БанкСЦвська система УкраСЧни

реферат: Банковское дело

Документы: [1]   Banksys.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст




  1. ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж2
  2. СутнСЦсть, будова та функцСЦСЧ банкСЦвськоСЧ системитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж3
  3. БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть за умов перехСЦдноСЧ економСЦкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...7
  4. СтруктурнСЦ аспекти вдосконалення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧнитАжтАжтАжтАжтАжтАж10
  5. ЗаключеннятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..12
  6. Використана лСЦтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..13


























Вступ


                           Процес переходу УкрСЦСЧни до якСЦсно новоСЧ форми економСЦчних вСЦдносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхСЦднСЦсть внесення кардинальних змСЦн до фСЦнансово-кредитноСЧ сфери економСЦки, яка вСЦдСЦграСФ ключову роль у забеспеченнСЦ руху грошових потокСЦв, тим самим створюючи базовСЦ передумови суспСЦльного вСЦдтворення. Основною ланкою цСЦСФСЧ сфери СФ банкСЦвська ситема, якСЦй належить провСЦдне мСЦiе у загальному механСЦзмСЦ органСЦзацСЦСЧ й регулювання господарського життя суспСЦльства СЦ вСЦд ефективностСЦ функцСЦонування якоСЧ вирСЦшальною мСЦрою залежить успСЦх соцСЦально-економСЦчних перетворень у краСЧнСЦ загалом.

                            БанкСЦвська система УкраСЧни сьогоднСЦ тАУ один СЦз найрозвинутСЦших елементСЦв господарського механСЦзму, оскСЦльки СЧСЧ реформування було почато ранСЦше за СЦншСЦ сектори економСЦки, що визначалося ключовою роллю банкСЦв при вирСЦшеннСЦ завдань переходу до ринку. Саме банки вСЦдСЦграють основну роль в утвореннСЦ оптимального середовища для мобСЦлСЦзацСЦСЧ й вСЦльного переливу капСЦталСЦв, нагромадженнСЦ коштСЦв для структурноСЧ перебудови економСЦки, приватизацСЦСЧ й розвитку пСЦдприСФмництва. Водночас усебСЦчне розкриття СЧхнСЦх потенцСЦйних можливостей у реалСЦзацСЦСЧ функцСЦСЧ фСЦнансового посередництва на ринку значною мСЦрою визначаСФться особлмвостями структурноСЧ органСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ системи краСЧни, яка забеспечуСФ складний механСЦзм практичноСЧ реалСЦзацСЦСЧ взаСФмозвтАЩязкСЦв СЦ взаСФмовСЦдносин мСЦж банкСЦвськими установами, вСЦд чого, у кСЦнцевому пСЦдсумку, залежать результати СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ та ефективнСЦсть кредитно-фСЦнансового обслуговування усСЦх ланок народногосподарського комплексу.

                           













Суть, будова та функцСЦСЧ банкСЦвськоСЧ системи.


                            БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть тАУ набСЦр посередницьких операцСЦй на грошовому ринку, виконання яких дозволено законом тСЦльки пСЦд особливим наглядом держави спецСЦальним СЦнститутам, якСЦ називаються банками. РЖншим фСЦнансовим посередникам займатися цСЦСФю дСЦяльнСЦстю заборонено. Банк в правовому вСЦдношеннСЦ тАУ це будь-який фСЦнансовий посередник, що виконуСФ одну або декСЦлька операцСЦй, вСЦднесених законом до банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

                             В ЗаконСЦ "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ ( березень 1991р.) банком названо будь-яку установу, що виконуСФ функцСЦСЧ кредитування, касового СЦ розрахункового обслуговування народного господарства та здСЦйснюСФ СЦншСЦ банкСЦвськСЦ оперСЦцСЦСЧ, передбаченСЦ цим законом.

                            До банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ вСЦдноситься комплекс з трьох посередницьких операцСЦй:

  • приймати грошовСЦ вклади вСЦд клСЦСФнтСЦв;
  • надавати клСЦСФнтам позички СЦ створювати новСЦ платСЦжнСЦ засоби;
  • здСЦйснювати розрахунки мСЦж клСЦСФнтами.

                           Комплекс з трьох базових операцСЦй створюСФ первинну сферу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, а фСЦнансовий посередник, що виконуСФ цей комплекс, СФ банкСЦвським СЦнститутом, банком в економСЦчному розумСЦннСЦ.

