Банковская система Франции

реферат: Банковское дело

Документы: [1]   REFGKS.doc Страницы: Назад 1 Вперед





ПЛАН.




1. Банк ФранцСЦСЧ.


2. ФранцузськСЦ комерцСЦйнСЦ банки.


3. ОщаднСЦ каси ФранцСЦСЧ.


4. ФранцузськСЦ дСЦловСЦ банки.


























Банк ФранСЦСЧ.


Банк ФранцСЦСЧ був заснований в 1880 роцСЦ за СЦнСЦцСЦативою Наполеона РЖ СЦ першочергово функцСЦонував як приватне акцСЦонерне товариство. Поступово вСЦн почав виконувати функцСЦСЧ центрального банку, в часностСЦ емСЦсСЦйну, а в 1848 роцСЦ перетворився в СФдиний емСЦсСЦйний центр держави. Лише в 1936 роцСЦ у вСЦдповСЦдностСЦ з прийнятим законом Банк ФранцСЦСЧ перейшов до пСЦд контроль уряду, в результатСЦ чого виконавчСЦ органи отримали повноваження назначати керСЦвникСЦв основних пСЦдроздСЦлСЦв Банку. В 1945 роцСЦ Банк був нацСЦоналСЦзован. Його акцСЦонерний капСЦтал (50 млн фр.) був викуплен на протязСЦ 20 рокСЦв за високим курсом акцСЦй шляхом обмСЦну СЧх на 3%-вСЦ державнСЦ облСЦгацСЦСЧ.  Статус державноСЧ установи Банк ФранцСЦСЧ зберСЦгаСФ СЦ в теперСЦшнСЦй час. До 1993 року вСЦн дСЦяв на основСЦ Уставу 1973 року.

В 1993 роцСЦ був прийнят Закон про Устав Банка ФранцСЦСЧ. У вСЦдповСЦдностСЦ з ним Банк ФранцСЦСЧ розробляСФ СЦ проводить грошово-кредитну полСЦтику в цСЦлях забезпечення стабСЦльностСЦ цСЦн СЦ виконуСФ свою мСЦсСЦю в межах загальноСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики уряду.

Для сучасноСЧ функцСЦональноСЧ структури Банку ФранцСЦСЧ характерна централСЦзацСЦя адмСЦнСЦстративноСЧ "ади в руках керуючого. ВСЦн СЦ обидва його замСЦсника призначаються директором Ради мСЦнСЦстрСЦв ФранцСЦСЧстроком на 6 рокСЦв без права вСЦдгуку СЦ не можуть займати цСЦ посади бСЦльш двох строкСЦв. Такий порядок призначення - свого роду гарантСЦя незалежностСЦ центрального банку. Керуючий , вСЦк якого не повинен перевищувати 65 рокСЦв приносить присягу президенту республСЦки.

Керуючий, надСЦленний широкими повноваженнями СЦ правами, здСЦйснюСФ керСЦвництво Банком ФранцСЦСЧ, визначаСФ загальнСЦ напрямки дСЦяльностСЦ всСЦх його пСЦдроздСЦлСЦв.

Йогму надано право назначати службовцСЦв на всСЦ посади в Банку, за виключенням директора фСЦлСЦСЧ Банка - його кандидатуру вСЦн може лише запропонувати, а призначаСФ на цю посаду МСЦнСЦстр економСЦки СЦ фСЦнансСЦв ФранцСЦСЧ.

ФункцСЦСЧ замСЦсникСЦв керуючого Банком чСЦтко розмеженСЦ: одни з них вСЦдповСЦдають за питання грошовоСЧ полСЦтики, другий - за адмСЦнСЦстративнСЦ питання.

КеруСФ Банком ФранцСЦСЧ Генеральна Рада, до складу якого входить Рада по грошовСЦй полСЦтицСЦ, створена в 1993 роцСЦ у вСЦдповСЦдностСЦ з Законом про Устав Банка ФранцСЦСЧ. Рада по грошовСЦй полСЦтицСЦ розробляСФ напрямигрошовоСЧ полСЦтики СЦ вСЦдслСЦдковуСФ динамСЦку грошовоСЧ маси та СЧСЧ агрегатСЦв; визначаСФ порядок проведення Банком ФранцСЦСЧ позичкових, облСЦкових, заставних, валютних операцСЦй, угод з обратним викупом, надання гарантСЦй за даним видами операцСЦй; встановлюСФ параметри полСЦтики обвтАЩязкових резервСЦв (базу вирахування, нарми вСЦдрахувань).

До складу Ради з грошовоСЧ полСЦтики входять Кероючий Банком ФранцСЦСЧ (председательРади). Два його замСЦсника СЦ шСЦть висококвалСЦфСЦкованих спецСЦалСЦстСЦв в областСЦ грошово-кредитних проблем, фСЦнансСЦв СЦ економСЦки, якСЦ призначаються Радою мСЦнСЦстрСЦв краСЧни, кандидатури яких пропонують представники палат парламенту СЦ Глава ЕкономСЦчноСЧ СЦ СоцСЦальноСЧ Ради. Строк повноважень кожного члена даноСЧ Ради (крСЦм керуючого СЦ його замСЦсникСЦв) визначаСФться за жеребкуванням; для двох представникСЦв встановлюСФться строк у три роки, для двох СЦнших- шСЦсть рокв СЦ для двох останнСЦх - 9 рокСЦв.Члени Ради не можуть бути обранСЦ на другий строк, за виключенням лише представникСЦв, що здСЦйснюють своСЧ повноваження на протязСЦ трьох рокСЦв.

