Споживче кредитування та його розвиток в УкраСЧнСЦ

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-187792.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

КИРЗВСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ СЦм. ВАДИМА ГЕТЬМАНА

Кредитно-економСЦчний факультет

Кафедра банкСЦвськоСЧ справи











МАГРЖСТЕРСЬКА ДИПЛОМНА РОБОТА

на тему :

тАЮ СПОЖИВЧЕ КРЕДИТУВАННЯ ТА ЙОГО РОЗВИТОК В УКРАРЗНРЖтАЭ











КиСЧв 2006


РЕФЕРАТ


МагСЦстерська дипломна робота студента :

на тему: "Споживче кредитування та його розвиток в УкраСЧнСЦтАЭ складаСФться СЦз вступу, 3 роздСЦлСЦв та висновкСЦв. Робота викладена на 115 сторСЦнках, мСЦстить 28 таблиць, 23 рисунки, додатки на 41 сторСЦнках. Список використаних джерел лСЦтератури мСЦстить 93 найменування.

ОбтАЩСФктом дипломного дослСЦдження СФ тАУ банкСЦвськСЦ та небанкСЦвськСЦ продукти споживчого кредитування населення.

Предметом дипломного дослСЦдження СФ тАУ сутнСЦсть та портфельний ряд продуктСЦв споживчого кредитування в комерцСЦйних банках банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни та небанкСЦвських фСЦнансових установах споживчого кредитування.

Мета дипломного дослСЦдження полягаСФ у теоретичному обгрунтуваннСЦ важливостСЦ впровадження банкСЦвськими та небанкСЦвськими установами УкраСЧни продуктСЦв споживчого кредитування населення УкраСЧни, розкриттю дСЦючоСЧ практики розвитку банкСЦвських та небанкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування, а також пошуку напрямкСЦв СЧх удосконалення.

Завданнями дипломного проекту були:

  • дослСЦдження економСЦчноСЧ сутностСЦ, класифСЦкацСЦйного розподСЦлу та особливостей процесу споживчого кредитування населення в УкраСЧнСЦ;
  • проведення аналСЦзу практики споживчого кредитування в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни та аналСЦз послуг в кредитному портфелСЦ споживчого кредитування АКБ "ПриватбанктАЭ(м. ДнСЦпропетровськ), який СФ найбСЦльшою банкСЦвською установою УкраСЧни в сегментСЦ споживчого кредитування;
  • розрахувати фактичний середньозважений рСЦвень процентних ставок споживчого кредитування та доказати бСЦльш вищу дохСЦднСЦсть кредитних операцСЦй споживчого кредитування вСЦдносно рСЦвня доходностСЦ кредитування юридичних осСЦб;
  • провести аналСЦз дСЦючоСЧ практики зниження кредитних ризикСЦв споживчого кредитування в зарубСЦжних кредитно-фСЦнансових установах;
  • запропонувати шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок впровадження нових технологСЦй скоринг-кредитування та оперативного використання автоматизованих банкСЦв даних нових СЦнформацСЦйних утворень в УкраСЧнСЦ бюро кредитних СЦсторСЦй юридичних та фСЦзичних осСЦб, засновником СЦ активним учасником яких СФ АКБ "ПриватбанктАЭ.
  • провести аналСЦз шляхСЦв та основних тенденцСЦй появи нових фСЦнансових установ споживчого кредитування як дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств комерцСЦйних банкСЦв та входження СЦноземного капСЦталу на ринок споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ через цСЦ установи.

За результатами дослСЦдження сформульованСЦ наступнСЦ результати, якСЦ мають практичну цСЦннСЦсть:

  • на прикладСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ обТСрунтовано бСЦльш високий рСЦвень прибутковостСЦ споживчого кредитування населення та бСЦльш низький рСЦвень кредитного ризику диверсифСЦкованих за малими сумами масових кредитСЦв по вСЦдношенню до прибутковостСЦ та ризику кредитування юридичних осСЦб;
  • запропоновано шляхи розширення бази та вдосконалення СЦнструментСЦв споживчого кредитування на базСЦ скоринг-систем та бюро кредитних СЦсторСЦй на прикладСЦ дСЦяльностСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ;
  • проведено оцСЦнку тенденцСЦй появи нових спецСЦалСЦзованих фСЦнансових компанСЦй споживчого кредитування як дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств банкСЦв та виявлений оптимальний сегмент СЧх роботи на ринку споживчого кредитування тАУ масове кредитування придбання населенням побутових товарСЦв в мережах магазинСЦв при "швидкихтАЭ формах оформлення кредитСЦв за мСЦiем покупок;

ОдержанСЦ результати можуть бути використанСЦ при стратегСЦчному плануваннСЦ розширення бази та вдосконалення СЦнструментСЦв споживчого кредитування населення УкраСЧни банкСЦвськими та небанкСЦвськими фСЦнансово-кредитними установами.

РСЦк виконання дипломноСЧ роботи 2006

РСЦк захисту роботи 2006


ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

1.1 ЕкономСЦчна сутнСЦсть споживчого кредиту

1.2 КласифСЦкацСЦя споживчих кредитСЦв

1.3 ОсобливостСЦ процесу споживчого кредитування

РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ ПРАКТИКИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ

2.1 МСЦiе споживчих кредитСЦв в кредитному портфелСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни

2.2 Кредитування населення на потреби поточного характеру

2.3 Кредитування населення на потреби капСЦтального характеру

2.4 АналСЦз дохСЦдностСЦ споживчого кредитування

РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО УДОСКОНАЛЕННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ

3.1 Використання зарубСЦжного досвСЦду споживчого кредитування в практицСЦ фСЦнансових установ в УкраСЧнСЦ

3.2 НовСЦ види споживчого кредитування

3.3 НовСЦ форми органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування на ринку УкраСЧни (дочСЦрнСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ споживчого кредитування комерцСЦйних банкСЦв)

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП


Споживче кредитування стаСФ усе бСЦльш СЦ бСЦльш цСЦкавим видом бСЦзнесу, як для банкСЦв, так СЦ для небанкСЦвських фСЦнансових установ. За даними експертСЦв у 2005 роцСЦ обсяг виданих споживчих кредитСЦв населенню в УкраСЧнСЦ склав близько 7 млрд. грн. на поточнСЦ потреби та бСЦля 10 млрд.грн. СЦнвестицСЦйного СЦпотечного кредитування, що складаСФ близько 2,8% ВВП. БСЦля 85,7% обсягу споживчого кредитування приходиться на частку банкСЦвськоСЧ системи. Середня сума позики на одну людину в УкраСЧнСЦ складаСФ приблизно $136, що значно менше аналогСЦчних показникСЦв краСЧн СхСЦдноСЧ РДвропи $980.

Споживче кредитування СФ одним з найпоширенСЦших видСЦв банкСЦвських операцСЦй у розвинутих краСЧнах свСЦту СЦ СФ одним зСЦ стимулюючих факторСЦв розвитку економСЦк цих краСЧн. ВСЦтчизнянСЦ комерцСЦйнСЦ банки прагнуть до збСЦльшення обсягСЦв кредитування за такими програмами. Разом з тим дана практика призводить до зростання кредитних ризикСЦв. Проблеми розвитку споживчого кредитування розглядаються в працях багатьох вСЦтчизняних СЦ зарубСЦжних науковцСЦв.

У них дослСЦджуСФться змСЦст СЦ форми проведення споживчого кредитування, визначаються напрями його розвитку в УкраСЧнСЦ. Проте у науковСЦй лСЦтературСЦ недостатньо розглядаються питання, повтАЩязанСЦ з ефективнСЦстю операцСЦй споживчого кредитування.

АктуальнСЦсть теми дипломного проекту полягаСФ в необхСЦдностСЦ дослСЦдження сучасного стану, структури та обсягСЦв споживчого кредитування населення комерцСЦйними банками УкраСЧни та небанкСЦвськими фСЦнансовими установами, як нового суттСФвого явища в економСЦцСЦ УкраСЧни 21 сторСЦччя, доцСЦльностСЦ проведення оцСЦнки ефективностСЦ рСЦзновидСЦв споживчого кредитування та загального рСЦвня порСЦвняльноСЧ привабливостСЦ споживчого кредитування населення.

ОбтАЩСФктом дипломного дослСЦдження СФ тАУ банкСЦвськСЦ та небанкСЦвськСЦ продукти споживчого кредитування населення.

Предметом дипломного дослСЦдження СФ тАУ сутнСЦсть та портфельний ряд продуктСЦв споживчого кредитування в комерцСЦйних банках банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни та небанкСЦвських фСЦнансових установах споживчого кредитування.

Мета дипломного дослСЦдження полягаСФ у теоретичному обТСрунтуваннСЦ важливостСЦ впровадження банкСЦвськими та небанкСЦвськими установами УкраСЧни продуктСЦв споживчого кредитування населення УкраСЧни, розкриттю дСЦючоСЧ практики розвитку банкСЦвських та небанкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування, а також пошуку напрямкСЦв удосконалення розвитку сегменту продуктСЦв споживчого кредитування на основСЦ систематизацСЦСЧ СЦснуючих тенденцСЦй розвитку цього сектору в зарубСЦжних кредитного-фСЦнансових установах.

Для досягнення поставленоСЧ мети в дипломнСЦй роботСЦ вирСЦшуються такСЦ завдання:

  • дослСЦджено економСЦчну сутнСЦсть, класифСЦкацСЦйний розподСЦл та особливостСЦ процесу споживчого кредитування населення в УкраСЧнСЦ;
  • проведено аналСЦз практики споживчого кредитування в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни та аналСЦз послуг в кредитному портфелСЦ споживчого кредитування АКБ "ПриватбанктАЭ(м. ДнСЦпропетровськ), який СФ найбСЦльшою банкСЦвською установою УкраСЧни;
  • розрахований фактичний середньозважений рСЦвень процентних ставок споживчого кредитування та доказана бСЦльш вища дохСЦднСЦсть кредитних операцСЦй споживчого кредитування вСЦдносно рСЦвня доходностСЦ кредитування юридичних осСЦб;
  • проведено аналСЦз дСЦючоСЧ практики зниження кредитних ризикСЦв споживчого кредитування в зарубСЦжних кредитно-фСЦнансових установах;
  • запропоновано шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок впровадження нових технологСЦй скоринг-кредитування та оперативного використання автоматизованих банкСЦв даних нових СЦнформацСЦйних утворень в УкраСЧнСЦ бюро кредитних СЦсторСЦй юридичних та фСЦзичних осСЦб, засновником СЦ активним учасником яких СФ АКБ "ПриватбанктАЭ.
  • проведено аналСЦз шляхСЦв та основних тенденцСЦй появи нових фСЦнансових установ споживчого кредитування як дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств комерцСЦйних банкСЦв та входження СЦноземного капСЦталу на ринок споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ через цСЦ установи.

Впровадження пропозицСЦй СЦ рекомендацСЦй щодо шляхСЦв розвитку банкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування, наданих в магСЦстерськСЦй роботСЦ, дозволить:

  • зосередити увагу банкСЦвських установ на привабливСЦсть розвитку сектору банкСЦвського споживчого кредитування населення, поточний рСЦвень якого в розрахунку на душу населення в УкраСЧнСЦ в 6 разСЦв нижче середньоСФвропейського;

СЦнСЦцСЦювати участь банкСЦвських установ в створеннСЦ та розширеннСЦ дСЦяльностСЦ кредитних бюро для формування кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ всСЦх фСЦзичних осСЦб, якСЦ колинебудь звертались за кредитом у будьяку кредитну установу краСЧни;

зосередити зусилля кредитних ризик-менеджерСЦв на розробцСЦ та удосконалення скорингових систем, якСЦ являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якоСЧ на основСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ "минулих» клСЦСФнтСЦв банк намагаСФться визначити, наскСЦльки велика СЦмовСЦрнСЦсть, що конкретний потенцСЦйний позичальник поверне кредит у визначений термСЦн;

використати досвСЦд кредитування банкСЦв для формування начальних вибСЦрок достатнСЦх обсягСЦв СЦз подСЦлом клСЦСФнтСЦв на " добрихтАЭ та " поганихтАЭ з видСЦлом основних вхСЦдних параметрСЦв скорингових моделей;

створити систему спецСЦалСЦзованих дочСЦрнСЦх банкСЦвських структур тАУ фСЦнансових компанСЦй споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ, джерелом вСЦльних ресурсСЦв для нарощування обсягСЦв споживчого кредитування та органСЦзатором телекомунСЦкацСЦйних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктСЦв споживчого кредитування СЦ систем приймання платежСЦв позичальникСЦв.

Це надасть можливСЦсть органСЦзувати дСЦяльнСЦсть банкСЦвських та небанкСЦвських установ у вСЦдповСЦдностСЦ з цСЦлСЦсною системою управлСЦння розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соцСЦальних потреб населення УкраСЧни.

Методами дипломного дослСЦдження СФ тАУ структурний аналСЦз, первиннСЦ статистичнСЦ спостереження, групування та статистистичний аналСЦз хронологСЦчних рядСЦв параметрСЦв.

РЖнформацСЦйною базою дипломного дослСЦдження були тАУ звСЦтнСЦ документи АКБ "ПриватбанктАЭ, статистичнСЦ матерСЦали НацСЦонального банку УкраСЧни, АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв, Держкомстату УкраСЧни, ДержфСЦнпослуг УкраСЧни за 2000 тАУ 2006 роки., публСЦкацСЦСЧ в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ.


РОЗДРЖЛ 1. ТЕОРЕТИЧНРЖ ОСНОВИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ


1.1 ЕкономСЦчна сутнСЦсть споживчого кредиту


КатегорСЦя "кредиттАЭ як в теоретичному, так СЦ практичному аспектСЦ явище без сумнСЦву цСЦкаве. Слово "кредиттАЭ походить вСЦд латинського "сreditumтАЭ, що означаСФ "позикатАЭ, "боргтАЭ. ДеякСЦ лСЦнгвСЦсти пов'язують його СЦз "credosтАЭ, тобто "вСЦрютАЭ. Отже, категорСЦя кредиту так чи СЦнакше розглядаСФться економСЦчною наукою, як вСЦдносини про надання позики однСЦСФю особою СЦншСЦй, що заснованСЦ на довСЦрСЦ та передбачають повернення наданоСЧ вартостСЦ у певний строк з сплатою цСЦни за користування. Таким чином, можна говорити, що кредитним вСЦдносинам притаманнСЦ такСЦ базовСЦ ознаки [41, с.212]:

феномен кредитування означаСФ передачу вартостСЦ однСЦСФю особою СЦншСЦй у тимчасове користування на умовах повернення та платностСЦ;

економСЦчною основою кредиту СФ тимчасово вСЦльна вСЦд обСЦгу мобСЦлСЦзована вартСЦсть, що здатна до вСЦдчуження та формування позичкового капСЦталу;

кредитнСЦ вСЦдносини передбачають наявнСЦсть довСЦри, тобто передбачають вСЦльний рух СЦнформацСЦСЧ мСЦж позичальником СЦ кредитором.

Таким чином, кредит тАУ це економСЦчнСЦ вСЦдносини, що виникають мСЦж кредитором та позичальником з приводу передачСЦ тимчасово вСЦльних коштСЦв на умовах СЧх повернення та сплати цСЦни за користування. Кредит СФ однСЦСФю з основних форм руху позичкового капСЦталу.

НайповнСЦше суть категорСЦСЧ кредит проявляСФться у функцСЦях, що вСЦн виконуСФ. СучаснСЦ економСЦсти вСЦдзначають три його основнСЦ функцСЦСЧ: перерозподСЦльчу, емСЦсСЦйну та контрольну [42, с.79].

ПерерозподСЦльча функцСЦя кредиту полягаСФ у перерозподСЦлСЦ за допомогою кредиту грошових капСЦталСЦв мСЦж рСЦзними суб`СФктами народного господарства на засадах повернення та платностСЦ. Ця функцСЦя проявляСФться як в процесСЦ мобСЦлСЦзацСЦСЧ тимчасово вСЦльних грошових коштСЦв суб`СФктСЦв господарювання, так СЦ в процесСЦ СЧх розмСЦщення на ринку позичкового капСЦталу. Таким чином, за допомогою цСЦСФСЧ функцСЦСЧ вСЦдбуваСФться своСФрСЦдне зосередження позичкового капСЦталу у найпрСЦоритетнСЦших сферах економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

ЕмСЦсСЦйна функцСЦя кредиту полягаСФ у можливостСЦ створення за рахунок кредиту додаткових засобСЦв платежу. Особливого значення дана функцСЦя отримала при переходСЦ вСЦд використання реальних грошей до вводу кредитних засобСЦв обСЦгу. Будь-яка емСЦсСЦя грошей в обСЦг СФ результатом кредитноСЧ операцСЦСЧ. Видача позики збСЦльшуСФ масу грошей в обСЦгу, погашення кредиту СЧСЧ зменшуСФ. Отже, в наслСЦдок вмСЦлого використання кредиту у рамках цСЦСФСЧ функцСЦСЧ, уряд отримуСФ ефективний СЦнструмент регулювання економСЦки.

Контрольна функцСЦя кредиту полягаСФ в тому, що в процесСЦ кредитування забезпечуСФться контроль за дотриманням умов та принципСЦв кредиту з боку суб`СФктСЦв кредитноСЧ угоди. Отже, кредит значно посилюСФ контрольнСЦ процеси у народному господарствСЦ, пСЦдвищуСФ ефективнСЦсть використання коштСЦв, стимулюСФ процес розширеного вСЦдтворення.

Загальноприйнято видСЦлення форм кредиту за наступними функцСЦональними ознаками: характер кредитних вСЦдносин, склад учасникСЦв кредитноСЧ операцСЦСЧ, об'СФкт СЦ сфера кредитування та СЦн. Таким чином, в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ аналСЦзуються наступнСЦ форми кредиту: товарна СЦ грошова.

В економСЦчнСЦй та законодавчо-нормативнСЦй лСЦтературСЦ на даний час немаСФ СФдиного пСЦдходу до визначення сутностСЦ споживчого кредиту. АналСЦз науковоСЧ лСЦтератури та нормативних документСЦв банкСЦвськоСЧ практики показуСФ, що основними визначеннями термСЦну "споживчий кредиттАЭ СФ наступнСЦ:

1. За визначенням Г.С.ПановоСЧ (РосСЦя,1994) [69, с.112] споживчий кредит тАУ це кредит, який надаСФться фСЦзичним особам на придбання споживчих товарСЦв та послуг СЦ який погашаСФться поступово. Споживчий кредит характеризуСФ вСЦдносини, що виникають з приводу фСЦнансування потреб кСЦнцевого споживання. Суб`СФктами споживчого кредитування у якостСЦ позичальникСЦв виступаСФ населення, у якостСЦ кредитора тАУ банки, кредитнСЦ спСЦлки, пСЦдприСФмства виробники, торгСЦвельнСЦ посередники. Споживчий кредит за формою надання подСЦляСФться на прямий (надаСФться безпосередньо банкСЦвськими установами) та непрямий (надаСФться через посередникСЦв, т.б. торгСЦвельнСЦ органСЦзацСЦСЧ, тощо).

СпоживчСЦ кредити надаються, як правило, на строк до десяти рокСЦв, але конкретнСЦ параметри кредиту залежать вСЦд багатьох факторСЦв: об`СФкту кредитування, доходСЦв позичальника, вартостСЦ товару тощо.

2. За визначенням С.В.Мочерного (УкраСЧна,1995) [44, с.176] споживчий кредит тАУ це кредит, який надаСФться тСЦльки в нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиницСЦ фСЦзичним особам-резидентам УкраСЧни на придбання споживчих товарСЦв тривалого користування та послуг СЦ повертаСФться в розстрочку , якщо СЦнше не передбачено умовами кредитного договору. СубтАЩСФктами кредитних вСЦдносин являються фСЦзичнСЦ особи (позичальники) , а в особСЦ кредитора виступають банки, СЦншСЦ кредитнСЦ установи (ломбарди, пункти прокату та СЦншСЦ пСЦдприСФмства та органСЦзацСЦСЧ). МСЦж банком та населенням може СЦснувати й посередник, наприклад торгСЦвельна органСЦзацСЦя, однак при цьому змСЦст споживчого кредиту не змСЦнюСФться.

3. За визначенням В.О.Тиркало (2000) [83, с.45] споживчий кредит тАУ це кошти, якСЦ надаються комерцСЦйними банками громадянам УкраСЧни пСЦд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостСЦ, платностСЦ та цСЦльовоСЧ спрямованостСЦ.

4. ЗгСЦдно з ранСЦше дСЦючим тАЮПоложенням про кредитуваннятАЭ(№ 246 1995 рСЦк) НацСЦонального банку УкраСЧни споживчий кредит тАУ це кредит, який надаСФться тСЦльки в нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиницСЦ фСЦзичним особам-резидентам УкраСЧни на придбання споживчих товарСЦв тривалого користування та послуг СЦ який повертаСФться в розстрочку, якщо СЦнше не передбачено умовами кредитного договору.

5. В роботах КоцовськоСЧ Р.Р., РичакСЦвськоСЧ В.М. (1997) [58, с. 62] вказано, що субтАЩСФктами споживчого кредитування СФ фСЦзичнСЦ особи. У ролСЦ кредиторСЦв виступають комерцСЦйнСЦ банки, ощаднСЦ каси й асоцСЦацСЦСЧ, ломбарди, кредитнСЦ спСЦлки, пСЦдприСФмства й органСЦзацСЦСЧ. МСЦж банками СЦ населенням може СЦснувати посередник, наприклад торговельна органСЦзацСЦя. ОбтАЩСФкти споживчого кредитування тАУ це затрати, повтАЩязанСЦ СЦз задоволенням потреб населення для купСЦвлСЦ товарСЦв в особисту "аснСЦсть, а також затрати СЦнвестицСЦйного характеру на будСЦвництво СЦ пСЦдтримку нерухомостСЦ.

6. За визначенням А.М.Мороза та М.РЖ.Савлука (2000 р.) [34, с.113] споживчий кредит тАУ це кредит, що спрямовуСФться на задоволення особистих потреб людей, тобто обслуговуСФ сферу особистого споживання. На перший погляд, складаСФться враження, що тСЦльки виробничий кредит вСЦдповСЦдаСФ всСЦм закономСЦрностям руху кредиту, оскСЦльки в результатСЦ його використання створюСФться нова вартСЦсть СЦ передумови для повного повернення позиченоСЧ вартостСЦ кредитору. У сферСЦ ж особистого споживання позичена вартСЦсть знищуСФться, "проСЧдаСФться" СЦ тому тут не створюються передумови для СЧСЧ зворотного руху як ключовоСЧ ознаки кредиту. Автори вказують, що споживчий кредит, здаСФться, можна вважати аномалСЦСФю. Проте це не так. Особисте споживання, "знищуючи" вартСЦсть предметСЦв споживання, забезпечуСФ пСЦдтримку та зростання вартостСЦ робочоСЧ сили, продаж якоСЧ на ринку створюСФ джерело повернення позиченоСЧ вартостСЦ кредитору. Тому СЦ споживчий кредит цСЦлком вСЦдповСЦдаСФ усСЦм закономСЦрностям руху кредиту. Джерелами погашення кредитСЦв на споживчСЦ потреби СФ доходи позичальникСЦв, через що погашення кредиту здСЦйснюСФться у мСЦру СЧх формування.

Автори додатково вказують, що в широкому розумСЦннСЦ споживчий кредит тАУ це кредит, який надаСФться не тСЦльки фСЦзичним, але СЦ юридичним особам на споживчСЦ цСЦлСЦ, коли юридичнСЦ особи опосередковано надають кошти отриманого кредиту своСЧм працСЦвникам у виглядСЦ централСЦзованого придбання для них квартир, дач, земельних дСЦлянок пСЦд садСЦвництво.

Споживчий кредит може надаватись як банками, та кредитними установами небанкСЦвського типу, а також юридичними СЦ фСЦзичними особами. В УкраСЧнСЦ кредитними установами небанкСЦвського типу, що надають споживчий кредит, СФ ломбарди (надають кредит пСЦд рухоме майно дорогоцСЦнностСЦ, антикварСЦат, одяг тощо), кредитнСЦ спСЦлки, пСЦдприСФмства зв'язку (телеграми СЦ телефоннСЦ розмови в кредит), торговельнСЦ органСЦзацСЦСЧ (продаж товарСЦв з розстрочкою платежу). Кредити своСЧм працСЦвникам можуть надавати суб'СФкти господарювання за рахунок спецСЦальних фондСЦв, якСЦ вони створюють у результатСЦ розподСЦлу прибутку, що залишаСФться в СЧх розпорядженнСЦ. ФСЦзичнСЦ особи також можуть надавати кредит на споживчСЦ цСЦлСЦ одна однСЦй.

СпСЦрним серед економСЦстСЦв СФ питання щодо надання споживчого кредиту юридичним особам. На думку авторСЦв, юридичнСЦ особи можуть отримувати споживчий кредит. Так у багатьох краСЧнах з ринковою економСЦкою пСЦдприСФмства забезпечують своСЧх працСЦвникСЦв житлом та об'СФктами соцСЦально-культурного призначення. НавСЦть за умов економСЦчноСЧ кризи в УкраСЧнСЦ деякСЦ пСЦдприСФмства здСЦйснюють будСЦвництво таких об'СФктСЦв, особливо житлових будинкСЦв. Для СЧх будСЦвництва вони можуть отримувати кредит.

ОкрСЦм забезпечення соцСЦальних потреб населення, споживчий кредит вСЦдСЦграСФ значну роль у формуваннСЦ платоспроможного попиту населення, який, у свою чергу, впливаСФ на розвиток економСЦки краСЧни, полегшуючи процес реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, прискорюючи отримання прибутку СЦ доходСЦв державного бюджету. Визначення державою умов надання споживчого кредиту допомагаСФ регулювати грошовий обСЦг у краСЧнСЦ.

До 2003 року НацСЦональним банком УкраСЧни споживчий кредит визначався як позичка, яка надаСФться тСЦльки в нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиницСЦ фСЦзичним особам резидентам УкраСЧни на придбання споживчих товарСЦв тривалого користування та послуг, тобто реклама видачСЦ споживчих кредитСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ порушувала Декрет КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв тАЮ Про валютне регулюваннятАЭ [12, с.4], в якому СФдиним законним платСЦжним засобом на територСЦСЧ УкраСЧни визначена нацСЦональна валюта тАУ гривня СЦ , вСЦдповСЦдно, цСЦна на територСЦСЧ УкраСЧни на всСЦ споживчСЦ товари тривалого користування та послуги визначаСФться в актах купСЦвлСЦ-продажу тСЦльки в гривнях.

Постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 05.03.2003 р. №79 "Про внесення змСЦн до Положення про кредитуваннятАЭ було визначено, що споживчий кредит може бути виданий банком не лише в нацСЦональнСЦй грошовСЦй одиницСЦ, а й в СЦноземнСЦй валютСЦ. КрСЦм того, скасовано дотримання цСЦльового використання споживчого кредиту. Але цСЦльовий характер використання споживчих кредитСЦв може бути передбачений у кредитному договорСЦ за згодою сторСЦн. В процедурСЦ надання кредитСЦв скасовано колегСЦальнСЦсть вирСЦшення питання про надання кредиту незалежно вСЦд його розмСЦру тАФ банки приймають рСЦшення щодо надання кредитСЦв позичальникам вСЦдповСЦдно до своСЧх статутСЦв та внутрСЦшнСЦх положень, якСЦ регулюють кредитну дСЦяльнСЦсть.

Таким чином, проаналСЦзувавши вищенаведене, слСЦд вСЦдмСЦтити, що споживчий кредит маСФ багато специфСЦчних рис, пов`язаних СЦз особливостями сфери особистого споживання громадян.

По-перше, цей вид позики вСЦдображаСФ вСЦдносини мСЦж кредитором СЦ позичальником, сенс яких полягаСФ у кредитуваннСЦ кСЦнцевого споживання, на вСЦдмСЦну вСЦд позик, якСЦ надають суб`СФктам господарювання для виробничих цСЦлей або для придбання активСЦв, що породжують рух вартостСЦ.

По-друге, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших видСЦв кредиту, якими користуються переважно суб`СФкти господарювання, споживчСЦ кредити одержують, як правило, фСЦзичнСЦ особи.

По-третСФ, споживчий кредит СФ засобом задоволення споживчих потреб населення, тобто особистих, СЦндивСЦдуальних потреб людей. Така позика прискорюСФ отримання певних благ ( товарСЦв, послуг), якСЦ вони могли б мати (придбати) лише у майбутньому, накопичивши кошти, необхСЦднСЦ для купСЦвлСЦ цих товарно-матерСЦальних цСЦнностей або послуг, будСЦвництва тощо. Надання споживчих позик населенню з одного боку, пСЦдвищуСФ СЧх платоспроможний попит, життСФвий рСЦвень в цСЦлому, а з СЦншого тАУ прискорюСФ реалСЦзацСЦю товарних запасСЦв, послуг, сприяСФ створенню основних фондСЦв.

По-четверте, всСЦ види споживчого кредиту мають соцСЦальний характер, оскСЦльки вони сприяють вирСЦшенню суспСЦльних проблем тАУ пСЦдвищенню життСФвого рСЦвня населення (передусСЦм СЦз низьким та середнСЦми доходами ), утвердженню принципСЦв соцСЦальноСЧ справедливостСЦ. Саме СЦз цСЦСФСЧ причини споживче кредитування здебСЦльшого регулюСФться державами особливо ретельно. У нашСЦй краСЧнСЦ це виражаСФться у тому, що споживчСЦ позики зазвичай надаються на пСЦльгових умовах.

В процесСЦ погашення споживчих позик у населення зменшуСФться на вСЦдповСЦдну суму платоспроможний попит, що необхСЦдно враховувати при визначеннСЦ обсягу та структури товарообСЦгу, платних послуг, динамСЦки доходСЦв та витрат населення, грошовоСЧ маси в обСЦгу. Таким чином розмСЦр кредитСЦв тСЦсно повтАЩязаний з формуванням купСЦвельного фонду населення та його вСЦдповСЦдностСЦ обсягу до структури товарного фонду та послуг.

СубтАЩСФктами кредитних вСЦдносин при споживчому кредитуваннСЦ являються фСЦзичнСЦ особи (позичальники ) , а в особСЦ кредитора виступають банки, СЦншСЦ небанкСЦвськСЦ кредитнСЦ установи. МСЦж банком та населенням може СЦснувати й посередник, наприклад торгСЦвельна органСЦзацСЦя, однак при цьому змСЦст споживчого кредиту не змСЦнюСФться.

ОбтАЩСФктом кредитування СФ витрати, повтАЩязанСЦ з задоволенням попиту населення поточного характеру, в тому числСЦ придбання товарСЦв в особисту "аснСЦсть, а також витрати капСЦтального (СЦнвестицСЦйного) характеру на будСЦвництво та пСЦдтримання нерухомого майна.

Враховуючи це, з нашоСЧ точки зору, найбСЦльш економСЦчно та органСЦзацСЦйно обТСрунтованим визначенням споживчого кредиту СФ його класифСЦкацСЦя як невиробничого кредиту, тобто не призначеного для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як:

тАЮСпоживчий кредит тАУ це грошовСЦ кошти в нацСЦональнСЦй чи СЦноземнСЦй валютах, якСЦ надаються комерцСЦйними банками та фСЦнансовими установами, дСЦючими згСЦдно Закону УкраСЧни "Про фСЦнансовСЦ послуги та державне регулювання ринкСЦв фСЦнансових послугтАЮ [1, с.3] та отримавшими лСЦцензСЦю НацСЦонального банку УкраСЧни чи ДержфСЦнпослуг УкраСЧни на проведення кредитних операцСЦй банкСЦвськими [15, с.2] та небанкСЦвськими фСЦнансовими установами [25, с.3], громадянам УкраСЧни на невиробничСЦ потреби пСЦд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостСЦ, платностСЦ та цСЦльовоСЧ спрямованостСЦтАЭ.

Тобто, на нашу думку, слСЦд в визначеннСЦ споживчого кредиту:

повернути його цСЦльову спрямованСЦсть, оскСЦльки СЧСЧ вСЦдсутнСЦсть не даСФ можливостСЦ ефективно контролювати повернення кредиту;

видалити фразу про можливСЦсть надання споживчого кредиту однСЦСФю фСЦзичною особою СЦншСЦй фСЦзичнСЦй особСЦ, оскСЦльки така фСЦнансова операцСЦя окремо обумовлена ЦивСЦльним Кодексом УкраСЧни та маСФ свСЦй правочин (Стаття 1054. тАЮКредитний договСЦртАЭ ЦивСЦльного Кодексу УкраСЧни [13, с.627]: За кредитним договором банк або СЦнша фСЦнансова установа (кредитодавець) зобов'язуСФться надати грошовСЦ кошти (кредит) позичальниковСЦ у розмСЦрСЦ та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язуСФться повернути кредит та сплатити проценти);

видалити фразу про можливСЦсть надання товарного споживчого кредиту нефСЦнансовими торгСЦвельними установами, оскСЦльки процес товарного кредитування з вСЦдстрочкою сплати суми покупки не маСФ основних елементСЦв кругооберту позикового капСЦталу СЦ словосполучення для юридичних осСЦб тАЮтоварний кредиттАЭ повинно бути замСЦнено для споживачСЦв на тАЮторгСЦвлю товарами в розстрочкутАЭ(Стаття 694. тАЮПродаж товару в кредиттАЭ, Стаття 695. тАЮОсобливостСЦ оплати товару з розстроченням платежутАЭ ЦивСЦльного Кодексу УкраСЧни [13, с.743]).

Таким чином, на основСЦ аналСЦзу викладених вище рСЦзних точок зору маСФмо можливСЦсть сформулювати економСЦчну сутнСЦсть споживчого кредиту як:

тАЮСпоживчий кредит це невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, який надаСФться для задоволення споживчих потреб населення (кредит фСЦзичнСЦй особСЦ) чи найманих працСЦвникСЦв (кредит юридичнСЦй особСЦ), пСЦд процент у тимчасове користування на умовах забезпечення, повернення, строковостСЦ, платностСЦ та цСЦльовоСЧ спрямованостСЦ та сплачуСФться за рахунок джерел, не повтАЭязаних з експлуатацСЦСФю наданого кредитутАЭ.


1.2 КласифСЦкацСЦя споживчих кредитСЦв


РЖснують рСЦзнСЦ ознаки класифСЦкацСЦСЧ споживчих кредитСЦв. АналСЦз засвСЦдчив, що в бСЦльшостСЦ джерел ознаки, якСЦ використовуються в класифСЦкацСЦСЧ споживчого кредитування спСЦвпадають з ознаками класифСЦкацСЦСЧ кредитСЦв взагалСЦ. КСЦлькСЦсть ознак рСЦзниться у рСЦзних авторСЦв [33, с. 212], [34, с.75], [35, с.302], але найбСЦльш розповсюдженими класифСЦкацСЦйними ознаками споживчих кредитСЦв СФ наступнСЦ (рис.1.1):

за об'СФктами кредитування;

за строками кредитування;

за способом надання;

за видами забезпечення;

за методами погашення;

за методом стягнення процентСЦв;

за характером кругообороту коштСЦв.

за субтАЩСФктами кредитування (банкСЦвськСЦ та небанкСЦвськСЦ кредитно-фСЦнансовСЦ установи)

1. За об'СФктами кредитування (напрямами використання) в УкраСЧнСЦ споживчСЦ кредити подСЦляються на два види:

на споживчСЦ цСЦлСЦ СЦ нагальнСЦ потреби;

на затрати капСЦтального характеру.

2. За строками кредитування споживчСЦ кредити подСЦляють на:

короткостроковСЦ (строком вСЦд 1го дня до 1го року);

довгостроковСЦ (строком понад 1 рСЦк).

Строки надання споживчих кредитСЦв рСЦзноманСЦтнСЦ. З загальноСЧ суми споживчих кредитСЦв значна частина приходиться на короткостроковСЦ та середньостроковСЦ кредити. ДеякСЦ з них видаються з розстрочкою платежу. ДовгостроковСЦ кредити видаються на СЦнвестицСЦйнСЦ цСЦлСЦ.

3. За способом надання споживчСЦ кредити подСЦляють на цСЦльовСЦ СЦ нецСЦльовСЦ (на невСЦдкладнСЦ потреби, овердрафт та СЦн.).

4. За забезпеченням розрСЦзняють позики незабезпеченСЦ (бланковСЦ) СЦ забезпеченСЦ (заставою, гарантСЦями, поручительствами, страхуванням).

5. За методом погашення розрСЦзняють кредити, якСЦ погашаються одночасно, й кредити з розстрочкою платежу.

6. За методом стягнення процентСЦв кредити класифСЦкують так:

кредити зСЦ стягненням процентСЦв у момент його надання;

позики зСЦ сплатою процентСЦв у момент погашення кредиту;

позики зСЦ сплатою процентСЦв рСЦвними внесками протягом усього строку кредитування (щоквартально, один раз у пСЦврСЦччя, або за спецСЦально обумовленим графСЦком).

7. За характером кругообороту коштСЦв кредити подСЦляють на разовСЦ СЦ вСЦдновлювальнСЦ (револьвернСЦ). В групу револьверних, як правило, включають кредити, якСЦ надаються клСЦСФнтам за кредитними картками, або кредити за СФдиними активно-пасивними рахунками у формСЦ овердрафту.

8. В залежностСЦ вСЦд цСЦльового призначення споживчСЦ кредити подСЦляються на:

СЦнвестицСЦйнСЦ;

для купСЦвлСЦ товарСЦв та сплати послуг;

на розвиток пСЦдсобного господарства;

цСЦльовСЦ кредити окремим соцСЦальним групам;

на нецСЦльовСЦ споживчСЦ потреби;

вСЦдстроченСЦ кредити у виглядСЦ кредитних карток

До СЦнвестицСЦйних вСЦдносяться позики на кооперативне житлове будСЦвництво та придбання квартир, СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв, садових будиночкСЦв, благоустрСЦй садових дСЦлянок, реконструкцСЦю, капСЦтальний ремонт СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв, дач.

Наступна група обтАЩСФднуСФ позики для придбання окремих споживчих товарСЦв або сплати послуг, розстрочку платежСЦв за товари довгострокового користування, прокат деяких предметСЦв споживання.

До кредитСЦв на розвиток особистих пСЦдсобних господарств вСЦдносяться позики на купСЦвлю сСЦльськогосподарськоСЧ технСЦки, транспортних засобСЦв, купСЦвлю посадкового матерСЦалу, фруктових дерев, добрив.

НецСЦльовСЦ споживчСЦ кредити можуть надаватися населенню комерцСЦйними банками та ломбардами пСЦд заставу майна без зазначення мети використання кредиту. Це може бути кредит на невСЦдкладнСЦ потреби, здСЦйснення затрат, що виникають в звтАЩязку з особливими або непередбачуваними обставинами (лСЦкування, нещасний випадок, туризм та СЦнше ).

