БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з пластиковими картками

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-177586.doc Страницы: Назад 1 Вперед

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ

УКРАРЗНСЬКА АКАДЕМРЖЯ БАНКРЖВСЬКОРЗ СПРАВИ

ХАРКРЖВСЬКА ФРЖЛРЖЯ


До захисту допускаю:

завСЦдувач кафедри банкСЦвськоСЧ справи,

АкадемСЦк АЕН УкраСЧни, д.е.н., професор

О. В. Васюренко


ДИПЛОМНА РОБОТА


БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з пластиковими картками


КерСЦвник роботи, АкадемСЦк АЕН УкраСЧни,

д.е.н., професорО.В. Васюренко


Консультант з питань використання

СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй,

викладачО.РЖ. ХодирСФв


Консультант з питань охорони працСЦ,

викладачТ.С. Молодоря


Студент факультету

банкСЦвськоСЧ справи, облСЦку СЦ фСЦнансСЦв

V курсу групи 51-БС

спецСЦальностСЦ 7.050105 "БанкСЦвська справатАЭРЖ. РЖ. Борисенко



ХаркСЦв - 2009

ЗмСЦст


Вступ

РоздСЦл 1. СвСЦтова практика використання платСЦжних карток як кредитно-розрахункового СЦнструменту та особливостСЦ СЧх запровадження в УкраСЧнСЦ

    1. РЖсторичний аспект виникнення СЦ розвитку ринку банкСЦвських платСЦжних карток
    2. СутнСЦсть, види та особливостСЦ застосування банкСЦвських платСЦжних карток як кредитно-розрахункового СЦнструменту
    3. ОсновнСЦ елементи СЦ учасники системи карткових розрахункСЦв та СЧх взаСФмодСЦя
    4. ТехнСЦко-економСЦчна характериситка ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ

РоздСЦл 2. Комплексний аналСЦз запровадження та використання розрахункСЦв за допомогою пластикових карток

2.1 ОрганСЦзацСЦя роботи комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни щодо обслуговування клСЦСФнтСЦв за допомогою пластикових карток

2.2 АналСЦз банкСЦвських операцСЦй з використанням пластикових карток внутрСЦшньодержавних та мСЦжнародних платСЦжних систем

2.3 ПозицСЦонування та послуги ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ на ринку платСЦжних карток

РоздСЦл 3. Проблеми та перспективи розвитку СЦндустрСЦСЧ банкСЦвських пластикових карток в УкраСЧнСЦ

3.1 Створення СЦ необхСЦднСЦсть впровадження НацСЦональноСЧ системи масових електроних платежСЦв

3.2 МСЦжнародний досвСЦд та перспективи на УкраСЧнСЦ розвитку та застосування кредитних карток як сучасного СЦнструмента безготСЦвкового обСЦгу на УкраСЧнСЦ

3.3МСЦiе операцСЦй з пластиковими картками в РЖнтернет-просторСЦ УкраСЧни

РоздСЦл 4. Використання СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй у банкСЦвськСЦй сферСЦ

4.1 Стан СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй в ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ

4.2 Перспективи розвитку сучасних СЦнформацСЦйних СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй

4.3 ОсновнСЦ задачСЦ та вимоги до систем захисту банкСЦвськоСЧ СЦнформацСЦСЧ

РоздСЦл 5. ПравовСЦ, соцСЦально-економСЦчнСЦ, органСЦзацСЦйно-технСЦчнСЦ питання охорони працСЦ в банкСЦвськСЦй установСЦ

5.1 АналСЦз санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов працСЦ в ТВБВ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ № 7

5.2 ТехнСЦка безпеки

5.3 Пожежна безпека

Висновки

Список використаних джерел


Вступ


За останнСЦ роки в економСЦцСЦ СЦ банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни вСЦдбулися радикальнСЦ змСЦни, обумовленСЦ досягненням УкраСЧною полСЦтичноСЧ та економСЦчноСЧ незалежностСЦ СЦ переходом до розбудови соцСЦально орСЦСФнтованоСЧ ринковоСЧ економСЦки. ЦСЦ змСЦни торкнулись СЦ роботи банкСЦвських установ, передусСЦм це стосуСФться розширення спектра банкСЦвських операцСЦй.

ОстанСЦм часом в УкраСЧнСЦ неабиякого поширення набувають операцСЦСЧ з пластиковими картками, але процес СЧх впровадження супроводжуСФться певними труднощами, повтАЩязаними, насамперед, СЦз неосвСЦдченСЦстю населення у користуваннСЦ картками та невеликою кСЦлькСЦстю точок обслуговування.

У цьому звтАЩязку дослСЦдження питання органСЦзацСЦСЧ роботи з пластиковими картками установами банкСЦв УкраСЧни набуваСФ особливого значення, що зумовлюСФ актуальнСЦсть обраноСЧ теми та доцСЦльнСЦсть проведення дослСЦджень для розвитку цього питання.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження СФ вивчення ринку пластикових карток в УкраСЧнСЦ та розвиток операцСЦй комерцСЦйних банкСЦв з картками на прикладСЦ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ.

Метою даноСЧ роботи СФ дослСЦдження теоретичних основ органСЦзацСЦСЧ та дСЦючоСЧ практики банкСЦвських операцСЦй з пластиковими картками, а також пошук напрямкСЦв удосконалення цСЦСФСЧ роботи на основСЦ систематизацСЦСЧ СЦснуючих пропозицСЦй щодо цього питання.

Для досягнення поставленоСЧ мети у роботСЦ вирСЦшуються такСЦ завдання:

  • розглянуто СЦсторичний аспект виникнення СЦ розвитку ринку банкСЦвських платСЦжних карток;
  • викладено сутнСЦсть, види та особливостСЦ застосування банкСЦвських платСЦжних карток як кредитно-розрахункового СЦнструменту, визначенСЦ основнСЦ учасники СЦ елементи системи карткових розрахункСЦв та СЧх взаСФмодСЦя;
  • дослСЦджено систему безготСЦвкових розрахункСЦв на основСЦ кредитних та дебетових карток;
  • розглянуто органСЦзацСЦю роботи комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни щодо обслуговування клСЦСФнтСЦв за допомогою пластикових карток та порядок облСЦку банками операцСЦй з використанням карток внутрСЦшньодержавних та мСЦжнародних платСЦжних систем;
  • проведено аналСЦз сучасного стану ринку плаСЦжних карток в УкраСЧнСЦ та позицСЦонування ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ на ринку пластикових карток;
  • обгрунтовано створення СЦ необхСЦднСЦсть впровадження НацСЦональноСЧ системи масових електроних платежСЦв;
  • дослСЦджено мСЦжнародний досвСЦд та перспективи на УкраСЧнСЦ розвитку та застосування кредитних карток як сучасного СЦнструмента безготСЦвкового обСЦгу;
  • наведено мСЦiе операцСЦй з банкСЦвськими пластиковими картками в РЖнтернет-просторСЦ УкраСЧни.

Вказаному питанню придСЦляСФться значна увага НацСЦонального банку УкраСЧни та комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни, що знайшло своСФ вСЦдображення у законах "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ, "Про НацСЦональний банк УкраСЧнитАЭ, "Про платСЦжнСЦ системи та переказ грошей в УкраСЧнСЦ", Положення про порядок емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток СЦ здСЦйснення операцСЦй з СЧх застосування вСЦд 27 серпня 2001 року №367, зареСФстрованого в МСЦнСЦстерствСЦ юстицСЦСЧ УкраСЧни 15.11.2001 за №954/6145; РЖнструкцСЦя про перемСЦщення валюти УкраСЧни, СЦноземноСЧ валюти, банкСЦвських металСЦв, платСЦжних документСЦв, СЦнших банкСЦвських документСЦв СЦ платСЦжних карток через митний кордон УкраСЧни, затвердженоСЧ Постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 12.07.2000 року №283; СЦнших законодавчих актСЦв УкраСЧни та нормативно-правових актСЦв НБУ.

На вирСЦшення цСЦСФСЧ проблеми спрямованСЦ дослСЦдження В.Ющенка, С.Цокола, РЖ.Новака, В.Страхарчука, РЖ.Рогача, М.Сендзюка, В.Антонюка, РЖ.Дорошенка, А.Савченка, О.Брегеди, П.РЖванова, Ю.Стрельченка, Н.Шульги, О.СокольськоСЧ, В.Кравця, О. МахаСФвоСЧ та СЦнших.

Впровадження пропозицСЦй та рекомендацСЦй, наданих в роботСЦ, дозволить покращити роботу банкСЦв по запровадженню операцСЦй з пластиковими картками.


РоздСЦл 1. СвСЦтова практика використання платСЦжних карток як кредитно-розрахункового СЦнструменту та особливостСЦ СЧх запровадження в УкраСЧнСЦ


1.1 РЖсторичний аспект виникнення СЦ розвитку ринку банкСЦвських платСЦжних карток


Розрахунки з використанням готСЦвкових коштСЦв дуже дорого обходяться державним та комерцСЦйним фСЦнансовим установам. Випуск в обСЦг нових купюр, обмСЦн старих, великСЦ обсяги готСЦвки, утримання персоналу, - все це СФ великим тягарем для економСЦки краСЧни. Одним СЦз можливих та перспективних способСЦв вирСЦшення проблеми зменшення обсягСЦв готСЦвкового обСЦгу СФ створення ефективноСЧ автоматизованоСЧ системи безготСЦвкових розрахункСЦв. За експертними оцСЦнками, така система зможе забезпечити скорочення приблизно на одну третину готСЦвкового обСЦгу в УкраСЧнСЦ.

Час появи банкСЦвських пластикових карток в певнСЦй ступенСЦ СФ спСЦрним питанням. Вперше пластиковСЦ картки, тодСЦ ще правда паперовСЦ, запровадили у 1914 роцСЦ деякСЦ американськСЦ крамницСЦ. Вони видавали СЧх своСЧм постСЦйним вСЦдвСЦдувачам, якСЦ були гСЦднСЦ такоСЧ довСЦри. То були "асне кредитнСЦ картки з рельСФфно витиснутими на них СЦмтАЩям та адресою клСЦСФнта. ПродавцСЦ за допомгою копСЦювального паперу могли швидко занести данСЦ про клСЦСФнта у касовСЦ книги. УсвСЦдомивши, що загальна мережа карткового обслуговування збСЦльшить клСЦСФнтуру кожного з торговельних пСЦдприСФмств, "асники майже тисячи крамниць та СЦнших торговельних закладСЦв у 1936 роцСЦ погодились у такий спосСЦб кредитувати спСЦльних клСЦСФнтСЦв.

З середини ХХ столСЦття починають зтАЩявлятися автоматизованСЦ системи розрахункСЦв за допомогою спецСЦальних банкСЦвських карток. Першу банкСЦвську кредитну картку випустив в 1951 роцСЦ Franklin National Bank. За ним послСЦдували СЦ СЦншСЦ. В другСЦй половинСЦ 50-х рокСЦв ряд крупних банкСЦв: Bank of America, Chase Manhattan СЦ Marine Midland Trust, ввели в обСЦг "аснСЦ кредитнСЦ картки. Bank of America, використовуючи мережу своСЧх вСЦддСЦлень, змСЦг забезпечити умови найбСЦльш широкого прийому своСЧх кредитних карток. НевеликСЦ банки, якСЦ не витримали конкуренцСЦСЧ на ринку пластикових карток, приСФднались до його системи. В 1966 роцСЦ Bank of America почав надавати лСЦцензСЦСЧ на свою систему як в США, так СЦ в СЦнших краСЧнах. Однак форми контролю, якСЦ використовувались цСЦСФю системою не "аштовували банки, якСЦ прагнули автономностСЦ СЦ самостСЦйностСЦ в операцСЦях з картками. КрСЦм того, незадоволення викликало ще й те, що СЦмтАЩя СЧх основного конкурента стояло на всСЦх картках системи. Це призвело до того, що в 1970 роцСЦ Bank of America змушений був передати операцСЦСЧ з кредитними картками компанСЦСЧ National Bank Americard, Inc.(NBI), в якСЦй вСЦн став одним СЦз членСЦв. В 1977 роцСЦ NBI отримала назву VISA USA Inc., а в кСЦнцСЦ - VISA International. СьогоднСЦ VISA обтАЩСФднуСФ бСЦльш 25000 банкСЦв, а СЧСЧ картка - найрозповсюдженСЦша в свСЦтСЦ. Люди, якСЦ створили цю нову картку СЦ систему СЧСЧ пСЦдтримки, спочатку не сумнСЦвались, що зустрСЦнуть всебСЦчне визнання. Але навСЦть в таких умовах важко собСЦ уявити, що вони передбачили той вплив, який банкСЦвськСЦ картки зробили всього за декСЦлька рокСЦв [96].

Система Bank Americard виникла у досить вузькому колСЦ "асникСЦв карток СЦ торгСЦвцСЦв. Швидкий рСЦст кСЦлькостСЦ споживачСЦв, якСЦ використовували картки, СЦ торгСЦвцСЦв, якСЦ визнавали СЧх засобом оплати, в наступнСЦ роки мСЦг би перевищити бачення найсмСЦливСЦшого фантазера. БСЦльше 20 мСЦльйонСЦв споживачСЦв в США користувалися в 1970 роцСЦ картками Банк Америккард. До кСЦнця 1980 року число банкСЦвських карток перевищило 73 млн., а число вСЦдкритих рахункСЦв Visa складало 150 млн. з загальним обтАЩСФмом продаж в 171 млрд.дол. в кСЦнцСЦ 1991 року.

В 1967 роцСЦ в США з декСЦлькох регСЦональних асоцСЦацСЦй, що випускали "аснСЦ картки, виникла компанСЦя Interbank Card Association, отримавша пСЦзнСЦше назву MasterCard International СЦ яка СФ зараз одним з лСЦдерСЦв свСЦтового карткового бСЦзнесу. До 1970 року членами системи Master Charge було бСЦльш як 5000 фСЦнансових установ, якСЦ обслуговували приблизно 36 мСЦльйонСЦв "асних карток. ОскСЦльки органСЦзацСЦя стала транснацСЦональною, асоцСЦацСЦя була в 1979 роцСЦ перейменована в Master Card.

В 1980 роцСЦ число карток Master Card, якСЦ були в обСЦгу в США, зросло до 55 млн., а до кСЦнця 1990 року - 90 млн. одиниць. В перСЦод мСЦж 1980 СЦ 1991 роком загальний обсяг покупок по системСЦ MasterCard зрСЦс з 10,4 млрд. до майже 99 млрд.дол.

Паралельно з нею в США (а потСЦм СЦ в усьому свСЦтСЦ) почала дСЦяти система, що випустила першу картку з пластику - American Express [96].

Як VISA, так СЦ MasterCard з моменту встановлення прийняли рСЦшення не допускати подвСЦйного членства для банкСЦв-учасникСЦв. Однак, загострення конкуренцСЦСЧ на ринку кредитних карток привело цСЦ органСЦзацСЦСЧ до визнання необхСЦдностСЦ спСЦвпрацСЦ, СЦ в 1984-85 роках представники обох органСЦзацСЦй узгодили ряд стандартСЦв СЦ почали випуск спСЦльних спискСЦв заборонених до приймання карток.

В 1992 роцСЦ СФвропейськСЦ картковСЦ компанСЦСЧ EuroCard, Eurocheck Holding СЦ Eurocheck International утворили нову компанСЦю Europay International, що означало створення новоСЧ обтАЩСФднаноСЧ СФвропейськоСЧ картковоСЧ платСЦжноСЧ системи, яка отримала права на управлСЦння торговими марками EuroCard i Eurocheck. ПСЦзнСЦше права на ведення операцСЦй в РДвропСЦ були наданСЦ новСЦй системСЦ СЦ з боку MasterCard International. Таким чином, банк, що приСФднався до системи Europay, отримуСФ можливСЦсть випускати СЦ картки EuroCard, СЦ картки MasterCard.

ВСЦдносно недавно компанСЦСЧ MasterCard i Europay з метою розширення спектра пропозицСЦй засновали на паритетних засадах нову систему Maestro, що випускаСФ однойменну дебетову картку. КомпанСЦя Europay International отримала права на дСЦяльнСЦсть у РДвропСЦ вСЦд Cirrus - дочерньоСЧ компанСЦСЧ MasterCard, що випускаСФ картку для використання тСЦльки в банкоматах.

ГоловнСЦ причини швидкого росту цих систем слСЦд аналСЦзувати з точки зору економСЦчних передумов споживача, торговця СЦ банку. Для споживача банкСЦвськСЦ картки зробили процес отримання послуг бСЦльш доступним, особливо коли для цього були потрСЦбнСЦ кредитнСЦ засоби. КлСЦСФнти банкСЦв мали можливСЦсть отримати кредит для багатьох покупок без необхСЦдностСЦ повторних вСЦзитСЦв до банку СЦ клопотання про позичку. Запозичена сума при цьому могла бути або повнСЦстю виплачена в кСЦнцСЦ кожного мСЦсяця або розбита на декСЦлька щомСЦсячних платежСЦв.

Кредитування покупця продавцем настСЦльки старе, як СЦ самСЦ грошСЦ. Надаючи кредит, продавець отримуСФ додатковий прибуток за рахунок стимулювання попиту. В сучасному свСЦтСЦ кредитування покупця отримало надмСЦрно широке розповсюдження. Таким чином, торгСЦвцСЦ знаходили банкСЦвськСЦ картки привабливими, оскСЦльки угоди по продажу легко було пСЦдтвердити у банку СЦ оплата була гарантованою. ЕнергСЦйна реклама СЦ просування карток банками СЦ нацСЦональними асоцСЦацСЦями пСЦдвищили можливостСЦ збСЦльшення продаж для тих торгСЦвцСЦв, якСЦ приймали до оплати картки. АсоцСЦацСЦСЧ позбавляли торгСЦвцСЦв вСЦд ризику СЦ витрат на здСЦйснення особистих кредитних планСЦв, якСЦ б пригортали увагу покупцСЦв.

Банки знайшли привабливим спосСЦб розширення кредиту клСЦСФнтам через кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ в поСФднаннСЦ з банкСЦвськими картками. ГеографСЦя СЧх ринку також розширювалась, оскСЦльки банки могли випускати картки для споживачСЦв, якСЦ мешкали не тСЦльки поблизу банка. Разом з цим, новим клСЦСФнтам були запропонованСЦ новСЦ СЦншСЦ банкСЦвськСЦ послуги. ДохСЦд вСЦд "асникСЦв карток поСФднувався з доходами вСЦд дисконту, сплаченого торгСЦвцями, СЦ новими депозитними ресурсами, якСЦ створювались за рахунки вСЦд продажу [23].

На сьогоднСЦ безготСЦвковСЦ розрахунки за допомогою банкСЦвських карток отримали широке розповсюдження. Магазини, бСЦлетнСЦ каси, готелСЦ майже всСЦх краСЧн свСЦту приймають до сплати пластикову картку, що в свою чергу зумовило збСЦльшення видСЦв пластикових карток.

В умовах розвитку ринкових вСЦдносин в УкраСЧнСЦ пластиковСЦ картки стали одним СЦз найбСЦльш зручних СЦнструментСЦв здСЦйснення безготСЦвкових розрахункСЦв. Одночасно пластиковСЦ картки СФ необхСЦдним атрибутом свСЦтового фСЦнансового ринку.

ПершСЦ картки сучасного вигляду почали застосовуватися в США на початку 50-х рокСЦв двадцятого столСЦття. ПСЦзнСЦше розрахунки за СЧх допомогою запровадили банки багатьох краСЧн. Виникли мСЦжнароднСЦ фСЦнансовСЦ асоцСЦацСЦСЧ: VISA, American Express, Master Card, Europay, Diners Club, якСЦ на сьогоднСЦ виконують практично всСЦ операцСЦСЧ за допомого карток в будь-якСЦй сферСЦ обслуговування. БСЦльшСЦсть фСЦнансових компанСЦй використовують в якостСЦ СЦдентифСЦкацСЦйного або СЦнструменту розрахункСЦв картку з магнСЦтною смужкою. Але на сьогоднСЦ ситуацСЦя починаСФ змСЦнюватись.

НайбСЦльш яскравим свСЦдоцтвом того, що смарт-картки починають завойовувати ринок США СФ те, що за останнСЦй час крупнСЦ американськСЦ компанСЦСЧ почали емСЦтувати картки СЦз застосуванням чипСЦв [49].

Першою в США емСЦсСЦю смарт-карток почала в 1999 роцСЦ компанСЦя American Express. СпСЦвпраця з торговою компанСЦСФю Virgin Megastores дала змогу встановити обладнання для зчитування СЦнформацСЦСЧ зСЦ смарт-карток на торгових термСЦналах в 20 супермаркетах цСЦСФСЧ компанСЦСЧ в США. КрСЦм цього держателСЦ цих карток мають право на 30% знижку.

На думку керСЦвництва VISA, випуск на американський ринок смарт-карток Smart Visa став каталСЦзатором процеса широкого застосування нових електроних карток в повсякденнСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ американцСЦв [49].

Europay та VISA наполягають на тому, щоб латиноамериканськСЦ банки почали переходити на операцСЦСЧ зСЦ смарт-картками. Свою наполегливСЦсть вони пояснюють тим, що вони зручнСЦ в користуваннСЦ, мають найвищий ступСЦнь захисту, можливСЦсть многофункцСЦонального застосування, завоювання нових сегментСЦв фСЦнансового ринку. КрСЦм цього страни ЛатинськоСЧ Америки, як СЦ бСЦльшСЦсть нових ринкових краСЧн, де картки з магнСЦтною смугою ще не набули широко разповсюдження, даСФ додатковСЦ переваги, не маСФ потреби в тому, щоб переробляти систему, яка склалася, зручнСЦше зробити нову. ПлануСФться продати 434 млн. смарт-карток, що складатиме 20 % вСЦд загальноСЧ маси карток. Так, наприклад, найбСЦльший перуанський банк Banco de Credito випустив смарт-картки для торговцСЦв, якСЦ живуть у вСЦддалених районах краСЧни де з паганим телефоним звтАЩязком неможливо перевСЦрити справжнСЦсть кредитноСЧ картки та СЦдентифСЦкацСЦйний номер СЧСЧ держателя. ПСЦсля внесення в чСЦп СЦнформацСЦСЧ про стан рахунку та проведених операцСЦях очСЦкуСФться що кСЦлькСЦсть зловживань зменшиться [58].

В ССЦнгапурСЦ можна впевнено сказати, що питання з чСЦповим картками вирСЦшене. ЗаслуговуСФ на увагу область використання мСЦiевоСЧ чСЦповоСЧ картки NETS, яка СФ в кожного сСЦнгапурця (бСЦльше 3 мСЦлйонСЦв) СЦ ця система вже експортована в СЦншСЦ краСЧни АзСЦатсько-Тихоокеанського регСЦону. Картка NETS приймаСФться майже всюди: для сплати фасованих товарСЦв (печиво, напоСЧ) в торгових автоматах, для дзвСЦнкСЦв по таксофону, для сплати за парковку, для здСЦйснення покупок через РЖнтернет, для отримання готСЦвки в банкоматСЦ, служить для доступу в органСЦзацСЦСЧ (пароль для вСЦдкриття дверей) [55].

Дещо подСЦбне плануСФ впровадити НБУ за допомогою системи масових електроних платежСЦв. Хоча будь-який банк маючи "асний процесСЦнговий центр та розвинену СЦнфраструктуру швидше це зробить, спочатку локально, в окремо взятому мСЦстСЦ, а потСЦм розповсюдити по краСЧнСЦ.

Кожен держатель пластиковоСЧ картки в розвинених краСЧнах може розплатитися майже в усСЦх магазинах, а якщо необхСЦдна готСЦвка, то вСЦн не матиме проблем СЦ з цим, бо налСЦчуСФться велика кСЦлькСЦсть банкоматСЦв (табл.1.1.).

Ще кСЦлька рокСЦв тому великСЦ банки намагались максимально швидко збСЦльшити кСЦлькСЦсть банкоматСЦв, за рахунок чого отримати прибуток, пСЦдвищити СЦмСЦдж банку та зменшити операцСЦйнСЦ витрати. Але на сьогоднСЦ бСЦльшСЦсть банкСЦв вСЦдмовились вСЦд цСЦСФСЧ думки, бо пСЦдвищились витрати на обслуговування технСЦки. Цей випадок можна розглядати як приклад конкуретноСЧ боротьби двох рСЦзних банкСЦвських продуктСЦв. ПопулярнСЦсть дебетових карток, якСЦ дозволяють клСЦСФнту здСЦйснювати покупки без участСЦ банкоматСЦв або отримати готСЦвку зСЦ своСФСЧ картки у касира [36].

Таблиця 1.1.

ОсновнСЦ показники дСЦяльностСЦ мережСЦ банкоматСЦв в США

РСЦк

Середня кСЦлькСЦсть транзакцСЦй в мСЦсяць на один банкомат

Загальна кСЦлькСЦсть банкоматСЦв, тис

КСЦлькСЦсть банкоматСЦв поза межами банкСЦвських вСЦддСЦлень

Доля банкоматСЦв якСЦ розташованСЦ поза межами банкСЦвських вСЦддСЦлень, %

2001

3494

324

193

59,6

2000

3919

273

156

57,1

1999

3997

227

117

51,5

1998

4973

187

84

44,9

1997

5515

165

67

40,6

1996

6399

139,134

51,207

36,8

1995

6580

122,706

37,804

30,8


В УкраСЧнСЦ великСЦ змСЦни на ринку пластикоих карток вСЦдбулися за останнСЦ 5-7 рокСЦв. В 1994-1995 р.р., невелика група банкСЦв активно почала вивчати картковСЦ технологСЦСЧ, почала розгортати маленькСЦ картковСЦ проекти, випустила першСЦ картки мСЦжнародних платСЦжних систем, працюючи при цьому через росСЦйськСЦ або прибалтСЦйськСЦ банки [100].

На початок 1996 року жоден украСЧнський банк не мав статусу принципового члена в МСЦжнародних платСЦжних системах. Розрив мСЦж РосСЦСФю в освоСФннСЦ карткових технологСЦй складав 2-3 роки.

Але вСЦдчувалося, що картковий марафон в УкраСЧнСЦ вже почався. Проходили семСЦнари, налагоджувались контакти з МСЦжнародними платСЦжними системами, провСЦднСЦ спецСЦалСЦстСЦ украСЧнських банкСЦв стали постСЦйними вСЦдвСЦдувачами МСЦжнародних виставок високих банкСЦвських технологСЦй. Почва була пСЦдготовлена, всСЦ вже бажали почати роботу широким фронтом [73].

Прорив вСЦдбувся в лютому - березнСЦ 1996 року, коли група украСЧнських банкСЦв отримала статус Principal Member в платСЦжнСЦй систеСЦ VISA International. З того часу вСЦдбулися великСЦ змСЦни (додаток А). На сьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ в обСЦгу бСЦльше 3 мСЦлСЦонСЦв карток, з яких мСЦжнародних - 2250 тисяч штук (рис.1.1.).


Рис. 1.1. ДинамСЦка емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток в УкраСЧнСЦ за 2008 рСЦк


КСЦлькСЦсть платСЦжних карток системи Europay у вСЦтчизняному обСЦгу протягом 2008 року збСЦльшилась на 121,97%. Однак лСЦдером по емСЦсСЦСЧ залишаСФться VISA, якСЦй сьогоднСЦ належить 54% загального обсягу емСЦтованих карток, тодСЦ як Europay - 46% (рис. 1.2.).


Рис. 1.2.Структура емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток в УкраСЧнСЦ в розрСЦзСЦ платСЦжних систем станом на 01.01.2008 року.


На 1 сСЦчня 2008 року за даними НацСЦонального банку УкраСЧни членами внутрСЦшньодержавних та мСЦжнародних платСЦжних систем СФ 58 банкСЦв, це приблизно 30% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ банкСЦв УкраСЧни [88].

В банкСЦвських кругах актуальним СФ питання про можливСЦсть збСЦльшення тарифСЦв за проведення операцСЦй по видачСЦ готСЦвки через банкомати клСЦСФнтам СЦнших украСЧнських банкСЦв. СьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ стягуються низькСЦ, на думку банкСЦрСЦв, комСЦсСЦйнСЦ за цю послугу, тому що цСЦна на неСЧ встановлювалась ще кСЦлька рокСЦв тому, коли курс гривнСЦ до долара був набагато нижчим.

Попит на таку послугу СФ, банки постСЦйно розширюють мережу прийому карток до сплати. Так, кСЦлькСЦсть банкоматСЦв, що обслуговують картки, за рСЦк зросла на 706 штук - до 1151, кСЦлькСЦсть POS-термСЦналСЦв - на 7201 - до 13305 штук, про що свСЦдчать наведенСЦ данСЦ в таблицСЦ 1.2 та рис. 1.3., 1.4. НаведенСЦ данСЦ свСЦдчать про те, що кСЦлькСЦсть точок, якСЦ приймають до сплати картки постСЦйно збСЦльшуСФться, тобто, якщо збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть випущених карток в УкраСЧнСЦ, то й звСЦсно ж збСЦльшуСФться мережа СЧх обслуговування.


Таблиця 1.2.

КСЦлькСЦсть банкоматСЦв та POS-термСЦналСЦв в УкраСЧнСЦ (01.01.2008 р.)

Точки прийому карток

01.02.2007 р.

01.01.2008 р.

ВСЦдхилення


Шт.

% в загальнСЦй кСЦлькостСЦ

Шт.

% в загальнСЦй кСЦлькостСЦ

Шт.

%

Банкомати

445

6,79

1151

7,96

706

158,7

POS-термСЦнали

6104

93,21

13305

92,04

7201

117,97

Всього

6549

100

14456

100

7907

Х


Рис. 1.3. ТенденцСЦСЧ змСЦни мережСЦ прийому карток до сплати за 2008 рСЦк


Рисунок 1.4. Структура мережСЦ прийому карток до сплати станом на 01.01.2008 рСЦк


По кСЦлькостСЦ встановлених POS-термСЦналСЦв та СЦмпринтерСЦв в торгових точках УкраСЧна СЦде поряд з ЧехСЦСФю, РосСЦСФю, ХорватСЦСФю. Однак за обсягами розрахункСЦв за товари та послуги на одного держателя картки ми позаду. Це говорить про низьку ефективнСЦсть дСЦючоСЧ в УкраСЧнСЦ мережСЦ обслуговування платСЦжних карток. Румини, зСЦткнувшись з такою проблемою скоротили кСЦлькСЦсть точок обслуговування карток, украСЧнськСЦ банки також починають думати над ефективнСЦстю мережСЦ обслуговування карток та СЧСЧ оптимСЦзацСЦСФю. РД як мСЦнСЦмум двСЦ причини даноСЧ проблеми. Перша - в УкраСЧнСЦ зарплата масового карткодержателя нижча нСЦж в СЦнших краСЧнах. Друга - термСЦнальна СЦнфраструктура украСЧнських банкСЦв орСЦСФнтована перш за все на торговСЦ точки, якСЦ реалСЦзовують дорогий товар недоступний масовому споживачу.

ВаловСЦ показники украСЧнського ринку карткових послуг говорять про те, що зростаСФ не тСЦльки кСЦлькСЦсть карток, а й розширюСФться карткова СЦнфраструктура (банкомати, POS-термСЦнали). Головне, що картковСЦ послуги стають бСЦльш дешевими та доступними, а це означаСФ, що зовсСЦм скоро СЦ в УкраСЧнСЦ можливо пластикова картка стане таким же зручним та незамСЦним засобом платежу, яким вона на сьогоднСЦ СФ на ЗаходСЦ [88].


1.2 СутнСЦсть, види та особливостСЦ застосування банкСЦвських платСЦжних карток як кредитно-розрахункового СЦнструменту.


З розвитком карткових систем з'явилися рСЦзнСЦ види пластикових карток, якСЦ розрСЦзняються за призначенням, функцСЦональними СЦ технСЦчними характеристиками.

З точки зору механСЦзму розрахункСЦв видСЦляють двостороннСЦ СЦ багатостороннСЦ системи. ДвостороннСЦ картки виникли на пСЦдставСЦ двостороннСЦх угод мСЦж учасниками розрахункСЦв, де "асники карток можуть використовувати СЧх для купСЦвлСЦ товарСЦв у замкнених мережах, якСЦ контролюються емСЦтентом карток (унСЦвермаги, бензоколонки тощо). На вСЦдмСЦну вСЦд цього, багатостороннСЦ системи, якСЦ очолюють нацСЦональнСЦ асоцСЦацСЦСЧ банкСЦвських карток, а також компанСЦСЧ, якСЦ виготовляють картки туризму та розваг, надають "асникам карток можливСЦсть купувати товари в кредит у рСЦзних торговельникСЦв СЦ органСЦзацСЦй сервСЦсу, якСЦ визнають цСЦ картки як платСЦжний засСЦб. Картки цих систем дозволяють також отримувати касовСЦ аванси, користуватись автоматами для зняття готСЦвки з банкСЦвського рахунку тощо.

ПодСЦл карток визначаСФться СЧх функцСЦональними характеристиками. РозрСЦзняються кредитнСЦ СЦ дебетнСЦ картки, а також картки типу "електронний гаманецьтАЭ (еlесtгоnСЦс рuгsе). ПершСЦ - пов'язанСЦ з вСЦдкриттям кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ в банку, що даСФ можливСЦсть "аснику користуватись кредитом при купСЦвлСЦ товарСЦв СЦ при отриманнСЦ касових позик. ДругСЦ - призначенСЦ для отримання готСЦвки в банкСЦвських автоматах або купСЦвлСЦ товару з розрахунком через електроннСЦ термСЦнали. ГрошСЦ при цьому списуються з рахунку "асника картки в банку. ТретСЦй вид карток призначений для використання готСЦвкових коштСЦв, внесених на саму картку, при оплатСЦ за товари або послуги [85].

РД вСЦдмСЦнностСЦ у використаннСЦ карток у системах, заснованих на паперовСЦй технологСЦСЧ, та в електронних системах. У "паперовихтАЭ системах одержувач ставить свСЦй пСЦдпис на торговельному рахунку або СЦншому документСЦ, що пСЦдготовлений торговельником СЦ СФ пСЦдтвердженням його дозволу дебетувати свСЦй рахунок у банку. ПотСЦм торговельний рахунок скеровуСФться емСЦтенту картки як основа для виплати вСЦдповСЦдноСЧ суми торговельнику (кредитування його рахунку) СЦ списання грошей з рахунку "асника картки. В електроннСЦй системСЦ "асник картки безпосередньо зв'язуСФться з емСЦтентом через термСЦнал. ЗамСЦсть пСЦдпису на рахунку вСЦн вводить за допомогою клавСЦатури секретну комбСЦнацСЦю цифр, що при правильному наборСЦ СФ санкцСЦСФю на дебетування його банкСЦвського рахунку.

Розглянемо коротко основнСЦ види кредитних карток.

БанкСЦвськСЦ кредитнСЦ картки (Ьаnk сгеdit сагds) призначенСЦ для купСЦвлСЦ товарСЦв з використанням банкСЦвського кредиту, а також для отримання авансСЦв у готСЦвковСЦй формСЦ. Головна особливСЦсть цСЦСФСЧ картки - вСЦдкриття банком кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ, яка використовуСФться автоматично кожного разу, коли проводиться купСЦвля товару або береться кредит у грошовСЦй формСЦ. Кредитна лСЦнСЦя дСЦСФ в межах встановленого банком лСЦмСЦту [50].

