ДослСЦдження органСЦзацСЦйно-економСЦчного стану дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на зовнСЦшнСЦх ринках на прикладСЦ

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-135586.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

ВСЦдкритий мСЦжнародний унСЦверситет розвитку людини "УкраСЧнатАЭ

ДнСЦпропетровська фСЦлСЦя

ЕкономСЦчний факультет

Кафедра менеджменту






ДИПЛОМНА РОБОТА

ДОСЛРЖДЖЕННЯ ОРГАНРЖЗАЦРЖЙНОЕКОНОМРЖЧНОГО СТАНУ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ПРЖДПРИРДМСТВА НА ЗОВНРЖШНРЖХ РИНКАХ НА ПРИКЛАДРЖ

ВАТ тАЮМРЖЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦРЖЙНИЙ БАНК"

СпецСЦальнСЦсть "Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦтАЭ




Виконавець студентка групи МЗ

КерСЦвник

к. е. н, доцент Семенча РЖ.РД.

Рецензент

ДопускаСФться до захисту:

ЗавСЦдувач кафедри





ДнСЦпропетровськ 2006 рСЦк

Реферат


ДослСЦдження органСЦзацСЦйно-економСЦчного стану дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на зовнСЦшнСЦх ринках на прикладСЦ вСЦдкритого акцСЦонерного товариства тАЮМРЖЖНАРОДНИЙ КОМЕРЦРЖЙНИЙ БАНКтАЭ

Дипломна робота: 135 с., 23 рис., 18 табл., 100 джерел, додатки на 48 с.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження - дСЦяльнСЦсть ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринках.

Мета роботи - аналСЦз комплексу мСЦжнародного маркетингу в комерцСЦйному банку ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ та розробка перспективноСЧ стратегСЦСЧ розширення обсягСЦв його дСЦяльностСЦ на зовнСЦшнСЦх ринках.

Методика (метод) дослСЦдження - кСЦлькСЦснСЦ та якСЦснСЦ методи оцСЦнки ефективностСЦ роботи комерцСЦйних банкСЦв, методи ретроспективного економСЦчного аналСЦзу результатСЦв дСЦяльностСЦ банку, методи побудування аналСЦтично-розрахункових моделей та економетричних регресСЦйних моделей на ПЕОМ.

ОдержанСЦ наслСЦдки та СЧх новизна - маркетинговий аналСЦз сильних та слабких сторСЦн в дСЦяльностСЦ ВАТ "МКБтАЭ показав, що найбСЦльш привабливим сегментом ринку для банка на мСЦжнародних фСЦнансових ринках СФ залучення валютних ресурсСЦв закордонних банкСЦв та СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств в УкраСЧнСЦ за рахунок залучених валютних кредитСЦв.

Результати дослСЦджень можуть бути застосованСЦ - при формуваннСЦ стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних послуг банку в сегментСЦ посередницькоСЧ дСЦяльностСЦ по залученню на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та наданню кредитСЦв РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (РДБРР) нацСЦональним субтАЩСФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦд гарантСЦю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк".

КЛЮЧОВРЖ СЛОВА: МРЖЖНАРОДНРЖ ФРЖНАНСОВРЖ РИНКИ, КОМЕРЦРЖЙНИЙ БАНК, ВАЛЮТНРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ, МРЖЖНАРОДНРЖ РОЗРАХУНКОВРЖ ОПЕРАЦРЖРЗ, МРЖЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ, КРЕДИТНА ЛРЖНРЖЯ ЕБРР

ЗмСЦст


Реферат

Вступ

РоздСЦл 1. ТеоретичнСЦ основи стратегСЦчного менеджменту дСЦяльнСЦстю комерцСЦйного банку на зовнСЦшнСЦх ринках

1.1 СутнСЦсть стратегСЦчного менеджменту СЦ маркетингу та структура СЧх елементСЦв

1.2 БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ на зовнСЦшнСЦх ринках

1.2.1 МеханСЦзм розрахункСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

1.2.2 ПСЦдходи до вибору способу, засобу, методу платежу в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

1.2.3 НеобхСЦднСЦсть та принципи мСЦжнародного кредитування

1.2.4 Валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ та операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами

1.2.5 Ризики банкСЦвських валютних операцСЦй та засоби СЧх мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ

1.3 СутнСЦсть стратегСЦй банкСЦв - "нСЦшерСЦвтАЭ при реалСЦзацСЦСЧ маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ в сегментах зовнСЦшнього ринку по М. Портеру

Висновки роздСЦлу 1

РоздСЦл 2. АналСЦз поточних характеристик дСЦяльностСЦ ват тАЮмСЦжнародний комерцСЦйний банк"

2.1 Загальна характеристика ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ

2.2 АналСЦз макро та мСЦкросередовища дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ

2.3 СпецСЦальний маркетинговий аналСЦз стану та СЦдентифСЦкацСЦСЧ напрямкСЦв розвитку дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках

2.3.1 Портфельний аналСЦз банкСЦвських продуктСЦв ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках

2.3.2 SWOT аналСЦз можливостей та загроз бСЦзнесу

2.3.3 Матриця росту "БостонськоСЧ консультативноСЧ групи" та матриця привабливостСЦ ринку "Дженерал ЕлектрикМак КСЦнсСЦ"

2.4 ОсновнСЦ напрямки розвитку бСЦзнесу ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках

Висновки роздСЦлу 2

РоздСЦл 3. Формування та оцСЦнка ефективностСЦ стратегСЦСЧ розвитку дСЦяльностСЦ ват тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках

3.1 Математична модель впливу залучених ресурсСЦв програм ЕБРР на зниження вартостСЦ ресурсноСЧ бази та пСЦдвищення рентабельностСЦ роботи банку

3.2 ОцСЦнка економСЦчного ефекту розширення мСЦжнародного кредитування по лСЦнСЦСЧ ЕБРР на пСЦдвищення рентабельностСЦ роботи ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк"

Висновки роздСЦлу 3

Висновки

ПерелСЦк посилань

Додаток А

Додаток Б

Додаток В

Додаток Г

Додаток Д

Додаток Е


Вступ


Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (ЗЕД) комерцСЦйного банку пов'язаний СЦз застосуванням загальних СЦдей СЦ концепцСЦй менеджменту у всСЦх формах обслуговування зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ субтАЩСФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (експортСЦ й СЦмпортСЦ товарСЦв СЦ послуг, лСЦзингових операцСЦях, прямому СЦнвестуваннСЦ СЦ т.д.) та "асноСЧ зовнСЦшньоекономСЦчнох дСЦяльностСЦ банку. СутнСЦсть менеджменту зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ полягаСФ в комплексному дослСЦдженнСЦ та моделюваннСЦ мСЦжнародного середовища у поСФднаннСЦ з налагодженою взаСФмодСЦСФю всСЦх пСЦдроздСЦлСЦв СЦ посадових осСЦб банку в СЦнтересах продуктивного досягнення визначених зовнСЦшньоекономСЦчних стратегСЦй.

З погляду корпоративного менеджменту та корпоративноСЧ стратегСЦСЧ вихСЦд банку на мСЦжнароднСЦ фСЦнансовСЦ ринки, експортна експансСЦя, транснацСЦоналСЦзацСЦя дСЦяльностСЦ СФ реалСЦзацСЦСФю стратегСЦСЧ диверсифСЦкацСЦСЧ, яку серед СЦнших диверсифСЦкацСЦйних стратегСЦй називають мСЦжнародною.

В число основних видСЦв ЗЕД, обслуговуСФмих комерцСЦйними банками, можна включити:

мСЦжнародну торгСЦвлю;

мСЦжнародний лСЦзинг;

використання активСЦв зза кордону;

контрактнСЦ форми ЗЕД;

мСЦжнароднСЦ СЦнвестицСЦСЧ.

АктуальнСЦсть дослСЦдження стратегСЦСЧ дСЦяльностСЦ фСЦнансових установ на зовнСЦшнСЦх ринках полягаСФ в тому, що основний принцип взаСФмовигСЦдностСЦ ЗЕД, на перший погляд, не маСФ особливих ускладнень СЦ виглядаСФ очевидним: кожний партнер, що бере участь у мСЦжнародних операцСЦях, одержуСФ свСЦй прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кСЦлькСЦсть часу, необхСЦдного для виконання угод, змСЦни валютних курсСЦв, наявностСЦ рСЦзноманСЦтних зв'язкСЦв мСЦж окремими зовнСЦшньоекономСЦчними угодами, використання бартерних операцСЦй та СЦн. Тому дотримання принципу взаСФмовигСЦдностСЦ потребуСФ ретельного аналСЦзу СЦ врахування, розмежування рСЦзноманСЦтних потокСЦв прибуткСЦв СЦ витрат.

Мета дипломноСЧ роботи полягаСФ в проведеннСЦ аналСЦзу комплексу мСЦжнародного маркетингу в комерцСЦйному банку ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ та розробцСЦ перспективноСЧ стратегСЦСЧ розширення обсягСЦв його дСЦяльностСЦ на зовнСЦшнСЦх ринках.

Предметом дослСЦдження СФ портфель банкСЦвських продуктСЦв та послуг комерцСЦйних банкСЦв, призначених для обслуговування ЗЕД субтАЩСФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ та приватних осСЦб, а також для "асних операцСЦй банку на зовнСЦшнСЦх ринках.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження СФ дСЦяльнСЦсть ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринках.

ЗгСЦдно завдання на дослСЦдження дипломноСЧ роботи:

1. В першому роздСЦлСЦ роботи розглянутСЦ теоретичнСЦ питання:

сутностСЦ стратегСЦчного менеджменту СЦ маркетингу;

аналСЦзу основних банкСЦвських операцСЦй на зовнСЦшнСЦх ринках;

особливостСЦ комплексу банкСЦвського маркетингу;

сутнСЦсть стратегСЦй банкСЦв - "нСЦшерСЦвтАЭ при реалСЦзацСЦСЧ маркетинговоСЧ стра

тегСЦСЧ концентрацСЦСЧ в сегментах зовнСЦшнього ринку.

2. У другому роздСЦлСЦ роботи:

проведена економСЦчна дСЦагностика дСЦяльнСЦсть ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2001 - 2006 роки;

проаналСЦзованСЦ параметри макро та мСЦкросередовища дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни та на зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринках;

визначенСЦ основнСЦ проблеми та напрямки розвитку бСЦзнесу ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках.

3. У третьому роздСЦлСЦ роботи:

сформульованСЦ перспективнСЦ стратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ розвитку позицСЦй ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках;

проведена розробка комплексу маркетингу та оцСЦнка ефективностСЦ стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних послуг банку в посередницькСЦй дСЦяльностСЦ по залученню на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та наданню кредитСЦв РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (РДБРР) нацСЦональним субтАЩСФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦд гарантСЦю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк".

Методи дослСЦдження, застосованСЦ в дипломнСЦй роботи - кСЦлькСЦснСЦ та якСЦснСЦ методи оцСЦнки ефективностСЦ роботи комерцСЦйних банкСЦв, методи ретроспективного економСЦчного аналСЦзу результатСЦв дСЦяльностСЦ банку (горизонтальновертикальнСЦ статистичнСЦ розрСЦзи), методи побудування аналСЦтичнорозрахункових моделей та економетричних регресСЦйних моделей на ПЕОМ.

РЖнформацСЦйнометодологСЦчна база дослСЦджень дипломноСЧ роботи - звСЦтнСЦ документи ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 20012006 роки, СЦнформацСЦйнСЦ аналСЦтичнСЦ бази НацСЦонального банку УкраСЧни та АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв, розташованСЦ в глобальнСЦй мережСЦ РЖнтернет, Закони УкраСЧни та нормативнСЦ документи НацСЦонального банку УкраСЧни з довСЦдковоСЧ комптАЩютерноСЧ бази "ЛСЦгаЗакон".

Практичне значення отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи - в наданнСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ рекомендацСЦй та практичних пропозицСЦй по стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних послуг банку в посередницькСЦй дСЦяльностСЦ по залученню на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та наданню кредитСЦв РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (РДБРР) нацСЦональним субтАЩСФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦд гарантСЦю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк".

Дипломна робота: 135 с., 23 рис., 18 табл., 100 джерел, додатки на 48 с.

РоздСЦл 1. ТеоретичнСЦ основи стратегСЦчного менеджменту дСЦяльнСЦстю комерцСЦйного банку на зовнСЦшнСЦх ринках


1.1 СутнСЦсть стратегСЦчного менеджменту СЦ маркетингу та структура СЧх елементСЦв


Поняття "стратегСЦя" вже мСЦцно увСЦйшло до лексикону управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ. Слово "стратегСЦя" (у перекладСЦ з грецькоСЧ означаСФ "мистецтво розгортання вСЦйськ у бою") протягом останнСЦх двадцяти рокСЦв широко використовуСФться в теорСЦСЧ СЦ практицСЦ менеджменту. З погляду сучасних уявлень про управлСЦння, стратегСЦя - це не абстрактна рСЦч, це серйозна дСЦлова концепцСЦя в сукупностСЦ з реальними дСЦями, що може привести цю дСЦлову концепцСЦю (бСЦзнес-концепцСЦю) до створення реальноСЧ конкурентноСЧ переваги, спроможноСЧ зберСЦгатися тривалий час [69].

Основою стратегСЦчного менеджменту СФ стратегСЦчне планування, яке тут розумСЦСФться як процес формування, оцСЦнювання СЦ прийняття стратегСЦй розвитку бСЦзнесу. До питань стратегСЦчного планування належить також контроль реалСЦзацСЦСЧ планСЦв СЦ СЧхнСФ коригування. СтратегСЦчнСЦ плани базуються на прогнозуваннСЦ майбутнього стану пСЦдприСФмства СЦ зовнСЦшнього середовища, СЧхнСЦм призначенням СФ мобСЦлСЦзацСЦя ресурсСЦв СЦ координацСЦя дСЦяльностСЦ всСЦх пСЦдроздСЦлСЦв пСЦдприСФмства в напрямку досягнення заявлених довгострокових цСЦлей (збСЦльшення прибутку, зниження собСЦвартостСЦ, вихСЦд на мСЦжнародний ринок, збСЦльшення масштабСЦв дСЦяльностСЦ, створення спСЦльних пСЦдприСФмств СЦ т. СЦн).

Таким чином, у розробцСЦ стратегСЦСЧ планування умовно видСЦляють такСЦ етапи:

стратегСЦчний аналСЦз СЦ прогностичне забезпечення;

визначення мети СЦ завдань пСЦдприСФмства;

варСЦантна розробка стратегСЦСЧ (власне стратегСЦчне планування);

реалСЦзацСЦя;

контроль за виконанням;

оцСЦнювання СЦ коригування стратегСЦчного плану.

СтратегСЦчний аналСЦз СЦ прогностичне забезпечення розробки стратегСЦСЧ. На цьому етапСЦ формуСФться СЦнформацСЦйна база стратегСЦчного планування СЦ управлСЦння, дослСЦджуються тенденцСЦСЧ розвитку широкого кола процесСЦв СЦ явищ у галузСЦ, на ринках збуту, у цСЦлому в економСЦцСЦ, що впливають на умови функцСЦонування пСЦдприСФмства. При цьому визначаються найважливСЦшСЦ проблеми СЦ чинники розвитку органСЦзацСЦСЧ, перспективи СЦ потенцСЦйнСЦ загрози, пов'язанСЦ з процесами, що вСЦдбуваються в навколишньому середовищСЦ.

Метою першого етапу робСЦт СФ якСЦсний СЦ кСЦлькСЦсний аналСЦз поточного стану СЦ врахування багатьох чинникСЦв, що впливають на результати виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. Це даСФ змогу визначити сильнСЦ його сторони, можливостСЦ СЦ загрози, пов'язанСЦ з впливом навколишнього середовища, вийти на сукупнСЦсть необхСЦдних рСЦшень з основних напрямкСЦв дСЦяльностСЦ об'СФкта управлСЦння СЦ приступити до СЧхньоСЧ попередньоСЧ варСЦантноСЧ розробки.

Визначення цСЦлей СЦ завдань пСЦдприСФмства. На основСЦ першого етапу робСЦт визначаються глобальнСЦ цСЦлСЦ пСЦдприСФмства (його "мСЦсСЦя", "програмна заява"), що служать вихСЦдною базою для встановлення прСЦоритетних напрямкСЦв виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Формуються також критерСЦСЧ розподСЦлу ресурсСЦв СЦ намСЦчаються конкретнСЦ кСЦлькСЦснСЦ завдання пСЦдприСФмства, визначення яких забезпечуСФ можливСЦсть концентрацСЦСЧ сил СЦ засобСЦв для досягнення поставлених цСЦлей. Це даСФ змогу визначити фундаментальнСЦ завдання розвитку об'СФкта управлСЦння, склад СЦ обТСрунтованСЦсть яких безпосередньо впливають на ефективнСЦсть стратега.

ВарСЦантна розробка стратегСЦСЧ (власне стратегСЦчне планування). На цьому етапСЦ розробляються альтернативнСЦ варСЦанти стратегСЦчних планСЦв, програм СЦ даСФться СЧхня порСЦвняльна оцСЦнка, аналСЦзуються СЦ пСЦдтверджуються вищою ланкою управлСЦння стратегСЦчнСЦ розробки пСЦдроздСЦлСЦв, забезпечуСФться узгодженСЦсть рСЦзних планСЦв, програм та СЦнвестицСЦйних рСЦшень. Широко використовуСФться методика "портфельного планування", коли формуСФться не один варСЦант стратегСЦСЧ, а складаСФться пакет ("портфель") можливих стратегСЦй, що розробляСФться для стратегСЦчних господарських пСЦдроздСЦлСЦв (СГП). З такого портфеля СЦ робиться вСЦдбСЦр найкращоСЧ для конкретних умов стратегСЦСЧ.

ВарСЦантна розробка стратегСЦСЧ розвитку пСЦдприСФмства включаСФ [74]:

вибСЦр стратегСЦчних альтернатив, СЧх аналСЦз СЦ визначення базовоСЧ стратегСЦСЧ;

формування функцСЦональних стратегСЦй, включаючи стратегСЦю маркетингу, фСЦнансову, НДДКР, розвитку виробництва, зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, соцСЦального розвитку, органСЦзацСЦйних змСЦн, екологСЦСЧ СЦ т. СЦн.

РеалСЦзацСЦя, контроль за виконанням СЦ коригування стратегСЦчного плану. На цьому етапСЦ широко використовуються рСЦзноманСЦтнСЦ пСЦдходи. РеалСЦзацСЦя стратегСЦСЧ може забезпечуватися через СФдиний стратегСЦчний план пСЦдприСФмства або через плани СЦ програми стратегСЦчних господарських пСЦдроздСЦлСЦв (у цьому випадку на рСЦвнСЦ органСЦзацСЦСЧ забезпечуСФться розподСЦл ресурсСЦв СЦ здСЦйснюСФться загальний контроль), або шляхом включення окремих стратегСЦчних завдань (у першу чергу, СЦнвестицСЦйних СЦ науково-технСЦчних) в оперативно-тактичнСЦ плани СЦ програми.

У будь-якому випадку головним завданням етапу реалСЦзацСЦСЧ СФ просування в напрямку стратегСЦчних цСЦлей при максимально можливому пристосуваннСЦ до реальних умов, що складаються на пСЦдприСФмствСЦ. Коригування планСЦв на цьому етапСЦ забезпечуСФ безперервний циклСЦчний характер стратегСЦчного планування, орСЦСФнтацСЦю його на максимальне врахування змСЦн у внутрСЦшньому СЦ зовнСЦшньому середовищСЦ.

ПоведСЦнка органСЦзацСЦСЧ на зовнСЦшньому ринку значною мСЦрою визначаСФться внутрСЦшнСЦми СЧСЧ можливостями СЦ перспективами розвитку при досягнутому рСЦвнСЦ стратегСЦчного управлСЦння. У той самий час стратегСЦя зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СФ однСЦСФю з важливих складових стратегСЦчного плану пСЦдприСФмства СЦ системи стратегСЦчного управлСЦння.

Процес розробки стратегСЦСЧ поведСЦнки органСЦзацСЦСЧ на зовнСЦшньому ринку включаСФ шСЦсть етапСЦв [80]:

всебСЦчний аналСЦз стану СЦ розвитку зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ;

аналСЦз очСЦкуваних змСЦн у кон'юнктурСЦ зовнСЦшнього ринку;

аналСЦз можливостей на зовнСЦшньому ринку з урахуванням прогностичних змСЦн у його кон'юнктурСЦ;

аналСЦз внутрСЦшньоСЧ СЦ зовнСЦшньоСЧ бюджетно-податковоСЧ полСЦтики СЦ впливи змСЦн у нСЦй на умови дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦСЧ;

аналСЦз тенденцСЦй розвитку свСЦтовоСЧ економСЦки, стан СЦ тенденцСЦСЧ розвитку свСЦтового ринку, включаючи ринок кредиту, зовнСЦшньоторговельноСЧ полСЦтики рСЦзних краСЧн, оцСЦнка впливу змСЦн у нСЦй на умови функцСЦонування органСЦзацСЦСЧ;

розробка довгостроковоСЧ стратегСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ з урахуванням СЦснуючого СЦ прогнозного стану на зовнСЦшнСЦх ринках, а також можливостей СЦ очСЦкуваних змСЦн в умовах функцСЦонування пСЦдприСФмства.

Розробка стратегСЦСЧ поведСЦнки органСЦзацСЦСЧ на зовнСЦшньому ринку здСЦйснюСФться на трьох рСЦзних рСЦвнях: глобальному, стратегСЦчному СЦ тактичному.

Глобальний рСЦвень охоплюСФ довгостроковСЦ аспекти дСЦяльностСЦ на основСЦ визначення найважливСЦших цСЦлей, сукупнСЦсть яких розглядаСФться як СФдине цСЦле. При цьому планування здСЦйснюСФться на рСЦвнСЦ керСЦвництва пСЦдприСФмства з урахуванням можливих довго СЦ середньострокових варСЦантСЦв розвитку.

На тактичному (поточному) рСЦвнСЦ планування зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ концентруСФться на визначеннСЦ конкретних цСЦлей, досягнення яких СФ умовою ефективного використання наявних ресурсСЦв для реалСЦзацСЦСЧ глобальних цСЦлей на СЦснуючих ринках збуту.

Процес стратегСЦчного планування СФ незамкненою системою, функцСЦонування якоСЧ пов'язане СЦз систематичним аналСЦзом зовнСЦшнього середовища СЦ гнучким реагуванням на змСЦну зовнСЦшнСЦх умов функцСЦонування пСЦдприСФмства. В результатСЦ аналСЦзу визначаються СЦ встановлюються причини СЦ масштаби вСЦдхилень, що забезпечуСФ своСФчасне реагування на виявленСЦ змСЦни СЦ здСЦйснення вСЦдповСЦдних коригуючих заходСЦв. Планування стратегСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СФ пСЦдсистемою стратегСЦчного управлСЦння СЦ складовою процесу стратегСЦчного планування, що вСЦдрСЦзняСФться вСЦд планування стратегСЦСЧ тСЦльки етапами реалСЦзацСЦСЧ СЦ подальшоСЧ оцСЦнки його обгрунтованостСЦ й ефективностСЦ. У зв'язку з цим правомСЦрною СФ рСЦвнозначнСЦсть понять "планування стратегСЦСЧ" СЦ "стратегСЦчне планування".

МоделСЦ процесу стратегСЦчного планування поведСЦнки органСЦзацСЦСЧ на зовнСЦшньому ринку СФ рСЦзними рСЦвнями агрегування СЦ дезагрегування таких етапСЦв:

а) розробка мСЦсСЦСЧ СЦ цСЦлей органСЦзацСЦСЧ;

б) аналСЦз зовнСЦшнього середовища;

в) аналСЦз сильних СЦ слабких сторСЦн органСЦзацСЦСЧ;

г) аналСЦз альтернатив СЦ вибСЦр стратегСЦСЧ;

д) управлСЦння реалСЦзацСЦСФю стратегСЦСЧ;

е) оцСЦнювання стратегСЦСЧ дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦСЧ СЦ СЧСЧ коригування.

СтратегСЦчний маркетинг СФ складовою маркетингового менеджменту та стратегСЦчного менеджменту фСЦрми. Його основна мета полягаСФ в розробленнСЦ маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ для досягнення маркетингових цСЦлей фСЦрми з урахуванням мСЦiевих ринкових вимог та можливостей фСЦрми [88].

Базова дСЦлова стратегСЦя фСЦрми розробляСФться на основСЦ корпоративноСЧ мСЦсСЦСЧ СЦ встановлення цСЦлей фСЦрми та подСЦляСФться на функцСЦональнСЦ стратегСЦСЧ згСЦдно з органСЦзацСЦйною структурою фСЦрми.

Отже, розглядаючи стратегСЦчний маркетинг як складову стратегСЦчного менеджменту, слСЦд виходити з поняття тАЮфункцСЦональна стратегСЦя". МСЦiе стратегСЦчного маркетингу у структурСЦ управлСЦння маркетингом фСЦрми (тобто в структурСЦ маркетингового менеджменту) визначаСФться тим, що вСЦн охоплюСФ стадСЦю планування маркетингу в аспектСЦ постановки маркетингових цСЦлей СЦ розроблення маркетингових стратегСЦй.

ОсновнСЦ категорСЦСЧ стратегСЦчного маркетингу такСЦ: мСЦсСЦя фСЦрми, стратегСЦчний господарський пСЦдроздСЦл, маркетингова цСЦль, портфель бСЦзнесу фСЦрми, маркетингова стратегСЦя, ринкова частка фСЦрми, вСЦдносна ринкова частка фСЦрми.

МСЦсСЦя фСЦрми (або корпоративна мСЦсСЦя) вСЦдтворюСФ тСЦ рСЦзновиди СЦ рСЦзновиди бСЦзнесу, на якСЦ орСЦСФнтуСФться фСЦрма.

МСЦсСЦю фСЦрми визначають такСЦ основнСЦ фактори:

коло потреб, якСЦ задовольняСФ фСЦрма;

коло споживачСЦв фСЦрми;

товари, якСЦ виробляСФ фСЦрма;

конкурентнСЦ переваги фСЦрми.


Рисунок 1.1 МСЦсСЦя фСЦрми в структурСЦ етапСЦв стратегСЦчного планування

дСЦяльностСЦ фСЦрми [74]


РЖз схеми рисунка 1.1 видно, що головним стратегСЦчним плановим рСЦшенням являСФться вибСЦр цСЦлей для пСЦдприСФмства - мСЦсСЦСЧ та конкретних цСЦлей, що забезпечують СЧх реалСЦзацСЦю. ОскСЦльки любе пСЦдприСФмство - це вСЦдкрита система СЦ СЦснуСФ завдяки тому, що задовольняСФ якусь потребу своСЧх споживачСЦв, клСЦСФнтСЦв, то й мСЦсСЦя його повинна вСЦдшукуватись в навколишньому середовищСЦ, а не всерединСЦ пСЦдприСФмства. Отже, прибуток не може бути мСЦсСЦСФю пСЦдприСФмства, бо вСЦн цСЦлком внутрСЦшня проблема, хоч СЦ дуже суттСФва.

КатегорСЦя тАЮстратегСЦчна господарська одиниця" (СГО) - характеризуСФться такими параметрами [75]:

певний вид продукцСЦСЧ, який включаСФ товари або послуги;

специфСЦчнСЦ потреби, якСЦ мають бути задоволенСЦ;

певна група споживачСЦв;

конкурентнСЦ переваги фСЦрми;

ПорСЦвнюючи складовСЦ елементи СГО та мСЦсСЦСЧ фСЦрми, можна помСЦтити СЧхню схожСЦсть. РСЦзниця мСЦж цими двома категорСЦями полягаСФ в тому, що СГО - це первинна зона стратегСЦчного планування фСЦрми, а мСЦсСЦя - узагальнювальна, обтАЩСФднувальна на рСЦвнСЦ фСЦрми категорСЦя, яка передбачаСФ визначення певних прСЦоритетСЦв серед СГО.

СукупнСЦсть усСЦх СГО у межах фСЦрми становить тАЮпортфель бСЦзнесу фСЦрми", завдання стратегСЦчного маркетингу щодо управлСЦння портфелем:

змСЦцнювати становище стСЦйких прибуткових СГО;

розвивати, СЦнвестувати перспективнСЦ СГО;

виключати з дСЦяльностСЦ неприбутковСЦ, безперспективнСЦ СГО;

формувати новСЦ СГО.

Маркетингова цСЦль встановлюСФться пСЦсля формування мСЦсСЦСЧ фСЦрми та визначення впливу маркетингового середовища. МаркетинговСЦ цСЦлСЦ мають::

СЦСФрархСЦчнСЦсть (пСЦдпорядкованСЦсть);

кСЦлькСЦсну визначенСЦсть;

реальнСЦсть;

взаСФмоузгодженСЦсть (сумСЦснСЦсть);

гнучкСЦсть.

ОсобливостСЦ банкСЦвського маркетингу

Маркетинг (вСЦд англ. market - ринок) - це цСЦлеспрямоване застосування рСЦзноманСЦтних СЦнструментСЦв ринковоСЧ полСЦтики, яке орСЦСФнтовано на задоволення потреб споживачСЦв, для подолання розбСЦжностей, що виникають мСЦж попитом та пропозицСЦСФю через ринковий характер оточуючого середовища.

ФСЦнансовСЦ послуги все в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ потрапляють пСЦд вплив ринку СЦ споживачСЦв, тому для менеджерСЦв зростаСФ важливСЦсть маркетингу з його акцентом на вивчення та сегментацСЦю ринку, просування продуктСЦв на ринок СЦ обслуговування споживачСЦв. Маркетинг стаСФ одним з важливСЦших стратегСЦчних факторСЦв успСЦху в банкСЦвськСЦй справСЦ поряд СЦз загальним управлСЦнням, фСЦнансами СЦ технологСЦСФю [66]. Маркетинг банкСЦвських послуг повинен вирСЦшити наступнСЦ завдання вибору:

найбСЦльш вигСЦдного сегменту ринку (юридичнСЦ чи фСЦзичнСЦ особи, нацСЦональнСЦ чи експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ, грошовСЦ чи вексельнСЦ чи факторинговСЦ чи лСЦзинговСЦ види кредитування та СЦншСЦ, географСЦчний ринок надання послуг кредитування, галузевСЦ ринки кредитування);

найбСЦльш вигСЦдних економСЦчних умов (процентнСЦ ставки, доцСЦльнСЦ СЦнструменти кредитування, короткостроке чи довгострокове кредитування, види гарантованого заставного забезпечення повернення кредитСЦв);

Застосування маркетингу банком характеризуСФться наявнСЦстю в його дСЦяльностСЦ наступних трьох рис, що СФ суттСФвими ознаками маркетингу:

орСЦСФнтацСЦя на потреби клСЦСФнтСЦв (маркетингова фСЦлософСЦя);

застосування великоСЧ кСЦлькостСЦ СЦнструментСЦв ринковоСЧ полСЦтики (маркетинг-микс);

цСЦлеспрямована координацСЦя банком усСЦх видСЦв дСЦяльностСЦ в сферСЦ збуту (маркетингове управлСЦння або маркетинг-менеджмент).

Рисунок 1.2 Структура середовища банкСЦвського маркетингу


Таблиця 1.1 СутнСЦсть задач банкСЦвського маркетингу

Завдання

ЗмСЦст розв'язуваних завдань

БанкСЦвський маркетинг

Установлення СЦснуючих СЦ потенцСЦйних ринкСЦв банкСЦвських послуг


ВибСЦр конкретних ринкСЦв СЦ виявлення потреб банкСЦвськоСЧ клСЦСФнтури


Встановлення довго - СЦ короткострокових цСЦлей для розвитку СЦснуючих СЦ створення нових видСЦв банкСЦвських послуг


Впровадження нових видСЦв послуг у практику й контроль банку за реалСЦзацСЦСФю програм впровадження.

Створення банкСЦвських продуктСЦв

Розробка методСЦв змСЦни стану, "астивостей, форми коштСЦв у процесСЦ дСЦяльностСЦ банку для задоволення потреб СЦснуючих СЦ потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв банку


Впровадження нових банкСЦвських технологСЦй обслуговування клСЦСФнтСЦв

Формування клСЦСФнтськоСЧ бази банку, обслуговування клСЦСФнтСЦв продаж послуг

ЗмСЦцнення позицСЦй на освоСФних сегментах ринку банкСЦвських послуг (кредитних, операцСЦйних, СЦнвестицСЦйних, трастових) для притягнутих груп клСЦСФнтСЦв (господарюючСЦ суб'СФкти, державнСЦ установи, фСЦзичнСЦ особи)


Завойовування нових ринкСЦв банкСЦвських послуг


ПСЦдвищення конкурентноздатностСЦ, розширення ресурсноСЧ бази банку, створення додаткових прибуткових грошових потокСЦв


Одержання прибутку


Якщо розглядати маркетинг тСЦльки з точки зору СЦнструментарСЦю ринковоСЧ полСЦтики (тобто маркетинг-микс), то його банки застосовували вже давно. Вони здСЦйснювали розробку банкСЦвського продукту (наприклад, визначали розмСЦр кредиту, термСЦн кредитування, умови його видачСЦ СЦ погашення), встановлювали цСЦну (вСЦдсоткову ставку, комСЦсСЦйну винагороду), визначали систему збуту (наприклад, через "асну мережу фСЦлСЦй або банки-партнери) СЦ, нарештСЦ, докладали зусилля по реалСЦзацСЦСЧ (здебСЦльшого, шляхом прямих продаж та персональноСЧ роботи з клСЦСФнтом).

На вСЦдмСЦну вСЦд цього, орСЦСФнтацСЦя на потреби клСЦСФнтСЦв (маркетингова фСЦлософСЦя) сформувалася тСЦльки в останнСЦ десятирСЦччя. До кСЦнця 50х рокСЦв банкСЦвськСЦ ринки збуту були по сутСЦ ринками продавця, чому не останнСЦм чином сприяло державне регулювання банкСЦвськоСЧ конкуренцСЦСЧ. ПомСЦтне зростання добробуту широких мас населення в 60СЦ СЦ 70СЦ роки призвело до перетворення в розвинених краСЧнах Заходу (зокрема в НСЦмеччинСЦ) ринку продавця в ринок покупця, в результатСЦ чого банкам прийшлося перебудувати своСФ мислення якраз з позицСЦй маркетинговоСЧ фСЦлософСЦСЧ.

Маркетингове управлСЦння також слСЦд розглядати з позицСЦСЧ перетворення банкСЦвського ринку в ринок покупця. ПСЦдприСФмницькСЦ рСЦшення на банкСЦвських ринках, що все ускладнюються СЦ вимагають великих СЦнвестицСЦй, не могли бСЦльше прийматися тСЦльки на основСЦ особистого досвСЦду та СЦнтуСЧцСЦСЧ керСЦвника, вони повиннСЦ були бути покладенСЦ на наукову, планову основу. В банкСЦвську практику все бСЦльше стало впроваджуватися стратегСЦчне планування маркетингу.

