ВалютнСЦ операцСЦСЧ банку (на прикладСЦ дСЦяльностСЦ АКБ "Приватбанк")

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-178416.doc Страницы: Назад 1 Вперед














ДИПЛОМНА РОБОТА


ВАЛЮТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ БАНКУ

(на прикладСЦ дСЦяльностСЦ АКБ "Приватбанк»)



Вступ


АктуальнСЦсть обраноСЧ теми дипломного проекту та доцСЦльнСЦсть проведення дослСЦджень для оцСЦнки стану та перспектив розвитку валютних операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв полягаСФ в необхСЦдностСЦ оптимСЦзацСЦСЧ вирСЦшення трьох основних проблем:

1) входження УкраСЧни в свСЦтову систему ринкових держав супроводжуСФться попитом на валютнСЦ операцСЦСЧ забезпечення вСЦльного економСЦчного обмСЦну товарами та послугами мСЦж державами;

2) СЦснуюча свСЦтова валютна система не маСФ загальносвСЦтовоСЧ валюти, як СФдиного мСЦрила економСЦчних вартостей товарСЦв та послуг;

3) СЦснуСФ дилема мСЦж валютним ризиком та прибутковСЦстю банку у виглядСЦ як прямоСЧ залежностСЦ(спекулятивнСЦсть), так СЦ обратноСЧ залежностСЦ (плаваючий валютний курс).

ОбтАЩСФктом дипломного дослСЦдження СФ - дСЦяльнСЦсть комерцСЦйного банку АКБ "Приватбанк» в галузСЦ валютних операцСЦй.

Предметом дипломного дослСЦдження СФ - комплекс СЦнструментСЦв управлСЦння валютними операцСЦями та валютним ризиком АКБ "Приватбанк».

Методами дипломного дослСЦдження СФ - структурний аналСЦз, первиннСЦ статистичнСЦ спостереження, групування та статистичний аналСЦз хронологСЦчних рядСЦв параметрСЦв, побудова розрахункових алгоритмСЦв математичних моделей обробки статистичних даних в "електронних таблицях» EXCEL-2000.

Мета дипломного дослСЦдження полягаСФ у теоретичному обТСрунтуваннСЦ важливостСЦ оптимСЦзацСЦСЧ управлСЦння валютними операцСЦями та валютним ризиком в банку АКБ "Приватбанк», а також пошуку напрямкСЦв удосконалення СЦнструментСЦв управлСЦння валютним ризиком на основСЦ використання моделей поточних часових та процентних геп-розривСЦв мСЦж строками СЦ вартСЦстю залучених та розмСЦщених валютних коштСЦв.

Для досягнення поставленоСЧ мети в дипломнСЦй роботСЦ вирСЦшуються такСЦ завдання:

  • дослСЦджено сутнСЦсть та класифСЦкацСЦю валютних операцСЦй СЦ валютного ризику комерцСЦйного банку;
  • дослСЦджено стан валютних операцСЦй та валютного ризику в АКБ "Приватбанк» у 2003-2007 роках;
  • розглянуто процес застосування забалансових СЦнструментСЦв регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ АКБ "Приватбанк»;
  • проведено аналСЦз дСЦючоСЧ практики управлСЦння валютним ризиком в комерцСЦйних банках розвинутих краСЧн свСЦту з застосуванням СЦнструментСЦв поточних строково-процентних розривСЦв (геп-менеджменту);

-ВавиконанСЦ дослСЦдження валютного ризику та СЦнструментарСЦю його зменшення як при застосуваннСЦ методологСЦСЧ нормативного обмеження НацСЦонального банку УкраСЧни на розмСЦр загальноСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку, так СЦ при методологСЦСЧ детального дослСЦдження валютноСЧ позицСЦСЧ банка на окремих короткострокових та довгострокових вСЦдрСЦзках функцСЦонування банку (повалютний ГЕП-менеджмент).

РЖнформацСЦйною базою дипломного дослСЦдження були - звСЦтнСЦ документи АКБ "Приватбанк» за 2003-2007 роки, статистичнСЦ матерСЦали НацСЦонального банку УкраСЧни, АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв, Держкомстату УкраСЧни.

Практична цСЦннСЦсть отриманих в результатСЦ дипломного дослСЦдження результатСЦв полягаСФ в пропозицСЦСЧ та обТСрунтуваннСЦ доцСЦльностСЦ застосування СЦнструменту часового повалютого ГЕП-менеджменту для бСЦльш глибокого аналСЦзу валютноСЧ позицСЦСЧ на рСЦзних короткострокових та довгострокових вСЦдрСЦзках часу функцСЦонування комерцСЦйного банку, що даСФ змогу бСЦльш обтАЩСФктивноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ величин та джерел валютних ризикСЦв в дСЦяльностСЦ банку.


1. ТеоретичнСЦ основи валютних операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв


1.1 ЕкономСЦчний змСЦст валютних операцСЦй та СЧх класифСЦкацСЦя


ЗгСЦдно з Декретом КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни "Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролю» [4] в УкраСЧнСЦ офСЦцСЦйно застосовуСФться наступна термСЦнологСЦя валютних операцСЦй:

1) "валютнСЦ цСЦнностСЦ» - це наступнСЦ категорСЦСЧ:

-ВаСЦноземна валюта - СЦноземнСЦ грошовСЦ знаки у виглядСЦ банкнотСЦв, казначейських бСЦлетСЦв, монет, що перебувають в обСЦгу та СФ законним платСЦжним засобом на територСЦСЧ вСЦдповСЦдноСЧ СЦноземноСЧ держави, а також вилученСЦ з обСЦгу або такСЦ, що вилучаються з нього, але пСЦдлягають обмСЦновСЦ на грошовСЦ знаки, якСЦ перебувають в обСЦгу, кошти у грошових одиницях СЦноземних держав СЦ мСЦжнародних розрахункових (клСЦрингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банкСЦвських та СЦнших фСЦнансових установ за межами УкраСЧни;

-ВаплатСЦжнСЦ документи та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери (акцСЦСЧ, облСЦгацСЦСЧ, купони до них, векселСЦ (тратти), борговСЦ розписки, акредитиви, чеки, банкСЦвськСЦ накази, депозитнСЦ сертифСЦкати, СЦншСЦ фСЦнансовСЦ та банкСЦвськСЦ документи), вираженСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах;

-ВабанкСЦвськСЦ метали - це золото, срСЦбло, платина, метали платиновоСЧ групи, доведенСЦ (афСЦнованСЦ) до найвищих проб вСЦдповСЦдно до свСЦтових стандартСЦв, у зливках СЦ порошках, що мають сертифСЦкат якостСЦ, а також монети, виробленСЦ з дорогоцСЦнних металСЦв.

Для цСЦлей Декрету надалСЦ пСЦд термСЦнами "СЦноземна валюта» розумСЦСФться як "асне СЦноземна валюта, так банкСЦвськСЦ метали, платСЦжнСЦ документи та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери, вираженСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах;

2) "валютнСЦ операцСЦСЧ» - це:

-ВаоперацСЦСЧ, пов'язанСЦ з переходом права "асностСЦ на валютнСЦ цСЦнностСЦ, за винятком операцСЦй, що здСЦйснюються мСЦж резидентами у валютСЦ УкраСЧни;

-ВаоперацСЦСЧ пов'язанСЦ з використанням валютних цСЦнностей в мСЦжнародному обСЦгу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та СЦнших зобов'язань, предметом яких СФ валютнСЦ цСЦнностСЦ;

-ВаоперацСЦСЧ, пов'язанСЦ з ввезенням, переказуванням СЦ пересиланням на територСЦю УкраСЧни та вивезенням, переказуванням СЦ пересиланням за СЧСЧ межСЦ валютних цСЦнностей;

МСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдносини спираються на ролСЦ грошей в економСЦчнСЦй системСЦ - тобто СЧх макрофункцСЦСЧ, що забезпечують функцСЦонування економСЦчноСЧ системи [33]:

РЖнформацСЦйна функцСЦя - найпростСЦша. РЗСЧ сутнСЦсть полягаСФ в тому, що бСЦльшСЦсть процесСЦв, що вСЦдбуваються в економСЦцСЦ, мають грошову форму вираження, що дозволяСФ одержати загальнСЦ характеристики процесСЦв, що вСЦдбуваються в суспСЦльствСЦ СЦ вСЦдповСЦдну СЦнформацСЦю, необхСЦдну для керування.

ФункцСЦя вСЦрогСЦдностСЦ - тСЦсно зв'язана з СЦнформацСЦйноСЧ. ЗмСЦст СЧСЧ полягаСФ в тому, що СЦнформацСЦя, виражена в грошовому видСЦ повинна бути максимально зв'язана з реальними величинами, а також з параметрами, що характеризують тСЦ чи СЦншСЦ процеси, що вСЦдбуваються в економСЦцСЦ.

Системна чи сполучна функцСЦя - суть системноСЧ функцСЦСЧ полягаСФ в тСЦм, що нормальний рух грошових потокСЦв СФ основною нормою функцСЦонування економСЦки в цСЦлому.

СтабСЦлСЦзуюча функцСЦя - тСЦсно зв'язана СЦз системною, оскСЦльки велика частина процесСЦв, що вСЦдбуваються в економСЦцСЦ, здСЦйснюються за допомогою грошовоСЧ форми руху, СЦ очевидно, що нормальнСЦсть функцСЦонування СФ вихСЦдною умовою стабСЦльностСЦ чи нестабСЦльностСЦ в цСЦлому.

ЕлементарнСЦ функцСЦСЧ грошей:

1. ФункцСЦя мСЦри вартостСЦ:

-ВадозволяСФ розкрити еволюцСЦю грошей як процес виникнення специфСЦчного товару, що виконуСФ роль еквСЦвалентноСЧ форми для вираження вартостСЦ будь-якого товару у формСЦ матерСЦального носСЦя.

-Ваяк мСЦра вартостСЦ, грошСЦ служать для того, щоб перетворювати вартСЦсть нескСЦнченного рСЦзноманСЦття товарСЦв у цСЦни - грошову форму вираження вартостСЦ.

-Вау силу цСЦСФСЧ ж функцСЦСЧ виконуСФться функцСЦя масштабу цСЦн. РЖсторично, масштаб цСЦн зв'язаний з визначеною кСЦлькСЦстю золота чи СЦншого коштовного металу, що входить у грошову одиницю тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ держави. У сучасних умовах масштаб цСЦн визначаСФться загальним станом економСЦчноСЧ системи СЦ, зокрема, прийнятим державним паритетом нацСЦональноСЧ валюти.

-Вау силу виконання функцСЦСЧ мСЦри вартостСЦ, виконуСФться функцСЦя розрахунковоСЧ одиницСЦ, що використовуСФться для визначення цСЦни товару валового внутрСЦшнього продукту, валового нацСЦонального продукту, прибутку, собСЦвартостСЦ, обсягу капСЦтальних вкладень СЦ т.п.

2. ФункцСЦя засобу обороту грошей:

ФункцСЦя засобу обороту грошей обслуговуСФ реалСЦзацСЦю товарСЦв СЦ послуг. ГрошСЦ в цСЦй функцСЦСЧ постСЦйно надають руху товарам, визначають СЧхнСЦй оборот. ПСЦсля кожного акта купСЦвлСЦ-продажу товари виходять з обороту СЦ переходять у сферу споживання, а грошСЦ продовжують свСЦй рух у сферСЦ обороту. Для успСЦшного виконання цСЦСФСЧ функцСЦСЧ грошСЦ теж повиннСЦ бути постСЦйними.

3. ФункцСЦя засобу платежу:

ГрошСЦ обслуговують погашення боргових зобов'язань. БорговСЦ зобов'язання можуть виникнути в зв'язку з реалСЦзацСЦСФю товарСЦв СЦ послуг. Якщо платСЦж роздСЦляСФться в часСЦ вСЦд моменту передачСЦ продавцем товару покупцю, а також у зв'язку з розподСЦлом вартостСЦ (оплата податкСЦв, фСЦнансування з бюджету, видача СЦ погашення позичок СЦ т.п.). В усСЦх цих випадках грошовСЦ платежСЦ не надають руху товарам. Проте, опосередковано вони теж зв'язанСЦ з реалСЦзацСЦСФю товарСЦв СЦ послуг. На використаннСЦ цСЦСФСЧ функцСЦСЧ базуСФться формування податку, бюджету, банкСЦвських систем, оплата роботи СЦ т.Вап.

4. ФункцСЦя нагромадження:

-ВафункцСЦя нагромадження дозволяСФ показати використання СЦ розвиток протирСЦччя мСЦж функцСЦСФю засобСЦв обороту СЦ функцСЦСФю нагромадження. Як засСЦб обороту грошСЦ постСЦйно знаходяться в оборотСЦ, але якщо вони використовуються як засСЦб нагромадження, вони перестають бути засобом обороту

-ВавСЦдображаСФ можливостСЦ СЦ потреби нагромадження вартостСЦ як особистостСЦ, так СЦ суспСЦльства в цСЦлому.

-ВахарактеризуСФ виникнення СЦ розвиток розподСЦльних СЦ перерозподСЦльних процесСЦв.

-ВапоказуСФ потенцСЦйнСЦ можливостСЦ в регулюваннСЦ СЦнвестицСЦйними процесами в суспСЦльствСЦ.

5. ФункцСЦя свСЦтових грошей:

-ВадозволяСФ забезпечити участь у мСЦжнародних розрахунках як засобу купСЦвлСЦ СЦ платежу.

-ВадозволяСФ оцСЦнити можливостСЦ участСЦ тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ держави в мСЦжнародному подСЦлСЦ працСЦ, формуваннСЦ свСЦтового ринку (на основСЦ курсу валют СЦ купСЦвельноСЧ спроможностСЦ населення).

ОднСЦСФю з найбСЦльш динамСЦчних форм мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин СФ мСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдносини, що виникають при використаннСЦ грошей у свСЦтогосподарських зв'язках СЦ являють собою особливий вид економСЦчних вСЦдносин [37]. У переважнСЦй бСЦльшостСЦ випадкСЦв взаСФмний обмСЦн результатами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ зв'язанСЦ з цим мСЦжнароднСЦ розрахунки здСЦйснюються в грошовСЦй формСЦ. Тому грошовим одиницям краСЧни протистоять грошовСЦ одиницСЦ СЦнших краСЧн. Поки нацСЦональнСЦ грошСЦ залишаються в межах границь краСЧни, у якСЦй вони мають ходСЦння, вони залишаються нацСЦональними грошовими одиницями. Коли ж у силу рСЦзних обставин вони виходять за нацСЦональнСЦ границСЦ, то здобувають нову якСЦсть - стають валютою.

Використання грошових одиниць у рСЦзних сферах СФ причиною багатозначностСЦ термСЦна валюта, яким позначаються:

  • грошовСЦ знаки даноСЧ краСЧни;
  • грошовСЦ знаки СЦноземних держав;
  • мСЦжнароднСЦ рахунковСЦ одиницСЦ - СПЗ (спецСЦальнСЦ права запозичення - Special Drawing Rights);


Таблиця 1.1. СпСЦввСЦдношення СЦсторичного процесу форм виробництва й еволюцСЦСЧ грошей [43]

Форми виробництва.

Форми грошей.

1. Натуральне виробництво СЦ натуральний обмСЦн (Товар - Товар).

1. Випадкове вСЦдокремлення з натурального обмСЦну товарСЦв, що виконують досить довго функцСЦю засобСЦв обороту.

2. Просте товарне виробництво:

1. Розвиток обмСЦну по формулСЦ (Товар - ГрошСЦ - Товар).

2. Формування потреби в засобах обороту СЦ нагромадження вартостСЦ.

3. Поява спецСЦальних установ, зв'язаних з забезпеченням грошового обСЦгу.

2.ВСЦдокремлення з товарного свСЦту специфСЦчного товару, що виконуСФ функцСЦСЧ грошей СЦ маСФ вСЦдповСЦднСЦ форми (використання коштовних металСЦв у видСЦ злиткСЦв СЦ поступовий перехСЦд до монет).

3. Розвиток товарного виробництва:

1. Посилення масовоСЧ потреби в прискореннСЦ розрахункСЦв, зв'язаних з обмСЦном, платежами СЦ т.Вап.

2. Формування фСЦнансових СЦ кредитних установ.

3. Формування системи державного керування грошима (встановлення нацСЦональноСЧ грошовоСЧ одиницСЦ, створення бюджетноСЧ системи, державна емСЦсСЦя грошей СЦ т.п.).

3. Створення головних елементСЦв сучасноСЧ грошовоСЧ системи:

1. ПерехСЦд на стабСЦльну металеву грошову одиницю (карбування монет, установлення масштабу цСЦн).

2. Виникнення СЦ перехСЦд до використання разом з металевими грошима - паперових.

3. Розвиток кредитних форм обороту грошей.

4. Розвиток безготСЦвкових форм обороту грошей.

4. Сучасне виробництво:

1. Розвиток установ, що спецСЦалСЦзуються на банкСЦвськСЦй справСЦ, СЦнвестицСЦях, страхуваннСЦ, перестрахуваннСЦ та СЦнше.

2. Формування СЦ розвиток сучасноСЧ фСЦнансово-кредитноСЧ системи, що забезпечуСФ взаСФмодСЦю держави з усСЦма суб'СФктами економСЦки.

4. Розвиток сучасних форм обороту грошей:

1. ЗбСЦльшення рСЦзноманСЦття форм використання грошей (паперовСЦ грошСЦ, кредитнСЦ грошСЦ, електроннСЦ грошСЦ).

2. Розвиток обороту цСЦнних паперСЦв, що виконують деякСЦ функцСЦСЧ грошей (оборот векселСЦв, акцСЦй, облСЦгацСЦй, чекСЦв СЦ СЦн.).


МСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдносини - це сукупнСЦсть суспСЦльних вСЦдносин, що складаються при функцСЦонуваннСЦ валюти у свСЦтовому господарствСЦ й обслуговуючих взаСФмний обмСЦн результатами дСЦяльностСЦ нацСЦональних господарств.

ВалютнСЦ вСЦдносини викликанСЦ до життя насамперед розвитком мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ (перемСЦщенням через нацСЦональнСЦ границСЦ товарСЦв СЦ послуг), а також мСЦжнародним рухом капСЦталу, вони мають вСЦдносну самостСЦйнСЦсть, що в умовах глобальноСЧ економСЦки маСФ тенденцСЦю до зростання. Вплив валютних вСЦдносин на вСЦдтворення стаСФ усе бСЦльш вСЦдчутним. У значнСЦй мСЦрСЦ це СФ результатом подальшоСЧ СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ господарського життя, поглиблення СЦнтеграцСЦйних тенденцСЦй у рСЦзних регСЦонах земноСЧ кулСЦ, СЦстотного пСЦдвищення ролСЦ зовнСЦшнСЦх факторСЦв у нацСЦональному вСЦдтворювальному процесСЦ, величезного збСЦльшення обсягСЦв свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ валютою, появи СЦ швидкого поширення нових фСЦнансових СЦнструментСЦв.

МСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдносини опосередковують мСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини (МЕО), що вСЦдносяться як до сфери матерСЦального виробництва, тобто до первинних виробничих вСЦдносин, так СЦ до сфери розподСЦлу, обмСЦну, споживання. РЖснуСФ прямий СЦ зворотний зв'язок мСЦж валютними вСЦдносинами СЦ вСЦдтворенням. РЗхньою об'СФктивною основою СФ процес суспСЦльного вСЦдтворення, що породжуСФ мСЦжнародний обмСЦн товарами, капСЦталами, послугами. Стан валютних вСЦдносин залежить вСЦд розвитку економСЦки - нацСЦональноСЧ СЦ свСЦтовоСЧ, полСЦтичноСЧ обстановки, спСЦввСЦдношення сил мСЦж краСЧнами СЦ двох тенденцСЦй, "астивих мСЦжнародним вСЦдносинам, - партнерства СЦ протирСЦч. Включення свСЦтового ринку в процес кругообСЦгу капСЦталу означаСФ перетворення частини грошового капСЦталу з нацСЦональних грошей в СЦноземну валюту СЦ навпаки. Це вСЦдбуваСФться при мСЦжнародних розрахункових, валютних, кредитних СЦ фСЦнансових операцСЦях.

ФСЦнансовСЦ ресурси свСЦту (свСЦтовСЦ фСЦнанси) - це сукупнСЦсть фСЦнансових ресурсСЦв усСЦх краСЧн, мСЦжнародних органСЦзацСЦй СЦ мСЦжнародних фСЦнансових центрСЦв свСЦту [44]. По вузькому визначенню, це тСЦльки тСЦ фСЦнансовСЦ ресурси, що використовуються в мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносинах, тобто вСЦдносинах мСЦж резидентами СЦ нерезидентами. Границя мСЦж широким СЦ вузьким визначеннями усе бСЦльше розмиваСФться в мСЦру глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтових фСЦнансСЦв.

ФСЦнансовСЦ ресурси свСЦту знаходяться переважно в русСЦ, перерозподСЦляючись мСЦж рСЦзними учасниками мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин. Частина з них попадаСФ в золотовалютнСЦ резерви (ЗВР), частина надаСФться за рубСЦж на пСЦльгових умовах у видСЦ допомоги, але основна маса купуСФться СЦ продаСФться на свСЦтовому фСЦнансовому ринку (свСЦтових ринках капСЦталу).

Основна маса фСЦнансових ресурсСЦв свСЦту зосереджена в розвитих краСЧнах. ПриватнСЦ особи, компанСЦСЧ, органСЦзацСЦСЧ й уряди цих краСЧн володСЦють основною частиною золотовалютних резервСЦв свСЦту; саме СЧхнСЦ фСЦнансовСЦ засоби обертаються на свСЦтовому фСЦнансовому ринку СЦ, в основному, СФ головними джерелами фСЦнансовоСЧ допомоги у свСЦтСЦ.

СвСЦтовий фСЦнансовий ринок являСФ собою сукупнСЦсть фСЦнансово - кредитних органСЦзацСЦй, що як посередники перерозподСЦляють фСЦнансовСЦ активи мСЦж кредиторами СЦ позичальниками, продавцями СЦ покупцями фСЦнансових ресурсСЦв.

МСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдносини поступово придбали сучаснСЦ форми органСЦзацСЦСЧ на основСЦ СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ господарських зв'язкСЦв. Валютна система - це форма органСЦзацСЦСЧ СЦ регулювання валютних вСЦдносин, закрСЦплена нацСЦональним законодавством чи мСЦждержавними угодами. РозрСЦзняють нацСЦональну, свСЦтову та мСЦжнародну (регСЦональну) валютнСЦ системи [45].

РЖсторично спочатку виникли нацСЦональнСЦ валютнСЦ системи, закрСЦпленСЦ нацСЦональним законодавством з урахуванням норм мСЦжнародного права. НацСЦональна валютна система СФ складовою частиною грошовоСЧ системи краСЧни, хоча вона вСЦдносно самостСЦйна СЦ виходить за нацСЦональнСЦ границСЦ. РЗСЧ особливостСЦ визначаються ступенем розвитку СЦ станом економСЦки СЦ зовнСЦшньоекономСЦчних зв'язкСЦв.

СвСЦтова валютна система склалася до середини 19 столСЦття. Характер функцСЦонування СЦ стабСЦльнСЦсть свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи залежать вСЦд ступеня вСЦдповСЦдностСЦ СЧСЧ принципСЦв структурСЦ свСЦтового господарства, розмСЦщенню сил СЦ СЦнтересам ведучих краСЧн. При змСЦнСЦ даних умов виникаСФ перСЦодична криза свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи.

ВзаСФмний зв'язок нацСЦональноСЧ СЦ свСЦтовий валютних систем не означаСФ СЧхньоСЧ тотожностСЦ, оскСЦльки рСЦзнСЦ СЧхнСЦ задачСЦ, умови функцСЦонування СЦ регулювання, вплив на економСЦку окремих краСЧн СЦ свСЦтове господарство. Зв'язок СЦ розходження нацСЦональних СЦ свСЦтовий валютних систем виявляються в СЧхнСЦх елементах (табл. 1.2).


Таблиця 1.2. ОсновнСЦ елементи нацСЦональноСЧ СЦ свСЦтовий валютних систем [45]

НацСЦональна валютна система

СвСЦтова валютна система

1. НацСЦональна валюта

1. РезервнСЦ валюти, мСЦжнароднСЦ рахунковСЦ валютнСЦ одиницСЦ

2. Умови конвертованостСЦ нацСЦональноСЧ валюти

2. Умови взаСФмноСЧ конвертованостСЦ валют

3. Паритет нацСЦональноСЧ валюти

3. УнСЦфСЦкований режим валютних паритетСЦв

4. Режим курсу нацСЦональноСЧ валюти

4. РегламентацСЦя режимСЦв валютних курсСЦв

5. Чи наявнСЦсть вСЦдсутнСЦсть валютних обмежень, валютний контроль

5. МСЦждержавне регулювання валютних обмежень

6. НацСЦональне регулювання мСЦжнародною валютною лСЦквСЦднСЦстю краСЧни

6. МСЦждержавне регулювання мСЦжнародноСЧ валютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ

7. РегламентацСЦя використання мСЦжнародних кредитних засобСЦв звертання

7. УнСЦфСЦкацСЦя правил використання мСЦжнародних кредитних засобСЦв звертання

8. РегламентацСЦя мСЦжнародних розрахункСЦв краСЧни

8. УнСЦфСЦкацСЦя основних форм мСЦжнародних розрахункСЦв

9. Режим нацСЦонального валютного ринку СЦ ринку золота

9. Режим свСЦтових валютних ринкСЦв СЦ ринкСЦв золота

10. НацСЦональнСЦ органи, що керують СЦ регулюють валютнСЦ вСЦдносини краСЧни

10. МСЦжнароднСЦ органСЦзацСЦСЧ, що здСЦйснюють мСЦждержавне валютне регулювання

Основою нацСЦональноСЧ валютноСЧ системи СФ нацСЦональна валюта - установлена законом грошова одиниця даноСЧ держави. У мСЦжнародних розрахунках звичайно використовуСФться СЦноземна валюта - грошова одиниця СЦнших краСЧн. З нею зв'язане поняття девСЦзу - будь-який платСЦжний засСЦб в СЦноземнСЦй валютСЦ [46].

РЖноземна валюта СФ об'СФктом купСЦвлСЦ-продажу на валютному ринку, використовуСФться в мСЦжнародних розрахунках, зберСЦгаСФться на рахунках у банках, але не СФ законним платСЦжним засобом на територСЦСЧ даноСЧ держави (за винятком перСЦодСЦв сильноСЧ СЦнфляцСЦСЧ).

СвСЦтова валютна система базуСФться на функцСЦональних формах свСЦтових грошей. СвСЦтовими називаються грошСЦ, що обслуговують мСЦжнароднСЦ вСЦдносини (економСЦчнСЦ, полСЦтичнСЦ, культурнСЦ). ЕволюцСЦя функцСЦональних форм свСЦтових грошей повторюСФ з вСЦдомим вСЦдставанням шлях розвитку нацСЦональних грошей - вСЦд золотих до кредитних грошей. У результатСЦ цСЦСФСЧ закономСЦрностСЦ свСЦтова валютна система в 20-21 столСЦттСЦ базуСФться на однСЦй чи декСЦлькох нацСЦональних валютах ведучих краСЧн свСЦту чи мСЦжнароднСЦй валютнСЦй одиницСЦ (СДР чи РДВРО).

Особливою категорСЦСФю конвертованоСЧ нацСЦональноСЧ валюти СФ резервна (ключова) валюта, що виконуСФ функцСЦСЧ мСЦжнародного платСЦжного СЦ резервного засобу, служить базою визначення валютного паритету СЦ валютного курсу для СЦнших краСЧн, широко використовуСФться для проведення валютноСЧ интервенцСЦСЧ з метою регулювання курсу валют краСЧн - учасниць свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи. У рамках Бреттон-Вудской валютноСЧ системи (1944) статус резервноСЧ валюти був офСЦцСЦйно закрСЦплений за доларом США СЦ фунтом стерлСЦнгСЦв. У рамках ЯмайськоСЧ валютноСЧ системи (1976) долар фактично зберСЦг статус резервноСЧ валюти, але в цСЦй якостСЦ на практицСЦ використовуються також нСЦмецька марка (РДВРО з 1999 року) СЦ японська СЦСФна.

Об'СФктивними передумовами придбання статусу резервноСЧ валюти СФ [47]:

  • пануючСЦ позицСЦСЧ краСЧни у свСЦтовому виробництвСЦ, експортСЦ товарСЦв СЦ капСЦталСЦв, золотовалютних резервах;
  • розвита мережа кредитно-банкСЦвських установ, у тому числСЦ за рубежем;
  • органСЦзований СЦ СФмний ринок позичкових капСЦталСЦв;
  • лСЦбералСЦзацСЦя валютних операцСЦй;
  • вСЦльна оборотнСЦсть валюти, що забезпечуСФ на неСЧ попит СЦнших краСЧн.

Суб'СФктивним фактором висування нацСЦональноСЧ валюти на роль резервноСЧ служить активна зовнСЦшня полСЦтика, у тому числСЦ валютна СЦ кредитна. В СЦнституцСЦональному аспектСЦ умовою визнання нацСЦональноСЧ валюти в якостСЦ резервноСЧ СФ впровадження СЧСЧ в мСЦжнародний оборот через банки СЦ мСЦжнароднСЦ валютно-кредитнСЦ СЦ фСЦнансовСЦ органСЦзацСЦСЧ.

Статус резервноСЧ валюти даСФ перевагу краСЧнСЦ-емСЦтенту:

  • можливСЦсть покривати дефСЦцит платСЦжного балансу нацСЦональною валютою;
  • сприяти змСЦцненню позицСЦй нацСЦональних експортерСЦв у конкурентнСЦй боротьбСЦ на свСЦтовому ринку.

У той же час висування валюти краСЧни на роль резервноСЧ покладаСФ визначенСЦ обов'язки на СЧСЧ економСЦку:

  • необхСЦдно пСЦдтримувати вСЦдносну стабСЦльнСЦсть цСЦСФСЧ валюти;
  • не застосовувати девальвацСЦю валюти, валютнСЦ СЦ торговСЦ обмеження.

МСЦжнароднСЦ рахунковСЦ валютнСЦ одиницСЦ використовуСФться як умовний масштаб для порСЦвняння мСЦжнародних вимог СЦ зобов'язань, встановлення валютного паритету СЦ курсу, як мСЦжнародний платСЦжний СЦ резервний засСЦб. Процес демонетизацСЦСЧ золота - утрати СЧм грошових функцСЦй, юридично завершений у результатСЦ ЯмайськоСЧ валютноСЧ реформи (1976-1978Вар.p.), негативнСЦ наслСЦдки застосування нестабСЦльних нацСЦональних валют як свСЦтових грошей створили умови для впровадження у валютну систему СДР (спецСЦальних прав запозичення), РДВРО (СФвропейська валютна одиниця) як прототипСЦв свСЦтових кредитних грошей. ЦСЦ новСЦ форми свСЦтових грошей використовуються для безготСЦвкових мСЦжнародних розрахункСЦв шляхом записСЦв на спецСЦальних рахунках, а СФвро з 2002 року - СЦ в готСЦвковСЦй формСЦ регСЦональних мСЦжнародних розрахунках.

ЗмСЦцнення валютно-економСЦчних позицСЦй нових центрСЦв - краСЧн ЗахСЦдноСЧ РДвропи СЦ ЯпонСЦСЧ - обумовило сучасну тенденцСЦю переходу вСЦд стандарту СДР на багатовалютний стандарт на основСЦ ведучих валют (долара США, СФвро, японськоСЧ СЦСФни, швейцарського франка).

Однак жоден СЦз трьох центрСЦв не маСФ такоСЧ переваги над СЦншими у валютно-фСЦнансовСЦй сферСЦ, щоб встановити безроздСЦльне панування своСФСЧ валюти. Тому характерною рисою еволюцСЦСЧ свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи на сучасному етапСЦ СФ тенденцСЦя до валютного полСЦцентризму.

КраСЧни ЗахСЦдноСЧ РДвропи, розташовуючи бСЦльш великими валютними запасами, нСЦж США, зацСЦкавленСЦ в збереженнСЦ СЧх як реальних резервних активСЦв. ГрошовСЦ функцСЦСЧ золота не вичерпанСЦ, незважаючи на Ямайську угоду, золотСЦ запаси залишаються фондом свСЦтових грошей СЦ надСЦйних резервних активСЦв у порСЦвняннСЦ СЦз сучасними функцСЦональними формами свСЦтових грошей - нацСЦональними кредитними грошима СЦ мСЦжнародними валютними одиницями.

СитуацСЦя золота СЦлюструСФ невСЦдповСЦднСЦсть юридичноСЧ демонетизацСЦСЧ СЦ фактичного положення золота як надзвичайних свСЦтових грошей.

Введення в бСЦльшостСЦ краСЧн плаваючих замСЦсть фСЦксованих валютних курсСЦв з 1973 року не забезпечило СЧхньоСЧ стабСЦльностСЦ, незважаючи на величезнСЦ витрати на валютну СЦнтервенцСЦю. Тому краСЧни вСЦддають перевагу режиму регульованого плавання валютного курсу, пСЦдтримуючи його рСЦзними методами валютноСЧ полСЦтики.

У вСЦдповСЦдь на нестабСЦльнСЦсть ЯмайськоСЧ валютноСЧ системи краСЧни РДС створили "асну мСЦжнародну(регСЦональну) валютну систему з метою стимулювання процесу економСЦчноСЧ СЦнтеграцСЦСЧ краСЧн ЗахСЦдноСЧ РДвропи.

СлСЦд зазначити, що створення СФвро - новий крок у створеннСЦ свСЦтовоСЧ валюти, однак протиборство у валютному планСЦ РДвропи СЦ навСЦть найближчоСЧ ВеликобританСЦСЧ показуСФ, що впровадження кредитних свСЦтових грошей, що не спираються на реальнСЦ свСЦтовСЦ резерви економСЦчно СЦнтегрованих краСЧн свСЦту - проблема неблизького майбутнього.

