Банки и банковские системы

реферат: Банковское дело

Документы: [1]   KOMBAN.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


Вступ        3

1. Види банкСЦв та СЧх основнСЦ функцСЦСЧ.        5

2. КомерцСЦйнСЦ банки в кредитно-грошовСЦй полСЦтицСЦ.        8

3. КомерцСЦйнСЦ банки.        10

4. БанкСЦвська система УкраСЧни.        14

4.1. КредитнСЦ вСЦдносини банкСЦв СЦ пСЦдприСФмств.        14

4.2. РозрахунковСЦ операцСЦСЧ банкСЦв.        17

5. Ринок цСЦнних паперСЦв.        20

5.1. СучаснСЦ тенденцСЦСЧ в функцСЦонуваннСЦ ринку цСЦнних паперСЦв.        22

5.2. ЕкономСЦчний змСЦст цСЦнних паперСЦв.        25

Висновки        33

Список використаноСЧ лСЦтератури.        36

Вступ


ПСЦсля того як в древнСЦ часи почали використовувати при купСЦвлСЦ-продажу золото, стало очевидним, що як покупцям, так СЦ продавцям незручно та небезпечно перевозити, важити та провСЦряти на чистоту золото. Тому в практику ввСЦйшло правило вСЦддавати золото на зберСЦгання ювелСЦрам, якСЦ мали пСЦдвали, або спецСЦальнСЦ мСЦiя, якСЦ були готовСЦ за певну плату надати СЧх. Отримавши золотий вклад, ювелСЦри видавали квитанцСЦю. НевдовзСЦ товари почали обмСЦнювати на квитанцСЦСЧ ювелСЦрСЦв, СЦ квитанцСЦСЧ перетворились в ранню форму паперових грошей. Але ювелСЦри, побачивши, що люди готовСЦ приймати квитанцСЦСЧ в якостСЦ паперових грошей, почали видавати квитанцСЦСЧ пСЦд неСЦснуючий золотий запас. Так зародилася банкСЦвська система (система часткових резервСЦв).

В такСЦй системСЦ банки можуть створювати грошСЦ. Хоча золото зараз не використовуСФться для пСЦдтримки грошовоСЧ пропозицСЦСЧ, банкСЦвське кредитування сьогоднСЦ обмежуСФться кСЦлькСЦстю резервСЦв, якСЦ банк вважаСФ за необхСЦдне або зобовтАЩязуСФться в юридичному порядку утримувати.

Банки, якСЦ дСЦють на основСЦ часткових резервСЦв вразливСЦ перед банкСЦвською панСЦкою або "напливутАЭ вимог. Убеспечення вСЦд "напливутАЭ вимог в банку тАУ основна причина жорсткого контролю банкСЦвськоСЧ системи.

БанкСЦвська справа тАУ це специфСЦчна пСЦдприСФмницька дСЦяльнСЦсть. Банки тАУ це кредитно-фСЦнансовСЦ установи, головне призначення яких акумулювати тимчасово вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти пСЦдприСФмств, населення та бюджетних установ СЦ надавати СЧх у кредит своСЧм клСЦСФмтам та обслуговувати грошовий обСЦг.

Банки СЦснували у середнСЦ вСЦки в РЖталСЦСЧ (слово banko з СЦталСЦйськоСЧ означаСФ "лавкатАЭ, "конторкатАЭ, за якою працювали мСЦняйли грошей). СучаснСЦ банки набули поширення у всьому свСЦтСЦ. Вони СФ переважно акцСЦонерними товариствами. РЗх "асний капСЦтал служить основою для здСЦйснення фСЦнансових операцСЦй, але основним джерелом кредитСЦв СФ кошти клСЦСФнтСЦв, що зберСЦгаються на рахунках у банках. З того часу, як банки почали роздавати кредити переважно за рахунок коштСЦв вкладникСЦв, розвинулося банкСЦвське пСЦдприСФмництво. Безпосередньою метою СЧх дСЦяльностСЦ СФ отримання прибутку вСЦд своСЧх операцСЦй, основним джерелом якого СФ банкСЦвський процент. Першоосновою процента СФ додатковий продукт, створений у виробництвСЦ, а на поверхнСЦ прибуток банкСЦв виступаСФ переважно як рСЦзниця мСЦж сумою процентСЦв, отриманих банком за наданСЦ кредити СЦ виплачених по внесках клСЦСФнтСЦв. Роль банкСЦв виявляСФться в СЧх функцСЦях.

БанкСЦвська система УкраСЧни знаходиться в станСЦ формування та пошуку оптимальних форм працСЦ. в УкраСЧнСЦ СЦснуСФ система комерцСЦйних банкСЦв, яка контролюСФться центральним банком краСЧни тАУ НацСЦональним Банком. КомерцСЦйнСЦ банки УкраСЧни працюють з фСЦзичними та юридичними особами, надають кредити, проводять операцСЦСЧ на фСЦнанових ринках, та ринках цСЦнних паперСЦв, виступають посередниками при розрахунках мСЦж пСЦдприСФмствами та державами. СтабСЦльнСЦсть банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни визначаСФ стабСЦльнСЦсть та рСЦст не тСЦльки кредитно-фСЦнансовоСЧ системи, але й економСЦки вцСЦлому.

Саме тому ця робота СФ актуальною. Я намагатимусь висвСЦтлити основнСЦ тенденцСЦСЧ розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни, показати переваги та недолСЦки СЦснуючоСЧ кредитно-фСЦнансовоСЧ системи та основнСЦ види дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. Основним методами аналСЦзу дСЦяльнстСЦ роботи комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни СФ:  статистичний, СЦндуктивно-логСЦчний. При написаннСЦ роботи вткористовувалась перСЦодика, науковСЦ роботи украСЧнських та зарубСЦжних економСЦстСЦв, пСЦдручники.


1. Види банкСЦв та СЧх основнСЦ функцСЦСЧ.


КомерцСЦйнСЦ банки виконують певнСЦ економСЦчнСЦ функцСЦСЧ по забеспеченню кредитноСЧ полСЦтики та грошового обСЦгу. До основних функцСЦй банкСЦв належать:

кредитування пСЦдприСФмств, держави, приватних осСЦб та операцСЦСЧ з цСЦнними паперами;

регулювання грошового обСЦгу;

залучення тимчасово вСЦльних грошових коштСЦв, нагромаджень СЦ перетворення СЧх у позичВнковий капСЦтал;

здСЦйснення грошових розрахункСЦв та платежСЦв у господарствСЦ;

випуск кредитних засобСЦв обСЦгу (депозитно-чекова емСЦсСЦя);

консультацСЦСЧ СЦ надання економСЦчноСЧ та фСЦнансовоСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Особливо важлива функцСЦя банкСЦв тАФ СЧхня здатнСЦсть "робити грошСЦ», СЦнакше кажучи тАФ розширювати кредитнСЦ ресурси народного господарства. Банки називають "фабВнриками кредиту». Справа у тому, що кредит вСЦдбиваСФ рух позичкового капСЦталу (Г тАФ Г"), який вСЦдокремлюСФться вСЦд кругообСЦгу промислового капСЦталу (Т'тАФ Г') СЦ набуваСФ саВнмостСЦйного руху. Надаючи позичку пСЦд борговСЦ зобов'язанВння своСЧх клСЦСФнтСЦв (забезпеченСЦ товаро-матерСЦальними цСЦнВнностями, якСЦ не СФ грСЦшми) банк зараховуСФ СЧСЧ на рахунок позичальникСЦв СЦ тим створюСФ можливСЦсть надходження в обСЦг нових сум грошей. Якщо кожен окремий банк може видати позичку, що перевищуСФ розмСЦр обов'язкового резерВнву (наприклад, при вкладСЦ 100 дол.: 100тАФ20=80), то вся банкСЦвська система на основСЦ вкладу 100 дол. може видати позичок на суму у кСЦлька разСЦв бСЦльшу (за принципом мультиплСЦкатора), оскСЦльки позички, отриманСЦ в одному банку, у ходСЦ народногосподарського кругообСЦгу ресурсСЦв потрапляють в СЦнший банк у виглядСЦ вкладСЦв СЦ знову виступають джерелом надання кредитСЦв. Отже, дуже важВнлива роль кожного окремого банку, а ще важливСЦша тАФ всСЦСФСЧ банкСЦвськоСЧ системи.

За сучасних умов спостерСЦгаСФться два протилежнСЦ проВнцеси тАФ унСЦверсалСЦзацСЦя банкСЦв СЦ поряд з нею СЧх спецСЦалСЦзаВнцСЦя. В СЧх основСЦ лежать концентрацСЦя виробництва (СЦ вСЦдпоВнвСЦдно банкСЦвського обслуговування) та паралельне утвоВнрення малих, спецСЦалСЦзованих пСЦдприСФмств.

Банки можна подСЦлити на:

а) центральнСЦ емСЦсСЦйнСЦ;

б) комерцСЦйнСЦ депозитнСЦ;

в) СЦнвестицСЦйнСЦ;

г) ощаднСЦ;

д) банки спецСЦального призначення (наприклад, СЦпотечнСЦ, зовнСЦшньоВнторговельнСЦ, страховСЦ, пенсСЦйнСЦ фонди).

У сукупностСЦ всСЦ види банкСЦв складають кредитну систеВнму як взаСФмозв'язок фСЦнансово-кредитних установ. Для неСЧ за сучасних умов характернСЦ концентрацСЦя та злиття з промисловим капСЦталом, а також СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя та створення мСЦжнародних банкСЦвських систем. Кредитна сиВнстема характеризуСФться конкуренцСЦСФю як мСЦж рСЦзними видаВнми банкСЦв та СЦнших кредитних установ, так СЦ мСЦж банкаВнми одного виду (наприклад, комерцСЦйними), що позитивно впливаСФ на кредитне СЦ розрахункове обслуговування госВнподарств.

Серцевиною кредитноСЧ системи СФ центральнСЦ (нацСЦональнСЦ) банки. Вони або з самого початку виникали як державнСЦ, або були нацСЦоналСЦзованСЦ, переважно пСЦсля кризи 30-х рокСЦв чи пСЦсля другоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни. У США федеВнральна система банкСЦв СЦ у ШвейцарСЦСЧ нацСЦональнСЦ банки формально не належать державСЦ. Проте вони строго дотриВнмуються СЦнструкцСЦй державних органСЦв щодо регулювання грошового обСЦгу. НацСЦональнСЦ банки у суверенних держаВнвах, що утворилися на базСЦ колишнього СРСР, створюютьВнся пСЦсля проголошення СЧх незалежностСЦ на базСЦ Державного банку колишнього СРСР.[7]

ФункцСЦСЧ центральних (нацСЦональних) банкСЦв СЦстотно вСЦдрСЦзняються вСЦд функцСЦй комерцСЦйних (чи спецСЦалСЦзоваВнних). ОсновнСЦ з них такСЦ: 1) емСЦсСЦя кредитних грошей та вилучення грошей з обСЦгу; 2) акумуляцСЦя та збереження касових резервСЦв СЦнших кредитних установ; 3) збереження офСЦцСЦйних золото-валютних резервСЦв; 4) надання кредитСЦв СЦ виконання розрахункових операцСЦй для урядових органСЦв; 5) здСЦйснення розрахункСЦв СЦ перевСЦдних операцСЦй для коВнмерцСЦйних банкСЦв; 6) грошово-кредитне регулювання екоВнномСЦки; 7) контроль за дСЦяльнСЦстю кредитних установ; 8) надання лСЦцензСЦй на операцСЦСЧ СЦз зарубСЦжною валютою; 9) обслуговування державного боргу краСЧни.