Новим в споживчому кредитСЦ СФ вСЦдстрочений кредит у виглядСЦ банкСЦвських кредитних карток. При депозитнСЦй формСЦ картки мСЦж кредитором та позичальником передбачаСФться обумовлене завчасно автоматичне надання кредиту в момент вичерпання залишку коштСЦв на рахунку (овердрафтнСЦ кредити). ТакСЦ позики можуть погашатися або в процесСЦ надходження на рахунок грошових коштСЦв (вкладСЦв) або спецСЦальними внесками позичальника. При кредитнСЦй формСЦ картки надання кредиту та СЦдентифСЦкацСЦСЧ клСЦСФнта базуСФться на застосуваннСЦ спецСЦального карткового рахунку, який управляСФться за допомогою телекомунСЦкацСЦйних засобСЦв вСЦддаленого управлСЦння(банкомати, термСЦнали, РЖнтернет). КредитнСЦ картки припускають участь трьох сторСЦн "асника картки, банку та торгСЦвельноСЧ органСЦзацСЦСЧ. Пластикова картка з видСЦленими символами, видана банком покупцевСЦ, служить для торгСЦвельноСЧ органСЦзацСЦСЧ свСЦдченням того, що банк гарантуСФ вСЦдкриття кредиту "аснику цСЦСФСЧ картки . Картка надаСФться клСЦСФнту, якщо стан його депозитних та позичкових операцСЦй з банком задовСЦльний. По кожнСЦй картцСЦ встановлюСФться лСЦмСЦт, який може бути змСЦнено в ту чи СЦншу сторону в залежностСЦ вСЦд режиму використання картки СЧСЧ "асником. КредитнСЦ картки застосовуються СЦ при сплатСЦ за послуги. Використання кредитних карток полСЦпшуСФ надання споживчих кредитСЦв. Вони служать знаряддям обСЦгу та скорочують потреби в готСЦвкових грошах.

9. За субтАЩСФктами кредитування кредитори можуть бути структурованСЦ як банкСЦвськСЦ та небанкСЦвськСЦ фСЦнансовСЦ установи.

Банки кредитори можуть надавати споживчСЦ кредити безпосередньо позичальникам ( прямСЦ кредити), що звертаються в банк за позикою, або побСЦчнСЦ через посередникСЦв (торговельну органСЦзацСЦю, ломбард, пункт прокату).

В звтАЩязку з тим, що торгСЦвельнСЦ органСЦзацСЦСЧ не завжди мають грошовСЦ кошти, щоб перекрити всю заборгованСЦсть по наданому ними кредиту покупцевСЦ, вони самСЦ звертаються в банки за позиками. Непряме кредитування дозволяСФ надавати кредити без значного збСЦльшення операцСЦйних витрат банку.

Банк надаСФ кредити фСЦзичним особам у розмСЦрах, що визначаСФться виходячи з вартостСЦ товарСЦв СЦ послуг, якСЦ СФ об`СФктом кредитування, в межах вартостСЦ майна, майнових прав, якСЦ можуть бути переданСЦ банку в забезпечення фСЦзичною особою з урахуванням суми СЧСЧ поточних доходСЦв.

В нашСЦй краСЧнСЦ (ще за часСЦв СРСР) аж до перебудовчих процесСЦв в економСЦцСЦ (до 1987 р.) переважали два основнСЦ види споживчого кредиту: кредит на купСЦвлю товарСЦв тривалого користування та на житлове будСЦвництво (СЦндивСЦдуальне та кооперативне). Перший вид кредиту носив побСЦчний характер, так як його надавали рСЦзнСЦ торговСЦ органСЦзацСЦСЧ при посередництвСЦ кредиту Держбанку, а другий вид кредиту видавався безпосередньо кредитними установами (Держбанком та Будбанком ) [41, с.162].

З початком процесу формування ринкових форм господарювання, який супроводжувався падСЦнням виробництва, а вСЦдповСЦдно й товарообСЦгу, втратило своСФ практичне значення кредитування населення в формСЦ придбання товарСЦв в торгСЦвлСЦ з розстрочкою платежу. У кСЦнцСЦ 90х рокСЦв 20 сторСЦччя разом з зупинкою падСЦння виробництва в УкраСЧнСЦ кредитування житлового будСЦвництва, а також надання деяких СЦнших видСЦв споживчого кредитування (на будСЦвництво СЦ благоустрСЦй садових дСЦлянок, будСЦвництво, купСЦвлю СЦ ремонт будСЦвель в сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ для сезонного проживання, на купСЦвлю молодняку худоби та господарське обзаведення, на невСЦдкладнСЦ споживчСЦ потреби ) поступово взяли на себе комерцСЦйнСЦ банки УкраСЧни (спСЦльний проект СЦпотечного споживчого кредитування будСЦвництва житла для громадян АКБ тАЮАркадатАЭ та тАЮКиСЧвмСЦсьбудтАЭ).

Кредитування споживчих потреб населення комерцСЦйними банками УкраСЧни здСЦйснюСФться при дотриманнСЦ таких же принципСЦв, що й при кредитуваннСЦ юридичних осСЦб: термСЦновостСЦ, повернення, цСЦльовоСЧ спрямованостСЦ, платностСЦ, забезпеченостСЦ. Важливим критерСЦСФм СФ платоспроможнСЦсть позичальника .

ВСЦдповСЦдно до Закону УкраСЧни "Про фСЦнансовСЦ послуги та державне регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг" [1, с.6] в УкраСЧнСЦ на сьогоднСЦшнСЦй день надання споживчих кредитСЦв здСЦйснюСФться також наступними небанкСЦвськими фСЦнансовими установами, якСЦ мають право надавати фСЦнансовСЦ послуги за умови включення СЦнформацСЦСЧ про них до Державного реСФстру фСЦнансових установ [18, с.3] та функцСЦонують пСЦд контролем ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг (ДержфСЦнпослуг) [1, с.3]:

кредитнСЦ спСЦлки;

ломбарди;

страховСЦ компанСЦСЧ по довгостроковому страхуванню життя;

спецСЦалСЦзованСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ споживчого кредитування ;

Таким чином, аналСЦзуючи наведенСЦ матерСЦали слСЦд вСЦдзначити, що не СЦснуСФ СФдиноСЧ класифСЦкацСЦСЧ споживчих кредитСЦв. В роботСЦ запропонована класифСЦкацСЦя, яка СФ найбСЦльш вдалою, на мСЦй погляд, за кредитним ризиком забезпечення обтАЭСФктСЦв споживчого кредитування:

  • малоризикове цСЦльове СЦпотечне кредитування з заставою нерухомостСЦ та страхуванням (до 100000 доларСЦв США);
  • середньоризикове цСЦльове кредитування засобСЦв транспорту з СЧх заставою та страхуванням (до 20000 доларСЦв США);
  • високоризикове цСЦльове кредитування придбання меблСЦв та складноСЧ побутовоСЧ технСЦки без застави (до 5000 доларСЦв США);

найризиковСЦше нецСЦльове беззаставне кредитування придбання

споживачем товарСЦв та послуг(до 1000 доларСЦв США).


1.3 ОсобливостСЦ процесу споживчого кредитування


Правове регулювання вСЦдносин мСЦж споживачами товарСЦв, робСЦт СЦ послуг та виробниками СЦ продавцями товарСЦв, виконавцями робСЦт СЦ тими, хто надаСФ послуги, здСЦйснюСФться за допомогою законодавства про захист прав споживачСЦв, що мСЦстить сукупнСЦсть галузевих нормативних правових актСЦв, у яких встановлюються основнСЦ права споживачСЦв, визначаСФться механСЦзм реалСЦзацСЦСЧ та захисту цих прав, зокрема щодо гарантСЦй, а також встановлюються юридичнСЦ наслСЦдки порушення зазначених прав [13, с.602].

Одне з центральних мСЦiь у споживчому законодавствСЦ УкраСЧни посСЦдаСФ саме Закон "Про захист прав споживачСЦв» [3, с.3], який, необхСЦдно визнати, СФ комплексним нормативним правовим актом. У ньому об'СФднанСЦ норми цивСЦльного та адмСЦнСЦстративного права, представленСЦ норми цивСЦльного процесуального та фСЦнансового права. 1 грудня 2005Вар. ВР УкраСЧни прийняла Закон УкраСЧни "Про внесення змСЦн до Закону УкраСЧни "Про захист прав споживачСЦв», яким Закон УкраСЧни "Про захист прав споживачСЦв» викладено в новСЦй редакцСЦСЧ. Основною новизною цих змСЦн СФ те, що нормами зазначеного Закону регулюються вСЦдносини СЦз надання споживчого кредиту.

Закон [3, с.4] визначаСФ споживчий кредит як кошти, що надаються кредитодавцем (банком або СЦншою фСЦнансовою установою) споживачевСЦ на придбання продукцСЦСЧ. Споживачем виступаСФ фСЦзична особа, яка придбаваСФ, замовляСФ, використовуСФ або маСФ намСЦр придбати чи замовити продукцСЦю для особистих потреб, безпосередньо не повтАЩязаних з пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю або виконанням обовтАЩязкСЦв найманого працСЦвника. ПродукцСЦСФю, в розумСЦннСЦ Закону, СФ будь-якСЦ вироби (товар), робота чи послуга, що виготовляються, виконуються чи надаються для задоволення суспСЦльних потреб. Таким чином, споживчий кредит це не тСЦльки кредитування на придбання товару, а й на надання певних послуг.

Нормами ст.Ва11 Закону врегульовано права споживачСЦв на випадок укладення ними кредитних договорСЦв (зокрема, при здСЦйсненнСЦ операцСЦй з кредитування банкСЦвських рахункСЦв споживачСЦв), вСЦдповСЦдно до яких кредитодавець надаСФ кошти (споживчий кредит) або бере зобовтАЩязання надати СЧх споживачевСЦ на придбання продукцСЦСЧ, а споживач зобовтАЩязуСФться повернути СЧх разом СЦз нарахованими вСЦдсотками.

Права споживача в разСЦ придбання ним продукцСЦСЧ у кредит обумовлюються наступними документами та процесами, встановленими Законом [3, с.6]:

1. ДоговСЦр про надання споживчого кредиту укладаСФться мСЦж кредитодавцем та споживачем, вСЦдповСЦдно до якого кредитодавець надаСФ кошти (споживчий кредит) або бере зобов'язання надати СЧх споживачевСЦ для придбання продукцСЦСЧ у розмСЦрСЦ та на умовах, встановлених договором, а споживач зобов'язуСФться повернути СЧх разом з нарахованими вСЦдсотками.

2. Перед укладенням договору про надання споживчого кредиту кредитодавець зобов'язаний повСЦдомити споживача у письмовСЦй формСЦ про:

1) особу та мСЦiезнаходження кредитодавця;

2) кредитнСЦ умови, зокрема:

а) мету, для якоСЧ споживчий кредит може бути витрачений;

б) форми його забезпечення;

в) наявнСЦ форми кредитування з коротким описом вСЦдмСЦнностей мСЦж ними, в тому числСЦ мСЦж зобов'язаннями споживача;

г) тип вСЦдсотковоСЧ ставки;

ТС) суму, на яку кредит може бути виданий;

д) орСЦСФнтовну сукупну вартСЦсть кредиту та вартСЦсть послуги з оформлення договору про надання кредиту (перелСЦк усСЦх витрат, пов'язаних з одержанням кредиту, його обслуговуванням та поверненням, зокрема таких, як адмСЦнСЦстративнСЦ витрати, витрати на страхування, юридичне оформлення тощо);

е) строк, на який кредит може бути одержаний;

СФ) варСЦанти повернення кредиту, включаючи кСЦлькСЦсть платежСЦв, СЧх частоту та обсяги;

ж) можливСЦсть дострокового повернення кредиту та його умови;

з) необхСЦднСЦсть здСЦйснення оцСЦнки майна та, якщо така оцСЦнка СФ необхСЦдною, ким вона здСЦйснюСФться;

и) податковий режим сплати вСЦдсоткСЦв та про державнСЦ субсидСЦСЧ, на якСЦ споживач маСФ право, або вСЦдомостСЦ про те, вСЦд кого споживач може одержати докладнСЦшу СЦнформацСЦю;

СЦ) переваги та недолСЦки пропонованих схем кредитування.

3. Кредитодавець не маСФ права вимагати вСЦд споживача вСЦдомостей, якСЦ не стосуються визначення його платоспроможностСЦ та не СФ необхСЦдними для надання споживчого кредиту.

ПерсональнСЦ данСЦ, одержанСЦ вСЦд споживача або СЦншоСЧ особи у зв'язку з укладенням та виконанням договору про надання споживчого кредиту, можуть використовуватися виключно для оцСЦнки фСЦнансового стану споживача та його спроможностСЦ виконати зобов'язання за таким договором.

Не СФ порушенням положень абзацу другого цСЦСФСЧ частини повСЦдомлення кредитодавцем вСЦдомостей про споживача Бюро кредитних СЦсторСЦй, яке займаСФться збиранням, обробленням, зберСЦганням, захистом СЦ використанням СЦнформацСЦСЧ вСЦдповСЦдно до законодавства про формування СЦ ведення кредитних СЦсторСЦй.

4. ДоговСЦр про надання споживчого кредиту укладаСФться у письмовСЦй формСЦ, один з оригСЦналСЦв якого передаСФться споживачевСЦ. Обов'язок доведення того, що один з оригСЦналСЦв договору був переданий споживачевСЦ, покладаСФться на кредитодавця.

Споживач не зобов'язаний сплачувати кредитодавцевСЦ будь-якСЦ збори, вСЦдсотки або СЦншСЦ вартСЦснСЦ елементи кредиту, що не були зазначенСЦ у договорСЦ.

У договорСЦ про надання споживчого кредиту зазначаються:

1) сума кредиту;

2) детальний розпис загальноСЧ вартостСЦ кредиту для споживача;

3) дата видачСЦ кредиту або, якщо кредит видаватиметься частинами, дати СЦ суми надання таких частин кредиту та СЦншСЦ умови надання кредиту;

4) право дострокового повернення кредиту;

5) рСЦчна вСЦдсоткова ставка за кредитом;

6) СЦншСЦ умови, визначенСЦ законодавством.

У договорСЦ про надання споживчого кредиту може зазначатися, що вСЦдсоткова ставка за кредитом може змСЦнюватися залежно вСЦд змСЦни облСЦковоСЧ ставки НацСЦонального банку УкраСЧни або в СЦнших випадках. Про змСЦну вСЦдсотковоСЧ ставки за споживчим кредитом споживач повСЦдомляСФться кредитодавцем письмово протягом семи календарних днСЦв з дати СЧСЧ змСЦни. Без такого повСЦдомлення будь-яка змСЦна вСЦдсотковоСЧ ставки СФ недСЦйсною.

5. До договорСЦв СЦз споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення Закону [3, c.12] про несправедливСЦ умови в договорах, зокрема положення, згСЦдно з якими:

1) для надання кредиту необхСЦдно передати як забезпечення повну суму або частину суми кредиту чи використати СЧСЧ повнСЦстю або частково для покладення на депозит, або викупу цСЦнних паперСЦв, або СЦнших фСЦнансових СЦнструментСЦв, крСЦм випадкСЦв, коли споживач одержуСФ за таким депозитом, такими цСЦнними паперами чи СЦншими фСЦнансовими СЦнструментами таку ж або бСЦльшу вСЦдсоткову ставку, як СЦ ставка за його кредитом;

2) споживач зобов'язаний пСЦд час укладення договору укласти СЦнший договСЦр з кредитодавцем або третьою особою, визначеною кредитодавцем, крСЦм випадкСЦв, коли укладення такого договору вимагаСФться законодавством та/або коли витрати за таким договором прямо передбаченСЦ у складСЦ сукупноСЧ вартостСЦ кредиту для споживача;

3) передбачаються змСЦни в будь-яких витратах за договором, крСЦм вСЦдсотковоСЧ ставки;

4) встановлюються дискримСЦнацСЦйнСЦ стосовно споживача правила змСЦни вСЦдсотковоСЧ ставки.

6. Споживач маСФ право протягом чотирнадцяти календарних днСЦв вСЦдкликати свою згоду на укладення договору про надання споживчого кредиту без пояснення причин. ПеребСЦг цього строку розпочинаСФться з моменту передачСЦ споживачевСЦ примСЦрника укладеного договору.

ВСЦдкликання згоди оформлюСФться письмовим повСЦдомленням, яке споживач зобов'язаний подати особисто чи через уповноваженого представника або надСЦслати кредитодавцю до закСЦнчення строку, зазначеного в абзацСЦ першому цСЦСФСЧ частини. З вСЦдкликанням згоди на укладення договору про надання споживчого кредиту споживач повинен одночасно повернути кредитодавцю кошти або товари, одержанСЦ згСЦдно з договором.

Споживач також сплачуСФ вСЦдсотки за перСЦод мСЦж моментом одержання коштСЦв та моментом СЧх повернення за ставкою, встановленою в договорСЦ.

Споживач не зобов'язаний сплачувати будь-якСЦ СЦншСЦ збори у зв'язку з вСЦдкликанням згоди.

Кредитодавець зобов'язаний повернути споживачевСЦ кошти, сплаченСЦ ним згСЦдно з договором про надання споживчого кредиту, але не пСЦзнСЦше, нСЦж протягом семи днСЦв. За кожний день затримки повернення споживачу коштСЦв, сплачених ним згСЦдно з договором про надання споживчого кредиту понад установлений строк (сСЦм днСЦв), споживачевСЦ виплачуСФться неустойка в розмСЦрСЦ одного вСЦдсотка суми, належноСЧ до повернення кредитодавцем.

7. Право вСЦдкликання згоди не застосовуСФться щодо:

1) споживчих кредитСЦв, забезпечених СЦпотекою;

2) споживчих кредитСЦв на придбання житла;

3) споживчих кредитСЦв, наданих на купСЦвлю послуги, виконання якоСЧ вСЦдбулося до закСЦнчення строку вСЦдкликання згоди.

8. Споживач маСФ право достроково повернути споживчий кредит, у тому числСЦ шляхом збСЦльшення суми перСЦодичних виплат.

Якщо споживач скористався правом повернення споживчого кредиту шляхом збСЦльшення суми перСЦодичних виплат, встановлених в абзацСЦ першому цСЦСФСЧ частини, кредитодавець зобов'язаний здСЦйснити вСЦдповСЦдне коригування кредитних зобов'язань споживача у бСЦк СЧх зменшення.

9. У разСЦ реалСЦзацСЦСЧ споживачем своСЧх прав, передбачених статтями 8 СЦ 10 Закону [3, с.12], цСЦ права дСЦють СЦ стосовно кредитодавця, що надав йому споживчий кредит для придбання продукцСЦСЧ. Кредитодавець у такому випадку зобов'язаний повернути споживачевСЦ суму вже здСЦйснених ним виплат при розСЦрваннСЦ договору купСЦвлСЦпродажу (виконання роботи, надання послуги) або здСЦйснити вСЦдповСЦдне коригування кредитних зобов'язань споживача.

10. Якщо кредитодавець згСЦдно з договором про надання споживчого кредиту одержуСФ внаслСЦдок порушення споживачем умов договору право на вимогу повернення споживчого кредиту, строк виплати якого ще не настав, або на вилучення продукцСЦСЧ чи застосування СЦншоСЧ санкцСЦСЧ, вСЦн може використати таке право лише у разСЦ:

1) затримання сплати частини кредиту та/або вСЦдсоткСЦв щонайменше на один календарний мСЦсяць; або

2) перевищення сумою заборгованостСЦ суми кредиту бСЦльш як на десять вСЦдсоткСЦв; або

3) несплати споживачем бСЦльше однСЦСФСЧ виплати, яка перевищуСФ п'ять вСЦдсоткСЦв суми кредиту; або

4) СЦншого СЦстотного порушення умов договору про надання споживчого кредиту.

Якщо кредитодавець на основСЦ умов договору про надання споживчого кредиту вимагаСФ здСЦйснення внескСЦв, строк сплати яких не настав, або повернення споживчого кредиту, такСЦ внески або повернення споживчого кредиту можуть бути здСЦйсненСЦ споживачем протягом тридцяти календарних днСЦв з дати одержання повСЦдомлення про таку вимогу вСЦд кредитодавця. Якщо протягом цього перСЦоду споживач усуне порушення умов договору про надання споживчого кредиту, вимога кредитодавця втрачаСФ чиннСЦсть.

11. Якщо кредитодавець у позасудовому порядку або до судового провадження звертаСФться з вимогою про повернення споживчого кредиту або погашення СЦншого боргового зобов'язання споживача, кредитодавець не може у будьякий спосСЦб вимагати будь-якоСЧ плати або винагороди вСЦд споживача за таке звернення.

При цьому кредитодавцю забороняСФться:

1) надавати неправдиву СЦнформацСЦю про наслСЦдки несплати споживчого кредиту;

2) вилучати продукцСЦю у споживача без його згоди або без одержання вСЦдповСЦдного судового рСЦшення;

3) зазначати на конвертах з поштовими повСЦдомленнями СЦнформацСЦю про те, що вони стосуються несплати боргу або споживчого кредиту;

4) вимагати стягнення будь-яких сум, не зазначених у договорСЦ про надання споживчого кредиту;

5) звертатися без згоди споживача за СЦнформацСЦСФю про його фСЦнансовий стан до третСЦх осСЦб, якСЦ пов'язанСЦ зСЦ споживачем родинними, особистими, дСЦловими, професСЦйними або СЦншими стосунками у соцСЦальному буттСЦ споживача;

6) вчиняти дСЦСЧ, що вважаються нечесною пСЦдприСФмницькою практикою;

7) вимагати повернення споживчого кредиту, строк давностСЦ якого минув.

Таким чином, нова редакцСЦя Закону "Про захист прав споживачСЦв»[3, с.2] врегулювала вСЦдносини, якСЦ складаються мСЦж кредитодавцем та позичальником (споживачем), що можуть мати мСЦiе пСЦд час виконання ними взятих на себе зобов'язань вСЦдповСЦдно до укладеного кредитного договору .

В той же час, запровадження норм, якСЦ регулюють права споживача в разСЦ придбання ним продукцСЦСЧ у кредит створюСФ можливСЦсть виникнення в дСЦяльностСЦ банкСЦв певних ризикСЦв пСЦд час укладення та виконання договорСЦв про споживчий кредит СЦз фСЦзичними особами, якСЦ не СФ суб'СФктами пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, що обумовленСЦ нормами ст.Ва11 Закону УкраСЧни "Про захист прав споживачСЦв» [3, с.13].


РОЗДРЖЛ 2. АНАЛРЖЗ ПРАКТИКИ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ


2.1 МСЦiе споживчих кредитСЦв в кредитному портфелСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни


Основне досягнення банкСЦв минулого (2005) року тАФ бСЦльш нСЦж двократне зростання обсягСЦв роздрСЦбних кредитСЦв. АсоцСЦацСЦя украСЧнських банкСЦв оприлюднила фСЦнансовСЦ результати дСЦяльностСЦ банкСЦв за 2005 рСЦк [86, табл. А.2А.7 Додатку А]. Один СЦз чинникСЦв зростання банкСЦвського сектору тАФ розширення спСЦвпрацСЦ з населенням. Якщо великСЦ компанСЦСЧ або взагалСЦ не кредитувалися, або вСЦддавали перевагу спСЦвпрацСЦ СЦз захСЦдними банками, то попит громадян та банкСЦвськСЦ послуги рСЦзко зрСЦс.

ПорСЦвняно з 2004 роком вклади украСЧнцСЦв збСЦльшилися на 76%, кредити фСЦзичним особам тАФ у 2,3 рази. РекорднСЦ темпи зростання роздрСЦбних кредитСЦв передусСЦм СФ наслСЦдком СЦпотечного буму. ЛСЦдерами за темпами нарощування кредитСЦв громадянам стали Райффайзенбанк (278%) та УкрСиббанк (235%) тАФ найактивнСЦшСЦ на ринку житлового та автокредитування (табл.2.1)

Частка споживчих кредитСЦв у загальному кредитному портфелСЦ банкСЦв краСЧн ЗахСЦдноСЧ РДвропи сягаСФ 50 %, у схСЦдноСФвропейських краСЧнах близько 19 %, в украСЧнських банках на початок 2006 року вона склала 12 %. ПроцентнСЦ ставки по споживчих кредитах складають у ЯпонСЦСЧ тАФ 1,9 %, ВеликобританСЦСЧ тАФ 3,7 %, у США тАФ 4,2 %, ФранцСЦСЧ тАФ 6,6 %.

БазовСЦ умови споживчих кредитСЦв в банках УкраСЧни на придбання товарСЦв тривалого користування: кредити видаються в гривнях, доларах СЦ СФвро; сума кредиту тАФ вСЦд 5 тис. грн. до 20 тис. дол.; термСЦн кредиту тАФ вСЦд 1 до 5 рокСЦв; мСЦнСЦмальний внесок позичальника за рахунок "асних коштСЦв тАФ 1030 % суми, зазначеноСЧ в рахунку-фактурСЦ; процентна ставка тАФ 1925 % рСЦчних; забезпечення тАФ застава майна; обовтАЩязкове страхування: страхування застави, страхування титулу "асностСЦ, особисте страхування вСЦд нещасного випадку; погашення основноСЧ суми СЦ вСЦдсоткСЦв тАФ щомСЦсяця (можливе дострокове погашення).

Споживче кредитування в УкраСЧнСЦ пСЦд "товари на виплаттАЭ СФ беззаставним СЦ виконуСФться простСЦше. БазовСЦ умови такого кредитування: термСЦн кредиту тАФ вСЦд 1 до 24 мСЦсяцСЦв; сума кредиту тАФ до 5 тис. грн.; валюта тАФ гривня; процентна ставка тАФ 1,83 % на мСЦсяць; погашення основноСЧ суми СЦ вСЦдсоткСЦв тАФ щомСЦсяця (можливо дострокове погашення кредиту).


Таблиця 2.1 НайбСЦльшСЦ банки споживчого кредитування населення УкраСЧни [86]

№ п/п

НайбСЦльшСЦ роздрСЦбнСЦ банки УкраСЧни

Кредити фСЦзособам на

кСЦнець 2005 року, млн грн

ПрирСЦст

за рСЦк, %

Депозити фСЦзосСЦб на кСЦнець 2005 року, млн грн

ПрирСЦст за рСЦк, %

1

ПриватБанк

6 351

105

9 966

79

2

Аваль

4 365

126

9 165

83

3

Укрсиббанк

3 174

235

2 614

85

4

Укрсоцбанк

2 976

194

3 514

73

5

Райффайзенбанк

1 691

278

1 152

110

6

Надра

1 677

177

2 491

78

7

Ощадбанк

1 303

76

5 862

69

8

ПравексБанк

1 143

65

1 350

46

9

Брокбiзнесбанк

741

18

1 406

101

10

ФСЦнанси та Кредит

676

160

1 766

112

За данними АУБ [86]


З 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за рСЦк) обсяг виданих кредитСЦв фСЦзичним особам по банкСЦвськСЦй системСЦ збСЦльшився з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. ( на + 23 млрд.грн.), при цьому обсяг залучених строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб зрСЦс з рСЦвня 35 млрд.грн. до рСЦвня 52 млрд.грн. ( на +17 млрд.грн.), а обсяг залучених поточних депозитСЦв фСЦзичних осСЦб зрСЦс з рСЦвня 10 млрд.грн. до рСЦвня 16 млрд.грн. ( на +6 млрд.грн.). Таким чином, основним ресурсним джерелом для зростання обсягСЦв кредитування фСЦзичних осСЦб у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни за 2005 тАУ2006 року СФ залученСЦ строковСЦ СЦ поточнСЦ депозити фСЦзичних осСЦб [86].

СлСЦд зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування СЦ ,тСЦльки в дуже обмеженому обсязСЦ, для СЦпотечного кредитування, оскСЦльки максимальний термСЦн депозитСЦв фСЦзичних осСЦб складаСФ вСЦд 1 до 2 рокСЦв, а СЦпотечнСЦ кредити видаються на термСЦн 10 тАУ 15 рокСЦв. При цьому вСЦдносно дешевСЦ поточнСЦ депозити фСЦзичних осСЦб СФ нестабСЦльною ресурсною базою СЦ не можуть бути використанСЦ для СЦпотечного кредитування. Таким чином, вартСЦсть СЦпотечних кредитСЦв визначаСФться ставкою строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб, що при ринковСЦй економСЦцСЦ не може бути нижче СЦндексу зменшення вартостСЦ грошей (дисконтна ставка НацСЦонального банку УкраСЧни чи рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ).

ОскСЦльки облСЦкова ставка НБУ в 2005 тАУ2006 роцСЦ складаСФ 9,5%, а офСЦцСЦйна СЦнфляцСЦя не перевищуСФ 10% у рСЦк, то природною ринковою реакцСЦСФю комерцСЦйних банкСЦв СФ встановлення процентноСЧ ставки на строковСЦ депозити фСЦзичних осСЦб на рСЦвнСЦ вСЦд 10,5% (3 мСЦсяцСЦ) до 12,0% (12 мСЦсяцСЦв) у нацСЦональнСЦй валютСЦ. Отже, природноСЧ СФ СЦ ставка СЦпотечних кредитСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ, що не знижуСФться нижче рСЦвня 16 тАУ 17% рСЦчних, тобто на 5,0 тАУ 5,5% вище вартостСЦ ресурсСЦв.

Одночасно, оскСЦльки бСЦльш 72% СЦпотечних кредитСЦв видано в СЦноземнСЦй валютСЦ, то на СЦпотечному ринку в банкСЦвськоСЧ систем УкраСЧни, в основному, працюСФ СЦнша система цСЦноутворення. Штучно, ставка строкових депозитСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ для фСЦзичних осСЦб у банкСЦвськСЦй системСЦ встановлена на 4 тАУ 5 % нижче ставки строкових депозитСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ, тобто на рСЦвнСЦ 7,0%(3 мСЦсяцСЦ) СЦ 8,0%(12 мСЦсяцСЦв), при цьому ставка депозитСЦв у СФвро встановлюСФться штучно на 0,5 тАУ 0,7% нижче, нСЦж ставка в доларах США. Природно, що при такСЦй цСЦнСЦ ресурсСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ, яка сформована за рахунок внескСЦв населення в СЦноземнСЦй валютСЦ, процентна ставка по СЦпотечних кредитах в СЦноземнСЦй валютСЦ на сьогоднСЦшнСЦй день у банкСЦвськСЦй системСЦ складаСФ вСЦд 11,5% до 12% рСЦчних, тобто на 4% вище вартостСЦ ресурсСЦв.

ОскСЦльки тСЦльки 40% строкових вкладСЦв у валютСЦ мають термСЦн бСЦльш 12 мСЦсяцСЦв, ресурсна база споживчих СЦпотечних кредитСЦв у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни може бути оцСЦнена як 57,22 млрд.грн.*0,44*0,4 = 10 млрд.грн., що вСЦдповСЦдаСФ реальному обсяговСЦ виданих споживчих СЦпотечних кредитСЦв у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни в 2006 роцСЦ.

Таким чином, як показав аналСЦз, у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни з урахуванням вСЦдсутностСЦ ресурсних джерел з термСЦном залучення бСЦльш 1 року для видачСЦ СЦпотечних кредитСЦв на 1020 рокСЦв використовуються тСЦльки довгостроковСЦ вклади населення в СЦноземнСЦй валютСЦ (12 мСЦсяцСЦв), як найбСЦльш стСЦйка частина залучених пасивСЦв. Отже, розширення обсягСЦв СЦпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсноСЧ бази банкСЦв УкраСЧни до моменту впровадження нових механСЦзмСЦв залучення довгострокових ресурсСЦв для СЦпотечного кредитування.

ПСЦсля оцСЦнки стану споживчого кредитування на макрорСЦвнСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни, проведемо оцСЦнку стану споживчого кредитування на мСЦкрорСЦвнСЦ одного з найбСЦльших в УкраСЧнСЦ комерцСЦйного банку тАУ АКБ "ПриватбанктАЭ [85].

За станом на 31.12.2002 року в банку працювало 15 826 спСЦвробСЦтникСЦв у порСЦвняннСЦ з 10 342 спСЦвробСЦтниками станом на 31.12.2001 року. На сьогоднСЦшнСЦй день у банку працюСФ понад 28 тисяч спСЦвробСЦтникСЦв, з них 3 650 у головному офСЦсСЦ банку.

Приватбанк СФ лСЦдером серед украСЧнських банкСЦвських установ по кСЦлькостСЦ клСЦСФнтСЦв, його послугами користуються понад 16% населення УкраСЧни, тому основнСЦ тенденцСЦСЧ банкСЦвського сегменту споживчого кредитування яскраво висвСЦтлюСФ аналСЦз дСЦяльностСЦ цього окремого банку.

ТехнологСЦчна СЦнфраструктура АКБ "Приватбанк» , як соцСЦальнозначимого банку УкраСЧни, за станом на 01.05.2006 року характеризуСФться як [85]:

  • кСЦлькСЦсть фСЦлСЦй СЦ вСЦддСЦлень по УкраСЧнСЦ тАУ 2 010;
  • кСЦлькСЦсть автоматСЦв самообслуговування (банкоматСЦв) по УкраСЧнСЦ тАУ 3153 ( в 1,5 рази бСЦльше нСЦж банкоматСЦв у всСЦх банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни разом);
  • кСЦлькСЦсть платСЦжних POSтермСЦналСЦв у мережСЦ торгСЦвлСЦ СЦ послуг УкраСЧни тАУ 16 626 (48 % вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ термСЦналСЦв всСЦх банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни в торгСЦвельнСЦй мережСЦ разом);
  • кСЦлькСЦсть емСЦтованих пластикових карток для безготСЦвкових розрахункСЦв СЦ роботи з автоматами самообслуговування тАУ 9Ва566Ва600 (49% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ емСЦтованих пластикових карток всСЦма банками банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни);

У табл. Б.1 Б.3 Додатку Б приведенСЦ звСЦтнСЦ баланси СЦ звСЦти про фСЦнансовСЦ результати АКБ "ПриватбанктАЭ за 2000 2005 роки [84 86]. У табл.Б.4 тАУ Б.5 Додатку Б приведенСЦ звСЦтний баланс та звСЦт про окремСЦ показники дСЦяльностСЦ АКБ "Приватбанк» за 2 квартал 2006 року [85].

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ тАЮПриватбанктАЭ згСЦдно з даними табл. А.1 тАУ А.7 Додатка А СФ лСЦдером СЦ займаСФ наступнСЦ рейтинговСЦ мСЦiя в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни [86]:

Обсяг валюти активСЦв балансу тАУ 21Ва664,360 млн.грн.( 1 мСЦiе);

Обсяг "асного капСЦталу тАУ 2 307,466 млн.грн.( 1 мСЦiе);

Обсяг статутного капСЦталу тАУ 1 130,000 млн.грн. ( 2 мСЦiе);

Обсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля

тАУ 16Ва763,230 млн.грн.( 1 мСЦiе);

Обсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб

тАУ 9Ва966,027 млн.грн.( 1 мСЦiе);

Обсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв юридичних осСЦб

тАУ 4Ва016,333 млн.грн.( 3 мСЦiе);

Обсяг балансового прибутку тАУ 472,042 млн.грн.( 1 мСЦiе);

ПрибутковСЦсть статутного капСЦталу тАУ 41,774 % ( 11 мСЦiе);

ПрибутковСЦсть активСЦв балансу тАУ 2,179 % ( 6 мСЦiе);

На графСЦках рис.2.1 наведена динамСЦка росту обсягСЦв СЦнвестицСЦйно-кредитного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ 2006 роках [86]. Як показують графСЦки тАУ кредитування юридичних осСЦб СФ найбСЦльш вагомою часткою активних операцСЦй банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитноСЧ бази банкСЦв за рахунок полСЦтичних ризикСЦв виборСЦв Президента УкраСЧни) тАУ АКБ "ПриватбанктАЭ почав прСЦоритетно нарощувати частку кредитування фСЦзичних осСЦб, що особливо виражено у 1 кварталСЦ 2006 року(рис.2.2), коли обсяги кредитСЦв юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитСЦв фСЦзичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. СЦ обсяги мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, АКБ "ПриватбанктАЭ виконуСФ диверсифСЦкацСЦю кредитСЦв по зменшенню обсягСЦв, наданим одному позичальнику, що суттСФво зменшуСФ ризик одночасного неповернення кредитСЦв багатьма позичальниками.

Наведена на рис.2.2 динамСЦка структури СЦнвестицСЦйнокредитного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ показуСФ, що змСЦни у структурСЦ характеризуються наступним:

вагова частка кредитСЦв, наданих юридичним особам, зменшилась з рСЦвня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

вагова частка кредитСЦв, наданих фСЦзичним особам, пСЦдвищилась з рСЦвня 28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

вагова частка наданих мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв пСЦдвищилась з рСЦвня 1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

  • вагова частка активСЦв, вкладених в цСЦннСЦ папери, пСЦдвищилась з рСЦвня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

Не зважаючи на те, що збСЦльшилась доля кредитСЦв, наданих фСЦзичним особам, зменшилась доля АКБ "ПриватбанктАЭ на ринку споживчого кредитування в звтАЩязку з появою бСЦльш сильних конкурентСЦв.



Рис.2.1. ДинамСЦка обсягСЦв та структура кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ2006 роках [85]



Рис.2.2. ПорСЦвняльна динамСЦка структури кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ у 2003 тАУ 2006 pоках [85]


На рис.2.3 наведена динамСЦка обсягСЦв створених резервСЦв пСЦд ризики кредитних операцСЦй у 2001 тАУ 2006 роках. Як показуСФ аналСЦз наведених характеристик, вСЦдносна процентна частка резервСЦв до загальноСЧ суми кредитСЦв зросла вСЦд рСЦвня 10,18% у 2001 роцСЦ до рСЦвня 12,9% у 2004 роцСЦ та зменшилась до рСЦвня 10,31% у 2006 роцСЦ, тобто незбалансований заставою кредитний ризик становить не менше 10%.


