

1,468

789,81

7411,93

21

ВСЦЕйБСЦ Банк

КиСЧв

02.07.1992

6792,19

1,216

649,30

6142,88

22

УНIКРЕДИТ БАНК

Луцьк

28.02.1997

6101,58

1,092

799,66

5301,92

23

ЕРСТЕ БАНК

КиСЧв

25.01.2006

6078,69

1,088

655,92

5422,76

24

ПРАВЕКСБАНК*

КиСЧв

29.12.1992

6075,27

1,087

724,82

5350,45

25

ХРЕЩАТИК

КиСЧв

19.05.1993

5881,56

1,053

689,58

5191,98

26

IНГ БАНК УКРАРЗНА

КиСЧв

15.12.1997

5511,12

0,986

602,29

4908,83

27

ДОНГОРБАНК

Донецьк

06.04.1992

5302,94

0,949

538,88

4764,05

28

КРЕДОБАНК

Львiв

31.03.1992

4597,21

0,823

431,77

4165,44

29

ФIНАНСОВА IНIЦIАТИВА

КиСЧв

19.01.2005

4560,50

0,816

1243,84

3316,66

30

IМЕКСБАНК

Одеса

29.03.1994

4015,52

0,719

483,38

3532,14

31

IНДУСТРIАЛБАНК

Запорiжжя

16.10.1991

3606,97

0,646

470,51

3136,46

32

ДЕЛЬТА

КиСЧв

14.02.2006

3563,73

0,638

527,52

3036,21

33

КИРЗВ

КиСЧв

19.05.1993

3283,23

0,588

509,46

2773,77

34

СВЕДБАНК РЖНВЕСТ

КиСЧв

07.06.1996

3235,65

0,579

300,66

2934,99

35

КАЛIОН БАНК УКРАРЗНА

КиСЧв

19.05.1993

3041,27

0,544

285,44

2755,83

36

IНДЕКСБАНК

КиСЧв

10.02.1993

2986,32

0,535

391,63

2594,69

37

БАНК УНIВЕРСАЛЬНИЙ

Львiв

19.11.2001

2884,89

0,516

517,89

2367,00

38

ПРОКРЕДИТ БАНК

КиСЧв

28.12.2000

2500,11

0,447

258,93

2241,19

39

КИРЗВСЬКА РУСЬ*

КиСЧв

30.05.1996

2462,94

0,441

198,11

2264,83

40

КРЕДИТДНIПРО

Днiпp

опетpовськ

07.07.1993

2365,16

0,423

405,31

1959,85

41

КЛIРИНГОВИЙ ДIМ

КиСЧв

31.12.1996

2312,88

0,414

450,61

1862,27

42

МЕГАБАНК

Хаpкiв

28.10.1991

2009,91

0,360

321,84

1688,08

43

БАНК НРБ

КиСЧв

15.06.2001

2006,77

0,359

256,85

1749,92

44

АКТИВБАНК

КиСЧв

06.08.2002

1870,22

0,335

384,45

1485,77

45

ЕКСПРЕСБАНК

КиСЧв

12.04.1994

1766,81

0,316

323,01

1443,80

46

УКРIНБАНК

КиСЧв

02.10.1991

1541,07

0,276

430,41

1110,66

47

УКРАРЗНСЬКИЙ ПРОФЕСIЙНИЙ БАНК

КиСЧв

30.01.1992

1516,80

0,271

213,65

1303,15


ЗакСЦнчення табл.А.1

№ п/п

Банк

МСЦсто

Дата реСФстрацСЦСЧ

Активи

Питома вага (%)**

Балансовий капСЦтал

Зобов'я зання

48

МIЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦIЙНИЙ БАНК

КиСЧв

31.01.1994

1454,43

0,260

115,51

1338,92

49

МОРСЬКИЙ ТРАНСПОРТНИЙ БАНК

Iллiчiвськ

05.11.1993

1451,92

0,260

137,41

1314,51

50

РДВРОПЕЙСЬКИЙ

КиСЧв

03.03.1993

1450,25

0,260

133,71

1316,54

51

БIГ ЕНЕРГIЯ

КиСЧв

29.09.1993

1440,59

0,258

162,16

1278,43

52

ХОУМ КРЕДРЖТ БАНК*

Днiпpо

петpовск

17.10.2002

1427,31

0,255

319,47

1107,84

53

ФАКТОРIАЛБАНК

Хаpкiв

01.12.1992

1403,72

0,251

223,51

1180,20

54

СЕББАНК

КиСЧв

02.10.1991

1379,89

0,247

220,88

1159,02

55

ЕКСПОБАНК*

КиСЧв

26.12.1991

1370,91

0,245

182,03

1188,88

56

ЕЛЕКТРОНБАНК

Львiв

10.10.1991

1338,29

0,240

178,01

1160,28

57

БМ Банк*

КиСЧв

08.12.2005

1250,85

0,224

171,18

1079,67

58

ДIАМАНТБАНК*

КиСЧв

17.11.1993

1242,84

0,222

145,86

1096,98

59

АРКАДА

КиСЧв

23.06.1993

1214,76

0,217

207,39

1007,37

60

ЗАХIДIНКОМБАНК

Луцьк

11.03.1993

1205,56

0,216

137,84

1067,72

61

БТА БАНК

КиСЧв

10.12.1992

1158,51

0,207

67,13

1091,38

62

ТРАНСБАНК

КиСЧв

09.10.1991

1128,44

0,202

90,31

1038,12

63

ЕНЕРГОБАНК

КиСЧв

31.10.1991

1097,42

0,196

198,25

899,18

64

СКБ ДНIСТЕР

Львiв

14.10.1991

1042,75

0,187

138,51

904,24

65

ДЕМАРК

Чеpнiгiв

10.07.1992

1037,64

0,186

171,48

866,16

66

БАЗИС

Хаpкiв

15.04.1992

967,09

0,173

91,52

875,57

67

ПЕРШИЙ IНВЕСТИЦIЙНИЙ БАНК

КиСЧв

20.06.1997

967,01

0,173

215,50

751,52

68

РЖПОБАНК*

КиСЧв

04.08.2006

963,94

0,173

208,54

755,40


Додаток Б

Баланси та звСЦти про фСЦнансовСЦ результати ВАТ КБ "РЖПОБАНКтАЭ


Таблиця Б.1


БАЛАНС БАНКУ

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

Найменування статтi

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008

АКТИВИ, тис.грн.

1. Грошовi кошти та залишки в НБУ

1 695

10 654

6 249

8 401

10 710

2. Казначейськi та iншi цiннi папери, що рефiнансуються НБУ,та цiннi папери, емiтованi НБУ, за вирахуванням резервiв

0

0

0

0

0

2.1. Казначейськi та iншi цСЦннСЦ папери, що рефiнансуються НБУ, i цСЦннСЦ папери, емiтованi НБУ