Основна класифСЦкацСЦя банкСЦвських валютних операцСЦй спираСФться на функцСЦональний принцип:

-ВавалютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних торговельних розрахункСЦв;

  • валютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародного руху капСЦталу;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних депозитСЦв та кредитСЦв, а також фСЦнансових допомог;
  • валютнСЦ неторговСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних грошових потокСЦв платежСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб;
  • операцСЦСЧ по торгСЦвлСЦ валютою на нацСЦональному та свСЦтовому мСЦжбанкСЦвському та бСЦржовому ринках;
  • валютообмСЦннСЦ операцСЦСЧ з готСЦвкою, чеками, пластиковими картками та банкСЦвськими металами;
  • ведення валютних рахункСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб;
  • ведення кореспондентських валютних рахункСЦв комерцСЦйного банку в банках - нерезидентах (нострорахунки) та кореспондентських валютних рахункСЦв банкСЦв-нерезидентСЦв та резидентСЦв в комерцСЦйному банку (лоро-рахунки);
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по залученню валютних депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по розмСЦщенню залучених валютних депозитСЦв в кредитування фСЦзичних та юридичних осСЦб;

ЗгСЦдно "Положення про порядок видачСЦ банкам банкСЦвських лСЦцензСЦй, письмових дозволСЦв та лСЦцензСЦй на виконання окремих операцСЦй» [12], за наявностСЦ банкСЦвськоСЧ лСЦцензСЦСЧ та за умови отримання письмового дозволу НацСЦонального банку комерцСЦйнСЦ банки УкраСЧни банки мають право здСЦйснювати такСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ:

1) операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями:

а) неторговельнСЦ операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями;

б) ведення рахункСЦв клСЦСФнтСЦв (резидентСЦв та нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ та клСЦСФнтСЦв-нерезидентСЦв у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни;

в) ведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ;

г) ведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (нерезидентСЦв) у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни;

ТС) вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв в уповноважених банках УкраСЧни в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

д) вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках (нерезидентах) в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

е) залучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на валютному ринку УкраСЧни;

СФ) залучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на мСЦжнародних ринках;

ж) операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами на валютному ринку УкраСЧни;

з) операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами на мСЦжнародних ринках;

и) СЦншСЦ операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями на мСЦжнародних ринках;

2) перевезення валютних цСЦнностей та СЦнкасацСЦю коштСЦв;

3) операцСЦСЧ за дорученням клСЦСФнтСЦв або вСЦд свого СЦменСЦ:

а) з СЦнструментами грошового ринку;

б) з СЦнструментами, що базуються на обмСЦнних курсах та вСЦдсотках;

в) фСЦнансовими ф'ючерсами та опцСЦонами;

Письмовий дозвСЦл на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями СФ генеральною лСЦцензСЦСФю на здСЦйснення валютних операцСЦй згСЦдно з Декретом КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни "Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролю» вСЦд 19.02.93 за №15-93 [4] та може видаватися за умови дотримання банком вСЦдповСЦдних спецСЦальних вимог щодо одного чи кСЦлькох напрямСЦв дСЦяльностСЦ, зокрема таких:

  • неторговельнСЦ операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями;

-Ваведення рахункСЦв клСЦСФнтСЦв (резидентСЦв та нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ та клСЦСФнтСЦв-нерезидентСЦв у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни;

-Ваведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ;

-Ваведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (нерезидентСЦв) у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни;

-ВавСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв в уповноважених банках УкраСЧни в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

-ВавСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках (нерезидентах) в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

-Вазалучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на валютному ринку УкраСЧни;

-Вазалучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на мСЦжнародних ринках;

-ВаоперацСЦСЧ з банкСЦвськими металами на валютному ринку УкраСЧни;

-ВаоперацСЦСЧ з банкСЦвськими металами на мСЦжнародних ринках;

-ВаСЦншСЦ операцСЦСЧ з валютними цСЦнностями на мСЦжнародних ринках.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення неторговельних операцСЦй з валютними цСЦнностями банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 2 млн. СФвро - для мСЦiевого кооперативного банку, 5 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ однСЦСФСЧ областСЦ, 8 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ всСЦСФСЧ УкраСЧни;

б) наявнСЦсть фахСЦвцСЦв вСЦдповСЦдноСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ ведення рахункСЦв клСЦСФнтСЦв (резидентСЦв та нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ та клСЦСФнтСЦв-нерезидентСЦв у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 2 млн. СФвро - для мСЦiевого кооперативного банку, 5 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ однСЦСФСЧ областСЦ, 8 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ всСЦСФСЧ УкраСЧни;

б) наявнСЦсть фахСЦвцСЦв вСЦдповСЦдноСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ ведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) наявнСЦсть письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв в уповноважених банках УкраСЧни в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

б) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 8 млн. СФвро.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ ведення кореспондентських рахункСЦв банкСЦв (нерезидентСЦв) у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 8 млн. СФвро.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв в уповноважених банках УкраСЧни в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 2 млн. СФвро для мСЦiевого кооперативного банку та не менше нСЦж еквСЦвалент 5 млн. СФвро для СЦншого банку;

б) СФ письмове пСЦдтвердження одного банку (резидента) про згоду на вСЦдкриття коррахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках (нерезидентах) в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 8 млн. СФвро;

б) письмове пСЦдтвердження банку-нерезидента, який маСФ рейтинг не нижче нСЦж "СЦнвестицСЦйний клас» (крСЦм краСЧн СНД), про згоду на вСЦдкриття в нього кореспондентського рахунку;

в) пСЦдключення до електронноСЧ мСЦжнародноСЧ системи платежСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ (S.W.I.F.T. тощо) та вСЦдповСЦднСЦсть технСЦчного стану та органСЦзацСЦСЧ охорони примСЦщення, в якому розмСЦщуСФться технСЦчне обладнання цСЦСФСЧ системи, вимогам нормативно-правових актСЦв НацСЦонального банку.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ залучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на валютному ринку УкраСЧни банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 2 млн. СФвро - для мСЦiевого кооперативного банку, 5 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ однСЦСФСЧ областСЦ, 8 млн. СФвро - для банку, який здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ всСЦСФСЧ УкраСЧни. МСЦiевСЦ кооперативнСЦ банки не мають права здСЦйснювати операцСЦСЧ СЦз залучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на мСЦжбанкСЦвському ринку (крСЦм операцСЦй з центральним кооперативним банком).

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ залучення та розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти на мСЦжнародних ринках банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) наявнСЦсть письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках (нерезидентах) в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

б) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 10 млн. СФвро;

в) пСЦдключення до мСЦжнародних СЦнформацСЦйних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо (ця вимога не поширюСФться на банки, якСЦ здСЦйснюють свою дСЦяльнСЦсть на територСЦСЧ однСЦСФСЧ областСЦ та мають регулятивний капСЦтал у розмСЦрСЦ не менше нСЦж еквСЦвалент 3 млн. СФвро).

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ здСЦйснення операцСЦй з банкСЦвськими металами на валютному ринку УкраСЧни банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) наявнСЦсть письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв в уповноважених банках УкраСЧни в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

б) строк роботи банку не менше нСЦж два роки;

в) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 8 млн. СФвро;

г) наявнСЦсть експерта, пСЦдготовленого вСЦдповСЦдно до вимог чинного законодавства УкраСЧни.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ здСЦйснення операцСЦй з банкСЦвськими металами на мСЦжнародних ринках банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) наявнСЦсть письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ здСЦйснення СЦнших операцСЦй з валютними цСЦнностями на мСЦжнародних ринках;

б) строк роботи банку з банкСЦвськими металами на валютному ринку УкраСЧни не менше нСЦж один рСЦк;

в) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 10 млн. СФвро;

г) наявнСЦсть експерта, пСЦдготовленого вСЦдповСЦдно до вимог чинного законодавства УкраСЧни.

Для отримання письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ здСЦйснення СЦнших операцСЦй з валютними цСЦнностями на мСЦжнародних ринках банк маСФ вСЦдповСЦдати таким спецСЦальним вимогам:

а) наявнСЦсть письмового дозволу на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках (нерезидентах) в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними;

б) строк роботи банку не менше нСЦж три роки (вимоги щодо строку роботи не поширюються на банки, у яких банки-нерезиденти з рейтингом не нижче нСЦж "СЦнвестицСЦйний клас»* мають СЦстотну участь - бСЦльше 50 вСЦдсоткСЦв статутного капСЦталу чи права голосу придбаних акцСЦй (паСЧв) в органах управлСЦння банку, у частинСЦ здСЦйснення СЦнших операцСЦй з валютними цСЦнностями з материнським банком у грошовСЦй одиницСЦ краСЧни його мСЦiезнаходження);

* РЖнвестицСЦйний клас - тут СЦ далСЦ в цьому ПоложеннСЦ кредитний рейтинг, пСЦдтверджений у бюлетенСЦ однСЦСФСЧ з провСЦдних свСЦтових рейтингових компанСЦй (Fitch IBCA, StandardВа& Poor's, Moody's тощо).

в) розмСЦр регулятивного капСЦталу банку становить не менше нСЦж еквСЦвалент 10 млн. СФвро;

г) пСЦдключення до мСЦжнародних СЦнформацСЦйних систем типу REUTERS, DOW JONES TELERETE, BLOOMBERG тощо;

ТС) обладнання спецСЦального операцСЦйного залу (дилерськоСЧ кСЦмнати, бекофСЦсу, примСЦщення мСЦжнародних телекомунСЦкацСЦйних систем) з органСЦзацСЦСФю охорони СЦ системою допуску, що вСЦдповСЦдають вимогам нормативно-правових актСЦв НацСЦонального банку).

ВалютнСЦ операцСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв з точки зору строкСЦв виконання та технологСЦСЧ перерахування валютних коштСЦв класифСЦкуються як [37]:

  • Влспот» - операцСЦСЧ з негайним постачанням валют (з пСЦдроздСЦлом на операцСЦСЧ "tod», "tom», "swap»);
  • Влфорвард» - операцСЦСЧ з термСЦновим обовтАЩязковим постачанням валют;
  • ВлфтАЩючерснСЦ» - операцСЦСЧ з термСЦновим умовним постачанням валют;
  • ВлопцСЦоннСЦ» - операцСЦСЧ з термСЦновими правами на "спот» - постачання валют;

ПСЦсля другоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни в перСЦод поширення валютних обмежень до кСЦнця 50х рокСЦв у промислово розвитих краСЧнах одержали широке поширення СЦ розвиток новСЦ види валютних операцСЦй. Переважали валютнСЦ угоди з негайним постачанням валют (Влспот») СЦ термСЦновСЦ (Влфорвард»), причому останнСЦ найчастСЦше були об'СФктом валютного регулювання [44].

ЛСЦбералСЦзацСЦя валютного законодавства на рубежСЦ 50х - 60х рокСЦв привела до розвитку валютних операцСЦй "своп» замСЦсть яких ранСЦше практикувався обмСЦн депозитами в рСЦзних валютах. Подальший розвиток термСЦнових валютних угод був зв'язаний з лСЦбералСЦзацСЦСФю руху капСЦталСЦв, що викликало потребу в хеджуваннСЦ (страхуваннСЦ ризикСЦв) додатково до традицСЦйних операцСЦй по покриттю ризикСЦв по торгових операцСЦях.

З 70х рокСЦв розвиваються ф'ючерснСЦ й опцСЦоннСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ - нова форма спекулятивних угод СЦ хеджування вСЦд валютних ризикСЦв, особливо коли товарна угода, що створюСФ ризик, можлива, але не забезпечена (наприклад, при участСЦ в торгах). Банки стали робити валютнСЦ операцСЦСЧ в сполученнСЦ з операцСЦями "своп» СЦз процентними ставками. НегайнСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ здСЦйснюСФ бСЦльшСЦсть банкСЦв, термСЦновСЦ операцСЦСЧ СЦ "своп»Ва- угоди - великСЦ банки, регулярнСЦ опцСЦоннСЦ операцСЦСЧ - найбСЦльшСЦ банки.

При виконаннСЦ валютних операцСЦй у банках виникають валютнСЦ позицСЦСЧ СЦ зв'язанСЦ з ними валютнСЦ ризики. Виникнення валютних позицСЦй зв'язане з тим, що при здСЦйсненнСЦ валютних операцСЦй банк купуСФ одну валюту СЦ продаСФ СЦншу. При угодСЦ з негайним постачанням валют це означаСФ переклад його позикових чи "асних ресурсСЦв(пасивСЦв) у валютСЦ, що вСЦн продаСФ, в активи в СЦншСЦй валютСЦ. Таким чином, виникаСФ розрив балансу банку по конкретнСЦй валютСЦ, тобто обсяг пасивСЦв у конкретнСЦй валютСЦ не вСЦдповСЦдаСФ обсягу активСЦв у цСЦй же валютСЦ.        Цей принцип важливий, тому що вСЦдкрита валютна позицСЦя зв'язана з ризиком збиткСЦв банку, якщо до моменту контр-продажу, тобто покупки ранСЦше проданоСЧ валюти СЦ продажу ранСЦше купленоСЧ СЦншоСЧ валюти, курси цих валют змСЦняться в несприятливому для нього напрямку. Валютний ризик СЦснуСФ завжди при наявностСЦ вСЦдкритих позицСЦй, як довгих, так СЦ коротких.

ОцСЦнка можливого результату закриття позицСЦСЧ досягаСФться перерахуванням усСЦх сум довгих СЦ коротких позицСЦй у нацСЦональну валюту за поточним курсом, по якому можуть бути покритСЦ угоди з урахуванням термСЦнСЦв постачання валют по термСЦнових операцСЦях. Результат довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ позитивний для банку, якщо вСЦн тримав довгу валютну позицСЦю у валютСЦ, курс якоСЧ пСЦдвищився (доход вСЦд валютних активСЦв при позитивнСЦй курсовСЦй рСЦзницСЦ).

Однак цСЦлком реалСЦзувати цей виграш можна тСЦльки при закриттСЦ усСЦх валютних позицСЦй по поточним курсам. Ця операцСЦя називаСФться реалСЦзацСЦСФю прибутку (profit = taking) СЦ звичайно вСЦдбуваСФться в перСЦоди активноСЧ змСЦни курсу валюти, припиняючи його рух, а СЦнодСЦ тимчасово змСЦнюючи його динамСЦку в протилежному напрямку.

ПСЦдтримка довгих СЦ коротких позицСЦй у якихнебудь валютах на протязСЦ декСЦлькох днСЦв, СЦнодСЦ декСЦлькох тижнСЦв, розцСЦнюСФться як валютна спекуляцСЦя, оскСЦльки якщо короткочаснСЦ арбСЦтражнСЦ позицСЦСЧ можуть являтися результатом звертання клСЦСФнтури банку, тривала пСЦдтримка вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ - свСЦдома дСЦя, спрямована на досягнення прибутку вСЦд змСЦни курсСЦв. На практицСЦ вСЦддСЦлення валютного арбСЦтражу вСЦд валютноСЧ спекуляцСЦСЧ досить умовне, з огляду на значнСЦ коливання валютних курсСЦв, що досягають СЦнодСЦ декСЦлькох сотень пунктСЦв протягом дня. "Пункт» - рСЦзниця в одну одиницю в четвертому знаку пСЦсля коми в бСЦльшостСЦ котирувань; сто пунктСЦв, тобто другий знак пСЦсля коми, вважаСФться "цифрою» (figure).

ВалютнСЦ операцСЦСЧ з негайним постачанням (Влспот») - найбСЦльш поширенСЦ СЦ складають до 90% обсягу валютних операцСЦй. РЗхня сутнСЦсть полягаСФ в купСЦвлСЦ-продажу валюти на умовах СЧСЧ постачання банками-контрагентами на другий робочий день СЦз дня заключення угоди за курсом, зафСЦксованим в момент договору. При цьому вважаються робочСЦ днСЦ по кожнСЦй з валют в угодСЦ, тобто якщо наступний день за датою угоди СФ неробочим для однСЦСФСЧ валюти, термСЦн постачання валют - дата валютування (value data) - збСЦльшуСФться на 1 день.

По угодах "спот» постачання валюти здСЦйснюСФться на рахунки, зазначенСЦ банком-одержувачем. Дводенний термСЦн переказу валют по укладенСЦй угодСЦ ранСЦше диктувався об'СФктивними труднощами здСЦйснити його в бСЦльш короткий термСЦн. Широке поширення електронних мСЦжнародних систем платежСЦв мСЦж банками резидентами СЦ нерезидентами (SWIFT), поряд з електронними системами валютного дСЦлинга - "торгових переговорСЦв мСЦж банками» (REUTERS DEALING), дозволяСФ значно швидше робити угоди. Про це свСЦдчить поява операцСЦй по розмСЦщенню одноденних депозитСЦв "СЦз сьогоднСЦ на завтра» чи "СЦз завтра на пСЦслязавтра». Таким чином, на мСЦжбанкСЦвському короткостроковому ринку здСЦйснюються:

  • угоди TODAY (TOD) - за курсом TODAY з постачанням валюти в день заключення угоди;
  • угоди TOMORROW(TOM) - за курсом TOMORROW з умовою постачання валюти наступного дня пСЦсля заключення угоди;

ВалютнСЦ операцСЦСЧ з негайним постачанням СФ самим мобСЦльним елементом валютноСЧ позицСЦСЧ й несуть в собСЦ визначений ризик. Виконуючи угоди з негайним постачанням, банки дають доручення банкам-кореспондентам на переказ проданоСЧ валюти з СЧхнСЦх коррахункСЦв СЦ на використання купленоСЧ валюти, не чекаючи одержання письмового пСЦдтвердження вСЦд контрагентСЦв. При великих оборотах валютних операцСЦй ризик зустрСЦчного непереказу валюти може досягати величезних розмСЦрСЦв, СЦ лСЦмСЦти незавершених угод для контрагентСЦв здобувають велике значення. У зв'язку з цим банки встановлюють для своСЧх банкСЦвських клСЦСФнтСЦв на ринку лСЦмСЦти незавершених операцСЦй, тобто загальну суму валютних операцСЦй, по яких ще немаСФ даних про зустрСЦчний переказ валюти покриття.

ТермСЦновСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ (форварднСЦ) - це валютнСЦ операцСЦСЧ, при яких сторони домовляються про постачання обумовленоСЧ суми СЦноземноСЧ валюти через визначений термСЦн пСЦсля заключення угоди за курсом, зафСЦксованим в момент СЧСЧ заключення. З цього випливають двСЦ особливостСЦ термСЦнових валютних операцСЦй:

1). РЖснуСФ СЦнтервал за часом мСЦж моментом заключення СЦ виконання угоди. У сучасних умовах термСЦн виконання угоди, тобто постачання валюти, визначаСФться як кСЦнець перСЦоду вСЦд дати заключення угоди чи СЦнший будь-який перСЦод у межах термСЦну.

2). Курс валют по термСЦновСЦй валютнСЦй операцСЦСЧ фСЦксуСФться в момент заключення угоди, хоча вона виконуСФться через визначений перСЦод.

Курс валют по термСЦнових угодах вСЦдрСЦзняСФться вСЦд курсу по операцСЦях "спот» вСЦдповСЦдно до прогнозованоСЧ динамСЦки курсу валют. РСЦзниця курсу "форвард» СЦ "спот» визначаСФться як "дисконт», якщо курс "форвард» нижче курсу "спот» чи як "премСЦя», якщо прогнозний курс "форвард» вище курсу "спот».

Курси валют по термСЦнових угодах, котируСФмСЦ в цифровому вираженнСЦ називаються курсами "аутрайт». Котирування валют по термСЦнових угодах методом премСЦСЧ чи дисконту залежить як вСЦд прогнозованоСЧ динамСЦки курсу в перСЦод вСЦд заключення до виконання угоди, так СЦ вСЦд розходження в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах.

ТермСЦновСЦ угоди з СЦноземною валютою виконуються в наступних цСЦлях:

  • конверсСЦя(обмСЦн) валюти в комерцСЦйних цСЦлях, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка СЦноземноСЧ валюти для майбутнСЦх платежСЦв, щоб застрахувати валютний ризик;
  • страхування портфельних чи прямих капСЦталовкладень за кордоном вСЦд збиткСЦв у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти, у якСЦй вони здСЦйсненСЦ;
  • одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсовоСЧ рСЦзницСЦ.

РСЦзновидом валютноСЧ операцСЦСЧ, що сполучаСФ наявну СЦ термСЦнову операцСЦСЧ, СФ угоди "своп». "Своп» - це валютна операцСЦя, що сполучаСФ купСЦвлю-продаж двох валют на умовах негайного постачання з одночасним контр-продажем на певний строк з тими ж валютами. при цьому домовляються про зустрСЦчнСЦ платежСЦ в рСЦзних валютах два партнери (банки, корпорацСЦСЧ й СЦн.). По операцСЦях "своп» наявна угода здСЦйснюСФться за курсом "спот», що у термСЦновому контр-продажу коректуСФться з урахуванням премСЦСЧ чи дисконту в залежностСЦ вСЦд динамСЦки валютного курсу. ОперацСЦя "своп» зручна для банкСЦв: вона не створюСФ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ (покупка покриваСФться продажем). ОперацСЦя "своп» використовуСФться для:

  • здСЦйснення комерцСЦйних справ: банк продаСФ СЦноземну валюту на умовах негайного постачання й одночасно купуСФ СЧСЧ на термСЦн.
  • придбання банком необхСЦдноСЧ валюти без валютного ризику (на основСЦ покриття контр-продажем) для забезпечення мСЦжнародних розрахункСЦв, диверсифСЦкованостСЦ валютних авуарСЦв;
  • взаСФмного мСЦжбанкСЦвського кредитування в рСЦзних валютах.

ОперацСЦСЧ "своп» проводяться також СЦз золотом, щоб, зберСЦгши право "асностСЦ на нього, придбати необхСЦдну СЦноземну валюту на певний строк.

З 70х рокСЦв з переходом до "плаваючих» валютних курсСЦв одержали розвиток валютнСЦ фтАЩючерси - це угоди якСЦ означають зобов'язання (а не право вибору на вСЦдмСЦну вСЦд опцСЦону) на продаж чи покупку стандартноСЧ кСЦлькостСЦ визначеноСЧ валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалегСЦдь установленим при заключення угоди. У стандартних контрактах регламентуються всСЦ умови: сума, термСЦн, гарантСЦйний депозит, метод розрахунку.

ТоргСЦвля фтАЩючерсами здСЦйснюСФться через клСЦринговий будинок (розрахункову палату бСЦржСЦ), що СФ продавцем для покупця СЦ покупцем - для продавця. При заключення угоди покупець СЦ продавець зобов'язанСЦ резервувати на спецСЦальному депозитСЦ первСЦсну маржу в районСЦ вСЦд 0,04 до 6% вСЦд номСЦнальноСЧ цСЦни контракту. Продавець валютного фтАЩючерса виграСФ, якщо при настаннСЦ термСЦну угоди продаСФ валюту дорожче котирувального курсу на момент СЧСЧ виконання (гра на зниження курсу валют), СЦ зазнаСФ збиткСЦв, якщо курс дня заключення угоди нижче курсу дня СЧСЧ виконання (гра покупця на пСЦдвищення курсу валют).

ОсобливСЦстю вСЦдмСЦнностСЦ зовнСЦ подСЦбних операцСЦй форварда СЦ фтАЩючерса в тСЦм, що при форвардСЦ практично 95% контрактСЦв закСЦнчуСФться реальним постачанням валюти, а при фьючерсах вСЦд 1 до 6% зСЦ сплатою штрафних санкцСЦй продавцем чи покупцем за вСЦдмовлення вСЦд угоди при невигСЦдних курсових умовах. При цьому штрафна санкцСЦя, що сплачуСФться, СЦ СФ основною метою учасникСЦв ф'ючерсноСЧ угоди (гри на прогнозних курсах). КрСЦм того, торгСЦвля фтАЩючерсами винятково зосереджена на бСЦржах зСЦ стандартною сумою валютного контракту, на вСЦдмСЦну вСЦд будь-якоСЧ суми форвардноСЧ угоди на мСЦжбанкСЦвському ринку.

Лондонська бСЦржа по торгСЦвлСЦ ф'ючерсними контрактами (LIFFE) розрСЦзняСФ три категорСЦСЧ СЧх учасникСЦв [54]:

  • хеджери - банки, корпорацСЦСЧ, менеджери по СЦнвестицСЦях, що керують ризиками;
  • спекулянти (трейдери), що приймають на себе ризик з метою одержання прибутку;
  • арбСЦтражери валютних ризикСЦв.

АрбСЦтраж - це широке поняття, основний принцип валютного арбСЦтражу - купити валюту дешевше СЦ продати СЧСЧ дорожче. РозрСЦзняються простий валютний арбСЦтраж, здСЦйснюваний СЦз двома валютами, СЦ складний (СЦз трьома СЦ бСЦльш валютами), на умовах "спот», "форвард» СЦ "фтАЩючерс» угод. В мСЦру розвитку грошово-кредитноСЧ СЦ свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи форми валютного арбСЦтражу мСЦнялися. З розвитком електронних систем бСЦржових СЦ банкСЦвських телекомунСЦкацСЦй просторовий арбСЦтраж, заснований на придбаннСЦ валют на рСЦзних свСЦтових ринках, поступився мСЦiем часовому арбСЦтражу, заснованому на прогнознСЦй динамСЦцСЦ курсСЦв валют.

У залежностСЦ вСЦд мети розрСЦзняСФться спекулятивний СЦ конверсСЦйний валютний арбСЦтраж. Спекулятивний арбСЦтраж маСФ на метСЦ покористуватися з рСЦзницСЦ валютних курсСЦв у зв'язку з СЧхнСЦми коливаннями, при цьому вихСЦдна СЦ кСЦнцева валюти збСЦгаються. КонверсСЦйний арбСЦтраж маСФ на метСЦ купити найбСЦльш вигСЦдно необхСЦдну валюту, використовуючи при цьому конкурентнСЦ котирування рСЦзних банкСЦв на одному чи рСЦзних ринках валют.

ВСЦдмСЦннСЦсть валютного арбСЦтражу вСЦд звичайноСЧ валютноСЧ спекуляцСЦСЧ полягаСФ в тСЦм, що дилер орСЦСФнтуСФться на короткостроковий характер операцСЦСЧ СЦ намагаСФться угадати коливання курсСЦв у короткий промСЦжок мСЦж угодами, СЦнодСЦ змСЦнюючи свою тактику кСЦлька разСЦв протягом дня.


1.2 Валютний курс та валютний ризик


Форми СЦснування грошей мСЦнялися зСЦ змСЦною СЧхнСЦх функцСЦй СЦ в даний час цей процес не СФ завершеним.

МСЦжнародний подСЦл працСЦ СЦ зв'язана з ним специфСЦка обмСЦну товарами СЦ послугами об'СФктивно ставлять перед грошима нову задачу - виступати засобом зв'язку вСЦдособлених товаровиробникСЦв не тСЦльки на нацСЦональному, але СЦ на мСЦжнародному ринках, забезпечуючи тим самим загальну еквСЦвалентнСЦсть обмСЦну. У новСЦй якостСЦ грошСЦ виконують функцСЦю свСЦтових грошей. НеобхСЦднСЦсть СЧСЧ появи обтАЩСФктивно зв'язана з СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСФю виробництва СЦ виходом товарного обмСЦну за межСЦ нацСЦональних границь.

МожливСЦсть появи цСЦСФСЧ функцСЦСЧ закладена в грошовСЦй формСЦ вартостСЦ. Вона виникаСФ вже тодСЦ, коли як носСЦями грошових вСЦдносин починають виступати шляхетнСЦ метали. Однак для того, щоб можливСЦсть стала реальнСЦстю, форма носСЦя грошових вСЦдносин повинна пройти шлях зворотний тому, що вони проходять у нацСЦональному обертаннСЦ - вСЦд монети до злитка.

В умовах металевого грошового обСЦгу обмСЦн нацСЦональних грошей стаСФ можливим завдяки одноякСЦснСЦй основСЦ - золоту СЦ срСЦблу. Таким чином, у мСЦжнародному обмСЦнСЦ грошима виступали все тСЦ ж метали - золото СЦ срСЦбло, але при цьому вони скидали свою монетну форму, що СЧм додавала державна "ада. Монети перетворювалися в простСЦ злитки.

Важливою умовою мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин СФ порСЦвняння грошових одиниць рСЦзних краСЧн на мСЦжнародних грошових валютних ринках. У мСЦжнародних розрахунках монети розцСЦнюються по вазСЦ шляхетного металу, що мСЦститься в них, а не по СЧхнСЦй назвСЦ. Розходження в нацСЦональних масштабах цСЦн об'СФктивно вимагаСФ появи специфСЦчного СЦнструмента мСЦжнародних економСЦчних зСЦставлень. Таким стаСФ монетний паритет, вексельний, а потСЦм валютний курс.

ГрошСЦ, будучи унСЦверсальним товаром, мають наступнСЦ три "астивостСЦ:

  • загальнСЦсть по обмСЦнюваному матерСЦалСЦ - СЧх якСЦсною СЦндиферентнСЦстю;
  • загальнСЦсть по охоплюваному обмСЦном простору - свСЦтовому ринку;
  • загальнСЦсть в тимчасовому вСЦдношеннСЦ.

ГрошСЦ, передбачаючи у своСФму розвитку появу свСЦтового ринку, починають розвиватися як унСЦверсальний товар тСЦльки зСЦ свСЦтовим ринком. УнСЦверсальнСЦсть грошового товару виявляСФться в появСЦ в нього СЦнтернацСЦональноСЧ вартостСЦ. Вона утворюСФться як свСЦтова суспСЦльно необхСЦдна середня з СЦндивСЦдуальних вартостей виробництва золота СЦ срСЦбла в рСЦзних краСЧнах. РДдина СЦнтернацСЦональна вартСЦсть грошового товару створюСФ тенденцСЦю до появи свСЦтових цСЦн всСЦх СЦнших товарСЦв. Це порозумСЦваСФться тим, що шляхетнСЦ метали поступово прагнуть туди, де вони повиннСЦ мати найбСЦльшу купСЦвельну силу, товари ж, навпаки, унаслСЦдок цього повиннСЦ перемСЦщатися в протилежному напрямку. Таким чином, унСЦверсальнСЦсть грошей як товару сприяСФ вирСЦвнюванню цСЦн на рСЦзних нацСЦональних ринках. ФункцСЦя свСЦтових грошей - збСЦрна, по сутСЦ, похСЦдна вСЦд нацСЦональних функцСЦй грошей [65]. Вона опосередковуСФ усСЦ форми мСЦжнародного обмСЦну товарами СЦ послугами як за готСЦвку, так СЦ з вСЦдстрочкою платежу. У функцСЦСЧ свСЦтових грошей вони СФ також СЦ мСЦрою вартостСЦ. Будучи СЦнтернацСЦональним еталоном вартостСЦ, свСЦтовСЦ грошСЦ виступають фактором визначення свСЦтових цСЦн. ОсобливСЦсть функцСЦСЧ мСЦри вартостСЦ у функцСЦСЧ свСЦтових грошей полягаСФ в тому, що вона може здСЦйснюватися безпосередньо через нацСЦональнСЦ масштаби цСЦн чи опосередковано - через валютнСЦ курси. Важливою умовою функцСЦСЧ свСЦтових грошей повинна бути равноякСЦснСЦсть одягненого в "нацСЦональнСЦ мундири» грошового товару СЦ СЧхня конвертабельнСЦсть, тобто оборотнСЦсть.

НацСЦональнСЦ СЦ свСЦтова валютнСЦ системи пройшли наступний 5-ти етапний СЦсторичний цикл цивСЦлСЦзованих валютно-розрахункових угод у свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ, СЦсторично пСЦдготовлених розрахунками в шляхетних металах [65]:

а) Система золотого стандарту (Паризька угода 1867Вар.) з вСЦльним перемСЦщенням золота й обмСЦном нацСЦональних валют по золотому еквСЦвалентСЦ;

Паризька валютна система базувалася на наступних структурних принципах:

  • СЧСЧ основою був золотомонетний стандарт;
  • кожна валюта мала золотий змСЦст (ВеликобританСЦя - з 1816 року, США - з 1837 року, НСЦмеччина - з 1875 року, ФранцСЦя - з 1878 року, РосСЦя - з 1895-1897Вар.м.);
  • вСЦдповСЦдно до золотого змСЦсту валют встановлювалися СЦ золотСЦ паритети, тобто обмСЦнний курс;
  • валюти вСЦльно конвертувалися в золото;
  • золото використовувалося як загальновизнанСЦ свСЦтовСЦ грошСЦ;
  • склався режим вСЦльно плаваючих курсСЦв валют з урахуванням ринкового попиту СЦ пропозицСЦСЧ, але в межах золотих крапок. Якщо ринковий курс валюти падав нижче паритету, то боржники волСЦли розплачуватися по мСЦжнародним зобов'язанням золотом, а не СЦноземними валютами;

б) Перша свСЦтова вСЦйна СЦ свСЦтова економСЦчна криза 1929-1933Вар.м. скСЦнчила СЦз усСЦма формами обмСЦну кредитних грошей на золото (Влзолото девСЦзний стандарт» 1922Вар. - Генуезька конференцСЦя);

Генуезька валютна система функцСЦонувала на наступних принципах:

  • СЧСЧ основою були золото СЦ девСЦзи - СЦноземнСЦ валюти;
  • нацСЦональнСЦ кредитнСЦ грошСЦ стали використовуватися в якостСЦ мСЦжнародних платСЦжно-резервних засобСЦв;
  • статус резервноСЧ валюти не був закрСЦплений нСЦ за однСЦСФю валютою;
  • збережено золотСЦ паритети, конверсСЦя в золото стала здСЦйснюватися через валюти трьох краСЧн (США, ФранцСЦя, ВеликобританСЦя);
  • вСЦдновлено режим вСЦльно коливних валютних курсСЦв;
  • валютне регулювання здСЦйснювалося у формСЦ активноСЧ валютноСЧ полСЦтики, мСЦжнародних конференцСЦй СЦ нарад;

СвСЦтова економСЦчна криза 30 рокСЦв привела до скасування золотого стандарту внутрСЦшнього розмСЦну кредитних грошей на золото в НСЦмеччинСЦ, АвстрСЦСЧ(1924), ВеликобританСЦСЧ (1931), США(1933), ФранцСЦя(1936). Незважаючи на припинення розмСЦну банкнот на золото у внутрСЦшньому оборотСЦ, збереглася зовнСЦшня конвертованСЦсть валют у золото за згодою центральних банкСЦв США, ВеликобританСЦСЧ, ФранцСЦСЧ.

в) Бреттон-Вудська угода 1944Вар. пСЦсля другоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни, що установила свСЦтовий "золото-девСЦзний стандарт» обмСЦну доларСЦв США на золото й обмСЦну нацСЦональних валют на долари США - створення МВФ;

На Бреттон-ВудськСЦй конференцСЦСЧ були встановленСЦ наступнСЦ принципи СЦ правила органСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ, валютних, кредитних СЦ фСЦнансових вСЦдносин:

  • уведений золото-девСЦзний стандарт, заснований на золотСЦ СЦ двох резервних валютах - доларСЦ США СЦ фунтСЦ стерлСЦнгСЦв;
  • угода передбачала чотири форми використання золота як основи свСЦтовоСЧ валютноСЧ системи:

1) збереженСЦ золотСЦ паритети валют СЦ введена СЧхня фСЦксацСЦя в МВФ;

2) золото продовжувало використовуватися як мСЦжнародний платСЦжний СЦ резервний засСЦб;

3) спираючи на свСЦй золотий запас, США дорСЦвняли долар до золота, щоб закрСЦпити за ним статус головноСЧ резервноСЧ валюти;

4) з цСЦСФю метою казначейство США продовжувало розмСЦнювати долар на золото СЦноземним центральним банкам СЦ урядовим закладам за офСЦцСЦйною цСЦною, встановленоСЧ в 1934Вар., виходячи з золотого змСЦсту своСФСЧ валюти (35 доларСЦв за 1 тройскую унцСЦю, рСЦвну 31,1035Вар. золота);

  • для уведення валютних обмежень була потрСЦбно згода МВФ;
  • установлено режим фСЦксованих валютних курсСЦв, курсове спСЦввСЦдношення валют СЦ СЧхня конвертованСЦсть стали здСЦйснюватися на основСЦ валютних паритетСЦв, виражених у доларах США, ринковий курс валют мСЦг вСЦдхилятися вСЦд паритету у вузьких межах (1% за Статутом МВФ СЦ 0,75% по РДвропейськСЦй валютнСЦй угодСЦ);

ЕкономСЦчнСЦ, енергетичнСЦ СЦ сировиннСЦ кризи 60х рокСЦв дестабСЦлСЦзували Бреттон-Вудську систему. Питома вага США в золотих резервах зменшився з 75% у 1949Вар. до 23%. З формуванням трьох центрСЦв партнерства СЦ суперництва виник новий центр валютноСЧ сили у видСЦ РДвропейського союзу, що суперничаСФ зСЦ США СЦ ЯпонСЦСФю.