В залежностСЦ вСЦд виду банкСЦв (розмСЦру, специфСЦки дСЦяльностСЦ, засновникСЦв), вСЦдповСЦдно СЧх цСЦлям та задачам СЦ розробляСФться концепцСЦя маркетингу, якоСЧ вони будуть притримуватися протягом усСЦСФСЧ своСФСЧ роботи. Це можуть дозволити собСЦ тСЦльки значнСЦ, сильнСЦ банки з великим статутним капСЦталом СЦ високим авторитетом засновникСЦв. РЖншСЦ змСЦнюють свою основну концепцСЦю в залежностСЦ вСЦд динамСЦки зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх чинникСЦв, маючи одну основну СЦ декСЦлька альтернативних. Але велика частина банкСЦв притримуСФться декСЦлькох концепцСЦй одночасно в залежностСЦ вСЦд специфСЦки рСЦзних послуг, що пропонуються на ринку, СЦ (або) контрольованих ринкСЦв.

У 80тСЦ роки на ЗаходСЦ виникнуло поняття стратегСЦчного маркетингу. СтратегСЦчна концепцСЦя маркетингу означаСФ змСЦщення акценту зСЦ споживача (клСЦСФнта) або продукту на зовнСЦшнСФ оточення фСЦрми. ВсебСЦчне знання споживачСЦв стаСФ недостатнСЦм. Щоб досягти успСЦху, маркетолог повинен знати споживача в контекстСЦ, що включаСФ конкуренцСЦю, урядову полСЦтику та законодавче регулювання, бСЦльш широкСЦ економСЦчнСЦ, полСЦтичнСЦ й соцСЦальнСЦ чинники макросередовища, якСЦ й й визначають еволюцСЦю ринку та маркетингу.

ЗбСЦр СЦнформацСЦСЧ, аналСЦз СЦ прогноз кожного з елементСЦв системи маркетингу в банку, виявлення його конкурентних переваг повиннСЦ знайти свСЦй вСЦдбиток у стратегСЦСЧ керування маркетинговою дСЦяльнСЦстю. СтратегСЦя повинна вСЦдповСЦсти на питання, як досягти поставлених цСЦлей; вона визначаСФ, де, коли СЦ як банк буде надавати послуги клСЦСФнтам.

БанкСЦвський продукт являСФ собою комплекс послуг банку по активних СЦ пасивних операцСЦях. ПодСЦбнСЦсть банкСЦвського продукту СЦ банкСЦвськоСЧ послуги в тому, що вони покликанСЦ задовольняти потреби клСЦСФнта СЦ сприяти одержанню прибутку. Проте в бСЦльшостСЦ випадкСЦв банкСЦвський продукт носить первинний характер, а банкСЦвська послуга - вторинний.

БанкСЦвським послугам "астивСЦ специфСЦчнСЦ характеристики, якСЦ потрСЦбно приймати до уваги при розробцСЦ стратегСЦСЧ маркетингу [82]:

1) незримСЦсть послуг, СЧх абстрактний характер;

2) непостСЦйнСЦсть якостСЦ послуг та невСЦддСЦльнСЦсть послуг вСЦд квалСЦфСЦкацСЦСЧ людей, якСЦ СЧх надають;

3) неможливСЦсть зберСЦгати банкСЦвськСЦ послуги.

Особливостями банкСЦвського продукту СФ наступнСЦ:

1) надання банкСЦвських послуг пов'язано з використанням грошей у рСЦзноманСЦтних формах (готСЦвка, безготСЦвковСЦ грошСЦ та розрахунки);

2) нематерСЦальнСЦ банкСЦвськСЦ послуги отримують зримСЦ риси за допомогою майнових договСЦрних вСЦдношень;

3) бСЦльшСЦсть банкСЦвських послуг характеризуСФться плиннСЦстю в часСЦ: угода, як правило, не обмежуСФться одномоментним актом, встановлюються бСЦльш-менш тривалСЦ зв'язки клСЦСФнта з банком.

Планування комплексу маркетингу банкСЦвських продуктСЦв складаСФться з наступних етапСЦв:

розробка стратегСЦя продуктового ряду

розробка стратегСЦСЧ цСЦноутворення

стратегСЦя у сферСЦ систем доставки продуктСЦв до клСЦСФнтСЦв

комунСЦкацСЦйна стратегСЦя з клСЦСФнтами

Група клСЦСФнтСЦв, що пСЦдходить для даноСЧ послуги, утворюСФ цСЦльовий ринок. КлСЦСФнт банку може бути частиною декСЦлькох цСЦльових ринкСЦв, призначених для рСЦзноманСЦтних видСЦв послуг. Найперша задача маркетингових служб - виявити цСЦльовСЦ ринки для кожноСЧ послуги.

На допомогу приходить метод сегментацСЦСЧ ринку, тобто подСЦлення неоднорСЦдного за субтАЩСФктами ринку на ряд бСЦльш дрСЦбних однорСЦдних сегментСЦв, що дозволяСФ у свою чергу видСЦлити групи клСЦСФнтСЦв СЦз близькими або СЦдентичними СЦнтересами або потребами. СегментацСЦя дозволяСФ: бСЦльш точно окреслити цСЦльовий ринок; визначити переваги або слабкСЦ сторони самого банки в боротьбСЦ за освоСФння даного ринку; бСЦльш чСЦтко поставити цСЦлСЦ та спрогнозувати можливостСЦ успСЦшного проведення маркетинговоСЧ програми.

СегментацСЦя даСФ можливСЦсть банку знайти новСЦ цСЦльовСЦ ринки ("нСЦши") СЦ в такий спосСЦб розширити пропозицСЦю банкСЦвських продуктСЦв та послуг. СегментацСЦя допомагаСФ виявити новСЦ та перспективнСЦ сфери дСЦяльностСЦ на ринку СЦ направити ресурси в бСЦльш рентабельнСЦ операцСЦСЧ.

ВСЦдбСЦр цСЦльових сегментСЦв обумовлюСФ позицСЦонування банкСЦвських послуг, яке передбачаСФ визначення мСЦiя даного банкСЦвського продукту на ринку серед аналогСЦчних послуг з точки зору потенцСЦйного клСЦСФнта. Для цСЦСФСЧ цСЦлСЦ маркетинговий вСЦддСЦл банку оцСЦнюСФ положення конкурентСЦв на ринку СЦ визначаСФ напрямки своСФСЧ дСЦяльностСЦ (запропонувати новСЦ послуги або вибрати традицСЦйнСЦ напрямки дСЦяльностСЦ при наявностСЦ конкурентСЦв у даних сегментах).

ПСЦсля визначення структури ринку банк вибираСФ для себе ту або СЦншу стратегСЦю маркетингу.


1.2 БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ на зовнСЦшнСЦх ринках


ОсновнСЦ види зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ передбаченСЦ Законом УкраСЧни "Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть" [5] СЦ до них можна вСЦднести:

експорт СЦ СЦмпорт товарСЦв, капСЦталу СЦ робочоСЧ сили;

надання суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни послуг СЦноземним суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, у тому числСЦ: виробничих, транспортно-експедицСЦйних, посередницьких, брокерських, агентських, облСЦкових, аудиторських, юридичних СЦ СЦн., що прямо не забороненСЦ законами УкраСЧни, а також надання перерахованих вище послуг СЦноземними суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ суб'СФктам зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни;

наукова, науково-технСЦчна, виробнича й СЦнша кооперацСЦя з СЦноземними суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ;

мСЦжнароднСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ й операцСЦСЧ з цСЦнними паперами у випадках, передбачених законами УкраСЧни;

кредитнСЦ СЦ розрахунковСЦ операцСЦСЧ мСЦж суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ й СЦноземних суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ;

створення суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦвських, страхових СЦ кредитних установ за межами УкраСЧни;

спСЦльна пСЦдприСФмницька дСЦяльнСЦсть мСЦж суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ й СЦноземних суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, що включаСФ створення спСЦльних пСЦдприСФмств рСЦзних видСЦв СЦ форм "асностСЦ, проведення спСЦльних господарських операцСЦй СЦ спСЦльне володСЦння майном як на територСЦСЧ УкраСЧни так СЦ за СЧСЧ межами;

операцСЦСЧ по покупцСЦ, продажу й обмСЦну валюти на валютних аукцСЦонах, оренднСЦ, у тому числСЦ лСЦзинговСЦ, операцСЦСЧ;

операцСЦСЧ на валютних бСЦржах СЦ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку;


1.2.1 МеханСЦзм розрахункСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

МСЦжнароднСЦ розрахунки - це регулювання платежСЦв за грошовими зобов'язаннями та вимогами, якСЦ виникають мСЦж юридичними особами та громадянами рСЦзних краСЧн на пСЦдставСЦ економСЦчних, полСЦтичних, науково-технСЦчних, культурних та СЦнших вСЦдносин [50]. Серед мСЦжнародних розрахункСЦв переважають платежСЦ з зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ, кредитСЦв та СЦнвестицСЦй. МСЦжнароднСЦ розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських вСЦдносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахункСЦв. ЦСЦ рахунки провадяться переважно у безготСЦвковому порядку.

Кореспондентськими вСЦдносинами [51] називаСФться традицСЦйна форма банкСЦвських зв'язкСЦв, яка використовуСФться в основному при обслуговуваннСЦ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ СЦ включаСФ в себе сукупнСЦсть усСЦх можливих форм спСЦвробСЦтництва мСЦж банками. Встановлення кореспондентських вСЦдносин мСЦж двома банками припускаСФ заключення кореспондентськоСЧ угоди, що у свою чергу означаСФ, що банки, обмСЦнявшися контрольними документами (альбомами зразкСЦв пСЦдписСЦв осСЦб, уповноважених пСЦдписувати банкСЦвську документацСЦю СЦ ключем для СЦдентифСЦкацСЦСЧ телеграфного переписування), виконують рСЦзнСЦ операцСЦСЧ з доручення один одного в межах встановлених один одному лСЦмСЦтСЦв на проведення тих чи СЦнших операцСЦй [52].

До форм розрахункСЦв, якСЦ використовуються у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, належать такСЦ:

100%ний авансовий платСЦж;

оплата пСЦсля вСЦдвантаження;

оплата пСЦсля отримання товару (торгСЦвля по вСЦдкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне СЦнкасо;

мСЦжнародний факторинг;

мСЦжнародний форфейтинг;

Оформлення оформлення платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ виконуСФться у виглядСЦ структурованих документСЦв згСЦдно положенням НацСЦонального банку УкраСЧни [24].

Частка акредитивноСЧ форми (документарний акредитив) в мСЦжнародних розрахунках значно скромнСЦше в порСЦвняннСЦ з СЦншими формами, одначе, саме акредитив найбСЦльш повно забезпечуСФ своСФчаснСЦсть одержання експортного виторгу, тобто максимально вСЦдповСЦдаСФ СЦнтересам експортера.

Використання акредитивСЦв у мСЦжнародних розрахунках регулюСФться спецСЦальним документом - "УнСЦфСЦкованСЦ правила СЦ звичаСЧ для документарних акредитивСЦв", що розроблений МСЦжнародноСЧ ТорговоСЧ Палатою (ICC) [9, c.5]. ЦСЦ правила перСЦодично доповнюються СЦ змСЦнюються виходячи з тенденцСЦй розвитку мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ СЦ розрахункСЦв. У сьогоденнСЦй час дСЦСФ редакцСЦя Правил вСЦд 1993 р.

Документальний акредитив являСФ собою грошове зобов'язання банку, що виставляСФться на пСЦдставСЦ доручення його клСЦСФнта - СЦмпортера, на користь експортера. Банк, що видаСФ зобов'язання, повинний здСЦйснити платСЦж експортеру чи забезпечити здСЦйснення платежу СЦншим банком (тратта - документ, що мСЦстить наказ продавця (експортера) покупцю (СЦмпортеру) здСЦйснити платСЦж визначеноСЧ суми в зазначений термСЦн).

Зобов'язання банку СФ умовним, тому що його реалСЦзацСЦя зв'язана з виконанням експортером визначеноСЧ вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документСЦв, що пСЦдтверджують виконання всСЦх умов акредитива (Додаток Д).

За проведення операцСЦй (вСЦдкриття, авСЦзування, пСЦдтвердження, прийом СЦ перевСЦрку документСЦв по акредитиву) банки стягують комСЦсСЦю в залежностСЦ вСЦд суми акредитива (тарифи на акредитивнСЦ операцСЦСЧ наведенСЦ в Додатку Б).

Документарне СЦнкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своСФму банку одержати вСЦд СЦмпортера через СЦнший банк визначену суму чи пСЦдтвердження (у формСЦ акцепту СЦмпортером тратти (векселя), виписаноСЧ експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термСЦн.

Застосування СЦнкасовоСЧ форми розрахункСЦв регулюСФться спецСЦальним документом - "УнСЦфСЦкованСЦ правила по СЦнкасо", що розроблений МСЦжнародною Торговельною Палатою (ICC) [10, c.5]. В теперСЦшнСЦй час дСЦСФ редакцСЦя Правил 1995 р.

У мСЦжнароднСЦй практицСЦ можливСЦ два варСЦанти оплати СЦнкасових документСЦв:

СЦнкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

СЦнкасо на умовах вСЦдстрочки платежу (документи проти акцепту).

БанкСЦвський факторинг - це придбання права на стягнення боргСЦв, на перепродаж товарСЦв СЦ послуг з наступним одержанням платежСЦв по них. При цьому мова йде, як правило, про короткостроковСЦ вимоги. МСЦжнародний факторинг дозволяСФ СЦмпортеру на постСЦйнСЦй основСЦ одержувати товар з вСЦдстрочкою платежу (звичайно до трьох мСЦсяцСЦв). Зобов'язання оплати покладаСФться на СЦмпортера пСЦсля приймання товарного постачання по якостСЦ СЦ кСЦлькостСЦ. Факторинг вСЦдкриваСФ унСЦкальнСЦ можливостСЦ для пСЦдприСФмств, що СЦмпортують товари, будучи не чим СЦншим, як товарним кредитом.

ВСЦдповСЦдно до КонвенцСЦСЧ про мСЦжнародний факторинг, прийнятоСЧ в 1988 МСЦжнародним СЦнститутом унСЦфСЦкацСЦСЧ приватного права, операцСЦя вважаСФться факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняСФ як мСЦнСЦмум двом з чотирьох ознак [47, c.422]:

1) наявнСЦсть кредитування у формСЦ попередньоСЧ оплати боргових вимог;

2) ведення бухгалтерського облСЦку постачальника, насамперед облСЦку реалСЦзацСЦСЧ;

3) инкасування його заборгованостСЦ;

4) страхування постачальника вСЦд кредитного ризику.

ФорфейтинговСЦ операцСЦСЧ банка [47,c.502] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документСЦ, у кредитора на безобСЦговСЦй основСЦ. Це означаСФ, що покупець боргу (форфейтер) приймаСФ на себе зобов'язання про вСЦдмовлення - форфейтСЦнгу - вСЦд звертання регресивноСЧ вимоги до кредитора при неможливостСЦ одержання задоволення в боржника. КупСЦвля оборотного зобов'язання вСЦдбуваСФться, природно, зСЦ знижкою.


1.2.2 ПСЦдходи до вибору способу, засобу, методу платежу в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

СьогоднСЦ у зовнСЦшньоторговельних операцСЦях використовуСФться цСЦла система способСЦв, засобСЦв СЦ форм платежСЦв, що створюють цСЦлСЦсний, гнучкий СЦ динамСЦчний механСЦзм розрахункСЦв.

а) Способи платежу

Способи платежу визначаються залежно вСЦд механСЦзму оплати товару вСЦдносно моменту його фактичноСЧ поставки. У зовнСЦшньоторговельних операцСЦях СЦснують три способи платежу: платСЦж готСЦвкою, авансовий платСЦж СЦ платСЦж у кредит.

ПлатСЦж готСЦвкою здСЦйснюСФться через банк за угодами типу "спот" до чи при переданнСЦ продавцем товаророзпорядчих документСЦв або самого товару покупцю.

Авансовий платСЦж передбачаСФ виплату покупцем обговорених у контрактСЦ сум до передання товаророзпорядчих документСЦв СЦ самого товару в розпорядження покупця, а найчастСЦше - пСЦд час СЦ навСЦть до початку виконання замовлення. Авансовий платСЦж вСЦдСЦграСФ подвСЦйну роль. З одного боку, авансом СЦмпортер кредитуСФ експортера, з СЦншого - забезпечуСФ виконання зобов'язань, узятих СЦмпортером за контрактом, СЦ, якщо пСЦсля виконання замовлення покупець вСЦдмовляСФться вСЦд приймання замовленого товару, експортер може використовувати аванс для вСЦдшкодування своСЧх збиткСЦв.

ПлатСЦж у кредит передбачаСФ, що покупець оплачуСФ суму, обумовлену в контрактСЦ через якийсь час пСЦсля поставки товару. Таким чином, продавець надаСФ покупцевСЦ комерцСЦйний (товарний) кредит. ОскСЦльки одна фСЦрма даСФ кредит СЦншСЦй, такий кредит називаСФться ще й фСЦрмовим товарним кредитом. Межа кредиту, тобто максимальний розмСЦр кредиту, наданий покупцю одноразово, звичайно не перевищуСФ 10% вСЦд капСЦталу покупця. Щоб визначити таку "межу", продавець повинен поцСЦкавитися фСЦнансовим станом покупця.

При наданнСЦ комерцСЦйного кредиту виникаСФ питання про гарантСЦСЧ платежу. Серед способСЦв запобСЦгання неплатежу або затримки платежу основними СФ гарантСЦйнСЦ листи першокласних банкСЦв, пСЦдтвердженСЦ (резервнСЦ) акредитиви першокласних банкСЦв, векселСЦ, банкСЦвський акцепт СЦ аваль векселСЦв, аваль чекСЦв.

ГарантСЦСЧ бувають платСЦжнСЦ й договСЦрнСЦ. ПлатСЦжнСЦ гарантСЦСЧ захищають СЦнтереси продавця, договСЦрнСЦ - покупця.

б) Засоби платежу

Поширення в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ комерцСЦйного кредиту зумовлюСФ використання кредитних засобСЦв платежу - чекСЦв СЦ векселСЦв.

Чек являСФ собою безумовну пропозицСЦю чекодавця платнику здСЦйснити платСЦж зазначеноСЧ на чеку грошовоСЧ суми чекодержателевСЦ готСЦвкою чи перерахуванням на рахунок "асника чека в банку. РЖлюстрацСЦСЧ механСЦзму розрахункСЦв за допомогою чека наведена на схемСЦ рисунка Д.1 Додатку Д.

Чек дуже зручний для розрахункСЦв тодСЦ, коли платник боСЧться вСЦддати грошСЦ до того, як одержить товар, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантСЦй платежу. До того ж, застосування чека як засобу платежу даСФ змогу економити витрати обСЦгу справжнСЦх грошей СЦ прискорюСФ платежСЦ, оскСЦльки всСЦ чеки оплачуються пСЦсля подання.

Документ, виписаний чекодавцем, повинен мати покриття, причому законодавство багатьох краСЧн передбачаСФ кримСЦнальну вСЦдповСЦдальнСЦсть за виставляння чека без покриття. Чеки, що виписуються клСЦСФнтом банку, видаються в межах суми, що СФ на його поточному та СЦнших рахунках, включаючи суми, що надСЦйшли на цСЦ рахунки в результатСЦ надання банками кредиту.

Як засСЦб платежу в мСЦжнародному оборотСЦ чек використовуСФться в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар СЦ наданСЦ послуги, урегулюваннСЦ рекламацСЦй СЦ штрафних санкцСЦй, при погашеннСЦ боргу, а також у розрахунках за неторговельними операцСЦями. ВСЦдповСЦдно до мСЦжнародного права при вирСЦшеннСЦ спорСЦв, пов'язаних СЦз формою чекСЦв та СЧх обСЦгом, застосовуСФться право тСЦСФСЧ краСЧни, де чек був виписаний.

ВСЦдповСЦдно до ЖеневськоСЧ конвенцСЦСЧ строк подання чека до оплати в краСЧнСЦ його видачСЦ дорСЦвнюСФ восьми дням, у платСЦжному оборотСЦ мСЦж краСЧнами ЗахСЦдноСЧ РДвропи, СхСЦдноСЧ РДвропи СЦ Середземномор'я - 20ти дням, а в мСЦжконтинентальному платСЦжному оборотСЦ - 70ти дням. ЦСЦ термСЦни дСЦють СЦз дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.

Чек може передаватися однСЦСФю особою СЦншСЦй шляхом внесення в нього передавального надпису (СЦндосаменту). РЖндосамент здСЦйснюСФться на зворотному боцСЦ чека СЦ пСЦдписуСФться особою, що зробила такий надпис (СЦндосантом).

Вексель - це цСЦнний папСЦр, що оформлений у строгСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з вимогами закону СЦ мСЦстить у собСЦ безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

При розрахунках за зовнСЦшньоторговельними операцСЦями використовуються простий СЦ переказний вексель (тратта). ЧастСЦше застосовуСФться переказний вексель, що являСФ собою безумовну пропозицСЦю трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити третСЦй особСЦ (ремСЦтенту) у встановлений термСЦн вказану у векселСЦ суму. При виникненнСЦ такого грошового зобов'язання трасант виступаСФ СЦ кредитором вСЦдносно боржника (трасату), СЦ боржником вСЦдносно ремСЦтента.

Новий Закон УкраСЧни тАЮПро обСЦг векселСЦвтАЭ [6, c.3] додатково впровадив особливостСЦ вексельного обСЦгу в УкраСЧнСЦ:

1. Заборонено видачу безтоварних векселСЦв (ст.4). ПростСЦ та переказнСЦ векселСЦ тепер можна видавати (первинна емСЦсСЦя - не плутати з купСЦвлею-продажем векселя) лише для оформлення грошового боргу за фактично поставленСЦ товари (ранСЦше була продукцСЦя), виконанСЦ роботи, наданСЦ послуги.

2. ПлатСЦж за векселем може здСЦйснюватись лише у безготСЦвковСЦй форм (ст.6). Судячи з усього, це унеможливлюСФ i проведення погашення векселСЦв взаСФмозалСЦками у прямСЦй формСЦ (ст.217 ЦК), втСЦм зберСЦгаються можливостСЦ зустрСЦчного СЦндосаменту-викупу векселСЦв без СЧхнього погашення.

3. Вексель опротестований нотарСЦусом (виконавчий напис), стаСФ виконавчим документом. Це положення звСЦльняСФ векселедержателя, СЦнших кредиторСЦв за векселем вСЦд необхСЦдностСЦ звертатись до арбСЦтражного суду для задоволення своСЧх вимог, тобто звСЦльняСФ вСЦд довготривалоСЧ складноСЧ процедури з непередбачуваним результатом.

5. Вексельна форма розрахункСЦв та СЧх умови обовтАЩязково повиннСЦ оформлятись вСЦдповСЦдними договорами або передбачатись ними (статтСЦ 4,9).

У сферСЦ мСЦжнародного платСЦжного обороту застосовуються норми СЦ нацСЦонального, СЦ мСЦжнародного права. Так, у 1930 р. у ЖеневСЦ ряд краСЧн прийняли "Однотипний вексельний закон" [7, c.2]. На його основСЦ держави - учасники угоди, у тому числСЦ й СРСР, унСЦфСЦкували нацСЦональне вексельне законодавство, СЧх стали називати краСЧнами ЖеневськоСЧ угоди. Третю, самостСЦйну групу утворюють краСЧни, чиСФ вексельне законодавство не належить до двох СЦнших систем. Тому в мСЦжнародних розрахунках необхСЦдно враховувати нормативнСЦ акти, що СФ у вексельному законодавствСЦ рСЦзних краСЧн, СЦ передбачати в контрактах, який СЦз чинних нормативних актСЦв регулюватиме фСЦнансовСЦ вСЦдносини за угодою.

ОскСЦльки переказний вексель сам по собСЦ не маСФ сили законного платСЦжного засобу, а СФ лише представником справжнСЦх грошей, у мСЦжнароднСЦй практицСЦ заведено, що боржник-трасат зобов'язаний письмово пСЦдтвердити свою згоду здСЦйснити платСЦж за векселем у визначений термСЦн, тобто здСЦйснити акцепт тратти. Акцепт вСЦдбуваСФться у виглядСЦ надпису на лицьовому боцСЦ векселя СЦ пСЦдписуСФться акцептантом.

Для належного виконання трасатом своСЧх зобов'язань експортер, передаючи в банк з СЦнкасовим листом товаро-вСЦдвантажувальнСЦ документи, додаСФ до них тратту. В СЦнкасовому дорученнСЦ експортер вказуСФ, що товаро-вСЦдвантажувальнСЦ документи, за якими СЦмпортер може отримати товар, мають бути переданСЦ СЦнкасуючим банком СЦмпортеру проти акцепту виставленоСЧ на нього тратти (схема мСЦжнародноСЧ вексельноСЧ операцСЦСЧ наведена на рисунка Д.2 додатку Д).

НадСЦйнСЦшою гарантСЦСФю порСЦвняно з акцептом за траттами СЦ простими векселями у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ СФ СЧх авалювання (пСЦдтвердження) банками. Аваль СФ вексельним поручительством, до якого застосовуСФться вексельне право. Це поручительство означаСФ гарантСЦю платежу за траттою або простим векселем (повнСЦстю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов'язання за векселем.

У мСЦжнародному платСЦжному обСЦгу вексель СФ оборотним фСЦнансовим документом. Це означаСФ, що з переданням векселя СЦншСЦй особСЦ до нього переходять усСЦ права, вимоги та ризики за цим документом. Передання векселя здСЦйснюСФться шляхом простого вручення або за допомогою передавального напису (СЦндосаменту). Такий напис ставиться на зворотному боцСЦ векселя СЦ пСЦдписуСФться СЦндосантом.

ТретСЦм засобом платежу, використовуваним у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, СФ банкСЦвський переказ. Це розрахункова банкСЦвська операцСЦя, що полягаСФ у пересиланнСЦ платСЦжного доручення одного банку СЦншому. ПлатСЦжне доручення являСФ собою наказ банку, складений на основСЦ вказСЦвок переказодавача - клСЦСФнта банку, адресований своСФму банку-кореспонденту, про виплату певноСЧ суми грошей переказоодержувачу (бенефСЦцСЦару). ПлатСЦжними дорученнями розраховуються з постачальниками СЦ пСЦдрядниками у разСЦ "передоплати ними за узгодженням СЦз рСЦзними кредиторами. ПлатСЦжнСЦ доручення приймаються банками тСЦльки за наявностСЦ грошей на рахунках платникСЦв.

При розрахунку дорученнями скорочуСФться час СЦ документообСЦг операцСЦСЧ, що СЦлюструСФ наведена нижче схема (рисунка Д.3 Додатку Д).

Документарний акредитив являСФ собою грошове зобов'язання банку, що виставляСФться на пСЦдставСЦ доручення його клСЦСФнта - СЦмпортера, на користь експортера. Банк, що видаСФ зобов'язання, повинний здСЦйснити платСЦж експортеру чи забезпечити здСЦйснення платежу СЦншим банком (тратта - документ, що мСЦстить наказ продавця (експортера) покупцю (СЦмпортеру) здСЦйснити платСЦж визначеноСЧ суми в зазначений термСЦн).

На рисунку Д.4 Додатку Д наведений загальний механСЦзм проведення акредитивноСЧ операцСЦСЧ, який може змСЦнюватись в залежностСЦ вСЦд виду акредитива [61, c.36].


1.2.3 НеобхСЦднСЦсть та принципи мСЦжнародного кредитування

МСЦжнародний кредит - це економСЦчнСЦ вСЦдносини, якСЦ виникають мСЦж державами, СЦноземними комерцСЦйними банками та фСЦрмами з метою передавання валютних, кредитних або товарних ресурсСЦв на умовах повернення СЧх у визначенСЦ строки з винагородою (вСЦдсотками) [67].

Отже, суб'СФктами мСЦжнародного кредиту виступають приватнСЦ фСЦрми, акцСЦонернСЦ комерцСЦйнСЦ банки, СЦнколи брокери, посередники, уряди, регСЦональнСЦ мСЦжнароднСЦ банки розвитку, мСЦжнароднСЦ фСЦнансовСЦ СЦнститути. Залежно вСЦд суб'СФктСЦв кредитних вСЦдносин розрСЦзняють такСЦ види мСЦжнародного кредиту [71]:

мСЦжнародний кредит мСЦж фСЦрмами рСЦзних краСЧн як рСЦзновид комерцСЦйного кредиту;

банкСЦвський кредит у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ;

брокерський кредит як промСЦжна форма мСЦж фСЦрмовими та банкСЦвськими кредитами;

мСЦжнароднСЦ (мСЦжурядовСЦ) кредити, включаючи змСЦшанСЦ (надання допомоги у виглядСЦ урядових субсидСЦй);

кредити регСЦональних банкСЦв розвитку;

кредити мСЦжнародних кредитних та валютно-фСЦнансових органСЦзацСЦй;

Основною сутнСЦсною ознакою мСЦжнародного кредиту СФ те, що вСЦн являСФ собою форму руху позичкового капСЦталу у сферСЦ мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин. Рух цСЦСФСЧ форми капСЦталу пов'язаний з наданням суб'СФктам свСЦтового ринку валютних та кредитних ресурсСЦв на умовах повернення, визначення строкСЦв, на якСЦ кредити наданСЦ, та виплати вСЦдповСЦдноСЧ винагороди за позичку у формСЦ вСЦдсотка [70].

ОперацСЦСЧ на свСЦтовому ринку капСЦталСЦв за своСЧм характером подСЦляються на комерцСЦйнСЦ - тСЦ, що пов'язанСЦ СЦз зовнСЦшньою торгСЦвлею, та фСЦнансовСЦ (вивСЦз капСЦталу, погашення заборгованостСЦ та СЦнше).

За строками операцСЦй розрСЦзняють мСЦжнародний грошовий ринок та мСЦжнародний ринок капСЦталу, на якому здСЦйснюються середньостроковСЦ та довгостроковСЦ операцСЦСЧ.

МСЦжнародний кредит виконуСФ низку важливих функцСЦй [77]:

1. ЗабезпечуСФ перерозподСЦл мСЦж краСЧнами фСЦнансових СЦ матерСЦальних ресурсСЦв, що сприяСФ СЧх ефективному використанню.

2. ПосилюСФ нагромадження в межах всього свСЦтового господарства за рахунок використання тимчасово вСЦльних грошових коштСЦв одних краСЧн для фСЦнансування капСЦталовкладень в СЦнших краСЧнах.

3. ПрискорюСФ реалСЦзацСЦю товарСЦв.

У розвитку свСЦтового господарства мСЦжнародний кредит вСЦдСЦграСФ важливу роль, сприяючи розвитку продуктивних сил та розширенню масштабСЦв торгСЦвлСЦ.

Форми мСЦжнародного кредиту класифСЦкуються за наступними принципами [83]:

1. За призначенням розрСЦзняють зв'язанСЦ тСЦ фСЦнансовСЦ кредити.

Зв'язанСЦ кредити мають цСЦльовий характер, закрСЦплений в кредитних угодах. До них належать:

комерцСЦйнСЦ кредити, якСЦ надаються для закупСЦвлСЦ певних видСЦв товарСЦв чи оплати послуг;

СЦнвестицСЦйнСЦ - для будСЦвництва конкретних об'СФктСЦв, на прямСЦ капСЦталовкладення, погашення зовнСЦшньоСЧ заборгованостСЦ, придбання цСЦнних паперСЦв;

промСЦжнСЦ - для обслуговування змСЦшаних форм вивезення капСЦталСЦв, товарСЦв та послуг;

ФСЦнансовСЦ кредити не мають цСЦльового призначення.

2. За джерелами кредитСЦв:

зовнСЦшнСФ кредитування;

внутрСЦшнСФ кредитування;

3. За формою надання кредитСЦв:

товарнСЦ;

валютнСЦ;

4. За строками мСЦжнароднСЦ кредити подСЦляються на:

надстроковСЦ - добовСЦ, тижневСЦ, до трьох мСЦсяцСЦв;

середньостроковСЦ - мСЦж 15 роками;

довгостроковСЦ - понад 57 рокСЦв;

5. За валютою позики:

у валютСЦ краСЧни-позичальника;

у валютСЦ краСЧни-кредитора;

у валютСЦ третьоСЧ краСЧни;

6. За забезпеченСЦстю:

забезпеченСЦ (товарними документами, цСЦнними паперами, векселями, нерухомСЦстю тощо);

бланковСЦ - пСЦд зобов'язання боржника;

7. За формою надання кредитСЦв:

готСЦвковСЦ;

акцептнСЦ;

8. За суб'СФктами кредитних вСЦдносин:

державний;

приватний;

кредит мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй;

9. За видом ставки кредита:

фСЦксована;

плаваюча;

комбСЦнацСЦя ставок;

10. За способом погашення кредита:

з рСЦвномСЦрним погашенням;

з нерСЦвномСЦрним погашенням;

з одночасним погашенням;

з ауСЧтентним погашенням (вСЦдсотки погашаються разом з основним боргом);


1.2.4 Валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ та операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами

ОперацСЦСЧ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни дозволяСФться здСЦйснювати лише суб'СФктам цього ринку (далСЦ - суб'СФкти ринку), до яких належать [20]:

НацСЦональний банк УкраСЧни;

уповноваженСЦ банки (комерцСЦйнСЦ банки, що отримали лСЦцензСЦю НацСЦонального банку УкраСЧни на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями);

уповноваженСЦ фСЦнансовСЦ установи (що отримали лСЦцензСЦю НацСЦонального банку УкраСЧни на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями).

ЗгСЦдно "Правилам торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою" [20]:

2. ОперацСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти за СЦноземну валюту здСЦйснюються суб'СФктами ринку на мСЦжнародних валютних ринках та/або на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни.

4. УповноваженСЦ банки (уповноваженСЦ фСЦнансовСЦ установи) мають право за згодою клСЦСФнта здСЦйснювати вСЦльний або обов'язковий продаж СЦноземноСЧ валюти (якщо на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни попиту на цю валюту немаСФ або вСЦн обмежений) шляхом купСЦвлСЦ за цю СЦноземну валюту СЦншоСЧ СЦноземноСЧ валюти на мСЦжнародному валютному ринку з дотриманням обмежень, визначених цими Правилами, з подальшим продажем останньоСЧ за гривнСЦ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни.

5. ОперацСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу безготСЦвкових СЦноземних валют за гривнСЦ уповноваженСЦ банки (уповноваженСЦ фСЦнансовСЦ установи) мають право здСЦйснювати лише на умовах "тод" (поставка валюти вСЦдбуваСФться сьогоднСЦ), "том" (поставка валюти вСЦдбуваСФться наступного робочого дня) або "спот" (поставка валюти вСЦдбуваСФться на другий робочий день з дня укладення угоди).