0

0

0

0

0

2.2. Резерви пiд знецiнення боргових цСЦнних паперСЦв, що рефiнансуються НБУ

0

0

0

0

0

3. Кошти в iнших банках за вирахуванням резервiв

4 238

6 325

17 693

122 156

199 938

3.1. Кошти в iнших банках

4 238

6 325

17 701

122 247

200 085

3.2. Резерви пiд заборгованiсть iнших банкiв

0

0

8

91

147

4. Цiннi папери в торговому портфелi банку

84 498

7 383

7 650

7 913

44 141

5. ЦСЦннСЦ папери в портфелi банку на продаж за вирахуванням резервiв

0

0

0

0

0

5.1. ЦСЦннСЦ папери в портфелi банку на продаж

0

0

0

0

0

5.2. Резерви пiд знецiнення цСЦнних паперСЦв у портфелi банку на продаж

0

0

0

0

0

6. Чистi кредити та заборгованiсть клiСФнтiв

107 080

278 182

367 064

407 482

703 085

6.1. Кредити та заборгованiсть клiСФнтiв

108 340

283 017

378 012

428 445

731 352

6.1.1. Кредити юридичним особам

108 340

282 568

375 293

422 707

724 311

6.1.2. Кредити фСЦзичним особам

0

449

2 719

5 738

7 041

6.2. Резерви пiд заборгованiсть за кредитами

1 260

4 835

10 948

20 963

28 267

7. ЦСЦннСЦ папери в портфелi банку до погашення за вирахуванням резервiв

0

0

0

0

0

7.1. ЦСЦннСЦ папери в портфелi банку до погашення

0

0

0

0

0

7.2. Резерви пiд знецiнення цСЦнних паперСЦв у портфелi банку до погашення

0

0

0

0

0

8. РЖнвестицiСЧ в асоцiйованi й дочiрнi компанiСЧ

0

0

0

0

0

9. Основнi засоби та нематерiальнi активи

1 668

2 763

3 349

3 908

4 550

10. Чистi нарахованi доходи до отримання

616

137

935

693

858

БАЛАНС БАНКУ

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату


Найменування статтi

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008


10.1. Нарахованi доходи до отримання

616

138

936

694

860


10.2. ПростроченСЦ нарахованСЦ доходи

0

1

1

1

2


10.3. СумнСЦвнСЦ нарахованСЦ доходи

0

0

0

0

1


10.4. Резерви пiд заборгованiсть за нарахованими доходами

0

1

1

1

2


11. Iншi активи за вирахуванням резервiв

669

309

812

758

656


11.1. Iншi активи

669

309

812

759

656


11.2. Резерви пiд дебiторську заборгованiсть

0

0

0

1

0


12. Усього активiв

200 464

305 753

403 752

551 311

963 940


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ, тис.грн.


13. Кошти банкiв

0

20 000

108 590

257 548

448 497



13.1. У тому числi кредити, якi отриманi вiд НБУ

0

0

0

0

0



14. Кошти клiСФнтiв

100

81 655

90 328

90 980

101 761



14.1 Кошти юридичних осСЦб

100

81 258

88 974

85 280

93 506



14.2 Кошти фСЦзичних осСЦб

0

397

1 354

5 700

8 255



15. Ощаднi (депозитнi) сертифiкати, емiтованi банком

0

0

0

0

0



16. Борговi цiннi папери, емiтованi банком

0

0

0

0

200 000



17. Нарахованi витрати до сплати

0

941

1 142

1 038

3 983



18. Iншi зобов'язання

132

142

172

465

1 156



19. Усього зобов'язань

232

102 738

200 232

350 030

755 397



ВЛАСНИЙ КАПРЖТАЛ, тис.грн.


20.Статутний капiтал

200 000

200 000

200 000

200 000

200 000



20.1. ЗареСФстрованi простi акцiСЧ

200 000

200 000

200 000

200 000

200 000



21. Капiталiзованi дивiденди

0

0

232

232

232



24. Резерви та iншi фонди банку

0

0

0

0

0



25. Резерви переоцiнки, у тому числi:

0

0

0

0

0



26.Нерозподiлений прибуток (непокритий збиток) минулих рокiв, у тому числi:

0

232

0

0

0



27. Прибуток/збиток звiтного року, що очiкуСФ затвердження

232

0

0

0

0



28. Результат поточного року

0

2 782

3 287

1 049

8 310



29. Усього "асного капiталу

200 232

203 015

203 519

201 281

208 540



30. Усього пасивiв

200 464

305 753

403 752

551 311

963 940




Таблиця Б.2

ЗВРЖТ ПРО ФРЖНАНСОВРЖ РЕЗУЛЬТАТИ БАНКУ

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

Найменування статтi, тис.грн.