Кожний фСЦнансовий заклад встановлюСФ своСЧ правила, що визначають можливСЦсть одержання кредиту. У деяких системах банкСЦвська кредитна картка може застосовуватись для пСЦльговоСЧ оплати окремих видСЦв послуг (наприклад, телефонних розмов), а також для отримання грошей у банкСЦвських автоматах. КредитнСЦ картки випускаються в широких масштабах для платоспроможних споживачСЦв СЦ СФ для них засобом самоСЦдентифСЦкацСЦСЧ [96].

РозрСЦзняють СЦндивСЦдуальнСЦ та корпоративнСЦ картки. РЖндивСЦдуальнСЦ видаються окремим клСЦСФнтам банку СЦ можуть бути "стандартнимитАЭ або "золотимитАЭ. ОстаннСЦ призначенСЦ для осСЦб з високою кредитоспроможнСЦстю СЦ передбачають пСЦльги для користувачСЦв.

Корпоративна картка видаСФться органСЦзацСЦСЧ, яка на основСЦ такоСЧ картки може видати СЦндивСЦдуальнСЦ картки вибраним особам (керСЦвникам або просто цСЦнним спСЦвробСЦтникам). РЗм вСЦдкриваються персональнСЦ рахунки, "прив'язанСЦтАЭ до корпоративного карткового рахунку. ВСЦдповСЦдальнСЦсть перед банком за корпоративним рахунком несе органСЦзацСЦя, а не "асники СЦндивСЦдуальних корпоративних карток.

ЗгСЦдно з багатьма прогнозами кредитнСЦ картки стануть невСЦд'СФмною частиною майбутньоСЧ системи платежСЦв СЦ вийдуть далеко за рамки своСФСЧ традицСЦйноСЧ кредитноСЧ ролСЦ [74].

Картки туризму СЦ розваг. Це - "платСЦжнСЦтАЭ картки згСЦдно з вищенаве-деною термСЦнологСЦСФю. Випускають СЧх компанСЦСЧ, що спецСЦалСЦзуються на обслуговуваннСЦ указаноСЧ сфери, наприклад "АmегСЦсаn EхргеssтАЭ СЦ "DСЦnегs с1ubтАЭ. Картки приймаються сотнями тисяч торговельних СЦ сервСЦсних пСЦдприСФмств у цСЦлому свСЦтСЦ для оплати за товари СЦ послуги, а також надають "асникам рСЦзнСЦ пСЦльги щодо бронювання авСЦаквиткСЦв, номерСЦв у готелях, отримання скидок на цСЦни за товар, страхування життя.

ОсновнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ цього виду карток вСЦд банкСЦвських кредитних карток полягають, по-перше, у вСЦдсутностСЦ разового лСЦмСЦту на купСЦвлю СЦ, по-друге, в обов'язку "асника картки погасити заборгованСЦсть протягом мСЦсяця без права пролонгацСЦСЧ кредиту. У разСЦ прострочення платежу з "асника картки знСЦмаСФться збСЦльшений вСЦдсоток.

У вказаних системах також СЦснують СЦндивСЦдуальнСЦ й корпоративнСЦ картки.

ПриватнСЦ платСЦжнСЦ картки пСЦдприСФмств торгСЦвлСЦ й послуг. Застосування цих карток обмежено визначеною замкненою мережею торговельних установ, наприклад - системою унСЦвермагСЦв або заправних станцСЦй певноСЧ компанСЦСЧ. Кредит надаСФ сама компанСЦя, вона ж отримуСФ вСЦдсоток за позиками. З 70-х рокСЦв набули поширення банкСЦвськСЦ приватнСЦ картки, за допомогою яких можна здСЦйснити купСЦвлю в окремих магазинах зСЦ скидкою, але випуск карток, видачу кредиту на покупки СЦ розрахунки щодо оплати торговельних рахункСЦв здСЦйснюСФ банк - учасник угоди. РЖнколи картки такого типу випускаються для членСЦв окремо визначених професСЦйних груп (пСЦлотСЦв, адвокатСЦв) або осСЦб, якСЦ мають спСЦльнСЦ СЦнтереси (наприклад, фСЦлателСЦстСЦв). РЗх називають "клубнимитАЭ картками [50].

ДебетнСЦ картки. Дебетну картку називають також карткою готСЦвкових коштСЦв, або карткою активСЦв, СЦ вона маСФ такСЦ характеристики своСЧх особливостей СЦ функцСЦй:

  • це пластикова картка, на якСЦй СФ прСЦзвище та СЦм'я СЧСЧ "асника як клСЦСФнта певноСЧ фСЦнансовоСЧ установи, де вСЦн маСФ на рахунку грошовСЦ кошти; тут можуть бути також зазначенСЦ види операцСЦй, що виконуються за цим рахунком;
  • маСФ магнСЦтне кодування СЦ зчитуСФться ЕОМ. Це -зручний СЦнструмент для проведення автоматизованих платСЦжних операцСЦй за допомогою термСЦналСЦв;
  • дебетна картка СФ для "асника зручним засобом виконання платСЦжних операцСЦй шляхом прямого зменшення розмСЦрСЦв його фСЦнансових активСЦв замСЦсть збСЦльшення зобов'язань чи боргу;
  • дебетна картка з вСЦдповСЦдною системою зв'язку СФ потенцСЦйно можливою замСЦною готСЦвкових коштСЦв або звичайних чекСЦв у багатьох платСЦжних операцСЦях у сферСЦ СЦндивСЦдуальних розрахункСЦв.

Дебетна картка, з юридичного погляду, може стати кредитною, якщо вона надСЦляСФться будь-якою специфСЦчною рисою кредиту (наприклад - можливСЦстю надання кредитного овердрафту). Можна сказати, що картка, яка служить виключно для кредитних операцСЦй, очевидно, СФ кредитною. Та, яка може бути використана тСЦльки в автоматах-касирах або для прямих дебетових операцСЦй у торговельних точках, СФ дебетною карткою. Дебетна картка починаСФ вСЦдСЦгравати бСЦльш важливу роль у зв'язку з розвитком системи електронного переказу фСЦнансових коштСЦв. ОкрСЦм кредитних операцСЦй, вона знаходить застосування в автоматах-касирах СЦ гарантСЦйних операцСЦях з чеками. У майбутньому дебетна картка може стати основним СЦнструментом фСЦнансових операцСЦй у магазинах роздрСЦбноСЧ торгСЦвлСЦ СЦ вСЦдСЦграти ключову роль у системСЦ надання фСЦнансових послуг, яка значно вСЦдрСЦзнятиметься вСЦд СЦснуючоСЧ системи.

Ринок дебетних карток усе ще далекий вСЦд насичення, СЦ чисельнСЦсть СЧх потенцСЦйних споживачСЦв безперервно зростаСФ у мСЦру того, як ця картка поступово входить у повсякденне життя.

Практика свСЦдчить, що в першу чергу послугами дебетних карток зможуть користуватися особи, якСЦ:

  • частСЦше вСЦд СЦнших користуються банкСЦвськими послугами;
  • виписують велику кСЦлькСЦсть чекСЦв;
  • мають нижче середнього сальдо чекових рахункСЦв;
  • мають фСЦнансовСЦ ресурси вищСЦ за середнСЦ;
  • мають картки для оплати за поСЧздки (у тому числСЦ - туристичнСЦ) СЦ розваги;
  • користуються всСЦм набором можливостей банкСЦвських карток або карток для оплати за послуги магазинСЦв;
  • мають дохСЦд вище за середнСЦй;
  • вСЦдносяться до категорСЦСЧ швидше молодих, нСЦж старших сСЦмей.
  • Таким чином, дебетнСЦ картки потенцСЦйно можуть задовольняти велику рСЦзноманСЦтнСЦсть споживчих потреб.
  • Отже, дебетнСЦ картки можуть бути використанСЦ у трьох випадках:
  • для зняття грошових сум у вСЦддСЦленнСЦ банку;
  • у мережСЦ автоматСЦв-касирСЦв;
  • як незалежнСЦ замСЦнники чекСЦв у торговельних закладах.

Якщо виходити з даних фСЦрми "VСЦsатАЭ, найближчими роками поширення дебетних карток цСЦлком може досягти 60% теоретичного розрахункового рСЦвня насичення ринку цього виду послуг [72].

Картки для банкСЦвських автоматСЦв. Це - рСЦзновид дебетних карток, якСЦ дають можливСЦсть "аснику рахунку в банку отримувати готСЦвку в межах залишку коштСЦв на рахунку через автоматичнСЦ пристроСЧ, якСЦ встановленСЦ в банку, торговельних залах, на вокзалах. При наявностСЦ грошовоСЧ картки можна одержати готСЦвку протягом доби, а також у вихСЦднСЦ та святковСЦ днСЦ. КрСЦм цього, "асник позбавлений необхСЦдностСЦ вСЦдвСЦдувати своСФ вСЦддСЦлення банку СЦ може користуватися автоматами, розташованими в торговельних центрах, на вокзалах тощо.

Банки в США встановлюють лСЦмСЦт щоденного зняття грошей з рахунку через автомати тАФ до 200 доларСЦв. За останнСЦ роки в багатьох краСЧнах автомати, якСЦ належать рСЦзним банкам, об'СФднуються в мережСЦ колективного користування, якСЦ охоплюють певний район або мають загальнодержавний характер. ТакСЦ великСЦ мережСЦ автоматСЦв (наприклад, Рlus у США) дають можливСЦсть здСЦйснювати операцСЦСЧ в глобальному масштабСЦ [50].

ДеякСЦ типи автоматСЦв виконують бСЦльш широкий спектр операцСЦй, крСЦм простого зняття грошей з рахунку; вони дозволяють, наприклад, вносити грошСЦ на вклад, робити внесок для погашення позики, одержувати виписку про стан банкСЦвського рахунку, переказувати грошСЦ з одного рахунку на СЦнший (наприклад, з ощадного - на поточний).

СлСЦд ще раз зазначити, що картка для автоматСЦв пов'язана не з кредитною лСЦнСЦСФю (як у випадку з банкСЦвською кредитною карткою), а з поточним або ощадним рахунком "асника картки в банку. Тому в бСЦльшостСЦ банкСЦв система розрахункСЦв за цими картками адмСЦнСЦстративно СЦ функцСЦонально вСЦдокремлена вСЦд системи банкСЦвських карток.

Картки для купСЦвлСЦ через термСЦнали в торговельних пунктах. Картки цього виду (Р0S - РоСЦnt оf Sа1е) також вСЦдносяться до розряду дебетних.Вони "прив'язанСЦтАЭ до чекового або ощадного рахунку "асника картки СЦ не передбачають автоматичного надання кредиту. Картка Р0S виконуСФ функцСЦСЧ банкСЦвського чека, однак СЧСЧ застосування бСЦльш надСЦйне, оскСЦльки СЦдентифСЦкацСЦя "асника проводиться в момент здСЦйснення операцСЦСЧ СЦ грошСЦ перераховуються на банкСЦвський рахунок торговельного пСЦдприСФмства негайно.

За останнСЦй час набули поширення дебетнСЦ картки "асних мереж, СЧх випускають банки, якСЦ беруть участь у регСЦональних системах торговельних термСЦналСЦв, не пСЦдключених до загальнонацСЦональних комунСЦкацСЦй. Банки приваблюють тСЦ обставини, що в цьому випадку не потрСЦбно платити комСЦсСЦйнСЦ за передачу СЦнформацСЦСЧ загальними комунСЦкацСЦями.

Вище зазначалося, що при використаннСЦ Р0S-карток сума купСЦвлСЦ негайно знСЦмаСФться з рахунку покупця. Це не вигСЦдно останньому, тому що при СЦнших формах розрахункСЦв (чек, кредитна картка) вСЦн одержуСФ вСЦдстрочення платежу. Для торговельникСЦв угоди на обслуговування Р0S-карток обходяться дорожче, нСЦж при використаннСЦ чекСЦв. Це зумовило вСЦдносно повСЦльнСЦ темпи збСЦльшення кСЦлькостСЦ операцСЦй з картками вказаного типу.

ЧековСЦ гарантСЦйнСЦ картки. ЦСЦ картки видаються "асникам поточних рахункСЦв у банку для СЦдентифСЦкацСЦСЧ чекодавця СЦ гарантСЦСЧ платежу за чеком. Картка базуСФться на кредитнСЦй лСЦнСЦСЧ, яка дозволяСФ "аснику рахунку користуватися кредитом (овердрафтом). При цьому банк гарантуСФ торговельнику одержання грошей за чеком у межах встановленого лСЦмСЦту в тому випадку, якщо на рахунку чекодавця вСЦдсутня необхСЦдна сума [50].

ОсновнСЦ правила користування чековою гарантСЦйною карткою:

  • пСЦдписи на чеку СЦ на картцСЦ повиннСЦ бути СЦдентичнСЦ;
  • сума чека не повинна перевищувати лСЦмСЦту, зазначеного на картцСЦ;
  • якщо сума виплати за чеком перевищуСФ суму коштСЦв на рахунку, з "асника знСЦмаються комСЦсСЦйнСЦ за використання кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ СЦ вСЦдсотки за овердрафт.

"ЕлектроннСЦ гаманцСЦтАЭ. Це картки, що призначенСЦ для оплати рСЦзноманСЦтних товарСЦв або послуг у багатьох пСЦдприСФмствах торгСЦвлСЦ та сфери послуг. ПотенцСЦйно можуть використовуватися як у серединСЦ однСЦСФСЧ краСЧни, так СЦ в мСЦжнародних масштабах, але СЦнколи СЧх використання обмежуСФться певним регСЦоном. ПлатСЦжна спроможнСЦсть таких карток обумовлена певною сумою, яку "асник картки попередньо вносить емСЦтенту цСЦСФСЧ картки або його агенту. Кошти можуть вноситися безпосередньо на картку готСЦвкою або з використанням депозитного рахунку "асника картки. НадаСФться можливСЦсть багаторазового "завантаження електронного гаманцятАЭ.

На поточний момент "електроннСЦ гаманцСЦтАЭ ще не одержали широкого розповсюдження в жоднСЦй державСЦ свСЦту, однак у багатьох краСЧнах розгор-таються експериментальнСЦ проекти щодо запровадження кСЦлькох рСЦзних схем органСЦзацСЦСЧ такоСЧ системи. ПередбачаСФться, що незалежно вСЦд вибору остаточноСЧ схеми функцСЦонування "електронних гаманцСЦвтАЭ, вони поступово замСЦнюватимуть готСЦвку при виконаннСЦ дрСЦбних СЦндивСЦдуальних (таких, що не повторюються) платежСЦв [50].

Ще одна класифСЦкацСЦя пластикових карток пов'язана з СЧхнСЦми технологСЦчними особливостями. НайбСЦльш розповсюдженСЦ картки двох видСЦв - з магнСЦтною смугою СЦ з вбудованою мСЦкросхемою (якСЦ мають назви сhСЦр сагd - чСЦп-картка, або smart сагd - смарт-картка, чи "СЦнтелектуальнатАЭ картка) [85].

Картки з магнСЦтною смугою мають на зворотСЦ магнСЦтну смугу, де записанСЦ данСЦ, необхСЦднСЦ для СЦдентифСЦкацСЦСЧ особи "асника картки при СЧСЧ використаннСЦ в банкСЦвських автоматах СЦ електронних термСЦналах торговельних закладСЦв:

  • банкСЦвськСЦ реквСЦзити "асника картки, тобто адреса, код його банку СЦ вСЦддСЦлення, а також номер його рахунку;
  • розпСЦзнавальний напис, що вСЦдповСЦдаСФ секретному персональному коду "асника;
  • строк дСЦСЧ картки;
  • максимальна сума, яку маСФ в розпорядженнСЦ "асник картки СЦ яка зменшуСФться при кожному зняттСЦ коштСЦв СЦз рахунку.

На початку 80-х рокСЦв цю СЦнформацСЦю було використано для частковоСЧ автоматизацСЦСЧ розрахункСЦв. Перш за все, щоб замСЦнити операцСЦю механСЦчного друкування банкСЦвських реквСЦзитСЦв СЦ коду клСЦСФнта на квитанцСЦях, комерсантСЦв почали забезпечувати новими пристроями, якСЦ можуть читати цю СЦнформацСЦю СЦ видавати вСЦдповСЦдну квитанцСЦю. ЦСЦ ж пристроСЧ видають касовий звСЦт СЦ можуть акумулювати суми СЦ пСЦдготовляти СЧх до переказу в банк. Тим самим вони дозволяють уникнути нагромадження квитанцСЦй у центрах СЧх обробки.

На наступному етапСЦ було впроваджено систему платежСЦв у реальному часСЦ за допомогою електронних платСЦжних термСЦналСЦв: завдяки тСЦй самСЦй магнСЦтнСЦй картцСЦ клСЦСФнт може через касу магазину, обладнаного такими термСЦналами, безпосередньо пов'язаними з його банком, вСЦддати розпорядження зняти грошСЦ з його рахунку й одразу ж внести СЧх на рахунок продавця.

Коли картка встановлена у вСЦдповСЦднСЦ зчитуючСЦ пристроСЧ, СЦндивСЦдуальнСЦ данСЦ "асника передаються комунСЦкацСЦйними мережами для одержання дозволу на проведення операцСЦСЧ. На картках великих мСЦжнародних карткових асоцСЦацСЦй VISA СЦ Маster Саrd магнСЦтна смуга маСФ кСЦлька дорСЦжок для фСЦксацСЦСЧ необхСЦдних вСЦдомостей у закодованСЦй формСЦ. На однСЦй з дорСЦжок записано персональний СЦдентифСЦкацСЦйний номер, який вводиться "асником картки за допомогою спецСЦальноСЧ клавСЦатури при використаннСЦ ним банкСЦвських автоматСЦв СЦ термСЦналСЦв Р0S. НабранСЦ цифри порСЦвнюються з РIN-кодом, що записаний на смузСЦ. У випадку, якщо вони не збСЦгаються, "аснику даСФться можливСЦсть зробити ще кСЦлька спроб набору РIN-коду. ПотСЦм картка вилучаСФться або повертаСФться "аснику (СФврокартка).

Картка з мСЦкросхемою була винайдена у ФранцСЦСЧ 1974 року й одержала широке розповсюдження в цСЦй краСЧнСЦ та за кордоном. Вбудована в картку мСЦкросхема (чСЦп) складаСФться СЦз запам'ятовуючих пристроСЧв для збереження СЦнформацСЦСЧ та процесора, який СФ комп'ютером СЦ здатний обробляти СЦнформацСЦю, записану в запам'ятовуючих пристроях. ЦСЦ мСЦкропроцесори постСЦйно вдосконалюються для розширення функцСЦональних можливостей картки СЦ пСЦдвищення СЧСЧ надСЦйностСЦ. ТакСЦ картки називають також "СЦнтелектуальнимитАЭ картками, або смарт-картками [96].

На основСЦ записаних у мСЦкросхемСЦ вСЦдомостей трансакцСЦя з використанням картки може здСЦйснюватись в автономному режимСЦ (оff-РЖСЦпе), тобто без безпосереднього зв'язку з центральним процесором банкСЦвськоСЧ комп'ютерноСЧ системи в момент здСЦйснення транзакцСЦСЧ. ОскСЦльки картка сама зберСЦгаСФ в пам'ятСЦ суму коштСЦв, якСЦ СФ на банкСЦвському рахунку, то авторизацСЦСЧ тут не потрСЦбно: якщо лСЦмСЦт перевищений, трансакцСЦя не вСЦдбудеться. Якщо ж сума трансакцСЦСЧ менша вСЦд суми лСЦмСЦту, то в момент СЧСЧ здСЦйснення сума вСЦльного лСЦмСЦту буде зменшена СЦ записуСФться новий залишок, який може бути використаний при наступнСЦй купСЦвлСЦ. При внесеннСЦ грошей на рахунок лСЦмСЦт поновлюСФться, про що робиться новий запис у мСЦкросхемСЦ.

Картка з мСЦкросхемою маСФ чимало переваг перед карткою з магнСЦтною смугою:

  • якщо картка з магнСЦтною смугою СФ лише пасивним засобом збереження СЦнформацСЦСЧ, то картка з мСЦкросхемою може реагувати СЦ записувати в свою пам'ять СЦнформацСЦю про попередньо виконанСЦ трансакцСЦСЧ;
  • СЦнформацСЦйнСЦ можливостСЦ смарт-картки значно ширшСЦ, нСЦж у карток з магнСЦтною смугою;
  • можливСЦсть оперативного поновлення даних у пам'ятСЦ мСЦкропроцесора.

Важливою перевагою картки з мСЦкропроцесором СФ СЧСЧ висока надСЦйнСЦсть. Дуже швидко злочинцСЦ навчились розпСЦзнавати секретнСЦ коди карток з магнСЦтною смугою, викрадати й використовувати цСЦ картки або виготовляти фальшивСЦ СЦ використовувати СЧх в автоматах для видачСЦ готСЦвки. Вона маСФ декСЦлька ступенСЦв захисту СЦ пСЦдробити СЦнформацСЦю, записану в нСЦй, дуже важко або зовсСЦм неможливо. Якщо картка викрадена СЦ новий "асник захоче скористатись нею для одержання грошей через автомат, то при неправильному введеннСЦ РIN-коду мСЦкросхема руйнуСФться СЦ картку не можна бСЦльше використовувати [50].

РЖнформацСЦйнСЦ можливостСЦ картки з мСЦкросхемою значно ширшСЦ, нСЦж у карток з магнСЦтною смугою (якщо картка з магнСЦтною смугою дозволяСФ зберСЦгати СЦнформацСЦю обсягом в 1 Кб, тобто 1024 бСЦти, то картка з мСЦкросхемою - 8 Кб, СЦз збСЦльшенням у найближчому майбутньому до 16 Кб, а в подальшому навСЦть до 64 Кб СЦз використанням СЦншоСЧ технологСЦСЧ). КрСЦм того, СЧСЧ перевагою СФ можливСЦсть оперативного поновлення даних у пам'ятСЦ мСЦкропроцесора.

Картки з мСЦкросхемою мають вСЦдносно високу вартСЦсть (у 5-7 разСЦв вищу порСЦвняно з магнСЦтною карткою). КрСЦм того, СЧх введення в обСЦг у краСЧнах, якСЦ з початку створення системи карткових розрахункСЦв орСЦСФнтувались на магнСЦтнСЦ картки, ускладнюСФться. Там встановленСЦ десятки СЦ сотнСЦ тисяч одиниць обладнання, не пристосованого для зчитування СЦнформацСЦСЧ з мСЦкросхеми, а замСЦна цього обладнання на пристроСЧ, сумСЦснСЦ зСЦ смарт-картками, вимагаСФ значних капСЦталовкладень.

РЖ нарештСЦ, останнСЦ нововведення в технологСЦСЧ карток - це лазер СЦ голографСЦя. Оптична пам'ять СЦ запис за допомогою лазера не тСЦльки забезпечують вСЦзуальне вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ на картцСЦ, а й дозволяСФ збСЦльшити СФмнСЦсть пам'ятСЦ до 1,2 Мб. Але це все тСЦльки пасивнСЦ картки, якщо на них немаСФ мСЦкропроцесора [78].

Зараз найнижчу собСЦвартСЦсть мають картки з магнСЦтною смугою завдяки СЧх масовому виготовленню, однак собСЦвартСЦсть карток з мСЦкросхемою найближчим часом повинна значно знизитися, враховуючи можливостСЦ СЧх широкого розповсюдження.

КредитнСЦ та дебетнСЦ картки можуть СЦснувати як на основСЦ пластикових карток з магнСЦтною смугою, так СЦ на основСЦ карток з мСЦкросхемою, але "електронний гаманецьтАЭ може бути реалСЦзований лише у виглядСЦ смарт-картки. БСЦльшСЦсть емСЦтентСЦв замСЦнюють СЦснуючСЦ картки з магнСЦтною смугою на картки з мСЦкросхемою щоб усСЦ види карткових послуг (кредитнСЦ, дебетнСЦ та "електронного гаманцятАЭ) можна було надавати з використанням однСЦСФСЧ картки. КрСЦм того, смарт-картки забезпечують значно бСЦльший захист вСЦд шахрайства.


1.3 ОсновнСЦ елементи СЦ учасники системи карткових розрахункСЦв та СЧх взаСФмодСЦя


На сучасному етапСЦ СЦде процес створення нацСЦональноСЧ платСЦжноСЧ системи УкраСЧни. В бСЦльшостСЦ випадкСЦв украСЧнськСЦ банки СФ членами мСЦжнародних платСЦжних систем, а деякСЦ з них випускають "аснСЦ пластиковСЦ картки.

Для бСЦльш детального розумСЦння всСЦх процесСЦв, повтАЩязаних з пластиковими картками, детально зупинимося на визначеннСЦ основних складових .

ПлатСЦжна картка тАУ спецСЦальний платСЦжний засСЦб у виглядСЦ емСЦтованоСЧ в установленому законодавством порядку пластиковоСЧ чи СЦншого виду картки, що використовуСФться для СЦнСЦцСЦювання переказу грошей з рахунку платника або з вСЦдповСЦдного рахунку банку з метою оплати вартостСЦ товарСЦв СЦ послуг, перерахування грошей зСЦ своСЧх рахункСЦв на рахунки СЦнших осСЦб, отримання грошей у готСЦвковСЦй формСЦ в касах банкСЦв, фСЦнансових установ, пунктах обмСЦну СЦноземноСЧ валюти уповноважених банкСЦв та через банкСЦвськСЦ автомати, а також зд1йснення СЦнших операцСЦй, передбачених вСЦдповСЦдним договором [4].

РЖтак, платСЦжна картка являСФ собою пластину стандартних розмСЦрСЦв, виготовлену з спецСЦальноСЧ, стСЦйкоСЧ до будь-яких пошкоджень пластмаси. Основна функцСЦя платСЦжноСЧ картки - забезпечення СЦдентифСЦкацСЦСЧ особи, що СЧСЧ використовуСФ як субтАЩСФкта платСЦжноСЧ системи. Для цього на пластикову картку наносяться логотипи банка-емСЦтента СЦ платСЦжноСЧ системи, що обслуговуСФ картку, СЦмтАЩя "асника картки, номер його рахунку, строк дСЦСЧ картки. КрСЦм цього на картцСЦ може бути присутня фотокартка "асника СЦ його пСЦдпис. АлфавСЦтно-цифровСЦ данСЦ тАУ СЦмтАЩя, номер рахунку СЦ СЦншСЦ - можуть бути ембоссированСЦ , тобто нанесенСЦ релтАЩСФфним шрифтом. ГрафСЦчна СЦнформацСЦя даСФ можливСЦсть вСЦзуальноСЧ СЦдентифСЦкацСЦСЧ "асника картки. Однак, для використання в банкСЦвськСЦй платСЦжнСЦй системСЦ цього недостатньо. По-перше, така картка може бути легко пСЦдроблена, по-друге, автоматична обробка такоСЧ картки проблематична. КрСЦм того, потрСЦбно СЦ зберСЦгати на картцСЦ ряд конфеденцСЦйних даних, що полегшуСФ процедуру авторизацСЦСЧ. Все це призводить до необхСЦдностСЦ занесення СЦдентифСЦкацСЦйних даних на банкСЦвськСЦ пластиковСЦ картки додатково ще в закодованому виглядСЦ. Ця задача може бути вирСЦшена за допомогою рСЦзноманСЦтних фСЦзичних механСЦзмСЦв. В картках зСЦ штрих-кодом в якостСЦ СЦдентифСЦкацСЦйного елементу використовуСФться штриховий код, аналогСЦчний коду, який застосовуСФться для маркировки товару. Зчитування кода вСЦдбуваСФться в СЦнфрачервоних промСЦнях. Картки з магнСЦтною полосою на сьогоднСЦшнСЦй день найбСЦльш розповсюдженСЦ. МагнСЦтна полоса розташована на зворотнСЦй сторонСЦ картки СЦ складаСФться з трьох дорСЦжок. ДвСЦ першСЦ потрСЦбнСЦ для зберСЦгання СЦдентифСЦкацСЦйних даних, а на третю можна записувати СЦнформацСЦю. ЗахищенСЦсть карт з магнСЦтною полосою, як СЦ попереднСЦх, вСЦдносно низька. Але, СЦснуюча розвинена СЦнфраструктура платСЦжних систем, що використовують СЧх, СЦ вСЦдсутнСЦсть у свСЦтових лСЦдерСЦв "картковоготАЭ бСЦзнесу - компанСЦй VISA i Europay повномаштабного стандарту на бСЦльш перспективний вид карток - смарт-карти - СЦ СФ причинами СЦнтенсивного використання карток з магнСЦтною полосою СЦ сьогоднСЦ. В смарт-картах носСЦСФм СЦнформацСЦСЧ СФ мСЦкросхема. Стосовно вартостСЦ карт памтАЩятСЦ, то вони мають вСЦдносно високу вартСЦсть ( в 5-7 разСЦв вище вСЦдносно магнСЦтноСЧ карти ). Однак в останнСЦ роки цСЦни на них суттСФво знизилися у звтАЩязку з вдосконаленням технологСЦСЧ СЦ ростом обтАЩСФмСЦв виробництва. Також СЦснують карти з мСЦкропроцесором, якСЦ по сутСЦ вСЦдповСЦдають характеристикам персональних комптАЩютерСЦв 80-х рокСЦв. ЦСЦ два останнСЦ види карт розглядаються сьогоднСЦ як найбСЦльш перспективний вид пластикових карт. Прикладом може бути багатоцСЦльова карта фСЦрми Toshiba, що використовуСФться в системСЦ VISA. В доповнення до всСЦх можливостей звичайноСЧ мСЦкропроцесорноСЧ карти, ця карта також маСФ невеликий дСЦсплей СЦ допомСЦжну клавСЦатуру для введення даних. Ця карта обтАЩСФднуСФ в собСЦ кредитну, дебетову СЦ передоплатну карту, а також виконуСФ функцСЦСЧ годинника, календаря, калькулятора, здСЦйснюСФ конвертацСЦю валюти, може служити книжкою для нотаткСЦв [4].

Банк-емСЦтент тАУ член платСЦжноСЧ системи, який займаСФться випуском пластикових карток СЦ наданням СЧх в розпорядження клСЦСФнтСЦв. При цьому картки залишаються у "асностСЦ банка, а клСЦСФнти отримують право на СЧх використання.

ФункцСЦСЧ цього банку коротко можна охарактеризувати так: видача картки клСЦСФнту починаСФться з вСЦдкриття йому рахунку в банку-емСЦтентСЦ СЦ, як правило, внесенням ним певноСЧ суми коштСЦв на цей рахунок. При наданнСЦ картки, банк-емСЦтент бере на себе тим самим гарантСЦйнСЦ обовтАЩязки по забепеченню платежСЦв по картцСЦ. Характер цих гарантСЦй залежить вСЦд платСЦжниж повноважень, наданих клСЦСФнту СЦ зафСЦксованих класом картки. Прикладом може бути сСЦмейство платСЦжних СЦ кредитних карток компанСЦСЧ VISA International. Це картки наступних видСЦв:

  • "ПластАЭ;
  • "РЖнтерлСЦнктАЭ;
  • "ЕлектронтАЭ;
  • "ВСЦза класСЦктАЭ;
  • "ВСЦза бСЦзнестАЭ;
  • "ВСЦза премСЦум голдтАЭ

Повноваження "асника картки перевСЦряСФться пСЦд час авторизацСЦСЧ. АвторизацСЦя проводиться протягом прийняття картки до оплати або видачСЦ готСЦвкових коштСЦв. Для цього точка обслуговування робить запитання платСЦжнСЦй системСЦ про пСЦдтвердження повноважень предтАЩявника картки СЦ його фСЦнансових можливостей. У випадку позитивного рСЦшення система даСФ дозвСЦл на оплату СЦ сповСЦщаСФ код авторизацСЦСЧ, який потСЦм переноситься на чек (слСЦп). АвторизацСЦя може проводитись як вручну, коли продавець або касир передаСФ запит по телефону оператору (голосова авторизацСЦя), так СЦ автоматично. В останньому випадку картка кладеться в POS-термСЦнал, данСЦ зчитуються з картки, з клавСЦатури касиром вводиться сума платежа, а "асник картки - секретний ПРЖН-код (персональний СЦдентифСЦкацСЦйний номер). ПСЦсля цього термСЦнал здСЦйснюСФ авторизацСЦю або встановлюючи звтАЩязок з базою даних платСЦжноСЧ системи (on-line режим), або здСЦйснюючи додатковий обмСЦн даними з самою карткою (off-line авторизацСЦя). У випадку видачСЦ готСЦвкових коштСЦв процедура носить аналогСЦчний характер з тою лише особливСЦстю, що грошСЦ в автоматичному режимСЦ видаються спецСЦальним пристроСФм - банкоматом, який СЦ проводить авторизацСЦю.

СукупнСЦсть операцСЦй , якСЦ супроводжують взаСФмодСЦю держателя картки з платСЦжною системою при здСЦйсненнСЦ платежу по картцСЦ або отриманнСЦ готСЦвки часто називають транзакцСЦСФю. Таким чином, транзакцСЦя включаСФ в себе не тСЦльки зчитування даних з картки, виконання запиту на авторизацСЦю, оформлення чека, а СЦ змСЦни СЦнформацСЦСЧ про фСЦнансовСЦ ресурси "асника картки у базСЦ даних платСЦжноСЧ системи СЦ на картцСЦ. В деяких випадках в поняття транзакцСЦСЧ включають СЦ вСЦдповСЦднСЦ операцСЦСЧ по перерахуванню грошових коштСЦв.

Наступним елементом платСЦжноСЧ системи СФ банк-еквайр. Початкову обробку запитСЦв на авторизацСЦю проводить еквайр-центр. На початковому етапСЦ розвитку вСЦтчизняних платСЦжних систем роль еквайр-центра СЦнколи виконуСФ процесСЦнговий центр, однак в бСЦльшостСЦ випадкСЦв в якостСЦ таких центрСЦв виступають банки - члени платСЦжноСЧ системи, тому часто кажуть банк- еквайр. Якщо банк-еквайр не володСЦСФ даними для виконання запиту (власник картки - клСЦСФнт СЦншого банку), то запит переправляСФться в процесСЦноговий центр, який, в свою чергу, або виконуСФ його СЦ передаСФ вСЦдповСЦдь банку-еквайру, або здСЦйснюСФ його подальшу маршрутизацСЦю [4].

ПроцесСЦнговий центр веде базу даних платСЦжноСЧ системи . База даних, як правило, мСЦстить вСЦдомостСЦ про банки - члени платСЦжноСЧ системи СЦ "асникСЦв карток, що забезпечуСФ виконання запитСЦв на авторизацСЦю. Центр зберСЦгаСФ вСЦдомостСЦ про лСЦмСЦти "асникСЦв карток СЦ виконуСФ запити на авторизацСЦю в тому випадку, якщо банк-емСЦтент не маСФ "асноСЧ бази (додаток Б).

В СЦншому випадку процесСЦнговий центр пересилаСФ отриманий запит в банк-емСЦтент аторизованоСЧ картки (додаток В).

Як ми бачимо, що центр забезпечуСФ СЦ пересилання вСЦдповСЦдСЦ банку-еквайру. КрСЦм того, на основСЦ накопичених за день протоколСЦв транзакцСЦй - що фСЦксуються при авторизацСЦСЧ даних про проведення карткових платежСЦв СЦ видачСЦ готСЦвки - процесСЦнговий центр готуСФ СЦ розсилаСФ пСЦдсумковСЦ данСЦ для проведення взаСФморозрахункСЦв мСЦж банками - учасниками платСЦжноСЧ системи, а також формуСФ СЦ розсилаСФ банкам-еквайрам стоп-листи [4].

