Акредитивна форма розрахункСЦв

курсовая работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-176513.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ УКРАРЗНИ

РЖНСТИТУТ МУНРЖЦИПАЛЬНОГО МЕНЕДЖМЕНТУ ТА БРЖЗНЕСУ











К У Р С О В А   Р О Б О Т А

Акредитивна форма розрахункСЦв







Роботу написав:

студентка 4-го курсу, I групи,

Кононенко С.Д.





















КИРЗВ 2002

План



Вступ


  1. Акредитивна форма розрахункСЦв за екпортно-СЦмпортними операцСЦями

1.1.        МСЦжнароднСЦ розрахунки без помилок СЦ затримок.

1.2.        Види акредитивСЦв, якСЦ використовуються у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ.

1.3.        Види акредитивСЦв та СЧх класифСЦкацСЦя.


  1. Застосування акредитиву в мСЦжнародних формах розрахункСЦв на прикладСЦ банку "УкраСЧнатАЭ


Висновки (зауваження та пропозицСЦСЧ)

Список використаноСЧ лСЦтератури

Додатки


























Вступ.



Форми безготСЦвкових розрахункСЦв розрСЦзняються мСЦж собою видом застовуваних розрахуноквих документСЦв та порядком СЧх обСЦгу.

На сьогоднСЦшнСЦй день безготСЦвковСЦ розрахунки мСЦж господарюючими органами можуть здСЦйснюватися в таких формах: платСЦжнСЦ доручення, платСЦжнСЦ вимоги-доручення, чеки, акредитиви, векселя.

Способи платежСЦв визначаються порядком та умовами виконання госпорганами своСЧх грошових зобовтАЩязань один перед одним.

При кожнСЦй формСЦ розрахункСЦв можуть застосовуватися рСЦзнСЦ способи платежСЦв, що даСФ можливСЦсть пСЦдприСФмствам виконувати своСЧ грошовСЦ зобовтАЩязання на бСЦльш вигСЦдних для себе умовах.

Основними видами мСЦжнародних банкСЦвських розрахуноквих операцСЦй СФ акредитиви та СЦнкасо. НайпоширенСЦшою формою розрахункСЦв в ринковСЦй економСЦцСЦ СФ акредитиви, що переважно застосовюСФться в СЦногороднСЦх та мСЦжнародних розрахунках за товари та послуги, коли постачальник хоче забезпечити собСЦ гарантСЦю оплати.

З огляду на необхСЦднСЦсть розвитку мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ, та як попередня умова започаткування цього процесу, вихСЦд на свСЦтовий ринок резидентСЦв, застосування загальноприйнятих в мСЦжнароднСЦй практицСЦ форм безготСЦвкових розрахункСЦв набувають як нСЦколи великоСЧ важливостСЦ та значущостСЦ.

У звтАЭязку з цим СЦ обумовлено вибСЦр визначеноСЧ теми та СЧСЧ розгляд у запропонованСЦй Вам науково-дослСЦднСЦй роботСЦ.

Перш за все, метою виконня роботи був розгляд акредитиву як форми безготСЦвкових мСЦжнародних розрахункСЦв, що проводиться у роботСЦ через ознайомлення з його теоретичною сутнСЦстю та економСЦчним пСЦдгрунтям використання.

ОкрСЦм того, виконавцСЦ намагалися здСЦйснити посильну спробу аналСЦзу практичного впровадження акредитивноСЧ форми розрахункСЦв в мСЦжнародних безготСЦвкових операцСЦях.

В заключнСЦй частинСЦ роботи запропоновано певнСЦ оцСЦнки пСЦсля детального ознайомлення з акредитивом, його безпосереднСЦм впливом на фСЦнансово-господарську дСЦяльнСЦсть субтАЭСФктСЦв мСЦкро- та макроекономСЦки.

  1. Акредитивна форма розрахункСЦв за експортноСЦмпортними операцСЦями.


1.1.        МСЦжнароднСЦ розрахунки без помилок СЦ затримок.


ВСЦтчизнянСЦ комерцСЦйнСЦ банки, прилуВнчаючись до мСЦжнародного спСЦвробСЦтницВнтва, опановують рСЦзнСЦ форми розраВнхункСЦв, прийнятих у свСЦтовСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ. Все бСЦльше уповноважених банкСЦв УкраСЧни (на сьогоднСЦ - близько вСЦсСЦмдесяти) самостСЦйно встановлюють кореспондентськСЦ вСЦдносини з СЦноземниВнми. РЖ все ж сфера зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ наших банкСЦв поки що одна з найменш розвинутих. УкраСЧнське законодавство, яке регулюСФ дСЦяльнСЦсть коВнмерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни щодо викоВннання операцСЦй, пов'язаних СЦз мСЦжнародВнними розрахунками, мСЦстить нормативнСЦ акти, що у рядСЦ випадкСЦв обмежують можливостСЦ здСЦйснення таких операцСЦй. З СЦншого боку, у вСЦтчизнянСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ ще досить погано освоСФнСЦ осВнновнСЦ мСЦжнародноправовСЦ положення, якСЦ регулюють окремСЦ форми мСЦжнародВнних розрахункСЦв СЦ значною мСЦрою визнаВнчають характер мСЦжбанкСЦвських взаСФмоВнвСЦдносин.

На жаль, через брак практичного досвСЦду у цСЦй галузСЦ як перед банками, так СЦ СЧхнСЦми клСЦСФнтами постаСФ ряд серйозВнних проблем, що призводить до рСЦзноВнго роду помилок СЦ затримок у розрахунВнках. СитуацСЦя ускладнюСФться ще й тим, що украСЧнськСЦ банки мають недостатню внутрСЦшню СЦнструктивнометодологСЦчну базу. РЖноземним пСЦдприСФмцям часто Важко визначити фСЦнансове становиВнще, надСЦйнСЦсть та технСЦчнСЦ можливостСЦ свого украСЧнського партнера. Але, використовуючи рСЦзноманСЦтнСЦ форми акредиВнтивСЦв, експортери та СЦмпортери можуть звести до мСЦнСЦмуму труднощСЦ та проблеВнми, якСЦ виникають у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, а саме:

  1. Експортер маСФ змогу, використовуВнючи акредитивну форму розрахункСЦв, звести до незначних ризики, спричиненСЦ його поганою обСЦзнанСЦстю з вимогами, стандартами нового освоюваного ринку збуту, полСЦтичною та економСЦчною стабСЦльнСЦстю в краСЧнСЦ СЦмпортера; незнанВнням мСЦiевих законСЦв щодо розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ, специфСЦки перевеВнзення, страхування товару, оформлення документацСЦСЧ на його ввезення та вСЦдправку.
  2. РЖмпортер, у свою чергу, скориставВншись акредитивною формою розраВнхункСЦв, може звести до мСЦнСЦмуму ризиВнки, пов'язанСЦ СЦз закупСЦвлею товару у неВнзнайомих краСЧнах; незнанням особливоВнстей валютного законодавства краСЧниекспортера (зокрема, стосовно можлиВнвостСЦ ввезення товару); невпевненСЦстю у добропорядностСЦ експортера.

Систематизувавши рСЦзноманСЦтнСЦ ризиВнки, якСЦ виникають у експортерСЦв та СЦмпортерСЦв у процесСЦ зовнСЦшньоекоВнномСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, вважаСФмо, варто наголосити на тих передумовах, що впливають не вибСЦр контрагентами тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ форми розрахункСЦв. Це:

  1. ФСЦнансова надСЦйнСЦсть експортеВнра/СЦмпортера.
  2. ВзаСФмовСЦдносини: продавецьпоВнкупець (агент СЦз продажу, дочСЦрнСФ пСЦдприСФмство, перша угода).
  3. ПолСЦтична та економСЦчна стабСЦльВннСЦсть краСЧниСЦмпортера.
  4. Вид товарСЦв.
  5. ОсобливостСЦ даноСЧ галузСЦ.
  6. Сума угоди.

Отже, саме акредитивну форму розВнрахункСЦв можна порекомендувати у випадках, коли мСЦж експортером та СЦмпорВнтером укладаються:

а)        перша угода;

б)        угоди на великСЦ суми;

в)        угоди, пов'язанСЦ з кредитами на тривалСЦ строки;

г)        угоди з СЦмпортерами СЦз краСЧн, якСЦ пеВнребувають у важкому економСЦчному стаВнновищСЦ, вСЦдомих низькою культурою опВнлати та нестабСЦльнСЦстю полСЦтикоекономСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ;

д)        угоди з резидентами й краСЧн, якСЦ поВнтребують оформлення платежСЦв виключВнно через акредитиви.