6. ВалютнСЦ операцСЦСЧ з СЦноземними валютами I групи КласифСЦкатора на умовах "форвард" дозволяСФться здСЦйснювати лише для хеджування ризикСЦв змСЦни курсСЦв СЦноземних валют щодо СЦнших СЦноземних валют, що виникають пСЦд час виконання клСЦСФнтами-резидентами, якСЦ СФ суб'СФктами господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв у разСЦ дотримання таких обов'язкових умов:

угоди на умовах "форвард" уповноваженСЦ банки (уповноваженСЦ фСЦнансовСЦ установи) укладають за дорученням та за рахунок коштСЦв вищезазначених клСЦСФнтСЦв СЦ лише з банкСЦвськими установами;

валюти угоди СФ СЦноземними валютами I групи КласифСЦкатора.

Проведення операцСЦй з СЦншими деривативами, базовим активом яких СФ СЦноземна валюта I групи КласифСЦкатора (ф'ючерс, опцСЦон тощо), не дозволяСФться.

7. Уповноваженим банкам (уповноваженим фСЦнансовим установам) забороняСФться здСЦйснення безготСЦвкових операцСЦй з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти I групи КласифСЦкатора за СЦноземну валюту СЦнших груп КласифСЦкатора, за винятком купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти I групи КласифСЦкатора за СЦноземну валюту СЦнших груп КласифСЦкатора на мСЦжнародних валютних ринках.

8. Укладення СЦ пСЦдтвердження угод з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземних валют за гривнСЦ мСЦж уповноваженими банками (уповноваженими фСЦнансовими установами) проводиться виключно пСЦд час проведення ТорговельноСЧ сесСЦСЧ, яка являСФ собою визначений промСЦжок часу, що встановлюСФться та змСЦнюСФться на пСЦдставСЦ постанови ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни. Проведення операцСЦй з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземних валют за гривнСЦ мСЦж уповноваженими банками (уповноваженими фСЦнансовими установами) поза межами ТорговельноСЧ сесСЦСЧ забороняСФться, крСЦм випадкСЦв, передбачених цими Правилами. НацСЦональний банк УкраСЧни маСФ право змСЦнити режим ТорговельноСЧ сесСЦСЧ, попередивши про це уповноваженСЦ банки (уповноваженСЦ фСЦнансовСЦ установи) не пСЦзнСЦше нСЦж за два робочих днСЦ до часу змСЦни.

9. ПСЦдставою для купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни при розрахунках з нерезидентами за торговельними операцСЦями вважаються такСЦ документи:

договСЦр з нерезидентом, оформлений вСЦдповСЦдно до вимог чинного законодавства УкраСЧни, або СЦнший документ, який згСЦдно з чинним законодавством УкраСЧни маСФ силу договору;

вантажна митна декларацСЦя (за формою, встановленою вСЦдповСЦдно до Положення про вантажну митну декларацСЦю, яке затверджене постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 09.06.97 N 574, зСЦ змСЦнами), якщо товар ввезений на територСЦю УкраСЧни (вантажнСЦ митнСЦ декларацСЦСЧ, за якими здСЦйснене митне оформлення тимчасово ввезених вантажСЦв пСЦд зобов'язання про СЧх зворотне вивезення, не СФ пСЦдставою для купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти);

акт (здавання-приймання тощо) або СЦнший документ, який свСЦдчить про надання послуг, виконання робСЦт, СЦмпорт прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ;

документи, що передбаченСЦ для: документарноСЧ форми розрахункСЦв (акредитив, СЦнкасо), вексельноСЧ форми розрахункСЦв (вексель, яким резидент СЦмпортер оформив заборгованСЦсть перед нерезидентом за зовнСЦшньоторговельним договором). КупСЦвля СЦноземноСЧ валюти з метою оплати векселя, яким резидент-СЦмпортер оформив заборгованСЦсть перед нерезидентом за зовнСЦшньоторговельним договором, дозволяСФться лише в разСЦ пред'явлення резидентом вантажноСЧ митноСЧ декларацСЦСЧ, що пСЦдтверджуСФ поставку продукцСЦСЧ в УкраСЧну, або документа, який згСЦдно з умовами зовнСЦшньоторговельного договору засвСЦдчуСФ виконання нерезидентом робСЦт, отримання резидентом послуг.

ОперацСЦСЧ з банкСЦвськими металами.

БанкСЦвськСЦ метали - це золото, срСЦбло, платина, метали платиновоСЧ групи, доведенСЦ (афСЦнованСЦ) до найвищих проб вСЦдповСЦдно до свСЦтових стандартСЦв у зливках СЦ порошках, що мають сертифСЦкат якостСЦ, а також монети, виробленСЦ з дорогоцСЦнних металСЦв. З металСЦв платиновоСЧ групи береться лише паладСЦй;

УповноваженСЦ банки на пСЦдставСЦ письмового дозволу НацСЦонального банку на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ проведення операцСЦй з банкСЦвськими металами на валютному ринку УкраСЧни та з урахуванням вимог Положення [28] мають право здСЦйснювати такСЦ види операцСЦй з банкСЦвськими металами:

а) вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банкСЦвських металах в СЦнших уповноважених банках, у НацСЦональному банку та проведення операцСЦй за ними;

б) вСЦдкриття та ведення кореспондентських рахункСЦв у банкСЦвських металах СЦнших уповноважених банкСЦв;

в) вСЦдкриття та ведення поточних та вкладних (депозитних) рахункСЦв клСЦСФнтСЦв у банкСЦвських металах;

г) купСЦвля-продаж банкСЦвських металСЦв за гривнСЦ;

ТС) залучення банкСЦвських металСЦв на вклади (депозити) клСЦСФнтСЦв (крСЦм банкСЦв);

д) залучення та розмСЦщення мСЦжбанкСЦвських депозитСЦв у банкСЦвських металах;

е) надання та отримання мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв у банкСЦвських металах;

СФ) надання кредитСЦв у банкСЦвських металах резидентам (юридичним особам та фСЦзичним особам - суб'СФктам пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ);

ж) надання та отримання банкСЦвських металСЦв у заставу;

з) вСЦдповСЦдальне зберСЦгання банкСЦвських металСЦв у НацСЦональному банку (Державна скарбниця УкраСЧни), в СЦнших уповноважених банках, у "асному сховищСЦ;

и) перевезення банкСЦвських металСЦв;

СЦ) обмСЦн зливкСЦв (зливка) банкСЦвського металу на зливки (зливок) цього самого металу меншоСЧ (бСЦльшоСЧ) маси (загальна маса банкСЦвського металу залишаСФться незмСЦнною);

СЧ) конвертацСЦя одного банкСЦвського металу в СЦнший.

УповноваженСЦ банки на пСЦдставСЦ письмового дозволу НацСЦонального банку на здСЦйснення операцСЦй з валютними цСЦнностями в частинСЦ проведення операцСЦй з банкСЦвськими металами на мСЦжнародних ринках та з урахуванням вимог цього Положення мають право здСЦйснювати такСЦ види операцСЦй з банкСЦвськими металами:

а) вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банкСЦвських металах у банках-нерезидентах та проведення операцСЦй за ними;

б) купСЦвля-продаж банкСЦвських металСЦв за СЦноземну валюту;

в) розмСЦщення мСЦжбанкСЦвських депозитСЦв у банкСЦвських металах;

г) отримання мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв у банкСЦвських металах;

ТС) надання та отримання банкСЦвських металСЦв у заставу;

д) вСЦдповСЦдальне зберСЦгання банкСЦвських металСЦв у банкахнерезидентах.

Для здСЦйснення операцСЦй з банкСЦвськими металами з СЧх фСЦзичною поставкою або без неСЧ (лише з вСЦдображенням за рахунками) уповноваженСЦ банки керуються законодавством УкраСЧни, в т. ч. цим Положенням та СЦншими нормативно-правовими актами НацСЦонального банку з питань, що регулюють операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами, на пСЦдставСЦ яких вони приймають внутрСЦшнСЦ положення, якСЦ визначають порядок проведення та органСЦзацСЦСЧ облСЦку цих операцСЦй.

Бухгалтерський облСЦк операцСЦй з банкСЦвськими металами здСЦйснюСФться аналогСЦчно до облСЦку операцСЦй з СЦноземною валютою вСЦдповСЦдно до Правил бухгалтерського облСЦку банками УкраСЧни обмСЦнних операцСЦй в СЦноземнСЦй валютСЦ та банкСЦвських металах, затверджених постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 16.12.98 N 520 (у редакцСЦСЧ постанови ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 07.12.2000 N 471, зареСФстрованоСЧ в МСЦнСЦстерствСЦ юстицСЦСЧ УкраСЧни 26.12.2000 за N 950/5171, зСЦ змСЦнами).

Бухгалтерський облСЦк банкСЦвських металСЦв, прийнятих уповноваженим банком на вСЦдповСЦдальне зберСЦгання або як застава, внесена з фСЦзичною поставкою, здСЦйснюСФться за позабалансовими рахунками з обов'язковою фСЦксацСЦСФю характерних ознак цих металСЦв: вид, вигляд (зливки, порошки, монети), кСЦлькСЦсть, проба, виробник, серСЦйний номер зливка, ампули, банки (за наявностСЦ), маса в тройських унцСЦях (за наявностСЦ) та СЦншСЦ ознаки. БанкСЦвськСЦ метали, прийнятСЦ уповноваженим банком вСЦд клСЦСФнта на вСЦдповСЦдальне зберСЦгання або як застава, не входять до складу залучених коштСЦв уповноваженого банку СЦ не можуть бути розмСЦщенСЦ ним вСЦд свого СЦменСЦ.

ОперацСЦСЧ з банкСЦвськими металами, пСЦд час проведення яких не вимагаСФться фСЦксацСЦя характерних ознак цих металСЦв, а фСЦксуСФться лише СЧх маса в тройських унцСЦях та вартСЦсть у гривнях, вСЦдображаються залежно вСЦд виду операцСЦСЧ за вСЦдповСЦдними балансовими рахунками.

Для облСЦку операцСЦй з банкСЦвськими металами та складання фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ використовуються офСЦцСЦйнСЦ (облСЦковСЦ) курси банкСЦвських металСЦв, установленСЦ НацСЦональним банком.

УповноваженСЦ банки здСЦйснюють операцСЦСЧ з фСЦзичною поставкою банкСЦвських металСЦв за умови наявностСЦ сертифСЦката якостСЦ цих металСЦв СЦ в порядку та з урахуванням вимог, установлених цим Положенням щодо здСЦйснення касових операцСЦй у банках УкраСЧни.

Для банкСЦвських металСЦв, вироблених вСЦдповСЦдно до технСЦчних умов ГОСТСЦв, прийнятих МСЦждержавною радою зСЦ стандартизацСЦСЧ, метрологСЦСЧ СЦ сертифСЦкацСЦСЧ, або Державних стандартСЦв УкраСЧни, у разСЦ потреби видача документа, що пСЦдтверджуСФ пробу банкСЦвського металу, здСЦйснюСФться або НацСЦональним банком (Державною скарбницею УкраСЧни), або лабораторСЦСФю, акредитованими вСЦдповСЦдно до законодавства УкраСЧни про метрологСЦю та метрологСЦчну дСЦяльнСЦсть.

Увезення уповноваженими банками банкСЦвських металСЦв в УкраСЧну та вивезення цих металСЦв за СЧСЧ межСЦ здСЦйснюються в порядку, установленому законодавством УкраСЧни.

УповноваженСЦ банки проводять операцСЦСЧ з перевезення банкСЦвських металСЦв за умови отримання письмового дозволу НацСЦонального банку на перевезення валютних цСЦнностей та СЦнкасацСЦю коштСЦв.

ОперацСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв здСЦйснюються:

на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни (далСЦ - МВРУ), включаючи бСЦржСЦ та каси уповноважених банкСЦв;

на мСЦжнародних ринках.

ОперацСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв здСЦйснюють на цих ринках уповноваженСЦ банки та НацСЦональний банк. УсСЦ СЦншСЦ покупцСЦ та продавцСЦ банкСЦвських металСЦв здСЦйснюють операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв за посередництвом цих суб'СФктСЦв.

ОперацСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв уповноваженСЦ банки здСЦйснюють на умовах "тод", "том" або "спот". На умовах "форвард" у межах 50% вСЦд лСЦмСЦтСЦв довгоСЧ (короткоСЧ) вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку в усСЦх банкСЦвських металах уповноваженСЦ банки мають право проводити операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв за СЦноземну валюту 1СЧ групи КласифСЦкатора СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв на мСЦжнародних ринках за угодами, укладеними з банкСЦвськими установами.

УповноваженСЦ банки мають право здСЦйснювати на бСЦржах операцСЦСЧ з ф'ючерсними контрактами на змСЦну курсу банкСЦвського металу на строк, що не перевищуСФ 6 мСЦсяцСЦв, за гривнСЦ. Проведення СЦнших операцСЦй з купСЦвлСЦ-продажу банкСЦвських металСЦв та операцСЦй з деривативами, базовим активом яких СФ банкСЦвськСЦ метали, не дозволяСФться.

УповноваженСЦ банки на МВРУ продають за гривнСЦ банкСЦвськСЦ метали:

з фСЦзичною поставкою або без неСЧ - СЦншим уповноваженим банкам, промисловим споживачам та фСЦзичним особам;

без фСЦзичноСЧ поставки - юридичним особам - резидентам (крСЦм уповноважених банкСЦв та промислових споживачСЦв).

БанкСЦвськСЦ метали, купленСЦ уповноваженими банками на МВРУ без фСЦзичноСЧ поставки за дорученнями СЦ за рахунок коштСЦв юридичних осСЦб - резидентСЦв (крСЦм банкСЦв) та фСЦзичних осСЦб - суб'СФктСЦв пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, можуть бути отриманСЦ з фСЦзичною поставкою лише промисловими споживачами з СЧх поточних рахункСЦв у банкСЦвських металах за умови, що така можливСЦсть передбачена в договорах на здСЦйснення розрахунково-касового обслуговування, укладених уповноваженими банками з цими промисловими споживачами.

УповноваженСЦ банки купують на МВРУ банкСЦвськСЦ метали за гривнСЦ в будь-яких продавцСЦв банкСЦвських металСЦв.


1.2.5 Ризики банкСЦвських валютних операцСЦй та засоби СЧх мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ

БанкСЦвський, як СЦ всякий СЦнший бСЦзнес, немислимий без ризику. Ризик присутнСЦй у будь-якСЦй операцСЦСЧ, тСЦльки вСЦн може бути рСЦзних масштабСЦв СЦ по-рСЦзному компенсуватися [35]. Отже, для банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ важливим СФ не запобСЦгання ризику взагалСЦ, а передбачення СЦ зниження його до мСЦнСЦмального рСЦвня.

ПСЦд ризиком прийнято розумСЦти СЦмовСЦрнСЦсть, а точнСЦше погрозу втрати банком частини своСЧх ресурсСЦв, недоодержання доходСЦв або проведення додаткових витрат у результатСЦ здСЦйснення визначених фСЦнансових операцСЦй.

У залежностСЦ вСЦд сфери виникнення банкСЦвського ризику вони пСЦдроздСЦляються на зовнСЦшнСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ.

До зовнСЦшнього вСЦдносяться ризики, не зв'язанСЦ з дСЦяльнСЦстю банку або конкретного клСЦСФнта, полСЦтичнСЦ, економСЦчнСЦ й СЦншСЦ. Це втрати, що виникають у результатСЦ вСЦйни, революцСЦСЧ, нацСЦоналСЦзацСЦСЧ, заборони на платежСЦ за кордон, консолСЦдацСЦСЧ боргСЦв, введення ембарго, скасування СЦмпортноСЧ лСЦцензСЦСЧ, загострення економСЦчноСЧ кризи в краСЧнСЦ, стихСЦйному лиху.

ВнутрСЦшнСЦ ризики у свою чергу подСЦляються на втрати по основний СЦ по допомСЦжнСЦй дСЦяльностСЦ банку. ПершСЦ представляють саму розповсюджену групу ризикСЦв: кредитний, процентний, валютний СЦ ринковий ризики. ДругСЦ включають утрати по формуванню депозитСЦв, ризики по нових видах дСЦяльностСЦ, ризики банкСЦвських зловживань.

Керування ризиками - це процес, за допомогою якого банк виявляСФ (СЦдентифСЦкуСФ) ризики, проводить оцСЦнку СЧхньоСЧ величини, здСЦйснюСФ СЧхнСЦй монСЦторинг СЦ контролюСФ своСЧ ризикованСЦ позицСЦСЧ, а також враховуСФ взаСФмозв'язку мСЦж рСЦзними категорСЦями (видами) ризикСЦв. Комплекс банкСЦвського ризику-менеджменту маСФ на метСЦ забезпечити досягнення наступних цСЦлей:

ризики повиннСЦ бути зрозумСЦлими й усвСЦдомленими банком СЦ його керСЦвництвом;

ризики повиннСЦ знаходитися в границях рСЦвнСЦв толерантностСЦ, установлених наглядацькою радою;

рСЦшення по прийняттю ризику повиннСЦ вСЦдповСЦдати стратегСЦчним задачам дСЦяльностСЦ банку;

рСЦшення по прийняттю ризику повиннСЦ бути конкретними СЦ чСЦткими;

очСЦкувана прибутковСЦсть може компенсувати прийнятий ризик;

розподСЦл капСЦталу вСЦдповСЦдаСФ розмСЦрам ризикСЦв, на якСЦ натикаСФться банк;

стимули до досягнення високих результатСЦв дСЦяльностСЦ повиннСЦ узгоджуватися з рСЦвнем толерантностСЦ до ризику.

З погляду ризику-менеджменту, банкСЦвська дСЦяльнСЦсть зводиться до прийняття ризику й одержання за це вСЦдповСЦдноСЧ компенсацСЦСЧ (економСЦчноСЧ вигоди).

ЦСЦль керування ризиками - сприяти пСЦдвищенню вартостСЦ "асного капСЦталу банку, одночасно забезпечуючи досягнення цСЦлей багатьох зацСЦкавлених сторСЦн, а саме:

клСЦСФнтСЦв СЦ контрагентСЦв;

керСЦвництва;

працСЦвникСЦв;

наглядацькоСЧ ради й акцСЦонерСЦв (власникСЦв);

органСЦв нагляду;

рейтингових агентств, СЦнвесторСЦв СЦ кредиторСЦв;

СЦнших сторСЦн.

БанкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ "астивСЦ наступнСЦ категорСЦСЧ ризикСЦв:

Кредитний ризик

Ринковий ризик

Ризик лСЦквСЦдностСЦ

Ризик змСЦни процентноСЧ ставки

Валютний ризик

ОперацСЦйно-технологСЦчний ризик

Ризик репутацСЦСЧ

Юридичний ризик

СтратегСЦчний ризик

Валютний ризик - це наявний або потенцСЦйний ризик для надходжень СЦ капСЦталу, що виникаСФ через несприятливСЦ коливання курсСЦв СЦноземних валют СЦ цСЦн на банкСЦвськСЦ метали.

Валютний ризик можна роздСЦлити на:

ризик трансакцСЦСЧ;

ризик перерахунку з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу (трансляцСЦйний ризик);

економСЦчний валютний ризик.

Ризик трансакцСЦСЧ полягаСФ в тому, що несприятливСЦ коливання курсСЦв СЦноземних валют впливають на реальну вартСЦсть вСЦдкритих валютних позицСЦй. Проте оскСЦльки вСЦн, як правило, випливаСФ з операцСЦй маркетмейкерства, дилинга СЦ прийняття позицСЦй в СЦноземних валютах, цей ризик розглядаСФться в як один з видСЦв ринкового ризику.

Ризик перерахунку з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу (трансляцСЦйний) полягаСФ в тому, що величина еквСЦвалента валютноСЧ позицСЦСЧ в звСЦтностСЦ змСЦнюСФться в результатСЦ змСЦн обмСЦнних курсСЦв, що використовуються для перерахунку залишкСЦв в СЦноземних валютах у базову (нацСЦональну) валюту.

ЕкономСЦчний валютний ризик складаСФться в змСЦнах конкурентноздатностСЦ фСЦнансовоСЧ установи або його структур на зовнСЦшньому ринку через СЦстотнСЦ змСЦни обмСЦнних курсСЦв.

Система керування валютним ризиком банка складаСФться з регламентних документСЦв - полСЦтики, положень, процедур, процесСЦв СЦ т.п., - якСЦ затверджуються наглядацькою радою або правлСЦнням банку вСЦдповСЦдно обранСЦй ними форми корпоративного керування, з урахуванням розмСЦру банку СЦ складностСЦ його операцСЦй.

Для бСЦльш ефективного керування валютним ризиком рекомендуСФться:

здСЦйснювати перСЦодичний аналСЦз вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ банку за допомогою ризику-моделСЦ "вартСЦсть/надходження" для вимСЦру чутливостСЦ до змСЦн валютних курсСЦв;

застосовувати для зменшення величини валютного ризику методи хеджування.

Для зниження валютного ризику банк може використовувати наступнСЦ прийоми [41]:

1. Видача позичок в однСЦй валютСЦ з умовою СЧСЧ погашення в СЦншСЦй з урахуванням форвардного курсу, зафСЦксованого в кредитному договорСЦ. ТакСЦ мСЦри дозволяють банковСЦ застрахуватися вСЦд можливого падСЦння курсу валюти кредиту.

2. ФорварднСЦ валютнСЦ контракти. Це основний метод зниження валютного ризику. ТакСЦ операцСЦСЧ припускають заключення термСЦнових угод мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом про купСЦвлю-продаж СЦноземноСЧ валюти при фСЦксацСЦСЧ в угодСЦ суми угоди СЦ форвардного обмСЦнного курсу.

3. ВалютнСЦ ф'ючерснСЦ контракти. Також як СЦ форварднСЦ валютнСЦ контракти, ф'ючерси являють собою угоду купити або продати визначену кСЦлькСЦсть СЦноземноСЧ валюти у визначений день у майбутньому. Однак на вСЦдмСЦну вСЦд форвардних контрактСЦв СЧхньоСЧ умови можуть бути досить легко переглянутСЦ. КрСЦм того, данСЦ контракти можуть вСЦльно обертатися на бСЦржСЦ фСЦнансових ф'ючерсСЦв. Разом з тСЦм валютнСЦ ф'ючерснСЦ контракти не одержали ще широкого поширення.

4. ВалютнСЦ опцСЦони. Незважаючи на подСЦбнСЦсть у назвСЦ форвардного валютного контракту з опцСЦоном, вони СФ СЦнструментом, що дають СЧх "асниковСЦ право (а не зобов'язання) купити деяку кСЦлькСЦсть СЦноземноСЧ валюти за визначеним курсом у рамках обмеженого перСЦоду або часу по закСЦнченнСЦ цього перСЦоду. ВалютнСЦ опцСЦони бувають двох типСЦв:

а) ОпцСЦон "колл" даСФ його покупцевСЦ право придбати валюту, обговорену контрактом, за фСЦксованим курсом (при цьому продавець опцСЦону належний буде продати вСЦдповСЦдну валюту за цим курсом).

б) ОпцСЦон "пута" надаСФ право його покупцевСЦ продати валюту, обговорену контрактом, за фСЦксованим курсом (при цьому продавець опцСЦону повинний буде купити вСЦдповСЦдну валюту за цим курсом).

5. ВалютнСЦ свопи. Валютний своп являСФ собою угода мСЦж двома сторонами про обмСЦн у майбутньому серСЦями платежСЦв у рСЦзних валютах. ВалютнСЦ свопи можуть пСЦдроздСЦлятися на наступнСЦ два види:

свопи пасивами (зобов'язаннями);

свопи активами.

ВалютнСЦ свопи пасивами - це обмСЦн зобов'язаннями по сплатСЦ вСЦдсоткСЦв СЦ погашенню основного боргу в однСЦй валютСЦ на подСЦбнСЦ зобов'язання в СЦншСЦй валютСЦ. Метою такого свопа, крСЦм зниження довгострокового валютного ризику, СФ так само зменшення витрат у зв'язку з залученням фондСЦв.

Валютний своп активами дозволяСФ сторонам угоди зробити обмСЦн грошовими доходами вСЦд якого-небудь активу в однСЦй валютСЦ на аналогСЦчнСЦ доходи в СЦншСЦй валютСЦ, такий своп спрямований на зниження довгострокового валютного ризику СЦ пСЦдвищення прибутковостСЦ активСЦв.

6. Прискорення або затримка платежСЦв. Прискорення або затримка платежСЦв використовуСФться при здСЦйсненнСЦ операцСЦй з СЦноземною валютою. При цьому банк у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ своСЧми чеканнями майбутнСЦх змСЦн валютних курсСЦв може зажадати вСЦд своСЧх дебСЦторСЦв прискорення або затримки розрахункСЦв. Цим прийомом користуються для захисту вСЦд валютного ризику або одержання виграшу вСЦд коливань валютних курсСЦв. Однак ризик утрат присутня, оскСЦльки цСЦлком ймовСЦрно неправильне прогнозування напрямку змСЦни валютного курсу.

7. ДиверсифСЦкованСЦсть валютних засобСЦв банку в СЦноземнСЦй валютСЦ. Цей метод зниження валютного ризику припускаСФ постСЦйне спостереження за коливанням курсСЦв СЦноземних валют. А оскСЦльки угадати ймовСЦрнСЦ напрямки таких коливань надзвичайно складно, те банки з метою зменшення ризику програти в результатСЦ невигСЦдноСЧ змСЦни курсСЦв валют прибСЦгають до диверсифСЦкованостСЦ активСЦв, деномСЦнованих в СЦноземнСЦй валютСЦ.

8. Страхування валютного ризику. Страхування валютного ризику припусаСФ передачу всього ризику страховоСЧ органСЦзацСЦСЧ.


1.3 СутнСЦсть стратегСЦй банкСЦв - "нСЦшерСЦвтАЭ при реалСЦзацСЦСЧ маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ в сегментах зовнСЦшнього ринку по М. Портеру


Основне призначення маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ полягаСФ в тому, щоб взаСФмоузгодити маркетинговСЦ цСЦлСЦ фСЦрми з СЧСЧ можливостями, вимогами споживачСЦв, використати слабкСЦ позицСЦСЧ конкурентСЦв та своСЧ конкурентнСЦ переваги.

У процесСЦ формування маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ можна видСЦлити вхСЦднСЦ та вихСЦднСЦ елементи (рисунок 1.3).

МаркетинговСЦ стратегСЦСЧ класифСЦкують за такими ознаками [73]:

Залежно вСЦд термСЦну СЧх реалСЦзацСЦСЧ:

довгостроковСЦ;

середньостроковСЦ;

короткостроковСЦ;

2. Залежно вСЦд стратегСЦСЧ життСФвого циклу товарСЦв фСЦрми:

маркетинговСЦ стратегСЦСЧ стратегСЦСЧ на стадСЦСЧ впровадження товару на ринок;

маркетинговСЦ стратегСЦСЧ на стадСЦСЧ росту;

маркетинговСЦ стратегСЦСЧ на стадСЦСЧ насичення ринку;

маркетинговСЦ стратегСЦСЧ на стадСЦСЧ спаду;

3. За станом ринкового попиту:

стратегСЦя конверсСЦйного маркетингу;

стратегСЦя креативного маркетингу;

стратегСЦя стимулюючого маркетингу;

стратегСЦя синхромаркетингу;

стратегСЦя пСЦдтримуючого маркетингу;

стратегСЦя ремаркетингу;

стратегСЦя де маркетингу.

Рисунок 1.3 Елементи маркетинговоСЧ стратегСЦСЧ.


4. Залежно вСЦд загальноекономСЦчного стану фСЦрми та СЧСЧ маркетингових спрямувань розрСЦзняють три види базових маркетингових стратегСЦй фСЦрми [72]:

стратегСЦя виживання;

стратегСЦя стабСЦлСЦзацСЦСЧ;

стратегСЦя росту;

СтратегСЦя виживання - виключно захисна стратегСЦя, яка застосовуСФться в умовах глибокоСЧ кризи економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ фСЦрми, коли фСЦрма перебуваСФ на межСЦ банкрутства. Основна мета цСЦСФСЧ стратегСЦСЧ полягаСФ у виходСЦ з кризового стану шляхом перегляду СЦ перебудови всього маркетингового комплексу фСЦрми (товарноСЧ, цСЦновоСЧ полСЦтики, системи товароруху та просування товарСЦв).

СтратегСЦя стабСЦлСЦзацСЦСЧ використовуСФться за умов швидкого або несподСЦваного падСЦння базових показникСЦв фСЦрми чи за умов, коли розвиток фСЦрми маСФ коливний характер. Ця стратегСЦя передбачаСФ вирСЦвнювання показникСЦв з СЧхнСЦм наступним пСЦдвищенням СЦ перехСЦд до стратегСЦСЧ росту.

СтратегСЦя росту передбачаСФ рСЦст обсягСЦв продажу, прибутку, капСЦталу та СЦнших показникСЦв фСЦрми.

МаркетинговСЦ стратегСЦСЧ росту подСЦляються на такСЦ рСЦзновиди:

маркетингова стратегСЦя СЦнтенсивного (органСЦчного) росту;

маркетингова стратегСЦя СЦнтеграцСЦйного росту;

маркетингова стратегСЦя диверсифСЦкацСЦСЧ;

5. За елементами маркетингового комплексу:

товарна стратегСЦя;

цСЦнова стратегСЦя;

стратегСЦя товарного руху;

стратегСЦя просування;

6. За ознакою конкурентних переваг (за М. Портером):

стратегСЦя цСЦнового лСЦдерства;

стратегСЦя диференцСЦацСЦСЧ;

стратегСЦя фокусування (концентрацСЦСЧ);

7. Залежно вСЦд виду диференцСЦацСЦСЧ:

стратегСЦя товарноСЧ диференцСЦацСЦСЧ;

стратегСЦя сервСЦсноСЧ диференцСЦацСЦСЧ;

стратегСЦя СЦмСЦджевоСЧ диференцСЦацСЦСЧ;

стратегСЦя кадровоСЧ диференцСЦацСЦСЧ.

8. Залежно вСЦд конкурентного становища фСЦрми та СЧСЧ маркетингових спрямувань:

стратегСЦя ринкового лСЦдера;

стратегСЦя челенджерСЦв (претендентСЦв на ринкове лСЦдерство);

стратегСЦя послСЦдовникСЦв;

стратегСЦя ринковоСЧ нСЦши.

9. Залежно вСЦд спСЦввСЦдношення вСЦдносноСЧ ринковоСЧ частки фСЦрми та темпСЦв росту СЧСЧ ринку збуту, або залежно вСЦд конкурентоспроможностСЦ та привабливостСЦ ринку збуту:

стратегСЦя розвитку;

стратегСЦя пСЦдтримання;

стратегСЦя збирання урожаю;

стратегСЦя елСЦмСЦнацСЦСЧ;

10. Залежно вСЦд методу обрання цСЦльового ринку:

стратегСЦя товарноСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ;

стратегСЦя сегментноСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ;

стратегСЦя одно сегментноСЧ концентрацСЦСЧ;

стратегСЦя вибСЦрковоСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ;

стратегСЦя повного охоплення.

11. Залежно вСЦд ступеня сегментацСЦСЧ ринкСЦв збуту:

стратегСЦя недиференцСЦйованого (агрегованого) маркетингу;

стратегСЦя диференцСЦйованого маркетингу;

стратегСЦя концентрованого маркетингу.

СьогоднСЦшнСЦм загальноприйнятим пСЦдходом встановлено, що конкурентнСЦ переваги фСЦрми забезпечуються в процесСЦ конкурентноСЧ боротьби з так називаними п'ятьма силами (напрямками) конкуренцСЦСЧ, тобто з СЦншими продавцями аналогСЦчноСЧ продукцСЦСЧ, фСЦрмами - потенцСЦйними конкурентами, виробниками замСЦнникСЦв, постачальниками ресурсСЦв, покупцями СЧСЧ продукцСЦСЧ. РЗх можна розглядати як основнСЦ ринковСЦ сили.

Представляючи свою концепцСЦю аналСЦзу галузСЦ (рисунок 1.4) М. Porter [75] проник у сутнСЦсть структури в рСЦзноманСЦтних конкурентних середовищах. Його концепцСЦя називаСФ п'ять конкурентних сил, якСЦ визначають привабливСЦсть певноСЧ галузСЦ. Цими рисами СФ:

вхСЦднСЦ бар'СФри при проникненнСЦ в галузь нових конкурентСЦв;

загроза продуктСЦв-замСЦнникСЦв;

вплив покупцСЦв, що дозволяСФ СЧм вСЦдстоювати своСЧ СЦнтереси;

вплив постачальникСЦв, що дозволяСФ СЧм вСЦдстоювати СЧх СЦнтереси;

суперництво мСЦж СЦснуючими конкурентами в галузСЦ.


Рисунок 1.4 Модель 5 сил конкуренцСЦСЧ по М. Портеру


Модель п'яти сил (напрямкСЦв) конкуренцСЦСЧ - це ефективний метод аналСЦзу основних конкурентних сил, що впливають на положення фСЦрми на ринку. Ця модель даСФ можливСЦсть бСЦльш цСЦлеспрямовано оцСЦнити конкурентну обстановку на ринку СЦ на цСЦй основСЦ розробити такий варСЦант довгостроковоСЧ стратегСЦСЧ фСЦрми, що у найбСЦльшСЦй мерСЦ забезпечить СЧСЧ захист вСЦд впливу конкурентних сил СЦ одночасно буде сприяти створенню додаткових конкурентних переваг.

В таблицСЦ 1.2 наведенСЦ позитивнСЦ та негативнСЦ прояви впровадження маркетингових конкурентних стратегСЦй за М. Портером [74].


Таблиця 1.2 ПорСЦвняльна характеристика стратегСЦй Портера

СтратегСЦя

Шляхи реалСЦзацСЦСЧ

Переваги

НедолСЦки


ЦСЦнове

лСЦдерство

1. ЕкономСЦя на масштабах виробництва

2. Спрощення дизайну

3. ПСЦдвищення ефективностСЦ процесу виробництва

1. Створюються високСЦ вхСЦднСЦ бартАЩСФри на ринок збуту фСЦрми

1. МожливСЦсть звуження ринку збуту

2. МожливСЦсть цСЦновоСЧ вСЦйни

3. складнСЦсть пСЦдтримання низьких витрат протягом тривалого часу


ДиференцСЦацСЦя

1. Надання товару таких якостей, якСЦ вСЦдрСЦзнятимуть його вСЦд конкурентних товарСЦв та будуть важливими для споживача

1. СтворюСФться певний високий СЦмСЦдж товару СЦ фСЦрми

1. МожливСЦсть функцСЦональноСЧ конкуренцСЦСЧ

2. ВеликСЦ витрати

3. БСЦльш висока цСЦна на диференцСЦйований товар може бути несприйнятною для споживачСЦв


КонцентрацСЦя

1. Зосередження на одному сегментСЦ

2. Створення СЦмСЦджу високого професСЦоналСЦзму

1. БСЦльше розумСЦння потреб

сегменту

2. РЖмСЦдж

3. МожливСЦсть концентрацСЦСЧ зусиль

1. МожливСЦсть скорочення цСЦльового сегменту

2. МожливСЦсть видовоСЧ конкуренцСЦСЧ


Можна вказати птАЩять категорСЦй стратегСЦчних пСЦдходСЦв до конкуренцСЦСЧ:

СтратегСЦя лСЦдерства за низькими витратами. Прагнення до низькоСЧ вартостСЦ серед усСЦх продавцСЦв продукцСЦСЧ чи послуг, щоб залучати широке коло покупцСЦв.