                           В дСЦйсностСЦ фСЦнансовСЦ посередники, крСЦм базових, можуть виконувати й багато СЦнших, не базових, але потрСЦбних для грошового ринку операцСЦй. ТакСЦ банки прийнято називати унСЦверсальними. Банки, що виконують лише частину базових операцСЦй на грошовому ринку, називаються спецСЦальними.

                          Якщо ж посередник грошового ринку не виконуСФ жодноСЧ з названих базових операцСЦй, тобто позбавлений ознак банку, його вСЦдносять до небанкСЦвських фСЦнансових СЦнститутСЦв. В УкраСЧнСЦ такими СЦнститутами СФ: страховСЦ, трастовСЦ, фСЦнансовСЦ, СЦнвестицСЦйнСЦ компанСЦСЧ, пенсСЦйнСЦ фонди тощо.

                           БанкСЦвська система тАУ законодавчо визначена, чСЦтко структурована сукупнСЦсть фСЦнансових посередникСЦв грошового ринку, якСЦ займаються банкСЦвською дСЦяльнСЦстю. БанкСЦвська ситема маСФ своСФ особливе призначення, своСЧ специфСЦчнСЦ функцСЦСЧ в економСЦцСЦ, якСЦ не просто повторюють призначення СЦ функцСЦСЧ окремих банкСЦв, а будуСФться по заздалегСЦдь виробленСЦй концепцСЦСЧ.

                            Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ перш нСЦж визначити, якСЦ банки можуть бути в УкраСЧнСЦ СЦ як вони повиннСЦ функцСЦонувати, зафСЦксував концептуальне положення, що банкСЦвська система УкраСЧни повинна бути двохрСЦвневою, встановив, якСЦ банки вСЦдносяться до кожного з рСЦвнСЦв СЦ яким буде механСЦзм звСФязкСЦв мСЦж ними.

                             НеобхСЦднСЦсть формування бСЦнкСЦвськоСЧ ситеми, як особливоСЧ структури, визначаСФться двома групами причин:

  • повтАЩязаних з необхСЦднСЦстю здСЦйснення суспСЦльного нагляду СЦ регулювання банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, узгодження комерцСЦйних СЦнтересСЦв окремих банкСЦв з загальносуспСЦльними СЦнтересами тАУ забеспеченням сталостСЦ грошей СЦ стабСЦльноСЧ роботи всСЦх банкСЦв;
  • повтАЩязаних з функцСЦонуванням грошового ринку, забеспеченням збалансованностСЦ попиту СЦ пропозицСЦСЧ на грошовому ринку СЦ в кожному його секторСЦ.

                              За своСФю структурою банкСЦвськСЦ системи рСЦзних краСЧн СЦстотно вСЦдрСЦзняються. Разом з тим СФ ряд ознак, якСЦ "астивСЦ всСЦм банкСЦвським ситемам, що функцСЦонують в ринковСЦй економСЦцСЦ. Це, перш за все, двохрСЦвнева СЧх побудова.

                              На першому рСЦвнСЦ знаходиться центральний банк. На нього покладаСФться вСЦдповСЦдальнСЦсть за вирСЦшення макроекономСЦчних завдань в грошово-кредитнСЦй сферСЦ, перш за все тАУ пдтримання сталостСЦ нацСЦональних грошей та забеспечення сталостСЦ функцСЦонування всСЦСФСЧ банкСЦвськоСЧ системи.

                              На другому рСЦвнСЦ банкСЦвськоСЧ ситеми знаходяться решта банкСЦв, якСЦ в УкраСЧнСЦ прийнято називати комерцСЦйними банками.

В зарубСЦжних краСЧнах до комерцСЦйних  належить тСЦльки частина банкСЦв другого рСЦвня. Переважно це банки, що виконують весь комплекс базових операцСЦй СЦ створенСЦ на акцСЦлнернСЦй основСЦ. КрСЦм комерцСЦйних у кожнСЦй краСЧнСЦ видСЦляСФться цСЦлий спектр СЦнших банкСЦв тАУ кооперативних, приватних, спецСЦалСЦзованих тощо.


КласифСЦкацСЦя комерцСЦйних банкСЦв.