1.2. Види акредитивСЦв, якСЦ використовуються у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ.


Таким чином, усвСЦдомивши неВнобхСЦднСЦсть розвитку та подальшого вдосконалення акредитивноСЧ форми розВнрахункСЦв, проаналСЦзуСФмо рСЦзноманСЦтнСЦ види акредитивСЦв (Таблиця 1.1.), якСЦ використовуються у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ.

При здСЦйсненнСЦ розрахункових операцСЦй у формСЦ документарного акредитива банки та СЧхнСЦ клСЦСФнти повиннСЦ керуватися "УнСЦфСЦкованими правилами та звичаями для документарних акредиВнтивСЦв", розробленими та затвердженими МСЦжнародною торговою палатою в реВндакцСЦСЧ вСЦд 1993 року, публСЦкацСЦя МТП № 500 (надалСЦ - "УнСЦфСЦкованСЦ правила", або "правила"), та чинним законодавстВнвом краСЧни, яке регулюСФ зовнСЦшньоекоВнномСЦчну дСЦяльнСЦсть суб'СФктСЦв господарсьВнкоСЧ дСЦяльностСЦ.

В "УнСЦфСЦкованих правилах" визнаВнчено:

тАв види акредитивСЦв;

тАв спосСЦб та порядок СЧх виконання СЦ пеВнредачСЦ;

тАв зобов'язання та вСЦдповСЦдальнСЦсть банкСЦв;

тАв умови, яким повиннСЦ вСЦдповСЦдати наданСЦ за акредитивом документи.

КрСЦм того, в цьому документСЦ подаВнються тлумачення рСЦзних термСЦнСЦв, вирСЦшуються СЦншСЦ питання, якСЦ виникаВнють у практицСЦ акредитивних розраВнхункСЦв. "УнСЦфСЦкованСЦ правила" СФ складоВнвою частиною кожного документарноВнго акредитива, на що вказуСФ примСЦтка, яка обов'язково повинна мСЦститися в акредитивСЦ.

Визначення акредитива.

Акредитив, який використовуСФться у розрахунках за зовнСЦшньоторговельниВнми угодами, незалежно вСЦд того, який вСЦн ("документарний акредитив", "акредиВнтив", "акредитивний лист" тощо) - це одностороннСФ умовне грошове зоВнбов'язання банкуемСЦтента, видане ним за дорученням клСЦСФнтанаказодавця акВнредитива (СЦмпортера) на користь його

Таблиця 1.1. Види акредитивСЦв та СЧх класифСЦкацСЦя.

1.

За способом використання

-        документарнСЦ (товарнСЦ);

-        грошовСЦ (циркулярнСЦ)


2.

За формою

-        документарнСЦ акредитиви;

-        акредитивнСЦ листи


3.

За способом повСЦдомлення бенефСЦцСЦара (експортера) про вСЦдкриття акредитива на його користь

а) прямо авСЦзованСЦ акредитиви; акредитиви, авСЦзованСЦ через авСЦзуючий банк;

б) попередньо авСЦзованСЦ акредитиви


4.

За ступенем гарантованостСЦ оплати сум, якСЦ мають бути сплаченСЦ експортеру

-        вСЦдкличнСЦ;

-         безвСЦдкличнСЦ


5.

За наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю пСЦдтвердження за акредитивом з боку авСЦзуючого або СЦншого банку

-        пСЦдтверджений;

-        непСЦдтверджений


6.

За валютою платежу

-        у нацСЦональнСЦй валютСЦ бенефСЦцСЦара (експортера);

-        у нацСЦональнСЦй валютСЦ СЦмпортера;

-        у третСЦй валютСЦ


7.

За характером платежу у зв'язку з можливСЦстю/ неможливСЦстю здСЦйснювати частковСЦ поставки продукцСЦСЧ

-        подСЦльнСЦ;

-        неподСЦльнСЦ


8.

За мСЦiем та суб'СФктом виконання

-        виконуються банкомемСЦтентом у краСЧнСЦ СЦмпортера;

-        виконуються авСЦзуючим або пСЦдтверджуючим банком, який знаходиться у краСЧнСЦ бенефСЦцСЦара (експортера);

-        виконуються за участю третього банку


9.

Залежно вСЦд виду зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв господарювання (експорту чи СЦмпорту товарСЦв та послуг)

-        акредитиви на СЦмпорт

-        акредитиви на експорт

транзитнСЦ акредитиви

10.

За способом виконання

-        шляхом платежу за пред'явленням;

-        шляхом акцепту;

-        шляхом платежу з вСЦдстрочкою;

-        шляхом негоцСЦацСЦСЧ

-        обмеженСЦ;

-        необмеженСЦ

11.

Залежно вСЦд наявностСЦ депонованих грошових коштСЦв у пСЦдтверджуючому банку

-        покритСЦ;

-        непокритСЦ


12.

Залежно вСЦд наявностСЦ других бенефСЦцСЦарСЦв

-        переказнСЦ (трансферабельнСЦ);

-        непереказнСЦ


13.

СпецСЦальнСЦ форми акредитивСЦв

-        компенсацСЦйнСЦ акредитиви;

-        зустрСЦчнСЦ акредитиви;

-        резервнСЦ акредитиви ("стендбай");

-        вСЦдновлюванСЦ акредитиви;

-        револьвернСЦ акредитиви;

-        акредитиви з червоною смугою

-        фСЦнансова модель;

-        комерцСЦйна модель;

-        кумулятивнСЦ;

-        некумулятивнСЦ;

-        чистСЦ;;

-        документарнСЦ


контрагента за контрактом бенефСЦцСЦара (експортера). За цим грошовим зоВнбов'язанням банк, який вСЦдкрив акредиВнтив (банкемСЦтент), повинен здСЦйснити

бенефСЦцСЦару платСЦж (негайно або з вСЦдстрочкою) чи акцептувати тратти бенефСЦцСЦара та сплатити СЧх в строк. Або вСЦн може уповноважити СЦнший банк здСЦйснити такСЦ платежСЦ, акцепт або неВнгоцСЦацСЦю тратт бенефСЦцСЦара за умови наВндання ним документСЦв, передбачених в акредитивСЦ, також якщо виконанСЦ СЦншСЦ умови акредитива.


1.3. Види акредитивСЦв та СЧх класифСЦкацСЦя.


1. За способом використання акредиВнтиви подСЦляються на документарнСЦ (тоВнварнСЦ) та грошовСЦ (циркулярнСЦ):

а) документарнСЦ (товарнСЦ) використоВнвуються для розрахункСЦв за товари та поВнслуги при наданнСЦ обумовлених в акреВндитивСЦ документСЦв;

б) грошовСЦ (циркулярнСЦ) - це такСЦ акВнредитиви, виплата за якими не обумовВнлена наданням документСЦв.

2. За формою акредитиви подСЦляються на документарнСЦ акредитиви та акредитивнСЦ листи.

У бСЦльшостСЦ краСЧн термСЦни "докуменВнтарний акредитив " та "комерцСЦйний акВнредитивний лист "- синонСЦми. Але, наВнприклад, у Сполучених Штатах АмериВнки, ВеликобританСЦСЧ та КитаСЧ, а також у закордонних вСЦддСЦленнях найбСЦльших банкСЦв АнглСЦСЧ та США технологСЦчнСЦ проВнцеси та можливостСЦ акредитивних листСЦв суттСФво вСЦдрСЦзняються вСЦд запропоноваВнних документарними акредитивами. РозВнрахунки у формСЦ акредитивних коВнмерцСЦйних листСЦв повиннСЦ бути погодВнженСЦ сторонами у контрактСЦ купСЦвлСЦпроВндажу.

ОсобливСЦсть акредитивних коВнмерцСЦйних листСЦв у тому, що вони напраВнвляються не банку в краСЧнСЦ продавця, а безпосередньо бенефСЦцСЦару. При цьому банк у краСЧнСЦ продавця може використоВнвуватися лише як промСЦжна СЦнстанцСЦя. БенефСЦцСЦар пСЦсля вСЦдправлення товару та отримання усСЦх необхСЦдних, передбачеВнних у акредитивному листСЦ, документСЦв може або передати СЧх банку, вибраному на свСЦй розсуд, або направити для сплаВнти безпосередньо банку, який виписав акредитивний лист.

Суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни можна порекомендувати поВнгоджуватися на розрахунки за акредитивВнними листами лише за умови, якщо акВнредитивнСЦ листи виписуватимуться банВнкамикореспондентами НацСЦонального банку УкраСЧни та СЦншими першокласниВнми СЦноземними банками, платоспроВнможнСЦсть яких не викликаСФ сумнСЦву, а таВнкож з урахуванням того, що така форма розрахункСЦв здСЦйснюватиметься обома сторонами на принципах взаСФмностСЦ. В СЦншому акредитивнСЦ листи вСЦдповСЦдають документарним акредитивам. Вони моВнжуть бути, як СЦ акредитиви, вСЦдкличниВнми або безвСЦдкличними, пСЦдтверджениВнми, трансферабельними, передбачати право частковоСЧ виплати вказаноСЧ в акВнредитивному листСЦ суми. ПСЦдтвердження акредитивного листа" може бути здСЦйснене тСЦльки банком, який виписав цей лист, тобто пСЦдтвердження не маСФ тоВнго змСЦсту, який воно може мати при пСЦдтвердженнСЦ документарного акредиВнтива банком краСЧниекспортера або якиВнмось СЦншим банком.


3. За способом повСЦдомлення беВннефСЦцСЦара про вСЦдкриття акредитива на йоВнго користь акредитиви подСЦляються на:

а) прямо авСЦзованСЦ та авСЦзованСЦ через авСЦзуючий банк;

б) попередньо авСЦзованСЦ.

Прямо авСЦзованСЦ акредитиви банкемСЦтент* направляСФ безпосередньо беВннефСЦцСЦару без втручання СЦншого банку. БенефСЦцСЦар у свою чергу повинен зверВнтатися з вимогами до закордонного банВнку, що його обслуговуСФ. Ця форма авСЦзування маСФ ряд недолСЦкСЦв, характерних при розрахунках. Перш за все бенефСЦцСЦар не маСФ необхСЦдних умов для контролю справжностСЦ акредитива, бСЦльше того, це ускладнюСФ процес з'ясування платоВнспроможностСЦ банкуемСЦтента.

Акредитиви, якСЦ направляються безВнпосередньо бенефСЦцСЦару, тобто без втруВнчання СЦншого банку, використовуються пСЦдробниками документацСЦСЧ навСЦть щоВндо банкСЦв, якСЦ СФ досить надСЦйними та маВнють досконалу технСЦчну базу. Експортер, котрий бажаСФ захистити себе вСЦд подСЦбноСЧ практики, повинен вимагати авСЦзоваВнний акредитив або пСЦдтверджений банВнком у його "аснСЦй краСЧнСЦ.

АвСЦзований акредитив - це акредитив, за яким банкемСЦтент звертаСФться з доВнрученням до СЦншого банку (авСЦзуючого), щоб сповСЦстити бенефСЦцСЦара про вСЦдкритВнтя акредитива без будьякого зобов'язанВння з боку авСЦзуючого банку.

Акредитив СЦз попереднСЦм авСЦзо - це акВнредитив, за яким банкемСЦтент зверВнтаСФться з дорученням до СЦншого банку (авСЦзуючого), щоб попередньо сповСЦстиВнти бенефСЦцСЦара про вСЦдкриття акредитиВнва без будьякого зобов'язання як СЦз боВнку авСЦзуючого банку, так СЦ з боку банкуемСЦтента.


4. За ступенем гарантованостСЦ оплати сум, якСЦ мають бути сплаченСЦ експортеру, акредитиви подСЦляються на вСЦдкличнСЦ та безвСЦдкличнСЦ.

ВСЦдкличний акредитив - це акредитив, який може бути в будьякий час змСЦнеВнним або вСЦдкликаним (анульованим) банкомемСЦтентом за дорученням СЦмпорВнтера, що доручив банкуемСЦтенту вСЦдкриВнти цей акредитив, без обов'язкового повСЦдомлення бенефСЦцСЦара.

ОскСЦльки вСЦдкличний акредитив не створюСФ додаткових зобов'язань СЦмпорВнтера в частинСЦ оплати куплених ним тоВнварСЦв, експортери не вважають його доВнстатньою гарантСЦСФю СЦ у зовнСЦшньоторгоВнвельних розрахунках вСЦн використоВнвуСФться досить рСЦдко. У випадку, коли СЦмпортер та експортер усе ж таки дСЦйдуть згоди щодо використання у мСЦжнародВнних розрахунках вСЦдкличного акредитиВнва, останнСЦй може бути використаний як СЦнструмент, який завдяки своСЧй проВнстотСЦ, точностСЦ та невеликСЦй вартостСЦ порСЦвняно з безвСЦдкличним акредитивом забезпечить:

тАв платСЦж у встановленСЦ термСЦни, робВнлячи зручнСЦшим управлСЦння грошовими ресурсами продавця;

тАв контролювання банком розпоряд жень продавця, що стосуються докуВнментСЦв про вСЦдправку товару.

Юридичне зобов'язання банкуемСЦтента, який вСЦдкрив безвСЦдкличний акВнредитив, не може переглядатися у межах встановленого термСЦну дСЦСЧ без згоди всСЦх заСЦнтересованих сторСЦн (покупця, його банку та продавця). ВстановлюСФться юридичний зв'язок, з одного боку, мСЦж покупцем та банком, а з СЦншого - мСЦж банком та експортером. Однак слСЦд заВнзначити, що у цСЦй конструкцСЦСЧ вСЦдсутнСЦй прямий зв'язок мСЦж покупцем та продавВнцем. СправдСЦ, лише торговельний конВнтракт пов'язуСФ СЧх та накладаСФ зобов'язанВння на експортера за поставку товару, а на СЦмпортера - за оплату цього товару.


5. За наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю пСЦдтверВндження за акредитивом з боку авСЦзуючого або СЦншого банку акредитиви подСЦляютьВнся на пСЦдтвердженСЦ та непСЦдтвердженСЦ.

БезвСЦдкличний акредитив може бути авСЦзований бенефСЦцСЦару через СЦнший банк без будьякоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ з боку авСЦзуючого банку. Разом з тим безвСЦдВнкличний акредитив за дорученням банВнкуемСЦтента може бути пСЦдтверджений СЦншим банком (безвСЦдкличний пСЦдтвердВнжений акредитив). Банк, який пСЦдтверВндив акредитив, зобов'язаний перед бенефСЦцСЦаром своСФчасно здСЦйснити обумоВнвленСЦ акредитивом платежСЦ. Тому пСЦдтвердженим може бути тСЦльки безвСЦдкличний акредитив.

Таким чином, пСЦдтверджений безВнвСЦдкличний акредитив - це акредитив, за яким банкемСЦтент звертаСФться з проВнханням до СЦншого банку (досить часто - до авСЦзуючого банку) взяти безпосередВнню участь в операцСЦСЧ шляхом надання свого "асного зобов'язання до безвСЦдкличного зобов'язання банкуемСЦтента. МСЦж продавцем та пСЦдтверджуВнючим банком встановлюСФться новий юридичний зв'язок, який даСФ змогу ексВнпортеру скористатися двома банкСЦвськиВнми зобов'язаннями, якСЦ доповнюють одВнне одного. ПСЦдтверджуючий банк зв'язаВнний СЦз банкомемСЦтентом. ОстаннСЦй поВнвинен здСЦйснити рамбурс на банк, який робить пСЦдтвердження, якщо той здСЦйснив платСЦж. БезвСЦдкличний пСЦдтверВнджений акредитив даСФ експортеру ту пеВнревагу, що перед ним вСЦдповСЦдаСФ не тСЦльки банкемСЦтент, але й банк, який пСЦдтвердив акредитив. ОстаннСЦй бере на себе тСЦ ж зобов'язання, що й банкемСЦтент. Якщо акредитив пСЦдтверджено СЦншим банком, експортер отримуСФ додатВнковСЦ гарантСЦСЧ вСЦд деяких ризикСЦв, якСЦ не можуть бути забезпеченСЦ банкомемСЦтенВнтом (наприклад, ризикСЦв, пов'язаних СЦз забороною в краСЧнСЦ СЦмпортера виплати СЦноземноСЧ валюти за торговельним зоВнбов'язанням).

Банки, якСЦ пСЦдтверджують акредитиви, як правило, страхують себе вСЦд зазнаВнчених ризикСЦв, вимагаючи при пСЦдтверВндженнСЦ вСЦд банкуемСЦтента негайного пеВнрерахування коштСЦв у рахунок покритВнтя прийдешнСЦх платежСЦв за акредитивом, а це призводить до заморожування коштСЦв СЦмпортера на перСЦод вСЦд вСЦдкритВнтя акредитива до виплати коштСЦв за ним. Враховуючи це, украСЧнським СЦмпортерам доцСЦльно уникати пСЦдтверджених акредиВнтивСЦв. За нормальних умов торгСЦвлСЦ пСЦдтвердження акредитивСЦв вимагаСФться експортером лише у тому випадку, коВнли вСЦн не дуже довСЦряСФ банкуемСЦтенту.