СтратегСЦя широкоСЧ диференцСЦацСЦСЧ (розмаСЧтостСЦ). Прагнення диференцСЦювати пропоновану продукцСЦю компанСЦСЧ щодо конкурентСЦв у напрямках, що будуть залучати широке коло покупцСЦв.

СтратегСЦя забезпечення оптимальних витрат. Надання покупцям продукту бСЦльшоСЧ цСЦнностСЦ за тСЦ ж грошСЦ, шляхом акцентування уваги на поСФднаннСЦ низькоСЧ вартостСЦ з одночасною широкомасштабною диференцСЦацСЦСФю. Метою СФ досягнення найкращих (найбСЦльш низьких вартостей СЦ цСЦн щодо СЦнших виробникСЦв продукцСЦСЧ з порСЦвнянною якСЦстю й особливостями.

СтратегСЦя, сфокусована на низьких витратах у ринковСЦй нСЦшСЦ. КонцентрацСЦя на вузькому купСЦвельному сегментСЦ СЦ подолання конкурентСЦв на основСЦ нижчоСЧ вартостСЦ.

СтратегСЦя, сфокусована на диференцСЦацСЦСЧ у вузькСЦй ринковСЦй нСЦшСЦ. ПропозицСЦя для покупцСЦв у нСЦшСЦ продукцСЦСЧ чи послуг, що вСЦдповСЦдають СЧхнСЦм смакам СЦ запитам [74, с.27].

Конкурентна перевага вСЦд стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ (фокусування) повтАЩязана як з досягненням низьких витрат при обслуговуваннСЦ цСЦльовоСЧ ринковоСЧ нСЦшСЦ, так СЦ з розвитком здатностСЦ пропонувати покупцям нСЦшСЦ товар, вСЦдмСЦнний вСЦд продукцСЦСЧ конкурентСЦв. РЖншими словами, фокусування може ТСрунтуватися на витратах, а може СЦ на диференцСЦацСЦСЧ. Ця стратегСЦя добре працюСФ, коли:

Вимоги покупцСЦв до конкретного товару рСЦзнСЦ.

Не СЦснуСФ СЦнших конкурентСЦв, що намагаються спецСЦалСЦзуватися на цьому сегментСЦ.

У фСЦрми немаСФ можливостСЦ працювати на бСЦльш широкому сегментСЦ чи ринку в цСЦлому.

Сегменти покупцСЦв значно вСЦдрСЦзняються один вСЦд одного за розмСЦром, темпами зростання прибутковостСЦ СЦ впливу птАЩяти сил конкуренцСЦСЧ, що робить однСЦ сегменти бСЦльш привабливими, нСЦж СЦншСЦ.

Висновки роздСЦлу 1


АктуальнСЦсть дослСЦдження стратегСЦСЧ дСЦяльностСЦ фСЦнансових установ на зовнСЦшнСЦх ринках полягаСФ в тому, що основний принцип взаСФмовигСЦдностСЦ ЗЕД, на перший погляд, не маСФ особливих ускладнень СЦ виглядаСФ очевидним: кожний партнер, що бере участь у мСЦжнародних операцСЦях, одержуСФ свСЦй прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кСЦлькСЦсть часу, необхСЦдного для виконання угод, змСЦни валютних курсСЦв, наявностСЦ рСЦзноманСЦтних зв'язкСЦв мСЦж окремими зовнСЦшньоекономСЦчними угодами, використання бартерних операцСЦй та СЦн. Тому дотримання принципу взаСФмовигСЦдностСЦ потребуСФ ретельного аналСЦзу СЦ врахування, розмежування рСЦзноманСЦтних потокСЦв прибуткСЦв СЦ витрат.

РоздСЦл 2. АналСЦз поточних характеристик дСЦяльностСЦ ват тАЮмСЦжнародний комерцСЦйний банк"


2.1 Загальна характеристика ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ


ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк" (далСЦ - МКБ або Банк) працюСФ на фСЦнансовому ринку УкраСЧни бСЦльше 12 рокСЦв. Банк було зареСФстровано в сСЦчнСЦ 1994 року в м. Черкаси як банк "ЛевадатАЭ, а пСЦзнСЦше у 1999 роцСЦ реорганСЦзовано за участю американського та австрСЦйського капСЦталу. Завдяки цьому банк значно посилив свою присутнСЦсть на украСЧнському ринку банкСЦвських та фСЦнансових послуг. Назву банку було змСЦнено на ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк", а його головний офСЦс розташувався у старовинному районСЦ мСЦста КиСФва - ПодолСЦ, у примСЦщеннСЦ Гостинного двору [100].

На початку травня 2001 року акцСЦонери МКБ (м. КиСЧв) та АКБ "ТаврСЦятАЭ

(м. ССЦмферополь) прийняли рСЦшення про приСФднання банку "ТаврСЦя" до ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ шляхом обтАЩСФднання капСЦталСЦв вказаних банкСЦв. Таке дружнСФ приСФднання мало на метСЦ збСЦльшення кредитного потенцСЦалу, зменшення собСЦвартостСЦ банкСЦвського обслуговування, прискорене впровадження нових банкСЦвських технологСЦй (особливо РЖнтернет-банкСЦнгу), вСЦдкриття кредитних лСЦнСЦй в захСЦдних банках.

ОкрСЦм СЦноземного капСЦталу до банку залученСЦ й вСЦтчизнянСЦ СЦнвестори:

1) Науково-дослСЦдна та промислова компанСЦя "СтрумтАЭ (ВСЦнниця), яка виконуСФ загально-будСЦвельнСЦ та спецСЦальнСЦ види робСЦт. Протягом декСЦлькох рокСЦв компанСЦя брала участь в програмах конверсСЦСЧ в рамках мСЦжурядових угод США - УкраСЧна та виграла декСЦлька тендерСЦв, виступаючи субпСЦдрядником для таких компанСЦй, як Bechtel National Inc. (США), Morrison Knudsen Corporation (США) та Huges Aircraft Systems International (США).

2) АкцСЦонерна компанСЦя "КРЖНТОтАЭ (КиСЧв) - провСЦдний СЦнвестицСЦйний заклад, який торгуСФ цСЦнними паперами на украСЧнському ринку цСЦнних паперСЦв.

3) КомпанСЦя "ЕПРЖК" (АвстрСЦя) тримаСФ 40% акцСЦй компанСЦСЧ "КРЖНТО".

4) Виставковий та концертний центр "Палац СпортутАЭ (КиСЧв) - вСЦдомий виставковий центр в КиСФвСЦ.

На сьогоднСЦшнСЦй день банк маСФ фСЦлСЦСЧ в Черкасах, ОдесСЦ, ДнСЦпропетровську, КиСФвСЦ, ССЦмферополСЦ, ФеодосСЦСЧ, Судаку, ХарковСЦ, Сумах, ЛьвовСЦ та ВСЦнницСЦ, вСЦддСЦлення в КерчСЦ, ЯлтСЦ, РДвпаторСЦСЧ, де маСФ свою постСЦйну клСЦСФнтську базу.

Основним завданням банку СФ впровадження захСЦдних банкСЦвських технологСЦй, використання СЦндивСЦдуального пСЦдходу до клСЦСФнтСЦв, як юрСЦдичних, так СЦ фСЦзичних осСЦб, розробка СЦндивСЦдуальних програм для постСЦйних клСЦСФнтСЦв. Також МКБ забезпечуСФ повний спектр банкСЦвських послуг та високоякСЦсне обслуговування клСЦСФнтСЦв. Персонал банку висококвалСЦфСЦкований, бСЦльшСЦсть спСЦвробСЦтникСЦв володСЦСФ СЦноземними мовами, навчалися або стажувалися за кордоном по мСЦжнародних банкСЦвських програмах, а також набували практичного досвСЦду, працюючи у захСЦдних банках в УкраСЧнСЦ та за СЧСЧ межами.

Основним прСЦоритетом дСЦяльностСЦ банку СФ максимальне задоволення потреб клСЦСФнтСЦв. Його кредо: тАЭБанк, якому Ви можете довСЦряти". Саме на розумСЦннСЦ клСЦСФнтСЦв та СЧх потреб будуСФться успСЦх банку.

ДнСЦпропетровська фСЦлСЦя ВАТ тАЭМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ була зареСФстрована 13 грудня 2001року УправлСЦнням НацСЦонального банку УкраСЧни в ДнСЦпропетровськСЦй областСЦ. Протягом 2003 року ДнСЦпропетровська фСЦлСЦя ВАТ тАЭМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдкрила вСЦддСЦлення у м. Новомосковську та м. Павлоград.

ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ (м. КиСЧв) у листопадСЦ 2005 року завершив пСЦдписку на акцСЦСЧ восьмоСЧ емСЦсСЦСЧ в обсязСЦ 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збСЦльшити статутний капСЦтал банку до 44,1 млн. грн.

Результати пСЦдписки затвердженСЦ загальними зборами акцСЦонерСЦв банку, що вСЦдбулися в КиСФвСЦ 4 листопада 2005 року. За пСЦдсумками пСЦдписки склад акцСЦонерСЦв суттСФво не змСЦнився.

Таким чином, на початок 2006 року статутний капСЦтал ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ дорСЦвнюСФ 44,101 млн. грн. (станом на початок 2005 року - 35,041 млн. грн) СЦ складаСФться з украСЧнського та СЦноземного - американського та австрСЦйського (частка 6,5%), - капСЦталу. Банк проводить свою дСЦяльнСЦсть на фСЦнансовому ринку згСЦдно лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни № 91 вСЦд 13.01.2000р. Остання лСЦцензСЦя, яку отримав банк, нараховуСФ 22 банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ з 30 загалом можливих.

ФСЦнансовий результат ВАТ "МКБтАЭ (м. КиСЧв) за пСЦдсумками роботи у 2005 роцСЦ склав 2,794 млн. грн. ЧистСЦ активи у порСЦвняннСЦ з 1 сСЦчня 2005 року збСЦльшились на 64% СЦ на1 сСЦчня 2006 року склали 466,807 млн. грн. Кредитний портфель (без врахування мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв) за цей перСЦод збСЦльшились на 72% - до 337,275 млн. грн. Вкладення в цСЦннСЦ папери виросли на 21% - до 15,742 млн. грн.

Кошти клСЦСФнтСЦв банку (поточнСЦ рахунки, депозити юридичних та фСЦзичних осСЦб) виросли в 1,8 рази СЦ на 1 сСЦчня 2006 склали 377,594 млн. грн.

Власний капСЦтал банку за 2004 рСЦк зрСЦс на 23,75% СЦ на 1 сСЦчня 2005 року склав 48,224 млн. грн. (38,969 млн. грн. станом на 1 сСЦчня 2004 року). За 2005 рСЦк "асний капСЦтал банка зрСЦс ще на 27,23% СЦ на 1 сСЦчня 2006 року склав 61,359 млн. грн.

Максимально наближаючи послуги безпосередньо до споживача банк з сСЦчня 2005 року вСЦдкрив фСЦлСЦю в УжгородСЦ, а також 14 вСЦддСЦлень. На сьогоднСЦ регСЦональна мережа ВАТ "МКБтАЭ включаСФ 14 фСЦлСЦй та 122 вСЦддСЦлення в АР Крим, ВСЦнницькСЦй, ДнСЦпропетровськСЦй, ДонецькСЦй, ЗакарпатськСЦй, КиСЧвськСЦй, ЛьвСЦвськСЦй, ОдеськСЦй, СумськСЦй, ХаркСЦвськСЦй, ЧеркаськСЦй областях СЦ в м. КиСФвСЦ.

ДосвСЦд в мСЦжнароднСЦй банкСЦвськСЦй справСЦ, поСФднаний СЦз знанням мСЦiевого ринку та захСЦдним стилем системи управлСЦння, втСЦлено в роботСЦ МКБ, що даСФ можливСЦсть пропонувати клСЦСФнтам розвиненСЦ банкСЦвськСЦ послуги та кращСЦ банкСЦвськСЦ продукти (рисунок 2.1).

МКБ першим з украСЧнських банкСЦв втСЦлив систему ведення бСЦзнесу, яка передбачаСФ СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного з клСЦСФнтСЦв: менеджер по роботСЦ з клСЦСФнтами виступаСФ "звтАЩязуючою ланкоютАЭ мСЦж клСЦСФнтом та банком.



Рисунок 2.1 РЖнформацСЦйне вСЦкно банку в мережСЦ РЖнтернет [100]


ОсновнСЦ види операцСЦй та послуг, що надаСФ банк:

1. Розрахунково-касове обслуговування:

вСЦдкриття мультивалютних поточних рахункСЦв та рахункСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни юридичним та фСЦзичним особам;

проведення мСЦжнародних платежСЦв клСЦСФнтСЦв та платежСЦв в нацСЦональнСЦй валютСЦ;

проведення електронних платежСЦв за системою "КлСЦСФнтБанктАЭ;

касове обслуговування клСЦСФнтСЦв.

2. ДепозитнСЦ послуги:

залучення коштСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб на депозитнСЦ рахунки в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах (строковСЦ депозити та депозити до запитання).

3. Послуги кредитування:

кредитування юридичних осСЦб в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах;

обСЦговСЦ кошти;

фСЦнансування проектСЦв;

синдикованСЦ кредити;

фСЦнансування експортно-СЦмпортних операцСЦй;

факторинговСЦ послуги;

лСЦзинговСЦ операцСЦСЧ.

4. ДокументарнСЦ операцСЦСЧ:

акредитиви;

гарантСЦСЧ та поручительства.

5. ВалютнСЦ операцСЦСЧ:

КупСЦвля-продаж валюти для юридичних та фСЦзичних осСЦб;

6. ОперацСЦСЧ на мСЦжбанкСЦвському ринку:

розмСЦщення та залучення коштСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах;

конверсСЦйнСЦ операцСЦСЧ вСЦд СЦменСЦ банку.

7. ОперацСЦСЧ з цСЦнними паперами:

комСЦсСЦйна дСЦяльнСЦсть з державними та корпоративними цСЦнними паперами;

комерцСЦйна дСЦяльнСЦсть з державними та корпоративними цСЦнними паперами;

кастодСЦальнСЦ послуги.

8. Консультування клСЦСФнтСЦв

9. РЖнтернет-банкСЦнг

МКБ маСФ кореспондентськСЦ вСЦдносини з банками США (СITIBANK), РДвропейського СпСЦвтовариства (COMMERZBANK), РосСЦСЧ (АБ "СОБИНБАНКтАЭ) та з багатьма провСЦдними украСЧнськими банками (таблиця 2.1).


Таблиця 2.1 Банки-кореспонденти ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк"

Банккореспондент

Рахунок №

Валюта

SWIFT

1

НацСЦональний банк УкраСЧни,

КиСЧв, УкраСЧна

32006192301

32006101601

UAH

USD

NBUAUAUX

2

АВАЛЬ

КиСЧв, УкраСЧна

16005197

UAH

USD

MLD CHF

AVALUAUK

3

КлСЦринговий ДРЖМ

КиСЧв, УкраСЧна

16004115611

UAH

USD

EUR

GBP

RUB

CLHSUAUX

4

БАНК ФРЖНАНСИ РЖ КРЕДИТ

КиСЧв, УкраСЧна

16003011262980

16002011262840

16004011262978

16009011262810

UAH

USD

EUR

RUB

FBACUAUX

5

РАЙФАЙЗЕНБАНК УКРАРЗНА

КиСЧв, УкраСЧна

16005001100024

EUR

USD

RZBUUAUK

6

COMMERZBANK AG

Frankfurt/Main, Germany

400887168301

EUR

COBADEFF

7

CITIBANK N. A.

New York, U. S. A

36156154

USD

CITIUS33

8

ОАО СОБРЖНБАНК

Москва, РосСЦйська ФедерацСЦя

30231810500000117001

RUB

SBBARUMM


МКБ СФ членом АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв (АУБ), АсоцСЦацСЦСЧ "КиСЧвський банкСЦвський союз", саморегулСЦвноСЧ органСЦзацСЦСЧ ПрофесСЦйна асоцСЦацСЦя реСФстраторСЦв та депозитарСЦСЧв (ПАРД). Банк СФ учасником Фонду гарантування вкладСЦв фСЦзичних осСЦб, учасником та засновником ВАТ "МСЦжрегСЦональний фондовий союз".

У 2004 2005 роках клСЦСФнтами банку СФ бСЦльше як 20 000 юридичних та фСЦзичних осСЦб. Серед них: КиСФво-Могилянська академСЦя, КРЖНТО, ТОВ "Глобал Юкрейн", Кримський державний медичний унСЦверситет, УкраСЧнсько-СЦталСЦйське спСЦльне пСЦдприСФмство "Венето", виробнича компанСЦя "Струм" та СЦн.

ДекларуСФма офСЦцСЦйна мСЦсСЦя банку.

Мета Банку - стати провСЦдною фСЦнансовою установою УкраСЧни з розгалуженою фСЦлСЦальною мережею у всСЦх областях краСЧни, яка працюСФ за стандартами РДвропейського СпСЦвтовариства. Для того, щоб досягнути цСЦСФСЧ мети, МКБ забезпечуСФ своСЧм клСЦСФнтам високу якСЦсть послуг та обслуговування, справедливСЦ тарифи, професСЦйну консультацСЦйну допомогу в поСФднаннСЦ з сучасними комптАЩютерними банкСЦвськими технологСЦями.

З метою пСЦдтримки та змСЦцнення репутацСЦСЧ МКБ ретельно балансуСФ фСЦнансовСЦ ризики та потенцСЦйнСЦ доходи вСЦд кожного кредитного проекту та надаСФ перевагу консервативному пСЦдходу до управлСЦння ризиками.

ДекларуСФма офСЦцСЦйна стратегСЦя МКБ.

Значне зростання капСЦталу та активСЦв МКБ, планомСЦрне завоювання позицСЦй Банку на украСЧнському ринку банкСЦвських послуг вСЦдбуваСФться за рахунок правильного вибору та дотримання стратегСЦСЧ, що ТСрунтуСФться на таких засадах:

а) СтабСЦльнСЦсть та надСЦйнСЦсть роботи Банку

З 1999 року в МКБ проводиться аудит фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, пСЦдготовленоСЧ вСЦдповСЦдно до мСЦжнародних стандартСЦв фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ (МСФЗ). За 19992001 роки аудит проводився мСЦжнародною аудиторською компанСЦСФю Pricewaterhouse Coopers, а за 20022003 роки - компанСЦСФю Deloitte.

Банком використовуються СФвропейський досвСЦд управлСЦння ризиками.

У серпнСЦ 2003 року МКБ започаткував та успСЦшно реалСЦзовуСФ Програму розбудови Банку, що здСЦйснюСФться за допомогою консультантСЦв РДвропейського Банку РеконструкцСЦСЧ та Розвитку.

б) РЖндивСЦдуальний пСЦдхСЦд та максимальне задоволення потреб кожного клСЦСФнта

Умови спСЦвпрацСЦ з кожним КлСЦСФнтом Банку визначаються враховуючи специфСЦку та СЦндивСЦдуальнСЦ потреби кожного КлСЦСФнта.

За кожним КлСЦСФнтом Банку закрСЦплюСФться персональний менеджер, який вСЦдповСЦдаСФ за весь спектр послуг, котрСЦ КлСЦСФнт отримуСФ в Банку

в) Активне розширення мережСЦ фСЦлСЦй Банку в областях УкраСЧни

Для забезпечення органСЦчного зростання Банку одним з прСЦоритетних напрямкСЦв його дСЦяльностСЦ СФ розширення фСЦлСЦальноСЧ мережСЦ. В планах Банку вСЦдкрити 34 новСЦ фСЦлСЦСЧ та 1015 безбалансових вСЦддСЦлень щороку.

г) Використання сучасних СЦнформацСЦйних банкСЦвських технологСЦй

МКБ пропонуСФ корпоративним клСЦСФнтам систему "КлСЦСФнтБанк", що дозволяСФ дистанцСЦйно керувати коштами пСЦдприСФмства на рахунку в Банку в системСЦ реального часу. СпецСЦально для фСЦзичних осСЦб розроблено Систему "HomeBanking", що автоматизуСФ виконання повного циклу облСЦково-розрахункових операцСЦй у рамках взаСФмодСЦСЧ клСЦСФнта СЦ банку, СЦз застосуванням комп'ютерноСЧ технСЦки СЦ мережСЦ Internet. Використання вище згаданих систем схвалено НацСЦональним банком УкраСЧни.

д) РЖнСЦцСЦювання та розвиток нових фСЦнансових послуг

МКБ займаСФ активну позицСЦю у розвитку перспективних напрямкСЦв на ринку фСЦнансових послуг. За участю Банку створенСЦ та функцСЦонують: страхова компанСЦя "МКБ Страхування", компанСЦя СЦз страхування життя "МКБ Страхування життя" та компанСЦя з управлСЦння активами "МКБ Асет Менеджмент".

РейтинговСЦ показники ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни (164 комерцСЦйних банка), проведенСЦ АсоцСЦацСЦСФю украСЧнських банкСЦв станом на 01.01.2006 [98], наведенСЦ в таблицях А.1 - А.6 Додатку А. Як показуСФ аналСЦз рейтингових мСЦiь у ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ:

1. Обсяг активСЦв балансу - 466,81 млн. грн. (62 мСЦiе), що становить 0,237% вСЦд сумарних активСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

2. Обсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 мСЦiе).

3. Обсяг "асного капСЦталу - 57,517 млн. грн. (87 мСЦiе).

4. Обсяг депозитСЦв фСЦзичних осСЦб - 255,787 млн. грн. (40 мСЦiе).

5. Обсяг депозитСЦв юридичних осСЦб - 123,453 млн. грн. (76 мСЦiе).

6. ФСЦнансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 мСЦiе).

7. Обсяг статутного капСЦталу (капСЦтал 1 рСЦвня) - 7,385 млн. СФвро (87 мСЦiе), що перевищуСФ мСЦнСЦмальне нормативне значення загального регулятивного капСЦталу (капСЦтал 1+2 рСЦвня) - 7,0 млн. СФвро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. РентабельнСЦсть активСЦв - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рСЦвня (1,07%) рентабельностСЦ активСЦв банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни (див. табл. А.6 Додатку А).

9. РентабельнСЦсть капСЦталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рСЦвня (8,43%) рентабельностСЦ "асного капСЦталу банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни (див. табл. А.6 Додатку А).


2.2 АналСЦз макро та мСЦкросередовища дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ


АналСЦз динамСЦки розвитку ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ в мСЦкро та макросередовищСЦ проведемо наступним чином:

а) розвиток банку в мСЦкросередовищСЦ оцСЦнюСФться динамСЦкою та структурою розвитку основних статей його пасивСЦв та активСЦв, прибутковСЦстю дСЦяльностСЦ та рСЦвнем досягнутоСЧ рентабельностСЦ вСЦдносно нормативних вимог;

б) розвиток банку в макросередовищСЦ оцСЦнюСФться порСЦвнянням динамСЦки та структури розвитку основних статей його пасивСЦв, активСЦв та рентабельностСЦ дСЦяльностСЦ з банком - лСЦдером, положення якого на банкСЦвському ринку намагаСФться досягнути банк, а також з загальним рСЦвнем характеристик усередненого банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни;

В якостСЦ банка - лСЦдера для зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ виберемо ВАТ "Державний акцСЦонерний експортно-СЦмпортний банк УкраСЧни" (810 рейтингове мСЦiе в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни - дивись Додаток А [98]), в якостСЦ усередненого банка банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни виберемо умовний банк у якого всСЦ характеристики СФ 1/163 частини сумарних статей активСЦв та пасивСЦв балансу всСЦх 163 банкСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

УкрексСЦмбанк спецСЦалСЦзуСФться на обслуговуваннСЦ експортно-СЦмпортних операцСЦй СЦ маСФ великий досвСЦд роботи у сферСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв. Банк входить в систему SWIFT товариство всесвСЦтнСЦх мСЦжбанкСЦвських фСЦнансових телекомунСЦкацСЦй, членами якого СФ бСЦльш нСЦж 6 тисяч користувачСЦв з 175 краСЧн свСЦту. Банк виконуСФ банкСЦвськСЦ перекази в усСЦ краСЧни свСЦту, використовуючи кореспондентськСЦ рахунки (НОСТРО). Майже 70 банкСЦв УкраСЧни СЦ краСЧн СНД здСЦйснюють банкСЦвськСЦ перекази через кореспондентськСЦ рахунки (ЛОРО), якСЦ вСЦдкритСЦ в УкрексСЦмбанку. ЩомСЦсячно системою SWIFT передаСФться бСЦльш нСЦж 4000 повСЦдомлень переказами. Банк працюСФ як з фСЦзичними, так СЦ з юридичними особами, здСЦйснюючи платежСЦ за дорученням своСЧх клСЦСФнтСЦв у мСЦнСЦмально допустимСЦ термСЦни (сьогоднСЦ на сьогоднСЦ).

ОсновнСЦ сегменти зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ УкрексСЦмбанка:

МСЦжнароднСЦ розрахунки та операцСЦСЧ ДокументарнСЦ операцСЦСЧ ТоргСЦвельне фСЦнансування

В додатку Б наведенСЦ таблицСЦ показникСЦв статей балансСЦв та звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2003 - 2005 роки [98], [99], [100].

В Додатку В наведенСЦ таблицСЦ основних показникСЦв стану розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни у 2000 - 2006 роках за даними НацСЦонального банку УкраСЧни [99].

В Додатку Г наведенСЦ таблицСЦ порСЦвняльних показникСЦв статей балансСЦв та звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк", ВАТ "Державний акцСЦонерний експортно-СЦмпортний банк УкраСЧни" та сумарно для банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни станом на 01.01.2006 за даними НацСЦонального банку УкраСЧни [99] та АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв [98].

На рисунках 2.2 - 2.3 наведена динамСЦка росту обсягСЦв основних статей пасивСЦв та активСЦв балансу ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках.

За класифСЦкацСЦСФю НацСЦонального банку УкраСЧни ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до 4 групи банкСЦв, в якСЦ входять банки з активами рейтинга вСЦд 55 до 156, тобто з обсягами активСЦв балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групСЦ малих банкСЦв (в яку входять практично 100 банкСЦв УкраСЧни) ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ займаСФ 67 мСЦiя (див. Додаток А).


Рисунок 2.2 ДинамСЦка росту обсягСЦв залучених коштСЦв та "асного капСЦталу в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках.

Рисунок 2.3 ДинамСЦка росту обсягСЦв кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках


АналСЦз фСЦнансових характеристик дСЦяльностСЦ дослСЦджуСФмого в дипломнСЦй роботСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на фонСЦ загальних характеристик та тенденцСЦй розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни виявив наступнСЦ особливостСЦ його розвитку за 2001 - 2006 роки:

1) При поступовому ростСЦ "асного капСЦталу банку у 2001 - 2006 роках з рСЦвня 29,37 млн. грн. (4 квартал 2001) до 62,04 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на +111,2%, обсяги залучених коштСЦв у 2001 -2006 роках зросли з рСЦвня 127,49 млн. грн. (4 квартал 2001) до рСЦвня 428,54 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на + 236,1%, що в 2 рази бСЦльше темпу росту "асного капСЦталу.

При цьому у другСЦй половинСЦ 2004 року - першСЦй половинСЦ 2005 року банк пройшов кризисну стадСЦю, повтАЩязану з передвиборчим ажСЦотажем та песимСЦстичними очСЦкуваннями виборСЦв Президента УкраСЧни у 2004 роцСЦ (див. рис.2.1):

за останнСЦ три квартали 2004 року обсяги залучених коштСЦв зменшились з рСЦвня 330,28 млн. грн. до рСЦвня 237,05 млн. грн., тобто знизились на

28,2% за рахунок рСЦзкого вСЦдтоку строкових депозитСЦв як фСЦзичних так СЦ юридичних осСЦб;

тСЦльки на кСЦнець другого кварталу 2005 року обсяги залучених коштСЦв знову зросли до рСЦвня 1 кварталу 2004 року (343,0 млн. грн) та почав рСЦзко зростати;

2) АналСЦз структури кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2001 - 2006 роки показав (див. рис.2.2):

банк традицСЦйно займаСФться кредитуванням юридичних осСЦб (80 -82% кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю), всСЦ СЦншСЦ сектори активних операцСЦй займають другорядне мСЦiе в стратегСЦСЧ банку;

з першого кварталу 2005 року банк тактично змСЦнив напрямок кредитування, активСЦзувавши кредитування фСЦзичних осСЦб (1213,5% кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю), застабСЦлСЦзувавши спСЦввСЦдношення кредитСЦв юридичним та фСЦзичним особам;

у другому кварталСЦ 2004 року банк вклав 12,5 млн. грн. в придбання державних цСЦнних паперСЦв та отримав довгостроковий кредит НБУ рефСЦнансування в 11,4 млн. грн., СЦнша активнСЦсть банку на ринку цСЦнних паперСЦв дуже обмежена;

з другого кварталу 2005 року банк мСЦнСЦмСЦзував мСЦжбанкСЦвське кредитування, зменшивши його обсяги в 5 разСЦв;

зростання кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю банка з другого кварталу 2005 року забезпечуСФться послСЦдовним нарощуванням обсягСЦв кредитСЦв пропорцСЦйно юридичним та фСЦзичним особам;

3) АналСЦз портфелю залучених та запозичених коштСЦв в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2001 - 2005 роки показав:

загальний обсяг валюти балансу зрСЦс з рСЦвня 156,9 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 490,57 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 312,7% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 212,7%;

обсяг залучених коштСЦв юридичних осСЦб на поточних рахунках пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 26,83 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 35,39 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 131,9% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 31,9%;

обсяг залучених коштСЦв юридичних осСЦб на строковСЦ депозитнСЦ рахунки пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 16,72 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 95,04 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 568,4% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 468,4%;

обсяг залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб на поточних рахунках пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 0,764 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 14,88 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 1947,6% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 1847,6%;

обсяг залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб на строковСЦ депозитнСЦ рахунки пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 19,2 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 246,91 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 1286,0% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 1186,0%;

Враховуючи наведену змСЦну структури залучених коштСЦв, ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2006 роцСЦ практично став ощадним банком, оскСЦльки строковСЦ депозити фСЦзичних осСЦб перевищили частку у 50% (50,3% валюти балансу у 1 кварталСЦ 2006 року).

АналСЦз ефективностСЦ роботи та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ банку до ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ проводимо згСЦдно " РЖнструкцСЦСЧ про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ" НацСЦонального банку УкраСЧни [15].

ЗгСЦдно "РЖнструкцСЦСЧ" [15] параметри обсягу та адекватностСЦ капСЦталу банку повиннСЦ вСЦдповСЦдати наступним вимогам:

а) норматив Н1 - мСЦнСЦмального розмСЦру регулятивного капСЦталу в СФвро (Регулятивний капСЦтал банку складаСФться з основного (1го рСЦвня) капСЦталу та додаткового (2го рСЦвня) капСЦталу. Основний капСЦтал уважаСФться бСЦльш незмСЦнним, то СЦ таким, що не пСЦдлягаСФ передаванню, перерозподСЦлу та повинен повнСЦстю покривати поточнСЦ збитки.

Додатковий капСЦтал маСФ менш постСЦйний характер та його розмСЦр пСЦддаСФться змСЦнам):

на 01.01.2004 - не менше 5,5 млн. СФвро;

на 01.01.2005 - не менше 6,0 млн. СФвро;

на 01.01.2006 - не менше 7,0 млн. СФвро;

на 01.01.2007 - не менше 8,0 млн. СФвро;

б) норматив Н2 - адекватностСЦ регулятивного капСЦталу/платоспроможностСЦ (Значення показника адекватностСЦ регулятивного капСЦталу визначаСФться як спСЦввСЦдношення регулятивного капСЦталу банку до сумарних активСЦв СЦ певних позабалансових СЦнструментСЦв, зважених за ступенем кредитного ризику та зменшених на суму створених вСЦдповСЦдних резервСЦв за активними операцСЦями та на суму забезпечення кредиту (вкладень в борговСЦ цСЦннСЦ папери) безумовним зобов'язанням або грошовим покриттям у виглядСЦ застави майнових прав)

не менше 10% для достатньо капСЦталСЦзованих банкСЦв

бСЦльше 17% для добре капСЦталСЦзованих банкСЦв

в) норматив Н3 - адекватностСЦ основного капСЦталу (Показник адекватностСЦ основного капСЦталу банку розраховуСФться як спСЦввСЦдношення основного капСЦталу до загальних активСЦв банку):

не менше 4% для достатньо капСЦталСЦзованих банкСЦв;

бСЦльше 8% для добре капСЦталСЦзованих банкСЦв

На рисунку 2.4 наведенСЦ результати розрахункСЦв фактичного значення нормативу Н1 для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ та його порСЦвняння з нормативами НБУ у 2001 - 2006 роках. Як показують графСЦки на рисунку 2.4 на протязСЦ 2001 - 2006 рокСЦв банк виконуСФ вимоги норматива Н1, але запас не перевищуСФ 10 - 20%, тобто проблема нарощення "асного капСЦталу для банку СФ критичною.

Рисунок 2.4 ДинамСЦка показникСЦв виконання нормативу Н1 по обсягу регулятивного капСЦталу в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 -2006 роках


На рисунку 2.5 наведенСЦ результати розрахункСЦв фактичних значень нормативСЦв адекватностСЦ регулятивного та основного капСЦталу та порСЦвняння СЧх з нормативними вимогами НБУ. Як видно з графСЦкСЦв рисунку 2.5 фактичнСЦ значення нормативСЦв Н2, Н3 для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ знаходяться в дСЦапазонСЦ - "добре капСЦталСЦзований банк".


Рисунок 2.5 ДинамСЦка показникСЦв виконання нормативСЦв Н2, Н3 адекватностСЦ регулятивного та "асного капСЦталу в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках


ПрибутковСЦсть комерцСЦйного банку може бути охарактеризована наступними коефСЦцСЦСФнтами.

КоефСЦцСЦСФнти прибутковостСЦ комерцСЦйного банку [35]

Двома найбСЦльш важливими показниками аналСЦзу прибутковостСЦ банку СФ показники прибутковостСЦ (рентабельностСЦ) активСЦв та "асного капСЦталу банку.