Отже, центральнСЦ емСЦсСЦйнСЦ банки у бСЦльшостСЦ краСЧн виконують роль емСЦсСЦйного, вСЦдповСЦдального за грошове господарство, СЦ кредитного центру, а також роль касира держави СЦ "банку банкСЦв». Вони СФ "кредиторами» останньоСЧ СЦнстанцСЦСЧ, тобто до них комерцСЦйнСЦ банки звертаються по допомогу у тому випадку, коли вичерпанСЦ всСЦ СЦншСЦ способи мобСЦлСЦзацСЦСЧ кредитних ресурсСЦв. З пСЦдприСФмствами та фСЦрВнмами центральний банк в операцСЦСЧ не вступаСФ.


2. КомерцСЦйнСЦ банки в кредитно-грошовСЦй полСЦтицСЦ.


Основна форма надання центральним банком кредитСЦв комерцСЦйним банкам тАФ скуповування у них цСЦнних паперСЦв та переоблСЦк (дисконт) векселСЦв, виданих пСЦдприСФмствами СЦ прийнятими на облСЦк (для забезпечення кредиту) комерВнцСЦйними банками. При цьому центральний банк регулюСФ процентну ставку.

Грошово-кредитна полСЦтика центральних банкСЦв тАФ це сукупнСЦсть заходСЦв, спрямованих на змСЦну грошовоСЧ маси в обСЦгу, обсягСЦв кредиту й емСЦсСЦСЧ, або на СЧх обмеження тАФ заВнлежно вСЦд стану економСЦки. ЕмСЦсСЦя здСЦйснюСФться, коли потрСЦбно подолати спад в економСЦцСЦ, а СЧСЧ обмеження тАФ пСЦд час промислового пСЦднесення, щоб не допускати "перегрСЦВнву» економСЦки.

Мета грошово-кредитноСЧ полСЦтики центрального банВнку, тАФ створити сприятливСЦ умови для зайнятостСЦ робочоСЧ сили, стримування СЦнфляцСЦСЧ, регулювання темпСЦв економСЦчного зростання та збалансованостСЦ народного господарства СЦ платСЦжного фонду.

Серед методСЦв грошово-кредитноСЧ полСЦтики важливе мСЦсВнце посСЦдаСФ дисконтна полСЦтика, пов'язана з купСЦвлею вексеВнлСЦв. Це найстарСЦший метод кредитного регулювання. ЗниВнження дисконтноСЧ ставки центрального банку стимулюСФ комерцСЦйнСЦ банки розширювати кредитування пСЦдприСФмств, а пСЦдвищення тАФ навпаки. Продаж цСЦнних паперСЦв центВнральним банком означаСФ зменшення сум на резервних рахунках СЦ звуження кредитування комерцСЦйними банками своСЧх клСЦСФнтСЦв.

Грошово-кредитна полСЦтика центральних банкСЦв не поВнзбавлена суперечностей. Адже коли для пСЦдвищення дСЦловоСЧ активностСЦ банк пСЦднСЦмаСФ дисконтну ставку, щоб сприяти припливу грошового капСЦталу з-за кордону, то подорожчання кредиту гальмуСФ зростання виробництва СЦ пожвавлення внутрСЦшньоСЧ дСЦловоСЧ активностСЦ.

Центральний банк впливаСФ на процес кредитування у народному господарствСЦ також шляхом вСЦдкриття спецСЦВнальних резервних рахункСЦв комерцСЦйних банкСЦв, на яких вони зобов'язанСЦ розмСЦщати депозити (вклади). РозмСЦри останнСЦх (у %) залежать вСЦд того, якСЦ вклади своСЧх клСЦСФнтСЦв мобСЦлСЦзував комерцСЦйний банк. ЦСЦ депозити СФ резервом для розширення кредитування, якщо цього потребуСФ кон'юнкВнтура розвитку народного господарства, СЦ страховим фонВндом для комерцСЦйних банкСЦв вСЦд банкрутства.

Центральний банк не може бути конкурентом комерВнцСЦйних банкСЦв. Його головна мета тАФ забезпечувати стабСЦльВннСЦсть грошового обСЦгу та регулювати кредитнСЦ вСЦдносини. ЗаслуговуСФ на увагу досвСЦд взаСФмозв'язку з комерцСЦйними банками у ВеликобританСЦСЧ. Банк АнглСЦСЧ ставиться до своСЧх банкСЦв з турботою, але й вимогливо. Його керуючий кожноВнго тижня зустрСЦчаСФться з президентами рСЦзних кредитних, промислових СЦ торговельних асоцСЦацСЦй. Отже, центральнСЦ банки застосовують СЦ адмСЦнСЦстративнСЦ санкцСЦСЧ (рСЦзнСЦ обмеВнження) до комерцСЦйних банкСЦв, але впливають на СЧх креВндитну полСЦтику переважно економСЦчними методами тАФ чеВнрез процентнСЦ ставки та регулювання грошового обСЦгу.

3. КомерцСЦйнСЦ банки.


КомерцСЦйнСЦ банки СФ основою-кредитноСЧ системи. Вони утворюються як акцСЦонернСЦ товариства або на пайових засадах СЦ СФ кредитними установами унСЦверсального характеру. РЗх часто називають "фСЦнансовими унСЦвермагами» або "супермаркетами кредиту». Вони пов'язанСЦ з усСЦма сфераВнми та фазами вСЦдтворення. Характерна риса комерцСЦйних банкСЦв тАФ повна самостСЦйнСЦсть пСЦдприСФмств у сферСЦ торгСЦвлСЦ позичковим капСЦталом. Вони не обмеженСЦ централСЦзовано виданими СЦнструкцСЦями з кредитування та проведення СЦн ших операцСЦй, проводять кредитну полСЦтику на свСЦй страх СЦ ризик, що сприяСФ оперативному впливу банкСЦв на економСЦку. Однак це не означаСФ, що комерцСЦйнСЦ банки дСЦють безконтрольно. Зокрема, у США комерцСЦйнСЦ банки належать до найбСЦльш контрольованоСЧ сфери пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ. Основою такого контролю СФ спецСЦальне законодавство й антимонопольнСЦ закони. Щоб обмежити створення великоСЧ кСЦлькостСЦ "слабких» банкСЦв, якСЦ можуть легко банкрутувати СЦ викликати "ланцюгову реакцСЦю банкрутств» серед своСЧх клСЦСФнтСЦв, держави встановлюють до сить високСЦ квоти на СЧх статутний капСЦтал. КрСЦм того, центральний банк визначаСФ для комерцСЦйних банкСЦв розмСЦр обов'язкових резервСЦв, якСЦ у бСЦльшостСЦ випадкСЦв зберСЦгаютьВнся у центральному банку, розмСЦр граничного ризику на одного позичальника (встановлюСФться певний вСЦдсоток вСЦд загальноСЧ суми "асних коштСЦв банку). Так забезпечуСФться лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку, тобто його здатнСЦсть у кожен певний момент задовольнити вимоги вкладникСЦв на готСЦвку. Уряд, центральний банк СЦ страховСЦ компанСЦСЧ (за допомогою спецСЦального страхування) гарантують, що комерцСЦйнСЦ банки забезпечать збереження коштСЦв своСЧх клСЦВнСФнтСЦв.[10]

Кошти комерцСЦйних банкСЦв складаються з "асних, залучених СЦ СЦмСЦтованих. "аснСЦ - це акцСЦонерний капСЦтал, мобСЦлСЦзований шляхом продажу акцСЦй на ринку цСЦнних паперСЦв, СЦ резервний капСЦтал, що утворюСФться з вСЦдрахувань вСЦд поточного прибутку. Резервний капСЦтал призначеВнний для покриття непередбачених збиткСЦв та втрат вСЦд падСЦння курсСЦв цСЦнних паперСЦв. КрСЦм того, у комерцСЦйних банках СФ рахунок нерозподСЦленого прибутку, який згодом буде або розподСЦлений серед акцСЦонерСЦв у формСЦ дивСЦдендСЦв, або зарахований у резерв.

ОсновнСЦ ресурси комерцСЦйного банку - це залученСЦ кошти, депозити (вклади) клСЦСФнтСЦв. КлСЦСФнти вносять своСЧ кошти у виглядСЦ депозитСЦв до вимоги або строкових. ОстаннСЦ часто оформляються у виглядСЦ сертифСЦкатСЦв. Зокрема, у США вони випускаються вартСЦстю вСЦд 100 тис. дол. СЦ бСЦльше.[2]

ЕмСЦтованСЦ фонди як джерело ресурсСЦв комерцСЦйного банку утворюються при акцептСЦ (згодСЦ) банку на оплату грошових документСЦв та при авалСЦ - гарантСЦСЧ платежу, який застосовуСФ банк у випадку банкрутства платника. АкцептованСЦ та авальнСЦ суми у виглялСЦ вимоги до платника СЦ СФ ресурсом комерцСЦйного банку для кредитування.

КредитнСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв подСЦляються залежно вСЦд СЧх забезпечення, строку, на який виданСЦ позички (коротко-, середньо- СЦ довгостроковСЦ), а також вСЦд методу стягнення процента (при видачСЦ, при погашеннСЦ позички або рСЦвними частками). Позички подСЦляються також залежно вСЦд категорСЦСЧ позичальникСЦв: на поповнення оборотного капСЦталу; представникам фондовоСЧ бСЦржСЦ   для бСЦрВнжових операцСЦй;  на кСЦнцеве споживання - споживчий креВндит пСЦд заставу житлового фонду, на придбання товарСЦв у кредит, сСЦльськогосподарськСЦ позички, СЦпотечнСЦ (на каВнпСЦталовкладення) СЦ короткостроковСЦ   на тимчасовСЦ поВнтреби.

ФондовСЦ операцСЦСЧ банкСЦв - це рСЦзнСЦ операцСЦСЧ з цСЦнними паперами, придбання цСЦнних паперСЦв для банкСЦв, первинне розмСЦщення випущених цСЦнних паперСЦв, вторинний обСЦг цСЦнних паперСЦв (купСЦвля та продаж за дорученням клСЦСФнВнтСЦв), розмСЦщення державних позик та операцСЦй з облСЦгацСЦями.

КомерцСЦйно-посередницькСЦ операцСЦСЧ - це операцСЦСЧ, за допомогою яких банк за дорученням своСЧх клСЦСФнтСЦв отримуСФ грошСЦ. Це насамперед СЦнкасовСЦ операцСЦСЧ. На СЦнкасо приймаються чеки, векселСЦ, цСЦннСЦ папери, СЦноземна валюта. НайбСЦльш поширенСЦ СЦнкасовСЦ операцСЦСЧ чеками та акцепти банку. Широко практикуСФться СЦнкасування облСЦгацСЦй державних позик. Набули також поширення розрахунки акредитиваВнми тАФ грошовими СЦ товарними та перевСЦднСЦ операцСЦСЧ.

ПоширенСЦ також довСЦрчСЦ операцСЦСЧ тАФ тимчасове управВнлСЦння майном приватних осСЦб, управлСЦння капСЦталом, збереженням цСЦнностей у сейфах банку. Для пСЦдприСФмств банк може виступати гарантом по позиках, випущених пСЦдприСФмством, агентом з реСФстрацСЦСЧ акцСЦй, керуючим пенсСЦйним фондом корпорацСЦСЧ. ДовСЦрчСЦ операцСЦСЧ створюють солСЦдну основу для контрольних функцСЦй банку.