Рис.2.3. ДинамСЦка обсягСЦв виданих кредитСЦв та створених резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики в АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ2006 роках [85]



На рис.2.4 тАУ 2.8 наведенСЦ результати аналСЦзу динамСЦки структури споживчого кредитування в кредитному портфелСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ 2006 роках. Споживче кредитування фСЦзичних осСЦб представлене у двох сегментах [85]:

а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:

нецСЦльове споживче кредитування (кредитнСЦ картки, овердрафт депозитних карток, кредитування "до зарплатитАЭ по зарплатним карткам);

споживче кредитування придбання побутовоСЧ технСЦки для дому;

споживче кредитування на навчання, лСЦкування, туризм, окремСЦ життСФвСЦ подСЦСЧ;

споживче "Автомобильне кредитування";

б) Кредитування населення на потреби капСЦтального характеру:

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування будСЦвництва нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування придбання нерухомостСЦ на вторинному ринку та капСЦтальний ремонт нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

Як показуСФ аналСЦз графСЦкСЦв рис.2.4 2.8, динамСЦка структури споживчого кредитування в АКБ "ПриватбанктАЭ з 2002 по 2006 рСЦк характеризуСФться:

зменшенням частки кредитування на потреби капСЦтального характеру з 45% (2002 рСЦк) до 32% (2006 рСЦк);

пСЦдвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рСЦк) до 68% (2006 рСЦк);

зростанням частки кредитСЦв на придбання автомобСЦлСЦв(поточне кредитування) з 20%(2002 рСЦк) до 41% (2006 рСЦк);

зростанням частки нецСЦльового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2002 рСЦк) до 8% (2006 рСЦк).


Таким чином, з ростом обсягСЦв споживчого кредитування банк все бСЦльше орСЦСФнтуСФться на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.



Рис.2.4. ДинамСЦка обсягСЦв та структури кредитування фСЦзичних осСЦб в АКБ "Приватбанк» [85]


Рис.2.5. Структура споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб в АКБ "Приватбанк» станом на кСЦнець 4 кварталу 2002 року [85]



Рис.2.6. Структура споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб в АКБ "Приватбанк» станом на кСЦнець 1 кварталу 2004 року [85]



Рис.2.7. Структура споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб в АКБ "Приватбанк» станом на кСЦнець 1 кварталу 2005 року [85]



Рис.2.8. Структура споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб в АКБ "Приватбанк» станом на кСЦнець 1 кварталу 2006 року [85]


2.2 Кредитування населення на потреби поточного характеру


КороткостроковСЦ споживчСЦ кредити надаються громадянам на потреби поточного характеру (придбання товарСЦв широкого вжитку СЦ тривалого користування, транспортних засобСЦв) та на нагальнСЦ потреби (лСЦкування, навчання, весСЦлля, народження дитини, непередбаченСЦ обставини тощо) строком до 1го року, а для кредитування покупки автомобСЦлСЦв тАУ до 35 рокСЦв [64, c. 58].

В портфелСЦ банкСЦвських послуг споживчого кредитування на поточнСЦ потреби фСЦзичних осСЦб АКБ "ПриватбанктАЭ пропонуСФ наступний комплекс банкСЦвських продуктСЦв [85]:

автомобСЦль в кредит;

авторозстрочка;

товари в розстрочку;

подСЦйове кредитування;

кредити на навчання;

кредитнСЦ лСЦмСЦти на пластиковСЦ кредитнСЦ картки;

кредитна картка тАЮТовари в розстрочкутАЭ;

кредитна картка тАЮУнСЦверсальнатАЭ

Придбати автомобСЦль в кредит в АКБ "ПриватбанктАЭ можливо лише за 30 хвилин. Забезпеченням по кредиту виступаСФ автомобСЦль, що купуСФться та знаходиться у користуваннСЦ позичальника, але залишаСФться в заставСЦ в банку до моменту повноСЧ виплати кредиту. Первинний внесок позичальника становить вСЦд 10% до 20% в залежностСЦ вСЦд вСЦку та марки автомобСЦля.

Кредити для придбання особистого автотранспорту надаються приватним громадянам УкраСЧни на наступних умовах( табл.2.2):


Таблиця 2.2 Умови кредитування придбання автомобСЦлСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

ВСЦдсоткова ставка по кредиту (% рСЦчних):

Вaлюта (USD/EUR)

**)

*)

до 5 рокСЦв

доВа11,52 %

доВа11,52 %

ВСЦд 5 до 7рокСЦв ***)

доВа11,52 %


НацСЦональна валюта (гривня)



до 5 рокСЦв

доВа15,84 %

доВа15,84 %

вСЦд 5 до 7 рокСЦв ***)

доВа15,84 %



* за умови, що вСЦк автомобСЦля на дату видачСЦ кредиту не повинен перевищувати 10 рокСЦв.

** за умови, що вСЦк автомобСЦля на дату видачСЦ кредиту не повинен перевищувати 5 рокСЦв.

*** тСЦльки для нових автомобСЦлСЦв

Погашення покупцем заборгованостСЦ за кредитом здСЦйснюСФться наступним чином: вСЦдсотки за користування кредитом щомСЦсяця (вСЦдсотки нараховуються простСЦ на залишок заборгованостСЦ за кредитом); сума кредиту тАУ щомСЦсяця вСЦдповСЦдно до графСЦка.

При первинному зверненнСЦ за кредитом до ПриватБанку приватнСЦ клСЦСФнти надають паспорт; копСЦю довСЦдки про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного коду; довСЦдку про отриманСЦ доходи за останнСЦ 6 мСЦсяцСЦв СЦ договСЦр купСЦвлСЦ-продажу автомобСЦля.

При наявностСЦ позитивноСЧ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ в ПриватБанку, або наявностСЦ зарплатноСЧ картки ПриватБанку, процедура придбання автомобСЦля в кредит значно спрощуСФться й здешевлюСФться.

Новий кредитний продукт "Авторозстрочка" дозволяСФ значно скоротити час СЦ зусилля клСЦСФнта при придбаннСЦ автомобСЦля в кредит за рахунок вСЦдсутностСЦ попереднСЦх погоджень та сплати авансу, а також без додаткових витрат, передбаченСЦ стандартними схемами Автокредитування (оплата первинного внеску й комСЦсСЦСЧ за оформлення кредиту).

Умови кредитування:

ПроцентнСЦ ставки по кредиту 1,59 % на мСЦсяць в UAH й 1,25 % на мСЦсяць в USD\EUR.

Строк кредитування 5 рокСЦв незалежно вСЦд марки автомобСЦля.

В табл.В.1 тАУ В.8 Додатку В наведенСЦ рейтинги умов кредитування населення на покупку автомобСЦлСЦв в основних комерцСЦйних банках УкраСЧни [92]. В якостСЦ рейтингового коефСЦцСЦСФнту вибраний показник сумарного подорожчання товару для споживача.

Проведений рейтинг привабливостСЦ банкСЦвських кредитСЦв населенню на придбання нових автомобСЦлСЦв по по еквСЦвалентнСЦй процентнСЦй рСЦчнСЦй ставцСЦ сплати кредиту(вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв в гривнях на 3 роки еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,4% (АКБ "АвальтАЭ) тАУ 10,0% (АКБ "ТАСКомерцбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 25%(min) тАУ 30%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв в гривнях на 5 рокСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,2% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 10,2% (АКБ "ТАСКомерцбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 41%(min) тАУ 51%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

3. Для кредитСЦв в доларах США на 3 роки еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,3% (АКБ "АвальтАЭ) тАУ 7,0 % (АКБ "УкрсиббанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 19%(min) тАУ 21%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

4. Для кредитСЦв в доларах США на 5 рокСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,0% (АКБ "ФорумтАЭ) тАУ 7,0 % (АКБ "ФСЦнанси та кредиттАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 30%(min) тАУ 35%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

Таким чином, вартСЦсть гривневих автомобСЦльних кредитСЦв на 9,2 тАУ 11,6% дорожче вартостСЦ автомобСЦльних кредитСЦв в СЦноземних валютах.

ЗвертаСФ на себе увагу запропонований механСЦзм оцСЦнювання привабливостСЦ кредиту за еквСЦвалентною рСЦчною процентною ставкою, яка розраховуСФться як загальна сплачена сума споживачем (проценти, комСЦсСЦСЧ, страховка) за перСЦод кредитування, вСЦднесена до початковоСЧ суми кредиту.

При такому розрахунку, процентна ставка гривневих кредитСЦв АКБ "ПриватбанктАЭ тАУ 15,84% на залишкову суму кредиту (без додаткових комСЦсСЦй) перетворюСФться у еквСЦваленту рСЦчну ставку за перСЦод кредитування тАУ 8,5% вСЦд початковоСЧ суми кредиту, а таким чином виявляСФться, що вартСЦсть автокредитСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ знаходиться близькою до нижнього дСЦапазону витрат споживача СЦ брати автокредит в АКБ "ПриватбанктАЭ тАУ вигСЦдно.

Програма "Товари в розстрочку" це можливСЦсть одержати товар вже сьогоднСЦ, оформивши кредит прямо в магазинСЦ аванс складаСФ 0%.

Забезпеченням по кредиту виступаСФ товар, який купуСФться та знаходиться в користуваннСЦ позичальника, але залишаСФться в заставСЦ в банку до моменту повноСЧ виплати кредиту.

Кредит надаСФться на наступних умовах:

Максимальний термСЦн надання кредиту 36 мСЦсяцСЦв

Кредити видаютьсяВау нацСЦональнСЦй валютСЦ

РозмСЦр кредитуВадорСЦвнюСФ вартостСЦ товару, який купуСФться

ВСЦдсотки за користування кредитом нараховуються простСЦ на залишок заборгованостСЦ за кредитом

ПогашенняВазаборгованостСЦ за кредитом здСЦйснюСФться щомСЦсяця рСЦвними платежами

Для отримання кредиту необхСЦднСЦ наступнСЦ документи: паспорт; копСЦя довСЦдки про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного коду, довСЦдка про отриманСЦ доходи за останнСЦВа3 мСЦсяцСЦ.

ЗВа20.01.2006 р. по 20.07.2006Вар.Вау всСЦх вСЦддСЦленнях ПриватБанку проводиться акцСЦя "Кредит Зоряний" на всСЦ види технСЦкиВазаВанаступними умовами:

  • ПроцентнаВаставка 0,01 %Вана мСЦсяць (0,12% рСЦчних)
  • ЩомСЦсячна комСЦсСЦя за кредитування 1,8 тАУ1,9% на мСЦсяць;

Аванс тАУ 0%.

ТермСЦн кредитуванняВатАУВавСЦд 6 до 12ВамСЦсяцСЦв

ВСЦдстрочка платежу 2 мСЦсяцСЦ

НаданняВакредитСЦв, заВавиключенням акцСЦСЧ кредит "Зоряний", здСЦйснюСФться на стандартних умовах.

Мережа магазинСЦвВаVicotecВаразом с ПриватБанком с 03.12.2005Вар. по 15.12.2006 р. проводить акцСЦСЧ "НоворСЦчне диво" . АкцСЦя "Новорiчне диво" розповсюджуСФться на весь модельний ряд пральних машин, пилососСЦв, мСЦкрохвильових пСЦчей ТМ Samsung, на всСЦ моделСЦ холодильникСЦв ТМ LGВата поВазакСЦнченню акцСЦСЧ серед покупцСЦв,ВаякСЦ придбали технСЦку ТМ LG буде розСЦгруватися мотороллер.

Умови проведення акцСЦСЧ:

  • Процентна ставка 0,01%Вана мСЦсяць (0,12% рСЦчних)
  • ЩомСЦсячна комСЦсСЦя за кредитування 1,8 тАУ1,9% на мСЦсяць;

Аванс от 0% до 60%

ТермСЦни кредитування 4, 5, 6, 7, 9, 12 мСЦсяцСЦв

З 17.12.2005Вар. по 15.12.2006Вар.ВавВамережСЦ магазинСЦв Фокстрот проводиться акцСЦя "БезвСЦдсотковий кредит на монСЦтори Samsung +Васистемний блок IntelВа" на наступних умовах:

  • Процентна ставка 0,01%Вана мСЦсяцьВа(0,12% рСЦчних)
  • ЩомСЦсячна комСЦсСЦя за кредитування 1,8 тАУ1,9% на мСЦсяць;

Аванс 0%

ТермСЦнВакредитування 10 мСЦсяцСЦв

В табл.Г.1 тАУ Г.2 Додатку Г наведенСЦ рейтинги умов кредитування населення на покупку побутових товарСЦв в кредит по програмСЦ "РозстрочкатАЭ в основних комерцСЦйних банках УкраСЧни [92]. В якостСЦ рейтингового коефСЦцСЦСФнту вибраний показник сумарного подорожчання товару для споживача.

Проведений рейтинг привабливостСЦ споживчих кредитСЦв населенню на поточнСЦ потреби (придбання побутовоСЧ технСЦки, послуг, нецСЦльове кредитування) по коефСЦцСЦСФнту подорожчання суми кредиту(вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв у 2500 гривен на 12 мСЦсяцСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 14,0% (АКБ "НадратАЭ) тАУ 27,0 % (АКБ "ПравенксбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 14%(min) тАУ 27%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв у 5000 гривен на 24 мСЦсяцСЦ еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 14,0% (АКБ "НадратАЭ) тАУ 26,0 % (АКБ "ПравексбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 28%(min) тАУ 52%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

3. ЕквСЦвалентна рСЦчна ставка для споживчих кредитСЦв на поточнСЦ потреби в АКБ "ПриватбанктАЭ знаходиться в дСЦапазонСЦ 23,6 тАУ 24,2% рСЦчних, тобто ближче до верхньоСЧ межСЦ вартостСЦ в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни.

Кредитна картка "ПодСЦйове кредитування" призначена для фСЦнансування рСЦзних подСЦй життСЦ позичальника (весСЦлля, народження дитини, ремонт, проведення комунСЦкацСЦй, будСЦвництво надвСЦрних будСЦвель, придбання тварин тощо)

КредитиВанадаються фСЦзичним особам громадянам УкраСЧни термСЦном доВа36 мСЦсяцСЦв.

Забезпеченням по кредиту може виступати застава особистого майна, застава великоСЧ рогатоСЧ худоби, живностСЦ, птахСЦв, застава майнових прав на депозитний вклад, застава рухомого майна; застава нерухомого майна, застава майна третСЦх осСЦб, фСЦнансова запорука пСЦдприСФмстваклСЦСФнта Банку, фСЦнансова запорука двох фСЦзичних осСЦб та бСЦльше.

Кредити до 3 000 грн. включно видаються без забезпечення на термСЦн до 12ти мСЦсяцСЦв. Погашення позичальникомВазаборгованостСЦ за кредитом здСЦйснюСФться щомСЦсяця рСЦвними платежами.

РД можливСЦсть встановлення гнучкого графСЦка погашення заборгованостСЦ за кредитом з урахуванням сезонностСЦ отримання доходСЦв


Таблиця 2.3 Процентна ставкаВаза кредитом "ПодСЦйове кредитуваннятАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

Сума кредиту

ВСЦдсоткова ставка

До 3 000,00 грн.

2,5% на мСЦсяць

ВСЦд 3 001,00 грн. до 15 000,00 грн.

2,00% на мСЦсяць


Сума кредиту до 15 000,00 грн.

Кредитна картка "Кредит на навчання" тАУ це пропозицСЦя вСЦд ПриватБанку для всСЦх бажаючих одержати освСЦту, реалСЦзована на базСЦ VISA Classic. Цей продукт дозволить клСЦСФнту одержати бажану освСЦту, не здСЦйснюючи щорСЦчно великих фСЦнансових витрат.

При кредитуваннСЦ на навчання Банк даСФ кошти на одержання освСЦти, а кредит надалСЦ оплачуСФться клСЦСФнтом чи його батьками протягом тривалого термСЦну 15 рокСЦв. Причому в перСЦод навчання (до 5 рокСЦв) оплачуються тСЦльки вСЦдсотки за кредитом. ОскСЦльки кредит видаСФться на тривалий термСЦн, щомСЦсячнСЦ витрати з оплати кредиту будуть незначними СЦ доступними для найбСЦльш скромного бюджету.

Переваги картки "Кредит на навчання " полягають в довгостроковому кредитуваннСЦ 15 рокСЦв при низькСЦй процентнСЦй ставцСЦ (1,67 % на мСЦсяць), поетапному фСЦнансуваннСЦ в перСЦод навчання, як самоСЧ вартостСЦ навчання, так СЦ поточних витрат студента, можливостСЦ сплати тСЦльки вСЦдсоткСЦв протягом перСЦоду навчання (перСЦод до 5 рокСЦв). КрСЦм того, батьки (поручитель) бере участь у виплатСЦ кредиту тСЦльки в перСЦод навчання, а далСЦ виплати здСЦйснюються самостСЦйно позичальником. Банк кредитуСФ всСЦ види платного навчання. Також студент користуСФться пластиковою карткою, як зручним СЦнструментом для обслуговування фСЦнансових потокСЦв: витрати (студент) погашення (батьки / студент / поручителСЦ).

Таблиця 2.4 Умови обслуговування кредитноСЧ картки "На навчаннятАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

РозмСЦр кредиту

В· ПервСЦсний розмСЦр кредиту:

Для очного денного навчання кредит умовно подСЦляСФться на 2 частини для оплати навчання (до 100 % вСЦд обумовленоСЧ вартостСЦ навчання) СЦ кредит тому, хто навчаСФться, призначений для полСЦпшення соцСЦальних умов студента, тобто грошСЦ на особисте користування (до 30 % на утримання позичальника сума встановлюСФться за узгодженням з батьками).

Для вечСЦрнього або заочного навчання до 70 % вСЦд обумовленоСЧ вартостСЦ навчання на оплату СЧСЧ частини.

В· ПСЦсля закСЦнчення навчання розмСЦр кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ може бути збСЦльшений

В· Максимальна сума (без дод. забезпечення) тАУ 50 000 грн.

ТермСЦн Кредитування

15 рокСЦв (180 мСЦсяцСЦв)

ПлатнСЦсть

В· Ставка UAH 1,67% на мСЦсяць

В· За прострочення подвСЦйна ставка

Тарифи за пластиковою карткою

В· Оформлення картки 100 грн.

В· Зняття готСЦвки та поповнення стандартнСЦ для картки VISA Classic


Кредитна картка "Кредитний лСЦмСЦттАЭ сума, в межах якоСЧ банк зобовтАШязуСФться проводити операцСЦСЧ з картковим рахунком клСЦСФнта у випадку вСЦдсутностСЦ коштСЦв на ньому.

Сумою можна користуватись частинами, але не бСЦльше розмСЦру встановленого кредитного лСЦмСЦту. При цьому плата стягуСФться банком за тСЦльки за дСЦйсний час користування реально отриманою сумою. Установлення кредитних лСЦмСЦтСЦв можливе на зарплатну, пенсСЦйну СЦ особисту картку.

Кредитний лСЦмСЦт надаСФться у валютСЦ картки. ПриватБанк надаСФ такСЦ типи кредитних лСЦмСЦтСЦв:

Торговий кредитний лСЦмСЦт кредитний лСЦмСЦт тСЦльки для здСЦйснення купСЦвель й сплати послуг у торговельно-сервСЦснСЦй мережСЦ пластиковою карткою. Отримати готСЦвку по цСЦй картцСЦ неможливо.

ФСЦнансовий кредитний лСЦмСЦт кредитний лСЦмСЦт тСЦльки для здСЦйснення купСЦвель й сплати послуг у торговельно-сервСЦснСЦй мережСЦ пластиковою карткою СЦ отримання готСЦвки.

В якостСЦ забезпечення по кредитному лСЦмСЦту банк приймаСФ:

Кошти на депозитному вкладу у ПриватБанку

Кошти у ПриватБанку на депозитному рахунку особи, що виступаСФ поручителем

ГарантСЦСЧ й поруки платоспроможних пСЦдприСФмств

Заставу нерухомостСЦ, транспортних засобСЦв

РД можливСЦсть встановлення кредитного лСЦмСЦту без забезпечення (наприклад, на зарплатнСЦ СЦ пенсСЦйнСЦ картки, або на особистСЦ картки з урахуванням позитивноСЧ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ клСЦСФнта).

При первинному звертаннСЦ за кредитним лСЦмСЦтом у ПриватБанк: клСЦСФнт маСФ надати паспорт СЦ копСЦю довСЦдки про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного коду.

В Додатку К представленСЦ ставки по кредитним лСЦмСЦтамВана пластиковСЦ картки та поВакредитним карткам в АКБ "ПриватбанктАЭ[85].

Перевагами технологСЦСЧ кредитна картка "Товари в розстрочкутАЭ СФ вСЦдсутнСЦсть обмежень по цСЦльовому використанню кредиту СЦ часу здСЦйснення покупки, простота одержання кредиту кредитна картка може бути оформлена усСЦм "асникам зарплатних карток ПриватБанку без застави, авансу, збору повного пакетуВадокументСЦв, зручнСЦсть користування за допомогою кредитноСЧ картки можна вСЦдразу оплатити покупку, а потСЦм поступово повертати борг СЦ оплачувати вСЦдсотки тСЦльки за фактично використанСЦ кредитнСЦ кошти. Погашення заборгованостСЦ може здСЦйснюватися шляхом автоматичного списання з зарплатноСЧ карти. КрСЦм того, карткою можна користуватися багаторазово погашена частина кредиту знову стаСФ доступною для витрачання.


Таблиця 2.5 Умови обслуговування кредитноСЧ картки "Товари в розстрочкутАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

Сума кредиту

Встановлюються Банком виходячи з рСЦвня надходжень на Вашу зарплатну карту. мСЦнСЦмальна сума кредиту 500 грн.,

максимальна 5000 грн.

ТермСЦн дСЦСЧ

Картка випускаСФться на термСЦн 3 роки, по закСЦнченню дСЦСЧ перевипускаСФться

Погашення заборгованостСЦ

Погашення заборгованостСЦ здСЦйснюСФться щомСЦсячними платежами в розмСЦрСЦВа7 % вСЦд загальноСЧ суми придбаних за допомогою картки покупок.

Банк самостСЦйно здСЦйснюСФВаплатежСЦ з зарплатноСЧ картки. Також Ви можетеВапроводити погашення самостСЦйно шляхом готСЦвкового (безготСЦвкового) поповнення картки. Сума внесена понад обов'язковий платСЦж направляСФться на погашення основного боргу.

ПлатнСЦсть

Картка оформлюСФться безкоштовно.

ВСЦдсотки за користування кредитом 4 % на мСЦсяць вСЦд залишку заборгованостСЦ.


СвоСЧм постСЦйним клСЦСФнтам ПриватБанк пропонуСФ продукт мСЦжнародного класу кредитну картку "УнСЦверсальна", реалСЦзовану на базСЦ VРЖSA ClassСЦc.

Маючи у своСФму розпорядженнСЦ кредитну картку, не потрСЦбно турбуватись про те, де позичити грошСЦ у випадку тимчасовоСЧ вСЦдсутностСЦ "асних тАУ клСЦСФнт просто знСЦмаСФ готСЦвку або оплачуСФ товари СЦ послуги в торговосервСЦснСЦй мережСЦ в межах встановленого кредитного лСЦмСЦту. Для погашення боргу досить щомСЦсяця вносити на картковий рахунок суму в розмСЦрСЦ 7% вСЦд поточноСЧ заборгованостСЦ (вСЦдсотки включенСЦ в платСЦж). ОскСЦльки картка працюСФ в режимСЦ "поновлюваноСЧ лСЦнСЦСЧ", повернувши на карту частину коштСЦв, можна скористатися ними знову. Банк також може самостСЦйно робити платежСЦ на погашення заборгованостСЦ, автоматично списуючи кошти з зарплатноСЧ картки клСЦСФнта.

Протягом перших 30 днСЦв з моменту виникнення заборгованостСЦ вСЦдсотки за користування кредитними коштами нараховуються виходячи зСЦ ставки 0,01% рСЦчних, що робить користування кредитом практично безкоштовним.

В табл. М.1 Додатку М наведенСЦ умови обслуговування кредитноСЧ картки тАЮУнСЦверсальнатАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

Таким чином, конкурентне положення АКБ "Приватбанк» на ринку банкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування на потреби поточного характеру, яке оцСЦнюСФться як привабливСЦстю мСЦнСЦмальних ставок кредитування для споживача, так СЦ необхСЦдним, з точки зору банку, рСЦвнем ставки кредитування, яка забезпечуСФ прибутковСЦсть дСЦяльностСЦ банку, може бути охарактеризоване як:

1) РСЦвень еквСЦвалентноСЧ рСЦчноСЧ ставки по автокредитуванню за перСЦод кредитування становить 8,5% вСЦд початковоСЧ суми кредиту, а таким чином виявляСФться, що вартСЦсть автокредитСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ знаходиться близькою до нижнього дСЦапазону витрат споживача СЦ брати автокредит в АКБ "ПриватбанктАЭ тАУ вигСЦдно (застрахований заставний споживчий кредит низького рСЦвня ризику неповернення).

2) ЕквСЦвалентна рСЦчна ставка для споживчих кредитСЦв на поточнСЦ цСЦльовСЦ потреби в АКБ "ПриватбанктАЭ знаходиться в дСЦапазонСЦ 23,6 тАУ 24,2% рСЦчних, тобто ближче до верхньоСЧ межСЦ вартостСЦ цих видСЦв споживчих кредитСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни (незастрахований заставний споживчий кредит середнього рСЦвня ризику неповернення).

3) ЕквСЦвалентна рСЦчна ставка для револьверних лСЦнСЦй беззаставного нецСЦльового споживчого кредитування з використанням технологСЦСЧ пластикових карток та автоматСЦв банкСЦвського самообслуговування в АКБ "ПриватбанктАЭ становить 36 тАУ 48% рСЦчних вСЦд поточного залишку кредиту, що СФ найвищою ставкою споживчого кредитування в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни (незастрахований беззаставний споживчий кредит вищого дСЦапазону ризику неповернення).


2.3 Кредитування населення на потреби капСЦтального характеру


ДовгостроковСЦ споживчСЦ кредити громадянам на потреби капСЦтального характеру надаються на такСЦ цСЦлСЦ [63, с.76]:

будСЦвництво СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв СЦз надвСЦрним будСЦвлями;

будСЦвництво будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом, СЦ будинкСЦв дачного типу, для благоустрою садових дСЦлянок;

будСЦвництво надвСЦрних будСЦвель для утримання худоби та зберСЦгання сСЦльгосппродуктСЦв, лСЦтньоСЧ кухнСЦ, теплицСЦ, майстернСЦ, навСЦсу тощо;

будСЦвництво гаражСЦв;

купСЦвля СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв СЦз надвСЦрними будСЦвлями;

купСЦвля квартир у житлових будинках;

купСЦвля будинкСЦв дачного типу та будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом;

купСЦвля гаражСЦв;

реконструкцСЦя та капСЦтальний ремонт СЦндивСЦдуальних житлових будинкСЦв, приСФднання СЧх до СЦнженерних мереж, придбання обладнання для СЦнженерного благоустрою будинку;

реконструкцСЦя та ремонт квартир;

реконструкцСЦя та капСЦтальний ремонт будинкСЦв дачного типу будинкСЦв у сСЦльськСЦй мСЦiевостСЦ, що не СФ основним житлом;

ТермСЦн користування СЦнвестицСЦйним довгостроковим кредитом встановлюСФться залежно вСЦд об'СФкта кредитування, розмСЦру кредиту та фСЦнансового стану позичальника. При цьому строк користування кредитом, одержаним на будСЦвництво та купСЦвлю житла, не повинен перевищувати 10ти рокСЦв, а за СЦншими видами кредитСЦв 5ти рокСЦв.

ВСЦдсоткова ставка за кредит визначаСФться на загальних пСЦдставах. Обов'язковою умовою надання довгострокового кредиту СФ страхування об'СФктСЦв кредитування на користь банку протягом усього перСЦоду користування кредитом.


Таблиця 2.7 ПорСЦвняння основних умов СЦпотечного кредитування в банках УкраСЧни за даними НацСЦональноСЧ СЦпотечноСЧ асоцСЦацСЦСЧ УкраСЧни [88]

№ п/п

Найменування показника

Одиниця вимСЦру

ЗАТ КБ "ПриватБанк"

АК Промислово тАУ СЦнвестицСЦйний банк (ЗАТ)

АКРЖБ "УкрСиббанк"

1.

РозмСЦр вСЦдсотковоСЧ ставки, пСЦд яку надаються кредити:

1.1.

На будСЦвництво житла (гривня)

%

16

20

18

1.2.

На будСЦвництво житла (валюта)

%

13

14

12,5

1.3.

На придбання житла (гривня)

%

16

20

18

1.4.

На придбання житла (валюта)

%

13

14

12,5

2.

РозмСЦр першого внеску позичальника, при наданнСЦ кредиту:

2.1.

На будСЦвництво житла

%

20 (0)

30

25

2.2.

На придбання житла

%

20 (0)

30

25

3.

Максимальний термСЦн надання кредитСЦв:

3.1.

На будСЦвництво житла

роки

20

15

21

3.2.

На придбання житла

роки

20

15

21

4.

ПСЦльговий перСЦод по сплатСЦ основноСЧ суми боргу за кредитами, отриманими на будСЦвництво або придбання житла

мСЦсяцСЦв

18

12

12

5.

Разова комСЦсСЦйна винагорода банку при оформленнСЦ кредиту

%

6

0

0


У кредитному портфелСЦ АКБ тАЮПриватбанктАЭ для фСЦзичних осСЦб в сегментСЦ довгострокового СЦнвестицСЦйного СЦпотечного кредитування пропонуСФться тАЮключове рСЦшеннятАЭ квартирного питання [85]:

БанкСЦвський продукт припускаСФ:

мСЦнСЦмальну кСЦлькСЦсть часу на оформлення угоди

комплексне рСЦшення свого "квартирного питання"

безпека СЦ законнСЦсть угоди по придбанню нерухомостСЦ

одержання комплексного обслуговування в РЖпотечних центрах Приватбанку в будь-якому регСЦонСЦ УкраСЧни

оформлення протягом 30 хвилин "РЖпотечного сертифСЦката", що гарантуСФ надання кредиту

лСЦквСЦдацСЦю необхСЦдностСЦ збирати грошовСЦ кошти на первинний внесок

Умови програми по банкСЦвському продукту:

термСЦн надання кредиту до 20 рокСЦв

сума кредиту 100 %ВавСЦд вартостСЦ квартири

первинний внесокВа0%

забезпечення кредиту застава нерухомостСЦ, що здобуваСФться

мСЦнСЦмальний пакет документСЦв для оформлення кредиту

ПроцентнСЦ ставки по СЦпотечних споживчих кредитах СЦ витрати на оформлення СЦпотечного кредиту в АКБ "ПриватбанктАЭ представленСЦ в табл. Ж.1 Ж.2 Додатку Ж.

В табл. Д.1 тАУ Д.4 Додатку Д наведенСЦ результати аналСЦзу умов СЦпотечного кредитування придбання житла в основних банках УкраСЧни [92].

Проведений рейтинг привабливостСЦ споживчих кредитСЦв населенню на придбання житла по еквСЦвалентнСЦй процентнСЦй рСЦчнСЦй ставцСЦ сплати кредиту (вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв на 10 рокСЦв в гривнях еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,6% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 12,5% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 86%(min) тАУ 125%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв на 20 рокСЦв в гривнях еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,5% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 13,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 170%(min) тАУ 273%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

3. Для кредитСЦв на 10 рокСЦв в доларах США еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,4% (АКБ "МСЦжнародний СЦпотечний банктАЭ) тАУ 13,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 64%(min) тАУ 95%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

4. Для кредитСЦв на 20 рокСЦв в доларах США еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,8% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 8,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 133%(min) тАУ 174%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

Таким чином, сумарна вартСЦсть гривневих СЦпотечних кредитСЦв за весь строк кредитування на 15,9 тАУ36,1% дорожче вартостСЦ СЦпотечних кредитСЦв в СЦноземних валютах.

На сьогоднСЦшнСЦй день найдорожчСЦ СЦпотечнСЦ кредити видаються в АКБ "ПриватбанктАЭ, найдешевшСЦ тАУ в АКБ "УкрсиббанктАЭ.

Поряд з СЦншими банкСЦвським продуктами СЦпотечного кредитування АКБ "ПриватбанктАЭ пропонуСФ спецСЦальну пропозицСЦю тАЮМолодСЦжне СЦпотечне кредитуваннятАЭ [85]. ПСЦльговий кредит надаСФться клСЦСФнтам у вСЦцСЦ до 35 рокСЦв у рамках спСЦльноСЧ програми з Державним фондом сприяння молодСЦжному житловому будСЦвництву за наступними умовами:

а) термСЦн надання кредиту до 20 рокСЦв

б) сума кредиту 100 %ВавСЦд вартостСЦ квартири

в) первинний внесокВа0%

г) забезпечення кредиту застава нерухомостСЦ, що здобуваСФться

д) мСЦнСЦмальний пакет документСЦв для оформлення кредиту

Державний фонд сприяння молодСЦжному житловому будСЦвництву СФ державною спецСЦалСЦзованою фСЦнансовою установою, пСЦдлеглою КабСЦнетовСЦ МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни СЦ створений з метою сприяння проведенню державноСЧ житловоСЧ полСЦтики [89] для видачСЦ компенсацСЦСЧ по пСЦльговим кредитам.

ПСЦльговий кредит може одержати молода родина або самотнСЦй молодий громадянин (громадянка), що одержують у банку кредит на будСЦвництво (реконструкцСЦю) або покупку житла, а саме:

родина, у якСЦй чоловСЦк СЦ дружина мають вСЦк до 35 рокСЦв включно;

неповна родина, у якСЦй мати (батько) маСФ вСЦк до 35 рокСЦв включно СЦ маСФ неповнолСЦтнСЦх дСЦтей (дитини);

самотнСЦ молодСЦ громадяни у вСЦцСЦ до 35 рокСЦв включно.

Максимальний розмСЦр кредиту, по якому може бути надана часткова компенсацСЦя, визначаСФться шляхом множення нормативноСЧ площСЦ на розрахункову вартСЦсть 1 кв.м. нерухомостСЦ, що дорСЦвнюСФ середньоСЧ вартостСЦ будСЦвництва 1 кв.м житла, яка склалася в регСЦонСЦ згСЦдно даних Держбуду на день погодження кредитного договору. Нормативна площа визначаСФться виходячи з норми 21 кв.м. загальноСЧ площСЦ житла на одного члена родини СЦ додатково 20 кв. м на родину.

Якщо дана родина бажаСФ одержати кредит у бСЦльшСЦй сумСЦ, то компенсацСЦя здСЦйснюСФться тСЦльки виходячи з вищевказаноСЧ суми, а по СЦншСЦй частинСЦ кредиту родина оплачуСФ вСЦдсотки самостСЦйно в повному обсязСЦ.

Максимальна сума кредиту, що може бути фактично видана конкретному позичальниковСЦ, визначаСФться банком у залежностСЦ вСЦд фСЦнансового стану конкретного позичальника СЦ може бути нижче максимальноСЧ суми пСЦльгового кредиту.

Часткова компенсацСЦя визначаСФться в розмСЦрСЦ:

однСЦСФСЧ дисконтноСЧ ставки НБУ для кандидата, що не маСФ дСЦтей або маСФ 1 дитини,

пСЦвтори дисконтноСЧ ставки НБУ для кандидата, що маСФ 2 дСЦтей;

подвСЦйноСЧ дисконтноСЧ ставки НБУ для кандидата, що маСФ 3 СЦ бСЦльше дСЦтей;

додатково в розмСЦрСЦ половини дисконтноСЧ ставки для кандидата, що маСФ потребу в полСЦпшеннСЦ житлових умов.

РозмСЦр частковоСЧ компенсацСЦСЧ визначаСФться на день погодження кредитного договору СЦ не може бути бСЦльше, нСЦж процентна ставка по кредиту.

КомпенсацСЦя здСЦйснюСФться тСЦльки у випадку своСФчасного виконання позичальником зобов'язань за кредитним договором.

Для одержання права на часткову компенсацСЦю кандидат подаСФ в регСЦональне вСЦддСЦлення Фонду наступнСЦ документи:

заява про надання частковоСЧ компенсацСЦСЧ;

довСЦдку про склад родини;

копСЦю свСЦдчення про шлюб, паспортних даних;

копСЦю свСЦдоцтва про народження дитини (дСЦтей);

копСЦю довСЦдки про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного номера

довСЦдку про перебування на квартирному облСЦку (у разСЦ потреби).

Кандидати, щодо яких прийняте рСЦшення про надання частковоСЧ компенсацСЦСЧ, подають у регСЦональне вСЦддСЦлення Фонду наступнСЦ документи:

копСЦю кредитного договору, завСЦрену комерцСЦйним банком;

копСЦю СЦнвестицСЦйноСЧ угоди з забудовником (пСЦдрядчиком) на будСЦвництво (реконструкцСЦю) житла;

звСЦт проведення експертноСЧ оцСЦнки (у випадку придбання житла);

довСЦдка-розрахунок комерцСЦйного банку про розмСЦр зобов'язань по кредиту СЦ прогнозований розмСЦр вСЦдсоткСЦв за користування кредитом.


Таблиця 2.8 ПроцентнСЦ ставки за кредити на покупкуВажитла в АКБ "Приватбанк» по програмСЦ молодСЦжного СЦпотечного кредитування (первинний СЦ вторинний ринок) [85]

ТермСЦн, рокСЦв

Ставка, рСЦчних

UAH

USD

EUR

доВа20 рокСЦв ( перший внесок 0%)

12,00 %

12,00 %

12,00 %


2.4 АналСЦз дохСЦдностСЦ споживчого кредитування


Як показують результати проведеного аналСЦзу, наведенСЦ на рис.2.9, рСЦчнСЦ процентнСЦ ставки незабезпеченого високо-ризикового споживчого кредитування на поточнСЦ потреби значно перевищують процентнСЦ ставки забезпеченого нерухомСЦстю споживчого кредитування на СЦнвестицСЦйнСЦ капСЦтальнСЦ потреби, що при дослСЦдженСЦй тенденцСЦСЧ значного росту в АКБ "ПриватбанктАЭ частки споживчого кредитування на поточнСЦ потреби значно пСЦдвищуСФ ризик кредитування та потребуСФ нових пСЦдходСЦв до оперативноСЧ оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальникСЦв тАУ фСЦзичних осСЦб при масовому нецСЦльовому кредитуваннСЦ. Як показано на графСЦках рис.2.10, 2.11 тАУ диверсифСЦкацСЦя портфелю споживчих кредитСЦв в АКБ тАЮПриватбанктАЭ привела до пСЦдвищення середньозваженоСЧ процентноСЧ ставки споживчих кредитСЦв в нацвалютСЦ з рСЦвня 19,4%(2004) до рСЦвня 21,8%(2006), в СЦнвалютСЦ з рСЦвня 12,8%(2004) до рСЦвня 14,0%(2006).юросСЦб.

Таким чином, споживче кредитування в АКБ "ПриватбанктАЭ розвиваСФться в напрямку прСЦоритетСЦв високо-ризикованих, але й бСЦльш високодохСЦдних видСЦв споживчого кредитування, що потребуСФ нових пСЦдходСЦв до оцСЦнки ризикСЦв споживчого кредитування та впровадженню нових СЦнструментСЦв по зменшенню ризикСЦв кредитування на всСЦх стадСЦях процесу кредитування. Одночасно, масове споживче кредитування потребуСФ впровадження конкурентоспроможних технологСЦй "швидкоготАЭ кредитування споживачСЦв СЦ "швидкоСЧтАЭ оцСЦнки ризикСЦв.