Рада з грошовоСЧ полСЦтики скликаСФться за СЦнСЦцСЦативою СЧСЧ голови (керуючого Банком ФранцСЦСЧ) не меньше одного раза в мСЦсяць. РСЦшення Ради мають силу закону при наявностСЦ 2/3 його членСЦв. При вСЦдсутностСЦ кворума Рада з грошовоСЧ полСЦтики скликаСФться повторно, СЦ тодСЦ рСЦшення може бути прийнято простою бСЦльшестю голосСЦв. При рСЦвнСЦй кСЦлькостСЦ голосСЦв "ЗАтАЭ СЦ "ПРОТИтАЭ вирСЦшальним СФ голос голови.

В засСЦданнСЦ Ради мають право приймати участь ПемтАЩСФр МСЦнСЦстр СЦ МСЦнСЦстр економСЦки СЦ фСЦнансСЦв, але без права голосу, хоча вони мужуть запропонувати на обговорення Ради будь-який проект рСЦшення.

До ГенеральноСЧ Ради крСЦм членСЦв Ради з грошовоСЧ полСЦтики входять голова Державного Казначейства (що призначаСФться директором ради мСЦнСЦстрСЦв ФранцСЦСЧ) СЦ голова вСЦд службовцСЦв Банку ФранцСЦСЧ, обираСФмий строком на 6 рокСЦв.

Головою ГенеральноСЧ Ради СФ Керуючий Банком ФранцСЦСЧ, який визначаСФ повСФстку дня засСЦдань Ради. В компетенцСЦю ГенеральноСЧ Ради входять розгляд загальних питань управлСЦння Банком, в часностСЦ кадровоСЧ полСЦтики СЦ штатного розпорядку; прийняття бюджету Банка СЦ внесення в нього змСЦн; складання та затвердження балансового звСЦту; розробка проекту використання прибутку; визначення розмСЦру дивСЦдендСЦв, що вСЦдраховуються державСЦ тощо.

Керуючий Банком ФранцСЦСЧ маСФ СЦ ряд повноважень, що надаються йому Генеральною Радою; вСЦн може самостСЦйно встановлювати порядок СЦнтервенцСЦйних операцСЦй СЦ розмСЦр процентних ставок; вСЦд СЦменСЦ ГенеральноСЧ Радикеруючий щорСЦчно представляСФ президенту ФранцСЦСЧ звСЦт про дСЦяльнСЦсть Банку.

РСЦшеннч Ради, якСЦ приймаються простою бСЦльшСЦстю голосСЦв, мають силу лише при участСЦ в засСЦданнях не меньш 7 його членСЦв. При равнСЦй кСЦлькостСЦ голосСЦв "ЗАтАЭ СЦ "ПРОТИтАЭ вирСЦшальним стаСФ голос  голови.

СпецефСЦчним для ГенеральноСЧ Ради СФ та обставина, що на його рСЦшення здСЦйснюСФ великий вплив фСЦнансовий СЦнспектор, який призначаСФться МСЦнСЦстром економСЦки СЦ фСЦнансСЦв СЦ представляСФ в БанкСФ ФранцСЦСЧ керСЦвництво краСЧни. ФСЦнансовий СЦнспектор може приймати участь в засСЦданнях ДержавноСЧ Ради СЦ маСФ право оспарСЦвать його рСЦшення або настаювати на повторному обговореннСЦ будь-якого питання.

На засСЦданнях ГенеральноСЧ Ради присутнСЦ також 2 аудитора, якСЦ призначаються Радою для проведення перевСЦркифСЦнансових звСЦтСЦв Банка ФранцСЦСЧ.

ОрганСЦзацСЦйна структура Банка ФранцСЦСЧ представлена центральними пСЦдроздСЦлами в ПарижСЦ СЦ розгалуженою мережою фСЦлСЦй (212) розташованих по всСЦй краСЧнСЦ. Кожну фСЦлСЦю очолюСФ директор, що призначаСФться МСЦнСЦстром економСЦки СЦ фСЦнансСЦв за пропозицСЦСФюкеруючого Банком ФранцСЦСЧ. При кожнСЦй фСЦлСЦСЧ СФ консультацСЦйний орган - рада, кСЦлькСЦсть радникСЦв в якСЦй (з числа вСЦдомих пСЦдприСФмцСЦв) складаСФ вСЦд 6 до 17 чоловСЦк в залежностСЦ вСЦд розмСЦру фСЦлСЦСЧ. Призначення радникСЦв строком на 3 роки виконуСФ Генеральна Рада за рекомендацСЦСФю керуючого Банком ФранцСЦСЧ. Радники зобовтАЩязанСЦ надавати директору фСЦлСЦСЧ СЦнфрмацСЦю про стан та перспективи економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ в даному регСЦонСЦ (районСЦ) СЦ давати вСЦдповСЦднСЦ рекомендацСЦСЧ.