                              Прибуток пСЦсля оподаткування

Прибуток на активи - ROA (%) = ------------------------------ х 100%

                               СереднСЦ загальнСЦ активи

(2.1)


КоефСЦцСЦСФнт ROA може використовуватись як коефСЦцСЦСФнт для оцСЦнки дСЦяльностСЦ керСЦвництва банку.


                              Прибуток пСЦсля оподаткування

Прибуток на капСЦтал - ROE (%) = ----------------------------- х 100%

                                  СереднСЦй капСЦтал

(2.2)


КоефСЦцСЦСФнт ROE СФ основним показником для акцСЦонерСЦв та майбутнСЦх СЦнвесторСЦв банку, оскСЦльки показуСФ доцСЦльнСЦсть СЦнвестування коштСЦв в дСЦяльнСЦсть банку у порСЦвняннСЦ з альтернативним вкладенням капСЦталу в СЦншСЦ галузСЦ з бСЦльш вищою рентабельнСЦстю.

КоефСЦцСЦСФнти ефективностСЦ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку


                 Чистий процентний спред(%) =                                                                 

      Процентний дохСЦд          ПроцентнСЦ витрати

=(---------------------  - --------------------------------) х 100%

   Сума доходних активСЦв     Сума витратних залучених коштСЦв

(2.3)


Чистий процентний спред - визначаСФ здатнСЦсть банку приносити прибуток у виглядСЦ його доходу вСЦд процентноСЧ рСЦзницСЦ пСЦдпроцентних активСЦв та залучених коштСЦв.


       Чиста операцСЦйна маржа(%) =

  Чистий процентний дохСЦд + РЖнший операцСЦйний дохСЦд

=------------------------------------------------------- х 100%

               СереднСЦ загальнСЦ активи

(2.4)


Чиста процентна маржа - показуСФ залежнСЦсть банку вСЦд непроцентних доходСЦв. ЗбСЦльшення цього коефСЦцСЦСФнта може свСЦдчити про рСЦвень диверсифСЦкацСЦСЧ в фСЦнансових послугах чи нездорове намагання досягти спекулятивного прибутку, щоб замаскувати недостатнСЦсть основного банкСЦвського доходу вСЦд процентСЦв.

В таблицСЦ 2.2 наведенСЦ результати розрахункСЦв показникСЦв ефективностСЦ дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2003 - 2005 роках. На графСЦках рисунку 2.6 наведенСЦ результати розрахунку ROA та ROE за 2001 - 2006 роки.


Таблиця 2.2 Результати розрахункСЦв показникСЦв ефективностСЦ дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2003 - 2005 роках

Рисунок 2.6 ДинамСЦка рСЦвнСЦв рентабельностСЦ активСЦв (ROA) та рентабельностСЦ "асного капСЦталу (ROE) в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках


АналСЦз даних розрахункСЦв, наведених в таблицСЦ 2.2, показуСФ, що:

динамСЦка рСЦвня рентабельностСЦ роботи банка СФ негативною;

за 2004 - 2005 рСЦк частка процентних доходСЦв в операцСЦйних доходах знизилась з 53,0% до 44,2%, в той же час частка комСЦсСЦйних доходСЦв зросла з 30% до 40%;

частка низькопроцентних активСЦв (готСЦвка, коррахунок в НБУ) зросла за 2004 -2005 роки з рСЦвня 9,9% до 15,0%;

рСЦвень чистого процентного спреда знизився з 8,02% до 5,99%;

рСЦвень чистоСЧ операцСЦйноСЧ маржСЦ знизився з 12% до 8,9%;

Як показують результати, наведенСЦ в таблицСЦ 2.2 та на графСЦках рисунку 2.6, за класифСЦкацСЦСФю CAMEL НацСЦонального банку УкраСЧни по показникам фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ у 2005 роцСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до низькорентабельних банкСЦв, у яких рентабельнСЦсть активСЦв ROA нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рСЦк), а рентабельнСЦсть "асного капСЦталу ROE нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рСЦк). У 1 кварталСЦ 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка СФ проблеми з пСЦдвищенням фактичноСЧ рентабельностСЦ роботи.

Для аналСЦза причин низькорентабельноСЧ роботи банку проведемо порСЦвняльний аналСЦз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лСЦдерСЦ ВАТ "УкрексСЦмбанк" та усередненим банком банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (результати представленСЦ на графСЦках рисункСЦв 2.7 2.18).

Як показують результати порСЦвняльного аналСЦзу (див. рис.2.7 -2.18):

а) ресурсний портфель ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуСФться:

рСЦвнем поточних коштСЦв юросСЦб 9,7% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (16,7%) та ще нижче рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдешевого" ресурсу в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (17,4%);

рСЦвнем строкових депозитСЦв юросСЦб 16,8% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (15,6%) та вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (15,5%);

рСЦвнем поточних коштСЦв фСЦзосСЦб 4,2% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду тАЮдешевихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (7,9%) та вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдешевого" ресурсу в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (3,6%);

рСЦвнем строкових депозитСЦв фСЦзосСЦб 50,6% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що значно вище рСЦвня цього виду тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (26,6%) та ще вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (13,1%);

рСЦвнем коштСЦв мСЦжбанкСЦвського кредитування 4,4% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (15,9%) та значно нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв тАЮперемСЦнноСЧ вартостСЦтАЭ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (34,3%);

рСЦвнем коштСЦв "асного капСЦталу 13,1% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (12,65%) та вище рСЦвня цього виду ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (10,3%);

б) кредитний портфель ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуСФться:

рСЦвнем кредитСЦв, наданих юрособ, 59,0% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду кредитСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (49,2%) та нижче рСЦвня цього виду кредитСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (68,0%);

рСЦвнем кредитСЦв, наданих фСЦзособам, 10,9% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що нижче цього виду кредитСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (14,9%) та значно вище рСЦвня цього виду кредитСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (0,9%);

рСЦвнем вкладення активСЦв в цСЦннСЦ папери 3,4% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду активСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (5,5%) та вище рСЦвня цього виду актив в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (2,5%);

рСЦвнем наданих мСЦжбанкСЦвських коштСЦв СЦншим банкам 2,3% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що значно нижче рСЦвня цього виду активСЦв ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (11,4%) та ще нижче рСЦвня цього виду активСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (13,4%);

Таким чином, ресурсна база ВАТ тАЮМКБтАЭ сформована переважно з тАЮдорогихтАЭ строкових депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб (у сумСЦ 67,3% пасивСЦв), в той час як ресурсна база лСЦдера АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ маСФ тСЦльки 28,7% пасивСЦв, сформованих за рахунок тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв. В той же час основа ресурсноСЧ бази АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ - мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити перемСЦнноСЧ ринковоСЧ вартостСЦ (34,3% пасивСЦв) практично вСЦдсутня в ВАТ тАЮМКБтАЭ - 4,4%.

Рисунок 2.7 ПорСЦвняння процентноСЧ частки залучених коштСЦв юридичних осСЦб банками ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ та ВАТ "УкрексСЦмбанк" в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни у 2000 - 2006 роках


Рисунок 2.8 ПорСЦвняння процентноСЧ частки залучених коштСЦв юридичних осСЦб банками ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ та ВАТ "УкрексСЦмбанк" в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.9 ДинамСЦка структури залучених коштСЦв в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках


Рисунок 2.10 ДинамСЦка структури залучених коштСЦв в ВАТ "УкрексСЦмбанк" у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.11 ДинамСЦка структури операцСЦй в кредитно-СЦнвестицСЦйному портфелСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2000 - 2006 роках


Рисунок 2.12. ДинамСЦка структури операцСЦй в кредитно-СЦнвестицСЦйному портфелСЦ ВАТ "УкрексСЦмбанк" у 2000 - 2006 роках

Рисунок 2.13. Структура пасивСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ станом на 01.01.2006 року


Рисунок 2.14. Структура пасивСЦв ВАТ "УкрексСЦмбанктАЭ станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.15. Структура пасивСЦв усередненого банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни станом на 01.01.2006 року


Рисунок 2.16. Структура активСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк" станом на 01.01.2006 року

Рисунок 2.17. Структура активСЦв ВАТ "УкрексСЦмбанктАЭ станом на 01.01.2006 року


Рисунок 2.18. Структура активСЦв усередненого банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни станом на 01.01.2006 року

Таблиця 2.3  Результати порСЦвняльних розрахункСЦв показникСЦв ефективностСЦ дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк", ВАТ "УкрексСЦмбанк" та усередненого банка банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни за 2005 рСЦк

Рисунок 2.19. ПорСЦвняння показникСЦв ефективностСЦ дСЦяльностСЦ в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк", ВАТ "УкрексСЦмбанк" та в усередненому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни станом на 01.01.2006 року


Як показують результати порСЦвняльного аналСЦзу, наведенСЦ в таблицСЦ 2.3 та на рисунку 2.19:

а) рСЦвнСЦ прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуються:

рСЦвнем чистого процентного среду 6,0% в процентних доходах банку, що вище рСЦвня процентного спреду в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (4,9%) та нижче процентного спреду в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (7,5%);

рСЦвнем частки чистих процентних доходСЦв в операцСЦйних доходах банку 44,2%, що нижче частки процентних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (51,0%) та ще нижче частки процентних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (59,8%);

рСЦвнем частки чистих комСЦсСЦйних доходСЦв в операцСЦйних доходах банку 40,0%, що вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (32,9%) та ще вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (31,8%);

рСЦвнем частки торгСЦвельних доходСЦв (валюта) в операцСЦйних доходах банку 13,8%, що вище частки торгСЦвельних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (7,45%) та вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (7,61%);

б) рСЦвнСЦ витрат дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуються:

рСЦвнем частки витрат на оплату працСЦ персоналу вСЦд операцСЦйного доходу 44,6%, що вище рСЦвня частки витрат на оплату працСЦ в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (30,0%) та вище рСЦвня частки витрат на оплату працСЦ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (36,0%);

рСЦвнем частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ операцСЦйного доходу 30,0%, що вище рСЦвня частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (22,0%) та вище рСЦвня частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (18,0%);

рСЦвнем частки витрат на створення резервСЦв кредитних ризикСЦв 2,3%, що значно нижче рСЦвня частки витрат на створення кредитних резервСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (17,4%) та нижче рСЦвня частки витрат на створення кредитних резервСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (3,2%);

Таким чином, реалСЦзацСЦя полСЦтики пСЦдвищення процентноСЧ частки комСЦсСЦйних доходСЦв та доходСЦв вСЦд торгСЦвельноСЧ дСЦяльностСЦ на фонСЦ полСЦтики пСЦдвищенного рСЦвня витрат на розвиток СЦнфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порСЦвняльним показникам рентабельностСЦ роботи ВАТ "МКБтАЭ:

рСЦвень рентабельностСЦ активСЦв у 2005 роцСЦ становить 0,8%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (1,35%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в АКБ "Укрексимбанк" (4,26%);

рСЦвень рентабельностСЦ статутного капСЦталу у 2005 роцСЦ становить 6,3%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (13,4%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в АКБ "Укрексимбанк" (48,0%).

2.3 СпецСЦальний маркетинговий аналСЦз стану та СЦдентифСЦкацСЦСЧ напрямкСЦв розвитку дСЦяльностСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках


2.3.1 Портфельний аналСЦз банкСЦвських продуктСЦв ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках

а) БанкСЦвськСЦ продукти для корпоративних клСЦСФнтСЦв [100]

Кредити

МКБ надаСФ короткостроковСЦ, середньостроковСЦ та довгостроковСЦ позики в нацСЦональнСЦй валютСЦ, доларах США та СФвро.

Основними принципами кредитування Банком СФ СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного КлСЦСФнта та консерватизм при оцСЦнцСЦ ризикСЦв. ОстаточнСЦ умови кредитування залежать вСЦд показникСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, кредитного проекту та наявностСЦ фСЦнансових потокСЦв для погашення кредиту.

Перевага надаСФться кредитуванню дСЦючих та фСЦнансово стСЦйких бСЦзнесСЦв. Повернення кредитних коштСЦв в першу чергу маСФ забезпечуватися за рахунок доходСЦв вСЦд дСЦючого бСЦзнесу КлСЦСФнта. Забезпеченням може бути нерухоме майно (земля, будСЦвлСЦ, цСЦлСЦснСЦ майновСЦ комплекси), рухоме майно (комплексне технологСЦчне обладнання, механСЦзми та СЦншСЦ активи), застава акцСЦй, банкСЦвськСЦ гарантСЦСЧ та поруки, СЦншСЦ лСЦквСЦднСЦ активи.

МСЦжнародний комерцСЦйний банк на початку квСЦтня 2005 року завершив свою першу (пСЦсля паузи, викликаноСЧ полСЦтичною кризою в УкраСЧнСЦ) видачу кредитСЦв РДвропейського банку РеконструкцСЦСЧ та Розвитку. На першому етапСЦ кредити отримали кавова група компанСЦй "РЖонСЦя" (у розмСЦрСЦ $350 тис), фармацевтична компанСЦя ВАТ "ВСЦтамСЦни" ($1 млн) та сСЦльськогосподарська - СТОВ "Кримтеплиця" ($480 тис). Протягом 2005 р. МКБ видав ще вСЦсСЦм кредитСЦв по лСЦнСЦСЧ РДБРР.

Група компанСЦй "РЖонСЦя" отримала перший кредит по лСЦнСЦСЧ РДБРР розмСЦром $350 тис. на проект з розвитку кавового бСЦзнесу й виробництва кавових машин в УкраСЧнСЦ. КомпанСЦя "РЖонСЦя" (ТМ РЖonСЦa) - лСЦдер у КиСФвСЦ з часткою близько 25% ринку кави у столичних барах, кафе, ресторанах, завдання - протягом двох рокСЦв стати номером один у цьому сегментСЦ у всСЦй УкраСЧнСЦ. Проект маСФ двСЦ складовСЦ. Перша - це закупСЦвля устаткування "CСЦmbalСЦ" з РЖталСЦСЧ для виробництва кави еспрессо в УкраСЧнСЦ. Друга - розвиток СФдиного в СНД виробництва кавових машин пСЦд ТМ Etna, яке налагоджено компанСЦСФю на Черкаському машинобудСЦвному заводСЦ.

Перспективний напрямок - сприяти вСЦдкриттю приватними пСЦдприСФмцями невеликого бСЦзнесу - мСЦнСЦкав'ярень. Тобто пСЦдприСФмець бере машину, каву СЦ починаСФ працювати. РентабельнСЦсть надвисока - 500700%, адже собСЦвартСЦсть

100 г. склянки кави - 90 коп., а цСЦна СЧСЧ реалСЦзацСЦСЧ вСЦд 3 до 8 грн.

Група компанСЦй "РЖонСЦя" складаСФться з чотирьох пСЦдроздСЦлСЦв: РЖonСЦa - СЦмпорт в УкраСЧну сСЦцСЦлСЦйськоСЧ кави еспрессо, La CСЦmbalСЦ - СЦмпорт в УкраСЧну еспрессообладнання, Etna - виробництво в УкраСЧнСЦ еспрессообладнання, "Депак" - виготовлення цукру в персоналСЦзованих пакетиках. КСЦлькСЦсть спСЦвробСЦтникСЦв у компанСЦСЧ - 42 людини. ОбСЦг у 2004 р. - 11 млн. грн.

КомпанСЦя ВАТ "ВСЦтамСЦни" отримала кредит розмСЦром $1 млн. "ГрошСЦ пСЦдуть на запуск 12 нових препаратСЦв-генерикСЦв (копСЦСЧ тих, що вже СЦснують), - говорить голова ради акцСЦонерСЦв ВАТ "ВСЦтамСЦни" Марко Новак. - Це будуть популярнСЦ препарати, СЦ як генерики - бСЦльш доступнСЦ. В цСЦлому, мета пСЦдприСФмства на найближчСЦ роки - провести модернСЦзацСЦю. Це пов'язано з вимогою законодавства, за якою усСЦ фармацевтичнСЦ пСЦдприСФмства УкраСЧни з 2009 р. повиннСЦ вСЦдповСЦдати прийнятому у свСЦтСЦ стандартовСЦ фармпСЦдприСФмств - GMP. У компанСЦСЧ для переходу розроблений план СЦз трьох етапСЦв. Перший етап - приведення до стандартСЦв GMP мСЦкробСЦологСЦчноСЧ лабораторСЦСЧ й ВТК (вСЦддСЦлу технСЦчного контролю). Другий етап - отримання сертифСЦкацСЦСЧ на дСЦлянках фасування й ферментСЦв. Цю стадСЦю вартСЦстю $1 млн. погодилися СЦнвестувати нашСЦ СЦноземнСЦ акцСЦонери. ТретСЦй заключний етап - купСЦвля необхСЦдного устаткування СЦ його сертифСЦкацСЦя (валСЦдацСЦя) - буде фСЦнансуватися вже з прибутку". ВАТ "ВСЦтамСЦни" (м. Умань) - пСЦдприСФмство, яке спецСЦалСЦзуСФться на виробництвСЦ ферментних препаратСЦв, також випускаються полСЦвСЦтамСЦни, антибСЦотики та СЦн. На пСЦдприСФмствСЦ працюСФ 450 людей. ОбСЦг у 2004 р. склав $6 млн. РЖноземним СЦнвесторам належить пакет 25% акцСЦй.

Третя компанСЦя СТОВ "Кримтеплиця" (м. ССЦмферополь), що займаСФться вирощуванням свСЦжих овочСЦв, отримала кредит у $480 тис. для купСЦвлСЦ тепличного комплексу (2, 195 га), матерСЦальних ресурсСЦв СЦ фСЦнансування технологСЦчних операцСЦй, пов'язаних з вирощуванням овочСЦв.

У цСЦлому, РДБРР вСЦдкрив банковСЦ кредитну лСЦнСЦю в розмСЦрСЦ капСЦталу, тобто - $9 млн. МБК видаСФ кредити до $2 млн. на 5 рокСЦв пСЦд 11%12% рСЦчних. Для УкраСЧни це довгСЦ кредити, яких зараз бракуСФ. Вони виходять дешевими, особливо коли долар падаСФ. КрСЦм того, кредит по кредитнСЦй лСЦнСЦСЧ РДвропейського Банку свСЦдчить про гарний фСЦнансовий стан компанСЦСЧ, тому це ще й СЦнвестицСЦя в СЧСЧ СЦмСЦдж.

У рамках кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ дозволено кредитувати малий СЦ середнСЦй бСЦзнес (не бСЦльше за 500 спСЦвробСЦтникСЦв, вартСЦсть основних фондСЦв, не включаючи землСЦ, до $5 млн). ПовиннСЦ бути розкритСЦ "асники, а пСЦдприСФмство повинне не мати тСЦньового обСЦгу, не використовувати екологСЦчно небезпечних технологСЦй СЦ не виробляти зброСЧ та мСЦцних спиртних напоСЧв.

Розрахунково-касове обслуговування [100]

Основними видами послуг банку в рамках розрахункового та касового обслуговування клСЦСФнтСЦв СФ:

вСЦдкриття та обслуговування поточних рахункСЦв

касове обслуговування

перекази валютних коштСЦв

система "КЛРЖРДНТБАНК"

Перевагами РКО в МКБ СФ доступнСЦ тарифи (див табл. Е.1 Додатку Е), наявнСЦсть системи "КЛРЖРДНТБАНК", якСЦсне обслуговування та здСЦйснення всСЦх видСЦв платежСЦв, наявнСЦсть фСЦлСЦальноСЧ мережСЦ в 9 областях УкраСЧни та АР Крим.

Депозити для юридичних осСЦб

ВСЦдносини Банку з корпоративними КлСЦСФнтами, яких нараховуСФться понад

3 000, грунтуються на СЦндивСЦдуальному пСЦдходСЦ до потреб кожного КлСЦСФнта, якому надаСФться депозитна програма МКБ для корпоративних клСЦСФнтСЦв (табл.2.4).


Таблиця 2.4 Ставки депозитСЦв для юридичних осСЦб

Гривня

13 мСЦсяцСЦ

36 мСЦсяцСЦв

69 мСЦсяцСЦв

912 мСЦсяцСЦв

понад 12 мСЦсяцСЦв

12%

13%

14%

15%

15%


Долар США, СФвро

13 мСЦсяцСЦ

36 мСЦсяцСЦв

69 мСЦсяцСЦв

912 мСЦсяцСЦв

понад 12 мСЦсяцСЦв

4%

5%

7%

8%

10%


ПлатСЦжнСЦ картки для юридичних осСЦб

Для здСЦйснення розрахункСЦв у межах УкраСЧни та за кордоном МКБ пропонуСФ пСЦдприСФмствам використовувати платСЦжнСЦ карти системи Visa-International. Це найпоширенСЦшСЦ у свСЦтСЦ платСЦжнСЦ картки, якСЦ надають Вам цСЦлодобовий доступ до Ваших коштСЦв по всьому свСЦтСЦ. Картка системи Visa-International - можливСЦсть оплачувати товари та послуги у понад 17 мСЦльйонСЦв торговельних закладСЦв по всьому свСЦту. Корпоративна картка системи Visa-International вСЦд МКБ надасть Вам такСЦ вигоди:

спрощений облСЦк витрат;

оплата витрат на вСЦдрядження в межах УкраСЧни та за кордон. Кошти, зарахованСЦ на картку, не пСЦдлягають декларуванню при перетинСЦ митного кордону;

оплата витрат представницького характеру;

отримання готСЦвки в мережах банкСЦв та банкоматСЦв цСЦлодобово для здСЦйснення розрахункСЦв, повтАЩязаних СЦз виробничою та господарською дСЦяльнСЦстю пСЦдприСФмства;

знижки на товари СЦ послуги в популярних закладах м. КиСФва.

МКБ оформляСФ корпоративнСЦ картрахунки як в нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни, так СЦ в доларах США та СФвро. При поповненнСЦ корпоративного картрахунка кошти можуть зараховуватися в безготСЦвковСЦй формСЦ, що значно полегшить роботу бухгалтерСЦСЧ пСЦдприСФмства та скоротить час проведення розрахункСЦв. При втратСЦ або крадСЦжцСЦ корпоративноСЧ картки кошти блокуються Банком пСЦсля телефонного дзвСЦнка держателя картки. Тарифи на вСЦдкриття та обслуговування платСЦжних карток наведенСЦ в таблицСЦ Е.2 додатку Е.

МКБ вСЦдкриваСФ спецСЦальнСЦ картковСЦ рахунки для спСЦвробСЦтникСЦв пСЦдприСФмств, призначенСЦ для здСЦйснення виплат заробСЦтноСЧ плати, премСЦй, компенсацСЦй, витрат на вСЦдрядження та СЦнших виплат. Доступ до цих рахункСЦв здСЦйснюСФться за допомогою пластикових карток VISA INTERNATIONAL.

Основними перевагами карток для роботодавцСЦв СФ:

усунення незручностей та ризикСЦв, що виникають внаслСЦдок необхСЦдностСЦ отримання, перевезення та виплати готСЦвки через касу пСЦдприСФмства;

економСЦя коштСЦв на утримання працСЦвникСЦв, що здСЦйснюють видачу заробСЦтноСЧ плати, охорони та спецСЦально обладнаних примСЦщень для видачСЦ заробСЦтноСЧ плати.

Для держателСЦв зарплатнСЦ картки МКБ надають такСЦ переваги:

нарахування банком вСЦдсоткСЦв на залишок коштСЦв по картковому рахунку;

можливСЦсть отримати готСЦвку у понад 1 000 банкоматСЦв по УкраСЧнСЦ у будь-який час;

картки VISA INTERNATIONAL приймаються до оплати товарСЦв чи послуг великою кСЦлькСЦстю торговельних закладСЦв УкраСЧни та свСЦту;

можливСЦсть вСЦдслСЦдковування здСЦйснених транзакцСЦй за допомогою щомСЦсячного звСЦту, що надаСФться Банком по операцСЦях з карткою;

знижки на товари СЦ послуги в популярних закладах м. КиСФва.

Програма "МКБ Стар Клуб"

МКБ Стар Клуб створено з метою налагодження взаСФмовигСЦдноСЧ спСЦвпрацСЦ мСЦж Банком та його клСЦСФнтами чи партнерами. Основним принципом функцСЦонування МКБ Стар Клубу СФ надання пСЦдприСФмствами-учасниками клубу держателям платСЦжних карток МКБ права купувати рСЦзноманСЦтнСЦ товари та отримувати послуги зСЦ знижками. ДержателСЦ платСЦжних карток МКБ Visa Gold, Visa Classic та Visa Electron отримують право на знижки при придбаннСЦ товарСЦв чи послуг.

Учасники МКБ Стар Клубу одержують наступнСЦ вигоди вСЦд участСЦ в програмСЦ:

право на знижки вСЦд СЦнших учасникСЦв Клубу;

можливСЦсть отримати нових та лояльних клСЦСФнтСЦв;

реклама пСЦдприСФмства та його послуг. МКБ розмСЦстить СЦнформацСЦю про пСЦдприСФмство та його послуги на РЖнтернет-сторСЦнцСЦ Банку (www.eicb.net), в плакатах, якСЦ будуть розмСЦщенСЦ в фСЦлСЦях та вСЦддСЦленнях банку, буклетах та листСЦвках, що розповсюджуватимуться серед потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв банку, в засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ та СЦнших СЦнформацСЦйних матерСЦалах, що випускатимуться з метою популяризацСЦСЧ МКБ Стар Клубу.

ВалютнСЦ операцСЦСЧ [100]

МКБ здСЦйснюСФ такСЦ види валютних операцСЦй для корпоративних клСЦСФнтСЦв:

купСЦвля/продаж безготСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти;

продаж дорожнСЦх чекСЦв Thomas Cook;

видача готСЦвковоСЧ валюти на вСЦдрядження працСЦвникСЦв за кордон;

видача дозволСЦв на вивезення валюти за кордон;

оформлення документСЦв на отримання кредитСЦв вСЦд нерезидентСЦв та супроводження таких кредитСЦв - послуга надаСФться БЕЗКОШТОВНО.

Перевагою отримання валютних послуг вСЦд МКБ СФ:

безкоштовнСЦ вичерпнСЦ консультацСЦСЧ;

високий рСЦвень обслуговування;

швидкСЦсть обслуговування;

справедливСЦ тарифи (таблиця Е.3 додатку Е).

ДокументарнСЦ операцСЦСЧ [100]

МКБ пропонуСФ такСЦ СЦнструменти, як акредитив та банкСЦвськСЦ гарантСЦСЧ для забезпечення додаткових гарантСЦй при здСЦйсненнСЦ розрахункСЦв мСЦж субтАЩСФктами пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ (див. табл.2.5).


Таблиця 2.5 Акредитиви (Тарифи головного офСЦсу)

Акредитиви

Тариф (USD)

ВСЦдкриття СЦмпортного акредитива

0.3% min 200 USD

ВСЦдкриття акредитива в нацСЦональнСЦй валютСЦ

0,3% min 200 USD

АвСЦзування акредитива

0.15% min 75 USD

ЗмСЦна умов акредитива

0.15% min 20 USD, max 200 USD

ПлатСЦж та перевСЦрка документСЦв

0.2% min 75 USD


ГарантСЦя - спосСЦб забезпечення виконання грошових зобовтАЩязань, згСЦдно з яким Гарант (МКБ) бере на себе зобовтАЩязання своСФчасноСЧ сплати на користь БенефСЦцСЦара належноСЧ суми, яку винен боржник.

БанкСЦвська гарантСЦя СФ односторонньою угодою; при видачСЦ банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ обовтАЩязковою умовою СФ укладання договору з КлСЦСФнтом про надання банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ, в якому визначаСФться порядок видачСЦ банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ, СЧСЧ умови, умови сплати та взаСФмна вСЦдповСЦдальнСЦсть сторСЦн.

Даний договСЦр потребуСФ забезпечення аналогСЦчно кредитному договору.

МКБ випускаСФ гарантСЦСЧ таких основних видСЦв (див. табл.2.6):

ГарантСЦя платежу; Тендерна гарантСЦя;

ГарантСЦя виконання зобовтАЩязань;

ГарантСЦя повернення авансового платежу;

ГарантСЦя повернення кредиту.

Таблиця 2.6 Тарифи головного офСЦсу

ГарантСЦСЧ

Тариф (USD)

Надання забезпеченоСЧ гарантСЦСЧ в СЦноземнСЦй валютСЦ

0,3% min 200 USD

ПовСЦдомлення про гарантСЦю

0,15% min 75 USD

ПСЦдтвердження гарантСЦСЧ (забезпеченоСЧ)

0,3% min 75 USD

Надання забезпеченоСЧ гарантСЦСЧ в нацСЦональнСЦй валютСЦ

210% min 100 USD


ОперацСЦСЧ з цСЦнними паперами [100]

МКБ надаСФ широкий спектр послуг на фондовому ринку УкраСЧни, а саме:

дСЦяльнСЦсть з випуску та обСЦгу цСЦнних паперСЦв (операцСЦСЧ з акцСЦями, облСЦгацСЦями та векселями);

депозитарна дСЦяльнСЦсть зберСЦгача цСЦнних паперСЦв;

реСФстраторська дСЦяльнСЦсть;

виконання функцСЦй агента з оформлення простроченоСЧ бюджетноСЧ заборгованостСЦ ПДВ облСЦгацСЦями.

Послуги надаються на пСЦдставСЦ лСЦцензСЦСЧ АА №549447 на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв: дСЦяльностСЦ по випуску та обСЦгу цСЦнних паперСЦв, депозитарноСЧ дСЦяльностСЦ зберСЦгача цСЦнних паперСЦв, дСЦяльнСЦсть щодо ведення "асного реСФстру "асникСЦв СЦменних цСЦнних паперСЦв, виданоСЧ Державною комСЦсСЦСФю з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку вСЦд 15.10.2001 р.

б) банкСЦвськСЦ продукти для приватних клСЦСФнтСЦв [100]:

ПоточнСЦ рахунки

МКБ вСЦдкриваСФ поточнСЦ рахунки в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ для громадян УкраСЧни та громадян СЦноземних держав. ПоточнСЦ рахунки призначенСЦ для:

ЗдСЦйснення безготСЦвкових розрахункСЦв при придбаннСЦ товарСЦв чи послуг, купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти, проведеннСЦ СЦнших торгових операцСЦй;

Отримання готСЦвки (пенсСЦСЧ, зарплати, вСЦдсотки за депозитами тощо);

Отримання грошових переказСЦв з-за кордону та здСЦйснення грошових переказСЦв за кордон;

ЗберСЦгання коштСЦв.

ПоточнСЦ рахунки призначенСЦ для облСЦку коштСЦв за вкладами фСЦзичних осСЦб до запитання СЦ використовуються для зберСЦгання коштСЦв, отримання готСЦвки та проведення безготСЦвкових розрахункСЦв у нацСЦональнСЦй валютСЦ з СЦншими фСЦзичними та юридичними особами.

З поточного рахунку в нацСЦональнСЦй валютСЦ за розпорядженням фСЦзичноСЧ особи-резидента чи за СЧСЧ дорученням проводяться такСЦ операцСЦСЧ:

розрахунки за наданСЦ послуги юридичними та фСЦзичними особами;

розрахунки за придбанСЦ на пСЦдприСФмствах торгСЦвлСЦ товари;

вСЦдрахування до державного та мСЦiевих бюджетСЦв обов'язкових та СЦнших платежСЦв;

розрахунки за участь у створеннСЦ пСЦдприСФмств рСЦзноСЧ форми "асностСЦ;

розрахунки за купСЦвлю та продаж цСЦнних паперСЦв на бСЦржовому або позабСЦржовому ринку;

розрахунки за купСЦвлю готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти;

СЦншСЦ операцСЦСЧ - у випадках, що не суперечать чинному законодавству УкраСЧни;

розрахунки за купСЦвлю СЦноземноСЧ валюти за дорученням фСЦзичноСЧ особи, яка виСЧжджаСФ на постСЦйне мСЦiе проживання за кордон, для подальшого зарахування на СЧСЧ поточний рахунок в СЦноземнСЦй валютСЦ (копСЦСЧ документСЦв про виСЧзд з УкраСЧни залишаються в уповноваженому банку).

З поточного рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ за розпорядженням фСЦзичноСЧ особи-резидента чи за СЧСЧ дорученням проводяться такСЦ операцСЦСЧ:

а) в СЦноземнСЦй валютСЦ:

перерахування за межСЦ УкраСЧни через кореспондентськСЦ рахунки уповноважених банкСЦв УкраСЧни вСЦдповСЦдно до Правил переказу СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни за рахунок особистих коштСЦв фСЦзичних осСЦб - резидентСЦв СЦ нерезидентСЦв;

виплата готСЦвкою (вивезення за межСЦ УкраСЧни здСЦйснюСФться згСЦдно з Порядком перемСЦщення валюти через митний кордон УкраСЧни, що встановлюСФться НацСЦональним банком УкраСЧни);

виплата платСЦжними документами (вивезення за межСЦ УкраСЧни здСЦйснюСФться згСЦдно з Порядком перемСЦщення валюти через митний кордон УкраСЧни);

перерахування у межах УкраСЧни на рахунок СЦншоСЧ фСЦзичноСЧ особи - громадянина УкраСЧни - резидента;

перерахування на "асний поточний рахунок в СЦншому уповноваженому банку УкраСЧни чи вкладний рахунок;

продаж на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни для подальшого зарахування на рахунок у нацСЦональнСЦй валютСЦ;

б) у грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни:

виплата готСЦвкою в грошовСЦй одиницСЦ УкраСЧни (при здСЦйсненнСЦ операцСЦСЧ продажу СЦноземноСЧ валюти уповноваженому банку УкраСЧни використовуСФться курс НацСЦонального банку УкраСЧни);

перерахування коштСЦв для сплати юридичнСЦй особСЦ за продаж товару чи надання послуг на територСЦСЧ УкраСЧни (при здСЦйсненнСЦ операцСЦСЧ продажу СЦноземноСЧ валюти використовуСФться курс НацСЦонального банку УкраСЧни).

Тарифи на вСЦдкриття та ведення поточних рахункСЦв для приватних осСЦб наведенСЦ в таблицСЦ Е.4 Додатку Е.

Депозити


Таблиця 2.7 БазовСЦ ставки депозитСЦв для фСЦзичних осСЦб

Гривня

13 мСЦсяцСЦ

36 мСЦсяцСЦв

612 мСЦсяцСЦв

понад 12 мСЦсяцСЦв

12%

13%

14%

15%

Долар США, СФвро

13 мСЦсяцСЦ

36 мСЦсяцСЦв

612 мСЦсяцСЦв

понад 12 мСЦсяцСЦв

5%

6%

8%

10%


У разСЦ дострокового вСЦдкликання депозитного вкладу нарахування вСЦдсоткСЦв вСЦдбуваСФться за такими ставками:

у гривнСЦ - 2% (два вСЦдсотка) рСЦчних;

у доларах США та СФвро - 1% (один вСЦдсоток) рСЦчних.