Рис.2.9. РСЦчнСЦ процентнСЦ ставки споживчого кредитування в АКБ "ПриватбанктАЭ


Рис.2.10. ДинамСЦка середньозваженоСЧ процентноСЧ ставки портфеля споживчого кредитування АКБ тАЮПриватбанктАЭ (поточне та СЦнвестицСЦйне кредитування) та порСЦвняння з динамСЦкою середньозважених ставок кредитування юридичних осСЦб (нацСЦональна валюта кредитСЦв) [85]


Рис.2.11. ДинамСЦка середньозваженоСЧ процентноСЧ ставки портфеля споживчого кредитування АКБ тАЮПриватбанктАЭ (поточне та СЦнвестицСЦйне кредитування) та порСЦвняння з динамСЦкою середньозважених ставок кредитування юридичних осСЦб (СЦноземна валюта кредитСЦв) [85]


РОЗДРЖЛ 3. ШЛЯХИ ПОДАЛЬШОГО УДОСКОНАЛЕННЯ СПОЖИВЧОГО КРЕДИТУВАННЯ НАСЕЛЕННЯ


3.1 Використання зарубСЦжного досвСЦду споживчого кредитування в практицСЦ фСЦнансових установ в УкраСЧнСЦ


У бСЦльшостСЦ краСЧн свСЦту кредитори (банки, фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ, компанСЦСЧ-емСЦтенти кредитних карт, СЦнвестицСЦйнСЦ компанСЦСЧ, торговСЦ компанСЦСЧ, що надають комерцСЦйнСЦ кредити) на постСЦйнСЦй основСЦ обмСЦнюються СЦнформацСЦСФю про платоспроможнСЦсть позичальникСЦв через кредитне Агентство (бюро). НеобхСЦднСЦсть цього доведена в численних роботах економСЦстСЦв, що дослСЦджували проблему асиметричностСЦ СЦнформацСЦСЧ в сферСЦ фСЦнансового посередництва [59, с.24].

АсиметричнСЦсть СЦнформацСЦСЧ (asymmetric information) визначаСФться в економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ як недостатнСЦсть вСЦдомостей про партнера, доступних при укладеннСЦ наприклад кредитноСЧ угоди, що призводить до неефективного розподСЦлу кредитних ресурсСЦв. Так, кредитор звичайно не в змозСЦ оцСЦнити майбутнСЦ прибутки СЦ ризики, пов'язанСЦ з СЦнвестицСЦйними проектами, для здСЦйснення яких позичальник бере позику, тому банк встановлюСФ однаковСЦ процентнСЦ ставки по кредитах для всСЦх, що породжуСФ проблему "несприятливого вибору" (adverse selection).

КрСЦм того, кредитори можуть бути нездСЦбними контролювати дСЦСЧ позичальникСЦв пСЦсля отримання позики. Позичальник може зайнятися видами дСЦяльностСЦ, що збСЦльшують ризик неплатоспроможностСЦ або прагнути укрити прибутки вСЦд своСЧх СЦнвестицСЦй, щоб не платити по боргах. СлСЦдством цього стаСФ зниження обсягСЦв СЦ встановлення високих процентних ставок кредитування. Це явище в науковСЦй лСЦтературСЦ отримало назву "несумлСЦнноСЧ поведСЦнки" (moral hazard).

В умовах асиметричностСЦ СЦнформацСЦСЧ кращим позичальникам доводиться платити пСЦдвищену премСЦю за ризик, а гСЦршСЦ, платять занижену. ОскСЦльки прагнення ненадСЦйних позичальникСЦв отримати кредит вище, нСЦж платоспроможних, знижуСФться ефективнСЦсть розподСЦлу кредитних ресурсСЦв. У результатСЦ частина потенцСЦйно надСЦйних СЦ прибуткових проектСЦв не реалСЦзовуСФться.

СвСЦтовий досвСЦд показуСФ, що вирСЦшити цСЦ проблеми можливо тСЦльки за допомогою кредитного Агентства (бюро), створеного для обмСЦну СЦнформацСЦСФю про позичальникСЦв мСЦж кредиторами. При цьому досягаСФться троякого роду результат [48].

По-перше, кредитне Агентство (бюро) пСЦдвищуСФ рСЦвень вСЦдомостей банкСЦв про потенцСЦйних позичальникСЦв СЦ даСФ можливСЦсть бСЦльш точного прогнозування повернення позик. Це дозволяСФ кредиторам ефективно визначати напрям СЦ цСЦну позики, зменшуючи ризик виникнення проблеми несприятливого вибору.

По-друге, наявнСЦсть кредитних Агентств (бюро) дозволяСФ зменшити плату за пошук СЦнформацСЦСЧ, яку стягували б банки зСЦ своСЧх клСЦСФнтСЦв. Це веде до вирСЦвнювання СЦнформацСЦйного поля всерединСЦ кредитного ринку СЦ примушуСФ кредиторСЦв встановлювати конкурентнСЦ цСЦни на кредитнСЦ ресурси. БСЦльш низькСЦ процентнСЦ ставки збСЦльшують чистий прибуток позичальникСЦв СЦ стимулюють СЧх дСЦяльнСЦсть.

По-третСФ, кредитне Агентство (бюро) формуСФ свого роду диiиплСЦнуючий механСЦзм для позичальникСЦв. Кожний знаСФ, що у разСЦ невиконання зобов'язань його репутацСЦя в очах потенцСЦйних кредиторСЦв упаде, вСЦдрСЦзаючи його вСЦд позикових коштСЦв або роблячи СЧх набагато дорожче. Цей механСЦзм також пСЦдвищуСФ стимул позичальника до повернення кредиту, зменшуючи ризик несумлСЦнноСЧ поведСЦнки.

КредитнСЦ Агентства (бюро) виступають як СЦнформацСЦйнСЦ посередники, заснованСЦ самими кредиторами, або створенСЦ та дСЦючСЦ незалежно СЦ одержуючи прибуток вСЦд своСФСЧ дСЦяльностСЦ. Кредитори забезпечують Агентство (бюро) даними про своСЧх клСЦСФнтСЦв. Агентства (бюро) порСЦвнюють СЧх з СЦнформацСЦСФю, отриманою з СЦнших джерел (суди, державнСЦ реСФстрацСЦйнСЦ, податковСЦ органи, тощо) СЦ формують картотеку на кожного позичальника. Кредитори при умовСЦ регулярностСЦ СЦ достовСЦрностСЦ надання СЦнформацСЦСЧ про своСЧх клСЦСФнтСЦв можуть постСЦйно отримувати з Агентства (бюро) звСЦти про кредитнСЦ операцСЦСЧ потенцСЦйних позичальникСЦв. Кредитне Агентство (бюро) надаСФ рСЦзного роду звСЦти про кредитнСЦ операцСЦСЧ в залежностСЦ вСЦд наявностСЦ СЦнформацСЦСЧ про потенцСЦйного позичальника, вигляду кредиту, що надаСФться СЦ, що найбСЦльш важливо, вСЦд мСЦри деталСЦзацСЦСЧ, необхСЦдноСЧ кредитору. Самий простий звСЦт мСЦстить СЦнформацСЦю про минулСЦ неповернутСЦ та простроченСЦ кредити так званСЦ "чорнСЦ" ("black") або "негативнСЦ" ("negative") данСЦ. СамСЦ детальнСЦ звСЦти "бСЦлСЦ" ("white") або "позитивнСЦ" ("positive") мСЦстять увесь комплекс СЦнформацСЦСЧ про активи та пасиви позичальника, гарантСЦСЧ, структуру заборгованостСЦ по термСЦнах та часу погашення, його зайнятостСЦ та СЦсторСЦСЧ його сСЦм'СЧ.

НайбСЦльш розвинене кредитне Агентство складаСФ кредитнСЦ рейтинги позичальникСЦв, спираючись на СЧх характеристиках СЦ кредитнСЦй СЦсторСЦСЧ, а також використовують данСЦ для складання статистичних моделей, сприяючих просуванню фСЦнансових СЦнструментСЦв, визначенню вартостСЦ кредиту, встановленню СЦ регулюванню кредитних лСЦмСЦтСЦв.

Перше кредитне Агентство (бюро) з'явилося на ринку споживчого кредитування. Цей ринок, як СЦ ринок кредитування малого бСЦзнесу, характеризуСФться великою кСЦлькСЦстю потенцСЦйних позичальникСЦв, прагнучих отримати невеликСЦ за обсягами кредити. Тому СЦндивСЦдуальна оцСЦнка кожного з них вимагаСФ додаткових витрат СЦ невигСЦдна кредиторам, особливо враховуючи те, що аналСЦз, заснований на характеристиках позичальника СЦ його кредитнСЦй СЦсторСЦСЧ, повинен бути достовСЦрним СЦ об'СФктивним. Таким чином, кредитне Агентство (бюро), що акумулюСФ СЦнформацСЦю, отриману вСЦд багатьох кредиторСЦв протягом декСЦлькох рокСЦв, володСЦСФ базою даних для формування широкого СЦнформацСЦйного поля СЦ побудови статистичних моделей оцСЦнки ризику.

СьогоднСЦ кредитнСЦ Агентства (бюро) в тСЦй або СЦншСЦй органСЦзацСЦйнСЦй формСЦ дСЦють практично у всьому свСЦтСЦ. БСЦльшСЦсть краСЧн прийшла до висновку, що ефективний розвиток економСЦки неможливий без СЦнформацСЦйноСЧ вСЦдвертостСЦ СЦ прозоростСЦ. ПСЦдтвердженням цьому можуть служити данСЦ, опублСЦкованСЦ в роботСЦ "Information Sharing, Lending and Defaults: CrossCountry Evidence" Центра дослСЦджень в областСЦ економСЦки СЦ фСЦнансСЦв (Centre for Studies in Economics and Finance (CSEF) в травнСЦ 1999 року. ВидСЦливши ряд показникСЦв, що характеризують ефективнСЦсть СЦ обсяги кредитування, СЦ згрупувавши данСЦ по 40 краСЧнах, фахСЦвцСЦ Центра отримали цСЦкавСЦ результати (табл.3.1).


Таблиця 3.1 ВзаСФмозв'язок кредитування СЦ обмСЦну СЦнформацСЦСФю [36]

Показник обмСЦну СЦнформацСЦСФю

БанкСЦвськСЦ кредити / ВВП (%)

Резерви на втрати за кредитами / Загальний обсяг кредитСЦв (%)

Кредитний ризик (050)

НСЦ

31,10

1,31

15,2

ТСЦльки "чорна"

67,57

0,86

5,11

"чорна" СЦ "бСЦла"

66,42

0,81

7,14


З'ясувалося, що обмСЦн СЦнформацСЦСФю стимулюСФ зростання банкСЦвських кредитСЦв вСЦдносно до ВВП приблизно на 20%. КрСЦм того, значно знижуСФться рСЦвень кредитного ризику СЦ, вСЦдповСЦдно, зменшуСФться частка резервСЦв на можливСЦ втрати за кредитами у загальних обсягах кредитування. Таким чином, збСЦльшення мСЦри доступностСЦ СЦнформацСЦСЧ у сферСЦ фСЦнансового посередництва позитивно позначаСФться на ефективностСЦ кредитування, СЦ як наслСЦдок на зростаннСЦ валового внутрСЦшнього продукту СЦ продуктивностСЦ працСЦ.

СвСЦтовий досвСЦд демонструСФ рСЦзноманСЦття форм органСЦзацСЦСЧ кредитного Агентства (бюро). При цьому кСЦлькСЦсть та форми "асностСЦ кредитних Агентств (бюро) може бути рСЦзною в кожнСЦй краСЧнСЦ. Так, в рядСЦ краСЧн, таких як США, БразилСЦя, Аргентина бСЦльшСЦсть кредитних Агентств (бюро) СФ приватними пСЦдприСФмствами, функцСЦонуючими з метою отримання прибутку вСЦд надання СЦнформацСЦйних послуг. КрСЦм того, в цих краСЧнах дСЦють СЦ декСЦлька мСЦiевих кредитних Агентств (бюро), створених торговими палатами СЦ асоцСЦацСЦями як некомерцСЦйнСЦ органСЦзацСЦСЧ.

У ЯпонСЦСЧ СЦ бСЦльшостСЦ СФвропейських краСЧн, як правило, кредитне Агентство (бюро) створюСФться в формСЦ приватних компанСЦй, належних консорцСЦуму кредиторСЦв. На територСЦСЧ ВеликобританСЦСЧ дСЦють два кредитних Агентства (бюро) абсолютно самостСЦйнСЦ СЦ незалежнСЦ вСЦд кредиторСЦв. У ФСЦнляндСЦСЧ та БельгСЦСЧ кредитнСЦ Агентства (бюро) управляються або лСЦцензуються урядовими установами.

ДСЦюче в НСЦмеччинСЦ кредитне Агентство (бюро) являСФ собою об'СФднання восьми регСЦональних, у правовому СЦ економСЦчному вСЦдношеннСЦ самостСЦйних товариств Товариство Захисту у справах Загального забезпечення КредитСЦв (SCHUFA). РЗх "асниками СЦ одночасно партнерами СФ комерцСЦйнСЦ банки, ощаднСЦ каси, кооперативнСЦ банки, фСЦрми, що пропонують кредитнСЦ карти, будСЦвельно-ощаднСЦ СЦ СЦпотечнСЦ банки, лСЦзинговСЦ суспСЦльства, а також пСЦдприСФмства роздрСЦбноСЧ торгСЦвлСЦ СЦ будинку посилочноСЧ торгСЦвлСЦ, надаючи фСЦзичним особам грошовСЦ або товарнСЦ кредити споживчого характеру.

КрСЦм SCHUFA в НСЦмеччинСЦ СЦснуСФ цСЦлий ряд дрСЦбних незалежних установ, що являють собою спецСЦалСЦзованСЦ довСЦдковСЦ Агентства (бюро).

У КанадСЦ дСЦСФ розгалужена система дрСЦбних мСЦiевих кредитних Агентств (бюро), що знаходяться у приватнСЦй "асностСЦ та безпосередньо працюючих з споживачами послуг по перевСЦрцСЦ кредитоспроможностСЦ (як правило, компанСЦями, що роблять кредитнСЦ послуги, здають у оренду житло або примСЦщення для офСЦсСЦв, тощо). Конкурентами СЧм СФ великСЦ приватнСЦ корпорацСЦСЧ, якСЦ працюють у сферСЦ надання послуг по перевСЦрцСЦ кредитоспроможностСЦ. РЖнформацСЦя про фСЦнансове положення приватних осСЦб та органСЦзацСЦй надходить у СЦнформацСЦйну мережу системи мСЦiевих кредитних Агентств (бюро) приблизно вСЦд 250 компанСЦй, якСЦ, в свою чергу, СФ СЧСЧ активними користувачами. У СЧх числСЦ банки, кредитнСЦ союзи, телефоннСЦ, лСЦзинговСЦ компанСЦСЧ, великСЦ унСЦверсами, оптовСЦ постачальники, тощо. На мСЦiевому рСЦвнСЦ збираСФться СЦнформацСЦя щодо заборгованостСЦ за податками, грошовими позовами та СЦнш. ЗареСФстрований в мСЦiевому кредитному АгентствСЦ (бюро) користувач маСФ можливСЦсть за допомогою виданих йому комп'ютерних кодСЦв СЦ пароля практично вмить отримати необхСЦдну йому СЦнформацСЦю.

Бази даних кредитних Агентств (бюро) у найбСЦльш розвинених краСЧнах формуються, як правило, протягом вже декСЦлькох десяткСЦв рокСЦв. А в рядСЦ краСЧн США, КанадСЦ, ФСЦнляндСЦСЧ, ПАР кредитнСЦ Агентства (бюро) почали свою дСЦяльнСЦсть ще в кСЦнцСЦ 19 початку 20 столСЦття. У деяких краСЧнах, наприклад в РЖталСЦСЧ, приватнСЦ кредитнСЦ Агентства (бюро) досить нове явище, проте швидко розвиваСФться та набуваСФ все бСЦльшого значення. У рядСЦ латиноамериканських СЦ азСЦатських краСЧн кредитне Агентство (бюро) перебуваСФ в стадСЦСЧ становлення, акумулюючи невеликий обсяги в основному негативнСЦй СЦнформацСЦСЧ, однак це лише першСЦ СЧх кроки на шляху до вСЦдкритоСЧ економСЦки.

Обсяги СЦнформацСЦСЧ, якою обмСЦнюються кредитори за допомогою мережСЦ кредитного Агентства (бюро), досить великий. Так в США, БельгСЦСЧ, БразилСЦСЧ, ВеликобританСЦСЧ, ЯпонСЦСЧ, НСЦмеччинСЦ, кСЦлькСЦсть звСЦтСЦв, що надаються перевищуСФ чисельнСЦсть населення.

У сферСЦ надання СЦнформацСЦйних послуг, незважаючи на множиннСЦсть кредитних Агентств (бюро), проте, маСФ мСЦiе велика ступСЦнь концентрацСЦСЧ капСЦталу. Так, в США, ВеликобританСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ домСЦнуючу роль грають двСЦтри великих кредитних Агентства (бюро), що надають увесь комплекс СЦнформацСЦСЧ. У деяких краСЧнах функцСЦонуСФ тСЦльки одне таке унСЦверсальне кредитне Агентство (бюро) (АвстралСЦя, НСЦмеччина, Аргентина, БразилСЦя, ФСЦнляндСЦя СЦ РЖрландСЦя), СЦншСЦ ж в основному займають дрСЦбнСЦ нСЦшСЦ, надаючи окремСЦ види СЦнформацСЦСЧ.

Це пояснюСФться тим, що бСЦльш велика компанСЦя здатна сконцентрувати в своСЧй базСЦ даних максимальний обсяг достовСЦрноСЧ СЦ повноСЧ СЦнформацСЦСЧ, а також використати в своСЧй дСЦяльностСЦ найбСЦльш передовСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ.

На початку 1990 рокСЦв почався процес розширення поля дСЦяльностСЦ кредитних Агентств (бюро) на мСЦжнародний рСЦвень. НайбСЦльшСЦ представники цього бСЦзнесу поставили за мету перерости в транснацСЦональнСЦ компанСЦСЧ. Першим СЧх кроком на цьому шляху стало встановлення контролю або придбання нацСЦональних кредитних Агентств (бюро) у рядСЦ краСЧн ЛатинськоСЧ Америки, РДвропи СЦ АзСЦСЧ. НайбСЦльшим та найстарСЦшим у свСЦтСЦ СФ кредитне агентство "Дан енд Бредстрит" (Dan & Bradsteet) , база даних якого на сьогоднСЦ акумулюСФ данСЦ бСЦльш як 48 млн. компанСЦй, 10 млн. з яких знаходяться у США. У багатьох краСЧнах на шляху розвитку кредитних Агентств (бюро) стояла проблема захисту приватноСЧ СЦнформацСЦСЧ щодо потенцСЦйних позичальникСЦв. Тому на сьогоднСЦшнСЦй день дСЦяльнСЦсть кредитного Агентства (бюро) практично у всСЦх краСЧнах будуСФться таким чином, щоб вона не порушувала особистих прав СЦ свобод громадян. Законом визначений цСЦлий ряд гарантСЦй, таких як обмеження на доступ до даних, заборона на надання "бСЦлоСЧ" СЦнформацСЦСЧ (наприклад, в ФСЦнляндСЦСЧ СЦ АвстрСЦСЧ), обов'язкове виключення СЦндивСЦдуальних даних через певний промСЦжок часу (7 рокСЦв у США, 5 у АвстралСЦСЧ), заборона на збСЦр детальноСЧ особистоСЧ СЦнформацСЦСЧ такоСЧ як расова, релСЦгСЦйна приналежнСЦсть, полСЦтичнСЦ погляди, тощо, право доступу, перевСЦрки СЦ виправлення СЦнформацСЦСЧ самим позичальником.

Так, у США дСЦяльнСЦсть кредитного Агентства (бюро) регулюСФться законом про достовСЦрну оцСЦнку кредитоспроможностСЦ, прийнятим в 1971 роцСЦ. ЗгСЦдно з цим законом, довСЦдка про кредитоспроможнСЦсть не повинна мСЦстити СЦнформацСЦСЧ про банкрутства, якСЦ вСЦдбулися бСЦльше як 14 рокСЦв тому, про стягнення за рахунками бСЦльш нСЦж 7лСЦтньоСЧ давностСЦ, про зробленСЦ бСЦльш 7 рокСЦв тому арешти майна у зв'язку з несплатою податкСЦв, про позови СЦ судовСЦ рСЦшення бСЦльш нСЦж 7лСЦтньоСЧ давностСЦ, про випадки арешту, пред'явлення звинувачення або засудження бСЦльш нСЦж 7лСЦтньоСЧ давностСЦ, СЦншу негативну СЦнформацСЦю бСЦльш нСЦж 7лСЦтньоСЧ давностСЦ. КрСЦм того, визначаються цСЦлСЦ надання СЦнформацСЦСЧ. При цьому закон дозволяСФ примусити Агентство (бюро) виправити будь-якСЦ невСЦрнСЦ вСЦдомостСЦ щодо позичальника.

ДСЦяльнСЦсть нСЦмецького SCHUFA також повинна знаходитися в рамках, позначених спецСЦальним законом про захист даних СЦ не порушувати банкСЦвську таСФмницю. У зв'язку з цим, банки перед подачею в SCHUFA СЦнформацСЦСЧ про фСЦзичних осСЦб СЦ СЧх заборгованСЦсть повиннСЦ отримати згоду зацСЦкавлених осСЦб. Банки вирСЦшують цю проблему таким чином, що при вСЦдкриттСЦ особового рахунку СЦ наданнСЦ кредитСЦв або гарантСЦй вимагають вСЦд фСЦзичних осСЦб пСЦдписання спецСЦальноСЧ угоди, яке вповноважуСФ банк передавати СЦнформацСЦю про клСЦСФнтСЦв, що мають розрахунковСЦ рахунки СЦ що користуються споживчими кредитами. SCHUFA не збираСФ СЦнформацСЦю про дСЦтей, прибутки, мСЦiе роботи СЦ майновий стан фСЦзичних осСЦб. При цьому позичальник володСЦСФ правом контролю над СЦнформацСЦСФю про себе.

КрСЦм або замСЦсть приватних кредитних Агентство (бюро) у багатьох краСЧнах СЦснуСФ СЦнститут державноСЧ реСФстрацСЦСЧ кредитСЦв Public credit registers (PCR). Ця органСЦзацСЦя СЦсторично створювалася для реСФстрацСЦСЧ операцСЦй СЦпотечного кредитування СЦ заставних пСЦд нерухомСЦсть. Однак на сьогоднСЦ цей СЦнститут виконуСФ в рядСЦ краСЧн функцСЦСЧ кредитного Агентства (бюро).

Основна вСЦдмСЦннСЦсть PCR вСЦд кредитних Агентств (бюро) полягаСФ в тому, що надання СЦнформацСЦСЧ в базу даних СФ обов'язковим СЦ не визначаться нСЦякою угодою, а встановлено вСЦдповСЦдним правилом (крСЦм ФСЦнляндСЦСЧ СЦ ШриЛанки, де участь СФ добровСЦльною). При цьому вся СЦнформацСЦя СФ стандартизованою (наприклад, кредити вище встановленого рСЦвня, виданСЦ за визначений тимчасовоСЧ СЦнтервал) СЦ мСЦстить в основному данСЦ про кредит, а не про самого позичальника.

PCR в бСЦльшостСЦ краСЧн керуються центральними банками. Так, у ФранцСЦСЧ, де немаСФ приватного кредитного Агентства (бюро) функцСЦонуСФ "Центральне Агентство ризикСЦв" при Банку ФранцСЦСЧ, куди всСЦ кредитнСЦ органСЦзацСЦСЧ зобов'язанСЦ надавати СЦнформацСЦю про позичальникСЦв СЦ виданСЦ СЧм кредити понад двохсот тисяч франкСЦв. Центральне Агентство ризикСЦв обробляСФ поступаючи данСЦ СЦ видаСФ кожному з банкСЦв зведення про загальну суму кредитСЦв, якСЦ отримали СЧх клСЦСФнти, в тому числСЦ СЦ в СЦнших кредитних органСЦзацСЦях.

Створення в УкраСЧнСЦ надСЦйноСЧ системи СЦдентифСЦкацСЦСЧ дСЦловоСЧ та фСЦнансовоСЧ репутацСЦСЧ компанСЦй та приватних позичальникСЦв СФ однСЦСФю з фундаментальних умов подальшого розвитку ринкСЦв кредитСЦв та СЦнвестицСЦй, особливо в сферСЦ кредитування малого та середнього бСЦзнесу, СЦпотечного та споживчого кредитування.

З метою зниження кредитних ризикСЦв, пСЦдвищення надСЦйностСЦ роботи банкСЦвськоСЧ системи НБУ в 2001 роцСЦ створив "РДдину СЦнформацСЦйну систему облСЦку позичальникСЦв (боржникСЦв), якСЦ мають прострочену заборгованСЦсть за кредитамитАЭ тАУ РДРЖС "РеСФстр позичальникСЦвтАЭ [22].

Створення РеСФстру вирСЦшило частину проблеми доступу до СЦнформацСЦСЧ щодо позичальникСЦв тАУ банки отримали можливСЦсть ознайомитись з негативною СЦнформацСЦю про позичальника. Разом з тим це не надало можливостСЦ вСЦдслСЦдковувати поведСЦнку боржника на ринку за деякий перСЦод, СЦ за межами РеСФстру залишилась СЦнформацСЦя щодо добросовСЦсного позичальника.

Над вивченням мСЦжнародного досвСЦду роботи кредитних бюро у 2002 тАУ 2005 роках працювали НацСЦональний банк УкраСЧни, АсоцСЦацСЦя украСЧнських банкСЦв, Центр "ЕкономСЦка СЦ правотАЭ АУБ, УкраСЧнська МСЦжбанкСЦвська АсоцСЦацСЦя ЧленСЦв Europay International (EMA), Центр комерцСЦйного права. За пСЦдтримки СвСЦтового банку, USAID, фахСЦвцями НБУ, АсоцСЦацСЦй тАУ АУБ та ЕМА, Центру комерцСЦйного права були проведенСЦ (СЦз залученням СЦноземних консультантСЦв-представникСЦв кредитних бюро: ВеликобританСЦСЧ, США, РЖсландСЦСЧ, Канади, КСЦпру, ПольщСЦ тощо) конференцСЦСЧ та семСЦнари з питань перспектив впровадження в УкраСЧнСЦ РЖнституту кредитних бюро.

Ця робота надала можливСЦсть розробити та затвердити у 2005 роцСЦ Закон УкраСЧни "Про органСЦзацСЦю обСЦгу та формування кредитних СЦсторСЦйтАЭ [9], який вступив в дСЦю з 1 лютого 2006 року та в якому враховуСФться мСЦжнародний досвСЦд дСЦяльностСЦ кредитних бюро.

Закон [9, с.2] визначаСФ правовСЦ та органСЦзацСЦйнСЦ засади формування СЦ ведення кредитних СЦсторСЦй, права суб'СФктСЦв кредитних СЦсторСЦй та користувачСЦв бюро кредитних СЦсторСЦй, вимоги до захисту СЦнформацСЦСЧ, що складаСФ кредитну СЦсторСЦю, порядок утворення, дСЦяльностСЦ та лСЦквСЦдацСЦСЧ бюро кредитних СЦсторСЦй.

Метою цього Закону СФ врегулювання суспСЦльних вСЦдносин, що виникають у сферСЦ збору, оброблення, зберСЦгання, захисту та використання СЦнформацСЦСЧ про виконання особами грошових зобов'язань, функцСЦонування СЦнституцСЦй, пов'язаних з обмСЦном СЦнформацСЦСФю про грошовСЦ зобов'язання та забезпеченням прав та СЦнтересСЦв суб'СФктСЦв кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ.

ЗгСЦдно Закону впровадженСЦ наступнСЦ термСЦни:

бюро кредитних СЦсторСЦй (далСЦ Бюро) юридична особа, виключною дСЦяльнСЦстю якоСЧ СФ збСЦр, зберСЦгання, використання СЦнформацСЦСЧ, яка складаСФ кредитну СЦсторСЦю;

ведення кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ дСЦяльнСЦсть Бюро СЦз збирання, оброблення, зберСЦгання, захисту, використання СЦнформацСЦСЧ, яка складаСФ кредитну СЦсторСЦю;

кредитна СЦсторСЦя це сукупнСЦсть СЦнформацСЦСЧ про юридичну або фСЦзичну особу, що СЧСЧ СЦдентифСЦкуСФ, вСЦдомостей про виконання нею зобов'язань за кредитними правочинами, СЦншоСЧ вСЦдкритоСЧ СЦнформацСЦСЧ вСЦдповСЦдно до Закону;

користувач Бюро (далСЦ Користувач) юридична або фСЦзична особа суб'СФкт господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, яка укладаСФ кредитнСЦ правочини та вСЦдповСЦдно до Договору надаСФ СЦ маСФ право отримувати СЦнформацСЦю, що складаСФ кредитну СЦсторСЦю;

суб'СФкт кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ будь-яка юридична або фСЦзична особа, яка уклала кредитний правочин та щодо якоСЧ формуСФться кредитна СЦсторСЦя;

Принципами формування та доступу до СЦнформацСЦСЧ, яка складаСФ кредитну СЦсторСЦю, СФ:

забезпечення конституцСЦйних прав СЦ свобод суб'СФктСЦв кредитних СЦсторСЦй;

адекватнСЦсть обсягСЦв СЦнформацСЦСЧ цСЦлям, для яких вони збираються;

значимСЦсть, всебСЦчнСЦсть, об'СФктивнСЦсть, повнота СЦ достовСЦрнСЦсть СЦнформацСЦСЧ;

регулярнСЦсть та безперервнСЦсть надходження СЦнформацСЦСЧ;

цСЦльове використання СЦнформацСЦСЧ;

строковСЦсть зберСЦгання СЦнформацСЦСЧ;

конфСЦденцСЦйнСЦсть СЦнформацСЦСЧ та СЧСЧ захист;

збСЦр СЦ надання СЦнформацСЦСЧ, що складаСФ кредитну СЦсторСЦю, виключно за згодою суб'СФкта цСЦСФСЧ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ;

незалежнСЦсть Бюро.

Джерелами формування кредитних СЦсторСЦй СФ:

вСЦдомостСЦ, що надаються Користувачем до Бюро за письмовою згодою суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ вСЦдповСЦдно до цього Закону;

вСЦдомостСЦ державних реСФстрСЦв, СЦнформацСЦя з СЦнших баз даних публСЦчного користування, вСЦдкритих для загального користування джерел за винятком вСЦдомостей (СЦнформацСЦСЧ), що становлять державну таСФмницю.

Бюро маСФ право отримувати вСЦдомостСЦ та СЦнформацСЦю на договСЦрних засадах. Органи або уповноваженСЦ особи (держателСЦ, адмСЦнСЦстратори державних реСФстрСЦв тощо) зобов'язанСЦ на запит Бюро надавати вСЦдомостСЦ з державних реСФстрСЦв в електронному виглядСЦ (у форматСЦ бази даних) у разСЦ наявностСЦ письмовоСЧ згоди суб'СФктСЦв СЦнформацСЦСЧ.

Користувачами Бюро можуть бути банки, небанкСЦвськСЦ фСЦнансовСЦ установи та СЦншСЦ суб'СФкти господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ надають послуги з вСЦдстроченням платежу або надають майно в кредит.

Кредитна СЦсторСЦя мСЦстить таку СЦнформацСЦю:

1) вСЦдомостСЦ, що СЦдентифСЦкують особу:

а) для фСЦзичних осСЦб:

прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ;

дата народження;

паспортнСЦ данСЦ;

мСЦiе проживання;

СЦдентифСЦкацСЦйний номер згСЦдно з Державним реСФстром фСЦзичних осСЦб платникСЦв податкСЦв та СЦнших обов'язкових платежСЦв (у разСЦ наявностСЦ) (далСЦ СЦдентифСЦкацСЦйний номер);

вСЦдомостСЦ про поточну трудову дСЦяльнСЦсть;

сСЦмейний стан особи та кСЦлькСЦсть осСЦб, якСЦ перебувають на СЧСЧ утриманнСЦ;

дата СЦ номер державноСЧ реСФстрацСЦСЧ, вСЦдомостСЦ про орган державноСЧ реСФстрацСЦСЧ та основний предмет господарськоСЧ дСЦяльностСЦ фСЦзичноСЧ особи суб'СФкта пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ;

б) для юридичних осСЦб:

повне найменування;

мСЦiезнаходження;

дата СЦ номер державноСЧ реСФстрацСЦСЧ, вСЦдомостСЦ про орган державноСЧ реСФстрацСЦСЧ;

СЦдентифСЦкацСЦйний код у РДдиному державному реСФстрСЦ пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй УкраСЧни (далСЦ СЦдентифСЦкацСЦйний код);

прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ, паспортнСЦ данСЦ керСЦвника СЦ головного бухгалтера;

основний вид господарськоСЧ дСЦяльностСЦ;

вСЦдомостСЦ, що СЦдентифСЦкують "асникСЦв, якСЦ володСЦють 10 СЦ бСЦльше вСЦдсотками статутного капСЦталу юридичноСЧ особи:

для фСЦзичних осСЦб "асникСЦв: прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ, паспортнСЦ данСЦ, СЦдентифСЦкацСЦйний номер СЦ мСЦiе проживання;

для юридичних осСЦб "асникСЦв: повне найменування, мСЦiезнаходження, дата СЦ номер державноСЧ реСФстрацСЦСЧ, вСЦдомостСЦ про орган державноСЧ реСФстрацСЦСЧ, СЦдентифСЦкацСЦйний код;

2) вСЦдомостСЦ про грошове зобов'язання суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ:

а) вСЦдомостСЦ про кредитний правочин та змСЦни до нього (номер СЦ дата укладання правочину, сторони, вид правочину);

б) сума зобов'язання за укладеним кредитним правочином;

в) вид валюти зобов'язання;

г) строк СЦ порядок виконання кредитного правочину;

ТС) вСЦдомостСЦ про розмСЦр погашеноСЧ суми та остаточну суму зобов'язання за кредитним правочином;

д) дата виникнення прострочення зобов'язання за кредитним правочином, його розмСЦр СЦ стадСЦя погашення;

е) вСЦдомостСЦ про припинення кредитного правочину та спосСЦб його припинення (у тому числСЦ за згодою сторСЦн, у судовому порядку, гарантом тощо);

СФ) вСЦдомостСЦ про визнання кредитного правочину недСЦйсним СЦ пСЦдстави такого визнання;

3) СЦнформацСЦю про суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ, яка складаСФться СЦз сукупностСЦ документованоСЧ СЦнформацСЦСЧ про особу з державних реСФстрСЦв, СЦнших баз даних публСЦчного користування, вСЦдкритих для загального користування джерел:

а) наявнСЦсть заборгованостСЦ за податками та обов'язковими платежами;

б) рСЦшення судСЦв, що стосуються виникнення, виконання та припинення зобов'язань за укладеним кредитним правочином;

в) рСЦшення судСЦв та органСЦв виконавчоСЧ "ади, що стосуються майнового стану суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ;

г) СЦншСЦ вСЦдомостСЦ, що впливають на спроможнСЦсть виконання суб'СФктом кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ "асних зобов'язань;

4) вСЦдомостСЦ про операцСЦСЧ з СЦнформацСЦСФю, яка складаСФ кредитну СЦсторСЦю:

а) дата оновлення кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ;

б) найменування Користувача, який надав СЦнформацСЦю до кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ, у разСЦ його згоди на це;

в) коментар суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ у випадках, передбачених цим Законом.

РЖнформацСЦя для формування кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ надаСФться Користувачем до Бюро лише в разСЦ наявностСЦ письмовоСЧ згоди юридичноСЧ або фСЦзичноСЧ особи, яка уклала кредитний правочин з Користувачем.

Користувач у разСЦ укладення кредитного правочину та отримання письмовоСЧ згоди суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ на збСЦр, зберСЦгання, використання та поширення через Бюро СЦнформацСЦСЧ щодо нього надаСФ до Бюро СЦнформацСЦю:

1) про себе, що СЦдентифСЦкуСФ його як Користувача;

2) про суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ.

Користувач зобов'язаний повСЦдомити суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ про назву та адресу Бюро, до якого передаватиме СЦнформацСЦю для формування його кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ.

Бюро надають СЦнформацСЦю з кредитних СЦсторСЦй у формСЦ кредитних звСЦтСЦв. КредитнСЦ звСЦти мСЦстять усю СЦнформацСЦю з кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ, якщо СЦншСЦ обсяги СЦнформацСЦСЧ не передбаченСЦ Положенням Бюро або Договором.

КористувачСЦ мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звСЦтСЦв упродовж дСЦСЧ укладеного правочину мСЦж ним та суб'СФктом кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ, а також за наявностСЦ у Користувача письмовоСЧ згоди суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ на доступ до його кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ.

КористувачСЦ мають право звернутися до Бюро за отриманням кредитних звСЦтСЦв у разСЦ звернення суб'СФкта кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ до них з метою укладення кредитного правочину, а також надання Користувачу письмовоСЧ згоди на доступ до його кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ.

Суб'СФкт кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ маСФ право ознайомитися з СЦнформацСЦСФю, що мСЦститься у його кредитнСЦй СЦсторСЦСЧ, а саме:

1) кредитним звСЦтом;

2) СЦнформацСЦСФю з реСФстру запитСЦв.

Бюро створюСФться у формСЦ господарського товариства, cтатутний капСЦтал Бюро формуСФться виключно за рахунок грошових коштСЦв засновникСЦв Бюро СЦ маСФ бути не менше п'яти мСЦльйонСЦв гривень. У назвСЦ Бюро обов'язково зазначаються слова "бюро кредитних СЦсторСЦй". Предметом дСЦяльностСЦ Бюро СФ виключно ведення кредитних СЦсторСЦй, а також здСЦйснення СЦншоСЧ дСЦяльностСЦ, що маСФ на метСЦ реалСЦзацСЦю положень цього Закону. Бюро починаСФ здСЦйснення своСФСЧ дСЦяльностСЦ з моменту отримання лСЦцензСЦСЧ.

На сьогоднСЦшнСЦй день в УкраСЧнСЦ зареСФстрованСЦ та розпочали своСФ функцСЦонування перших 3 бюро кредитних СЦсторСЦй, що повинно суттСФво знизити ризики технологСЦй масового споживчого кредитування населення:

1. ТОВ "УкраСЧнське бюро кредитних СЦсторСЦйтАЭ (засновники ЗАТ КБ "ПриватБанктАЭ СЦ СЦноземна компанСЦя BigOptima Limited). Державна реСФстрацСЦя ТОВ "УкраСЧнське бюро кредитних СЦсторСЦйтАЭ датована 6 червня 2005 року [48].