В функцСЦСЧ фСЦлСЦй входять: випуск банкнот в обСЦг; обслуговування клСЦСФнтури, наприклад по операцСЦях з цСЦнними паперами; органСЦзацСЦя клСЦрингових розрахункСЦв через розрахунковСЦ палати; сбор СЦнформацСЦСЧ про дСЦяльнСЦсть кредитних установ; оцСЦнка банкСЦвських ризикСЦв; консультування пСЦдприСФмств за питаннями фСЦнансового аналСЦзу СЦ експертизи; сбор СЦ аналСЦз економСЦчноСЧ СЦ фСЦнансовоСЧ СЦнформацСЦСЧ на регСЦональному рСЦвнСЦ, в часностСЦ за допомогою контАЩюнктурних обстежень в рСЦзних отраслях економСЦки.

Таким чином, органСЦзацСЦйна структура, що склалася в Банку ФранцСЦСЧ, забезпечуСФ виконання покладених на нього задач. Цьому сприяСФ пСЦдвищення ступеня незалежностСЦ центрального банка, досягнуте завдяки прийнятому в 1993 роцСЦ Закону про Уста Банка ФранцСЦСЧ.










ФранцузськСЦ комерцСЦйнСЦ банки.


ТрадецСЦйно до реорганСЦзацСЦСЧ кредитних установ в 1984 роцСЦ, у ФранцСЦСЧ розрСЦзнялись три категорСЦСЧ цих банкСЦв в залежностСЦ вСЦд строку по депозитно позичкових операцСЦях, розмСЦрСЦв участСЦ у капСЦталах пСЦдприСФмств СЦ спецСЦалСЦзацСЦСЧ.

РЖ група - депозитнСЦ банки

РЖРЖ група - дСЦловСЦ, фондовСЦ, СЦнвестецСЦйнСЦ.

РЖРЖРЖ група банки довго- та середньострокового кредиту.

ДепозитнСЦ банки спецСЦалСЦзувалися на депозитно-позичкових операцСЦях; дСЦловСЦ - на участСЦ в капСЦталах СЦ управлСЦннСЦ пСЦдприСФмствами, в засновницькСЦй дСЦяльностСЦ СЦ довгостроковому кредитуваннСЦ; банки довго- та середньострокового кредиту - на депозитно-позичкових операцСЦях  строком бСЦльше 2-х рокСЦв.

ФранцузськСЦ комерцСЦйнСЦ банки все бСЦльше органСЦзуються в "туманностСЦтАЭ СЦ "архСЦпСФлагСЦтАЭ дрСЦбних СЦ середнСЦх банкСЦв (з балансами вСЦд 200 млн фр до 10 млрд фр) навколо "ядратАЭ, яке складають або три крупних в нацСЦональному маштабСЦ банка: НацСЦональний парижський банк (Банк насСЦональ де ПарСЦ), КредСЦ ЛСЦоне ат СосьСФте Женераль; або фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ, глвою яких СФ СЦнвестецСЦйнСЦ банки: Суец або ПарСЦба; або депозитний банк, який за родом дСЦяльностСЦ починаСФ  тяготСЦти до СЦнвестецСЦйного, але хоче зберСЦгти СЦ своСЧ депозитнСЦ операцСЦСЧ - Промисловий кредит ФранцСЦСЧ СЦ Промисловий комерцСЦйний кредит.

ЗрозумСЦло, що залишаСФться велика кСЦлькСЦсть незалежних СЦ доолСЦ крупних банкСЦв державних або приватних, але феномен "архСЦпелагСЦзацСЦСЧтАЭ продовжуСФ розвиватися; фактично цей процес концентрацСЦСЧ не припинявся з кСЦнця вСЦйни, його кульмСЦнацСЦСФю було злиття в 1967 роцСЦ НацСЦонильного банку для торговлСЦ СЦ промисловостСЦ з НацСЦональним парижським банком облСЦку цСЦнних паперСЦв, потСЦм процес значно прискорився в перСЦод нацСЦоналСЦзацСЦСЧ з 1982 р по 1986р.

Не дивлячись на процес приватизацСЦСЧ, на державний сектор продовжуСФ приходитись ще значна кСЦлькСЦсть комерцСЦйних банкСЦв. З 1946 р. Були нацСЦоналСЦзованСЦ КредСЦ ЛСЦоне, НацСЦональний банк для торгСЦвлСЦ СЦ промисловостСЦ СЦ НацСЦональний парижський банк  облСЦку цСЦнних паперСЦв, одночасно в СЦнвестецСЦйних банках зтАЩявилися урядовСЦ комСЦсари.