Як видно СЦз вище сказаного, процесСЦнговий центр СФ технологСЦчним ядром платСЦжноСЧ системи. ВСЦн функцСЦонуСФ в достатньо жорстких умовах, гарантовано обробляючи в реальному масштабСЦ часу СЦнтенсивний потСЦк транзакцСЦй. РЖ дСЦйсно, використання дебетовоСЧ картки призводить до необхСЦдностСЦ on-line авторизацСЦСЧ кожноСЧ угоди в будь-якСЦй точцСЦ обслуговування платСЦжноСЧ системи. Для операцСЦй з кредитною карткою авторизацСЦя необхСЦдна не у всСЦх випадках, але , наприклад, при отриманнСЦ коштСЦв в банкоматах вона теж проводиться завжди. Використання смарт-карт може при певнСЦй органСЦзацСЦСЧ розрахункСЦв знизити вимоги до виконання режиму реального часу, але загальна напруга на центр не зменшиться.

Також високСЦ вимоги до розрахункових можливостей процесСЦнгового центру висуваСФ СЦ пСЦдготовка даних для проведення взаСФмозалСЦкСЦв по пСЦдсумку дня, оскСЦльки обробцСЦ належать протоколи значноСЧ частини транзакцСЦй, а строки виконання розрахункСЦв досить невеликСЦ - декСЦлька годин [4].

Таким чином, пСЦдтримка надСЦйного, стСЦйкого функцСЦонування платСЦжноСЧ системи потребуСФ, по-перше, наявностСЦ великих розрахункових можливостей процесСЦнгового центру, по-друге, розвиненоСЧ комунСЦкацСЦйноСЧ СЦнфраструктури, оскСЦльки процесСЦнговий центр системи повинен мати можливСЦсть одночасно обслужити достатньо велике число географСЦчно вСЦддалених точок. КрСЦм того, неминуча також маршрутизацСЦя запитСЦв, що ще бСЦльш пСЦдвищуСФ вимоги до комунСЦкацСЦй.

Наступним елементом платСЦжноСЧ системи СФ розрахунковий банк, який забезпечуСФ оперативне проведення взаСФморозрахункСЦв. В розрахунковому банку банки-члени платСЦжноСЧ системи вСЦдкривають корреспондентськСЦ рахунки. ВзаСФморозрахунки необхСЦднСЦ для наступного. Кожний банк-еквайр здСЦйснюСФ перерахування точкам обслуговування по "картковимтАЭ платежам як своСЧх клСЦСФнтСЦв, так СЦ "асникСЦв карток СЦнших банкСЦв-емСЦтентСЦв, якСЦ входять в певну платСЦжну систему. Тому вСЦдповСЦднСЦ кошти повиннСЦ бути потСЦм перерахованСЦ еквайру цими "СЦншимитАЭ банками.


1.4Загальна характеристика дСЦяльностСЦ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ.


АкцСЦонерний комерцСЦйний СЦнновацСЦйний банк "УкрСиббанктАЭ заснований 18 червня 1990 року. Був зареСФстрований у Державному банку СРСР, а в 1991р. тАУ у НацСЦональному банку УкраСЧни.

Банк здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть на пСЦдставСЦ Статуту та ЛСЧцензСЦСЧ НБУ № 75 вСЦд 15.06.2000р.

Банк маСФ повну лСЦцензСЦю на здСЦйснення усСЦх видСЦв банкСЦвських операцСЦй. АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ входить до групи найбСЦльших комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни.

АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ маСФ дуже розгалуджену структуру, тому надалСЦ мова пСЦде про ХаркСЦвський фСЦлСЦал АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХаркСЦвське регСЦональне управлСЦннятАЭ [84].

Структура ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ представлена на рис 1.5.

При обслуговуваннСЦ корпоративних клСЦСФнтСЦв банк сумлСЦнно дотримуСФться базових принципСЦв, якСЦ були напрацьованСЦ за 10 рокСЦв своСФСЧ роботи, головними з яких СФ надання високоякСЦсних банкСЦвских продуктСЦв за конкурентоспроможними цСЦнами; комплексне обслуговування; постСЦйне розширення спектру продуктСЦв СЦ фСЦнансових СЦнструментСЦв, якСЦ пропонуються; максимальна стандартизацСЦя процесу надання традицСЦйних послуг; реалСЦзацСЦя СЦндивСЦдуального пСЦдходу при роботСЦ з клСЦСФнтами. Така полСЦтика банку сприяла подальшому розширенню кола найбСЦльших клСЦСФнтСЦв банку.

Поряд СЦз СЦндивСЦдуальними продуктами банк пропонуСФ своСЧм клСЦСФнтам весь обсяг банкСЦвських послуг вСЦд розрахунково-касового обслуговування та валютних операцСЦй до обслуговування корпоративних пластикових карток СЦ реалСЦзацСЦСЧ зарплатних проектСЦв. Прагнучи зробити обслуговування клСЦСФнтСЦв максимально зручним СЦ вигСЦдним, банк пСЦдготував до реалСЦзацСЦСЧ в 2001 роцСЦ програму пакетного обслуговування, яка пропонуСФ клСЦСФнтам новий принцип тарифСЦкацСЦСЧ послуг [84].

Розвиток зовнСЦшньоторговельноСЧ дСЦяльностСЦ банку в 2008 роцСЦ сприяв збСЦльшенню кСЦлькостСЦ документарних операцСЦй АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ у 2 рази. КореспондентськСЦ вСЦдносини з найбСЦльшими банками свСЦту дозволили банку забезпечити своСЧм клСЦСФнтам виконання на рСЦвнСЦ свСЦтових стандартСЦв всього спектру експортно-СЦмпортних розрахункСЦв, в тому числСЦ клСЦрингових СЦ документарних операцСЦй, таких як акредитиви, СЦнкасо, облСЦк СЦ валювання банкСЦвських векселСЦв СЦ чекСЦв.


Рис 1.5. Структура ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ


ПостСЦйно працюючи в напрямку найбСЦльш комплексного обслуговування клСЦСФнтСЦв, банк СЦстотно розширив спектр послуг, якСЦ надаються на ринку цСЦнних паперСЦв з СЦнкасування, домСЦцСЦляцСЦСЧ та ввалювання векселСЦв, шляхом розробки СЦ проведення СЦндивСЦдуальних розрахункових схем своСЧх клСЦСФнтСЦв.

Банк продовжуСФ оптимСЦзувати набСЦр кредитних продуктСЦв, якСЦ пропонуються. У 2009 роцСЦ готуються до впровадження: передекспортне фСЦнансування, форфейтинг, мСЦкрокредитування та СЦншСЦ види кредитних продуктСЦв, якСЦ дозволятимуть СЦ в майбутньому дотримуватися принципСЦв СЦндивСЦдуального пСЦдходу, гнучкоСЧ цСЦновоСЧ полСЦтики, оптимСЦзацСЦСЧ витрат позичальника в роботСЦ зСЦ своСЧми клСЦСФнтами (рис. 1.6).

Рис 1.6. Галузева структура кредитного портфеля


За умов розвитку, дотримуючись своСФСЧ стратегСЦСЧ активноСЧ роботи на ринку послуг, якСЦ надаються в обслуговуваннСЦ фСЦзичних осСЦб, досяг певних результатСЦв. За станом на 01.01.2008 АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ увСЦйшов до десяти банкСЦв - найбСЦльших утримувачСЦв вкладСЦв фСЦзичних осСЦб. Цей результат вказуСФ на те, що за час своСФСЧ роботи банк позицСЦонував себе як надСЦйного, професСЦйного СЦ активного учасника ринку депозитних вкладСЦв, пластикових карток та рСЦзних видСЦв неторговельних операцСЦй СЦ перейшов СЦз агента ринку, який приймаСФ цСЦну, до групи агентСЦв, якСЦ формують цСЦну на ринку [68].

Робота на ринку приватних осСЦб базуСФться на прСЦоритетах, якСЦ визначенСЦ стратегСЦСФю розвитку банку:

  • надання максимально повного перелСЦку послуг СЦ операцСЦй незмСЦнно високоСЧ якостСЦ;
  • розвиток послуг СЦз використанням нестандартних схем СЦ нових технологСЦй, у тому числСЦ забезпечення клСЦСФнтам вСЦддаленого доступу з використанням мережСЦ РЖнтернет СЦ технологСЦй телефонСЦСЧ;
  • висока швидкСЦсть обслуговування, за рахунок високотехнологСЦчних систем передавання та обробки СЦнформацСЦСЧ;
  • розширення мережСЦ вСЦддСЦлень банку, зручних для клСЦСФнтСЦв за територСЦальним розташуванням;
  • формування у населення культури користування фСЦнансовими та платСЦжними СЦнструментами шляхом СЧхньоСЧ популяризацСЦСЧ.

Ринок цСЦнних паперСЦв УкраСЧни зараз знаходиться на стадСЦСЧ свого формування, яка характеризуСФться великою кСЦлькСЦстю операторСЦв фондового ринку та, внаслСЦдок цього, розвинутою конкуренцСЦСФю. Тому, в цих умовах, завданням АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ було ствердження себе на ринку цСЦнних паперСЦв як унСЦверсального банку, який репрезентуСФ весь спектр послуг з торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами, депозитарного облСЦку, реСФстрацСЦСЧ цСЦнних паперСЦв, здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй з векселями та вексельними залСЦками. У 2007 роцСЦ значну частку операцСЦй на фондовому ринку становили операцСЦСЧ з векселями та корпоративними цСЦнними паперами - акцСЦями пСЦдприСФмств УкраСЧни, якСЦ були найбСЦльш привабливими як з точки зору дохСЦдностСЦ, так СЦ по вСЦдношенню до мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризику [84].

У сферСЦ депозитарних операцСЦй в 2008 роцСЦ, поряд СЦз послугами, якСЦ вже надаються банком, пропонуСФться низка нових, таких як, вСЦдкриття рахункСЦв в цСЦнних паперах емСЦтенту при переведеннСЦ емСЦсСЦСЧ з документарноСЧ форми в бездокументарну, проведення клСЦрингових операцСЦй за участСЦ депозитарСЦя, що дозволяСФ значно зменшити операцСЦйнСЦ ризики клСЦСФнтСЦв банку. У 2001 роцСЦ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ залишався одним СЦз провСЦдних операторСЦв на валютному СЦ депозитному мСЦжбанкСЦвських ринках. На протязСЦ року банк змСЦцнив своСЧ дСЦловСЦ стосунки з постСЦйними партнерами, розширив мережу кореспондентських рахункСЦв в УкраСЧнСЦ СЦ за кордоном, набув нових контрагентСЦв.

Метою мСЦжбанкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ банку СФ пСЦдтримання поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ та обслуговування потреб клСЦСФнтСЦв, якСЦ здСЦйснюють дСЦяльнСЦсть з експорту-СЦмпорту. У минулому роцСЦ банк активно проводив операцСЦСЧ на украСЧнському ринку, ринку СНД СЦ мСЦжнародному ринку. Для забезпечення мСЦжнародних розрахункСЦв своСЧх клСЦСФнтСЦв АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ використовуСФ широку мережу банкСЦв-кореспондентСЦв у всьому свСЦтСЦ, яка постСЦйно розширюСФться. За дорученням своСЧх клСЦСФнтСЦв банк проводив платСЦжнСЦ операцСЦСЧ СЦ розрахунки в 23 рСЦзних валютах, головна частка яких належить контрагентам краСЧн СНД. БалтСЦСЧ, ГерманСЦСЧ. ВеликоСЧ БританСЦСЧ. ШвейцарСЦСЧ. АвстрСЦСЧ та Америки [84].

2007 рСЦк також став для АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ роком активного впровадження платСЦжних карток. У цьому роцСЦ був створений СЦ узгоджений з НБУ локальний платСЦжний проект банку - платСЦжна система "ГЕОтАЭ, яка базуСФться на використаннСЦ мСЦкропроцесорних карток з високим рСЦвнем безпеки СЦ надСЦйностСЦ. Метою реализацСЦСЧ цього проекту СФ надання своСЧм клСЦСФнтам бСЦльш вигСЦдних умов обслуговування в порСЦвняннСЦ з мСЦжнародними платСЦжними системами, а також розширення спектру банкСЦвських послуг. У 2001 роцСЦ банк продовжував роботу з впровадження проекту в напрямку розширення СЦнфраструктури СЦ збСЦльшення випуску карток. До системи включено всСЦ фСЦлСЦСЧ банку. В 2007 роцСЦ Банк вступив до мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ системи Europay СЦ вже в квСЦтнСЦ 2008 року були емСЦтованСЦ першСЦ мСЦжнароднСЦ картки. Збалансована полСЦтика банку в сферСЦ платСЦжних карток дозволить СЦ надалСЦ виправдовувати довСЦру клСЦСФнтСЦв, надаючи новСЦ зручнСЦ та надСЦйнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти [84].


РоздСЦл 2. Комплексний аналСЦз запровадження та використання розрахункСЦв за допомогою пластикових карток


2.1 ОрганСЦзацСЦя роботи комерцСЦйних банкСЦв щодо обслуговування клСЦСФнтСЦв за допомогою пластикових карток


Розрахунки платСЦжними картками регулюють: Закони УкраСЧни тАЮПро банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ, тАЮПро платСЦжнСЦ системи та переказ грошей в УкраСЧнСЦтАЭ, тАЮПро застосування реСФстраторСЦв розрахункових операцСЦй у сферСЦ торгСЦвлСЦ, громадського харчування та послугтАЭ; Положення про порядок емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток СЦ здСЦйснення операцСЦй з СЧх застосуванням, затверджене постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 27.08.2001 № 367; РЖнструкцСЦя про порядок вСЦдкриття та використання банками рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 18.12.98 № 527; Положення про впровадження пластикових карток мСЦжнародних платСЦжних систем у розрахунках за товари, наданСЦ послуги та при видачСЦ готСЦвки, затверджене постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 12.07.2000 № 283, правила бухгалтерського облСЦку операцСЦй з використанням платСЦжних карток в банках УкраСЧни, затвердженСЦ постановю ПравлСЦння НБУ вСЦд 17.12.01 № 524.

ЗгСЦдно нормативно-правовим актам НацСЦонального банку та чинного законодавства УкраСЧни, на територСЦСЧ краСЧни дозволяСФться використання платСЦжних карток, емСЦтованих банками, що СФ членами як внутрСЦшнСЦх, також й мСЦжнародних платСЦжних систем. ВСЦдтак, банки мають право створювати внутрСЦшнСЦ одноемСЦтентнСЦ (чи багатоемСЦтентнСЦ) платСЦжнСЦ системи та емСЦтувати платСЦжнСЦ картки на теренСЦ УкраСЧни, але й поширювати сферу дСЦяльностСЦ таких систем на територСЦю СЦнших краСЧн. До створення таких платСЦжних систем банки можуть вдаватися як самостСЦйно, так СЦ разом СЦз зацСЦкавленими нефСЦнансовими СЦнституцСЦями чи пСЦдприСФмствами (зазначимо, що за нормативними положеннями створення та експлуатацСЦя внутрСЦшнСЦх платСЦжних системи, розрахунки та операцСЦСЧ з платСЦжними картками в яких виконуються не банкСЦвськими установами, не дозволяСФться). УкраСЧнськСЦ банкСЦвськСЦ установи можуть укладати з платСЦжними органСЦзацСЦями мСЦжнародних платСЦжних систем VISA International та EuroPay International та небанкСЦвських платСЦжних систем American Express, Diners Club, JCB угоди про членство у цих системах. Умови такого партнерства повиннСЦ вСЦдповСЦдати критерСЦям чинного законодавства УкраСЧни.

ЗгСЦдно вимог нормативно-правових актСЦв НБУ, внутрСЦшнСЦ платСЦжнСЦ системи можуть створюватися в УкраСЧнСЦ банками-резидентами спСЦльно з СЦншими фСЦнансово-кредитними та нефСЦнансовими установами (пСЦдприСФмствами) через запровадження "асних проектСЦв чи проектСЦв СЦнших розробникСЦв платСЦжних систем [4].

ЗгаданСЦ проекти внутрСЦшнСЦх платСЦжних систем мають вСЦдповСЦдати вимогам та рекомендацСЦям мСЦжнародних стандартСЦв ISO, РДвропейського комСЦтету по банкСЦвських стандартах (ECBS), а також задовольняти рСЦшенням мСЦжнародних платСЦжних систем (VISA, Europay тощо).

ТехнСЦчне забезпечення створюваноСЧ платСЦжноСЧ системи повинно вСЦдповСЦдати вимогам державних чи мСЦжнародних стандартСЦв, а програмне забезпечення мати вСЦдповСЦднСЦ лСЦцензСЦСЧ його виробника (останнСФ не стосуСФться програмних засобСЦв "асноСЧ розробки).

Установи-органСЦзатори внутрСЦшнСЦх платСЦжних систем також повиннСЦ забезпечити необхСЦдний рСЦвень захисту СЦнформацСЦСЧ через застосування органСЦзацСЦйних заходСЦв та використання програмно-технСЦчних засобСЦв криптографСЦчного захисту. До речСЦ, програмно-технСЦчнСЦ системи захисту СЦнформацСЦСЧ мають працювати на основСЦ спецСЦальних алгоритмСЦв криптографСЦчного захисту, описаних та визначених у вСЦдповСЦдних держстандартах УкраСЧни, або мати вСЦдповСЦдний дозвСЦл на СЧх використання вСЦд органСЦзацСЦй (установ), якСЦ уповноваженСЦ видавати такСЦ дозволи [72].

Впровадженню внутрСЦшньоСЧ платСЦжноСЧ системи маСФ передувати визначення платСЦжноСЧ органСЦзацСЦСЧ (якщо створюСФться одноемСЦтентна внутрСЦшня платСЦжна система, функцСЦСЧ платСЦжноСЧ органСЦзацСЦСЧ може виконувати банк, який створюСФ цю систему СЦ СФ СЧСЧ "асником).

КрСЦм цього, ще до початку промисловоСЧ експлуатацСЦСЧ внутрСЦшньоСЧ платСЦжноСЧ системи платСЦжна органСЦзацСЦя маСФ розробити та належним чином зареСФструвати торговельний знак (логотип) системи. У випадку одноемСЦтентноСЧ внутрСЦшньоСЧ платСЦжноСЧ системи торговельним знаком (логотипом) може слугувати логотип банку-власника. Логотип маСФ розмСЦшуватися на платСЦжних картках системи та у мСЦiях, де здСЦйснюються операцСЦСЧ з цими картками.

Важливо також вСЦдзначити, що здСЦйсненням розрахункСЦв з пСЦдприСФмствами торгСЦвлСЦ (послуг) по операцСЦях держателСЦв платСЦжних карток, а також операцСЦями з видачСЦ готСЦвки останнСЦм тАФ еквайрингом тАФ на територСЦСЧ УкраСЧни можуть займатися лише банки-резиденти УкраСЧни, а операцСЦСЧ з використанням платСЦжних карток в УкраСЧнСЦ здСЦйснюються тСЦльки у валютСЦ УкраСЧни. Виняток складаСФ лише одержання готСЦвковоСЧ валюти з "асного карткового рахунку клСЦСФнта у касах та через банкомати вСЦдповСЦдних уповноважених банкСЦв-емСЦтентСЦв (чи тих, що надають платСЦжнСЦ картки вСЦд СЦменСЦ емСЦтентСЦв). ОстаннСФ також стосуСФться одержання готСЦвкових коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ держателями карток мСЦжнародних платСЦжних систем, якСЦ СФ клСЦСФнтами емСЦтентСЦв-нерезидентСЦв. ФСЦнансовСЦ розрахунки банкСЦв-членСЦв мСЦжнародних платСЦжних систем по операцСЦях, здСЦйснених СЧх клСЦСФнтами (чи довСЦреними особами) СЦ допомогою платСЦжних карток за межами УкраСЧни виконуються у валютСЦ, визначенСЦй в угодах з платСЦжними органСЦзацСЦями мСЦжнародних платСЦжних систем [4].

Участь банкСЦв у роботСЦ платСЦжних систем маСФ форму принципового або асоцСЦйованого членства. Аби стати принциповим членом мСЦжнародноСЧ чи внутрСЦшньоСЧ платСЦжноСЧ системи, банк повинен отримати вСЦд платСЦжноСЧ системи лСЦцензСЦСЧ на самостСЦйне здСЦйснення емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток та/чи еквайрингу. НатомСЦсть асоцСЦйоване членство передбачаСФ отримання практично такоСЧ самоСЧ лСЦцензСЦСЧ, але за гарантСЦями, наданими платСЦжнСЦй органСЦзацСЦСЧ СЦншим банком-принциповим членом. ЕмСЦсСЦя платСЦжних карток незалежно вСЦд платСЦжноСЧ системи, членом якоСЧ СФ банк (мСЦжнародноСЧ, внутрСЦшньоСЧ, одноемСЦтентноСЧ чи багатоемСЦтентноСЧ) та еквайринг може здСЦйснюватися лише за умови отримання вСЦд НацСЦонального банку УкраСЧни лСЦцензСЦСЧ на проведення таких операцСЦй. Банк, який СФ принциповим чи асоцСЦйованим членом мСЦжнародноСЧ (або внутрСЦшньоСЧ) платСЦжноСЧ системи та емСЦтуСФ платСЦжнСЦ картки, може укладати угоди з банками резидентами, якСЦ не СФ членами платСЦжних систем, про виконання ними через касовСЦ вСЦддСЦлення СЧх установ та пунктСЦв обмСЦну валюти операцСЦй з видачСЦ готСЦвки за платСЦжними картками, а також про обслуговування поточних рахункСЦв своСЧх клСЦСФнтСЦв за розрахунковими документами еквайра. Проведення розрахункСЦв по операцСЦях з платСЦжними картками мСЦжнародних платСЦжних систем, призначеними для користування за межами УкраСЧни, вимагаСФ вСЦд банка лСЦцензСЦСЧ на право здСЦйснення валютних операцСЦй [4].

ПлатСЦжнСЦ картки видаються клСЦСФнту (чи його довСЦренСЦй особСЦ) на пСЦдставСЦ та умовах договору про вСЦдкриття карткового рахунку. Як правило, наперед оплаченСЦ платСЦжнСЦ картки ("електроннСЦ гаманцСЦ"), якСЦ банк просто продаСФ фСЦзичним особам, укладення письмового договору не потребують. (Але якщо схема використання наперед оплачених платСЦжних карток передбачаСФ поповнення коштСЦв на консолСЦдованому банкСЦвському рахунку з перезаписом у картку новоСЧ суми, укладення письмового договору обов'язкове!). КлСЦСФнти-резиденти можуть вСЦдкривати картрахунки за межами УкраСЧни та користуватися платСЦжними картками, емСЦтованими нерезидентами, але в межах, встановлених чинним законодавством УкраСЧни про валютне регулювання.

ДоговСЦр про вСЦдкриття картрахунку маСФ обов'язково визначати: умови (схему) обслуговування карткового рахунку клСЦСФнта, обставини змСЦни цих умов згСЦдно правил та нормативСЦв банку та платСЦжноСЧ системи; умови обслуговування на випадок овердрафту; розмСЦр та умови оплати за операцСЦСЧ з картрахунком згСЦдно банкСЦвських тарифСЦв; порядок вирСЦшення спСЦрних питань тощо. Обов'язковим пунктом обумовлюСФться згода клСЦСФнта на дебетування банком його картрахунку за платСЦжними повСЦдомленнями еквайрСЦв про здСЦйсненСЦ клСЦСФнтом операцСЦСЧ.

Для вСЦдкриття карткових рахункСЦв клСЦСФнти подають у банк такСЦ самСЦ документи, що й для вСЦдкриття поточних рахункСЦв. Якщо мова йде про дебетну схему обслуговування фСЦзичних осСЦб, то в якостСЦ карткових можуть використовуватися поточнСЦ банкСЦвськСЦ рахунки клСЦСФнта; в СЦншому випадку вСЦдкриваються окремСЦ картковСЦ рахунки, що ведуться в режимСЦ звичайних поточних рахункСЦв, але з урахуванням нормативно-правових обмежень. ОкремСЦ картковСЦ рахунки вСЦдкриваються клСЦСФнтам-юридичним особам тАФ у будь-якому разСЦ, та фСЦзичним особам тАФ у разСЦ використання кредитноСЧ схеми. Юридична особа, що маСФ вСЦдкритСЦ рахунки в банках, якСЦ не СФ принциповими чи асоцСЦйованими членами конкретноСЧ платСЦжноСЧ системи, мають право вСЦдкрити картковСЦ рахунки у банках, якСЦ СФ СЧСЧ членами [12].

КлСЦСФнти з числа фСЦзичних осСЦб можуть поповнювати кошти на своСЧх карткових рахунках, вносячи готСЦвку до каси свого (чи СЦншого) банку, шляхом переказу з СЦнших поточних чи депозитних рахункСЦв, та навСЦть з рахункСЦв СЦнших осСЦб за СЧх дорученням. Зарахування коштСЦв на картрахунки юридичних осСЦб здСЦйснюСФться з СЧх поточних рахункСЦв, та у виглядСЦ готСЦвкових вСЦдшкодувань за понаднормовСЦ витрати коштСЦв держателями корпоративних платСЦжних карток [12].

Вид, який маСФ емСЦтована банком платСЦжна картка, тип носСЦя СЦдентифСЦкацСЦйних даних (магнСЦтна смуга, мСЦкросхема тощо), нанесенСЦ на картку реквСЦзити визначаються платСЦжною органСЦзацСЦСФю вСЦдповСЦдноСЧ платСЦжноСЧ системи. На картцСЦ неодмСЦнно мають бути логотип (назва) та реквСЦзити банку, якСЦ служать СЦдентифСЦкацСЦСЧ платСЦжноСЧ системи та емСЦтента. На платСЦжних картках внутрСЦшнСЦх платСЦжних систем неодмСЦнно маСФ бути нанесений шляхом друку або тиснення банкСЦвський СЦдентифСЦкацСЦйний номер - БРЖН.

РозрахункрвСЦ операцСЦСЧ з використанням платСЦжних карток значно розширили спектр банкСЦвських фСЦнансових послуг та збСЦльшили можливостСЦ отримання банкСЦвського продукту. Переваги запровадження карткових платСЦжних систем для клСЦСФнтСЦв та СЧх довСЦрених осСЦб очевиднСЦ: це й уникнення необхСЦдностСЦ носити з собою великСЦ суми грошей, й певне спрощення розрахункових формальностей, й можливСЦсть бСЦльш суттСФвого контролю за трансакцСЦСФю.

Набуваючи членства у картковСЦй платСЦжнСЦй системСЦ, банки отримують право на комСЦсСЦйну винагороду, розмСЦр якоСЧ вони встановлюють самостСЦйно, виходячи з правил конкретноСЧ платСЦжноСЧ системи та тарифСЦв банку. Таким чином, крСЦм комСЦсСЦйних та вСЦдсоткСЦв з "асникСЦв карток та торговельних пСЦдприСФмств, банк-еквайр одержуСФ вСЦд останнСЦх певний дисконт на оплату торговельних рахункСЦв; до того ж, вСЦн може користовуватися у своСЧй дСЦяльностСЦ коштами торговельних пСЦдприСФмств на рахунках цього банку. НарештСЦ, банк може надавати торговельному пСЦдприСФмству додатковСЦ послуги, натомСЦсть пропонуючи йому додатковСЦ пСЦльги й додатково знижуючи ставку дисконту. УповноваженСЦ банки УкраСЧни можуть встановлювати комСЦсСЦйну винагороду у валютСЦ видачСЦ готСЦвки (якщо йдеться про операцСЦСЧ видачСЦ готСЦвки держателям платСЦжних карток). РЖншСЦ види комСЦсСЦйноСЧ винагороди уповноваженим банкам встановлюються згСЦдно порядку, визначеному у Правилах здСЦйснення операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку [4].

Як правило, банки пропонують до послуг клСЦСФнтСЦв-фСЦзичних осСЦб дебетнСЦ схеми, кредитнСЦ схеми, та так званСЦ наперед оплаченСЦ кредитнСЦ картки чи "електроннСЦ гаманцСЦ".

КлСЦСФнти банку-емСЦтента (чи банку, який дСЦСФ вСЦд СЦменСЦ останнього) та СЧх довСЦренСЦ особи можуть застосовувати платСЦжнСЦ картки для безготСЦвковоСЧ оплати за товари чи послуги, перерахування коштСЦв з карткових рахункСЦв на рахунки СЦнших осСЦб, купСЦвлСЦ товарСЦв та послуг у системах електронноСЧ комерцСЦСЧ. ПлатСЦжнСЦ картки також використовуються для одержання готСЦвки у касах банкСЦв. банкоматах та пунктах обмСЦну СЦноземноСЧ валюти.

ЮридичнСЦ особи можуть користуватися корпоративними платСЦжними картками. ДовСЦренСЦ особи клСЦСФнтСЦв, що СФ юридичними особами можуть використовувати платСЦжнСЦ картки для здСЦйснення (у безготСЦвковСЦй та готСЦвковСЦй формСЦ) розрахункСЦв, пов'язаних зСЦ статутною та господарською дСЦяльнСЦстю; оплатою витрат на вСЦдрядження та представницьких витрат як в УкраСЧнСЦ, також СЦ за СЧСЧ межами. ПринагСЦдне зазначимо, що кошти, якСЦ списанСЦ з карткового рахунку юридичноСЧ особи по вказаних розрахункових операцСЦях (за винятком безготСЦвкових розрахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни, що пов'язанСЦ зСЦ статутною дСЦяльнСЦстю юридичноСЧ особи на територСЦСЧ УкраСЧни), вважаються за виданСЦ пСЦд звСЦт держателю платСЦжноСЧ картки. РЖнакше кажучи, використання коштСЦв маСФ пСЦдтверджуватися вСЦдповСЦдними звСЦтними документами [12].

ЗгСЦдно Постанови НацСЦонального банку УкраСЧни "Про затвердження Положення про порядок емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток СЦ здСЦйснення операцСЦй з СЧх застосуванням", корпоративнСЦ платСЦжнСЦ картки не можуть застосовуватися для виплати заробСЦтноСЧ платнСЦ та СЦнших виплат соцСЦального характеру, оплати угод (контрактСЦв) в СЦноземнСЦй валютСЦ вСЦд СЦменСЦ резидентСЦв та представництв юридичних осСЦб з числа нерезидентСЦв[4].

ДержателСЦ платСЦжних карток з числа фСЦзичних осСЦб можуть використовувати картки для переведення коштСЦв на СЦншСЦ рахунки, сплати комунальних та СЦнших послуг через мережу депозитарних банкоматСЦв.


2.2 АналСЦз банкСЦвських операцСЦй з використанням пластикових карток внутрСЦшньодержавних та мСЦжнародних платСЦжних систем.


Як вСЦдмСЦчалося на прес-конференцСЦСЧ АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв, яка вСЦдбулася 5 лютого 2008 року, економСЦчна середа, в якСЦй працювали украСЧнськСЦ банки в 2007 роцСЦ, була благоприСФмною. Нарощування активСЦв та збСЦльшення кредитування банками економСЦки покращило СЧх фСЦнансовий результат СЦ ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ.

ФСЦнансова стабСЦльнСЦсть в краСЧнСЦ створила умови для розвитку бСЦзнесу як мСЦжнародних, так СЦ внутрСЦшнСЦх (локальних) платСЦжних систем. За даними НБУ, на 1 сСЦчня 2008 року загальна кСЦлькСЦсть емСЦтованих украСЧнськими банками карток за останнСЦй квартал минулого року зросла на 744 тис. РЖ склала бСЦльше 3251 тис. З яких кСЦлькСЦсть карток внутрСЦшнСЦх платСЦжних систем збСЦльшилась на 97 тис. До 1001 тис., мСЦжнародних тАУ на 647 тис. До 2250 тис [100].

ЛСЦдерами по кСЦлькостСЦ емСЦтованих платСЦжних карток залишаються "ПриватбанктАЭ тАУ бСЦльше 924 тис., ПромСЦнвестбанк тАУ бСЦльше 737 тис. ( з яких 629 тис. тАУ локальнСЦ внутрСЦшньобанкСЦвськСЦ), "АвальтАЭ тАУ бСЦльше 416 тис., ПУМБ тАУ бСЦльше 252 тис., Ощадбанк тАУ бСЦльше 254 тис. ( з яких 186 тис. тАУ локальнСЦ внутрСЦшньобанкСЦвськСЦ).

На початок сСЦчня 2002 року держателСЦв локальних платСЦжних карток обслуговували 318 банкоматСЦв та 719 платСЦжних термСЦналСЦв. Протягом 2001 року держателями платСЦжних карток, якСЦ емСЦтованСЦ украСЧнськими банками, здСЦйснено бСЦльше 75365 тис. ОперацСЦй на сумму 8247 тис. Гривень. З яких на терСЦторСЦСЧ УкраСЧни тАУ 75083 тисяч операцСЦй на сумму 7780 тисяч гривень. За межами УкраСЧни тАУ бСЦльше 282 тисяч операцСЦй на сумму 467 тисяч гривень [73].

На початок сСЦчня 2008 року загальна кСЦлькСЦсть карток Europay International та VISA International, емСЦтованих банками членами МПС перевищила два мСЦльйони. За рСЦк загальна кСЦлькСЦсть встановлених цими банками банкоматСЦв зросла бСЦльше нСЦж в 2,5 рази СЦ бСЦльш нСЦж вдвСЦчСЦ збСЦльшилась кСЦлькСЦсть POS-термСЦналСЦв, встановлених в торговСЦй мережСЦ та в пунктах видачСЦ готСЦвки.

Темпи емСЦсСЦСЧ протягом року постСЦйно збСЦльшувались. Наприклад, за останнСЦ два мСЦсяцСЦ 2007 року темпи приросту кСЦлькостСЦ карток збСЦльшились бСЦльш нСЦж в 1,5 рази порСЦвняно з перСЦодом з вересня по листопад 2007року. ПрирСЦст за листопад-грудень 2007 року склав бСЦльш 435 тис. карток.

До цього часу лСЦдерами ринку залишаються КБ тАЮПриватбанктАЭ, АППБ тАЮАвальтАЭ та ПУМБ, але в сСЦчнСЦ 2008 року бСЦльше ста тисяч карток випустили ще два банки тАУ тАЮНадратАЭ та тАЮПромСЦнвестбанктАЭ (додаток К). Приватбанк за два останнСЦ мСЦсяцСЦ 2007 року емСЦтував 180 тисяч карток МПС, в середньому по 3000 картки в день (рис. 2.1.)


Рис. 2.1.ДинамСЦка емСЦсСЦСЧ карток МПС лСЦдерами ринку


Банки тАЮАвальтАЭ та тАЮНадратАЭ за цей час емСЦтували, вСЦдповСЦдно, бСЦльше 68 тисяч та бСЦльше 63 тисяч, що за день складаСФ в середньому бСЦльше 1000 карток. ЦСЦкаво, що банк тАЮНадратАЭ за рСЦк збСЦльшив обсяг емСЦсСЦСЧ карток МПС в 45 раз та перемСЦстився на четверте мСЦiе [101].