На сьогоднСЦшнСЦй день ТОВ "УкраСЧнське бюро кредитних СЦсторСЦйтАЭ СФ СФдиним реально дСЦючим та може надати доступ до бСЦльш нСЦж 10Ва000Ва000 кредитних СЦсторСЦй як фСЦзичних, так юридичних осСЦб, що складаСФ близько 40 % усього працездатного населення УкраСЧни.

2. Перше всеукраСЧнське бюро кредитних СЦсторСЦй (засновники АсоцСЦацСЦя украСЧнських банкСЦв, 30 банкСЦв СЦ двСЦ страховСЦ компанСЦСЧ) [49].

3. НацСЦональне бюро кредитних СЦсторСЦй тАФ вже третСФ кредитне бюро в УкраСЧнСЦ [49]. Його засновники тАФ НацСЦональна асоцСЦацСЦя кредитних спСЦлок УкраСЧни, мСЦжнародна холдингова компанСЦя Creditinfo Group, що спецСЦалСЦзуСФться на системах та СЦнструментах кредитного менеджменту, а також СЦнвестицСЦйно-фСЦнансова група "ТАС».


3.2 НовСЦ види споживчого кредитування


ПСЦдвищення прибутковостСЦ кредитних операцСЦй безпосередньо зв'язано з якСЦстю оцСЦнки кредитного ризику. У залежностСЦ вСЦд класифСЦкацСЦСЧ клСЦСФнта по групах ризику банк приймаСФ рСЦшення, чи варто видавати кредит чи нСЦ, який лСЦмСЦт кредитування СЦ вСЦдсотки варто встановлювати.

У свСЦтовСЦй практицСЦ СЦснуСФ два основних методи оцСЦнки ризику кредитування, що можуть застосовуватися як окремо, так СЦ в сполученнСЦ з один одним [31, с.25]:

субтАЩСФктивний висновок експертСЦв або кредитних СЦнспекторСЦв;

автоматизованСЦ системи скоринга.

ФСЦнансовий скоринг тАУ новий термСЦн в практицСЦ роботи комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни з споживчими кредитами населенню.

Через пСЦдвищення конкуренцСЦСЧ СЦ росту стимулСЦв для кращих результатСЦв кредитнСЦ й СЦншСЦ фСЦнансовСЦ установи змушенСЦ шукати бСЦльш ефективнСЦ шляхи контролю над витратами. АгресивнСЦ маркетинговСЦ проекти по залученню нових клСЦСФнтСЦв СЦ необхСЦднСЦсть швидко на них реагувати привели до росту автоматизацСЦСЧ процесу експертизи СЦ надання кредитСЦв СЦ страховок. РЖншими словами, виникаСФ приваблива перспектива поставити видачу кредитСЦв на потСЦк, використовуючи деякий математичний формалСЦзм СЦ накопиченСЦ статистичнСЦ данСЦ.

У сферСЦ роздрСЦбного кредитування ризик-менеджеровСЦ тепер приходиться приймати такСЦ рСЦшення по наданню кредиту, за допомогою яких можна не тСЦльки адекватно оцСЦнити кредитоспроможнСЦсть клСЦСФнта, але СЦ зберегти витрати на низькому рСЦвнСЦ, зменшуючи час, затрачуваний на один клСЦСФнта. Також для СЦдеального обслуговування клСЦСФнтСЦв потрСЦбно, щоб це автоматизоване рСЦшення вСЦдмовляло в кредитСЦ як можна меншому числу кредитоспроможних клСЦСФнтСЦв СЦ в той же час вСЦдсСЦвало якнайбСЦльше потенцСЦйних порушникСЦв

Ризик-менеджери залучаються для допомоги у виборСЦ для привСЦлейованого обслуговування "правильних" клСЦСФнтСЦв, тобто клСЦСФнтСЦв, що несуть найменший ризик. Навпроти, у вСЦдношеннСЦ до клСЦСФнтСЦв, що демонструють негативне поводження (неплатежСЦ, шахрайство), ризик-менеджери повиннСЦ застосовувати стратегСЦСЧ, що дозволяють не тСЦльки СЦдентифСЦкувати СЧх, але й ефективно вживати заходСЦв, щоб мСЦнСЦмСЦзувати подальшСЦ втрати.

Ключовим поняттям новоСЧ технологСЦСЧ роботи кредитного ризик-менеджера СФ скоринг та скоринговСЦ таблицСЦ.

Система скоринга для оцСЦнки кредитоспроможностСЦ це, насамперед, той або СЦнший вид математичноСЧ моделСЦ, що дозволяСФ ставити конкретному потенцСЦйному позичальниковСЦ, кожний з яких описуСФться рядом параметрСЦв, у вСЦдповСЦднСЦсть деяку величину, що оцСЦнюСФ кредитну якСЦсть позичальника.

ЗдебСЦльшого, якСЦ б математичнСЦ розумСЦння не закладалися в пСЦдставу скоринговоСЧ моделСЦ, скоринг являСФ собою зважену суму факторСЦв ризику кредитноСЧ якостСЦ позичальникСЦв:


S = a1 * X1 + a2 * X2 + ... + ak * Xk (3.1)


де S значення скоринга,

X1,X2...Xk параметри клСЦСФнта, що входять в оцСЦнку його кредитноСЧ якостСЦ,

a1,a2...ak ваги, що характеризують значимСЦсть вСЦдповСЦдних параметрСЦв клСЦСФнта (фактори ризику його кредитоспроможностСЦ) для формування його кредитного скоринга.

Для зниження витрат СЦ збСЦльшення пропускноСЧ здатностСЦ системи скоринга, крСЦм математичноСЧ моделСЦ, необхСЦдна СЧСЧ програмна реалСЦзацСЦя. НеобхСЦдно також мати систему регламентСЦв СЦ процедур, що задають правила експлуатацСЦСЧ системи скоринга.

Скоринг СФ одним з найбСЦльш успСЦшних прикладСЦв використання математичних СЦ статистичних методСЦв у бСЦзнесСЦ, що у даний час широко застосовуються у всСЦх економСЦчно розвитих краСЧнах. Скоринг використовуСФться головним чином при кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб, особливо в споживчому кредитСЦ при незабезпечених позичках, та являСФ собою математичну або статистичну модель, за допомогою якоСЧ на основСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ "минулих» клСЦСФнтСЦв банк намагаСФться визначити, наскСЦльки велика СЦмовСЦрнСЦсть, що конкретний потенцСЦйний позичальник поверне кредит у визначений термСЦн.

У захСЦднСЦй банкСЦвськСЦй системСЦ, коли людина звертаСФться за кредитом, банк може мати наступну СЦнформацСЦю для аналСЦзу [79, с.14]:

анкета, яку заповнюСФ позичальник;

СЦнформацСЦя на даного позичальника з кредитного бюро органСЦзацСЦСЧ, у якСЦй зберСЦгаСФться кредитна СЦсторСЦя всього дорослого населення краСЧни;

данСЦ рухСЦв по рахунках, якщо мова йде про вже дСЦючого клСЦСФнта банку.

У самому спрощеному видСЦ скорингова модель являСФ собою зважену суму визначених характеристик. У результатСЦ виходить СЦнтегральний показник (score); чим вСЦн вище, тим вище надСЦйнСЦсть клСЦСФнта, СЦ банк може упорядкувати своСЧх клСЦСФнтСЦв по ступеню зростання кредитоспроможностСЦ.

РЖнтегральний показник кожного клСЦСФнта порСЦвнюСФться з якимсь числовим порогом, або лСЦнСЦСФю роздСЦлу, що, "асне кажучи, СФ лСЦнСЦСФю беззбитковостСЦ СЦ розраховуСФться з вСЦдношення, скСЦльки в середньому потрСЦбно клСЦСФнтСЦв, що платять у термСЦн, для того, щоб компенсувати збитки вСЦд одного боржника. КлСЦСФнтам з СЦнтегральним показником вище цСЦСФСЧ лСЦнСЦСЧ видаСФться кредит, клСЦСФнтам з СЦнтегральним показником нижче цСЦСФСЧ лСЦнСЦСЧ тАУ не видаСФться.

Усе це виглядаСФ дуже просто, однак складнСЦсть полягаСФ у визначеннСЦ, якСЦ характеристики варто включати в модель СЦ якСЦ ваговСЦ коефСЦцСЦСФнти повиннСЦ СЧм вСЦдповСЦдати. Скоринг видСЦляСФ тСЦ характеристики, що найбСЦльш тСЦсно зв'язанСЦ з ненадСЦйнСЦстю або, навпаки, з надСЦйнСЦстю клСЦСФнта. Скорингова модель не знаСФ, чи поверне даний позичальник кредит, але знаСФ, що в минулому люди цього вСЦку, цСЦСФСЧ ж професСЦСЧ, з таким же рСЦвнем освСЦти СЦ з таким же числом утриманцСЦв кредит не повертали. Тому скорингова система давати кредит цСЦй людинСЦ не рекомендуватиме.

У цьому полягаСФ дискримСЦнацСЦйний (не в статистичному, а в соцСЦальному значеннСЦ цього слова) характер скоринга, тобто якщо людина по формальних ознаках близька до групи з поганою кредитною СЦсторСЦСФю, то йому кредит не дадуть. Тому навСЦть при дуже високому ступенСЦ використання автоматизованих систем скоринга здСЦйснюСФться суб'СФктивне втручання у випадку, коли кредитний СЦнспектор маСФ додаткову СЦнформацСЦю, що доводить, що людина, класифСЦкована як ненадСЦйна, насправдСЦ "гарна», СЦ навпаки.

У ВеликобританСЦСЧ найбСЦльше часто використовуються наступнСЦ характеристики для оцСЦнки кредитного ризику [75, с.32]:

ВСЦк

КСЦлькСЦсть дСЦтей/утриманцСЦв

ПрофесСЦя

ПрофесСЦя чоловСЦка(СЦ)

Доход

Доход чоловСЦка(СЦ)

Район проживання

ВартСЦсть житла

НаявнСЦсть телефону

СкСЦльки рокСЦв живе по данСЦй адресСЦ

СкСЦльки рокСЦв працюСФ на данСЦй роботСЦ

СкСЦльки рокСЦв СФ клСЦСФнтом даного банку

НаявнСЦсть кредитноСЧ картки/чековоСЧ книжки

В СЦнших краСЧнах набСЦр характеристик, що найбСЦльше тСЦсно зв'язанСЦ з СЦмовСЦрнСЦстю дефолта СЦмовСЦрнСЦстю, що позичальник не поверне кредит або затримаСФться з виплатою, буде вСЦдрСЦзнятися в силу нацСЦональних економСЦчних СЦ соцСЦально-культурних особливостей. Чим бСЦльш однорСЦдна популяцСЦя клСЦСФнтСЦв, на якСЦй розробляСФться модель, тим точнСЦше прогнозування дефолта. Тому очевидно, що не можна автоматично перенести модель з однСЦСФСЧ краСЧни в СЦншу або з одного банку в СЦншСЦй. НавСЦть усерединСЦ одного банку СЦснують рСЦзнСЦ моделСЦ для рСЦзних груп клСЦСФнтСЦв СЦ рСЦзних видСЦв кредиту.

З метою побудови моделСЦ спочатку видСЦляСФться вибСЦрка клСЦСФнтСЦв кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ, про яких уже вСЦдомо, гарними позичальниками вони себе зарекомендували чи нСЦ, СЦнодСЦ така вибСЦрка називаСФться "навчальною». Вона може варСЦюватися вСЦд декСЦлькох тисяч до сотнСЦ тисяч, що не СФ проблемою на ЗаходСЦ, де кредитний портфель банку може складатися з десяткСЦв мСЦльйонСЦв клСЦСФнтСЦв. ВибСЦрка пСЦдроздСЦляСФться на двСЦ групи: "гарнСЦ» СЦ "поганСЦ» ризики. Це виправдано в тСЦм змСЦстСЦ, що банк при ухваленнСЦ рСЦшення про кредитування на першому етапСЦ вибираСФ з двох варСЦантСЦв: давати кредит або не давати. При всСЦй "дитячостСЦ» визначень "гарний»/Влпоганий», це саме тСЦ термСЦни, що використовуються кредитними аналСЦтиками.

Визначення "поганого» ризику може бути рСЦзним у залежностСЦ вСЦд полСЦтики банку, у ЗахСЦднСЦй РДвропСЦ "поганим» ризиком звичайно вважаСФться клСЦСФнт, що затримуСФться з черговою виплатою на три мСЦсяцСЦ. РЖнодСЦ до "поганого» ризику вСЦдносяться клСЦСФнти, що занадто рано повертають кредит, СЦ банк не встигаСФ нСЦчого на них заробити.

Таким чином, скоринг являСФ собою класифСЦкацСЦйну задачу, де виходячи з наявноСЧ СЦнформацСЦСЧ необхСЦдно одержати функцСЦю, що найбСЦльше точно роздСЦляСФ вибСЦрку клСЦСФнтСЦв на "поганих» СЦ "гарних».

Методи "асне класифСЦкацСЦСЧ досить рСЦзноманСЦтнСЦ СЦ мСЦстять у собСЦ [68]:

статистичнСЦ методи, заснованСЦ на дискримСЦнантному аналСЦзСЦ (лСЦнСЦйна регресСЦя, логСЦстична регресСЦя);

рСЦзнСЦ варСЦанти лСЦнСЦйного програмування;

дерево класифСЦкацСЦСЧ або рекурсСЦйно-партицСЦйний алгоритм (РПА);

нейроннСЦ мережСЦ;

генетичний алгоритм;

метод найближчих сусСЦдСЦв.

ТрадицСЦйними СЦ найбСЦльш розповсюдженими СФ регресСЦйнСЦ методи, насамперед лСЦнСЦйна багатофакторна регресСЦя :


р = wo + w1x1 + w2x2 + тАж + wnxn , (3.2)


де р СЦмовСЦрнСЦсть дефолта, w ваговСЦ коефСЦцСЦСФнти, x тАУ характеристики клСЦСФнта.

НедолСЦк даноСЧ моделСЦ полягаСФ в тСЦм, що в лСЦвСЦй частинСЦ рСЦвняння знаходиться СЦмовСЦрнСЦсть, що приймаСФ значення вСЦд 0 до 1, а перемСЦннСЦ в правСЦй частинСЦ можуть приймати будьяк значення вСЦд тАУ до + .

ЛогСЦстична регресСЦя дозволяСФ перебороти цей недолСЦк:


log (p/(1p)) = wo + w1x1 + w2x2 + тАж + wnxn... (3.3)


Для застосування логСЦстичноСЧ регресСЦСЧ необхСЦднСЦ набагато бСЦльш складнСЦ розрахунки для одержання вагових коефСЦцСЦСФнтСЦв СЦ, отже, бСЦльш могутня комп'ютерна база й удосконалене комп'ютерне забезпечення. Але при сучасному рСЦвнСЦ розвитку комп'ютерноСЧ технСЦки це не СФ проблемою, СЦ в даний час логСЦстична регресСЦя СФ лСЦдером скорингових систем.

Перевага логСЦстичноСЧ регресСЦСЧ ще й у тСЦм, що вона може пСЦдроздСЦляти клСЦСФнтСЦв як на двСЦ групи (0 поганий, 1 гарний), так СЦ на кСЦлька груп (1, 2, 3, 4 групи ризику).

УсСЦ регресСЦйнСЦ методи чуттСФвСЦ до кореляцСЦСЧ мСЦж характеристиками, тому в моделСЦ не повиннСЦ бути сильно корельованСЦ незалежнСЦ перемСЦннСЦ.

ЛСЦнСЦйне програмування також приводить до лСЦнСЦйноСЧ скоринговоСЧ моделСЦ. Провести абсолютно точну класифСЦкацСЦю на поганих СЦ гарних клСЦСФнтСЦв неможливо, але бажано звести помилку до мСЦнСЦмуму. Задачу можна сформулювати як пошук вагових коефСЦцСЦСФнтСЦв, для яких помилка СЦ буде мСЦнСЦмальною.

Дерево класифСЦкацСЦСЧ СЦ нейроннСЦ мережСЦ являють собою системи, що роздСЦляють клСЦСФнтСЦв на групи, усерединСЦ яких рСЦвень ризику однаковий СЦ максимально вСЦдрСЦзняСФться вСЦд рСЦвня ризику СЦнших груп. НейроннСЦ мережСЦ використовуються головним чином при визначеннСЦ кредитоспроможностСЦ юридичних осСЦб, де аналСЦзуються вибСЦрки меншого розмСЦру, нСЦж у споживчому кредитСЦ. Але найбСЦльш успСЦшною областю СЧх застосування стало виявлення шахрайства з кредитними картками завдяки СЧх здатностСЦ виявляти нестандартнСЦ ситуацСЦСЧ.

Генетичний алгоритм заснований на аналогСЦСЧ з бСЦологСЦчним процесом природного добору. У сферСЦ кредитування це виглядаСФ в такий спосСЦб: маСФться набСЦр класифСЦкацСЦйних моделей, якСЦ пСЦддаються "мутацСЦСЧ», "схрещуються», СЦ в результатСЦ вСЦдбираСФться "найсильнСЦший», тобто модель, що даСФ найбСЦльш точну класифСЦкацСЦю.

При використаннСЦ методу найближчих сусСЦдСЦв вибираСФться одиниця вимСЦру для визначення вСЦдстанСЦ мСЦж клСЦСФнтами. УсСЦ клСЦСФнти у вибСЦрцСЦ одержують визначене просторове положення. Кожен новий клСЦСФнт класифСЦкуСФться виходячи з того, яких клСЦСФнтСЦв поганих або гарних бСЦльше довкола нього.

На практицСЦ використовуСФться комбСЦнацСЦя декСЦлькох методСЦв, СЦ компанСЦСЧ зберСЦгають своСЧ скоринговСЦ моделСЦ в найсуворСЦшому секретСЦ, тому складно сказати, який метод краще.

ЦСЦль процесу розробки скоринг карт побудувати найбСЦльш повний профСЦль ризику для кожного клСЦСФнта. Такий широкий пСЦдхСЦд робить скорингкарти не тСЦльки бСЦльш ефективними, але СЦ менш сприйнятливими до змСЦн в однСЦй окремСЦй областСЦ. Такий профСЦль ризику повинний мСЦстити в собСЦ характеристики, що вСЦдбивають стСЦльки незалежних типСЦв СЦнформацСЦСЧ, скСЦльки можливо.

Так, кредитна скорингкарта користувача повинна мСЦстити в собСЦ:

демографСЦчну СЦнформацСЦю про клСЦСФнта (вСЦк, мСЦiе проживання, регСЦон СЦ стаж роботи);

роздСЦл кредитних характеристик, що вСЦдбивають володСЦння нерухомСЦстю, професСЦю, платоспроможнСЦсть,деяку фСЦнансову СЦнформацСЦю;

ступСЦнь довСЦри клСЦСФнтовСЦ у вСЦдношеннСЦ погашення боргСЦв (загальний коефСЦцСЦСФнт неповернення боргу);

а також СЦншу значиму для розгляду СЦнформацСЦю про СЦснуючих позичальникСЦв.

ПрофСЦль позичальника також допомагаСФ при наступному монСЦторингу скорингкарт по релевантностСЦ. БСЦльшСЦсть аналСЦтикСЦв, що займаються вивченням ризикСЦв, використовують щомСЦсячнСЦ звСЦти типу "стабСЦльнСЦсть системи" або "стабСЦльнСЦсть чисельностСЦ клСЦСФнтСЦв" для пСЦдтвердження ефективностСЦ застосування карт при поточнСЦй чисельностСЦ клСЦСФнтСЦв. ЦСЦ звСЦти показують мСЦри ефективностСЦ, виходячи лише з характеристик, використовуваних у скорингкартСЦ. Загальний же профСЦль ризику бСЦльш реалСЦстично вСЦдбиваСФ поточнСЦ змСЦни чисельностСЦ, нСЦж при використаннСЦ обмеженоСЧ кСЦлькостСЦ перемСЦнних зСЦ скорингкарти. У найпростСЦшСЦй формСЦ, ризикова таблиця складаСФться з групи характеристик, що згСЦдно статистики СФ прогнозуючими при подСЦлСЦ облСЦкових записСЦв на гарнСЦ СЦ поганСЦ (табл.3.2).


Таблиця 3.2 Приклад ризикових таблиць скоринг-кредитування [31]

Назва характеристики

Атрибут

ЗбСЦльшення рейтингу

ВРЖК

До 23

63

ВРЖК

23 тАУ 25

76

ВРЖК

25 тАУ 28

79

ВРЖК

28 тАУ 34

85

ВРЖК

34 тАУ 46

94

ВРЖК

46 тАУ 51

103

ВРЖК

ВСЦд 51

105

КАРТКИ

"AMERICAN EXPRESSтАЭ, "VISA OTHERSтАЭ, "VISA MYBANKтАЭ, "NO CREDIT CARDSтАЭ

80

КАРТКИ

"CHEQUE CARDтАЭ, "MASTERCARD/EUROCтАЭ, "OTHER CREDIT CARDтАЭ

99

КАРТА EC

0

86

КАРТА EC

1

83

ДОХОД

До 500

93

ДОХОД

500 тАУ 1550

81

ДОХОД

1550 тАУ 1850

75

ДОХОД

1850 тАУ 2550

80

ДОХОД

ВСЦд 2550

88

СТАТУС

"EтАЭ, "IтАЭ, "UтАЭ

79


Кожному атрибутовСЦ ("ВСЦк" це характеристика, "2325" атрибут) привласнюСФться рейтинг на основСЦ статистичного аналСЦзу з урахуванням рСЦзних факторСЦв, таких як прогнозна сила характеристик, кореляцСЦя мСЦж характеристиками СЦ вага характеристик. Загальний рейтинг кандидата це сума рейтингСЦв усСЦх його атрибутСЦв, що присутнСЦ у таблицСЦ.

Нижченаведена табл. 3.3 являСФ приклад звСЦту, отриманого при скоринговому аналСЦзСЦ.

Таблиця 3.3 Результати скорингового аналСЦзу [31]

Рейтинг

КСЦлькСЦсть

Сумарна кСЦлькСЦсть

Число "гарних»

Сумарне число "гарних»

Число "поганих»

Сумарне число "поганих»

Гранична частка "поганих», %

Сумарна частка "поганих»,%

Процент вибСЦрки, в якСЦй кандидати мають рейтинг

рСЦвний чи вище, %

273 тАУ 279

842

842

840

840

2

2

0,24

0,24

1,81

267 тАУ 273

511

1353

510

1350

1

3

0,2

0,22

2,91

262 тАУ 267

574

1927

570

1920

4

7

0,7

0,36

4,14

256 тАУ 262

2087

4014

2070

3990

17

24

0,81

0,6

8,63

250 тАУ 256

1756

5770

1740

5730

16

40

0,91

0,69

12,41

245 тАУ 250

2338

8108

2310

8040

28

68

1,2

0,84

17,44

239 тАУ 245

2917

11025

2880

10920

37

105

1,27

0,95

23,71

233 тАУ 239

3774

14799

3720

14640

54

159

1,43

1,07

31,83

228 тАУ 233

2766

17565

2700

17340

66

225

2,39

1,28

37,77

222 тАУ 228

3366

20931

3300

20640

66

291

1,96

1,39

45,01

216 тАУ 222

4492

25423

4380

25020

112

403

2,49

1,59

54,67

211 тАУ 216

4210

29633

4080

29100

130

533

3,09

1,8

63,73

205 тАУ 211

3455

33088

3360

32460

95

628

2,75

1,9

71,16

199 тАУ 205

4419

37507

4260

36720

159

787

3,6

2,1

80,66

194 тАУ 100

1549

39056

1440

38160

109

896

7,04

2,29

83,99

188 тАУ 194

2006

41062

1890

40050

116

1012

5,78

2,46

88,31

ВидСЦлений рядок у таблицСЦ 3.3 повСЦдомляСФ наступне:

Для дСЦапазону рейтингСЦв 245250 очСЦкувана частка "поганих" дорСЦвнюСФ 1,2%. Це значить, що 1,2% кандидатСЦв з рейтингом вСЦд 245 до 250 швидше за все будуть "поганими".

Сумарна частка "поганих", тобто частка "поганих" серед усСЦх кандидатСЦв з рейтингом вище 245, дорСЦвнюСФ 0,84%.

Acceptance rate для 245 дорСЦвнюСФ 17,44%, тобто 17,44% усСЦх кандидатСЦв мають рейтинг вище 245.

На основСЦ факторСЦв, описаних вище, банк може вирСЦшити, наприклад, вСЦдмовляти всСЦм кандидатам з рейтингом нижче 200, або призначати СЧм велику цСЦну через те, що вони представляють бСЦльший ризик. Поняття "поганого" клСЦСФнта визначаСФться головним чином за допомогою таких негативних показникСЦв, як банкрутство, шахрайство, правопорушення, вСЦдмовлення вСЦд виконання зобов'язань СЦ негативна чиста приведена вартСЦсть (NPV).

РЖнформацСЦя про ризиковий рейтинг у сполученнСЦ з СЦншими факторами, такими як середнСЦй ступСЦнь схвалення [approval rate] СЦ потенцСЦал доходу/прибутку для кожного рСЦвня ризику, можуть використовуватися для розробки нових стратегСЦй добору заяв, що будуть максимСЦзувати доход СЦ мСЦнСЦмСЦзувати неповернений борг. Прикладами стратегСЦй для кандидатСЦв з високим рСЦвнем ризику СФ:

вСЦдмовлення в наданнСЦ кредиту або послуги, якщо рСЦвень ризику занадто високий,

менший стартовий кредитний лСЦмСЦт або максимальне значення кредиту на кредитнСЦй картцСЦ,

збСЦльшена цСЦна при оплатСЦ на виплат або вимогу застави при СЦпотецСЦ або позичках на автомобСЦль,

збСЦльшена процентна ставка по позичцСЦ,

збСЦльшений страховий внесок по страхових полСЦсах,

вимога надати застава при комунальних послугах [utilities services],

вимога заплатити вперед при оплатСЦ стСЦльникового зв'язку,

заборона на мСЦжнародний зв'язок вСЦд телекомунСЦкацСЦйних компанСЦй,

примСЦщення пСЦд спостереження через потенцСЦйнСЦ шахрайськСЦ дСЦСЧ.

Навпроти, кандидатам з високим рейтингом можуть бути виданСЦ великСЦ кредити по бСЦльш вигСЦдних процентних ставках, можуть бути наданСЦ послуги бСЦльш високого розряду, наприклад, золотСЦ або платиновСЦ картки, або додатковСЦ продукти, пропонованСЦ компанСЦСФю.

Рейтинги заяв можна також використовувати для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ витрат на етапСЦ кредитноСЧ експертизи due diligence policies. Наприклад, кандидат з дуже високим або дуже низьким рейтингом може бути прийнятий або вСЦдкинутий вСЦдразу ж без одержання подальшоСЧ СЦнформацСЦСЧ про нерухомСЦсть, пСЦдтвердження доходСЦв або перевСЦрки базового активу.

З огляду на конкуренцСЦю, що загострюСФться, на ринку, кредитним органСЦзацСЦям приходиться йти на усСЦ великСЦ поступки позичальникам. Це СЦ вСЦдсутнСЦсть первинного внеску, СЦ розмСЦщення кредитних менеджерСЦв банку прямо в торговельному примСЦщеннСЦ магазинСЦв, СЦ експресоформлення кредиту. МожливСЦсть одержати кредит у лСЦченСЦ хвилини, "не вСЦдходячи вСЦд прилавка", от головний козир нинСЦшнСЦх кредиторСЦв. Вони обСЦцяють видати готове рСЦшення про можливостСЦ видачСЦ вам кредиту в плинСЦ 530 хвилин. Та й довСЦдка з мСЦiя роботи про заробСЦтну плату виявляСФться зайвим папСЦрцем. Це змушуСФ вСЦдвСЦдувача, уже тримаючи в руках заповСЦтний товар, пСЦдписувати будь-якСЦ документи.

В цих умовах саме використання скоринговоСЧ моделСЦ як одного з головних СЦнструментСЦв ризик-менеджменту кредитних операцСЦй визнано в усСЦм свСЦтСЦ як одне з найбСЦльш ефективних.

УспСЦх скоринговоСЧ моделСЦ обумовлюСФться декСЦлькома ключовими факторами:

неупередженСЦсть оцСЦнки (скоринг геть чисто вСЦдмСЦтаСФ суб'СФктивнСЦсть оцСЦнок, традицСЦйно зв'язану з кредитними рСЦшеннями);

стандартизацСЦя кредитних оцСЦнок;

можливСЦсть автоматизацСЦСЧ (тому що скоринг припускаСФ роботу лише з деякою кСЦлькСЦстю цифр, вона легко автоматизуСФться);

контроль (у силу стандартизацСЦСЧ кредитних операцСЦй банкам не представляСФться складним контролювати СЦ вСЦдслСЦдковувати ефективнСЦсть кредитних рСЦшень);

збСЦльшення прибутковостСЦ (автоматизацСЦя процесу означаСФ зниження витрат на ручну обробку заявок на кредит до мСЦнСЦмуму).

Для ефективного використання кредитного скоринга необхСЦдно враховувати, що СЦснуСФ два види СЦнформацСЦСЧ: та, котру установа мала при споконвСЦчному прогнозуваннСЦ поводження потенцСЦйного позичальника (оцСЦннСЦ данСЦ), СЦ та, котру органСЦзацСЦя одержуСФ в результатСЦ використання клСЦСФнтом кредитних продуктСЦв (робочСЦ данСЦ).

Результати, отриманСЦ пСЦсля статистичного аналСЦзу, СЦ формують скорингову карту. ПримСЦром, вона може виглядати в такий спосСЦб (табл.3.4).

Це далеко не повний набСЦр можливих критерСЦСЧв оцСЦнки кредитних ризикСЦв потенцСЦйних позичальникСЦв.

Наступним логСЦчним кроком буде визначення граничного значення результату скоринговоСЧ моделСЦ або рСЦвня вСЦдсСЦкання, що СЦ роздСЦлить усСЦх позичальникСЦв на "поганих" СЦ "гарних". Такою межою повинний стати рСЦвень, при якому доходи вСЦд гарних позичальникСЦв СФ достатнСЦми для покриття збиткСЦв по потенцСЦйно поганим. Для цього можна вдатися до комплексного аналСЦзу СЦ спСЦввСЦдношення прибутковостСЦ кредитного портфеля СЦ рСЦвня списань боргСЦв, вСЦднесених до безнадСЦйних й СЦнших витрат. Припустимо, що в середньому збитки по одному поганому рахунку покриваються доходами по десятьох гарним. У даному випадку таким рСЦвнем буде значення скоринговоСЧ карти вСЦдповСЦдному такому спСЦввСЦдношенню (у нашому прикладСЦ це 10/1). Саме таке значення СЦ буде, свого роду, крапкою беззбитковостСЦ кредитних операцСЦй банку (табл.3.5).


Таблиця 3.4 Приклад скоринговоСЧ карти в АКБ тАЮПриватбанктАЭ

ВСЦк

до 25

5

25 40

10

40 50

15

50 СЦ бСЦльше

10

ВласнСЦсть

власник

20

спСЦввласник

15

наймач

10

СЦнше

5

Робота

керСЦвник

15

менеджер середньоСЧ ланки

10

службовець

5

СЦнше

0

Стаж

1/безробСЦтний

0

1 3

5

3 10

10

10 СЦ бСЦльше

15

Робота чоловСЦка/дружини

немаСФ/домогосподарка

0

керСЦвник

10

менеджер середньоСЧ ланки

5

службовець

1


Таблиця 3.5 Приклад оцСЦнки рСЦвня беззбитковостСЦ кредитних операцСЦй (рСЦвень вСЦдсСЦкання)

Значення скоринговоСЧ карти

КСЦлькСЦсть гарних рахункСЦв на один поганий

РСЦшення про кредитування

65 СЦ бСЦльше

40/1

Позитивне

50 65

25/1


РРЖВЕНЬ БЕЗЗБИТКОВОСТРЖ КРЕДИТНИХ ОПЕРАЦРЖЙ

40 50

10/1

Додатковий (ручний) аналСЦз заявки

менш 40

5/1

ВСЦдмовити


Саме описаний вище алгоритм СФ одним з базових для побудови скоринговоСЧ системи.

Як свСЦдчить досвСЦд ЗахСЦдних краСЧн, пСЦсля введення в роботу скорингових моделей рСЦвень поганих боргСЦв скоротився на 15% 20% у порСЦвняннСЦ з ручною (суб'СФктивною) обробкою кредитних заявок. УтСЦм, досвСЦд росСЦйських фСЦнансистСЦв не такий вражаючий. За рСЦзними оцСЦнками, вСЦдсоток "неповернень" складаСФ, за рСЦзними оцСЦнками, вСЦд 10 до 20%.

В останнСЦ роки скорингсистеми набули поширення СЦ в дСЦяльностСЦ вСЦтчизняних банкСЦв. Зокрема, Приватбанком та банком тАЮНадратАЭ були розробленСЦ "аснСЦ скорингсистеми. Методика Приватбанку включаСФ такСЦ характеристики [85]:

соцСЦальну стабСЦльнСЦсть (фСЦзична особа працездатного вСЦку тАУ 10 балСЦв,

наявнСЦсть шлюбного контракту тАУ 10 балСЦв,

забезпеченСЦсть роботою тАУ 10 балСЦв),

питому вагу рСЦчних виплат за кредитом (вСЦдсоткСЦв та погашення основноСЧ частини боргу) у сукупному рСЦчному доходСЦ позичальника: менше 25 % тАУ 20 балСЦв, вСЦд 25 % до 50Ва% тАУ 10 балСЦв, бСЦльше 50 % тАУ 0 балСЦв;

користування кредитами ранСЦше СЦ СЧх своСФчасне погашення тАУ 20 балСЦв;

маСФ звтАЩязки СЦ пСЦдтримку в дСЦлових колах (рекомендацСЦйний лист) тАУ 10 балСЦв.

Залежно вСЦд суми набраних балСЦв позичальники подСЦляються на 5 класСЦв:

А тАУ бСЦльше 70 балСЦв,

Б тАУ 60тАУ70 балСЦв,

В тАУ 50тАУ59 балСЦв,

Г тАУ 40тАУ49 балСЦв,

Д тАУ менше 40 балСЦв.

Скорингсистема банку " НадратАЭ включаСФ такСЦ характеристики [40, с.79]:

1.ВаВСЦк позичальника. Якщо вСЦк клСЦСФнта вСЦд 25 до 50 рокСЦв, вСЦн отримуСФ 8 балСЦв; якщо менше 25 рокСЦв або бСЦльше 50 рокСЦв тАУ 2 бали.

2.ВаНаявнСЦсть "асноСЧ нерухомостСЦ. При наявностСЦ "асноСЧ нерухомостСЦ клСЦСФнт отримуСФ 8 балСЦв; якщо нерухомСЦсть знаходиться у "асностСЦ СЦншого члена сСЦмтАЩСЧ тАУ 4 бали; якщо не маСФ "асноСЧ нерухомостСЦ тАУ 0 балСЦв.

3.ВаПостСЦйна робота. При стажСЦ роботи на даному мСЦiСЦ понад 3 роки клСЦСФнт отримуСФ 8 балСЦв; при стажСЦ роботи на постСЦйному мСЦiСЦ вСЦд 1 до 3 рокСЦв тАУ 4 бали; при стажСЦ роботи менше 1 року тАУ 2Вабали.

4.ВаБезперервний стаж роботи. При безперервному стажСЦ роботи понад 5 рокСЦв тАУ 6 балСЦв; при безперервному стажСЦ роботи вСЦд 3 до 5 рокСЦв тАУ 4 бали; при безперервному стажСЦ роботи менше 3ВарокСЦв тАУ 2 бали.

5.ВаПогашення кредитСЦв у минулому. Якщо отриманСЦ клСЦСФнтом кредити сплачувались своСФчасно та в повному обсязСЦ, вСЦн отримуСФ 6 балСЦв; якщо кредити, якСЦ отримувались клСЦСФнтом у минулому, сплачувались СЦз порушенням строкСЦв платежу або клСЦСФнт взагалСЦ не користувався кредитами тАУ 4 бали; якщо кредити простроченСЦ або якщо клСЦСФнт ухиляСФться вСЦд вСЦдповСЦдальностСЦ тАУ 0 балСЦв.

6.ВаЗабезпечення кредиту. ХарактеризуСФ забезпеченСЦсть повернення кредиту та вСЦдсоткСЦв за ним заставою або порукою. РозраховуСФться як вСЦдношення вартостСЦ застави (суми поруки) до суми основного боргу за кредитом СЦз урахуванням нарахованих вСЦдсоткСЦв. Якщо вартСЦсть запропонованого майна в заставу (сума поруки) на 50 % перевищуСФ суму основного боргу з урахуванням вСЦдсоткСЦв, клСЦСФнт отримуСФ 30 балСЦв; якщо вСЦд 25 до 50 % тАУ 25 балСЦв; до 25 % тАУ 20 балСЦв; а якщо сума основного боргу з урахуванням нарахованих вСЦдсоткСЦв перевищуСФ вартСЦсть запропонованого майна в заставу (суму поруки) клСЦСФнт отримуСФ 15 балСЦв.

7.ВаПлатоспроможнСЦсть клСЦСФнта. Якщо мСЦсячнСЦ доходи позичальника на 30 % перевищують його витрати з урахуванням щомСЦсячноСЧ сплати основного боргу за кредитом та нарахованих вСЦдсоткСЦв за користування ним, вСЦн отримуСФ 20 балСЦв; якщо менше 30Ва% тАУ 15 балСЦв; якщо ж мСЦсячнСЦ доходи клСЦСФнта не перевищують загальних мСЦсячних витрат, вСЦн отримуСФ 5 балСЦв.

8.ВаПлатоспроможнСЦсть сСЦмтАЩСЧ. Якщо мСЦсячнСЦ доходи сСЦмтАЩСЧ клСЦСФнта на 50 % перевищують СЧх витрати з урахуванням щомСЦсячноСЧ сплати основного боргу за кредитом та нарахованих вСЦдсоткСЦв за користування ним, вСЦн отримуСФ 20 балСЦв; якщо вСЦд 20 до 50Ва% тАУ 15ВабалСЦв; менше 20Ва% тАУ 5 балСЦв.

Якщо позичальник набрав бСЦльше 55 балСЦв, то банк задовольняСФ прохання позичальника про надання кредиту; при 40тАУ54 балах проводиться додаткове вивчення умов (суми, строку кредиту, гарантСЦй); якщо сума балСЦв менше 40, банк вСЦдмовляСФ клСЦСФнту у наданнСЦ кредиту.