В1982 р були додатково нацСЦоналСЦзованСЦ ще 39 банкСЦв, в тому числСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ, бувшСЦ СЦнвестецСЦйнСЦ банки; в часностСЦ, були нацСЦоналСЦзованСЦ всСЦ банки, вже належавшСЦ "гСЦгантамтАЭ або Парижському промисловому СЦ комерцСЦйному кредиту або ПарСЦба (КредСЦ дю Нор), це вСЦдбувалося по мСЦрСЦ того, як СЧх баланс починав перевищувати 1 млрд фр. В результатСЦ цього мироприСФмства було "нацСЦоналСЦзованотАЭ бСЦля 90% депозитСЦв СЦ 84% кредитСЦв банкСЦв краСЧни. Результат цСЦСФСЧ нацСЦоналСЦзацСЦСЧ, СЧСЧ позитивним активом, не вдуючися в полСЦтичнСЦ дискусСЦСЧ, безумовно СФ спасСЦння банкСЦв, котрСЦ, залишившись приватними, випробували б значнСЦ труднощСЦ(Банк Ротшильда, Вормса, КредСЦ дю Нор), перебудова банкСЦвськоСЧ системи, тобто СЧСЧ змСЦцнення, що було набагато складнСЦше зробити, якщо б у банкСЦв не було одного СЦ тогоже "асника СЦ, накСЦнець, органСЦзацСЦСЧ бСЦльш СЦнтенсивного соцСЦального дСЦалогу мСЦж  цими банками, що диктувалося законами держсектора.

В пасивСЦ нацСЦоналСЦзацСЦСЧ нема "пограбуваннятАЭ бувших володарСЦв, як про це не раз говорилося: СЧм заплатили в середньому на 15% бСЦльше першочерговоСЧ оцСЦночноСЧ ринковоСЧ вартостСЦ; в деяких випадках цСЦна набагато перевищувала прибутковСЦсть нацСЦоналСЦзованоСЧ установи (наприклад, у випадку з Марсельським кредитним товариством) напроти, змСЦни СЦ гальмування процесу нацСЦоналСЦзацСЦСЧ погСЦршували клСЦмат в середенСЦ цих пСЦдприСФмств.

Хвиля приватизацСЦСЧ, яка почалася л листопадСЦ 1986 року СЦ продовжувалась до березня 1988 року, в основному торкнулася банкСЦв:  майже всСЦ вони були денацСЦоналСЦзованСЦ, крСЦм групи СРЖС (Промисловий СЦ комерцСЦйний кредит), Марсельського кредитного товариства СЦ Банка БретанСЦСЧ; однак СосьСФте Женераль, один з трьох банкСЦв, нацСЦоналСЦзований ще в 1946 роцСЦ, залишився державним.

Перд усСЦм, жалСЦсть викликаСФ той факт, що приватизацСЦя не була зроблена шляхом збСЦльшення капСЦталу, який був явно недостатнСЦм за всСЦма критерСЦями; в цСЦй приватизацСЦСЧ сильно був велик СЦдеологСЦчний фактор, при цьому недооцСЦнювалося те, що пСЦдказував здоровий глузд. Статус змСЦшаноСЧ економСЦки, який мСЦг би явитися результатом цСЦСФСЧ приватизацСЦСЧ, даже при незначнСЦй частцСЦ держсектора не бувби перешкодою для динамСЦчного СЦ прибуткового управлСЦння, що було характерно для державних банкСЦв в 1982-86рр.

ДСЦяльнСЦсть французських депозитних банкСЦв, як СЦ всих комерцСЦйних банкСЦв, пСЦдвищилася пСЦд впливом конкуренцСЦСЧ, повтАЩязаною зСЦ спрощенням бануСЦвських операцСЦй. З кСЦнця 60-х рр вони "кинулисятАЭ завойовувати облатсСЦ, де ранСЦше СЧх присуинСЦсь не надлюдалася: фСЦнансування житлового будСЦвництва, надання споживчих кредитСЦв тощо. В останнСЦй час вСЦдмСЦчаСФться тенденцСЦя до непрямого або прямого фСЦнвнсСЦвання деякими комерцСЦйними банками сСЦльського господарства, тобто вони претендують на захват операцСЦй, якСЦ до теперешнього часу надаються виключно банком КредСЦ АгрСЦколь.

МимовСЦль такоСЧ "диверсифСЦкацСЦСЧтАЭ, крупнСЦ комерцСЦйнСЦ банки, продовжуючи унСЦверсалСЦзацСЦю  своСЧх операцСЦй, починають вкладати капСЦтал в крупнСЦ промисловСЦ пСЦдприСФмства, чСЦм ранСЦше займалися СЦнвестецСЦйнСЦ банки (фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ). ЦСЦ банки переймають приклад нСЦмецьких банкСЦв, якСЦ вже давно почали займатися подСЦбними операцСЦями.

ПодСЦбне розширення дСЦловоСЧ активностСЦ , а також змСЦнення традицСЦйних для цих банкСЦв операцСЦй, особливо пСЦд впливом посилення ринкового характеру дСЦяльностСЦ, стали  вимогати великих зусиль по "тарнсформацСЦСЧтАЭ персонала.