КласифСЦкацСЦйнСЦ ознаки

Види комерцСЦйних банкСЦв

Порядок створення

ПерепрофСЦльованСЦ, новостворенСЦ

Характер спецСЦалСЦзацСЦСЧ

УнСЦверсальнСЦ, спецСЦалСЦзованСЦ

ТериторСЦя дСЦяльностСЦ

РегСЦональнСЦ, республСЦканськСЦ, мСЦжнароднСЦ

РозмСЦр

ВеликСЦ, середнСЦ, малСЦ

Форма "асностСЦ

ЗагальнодержСЦвнСЦ, мунСЦципальнСЦ, колективнСЦ (вСЦдкритСЦ й закритСЦ акцСЦонернСЦ товариства, холдинги, товариства з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю, кооперативнСЦ ), приватнСЦ, зСЦ стопроцентною СЦноземною "аснСЦстю, змСЦшанСЦ

ФункцСЦСЧ СЦ характервиконуваних операцСЦй

РЖнвестицСЦйнСЦ зберСЦгання, депозитнСЦ, СЦпотечнСЦ, земельнСЦ, СЦнновацСЦйнСЦ, поштово-пенсСЦйнСЦ, промисловСЦ, агропромисловСЦ, бСЦржовСЦ, експортно-СЦмпортнСЦ, лСЦзСЦнговСЦ, торговельнСЦ

Характер вСЦдносин

Банки-гаранти, банки-кореспонденти, уповноваженСЦ

СтупСЦнь впливу

МонополСЦсти, аутсайдери

Структура

БагатопрофСЦльнСЦ, безфСЦлСЦальнСЦ

СтупСЦнь контролю

КонтролюючСЦ, контрольованСЦ

КонкурентоспроможнСЦсть

КонкурентноспроможнСЦ, неконкурентноспроможнСЦ

ФСЦнансовий стан

СтСЦйкСЦ, проблемнСЦ, кризавСЦ, банкрути

                             

                             Основна визначальна, провСЦдна функцСЦя банкСЦв за умов перехСЦдноСЧ, а згодом СЦ створеноСЧ реСЦльно цивСЦлСЦзованоСЧ економСЦки тАУ це посередництво у фСЦнансовСЦй СЦ кредитнСЦй сферСЦ, обслуговування господарсько-фСЦнансових операцСЦй. Посередництво виражаСФться у процесСЦ продажу рахункСЦв фСЦнансових вимог приватним клСЦСФнтам, а також державСЦ. Одна з функцСЦй комерцСЦйних банкСЦв проявляСФться в тому, щоб зменшувати ризик для СЦндивСЦдуальних рахункСЦв за допомогою обтАЩСФднання нагромаджень СЦ використання СЧх для створення великих диверсифСЦкованих груп активСЦв, СЦнакше кажучи, функцСЦональне призначення комерцСЦйних банкСЦв тАУ це акумуляцСЦя, зберСЦгання СЦ використання фСЦнансових ресурсСЦв. 

                              Отже, банкСЦвська система тАУ це специфСЦчна економСЦчна та органСЦзацСЦйно тАУ правова структура, що забеспечуСФ функцСЦрнування грошового ринку та економСЦки в цСЦлому.

                              Вона покликана виконувати такСЦ функцСЦСЧ:

  • трансформацСЦйну;
  • створення платСЦжних засобСЦв та регулювання грошовоСЧ маси;
  • забеспечення сталостСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ грошового ринку.

                              ТрансформацСЦйна функцСЦя зумовлена посередницькою мСЦсСЦСФю банкСЦв. МобСЦлСЦзуючи вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти одних субтАЩСФктСЦв ринку СЦ передаючи СЧх рСЦзними способами СЦншим субтАЩСФктам, банки мають можливСЦсть змСЦнювати:

  • строки грошових капСЦталСЦв;
  • СЧх розмСЦри;
  • фСЦнансовСЦ ризики.

                              ФункцСЦя створення грошей СЦ регулювання грошовоСЧ маси полягаСФ в тому, що банкСЦвська система оперативно змСЦнюСФ масу грошей в обСЦгу, збСЦльшуючи СЧСЧ вСЦдповСЦдно до змСЦни попиту на грошСЦ. Це ключова функцСЦя банкСЦвськоСЧ системи. В СЧСЧ виконаннСЦ беруть участь усСЦ ланки системи. Вона стосуСФться усСЦх напрямкСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, насамперед кредитноСЧ.