АналСЦзуючи наведенСЦ вСЦтчизнянСЦ скоринг-системи, необхСЦдно зазначити, що основним СЧх недолСЦком СФ достатньо висока шкала, яка для переважноСЧ бСЦльшостСЦ населення СФ недосяжною.

Зважаючи на прогнозований подальший розвиток банкСЦвського споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ СЦ потребу в автоматизацСЦСЧ процесу прийняття рСЦшень щодо видачСЦ кредиту, в УкраСЧнСЦ доцСЦльно розвивати наступнСЦ напрямки вдосконалення скоринг-систем.

1.ВаСтворення кредитних бюро для формування кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ всСЦх фСЦзичних осСЦб, якСЦ коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу краСЧни.

2.ВаФормування початкових вибСЦрок достатнСЦх обсягСЦв СЦз подСЦлом клСЦСФнтСЦв на " добрихтАЭ та " поганихтАЭ.

3.ВаЗдСЦйснення вибору найбСЦльш адекватних методСЦв для побудови класифСЦкацСЦйноСЧ функцСЦСЧ: дискримСЦнантний аналСЦз, класифСЦкацСЦйне дерево (рекурсивне розбиття), нейроннСЦ мережСЦ, генетичний алгоритм, метод найближчих сусСЦдСЦв.

Разом з тим завжди потрСЦбно памтАЩятати про обмеження, повтАЩязанСЦ СЦз застосуванням кредитного скорингу. П-оперше, класифСЦкацСЦя вибСЦрки здСЦйснюСФться лише на клСЦСФнтах, яким надали кредит; по-друге, СЦз плином часу змСЦнюються як соцСЦально-економСЦчнСЦ умови, що впливають на поведСЦнку людей, так СЦ самСЦ люди, тому будь-яка скорингова модель потребуСФ перСЦодичного поновлення (модифСЦкацСЦСЧ).

Для оцСЦнки впливу впровадження скорингових систем на якСЦсть кредитного портфелю банку проведемо аналСЦз структури кредитного портфелю та оцСЦнених кредитних ризикСЦв для створення кредитних резервСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ за методологСЦСФю [24].

ЗгСЦдно "ЗвСЦту про класифСЦкованСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ за формами "асностСЦ

та розрахунку резерву на вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями АКБ "ПриватбанктАЭ [85], на рис. Л.1 Л.8 Додатку Л побудована графСЦчна структура кредитного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року

Як показуСФ аналСЦз графСЦкСЦв рис.Л.1 тАУ Л.8 Додатку Л найбСЦльш вразливСЦшим мСЦiем в кредитному менеджментСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ з точки зору забезпечення мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ кредитного ризику СФ адмСЦнСЦстрування споживчих кредитСЦв населенню:

а) Кредити, наданСЦ фСЦзособам в СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть:

вагова частка в "безнадСЦйнихтАЭ кредитах тАУ 42,39%;

вагова частка в "сумнСЦвнихтАЭ кредитах тАУ 23,25%;

вагова частка в "субстандартнихтАЭ кредитах тАУ 12,91%;

б) Кредити, наданСЦ фСЦзособам в поточну дСЦяльнСЦсть:

вагова частка в "безнадСЦйнихтАЭ кредитах тАУ 33,12%;

вагова частка в "сумнСЦвнихтАЭ кредитах тАУ 18,16%;

вагова частка в "субстандартнихтАЭ кредитах тАУ 10,09%;

В той же час, як показують графСЦки на рис.Л.7 Л.8 Додатку Л, впровадження у 2005 роцСЦ скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб зменшило обсяг тАЮсумнСЦвнихтАЭ та тАЮбезнадСЦйнихтАЭ кредитСЦв фСЦзичних осСЦб в портфелСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ з 2,8% до 2,15%.

Таким чином, розвиток скоринг-систем кредитного менеджменту споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб дозволяСФ:

суттСФво знизити витрати банку на СЦдентифСЦкацСЦю ризику кредитування споживача на окремому мСЦiСЦ продавця кредитних продуктСЦв банку, особливо коли це мСЦiе розташоване безпосередньо в точцСЦ торгСЦвлСЦ предметами та послугами, якСЦ кредитуються банком;

централСЦзувати та проводити обтАЩСФктивний контроль умов кредитування в терСЦторСЦально вСЦдокремлених вСЦддСЦленнях та "банкСЦвськихтАЭ кСЦосках з мСЦнСЦмальними вимогами до аналСЦтичних здСЦбностей кредитного СЦнспектора;

впровадити технологСЦю "самокредитуваннятАЭ через банкоматнСЦ системи, тобто автоматизувати процес споживчого кредитування у вСЦдсутностСЦ банкСЦвського персоналу.


3.3 НовСЦ форми органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування на ринку УкраСЧни (дочСЦрнСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ споживчого кредитування комерцСЦйних банкСЦв)


При дослСЦдженнСЦ нових форм органСЦзацСЦСЧ споживчого кредитування на ринку УкраСЧни в дипломнСЦй роботСЦ дослСЦджена дСЦяльнСЦсть наступних фСЦнансових компанСЦй споживчого кредитування :

ДочСЦрня ФКСК "РДврокредиттАЭ банка "НадратАЭ(УкраСЧна);

ДочСЦрня ФКСК "ПростофСЦнанстАЭ нового банка "ПростофСЦнанстАЭ групи "Societe GeneraleтАЭ (ФранцСЦя);

ДочСЦрня ФКСК "Простокредит2тАЭ нового банка "ПростокредиттАЭ групи PPF(ЧехСЦя);

РеорганСЦзована ФК "ПриватФСЦнанстАЭ ("Простокредит1тАЭ) в дочСЦрню

ФКСК "Новий кредиттАЭ банка "ПриватбанктАЭ(УкраСЧна);

ломбарди;

Торговельна марка тАЮРДврокредиттАЭ, яка належить компанСЦСЧ тАЮДогмат УкраСЧнатАЭ, працюСФ на фСЦнансовому ринку УкраСЧни з листопада 2003 року [87]. ПСЦд цСЦСФю маркою населення УкраСЧни отримуСФ сучасну послугу споживчого кредитування, яка вирСЦзняСФться серед СЦнших пропозицСЦй своСФю простотою та доступнСЦстю для широких верств населення. Послуги "РДврокредиту» розрахованСЦ на придбання в кредит аудСЦо, вСЦдео та побутовоСЧ технСЦки, комптАЩютерСЦв, будСЦвельних матерСЦалСЦв, меблСЦв, та СЦнших товарСЦв тривалого використання. Протягом трьох рокСЦв торговельна марка "РДврокредит» побудувала потужну мережу пунктСЦв обслуговування клСЦСФнтСЦв по всСЦй територСЦСЧ УкраСЧни, яка сьогоднСЦ нараховуСФ близько 1 000 одиниць в усСЦх великих мСЦстах, обласних та багатьох районних центрах УкраСЧни.

Партнерами "РДврокредиту» стали майже всСЦ великСЦ торговСЦ мережСЦ побутовоСЧ технСЦки, меблСЦв, будСЦвельних матерСЦалСЦв та СЦнших товарСЦв. Послугами "РДврокредиту» за час СЦснування торговельноСЧ марки скористалися близько 500 000 громадян УкраСЧни. Загальна сума виданих кредитСЦв перевищуСФ 1 млрд. грн. [87]

Темпи росту продажу за пСЦдсумками 2005 р. вивели "РДврокредит» на лСЦдируючСЦ позицСЦСЧ ринку споживчого кредитування УкраСЧни.

Cвою СЦсторСЦю закрите акцСЦонерне товариство "Догмат УкраСЧна" починаСФ з 2002 року. Саме тодСЦ невелика команда активних молодих менеджерСЦв ухвалила стратегСЦчне рСЦшення про входження на украСЧнський ринок фСЦнансових послуг для населення. ТодСЦ ж були вивченСЦ нацСЦональнСЦ особливостСЦ споживчого кредитування, його специфСЦка СЦ визначенСЦ ключовСЦ сегменти для подальшого розвитку компанСЦСЧ.

Менше нСЦж через рСЦк, в 2003, була створена торгова марка "РДврокредит" СЦ в м. КиСФвСЦ виданий перший кредит у рамках цСЦСФСЧ системи споживчого кредитування. Паралельно розпочата активна робота по побудовСЦ мережСЦ точок продажСЦв у КиСФвСЦ СЦ КиСЧвськСЦй областСЦ. А до кСЦнця року в КиСФвСЦ вже була вСЦдкрита перша "асна точка продажу "РДвропункт", не пов'язана з магазинами партнерСЦв.

2004 рСЦк для компанСЦСЧ "Догмат УкраСЧна" ознаменувався партнерством з АКБ тАЮНадратАЭ та СЦнтенсивним зростанням. Остаточно створена регСЦональна мережа продажу в КиСФвСЦ СЦ областСЦ. ТодСЦ ж було вСЦдкрито перше регСЦональне представництво, яке розмСЦстилося в м. ХарковСЦ. Через деякий час такСЦ ж представництва вСЦдкриваються в великих мСЦстах ДнСЦпропетровську, ЛьвовСЦ, Донецьку, ОдесСЦ, ССЦмферополСЦ.

Система споживчого кредитування "РДврокредит" вже працюСФ в крупних мережах побутовоСЧ технСЦки "Ельдорадо" СЦ "Домотехника". До кСЦнця 2004 року клСЦСФнти могли оформити кредит вже в бСЦльше нСЦж 150 мСЦiях продажу по всСЦй УкраСЧнСЦ. У 2005 роцСЦ вСЦдкрито ще 25 представництв у мСЦстах обласного значення СЦ СЦнших крупних мСЦстах. Система споживчого кредитування "РДврокредит" вже працюСФ в магазинах таких крупних мереж як "МКС", "Фокстрот", "Мегамакс", "КРЕЗ", "ВСЦкотек", "ВРЖКО", "ЕпСЦцентр", "Тритон", в сотнях крупних, середнСЦх СЦ малих магазинах, на базСЦ яких створено ще бСЦльше 550 точок продажСЦв.

До середини 2005 року торгова марка "РДврокредит" стала лСЦдером украСЧнського ринку споживчого кредитування по динамСЦцСЦ зростання кредитного портфеля. КомпанСЦя "Догмат УкраСЧна" це молода украСЧнська компанСЦя, яка динамСЦчно розвиваСФться та впевнено закрСЦпилася на лСЦдируючСЦй позицСЦСЧ нацСЦонального ринку споживацького кредитування.

СьогоднСЦ пСЦд прапором торговельноСЧ марки "РДврокредит" працюСФ понад 1700 працСЦвникСЦв. КлСЦСФнти мають змогу оформити кредит в майже 800 мСЦiях продажу на територСЦСЧ всСЦСФСЧ УкраСЧни. Партнерами "РДврокредиту" на сьогоднСЦ СФ понад 13Ва000 юридичних та фСЦзичних осСЦб. На кСЦнець 2005 року послугами "РДврокредиту" скористалися понад чверть мСЦльйона украСЧнцСЦв.

З 5 квСЦтня 2006 року торговельна марка "РДврокредит» для зручностСЦ споживачСЦв змСЦнила умови споживчого кредитування. ВСЦднинСЦ в рамках стандартного кредитного продукту мСЦнСЦмальний авансовий внесок постСЦйно становитиме вСЦд 0 % для позичальникСЦв вСЦд 18 до 70 рокСЦв. Сума кредиту становить вСЦд 300 до 20 000 грн. на термСЦн до 3 рокСЦв.

В рамках кредитного продукту "Без довСЦдки про доходи» мСЦнСЦмальний авансовий внесок становитиме вСЦд 20 % для позичальникСЦв вСЦд 23 до 70 рокСЦв. Сума кредиту становить вСЦд 300 до 5 000 грн. на термСЦн до 3 рокСЦв.

Також на численнСЦ запити клСЦСФнтСЦв торговельна марка "РДврокредит» з 5 квСЦтня 2006 року впровадила новСЦ кредитнСЦ продукти:

1. Без довСЦдки про доходи з авансовим внеском 0%. Для позичальникСЦв вСЦком вСЦд 23 до 70 рокСЦв на суму 300 тАУ 5 000 грн., термСЦном кредитування до 3 рокСЦв.

2. МобСЦльнСЦ телефони. Для позичальникСЦв вСЦком вСЦд 18 до 70 рокСЦв на суму 300 тАУ 3 000 грн., термСЦном кредитування вСЦд 3 до 24 мСЦсяцСЦв. В рамках даного кредитного продукту можна придбати максимум 2 мобСЦльнСЦ телефони на 1 кредит.

Разом СЦз введенням нових умов кредитування торговельна марка "РДврокредит» вводить в дСЦю прогресивну форму обслуговування клСЦСФнтСЦв тАУ вСЦдтак всСЦ заявки на оформлення кредиту на суму до 5 000 гривень розглядатимуться протягом 20 хвилин. Документи, необхСЦднСЦ громадянам УкраСЧни вСЦд 18 до 70 рокСЦв для отримання кредиту в мережСЦ торговельноСЧ марки "РДврокредит»:

1. Паспорт (оригСЦнал СЦ копСЦя);

2. ДовСЦдка про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного номеру в ДРФО (оригСЦнал СЦ копСЦя);

3. ДовСЦдка про доходи за останнСЦ 6 мСЦсяцСЦв (для оформлення кредиту в рамках продуктСЦв "Без довСЦдки про доходи» не потрСЦбна). ПенсСЦонери подають довСЦдку про розмСЦр пенсСЦСЧ, з органу який призначив пенсСЦю.

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "РДврокредит 0%тАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "РДврокредиттАЭ [87]:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 5000 грн.
  2. Сума початкового внеску за товар 1000 грн.
  3. Сума наданого кредиту тАУ 4000 грн.
  4. ТермСЦн кредитування тАУ 12 мСЦсяцСЦв
  5. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 463,01 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту "РДврокредит 0%тАЭ становитиме 38,9% рСЦчних.

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "РДврокредит мобСЦльний телефонтАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "РДврокредиттАЭ [87]:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 2000 грн.
  2. Сума початкового внеску за товар 500 грн.
  3. Сума наданого кредиту тАУ 1500 грн.
  4. ТермСЦн кредитування тАУ 24 мСЦсяцСЦв
  5. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 103,74 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту "РДврокредит мобСЦльний телефонтАЭ становитиме 32,99% рСЦчних.

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "РДврокредит мобСЦльний телефон 0% аванстАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "РДврокредиттАЭ:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 2000 грн.
  2. Сума початкового внеску за товар 0 грн.
  3. Сума наданого кредиту тАУ 2000 грн.
  4. ТермСЦн кредитування тАУ 24 мСЦсяцСЦв
  5. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 138,32 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту "РДврокредит мобСЦльний телефон 0% аванстАЭ становитиме 32,99% рСЦчних.

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "РДврокредит без довСЦдки про доходи 0% тАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "РДврокредиттАЭ [87]:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 4000 грн.
  2. Сума початкового внеску за товар 1000 грн.
  3. Сума наданого кредиту тАУ 3000 грн.
  4. ТермСЦн кредитування тАУ 24 мСЦсяцСЦв
  5. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 207,48 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту "РДврокредит без довСЦдки про доходи 0%тАЭ становитиме 32,99% рСЦчних.

На украСЧнський фСЦнансовий ринок вийшов ще один найбСЦльший мСЦжнародний гравець французька банкСЦвська група Societe Generale. РЗСЧ новий проект називаСФться "ПростоФСЦнанс" СЦ орСЦСФнтований на ринок роздрСЦбного кредитування [75]. КомпанСЦя заявляСФ про намСЦр протягом двох рокСЦв стати лСЦдером ринку украСЧнського споживчого кредитування.

КомпанСЦя буде розвиватися за принципом, аналогСЦчному росСЦйському проектовСЦ "Русфинанс", органСЦзацСЦя експрес-кредитування в торговельних точках.

Societe Generale Group одна з ведучих фСЦнансових груп у зонСЦ СФвро. По "асним даним компанСЦСЧ, вона обслуговуСФ бСЦльш 16 млн клСЦСФнтСЦв в усСЦм свСЦтСЦ. SосСЦеtе Gеnеrаlе один з лСЦдируючих банкСЦв у зонСЦ СФвро по керуванню активами (1,115 трлн СФвро) СЦ капСЦталами (315 млрд СФвро за даними на грудень 2004 року).

МСЦсСЦя "ПростоФСЦнанс» полягаСФ вВапривнесеннСЦ наВаринок УкраСЧни найкращих стандартСЦв надання фСЦнансових послуг СЦ постСЦйному удосконаленню продуктСЦв компанСЦСЧ для реалСЦзацСЦСЧ бажань таВапотреб клСЦСФнтСЦв.

Державний Ощадбанк уклав вигСЦдний для себе контракт СЦзВакомпанСЦСФю "ПростоФинанс». Недавно почала роботу вВаУкраСЧнСЦ компанСЦя "ПростоФинанс» буде завоювати ринок споживчого кредитування заВадопомогою державного Ощадбанка. Саме вСЦнВабуде приймати платежСЦ вСЦдВафСЦзичних осСЦб поВавиданих кредитах, тобто стане платСЦжним агентом "ПростоФСЦнанс».

НаВасьогоднСЦшнСЦй день Ощадбанк маСФ саму розгалужену мережу фСЦлСЦй вВаУкраСЧнСЦВатАФ вона поСФднуСФ бСЦльш 6700 установ уВавсСЦх регСЦонах УкраСЧни. Засновником цСЦСФСЧ компанСЦСЧ (вона була створена вВагруднСЦ минулого року) СФ один зВанайбСЦльших французьких СЦВаСФвропейських банкСЦв Societe Generale. "ПростоФСЦнанс» буде надавати споживчСЦ кредити фСЦзичним особам наВасуму вСЦдВа250 грн. доВа30Ватис. грн. наВатермСЦн вСЦдВа3 доВа12ВамСЦсяцСЦв пСЦд 12% рСЦчних (додатково з позичальника буде стягуватися ще 2% комСЦсСЦйних, котрСЦ сплачуються щомСЦсяця). Точки видачСЦ позик, як говорять уВакомпанСЦСЧ, будуть знаходитися вВанайбСЦльших магазинних мережахВатАФ таких, як "Фокстрот», "МегаМаркет», "Ельдорадо» СЦВаСЦн.

УВасвою чергу, Ощадбанк також, безумовно, виграСФ вСЦдВаугоди зВаВлПростоФСЦнанс». По-перше, вСЦнВазможе користуватися залишками наВарахунках компанСЦСЧ, що через той обсяг фСЦнансування, що "ПростоФСЦнанс» плануСФ надавати своСЧм клСЦСФнтам, обСЦцяють бути чималими. КрСЦм того, Ощадбанк буде одержувати комСЦсСЦйнСЦ заВаоплату позик клСЦСФнтами "ПростоФСЦнанс» тариф складе 1,5% вСЦдВасуми платежу.

АлеВасамСЦ головне, як вСЦдзначають, учасники ринку, банк може домовитися зВаВлПростоФинанс» проВапереуступку йому права вимоги поВакредитах компанСЦСЧ.

ВлПростоФСЦнанс» позицСЦонуСФ свСЦй продукт як одну з найбСЦльш прийнятних та чесних пропозицСЦй на ринку споживчих кредитСЦв УкраСЧни. Даний продукт може бути легко та швидко змСЦнений вСЦдповСЦдно до потреб та побажань партнера та клСЦСФнтСЦв.

ВлПростоФСЦнанс» надаСФ кредити в розмСЦрСЦ вСЦд 250 до 30 000 гривень строком вСЦд 3 до 24 мСЦсяцСЦв. РСЦчна вСЦдсоткова ставка по кредиту становить 8%.

Процедура отримання кредитовСЦ надзвичайно проста та швидка. КлСЦСФнт може отримати кредит протягом 15 хвилин пСЦсля надання вСЦдповСЦдей на спецСЦальну анкету, яковСЦ заповнюСФ наш консультант безпосередньо в магазинСЦ.

Документи, необхСЦднСЦ для надання кредиту:

1.Паспорт громадянина УкраСЧни та СЦдентифСЦкацСЦйний код.

2. Якщо сума кредиту перевищуСФ 5 000 гривень, клСЦСФнт повинен надати

довСЦдку про доходи з мСЦiя роботи за останнСЦ 6 мСЦсяцСЦв.

ОсновнСЦ умови Кредиту "Доступний»:

Перший внесокВатАФ вСЦд 0%

ТермСЦнВакредитування: вСЦд 3 до 24 мСЦсяцСЦв

Процентна ставкаВатАФ 8% рСЦчних

Сума кредиту вСЦд 250 до 30 000 гривень

КомСЦсСЦя за надання та обслуговування кредитуВатАФ 2,69% щомСЦсяця

ЕквСЦвалентна сумарна рСЦчна процентна ставка кредитування тАУ 40,28%.

ОсновнСЦ умови Кредиту "ВигСЦдний»:

Перший внесокВатАФ вСЦд 10%

ТермСЦнВакредитування: вСЦд 3 до 24 мСЦсяцСЦв

Процентна ставкаВатАФ 8% рСЦчних

Сума кредиту вСЦд 250 до 30 000 гривень

КомСЦсСЦя за надання та обслуговування кредитуВатАФ 1,75% щомСЦсяця

ЕквСЦвалентна сумарна рСЦчна процентна ставка кредитування тАУ 32,22%.

З 25 квСЦтня 2006 долСЦ компанСЦСЧ "ПростофСЦнанс» та "Рено УкраСЧна» представляють на украСЧнському ринку нову кредитну програму "Автопросто» з кредитування покупки автомобСЦлСЦв всього модельного рядовСЦ "Рено».

Програма "АвтоПросто» СФ однСЦСФю з найбСЦльш конкурентоспроможних програм на украСЧнському ринку, що пропонуСФ низькСЦ кредитнСЦ ставки в гривнСЦ, мСЦнСЦмальний термСЦн оформлення заявки СЦ демократичнСЦ умови кредитування.

Залежно вСЦд суми кредиту, умови кредитування вСЦд "ПростофСЦнанс» на перСЦод акцСЦСЧ (25 квСЦтня тАФ 31 травня) передбачають:

кредитна ставка вСЦд 9,9% рСЦчних у гривнСЦ

перший мСЦнСЦмальний внесок вСЦд 0%

термСЦн кредитування тАФ до 5 рокСЦв

термСЦн оформлення кредитовСЦ тАФ один час у салонСЦ дилера

витрати на страхування авто включенСЦ в щомСЦсячнСЦ платежСЦ (за бажанням

клСЦСФнта)

погашення кредиту тАФ безкоштовно, у будьякому вСЦддСЦленнСЦ Ощадбанку

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "Автокредит РЕНОтАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "ПростоФСЦнанстАЭ [93]:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 50000 грн.
  2. Процент попередньоСЧ оплати тАУ 0%
  3. Початковий страховий платСЦж КАСКО тАУ 500 грн.
  4. Початковий страховий платСЦж ОСАГО тАУ 500 грн.
  5. Витрати на реСФстрацСЦю тАУ 2000 грн.
  6. ТермСЦн кредитування тАУ 60 мСЦсяцСЦв
  7. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 1298 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту становитиме 9,39% рСЦчних (без врахування щорСЦчних страхових платежСЦв на протязСЦ 5 рокСЦв).

Розрахунок кредитним калькулятором умов кредиту "ВигСЦднийтАЭ показуСФ основнСЦ умови кредитного договору споживчого кредитування ФКСК "ПростоФСЦнанстАЭ [93]:

  1. ВартСЦсть кредитуСФмого товару тАУ 10000 грн.
  2. Процент попередньоСЧ оплати тАУ 0%
  3. ТермСЦн кредитування тАУ 24 мСЦсяцСЦ
  4. Розрахункова сума щомСЦсячноСЧ сплати за кредит тАУ 627 грн.

АналСЦз показуСФ, що фактичний рСЦвень переплати вартостСЦ купленого товару для споживача буде дорСЦвнювати :

Тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту становитиме 25,24% рСЦчних.

тАЮПростофСЦнанстАЭ дочСЦрня компанСЦя групи Societe Generale пообСЦцяла принести на украСЧнський ринок, крСЦм тАЮшвидких кредитСЦвтАЭ, зовсСЦм нову послугу надання позик поштою за допомогою технологСЦй тАЮпрямого маркетингатАЭ [93]. Тим самим клСЦСФнт зможе вСЦдправити поштою заповнений пакет документСЦв на одержання кредиту. При позитивному рСЦшеннСЦ грошСЦ будуть перерахованСЦ на зазначений клСЦСФнтом рахунок.

Финансовая група PPF Group, що належить чеському мСЦльярдеровСЦ Петеру Келлнеру, продовжуСФ свою експансСЦю на ринки схСЦдноСФвропейських держав. ПСЦсля РосСЦСЧ СЦ Казахстану вона рСЦшуче вторглась на украСЧнський ринок.

28.07.2006 Чеська PPF Group купила АКБ "Агробанк" СЦ кредитний союз "ПриватКредит", обидвСЦ компанСЦСЧ знаходяться в ДнСЦпропетровську. Завершення угоди СЦ переказ коштСЦв вСЦдбудеться пСЦсля СЧСЧ твердження КомСЦсСЦСФю з фСЦнансових ринкСЦв ЧехСЦСЧ, НацСЦональним банком УкраСЧни й антимонопольних органСЦв обох краСЧн [81].

Куплений АКБ "Агробанк" заснований у груднСЦ 2002 року. На 1 липня 2006 року активи банку склали 644 млн. 720 тис. грн., кредитноСЦнвестицСЦйний портфель 543 млн. 300 тис. грн., капСЦтал 67 млн. 40 тис. грн. За 1 пСЦврСЦччя чистий прибуток досяг 1 млн. 520 тис. грн. [86]

Куплене ТОВ "Кредитний союз "ПриватКредит" аффСЦлСЦйований СЦз групою "Приватбанку" СЦ спецСЦалСЦзуСФться на наданнСЦ споживчих кредитСЦв.

PPF Group (Home Credit Group, пСЦдроздСЦл мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ групи PPF) мСЦжнародна фСЦнансова група, на кСЦнець 2004 року керувала активами на суму близько 200 млрд. чеських крон (бСЦльш 8 млрд. дол.). "асником групи СФ PPFGroup.V. (НСЦдерланди), Група працюСФ в ЧехСЦСЧ, СловаччинСЦ, РосСЦСЧ СЦ КазахстанСЦ, активно вивчаСФ СЦншСЦ ринки в СхСЦднСЦй РДвропСЦ й АзСЦСЧ.

Куплена у КБ тАЮПриватбанктАЭ регСЦональна мережа точок продажу споживчих кредитСЦв ТОВ тАЮПриватКредиттАЭ пСЦд торговою маркою тАЮПростокредиттАЭ становить бСЦля 800 одиниць, приСФднання до неСЧ АКБ тАЮАгробанкатАЭ (плануСФться перейменування в АКБ тАЮПростокредиттАЭ), який маСФ всСЦ банкСЦвськСЦ лСЦцензСЦСЧ дозволяСФ оперативно розпочати впровадження програми споживчого кредитування.

З АКБ тАЮАгробанктАЭ в найближчому майбутньому плануСФться зробити одну з ведучих фСЦнансових установ УкраСЧни, що спецСЦалСЦзуються на споживчому фСЦнансуваннСЦ. ПСЦсля завершення угоди Агробанк залишиться багатофункцСЦональним банком. Але в рамках окремого проекту Home Credit плануСФ вСЦдкрити близько 30003500Ваточок продажСЦв споживчих кредитСЦв по всСЦй УкраСЧнСЦ.

УкраСЧнський ринок чеськСЦ банкСЦри називають другим по значимостСЦ пСЦсля РосСЦСЧ серед краСЧн СНД. Додатковим же стимулом для них СФ те, що темпи росту кредитування фСЦзосСЦб в УкраСЧнСЦ зараз набагато випереджають вСЦдноснСЦ показники росСЦйського ринку. Так, при тСЦм що обсяг ВВП УкраСЧни в десять разСЦв менше росСЦйського (вСЦдповСЦдно, 80 млрд доларСЦв СЦ 800 млрд доларСЦв у 2005 роцСЦ), вСЦдноснСЦ обсяги СЦ темпи росту кредитСЦв фСЦзичним особам в УкраСЧнСЦ набагато вище.

За даними Банку РосСЦСЧ, за першСЦ чотири мСЦсяцСЦ поточного року обсяг кредитування росСЦйського населення в рублях СЦ валютСЦ вирСЦс на 172 млрд руб. (близько 7 млрд доларСЦв), або на 15%. Тим часом в УкраСЧнСЦ зростання цього показника за першСЦ п'ять мСЦсяцСЦв 2006 року склав 2,4 млрд доларСЦв, або 36% [86].

В АКБ "ПриватбанктАЭ вже СФ окрема фСЦнансова компанСЦя "ПриватФинанс», що працюСФ 2 роки пСЦд торговельною маркою "ПростоКредит». РЗСЧ основнСЦ конкуренти тАУ Правексбанк СЦ дочСЦрня структура банку "Надра» компанСЦя "Еврокредит», спецСЦалСЦзованСЦ пСЦдроздСЦли банкСЦв "Аваль», "Дельта», "Ренесанс КапСЦтал» СЦ створена французьким Societe Generale компанСЦя "ПростоФСЦнанс».

29.06.2006 стало вСЦдомо, що Приватбанк почав ребрендинг свого роздрСЦбного пСЦдроздСЦлу споживчого кредитування в дочСЦрню ФКСК, яка тепер буде називатися "Новий кредит» [85]. Уже до середини серпня 2006 року пСЦд новим брендом почнуть працювати 500 точок продажСЦв банкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування. ЗакрСЦпивши на ринку ФКСК "Новий кредит», Приватбанк продаСФ чеськСЦй групСЦ PPF свою дочСЦрню компанСЦю "ПриватФСЦнанс», що СФ одним з лСЦдерСЦв роздрСЦбного кредитування на УкраСЧнСЦ пСЦд торговою маркою "ПростокредиттАЭ.

Таким чином, КБ "ПриватбанктАЭ змСЦнюСФ своСФ позицСЦонування на ринку споживчого кредитування. З огляду на широку мережу фСЦлСЦй та безбалансових вСЦддСЦлень Приватбанку, логСЦчно створити на СЧСЧ базСЦ окремий пСЦдроздСЦл, а окрему компанСЦю продати.

ФКСК "Новий кредит» буде видавати кредити пСЦд 36% рСЦчних з облСЦком комСЦсСЦйних [85].

Ломбард у наших спСЦввСЦтчизникСЦв асоцСЦюСФться як мСЦiе, де можна швидко одержати грошСЦ, здавши при цьому якусь рСЦч. При цьому кредитна складова не СФ в нашому розумСЦннСЦ основною. Головною СФ реалСЦзацСЦя закладеного майна. Ломбард же з погляду регулювальних органСЦв СФ, насамперед, кредитною установою. Установою, що не тСЦльки займаСФться продажем виробСЦв з дорогоцСЦнних металСЦв, але СЦ маСФ можливСЦсть надавати досить великСЦ по обсягах кредити.

Ломбарди, будучи кредитними органСЦзацСЦями, працюють пСЦд пильним контролем ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни (ДерфСЦнпослуг). Незважаючи на схожСЦсть ситуацСЦй банкСЦв СЦ ломбардСЦв, ступСЦнь "пресингу" з боку контролюючих органСЦв значно вСЦдрСЦзняСФться. Якщо до банкСЦв застосовуСФться твердий, по сутСЦ, щоденний контроль, то ломбарди мають можливСЦсть дозволяти собСЦ визначенСЦ вСЦльностСЦ. Вимог, як таких, просто не СЦснуСФ. А тим часом в УкраСЧнСЦ нараховуСФться вже бСЦльш трьохсот ломбардСЦв [71].

У ломбарди звертаються аж нСЦяк не за кредитами на житло або автомобСЦль. Середня сума кредиту не перевищуСФ декСЦлькох сотень гривень.

Банки в силу вимог НБУ зацСЦкавленСЦ в поверненнСЦ кредиту, у високСЦй оцСЦнцСЦ кредитоспроможностСЦ позичальника. У вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд них ломбардам цСЦкавий як можна бСЦльший розрив мСЦж реальною вартСЦстю заставленого майна СЦ сумою кредиту. Якщо банки повиннСЦ завжди бути готовСЦ до неповернення СЦ мати в наявностСЦ вСЦдповСЦднСЦ служби, то ломбардовСЦ, здебСЦльшого, лише на руку така ситуацСЦя. Тут не застосовуСФться робота з простроченою заборгованСЦстю. Не ведуться СЦ судовСЦ розгляди. Ломбардам не страшнСЦ нормативи Нацбанку. ПорозумСЦваСФться ця диспропорцСЦя просто. Ломбарди з банками не конкуренти. Вони працюють у рСЦзних сегментах споживчого кредитування. До того ж, настСЦльки популярних останнСЦм часом, бланкових або СЦнших слСЦв беззаставних кредитСЦв ломбард видавати не маСФ права.

На сьогоднСЦшнСЦй день ломбардом СФ фСЦнансова установа, винятковим видом дСЦяльностСЦ якого СФ надання на "асний ризик фСЦнансових кредитСЦв фСЦзичним особам. При цьому такСЦ кредити можуть видаватися як за рахунок "асних, так СЦ залучених коштСЦв. Обов'язкова вимога усСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ повиннСЦ здСЦйснюватися пСЦд заставу майна на певний строк СЦ пСЦд вСЦдсоток. КрСЦм цього, ломбардам державою дароване право займатися наданням супутнСЦх послуг.

Законодавець видСЦляСФ три подСЦбнСЦ послуги. По-перше, це оцСЦнка заставного майна. По-друге, надання посередницьких послуг по страхуванню предмета застави на пСЦдставСЦ агентського договору зСЦ страховою компанСЦСФю (СК). Умовною вершиною супутнСЦх послуг СФ реалСЦзацСЦя закладеного майна. До всього зазначеного варто також додати збереження заставного майна, а також його реалСЦзацСЦю, у випадку, якщо воно з якихось причин не було викуплено у встановлений законом СЦ/або договором термСЦн.

ЛомбарднСЦ ставки знаходяться в дСЦапазонСЦ вСЦд 0,4 до 0,7% на день, тобто еквСЦвалентна рСЦчна ставка споживчого кредиту в ломбардах становить вСЦд 140% до 250%, що на порядок перевищуСФ ставки споживчого кредитування в банкСЦвських та небанкСЦвських фСЦнансових установах. При таких ставках фактично позичальник не бере ссуду в ломбардСЦ, а просто продаСФ своСЧ коштовностСЦ по дуже зниженим цСЦнам.

Основною дСЦяльностСЦ ломбардСЦв СФ скупка золотого лому та коштовностей Державною скарбницею УкраСЧни для створення валютних запасСЦв, тому ризик ломбардСЦв виникаСФ тСЦльки вСЦдносно рСЦзницСЦ цСЦни лому та виданоСЧ суми ссуди.


ВИСНОВКИ


Споживче кредитування СФ одним з найпоширенСЦших видСЦв банкСЦвських операцСЦй у розвинутих краСЧнах свСЦту СЦ СФ одним зСЦ стимулюючих факторСЦв розвитку економСЦк цих краСЧн. В УкраСЧнСЦ дана банкСЦвська послуга теж поступово набираСФ популярностСЦ. На даний час основну частку ринку споживчих кредитСЦв (бСЦльш 50 % ) займають системнСЦ банки: Приватбанк (близько 25 %), Аваль (15 %), Укрсоцбанк (6,5 %), Правексбанк (6 %). Починають активно працювати на ринку споживчих кредитСЦв в сегментСЦ кредитування покупок у торговСЦй мережСЦ кредитнСЦ союзи (ВлПриватКредиттАЭ, "Перше кредитне товариствотАЭ) та дочСЦрнСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ споживчого кредитування комерцСЦйних банкСЦв (ФКСК тАЭРДврокредит» банку "Надра», ФКСК "Простокредит» банку "Приватбанк»). В сегментСЦ вСЦд 100 до 500 грн. активно працюСФ система миттСФвого заставного короткострокового споживчого кредитування населення ломбардами

За даними експертСЦв обсяг виданих споживчих кредитСЦв населенню в УкраСЧнСЦ складаСФ близько 7 млрд. грн. на поточнСЦ потреби та бСЦля 10 млрд.грн. СЦнвестицСЦйного СЦпотечного кредитування, що складаСФ близько 2,8% ВВП. БСЦля 85,7% обсягу споживчого кредитування приходиться на частку банкСЦвськоСЧ системи. Середня сума позики на одну людину в УкраСЧнСЦ складаСФ приблизно $136, що значно менше аналогСЦчних показникСЦв краСЧн СхСЦдноСЧ РДвропи $980.

ЗгСЦдно з поставленими завданнями дипломного дослСЦдження в структурСЦ роботСЦ видСЦленСЦ основнСЦ 3 групи проблемних питань споживчого кредитування:

становлення теоретичних основ економСЦчного та законодавчого статусу споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ;

аналСЦз практики споживчого кредитування, класифСЦкацСЦя продуктСЦв споживчого кредитування та сегментацСЦя ринку споживчого кредитування;

розробка пропозицСЦй по шляхам розвитку та удосконалення ринку споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ.

ДослСЦдження в дипломному проектСЦ сутностСЦ та сучасноСЧ економСЦчноСЧ термСЦнологСЦСЧ споживчого кредитування населення показало, що в економСЦчнСЦй та методологСЦчнСЦй лСЦтературСЦ не СЦснуСФ СФдиного СЦ чСЦткого поняття "споживчий кредиттАЭ. АналСЦз рСЦзних точок зору на це поняття, дозволив менСЦ запропонувати,

з моСФСЧ точки зору, найбСЦльш економСЦчно та органСЦзацСЦйно обТСрунтованим визначення споживчого кредиту через його основний класифСЦкацСЦйний признак як невиробничий кредит, тобто не призначений для отримання додаткового прибутку, що може бути сформульовано як:

тАЮСпоживчий кредит тАУ це грошовСЦ кошти в нацСЦональнСЦй чи СЦноземнСЦй валютах, якСЦ надаються комерцСЦйними банками та фСЦнансовими установами, дСЦючими згСЦдно Закону УкраСЧни "Про фСЦнансовСЦ послуги та державне регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг, та отримавшими лСЦцензСЦю НацСЦонального банку УкраСЧни чи ДержфСЦнпослуг УкраСЧни на проведення кредитних операцСЦй банкСЦвськими та небанкСЦвськими фСЦнансовими установами , громадянам УкраСЧни на невиробничСЦ потреби на умовах обовтАЩязковостСЦ повернення, строковостСЦ, платностСЦ та необовтАЩязковостСЦ заставностСЦ СЦ цСЦльовоСЧ спрямованостСЦтАЭ.