Як СЦ СЦншСЦ категорСЦСЧ банкв, що вимушенСЦ розшрювати операцСЦСЧ за свСЦй рахунок або за рахунок третСЦх осСЦб на ринку капСЦталСЦв, за прикладом США СЦ ВеликобританСЦСЧ, депозитнСЦ банки попиталися найбСЦль вигСЦдним способом отримати для себе велику частку брокерськоСЧ комСЦсСЦСЧ. Вони були СЦнСЦцСЦатором проведеня реформи на БСЦржСЦ, в результатСЦ якоСЧ бСЦржовСЦ маклери втратили монополСЦю на здСЦйснення подСЦбних операцСЦй.

СпостерСЦгаСФться також зближення зСЦ Страховими компанСЦями, якСЦ або самСЦ поглинають банки, або поглинаються банками  або фСЦнансовими компанСЦями, або банки створюють "аснСЦ страховСЦ компанСЦСЧ. Таким чином Парижська спСЦлка страховикСЦв, вже володСЦючи капСЦталом ФСЦнансовоСЧ комапнСЦСЧ Суеца СЦ поглотивши Банк Вормс в 1984 р., "зближуСФтьсятАЭ з Парижським нацСЦональним банком; а Група нацСЦональних страховикСЦв взяла контроль над ФСЦнансовою компанСЦСФю Промислового СЦ комерцСЦйного кредиту, в той час як компанСЦя Загального Страхування ФранцСЦСЧ СЦнвестувала капСЦтал в Французський банк зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ, який, не бубучСЦ справжнСЦм комерцСЦйним банком, здСЦйснюСФ таку дСЦяльнСЦсть.

Це зближення випливаСФ СЦз схожестСЦ цих видСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ. СтраховСЦ комапнСЦСЧ пропонуСФть "продуктитАЭ капСЦталСЦзацСЦСЧ, котрСЦ конкурують з продукцСЦСФю банкСЦвських заощаджень.

КрСЦм того банки СЦ страховСЦ компанСЦСЧ знаходяться зараз в однакових умовах по вСЦдношенню до операцСЦй на БСЦржСЦ, тому як СЦ банки, СЦ страховСЦ компанСЦСЧкерують портфелем вкладених цСЦнних паперСЦв, органСЦзацСЦями по колективному вкладанню ринкових цСЦнних паперСЦв, як СЧхвласними, так СЦ СЧх клСЦСФнтСЦв (що торкаСФться банкСЦв).мимовСЦль сього СЦншого, як це вже вСЦдбувалося на протязСЦ останнСЦх рокСЦв в США, французськСЦ комерцСЦйнСЦ банки зустрСЦчають нових конкурентСЦв в особСЦ крупних торгСЦвельно-розподСЦльчих компанСЦй. ОстаннСЦ, манСЦпулюючи великими сумами грошей, потребують особливо "СЦзощрьоннихтАЭ СЦнструментСЦв управлСЦння; замСЦсть того, щоб СЧх створювати, вони предпочитають часто "заполучатитАЭ професСЦоналСЦв шляхом купСЦвлСЦ банкСЦв, СЦ вСЦдповСЦдно комерцСЦйнСЦ банки гублять ще одне поле своСФСЧ дСЦяльностСЦ. ЦСЦ торгСЦвельнСЦ фСЦрми все частСЦше випускають "аснСЦ кредитнСЦ картки, що безумовно втягуСФ СЧх в кредитування, а потСЦм СЦ в банкСЦвську справу.

Ось декСЦлька прикладСЦв цього проникнення торгСЦвельних компанСЦй на поле дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв: в 1987 р. КомпанСЦя Ошан викупила у компанСЦСЧ ССФ Банк Делор, який переСЦменувала в Аккорд; в 1988 р торгСЦвельна компанСЦя РЖнтермарше викупила у КредСЦ ШимСЦк банк Окзилер де КредСЦ.


ОщаднСЦ каси ФранцСЦСЧ.


Прерша ощадна каса вСЦдкрита у ФранцСЦСЧ в 1818 роцСЦ в парижСЦ за СЦнСЦцСЦативою Бенжамена Делесера СЦ герцога де Ларошфуко-ЛСЦанкур з метою прийняття заощаджень вСЦд економних СЦ пСЦдприСФмлдивих просих людей. ПотСЦм за СЧСЧ прикладом були створенСЦ СЦншСЦ каси, СЦ в 1835 роцСЦ був прийнят перший закон, який дав СЧм статус приватного суспСЦльно корисноСЧ установи; сьогоднСЦ СЧх називають "публСЦчно-правовими установами, якСЦ не переслСЦдують мети СЦзволСЦкання прибуткутАЭ, тобто вони можуть, у вСЦдповСЦдностСЦ з СЧх СЦзначальним призначенням, приволСЦкати кошти СЦ видавати кредит - в певних межах - але не розподСЦлюють чистим прибутком отриманим вСЦд цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ. ЦСЦ кошти повиннСЦ ними використовуватися або для поповнення СЧх "асних коштСЦв, або для забезпечення СЧх клСЦСФнтам осодливих пСЦльг. До теперешнього часу цСЦ каси були звСЦльненнСЦ вСЦд податкСЦв на прибуток; в рамках процесу спрощення що проходить, вони тепер пСЦдпорядковуються нормам загального права але зберСЦгають свою специфСЦку, що виражаСФться у вСЦдсутностСЦ приватних акцСЦонерСЦв.