ЛСЦзинговСЦ операцСЦСЧ за сучасних умов набули особливого поширення. ЛСЦзинг означаСФ придбання банками машин та устаткування для надання СЧх в оренду. За умов НТР це дуже вигСЦдно для фСЦрм: зменшуСФ ризик втрат вСЦд моральноВнго зношування технСЦки. Це   один з аспектСЦв переплетення кредитних СЦ торговельних операцСЦй.

ВзаСФмовигСЦднСЦ для банкСЦв СЦ СЧх клСЦСФнтСЦв факторСЦнговСЦ операцСЦСЧ  - своСФрСЦдна форма кредитування оборотного капСЦталу, дСЦСФвий спосСЦб прискорення його обСЦгу. ПСЦдприСФмство-постачальник передаСФ банку вимогу на оплату вСЦдправлених товарСЦв, якСЦ банк негайно оплачуСФ, утримуючи певВнний процент (фактично кредитуСФ постачальника), а сам далСЦ маСФ справу з платником, отримуючи суми, що пСЦдляга ють оплатСЦ.

КрСЦм комерцСЦйних унСЦверсальних банкСЦв, дСЦють багато спецСЦалСЦзованих банкСЦв та небанкСЦвських кредитних органСЦзацСЦй. Серед них тАФ СЦнвестицСЦйнСЦ банки, що проводять довгострокове кредитування та фСЦнансування капСЦталовкладень у рСЦзних галузях, переважно за рахунок кредитСЦв комерцСЦйних банкСЦв. ОщаднСЦ банки акумулюють, як правило, вСЦдносно дрСЦбнСЦ вклади, якСЦ разом утворюють джерела кредитування виробництва та торгСЦвлСЦ. Позичково-ощаднСЦ асоцСЦацСЦСЧ акумулюють капСЦтал за допомогою реалСЦзацСЦСЧ сертифСЦкатСЦв, що рСЦвнозначнСЦ довгостроковим вкладам.

У кредитних спСЦлках капСЦтал утворюСФться за рахунок пайових внескСЦв (через акцСЦСЧ), а використовуСФться для короткострокових позик членам асоцСЦацСЦСЧ.

СтраховСЦ компанСЦСЧ тАФ специфСЦчнСЦ кредитнСЦ СЦнститути. МобСЦлСЦзованСЦ за допомогою продажу страхових полСЦсСЦв кошти вони використовують для надання довгострокових кредитСЦв пСЦдприСФмствам СЦ державам. Проводиться також страхування кредитСЦв.

ПенсСЦйнСЦ фонди створюванСЦ для виплати ненсСЦй за рахунок коштСЦв держави, пСЦдприСФмств СЦ самих працюючих, також використовуються як кредитнСЦ ресурси переважно шляхом купСЦвлСЦ цСЦнних паперСЦв, акцСЦй СЦ облСЦгацСЦй.

РЖнвестицСЦйнСЦ компанСЦСЧ, отримавши кошти вСЦд реалСЦзацСЦСЧ своСЧх акцСЦй дрСЦбним "асникам, вкладають СЧх в акцСЦСЧ рСЦзних компанСЦй. Отже, пСЦдприСФмства мають СЦстотну пСЦдтримку кредитними ресурсами як вСЦд комерцСЦйних банкСЦв, так СЦ вСЦд небанкСЦвських кредитних органСЦзацСЦй, а конкуренцСЦя мСЦж рСЦзними кредитними установами позитивно впливаСФ на дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмств.

4. БанкСЦвська система УкраСЧни.


РЖстотнСЦ змСЦни у вСЦдносинах мСЦж банками та пСЦдприСФмстВнвами вносить кредитна реформа 1990-1991 рр., згСЦдно з якою сформувалася двохрСЦвнева банкСЦвська система: на першому рСЦвнСЦ тАФ Центральний банк, що обслуговуСФ широВнку мережу кредитних установ, на другому тАФ комерцСЦйнСЦ, як правило, акцСЦонернСЦ банки, якСЦ обслуговують пСЦдриСФмства незалежно вСЦд форм "асностСЦ. За таких умов вСЦдносини мСЦж пСЦдприСФмствами та банками переносяться з адмСЦнСЦВнстративноСЧ в економСЦчну "площину». Банк СЦ пСЦдприСФмство стають взаСФмно зацСЦкавленими партнерами.

4.1. КредитнСЦ вСЦдносини банкСЦв СЦ пСЦдприСФмств.

Банки надаВнють кредити пСЦдприСФмствам незалежно вСЦд форми "асноВнстСЦ, якСЦ перебувають на господарському рахунку, мають самостСЦйний баланс СЦ "аснСЦ оборотнСЦ кошти.

За сучасних умов центр ваги у кредитних стосунках банкСЦв СЦ пСЦдприСФмств переноситься з об'СФктСЦв на суб'СФкти кредитування.

При утвореннСЦ рСЦзних банкСЦв пСЦдприСФмство маСФ право кредитуватись у тому банку, який його бСЦльше "аштовуСФ оперативнСЦстю обслуговування, рСЦвнем процентноСЧ ставки тощо.

ВСЦдносини мСЦж пСЦдприСФмствами та вСЦддСЦленнями банку з питань кредитування регулюються кредитним договором, який укладаСФться мСЦж ними переважно на рСЦк, але при регулярних стосунках може бути укладений СЦ на тривалий строк, а в окремих випадках, при тимчасовСЦй потребСЦ у кредитних ресурсах тАФ на строк менше року. Конкретний змСЦст договору СЦ перелСЦк умов визначаСФться за згодою сторСЦн. При цьому одне СЦз завдань банку тАФ пСЦдтримувати СЦнСЦцСЦативу та самостСЦйнСЦсть пСЦдприСФмств, не допускати дрСЦб'язкового втручання у виробничу дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства. Водночас банк ретельно вивчаСФ фСЦнансовий стан пСЦдприСФмств, стан оборотних коштСЦв, СЦнвестицСЦйнСЦ плани СЦ можливостСЦ, органСЦзацСЦю роботи щодо пСЦдвищення фондовСЦддачСЦ та рентабельностСЦ тАФ виконуСФ свого роду аудиВнторськСЦ функцСЦСЧ на прохання клСЦСФнта.

Кредити надаються пСЦдприСФмствам на виробничСЦ та соцСЦальнСЦ цСЦлСЦ вСЦдповСЦдно до принципСЦв кредитування: заВнбезпеченостСЦ, цСЦльового характеру, термСЦновостСЦ, поворотностСЦ та платСЦжностСЦ. Забезпеченням поворотностСЦ кредиту служать застава товаро-матерСЦальних цСЦнностей або проВндукцСЦя в мСЦру СЧСЧ випуску, а також гарантСЦСЧ банкСЦв, СЦнших кредитних установ, страховСЦ полСЦси.

КрСЦм банкСЦвського кредиту, що його надають пСЦдприСФмВнствам комерцСЦйнСЦ банки, широко практикуСФться комерцСЦйний кредит, який, з одного боку, СЦстотно зменшуСФ потребу в банкСЦвському кредитСЦ, а з СЦншого тАФ служить його забезВнпеченням на основСЦ облСЦку векселСЦв. За деякими даними 2/3 кредитного обСЦгу здСЦйснюСФться у виглядСЦ комерцСЦйного кредиту. Суть його полягаСФ в тому, що одне пСЦдприСФмство надаСФ кредит СЦншому з оформленням його векселем. НайВнчастСЦше такий кредит супроводжуСФ поставку товарСЦв.[2]

Вексель часто використовуСФться для розрахункСЦв з СЦнВншими пСЦдприСФмствами шляхом СЦндосамента тАФ передатного напису. Це СЦстотно зменшуСФ потребу у грошовСЦй масСЦ СЦ маСФ антиСЦнфляцСЦйне значення. ЯпонСЦя у    50-тСЦ роки перейшла на емСЦсСЦю пСЦд комерцСЦйнСЦ векселСЦ, що сприяло стабСЦлСЦзацСЦСЧ цСЦн.

У колишньому СРСР комерцСЦйний кредит був лСЦквСЦдований у ходСЦ кредитноСЧ реформи 1930 р., оскСЦльки вСЦн не вСЦдповСЦдав тотальному державному контролю за умов адмСЦнСЦстративно-командноСЧ системи. За сучасних умов демократизацСЦСЧ господарського життя СЦ переходу до змСЦшаноСЧ економСЦки (регульованих ринкових вСЦдносин) вСЦдВнновлюСФться комерцСЦйний кредит СЦ швидко зростаСФ кСЦлькСЦсть рСЦзних комерцСЦйних банкСЦв, що утворюються як товариства з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю або як акцСЦонернСЦ товаристВнва. РЗх  засновниками виступають СЦншСЦ банки СЦ рСЦзнСЦ державВннСЦ та корпоративнСЦ пСЦдприСФмства. ПриватнСЦ капСЦтали для заснування банкСЦв поки що використовуються мало.[9]

НайбСЦльшим серед комерцСЦйних банкСЦв в УкраСЧнСЦ СФ акцСЦонерний агропромбанк "УкраСЧна», створений на базСЦ державного спецСЦалСЦзованого Агропромбанку. За обсягом статутного капСЦталу та прибуткСЦв це один з найбСЦльших банкСЦв на територСЦСЧ колишнього СРСР. На початок 1992 р. в ньому вже було понад 5 тис. акцСЦонерСЦв.

У кожному адмСЦнСЦстративному районСЦ УкраСЧни СФ вСЦддСЦлення Укрощадбанку, до складу яких входять ощадкаси. Це один з найбСЦльших банкСЦв УкраСЧни, який маСФ найрозгалуженСЦшу мережу.[2,9]

КомерцСЦйнСЦ банки самостСЦйно встановлюють процентнСЦ ставки на своСЧ кредити та комСЦсСЦйнСЦ винагороди за послуги.

НацСЦональний банк регулюСФ процентнСЦ ставки за кредит не прямим диктатом, а рСЦвнем процента за кредитнСЦ ресурВнси, якСЦ вСЦн передаСФ комерцСЦйним банкам. У перСЦод промислового пСЦднесення СЦ особливо за умов економСЦчноСЧ кризи рСЦзко зростаСФ попит на кредитнСЦ ресурси, а отже, пСЦдвищуСФться процентна ставка. НайбСЦльше впливаСФ на СЧСЧ зростанВння СЦнфляцСЦя. Щоб хоч дещо компенсувати та зменшити ризик знецСЦнення грошей, наданих у кредит, банки пСЦдвиВнщують процентну ставку до 100тАФ200 % СЦ навСЦть вище. Саме такий рСЦвень ставки склався в УкраСЧнСЦ на початку 1993 р., хоча за нормальних умов процентна ставка станоВнвить 5тАФ10 %.[4]

КонкуренцСЦя мСЦж комерцСЦйними банками тАФ явище позитивне, але наявнСЦсть багатьох дрСЦбних банкСЦв веде до розпорошення кредитних ресурсСЦв СЦ загрожуСФ "ланцюговою реакцСЦСФю» банкрутств дрСЦбних банкСЦв, а разом з ними СЦ дрСЦбних пСЦдприСФмств. Тому Центральний банк пСЦднСЦмаСФ межу мСЦнСЦмального розмСЦру статутного фонду комерцСЦйних банкСЦв при СЧх перереСФстрацСЦСЧ.