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008

Чистий процентний дохСЦд

1 943

6 992

16 163

27 798

40 374

Процентний дохСЦд

1 944

9 288

22 271

40 751

65 781

ПроцентнСЦ витрати

1

2 296

6 108

12 954

25 434

Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

8

5

62

246

328

КомСЦсСЦйний дохСЦд

1

9

70

290

600

КомСЦсСЦйнСЦ витрати

9

4

9

45

272

Торговельний дохСЦд

0

2 507

2 796

3 136

9 798

ДохСЦд у виглядСЦ дивСЦдендСЦв

0

0

0

0

0

ДохСЦд вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

0

0

0

РЖнший дохСЦд

0

4

9

11

27

Усього доходСЦв

1 935

9 508

19 030

31 190

50 501

ЗагальнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

749

232

875

2 125

3 620

Витрати на персонал

803

1 065

2 669

4 465

6 452

Втрати вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

0

0

0

РЖншСЦ витрати

60

495

988

1 810

2 493

Прибуток вСЦд операцСЦй

322

7 716

14 499

22 791

37 935

ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

0

4 836

10 964

21 473

28 431

Прибуток до оподаткування

322

2 880

3 534

1 318

9 504

Витрати на податок на прибуток

90

98

248

269

1 196

Прибуток пСЦсля оподаткування

233

2 782

3 287

1 049

8 308

Таблиця Б.3

ОкремСЦ показники дСЦяльностСЦ банка

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

Найменування статтi

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008

ВСЦдносна частка витрат на утримання персоналу вСЦд загального доходу банку , %

41,50

11,20

14,03

14,32

12,78

Обсяги обслуговування валюти балансу банку в грн./ на 1 грн. витрат на утримання персоналу

249,64

287,09

151,27

123,47

149,40

ВиробСЦтка доходу в грн./ на 1 грн. витрат на утримання персоналу

2,41

8,93

7,13

6,99

38,64

РентабельнСЦсть витрат на утримання персоналу по чистому прибутку в %

29,02

261,22

123,15

23,49

128,77

Загальна чисельнСЦсть персоналу, чол.

50

120

130

140

150

СереднСЦй рСЦвень заробСЦтноСЧ плати в грн./мСЦс. на 1 службовця

962,83

2 128,30

2 461,72

2 549,39

2 578,74

СереднСЦй рСЦвень заробСЦтноСЧ плати в грн./мСЦс. на 1 службовця фСЦнансово-кредитноСЧ сфери за даними Держкомстата УкраСЧни

2 050,00

2 377,00

2 549,00

2 601,00

2 754


Таблиця Б.4

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ БАНКУ

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

Найменування статтi

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008

РентабельнСЦсть активСЦв АКБ "РЖпобанк" по чистому прибутку (ROA), %

0,119

3,812

1,675

0,260

0,877

РентабельнСЦсть "асного капСЦталу АКБ "РЖпобанк" по чистому прибутку (ROE), %

0,116

5,481

3,230

0,695

3,984

РентабельнСЦсть статутного капСЦталу(без викуплених акцСЦй) по чистому прибутку, %

0,117

5,564

3,287

0,699

4,154

СереднСЦй процент доходностСЦ активСЦв, % (приведено до рСЦчноСЧ ставки)

0,993

12,728

11,351

10,108

6,945

СереднСЦй процент витрат на залученСЦ пасиви, % (приведено до рСЦчноСЧ ставки)

1,000

9,034

6,141

4,956

3,390

Чистий процентний спред процентних операцСЦй АКБ "РЖпобанк"(доходних активСЦв платнСЦ пасиви),%

0,007

3,694

5,210

5,152

3,555

Чиста операцСЦйна маржа (чиста доходнСЦсть) робочих активСЦв АКБ "РЖпобанк" по операцСЦйному доходу (MROA), %

0,980

12,571

9,547

7,617

5,272

Структурна частка процентних чистих доходСЦв в сумарному операцСЦйному доходСЦ, %

100,413

73,538

84,934

89,125

79,947

Структурна частка комСЦсСЦйних чистих доходСЦв в сумарному операцСЦйному доходСЦ, %

0,413

0,053

0,326

0,789

0,649

Структурна частка торгСЦвельних чистих доходСЦв в сумарному операцСЦйному доходСЦ, %

0,000

26,367

14,693

10,055

19,402

ПроцентнСЦ втрати активСЦв на створення резервСЦв зменшення банкСЦвських ризикСЦв, %

1,107

1,669

2,757

3,813

3,046

Процентна частка робочих активСЦв в активах банка, %

97,989

95,511

97,422

97,630

98,349

Низькопроцентна частка активСЦв(готСЦвка, коррахунок в НБУ, СЦнвестицСЦСЧ в дочСЦрнСЦ пСЦдприСФмства) в активах банку, %

2,011

4,489

2,578

2,370

1,651

Процент витрати сумарних банкСЦвських операцСЦйних доходСЦв на утримання СЦнфраструктури банку, %

41,809

7,646

9,790

12,616

12,105

Процент витрати сумарних банкСЦвських операцСЦйних доходСЦв на оплату працСЦ персоналу банку, %

41,499

11,201

14,025

14,315

12,776

Процент витрати сумарних банкСЦвських операцСЦйних доходСЦв на додаткове створення резервСЦв банку, %