АнглСЦйськСЦ банки та банки деяких СЦнших держав практикують вСЦдкриття у себе безвСЦдкличних акредитивСЦв з одноВнчасним СЧх пСЦдтвердженням. При цьому маСФться на увазСЦ, що експортер у даноВнму випадку отримуСФ додатковСЦ гарантСЦСЧ, однак таке пСЦдтвердження не маСФ нСЦчоВнго спСЦльного з "УнСЦфСЦкованими правиВнлами" та практикою бСЦльшостСЦ краСЧн. ВСЦдповСЦдно до "УнСЦфСЦкованих правил" безвСЦдкличний акредитив, пСЦдтверджеВнний банкомемСЦтентом, може розглядаВнтися просто як безвСЦдкличний акредитив. Тому якщо украСЧнський експортер хоче отВнримати додатковСЦ гарантСЦСЧ за акредитивом, вСЦн повинен вказати в контрактСЦ, яким банком (своСФСЧ або третьоСЧ сторони) цей акВнредитив повинен бути пСЦдтверджений.

Якщо уповноважений банк не СФ коВнреспондентом  банкуемСЦтента,  в платСЦжних умовах контракту доцСЦльно вказувати рамбурсуючий банк, який розВнташований у краСЧнСЦ валюти платежу та СФ кореспондентом цього уповноваженого банку. При використаннСЦ рамбурсних СЦнструкцСЦй акредитив повинен мСЦстити СЦнформацСЦю про те, що рамбурс здСЦйснюСФться згСЦдно з "УнСЦфСЦкованими правилами" для "BanktoBank" рамбурсСЦв за документарними акредитиваВнми, розробленими та затвердженими МСЦжнародною торговою палатою, (публСЦкацСЦя МТП № 525).

У деяких випадках украСЧнськСЦ банки можуть пСЦдтверджувати акредитиви банкСЦвкореспондентСЦв, якСЦ мають стабСЦльне фСЦнансове становище та з якиВнми вже СФ позитивний досвСЦд спСЦвпрацСЦ у рСЦзних галузях банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. ТакСЦ акредитиви можуть пСЦдтверджуваВнтися у межах лСЦмСЦтСЦв та правил, встаноВнвлених банком. При цьому пСЦд правилаВнми пСЦдтвердження акредитивСЦв маСФться на увазСЦ дотримання таких умов:

  1. при акредитивах на експорт як виВнконуючий банк необхСЦдно вказувати уповноважений украСЧнський банк;
  2. рамбурснСЦ СЦнструкцСЦСЧ повиннСЦ переВндбачати якнайшвидше надання уповВнноваженому банку Покриття. Тобто банкемСЦтент при вСЦдкриттСЦ акредитива мусить надати право дебетувати свСЦй раВнхунок в украСЧнському банку, якщо такий СФ, або право рамбурса на один СЦз банкСЦвкореспондентСЦв (з яким украСЧнський банк маСФ позитивний досвСЦд спСЦвробСЦтВнництва), або повинен перерахувати поВнпередньо валютне покриття;
  3. при акредитивах на СЦмпорт (для оперативнСЦшого виконання акредитивВнноСЧ операцСЦСЧ) украСЧнським банкам, при отриманнСЦ пСЦдтвердження за конкретним акредитивом вСЦд зарубСЦжного банкукоВнреспондента, необхСЦдно керуватися законодавством конкретноСЧ краСЧни, яке регулюСФ здСЦйснення експортноСЦмпортВнних операцСЦй.

Так, згСЦдно з практикою роботи ряду СЦноземних банкСЦв (зокрема швейцарських та англСЦйських) до надання СЧхнього пСЦдВнтвердження необхСЦдно не тСЦльки депонуВнвати кошти за акредитивом у пСЦдтвердВнжуючому СЦноземному банку, але й пСЦдпиВнсати заставну угоду. ЛСЦберальнСЦшим стоВнсовно цього СФ валютне законодавство НСЦмеччини. При взаСФмодСЦСЧ з найнадСЦйВннСЦшими украСЧнськими банками такСЦ авВнторитетнСЦ нСЦмецькСЦ банки, як Дойчебанк, Комерцбанк у рядСЦ випадкСЦв надають своСФ пСЦдтвердження за вСЦдкритими укВнраСЧнськими банками акредитивами навСЦть без грошового покриття, що свСЦдчить про досить тСЦсне спСЦвробСЦтництво укВнраСЧнських та нСЦмецьких банкСЦв у цьому напрямСЦ. НепСЦдтверджений акредитив - це акредитив, який не мСЦстить зазначеВнного вище зобов'язання. У цьому випадВнку авСЦзуючий банк обмежуСФться тСЦльки авСЦзуванням експортера щодо вСЦдкриття акредитива та платить лише у тому виВнпадку, коли банкемСЦтент (банк СЦмпортеВнра) перерахуСФ йому вСЦдповСЦдну суму.


6. За валютою платежу акредитиви подСЦляються на такСЦ, що сплачуються:

тАв у нацСЦональнСЦй валютСЦ бенефСЦцСЦара,

тАв у нацСЦональнСЦй валютСЦ СЦмпортера,

тАв у третСЦй валютСЦ.

Якщо за акредитивом платСЦж передбаВнчено у СЦншСЦй валютСЦ, нСЦж валюта, в якСЦй вСЦдкрито акредитив, у його умовах повиВннен чСЦтко зазначитися курс перерахунВнку з валюти акредитива у валюту платеВнжу, який необхСЦдно використовувати при здСЦйсненнСЦ виплат з акредитива.


7. За характером платежу у зв'язку з можливСЦстю (неможливСЦстю) здСЦйснювати частковСЦ поставки продукцСЦСЧ акредитиви подСЦляються на подСЦльнСЦ та неподСЦльнСЦ.

ПодСЦльним акредитивом передбаВнчаСФться виплата експортеру вСЦдповСЦдно до контракту сум пСЦсля кожноСЧ часткоВнвоСЧ поставки.

НеподСЦльним акредитивом передбаВнчаСФться, що уся сума, яка належить ексВнпортеру, буде сплачена пСЦсля завершенВння поставок або пСЦсля останньоСЧ часткоВнвоСЧ поставки. Такий акредитив викориВнстовуСФться зазвичай при постачаннСЦ окремими партСЦями обладнання, техноВнлогСЦчно тСЦсно пов'язаного, тобто коли непоставка однСЦСФСЧ або кСЦлькох партСЦй, робить неможливим використання обладнання, яке надСЦйшло ранСЦше. НеподСЦльний акреВндитив, таким чином, захищаСФ СЦнтереси покупця (СЦмпортера).


8. За мСЦiем та суб'СФктом виконання акВнредитиви подСЦляються на такСЦ, що:

а) виконуються банкомемСЦтентом у краСЧнСЦ СЦмпортера,

б) виконуються авСЦзуючим або пСЦдтверВнджуючим банком, який знаходиться у краСЧнСЦ бенефСЦцСЦара (експортера),

в) виконуються за участю третього банку.

У тих випадках, коли виконуючим банком СФ банкемСЦтент, строк дСЦСЧ акреВндитива закСЦнчуСФться у краСЧнСЦ банкуемСЦтента, СЦ акредитив сплачуСФться тСЦльки пСЦсля отримання та перевСЦрки докуВнментСЦв, необхСЦдних для розкриття акредитива.

У випадку, коли виконуючим банком СФ авСЦзуючий банк, можливСЦ декСЦлька видСЦв оплати документСЦв залежно вСЦд того, який спосСЦб оплати зазначено в умовах контракту.


9. Залежно вСЦд виду зовнСЦшньоеконоВнмСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (експорту чи СЦмпорту товарСЦв та послуг) акредитиви подСЦляються на акреВндитиви на СЦмпорт та акредитиви на експорт:

а) акредитиви на СЦмпорт - використоВнвуються для розрахункСЦв за СЦмпортованСЦ СЦноземними фСЦрмами товари та наданСЦ послуги СЦ вСЦдкриваються украСЧнськими банками за дорученням украСЧнських фСЦрмСЦмпортерСЦв.

б) акредитиви на експорт - викориВнстовуються для розрахункСЦв за експорВнтованСЦ СЦнофСЦрмами товари та наданСЦ поВнслуги СЦ вСЦдкриваються СЦноземними банВнками за дорученням СЦноземних фСЦрмСЦмпортерСЦв.