ПлатСЦжнСЦ картки для приватних осСЦб

Для здСЦйснення розрахункСЦв у межах УкраСЧни та за кордоном МКБ пропонуСФ громадянам користуватися платСЦжними картками системи Visa-International.

МКБ пропонуСФ вигСЦднСЦ умови отримання СЦ обслуговування карток системи Visa-International таких видСЦв:

Visa Electron - найбСЦльш поширена дебетна платСЦжна картка, обслуговування якоСЧ найдешевше. "асник картки маСФ право отримувати тСЦльки тСЦ кошти, якСЦ вСЦн чи вона внесла на картковий рахунок. Visa Electron також часто використовуються як "зарплатна картка".

Visa Classic - мСЦжнародна кредитна картка, яка окрСЦм зручностСЦ та безпеки придбання послуг по всьому свСЦту, передбачаСФ вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ за домовленостСЦ з банком. "асникам Visa Classic картка надаСФ також такСЦ додатковСЦ вигоди: можливСЦсть бронювання авСЦаквиткСЦв та готелСЦв, прокат автомобСЦлСЦв, оплата товарСЦв чи послуг у мережСЦ РЖнтернет; отримання медичних страховок рСЦзних класСЦв тощо.

Visa Gold - мСЦжнародна кредитна картка, що СФ ознакою престижу СЧСЧ "асника та гарантуСФ високий клас обслуговування у всьому свСЦтСЦ. На додаток до тих вигод, якСЦ даСФ Visa Classic, "асники карток класу Gold отримують безкоштовно мСЦжнароднСЦ страховки та знижки в авСЦакомпанСЦях, агентствах, пунктах прокату автомобСЦлСЦв, медичних центрах тощо.

Для отримання картки VISA необхСЦдно подати такСЦ документи:


1.

Заяву (встановленого зразку) на вСЦдкриття рахунку.

2.

ДоговСЦр (в 2х примСЦрниках) на вСЦдкриття та обслуговування карткового рахунка

3.

КопСЦю паспорта

4.

КопСЦю першоСЧ сторСЦнки закордонного паспорта (за наявностСЦ)

5.

КопСЦю довСЦдки податковоСЧ СЦнспекцСЦСЧ про присвоСФння СЦдентифСЦкацСЦйного номера

6.

Картку зСЦ зразками пСЦдпису (в 2х примСЦрниках)

7.

Кольорове фото (1)


Тарифи на вСЦдкриття та обслуговування карткового рахунку для приватних осСЦб наведенСЦ в таблицСЦ Е.5 Додатку Е

ГрошовСЦ перекази

З допомогою МКБ Ви можете здСЦйснювати грошовСЦ перекази в межах УкраСЧни та за кордон. Для цього необовтАЩязково вСЦдкривати поточний рахунок в Банку. Переказ коштСЦв може здСЦйснюватися як з особистого рахунка, так СЦ без нього в межах норм, встановлених НБУ.

Якщо Ви не бажаСФте вСЦдкривати рахунок в Банку, МКБ пропонуСФ Вам використовувати систему Western Union для здСЦйснення переказСЦв в краСЧни далекого зарубСЦжжя та систему UNIstream для того, щоб отримувати та переказувати кошти по територСЦСЧ СНД.

Для швидкого та зручного здСЦйснення грошових переказСЦв як у нацСЦональнСЦй, так СЦ в СЦноземнСЦй валютах ВАТ "МКБ" використовуСФ систему Western Union. Швидко, якСЦсно та надСЦйно Ви зробите переказ своСЧх грошей до будь-якоСЧ краСЧни свСЦту через систему Western Union.

ВСЦдправлений переказ можна отримати через 15 хвилин. Переказуючи кошти за кордон, Ви залишатиметесь впевненими в СЧх своСФчасному отриманнСЦ адресатом. ФСЦзичнСЦ особи - резиденти можуть здСЦйснювати за межСЦ УкраСЧни такСЦ перекази:

на користь фСЦзичних осСЦб, якСЦ постСЦйно або тимчасово проживають за кордоном, - суму, що не перевищуСФ 300 доларСЦв США, або еквСЦвалент цСЦСФСЧ суми в СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ на мСЦсяць без пСЦдтвердних документСЦв про родиннСЦ стосунки;

сплату податкСЦв, зборСЦв, державного мита та СЦнших обов'язкових платежСЦв вСЦдповСЦдно до законодавства СЦноземних краСЧн;

оплату витрат за проведення тестСЦв, СЦспитСЦв та СЦншСЦ платежСЦ, що пов'язанСЦ СЦз зарахуванням фСЦзичних осСЦб на навчання до навчальних закладСЦв, що знаходяться за кордоном;

оплату участСЦ в мСЦжнародних симпозСЦумах, семСЦнарах, конференцСЦях, виставках, що вСЦдбуваються на територСЦСЧ СЦноземних краСЧн;

оплату за придбання лСЦтератури та передплатних видань, що видаються за кордоном.

Перекази на всСЦ цСЦ цСЦлСЦ, що здСЦйснюються в сумСЦ, яка не перевищуСФ 300 доларСЦв США, або еквСЦвалентСЦ цСЦСФСЧ суми в СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ при наявностСЦ вСЦдповСЦдних пСЦдтвердних документСЦв вСЦд юридичних осСЦб - нерезидентСЦв

РЖноземна валюта, що переказана в УкраСЧну на СЦм'я фСЦзичноСЧ особи - резидента, може бути виплачена банком без вСЦдкриття поточного рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ та установою в сумСЦ, що не перевищуСФ 3000 доларСЦв США, або еквСЦвалентСЦ цСЦСФСЧ суми в СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ в один операцСЦйний день.

ФСЦзичнСЦ особи - нерезиденти

Переказ СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни, без вСЦдкриття поточного рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ, здСЦйснюСФться у межах суми, що зазначена в пСЦдтвердних документах про джерела СЧСЧ походження, але не бСЦльше нСЦж 5000 доларСЦв США, або еквСЦвалент цСЦСФСЧ суми в СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ, в один операцСЦйний день.

ФСЦзичнСЦ особи - нерезиденти можуть переказувати за межСЦ УкраСЧни СЦноземну валюту:

ввезену, переказану, а також ту, яку переслали в УкраСЧну за установленим чинним законодавством УкраСЧни порядку;

зняту з "асного поточного чи вкладного рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ в банку за допомогою банкСЦвських платСЦжних карток, емСЦтованих за кордоном;

одержану за СЦменними та дорожнСЦми чеками через банк за установленим чинним законодавством УкраСЧни порядку;

одержану на територСЦСЧ УкраСЧни як оплату працСЦ, премСЦСЧ, призи, авторськСЦ гонорари, успадкованСЦ кошти.

Перекази СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни здСЦйснюються при наявностСЦ документСЦв, що пСЦдтверджують джерела походження СЦноземноСЧ валюти, зокрема таких:

митноСЧ декларацСЦСЧ на ввезення готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти та/або

довСЦдки банку про зняття СЦноземноСЧ валюти з "асного поточного (вкладного) рахунку або з картрахунку в банку УкраСЧни та/або

довСЦдки банку про одержання готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти за чеком або за переказом СЦз-за кордону та/або

довСЦдки про одержання заробСЦтноСЧ плати, премСЦСЧ, призу, авторського гонорару, документа про одержання успадкованих коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ.

РЖноземна валюта, що переказана в УкраСЧну на СЦм'я фСЦзичноСЧ особи - нерезидента, може бути виплачена банком без вСЦдкриття поточного рахунку в СЦноземнСЦй валютСЦ та установою в сумСЦ, що не перевищуСФ 10000 доларСЦв США, або еквСЦвалентСЦ цСЦСФСЧ суми в СЦншСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ в один операцСЦйний день.

ЗдСЦйснити переказ СЦноземноСЧ валюти за межСЦ УкраСЧни без вСЦдкриття валютного рахунку Ви можете шляхом внесення готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти в банк та надання йому доручення на переказ цСЦСФСЧ валюти. В документах на переказ Ви вказуСФте мету переказу СЦноземноСЧ валюти.

Тарифи на переказ грошових коштСЦв через систему Western Union наведенСЦ в таблицСЦ Е.6 додатку Е.

МКБ одним з перших банкСЦв в УкраСЧнСЦ пропонуСФ СИСТЕМУ UNIstream для отримання та здСЦйснення грошових переказСЦв в доларах США та СФвро в краСЧни СНД, БалтСЦСЧ, ВеликобританСЦю, Туреччину, БолгарСЦю, БельгСЦю, МонголСЦю, Китай, РумунСЦю, ЧехСЦю, а також по УкраСЧнСЦ.

СИСТЕМА UNIstream маСФ такСЦ переваги:

UNIstream - дешевий та швидкий спосСЦб переказати грошСЦ в краСЧни СНД - час доставки вСЦд 10 хвилин пСЦсля вСЦдправлення;

КомСЦсСЦя для вСЦдправника складаСФ 1,3%2,5% вСЦд суми переказу залежно вСЦд краСЧни отримувача;

Для отримувача переказу послуга БЕЗКОШТОВНА;

UNIstream дСЦСФ в 65 краСЧнах, включаючи в себе 2000 пунктСЦв обслуговування в 500 мСЦстах краСЧн СНД.

Для того, щоб здСЦйснити переказ, необхСЦдно при собСЦ мати:

Паспорт або документ, що засвСЦдчуСФ особу.

Для громадян СЦноземних держав - додатково:

Митну декларацСЦю про ввезення валюти або довСЦдку банку про зняття валюти з рахунка вСЦдправника.

Home Banking

Автоматизована СИСТЕМА Bank Online "HomeBanking" для фСЦзичних осСЦб (далСЦ за текстом HomeBanking) - це програмно-технСЦчний комплекс, що забезпечуСФ можливСЦсть здСЦйснювати роботу з Банком безпосередньо зСЦ свого дому з використанням комп'ютерноСЧ технСЦки через мережу Internet. Використання HomeBanking схвалено НацСЦональним банком УкраСЧни.

Використовуючи HomeBanking, КлСЦСФнт маСФ можливСЦсть у режимСЦ реального часу:

пСЦдготувати, вСЦдкоригувати й роздрукувати платСЦжнСЦ документи в нацСЦональнСЦй валютСЦ;

вСЦдправити платСЦжнСЦ документи в Банк для обробки операцСЦонСЦстами;

здСЦйснювати облСЦк стану введених СЦ вСЦдправлених у Банк документСЦв;

одержувати з Банку за запитом виписки з особового рахунка;

оперативно контролювати поточний стан рахунка з урахуванням зовнСЦшнСЦх надходжень на нього;

робити наприкСЦнцСЦ архСЦвну копСЦю дня оброблених документСЦв СЦ переглядати документи з архСЦву на необхСЦдну дату;

обмСЦнюватися з Банком нерегламентованими повСЦдомленнями СЦ завантажувати переданСЦ Банком файли, передавати файли СЦ переглядати переданСЦ.

ОсобливостСЦ HomeBanking:

1. HomeBanking забезпечуСФ багаторСЦвневий захист СЦнформацСЦСЧ вСЦд несанкцСЦонованого доступу за допомогою:

НаявностСЦ у КлСЦСФнта КлючовоСЧ дискети, СЦнформацСЦя на якСЦй для кожного КлСЦСФнта СФ унСЦкальною. Читання КлючовоСЧ дискети доступно тСЦльки програмою "HomeBanking".

МожливостСЦ надання кожному КлСЦСФнту СЦндивСЦдуального СЦменСЦ користувача СЦ пароля, якСЦ вСЦн може змСЦнити в будь-який час у Банку. ВСЦн вСЦдомий тСЦльки КлСЦСФнту, що виключаСФ пСЦдробку пСЦдпису.

Шифрування СЦнформацСЦСЧ, переданоСЧ в Банк за спецСЦальними алгоритмами.

Документування HomeBanking операцСЦй по введенню, накладенню пСЦдпису та обмСЦну СЦнформацСЦСФю з Банком. Програмно здСЦйснюСФться контроль СЦ виконуСФться блокування роботи при виявленнСЦ несанкцСЦонованого виконання операцСЦй СЦ режимСЦв HomeBanking.

Використання алгоритму шифрування SSL, що встановлюСФться пСЦсля зтАЩСФднання КлСЦСФнта з Банком (Internet) при обмСЦнСЦ даними за протоколом https. Ключем до алгоритму шифрування СФ сертифСЦкат, що генеруСФться в Банку.

2. КлСЦСФнт маСФ право працювати (брати виписки, формувати документи тощо) тСЦльки з одним рахунком.

3. Для роботи в системСЦ КлСЦСФнту достатньо мати одну Ключову дискету.


Таблиця 2.7 Тарифи головного офСЦсу

Система "HomeBanking"

Тариф (грн)

РЖнсталяцСЦя


ЩомСЦсячна плата за обслуговування

20 грн.

Проведення платежСЦв



2.3.2 SWOT аналСЦз можливостей та загроз бСЦзнесу

SWOT - це акронСЦм слСЦв Strengts (сили), Weaknesses (слабостСЦ), Opportunities (сприятливСЦ можливостСЦ) СЦ Тhreats (погрози). ВнутрСЦшня обстановка фСЦрми вСЦдбиваСФ в основному в S СЦ W, а зовнСЦшня - в О и Т [33]. МетодологСЦя SWOTаналСЦзу припускаСФ, поперше, виявлення внутрСЦшнСЦх сильних СЦ слабких сторСЦн фСЦрми, а також зовнСЦшнСЦх можливостей СЦ погроз, СЦ, подруге, установлення зв'язкСЦв мСЦж ними.

МожливостСЦ - визначаються як обставини, що сприяють розвитковСЦ об'СФкта. Погрози - це ситуацСЦСЧ, у яких може бути нанесений збиток об'СФктовСЦ, наприклад, може бути порушенСЦ його функцСЦонування або вСЦн може позбавиться наявних переваг.

На пСЦдставСЦ аналСЦзу рСЦзних можливих сполучень сильних СЦ слабких сторСЦн з погрозами СЦ можливостями формуСФться проблемне поле дослСЦджуваного об'СФкта.

Проблемне поле - це сукупнСЦсть проблем, що СЦснують у дослСЦджуСФмому об'СФктСЦ СЦ навколишньому середовищСЦ, у СЧхньому взаСФмозв'язку один з одним.

НаявнСЦсть такоСЧ СЦнформацСЦСЧ - основа для визначення цСЦлей (напрямкСЦв) розвитку СЦ шляхСЦв СЧхнього досягнення, формування стратегСЦСЧ розвитку.

Для стратегСЦчноСЧ перспективи компанСЦСЧ особливо значимСЦ сильнСЦ сторони, тому що вони СФ нарСЦжними каменями стратегСЦСЧ СЦ на них повинне будуватися досягнення конкурентних переваг. У той же час гарна стратегСЦя вимагаСФ втручання в слабкСЦ сторони. ОрганСЦзацСЦйна стратегСЦя повинна бути добре пристосована до того, що потрСЦбно зробити. Особливе значення маСФ СЦдентифСЦкацСЦя вСЦдмСЦтних переваг компанСЦСЧ.

Це важливо для формування стратегСЦСЧ, тому що:

унСЦкальнСЦ можливостСЦ дають фСЦрмСЦ шанс використовувати ринковСЦ сприятливСЦ обставини,

створюють конкурентнСЦ переваги на ринку,

потенцСЦйно можуть бути нарСЦжними каменями стратегСЦСЧ.

Класичний SWOT-анализ припускаСФ визначення сильних СЦ слабких сторСЦн у дСЦяльностСЦ фСЦрми, потенцСЦйних зовнСЦшнСЦх погроз СЦ сприятливих можливостей СЦ СЧхню оцСЦнку в балах вСЦдносно среднеотраслевых показникСЦв або стосовно даних стратегСЦчно важливих конкурентСЦв. Класичним представленням СЦнформацСЦСЧ такого аналСЦзу було складання таблиць сильних сторСЦн у дСЦяльностСЦ фСЦрми (S), СЧСЧ слабких сторСЦн (W), потенцСЦйних сприятливих можливостей (О) СЦ зовнСЦшнСЦх погроз (Т) [56, 63, 72].

У рядСЦ робСЦт, наприклад, [84, 85], викладаСФться методика SWOTаналСЦзу, основний упор у якСЦй зроблений не на методи визначення й оцСЦнку S, W, O СЦ T, а на формулювання конкретних стратегСЦй СЦ заходСЦв на основСЦ S, W СЦ з облСЦком O СЦ T. Так, у [85] пропонуСФться пСЦсля визначення S, W, O, T перейти до складання матрицСЦ стратегСЦй:

SO - заходи, якСЦ необхСЦдно провести, щоб використовувати сильнСЦ сторони для збСЦльшення можливостей компанСЦСЧ;

WO - заходи, якСЦ необхСЦдно провести, переборюючи слабкСЦ сторони СЦ використовуючи представленСЦ можливостСЦ;

ST - заходи, що використовують сильнСЦ сторони органСЦзацСЦСЧ для запобСЦгання погроз;

WT - заходи, що мСЦнСЦмСЦзують слабкСЦ сторони для запобСЦгання погроз.

ДалСЦ вСЦдбуваСФться добСЦр СЦ ранжирування заходСЦв. Ясний недолСЦк цСЦСФСЧ методики - немаСФ комплексностСЦ розгляду з оцСЦнкою СЦмовСЦрностСЦ виникнення конкретних ситуацСЦй (можливостей СЦ погроз). Очевидно, що важливо не тСЦльки визначити можливостСЦ СЦ погрози, але СЦ спробувати оцСЦнити важливСЦсть облСЦку тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ погрози або можливостСЦ в стратегСЦСЧ фСЦрми.

У таблицСЦ 2.8 представленСЦ результати SWOT аналСЦзу для дослСЦджуСФмого ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ.


Таблиця 2.8 Матриця SWOT - аналСЦзу дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ

МАТРИЦЯ SWOTАНАЛРЖЗУ


СильнСЦ сторони (S)

1. Висока процентна частка торгових доходСЦв по валютообмСЦним операцСЦям (13,8%) в загальних операцСЦйних доходах, що в 2 раза вище рСЦвня банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни

2. НаявнСЦсть "асного капСЦталу 7,2 млн. евро, що вСЦдповСЦдаСФ нормативам НБУ

3. Виконання всСЦх нормативСЦв НБУ по рСЦвню капСЦталу та ризикам

4. Високий рСЦвень банкСЦвського сервСЦсу (персональнСЦ менеджери)

5. НаявнСЦсть фСЦлСЦй та вСЦддСЦлень по територСЦСЧ УкраСЧни

6. НаявнСЦсть кредитноСЧ лСЦнСЦй ЕБРР по СЦнвестицСЦйному кредитуванню малого пСЦдприСФмств за рахунок можливостСЦ застави акцСЦй ВАТ на суму статутного фонду

7. Високий рСЦвень "асного кредитування 59% юрособи та 11% фСЦзособи СЦ малий рСЦвень передачСЦ ресурсСЦв по мСЦжбанку - 2,3%, що в 5 разСЦв нижче показникСЦв банкСЦвськоСЧ системи

8. НаявнСЦсть у банку "асного програмного забезпечення по аналСЦзу СЦнвестицСЦйного кредитування

СлабкСЦ сторони (W)

1. Перекос у джерелах формування ресурсноСЧ бази 50,6% та 16,8% за рахунок тАЮдорогихтАЭ строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб та юридичних осСЦб

2. Низький рСЦвень тАЮдешевихтАЭ поточних коштСЦв фСЦзичних (4,2%) та юридичних (9,7%) осСЦб

3. Низький рСЦвень (4,4%) мСЦжбанкСЦвських ресурсСЦв середньоСЧ вартостСЦ.

4. ДинамСЦка рСЦвня рентабельностСЦ роботи банка СФ негативною, ROA<1%, ROES<6,5%, що в 2 раза нижче показникСЦв по банкСЦвськСЦй системСЦ;

5. За 2004 - 2005 рСЦк частка процентних доходСЦв в операцСЦйних доходах знизилась з 53,0% до 44,2%, в той же час частка комСЦсСЦйних доходСЦв зросла з 30% до 40%;

6. Частка низькопроцентних активСЦв (готСЦвка, коррахунок в НБУ) зросла за 2004 -2005 роки з рСЦвня 9,9% до 15,0%;

7. РСЦвень чистого процентного спреда знизився з 8,02% до 5,99%;

8. РСЦвень чистоСЧ операцСЦйноСЧ маржСЦ знизився з 12% до 8,9%;

9. Частка витрат на оплату працСЦ в 1,8 раза вище рСЦвня в банкСЦвськСЦй системСЦ

10. Частка витрат на утримання СЦнфраструктури банку в 1,7 раза вище рСЦвня в банкСЦвськСЦй системСЦ

МожливостСЦ (О)

1. Зниження вартостСЦ ресурсСЦв за рахунок еврокредитов банкСЦв РДвропи

2. Зниження вартостСЦ ресурсСЦв за рахунок залучення поточних коштСЦв пенсСЦйних та соцСЦальних виплат населенню

3. Нагромадження ресурсноСЧ бази з термСЦном залучення бСЦльш 2030 рокСЦв за рахунок недержавних пенсСЦйних фондСЦв

4. Розширення валютноСЧ лСЦцензСЦСЧ для торгСЦвлСЦ банкСЦвськими металами

5. ПСЦдвищення рСЦвня "асного капСЦталу за рахунок додатковоСЧ емСЦсСЦСЧ акцСЦй ВАТ та СЧх рефСЦнансування в ЕБРР

6. Розширення СЦпотечного кредитування населення за рахунок еврокредитСЦв по технологСЦСЧ кредитування малих пСЦдприСФмств.

SOстратегСЦя

1. Розширення участСЦ на ринку СЦпотечного кредитування за рахунок зниження вСЦдсоткових ставок на СЦпотечнСЦ кредити

2. Залучення ресурсСЦв недержавних пенсСЦйних фондСЦв пСЦд новСЦ СЦпотечнСЦ цСЦннСЦ папери

3. Розширення участСЦ на ринку пенсСЦйно-соцСЦальних банкСЦвських продуктСЦв по обслуговуванню виплат населенню

4. Розширення програм кредитування малого бСЦзнесу за рахунок коштСЦв лСЦнСЦй ЕБРР

WOстратегСЦя

1. Створення маркетинговоСЧ групи СЦ вСЦддСЦлу недержавних пенсСЦйних фондСЦв

2. Створення вСЦддСЦлу соцСЦально-орСЦСФнтованих банкСЦвських продуктСЦв по обслуговуванню пенсСЦйно-соцСЦальних виплат населенню

3. Створення пСЦдроздСЦлу роботи з новими видами СЦпотечних цСЦнних паперСЦв рефСЦнансування кредитСЦв

4. Створення пСЦдроздСЦлу роботи з Державною СЦпотечною установою рефСЦнансування кредитСЦв

5. Створення вСЦддСЦлу роботи з банкСЦвськими металами

Погрози (Т)

1. Низька платоспроможнСЦсть населення та зниження активностСЦ на ринку валютообмСЦну та банкСЦвських металСЦв

2. Зниження проектноСЧ рентабельностСЦ роботи кредитуСФмих пСЦдприСФмств за рахунок пСЦдняття цСЦни на енергоносСЦСЧ в УкраСЧнСЦ, ризик неповернення кредитСЦв.

3. МонополСЦзацСЦя недержавних пенсСЦйних фондСЦв в крупних банках та монополСЦзацСЦя СЧми пенсСЦйно-соцСЦальних виплат

4. Директивне валютне регулювання та можливСЦ втрати на рСЦзких змСЦнах курсу за рСЦшенням НБУ

STстратегСЦя

1. Формування пСЦльгових програм СЦпотечного кредитування за рахунок фондСЦв державноСЧ пСЦдтримки житлового забезпечення населення

2. ПСЦдвищення термСЦну кредитування до 3040 рокСЦв СЦ зниження рСЦвня щомСЦсячних внескСЦв до прийнятного рСЦвня доходСЦв населення

3. Зниження вСЦдсоткСЦв по кредитам за рахунок зниження вартостСЦ ресурсСЦв

WTстратегСЦя

1. Надання вСЦдстрочок у платежах на 25 рокСЦв вСЦд моменту надання кредиту

2. Участь у створеннСЦ вертикально-СЦнтегрованих ФПГ по житловому будСЦвництву СЦ регулювання цСЦн на житло

3. Використання СЦпотеки землСЦ як джерела залучення додаткового фСЦнансування з мСЦжнародних ринкСЦв


2.3.3 Матриця росту "БостонськоСЧ консультативноСЧ групи" та матриця привабливостСЦ ринку "Дженерал ЕлектрикМак КСЦнсСЦ"

СтратегСЦчна господарська одиниця СГО (strategic business unit - SBU) - це угруповання зон бСЦзнесу, засноване на видСЦленнСЦ деяких стратегСЦчно важливих елементСЦв, загальних для всСЦх зон. ТакСЦ елементи можуть включати частково спСЦвпадаючий ряд конкурентСЦв, вСЦдносно близькСЦ стратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ, можливСЦсть СФдиного стратегСЦчного планування, загальнСЦ ключовСЦ фактори успСЦху, технологСЦчнСЦ можливостСЦ. ПСЦонером застосування понять СГО в бСЦзнесСЦ СФ фСЦрма "Дженерал електрик", що згрупувала своСЧ 190 напрямкСЦв у 43 СГО, а потСЦм агрегировала СЧх у 6 секторСЦв [86].

УправлСЦнське значення концепцСЦСЧ СГО полягаСФ в тому, що вона даСФ можливСЦсть диверсифСЦкованим компанСЦям рацСЦоналСЦзувати органСЦзацСЦю рСЦзнорСЦдних сфер бСЦзнесу. СГО також допомагають зменшити складнСЦсть пСЦдготовки стратегСЦСЧ корпорацСЦСЧ СЦ взаСФмодСЦСЧ сфер дСЦяльностСЦ фСЦрми в рСЦзних галузях.

НайбСЦльш популярна процедура аналСЦзу положення на ринку диверсифСЦкованоСЧ - це побудова матриць портфеля СГО. Звичайно такСЦ матрицСЦ будуються на основСЦ пари стратегСЦчно важливих перемСЦнних, таких, як швидкСЦсть росту галузСЦ, розмСЦри ринку, довгострокова привабливСЦсть галузСЦ, конкурентний статус СЦ т.д. ТакСЦ двовимСЦрнСЦ матрицСЦ вСЦдносно простСЦ СЦ дають чСЦтку ринкову обстановку. НайбСЦльше поширення одержали матрицСЦ БКГ (BCG - Bosfon Consulting Group) СЦ "Дженерал Електрик".

Матриця БКГ (див. рис.2.20) мСЦстить чотири квадранти в координатах швидкСЦсть росту галузСЦ - вСЦдносна частка ринку, контрольована фСЦрмою. Кожна СГО визначаСФться навкруги в цих координатах, причому площа кругу представляСФ обсяг продажСЦв СГО або вСЦдносну частку СГО в продажах усСЦСФСЧ фСЦрми.

Рисунок 2.20. Матриця БКГ формування стратегСЦСЧ


Конкурентний статус фСЦрми (КСФ) визначаСФться ключовими факторами успСЦху в конкуренцСЦСЧ по наступних основних напрямках:

стратегСЦчнСЦ капСЦталовкладення (у виробничСЦ потужностСЦ, у стратегСЦю, у потенцСЦал),

ефективнСЦсть стратегСЦСЧ фСЦрми,

ефективнСЦсть СЧСЧ поточного потенцСЦалу (по основних сферах СЧСЧ дСЦяльностСЦ).

Побудована за результатами SWOT - аналСЦзу матриця вибору цСЦльових сегментСЦв для банкСЦвських продуктСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках наведена на рисунку 2.21.

Рисунок 2.22. Матриця "Дженерал Електрик" - McKinsey для банкСЦвських продуктСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках


Таким чином, згСЦдно аналСЦзу структури доходностСЦ окремих груп операцСЦй на зовнСЦшнСЦх ринках, для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк" найбСЦльш привабливим СФ СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств по лСЦнСЦСЧ кредитСЦв Европейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (ЕБРР). Також високий ступСЦнь привабливостСЦ мають валютообмСЦннСЦ операцСЦСЧ до яких доцСЦльно долучити операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами. Середню ступСЦнь привабливостСЦ маСФ кредитування торгСЦвельноСЧ експортно-СЦмпортноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, а низьку - надання гарантСЦй платежСЦв при здСЦйсненнСЦ ЗЕД пСЦдприСФмствами.

2.4 ОсновнСЦ напрямки розвитку бСЦзнесу ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках


Проведене маркетингове дослСЦдження сильних та слабких позицСЦй ВАТ тАЮМСЦжнародного комерцСЦйного банку" по просуванню своСЧх банкСЦвських продуктСЦв на зовнСЦшнСЦх ринках, показало:

1. Банк пСЦсля останньоСЧ додатковоСЧ емСЦсСЦСЧ акцСЦй ВАТ у 2005 роцСЦ маСФ рСЦвень "асного статутного капСЦталу в СФвро - 7,22 млн. СФвро та рСЦвень регулятивного капСЦтала в СФвро - 9,13 млн. грн., що на мСЦнСЦмальному рСЦвнСЦ задовСЦльняСФ вимогам НБУ (рСЦвень регулятивного капСЦталу для роботи на зовнСЦшнСЦх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. СФвро).

2. Весь обсяг статутний капСЦтал банку 44,1 млн. грн. СЦмобСЦлСЦзований (вкладений) в основнСЦ засоби (залишкова балансова вартСЦсть яких дорСЦвнюСФ 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рСЦвень "асного оборотного капСЦталу банка за рахунок капСЦталСЦзованих фондСЦв прибутку минулих рокСЦв становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але "асний оборотний капСЦтал банку також СЦммобСЦлСЦзований в довгострокових державних цСЦнних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасСЦ рСЦзницСЦ мСЦж нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немаСФ вСЦльних "асних оборотних коштСЦв для проведення самостСЦйних операцСЦй на зовнСЦшнСЦх мСЦжнародних фСЦнансових ринках, як на його валютному сегментСЦ, так СЦ на його платСЦжному сегментСЦ.

Таким чином, джерелом операцСЦй банку на зовнСЦшньоекономСЦчних ринках можуть бути тСЦльки залученСЦ кошти клСЦСФнтСЦв чи СЦнших банкСЦв, як вСЦтчизняних так СЦ закордонних. Однак, оскСЦльки основою ресурсноСЧ бази ВАТ "МКБтАЭ СФ залученСЦ строковСЦ вклади фСЦзичних осСЦб (50,6%), використання коштСЦв клСЦСФнтСЦв в мСЦжнародних операцСЦях рСЦзко обмежене, оскСЦльки на коррахунки в СЦноземних банках валюта строкових вкладСЦв не надходить, а використовуСФться банком для проведення готСЦвкових валютообмСЦнних операцСЦй на територСЦСЧ УкраСЧни.

3. Враховуючи вищенаведене, найбСЦльш привабливим сегментом ринку для банка на мСЦжнародних фСЦнансових ринках СФ залучення валютних ресурсСЦв закордонних банкСЦв та СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств в УкраСЧнСЦ за рахунок залучених валютних кредитСЦв, в основному, по програмСЦ цСЦльового кредитування Европейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (ЕБРР) для УкраСЧни.

4. ЕкономСЦчна доцСЦльнСЦсть та можливСЦсть залучення еврокредитСЦв банком, як вСЦдкритим акцСЦонерним товариством, виникаСФ внаслСЦдок можливостСЦ використання акцСЦй ВАТ, як цСЦнних паперСЦв вторинного ринку в якостСЦ застави в ЕБРР.

ОскСЦльки дослСЦджений рСЦвень доходностСЦ акцСЦй за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капСЦтал СЦммобСЦлСЦзований в основних засобах СЦ, вСЦдповСЦдно, акцСЦСЧ МКБ мають природу СЦпотечних цСЦнних паперСЦв, для ЕБРР це СФ достатнСЦм рСЦвнем дохСЦдностСЦ та забезпеченостСЦ цСЦнних паперСЦв, якСЦ можуть бути використанСЦ в якостСЦ застави, а лСЦмСЦт максимального обсягу лСЦнСЦСЧ кредитування встановлюСФться на рСЦвнСЦ 70% вСЦд обсягу акцСЦй в заставСЦ, тобто на рСЦвнСЦ 5 млн. СФвро.

3. Враховуючи рСЦзницю рСЦвнСЦв плати за залученСЦ еврокредити - 5,7 - 6,0% на рСЦк та рСЦвень вСЦдсоткСЦв внутрСЦшнього кредитування 2022% рСЦчних в УкраСЧнСЦ, ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ маСФ можливСЦсть отримати свою частину чистого прибутку на рСЦвнСЦ 7 - 9% вСЦд суми кредиту в рСЦк.

Таким чином, використовуючи акцСЦСЧ ВАТ, як титул "асностСЦ, банк може залучити пСЦд цСЦ цСЦннСЦ папери низькопроцентнСЦ ресурси на мСЦжнародному ринку банкСЦвського кредитування, тобто тимчасово рефСЦнансувати кошти статутного капСЦталу, вкладенСЦ в основнСЦ фонди банку. СлСЦд вСЦдмСЦтити, що застосування акцСЦй ВАТ в якостСЦ застави потребуСФ домовленостей керСЦвництва банка з "асниками акцСЦй та сплати СЧм додаткових комСЦсСЦйних, окрСЦм дивСЦдендСЦв. З СЦншого боку сплата "асникам акцСЦй додаткових комСЦсСЦйних за централСЦзовану заставу СЧх акцСЦй пСЦднСЦмаСФ СЦнвестицСЦйну привабливСЦсть акцСЦй ВАТ "МКБтАЭ.


Висновки роздСЦлу 2


ДослСЦджуСФмий у дипломнСЦй роботСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ (м. КиСЧв) у листопадСЦ 2005 року завершив пСЦдписку на акцСЦСЧ восьмоСЧ емСЦсСЦСЧ в обсязСЦ 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збСЦльшити статутний капСЦтал банку до 44,1 млн. грн.

Як показав аналСЦз рейтингових мСЦiь ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни, станом на 01.01.2006 року банк маСФ наступнСЦ характеристики:

1. Обсяг активСЦв балансу - 466,81 млн. грн. (62 мСЦiе), що становить 0,237% вСЦд сумарних активСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

2. Обсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 мСЦiе).

3. Обсяг "асного капСЦталу - 57,517 млн. грн. (87 мСЦiе).

4. Обсяг депозитСЦв фСЦзичних осСЦб - 255,787 млн. грн. (40 мСЦiе).

5. Обсяг депозитСЦв юридичних осСЦб - 123,453 млн. грн. (76 мСЦiе).

6. ФСЦнансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 мСЦiе).