0,000

50,862

57,614

68,846

56,298


Таблиця Б.5

ПОКАЗНИКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ БАНКУ

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

На звСЦтну дату

Найменування статтi

01.01.2007

01.04.2007

01.07.2007

01.10.2007

01.01.2008

Ланцюговий темп приросту валюти балансу, %

52,523

32,052

36,547

74,845

Базовий темп росту валюти балансу, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

152,523

201,409

275,017

480,854

Ланцюговий темп приросту чистих кредитСЦв в кредитному портфелСЦ, %

157,931

31,405

10,692

68,994

Базовий темп росту чистих кредитСЦв в кредитному портфелСЦ, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

259,789

342,794

380,540

656,598

Ланцюговий темп приросту кредитСЦв юридичним особам в кредитному портфелСЦ, %

160,816

32,815

12,634

71,351

Базовий темп росту кредитСЦв юридичним особам в кредитному портфелСЦ, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

260,816

346,403

390,167

668,554

Ланцюговий темп приросту кредитСЦв фСЦзичним особам в кредитному портфелСЦ, %

505,568

111,033

22,708

Базовий темп росту кредитСЦв фСЦзичним особам в кредитному портфелСЦ, % (вСЦдносно рСЦвня 01.04.2007)

100,000

605,568

1 277,951

1 568,151

Ланцюговий темп приросту резервСЦв на кредитнСЦ ризики в кредитному портфелСЦ, %

283,730

126,432

91,478

34,842

Базовий темп росту резервСЦв на кредитнСЦ ризики в кредитному портфелСЦ, % (вСЦдносно рСЦвня 01.04.2007)

100,000

383,730

868,889

1 663,730

2 243,413

СпСЦвдношення кредитСЦв юридичним та фСЦзичним особам в кредитному портфелСЦ

629,33

138,03

73,67

102,87

Ланцюговий темп приросту залучених коштСЦв пасивСЦв балансу, %

44 183,621

94,896

74,812

115,809

Базовий темп росту залучених коштСЦв пасивСЦв балансу, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

44 283,621

86 306,897

150 875,000

325 602,155

Ланцюговий темп приросту "асного капСЦталу банку, %

1,390

0,248

1,100

3,606

Базовий темп росту "асного капСЦталу банку, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

101,390

101,642

100,524

104,149

Ланцюговий темп приросту залучених коштСЦв СЦнших банкСЦв, %

442,950

137,175

74,141

Базовий темп росту залучених коштСЦв СЦнших банкСЦв, % (вСЦдносно рСЦвня 01.04.2007)

100,000

542,950

1 287,740

2 242,485

Ланцюговий темп приросту залучених коштСЦв .юридичних осСЦб, %

81 158,000

9,496

4,152

9,646

Базовий темп росту залучених коштСЦв юридичних осСЦб, % (вСЦдносно рСЦвня 01.01.2007)

100,000

81 258,000

88 974,000

85 280,000

93 506,000

Ланцюговий темп приросту залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб, %

241,058

320,975

44,825

Базовий темп росту залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб, % (вСЦдносно рСЦвня 01.04.2007)

100,000

341,058

1 435,768

2 079,345





Додаток Г

Результати аналСЦзу величин гепу та кумулятивного гепу повалютно для сумарного гривневого еквСЦваленту в ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ у 2007 роцСЦ (01.07.2007 та 01.01.2008)



Рис.Г.1. АналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 (повалютно)


Рис.Г.2. АналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в довгострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 року (повалютно)


Рис.Г.3. АналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в короткострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року (повалютно)


Рис.Г.4. АналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в довгострокових активах та пасивах ВАТ КБ

"РЖпобанктАЭ станом на 01.01.2008 року (повалютно)


Рис.Г.5. ПорСЦвняльний аналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в короткострокових активах та

пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 року та на 01.01.2008 року (повалютно)


Рис.Г.6. ПорСЦвняльний аналСЦз ефективностСЦ управлСЦнням часовими гепрозривами в довгострокових активах та пасивах ВАТ КБ "РЖпобанктАЭ станом на 01.07.2007 року та на 01.01.2008 року (повалютно)


Страницы: Назад 1 Вперед