КонкуренцСЦя мСЦж комерцСЦйними банками за клСЦСФнтСЦв СФ впливовим фактором розвитку банкСЦвськоСЧ справи, але у розвинутСЦй ринковСЦй економСЦцСЦ СЧСЧ не залишають без "пильного ока» центрального (нацСЦонального) банку: контВнроль за законнСЦстю дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, коригуВнвання кредитноСЧ полСЦтики за допомогою облСЦковоСЧ процентноСЧ ставки та нормування резервСЦв. В УкраСЧнСЦ На цСЦональний банк настСЦльки слабкий,'що вСЦн не маСФ нСЦякого впливу на комерцСЦйнСЦ банки, не надаСФ СЧм СЦнструктивноСЧ та контрольноСЧ допомоги, СЦ розвиток банкСЦвського кредиту маСФ стихСЦйний характер з усСЦма його негативними наслСЦдками, а комерцСЦйний кредит пСЦдмСЦнюСФться бартером. ДосСЦ не впроваджено вексельних розрахункСЦв. Це породжуСФ недовСЦ ру вкладникСЦв до банкСЦв СЦ недостатню мобСЦлСЦзацСЦю кредит них ресурсСЦв. Навпаки, НацСЦональний банк фактично без поворотне кредитуючи бюджетний дефСЦцит (з дозволу ВерховноСЧ Ради), провокуСФ пСЦдвищення процентних ставок у комерцСЦйних банках, що ставить у скрутне становище пСЦдприСФмства, особливо малСЦ, пригнСЦчуСФ дСЦлову активнСЦсть, без якоСЧ неможливий вихСЦд з економСЦчноСЧ кризи, СЦ стримуСФ подолання СЦнфляцСЦСЧ. Отже, змСЦцнення позицСЦй НацСЦональноВнго банку як основного регулюючого грошову СЦ кредитну полСЦтику центру тАФ невСЦд'СФмна складова економСЦчного вСЦдВнродження УкраСЧни.

4.2. РозрахунковСЦ операцСЦСЧ банкСЦв.

ПСЦдприСФмства розрахову ються мСЦж собою безготСЦвкове через установи банку, в яких вони мають розрахунковСЦ рахунки. Розрахунки проВнводять за такими правилами:

1) платежСЦ здСЦйснюються, як правило, пСЦсля вСЦдванта ження товароматерСЦальних цСЦнностей або виконання робСЦт

2) за дорученням платника;

3) за рахунок "асних коштСЦв платника або в окремих випадках за рахунок кредиту банку;

4) сума спочатку списуСФться з рахунку платника, а потСЦм зараховуСФться на рахунок постачальника. Виняток становлять розрахунки чеками у межах окремоСЧ держави

При рСЦзноманСЦтностСЦ пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦд приСФмств за умов планомСЦрно-ринкових вСЦдносин органСЦза цСЦя розрахункСЦв виходить з принципу вСЦльного вибору пСЦдприСФмствами форм розрахункСЦв СЦ закрСЦплення СЧх у догоВнворах та невтручання банку у договСЦрнСЦ вСЦдносини пСЦдпри СФмств. Такий пСЦдхСЦд поширюСФться на всСЦ пСЦдприСФмства юридичнСЦ та фСЦзичнСЦ особи тАФ незалежно вСЦд форми "ас ностСЦ Кошти з рахунку пСЦдприСФмств списуються за розпоВнрядженням "асника рахунку, при чому черговСЦсть платВл1 жСЦв визначаСФ карСЦвник пСЦдприСФмства, якщо СЦнше нВ° перед бачене законом.

БезготСЦвковСЦ розрахунки здСЦйснюються у таких формах платСЦжнСЦ доручення, чеки, акредитиви, вимоги-доручення, векселСЦв

За обставин масовоСЧ заборгованостСЦ (при порушеннСЦ нормального потоку товарСЦв та грошей) уряд СЦ НацСЦональВнний банк УкраСЧни органСЦзовують масовСЦ взаСФмнСЦ залСЦки. Але цей елемент адмСЦнСЦстративного втручання у роботу банкСЦв СЦ пСЦдприСФмств виправданий лише в екстремальнСЦй ситуацСЦСЧ Такий же характер маСФ розпорядження про лише поперед ню оплату товарСЦв, зокрема хлСЦбопродуктСЦв, води, електро та теплоенергСЦСЧ та ряду послуг, зокрема транспортних.

За домовленСЦстю платник СЦ постачальник можуть про вести мСЦж собою взаСФмне зарахування заборгованостСЦ без посередництва. НайчастСЦше практикуються розрахункСЦ платСЦжними дорученнями платника банковСЦ про перерахо вування певноСЧ суми з його рахунку. Лише платник пови нен вирСЦшувати, чи перераховувати кошти за товари послуги. Це пСЦдвищуСФ вСЦдповСЦдальнСЦсть постачальника зг виконання договору поставок СЦ посилюСФ економСЦчну неза лежнСЦсть пСЦдприСФмств.

За домовленСЦстю мСЦж пСЦдприСФмствами доручення можуть бути строковими (наприклад, авансом, або пСЦсля вСЦдвантаження товару, або частковСЦ платежСЦ при великю угодах), достроковСЦ або вСЦдстроченСЦ тАФ без шкоди для фСЦнансового стану сторСЦн.

Розрахунки акредитивами застосовуються як гарантСЦСФ оплати товарСЦв або послуг. За дорученням платника банк в якому вСЦн обслуговуСФться, переводить кошти у банк, який обслуговуСФ постачальника наперед, а при виконаннСЦ умоСЧ акредитиву (наприклад, поставки товару) кошти вСЦдразу перераховуються постачальнику. Акредитив призначаСФться для розрахункСЦв лише з одним постачальником.

Розрахунки вимогами-дорученнями застосовуються для оплати виконаних робСЦт СЦ наданих послуг, поставленоСЧ зСЦ договором продукцСЦСЧ. Вимогу виписуСФ постачальник чСЦ виконавець робСЦт СЦ безпосередньо вручаСФ СЧСЧ платниковСЦ Платник на цьому ж документСЦ виписуСФ доручення пр( повну або часткову оплату СЦ здаСФ у банк, який його обслуговуСФ.

Якщо СФ пСЦдстави для вСЦдмови вСЦд оплати, то платник СЧх повСЦдомляСФ постачальниковСЦ теж безпосередньо. У договор мСЦж пСЦдприСФмствами передбачаСФться вСЦдповСЦдальнСЦсть платника за несвоСФчасну оплату вимог-доручень. Ця формСЦ набуваСФ все бСЦльшого поширення. Отже, розрахунки, ще застосовуються мСЦж пСЦдприСФмствами, спрямованСЦ на усунення автоматизму у розрахунках та пСЦдвищення вСЦдповСЦ дальностСЦ за виконання договорСЦв.

Банки забезпечують обСЦг ресурсСЦв мСЦж пСЦдприСФмствами акумулюючи СЧх в одних точках господарського механСЦзму СЦ спрямовуючи в СЦншСЦ. При цьому стимулюють ефективна господарювання


5. Ринок цСЦнних паперСЦв.


ПриватизацСЦя й акцСЦонування приватноСЧ "асностСЦ, розвиток пСЦдприСФмництва та кредитВнних СЦнститутСЦв приводять до поглиблення розвитку грошоВнвих СЦ кредитних вСЦдносин. ВиникаСФ особливий сектор госпоВндарювання, який пов'язаний з обСЦгом цСЦнних паперСЦв тАФ фСЦнансовий ринок.

ФСЦнансовий ринок потребуСФ не лише правового регулюВнвання обСЦгу цСЦнних паперСЦв, а й створення органСЦзацСЦСЧ, яка забезпечувала б цей обСЦг. Такою органСЦзацСЦСФю СФ фондова бСЦрВнжа. Фондова бСЦржа тАФ це органСЦзований СЦ регулярно функВнцСЦонуючий ринок для купСЦвлСЦ та продажу цСЦнних паперСЦв, обов'язковий елемент регулювання ринку цСЦнних паперСЦв.

ФСЦнансовий ринок умовно можна подСЦлити на двСЦ частиВнни: ринок банкСЦвських позичок СЦ ринок цСЦнних паперСЦв. Ринок цСЦнних паперСЦв доповнюСФ систему банкСЦвського креВндиту та взаСФмодСЦСФ з нею. КомерцСЦйний банк рСЦдко видаСФ позички на тривалий час (бСЦльше року). ЦСЦннСЦ папери дають змогу отримати кошти на довгий перСЦод (на десятиВнрСЦччятАФоблСЦгацСЦСЧ) чи у безстрокове користування (акцСЦСЧ).

Завдання ринку цСЦнних паперСЦв полягаСФ у тому, щоб забезпечити бСЦльш повне та швидке переливання заВнощаджень за цСЦною, яка "аштовуСФ обидвСЦ сторони. Для цього потрСЦбнСЦ бСЦржСЦ та дСЦючСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв посередники.

БСЦржа тАФ це органСЦзований ринок цСЦнних паперСЦв, який функцСЦонуСФ на пСЦдставСЦ офСЦцСЦйно зареСФстрованих правил ведення торгСЦвлСЦ, де угоди про розмСЦщення та купСЦвлю-проВндаж цСЦнних паперСЦв здСЦйснюються обмеженою кСЦлькСЦстю бСЦржових посередникСЦв. ЕмСЦтентами (емСЦтент тАФ органСЦзаВнцСЦя чи пСЦдприСФмство, що випускаСФ в обСЦг грошСЦ або цСЦннСЦ папери) на ринку цСЦнних паперСЦв виступають приватнСЦ наВнцСЦональнСЦ, державнСЦ нацСЦональнСЦ, приватнСЦ та державнСЦ СЦноземнСЦ органСЦзацСЦСЧ.

УсСЦ цСЦннСЦ папери, якСЦ обертаються на ринку, можна подСЦлити на три групи: акцСЦСЧ, облСЦгацСЦСЧ та спецСЦальнСЦ цСЦннСЦ папери. Щодо надСЦйностСЦ СЦнвестицСЦй та стабСЦльностСЦ приВнпливу доходу найбСЦльш якСЦсними вважаються державнСЦ облСЦгацСЦСЧ, особливо короткостроковСЦ скарбничСЦ векселСЦ. ПоВнтСЦм СЦдуть приватнСЦ облСЦгацСЦСЧ й акцСЦСЧ крупних компанСЦй, якСЦ регулярно виплачують дивСЦденди. Найменш надСЦйними в акцСЦСЧ, що випускаються тСЦльки що створеними, невСЦдомими фСЦрмами.

Розглядаючи сучасну СЦнституцСЦональну структуру ринВнкСЦв цСЦнних паперСЦв, слСЦд видСЦлити чотири категорСЦСЧ учасниВнкСЦв операцСЦй: комерцСЦйнСЦ банки; СЦнвестицСЦйнСЦ (торговельнСЦ) банки; "асне бСЦржовСЦ фСЦрми та кредитно-фСЦнансовСЦ органСЦзацСЦСЧ, якСЦ об'СФднанСЦ пСЦд назвою "СЦнституцСЦональнСЦ СЦнвестори» (страховСЦ компанСЦСЧ, пенсСЦйнСЦ та СЦнвестицСЦйнСЦ фонди).

У рСЦзних краСЧнах спСЦввСЦдношення сил мСЦж ними рСЦзне. Воно залежить вСЦд рСЦвня розвитку ринкСЦв та вСЦд юридичних вСЦдмСЦнностей у законодавствах. Так, у державах, де комерВнцСЦйнСЦ банки мають право здСЦйснювати операцСЦСЧ СЦз всСЦма видами цСЦнних паперСЦв, наприклад у ФРН, СЦнвестицСЦйнСЦ банки не вСЦдСЦграють значноСЧ ролСЦ.