г) Ямайська угода краСЧн - членСЦв МВФ 1976Вар. - скасування золота як засобу розрахункСЦв, уведення мСЦжнародноСЧ розрахунковоСЧ одиницСЦ СДР, узаконювання кредитноСЧ форми валютних розрахункСЦв при контролСЦ паритету нацСЦональних кредитних грошей СЦ фактичного валового нацСЦонального продукту;

Четверта свСЦтова система побудована на наступних принципах:

  • уведений стандарт СДР замСЦсть золото-девСЦзного стандарту;
  • юридично довершена демонетизацСЦя золота: скасованСЦ його офСЦцСЦйна цСЦна, золотСЦ паритети валют, припинений розмСЦн доларСЦв на золото;
  • по ЯмайськСЦй валютнСЦй угодСЦ золото не повинне служити мСЦрою вартостСЦ СЦ крапкою вСЦдлСЦку валютних курсСЦв;
  • краСЧнам надане право вибору будьякого режиму валютного курсу;
  • МВФ покликаний пСЦдсилити мСЦждержавне валютне регулювання;

ПСЦдсумки функцСЦонування СДР СЦз 1970 року свСЦдчать про те, що вони далекСЦ вСЦд свСЦтових грошей. БСЦльш того виник ряд проблем:

1) емСЦсСЦСЧ СЦ розподСЦли;

Рахунок СДР даСФ можливСЦсть краСЧнСЦ запозичати конвертованСЦ валюти через МВФ, однак обсяг емСЦсСЦСЧ незначний - 21,4 млрд. СДР (еквСЦвалент 34 млрд. доларСЦв), що у 1997 роцСЦ збСЦльшений у два рази. Однак, оскСЦльки розподСЦл СДР пропорцСЦйний внеску краСЧни в статут МВФ, практично вони зосередженСЦ на рахунках розвитих краСЧн.

2) забезпечення

Важливою проблемою СДР СФ СЧхнСФ забезпечення, оскСЦльки на вСЦдмСЦну вСЦд золота вони позбавленСЦ "асноСЧ вартостСЦ. Спочатку в 1970Вар. одиниця СДР прирСЦвнювалася до 0,888671Вар.золота. ПотСЦм курс СДР СЦз 1974 року визначався як середньозважений по "валютному кошику» 16 валют, з 1981 року в "валютному кошику» залишилося 5 валют (долар США, марка ФРН, фунт стерлСЦнгСЦв, японська СЦСФна, французький франк), з 1999 року "валютний кошик» складаСФться з трьох валют (долар США, СФвро, фунт стерлСЦнгСЦв).

3) методу визначення курсу СЦ

4) сфери використання СДР, в основному, застосовуються в операцСЦях МВФ як коефСЦцСЦСФнт перерахування нацСЦональних валют, масштаб валютних порСЦвнянь.

д) Маастрихска угода про введення з 1999Вар. у РДвропейському союзСЦ СФдиноСЧ розрахунковоСЧ СЦ фактичноСЧ валюти - РДВРО з вСЦдмиранням поняття "нацСЦональна валюта», з 2002 року нацСЦональнСЦ валюти в краСЧнах РДвропейського Союзу вилученСЦ з обороту.

В даний час у ходСЦ еволюцСЦСЧ свСЦтового економСЦчного розвитку вСЦдбувся природний розвиток поняття "грошСЦ» - вСЦд натуралСЦстичного (з "асною вартСЦстю грошей як перехСЦдного засобу товарного обмСЦну) до кредитно-розрахункового наповнення (заснованого на паритетСЦ вартостСЦ нацСЦонального продукту краСЧни СЦ спСЦввСЦдношення з продуктивнСЦстю працСЦ СЦ нацСЦональних продуктСЦв СЦнших краСЧн свСЦту). При цьому вихСЦднСЦ поняття золота збереглися як резервнСЦ засоби розрахункСЦв, а розвиток свСЦтових телекомунСЦкацСЦй привСЦв до створення "електронних безготСЦвкових» грошей як форми всесвСЦтнього розрахункового засобу.

МСЦжнароднСЦ валютнСЦ вСЦдношення - це сукупнСЦсть суспСЦльних вСЦдносин, що складаються при функцСЦонуваннСЦ валюти у свСЦтовому господарствСЦ, обслуговуючих взаСФмний обмСЦн результатами дСЦяльностСЦ нацСЦональних господарств. Розвиток мСЦжнародних валютних вСЦдносин обумовлений зростанням продуктивних сил, створенням свСЦтового ринку, поглибленням мСЦжнародного подСЦлу працСЦ (МРП), формуванням свСЦтовоСЧ системи господарства, СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСФю господарських зв'язкСЦв.

НацСЦональна валютна система нерозривно зв'язана зСЦ свСЦтовою валютною системою, тобто формою органСЦзацСЦСЧ свСЦтових валютних вСЦдносин, закрСЦпленоСЧ мСЦждержавними угодами.

КонвертованСЦсть, чи оборотнСЦсть, нацСЦональноСЧ грошовоСЧ одиницСЦ [68] - це можливСЦсть для учасникСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних угод легально обмСЦнювати СЧСЧ на СЦноземнСЦ валюти СЦ назад без прямого втручання держав у процес обмСЦну. СтупСЦнь конвертованостСЦ обратнопропорцСЦйна обсягу СЦ твердостСЦ запроваджених у краСЧнСЦ валютних обмежень. ПСЦд обмеженнями розумСЦються особливСЦ дСЦСЧ офСЦцСЦйних СЦнстанцСЦй, що безпосередньо ведуть до звуження можливостей, пСЦдвищення витрат чи появСЦ невиправданих затягувань у здСЦйсненнСЦ валютного обмСЦну СЦ платежСЦв по мСЦжнародних угодах.

КонвертованСЦсть валют як би нейтралСЦзуСФ вплив нацСЦональних границь на рух товарСЦв СЦ послуг у масштабах свСЦтового ринку, на мСЦжнародне перемСЦщення капСЦталСЦв. Експортеру, що реалСЦзуСФ продукцСЦю за кордоном з оплатою у валютСЦ СЦмпортера чи у валютСЦ третСЦх краСЧн, таким шляхом забезпечуСФться можливСЦсть перетворити отриманий виторг у "аснСЦ нацСЦональнСЦ грошСЦ, що абсолютно необхСЦдно для пСЦдтримки нормального кругообСЦгу його засобСЦв усерединСЦ краСЧни.

АналогСЦчним образом вирСЦшуСФться проблема розрахункСЦв для СЦмпортера закордонних товарСЦв, що пСЦдлягають оплатСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ: через механСЦзм оборотностСЦ здСЦйснюСФться обмСЦн його нацСЦональноСЧ валют на необхСЦднСЦ засоби платежу.

У залежностСЦ вСЦд нацСЦональноСЧ приналежностСЦ, а точнСЦше вСЦд мСЦiя постСЦйного проживання СЦ дСЦяльностСЦ "асника валюти, оборотнСЦсть може бути зовнСЦшньою СЦ внутрСЦшньою. При зовнСЦшнСЦй оборотностСЦ повна воля обмСЦну зароблених у данСЦй краСЧнСЦ грошей для розрахункСЦв СЦз закордоном надаСФться тСЦльки СЦноземцям (по загальноприйнятСЦй мСЦжнароднСЦй термСЦнологСЦСЧ - нерезидентам), тодСЦ як громадяни СЦ юридичнСЦ особи цСЦСФСЧ краСЧни подСЦбною волею не володСЦють.

ПерехСЦд до конвертованостСЦ звичайно починаСФться саме з зовнСЦшньоСЧ оборотностСЦ. Мотиви такоСЧ переваги полягають у наступному:

  • зовнСЦшня оборотнСЦсть стимулюСФ активнСЦсть СЦноземних СЦнвесторСЦв, знСЦмаючи проблему репатрСЦацСЦСЧ завезених капСЦталСЦв СЦ вивозу отриманих прибуткСЦв;
  • складаСФться бСЦльш-менш стСЦйкий мСЦжнародний попит на дану валюту з вСЦдповСЦдними сприятливим впливом на валютний курс СЦ валютне положення краСЧни;
  • створюСФться СЦ змСЦцнюСФться престиж в очах свСЦтовоСЧ дСЦловоСЧ громадськостСЦ.

Разом з тим встановлення СЦ пСЦдтримка подСЦбноСЧ обмеженоСЧ форми оборотностСЦ вимагаСФ значно менших економСЦчних СЦ фСЦнансових перетворень СЦ валютних витрат, оскСЦльки контингент нерезидентСЦв звичайно невеликий у порСЦвняннСЦ з вСЦтчизняними "асниками валюти. При режимСЦ внутрСЦшньоСЧ оборотностСЦ волею обмСЦну нацСЦональних грошових одиниць на СЦноземнСЦ валюти користаються лише резиденти даноСЧ краСЧни, тодСЦ як нерезиденти цим правом не володСЦють.

ОборотнСЦсть валюти не СФ чисто технСЦчна категорСЦя можливостСЦ СЧСЧ обмСЦну. По сутСЦ, це особливий характер зв'язку мСЦж нацСЦональним СЦ свСЦтовим господарствами, глибоке СЦнтегрування першого в друге. ОборотнСЦсть нацСЦональноСЧ грошовоСЧ одиницСЦ забезпечуСФ краСЧнСЦ наступнСЦ довгостроковСЦ вигоди вСЦд участСЦ в багатобСЦчнСЦй свСЦтовСЦй системСЦ торгСЦвлСЦ СЦ розрахункСЦв:

  • вСЦльний вибСЦр виробниками СЦ споживачами найбСЦльш вигСЦдних ринкСЦв збуту СЦ закупСЦвель усерединСЦ краСЧни СЦ за кордоном у кожен даний момент;
  • розширення можливостей залучати СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ СЦ здСЦйснювати СЦнвестицСЦСЧ за кордоном;
  • стимулюючий вплив СЦноземноСЧ конкуренцСЦСЧ на ефективнСЦсть, гнучкСЦсть СЦ пристосування пСЦдприСФмств до мСЦнливих ринкових умов;
  • пСЦдтягування нацСЦонального виробництва до мСЦжнародних стандартСЦв за цСЦнами, витратам СЦ якостСЦ;
  • можливСЦсть здСЦйснення мСЦжнародних розрахункСЦв у нацСЦональних грошах;
  • на рСЦвнСЦ народного господарства в цСЦлому - спецСЦалСЦзацСЦя з урахуванням вСЦдносних переваг, найбСЦльш оптимальна й ощадлива витрата матерСЦальних, фСЦнансових СЦ трудових ресурсСЦв.

КонвертованСЦсть нацСЦональноСЧ валюти вимагаСФ ринкового типу економСЦки, тому що вона заснована на вСЦльному волевиявленнСЦ усСЦх "асникСЦв коштСЦв. КрСЦм того, ринкова економСЦка повинна бути досить зрСЦлоСЧ для протистояння СЦноземнСЦй конкуренцСЦСЧ, повноправнСЦй участСЦ в мСЦжнародному подСЦлСЦ працСЦ.

По ступенСЦ конвертованостСЦ розрСЦзняють наступнСЦ види валют:

  • вСЦльно конвертована (резервна);
  • частково конвертована;
  • замкнута;
  • клСЦрингових розрахункСЦв.

ВСЦльно конвертована валюта - валюта, вСЦльно СЦ необмежено обмСЦнювана на СЦншСЦ СЦноземнСЦ валюти. Вона маСФ повну зовнСЦшню СЦ внутрСЦшню оборотнСЦсть, тобто однаковСЦ режими обмСЦну. Сфера обмСЦну вСЦльно конвертованоСЧ валюти поширюСФться на поточнСЦ операцСЦСЧ, зв'язанСЦ з повсякденною зовнСЦшньоекономСЦчною дСЦяльнСЦстю (зовнСЦшньоторговельний обмСЦн, неторговСЦ платежСЦ, СЦноземний туризм), а також на операцСЦСЧ по руху зовнСЦшнСЦх кредитСЦв чи закордонних СЦнвестицСЦй.

У сучасному свСЦтСЦ лише обмежене число краСЧн СЦ територСЦй мають цСЦлком конвертованСЦ валюти: США, ВеликобританСЦя, НСЦмеччина, ЯпонСЦя, Канада, ДанСЦя, НСЦдерланди, АвстрСЦя, Нова ЗеландСЦя, СаудСЦвська АравСЦя, Кувейт, ОАЭ, Оман, Малайзия, ССЦнгапур, Бахрейн, Кирибати, СейшельськСЦ Острови. Це переважно або найбСЦльшСЦ СЦндустрСЦальнСЦ краСЧни, або основнСЦ нафтоекспортери, або краСЧни з розвитою й дуже вСЦдкритою економСЦкою.

ВСЦльно конвертовану валюту називають резервною валютою, тому що в такСЦй валютСЦ центральнСЦ банки СЦнших краСЧн накопичують СЦ зберСЦгають резерви засобСЦв для мСЦжнародних розрахункСЦв. ЦентральнСЦ банки накопичують валюти п'яти лСЦдируючих у свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ. Практично всСЦ зовнСЦшньоторговельнСЦ СЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ здСЦйснюються в доларах США, фунтах стерлСЦнгСЦв, швейцарських франках, СФвро, СЦ саме цСЦ валюти складають близько 100% свСЦтових валютних резервСЦв.

Якщо окремСЦ конвертованСЦ валюти використовуються у свСЦтовСЦй практицСЦ як загальновизнанСЦ засоби мСЦжнародних розрахункСЦв СЦ платежСЦв, то краСЧна-емСЦтент подСЦбноСЧ валюти одержуСФ унСЦкальну можливСЦсть користатися фактично неоплачуваним СЦмпортом товарСЦв СЦ послуг. Вона може дозволити собСЦ протягом тривалого часу мати пасивний торговий СЦ платСЦжний баланс без яких-небудь небажаних наслСЦдкСЦв для внутрСЦшньоСЧ економСЦки. Розрив у платежах краСЧни покриваСФться СЧСЧ "асними нацСЦональними грошима, СЦ, у тСЦй мСЦрСЦ, у який цСЦ грошСЦ осСЦдають у мСЦжнародному платСЦжному оборотСЦ, вони не пред'являються назад у видСЦ вимог на постачання чи товарСЦв для обмСЦну на СЦноземну валюту.

Використання валюти як засобу мСЦжнародних розрахункСЦв СЦ платежСЦв обов'язково супроводжуСФться нагромадженням коштСЦв СЦноземцСЦв у банках краСЧни-емСЦтента. По своСФму економСЦчному змСЦстСЦ це рСЦвноцСЦнно одержанню кредиту через границю, причому такий кредит надаСФться автоматично, вСЦн порСЦвняно дешевий, не зв'язуСФться нСЦ з якими умовами полСЦтичного чи економСЦчного характеру, СЦ його обсяг залежить винятково вСЦд масштабу участСЦ даноСЧ валюти в обслуговуваннСЦ свСЦтового платСЦжного обороту. Формально кредит названий короткостроковим, однак на практицСЦ потреба в оборотних коштах для ведення зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй СЦ необхСЦднСЦсть, що звСЦдси випливаСФ, постСЦйно поповнювати вСЦдповСЦднСЦ резерви фактично перетворюють його в довгостроковий, СЦ можна навСЦть сказати, у безстроковий кредит.

Частково конвертована валюта - нацСЦональна валюта краСЧн, у яких застосовуються валютнСЦ обмеження для резидентСЦв СЦ по окремих видах обмСЦнних операцСЦй. Як правило, ця валюта обмСЦнюСФться тСЦльки на деякСЦ СЦноземнСЦ валюти СЦ не по усСЦх видах мСЦжнародного обороту.

Часткова оборотнСЦсть - це нерозповсюдження на якСЦсь галузСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ чи на деякСЦ категорСЦСЧ "асникСЦв валюти режиму конвертабельности. ОборотнСЦсть може також не охоплювати операцСЦСЧ з усСЦма краСЧнами, а обмежуватися окремими регСЦонами, групами краСЧн, валютно-економСЦчними угрупованнями. Тут можливСЦ самСЦ рСЦзнСЦ комбСЦнацСЦСЧ в залежностСЦ вСЦд того, якСЦ угоди, по яких напрямках СЦ для яких учасникСЦв звСЦльняються вСЦд державних валютних обмежень, а якСЦ ще немаСФ. З режимСЦв частковоСЧ оборотностСЦ найбСЦльше поширення маСФ варСЦант, коли вСЦльний обмСЦн нацСЦональноСЧ валюти на СЦноземнСЦ грошовСЦ цСЦнностСЦ дозволяСФться тСЦльки у вСЦдношеннСЦ поточних операцСЦй СЦ не допускаСФться по угодах, зв'язаним СЦз закордонними СЦнвестицСЦями й СЦншими мСЦжнародними перемСЦщеннями капСЦталСЦв. За правилами МСЦжнародного валютного фонду для досягнення валютою статусу конвертабельности досить, щоб краСЧна-емСЦтент цСЦСФСЧ грошовоСЧ одиницСЦ не застосовувала валютних обмежень при платежах по поточним операцСЦях, що не мають метою переказ капСЦталСЦв. До таких платежСЦв вСЦдносяться всСЦ платежСЦ по зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ СЦ послугам, а також звичайнСЦ короткостроковСЦ банкСЦвськСЦ СЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ: платежСЦ по погашенню позик СЦ вСЦдсоткСЦв по них, переклади прибуткСЦв по СЦнвестицСЦях СЦ СЦнших видах капСЦтальних вкладень, грошовСЦ перекази некомерцСЦйного характеру, у тому числСЦ на "побутовСЦ сСЦмейнСЦ витрати».

У краСЧнах з частково конвертованою валютою держава використовуСФ валютнСЦ обмеження - законодавча чи адмСЦнСЦстративна заборона, лСЦмСЦтування СЦ регламентацСЦю операцСЦй резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв з валютою й СЦншими валютними цСЦнностями. Вони СФ складовою частиною валютного контролю держави, закрСЦплюються валютним законодавством.

ВалютнСЦ обмеження переслСЦдують наступнСЦ цСЦлСЦ:

1) вирСЦвнювання платСЦжного балансу;

2) пСЦдтримка валютного курсу;

3) концентрацСЦю валютних цСЦнностей у руках держави.

РозрСЦзняють наступнСЦ основнСЦ сфери валютних обмежень:

1) поточнСЦ операцСЦСЧ платСЦжного балансу (торговСЦ СЦ неторговСЦ угоди);

2) фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ (рух капСЦталСЦв СЦ кредитСЦв СЦ СЦн.).

По поточним операцСЦях платСЦжного балансу практикуються наступнСЦ форми валютних обмежень:

  • блокування виторгу СЦноземних експортерСЦв вСЦд продажу товарСЦв у данСЦй краСЧнСЦ, обмеження СЧхньоСЧ можливостСЦ розпоряджатися цими засобами;
  • обмежений продаж СЦноземноСЧ валюти СЦмпортерам;
  • обмеження на форварднСЦ покупки СЦмпортерами СЦноземноСЧ валюти;
  • заборона продажу товарСЦв за рубежем на нацСЦональну валюту;
  • заборона оплати СЦмпорту деяких товарСЦв СЦноземною валютою;
  • регулювання термСЦнСЦв платежСЦв по експортСЦ й СЦмпорту;
  • множиннСЦсть валютних курсСЦв;
  • диференцСЦйованСЦ курсовСЦ спСЦввСЦдношення валют по рСЦзних видах операцСЦй, товарним групам СЦ регСЦонам.

Основною причиною валютних обмежень СФ недостача валюти, тиск зовнСЦшньоСЧ заборгованостСЦ, розлад платСЦжних балансСЦв.

Замкнута (неконвертована) валюта - нацСЦональна валюта, що функцСЦонуСФ тСЦльки в межах однСЦСФСЧ краСЧни СЦ не обмСЦнюСФться на СЦншСЦ СЦноземнСЦ валюти. До замкнутих вСЦдносяться валюти краСЧн, що застосовують рСЦзнСЦ обмеження СЦ заборони по вивозСЦ СЦ ввозу, продажу, покупцСЦ й обмСЦну нацСЦональноСЧ й СЦноземноСЧ валюти, а також використовують рСЦзнСЦ мСЦри валютного регулювання, у тому числСЦ валютнСЦ коефСЦцСЦСФнти з метою обмеження розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ. Замкнутими СФ нацСЦональнСЦ валюти бСЦльшостСЦ краСЧн, що розвиваються.

КлСЦринговСЦ валюти - це розрахунковСЦ валютнСЦ одиницСЦ. У них ведуться рахунки в банках СЦ виконуються рСЦзнСЦ операцСЦСЧ мСЦж краСЧнами, що уклали платСЦжнСЦ угоди клСЦрингового типу про обов'язковий взаСФмний залСЦк мСЦжнародних вимог СЦ зобов'язань, що випливають з вартСЦсноСЧ рСЦвностСЦ товарних постачань СЦ зроблених послуг.

КлСЦринговСЦ валюти функцСЦонують винятково в СЧх СЦдеальнСЦй (рахунковоСЧ) формСЦ у видСЦ бухгалтерських записСЦв по банкСЦвських рахунках. ПСЦдставою для таких записСЦв СФ взаСФмнСЦ постачання товарСЦв СЦ надання послуг краСЧнами - учасницями платСЦжноСЧ угоди. КлСЦринговСЦ валюти не мають нСЦчого загального з тими валютами, вСЦд яких вони одержали своСФ найменування, оскСЦльки порядок СЧхнього використання принципово СЦншоСЧ.

Важливим елементом валютноСЧ системи СФ валютний курс. Валютний курс необхСЦдний для [68]:

  • взаСФмного обмСЦну валютами при торгСЦвлСЦ товарами, послугами, при русСЦ капСЦталСЦв СЦ кредитСЦв. Експортер обмСЦнюСФ виручену СЦноземну валюту на нацСЦональну, тому що валюти СЦнших краСЧн не можуть звертатися в якостСЦ законного СЦ платСЦжного засобу на територСЦСЧ даноСЧ держави. РЖмпортер обмСЦнюСФ нацСЦональну валюту на СЦноземну для оплати товарСЦв, куплених за рубежем. Боржник здобуваСФ СЦноземну валюту на нацСЦональну для погашення заборгованостСЦ СЦ виплати вСЦдсоткСЦв по зовнСЦшнСЦх позиках;
  • порСЦвняння цСЦн свСЦтових СЦ нацСЦональних ринкСЦв, а також вартСЦсних показникСЦв рСЦзних краСЧн, виражених у нацСЦональних чи СЦноземних валютах;

-ВаперСЦодичноСЧ переоцСЦнки рахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ фСЦрм СЦ банкСЦв.

Валютний курс - це "цСЦна» грошовоСЧ одиницСЦ однСЦСФСЧ краСЧни, виражена в СЦноземних грошових одиницях чи мСЦжнародних валютних одиницях (СДР, ЕВРО). ЗовнСЦ валютний курс представляСФться учасникам обмСЦну як коефСЦцСЦСФнт перерахування однСЦСФСЧ валюти в СЦншу, котра визначаСФться спСЦввСЦдношенням попиту та пропозицСЦСЧ на валютному ринку. Однак вартСЦсною основою валютного курсу СФ купСЦвельна спроможнСЦсть валют, що виражаСФ середнСЦ нацСЦональнСЦ рСЦвнСЦ цСЦн на товари, послуги, СЦнвестицСЦСЧ.

ОбмСЦнний курс валюти СФ тим ключовим фактором, що зв'язуСФ економСЦку краСЧни з СЦншим свСЦтом. РозрСЦзняють два види обмСЦнних курсСЦв: номСЦнальний СЦ реальний. НомСЦнальний обмСЦнний курс - це вСЦдносна цСЦна валют двох краСЧн. Реальний - вСЦдносна цСЦна товарСЦв, зроблених у двох краСЧнах, реальний обмСЦнний курс залежить вСЦд номСЦнального курсу, цСЦн товарСЦв у нацСЦональних валютах СЦ розраховуСФться по формулСЦ:


Р = Н * Ц1 / Ц2 (1.1)


де Н - номСЦнальний обмСЦнний курс, Ц1 - рСЦвень цСЦн в однСЦй краСЧнСЦ,

а Ц2 - в СЦншСЦй.

ЗвСЦдси:


Н = Р * Ц2 / Ц1 (1.2)


Виробники СЦ покупцСЦ товарСЦв СЦ послуг за допомогою валютного курсу порСЦвнюють нацСЦональнСЦ цСЦни з цСЦнами СЦнших краСЧн. У результатСЦ зСЦставлення виявляСФться ступСЦнь вигСЦдностСЦ розвитку якого-небудь виробництва в данСЦй чи краСЧнСЦ СЦнвестицСЦй за рубежем.

У зв'язку з рСЦзким збСЦльшенням мСЦжнародного руху капСЦталСЦв на валютний курс впливаСФ купСЦвельна спроможнСЦсть валют по вСЦдношенню не тСЦльки до товарСЦв, але СЦ до фСЦнансових активСЦв, тобто конвертованСЦсть валют.

Розглянемо фактори, що впливають на валютний курс та конвертованСЦсть валюти. Серед них можна видСЦлити наступнСЦ [68]:

1. Темп СЦнфляцСЦСЧ. СпСЦввСЦдношення валют по СЧхнСЦй купСЦвельнСЦй спроможностСЦ (паритет купСЦвельноСЧ спроможностСЦ), вСЦдбиваючи чиннСЦсть закону вартостСЦ, служить своСФрСЦдним хребтом валютного курсу. Тому на валютний курс впливаСФ темп СЦнфляцСЦСЧ. Чим вище темп СЦнфляцСЦСЧ в краСЧнСЦ, тим нижче курс СЧСЧ валюти, якщо не протидСЦють СЦншСЦ фактори. РЖнфляцСЦйне знецСЦнювання грошей у краСЧнСЦ викликаСФ зниження купСЦвельноСЧ спроможностСЦ СЦ тенденцСЦю до падСЦння СЧхнього курсу до валют краСЧн, де темп СЦнфляцСЦСЧ нижче. Дана тенденцСЦя звичайно прослСЦджуСФться в середньо СЦ довгостроковому планСЦ. ВирСЦвнювання валютного курсу, приведення його у вСЦдповСЦднСЦсть з паритетом купСЦвельноСЧ спроможностСЦ вСЦдбуваються в середньому протягом двох рокСЦв.

ЗалежнСЦсть валютного курсу вСЦд темпу СЦнфляцСЦСЧ особливо велика в краСЧн з великим обсягом мСЦжнародного обмСЦну товарами, послугами СЦ капСЦталами. Це порозумСЦваСФться тим, що найбСЦльш тСЦсний зв'язок мСЦж динамСЦкою валютного курсу СЦ вСЦдносним темпом СЦнфляцСЦСЧ виявляСФться при розрахунку курсу на базСЦ експортних цСЦн.

2. Стан платСЦжного балансу. Активний (експортний) платСЦжний баланс сприяСФ пСЦдвищенню курсу нацСЦональноСЧ валюти, тому що збСЦльшуСФться попит на неСЧ з боку СЦноземних боржникСЦв. Пасивний (СЦмпортний) платСЦжний баланс породжуСФ тенденцСЦю до зниження курсу нацСЦональноСЧ валюти, тому що боржники продають СЧСЧ за СЦноземну валюту для погашення своСЧх зовнСЦшнСЦх зобов'язань.

3. РСЦзниця процентних ставок у рСЦзних краСЧнах. ЗмСЦна процентних ставок у краСЧнСЦ впливаСФ за СЦнших рСЦвних умов на мСЦжнародний рух капСЦталСЦв, насамперед короткострокових. ПСЦдвищення процентноСЧ ставки стимулюСФ приплив СЦноземних капСЦталСЦв, а СЧСЧ зниження заохочуСФ вСЦдлив капСЦталСЦв, у тому числСЦ нацСЦональних, за кордон.

4. ДСЦяльнСЦсть валютних ринкСЦв СЦ спекулятивнСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ. Якщо курс якоСЧ-небудь валюти маСФ тенденцСЦю до зниження, то фСЦрми СЦ банки завчасно продають СЧСЧ за бСЦльш стСЦйкСЦ валюти, що погСЦршуСФ позицСЦСЧ ослабленоСЧ валюти. ВалютнСЦ ринки швидко реагують на змСЦни в економСЦцСЦ СЦ полСЦтику, на коливання курсових спСЦввСЦдношень. Тим самим вони розширюють можливостСЦ валютноСЧ спекуляцСЦСЧ СЦ стихСЦйного руху "гарячих» грошей.

5. СтупСЦнь використання визначеноСЧ валюти на СФвроринку й у мСЦжнародних розрахунках.

6. На курсове спСЦввСЦдношення валют впливаСФ також прискорення чи затримка мСЦжнародних платежСЦв. У чеканнСЦ зниження курсу нацСЦональноСЧ валюти СЦмпортери намагаються прискорити платежСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ, щоб не нести втрат при пСЦдвищеннСЦ СЧСЧ курсу. При змСЦцненнСЦ нацСЦональноСЧ валюти, навпроти, переважаСФ СЧСЧ прагнення до затримки платежСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ.

7. СтупСЦнь довСЦри до валюти на нацСЦональному СЦ свСЦтовому ринках. Вона визначаСФться станом економСЦки СЦ полСЦтичною обстановкою в краСЧнСЦ, а також розглянутими вище факторами, що роблять вплив на валютний курс. Причому дилери враховують не тСЦльки данСЦ темпи економСЦчного росту, СЦнфляцСЦСЧ, рСЦвень купСЦвельноСЧ спроможностСЦ валюти, спСЦввСЦдношення попиту та пропозицСЦСЧ валюти, але СЦ перспективи СЧхньоСЧ динамСЦки.

Ризик - це характерна ознака дСЦяльностСЦ будь-якого виробника, у тому числСЦ банку, що вСЦдбиваСФ можливСЦ несприятливСЦ наслСЦдки у випадку неуспСЦху. Ризик виражаСФться можливСЦстю одержання таких небажаних результатСЦв, як втрата прибутку або виникнення збиткСЦв.

ВалютнСЦ ризики СФ частиною комерцСЦйних ризикСЦв, до яких схильнСЦ учасники мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин. Валютний ризик - це ризик втрат при купСЦвлСЦ-продажСЦ СЦноземноСЧ валюти за рСЦзними курсами.

Даний ризик, або ризик курсових втрат, пов'язаний з СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСФю ринку банкСЦвських операцСЦй, створенням транснацСЦональних (спСЦльних) пСЦдприСФмств та банкСЦвських органСЦзацСЦй СЦ диверсифСЦкацСЦСФю СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ, СЦ являСФ собою можливСЦсть грошових втрат у результатСЦ коливань валютних курсСЦв.

При цьому змСЦна курсСЦв валют по вСЦдношенню один до одного вСЦдбуваСФться в силу численних чинникСЦв, наприклад: у зв'язку зСЦ змСЦною внутрСЦшньоСЧ вартостСЦ валют, постСЦйним переливом грошових потокСЦв СЦз краСЧни в краСЧну, спекуляцСЦСФю СЦ т.д. Ключовим чинником, що характеризуСФ будь-яку валюту СФ ступСЦнь довСЦри до валюти резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв.

Валютний ризик - це ймовСЦрнСЦсть виникнення можливих збиткСЦв унаслСЦдок несприятливих змСЦн курсСЦв СЦноземних валют. Фактори, якСЦ впливають на ризик, можна розподСЦлити на двСЦ групи.

1. Фактори впливу на валютний ризик.

а) ЗбСЦльшують ризик:

-Ваколивання валютних курсСЦв;

-ВавСЦдкритСЦ валютнСЦ позицСЦСЧ.

б) Зменшують ризик:

-ВалСЦмСЦти позицСЦй за валютами;

-Ваконтроль за ризикам з боку керСЦвництва;

-Вавикористання методСЦв хеджування.

2. Методами хеджування (страхування) валютного ризику СФ:

-Вапогодження надходжень СЦ платежСЦв (структурне балансування);

-ВаВлвалютнСЦ кошики» - набСЦр валют, об'СФднаних у певних пропорцСЦях, тобто курс валюти стосовно певного набору СЦнших валют;

-Ваметоди короткострокового хеджування - поСФднують форварднСЦ, опцСЦоннСЦ угоди та угоди "своп»;

-Ваметоди довгострокового хеджування - фСЦнансовСЦ ф'ючерси СЦ дисконтування вимог у валютСЦ (уступка права вимоги боргу в СЦноземнСЦй валютСЦ замСЦсть негайно сплаченоСЧ суми банком у нацСЦональнСЦй або СЦншСЦй валютСЦ).

Валютна позицСЦя банку - це спСЦввСЦдношення мСЦж сумою активСЦв та позабалансових вимог у певнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ та сумою балансових та позабалансових зобов'язань у цСЦй же валютСЦ. Вона буваСФ:

-ВавСЦдкрита - не дорСЦвнюСФ нулю, веде за собою додатковий ризик у разСЦ змСЦни валютного курсу;

-ВавСЦдкрита довга - вартСЦсть активСЦв та позабалансових вимог перевищуСФ вартСЦсть пасивСЦв та позабалансових зобов'язань у кожнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ. Банк може понести втрати у разСЦ збСЦльшення курсу нацСЦональноСЧ валюти щодо СЦноземноСЧ валюти;

-ВавСЦдкрита коротка - вартСЦсть пасивСЦв та позабалансових зобов'язань перевищуСФ вартСЦсть активСЦв та позабалансових вимог у кожнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ. Банк може понести додатковСЦ витрати у разСЦ збСЦльшення курсу СЦноземноСЧ валюти щодо нацСЦональноСЧ валюти;

  • закрита - дорСЦвнюСФ нулю.

Валютний ризик - це ризик втрат, обумовлений несприятливою змСЦною курсСЦв СЦноземних валют у ходСЦ здСЦйснення угод по СЧхнСЦй купСЦвлСЦ-продажу. ВалютнСЦ операцСЦСЧ пСЦдроздСЦляють на "касовСЦ» СЦ "термСЦновСЦ». Ринок касових операцСЦй потребуСФ оплати на протязСЦ двох робочих днСЦв СЦз дня виконання контракту, тому невиконання зобов'язань менш ймовСЦрне. До таких угод вСЦдносять овернайт. До термСЦнових угод належать: форвард, фтАЩючерси, опцСЦони.

Ризик несплати по термСЦнових валютних операцСЦях залежить вСЦд кредитоспроможностСЦ СЦнвестора СЦ термСЦну контракту. Чим бСЦльший цей термСЦн, тим вища можливСЦсть змСЦни курсу СЦ несплати.

ЗмСЦст термСЦнових видСЦв угод з точки зору ризику такий [39]:

1) Форвард.

Форвардною угодою називаСФться така угода, при якСЦй курс встановлюСФться в даний час, а обмСЦн валютами вСЦдбуваСФться в майбутньому.

Якщо СФ реальна можливСЦсть виникнення валютного ризику в майбутньому, вСЦн покриваСФться форвардной угодою.

Банк займаСФ форвардну позицСЦю у випадку, якщо клСЦСФнт продаСФ або купуСФ СЦноземну валюту по форварду, тобто з обмСЦном валют на майбутню зафСЦксовану дату, а також, якщо сам банк продаСФ або купуСФ СЦноземну валюту по форварду з метою отримання прибутку. Проте тут СФ присутнСЦм ризик змСЦни цСЦн, що може призвести до збиткСЦв банку.

2) ОпцСЦоннСЦ операцСЦСЧ.

ОпцСЦон - це угода мСЦж покупцем СЦ продавцем, що надаСФ покупцю право - але не зобов'язання - купувати валюту в продавця опцСЦону або ж продавати СЧСЧ.

ОпцСЦон СФ одним СЦз варСЦантСЦв повного покриття валютних ризикСЦв. Його можна використовувати як страховку, використовуючи при несприятливих змСЦнах курсу. У порСЦвняннСЦ з форвардом, опцСЦон даСФ кращий захист вСЦд можливих ризикСЦв, тому що покупець опцСЦону лишаСФ за собою право вибору здСЦйснення або нездСЦйснення угоди.