В плани ПУМБ, мабуть, не входило значне збСЦльшення обсягу випуску карток МПС, СЦ з вересня по листопад цей обсяг залишався практично незмСЦнним. З листопада 2007 року по сСЦчень 2008 року ПУМБ емСЦтував бСЦля 13 тисяч карток. ТакСЦ темпи емСЦсСЦСЧ бСЦльше характернСЦ для банкСЦв другоСЧ групи, лСЦдер якоСЧ СФ АКБ тАЮПравекс-БанктАЭ, протягом двох останнСЦх мСЦсяцСЦв минулого року випустив бСЦльше 14 тисячСЦ карток МПС. ДинамСЦка емСЦсСЦСЧ банкСЦв другоСЧ групи показана на рис. 2.2.


Рис. 2.2. ДинамСЦка емСЦсСЦСЧ карт МПС банками другоСЧ групи


Високими були темпи розвитку мережСЦ еквайрСЦнгу. По кСЦлькостСЦ встановлених банкоматСЦв, якСЦ обслуговують картки МПС, лСЦдерами СФ тАЮПриватбанктАЭ, ПромСЦнвестбанк та тАЮАвальтАЭ (рис. 2.3., 2.4. та додаток Д).


Рис. 2.3. ДинамСЦка розширення банкоматСЦв лСЦдерами ринку (01.07.07-01.01.08)


Рис. 2.4. ДинамСЦка збСЦльшення кСЦлькостСЦ банкоматСЦв


ПромСЦнвестбанк за два останнСЦ мСЦсяцСЦ минулого року встановив 100 банкоматСЦв, наздогнавши при цьому тАЮПриватбанктАЭ кСЦлькСЦсть встановлених банкоматСЦв якого зросла на 73. На початок сСЦчня 2008 року тАЮАвальтАЭ та ПромСЦнвестбанк мали однакову кСЦлькСЦсть банкоматСЦв тАУ по 192. Але тАЮАвальтАЭ в листопадСЦ-груднСЦ 2007 року практично не збСЦльшував мережу банкоматСЦв, пСЦсля того як в жовтнСЦ збСЦльшив СЧх кСЦлькСЦсть на 33. НеобхСЦдно вСЦдмСЦтити те, що в серпнСЦ-вереснСЦ кСЦлькСЦсть встановлених банкоматСЦв тАЮАвальтАЭ залишалась незмСЦною. КСЦлькСЦсть банкоматСЦв ПУМБ за останнСЦ пСЦвроку 2007 року незначно змСЦнилась [101].

В розширеннСЦ термСЦнальноСЧ мережСЦ провСЦдним банком СФ тАЮПриватбанктАЭ (рис. 2.5., 2.6.) Активно розвивають мережу POS-термСЦналСЦв у торговцСЦв банки тАЮАвальтАЭ, тАЮУкрексСЦмбанктАЭ, тАЮФСЦнанси та кредиттАЭ, ПромСЦнвестбанк, Надра. Велику увагу розширенню мережСЦ пунктСЦв видачСЦ готСЦвки обладнаних POS-термСЦналами, придСЦляють ПромСЦнвестбанк, Ощадний банк, тАЮУкрексСЦмбанктАЭ, Укрсоцбанк, тАЮПравекс-БанктАЭ. Темпи розвитку термСЦнальноСЧ мережСЦ в кСЦнцСЦ 2007 року були високими. КСЦлькСЦсть POS-термСЦналСЦв в торгових точках за листопад-грудень збСЦльшилося на 1680, а POS-термСЦналСЦв в пунктах видачСЦ готСЦвки стало бСЦльше на 966.


Рис. 2.5. POS-термСЦнали в торговСЦй мережСЦ на 01.01.08


Рис. 2.6. POS-термСЦнали в пунктах видачСЦ готСЦвки на 01.01.08


Також необхСЦдно звернути увагу на те, що найбСЦльшу частку украСЧнського ринку пластикових карток займають банкСЦвськСЦ картки локальних платСЦжних систем. Вони розвиваються шляхом упровадження "зарплатнихтАЭ проектСЦв. Однак, за невеликим винятком, цСЦ картки не можна назвати платСЦжними, бо вони використовуються лише для виконання основних банкСЦвських функцСЦй тАУ видачСЦ та приймання готСЦвки. Застосування СЧх як засобу платежу в торгСЦвлСЦ чи сферСЦ послуг перешкоджають такСЦ фактори:

  • немаСФ домовленостСЦ мСЦж банками про взаСФмний прийом карток;
  • висока собСЦвартСЦсть операцСЦй, а отже вузька сфера застосування;
  • високСЦ ризики;
  • не розробленСЦ системи взаСФмодСЦСЧ СЦз супутними системами.

Зважаючи на цСЦ реалСЦСЧ, НБУ створюСФ НацСЦональну систему масових електроних платежСЦв, покликану усунути основнСЦ перешкоди на шляху запровадження справдСЦ масовоСЧ платСЦжноСЧ системи.

РЖз цСЦСФю метою НБУ разом СЦз вСЦтчизняними партнерами розробив технологСЦю, що грунтуСФться на застосуваннСЦ смарт-карток тАУ найсучаснСЦших СЦ найнебеспечнСЦших носСЦСЧв банкСЦвських платСЦжних СЦнструментСЦв. Нею передбачено широке застосування оф-лайнових технологСЦй ( якСЦ не потребують якСЦсних каналСЦв звтАЩязку), що значно зменшуСФ собСЦвартСЦсть операцСЦй, а крСЦм того даСФ змогу рентабельно виконувати навСЦть незначнСЦ за сумами операцСЦСЧ.

З упровадженням НСМЕП громадяни УкраСЧни матимуть змогу оплачувати товари СЦ послуги у безготСЦвковСЦй формСЦ за допомогою смарт-карток, а також зберСЦгати СЦ накопичувати заощадження у банках на поточних СЦ карткових рахунках. Таким чином, можна очСЦкувати не лише значного розширення можливостей банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни завдяки додатковому залученню коштСЦв населення, а й забезпечення завдяки роботСЦ НСМЕП додаткових прибуткСЦв громадян у виглядСЦ вСЦдсоткСЦв за залишком на СЧхнСЦх банкСЦвських рахунках [78].

ОкрСЦм того, технологСЦСФю НСМЕП передбачено також широке застосування платСЦжних карток юридичними особами - корпоративнСЦ та бСЦзнес-картки.

НБУ вважаСФ створення НСМЕП завершальною стадСЦСФю у побудовСЦ системи електронних платежСЦв в УкраСЧнСЦ. НСМЕП за своСФю масштабнСЦстю, складнСЦстю та обсягом витрат на створення, запровадження СЦ експлуатацСЦю значно перевищуСФ СЦснуючу систему електронних платежСЦв НБУ. Враховуючи свСЦтовий досвСЦд, в УкраСЧнСЦ маСФ бути емСЦтовано не менше 10 мСЦльйонСЦв платСЦжних карток НСМЕП, функцСЦонувати щонайменше 100 тис. точок обслуговування (платСЦжних термСЦналСЦв у торгСЦвлСЦ, на транспортСЦ, в сферСЦ послуг, банкСЦвських термСЦналСЦв та банкоматСЦв в банках).

Цей проект СФ дуже перспективним, але й дуже складним для втСЦлення його в життя. На сьогоднСЦшнСЦй час СЦснуСФ багато перешкод, якСЦ необхСЦдно подолати для того, щоб проект почав ефективно працювати,а поки що, банкСЦвськСЦ картки "асних платСЦжних систем, займатимуть широкий сектор карткового ринку УкраСЧни, що даСФ банку можливСЦсть мати свою захищену долю на ньому. Це пояснюСФться тим, що впровадження подСЦбних карткових систем СФ дуже швидким СЦ ефективним за рахунок СЦнтенсивностСЦ застосування СЦ вСЦдносно невеликоСЧ площСЦ розповсюдження. Серед локальних проектСЦв в УкраСЧнСЦ заслуговуСФ на увагу система, що впроваджена УкрСиббанком. Впровадження подСЦбноСЧ картковоСЧ програми даСФ можливСЦсть банкам отримати додатковий прибуток за рахунок розширення сфери послуг по залученню додаткових клСЦСФнтСЦв, прискорення руху грошових коштСЦв, збСЦльшення часу перебування коштСЦв в банках [84].

Таким чином, ринок пластикових карток в УкраСЧнСЦ можна вважати перспективним СЦ багатообСЦцяючим, якщо економСЦчна ситуацСЦя в краСЧнСЦ залишиться бСЦльш-менш стабСЦльною або полСЦпшиться. ЦСЦлком можливе вибухове зростання кСЦлькостСЦ та грошового обсягу операцСЦй за платСЦжними картками. ПСЦдтвердженням цього може служити приклад таких краСЧн, як ЧехСЦя, Польща, СловенСЦя, де банкСЦвських послуг уже розглядаСФ платСЦжну картку як звичайний СЦнструмент доступу до свого рахунку в банку.


2.3 ПозицСЦонування та послуги ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ на ринку пластикових карток.


2007 рСЦк став для АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ роком активного впровадженяя платСЦжних карток, був створений СЦ узгоджений з НБУ локальний платСЦжний проект банку тАУ платСЦжна система "ГЕОтАЭ, яка базуСФться на використаннСЦ мСЦкропроцесорних карток з високим рСЦвнем безпеки СЦ надСЦйностСЦ. Метою реалСЦзацСЦСЧ цього проекту СФ надання своСЧм клСЦСФнтам бСЦльш вигСЦдних умов обслуговування в порСЦвняннСЦ з мСЦжнародними платСЦжними системами, а також розширення спектру банкСЦвських послуг.

Картка ГЕО СФ надСЦйним СЦ перспективним продуктом для клСЦСФнтСЦв банку. СьогоднСЦ тАУ це, перш за все, СЦнструмент для отримання заробСЦтноСЧ платнСЦ, але технологСЦя платСЦжноСЧ системи "ГЕОтАЭ збудована таким чином, що по мСЦрСЦ розвитку необхСЦдноСЧ СЦнфраструктури, клСЦСФнтам буде пропонуватися весь набСЦр операцСЦй по пластиковСЦй картцСЦ. Система з успСЦхом функцСЦонуСФ у вСЦсьмох фСЦлСЦях банку: в КиСФвСЦ, ХарковСЦ, Черкасах, ДнСЦпропетровську, Кривому РозСЦ, МиколаСФвСЦ, Северодонецьку та ПолтавСЦ. На базСЦ карток "ГЕОтАЭ були реалСЦзованСЦ зарплатнСЦ проекти на таких великих промислових пСЦдприСФмтсвах УкраСЧни як ВАТ "АЗОТтАЭ (м.Черкаси), ВАТ "ПСЦвнСЦчний гСЦрничо-збагачувальний комбСЦнаттАЭ (м.Кривий РСЦг), ВАТ "ДнСЦпровський металургСЦйний комбСЦнат СЦм.Ф.ДзержинськоготАЭ та СЦншСЦ клСЦСФнти банку [84].

ТехнологСЦчним партнером АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ у цьому проектСЦ виступила австрСЦйська фСЦрма "BGS Smartcard Systems AGтАЭ, яка маСФ великий досвСЦд реалСЦзацСЦСЧ подСЦбних проектСЦв у краСЧнах СНД СЦ в усьому свСЦтСЦ. Обрана технологСЦя базуСФться на стандартСЦ UEPS, який запатентований французькою фСЦрмою NET1. робота з цим проектом провадилася за умов дотримання всСЦх лСЦцензСЦйних угод.

ПлатСЦжна система "ГЕОтАЭ СФ функцСЦонально повним комплексом засобСЦв вирСЦшальноСЧ задачСЦ емСЦсСЦСЧ й обслуговування карток, захисту СЦнформацСЦСЧ, ведення карткових рахункСЦв клСЦСФнтСЦв. При цьому пСЦдтримуСФться можливСЦсть здСЦйснення по рахунках широкого списку операцСЦй:

  • поповнення рахунка готСЦвковим СЦ безготСЦвковим шляхом,
  • одержання по картцСЦ готСЦвки (у тому числСЦ й у банкоматах),
  • використання картки як засобу платежу.

ПлатСЦжною системою здСЦйснюСФться формування бухгалтерських документСЦв по карткових операцСЦях, а також необхСЦднСЦ електроннСЦ СЦ паперовСЦ документи для проведення мСЦжфСЦлСЦальних розрахункСЦв.

Основу ПС "ГЕОтАЭ складають: Головний Центр ЕмСЦсСЦСЧ ПС "ГЕОтАЭ СЦ банки-учасники ПС "ГЕОтАЭ.

Головний Центр ЕмСЦсСЦСЧ (ГЦЕ) ПС "ГЕОтАЭ - пСЦдроздСЦл ГБ АКРЖБ "УкрсиббанктАЭ, що маСФ у своСФму розпорядженнСЦ комплекс програмно-технСЦчних засобСЦв, якСЦ забезпечують запис на всСЦ картки. ГЦЕ здСЦйснюСФ первинну емСЦсСЦю карток, веде контроль виконання загальних правил роботи системи, здСЦйснюСФ включення/виключення УчасникСЦв, веде централСЦзовану нормативно-довСЦдкову СЦнформацСЦю.

Банк-учасник ПС "ГЕОтАЭ - банкСЦвська установа, фСЦлСЦя АКРЖБ "УкрсиббанктАЭ вСЦдкриваСФ СЦ веде рахунки клСЦСФнтСЦв, приймаСФ вСЦд клСЦСФнтСЦв СЦ зберСЦгаСФ на СЧхнСЦх рахунках грошовСЦ кошти, видаСФ клСЦСФнтам СЦ обслуговуСФ картки. ПриСФднаним банком-учасником вирСЦшуються функцСЦСЧ аналогСЦчнСЦ банковСЦ-учасниковСЦ, але при цьому використовуСФться база даних банку-учасника.

Обслуговування карт клСЦСФнтСЦв платСЦжноСЧ системи виконуСФться набором програмно-технСЦчних засобСЦв, якСЦ застосовуються структурними пСЦдроздСЦлами банку.

ОперацСЦйний пункт - структурний пСЦдроздСЦл банку-учасника, в якому безпосередньо виробляСФться персональне обслуговування клСЦСФнтСЦв - "асникСЦв карток платСЦжноСЧ системи. ТехнСЦчнСЦ засоби операцСЦйного пункту завжди працюють у режимСЦ on-line з'СФднання з центральною частиною системи банку-учасника. ОперацСЦйний пункт виконуСФ наступнСЦ функцСЦСЧ:

  • заключення договорСЦв СЦз клСЦСФнтами;
  • реСФстрацСЦя клСЦСФнтСЦв у системСЦ "ГЕОтАЭ;
  • вСЦдкриття клСЦСФнтських рахункСЦв у системСЦ "ГЕОтАЭ;
  • персоналСЦзация СЦ видача карток клСЦСФнтам;
  • виконання прибуткових/видаткових операцСЦй по рахунках клСЦСФнтСЦв у готСЦвковСЦй/безготСЦвковСЦй формСЦ;
  • завантаження на клСЦСФнтськСЦ картки коштСЦв з рахунку;
  • завантаження коштСЦв СЦз закритого залишку картки (захищеного паролем клСЦСФнта) на вСЦдкритий (не захищений паролем клСЦСФнта);
  • СЦнкасацСЦя карток касирСЦв СЦ банкоматСЦв СЦз записом стоп-листа;
  • продовження термСЦну дСЦСЧ карток;
  • розблокування карток клСЦСФнтСЦв;
  • закриття клСЦСФнтських карток;
  • закриття клСЦСФнтських рахункСЦв;
  • змСЦна паролСЦв картки клСЦСФнта;
  • одержання довСЦдки по картцСЦ клСЦСФнта;
  • одержання довСЦдки про операцСЦСЧ клСЦСФнта.

Пункт видачСЦ готСЦвки - пСЦдроздСЦл платСЦжноСЧ системи, що робить обслуговування клСЦСФнтСЦв у режимСЦ off-line стосовно банку-учасника з використанням термСЦналСЦв. Пунктом видачСЦ готСЦвки виконуються в системСЦ наступнСЦ операцСЦСЧ:

  • видача готСЦвки з карток клСЦСФнтСЦв;
  • завантаження коштСЦв СЦз закритого залишку картки (захищеного паролем клСЦСФнта) на вСЦдкритий (не захищений паролем клСЦСФнта);
  • змСЦна пароля картки клСЦСФнта;
  • одержання довСЦдки про картку клСЦСФнта;
  • завантаження на картку невСЦдображених коштСЦв карткового рахунка (при наявностСЦ телефонноСЧ лСЦнСЦСЧ зв'язку);
  • СЦнкасацСЦя карток касирСЦв СЦ банкоматСЦв СЦз записом стоп-листа (при наявностСЦ телефонноСЧ лСЦнСЦСЧ зв'язку).

Банкомат - програмно-технСЦчний засСЦб, що забезпечуСФ видачу готСЦвки по картках платСЦжноСЧ системи "ГЕОтАЭ. У процесСЦ обслуговування клСЦСФнтСЦв здСЦйснюСФться списання коштСЦв СЦз клСЦСФнтських карток. При цьому на термСЦнальну картку банкомату заносяться електроннСЦ чеки по проведених операцСЦях. Банкомат виконуСФ в платСЦжнСЦй системСЦ наступнСЦ функцСЦСЧ:

  • видача готСЦвки з карток клСЦСФнтСЦв;
  • завантаження коштСЦв СЦз закритого залишку картки на вСЦдкритий;
  • змСЦна пароля картки клСЦСФнта;
  • одержання довСЦдки про картку клСЦСФнта;
  • одержання довСЦдки по рахунку клСЦСФнта;
  • завантаження на картку невСЦдображених коштСЦв карткового рахунка;

Пункт групового самообслуговування (ПГС) - надаСФ можливСЦсть клСЦСФнтам виконувати в платСЦжнСЦй системСЦ "ГЕОтАЭ операцСЦСЧ в режимСЦ самообслуговування.

Для бСЦльш детального аналСЦзу впровадженння та стану проекту в напрямку розширення СЦнфраструктури СЦ збСЦльшення випуску карток, розлянемо данСЦ додатку Л, щодо роботи АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ.

КСЦлькСЦсть емСЦтованих пластикових карток платСЦжноСЧ системи "ГЕОтАЭ на 01.01.2008 року збСЦльшилась порСЦвняно з попереднСЦм перСЦодом з 12606 на 35045 штук СЦ склала 47651 штук

Основну частку в загальному обсязСЦ емСЦтованих карток займають зарплатнСЦ проекти - 45754 штук (96 %) проти 12554 штук (99,59%), виходячи з цих даних можна сказати, що частка зарплатних карток в загальному обсязСЦ емСЦтованих карток зменшилася на 3,59 %. Питому вагу в загальному обсязСЦ емСЦтованих карток займають: Кривий РСЦг 14055 штук (29,5%) проти 4658 штук (36,95%); ДнСЦпропетровськ тАУ 12285 штук (25,78%) проти 3368 (26,72%); Черкаси тАУ 12197 штук (25,595%) проти 3350 (26,59%).

ПорСЦвнюючи данСЦ на 01.01.2008 випуску СЦнших пластикових карток можна сказати про те, що СЧх кСЦлькСЦсть збСЦльшилась на 1828 штук з 52 (0,41%) до 1880 (3,95%) це свСЦдчить про те, що населення стаСФ бСЦльш активнСЦшим, починаСФ розумСЦти всСЦ переваги користування пластиковими картками в тому числСЦ карткою "ГЕОтАЭ, а саме отримувати готСЦвку зСЦ своСФСЧ картки в банкоматах та пунктах видачСЦ готСЦвки у вСЦддСЦленнях банку; отримувати додатковий дохСЦд вСЦд депозитних вСЦдсоткСЦв, якСЦ нараховуються на середньомСЦсячний залишок по карт-рахунку згСЦдно дСЦйючих вСЦдсоткових ставок банку; якСЦ приймають до сплати картки "ГЕОтАЭ; вносити кошти для поповнення карт-рахунку самостСЦйно в будь-якому вСЦддСЦленнСЦ Банку; виконувати перерахування коштСЦв на СЦншСЦ банкСЦвськСЦ рахунки (депозитнСЦ, поточнСЦ).

Картку "ГЕОтАЭ можна вСЦднести до безпечних карток, тому, що картка маСФ чСЦп з пСЦдвищеним рСЦвнем захисту та Персональний РЖдентифСЦкацСЦйний номер (ПРЖН-код), який вСЦдомий тСЦльки держателю картки, можливСЦсть пСЦдбору якого практично виключена, бо пСЦсля третього неправильного вводу ПРЖН-кода картка блокуСФться автоматично. При втратСЦ картки держатель при своСФчасному зверненСЦ до банку не втрачаСФ суму зараховану на картку.

Поряд СЦз розвитком "асноСЧ платСЦжноСЧ системи "ГЕОтАЭ, у 2007 роцСЦ банк активно працював СЦз пластиковими картками мСЦжнародних платСЦжних систем. Так, у груднСЦ 2007 року АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ вступив в якостСЦ асоцСЦйованого члена до мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ системи Europay International. Це дозволило банку вже з березня 2008 року запропонувати своСЧм клСЦСФнтам весь спектр мСЦжнародних платСЦжних карток системи Europay:

В системСЦ Europay передбаченСЦ картки для клСЦСФнтСЦв з рСЦзним рСЦвнем дохода. Пакети послуг, якСЦ можна отримати по картцСЦ сладенСЦ таким чином, щоб клСЦСФнти обирали ту картку, яка вСЦдповСЦдаСФ СЧх стиллю життя .

НайбСЦльш демократичною та доступною з усих мСЦжнародних карт для повсякденного життя СФ картка CIRRUS/MAESTRO, за допомогою якоСЧ можна отримувати готСЦвку в банкоматах в будь-якСЦй точцСЦ свСЦту та сплачувати товари та послуги в багатьох торгових точках як в УкраСЧнСЦ та СЦ за СЧСЧ межами в вСЦдповСЦднСЦй валютСЦ краСЧни прибуття [84].

Для пСЦдприСФмства, спСЦвробСЦтники якого часто виСЧждають за кордон Банк пропонуСФ картку EuroCard/MasterCard Business , за допомогою якоСЧ можна здСЦйснювати витрати на вСЦдрядження як по УкраСЧнСЦ так СЦ за кордоном, сплачувати безготСЦвковим шляхом проживання в готелСЦ та СЦншСЦ витрати, якСЦ повтАЩязанСЦ з вСЦдрядженням, при цьому кожен держатель картки в пСЦдзвСЦтСЦ в своСЧх витратах перед пСЦдприСФмством. На корпоративний картковий рахунок може бути вСЦдкрито декСЦлька карток, чим бСЦльша СЧх кСЦлькСЦсть тим менша СЧх вартСЦсть.

Картка EuroCard/MasterCard MasterCard Standart приймаСФться до сплати в усСЦх без виключень торгових точках платСЦжних систем. Це одна з найрозповсюдженСЦших карток, картковий рахунок якоСЧ може бути вСЦдкритий як в доларах США так СЦ в гривнях. КрСЦм того держателСЦ такоСЧ картки можуть на пСЦльгових умовах вСЦдкрити додаткову картку для членСЦв своСФСЧ родини, даючи СЧм можливСЦсть користуватися коштами на "асному рахунку.

Для престижу банк пропонуСФ картку класу GOLD. Ця картка дозволяСФ не тСЦльки в повнСЦй мСЦрСЦ випробувати комфорт при використаннСЦ пластикових карток, але й отримати ряд додаткових послуг та переваг: можливСЦсть скористатися послугами служби допомоги пСЦд час подорожей, безкоштовна замСЦна картки та строкова видача готСЦвки в надзвичайних обставинах, знишки при арендСЦ автомобСЦля та в готелях висого класу. КрСЦм того держатель картки безкоштовно отримуСФ страховий полСЦс на час на час прибуття за кордоном.

На перше травня 2008 року АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ випустив 5275 тисяч карток, з яких GOLD тАУ 81 тис., Business тАУ 70 тис., Mass тАУ 420 тис., CIRRUS/MAESTRO - 4704 тис. штук.

Якщо проаналСЦзувати структуру емСЦтованих карток "Europay InternationalтАЭ то можна сказати що найбСЦльшу частку в загальнСЦй кСЦлькостСЦ займають приватнСЦ картки про що свСЦдчать данСЦ рис. 2.7, 2.8, 2.9, 2.10.


Рис. 2.7. КСЦлькСЦсть карток мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ системи Europay на 01.05.2008 емСЦтованих АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ



Рис. 2.8. Структура карток Bussines


Рис. 2.9.Структура карток Mass


Рис. 2.10. Структура карток Cirrus/Maestro


НаведенСЦ данСЦ свСЦдчать про те, що в загальному обсязСЦ карток Cirruss/Maestro займають зарплатнСЦ картки (64%) порСЦвняно з СЦншими видами карток, тому що цСЦ картки СФ найдешевшими для таких проектСЦв, але й приватнСЦ картки займають питому вагу в загальному обсязСЦ (36%).

Якщо праналСЦзувати структуру карток "асноСЧ платСЦжноСЧ системи банку "ГЕОтАЭ та карток мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ ситеми, то ймовСЦрно, що в картках "ГЕОтАЭ переважають зарплатнСЦ картки, бо вони СФ дешевшими для пСЦдприСФмств, мСЦжнародними картками в основному користуються особи, якСЦ виСЧжджають за кордон чи отримують перекази звСЦдти.

Для закрСЦплення позицСЦй банку на ринку необхСЦдно розвивати та впроваджувати безготСЦвковСЦ операцСЦСЧ з пластиковими картками. Для УкрСиббанка це можна зробити за допомогою карток внутрСЦшньоСЧ платСЦжноСЧ системи "ГЕОтАЭ, технСЦчнСЦ можливостСЦ, якоСЧ це в повнСЦй мСЦрСЦ дозволяють здСЦйснити на практицСЦ. На мою думку перший крок вже зроблений, тобто випущена достатня кСЦлькСЦсть пластикових карток, якСЦ дадуть змогу реалСЦзувати наведений нище проект. В ХаркСЦвському фСЦлСЦалСЦ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ емСЦтовано 3285 карток, з яких 2701 тАУ зарплатнСЦ проекти, 3 - СЦншСЦ. Другим етапом буде укладання угоди на обслуговування з торговою точкою, за приклад можна взяти Торговий ДСЦм "БрСЦгтАЭ, який маСФ розгалуджену мережу магазинСЦв по всьому мСЦсту та в деяких мСЦстах УкраСЧни, що також надаСФ переваги впровадженню запропонованого проекта. ПСЦсля чого в магазинах встановлюСФться необхСЦдне обладнання для проведення розрахункСЦв. Магазини матимуть додатковСЦ переваги, а саме: збСЦльшиться кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв, кошти надходять вСЦдразу на рахунок, зменшуються витрати на СЦнкасацСЦю.

Схема обслуговування покупцСЦв за допомогою карток достатньо традицСЦйна: касир вставляСФ картку покупця в торговий термСЦнал. Картка автоматично перевСЦряСФться на приналежнСЦсть СЦ на вСЦдсутнСЦсть СЧСЧ в регулярно поновленому стоп-листСЦ, який зберСЦгаСФться в памтАЩятСЦ термСЦнала. Якщо картка приймаСФться на екранСЦ зтАЩявляСФться вСЦдповСЦдне повСЦдомлення пСЦсля чого клСЦСФнт повинен ввести ПРЖН-код. Картка "ГЕОтАЭ побудована таким чином, що пСЦсля неправильно введеного коду система запрошуСФ повторити його СЦ пСЦсля третього неправильного вводу картка автоматично блокуСФться.

Отримавши дозвСЦл на авторизацСЦю продавець вводить з клавСЦатури цСЦни придбаних клСЦСФнтом товарСЦв СЦ отримуСФ на екранСЦ СЦнформацСЦю про загальну вартСЦсть покупки. Якщо суми на картцСЦ покупця достатньо для оплати покупки, транзакцСЦя здСЦйснюСФться, залишок рахунка клСЦСФнта автоматично зменшуСФться на вартСЦсть покупки, друкуСФться чек де вказуСФться цСЦна кожного товара, загальна сума, залишок на рахунку клСЦСФнта.

РЖнформацСЦя про всСЦ проведенСЦ транзакцСЦСЧ зберСЦгаСФться в памтАЩятСЦ термСЦнала до проведення СЦнкасацСЦСЧ. РЖнкасацСЦю термСЦналСЦв здСЦйснюСФ уповноважена особа з використанням спецСЦальноСЧ картки виконавця. В базСЦ даних процесингового центра зберСЦгаСФться СЦнформацСЦя про СЦнкасацСЦСЧ всСЦх термСЦналСЦв.

Для впровадження наведеного проекта на практицСЦ необхСЦдно купити необхСЦдне обладнання, яке на жаль виробляСФться за кордоном, що потребуСФ певноСЧ суми коштСЦв, встановити його в магазинах та навчити користуватись як робСЦтникСЦв так СЦ покупцСЦв.

На цей проект можна поглянути з СЦншого боку, УкрСиббанк маСФ право бути членом НацСЦональноСЧ системи масових електорних платежСЦв, на яку НацСЦональний банк УкраСЧни покладаСФ надСЦСЧ СЦ передбачаСФться, що окрСЦм звичайних банкСЦвських операцСЦй за допомогою карток, клСЦСФнти також зможуть користуватися послугами РЖнтернет-магазинСЦв, тому Банку треба скористатися шансом. А поки, що плани Банку зорСЦСФнтованСЦ на збСЦльшення випуску карток мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ системи Europay, так насьогоднСЦ впроваджено пакетне обслуговування всСЦх клСЦСФнтСЦв. Кожен клСЦСФнт банку маСФ пСЦльги на отримання картки при виконаннСЦ певних умов, так, наприклад, вкладник маСФ право на безкоштовне отримання мСЦжнародноСЧ картки чи картки "ГЕОтАЭ за допомогою якою вСЦн зможе отримувати вСЦдсотки по депозиту, загальну суму вкладу та користуватися цСЦСФю карткою за "асними потребами. ФСЦзична особа, яка вСЦдкрила поточний рахунок отримуСФ картку CIRRUS/MAESTRO лише за 1 долар, вСЦдкриваються рахунки для пенсСЦонерСЦв, якСЦ також мають право вСЦдкрити картковий рахунок на середньомСЦсячний залишок якого будуть нараховуватись не 2-4%, як завжди, а 18%, що збСЦльшить доходи пенсСЦонерСЦв, в результатСЦ чого залишки на рахунках будуть зростати.

УкрСиббанк намагаСФться нарощувати темпи випуску пластикових карток шляхом постСЦйного зниження тарифСЦв по випуску та обслуговуванню, тим самим залучаСФ бСЦльшу кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв, втрчаючи при цьому певну частину прибутку, але найбСЦльший дохСЦд приносять залишки на рахунках клСЦСФнтСЦв, еквайрСЦнг карток, обслуговування платСЦжних карток емСЦтованих СЦншими банками. Збалансована полСЦтика банку в сферСЦ платСЦжних карток дозволить СЦ надалСЦ виправдовувати довСЦру клСЦСФнтСЦв, надаючи новСЦ зручнСЦ, надСЦйнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти та отримувати прибуток вСЦд цього бо наведенСЦ операцСЦСЧ СФ одними з найбСЦльш прибуткових в банкСЦвськСЦй дСЦяльностСЦ. ВСЦдставання АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ, порСЦвняно з СЦншими банками, на ринку пластикових карток, можна пояснити лише тим, що дуже пСЦзно почали впроваджувати операцСЦСЧ з новим, зручним, СЦнструментом розрахункСЦв - пластиковою карткою.


РоздСЦл 3. Проблеми та перспективи розвитку СЦндустрСЦСЧ банкСЦвських пластикових карток в УкраСЧнСЦ


3.1 Створення та необхСЦднСЦсть впровадження НацСЦональноСЧ системи масових електроних платежСЦв


Обслуговування платСЦжного обороту - одна з традицСЦйних сфер банкСЦвських послуг. Ефективне функцСЦонування економСЦки в цСЦлому так СЦ кожного субтАЩСФкта господарювання, зокрема, залежить вСЦд огранСЦзацСЦСЧ безготСЦвкових розрахункСЦв у господарському оборотСЦ.

РЖдея створення в УкраСЧнСЦ НСМЕП виникла бСЦльше нСЦж п'ять рокСЦв тому, коли НацСЦональний банк УкраСЧни затвердив концепцСЦю системи електронних розрахункСЦв за товари та послуги в УкраСЧнСЦ. Цей документ передбачав реалСЦзацСЦю концепцСЦСЧ в два етапи. Перший - створення системи електронних платежСЦв (далСЦ - СЕП) мСЦж юридичними особами. Другий - впровадження системи електронних розрахункСЦв за участю фСЦзичних осСЦб. Перший етап був досить швидко СЦ успСЦшно реалСЦзований, СЦ сьогоднСЦ УкраСЧна маСФ, за оцСЦнками бСЦльшостСЦ банкСЦрСЦв, одну з самих ефективних СЕП в РДвропСЦ. Другий етап почався з 1997 року коли НацСЦональний банк УкраСЧни визначив створення в УкраСЧнСЦ платСЦжноСЧ системи за безготСЦвковими розрахунками населення у торгСЦвлСЦ та сферСЦ послуг як одне СЦз прСЦоритетних завдань. Одним з основних напрямкСЦв докладання зусиль до побудови в УкраСЧнСЦ такоСЧ платСЦжноСЧ системи стало створення НацСЦональноСЧ системи масових електронних платежСЦв (далСЦ - НСМЕП) [78].

НацСЦональна система масових електронних платежСЦв - це внутрСЦшня багатоемСЦтентна платСЦжна система, в якСЦй розрахунки за товари та послуги, одержання готСЦвки та СЦншСЦ операцСЦСЧ здСЦйснюються за допомогою банкСЦвських платСЦжних смарт-карток за технологСЦСФю, що розроблена НацСЦональним банком УкраСЧни.

Метою створення НСМЕП СФ розроблення та впровадження в УкраСЧнСЦ вСЦдносно дешевоСЧ надСЦйно захищеноСЧ автоматизованоСЧ системи безготСЦвкових розрахункСЦв, яка в основному розрахована на роботу в режимСЦ "off-line".

ТехнологСЦя виготовлення карток НСМЕП для банкСЦв - учасникСЦв НСМЕП передбачаСФ надання замовлення вСЦд банку одразу у двСЦ адреси: в ПлатСЦжну органСЦзацСЦю (зараз цСЦ функцСЦСЧ виконуСФ НБУ) СЦ копСЦю - виробнику карток (ПСЦдприСФмство "Пластик карта", яке отримало вСЦдповСЦдну лСЦцензСЦю вСЦд НБУ на право виготовлення карток НСМЕП). ПСЦсля отримання вСЦд НБУ письмового пСЦдтвердження СЦ узгодження з банком питань, пов'язаних з графСЦчним зображенням його назви СЦ логотипу на картцСЦ, виробник карток зобов'язаний протягом двох тижнСЦв виконати це замовлення.

ДалСЦ з виготовленими картками виконуСФться процедура СЦнСЦцСЦалСЦзацСЦСЧ та системноСЧ персоналСЦзацСЦСЧ (при цьому картцСЦ присвоюСФться СЦндивСЦдуальний номер, за яким вона реСФструСФться в системСЦ, СЦ в картку заносяться актуальнСЦ версСЦСЧ системних ключСЦв та СЦншСЦ данСЦ). ПСЦсля чого, вже у замовника, виконуСФться банкСЦвська персоналСЦзацСЦя (в картку записуються банкСЦвськСЦ ключСЦ та СЦншСЦ данСЦ) СЦ, безпосередньо перед отриманням картки клСЦСФнтом банку, в неСЧ записуються його данСЦ [78].