Кошти, що мобСЦлСЦзуються пенсСЦйними фондами, страхоВнвими компанСЦями та СЦншими органСЦзацСЦями, надходять на ринок цСЦнних паперСЦв, де вони використовуються у тому числСЦ й СЦнвестицСЦйними банками чи бСЦржовими фСЦрмами (бСЦржовою фСЦрмою називають брокерську фСЦрму, яка купиВнла мСЦiе на бСЦржСЦ) переважно для придбання акцСЦй, облСЦгаВнцСЦй чи СЦнших фондових цСЦнностей. У деяких випадках цСЦ кошти передаються на управлСЦння у комерцСЦйнСЦ банки, спСЦльнСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ фСЦрми. Частина вСЦльних грошових надходжень населення потрапляСФ вСЦдразу на ринок цСЦнних паперСЦв, коли "асник коштСЦв вСЦддаСФ своСЧ розпорядження бСЦржовСЦй фСЦрмСЦ щодо кожноСЧ операцСЦСЧ.

Залежно вСЦд значення, яке маСФ ринок цСЦнних паперСЦв в економСЦцСЦ, його можна подСЦлити на два види: первинний СЦ вторинний. Первинний тАФ це ринок, на якому розмСЦщуюВнться вперше випущенСЦ папери. Тут вСЦдбуваються мобСЦлСЦзаВнцСЦя грошових коштСЦв акцСЦонерними товариствами та запозиВнчення СЧх державою. Первинний ринок включаСФ СЦнвестицСЦйнСЦ та комерцСЦйнСЦ банки, через якСЦ акцСЦонернСЦ товариства СЦ держава здСЦйснюють розмСЦщення своСЧх паперСЦв.

Вторинний ринок тАФ це ринок, на якому продаються СЦ купуються випущенСЦ ранСЦше цСЦннСЦ папери. Тут вСЦдбуваВнСФться змСЦна "асника цих паперСЦв. З погляду органСЦзацСЦСЧ вторинний ринок подСЦляСФться на централСЦзований СЦ децентВнралСЦзований. Формою централСЦзованого ринку цСЦнних папеВнрСЦв СФ фондова бСЦржа, на якСЦй постСЦйно обертаються цСЦннСЦ папери, але не всСЦ, а лише тСЦ що допущеннСЦ до обСЦгу бСЦржовими комСЦтетами.

ДецентралСЦзований тАФ це ринок, на якому обертаються як допущенСЦ, так СЦ недопущенСЦ до обСЦгу на фондових бСЦржах цСЦннСЦ папери. Цей ринок складаСФться СЦз значноСЧ кСЦлькостСЦ брокерсько-дилерських фСЦрм, розкиданих по всСЦй територСЦСЧ, якСЦ здСЦйснюють мСЦж собою зв'язки за допомогою телефонВнно-телеграфноСЧ мережСЦ та пошти. До них належать СЦ комерцСЦйнСЦ банки, оскСЦльки багато з них займаються аналоВнгСЦчними операцСЦями з цСЦнними паперами.

5.1. СучаснСЦ тенденцСЦСЧ в функцСЦонуваннСЦ ринку цСЦнних паперСЦв.

Для сучасних ринкСЦв цСЦнних паперСЦв характерним СФ досить великий обсяг угод, якСЦ укладаються поза бСЦржею, СЦ це становить позабСЦржовий обСЦг. Це зумовлене СЦснуючою у багатьох краСЧнах системою високих фСЦнансових комСЦсСЦй й обмежувальною практикою прийняття акцСЦй до котування, високою вартСЦстю послуг бСЦржСЦ, необхСЦднСЦстю сплачуваВнти комСЦсСЦю та збори, монополСЦзацСЦСФю членства бСЦржСЦ. Отже, сучасний ринок паперСЦв складаСФться з бСЦржового обСЦгу СЦз зареСФстрованими СЦ незареСФстрованими на бСЦржСЦ цСЦнними паперами, а також позабСЦржевого обСЦгу. У свою чергу позабСЦржовий обСЦг дСЦлиться на органСЦзований та неоргаВннСЦзований.

ОрганСЦзований обСЦг перебуваСФ, як правило, пСЦд контроВнлем саморегульованих органСЦв, членами яких СФ посередниВнки цих ринкСЦв. У бСЦльшостСЦ краСЧн провСЦдну роль у здСЦйсненВннСЦ позабСЦржових операцСЦй вСЦдСЦграють бСЦржовСЦ брокери.

ПозабСЦржовий та бСЦржовий ринки певною мСЦрою проВнтистоять один одному, проте водночас взаСФмно доповнюють один одного. Таке протирСЦччя виникаСФ через те, що, виконуВнючи загальну функцСЦю торгСЦвлСЦ та обСЦгу цСЦнних паперСЦв, вони керуються специфСЦчними методами СЧх вСЦдбору та реалСЦзацСЦСЧ. ПозабСЦржовий обСЦг, як правило, охоплюСФ лише новСЦ випуски цСЦнних паперСЦв СЦ головним чином розмСЦщення облСЦгацСЦй торговельно-промислових корпорацСЦй. ОстаннСЦ вступають у безпосереднСЦй контакт через СЦнвестицСЦйнСЦ банВнки, банкСЦрськСЦ будинки з кредитно-фСЦнансовими СЦнститутаВнми, якСЦ придбали цСЦ цСЦннСЦ папери, навпаки, на бСЦржСЦ котуються старСЦ випуски цСЦнних паперСЦв СЦ переважно акцСЦСЧ торговельно-промислових корпорацСЦй. Якщо через позабСЦржовий обСЦг здСЦйснюСФться в основному фСЦнансування вСЦдтворювального процесу, то на бСЦржСЦ за допомогою скуповуВнвання акцСЦй вСЦдбуваСФться контроль над корпорацСЦями та фСЦрмами, йде формування контролю та його перерозподСЦл мСЦж рСЦзними фСЦнансовими групами. БСЦржа здСЦйснюСФ також вСЦдповСЦдну частину фСЦнансування в основному через дрСЦбВнного та середнього вкладника.

ОсобливСЦсть бСЦржСЦ полягаСФ в тому, що тут активнСЦше дСЦСФ СЦндивСЦдуальний вкладник, хоча йде процес монополСЦзацСЦСЧ операцСЦй кредитно-фСЦнансовими СЦнститутами. Навпаки, на позабСЦржовому ринку дСЦСФ колективний вкладник в особСЦ крупних кредитно-фСЦнансових СЦнститутСЦв, передусСЦм комерВнцСЦйних банкСЦв СЦ страхових компанСЦй. ОсобливСЦсть позабСЦр-жового ринку полягаСФ й у тому, що через нього проходять новСЦ випуски облСЦгацСЦй, якСЦ при СЧх наступнСЦй купСЦвлСЦ та перекупСЦвлСЦ надходять на фондовСЦ бСЦржСЦ. Проте переважна частина нових облСЦгацСЦй не повертаСФться на бСЦржу СЦ переВнбуваСФ у руках (активах) кредитно-фСЦнансових СЦнститутСЦв.

ОсновнСЦ функцСЦСЧ фондових бСЦрж тАФ це: мобСЦлСЦзацСЦя та концентрацСЦя тимчасово вСЦльних грошових нагромаджень та заощаджень шляхом продажу цСЦнних паперСЦв бСЦржовиВнми посередниками на первинному СЦ вторинному ринках;  кредитування та фСЦнансування держави СЦ приватного секВнтора шляхом придбання СЧхнСЦх цСЦнних паперСЦв на первинноВнму ринку, а також бСЦржових спекулянтСЦв СЦ фСЦнансово-креВндитних закладСЦв на вторинному ринку; концентрацСЦя опеВнрацСЦй з цСЦнними паперами, встановлення цСЦн на них, що вСЦдбивають рСЦвень попиту та пропозицСЦСЧ, а також формуВнвання фСЦктивного капСЦталу; забезпечення публСЦчностСЦ цСЦнВнний паперСЦв.

ФСЦксування та публСЦкування бСЦржею цСЦнних паперСЦв на конкретний перСЦод даСФ змогу акцСЦонерним компанСЦям СЦ державСЦ розв'язувати питання про умови та доцСЦльнСЦсть випуску паперСЦв у той чи СЦнший перСЦод. ПублСЦчнСЦсть курсСЦв та можливСЦсть продажу цСЦнних паперСЦв через бСЦржу ствоВнрюСФ умови для широкого використання СЧх як засобу забезВнпечення банкСЦвських позичок. КрСЦм публСЦкацСЦСЧ середнСЦх курсСЦв кожного виду цСЦнних паперСЦв, що обертаються на бСЦржСЦ, обчислюються та публСЦкуються середнСЦ курси акцСЦй вСЦдповСЦдних груп компанСЦй, а також всСЦх компанСЦй, якСЦ зареСФстрованСЦ на бСЦржСЦ.

ОбСЦг цСЦнних паперСЦв у краСЧнах СЦз соцСЦальне орСЦСФнтоваВнною ринковою економСЦкою маСФ розвинуте правове регулюВнвання. Наприклад, у США дСЦють федеральнСЦ закони про цСЦннСЦ папери з 1933 р. У всСЦх штатах СЦснуСФ закон, який встановлюСФ державний контроль за обСЦгом цСЦнних паперСЦв. ВСЦн отримав назву "закон голубого неба». Ним захищаютьВнся права "асника вСЦд спекуляцСЦй, коли покупцевСЦ не пропонують нСЦякоСЧ реальноСЧ цСЦнностСЦ. ДСЦють також правила нацСЦональноСЧ АсоцСЦацСЦСЧ бСЦржових маклерСЦв. У ФРН дСЦють федеральнСЦ закони про операцСЦСЧ з цСЦнними паперами, про бСЦржСЦ та бСЦржовСЦ операцСЦСЧ, про порядок зберСЦгання вкладСЦв, зберСЦгання та придбання цСЦнних паперСЦв СЦ СЦн. Держава створюСФ спецСЦальнСЦ органи, якСЦ контролюють обСЦг цСЦнних паперСЦв.

КрСЦм правового забезпечення обСЦгу цСЦнних паперСЦв важВнливу роль вСЦдСЦграСФ технСЦчне забезпечення функцСЦонування фондових бСЦрж. У зв'язку з СЦснуванням у багатьох краСЧнах вСЦдокремлених фондових бСЦрж- СЦ великим значенням для дилерСЦв котувань на центральнСЦй бСЦржСЦ, однСЦСФю з перших сфер впровадження сучасних засобСЦв передачСЦ й обробки СЦнформацСЦСЧ стало об'СФднання ринкСЦв цСЦнних паперСЦв СФдиниВнми системами електронного зв'язку. БСЦржСЦ ШвейцарСЦСЧ об'СФднанСЦ за допомогою електронСЦки (вСЦзуальних СЦ комп'юВнтерних систем) так, що замовлення, яке надходить, викоВннуСФться на будь-якСЦй з бСЦрж з урахуванням найбСЦльш сприятливих котувань. З весни "1986 р. чотири дСЦючСЦ бСЦржСЦ Гонконга об'СФднанСЦ комп'ютеризованою системою СЦ фактичВнно СФ зараз однСЦСФю фондовою бСЦржею. АналогСЦчнСЦ процеси вСЦдбуваються у КанадСЦ, АвстралСЦСЧ та СЦн. державах.