Таким чином, на мою думку, слСЦд в визначеннСЦ споживчого кредиту:

впровадити розподСЦл споживчого кредиту на 3 основнСЦ класи:

1) поточний короткостроковий беззаставний нецСЦльовий споживчий кредит;

2) поточний короткостроковий цСЦльовий заставний споживчий кредит;

3) СЦнвестицСЦйний довгостроковий заставний цСЦльовий споживчий кредит;

повернути заставному споживчому кредиту його цСЦльову спрямованСЦсть, оскСЦльки СЧСЧ вСЦдсутнСЦсть не даСФ можливостСЦ ефективно контролювати повернення кредиту;

видалити фразу про можливСЦсть надання споживчого кредиту однСЦСФю фСЦзичною особою СЦншСЦй фСЦзичнСЦй особСЦ, оскСЦльки така фСЦнансова операцСЦя окремо обумовлена ЦивСЦльним Кодексом УкраСЧни та маСФ свСЦй правочин (Стаття 1054. тАЮКредитний договСЦртАЭ ЦивСЦльного Кодексу УкраСЧни;

видалити фразу про можливСЦсть надання товарного споживчого кредиту нефСЦнансовими торгСЦвельними установами, оскСЦльки процес товарного кредитування з вСЦдстрочкою сплати суми покупки не маСФ основних елементСЦв кругооберту позикового капСЦталу СЦ словосполучення для юридичних осСЦб тАЮтоварний кредиттАЭ повинно бути замСЦнено для споживачСЦв на тАЮторгСЦвлю товарами в розстрочкутАЭ(Стаття 694. тАЮПродаж товару в кредиттАЭ, Стаття 695. тАЮОсобливостСЦ оплати товару з розстроченням платежутАЭ ЦивСЦльного Кодексу УкраСЧни ).

ВирСЦшенням вищеозначених проблем економСЦчного та законодавчого становлення споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ може бути розробка та прийняття вСЦдповСЦдних положень в перспективному законСЦ УкраСЧни "Про кредитуваннятАЭ, оскСЦльки на сьогоднСЦшнСЦй день основним законодавчим документом в сферСЦ споживчого кредитування СФ тСЦльки закон УкраСЧни "Про захист прав споживачСЦвтАЭ.

Проведений аналСЦз практики споживчого кредитування в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни у порСЦвняннСЦ з практикою споживчого кредитування за кордоном показав, що:

частка споживчих кредитСЦв у загальному кредитному портфелСЦ банкСЦв краСЧн ЗахСЦдноСЧ РДвропи сягаСФ 50 %, у схСЦдноСФвропейських краСЧнах близько 19 %, в украСЧнських банках на початок 2006 року вона склала 12 %;

процентнСЦ ставки по споживчих кредитах складають у ЯпонСЦСЧ тАФ 1,9 %, ВеликобританСЦСЧ тАФ 3,7 %, у США тАФ 4,2 %, ФранцСЦСЧ тАФ 6,6 %, в украСЧнських банках процентнСЦ ставки знаходяться в значно вищому дСЦапазонСЦ 10% 48% рСЦчних.

з 1 кварталу 2005 року по 1 квартал 2006 року (тобто за рСЦк) обсяг виданих кредитСЦв фСЦзичним особам по банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни збСЦльшився з 15 млрд.грн. до 38 млрд.грн. ( на + 23 млрд.грн.), при цьому обсяг залучених строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб зрСЦс з рСЦвня 35 млрд.грн. до рСЦвня 52 млрд.грн. ( на +17 млрд.грн.), а обсяг залучених поточних депозитСЦв фСЦзичних осСЦб зрСЦс з рСЦвня 10 млрд.грн. до рСЦвня 16 млрд.грн. ( на +6 млрд.грн.). Таким чином, основним ресурсним джерелом для зростання обсягСЦв кредитування фСЦзичних осСЦб у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни за 2005 тАУ2006 року СФ залученСЦ строковСЦ СЦ поточнСЦ депозити фСЦзичних осСЦб. СлСЦд зазначити, що зазначена ресурсна база може бути використана для короткострокового споживчого кредитування СЦ ,тСЦльки в дуже обмеженому обсязСЦ, для СЦпотечного кредитування, оскСЦльки максимальний термСЦн депозитСЦв фСЦзичних осСЦб складаСФ вСЦд 1 до 2 рокСЦв, а СЦпотечнСЦ кредити видаються на термСЦн 10 тАУ 15 рокСЦв. Таким чином, вартСЦсть СЦпотечних кредитСЦв визначаСФться ставкою строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб, що при ринковСЦй економСЦцСЦ не може бути нижче СЦндексу зменшення вартостСЦ грошей (дисконтна ставка НацСЦонального банку УкраСЧни чи рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ).

оскСЦльки облСЦкова ставка НБУ в 2005 тАУ2006 роцСЦ складаСФ 9,5%, а офСЦцСЦйна СЦнфляцСЦя не перевищуСФ 10% у рСЦк, то природною ринковою реакцСЦСФю комерцСЦйних банкСЦв СФ встановлення процентноСЧ ставки на строковСЦ депозити фСЦзичних осСЦб на рСЦвнСЦ вСЦд 10,5% (3 мСЦсяцСЦ) до 12,0% (12 мСЦсяцСЦв) у нацСЦональнСЦй валютСЦ. Отже, природноСЧ СФ СЦ ставка СЦпотечних кредитСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ, що не знижуСФться нижче рСЦвня 16 тАУ 17% рСЦчних, тобто на 5,0 тАУ 5,5% вище вартостСЦ ресурсСЦв.

одночасно, оскСЦльки бСЦльш 72% СЦпотечних кредитСЦв видано в СЦноземнСЦй валютСЦ, то на довгостроковому СЦпотечному кредитному ринку в банкСЦвськоСЧ систем УкраСЧни, в основному, працюСФ СЦнша система цСЦноутворення. Штучно, ставка строкових депозитСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ для фСЦзичних осСЦб у банкСЦвськСЦй системСЦ встановлена на 4 тАУ 5 % нижче ставки строкових депозитСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ, тобто на рСЦвнСЦ 7,0%(3 мСЦсяцСЦ) СЦ 8,0%(12 мСЦсяцСЦв), при цьому ставка депозитСЦв у СФвро встановлюСФться штучно на 0,5 тАУ 0,7% нижче, нСЦж ставка в доларах США. Природно, що при такСЦй цСЦнСЦ ресурсСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ, яка сформована за рахунок внескСЦв населення в СЦноземнСЦй валютСЦ, процентна ставка по СЦпотечних кредитах в СЦноземнСЦй валютСЦ на сьогоднСЦшнСЦй день у банкСЦвськСЦй системСЦ складаСФ вСЦд 11,5% до 12% рСЦчних, тобто на 4% вище вартостСЦ ресурсСЦв.

оскСЦльки тСЦльки 40% строкових вкладСЦв у валютСЦ мають термСЦн бСЦльш 12 мСЦсяцСЦв, ресурсна база споживчих СЦпотечних кредитСЦв у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни може бути оцСЦнена як 57,22 млрд.грн.*0,44*0,4 = 10 млрд.грн., що вСЦдповСЦдаСФ реальному обсяговСЦ виданих споживчих СЦпотечних кредитСЦв у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни в 2006 роцСЦ. Отже, розширення обсягСЦв довгострокового СЦпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсноСЧ бази банкСЦв УкраСЧни до моменту впровадження нових механСЦзмСЦв залучення довгострокових ресурсСЦв для СЦпотечного кредитування.

Проведений аналСЦз послуг в кредитному портфелСЦ споживчого кредитування АКБ "ПриватбанктАЭ (м.ДнСЦпропетровськ), який СФ однСЦСФю з найбСЦльших банкСЦвських установ УкраСЧни показав, що:

тАУ кредитування юридичних осСЦб СФ найбСЦльш вагомою часткою активних операцСЦй банка. Але з 3 кварталу 2004 року (системна криза депозитноСЧ бази банкСЦв за рахунок полСЦтичних ризикСЦв виборСЦв Президента УкраСЧни) тАУ АКБ "ПриватбанктАЭ почав прСЦоритетно нарощувати частку кредитування фСЦзичних осСЦб, що особливо виражено у 1 кварталСЦ 2006 року, коли обсяги кредитСЦв юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитСЦв фСЦзичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. СЦ обсяги мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, АКБ "ПриватбанктАЭ виконуСФ диверсифСЦкацСЦю кредитСЦв по зменшенню обсягСЦв, наданим одному позичальнику, що суттСФво зменшуСФ ризик одночасного неповернення кредитСЦв багатьма позичальниками.

аналСЦз динамСЦки структури СЦнвестицСЦйно-кредитного портфелю АКБ "ПриватбанктАЭ у 2003 тАУ 2006 роках показав, що змСЦни у структурСЦ характеризуються наступними зрушеннями:

а) вагова частка кредитСЦв, наданих юридичним особам, зменшилась з

рСЦвня 67,3%(4 квартал 2003 року) до 41,55% (1 квартал 2006 року);

б) вагова частка кредитСЦв, наданих фСЦзичним особам, пСЦдвищилась з рСЦвня

28,18%(4 квартал 2003 року) до 39,48% (1 квартал 2006 року);

в) вагова частка наданих мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв пСЦдвищилась з рСЦвня

1,88%(4 квартал 2003 року) до 13,17% (1 квартал 2006 року);

г) вагова частка активСЦв, вкладених в цСЦннСЦ папери, пСЦдвищилась з рСЦвня 2,63%(4 квартал 2003 року) до 5,81% (1 квартал 2006 року);

не зважаючи на те, що збСЦльшилась частка кредитСЦв, наданих фСЦзичним особам, одночасно за 2003 тАУ2006 роки зменшилась доля АКБ "ПриватбанктАЭ на ринку споживчого кредитування УкраСЧни в звтАЩязку з появою великоСЧ кСЦлькостСЦ сильних конкурентСЦв.

Проведений аналСЦзу динамСЦки структури споживчого кредитування в кредитному портфелСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ 2006 роках показав, що. споживче кредитування фСЦзичних осСЦб представлене у двох сегментах:

а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:

нецСЦльове споживче кредитування (кредитнСЦ картки, овердрафт депозитних карток, кредитування "до зарплатитАЭ по зарплатним карткам);

споживче кредитування придбання побутовоСЧ технСЦки для дому;

споживче кредитування на навчання, лСЦкування, туризм, окремСЦ життСФвСЦ подСЦСЧ;

споживче "Автомобильне кредитування";

б) Кредитування населення на потреби капСЦтального характеру:

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування будСЦвництва нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування придбання нерухомостСЦ на вторинному ринку та капСЦтальний ремонт нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

ДинамСЦка структури споживчого кредитування в АКБ "ПриватбанктАЭ з 2002 по 2006 рСЦк характеризуСФться:

зменшенням частки кредитування на потреби капСЦтального характеру з 45% (2002 рСЦк) до 32% (2006 рСЦк);

пСЦдвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рСЦк) до 68% (2006 рСЦк);

зростанням частки кредитСЦв на придбання автомобСЦлСЦв(поточне кредитування) з 20%(2002 рСЦк) до 41% (2006 рСЦк);

зростанням частки нецСЦльового споживчого кредитування(поточне кредитування) з 2%(2002 рСЦк) до 8% (2006 рСЦк).

Таким чином, з ростом обсягСЦв споживчого кредитування АКБ "ПриватбанктАЭ все бСЦльше орСЦСФнтуСФться на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.

Проведений рейтинг привабливостСЦ споживчих кредитСЦв населенню на придбання житла по еквСЦвалентнСЦй процентнСЦй рСЦчнСЦй ставцСЦ сплати кредиту (вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв на 10 рокСЦв в гривнях еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,6% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 12,5% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 86%(min) тАУ 125%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв на 20 рокСЦв в гривнях еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,5% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 13,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 170%(min) тАУ 273%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

3. Для кредитСЦв на 10 рокСЦв в доларах США еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,4% (АКБ "МСЦжнародний СЦпотечний банктАЭ) тАУ 13,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 64%(min) тАУ 95%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

4. Для кредитСЦв на 20 рокСЦв в доларах США еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,8% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 8,7% (АКБ "ПриватбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 133%(min) тАУ 174%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

Таким чином, вартСЦсть гривневих СЦпотечних кредитСЦв на 15,9 тАУ36,1% дорожче вартостСЦ СЦпотечних кредитСЦв в СЦноземних валютах.

Проведений рейтинг привабливостСЦ банкСЦвських кредитСЦв населенню на придбання нових автомобСЦлСЦв по по еквСЦвалентнСЦй процентнСЦй рСЦчнСЦй ставцСЦ сплати кредиту(вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв в гривнях на 3 роки еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,4% (АКБ "АвальтАЭ) тАУ 10,0% (АКБ "ТАСКомерцбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 25%(min) тАУ 30%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв в гривнях на 5 рокСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 8,2% (АКБ "УкрсиббанктАЭ) тАУ 10,2% (АКБ "ТАСКомерцбанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 41%(min) тАУ 51%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

3. Для кредитСЦв в доларах США на 3 роки еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,3% (АКБ "АвальтАЭ) тАУ 7,0 % (АКБ "УкрсиббанктАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 19%(min) тАУ 21%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

4. Для кредитСЦв в доларах США на 5 рокСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 6,0% (АКБ "ФорумтАЭ) тАУ 7,0 % (АКБ "ФСЦнанси та кредиттАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 30%(min) тАУ 35%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

Таким чином, вартСЦсть гривневих автомобСЦльних кредитСЦв на 9,2 тАУ 11,6% дорожче вартостСЦ автомобСЦльних кредитСЦв в СЦноземних валютах.

Проведений рейтинг привабливостСЦ споживчих кредитСЦв населенню на поточнСЦ потреби (придбання побутовоСЧ технСЦки, послуг, нецСЦльове кредитування) по коефСЦцСЦСФнту подорожчання суми кредиту(вСЦдсотки, одноразова сплату, перСЦодичнСЦ комСЦсСЦСЧ, страхування) показав:

1. Для кредитСЦв у 2500 гривен на 12 мСЦсяцСЦв еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 14,0% (АКБ "НадратАЭ) тАУ 32,99 % (ФКСК "РДврокредиттАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 14%(min) тАУ 33%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

2. Для кредитСЦв у 5000 гривен на 24 мСЦсяцСЦ еквСЦвалентна рСЦчна ставка лежить в дСЦапазонСЦ 14,0% (АКБ "НадратАЭ) тАУ 32,99 % (ФКСК "РДврокредиттАЭ) вСЦд початковоСЧ суми кредиту, загальна сума сплачених процентСЦв за перСЦод користування кредитом 28%(min) тАУ 66%(max) вСЦд початковоСЧ суми кредиту.

Ставка цСЦльового споживчого кредитування в фСЦнансових компанСЦях споживчого кредитування становить вСЦд 25,2% рСЦчних (ФКСК "ПростоФСЦнанстАЭ) до 38,9% рСЦчних(ФКСК "РДврокредиттАЭ), що вище в 1,5 раза ставок цСЦльового споживчого кредитування в комерцСЦйних банках та практично дорСЦвнюСФ ставкам нецСЦльового карткового кредитування в комерцСЦйних банках 30% 48% рСЦчних.

Як показав аналСЦз, у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни з урахуванням вСЦдсутностСЦ ресурсних джерел з термСЦном залучення бСЦльш 1 року для видачСЦ споживчих СЦпотечних кредитСЦв на 1020 рокСЦв використовуються тСЦльки довгостроковСЦ вклади населення в СЦноземнСЦй валютСЦ (12 мСЦсяцСЦв), як найбСЦльш стСЦйка частина залучених пасивСЦв. Отже, розширення обсягСЦв споживчого СЦпотечного кредитування буде стримуватися розширенням цього виду ресурсноСЧ бази банкСЦв УкраСЧни до моменту впровадження нових механСЦзмСЦв залучення довгострокових ресурсСЦв для СЦпотечного кредитування.

Як показали результати аналСЦзу динамСЦки росту обсягСЦв СЦнвестицСЦйно-кредитного портфелю найбСЦльшого в УкраСЧнСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ 2006 роках та змСЦн у його структурСЦ, з 3 кварталу 2004 року АКБ "ПриватбанктАЭ почав прСЦоритетно нарощувати частку кредитування фСЦзичних осСЦб, що особливо виражено у 1 кварталСЦ 2006 року, коли обсяги кредитСЦв юридичним особам зменшились на 2 млрд.грн., а водночас обсяги кредитСЦв фСЦзичним особам зросли на 1,2 млрд.грн. СЦ обсяги мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв зросли на 0,9 млрд.грн. Таким чином, з 2004 року АКБ "ПриватбанктАЭ виконуСФ диверсифСЦкацСЦю кредитСЦв по зменшенню обсягСЦв, наданих одному позичальнику, що суттСФво зменшуСФ ризик одночасного неповернення кредитСЦв багатьма позичальниками.

Споживче кредитування фСЦзичних осСЦб в кредитному портфелСЦ АКБ "ПриватбанктАЭ у 2001 тАУ 2006 роках представлене у двох сегментах :

а) Кредитування населення на потреби поточного характеру:

нецСЦльове споживче кредитування (кредитнСЦ картки, овердрафт депозитних карток, кредитування "до зарплатитАЭ по зарплатним карткам);

споживче кредитування придбання побутовоСЧ технСЦки для дому;

споживче кредитування на навчання, лСЦкування, туризм, окремСЦ життСФвСЦ подСЦСЧ;

споживче "Автомобильне кредитування";

б) Кредитування населення на потреби капСЦтального характеру:

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування будСЦвництва нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

СЦнвестицСЦйне СЦпотечне кредитування придбання нерухомостСЦ на вторинному ринку та капСЦтальний ремонт нерухомостСЦ (квартири, котеджСЦ з земельними дСЦлянками, сСЦльськСЦ будинки з земельними дСЦлянками, гаражСЦ, дачСЦ);

Як показав аналСЦз динамСЦка структури споживчого кредитування в АКБ "ПриватбанктАЭ з 2002 по 2006 рСЦк характеризуСФться:

зменшенням частки кредитування на потреби капСЦтального характеру з 45% (2002 рСЦк) до 32% (2006 рСЦк);

пСЦдвищенням частки кредитування на потреби поточного характеру з 55%(2002 рСЦк) до 68% (2006 рСЦк);

зростанням частки кредитСЦв на придбання автомобСЦлСЦв в сегментСЦ поточного кредитування з 20% (2002 рСЦк) до 41%(2006 рСЦк);

зростанням частки нецСЦльового споживчого кредитування в сегментСЦ поточного кредитування з 2% (2002 рСЦк) до 8% (2006 рСЦк).

Таким чином, з ростом обсягСЦв споживчого кредитування АКБ тАЮПриватбанктАЭ все бСЦльше орСЦСФнтуСФться на попит населення у короткострокових кредитах на задоволення потреб поточного характеру.

ДиверсифСЦкацСЦя портфелю споживчих кредитСЦв та варСЦацСЦя комбСЦнацСЦСФю тАЮ пСЦдвищений ризик тАУ пСЦдвищена ставка доходностСЦтАЭ в АКБ тАЮПриватбанктАЭ привела до пСЦдвищення середньозваженоСЧ процентноСЧ ставки споживчих кредитСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ з рСЦвня 19,4% (2004 рСЦк) до рСЦвня 21,8%(2006 рСЦк), в СЦноземнСЦй валютСЦ з рСЦвня 12,8% (2004 рСЦк) до рСЦвня 14,0% (2006 рСЦк). При цьому процентнСЦ ставки споживчих кредитСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ на 5 6% вище нСЦж ставок кредитування юросСЦб.

Як показують результати проведеного аналСЦзу рСЦчнСЦ процентнСЦ ставки незабезпеченого високо-ризикового споживчого кредитування на поточнСЦ потреби на 10 тАУ 35 % перевищують процентнСЦ ставки забезпеченого нерухомСЦстю споживчого кредитування на СЦнвестицСЦйнСЦ капСЦтальнСЦ потреби, що при дослСЦдженСЦй тенденцСЦСЧ значного росту в АКБ "ПриватбанктАЭ частки споживчого кредитування на поточнСЦ потреби значно пСЦдвищуСФ ризик кредитування та потребуСФ нових пСЦдходСЦв до оперативноСЧ оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальникСЦв тАУ фСЦзичних осСЦб при масовому нецСЦльовому кредитуваннСЦ.

При дослСЦдженнСЦ напрямкСЦв та перспектив удосконалення ринку споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ в дипломнСЦй роботСЦ:

  • проведено аналСЦз дСЦючоСЧ практики зниження кредитних ризикСЦв споживчого кредитування в зарубСЦжних кредитно-фСЦнансових установах;
  • запропоновано шляхи удосконалення процесу споживчого кредитування за рахунок впровадження нових технологСЦй скоринг-кредитування та оперативного використання автоматизованих банкСЦв даних нових СЦнформацСЦйних утворень в УкраСЧнСЦ бюро кредитних СЦсторСЦй юридичних та фСЦзичних осСЦб.

Одним СЦз перспективних напрямкСЦв вирСЦшення проблеми адмСЦнСЦстрування ризикових споживчих кредитСЦв, запропонованим у дипломному проектСЦ СФ скоринг один з найбСЦльш успСЦшних прикладСЦв використання математичних СЦ статистичних методСЦв у бСЦзнесСЦ, що у даний час широко застосовуються у всСЦх економСЦчно розвитих краСЧнах. Скоринг використовуСФться головним чином при кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб, особливо в споживчому кредитСЦ при незабезпечених позичках, та являСФ собою математичну або статистичну модель, за допомогою якоСЧ на основСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ "минулих» клСЦСФнтСЦв банк намагаСФться визначити, наскСЦльки велика СЦмовСЦрнСЦсть, що конкретний потенцСЦйний позичальник поверне кредит у визначений термСЦн.

АналСЦз результатСЦв впровадження у 2005 роцСЦ перших скорингсистем кредитного менеджменту споживчого кредитування фСЦзичних осСЦб зменшило обсяг тАЮсумнСЦвнихтАЭ та тАЮбезнадСЦйнихтАЭ кредитСЦв фСЦзичних осСЦб в портфелСЦ АКБ тАЮПриватбанктАЭ з 2,8% до 2,15%.

Проведений в дипломнСЦй роботСЦ аналСЦз структурного розподСЦлу ринку споживчого кредитування населення в УкраСЧнСЦ показав, що його перспективну побудову можна роздСЦлити в розрСЦзСЦ кредиторСЦв, сум та строкСЦв кредитування на:

а) Сегмент банкСЦвського СЦпотечного кредитування будСЦвництва, придбання та ремонту житла з сумами кредитування вСЦд 20 тис.доларСЦв США до 100 тис.доларСЦв США на строк 1020 рокСЦв;

б) Сегмент банкСЦвського споживчого кредитування на придбання транспортних засобСЦв з сумами кредитування вСЦд 5 тис.доларСЦв США до 20 тис.доларСЦв США на строк 3 тАУ 5 рокСЦв;

в) Сегмент небанкСЦвського цСЦльового споживчого кредитування на придбання побутовоСЧ технСЦки та меблСЦв до 5 тис.грн. на строк 12 роки;

г) Сегмент банкСЦвського револьверного нецСЦльового карткового кредитування (до запитання) до 1 тис.доларСЦв США на строк вСЦд 1 мСЦсяця до 1 року;

д) Сегмент небанкСЦвського заставного кредитування в ломбардах до 500 грн. на строк 12 мСЦсяцСЦ з необовтАЩязковим поверненням кредиту та викупу застави;

Таким чином, впровадження пропозицСЦй СЦ рекомендацСЦй щодо шляхСЦв розвитку банкСЦвських та небанкСЦвських продуктСЦв споживчого кредитування, наданих в дипломнСЦй роботСЦ, дозволить:

1. В банкСЦвському секторСЦ:

  • зосередити увагу банкСЦвських установ на привабливСЦсть розвитку сектору банкСЦвського споживчого кредитування населення, поточний рСЦвень якого в розрахунку на душу населення в УкраСЧнСЦ в 6 разСЦв нижче середньоСФвропейського;

СЦнСЦцСЦювати участь банкСЦвських установ в створеннСЦ та розширеннСЦ дСЦяльностСЦ кредитних бюро для формування кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ всСЦх фСЦзичних осСЦб, якСЦ коли-небудь звертались за кредитом у будь-яку кредитну установу краСЧни;

зосередити зусилля кредитних ризик-менеджерСЦв на розробцСЦ та удосконалення скорингових систем, якСЦ являють собою математичну або статистичну модель, за допомогою якоСЧ на основСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ "минулих» клСЦСФнтСЦв банк намагаСФться визначити, наскСЦльки велика СЦмовСЦрнСЦсть, що конкретний потенцСЦйний позичальник поверне кредит у визначений термСЦн.

використати досвСЦд кредитування банкСЦв для формування начальних вибСЦрок достатнСЦх обсягСЦв СЦз подСЦлом клСЦСФнтСЦв на " добрихтАЭ та " поганихтАЭ з видСЦлом основних вхСЦдних параметрСЦв скорингових моделей.

здСЦйснити вибСЦр найбСЦльш адекватних методСЦв для побудови класифСЦкацСЦйноСЧ функцСЦСЧ скоринговоСЧ моделСЦ: дискримСЦнантний аналСЦз, класифСЦкацСЦйне дерево (рекурсивне розбиття), нейроннСЦ мережСЦ, генетичний алгоритм, метод найближчих сусСЦдСЦв.

2. В небанкСЦвському секторСЦ:

створити систему спецСЦалСЦзованих дочСЦрнСЦх банкСЦвських структур тАУ фСЦнансових компанСЦй споживчого кредитування, в яких банк буде гарантом фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ, джерелом вСЦльних ресурсСЦв для нарощування обсягСЦв споживчого кредитування та органСЦзатором телекомунСЦкацСЦйних мереж автоматизованих систем мережевого обслуговування точок продажу продуктСЦв споживчого кредитування СЦ систем приймання платежСЦв позичальникСЦв;

Це надасть можливСЦсть органСЦзувати дСЦяльнСЦсть банкСЦвських та небанкСЦвських фСЦнансових установ у вСЦдповСЦдностСЦ з цСЦлСЦсною системою управлСЦння розвитку споживчого кредитування населення для задоволення соцСЦальних потреб населення УкраСЧни.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


1. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро фСЦнансовСЦ послуги та державне регулювання ринкСЦв фСЦнансових послугтАЭ // вСЦд 12 липня 2001 року N 2664III.

2. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро кредитнСЦ спСЦлкитАЭ // вСЦд 20 грудня 2001 року N 2908III

3. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро захист прав споживачСЦвтАЭ // вСЦд 12 травня 1991 року N 1023XII (Законом УкраСЧни вСЦд 1 грудня 2005 року N 3161IV цей Закон викладено у новСЦй редакцСЦСЧ)

4. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ // вСЦд 7 грудня 2000 року N 2121IIIВа.

5. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧнитАЭ // вСЦд 20 травня 1999 року N 679XIVВа(станом на 10.01. 2002 року N 2922III)

6. Закон УкраСЧни "Про господарськСЦ товаристватАЭ//вСЦд 19 вересня 1991 року N 1576XII ( станом вСЦд 17 травня 2001 року N 2409III)

7. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро СЦпотечне кредитування, операцСЦСЧ з консолСЦдованим СЦпотечним боргом та СЦпотечнСЦ сертифСЦкатитАЭ // вСЦд 19 червня 2003 року 979IV.

8. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро СЦпотекутАЭ // вСЦд 5 червня 2003 року N 898IV.

9. Закон УкраСЧни N 2704IV вСЦд 23 червня 2005 року "Про органСЦзацСЦю формування та обСЦгу кредитних СЦсторСЦйтАЭ

10. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро страхуваннятАЭ // вСЦд 7 березня 1996 року N 85/96ВР(Законом УкраСЧни вСЦд 4 жовтня 2001 року N 2745IIIВацей Закон викладено у новСЦй редакцСЦСЧ), СЦз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧниВастаном вСЦд 15 грудня 2005 року N 3201IV)

11. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро заставутАЭ // вСЦд 2 жовтня 1992 року N 2654XII .

12. ДЕКРЕТ КАБРЖНЕТУ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ тАЮПро систему валютного регулювання СЦ валютного контролютАЭ // вСЦд 19 лютого 1993 року N 1593 .

13. ЦивСЦльний Кодекс УкраСЧни // вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 435IV.

14. РЖнструкцСЦя з бухгалтерського облСЦку кредитних, вкладних (депозитних) операцСЦй та формування СЦ використання резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики в банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 15 вересня 2004 року N 435

15. Положення про порядок видачСЦ банкам банкСЦвських лСЦцензСЦй, письмових дозволСЦв та лСЦцензСЦй на виконання окремих операцСЦй //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 липня 2001 року N 275.

16. Положення "Про порядок створення СЦ державноСЧ реСФстрацСЦСЧ банкСЦв, вСЦдкриття СЧх фСЦлСЦй, представництв, вСЦддСЦленьтАЭ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 31 серпня 2001 року N 375.

17. Про затвердження Положення про порядок внесення СЦнформацСЦСЧ про ломбарди до Державного реСФстру фСЦнансових установ // Розпорядження ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни вСЦд 18 грудня 2003 року N 170.

18. Про затвердження Положення про Державний реСФстр фСЦнансових установ // Розпорядження ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2003 року N 41 .

19. Про затвердження Порядку складання та подання звСЦтностСЦ ломбардами до ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни // Розпорядження ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни вСЦд 4 листопада 2004 року N 2740 .

20. Про затвердження Положення про порядок надання фСЦнансових послуг ломбардами // Розпорядження ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни вСЦд 26 квСЦтня 2005 року N 3981

21. Про затвердження Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни та РЖнструкцСЦСЧ про застосування Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року N 280.

22. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року N 368.

23. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ про порядок складання та оприлюднення фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 7 грудня 2004 року N 598.

24. Про затвердження Положення про порядок формування та використання резерву для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 6 липня 2000 року N 279.

25. Про затвердження Положення про порядок видачСЦ лСЦцензСЦСЧ на здСЦйснення окремих банкСЦвських операцСЦй небанкСЦвським фСЦнансовим установам // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 16 серпня 2001 року N 344.

26. Про створення СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи облСЦку позичальникСЦв /боржникСЦв/ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 27 червня 2001 року N 245.

27. Правила торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 10 серпня 2005 року N 281

28. Про пСЦдсумки роботи ДержфСЦнпослуг та стан справ у небанкСЦвському фСЦнансовому секторСЦ УкраСЧни за 9 мСЦсяцСЦв 2005 року // ДЕРЖАВНА КОМРЖСРЖЯ З РЕГУЛЮВАННЯ РИНКРЖВ ФРЖНАНСОВИХ ПОСЛУГ УКРАРЗНИ РОЗПОРЯДЖЕННЯ вСЦд 20.10.2005 р. N 4806

29. Про затвердження ЛСЦцензСЦйних умов провадження дСЦяльностСЦ з надання фСЦнансових кредитСЦв за рахунок залучених коштСЦв кредитними установами// Розпорядження ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з регулювання ринкСЦв фСЦнансових послуг УкраСЧни вСЦд 18 жовтня 2005 року N 4802

30. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: ПСЦдручник / А.М.Герасимович та СЦн.; За ред. А.М.Герасимовича. тАФ К.: КНЕУ, 2003.тАФ 599 с.

31. Андреева Г.В. Скоринг как метод оценки кредитного риска // Журнал "Банковские технологиитАЭ, № 6, 1999 // ссылка на сайт удаленаspan>

32.ВаБанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / За ред. А. М. Мороз. тАФ К.: КНЕУ, друге видання. тАФ 2002. тАФ 476 с.

33. Банковское дело: Учебник /Под ред. О.И.Лаврушина тАУ Москва, "Финансы и статистика», 1998 тАУ 576 с.

34. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник/ А.М.Мороз, М.РЖ.Савлук, М.Ф.ПуховкСЦна та СЦн.; За ред.дра екон.наук,проф.А.М.Мороза. К.: КНЕУ, 2000. 384с.

35. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. 471 с.

36. Бергер Айке, Банковские операции для физических лиц, К.:Укр.Финансовобанковская шк. в сотрудничестве с группой европейских сберегательных банков, 1997. 135 с.

37. Близьнюк Н. Кредити: життя в розстрочку // ТижневиктАЮУкраСЧна СЦ свСЦттАЭ вСЦд 20.01.2006, WWW.UWTODAY.COM.UA

38. Волков С.С. РЖпотечне кредитування в УкраСЧнСЦ: передумови, ризики та перспективи // УкраСЧнський дiловий тижневик "Контракти" / № 35 вiд 3008 2004

39. Галега В. Весна фСЦнансова // Газета тАЮХрещатиктАЭ №17 (2812), вСЦвторок, 7 лютого 2006 року

40. Гриджук Д.М. Забезпечення кредитних зобов"язань у дСЦяльностСЦ банкСЦв/ Д.М.Гриджук, В.О.ОлСЦйник. КиСЧв: РЖстина, 2001. 256с.

41.ВаГрошСЦ та кредит: ПСЦдручник / За ред. проф. М. РЖ. Савлука. тАФ К.: КНЕУ, 2002. тАФ 578 с.

42. Деньги, кредиты, банки : Учебник/ Под ред. О.И. Лаврушина. 2е изд. Перераб. и доп. М.: Финансы и статистика, 2000

43. Деньги, кредит, банки: Справочное пособие / Г.И. Кравцова, Б.С. Войтешенко, Е.И. Кравцов и др. ;под общ. ред. Г.И. Кравцовой , Мн.: Меркаванне, 1994. 270 с.

44. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов/ под ред. Профессора Е. Ф. Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1999. 622 с.

45. Дорош Г. Чи захищаються права споживачСЦв при здСЦйсненнСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ? // тАЮЮридична газетатАЭ, № 6(67), 20 квСЦтня 2006 року

46. Задерей Н. ГрошСЦ на швидкСЦсть // ДСЦловий тижневик тАЮКОНТРАКТИтАЭ № 01 вСЦд 09.01.2006, www.kontrakty.com.ua

47. Задерей Н. Чий кредит простСЦший // ДСЦловий тижневик тАЮКОНТРАКТИтАЭ № 48 вСЦд 28.11.2005, www.kontrakty.com.ua

48. Задерей Н. Перше всеукраСЧнське бюро кредитних СЦсторСЦй// УкраСЧнський дiловий тижневик "Контракти" / № 24 вiд 13062005, www.kontrakty.com.ua

49. Задерей Н. Група "ТАС» захопилася створенням бюро кредитних СЦсторСЦй// УкраСЧнський дiловий тижневик "Контракти" / № 41 вiд 10102005

50. ЕкономСЦчний словникдовСЦдник: За ред. док. екон. наук, проф. С.В. Мочерного К.: ФемСЦна, 1995. 368 с.

51. РДвтух О.Т. РЖпотека тАУ механСЦзм ефективного використання ресурсСЦв тАУ Луцьк, "Волинська обласна друкарня», 2001, 305 с.

52. РДвтух О.Т. Доходна СЦпотека тАУ Луцьк, "Волинська обласна друкарня», 2000,304 с.

53. РЖванова Т. МСЦзернСЦ вСЦдсотки на кредитування житла (аналСЦтичний огляд 2005) // ссылка на сайт удаленаspan>

54. Ипотека 2005 (рейтинг жилищных кредитов) // Журнал "Деловой журнал»,октябрь 2005, стр. 31 55

55. РЖпотечне кредитування: Навч. посСЦб. для вузСЦв /О. С. Любунь, К. В. Паливода, М. П. Денисенко та СЦн /Ред. О. С. Любунь та СЦн. К: ЦНЛ, 2005. 392с.

56. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков : российский и зарубежный опыт. М.: Финансы и статистика 1995. 450 с.

57. Коваленко К. Гарантована якСЦсть тАУ перше кредитне товариство: лСЦдер руху кредитних спСЦлок // тАЮУкраСЧна Business, №46, 2005

58. Коцовська Р., РичакСЦвська В та СЦнш. ОперацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв тАУ ЛьвСЦв : ЛБРЖ НБУ, 2001 тАУ 276 с.

59. Кредитний ризик комерцСЦйного банку. Навч. посСЦб./ В.В.ВСЦтлСЦнський, О.В.ПернарСЦвський, Я.С.Наконечний, Г.РЖ.ВеликоСЦваненко; за ред В.В.ВСЦтлСЦнського. К.: Тво "Знання", КОО, 2000. 251с.

60. Кредитование / Пер. с англ. Под. ред. М. А. Гольцберга К.:Торгово издательское бюро BHV , 1994. 384 с. (INKO)

61. Кудрявцев В.А., Кудрявцева Е.В. Основы организации ипотечного кредитования тАУ М.: "Высшая школа», 1998 64 с.

62. КуринкСЦна Ю. Життя в борг // "ЛьвСЦвська Газета" 08.02.2006 ссылка на сайт удаленаarticles/2006/02/09/12907/

63. ЛагутСЦн В.Д. Становлення та розвиток системи СЦпотечного кредитування //ВлФСЦнанси УкраСЧни», № 1, 2004, с.75 тАУ 82

64. Лагутин В.Д. Кредитование : теория и практика. Учебное пособие. 3 тАУе изд. К.: "Знание», 2002, 215 с.

65. Наумець РЖ. РЖпотека на ремонтСЦ // ДСЦловий тижневик тАЮКОНТРАКТИтАЭ № 47 вСЦд 21.11.2005, www.kontrakty.com.ua

66. Наумець РЖ. Траст, який ще не лопнув // ДСЦловий тижневик тАЮКОНТРАКТИтАЭ № 06 вСЦд 06.02.2006, www.kontrakty.com.ua

67. Огляд ринку СЦпотечного кредитування краСЧн РДвропейського Союзу // УкраСЧнська нацСЦональна СЦпотечна асоцСЦацСЦя, 2002

68. Орлов А. Скоринговая модель: возможность стать ближе к клиенту стоит недешево тАУ 25.04.2006 // ссылка на сайт удаленаspan>

69. Панова Г. Банковское обслуживание частных лиц. тАУ М.:АО ДИС, 1994. тАУ 352с.

70. Панова Г.С. Кредитная политика коммерческого банка . М.: ИКЦ "Дис», 1997. 464 с.

71. Перевозняк А.., Лихоманенко С. Ставка на зниження // ДСЦловий тижневик тАЮГалицькСЦ контрактитАЭ № 42 жовтень 2002 року, www.kontrakty.com.ua

72. Полфреман Д. Основы банковского дела /Пер. с англ. тАУ М.:ИНФРАМ, 1996. тАУ 624 с.

73. Примостка Л.О. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: сучаснСЦ концепцСЦСЧ, методи та моделСЦ: МонографСЦя. тАФ КНЕУ, 2002.тАФ 316 с.