У розрахунках за украСЧнський ексВнпорт акредитиви вСЦдкриваються, як праВнвило, СЦноземними банками з авСЦзуванням СЧх через украСЧнськСЦ банки. НайвигСЦднСЦшим у цьому випадку СФ призначення виконуючим банком уповноваженого украСЧнського банку.

При розрахунках за СЦмпорт доцСЦльно використовувати акредитиви, якими пеВнредбачено платСЦж в украСЧнському банкуемСЦтентСЦ проти документСЦв, що надходять вСЦд СЦноземного експортера. Це даСФ змоВнгу запобСЦгти можливому заморожуванню валютних коштСЦв суб'СФктСЦв господарсьВнкоСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни та банкСЦв на раВнхунках в СЦноземних банках для наступВнних платежСЦв за акредитивами.

Одним СЦз видСЦв СЦмпортних акредитиВнвСЦв СФ транзитнСЦ акредитиви. Вони можуть авСЦзуватися, пСЦдтверджуватися та викоВннуватися уповноваженими банками за дорученням СЦноземних банкСЦвкоресВнпондентСЦв, якСЦ вСЦдкривають цСЦ акредитиВнви в СЦнших краСЧнах. Як правило, транВнзитнСЦ акредитиви авСЦзуються за рахунок СЦноземного банкуемСЦтента, який також сплачуСФ комСЦсСЦйнСЦ та СЦншСЦ витрати авСЦзуючого банку. ПСЦдтвердження та виконанВння транзитних акредитивСЦв доцСЦльно здСЦйснювати тСЦльки в особливих випадВнках, наприклад, за умови надання уповноваженому УкраСЧнському банку з боку банкуемСЦтета попереднього валютного покриття.


10. За способом виконання акредитиВнви подСЦляються на акредитиви, якСЦ викоВннуються:

а) шляхом платежу за пред'явленням;

б) шляхом акцепту;

в) шляхом платежу з вСЦдстрочкою;

г) шляхом негоцСЦацСЦСЧ.

ПлатСЦж за пред'явленням здСЦйснюВнСФться, як правило, авСЦзуючим або пСЦдВнтверджуючим банком у краСЧнСЦ експортеВнра при наданнСЦ вСЦдповСЦдних фСЦнансових та комерцСЦйних документСЦв. Такий спосСЦб виконання акредитива даСФ змогу експорВнтеру отримати платСЦж одразу пСЦсля наданВння вСЦдповСЦдних документСЦв до банкуплатника.

Акредитиви, якСЦ виконуються шляхом акцепту.

При акцептуваннСЦ акредитива наВндаСФться також вексель. Незалежно вСЦд тоВнго, на кого виставлено вексель, банкемСЦтент, а за необхСЦдностСЦ - пСЦдтверджуВнючий банк зобов'язуються акцептувати та здСЦйснити платСЦж у зазначений строк.

Перший варСЦант, найсприятливСЦший для експортера: авСЦзуючий або пСЦдтверВнджуючий банк пСЦсля пред'явлення неВнобхСЦдних документСЦв у його "касах" акВнцептуСФ тратту.

Другий варСЦант: акцепт банкомемСЦВнтентом, який акцептуСФ тратту пСЦсля отВнримання документСЦв та визнання СЧх вСЦдповСЦдно до умов акредитива.

ТретСЦй варСЦант, найменш сприятливий для експортера: акцепт наказодавцем.

Акредитиви, якСЦ виконуються шляхом платежу з вСЦдстрочкою.

ВибСЦр мСЦж вСЦдстроченим платежем та акцептом обумовлюСФться головним чиВнном звичаями та законодавством краСЧниекспортера. Наказодавець може уникнуВнти оплати мита та митних зборСЦв на цСЦннСЦ папери ряду краСЧн, якщо вибрав вСЦдстрочений платСЦж замСЦсть акцепту. При цьому способСЦ виконання платежу банкемСЦтент та пСЦдтверджуючий банк (якщо акредитив пСЦдтверджений) зоВнбов'язуються здСЦйснити платСЦж у визнаВнчений термСЦн.

Акредитиви, якСЦ виконуються шляхом негоцСЦацСЦСЧ.

За такоСЧ форми виконання акредитиВнва (використовуСФться у США, КитаСЧ та англомовних краСЧнах) банкемСЦтент зоВнбов'язуСФться платити експортеру за пред'явленням або шляхом акцепту, але передбачаСФться також можливСЦсть неВнгоцСЦацСЦСЧ. Як правило, банкемСЦтент вСЦдправляСФ листа безпосередньо на адреВнсу бенефСЦцСЦара, де передбачаСФться:

  1. термСЦн дСЦСЧ для негоцСЦацСЦСЧ у краСЧнСЦ беВннефСЦцСЦара;
  2. уточнення про добропоряднСЦсть ("bona fide"), за яким банкемСЦтент зоВнбов'язуСФться платити пред'явнику акре дитива з доданими до нього оформлениВнми належним чином документами.

На практицСЦ банкемСЦтент для переВндачСЦ акредитива бенефСЦцСЦару досить чаВнсто використовуСФ послуги банкукоресВнпондента, якому вСЦдводиться допомСЦжна роль при пересиланнСЦ акредитива та засвСЦдченнСЦ пСЦдписСЦв, зазначених в акреВндитивСЦ, СЦ який не отримуСФ повноваженВння на здСЦйснення платежСЦв. При викоВннаннСЦ акредитива бенефСЦцСЦару не обов'язВнково звертатися до банку, який передав цей акредитив, за винятком випадку, коВнли банкемСЦтент обмежив негоцСЦацСЦю визначеним банком (за акредитивом

"restricted").


11. Залежно вСЦд наявностСЦ депонованих грошових коштСЦв у пСЦдтверджуючому банВнку акредитиви подСЦляються на покритСЦ та непокритСЦ.

Покритими вважаються такСЦ акредиВнтиви, при вСЦдкриттСЦ яких банкемСЦтент попередньо надаСФ у розпорядження виВнконуючого банку валютнСЦ кошти (поВнкриття) у сумСЦ акредитива на строк дСЦСЧ зоВнбов'язань банкуемСЦтента з умовою можВнливостСЦ СЧх використання для виплат за акредитивом.

Валютне покриття може надаватися шляхом:

тАв кредитування на суму акредитива кореспондентського рахунка виконуюВнчого банку у банкуемСЦтентСЦ або СЦншому банку;

тАв надання виконуючому банку праВнва на списання всСЦСФСЧ суми акредитива з кореспондентського рахунка, вСЦдкритоВнго у нього банкомемСЦтентом у момент отримання акредитива до виконання;

тАв вСЦдкриття банкомемСЦтентом у виВнконуючому банку депозитСЦв покриття або страхових депозитСЦв.

Непокритими вважаються такСЦ акредиВнтиви, при виставленнСЦ яких банк не деВнпонуСФ кошти клСЦСФнта на окремому рахунВнку СЦ вСЦдповСЦдно не надаСФ попередньо у розпорядження виконуючого банку ваВнлютнСЦ кошти (покриття).


12. Залежно вСЦд наявностСЦ других бенефСЦцСЦарСЦв акредитиви подСЦляються на переказнСЦ (трансферабельнСЦ) та непереказнСЦ.

У статтСЦ 48 "УнСЦфСЦкованих правил" даСФться таке тлумачення переказного акредитива:

"А. Переказним (трансферабельним) СФ акредитив, за яким бенефСЦцСЦар (перший бенефСЦцСЦар) маСФ право уповноважити банк, що здСЦйснюСФ платСЦж, платСЦж з вСЦдстрочкою платежу, акцепт чи неВнгоцСЦацСЦю, або будьякий банк, уповноВнважений негоцСЦювати переказуючий банк, нате, щоб акредитивом могли коВнристуватися повнСЦстю або частково одВнна чи декСЦлька СЦнших осСЦб (другСЦ бенефСЦцСЦари).

Таким чином, переказний (трансферабельний) акредитив надаСФ бенефСЦцСЦару право давати розпорядження банку, який здСЦйснюСФ оплату, акцепт або купСЦвлю тратт (документСЦв), передати акредитив повнСЦстю або частинами одному або кСЦльком третСЦм особам (другим бенефСЦцСЦарам). ДругСЦ бенефСЦцСЦари не мають права подальшого переказу трансферабельного акредитива. Права за акредиВнтивом передаються для того, щоб постаВнчальник мСЦг профСЦнансувати субпостачальника (субпостачальникСЦв) за рахунок коштСЦв за акредитивом. Частини трансферабельного акредитива можуть бути переказанСЦ окремо, якщо частковСЦ вСЦдванВнтаження не забороненСЦ умовами акредиВнтива. Трансферабельний акредитив частСЦше використовуСФться у межах однСЦСФСЧ краСЧни. Право на переказ акредитива в СЦншу краСЧну повинно вказуватися в йоВнго умовах. УкраСЧнський СЦмпортер може вСЦдмовитися вСЦд такоСЧ вказСЦвки на тСЦй пСЦдставСЦ, що вСЦн не знаСФ субпостачальВнникСЦв СЦ перед ним вСЦдповСЦдаСФ за умоваВнми контракту тСЦльки безпосередньо поВнстачальник.