Сучасна бСЦржа тАФ це сучасний комп'ютерний центр, який маСФ засоби оперативного зв'язку з усСЦм свСЦтом.

5.2. ЕкономСЦчний змСЦст цСЦнних паперСЦв.

Для операцСЦй на фондових бСЦржах допускаються особливСЦ цСЦннСЦ папери, якСЦ становлять фондоВнвСЦ цСЦнностСЦ.

РЖснують рСЦзнСЦ види фондових цСЦнностей: цСЦннСЦ папери з фСЦксованим доходом (СЧх ще називають борговим зоВнбов'язання) ; акцСЦСЧ тАФ свСЦдоцтво про участь у капСЦталСЦ. РД таВнкож СЧх змСЦшанСЦ форми. ЦСЦннСЦ папери, будучи фактичним капСЦталом, не мають нСЦякоСЧ реальноСЧ вартостСЦ, СЧхня цСЦна чи курс визначаСФться регулярно доходами у виглядСЦ дивСЦдендСЦв по акцСЦях чи процента по облСЦгацСЦях, а також позичкового процента. БСЦржовий курс цСЦнних паперСЦв зазнаСФ коливань СЦ у кожний момент залежить вСЦд спСЦввСЦдношення мСЦж пропозицСЦСФю цих паперСЦв СЦ попитом на них. Через фондову бСЦржу вСЦдбуваСФться розмСЦщення акцСЦй, облСЦгацСЦй, яке здСЦйВнснюСФться переважно крупними банками.

ЦСЦннСЦ папери з фСЦксованим доходом тАФ це борговСЦ зоВнбов'язання, в яких емСЦтент зобов'язуСФться виконати вСЦдповСЦВнднСЦ дСЦСЧ. Як правило, це зворотна виплата отриманоСЧ грошовоСЧ суми та процентноСЧ винагороди, що встановлюВнСФться один раз у рСЦк або на пСЦвроку. Поряд з назвою " твердопроцентнСЦ цСЦннСЦ папери » вживаСФться також поняття "рентнСЦ Папери», тобто такСЦ, що приносять фСЦксований доход, ренту. При отриманнСЦ позички йдеться про надання великоСЧ суми грошових коштСЦв "'на тривалий перСЦод. Ця позичка не може бути достроково вСЦдСЦзвана кредитором.

РД такСЦ рСЦзновиди цСЦнних паперСЦв з фСЦксованим доходом:

1.Державна позичка (позика). Сюди належить позичка уряду на створення спецСЦальних фондСЦв.

2. Комунальна позичка. Вона призначена для збалансуВнвання державних фСЦнансСЦв мСЦiевоСЧ "ади. На емСЦсСЦю таких цСЦнних паперСЦв необхСЦдно отримати дозвСЦл вСЦд центрального чи земельного (мСЦiевого) уряду, проте останнСЦ не зоВнбов'язанСЦ надавати гарантСЦСЧ щодо позики. КомунальнСЦ облСЦгацСЦСЧ мають котування на бСЦржСЦ, тобто з ними здСЦйснюВнються операцСЦСЧ. КрСЦм позик мСЦiевСЦ органи "ади можуть отримувати позичку у спецСЦальних СЦпотечних (земельних) банках.

3. КомунальнСЦ облСЦгацСЦСЧ та заставнСЦ листи. РЖпотечнСЦ банки надають довгостроковСЦ кредити пСЦд заставу земельВнних дСЦлянок чи пСЦд боргове зобов'язання товариств. РСЦзниця мСЦж заставним листом СЦ комунальною позикою (позичВнкою) тАФ у формСЦ СЧх покриття. ЕмСЦсСЦя заставних листСЦв рефСЦнансуСФться вСЦдповСЦдними СЦпотечними кредитами. КомуВннальнСЦ облСЦгацСЦСЧ не мають СЦпотечного покриття.

4. ПромисловСЦ облСЦгацСЦСЧ. Це борговСЦ зобов'язання з фСЦксованим доходом промисловоСЧ компанСЦСЧ. РЗх емСЦсСЦя здСЦйснюВнСФться крупними акцСЦонерними компанСЦями та товариствами з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю. ВСЦдносна привабливСЦсть промислових облСЦгацСЦй з фСЦксованим доходом полягаСФ у тому, що вони на вСЦдмСЦну вСЦд акцСЦй можуть продаватися за курсом нижчим вСЦд СЧхньоСЧ номСЦнальноСЧ вартостСЦ. Така знижка з цСЦни зветься дизажСЦо. КрСЦм цього, може бути досягнута домовленСЦсть, що погашення облСЦгацСЦй буде здСЦйснюватися не за номСЦналом, а за бСЦльш високим курВнсом. Так виникаСФ надбавка тАФ ажСЦо, яка при вСЦдповСЦдному термСЦнСЦ облСЦгацСЦСЧ даСФ додатковий доход.

ПромисловСЦ облСЦгацСЦСЧ не позбавленСЦ недолСЦкСЦв. ФСЦксоваВнний процент по промислових облСЦгацСЦях означаСФ для фСЦрми зростання постСЦйних витрат. У кризовСЦ перСЦоди такСЦ витраВнти особливо вСЦдчутнСЦ для компанСЦй на вСЦдмСЦну вСЦд дивСЦденВндСЦв, якСЦ залежно вСЦд доходу можуть встановлюватися на бСЦльш низькому рСЦвнСЦ.

Дещо подСЦбнСЦ до промислових облСЦгацСЦй конверсСЦйнСЦ борговСЦ зобов'язання та опцСЦйнСЦ позики. Це перехСЦднСЦ до акцСЦй форми цСЦнних паперСЦв з фСЦксованим доходом. РЗх емСЦсСЦя регулюСФться вСЦдповСЦдними нацСЦональними законами про акцСЦонерну справу. Як перший, так СЦ другий цСЦнний папСЦр маСФ твердо фСЦксований процент. ВСЦдмСЦннСЦсть цих цСЦнних паперСЦв вСЦд промисловоСЧ облСЦгацСЦСЧ полягаСФ у тому, що СЧх купСЦвля пов'язана з можливСЦстю придбати у майВнбутньому акцСЦСЧ. У випадку конверсСЦйних боргових зоВнбов'язань кредитору надано право обмСЦнювати цСЦ цСЦннСЦ папери пСЦсля встановленого строку СЦ за умов оплати ажСЦо у вСЦдповСЦднСЦй пропорцСЦСЧ на акцСЦСЧ цСЦСФСЧ компанСЦСЧ. ОпцСЦйнСЦ позики та конверсСЦйнСЦ зобов'язання, як СЦ промисловСЦ облСЦгацСЦСЧ, котуються на бСЦржСЦ, СЧх курс публСЦкуСФться щоденВнно. Вексель тАФ це цСЦнний папСЦр, який засвСЦдчуСФ безумовне зобов'язання векселедавця. РЖснуСФ простий вексель СЦ пере-казний. Кожен з них маСФ вСЦдповСЦднСЦ реквСЦзити. Вексель, в якому вСЦдсутнСЦй будь-який з реквСЦзитСЦв, не маСФ сили, за винятком передбачених випадкСЦв. Порядок викупСЦвлСЦ та облСЦку векселСЦв визначаСФться КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв.[6]

АкцСЦСЧ та СЧх види. АкцСЦСЧ тАФ це номернСЦ цСЦннСЦ папери, документи, що стверджують членство в акцСЦонерному товаВнриствСЦ СЦ надають право на отримання дивСЦденду. НайчастСЦВнше у розвинутих краСЧнах вони бувають СЦменними. Кожна угода з акцСЦями повинна реСФструватись акцСЦонерним това риством чи банком за його дорученням. ЕмСЦсСЦя акцСЦй на пред'явника в усСЦх краСЧнах обмежена. Друкування акцСЦй здСЦйснюСФться вузьким колом доручень. Як правило, акцСЦСЧ зберСЦгаються у брокерСЦв чи в СЦнших спецСЦалСЦзованих конторах. "асник мав лише посвСЦдчення про кСЦлькСЦсть акцСЦй. КСЦлькСЦсть акцСЦй, випущених компанСЦСФю, строго фСЦксована, СЦ кожна нова емСЦсСЦя повинна бути затверджена СЧСЧ директоВнрами або зборами акцСЦонерСЦв. РЖменний характер акцСЦСЧ даСФ змогу компанСЦям завжди знати, хто СФ СЧСЧ акцСЦонерами, на яку адресу надсилати повСЦдомлення про збори акцСЦонерСЦв, номер рахунку, на який переказувати дивСЦденди. АкцСЦонерВнне товариство може випускати як один вид акцСЦй з однакоВнвими правами, так СЦ декСЦлька видСЦв акцСЦй з рСЦзними стату сами. РозрСЦзняють звичайнСЦ та привСЦлейованСЦ акцСЦСЧ. ЗвичайнСЦ акцСЦСЧ дають своСФму "аснику право на один голос на зборах акцСЦонерСЦв. КрСЦм цього, "асник звичайноСЧ акцСЦСЧ маСФ право на отримання частини чистого прибутку, який розВнподСЦляСФться у виглядСЦ дивСЦденду. При лСЦквСЦдацСЦСЧ акцСЦонерноВнго товариства його претензСЦя на майно СФ останньою. ВСЦн отримуСФ те, що залишаСФться пСЦсля сплати боргСЦв СЦ розраВнхунку з привСЦлейованими акцСЦонерами.

ПривСЦлейованСЦ акцСЦСЧ дають "аснику право переважного посягання на прибуток СЦ "аснСЦсть акцСЦонерного товари ства, СЦнодСЦ гарантують фСЦксований доход (у тому випадку, якщо товариство отримало чистий прибуток), а також особливСЦ права при голосуваннСЦ, (декСЦлька голосСЦв, право на участь у прийняттСЦ вСЦдповСЦдних рСЦшень на зборах акцСЦВнонерСЦв).

НайбСЦльш поширенСЦ привСЦлейованСЦ акцСЦСЧ з фСЦксованим доходом, але без права голосу. Виплата дивСЦдендСЦв по цих акцСЦях не обов'язкова для акцСЦонерного товариства, СЧСЧ затримка чи невиплата не веде до банкрутства.

Коли виникаСФ необхСЦднСЦсть у "асному капСЦталСЦ, привСЦлейованСЦ акцСЦСЧ можна розглядати як прийнятну альтерна тиву звичайним акцСЦям. НаявнСЦсть фСЦксованого дивСЦденду може служити додатковим стимулом для акумулювання коштСЦв, хоч СЦ за бСЦльш високою цСЦною, нСЦж при використанВннСЦ облСЦгацСЦй. Водночас це даСФ змогу уникнути обмеження прав голосування "асникСЦв звичайних акцСЦй. Коли цСЦни звичайних акцСЦй низькСЦ, а капСЦтал необхСЦдний, його можна залучити за допомогою привСЦлейованих акцСЦй, оскСЦльки конвертованСЦсть даСФ змогу перетворити СЧх у звичайнСЦ акцСЦСЧ, якСЦ СФ конвертованСЦ, коли цСЦни на них пСЦдвищилися.

ЕмСЦсСЦя привСЦлейованих акцСЦй обмежуСФться законом. Так, для СЧх випуску у ФРН необхСЦдно отримати спецСЦальВнний дозвСЦл центральних органСЦв. У ФранцСЦСЧ "асниками акцСЦй, що дають право на два голоси, можуть бути лише громадяни ФранцСЦСЧ та члени РДЕС.