В 1837 роцСЦ був прийнят новий закон, по якому функцСЦя зберСЦгання СЦ управлСЦння зСЦбраними коштами була передана Депозитно-зберСЦгальнСЦй касСЦ. З цього часу ця каса отримала прирогативу акумулювати кошти по книжцСЦ А, яка являСФться СЦнструментом, що використовуСФться ощадними касами(а з 1990 ркасами взаСФмного кредиту), СЦ користуСФться правом звСЦльнення процентСЦв вСЦд податку, що принесло СЧй великий успСЦх у населення.

Прибуток отриманий по КнижцСЦ А,використовуСФться за кСЦлькома призначенннями. БСЦльша його частина слугуСФ для надання позик органам мСЦiевого самоврядування безпосередньо через фСЦлСЦСЧ Депозитно-зберСЦгальноСЧ каси (ДЗК) пСЦд назвою МСЦiевий кредит ФранцСЦСЧ(бувша Каса спСЦвдСЦСЧ оснащенню мСЦiевих органСЦв самоврядування), в часностСЦ, при безпосереднСЦй участСЦ самих кас, методом MINJOZ, прийнятим в 1950 р СЦ, що називаСФться за СЦменем його автора. Таким чином, основним (на протязСЦ тривалого часу СФдиним) кредитором органСЦв мСЦiевого самоврядування СФ обтАЩСФднання ДЗК СЦ ощадних кас. Але крСЦм цього призначення, прибуток, отриманий за Книжклю А, слугуСФ для надання позик житловим органСЦзацСЦям з помСЦрною квартплатою - хоча ощаднСЦ каси можуть СЦ самСЦ безпосередньонадавати СЧм кредит або, в залежностСЦ вСЦд полСЦтики держави, здСЦйснювати операцСЦСЧ на фСЦнансовому, валютному або СЦпотечному ринках.

ОщаднСЦ каси та СЧх регСЦональнСЦ органСЦзацСЦСЧ -РегСЦональнСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ - SOREFI - мають в своСФму розпорядженнСЦ деяку частину акумульованих коштСЦв  (незначну частку коштСЦв по книжкам А СЦ бСЦльш високу частку за книжками Б, аналогСЦчним банкСЦвським книжкам, що не користуються податковими пСЦльгами), а також прибуток, який приносять СЧх зберСЦгальнСЦ бони СЦ рахунки до запитання. ТрадицСЦйно ощаднСЦ каси використовували цСЦ суми для прямого кредитування вищевказаних житлових органСЦзацСЦй з помСЦрною квартплатою або мСЦiевих органСЦв самоврядування, а токож для надання житлових позик приватним особам.

На нацСЦональному рСЦвнСЦ СЦснуСФ НацСЦональний центр ощадних СЦ страхових кас - CENCEP, який представляСФ ощаднСЦ каси в органах державноСЧ "ади, а також виконуСФ контрольно-ревСЦзСЦйнСЦ функцСЦСЧ, видаСФ правила СЦ надаСФ послуги загального характеру, такСЦ як створення новоСЧновоСЧ продукцСЦСЧ СЦ здСЦйснення звтАЩязку на базСЦ вСЦдомоСЧ системи Ecureuil.

В 1983 роцСЦ була перебудована сСЦтка ощадних установ шляхом створення компанСЦй SOREFI, СФкСЦ являються акцСЦонерними товариствами, тобто колективнми органСЦзацСЦями, на вСЦдмСЦну вСЦд ощадних кас. ЦСЦ компанСЦСЧ приналежать наполовину касамм одного регСЦону (РЖль-де-Франс, Рона-Альпи, Прованс-Лазурний берег, Лангедок-Русильйон тощо) СЦ наполовину ДЗК. КомпанСЦСЧ SOREFI центарлСЦзують вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти ощадних кас регСЦона (крСЦм коштСЦв за книжкою А, якСЦ направляються в DCD) СЦ використовують СЧх для отримання прибутку або на фСЦнансовому ринку за допомогою ДЗК, або шляхом видачСЦ позик ощадним касам на СЧх "аснСЦ потреби кредитування, або шляхом самостСЦйного розподСЦлу кредитСЦв. Створення компанСЦй SOREFI було повтАЩязано додатковими витратами для всСЦСФСЧ сСЦтки, але завдяки централСЦзацСЦСЧ грошових коштСЦв на регСЦональному рСЦвнСЦ воно повино забезпечити бСЦльш ефективне управлСЦння цСЦми коштами.

Треба зазначити, що ощаднСЦ каси ФранцСЦСЧ, що зберегли свСЦй початковий статус СЦ обмежену дСЦяльнСЦсть довше нСЦж СЧх СФвропейськСЦ аналоги, в останнСЦ десятирСЦччя стали швидко змСЦнюватисьв звтАЩязку з широким розповсюдженням СЦ спрощенням функцСЦй СЦ перетворюватись на справжнСЦ банки.