ПСЦдприСФмствам, якСЦ мають намСЦри у себе запровадити картки НСМЕП, необхСЦдно звертатися до банку, який СЧх обслуговуСФ або до банкСЦв - учасникСЦв НСМЕП.

ОрСЦСФнтовна вартСЦсть карток на етапСЦ пСЦлотного проекту НСМЕП для банкСЦв-учасникСЦв становить: вСЦд 3.08 СФвро за шт. при замовленнСЦ 500 шт. до 2.80 СФвро за шт. при замовленнСЦ 5000 шт.

На початок 2007 року загальна кСЦлькСЦсть емСЦтованих карток складаСФ 12 110 шт., а загалом на етапСЦ пСЦлотного проекту десять банкСЦв - членСЦв системи емСЦтують до 100 000 шт. карток НСМЕП.

До складу НСМЕП входять: платСЦжна органСЦзацСЦя; члени платСЦжноСЧ системи; учасники платСЦжноСЧ системи.

ВСЦдповСЦдно до Тимчасового положення про НацСЦональну систему масових електронних платежСЦв та постанови ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 07.09.2000 № 352 "Про впровадження пСЦлотного проекту НацСЦональноСЧ системи масових електронних платежСЦв" на етапСЦ впровадження та функцСЦонування пСЦлотного проекту платСЦжною органСЦзацСЦСФю НСМЕП СФ НацСЦональний банк УкраСЧни (далСЦ - ПлатСЦжна органСЦзацСЦя).

Загальне управлСЦння НСМЕП здСЦйснюСФ Рада ПлатСЦжноСЧ органСЦзацСЦСЧ, яка виконуСФ такСЦ функцСЦСЧ:

  • вирСЦшуСФ питання прийняття до НСМЕП нових членСЦв;
  • вирСЦшуСФ питання виключення з НСМЕП СЧСЧ членСЦв;
  • виконуСФ арбСЦтражнСЦ функцСЦСЧ в межах НСМЕП;
  • встановлюСФ системнСЦ лСЦмСЦти НСМЕП для кожного платСЦжного СЦнструменту;
  • встановлюСФ загальносистемнСЦ комСЦсСЦйнСЦ;
  • приймаСФ стратегСЦчнСЦ рСЦшення щодо подальшого розвитку НСМЕП;

Членами НСМЕП можуть бути банки, якСЦ укладуть договСЦр з ПлатСЦжною органСЦзацСЦСФю про вступ до НСМЕП.

Станом на 08.04.2008 членами НСМЕП СФ такСЦ банки: "Мегабанк" (м. ХаркСЦв), ВАТ "Кредитпромбанк" (м. КиСЧв), Банк "Грант" (м. ХаркСЦв), ВАТ КБ "Хрещатик" (м. КиСЧв), КАБ"Демарк" (м. ЧернСЦгСЦв), АКБ "МрСЦя" (м. КиСЧв), "БрокбСЦзнесбанк" (м. КиСЧв), АБ "Експрес-Банк" (м. КиСЧв), АКБ "РЖмексбанк" (м. Одеса), ВАТ Банк "БРЖГ ЕнергСЦя"(м. КиСЧв), АБ "АндрСЦСЧвський" (м. КиСЧв), ВАТ Банк "БРЖГ ЕнергСЦя", фСЦлСЦя (м.Суми), ВАТ Банк "БРЖГ ЕнергСЦя", фСЦлСЦя (м. ЗапорСЦжжя), АКБ "Росток-Банк" (м. КиСЧв), АКБ"ПолСЦкомбанк" (м. ЧернСЦгСЦв).

У даний час дозвСЦл ПлатСЦжноСЧ органСЦзацСЦСЧ на вступ до НСМЕП отримали наступнСЦ банки: АКБ "КиСЧв", АК "ДонмСЦськбанк", АБ "Банк регСЦонального розвитку", АТЗТ АКБ "Одеса-Банк", АКБ "Промекономбанк".

В груднСЦ мСЦсяцСЦ 2007 року пСЦдписаний договСЦр з Одеським ТОВ "Аверс-процесСЦнг", згСЦдно з яким це товариство буде виконувати функцСЦю регСЦонального процесингового центру у Одеському регСЦонСЦ та делегованСЦ банками функцСЦСЧ по емСЦсСЦСЧ карток СЦ обробцСЦ СЦнформацСЦСЧ.

На сьогодн в ОдеськСЦй областСЦ емСЦтовано бСЦльше 20 тисяч карток СЦ реалСЦзовано 30 зарплатних проектСЦв, держателСЦ цих карток мають право розраховуватись за комунальнСЦ послуги в пунктах (бСЦльше 200) де стоСЧть спецСЦалСЦзоване обладнання. В мСЦському СФдиному розрахунковому центСЦ кожному платнику комунальних послуг вСЦдкрито рахунок на який нараховуСФться сума заборгованостСЦ. Автоматизована система прийома комунальних послуг передбачаСФ вСЦдмову вСЦд розрахункових книжок, вся СЦнформацСЦя про платежСЦ та заборгованостСЦ СФ в комптАЩютерСЦ, розпечатка видаСФться клСЦСФнту. РДдина база даних дозволяСФ платити мСЦiевим жителям в будь-якому пунктСЦ мСЦста. Цей проект був першим в УкраСЧнСЦ, в подальшому плануСФться сплачувати не тСЦльки за комунальнСЦ послуги, а й за телебачення, телефон, дитячий садок.

З початку лютого мСЦсяця 2008 року затверджена Генеральним директором УДППЗ СЦ погоджена з Департаментом СЦнформатизацСЦСЧ НБУ Програма впровадження НСМЕП в УДППЗ "Укрпошта". Оплата послуг, що надаються "Укрпоштою", буде виконуватись СЦз застосуванням платСЦжних СЦнструментСЦв НСМЕП, що в свою чергу, буде сприяти подальшому розвитку послуг за напрямками:

  • видача готСЦвки;
  • приймання готСЦвки;
  • грошовСЦ перекази;
  • виплата пенсСЦй та грошовоСЧ допомоги;
  • приймання комунальних та СЦнших платежСЦв.

Участь цього пСЦдприСФмства, що маСФ розвинену мережу (понад 15000 вСЦддСЦлень зв'язку) СЦ охоплюють всю територСЦю держави, зробить НацСЦональну систему масових електронних платежСЦв бСЦльш доступною для широких верств населення.

Цей проект СФ дуже перспективним, але й дуже складним для втСЦлення його в життя. На сьогоднСЦшнСЦй час СЦснуСФ багато перешкод,якСЦ необхСЦдно подолати для того, щоб проект почав ефективно працювати. Перш за все, потрСЦбно покращити макроекономСЦчну ситуацСЦю в краСЧнСЦ, тобто покращити рСЦвень життя населення. Лише коли у населення пСЦдвищиться рСЦвень доходСЦв та зтАЩявляться вСЦльнСЦ

Мета створення НСМЕП буде в основному досягнута, якщо 30-40% готСЦвкового обСЦгу в нашСЦй краСЧнСЦ набере безготСЦвковоСЧ форми. Для цього в УкраСЧнСЦ, враховуючи свСЦтовий досвСЦд, маСФ бути не менш нСЦж 10 млн. платСЦжних карток, функцСЦонувати щонайменше 100 тис. Точок обслуговування (платСЦжних термСЦналСЦв у торгСЦвлСЦ, на транспортСЦ, в сферСЦ послуг, банкСЦвських термСЦналСЦв та банкоматСЦв.


3.2 МСЦжнародний досвСЦд та перспективи на УкраСЧнСЦ розвитку та застосування кредитних карток як сучасного СЦнструменту безготСЦвкового обСЦгу


СьогоднСЦ американськСЦ фСЦнансовСЦ установи засновують своСЧ картковСЦ програми, намагаючись, з одного боку, вСЦдповСЦдати потребам ринку в кредитному обслуговуванСЦ, а з СЦншого боку - максимально застрахувати застосовувану ними схему вСЦдносин з учасниками операцСЦй вСЦд фСЦнансових втрат. При цьому кожна фСЦнансова установа вСЦдносно вСЦльна у встановленСЦ своСЧх "асних правил надання кредиту, розмСЦр СЧх вСЦдсотка, що стягуСФться, та рСЦчних або пооперацСЦйних платежСЦв.

Кредит, який засновано на кредитних картках, вСЦдрСЦзняСФться вСЦд звичайного кредиту, що погашаСФться в розстрочку, таким ознаками:

  • витрати на органСЦзацСЦю кредиту одноразовСЦ;
  • дуже важко запобСЦгти надто СЦнтенсивному використанню карткою невеликою частиною СЧх "асникСЦв;
  • СФ ризик незаконого використання карток особами, що не СФ СЧх "асниками;
  • операцСЦйнСЦ витрати значно вищСЦ. Невелика частина операцСЦй СЦз значними сумами потребуСФ телефоного дзвСЦнка в центр авторизацСЦСЧ для зтАЩясування чи маСФ "асник картки лСЦмСЦт кредиту, достатнСЦй для проведення вСЦдповСЦдноСЧ операцСЦСЧ.

Основне джерело прибутку банку вСЦд кредитних карток - це вСЦдсотки, що стягуються з "асникСЦв карток за кредит, СЦ прибутки вСЦд використання залишкСЦв на рахунках клСЦСФнтСЦв. ОперацСЦСЧ на основСЦ кредитних карток створюють заборгованСЦсть перед фСЦнансовими установами, яка починаСФ приносити вСЦдсотки пСЦсля досягення визначених умов. Для нарахування вСЦдсоткСЦв банки використовують метод середнього денного залишку на рахунку.

У 80-тСЦ роки прибутковСЦсть кредитних карток для банкСЦв знизилася. Це було викликане такими причинами:

  • зменшився розрив мСЦж платою за залученСЦ фСЦнансовСЦ засоби та нормою прибутку;
  • бСЦльшСЦсть половини "асникСЦв кредитних крток надають перевагу сплачуванню кредиту протягом пСЦльгового перСЦоду, коли вСЦдсотки не нараховуються. ТакСЦ "асники карток СФ "безкоштовнимтАЭ навантаженням для банку емСЦтента;
  • великСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати (плюс втрати вСЦд шахрайства СЦ неповернення кредиту);
  • розрив мСЦж датою проведення операцСЦй та датою платежу.

ТорговцСЦ, що приймають кредитнСЦ картки пСЦдписують угоду з фСЦнансовими установами. На рахунок торговця надходить сума, що дорСЦвнюСФ номСЦнальнСЦй вартостСЦ товару, який було придбано в нього за допомогою кредитноСЧ картки, з вСЦдрахуванням комСЦсСЦйних котрСЦ торговець сплачуСФ банку за акцепт банка. ЦСЦ комСЦсСЦйнСЦ складають 1-5%, в УкраСЧнСЦ в середньому близько 3,5%. На цю суму в кСЦнцевому пСЦдсумку зменшуСФться прибуток торговця вСЦд продажу товарСЦв, якСЦ було сплачено кредитними карками, проте, приймаючи кредитнСЦ картки, магазини, ресторани та СЦншСЦ пСЦдприСФмства розширюють коло своСЧх клСЦСФнтСЦв, збСЦльшують збут. Тому подСЦбнСЦ розрахунки вигСЦднСЦ торговцям.

Для того, щоб успСЦшно конкурувати на ринку банкСЦвських послуг з СЦншими банками, що приймають кредитнСЦ картки того ж типу вСЦддСЦлення банку маСФ надавати всСЦм своСЧм торговцям також розрахунковСЦ послуги. Торговець, приймаючи кредитнСЦ картки, може уникнути продажу товарСЦв у кредит неплатоспроможним клСЦСФнтам, а також пСЦдробок, що виникають при оплатСЦ покупок чеками. Для цього використовСФться визначена схема проходження платникСЦв. ПСЦсля переведення грошей на рахунок торговця, банк звтАЩязуСФться з банком "асника картки, що знСЦмаСФ вСЦдповСЦдну суму з рахунку "асника картки СЦ перекладаСФ СЧСЧ в банк торговця. За це банк торговця виплачуСФ банку "асника картки комСЦсСЦйнСЦ, якСЦ можна розглядати як плату за внесок банку, що видав картку, у факт здСЦйснення купСЦвлСЦ.

ТСЦ банки, якСЦ мають широку постСЦйну клСЦСФнтуру серед торговцСЦв можуть одержувати прибуток вСЦд дисконтування торгових чекСЦв. Норму цього прибутку, наприклад, в НСЦмеччинСЦ - в межах вСЦд 1-5%. У цСЦй сферСЦ цСЦнова конкуренцСЦя мСЦж банками дуже жорстка. У рядСЦ випадкСЦв комСЦсСЦйнСЦ, якСЦ одержуються вСЦд торговцСЦв за акцепт СЧхнСЦх чекСЦв, меншСЦ, кома нСЦж комСЦсСЦйнСЦ, що сплачуються установСЦ, яка емСЦтувала картки.

Дуже важливо, щоб фСЦнансова установа точно оцСЦнювала прибутки СЦ витрати, повтАЩязанСЦ з обслуговуванням торговцСЦв. Якщо вона не маСФ достатньоСЧ стабСЦльностСЦ, то навряд чи зможе успСЦшно конкурувати в цСЦй сферСЦ. Питання надання кредиту тСЦсно повтАЩязанСЦ з питаннями маркетингу фСЦнансових послуг. ОстаннСЦ вСЦдСЦграють ключову роль у тому разСЦ, якщо "асники карток виявляють бажання СЦ мають можливСЦсть розширити лСЦмСЦт кредитування [98].

Кредит, заснований на кредитиних картках, хоч СЦ близький до звичайних форм, але маСФ ряд СЦстотних вСЦдмСЦностей. ВСЦн доступний для клСЦСФнта в усьому свСЦтСЦ протягом 24 годин на добу. КрСЦм того, клСЦСФнт може перевищити лСЦмСЦти кредитування таким чином, що фСЦнансова установа не буде вСЦдразу про це знати. Тому надзвичайно важливо керувати лСЦмСЦтами кредитування, особливо для тих клСЦСФнтСЦв про яких мало що вСЦдомо. ФСЦнансовСЦ установи, звичайно встановлюють бСЦльш низькСЦ лСЦмСЦти кредитування СЦ видають картки на коротшСЦ термСЦни менш знайомим клСЦСФнтам [98].

Якщо поглянути на ситуацСЦю яка склалася в УкраСЧнСЦ з цього приводу, то бСЦльшСЦсть украСЧнських банкСЦв, надаючи своСЧм клСЦСФнтам "кредиткитАЭ, попереджають, що кредит по цим карткам не передбачен СЦ якщо такий кредит вСЦдбувся то клСЦСФнту треба заплатити штраф за його використання.

Але все ж таки деякСЦ украСЧнськСЦ банки намагаються надСЦляти своСЧ картки кредитними функцСЦями. Так, наприклад, праграмою "ОНРЖКС-розстрочкатАЭ банку "АвальтАЭ можуть користуватись лише "асники зарплатних карт банку; кредит надаСФться тСЦльки в гривнСЦ тСЦльки пСЦд покупку товарСЦв в торгових точках партнерах банка СЦ тСЦльки на 12 мСЦсяцСЦв. КрСЦм того, купити товар в розстрочку за допомогою картки можна лише сплативши 25% його вартостСЦ, а вартСЦсть товару не може перевищувати поливини рСЦчного доходу "асника картки.

Банк "НадратАЭ не обмежуСФ своСЧ кредитнСЦ картки якими небудь строками, проте вимагаСФ вСЦд своСЧх клСЦСФнтСЦв гарантСЦйне забезпечення, тобто заставу (рухоме або нерухоме майно, депозитнСЦ сертифСЦкати або депозит в цьому банку, або гарантСЦю юридичноСЧ особи). Як СЦ при звичайному кредит надаСФться не на повну суму застави.

ВАБанк, преш нСЦж видати "картковийтАЭ кредит вимагаСФ внести немаленьку суму на картковий рахунок, до того ж розмСЦри такого кредиту жорстко ллмСЦтованСЦ за видами карток.

УкрСиббанк, так як СЦ Приватбанк надаючи торговий або фСЦнансовий кредити, також вимагають вСЦд своСЧх клСЦСФнтСЦв гарантСЦйне забезпечення або заставу.

Таким чином, в усих птАЩяти проектах мова йде про звичайний кредитинй продукт, особливСЦстю якого СФ можливСЦсть "обиратитАЭ кредит за допомогою картки. Тобто, на сьогоднСЦ украСЧнськСЦ "кредиткитАЭ поки що далекСЦ вСЦд захСЦдних кредитних карток. Практично в усих "картковихтАЭ кредитних проектах, якСЦ були розглянутСЦ вище функцСЦя кредитування не доведена до автоматизму. "асник картки може отримати кредит тСЦльки при дотриманнСЦ визначених умов.

СьогоднСЦ на УкраСЧнСЦ дуже широко розповсюджене кредитування у виглядСЦ овердрафту по зарплатних та пенсСЦйних картках, але дСЦйснСЦ кредитнСЦ картки не отримали широкого застосування за багатьма причинами [89].

Зокрема, по-перше, кредити надаються в багатьох випадках пСЦд заставу, що значно ускладнюСФ процедуру кредитування. А також збСЦльшуСФ строки отримання кредиту. КрСЦм того, кредитна картка надаСФ право на отримання кредиту, який "асник може використовувати у повному обсязСЦ або частково, але застава при цьому вимагаСФться на весь кредитний лСЦмСЦт.

По-друге, украСЧнцСЦ на вСЦдмСЦну вСЦд американцСЦв, не звикли жити в кредит. В США карткове кредитування застосовуСФться в бСЦльшому обсязСЦ порСЦвняно з СЦншими краСЧнами. УкраСЧнський досвСЦд показуСФ, що тСЦ кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ, як вСЦдкритСЦ пСЦд "кредиткитАЭ, використовуються менш, нСЦж на 30%.

СитуацСЦя на будь-якому ринку постСЦйно змСЦнюСФться, простежуються тенденцСЦСЧ до розвитку, СЦ ринок платСЦжних карток в УкраСЧнСЦ не СФ винятком. Тому можна очСЦкувати, що в майбутньому будь-який громадянин в УкраСЧнСЦ, якщо в нього СФ стабСЦльний дохСЦд, може отримати "кредиткутАЭ без заставного майна та будь-яких гарантСЦй, як це вСЦдбуваСФться в розвинутих краСЧнах свСЦту.


3.3 МСЦiе операцСЦй з пластиковим картками в РЖнтернет-просторСЦ УкраСЧни


ЛСЦдери провСЦдних держав та широкСЦ кола дСЦлового свСЦту сприймають нову економСЦку не лише як сучасну модель ведення бСЦзнесу, а й як стратегСЦчну складову економСЦки майбутнього. Президент УкраСЧнСЦ в УказСЦ "Про заходи щодо розвитку нацСЦональноСЧ складовоСЧ глобальноСЧ СЦнфрмацСЦйноСЧ мережСЦ РЖнтернет та забезпечення широко доступу до цСЦСФСЧ мережСЦ в УкраСЧнСЦтАЭ також назвав цю сферу одним СЦз прСЦоритних напрямСЦв державноСЧ полСЦтики. Тому можна сподСЦватися, що процес розвитку нацСЦонального сегменту мережСЦ РЖнтернет та зусилля щодо належного представлення СЦ в нСЦй вСЦтчизняних СЦнформацСЦйних ресурсСЦв згодом отримають СЦ законодавче забезпечення та фСЦнансову пСЦдтримку. В пСЦдсумку все це сприятиме розвитку пСЦдприСФмництва та побудовСЦ вСЦдкритого демократичного суспСЦльства. За свою коротку СЦсторСЦю РЖнтернет у розвинутих краСЧнах став не менш популярним, нСЦж такСЦ вСЦдкриття хх столСЦття, як радСЦо СЦ телебачення, СЦ нинСЦ впливаСФ практично на всСЦ сфери життя. За останнСЦми дослСЦдженнями Ради США з питань РЖнтернету (USIС), рСЦвень використання мережСЦ зростаСФ швидше, нСЦж прогнозувалося найоптимСЦстичнСЦшими аналСЦтиками. Якщо сСЦм рокСЦв тому в свСЦтСЦ було близько 90 тисяч користувачСЦв РЖнетрнету, то в 1999 роцСЦ - 171 млн., а в 2007 роцСЦ - 365 млн., в 2008 роцСЦ - 500 млн.USIC прогнозуСФ, що в 2010 роцСЦ кСЦлькСЦсть користувачСЦв мережСЦ перевищить 1 мСЦлСЦард, СЦз них майже 700 млн. налСЦчуватиметься за межами ПСЦвнСЦчноСЧ Америки. РЖнтернет стаСФ багатокультурним, багатомовним та багатополюсним середовищем. РЖ мСЦiе кожноСЧ нацСЦСЧ в мережСЦ взагалСЦ та у сферСЦ електронного бСЦзнесу зокрема визначатиметься тСЦсною спСЦвпрацею держави, громадськостСЦ, науки та, звичайно, бСЦзнесових кСЦл, передусСЦм банкСЦвськоСЧ сфери. Очевидно, що в умовах УкраСЧни бСЦзнесовСЦ кола представлятиме банкСЦвська сфера, яка СФ найбСЦльш пСЦдготовленою з числа зацСЦкавлених [57].

Спочатку РЖнтернет був лише одним СЦз середовищ для передачСЦ СЦнформацСЦСЧ мСЦж користувачами. На другому етапСЦ, який триваСФ досСЦ, мережу почали використовувати ще й для надання рСЦзноманСЦтних послуг СЦ продажу товарСЦв - виник електронний бСЦзнес. На третьому етапСЦ розвитку необхСЦдна СЦнформацСЦя акумулюватиметься безпосередньо для кожного клСЦСФнта, а спецСЦальна аналСЦтична система забезпечуватиме СЧСЧ доставку за запитом користувача.

ПСЦд "електронним бСЦзнесомтАЭ розумСЦють бСЦзнес-процеси, якСЦ реалСЦзуються партнерами за допомогою РЖнтернету. З розвитком технологСЦй в РЖнтернетСЦ змСЦнювався й характер цих бСЦзнес-процесСЦв та саме поняття електронного бСЦзнесу. На першСЦй стадСЦСЧ електронний бСЦзнес зводився просто до присутностСЦ компанСЦСЧ в РЖнтернетСЦ. При цьому клСЦСФнти на web-сервери компанСЦСЧ знаходили лише маркетингову СЦнформацСЦю. Це давало компанСЦСЧ змогу впродовж усСЦСФСЧ доби мати одностороннСЦй контакт зСЦ своСЧми замовниками. РЖнтернет-системи ведення бСЦзнесу другого поколСЦння характеризуються тим, що web-сервер компанСЦСЧ СЦнтегруСФться СЦз внутрСЦшньою бСЦзнес-системою компанСЦСЧ. Це даСФ змогу автоматизувати не лише СЦнформацСЦйне забезпечення клСЦСФнтСЦв, а й оформлення замовлень. Саме такСЦ системи називаються системами "електронноСЧ комерцСЦСЧтАЭ. За приклад можуть слугувати РЖнтернет-магазини, системи експрес-доставки тощо. Але й вони мають низку вад, головна з яких - непродуктивна участь спСЦвробСЦтникСЦв компанСЦй замовникСЦв у пошуку необхСЦдних товарСЦв на численних торговельних сайтах СЦ тривалий додатковий аналСЦз знайденноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Тому в сонову створення систем електронного бСЦзнесу третього поколСЦння покладено стратегСЦю СЦнтеграцСЦСЧ СЦнформацСЦйних бСЦзнес-систем постачальникСЦв та замовникСЦв. Системи електронноСЧ комерцСЦСЧ третього поколСЦння нинСЦ лише розробляються.

НасьогоднСЦ електрона комерцСЦя знаходиться на стадСЦСЧ СЦнтенсивного зростання, який буде тривати ще кСЦлька рокСЦв. Велика кСЦлькСЦсть компанСЦй в усьому свСЦтСЦ бачать в мережСЦ РЖнтернет великий комерцСЦйний потенцСЦал та можливСЦсть переводу свого бСЦзнесу на якСЦсний новий рСЦвень.

Прогнози рСЦзноманСЦтних компанСЦй на 2005 - 2010рр..вказують на великСЦ темпи зростання електроноСЧ комерцСЦСЧ: вСЦд 60 до 150% в рСЦк.. РСЦчний обсяг продаж в мережСЦ до того часу маСФ перевищити 7 трлн. дол. СвСЦтовСЦ доходи вСЦд електроноСЧ комерцСЦСЧ в 2005 роцСЦ склали 185 млрд. дол., в 2006 роцСЦ - 336 млрд. дол., в 2007 роцСЦ складуть 686,3 млрд. дол., в 2008 роцСЦ - 1,26 трлн. дол. Особливо швидкСЦ темпи розвитку прогнозуються в корпоративному секторСЦ, який до 2010 року буде давати бСЦля 90% всСЦх електроних доходСЦв. Обсяг продаж споживчСЦх товарСЦв в мережСЦ через 5 рокСЦв може перевищити 800 млрд. доларСЦв.

Щоб вСЦдповСЦсти на запитання чи готова УкраСЧна до "новоСЧ економСЦкитАЭ потрСЦбно проаналСЦзувати досить складнСЦ внутрСЦшнСЦ й зовнСЦшнСЦ чинники. Серед них - рСЦвень розвитку РЖнтернету СЦ систем звтАЩязку, увага Уряду до потреб електронноСЧ комерцСЦСЧ, забезпечення конфСЦденцСЦйностСЦ електронних комунСЦкацСЦй, наявнСЦсть квалСЦфСЦкованих кадрСЦв, готовнСЦсть фСЦнансовоСЧ системи до роботи в умовах електронноСЧ комерцСЦСЧ.

НавСЦть простий перелСЦк свСЦдчить, що роботи тут - непочатий край. Хоча наприклад, ситуацСЦя з пСЦдготовкою спецСЦалСЦстСЦв в УкраСЧнСЦ складаСФться досить непогано. Попри те, що СЦснуСФ доволСЦ стСЦйка тенденцСЦя СЧх вимивання зарубСЦжними компанСЦями.

ПримСЦтно, що на думку аналСЦтикСЦв, до числа краСЧн ЦентральноСЧ РДвропи, якСЦ найбСЦльше пСЦдготовленСЦ для розвитку електронноСЧ комерцСЦСЧ, входять Угорщина та ЕстонСЦя. Естонський парламент нещодавно прийняв поправку до КонституцСЦСЧ, згСЦдно з якою можливСЦсть доступу в РЖнтернет СФ конституцСЦйним правом громадян ЕстонСЦСЧ.

В УкраСЧнСЦ теж маСФмо позитивнСЦ чинники для розвитку систем РЖнтернет-комерцСЦСЧ. Так, упроваджено систему електронних платежСЦв НБУ, системи бСЦржових торгСЦв, корпоративнСЦ платСЦжнСЦ системи (в тому числСЦ "банк-клСЦСФнттАЭ) ряду комерцСЦйних банкСЦв. Банки, юридичнСЦ та фСЦзичнСЦ особи набули значного досвСЦду роботи з мСЦжнародними платСЦжними системами VISA, MasterCard, American Express тощо. ПрацюСФ кСЦлька внутрСЦшнСЦх "картковихтАЭ проектСЦв. У низцСЦ банкСЦв упроваджено системи грошових переказСЦв типу Western Union. Завдяки цьому не лише банки, а й багато СЧхнСЦх клСЦСФнтСЦв (пСЦдприСФмства, органСЦзацСЦСЧ, фСЦзичнСЦ особи) зрозумСЦли та оцСЦнили можливостСЦ систем електронних розрахункСЦв [57].

На першому етапСЦ проекти РЖнтернет-комерцСЦСЧ (в тому числСЦ банкСЦвськСЦ) були в основному спрямованСЦ на залучення клСЦСФнтСЦв - фСЦзичних осСЦб СЦ розвиток комерцСЦСЧ, що нинСЦ класифСЦкуСФться як електронна комерцСЦя типСЦв: "компанСЦя-споживачтАЭ ("business-to-consumerтАЭ або В2С) та "компанСЦя-бСЦзнестАЭ(В2В). З точки зору доходностСЦ на сьогоднСЦ сектор В2В СФ найбСЦльш перспективним. За прогнозами спецСЦалСЦстСЦв, темпи роста цього сегмента будуть одержувати темпи сукупного росту оборотСЦв електроноСЧ комерцСЦСЧ за рахунок збСЦльшення частки В2В. ЛСЦдирують тут такСЦ компанСЦСЧ, як Amazon, Ticketmaster, Pets, Buy та СЦншСЦ. (До речСЦ, в найбСЦльшому у свСЦтСЦ електронному магазинСЦ Amazon.com щохвилини обробляСФться понад 100 замовлень. Майже 20 мСЦльйонСЦв клСЦСФнтСЦв компанСЦСЧ за рСЦк купили товарСЦв на суму понад 1 мСЦлСЦард

Розробка та впровадження таких систем у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни дасть змогу значно розширити способи переказу грошей громадянами нашоСЧ краСЧни, що й передбачаСФться в УказСЦ Президента УкраСЧни "Про заходи щодо змСЦцнення банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни та пСЦдвищення СЧСЧ ролСЦ у процесах економСЦчних перетвореньтАЭ вСЦд 14.07.2000 № 891/2000.

Зазначимо, що накопичений свСЦтовий досвСЦд та новСЦ тенденцСЦСЧ у розвитку економСЦчноСЧ комерцСЦСЧ дають певний шанс деяким краСЧнам СЦ компанСЦям, якСЦ сьогоднСЦ СФ аутсайдерами в РЖнтернетСЦ, надолужити згаяне та вийти на вищий рСЦвень. ПотрСЦбнСЦ реальнСЦ проекти. За прикладами можна звернутись до сусСЦдСЦв - у РосСЦю.

За словами замСЦсника мСЦнСЦстра росСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ по звтАЩязку та СЦнформатизацСЦСЧ А.ВолокСЦтСЦна на 12-й МСЦжнароднСЦй московськСЦй виставцСЦ "СОМТЕК-2001тАЭ, в РосСЦСЧ через РЖнетрент в 2007 роцСЦ проведенСЦ операцСЦСЧ, за попереднСЦми пСЦдрахунками, на загальну суму бСЦльш нСЦж 900 млн. дол. В 2006 роцСЦ цец обсяг складав 460 млн. дол., а в 2005 роцСЦ - 250 млн. доларСЦв.

Частка обсягу електроних продаж в РосСЦСЧ дуже мала порСЦвняно з загальносвСЦтовими обсягами продаж. Це визвано не тСЦльки низким рСЦвнем життя, а й меншим ступенем розвинутостСЦ банкСЦвськоСЧ СЦнфраструктури та сучасних платСЦжних механСЦзмСЦв, таких, як оплата по банкСЦвським чекам та кредитним карткам. Тим паче всСЦ цСЦ СЦнструменти активно розвиваються, пСЦдтримуючи високСЦ темпи росту електроноСЧ комерцСЦСЧ [58].

Електрона комерцСЦя маСФ ряд переваг порСЦвняно зСЦ звичайними видами торгСЦвлСЦ, якСЦ зводяться до наступного.

Обслуговування клСЦСФнтСЦв здСЦйснюСФться без перерв - 24 години на добу, 7 днСЦв на тиждень. ВСЦдсутнСЦсть георгафСЦчних барьтАЩСФрСЦв - вся необхСЦдна СЦнформацСЦя про товари та послуги зконцентрована в одному мСЦстСЦ СЦ доступ до неСЧ забезпечений практично з будь-якоСЧ точки свСЦту.

МожливСЦсть одночасного обслуговуваання в електроному магазинСЦ будь-якоСЧ кСЦлькостСЦ клСЦСФнтСЦв без додатковго пресоналу. Витрати при створеннСЦ СЦнетернет-магазину на сьогоднСЦ оцСЦнюються на суму вСЦд 1 до 3 тис. доларСЦв.

Значно знижаються утримки в процесСЦ роботи: за рахунок виключення затрат на покупку або аренду торгових залСЦв та складСЦв, СЧх обладнання, оплату многочисленого штату персоналу, множини СЦнших обовтАЩязкових витрат. В результатСЦ товар в вСЦртуальному магазинСЦ обСЦйдеться покупцям значно дешевше, нСЦж в звичайному магазинСЦ з його мСЦнСЦмальною 25% торговою надбавкою.

ПолегшуСФться та прискорюСФться ведення справ з постСЦйними покупцями, зменьшуСФться обсяг роботи, повтАЩязаноСЧ з дСЦловими операцСЦями з компанСЦями-смежниками, за рахунок переносу в електрону середу деякого обсягу справовиробництва: оформлення заказСЦв, рахункСЦв та СЦнше.

Важною частиною систем електроноСЧ комерцСЦСЧ СФ пСЦдсистеми платежСЦв, в яких на сьогоднСЦ до оплати застосовуються рСЦзнСЦ платСЦжнСЦ СЦнструменти та форми розрахункСЦв, як розробленСЦ спецСЦально для СЦнтернет-комерцСЦСЧ, так СЦ традицСЦйнСЦ.

На сьогоднСЦ в електронСЦй комерцСЦСЧ застосовуються платСЦжнСЦ СЦнструменти та форми розрахункСЦв, якСЦ наведенСЦ в додатку М.

Для користувачСЦв карток, якСЦ вже не представляють собСЦ життя без банкСЦвьких карток дуже сподобався перехСЦд процеса покупок за ними в РЖнтернет, в основному з застосуванням карток з магнСЦтною смугою. Але й найбСЦльша частка махСЦнацСЦй приходиться на платежСЦ за допомогою цих банкСЦвських карток повтАЩязаних з покупками через РЖнтернет. Це визвано тим, що технологСЦСЧ карткових систем довгСЦ роки розвивалися для покупок в звичайних магазинах з обовтАЩязковою перевСЦркою покупцСЦв як держателСЦв предтАЩявленоСЧ картки [57].

При предтАЩявленСЦ картки в звичайному магазинСЦ касир зобовтАЩязаний впевнетися в тому, що бере оплату саме з СЧСЧ держателя, тобто провести його аутентифСЦкацСЦю. Проблема аутентифСЦкацСЦСЧ особи, яка сплачуСФ товар в РЖнетрет-магазинСЦ за допомогою банкСЦвськоСЧ картки на сьогоднСЦ не вирСЦшена. Можливо лише перевСЦрити наявнСЦсть коштСЦв на даному картковому рахунку, а не право особи, який надав СЦнформацСЦю про картку, здСЦйснювати з неСЧ платСЦж. При продажСЦ товару через РЖнетрнет, особливо у випадку продажу вСЦртуального товару (програмне забезпечення, електронСЦ версСЦСЧ книг тощо) на вСЦдмСЦну вСЦд покупок в реальних магазинах нСЦяких документСЦв, пСЦдписаних клСЦСФнтом, в торговСЦй точцСЦ не залишаСФться. ПСЦдтвердження факта здСЦйснення покупки та доставки товара СФ дуже складним та дорогим процесом [57].

