АналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку

реферат: Банковское дело

Документы: [1]   d2.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

Черкаський державний технологСЦчний унСЦверситет

Факультет перепСЦдготовки фахСЦвцСЦв






Дипломна робота


на тему:


"АналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку тАЭ

(на прикладСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РеспублСЦканського АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромбанку в м. Рибниця)







РеСФстрацСЦйний номер ________________












Черкаси 2002 р.

Змiст. ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАж.тАж5

  1. Теоритична частинатАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж8
  1. Предмет, метод та iнформацiйна база аналiзу дiяльностi комерцiйного банку ПМР..тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАж..8

1.1. Предмет, метод та значення аналСЦзу дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.8

1.2. РЖнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦтАж..тАжтАжтАжтАж10

    1. Види аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ та етапи його проведеннятАжтАжтАжтАж.14
    2. АналСЦз ативСЦв та пасивСЦв комерцСЦйного банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..17

1.5.  АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйного банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..35

1.7.Аналiз доходiв i витраттАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..48

1.8. Аналiз прибутку i рентабельностi комерцiйного банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.58

РЖРЖ. АналСЦз дСЦяльностСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РегСЦонального АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромислового банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..64

2.1. Структура банкСЦвськоСЧ системи ПриднСЦстровськоСЧ МолдавськоСЧ РеспублСЦкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.64

2.2. АналСЦз дСЦяльностСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РеспублСЦканського АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромислового банкутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..67

  1. Проект органСЦзацСЦСЧ центру прийому комунальних платежСЦв

в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. РибницятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж82

3.1. ФункцСЦонуюча система прийому комунальних платежСЦвтАжтАжтАжтАжтАжтАж.85

3.2. АвтоматизацСЦя традицСЦйноСЧ технологСЦСЧ прийому платежСЦвтАжтАжтАжтАжтАж...88

ВисновоктАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАж..102

ЛiтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж105

ДодаткитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж108





Вступ

ОднСЦСФю СЦз складових економСЦчноСЧ системи СФ банкСЦвська стстема. Для ринковоСЧ економСЦки характерний дворСЦвневий принцип побудови банкСЦвськоСЧ системи. На першому етапСЦ (вищому) рСЦвнСЦ СЦСФрархСЦСЧ перебуваСФ Центральний банк, якмй здСЦйснюСФ нагляд та контроль за дСЦяльнСЦстю комерцСЦйних банкСЦв СЦ займаСФться розрахунково-кредитним обслуговуванням СЧх. КомерцСЦйнСЦ банки - це другий рСЦвень СЦСФрархСЦСЧ дворСЦвневоСЧ банкСЦвсьвкоСЧ системи. Вони займаються обслуговуванням пСЦдприСФмств, установ, органСЦзацСЦй та населення. РЗх часто називають кровоносними судинами економСЦки. "КомерцСЦйний банк можна розглядати як систему трансформацСЦСЧ ресурсСЦв та ризикСЦв. Стан цСЦСФСЧ системи визначаСФться за певними системними показниками (характеристиками).тАЭ [ 15, с.48].

Банк - це особливий вид капСЦталотворчого пСЦдприСФмства, яке мобСЦлСЦзуСФ вСЦльнСЦ ресурси клСЦСФнтСЦв та СЦншСЦ грошовСЦ кошти, розподСЦляСФ СЧх вСЦдповСЦдно до потреб мСЦж суб'СФктами ринкових вСЦдносин. А також надаСФ СЦншСЦ послуги.

Банки виступають основними СЦнститутами кредитно-грошовоСЧ системи. Саме вони органСЦзують обСЦг значноСЧ частини кредитних грошей, що займають домСЦнуюче положення в загальному обсязСЦ грошовоСЧ маси. БСЦльш того, банки мають у своСФму розпорядженнСЦ можливСЦсть створювати такСЦ грошСЦ СЦ тим самим збСЦльшувати СЧхню пропозицСЦю.

БанкСЦвська сиcтема - одна з найважливСЦших СЦ невСЦдтАЩСФмних структур ринковоСЧ економСЦки. Розвиток банкСЦв, товарного виробництва СЦ обороту СЦсторично йшов паралельно СЦ тСЦсно переплСЦтався. При цьому банки, проводячи грошовСЦ розрахунки СЦ кредитуючи господарство, виступаючи посередниками у перерозподСЦлСЦ капСЦталСЦв, СЦстотно пСЦдвищують загальну ефективнСЦсть виробництва, сприяють зростанню продуктивностСЦ суспСЦльноСЧ працСЦ.

Сучасна банкСЦвська система - це найважливСЦша сфера нацСЦонального господарства будь-якоСЧ розвиненоСЧ держави. РЗСЧ практична роль визначаСФться тим, що вона керуСФ в державСЦ системою платежСЦв СЦ розрахункСЦв; бСЦльшу частину своСЧх комерцСЦйних справ здСЦйснюСФ через внески, СЦнвестицСЦСЧ СЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ; поряд з СЦншими фСЦнансовими посередниками банки направляють заощадження населення до фСЦрм СЦ виробничих структур. КомерцСЦйнСЦ банки, дСЦючи вСЦдповСЦдно до грошово-кредитноСЧ полСЦтики держави, регулюють рух грошових потокСЦв, впливаючи на швидкСЦсть СЧхнього обСЦгу, емСЦсСЦю, загальну масу, включаючи кСЦлькСЦсть готСЦвки, що перебуваСФ в обСЦгу. СтабСЦлСЦзацСЦя ж збСЦльшення грошовоСЧ маси - це застава зниження темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ, забезпечення сталостСЦ рСЦвня цСЦн, при досягненнСЦ якого ринковСЦ вСЦдносини впливають на економСЦку народного господарства найефективнСЦшим образом.

СьогоднСЦ, в умовах розвинутих фСЦнансових, товарних ринкСЦв, структура банкСЦвськоСЧ системи рСЦзко ускладнюСФться. ЗтАЩявились новСЦ види фСЦнансових установ, новСЦ кредитнСЦ СЦнструменти СЦ методи обслуговування клСЦСФнтСЦв.

Банки краСЧн СНГ змушенСЦ працювати в умовах пСЦдвищеного ризику, тому вони частСЦше, нСЦж СЧх закордоннСЦ колеги, бувають в кризових ситуацСЦях, приклади яких не зникають зСЦ сторСЦнок перСЦодики. Причому бСЦльшСЦсть таких випадкСЦв повтАЩязана з неадекватною оцСЦнкою банками "асного фСЦнансового стану, а також надСЦйностСЦ СЦ стСЦйкостСЦ СЧх основних клСЦСФнтСЦв СЦ партнерСЦв по бСЦзнесу.

ФСЦнансовий стан банку - це комплексне поняття, яке вСЦдображаСФ систему показникСЦв, якСЦ характеризують наявнСЦсть, розмСЦщення СЦ використання фСЦнансових ресурсСЦв.

У своСЧй дипломнСЦй роботСЦ я намагатимусь показати деякСЦ аспекти цСЦСФСЧ широкоСЧ теми, це стосуСФться оцСЦнки фСЦнансового стану банку, тобто аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку. Метою дипломноСЧ роботи СФ визначення економiчних явищ та процесiв, що впливають на дiяльнiсть банку.                 ВажливСЦсть даноСЧ теми полягаСФ, на мСЦй погляд, у вивченнСЦ банкСЦвськоСЧ системи через призму оцСЦнки фСЦнансового стану банку, аналСЦзуючи його дСЦяльнСЦсть. Тепер надСЦйнСЦсть СЦ фСЦнансова стСЦйкСЦсть - основнСЦ фактори, якСЦ впливають на свСЦдомСЦсть клСЦСФнта при виборСЦ банку.

Отже, за допомогою аналСЦзу можна виявити тенденцСЦСЧ дСЦяльностСЦ, звернути увагу на слабкСЦ мСЦiя СЦ посилити розвиток ефективних напрямСЦв роботи. Тож оцСЦнка фСЦнансового стану СФ потрСЦбною як для керСЦвництва банку, - щоб знати результати своСФСЧ роботи, так СЦ для клСЦСФнта чи партнера, щоб знати свого контрагента.

Завданням цСЦСФСЧ дипломноСЧ роботи СФ аналiз теоретичноСЧ засади аналiзу дiяльностi комерцiйного банку та запропонування методСЦв пiдвищення ефективностi його дiяльностi.





























  1. Теоретична частина


     1.1. Предмет, метод та значення аналСЦзу дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку ПМР

ВнаслСЦдок СЦстотних змСЦн на фСЦнансовому ринку зростаСФ значення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ як для самого банку, так СЦ для його дСЦлових партнерСЦв, клСЦСФнтСЦв, акцСЦонерСЦв СЦ держави в цСЦлому. Регулярне проведення аналСЦзу дСЦяльностСЦ банком дозволяСФ ефективно управляти активними СЦ пасивними операцСЦями, що сприяСФ максимСЦзацСЦСЧ прибутку СЦ забезпеченню стабСЦльного фСЦнансового стану.

Це особливо важливо в сучасних умовах, коли загострилося суперництво банкСЦв СЦ небанкСЦвських фСЦнансово-кредитних установ, що виконують рСЦзнСЦ операцСЦСЧ по залученню вСЦльних грошових ресурсСЦв пСЦдприСФмств СЦ населення.

Предметом аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ причинно-наслСЦдковСЦ звтАЩязки економСЦчних явищ СЦ процесСЦв, якСЦ прямо або непрямо впливають на дСЦяльнСЦсть банку.

     Основними обтАЩСФктами аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ :

  • Заходи щодо формування капСЦталу банку, а також його структура;
  • ЯкСЦсть активСЦв ( кСЦлькСЦсний СЦ якСЦсний аналСЦзи структури кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля банку ) ;
  • Показники прибутковостСЦ функцСЦонування банку, що дозволяють судити про ефективнСЦсть його роботи;
  • Показники лСЦквСЦдностСЦ СЦ платоспроможностСЦ банку, що характеризують його фСЦнансову стСЦйкСЦсть;
  • Темпи росту банку;
  • РСЦзнСЦ ризики, що впливають на дСЦяльнСЦсть банку.

Методом аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ комплексне органСЦчно повтАЩязане дослСЦдження дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку з використанням статистичних, економСЦко-математичних, облСЦкових та СЦнших способСЦв обробки СЦнформацСЦСЧ.

Для проведення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ використовують наступнСЦ методи:

  1. Метод порСЦвняння. ПрипускаСФ зСЦставлення невСЦдомого (дослСЦджуваного) явища, предметСЦв СЦз вСЦдомими, вивченими ранСЦше, з метою визначення СЧх загальних рис або розходжень.
  2. Метод приведення показникСЦв у порСЦвняльний вигляд. 
  3. Метод використання абсолютних СЦ вСЦдносних показникСЦв. АбсолютнСЦ показники характеризують кСЦлькСЦснСЦ розмСЦри наданих кредитСЦв, залучених коштСЦв, капСЦталу банку тощо, а вСЦдноснСЦ вСЦдображають спСЦввСЦдношення будь-яких абсолютних показникСЦв шляхом одного на СЦнший. ВСЦдноснСЦ показники виражаються в формСЦ коефСЦцСЦСФнтСЦв або вСЦдсоткСЦв.
  4. Метод групувань. ДозволяСФ шляхом систематизацСЦСЧ даних балансу розСЦбратися в сутностСЦ явищ СЦ процесСЦв, що аналСЦзуються.
  5. Балансовий метод.  Служить головним способом для вСЦдображення спСЦввСЦдношень, пропорцСЦй двох груп взаСФмозалежних СЦ врСЦвноважених економСЦчних показникСЦв, пСЦдсумки яких повиннСЦ бути тотожними.
  6. ГрафСЦчний метод.
  7. Метод табличного вСЦдображення аналСЦтичних даних.

АналСЦтичне дослСЦдження , його результати та СЧх використання в банкСЦвському менеджментСЦ повиннСЦ вСЦдповСЦдати визначеним принципам (вимогам), що накладають свСЦй вСЦдбиток на це дослСЦдження СЦ повиннСЦ обовтАЩязково виконувати при органСЦзацСЦСЧ. ПроведеннСЦ СЦ практичному використаннСЦ результатСЦв аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. Наведемо основнСЦ з цих принципСЦв.

  1. АналСЦз повинен базуватися на державному пСЦдходСЦ при оцСЦнцСЦ економСЦчних явищ СЦ прогнозуваннСЦ основних показникСЦв розвитку банку.
  2. АналСЦз повинен мати науковий характер.
  3. АналСЦз маСФ бути комплексним.
  4. Забезпечення системного пСЦдходу до аналСЦзу.
  5. АналСЦз повинен бути обтАЩСФктивним, конкретним, точним, тобто базуватися на достовСЦрнСЦй СЦнформацСЦСЧ.
  6. АналСЦз маСФ бути дСЦСФвим тобто активно впливати на дСЦяльнСЦсть банку, вчасно виявляти недолСЦки СЦ резерви пСЦдвищення ефективностСЦ.
  7. АналСЦз повинен проводитися за планом СЦ систематично.
  8. АналСЦз маСФ бути оперативним.
  9. Демократизм.
  10. АналСЦз повинен бути ефективним, тобто його результати повиннСЦ служити для керСЦвництва банку СЦнформацСЦйною базою для прийняття управлСЦнських рСЦшень з оптимСЦзацСЦСЧ функцСЦонування банку.

     Проведення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ на основСЦ перерахованих принципСЦв СЦстотно збСЦльшуСФ його ефективнСЦсть СЦ результати фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку.

     1.2. РЖнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ

Для проведення аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ необхСЦдно мати аналСЦтичнСЦ матерСЦали, що дозволяють одержати достовСЦрну, повну СЦ всебСЦчну СЦнформацСЦю про банк. До такоСЧ СЦнформацСЦСЧ належать баланс банку СЦ звСЦт про прибутки СЦ збитки.

Баланс комерцСЦйного банку - це бухгалтерський баланс, у якому вСЦдображаСФться стан "асних, залучених СЦ позичених коштСЦв, СЧх розмСЦщення в кредитнСЦ й СЦншСЦ активнСЦ операцСЦСЧ. За даними балансу здСЦйснюСФться контроль формування СЦ розмСЦщення грошових ресурсСЦв, стану кредитних, розрахункових, касових та СЦнших банкСЦвських операцСЦй, включаючи операцСЦСЧ з цСЦнними паперами.

Баланс банку характеризуСФ в грошовому вираженнСЦ стан ресурсСЦв комерцСЦйних банкСЦв, джерела СЧх формування СЦ направлення використання, а також фСЦнансовСЦ результати банкСЦв на початок та кСЦнець звСЦтного перСЦоду. Баланс банку виступаСФ основним документом бухгалтерськоСЧ звСЦтностСЦ, якСЦй вСЦдображаСФ суми залишкСЦв всСЦх лицьових рахункСЦв аналСЦтичного облСЦку, розташованих у порядку зростання СЧх номерСЦв.

Баланси комерцСЦйних банкСЦв СФ головною складовою СЧх звСЦтностСЦ. АналСЦз балансСЦв дозволяСФ визначити наявнСЦсть особистих коштСЦв, змСЦни в структурСЦ джерел ресурсСЦв, склад та динамСЦку активСЦв, контролювати лСЦквСЦднСЦсть банкСЦв, здСЦйснювати управлСЦння фСЦнансовою стСЦйкСЦстю.

Будують баланси за унСЦфСЦкованою формою. СтупСЦнь деталСЦзацСЦСЧ операцСЦй обмежений комерцСЦйною таСФмницею, яка характерна для практики комерцСЦйних банкСЦв, що працюють в умовах жорстокоСЧ конкуренцСЦСЧ.

Складають баланс у формСЦ, як у розгорнутСЦй формСЦ, так СЦ за скороченою формою. Структура балансу комерцСЦйного банку наведено в табл. 1.1.

БанкСЦвськСЦ баланси мСЦстять комерцСЦйну СЦнформацСЦю СЦ вСЦдповСЦдають СЧСЧ основним вимогам: оперативностСЦ, конкретностСЦ, вагомостСЦ. ОперативнСЦсть банкСЦвського балансу виявляСФться в його щоденному складаннСЦ.  БанкСЦвський баланс СФ джерелом конкретноСЧ СЦнформацСЦСЧ про наявнСЦсть коштСЦв СЦ платоспроможностСЦ його клСЦСФнтСЦв, кредитних ресурсСЦв та СЧх розмСЦщення, надСЦйнСЦсть та стСЦйкСЦсть банку.

При побудовСЦ банкСЦвського балансу використовують принципи групування операцСЦй за економСЦчно однорСЦдними ознаками. При цьому в активСЦ статтСЦ розмСЦщуються в мСЦру зниження лСЦквСЦдностСЦ. А в пасивСЦ - в мСЦру зменшення ступеня запитання. Номенклатура банкСЦвських рахункСЦв передбачаСФ СЧх подСЦл на балансовСЦ та позабалансовСЦ. БалансовСЦ рахунки можуть бути пасивними або активними. Кошти на пасивних рахунках СФ  ресурсами банку для кредитування СЦ проведення СЦнших банкСЦвських операцСЦй. На пасивних рахунках вСЦдображають фонди банку, кошти пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй СЦ фСЦзичних осСЦб, доходи державного бюджету, депозити, кошти  в розрахунках, прибуток банку, кредиторська заборгованСЦсть, СЦншСЦ пасиви СЦ залученСЦ кошти. Включаючи суми рефСЦнансування, отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦв. ЗаборгованСЦсть, що вСЦдображаСФться на активних рахунках. ПоказуСФ використання (напрямок) ресурсСЦв банку. На активних рахунках вСЦдображаються готСЦвка в касах банку, коротко- СЦ довгостроковСЦ кредити, витрати державного бюджету, витрати на капСЦтальнСЦ вкладення, дебСЦторська заборгованСЦсть, а також СЦншСЦ активнСЦ СЦ вСЦдверненнСЦ кошти.

Таблиця 1.1.

Структура балансу комерцСЦйного банку.

АКТИВ

ПАСИВ

ГотСЦвковСЦ кошти, коррахунки в ЦБ та СЦнших банках (первиннСЦ резерви)

ДержавнСЦ цСЦннСЦ папери (вториннСЦ ресурси)

Кредитний портфель

РЖнвестицСЦйний портфель (корпоративнСЦ цСЦннСЦ папери)

ОсновнСЦ засоби, капСЦтальнСЦ витрати та СЦншСЦ активи

ПозиченнСЦ ресурси

ЗобовтАЩязання перед СЦншими банками (коррахунки СЦнших банкСЦв)

МСЦжбанкСЦвськСЦ кредити отриманнСЦ, в т.ч. вСЦд ЦБ

ЗалученнСЦ ресурси

Залишки коштСЦв на поточних та бюджетних рахунках

Депозити до запитання

ТерминовСЦ депозити юридичних СЦ фСЦзичних осСЦб

ОщаднСЦ вклади

РЖншСЦ пасиви

Усього зобовтАЩязання

КапСЦтал

КапСЦтал РЖ рСЦвня

КапСЦтал РЖРЖ рСЦвня

КапСЦтал РЖРЖРЖ рСЦвня

Усього "асний капСЦтал

БАЛАНС

БАЛАНС

         

На позабалансових рахунках вСЦдображаСФться рух цСЦнностей СЦ документСЦв, що находяться в установах банкСЦв на збереження, СЦнкасо або комСЦсСЦю. Тут також облСЦковуються знаки сплати державного збору, бланки сувороСЧ звСЦтностСЦ, бланки акцСЦй, акцСЦСЧ з доручення СЦ на збереження, а також СЦншСЦ документи та цСЦнностСЦ.

          При групуваннСЦ статей активу балансу, враховуючи ступСЦнь лСЦквСЦдностСЦ, видСЦляються наступнСЦ обтАЩСФкти:

  • КасовСЦ (готСЦвка, кореспондентський рахунок в ЦБ), кошти на рахунках в СЦнших комерцСЦйних банках. СтаттСЦ даного роздСЦлу вСЦдображають "первиннСЦ резервитАЭ з точки зору лСЦквСЦдностСЦ;
  • Вкладення коштСЦв у цСЦннСЦ папери, комерцСЦйнСЦ векселСЦ, довгостроковСЦ цСЦннСЦ папери урядових органСЦзацСЦй, мСЦiевих органСЦв "ади СЦ тощо.
  • Кредити, виданСЦ пСЦдприСФмствам, органСЦзацСЦям, СЦндивСЦдуальним позичальникам, СЦншим КБ.
  • КапСЦтальнСЦ вкладення - СЦнвестування коштСЦв у рухоме СЦ нерухоме майно, створення фСЦлСЦй, спСЦльних пСЦдприСФмств тощо.

З погляду на економСЦчну сутнСЦсть банкСЦвських операцСЦй, статтСЦ балансу групуються таким чином:

  • ОперацСЦСЧ з клСЦСФнтурою, у тому числСЦ всСЦ види операцСЦй з надання позичок та залучення ресурсСЦв;
  • МСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, якСЦ в активСЦ та пасивСЦ охоплюють всСЦ операцСЦСЧ з банками, у тому числСЦ коротко- СЦ довгостроковСЦ. В активСЦ серед них переважають лСЦквСЦднСЦ статтСЦ;
  • РЖншСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ, в якСЦ входять в основному вкладення коштСЦв у цСЦннСЦ папери, у тому числСЦ в короткостроковСЦ лСЦквСЦднСЦ активи.

Баланси комерцСЦйних банкСЦв використовують для аналСЦзу СЦ управлСЦння дСЦяльнСЦстю банкСЦвськими установами, визначення показникСЦв СЧх лСЦквСЦдностСЦ, управлСЦння банкСЦвськими ресурсами, аналСЦзу банкСЦвського прибутку. В ринкових умовах баланс комерцСЦйного банку СФ засобом не тСЦльки бухгалтерськоСЧ звСЦтностСЦ, а й комерцСЦйноСЧ СЦнформацСЦСЧ банкСЦвського менеджменту, навСЦть своСФрСЦдною рекламою для потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв, що прагнуть на професСЦйному рСЦвнСЦ розСЦбратися в дСЦяльностСЦ банку.

Результати дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, всСЦ здСЦйсненнСЦ витрати й отриманСЦ доходи в минулому звСЦтному перСЦодСЦ вСЦдображаються в звСЦтСЦ про прибутки СЦ збитки, який надаСФ СЦнформацСЦю про рСЦзнСЦ види доходСЦв СЦ витрат за операцСЦями банку.

У звСЦтСЦ пСЦсля статей доходСЦв СЦ витрат вСЦдображаСФться фСЦнансовий результат дСЦяльностСЦ банку - балансовий прибуток, який пСЦсля певного коригування (наприклад, на суму доходСЦв, що не пСЦдлягають оподаткуванню) "перетворюСФтьсятАЭ в оподатковуваний прибуток. ПСЦсля вирахування податку залишаСФться прибуток до розподСЦлу (чистий прибуток), розмСЦри якого показують фСЦнансовий результат роботи банку за звСЦтний перСЦод. Саме чистий прибуток пСЦдлягаСФ розподСЦлу за рСЦзними фондами згСЦдно з рСЦшенням зборСЦв акцСЦонерСЦв банку.

Для аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ важливим джерелом СЦнформацСЦСЧ СФ також данСЦ рахункСЦв аналСЦтичного облСЦку, кредитних справ, що дозволяють деталСЦзувати (розшифрувати) балансовСЦ рахунки. 

     1.3. Види аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ та етапи його проведення

Виходячи з перСЦодичностСЦ проведення, аналСЦз фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ класифСЦкуСФться наступним чином:

  • Щоденний;
  • Щотижневий;
  • МСЦсячний;
  • Квартальний;
  • РСЦчний.

В залежностСЦ вСЦд спектру дослСЦджуваних питань, аналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ подСЦляСФться на:

  • Повний;
  • Тематичний;

За субтАЩСФктами (користувачами) розрСЦзняють аналСЦз:

  • ВнутрСЦшнСЦй - проводиться для внутрСЦшнього користування та представляСФ собою комерцСЦйну СЦ банкСЦвську таСФмницю;
  • ЗовнСЦшнСЦй - проводиться на пСЦдставСЦ фСЦнансовоСЧ СЦ статистичноСЧ звСЦтностСЦ органами державного нагляду, акцСЦонерами, СЦнвесторами, аудиторами.

За охопленням дослСЦджуваних обтАЩСФктСЦв аналСЦз класифСЦкуСФться таким чином:

  • СуцСЦльний - дослСЦджуються всСЦ обтАЩСФкти для визначення всебСЦчного фСЦнансового стану банку;
  • ВибСЦрковий - вибСЦр одного чи декСЦлькох обтАЩСФктСЦв дослСЦдження для СЧх подальшого глибокого аналСЦзу.

Приймаючи до уваги мету СЦ характер проведення, розрСЦзняють аналСЦз:

  • ПопереднСЦй;
  • Оперативний;
  • ПСЦдсумковий (заключний). Цей вид аналСЦзу застосовуСФться для визначення ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банку за звСЦтний перСЦод, оцСЦнки його фСЦнансового стану, а також виявлення резервСЦв пСЦдвищення прибутковостСЦ;
  • Перспективний - для прогнозування основних фСЦнансових показникСЦв СЦ результатСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ.

В залежностСЦ вСЦд обтАЩСФкта дослСЦдження аналСЦз дСЦяльностСЦ банка подСЦляСФться:

  • ФункцСЦональний - дозволяСФ виявити спецСЦалСЦзацСЦю дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку, його мСЦiе в системСЦ розподСЦлу банкСЦвських послуг, форми СЦ перспективи взаСФмодСЦСЧ з СЦншими контрагентами системи, а також оцСЦнити ефективнСЦсть СЦ доцСЦльнСЦсть функцСЦй виконуваних банком.
  • Структурний - проводиться за видами банкСЦвських операцСЦй, дозволяСФ визначити склад СЦ питому вагу економСЦчних контрагентСЦв за активними СЦ пасивними операцСЦями, а також структуру доходСЦв СЦ прибутку банку;
  • ОперацСЦйно-вартСЦсний, завдяки якому розширюСФться уявлення про прибутковСЦсть банку, вартостСЦ та рентабельностСЦ (або збитковостСЦ) конкретних операцСЦй банку. ВСЦн дозволяСФ оцСЦнити значення кожного виду операцСЦй у формуваннСЦ прибутку банку.

Для одержання обтАЩСФктивних результатСЦв, що сприяють пСЦдвищенню ефективностСЦ функцСЦонування банку. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ доцСЦльно подСЦляють на етапи:

  1. Уточнюються об'экти. Мета СЦ задачСЦ аналСЦзу, складаСФться план аналСЦтичноСЧ роботи.
  2. РозробляСФться система рСЦзних показникСЦв, за допомогою яких характеризуСФться обтАЩСФкт аналСЦзу.
  3. ЗбираСФться СЦ готуСФться до аналСЦзу необхСЦдна СЦнформацСЦя (перевСЦряСФться СЧСЧ точнСЦсть, приводиться в порСЦвняний вигляд тощо).
  4. Результати порСЦвнюються з показниками плану звСЦтного перСЦоду, фактичними даними минулих рокСЦв (перСЦодСЦв), основними показниками банкСЦв-конкурентСЦв тощо.
  5. ЗСЦбрана СЦнформацСЦя детально аналСЦзуСФться рСЦзними методами економСЦчного аналСЦзу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ.
  6. Виявляються вСЦдхилення фактично отриманих результатСЦв вСЦд планових або нормативних, а також причини цих вСЦдхилень СЦ можливСЦсть СЧх усунення.
  7. На пСЦдставСЦ результатСЦв аналСЦзу, пропонуються рекомендацСЦСЧ з удосконалення управлСЦння активно-пасивними операцСЦями (змСЦна структури активСЦв СЦ пасивСЦв СЦз мСЦнСЦмальним рСЦвнем рСЦзних банкСЦвських ризикСЦв тощо).

Комплексний аналСЦз фСЦнансового стану банку представляСФ собою багатомСЦрну задачу. На рис. 1.1. показана система комплексного аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ сучасного комерцСЦйного банку, що включаСФ оцСЦнку фСЦнансово-економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ, аналСЦз "асних, залучених СЦ позичених коштСЦв, аналСЦз активСЦв, доходСЦв, витрат та прибутковостСЦ, аналСЦз лСЦквСЦдностСЦ СЦ платоспроможностСЦ, банкСЦвських ризикСЦв, аналСЦз дотримання економСЦчних нормативСЦв, аналСЦз економСЦчного становища позичальникСЦв, оцСЦнку бСЦзнес-плану банку, СЦнтегровану оцСЦнку фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ.











К










Рис. 1.1. Система комплексного аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ сучасного комерцСЦйного банку.

1.4. АналСЦз ативСЦв та пасивСЦв комерцСЦйного банку в ПриднСЦстровський Молдавський РеспублицСЦ

На нинСЦшньому етапСЦ розвитку банкСЦвськоСЧ системи одним СЦз прСЦоритетних завдань СФ забезпечення стабСЦльного функцСЦонування СЦ розвитку комерцСЦйних банкСЦв та банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому. У звтАЩязку з цим проблема ефективного управлСЦння активами й пасивами як одного з чинникСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ банкСЦв набуваСФ особливого значення.

"УправлСЦння активами та пасивами - одна з основних складових банкСЦвського менеджменту, яка безпосередньо впливаСФ на ефективнСЦсть роботи фСЦнансовоСЧ установи та СЧСЧ здатнСЦсть виживати у конкурентному середовищСЦ.тАЭ [ 6, с.14 ].

УправлСЦння активами та пасивами - основний процес, умежах якого банки планують СЦ реалСЦзують своСЧ прибутки та контролюють притаманнСЦ СЧхнСЦй дСЦяльностСЦ ризики.

ПСЦд управлСЦнням активами СЦ пасивами розумСЦтимемо "скоординоване управлСЦння всСЦм балансом, а не окремими його частинамитАЭ [ 7, с. 396 ].

1.4.1. Пасиви банку

Пасивами банку називають джерела формування фСЦнансових ресурсСЦв. За своСЧм походженням пасиви не однорСЦднСЦ, СЦ складаються з капСЦталу та зобовтАЩязань банку перед вкладниками та кредиторами. КапСЦтал являСФ собою "аснСЦ кошти банку, що належать засновникам або акцСЦонерам, а зобовтАЩязання - це чужСЦ грошСЦ, тимчасово наданСЦ "асникам у розпорядження банку.

Переважну долю в загальнСЦй сумСЦ банкСЦвських ресурсСЦв комерцСЦйного банку займають залученСЦ кошти. При цьому дуже важливо, щоби СЧх збСЦльшення пСЦдтримувалося пСЦдвищенням рСЦвня "асних коштСЦв, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможнСЦсть та стати банкрутом.

ЗалученСЦ кошти подСЦляються на депозити та СЦншСЦ. ПСЦд депозитом розумСЦють зобовтАЩязання банку по тимчасово залученим коштам фСЦзичних та юридичних осСЦб за вСЦдповСЦдну плату. До СЦнших вСЦдносять кошти, якСЦ залучаються на мСЦжбанкСЦвському ринку чи отриманСЦ за рахунок продажу на грошовому ринку довгострокових обовтАЩязкСЦв. АналСЦз залучених коштСЦв починаСФться з проведення порСЦвняльного СЦ якСЦсного аналСЦзу даних по клСЦСФнтам та строкам. Використовуються данСЦ синтетичного та аналСЦтичного облСЦку. ПорСЦвняльний аналСЦз проводиться в динамСЦцСЦ та з пСЦдстановкою до структури залучених коштСЦв банкСЦв-конкурентСЦв. ПотСЦм за допомогою кСЦлькСЦсного аналСЦзу структури залучених коштСЦв визначаСФться питома вага кожноСЧ пСЦдгрупи чи декСЦлька пСЦдгруп в загальнСЦй сумСЦ коштСЦв. Структуру залучених коштСЦв також треба проаналСЦзувати з точки зору СЧх розмСЦру. За думкою спецСЦалСЦстСЦв, доля великих депозитСЦв характеризуСФ стабСЦльнСЦсть ресурсноСЧ бази. ПСЦдвищення долСЦ великих депозитСЦв знижуСФ стабСЦльнСЦсть ресурсноСЧ бази банку.

ЗалученСЦ кошти за ступенем лСЦквСЦдностСЦ подСЦляються на слСЦдуючи групи:

  1. депозити до запитання;
  2. строковСЦ депозити;
  3. кошти кредиторСЦв;
  4. кошти, якСЦ СФ вСЦд продажу цСЦнних паперСЦв;
  5. кредити СЦнших банкСЦв.

ЗбСЦльшення долСЦ строкових депозитСЦв покращуСФ лСЦквСЦднСЦсть банку СЦ в меншому ступенСЦ сприяСФ пСЦдвищенню його дохСЦдностСЦ. ПСЦдвищення долСЦ депозитСЦв до запитання призводить до протилежних результатСЦв.

Загальними видами залучених коштСЦв в ПриднСЦстровтАЩСЧ СФ депозити юридичних та фСЦзичних осСЦб, а також мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити. ЗбСЦльшення долСЦ депозитСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб призводить до дешевСЦння ресурсноСЧ бази банку та пСЦдвищення дохСЦдностСЦ банкСЦвських операцСЦй. На основСЦ аналСЦзу структури ресурсноСЧ бази можна оцСЦнити значимСЦсть кожного джерела залучених коштСЦв, а також СЧх динамСЦку. Одержана СЦнформацСЦя дозволяСФ зробити висновки вСЦдносно полСЦтики банку: збСЦльшуючи обтАЩСФми своСЧх операцСЦй, банк провадить агресивну полСЦтику або ж тримаСФться полСЦтики помСЦрного росту.

Депозити до запитання СФ найбСЦльш дешевим видом ресурсСЦв, але СЧх надмСЦрна доля в загальнСЦй масСЦ банкСЦвських ресурсСЦв призводить до пониження лСЦквСЦдностСЦ банку. Якщо брати до уваги свСЦтовий досвСЦд, то ця доля не повинна перевищувати 30% суми всСЦх залучених коштСЦв.

Якщо в складСЦ залучених коштСЦв мають перевагу мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити як один з найдорожчих видСЦв ресурсСЦв, тодСЦ це призводить до залежностСЦ банку вСЦд ситуацСЦСЧ на грошовому ринку. Тому, за нашими оцСЦнками, доля мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв в ресурснСЦй базСЦ банку не повинна перевищувати 20%.

АналСЦз структури залучених коштСЦв закСЦнчуСФться виявленням темпСЦв збСЦльшення СЧх загальноСЧ суми та окремих СЧСЧ складових частин. ПорСЦвняння одержаних даних з темпами збСЦльшення залучених коштСЦв у банкСЦв-конкурентСЦв за той же термСЦн часу дозволяСФ зробити висновок про масштаби розширення дСЦяльностСЦ банку по залученню грошових ресурсСЦв.