В 1978 роцСЦ вони спочатку отримали право вСЦдкривати чековСЦ рахунки СЦ поступово стали прополнувати приватним особам всСЦ види депозитних СЦ ощадних СЦнструментСЦв. В 1983 роцСЦ вони добилися право направляти до 30% своСЧх коштСЦв на надання позки пСЦдприСФмствам. К 1990 року вони отримали повну самостСЦйнСЦсть в використаннСЦ коштСЦв при дотриманнСЦ правил предосторожностСЦ, але загубили право на податковСЦ пСЦльги СЦ з 1992 року пСЦдпорядкованСЦ загальному законодавству про податки та прибуток.

В цифровому вираженнСЦ цСЦ змСЦни виражалися в наступноум: к 1988 року сума вкладСЦв досягла 792 млрд фр, в тому числСЦ  446, 4 млрд фр за книжками А, однак це складало лише 16% всСЦх акумульованих коштСЦв проти 68% в 1984 роцСЦ. КрСЦм того, використання коштСЦв за книжками А, система надавала кредити на суму 60 млрд фр; позики приватним особамзбСЦльшилися на 20 %, а позики пСЦдприСФмствам - на 33%. В той же час даннСЦ вказують на вСЦдносну затримку роста числа книжок А в порСЦвняннСЦ з числом  рахункСЦв.

Однак для того, щоб еволюцСЦя французськоСЧ сСЦтки ощадних кас повнСЦстю завершилася СЦ СЧСЧ розвиток досяг рСЦвня розвитку сСЦток НСЦметчини, РЖталСЦСЧ, РЖспанСЦСЧ, СЧй необхСЦдно претерпСЦти рСЦзних змСЦн.

Перша змСЦна полягаСФ в злиттСЦ кас для досягнення мСЦнСЦмального розмСЦру: кСЦлькСЦсть кас вже скоротилася з 550 (сСЦчень 1983р.) до 301 на 1 сСЦчня 1989 р. За поглядами керСЦвництва CENCEP, СЧх кСЦлькСЦсть повинна зменшитись до 200 кас, з фондом в середньому 50 млн фр, тодСЦ як бСЦльш 200 кас мають в теперешнСЦй час фонди меньш 30 млн фр.

КрСЦм того ощадним касам прийдеться дакласи зусиль (даже бСЦльше нСЦж комерцСЦйним банкам), щоб пСЦдвищити продуктивнСЦсть СЦ квалСЦфСЦкацСЦю свого персоналу.

Що торкаСФться продуктивностСЦ, то в 1985 роцСЦ було проведено дослСЦдження за основними з вказаних ощадних кас з метою визначити спСЦввСЦдношення мСЦж валовим результатом  господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (пСЦсля виплати заробСЦтноСЧ палти СЦ накладних витрат) СЦ чистим банкСЦвським рпибутком, тобто загальною сумою процентноСЧ маржСЦ. ДослСЦдження показали, що спСЦввСЦдношення досягло лише  24% СЦ було на 10-15 %-х пункта менше , нСЦж у крупних банках, хоча вони самСЦ вважаються недостатньо продуктивними. Це викликано занадто велекою кСЦлькСЦстю робСЦтникСЦв, часто наянтих по знайомству ще в тСЦ часи, коли ощаднСЦ каси спокСЦйно жили на свою ренту, а також рСЦвнем заробСЦтноСЧ плати, який дещо перевищуСФ середнСЦй показник  по данСЦй професСЦСЧ. Що касаСФтьяс квалСЦфСЦкацСЦСЧ, то тут проблема очевидна, так як управляти всСЦма банкСЦвськими СЦнструментами СЦ кредитами приходиться персоналу, котрий до кСЦнця 70-х рр обмежувався лише роботою з ощадними книжками СЦ житловими позиками.

Для того щоб забезпечити осучаснення, в рамка сСЦтки пСЦд егСЦдою CENCEP СЦ в спСЦвробСЦтництвСЦ з ДЗК прийшлося створити ряд спецСЦальних органСЦзацСЦй, якСЦ пропонують рСЦзноманСЦтнСЦ фСЦнансовСЦ послуги.

НакСЦнець, сСЦтка ощадних кас, як СЦ конкуруючСЦ банки, але зСЦ занчним вСЦдставанням вСЦд них, предприняла ряд зусиль по зближенню зСЦ своСЧми СЦностраними колегами. Так в 1988 роцСЦ представництва системи "EcureuilтАЭ пСЦдписала угоду з Caixa de Barselona з метою забезпечення своСЧм клСЦСФнтам "безперервноСЧтАЭ ланцюг послуг; токаж угода бала в наступному пСЦдписана з "cajasтАЭ Мадрида СЦ Сарагоси, а потСЦм БСЦльбао; СЦ накСЦнець недавно аналогСЦчна угода була пСЦдписана з АсоцСЦацСЦСФю ощадних кас РЖталСЦСЧ - ACRI.




    ФСЦнансовСЦ компанСЦСЧ СЦ дСЦловСЦ банки ФранцСЦСЧ.