РЖнвестицСЦйний сертифСЦкат тАФ це частка (участь) у спе цСЦальному фондСЦ цСЦнних паперСЦв (СЦнвестицСЦйному фондСЦ) яким керуСФ СЦнвестицСЦйна компанСЦя. РЖнвестицСЦйний сертифСЦВнкат не може бути вСЦднесений нСЦ до твердопроцентних цСЦнних паперСЦв, нСЦ до акцСЦй, хоча по ньому виплачують вСЦдповСЦдний доход. РЖнвестицСЦйний фонд може бути складеВнний за рСЦзними принципами: може включати лише акцСЦСЧ крупних компанСЦй або лише облСЦгацСЦСЧ. Основною метою формування такого фонду СФ мСЦнСЦмСЦзацСЦя курсових дивСЦдендВнних СЦ вСЦдповСЦдно процентних ризикСЦв на пСЦдставСЦ широкоСЧ диференцСЦацСЦСЧ вкладень СЦ виплати "асникам СЦнвестицСЦйних сертифСЦкатСЦв максимальних доходСЦв. РЖнвестицСЦйнСЦ сертифСЦВнкати допущенСЦ на бСЦржу лише у небагатьох краСЧнах, СЧхнСЦ цСЦни постСЦйно змСЦнюються внаслСЦдок коливання курсСЦв акВнцСЦй СЦ облСЦгацСЦй, включених в СЦнвестицСЦйний фонд. РЖнвести цСЦйна полСЦтика фонду спрямована на зниження ризику, наскСЦльки це можливо за даних економСЦчних умов СЦ на збереження постСЦйно високого рСЦвня прибуткСЦв. Одним з елементСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризику СФ максимально Широка диверсифСЦкацСЦя придбання акцСЦй з метою зниження кризоВнвих коливань СЧхнСЦх курсСЦв.

У сферСЦ дСЦяльностСЦ сучасних фондових бСЦрж з'явився ряд нових видСЦв цСЦнних паперСЦв, що спричинене в основно му необхСЦднСЦстю вдосконалення органСЦзацСЦйноСЧ структури фондових ринкСЦв. Вони мають вторинний, похСЦдний харак тер щодо акцСЦй СЦ облСЦгацСЦй. ОперацСЦСЧ з цими видами цСЦнних паперСЦв дають змогу фондовим бСЦржам дещо компенсувати втрату своСФСЧ ролСЦ у встановленнСЦ валютних курсСЦв СЦ цСЦн на державнСЦ цСЦннСЦ папери. До таких нових цСЦнних паперСЦв належать конвертованСЦ акцСЦСЧ й облСЦгацСЦСЧ, фючерси, опцСЦони варанти.

Фючерси тАФ це стандартнСЦ строковСЦ контракти, укладенСЦ мСЦж продавцем (емСЦтентом) СЦ покупцем на здСЦйснення купСЦВнвлСЦ-продажу вСЦдповСЦдного фСЦнансового паперу за заздалеВнгСЦдь фСЦксованою цСЦною.

СтандартизацСЦя контрактСЦв охоплюСФ всСЦ елементи угод тАФ починаючи вСЦд суми, конкретного виду паперу, умов розрахункСЦв до дати виконання. ОскСЦльки угоди укла даються на бСЦржСЦ, то вона даСФ гарантСЦю СЧх виконання. Для цього СЦснують спецСЦальнСЦ системи, що передбачають внеВнсення страхових депозитСЦв залежно вСЦд руху цСЦн на ринку тих паперСЦв, право на операцСЦСЧ з якими отримуСФ покупець контракту. Як правило, емСЦтент фючерса не маСФ у своСФму розпорядженнСЦ тих технСЦчних СЦнструментСЦв, на якСЦ вСЦн виписуСФ контракт, СЦ фактично здСЦйснюСФ операцСЦю на рСЦзниВнцю мСЦж фСЦксованою цСЦною СЦ тСЦСФю, яка складеться на ринку на дату виконання контракту. У зв'язку з цим вСЦдповСЦдне поширення отримали контракти на СЦндекси бСЦржових курВнсСЦв, коли продавець СЦ покупець домовляються про перера хування вСЦдповСЦдноСЧ суми залежно вСЦд того, який рСЦвень СЦндекса буде зареСФстрований на момент закСЦнчення строку контракту. КорпорацСЦСЧ та банки широко використовують фСЦнансовСЦ фючерси для регулювання своСЧх активСЦв СЦ пасиВнвСЦв. НеобхСЦднСЦсть такого регулювання зумовлена тим, що за сучасних умов лише теоретично СЦснуСФ можливСЦсть повного збалансування активСЦв СЦ пасивСЦв за строками здСЦйснення операцСЦй, процентними ставками та видами валют. А тому завданням регулювання активСЦв СЦ пасивСЦв СФ передусСЦм врахування ризикСЦв СЦ пСЦдтримка СЧх на рСЦвнСЦ, сприятливому для даноСЧ органСЦзацСЦСЧ.

ОпцСЦонн вСЦдрСЦзняються вСЦд фючерсСЦв тим, що вони передбачають право, а не зобов'язання на проведення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ операцСЦСЧ, якою користуСФться покупець опцСЦону. ВСЦн обмежуСФ вплив на своСЧ активи СЦ пасиви негативного руху ринкових показникСЦв сумою, сплаченою за контракт. Водночас така операцСЦя даСФ йому змогу отримати додатковСЦ прибутки, якщо умови на ринку змСЦняться на його коВнристь.

ОсновнСЦ види опцСЦонСЦв виписуються на акцСЦСЧ, СЦндекси СЧх курсСЦв, валюти, а фючерси тАФ на процентнСЦ ставки, тобто на цСЦннСЦ папери з фСЦксованим доходом, чи на строковСЦ депозити. Як СЦ у фючерсних контрактах, СЦснуСФ велика кСЦлькСЦсть рСЦзновидСЦв опцСЦонСЦв. Можливе комбСЦнування опцСЦ онСЦв СЦ фючерсСЦв. Проте СЦндивСЦдуальнСЦсть опцСЦонСЦв переВншкоджаСФ СЧх широкому впровадженню, що СЦстотно обмежуСФ СЧх лСЦквСЦднСЦсть, а тому СЦ можливСЦсть використання для страхування ринкового ризику.

Одним з рСЦзновидСЦв опцСЦонСЦв СФ варанти, що надають СЧх "аснику право на придбання певних фондових цСЦнностей СЧх вСЦдрСЦзняСФ вСЦд опцСЦону бСЦльш тривалий строк, а також той факт, що опцСЦон звичайно випускаСФться на СЦснуючий актив

В останнСЦ роки варанти все частСЦше випускаються з облСЦгацСЦями, що зробило останнСЦ бСЦльш привабливими в очах СЦнвесторСЦв. Купуючи облСЦгацСЦю, вкладник фактично видаСФ кредит, який при його ефективному використаннСЦ повинен принести прибутки, достатнСЦ для сплати процентСЦв СЦ дивСЦдендСЦв. Результатом може виявитися пСЦдвищення курсСЦв акцСЦй даноСЧ корпорацСЦСЧ, яке СЦнвестор може реалСЦзуВнвати двояко,тАФ або шляхом продажу варанта на ринку, або придбанням акцСЦСЧ за цСЦною нижчою вСЦд ринковоСЧ.

КонвертованСЦ облСЦгацСЦСЧ вСЦдрСЦзняються вСЦд облСЦгацСЦй з варантами тим, що СЧх "асник не може продати право придбання акцСЦСЧ за фСЦксованою цСЦною на ринку окремо вСЦд облСЦгацСЦСЧ.

ОрганСЦзацСЦя бСЦржСЦ та бСЦржовСЦ операцСЦСЧ. За формою органСЦзацСЦСЧ бСЦржСЦ бувають акцСЦонерними товариствами або публСЦчно-правовими СЦнститутами. В останнСЦх примСЦщення для бСЦржових операцСЦй належить державСЦ, а члени бСЦржСЦ призначаються урядовими органами. Проте, незалежно вСЦд форми органСЦзацСЦСЧ, спСЦльним для всСЦх бСЦрж СФ, по-перше, те, що правом торгСЦвлСЦ на бСЦржСЦ користуються лише СЧСЧ члени. ВсСЦ, хто не СФ членом бСЦржСЦ, можуть купувати, продавати цСЦннСЦ папери лише через членСЦв бСЦржСЦ чи пСЦд СЧх наглядом; по-друге, кСЦлькСЦсть членСЦв бСЦржСЦ строго обмежена. Вона може бути збСЦльшена лише за рСЦшенням бСЦржовикСЦв, якщо бСЦржа СФ акцСЦонерною компанСЦСФю, або урядовими органами, якСЦ призначають бСЦржовикСЦв, коли бСЦржа СФ публСЦчно-правоВнвою; по-третСФ, члени бСЦржСЦ при укладаннСЦ угоди з цСЦнними паперами дСЦють як приватнСЦ пСЦдприСФмцСЦ.

Доступ у примСЦщення бСЦржСЦ мають лише тСЦ особи, для яких бСЦржовСЦ угоди СФ професСЦСФю. Вони повиннСЦ бути офСЦцСЦйВнно зареСФстрованСЦ на бСЦрж. На кожнСЦй бСЦржСЦ СФ особлива галерея для спостерСЦгачСЦв за бСЦржовими операцСЦями, куди вСЦдкритий вСЦльний доступ для вСЦдвСЦдувачСЦв. Той, хто маСФ намСЦр здСЦйснити на бСЦржСЦ угоду на купСЦвлю чи продаж цСЦнних паперСЦв, повинен звернутися до бСЦржового посередВнника, який маСФ право здСЦйснювати такСЦ операцСЦСЧ. Ним може бути маклер, бСЦржовий торговець, брокер, джоббер, дилер чи СЦнший комерсант, що визначаСФться статутом бСЦржСЦ. Хто СЦ якСЦ види операцСЦй може здСЦйснювати на бСЦржСЦ, залежить вСЦд особливостей економСЦки та законодавства окремих держав.

Маклери тАФ це державнСЦ службовцСЦ, приведенСЦ до присяВнги, вСЦдповСЦдно до якоСЧ вони не повиннСЦ здСЦйснювати бСЦржовСЦ операцСЦСЧ на свСЦй кошт СЦ не можуть брати участь у будь-якСЦй комерцСЦйнСЦй фСЦрмСЦ. Маклери виступають посередниками у бСЦржових угодах з метою встановлення офСЦцСЦйного курсу вотування. РЖснують СЦ так званСЦ вСЦльнСЦ (приватнСЦ) маклери. Вони дСЦють на бСЦржСЦ самостСЦйно СЦ конкурують з бСЦржовими агентами банкСЦв. Маклери здСЦйснюють рСЦзнСЦ види угод. КрСЦм них, на бСЦржСЦ СФ спецСЦальнСЦ представники банкСЦв.

Вони виконують операцСЦСЧ за свСЦй кошт, тобто укладають угоди вСЦд СЦменСЦ СЦ за кошти свого банку, а також виступають комСЦсСЦонерами при здСЦйсненнСЦ операцСЦй для клСЦСФнтСЦв банку. БСЦржовСЦ агенти банкСЦв та СЧх допомСЦжний персонал становВнлять бСЦльшСЦсть учасникСЦв бСЦржСЦ. ВСЦльних маклерСЦв СЦ бСЦржоВнвих представникСЦв банкСЦв ще називають "кулСЦсою» бСЦржСЦ.