                               ФункцСЦя забеспечення сталостСЦ банкСЦв та грошового ринку повтАЩязана з надзвичайно високою ризиковСЦстю банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. Банки, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших економСЦчних субтАЩСФктСЦв, несуть пСЦдвищену загрозу дестабСЦлСЦзацСЦСЧ "асноСЧ дСЦяльностСЦ, розлад усього грошового ринку, провокування зогальноекономСЦчноСЧ кризи.




















БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть за умов перехСЦдноСЧ економСЦки.


                           Станом на 1 сСЦчня 1998 року В КнизСЦ реСФстрацСЦСЧ банкСЦв, валютних бСЦрж та фСЦнансово-кредитних установ зареСФстровано 227 банкСЦв. РЖз них створених у виглядСЦ вСЦдкритих акцСЦонерних товариств тАУ 133, державних тАУ 2, закритих акцСЦонерних товариств тАУ 51, банкСЦв, створених за участю СЦноземного капСЦталу, - 22, у тому числСЦ зСЦ 100-процентним СЦноземним капСЦталом тАУ 6 банкСЦв.

                         КСЦлькСЦснСЦ аспекти органСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ в умовах ринку повтАЩязанСЦ з оцСЦнкою достатностСЦ числа банкСЦв у краСЧнСЦ з огляду на СЧхнСЦ можливостСЦ повноцСЦнно обслуговувати рСЦзнСЦ сектори господарства. КритерСЦСФм для оптимСЦзацСЦСЧ цього параметра маСФ слугувати така кСЦлькСЦсть банкСЦвських установ, яка спроможна:

  • охопити традицСЦйним кредитно-фСЦнансовим обслуговуванням усСЦ сфери нацСЦональноСЧ економСЦки й зовнСЦшньоекномСЦчну дСЦяльнСЦсть;
  • зайняти усСЦ можливСЦ для банкСЦв сегменти грошового ринку СЦ ринку капСЦталСЦв;
  • здСЦйснювати увесь спектр операцСЦй, щоб повнСЦстю зодовСЦльнити попит субтАЩСФктСЦв ринку на банкСЦвськСЦ послуги.

                          Однак у реальнСЦй дСЦйсностСЦ формування кСЦлькСЦсного складу банкСЦвськоСЧ системи, особливо при переходСЦ вСЦд адмСЦнСЦстративно-командноСЧ до ринковоСЧ економСЦки, далеко не завжди грунтуСФться на чСЦтко визначених обтАЩСФктивних критерСЦях потреби у створеннСЦ нових банкСЦв. УнаслСЦдок цього на початкових етапах перехСЦдного перСЦоду в УкрСЦСЧнСЦ переважав тСЦльки екстенсивний тип розвитку банкСЦвськоСЧ системи, що на рСЦвнСЦ з позитивним моментом розширення традицСЦйних сфер банкСЦвських перацСЦй СЦ створення конкурентного середовища мСЦстив також певний негатив, який виявився згодом у фСЦнансових крахах окремих новоутворених банкСЦв.

                         Позитивним моментом у розвитку банкСЦвськоСЧ системи слСЦд вважати докорСЦнну змСЦну структури "асностСЦ на банки, що дСЦстало вираження у русСЦ вСЦд повноСЧ монополСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ справи в руках держави до створення системи приватних комерцСЦйних банкСЦв та перебування у державнСЦй "асностСЦ тСЦльки двох СЦз них. У результатСЦ структура банкСЦвськоСЧ ситеми за даним критерСЦСФм набуваСФ класичних ознак, за яких верхнСЦй рСЦвень тАУ центральний банк тАУ перебуваСФ пСЦд контролем держави, а нСЦжнСЦй тАУ комерцСЦйнСЦ банки тАУ належать приватним особам.

                         РСЦч у тому, що значним кСЦлькСЦсним змСЦнам структури банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни не завжди вСЦдповСЦдають позитивнСЦ якСЦснСЦ зрушення. Йдеться насамперед про досить низький рСЦвень капСЦталазацСЦСЧ комерцСЦйних бСЦнкСЦв, адже значну частину новоутворених кредитних СЦнститутСЦв було засновано в перСЦод загострення гСЦперСЦнфляцСЦСЧ пСЦдприСФмствами реального сектора економСЦки для розвтАЩязання проблем суто "асного забеспечення кредитними ресурсами. ДСЦяльнСЦсть СЦнших банкСЦв початково мала на метСЦ обслуговування торговельно-посередницьких та валютообмСЦнних операцСЦй СЦз швидким обСЦгом коштСЦв.           