7. Обсяг статутного капСЦталу (капСЦтал 1 рСЦвня) - 7,385 млн. СФвро (87 мСЦiе), що перевищуСФ мСЦнСЦмальне нормативне значення загального регулятивного капСЦталу (капСЦтал 1+2 рСЦвня) - 7,0 млн. СФвро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. РентабельнСЦсть активСЦв - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рСЦвня (1,07%) рентабельностСЦ активСЦв банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни.

9. РентабельнСЦсть капСЦталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рСЦвня (8,43%) рентабельностСЦ "асного капСЦталу банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни.

За класифСЦкацСЦСФю НацСЦонального банку УкраСЧни ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до 4 групи банкСЦв, в якСЦ входять банки з активами рейтинга вСЦд 55 до 156, тобто з обсягами активСЦв балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групСЦ малих банкСЦв (в яку входять практично 100 банкСЦв УкраСЧни) ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ займаСФ 67 мСЦiя.

За класифСЦкацСЦСФю CAMEL НацСЦонального банку УкраСЧни по показникам фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ у 2005 роцСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до низькорентабельних банкСЦв, у яких рентабельнСЦсть активСЦв ROA нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рСЦк), а рентабельнСЦсть "асного капСЦталу ROE нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рСЦк). У 1 кварталСЦ 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка СФ проблеми з пСЦдвищенням фактичноСЧ рентабельностСЦ роботи.

Для аналСЦза причин низькорентабельноСЧ роботи банку в дипломному проектСЦ проведений порСЦвняльний аналСЦз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лСЦдерСЦ ВАТ "УкрексСЦмбанк" та усередненим банком банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Як показали результати порСЦвняльного аналСЦзу ресурсна база ВАТ тАЮМКБтАЭ сформована переважно з тАЮдорогихтАЭ строкових депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб (у сумСЦ 67,3% пасивСЦв), в той час як ресурсна база лСЦдера АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ маСФ тСЦльки 28,7% пасивСЦв, сформованих за рахунок тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв. В той же час основа ресурсноСЧ бази АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ - мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити перемСЦнноСЧ ринковоСЧ вартостСЦ (34,3% пасивСЦв) практично вСЦдсутня в ВАТ тАЮМКБтАЭ - 4,4%.

Як показали результати порСЦвняльного аналСЦзу доходСЦв та витрат, реалСЦзацСЦя полСЦтики пСЦдвищення процентноСЧ частки комСЦсСЦйних доходСЦв та доходСЦв вСЦд торгСЦвельноСЧ дСЦяльностСЦ на фонСЦ полСЦтики пСЦдвищеного рСЦвня витрат на розвиток СЦнфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порСЦвняльним показникам рентабельностСЦ роботи ВАТ "МКБтАЭ:

рСЦвень рентабельностСЦ активСЦв у 2005 роцСЦ становить 0,8%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (1,35%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в АКБ "УкрексСЦмбанк" (4,26%);

рСЦвень рентабельностСЦ статутного капСЦталу у 2005 роцСЦ становить 6,3%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (13,4%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в АКБ "УкрексСЦмбанк" (48,0%);

ЗгСЦдно аналСЦзу структури доходностСЦ окремих груп операцСЦй на зовнСЦшнСЦх ринках, для ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк" найбСЦльш привабливим СФ СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств по лСЦнСЦСЧ кредитСЦв Европейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (ЕБРР). Також високий ступСЦнь привабливостСЦ мають валютообмСЦннСЦ операцСЦСЧ до яких доцСЦльно долучити операцСЦСЧ з банкСЦвськими металами. Середню ступСЦнь привабливостСЦ маСФ кредитування торгСЦвельноСЧ експортно-СЦмпортноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, а низьку - надання гарантСЦй платежСЦв при здСЦйсненнСЦ ЗЕД пСЦдприСФмствами.

Проведене маркетингове дослСЦдження сильних та слабких позицСЦй ВАТ тАЮМСЦжнародного комерцСЦйного банку" показало:

1. Банк пСЦсля останньоСЧ додатковоСЧ емСЦсСЦСЧ акцСЦй ВАТ у 2005 роцСЦ маСФ рСЦвень "асного статутного капСЦталу в СФвро - 7,22 млн. СФвро та рСЦвень регулятивного капСЦтала в СФвро - 9,13 млн. грн., що на мСЦнСЦмальному рСЦвнСЦ задовСЦльняСФ вимогам НБУ (рСЦвень регулятивного капСЦталу для роботи на зовнСЦшнСЦх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. СФвро).

2. Весь обсяг статутний капСЦтал банку 44,1 млн. грн. СЦммобСЦлСЦзований (вкладений) в основнСЦ засоби (залишкова балансова вартСЦсть яких дорСЦвнюСФ 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рСЦвень "асного оборотного капСЦталу банка за рахунок капСЦталСЦзованих фондСЦв прибутку минулих рокСЦв становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але "асний оборотний капСЦтал банку також СЦммобСЦлСЦзований в довгострокових державних цСЦнних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасСЦ рСЦзницСЦ мСЦж нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немаСФ вСЦльних "асних оборотних коштСЦв для проведення самостСЦйних операцСЦй на зовнСЦшнСЦх мСЦжнародних фСЦнансових ринках.

ОскСЦльки основою ресурсноСЧ бази ВАТ "МКБтАЭ СФ залученСЦ строковСЦ вклади фСЦзичних осСЦб (50,6%), використання коштСЦв клСЦСФнтСЦв в мСЦжнародних операцСЦях також рСЦзко обмежене, оскСЦльки на коррахунки в СЦноземних банках валюта строкових вкладСЦв не надходить, а використовуСФться банком для проведення готСЦвкових валютообмСЦнних операцСЦй на територСЦСЧ УкраСЧни.

3. Враховуючи вищенаведене, найбСЦльш привабливим сегментом ринку для банка на мСЦжнародних фСЦнансових ринках СФ залучення валютних ресурсСЦв закордонних банкСЦв та СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств в УкраСЧнСЦ за рахунок залучених валютних кредитСЦв, в основному, по програмСЦ цСЦльового кредитування Европейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (ЕБРР) для УкраСЧни.

4. ЕкономСЦчна доцСЦльнСЦсть та можливСЦсть залучення еврокредитСЦв банком, як вСЦдкритим акцСЦонерним товариством, виникаСФ внаслСЦдок можливостСЦ використання акцСЦй ВАТ, як цСЦнних паперСЦв вторинного ринку в якостСЦ застави в ЕБРР.

ОскСЦльки дослСЦджений рСЦвень доходностСЦ акцСЦй за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капСЦтал СЦммобСЦлСЦзований в основних засобах СЦ, вСЦдповСЦдно, акцСЦСЧ МКБ мають природу СЦпотечних цСЦнних паперСЦв, для ЕБРР це СФ достатнСЦм рСЦвнем дохСЦдностСЦ та забезпеченостСЦ цСЦнних паперСЦв, якСЦ можуть бути використанСЦ в якостСЦ застави, а лСЦмСЦт максимального обсягу лСЦнСЦСЧ кредитування встановлюСФться на рСЦвнСЦ 70% вСЦд обсягу акцСЦй в заставСЦ, тобто на рСЦвнСЦ 5 млн. СФвро.

3. Враховуючи рСЦзницю рСЦвнСЦв плати за залученСЦ еврокредити - 5,7 - 6,0% на рСЦк та рСЦвень вСЦдсоткСЦв внутрСЦшнього кредитування 2022% рСЦчних в УкраСЧнСЦ, ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ маСФ можливСЦсть отримати свою частину чистого прибутку на рСЦвнСЦ 7 - 9% вСЦд суми кредиту в рСЦк.

Таким чином, використовуючи акцСЦСЧ ВАТ, як титул "асностСЦ, банк може залучити пСЦд цСЦ цСЦннСЦ папери низькопроцентнСЦ ресурси на мСЦжнародному ринку банкСЦвського кредитування, тобто тимчасово рефСЦнансувати кошти статутного капСЦталу, вкладенСЦ в основнСЦ фонди банку.

РоздСЦл 3. Формування та оцСЦнка ефективностСЦ стратегСЦСЧ розвитку дСЦяльностСЦ ват тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх ринках


3.1 Математична модель впливу залучених ресурсСЦв програм ЕБРР на зниження вартостСЦ ресурсноСЧ бази та пСЦдвищення рентабельностСЦ роботи банку


На основСЦ виконаного стратегСЦчного маркетингового аналСЦзу привабливостСЦ та доходностСЦ операцСЦй (див. роздСЦли 2.3,2.4) в якостСЦ концентрованого цСЦльового сегменту зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринкСЦв ("нСЦшСЦтАЭ) для банкСЦвських продуктСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ в дипломному проектСЦ обгрунтовуСФться доцСЦльнСЦсть та економСЦчна ефективнСЦсть банкСЦвського продукту (послуги) - "КРЕДИТНА ЛРЖНРЖЯ РДБРР ДЛЯ МАЛИХ ТА СЕРЕДНРЖХ ПРЖДПРИРДМТВ (МСП2) ".

ПропонуСФмий банкСЦвський продукт (послуга) передбачаСФ залучення ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринках кредитСЦв пСЦд ставку LIBOR у РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку та надання залучених кредитних коштСЦв вСЦтчизняним пСЦдприСФмствам на умовах захисту ними бСЦзнес-плану кредитуСФмого проекту розвитку пСЦдприСФмництва в УкраСЧнСЦ.

Кредит надаСФться в доларах США. РозмСЦр кредиту, який Банк може надати пСЦдприСФмству, не може бути меншим, нСЦж 125 тисяч доларСЦв США, та перевищувати 1 600 тисяч доларСЦв США. Обмеження в сумСЦ 1 600 тисяч доларСЦв США СЦснуСФ також для групи пСЦдприСФмств, повтАЩязаних спСЦльною участю у капСЦталСЦ. ФСЦнансування здСЦйснюСФться шляхом:

короткострокового кредитування на поповнення обСЦгових коштСЦв (на строк до 12 мСЦсяцСЦв);

довгострокового кредитування здСЦйснення СЦнвестицСЦйних заходСЦв (на строк до 5 рокСЦв);

фСЦнансування лСЦзингових операцСЦй.

Погашення заборгованостСЦ за кредитом здСЦйснюСФться пСЦсля закСЦнчення пСЦльгового перСЦоду. Максимально можлива вСЦдстрочка виплати суми основного боргу (пСЦльговий перСЦод) становить:

6 мСЦсяцСЦв - для кредитСЦв на поповнення обСЦгових коштСЦв;

18 мСЦсяцСЦв - для довгострокових кредитСЦв, якСЦ надаються для здСЦйснення СЦнвестицСЦйноСЧ складовоСЧ проекту.

ВСЦдсотки за користування кредитом сплачуються у валютСЦ кредиту щомСЦсячно, починаючи з дати отримання кредиту. ВСЦдсоткова ставка за користування кредитом для здСЦйснення проекту орСЦСФнтовно становить 10% рСЦчних. ВСЦдсоткова ставка залежить вСЦд:

поточного фСЦнансового стану пСЦдприСФмства;

ризикСЦв здСЦйснення проекту;

ходу здСЦйснення проекту;

ринковоСЧ контАЩюнктури.

Для покриття витрат на пСЦдготовку проекту позичальник сплачуСФ Банку разову комСЦсСЦю (плата за управлСЦння кредитом та обслуговування позичкового рахунку). РозмСЦр комСЦсСЦСЧ становить 0,75% - 5% вСЦд суми кредиту, що надаСФться.

ЩомСЦсячно стягуСФться плата за зобовтАЩязання, яка становить 0.5% - 2% рСЦчних вСЦд суми невикористаноСЧ частини кредиту (кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ).

Загальна вартСЦсть кредитних коштСЦв (з урахуванням комСЦсСЦй, страхування тощо) не буде перевищувати 13% - 14% рСЦчних.

В дипломнСЦй роботСЦ розроблений один з можливих комплексних пСЦдходСЦв до побудови системи прогнозування ефективностСЦ залучення кредитСЦв ЕБРР при покращання дСЦяльностСЦ банкСЦвськоСЧ установи, побудований на цСЦльовСЦй функцСЦСЧ - нормативна дивСЦдендна дохСЦднСЦсть статутного капСЦталу.

ОсновнСЦ умови, прийнятСЦ при побудовСЦ алгоритму:

ДивСЦдендна доходнСЦсть статутного фонду (рСЦчна ставка дивСЦдендСЦв на номСЦнал акцСЦСЧ) повинна бути не менше альтернативноСЧ ринковоСЧ вартостСЦ капСЦталу СЦнвестора, в якостСЦ якоСЧ приймаСФться депозитна ставка для юридичних осСЦб.

Частина балансового капСЦталу банку, вкладена в необоротнСЦ активи основних засобСЦв, не заробляСФ доходи.

Активи у виглядСЦ готСЦвкових коштСЦв в касСЦ банку та коштСЦв на кореспондентському рахунку в НБУ - не заробляють доходСЦв, а СФ технологСЦчними СЦнструментами платСЦжних систем.

СтСЦйке управлСЦння роботою банку встановлюСФться за наступним алгоритмом роздСЦлення центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ за грошовСЦ потоки та банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ:

дивСЦдендна дохСЦднСЦсть статутного капСЦталу (дохСЦднСЦсть "асникСЦв банку - акцСЦонерСЦв) забезпечуСФться основною процентною операцСЦйною дСЦяльнСЦстю банка;

джерелом витрат на обслуговування дСЦяльностСЦ СЦнфраструктури банку, оплати персоналу, витрат на банкСЦвськСЦ процеси та процеси розвитку СЦ модернСЦзацСЦСЧ банку СФ:

а) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд комСЦсСЦйних операцСЦй банку;

б) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами;

в) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд валютообмСЦнних операцСЦй;

г) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд консультацСЦйних операцСЦй;

д) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд операцСЦй гарантСЦй та поручительств;

е) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд небанкСЦвських операцСЦй;

ж) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд експлуатацСЦСЧ платСЦжноСЧ системи на

базСЦ пластикових карток;

з) рСЦзниця доходСЦв та витрат вСЦд вкладення коштСЦв в статутнСЦ фонди

асоцСЦйованих та дочСЦрнСЦх пСЦдприСФмств;

ОперацСЦйний дохСЦд банку вСЦд експлуатацСЦСЧ ризикових активСЦв по пропонуСФмСЦй моделСЦ розраховуСФться як:

(3.1)


де - - суми кредитСЦв, наданих СЦ-тому клСЦСФнту-юридичнСЦй особСЦ (СЦ=1,тАж,N), та загальна сума кредитСЦв, наданих юридичним особам;

- процентна ставка кредиту, наданому СЦ-тому клСЦСФнту - юридичнСЦй особСЦ;

- загальна сума резервСЦв, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитСЦв юридичними особами;

- суми кредитСЦв, наданих СЦ-тому клСЦСФнту-фСЦзичнСЦй особСЦ (СЦ=1,тАж,N), та загальна сума кредитСЦв, наданих фСЦзичним особам;

- процентна ставка кредиту, наданому СЦ-тому клСЦСФнту - фСЦзичнСЦй особСЦ;

- загальна сума резервСЦв, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитСЦв фСЦзичними особами;

- суми кредитСЦв, наданих СЦ-тому клСЦСФнту банку (СЦ=1,тАж,N), та загальна сума кредитСЦв, наданих банкам;

- процентна ставка кредиту, наданому СЦ-тому клСЦСФнту - банку;

- загальна сума резервСЦв, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неповернення кредитСЦв банками;

- сума активСЦв, вкладених в СЦ-тий вид державного цСЦнного паперу (СЦ=1,тАж,N), та загальна сума активСЦв, вкладених в державнСЦ цСЦннСЦ папери;

- доходна ставка СЦтого державного цСЦнного паперу;

- загальна сума резервСЦв, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання активСЦв, вкладених в державнСЦ цСЦннСЦ папери;

- сума активСЦв, вкладених в СЦ-тий вид комерцСЦйного цСЦнного паперу (СЦ=1,тАж,N), та загальна сума активСЦв, вкладених в комерцСЦйнСЦ цСЦннСЦ папери;

- доходна ставка СЦ-того комерцСЦйного цСЦнного паперу;

- загальна сума резервСЦв, створених банком за рахунок частки прибутку, для зменшення ризику неотримання активСЦв, вкладених в комерцСЦйнСЦ цСЦннСЦ папери;

- частка нарахованих та неотриманих доходСЦв вСЦд експлуатацСЦСЧ всСЦх видСЦв ризикових активСЦв (еквСЦвалентна дебСЦторськСЦй за боргованостСЦ за доходами);

- загальна сума резервСЦв, створених за рахунок частки прибутку для зменшення ризику неотримання сумнСЦвних та прострочених доходСЦв;

- активи, якСЦ вкладенСЦ в дебСЦторську заборгованСЦсть за сумами операцСЦй;

- загальна сума резервСЦв, створених за рахунок частки прибутку для зменшення ризику неотримання сумнСЦвних та прострочених сум дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ;

ОперацСЦйнСЦ витрати банку вСЦд експлуатацСЦСЧ платних залучених коштСЦв по пропонуСФмСЦй моделСЦ розраховуються як:


де - поточнСЦ та строковСЦ депозитнСЦ кошти юридичних осСЦб, залучених банком;

- процентнСЦ ставки сплати банком коштСЦв за користування залученими коштами юридичних осСЦб;

- поточнСЦ та строковСЦ депозитнСЦ кошти фСЦзичних осСЦб, залучених банком;

- процентнСЦ ставки сплати банком коштСЦв за користування залученими коштами фСЦзичних осСЦб;

- поточнСЦ та депозитнСЦ кошти СЦнших банкСЦв, залученСЦ банком;

- процентнСЦ ставки сплати банком коштСЦв за користування залученими коштами СЦнших банкСЦв;

- кошти рефСЦнансування з боку НБУ та процентнСЦ ставки сплати за кошти рефСЦнансування;

- залученСЦ кошти мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй та процентнСЦ ставки сплати за кошти;

- кошти субординованого боргу СЦнвесторСЦв та процентнСЦ ставки сплати за залученСЦ кошти субординованого боргу;

- залученСЦ кошти вСЦд емСЦсСЦСЧ "асних цСЦнних паперСЦв та процентнСЦ ставки сплати за залученСЦ кошти цСЦнних паперСЦв;

ОперацСЦйна дивСЦдендна дохСЦднСЦсть статутного капСЦталу розраховуСФться як:


(3.3)

де Kdiv - норматив розподСЦлу чистого прибутку на виплату дивСЦдендСЦв

(приймаСФться на акцСЦонерних зборах в дСЦапазонСЦ 0,1 - 0,7);

STKAP - статутний капСЦтал;

STPRIB - ставка податку на балансовий прибуток (25%);


3.2 ОцСЦнка економСЦчного ефекту розширення мСЦжнародного кредитування по лСЦнСЦСЧ ЕБРР на пСЦдвищення рентабельностСЦ роботи ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк"


ОцСЦнка економСЦчного впливу (ефекту) розширення мСЦжнародного кредитування по лСЦнСЦСЧ ЕБРР на пСЦдвищення рентабельностСЦ роботи банку може бути проведена за допомогою розрахунково-аналСЦтичноСЧ моделСЦ роздСЦлу 3.1 та побудови економетричноСЧ моделСЦ за фактичними даними дСЦяльностСЦ банку. Суть моделСЦ в наступному - про розширеннСЦ залишкСЦв залучених коштСЦв мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй вСЦд ЕБРР комерцСЦйний банк "вСЦдносно дешевутАЭ ресурсну базу, яка значно вигСЦднСЦше, нСЦж ресурси мСЦжбанкСЦвського ринку УкраСЧни.

ПСЦд економетричною моделлю розумСЦють рСЦвняння регресСЦСЧ, яке встановлюСФ кСЦлькСЦсне спСЦввСЦдношення мСЦж дивСЦдендною доходнСЦстю статутного капСЦталу банка СЦ вСЦдсотковою часткою залишкСЦв залучених коштСЦв мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй. АналСЦз формування дивСЦдендноСЧ доходностСЦ статутного капСЦталу банка за допомогою економетричних методСЦв включаСФ [64]: зтАЩясування чинникСЦв, що можуть впливати на розмСЦр доходСЦв; формування масиву статистичноСЧ СЦнформацСЦСЧ; знаходження регресСЦйних залежностей (побудова регресСЦйних моделей); економСЦчна СЦнтерпретацСЦя моделей СЦ практичне використання.

В табл.3.1 наведенСЦ вихСЦднСЦ данСЦ статистичних спостережень по ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ для виявлення впливу структури залучених ресурсСЦв фСЦзичних осСЦб на дивСЦдендний рСЦвень доходностСЦ статутного капСЦталу банку.

В якостСЦ вхСЦдних параметрСЦв дослСЦдження Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 застосовуються:

Х1 - Процентна частка залучених кредитСЦв ЕБРР в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%;

Х2 - Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%;

Х3 - Процентна частка строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%;

Х4 - Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%;

Х5 - Процентна частка строкових депозитСЦв юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%;

В якостСЦ вихСЦдноСЧ функцСЦСЧ Y дослСЦджуСФться параметр:

Y - ДивСЦдендна доходнСЦсть статутного капСЦталу,%

При цьому в дСЦапазонСЦ Х1<6,5% - в табл.3.1 наведенСЦ реальнСЦ рСЦвнСЦ дивСЦдендноСЧ доходностСЦ статутного капСЦтала ВАТ "МКБтАЭ для реального залучення кредитСЦв ЕБРР в перСЦод часу 2003 рСЦк - 1 квартал 2006 року, в дСЦапазонСЦ Х1>7,0% в табл.3.1 наведенСЦ розрахунковСЦ данСЦ, отриманСЦ моделюванням пСЦдвищення залишкСЦв на рахунках залучених коштСЦв ЕБРР за рахунок зменшення строкових депозитСЦв юридичних осСЦб та при СЦнших незмСЦнних параметрах ресурсноСЧ бази.

На основСЦ наведених даних спостережень будуються лСЦнСЦйна одновимСЦрнСЦ Y=f (X1) та багатовимСЦрнСЦ Y=f (X1,X2,X3, Х, Х5) регресСЦйнСЦ моделСЦ, якСЦ встановлюють залежнСЦсть доходностСЦ статутного капСЦталу банку вСЦд суми показникСЦв статей залученого платного капСЦталу ресурсСЦв , (, n - кСЦлькСЦсть перСЦодСЦв, що розглядаються) в СЦтий перСЦод [65].

ОдновимСЦрна лСЦнСЦйна регресСЦйна модель представляСФться як:


, (3.1)

де - постСЦйна складова доходу (початок вСЦдлСЦку);

- коефСЦцСЦСФнт регресСЦСЧ;

- вСЦдхилення фактичних значень доходу вСЦд оцСЦнки (математичного сподСЦвання) середньоСЧ величини доходу в СЦтий перСЦод.


Таблиця 3.1

ВихСЦднСЦ данСЦ для економетричного моделювання


РЖснують рСЦзнСЦ способи оцСЦнювання параметрСЦв регресСЦСЧ. НайпростСЦшим, найунСЦверсальнСЦшим СФ метод найменших квадратСЦв [65]. За цим методом параметри визначаються виходячи з умови, що найкраще наближення, яке мають забезпечувати параметри регресСЦСЧ, досягаСФться, коли сума квадратСЦв рСЦзниць мСЦж фактичними значеннями доходу та його оцСЦнками СФ мСЦнСЦмальною, що можна записати як


. (3.2)

ВСЦдмСЦтимо, що залишкова варСЦацСЦя (3.1) СФ функцСЦоналом вСЦд параметрСЦв регресСЦйного рСЦвняння:


(3.3)


За методом найменших квадратСЦв параметри регресСЦСЧ СЦ СФ розвтАЩязком системи двох нормальних рСЦвнянь [65]:


, (3.4)

.


РозвтАЩязок цСЦСФСЧ системи маСФ вигляд:


, (3.5)

.


Середньоквадратична помилка регресСЦСЧ, знаходиться за формулою


, (3.6)


КоефСЦцСЦСФнт детермСЦнацСЦСЧ для даноСЧ моделСЦ

(3.7)


повинен дорСЦвнювати: >0,75 - сильний кореляцСЦйний звтАЩзок, 0,36>>0,75 - кореляцСЦйний звтАЩязок середньоСЧ щСЦльностСЦ; <0,36 - кореляцСЦйнСЦй звтАЩязок низькоСЧ щСЦльностСЦ [89].

На рис.3.2 наведенСЦ результати регресСЦйних розрахункСЦв лСЦнСЦйноСЧ одновимСЦрноСЧ моделСЦ Y=f (X1), виконанСЦ за допомогою стандартних функцСЦй "електронних таблиць" EXCEL2000. ЛСЦнСЦйне рСЦвняння регресСЦСЧ описуСФ статистичний процес:

РСЦвняння лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ Y = 1,5791*X1 + 22,435

КоефСЦцСЦСФнт детермСЦнацСЦСЧ R2 дорСЦвнюСФ 0,5453.

Сила звтАЩязка - середньоСЧ щСЦльностСЦ (бСЦльше 0,36 та менша 0,75).

Напрямок звтАЩязку - прямий.

ФСЦзичний змСЦст величини коефСЦцСЦСФнта детермСЦнацСЦСЧ R2: вона показуСФ, яку долю загальноСЧ дисперсСЦСЧ пояснюСФ наше рСЦвняння регресСЦСЧ. КоефСЦцСЦСФнт детермСЦнацСЦСЧ використовуСФться для порСЦвняння якостСЦ конкуруючих регресСЦйних моделей, кожна з якоСЧ значуща.

Таким чином, пСЦдвищення на 1% залишкСЦв на рахунках залучених СФврокредитСЦв ЕБРР вСЦдносно загальноСЧ ресурсноСЧ бази приводить до пСЦдняття на 1,58% значення операцСЦйноСЧ рентабельностСЦ статутного капСЦталу банку.

Рис.3.2 РегресСЦйно-кореляцСЦйна залежнСЦсть дивСЦдендноСЧ доходностСЦ статутного капСЦталу банка вСЦд процентноСЧ частки коштСЦв ЕБРР на рахунках залучених коштСЦв банка


ПеревСЦрку значущостСЦ регресСЦйного рСЦвня здСЦйснюють за критерСЦСФм ФСЦшера F. Якщо величина F буде бСЦльше Fтабл, то ми вважаСФмо, що наше рСЦвняння значуще. Як видно з даних розрахункСЦв (табл.3.2), проведених за допомогою "електронних таблиць" EXCEL2000, фактичне значення критерСЦя ФСЦшера для одновимСЦрноСЧ вибСЦрки з n1=14 величин становить 16,79. ЗгСЦдно з таблицями критичних значень критерСЦя ФСЦшера для лСЦнСЦйноСЧ вибСЦрки з n1=14 величин табличне значення Fтабл = 4,60 [65]. Таким чином, отримана регресСЦйна залежнСЦсть СФ значущою.

Таблиця 3.2

Результати розрахункСЦв одновимСЦрноСЧ регресСЦйноСЧ залежностСЦ за допомогою стандартного програмного забезпечення "електронних таблиць" EXCEL2000


ЛСЦнСЦйна багатовимСЦрна модель (ЛБМ) Y=f (X1,X2,X3,X4,X5) маСФ такий вигляд


y=ОІ0+ ОІ1x1+ тАж + ОІpxp (3.8)


y - залежна змСЦнна - ендогенна змСЦнна

x1, x2тАжxp - залежнСЦ змСЦннСЦ - екзогеннСЦ змСЦннСЦ.

У звтАЩязку з тим, що економетрична модель обовтАЩязково маСФ випадкову помилку, модель (3.8) переписуСФться у виглядСЦ (3.9)


y=ОІ0+ ОІ1x1+ тАж + ОІpxp+Оµ (3.9)


де Оµ - випадкова помилка або перешкода.

Якщо пСЦсля необхСЦдних обчислень визначенСЦ чисельнСЦ значення коефСЦцСЦСФнтСЦв ОІ, то кажуть, що ми отримали оцСЦнку коефСЦцСЦСФнтСЦв моделСЦ: , тобто оцСЦнкою коефСЦцСЦСФнта ОІ СФ його чисельне значення b=.

Якщо замСЦнити у виразСЦ (3.8) коефСЦцСЦСФнти моделСЦ оцСЦнками, то ми отримаСФмо такий вираз


(3.10)


Основними передумовами використання моделСЦ (3.83.10), а такСЦ моделСЦ ще називаються регресСЦйними багатовимСЦрними моделями, СФ такСЦ:

M (Оµ) =0 математичне сподСЦвання перешкоди равно 0;

перешкода взаСФмонезалежна СЦз змСЦнними cov (xi,) =0

для 2х визначень перешкоди коефСЦцСЦСФнтСЦв коварСЦацСЦСЧ мСЦж ними також дорСЦвнюСФ 0 - cov

перешкода Оµ нормально розподСЦлена величина з параметрами (0;

1)


Оµ=N (Оµ, 0;


1)

вСЦд вимСЦру до вимСЦру дисперсСЦя перешкоди не змСЦнюСФться

ПтАЩята "астивСЦсть. носить спецСЦальну назву: гомоскедастичнСЦсть (однорСЦднСЦсть). Якщо умова 5) не виконана, то кажуть, що дисперсСЦя маСФ "астивСЦсть гетероскедастичностСЦ.

Чисельний аналСЦз регресСЦйноСЧ моделСЦ починають з того, що визначають значення регресСЦйних коефСЦцСЦСФнтСЦв ОІ1... ОІр та коефСЦцСЦСФнтСЦв ОІ0, який маСФ спецСЦальну назву - вСЦльний член.

РегресСЦйнСЦ коефСЦцСЦСФнти визначають за допомогою методСЦв найменших квадратСЦв.


(3.11)


ВСЦзьмемо частичнСЦ похСЦднСЦ по кожному з виразСЦв, дорСЦвняти СЧх СЦ отримаСФмо систему рСЦвнянь



Ця система рСЦвнянь маСФ спецСЦальну назву - нормальна система.


(3.12)


НевСЦдомСЦ у системСЦ (3.12) - це коефСЦцСЦСФнти в0, в1...

х1, y1 - ми маСФмо внаслСЦдок спостережень

в0, в1 - це коефСЦцСЦСФнти, якСЦ ми повиннСЦ визначити

n - кСЦлькСЦсть спостережень, вони нам завжди вСЦдомСЦ.

Використовуючи таблицю вихСЦдних даних табл.3.1, розраховуСФмо багатовимСЦрну лСЦнСЦйну регресСЦйну модель за допомогою "електронних таблиць" EXCEL2000. Результати розрахункСЦв наведенСЦ в табл.3.3

Як видно з даних розрахункСЦв табл.3.3, лСЦнСЦйне багатовимСЦрне рСЦвняння регресСЦСЧ описуСФ статистичний процес:

РСЦвняння багатовимСЦрноСЧ лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ


Y = 0,3803*X1+0,0329*X20,9499*X31,1600*X40,0585*X5+93,266


КоефСЦцСЦСФнт детермСЦнацСЦСЧ R2 дорСЦвнюСФ 0,993.

Сила звтАЩязка - високоСЧ щСЦльностСЦ (бСЦльше 0,75).

Напрямок звтАЩязку - прямий.


Таблиця 3.3

Результати розрахункСЦв багатовимСЦрноСЧ регресСЦйноСЧ залежностСЦ Y=f (X1 X5)


ПеревСЦрку значущостСЦ регресСЦйного рСЦвня здСЦйснюють за критерСЦСФм ФСЦшера F. Якщо величина F буде бСЦльше Fтабл, то ми вважаСФмо, що наше рСЦвняння значуще. Як видно з даних розрахункСЦв (табл.3.3), проведених за допомогою "електронних таблиць" EXCEL2000, фактичне значення критерСЦя ФСЦшера для багатовимСЦрноСЧ вибСЦрки (СЦ=5) з n1=14 величин становить 311,723. ЗгСЦдно з таблицями критичних значень критерСЦя ФСЦшера для багатовимСЦрноСЧ (СЦ=5) лСЦнСЦйноСЧ вибСЦрки з n1=14 величин табличне значення Fтабл = 2,96 при рСЦвнСЦ довСЦрчоСЧ ймовСЦрностСЦ Р=0,95 [65]. Таким чином, отримана багатовимСЦрна регресСЦйна залежнСЦсть СФ значущою, при цьому за коефСЦцСЦСФнтом детермСЦнацСЦСЧ вона краще описуСФ реальний процес нСЦж одновимСЦрна модель.


Висновки роздСЦлу 3


Таким чином вплив вхСЦдних параметрСЦв дослСЦдження Х1, Х2, Х3, Х4, Х5 на вихСЦдний параметр СФ наступним наступний:

при зростаннСЦ Х1 (Процентна частка залучених кредитСЦв ЕБРР в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть збСЦльшуСФться на 0,38% на кожний процент зростання Х1;

при зростаннСЦ Х2 (Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть збСЦльшуСФться на 0,0329% на кожний процент зростання Х2;

при зростаннСЦ Х3 (Процентна частка строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 0,95% на кожний процент зростання Х3;

при зростаннСЦ Х4 (Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) -дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 1,16% на кожний процент зростання Х4;

при зростаннСЦ Х5 (Процентна частка строкових депозитСЦв юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 0,058% на кожний процент зростання Х5;

Висновки


АктуальнСЦсть дослСЦдження стратегСЦСЧ дСЦяльностСЦ фСЦнансових установ на зовнСЦшнСЦх ринках полягаСФ в тому, що основний принцип взаСФмовигСЦдностСЦ ЗЕД, на перший погляд, не маСФ особливих ускладнень СЦ виглядаСФ очевидним: кожний партнер, що бере участь у мСЦжнародних операцСЦях, одержуСФ свСЦй прибуток. Проте дотримуватися цього принципу не просто через значну кСЦлькСЦсть часу, необхСЦдного для виконання угод, змСЦни валютних курсСЦв, наявностСЦ рСЦзноманСЦтних зв'язкСЦв мСЦж окремими зовнСЦшньоекономСЦчними угодами, використання бартерних операцСЦй та СЦн. Тому дотримання принципу взаСФмовигСЦдностСЦ потребуСФ ретельного аналСЦзу СЦ врахування, розмежування рСЦзноманСЦтних потокСЦв прибуткСЦв СЦ витрат.

ДослСЦджуСФмий у дипломнСЦй роботСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ (м. КиСЧв) у листопадСЦ 2005 року завершив пСЦдписку на акцСЦСЧ восьмоСЧ емСЦсСЦСЧ в обсязСЦ 9,06 млн. грн., що дозволило станом на 01.01.2006 року збСЦльшити статутний капСЦтал банку до 44,1 млн. грн.

Як показав аналСЦз рейтингових мСЦiь ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни, станом на 01.01.2006 року банк маСФ наступнСЦ характеристики:

1. Обсяг активСЦв балансу - 466,81 млн. грн. (62 мСЦiе), що становить 0,237% вСЦд сумарних активСЦв банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

2. Обсяг кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю - 348,13 млн. грн. (64 мСЦiе).