74. Примостка Л.О. ФСЦнансовий менеджмент у банку: ПСЦдручник. тАФ 2е вид., доп. СЦ перероб. тАФ К.: КНЕУ. 2004. тАФ 468 с.

75. "ПростоФСЦнанс» заявив о своСФму намСЦрСЦ у найближчий час стати лСЦдером споживчого кредитування в УкраСЧнСЦ // тАЮЕксперттАЭ, украСЧнський дСЦловий журнал, № 10(61), 11.03.2006

76. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд.тАФ М.: "Дело ЛТД»,1995.тАФ 768 с.

77. Руководство по кредитному менеджменту / Пер. с англ. Под ред. Б.Эдвардса 3е изд. тАУ М.:ИНФРАМ ,1996. тАУ 464 с.

78. Семенюта О.Г. Деньги, кредит, банки в Российской Федерации: учебное пособие. М.: "Контур», 1998. 304 с.

79. Слинько Д. СпоживчСЦ кредити стануть дешевшими // ДСЦловий тижневик тАЮГалицькСЦ контрактитАЭ № 9 березень 2003 року, www.kontrakty.com.ua

80. СусСЦденко В.Т. СтратегСЦя управлСЦння кредитною дСЦяльнСЦстю комерцСЦйного банку тАУК.,1998. тАУ 345 с.

81. Чеська PPF Group купила "ПриватКредит" СЦ "Агробанк"//

ЕкономСЦчна Правда, 28.07.2006, ссылка на сайт удаленаa>

82. Шевченко Р. РЖ. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ : Навч.метод. посСЦб. для самост. вивч.диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт К. : КНЕУ, 2003. тАУ 276с.

83. Шевченко Р. РЖ. Кредитування СЦ контроль : Навч.метод. посСЦбник для самостСЦйного вивчення диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт. К. : КНЕУ, 2002. 183с.

84. ОфСЦцСЦйний сайт НБУ тАУ HTTP://www.bank.gov.ua

85. ОфСЦцСЦйний сайт АКБ "ПриватбанктАЭ тАУHTTP://WWW.PRIVATBANK.DP. UA

86. ОфСЦцСЦйний сайт АсоцСЦацСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни тАУ HTTP://WWW.AUB.COM. UA

87. ОфСЦцСЦйний сайт фСЦнансовоСЧ компанСЦСЧ тАЮРДврокредиттАЭ // www.eurokredit. com.ua

88. ОфСЦцСЦйний сайт УкраСЧнськоСЧ НацСЦональноСЧ РЖпотечноСЧ АсоцСЦацСЦСЧ ссылка на сайт удаленаa>

89. Державний фонд сприяння молодСЦжному житловому будСЦвництву ссылка на сайт удаленаspan>www.molod_kredit.kiev.ua

90. ОфСЦцСЦйний сайт Товариства з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю "УкраСЧнсь

ке бюро кредитних СЦсторСЦй» ссылка на сайт удаленаspan>www.ubki.com.ua

  1. Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни тАУ HTTP://

WWW.LIGAZAKON.COM.UA

92. ОфСЦцСЦйний сайт консалтинговоСЧ компанСЦСЧ "ПростоБанктАЭ тАУ HTTP:// WWW.PROSTOBANK.COM.UA

93. ОфСЦцСЦйний сайт фСЦнансовоСЧ компанСЦСЧ "ПростоФСЦнанстАЭ тАУ HTTP:// WWW.PROSTOFINANCE.COM.UA




ДОДАТКИ


Додаток А


Таблиця А.1 ОсновнСЦ показники дСЦяльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни за 2000 тАУ 2006 роки (млн.грн.) [84]

з/п

Показники

Дата


01.01.

2001

01.01.

2002

01.01.

2003

01.01.

2004

01.01.

2005

2006

01.01

01.02

01.03

01.04

1.

КСЦлькСЦсть зареСФстрованих банкСЦв

195

189

182

179

181

186

188

189

188

2.

Виключено з Державного реСФстру банкСЦв

9

9

12

8

4

1

0

1

2

3.

КСЦлькСЦсть банкСЦв, що знаходиться у стадСЦСЧ лСЦквСЦдацСЦСЧ

38

35

24

20

20

20

20

20

20

4.

КСЦлькСЦсть дСЦючих банкСЦв

153

152

157

158

160

165

164

165

165

4.1

з них: з СЦноземним капСЦталом

22

21

20

19

19

23

23

23

27*

4.1.1

у т.ч. зСЦ 100% СЦноземним капСЦталом

7

6

7

7

7

9

9

9

11

5.

Частка СЦноземного капСЦталу у статутному капСЦталСЦ банкСЦв, %

13.3

12.5

13.7

11.3

9.6

19.5

19.2

18.8

21.3*


АКТИВИ


1.

ЗагальнСЦ активи (не скоригованСЦ на резерви пСЦд активнСЦ операцСЦСЧ)

39866

50785

67774

105539

141497

223024

221189

231273

237294

1.1

ЧистСЦ активи (скоригованСЦ на резерви за активними операцСЦями)

37129

47 591

63896

100234

134348

213878

211811

221803

227710

2.

ВисоколСЦквСЦднСЦ активи

8270

7744

9043

16043

23595

36482

34045

36361

32863

3.

Кредитний портфель

23637

32097

46736

73442

97197

156385

156728

165033

174236

3.1

з нього: кредити наданСЦ суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

18216

26564

38189

57957

72875

109020

108777

113030

118121

3.2

кредити наданСЦ фСЦзичним особам

941

1373

3255

8879

14599

33156

33772

35540

38570

4.

ДовгостроковСЦ кредити

3309

5683

10690

28136

45531

86227

87037

90239

95060

4.1

з них: довгостроковСЦ кредити суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

2761

5125

9698

23239

34693

58528

58814

60642

63179

5.

ПроблемнСЦ кредити (простроченСЦ та сумнСЦвнСЦ)

2679

1863

2113

2500

3145

3379

3661

3709

3798

6.

Вкладення в цСЦннСЦ папери

2175

4390

4402

6534

8157

14338

13985

13403

13793

7.

Резерви пСЦд активнСЦ операцСЦСЧ банкСЦв

2737

3194

3905

5355

7250

9370

9582

9662

10069


% виконання формування резерву

61.5

85.4

93.3

98.2

99.7

100.05

100.04

100.03

99.96

7.1

з них: резерв на вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями

2 336

2963

3575

4631

6367

8328

8494

8657

9033


ПАСИВИ


1.

Пасиви, усього

37129

47591

63896

100234

134348

213878

211811

221803

227710

2.

Балансовий капСЦтал

6507

7915

9983

12882

18421

25451

25931

26683

27263

2.1

з нього: статутний капСЦтал

3671

4573

5998

8116

11605

16111

16346

16723

17536

2.2

Частка капСЦталу у пасивах

17.5

16.6

15.6

12.9

13.7

11.9

12.2

12.0

12.0

3.

Зобов'язання банкСЦв

30622

39 676

53 913

87352

115927

188427

185880

195120

200447

3.1

з них: кошти суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

13071

15653

19 703

27987

40128

61214

58977

58813

59925

3.1.1

з них: строковСЦ кошти суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

2867

4698

6161

10391

15377

26807

25610

25127

25561

3.2

вклади фСЦзичних осСЦб

6649

11165

19092

32113

41207

72542

73332

75168

76891

3.2.1

з них: строковСЦ вклади фСЦзичних осСЦб

4569

8060

14128

24861

33204

55257

57222

58345

59158


ДовСЦдково:


1.

Регулятивний капСЦтал

5148

8025

10099

13274

18188

26373

26489

27899

28895

2.

АдекватнСЦсть регулятивного капСЦталу (Н2)

15.53

20.69

18.01

15.11

16.81

14.95

15.08

15.23

14.92

3.

Доходи

7446

8583

10470

13949

20072

27537

2668

5237

8383

4.

Витрати

7476

8051

9785

13122

18809

25367

2398

4761

7615

5.

Результат дСЦяльностСЦ

30

532

685

827

1263

2170

270

476

768

6.

РентабельнСЦсть активСЦв, %

0.09

1.27

1.27

1.04

1.07

1.31

тАж

тАж

1.43

7.

РентабельнСЦсть капСЦталу, %

0.45

7.50

7.97

7.61

8.43

10.39

тАж

тАж

11.84

8.

Чиста процентна маржа, %

6.31

6.94

6.00

5.78

4.90

4.90

тАж

тАж

4.81

9.

Чистий спред, %

7.10

8.45

7.20

6.97

5.72

5.78

тАж

тАж

5.59


* данСЦ будуть уточнюватися.


Таблиця А.2 Активи и зобовтАЩязання перших 30 банкСЦвських установ УкраСЧни станом на 01.01.2006 року [86]


Таблиця А.3 Кредитно-СЦнвестицСЦйний портфель перших 30 банкСЦвських установ УкраСЧни станом на 01.01.2006 року [86]


Таблиця А.4 "асний капСЦтал перших 30 банкСЦвських установ УкраСЧни станом на 01.01.2006 року [86]


Таблиця А.5 Депозити фСЦзичних осСЦб в перших 30 комерцСЦйних банках УкраСЧни станом на 01.01.2006 року [86]


Таблиця А.6 Депозити юридичних осСЦб в перших 30 комерцСЦйних банках УкраСЧни станом на 01.01.2006 року [86]


Таблиця А.7 ФСЦнансовий результат в перших 30 комерцСЦйних банках УкраСЧни станом на 01.01.2006 року (за 2005 рСЦк) [86]


Додаток Б


Таблиця Б.1 Баланс АКБ тАЮПриватбанктАЭ за 2000 тАУ 2004 роки(щорСЦчний розрСЦз) [85]


Таблиця Б.2 Баланс АКБ тАЮПриватбанктАЭ за 2003 тАУ 2005 року(поквартальний розрСЦз) [85]


Таблиця Б.3 Формування прибутку в АКБ тАЮПриватбанктАЭ у 2003 2005 роках [85]


Таблиця Б.4 Баланс АКБ "Приватбанк» за 2 квартал 2006 року [85]

Рядок

Найменування статтСЦ

На звСЦтну дату поточного кварталу, тис.грн.

На кСЦнець попереднього фСЦнансового року, тис.грн.


АКТИВИ



1

Кошти в НБУ та готiвковi кошти банку

2 775 261

2 885 676

2

Цiннi папери, що рефiнансуються НБУ

29 278

50 672

2.1

Резерви пiд знецiнення боргових ЦП, що рефiнансуються НБУ

0

0

2.2

Резерви у вiдсотках до активу

0

0

3

Кошти в iнших банках

3 582 180

2 113 878

3.1

Резерви пiд заборгованiсть iнших банкiв

(47 135)

(10 448)

3.2

Резерви у вiдсотках до активу

1

0

4

Цiннi папери в торговому портфелi банку

871 591

0

5

Цiннi папери в портфелi банку на продаж

51 604

1 017 354

5.1

Резерви пiд знецiнення ЦП у портфелi банку на продаж

(50 281)

(776)

5.2

Резерви у вiдсотках до активу

97

0

6

Кредити, що наданi:

19 568 868

16 095 856

6.1

Юридичним особам

10 709 108

9 739 235

6.2

Фiзичним особам

8 859 760

6 356 621

6.3

Резерви пiд заборгованiсть за кредитами

(2 040 004)

(1 814 614)

6.4

Резерви у вiдсотках до активу

10

11

7

Цiннi папери, що утримуються до погашення

2

2

7.1

Резерви пiд знецiнення ЦП, що утримуються до погашення

(2)

(2)

7.2

Резерви у вiдсотках до активу

100

100

8

IнвестицiСЧ в асоцiйованi й дочiрнi компанiСЧ

118 424

116 998

9

Основнi засоби

1 181 844

1 080 861

10

Нематерiальнi активи

3 213

2 025

11

Нарахованi доходи до отримання

375 181

292 218

11.1

У тому числi простроченi нарахованi доходи

51 324

36 349

11.2

У тому числi сумнiвнi нарахованi доходи

57 536

47 162

11.3

Резерви пiд заборгованiсть за нарахованими доходами

(83 850)

(66 908)

11.4

Резерви у вiдсотках до активу

77

80

12

Вiдстрочений податковий актив

48 775

39 357

13

Iншi активи

484 080

280 708

13.1

Резерви пiд iншi активи

(27 795)

(24 762)

13.2

Резерви у вiдсотках до активу

23

23

14

Довгостроковi активи, призначенi для продажу

0

0

14.1

Резерви пiд зменшення корисностi iнвестицiй в АК та ДК, що утримуються з метою продажу

0

0

14.2

Резерви у вiдсотках до активу

0

0

15

Усього активiв

26 841 234

22 058 095


ЗОБОВ'ЯЗАННЯ



16

Кошти банкiв

2 410 639

1 852 826

17

Кошти юридичних осiб

7 323 019

6 541 408

18

Кошти фiзичних осiб

12 636 501

10 440 316

19

Ощаднi (депозитнi) сертифiкати, емiтованi банком

1 460

3 653

20

Борговi цiннi папери, емiтованi банком

310 602

310 601

21

Нарахованi витрати, що мають бути сплаченi

312 871

223 573

22

Вiдстроченi податковi зобов'язання

111 611

120 490

23

Iншi зобов'язання

1 351 017

292 884

24

Усього зобов'язань

24 457 720

19 785 751


ВЛАСНИЙ КАПIТАЛ



25

Статутний капiтал

1 582 000

1 130 000

26

АкцiСЧ, що викупленi в акцiонерiв

0

0

27

Емiсiйнi рiзницi

0

0

28

Резерви,капiталiзованi дивiденди та iншi фонди банку

308 155

284 000

29

Резерви переоцiнки основних засобiв, у тому числi:

354 122

354 301

29.1

Резерви переоцiнки нерухомостi

123 612

123 720

29.2

Резерви переоцiнки нематерiальних активiв

0

0

30

Резерви переоцiнки ЦП

0

0

31

Прибуток/збиток минулих рокiв

37 770

28 388

32

Прибуток/збиток поточного року

101 467

475 655

33

Усього "асного капiталу

2 383 514

2 272 344

34

Усього пасивiв

26 841 234

22 058 095


Таблиця Б.5 ДовСЦдкова СЦнформацСЦя "ОкремСЦ показники дСЦяльностСЦ банку» за II квартал 2006 року [85]

Рядок

Найменування рядка

На звСЦтну дату

НормативнСЦ показники

1

АдекватнСЦсть регулятивного капСЦталу (%)

11,53

не менше 10

2

Поточна лСЦквСЦднСЦсть (%)

72,54

не менше 40

3

РентабельнСЦсть активСЦв (%)

0,85

х

4

Негативно класифСЦкованСЦ кредити (тис. грн)

3Ва331 155

х

4.1

У вСЦдсотках до заборгованостСЦ за кредитними операцСЦями (%)

13,18

х

5

Чистий прибуток на одну просту акцСЦю (грн)


х

6

Сума сплачених дивСЦдендСЦв за 2005 рСЦк на одну:


х

6.1

Просту акцСЦю


х

6.2

ПривСЦлейовану акцСЦю


х

7

ПерелСЦк учасникСЦв (акцСЦонерСЦв) банку, якСЦ прямо та опосередковано володСЦють 10% СЦ бСЦльше вСЦдсотками статутного капСЦталу банку:

КраСЧна

ВСЦдсоток у статутному капСЦталСЦ

пряма участь

опосередкована участь

Боголюбов ГеннадСЦй Борисович

УкраСЧна

38,76

16,36

Коломойський РЖгор ВалерСЦйович

УкраСЧна

38,76

16,36


Додаток В


Таблиця В.1 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання нових вСЦтчизняних автомобСЦлСЦв / гривна (Строк кредиту 3 роки) станом на 19.06.2006 [92]

Валюта кредиту тАУ гривна

Сума кредиту 100 000 гривен

МСЦiе в рейтингу

Банк

Умови кредитування

Витрати по займу

Усього витрат по кредиту, грн.

Коеф. подорожчання кредиту

Початковий внесок, %

Проц. ставка

Однораз.

комСЦсСЦя

ЩомСЦсячна комСЦсСЦя

ВСЦдсотки

Однораз. комСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

1

Аваль

16,5%



25 438



25 438

1,25

15

2

УкрСиббанк

15,5%

2% (вСЦд суми кредиту)


23 896

2 000


25 896

1,26

10

3

Форум

16,5%

0,9% (вСЦд суми кредиту)


25 438

900

0

26 338

1,26

20

4

ФСЦнанси та кредит

13,00%

0,1% (вСЦд суми кредиту)

0,2%

(вСЦд суми кредиту)

20 042

100

7 200

27 342

1,27

15

5

Укргазбанк

17,5%

1% (вСЦд суми кредиту)


26 979

1 000

0

27 979

1,28

15

6

Райффайзенбанк УкраСЧна

18,00%

500 грн.


27 750

500


28 250

1,28

15

7

Кредитпромбанк

17,3%

2% (вСЦд суми кредиту)


26 671

2 000


28 671

1,29

20

8

ВАБанк

15,00%

0,9% (вСЦд суми кредиту)

0,13%

(вСЦд суми кредиту)

23 125

900

4 680

28 705

1,29

15

9

Укрсоцбанк

18,00%

1,3% (вСЦд суми кредиту)


27 750

1 300


29 050

1,29

15

10

ТАСКомерцбанк

18,5%

1% (вСЦд суми кредиту)


28 521

1 000

0

29 521

1,30

15

Таблиця В.2 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання нових СЦноземних автомобСЦлСЦв/ гривна (Строк кредиту 3 года) станом на 19.06.2006 [92]

МСЦiе в рейтингу

Банк

Умови кредитування

Витрати по займу

Усього витрат по кредиту, грн.

Коеф. подорожчання кредиту

Початковий внесок, %

Проц. ставка

Однораз.

комСЦсСЦя

ЩомСЦсячна комСЦсСЦя

ВСЦдсотки

Однораз. комСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

1

Аваль

16,5%



25 438



25 438

1,25

10

2

УкрСиббанк

15,5%

2% (вСЦд суми кредиту)


23 896

2 000


25 896

1,26

10

3

Форум

16,5%

0,9% (вСЦд суми кредиту)


25 438

900

0

26 338

1,26

10

4

ФСЦнанси та кредит

13,00%

0,1% (вСЦд суми кредиту)

0,2%

(вСЦд суми кредиту)

20 042

100

7 200

27 342

1,27

10

5

Укргазбанк

17,5%

1% (вСЦд суми кредиту)


26 979

1 000

0

27 979

1,28

10

6

Райффайзенбанк УкраСЧна

18,00%

500 грн.


27 750

500


28 250

1,28

15

7

Кредитпромбанк

17,3%

2% (вСЦд суми кредиту)


26 671

2 000


28 671

1,29

10

8

ВАБанк

15,00%

0,9% (вСЦд суми кредиту)

0,13%

(вСЦд суми кредиту)

23 125

900

4 680

28 705

1,29

15

9

Укрсоцбанк

18,00%

1,3% (вСЦд суми кредиту)


27 750

1 300


29 050

1,29

10

10

ТАСКомерцбанк

18,5%

1% (вСЦд суми кредиту)


28 521

1 000

0

29 521

1,30

10


Таблиця В.3 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання нових вСЦтчизняних автомобСЦлСЦв / гривна (Строк кредиту 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]

Валюта кредиту тАУ гривна

Сума кредиту 100 000 гривен

МСЦiе в рейтингу

Банк

Умови кредитування

Витрати по займу

Усього витрат по кредиту, грн.

Коеф. подорожчання кредиту

Початковий внесок, %

Проц. ставка

Однораз.

комСЦсСЦя

ЩомСЦсячна комСЦсСЦя

ВСЦдсотки

Однораз. комСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

1

УкрСиббанк

15,5%

2%

(вСЦд суми кредиту)


39 396

2 000


41 396

1,41

10

2

Аваль

16,5%



41 938



41 938

1,42

15

3

Форум

16,5%

0,9%

(вСЦд суми кредиту)


41 938

900

0

42 838

1,43

20

4

Укргазбанк

17,5%

1%

(вСЦд суми кредиту)


44 479

1 000

0

45 479

1,45

15

5

ФСЦнанси та кредит

13,00%

0,6%

(вСЦд суми кредиту)

0,2%

(вСЦд суми кредиту)

33 042

600

12 000

45 642

1,46

15

6

Райффайзенбанк УкраСЧна

18,00%

500 грн.


45 750

500


46 250

1,46

15

7

Укрсоцбанк

18,00%

1,3%

(вСЦд суми кредиту)


45 750

1 300


47 050

1,47

15

8

Кредитпромбанк

17,8%

2%

(вСЦд суми кредиту)


45 242

2 000


47 242

1,47

20

9

ТАСКомерцбанк

18,5%

1%

(вСЦд суми кредиту)


47 021

1 000

0

48 021

1,48

15

10

Укргазбанк

15,00%

1%

(вСЦд суми кредиту)

0,2%

(вСЦд суми кредиту)

38 125

1 000

12 000

51 125

1,51

15

Таблиця В.4 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання нових СЦноземних автомобСЦлСЦв/ гривна (Строк кредиту 5 лет) станом на 19.06.2006 [92]

МСЦiе в рейтингу

Банк

Умови кредитування

Витрати по займу

Усього витрат по кредиту, грн.

Коеф. подорожчання кредиту

Початковий внесок, %

Проц. ставка

Однораз.

комСЦсСЦя

ЩомСЦсячна комСЦсСЦя

ВСЦдсотки

Однораз. комСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

1

УкрСиббанк

15,5%

2%

(вСЦд суми кредиту)


39 396

2 000


41 396

1,41

10

2

Аваль

16,5%



41 938



41 938

1,42

10

3

Форум

16,5%

0,9%

(вСЦд суми кредиту)


41 938

900

0

42 838

1,43

10

4

Укргазбанк

17,5%

1%

(вСЦд суми кредиту)


44 479

1 000

0

45 479

1,45

10

5

ФСЦнанси та кредит

13,00%

0,6%

(вСЦд суми кредиту)

0,2%

(вСЦд суми кредиту)

33 042

600

12 000

45 642

1,46

10

6

Райффайзенбанк УкраСЧна

18%

500 грн.


45 750

500


46 250

1,46

15

7

ВАБанк

15,00%

0,9%

(вСЦд суми кредиту)

0,13%

(вСЦд суми кредиту)

38 125

900

7 800

46 825

1,47

15

8

Укрсоцбанк

18,00%

1,3%

(вСЦд суми кредиту)


45 750

1 300


47 050

1,47

10

9

Кредитпромбанк

17,8%

2%

(вСЦд суми кредиту)


45 242

2 000


47 242

1,47

10

10

ТАСКомерцбанк

18,5%

1%

(вСЦд суми кредиту)


47 021

1 000

0

48 021

1,48

10


Додаток Г


Таблиця Г.1 Рейтинг кредитСЦв по програмСЦ "Розстрочка» (Строк кредиту 1 роки) [92]

ВартСЦсть товару = СумСЦ кредита = 2500 грн. Строк кредиту = 12 мСЦс.

МСЦiе

Банк

Назва програми кредитування

Витрати по кредиту

Усього витрат

Подорожчання товара

СумарнСЦ вСЦдсотки

Однораз. КомСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

Страховка

1

Надра

"Товари в кредит"

243,75

25,00

81,25

0,00

350,00

14%

2

ВАБанк

"Товари в кредит"

270,83

125,00


17,50

413,33

17%

3

ФСЦнанси та кредит

"Розстрочка"

243,75

125,00

75,00

12,50

456,25

18%

4

ТАСКомерцбанк

"Товари в кредит"

0,14

475,00


0,00

475,14

19%

5

Укрсоцбанк

"Товари в кредит"

365,63

112,50


0,00

478,13

19%

6

Укргазбанк

"Товари в кредит"

0,01

500,00


0,00

500,01

20%

7

Укргазбанк

"Товари в кредит"

135,42

375,00


0,00

510,42

20%

8

Аваль

"Товари в рассрочку"

0,01

512,50


0,00

512,51

21%

9

ПриватБанк

"Товари в кредит"

162,50


417,00

0,00

579,50

23%

10

ПравексБанк

"Товари в кредит"

270,83


351,00

50,00

671,83

27%


Таблиця Г.2 Рейтинг кредитСЦв по програмСЦ "Розстрочка» (Строк кредиту 2 роки) [92]

ВартСЦсть товару = СумСЦ кредита = 5000 грн. Строк кредиту = 24 мСЦс.

МСЦiе

Банк

Назва програми кредитування

Витрати по кредиту

Усього витрат

Подорожчання товара

СумарнСЦ вСЦдсотки

Однораз. комСЦсСЦя

ЩомСЦс. комСЦсСЦя

Страховка

1

Надра

"Товари в кредит"

1 041,67

50,00

312,50

0,00

1 404,17

28%

2

ФСЦнанси та кредит

"Розстрочка"

1 145,83

250,00

300,00

25,00

1 720,83

34%

3

Укрсоцбанк

"Товари в кредит"

1 406,25

350,00


0,00

1 756,25

35%

4

ТАСКомерцбанк

"Правильний кредит"

0,05


1 800,00

0,00

1 800,05

36%

5

ТАСКомерцбанк

"Товари в кредит"

0,52

0,00

1 920,00

0,00

1 920,52

38%

6

ПриватБанк

"Товари в кредит"

625,00


1 728,00

0,00

2 353,00

47%

7

ПравексБанк

"Товари в кредит"

1 041,67


1 452,00

100,00

2 593,67

52%



Додаток Д


Таблиця Д.1 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання житла на вторинному ринку/ гривна (Строк кредиту 10 рокСЦв) [92]

Валюта кредиту тАУ гривна

ОцСЦнна вартСЦсть крвартири тАУ 250000 гривен

Строк кредиту 10 лет

Сума кредиту тАУ 200000 гривен

МСЦiе в рейтингу

Банк

Витрати позичальника по кредиту за весь Строк

користування ссудою

Усього витрат по кредиту, грн.

КоефСЦцСЦСФнт подорожчання суми кредиту

МСЦнСЦмальний первинний внесок , %

СумарнСЦ вСЦдсотки

КомСЦсСЦя

Страхування

Одноразова

ЩомСЦсячна

Майна

Життя

Титул

1

УкрСиббанк

156 292

4 000

0

12 500

0

0

172 792

1,86

20

2

Форум

170 408

3 000


7 500

0

0

180 908

1,90

20

3

Аваль

166 375



7 500

11 000

0

184 875

1,92

20

4

ФСЦнанси та кредит

146 208

2 000

22 990

7 500

9 600

0

188 298

1,94

10

5

Райффайзенбанк

176 458

500


10 000

6 000

1 800

194 758

1,97

15

6

Укрсоцбанк

181 500

2 000


12 500

0

0

196 000

1,98

15

7

Укргазбанк

170 408

2 000


10 000

20 000

0

202 408

2,01

15

8

Кредитпромбанк

176 458

450


17 500

6 000

4 000

204 408

2,02

15

9

Надра

156 292

2 000

42 350

10 000

0

0

210 642

2,05

20

10

Кредит Банк (УкраСЧна )

186542

2000

7200

7500

10000

0

213242

2,07

15

11

Проминвестбанк

191 583

4 000


7 500

16 000

0

219 083

2,10

10

12

Укргазбанк

140 158

2 000

48 000

10 000

20 000

0

220 158

2,10

15

13

ПриватБанк

121 000


108 000

10 000

10 000

0

249 000

2,25

20

Таблиця Д.2 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання житла на вторинному ринку/ гривна (Строк кредиту 20 рокСЦв) станом на 26.06.2006 [92]

Валюта кредиту тАУ гривна

ОцСЦнна вартСЦсть крвартири тАУ 250000 гривен

Строк кредиту 20 лет

Сума кредиту тАУ 200000 гривен

МСЦiе в рейтингу

Банк

Витрати позичальника по кредиту за весь Строк

користування ссудою

Усього витрат по кредиту, грн.

КоефСЦцСЦСФнт подорожчання суми кредиту

МСЦнСЦмальний первинний внесок , %

СумарнСЦ вСЦдсотки

КомСЦсСЦя

Страхування

Одноразова

ЩомСЦсячна

Майна

Життя

Титул

1

УкрСиббанк

311 292

4 000

0

25 000

0

0

340 292

2,70

20

2

ФСЦнанси та кредит

301 250

2 000

45 790

15 000

19 200

0

383 240

2,92

10

3

Райффайзенбанк УкраСЧна

351 458

500


20 000

12 000

1 800

385 758

2,93

15

4

Укрсоцбанк

361 500

2 000


25 000

0

0

388 500

2,94

15

5

Укргазбанк

339 408

2 000


20 000

40 000

0

401 408

3,01

15

6

Кредитпромбанк

351 458

450


35 000

12 000

4 000

402 908

3,01

15

7

Надра

311 292

2 000

84 350

20 000

0

0

417 642

3,09

20

8

Укргазбанк

279 158

2 000

96 000

20 000

40 000

0

437 158

3,19

15

9

ПриватБанк

241 000


264 000

20 000

20 000

0

545 000

3,73

20


Таблиця Д.3 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання житла на вторинному ринку/ Долар США (Строк кредиту 10 рокСЦв) станом на 26.06.2006 [92]

Валюта кредиту долар

ОцСЦнна вартСЦсть крвартири 250000 гривен(50 000 доларов США)

Строк кредиту 10 лет

Сума кредиту 200000 гривен(40 000 доларов США)

МСЦiе в рейтингу

Банк

Витрати позичальника по кредиту за весь Строк

користування ссудою

Усього витрат по кредиту, долл. США

КоефСЦцСЦСФнт подорожчання суми кредиту

МСЦнСЦмальний первинний внесок , %

СумарнСЦ вСЦдсотки

КомСЦсСЦя

Страхування

Одноразова

ЩомСЦсячна

Майна

Життя

Титул

1

МСЦжнародний СЦпотечний банк

23 192

400


1 000

1 200

0

25 792

1,64

25

2

Райффайзенбанк УкраСЧна

22 183

100


2 000

1 200

360

25 843

1,65

15

3

Форум

24 200

600


1 500

0

0

26 300

1,66

20

4

УкрСиббанк

23 797

800

0

2 500

0

0

27 097

1,68

20

5

Аваль

24 200



1 500

2 200

0

27 900

1,70

20

6

Укрсоцбанк

25 208

400


2 500

0

0

28 108

1,70

15

td>

7

ПравексБанк

24 200

600


3 350

0

0

28 150

1,70

0

8

Надра

19 158

400

8 470

2 000

0

0

30 028

1,75

20

9

Кредитпромбанк

25188

90


3500

1200

800

30778

1,77

15

10

ФСЦнанси та кредит

22 788

400

4 598

1 500

1 920

0

31 206

1,78

10

11

Укргазбанк

25 208

400


2 000

4 000

0

31 608

1,79

15

12

Проминвестбанк

26 217

800


1 500

3 200

0

31 717

1,79

10

13

Кредит Банк (УкраСЧна )

28 233

400

1 440

1 500

2 000

0

33 573

1,84

15

14

Укргазбанк

19 158

400

9 600

2 000

4 000

0

35 158

1,88

15

15

ПриватБанк

24 200


9 600

2 000

2 000

0

37 800

1,95

20


Таблиця Д.4 Рейтинг банкСЦвських кредитСЦв на придбання житла на вторинному ринку/ долар США (Строк кредиту 20 рокСЦв) станом на 26.06.2006 [92]

Валюта кредиту долар

ОцСЦнна вартСЦсть крвартири 250000 гривен(50 000 доларов США)

Строк кредиту 20 лет

Сума кредиту 200000 гривен(40 000 доларов США)

МСЦiе в рейтингу

Банк

Витрати позичальника по кредиту за весь Строк

користування ссудою

Усього витрат по кредиту, долл. США

КоефСЦцСЦСФнт подорожчання суми кредиту

МСЦнСЦмальний первинний внесок , %

СумарнСЦ вСЦдсотки

КомСЦсСЦя

Страхування

Одноразова

ЩомСЦсячна

Майна

Життя

Титул

1

УкрСиббанк

47 397

800

0

5 000

0

0

53 197

2,33

20

2

Райффайзенбанк УкраСЧна

48 200

100


4 000

2 400

360

55 060

2,38

15

3

ПравексБанк

48 200

600


6 700

0

0

55 500

2,39

0

4

Аваль

48 200



3 000

4 400

0

55 600

2,39

20

5

Укрсоцбанк

51 012

400


5 000

0

0

56 412

2,41

15

6

Надра

38 158

400

16 870

4 000

0

0

59 428

2,49

20

7

Кредитпромбанк

50 168

90


7 000

2 400

800

60 458

2,51

15

8

Укргазбанк

50 208

400


4 000

8 000

0

62 608

2,57

15

9

ФСЦнанси та кредит

48 200

400

9 158

3 000

3 840

0

64 598

2,61

10

10

Укргазбанк

38158

400

19200

4000

8000

0

69 758

2,74

15




Додаток Е


ДинамСЦка середньозважених ставок кредитування юридичних та фСЦзичних осСЦб в комерцСЦйних банках УкраСЧни


Таблиця Е.1 ССЦчень 2004 року


Таблиця Е.2 ССЦчень 2005 року


Таблиця Е.3 ССЦчень 2006 року


Додаток Ж


Таблиця Ж.1 ПроцентнСЦ ставки по СЦпотечних кредитах на покупку житла в АКБ "Приватбанк» (первинний СЦ вторинний ринок) [85]

ТермСЦн кредитування, рокСЦв

Ставка, рСЦк.

UAH

USD

EUR

до 10 рокСЦв (внесок 0% 20%)

21.00%

15.96%

15.96%


Таблиця Ж.2 ТиповСЦ витрати Позичальника при оформленнСЦ житлового кредиту в АКБ "Приватбанк» [85]

Послуги банку:

КомСЦсСЦя за обслуговування

одноразово

З одночасним оформленням кредитного договору СЦ договору СЦпотеки

С вСЦдстрочкою оформлення договору СЦпотеки

500 грн.

А)вСЦд 1%ВавСЦд суми рефСЦнансування (min 850 грн.) при сумСЦ рефСЦнансуванняВавСЦд 5Ва000 до 20Ва000 дСЦл. США

г)до 0,5%ВавСЦд суми рефСЦнансування (minВа2800 грн.)при сумСЦ рефСЦнансуванняВабСЦльш 100Ва000 дол. США

Послуги страховоСЧ компанСЦСЧ:

Страхування предмета СЦпотеки

щорСЦчно

0,4% вСЦд оцСЦнноСЧ вартостСЦ нерухомостСЦ

Страхування вСЦд нещасного випадку

щорСЦчно

0,3 % вСЦд суми кредиту

Страхування титулуВа*

щорСЦчно

0,3% вСЦд суми кредиту

Послуги нотарСЦуса:

Держмито

одноразово

1% вСЦд суми договору закупСЦвлСЦпродажу

ПенсСЦйний фонд

одноразово

1% вСЦд суми договору закупСЦвлСЦпродажу

Оформлення договору застави

одноразово

0,1% вСЦд суми договору СЦпотеки

Послуги нотарСЦусаВа**

одноразово

до 400 грн.

Послуги оцСЦнювача:

Експертна оцСЦнка об'СФкта нерухомостСЦ

одноразово

250 тАУ 550 грн.


Додаток К


Таблиця К.1 Ставки по кредитним лСЦмСЦтамВана пластиковСЦ картки та по кредитним карткам в АКБ "ПриватбанктАЭ[85]

Тип карки

ФСЦнансовий лСЦмСЦт

Торговий

лСЦмСЦт, UAH

UAH

USD, EUR

Базова ставка лСЦмСЦта по карткам

2.50%

1.10%

2.00%

Зарплатна картка спСЦвробСЦтника банка

1.30%


1.20%

Зарплатна картка спСЦвробСЦтникаВабюджетноСЧ органСЦзацСЦСЧ, пенсСЦйна

1.50%


1.00%

Пластикова картка типа Gold/Classic

1.40%

1.10%

1.30%

Пластикова картка типа Platinum

1.20%

1.00%


Кредитна картка "Товари у розстрочку"



3.00%

Кредитна картка "УнСЦверсальна"*

3.0%

1,83%


Кредитна картка "УнСЦверсальна Gold"*

2.5%

1,6%


Кредитна картка "АвтоРозстрочка"



UAH 1,59 %

USD 1,25 %

EUR 1,25 %

Кредитна картка "ПриватАванс"

3%



Кредитна картка "Кредит на навчання"

2%



Кредитна картка "ПодСЦя"

4,00%




Додаток Л



Структура кредитного портфеля АКБ "ПриватбанктАЭ



Рис.Л.1. Загальна структура кредитСЦв та кредитних зобовтАЩязань в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року


Рис.Л.2. Структура "стандартнихтАЭ кредитСЦв та кредитних зобовтАЩязань в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року



Рис.Л.3. Структура кредитСЦв та кредитних зобовтАЩязань "пСЦд контролемтАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року




Рис.Л.4. Структура "субстандартнихтАЭ кредитСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року


Рис.Л.5. Структура "сумнСЦвнихтАЭ кредитСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ станом

на 31.12.2005 року



Рис.Л.6. Структура "безнадСЦйнихтАЭ кредитСЦв в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2005 року



Рис.Л.7. Структура кредитСЦв та створених резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики в АКБ "ПриватбанктАЭ станом на 31.12.2004 року


Додаток М


Таблиця М.1 Умови обслуговування кредитноСЧ картки тАЮУнСЦверсальнатАЭ в АКБ "ПриватбанктАЭ [85]

Кредитний лСЦмСЦт

ВстановлюСФться у виглядСЦ поновлюваноСЧ лСЦнСЦСЧ.

ТермСЦн дСЦСЧ кредитного лСЦмСЦту

ВСЦдповСЦдаСФ термСЦну дСЦСЧ картки 2 роки. ПСЦсля закСЦнчення термСЦну проводиться перевипуск картки

Валюта картки

гривня або долари США

Погашення

НеобхСЦдно щомСЦсяця робити платСЦж у розмСЦрСЦ 7% вСЦд залишку заборгованостСЦ (вСЦдсотки включенСЦ в платСЦж).

Банк може самостСЦйно здСЦйснювати платежСЦ, списуючи кошти з зарплатноСЧ або СЦншоСЧ картки

ПлатнСЦсть

Нарахування процентСЦв здСЦйснюСФться за кожен день користування лСЦмСЦтом виходячи з мСЦсячноСЧ ставки (3 % на мСЦсяць для UAH СЦ 1,83 % на мСЦсяць для USD). За першСЦ 30 днСЦв користування кредитними коштами (по кожнСЦй операцСЦСЧ) нараховуСФться знижена ставка з розрахунку 0,01 % рСЦчних.

ЦСЦльове використання коштСЦв

Оплата товарСЦв СЦ послуг у торговосервиснСЦй мережСЦ, одержання готСЦвки.


Страницы: Назад 1 Вперед