3) ФтАЩючерси.

ФтАЩючерснСЦ контракти укладають на спецСЦальних бСЦржах СЦ, на вСЦдмСЦну вСЦд форвардного контракту, фтАЩючерс не передбачаСФ реальну купСЦвлю-продаж валюти. ПозицСЦя по фтАЩючерсу лСЦквСЦдуСФться за допомогою зустрСЦчних контрактСЦв. Ризик по фтАЩючерсам мСЦнСЦмСЦзуСФться за рахунок можливостСЦ покрити зобов'язання по першому ф'ючерсному контракту шляхом здСЦйснення зустрСЦчноСЧ оберненоСЧ угоди.

ВалютнСЦ ризики можна структуризувати у такий спосСЦб:

а) кредитний ризик - ризик, обумовлений небажанням або неможливСЦстю клСЦСФнта або контр-партнера розрахуватися за своСЧми обов'язками;

б) конверсСЦйний ризик - ризики валютних збиткСЦв безпосередньо по конкретних операцСЦях.

ВалютнСЦ ризики управляються в банках рСЦзноманСЦтними методами. Першим кроком до управлСЦння валютними ризиками всерединСЦ структури банку СФ встановлення лСЦмСЦтСЦв на валютнСЦ операцСЦСЧ. Так, наприклад, дуже поширенСЦ такСЦ види лСЦмСЦтСЦв:

-ВалСЦмСЦти на СЦноземнСЦ держави (встановлюються максимально можливСЦ суми для операцСЦй на протязСЦ дня з клСЦСФнтами СЦ контр-партнерами в сумСЦ з кожноСЧ конкретноСЧ краСЧни);

-ВалСЦмСЦти на операцСЦСЧ з контр-партнерами СЦ клСЦСФнтами (встановлюСФться максимально можлива сума для операцСЦй на кожного контр-партнера, клСЦСФнта або групу клСЦСФнтСЦв);

-ВалСЦмСЦт СЦнструментарСЦю (встановлення обмежень по використовуваних СЦнструментах СЦ валютам СЦз визначенням списку можливих до торгСЦвлСЦ валют СЦ СЦнструментСЦв торгСЦвлСЦ);

-ВалСЦмСЦт збиткСЦв (встановлюСФться максимально можливий розмСЦр збиткСЦв, пСЦсля досягнення якого всСЦ вСЦдкритСЦ позицСЦСЧ повиннСЦ бути закритСЦ зСЦ збитками). У деяких банках такий лСЦмСЦт встановлюСФться на кожний робочий день або окремий перСЦод часу (один мСЦсяць), у деяких банках вСЦн пСЦдроздСЦляСФться на окремСЦ види СЦнструментСЦв, а в СЦнших може також встановлюватися на окремих дилерСЦв.

КрСЦм лСЦмСЦтСЦв у свСЦтовСЦй практицСЦ застосовуються такСЦ методи зниження валютних ризикСЦв:

-ВавзаСФмний залСЦк купСЦвлСЦ-продажу валюти по активу СЦ пасиву, так званий метод "метчСЦнг», де за допомогою вСЦдрахування надходження валюти з розмСЦру СЧСЧ вСЦдтоку банк маСФ можливСЦсть впливати на СЧхнСЦй розмСЦр СЦ вСЦдповСЦдно на своСЧ ризики.

-Вавикористання методу "неттСЦнга», що полягаСФ в максимальному скороченнСЦ кСЦлькостСЦ валютних операцСЦй за допомогою СЧх укрупнення. З цСЦСФю метою банки створюють пСЦдроздСЦли, що координують надходження заявок на купСЦвлю-продаж СЦноземноСЧ валюти.

-Вапридбання додатковоСЧ СЦнформацСЦСЧ шляхом придбання СЦнформацСЦйних продуктСЦв спецСЦалСЦзованих фСЦрм у режимСЦ реального часу валютних курсСЦв, що вСЦдображають змСЦни СЦ останню СЦнформацСЦю.

-Варетельне вивчення й аналСЦз валютних ринкСЦв.

Ще одним методом управлСЦння валютним ризиком СФ аналСЦз змСЦн курсСЦв валют. Такий аналСЦз буваСФ фундаментальним СЦ технСЦчним.

Фундаментальний аналСЦз змСЦни курсСЦв валют заснований на припущеннСЦ, що основнСЦ змСЦни курсСЦв вСЦдбуваються пСЦд дСЦСФю макроекономСЦчних чинникСЦв розвитку економСЦк краСЧн-емСЦтентСЦв валюти. АналСЦтики, що прираховують себе до фундаменталСЦстСЦв, уважно вСЦдслСЦдковують базовСЦ показники макроекономСЦчного розвитку окремих краСЧн СЦ прогнозують змСЦни курсСЦв валют у довгостроковСЦй перспективСЦ.

ТехнСЦчний аналСЦз заснований на положеннСЦ про те, що макроекономСЦчнСЦ показники в короткостроковСЦй СЦ середньостроковСЦй перспективСЦ мало вСЦдбиваються на змСЦнах курсСЦв валют. БСЦльше того, курси валют можна з винятковою точнСЦстю прогнозувати тСЦльки за допомогою методу технСЦчного аналСЦзу, основою якого СФ математична система. ТехнСЦчний аналСЦз простежуСФ тенденцСЦю коливань курсСЦв валют СЦ даСФ сигнали до купСЦвлСЦ та продажу.

В УкраСЧнСЦ згСЦдно з "Положенням про встановлення офСЦцСЦйного курсу гривнСЦ до СЦноземних валют та курсу банкСЦвських металСЦв» [24] НацСЦональний банк УкраСЧни визначаСФ порядок установлення СЦ використання офСЦцСЦйного курсу гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв:

1. НацСЦональний банк УкраСЧни (далСЦ - НацСЦональний банк) установлюСФ офСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют, мСЦжнародних рахункових та тирчасових грошових одиниць, а також офСЦцСЦйний (облСЦковий) курс банкСЦвських металСЦв (далСЦ - офСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв).

2. ОфСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв установлюСФться:

-Ващоденно - для вСЦльно конвертованих валют (1-а група КласифСЦкатора СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв [24]), для СЦноземних валют СЦнших краСЧн, якСЦ СФ головними зовнСЦшньоекономСЦчними партнерами УкраСЧни, СЦ для банкСЦвських металСЦв;

-Ваодин раз на мСЦсяць - для СЦнших СЦноземних валют;

-Ваодин раз на мСЦсяць повторно - для спецСЦальних прав запозичення (далСЦ - СПЗ).

3. ОфСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв розраховуСФться:

а) до долара США - на пСЦдставСЦ котирування валюти на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку та з урахуванням СЦнформацСЦСЧ про дСЦючий офСЦцСЦйний курс НацСЦонального банку СЦ про проведенСЦ ним операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземних валют 1СЧ групи КласифСЦкатора, а також вСЦдомостей про курсовСЦ та цСЦновСЦ змСЦни на свСЦтових фСЦнансових та товарних ринках, СЦнших показникСЦв, змСЦна яких може впливати на валютний ринок УкраСЧни;

б) до таких валют: австралСЦйський долар, англСЦйський фунт стерлСЦнгСЦв, датська крона, естонська крона, СЦсландська крона, канадський долар, латвСЦйський лат, литовський лСЦт, норвезька крона, польський злотий, сСЦнгапурський долар, словацька крона, турецька лСЦра, угорський форинт, чеська крона, шведська крона, швейцарський франк, юань женьмСЦньбСЦ (Китай), японська СФна, СФвро, лев (БолгарСЦя), вон РеспублСЦки Корея, долар Гонконгу, кСЦпрський фунт, мальтСЦйська лСЦра, новозеландський долар, румунський лей, словенський толар, хорватська куна - на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ про курс гривнСЦ до долара США, установлений згСЦдно з пСЦдпунктом "а» цього пункту, та про щоденний фСЦксинг курсСЦв валют до СФвро РДвропейського центрального банку;

в) до таких валют: азербайджанський манат, бСЦлоруський рубль, казахстанський тенге, молдовський лей, росСЦйський рубль, туркменський манат, узбецький сум, вСЦрменський драм, грузинський ларСЦ, киргизький сом, таджицький сомонСЦ - на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ про курс гривнСЦ до долара США, установлений згСЦдно з пСЦдпунктом "а» цього пункту, та про курси нацСЦональних валют до долара США, установленСЦ вСЦдповСЦдними центральними (нацСЦональними) банками держав;

г) до таких валют: бразильський рСЦал, в'СФтнамський донг, СФгипетський фунт, СЦзраСЧльський новий шекель, СЦндСЦйська рупСЦя, СЦранський рСЦал, СЦракський динар, кувейтський динар, лСЦванський фунт, лСЦвСЦйський динар, мексиканське нове песо, монгольський тугрик, пакистанська рупСЦя, перуанський новий сол, саудСЦвський рСЦал, сирСЦйський фунт, новий тайванський долар, франк КФА, чилСЦйське песо - на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ про курс гривнСЦ до долара США, установлений згСЦдно з пСЦдпунктом "а» цього пункту, та про поточнСЦ кроскурси вСЦдповСЦдних валют до долара США на мСЦжнародних валютних ринках, у тому числСЦ тих, що публСЦкуСФ газета "Financial Times»;

ТС) до СПЗ - на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ про курс гривнСЦ до долара США, установлений згСЦдно з пСЦдпунктом "а» цього пункту, та про курс СПЗ до долара США, установлений Казначейським управлСЦнням МСЦжнародного валютного фонду (далСЦ - МВФ).

ОфСЦцСЦйний курс гривнСЦ до долара США для розрахункСЦв з РЖндСЦСФю визначаСФться розрахунково.

4. Для розрахунку курсу гривнСЦ до СЦноземних валют використовуСФться СЦнформацСЦя про котирування СЦноземних валют за станом на останню дату.

5. До банкСЦвських металСЦв: золота (959, XAU), срСЦбла (961, XAG), платини (962, XPT) та паладСЦю (964, XPD) - на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ про цСЦни на дорогоцСЦннСЦ метали, визначенСЦ (зафСЦксованСЦ) учасниками ЛондонськоСЧ асоцСЦацСЦСЧ ринку дорогоцСЦнних металСЦв та учасниками Лондонського ринку платини та паладСЦю та офСЦцСЦйного обмСЦнного курсу гривнСЦ до долара США.

6. Якщо немаСФ поточних котирувань банкСЦвських металСЦв на Лондонському ринку дорогоцСЦнних металСЦв та ринку платини СЦ паладСЦю для визначення офСЦцСЦйних (облСЦкових) курсСЦв банкСЦвських металСЦв, то використовуСФться СЧх значення за попереднСЦй день.

7. РЖнформацСЦя про фСЦксинг золота, срСЦбла, платини та паладСЦю для визначення офСЦцСЦйних (облСЦкових) курсСЦв цих банкСЦвських металСЦв отримуСФться по мСЦжнароднСЦй СЦнформацСЦйнСЦй мережСЦ Reuters та РЖнтернет.

8. ОфСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв розраховуСФться Департаментом валютного регулювання та затверджуСФться першим заступником Голови НацСЦонального банку.

9. ОфСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв використовуСФться резидентами та нерезидентами УкраСЧни для здСЦйснення бухгалтерського облСЦку операцСЦй з СЦноземною валютою та банкСЦвськими металами, а також для здСЦйснення НацСЦональним банком валютних операцСЦй з Державним казначейством УкраСЧни.

10. НацСЦональний банк установлюСФ офСЦцСЦйний курс гривнСЦ до СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв без зобов'язання здСЦйснювати за ним операцСЦСЧ з купСЦвлСЦпродажу СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв.


Таблиця 1.3. ПерелСЦк СЦноземних валют, до яких офСЦцСЦйний курс гривнСЦ встановлюСФться НацСЦональним банком УкраСЧни щоденно [24]

Код валюти

КСЦлькСЦсть одиниць валюти

Найменування валюти

цифровий

лСЦтерний

036

AUD

100

австралСЦйських доларСЦв

826

GBP

100

англСЦйських фунтСЦв стерлСЦнгСЦв

031

AZM

10000

азербайджанських манатСЦв

974

BYR

10

бСЦлоруських рублСЦв

208

DKK

100

датських крон

840

USD

100

доларСЦв США

233

EEK

100

естонських крон

352

ISK

100

СЦсландських крон

124

CAD

100

канадських доларСЦв

398

KZT

100

казахстанських тенге

428

LVL

100

латвСЦйських латСЦв

440

LTL

100

литовських лСЦтСЦв

498

MDL

100

Молдовських леСЧв

578

NOK

100

норвезьких крон

985

PLN

100

польських злотих

643

RUB

10

росСЦйських рублСЦв

702

SGD

100

сСЦнгапурських доларСЦв

703

SKK

100

словацьких крон

792

TRL

10000

турецьких лСЦр

795

TMM

10000

туркменських манатСЦв

348

HUF

1000

угорських форинтСЦв

860

UZS

100

узбецьких сумСЦв

203

CZK

100

чеських крон

752

SEK

100

шведських крон

756

CHF

100

швейцарських франкСЦв

156

CNY

100

юанСЦв женьмСЦньбСЦ (Китай)

392

JPY

1000

японських СФн

978

EUR

100

СФвро

960

XDR

100

СПЗ


Таблиця 1.4. ПерелСЦк СЦноземних валют, до яких офСЦцСЦйний курс гривнСЦ встановлюСФться НацСЦональним банком УкраСЧни один раз на мСЦсяць [24]

Код валюти

КСЦлькСЦсть одиниць валюти

Найменування валюти

цифровий

лСЦтерний

100

BGL

100

левСЦв (БолгарСЦя)

986

BRL

100

бразильських рСЦалСЦв

051

AMD

10000

вСЦрменських драмСЦв

410

KRW

1000

вонСЦв РеспублСЦки Корея

704

VND

10000

в'СФтнамських донгСЦв

981

GEL

100

грузинських ларСЦ

344

HKD

100

доларСЦв Гонконгу

818

EGP

100

СФгипетських фунтСЦв

376

ILS

100

СЦзраСЧльських нових шекелСЦв

356

INR

1000

СЦндСЦйських рупСЦй

364

IRR

1000

СЦранських рСЦалСЦв

368

IQD

100

СЦракських динарСЦв

196

CYP

100

кСЦпрських фунтСЦв

417

KGS

100

киргизьких сомСЦв

414

KWD

100

кувейтських динарСЦв

422

LBP

1000

лСЦванських фунтСЦв

434

LYD

100

лСЦвСЦйських динарСЦв

470

MTL

100

мальтСЦйських лСЦр

484

MXN

100

мексиканських нових песо

496

MNT

10000

монгольських тугрикСЦв

554

NZD

100

новозеландських доларСЦв

586

PKR

100

пакистанських рупСЦй

604

PEN

100

перуанських нових сол

642

ROL

10000

румунських леСЧв

705

SIT

100

словенських толарСЦв

682

SAR

100

саудСЦвських рСЦалСЦв

760

SYP

100

сирСЦйських фунтСЦв

901

TWD

100

нових тайванських доларСЦв

972

TJS

100

таджицьких сомонСЦ

952

XOF

1000

франкСЦв КФА

152

CLP

1000

чилСЦйських песо

191

HRK

100

хорватських кун

255


100

доларСЦв США для розрахункСЦв з РЖндСЦСФю


1.3 Правове забезпечення здСЦйснення валютних операцСЦй


Правове забезпечення здСЦйснення валютних операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни обумовлюСФться наступними нормативноСЦнструктивними документами НацСЦонального банку УкраСЧни:

а) "Положенням про оформлення та виконання документСЦв на перерахування, зарахування, купСЦвлю та продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв» [13], яке встановлюСФ порядок та умови проведення розрахункових та валютообмСЦнних операцСЦй клСЦСФнтСЦв комерцСЦйних банкСЦв;

б) "Положенням про порядок та умови торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою» [20], яке встановлено порядок та умови торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни та на мСЦжнародних валютних ринках;

в) РЖнструкцСЦя про перемСЦщення валюти УкраСЧни, СЦноземноСЧ валюти, банкСЦвських металСЦв, платСЦжних документСЦв, СЦнших банкСЦвських документСЦв СЦ платСЦжних карток через митний кордон УкраСЧни [9].

г) РЖнструкцСЦя про порядок органСЦзацСЦСЧ та здСЦйснення валютно-обмСЦнних операцСЦй на територСЦСЧ УкраСЧни [10].

д) Правила проведення ТорговельноСЧ сесСЦСЧ та здСЦйснення окремих операцСЦй, пов'язаних з купСЦвлею-продажем СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв [11].

е) РЖнструкцСЦя про порядок вСЦдкриття, використання СЦ закриття рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземних валютах [5].

ж) РЖнструкцСЦя про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ [6].

з). Правилa використання готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти на територСЦСЧ УкраСЧни [15].

СЦ). Положення про порядок видачСЦ СЦндивСЦдуальних лСЦцензСЦй на переказування СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни для оплати банкСЦвських металСЦв та проведення окремих валютних операцСЦй [16]

к). Правилa здСЦйснення переказСЦв СЦноземноСЧ валюти за дорученням та на користь фСЦзичних осСЦб [17]

л). Положення про порядок здСЦйснення операцСЦй з чеками в СЦноземнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни [26]

ЗгСЦдно з "Положенням про порядок та умови торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою» [20], в УкраСЧнСЦ встановленСЦ наступнСЦ види операцСЦй з валютою:

-Вавалютна операцСЦя на умовах "тод» - валютна операцСЦя за договором, умови якого передбачають виконання цСЦСФСЧ операцСЦСЧ в день укладення договору;

-Вавалютна операцСЦя на умовах "том» - валютна операцСЦя за договором, умови якого передбачають виконання цСЦСФСЧ операцСЦСЧ в перший робочий день пСЦсля дня укладення договору;

-Вавалютна операцСЦя на умовах "спот» - валютна операцСЦя за договором, умови якого передбачають виконання цСЦСФСЧ операцСЦСЧ на другий робочий день пСЦсля дня укладення договору;

-Вавалютна операцСЦя на умовах "форвард» - валютна операцСЦя за договором, умови якого передбачають виконання цСЦСФСЧ операцСЦСЧ (з поставкою валюти за договором) пСЦзнСЦше нСЦж на другий робочий день пСЦсля дня укладення договору;

ТоргСЦвлю СЦноземною валютою на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни, на мСЦжнародному валютному ринку дозволяСФться здСЦйснювати виключно НацСЦональному банку та суб'СФктам ринку (або з такими суб'СФктами).

Суб'СФкти ринку мають право здСЦйснювати обмСЦн СЦноземноСЧ валюти на мСЦжнародному валютному ринку вСЦдповСЦдно до правил, якСЦ дСЦють на цьому ринку, з урахуванням обмежень, установлених цим Положенням та СЦншими нормативно-правовими актами НацСЦонального банку.

Суб'СФкти ринку зобов'язанСЦ здСЦйснювати торгСЦвлю СЦноземною валютою на умовах "тод», "том» або "спот», крСЦм наступних випадкСЦв:

1. УповноваженСЦ банки мають право здСЦйснювати валютнСЦ операцСЦСЧ на умовах "форвард» для хеджування ризикСЦв змСЦни курсу СЦноземноСЧ валюти щодо СЦншоСЧ СЦноземноСЧ валюти за умови, що обидвСЦ валюти СФ СЦноземними валютами 1СЧ групи КласифСЦкатора.

Резиденти - суб'СФкти зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ мають право здСЦйснювати валютнСЦ операцСЦСЧ на умовах "форвард» для хеджування ризику змСЦни курсу СЦноземноСЧ валюти щодо СЦншоСЧ СЦноземноСЧ валюти за зовнСЦшньоекономСЦчним договором за умови, що обидвСЦ валюти СФ СЦноземними валютами 1СЧ групи КласифСЦкатора [14].

ЦСЦ операцСЦСЧ здСЦйснюються в межах лСЦмСЦтСЦв вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ уповноваженого банку.

2. УповноваженСЦ банки мають право на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни здСЦйснювати валютнСЦ операцСЦСЧ за гривнСЦ з СЦноземною валютою 1СЧ групи КласифСЦкатора на умовах "форвард» для хеджування ризикСЦв змСЦни курсу СЦноземноСЧ валюти щодо гривнСЦ.

Резиденти - суб'СФкти зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ мають право на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни здСЦйснювати валютнСЦ операцСЦСЧ за гривнСЦ з СЦноземною валютою 1СЧ групи КласифСЦкатора на умовах "форвард» для хеджування ризику змСЦни курсу СЦноземноСЧ валюти щодо гривнСЦ за зовнСЦшньоекономСЦчним договором.

ЦСЦ операцСЦСЧ здСЦйснюються в межах лСЦмСЦтСЦв вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ уповноваженого банку за умови, що довга (коротка) позицСЦя банку за такими операцСЦями становить не бСЦльше 10% регулятивного капСЦталу банку.

ВалютнСЦ операцСЦСЧ, зазначенСЦ в пунктах 1 СЦ 2 виконуються в строк, що не перевищуСФ один календарний рСЦк.

Суб'СФкти ринку не мають права проводити операцСЦСЧ з валютними деривативами.

Суб'СФкти ринку не мають права здСЦйснювати обмСЦн СЦноземноСЧ валюти 1СЧ групи КласифСЦкатора на СЦноземну валюту 3СЧ групи КласифСЦкатора.

Суб'СФкти ринку не мають права здСЦйснювати обмСЦн СЦноземноСЧ валюти 3СЧ групи КласифСЦкатора на СЦноземну валюту 1СЧ групи КласифСЦкатора на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни.

Суб'СФкти ринку мають право здСЦйснювати для фСЦзичних осСЦб обмСЦн готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти 1СЧ групи КласифСЦкатора на безготСЦвкову СЦноземну валюту цСЦСФСЧ самоСЧ групи КласифСЦкатора. ОбмСЦн готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти СЦншоСЧ групи КласифСЦкатора на безготСЦвкову СЦноземну валюту не здСЦйснюСФться.

НацСЦональний банк маСФ право:

-ВазмСЦнювати час проведення ТорговельноСЧ сесСЦСЧ та/або термСЦн подання заявки на участь у ТорговельнСЦй сесСЦСЧ, попередивши про це суб'СФктСЦв ринку не пСЦзнСЦше нСЦж за два робочих днСЦ до часу змСЦни;

-ВанадСЦляти уповноважену особу правом призупиняти Торговельну сесСЦю з об'явленням технСЦчноСЧ перерви;

-Ваустановлювати для суб'СФктСЦв ринку граничнСЦ межСЦ продажу готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти фСЦзичним особам - резидентам;

-Ваустановлювати граничний розмСЦр маржСЦ, на яку курс купСЦвлСЦ та продажу СЦноземноСЧ валюти може вСЦдхилятися вСЦд офСЦцСЦйного курсу гривнСЦ до СЦноземноСЧ валюти, що встановлюСФться НацСЦональним банком, з метою недопущення безпСЦдставних фСЦнансових втрат населення та суб'СФктСЦв ринку, якщо подСЦСЧ на мСЦжнародному валютному ринку або СЦншСЦ негативно впливатимуть на мСЦжбанкСЦвський валютний ринок УкраСЧни.

Заяви про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв обов'язково мають мСЦстити такСЦ реквСЦзити:

-Ванайменування та мСЦiезнаходження уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта;

-Вакод заяви про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв вСЦдповСЦдно до Державного класифСЦкатора управлСЦнськоСЧ документацСЦСЧ, затвердженого наказом Держстандарту УкраСЧни вСЦд 31.12.98 №1024;

-Ваназву документа - "Заява про продаж СЦноземноСЧ валюти» або "Заява про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв»;

-Вадату складання заяви про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв (число - цифрами, мСЦсяць - цифрами або словами, рСЦк - цифрами);

-Ваповну або скорочену назву клСЦСФнта, що збСЦгаСФться з назвою, яка заявлена ним у картцСЦ зСЦ зразками пСЦдписСЦв СЦ вСЦдбитком печатки, мСЦiезнаходження, номер телефонуВа/ факсу (для фСЦзичноСЧ особи - прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ);

-Ваномер рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, з якого клСЦСФнт доручаСФ здСЦйснити продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв, найменування та код уповноваженого банку, що його обслуговуСФ, у якому вСЦдкрито цей рахунок (для фСЦзичноСЧ особи, яка не займаСФться пСЦдприСФмницькою дСЦяльнСЦстю, цей реквСЦзит може не заповнюватися);

-Ваназву СЦноземноСЧ валюти або виду банкСЦвського металу, що продаСФться, словами та цифровий або лСЦтерний код СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвського металу вСЦдповСЦдно до КласифСЦкатора;

-Васуму продажу СЦноземноСЧ валюти цифрами у разСЦ продажу банкСЦвських металСЦв зазначаСФться маса банкСЦвських металСЦв у тройських унцСЦях цифрами (цСЦла частина числа вСЦдокремлюСФться комою);

-ВамСЦнСЦмальний курс продажу (можливе зазначення "за курсом уповноваженого банку»);

-Вагривневий еквСЦвалент СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв, що доручаСФться продати вСЦдповСЦдно до встановленого в заявСЦ курсу (не заповнюСФться пСЦд час продажу СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв за курсом уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта);

-Ваномер поточного рахунку в гривнях, на який потрСЦбно зарахувати гривневий еквСЦвалент проданоСЧ СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв, найменування СЦ код уповноваженого банку, у якому вСЦдкрито цей рахунок;

-ВавСЦдбиток печатки та пСЦдписи вСЦдповСЦдальних осСЦб клСЦСФнта, якСЦ заявленСЦ ним у картцСЦ зСЦ зразками пСЦдписСЦв та вСЦдбитком печатки (для фСЦзичноСЧ особи, яка СЧСЧ не маСФ, проставляСФться лише СЧСЧ пСЦдпис).

Додатково в заявСЦ про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв можуть зазначатися такСЦ реквСЦзити:

-Ваномер заяви про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв (може мСЦстити цифри та лСЦтери);

-Вастрок дСЦСЧ заяви про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв;

-ВапрСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ працСЦвника, уповноваженого вирСЦшувати питання за угодою про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв, номер його телефону, зразок пСЦдпису;

-Ваномер рахунку уповноваженого банку, на який потрСЦбно перерахувати СЦноземну валюту або банкСЦвськСЦ метали для продажу;

-Васума продажу СЦноземноСЧ валюти або маса банкСЦвських металСЦв словами;

-Вадата валютування для зарахування коштСЦв у гривнях (якщо це передбачено тарифами уповноваженого банку).

У заявСЦ про продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв клСЦСФнт маСФ зазначити про те, що вСЦн доручаСФ уповноваженому банку, що його обслуговуСФ, утримати комСЦсСЦйну винагороду в гривнях з коштСЦв, отриманих вСЦд продажу СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв без зарахування на поточний рахунок клСЦСФнта в нацСЦональнСЦй валютСЦ, за умови, якщо цей поточний рахунок в нацСЦональнСЦй валютСЦ вСЦдкрито в СЦншому банку.

ВалютнСЦ операцСЦСЧ з негайним постачанням СФ самим мобСЦльним елементом валютноСЧ позицСЦСЧ й несуть в собСЦ визначений ризик. Роблячи угоди з негайним постачанням, банки дають доручення банкам-кореспондентам на переказ проданоСЧ валюти з СЧхнСЦх коррахункСЦв СЦ на використання купленоСЧ валюти, не чекаючи одержання письмового пСЦдтвердження вСЦд контрагентСЦв. При великих оборотах валютних операцСЦй ризик зустрСЦчного непереказу валюти може досягати величезних розмСЦрСЦв, СЦ лСЦмСЦти незавершених угод для контрагентСЦв здобувають велике значення. У зв'язку з цим банки встановлюють для своСЧх банкСЦвських клСЦСФнтСЦв на ринку лСЦмСЦти незавершених операцСЦй, тобто загальну суму валютних операцСЦй, по яких ще немаСФ даних про зустрСЦчний переказ валюти покриття [20].

ТермСЦновСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ (форварднСЦ та ф'ючерснСЦ) - це валютнСЦ операцСЦСЧ, при яких сторони домовляються про постачання обумовленоСЧ суми СЦноземноСЧ валюти через визначений термСЦн пСЦсля заключення угоди за курсом, зафСЦксованим в момент СЧСЧ заключення. З цього випливають двСЦ особливостСЦ термСЦнових валютних операцСЦй [34]:

1). РЖснуСФ СЦнтервал за часом мСЦж моментом заключення СЦ виконання угоди. У сучасних умовах термСЦн виконання угоди, тобто постачання валюти, визначаСФться як кСЦнець перСЦоду вСЦд дати заключення угоди чи СЦнший будь-який перСЦод у межах термСЦну.

2). Курс валют по термСЦновСЦй валютнСЦй операцСЦСЧ фСЦксуСФться в момент заключення угоди, хоча вона виконуСФться через визначений перСЦод.

З 70х рокСЦв з переходом до "плаваючих» валютних курсСЦв одержали розвиток валютнСЦ фьючерси - це угоди якСЦ означають зобов'язання (а не право вибору на вСЦдмСЦну вСЦд опцСЦону) на продаж чи покупку стандартноСЧ кСЦлькостСЦ визначеноСЧ валюти на визначену дату (у майбутньому) за курсом, заздалегСЦдь установленим при заключення угоди. У стандартних контрактах регламентуються всСЦ умови: сума, термСЦн, гарантСЦйний депозит, метод розрахунку.

ТоргСЦвля фьючерсами здСЦйснюСФться через клСЦринговий будинок (розрахункову палату бСЦржСЦ), що СФ продавцем для покупця СЦ покупцем - для продавця. При заключення угоди покупець СЦ продавець зобов'язанСЦ резервувати на спецСЦальному депозитСЦ первСЦсну маржу в районСЦ вСЦд 0,04 до 6% вСЦд номСЦнальноСЧ цСЦни контракту. Продавець валютного фьючерса виграСФ, якщо при настаннСЦ термСЦну угоди продаСФ валюту дорожче котирувального курсу на момент СЧСЧ виконання (гра на зниження курсу валют), СЦ зазнаСФ збиткСЦв, якщо курс дня заключення угоди нижче курсу дня СЧСЧ виконання (гра покупця на пСЦдвищення курсу валют).

ОсобливСЦстю вСЦдмСЦнностСЦ зовнСЦ подСЦбних операцСЦй форварда СЦ фьючерса в тСЦм, що при форвардСЦ практично 95% контрактСЦв закСЦнчуСФться реальним постачанням валюти, а при фьючерсах вСЦд 1 до 6% зСЦ сплатою штрафних санкцСЦй продавцем чи покупцем за вСЦдмовлення вСЦд угоди при невигСЦдних курсових умовах. При цьому штрафна санкцСЦя, що сплачуСФться, СЦ СФ основною метою учасникСЦв ф'ючерсноСЧ угоди (гри на прогнозних курсах). КрСЦм того, торгСЦвля фьючерсами винятково зосереджена на бСЦржах зСЦ стандартною сумою валютного контракту, на вСЦдмСЦну вСЦд будь-якоСЧ суми форвардноСЧ угоди на мСЦжбанкСЦвському ринку.

Лондонська бСЦржа по торгСЦвлСЦ ф'ючерсними контрактами (LIFFE) розрСЦзняСФ три категорСЦСЧ СЧхнСЦх учасникСЦв:

  • хеджери - банки, корпорацСЦСЧ, менеджери по СЦнвестицСЦях, що керують ризиками;
  • спекулянти (трейдери), що приймають на себе ризик з метою одержання прибутку;
  • арбитражери валютних ризикСЦв.

Курс валют по термСЦнових угодах вСЦдрСЦзняСФться вСЦд курсу по операцСЦях "спот» вСЦдповСЦдно до прогнозованоСЧ динамСЦки курсу валют. РСЦзниця курсу "форвард» СЦ "спот» визначаСФться як "дисконт», якщо курс "форвард» нижче курсу "спот» чи як "премСЦя», якщо прогнозний курс "форвард» вище курсу "спот».

Курси валют по термСЦнових угодах, котируСФмСЦ в цифровому вираженнСЦ називаються курсами "аутрайт». Котирування валют по термСЦнових угодах методом премСЦСЧ чи дисконту залежить як вСЦд прогнозованоСЧ динамСЦки курсу в перСЦод вСЦд заключення до виконання угоди, так СЦ вСЦд розходження в процентних ставках по строкових вкладах у цих валютах.

ТермСЦновСЦ угоди з СЦноземною валютою вСЦдбуваються в наступних цСЦлях:

  • конверсСЦя(обмСЦн) валюти в комерцСЦйних цСЦлях, завчасний продаж валютних надходжень чи покупка СЦноземноСЧ валюти для майбутнСЦх платежСЦв, щоб застрахувати валютний ризик;
  • страхування портфельних чи прямих капСЦталовкладень за кордоном вСЦд збиткСЦв у зв'язку з можливим зниженням курсу валюти, у якСЦй вони здСЦйсненСЦ;
  • одержання спекулятивного прибутку за рахунок курсовоСЧ рСЦзницСЦ.

РСЦзновидом валютноСЧ операцСЦСЧ, що сполучить наявну СЦ термСЦнову операцСЦСЧ, СФ угоди "своп». "Своп» - це валютна операцСЦя, що сполучить купСЦвлю-продаж двох валют на умовах негайного постачання з одночасним контрпродажем на певний строк з тими ж валютами. при цьому домовляються про зустрСЦчнСЦ платежСЦ в рСЦзних валютах два партнери (банки, корпорацСЦСЧ й СЦн.). По операцСЦях "своп» наявна угода здСЦйснюСФться за курсом "спот», що у термСЦновому контрпродажу корегуСФться з урахуванням премСЦСЧ чи дисконту в залежностСЦ вСЦд динамСЦки валютного курсу. ОперацСЦя "своп» зручна для банкСЦв: вона не створюСФ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ (покупка покриваСФться продажем). ОперацСЦя "своп» використовуСФться для:

  • здСЦйснення комерцСЦйних справ: банк продаСФ СЦноземну валюту на умовах негайного постачання й одночасно купуСФ СЧСЧ на термСЦн.
  • придбання банком необхСЦдноСЧ валюти без валютного ризику (на основСЦ покриття контрпродажем) для забезпечення мСЦжнародних розрахункСЦв, диверсифСЦкованостСЦ валютних авуарСЦв;
  • взаСФмного мСЦжбанкСЦвського кредитування в рСЦзних валютах.

ОперацСЦСЧ "своп» проводяться також СЦз золотом, щоб, зберСЦгши право "асностСЦ на нього, придбати необхСЦдну СЦноземну валюту на певний строк.

НацСЦональний банк УкраСЧни нормативно контролюСФ рСЦвнСЦ валютних ризикСЦв в дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, обмежуючи ризик загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку [6].

Валютна позицСЦя - це спСЦввСЦдношення вимог (балансових СЦ позабалансових) та зобов'язань (балансових СЦ позабалансових) банку в кожнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ та в кожному банкСЦвському металСЦ. При СЧх рСЦвностСЦ позицСЦя вважаСФться закритою, при нерСЦвностСЦ - вСЦдкритою. ВСЦдкрита позицСЦя СФ короткою, якщо обсяг зобов'язань за проданою валютою та банкСЦвськими металами перевищуСФ обсяг вимог, СЦ довгою, якщо обсяг вимог за купленою валютою та банкСЦвськими металами перевищуСФ обсяг зобов'язань.

При цьому довга вСЦдкрита валютна позицСЦя при розрахунку зазначаСФться зСЦ знаком плюс, а коротка вСЦдкрита валютна позицСЦя - зСЦ знаком мСЦнус.