У свою чергу акредитив, який не моВнже бути використаний другим (и) бенефСЦцСЦаром (бенефСЦцСЦарами) СФ непереказним акредитивом.


13. СпецСЦальнСЦ форми акредитивСЦв.

А. КомпенсацСЦйнСЦ акредитиви. КомпенсацСЦйний акредитив маСФ багаВнто схожого з трансферабельним, але СЦснують також СЦ суттСФвСЦ вСЦдмСЦнностСЦ. При трансферабельному акредитивСЦ виставВнляСФться лише один акредитив, який потСЦм переказуСФться першим бенефСЦцСЦаром (посередником) другому беВннефСЦцСЦару. При компенсацСЦйному акреВндитивСЦ використовуються два акредиВнтиви. Перший акредитив (основний ак редитив) за дорученням СЦноземного поВнкупця виставляСФться банком покупця, де посередник виступаСФ у ролСЦ бенефСЦцСЦара. Другий акредитив за дорученням посеВнредника виставляСФться банком посередВнника, де справжнСЦй постачальник товарСЦв виступаСФ у ролСЦ бенефСЦцСЦара.

КомпенсацСЦйнСЦ акредитиви не вСЦдобраВнженСЦ в "УнСЦфСЦкованих правилах". СлСЦд зазначити, що посередник та його банк буВндуть домагатися виконання постачальВнником умов другого акредитива таким чиВнном, щоб посередник, у свою чергу, мав можливСЦсть виконати належним чином умови першого (основного) акредитива. При компенсацСЦйному акредитивСЦ посеВнредник звертаСФться з дорученням до своВнго банку про прийняття основного акреВндитива як "забезпечення" для другого акредитива. Тому банкемСЦтент для висВнтавлення другого акредитива прагне впевВннитися, що платСЦж за основним акредиВнтивом буде здСЦйснено належним чином. Отже, найоптимальнСЦшим СФ такий варСЦант, коли основний акредитив СФ пСЦдтверджеВнним безвСЦдкдичним акредитивом.

Умови основного акредитива можуть бути схожими з умовами другого акреВндитива, за винятком того, що:

а) цСЦна за одиницю та за весь товар за основним акредитивом повинна бути нижчою, нСЦж за другим акредитивом;

б) дата вСЦдправки товарСЦв за основним акредитивом повинна передувати датСЦ вСЦдправки за другим акредитивом;

в) дата закСЦнчення строку платежу за основним акредитивом повинна бути ранСЦшою, нСЦж за другим акредитивом.

Якщо основний акредитив вСЦдкрито в однСЦй валютСЦ, а другий акредитив - в СЦншСЦй, необхСЦдно, щоб банкемСЦтент друВнгого акредитива своСФчасно сповСЦстив укВнраСЧнського посередника про тенденцСЦю змСЦни курсу валюти основного акредиВнтива вСЦдносно валюти другого акредитиВнва. Це потрСЦбно для того, аби украСЧнсьВнкий посередник мав можливСЦсть вжити заходСЦв в умовах несприятливоСЧ змСЦни бСЦржового курсу.

Б. ЗустрСЦчнСЦ акредитиви.

ЗустрСЦчнСЦ акредитиви схожСЦ з комВнпенсацСЦйними (back to back) за винятком того, що при зустрСЦчному акредитивСЦ банкемСЦтент для другого акредитива не приймаСФ перший (основний) акредитив як "забезпечення". ЗамСЦсть цього банк отримуСФ СЦнструкцСЦСЧ дебетувати рахунок експортера (посередника) за всСЦма плаВнтежами, якСЦ здСЦйснюються за другим акВнредитивом. Перший (основний) акредиВнтив використовуСФться як потенцСЦйне джерело надходження грошових коштСЦв на рахунок експортера (посередника).

В. РезервнСЦ акредитиви ("стендбай ").

РезервнСЦ акредитиви, або акредитиви "стендбай" (stand by letter of credit), якСЦ СЦнколи ще називають чистими, СФ спецСЦальними видами акредитивСЦв СЦ за своСФю суттю бСЦльше тяжСЦють до банкСЦвВнськоСЧ гарантСЦСЧ. Практика використання таких акредитивСЦв зародилася у США, оскСЦльки банки цСЦСФСЧ краСЧни вСЦдповСЦдно до дСЦючого законодавства не можуть надаВнвати гарантСЦСЧ у чистому виглядСЦ. На вСЦдВнмСЦну вСЦд документарних акредитивСЦв, якСЦ забезпечують перш за все СЦнтереси ексВнпортера, резервний акредитив як СЦнструВнмент забезпечення платежСЦв СФ значно гнучкСЦшим та унСЦверсальнСЦшим.

Так, резервний акредитив може викоВнристовуватися СЦ як документарний акреВндитив, СЦ для додаткового забезпечення платежСЦв на користь експортера (скажСЦмо, при розрахунках у формСЦ СЦнкасо або банкСЦвського переказу). Але такий акреВндитив (як аналог авансовоСЧ гарантСЦСЧ або гаВнрантСЦСЧ виконання) може виступати СЦ як заВнбезпечення повернення ранСЦше виплаченого СЦмпортером (замовником) авансу або виплати неустойок та штрафСЦв на користь СЦмпортера при неналежному виконаннСЦ експортером контракту. Таким чином, резервний акредитив (як СЦ банкСЦвську гаВнрантСЦю), на вСЦдмСЦну вСЦд документарного акВнредитива, можна вСЦднести до непрямого заВнбезпечення платежу. Такий акредитив моВнже бути реалСЦзовано лише у тому випадВнку, коли наказодавець резервного акредитива не виконаСФ своСЧ зобов'язання.

РезервнСЦ акредитиви отримали велике поширення у мСЦжнароднСЦй практицСЦ (значВнною мСЦрою завдяки банкам США). Тому вони також стали предметом унСЦфСЦкацСЦСЧ та пСЦдпорядковуються "УнСЦфСЦкованим праВнвилам та звичаям для документарних акВнредитивСЦв" (у редакцСЦСЧ 1993 року). РЖз цСЦСФСЧ позицСЦСЧ резервнСЦ акредитиви мають певнСЦ переваги порСЦвняно з банкСЦвськими гаВнрантСЦями, якСЦ пСЦдпорядковуються нацСЦоВннальному законодавству. ОскСЦльки реВнзервнСЦ акредитиви належать до категорСЦСЧ незабезпечених кредитСЦв, бСЦльшСЦсть банкСЦв виставляСФ 'СЧх за дорученням тих клСЦСФнтСЦв, якСЦ мають у них своСЧ рахунки.

СлСЦд також зазначити, що СФ фСЦнансоВнва СЦ комерцСЦйна моделСЦ акредитива "стендбай":

ФСЦнансова модель акредитива "стендбай" фактично розглядаСФться як мСЦжнаВнродна гарантСЦя, в той час як комерцСЦйний "стендбай" може розглядатися як гаВнрантСЦя за документарним акредитивом. При характеристицСЦ фСЦнансовоСЧ моделСЦ акредитива "стендбай" як мСЦжнародноСЧ гарантСЦСЧ, що адресована бенефСЦцСЦару, неВнобхСЦдно акцентувати увагу на кСЦлькох особливих моментах.

БенефСЦцСЦар - це покупець, який СФ бенефСЦцСЦаром фСЦнансового акредитива "стендбай". Наказодавець СФ експортеВнром. Тобто наказодавець та бенефСЦцСЦар СФ особами абсолютно вСЦдмСЦнними вСЦд тих, котрСЦ беруть участь у виконаннСЦ доВнкументарного акредитива або в акредиВнтивСЦ "стендбай", який гарантуСФ оплату товару.