В бСЦльшостСЦ випадкСЦв махСЦнацСЦй з банкСЦвськими картками основнСЦ втрати несе банк-еквайр, який компенсуСФ СЧх, як це прийнято в свСЦтовСЦй практицСЦ, з рСЦзних страхових фондСЦв, а це в кСЦнцевому результатСЦ збСЦльшуСФ ризик та вартСЦсть торгових операцСЦй через РЖнтернет та зменьшуСФ СЧх привабливСЦсть для магазинСЦв. За правилами, наприклад, системи VISA, при оплатСЦ покупки в РЖнетрнетСЦ з використанням картки клСЦСФнт може СЦнСЦцСЦювати поверненя грошей максимально протягом 180 днСЦв з дня проходження операцСЦСЧ. ВирСЦшення цього питання може затягнутися максимально ще на 180 днСЦв. Це призводе до звуження географСЦСЧ регСЦона, який обслуговуСФться даним СЦнтернет-магазином або платСЦжною системою. КрСЦм неприСФмностей для продавцСЦв вони стають чуттСФвими СЦ для держателСЦв карток, тому що необхСЦднСЦсть оспарювати платСЦж вСЦднСЦмаСФ багато часу та сил. Велика кСЦлькСЦсть вСЦдмов може призвести до достроковго перевипуску картки СЦ навСЦть до вСЦдмови обслуговування даного недобросовСЦсного, за розумСЦннями банку, клСЦСФнта [58].

Деяким промСЦжним рСЦшенням, яке дозволяСФ знизити ризик карткових операцСЦй в РЖнтернетСЦ СФ створення закритих клубних систем прийому карткових платежСЦв для обмеженого кола банкСЦв емСЦтентСЦв, тобто фактично платСЦжна система пропонуСФ розкрити персональнСЦ данСЦ своСЧм учасникам, даючи гарантСЦСЧ здСЦйснення бСЦльш безпечних операцСЦй через РЖнтернет та гарантСЦСЧ за нерозголошення отриманоСЧ СЦнформацСЦСЧ. В таких системах держателям карток можуть надаватись особистСЦ постСЦйнСЦ або тимчасовСЦ СЦдентифСЦкатори, якСЦ надходять до платСЦжноСЧ системи СЦ вона вже виконуСФ подальшСЦ розрахунки через картки або СЦншСЦ рахунки учасникСЦв, або безспосередньо на момент платежа вСЦдбуваСФться перенаправлення користувача на сайт клубноСЧ системи, яка маСФ всСЦ необхСЦднСЦ засоби захисту.

РЖншою небезпекою при платежах в РЖнтернет за допомогою банкСЦвських карток в електроних магазинах вже для карткодержателСЦв СФ необхСЦднСЦсть вводити в РЖнтернет конфСЦденцСЦйнСЦ данСЦ своСФСЧ картки, якСЦ можуть бути використанСЦ СЦншими особами для зняття коштСЦв. НасьогоднСЦ способом перекриття такоСЧ угрози СФ так званий випуск "вСЦртуальнихтАЭ карток платСЦжних систем, тобто карток, якСЦ предназначенСЦ лише для для платежСЦв в електроних магазинах.ВсСЦ СЦншСЦ операцСЦСЧ з такими картками: отримання готСЦвки, сплата в звичайних магазинах тощо - забороненСЦ. КлСЦСФнт отримуСФ не сам пластик, а тСЦльки необхСЦднСЦ йому данСЦ для платежСЦв в РЖнтернетСЦ: номер картки, картковго рахунку СЦ персональний СЦдентифСЦкацСЦйний номер, СЦ зловмисники отримавши цСЦ данСЦ не зможуть ними скористатись за допомого пСЦдробленоСЧ пластиковоСЧ картки.

Дуже перспективною для використання в електронСЦй комерцСЦСЧ СФ технологСЦя з використанням пластикових карток з вбудованим мСЦкропроцесором або смарт-картка, якСЦ мають набагато бСЦльше переваг нСЦж всСЦ СЦншСЦ картки [58].

РЖнтернет у свСЦтСЦ призвСЦв до появи нових засобСЦв фСЦнансових розрахункСЦв. Завдяки цьому багато фСЦнансових послуг стали бСЦльш доступними користувачам вдома або на робочому мСЦiСЦ. ВсСЦ органСЦзацСЦСЧ отримали можливСЦсть пропонувати своСЧ товари та послуги по всьому свСЦтовСЦ, незважаючи на вСЦдстань та межСЦ. СучаснСЦ технологСЦСЧ дозволили створити вСЦртуальнСЦ магазини, банки, бСЦржСЦ - свСЦт електроноСЧ комерцСЦСЧ, який доповнюСФ СЦ в якСЦйсь мСЦрСЦ починаСФ замСЦнювати звичайну економСЦчну СЦнфраструктуру. За багаточисельними прогнозами спСЦввСЦдношення мСЦж звичайною та електроною комерцСЦСФю буде в найближче десятирСЦччя швидко змСЦнюватись на користь останньоСЧ. ЗгСЦдно широко розповсюдженоСЧ думки, УкраСЧна безнадСЦйно вСЦдстала вСЦд розвинутих краСЧнСЦ в областСЦ електронноСЧ комерцСЦСЧ. Але я вважаю, що це не зовсСЦм так. ДеякСЦ форми фСЦнансових розрахункСЦв в РЖнтернетСЦ виникли зовсСЦм недавно, СЦншСЦ знаходяться на стадСЦСЧ розробки. В нашСЦй краСЧнСЦ СФ реальна можливСЦсть не допустити вСЦдставання, хоч би в деяких важливих сферах електронноСЧ комерцСЦСЧ. В найбСЦльшСЦй мСЦрСЦ це вСЦдноситься до розрахункСЦв в РЖнетрнет за допомогою пластикових карток.

Умовно розрахунки мСЦж покупцем та продавцем в РЖнтернетСЦ можна подСЦлити на три групи.

До першоСЧ вСЦдносяться оплата за допомогою платСЦжних пластикових карток, якСЦ вже давно стали звичним явищем в розвинутих краСЧнах, поступово до них звикають в нашСЦй краСЧнСЦ.

До складу другоСЧ групи входять розрахунки з використанням цифрових готСЦвкових СЦ СЧх модСЦфСЦкацСЦй. Сюди ж вСЦдносяться, по-перше, послуги, якСЦ предоставляються такими розрахунково-клСЦринговими системами, як Cyber Cash, First Virtual, Open Market та СЦншСЦ. По-друге - цифрова готСЦвка та цифровСЦ чеки таких систем, як Digi Cash та Net Cash [57].

До третоСЧ, найбСЦльш перспективноСЧ групи вСЦдносяться розрахунки в РЖнтернетСЦ з використанням цифровоСЧ готСЦвки, яка зберСЦгаСФться в смарт-картах.

Такий рСЦзновид платСЦжних засобСЦв в РЖнтернет маСФ не тСЦльки недолСЦки, але й позитивнСЦ риси - за користувачами зберСЦгаСФться право вибору засобСЦв платежу. РозвинутСЦ системи, якСЦ пСЦдтримують платСЦж в РЖнтернет, повиннСЦ забезпечувати всСЦ основнСЦ види розрахункСЦв та вСЦдповСЦдати при цьому ряду вимог. З точки зору покупця, здСЦйснювати платСЦж в РЖнтернет повинно бути дуже зручно та легко, але в той же час повинСЦ забезпечуватись надСЦйнСЦсть та конфСЦденцСЦйнСЦсть розрахункСЦв з використання рСЦзних засобСЦв розрахунку. З точки зору продавця, система розрахункСЦв яка ним використовуСФться, повинна надавати гарантСЦю оплати, дозволяти захопити найбСЦльше потенцСЦйних користувачСЦв, бути гнучкою та недорогою у використаннСЦ.

На сьогоднСЦ СЦснуСФ двСЦ зовсСЦм рСЦзнСЦ сфери: консервативний свСЦт централСЦзованих, надСЦйно захищенних платСЦжних систем та вСЦдкритий, швидко зростаючий свСЦт РЖнтернет. Очевидно, що необхСЦдний мСЦст, який буде звтАЩязувати СЧх мСЦж собою. ПлатСЦжнСЦ системи - це системи, якСЦ будуються на використаннСЦ пластикових карт з магнСЦтною смугою, вСЦд мСЦжнародних до локальних. ЦифровСЦ грошСЦ, якСЦ не мають прямого аналога в "фСЦзичномутАЭ свСЦтСЦ, повиннСЦ бути предметом окремого розгляду, поки що застосування СЧх в нашСЦй краСЧнСЦ не передбачаСФться.

Широке розповсюдження, яке отримали пластиковСЦ платСЦжнСЦ картки у свСЦтСЦ вплинуло на розвиток економСЦчноСЧ комерцСЦСЧ. ВсСЦ новСЦ електронСЦ магазини намагаються приймати до сплати картки провСЦдних мСЦжнародних систем.

НайголовнСЦшою проблемою використання найпоширенСЦших в свСЦтСЦ карток з магнСЦтною смугою СФ СЧх пасивнСЦсть тому, що вони не захищенСЦ вСЦд рСЦзного роду фальсифСЦкацСЦй та зловживань. НайпростСЦшим прикладом зловживання СФ перевитрата, оскСЦльки вСЦдомостСЦ про бСЦльшСЦсть покупок вСЦдразу не сповСЦщаються компанСЦСЧ, яка емСЦтувала картку, клСЦСФнт може витратити суму, яка значно перевищуСФ максимальний розмСЦр кредиту, зробивши багато малих покупок або одну велику, вартСЦсть якоСЧ виходить за межСЦ лСЦмСЦту. Трюки з фальсифСЦкацСЦСФю можуть бути дуже витонченСЦ. РЖснують, наприклад, прилади, якСЦ копСЦюють СЦнформацСЦю, яка записана на магнСЦтнСЦй смузСЦ кредитноСЧ картки на незаповнену карту та, якСЦ знСЦмають вСЦдбиток релтАЩСФфнихвСЦдмСЦток на копСЦювальну бумагу. ЦСЦ пристроСЧ дуже схожСЦ на автомати,. ЯкСЦ використовують в магазинах та ресторанах для видачСЦ чекСЦв СЦ реСФстрацСЦСЧ покупок [58].

РЖнший трюк повтАЩязаний з особистими СЦдентифСЦкацСЦйними номерами. Коли картка з магнСЦтною смугою вставляСФються в читаючий касовий автомат, машина просить "асника картки назвати свСЦй пароль. ПотСЦм вона зчитуСФ пароль безпосередньо з картки СЦ порСЦвнюСФ з тим, який назвав "асник картки. Тому у визначений момент процедури правильний пароль повинен попасти в робочу памтАЩять комптАЩютера, який знаходиться у касовому апаратСЦ. РЖ будь-який жулСЦк, який маСФ доступ до памтАЩятСЦ комптАЩютера може взнати пароль "асника картки [58].

Боротьба зСЦ зловживаннями маСФ багато рСЦзних аспектСЦв. Важливим СФ контроль СЦнформацСЦйного звтАЩязку мСЦж банкСЦвськими автоматами та центром обробки СЦнформацСЦСЧ, контроль роботи банкСЦвського персоналу. Серед методСЦв захисту пасивних кредитних карток вСЦдомСЦ наступнСЦ:

  • нанесення додатковоСЧ смуги з узором, який зроблений магнСЦтними чорнилами;
  • СЦдентифСЦкацСЦя картки довгоСЦснуючими радСЦоСЦзотопами;
  • виготовлення картки з матерСЦалу, який чутливий до нагрСЦву та тиску.

ЕлектронСЦ картки мають двСЦ важливСЦ якостСЦ, якСЦ забезпечують захист вСЦд рСЦзного роду зловживань. По-перше, електрона картка маСФ енергонезалежну програмуючу постСЦйну памтАЩять. До цСЦСФСЧ памтАЩятСЦ вноситься СЦнформацСЦя, яка зберСЦгаСФться й пСЦсля вСЦдключення пристрою. До неСЧ можуть бути записанСЦ вартСЦсть кожноСЧ покупки СЦ також сума всСЦх витрат, тому клСЦСФнт коли робить покупки не може заплатити бСЦльше встановленого лСЦмСЦту. По-друге, в кожну картку вмонтований свСЦй процесор, який при вСЦдповСЦдному виборСЦ архСЦтектури забезпечить роботу картки таким чином, щоб визначенСЦ частини памтАЩятСЦ не були доступнСЦ нСЦкому окрСЦм фСЦрми, яка емСЦтувала картку.

За допомогою процесора картка сама може порСЦвняти введений пароль з правильним, який зберСЦгаСФться в секретнСЦй зонСЦ СЧСЧ памтАЩятСЦ. Картка може не вСЦдкривати свСЦй пароль нСЦякСЦй зовнСЦйшнСЦй системСЦ. НасправдСЦ й компанСЦСЧ - емСЦтенту картки не обовтАЩязково знати СЧСЧ пароль. При емСЦсСЦСЧ картки СЧСЧ майбутнСЦй "асник може сам ввести пароль до памтАЩятСЦ за допомогою спецСЦального термСЦналу, який зчитуСФ та записуСФ данСЦ на картку.ПСЦсля того, коли вели пароль картка запамтАЩятовуСФ його в "секретнСЦй зонСЦтАЭ своСФСЧ памтАЩятСЦ.

КрСЦм пароля, в "секретнСЦй зонСЦтАЭ зберСЦгаСФться також баланс "асника, серСЦйний номер картки та послСЦдовнСЦсть букв та цифр, якСЦ обранСЦ фСЦрмою - емСЦтентом для послСЦдуючоСЧ перевСЦрки картки. В СЦншСЦй зонСЦ можуть бути записанСЦ СЦмтАЩя "асника, його адреса, номер телефона, номер рахунку. ЦСЦ данСЦ можна прочитати за допомою будь-якого пристрою, який працюСФ з подСЦбними картками, але змСЦнити цСЦ данСЦ не можна - центральний процесор вСЦдмовиться виконувати будь-яку команду на змСЦни СЦнформацСЦСЧ.

Таким чином, ми бачимо, що найвигСЦднСЦше СЦ найперспективнСЦше користуватися та випускати в обСЦг електронСЦ картки тому, шо вони мають бСЦльше захисту вСЦд зловживань нСЦж картки з магнСЦтною смугою.

В нашСЦй краСЧнСЦ починають складатися необхСЦднСЦ умови, якСЦ будуть дозволяти органСЦзовувати успСЦшну торгСЦвлю в РЖнтернетСЦ. По-перше, в УкраСЧнСЦ постСЦйно збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть "асникСЦв пластикових карток. Багато з яких користуються РЖнтернетом. Враховуючи той фактор, що вартСЦсть отримання найбСЦльш доступних пластикових карток в деяких украСЧнських банках сьогоднСЦ коштуСФ 20 доларСЦв. ВСЦдомСЦ випадки, коли такСЦ картки необхСЦднСЦм були лише для отримання можливостСЦ купувати в РЖнтернет.

По-друге, в краСЧнСЦ швидко розвиваСФться СЦнфраструктура свСЦтових платСЦжних систем. ПровСЦднСЦ банки створили мережСЦ прийому пластикових карток. Наступним кроком СФ створення подСЦбноСЧ СЦнфраструктури в РЖнтернетСЦ. Це дозволить банкам отримати додатковСЦ доходи:

  • вСЦд емСЦсСЦСЧ карток, як за рахунок зростання кСЦлькостСЦ "асникСЦв карток серед користувачСЦв РЖнтернет, якСЦ бажають користуватись послугами електронноСЧ комерцСЦСЧ, так СЦ за рахунок збСЦльшення загального обороту по пластикових картках;
  • вСЦд еквайрингу, за рахунок появи нових вСЦртуальних торгових точок.

Враховуючи невеликий (порСЦвняно з можливостями шлюзу) обсяг трансакцСЦй по РЖнтернет в найближчСЦ роки та велику ватрСЦсть системи, в нашСЦй краСЧнСЦ достатньо органСЦзувати один платСЦжний шлюз, користуватись яким зможуть всСЦ банки [57].

По-третСФ, розвиток РЖнтернету та платСЦжних систем в нашСЦй краСЧнСЦ почалося порСЦвняно с розвинутими краСЧнами недавно, але розвиваСФться практично одночасно. Тому ми не вСЦдчкваСФмо тягар морально застарСЦлих рСЦшень, якСЦ б перешкоджали органСЦзацСЦСЧ взаСФмодСЦСЧ мСЦж цими сферами. В нашСЦй краСЧнСЦ СФ можливСЦсть використовувати тСЦльки найновСЦшСЦ предовСЦ досягнення, що дозволить досягти гарних результатСЦв за короткий термСЦн.

ВСЦдомо, що багатьом украСЧнським РЖнтеренет-провайдерам стаСФ тСЦсно в рамках представлення лише послуг доступу до мережСЦ. Вони починають надавати рСЦзнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ послуги, в тому числСЦ СЦ комерцСЦйнСЦ. Для цього бажано надати клСЦСФнтам можливСЦсть надСЦйностСЦ оплати цих послуг через РЖнтернет. Для багатьох провайдерСЦв органСЦзацСЦя на "асних вузлах та пСЦдтримка вСЦртуальних магазинСЦв стане великою перевагою в конкурентнСЦй боротьбСЦ СЦ дасть додатковСЦ доходи. Одночасно це дозволить привабити нових клСЦСФнтСЦв.РЖнтернет-магазини зможуть легко органСЦзовувати багато фСЦрм, якСЦ вже мають "аснСЦ Web-вузли [57].

В нашСЦй краСЧнСЦ практично вСЦдстутнСЦй досвСЦд розсилки товарСЦв по каталогах, органСЦзацСЦю дСЦйсних РЖнтернет-супермаркетСЦв очикуватимо пСЦзнСЦше. Але вже сьогоднСЦ великий СЦнтерес до електронноСЧ комерцСЦСЧ проявляють не тСЦльки РЖнтернет-провайдери та комптАЩютернСЦ фСЦрми, а й багато СЦнших органСЦзацСЦй.

Використання РЖнтернет-комерцСЦСЧ - це СФдиний засСЦб, який дозволить вийти на свСЦтовий ринок багатьом украСЧнським компанСЦям. В першу чергу - фСЦрмам, якСЦ представляють комерцСЦйнСЦ, СЦнформацСЦйнСЦ послуги та фСЦрмах, якСЦ розробляють програмне забезпечення.

Щодо електроного бСЦзнесу, то головний висновок можна зробити вже тепер: цей ринок в УкраСЧнСЦ знаходиться в стадСЦСЧ становлення. СерйозноСЧ конкуренцСЦСЧ технологСЦй ще практично немаСФ. Але розвиток РЖнтернету в найближчСЦ один-два роки стимулюватиме вельми бурхливий розвиток ринку електронноСЧ комерцСЦСЧ. ЗрозумСЦло, що компанСЦСЧ, якСЦ встигнуть закрСЦпитися в цьому секторСЦ, стануть лСЦдерами в освоСФннСЦ дуже перспективного напряму бСЦзнесу. Тим же, хто спостерСЦгатиме за ситуацСЦСФю збоку , надолужити згаяне буде непросто. Та й технологСЦСЧ, як уже бувало в СЦнших сферах, одержимо закордоннСЦ, впровадження, адаптацСЦя та пСЦдтримка яких коштуватиме недешево. Це призведе не лише до ще бСЦльшого вСЦдставання СЦ вСЦдриву УкраСЧни вСЦд мСЦжнародноСЧ спСЦльноти, а й витисне украСЧнСЦськСЦ компанСЦСЧ зСЦ стратегСЦчного ринку.

З огляду на економСЦчну ситуацСЦю в УкраСЧнСЦ та можливостСЦ бСЦльшостСЦ вСЦтчизняних РЖнетрнет-компанСЦй реалСЦзацСЦя не лише значних проектСЦв електронноСЧ комерцСЦСЧ (магазини, РЖнетрнет-банки, аукцСЦони, бСЦржСЦ, брокерськСЦ контори тощо), а й узагалСЦ будь-яких серйозних проектСЦв в РЖнетрентСЦ за рахунок за рахунок "асних джерел практично неможлива. Для досягнення належного рСЦвня СЦ серйозного виходу на ринок украСЧнським РЖнетрнет-компанСЦям конче потрСЦбнСЦ СЦнвестицСЦСЧ. ВважаСФмо, що принаймнСЦ фСЦнансовими СЦнвесторами у цСЦй справСЦ нашСЦ банки можуть стати. Це цСЦлком вСЦдповСЦдало б Указу Президента УкраСЧни, де передбачаСФться пожвавлення СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв шляхом придбання цСЦнних паперСЦв, емСЦтованих субтАЩСФктами пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ.

РЖнакше мСЦiе в цСЦй перспективнСЦй сферСЦ, яку в УкраСЧнСЦ ще не розподСЦлено, незабаром займуть СЦноземнСЦ СЦнвестори. ДеякСЦ вСЦтчизнянСЦ РЖнтернет-компанСЦСЧ та РЖнетрнет-проекти СЧх уже зацСЦкавили. Мовиться, зокрема, про проект холдингу "НаддСЦма ГруптАЭ, який обтАЩСФднав двСЦ РЖнтернет-компанСЦСЧ - "Релком-УкраСЧнатАЭ та РЖР Telecom. РЖнвестором виступив фонд Societe Generale Ladenburg Thalmann. Менеджери проекту поставили за мету не лише розвиток РЖнтернет-ринку в УкраСЧнСЦ, а й виход на СФвропейськСЦ та американськСЦ фондовСЦ ринки. Даний проект - яскравий приклад концентрацСЦСЧ зовниСЦшнСЦм СЦнвестором уже наявних ресурсСЦв (разом СЦз СЧх користувачами) в ураСЧнському РЖнтернетСЦ. Хочеться сподСЦватися, що вСЦн стане також прикладом для наслСЦдування СЦншими СЦнвесторами. Зокрема, вСЦтчизняними, мСЦiе СЦ роль котрих у зазначеному процесСЦ вважаСФмо край важливою. В цьому аспектСЦ хотСЦлося б вСЦдзначити ряд комерцСЦйних банкСЦв (таких як "АвальтАЭ, Приватбанк, Перший мСЦжнародний, банк "МрСЦятАЭ), зусилля яких дають пСЦдстави сподСЦватися, що ця важлива сфера не залишиться поза увагою банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни. Для залучення та заохочення клСЦСФнтСЦв банкам необхСЦдно постСЦйно збСЦльшувати перелСЦк послуг СЦ полСЦпшувати СЧхню якСЦсть. ЗрозумСЦло, послуги банкСЦв стануть доступнСЦшими для ще бСЦльшоСЧ кСЦлькостСЦ користувачСЦв, якщо СЧх надавати на основСЦ застосування РЖнтернет-технологСЦй. Це не данина модСЦ, а усвСЦдомлена стратегСЦя розвитку банкСЦвських операцСЦй СЦ послуг у перспективному сегментСЦ ринку.

Електронна комерцСЦя призведе до розвитку в нашСЦй краСЧнСЦ як РЖнтернет-технологСЦй, так СЦ всСЦСФСЧ фСЦнансовоСЧ СЦнфраструктури. Це буде сприяти соцСЦально-економСЦчному розвитку краСЧни СЦ СЧСЧ подальшоСЧ СЦнтеграцСЦСЧ в свСЦтову економСЦку.


РоздСЦл 4. Використання СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй у банкСЦвськСЦй сферСЦ


4.1Стан СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй в ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ


Прагнучи вСЦдповСЦдати постСЦйно зростаючим запитам клСЦСФнтСЦв СЦ вимогам часу, банк працюСФ в напрямку удосконалення банкСЦвських систем передавання та обробки СЦнформацСЦСЧ. Так, для забезпечення надСЦйностСЦ та якостСЦ зв'язку мСЦж локальними обчислювальними мережами в роцСЦ, що минув, банк використовував оптоволоконнСЦ магСЦстралСЦ та радСЦоканали з високою швидкСЦстю передавання даних по кожному з напрямкСЦв. Протягом 2007 року банк здСЦйснив перехСЦд до мережСЦ з комутацСЦСФю 3-го рСЦвня, яка дозволяСФ якСЦснСЦше розподСЦляти ресурси мережСЦ та ефективно використовувати оптоволоконнСЦ канали [84, 85].

Обслуговуючи своСЧх клСЦСФнтСЦв, АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ використовуСФ високотехнологСЦчнСЦ банкСЦвськСЦ продукти. Одним з них СФ система вСЦддаленого управлСЦння розрахунками та платежами "КлСЦСФнт-БанктАЭ. ДосвСЦд роботи банкСЦвськоСЧ системи доводить, що на сьогоднСЦшний день це - один СЦз найважливСЦших СЦ зручних засобСЦв органСЦзацСЦСЧ платСЦжного обороту банка СЦ клСЦСФнта, який дозволяСФ йому керувати своСЧми рахунками, не виходячи СЦз "асного офСЦсу [84, 85].

На 1 сСЦчня 2007 року оборот коштСЦв по системСЦ "КлСЦСФнт-БанктАЭ становив близько 74% загального клСЦСФнтського обороту банку. Цей показник обтАЩСФктивно доводить ефективнСЦсть та зручнСЦсть користування цим банкСЦвським продуктом для клСЦСФнта.

При розробцСЦ системи "КлСЦСФнт-БанктАЭ було передбачено безлСЦч чинникСЦв, якСЦ в результатСЦ забезпечуватимуть клСЦСФнтовСЦ оперативний обмСЦн СЦнформацСЦСФю з банком СЦ надаватимуть широкий спектр додаткових можливостей, таких як ведення архСЦву документСЦв, постСЦйне оновлення довСЦдникСЦв валюти банкСЦв. НабСЦр шаблонСЦв документСЦв, автоматичнСЦ довСЦдники контрагентСЦв СЦ пСЦдстав для платежу полегшують СЦ прискорюють роботу користувачСЦв. При розробцСЦ системи "КлСЦСФнт-БанктАЭ враховано СЧСЧ взаСФмодСЦю з рСЦзноманСЦтними бухгалтерськими програмами, що забезпечуСФ експорт СЦ СЦмпорт документСЦв. ТехнологСЦя поетапноСЧ обробки документСЦв (work-flow) може бути адаптована до потреб будь-якого клСЦСФнта.

Доступ клСЦСФнта до своСЧх рахункСЦв СФ можливим через цСЦлодобовСЦ телефоннСЦ канали та мережу РЖнтернет. Система працюСФ в варСЦантСЦ мережСЦ СЦ мСЦстить оптимСЦзований протокол зв'язку. РЖнформацСЦя в каналСЦ зв'язку СФ захищеною вСЦд несанкцСЦонованого доступу.

У 2006 роцСЦ банк розпочав розробку проекта побудови СФдиноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ магСЦстралСЦ, яка становитиме основу як on-line сервСЦсСЦв, органСЦзацСЦСЧ корпоративного доступу до мережСЦ РЖнтернет, так СЦ традицСЦйних off-line служб, таких як внутрСЦшня платСЦжна система, система контролю та документообСЦгу. Також забезпечюСФться бСЦльш продуктивна робота вже наявних сервСЦсСЦв СЦ нових можливостей: оперативна робота корпоративноСЧ пошти, надання on-line послуг информацСЦйного серверу Reuters, забезпечення процесингу пластикових карток СЦ роботи банкоматСЦв. У серединСЦ 2001 роцСЦ впроваджено СФдину СЦнформацСЦйну магСЦстраль до промисловоСЧ експлуатацСЦСЧ [50, 51].

У 2006 роцСЦ в зв'язку СЦз зростанням кСЦлькостСЦ клСЦСФнтСЦв, крСЦм розширення модемного пулу вСЦдбувалися СЦ якСЦснСЦ змСЦни у вСЦддаленому обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв. Було почато розробку програмного забезпечення "тонкого клСЦСФнтатАЭ системи "КлСЦСФнт-БанктАЭ. Це дозволить клСЦСФнтовСЦ здСЦйснювати функцСЦСЧ управлСЦння рахунком, маючи лише стандартний доступ до мережСЦ РЖнтернет.

Розробка та впровадження високотехнологСЦчних банкСЦвських продуктСЦв АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ провадиться для пСЦдвищення якостСЦ обслуговування "асних клСЦСФнтСЦв СЦ надання максимального обсягу СЦнформацСЦйних послуг, а також для забезпечення високоСЧ ефективностСЦ функцСЦонування внутрСЦшньобанкСЦвських технологСЦчних та СЦнформацСЦйних систем.

СьогоднСЦшнСЦй стан ринку банкСЦвських послуг в УкраСЧнСЦ можна охарактеризувати як час формування професСЦйних взаСФмин мСЦж виробниками цих послуг - комерцСЦйними банками СЦ СЧхнСЦми споживачами - фСЦзичними СЦ юридичними особами. Передумовами настання даного перСЦоду з'явилося, зокрема, падСЦння прибутковостСЦ багатьох фСЦнансових СЦнструментСЦв, припинення дСЦяльностСЦ дрСЦбних СЦ неефективно працюючих банкСЦв, укрупнення банкСЦвських структур, що пСЦдсилюСФ спецСЦалСЦзацСЦю багатьох комерцСЦйних банкСЦв по наданню визначеного виду банкСЦвських послуг СЦ СЦншСЦ. КонкуренцСЦя, що зросла мСЦж комерцСЦйними банками на звужуючомуся ринку банкСЦвських послуг, привела до необхСЦдностСЦ серйозноСЧ реорганСЦзацСЦСЧ бСЦзнес-процесСЦв СЦ бСЦльш чСЦткого позицСЦонування на ринку з метою залучення нових чи стриманню "вСЦдходутАЭ з банку старих клСЦСФнтСЦв. Це виражаСФться, зокрема:

  • у вивченнСЦ попиту та пропозицСЦСЧ банкСЦвських послуг у сферСЦ функцСЦонування конкретного комерцСЦйного банку СЦ його позицСЦонуванню на ринку цих послуг;
  • у порСЦвняльному аналСЦзСЦ прибутковостСЦ СЦ витрат на надання вСЦдповСЦдних банкСЦвських послуг СЦ формуваннСЦ комерцСЦйноСЧ полСЦтики банку;
  • у створеннСЦ нових, конкурентноспроможних банкСЦвських послуг;
  • у такСЦй органСЦзацСЦСЧ роботи персоналу, що забезпечувала б пСЦдвищення якостСЦ СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю витрат, операцСЦйних СЦ фСЦнансових ризикСЦв при виконаннСЦ конкретноСЧ банкСЦвськоСЧ послуги.

ЦСЦ умови диктують новСЦ вимоги до систем автоматизацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв. У першу чергу, це виражаСФться в орСЦСФнтацСЦСЧ автоматизованих банкСЦвських систем на СЦнформацСЦйне СЦ функцСЦональне забезпечення всього комплексу робСЦт, зв'язаних з реалСЦзацСЦСФю банкСЦвських послуг. Якщо донедавна актуальною була тема створення СЦнтегрованих банкСЦвських систем, якСЦ б фСЦзично поСФднували СЦнформацСЦю СЦ технСЦчно забезпечували взаСФмодСЦю функцСЦй рСЦзних СЧСЧ пСЦдсистем, то зараз на перший план виступаСФ концептуальна СЦ логСЦчна побудова АБС, природним образом роботи комерцСЦйного банку, що вСЦдбиваСФ технологСЦю. Зросла функцСЦональнСЦсть систем СЦ СЧхнСФ значне ускладнення, що привело до необхСЦдностСЦ переосмислення принципСЦв побудови АБС для того, щоб СЧхнСФ освоСФння СЦ застосування не стало тривалим СЦ трудомСЦстким процесом. А для цього користувачу системи краще оперувати не колишнСЦми термСЦнами "пСЦдсистематАЭ, "модультАЭ, "функцСЦятАЭ, "база данихтАЭ, "списоктАЭ, а цСЦлСЦсними поняттями "банкСЦвська операцСЦятАЭ, "банкСЦвська послугатАЭ, "банкСЦвський продукттАЭ, "картотека платСЦжних документСЦв очСЦкуючих акцептутАЭ, "договори на розрахунково-касове обслуговуваннятАЭ СЦ т.д.

Перш нСЦж говорити про автоматизовану банкСЦвську систему, що вСЦдповСЦдаСФ запитам сьогоднСЦшнього дня, необхСЦдно, на наш погляд, дати визначення основним поняттям предметноСЧ областСЦ, що диктують вимоги до логСЦчноСЧ побудови системи. Це зробити тим бСЦльше важливо, що в даний час багато фахСЦвцСЦв банкСЦв СЦ розроблювачСЦ АБС тСЦльки приступають до освоСФння СЦ формалСЦзацСЦСЧ базових понять, що лежать в основСЦ функцСЦонування сучасного комерцСЦйного банку. АктуальнСЦсть визначення базових понять полягаСФ також СЦ в тСЦм, що при систематизацСЦСЧ й узагальненнСЦ понять предметноСЧ областСЦ тАФ у силу суб'СФктивного пСЦдходу при осмисленнСЦ реальностСЦ тАФ навряд чи комусь можна буде розробити дефСЦнСЦцСЦСЧ, що претендують на СЦстину в останнСЦй СЦнстанцСЦСЧ. РЖ тому визначення можуть розглядатися лише як пропозицСЦя розумСЦти пСЦд термСЦнами, що приводяться, зовсСЦм конкретнСЦ речСЦ [51].

Поняття "банкСЦвський продукттАЭ СФ центральним при побудовСЦ сучасноСЧ АБС. Саме воно повтАЩязуСФ у логСЦчну послСЦдовнСЦсть дСЦСЧ всСЦх спСЦвробСЦтникСЦв банку, що беруть участь у виконаннСЦ банкСЦвських послуг.

Автоматизована банкСЦвська система, що реалСЦзуСФ вимоги по автоматизацСЦСЧ операцСЦй з банкСЦвським продуктом, повинна забезпечувати досягнення визначених цСЦлей. ОскСЦльки характер робСЦт, пов'язаних з виконанням банкСЦвськоСЧ послуги, досить рСЦзноманСЦтний, то, як правило, досить широкий СЦ склад виконавцСЦв банкСЦвськоСЧ послуги, а склад цСЦлей, що передбачаСФться досягти, природно, не обмежуСФться однСЦСФю чи двома.

Широкий штат спСЦвробСЦтникСЦв банку, зайнятих безпосереднСЦм виконанням банкСЦвських операцСЦй, здатний якСЦсно й оперативно виконувати свою роботу при наявностСЦ в АБС таких засобСЦв, що звСЦльняють СЧх вСЦд необхСЦдностСЦ аналСЦзувати численнСЦ СЦнструкцСЦСЧ, що регламентують правила виконання операцСЦй, СЦ допомагають швидко виконувати своСЧ обов'язки. Якщо в АБС присутнСЦ функцСЦСЧ, що однозначно визначають банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з усСЦма "астивими ним обмеженнями, то робота персоналу з АБС стаСФ бСЦльш простою СЦ зручною. При цьому, зменшуСФться операцСЦйний ризик неправильного виконання банкСЦвських операцСЦй СЦ мСЦнСЦмСЦзуСФться час на безпосереднСФ виконання цих операцСЦй спСЦвробСЦтниками банку [51].

Що стосуСФться технолога банку чи адмСЦнСЦстратора АБС, найчастСЦше виконуючого цСЦ обов'язки, то СЧм необхСЦдно бачити загальну картину створення СЦ реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських продуктСЦв. Тут питання функцСЦонування АБС прямо стикаСФться з органСЦзацСЦйними аспектами в дСЦяльностСЦ банку. Це тАФ питання керування доступом до даних СЦ функцСЦй системи, проблеми побудови бСЦзнес процесСЦв, узгодження дСЦй рСЦзних служб СЦ працСЦвникСЦв банку СЦ т.п [85].