З метою зменшення валютного ризику в дСЦяльностСЦ банкСЦв НацСЦональний банк установлюСФ норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13), у тому числСЦ обмежуСФться ризик загальноСЧ довгоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13-1) СЦ ризик загальноСЧ короткоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13-2).

Норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ уповноваженим банком розраховуються за формою №540 "ЗвСЦт про вСЦдкритСЦ валютнСЦ позицСЦСЧ», що наведенСЦ в Правилах органСЦзацСЦСЧ фСЦнансовоСЧ та статистичноСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни [22].

Валютна позицСЦя уповноваженого банку визначаСФться щоденно, окремо щодо кожноСЧ СЦноземноСЧ валюти та кожного банкСЦвського металу.

На розмСЦр вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ уповноваженого банку впливають:

-ВакупСЦвля (продаж) готСЦвковоСЧ та безготСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв, поточнСЦ й строковСЦ операцСЦСЧ (на умовах своп, форвард, опцСЦон та СЦншСЦ), за якими виникають вимоги та зобов'язання в СЦноземних валютах та в банкСЦвських металах, незалежно вСЦд способСЦв та форм розрахункСЦв за ними;

-Ваодержання (сплата) СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв у виглядСЦ доходСЦв або витрат та нарахування доходСЦв СЦ витрат, якСЦ враховуються на вСЦдповСЦдних рахунках;

-ВакупСЦвля (продаж) основних засобСЦв СЦ товарно-матерСЦальних цСЦнностей за СЦноземну валюту;

-Ванадходження коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ до статутного фонду;

-Вапогашення банком безнадСЦйноСЧ заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ та в банкСЦвських металах (списання якоСЧ здСЦйснюСФться з вСЦдповСЦдного рахунку витрат);

-ВаСЦншСЦ обмСЦннСЦ операцСЦСЧ з СЦноземною валютою (виникнення вимог в однСЦй валютСЦ при розрахунках за ними в СЦншСЦй валютСЦ, у тому числСЦ нацСЦональнСЦй, що призводять до змСЦни структури активСЦв при незмСЦнностСЦ пасивСЦв СЦ навпаки).

У межах установлених значень нормативу ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ уповноважений банк може здСЦйснювати такСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ:

-ВакупСЦвлю СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв для виконання зобов'язань перед нерезидентами за "асними зовнСЦшньоекономСЦчними договорами (контрактами), а також для виконання "асних зобов'язань за виданими гарантСЦями, поручительствами, векселями;

-ВакупСЦвлю СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни за гривнСЦ без наявностСЦ зобов'язань;

-ВакупСЦвлю банкСЦвських металСЦв без наявностСЦ зобов'язань на мСЦжнародному ринку за рахунок "асноСЧ СЦноземноСЧ валюти або за рахунок купленоСЧ СЦноземноСЧ валюти на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку за гривнСЦ;

-ВакупСЦвлю за "аснСЦ кошти за дорученням клСЦСФнтСЦв СЦноземноСЧ валюти для виконання СЧх зобов'язань перед нерезидентами за зовнСЦшньоекономСЦчними договорами (контрактами) та зареСФстрованими НацСЦональним банком кредитами (позиками), що одержанСЦ резидентами вСЦд уповноважених банкСЦв та уповноважених фСЦнансових установ, а також вСЦд нерезидентСЦв;

-ВакупСЦвлю СЦноземноСЧ валюти для виконання зобов'язань перед клСЦСФнтами за неторговельними операцСЦями;

-ВакупСЦвлю-продаж за СЦноземну валюту основних засобСЦв СЦ товарно-матерСЦальних цСЦнностей;

-Вазалучення коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ до статутного капСЦталу банку та розрахунки з резидентами СЦ нерезидентами за СЦншими видами капСЦтальних операцСЦй (за операцСЦями з цСЦнними паперами, вкладами, депозитами тощо);

-Ваз погашення банком безнадСЦйноСЧ заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ та в банкСЦвських металах (списання здСЦйснюСФться з вСЦдповСЦдного рахунку витрат);

-Ваза рСЦзницею мСЦж нарахованими, але не отриманими доходами банку та нарахованими, але не вСЦдшкодованими "асними витратами банку, а також з одержання (сплати) СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв у виглядСЦ доходСЦв або витрат;

-Ваз органСЦзацСЦСЧ безготСЦвкових розрахункСЦв уповноважених банкСЦв з мСЦжнародними платСЦжними системами за платСЦжними картками.

Уповноважений банк набуваСФ право на вСЦдкриту валютну позицСЦю з дати отримання ним вСЦд НацСЦонального банку дозволу на здСЦйснення операцСЦй СЦз валютними цСЦнностями СЦ втрачаСФ це право з дати вСЦдкликання лСЦцензСЦСЧ НацСЦональним банком та/або припинення дозволу на здСЦйснення операцСЦй СЦз валютними цСЦнностями.

У межах установленого нормативу ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ (Н13), у тому числСЦ обмеження ризику загальноСЧ довгоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13-1) та ризику загальноСЧ короткоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13-2) Департамент валютного регулювання та Департамент валютного контролю та лСЦцензування НацСЦонального банку можуть уносити певнСЦ обмеження щодо регулювання окремих активних операцСЦй СЦз валютними цСЦнностями уповноважених банкСЦв, що пов'язанСЦ з питаннями курсоутворення нацСЦональноСЧ валюти та створення чСЦткСЦшого й прозорСЦшого механСЦзму контролю за валютними операцСЦями окремих банкСЦв.

Норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13) визначаСФться як спСЦввСЦдношення загальноСЧ величини вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку за всСЦма СЦноземними валютами та банкСЦвськими металами у гривневому еквСЦвалентСЦ до регулятивного капСЦталу банку.

За кожною СЦноземною валютою та кожним банкСЦвським металом обчислюСФться пСЦдсумок за всСЦма балансовими СЦ позабалансовими активами СЦ всСЦма балансовими та позабалансовими зобов'язаннями банку та розраховуСФться загальна вСЦдкрита валютна позицСЦя банку в гривневому еквСЦвалентСЦ окремо за кожною СЦноземною валютою та кожним банкСЦвським металом (розрахунок проводиться за звСЦтну дату).

Величина загальноСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку визначаСФться як сума абсолютних величин усСЦх довгих СЦ коротких вСЦдкритих валютних позицСЦй у гривневому еквСЦвалентСЦ (без урахування знака) за всСЦма СЦноземними валютами та за всСЦма банкСЦвськими металами.

Для банкСЦв, статутний капСЦтал яких сплачено у вСЦльно конвертованСЦй валютСЦ та внаслСЦдок чого виникаСФ порушення нормативу загальноСЧ довгоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку у вСЦльно конвертованСЦй валютСЦ, установлюСФться, що частина (або вся сума) статутного капСЦталу банку не враховуСФться до розрахунку нормативу загальноСЧ довгоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку у вСЦльно конвертованСЦй валютСЦ за умови, що цСЦ кошти розмСЦщенСЦ на окремому депозитному рахунку в НацСЦональному банку (лише та частина, що призводить до порушення цього нормативу).

Нормативне значення загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку (Н13) маСФ бути не бСЦльше нСЦж 30 вСЦдсоткСЦв.

У цьому разСЦ встановлюСФться обмеження ризику окремо для довгоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ та короткоСЧ вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку:

-Вазагальна довга вСЦдкрита валютна позицСЦя (Н13-1) маСФ бути не бСЦльше нСЦж 20 вСЦдсоткСЦв;

-Вазагальна коротка вСЦдкрита валютна позицСЦя (Н13-2) маСФ бути не бСЦльше нСЦж 10 вСЦдсоткСЦв.


2. МеханСЦзм здСЦйснення валютних операцСЦй в АКБ "Приватбанк»


2.1 Загальна органСЦзацСЦйно-економСЦчна характеристика АКБ "Приватбанк»


Заснований у 1992 роцСЦ, комерцСЦйний банк ПриватБанк СФ банком, що розвиваСФться найбСЦльш динамСЦчно в УкраСЧнСЦ, СЦ займаСФ лСЦдируючСЦ позицСЦСЧ банкСЦвського рейтингу краСЧни. Станом на 1 сСЦчня 2007 року розмСЦр чистих активСЦв ПриватБанку складаСФ 33,777 млрд. грн. Статутний фонд банку складаСФ 2,082 млрд. грн., "асний капСЦтал - 3,288 млрд. грн. Кредитний портфель банку складаСФ 28,768 млрд. грн., в тому числСЦ кредити фСЦзичним особам - 11,564 млрд. грн. ФСЦнансовий результат ПриватБанку за пСЦдсумками 2006 року склав 506,208 млн. грн.

У ходСЦ дослСЦдження ринку банкСЦвських послуг, проведеного компанСЦСФю GFK Ukraine, 23,3% опитаних жителСЦв УкраСЧни назвали ПриватБанк найбСЦльш привабливим для себе украСЧнським банком. ПриватБанк також маСФ найбСЦльш високий рСЦвень впСЦзнаваностСЦ серед населення без пСЦдказки: 64%. ПриватБанк також СФ лСЦдером серед украСЧнських комерцСЦйних банкСЦв за кСЦлькСЦстю клСЦСФнтСЦв: його послугами користуСФться понад 23% населення УкраСЧни [69].

Станом на 01.01.2006 року (за результатами 2005 року) АКБ "Приватбанк» був лСЦдером банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни СЦ займав наступнСЦ рейтинговСЦ мСЦiя [70]:

-ВаОбсяг валюти активСЦв балансу - 21Ва664,360 млн. грн. (1 мСЦiе);

-ВаОбсяг "асного капСЦталу - 2 307,466 млн. грн. (1 мСЦiе);

-ВаОбсяг статутного капСЦталу - 189,228 млн. СФвро (2 мСЦiе);

-ВаОбсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля

- 16Ва763,230 млн. грн. (1 мСЦiе);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб

- 9Ва966,027 млн. грн. (1 мСЦiе);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв юридичних осСЦб

- 4Ва016,333 млн. грн. (3 мСЦiе);

-ВаОбсяг балансового прибутку - 472,042 млн. грн. (1 мСЦiе);

-ВаПрибутковСЦсть статутного капСЦталу - 41,774% (11 мСЦiе);

-ВаПрибутковСЦсть активСЦв балансу - 2,179% (6 мСЦiе);

Станом на 01.01.2007 року (за результатами 2006 року) АКБ "Приватбанк» закрСЦпив позицСЦСЧ лСЦдера СЦ займаСФ наступнСЦ рейтинговСЦ мСЦiя в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни [70] та вСЦдноснСЦ частки фСЦнансСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни:

-ВаОбсяг валюти активСЦв балансу - 32Ва680,0 млн. грн. (1 мСЦiе - 10,31%);

-ВаОбсяг "асного капСЦталу - 4 0290,442 млн. грн. (1 мСЦiе - 9,49%);

-ВаОбсяг статутного капСЦталу - 312,971 млн.СФвро (2 мСЦiе);

-ВаОбсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля

- 27Ва532,83 млн. грн. (1 мСЦiе - 10,9%);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб

- 14Ва735,393 млн. грн. (1 мСЦiе - 15,1%);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв юридичних осСЦб

- 8Ва240,128 млн. грн. (1 мСЦiе - 9,534%);

-ВаОбсяг балансового прибутку - 471,775 млн. грн. (1 мСЦiе - 11,91%);

-ВаПрибутковСЦсть статутного капСЦталу - 22,66% (24 мСЦiе);

-ВаПрибутковСЦсть активСЦв балансу - 1,444% (33 мСЦiе);

Станом на 01.07.2007 року (за результатами 1 пСЦврСЦччя 2007 року) АКБ "Приватбанк» продовжив закрСЦплення позицСЦСЧ лСЦдера по обсягам агрегатСЦв валюти балансу СЦ займаСФ наступнСЦ рейтинговСЦ мСЦiя в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни [70] та вСЦдноснСЦ частки фСЦнансСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (Додаток В):

-ВаОбсяг валюти активСЦв балансу - 40Ва132,3 млн. грн. (1 мСЦiе - 9,82%);

-ВаОбсяг "асного капСЦталу - 4 296,584 млн. грн. (1 мСЦiе - 8,64%);

-ВаОбсяг статутного капСЦталу - 306,29 млн.СФвро (3 мСЦiе);

-ВаОбсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля

- 33 502,38 млн. грн. (1 мСЦiе - 10,16%);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб

- 17 289,41 млн. грн. (1 мСЦiе - 14,84%);

-ВаОбсяг поточних СЦ строкових депозитСЦв юридичних осСЦб

- 12 409,121 млн. грн. (1 мСЦiе - 11,53%);

-ВаОбсяг балансового прибутку - 259,76 млн. грн. (2 мСЦiе - 10,78%);

-ВаПрибутковСЦсть статутного капСЦталу - 24,95% (21 мСЦiе);

-ВаПрибутковСЦсть активСЦв балансу - 1,295% (43 мСЦiе);

СпСЦльний аналСЦз даних таблиць Додатку В показуСФ, що з розширенням обсягСЦв валюти балансу АКБ "Приватбанк» розвиваСФться екстенсивно, тобто постСЦйно знижуючи рентабельнСЦсть статутного капСЦталу та рентабельнСЦсть активСЦв. Поступово також падаСФ частка монопольного сектору по обсягам агрегатСЦв валюти баланса в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни, яку займаСФ АКБ "Приватбанк»

Комплексними СЦнструментами управлСЦння загальним рСЦвнем платоспроможностСЦ банку СФ контроль стану виконання нормативСЦв Н1, Н2 та Н3 [6]:

-ВаМСЦнСЦмальний розмСЦр регулятивного капСЦталу (Н1)

-ВаНорматив адекватностСЦ регулятивного капСЦталу/платоспроможностСЦ (Н2)

-ВаНорматив адекватностСЦ основного капСЦталу (Н3)


2.2 Види та особливостСЦ валютних операцСЦй в АКБ "Приватбанк»


ВалютнСЦ операцСЦСЧ АКБ "Приватбанк» розподСЦляться по класам обслуговуСФмих клСЦСФнтСЦв [69]:

  • валютнСЦ операцСЦСЧ з банками та на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ з клСЦСФнтами - юридичними особами;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ з клСЦСФнтами - фСЦзичними особами;

ВалютнСЦ операцСЦСЧ АКБ "Приватбанк» з банками розподСЦляються на наступнСЦ види операцСЦй:

-Ваведення корреспондентських рахункСЦв в банках-нерезидентах (ностро - рахунки) та банкСЦв - резидентСЦв в банку (лорорахунки);

-ВамСЦжбанкСЦвськСЦ валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку;

  • мСЦжбанкСЦвське кредитування;
  • мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з готСЦвковою валютою;
  • мСЦжбанкСЦвськСЦ послуги дСЦлСЦнгового центру по торгСЦвлСЦ валютою на мСЦжнародних бСЦржах;

Якщо першСЦ 4 види валютних мСЦжбанкСЦвських операцСЦй на сучасному етапСЦ присутнСЦ майже у всСЦх комерцСЦйних банках УкраСЧни, то 5 операцСЦя СФ необхСЦдною в умовах валютних обмежень роботи комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни на мСЦжнародних ринках [69]. ДСЦлСЦнговий центр ПриватБанку пропонуСФ клСЦСФнтам фСЦнансовий СЦнструмент - дСЦлСЦнг на мСЦжнародних валютних ринках. Основними рисами, що характеризують мСЦжнародний валютний ринок FOREX (FOREX - Foreign Exchange Operations) СФ його абсолютна лСЦквСЦднСЦсть, цСЦлодобовСЦсть СЦ вСЦдсутнСЦсть просторових обмежень. Користаючись цСЦСФю послугою банку комерцСЦйнСЦ банки - клСЦСФнти та СЧх клСЦСФнти одержують можливСЦсть здСЦйснювати спекулятивнСЦ операцСЦСЧ на мСЦжнародних валютних ринках через АКБ "Приватбанк». Цей фСЦнансовий СЦнструмент не маСФ обмежень за рСЦвнем прибутковостСЦ. За оцСЦнками аналСЦтикСЦв, прибутковСЦсть операцСЦй на форексному ринку, при грамотному керуваннСЦ валютною позицСЦСФю СЦ розумним обмеженням ризикСЦв складаСФ в середньому 9-10 вСЦдсоткСЦв на мСЦсяць вСЦд суми СЦнвестованих засобСЦв

У розпорядженнСЦ СЦнвестора СФ рСЦзноманСЦтнСЦ способи ведення позицСЦй, пов'язанСЦ з економСЦчними СЦ полСЦтичними очСЦкуваннями, з подСЦями, що носять макроекономСЦчний характер, СЦз прогнозуванням руху ринкСЦв за допомогою СЦнструментСЦв теханалСЦзу. ЦСЦновСЦ рухи ринку, викликанСЦ цими факторами вСЦдкривають можливСЦсть одержання спекулятивного прибутку. Надане клСЦСФнту кредитне плече (максимальний розмСЦр 1:50) дозволяСФ СЦстотно пСЦдвищити ефективнСЦсть проведення подСЦбних операцСЦй, тому що, наприклад, розмСЦстивши як покриття (страхова сума пСЦд проведення арбСЦтражних операцСЦй) 2000 доларСЦв США, клСЦСФнт одержуСФ можливСЦсть оперувати на реальному ринку сумою розмСЦром 100'000 (2000*50), що при прийняттСЦ вСЦрних торгових рСЦшень суттСФво збСЦльшуСФ прибутковСЦсть операцСЦй. Для прикладу, середньодобовСЦ коливання ринку EUR/USD складають 50-100 пунктСЦв, вартСЦсть одного пункту при операцСЦях з 100 тисячним лотом на цьому ринку складаСФ 10 доларСЦв США, таким чином, звичайнСЦ добовСЦ коливання ринку дозволяють трейдеру за день дСЦстати прибуток у розмСЦрСЦ 500 доларСЦв США (25% вСЦд суми страхового покриття).

ОсновнСЦ застосовуванСЦ термСЦни дСЦлерного обслуговування банкСЦв АКБ "Приватбанк [69]:

ДСЦлери - уповноваженСЦ спСЦвробСЦтники СторСЦн, що ведуть переговори й укладають угоди;

АрбСЦтражнСЦ операцСЦСЧ - угоди по покупцСЦ чи продажу однСЦСФСЧ СЦноземноСЧ валюти за СЦншу по погодженому в момент укладання угоди обмСЦнному (валютному) курсу. АрбСЦтраж означаСФ проведення операцСЦй у розрахунку на одержання прибутку при змСЦнСЦ валютного курсу СЦ припускаСФ здСЦйснення як мСЦнСЦмум двох протилежних угод на однакову суму. Основна валюта - (СЦнакше - валюта операцСЦСЧ), на покупку (продаж) якоСЧ полягаСФ арбСЦтражна угода в обмСЦн на СЦншу валюту (оцСЦнну валюту або СЦнакше - валюту цСЦни).

ВСЦдкрита позицСЦя КлСЦСФнта - сума арбСЦтражних угод КлСЦСФнта, укладених СЦз КБ "ПриватБанк» по купСЦвлСЦ чи продажу основноСЧ валюти з однСЦСФю датою валютування, не покрита зворотними угодами тСЦСФю же датою валютування. ЛСЦмСЦт - загальна максимально припустима сума вСЦдкритих позицСЦй КлСЦСФнта

Дата валютування - дата, зафСЦксована Сторонами як дата розрахункСЦв по угодСЦ. Для ринку FOREX стандартною СФ дата валютування Spot, тобто другий робочий день пСЦсля дня укладання угоди

При проведеннСЦ арбСЦтражних операцСЦй КлСЦСФнт свСЦдомо приймаСФ ризик можливих збиткСЦв при несприятливСЦй змСЦнСЦ валютного курсу. Забезпеченням цих ризикСЦв СФ розмСЦщений КлСЦСФнтом у Банку страховий депозит, який називаСФться покриттям можливих збиткСЦв. Банк маСФ право в односторонньому порядку закрити арбСЦтражнСЦ позицСЦСЧ КлСЦСФнта, якщо поточнСЦ збитки по них досягли або перевищили 70% страхового депозиту

Банк стягуСФ за кожну укладену КлСЦСФнтом угоду комСЦсСЦю згСЦдно ТарифСЦв банку (10 доларСЦв США за кожнСЦ 100'000 при здСЦйсненнСЦ угоди; при операцСЦях лотами понад 500'000, комСЦсСЦя не збСЦльшуСФться СЦ складаСФ 50 доларСЦв США за угоду).


Таблиця 2.2. Валютне обслуговування банкСЦв на зовнСЦшнСЦх бСЦржах, виконуСФме в якостСЦ мСЦжбанкСЦвських послуг АКБ "Приватбанк» [69]

Пари валют, що торгуються

РозмСЦр мСЦнСЦмального лота

EUR/USD

100 000

GBP/USD

100 000

USD/CHF

100 000

USD/JPY

100 000

EUR/JPY

100 000

CHF/JPY

100 000

GBP/JPY

500 000

GBP/CHF

500 000

EUR/CHF

100 000


КлСЦСФнтам надаСФться СЦнформацСЦйне й аналСЦтичне забезпечення. До складу наданоСЧ клСЦСФнтам СЦнформацСЦСЧ входять котирування валют у режимСЦ Online, свСЦтовСЦ фСЦнансовСЦ СЦ полСЦтичнСЦ новини, СЦнструменти побудови й аналСЦзу графСЦкСЦв змСЦни валютних курсСЦв, огляди аналСЦтикСЦв. Проводиться платне навчання клСЦСФнтСЦв на тему "ДСЦлСЦнг на мСЦжнародних валютних ринках». У курс навчання входять теоретичнСЦ основи валюто-обмСЦнних операцСЦй СЦ практичнСЦ заняття в умовах реального ринку. ПСЦсля закСЦнчення занять банком видаються посвСЦдчення про закСЦнчення курсСЦв.

ВалютнСЦ операцСЦСЧ АКБ "Приватбанк» з клСЦСФнтами - юридичними особами розподСЦляються на наступнСЦ види операцСЦй:

-Ваведення валютних рахункСЦв клСЦСФнтСЦв та розрахунково-касове обслуговування валютних операцСЦй з перерахуванням коштСЦв в банки-нерезиденти через систему кореспондентських рахункСЦв (ностро-рахунки) та отриманням валютних коштСЦв для клСЦСФнтСЦв на свСЦй кореспондентський рахунок в банку-нерезидентСЦ;

-Вапродаж - покупку валюти за гривнСЦ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни для виконання комерцСЦйних угод клСЦСФнта;

-Вапродаж - покупку необхСЦдноСЧ валюти за валюту клСЦСФнта на мСЦжнародних валютних ринках;

  • видача валютних кредитСЦв клСЦСФнтам банка;
  • приймання валютних депозитСЦв вСЦд клСЦСФнтСЦв банку;
  • випуск та обслуговування валютних корпоративних пластикових карток пСЦдприСФмств

ВалютнСЦ операцСЦСЧ АКБ "Приватбанк» з клСЦСФнтами - фСЦзичними особами розподСЦляються на наступнСЦ види операцСЦй:

-ВавСЦдкриття валютних рахункСЦв та виконання розрахунково-касових операцСЦй. КомерцСЦйний банк "ПриватБанк» вСЦдкриваСФ фСЦзичним особам поточнСЦ рахунки у СЦноземнСЦй валютах для здСЦйснення розрахункСЦв з СЦншими фСЦзичними та юридичними особами згСЦдно дСЦючого законодавства УкраСЧни, а також для зберСЦгання на них коштСЦв. ВСЦдкривши поточний рахунок у "Приват Банку», клСЦСФнт маСФ можливСЦсть отримати всСЦ види банкСЦвських послуг, якСЦ надаються фСЦзичним особам:

а) Отримання коштСЦв, що надСЦйшли на поточний рахунок у безготСЦвковСЦй формСЦ готСЦвкою;

б) ЗдСЦйснення переказСЦв грошових коштСЦв у безготСЦвковСЦй формСЦ за наданСЦ послуги (в т. ч. комунальнСЦ), за придбання у торговельних пСЦдприСФмств товарСЦв або просто родичу на його поточний рахунок.

в) Отримання переказСЦв з-за кордону, а також здСЦйснення переказСЦв родичам, якСЦ тимчасово виСЧхали за межСЦ УкраСЧни на навчання або у приватних справах або постСЦйно проживають за кордоном. Виконання операцСЦй на поточних рахунках здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ платСЦжних документСЦв у готСЦвковСЦй або безготСЦвковСЦй формах згСЦдно "ПерелСЦку коштСЦв, що зараховуються або перераховуються», що затверджений НацСЦональним банком УкраСЧни.


Таблиця 2.3. Тарифи за вСЦдкриття та обслуговування поточних рахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ в АКБ "Приватбанк» (стан на 08.08.2007) [69]

Послуга

Тариф, грн

ТермСЦн оплати

Порядок оплати

1. ВСЦдкриття поточного рахунку
незнижуваний залишок

ВСЦдкриття поточного рахунку за допомогою програмно-апаратних засобСЦв (банкомат)

10 грн
0

10 грн.

при вСЦдкриттСЦ рахунку
у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою списання з картки (еквСЦвал. 10 грн.)

2. Переказ коштСЦв до СЦншого банку

1% вСЦд суми min екв. 5 грн
+12Ва$ (swift)

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою або мем. ордером з рахунку клСЦСФнта

3. Переказ коштСЦв у системСЦ ПриватБанку

1% вСЦд суми
min 5 грн.
max 500 грн.

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою

4. ВнутрСЦшнСЦй банкСЦвський переказ мСЦж "власними» рахунками клСЦСФнта
на поточнийВарахунок,

на депозитный рахунок (в т.ч. вСЦдкриттяВарахунку),
на позичковий рахунок,
на "асну, кредитну картку

0,5%

1% от суммы перевода
min 5 грн.
max 500 грн.
2 грн.
0,5%

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою або мем. ордером за заявою клСЦСФнта з його рахунку

5. Оформлення довСЦдки на вивСЦз СЦноземноСЧ валюти
(регульований тариф застосовуСФться в залежностСЦ вСЦд
кон'юнктури ринку регСЦону)

до 2000Ва$ 20 грн
2001-3000Ва$ - 30 грн
3001-4000Ва$ - 40 грн
4001-10000Ва$ - 50 грн

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою

6. Виплата готСЦвкових коштСЦв

1% вСЦд суми min екв. 1Ва$ у грн. за курсом НБУ

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою

7. Виплата готСЦвкових коштСЦв з поточного рахунку в рублях РосСЦСЧ

1% вСЦд суми

у момент здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою

8. Зарахування коштСЦв, якСЦ надСЦйшли на рахунок у рамках програми
ВлКрюСЦнг УкраСЧни» (комСЦсСЦя за виплату готСЦвкових коштСЦв
не стягуСФться)

1% вСЦд суми

у момент зарахування засобСЦв

б/г

9. ГарантСЦя переказу одержувачевСЦ повноСЧ суми мСЦжнародного
SWIFT платежу у валютСЦ USD (опцСЦя FUL)

26.5Ва$ без ПДВ

у момент
здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою

10. Обслуговування неактивногоВапоточного рахунку*

СФкв 5 грн.

щомСЦсячно

мем. ордером з рахунку клСЦСФнта

11. Переказ коштСЦв в Москомприватбанк, банк Паритате

3Ва$Ваза курсом НБУ

у момент зарахування коштСЦв

готСЦвкою

12.ВаПоповнення поточного рахунку, вСЦдкритого в СЦншому регСЦонСЦ

0,5% вСЦд суми
min 5 грн.
max 500 грн.

у момент
здСЦйснення операцСЦСЧ

готСЦвкою


-Вапослуги переказСЦв готСЦвковоСЧ валюти


Таблиця 2.4. Для переказСЦв СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни за дорученням фСЦзичних осСЦб - резидентСЦв встановленСЦ наступнСЦ правила СЦ тарифи

N

Назва виду переказу

Сума
переказу

Умови переказу

НеобхСЦднСЦ документи

1.

Переказ на користь фСЦзичних осСЦб, постСЦйно чи тимчасово проживаючих за кордоном

до 600Ва$ на мСЦсяць

Можливий переказ без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка

Без пСЦдтверджуючих документСЦв.

2.

Допомога родичам (чоловСЦку, дружинСЦ, батькам дСЦтям, рСЦдним сестрам, братам, онукам, дСЦдусю, бабусСЦ), постСЦйно чи тимчасово проживаючим за кордоном

понад 600Ва$ до 1000Ва$ на мСЦсяць

ТСЦльки з поточного рахунка.

Документи, що пСЦдтверджують родиннСЦ вСЦдносини (паспорт, свСЦдоцтво про народження, посвСЦдчення про шлюб; перекази братам, сестрам онукам, дСЦдусю, бабусСЦ можуть здСЦйснюватися на пСЦдставСЦ копСЦй цих документСЦв, завСЦренСЦ у встановленому порядку).

3.

Оплата витрат, пов'язаних зСЦ смертю громадян за кордоном (транспортнСЦ витрати СЦ витрати на похорон)

На рахунки юридичних осСЦб-нерезидентСЦв

Сума, зазначена в рахунку-фактурСЦ

ТСЦльки з поточного рахунка

РЖнвойс (рахунок-фактура) фСЦрми - нерезидента

4.

ВСЦдшкодування витрат: судовим органам (у т.ч. сплата податкСЦв, зборСЦв, держмита й СЦн. обов'язкових платежСЦв за виконання зазначеними органами своСЧх функцСЦй). На рахунки юридичних осСЦб-нерезидентСЦв

до 600Ва$

вище 600Ва$ до суми, зазначеноСЧ в листСЦ

Можливий переказ без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка. ТСЦльки з поточного рахунка

При наявностСЦ пСЦдтверджуючих документСЦв юридичних осСЦб-нерезидентСЦв (лист вСЦдповСЦдного уповноваженого органа СЦноземноСЧ держави, у якому зазначена сума до оплати, нормативний акт, на пСЦдставСЦ якого вона визначаСФться).

5.

Переказ коштСЦв за оплату нотарСЦальним та СЦншим вповноваженим органам (у т.ч. оплата зборСЦв, держмита й СЦнших обов'язкових платежСЦв за виконання цими органами своСЧх функцСЦй), послуг адвокатСЦв у випадку порушення судових справ за кордоном, у яких позивачем або вСЦдповСЦдачем СФ фСЦзична особа-резидент УкраСЧни

до 600Ва$
вище 600Ва$
до 5000Ва$

Можливий переказ
без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка.
ТСЦльки з поточного рахунка

ПСЦдтверджуючСЦ документи, у яких вказуСФться сума до оплати (лист-рахунок вСЦдповСЦдного органа, чи адвоката нотарСЦуса СЦноземноСЧ держави, у якому повинна вказуватися сума до оплати, позовна заява).

6.

Оплата витрат за лСЦкування в медичних закладах, що знаходяться за кордоном на рахунки цих закладСЦв
Оплату може здСЦйснювати СЦнша фСЦзична особа, що не СФ одержувачем послуги на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни на здСЦйснення переказу СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни.

до 20 000Ва$

ТСЦльки з поточного рахунка

При наявностСЦ пСЦдтверджуючих документСЦв цих закладСЦв (виклик чи запрошення на лСЦкування, рахунок-фактура) СЦ копСЦСЧ наказу МСЦнСЦстерства охорони здоров'я УкраСЧни про направлення громадянина на лСЦкування за кордон вСЦдповСЦдно до Положення про порядок направлення громадян на лСЦкування за кордон, затвердженого Постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 08.12.95 №991 чи копСЦСЧ протоколу засСЦдання комСЦсСЦСЧ МСЦнСЦстерства охорони здоров'я УкраСЧни з питань направлення громадян УкраСЧни на лСЦкування за кордон чи виписки з цього протоколу)

7.

Оплата витрат за проведення тестСЦв, СЦспитСЦв СЦ на СЦншСЦ платежСЦ, що пов'язанСЦ з зарахуванням фСЦз. особи на навчання до навчальних закладСЦв, якСЦ знаходяться за кордоном - на рахунки цих закладСЦв.
Оплату може здСЦйснювати СЦнша фСЦзична особа, що не СФ одержувачем послуги на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни на здСЦйснення переказу СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни.

до 600Ва$
вище 600Ва$
до 500Ва$

Можливий переказ без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка
ТСЦльки з поточного рахунка

При наявностСЦ пСЦдтверджуючих документСЦв цих закладСЦв (чи виклик запрошення, у якому повинна вказуватися сума до оплати)

8.

Оплата витрат за навчання в навчальних установах, розташованих за кордоном, - на рахунки цих установ при наявностСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НБУ на здСЦйснення переказу СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни (при переказСЦ безпосередньо через УкрексСЦмбанк лСЦцензСЦСЧ не потрСЦбно). Оплату може здСЦйснювати СЦнша фСЦзична особа, що не СФ одержувачем послуги на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни на здСЦйснення переказу СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни.

до 30000Ва$ за навчальний рСЦк

ТСЦльки з поточного рахунка фСЦз. особи через коррахунок ПриватБанку, вСЦдкритий в УкрексСЦмбанку

НаявнСЦсть пСЦдтверджуючих документСЦв цих установ (виклик чи запрошення, у якому повинна бути зазначена сума до оплати, рахунок-фактура)

9.

Оплата вступних членських внескСЦв у мСЦжнароднСЦ органСЦзацСЦСЧ - на рахунки цих органСЦзацСЦй

до 500Ва$

ТСЦльки з поточного рахунка

НаявнСЦсть пСЦдтверджуючих документСЦв (документа чи листа про фактичний вступ резидента в мСЦжнародну органСЦзацСЦю чи про умови вступу до неСЧ; чи фактура лист-повСЦдомлення, у якому повиннСЦ вказуватися вСЦдповСЦднСЦ банкСЦвськСЦ реквСЦзити СЦноземного банку для оплати внеску СЦ сума внеску)

10.

Переказ за участь у мСЦжнародних симпозСЦумах, семСЦнарах, конференцСЦях, виставках, культурних СЦ спортивних заходах, що вСЦдбуваються на територСЦСЧ СЦноземних держав - на рахунки юридичних осСЦб-нерезидентСЦв

до 600Ва$
вСЦд 600Ва$
до 2000Ва$

Можливий переклад без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка.
ТСЦльки з поточного рахунка

НаявнСЦсть запрошення юридичноСЧ фСЦрми-нерезидента, у якому повинно вказуватися сума до сплати, рахунок-фактура

11.

Оплата витрат за придбання лСЦтератури СЦ передплатних видань, що видаються за кордоном - на рахунки юридичних осСЦб-нерезидентСЦв

до 600Ва$ в мСЦсяць

Можливий переклад без вСЦдкриття рахунка чи з вСЦдкриттям рахунка

НаявнСЦсть пСЦдтверджуючих документСЦв цих юридичних осСЦб - нерезидентСЦв (рахунок-фактура)

12.

Оплата СЦнших послуг, за договорами, укладеними з нерезидентами про надання послуг - на рахунки юридичних осСЦб-нерезидентСЦв. Оплата за договорами страхування життя (страховим полСЦсам, посвСЦдченням, сертифСЦкатам) здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НБУ

до 500$ на мСЦсяць

ТСЦльки з поточного рахунка

НаявнСЦсть пСЦдтверджуючих документСЦв цих юридичних осСЦб - нерезидентСЦв (договСЦр, рахунок-фактура)

13.

Перекази коштСЦв при виСЧздСЦ за кордон на постСЦйне мСЦiе проживання

Переказ може здСЦйснюватися як на рахунок будьякоСЧ фСЦзичноСЧ особи, так СЦ до запитання.