Для отримання заявки на бСЦржову операцСЦю як мСЦнСЦмум повиннСЦ бути представленСЦ такСЦ документи: точнСЦ назви цСЦнних паперСЦв та цСЦна, за якою повинна бути здСЦйснена угода. При зазначеннСЦ цСЦни слСЦд пСЦдкреслити, чи СФ вона твердою, тобто лСЦмСЦтованою, чи допускаСФ деякСЦ вСЦдхилення.

ЛСЦмСЦтована цСЦнова заявка означаСФ, що у дорученнСЦ банку закладаСФться цСЦна, яку не можна перевищити при угодСЦ про купСЦвлю цСЦнних паперСЦв чи знизити при СЧх продажу. Якщо банк чи маклер отримав нелСЦмСЦтоване замовлення, то це означаСФ, що доручення буде виконано залежно вСЦд спСЦввСЦдношення попиту та пропозицСЦСЧ на бСЦржСЦ

В угодах на купСЦвлю цСЦнних паперСЦв зазначаСФться, що операцСЦю слСЦд здСЦйснювати за найнижними цСЦнами. При продажСЦ клСЦСФнт визначаСФ, що цСЦннСЦ папери повиннСЦ бути проданСЦ за максимально високою цСЦною.

До обов'язкових характеристик заявки на здСЦйснення бСЦржовоСЧ операцСЦСЧ належить термСЦн СЧСЧ дСЦСЧ. МожливСЦ рСЦзнСЦ варСЦанти. Наприклад, "дСЦСФ лише на сьогоднСЦ», "дСЦСФ до кСЦнця мСЦсяця». ПотСЦм зазначаСФться бСЦржа, де слСЦд виконувати операцСЦСЧ. ВибСЦр мСЦiя угоди може бути покладений на банк.

У зв'язку з тим, що заявки на продаж СЦ купСЦвлю цСЦнних паперСЦв, якСЦ надходять щоденно у крупнСЦ банки, досягають значних обсягСЦв, кредитнСЦ СЦнститути створюють у своСЧх вСЦддСЦленнях спецСЦальнСЦ вСЦддСЦли для здСЦйснення комСЦсСЦйних операцСЦй за дорученнями клСЦСФнтСЦв. БанкСЦвськСЦ службовцСЦ, якСЦ консультують клСЦСФнтСЦв про варСЦанти СЦнвестування гро шових засобСЦв, повиннСЦ мати особливо високу квалСЦфСЦкацСЦю.


Висновки


БанкСЦвська система в УкраСЧнСЦ у ходСЦ реформи наближена до захСЦдного типу. Однак поки ще не завершено втСЦлення в життя економСЦчних методСЦв впливу банкСЦв на роботу пСЦдприСФмств. Головний наслСЦдок кредитноСЧ рефорВнми - злам монополСЦстичних тенденцСЦй. НавСЦть пСЦсля утвоВнрення спецСЦалСЦзованих банкСЦв, якСЦ пСЦдСЦрвали "абсолютну» монополСЦю Держбанку, зберСЦгалася галузева кредитна моВннополСЦя: пСЦдприСФмство не обирало не лише виду банку, навСЦть СЦ вСЦддСЦлення, в якому могло вСЦдкрити розрахунковий рахунок. У центрСЦ уваги перебували не суб'СФкти, а об'СФкти кредитування. ПроцентнСЦ ставки також регулювались адмСЦВннСЦстративними методами.

Важлива роль у налагодженнСЦ дСЦловоСЧ активностСЦ пСЦдВнприСФмств суверенноСЧ УкраСЧни належатиме утвореному у 1991 р. НацСЦональному банку УкраСЧни. Його дСЦяльнСЦсть регулюСФться законом УкраСЧни, прийнятим у березнСЦ 1991 р. Будучи пСЦдзвСЦтним лише ВерховнСЦй РадСЦ УкраСЧни, вСЦн маСФ право законодавчоСЧ СЦнСЦцСЦативи. СвоСФ монопольне право виВнпускати грошовСЦ знаки та направляти СЧх в обСЦг НацСЦональВнний банк поСФднуСФ з операцСЦями, якСЦ вСЦн проводить з резервними фондами та з касовим обслуговуванням комерцСЦйних банкСЦв, з купСЦвлею та продажем державних цСЦнних паперСЦв та СЦноземноСЧ валюти, з визначенням курсу нацСЦональноСЧ валюти щодо валют СЦнших краСЧн. СвСЦй вплив на дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмств вСЦн здСЦйснюСФ через обслуговування комерцСЦйВнних та СЦнших банкСЦв, у ходСЦ якого проводить вСЦдповСЦдну грошово-кредитну полСЦтику. ДозвСЦл на створення комерцСЦй них банкСЦв та на дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ УкраСЧни СЦноземних банкСЦв вСЦн даСФ шляхом СЧх реСФстрацСЦСЧ. У процесСЦ становлення "асноСЧ фСЦнансово-кредитноСЧ системи та "асноСЧ валюти роль НацСЦонального банку УкраСЧни особливо вСЦдповСЦдальна.

ВСЦн почав СЧСЧ з впровадження у сСЦчнСЦ 1992 р. багаторазових купонСЦв, якСЦ повиннСЦ стати щаблем на шляху впровадження украСЧнських конвертованих грошей.

НаприкСЦнцСЦ 1992 р. УкраСЧна вийшла з рубльовоСЧ зони краСЧн СНД, а у лютому 1993 р. впроваджено часткову конвертованСЦсть украСЧнського карбованця. Проте у цСЦлому вплив НацСЦонального банку УкраСЧни на стабСЦлСЦзацСЦю еконоВнмСЦки та подолання гСЦперСЦнфляцСЦСЧ поки що слабкий.

БанкСЦвська система УкраСЧни ще перебуваСФ в станСЦ становлення, причому цей процес вСЦдстаСФ вСЦд потреб реформування економСЦки. У цьому виявляСФться взаСФмозалежнСЦсть всСЦСФСЧ економСЦчноСЧ системи та системи банкСЦв, яка СФ "нервоВнвою системою» господарського механСЦзму. Основною причиною слабкостСЦ системи банкСЦв СФ не стСЦльки сучаснСЦ СЦнфляцСЦйнСЦ процеси (це зовнСЦшнСЦй прояв, який у свою чергу посилюСФться дСЦяльнСЦстю банкСЦв), скСЦльки економСЦчна криза спад виробництва, розрив традицСЦйних господарських зв'язкСЦв як СЦз зарубСЦжжям, так й у межах УкраСЧни. ЛСЦбералСЦзацСЦя та безконтрольне зростання цСЦн спричинили велику нестачу оборотних засобСЦв СЦ коштСЦв для СЦнвестицСЦй, якСЦ практично, припинилися. Це у свою чергу спричинило масовСЦ неплатежСЦ, гСЦпертрофовану потребу у кредитних ресурсах. Виникла суперечнСЦсть: без дешевих кредитСЦв не можливо здСЦйснити структурноСЧ перебудови у народному господарствСЦ УкраСЧни СЦ конверсСЦСЧ пСЦдприСФмств вСЦйськовоСЧ промисловостСЦ, вСЦдродити СЦнвестицСЦСЧ, насамперед у прогресивнСЦ технологСЦСЧ, не можуть "стати на ноги» малСЦ приватВнний СЦ кооперативнСЦ пСЦдприСФмства, отже, неможливо наситити внутрСЦшнСЦй ринок товарами. Але гостра потреба в кредитиих ресурсах зумовлюСФ "астиве для кризовоСЧ ситуацСЦСЧ непомСЦрне зростання процентних ставок.

Ще одна суперечнСЦсть: лСЦквСЦдацСЦя державноСЧ монополСЦСЧ у банкСЦвськСЦй справСЦ СФдиного у краСЧнСЦ державного банку шляхом вСЦдродження спецСЦалСЦзованих (але все ж за форВнмою "асностСЦ державних) банкСЦв, а пСЦзнСЦше перетворення СЧх у комерцСЦйнСЦ банки та виникнення численних акцСЦонерВнних СЦ приватних банкСЦв створюють сприятливСЦ умови для здоровоСЧ конкуренцСЦСЧ у банкСЦвськСЦй справСЦ як основи полСЦпВншення кредитного та розрахункового обслуговування пСЦдВнприСФмств усСЦх форм "асностСЦ. Але бСЦльшСЦсть з них тАФ малСЦ банки, СЧх статутний фонд не даСФ СЧм змоги надавати кредити у великих розмСЦрах, потрСЦбнСЦ для СЦнвестицСЦй у пСЦдприСФмствах базових галузей. Адже банк маСФ право надавати кредит клСЦСФнту не бСЦльший, нСЦж у розмСЦрСЦ половини його статутного фонду. Отже, чим бСЦльше буде утворюватися малих банкСЦв, тим гострСЦшою ставатиме проблема кредитування великих пСЦдприСФмств, розукрупнення яких не завжди доцСЦльне. Ставиться питанВння, щоб мСЦнСЦмальний статутний фонд комерцСЦйних банкСЦв збСЦльшити з 50 до 500 млн. крб. За таких умов багато новостворених комерцСЦйних банкСЦв будуть або закриватись або -об'СФднуватись, що у свою чергу може привести до олСЦгопольних СЦ навСЦть монопольних процесСЦв.

Водночас в УкраСЧнСЦ об'СФктивно вСЦдбуватиметься зблиВнження та переплетення банкСЦв з господарськими структуВнрами, з одного боку, як засновникСЦв СЦ акцСЦонерСЦв комерцСЦйВнних банкСЦв, а з СЦншого тАФ банки стають акцСЦонерами пСЦдВнприСФмств. Лише за таких умов, що повсюдно мають мСЦiе у ринковСЦй економСЦцСЦ, комерцСЦйнСЦ банки будуть зацСЦкавленСЦ не просто отримувати проценти та збагатитися на кризоВнвий ситуацСЦСЧ в економСЦцСЦ, а домагатися процвСЦтання пСЦдВнприСФмств.

В УкраСЧнСЦ вСЦдбуваСФться вСЦдродження фондових бСЦрж, якСЦ активно впливали на економСЦку до революцСЦСЧ. Верховна Рада УкраСЧни прийняла 18 червня 1991 р. постанову про порядок введення в дСЦю закону "Про цСЦннСЦ папери СЦ фондоВнву бСЦржутАЭ з 1 сСЦчня 1992 р.


Список використаноСЧ лСЦтератури.


  1. Закони УкраСЧни. К.: Генеза, 1998.
  2. ЕкономСЦка УкраСЧни // №№ 1-12, 1996 тАУ 1998.
  3. Основи економСЦчних вчень. За ред. ГурСЦна В.РЖ. Л.:, 1996.
  4. Основи економСЦчноСЧ теорСЦСЧ. За ред. Ватаманюка С. (Т.1, 2), К.:, 1997.
  5. Основи економСЦчноСЧ теорСЦСЧ. За ред. Мочерного С.В. К.:, 1997.
  6. Пиндайк "Экономика", М.:, 1993.
  7. ПолСЦтекономСЦя. За ред. КупрСЦяна Р.Б. К.:, 1994.
  8. С.Брю,Р.Макконнелл "Экономикс" (в 2-х томах) 1993г.
  9. ФСЦнанси УкраСЧни. // №№ 1-10, 1999.
  10. Хайман "Современная экономика: анализ и применение" (в 2-х томах), М.:, 1994.
Страницы: Назад 1 Вперед