КомерцСЦйна модель акредитива "стендбай" у виглядСЦ гарантСЦСЧ оплати тоВнвару стосуСФться усСЦх пСЦдприСФмств, як експортерСЦв, так СЦ СЦмпортерСЦв. Акредитив "стендбай" як гарантСЦя оплати товару може застосовуватися у ситуацСЦСЧ, коли експортер наполягаСФ на безвСЦдкличному акредитивСЦ, а покупець не маСФ достатньоСЧ суми "асних грошових коштСЦв, СЦ банк не бажаСФ або не маСФ змоги надати покупВнцевСЦ кредит для оплати товарСЦв експорВнтеру. Таким чином, комерцСЦйна модель акредитива "стендбай" - це безвСЦдВнкличне зобов'язання банкуемСЦтента опВнлатити товар у випадку неналежного виконання акредитива покупцем.

Узагальнюючи переваги резервного акредитива зауважимо, що вСЦн:

1) надаСФ "забезпечення" експортеру та одночасно зменшуСФ загальну суму банВнкСЦвського кредиту, якоСЧ вимагаСФ покуВнпець;

2) може бути використаний як резервВнна гарантСЦя оплати товару за СЦнших форм мСЦжнародних розрахункСЦв;

3) при використаннСЦ резервного акреВндитива бенефСЦцСЦар маСФ можливСЦсть висВнтавити тратту на банкемСЦтент;

4) резервнСЦ акредитиви пСЦдпорядкованСЦ "УнСЦфСЦкованим правилам та звичаям для документарного акредитива".

Г. РевольвернСЦ та вСЦдновлюванСЦ акредиВнтиви.

РевольвернСЦ акредитиви визначенСЦ як альтернативнСЦ акредитивам "стендбай" у ситуацСЦях, коли:

а) СЦмпортер отримуСФ регулярнСЦ поВнставки товару СЦзза кордону вСЦд СЦноземВнного постачальника;

б) постачальник наполягаСФ на платежСЦ у формСЦ акредитива;

в) банк не бажаСФ виставляти акредиВнтив на повну вартСЦсть товарСЦв, якСЦ перСЦодично постачатимуться певний виВнзначений час.

РевольвернСЦ акредитиви - це акредитиви, якСЦ автоматично поновлюються на СЧх початкову суму або пСЦсля закСЦнченВння визначеного заздалегСЦдь перСЦоду, чи в мСЦру використання у межах наперед виВнзначених загальноСЧ суми та термСЦну дСЦСЧ. Таким чином, акредитиви зможуть поВнновлюватися щомСЦсяця, щокварталу або певну кСЦлькСЦсть разСЦв. РевольвернСЦ акреВндитиви використовуються у тих випадВнках, коли продаж товару за кордон - не СЦзольована угода, а СЦноземний покупець СФ постСЦйним клСЦСФнтом експортера. ВикоВнристання такого акредитива даСФ ексВнпортеру змогу отримувати грошовСЦ кошВнти пСЦд належним чином оформленСЦ доВнкументи, якСЦ вСЦдповСЦдають умовам акреВндитива, за кожну кратну поставку (здСЦйснювану переважно за графСЦком), що зафСЦксовано у контрактСЦ (найчастСЦше - при поставках сировини).

У свою чергу револьвернСЦ акредитиВнви подСЦляються на кумулятивнСЦ СЦ некумулятивнСЦ.

Так званий кумулятивний револьверВнний акредитив даСФ змогу переносити можливий залишок з одного перСЦоду на наступний. Це даСФ змогу уникнути вСЦдкриття цСЦлоСЧ послСЦдовноСЧ мережСЦ акВнредитивСЦв та СФ дуже зручним, особливо при регулярних, розбитих на частини поВнставках (наприклад, щотижневе забезпеВнчення фруктами у перСЦод збирання вроВнжаю, рибою - у сезон). Однак слСЦд заВнзначити, що оскСЦльки поновлення здСЦйснюСФться автоматично, ризик, який бере на себе банкемСЦтент у день вСЦдкритВнтя акредитива або пСЦдтверджуючий банк у день його пСЦдтвердження, стосуСФться усСЦСФСЧ суми за операцСЦСФю, а не частини, яка належить до якогось перСЦоду.

НекумулятивнСЦ акредитиви - це акВнредитиви, за якими невикористаний заВнлишок повертаСФться. ПорСЦвняно з вСЦдноВнвлюваним акредитивом, коли банк висВнтавляСФ револьверний акредитив, вСЦн та його клСЦСФнт беруть на себе зобов'язання щодо всСЦСФСЧ суми, а не СЧСЧ частини, яка стоВнсуСФться якогось певного перСЦоду. Таким чином, револьверний акредитив, що виВнник для задоволення потреб торгових партнерСЦв, даСФ змогу координувати поВнставки з використанням документарноВнго акредитива за операцСЦями, що переВндбачають вСЦдправки товарСЦв частинами.

Г. Акредитив СЦз червоною смугою.

ЗгСЦдно з таким акредитивом авСЦзуючий або пСЦдтверджуючий банк здСЦйснюСФ аванВнсування бенефСЦцСЦара (експортера) до наВндання визначених документСЦв. Ця спецСЦальна умова зазначаСФться в акредиВнтивСЦ за вимогою заявника акредитива (покупця/СЦмпортера). Це не передплата, а угода, за якою постачальник (бенефСЦцСЦар) отримуСФ аванс вСЦд авСЦзуючого/пСЦдтверджуючого банку до вСЦдправки товарСЦв. Таким чином, покупець звертаСФться з дорученням до банкуемСЦтенВнта уповноважити авСЦзуючий/пСЦдтверджуючий банк на здСЦйснення платежу експортеру за товари до СЧхньоСЧ вСЦдправВнки. Тому акредитив СЦз червоною смугою можна характеризувати як джерело передвСЦдвантажувальних коштСЦв у формСЦ:

а) позики вСЦдавСЦзуючого/пСЦдтверджуючого банку, яка надаСФться бенефСЦцСЦару (експортеру);

б) платежу аплСЦканта (СЦмпортера). РЖншими словами, аплСЦкант може взяВнти на себе всю вСЦдповСЦдальнСЦсть за наданВння авансу експортеру, сам при цьому не надаючи такого авансу. Ця роль вСЦдводиться авСЦзуючому/пСЦдтверджуючому банку проти забезпечення акредитива з червоною смугою.

СлСЦд також зазначити, що акредитиВнви з червоною смугою названо так тоВнму, що первСЦсне в такий акредитив впиВнсувалося застереження, написане червоВнним чорнилом, тобто спецСЦальна умова. Сума, яку належить авансувати беВннефСЦцСЦару за акредитивом СЦз червоною смугою, визначаСФться аплСЦкантом такоВнго акредитива за погодженням СЦз банкомемСЦтентом. Ця сума може становити як 100 вСЦдсоткСЦв вСЦд суми акредитива, так СЦ певний його вСЦдсоток, скажСЦмо, 85 або 50.

АплСЦкант також вирСЦшуСФ, як забезпеВнчуСФться позика, що надаСФться авСЦзуючим/пСЦдтверджуючим банком бенефСЦцСЦару/експортеру, а саме:

а) шляхом простого письмового пСЦдтвердження бенефСЦцСЦара/експортера про те, що грошСЦ будуть використанСЦ виВнключно на закупСЦвлю товарСЦв для вСЦдванВнтаження СЧх згСЦдно з умовами акредитива (чистий акредитив СЦз червоною смугою):

б) шляхом письмовоСЧ гарантСЦСЧ або заВнстави, якСЦ бенефСЦцСЦар повинен належним чином оформити та надати повний комВнплект документСЦв до авСЦзуючого/пСЦдтверджуючого банку у межах зазначеного в акредитивСЦ перСЦоду (документарний акВнредитив СЦз червоною смугою).

Позика, надана бенефСЦцСЦару авСЦзуючим/пСЦдтверджуючим банком, разом СЦз певним вСЦдсотком за користування нею повинна бути потСЦм повернута авСЦзуючоВнму/пСЦдтверджуючому банку, але тСЦльки пСЦсля того, як бенефСЦцСЦар надасть докуВнменти, якСЦ необхСЦднСЦ для розкриття акВнредитива та якСЦ повнСЦстю вСЦдповСЦдатимуть умовам акредитива. Однак якщо бенефСЦцСЦар не зможе надати такСЦ документи СЦ вСЦдповСЦдно не зможе отримати за цим акредитивом грошСЦ, а вСЦдтак буде не спроможний повернути позику, то у якому випадку авСЦзуючий/пСЦдтверджуючий банк матиме право вимагати рефСЦнансування (з вСЦдсотком за позику) вСЦд банку емСЦтета. У свою чергу останнСЦй матиме право регресу вСЦдносно аплСЦканта акредитива. Таким чином аплСЦкант нестиме вСЦдповСЦдальнСЦсть за усСЦ витрати, що винекли у банку емСЦтета, авСЦзуючого/пСЦдтверджуючого банку за акредитивом СЦз червоною смугою.