ЦСЦкаво, що необхСЦднСЦсть включення в концептуальну модель АБС поняття "банкСЦвський продукттАЭ не завжди усвСЦдомлюСФться розроблювачами систем автоматизацСЦСЧ банкСЦв. РЖ це з'ясовано тАФ всСЦ АБС, бСЦльш - менш стСЦйко представленСЦ на ринку, споконвСЦчно мСЦстять набСЦр функцСЦй, необхСЦдний при виконаннСЦ операцСЦй з банкСЦвськими продуктами. Так, можна помСЦтити, що в багатьох АБС задана, як правило, СФдина послСЦдовнСЦсть опису видСЦв внескСЦв фСЦзичних осСЦб, однак при цьому СЦснуСФ несхожа на неСЧ послСЦдовнСЦсть опису позичок СЦ кредитСЦв СЦ зовсСЦм вСЦдмСЦнна вСЦд двох попереднСЦх послСЦдовнСЦсть опису робСЦт при виконаннСЦ операцСЦй з цСЦнними паперами. Користувачу системи доводиться добудовувати подумки необхСЦднСЦ логСЦчнСЦ зв'язки мСЦж розрСЦзненими функцСЦями системи з метою правильного СЧхнього застосування. Багато хто дозволяСФ використовувати АБС СЦз користю для банку. Таке положення, проте, приводить, з одного боку, до необхСЦдностСЦ залучення фахСЦвцСЦв з розвинутим абстрактним мисленням (яких, по визначенню, набагато менше, нСЦж людей зСЦ звичайними здСЦбностями, СЦ яких, отже, сутужнСЦше знайти). А з СЦншого боку, така побудова системи СФ передумовою для здСЦйснення численних помилок при роботСЦ персоналу СЦз системою, що збСЦльшуСФ операцСЦйний СЦ фСЦнансовий ризик виконання банкСЦвських операцСЦй.

Викладена ситуацСЦя з концептуальною СЦ логСЦчною побудовою АБС могла б продовжуватися довго, тим бСЦльше, що помилки автоматизованих систем найчастСЦше компенсуються органСЦзацСЦйними мСЦрами, що починаються в банках при виконаннСЦ банкСЦвських послуг. Однак у даний час АБС, що у максимальному ступенСЦ вСЦдбиваСФ особливостСЦ роботи комерцСЦйного банку, здатна надати СЦстотну пСЦдтримку всСЦм його спСЦвробСЦтникам при виконаннСЦ своСЧх посадових обов'язкСЦв.

ЗрозумСЦло, що подСЦбна система не може вСЦдбутися раптово. РЖснуСФ перСЦод, протягом якого вСЦдбуваСФться усвСЦдомлення необхСЦдностСЦ виробництва такоСЧ системи, вироблення концептуальних СЦ логСЦчних принципСЦв СЧСЧ органСЦзацСЦСЧ, орСЦСФнтацСЦСЧ технологСЦчних СЦ технСЦчних процесСЦв на СЧСЧ виробництво. З огляду на стрСЦмкий розвиток банкСЦвськоСЧ справи в УкраСЧнСЦ, необхСЦднСЦсть в АБС, побудованоСЧ з урахуванням сучасних вимог, сьогоднСЦ, як нСЦколи ранСЦше, визначаСФ логСЦку автоматизацСЦСЧ банкСЦв.

АвтоматизованСЦ банкСЦвськСЦ системи часто розробляються пСЦд потреби споживачСЦв, за СЦндивСЦдуальним замовленням з повним супроводом у ходСЦ формування "гнучкоСЧтАЭ банкСЦвськоСЧ технологСЦСЧ.

У реальнСЦй практицСЦ важко зробити типовий програмний продукт, оскСЦльки спектр потреб СЦ послуг у рСЦзних банкСЦв не збСЦгаСФться. Однак у будь-якому випадку автоматизована система повинна перешкоджати "вСЦртуознСЦй майстерностСЦтАЭ деяких бухгалтерСЦв, що дозволяСФ представити фСЦнансове положення банку не так, як воно СФ в дСЦйсностСЦ.

Вдосконалення банкСЦвськоСЧ бухгалтерськоСЧ СЦнформацСЦСЧ СЦ створення унСЦверсальноСЧ банкСЦвськоСЧ системи автоматизацСЦСЧ вплинуть на подальше змСЦцнення надСЦйностСЦ банкСЦвськоСЧ системи вцСЦлому. Напрямок робСЦт у цСЦй областСЦ стаСФ особливо актуальним в зв'язку з СЦснуючою тенденцСЦСФю по створенню системи раннього виявлення банкСЦв, що знаходяться в передкризовому станСЦ, що дозволить виявити такСЦ банки на бСЦльш раннСЦй стадСЦСЧ, ввести монСЦторинг, з огляду на достатнСЦсть капСЦталу, рСЦвень керованостСЦ поточною лСЦквСЦднСЦстю [50].

Будь-яка автоматизована банкСЦвська система являСФ собою складний апаратно-програмний комплекс, що складаСФться з безлСЦчСЦ взаСФмозалежних модулСЦв. ЗовсСЦм очевидна роль мережних технологСЦй у таких системах. По сутСЦ АБС являСФ собою комплекс, що складаСФться з безлСЦчСЦ локальних СЦ глобальних обчислювальних мереж. У АБС сьогоднСЦ застосовуСФться найсучаснСЦше мережне СЦ телекомунСЦкацСЦйне устаткування. ВСЦд правильноСЧ побудови мережноСЧ структури АБС залежить ефективнСЦсть СЦ надСЦйнСЦсть СЧСЧ функцСЦонування [85].

ОскСЦльки попит на АБС досить високий СЦ цСЦна висока, багато великих компанСЦй-виробникСЦв комп'ютерноСЧ технСЦки СЦ програмного забезпечення пропонують на ринку своСЧ розробки в данСЦй областСЦ. Перед вСЦддСЦлом автоматизацСЦСЧ банка стаСФ важке питання вибору оптимального рСЦшення. БанкСЦвська сфера визначаСФ двСЦ основнСЦ вимоги до АБС - забезпечення надСЦйностСЦ СЦ безпеки передачСЦ комерцСЦйноСЧ СЦнформацСЦСЧ. ОстаннСЦм часом для взаСФмодСЦСЧ з клСЦСФнтами СЦ здСЦйснення розрахункСЦв усе частСЦше використовуються вСЦдкритСЦ глобальнСЦ мережСЦ, наприклад, Internet. Остання обставина ще бСЦльш пСЦдсилюСФ значимСЦсть захисту переданих даних вСЦд несанкцСЦонованого доступу.

Зважаючи на все, найближчим часом темпи розвитку АБС (особливо в нашСЦй краСЧнСЦ) будуть стрСЦмко рости. Практично всСЦ мережнСЦ технологСЦСЧ, що з'являються, будуть швидко братися банками на озброСФння. НеминучСЦ процеси СЦнтеграцСЦСЧ банкСЦв у рамках нацСЦональних СЦ свСЦтових банкСЦвських спСЦвтовариств. Це забезпечить постСЦйне зростання якостСЦ банкСЦвських послуг, вСЦд якого виграють, у кСЦнцевому рахунку, всСЦ банки СЦ СЧх клСЦСФнти.


4.2 Перспективи розвитку сучасних СЦнформацСЦйних систем СЦ технологСЦй.


Сучасна банкСЦвська система характеризуСФться:

  • посиленням конкурентноСЧ боротьби мСЦж банкСЦвськими консорцСЦумами на всСЦх СЦснуючних ринках СЦ боротьби за новСЦ ринки;
  • злиттям банкСЦв, поглинанням великими банками дрСЦбних;
  • припиненням дСЦяльностСЦ ряду дрСЦбних банкСЦв.

Боротьба за виживання актуальна для кожного банку незалежно вСЦд його розмСЦру, СЦсторСЦСЧ, профСЦлю дСЦяльностСЦ. Банк, що не забезпечуСФ динамСЦчного розвитку свого бСЦзнесу, ризикуСФ рано чи пСЦзно опинитися в числСЦ аутсайдерСЦв. Банк постСЦйно розширюСФ спектр послуг, що борються за мСЦiе пСЦд сонцем на старих СЦ нових для себе ринках, одержуСФ шанс пСЦднятися сходинкою вище - вийти на свСЦтовий ринок послуг [104].

На ринку АБС крСЦм широко вСЦдомих фСЦрм виробникСЦв DIASOFT СЦ RS-BANK можна зустрСЦти СЦ менш вСЦдомСЦ такСЦ як БСЦсквСЦт, МСЦм-технологСЦя, ГАМБРЖТ, SC-банк, IB-System. Практично всСЦ вони АБС III поколСЦння (використання менеджера записСЦв BTRIVE, мережна технологСЦя).

Для росту потрСЦбна високоякСЦсна база. РЗСЧ складають, поряд з висококвалСЦфСЦкованими фахСЦвцями озброСФнними передовими технологСЦями, ще й СЦнструменти, за допомогою яких цСЦ СЦнструменти реалСЦзуються. Одним з СЦнструментСЦв СФ сучасна СЦнформацСЦйна система.

УкраСЧнський банкСЦвський ринок сьогоднСЦ активно змСЦнюСФться. КСЦлькСЦсть його учасникСЦв стрСЦмко скорочуСФться. БанкСЦвська система УкраСЧни планомСЦрно рухаСФться до структури, що у багатьох краСЧнах склалася вже давно. ПостСЦйнСЦ змСЦни в банкСЦвському законодавствСЦ свСЦдчать про прагнення НБУ пСЦдсилити контроль над дСЦяльнСЦстю комерцСЦйних банкСЦв СЦ пСЦдняти банкСЦвську справу на новий якСЦсний рСЦвень.

УсСЦ цСЦ процеси СФ причинами ускладнення управлСЦнських та облСЦкових функцСЦй всерединСЦ комерцСЦйних банкСЦв. ЗвСЦдси пСЦдвищення вимог до програмного забезпечення, що використовують комерцСЦйнСЦ банки. Розробники цього програмного забезпечення змушенСЦ постСЦйно здСЦйснювати змСЦну своСЧх продуктСЦв, ледь встигаючи за останнСЦми змСЦнами законодавства.

Фактор "несучасностСЦтАЭ СФ найбСЦльш очевидною проблемою СЦ частСЦше СЦнших сьогоднСЦ характеризуСФ пропонованСЦ на ринку АБС. ВСЦн СФ наслСЦдком наполегливого продовження розвитку СЦнформацСЦйних систем, що давно застарСЦли морально: як у змСЦстСЦ обраноСЧ платформи й архСЦтектури, так СЦ в змСЦстСЦ використаних прикладних технологСЦй. Проблеми такого роду звичайно легко дСЦагностуються. Наприклад, якщо як принципово новСЦ можливостСЦ якоСЧ-небудь СЦнформацСЦйноСЧ системи пСЦдносять тСЦльки "мультивалютний операцСЦйний деньтАЭ, "реальний масштаб часутАЭ чи щось у цьому родСЦ, то можна зробити однозначний висновок про те, що дана система, як мСЦнСЦмум, застарСЦла вже до моменту СЧСЧ виходу на ринок [85].

Отже, вимоги до фСЦнансових систем за останнСЦ рСЦк-два СЦстотно зросли. Тепер усСЦ бажають мати масштабнСЦ системи, що могли б функцСЦонувати не на якСЦйсь однСЦй, а цСЦлому рядСЦ популярних СУБД СЦ на цСЦлому рядСЦ мережних операцСЦйних систем. УсСЦх цСЦкавить можливСЦсть доступу через глобальну мережу РЖнтернет. Багатьом дуже цСЦкава можливСЦсть створення графСЦчноСЧ звСЦтностСЦ, наявнСЦсть елементСЦв бСЦзнес графСЦки, а також можливСЦсть роботи з графСЦчною СЦнформацСЦСФю, наприклад, збереження фотографСЦй фСЦзичних осСЦб, зразкСЦв СЧхнСЦх пСЦдписСЦв СЦ т.д.

Проблема СЦнтеграцСЦСЧ програмних продуктСЦв одного розроблювача завжди стояла гостро, СЦ дотепер вона остаточно не вирСЦшена. Основними методами рСЦшення цСЦСФСЧ проблеми були взаСФмодСЦя систем на рСЦвнСЦ експорту й СЦмпорту даних, через якийсь текстовий файл, або безпосереднСЦй доступ однСЦСФСЧ системи до бази даних СЦншоСЧ. УсСЦ цСЦ методи не забезпечують достатнього рСЦвня надСЦйностСЦ, а найголовнСЦше - безпеки [50].

УсСЦ перелСЦченСЦ задачСЦ дуже важко, а найчастСЦше СЦ неможливо вирСЦшувати тим поколСЦнням СЦнструментальних засобСЦв, якими користуються сьогоднСЦ бСЦльшСЦсть фСЦрм - розроблювачСЦв. ЦСЦ СЦнструментальнСЦ засоби реалСЦзованСЦ для платформи MS-DOS СЦ вже значно застарСЦли. Тому сучаснСЦ програмнСЦ засоби повиннСЦ вСЦдповСЦдати перерахованим вище вимогам.


4.3ОсновнСЦ задачСЦ та вимоги до систем захисту банкСЦвськоСЧ СЦнформацСЦСЧ.


НинСЦ стан захисту нацСЦональних СЦнформацСЦйних ресурсСЦв та систем викликаСФ занепокоСФнСЦсть у всьому свСЦтСЦ. АмериканськСЦ фахСЦвцСЦ на основСЦ наукових дослСЦджень стверджують, що третя свСЦтова вСЦйна буде СЦнформацСЦйною. Або ж, якщо вона буде розв'язана, то врештСЦ-решт кСЦнцевий СЧСЧ результат визначить той, хто володСЦСФ стратегСЦчно важливою СЦнформацСЦСФю.

Тепер захСЦднСЦ фахСЦвцСЦ та експерти констатують вкрай важкий стан СЦнформацСЦйноСЧ безпеки у фСЦнансових структурах, СЧх неспроможнСЦсть протистояти можливим атакам на СЦнформацСЦйнСЦ системи. Так, за повСЦдомленнями преси, лише одне втручання у систему Першого мережного банку у 1995 роцСЦ призвело до збиткСЦв на суму вСЦд 50 до 400 млн. доларСЦв США. ФСЦнансовСЦ установи лондонського ССЦтСЦ сплачують астрономСЦчнСЦ суми мСЦжнародним бандам "кСЦбертерористСЦвтАЭ, якСЦ зСЦбрали з усього свСЦту близько 400 млн. фунтСЦв "податкСЦвтАЭ Протягом одного року, загрожуючи вивести з ладу комп'ютернСЦ системи. Схожих фактСЦв -безлСЦч, але бСЦльшСЦсть фСЦнансових установ не бажають СЧх публСЦкувати, оскСЦльки це знижуСФ рСЦвень довСЦри до них [50].

Тому питання захисту електронних платСЦжних систем СФ найважливСЦшим при органСЦзацСЦСЧ таких систем. При цьому треба мати на увазСЦ, що захист СЦнформацСЦСЧ у платСЦжних системах повинен бути достатньо надСЦйним, але витрати на органСЦзацСЦю захисту не повиннСЦ перевищувати збитки, якСЦ можуть виникати вСЦд порушення системи захисту за весь час експлуатацСЦСЧ платСЦжноСЧ системи. КрСЦм того, будь-якСЦ елементи системи захисту не повиннСЦ знижувати надСЦйнСЦсть роботи платСЦжноСЧ системи СЦ вСЦдволСЦкати значнСЦ ресурси системи [50, 85].

При розробцСЦ системи захисту треба враховувати в першу чергу класифСЦкацСЦю платСЦжноСЧ системи за роллю, органСЦзацСЦСФю розрахункСЦв та СЦншими суттСФвими ознаками. Лише повне розумСЦння ролСЦ конкретноСЧ платСЦжноСЧ системи, СЧСЧ структури, органСЦзацСЦСЧ розрахункСЦв та платСЦжних СЦнструментСЦв, якСЦ використовуються для здСЦйснення платежСЦв, даСФ змогу правильно створити модель можливих загроз СЦ вибрати ефективнСЦ способи захисту, який повинен бути невСЦд'СФмною частиною платСЦжноСЧ системи СЦ здСЦйснюватися на усСЦх етапах створення та обробки платежСЦв.

Слово "безпекатАЭ маСФ безлСЦч рСЦзних значень. Стосовно СЦнформацСЦйних систем цей термСЦн означаСФ можливСЦсть протистояти спробам нанесення збиткСЦв "асникам або користувачам системи при рСЦзних впливах (навмисних або ненавмисних) на неСЧ. Це - наявнСЦсть ресурсСЦв, стСЦйкСЦсть системи до помилок при передачСЦ даних СЦ до технСЦчних неполадок або надСЦйнСЦсть рСЦзних елементСЦв системи. ОстаннСЦм часом значення цього термСЦна значно поширилось, СЦ нинСЦ вСЦн також означаСФ захист програм, файлСЦв, апаратних засобСЦв вСЦд пСЦдробки та зловживань, пов'язаних СЦз несанкцСЦонованим доступом.

КрСЦм того, поняття "безпекатАЭ по-рСЦзному трактуСФться фахСЦвцями платСЦжноСЧ системи. З точки зору користувачСЦв системи: незалежно вСЦд механСЦзмСЦв захисту, система повинна бути простою, сучасною СЦ надСЦйною, надавати нестандартнСЦ рСЦшення складних проблем. Час передачСЦ даних СЦ сприйняття СЧх системою повинен бути коротким, щоб користувач мСЦг користуватися усСЦма функцСЦональними можливостями системи. Лише його особиста СЦнформацСЦя повинна бути захищеною вСЦд несанкцСЦонованого доступу [50, 85]:

  • з точки зору обслуговуючого персоналу системи: обслуговуючий персонал системи несе вСЦдповСЦдальнСЦсть за надСЦйну та правильну роботу системи, тому його розумСЦння безпеки системи зовсСЦм СЦнше. Для того, щоб мати можливСЦсть керувати роботою системи та дотримуватися вимог безпеки, необхСЦдно надати кожному користувачу визначенСЦ ресурси системи. Для цього потрСЦбнСЦ надСЦйнСЦ механСЦзми СЦдентифСЦкацСЦСЧ СЦ встановлення прав доступу користувачСЦв.
  • з точки зору фахСЦвця з розробки системи: вСЦн повинен передбачити майбутнСЦ змСЦни у вимогах до користувачСЦв пСЦд час модифСЦкацСЦСЧ системи з метою збСЦльшення сервСЦсних функцСЦй системи.

Щоб уникнути рСЦзних тлумачень поняття "безпекатАЭ, пСЦд безпекою платСЦжних систем будемо розумСЦти захист вСЦд:

  • несанкцСЦонованого доступу до СЦнформацСЦСЧ; .несанкцСЦонованих змСЦн СЦнформацСЦСЧ;
  • несанкцСЦонованих операцСЦй з функцСЦями платСЦжних систем.

Таке тлумачення "безпекитАЭ значно вСЦдрСЦзняСФться вСЦд поняття "надСЦйнСЦстьтАЭ. НадСЦйнСЦсть роботи системи означаСФ, що система незалежно вСЦд вхСЦдних даних СЦ функцСЦй, що виконуються, даватиме лише передбачуванСЦ результати.

При такому визначеннСЦ термСЦна "безпекатАЭ безпека платСЦжних систем може бути досягнута за допомогою забезпечення:

  • конфСЦденцСЦйностСЦ СЦнформацСЦСЧ, яка обробляСФться платСЦжною системою;
  • цСЦлСЦсностСЦ компонентСЦв СЦ ресурсСЦв системи та СЦнформацСЦСЧ, яка обробляСФться, накопичуСФться СЦ зберСЦгаСФться в латСЦжнСЦй системСЦ;
  • доступностСЦ компонентСЦв СЦ ресурсСЦв системи.

КонфСЦденцСЦйнСЦсть СЦнформацСЦСЧ - це "астивСЦсть СЦнформацСЦСЧ бути доступною тСЦльки суб'СФктам системи (користувачам, програмСЦстам, процесам тощо), якСЦ витримали перевСЦрку СЦ були допущенСЦ до цСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ (тобто, були авторизованСЦ).

ЦСЦлСЦснСЦсть компонентСЦв СЦ ресурсСЦв системи - це "астивСЦсть компонентСЦв системи бути незмСЦнними протягом функцСЦонування системи. ЗмСЦни СЦнформацСЦСЧ, яка обробляСФться у системСЦ, повиннСЦ здСЦйснюватися лише авторизованими користувачами або процесами системи [50, 85].

ДоступнСЦсть компонентСЦв (ресурсСЦв) системи - це "астивСЦсть компонентСЦв (ресурсСЦв) системи бути доступними для використання тСЦльки авторизованими суб'СФктами системи в будь-який час.

Безпеку платСЦжних систем можна розглядати як таку, що складаСФться СЦз зовнСЦшньоСЧ та внутрСЦшньоСЧ безпеки.

ЗовнСЦшня безпека включаСФ: захист вСЦд втрати або модифСЦкацСЦСЧ системою СЦнформацСЦСЧ при стихСЦйних лихах (пожежах, землетрусах та СЦн.); захист системи вСЦд проникнення зловмисникСЦв ззовнСЦ з метою викрадення, отримання доступу до СЦнформацСЦСЧ або виведення системи з ладу.

Мета внутрСЦшньоСЧ безпеки - забезпечення надСЦйноСЧ та коректноСЧ роботи, цСЦлСЦсностСЦ СЦнформацСЦСЧ СЦ компонентСЦв (ресурсСЦв) системи. Це передбачаСФ створення надСЦйних СЦ зручних механСЦзмСЦв регламентування дСЦяльностСЦ усСЦх користувачСЦв та обслуговуючого персоналу, пСЦдтримання диiиплСЦни доступу до ресурсСЦв системи.

Можна видСЦлити два пСЦдходи до забезпечення безпеки СЦнформацСЦйних систем: фрагментарний та комплексний пСЦдхСЦд.

Фpагментарний пСЦдхСЦд орСЦСФнтуСФться на протидСЦю чСЦтко визначеним загрозам при визначених умовах використання системи. Головною позитивною рисою такого пСЦдходу СФ мСЦцний захист щодо конкретноСЧ загрози, але основний недолСЦк - локальнСЦсть дСЦСЧ та вСЦдсутнСЦсть СФдиного захищеного середовища для обробки СЦнформацСЦСЧ. Тому такий пСЦдхСЦд неприйнятний для захисту платСЦжних систем.

Для створення захисту платСЦжних систем треба використовувати комплексний пСЦдхСЦд, а саме: створення захищеного середовища для обробки платСЦжноСЧ та службовоСЧ СЦнформацСЦСЧ в системСЦ, яке об'СФднуСФ рСЦзноманСЦтнСЦ (правовСЦ, органСЦзацСЦйнСЦ, програмно-технСЦчнСЦ) засоби для протидСЦСЧ будь-яким загрозам [104, 85].

Створення комплексу заходСЦв безпеки - досить складне завдання. Для запобСЦгання створення "надмСЦрного захистутАЭ платСЦжноСЧ системи й отримання можливостСЦ реалСЦзацСЦСЧ ефективних та СЦндивСЦдуально розроблених заходСЦв захисту необхСЦдно точно визначити фактори загроз СЦ втрат, якСЦ вони завдають.

Система захисту - СФдина сукупнСЦсть правових СЦ морально-етичних норм, органСЦзацСЦйних (адмСЦнСЦстративних) заходСЦв та програмно-технСЦчних засобСЦв, якСЦ спрямованСЦ на протидСЦю загрозам для платСЦжноСЧ системи СЦ метою яких СФ мСЦнСЦмСЦзацСЦя можливих збиткСЦв користувачСЦв СЦ "асникСЦв платСЦжноСЧ системи.

Створення надСЦйноСЧ системи захисту можна роздСЦлити на чотири основних етапи:

  • аналСЦз можливих загроз;
  • розробка (планування) системи захисту;
  • реалСЦзацСЦя системи захисту;
  • супроводження системи захисту пСЦд час експлуатацСЦСЧ платСЦжноСЧ системи.

ВсСЦ етапи нерозривно пов'язанСЦ мСЦж собою. У процесСЦ впровадження та експлуатацСЦСЧ платСЦжноСЧ системи необхСЦдно постСЦйно аналСЦзувати достатнСЦсть системи захисту та можливСЦсть виникнення загроз, якСЦ не були врахованСЦ пСЦд час першого етапу. Тому процес створення системи захисту СФ постСЦйним СЦ потребуСФ уваги та безперервного ретельного аналСЦзу роботи платСЦжноСЧ системи.

АналСЦз можливих загроз - це вибСЦр СЦз усСЦСФСЧ безлСЦчСЦ можливих впливСЦв на систему лише таких, якСЦ реально можуть виникати СЦ наносити значнСЦ збитки.

На етапСЦ розробки (планування) система захисту формуСФться у виглядСЦ СФдиноСЧ сукупностСЦ заходСЦв рСЦзного СЦшану для протидСЦСЧ можливим загрозам. Вони включають:

  • правовСЦ заходи: закони, укази та СЦншСЦ нормативнСЦ документи, якСЦ регламентують правила роботи з платСЦжною СЦнформацСЦСФю, що обробляСФться, накопичуСФться та зберСЦгаСФться в системСЦ, та вСЦдповСЦдальнСЦсть за порушення цих правил;
  • морально-етичнСЦ заходи: норми поведСЦнки учасникСЦв розрахункСЦв та обслуговуючого персоналу;
  • адмСЦнСЦстративнСЦ заходи: заходи органСЦзацСЦйного характеру, якСЦ регламентують процес функцСЦонування системи обробки платСЦжноСЧ СЦнформацСЦСЧ, використання СЧСЧ ресурсСЦв, дСЦяльнСЦсть персоналу тощо. До них можна вСЦднести: розробку правил обробки СЦнформацСЦСЧ, проектування будСЦвель для розмСЦщення платСЦжних систем з урахуванням впливу зовнСЦшнього середовища пСЦд час стихСЦйних лих, пожеж тощо; вСЦдбСЦр персоналу; органСЦзацСЦю пропускного режиму до примСЦщень; органСЦзацСЦю облСЦку, зберСЦгання СЦ знищення документСЦв та носСЦСЧв з конфСЦденцСЦйною СЦнформацСЦСФю; органСЦзацСЦю розподСЦлу доступу СЦ зберСЦгання паролСЦв, криптографСЦчних ключСЦв; органСЦзацСЦю пСЦдготовки користувачСЦв СЦ персоналу та контролю за СЧх роботою; сертифСЦкацСЦю технСЦчних та програмних засобСЦв;
  • фСЦзичнСЦ заходи захисту, якСЦ включають охорону примСЦщень, технСЦки та персоналу платСЦжноСЧ системи;
  • технСЦчнСЦ (апаратно-програмнСЦ та програмнСЦ) засоби захисту, якСЦ самостСЦйно або в комплексСЦ з СЦншими засобами забезпечують функцСЦСЧ захисту: СЦдентифСЦкацСЦю й автентифСЦкацСЦю користувачСЦв, роз подСЦл доступу, реСФстрацСЦю основних подСЦй роботи системи, криптографСЦчнСЦ функцСЦСЧ та СЦн.

На етапСЦ реалСЦзацСЦСЧ системи захисту виготовляються, обладнуються, встановлюються та настроюються засоби захисту, якСЦ були запланованСЦ на попередньому етапСЦ [104, 85].

Перед початком розроблення системи захисту для платСЦжноСЧ системи треба провести аналСЦз можливих загроз для такоСЧ системи. його бажано починати СЦз загального огляду всСЦх СЦснуючих загроз та атак, СЧх класифСЦкацСЦСЧ.

ВсСЦ загрози можна розподСЦлити, згСЦдно з СЧхнСЦми характеристиками, на класи:

  • за цСЦлями реалСЦзацСЦСЧ загрози:

1)порушення конфСЦденцСЦйностСЦ СЦнформацСЦСЧ;

2)порушення цСЦлСЦсностСЦ (повна або часткова компрометацСЦя СЦнформацСЦСЧ; дезСЦнформацСЦя; несанкцСЦоноване знищення або модифСЦкацСЦя СЦнформацСЦСЧ чи програмного забезпечення);

3)порушення (часткове або повне) працездатностСЦ системи.

  • за принципом впливу на систему:

1)за допомогою доступу до об'СФктСЦв системи (файлСЦв, данях, каналСЦв зв'язку);

2)за допомогою прихованих каналСЦв (у тому числСЦ, через роботу з пам'яттю).

  • за характером впливу на систему:

1)активний вплив - виконання користувачами деяких дСЦй поза межами своСЧх обов'язкСЦв, якСЦ порушують систему захисту та змСЦнюють стан системи;

2)пасивний вплив - спостереження побСЦчних ефектСЦв роботи системи та СЧх аналСЦз, якСЦ не змСЦнюють стан системи, але дають можливСЦсть отримання конфСЦденцСЦйноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

  • за причинами появи помилок у системСЦ захисту:

1)некоректнСЦсть системи захисту, що призведе до дСЦй, якСЦ можна розглядати як несанкцСЦонованСЦ, але система захисту не розрахована на СЧх припинення або недопущення;

2)помилки адмСЦнСЦстрування системи;

3)помилки в алгоритмах програм, зв'язках мСЦж ними тощо, якСЦ виникають на етапСЦ проектування;

4)помилки реалСЦзацСЦСЧ алгоритмСЦв, тобто помилки програмування, якСЦ виникають на етапСЦ реалСЦзацСЦСЧ або тестування програмного забезпечення.

  • за способом впливу на об'СФкт атаки:

1)безпосереднСЦй вплив на об'СФкт атаки (у тому числСЦ, за допомогою використання привСЦлеСЧв);

2)вплив на систему привСЦлеСЧв (у тому числСЦ, захоплення привСЦлеСЧв ) СЦ потСЦм доступ до системи, який система вважатиме санкцСЦонованим;

3)опосередкований вплив через СЦнших користувачСЦв.

  • за способом впливу на систему:

1)пСЦд час роботи в СЦнтерактивному режимСЦ;

2)пСЦд час роботи у пакетному режимСЦ.

  • за об'СФктом атаки:

1)на систему в цСЦлому;

2)на об'СФкти системи з порушенням конфСЦденцСЦйностСЦ, цСЦлСЦсностСЦ або функцСЦонування об'СФктСЦв системи (данСЦ, програми, устаткування системи, канали передачСЦ даних);

3)на суб'СФкти системи (процеси користувачСЦв);

4)на канали передачСЦ даних, причому як на пакети даних, що передаються, так СЦ на самСЦ канали передачСЦ даних.

  • за засобами атаки, що використовуються:

1)за допомогою штатного програмного забезпечення;

2)за допомогою спецСЦально розробленого програмного забезпечення.

  • за станом об'СФкта атаки:

1)пСЦд час зберСЦгання об'СФкта (на диску, в оперативнСЦй пам'ятСЦ тощо ) у пасивному станСЦ;

2)пСЦд час передачСЦ;

3)пСЦд час обробки, тобто об'СФктом атаки СФ сам процес користувача або системи.

НайбСЦльш розповсюдженою загрозою для безпеки СФ несанкцСЦонований доступ (НСД), тобто отримання користувачем доступу до об'СФкта, на який вСЦн не маСФ дозволу. За характером впливу НСД СФ активним впливом, в якому може бути використана деяка помилка в системСЦ захисту .Це може бути здСЦйснено за допомогою стандартного (штатного) або спецСЦально розробленого програмного забезпечення. НСД може стосуватися як системи в цСЦлому , так СЦ окремих СЧСЦ елементСЦв, якСЦ перебувають в будь-якому станСЦ. для реалСЦзацСЦСЧ НСД використовуються два способи: подолання системи захисту або спостереження за процесами та аналСЦз СЦнформацСЦСЧ.

Незаконне використання привСЦлеСЧв - теж загроза безпецСЦ, яка досить часто зустрСЦчаСФться. НайбСЦльш часто для цього використовуСФться штатне програмне забезпечення, яке функцСЦонуСФ у позаштатному режимСЦ. ДеякСЦ захищенСЦ системи мають засоби, якСЦ можуть функцСЦонувати з порушенням системи безпеки. ТакСЦ засоби необхСЦднСЦ для вирСЦшення питань у надзвичайних ситуацСЦях СЦ використовуються системними адмСЦнСЦстраторами, системними програмСЦстами тощо, якСЦ мають для цього своСЧ певнСЦ набори привСЦлеСЧв. Незаконне захоплення привСЦлеСЧв можливе при наявностСЦ помилок у самСЦй системСЦ або при недбалому ставленнСЦ до керування системою в цСЦлому СЦ розподСЦлом привСЦлеСЧв зокрема [50, 85].

РЖнша загроза безпеки маСФ назву "маскарадтАЭ, тобто виконання будь-яких дСЦй одним користувачем вСЦд СЦменСЦ СЦншого користувача, якому цСЦ дСЦСЧ дозволенСЦ. "МаскарадомтАЭ також називають передачу повСЦдомлень вСЦд СЦменСЦ СЦншого користувача. Часто "маскарадутАЭ передуСФ перехоплення пароля або порушення системи захисту .

Досить суворою загрозою СФ вСЦруснСЦ атаки будь-якого типу .Вони можуть призводити до повноСЧ зупинки системи, повноСЧ або частковоСЧ модифСЦкацСЦСЧ програмного забезпечення системи, модифСЦкацСЦСЧ або порушення даних, викрадення СЦнформацСЦСЧ.

Таким чином, при створеннСЦ системи захисту необхСЦдно уважно проаналСЦзувати типи загроз, найбСЦльш уразливСЦ мСЦiя у системСЦ та збитки, якСЦ можуть виникати пСЦд час порушення системи захисту .


РоздСЦл 5. ПравовСЦ, соцСЦально-економСЦчнСЦ, органСЦзацСЦйно-технСЦчнСЦ питання охорони працСЦ в банкСЦвськСЦй установСЦ


5.1АналСЦз санСЦтарно-гСЦгСЦСФничних умов працСЦ в ТВБВ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ № 7


ТВБВ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ №7 розташовано в птАЩятиповерховому цегляному будинку ХФ УАБС. Саме примСЦщення розташовано на першому поверсСЦ СЦ займаСФ площу 102 м2 , маСФ довжину - 17 м, ширину - 6 м та висоту - 3,2 м. У вСЦддСЦленнСЦ працюють 6 осСЦб, в тому числСЦ 3 - на комптАЩютерах , на кожного приходиться 17 м2 площСЦ примСЦщення СЦ 54,4 м3 обтАЩСФму примСЦщення, тобто нормативи площСЦ СЦ обтАЩСФму виробничого примСЦщення на одного працюючого дотриманСЦ (6 м2; 20 м3 вСЦдповСЦдно)

Що стосуСФться питань промисловоСЧ естетики, то слСЦд зазначити, що стСЦни забарвленСЦ в блСЦдий зелений колСЦр, що сприяСФ ненапруженСЦй атмосферСЦ, стелСЦ сСЦро-бСЦлого кольору, а пСЦдлога - це сумСЦш кольору стелСЦ та стСЦн. ВзагалСЦ, забарвлення примСЦщення виконано в свСЦтлих та тонСЦзуючих тонах, що сприяСФ гарному настрою робСЦтникСЦв, а також кращСЦй освСЦтленостСЦ примСЦщення. ПСЦдлога - з покриттям антистатичним лСЦнолеумом, зручна для обовтАЩязкового щоденного вологого прибирання. РобочСЦ мСЦiя обладнанСЦ сучасними виробничими меблями, чиСЧ розмСЦри регулюються вСЦдповСЦдно до анатомо-фСЦзСЦологСЦчних особливостей працСЦвникСЦв. РЖнтертАЩСФр примСЦщення оформлено в стилСЦ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ.