У вСЦдповСЦдностСЦ з прийнятим в настоящСЦй роботСЦ загальним визначенням "дСЦловСЦ банкитАЭ розрСЦзняють двва типа таких установ во ФранцСЦСЧ: фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ СЦ "асно дСЦловСЦ банки.

Хоча дСЦлення СЦ не СФ обовтАЩязковим, спецСЦалСЦзацСЦя установ першого типу в вищеописанСЦй гамСЦ видСЦв дСЦяльностСЦ складаСФться майже виключно в участСЦ в промисловому СЦ фСЦнансовому капСЦталСЦ; в числСЦ СЧх фСЦлСЦалСЦв маСФться тому який-небудь дСЦловий банк у "асному смислСЦ цього слова.

В перСЦод мСЦж 1942 та 1967 рр так званСЦ дСЦловСЦ банки юридично вСЦдрСЦзнялися вСЦд депозитних банкСЦв тим, що вони не могли нСЦ приймати вклади, нСЦ надавати кредити на строк меньш двох рокСЦв; з другого боку, ця межа була прийнята СЦ для комерцСЦйних банкСЦв (крСЦм випадку державних цСЦнних паперСЦв), СЦ уж тим паче вони не могли приймати участь у капСЦталСЦ. Межа була вСЦдмСЦнена в1967 р., ця вСЦдмСЦна була пСЦдтверджена банкСЦвським законом 1984р.

ЦСЦСФю вСЦдмСЦною в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ скористалися двСЦ катнгорСЦСЧ банкСЦв: комерцСЦйнСЦ банки сбСЦльшили строки своСЧх операцСЦй, а дСЦловСЦ банки безпосередньо або через своСЧ фСЦлСЦСЧ створили мержу вСЦддСЦлень в сподСЦваннСЦ СЦзволСЦкти вигоду з меньших виплат по вкладам СЦ, як наслСЦдок, снизити середню вартСЦсть своСЧх ресурсСЦв. Вони швидко вСЦдчули у своСЧх пСЦдрахунках, що до вартСЦстСЦ виплат по вкладах добавляСФться возрастаюча вартСЦсть утримання вСЦддСЦлень. Тому останнСЦми роками вони рухалися скорСЦше в другому напрямку, скороченню числа вСЦдСЦлень СЦ повертаючись до во все бСЦльшшому ступеню до своСФСЧ традицСЦйноСЧ клСЦСФнтурСЦ. Однак вони зберегли наявну кСЦлькСЦсть фСЦлСЦй.

Що торкаСФться СЧх статусу, то вСЦн пройшов три стадСЦСЧ розвитку. В 1944 р., при нацСЦоналСЦзацСЦСЧ чотирьох крупних депозитних банкСЦв, дСЦловСЦ банки, даже самСЦ крупнСЦ, були залишенСЦ в приватному секторСЦ. Но над ними поставили Урядового комСЦсара, посада якого проСЦснувала до1982 р. Опасаючись нацСЦоналСЦзацСЦСЧ тСЦльки банкСЦв з приходом до "ади лСЦвих сил, правлСЦння деяких дСЦлових банкСЦв на протязСЦ 70-х рр подСЦлила своСЧ активи на двСЦ половини: на фСЦнансову компанСЦю по промисловим активам, зачастую також по нерухомостСЦ, СЦ на дСЦловий банк, лСЦшонний промислових активСЦв.

В 1982 р уряд нацСЦоналСЦзував як материнськСЦ фСЦнансовСЦ компанСЦСЧ, якщо вони мали банки, так СЦ самСЦ банки, якщо розмСЦр СЧх активСЦв перевищував 1 млрд фр. В перСЦод 1982 та 1987 рр було проведено ряд реорганСЦзацСЦй, СЦ деякСЦ дСЦловСЦ банки, що вСЦдчували труднощСЦ, були введенСЦ до складу СЦнших банковських груп.

ДСЦловСЦ банки спецСЦалСЦзувалися на участСЦ в капСЦталах СЦ управлСЦннСЦ пСЦдприСФмствами, засновницькСЦй дСЦяльностСЦ СЦ довгостроковом кредитуваннСЦ СЦ фСЦнансСЦваннСЦ. БанкСЦвськСЦ реформи 1966-1967 СЦ184 рр закрСЦпили СЧх поворот до унСЦверсалСЦзацСЦСЧ операцСЦй. КСЦлькСЦсть дСЦлових банкСЦв скоротилася з 43 в 1965 р до 39 в 1984 р. На СЧх долю приходилося приблизно 10% загального числа СЦ баланса всСЦх французських банкСЦв.

Законом вСЦд 13 лютого 1982 р нацСЦоналСЦзованСЦ птАЩять дСЦлових банкСЦв, в тому числСЦ Банк де лтАЩЕндошин е де Сюец, Банк Вормс, КомпанСЦ фСЦнансьСФр де ПарСЦба. Начавшаяся в 1986 рокСЦ денацСЦоналСЦзацСЦя охватила насам перед цСЦ банки.

































Страницы: Назад 1 Вперед