ЗобовтАЩязання - це вимоги до активСЦв банкСЦвськоСЧ установи, що становлять СЧСЧ зобовтАЩязання сплатити фСЦксовану суму коштСЦв у визначений час у майбутньому.

ЗобовтАЩязання комерцСЦйного банку стосуються коштСЦв клСЦСФнтСЦв та СЦнших банкСЦв, тимчасово залучених у виглядСЦ кредитСЦв СЦ депозитСЦв за вСЦдповСЦдну плату, та СЦншоСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ комерцСЦйного банку, що утворюються в процесСЦ його дСЦяльностСЦ.

ЗобовтАЩязання подСЦляються на двСЦ групи:

  • ЗалученСЦ кошти - це зобовтАЩязання банку перед вкладниками, якСЦ надали своСЧ вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти для зберСЦгання на певних умовах;
  • ЗапозиченСЦ кошти - це зобовтАЩязання перед кредиторами, СЦнСЦцСЦатором яких СФ сам банк.

КапСЦтал (власнСЦ кошти) у фСЦнансовСЦй звСЦтностСЦ банку СФ рСЦзницею мСЦж активами та зобовтАЩязаннями. КапСЦтал банку визначаСФться як сума основного капСЦталу, до складу якого входять фактично сплачений зареСФстрований статутний капСЦтал, емСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ мСЦж продажною СЦ номСЦнальною вартСЦстю фактично реалСЦзованих акцСЦй, резервний фонд банку СЦ т. п., та додаткового капСЦталу (капСЦтал другого рСЦвня), який складаСФться з загальних страхових резервСЦв банку, що утворюються для покриття кредитних, СЦнвестицСЦйних, валютних ризикСЦв СЦ ризикСЦв цСЦнних паперСЦв, результати переоцСЦнки основних засобСЦв, сальдо по фСЦнансових результатах поточного року (поточнСЦ доходи мСЦнус поточнСЦ витрати)

При розрахунках суми капСЦталу розмСЦр допомСЦжного капСЦталу не повинен перевищувати розмСЦр основного капСЦталу. Поряд з цим, розмСЦр капСЦталу корегуСФться на суму основних засобСЦв що перевищуСФ розрахункову суму капСЦталу, тобто якщо сума основних засобСЦв перевищуСФ розрахункову суму капСЦталу, то розрахункова сума капСЦталу зменшуСФться на суму даного перевищення. У випадку, коли сума основних засобСЦв не перевищуСФ розрахункову суму капСЦталу, розрахункова сума капСЦталу не змСЦнюСФться.

За економСЦчним змСЦстом зобовтАЩязання розподСЦляються:

  • кредити отриманСЦ вСЦд ЦБ;
  • кошти СЦнших банкСЦв (залишки на коррахунках, кредити та депозити);
  • кошти клСЦСФнтСЦв;
  • кошти бюджету, позабюджетних фондСЦв;
  • борговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком; та СЦншСЦ зобовтАЩязання.

НаявнСЦсть залишкСЦв на коррахунках СЦ на депозитах, як правило, свСЦдчить про довСЦру до банку з боку СЦнших банкСЦв. Кошти бюджетних установ мають мСЦiе у тих банках, якСЦ мають право на здСЦйснення касового обслуговування державного бюджету.

За термСЦном залучення пасиви роздСЦляють на групи ( рис. 1.2.)

Джерелами фСЦнансових ресурсСЦв СФ "аснСЦ, залученнСЦ та позиченСЦ кошти, структура яких визначаСФ фСЦнансову незалежнСЦсть СЦ платоспроможнСЦсть комерцСЦйного банку.

Таким чином, фСЦнансовий стан банку характеризуСФться розмСЦром СЦ структурою капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та СЧх розмСЦщення у його активах. В умовах ринковоСЧ економСЦки аналСЦз фСЦнансового стану взагалСЦ СЦ пасивСЦв банку, зокрема, СФ обтАЩСФктивною необхСЦднСЦстю ефективного управлСЦння формуванням та використанням його фСЦнансових ресурсСЦв.





   



                                                                     капСЦтал

                                                    

                                                                довгостроковСЦ кредити;

                                                                     термСЦновСЦ депозити;

                                                                     цСЦннСЦ папери "асного боргу

                                                         

                                                                     короткостроковСЦ кредити;

                                                                    термСЦновСЦ депозити             


                                                               кореспондентськСЦ рахунки  банку;

                                                                    кошти до запитання клСЦСФнтСЦв.

     Рис. 1.2. Групи пасивСЦв за термСЦном залучення.

Джерелами фСЦнансових ресурсСЦв СФ "аснСЦ, залученнСЦ та позиченСЦ кошти, структура яких визначаСФ фСЦнансову незалежнСЦсть СЦ платоспроможнСЦсть комерцСЦйного банку.

Таким чином, фСЦнансовий стан банку характеризуСФться розмСЦром СЦ структурою капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та СЧх розмСЦщення у його активах. В умовах ринковоСЧ економСЦки аналСЦз фСЦнансового стану взагалСЦ СЦ пасивСЦв банку, зокрема, СФ обтАЩСФктивною необхСЦднСЦстю ефективного управлСЦння формуванням та використанням його фСЦнансових ресурсСЦв.

Метою аналСЦзу СФ оцСЦнка СЦ визначення шляхСЦв оптимСЦзацСЦСЧ структури капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та ефективнСЦсть вкладення фСЦнансових ресурсСЦв в активи банку, а також визначення фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ СЦ надСЦйностСЦ та узагальнююча оцСЦнка СЦ прогноз майбутнього фСЦнансового потенцСЦалу.

Мета аналСЦзу пасивСЦв банку конкретизуСФться у таких завданнях:

  • дослСЦдження та оцСЦнка динамСЦки, складу та структури капСЦталу СЦ зобовтАЩязань;
  • дослСЦдження та оцСЦнка платоспроможностСЦ та достатностСЦ капСЦталу;
  • дослСЦдження та оцСЦнка кредитСЦв СЦ депозитСЦв;
  • дослСЦдження та оцСЦнка обгрунтованостСЦ розподСЦлу прибутку;
  • узагальнююча оцСЦнка розмСЦру та структури капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та ефективностСЦ вкладення фСЦнансових ресурсСЦв в активи банку;
  • розробка прогнозу конкурентоспроможностСЦ СЦ розвСЦдка фСЦнансового потенцСЦалу банку.

Загальна оцСЦнка динамСЦки, складу СЦ структури пасивСЦв балансу  

Загальний аналСЦз пасивСЦв комерцСЦйного банку грунтуСФться на застосуваннСЦ методик горизонтального, вертикального, порСЦвняльного та коефСЦцСЦСФнтного аналСЦзу.

Горизонтальний або трендовий аналСЦз даСФ можливСЦсть дослСЦджувати динамСЦку капСЦталу СЦ зобовтАЩязань в цСЦлому СЦ по окремих видах. Розраховуються темпи росту (приросту) окремих показникСЦв за ряд перСЦодСЦв СЦ визначаються загальнСЦ тенденцСЦСЧ СЧх змСЦни (або тренда).

Вертикальний (або структурний) аналСЦз грунтуСФться на структурному дослСЦдженнСЦ окремих показникСЦв пасивСЦв. ВизначаСФться питома вага окремих структурних складових капСЦталу СЦ зобовтАЩязань. ВСЦдображаСФ структуру джерел фСЦнансових ресурсСЦв.

Горизонтальний та вертикальний аналСЦз, при загальному вивченнСЦ зобовтАЩязань СЦ капСЦталу, зазвичай, здСЦйснюються одночасно.

Теоретичний СЦ методологСЦчний аспекти аналСЦзу "асного капСЦталу

"БанкСЦвський капСЦтал - це кошти СЦ виражена у грошовСЦй формСЦ частка майна, що перебувають в розпорядженнСЦ банкСЦв та використовуються ними для здСЦйснення операцСЦй з розмСЦщення коштСЦв та надання послуг з метою одержання прибутку.тАЭ [ 13, с.123 ].

НайпоширенСЦшою СФ класифСЦкацСЦя банкСЦвського капСЦталу за джерелом утворення:

  • залучений капСЦтал - це грошовСЦ кошти юридичних та фСЦзичних осСЦб, залученСЦ банком на вклади. ОперацСЦСЧ повтАЩязанСЦ СЦз залученням коштСЦв на вклади, мають назву депозитних, а таке залучення - депозитним;
  • запозичення коштСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку, у ЦБ, або шляхом продажу "асних боргових зобовтАЩязань на грошовому ринку називаСФться позиковим. СпСЦльним для залученого та позикового банкСЦвського капСЦталу СФ те, що це чужСЦ для КБ кошти, його зобовтАЩязання перед вкладниками та кредиторами;
  • власний капСЦтал представляСФ собою грошовСЦ кошти та виражену у грошовСЦй формСЦ частину майна, якСЦ належать його "асникам, забезпечують економСЦчну самостСЦйнСЦсть СЦ фСЦнансову стСЦйкСЦсть банку, використовуються для здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй та надання послуг з метою одержання прибутку.

СутнСЦсть функцСЦй "асного капСЦталу полягаСФ в тому, що вСЦн слугуСФ, насамперед,  для захисту СЦнтересСЦв вкладникСЦв, гарантування вкладСЦв (чим вищий в краСЧнСЦ рСЦвень розвитку гарантування вкладСЦв та здСЦйснення активних операцСЦй, тим меншСЦ вимоги до захисноСЧ функцСЦСЧ "асного капСЦталу СЦ тим менша його сума може знаходитися в оборотСЦ банку), СЦ кредиторСЦв банку, для покриття можливих збиткСЦв вСЦд банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

СутнСЦсть регулюючоСЧ функцСЦСЧ полягаСФ в тому, що через фСЦксацСЦю розмСЦру "асного капСЦталу регулюючСЦ та наглядовСЦ органи впливають на дСЦяльнСЦсть КБ в цСЦлому. Зокрема, встановлення нормативу платоспроможностСЦ маСФ на метСЦ не допустити надмСЦрну мСЦнСЦмСЦзацСЦю комерцСЦйними банками "асного капСЦталу заради максимСЦзацСЦСЧ отримуваних доходСЦв, знизити ризик банкрутства КБ та пСЦдвищити рСЦвень захисту СЦнтересСЦв вкладникСЦв СЦ кредиторСЦв.

ЗрозумСЦти сутнСЦсть "асного банкСЦвського капСЦталу дозволяСФ класифСЦкацСЦя його за рСЦзними ознаками (рис. 1.3).

































Рис. 1.3. КласифСЦкацСЦя видСЦв "асного капСЦталу комерцСЦйного банку.

Залежно вСЦд органСЦзацСЦйно-правовоСЧ форми дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку його "асний капСЦтал подСЦляСФться на :

  • АкцСЦонерний - формуСФться початково вСЦд випуску та розмСЦщення акцСЦй. У разСЦ продажу акцСЦй за цСЦною, вище нСЦж номСЦнальна вартСЦсть, засновники (акцСЦонери) комерцСЦйного банку одержують емСЦсСЦйний доход, який СФ складовою частиною "асного капСЦталу.
  • Пайовий - формуСФться початково за рахунок внескСЦв коштСЦв та майна (паСЧв) у статний капСЦтал банку. ПайовСЦ комерцСЦйнСЦ банки органСЦзуються на засадах товариств з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю, в яких вСЦдповСЦдальнСЦсть кожного учасника обмежена розмСЦром його вкладу.

Власний капСЦтал у грошовСЦй формСЦ найбСЦльш розповсюджений, унСЦверсальна СЦ лСЦквСЦдна, тобто легко трансформуСФться в СЦншСЦ форми.

Власний капСЦтал в матерСЦально-речовСЦй формСЦ формуСФться у виглядСЦ будСЦвель, споруд, обладнання тощо.

Власний капСЦтал у формСЦ фСЦнансових активСЦв формуСФться у виглядСЦ внескСЦв до нього акцСЦй, облСЦгацСЦй тощо.

Залежно вСЦд форм "асностСЦ розрСЦзняються такСЦ види "асного капСЦталу комерцСЦйного банку: приватний, заснований на "асностСЦ фСЦзичних осСЦб; колективний, заснований на "асностСЦ колективу, рСЦзних видСЦв господарських товариств та пСЦдприСФмств; державний, який на правах "асностСЦ належить державСЦ.

За характером використання розрСЦзняють власний капСЦтал, що нагромаджуСФться та, що споживаСФться. Перший використовуСФться у виробничих цСЦлях, тобто для здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй та надання послуг, а другий - споживаСФться, тобто використовуСФться, зокрема, на матерСЦальне стимулювання СЦ соцСЦальний розвиток колективу комерцСЦйного банку.

Виходячи СЦз характеру використання в банкСЦвськСЦй дСЦяльностСЦ "асний капСЦтал комерцСЦйного банку подСЦляСФться на робочий та неробочий. Робочим СФ "асний капСЦтал, який приносить банковСЦ доход, а неробочим - якщо вкладений в активи, якСЦ не тСЦльки не приносять банковСЦ доход, а СЦнодСЦ фактично СФ збитками комерцСЦйного банку.

Залежно вСЦд способу розрахунку розрСЦзняють балансовий та нормативний "асний капСЦтал. Балансовий - розраховуСФться як рСЦзниця мСЦж балансовою вартСЦстю активСЦв та зобовтАЩязаннями банку. Нормативний "асний капСЦтал використовуСФться органами нагляду для обчислення економСЦчних нормативСЦв дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв та деяких СЦнших потреб.

1.4.2. АналСЦз активСЦв банку

Мета СЦ завдання аналСЦзу активСЦв банку та його СЦнформацСЦйне забезпечення

ФСЦнансовий стан банку характеризуСФться розмСЦром СЦ структурою капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та СЧх розмСЦщення у його активах. ВСЦн проявляСФться у рСЦвнСЦ лСЦквСЦдностСЦ, платоспроможностСЦ СЦ фСЦнансовСЦй стСЦйкостСЦ СЦ визначаСФ дСЦяльнСЦсть банку у короткостроковСЦй та довгостроковСЦй перспективСЦ.

ФСЦнансовий потенцСЦал комерцСЦйного банку характеризуСФться розмСЦром та структурою його необоротних активСЦв, що формуються за рахунок готСЦвкових фСЦнансових ресурсСЦв (як "асних, так залучених та позикових). Обгрунтоване оптимальне розмСЦщення фСЦнансових ресурсСЦв СФ одним з найважливСЦших принципСЦв забезпечення фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ, платоспроможностСЦ СЦ лСЦквСЦдностСЦ банку.

ПСЦд керуванням активами розумСЦють шляхи СЦ порядок розмСЦщення "асних засобСЦв. Стосовно комерцСЦйних банкСЦв - це розподСЦл на готСЦвку, СЦнвестицСЦСЧ,  позички й СЦншСЦ активи. Очевидним рСЦшенням проблеми розмСЦщення коштСЦв СФ "купСЦвлятАЭ активСЦв (надання позичок СЦ СЦнвестицСЦй), що можуть принести найвищий прибуток при тому рСЦвнСЦ ризику, на який здатно пСЦти керСЦвництво банку.

АналСЦз активСЦв комерцСЦйного банку припускаСФ аналСЦз структури його активних операцСЦй СЦ оцСЦнку економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ ризикованостСЦ окремих операцСЦй. АналСЦзуючи напрямки використання засобСЦв, порСЦвнюють отриману СЦнформацСЦю з аналогСЦчними даними СЦнших банкСЦв, а також вСЦдзначають змСЦни протягом дослСЦджуваного СЦнтервалу часу. КСЦлькСЦсний аналСЦз на пСЦдставСЦ даних балансу комерцСЦйного банку й аналСЦтичного облСЦку СФ одним з основних етапСЦв аналСЦзу структури активСЦв. При цьому визначають питому вагу рСЦзних статей активу балансу СЦ СЧхню значимСЦсть для банку.

Не зважаючи на загальнСЦ тенденцСЦСЧ в складСЦ СЦ структурСЦ активСЦв, кожний банк повинен прагнути до створення рацСЦональноСЧ структури активСЦв, яка залежить насамперед вСЦд якостСЦ активСЦв. ЯкСЦсть активСЦв визначаСФться СЧхньою лСЦквСЦднСЦстю, обсягом ризикових активСЦв, питомою вагою критичних СЦ неповноцСЦнних активСЦв, обсягом активСЦв, що дають дохСЦд.

НеобхСЦдно знати долю виданих позичок у всСЦх притягнутих банком засобах, щоб правильно оцСЦнити кредитну полСЦтику комерцСЦйного банку. Одним СЦз важливих етапСЦв аналСЦзу активних операцСЦй СФ оцСЦнка СЧхньоСЧ ризикованостСЦ. НеобхСЦдно оцСЦнити методи керування активними операцСЦями СЦ зтАЩясувати, чи досить створено в банку резервСЦв. Тому активи банку можна класифСЦкувати з погляду ступеня ризику. НеобхСЦдний також СЦ якСЦсний аналСЦз кредитних вкладень комерцСЦйного банку, що припускаСФ детальний розгляд кожного кредитного договору окремо, термСЦнСЦв, сум, обтАЩСФктСЦв кредитування, можливих ризикСЦв. АналСЦз таких даних дозволяСФ робити висновки про якСЦсть кредитного портфеля.

Для забезпечення щоденноСЧ спроможностСЦ банку вСЦдповСЦдати за своСЧми зобовтАЩязаннями структура активСЦв комерцСЦйного банку повинна вСЦдповСЦдати якСЦсним вимогам лСЦквСЦдностСЦ. За цСЦСФю метою всСЦ активи банку роздСЦляються на групи за ступенем лСЦквСЦдностСЦ, залежно вСЦд термСЦну погашення. Активи банку подСЦляються на високолСЦквСЦднСЦ активи (тобто активи, що забезпечують миттСФву лСЦквСЦднСЦсть), лСЦквСЦднСЦ активи, активи довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ.

"Активи - це ресурси, що контролюються банком як результат минулих подСЦй, використання яких, ймовСЦрно, сприятиме в майбутньому зростанню економСЦчноСЧ вигоди.тАЭ [ 32, с.80 ]. Це економСЦчнСЦ ресурси, що перебувають у розпорядженнСЦ банку, використання яких, ймовСЦрно, принесе в майбутньому доход.

Активи виступають у виглядСЦ:

  • готСЦвки в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ в касСЦ банку;
  • фСЦнансування капСЦтальних вкладСЦв;
  • вкладення ресурсСЦв в цСЦннСЦ папери;
  • придбання СЦноземноСЧ валюти;
  • витрати держбюджету;
  • кредитнСЦ операцСЦСЧ;
  • дебСЦторська заборгованСЦсть;
  • основнСЦ засоби;
  • господарчСЦ витрати, тощо.

До активСЦв миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (високолСЦквСЦдних) належать: готСЦвка СЦ прирСЦвнянСЦ до неСЧ кошти, кошти на рахунках у центральному банку, державнСЦ борговСЦ зобовтАЩязання, кошти на коррахунках, вкладення в облСЦгацСЦСЧ внутрСЦшньоСЧ валютноСЧ позики, за вСЦдрахуванням коштСЦв, якСЦ надходять на оплату валютних акцСЦй, СЦ коштСЦв, якСЦ надходять на коррахунки банку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ цСЦнних паперСЦв. ЦСЦ кошти належать до лСЦквСЦдних, оскСЦльки пСЦдлягають у разСЦ потреби негайному вилученню з обороту банку.

До складу лСЦквСЦдних активСЦв належать, окрСЦм перерахованих високолСЦквСЦдних активСЦв, усСЦ кредити, виданСЦ кредитною органСЦзацСЦСФю в нацСЦональнСЦй та в СЦноземнСЦй валютах, СЦз термСЦном погашення протягом найближчих 30 днСЦв (крСЦм пролонгованих хоча б один раз СЦ знову виданих кредитСЦв на погашення ранСЦше виданих позичок), а також СЦншСЦ платежСЦ на користь кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ, якСЦ пСЦдлягають перерахуванню протягом найближчих 30 днСЦв (дебСЦтори, а також суми переплати, якСЦ пСЦдлягають поверненню кредитнСЦй органСЦзацСЦСЧ на звСЦтну дату з фонду обовтАЩязкових резервСЦв).

До активСЦв довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ належать всСЦ кредити, виданСЦ кредитною органСЦзацСЦСФю в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ, СЦз залишковим термСЦном погашення понад рСЦк, а також 50% гарантСЦй СЦ поручництв, виданих банком на термСЦн дСЦСЧ понад рСЦк, кредити простроченСЦ, за вСЦдрахуванням позичок, гарантованих урядом, пСЦд заставу цСЦнних паперСЦв, пСЦд заставу дорогоцСЦнних металСЦв.

Встановлюючи рацСЦональну структуру активСЦв, банк повинен виконувати вимоги до лСЦквСЦдностСЦ СЦ, отже, мати достатнСЦй розмСЦр високолСЦквСЦдних, лСЦквСЦдних та довгостроково-лСЦквСЦдних засобСЦв стосовно зобовтАЩязань, з урахуванням СЧхнСЦх термСЦнСЦв, сум СЦ типСЦв, СЦ виконувати нормативи миттСФвоСЧ, поточноСЧ та довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ.

Норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ розраховуСФться як вСЦдношення суми високолСЦквСЦдних активСЦв банку до суми СЧСЧ зобовтАЩязань по рахунках до запитання.

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ являСФ собою вСЦдношення суми лСЦквСЦдних активСЦв кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ до суми його зобовтАЩязань по рахунках до запитання СЦ на термСЦн до 30 днСЦв.

Норматив довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ визначаСФться як вСЦдношення виданих банком кредитСЦв з термСЦном погашення понад рСЦк до капСЦталу кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ СЦ зобовтАЩязань понад рСЦк.

ЦСЦ нормативи застосовуються в процесСЦ управлСЦння активами. Але найголовнСЦше для побудови рацСЦональноСЧ структури активСЦв банку - витримати спСЦввСЦдношення мСЦж лСЦквСЦдними СЦ сумарними активами.

Зважування активСЦв за ступенем ризику провадиться шляхом множення залишку коштСЦв на вСЦдповСЦдному балансовому рахунку (рахунках) або СЧхньоСЧ частини на коефСЦцСЦСФнт ризику (у %), подСЦлений на 100. Практично всСЦ банкСЦвськСЦ активи пСЦддаються певному ризику. СтупСЦнь ризику своСЧх активСЦв банк повинен визначати СЦ пСЦдтримувати на рСЦвнСЦ, який вСЦдповСЦдаСФ чинному законодавству СЦ полСЦтицСЦ банку щодо цього. На пСЦдставСЦ результатСЦв вивчення структури активСЦв банку можна аналСЦзувати рСЦзнСЦ види ризику.

Метою аналСЦзу активСЦв банку СФ, з одного боку оцСЦнка рацСЦональностСЦ фактичноСЧ структури активСЦв з точки зору забезпечення прибутковостСЦ та стабСЦльностСЦ роботи банку, а з СЦншого визначення шляхСЦв СЧСЧ оптимСЦзацСЦСЧ СЦ узагальнюючоСЧ оцСЦнки, прогнозу майбутнСЦх результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦ фСЦнансового потенцСЦалу банку.

Мета аналСЦзу активСЦв банку конкретизуСФться у таких завданнях:

  • дослСЦдження та оцСЦнка динамСЦки складу, обсягСЦв та структури активСЦв;
  • дослСЦдження та оцСЦнка динамСЦки складу, обсягСЦв СЦ структури доходних СЦ недоходних активСЦв;
  • дослСЦдження та оцСЦнка якостСЦ активСЦв;
  • дослСЦдження та оцСЦнка якостСЦ "кредитного портфелятАЭ за класифСЦкацСЦйними видами кредитСЦв;
  • дослСЦдження та оцСЦнка "портфелю цСЦнних паперСЦвтАЭ;
  • дослСЦдження та оцСЦнка СЦммобСЦлСЦзованих активСЦв в дебСЦторську заборгованСЦсть, капСЦтальнСЦ вкладення та СЦнше;
  • узагальнююча оцСЦнка активСЦв СЦ визначення шляхСЦв оптимСЦзацСЦСЧ СЧх структури.

РЖнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу активСЦв складаСФться з:

  • правовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, що мСЦститься в законах, якСЦ регулюють економСЦчну дСЦяльнСЦсть банку;
  • директивна СЦнформацСЦя, що мСЦстить у постановах КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв, Центральних банкСЦв, наказСЦв МСЦнСЦстерства фСЦнансСЦв та СЦнших мСЦнСЦстерств СЦ вСЦдомств;
  • нормативно-довСЦдкова СЦнформацСЦя, що мСЦститься у збСЦрниках галузевих. ВСЦдомчих, мСЦжгалузевих нормативСЦв, каталогах, проспектах тощо;
  • СЦнформацСЦя бСЦзнес-планСЦв та прогнозСЦв;
  • облСЦково-економСЦчна СЦнформацСЦя, яка СФ основним видом фактографСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

Головним джерелом даних для проведення фСЦнансового аналСЦзу банку СФ, як зазначалося ранСЦше, його баланс, у якому вСЦдображено всю СЦнформацСЦю про наявнСЦсть фСЦнансового та нерухомого майна, "асником якого СФ банк; обсяг та склад зобовтАЩязань контрагентСЦв перед банком та зобовтАЩязань банку перед контрагентами.

Актив балансу розглядаСФться як з точки зору складу та цСЦльового використання фСЦнансових ресурсСЦв за обтАЩСФктами СЧх розмСЦщення в активах банку, так СЦ з точки зору витрат, що СФ наслСЦдком здСЦйснення фСЦнансових операцСЦй банку з метою отримання доходСЦв. ЦСЦ напрямки дослСЦджень дозволяють оцСЦнити лСЦквСЦднСЦсть та доходнСЦсть банку.

У процесСЦ аналСЦзу слСЦд заважити на те, що загальна вартСЦсть активСЦв банку визначаСФться за балансом як рСЦзниця мСЦж сумою залишкСЦв усСЦх категорСЦй активСЦв та сумою усСЦх резервСЦв, створених пСЦд можливСЦ збитки вСЦд кредитно-СЦнвестицСЦйних та СЦнших видСЦв дСЦяльностСЦ банку.

У балансовому звСЦтСЦ СЦ примСЦтках комерцСЦйного банку активи згруповано за цСЦльовим використанням та ступенем лСЦквСЦдностСЦ.

Першим джерелом на випадок вилучення депозитСЦв СЦ для задоволення початкових потреб клСЦСФнтСЦв СФ готСЦвка. До цСЦСФСЧ групи активу належать - валюта, монети СЦ банкСЦвськСЦ метали, дорожнСЦ та СЦншСЦ чеки, кошти на кореспондентських рахунках в Центральному банку. Банки зацСЦкавленСЦ тримати мСЦнСЦмально допустиму суму, оскСЦльки запас готСЦвкових коштСЦв не приносить доходу або забезпечую невеликий вСЦдсотковий доход. Актив у виглядСЦ готСЦвки задовольняСФ потреби банку у лСЦквСЦдних коштах, тобто в коштах, якСЦ необхСЦднСЦ для покриття непередбачених та термСЦнових зобовтАЩязань.

АналСЦз динамСЦки, складу СЦ структури активСЦв банку

ДослСЦдження активСЦв банку полягаСФ у використаннСЦ аналСЦтичних прийомСЦв, спрямованих на визначення загального обсягу коштСЦв, якСЦ знаходяться у розпорядженнСЦ банку, СЧх структури СЦ динамСЦки в аналСЦтичному перСЦодСЦ.

Загальний аналСЦз активСЦв банку грунтуСФться на застосуваннСЦ методик вертикального та горизонтального аналСЦзу (як СЦ при аналСЦзСЦ пасивСЦв), якСЦ передбачають обчислення та подальшу оцСЦнку наступних показникСЦв:

  • процент спСЦввСЦдношення окремих показникСЦв з агрегованим показником;
  • абсолютнСЦ змСЦни кСЦнцевих показникСЦв порСЦвняно з початковими (базисними);
  • темпи росту або приросту показникСЦв в аналСЦтичному перСЦодСЦ.

В процесСЦ вертикального або структурного аналСЦзу активСЦв визначаСФться питома вага активСЦв за СЧх цСЦльовим використанням, ступенем лСЦквСЦдностСЦ, рСЦвнем доходностСЦ, а також склад та структура кожного виду активСЦв. Результат цього аналСЦзу використовуСФться в процесСЦ оцСЦнки якостСЦ складу активСЦв та СЧх оптимСЦзацСЦСЧ.

Горизонтальний або трендовий аналСЦз даСФ змогу вивчити динамСЦку активСЦв в цСЦлому СЦ окремих СЧх видСЦв у часСЦ, визначити певнСЦ тенденцСЦСЧ СЧх змСЦни або тренда.

АналСЦз якостСЦ активСЦв

Метою аналСЦзу якостСЦ активСЦв СФ визначення СЧх життСФздатностСЦ СЦ правильностСЦ вСЦдображення СЧх вартостСЦ у звСЦтному банку.

ЯкСЦсний склад активСЦв характеризуСФться спСЦввСЦдношенням продуктивних СЦ непродуктивних активСЦв СЦ витрат на "аснСЦ потреби. До продуктивних активСЦв вСЦдносяться усСЦ операцСЦСЧ з клСЦСФнтурою та контрагентами банку за кредитно-СЦнвестицСЦйною системою. До непродуктивних вСЦдносяться капСЦталСЦзованСЦ активи, нематерСЦальнСЦ активи, дебСЦторська заборгованСЦсть, та збитки. Це вказуСФ на те, що основним видом дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку СФ формування та розмСЦщення кредитно-СЦнвестицСЦйних ресурсСЦв СЦ показником активностСЦ банку слугуСФ питома вага кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля у його активах.

Характер кредитно-СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики впливаСФ на прибутковСЦсть та лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку. ПСЦдвищення питомоСЧ ваги кредитно-СЦнвестицСЦйних вкладень у загальних активах свСЦдчить про те, що комерцСЦйний банк намагаСФться пСЦдвищити прибутковСЦсть активСЦв, нехтуючи СЧх лСЦквСЦднСЦстю.

Для оцСЦнки якостСЦ активСЦв слСЦд зважити на СЧх ризикованСЦсть, яка залежить вСЦд обсягу розмСЦщення коштСЦв в активах. З цСЦСФю метою активи банку слСЦд розраховувати, зважаючи на коефСЦцСЦСФнти СЧх ризикСЦв, тобто можливСЦсть втрати частини СЧх вартостСЦ внаслСЦдок тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ активноСЧ операцСЦСЧ. Активи банку в залежностСЦ вСЦл ступеню ризику вкладення й СЧх можливого обеiСЦнювання подСЦляються на 5 груп, для яких устанавлюються вСЦдповСЦднСЦ коефСЦцСЦСФнти ризику (Додаток №1).

За ступенем ризику вкладень та можливостСЦ втрати частини СЧх вартостСЦ активи комерцСЦйного банку розподСЦляються на 5 груп з коефСЦцСЦСФнтами ризику вСЦд нуля до одиницСЦ .

Основними показниками, якСЦ дозволяють оцСЦнити достатнСЦсть високолСЦквСЦдних активСЦв для забезпечення лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйного банку, СФ коефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення високолСЦквСЦдних активСЦв СЦ робочих активСЦв банку.

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ обчислюСФться як вСЦдношення суми коштСЦв на коррахунках та в касСЦ до коштСЦв, залучених банком на поточнСЦ рахунки:


К мл = (К кр к ) / К пр * 100%

де К мл - коефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, % ;

     К кр -кошти на кореспондентських рахунках в СЦнших банках, руб. ;

     К к - кошти в касСЦ банку, руб. ;

     К пр - кошти залученСЦ банком на поточнСЦ рахунки, руб.

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ показуСФ, яку частину залучених на поточнСЦ рахунки коштСЦв банк може сплатити у термСЦновому порядку.

КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення суми високолСЦквСЦдних активСЦв СЦ робочих активСЦв банку характеризуСФ питому вагу високолСЦквСЦдних активСЦв банку в робочих активах:

К ВА = ВА / РА * 100%

де  КВА - коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення суми високолСЦквСЦдних активСЦв СЦ робочих активСЦв банку, %;

      ВА - сума високолСЦквСЦдних активСЦв, руб.;

      РА - сума робочих активСЦв банку, руб.

РобочСЦ активи включають кошти на коррахунках, в касСЦ, вкладенСЦ в майно, розмСЦщеннСЦ в СЦнших банках, цСЦнних паперах, наданСЦ кредити та СЦншСЦ активи, що дають доход банку.

При оцСЦнцСЦ цих коефСЦцСЦСФнтСЦв необхСЦдно памтАЩятати, що надто високСЦ значення СЧх негативно впливають на доходнСЦсть банку, а занадто низькСЦ свСЦдчать про погСЦршення надСЦйностСЦ банку.  

1.5.  АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйного банку в ПМР

Значення, мета, завдання СЦ СЦнформацСЦйнСЦ джерела аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ банку

УспСЦх роботи комерцСЦйного банку гарантують три взаСФмозалежних фактори:

  1. Висока доходнСЦсть (прибутковСЦсть) банкСЦвськоСЧ справи, що створюСФ можливСЦсть виплати дивСЦдендСЦв акцСЦонерам банка, збСЦльшення його капСЦталу, створення необхСЦдних страхових резервСЦв, фонд розвитку т.СЦ.
  2. ЛСЦквСЦднСЦсть, тобто можливСЦсть швидкого перетворення його активСЦв в платСЦжнСЦ засоби для своСФчасного повернення своСЧх боргових обовтАЩязкСЦв.
  3. ПлатоспроможнСЦсть , тобто здатнСЦсть в необхСЦднСЦ строки СЦ в повному обсязСЦ вСЦдповСЦдати по своСЧм зобовтАЩязанням перед кредиторами.

"ЛСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку характеризуСФ його здатнСЦсть перетворити фСЦнансовСЦ чи матерСЦальнСЦ активи у грошовСЦ кошти з метою вчасного виконання зобовтАЩязань перед вкладниками.тАЭ [ 15, с.49 ].

БанкСЦвська лСЦквСЦднСЦсть залежить вСЦд структури та стабСЦльностСЦ депозитноСЧ бази банку, достатностСЦ капСЦталу, якостСЦ активСЦв, фСЦнансового стану позичальникСЦв, репутацСЦСЧ банку, яка впливаСФ на здатнСЦсть швидкого запозичення коштСЦв на ринку. На рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ банку впливаСФ комплекс чинникСЦв загальноекономСЦчного характеру, таких як грошово-кредитна полСЦтика, стан грошового обСЦгу, можливСЦсть запозичення коштСЦв в ЦБ, регулятивнСЦ обмеження в краСЧнСЦ тощо.

ЛСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку - це здатнСЦсть банку вчасно погасити своСЧ фСЦнансовСЦ зобов'язання за рахунок наявних у нього наявних коштСЦв, продажу активСЦв чи мобСЦлСЦзацСЦСЧ ресурсСЦв з СЦнших джерел. ОднСЦСФю з центральних завдань управлСЦння комерцСЦйним банком СФ пСЦдтримка оптимального спСЦввСЦдношення мСЦж лСЦквСЦднСЦстю банку СЦ його прибутковСЦстю, прибутковСЦстю його операцСЦй. Вимоги пСЦдтримки лСЦквСЦдностСЦ вступають у протирСЦччя з задачею максимСЦзацСЦСЧ доходу на одиницю активСЦв; тому так важливо оптимальне сполучення надСЦйностСЦ дСЦй разом СЦз забезпеченням прибутковостСЦ вСЦд операцСЦй.

З облСЦком цього у свСЦтовСЦй банкСЦвськСЦй теорСЦСЧ СЦ практицСЦ лСЦквСЦднСЦсть прийнята розумСЦти як "запас» чи як "потСЦк». При цьому лСЦквСЦднСЦсть як "запас» мСЦстить у собСЦ визначення рСЦвня можливостСЦ комерцСЦйного банку виконувати своСЧ зобов'язання перед клСЦСФнтами у визначений конкретний момент часу шляхом змСЦни структури активСЦв на користь СЧхнСЦх високолСЦквСЦдних статей за рахунок наявних у цСЦй галузСЦ невикористаних резервСЦв.

ЛСЦквСЦднСЦсть як "потСЦк» аналСЦзуСФться з погляду динамСЦки, що припускаСФ оцСЦнку здатностСЦ комерцСЦйного банку протягом визначеного перСЦоду часу змСЦнювати сформований несприятливий рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ чи запобСЦгати погСЦршенню досягнутого, об'СФктивно необхСЦдного рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ (зберСЦгати його) за рахунок ефективного управлСЦння вСЦдповСЦдними статтями активСЦв СЦ пасивСЦв, залучення додаткових позикових коштСЦв, пСЦдвищення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ банку шляхом зростання доходСЦв.

Таким чином, кожен комерцСЦйний банк повинен самостСЦйно забезпечувати пСЦдтримку своСФСЧ лСЦквСЦдностСЦ на заданому рСЦвнСЦ на основСЦ як аналСЦзу СЧСЧ стану, що складаСФться на конкретнСЦ перСЦоди часу, так СЦ прогнозування результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦ проведення в наступному науково обТСрунтованоСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики в областСЦ формування статутного капСЦталу, фондСЦв спецСЦального призначення СЦ резервСЦв, залучення позикових коштСЦв стороннСЦх органСЦзацСЦй, здСЦйснення активних кредитних операцСЦй.

КрСЦм того, дСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв, що виступають посередниками мСЦж тими, хто маСФ у своСФму розпорядженнСЦ грошовСЦ кошти у виглядСЦ заощаджень, СЦ тими, хто в них бСЦдуСФ, полягаСФ в тому, щоб рацСЦонально залучати цСЦ кошти СЦ надавати СЧх у позичку або СЦнвестувати по бСЦльш високих ставках для забезпечення загальноСЧ прибутковостСЦ, у тому числСЦ одержання прибутку.

Для здСЦйснення операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, зв'язаноСЧ з залученням коштСЦв СЦ СЧхнСЦм розмСЦщенням в умовах ринковоСЧ невизначеностСЦ майбутнього попиту СЦ надходжень наявних коштСЦв за певний перСЦод, банку потрСЦбнСЦ кошти в СЧхнСЦй лСЦквСЦднСЦй формСЦ, тобто такСЦ активи, що могли б бути легко СЦ швидко перетворенСЦ в готСЦвку з невеликим ризиком  утрат чи  узагалСЦ без нього.

Таким чином, лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку - це можливСЦсть використовувати його активи в якостСЦ наявних  коштСЦв чи швидко перетворювати СЧх у такСЦ.

КомерцСЦйний банк вважаСФться лСЦквСЦдним, якщо суми його наявних коштСЦв СЦ СЦнших лСЦквСЦдних активСЦв, а також можливостСЦ швидко мобСЦлСЦзувати кошти з СЦнших джерел достатнСЦ для своСФчасного погашення боргових СЦ фСЦнансових зобов'язань. КрСЦм того, лСЦквСЦдний резерв необхСЦдний для задоволення практично будь-яких непередбачених фСЦнансових нестаткСЦв: укладання вигСЦдних угод по кредиту чи СЦнвестуванню; на компенсування сезонних СЦ непередбачених коливань попиту на кредит, заповнення коштСЦв при несподСЦваному вилученнСЦ внескСЦв СЦ т.д.

Велике, а часом СЦ вирСЦшальне значення в управлСЦннСЦ фСЦнансами граСФ швидкСЦсть проходження коштСЦв мСЦж рСЦзними банкСЦвськими службами СЦ фСЦлСЦями. НаявнСЦсть надСЦйноСЧ системи, що дозволяСФ здСЦйснювати взаСФмозалСЦк таких коштСЦв, пСЦдвищуСФ швидкСЦсть, зменшуСФ об'СФми перекладних коштСЦв, сприяСФ оптимСЦзацСЦСЧ внутрСЦбанкСЦвських потокСЦв коштСЦв - а виходить, збСЦльшуСФ лСЦквСЦднСЦсть банку.

Поняття лСЦквСЦдностСЦ банку тСЦсно повтАЩязане з лСЦквСЦднСЦстю його балансу. ЛСЦквСЦднСЦсть балансу визначаСФться спСЦввСЦдношенням вимог (статей активу) та зобовтАЩязань (статей пасиву). ОскСЦльки баланс складаСФться на певну дату, то лСЦквСЦднСЦсть балансСЦ СФ оцСЦнкою стану банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ на визначену дату. Отже, лСЦквСЦднСЦсть банкСЦвського балансу СФ складовою частиною лСЦквСЦдностСЦ банку. Водночас лСЦквСЦднСЦсть балансу СФ лише необхСЦдною, але не достатньою умовою лСЦквСЦдностСЦ банку.

Поняття лСЦквСЦдностСЦ повтАЩязуСФться з активами банку. ПСЦд лСЦквСЦднСЦстю активСЦв розумСЦють СЧх здатнСЦсть швидко та без суттСФвого зниження вартостСЦ перетворюватися в грошову форму. За ступенем лСЦквСЦдностСЦ (тобто легкостСЦ перетворення у грошовСЦ кошти) банкСЦвськСЦ активи подСЦляють на групи.

  1. ВисоколСЦквСЦднСЦ активи - активи, якСЦ знаходяться в готСЦвковСЦй формСЦ або можуть бути швидко реалСЦзованСЦ на ринку. Це - готСЦвковСЦ кошти, дорожнСЦ чеки, банкСЦвськСЦ метали, кошти на рахунках в СЦнших банках, державСЦ цСЦннСЦ папери.
  2. ЛСЦквСЦднСЦ активи - активи, якСЦ можуть бути перетворенСЦ в грошову форму протягом певного перСЦоду часу (наприклад 30 днСЦв). До цСЦСФСЧ групи вСЦдносять платежСЦ на користь банку з термСЦнами виконання в зазначений перСЦод, такСЦ як кредити, в тому числСЦ СЦ мСЦжбанкСЦвськСЦ, дебСЦторська заборгованСЦсть, СЦншСЦ цСЦннСЦ папери (крСЦм високолСЦквСЦдних), якСЦ обертаються на ринку.
  3. НизьколСЦквСЦднСЦ активи - простроченСЦ, пролонгованСЦ та безнадСЦйнСЦ кредити, безнадСЦйна дебСЦторська заборгованСЦсть, цСЦннСЦ папери, якСЦ не обертаються на ринку, господарськСЦ матерСЦали, будинки, споруди та СЦншСЦ основнСЦ фонди.      

Попит на лСЦквСЦднСЦ засоби в банках пСЦдвищуСФться з таких основних причин:

  • Зняття клСЦСФнтами коштСЦв зСЦ своСЧх рахункСЦв;
  • Надходження кредитних заявок, якСЦ банк вирСЦшуСФ задовольнити;
  • Настання строкСЦв погашення заборгованостСЦ за позиками, одержаними банком;
  • Настання термСЦнСЦв платежСЦв до бюджету;
  • Виплата дивСЦдендСЦв акцСЦонерам.

Отже, потреба в лСЦквСЦдних коштах може виникнути як при здСЦйсненнСЦ пасивних операцСЦй банку, так СЦ внаслСЦдок проведення активних операцСЦй, якщо рСЦшення про розмСЦщення коштСЦв приймаСФться ранСЦше, нСЦж знайдено вСЦдповСЦднСЦ джерела фСЦнансування.

Джерелами покриття потреби в лСЦквСЦдних коштах СФ наступнСЦ:

  • Настання строкСЦв погашення наданих банком кредитСЦв;
  • Продаж активСЦв;
  • Доходи вСЦд надання недепозитних банкСЦвських послуг;
  • Залучення депозитних вкладСЦв вСЦд фСЦзичних та юридичних осСЦб;
  • Запозичення коштСЦв на грошовому ринку.

Джерела поповнення лСЦквСЦдних коштСЦв подСЦляються на внутрСЦшнСЦ та зовнСЦшнСЦ. До внутрСЦшнСЦх джерел належать накопиченСЦ лСЦквСЦднСЦ активи. Величину яких можна визначити за балансом. Перетворення активСЦв банку в лСЦквСЦдну форму (готСЦвковСЦ чи безготСЦвковСЦ кошти) може вСЦдбуватися автоматично з настанням строкСЦв погашення кредитСЦв чи цСЦнних паперСЦв, сплати вСЦдсоткСЦв за користування кредитом, повернення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, одержання дивСЦдендСЦв вСЦд пайовоСЧ участСЦ в СЦнших пСЦдприСФмствах тощо. Цей процес банк може достатньо точно передбачити та спланувати.

До зовнСЦшнСЦх джерел поповнення лСЦквСЦдних коштСЦв належать залучення депозитСЦв та запозичення на грошовому ринку. На вибСЦр зовнСЦшнСЦх джерел поповнення лСЦквСЦдностСЦ впливають такСЦ характеристики, як доступнСЦсть, вСЦдносна вартСЦсть коштСЦв, термСЦновСЦсть та тривалСЦсть потреби в лСЦквСЦдних засобах, правила регулювання, обмеження. Основними джерелами запозичення лСЦквСЦдних коштСЦв для банкСЦв СФ мСЦжбанкСЦвськСЦ позики, угоди РЕПО, депозитнСЦ сертифСЦкати, позики в СФвровалютСЦ та механСЦзм рефСЦнансування операцСЦй комерцСЦйного банку центральним банком. ПСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ за рахунок зовнСЦшнСЦх джерел супроводжуСФться ризиком змСЦни вСЦдсоткових ставок.

Через високу вартСЦсть внутрСЦшнСЦх джерел та значну ризикованСЦсть зовнСЦшнСЦх джерел поповнення лСЦквСЦдних коштСЦв на практицСЦ бСЦльшСЦсть банкСЦв зупиняють свСЦй вибСЦр на компромСЦсному варСЦантСЦ. В такому разСЦ частина попиту на лСЦквСЦднСЦ засоби задовольняСФться за рахунок внутрСЦшнСЦх джерел, а решта - за допомогою проведення операцСЦй запозичення коштСЦв на ринку (зовнСЦшнСЦх джерел).

СутнСЦсть проблеми банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ полягаСФ в тому, що попит на лСЦквСЦднСЦ засоби рСЦдко дорСЦвнюСФ СЧх пропозицСЦСЧ в будь-який момент часу, тому банк постСЦйно маСФ справу або з дефСЦцитом лСЦквСЦдних коштСЦв, або з СЧх надлишком.  ДефСЦцит лСЦквСЦдних засобСЦв призводить до порушення нормативних вимог центральних банкСЦв, штрафних санкцСЦй СЦ - що найбезпечнСЦше для банку - до втрати депозитСЦв.

НадмСЦрна лСЦквСЦднСЦсть породжуСФ дилему "лСЦквСЦднСЦсть - прибутковСЦстьтАЭ, адже найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи не генерують доходСЦв. Якщо фактична лСЦквСЦднСЦсть значно перевищуСФ необхСЦдний рСЦвень або встановленСЦ нормативи, то дСЦяльнСЦсть банку негативно оцСЦнюСФться акцСЦонерами з погляду не повнСЦстю використаних можливостей для отримання прибутку.

БанкСЦвська лСЦквСЦднСЦсть вСЦдСЦграСФ життСФво важну роль як у дСЦяльностСЦ самих банкСЦв, так СЦ у фСЦнансовСЦй системСЦ краСЧни. Без лСЦквСЦдностСЦ банк не може виконувати своСЧ функцСЦСЧ СЦ проводити операцСЦСЧ з обслуговування клСЦСФнтСЦв, тому вирСЦшення проблем лСЦквСЦдностСЦ повинно мати найвищий прСЦоритет у роботСЦ банку. Щоденна робота з пСЦдтримки достатнього рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ СФ неодмСЦнною умовою самозбереження та виживання банку. НедостатнСЦй рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ часто стаСФ першою ознакою наявностСЦ у банка серйозних фСЦнансових труднощСЦв. 

З огляду на винятково важливу роль лСЦквСЦдностСЦ в життСФдСЦяльностСЦ банку та пСЦдтримцСЦ рСЦвноваги банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому в багатьох краСЧнах органами банкСЦвського нагляду та законодавством передбачено встановлення нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ. Банки зобовтАЩязанСЦ пСЦдтримувати показники лСЦквСЦдностСЦ не нижчими вСЦд певного рСЦвня (нормативу), що визначаСФться з урахуванням нагромадженого досвСЦду та конкретних економСЦчних умов у краСЧнСЦ.

Дотримання нормативСЦв СФ необхСЦдною, але не достатньою умовою ефективного управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю. З банкСЦвською лСЦквСЦднСЦстю повтАЩязане широке коло питань, якСЦ не можуть бути вирСЦшенСЦ лише встановленням мСЦнСЦмальних вимог до рСЦвня лСЦквСЦдних коштСЦв. ЕфективнСЦсть процесу управлСЦння банкСЦвською лСЦквСЦднСЦстю оцСЦнюСФться за двома основними характеристиками: швидкСЦстю перетворення активСЦв у грошову форму СЦ задоволення потреби в готСЦвкових коштах (часовий компонент) та вартСЦстю пСЦдтримки певного рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ (вартСЦсний компонент). Адже найбСЦльш стабСЦльнСЦ джерела коштСЦв потребують найвищих витрат, а найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи - непрацюючСЦ та низькодоходнСЦ.

Метою аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ банку СФ оцСЦнка та прогнозування можливостей банку щодо своСФчасного виконання своСЧх зобовтАЩязань за умови збереження достатнього рСЦвня прибутковостСЦ. Перед банком постаСФ завдання пошуку оптимального спСЦввСЦдношення мСЦж активами СЦ зобовтАЩязаннями як з погляду забезпечення потреб лСЦквСЦдностСЦ, так СЦ щодо СЧх доходностСЦ та вартостСЦ.

Завдання аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ банку:

  • Визначення фактичноСЧ лСЦквСЦдностСЦ;
  • ОцСЦнювання вСЦдповСЦдностСЦ фактичних значень нормативам ЦБ;
  • Виявлення чинникСЦв, якСЦ викликали вСЦдхилення фактичних значень показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ вСЦд нормативних вимог;
  • АналСЦз стабСЦльностСЦ ресурсноСЧ бази банку;
  • Прогнозування потреби банку в лСЦквСЦдних коштах;
  • ПорСЦвняльний аналСЦз вартостСЦ та доступностСЦ альтернативних джерел поповнення лСЦквСЦдних коштСЦв;
  • АналСЦз рСЦзних напрямСЦв розмСЦщення надлишкових лСЦквСЦдних коштСЦв;
  • РЖнварСЦантний аналСЦз лСЦквСЦдностСЦ банку за рСЦзних iенарСЦСЧв розвитку подСЦй.

Для клСЦСФнтСЦв та партнерСЦв банку сигналами, що свСЦдчать про зниження його лСЦквСЦдностСЦ, може бути вСЦдмова надати потенцСЦйно вигСЦдний кредит, великСЦ обсяги й висока частота запозичень на мСЦжбанкСЦвському ринку та в центральному банку, продаж високолСЦквСЦдних цСЦнних паперСЦв, продаж активСЦв зСЦ збитками для банку.

Основним джерелом аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ СФ щоденний та мСЦсячний баланс банку. За даними балансу ЦБ щодня контролюСФ виконання обовтАЩязкових нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ.

ОскСЦльки лСЦквСЦднСЦсть залежить вСЦд якостСЦ активСЦв, структури пасивСЦв, достатностСЦ капСЦталу, фСЦнансового стану позичальникСЦв, то в процесСЦ аналСЦзу використовуються досить рСЦзноманСЦтнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ джерела. В цСЦлому СЦнформацСЦйна база складаСФться з :

  1. внутрСЦшньобанкСЦвська СЦнформацСЦя - звСЦтнСЦсть про депозитну дСЦяльностСЦ банку, звСЦтнСЦсть про стан кредитного портфелю банку, звСЦтнСЦсть про портфель цСЦнних паперСЦв, про формування резервСЦв на покриття ризикСЦв за активними операцСЦями, кредитнСЦ договори, СЦнформацСЦя про простроченСЦ, пролонгованСЦ та реструктуризованСЦ кредити. Минула СЦнформацСЦя про повернення кредитСЦв позичальника, данСЦ про рух коштСЦв за рахунками клСЦСФнтСЦв тощо;
  2. СЦнформацСЦСЧ, одержаноСЧ безпосередньо вСЦд клСЦСФнтСЦв та контрагентСЦв банку, та офСЦцСЦйних повСЦдомлень - фСЦнансовСЦ звСЦти позичальникСЦв та емСЦтентСЦв цСЦнних паперСЦв, кредитнСЦ заявки, офСЦцСЦйнСЦ повСЦдомлення про реструктуризацСЦю цСЦнних паперСЦв, повСЦдомлення клСЦСФнтСЦв про намСЦри дострокового вилучення депозитСЦв, офСЦцСЦйнСЦ повСЦдомлення про злиття, реорганСЦзацСЦю чи банкрутство клСЦСФнтСЦв чи контрагентСЦв, прохання позичальникСЦв про пролонгацСЦю чи реструктуризацСЦю кредитСЦв, попередження про зняття коштСЦв з клСЦСФнтських рахункСЦв СЦ тощо;
  3. зовнСЦшнСЦх джерел - рейтингСЦв, статистичних збСЦрникСЦв, повСЦдомлень СЦнформацСЦйних агенцСЦй чи засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ тощо.

Комплексний аналСЦз всСЦх СЦнформацСЦйних джерел дозволить банку не лише аналСЦзувати наявнСЦсть лСЦквСЦдних коштСЦв, але й найбСЦльш обтАЩСФктивно СЦ точно прогнозувати потребу в лСЦквСЦдних коштах на перспективу.

АналСЦз коефСЦцСЦСФнтСЦв лСЦквСЦдностСЦ

Першим етапом аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ банку СФ виявлення того. НаскСЦльки банк дотримуСФться нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ, установлених Центральним банком, в даному випадку ПРБ (ПриднСЦстровським РеспублСЦканським банком). Це дозволяСФ здСЦйснювати контроль за лСЦквСЦднСЦстю банкСЦв та пСЦдтримувати необхСЦдний рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому. ЗдебСЦльшого з цСЦСФю метою застосовуСФться метод коефСЦцСЦСФнтСЦв, який дозволяСФ не тСЦльки оцСЦнити рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ окремого банку, але й здСЦйснювати порСЦвняльний аналСЦз лСЦквСЦдностСЦ рСЦзних за розмСЦрами банкСЦв.

Метод коефСЦцСЦСФнтСЦв дозволяСФ виявити кСЦлькСЦсний звтАЩязок мСЦж рСЦзними рахунками, групами та роздСЦлами балансу. В такий спосСЦб визначають питому вагу окремих балансових рахункСЦв чи груп рахункСЦв в загальному обсязСЦ активСЦв (пасивСЦв) або окремих груп та роздСЦлСЦв балансу.

ВстановленСЦ слСЦдуючи нормативи лСЦквСЦдностСЦ:

  • норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ;
  • норматив загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ;
  • норматив спСЦввСЦдношення високолСЦквСЦдних та робочих активСЦв.

ЗгСЦдно з РЖнструкцСЦСФю ПРБ вСЦд 26.06.2002р. №1 " Про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв та кредитних установтАЭ, з метою контролю стану лСЦквСЦдностСЦ банку встановлюються нормативи лСЦквСЦдностСЦ (миттСФвоСЧ, поточноСЧ, довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ - директивнСЦ, загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ - оцСЦночний) [ 3, с.12 ].

Норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н2.1.) визначаСФться як вСЦдношення суми високолСЦквСЦдних активСЦв банку до суми зобовтАЩязань по рахункам до запитання:

Н2.1.= ЛАм / ОВм х100%, де

ЛАм - високолСЦквСЦднСЦ активи, якСЦ розраховуються як сума залишкСЦв на рахунках : 1011, 1012, 1013, 1014, 1015, 1016, 1017, 1021, 1022, 1023(врозрахунок приймаСФться 70% коштСЦв, якСЦ знаходяться на балансовому рахунку), 1024, 1026, 1812 ( в розрахунок включаСФться тСЦльки фСЦлСЦями - банкСЦв нерезидентСЦв).

ВисоколСЦквСЦднСЦ активи зменьшуються на грошовСЦ засоби, якСЦ знаходяться на рахунках:

  • 1021, 1022, 1023, 1024 в частцСЦ сум, на якСЦ накладений арест;
  • 1022, 1023, 1024 в неплатоспроможних банках;
  • 1021 на суму незнижаСФмого щалишку по рахунку, у вСЦдповСЦдностСЦ з укладеним договором;
  • 2091 в частцСЦ засобСЦв, зписаних з рахункСЦв клСЦСФнтСЦв, но не проведених по коррахунку банку.

          ОВм - зобовтАЩязання до запитання: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094-1094) (в розрахунок приймаСФться сума засобСЦв по рахунку 2094, зменшена на суму засобСЦв рахунка 1094 в частцСЦ засобСЦв залСЦку взаСФмних вимог мСЦж пСЦдприСФмствами та органСЦзацСЦями), 2096, (2170-1180) ( в розрахунок приймаСФться тСЦльки позитивна сума), 2181, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231 ( береться в розхрахунок в частцСЦ коштСЦв до запитання), 2232 (суми в частцСЦ ощадних сертифСЦкатСЦв не погашених в строк), 2311, 2391, 2392, 2393, (2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2666) (в розрахунок беруться тСЦльки засоби до запитання), 2665 ( в розрахунок приймаються дивСЦденди, якСЦ належить виплатити акцСЦонерам, якщо рСЦшення про вСЦплату дивСЦдендСЦв затверджено зборами акцСЦонерСЦв банку), часть 6014 ( в розрахунок береться 50% вимог по викупу цСЦнних паперСЦв по зворотнСЦй частцСЦ операцСЦй РЕПО), 2812 ( фСЦлСЦями банкСЦв-нерезидентСЦв), (2101, 2102, 2103, 2105, 2231, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274) ( в розрахунок беруться суми, по яким вимоги наступили, але клСЦСФнтами банкСЦв ще не запитанСЦ), 2756, 2777.

МСЦнСЦмально припустиме значення норматива Н2.1. встановлений в розмСЦрСЦ 20%.

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ банку (Н2.2.) визначаСФться як вСЦдношення суми лСЦквСЦдних активСЦв банку до суми зобовтАЩязань банку по рахункам до запитання та настрок до 30 днСЦв:

Н2.2. = ЛАт / ОВт х 100%, де

ЛАт - лСЦквСЦднСЦ активи, якСЦ розраховуються як сума високолСЦквСЦдних активСЦв та залишкСЦв на рахунках: 1202, 1203, 1204, (1212, 1213, 1214), 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, (1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436),  (1101, 1102, 1104).

ОВт - зобовтАЩязання до запитання та на строк до 30 днСЦв: 2021, 2022, 2027, 2091, 2092, 2093, (2094-1094), 2096, 2101, (2170-1180), 218, 2182, 2183, 2186, 2187, 2188, 2189, 2191, 2192, 2199, 2211, 2212, 2213, 2214, 2215, 2216, 2217, 2218, 2219, 2221, 2222, 2223, 2224, 2225, 2228, 2229, 2231, 2232, 2241, 2242, 2243, 2244, 2245, 2246, 2311, 2312, 2313, 2314, 2315, 2391, 2392, 2393, 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659, 2661, 2665, 2666,   2801, 2812, 100% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2481, 2482), 10% (2102, 2103, 2104, 2105, 2251, 2252, 2253, 2254, 2255, 2261, 2262, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2332, 2333, 2334, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374), (2740, 2750), (2770, 2780), 6341, 6351, 6353.

Сума зобовтАЩязань до запитання та на строк до 30 днСЦв (ОВт) зменшуСФться на суми якСЦ пСЦдлягяють виплатСЦ бСЦльш нСЦж через 30 днСЦв, частина рахункСЦв: 2651, 2652, 2653, 2655, 2656, 2657, 2658, 2659.

МСЦнСЦмально припутсиме значення норматива Н2.2. встановлено в розмСЦрСЦ 50%.

Норматив довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н2.3.) визначаСФться як вСЦдношення всСЦСФСЧ заборгованостСЦ банку бСЦльше року до "асного капСЦталу банку, а також зобовтАЩязаннями банку по депозитним рахункам, отриманним кредитам та СЦншим борговим зобовтАЩязанням строком погашення бСЦльше року:

Н2.3. = (Крд / К+ОД) х 100%, де

Крд - кредити, виданСЦ банком. РозмСЦщеннСЦ депозити СЦз залишившимся строком погашення бСЦльше року, враховуючи вСЦдсотковСЦ та безвСЦдсотковСЦ: частина рахункСЦв 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, (1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1437, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419), 1431, 1432, 1434, 1435, 1436, 1438, 1802, 1803.

ОД - зобовтАЩязання банку по кредитам та депозитам,отриманСЦм банком, а також по випущеним в обСЦг цСЦнним паперам банка строком погашення бСЦльше року: часть рахункСЦв 2103, 2104, (2231, 2232), 2261, 2263, 2264, 2271, 2272, 2273, 2274, 2352, 2353, 2354, 2372, 2373, 2374, 2802, 2803.

Максимально припустиме значення норматива Н2.3. встановлено в розмСЦрСЦ 120%.

Норматив загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ (Н2) визначають як вСЦдсоткове спСЦввСЦдношення лСЦквСЦдних активСЦв та сумарних активСЦв банку:

Н2 = ( ЛАт / (А-Ро) ) х100%, де

А - загальна сума всСЦх активСЦв по балансу банку, за мСЦнСЦсом залишкСЦв на рахунках: 1666, 3091, 1701, 1702, 1703, 1711, 1712, 1713, 1714, 1715, 1716, 1717, 1718, 1719, 1721, 1722, 1723, 1724, 1725, 1726, 1727, 1728, 1741, 1742, 1743, 1744, 1745, 1746, 1747, 1748, 1749, 1751, 1752, 1753, 1754, 1755, 1756, 1757, 1758, 1759, 1771, 1772, 1773, 1774, 1775, 1776, 1777, 1778, 1779, 1781, 1782, 1783, 1784, 1785, 1786, 1787, 1788, 1789, 1811, 1812, 1802, 1803, контр-рахунок 3054, контр-рахунок 3055, 1642, 1643, 1644, 1645, 1646, 1647, 1648, 1649, 1621, рахунки Класу V.

Ро - обовтАЩязковСЦ резерви банку рахунок 1501 та частина рахунку 1021 в частцСЦ засобСЦв незнижаСФмого залишку фонду страхування банкСЦвських вкладСЦв (депозитСЦв) громодян банками (кредитними установами) ПМР.

РекомендуСФме мСЦнСЦмально припустиме значення Н2 - 20%.

АналСЦз банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ за методом коефСЦцСЦСФнтСЦв СФ традицСЦйним пСЦдходом до оцСЦнювання рСЦвня забезпеченостСЦ банку лСЦквСЦдним коштам. У процесСЦ аналСЦзу можуть додатково використовуватися й СЦншСЦ коефСЦцСЦСФнти, що характеризують лСЦквСЦднСЦсть банку та чинникСЦв, якСЦ на неСЧ впливають. Це:

  1. КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення активСЦв СЦ зобовтАЩязань банку з однаковими строками погашення. ЗдебСЦльшого цей коефСЦцСЦСФнт аналСЦзують в дСЦапазонах до 1 мСЦсяця (поточна лСЦквСЦднСЦсть) та до 3 мСЦсяцСЦв (короткострокова лСЦквСЦднСЦсть). Якщо обчислення значення близькСЦ до одиницСЦ, то це означаСФ, що банк дотримуСФться принципу вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж строками залучення пасивСЦв та розмСЦщення активСЦв.
  2. КоефСЦцСЦСФнт довгостроковостСЦ (ресурсноСЧ) лСЦквСЦдностСЦ обчислюСФться як спСЦввСЦдношення довгострокових вкладень СЦ довгострокових зобовтАЩязань. ОскСЦльки банки часто трансформують короткостроковСЦ зобовтАЩязання в довгостроковСЦ активи (якСЦ СФ найбСЦльш дохСЦдними, нСЦж короткостроковСЦ), то значення цього коефСЦцСЦСФнта часто перевищуСФ одиницю. Вище значення означаСФ СЦ вищий ризик. Прийнятим вважаСФться значення коефСЦцСЦСФнта 120%.
  3. КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення лСЦквСЦдних та загальних активСЦв. В стабСЦльних економСЦках значення цього показника становить 20-30%.
  4. КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення позик СЦ депозитСЦв визначаСФться як вСЦдношення всСЦх активСЦв з нормальним ризиком (включаючи позики, авСЦзо, дисконти) до основних депозитСЦв. Прийнятим вважаСФться рСЦвень 70-80%, який вказуСФ на помСЦрне спСЦввСЦдношення мСЦж лСЦквСЦднСЦстю та дохСЦднСЦстю.
  5. КоефСЦцСЦСФнт вСЦдношення таких активСЦв як готСЦвка в касСЦ СЦ прирСЦвнянСЦ до неСЧ кошти та сальдо мСЦжбанкСЦвських позик, - наданих СЦ одержаних.
  6. КоефСЦцСЦСФнт лСЦквСЦдних цСЦнних паперСЦв - це вСЦдношення цСЦнних паперСЦв уряду краСЧни, якСЦ перебувають у портфелСЦ банку, до сукупних активСЦв.
  7. Показник структурного спСЦввСЦдношення вкладСЦв обчислюСФться як вСЦдношення коштСЦв до запитання до строкСЦв депозитСЦв та характеризуСФ рСЦвень стабСЦльностСЦ ресурсСЦв банку.
  8. Норматив платоспроможностСЦ банку (Н3) обчислюСФться як спСЦввСЦдношення "асного капСЦталу банку та активСЦв, зважених за ризиком.
  9. Показник спСЦввСЦдношення резерву на покриття кредитних ризикСЦв банку та обсягу кредитного портфеля, який характеризуСФ якСЦсть активСЦв банку.

КоефСЦцСЦСФнти, якСЦ характеризують лСЦквСЦднСЦсть, аналСЦзують в динамСЦцСЦ, що дозволяСФ виявити загальнСЦ тенденцСЦСЧ в змСЦнСЦ лСЦквСЦдностСЦ банкСЦвськоСЧ системи та окремого банку. З метою здСЦйснення контролю за лСЦквСЦднСЦстю банку коефСЦцСЦСФнти спСЦвставляють з нормативними значеннями.

АналСЦз показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ СФ найпростСЦшим пСЦдходом до оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ банку. НедолСЦком коефСЦцСЦСФнту аналСЦзу СФ статистична оцСЦнка лСЦквСЦдностСЦ, що не даСФ змоги врахувати динамСЦчну природу лСЦквСЦднСЦстСЦ. НедолСЦк методу полягаСФ в тому, що за такого пСЦдходу до визначення рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ банк маСФ пСЦдтримувати великСЦ обсяги активСЦв у лСЦквСЦднСЦй формСЦ, що негативно позначаСФться на доходах. З розвитком та розширенням фСЦнансових ринкСЦв у банкСЦв зтАЩявляються ширшСЦ можливостСЦ щодо прогнозування та пСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ. Метод показникСЦв дозволяСФ виявити тенденцСЦСЧ змСЦни лСЦквСЦдностСЦ та часто використовуСФться у процесСЦ порСЦвняльного аналСЦзу поряд з СЦншими прийомами.        

1.6.Аналiз доходiв i витрат в банках ПМР

Значення, завдання та СЦнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат банку

     АналСЦз доходСЦв СЦ витрат комерцСЦйного банку здСЦйснюСФться з метою визначення напрямкСЦв та можливостей збСЦльшення його прибутку та пСЦдвищення рентабельностСЦ на основСЦ ефективного управлСЦння доходами СЦ витратами. Отже, значення аналСЦзу доходСЦв та витрат полягаСФ у тому, що вСЦн с необхСЦдною умовою ефективного управлСЦння фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю СЦ може розглядатися як допомСЦжна функцСЦя системи управлСЦння доходами, витратами СЦ прибутком комерцСЦйного банку.

  Завдання аналСЦзу доходСЦв та витрат визначаються його метою СЦ мСЦiем у системСЦ управлСЦння дСЦяльнСЦстю банку. Основними завданнями аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат комерцСЦйного банку СФ:

  • оцСЦнка виконання плану доходСЦв;
  • аналСЦз структури доходСЦв;
  • аналСЦз динамСЦки доходСЦв в цСЦлому, за складом та структурою;
  • оцСЦнка впливу факторСЦв на формування доходСЦв в цСЦлому та за видами доходСЦв;
  • аналСЦз доходностСЦ активСЦв банку;
  • визначення тенденцСЦй змСЦни абсолютного обсягу, структури та рСЦвня доходСЦв за тривалий перСЦод;
  • оцСЦнка виконання кошторису витрат;
  • аналСЦз структури витрат;
  • аналСЦз динамСЦки витрат в цСЦлому, за складом та структурою;
  • оцСЦнка впливу факторСЦв на утворення витрат в цСЦлому та за видами витрат;
  • аналСЦз рСЦвня витрат комерцСЦйного банку;
  • визначення тенденцСЦй змСЦни абсолютного обсягу, структури СЦ рСЦвня витрат за тривалий перСЦод;
  • оцСЦнка спСЦввСЦдношення доходСЦв та витрат комерцСЦйного банку СЦ визначення прибутку (збитку) комерцСЦйного банку до оподаткування.

РЖнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат формуСФться вСЦдповСЦдно до завдань, якСЦ належить вирСЦшити. Побудова СЦнформацСЦйноСЧ бази аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат грунтуСФться на класифСЦкацСЦСЧ економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ за джерелами СЧСЧ утворення.

  Правова СЦнформацСЦя мСЦститься у законах ПМР, якСЦ регламентують дСЦяльнСЦсть банкСЦвськоСЧ системи (наприклад, Закон ПМР "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть"), а також у законах, що визначають загальнСЦ правовСЦ засади регулювання дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв економСЦчних вСЦдносин ПМР (наприклад, Закон ПМР "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмств").

Нормативно-довСЦдкова СЦнформацСЦя мСЦститься у збСЦрках галузевих, вСЦдомчих, мСЦжгалузевих нормативСЦв, прейскурантах, каталогах, проспектах. Джерелами  нормативно-правовоСЧ СЦнформацСЦСЧ СФ також рСЦзноманСЦтнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо органСЦзацСЦСЧ СЦ методики фСЦнансового аналСЦзу дСЦяльностСЦ банкСЦв. Характерною рисою нормативно-довСЦдковоСЧ СЦнформацСЦСЧ СФ СЧСЧ необов'язковий для застосування характер. Не зважаючи на це, у фСЦнансовому аналСЦзСЦ доходСЦв СЦ витрат нормативно-довСЦдкова СЦнформацСЦя вСЦдСЦграСФ важливу роль: за СЧСЧ допомогою аналСЦтик визначаСФ оптимальний шлях вирСЦшення завдань аналСЦзу.

ФСЦнансовий план комерцСЦйного банку СФ джерелом плановоСЧ СЦнформацСЦСЧ щодо очСЦкуваних доходСЦв СЦ витрат звСЦтного перСЦоду. Ця СЦнформацСЦя застосовуСФться як база порСЦвняння фактичних показникСЦв з СЧх плановими значеннями для оцСЦнки виконання плану доходСЦв СЦ витрат в цСЦлому, за складом СЦ структурою, а також при проведеннСЦ факторного аналСЦзу доходСЦв та витрат.

Основними джерелами облСЦковоСЧ фактографСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ, яка характеризуСФ доходи СЦ витрати за певний перСЦод, СФ данСЦ бухгалтерського та статистичного облСЦку та звСЦтностСЦ.

ОблСЦкова бухгалтерська СЦнформацСЦя отримуСФться методами суцСЦльного безперервного   спостереження,   обов'язкового   документування   та систематизацСЦСЧ на вСЦдповСЦдних рахунках. На основСЦ облСЦковоСЧ СЦнформацСЦСЧ складаються форми бухгалтерськоСЧ (фСЦнансовоСЧ) звСЦтностСЦ. Доходи, витрати СЦ прибуток банку вСЦдображаються у ЗвСЦтСЦ про прибутки та збитки, який СФ складовою фСЦнансового звСЦту комерцСЦйного банку.

За даними статистичного облСЦку складаються вСЦдповСЦднСЦ форми статистичноСЧ звСЦтностСЦ. У фСЦнансовому аналСЦзСЦ доходСЦв СЦ витрат СЦнформацСЦя, джерелом якоСЧ СФ статистичний облСЦк, застосовуСФться поряд з СЦнформацСЦСФю, що надходить з бухгалтерського облСЦку. Статистична СЦнформацСЦя застосовуСФться для дослСЦдження окремих фСЦнансово-господарських ситуацСЦй, наслСЦдком яких СФ суттСФвСЦ вСЦдхилення отриманих доходСЦв або здСЦйснених витрат вСЦд очСЦкуваних значень.

РЖнформацСЦйна система управлСЦння доходами СЦ витратами банка поСФднуСФ всСЦ види економСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ, незалежно вСЦд джерела СЧСЧ утворення.





МетодичнСЦ основи аналСЦзу доходСЦв, витрат СЦ прибутковостСЦ комерцСЦйного банку

АналСЦз доходСЦв, витрат СЦ прибутковостСЦ даСФ можливСЦсть вивчення результатСЦв дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку, а отже, СЦ оцСЦнки ефективностСЦ його як комерцСЦйного пСЦдприСФмства.

Метою аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ з погляду СЧСЧ фСЦнансових результатСЦв СФ виявлення резервСЦв росту прибутковостСЦ банку СЦ на цСЦй основСЦ формулювання рекомендацСЦй керСЦвництву банку по проведенню вСЦдповСЦдноСЧ полСЦтики в областСЦ пасивних СЦ активних операцСЦй.

При аналСЦзСЦ доходСЦв банку, на початку необхСЦдно розрахувати загальну суму доходСЦв банку, отриману СЧм за визначений перСЦод, СЦз подСЦлом СЧСЧ на види прибуткСЦв, що надСЦйшли вСЦд проведення рСЦзних видСЦв банкСЦвських операцСЦй. Це дозволяСФ визначити прСЦоритетнСЦ види дСЦяльностСЦ банку виходячи з питомоСЧ ваги визначених статей доходСЦв у СЧхнСЦй загальнСЦй сумСЦ.

ВаловСЦ доходи прийнято роздСЦляти на процентнСЦ та непроцентнСЦ. До процентних доходСЦв банку вСЦдносяться:

  1. вСЦдсотки отриманСЦ по позичках, виданим клСЦСФнтам (пСЦдприСФмствам);
  2. вСЦдсотки отриманСЦ по споживчих позичках;
  3. вСЦдсотки отриманСЦ по мСЦжбанкСЦвських кредитах СЦ депозитам;
  4. доходи по залишках на кореспондентських рахунках;
  5. доходи вСЦд цСЦнних паперСЦв (процентнСЦ).

До непроцентних доходСЦв банку вСЦдносяться:

  1. доходи вСЦд СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ (дивСЦденди по цСЦнних паперах, доходи вСЦд участСЦ в спСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств СЦ органСЦзацСЦй СЦ т.д.);
  2. доходи вСЦд валютних органСЦзацСЦй;
  3. доходи вСЦд отриманих комСЦсСЦй СЦ штрафСЦв;
  4. СЦншСЦ доходи.

При аналСЦзСЦ банкСЦвських доходСЦв визначаСФться питома вага кожного виду доходу в СЧхнСЦй загальнСЦй сумСЦ або вСЦдповСЦднСЦй групСЦ доходСЦв. ДинамСЦка дохСЦдних статей може дорСЦвнюватися з попереднСЦми перСЦодами, у тому числСЦ СЦ по кварталах. СтабСЦльний СЦ ритмСЦчний прирСЦст доходСЦв банку свСЦдчить про його нормальну роботу СЦ про квалСЦфСЦковане керування активними операцСЦями банку.

ПСЦсля проведення аналСЦзу структурних доходСЦв по укрупнених статтях варто бСЦльш детально вивчити структуру прибуткСЦв, що формують укрупнену статтю, що займаСФ невелика питома вага в загальному обтАЩСФмСЦ доходСЦв. При аналСЦзСЦ процентних прибуткСЦв банку використовуються також вСЦдноснСЦ показники, що дозволяють оцСЦнити середнСЦй рСЦвень прибутковостСЦ позичкових операцСЦй у цСЦлому СЦ кожнСЦй групСЦ позичок окремо. Такими показниками СФ:

  1. вСЦдношення валових процентних доходСЦв до середнСЦх залишкСЦв по всСЦх позичкових рахунках;
  2. вСЦдношення отриманих вСЦдсоткСЦв по короткострокових позичках до середнСЦх залишкСЦв по короткострокових позичках;
  3. вСЦдношення отриманих вСЦдсоткСЦв по довгострокових позичках до середнСЦх залишкСЦв по довгострокових позичках;
  4. вСЦдношення отриманих вСЦдсоткСЦв по окремих групах позичок до середнСЦх залишкСЦв по дослСЦджуванСЦй групСЦ СЦ т.д.

ДинамСЦка цих показникСЦв даСФ можливСЦсть оцСЦнити за рахунок яких позичкових операцСЦй виросли процентнСЦ доходи. АналСЦз непроцентних доходСЦв дозволяСФ визначити, на скСЦльки ефективно банк використовуСФ некредитнСЦ джерела одержання доходСЦв. При цьому СЧх аналСЦзують по видах операцСЦй СЦ в динамСЦцСЦ. Важливим за значенням джерелом доходСЦв комерцСЦйного банку СФ доходи, отриманСЦ вСЦд операцСЦй СЦз цСЦнними паперами. РозмСЦр доходСЦв даного виду залежить вСЦд розмСЦру СЦ структури портфеля СЦнвестицСЦй СЦ прибутковостСЦ рСЦзних видСЦв цСЦнних паперСЦв. Доходи вСЦд валютних операцСЦй банку також у значнСЦй мСЦрСЦ впливають на його прибуток. Для аналСЦзу прибутковостСЦ валютних операцСЦй необхСЦдно установити обтАЩСФм угод кожного виду, суму доходСЦв СЦ витрат по ним. ДохСЦд банку вСЦд валютних операцСЦй визначаСФться як спСЦввСЦдношення сумарного доходу по даному виду угод за даний перСЦод до загального обтАЩСФму угод.

До СЦнших доходСЦв вСЦдносяться комСЦсСЦйнСЦ. Щоб вСЦдшкодувати витрати, повтАЩязанСЦ з обслуговуванням рахункСЦв клСЦСФнтСЦв, бСЦльшСЦсть банкСЦв стягуСФ плату. КомСЦсСЦйнСЦ можуть нараховуватися у вСЦдсотках вСЦд суми кожноСЧ операцСЦСЧ або у твердСЦй сумСЦ, що сплачуСФться перСЦодично. При аналСЦзСЦ доходноСЧ частини важливо виявити яку питому вагу в нСЦй займають операцСЦйнСЦ доходи. РЗхня частка повинна прагнути до 100%, темп приросту бути рСЦвномСЦрним. При зменшеннСЦ приросту цих доходСЦв загальне збСЦльшення останнСЦх може бути забезпечене за рахунок СЦнших видСЦв доходСЦв банку.

АналСЦз витрат здСЦйснюСФться по тСЦСФСЧ ж схемСЦ, що й аналСЦз його доходСЦв. ВаловСЦ витрати можна роздСЦлити на  процентнСЦ та непроцентнСЦ.

ПроцентнСЦ витрати включають:

  1. вСЦдсотки сплаченСЦ по депозитах пСЦдприСФмств;
  2. вСЦдсотки сплаченСЦ по депозитах населення;
  3. вСЦдсотки сплаченСЦ по мСЦжбанкСЦвських кредитах СЦ депозитам;
  4. вСЦдсотки сплаченСЦ по залишках на розрахункових рахунках клСЦСФнтСЦв.

НепроцентнСЦ витрати включають:

  1. комСЦсСЦйнСЦ (по послугах СЦ кореспондентським вСЦдношенням);
  2. витрати по операцСЦях СЦз цСЦнними паперами;
  3. витрати по операцСЦях на валютному ринку;
  4. заробСЦтна плата й СЦншСЦ витрати (нарахування на фонд оплати працСЦ, премСЦСЧ СЦ т.д.);
  5. СЦншСЦ операцСЦйнСЦ й адмСЦнСЦстративнСЦ витрати (оренда й утримання помешкань, рСЦзнСЦ податки, витрати на рекламу, охорону СЦ т.д.)

Витрати банку на утримання СЦ експлуатацСЦю будинкСЦв СЦ устаткування, оплату персоналу СЦ соцСЦальнСЦ посСЦбники носять вСЦдносно постСЦйний характер. РЗхня питома вага в загальнСЦй сумСЦ витрат банкСЦв, як правило, дуже значна. ЗрСЦст операцСЦйних витрат не тСЦльки вСЦдбиваСФ несприятливий стан контАЩСФктури ринку, на якому банки залучають ресурси, але СЦ може свСЦдчити про погСЦршення керування активно-пасивними операцСЦями.

У ходСЦ виконання аналСЦзу витрат банку необхСЦдно не тСЦльки проаналСЦзувати в динамСЦцСЦ абсолютнСЦ СЦ вСЦдноснСЦ розмСЦри витрат ( у цСЦлому СЦ по групах витрат), але СЦ видСЦлити основнСЦ причини, що вплинули на СЧхнСЦй рСЦвень СЦз тим, щоб прийняти необхСЦднСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення, якСЦ б дозволили знизити витрати банку, що, у свою чергу, буде сприяти полСЦпшенню структури ресурсноСЧ бази, тобто збСЦльшенню частки розрахункових рахункСЦв СЦ СЦнших депозитних рахункСЦв клСЦСФнтСЦв СЦ скороченню частки дорогих депозитних СЦнструментСЦв (наприклад, мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв), СЦ оптимальному скороченню непроцентних витрат.

Прибуток - це головний показник результативностСЦ роботи банку. КСЦлькСЦсний СЦ якСЦсний аналСЦз прибутковостСЦ робиться з метою зтАЩясування фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ банку й оцСЦнки ефективностСЦ його роботи за визначений перСЦод часу.

Одним СЦз пСЦдходСЦв до оцСЦнки рСЦвня прибутковостСЦ банка СФ виявлення сформованоСЧ тенденцСЦСЧ зростання прибутку банку. Така форма аналСЦзу прибутку можлива на основСЦ даних за декСЦлька рокСЦв. Позитивна оцСЦнка рСЦвня прибутковостСЦ даСФться в тому випадку, якщо склалася тенденцСЦя СЧСЧ росту в основному за рахунок процентноСЧ маржСЦ СЦ непроцентних прибуткСЦв. Негативний висновок про прибутковСЦсть банку може бути зроблений, якщо позитивнСЦ тенденцСЦСЧ зростання прибутку повтАЩязанСЦ в основному з прибутками вСЦд операцСЦй на ринку цСЦнних паперСЦв, СЦз непередбаченими прибутками, а також СЦз вСЦдстрочками по сплатСЦ податкСЦв.

РСЦзниця мСЦж доходами СЦ витратами комерцСЦйного банку складаСФ його валовий прибуток (валовий дохСЦд). Показник валового прибутку (без облСЦку сплати податкСЦв СЦ розподСЦлу залишкового прибутку) даСФ характеристику ефективностСЦ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку.

Загальний аналСЦз доходу  банку  передбачаСФ попереднСФ його групування за джерелами утворення. ЗгСЦдно з класифСЦкацСЦСФю, запропонованою НБУ для складання ЗвСЦту про прибутки та збитки, доход банку подСЦляСФться на операцСЦйний доход СЦ неоперацСЦйний доход.

ОперацСЦйний доход включаСФ процентний доход, комСЦсСЦйний доход, доход вСЦд торговельних операцСЦй, СЦншСЦ банкСЦвськСЦ та небанкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ доходи.

Процентний доход складаСФться з доходСЦв за коштами, розмСЦщеними в СЦнших банках, кредитами суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ фСЦзичним особам, СЦншими кредитами та доходу за цСЦнними паперами, одержаному у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв.

КомСЦсСЦйний доход утворюСФться внаслСЦдок розрахунково-касового та кредитного обслуговування банкСЦв СЦ СЦнших клСЦСФнтСЦв як результат операцСЦй на фондовому та валютному ринках, якСЦ не спричиняють отримання доходу СЦ стосуються, перш за все, купСЦвлСЦ-продажу цСЦнних паперСЦв та СЦноземноСЧ валюти за дорученням СЦнших банкСЦв або клСЦСФнтСЦв.

Доход вСЦд торговельних операцСЦй СФ наслСЦдком торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами, СЦноземною валютою та СЦншими фСЦнансовими СЦнструментами, що здСЦйснюСФться з СЦнСЦцСЦативи банка СЦ не е виконанням доручень клСЦСФнтСЦв.

До СЦнших банкСЦвських операцСЦйних доходСЦв належСЦть дивСЦдендний доход, доход вСЦд оперативного лСЦзингу, штрафи та пенСЦ, отриманСЦ за банкСЦвськими операцСЦями.

РЖншСЦ небанкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ доходи СФ наслСЦдком здСЦйснення банком господарських операцСЦй. До них належать доходи вСЦд продажу основних засобСЦв та матерСЦальних цСЦнностей, штрафи та пенСЦ, отриманСЦ за господарськими операцСЦями тощо.

Окремо розглядаються доходи банку вСЦд зменшення резервСЦв за заборгованСЦстю.

ЦСЦ доходи утворюються за умов зменшення обсягСЦв продуктивних активСЦв та зобов'язань банку або внаслСЦдок змСЦни структури активСЦв. Зменшення абсолютного розмСЦру продуктивних активСЦв призводить до скорочення активних операцСЦй банку СЦ потенцСЦйного зменшення доходу вСЦд цих операцСЦй. Зниження обсягу зобов'язань, за рахунок яких формуСФться значна частка активСЦв, також спричиняСФ СЦмовСЦрне скорочення числа активних операцСЦй банку та зменшення доходу вСЦд них. Тобто, отримання доходу з цього джерела може стати причиною зменшення СЦнших видСЦв операцСЦйного доходу. Що стосуСФться змСЦни структури активСЦв, то утворенню доходСЦв вСЦд зменшення резервСЦв сприяСФ зниження частки ризикових актСЦв. За певних умов, це - позитивне явище, але треба пам'ятати, що мСЦж ризиком СЦ доходом СЦснуСФ прямий зв'язок. Це означаСФ, що СЦмовСЦрнСЦсть зниження доходностСЦ активСЦв банку внаслСЦдок зменшення СЧх ризикованостСЦ буде досить високою.

До непередбачених доходСЦв належать доходи, якСЦ виникли внаслСЦдок надзвичайних подСЦй (вСЦдшкодування збиткСЦв вСЦд надзвичайних подСЦй) та СЦншСЦ непередбаченСЦ доходи.

Загальний аналСЦз доходСЦв банку грунтуСФться на використаннСЦ методик вертикального та горизонтального економСЦчного аналСЦзу, якСЦ дозволяють оцСЦнити структуру об'СФкта аналСЦзу (у даному випадку - доходу банку) та визначити динамСЦку доходу в цСЦлому СЦ за кожною його складовою.

Система показникСЦв, якСЦ використовуються в загальному аналСЦзСЦ доходу, включаСФ абсолютнСЦ вартСЦснСЦ показники, що характеризують обсяг доходу в цСЦлому та за його складовими; вСЦдноснСЦ показники структури, якими визначаСФться питома вага кожноСЧ складовоСЧ доходу; абсолютнСЦ та вСЦдноснСЦ показники динамСЦки, якСЦ дозволяють оцСЦнити змСЦну доходу банку: його загального обсягу, за складом та структурою.

АналСЦз даних, що характеризують динамСЦку доходу, дозволяСФ дати управлСЦнню доходами в цСЦлому позитивну оцСЦнку.

ЗбСЦльшення доходу вСЦд торговельних операцСЦй з цСЦнними  паперами та СЦноземною валютою СФ наслСЦдком дСЦяльностСЦ банку на фондовому ринку та ринку валютних ресурсСЦв. Беручи до уваги, що брокерська дСЦяльнСЦсть не СФ вирСЦшальною для комерцСЦйного банку, деяке зменшення питомоСЧ ваги доходСЦв вСЦд СЧСЧ здСЦйснення не може кардинально змСЦнити загалом позитивну оцСЦнку динамСЦки доходСЦв.

Коливання питомоСЧ ваги СЦншого доходу пов'язане з конкретною фСЦнансово-господарською ситуацСЦСФю, яка виникла у процесСЦ дСЦяльностСЦ банку. Продаж основних засобСЦв або надходження штрафСЦв не можуть бути стабСЦльними джерелами отримання доходу, тому СЧх значення у формуваннСЦ доходу СФ другорядним, а оцСЦнка здСЦйснюСФться за кожним фактом отримання СЦншого доходу окремо.

ОскСЦльки комерцСЦйний банк протягом дослСЦджуваного перСЦоду збСЦльшував обсяги дСЦяльностСЦ, що супроводжувалось зростанням зобов'язань, доходСЦв, якСЦ утворюються внаслСЦдок зменшення резервСЦв за заборгованСЦстю.

Без здСЦйснення вСЦдповСЦдних витрат неможлива дСЦяльнСЦсть, навСЦть СЦснування комерцСЦйного банку. Але на вСЦдмСЦну вСЦд доходСЦв, збСЦльшення яких потенцСЦйно збСЦльшуСФ прибуток, вплив на прибуток витрат носить зворотнСЦй характер. Тому метою аналСЦзу витрат СФ СЧх мСЦнСЦмСЦзацСЦя на основСЦ ефективного використання ресурсСЦв комерцСЦйного банку.

АналСЦз витрат здСЦйснюСФться за двома напрямками: загальний аналСЦз витрат банку та факторний аналСЦз витрат банку.

В основСЦ загального аналСЦзу витрат лежить СЧх  групування за однСЦСФю або кСЦлькома класифСЦкацСЦйними аналСЦз витрат   ознаками. При цьому, бажано обрати таку систему групування, яка дозволила б видСЦлити в окремСЦ групи найбСЦльш суттСФвСЦ витрати банку. ЗгСЦдно з класифСЦкацСЦСФю, запропонованою для складання ЗвСЦту про прибутки та збитки, витрати банку подСЦляються на наступнСЦ групи:

> процентнСЦ витрати;

> комСЦсСЦйнСЦ витрати;

> адмСЦнСЦстративнСЦ витрати;

> витрати на персонал;

> витрати на безнадСЦйнСЦ та сумнСЦвнСЦ борги;

> непередбаченСЦ витрати.

Загальна оцСЦнка динамСЦки витрат маСФ здСЦйснюватись у порСЦвняннСЦ зСЦ змСЦною доходСЦв банку. ТСЦльки за цСЦСФСЧ умови можна визначити рСЦвень управлСЦння витратами. Ефективне управлСЦння витратами передбачаСФ забезпечення випереджаючих темпСЦв приросту доходСЦв порСЦвняно з темпами проросту витрат.       Перевищення приросту доходСЦв над витратами можна вважати ознакою стабСЦлСЦзацСЦСЧ структури доходСЦв СЦ витрат, що за СЦнших рСЦвних умов свСЦдчить про виважену полСЦтику управлСЦння доходами СЦ витратами банку. У наведеному прикладСЦ спостерСЦгаСФться навСЦть скорочення витрат при зростаннСЦ доходСЦв.

Проте, розглядаючи динамСЦку витрат за напрямками утворення, необхСЦдно пам'ятати, що досить часто зменшення СЧх абсолютного розмСЦру свСЦдчить про скорочення обсягу активних операцСЦй, на забезпечення яких витрачено вСЦдповСЦднСЦ кошти.  Остаточну оцСЦнку можна скласти тСЦльки за результатами факторного аналСЦзу, який дозволить визначити чинники скорочення витрат.

ДослСЦджуючи темпи приросту окремих видСЦв витрат, можна визначити прСЦоритети, яких дотримувалось керСЦвництво банку в управлСЦннСЦ його дСЦяльнСЦстю у звСЦтному роцСЦ. ДослСЦдження динамСЦки витрат на здСЦйснення торговельних операцСЦй потребуСФ вивчення причин, що зумовили високий темп СЧх приросту у звСЦтному роцСЦ.

Для визначення доцСЦльностСЦ полСЦтики управлСЦння доходами СЦ витратами банку необхСЦдно розглянути динамСЦку коефСЦцСЦСФнтСЦв витратовСЦддачСЦ за рСЦзними видами доходних активСЦв, обчислених як вСЦдношення вСЦдповСЦдних доходСЦв до витрат, що обумовлюють СЧх  отримання.

1.7. Аналiз прибутку i рентабельностi комерцiйного банку в ПМР

"БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть - це комплекс взаСФмоповтАЩязаних господарських процесСЦв, якСЦ залежать вСЦд численних факторСЦв. ВСЦдтак рСЦвень прибутковостСЦ визначаСФться як внСЦтрСЦшнСЦми (ендогенними), так СЦ зовнСЦшнСЦми (екзогенними) факторами.тАЭ [ 11 , с. 47 ]. 

ПершСЦ прямо залежать вСЦд органСЦзацСЦйноСЧ роботи банку, другСЦ -  вСЦд зовнСЦшнСЦх умов. Цим подСЦлом доцСЦльно керуватися, моделюючи фСЦнансово-господарську дСЦяльнСЦсть, здСЦйснюючи комплексний пошук резервСЦв банку та максимСЦзацСЦСЧ прибутку.

ВирСЦшальне значення для прибуковостСЦ банку маСФ забезпечення взаСФмозвтАЩязку мСЦж управлСЦнням активами та управлСЦнням пасивними операцСЦями. При цьому важливо зважати не тСЦльки на загальний обсяг прибутку, а й на структуру його розподСЦлу, особливо на ту частку, яка спрямовуСФться на розширення та вдосконалення операцСЦй та банкСЦвських технологСЦй, сучасне комптАЩютерне, СЦнформацСЦйно-програмне забезпечення, рекламну та маркетингову дСЦяльнСЦсть, зниження затрат СЦ пСЦдвищення якостСЦ обслуговування. СлСЦд враховувати, що прагення збСЦльшити прибуток та необхСЦднСЦсть вести конкурентну боротьбу в галузСЦ фСЦнансових послуг в умовах перехСЦдноСЧ економСЦки веде до зростання ризику. РЗх подоланню сприяСФ дотримання банком нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ, його спроможнСЦсть формувати вСЦдповСЦднСЦ обовтАЩязковСЦ резерви на випадок можливого дефСЦцСЦту пплатСЦжних ресурсСЦв та резерви "асного капСЦталу для вСЦдшкодування невиправденого ризику активних операцСЦй. Зокрема для покриття збиткСЦв за кредитами.

Значення, завдання та СЦнформацСЦйне забезВнпечення аналСЦзу прибутку СЦ рентабельностСЦ банку

В умовах ринковоСЧ економСЦки отримання прибутку та забезпечення рентабельноСЧ дСЦяльностСЦ СФ необхСЦдним чинником СЦснування будь-якого суб'СФкта пСЦдприСФмництва. Як основний узагальнюючий показник фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку прибуток, у тон же час, СФ найважливСЦшим джерелом формування його капСЦталу, забезпечення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ та платоспроможностСЦ. Таким чином, отримання прибутку СФ однСЦСФю СЦз стратегСЦчних цСЦлей управлСЦння та найважливСЦшим об'СФктом фСЦнансового аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку.

КСЦнцевим фСЦнансовим результатом дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку СФ прибуток до оподаткування (балансовий прибуток), який утворюСФться внаслСЦдок руху грошових потокСЦв, що характеризують доходи СЦ витрати банку.

Отже, доходи СЦ витрати комерцСЦйного банку СФ чинниками першого ряду щодо формування прибутку. В узагальненому виглядСЦ прибуток СФ рСЦзницею мСЦж доходами, отриманими банком за вСЦдповСЦдний перСЦод внаслСЦдок своСФСЧ дСЦяльностСЦ, та витратами, здСЦйсненими за той же перСЦод для забезпечення цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

За своСФю структурою доходи, витрати СЦ прибуток комерцСЦйного банку вСЦдповСЦдають напрямкам його дСЦяльностСЦ.

З метою аналСЦзу розрСЦзняють фСЦнансовСЦ результати операцСЦйноСЧ та неоперацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку, фСЦнансовСЦ результати кредитних операцСЦй, операцСЦй з цСЦнними паперами, операцСЦй з СЦноземною валютою тощо.

ДослСЦдження фСЦнансових результатСЦв за джерелами СЧх формування дозволяСФ всебСЦчно оцСЦнити прибуток банку за його складовими та утворюючими факторами.

Прибуток до оподаткування банку складаСФться з:

1) чистого процентного доходу:

2) чистого комСЦсСЦйного доходу;

3) чистого торговельного доходу;

4) СЦншого прибутку.

Чистий процентний доход СФ рСЦзницею мСЦж процентними доходами СЦ процентними витратами банку. Його можна дослСЦджувати в цСЦлому та за джерелами утворення: прибуток вСЦд кредитних операцСЦй, прибуток вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами тощо.

Чистий комСЦсСЦйний доход визначаСФться комСЦсСЦйними доходами СЦ комСЦсСЦйними витратами. ВСЦн також може бути розподСЦлений за видами банкСЦвських послуг, якСЦ СФ джерелами утворення вСЦдповСЦдних доходСЦв СЦ напрямками витрачання коштСЦв.

Чистий торговельний доход представляСФ собою прибуток або збиток вСЦд здСЦйснення вСЦдповСЦдних операцСЦй з цСЦнними паперами, СЦноземною валютою тощо.

РЖнший прибуток - це рСЦзниця мСЦж сумою СЦнших операцСЦйних банкСЦвських СЦ небанкСЦвських доходСЦв, отриманих внаслСЦдок зменшення резервСЦв по заборгованостСЦ, непередбачених доходСЦв та сумою вСЦдповСЦдних витрат комерцСЦйного банку.

Метою аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ СФ збСЦльшення абсолютноСЧ величини прибутку та пСЦдвищення рентабельностСЦ комерцСЦйного банку на основСЦ ефективного управлСЦння доходами СЦ витратами. Отже, аналСЦз прибутку та рентабельностСЦ грунтуСФться на аналСЦзСЦ доходСЦв СЦ витрат банку. ВСЦдповСЦдно до мети визначають наступнСЦ завдання аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ:

-  оцСЦнка виконання плану прибутку;

-  аналСЦз динамСЦки прибутку в цСЦлому, за складом СЦ структурою;

-  факторний аналСЦз прибутку;

-  аналСЦз формування та розподСЦлу прибутку;

-  визначення тенденцСЦй динамСЦки прибутку за тривалий перСЦод;

-  аналСЦз показникСЦв ефективностСЦ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку;

- аналСЦз фСЦнансовоСЧ мСЦцностСЦ банку (визначення межСЦ та коефСЦцСЦСФнта безпеки банку).

РЖнформацСЦйне забезпечення аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ формуСФться вСЦдповСЦдно до завдань, якСЦ пСЦдлягають вирСЦшенню. За своСЧм складом СЦнформацСЦйна база аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ може не вСЦдрСЦзнятися вСЦд СЦнформацСЦйноСЧ бази доходСЦв та витрат банку. Вона складаСФться з правовоСЧ, плановоСЧ та фактографСЦчноСЧ (облСЦковоСЧ СЦ позаоблСЦковоСЧ) СЦнформацСЦСЧ. До аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ обов'язково залучаСФться СЦнформацСЦя, отримана внаслСЦдок дослСЦдження доходСЦв СЦ витрат банка.

Загальний аналСЦз прибутку     

Визначення загального обсягу прибутку до оподаткування (балансового прибутку) здСЦйснюСФться за даними звСЦту про прибутки та збитки. Для обчислення абсолютного розмСЦру прибутку використовуСФться СЦнформацСЦя про доходи СЦ витрати банку, яка дозволяСФ визначити прибуток у цСЦлому та за його складовими:

    П= (ДРЖ -В1) + (Д2-В2) + (ДЗ-ВЗ) + [(Д4 +Д5) - (В4 + В5+ В6 + В7 + В8)],

де П- прибуток банку до оподаткування;

Д1 - процентний доход;

Д2 - комСЦсСЦйний доход;

ДЗ - доход вСЦд торговельних операцСЦй;

Д4 - СЦнший доход;

Д5 - непередбачений доход;

В1- процентнСЦ витрати;

В2 - комСЦсСЦйнСЦ витрати;

В3 - витрати на здСЦйснення торговельних операцСЦй;

В4 - загальноадмСЦнСЦстративнСЦ витрати;

В5 - витрати на персонал;

В6 - витрати на безнадСЦйнСЦ та сумнСЦвнСЦ борги;

В7 - СЦншСЦ витрати;

В8 - непередбаченСЦ витрати.

     Виходячи з наведеного рСЦвняння, яке характеризуСФ утворення прибутку банку, можна визначити прибуток за його складовими.

           П1=Д1-В1,

де ПРЖ - чистий процентний доход;

П2= Д2-В2,

де П2 тАФ чистий комСЦсСЦйний доход;

             П3 = ДЗ-ВЗ,

де ПЗ - чистий торговельний доход;

П4 = (Д4 +Д5) - (В4 +В5+В6+В7+ В8),

де П4 - СЦнший прибуток.

Загальний аналСЦз прибутку банку до оподаткування потребуСФ побудови аналСЦтичноСЧ таблицСЦ, яка вСЦдображаСФ динамСЦку його абсолютного обсягу, складу СЦ структури. Така таблиця будуСФться безпосередньо за даними звСЦтСЦв за попереднСЦй СЦ звСЦтний роки, або, якщо аналСЦзу пСЦддають доходи СЦ витрати банку, СЦнформацСЦя може надходити з вСЦдповСЦдних аналСЦтичних таблиць. Другий пСЦдхСЦд до формування аналСЦтичноСЧ таблицСЦ дозволяСФ використати данСЦ групувань доходСЦв СЦ витрат за СЧх видами СЦ суттСФво знижуСФ трудомСЦсткСЦсть розрахункСЦв.

Загальний аналСЦз прибутку банку потребуСФ використання методик вертикального та горизонтального аналСЦзу.





















РЖРЖ. АналСЦз дСЦяльностСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РегСЦонального АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромислового банку

2.1. Структура банкСЦвськоСЧ системи ПриднСЦстровськоСЧ МолдавськоСЧ РеспублСЦки

ПриднСЦстровська Молдавська РеспублСЦка


Рис. 3.1. Карта ПриднСЦстровськоСЧ МодавськоСЧ РеспублСЦки.

     ПриднСЦстровський   РеспублСЦканський   Банк   (ПРБ)   СФ   центральним    банком ПриднСЦстровськоСЧ    МолдавськоСЧ    РеспублСЦки.
Прид нСЦстровська  Молдавська  РеспублСЦка (ПриднСЦстров'СФ) - наймолодше державне утворення на територСЦСЧ колишнього СРСР. (рис. 3.1.)

  1. ТериторСЦя - 3 567 кв. км.
  2. Довжина з пСЦвнСЦчно-заходу на пСЦвденний схСЦд - 202 км.
  3. Населення - 665,8 тис. чСЦл. (на 01.09.1999).
  4. молдовани - 33,8%
  5. украСЧнцСЦ - 28,8%
  6. росСЦяни - 28,8%

     ДержавнСЦ мови: росСЦйська, молдавська, украСЧнська.    КонституцСЦйний  устрСЦй: незалежна, демократична, правова держава.
     ПриднСЦстровська Молдавська РеспублСЦка розташована мСЦж РеспублСЦкою Молдова СЦ РеспублСЦкою УкраСЧна, уздовж рСЦки ДнСЦстер.
Столиця - мСЦсто Тирасполь, населення 194 тис. жителСЦв (на 01.09.1999), розташований у 100 км. вСЦд м. Одеси й у 70 км. вСЦд м. Кишинева.
Багато видСЦв продукцСЦСЧ, що випускаються в ПриднСЦстров'СЧ, орСЦСФнтованСЦ на експорт, добре вСЦдомСЦ за кордоном: сталевий прокат, устаткування для ливарного виробництва, електроенергСЦя, кабельна продукцСЦя, великСЦ електромашини, низьковольтна апаратура, електроСЦзоляцСЦйнСЦ матерСЦали, насоси, цемент, меблСЦ, бавовнянСЦ тканини, взуття, швейнСЦ вироби, вино, коньяк.