2. Застосування акредитиву в мСЦжнародних формах розрахункСЦв на прикладСЦ банку "УкраСЧнатАЭ.


Товариство з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю "ЕфекттАЭ (УкраСЧна, м.КиСЧв)  звернулося до акцСЦонерного комерцСЦйного агропромислового банку "УкраСЧнатАЭ з проханням вСЦдкрити вСЦдкличний покритий акредитив для розрахунку з СЦноземним партнером по експортованСЦй в УкраСЧну продукцСЦСЧ (обладнання для переробки сСЦльгоспсировини). Сума акредитиву складаСФ  150  000 доларСЦв США.

ВСЦдповСЦдно до договору купСЦвлСЦ-продажу № 14 вСЦд 01.01.1997 року мСЦж ТОВ "ЕфекттАЭ та зарубСЦжним  партнером з РосСЦСЧ - фСЦрма "РЖзраелтАЭ передбачено акредитивну форму розрахункСЦв за поставлене до 01.03.1997 року в УкраСЧну обладнання.

Поставка обладнання буде здСЦйснюватися авСЦацСЦйним транспортом з м.Москви до м.КиСФва пСЦсля повСЦдомлення фСЦрми "РЖзраелтАЭ авСЦзуючим банком про вСЦдкриття на користь фСЦрми безвСЦдкличного покритого акредитиву в сумСЦ 150 000 доларСЦв США.

Банк-емСЦтент пСЦсля розгляду питання даСФ згоду на виставлення акредитиву, про що СЦ було повСЦдомлено АКБ "МосбСЦзнесбанктАЭ (РосСЦя, м.Москва).

Умовами виставлення документарного акредитиву, про якСЦ повСЦдомлено авСЦзуючий банк СФ :


  1. Депонування  на окремому рахунку в банку-емСЦтентСЦ суми коштСЦв наказодавача акредитиву в розмСЦрСЦ 150 000 ло. США.
  2. Перерахування коштСЦв до авСЦзуючого банку буде здСЦйснено лише пСЦсля отримання всСЦх перерахованих нижче документСЦв, серед яких обовтАЭязковими СФ  авСЦанакладна та страховий полСЦс .
  3. АвСЦзуючий банк зобовтАЭязаний слСЦдкувати за дотриманням умов акредитиву СЦ лише пСЦсля СЧх виконання бенефСЦцСЦаром маСФ право перерахувати на його розрахуноквий  рахунок зазначену суму коштСЦв.

Банк-емСЦтент (АК АПБ "УкраСЧнатАЭ м.КиСЧв) звернувся  до авСЦзуючого банку (АКБ "МосбСЦзнесбанктАЭ РосСЦя, м.Москва) з проханням про надання додаткового пСЦдтвердженя акредитиву, на що було отримано згоду.

ВСЦдповСЦдно до заяви на акредитив всСЦ затрати по виставленню акредитиву взяв на себе наказодавач акредитиву - ТОВ "ЕфекттАЭ (УкраСЧна ,м.КиСЧв).

До авСЦзуючого банку бенефСЦцСЦаром було надано авСЦанакладну № 3 вСЦд 05.02.1997 р. , копСЦю рахунку-фактури № 71 вСЦд 05.02.1997 р. , окрСЦм того страховий полСЦс вСЦд 05.02.1997 р., укладеного мСЦж фСЦрмою "РЖзраелтАЭ та РосСЦйською страховою компанСЦСФю "РосстрахтАЭ (м.Москва) на суму 150 000 доларСЦв США.

ПСЦсля перевСЦрки вищезазначених документСЦв авСЦзуючий банк направляСФ СЧх до банку-емСЦтента.  ОстаннСЦй перерахову депоновану суму до "МосбСЦзнесбанкутАЭ.

В результатСЦ здСЦйснених операцСЦй бенефСЦцСЦар вчасно СЦ повнСЦстю отримав оплату за поставлену СЦмпортеру продукцСЦю в сумСЦ 150 000 дол.США. РЖмпортер отримав без затримки замовлене обладнання, не ризикуючи використовувати попередню оплату. Використання акредитиву коштувало наказодавачу 0.15 % вСЦд суми вСЦдкритого акредитиву, тобто 225 дол.США на користь банку-емСЦтенту та 0.15 % вСЦд суми вСЦдкритого акредитиву (теж 225 дол.США) на користь авСЦзуючого банку. ОкрСЦм того, наказодавач змушений був оплатити поштово-телеграфнСЦ витрати банку-емСЦтента.

Висновки (зауваження та пропозицСЦСЧ)


ВСЦтчизнянСЦ комерцСЦйнСЦ банки, прилучаючись до мСЦжнородного спСЦвробСЦтництва, опановують рСЦзнСЦ форми розрахункСЦв, прийнятих у свСЦтовСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ. Все бСЦльше уповноважених банкСЦв УкраСЧни самостСЦйно встановлюють кореспондентськСЦ вСЦдносини з СЦноземними. РЖ все ж  сфера зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ наших банкСЦв одна з найменш розвинутих.

Головними факторами, що можуть СЦстотно вплинути на подальший розвиток акредитивноСЧ форми розрахункСЦв в УкраСЧнСЦ можуть бути:


  1. Валютне законодавство УкраСЧни, яке регламентуСФ зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть субтАЭСФктСЦв господарювання.
  2. ПолСЦтичне та економСЦчне становище УкраСЧни.


АналСЦзуючи перший фактор, необхСЦдно зосередити увагу на тАЭПорядку здСЦйснення контролю за надходженням товару за СЦмпортними контрактамитАЭ, який затверджено Постановою ПравлСЦння НБУ № 254 вСЦд 02.10.1996 р.  ЗгСЦдно п.1.2. цього порядку "Уповноважений банк приймаСФ  до виконання заявку клСЦСФнта на закупСЦвлю СЦноземноСЧ валюти на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни пСЦд контракти, якими передбачено надходження товару на умовах здСЦйснення передоплати в будь-якСЦй формСЦ, тСЦльки пСЦд зареСФстрований у цьому банку контракт на СЦмпорт товарСЦв...тАЭ

Саме цей порядок головним чином вплинув на зменшення кСЦлькосноСЧ та вартСЦсноСЧ частки банкСЦвських переказСЦв СЦ вСЦдповСЦдно на збСЦльшення акредитивСЦв у загальному обсязСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв в УкраСЧнСЦ.

Що стосуСФться другого фактору, то слСЦд зазначити, що коли краСЧна перебуваСФ у важкому економСЦчному станСЦ, коли для неСЧ характерна низька культура оплати, а також за нестабСЦльноСЧ полСЦтико-економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ рекомендуСФться здСЦйснювати мСЦжнароднСЦ розрахунки за допомогою акредитива.На жаль, УкраСЧнСЦ всСЦ цСЦ риси сьогоднСЦ притаманнСЦ.

РЖ все ж таки, акредитивна форма розрахункСЦв - це СЦнструмент, яки зводить до мСЦнСЦмуму рСЦзноманСЦтнСЦ ризики експортерСЦв та СЦмпортерСЦв у процесСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

Можна передбачити, що обсяг мСЦжнародних розрахункСЦв в акредитивнСЦй формСЦ як у кСЦлькСЦсному, так у вартСЦсному вираженнСЦ найближчим часом в УкраСЧнСЦ збСЦльшуватиметься.

Список використаноСЧ лСЦтератури:



  1. РЖнструкцСЦя № 7 про безготСЦвковСЦ розрахунки в господарському оборотСЦ УкраСЧни.- К.:банк "УкраСЧнатАЭ, 1996.- с. 28.


  1. РЖнструкцСЦя про порядок здСЦйснення розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ по експортно-СЦмпортним операцСЦям на умовах вСЦдстрочки платежСЦв чи поставок.


  1. Постанова кабСЦнету мСЦнСЦстрСЦв украСЧни та нацСЦонельного банку украСЧни вСЦд 21.06.1995 р. № 444 "про типовСЦ платСЦжнСЦ умови зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв (контрактСЦв) СЦ типовСЦ умови захисних попереджень до зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв (контрактСЦв), що передбачають розрахунок в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ.


  1. Маркетинг в банке .- ТернопСЦль: 1996 р.


  1. Лисюк С. Акредитивна форма розрахункСЦв за ексортно-СЦмпортними операцСЦями та перспективи СЧСЧ розвитку в  УкраСЧнСЦ./ ВСЦсник НБУ травень 1997 .- с.42-49.



Страницы: Назад 1 Вперед