у межах
залишку на рахунку

ТСЦльки з поточного рахунка
Банк здСЦйснюСФ перерахування коштСЦв протягом 60 днСЦв СЦз дня видачСЦ довСЦдки про сплату податкСЦв, при цьому, на оригСЦналСЦ довСЦдки робиться оцСЦнка про перерахування коштСЦв

НаявнСЦсть паспорта громадянина УкраСЧни для виСЧзду за кордон (для осСЦб без громадянства - документ, що засвСЦдчуСФ особу) з вСЦдмСЦткою про виСЧзд на постСЦйне мСЦiе проживання з вказСЦвкою краСЧни виСЧзду СЦ довСЦдки органа податковоСЧ служби про вСЦдсутнСЦсть заборгованостСЦ щодо сплати податкСЦв.

14.

Оплата зборСЦв (митних зборСЦв) за дСЦСЧ, пов'язанСЦ з охороною прав на об'СФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, включаючи оплату послуг патентних повСЦрникСЦв закордоном - на рахунки фСЦз. осСЦб - нерезидентСЦв - патентних повСЦрникСЦв СЦ вСЦдповСЦдних органСЦв СЦноземних держав

до 5000Ва$

ТСЦльки з поточного рахунка

При наявностСЦ листа - рахунка вСЦдповСЦдного уповноваженого органа СЦноземноСЧ держави чи патентного повСЦрника-нерезидента, у якому вказуСФться сума до оплати.

15.

Переказ на "аснСЦ рахунки, вСЦдкритСЦ в закордонних банках, СЦнших кредитних установах, фСЦлСЦях УкраСЧнських банкСЦв за межами УкраСЧни, що використовуються вСЦдповСЦдно до чинного законодавства УкраСЧни

до 9000Ва$
на мСЦсяць

ТСЦльки з поточного рахунка

При наявностСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НБУ на вСЦдкриття рахункСЦв за межами УкраСЧни СЦ розмСЦщення на них валютних цСЦнностей


У разСЦ потреби здСЦйснити переказ у сумСЦ, що перевищуСФ данСЦ норми, але не бСЦльше 25 000 доларСЦв США, переказ здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НБУ, що видаСФ територСЦальне управлСЦння НацСЦонального банку, у сумСЦ, що перевищуСФ 25 000 доларСЦв США, а також на цСЦлСЦ, що не передбаченСЦ Правилами - на пСЦдставСЦ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку, що видаСФ Департамент валютного контролю СЦ лСЦцензування НБУ.


Таблиця 2.5. КлСЦСФнтська плата за переказ MoneyGram (переказ готСЦвкових валютних коштСЦв фСЦзичними особами) [69]

Сума вСЦдправлення, долари США

КлСЦСФнтська плата, долари США



0,01 - 100,01

12,00

100,01 - 300,00

20,00

300,01 - 400,00

24,00

400,01 - 600,00

32,00

600,01 - 800,00

40,00

800,01 - 1000,00

50,00

1000,01 - 1200,00

60,00

1200,01 - 1800,00

75,00

1800,01 - 2500,00

100,00

2500,01 - 5000,00

150,00

5000,01 - 7500,00

225,00

7500,01 - 10000,00

300,00


Таблиця 2.6. КлСЦСФнтська плата на вСЦдправлення термСЦнових переказСЦв за межСЦ УкраСЧни за системою PrivatMoney [69]

Сума переказу (USD, EUR)

КлСЦСФнтська плата (USD, EUR)

0,01 - 10000,00

3% вСЦд суми*


Таблиця 2.7. КлСЦСФнтська плата на вСЦдправлення термСЦнових переказСЦв по УкраСЧнСЦ за системою PrivatMoney у доларах США СЦ СФвро [69]

Сума переказу (USD, EUR)

КлСЦСФнтська плата, %

0,01 - 20,00

7,0%*

20,01 - 50,00

6,0%*

50,01 - 150,00

5,0%*

150,01 - 200,00

4,0%*

200,01 - 700,00

3,5%*

700,01 - 1000,00

3,0%*

1000,01 - 1800,00

2,5%*

1800,01 - 5000,00

2,0%*

5000,01 СЦ бСЦльше

1,5%*


Таблиця 2.8. Ставки по споживчих кредитах для iндивiдуальних клСЦСФнтСЦв. Кредити на купСЦвлюВанових СЦ "б/у» автомобСЦлСЦв [69]

Строк кредитування

Ставка, рСЦчних

UAH

USD

EUR

вСЦд 3 до 5

вСЦдВа14,04%

вСЦдВа10,08%

вСЦдВа9%

вСЦд 5 до 7*

отВа14,04%

отВа10,08%

отВа9%


Таблиця 2.9. Ставки по споживчих кредитах для iндивiдуальних клСЦСФнтСЦв. Кредити на купСЦвлюВажитла (первинний та вторинний ринок) [69]

Строк, рокСЦв

Ставка, рСЦчних

UAH

USD

EUR

доВа30 рокСЦв (перший внесок 0%)

вСЦд 14,04%

вСЦдВа10,08%

вСЦдВа9,00%


Таблиця 2.10. Ставки по споживчих кредитах для iндивiдуальних клСЦСФнтСЦв. Кредити пСЦд заставу нерухомостСЦ [69]

Строк, рокСЦв

Ставка, рСЦчних

UAH

USD

EUR

доВа10 рокСЦв (сума кредиту до 80% вСЦд оцСЦночноСЧ вартостСЦ нерухомостСЦ)

вСЦд 14,04%

вСЦдВа11,04%

вСЦдВа10,08%


2.3 ОцСЦнка валютних ризикСЦв при проведеннСЦ валютних операцСЦй в АКБ "Приватбанк»


АналСЦз повалютноСЧ структури залучених коштСЦв банкСЦв та клСЦСФнтСЦв в пасивах АКБ "Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (Рис.Ва2.6, 2.7, 2.11) показуСФ, що при виконаннСЦ нормативСЦв Н13 [6] (рис.Ва2.8, 2.9, 2.10) за рахунок позабалансовоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ:

а) залученСЦ кошти банкСЦв

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в EUR знизилась з рСЦвня 6,66% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 4,40% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в USD знизилась з рСЦвня 66,49% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 63,6% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в RUB, знизилась з рСЦвня 3,12% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 2,97% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки залучених валютних коштСЦв виникло за рахунок пСЦдвищення структурноСЧ залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 23,73% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 29,04% у 2006 роцСЦ;

б) залученСЦ кошти клСЦСФнтСЦв

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в EUR, знизилась з рСЦвня 7,34% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 4,03% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в USD, незначно знизилась з рСЦвня 32,23% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 32,05% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в RUB, незначно знизилась з рСЦвня 0,28% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,26% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки валютних залучених коштСЦв виникло за рахунок пСЦдвищення структурноСЧ частки залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH з рСЦвня 60,32% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 63,45% у 2006 роцСЦ;

Таким чином, структури залучених валютних коштСЦв вСЦд банкСЦв та клСЦСФнтСЦв, як СЦ у 2005 роцСЦ, на кСЦнець 2006 року мають суттСФвСЦ структурнСЦ рСЦзницСЦ.

  • структурна частка залучених коштСЦв в доларах США вСЦд клСЦСФнтСЦв становить 32,0-32,2%, а вСЦд банкСЦв 63,6 - 66,5%;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ вСЦд клСЦСФнтСЦв становить 60,3-63,4%, а вСЦд банкСЦв 23,7 - 29,0%;

АналСЦз повалютноСЧ структури кредитСЦв банкам та клСЦСФнтам в активах АКБ "Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 (Рис.Ва2.6, 2.7, 2.12) показуСФ, що при виконаннСЦ нормативСЦв Н13 за рахунок забалансовоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ:

а) мСЦжбанкСЦвське кредитування

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в EUR, знизилась з рСЦвня 12,76% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 3,85% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в USD, знизилась з рСЦвня 68,36% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 38,22% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в RUB, знизилась з рСЦвня 1,51% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,94% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки валютних кредитСЦв виникло за рахунок рСЦзкого пСЦдвищення структурноСЧ частка кредитСЦв, наданих в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 17,84% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 56,06% у 2006 роцСЦ;

б) кредитування клСЦСФнтСЦв

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в EUR, знизилась з рСЦвня 1,95% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 1,6% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в USD, пСЦдвищилась з рСЦвня 32,8% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 38,78% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в RUB, знизилась з рСЦвня 1,3% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,76% у 2006 роцСЦ;

-ВапСЦдвищення частки валютних кредитСЦв виникло за рахунок зниження структурноСЧ частка кредитСЦв, наданих в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 64,83% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 57,98% у 2006 роцСЦ;

Таким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та клСЦСФнтам, якСЦ у 2005 роцСЦ мали суттСФву рСЦзницю, на кСЦнець 2006 року практично вирСЦвнялися, тобто основними показниками СФ:

-Вакредити в нацСЦональнСЦй валютСЦ зайняли частку 56 -58%;

-Вакредити в доларах США зайняли частку 38,2 - 38,8%;

-Вакредити в СФвро зайняли частку 1,6 - 3,8%.


3. ОптимСЦзацСЦя та перспектива розвитку валютних операцСЦй в АКБ "Приватбанк»


3.1 БанкСЦвськСЦ валютнСЦ ризики та методи управлСЦння ними


ПСЦд ризиком прийнято розумСЦти СЦмовСЦрнСЦсть, а точнСЦше погрозу втрати банком частини своСЧх ресурсСЦв, недоодержання доходСЦв проведення додаткових витрат у результатСЦ здСЦйснення визначених фСЦнансових операцСЦй.

У залежностСЦ вСЦд сфери виникнення банкСЦвськСЦ ризики подСЦляють на зовнСЦшнСЦ та внутрСЦшнСЦ. До зовнСЦшнСЦх належать ризики, якСЦ виникають у зовнСЦшньому щодо банку середовищСЦ СЦ безпосередньо не залежать вСЦд його дСЦяльностСЦ. Це полСЦтичнСЦ, правовСЦ, соцСЦальнСЦ та загальноекономСЦчнСЦ ризики, що виникають у разСЦ загострення економСЦчноСЧ кризи в краСЧнСЦ, полСЦтичноСЧ нестабСЦльностСЦ, вСЦйни, заборони на платежСЦ за кордон, консолСЦдацСЦСЧ боргСЦв, запровадження ембарго, скасування СЦмпортних лСЦцензСЦй, стихСЦйного лиха (пожежСЦ, повенСЦ, землетруси), приватизацСЦСЧ, нацСЦоналСЦзацСЦСЧ, неадекватного правового регулювання та СЦн. Вплив зовнСЦшнСЦх ризикСЦв на результативнСЦсть роботи банку вкрай високий, управлСЦння цими ризиками найскладнСЦше, а СЦнодСЦ й неможливе. Для СЧх оцСЦнювання застосовують в основному логСЦчнСЦ методи аналСЦзу.

До внутрСЦшнСЦх належать ризики, що виникають безпосередньо у зв'язку з дСЦяльнСЦстю конкретного банку. Що ширше коло клСЦСФнтСЦв, партнерСЦв, зв'язкСЦв банку, банкСЦвських операцСЦй, послуг, то бСЦльше внутрСЦшнСЦх ризикСЦв супроводжуСФ його роботу. ПорСЦвняно СЦз зовнСЦшнСЦми внутрСЦшнСЦ ризики краще пСЦддаються СЦдентифСЦкацСЦСЧ та квантифСЦкацСЦСЧ. Завдання менеджменту полягаСФ в тому, щоб виявляти, оцСЦнювати, мСЦнСЦмСЦзувати та постСЦйно контролювати внутрСЦшнСЦ ризики за допомогою вСЦдповСЦдних методСЦв.

Керування ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляСФ (СЦдентифСЦкуСФ) ризики, проводить оцСЦнку СЧхньоСЧ величини, здСЦйснюСФ СЧхнСЦй монСЦторинг СЦ контролюСФ своСЧ ризикованСЦ позицСЦСЧ, а також враховуСФ взаСФмозв'язку мСЦж рСЦзними категорСЦями (видами) ризикСЦв. Комплекс банкСЦвського ризику-менеджменту маСФ на метСЦ забезпечити досягнення наступних цСЦлей [62]:

-Варизики повиннСЦ бути зрозумСЦлими й усвСЦдомленими банком СЦ його керСЦвництвом;

-Варизики повиннСЦ знаходитися в границях рСЦвнСЦв толерантностСЦ, установлених наглядацькою радою;

-ВарСЦшення по прийняттю ризику повиннСЦ вСЦдповСЦдати стратегСЦчним задачам дСЦяльностСЦ банку;

-ВарСЦшення по прийняттю ризику повиннСЦ бути конкретними СЦ чСЦткими;

-ВаочСЦкувана прибутковСЦсть може компенсувати прийнятий ризик;

-ВарозподСЦл капСЦталу вСЦдповСЦдаСФ розмСЦрам ризикСЦв, на якСЦ натикаСФться банк;

-Вастимули до досягнення високих результатСЦв дСЦяльностСЦ повиннСЦ узгоджуватися з рСЦвнем толерантностСЦ до ризику.

З погляду ризику-менеджменту, банкСЦвська дСЦяльнСЦсть зводиться до прийняття ризику й одержання за це вСЦдповСЦдноСЧ компенсацСЦСЧ (економСЦчноСЧ вигоди).

ЦСЦль керування ризиками - сприяти пСЦдвищенню вартостСЦ "асного капСЦталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цСЦлей багатьох зацСЦкавлених сторСЦн, а саме:

-ВаклСЦСФнтСЦв СЦ контрагентСЦв;

-ВакерСЦвництва;

-ВапрацСЦвникСЦв;

-ВанаглядацькоСЧ ради й акцСЦонерСЦв (власникСЦв);

-ВаорганСЦв нагляду;

-Варейтингових агентств, СЦнвесторСЦв СЦ кредиторСЦв;

-ВаСЦнших сторСЦн.

БанкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ "астивСЦ наступнСЦ категорСЦСЧ ризикСЦв:

-ВаКредитний ризик

-ВаРинковий ризик

-ВаРизик лСЦквСЦдностСЦ

-ВаРизик змСЦни процентноСЧ ставки

-ВаВалютний ризик

-ВаОперацСЦйно-технологСЦчний ризик

-ВаРизик репутацСЦСЧ

-ВаЮридичний ризик

-ВаСтратегСЦчний ризик

ФСЦнансовСЦ ризики, якСЦ визначаються ймовСЦрнСЦстю грошових втрат СЦ пов'язуються з непередбаченими змСЦнами в обсягах, дохСЦдностСЦ, вартостСЦ та структурСЦ активСЦв СЦ пасивСЦв, утворюють найчисленнСЦшу групу банкСЦвських ризикСЦв. До фСЦнансових ризикСЦв належать валютний, кредитний, СЦнвестицСЦйний, ринковий, ризик лСЦквСЦдностСЦ, ризик змСЦни вСЦдсоткових ставок, СЦнфляцСЦйний, базисний.

Розглянутий у данСЦй роботСЦ "Валютний ризик» [68] - це наявний або потенцСЦйний ризик для надходжень СЦ капСЦталу, що виникаСФ через несприятливСЦ коливання курсСЦв СЦноземних валют СЦ цСЦн на банкСЦвськСЦ метали.

Валютний ризик можна роздСЦлити на [68]:

-Варизик трансакцСЦСЧ;

-Варизик перерахунку з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу (трансляцСЦйний ризик);

-ВаекономСЦчний валютний ризик.

Ризик трансакцСЦСЧ полягаСФ в тому, що несприятливСЦ коливання курсСЦв СЦноземних валют впливають на реальну вартСЦсть вСЦдкритих валютних позицСЦй. Проте оскСЦльки вСЦн, як правило, випливаСФ з операцСЦй маркетмейкерства, СЦ прийняття позицСЦй в СЦноземних валютах, цей ризик розглядаСФться в як один з видСЦв ринкового ризику.

Ризик перерахунку з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу (трансляцСЦйний) полягаСФ в тому, що величина еквСЦвалента валютноСЧ позицСЦСЧ в звСЦтностСЦ змСЦнюСФться в результатСЦ змСЦн обмСЦнних курсСЦв, що використовуються для перерахунку залишкСЦв в СЦноземних валютах у базову (нацСЦональну) валюту.

ЕкономСЦчний валютний ризик складаСФться в змСЦнах конкурентоздатностСЦ фСЦнансовоСЧ установи або його структур на зовнСЦшньому ринку через СЦстотнСЦ змСЦни обмСЦнних курсСЦв.

Система керування валютним ризиком банка складаСФться з регламентних документСЦв - полСЦтики, положень, процедур, процесСЦв СЦ т.п., - якСЦ затверджуються наглядовою радою або правлСЦнням банку вСЦдповСЦдно обранСЦй ними форми корпоративного керування, з урахуванням розмСЦру банку СЦ складностСЦ його операцСЦй.

Система керування ризиками банку щодо валютного ризику повинна, як мСЦнСЦмум, включати наступнСЦ компоненти [60]:

-ВаполСЦтику СЦ положення щодо керування валютним ризиком, що повиннСЦ бути розглянутСЦ СЦ затвердженСЦ наглядацьким Рада або правлСЦнням банку, вСЦдповСЦдно принципам корпоративного керування. ТакСЦ полСЦтика та положення повиннСЦ пСЦдлягати перСЦодичному переглядовСЦ;

-ВамеханСЦзм керування валютною позицСЦСФю банку вСЦдповСЦдно до затвердженоСЧ полСЦтики СЦ положеннями по валютних операцСЦях СЦ керуванням валютним ризиком;

-ВанабСЦр форм звСЦтностСЦ для наглядовоСЧ ради, правлСЦння або профСЦльних колегСЦальних органСЦв банку щодо валютноСЧ позицСЦСЧ в розрСЦзСЦ валют, на СЦндивСЦдуальнСЦй СЦ сукупнСЦй основСЦ.

КрСЦм того для бСЦльш ефективного керування валютним ризиком рекомендуСФться:

-ВаздСЦйснювати перСЦодичний аналСЦз вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку за допомогою ризику-моделСЦ "вартСЦсть/надходження» для вимСЦру чутливостСЦ до змСЦн валютних курсСЦв;

-Вазастосовувати для зменшення величини валютного ризику методи хеджування.

Банкам також наполегливо рекомендуСФться враховувати найкращий свСЦтовий досвСЦд керування лСЦквСЦднСЦстю, що, зокрема, викладена в документСЦ Базельського комСЦтету з банкСЦвського нагляду "НаглядовСЦ вказСЦвки щодо керування ризику нерозрахунку по операцСЦях в СЦноземнСЦй валютСЦ» (№73 вересень 2000 року).

Валютний ризик визначаСФться ймовСЦрнСЦстю втрат, пов'язаних зСЦ змСЦною курсу однСЦСФСЧ валюти щодо СЦншоСЧ. Валютний ризик виникаСФ в тих суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ мають на балансСЦ активнСЦ, пасивнСЦ або позабалансовСЦ статтСЦ, деномСЦнованСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ [68].

У процесСЦ управлСЦння валютним ризиком, який вСЦдноситься до цСЦнових ризикСЦв, банки застосовують низку спецСЦальних методСЦв, об'СФднаних спСЦльною назвою - хеджування. МеханСЦзм хеджування забезпечуСФ компенсацСЦю фСЦнансових втрат, що сталися через змСЦну ринковоСЧ цСЦни того чи СЦншого СЦнструменту за однСЦСФю позицСЦСФю, доходами за СЦншою (компенсуючою) позицСЦСФю. Хеджування даСФ змогу суттСФво знизити або навСЦть уникнути цСЦнових ризикСЦв.

УспСЦшна дСЦяльнСЦсть банку в цСЦлому великою мСЦрою залежить вСЦд обраноСЧ стратегСЦСЧ управлСЦння ризиками. Мета процесу управлСЦння банкСЦвськими ризиками полягаСФ в СЧх обмеженнСЦ або мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ, оскСЦльки повнСЦстю уникнути ризикСЦв неможливо.

Ризиками можна СЦ потрСЦбно свСЦдомо управляти, керуючись такими правилами:

-ВаусСЦ види ризикСЦв взаСФмопов'язанСЦ;

-ВарСЦвень ризику постСЦйно змСЦнюСФться пСЦд впливом динамСЦчного оточення;

-Варизики, на якСЦ наражаються банки, безпосередньо пов'язанСЦ з ризиками СЧхнСЦх клСЦСФнтСЦв;

-ВабанкСЦри повиннСЦ намагатися уникнути ризикСЦв навСЦть бСЦльше, нСЦж СЦншСЦ пСЦдприСФмцСЦ, оскСЦльки вони працюють не з "асними, а з чужими грошима.

Процес управлСЦння ризиками складаСФться з таких етапСЦв:

  1. СЦдентифСЦкацСЦя - усвСЦдомлення ризику, визначення причин його виникнення та ризикових сфер;
  2. квантифСЦкацСЦя - вимСЦрювання, аналСЦз та оцСЦнювання величини ризику;
  3. мСЦнСЦмСЦзацСЦя - зниження чи обмеження ризикСЦв за допомогою вСЦдповСЦдних методСЦв управлСЦння;
  4. монСЦторинг - здСЦйснення постСЦйного контролю за рСЦвнем ризикСЦв з механСЦзмом зворотного зв'язку.

СкладнСЦсть практичноСЧ реалСЦзацСЦСЧ етапу СЦдентифСЦкацСЦСЧ ризику залежить вСЦд джерела виникнення та характеристики ризику. МеханСЦзм прийняття управлСЦнських рСЦшень у банкСЦвськСЦй установСЦ маСФ не лише СЦдентифСЦкувати ризик, а й давати змогу оцСЦнити, якСЦ ризики СЦ якою мСЦрою може взяти на себе банк, а також визначати, чи виправдаСФ очСЦкувана дохСЦднСЦсть вСЦдповСЦдний ризик. Проте СЦдентифСЦкацСЦя та аналСЦз ризику на якСЦсному рСЦвнСЦ СФ необхСЦдною, проте ще не достатньою процедурою.

КСЦлькСЦсне оцСЦнювання рСЦвня ризику - це важливий етап процесу управлСЦння, який маСФ включати оцСЦнювання реального (фактичного) ризику, а також встановлення меж допустимого ризику для окремих банкСЦвських операцСЦй, органСЦзацСЦйних пСЦдроздСЦлСЦв СЦ фСЦнансовоСЧ установи в цСЦлому. Водночас потрСЦбно оцСЦнити й ризики освоСФння нових ринкСЦв, банкСЦвських продуктСЦв СЦ напрямСЦв дСЦяльностСЦ. Ризик економСЦчних рСЦшень оцСЦнюСФться сподСЦваними втратами, що СФ наслСЦдками цього рСЦшення. СтупСЦнь ризику вимСЦрюСФться втратами (збитками), яких можна очСЦкувати в разСЦ реалСЦзацСЦСЧ цього ризику, а також ймовСЦрнСЦстю, з якою цСЦ втрати можуть статися. Коли ймовСЦрнСЦсть втрат висока, а розмСЦр СЧх малий або навпаки - збитки малоймовСЦрнСЦ, хоча й оцСЦнюються як суттСФвСЦ, то ризик вважаСФться невисоким (малим). Отже, методи оцСЦнки ризику, якСЦ формалСЦзують процес вимСЦрювання та розрахункСЦв, мають визначати три основнСЦ компоненти ризику:

-ВарозмСЦр (величина) - сума можливих втрат;

-ВаймовСЦрнСЦсть настання негативноСЧ подСЦСЧ;

-ВатривалСЦсть перСЦоду впливу ризику.

ЙмовСЦрнСЦсть настання певноСЧ подСЦСЧ визначаСФться за допомогою об'СФктивних СЦ суб'СФктивних методСЦв. Об'СФктивнСЦ методи визначення ймовСЦрностСЦ ТСрунтуються на обчисленнСЦ частоти, з якою в минулому вСЦдбувалася ця подСЦя. Це методи теорСЦСЧ ймовСЦрностей, економСЦчноСЧ статистики, теорСЦСЧ СЦгор та СЦншСЦ математичнСЦ методи. Суб'СФктивнСЦ методи спираються на використання оцСЦнок СЦ критерСЦСЧв, сформованих на пСЦдставСЦ припущень, "асних мСЦркувань СЦ досвСЦду менеджера, оцСЦнок експертСЦв, суджень консультантСЦв, порад консалтинговоСЧ фСЦрми та СЦн. Суб'СФктивнСЦ методи застосовують тодСЦ, коли ризики не пСЦддаються кСЦлькСЦсному вимСЦрюванню - квантифСЦкацСЦСЧ.

Для оцСЦнки величини фСЦнансових ризикСЦв банку в основному використовують три групи показникСЦв:

-ВастатистичнСЦ величини (стандартне вСЦдхилення, варСЦацСЦя, дисперсСЦя, коефСЦцСЦСФнт бета);

-ВанепрямСЦ показники ризиковостСЦ дСЦяльностСЦ, обчисленСЦ зазвичай у формСЦ фСЦнансових коефСЦцСЦСФнтСЦв за даними публСЦчноСЧ звСЦтностСЦ;

-ВааналСЦтичнСЦ показники (СЦндикатори), призначенСЦ для оцСЦнки конкретного виду ризику (валютного, вСЦдсоткового, кредитного, СЦнвестицСЦйного, незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та СЦн.) в процесСЦ внутрСЦшнього аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку.

У процесСЦ оцСЦнювання ризикСЦв вСЦтчизняних банкСЦв найбСЦльш вживаними та доступними для зовнСЦшнСЦх аналСЦтикСЦв залишаються непрямСЦ показники ризиковостСЦ. ВибСЦр показникСЦв визначаСФться економСЦчною сутнСЦстю та специфСЦкою того чи СЦншого виду ризику. Наприклад, для валютного ризику таким СЦндикатором вважають величину вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку.

Одним СЦз важливих СЦнструментСЦв у процесСЦ оцСЦнювання та управлСЦння ризиками СФ аналСЦз iенарСЦСЧв - альтернативних варСЦантСЦв, за якими можуть розвиватися подСЦСЧ в майбутньому. Такий аналСЦз базуСФться на оцСЦнцСЦ перСЦоду часу, впродовж якого банк наражаСФться на конкретний вид ризику, а також ступеня впливу ризику та ймовСЦрностСЦ його реалСЦзацСЦСЧ. НаявнСЦсть ризику означаСФ СЦснування кСЦлькох iенарСЦСЧв, якСЦ вСЦдрСЦзняються СЦ за ймовСЦрнСЦстю настання подСЦСЧ, СЦ за можливими наслСЦдками. СамСЦ iенарСЦСЧ мають бути описанСЦ та сформульованСЦ на основСЦ експертних оцСЦнок, тобто суб'СФктивними методами. КСЦлькСЦснСЦ характеристики кожного з обраних iенарСЦСЧв визначаються СЦз застосуванням об'СФктивних методСЦв (математичних, статистичних). У процесСЦ управлСЦння банкСЦвськими ризиками виникають багатофакторнСЦ залежностСЦ з численними зворотними зв'язками, якСЦ не пСЦддаються формалСЦзацСЦСЧ. Коли цим знехтувати, сутнСЦсть процесу може настСЦльки спотворитися, що буде дискредитовано саму СЦдею застосування формалСЦзованого пСЦдходу. КСЦлькСЦснСЦ методи, як засвСЦдчуСФ практика, дають змогу пСЦдвищувати ефективнСЦсть управлСЦння ризиками в банкСЦвськСЦй справСЦ лише до певноСЧ межСЦ, а далСЦ виникають невиправданСЦ СЦлюзСЦСЧ СЦ ризик зростаСФ. На цьому етапСЦ управлСЦнського процесу порСЦвнюють реальний СЦ допустимий рСЦвнСЦ ризикСЦв. Це даСФ змогу визначити, якСЦ ризики СЦ якою мСЦрою може взяти на себе банк, а також з'ясувати, чи виправдаСФ очСЦкувана дохСЦднСЦсть вСЦдповСЦдний ризик.

Виправданий, або допустимий, ризик розглядаСФться як необхСЦдний складник стратегСЦСЧ СЦ тактики ефективного менеджменту. ПСЦд допустимим розумСЦють такий ризик, реалСЦзацСЦя якого не загрожуСФ життСФдСЦяльностСЦ банку, а випадковСЦ збитки меншСЦ за очСЦкуваний прибуток СЦ розмСЦр спецСЦальних резервСЦв, призначених для вСЦдшкодування можливих втрат. У такому разСЦ ризик оцСЦнюють, виходячи з розмСЦру недоотриманого прибутку. Верхня межа допустимого ризику для банку обчислюСФться як сума сформованих резервСЦв СЦ розрахункового значення прибутку. МежСЦ допустимого ризику кожний банк встановлюСФ самостСЦйно, керуючись "асними мСЦркуваннями та обраною стратегСЦСФю управлСЦння.

Ризик, що СФ загрозливСЦшим для банку порСЦвняно з допустимим, називають критичним. Критичний ризик характеризуСФться такими втратами, розмСЦри яких перевищують резерви та очСЦкуваний прибуток. Верхня межа критичного ризику визначаСФться розмСЦрами капСЦталу банку. У разСЦ реалСЦзацСЦСЧ критичного ризику банк не лише не отримаСФ прибутку, а й може втратити "аснСЦ кошти, за рахунок яких компенсуються фСЦнансовСЦ втрати.

Якщо можливСЦ наслСЦдки реалСЦзацСЦСЧ ризику сягають рСЦвня вищого за критичну межу, то йдеться про катастрофСЦчний ризик. Цей ризик призводить до банкрутства банку, його закриття та розпродажу активСЦв. У широкому розумСЦннСЦ до категорСЦСЧ катастрофСЦчних вСЦдносять ризик, пов'язаний з прямою загрозою для життя людей, екологСЦчними катастрофами та СЦн.

ЦСЦновСЦ ризики мСЦнСЦмСЦзуються за допомогою методСЦв хеджування, що базуються на проведеннСЦ операцСЦй з похСЦдними фСЦнансовими СЦнструментами (деривативами) на строкових фСЦнансових ринках. НеобхСЦдною умовою здСЦйснення операцСЦй хеджування СФ активно дСЦючий строковий ринок, який створюСФ можливостСЦ для проведення фСЦнансових операцСЦй у будь-який час СЦ в будь-яких обсягах. В УкраСЧнСЦ, наприклад, строковий ринок перебуваСФ на стадСЦСЧ становлення, тому застосування методСЦв хеджування вСЦтчизняними банками обмежене.

З погляду можливостСЦ застосовування окремих методСЦв управлСЦння доцСЦльно вирСЦзнити кСЦлька груп фСЦнансових ризикСЦв, об'СФднавши СЧх за ознакою можливостСЦ застосування тих чи СЦнших методСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ. Це групи ризикСЦв, якСЦ можуть бути:

-ВадиверсифСЦкованСЦ;

-ВазастрахованСЦ;

-ВапрохеджованСЦ;

-ВазниженСЦ за допомогою СЦнтегрованого управлСЦння активами СЦ пасивами банку.

Якщо рСЦвень ризику з якоСЧсь причини не вдаСФться мСЦнСЦмСЦзувати, керСЦвництво банку може прийняти рСЦшення про його обмеження. Обмеження ризику або його зниження до допустимого рСЦвня досягаСФться обмеженням обсягСЦв операцСЦй, у зв'язку з якими виникаСФ ризик, СЦ (або) скороченням перСЦоду часу, упродовж якого банк наражаСФться на вСЦдповСЦдний ризик. Обмеження обсягСЦв операцСЦй забезпечуСФ зменшення розмСЦрСЦв можливих втрат, а скорочення ризикового перСЦоду даСФ змогу знизити ймовСЦрнСЦсть настання негативноСЧ подСЦСЧ.

МонСЦторинг ризику - це процес функцСЦонування регулярноСЧ незалежноСЧ системи оцСЦнювання та контролю за ризиком з механСЦзмом зворотного зв'язку. Система монСЦторингу ризикСЦв допомагаСФ корегувати поточну дСЦяльнСЦсть згСЦдно СЦз сигналами попередження, що СЧх вона генеруСФ з використанням механСЦзму зворотного зв'язку. РезультативнСЦсть системи управлСЦння ризиками в цСЦлому залежить вСЦд ефективностСЦ системи монСЦторингу. За такого пСЦдходу до органСЦзацСЦСЧ процесу управлСЦння менеджери середньоСЧ ланки вСЦдповСЦдають СЦ за надСЦйнСЦсть локальноСЧ системи, СЦ за втСЦлення в життя стратегСЦчних цСЦлей, сформульованих на рСЦвнСЦ вищого керСЦвництва банку.

ЗгСЦдно статтСЦ 44 (УправлСЦння ризиками) Закону УкраСЧни "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» [2], банки створюють постСЦйно дСЦючий пСЦдроздСЦл з питань аналСЦзу та управлСЦння ризиками, що маСФ вСЦдповСЦдати за встановлення лСЦмСЦтСЦв щодо окремих операцСЦй, лСЦмСЦтСЦв ризикСЦв контр-партнерСЦв, краСЧн контр-партнерСЦв, структури балансу вСЦдповСЦдно до рСЦшень правлСЦння (ради директорСЦв) з питань полСЦтики щодо ризикованостСЦ та прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку.

Для забезпечення додаткових заходСЦв з метою управлСЦння ризиками банки створюють постСЦйно дСЦючСЦ комСЦтети, зокрема:

1) кредитний комСЦтет, який щомСЦсячно оцСЦнюСФ якСЦсть активСЦв банку та готуСФ пропозицСЦСЧ щодо формування резервСЦв на покриття можливих збиткСЦв вСЦд СЧх знецСЦнення;

2) комСЦтет з питань управлСЦння активами та пасивами, який щомСЦсячно розглядаСФ собСЦвартСЦсть пасивСЦв та прибутковСЦсть активСЦв СЦ приймаСФ рСЦшення щодо полСЦтики вСЦдсотковоСЧ маржСЦ, розглядаСФ питання вСЦдповСЦдностСЦ строковостСЦ активСЦв та пасивСЦв та надаСФ вСЦдповСЦдним пСЦдроздСЦлам банку рекомендацСЦСЧ щодо усунення розбСЦжностей у часСЦ, що виникають;

3) тарифний комСЦтет, який щомСЦсячно аналСЦзуСФ спСЦввСЦдношення собСЦвартостСЦ послуг та ринковоСЧ конкурентоспроможностСЦ дСЦючих тарифСЦв, вСЦдповСЦдаСФ за полСЦтику банку з питань операцСЦйних доходСЦв.

Важливим аспектом управлСЦння валютним ризиком СФ практика централСЦзованого регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ уповноважених банкСЦв. У загальному випадку учасники валютного ринку мають самСЦ визначати той рСЦвень валютного ризику, який вони згоднСЦ прийняти для отримання прибуткСЦв. Однак для тих суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, фСЦнансовий стан яких зачСЦпаСФ СЦнтереси великоСЧ частини населення СЦ впливаСФ на стан суспСЦльства в цСЦлому, рСЦвень позицСЦйного валютного ризику може регулюватися централСЦзовано встановленням нормативСЦв СЦ певних вимог. До цСЦСФСЧ категорСЦСЧ належать передусСЦм комерцСЦйнСЦ банки. Такий пСЦдхСЦд базуСФться на тому, що банкСЦвський бСЦзнес полягаСФ у наданнСЦ послуг клСЦСФнтам СЦ не повинен включати ризик, не пов'язаний з необхСЦднСЦстю проведення цих операцСЦй. Банк СФ посередником мСЦж клСЦСФнтом СЦ валютним ринком, тому валютну позицСЦю банку необхСЦдно встановлювати на рСЦвнСЦ, який вСЦдбиваСФ нормальнСЦ потреби щодо проведення клСЦСФнтських операцСЦй. МенеджментовСЦ банкСЦв бажано утримуватися вСЦд спекулятивних операцСЦй обмеженням величини вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ. УтСЦм, досить часто банки все ж проводять такСЦ операцСЦСЧ, використовуючи сприятливу кон'юнктуру валютного ринку для отримання додаткового (спекулятивного) доходу.