ПМР здСЦйснюСФ зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть з 50 краСЧнами по експортСЦ СЦ з 40 краСЧнами по СЦмпортСЦ.

СередньорСЦчний зовнСЦшньоторговельний оборот пСЦдприСФмств складаСФ 770 млн.доларСЦвСША.

Структура банкСЦвськоСЧ системи ПМР

ПриднСЦстровський РеспублСЦканський Банк, Ощадний банк, комерцСЦйнСЦ банки рСЦзних видСЦв, а також СЦншСЦ кредитнСЦ установи, що одержали лСЦцензСЦю на здСЦйснення окремих банкСЦвських операцСЦй, утворять банкСЦвську систему ПМР.

Для фСЦнансування окремих цСЦльових республСЦканських, регСЦональних СЦ СЦнших програм можуть створюватися спецСЦальнСЦ банки (банки розвитку) у порядку СЦ на умовах, передбачених вСЦдповСЦдними актами ПМР.
На сьогоднСЦшнСЦй день у ПМР працюСФ 10 комерцСЦйних банкСЦв СЦ СЧхнСЦ фСЦлСЦСЧ.
ПриднСЦстровський РеспублСЦканський Банк СФ головним баком ПМР, якСЦй контролюСФ СЦ регулюСФ дСЦяльнСЦсть всСЦСФСЧ банкСЦвськоСЧ системи ПМР.

  1. ПриднСЦстровський Державний АкцСЦонерно-КомерцСЦйний "Ощадбанк"
  2. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний Банк "Електронний РегСЦональний Банк ЛамСЦнат"
  3. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк "РЖпотечний"
  4. *АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Промислово-будСЦвельний Банк "БендериСЦндконбанк"
  5. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк СоцСЦального розвитку "Бендерисоцбанк"
  6. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк "Промстройбанк" м. Рибниця.
  7. ** КомерцСЦйний Банк "Эолис"
  8. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк "Газпромбанк"
  9. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк "ТСЦраспромстройбанк"
  10. АкцСЦонерно-КомерцСЦйний  Банк "ТСЦротекс"
  11. ПриднСЦстровський РегСЦональний АкцСЦонерно-КомерцСЦйний "Агропромбанк" м.ТСЦрасполь.

3.11.2000 р. рСЦшенням зборСЦв колективу банку "БендериСЦндконбанк" вСЦдбулося банкСЦвське злиття (об'СФднання) цСЦСФСЧ кредитноСЧ установи з "ТСЦраспромстрой-банком".
** РСЦшенням ПравлСЦння ПРБ вСЦд 18.11.99 року в КБ "ЭОЛРЖС" вСЦдкликана лСЦцензСЦя на проведення карбованцевих СЦ валютних операцСЦй.







2.2. АналСЦз дСЦяльностСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РеспублСЦканського АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромислового банку

Формування ринковоСЧ фСЦнансово-кредитноСЧ системи вимагаСФ вСЦд банкСЦв пСЦдвищення ефективноСЧ дСЦяльностСЦ, конкурентоспроможностСЦ банкСЦвських СЦнструментСЦв та послуг на основСЦ впроваджень досягнень науково-технСЦчного прогресу, ефективних форм господарювання  СЦ управлСЦння банкСЦвською дСЦяльнСЦстю.

В таких умовах значна роль вСЦдводиться аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку, за допомогою якого обгрунтовуються стратегСЦя СЦ тактика його розвитку, уточнюються плани та управлСЦнськСЦ рСЦшення, здСЦйснюСФться контроль за СЧх виконанням, виявляються фСЦнансовСЦ резерви. ОцСЦнюються результати дСЦяльностСЦ управлСЦнського персоналу, окремих пСЦдроздСЦлСЦв СЦ банку в цСЦлому.

Основними особливостями сучасного аналСЦзу СФ всебСЦчне вивчення фСЦнансово-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦв, використання системного пСЦдходу до рСЦзних видСЦв аналСЦзу та виявлення резервСЦв розвитку субтАЩСФкта господарювання з метою ефективного використання наявних ресурсСЦв.

ФСЦнансовий стан банку характеризуСФться розмСЦром СЦ структурою капСЦталу СЦ зобовтАЩязань та СЧх розмСЦщення у його активах. ВСЦн проявляСФться у рСЦвнСЦ лСЦквСЦдностСЦ, платоспроможностСЦ СЦ фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ СЦ визначаСФ дСЦяльнСЦсть банку у короткостроковСЦй та довгостроковСЦй перспективСЦ.

ФСЦлСЦя ПАРК АПБ в м. Рибниця, СФ однСЦСФю з птАЩяти фСЦлСЦй Агропромислового банку в ПМР. Головний банк розмСЦщений в столицСЦ ПМР , в м. Тирасполь.

Агпропромисловий банк був заснований 01 квСЦтня 1991 року. Його представництва, фСЦлСЦСЧ розташованСЦ в слСЦдуючих мСЦстах ПМР: Рибниця, Бендери, Каменка, Слободзея, ГригорСЦопСЦль.

ОсновнСЦ види послуг, якСЦ надаСФ ПРАК АПБ в м.Рибниця:

  • РозмСЦщення депозитСЦв,
  • Надання кредитСЦв,
  • ВСЦдкриття рахункСЦв в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ,
  • КонсалтинговСЦ послуги,
  • Обслуговування в системСЦ Western Union,
  • ОбмСЦн валюти,
  • Прийом комунальних платежСЦв,
  • Розрахунки х клСЦСФнтами на мСЦжнародному рСЦвнСЦ,
  • Оформлення платСЦжних документСЦв,
  • Надання послуг по системСЦ "Банк-клиенттАЭ
  • Та СЦн.


АналСЦз "асного капСЦталу фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця

Для оцСЦнки достатностСЦ "асного капСЦталу банку використовуСФться коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення "асного капСЦталу (ВК) та залучених коштСЦв (ЗК) (таблиця 2.1.):

К1= ( ВК / ЗК ) х 100%

К1 = 210,06 / 6 180,56 х 100%

К1 = 3,4%

На початок року К1= 3,4%.

На кСЦнець року:

К1 = 194,48 / 6 104,90 х 100%

К1 = 3,2%

На кСЦнець року коефСЦцСЦСФнт "асного спСЦввСЦдношення капСЦталу та залучених коштСЦв зменшився. При умовСЦ того, що  зменшився обтАЩСФм залучених коштСЦв (табл. 2.1.), але й зменшився обтАЩСФм "асного капСЦталу.

У цього коефСЦцСЦСФнта СФ своСЧ недолСЦки, якСЦ знижують його привабливСЦсть при проведеннСЦ аналСЦзу: не враховуСФться рСЦвень ризиковостСЦ активних операцСЦй, в якСЦ вкладаються банкСЦвськи ресурси; не беруться до уваги позабаласовСЦ зоботАЩязання банку та повтАЩязанСЦ з ними ризики; не враховуСФться специфСЦка та призначення складових елементСЦв "асного капСЦталу, а також залучених коштСЦв. Разом з тим, цей коефСЦцСЦСФнт показуСФ скСЦльки "асних коштСЦв вистачить для забезпечення надСЦйного зберСЦгання коштСЦв вкладникСЦв та кредиторСЦв.

К10 = основнСЦ засоби / "асного капСЦталу,

К10 = 981 751,26 / 210 064,62

К10 = 4,67

На початок року К10 = 4,67.

К10 = 1 026 168,08 / 194 476,56

К10 = 5,28

На кСЦнець року К10 = 5,28.

Цей коефСЦцСЦСФнт характеризуСФ захищеннСЦсть "асного капСЦталу вСЦд СЦнфляцСЦСЧ шляхом вкладання коштСЦв в нерухомСЦсть, обладнання та СЦншСЦ матерСЦальнСЦ активи. На кСЦнець року К10 зрСЦс, як наслСЦдок збСЦльшення основних засобСЦв та зменшення "асного капСЦталу. Одна таке одностороннСФ використання капСЦтальних ресурсСЦв може призвести до погСЦршення лСЦквСЦдностСЦ та плтоспроможностСЦ банку. ЗгСЦдно Закону ПМР "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ, комерцСЦйнСЦ банки можуть мати у "асностСЦ нерухоме майно загальною вартСЦстю не бСЦльше 10% "асного капСЦталу.

ДостатнСЦсть капСЦталу:

КДК = (капСЦтал / (заг.обсяг активСЦв-резерви)) х 100

КДК = 210 064,62 / (6 573 406,18 - 880 391,28) х 100

КДК =3,69

На початок року коефСЦцСЦСФнт достатностСЦ капСЦталу дорСЦвнюСФ 3,69.

КДК = 194 476,56 / (6 475 633,70 - 597 936,04) х 100

КДК =3,31

На кСЦнець року, в наслСЦдок зменшення "асного капСЦталу, резервСЦв, що утворювалися банком на покриття ризику активних операцСЦй, та зменшення загальноСЧ кСЦлькостСЦ активСЦв, але при загальному зменшеннСЦ необхСЦдних показникСЦв  коефСЦцСЦСФнт достатностСЦ капСЦталу зменшився.

Норматив достатностСЦ капСЦталу, встановлений ПРБ, визначаСФ мСЦнСЦмальне значення цього показника на рСЦвнСЦ 4%. На початок року результат майже досягав необхСЦдного рСЦвня.

АктивнСЦсть комерцСЦйного банку на фСЦнансовому ринку показуСФ мультиплСЦкатор капСЦталу:

МК = активи / капСЦтал

МК( на початок року) = 6 573 406,18 / 210 064,62

МК( на поч.року) = 31,29

МК( на кСЦнець року) = 6 475 633,70 / 194 476,56

МК( на кСЦн.року) = 33,30

ДанСЦ розрахунки свядчать, що мультиплСЦкатор капСЦталу збСЦльшився з 31,29 руб. на початок року до 33,30 руб. на кСЦнець року. Це сталося тому, що у дослСЦджуваному перСЦодСЦ мультиплСЦкатор капСЦталу збСЦльшився на 2,01 або на 6,4%. Темпи збСЦльшення мультиплСЦкатора капСЦталу говорить високу активнСЦсть банку на фСЦнансовому ринку.


АналСЦз зобовтАЩязань фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця

В процесСЦ формування фСЦнансових ресурсСЦв для залучення СЦ забезпечення бажаноСЧ структури, обсягСЦв СЦ рСЦвня витрат за депозитними зобовтАЩязаннями використовують цСЦновСЦ та нецСЦновСЦ методи управлСЦння залученими коштами. ЦСЦновСЦ методи - це використання вСЦдсотковоСЧ ставки за депозитами як головного важеля у конкурентнСЦй боротьбСЦ за вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти фСЦзичних та юридичних осСЦб.

         НецСЦновСЦ методи базуються на використаннСЦ рСЦзноманСЦтних прийомСЦв заохочення клСЦСФнтСЦв, якСЦ прямо не повтАЩязанСЦ зСЦ змСЦною рСЦвня депозитних ставок.

За умов нестабСЦльного економСЦчного розвитку в ПМР банки при встановленнСЦ депозитноСЧ ставки орСЦСФнтуються на рСЦвень облСЦковоСЧ ставки ПРБ та пропонують клСЦСФнтам плаваючу ставку, яка переглядаСФться в разСЦ змСЦни облСЦковоСЧ ставки. ЦСЦ умови змусили банки перейти до короткострокового залучення коштСЦв.

Загальний аналСЦз зобовтАЩязань проводять за СЧх видами з урахуванням вартостСЦ фСЦнансових ресурсСЦв у межах загальноприйнятоСЧ класифСЦкацСЦСЧ (табл.2.1).

У дослСЦджуваному перСЦодСЦ, опираючись на данСЦ балансу за 2001 рСЦк (додаток №8), загальний обсяг зобовтАЩязань зменшився на 75,66 тис. руб. або на 1,2% при одночасному зниженнСЦ депозитСЦв СЦ кредитСЦв банкСЦв ( банк видаСФ тСЦльки короткостроковСЦ) на 377,17 тис. руб. або на 28,4% та депозитСЦв до запитання на 766,61 тис. руб.  або на 20,5%, що призвело до зниження  коштСЦв клСЦСФнтСЦв в цСЦлому на 430,15 тис. руб. або на 9%. ЗтАЩявилися на кСЦнець року зобовтАЩязання перед СЦншими банками (кошти банкСЦв), збСЦльшилися короткостроковСЦ депозити клСЦСФнтСЦв на 336,46 тис. руб. або на 32,6%, але в цСЦлому кошти клСЦСФнтСЦв знизилися, та збСЦльшилися СЦншСЦ зобовтАЩязання на 52,56 тис. руб. або на 65,4%.

З всього можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж дослСЦджуваного перСЦоду, тому що зобовтАЩязання , якСЦ забезпечують активнСЦ операцСЦСЧ банку зменшилися. ЗовсСЦм вСЦдсутнСЦ довгостроковСЦ депозити, якСЦ належать до досить "дорогихтАЭ фСЦнансових ресурсСЦв. Зменшилися "дешевСЦтАЭ кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

Все це призвело до змСЦни структури зобовтАЩязань.  

АналСЦз активСЦв фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця

АналСЦз динамСЦки, складу та структури активСЦв банку СЦ СЧх оцСЦнка наведено в табл. 2.2.

     ДанСЦ таблицСЦ свСЦдчать про загальне зменшення активСЦв на 0,7% або на 47,97 тис. руб.

     ВикликаСФ занепокоСФння зменшення портфелю цСЦнних паперСЦв, як в загальних активах за абсолютним обсягом, так СЦ питомою вагою. В цСЦлому портфель цСЦнних паперСЦв за рСЦк зменшився на 410,68 тис. руб. або на 3,5%, що в цСЦлому до бази складаСФ 35,7%. При тому що на кСЦнець року зтАЩявилися цСЦннСЦ папери для продажу на суму 238,47 тис. руб. ОсобливоСЧ уваги потребуСФ СЦнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть банку, яка поряд з кредитною СФ основною. ЦСЦннСЦ папери для СЦнвестицСЦй зменшилися на 649,15 тис. руб. або на 56,4%. Але кредитний портфель, навпаки, збСЦльшився на 877,40 тис. руб. або на 51%.

     ПрирСЦст основних засобСЦв на 44,42 тис. руб. або на 4,5% СФ наслСЦдком розвитку банку, або пСЦдвищення рСЦвня технСЦчного забезпечення тощо. У цьому випадку змСЦни можна вважати нормальними. Але якщо тенденцСЦю пСЦдвищення питомоСЧ ваги основних засобСЦв не буде зупинено. Структура активСЦв банку погСЦршиться СЦ перетвориться на неефективну.

     ЗбСЦльшилися СЦншСЦ активи на 106,45 тис. руб. або на 23,3%. Але бСЦльшСЦсть активСЦв  протягом  2001р. зменшалася:

  • грошовСЦ кошти зменшилися на 140,25 тис. руб. або 27,2%;
  • кошти в ПРБ - на 282,45 тис. руб. або на 32,1%;
  • портфель цСЦнних паперСЦв - на 410,68 тис. руб. або на 35,7%.
  • кошти в СЦнших банках - на 242,86 тис. руб. або на 20,2 %, з яких залишки на коррахунках зменшилися на 155,86 тис. руб. або на 15%, а депозити СЦ кредити в СЦнших банках зменшилися на 87,00 тис. руб. або на 52,4%;

ПСЦдводячи пСЦдсумок можна сказати, що в своСЧй дСЦяльностСЦ банк бСЦльшСЦсть уваги  придСЦляСФ росту питомоСЧ ваги кредитного портфелю.

АналСЦз високолСЦквСЦдних активСЦв фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця

          Загальний аналСЦз високолСЦквСЦдних активСЦв проводиться на основСЦ розрахованих показникСЦв СЧх структури та динамСЦки у дослСЦджуваному процесСЦ.

          На основСЦ балансового звСЦту та примСЦток до нього розглянемо динамСЦку,

склад та структуру високолСЦквСЦдних активСЦв комерцСЦйного банку (табл. 2.3).

          ВисоколСЦквСЦднСЦ активи зменшилися за перСЦод, що дослСЦджуСФться, на 908,72 тис. руб. або на 23,9%, зменшення зберСЦгаСФться по всСЦх видах активСЦв.


Таблиця 2.1.

ДинамСЦка, склад СЦ структура зобов'язань фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця.


Показник

На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

ВСЦдхилення

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

В % до бази

За пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

Зобов'язання -  всього

6 180,56

100

6 104,90

100

-75,66

98,8

-

у тому числСЦ:








1. Кошти банкСЦв

-

-

679,10

11,1

679,10

-

11,1

2. Кошти клСЦСФнтСЦв

2.1. Депозити до запитання

2.2. ТермСЦновСЦ депозити, з них

- короткостроковСЦ

-. ДовгостроковСЦ

4 772,79

3 739,19

1 033,60

1 033,60

-

77,2

60,5

16,7

16,7

-

4 342,64

2 972,58

1 370,06

1 370,06

-

71,1

48,7

22,4

22,4

-

-430,15

-766,61

336,46

336,46

-

91

79,5

132,6

132,6

-

-6,1

-11,8

5,7

5,7

-

3. Депозити СЦ кредити банкСЦв, з них

  • КороткостроковСЦ
  • ДовгостроковСЦ

1 327,42

1 327,42

-

21,5

21,5

-

950,25

950,25

-

15,6

15,6

-

-377,17

-377,17

-

71,6

71,6

-

-5,9

-5,9

-

4. ЦСЦннСЦ папери "асного боргу

-

-

-

-

-

-

-

5.  РЖншСЦ зобов'язання

80,35

1,3

132,91

2,2

52,56

165,4

0,9

Таблиця 2.2.

ДинамСЦка, склад СЦ структура активСЦв фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця.


Показник

На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

ВСЦдхилення

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

В % до бази

За пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

1. ГрошовСЦ кошти

515,37

7,5

375,12

5,5

-140,25

72,8

-2

2. Кошти в ПРБ

880,39

12,7

597,94

8,7

-282,45

67,9

-4

3. Кошти в СЦнших банках

1 203,78

17,4

960,92

14

-242,86

79,8

-3,4

3.1. Залишки на коррахунках

1 037,78

15

881,92

12,8

-155,86

85

-2,2

3.2. Депозити та кредити

166,00

2,4

79,00

1,2

-87

47,6

-1,2

4. Портфель цСЦнних паперСЦв

1 151,13

16,7

740,45

10,8

-410,68

64,3

-5,9

4.1. ЦСЦннСЦ папери для продажу

-

-

238,47

3,5

238,47

-

3,5

4.2. ЦСЦннСЦ папери для СЦнвестицСЦй

1 151,13

16,7

501,98

7,3

-649,15

43,6

-9,4

5. Кредитний портфель

1 718,69

24,9

2 596,09

37,8

877,40

151

12,9

6. ОсновнСЦ засоби

981,75

14,2

1 026,17

15

44,42

104,5

0,8

7. НематерСЦальнСЦ активи

-

-

-

-

-

-

-

8. РЖншСЦ активи

456,13

6,6

562,58

8,2

106,45

123,3

1,6

Всього активСЦв

6 907,24

100

6 859,27

100

-47-97

99,3

-


Все це свСЦдчить про небезпечний стан фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку.

Загальний аналСЦз доходСЦв та витрат

Загальний аналСЦз доходу банку передбачаСФ попереднСФ його групування за джерелами утворення. ЗгСЦдно з класифСЦкацСЦСФю, запропонованою ПРБ для складання ЗвСЦту про прибутки та збитки (додаток №9), доход банку подСЦляСФться на операцСЦйний СЦ неоперацСЦйний.

           ДинамСЦку доходСЦв та витрат  комерцСЦйного банку розглянуто у табл.2.4.

           В цСЦлому доход порСЦвнянно з попереднСЦм роком збСЦльшився на 115,57 тис.руб., при тому що витрати зменшилися на 46,66 тис.руб.

ПроцентнСЦ доходи збСЦльшилися на 171,80 тис.руб., вСЦдповСЦднСЦ витрати збСЦльшилися на 27,42 тис.руб. Чистий процентний доход за звСЦтний рСЦк станове 322,59 тис.руб., це на 144,38 тис.руб. бСЦльше чистого процентного доходу за попереднСЦй рСЦк.

КомСЦсСЦйнСЦ доходи збСЦльшилися на 28,79 тис.руб., вСЦдповСЦднСЦ витрати зменьшилися на 34,23 тис.руб. Чистий комСЦсСЦйний доход за звСЦтний рСЦк станове 254,09 тис.руб., це на 63,02 тис.руб. бСЦльше нСЦж за попереднСЦй рСЦк.

Доходи вСЦд платних послуг, зокрема вСЦд здСЦйснення СЦнкасацСЦСЧ виручки клСЦСФнтСЦв за звСЦтний рСЦк в читому виглядСЦ складають 7,65 тис.руб. Це на 10,94 тис.руб. меньше , нСЦж за попереднСЦй рСЦк. Це обумовлюСФться тим, що кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв, якСЦ уклали договСЦр на СЦнкасацСЦю збСЦльшилася, але вСЦдсотки за надану послугу не виправдовують себе.

          Доходи вСЦд курсовоСЧ рСЦзницСЦ в наслСЦдок купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти порСЦвнянно з попереднСЦм роком зменшилися на 17,22 тис. руб., в наслСЦдок чого чистСЦ доходи вСЦд курсовоСЧ рСЦзницСЦ в результатСЦ купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти за звСЦтний рСЦк зменшилися на 19,14 тис.руб., порСЦвняно з попереднСЦм роком.

В цСЦлому витрати зменьшилися, але це все вСЦдбулося при одночасному збСЦльшеннСЦ витрат на робСЦтникСЦв. Причиною тому СФ збСЦльшення штатного розкладу.



Таблиця 2.3.

ДинамСЦка, склад СЦ структура високолСЦквСЦдних активСЦв фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця.




Показник

На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

ВСЦдхилення

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

У % до пСЦдсумку

Тис. руб.

В % до бази

За пп структури

1

2

3

4

5

6

7

8

1. ГрошовСЦ кошти

55,37

13,5

375,12

13

-140,25

72,8

-0,5

2. Кошти в ПРБ

880,39

23,1

597,94

20,6

-282,45

67,9

-2,5

3. Кошти в СЦнших банках

1 203,78

31,7

960,62

33,2

-243,16

79,8

1,5

3.1. Залишки на кореспондентських рахунках

1 037,78

27,3

881,92

30,5

-155,9

85

3,2

3.2. Депозити

166

4,4

79

2,7

-87

47,6

-1,7

Разом

3 803,32

100

2 894,60

100

-908,72

76,1

-







Таблиця2.4.


ДинамСЦка доходСЦв СЦ витрат фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця.


Доходи

2001 рiк

2000 рiк

Вiдхилення

Витрати

2001 рiк

2000  рiк

Вiдхилення

Тис.руб

% до пСЦдс.

Тис.руб

% до пСЦдс

Тис.руб

% до пСЦдс

Тис.руб

% до пСЦдс.

Тис.руб

% до пСЦдс.

Тис.руб

% до пСЦдс.

1

ПроцентнСЦ доходи

391,95

31,1

220,15

19,3

171,8

11,8

Проц. Витрати

69,36

10,4

41,94

5,9

27,42

4,5

2

КомСЦсСЦйнСЦ доходи

281,41

22,4

252,62

22,1

28,79

0,3

КомСЦс.витрати

27,32

4,1

61,55

8,6

-34,23

-4,5

3

Дисконт, отрим.вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами

-

-

3,99

0,3

-3,99

-0,3

Дисконт, сплач. по операцСЦям з цСЦн. Паперами

16,00

2,4

0,07

-

15,93

2,4

4

Доходи по лСЦзинг. ОперацСЦям

-

-

-

-

-

-

Витрати  по лСЦзинг. Операц.

-

-

-

-

-

-

5

Доходи по СЦнкасСЦцСЦСЧ

119,45

9,5

103,96

9,1

15,49

0,4

Витрати по инкас.

111,80

16,7

85,37

11,9

26,43

4,8

6

Доходи вСЦд платних послуг

29,04

2,3

34,87

3,0

-5,83

-0,7

Витрати по охоронСЦ

7,57

1,1

6,80

0,9

0,77

0,2

7

ВСЦдшкодування клСЦСФнтами телеграфн. Та СЦнш.збиткСЦв

0,64

0,1

17,53

1,5

-16,89

-1,4

АмортизацСЦя

44,98

6,7

36,13

5,0

8,85

1,7

8

Повернення коштСЦв з фонду ризику

1,10

0,1

69,61

6,1

-68,51

-6,00

ВСЦдрахування коштСЦв в фонд ризику

1,10

0,1

128,79

18,0

-127,69

-17,9

9

ВСЦдшкодування фСЦлСЦями управлСЦнських збиткСЦв

-

-

-

-

-

-

ВСЦдшкодування фСЦлСЦями управлСЦнських збиткСЦв

4,2

0,6

4,2

0,6

-

-

10

КурсовСЦ рСЦзницСЦ в наслСЦдок купСЦвлСЦ-продажу СЦн.валюти

405,94

32,2

423,16

37,0

-17,22

-4,8

КурсовСЦ рСЦзницСЦ в наслСЦдок купСЦвлСЦ-продажу СЦн.валюти

1,92

0,3

-

-

1,92

0,3

11

Штрафи, пенСЦ та неустойкСЦ

-

-

12,14

1,1

-12,14

-1,1

Аренда

9,21

1,4

8,96

1,3

0,25

0,1

12








КомунальнСЦ пл.

15,19

2,3

12,53

1,7

2,66

0,6

13








Затрати на ремонт ОЗ

1,89

0,3

6,30

0,9

-4,41

-0,6

14








Послуги звтАЩязку

16,58

2,5

18,80

2,6

-2,22

-0,1

15








Затрати по робСЦтникам

318,44

47,5

282,21

39,4

36,23

8,1

16








Затрати на канц.товари

19,90

3,0

15,24

2,1

4,66

0,9

17








Податки

2,62

0,4

3,97

0,6

-1,35

-0,2

18

РЖншСЦ доходи (не врахованСЦ ранСЦше)

29,52

2,3

5,45

0,5

24,07

1,8

РЖншСЦ витрати

1,65

0,2

3,53

0,5

-1,88

-,3


РАЗОМ:

1 259,05

100

1 143,48

100

115,57

-

РАЗОМ:

669,73

100

716,39

100

-46,66

-







В загальнСЦй своСЧй кСЦлькостСЦ чистий прибуток за звСЦтний рСЦк збСЦльшився на 162,23 тис. руб. порСЦвняно з попереднСЦм роком.

АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ:

КМЛ = ((кошти на коррах.+ кошти в касСЦ) / кошти залученСЦ на поточ.рахунки) х 100%

КМЛ( на початок року) =(1037,78+385,69) /  6100,21 х 100%

КМЛ (на поч.року) = 23,33

КМЛ( на кСЦнець року) =( 881,92 + 100,01) /  5 292,89 х 100%

КМЛ( на кунець року) = 18,55

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ показуСФ, яку частину залучених на поточнСЦ рахунки коштСЦв банк може сплатити у термСЦновому порядку. ЗгСЦдно розрахункСЦв на кСЦнець року цей показник зменшився, при одночасному зменшеннСЦ всСЦх необхСЦдних показникСЦв. При чому за рСЦк кошти на коррахунку зменшилися на 15% на кСЦнець року, порСЦвнСЦно з сумою , яка була на початок року; кошти в касСЦ на кСЦнець року зменшилися на 74%, та залученСЦ кошти на поточнСЦ рахунки зменшилися на 13%, порСЦвняно з сумою на початок року.

ЗгСЦдно СЦнструкцСЦСЧ ПРБ "Про порядок регулювання дСЦяльностСЦ кредитних установтАЭ вСЦд 28.06.2002р. показники лСЦквСЦдностСЦ.

Н2 = ЛАт / (А-Ро) х 100%

ЛАт - лСЦквСЦднСЦ активи, розраховуються як сума високолСЦквСЦдних активСЦв ( табл. 2.6.) та залишкСЦв на слСЦдуючих рахунках (табл. 2.5.):

Таблиця 2.5.

ЛСЦквСЦднСЦ активи.


На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

- кредити строком вСЦд мСЦсяця до 1 року

1 477 281,86

2 005 678,34

- середньостроковСЦ кредити на строк вСЦд 1  до 3 рокСЦв

29 913,00

381 109,34

Всього:

1 507 194,86

2 386 787,68


Таблиця 2.6.

ВисоколСЦквСЦднСЦ активи.


На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

- готСЦвковСЦ грошовСЦ засоби та монетарнСЦ дорогоцСЦннСЦ метали

515 373,24

375 124,62


На початок року ЛАт = 515 373,24 + 1 507 194,86 = 2 022 568,10

На кСЦнець року ЛАт = 375 124,62 + 2 386 787,68 =  2 761 912,30

До розрахунку загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ береться сума всСЦх активСЦв балансу за мСЦнусом залишкСЦв по слСЦдуючим рахункам ( табл. 2.7.):


Таблиця 2.7.

Активи, якСЦ не впливають на лСЦквСЦднСЦсть.


На початок 2001 року

На кСЦнець 2001 року

- ПередоплаченСЦ вСЦдсотки та СЦншСЦ передоплати витрат

10 905,42

12 647,74

- наращенСЦ вСЦдсотки до виплати по кредитам та цСЦнним паперам

167 351,62

124 154,04

- розрахунки мСЦж фСЦлСЦями та головним банком

1 037 778,52

881 919,68

- контр-рахуноки - знос матерСЦальних активСЦв

157 646,12

207 450,56

Всього:

1 373 681,68

1 226 172,02


Загальна сума всСЦх активСЦв на початок 2001 року складаСФ 6 573 406,18, на кСЦнець року 6 475 633,70.

На початок року А = 6 573 406,18 - 1 373 681,68 =  5 199 724,50

На кСЦнець року А = 6 475 633,70 - 1 226 172,02 = 5 249 461,68

Ро - обовтАЩязковСЦ резерви банку - на початок року 880 391,28, на кСЦнець року 597 936,04.

З вСЦдомих даних, згСЦдно балансу за 2001 рСЦк (Додаток №7) та згСЦдно РЖнструкцСЦСЧ ПРБ. "Про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв та кредитних установтАЭ вСЦд 26.06.2002г. рекомендуСФме мСЦнСЦмально припутсиме значення Н2-20%.

На початок 01 сСЦчня 2001року лСЦквСЦднСЦсть фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця складала:

Н2=2 022 568,10 / (5 199 724,50-880 391,28) х 100%

Н2= (2 022 568,10 / 4 319 333,22 ) х 100%

Н2 = 0,468259335 х 100%

Н2 = 46,8

На початок 01 сСЦчня 2002 року лСЦквСЦднСЦсть фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця складала:

Н2=2 761 912,30 / (5 249 461,68-597 936,04) х 100%

Н2= ( 2 761 912,30 / 4 651 525,64 ) х 100%

Н2 = 0,43481822 х 100%

Н2 = 43,5

З аналСЦзу загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ можна сказати, що в цСЦлому банк дотримуСФться норм , згСЦдно з нормативами лСЦквСЦдностСЦ. В результатСЦ операцСЦй в продовж року на кСЦнець року вона декСЦлька знизилася, але все рСЦвно була бСЦльше, нСЦж встановлене мСЦнСЦмально припустиме значення лСЦквСЦдностСЦ.







III. Проект органСЦзацСЦСЧ центру прийому комунальних платежСЦв в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця

3.1. ФункцСЦонуюча система прийому комунальних платежСЦв

Характер соцСЦально-економСЦчних процесСЦв, що вСЦдбуваються, породжуСФ проблеми, появу яких навряд чи можна було пророчити в епоху до перебудови. До СЧхнього числа, безумовно, варто вСЦднести проблему комунальних платежСЦв.

АвтоматизацСЦя напрямку банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, що пов'язана з прийманням платежСЦв населення на адресу тих чи СЦнших установ СЦ органСЦзацСЦй, характеризуСФться певною специфСЦкою.

З одного боку, це традицСЦйнСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ СЦ до них пред'являються такСЦ ж вимоги, як СЦ до будь-яких СЦнших операцСЦй по обслуговуванню населення, а засоби СЧхньоСЧ автоматизацСЦСЧ органСЦчно вписуються до складу СЦнтегрованоСЧ автоматизованоСЧ банкСЦвськоСЧ системи (АБС).

Зросла актуальнСЦсть проблем, зв'язаних СЦз платежами населення за комунальнСЦ послуги, маСФ безлСЦч причин. РЖ почати слСЦд з того, що впровадження в економСЦку нових форм СЦ методСЦв господарювання, призвело, зокрема, до змСЦни вСЦдносин мСЦж виробниками СЦ споживачами. У сферСЦ послуг, наданих населенню, цСЦ змСЦни торкнулися платникСЦв, отримувачСЦв платежСЦв, та банкСЦв, якСЦ приймають платежСЦ.

Платник. У даному випадку, ним СФ приватна особа, що оплачуСФ (чи не оплачуСФ) наданСЦ послуги, штрафи, податки СЦ т.д. З кожним роком цСЦ платежСЦ становлять усе бСЦльш СЦстотну частину бюджету багатьох сСЦмей, тому природно очСЦкувати пСЦдвищення СЦнтересу платника до таких питань:

  1. за якСЦ послуги СЦ по яких тарифах менСЦ нарахована оплата;
  2. якщо на всСЦ платежСЦ не вистачаСФ коштСЦв, то як оплатити частину з них по моСФму вибору, мСЦнСЦмСЦзувавши при цьому кСЦлькСЦсть породжуваних паперових документСЦв;
  3. якщо я оплачую послугу, то якСЦ гарантСЦСЧ своСФчасного СЦ точного надходження платежу до адресата СЦ як, у разСЦ потреби, з мСЦнСЦмальними витратами особистого часу СЦ нервовоСЧ енергСЦСЧ, переконатися в тому, що платСЦж отриманий постачальником послуги (без походСЦв у ЖЕК, виснажливого "видзвонювання" довСЦдкових служб СЦ т.д.);
  4. як мСЦнСЦмСЦзувати час оформлення платежу в зручному для мене мСЦiСЦ (поруч з будинком, роботою СЦ т.д).