                           СуттСФво вплинула на кредитно-платСЦжнСЦ вСЦдносини з пСЦдприСФмствами криза нелатежСЦв. З одного боку, комерцСЦйнСЦ банки, бача погСЦршення платоспроможностСЦ пСЦдприСФмств, утримувалися вСЦд надання СЧм нових кредитСЦв, що ще бСЦльше погСЦршувало становище пСЦдприСФмств. З СЦншого боку, пСЦдприСФмства, опинившись у скрутному фСЦнансовому становищСЦ, не могли виконувати своСЧ зобовтАЩязання не тСЦльки перед СЦншими пСЦдприСФмствами, але й перед банками. Зростання простроченоСЧ заборгованостСЦ пСЦдприСФиства за банкСЦвськСЦ кредити створило серйозну загрозу для лСЦквСЦдностСЦ не тСЦльки окремих банкСЦв, але й банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому.

                           Звуження кредитноСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв з одночасним наростанням неплатежСЦв за простроченими позиками та зростанням резервСЦв лСЦквСЦдностСЦ пСЦдСЦрвали прибутковСЦсть банкСЦв.

                            КрСЦм того, СЦ деякСЦ СЦншСЦ внутрСЦбанкСЦвськСЦ процеси сприяли активСЦзацСЦСЧ кризи банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. НайбСЦльш вСЦдчутнСЦ з них тАУ жорстка монетарна полСЦтика НацСЦонального банку, недостатня оперативнСЦсть СЦ ефективнСЦсть контролю з боку НацСЦонального банку за дСЦяльнСЦстю комерцСЦйних банкСЦв та недолСЦки в дСЦяльностСЦ самих банкСЦв. Але цСЦ внутрСЦбанкСЦвськСЦ проблеми, так би мовити, лише ускладнюють ситуацСЦю, а першопричина кризи банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ за межами банкСЦвськоСЧ системи тАУ в нашСЦй економСЦцСЦ. В УкраСЧнСЦ немСЦСФ системи страхування ризикСЦв кредитноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ страхування банкСЦвських депозитСЦв.

                            Не маючи СЦнших джерел СЦснування та подальшого розвитку, деякСЦ банки свСЦдомо вдалися до проведення занадто ризиковоСЧ кредитноСЧ полСЦтики. При наданнСЦ кредитСЦв ними недостатньо придСЦлялась увага вивченню кредитного ризику. СитуацСЦя ускладнювалась тим, що СЦнформацСЦя банкСЦв про платоспроможнСЦсть позичальника та стан його господарськоСЧ дСЦяльностСЦ на момент надання кредиту була неповна або недостовСЦрна. Допускалася практика надання кредитСЦв СЦ зовсСЦм без забеспечення, так званих блянкових кредитСЦв, а також кредитСЦв пСЦд стрСЦхування чи гарантСЦю без належноСЧ перевСЦрки статутних документСЦв та фСЦнансового стану фСЦрм-гарантСЦв.

                           Така тактика роботи банкСЦв в умовах загальноСЧ економСЦчноСЧ кризи призвела до погСЦршення фСЦнансового стану 25 % комерцСЦйних банкСЦв.

                            Не краще склалися справи СЦ на мСЦжбанкСЦвському кредитному ринку. За умов браку лСЦквСЦдних фСЦнансових СЦнструментСЦв банки досить активно проявляли себе на цьому ринку, але надання недостовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ, тобто невчасне вСЦднесення заборгованостСЦ  на рахунки прострочених кредитСЦв, невСЦдображення прострочених платежСЦв за проценти на кредити СЦ недостатня вимогливСЦсть пСЦд час вивчення фСЦнансового стану банку позичальника призвели до рСЦзкого зростання ризику при наданнСЦ мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв. Саме цСЦ недолСЦки в кредитнСЦй полСЦтицСЦ банкСЦв посилили кризовСЦ явища.






























СтруктурнСЦ аспекти вдосконалення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.