Практика обмеження валютного ризику комерцСЦйних банкСЦв у рСЦзних краСЧнах вСЦдрСЦзняСФться. Подекуди функцСЦю управлСЦння валютними позицСЦями комерцСЦйних банкСЦв виконують центральнСЦ банки, установлюючи нормативнСЦ вимоги щодо СЧх максимально допустимого розмСЦру. Наприклад, у Великий БританСЦСЧ розраховуСФться норматив достатностСЦ капСЦталу банкСЦв для здСЦйснення операцСЦй з СЦноземною валютою. В СЦнших краСЧнах, наприклад у США, валютна позицСЦя банкСЦв централСЦзовано не регулюСФться, управлСЦння нею керСЦвництво банку здСЦйснюСФ самостСЦйно, встановлюючи лСЦмСЦти експозицСЦСЧ та валютного ризику для дилерСЦв рСЦзних рангСЦв. Водночас валютна експозицСЦя банку маСФ бути оголошена на ринку, щоб акцСЦонери СЦ клСЦСФнти знали про рСЦвень валютного ризику цСЦСФСЧ кредитноСЧ установи. ОскСЦльки американськСЦ банки не виключають повнСЦстю валютного ризику, то для страхування створюСФться резерв на покриття втрат вСЦд валютних операцСЦй, який становить у середньому до 8% величини капСЦталу банку.

В УкраСЧнСЦ дСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв на валютному ринку регулюСФ НацСЦональний банк УкраСЧни через лСЦцензування валютних операцСЦй та встановлення обов'язкових нормативСЦв. Починаючи з 2002 року для контролю за рСЦвнем валютного ризику комерцСЦйних банкСЦв запроваджено норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ, у тому числСЦ норматив для обмеження ризику загальноСЧ довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ СЦ норматив для обмеження ризику загальноСЧ короткоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку.

Для запобСЦгання можливостСЦ валютних спекуляцСЦй комерцСЦйними банками НБУ не лише контролюСФ дотримання ними встановлених нормативСЦв вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ, а й суворо обмежуСФ перелСЦк операцСЦй, якСЦ банки можуть здСЦйснювати "асним коштом. Сукупний вплив обмежень СЦ правил здСЦйснення валютних операцСЦй призводить до того, що навСЦть маючи можливСЦсть провести операцСЦСЧ з СЦноземною валютою "асним коштом на мСЦжбанкСЦвському ринку, банки часто вСЦдмовляються вСЦд цього. Наприклад, виступаючи як покупець валюти, банк зобов'язаний сплатити збСЦр на обов'язкове державне пенсСЦйне страхування в розмСЦрСЦ 1% суми (в гривнях), витраченоСЧ на купСЦвлю валюти, що зазвичай перевищуСФ суму доходу вСЦд курсовоСЧ рСЦзницСЦ за зовнСЦшньою та внутрСЦшньою угодами.

Правила валютного регулювання, затвердженСЦ НБУ [20], практично повнСЦстю унеможливили проведення спекулятивних операцСЦй з валютою. Дилери банкСЦв вважають, що для проведення арбСЦтражних операцСЦй ринок став нелСЦквСЦдним, СЦ динамСЦка внутрСЦшнього валютного курсу за таких обставин цСЦлком залежить вСЦд кСЦлькостСЦ заявок на купСЦвлю чи продаж валюти. ЦСЦ зусилля спрямовано на забезпечення поступового та прогнозованого руху обмСЦнного курсу гривнСЦ з орСЦСФнтацСЦСФю валютного ринку на обмеження спекулятивноСЧ дСЦяльностСЦ. Проте централСЦзоване регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв встановленням обов'язкових нормативСЦв лише обмежуСФ валютний ризик, але ще не означаСФ його уникнення. Тому перед менеджментом банку постСЦйно постаСФ завдання регулювання величини та виду (довга чи коротка) позицСЦй за рСЦзними СЦноземними валютами.

У процесСЦ управлСЦння валютним ризиком банк може застосувати двСЦ альтернативнСЦ стратегСЦСЧ, утримуючи валютну позицСЦю вСЦдкритою (стратегСЦя максимСЦзацСЦСЧ прибутку) або закритою. СтратегСЦя управлСЦння активами СЦ пасивами, яка передбачаСФ вирСЦвнювання валютноСЧ структури балансу у напрямСЦ закритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ, називаСФться валютним метчингом. Застосовування цСЦСФСЧ стратегСЦСЧ даСФ змогу банку уникнути частини валютного ризику. Проте СЦ ця стратегСЦя не виключаСФ його повнСЦстю, оскСЦльки залишаСФться ризик, пов'язаний з репатрСЦацСЦСФю прибуткСЦв вСЦд мСЦжнародноСЧ дСЦяльностСЦ або виплатою дивСЦдендСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ. ВирСЦвнювання структури активСЦв СЦ пасивСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ для зниження валютного ризику банку на практицСЦ не завжди можливе. На регСЦональних ринках окремСЦ валюти СЦнодСЦ виявляються не досить популярними та доступними СЦ учасники ринку не завжди мають можливостСЦ для повного узгодження всСЦх надходжень СЦ платежСЦв у всСЦх СЦноземних валютах. Особливо це стосуСФться банкСЦв, адже вони оперують великими обсягами багатьох валют, а також тому, що СЧхня валютна позицСЦя суттСФво залежить вСЦд потреб клСЦСФнтСЦв. Отже, обираючи стратегСЦю управлСЦння валютним ризиком, важливо зважити на те, що можливСЦсть повного узгодження всСЦх надходжень СЦ платежСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ СФ радше теоретичною СЦ на практицСЦ досягти такоСЧ вСЦдповСЦдностСЦ практично неможливо.

Банки мають можливСЦсть зупинити вибСЦр на альтернативнСЦй стратегСЦСЧ - максимСЦзацСЦСЧ прибутку. Суть СЧСЧ зводиться до того, що учасники ринку "грають» на валютних курсах для отримання прибуткСЦв спекулятивного характеру, залишаючи валютну позицСЦю вСЦдкритою та свСЦдомо наражаючись на пСЦдвищений ризик. У такому разСЦ управлСЦння валютною позицСЦСФю здСЦйснюСФться з огляду на закономСЦрнСЦсть: довга валютна позицСЦя приносить прибутки в разСЦ пСЦдвищення курсу СЦноземноСЧ валюти СЦ завдаСФ збиткСЦв у разСЦ його зниження, а коротка - навпаки. Що вищий ризик бере на себе учасник, то бСЦльший прибуток вСЦн може отримати вСЦд "гри» на валютних курсах, але за несприятливих змСЦн на валютному ринку втрати через узятий валютний ризик також будуть суттСФвими.

Правильним СФ СЦ протилежне твердження: зниження рСЦвня валютного ризику означаСФ не тСЦльки зменшення ймовСЦрних збиткСЦв, а й обмеження потенцСЦйних можливостей отримання прибуткСЦв. Саме ця обставина спонукаСФ деяких учасникСЦв валютного ринку, в тому числСЦ СЦ банки, свСЦдомо залишати своСЧ позицСЦСЧ незахищеними в сподСЦваннСЦ на отримання додаткових прибуткСЦв вСЦд сприятливоСЧ динамСЦки ринкових параметрСЦв.

Якщо банк обрав стратегСЦю максимСЦзацСЦСЧ прибутку, виникаСФ потреба оцСЦнити валютний ризик СЦ можливСЦ наслСЦдки прийнятих управлСЦнських рСЦшень. ЗалежнСЦсть мСЦж величиною прибуткСЦв (збиткСЦв), одержаних у результатСЦ утримання банком вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ, та змСЦнами валютних курсСЦв на ринку описуСФться аналСЦтичною моделлю [68]:


(3.1)


де - прибуток (збиток), отриманий вСЦд переоцСЦнювання валютних коштСЦв у зв'язку зСЦ змСЦною валютного курсу;

VP - валютна позицСЦя банку;

sp, s - прогнозований СЦ поточний валютний курс вСЦдповСЦдно.

ОсобливСЦстю моделСЦ СФ наявнСЦсть чинника невизначеностСЦ, пов'язаного з прогнозами очСЦкуваних значень валютного курсу (sp). Прогнози справджуються з певною ймовСЦрнСЦстю, тому запровадження в модель ймовСЦрнСЦсних характеристик (ймовСЦрнСЦсть того, що валютний курс досягне прогнозованого значення) даСФ змогу проводити поглиблений аналСЦз, порСЦвнюючи кСЦлька iенарСЦСЧв. У такому разСЦ отримують два показники: СЦмовСЦрнСЦсть настання подСЦСЧ та суму можливих втрат, яка з нею кореспондуСФться.

Прогнозування валютного курсу - це складний процес, який потребуСФ застосування сучасних технологСЦй, кСЦлькСЦсних методСЦв аналСЦзу, високого рСЦвня пСЦдготовки кадрСЦв. У процесСЦ прогнозування використовуСФться сучасний аналСЦтичний СЦнструментарСЦй. АналСЦтики також спираються на "аснСЦ мСЦркування щодо змСЦни форвардних валютних курсСЦв, що даСФ змогу враховувати й тСЦ чинники, якСЦ не мають кСЦлькСЦсних характеристик. РСЦзниця мСЦж форвардним СЦ споткурсом залежить вСЦд рСЦзницСЦ в рСЦвнях вСЦдсоткових ставок за валютами та вСЦд тривалостСЦ форвардного перСЦоду. З продовженням строкСЦв рСЦзниця мСЦж спотовим СЦ форвардним валютними курсами зростатиме. У процесСЦ прогнозування валютних курсСЦв потрСЦбно брати до уваги не лише результати розрахункСЦв, а й такСЦ чинники, як поточнСЦ умови валютного ринку; результати аналСЦзу кривоСЧ дохСЦдностСЦ цСЦнних паперСЦв; спСЦввСЦдношення попиту СЦ пропозицСЦСЧ на форвардних валютних ринках; результати прогнозування швидкостСЦ, напряму та величини змСЦни вСЦдсоткових ставок. КрСЦм того, банки можуть скористатися прогнозами професСЦйних аналСЦтикСЦв.

Отже, рСЦвень валютного ризику банку залежить не тСЦльки вСЦд "асноСЧ позицСЦСЧ банку, яка може бути обчислена досить точно, а й вСЦд ринковоСЧ кон'юнктури, прогнозування якоСЧ СФ серйозною проблемою. МСЦжнародний досвСЦд свСЦдчить, що навСЦть у порСЦвняно благополучних краСЧнах банкСЦри останнСЦм часом надають перевагу стратегСЦям мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв. У цьому разСЦ модель валютного метчингу слугуСФ СЦнструментарСЦСФм аналСЦзу та обТСрунтування внутрСЦшнСЦх лСЦмСЦтСЦв валютного ризику СЦ допустимих дСЦапазонСЦв змСЦни фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ банку.

У процесСЦ управлСЦння валютним ризиком СЦ валютною позицСЦСФю комерцСЦйнСЦ банки застосовують двСЦ основнСЦ групи методСЦв: управлСЦння валютною структурою балансу та хеджування валютного ризику.

ЗмСЦст першоСЧ групи методСЦв зводиться до впливу на валютну структуру балансу для обмеження наслСЦдкСЦв переоцСЦнки валютних СЦнструментСЦв. До цих методСЦв належать: структурне балансування валютних потокСЦв за сумами та строками; проведення конверсСЦйних операцСЦй; змСЦна строкСЦв валютних платежСЦв (випередження та вСЦдставання); дисконтування платСЦжних вимог в СЦноземнСЦй валютСЦ. Структурне балансування валютних потокСЦв полягаСФ в узгодженнСЦ обсягСЦв СЦ строкСЦв активних СЦ пасивних операцСЦй з усСЦма СЦноземними валютами, якими оперуСФ банк. РЖдея методу структурного балансування може застосовуватися щодо будь-яких балансових операцСЦй з валютними коштами (конверсСЦйнСЦ операцСЦСЧ, укладення кредитних СЦ депозитних угод в СЦноземнСЦй валютСЦ, узгодження валютних надходжень СЦ платежСЦв, проведення форфейтингових операцСЦй, реструктуризацСЦя кредиторськоСЧ та дебСЦторськоСЧ валютноСЧ заборгованостСЦ, купСЦвля та продаж цСЦнних паперСЦв, деномСЦнованих в СЦноземнСЦй валютСЦ, та СЦн.). Обсяги та термСЦни проведення зазначених операцСЦй добираються так, щоб це дало змогу закрити валютнСЦ позицСЦСЧ або знизити СЧхнСЦй розмСЦр до прийнятного рСЦвня.

Одним СЦз прийомСЦв, що широко використовуСФться банками у процесСЦ управлСЦння валютними позицСЦями, СФ проведення конверсСЦйних операцСЦй. Наднормативний розмСЦр позицСЦСЧ за певною валютою може бути зменшений СЧСЧ обмСЦном на СЦншу валюту, за якою розмСЦр позицСЦСЧ був нижчий за норматив. Це даСФ змогу увСЦдповСЦднювати валютнСЦ позицСЦСЧ до встановлених вимог без здСЦйснення операцСЦй з базовою валютою. Зазвичай банки вдаються до конверсСЦСЧ валюти, курс якоСЧ знижуСФться, у надСЦйнСЦшу та стабСЦльнСЦшу валюту. Наприклад, якщо очСЦкуСФться зростання курсу долара США щодо нСЦмецькоСЧ марки, то маСФ сенс швидкий обмСЦн вСЦльних грошових коштСЦв у марках на долари. Однак конверсСЦйнСЦ операцСЦСЧ майже не впливають на розмСЦр загальноСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку, прийнятоСЧ в УкраСЧнСЦ, СЦ тому не можуть бути використанСЦ для СЧСЧ регулювання.

У процесСЦ управлСЦння валютним ризиком банки можуть скористатися методом випередження та вСЦдставання (leads and lags вСЦд англ. випередження та вСЦдставання), який ТСрунтуСФться на змСЦнах строкСЦв платежСЦв в СЦноземних валютах залежно вСЦд очСЦкуваних коливань валютних курсСЦв. МанСЦпулювання строками даСФ змогу закрити короткСЦ позицСЦСЧ за певними валютами до зростання СЧхнього ринкового курсу СЦ вСЦдповСЦдно довгСЦ позицСЦСЧ - до зниження курсу. До найпоширенСЦших на практицСЦ форм зазначеноСЧ тактики належать:

-Ваприскорення репатрСЦацСЦСЧ (повернення до своСФСЧ краСЧни зза кордону) капСЦталу, прибуткСЦв, СЦнших грошових коштСЦв в очСЦкуваннСЦ ревальвацСЦСЧ нацСЦональноСЧ валюти або сповСЦльнення процесСЦв репатрСЦацСЦСЧ перед девальвацСЦСФю нацСЦональноСЧ валюти;

-Ваприскорення чи сповСЦльнення погашення основноСЧ суми боргу в СЦноземнСЦй валютСЦ та виплати вСЦдсоткСЦв залежно вСЦд змСЦни валютного курсу;

-Вадострокова оплата послуг СЦ товарСЦв (основних фондСЦв, товарно-матерСЦальних цСЦнностей) у разСЦ пСЦдвищення курсу валюти платежу або затримка платежСЦв у разСЦ очСЦкування зниження курсу;

-Ваприскорення чи сповСЦльнення нарахування СЦ виплати дивСЦдендСЦв, надходження коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ до статутного фонду банку та СЦн.;

-Варегулювання одержувачем СЦнвалютних коштСЦв строкСЦв СЧх конверсСЦСЧ в нацСЦональну валюту.

МожливостСЦ застосування прийому випередження та вСЦдставання визначаються передусСЦм законодавчим регулюванням краСЧни та умовами фСЦнансових контрактСЦв. У переважнСЦй бСЦльшостСЦ угод, за якими вСЦдбуваються платежСЦ, передбачаСФться СЦ можливСЦсть достроковоСЧ оплати, СЦ види та розмСЦр штрафних санкцСЦй (пенСЦ, неустойки та СЦн.) за несвоСФчасне здСЦйснення переказСЦв валютних коштСЦв. В останньому випадку затримка платежу через зниження курсу буде виправдана лише тодСЦ, коли зниження витрат на придбання валюти за новим курсом перекриСФ суму нарахованих штрафСЦв.

Прийом дисконтування платСЦжних вимог в СЦноземнСЦй валютСЦ становить рСЦзновид облСЦку векселСЦв СЦ полягаСФ в перевСЦдступСЦ банку права вимоги заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ в обмСЦн на негайну виплату банком "аснику векселя вСЦдповСЦдноСЧ суми коштСЦв у нацСЦональнСЦй або СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ. Дисконтування здСЦйснюСФться здебСЦльшого через проведення форфейтингових операцСЦй. Банк купуСФ векселСЦ на всю суму СЦ на повний строк без права СЧх регресу (обороту) на попереднього "асника. ВСЦдмСЦннСЦсть цСЦСФСЧ операцСЦСЧ вСЦд традицСЦйного облСЦку векселСЦв полягаСФ в тому, що форфейтинговСЦ операцСЦСЧ проводяться з великими обсягами платежСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ (звичайно не менш як 1 млн. дол. США) та з тривалим кредитом (на перСЦод вСЦд пСЦвроку до 5-7 рокСЦв). Загальноприйнятою практикою СФ наявнСЦсть гарантСЦСЧ третьоСЧ особи або аваль, а також здСЦйснення серСЦСЧ регулярних платежСЦв, якСЦ оформленСЦ простими векселями. Форфейтинг може розглядатись як експортний факторинг СЦ СФ, по сутСЦ, кредитуванням експортера.

Дисконтування платСЦжних вимог в СЦноземнСЦй валютСЦ здСЦйснюСФться також СЦншими способами, якСЦ мають певнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ порСЦвняно з форфейтингом, такСЦ як право регресу векселСЦв, спецСЦальний, узгоджений сторонами занижений валютний курс та СЦн. ДобСЦр платСЦжних вимог, що дисконтуються, за строками виплат згСЦдно з "асними потребами банку допомагаСФ менеджментовСЦ планувати майбутнСЦ дСЦСЧ щодо управлСЦння валютною позицСЦСФю. Дисконтування платСЦжних вимог в СЦноземнСЦй валютСЦ маСФ низку обмежень СЦ недолСЦкСЦв, якСЦ й зумовлюють його незначне поширення у процесСЦ управлСЦння валютною позицСЦСФю. НавСЦть якщо банку вдалося знизити позицСЦйний валютний ризик за допомогою таких операцСЦй, то форфейтер (банк) наражаСФться на СЦншСЦ ризики (ризик неплатежу, полСЦтичний ризик у краСЧнСЦ емСЦтента векселСЦв, ризик переказу валютних коштСЦв, який полягаСФ в неможливостСЦ виконання зобов'язань в СЦноземнСЦй валютСЦ краСЧною покупця). КрСЦм того, банку не вдаСФться уникнути валютного ризику, пов'язаного зСЦ змСЦною курсу валюти платежу впродовж дСЦСЧ форфейтинговоСЧ угоди. Тому не кожний банк погоджуСФться стати форфейтером. ДеякСЦ банки, навпаки, спецСЦалСЦзуються на такому способСЦ фСЦнансування експортерСЦв.

ЗдебСЦльшого форфейтинговСЦ операцСЦСЧ проводяться банком для отримання прибуткСЦв вСЦд рСЦзницСЦ мСЦж номСЦнальною сумою векселя та реальною величиною коштСЦв, виплачених банком СЧхньому "аснику, а також одержання комСЦсСЦйного доходу. Законодавство та правила валютного регулювання в окремих краСЧнах можуть обмежувати можливостСЦ використання методу дисконтування платСЦжних вимог в СЦноземнСЦй валютСЦ, як це й вСЦдбуваСФться у вСЦтчизнянСЦй практицСЦ.

Загалом управлСЦння валютними позицСЦями за допомогою проведення балансових операцСЦй часто не вСЦдповСЦдаСФ "асним потребам СЦ планам банку, а СЦнодСЦ не вигСЦдне з погляду витрат. ВСЦтчизнянСЦ банки змушенСЦ вдаватися до таких прийомСЦв за браком необхСЦдних умов для застосування сучаснСЦших СЦ досконалСЦших методСЦв регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ, таких, зокрема, як строковСЦ валютнСЦ угоди.

Друга група методСЦв, пов'язана з хеджуванням валютного ризику, передбачаСФ створення захисту вСЦд валютних ризикСЦв укладанням додаткових строкових угод за СЦноземною валютою, якСЦ дають змогу компенсувати можливСЦ фСЦнансовСЦ втрати за балансовими статтями внаслСЦдок змСЦни валютного курсу. Хеджування здСЦйснюють за допомогою проведення операцСЦй з форвардними валютними контрактами, валютними ф'ючерсами та опцСЦонами, валютними своп-контрактами, свопоцСЦонами, а також рСЦзних СЧх комбСЦнацСЦй типу подвСЦйний форвард, валютний своп.

Широкий вибСЦр похСЦдних фСЦнансових СЦнструментСЦв на мСЦжнародних ринках даСФ змогу банкам знаходити найефективнСЦшСЦ комбСЦнацСЦСЧ проведення валютних операцСЦй СЦ застосовувати досконалСЦ методи управлСЦння валютною позицСЦСФю для зниження валютного ризику. РЖнструменти хеджування валютного ризику вСЦдрСЦзняються за характеристиками та механСЦзмами функцСЦонування СЦ докладно розглянуто в наступному роздСЦлСЦ.

Маючи вСЦдкриту валютну позицСЦю, банк може отримати прибутки чи зазнати збиткСЦв внаслСЦдок змСЦни валютного курсу з огляду на закономСЦрнСЦсть:

-Вадовга валютна позицСЦя приносить прибутки в разСЦ пСЦдвищення курсу СЦноземноСЧ валюти СЦ завдаСФ збиткСЦв у разСЦ його зниження;

-Вакоротка валютна позицСЦя приносить прибутки в разСЦ зниження курсу СЦноземноСЧ валюти, але завдаСФ збиткСЦв у разСЦ пСЦдвищення курсу.

3.2 ПерспективнСЦ напрямки валютних операцСЦй в АКБ "Приватбанк»


ЗгСЦдно статтСЦ 47 (БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ) Закону УкраСЧни "Про банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» [2], за умови отримання письмового дозволу НацСЦонального банку УкраСЧни банки мають право здСЦйснювати такСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ за дорученням клСЦСФнтСЦв або вСЦд свого СЦменСЦ:

-Ваз СЦнструментами грошового ринку;

  • з СЦнструментами, що базуються на обмСЦнних курсах та вСЦдсотках;

-Ваз фСЦнансовими ф'ючерсами та опцСЦонами;

ПроаналСЦзуСФмо перспективнСЦ стратегСЦСЧ СЦ технологСЦСЧ операцСЦй валютного хеджування с використанням похСЦдних фСЦнансових СЦнструментСЦв.

А) Ф'ючерснСЦ стратегСЦСЧ СЦ хеджування за допомогою

ф'ючерсних контрактСЦв

Спред - це стратегСЦя, що складаСФться в одночаснСЦй покупцСЦ СЦ продажу ф'ючерсних контрактСЦв. РЖнвестор та банкхеджер використовуСФ СЧСЧ, коли думаСФ, що рСЦзниця мСЦж цСЦнами контрактСЦв у майбутньому повинна змСЦнитися.

Хеджування - це страхування вСЦд несприятливоСЧ змСЦни ринковоСЧ кон'юнктури [39]. НедолСЦк хеджування полягаСФ в тСЦм, що воно не дозволяСФ хеджеру скористатися сприятливим розвитком подСЦй. Хеджування продажем ф'ючерсного контракту використовують для страхування вСЦд падСЦння цСЦни базисного активу, хеджування покупкою - вСЦд СЧСЧ пСЦдвищення. При неповному хеджуваннСЦ використовують коефСЦцСЦСФнт хеджування. ВСЦн розраховуСФться на основСЦ статистичних даних змСЦни цСЦн розглянутого активу СЦ ф'ючерсного контракту за попереднСЦ перСЦоди часу. ТимчасовСЦ перСЦоди вибираються рСЦвними термСЦну хеджування.

НайпростСЦшими ф'ючерсними стратегСЦями СФ покупка або продаж ф'ючерсного контракту. РЖнвестор може також одночасно вСЦдкрити СЦ коротку СЦ довгу позицСЦСЧ по ф'ючерсних контрактах. Дана стратегСЦя називаСФться спред або стреддл. РЖнвестор прибСЦгаСФ до таких дСЦй, коли думаСФ, що рСЦзниця мСЦж цСЦнами рСЦзних ф'ючерсних контрактСЦв не вСЦдповСЦдаСФ цСЦнСЦ доставки або значенням, що звичайно спостерСЦгаються. Формування спреда СФ менш ризикованою стратегСЦСФю, нСЦж вСЦдкриття тСЦльки довгоСЧ або короткоСЧ позицСЦСЧ. За допомогою спреда СЦнвестор виключаСФ ризик втрат, зв'язаних СЦз загальним рСЦвнем коливання цСЦн, СЦ розраховуСФ отримати прибуток за рахунок цСЦнових вСЦдхилень.

РозрСЦзняють часовий, мСЦжвалютний спред СЦ спред мСЦж ринками. Часовий спред складаСФться в одночаснСЦй покупцСЦ СЦ продажу ф'ючерсних контрактСЦв на той самий актив з рСЦзними датами виконання. ЦСЦль стратегСЦСЧ - отримати прибуток вСЦд змСЦн у спСЦввСЦдношеннСЦ цСЦн контрактСЦв. РозрСЦзняють спред "бика» СЦ спред "ведмедя». Спред "бика» припускаСФ довгу позицСЦю по далекому СЦ коротку - по ближньому контрактах. Спред "ведмедя» включаСФ коротку позицСЦю по далекому СЦ довгу - за ближнСЦм контрактом.

Коли СЦнвестор формуСФ першу стратегСЦю, то говорять, що вСЦн купуСФ спред, коли другу - продаСФ. РЖнвестор купить спред, якщо думаСФ, що величина спреда повинна зрости; продасть спред. коли розраховуСФ на його зменшення.

Наступна стратегСЦя поСФднуСФ одночасно три контракти СЦ називаСФться спред метелик. Вона включаСФ спред бика СЦ спред ведмедя. у яких середнСЦй ф'ючерсний контракт СФ загальним. РЖнвестор використовуСФ дану стратегСЦю, коли мСЦж середнСЦм СЦ крайнСЦм контрактами не дотримуСФться необхСЦдна величина спреда, однак неясно, у яку сторону змСЦняться ф'ючерснСЦ цСЦни.

МСЦжвалютний спред складаСФться у заключеннСЦ ф'ючерсних контрактСЦв на рСЦзнСЦ, але взаСФмоконвертованСЦ валюти з метою отримати прибуток вСЦд змСЦн у спСЦввСЦдношеннСЦ цСЦн контрактСЦв.

Якщо на рСЦзних бСЦржах обертаються ф'ючерснСЦ контракти на той самий базисний актив, то можна створити мСЦж ними спред при виникненнСЦ СЦстотноСЧ рСЦзницСЦ у ф'ючерсних цСЦнах на даних бСЦржах [39].

РЖснуСФ хеджування продажем СЦ покупкою ф'ючерсного контракту. Хеджування продажем контракту використовуСФться для страхування вСЦд майбутнього падСЦння цСЦни на спотовому ринку, хеджування покупкою - вСЦд СЧСЧ пСЦдвищення.

На практицСЦ повне хеджування трапляСФться рСЦдко, тому що термСЦни виконання ф'ючерсного контракту СЦ здСЦйснення спотовоСЧ угоди можуть не збСЦгатися. У результатСЦ не буде повного збСЦгу ф'ючерсноСЧ СЦ спотовоСЧ цСЦн, СЦ хеджер може одержати як деякий виграш, так СЦ понести збитки, хоча по величинСЦ вони будуть менше, нСЦж у випадку вСЦдмовлення вСЦд страхування. Тому хеджер повинний прагнути звести до мСЦнСЦмуму час мСЦж закСЦнченням хеджа СЦ скСЦнченням термСЦну ф'ючерсного контракту. Для хеджування варто вибирати ф'ючерсний контракт, що минаСФ пСЦсля здСЦйснення спотовоСЧ угоди. Хеджування за допомогою найближчого ф'ючерсного контракту називають спотхеджуванням.

ВСЦдкривши позицСЦю за ф'ючерсним контрактом, хеджер повинний оплачувати негативну варСЦацСЦйну маржу, якщо кон'юнктура на ф'ючерсному ринку буде розвиватися для нього не в сприятливий бСЦк. Чим бСЦльше часу залишаСФться до термСЦну скСЦнчення контракту, тим бСЦльше можливий розкид коливання ф'ючерсноСЧ цСЦни СЦ вСЦдповСЦдно негативна маржа. Щоб зменшити витрати фСЦнансування позицСЦСЧ, доцСЦльно хеджувати ризик шляхом послСЦдовного виконання ряду короткострокових ф'ючерсних контрактСЦв [39].

Наприклад, перСЦод хеджування складаСФ три мСЦсяцСЦ. Хеджер спочатку вСЦдкриСФ позицСЦю за контрактом, що минаСФ через мСЦсяць. Перед його закСЦнченням вСЦн закриСФ позицСЦю за даним контрактом СЦ вСЦдкриСФ позицСЦю по наступному мСЦсячному контрактСЦ СЦ по його закСЦнченнСЦ переключиться на третСЦй контракт. На бСЦржСЦ може бути вСЦдсутнСЦм контракт на необхСЦдний базисний актив. У такому випадку для страхування вибираСФться контракт на родинний актив. Дана технСЦка називаСФться кроссхеджуванням.

Б) ОпцСЦоннСЦ стратегСЦСЧ СЦ хеджування за допомогою

опцСЦонних контрактСЦв

ОпцСЦоннСЦ контракти заключають як на бСЦржовому, так СЦ позабСЦржовому ринках. До 1973Вар. у свСЦтовСЦй практицСЦ СЦснувала тСЦльки позабСЦржова торгСЦвля опцСЦонами. У 1973Вар. утворена перша опцСЦонна бСЦржа - Чикагська БСЦржа ОпцСЦонСЦв.

ПозабСЦржовСЦ контракти заключають за допомогою брокерСЦв або дилерСЦв. Контракти не СФ стандартними.

БСЦржова торгСЦвля опцСЦонами органСЦзована по типу ф'ючерсноСЧ [39]. РЗСЧ вСЦдмСЦнна риса - сторони не знаходяться в однаковому положеннСЦ з погляду контрактних зобов'язань. Тому покупець опцСЦону при вСЦдкриттСЦ позицСЦСЧ сплачуСФ тСЦльки премСЦю. Продавець опцСЦону зобов'язаний внести початкову маржу. При змСЦнСЦ поточного курсу базисного активу розмСЦр маржСЦ може мСЦнятися, щоб забезпечити гарантСЦСЧ виконання опцСЦону з боку продавця. При виконаннСЦ опцСЦону розрахункова палата вибираСФ особу з протилежною позицСЦСФю СЦ пропонуСФ йому здСЦйснити дСЦСЧ вСЦдповСЦдно до контракту.

БСЦржовСЦ опцСЦони СФ стандартними контрактами. КрСЦм СЦнших умов бСЦржа також встановлюСФ СЦ цСЦну виконання опцСЦонСЦв. У процесСЦ торгСЦвлСЦ узгоджуСФться величина премСЦСЧ опцСЦону. На той самий базисний актив бСЦржа може одночасно кСЦлька опцСЦонних контрактСЦв, що вСЦдрСЦзняються друг вСЦд друга як цСЦною виконання, так СЦ термСЦнами витСЦкання. ВсСЦ опцСЦони одного виду, тобто колл або пута, на один базисний актив називають опцСЦонним класом. ОпцСЦони одного класу з однаковою цСЦною виконання СЦ датою витСЦкання контракту утворять опцСЦонну серСЦю.

Одним з важливих питань функцСЦонування ринку опцСЦонСЦв СФ питання визначення величини премСЦСЧ або цСЦни опцСЦонСЦв. Розглянемо основнСЦ моменти даноСЧ проблематики на основСЦ опцСЦонСЦв на акцСЦСЧ.

1. ВартСЦсть американського СЦ СФвропейського опцСЦонСЦв колл до моменту витСЦкання термСЦну дСЦСЧ контрактСЦв

ВСЦдповСЦмо на запитання, скСЦльки буде коштувати опцСЦон колл безпосередньо перед витСЦканням термСЦну його дСЦСЧ. У цей момент його вартСЦсть може приймати тСЦльки два значення. Якщо Р < X (де: Р - цСЦна спот акцСЦСЧ в момент витСЦкання опцСЦону, X - цСЦна виконання), то премСЦя дорСЦвнюСФ нулевСЦ, оскСЦльки покупка такого опцСЦону не принесе СЦнвесторовСЦ нСЦякого виграшу. Якщо Р > X, то премСЦя складе Р - X, тобто дорСЦвнюСФ його внутрСЦшньоСЧ вартостСЦ. При порушеннСЦ даноСЧ умови виникаСФ можливСЦсть зробити арбСЦтражну операцСЦю.

Безпосередньо перед витСЦканням термСЦну дСЦСЧ контрактСЦв цСЦна опцСЦону пута може приймати тСЦльки два значення. Якщо Р? X, премСЦя дорСЦвнюСФ нулевСЦ. Якщо Р < X, вона складе X - Р.ВаПри порушеннСЦ останньоСЧ умови можна зробити арбСЦтражну операцСЦю.

Верхня границя премСЦСЧ опцСЦону колл у будь-який момент часу дСЦСЧ контракту не повинний бути бСЦльше цСЦни спот акцСЦСЧ, тобто з? S, де: з - премСЦя опцСЦону колл, S - цСЦна спот акцСЦСЧ. При порушеннСЦ даноСЧ умови СЦнвестор може зробити арбСЦтражну операцСЦю: вСЦн купить акцСЦю СЦ випише на неСЧ опцСЦон.

ЦСЦна американського опцСЦону пута в будь-який момент часу дСЦСЧ контракту не повинний бути бСЦльше цСЦни виконання, тобто X, де ра - цСЦна американського опцСЦону пута. У противному випадку СЦнвестор може дСЦстати прибуток без ризику, продавши опцСЦон.

До моменту витСЦкання термСЦну дСЦСЧ контракту СФвропейський опцСЦон пута повинний коштувати не бСЦльше цСЦни виконання. Тому в момент його придбання вСЦн повинний коштувати менше приведеноСЧ вартостСЦ цСЦни виконання. У противному випадку СЦнвестор може дСЦстати прибуток, виписавши опцСЦон СЦ розмСЦстивши суму премСЦСЧ пСЦд вСЦдсоток без ризику на перСЦод дСЦСЧ контракту.

Нижня границя премСЦСЧ американського СЦ СФвропейського опцСЦонСЦв колл на акцСЦСЧ, по яких не виплачуються дивСЦденди, складаСФ:


(3.2)


де: Т - перСЦод дСЦСЧ контракту,

rf - ставка без ризику для перСЦоду Т.

Якщо дана умова не буде виповнюватися СЦ премСЦя опцСЦону колл виявиться менше вСЦдзначеноСЧ величини, то виникне можливСЦсть здСЦйснення арбСЦтражноСЧ операцСЦСЧ.