ОдержувачСЦ платежСЦв. Це можуть бути будь-як органСЦзацСЦСЧ, що роблять (надають) якСЦ-небудь послуги, але найчастСЦше ними СФ:

  1. державнСЦ установи (на користь яких перераховуються податки СЦ штрафи);
  2. органСЦзацСЦСЧ, що надають послуги населенню (ЖЕК, телефонна компанСЦя, постачальники електроенергСЦСЧ, газу, тепла, вода СЦ т.д.);
  3. торговСЦ органСЦзацСЦСЧ, що приймають торговий виторг.

Очевидне прагнення одержувача платежу побачити (СЦ якомога ранСЦше) грошСЦ за наданСЦ послуги на своСФму розрахунковому рахунку.
Але це не все - якщо одержувач не завжди може одержати вчасно все те, що йому призначене (наприклад, зобов'язавши платника погасити усСЦ своСЧ заборгованостСЦ шляхом вСЦдмовлення вСЦд надання йому життСФво важливих  послуг чи СЦстотного зменшення СЧхнього об'СФму СЦ якостСЦ), то, принаймнСЦ, вСЦн хотСЦв би мати СЦнформацСЦю про те- хто сплатив вчасно, а хто (СЦ скСЦльки) лишився винним.

У результатСЦ в одержувачСЦв виникаСФ потреба налагодити детальний, своСФчасний СЦ точний облСЦк своСЧх клСЦСФнтСЦв, вСЦдслСЦдковувати динамСЦку надходження оплати за зробленСЦ послуги, здСЦйснювати аналСЦз структури СЦ розмСЦрСЦв заборгованостей по платежах.

Цим пояснюються такСЦ дСЦСЧ постачальникСЦв послуг як:

  1. вихСЦд зСЦ складу ЖЭКов з вСЦдкриттям окремих розрахункових рахункСЦв у банку;
  2. ведення "асних розрахункових книжок зСЦ своСЧми форматами платСЦжних документСЦв;
  3. переведення клСЦСФнтСЦв на оплату по лСЦчильниках (наприклад, по витратСЦ газу, тепла, води);
  4. розгортання "асних пунктСЦв прийому платежСЦв СЦ т.д.

ЦСЦ дСЦСЧ (цСЦлком резоннСЦ з погляду постачальникСЦв послуг), на жаль, створюють незручностСЦ як для платникСЦв (поява декСЦлькох розрахункових книжок, збСЦльшення часу обслуговування), так СЦ для банкСЦв ("дроблення" операцСЦй по прийому платежСЦв).

Банк, що приймаСФ платежСЦ. У цСЦй системСЦ вСЦн виконуСФ роль посередника мСЦж платником СЦ одержувачем СЦ оскСЦльки несе вСЦдповСЦдальнСЦсть перед своСЧми клСЦСФнтами, то зацСЦкавлений у якСЦсному обслуговуваннСЦ як одержувачСЦв платежСЦв, так СЦ платникСЦв.

Але крСЦм цього, банк, з одного боку, зацСЦкавлений у залученнСЦ нових клСЦСФнтСЦв, а отже, СЦ одержанню додаткових коштСЦв, з СЦншого боку, - прагне мСЦнСЦмСЦзувати витрати на обслуговування клСЦСФнтСЦв з метою збСЦльшення одержуваного прибутку.

РЖншими словами, банку невигСЦдно, коли замСЦсть одного платежу на адресу Жэка з'являСФться 5-6 платежСЦв в адреси водоканалу, газконторы, тепломережСЦ СЦ т.д. Плата за послуги банку в цих двох випадках буде приблизно однакова, але замСЦсть одноСЧ операцСЦСЧ по прийому платежу в першому випадку, доведеться виконати кСЦлька операцСЦй у другому.

Можна вСЦдзначити також, що органСЦзацСЦя специфСЦчного СЦнформацСЦйного сервСЦсу для клСЦСФнта - додатковСЦ витрати для банку. Але загубити наявних клСЦСФнтСЦв (чи не набути нових) через краще СЦнформацСЦйне обслуговування в сусСЦдньому банку - набагато гСЦрше, так що деякСЦ додатковСЦ витрати на цСЦ цСЦлСЦ виправданСЦ.

Очевидно наступне: вСЦдстоюючи в першу чергу своСЧ СЦнтереси, кожний з учасникСЦв, проте, не може СЦгнорувати СЦнтереси партнерСЦв, тому що, в остаточному пСЦдсумку, це негативно позначиться на його "асних.        

Природним етапом в автоматизацСЦСЧ розглянутого напрямку банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ став досвСЦд автоматизацСЦСЧ технологСЦСЧ прийому платежСЦв, регламентованою ще нормативними документами Ощадбанку СРСР.

РЗСЧ вСЦдправним пунктом СФ момент, коли платник пСЦдходить до операцСЦйному вСЦкна з попередньо оформленою СЦ заповнений (одержувачем  платежу чи самим клСЦСФнтом) квитанцСЦСФю на оплату.

У першому випадку, одержувач платежу робить нарахування оплати, оформляСФ платСЦжний документ СЦ який-небудь спосСЦб (поштою, кур'СФром СЦ т.д.) передаСФ його платнику.

В другому випадку, платник на пСЦдставСЦ показань лСЦчильникСЦв СЦ наявних у нього уявлень про дСЦючСЦ тарифи заповнюСФ квитанцСЦю самостСЦйно.
ПСЦсля оформлення платежу СЦ розрахунку з платником, йому повертаСФться квитанцСЦя з позначкою про здСЦйснення платежу. Друга частина квитанцСЦСЧ (повСЦдомлення) вСЦдриваСФться СЦ залишаСФться в касира, а згодом (пСЦсля проходження всСЦх етапСЦв обробки платежу) передаСФться одержувачу.
Робчий день (змСЦна) на операцСЦйному вСЦкнСЦ завершуСФться пСЦдведенням пСЦдсумкСЦв. У результатСЦ формуСФться необхСЦдна звСЦтнСЦсть, повСЦдомлення сортуються по одержувачах платежСЦв (формуються бандеролСЦ повСЦдомлень), а пСЦдсумки передаються в бухгалтерСЦю банку.

У бухгалтерСЦСЧ перевСЦряСФться звСЦтнСЦсть СЦ формуються платСЦжнСЦ доручення на адресу одержувачСЦв.

Розглянута технологСЦя реалСЦзовуСФться  СЦ при роботСЦ з клСЦСФнтами фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ у м. Рибниця. БСЦльш досконало можливо розглянути дСЦючу систему прийому комунальних платежСЦв на рис. 3.1.

1 етап : Платники, на пСЦдставСЦ отриманоСЧ квСЦтанцСЦСЧ на оплату сплачують суму за наданий обтАЩСФм послуг, згСЦдно тарифСЦв.

2 етап: Касир приймаСФ до оплати квСЦтацСЦю та повертаСФ другу СЧСЧ частину з вСЦдмСЦтками про здСЦйснену оплату (дата, № пункту, ПРЖБ касира, наСЦменування банку.



         1                                                1                                          1

       2                                                               2                                                                   2 

                          3                                            3                                3


                                  4

                                                   5                                     5




Рис. 3.1. Система прийому комунальних платежСЦв в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця.


3 етап: В кСЦнцСЦ дня касири формують реСФстри, на пСЦдставСЦ других частин квСЦтанцСЦй та даних, внесених в комптАЩютер, якСЦ вони зберСЦгають на дискетах.

В бухгалтерСЦю банка передаються такСЦ носСЦСЧ отриманих платежСЦв:

  • дискета,
  • реСФстри з квСЦтанцСЦями,
  • вСЦддрукований касовий журнал, в якому зафСЦксована сума отриманих коштСЦв, згСЦдно за симовлами касового плану,
  • статистика платежСЦв, згСЦдно того, якСЦ платежСЦ, в якСЦй кСЦлькостСЦ та яким органСЦзацСЦям слСЦд перерахувати.

4 етап: На кожного касира вСЦдкритий окремий внутрибанкСЦвський рахунок, на який зараховуСФться СЦнкасована сума коштСЦв та, при прийняттСЦ даних з дискет, автоматично формуються платСЦжнСЦ проводки.

З кожного окремого рахунку касира автоматично формуються проводки на транзитний рахунок, з якого програмою формуються СФдинСЦ проводки загальною сумою на рахунок одержувачСЦв.

5 етап: ГрошСЦ в той же день перераховуються на рахунок одержувача, а куртАЩСФром в банк одержувача або представниками органСЦзацСЦй одержувачСЦв забираються реСФстри з квСЦтанцСЦями та документи, якСЦ пСЦдтверджують, що вСЦдповСЦдна сума, згСЦдно реСФстру перерахована.

Ця технологСЦя маСФ своСЧ переваги. У першу чергу, звичайно, для банку. ЗменшуСФться кСЦлькСЦсть помилок при оформленнСЦ платежу касиром, скорочуСФться об'СФм ручноСЧ роботи при проведеннСЦ контрольних операцСЦй, виконаннСЦ розрахункСЦв, оформленнСЦ документацСЦСЧ.

ПевнСЦ переваги забезпечуються для одержувача платежСЦв. Насамперед, скорочуються термСЦни проходження платежСЦв. На це затрачаСФться не бСЦльш двох днСЦв.

БСЦльш того, якщо одержувач платежу в змозСЦ запропонувати чСЦтку технологСЦю СЦдентифСЦкацСЦСЧ своСЧх абонентСЦв, що доступна СЦ на операцСЦйному вСЦкнСЦ по прийому платежСЦв, то йому можна надати бСЦльш високий рСЦвень СЦнформацСЦйного обслуговування (наприклад, формувати для нього докладнСЦ електроннСЦ реСФстри прийнятих платежСЦв у розрСЦзСЦ платникСЦв).
На жаль, платник особливих переваг не вСЦдчуваСФ: тСЦ ж кСЦлька розрахункових книжок, тСЦ ж паперовСЦ документи, заповнюванСЦ вручну СЦ т.д. Непрямий ефект полягаСФ в скороченнСЦ термСЦнСЦв проходження платежу до одержувача, але стоячи в черзСЦ до операцСЦйного вСЦкна, турботи про себе платник не вСЦдчуваСФ - йому необхСЦдно надати додатковСЦ послуги, скоротити кСЦлькСЦсть використовуваних розрахункових книжок СЦ час оформлення платежу. 

НедолСЦком СФ ще те, що не СЦснуСФ тСЦсного звтАЩязку мСЦж банком та одержувачем платежСЦв. Банк вСЦдповСЦдаСФ за правильнСЦсть оформлення, своСФчасне перерахування коштСЦв, а одержувач несе вСЦдповСЦдальнСЦсть лише за своСФчасне предтАЩявлення в банк тарифСЦв,  та перерахування комСЦсСЦйних вСЦдсоткСЦв за прийом платежСЦв.

    1. АвтоматизацСЦя традицСЦйноСЧ технологСЦСЧ прийому платежСЦв в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця

Ефект вСЦд автоматизацСЦСЧ традицСЦйноСЧ технологСЦСЧ обмежений СЧСЧ внутрСЦшнСЦми особливостями СЦ для досягнення бСЦльш вСЦдчутного ефекту необхСЦдно трохи змСЦнити пСЦдхСЦд до побудови системи.
Для цього учасники  повиннСЦ виробити СЦ прийняти до виконання деякСЦ спСЦльнСЦ угоди.
         У першу чергу, необхСЦдна СФдина, усСЦма визнана методика СЦдентифСЦкацСЦСЧ платника. Це не просто зробити, принаймнСЦ, по двох причинах:

  1. готового СЦдентифСЦкатора платника, який би усСЦх улаштував, не СЦснуСФ;
  2. багато служб мають у своСФму розпорядженнСЦ "аснСЦ системи СЦдентифСЦкацСЦСЧ абонентСЦв, вСЦд яких вони навряд чи вСЦдмовляться (що може бути краще номера телефону для органСЦзацСЦСЧ, що приймаСФ плату за телефон)

НеобхСЦдно також домовитися про формати даних, якими будуть обмСЦнюватися учасники цього процесу, що так само не просто. Кожний з учасникСЦв, як правило, перебуваСФ в деякСЦй стадСЦСЧ автоматизацСЦСЧ "асноСЧ дСЦяльностСЦ, маСФ СЦсторСЦю взаСФмин з фСЦрмами-розроблювачами програмного забезпечення, маСФ деяку вСЦдомчу приналежнСЦстю з СЧСЧ особливостями й обмеженнями СЦ т.д.

ОсобливостСЦ новоСЧ технологи полягають в обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв на основСЦ нарахувань, зроблених одержувачами платежСЦв СЦ переданих щомСЦсяця в банк в електронному видСЦ, а також щоденноСЧ звСЦтностСЦ банку перед ними у виглядСЦ докладних електронних реСФстрСЦв. Як СФдиний СЦдентифСЦкатор платника використовуСФться позицСЦйний код, який складаСФться з елементСЦв адреси проживання платника. Таке рСЦшення продиктоване наступними мСЦркуваннями:

  1. адреса платника присутнСЦй у бСЦльшостСЦ платежСЦв за комунальнСЦ послуги як обов'язковий реквСЦзит;
  2. код платника може бути легко сформований будь-яким учасником (комунальною службою, касиром операцСЦйного вСЦкна зСЦ слСЦв платника СЦ т.д.) СЦ також легко СЦнтерпретований будь-якими СЦншими учасниками.

Проблема унСЦфСЦкацСЦСЧ форматСЦв даних, якими обмСЦнюються учасники, зважуСФться застосуванням спецСЦалСЦзованого програмного комплексу - СЦнформацСЦйного центру комунальних платежСЦв (ИЦКП). Використовуючи засоби цього комплексу, банк:

  1. перетворюСФ данСЦ, отриманСЦ вСЦд комунальних служб, до деякого внутрСЦсистемного формату;
  2. виконуСФ всСЦ необхСЦднСЦ дСЦСЧ по веденню бази платникСЦв, СЧхнСЦх заборгованостях, прийнятих платежах;
  3. перетворюСФ данСЦ про прийнятСЦ платежСЦ перед передачею СЧхнСЦм комунальним службам, до вигляду, зручному для кожноСЧ з цих служб.

У результатСЦ банк може починати дСЦяльнСЦсть по прийому платежСЦв, не чекаючи остаточного узгодження всСЦх питань всСЦма учасниками - вони пСЦдключаються до вже працюючого фрагмента територСЦальноСЧ системи в мСЦру СЧхньоСЧ готовностСЦ.

Початку експлуатацСЦСЧ системи передуСФ процедура укладання банком угод з кожним СЧхнСЦх одержувачСЦв платежСЦв, готовим працювати за новою технологСЦСФю. Така угода може бути оформлена у виглядСЦ додатка до договору на прийом платежСЦв СЦ повинне вСЦдображати наступнСЦ основнСЦ моменти:

  1. методику розрахункСЦв оплати банкСЦвських послуг за прийом платежСЦв;
  2. формати даних, у яких одержувач платежСЦв буде передавати банку реквСЦзити своСЧх платникСЦв, щомСЦсячнСЦ нарахування по платежах СЦ заборгованостСЦ;
  3. формати даних, у яких одержувачу буде передаватися СЦнформацСЦя про прийнятСЦ платежСЦ;
  4. перелСЦк вСЦдомостей, що одержувач платежСЦв хотСЦв би доводити до платника;
  5. вимоги до захисту прийнятоСЧ (переданоСЧ) СЦнформацСЦСЧ.

ФункцСЦонування системи являСФ собою послСЦдовнСЦсть щомСЦсячних циклСЦв взаСФмодСЦСЧ учасникСЦв ( рис.3.2.)

Кожен цикл складаСФться з наступних етапСЦв:

  1. Одержувач платежСЦв нараховуСФ (як правило на початку мСЦсяця) поточну оплату по кожному зСЦ своСЧх абонентСЦв вСЦдповСЦдно до дСЦючих тарифСЦв СЦ нормам, а також виводить сальдо (борг клСЦСФнта) на початок мСЦсяця. Додатково до перелСЦку обов'язкових реквСЦзитСЦв у цСЦ розрахунки можуть включатися додатковСЦ вСЦдомостСЦ: показання лСЦчильникСЦв, СЦнформацСЦйнСЦ повСЦдомлення платникам, розмСЦр врахованоСЧ чи неврахованоСЧ субсидСЦСЧ СЦ т.д. Результати нарахувань передаються банку.
  2. Банк отримуСФ вСЦдомостСЦ вСЦд усСЦх постачальникСЦв послуг, сортуСФ результати нарахувань по платниках, актуалСЦзуСФ базу платникСЦв. ПСЦсля того, як усСЦ данСЦ зСЦбранСЦ й обробленСЦ, вони передаються на операцСЦйнСЦ вСЦкна по прийому платежСЦв.
  3. Обслуговування платника на операцСЦйному вСЦкнСЦ починаСФться з пошуку його в базСЦ даних по одному з ознак: СФдиному коду платника, одному з його абонентських номерСЦв по будь-якСЦй комунальнСЦй службСЦ, елементам адреси проживання.
  4. Якщо платник зареСФстрований у базСЦ даних, йому пред'являСФться СЦнформацСЦя про його заборгованостСЦ (за вимогою платника може бути роздрукована рахунок-довСЦдка). ЗСЦ слСЦв платника вона може бути скоректована СЦ, якщо вСЦн маСФ у своСФму розпорядженнСЦ достатню суму грошей СЦ не бере пСЦд сумнСЦв правильнСЦсть зроблених нарахувань, оформляСФться прийом платежу, виробляСФться розрахунок, роздруковуСФться квитанцСЦя.
  5. Якщо клСЦСФнт не зареСФстрований у базСЦ даних, але бажаСФ оформити платСЦж, виконуСФться його реСФстрацСЦя СЦ на адресу одержувача платежСЦв буде направлене повСЦдомлення про обслуговування незареСФстрованного платника. ПередбачаСФться також прийом разових нерегулярних платежСЦв - штрафСЦв, платежСЦв у бюджет, платежСЦв за надання рСЦзних послуг, прийом торгового виторгу СЦ т.д. У цьому випадку виконуються тСЦ ж дСЦСЧ - за винятком реСФстрацСЦСЧ платника в базСЦ даних.НаприкСЦнцСЦ дня (змСЦни) пСЦдводяться пСЦдсумки, що передаються в бухгалтерСЦю банку.
  6. БухгалтерСЦя банку об'СФднуСФ данСЦ, що надСЦйшли з всСЦх операцСЦйних вСЦкон, виконуСФ СЧхню бухгалтерську обробку, формуСФ платСЦжнСЦ доручення на адресу одержувачСЦв. ПСЦдготовлений файл платСЦжних доручень передаСФться в платСЦжну пСЦдсистему, СЦ далСЦ платежСЦ вСЦдправляються одержувачами. РЖнформацСЦя про прийнятСЦ платежСЦ передаСФться в ИЦКП, засобами якого формуються електроннСЦ реСФстри на адресу одержувачСЦв платежСЦв, з якими оформленСЦ вСЦдповСЦднСЦ угоди.
  7. Одержувач платежСЦв обробляСФ отриманСЦ реСФстри з використанням "асних засобСЦв автоматизацСЦСЧ, здСЦйснюючи тим самим оперативний облСЦк надходження платежСЦв аж до чергового циклу розрахунку нарахувань.

Переваги, якСЦ з'являються в результатСЦ впровадження новоСЧ технологСЦСЧ оплати.

Для платникСЦв:

  1. ВСЦдпадаСФ необхСЦднСЦсть самостСЦйно вСЦдслСЦдковувати змСЦни тарифСЦв СЦ заборгованостСЦ по перСЦодичних платежах;
  2. СпрощуСФться процедура оформлення платСЦжних документСЦв, скорочуСФться час обслуговування;
  3. СпрощуСФться процедура з'ясування непорозумСЦнь по факту прийому платежСЦв;

Для одержувачСЦв платежСЦв:

  1. З'являСФться додатковий канал СЦнформування платникСЦв про змСЦни тарифСЦв, перерахунках, заборгованостях СЦ т.д., що згодом може цСЦлком замСЦнити традицСЦйнСЦ (пошта, очна робота з клСЦСФнтом, телефон);
  2. ЗабезпечуСФться своСФчасне СЦ достовСЦрне СЦнформування про прийнятСЦ платежСЦ СЦ, як наслСЦдок - скорочуСФться трудомСЦсткСЦсть, пСЦдвищуСФться якСЦсть облСЦкового процесу;
  3. Скорочуються термСЦни проходження платежу СЦ супровСЦдноСЧ його СЦнформацСЦСЧ;
  4. Створюються передумови для зменшення обтАЩСФмСЦв паперового документообСЦгу СЦ поступового вСЦдмовлення вСЦд обробки повСЦдомлень про прийнятя платежСЦв внаслСЦдок СЧхньоСЧ замСЦни електронними реСФстрами.

Для банку:

  1. За рахунок пСЦдвищення рСЦвня сервСЦсу створюються гарнСЦ передумови для збереження своСЧх клСЦСФнтСЦв СЦ придбання нових;





Рис. 3.2. Схематичне зображення алгоритму прийому комунальних платежСЦв вСЦд

населення.


  1. СкорочуСФться об'СФм непродуктивноСЧ ручноСЧ працСЦ, затрачуваноСЧ на обробку повСЦдомлень;
  2. ЗменшуСФться вСЦдсоток помилок, зв'язаних СЦз утратою платежСЦв, перерахуваннями на СЦншСЦ розрахунковСЦ рахунки СЦ т.д.

Якщо вдаСФться органСЦзувати взаСФмодСЦю по заборгованостям з основними одержувачами, то банк пСЦсля декСЦлькох мСЦсяцСЦв роботи збираСФ практично повну базу даних про платникСЦв. ПСЦдтримувати СЧСЧ в актуальному станСЦ досить складно, тому що джерела даних для актуалСЦзацСЦСЧ знаходяться поза банком, база досить динамСЦчна, СЧСЧ несуперечнСЦсть важко контролювати, використовуючи формальнСЦ алгоритми.

Для банку переважно використовувати бСЦльш звичнСЦ методи облСЦку своСЧх клСЦСФнтСЦв. Наприклад, клСЦСФнту вСЦдкриваСФться рахунок деякого нового типу (наприклад "лицьовий комунальний рахунок"), що повСЦдомляСФться всСЦм постачальникам послуг. На цьому рахунку збираються всСЦ заборгованостСЦ по платежах, механСЦзм розрахункСЦв мСЦж платником СЦ одержувачем нагадуСФ механСЦзм розрахункСЦв мСЦж двома юридичними особами. З рахунком клСЦСФнта може бути легко зв'язана пластикова картка, органСЦзованСЦ безготСЦвковСЦ розрахунки СЦ т.д.

Однак, для цього необхСЦднСЦ, принаймнСЦ, двСЦ речСЦ:

  1. банк повинен розробити механСЦзм обслуговування комунальних рахункСЦв СЦ забезпечити йому вСЦдповСЦдну нормативно-правову основу;
  2. одержувачСЦ платежСЦв повиннСЦ визнати цю технологСЦю, перешикувати взаСФмини з платниками, внести вСЦдповСЦднСЦ змСЦни у своСФ програмне забезпечення.

Серйозною проблемою СФ органСЦзацСЦя розподСЦленоСЧ обробки даних в умовах банку з розгалуженою мережею фСЦлСЦй. Якщо СЧснуСФ можливСЦсть органСЦзувати звертання до централСЦзованоСЧ бази даних платникСЦв СЦ заборгованостей, то в принципСЦ, проблеми не СЦснуСФ. Однак реалСЦСЧ сьогоднСЦшнього дня такСЦ, що в багатьох мСЦiях ще довго будуть економСЦчно виправданий режим Off-line, локальнСЦ операцСЦйнСЦ вСЦкна, а, можливо, СЦ традицСЦйний касовий апарат. СкладнСЦсть у тому, що навСЦть в умовах одного банку необхСЦдно забезпечити виконання тих самих функцСЦй одночасно в декСЦлькох режимах.

З метою створення СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що включаСФ в себе прийом СЦ обробку платежСЦв за комунальнСЦ й СЦншСЦ послуги з  використанням СФдиноСЧ бази жителСЦв мСЦста, можна впровадити в роботу фСЦлСЦСЧ наступний проект. (Рис. 3.3.)

Учасники проекту: адмСЦнСЦстрацСЦя СЦ державнСЦ органи (БТИ, паспортний стСЦл, податкова СЦнспекцСЦя СЦ т.п.), постачальники послуг (комунальнСЦ служби та СЦншСЦ органСЦзацСЦСЧ, що надають фСЦзичним особам рСЦзнСЦ послуги), комерцСЦйнСЦ банки, вузол зв'язку, пошта.

АрхСЦтектура СЦ принцип роботи центра

РД мережа пунктСЦв прийому платежСЦв (ППП) рСЦзних банкСЦв, вузла зв'язку, пошти (агенти). Абоненти (жителСЦ мСЦста) роблять оплату послуг СЦ одержують СЦнформацСЦю про заборгованСЦсть перед постачальниками послуг (про нарахування СЦ платежСЦ - у випадку комунальних служб). ППП при роботСЦ використовують доступ до основного сервера системи. На першому етапСЦ обмСЦн даними органСЦзовуСФться один раз у день по модемах, у перспективСЦ органСЦзацСЦя on-line доступу до даних.

          Оператор основного сервера  отримуСФ СЦнформацСЦю вСЦд постачальникСЦв послуг про заборгованСЦсть абонентСЦв СЦ передаСФ СЧСЧ на ППП, також одночасно приймаСФ вСЦд ППП реСФстри про зробленСЦ  платежСЦ СЦ передаСФ постачальникам послуг. Агенти на наступний робочий день перераховують суми виторгу на розрахунковСЦ рахунки постачальникСЦв послуг. У перспективСЦ на даний центр, можливо, перекласти розрахунок сум нарахувань.

РЖнформацСЦю про абонентСЦв (про заборгованСЦсть, прописку, наданСЦ пСЦльги СЦ т.д.) можуть дСЦставати всСЦ учасники системи в залежностСЦ вСЦд наданих доступСЦв.

РЖдентифСЦкатором абонента може служити паспорт, але доцСЦльно використовувати СЦдентифСЦкацСЦйну картку (штрих код) для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ

помилок при прийомСЦ платежСЦв. Також передбачаСФться ведення фСЦскальних кодСЦв кожного платника податкСЦв (як фСЦзичноСЧ особи).













Рис. 3.3. Схематичне зображення СФдиноСЧ комунальноСЧ системи.
Переваги системи:
  • ЦентралСЦзований СФдиний облСЦк жителСЦв мСЦста дозволить виключити помилки облСЦку числа мешканцСЦв у квартирах СЦ будинках абонентСЦв для розрахунку комунальних платежСЦв.
  • Електронний обмСЦн даними скоротить витрати всСЦх комунальних служб по розпечатанню квитанцСЦй СЦ повСЦдомлень, а також витрати, зв'язанСЦ з СЧхньою доставкою.
  • ПолегшуСФться процес обробки СЦнформацСЦСЧ з платежСЦв - виключаСФться подвСЦйне введення СЦнформацСЦСЧ (зменшуСФться кСЦлькСЦсть помилок).
  • З'являСФться можливСЦсть приймати платежСЦ частково по поточним платежах СЦ авансовим платежам (у випадку тимчасового вСЦд'СЧзду абонента), що дасть постачальникам послуг додатковСЦ оборотнСЦ кошти, а абонентам можливСЦсть частковоСЧ оплати (тому що в даний час СЦснують затримки з виплатою зарплати).

РеалСЦзацСЦя проекту розбита на  етапи.

I етап - забезпечення СФдиноСЧ системи облСЦку житлових примСЦщень СЦ органСЦзацСЦя комунСЦкацСЦйного середовища.

   ПервСЦсне завдання полягаСФ в одержаннСЦ Центром Прийому (ЦП) вСЦд БТИ списку житлових примСЦщень (будинкСЦв, квартир...). Кожному примСЦщенню присвоюСФться унСЦкальний код, що надалСЦ не змСЦнюСФться. БТИ зобов'язано регулярно давати ЦП СЦнформацСЦю про змСЦни. У свою чергу, ЦП передаСФ список СЦ змСЦни в списку Постачальникам послуг (ПУ). Кожний постачальник послуг одержуСФ вСЦд ЦП цю СЦнформацСЦю СЦ використовуСФ СЧСЧ у своСЧх розрахунках нарахувань. До абонентСЦв доводиться СЦнформацСЦя про привласнення СЧм унСЦкального номеру.

II етап - ПУ передають у ЦП СЦнформацСЦю про послуги, що надаються ними. На пСЦдставСЦ цСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ ЦП формуСФ довСЦдник послуг.

  На цьому етапСЦ ПУ самостСЦйно здСЦйснюють облСЦк СЦ нарахування сум за наданСЦ ним послуги.

   РЖнформацСЦя про заборгованСЦсть абонентСЦв за кожний вид послуг перСЦодично (щодня) передаСФться в ЦП (Додаток №3). У свою чергу ЦП передаСФ цю СЦнформацСЦю ППП (Додаток №4). ППП роблять прийом вСЦд абонентСЦв сум оплати ( цСЦлком чи частково) СЦ видають квитанцСЦю про прийнятСЦ суми по кожному виду послуг СЦз указСЦвкою заборгованостСЦ. По закСЦнченню роботи пункту здСЦйснюСФться передача СЦнформацСЦСЧ про платежСЦ в ЦП (дод. №4). ЦП формуСФ зведенСЦ проводки по кожному виду послуг кожного клСЦСФнта СЦ зараховуСФ на рахунок вСЦдповСЦдного ПУ. Також ЦП  випускаСФ  реСФстри  платежСЦв  СЦ  передаСФ  СЧхнСЦй  ПУ.  Одночасно файл  СЦз  даними  про  оплату  передаСФться  ПУ (дод. №3). ЦП пСЦдтримуСФ СЦсторСЦю платежСЦв абонентСЦв.

   Загальний обтАЩСФм програмного забезпечення банк забезпечуСФ СЦснуючою вже СЦнформацСЦйною базою, тому СЦ основний сервер буде розмСЦщений в самому банку, та "аснСЦ програмСЦсти забезпечать написання необхСЦдних програм. Головна проблема в тому, щоб зСЦбрати всСЦ данСЦ СЦз всСЦх зацСЦкавлених органСЦзацСЦй до СФдиноСЧ системи, призвести все до органСЦзацСЦйноСЧ СФдиноСЧ структури, зСЦ всСЦма укласти договора.

  Впровадження даного проекту в життя приверне увагу клСЦСФнтСЦв, фСЦзичних осСЦб, тому що, як вже розглядалося вище, в даному випадку вСЦдображаСФться пСЦклування про клСЦСФнтСЦв СЦ ця система буде бСЦльш зручна для клСЦСФнтСЦв.

В загальнСЦй кСЦлькостСЦ це повинно привести до збСЦльшення кСЦлькостСЦ клСЦСФнтСЦв, в наслСЦдок чого збСЦльшиться кСЦлькСЦсть комСЦсСЦйних, якСЦ отримуСФ банк.

В цСЦлому банк здСЦйснюСФ прийом слСЦдуючих платежСЦв:

  • Газ;
  • ЕлектроенергСЦя;
  • Вода та каналСЦзацСЦя;
  • Послуги TV "SHERIF;
  • Квартплата;
  • ЗбСЦр за право торгСЦвлСЦ;
  • Плата в фонд зайнятостСЦ населення;
  • Плата в пенсСЦйний фонд;
  • Податок на "аснСЦсть;
  • За дитячий садок;
  • За навчання в музичнСЦй школСЦ;
  • РСЦзноманСЦтнСЦ платежСЦ в ДАРЖ;
  • Та СЦн.

В результатСЦ прийняття платежСЦв з перераховуСФмоСЧ суми утримуСФться 1% як комСЦсСЦйнСЦ, згСЦдно укладених договорСЦв.

Результати впровадження новоСЧ системи занесено в таблицю 3.1.

Таблиця 3.1.

Результати впровадження новоСЧ системи.

Показник

До впровадження

ПСЦсля впровадження

ВСЦдхилення

В руб.

%

1. КСЦлькСЦсть населення, що обслуговуСФться

12%

30%

-

+150%

2. РозмСЦр комСЦсСЦйних, що сплачуСФ населення

-

-

-

-

3. РозмСЦр комСЦсСЦйних, що сплачують комунальнСЦ та СЦншСЦ пСЦдприСФмства, тис.руб

29,51

73,78

+44,27

+150%

4. Обсяги здСЦйсненних операцСЦй, в тис. руб.

2 951,00

7 378,00

+4 427,00

+150%

5. РозмСЦр комСЦсСЦйних доходСЦв, в тис. руб.

29,51

73,78

+44,27

+150%

6. РозмСЦр комСЦсСЦйних витрат, в тис. руб.

27,32

27,32+1,71

+1,71

+6,2%

7. Оподатковуваний прибуток, в тис. руб.

1 188,58

1 231,14

+42,56

+3,6%

8. Ставка податку на обсяг реалСЦзацСЦСЧ

10%

10%

-

-

9. РозмСЦр податку на обсяг реалСЦзацСЦСЧ, в тис. руб.

118,86

123,11

+4,25

+3,6%


КомСЦсСЦйнСЦ за звСЦтний рСЦк по прийому комунальних платежСЦв склали  29,51 тис.руб.

ЗгСЦдно Закону ПМР "Про податок на обтАЩСФм реалСЦзацСЦСЧтАЭ вСЦд 26 грудня 2001 року для грошово-кредитних установ, зокрема для банкСЦв, складаСФ 10 вСЦдсоткСЦв вСЦд оподаткованого прибутку. До оподаткованого прибутку береться загальна сума доходСЦв за мСЦнусом сум, якСЦ не пСЦдлягають оподаткуванню : вСЦдсотковСЦ доходи, вСЦдрахування в фонд по можливим втратам по кредитам.

ЗгСЦдно звСЦтностСЦ про доходи та витрати за 2001 рСЦк (Додаток №8) до оподаткування належить сума 1 188 580,76 руб. ПМР. Податок на обтАЩСФм реалСЦзацСЦСЧ складе: 1188580,76х10%=118 858,08.

КСЦлькСЦсть населення мСЦста Рибниця складаСФ 70 тис. чоловСЦк. При даннСЦй системСЦ обслуговування, приймаючи до уваги те, що кожен мешканець мСЦста не йде платити за комунальнСЦ платежСЦ, а сплачують за комунальнСЦ послуги представники сСЦмей, та при сучасному рСЦвнСЦ життя та низкий народжуваностСЦ (чисельнСЦсть сСЦмтАЩСЧ в середньому 3 чоловСЦка), потенцСЦйними клСЦСФнтами, якСЦ обслуговуються в системСЦ прийому комунальних платежСЦв складаСФ тСЦльки 12% населення. РЖнша частина населення обслуговуСФться в пунктах СЦнших банкСЦв. З цього слСЦдуСФ, що кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв СФ можливСЦсть збСЦльшити до 30% (приймаючи до уваги те, що за деяку кСЦлькСЦсть населення розрахунки за комунальнСЦ платежСЦ здСЦйснюСФ СЧхнСФ пСЦдприСФмство, утримуючи плату СЦз з/плати).