ДанСЦ, якСЦ стосуються метеорологСЦчних умов працСЦ, а також СЧх вСЦдповСЦднСЦсть нормативним значенням наведенСЦ в табл 5.1.


Таблиця 5.1.

Параметри санСЦтарно-гСЦгСЦСФничних умов працСЦ

№ п\п

Параметри

Фактичне значення

Норматив

ВСЦдповСЦднСЦсть фактичним значеннм нормативу

1

Температура повСЦтря в холодний перСЦод, °С

Температура повСЦтря в теплий перСЦод, °С

22


24

21-24


22-25

ВСЦдповСЦдаСФ


ВСЦдповСЦдаСФ

2

ВСЦдносна вологСЦсть, %

60

40-60

ВСЦдповСЦдаСФ

3

ШвидкСЦсть руху повСЦтря, м/с

0,09

0,1

вСЦдповСЦдаСФ

4

ЗапиленСЦсть, мг/м3

0,1

4

вСЦдповСЦдаСФ

5

ОсвСЦтленСЦсть, лк

450

400

вСЦдповСЦдаСФ

6

РСЦвень шуму, дБл

60

65

вСЦдповСЦдаСФ


У ТВБВ встановлено кондицСЦонер AKIRA AC 324 HK потужнСЦстю 600м3/год, який автоматично пСЦдтримуСФ в примСЦщеннСЦ заданСЦ параметри повСЦтряного середовища в холодний та теплий перСЦод. Систему вентиляцСЦСЧ в даному примСЦщеннСЦ можна охарактеризувати як сумСЦщену припливно-витяжну загальнообмСЦнну [52].

Визначимо загальну кСЦлькСЦсть тепла, що надходить до примСЦщення. Тепло вСЦд обладання розраховуСФться за формулою 5.1:


Qзб1 = n* Qоб = 4*250 Вт = 1000 Вт, (5.1.)


де n - кСЦлькСЦсть комптАЩютерСЦв,

Qоб - надлишкове тепло, яке генеруСФться комптАЩютером.

Тепло вСЦд приладСЦв, якСЦ освСЦтлюють примСЦщення розраховуСФться за формулою 5.2:


Qзб2 = Qзб1*(0,12 + 0,06 + 0,01) = 190 Вт (5.2.)


Тепло вСЦд обслуговуючого персоналу розраховуСФться за формулою 5.3:


Qзб3 = Qоп*n = 125*3 = 375 Вт(5.3)


Де, Qоп - енерговитрати оператора, вСЦдповСЦдно до категорСЦСЧ робСЦт 1а

n - кСЦлькСЦсть операторСЦв, якСЦ постСЦйно знаходять в примСЦщеннСЦ з комптАЩютерами.

Сума всього тепла, яке надходить до примСЦщення розраховуСФться за формулою 5.4:


Qзб = Qзб1 + Qзб2 + Qзб3 = 1000 Вт + 190 Вт + 375 Вт = 1565 Вт (5.4.)


Визначимо обтАЩСФм повСЦтря L необхСЦдного для видалення надлишкового тепла в примСЦщеннСЦ за формулою 5.5:

        3600* Qзб                 3600*1565

L = тАФтАФтАФтАФтАФтАФ = тАФтАФтАФтАФтАФтАФтАФ = 617,74 м3/год (5.5.)

          с*g (tв - tп)     1010* 1,29(22-15)

де, с = 1010 Дж/кгград питома теплоСФмкСЦсть повСЦтря,

g = 1,29 кг/м3 щСЦльнСЦсть повСЦтря,

tв = 220 повСЦтря, що видаляСФться,

tп - повСЦтря, що подаСФться береться на 50 - 100 С нижче температури, що видаляСФться.

Визначимо кСЦлькСЦсть кондицСЦонерСЦв шляхом добутку кСЦлькостСЦ повСЦтря необхСЦдного для вентиляцСЦСЧ примСЦщення на продуктивнСЦсть кондицСЦонера, формула 5.6:

       617.74 м3/год

N = тАФтАФтАФтАФтАФтАФтАФ = 1.03(5.6.)

        600 м3/год


Таким чином, наведенСЦ розрахунки, пСЦдтверджують те, що кондицСЦонер забезпечуСФ нормальний мСЦкроклСЦмат в примСЦщеннСЦ, параметри температури повСЦтря вСЦдповСЦдають нормативним.

Що стосуСФться системи опалення, то в ТВБВ № 7 СЦснуСФ центральна водяна система опалення. Що стосуСФться холодного перСЦоду, то для забезпечення нормативних параметрСЦв температури повСЦтря додатково використовуСФться кондицСЦонер [53].

В дослСЦджуваному примСЦщеннСЦ освСЦтлення сумСЦщене. Природне освСЦтлення - бокове, одностороннСФ через 5 великих вСЦкон. Штучне - загальне рСЦвномСЦрне освСЦтлення свСЦтильниками типу ЛСП 01 з люмСЦнеiентними лампами типу ЛБ, якСЦ вмонтованСЦ в пСЦдвСЦсну стелю.

ВСЦкна ТВБВ виходять у двСЦр ХФ УАБС СЦ недостатньо вСЦддаленСЦ вСЦд центральноСЧ дороги, тобто недостатньо захищенСЦ вСЦд прямого вилучення у вСЦкна пилу СЦ вихлопних газСЦв вСЦд транспортних засобСЦв.

В примСЦщеннСЦ вСЦдсутнСЦ джерела шкСЦдливих речовин.

СпецифСЦка роботи в ТВБВ полягаСФ в тому, що кожен день вСЦдбуваСФться поСФднання телефонних розмов з клСЦСФнтами з СЦнтенсивним використанням комптАЩютерСЦв та принтерСЦв. Все це у поСФднаннСЦ з шумом вСЦд кондицСЦонеру та касових апаратСЦв створюСФ рСЦвень шуму 60дБА, що не перевищуСФ норми.

РСЦвнСЦ електромагнСЦтних випромСЦнювань рСЦзних дСЦапазонСЦв в межах допустимих значень.

СанСЦтарно-побутовСЦ примСЦщення розташованСЦ й обладнанСЦ вСЦдповСЦдно до встановлених норм. Туалетна кСЦмната сполучена з умивальником СЦ знаходиться наприкСЦнцСЦ коридору. Також СФ побутова кСЦмната, в якСЦй стоСЧть шафа для верхнього одягу, стСЦл, стСЦльцСЦ, холодильник та мСЦкрохвильова пСЦч. СанСЦтарний стан примСЦщень вСЦдповСЦдаСФ санСЦтарно-гСЦгСЦСФничним нормам завдяки щоденному прибиранню [54].

Таким чином, всСЦ санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ характеристики примСЦщення вСЦдповСЦдають нормативним вимогам.


5.2 ТехнСЦка безпеки


ОскСЦльки примСЦщення ТВБВ не запилене, параметри температури та вологостСЦ повСЦтря в межах норми, то його можна класифСЦкувати за ступенем ураження електричним струмом як нормальне примСЦщення або примСЦщення без пСЦдвищеноСЧ небезпеки.

Системи електропостачання, монтаж електричного освСЦтлення виконано з урахуванням нормативних документСЦв. Електрообладнання, електропроводи та кабелСЦ вСЦдповСЦдають класу зони за ПВЕ (П-РЖРЖа-примСЦщення, де СФ твердСЦ горючСЦ речовини, горючий пил СЦ волокна не видСЦляються).

В примСЦщеннСЦ СФ 4 комптАЩютери типу KM-Premiere/PCI Pentium IV, 2 принтери типу EPSON LX-300+, а також лазерний принтер типу hp LaserJet 1200 series. Що стосуСФться СЦншоСЧ технСЦки, то в ТВБВ СФ кондицСЦонер для охолодження/нагрСЦву повСЦтря. Устаткування працюСФ пСЦд напругою 220 V. ЛСЦнСЦя електромережСЦ для живлення ЕОМ, периферСЦйних пристроСЧв ЕОМ та устаткування для обслуговування, ремонту та налагоджування ЕОМ виконана в примСЦщеннСЦ як окрема групова трипровСЦдна мережа, шляхом прокладання фазового, нульового робочого та нульового захисного провСЦдникСЦв. Нульовий захисний провСЦдник використовуСФться для заземлення електроприймачСЦв.

Все електрообладнання маСФ апаратуру захисту вСЦд струму короткого замикання та СЦнших аварСЦйних режимСЦв: зокрема, в усСЦ ПЕОМ вмонтованСЦ датчики системи перевантаження, СЦ при щонайменших негараздах з електрикою комптАЩютери автоматично вимикаються [53].

В ТВБВ проведена внутрСЦшня електропроводка, оснащена 27 розетками для пСЦдключення електроприладСЦв.

ЗамСЦри опору СЦзоляцСЦСЧ ел. мереж проводяться 1 раз на рСЦк, про що складаСФться вСЦдповСЦдний акт.

МСЦж робочими мСЦiями встановлено перегородку з гСЦпсокартону на вСЦдстанСЦ 1,5 м вСЦд кожного працюючого. РобочСЦ мСЦiя розмСЦщенСЦ на вСЦдстанСЦ 1 м вСЦд стСЦн, вСЦдстань мСЦж тильною поверхнею одного вСЦдеотермСЦналу та екраном СЦншого дорСЦвнюСФ 3 м.

ВСЦдповСЦдно до положення "Про навчання з питань охорони працСЦтАЭ ДНАОП 0.00-4.12-99 всСЦ посадовСЦ особи до початку виконання своСЧх посадових обовтАЩязкСЦв СЦ перСЦодично, один раз у три роки, вСЦдповСЦдно до наказу керСЦвника управлСЦння проходять навчання СЦ перевСЦрку знань з охорони працСЦ.

У банку дСЦСФ "Положення про охорону працСЦтАЭ, яке затверджено директором ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ. Контроль за охороною працСЦ покладено на службу охорони працСЦ управлСЦння, що у роботСЦ керуСФться затвердженним положенням. Вона проводить СЦнструктажСЦ працСЦвникСЦв.

Одним з основних показникСЦв, що характеризують стан охорони працСЦ СЦ дотримання правил технСЦки безпеки, СФ рСЦвень травматизму. За 2001 рСЦк випадкСЦв травматизму з втратою працездатностСЦ на 1 день СЦ бСЦльше зафСЦксовано не було.


5.3 Пожежна безпека


СтупСЦнь вогнестСЦйкостСЦ будСЦвлСЦ, де знаходиться примСЦщення ТВБВ №7 - РЖ. КатегорСЦя примСЦщення за вибухопожежною та пожежною небезпекою - В, тому що в примСЦщеннСЦ знаходяться твердСЦ горючСЦ та важкогорючСЦ речовини СЦ матерСЦали (папСЦр, пластик, деревина). З погляду пожежноСЧ безпеки можливими причинами виникнення пожежСЦ у вСЦддСЦленнСЦ можуть бути:

  • необережне поводження з вогнем;
  • використання зСЦпсованого обладнання;
  • палСЦння в недозволених мСЦiях;
  • незадовСЦльний стан електротехнСЦчних пристроСЧв;
  • порушення правил СЧх експлуатацСЦСЧ.

Заходами щодо попередження пожежСЦ СФ:

  • своСФчасне усунення несправних комутируючих елементСЦв, електричних мереж;
  • недопущення у використаннСЦ зСЦпсованого обладнання, вСЦдкритого вогню, палСЦння у примСЦщеннСЦ фСЦлСЦСЧ.

У ТВБВ визначено шлях евакуацСЦСЧ працСЦвникСЦв у випадку виникнення пожежСЦ. ЕвакуацСЦйний вихСЦд чСЦтко позначений СЦ вСЦн знаходиться завжди вСЦльним. Схема евакуацСЦСЧ знаходиться на видному мСЦiСЦ у примСЦщеннСЦ СЦ з нею ознайомленСЦ всСЦ.

ДверСЦ на шляху евакуацСЦСЧ вСЦдчиняються у напрямку виходу з примСЦщення, вони замикаються на запори, якСЦ легко вСЦдмикаются без ключСЦв. Ширина евакуацСЦйного виходу 2м.

ПримСЦщення оснащене 2 вуглекислотними вогнегасниками типу ВВ-5, якСЦ придатнСЦ для гасСЦння пожежСЦ електрообладнання пСЦд напругою до 10000 В. Вогнегасники навСЦшенСЦ на вертикальнСЦй конструкцСЦСЧ на висотСЦ 1,5м вСЦд рСЦвня пСЦдлоги. Маса вогнегасникСЦв 13,5 кг.

ПримСЦщення ТВБВ №7 оснащено системою автоматичноСЧ пожежноСЧ сигналСЦзацСЦСЧ з димовими пожежними сповСЦщувачами.

ВСЦдповСЦдальнСЦсть за пожежну безпеку, виконання протипожежних заходСЦв СЦ додержання правил пожежноСЧ безпеки працСЦвниками покладаСФться на начальника ТВБВ №7.

Проведений аналСЦз СЦ виконаний розрахунок свСЦдчать, що в ТВБВ ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ №7 придСЦляСФться увага створенню безпечних та нешкСЦдливих умов працСЦ: дотриманСЦ санСЦтарно-гСЦгСЦСФничнСЦ норми, норми електробезпеки, основнСЦ норми пожежноСЧ безпеки. Разом з тим, слСЦд вСЦдзначити вСЦдсутнСЦсть другого евакуацСЦйного виходу з примСЦщення без чого неможливо забезпечити, у випадку виникнення пожежСЦ, безпечну евакуацСЦю людей протягом необхСЦдного часу. Для приведення у вСЦдповСЦднСЦсть нормативним вимогам у ТВБВ №7 заплановано у третьому кварталСЦ 2002р. улаштувати другий аварСЦйний вихСЦд через примСЦщення ХФ УАБС.


Висновки


ПроведенСЦ в роботСЦ дослСЦдження дозволяють зробити наступнСЦ висновки.

Розглянута та проаналСЦзована СЦсторСЦя ринку пластикових карток на УкраСЧнСЦ, показала, що вже сьогоднСЦ створенСЦ всСЦ передумови для СЧх активного застосування, як зручного та незамСЦного засобу платежу. До того ж бСЦльшСЦсть банкСЦв емСЦтентСЦв замСЦнюють картки з магнСЦтною смугою на картки з мСЦкросхемою, що дозволяСФ розширити спектр банкСЦвських операцСЦй та знижуСФ ризик СЧх використання.

Але поряд з цими позитивними рисами СЦснують СЦ певнСЦ негаразди: немаСФ домовленостСЦ мСЦж банками про взСФмний прийом карток, немаСФ необхСЦдного обладнання, високСЦ ризики та собСЦвартСЦсть обладнання, якСЦ перешкоджають досконалому використанню громадянами платСЦжних карток, як засобу платежу в торгСЦвлСЦ чи сферСЦ послуг.

Проведений в роботСЦ аналСЦз позицСЦонування ХФ АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ "ХРУтАЭ на ринку пластикових карток показав, що збалансована полСЦтика банку дозволила за рСЦк впровадити операцСЦСЧ з пластиковими картками практично в повному обсязСЦ. А це, як наслСЦдок, пСЦдвищило рСЦвень прибутковостСЦ банку в цСЦлому.

В роботСЦ наведено ряд пропозицСЦй щодо розвитку СЦндустрСЦСЧ банкСЧвських пластикових карток в УкраСЧнСЦ, якСЦ СФ досить актуальними СЦ мають не лише теоретичний характер, а й практично-прикладний. НеобхСЦднСЦсть впровадження НацСЦональноСЧ системи масових електроних платежСЦв, яка дозволить вилучити значну кСЦлькСЦсть готСЦвки з тСЦньовоСЧ економСЦки, тобто збСЦльшить ресурсну базу банку, полегшить розрахунки за послуги та товари на територСЦСЧ всСЦСФСЧ краСЧни.

ЗарубСЦжний досвСЦд застосування кредитних карток, який наведено в роботСЦ, показав, що використання СЧх на УкраСЧнСЦ дозволить банкам не лише залучити додатковСЦ ресурси, а й збСЦльшити прибутковСЦсть в результатСЦ отримання вСЦдсоткСЦв за користування кредитом. Але СЦснують певнСЦ перешкоди: наведенСЦ кредити надаються в багатьох випадках пСЦд заставу, кредитна картка надаСФ право на отримання кредиту, який "асник може використовувати в повному обсязСЦ, при цьому застава вимогаСФться на весь кредитний лСЦмСЦт, до того ж украСЧнцСЦ, на вСЦдмСЦну вСЦд американцСЦв, ще не звикли жити в кредит.

Наведена в роботСЦ можливСЦсть використання електроноСЧ комерцСЦСЧ маСФ ряд переваг порСЦвняно зСЦ звичайними видами торгСЦвлСЦ. Так обслуговування клСЦСФнтСЦв здСЦйснюСФться без перерв - 24 години на добу, 7 днСЦв на тиждень, вся необхСЦдна СЦнформацСЦя про товари та послуги зконцентрована в одному мСЦстСЦ СЦ доступ до неСЧ забезпечений практично з будь-якоСЧ точки свСЦту. Застосування даного виду послуг через СЦнтеренет дозволить банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни вийти на СФвропейський рСЦвень та бСЦльш вСЦльно здСЦйснювати мСЦжнародну торгСЦвлю.

З огляду на зазначене вище можна стверджувати, що поставлена на початку роботи мета була досягнена, розробленСЦ заходи мають теоретичний та практичний характер. Але навСЦть застосовуючи традицСЦйнСЦ СЦ нетрадицСЦйнСЦ заходи щодо запровадження та використання платСЦжних карток неможливо впровадити всСЦ операцСЦСЧ з СЧх дпомогою, бо завтра, СЧх вже буде бСЦльше, що створюСФ додаткове пСЦдгрунтя для реалСЦзацСЦСЧ нових СЦдей та подальших дослСЦджень у цьому напрямку


Список використаних джерел


  1. КонституцСЦя УкраСЧни: Прийнята на птАЩятСЦй сесСЦСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни 28.06.1996 р. - К.: Преса УкраСЧни, 1997.- 80 с.
  2. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧнитАЭ вСЦд 20.05.1999 № 679 - XIV // ЗаконодавчСЦ СЦ нормативнСЦ акти з банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ (Додаток до журналу "ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 1999. - №7. - С.3-23.
  3. Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ вСЦд 7.12.2000р. № 2121-РЖРЖРЖ//ЗаконодвчСЦ СЦ нормативнСЦ акти з банкСЦськоСЧ дСЦяльностСЦ Додаток до журналу "ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧнитАЭ. - 2001, - № 1. - С. 3-46.
  4. Постанова ПравлСЦння ННБУ вСЦд 07.09.2000 №352 Про впровадження пСЦлотного проекту НацСЦональноСЧ системи масових електроних платежСЦвтАЭ// www.rada.kiev.ua.
  5. Положення "Про порядок емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток СЦ здСЦйснення операцСЦй з СЧх застосуваннямтАЭ, затверджене постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 27.08.2001р. №367, зареСФстрованого в МСЦнСЦстерствСЦ юстицСЦСЧ УкраСЧни 15.11.2001р. за №954/6145// http: // www.rada.kiev.ua
  6. План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку комерцСЦйних банкСЦв, затверджений постановою ПравлСЦння НБУ № 388 вСЦд 21.11.1997р. // http: // www.rada.kiev.ua
  7. Положення "Про порядок формування резервСЦв для вСЦдшкодування можливих втрат вСЦд дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ комерцСЦйних банкСЦвтАЭ, затверджене постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 31 березня 1999 року № 157 зСЦ змСЦнами та доповненнями// http: // www.rada.kiev.ua
  8. Положення "Про внесення змСЦн до окремих нормативно-правових актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧнитАЭ затверджене постановою ПравлСЦння НБУ № 418 вСЦд 24.10.2000р. // http: // www.rada.kiev.ua
  9. "Правила бухгалтерського облСЦку операцСЦй з використанням платСЦжних карток у банках УкраСЧнитАЭ, затвердженСЦ постановою ПравлСЦння НБУ №524 вСЦд 17.12.2001р. // http: // www.rada.kiev.ua
  10. РЖнструкцСЦя про порядок регулювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 28.08.2001р. №368 // http: // www.rada.kiev.ua
  11. РЖнструкцСЦя з органСЦзацСЦСЧ емСЦсСЦйно-касовоСЧ роботи в установах банкСЦв УкраСЧни, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ №129 вСЦд 07.07.1994р. // http: // www.rada.kiev.ua
  12. РЖнструкцСЦя про безготСЦвковСЦ розрахунки в УкраСЧнСЦ в нацСЦональнСЦй валютСЦ, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ №135 вСЦд 29.03.2001р. // www.rada.kiev.ua
  13. РЖнструкцСЦя про перемСЦщення валюти УкраСЧни, СЦноземноСЧ валюти, банкСЦвських металСЦв, платСЦжних документСЦв, СЦнших банкСЦвських документСЦв СЦ платСЦжних карток через митний кордон УкраСЧни, затверджена постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 12.07.2000р. № 283 // http: // www.rada.kiev.ua
  14. Андрусов А.М. Бухгалтерский учет и отчетность в банке: Практическое руководство с документами и коментариями. - М.: АО "Менатэп-информтАЭ, 1998. - 368с.
  15. Ансофф И. Стратегическое управление: Учебник. - М.: Экономика, 1999. - 519с.
  16. Ачкасов А.И. Активные операции комерческих банков. Серия "Международный банковский бизнестАЭ: Учебник. - М.: Издательство АО "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - 452с.
  17. Ачкасов А.И. Балансы комерческих банков и методы их анализа. Вопрос ликидности и отображение в банковсих балансах. Серия "Международный банковский бизнестАЭ. - М.: Издательство АО "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - 568с.
  18. Абрамишвили Г.Г. Проблемы международного маркетинга: Учебник. - М.: Международные отношения, 1995. - 98с.
  19. Абрамишвили Г.Г., Война В.А., Боягузов Ю.Ф. Операция "МаркетингтАЭ. Стратегия и тактика конкурентной борьбы монополий: Учебное пособие. - М.: Международные отношения, 1996. - 240с.
  20. Адибеков М.Г. Кредитные операции: класификация, порядок привлечения и учет: Учебник. - М.: Издательство АО "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - З84с.
  21. АлдохСЦн РЖ.П., Бубенко РЖ.В. ТеорСЦя прийняття рСЦшень: Навчальний посСЦбник. - К.: УМК У, 1990. - 159с.
  22. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник/А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384с.
  23. Базарова Т.П. Междунардный банковский бизнес: Учебное пособие - М.: Издательство АТ "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - 464с.
  24. БанкСЦвська енциклопедСЦя: ДовСЦдник / Мороз А.М.; За ред. д-ра екон. наук, проф. Мороза А.М. - К.: Ельтон, 1993. - 243с.
  25. Банковское дело: Учебник / Ю.А. Бабичева; За ред. к.э.н. Ю.А. Бабичевой. - М.: Прогресс, 2000. - 397с.
  26. Банковское дело: Учебник / В.М. Колесникова, Л.П. Крожевецкой; За ред. проф. В.М. Колесникова. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 480с.
  27. Бизнес-план: Методические материалы / За ред. проф. Р.Г. Манилевского. - М.: Финансы и статистика, 1995. - 80 с.
  28. Букатто В.И., Лапидус М.Х. Финансово-кредитный механизм и банковские операции: Учебное пособие. - М.: Финансы и кредит, 1991. - 450с.
  29. Васюренко О.В. Современные методы управления банковскими ресурсами: Пособие. - Х.: Гриф, 1997. - 392с.
  30. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцСЦй у комерцСЦйних банках: Навчальний посСЦбник. - Х.:ОригСЦнал, 1998.-72с.
  31. Васюренко О.В. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навчальний посСЦбник. - К.: "ЗнаннятАЭ, 2000. - 243с.
  32. Васюренко О.В. Механизм осуществления банковских операций с иностранной валютой. - Харьков: Гриф, 1997. - 174с.
  33. Васюренко О.В. Центральный банк в системе кредитно-финансовых отношений. - Харьков: ХарМос, 1996. - 80с.
  34. Васюренко О.В. Банковская система в условиях трансформации финансового рынка. - Харьков: ХарМос, 1995. - 40с.
  35. Васюренко О.В. БанкСЦвський менеджмент: ПосСЦбник. - К.: Видавничий центр "АкадемСЦятАЭ, 2001. - 320с.
  36. Вересюк А. Денежные переводы с помощью банкоматов// Банковская практика за рубежом. - 2001. - №7. - С.54-60.
  37. Волошин РЖ. Часова структура кредитного ризику//ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 1998. - №12. - С.28-29.
  38. Волков А. ЕкономСЦчний зрСЦст залишаСФться в далекСЦй перспективСЦ// ФСЦнансова УкраСЧна. - 1995. - № 32. - С.28-29.
  39. Горячов А.А. Изучение внешних торговых рынков: цели, средства, эффективность: Пособие. - М.: Международные отношения, 1984. - 183с.
  40. ГрошСЦ та кредит: ПСЦдручник / За ред. проф. Б.С. РЖвасСЦва. - Т.: Карт-бланш, 2000. - 510с.
  41. Горячек РЖ. Види банкСЦвських ризикСЦв та управлСЦння ними//ЕкономСЦка. ФСЦнанси. Право. - 2000. - №8. - С.45-50.
  42. Гавальда К., Стуфле Ж. Банковское право (Организации - Счета - Операции - Услуги): Пособие. - М.: Финстатинформ, 1995. - 300с.
  43. Голуб А., Семенюк Л., Смовженко Т. ГрошСЦ, кредит, банки: Навчальний посСЦбник. - Л.: Центр РДвропи, 1997. - 456с.
  44. Гуров С.А. Анализ финансового состояния предприятий: Пособние. - М.: Центр экономики и маркетинга, 1997. - 192с.
  45. Група "Прайс Уотер ХаустАЭ/Введення в керування кредитним ризиком. "Парайс Уотер ХаустАЭ, 1994. - 334с.
  46. Долан Э. Дж. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная политика: Пособние. - М.: Прогресс, 1991. - 587с.
  47. Дзюблюк О.В. ОцСЦнка ефективностСЦ кредитних вкладень комерцСЦйних банкСЦв//ФСЦнанси УкраСЧни. - 2000. - №9. - С.12-15.
  48. ДубСЦлет О. Кредитний ризик//ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 1998. - №3. - С.25-30.
  49. Дьячкова О. Латинская Америка переходит на смарт-карты// Банковская практика за рубежом. - 2001. - №10. - С.74-80.
  50. РДпСЦфанов А.О., МСЦщенко В.РЖ., Саванко А.С. УправлСЦння ризиками в платСЦжних системах. - Суми: РЖнСЦцСЦатива, 2001. - 168с.
  51. РДрьомСЦна Н.В. БанкСЦвськСЦ СЦнформацСЦйнСЦ системи: Навчальний посСЦбник. - К.: КНЕУ, 2000. - 220с.
  52. Жидецький В.Ц. Охорона працСЦ користувачСЦв комптАЩютерСЦв: Навчальний посСЦбник. - Л.: "АфСЦшатАЭ, 2000. - 174с.
  53. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Мельников О.В. Основи охорони працСЦ: ПСЦдручник. - Л.: "АфСЦшатАЭ, 2000. - 349с.
  54. Жидецький В.Ц., Джигирей В.С., Сторожук В.М., Туряб Л.В., Лико Х.РЖ. Практикум СЦз охорони працСЦ: Навчальний посСЦбник. - Л.: "АфСЦшатАЭ, 2000. - 352с.
  55. Жуков О. Singapore - itтАЩs a fine city!// Карт Бланш. - 2001. - №1. - С.28-31.
  56. Иванов Д.Л. Международный банковский бизнес: Учебное пособие - М.: Издательство АТ "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - 562с.
  57. Иванов П.А. Стрельченко Ю.А. Платежи в электронной коммерции// Деньги и кредит. - 2002. - №1. - С. 41-47.
  58. Иванов Ю. Мошенничество: некоторые аспекты// Карт Бланш. - 2001. - №1. - С 26-30.
  59. КСЦндрацька Л. Формування СЦ використання резервСЦв пСЦд кредитнСЦ ризики та методика облСЦку цих операцСЦй у комерцСЦйних банках УкраСЧни//БанкСЦвська справа. - 2000. - №3. - С.45-50.
  60. Кириленко В.Б. Банки та банкСЦвська дСЦяльнСЦсть: Навчальний посСЦбник. - К.: КНЕУ, 1999. - 500с.
  61. КулСЦков Ю. Резервування, проблеми СЦ методи СЧх вирСЦшення//БанкСЦвська справа. - 1998. - №1. - С.39-42.
  62. Ковбасюк М.Р. ЕкономСЦчний аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв СЦ пСЦдприСФмств: Нвчальний посСЦбник. - К.: Видавничий дСЦм "СкарбитАЭ, 2001. - 335с.
  63. Костючок О. ДеякСЦ апекти формування страхових резервСЦв у комерцСЦйних банках//ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №3. - С.9-12.
  64. КачаСФв Ю. ГеографСЦчнСЦ пСЦдходи до визначення та зменшення ризику банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ//ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №8. - С.45-52.
  65. КашпСЦр Р. Принципи управлСЦння процентним ризиком//БанкСЦвська справа. - 1999. - №1. - С.34-39.
  66. Ковзанадзе И.К. Вопросы создания эффективной системы управления банковскими рисками//Деньги и кредит. - 2001. - №3. - С.5-11.
  67. Керування ризиками комерцСЦйного банку: Навчальний посСЦбник / Ваправен К.Д.; За ред. МерСЦ ЗлодСЦСЧ. - К.: КНЕУ, 1994. - 384с.
  68. Коттер Р., Гилл Э., Смит Р. Комерческие банки: Пособие. - М.: Прогресс, 1990. - 725с.
  69. Кириченко О., ГСЦленко РЖ., Ятченко А. БанкСЦвський менеджмент: Навчальний посСЦбник для вищих навчальних закладСЦв. - К.: Основи, 1999. - 671с.
  70. Коробов Ю.И., Рубин Ю.Б., Солдаткин В.И. Банковский портфель: Пособие. - М.: СОМИНТЕК, 1995. - 752с.
  71. Кинг У., Клиланд Д. Стратегическое планирование и хозяйственное политика: Пособие. - М.: Прогресс, 1982. - 400с.
  72. Кравець В., Савченко А. ПлатСЦжнСЦ картки в УкраСЧнСЦ: Навчальний посСЦбник. - К.: В-во "ФакттАЭ, 1999. - 30с.
  73. Кроль В. Локальные карточные проекты: проблематика и динамика развития// Карт Бланш. - 2002. - №2. - С.2-7.
  74. ЛагутСЦн В.Д. Кредитування: теорСЦя СЦ практика: Навчальний посСЦбник. - К.: "ЗнаннятАЭ, 2000. - 215с.
  75. ЛуцСЦв Б. Портфельне СЦнвестування в дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв// БанкСЦвська спарава. - 2000. - №5. - С.20-23.
  76. Матук Ж.П. Финансовые системы Франции и других стран: Пособие - М.: Финстатинформ, 1994. - 352с.
  77. Масленченков Ю.С Финансовый менеджмент в комерческом банке: Учебное пособие. - М.: Перспектива, 1996. - 191с.
  78. Меркулова О. Як справи, НСМЕП?// Карт Бланш. - 2002. - №1. - С.6-13.
  79. Нуреев Р.М. Деньги, банки, кредитно-денежная политика: Научное пособие. - М.: Финстатинформ, 1994. - 109с.
  80. ОблСЦк та аудит у комерцСЦйних банках: ПСЦдручник /А.М. Герасимович, Т.В. КривовтАЩяз, О.А. МазурСЦн та СЦн.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М. Герасимовича. - К.: "ФенСЦкстАЭ, 1999. - 512с.
  81. Примостка Л. УправлСЦння активами СЦ пасивами комерцСЦйного банку// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №2. - С.23-30.
  82. Полфреман Д., Форд Ф. Основы банковского дела: Пособие. - М.: ИНФРА-М, 1996. - 624с.
  83. Пещанская И.В. Организация деятельности коммерческого банка: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 2001. - 319с.
  84. РСЦчний звСЦт АКРЖБ "УкрСиббанктАЭ за 2001 рСЦк//За ред. РА "INARTтАЭ //www.inart.com.ua
  85. Рогач РЖ.Ф., Сендзюк М.А., Антонюк В.А. РЖнформацСЦйнСЦ системи у фСЦнансово-кредитних установах: Навчальний посСЦбник. - К.: КНЕУ, 2001. - 240с.
  86. Роуз Питер С. Банковский менеджмент: Пособие. - М.: "Дело ЛТДтАЭ, 1999. - 768с.
  87. Савченко О.В. БазовСЦ СЦнструменти управлСЦння ризиками в комерцСЦйних банках// УкраСЧнський ризик-менеджмент форум. - 2001. - №3. - С.5-6.
  88. Сокольська О. Конкурента позицСЦя банку на ринку платСЦжних карток// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2002. - №3. - С.50-55.
  89. Сокольська О., Шульга Н.СтратегСЦчне та оперативне планування на ринку платСЦжних карток// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2000. - №9. - С. 44-47.
  90. Смирнов А.Л., Красавина Л.Н. Международный кредит: формы и условия: Пособие. - М.: Издательство АТ "КонсалтбанкиртАЭ, 1995. - 458с.
  91. Сушко В.РЖ. МетодологСЦчнСЦ аспекти та практична реалСЦзацСЦя менеджменту ризикСЦв у комерцСЦйному банку// УкраСЧнський ризик-менеджмент форум. - 2001. - №3. - С.42-63.
  92. Савчук С. Система управлСЦння кредитними ризиками у багатофСЦлСЦйному банку// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №2. - С.20-25.
  93. ССЦгайнов А. ЗарубСЦжний досвСЦд збирання та використання СЦнформацСЦСЧ про банкСЦвськСЦ ризики// ЕкономСЦка УкраСЧни. - 2001. - №11. - С.11-13.
  94. Тимоти У. Кох. Управление банком: Пособие. - Уфа: Спектр, 1993. - 192с.
  95. Усоскин В.М. Современный комерческий банк. Управление и операцыы Пособие. - М.: ИПЦ "Вазар-Ферро", 1994. - 362с.
  96. Усоскин В.М. Банковские пластиковые карточки: Пособие. - М.: ИПЦ "Вазар-ФерротАЭ, 1995. - 142с.
  97. Хвостик В. Удосконалення оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйного банку// ВСЦсник НацСЦонального банку УкраСЧни. - 2001. - №5. - С.43-46.
  98. Чаюн РЖ. КомерцСЦйнСЦ банки на ринку цСЦнних паперСЦв УкраСЧни// БанкСЦвська справа. - 1999. - №3. - С.56-58.
  99. Черкасов В.Е. Финансовый анализ в коммерческом банке: Пособие. - М.: ИНФРА-М, 1995. - 272с.
  100. Чесноков А. Банковская карточка - национальные особенности// Карт Бланш. - 2001. - №12. - С.4-9.
  101. Чесноков А. Итоги 2001 года: высота 3000000 взята// Карт-Бланш. - 2002. - №1. - С.1-8.
  102. Шеремет А.Д. Финансы предприятий: Учебное пособие. - М.: ИНФРА-М, 1998. - 343с.
  103. Ширинская Е.Б. Операции коммерческих банков: российский и зарубежный опыт: Пособие. - М.: Финансы и статистика,1995. - 160с.
Страницы: Назад 1 Вперед