Формула (3.2) показуСФ перемСЦннСЦ, вСЦд яких залежить величина премСЦСЧ опцСЦону колл, а саме: премСЦя опцСЦону колл тим бСЦльше, чим вище спотовая цСЦна акцСЦСЧ (S), бСЦльше перСЦод часу до витСЦкання контракту (T), бСЦльше ставка без ризику (rf) СЦ менше цСЦна виконання (X). ПремСЦя опцСЦону колл також залежить вСЦд величини стандартного вСЦдхилення цСЦни акцСЦСЧ. Чим воно бСЦльше, тим бСЦльше СЦмовСЦрнСЦсть того, що курс акцСЦСЧ перевищить цСЦну виконання й опцСЦон принесе прибуток. Тому, чим бСЦльше ПГ, тим дорожче опцСЦон.

Нижня границя премСЦСЧ СФвропейського опцСЦону пута на акцСЦСЧ, по яких не виплачуСФться дивСЦденд, дорСЦвнюСФ:


(3.3)


При порушеннСЦ даноСЧ умови вСЦдкриСФться можливСЦсть для здСЦйснення арбСЦтражноСЧ операцСЦСЧ. Нижня границя американського опцСЦону пута дорСЦвнюСФ:


(3.4)


Формула (3.4) показуСФ перемСЦннСЦ, котрСЦ впливають на величину премСЦСЧ опцСЦону пута. Вона буде тим бСЦльше, чим бСЦльше цСЦна виконання (X), менше курс акцСЦСЧ (S), менше ставка без ризику (rf).У вСЦдношеннСЦ перемСЦнноСЧ (T) можна в загальному планСЦ сказати, що чим бСЦльше часу залишаСФться до витСЦкання контракту, тим дорожче повинний коштувати опцСЦон, тому що, чим бСЦльше часу, тим бСЦльше СЦмовСЦрностСЦ, що опцСЦон принесе прибуток. Чим бСЦльше величина стандартного вСЦдхилення цСЦни акцСЦСЧ, тим дорожче буде коштувати опцСЦон.

НайголовнСЦша задача, яку необхСЦдно вирСЦшити СЦнвесторовСЦ - це визначення цСЦни опцСЦону. ДвСЦ найбСЦльш вСЦдомСЦ моделСЦ визначення премСЦСЧ опцСЦонСЦв - це модель БлэкаШоулза СЦ биноминальная модель (BOPM) Коксу, Росса СЦ Рубинштейна.

Модель Блэка Шоулза була разработна для оцСЦнки вартостСЦ СФвропейського опцСЦону колл на акцСЦСЧ, по яких не виплачуються дивСЦденди. Щоб використовувати дану формулу для оцСЦнки вартостСЦ опцСЦону на акцСЦСЧ, по яких виплачуються дивСЦденди, у формулу були внесенСЦ деякСЦ змСЦни. Формула Блэка Шоулза для оцСЦнки дСЦйсноСЧ вартостСЦ опцСЦону маСФ такий вигляд [39]:


Vc = N(d1) Ps - E/eRT * N(d2), (3.5)

де:

d1 = [ln(Ps/E)+(R+0,5σ2)T]/σ√T (3.6)


d2 = [ln(Ps/E)+(RВа- 0,5σ2)T]/σ√T = d1σ√T (3.7)


де: Vc дСЦйсна вартСЦсть опцСЦону колл;

Ps - поточна ринкова цСЦна базисного активу;

Е - цСЦна виконання опцСЦону;

R - ставка, що безупинно нараховуСФться, без ризику в розрахунку на рСЦк;

Т - час до витСЦкання, представлений у частках у розрахунку на рСЦк;

σ - ризик базисноСЧ звичайноСЧ акцСЦСЧ, обмСЦрюваний стандартним вСЦдхиленням прибутковостСЦ акцСЦСЧ, представленоСЧ як вСЦдсоток, що безупинно нараховуСФться, у розрахунку на рСЦк.

Варто звернути увагу на те, що E/eRT  це вартСЦсть цСЦни виконання на базСЦ вСЦдсотка, що безупинно нараховуСФться. Величина ln(Ps/E) - це натуральний логарифм Ps/E. N(d1) СЦ N(d2) позначають СЦмовСЦрностСЦ того, що при нормальному розподСЦлСЦ СЦз середньоСЧ, рСЦвноСЧ 0, СЦ стандартним вСЦдхиленням, рСЦвним 1, результат буде вСЦдповСЦдно менше d1 СЦ d2.

У данСЦй формулСЦ ставка вСЦдсотка R СЦ стандартне вСЦдхилення активу (передбачаються постСЦйними величинами протягом усього часу дСЦСЧ опцСЦону. Для полегшення пСЦдрахункСЦв по данСЦй формулСЦ були розробленСЦ таблицСЦ значень N(d) для рСЦзних d. Формула Блэка Шоулза часто застосовуСФться тими, хто намагаСФться знайти ситуацСЦСЧ, коли ринкова цСЦна опцСЦону серйозно вСЦдрСЦзняСФться вСЦд його дСЦйсноСЧ цСЦни. ОпцСЦон, що продаСФться по СЦстотно бСЦльш низькСЦй цСЦнСЦ, чим отримана по формулСЦ, СФ кандидатом на покупку; СЦ навпаки, - той, котрий продаСФться по значно бСЦльш високСЦй цСЦнСЦ, - кандидат на продаж.

СлСЦд зазначити, що в серединСЦ 80х рокСЦв найбСЦльш популярним стало використання опцСЦонСЦв для страхування портфеля (portfolio insurance). Використовують опцСЦон пута на СЦндекс, що дуже схожий на портфель СЦнвестора.

За допомогою опцСЦонСЦв СЦнвестор може також страхуватися вСЦд росту або падСЦння цСЦни конкретного цСЦкавлячого його активу. Якщо вкладник хеджирует свою позицСЦю вСЦд росту цСЦни активу, йому варто купити опцСЦон колл або продати опцСЦон пута. В другому випадку СЦнвестор страхуСФться тСЦльки на величину премСЦСЧ, отриманоСЧ вСЦд продажу опцСЦону пута.

в) ДосвСЦд використання фСЦнансових СЦнструментСЦв валютних контрактСЦв у дСЦяльностСЦ АКБ "Приватбанк» у 2001-2002 роках при регулюваннСЦ валютноСЧ позицСЦСЧ забалансовими операцСЦями хеджування


3.3 ГЕП-менеджмент як сучасний метод контролю ризикСЦв валютноСЧ позицСЦСЧ разночасових валютних активСЦв та пасивСЦв в АКБ "Приватбанк»


ГЕП - менеджмент - це комплексний метод одночасного управлСЦння платоспроможнСЦстю, лСЦквСЦднСЦстю, валютною позицСЦСФю та прибутковСЦстю банку з застосуванням механСЦзму поточного порСЦвняння строкСЦв, сум та вартостСЦ залучених коштСЦв СЦ строкСЦв, сум та доходСЦв вСЦд розмСЦщення цих залучених коштСЦв в активнСЦ операцСЦСЧ банка (кредити та цСЦннСЦ папери) [32].

Регулюючи геп-розриви за рахунок оперативного запозичення коштСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку, включаючи механСЦзми регулювання лСЦквСЦдностСЦ, пропонуСФмСЦ НБУ [1], банк наражаСФться на проблеми вСЦдсоткового ризику, тобто цСЦна на короткостроковСЦ ресурси запозичень може суттСФво знизити прибутковСЦсть банку, оскСЦльки такСЦ запозичення СФ додатковими витратами банку, якСЦ знижують рСЦвень розрахунковоСЧ процентноСЧ маржСЦ мСЦж вартСЦстю залучених коштСЦв та доходами вСЦд СЧх розмСЦщення в активнСЦ операцСЦСЧ.

СтратегСЦя управлСЦння гепом маСФ на метСЦ при збереженнСЦ вимог по забезпеченню платоспроможностСЦ та лСЦквСЦдностСЦ банку отримання пСЦдвищених прибуткСЦв СЦ передбачаСФ свСЦдомий ризик банку, а тому характеризуСФться як агресивнСЦша. У разСЦ реалСЦзацСЦСЧ ризику маржа банку знизиться, що буде зумовлено пСЦдвищенням ставок за вСЦд'СФмного гепу або зниженням ставок за додатного гепу. У процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦСЧ управлСЦння гепом необхСЦдно досягти вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж видом гепу (додатний чи вСЦд'СФмний) та прогнозами змСЦни напряму, швидкостСЦ й рСЦвня вСЦдсоткових ставок. Очевидно, запорукою успСЦху цСЦСФСЧ стратегСЦСЧ СФ наявнСЦсть надСЦйного прогнозу (або можливСЦсть отримати такий прогноз) СЦ передбачуванСЦсть економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ. Якщо спрогнозувати змСЦну вСЦдсоткових ставок неможливо, наприклад, через нестабСЦльнСЦсть економСЦки або пСЦд час кризових перСЦодСЦв, набагато безпечнСЦшою для банку буде стратегСЦя фСЦксацСЦСЧ спреду.

Основними параметрами управлСЦння ГЕПом СФ строки та обсяги активСЦв СЦ зобов'язань банку. Узгодження строкСЦв розмСЦщення активСЦв СЦ залучення зобов'язань - один СЦз методСЦв, з допомогою якого банк фСЦксуСФ спред СЦ нейтралСЦзуСФ ризик змСЦни вСЦдсотковоСЧ ставки. ПрипускаСФться, що всСЦ вСЦдсотковСЦ ставки СЦ за активними, СЦ за пасивними операцСЦями змСЦнюються з однаковою швидкСЦстю в одному напрямСЦ. Це припущення пов'язане з концепцСЦСФю "паралельного зсуву» кривоСЧ дохСЦдностСЦ.

СутнСЦсть прийомСЦв комплексного управлСЦння активами та пасивами банку (УАП) полягаСФ у встановленнСЦ спСЦввСЦдношень мСЦж строками залучення та розмСЦщення однакових за обсягом коштСЦв.

Узгодження строкСЦв вхСЦдних СЦ вихСЦдних фСЦнансових потокСЦв використовуСФться менеджментом банкСЦв паралельно з СЦншими прийомами управлСЦння платоспроможнСЦстю, лСЦквСЦднСЦстю та вСЦдсотковим ризиком, оскСЦльки на практицСЦ узгодити всСЦ позицСЦСЧ за строками та сумами майже неможливо.

Показник гепу визначаСФться як рСЦзниця мСЦж величиною чутливих активСЦв СЦ чутливих зобов'язань банку в кожному СЦз зафСЦксованих СЦнтервалСЦв.

Геп може бути додатним, якщо активи, чутливСЦ до змСЦн ставки, перевищують чутливСЦ зобов'язання (FA(t) > FL(t)), або вСЦд'СФмним, якщо чутливСЦ зобов'язання перевищують чутливСЦ активи (FA(t) < FL(t)).

Збалансована позицСЦя, коли чутливСЦ активи та зобов'язання рСЦвнСЦ мСЦж собою, означаСФ нульовий геп. За нульового гепу маржа банку буде стабСЦльною, незалежною вСЦд коливань вСЦдсоткових ставок, а вСЦдсотковий ризик - мСЦнСЦмальним. Проте одержати пСЦдвищений прибуток внаслСЦдок сприятливоСЧ змСЦни вСЦдсоткових ставок на ринку за нульового гепу неможливо. РЖ додатний, СЦ вСЦд'СФмний геп надають банку потенцСЦйну можливСЦсть отримати бСЦльшу маржу, нСЦж у разСЦ нульового гепу.

Для визначення спСЦввСЦдношення чутливих активСЦв СЦ зобов'язань банку використовують коефСЦцСЦСФнт гепу - FGAP (t), який обчислюСФться як вСЦдношення чутливих активСЦв до чутливих зобов'язань.

Якщо коефСЦцСЦСФнт гепу бСЦльший за одиницю, це означаСФ, що геп додатний, якщо менший - геп вСЦд'СФмний. Якщо коефСЦцСЦСФнт дорСЦвнюСФ одиницСЦ, геп нульовий.

Головна СЦдея управлСЦння гепом полягаСФ в тому, що величина та вид (додатний або вСЦд'СФмний) гепу мають вСЦдповСЦдати прогнозам змСЦни вСЦдсоткових ставок.

Правило управлСЦння гепом [38]:

-Ваякщо геп додатний, то зСЦ зростанням вСЦдсоткових ставок маржа банку зростатиме СЦ, навпаки, у разСЦ СЧх зниження маржа зменшуватиметься;

-Ваякщо геп вСЦд'СФмний, то зСЦ зростанням вСЦдсоткових ставок маржа банку зменшуватиметься, а з СЧх зниженням - збСЦльшуватиметься.

Це означаСФ, що для банку не так вже й важливо, як змСЦнюються вСЦдсотковСЦ ставки на ринку. Головне - щоб геп вСЦдповСЦдав тому напряму руху ставок, який забезпечить пСЦдвищення прибутку, тобто був додатним за пСЦдвищення ставок СЦ вСЦд'СФмним - за СЧх зниження.

Проте менеджменту банку потрСЦбно пам'ятати, що потенцСЦйна можливСЦсть одержання додаткового прибутку супроводжуСФться пСЦдвищеним рСЦвнем вСЦдсоткового ризику. Якщо прогноз змСЦни ставок виявиться помилковим або не справдиться, то це може призвести до зниження прибутку СЦ навСЦть до збиткСЦв. Отже, за наявностСЦ в банку додатного чи вСЦд'СФмного гепу цСЦлком реальною СФ СЦ ймовСЦрнСЦсть одержання додаткових прибуткСЦв, СЦ ймовСЦрнСЦсть фСЦнансових втрат.

Тому геп СФ мСЦрою вСЦдсоткового ризику, на який наражаСФться банк упродовж зафСЦксованого часового СЦнтервалу. Незалежно вСЦд того, додатний чи вСЦд'СФмний геп маСФ банк, що бСЦльша абсолютна величина гепу, то вищий рСЦвень вСЦдсоткового ризику бере на себе банк СЦ то бСЦльше змСЦнюСФться його маржа.

Головне завдання менеджменту банку в процесСЦ управлСЦння гепом - досягти вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж видом гепу та прогнозом змСЦни напряму, швидкостСЦ й рСЦвня вСЦдсоткових ставок. НеобхСЦдною умовою управлСЦння гепом СФ наявнСЦсть надСЦйного прогнозу (або можливСЦсть одержати такий прогноз) СЦ передбачуванСЦсть економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ.

Метод гепу даСФ змогу банку зважено керувати спСЦввСЦдношенням обсягСЦв активСЦв СЦ зобов'язань банку, проте на практицСЦ виникаСФ необхСЦднСЦсть одночасного управлСЦння СЦ обсягами, СЦ строками фСЦнансових потокСЦв банку. Для цього застосовують метод кумулятивного гепу.

За економСЦчним змСЦстом кумулятивний геп - це СЦнтегральний показник, що вСЦдбиваСФ рСЦвень ризику вСЦдсоткових ставок, на який наражаСФться банк упродовж розглянутого часового горизонту. Банк може управляти цим ризиком, встановлюючи лСЦмСЦт кумулятивного гепу як максимально допустиму його величину та у вСЦдповСЦднюючи структуру чутливих активСЦв СЦ зобов'язань до установленого лСЦмСЦту.



Висновки


Основна класифСЦкацСЦя банкСЦвських валютних операцСЦй спираСФться на функцСЦональний принцип:

-ВавалютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних торговельних розрахункСЦв;

  • валютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародного руху капСЦталу;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних депозитСЦв та кредитСЦв, а також фСЦнансових допомог;
  • валютнСЦ неторговСЦ операцСЦСЧ по обслуговуванню мСЦжнародних грошових потокСЦв платежСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб;
  • операцСЦСЧ по торгСЦвлСЦ валютою на нацСЦональному та свСЦтовому мСЦжбанкСЦвському та бСЦржовому ринках;
  • валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ з готСЦвкою, чеками, пластиковими картками та банкСЦвськими металами;
  • ведення валютних рахункСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб;
  • ведення корреспондентських валютних рахункСЦв комерцСЦйного банку в банках - нерезидентах (нострорахунки) та корреспондентських валютних рахункСЦв банкСЦв-нерезидентСЦв та резидентСЦв в комерцСЦйному банку (лоро-рахунки);
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по залученню валютних депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб;
  • валютнСЦ операцСЦСЧ по розмСЦщенню залучених валютних депозитСЦв в кредитування фСЦзичних та юридичних осСЦб;

ВалютнСЦ операцСЦСЧ супроводжуються "Валютним ризиком» - ймовСЦрнСЦстю виникнення можливих збиткСЦв унаслСЦдок несприятливих змСЦн курсСЦв СЦноземних валют. Фактори, якСЦ впливають на ризик, можна розподСЦлити на двСЦ групи.

1. Фактори впливу на валютний ризик.

а) ЗбСЦльшують ризик:

-Ваколивання валютних курсСЦв;

-ВавСЦдкритСЦ валютнСЦ позицСЦСЧ.

б) Зменшують ризик:

-ВалСЦмСЦти позицСЦй за валютами;

-Ваконтроль за ризикам з боку керСЦвництва;

-Вавикористання методСЦв хеджування.

2. Методами хеджування (страхування) валютного ризику СФ:

-Вапогодження надходжень СЦ платежСЦв (структурне балансування);

-ВаВлвалютнСЦ кошики» - набСЦр валют, об'СФднаних у певних пропорцСЦях, тобто курс валюти стосовно певного набору СЦнших валют;

-Ваметоди короткострокового хеджування - поСФднують форварднСЦ, опцСЦоннСЦ угоди та угоди "своп»;

-Ваметоди довгострокового хеджування - фСЦнансовСЦ ф'ючерси СЦ дисконтування вимог у валютСЦ (уступка права вимоги боргу в СЦноземнСЦй валютСЦ замСЦсть негайно сплаченоСЧ суми банком у нацСЦональнСЦй або СЦншСЦй валютСЦ).

В дипломному проектСЦ на базСЦ АКБ "Приватбанк» виконанСЦ дослСЦдження валютного ризику та СЦнструментарСЦю його зменшення як при застосуваннСЦ методологСЦСЧ нормативного обмеження НацСЦонального банку УкраСЧни на розмСЦр загальноСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку, так СЦ при методологСЦСЧ детального дослСЦдження валютноСЧ позицСЦСЧ банка на окремих короткострокових та довгострокових вСЦдрСЦзках функцСЦонування банку (повалютний ГЕП-менеджмент).

АналСЦз повалютноСЧ структури залучених коштСЦв банкСЦв та клСЦСФнтСЦв в пасивах АКБ "Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 показав, що при виконаннСЦ нормативСЦв загальноСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ Н13 за рахунок позабалансовоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ:

а) залученСЦ кошти банкСЦв

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в EUR знизилась з рСЦвня 6,66% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 4,40% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в USD знизилась з рСЦвня 66,49% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 63,6% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в RUB, знизилась з рСЦвня 3,12% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 2,97% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки залучених валютних коштСЦв виникло за рахунок пСЦдвищення структурноСЧ залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 23,73% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 29,04% у 2006 роцСЦ;

б) залученСЦ кошти клСЦСФнтСЦв

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в EUR, знизилась з рСЦвня 7,34% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 4,03% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в USD, незначно знизилась з рСЦвня 32,23% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 32,05% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в RUB, незначно знизилась з рСЦвня 0,28% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,26% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки валютних залучених коштСЦв виникло за рахунок пСЦдвищення структурноСЧ частки залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH з рСЦвня 60,32% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 63,45% у 2006 роцСЦ;

Таким чином, структури залучених валютних коштСЦв вСЦд банкСЦв та клСЦСФнтСЦв, як СЦ у 2005 роцСЦ, на кСЦнець 2006 року мають суттСФвСЦ структурнСЦ рСЦзницСЦ:

  • структурна частка залучених коштСЦв в доларах США вСЦд клСЦСФнтСЦв становить 32,0-32,2%, а вСЦд банкСЦв 63,6 - 66,5%;

-Ваструктурна частка залучених коштСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ вСЦд клСЦСФнтСЦв становить 60,3-63,4%, а вСЦд банкСЦв 23,7 - 29,0%;

АналСЦз повалютноСЧ структури кредитСЦв банкам та клСЦСФнтам в активах АКБ "Приватбанк» станом на 31.12.2005 та 31.12.2006 показуСФ, що при виконаннСЦ нормативСЦв Н13 за рахунок забалансовоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ:

а) мСЦжбанкСЦвське кредитування

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в EUR, знизилась з рСЦвня 12,76% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 3,85% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в USD, знизилась з рСЦвня 68,36% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 38,22% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в RUB, знизилась з рСЦвня 1,51% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,94% у 2006 роцСЦ;

-Вазниження частки валютних кредитСЦв виникло за рахунок рСЦзкого пСЦдвищення структурноСЧ частка кредитСЦв, наданих в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 17,84% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 56,06% у 2006 роцСЦ;

б) кредитування клСЦСФнтСЦв

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в EUR, знизилась з рСЦвня 1,95% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 1,6% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в USD, пСЦдвищилась з рСЦвня 32,8% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 38,78% у 2006 роцСЦ;

-Ваструктурна частка кредитСЦв, наданих в RUB, знизилась з рСЦвня 1,3% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 0,76% у 2006 роцСЦ;

-ВапСЦдвищення частки валютних кредитСЦв виникло за рахунок зниження структурноСЧ частка кредитСЦв, наданих в нацСЦональнСЦй валютСЦ UAH, з рСЦвня 64,83% у 2005 роцСЦ до рСЦвня 57,98% у 2006 роцСЦ;

Таким чином, структури кредитного валютного портфелю банкам та клСЦСФнтам, якСЦ у 2005 роцСЦ мали суттСФву рСЦзницю, на кСЦнець 2006 року практично вирСЦвнялися, тобто основними показниками СФ:

-Вакредити в нацСЦональнСЦй валютСЦ зайняли частку 56 -58%;

-Вакредити в доларах США зайняли частку 38,2 - 38,8%;

-Вакредити в СФвро зайняли частку 1,6 - 3,8%;

Таким чином, для керування валютним ризиком СЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на збСЦльшеннСЦ обсягСЦв валютообмСЦнних операцСЦй, на ринку похСЦдних цСЦнних паперСЦв АКБ "Приватбанк» у рамках законодавчих обмежень проводить позабалансовСЦ операцСЦСЧ хеджування (термСЦнових контрактСЦв по обмеженню ризику вСЦдкритоСЧ довгоСЧ СЦ короткоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ).

Так, дослСЦдження в дипломнСЦй роботСЦ роботСЦ показали:

  • у 2001 роцСЦ позабалансове форвардне хеджування (форварднСЦ контракти на продаж валютних активСЦв) дозволило привести балансову "довгу» вСЦдкриту валютну позицСЦю 43,2% у нормативну зону 29,92% (норма "довгоСЧ» валютноСЧ позицСЦСЧ - не бСЦльш 30%);
  • у 2002 роцСЦ позабалансове форвардне й опцСЦонне хеджування на мСЦжнародних фондових ринках (покупка форвардно-опцСЦонних контрактСЦв на постачання валютних активСЦв) дозволило привести балансову "коротку» вСЦдкриту валютну позицСЦю 58,7% у нормативну зону 4,73% (норма по "короткСЦй» валютнСЦй позицСЦСЧ - не бСЦльш 5%);

Таким чином, в дСЦяльностСЦ АКБ "Приватбанк» було практично доведено, що хеджування валютних ризикСЦв ф'ючерсними й опцСЦонними контрактами - могутнСЦй та перспективний засСЦб, однак воно вимагаСФ законодавчого рСЦшення по вСЦдмСЦнСЦ заборони фтАЩючерсних та опцСЦонних валютних операцСЦй в УкраСЧнСЦ та вСЦдкриттю ф'ючерсних СЦ опцСЦонних валютних бСЦрж, якСЦ по законодавству УкраСЧни тимчасово забороненСЦ.

В дипломному дослСЦдженнСЦ валютних операцСЦй АКБ "Приватбанк» в якостСЦ удосконалення процесСЦв регулювання валютного ризику був запропонований СЦнструмент повалютного ГЕПменеджменту.

Повалютний аналСЦз короткострокового та довгострокового ГЕПу в АКБ "Приватбанк» у 2005-2006 роках дозволив СЦдентифСЦкувати наступнСЦ валютнСЦ ризики, якСЦ не виявляються традицСЦйною методологСЦСЧю НБУ врахування загальноСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку:

2005 рСЦк (31.12.2005)

1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю до 31 дня:

  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 22,43%(активи бСЦльше пасивСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 4,54%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 31 дня до 92 днСЦв:
  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 3,42%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 5,03%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 92 до 365 днСЦв:
  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 2,53%(активи бСЦльше пасивСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 0,24%(пасиви бСЦльше активСЦв);

4. За довгостроковими активами та пасивами тривалСЦстю бСЦльше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 64,72%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 0,0%(пасиви бСЦльше активСЦв);

Тобто, без врахування позабалансових операцСЦй з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в АКБ "Приватбанк» (поява позабалансовоСЧ довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ), якими вСЦн "знивелював» сумарну валютну позицСЦю до нормативних рСЦвнСЦв, станом на 31.12.2005 року:

а). ВалютнСЦ активи вкладенСЦ в короткострокових термСЦнах, при чому СЧх величина значно менше довгострокових валютних пасивСЦв, тобто при поверненнСЦ довгострокових валютних пасивСЦв (вкладСЦв) стратегСЦчно прогнозувалось зниження курсу ВКВ, яка була залучена на довгий термСЦн та проконвертована в нацСЦональну валюту.

б). Це СЦ було реалСЦзовано в 1 кварталСЦ 2006 року, коли курс долара США знизився з 5,29 грн./1 долар США до 5,05 грн./ 1 долар США. Виграш АКБ "Приватбанк» становить приблизно 150 млн. грн. за рахунок короткоСЧ довгостроковоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ по ВКВ величиною в 1,47 млрд. грн. еквСЦвалентом.

2006 рСЦк (31.12.2006)

1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю до 31 дня:

  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 17,5%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 3,43%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 31 дня до 92 днСЦв:
  • по ВКВ - коротка валютна позицСЦя 36,03%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  • по НКВ - довга валютна позицСЦя 0,47%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  1. За короткостроковими активами та пасивами тривалСЦстю вСЦд 92 до 365 днСЦв:
  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 11,10%(активи бСЦльше пасивСЦв);
  • по НКВ - коротка валютна позицСЦя 0,0%(пасиви бСЦльше активСЦв);

4. За довгостроковими активами та пасивами тривалСЦстю бСЦльше 365 днСЦв:

  • по ВКВ - довга валютна позицСЦя 136,64%(пасиви бСЦльше активСЦв);
  • по НКВ - довга валютна позицСЦя 7,49%(пасиви бСЦльше активСЦв);

Тобто, без врахування позабалансових операцСЦй з спотовими, форвардними контрактами на покупку валюти в АКБ "Приватбанк» (поява позабалансовоСЧ довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ), якими вСЦн "знивелював» сумарну валютну позицСЦю до нормативних рСЦвнСЦв, станом на 31.12.2006 року:

1. ВалютнСЦ активи вкладенСЦ в довгострокових термСЦнах, при чому СЧх величина значно бСЦльше короткострокових та довгострокових валютних пасивСЦв, тобто при поверненнСЦ довгострокових валютних активСЦв (кредитСЦв) стратегСЦчно прогнозуСФться пСЦдвищення курсу ВКВ, яка була видана за рахунок конвертацСЦСЧ нацСЦональноСЧ валюти в ВКВ та видана у виглядСЦ автомобСЦльно-СЦпотечних кредитСЦв в ВКВ.

2. ПозабалансовСЦ валютнСЦ операцСЦСЧ на продаж валюти дозволяють привести показник довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ в нормативний дСЦапазон, при цьому АКБ "Приватбанк» повинен зайняти "жорстку» позицСЦю недопущення зниження курсу долара (подальшоСЧ ревальвацСЦСЧ, на якСЦй вСЦн "виграв» у 2006 роцСЦ).

Практична цСЦннСЦсть отриманих в результатСЦ дипломного дослСЦдження результатСЦв полягаСФ в пропозицСЦСЧ та обТСрунтуваннСЦ доцСЦльностСЦ застосування СЦнструменту часового повалютого ГЕП-менеджменту для бСЦльш глибокого аналСЦзу валютноСЧ позицСЦСЧ на рСЦзних короткострокових та довгострокових вСЦдрСЦзках часу функцСЦонування комерцСЦйного банку, що даСФ змогу бСЦльш обтАЩСФктивноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ величин та джерел валютних ризикСЦв в дСЦяльностСЦ банку.

Список використаноСЧ лСЦтератури


1. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧни» вСЦд 20 травня 1999 року №679XIVВа// РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними ЗаконамиВаУкраСЧни станом на 1 грудня 2005 року №3163IV

2. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» вСЦд 7 грудня 2000 року №2121IIIВа// РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними ЗаконамиВаУкраСЧни станом вСЦд 27 квСЦтня 2007 року №997V

3. Закон УкраСЧни "Про порядок виконання розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ»Ва// №185/94ВР вСЦд 23.09.1994 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 5 лютого 2004 року №1454IV)

4. ДЕКРЕТ КАБРЖНЕТУ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ "Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролю» вСЦд 19 лютого 1993 року №15-93Ва// РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними ЗаконамиВаУкраСЧни та Господарським кодексом УкраСЧниВавСЦд 23 лютого 2006 року №3509IV

5. РЖнструкцСЦя про порядок вСЦдкриття, використання СЦ закриття рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземних валютахВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 12 листопада 2003 року №492 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВапостановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд вСЦд 26 червня 2006 року №236)

6. РЖнструкцСЦя про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року №368 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 19 лютого 2007 року №52)

7. РЖнструкцСЦя про застосування Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НБУ вСЦд 17.06.2004 №280 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВапостановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 13 грудня 2006 року №457)

8. РЖнструкцСЦя про касовСЦ операцСЦСЧ в банках УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 14 серпня 2003 року №337 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станомВавСЦд 2 квСЦтня 2007 року №111)

9. РЖнструкцСЦя про перемСЦщення валюти УкраСЧни, СЦноземноСЧ валюти, банкСЦвських металСЦв, платСЦжних документСЦв, СЦнших банкСЦвських документСЦв СЦ платСЦжних карток через митний кордон УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 12 липня 2000 року №283 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 15 сСЦчня 2007 року №3)

10. РЖнструкцСЦСЧ про порядок органСЦзацСЦСЧ та здСЦйснення валютнообмСЦнних операцСЦй на територСЦСЧ УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 12 грудня 2002 року №502 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВапостановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 23 серпня 2006 року №337)

11. Правила проведення ТорговельноСЧ сесСЦСЧ та здСЦйснення окремих операцСЦй, пов'язаних з купСЦвлеюпродажем СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦвВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни
вСЦд 10 серпня 2005Вар. №281 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 7 червня 2007 року №207)

12. Про затвердження Положення про порядок видачСЦ банкам банкСЦвських лСЦцензСЦй, письмових дозволСЦв та лСЦцензСЦй на виконання окремих операцСЦйВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 липня 2001 року №275 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 25 вересня 2006 року №374)

13. Про затвердження Положення про оформлення та виконання документСЦв на перерахування, зарахування, купСЦвлю та продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦвВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 5 березня 2003 року №82 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 29 грудня 2006 року №500)

14. Про затвердження КласифСЦкатора СЦноземних валютВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 4 лютого 1998 рокуВа№34 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 10 серпня 2005 року №280)

15. Про затвердження Правил використання готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти на територСЦСЧ УкраСЧни та внесення змСЦн до деяких нормативноправових актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 30 травня 2007 року №200

16. Про затвердження Положення про порядок видачСЦ СЦндивСЦдуальних лСЦцензСЦй на переказування СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни для оплати банкСЦвських металСЦв та проведення окремих валютних операцСЦйВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року №266 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 30 травня 2007 року №199)

17. Про затвердження Правил здСЦйснення переказСЦв СЦноземноСЧ валюти за дорученням та на користь фСЦзичних осСЦбВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 14 жовтня 2004 року №486 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 31 серпня 2005 року №321)

18. Про внесення змСЦн до Методики розрахунку економСЦчних нормативСЦв регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦВа// ПОСТАНОВА ПРАВЛРЖННЯ НАЦРЖОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАРЗНИ вСЦд 11 квСЦтня 2005 року №125 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 22 грудня 2005 року №493)

19. План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17.06.2004 №280 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВапостановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 13 грудня 2006 року №457)

20. Положення про порядок та умови торгСЦвлСЦ СЦноземною валютоюВа// Постанова ПравлСЦнняВаНацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 21.08.2006Вар. №333 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 7 червня 2007 року №207)

21. Про переказування коштСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ на користь нерезидентСЦв за деякими операцСЦямиВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 30 грудня 2003 року №597 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 21 серпня 2006 року №329)

22. Про затвердження Правил органСЦзацСЦСЧ статистичноСЧ звСЦтностСЦ, що подаСФться до НацСЦонального банку УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 19 березня 2003 року №124 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 19 грудня 2006 року №466)

23. Про затвердження Положення про порядок здСЦйснення банками УкраСЧни вкладних (депозитних) операцСЦй з юридичними СЦ фСЦзичними особамиВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 3 грудня 2003 року №516 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 15 вересня 2004 року №437)

24. Про затвердження Положення про встановлення офСЦцСЦйного курсу гривнСЦ до СЦноземних валют та курсу банкСЦвських металСЦвВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 12 листопада 2003 року №496 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВапостановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 13 березня 2006 року №83)

25. Про питання сплати збору на обов'язкове державне пенсСЦйне страхуванняВа// НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ, ЛИСТ вСЦд 27.05.2005Вар. №25-111/818-5419

26. Положення про порядок здСЦйснення операцСЦй з чеками в СЦноземнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧниВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 29 грудня 2000 року №520 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 31 березня 2006 року №123)

27. Положення про вСЦдкриття та функцСЦонування в уповноважених банках УкраСЧни рахункСЦв банкСЦвкореспондентСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ та в гривняхВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 26 березня 1998 року №118 (в редакцСЦСЧ змСЦн Постанов НБУ станом вСЦд 22 червня 2007 року №235)

28. Про затвердження Положення про порядок отримання резидентами кредитСЦв, позик в СЦноземнСЦй валютСЦ вСЦд нерезидентСЦв СЦ надання резидентами позик в СЦноземнСЦй валютСЦ нерезидентамВа// Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року №270 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧниВавСЦд 21 серпня 2006 року №329)

29. Щодо вСЦдображення в бухгалтерському облСЦку операцСЦй з ф'ючерсними контрактами, базовим активом яких СФ курс або кроскурс СЦноземноСЧ валютиВа// НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ ЛИСТ вСЦд 11.11.2003Вар. №12-11/1508-8254

31. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: ПСЦдручник / А.М.ВаГерасимович та СЦн.; За ред. А.М.ВаГерасимовича. - К.КНЕУ, 2003.Ва- 599Вас.

32. БанкСЦвський менеджмент: Навч. посСЦбник / За ред. О.А.ВаКириченка. - К.: ЗнанняПрес, 2002. - 438Вас.

33. Банковское дело: Учебник. - 2 - е изд., перераб. и доп. /Под ред. О.И.ВаЛаврушина. - М.: Финансы и статистика, 2000.Ва- 672Вас.

34. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник. - 2ге вид., випр. СЦ доп./ А.М.ВаМороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред. дра екон. наук, проф. А.М.ВаМороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476Вас.

35. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.ВаЖукова.Ва- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471Вас.

36. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ:ПСЦдручникВа/ За ред. МСЦщенка В.РЖ., Слав"янськоСЧ Н.Г.Ва- КиСЧв: ЗнанняПрес, 2006.Ва- 727Вас.

37. БереславськаВаО.РЖ. та СЦншСЦ. МСЦжнароднСЦ розрахунки та валютнСЦ операцСЦСЧ: Навч. ПосСЦбник.Ва- К.:КНЕУ, 2002.

Страницы: Назад 1 Вперед