Обсяг здСЦйснених операцСЦй зросте на 150%, порСЦвняно з фактично здСЦйсненими до впровадження новоСЧ ситсеми.

Отже, кСЦлькСЦсть отримуваних комСЦсСЦйних збСЦльшиться на 44,27 тис. руб ПМР за рСЦк. Це при тому, що кСЦлькСЦсть комСЦсСЦйних за прийом комунальних платежСЦв склала 2,3% вСЦд загальноСЧ суми доходу. В цСЦлому кСЦлькСЦсть отримуваних комСЦсСЦйних збСЦльшиться на 150% бСЦльше, нСЦж при функцСЦонуючий системСЦ.

Це при тому, що не всСЦ пСЦдприСФмства сплачують вСЦдсотки за послуги, якСЦ надаСФ банк, та при умовСЦ того, що платежСЦ в бюджет приймаються без утримання або одерження вСЦд платникСЦв вСЦдсоткСЦв, тобто безкоштовно.

При проведеннСЦ платежСЦв за межСЦ банку, тобто через ПРБ в кСЦнцСЦ мСЦсяця з банка знСЦмаються суми комСЦсСЦйних за обробку платежСЦв через РКЦ ПРБ (електронСЦ платежСЦ через розрахунковий касовий центр ПРБ). ЦСЦ комСЦсСЦСЦйнСЦ залежать вСЦд кСЦлькостСЦ оброблених докумнтСЦв. РозмСЦр комСЦсСЦйних витрат не повинен змСЦнитися тому, що кСЦлькСЦсть отримувачСЦв платежСЦв не змСЦнюСФться, змСЦнитися повинна лише кСЦлькСЦсть платникСЦв, а органСЦзацСЦСЧ, надаючСЦ комунальнСЦ послуги тСЦ ж самСЦ. ФункцСЦонуючою системою передбачено те, що платежСЦ з рСЦзних пунктСЦв прийому комунальних платежСЦв обтАЩднуються в бухгалтерСЦСЧ банку програмою та СФдиною сумою перераховуються отримувачу (рис.3.1., етап 4). Витрати збСЦльшаться лише на суми, якСЦ вказанСЦ в табл. 3.2.

ВСЦдповСЦдно до рогзгляду збСЦльшення доходСЦв при впровадженнСЦ новоСЧ системи прийому комунальних платежСЦв необхСЦдно розглянути витрати, якСЦ виникнуть при СЧСЧ впровадженнСЦ (табл.3.2.)

Таблиця 3.2.

Витрати на впровадження системи прийому комунальних платежСЦв.

Показник

Характеристика

Значення

1. Створення СЦнформацСЦйноСЧ бази

В даному випадку сприятиме цьому зацСЦкавленСЦсть МСЦськоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ, та, безпосередньо, органСЦзацСЦй, якСЦ надають комунальнСЦ послуги

-

2. Розробка програмного забезпечення

Написання програм забезпечуСФться "асними програмистами, на базСЦ вже функцСЦонуючоСЧ системи.

2 програмСЦста, якСЦ вСЦдповСЦдають за функцСЦонування мережСЦ комунальних платежСЦв та приймали участь в СЧСЧ написаннСЦ

2 х 250,00=500,00 руб. ПМР

3. Придбання технСЦчного забезпечення

Модем,

Телефонна лСЦнСЦя

за послуги звтАЩязку

450,00 руб.

600,00 руб

100,00 руб.

4. КанцелярськСЦ приладдя

ПапСЦр на оформлення угод

ПапСЦр на друк.реСФстрСЦв

15,00 руб

збСЦльшиться на 50,00 руб.

Всього:


1 715,00 руб. ПМР


РЖнформацСЦйна база маСФ створюватися за допомогою всСЦх органСЦзацСЦй, СЦнформацСЦйнСЦ данСЦ яких складають необхСЦднСЦ для впровадження даноСЧ системи (рис. 3.3.).

Ця система маСФ впроваджуватися в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базСЦ птАЩяти функцСЦонуючих пунктСЦв прийому комунальних платежСЦв. Тому витрат на технСЦчне забезпечення не буде, крСЦм тих, якСЦ потрСЦбно зробити для проведення новоСЧ лСЦнСЦСЧ для налагодження  звтАЩязку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

На першому етапСЦ, пСЦдготовчому, необхСЦдно буде укласти договори на обслуговування СФдиноСЧ системи комунальних платежСЦв , тобто витрати на папСЦр зСЦ сторони банку. В подальшому функцСЦонуваннСЦ витрати на канцелярськи товари не повиннСЦ збСЦльшитися, тому що ця система навпаки повинна зменшити обтАЩСФми папСЦрового документообСЦгу - СФдиний звтАЩязок з сервером. Який надаСФ будь-яку необхСЦдну СЦнформацСЦю.

При збСЦльшеннСЦ комСЦсСЦйних на прийом комунальних платежСЦв данСЦ за цей же рСЦк могли б змСЦнитися слСЦдуючим образом:

  • оподатковуСФмий прибуток збСЦльшеться на 3,60%
  • 10% податку на обтАЩСФм реалСЦзацСЦСЧ  також збСЦльшуСФться на 3,60%.

          Податок, який надСЦйшов би до бюджету збСЦльшився б на 4 250,00 руб. ПМР.



Висновок

АналСЦз проводився на базСЦ фСЦлСЦСЧ ПриднСЦстровського РеспублСЦканського АкцСЦонерно-комерцСЦйного Агропромислового банку в м.Рибниця.

При аналСЦзСЦ використовувався баланс фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця за 2001 рСЦк (додаток №8), звСЦтнСЦсть про доходи та витрати за 2000 рСЦк, 2001 рСЦк (додаток №9).

Переважну долю в загальнСЦй сумСЦ банкСЦвських ресурсСЦв комерцСЦйного банку займають залученСЦ кошти. При цьому дуже важливо, щоб СЧх збСЦльшення пСЦдтримувалося пСЦдвищенням рСЦвня "асних коштСЦв, в протилежному випадку банк може втратити платоспроможнСЦсть та стати банкрутом.

Загальними видами залучених коштСЦв в ПриднСЦстровтАЩСЧ СФ депозити юридичних та фСЦзичних осСЦб, а також мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити.

НаявнСЦсть залишкСЦв на коррахунках в фСЦлСЦСЧ СЦ на депозитах, свСЦдчить про довСЦру до банку з боку СЦнших банкСЦв. Кошти бюджетних установ мають мСЦiе в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця, тому що банк маСФ право на здСЦйснення касового обслуговування державного бюджету.

ПотрСЦбно прийняти до уваги те, що сама по собСЦ фСЦлСЦя не зареСФстрована як юридична особа, тобто бСЦльш вичерпнСЦ данСЦ, по яким можливо було б реально судити про дСЦяльнСЦсть ПриднСЦстровського РеспублСЦканського Агропромислового банку вСЦдображенСЦ в балансСЦ головного банку - це бСЦльшСЦсть фондСЦв (крСЦм фонду соцСЦального винагородження), та статутний капСЦтал, який обтАЩСФднаний по всСЦй мережСЦ АПБ в СФдиний та вСЦдображений в головному банку.

АналСЦзуючи "асний капСЦтал банку по вСЦдношенню до залучених коштСЦв цей коефСЦцСЦСФнт показуСФ, що на початок року у банка вистачить коштСЦв на 3,4% для забезпечення надСЦйного зберСЦгання коштСЦв вкладникСЦв та кредиторСЦв, а на кСЦнець року 3,2%.

ЗахищенСЦсть "асного капСЦталу вСЦд СЦнфляцСЦСЧ шляхом вкладання коштСЦв в нерухомСЦсть, обладнання, на кСЦнець року значно пСЦдвищилася, в наслСЦдок збСЦльшення основних засобСЦв, але не перевищуСФ 10% "асного капСЦталу, якСЦ встановленСЦ Законом ПМР "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ.

З аналСЦзу пасивСЦв фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця можна зробити висновок про негативний стан, який розвивався в продовж дослСЦджуваного перСЦоду, тому що зобовтАЩязання , якСЦ забезпечують активнСЦ операцСЦСЧ банку зменшилися. ЗовсСЦм вСЦдсутнСЦ довгостроковСЦ депозити, якСЦ належать до досить "дорогихтАЭ фСЦнансових ресурсСЦв. Зменшилися "дешевСЦтАЭ кошти на поточних рахунках (депозити до запитання).

ПСЦдводячи пСЦдсумок аналСЦзу активСЦв, можна сказати, що в своСЧй дСЦяльностСЦ банк бСЦльшСЦсть уваги  придСЦляСФ росту питомоСЧ ваги кредитного портфелю.

В загальнСЦй своСЧй кСЦлькостСЦ чистий прибуток за звСЦтний рСЦк збСЦльшився на 162,23 тис. руб. порСЦвняно з попереднСЦм роком.

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ показуСФ, яку частину залучених на поточнСЦ рахунки коштСЦв банк може сплатити у термСЦновому порядку. ЗгСЦдно розрахункСЦв на кСЦнець року цей показник зменшився, при одночасному зменшеннСЦ всСЦх необхСЦдних показникСЦв. При чому за рСЦк кошти на коррахунку зменшилися на 15% на кСЦнець року, порСЦвнСЦно з сумою , яка була на початок року; кошти в касСЦ на кСЦнець року зменшилися на 74%, та залученСЦ кошти на поточнСЦ рахунки зменшилися на 13%, порСЦвняно з сумою на початок року.

З аналСЦзу загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ можна сказати, що в цСЦлому банк дотримуСФться норм , згСЦдно з нормативами лСЦквСЦдностСЦ. В результатСЦ операцСЦй в продовж року на кСЦнець року вона декСЦлька знизилася, але все рСЦвно була бСЦльше, нСЦж встановлене мСЦнСЦмально припустиме значення лСЦквСЦдностСЦ.

АналСЦзуючи дСЦяльнСЦсть фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м. Рибниця, на основСЦ даних звСЦтностСЦ про доходи та витрати фСЦлСЦСЧ за 2001 рСЦк (додаток №9), базуючись на тому, що одну з найдоходнСЦших статей балансу складають комСЦсСЦйнСЦ доходи, необхСЦдно звернути увагу на збСЦльшення цього виду доходСЦв. За певних обставин комСЦйсСЦйнСЦ, якСЦ банк отримуСФ вСЦд прийому комунальних платежСЦв у звутностСЦ про доходи та витрати мСЦстяться в СЦнших доходах.

На базСЦ вже функцСЦонуючоСЧ системи обслуговування клСЦСФнтСЦв по прийому комунальних платежСЦв запропонована автоматизована система прийому комунальних платежСЦв.

Впровадження цСЦСФСЧ системи враховуСФ всСЦ недолСЦки, якСЦ виникають при прийомСЦ комунальних платежСЦв на даний час.

НедолСЦком СФ ще те, що не СЦснуСФ тСЦсного звтАЩязку мСЦж банком та одержувачем платежСЦв. Банк вСЦдповСЦдаСФ за правильнСЦсть оформлення, своСФчасне перерахування коштСЦв, а одержувач несе вСЦдповСЦдальнСЦсть лише за своСФчасне предтАЩявлення в банк тарифСЦв,  та перерахування комСЦсСЦйних вСЦдсоткСЦв за прийом платежСЦв.

Для впровадження даноСЧ системи необхСЦднСЦ, принаймнСЦ, двСЦ речСЦ:

  1. банк повинен розробити механСЦзм обслуговування комунальних рахункСЦв СЦ забезпечити йому вСЦдповСЦдну нормативно-правову основу;
  2. одержувачСЦ платежСЦв повиннСЦ визнати цю технологСЦю, перешикувати взаСФмини з платниками, внести вСЦдповСЦднСЦ змСЦни у своСФ програмне забезпечення.

Ця система маСФ впроваджуватися в фСЦлСЦСЧ ПРАК АПБ в м.Рибниця, на базСЦ птАЩяти функцСЦонуючих пунктСЦв прийому комунальних платежСЦв. Тому витрат на технСЦчне забезпечення не буде, крСЦм тих, якСЦ потрСЦбно зробити для проведення новоСЧ лСЦнСЦСЧ для налагодження  звтАЩязку, витрати на абонентну плату та придбання модему.

При збСЦльшеннСЦ комСЦсСЦйних на прийом комунальних платежСЦв данСЦ за цей же рСЦк могли б змСЦнитися слСЦдуючим образом:

  • оподатковуСФмий прибуток збСЦльшеться на 1,45%
  • 10% податку на обтАЩСФм реалСЦзацСЦСЧ  також збСЦльшуСФться на 1,45%.

Податок, який надСЦйшов би до бюджету збСЦльшився б на 1 720,00 руб. ПМР.




ЛСЦтература.


  1. Закон Приндестровской Молдавской Республики "О банках и банковской деятельности.» От 01 декабря 1993года.
  2. Закон ПМР "О Приднестровском Республиканском банке.» от 21 декабря 1993 года.
  3. Инструкция ПРБ " О порядке регулирования деятельности кредитных организаций», от 21.10.1997г. №1.
  4. Бурдюгов А., Хохлов Г.  "О роли комерческого банка на фондовом рынке.» // Фондовый рынок. - 2002. - №3. - С. 8-11.
  5. Грушко В.РЖ., Петриченко Л.Ю.  Системна модель аналСЦзу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2002. - №12. - С.20-28.
  6. КорнСЦСФнко Т.  Стратегичне управлСЦння активами та пасивами комерцСЦйного банку в умовах перехСЦдноСЧ економСЦки. // ВСЦсник НБУ.-2002.-№10.-С.14-17.
  7. Синки Дж. Мл.Управление финансами в коммерческих банках / Пер. с англ. - М.:Catallaxy, 1994. - 820с.
  8. Ревун В.РЖ.  АналСЦтика проблемностСЦ комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЦни. - 2001.-№8.-С.88-101.
  9. ЛаптСФв С.М.  ФСЦнансове планування у банку. // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2001.-№8.-С.102-108.
  10. Довгань Ж.  ОптимСЦзацСЦя ресурсноСЧ бази комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЧни.-2001.-№6.-С.128-135.
  11. Осташ С.  ДеякСЦ аспекти прибутковостСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ комерцСЦйного банку. // ВСЦсник НБУ.-2001.-№2.-С.47-49.
  12. Примостка Л.  УправлСЦння активами СЦ пасивами комерцСЦйного банку. // ВСЦсник НБУ.-2001.-№2.С.39-43.
  13. АлексСФСФнко М.  Структура капСЦталу комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЧни. -2001.-№4.-С.123-131.
  14. Заруба Ю.  КонкурентоспроможнСЦсть комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2001.-№2.-С.119-124.
  15. ВСЦтлСЦнський В., ПернарСЦвський О. ФСЦнансова стСЦйкСЦсть як системна характеристика комерцСЦйного банку.//БанкСЦвська справа.-2000.-№6.-С.48-51.
  16. Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» СЦз змСЦнами СЦ доповненнями // ГалицькСЦ контракти, №7, 1997, с.68.
  17. РЖнструкцСЦя НБУ №10 "Про порядок регулювання СЦ аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв» (у новСЦй редакцСЦСЧ) // ГалицькСЦ контракти, №2, 1997.
  18. Положення про фСЦнансове оздоровлення комерцСЦйних банкСЦв. // БанкСЦвська справа, №4, 1997, с.75.
  19. Положення ПРБ вСЦд 20.06.1996р. "Про обовтАЩязковСЦ резерви банкСЦв та кредитних установ. ДепонуСФмих в ПРБтАЭ.
  20. Положення №17-П №Про порядок органСЦзацСЦСЧ ефективного управлСЦння та контролю за лСЦквСЦднСЦстю в банках (кредитних установах)тАЭ вСЦд 30.10.2001р.
  21. Инструкция ПРБ вСЦд 02.04.2001 р. "Про встановлення лСЦмСЦту вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ та контролю за СЧх дотриманням банками ПМР.тАЭ
  22. БанкСЦвська  енциклопедСЦя / ПСЦд ред. А.М.Мороза.-К.:Ельтон, 1993 .
  23. Банковское дело / Под ред. О.И.Лаврушина. М.: Банки и биржи, научно-консультативный центр, 1992 .
  24. Доллан Э.Дж., Кембелл К.Л. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика. / Пер.с англ. Лукашевича М.Д.-Л., 1991 .
  25. Заруба О.Д. БанкСЦвський менеджмент та аудит. - К.: ЛСЦбра, 1996.-с.178.
  26. Ковальчук Т.Г., Коваль М.М. ЛСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйних банкСЦв. - К.: Знання, 1996, с.89.
  27. Маркова О.М., Сахарова Л.С., Сидоров В.Н.  Коммерческие банки и их операции. - М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1995, с.215-224.
  28. Масленчиков Ю.С. Финансовый менеджмент в коммерческом банке : фундаментальный анализ.- М.: Перспектива, 1996, с.68-132.
  29. Ольхова Р.Г. и др. Банк и контроль.-М.:Финансы и статистика, 1991, с.97.
  30. Основы банковского дела. / Под ред. Мороза А.Н., Киев, 1994, с.45-49.
  31. ПантелСФСФв В., Халява С. ФСЦнансова стСЦйкСЦсть комерцСЦйного банку : проблеми регулювання. // БанкСЦвська справа, №1, 1996, с.32.
  32. РаСФвський К. Про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. // БанкСЦвська справа, №2, 1997, с.31.
  33. Халява С. ПрибутковСЦсть СЦ лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйних банкСЦв та управлСЦння грошовою позицСЦСФю. // ВСЦсник НБУ, №5, 1997, с.34.
  34. Про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв: РЖнструкцСЦя НБУ, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ 14.04.1998 №141.
  35. АналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку. За редакцСЦСФю д. е. н.,      проф. Ф.Ф. Бутинця, д. е. н., проф. А. М. Герасимовича. Ж.: ПП "РУТАтАЭ, 2001р.
  36. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник/ ПСЦд ред. А. М. Мороза, М. РЖ. Савлука та СЦн.-К.,2000.-472с.
  37. Банковское дело: Учебник/ Под ред. проф. В. И. Колесникова, проф. Л. П. Кроливецкой.-М.: Финансы и статистика,1995.-480с.
  38. Кочетков В. Н. Основы управления современным коммерческим банком: Учебное пособие.-К.: МАУП,1998.-72с.
  39. Кочетков В. Н., Омельченко А. В. Основы экономического анализа банковской деятельности.-К.: УФИМБ,1998.-168с.
  40. Панова Г. С. Анализ финансового сстояния коммерческого банка.-М.: Финансы и статистика, 1996.-272с.










ДОДАТКИ.

Додаток №1.

Виды активов.

Балансовый счет.

Коефициент риска,%

I группа



- средства на корреспондентском счете в ПРБ

Часть 1021,1027

0

- обязательные резервы, перечисленные в ПРБ

1501 и часть 1021

0

- средства, размещенные в ПРБ

1202, 1212

0

- средства на накопительном счете при выпуске акций

1025

0

- средства банков, депонируемые в ПРБ в качестве гарантий для расчетов чеками

1026

0

- касса и приравненные к ней средства, монеты в драгоценных металлах

1011, 1014, 1015, 1016, 1017

1

- "ожения в ценные бумаги ПРБ, учтенные банком векселя, авалированные ПРБ

Часть 1102, часть 1552, часть 1434

0

- стандартные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г. "О порядке формирования и использования фонда риска».

Часть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

0

II группа



- нестандартные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г.  "О порядке формирования и использования фонда риска».

Часть 1301, 1302, 1303, 1304, 1305, 1306, 1307, 1308, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

10

- "ожения в государственные ценные бумаги ( в расчет принимаются государственные ценные бумаги, погашение которых предусмотрено бюджетом на текущий год).

Часть 1551, часть 1101

10

- средства на корреспондентских счетах в банках - нерезидентах стран - членов ОЭСР

Часть 1204, 1214

20

- депозиты, размещенные в банках - нерезидентах стран - членов ОЭСР

Часть 1022

20

- наличные денежные средства в пути и обменных пунктах

1012, 1013

10

- средства на корреспондентских счетах в банках - резидентах

Часть 1024

20

- депозиты, размещенные в банках-резидентах

1203, 1213

20

III группа



- сомнительные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г.  "О порядке формирования и использования фонда риска».

Часть 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

30

- средства на корреспондентских счетах в банках-нерезидентах стран не членов ОЭСР

1812, часть 1023

30

- депозиты, размещенные в банках-нерезидентах стран не членов ОЭСР

Часть 1204, 1214

30

IV группа



- ценные бумаги, приобретенные для перепродажи

1103, 1104, часть 1102

70

- "ожения в государственные бумаги ( в части средств не включенных в II группу)

Часть 1101

70

V группа



- безнадежные ссуды и приравненная к ней задолженность, классифицированные в соответствии с Инструкцией ПРБ от 13.09.2000г.  "О порядке формирования и использования фонда риска».

1391, 1392, 1393, 1394, 1395, 1396, 1397, 1398, 1399, 1411, 1412, 1413, 1414, 1415, 1416, 1417, 1418, 1419, 1437, 1311, 1312, 1313, 1314, 1315, 1316, 1317, 1318, 1319, 1331, 1332, 1333, 1334, 1335, 1336, 1337, 1338, 1339, 1351, 1352, 1353, 1354, 1355, 1356, 1357, 1358, 1359, 1371, 1372, 1373, 1374, 1375, 1376, 1377, 1378, 1379, 1431, 1432, 1433, 1434, 1435, 1436, 1438, 1801.

100

- беспроцентные размещения

1206, 1216

100

- активы, переданные в рамках финансового лизинга

1481,1482

100

- материальные и нематериальные активы за минусом амортизации

(1602+1603+1604+1605+1606+1607+1608+1611+1631) - (1642+1643+1644+1645+1646+1647+1648+1649+1621)

100

- средства на корреспондентских счетах в неплатежеспособных банках

Часть 1022, 1023,1024

100

- финансовое участие и другие инвестиции

1553,1554,1571,1572,1573, 1574, часть 1551, 1552

100

- все прочие активы банка


100









Додаток №2.

Перечень счетов бухгалтерского учета

в банках и других кредитных учреждениях

Приднестровской Молдавской Республики


Группа счетов

Номер счета


Наименование счета



Класс I.



АКТИВЫ

1000

Наличные денежные средства и монетарные драгоценные металлы


1001

Наличные денежные средства в кассе


1002

Наличные денежные средства в пути


1006

Монетарные драгоценные металлы


1008

Резервная касса ПРБ


1009

Изъятые наличные денежные средства из обращения




1010

Наличные денежные средства и монетарные драгоценные металлы


1011

Наличные денежные средства в кассе банка и его филиалах


1012

Наличные денежные средства в пути


1013

Наличные денежные средства в обменных валютных пунктах


1014

Наличные денежные средства в удаленных подразделениях банка


1015

Наличные денежные средства в банкоматах


1016

Монетарные драгоценные металлы


1017

Дорожные чеки




1020

Корреспондентские счета


1021

Счета "Ностро» в ПРБ


1022

Счета "Ностро» в банках-нерезидентах стран членов ОЭСР


1023

Счета "Ностро» в банках- нерезидентах стран не членов ОЭСР


1024

Счета "Ностро» в банках - резидентах




1030

Средства в расчетах


1031

Суммы выясненного характера для обработки                                   


1032

Суммы невыясненного характера


1034

Транзитные и клиринговые суммы




1040

Финансирование капитальных "ожений


1041

Финансирование капитальных "ожений за счет республиканского бюджета                                   


1042

Финансирование капитальных "ожений за счет местного бюджета




1100

Ценные бумаги приобретенные для продажи


1101

Казначейские векселя, облигации и другие ценные бумаги


1102

Ценные бумаги банков


1103

Ценные бумаги юридических лиц


1104

Ценные бумаги приобретенные по соглашениям "Репо»


1105

Переоценка ценных бумаг приобретенных для продажи




1200

Краткосрочные размещения на срок до 1 месяца


1202

В ПРБ


1203

В банках ПМР


1204

В банках нерезидентах


1206

Беспроцентные размещения




1210

Краткосрочные размещения на срок от 1 месяца до 1 года


1212

В ПРБ


1213

В банках ПМР


1214

В банках - нерезидентах


1216

Беспроцентные размещения



1300

Кредиты овердрафт


1301

Банкам


1302

Правительству и бюджетным организациям


1303

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1304

Предприятиям АПК


1305

Предприятиям топливно - энергетического  комплекса


1306

Строительным организациям


1307

Торгово - посредническим предприятиям


1308

Кредиты прочим юридическим лицам




1310

Кредиты на срок до 1 месяца


1311

Банкам


1312

Правительству и бюджетным организациям


1313

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1314

Предприятиям АПК


1315

Предприятиям топливно - энергетического  комплекса


1316

Строительным организациям


1317

Торгово - посредническим предприятиям


1318

Прочим юридическим лицам


1319

Физическим лицам




1330

Кредиты на срок от 1 месяца до 1 года


1331

Банкам


1332

Правительству и бюджетным организациям


1333

Предприятиям промышленности, транспорта  и связи


1334

Предприятиям АПК


1335

Предприятиям топливно - энергетического комплекса


1336

Строительным организациям


1337

Торгово - посредническим предприятиям


1338

Прочим юридическим лицам


1339

Физическим лицам




1350

Среднесрочные кредиты на срок от 1 года до 3 лет


1351

Банкам


1352

Правительству и бюджетным организациям


1353

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1354

Предприятиям АПК


1355

Предприятиям топливно - энергетического комплекса


1356

Строительным организациям


1357

Торгово - посредническим предприятиям


1358

Прочим юридическим лицам


1359

Физическим лицам




1370

Долгосрочные кредиты на срок свыше 3 лет


1371

Банкам


1372

Правительству и бюджетным организациям


1373

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1374

Предприятиям АПК


1375

Предприятиям топливно - энергетического комплекса


1376

Строительным организациям


1377

Торгово - посредническим предприятиям


1378

Прочим юридическим лицам


1379

Физическим лицам




1390

Просроченные кредиты


1391

Банкам


1392

Правительству и бюджетным организациям


1393

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1394

Предприятиям АПК


1395

Предприятиям топливно - энергетического комплекса


1396

Строительным организациям


1397

Торгово - посредническим предприятиям


1398

Прочим юридическим лицам


1399

Физическими  лицами




1410

Беспроцентные кредиты


1411

Банкам


1412

Правительству и бюджетным организациям


1413

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


1414

Предприятиям АПК


1415

Предприятиям топливно - энергетического  комплекса


1416

Строительным  организациям


1417

Торгово - посредническим предприятиям


1418

Прочим юридическим лицам


1419

Физическим лицам




1430

Прочие кредиты


1431

Кредитные карты


1432

Коммерческие учтенные векселя


1433

Факторинг


1434

Вексельные кредиты


1435

Прочие займы, предоставленные клиентам


1436

Консорциальные кредиты


1437

Просроченные прочие кредиты




1470

КОНТР - СЧЕТ: Скидки на потери по кредитам


1471

Контр - счет: Скидки на потери по кредитам




1480

Требования по финансовому лизингу


1481

Требования к банкам по финансовому лизингу


1482

Требования к клиентам по финансовому лизингу




1500

Обязательные фонды банков в ПРБ


1501

Фонд обязательного резервирования счетов и  депозитов


1502

Фонд обязательного страхования  счетов и депозитов физических лиц




1550

Инвестиционные ценные бумаги


1551

Государственные ценные бумаги, купленные с инвестиционными целями


1552

Инвестиционные ценные бумаги банков


1553

Инвестиционные ценные бумаги юридических лиц


1554

Ценные бумаги из портфеля банка переданные в залог


1555

Премия по инвестиционным ценным бумагам (выдержанным в портфеле банка до срока погашения)




1560

КОНТР-СЧЕТ: Дисконты по инвестиционным ценным бумагам


1561

КОНТР -СЧЕТ: Дисконты по инвестиционным ценным бумагам




1570

Прямые инвестиции


1571

Инвестиции в дочерние предприятия


1572

Инвестиции в ассоциированные компании


1573

Инвестиции в паи и долевое участие в кредитных организациях


1574

Инвестиции в паи и долевое участие юридических лиц




1600

Основные средства


1601

Земля


1602

Здания и сооружения


1603

Мебель и оборудование


1604

Транспортные средства


1605

Улучшение арендованной собственности


1606

Основные средства, переданные в аренду


1607

Основные средства, полученные в финансируемую аренду


1608

Прочие основные средства




1610

Нематериальные активы


   1611

Нематериальные активы




1620

Контр-счет: Амортизация по нематериальным активам


1621

Амортизация по нематериальным активам




1630

Прочие материальные активы


1631

Малоценные и быстроизнашивающиеся предметы


1632

Хозяйственные материалы


1633

Камни и немонетарные драгоценные металлы




1640

КОНТР - СЧЕТ:  Износ материальных активов


1642

Контр - счет: Износ по зданиям и сооружениям


1643

Контр - счет: Износ по мебели и оборудованию


1644

Контр - счет: Износ по транспортным средствам


1645

Контр - счет: Износ по улучшению арендованных средств


1646

Контр - счет: Износ по основным активам, переданным в аренду


1647

Контр - счет: Износ по активам, полученным в финансируемую аренду


1648

Контр - счет: Износ по прочим основным средствам


1649

Контр - счет: Износ по малоценным и быстроизнашивающимся предметам




1650

Текущие  требования


1651

Расчеты с работниками банка


1652

Расчеты по налогам


1653

Прочие расчеты с государственным бюджетом


1654

Расчеты по наличным сделкам  по операциям с иностранной валютой


1655

Расчеты с другими физическими и юридическими лицами


1656

Расчеты с брокерами  (по диллинговым операциям)


1657

Дебиторы по капитальным "ожениям


1658

Дивиденды к получению


1659

Прочие требования




1660

Прочие активы


1661

Дебиторы по документарным расчетам


1662

Активы восстановленные во "адение


1663

Прочее недвижимое имущество


1664

Купленные проценты по ценным бумагам


1665

Другие активы




1700

Предоплаченные проценты и прочие предоплаты расходов


1701

Предоплаченные проценты по полученным кредитам и депозитам


1702

Авансовые платежи в бюджет


1703

Прочие предоплаты расходов




1710

Наращенные проценты к выплате по депозитам


1711

Наращенные проценты по корреспондентским счетам


1712

Наращенные проценты по счетам до востребования органов государственной "асти и управления


1713

Наращенные проценты по счетам до востребования юридических лиц


1714

Наращенные проценты по счетам до востребования физических лиц


1715

Наращенные проценты по сберегательным счетам


1716

Наращенные проценты по краткосрочным депозитам на срок до 1 месяца


1717

Наращенные проценты по краткосрочным депозитам на срок от 1 месяца до 1 года


1718

Наращенные проценты по среднесрочным депозитам на срок от 1 года до 3 лет


1719

Наращенные проценты по долгосрочным депозитам на срок свыще 3 лет




1720

Наращенные проценты к выплате по кредитам и ценным бумагам


1721

Наращенные проценты по выпущенным в обращение ценным бумагам


1722

Наращенные проценты по кредитам полученным на срок до 1 месяца


1723

Наращенные проценты по кредитам полученным на срок от 1 месяца до 1 года


1724

Наращенные проценты  по кредитам полученным на срок от 1 года до 3 лет


1725

Наращенные проценты  по кредитам полученным на срок свыше 3 лет


1726

Наращенные платежи  по задолженности по финансовому лизингу


1727

Наращенные проценты по займам в головном банке и филиалах


1728

Прочие наращенные проценты




1740

Наращенные проценты к получению



1741

Наращенные проценты по ценным бумагам


1742

Наращенные проценты к получению по кредитам на срок до 1 месяца


1743

Наращенные проценты к получению по кредитам на срок от 1 месяца до 1 года


1744

Наращенные проценты к получению по кредитам на срок от 1 года до 3 лет


1745

Наращенные проценты к получению по кредитам на срок свыше 3 лет


1746

Наращенные проценты к получению по просроченным кредитам


1747

Наращенные платежи к получению по финансовому лизингу




1800

Размещения в головном банке и филиалах


1801

Размещения в головном банке


1802

Размещения в местных филиалах


1803

Размещения в филиалах банка за рубежом




1810

Расчеты между филиалами и головным банком


1811

Расчеты между филиалами и головным банком


1812

Расчеты между филиалами банка за рубежом и головным банком


Группа счетов

Номер счета


Наименование счета



Класс II



                                         ПАССИВЫ

2000

Наличные денежные средства, выпущенные в обращение


2001

Наличные денежные средства, выпущенные в обращение




2020

Корреспондентские счета


2021

Средства на счетах "ЛоротАЭ


2022

Овердрафт счетов "НостротАЭ


2023

Счета кредитных организаций




2030

Средства в расчетах


2031

Суммы выясненного характера для обработки


2032

Суммы невыясненного характера


2033

Инкассированная денежная выручка


2034

Транзитные и клиринговые суммы


2035

Извещенные и выпущенные тратты


2036

Инкассированные платежи, подлежащие перечислению по назначению




2100

Выпущенные в обращение ценные бумаги


2101

Со сроком погашения до 1 месяца


2102

Со сроком погашения от 1 месяца до 1 года


2103

Со сроком погашения от 1 года до 3 лет


2104

Со сроком погашения свыше 3 лет


2105

Ценные бумаги, проданные по соглашениям "Репо»


2106

Премии по выпущенным в обращение ценным бумагам




2110

КОНТР-СЧЕТ: Дисконт по ценным бумагам, выпущенным в обращение


2111

Дисконт по ценным бумагам, выпущенным в обращение




2180

Счета  республиканского бюджета


2181

Счета  республиканского  бюджета


2182

Счета  учреждений  республиканского  бюджета


2183

Счета  государственных  внебюджетных  фондов


2184

Счета  республиканского  бюджета  для  финансирования  капитальных  "ожений


2185

Счета  республиканского бюджета   для финансирования капитальных "ожений за счет собственных средств


2186

Счета   республиканского бюджета по спецфондам


2187

Счета учреждений республиканского бюджета по спецфондам


2188

Текущие счета подведомственных учреждений республиканского бюджета


2189

Прочие счета  республиканского бюджета




2190

Счета  местного  бюджета


2191

Счета  местного  бюджета


2192

Текущие счета  учреждений  местного  бюджета


2194

Счета  местного бюджета для финансирования капитальных "ожений


2195

Счета  местного  бюджета  для  финансирования  капитальных  "ожений за счет собственных средств


2198

Текущие счета подведомственных учреждений местного бюджета


2199

Прочие счета местного бюджета




2210

Счета  и депозиты до востребования юридических лиц


2211

Текущие счета государственных предприятий и организаций


2212

Текущие счета негосударственных предприятий и организаций


2213

Текущие счета юридических лиц- нерезидентов


2214

Текущие счета предпринимателей без образования юридического лица


2215

Гарантийные депозиты юридических лиц


2216

Депозиты по дебетовым картам юридических лиц


2217

Условно закрытые счета


2218

Расчетные чеки


2219

Прочие депозиты




2220

Депозиты до востребования физических лиц


2221

Депозиты до востребования физических лиц


2222

Депозиты до востребования физических лиц в иностранной валюте, типа "АтАЭ


2223

Депозиты до востребования физических лиц в иностранной валюте, типа "ВтАЭ


2224

Депозиты по дебетовым картам физических лиц


2225

Условно закрытые счета


2228

Чековые депозиты


2229

Прочие депозиты




2230

Сберегательные депозиты


2231

Сберегательные депозиты физических лиц


2232

Сберегательные сертификаты




2240

Краткосрочные депозиты на срок до 1 месяца


2241

Краткосрочные депозиты банков


2242

Краткосрочные депозиты юридических лиц


2243

Краткосрочные депозиты предпринимателей без образования юридического лица


2244

Краткосрочные депозиты физических лиц


2245

Депозитные сертификаты


2246

Беспроцентные депозиты




2250

Краткосрочные депозиты на срок от 1 месяца до 1 года


2251

Краткосрочные депозиты банков


2252

Краткосрочные депозиты юридических лиц


2253

Краткосрочные депозиты предпринимателей без образования юридического лица


2254

Краткосрочные депозиты физических лиц


2255

Депозитные сертификаты




2260

Среднесрочные депозиты на срок от 1 года до 3 лет


2261

Среднесрочные депозиты банков


2262

Среднесрочные депозиты юридических лиц


2263

Среднесрочные депозиты предпринимателей без образования юридического лица


2264

Среднесрочные депозиты физических лиц




2270

Долгосрочные депозиты на срок свыше 3-х лет


2271

Долгосрочные депозиты банков


2272

Долгосрочные депозиты юридических лиц


2273

Долгосрочные депозиты предпринимателей без образования юридического лица


2274

Долгосрочные депозиты физических лиц




2310

Кредиты, полученные на срок до 1 месяца


2311

Овердрафт


2312

Кредиты, полученные от ПРБ


2313

Кредиты, полученные от банков


2314

Кредиты, полученные от международных финансовых организаций


2315

Кредиты, переведенные на беспроцентный статус




2330

Кредиты, полученные на срок от 1 месяца до 1 года


2332

Кредиты, полученные от ПРБ


2333

Кредиты, полученные от банков


2334

Кредиты, полученные от международных финансовых организаций




2350

Среднесрочные кредиты, полученные на срок от 1 года до 3 лет


2352

Кредиты, полученные от ПРБ


2353

Кредиты, полученные от банков


2354

Кредиты, полученные от международных финансовых организаций




2370

Долгосрочные кредиты, полученные на срок свыше 3 лет


2372

Кредиты, полученные от ПРБ


2373

Кредиты, полученные от банков


2374

Кредиты, полученные от международных финансовых организаций




2390

Просроченные полученные кредиты



2391

Просроченные полученные кредиты от ПРБ


2392

Просроченные полученные кредиты от банков


2393

Просроченные полученные кредиты от международных финансовых организаций




2480

Платежи  по финансовому лизингу


2481

Платежи  банкам по финансовому лизингу


2482

Платежи  клиентуре по финансовому лизингу




2500

Обязательные резервы банков в ПРБ


2501

Фонды обязательного резервирования счетов и депозитов


2502

Фонды обязательного страхования счетов и депозитов физических лиц




2650

Прочие обязательства


2651

Расчеты с работниками банка


2652

Расчеты по налогам


2653

Прочие расчеты с государственным бюджетом


2654

Расчеты по наличным сделкам по операциям с иностранной валютой.