                            Поглиблення банкСЦвськоСЧ реформи та всебСЦчне змСЦцнення на цСЦй основСЦ банкСЦвськоСЧ системи, забеспечення на дСЦлСЦ СЧСЧ ефективноСЧ пСЦдтримки з боку держави розглядаСФться як одне з прСЦоритетних завдань економСЦчноСЧ полСЦтики. Без квалСЦфСЦкованого здСЦйснення радикальних заходСЦв у цСЦй сферСЦ економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, вирСЦшення всього комплексу завдань ринковоСЧ трансформацСЦСЧ адмСЦнСЦстративноСЧ економСЦки, забеспечення СЧСЧ цивСЦлСЦзованого функцСЦонування неможливо.

                            Основна спрямованСЦсть подальшого реформування банкСЦвськоСЧ системи повтАЩязуСФться з утвердженням на дСЦлСЦ функцСЦонально розглянутоСЧ дворСЦвневоСЧ структури банкСЦвських вСЦдносин, що передбачаСФ забеспечення НацСЦональним банком краСЧни стабСЦлСЦзацСЦю грошового обСЦгу, з одного боку, СЦ здСЦйснення всього комплексу банкСЦвських послуг комерцСЦйними банками, з СЦншого. З цСЦСФю метою потрСЦбно здСЦйснити таку систему заходСЦв:

  • СуттСФво прискорити розробку та прийняття комплексу законСЦв про банкСЦвську та кредитну дСЦяльнСЦсть.
  • ЗдСЦйснювати полСЦтику, спрямовану на змСЦцнення авторитету НацСЦонального банку УкраСЧни. ПСЦдтримувати принцип самостСЦйностСЦ НБУ СЦ його виключноСЧ пСЦдзвСЦтностСЦ ВерховнСЦй РадСЦ. Верховна Рада маСФ ухвалити постанову "Про регламент пСЦдзвСЦтностСЦ НБУ ВерховнСЦй РадСЦтАЭ.РЖнСЦцСЦюватиметься також утвердження конституцСЦйноСЧ норми, за якоСЧ голова НБУ призначатиметься на 8 рокСЦв, що сприятиме стабСЦльностСЦ керСЦвництва НБУ. З метою узгодження рСЦзних нарямкСЦв фСЦнансовоСЧ та грошово-кредитноСЧ дСЦяльностСЦ СЦСЦцСЦюватиметься заснування МСЦжвСЦдомчоСЧ консультативноСЧ Ради по банках.
  • ВСЦдповСЦдно до СЦснуючоСЧ свСЦтовоСЧ практики необхСЦдно утворення автономноСЧ вСЦд НБУ системи органСЦв по здСЦйсненню реСФстрацСЦСЧ банкСЦвських установ та нагляду за банкСЦвською дСЦяльнСЦстю.
  • МаСФ бути розроблена та здСЦйснена комплексна програма розширення мережСЦ, змСЦцнення та пСЦдвищення ролСЦ у ринковСЦй трансформацСЦСЧ економСЦки комерцСЦйних банкСЦв, скасування СЧх дискрСЦмСЦнацСЦйного оподаткування, прийняття нормативних актСЦв, що мають забеспечити правову основу беспосередньоСЧ участСЦ комерцСЦйних банкСЦв у приватизацСЦйному процесСЦ, санацСЦСЧ збиткових пСЦдприСФмств, зрощування капСЦталСЦв промисловостСЦ та банкСЦв СЦ утворення на цСЦй основСЦ конкурентноздатного нацСЦонального фСЦнансового капСЦталу.
  • НеобхСЦдно створити систему швидкого реагування на виникнення системного ризику для банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому, яка б включала, по-перше, механСЦзм оперативноСЧ, бажано щоденноСЧ, оцСЦнки стану банкСЦвськоСЧ системи, однозначний обтАЩСФктивний механСЦзм державноСЧ пСЦдтримки банкСЦвського сектора у разСЦ виникнення несприятливого системного ризику. По-лруге, необхСЦдно створити для субтАЩСФктСЦв економСЦки можливСЦсть вчасно оцСЦнювати фСЦнансовий стан будь-яких банкСЦв УкраСЧни. Для цього необхСЦдно розробити офСЦцСЦйну методику оцСЦнки стану банку на основСЦ його звСЦтноСЧ статистики, з врахуванням украСЧнськоСЧ специфСЦки.
  • З метою захисту вкладСЦв громадянтреба створити МСЦжбанкСЦвський фонд обовтАЩязкового страхування банкСЦвських вкладСЦв фСЦзичних осСЦб, який матиме статус юридичноСЧ особи.
  • НеобхСЦдно створити дСЦйовий механСЦзи застави майна.






















Заключення


                          Завершення структуризацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ системи за дворСЦвневим приципом водночас не можна вважати остаточним завершенням процесу СЧСЧ формування, адже органСЦзацСЦйна структура банкСЦвськоСЧ системи ринкового типу маСФ включати також мережу допомСЦжних органСЦзацСЦй, якСЦ забеспечують нормальну дСЦяльнСЦсть кредитних установ, сприяючи функцСЦонуванню складного механСЦзму взаСФмозвтАЩязкСЦв банкСЦв СЦз субтАЩСФктами економСЦчних вСЦдносин, що дСЦють у рСЦзних секторах господарства краСЧни. На практицСЦ в органСЦзацСЦйному планСЦ реалСЦзацСЦя допомСЦжних функцСЦй забеспечуСФться елементами, якСЦ у своСЧй сукупностСЦ являють собою СЦнфраструктуру банкСЦвськоСЧ системи, що у нормальних ринкових умовах повинна охоплювати СЦнформацСЦйне, технСЦчне, науково-методичне, кадрове та законодавчо-правове забеспечення дСЦяльностСЦ банкСЦв.

Без цих елементСЦв СЦнфраструктури нормальне функцСЦонування банкСЦв в умовах ринку неможливе. Тому необхСЦднСЦсть СЦнтегрування СЧх до банкСЦвськоСЧ системи обтАЩСФктивно випливаСФ з потреби всебСЦчного регулювання дСЦяльностСЦ кредитних установ, включаючи також дСЦяльнСЦсть допомСЦжних органСЦзацСЦй в СЦнтересах розвитку всСЦСФСЧ банкСЦвськоСЧ системи вСЦдповСЦдно до потреб субтАЩСФктСЦв економСЦчних вСЦдносин, яких вона обслуговуСФ.

                            Таким чином, банкСЦвська система в умовах ринку попри належний рСЦвень капСЦталСЦзацСЦСЧ банкСЦвських установ та розвиток рСЦзних видСЦв спецСЦалСЦзованих комерцСЦйних банкСЦв нарСЦвнСЦ з банками унСЦверсальними, що в сукупностСЦ утворюють другий рСЦвень системи, маСФ включати також СЦнфраструктуру, яка обслуговуСФ обидвСЦ рСЦвнСЦ тАУ верхнСЦй СЦ нижнСЦй, забеспечуючи нормальне функцСЦонування банкСЦвськоСЧ системи загалом.

                           Глибоку кризу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ не можна подолати суто банкСЦвськими заходами, крудитними, монетарними СЦнструментами, бо СЧСЧ першопричини криються в економСЦцСЦ. Саме тому потрСЦбно ставити питання про економСЦку СЦ банки, а не суто банкСЦвську проблему.









Використана лСЦтература:


  1. М.РЖ.Савлук "Вступ до банкСЦвськоСЧ справитАЭ К.: ЛСЦбра, 98
  2. Л.Д.Кучма "Шляхом радикальних економСЦчних реформтАЭ К.: ПолСЦграфкнига, 94.
  3. Т.АндрушкСЦв. Банки як субтАЩСФкти фСЦнансових ринкСЦв УкраСЧни: роль СЦ перспективи // БанкСЦвська справа. тАУ 1998 - № 2
  4. В.О.Паламарчук, О.К.Бойченко. БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть за умов перехСЦдноСЧ економСЦки: економСЦко-правовСЦ аспекти // ФСЦнанси УкраСЧни. тАУ 1998 - № 3
  5. О.В.Дзюблюк. СтруктурнСЦ аспекти вдосконалення банкСЦвськоСЧ системи краСЧни // ФСЦнанси УкраСЧни. тАУ 1999 - № 1
  6. РЖ.Гуцал, Я.Чайковський. БанкСЦвська система УкраСЧни: стан СЦ перспективи // БанкСЦвська справа. тАУ 1998 - № 2
























НацСЦональний унСЦверсСЦтет СЦм. Т.Г.Шевченка





Реферат

на тему:

"Банки: сутнСЦсть, види та особливостСЦтАЭ



                                                                                               





                                                                                                студентки 4 курсу

                                                                                                             економСЦчного факультету

групитАЭЕкономСЦчна теорСЦятАЭ

                                                                                             РЖнякСЦноСЧ ЛюбовСЦ












КиСЧв - 1999












Страницы: Назад 1 Вперед