2655

Расчеты с другими физическими и юридическими лицами


2656

Расчеты с брокерами по (диллинговым операциям)


2657

Кредиторы по капитальным "ожениям


2658

Дивиденды к выплате




2660

Прочие пассивы


2661

Кредиторы по документарным расчетам


2662

Другие пассивы




2700

Полученные не заработанные проценты и прочие предоплаты


2701

Полученные не заработанные проценты


2702

Прочие предоплаты доходов




2710

Наращенные проценты к получению по размещениям


2711

Наращенные проценты по счетам "НостротАЭ


2712

Наращенные проценты по краткосрочным размещениям на срок до 1 месяца


2713

Наращенные проценты по депозитам и размещениям на срок от 1 месяца до 1 года


2714

Наращенные проценты по размещениям в филиалах


2715

Прочие наращенные проценты




2720

Наращенные проценты к получению по кредитам и ценным бумагам


2721

Наращенные проценты по ценным бумагам,. приобретенным для продажи


2722

Наращенные проценты по кредитам овердрафт на срок до 1 месяца


2723

Наращенные проценты по кредитам на срок от 1 месяца до 1 года


2724

Наращенные проценты по среднесрочным кредитам на срок от 1 года до 3 лет


2725

Наращенные проценты по долгосрочным кредитам на срок свыше 3 лет


2726

Наращенные проценты по просроченным кредитам


2727

Наращенные проценты по прочим кредитам


2728

Наращенные платежи по задолженности по финансовому лизингу


2729

Наращенные проценты по инвестиционным ценным бумагам




2730

Наращенные проценты к выплате



2731

Наращенные проценты к выплате по кредитам на срок до 1 месяца


2732

Наращенные проценты к выплате по кредитам на срок от 1 месяца до 1 года


2733

Наращенные проценты к выплате по кредитам на срок от 1 года до 3 лет


2734

Наращенные проценты к выплате по кредитам на срок свыше 3-х лет


2735

Наращенные проценты к выплате по просроченным кредитам


2736

Наращенные платежи по финансовому лизингу




2740

Скидки на прочие потери


2741

Скидки на прочие потери




2800

Займы в головном банке и филиалах


2801

Займы в головном банке


2802

Займы в местных филиалах


2803

Займы в филиалах банка за рубежом




2810

Расчеты между головным банком и филиалами


2811

Расчеты между головным банком и местными филиалами


2812

Расчеты между головным банком и филиалами банка за рубежом









Группа счетов

Номер счета


Наименование счета



Класс III



КАПИТАЛ И РЕЗЕРВЫ

3000

Основной акционерный  капитал


3001

Размещенные простые акции - у резидентов


3002

Размещенные простые акции - у нерезидентов


3003

Размещенные привилегированные акции - у резидентов


3004

Размещенные привилегированные акции - у нерезидентов




3010

КОНТР-СЧЕТ: Акции выкупленные у акционеров


3011

КОНТР-СЧЕТ: Акции выкупленные у акционеров




3050

Резервы и прочий капитал


3051

Избыточный капитал


3052

Резервный капитал


3053

Специальный капитал


3054

Нераспределенная прибыль текущего года


3055

Нераспределенная прибыль прошлых лет


3056

Прочие резервы




3100

КОНТР-СЧЕТ: Дивиденды, выплаченные авансом


3101

КОНТР-СЧЕТ: Дивиденды, выплаченные авансом


По счетам класса IV "Доходы» отражаются операции балансовых счетов №960, 962, 969 и 980, относимые в аналитическом учете на отельные лицевые счета.



Группа счетов

Номер счета


Наименование счета



Класс IV.



ДОХОДЫ

4020

Процентные доходы по корреспондентским счетам


4021

Процентные доходы по счетам  "НостротАЭ в ПРБ


4022

Процентные доходы по счетам "НостротАЭ в банках - нерезидентах стран членов ОЭСР


4023

Процентные доходы по счетам  "НостротАЭ в банках - нерезидентах стран не членов ОЭСР


4024

Процентные доходы по счетам  "НостротАЭ в банках - резидентах




4100

Процентные доходы по ценным бумагам приобретенные для продажи


4101

Процентные доходы по  казначейским векселям, облигациям и другим ценным бумагам


4102

Процентные доходы по ценным бумагам банков


4103

Процентные доходы по ценным бумагам юридических лиц


4104

Процентные доходы по ценным бумагам приобретенные по соглашениям "РепотАЭ




4200

Процентные доходы по краткосрочным размещениям на срок до 1 месяца


4202

Процентные доходы по размещениям в ПРБ


4203

Процентные доходы по размещениям в банках ПМР


4204

Процентные доходы по размещениям в банках нерезидентах




4210

Процентные доходы по краткосрочным размещениям на срок от 1 месяца до 1 года


4212

По размещениям в ПРБ


4213

По размещениям в банках ПМР


4214

По размещениям в банках-нерезидентах




4300

Процентные доходы по овердрафту


4301

Банкам


4302

Правительству и бюджетным организациям


4303

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4304

Предприятиям АПК


4305

Предприятиям  топливно-энергетического  комплекса


4306

Строительным организациям


4307

Торгово-посредническим предприятиям


4308

Прочим юридическим лицам




4310

Процентные доходы по кредитам на срок до 1 месяца


4311

Банкам


4312

Правительству и бюджетным организациям


4313

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4314

Предприятиям АПК


4315

Предприятиям топливно-энергетического комплекса


4316

Строительным организациям


4317

Торгово-посредническим предприятиям


4318

Прочим юридическим лицам


4319

Физическим лицам




4330

Процентные доходы по кредитам на срок от 1 месяца до 1 года


4331

Банкам


4332

Правительству и бюджетным организациям


4333

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4334

Предприятиям АПК


4335

Предприятиям  топливно-энергетического  комплекса


4336

Строительным организациям


4337

Торгово-посредническим предприятиям


4338

Прочим юридическим лицам


4339

Физическим лицам




4350

Процентные доходы по среднесрочным кредитам на срок от 1 года до 3-х лет


4351

Банкам


4352

Правительству и бюджетным организациям


4353

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4354

Предприятиям АПК


4355

Предприятиям  топливно-энергетического  комплекса


4356

Строительным организациям


4357

Торгово-посредническим предприятиям


4358

Прочим юридическим лицам


4359

Физическим лицам




4370

Процентные доходы по долгосрочным кредитам на срок свыше 3-х лет


4371

Банкам


4372

Правительству и бюджетным организациям


4373

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4374

Предприятиям АПК


4375

Предприятиям  топливно-энергетического  комплекса


4376

Строительным организациям


4377

Торгово-посредническим предприятиям


4378

Прочим юридическим лицам


4379

Физическим лицам




4390

Процентные доходы по просроченным кредитам


4391

Банкам


4392

Правительству и бюджетным организациям


4393

Предприятиям промышленности, транспорта и связи


4394

Предприятиям АПК


4395

Предприятиям  топливно-энергетического комплекса


4396

Строительным организациям


4397

Торгово-посредническим предприятиям


4398

Прочим юридическим лицам


4399

Физическим лицам




4430

Процентные доходы по прочим кредитам


4431

Процентные доходы по кредитным картам


4432

Процентные доходы по коммерческим учтенным векселям


4433

Процентные доходы по факторингу


4434

Процентные доходы по вексельным кредитам


4435

Процентные доходы по прочим займам, предоставленным клиентам


4436

Процентные доходы по консорциальным кредитам


4437

Процентные доходы по просроченным кредитам




4480

Платежи   по финансовому лизингу


4481

Платежи от задолженности банков по финансовому лизингу


4482

Платежи от задолженности клиентов по финансовому лизингу




4500

Процентные доходы по обязательным фондам банков


4501

По фонду обязательного резервирования счетов и депозитов


4502

По фонду обязательного страхования счетов и депозитов физических лиц




4550

Процентные доходы по инвестиционным ценным бумагам


4551

По государственным ценным бумагам, купленных с инвестиционными целями.


4552

По инвестиционным ценным бумагам банков


4553

По инвестиционным ценным бумагам юридических лиц 


4554

По ценным бумагам из портфеля банка, переданные в залог




4560

Увеличение премии и дисконтов по ценным бумагам


4561

Увеличение  дисконта по инвестиционным ценным бумагам


4562

Амортизация премии по выпущенным в обращение ценным бумагам




4570

Доходы по прямым инвестициям


4571

От инвестиций в дочерние организации


4572

От инвестиций в ассоциированные компании


4573

От инвестиций в паи и долевые участия в кредитных организациях


4574

Доходы от инвестиций в паи и долевые участия  юридических лиц




4700

Доходы/(контр-счет) убытки по торговым операциям


4701

Доходы/(контр-счет) убытки по торговле ценными бумагами


4702

Доходы/(контр-счет) убытки по торговле акциями


4703

Доходы/(контр-счет) убытки по торговле прочими ценными и коммерческими бумагами


4704

Доходы/(контр-счет) убытки по торговле иностранной валютой


4705

Доходы/(контр-счет) убытки по  переоценке иностранных валют


4706

Доходы/(контр-счет) убытки по переоценке ценных бумаг




4750

Комиссионные доходы


4751

Комиссионные доходы от услуг банка по страховым операциям


4752

Комиссионные доходы от услуг банка по продаже - покупке ценных бумаг


4753

Комиссионные доходы от услуг по продаже - покупке иностранной валюты


4754

Комиссионные доходы от услуг банка по трастовым операциям


4755

Комиссионные доходы от услуг банка по выданным гарантиям


4756

Комиссионные доходы от услуг банка по ведению счетов клиентов


4757

Комиссионные доходы от услуг банка по инкассации денежной наличности


4758

Комиссионные доходы от консалтинговых услуг


4759

Прочие комиссионные доходы




4780

Доходы от реализации неторговых активов


4781

Доходы от реализации "ожений в ценные бумаги


4782

Доходы от реализации основных средств


4783

Доходы от реализации материалов




4790

Прочие доходы


4791

Прочие доходы




4800

Процентные доходы по размещениям в головном банке


4801

Процентные доходы по размещениям в головном банке


4802

Процентные доходы по размещениям в филиалах


4803

Процентные доходы по размещениям в филиалах банка за рубежом




4900

Полученные штрафы, пени, неустойки


4901

Полученные штрафы, пени, неустойки




4910

Чрезвычайные доходы


4911

Чрезвычайные доходы


4912

Прибыль прошлых лет, выявленная в отчетном году


По счетам класса V "Расходы» отражаются операции относимые ранее на балансовые счета №970, 971, 979, 980 в разрезе аналитического учета

Группа счетов

Номер счета


Наименование счета



Класс V



РАСХОДЫ

5020

Процентные расходы по корреспондентским счетам банков


5021

Процентные расходы по средствам на счетах "ЛоротАЭ


5022

Процентные расходы по овердрафту счетов "Ностро»


5023

Процентные расходы по счетам кредитных организаций




5100

Процентные расходы по выпущенным в обращение ценным бумагам


5101

Со сроком погашения до 1 месяца


5102

Со сроком погашения от 1 месяца до 1 года


5103

Со сроком погашения от 1 года до 3-х лет


5104

Со сроком погашения свыше 3-х лет


5105

По ценным бумагам проданным по соглашениям  "РепотАЭ




5180

Процентные расходы по счетам  республиканского бюджета


5181

По счетам  республиканского бюджета


5182

По счетам учреждений республиканского бюджета


5183

По счетам  государственных внебюджетных фондов


5186

По счетам республиканского бюджета по спецфондам


5187

По счетам учреждений республиканского бюджета по спецфондам


5188

По текущим счетам подведомственных учреждений республиканского бюджета


5189

По прочим счетам республиканского бюджета




5190

Процентные расходы по счетам местного бюджета


5191

По счетам  местного бюджета


5192

По счетам учреждений местного бюджета


5194

По счетам  местного бюджета для финансирования капитальных "ожений


5195

По счетам местного бюджета для финансирования капитальных "ожений за счет собственных средств


5198

По текущим счетам подведомственных учреждений местного бюджета


5199

По прочим счетам  местного бюджета




5210

Процентные расходы по счетам и депозитам до востребования юридических лиц


5211

  Государственных предприятий и организаций


5212

  Негосударственных предприятий и организаций


5213

  Юридических лиц- нерезидентов


5214

  Предпринимателей без образования юридического лица


5215

  Гарантийных  депозитов юридических лиц


5216

  Депозитов по дебетовым картам юридических лиц


5217

  По условно закрытым счетам


5218

  По расчетным чекам


5219

  По прочим депозитам




5220

Процентные расходы по депозитам до востребования физических лиц


5221

По депозитам до востребования физических лиц


5222

По депозитам  до востребования физических лиц в иностранной валюте, типа "АтАЭ


5223

По депозитам  до востребования физических лиц в иностранной валюте, типа "ВтАЭ


5224

По депозитам по дебетовым картам физических лиц


5225

По условно закрытым счетам


5228

По чековым депозитам


5229

По прочим депозитам




5230

Процентные расходы по сберегательным депозитам


5231

По сберегательным депозитам физических лиц 


5232

По сберегательным сертификатам




5240

Процентные расходы по краткосрочным депозитам на срок до 1 месяца


5241

Банков


5242

Юридических лиц


5243

Предпринимателей без образования юридического лица


5244

Физических лиц


5245

По депозитным сертификатам




5250

Процентные расходы по краткосрочным депозитам на срок от 1 месяца до 1 года


5251

Банков


5252

Юридических лиц


5253

Предпринимателей без образования юридического лица


5254

Физических лиц


5255

Депозитным сертификатам




5260

Процентные расходы по среднесрочным депозитам на срок от 1 года до 3-х лет


5261

Банков


5262

Юридических лиц


5263

Предпринимателей без образования юридического лица


5264

Физических лиц




5270

Процентные расходы по долгосрочным депозитам на срок свыше 3-х лет


5271

Банков


5272

Юридических лиц


5273

Предпринимателей без образования юридического лица


5274

Физических лиц




5310

Процентные расходы по кредитам полученным на срок до 1 месяца


5311

По овердрафту


5312

От ПРБ


5313

От других банков


5314

От международных финансовых организаций




5330

Процентные расходы по кредитам полученным на срок от 1 месяца до 1 года


5332

От ПРБ


5333

От банков


5334

От международных финансовых организаций




5350

Процентные расходы по среднесрочным  кредитам полученным на срок от 1 года до 3-х лет


5352

От ПРБ


5353

От банков


5354

От международных финансовых организаций




5370

Процентные расходы по долгосрочным кредитам полученным на срок свыше 3-х лет


5372

От ПРБ


5373

От банков


5374

От международных финансовых организаций




5440

Расходы на скидки по кредитам


5441

Расходы на скидки по кредитам




5480

Платежи  по финансовому лизингу


5481

Платежи  банкам по финансовому лизингу


5482

Платежи  клиентуре по финансовому лизингу




5500

Процентные расходы по обязательным фондам банков


5501

По фондам обязательного резервирования счетов и депозитов


5502

По фондам обязательного страхования счетов и депозитов физических лиц




5560

Амортизация премий и дисконтов по ценным бумагам


5561

Амортизация премий по инвестиционным ценным бумагам


5562

Прирост дисконтов по выпущенным в обращении ценным бумагам




5600

Амортизационные расходы


5601

Амортизация зданий и сооружений


5602

Амортизация по мебели и оборудованию


5603

Амортизация по транспортным средствам


5604

Амортизация по улучшению арендованной собственности


5606

Амортизация по основным активам, переданным в аренду


5607

Амортизация по активам, полученным в финансируемую аренду


5608

Амортизация по прочим основным средствам


5609

Амортизация по МБП




5620

Амортизационные расходы по нематериальным активам


5621

Амортизация по нематериальным активам




5630

Расходы на оплату труда и обязательные отчисления


5631

Расходы на оплату труда


5632

Расходы на премию


5633

Единый социальный налог


5634

Прочие выплаты




5640

Расходы на недвижимость


5641

Освещение, отопление, водоснабжение


5642

Ремонт и содержание зданий


5643

Служба безопасности


5644

Выплаченная арендная плата


5645

Прочие расходы на содержание недвижимости




5650

Налоги и сборы


5651

Земельный налог


5652

Налог на операции с ценными бумагами


5653

Прочие государственные налоги


5654

Налог на транспортные средства


5655

Прочие налоги и сборы




5660

Другие операционные расходы


5661

Консультационные и аудиторские расходы


5662

Телекоммуникационные, почтовые и телеграфные расходы


5663

Канцелярские, типографские расходы и расходы на запасы


5664

Расходы на трастовые сборы


5665

Выплаченные комиссии и сборы


5666

Прочие операционные расходы




5670

Другие хозяйственные расходы


5671

Транспортные расходы


5672

Расходы на ремонт мебели и оборудования


5673

Расходы на ремонт автотранспорта


5674

Расходы на аренду оборудования


5675

Командировочные расходы


5676

Представительские расходы


5677

Расходы на рекламу


5678

Расходы на обучение


5679

Прочие хозяйственные расходы




5740

Расходы на скидки на прочие потери


5741

Расходы на скидки на прочие потери




5800

Процентные расходы по займам в головном банке и филиалах


5801

Займы в головном банке


5802

Займы в филиалах


5803

Займы в филиалах банка за рубежом




5900

Потери от реализации и списания неторговых активов


5901

Потери от реализации неторговых инвестиционных ценных бумаг


5902

Потери от реализации списания основных средств


5903

Потери от реализации и списания материалов




5910

Прочие расходы


5911

Прочие расходы




5920

Выплаченные штрафы, пени, неустойки


5921

Выплаченные штрафы, пени, неустойки




5930

Чрезвычайные расходы


5931

Чрезвычайные расходы


5932

Убытки прошлых лет, выявленные в отчетном году




5980

Расходы  по  изготовлению  денег


5981

Расходы  по  изготовлению  денег




5990

Подоходный налог (налог на доходы)

Класс VI

                                                                УСЛОВНЫЕ СЧЕТА

Активные условные счета

6000

Требования по наличным сделкам


6001

Требования по поставке денежных средств по наличным сделкам


6002

Требования по поставке денежных средств по наличным сделкам операций с иностранной валютой


6003

Требования по поставке ценных бумаг по наличной сделке




6010

Требования по срочным сделкам


6011

Требования по поставке денежных средств по срочным сделкам


6012

Требования по поставке денежных средств по срочным сделкам операций с иностранной валютой


6013

Требования по поставке ценных бумаг по срочным сделкам


6014

Требования по выкупу ценных бумаг по обратной части РЕПО


6015

Требования по продаже ценных бумаг по обратной части РЕПО




6020

Нереализованные курсовые разницы (отрицательные)


6021

Нереализованные курсовые разницы по переоценке иностранной валюты


6022

Нереализованные курсовые разницы по переоценке ценных бумаг




6030

Требование на получение кредитов в будущем


6031

Требование на получение кредитов в будущем




Пассивные условные счета

6300

Обязательства по наличным сделкам


6301

Обязательства по поставке денежных средств по наличным сделкам


6302

Обязательства по поставке денежных средств по наличным сделкам с иностранной валютой


6303

Обязательства по поставке ценных бумаг по наличным сделкам




6310

Обязательства по срочным сделкам


6311

Обязательства по поставке денежных средств по срочным сделкам


6312

Обязательства по поставке денежных средств по срочным сделкам с иностранной валютой


6313

Обязательства по поставке ценных бумаг по срочным сделкам


6314

Обязательства по выкупу ценных бумаг по обратной части РЕПО


6315

Обязательства по продаже ценных бумаг по обратной части РЕПО




6320

Нереализованные курсовые разницы (положительные)


6321

Нереализованные курсовые разницы по переоценке иностранной валюты


6322

Нереализованные курсовые разницы по переоценке ценных бумаг




6330

Обязательства по выдаче кредитов в будущем


6331

Обязательства по выдаче кредитов в будущем




6340

Выпущенные гарантии и поручительства


6341

Выпущенные гарантии и поручительства




6350

Прочие условные счета


6351

Аккредитивы


6352

Расчетные документы и векселя на инкассо


6353

Акцепт переводных векселей


6354

Векселя, проданные с нашим индоссаментом




                      

Группа счетов

Номер счета

Наименование счета

Класс VII

СЧЕТА ДОВЕРИТЕЛЬНОГО УПРАВЛЕНИЯ

Активные счета

7000

Наличные денежные средства


7001

Наличные денежные средства в кассе




7010

Ценные бумаги в управлении


7011

Ценные бумаги в управлении




7020

Драгоценные металлы


7021

Драгоценные металлы




7030

Кредиты предоставленные


7031

Кредиты предоставленные




7040

Средства, использованные на другие цели


7041

Средства, использованные на другие цели




7050

Расчеты по доверительному управлению


7051

Расчеты по доверительному управлению




7060

Уплаченный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым обязательствам


7061

Уплаченный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым обязательствам




7070

Текущие счета


7071

Текущие счета




7080

Расходы по доверительному управлению


7081

Расходы по доверительному управлению




7100

Убыток по доверительному управлению


7101

Убыток по доверительному управлению




Пассивные счета

7300

Капитал в управлении (учредители)


7301

Капитал в управлении (учредители)




7310

Расчеты по доверительному управлению


7311

Расчеты по доверительному управлению




7320

Полученный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым обязательствам


7321

Полученный накопленный процентный (купонный) доход по процентным (купонным) долговым обязательствам




7330

Доходы от доверительного управления


7331

Доходы от доверительного управления




7340

Прибыль по доверительному управлению


7341

Прибыль по доверительному управлению

Группа счетов

Номер счета

Наименование счета

Класс IX

                                                                    ВНЕБАЛАНСОВЫЕ СЧЕТА

9000

Резервные фонды денежных билетов и монеты



9001

Резервные фонды в хранилищах




9100

Обязательства по выданным кредитам


9101

Ценные бумаги, принятые в залог по выданным кредитам, кроме векселей


9102

Учтенные векселя


9103

Имущество, принятое в залог, кроме ценных бумаг


9104

Гарантии и поручительства, полученные банком




9110

Обязательства по полученным кредитам


9111

Ценные бумаги переданные, в залог по полученным кредитам


9112

Имущество, переданное в залог по полученным кредитам, кроме ценных бумаг




9200

Бланки ценных бумаг


9201

Бланки ценных бумаг и долговых обязательств в хранилищах


9202

Бланки ценных бумаг и долговых обязательств выданные под отчет


9203

Бланки ценных бумаг и долговых обязательств в пути


9204

Бланки строгой отчетности


9205

Неиспользованные кредитные карты




9210

Ценные бумаги


9211

Ценные бумаги и долговые обязательства других эмитентов для размещения


9212

Ценные бумаги и долговые обязательства других эмитентов на хранении по договорам хранения


9213

Ценные бумаги и долговые обязательства, полученные для уничтожения


9214

Погашенные материализованные государственные ценные бумаги для проверки и уничтожения


9215

Собственные ценные бумаги выкупленные до срока погашения


9216

Ценные бумаги, приобретенные  для  клиентов


9217

Ценные  бумаги, приобретенные  в  портфель  банков


9218

Долговое  обязательство  приобретенное  банком




9220

Расчетные операции и документы


9221

Расчетные документы не оплаченные в срок


9222

Расчетные документы ожидающие акцепта для оплаты


9223

Расчетные документы по факторинговым и форфейтинговым операциям


9224

Платежные документы у иностранных корреспондентов




9240

Разные ценности и документы


9241

Разные ценности и документы


9242

Разные ценности и документы отосланные и выданные под отчет


9243

Средства, перечисленные экономическим агентам для участия в их хозяйственной деятельности


9244

Средства на строительство, переданные в порядке долевого участия




9300

Арендные и лизинговые операции


9301

Основные средства, переданные в аренду


9302

Другое имущество, переданное в аренду


9303

Арендованные основные средства


9304

Арендованное другое имущество


9305

Машины, оборудование, транспортные и другие средства, полученные в лизинг




9400

Задолженность, списанная и вынесенная за баланс из-за невозможности взыскания. Долги списанные в убыток.


9401

Кредиты, погашенные за счет скидок на потери по кредитам (фонда риска)


9402

Проценты, начисленные по кредитам, неоплаченным заемщиком


9403

Долги списанные в убыток




9500

Источники финансирования капитальных "ожений



9501

Средства нераспределенной прибыли


9502

Начисленный износ на основные средства


9503

Кредиты полученные от других банков на капитальные "ожения


9504

Затраты на капитальные "ожения, приобретение нематериальных активов, оборудования для лизинга, произведенные сверх имеющихся ресурсов

Додаток №3

Формат файлу передачСЦ СЦнформацСЦСЧ  про нарахування для ПУ

РЖм'я файлу у форматСЦ puYYMMDD.CCC  CCC - код пСЦдприСФмства ПУ

       УнСЦкальний код абонента

       Код послуги

       Сума, нарахована ПУ

       Сума, оплачена  абонентом

       ПримСЦтка - мСЦстить текстову СЦнформацСЦю для абонента

          Додаток №4

Формат файлу передачСЦ СЦнформацСЦСЧ  про нарахування для ППП

РЖм'я файлу у форматСЦ ppYYMMDD.PPP  PPP - код ППП

       УнСЦкальний код абонента

       Код пСЦдприСФмства ПУ

       Код послуги

       Сума, нарахована ПУ

       Сума, нарахована ЦП

       Сума, оплачена  абонентом

       ПримСЦтка

       Касир

         Додаток №5

ДовСЦдник пСЦдприСФмств

       УнСЦкальний код пСЦдприСФмства

       Найменування

       Пароль

       Телефон

ДовСЦдник послуг

       УнСЦкальний код пСЦдприСФмства

       УнСЦкальний код послуги

Найменування

Рахунок зарахування (чи роздСЦлити на 2 довСЦдники - рахункСЦв СЦ послуг)

       Додаток №6

               Формат файлу передачСЦ даних про житловСЦ примСЦщення

               УнСЦкальний код примСЦщення

               Адреса

               ВлХарактеристики примСЦщення»

               Дата змСЦни



Додаток №8.

ЗвСЦтнСЦсть про активи та пасиви станом на 01.01.2002 року.

СтаттСЦ звСЦтностСЦ

Рахунки плана рахункСЦв

ПростроченСЦ

Всього

1

2


3

АКТИВИ




1.1. ГрошовСЦ засоби

1010, 1093


375 124,62

1.2. Рахунки в ПРБ

1021,1025,частина(1026,1202,1212), 1501


597 936,04

2. Держ. БорговСЦ зобовтАЩязання, цСЦннСЦ папери ПРБ

1101,1551,частина(1202,1212)


-

3 Засоби  в банках

1022,1023,1024,частин 1026, 1203,1204,1206,1213,1214,1216


-

4. Вкладення в ЦП для перепродажу

1102,1103,1104, 1105


238 468,00

5. Позичкова заборгованСЦсть в т.ч.

1300,1310,1330,1350,1370,1390, 1410, 1430

117 047,68

2596093,38

5.1. банкСЦв

1301,1311,1331,1351,1371,1391, 1411


-

5.2. клСЦСФнтСЦв, всього:

1302,1303,1304,1305,1306,1307,1308,1312,1313,1314,1315,1316,1317,1318,1319,1332,1333,1334,1335,1336,1337,1338,1339,1352,1353,1354,1355,1356,1357,1358,1359,1372,1373,1374,1375,1376,1377,1378,1379,1392,1393,1394,1395,1396,1397,1398,1399,1412,1413,1414,1415,1416,1417,1418,1419,1431,1432,1433,1434,1435,1436,1437,1438


2596093,38

5.2.1. ПСЦдприСФмствам та органСЦзацСЦям

1302,1303,1304,1305,1306,1307,1308,1312,1313,1314,1315,1316,1317,1318,1332,1333,1334,1335,1336,1337,1338,1352,1353,1354,1355,1356,1357,1358,1372,1373,1374,1375,1376,1377,1378,1392,1393,1394,1395,1396,1397,1398,1412,1413,1414,1415,1416,1417,1418,1431,1432,1433,1434,1435,1436,1437,1438


2341243,98

5.2.2. ФСЦзичним осоьам

1319,1339,1359,1379,1399,1419


254 849,40

6. ПростроченСЦ вСЦдсотки

1726


124 154,04

7. Засоби, переданСЦ в лСЦзинг

1480


-

8. РЖммобСЦлСЦзацСЦоннСЦ засоби, всього

1600,1610,1631,1632,1658, за мСЦнусом (1621,1640)


920 868,20

8.1 ОЗ, нематерСЦальнСЦ активи

1600,1610,1658 за мСЦнусом (1621,1640)


818 717,52

8.2 МШП

1631 за мСЦнусом 1649


42 388,74

8.3 ХозматерСЦали, каменСЦ та немонетарнСЦ драгметали

1632, 1633


59 761,94

9. ДовгостроковСЦ вкладення в ЦП, долСЦ

Частина 1552,1553,1554,1555,1570 за мСЦнусом 1561


501 976,68

10. ПростроченСЦ активи

1091,1092,1094,(1180-2170), 1650,1661,1662,1663,1664,1665,1667,1710,1721,1722,1723,1724,1725,1727,1728,1770,1780,1800,1810


1284554,8

11. Витрати банку

УсСЦ рахунки V класу, за мСЦнусом 5700,5900,5912


-

12. Збитки

5700,5900,5912


-

13. ВСЬОГО (1.1+.+12)



6 639 175,76

14. Фонд ризику

1470


176 189,80

15 Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв

1700,1740,1750


12 647,74

16. Всього активСЦв (13-14+15)


117 047,68

6 475 633,70

ПАСИВИ




17. Кредити, всього

2310,2330,2350,2370,2390


-

17.1 вСЦд ПРБ

2312,2332,2352,2372,2391


-

18. засоби банкСЦв кореспондентСЦв

2021,2022,2023


-

19. Засоби клСЦСФнтСЦв, всього



4 438 961,46

19.1 Засоби клСЦСФнтСЦв юр.особ

2027, частина 2091,2093,2094,2096,2180,2190,2210,2241,2242,2243, частина 2246,2251,2252,2253,2261,2262,2263,2271,2272,2273


3 107 154,12

19.2 Засоби клСЦСФнтСЦв фСЦз.особ

Частина 2091,2220,2231,2244, частина 2246,2254,2264,2274


1 331 807,34

20. випущенСЦ борговСЦ зобовтАЩязання

2100,2232,2245,2255 за мСЦнусом 2110


-

21. РЖншСЦ зобовтАЩязання

2092,2170-1180,2480,2650,2660,2740,2750,2770,2780,2790,2800,2810


1 665 943,16

22. Всього (17+..+21)



6104904,62

23.Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦв

2700,2710,2720


176 252,52

24.ВласнСЦ засоби

3000,3040,3050,3070 за мСЦнусом 3090,3100,1666


194 476,56

25. Доходи банку

Рахунки класу IV


-

26. Всього пасивСЦв (22+..+25)



6 475 633,70

ПОКАЗНИКИ ЛРЖКВРЖДНОСТРЖ





Страницы: Назад 1 Вперед