3. Обсяг "асного капСЦталу - 57,517 млн. грн. (87 мСЦiе).

4. Обсяг депозитСЦв фСЦзичних осСЦб - 255,787 млн. грн. (40 мСЦiе).

5. Обсяг депозитСЦв юридичних осСЦб - 123,453 млн. грн. (76 мСЦiе).

6. ФСЦнансовий результат (прибуток 2005 року) - 2,794 млн. грн. (82 мСЦiе).

7. Обсяг статутного капСЦталу (капСЦтал 1 рСЦвня) - 7,385 млн. СФвро (87 мСЦiе), що перевищуСФ мСЦнСЦмальне нормативне значення загального регулятивного капСЦталу (капСЦтал 1+2 рСЦвня) - 7,0 млн. СФвро, встановлене НБУ станом на 01.01.2006 року.

8. РентабельнСЦсть активСЦв - 0,339%, що в 2,5 рази нижче середнього рСЦвня (1,07%) рентабельностСЦ активСЦв банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни.

9. РентабельнСЦсть капСЦталу - 6,336%, що на 24% нижче середнього рСЦвня (8,43%) рентабельностСЦ "асного капСЦталу банкСЦв в банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни.

За класифСЦкацСЦСФю НацСЦонального банку УкраСЧни ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до 4 групи банкСЦв, в якСЦ входять банки з активами рейтинга вСЦд 55 до 156, тобто з обсягами активСЦв балансу, меншими 550 млн. грн. В 4 групСЦ малих банкСЦв (в яку входять практично 100 банкСЦв УкраСЧни) ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ займаСФ 67 мСЦiя.

АналСЦз фСЦнансових характеристик дСЦяльностСЦ дослСЦджуСФмого в дипломнСЦй роботСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на фонСЦ загальних характеристик та тенденцСЦй розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни виявив наступнСЦ особливостСЦ його розвитку за 2001 - 2006 роки:

1) При поступовому ростСЦ "асного капСЦталу банку у 2001 - 2006 роках з рСЦвня 29,37 млн. грн. (4 квартал 2001) до 62,04 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на +111,2%, обсяги залучених коштСЦв у 2001 -2006 роках зросли з рСЦвня 127,49 млн. грн. (4 квартал 2001) до рСЦвня 428,54 млн. грн. (1 квартал 2006), тобто на

+ 236,1%, що в 2 рази бСЦльше темпу росту "асного капСЦталу.

При цьому у другСЦй половинСЦ 2004 року - першСЦй половинСЦ 2005 року банк пройшов кризисну стадСЦю, повтАЩязану з передвиборчим ажСЦотажем та песимСЦстичними очСЦкуваннями виборСЦв Президента УкраСЧни у 2004 роцСЦ:

за останнСЦ три квартали 2004 року обсяги залучених коштСЦв зменшились з рСЦвня 330,28 млн. грн. до рСЦвня 237,05 млн. грн., тобто знизились на - 28,2% за рахунок рСЦзкого вСЦдтоку строкових депозитСЦв як фСЦзичних так СЦ юридичних осСЦб;

тСЦльки на кСЦнець другого кварталу 2005 року обсяги залучених коштСЦв знову зросли до рСЦвня 1 кварталу 2004 року (343,0 млн. грн) та почав рСЦзко зростати;

2) АналСЦз структури кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2001 - 2006 роки показав:

банк традицСЦйно займаСФться кредитуванням юридичних осСЦб (80 -82% кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю), всСЦ СЦншСЦ сектори активних операцСЦй займають другорядне мСЦiе в стратегСЦСЧ банку;

з першого кварталу 2005 року банк тактично змСЦнив напрямок кредитування, активСЦзувавши кредитування фСЦзичних осСЦб (1213,5% кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю), застабСЦлСЦзувавши спСЦввСЦдношення кредитСЦв юридичним та фСЦзичним особам;

у другому кварталСЦ 2004 року банк вклав 12,5 млн. грн. в придбання державних цСЦнних паперСЦв та отримав довгостроковий кредит НБУ рефСЦнансування в 11,4 млн. грн., СЦнша активнСЦсть банку на ринку цСЦнних паперСЦв дуже обмежена;

з другого кварталу 2005 року банк мСЦнСЦмСЦзував мСЦжбанкСЦвське кредитування, зменшивши його обсяги в 5 разСЦв;

зростання кредитно-СЦнвестицСЦйного портфелю банка з другого кварталу 2005 року забезпечуСФться послСЦдовним нарощуванням обсягСЦв кредитСЦв пропорцСЦйно юридичним та фСЦзичним особам;

3) АналСЦз портфелю залучених та запозичених коштСЦв в ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2001 - 2005 роки показав:

загальний обсяг валюти балансу зрСЦс з рСЦвня 156,9 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 490,57 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 312,7% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 212,7%;

обсяг залучених коштСЦв юридичних осСЦб на поточних рахунках пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 26,83 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 35,39 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 131,9% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 31,9%;

обсяг залучених коштСЦв юридичних осСЦб на строковСЦ депозитнСЦ рахунки пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 16,72 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 95,04 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 568,4% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 468,4%;

обсяг залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб на поточних рахунках пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 0,764 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 14,88 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 1947,6% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 1847,6%;

обсяг залучених коштСЦв фСЦзичних осСЦб на строковСЦ депозитнСЦ рахунки пасиву балансу зрСЦс з рСЦвня 19,2 млн. грн. (4 квартал 2001 року) до рСЦвня 246,91 млн. грн. (1 квартал 2006 року), тобто темп росту вСЦдносно базового рСЦвня 2001 року становить 1286,0% а вСЦдповСЦдно темп приросту - 1186,0%;

Враховуючи наведену змСЦну структури залучених коштСЦв, ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ у 2006 роцСЦ практично став ощадним банком, оскСЦльки строковСЦ депозити фСЦзичних осСЦб перевищили частку у 50% (50,3% валюти балансу у 1 кварталСЦ 2006 року).

АналСЦз даних розрахункСЦв проведених в дипломнСЦй роботСЦ показав, що:

динамСЦка рСЦвня рентабельностСЦ роботи банка СФ негативною;

за 2004 - 2005 рСЦк частка процентних доходСЦв в операцСЦйних доходах знизилась з 53,0% до 44,2%, в той же час частка комСЦсСЦйних доходСЦв зросла з 30% до 40%;

частка низькопроцентних активСЦв (готСЦвка, коррахунок в НБУ) зросла за 2004 -2005 роки з рСЦвня 9,9% до 15,0%;

рСЦвень чистого процентного спреда знизився з 8,02% до 5,99%;

рСЦвень чистоСЧ операцСЦйноСЧ маржСЦ знизився з 12% до 8,9%;

Як показали результати, за класифСЦкацСЦСФю CAMEL НацСЦонального банку УкраСЧни по показникам фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ у 2005 роцСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ вСЦдноситься до низькорентабельних банкСЦв, у яких рентабельнСЦсть активСЦв ROA нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ в 1% (фактично - 0,823% за 2005 рСЦк), а рентабельнСЦсть "асного капСЦталу ROE нижче порогу достатньоСЧ рентабельностСЦ у 10% (фактично - 6,336% за 2005 рСЦк). У 1 кварталСЦ 2006 року показники ROA та ROE ще знизились, тобто у банка СФ проблеми з пСЦдвищенням фактичноСЧ рентабельностСЦ роботи.

Для аналСЦза причин низькорентабельноСЧ роботи банку в дипломному проектСЦ проведений порСЦвняльний аналСЦз його основних структурних характеристик з аналогами в банку - лСЦдерСЦ ВАТ "УкрексСЦмбанк" та усередненим банком банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Як показали результати порСЦвняльного аналСЦзу:

а) ресурсний портфель ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуСФться:

рСЦвнем поточних коштСЦв юросСЦб 9,7% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (16,7%) та ще нижче рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдешевого" ресурсу в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (17,4%);

рСЦвнем строкових депозитСЦв юросСЦб 16,8% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (15,6%) та вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (15,5%);

рСЦвнем поточних коштСЦв фСЦзосСЦб 4,2% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду тАЮдешевихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (7,9%) та вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдешевого" ресурсу в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (3,6%);

рСЦвнем строкових депозитСЦв фСЦзосСЦб 50,6% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що значно вище рСЦвня цього виду тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (26,6%) та ще вище рСЦвня цього виду вСЦдносно тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (13,1%);

рСЦвнем коштСЦв мСЦжбанкСЦвського кредитування 4,4% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (15,9%) та значно нижче рСЦвня цього виду ресурсСЦв тАЮперемСЦнноСЧ вартостСЦтАЭ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (34,3%);

рСЦвнем коштСЦв "асного капСЦталу 13,1% вСЦд загального обсягу пасивСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (12,65%) та вище рСЦвня цього виду ресурсСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (10,3%);

б) кредитний портфель ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуСФться:

рСЦвнем кредитСЦв, наданих юрособ, 59,0% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що вище рСЦвня цього виду кредитСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (49,2%) та нижче рСЦвня цього виду кредитСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (68,0%);

рСЦвнем кредитСЦв, наданих фСЦзособам, 10,9% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що нижче цього виду кредитСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (14,9%) та значно вище рСЦвня цього виду кредитСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (0,9%);

рСЦвнем вкладення активСЦв в цСЦннСЦ папери 3,4% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що нижче рСЦвня цього виду активСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (5,5%) та вище рСЦвня цього виду актив в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (2,5%);

рСЦвнем наданих мСЦжбанкСЦвських коштСЦв СЦншим банкам 2,3% вСЦд загального обсягу активСЦв балансу банку, що значно нижче рСЦвня цього виду активСЦв ресурсСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (11,4%) та ще нижче рСЦвня цього виду активСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (13,4%);

Таким чином, ресурсна база ВАТ тАЮМКБтАЭ сформована переважно з тАЮдорогихтАЭ строкових депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб (у сумСЦ 67,3% пасивСЦв), в той час як ресурсна база лСЦдера АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ маСФ тСЦльки 28,7% пасивСЦв, сформованих за рахунок тАЮдорогихтАЭ ресурсСЦв. В той же час основа ресурсноСЧ бази АКБ тАЮУкрексСЦмбанкатАЭ - мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити перемСЦнноСЧ ринковоСЧ вартостСЦ (34,3% пасивСЦв) практично вСЦдсутня в ВАТ тАЮМКБтАЭ - 4,4%.

Як показали результати порСЦвняльного аналСЦзу доходСЦв та витрат:

а) рСЦвнСЦ прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуються:

рСЦвнем чистого процентного среду 6,0% в процентних доходах банку, що вище рСЦвня процентного спреду в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (4,9%) та нижче процентного спреду в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (7,5%);

рСЦвнем частки чистих процентних доходСЦв в операцСЦйних доходах банку 44,2%, що нижче частки процентних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (51,0%) та ще нижче частки процентних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (59,8%);

рСЦвнем частки чистих комСЦсСЦйних доходСЦв в операцСЦйних доходах банку 40,0%, що вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (32,9%) та ще вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (31,8%);

рСЦвнем частки торгСЦвельних доходСЦв (валюта) в операцСЦйних доходах банку 13,8%, що вище частки торгСЦвельних доходСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (7,45%) та вище частки комСЦсСЦйних доходСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (7,61%);

б) рСЦвнСЦ витрат дСЦяльностСЦ ВАТ тАЮМКБтАЭ характеризуються:

рСЦвнем частки витрат на оплату працСЦ персоналу вСЦд операцСЦйного доходу 44,6%, що вище рСЦвня частки витрат на оплату працСЦ в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (30,0%) та вище рСЦвня частки витрат на оплату працСЦ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (36,0%);

рСЦвнем частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ операцСЦйного доходу 30,0%, що вище рСЦвня частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (22,0%) та вище рСЦвня частки витрат на СЦнфраструктуру дСЦяльностСЦ в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (18,0%);

рСЦвнем частки витрат на створення резервСЦв кредитних ризикСЦв 2,3%, що значно нижче рСЦвня частки витрат на створення кредитних резервСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи (17,4%) та нижче рСЦвня частки витрат на створення кредитних резервСЦв в АКБ тАЮУкрексСЦмбанк" (3,2%);

Таким чином, реалСЦзацСЦя полСЦтики пСЦдвищення процентноСЧ частки комСЦсСЦйних доходСЦв та доходСЦв вСЦд торгСЦвельноСЧ дСЦяльностСЦ на фонСЦ полСЦтики пСЦдвищеного рСЦвня витрат на розвиток СЦнфраструктури та стимулювання персоналу банку привела к низьким порСЦвняльним показникам рентабельностСЦ роботи ВАТ "МКБтАЭ:

рСЦвень рентабельностСЦ активСЦв у 2005 роцСЦ становить 0,8%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (1,35%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ активСЦв в АКБ "УкрексСЦмбанк" (4,26%);

рСЦвень рентабельностСЦ статутного капСЦталу у 2005 роцСЦ становить 6,3%, що нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в середньому банку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (13,4%) та значно нижче рСЦвня рентабельностСЦ статутного капСЦталу в АКБ "УкрексСЦмбанк" (48,0%);

Проведене маркетингове дослСЦдження сильних та слабких позицСЦй ВАТ тАЮМСЦжнародного комерцСЦйного банку" показало:

1. Банк пСЦсля останньоСЧ додатковоСЧ емСЦсСЦСЧ акцСЦй ВАТ у 2005 роцСЦ маСФ рСЦвень "асного статутного капСЦталу в СФвро - 7,22 млн. СФвро та рСЦвень регулятивного капСЦтала в СФвро - 9,13 млн. грн., що на мСЦнСЦмальному рСЦвнСЦ задовСЦльняСФ вимогам НБУ (рСЦвень регулятивного капСЦталу для роботи на зовнСЦшнСЦх ринках повинен бути на менше 8,0 млн. СФвро).

2. Весь обсяг статутний капСЦтал банку 44,1 млн. грн. СЦммобСЦлСЦзований (вкладений) в основнСЦ засоби (залишкова балансова вартСЦсть яких дорСЦвнюСФ 43,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 44,595 млн. грн. станом на 01.04.2006 року). Таким чином, рСЦвень "асного оборотного капСЦталу банка за рахунок капСЦталСЦзованих фондСЦв прибутку минулих рокСЦв становить 17,68 млн. грн. станом на 01.01.2006 та 17,44 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Але "асний оборотний капСЦтал банку також СЦммобСЦлСЦзований в довгострокових державних цСЦнних паперах - 15,84 млн. грн. станом на 01.01.2006 року та 15,82 млн. грн. станом на 01.04 2006 року, а також у страховому запасСЦ рСЦзницСЦ мСЦж нарахованими витратами до сплати - 6,48 млн. грн. станом на 01.04.2006 та чистими нарахованими доходами до отримання - 5,33 млн. грн. станом на 01.04.2006 року.

Тобто, фактично у банка немаСФ вСЦльних "асних оборотних коштСЦв для проведення самостСЦйних операцСЦй на зовнСЦшнСЦх мСЦжнародних фСЦнансових ринках.

ОскСЦльки основою ресурсноСЧ бази ВАТ "МКБтАЭ СФ залученСЦ строковСЦ вклади фСЦзичних осСЦб (50,6%), використання коштСЦв клСЦСФнтСЦв в мСЦжнародних операцСЦях також рСЦзко обмежене, оскСЦльки на коррахунки в СЦноземних банках валюта строкових вкладСЦв не надходить, а використовуСФться банком для проведення готСЦвкових валютообмСЦнних операцСЦй на територСЦСЧ УкраСЧни.

3. Враховуючи вищенаведене, найбСЦльш привабливим сегментом ринку для банка на мСЦжнародних фСЦнансових ринках СФ залучення валютних ресурсСЦв закордонних банкСЦв та СЦнвестицСЦйне кредитування малих та середнСЦх пСЦдприСФмств в УкраСЧнСЦ за рахунок залучених валютних кредитСЦв, в основному, по програмСЦ цСЦльового кредитування Европейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (ЕБРР) для УкраСЧни.

4. ЕкономСЦчна доцСЦльнСЦсть та можливСЦсть залучення еврокредитСЦв банком, як вСЦдкритим акцСЦонерним товариством, виникаСФ внаслСЦдок можливостСЦ використання акцСЦй ВАТ, як цСЦнних паперСЦв вторинного ринку в якостСЦ застави в ЕБРР.

ОскСЦльки дослСЦджений рСЦвень доходностСЦ акцСЦй за результатами 2005 року становить ROE = 6,3%, а статутний капСЦтал СЦммобСЦлСЦзований в основних засобах СЦ, вСЦдповСЦдно, акцСЦСЧ МКБ мають природу СЦпотечних цСЦнних паперСЦв, для ЕБРР це СФ достатнСЦм рСЦвнем дохСЦдностСЦ та забезпеченостСЦ цСЦнних паперСЦв, якСЦ можуть бути використанСЦ в якостСЦ застави, а лСЦмСЦт максимального обсягу лСЦнСЦСЧ кредитування встановлюСФться на рСЦвнСЦ 70% вСЦд обсягу акцСЦй в заставСЦ, тобто на рСЦвнСЦ 5 млн. СФвро.

3. Враховуючи рСЦзницю рСЦвнСЦв плати за залученСЦ еврокредити - 5,7 - 6,0% на рСЦк та рСЦвень вСЦдсоткСЦв внутрСЦшнього кредитування 2022% рСЦчних в УкраСЧнСЦ, ВАТ тАЮМСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ маСФ можливСЦсть отримати свою частину чистого прибутку на рСЦвнСЦ 7 - 9% вСЦд суми кредиту в рСЦк.

Таким чином, використовуючи акцСЦСЧ ВАТ, як титул "асностСЦ, банк може залучити пСЦд цСЦ цСЦннСЦ папери низькопроцентнСЦ ресурси на мСЦжнародному ринку банкСЦвського кредитування, тобто тимчасово рефСЦнансувати кошти статутного капСЦталу, вкладенСЦ в основнСЦ фонди банку

На основСЦ виконаного стратегСЦчного маркетингового аналСЦзу привабливостСЦ та доходностСЦ операцСЦй в якостСЦ концентрованого цСЦльового сегменту зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринкСЦв ("нСЦшСЦтАЭ) для банкСЦвських продуктСЦв ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ в дипломному проектСЦ обгрунтовуСФться доцСЦльнСЦсть та економСЦчна ефективнСЦсть банкСЦвського продукту (послуги) - "КРЕДИТНА ЛРЖНРЖЯ РДБРР ДЛЯ МАЛИХ ТА СЕРЕДНРЖХ ПРЖДПРИРДМТВ (МСП2) тАЭ.

ПропонуСФмий банкСЦвський продукт (послуга) передбачаСФ залучення ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ на зовнСЦшнСЦх фСЦнансових ринках кредитСЦв пСЦд ставку LIBOR у РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку та надання залучених кредитних коштСЦв вСЦтчизняним пСЦдприСФмствам на умовах захисту ними бСЦзнес-плану кредитуСФмого проекту розвитку пСЦдприСФмництва в УкраСЧнСЦ.

Проведена в дипломному проектСЦ оцСЦнка ефективностСЦ залучення кредитСЦв ЕБРР на зовнСЦшньому фСЦнансовому ринку показала:

при зростаннСЦ Х1 (Процентна частка залучених кредитСЦв ЕБРР в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть збСЦльшуСФться на 0,38% на кожний процент зростання Х1;

при зростаннСЦ Х2 (Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть збСЦльшуСФться на 0,0329% на кожний процент зростання Х2;

при зростаннСЦ Х3 (Процентна частка строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 0,95% на кожний процент зростання Х3;

при зростаннСЦ Х4 (Процентна частка кошСЦв на поточних рахунках юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 1,16% на кожний процент зростання Х4;

при зростаннСЦ Х5 (Процентна частка строкових депозитСЦв юридичних осСЦб в загальному обсязСЦ залучених коштСЦв,%) - дивСЦдендна дохСЦднСЦсть зменшуСФться на 0,058% на кожний процент зростання Х5;

Практичне значення отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи - в наданнСЦ ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ рекомендацСЦй та практичних пропозицСЦй по стратегСЦСЧ концентрацСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних послуг банку в посередницькСЦй дСЦяльностСЦ по залученню на мСЦжнародних фСЦнансових ринках та наданню кредитСЦв РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку (РДБРР) нацСЦональним субтАЩСФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦд гарантСЦю ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банк".

ПерелСЦк посилань


1. ЗАКОН УКРАРЗНИ N 2121III тАЮПро банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ вСЦд 7 грудня 2000 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 22 грудня 2005 року N 3273IV // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

2. Закон УкраСЧни N 679XIV "Про НацСЦональний банк УкраСЧни" вСЦд 20 травня 1999 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 10.01.2002 року N 2922III) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

3. Закон УкраСЧни N1576XII "Про господарськСЦ товариства тАЭвСЦд 19 вересня 1991 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 17 травня 2001 року N 2409III) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

4. Закон УкраСЧни N 2346III " Про платСЦжнСЦ системи та переказ грошей в УкраСЧнСЦ" вСЦд 5 квСЦтня 2001 року N 2346III // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

5. Закон УкраСЧни N 959XII " Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦстьтАЭ вСЦд 16 квСЦтня 1991 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 8 червня 2000 року N 1807III) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

6. ЗАКОН УКРАРЗНИ N 2374III "Про обСЦг векселСЦв в УкраСЧнСЦ" вСЦд 5 квСЦтня 2001 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законом УкраСЧни вСЦд 25 грудня 2002 року N 364IV // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

7. КОНВЕНЦРЖЯ, якою запроваджено УнСЦфСЦкований закон про переказнСЦ векселСЦ та простСЦ векселСЦ // ДАТА ПРЖДПИСАННЯ: 07.06.30 р., ДАТА ПРИРДДНАННЯ УКРАРЗНОЮ: 06.07.99 р., ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТРЖ УКРАРЗНОЮ: 06.01.2000 р. // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

8. Декрет КабмСЦну УкраСЧни № 1593 " Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролютАЭ вСЦд 19.02.1993 // В редакцСЦСЧ змСЦн вСЦд вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436IV // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

9. МРЖЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА МСЦжнароднСЦ правила по тлумаченню термСЦнСЦв "РЖнкотермс" (редакцСЦя 2000 р) // Надруковано: "Урядовий кур'СФр", N 63, 3 квСЦтня 2000 р., "Урядовий кур'СФр", N 68, 10 квСЦтня 2002 р.

9. МТП "УнСЦфСЦкованСЦ правила та звичаСЧ для документарних акредитивСЦв" (редакцСЦя 1993 р., публСЦкацСЦя МСЦжнародноСЧ ТорговельноСЧ Палати N 500) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

10. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО* (редакция 1995 года, публикация Международной торговой палатСЦ № 522 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

11. Положення про мСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки за операцСЦСЧ, що здСЦйснюються СЦз застосуванням банкСЦвських платСЦжних карток мСЦжнародноСЧ платСЦжноСЧ системи VISA International // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 20.11.98 р. N 490 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

12. Положення про впровадження пластикових карток мСЦжнародних платСЦжних систем у розрахунках за товари, наданСЦ послуги та при видачСЦ готСЦвки // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 24 лютого 1997 р. N 37/вСЦд 27 грудня 2000 року N 508 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

13. Положення " Про порядок емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток СЦ здСЦйснення операцСЦй з нимитАЭ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 27 серпня 2001 року N 367 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

14. Про затвердження Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни та РЖнструкцСЦСЧ про застосування Плану рахункСЦв бухгалтерського облСЦку банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року N 280 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 1 грудня 2005 року N 457) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGA ZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

15. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року N 368 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами Прав лСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 1 листопада 2005 року N 407) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

16. Про затвердження РЖнструкцСЦСЧ про порядок складання та оприлюднення фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 7 грудня 2004 року N 598 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 13 березня 2006 року N 82) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

17. Методика розрахунку економСЦчних нормативСЦв регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // ПРАВЛРЖННЯ НАЦРЖОНАЛЬНОГО БАНКУ УКРАРЗНИ ПОСТАНОВА вСЦд 11 квСЦтня 2005 року N 125 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 22 грудня 2005 року N 493) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

18. Правила бухгалтерського облСЦку операцСЦй з використанням платСЦжних карток у банках УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 грудня 2001 року N 524 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесе ними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 19 березня 2003 року N 123) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

19. Правила бухгалтерського облСЦку доходСЦв СЦ витрат банкСЦв УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 18 червня 2003 року N255 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

20. Правила торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 10 серпня 2005 р. N 281 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

21. Положення "Про порядок здСЦйснення операцСЦй з чеками в СЦноземнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни" // Постанова ПравлСЦння НБУ № 520 вСЦд 29.12.2000

// Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

22. Положення про порядок здСЦйснення уповноваженими банками операцСЦй за документарними акредитивами в розрахунках за зовнСЦшньоекономСЦчними операцСЦями // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 3 грудня 2003 року N 514 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

23. Про переказування коштСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ на користь нерезидентСЦв за деякими операцСЦями // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 30 грудня 2003 року N 597 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року N 270) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

24. Положення про оформлення та подання клСЦСФнтами платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, заяв про купСЦвлю або продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв до уповноважених банкСЦв СЦ СЦнших фСЦнансових установ та порядок СЧх виконання // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 5 березня 2003 року N 82 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 12 листопада 2003 року N 493) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

25. Положення про вСЦдкриття та функцСЦонування в уповноважених банках УкраСЧни рахункСЦв банкСЦв-кореспондентСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ та в гривнях // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 26 березня 1998 року N 118 (в редакцСЦСЧ змСЦн Постанови НБУ станом на 10 листопада 2003 року N 485) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

26. Положення про порядок здСЦйснення банками операцСЦй з векселями в нацСЦональнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 16 грудня 2002 року N 508 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

27. Положення про порядок здСЦйснення уповноваженими банками операцСЦй за документарними акредитивами в розрахунках за зовнСЦшньоекономСЦчними операцСЦями // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 3 грудня 2003 року N 514 // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

28. Положення про здСЦйснення уповноваженими банками операцСЦй з банкСЦвськими металами та внесення змСЦн до деяких нормативно-правових актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 6 серпня 2003 року N 325 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 17 листопада 2004 року N 555) // Законодавчо-довСЦдкова система законодавства УкраСЧни WWW.LIGAZAKON.com.ua, квСЦтень 2006 року

29. СоцСЦально-економСЦчне становище УкраСЧни за сСЦчень-березень 2006 року // ПовСЦдомлення Державного комСЦтету статистики УкраСЧни, квСЦтень 2006, www.ukrstat.gov.ua

30. СоцСЦально-економСЦчне становище УкраСЧни за сСЦчень-грудень 2005 року // ПовСЦдомлення Державного комСЦтету статистики УкраСЧни, сСЦчень 2006, www.ukrstat.gov.ua

31. Азаренкова Г.М., Самородова Н.М. Бухгалтерський облСЦк. Навч. метод. посСЦб. для самостСЦйного вивч. диiиплСЦни. К.: Знання, 2004. - 415 с.

32. Азаренкова Г.М., Д СЦкань Л.В., Новосельцева Т.О. СучаснСЦ комерцСЦйнСЦ банки: персонал, розвиток, органСЦзацСЦя: МонографСЦя. - ХаркСЦв: ВД "РЖНЖЕКтАЭ, 2003 - 131 с.

33. Академия рынка: маркетинг / Под ред. А. Дайан, Ф. Бунерель, Р. Ланкар и др.; Науч. ред. А.Г. Худокормов: Пер. с фр. - М.: Экономика, 1993. - 572 с.

34. АктуальнСЦ проблеми та перспективи розвитку фСЦнансово-кредитноСЧ системи УкраСЧни: ЗбСЦрник наукових статей. - ХаркСЦв: ФСЦнарт, 2002. РедакцСЦйна колегСЦя: Васюренко О. В, УкраСЧнська Л.О., Глущенко В.В., Горбенко РЖ.Д.

35. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: ПСЦдручник / А.М. Герасимович та СЦн.; За ред. А.М. Герасимовича. - К.: КНЕУ, 2003. - 599 с.

36. Ассэль Г. Маркетинг: принципы и стратегия: Пер. с англ. - М.: ИНФРАМ, 1999.803 с.

37. Баканов М., Шеремет А. Теория экономического анализа: Учебник. - 4е изд., доп. и перераб. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 416 с.

38. Банковское дело: Учебник / Под ред. О.И. Лаврушина - Москва, "Финансы и статистика", 1998 - 576 с.

39. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник. - 2ге вид., випр. СЦ доп. / А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред. дра екон. наук, проф.А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2002. - 476 с.

40. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. - 471 с.

41. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник/За ред. МСЦщенка В.РЖ., Слав"янськоСЧ Н.Г. КиСЧв: ЗнанняПрес, 2006.727 с.

42. Банковское дело: Учебник. - 3е изд. / Под ред. проф. В.И. Колесникова, проф. Л.П. Кроливецкой. - М.: Финансы и статистика, 1997. - 480 с.

43. Банковское дело / Под ред.О.И. Лаврушина. - М.: Банковский и биржевой научно-консультационный центр, 1992. - 428 с.

44. Басов А.И. Роль золота и других драгоценных металлов в составе золотовалютных резервов // Финансы и кредит, № 3 (117), 2003, стр. 19 - 24.

45. Багиев Г.Л., Моисеева Н.К., Никифорова С.В. Международный маркетинг. - С. Пб.: Питер, 2001. - 512 с.

46. Балабанов И.Т., Балабанов А.И. Внешнеэкономические связи: Учебное пособие. - М.: Финансы и статистика, 1998. - 512 с.

47. Большой экономический словарь / Под. Ред.А.Н. Азрилияна. - 4е изд., доп. и перераб. - М.: Институт новой экономики, 1999. - 1248 с.

48. Борисов С.М. Мировой рынок золота: Новый этап развития // Деньги и кредит, №8, 2004, стр.32 - 41.

49. Борисов С.М. Мировой рынок золота (статистические материалы 1971 - 2000 г. г) // Статистическое приложение к журналу "Деньги и кредит", 2004, - 22с.

50. Бровкова Е.Г., Продиус И.П. Внешнеэкономическая деятельность. - К.: Сирин, 2000. - 196 с.

51. Бутинець Ф.Ф., Жиглей РЖ.В., Пархоменко В. М.: ОблСЦк СЦ аналСЦз зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. За ред. проф. Ф.Ф. Бутинця; 2ге вид., доп. СЦ перероб. - Житомир: ПП "Рута", 2002. - 544 с.

52. Васюренко О.В. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навчальний посСЦбник. - 4те вид., перероблене СЦ доповнене - КиСЧв: Знання, 2004. - 324 с.

53. Васюренко О.В. БанкСЦвський менеджмент: Навчальний посСЦбник. - КиСЧв: АкадемСЦя, 2001. - 313 с.

54. Васюренко О.В., Сердюк Л.В., Сидоренко О.М., Карасьова З.М., КаднСЦчанська В.М., Федоренко Н.С. ОблСЦк СЦ аудит у банках: Навчальний посСЦбник. - К.: Знання, 2003. - 524 с.

55. Васюренко Л.В., ФедосСЦк РЖ.М. Ресурси комерцСЦйного банку: теоретичний та прикладний аналСЦз: МонографСЦя. - ХаркСЦв: ПП ЯковлСФва, 2003. - 88 с.

56. Вернет Дж,, Мориарти С. Маркетинговые коммуникации. Интегрированный подход: Пер. с англ. / Под ред. С.Г. Божук. СПб.: Питер, 2001.864с.

57. Волошин И.В. Оценка банковских рисков: новые подходы. - К.: Эльга, НикаЦентр, 2004. - 216 с.

58. Гетьман О.О., Шаповал В.М. ЕкономСЦка пСЦдприСФмства: навчальний посСЦбник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв. КиСЧв, Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. - 488 с.

59. ГрошСЦ та кредит: ПСЦдручник / М.РЖ. Савлук, А.М. Мороз, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.: За заг. ред. М.РЖ. Савлука. - К.: КНЕУ, 2001. - 602 с.

60. Гофман Н.А., Маховикова Г.А. Основы внешнеэкономической деятельности. - С. Пб.: Питер, 2001. - 208 с.

61. Грачев Ю.Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеторговых операций. Учебнопракт. пособие. Библиотека журн. "Внешнеэкономический бюллетень". - М.: ЗАО "Бизнесшкола "ИнтелСинтез", 2000. - 544 с.

62. Дудчак В.РЖ., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посСЦб. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.

63. Дэниелс Д.Д., Радеба Л.Х. Международный бизнес: Пер. с англ. - М.: Дело, 1998.746 с.

64. ЕкономСЦчний аналСЦз: Навч. посСЦбник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченька. - К.: КНЕУ, 2001. - 540 с.

65. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 2000. - 257 с.

66. КанСЦщенко О.Л. МСЦжнародний маркетинг: Навч. посСЦбник. - КиСЧв, РЖВЦ Видво тАЮПолСЦтехнСЦкатАЭ, 2003. - 152 с.

67. Киреев А.П. Международная экономика. В 2 ч. - Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. Учеб. пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 1998. Ч.1 - 416 с.

68. Киреев А.П. Международная экономика. В 2 ч. Международная макроэкономика: открытая экономика и макроэкономическое программирование. Учеб. пособие для вузов. - М.: Международные отношения, 1999. Ч.2 - 488 с.

69. Кириченко О.А. Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ: Навч. посСЦб. - 3тСФ вид., перероб. СЦ доп. - К.: ЗнанняПрес, 2002. - 384 с.

70. Кириченко О., Кавас РЖ., Ятченко А. Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. - К.: Видавничий дСЦм "ФСЦнансист", 2000. - 636 с.

71. Козик В.В., Панкова Л.А., КарптАЩяк Я.С. ЗовнСЦшньоекономСЦчнСЦ комерцСЦйнСЦ операцСЦСЧ та контракти. Навч. посСЦб. - Л.: Оксарт, 1998. - 256 с.

72. Котлер Ф. Маркетинг менеджмент. - СПб.: Питер Ком, 1998. - 896 с.

73. Котлер Ф., Армстронг Г., Сондерс Дж., Вонг В. Основы маркетинга: Пер. с англ. - 2е европ. изд. - М. .; СПб.; К.: Издательский дом тАЮВильямс", 1999. - 1152 с.

74. Куденко Н.В. СтратегСЦчний маркетинг: Навч. посСЦбник. - К.: КНЕУ, 1998. - 202 с.

75. Куденко Н.В. МаркетинговСЦ стратегСЦСЧ фСЦрми - КиСЧв, КНЕУ, 2002. - 245 с.

76. Марюта А.Н., Бойцун Н.Е. Статистические методы и модели в экономике. - Д.: Пороги, 2002. - 384 с.

77. Международная торговля: финансовые операции, страхование и другие услуги. Перевод/ под ред. Гольберца М.А., Вороновой А.В. - К.: Торгово издательское бюро BHV, 1994. - 480 С.

78. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 1: Аккредитив. Перевод под ред. Носко А.П. - М.: АО "Консалтбанкир", 1994. - 120 с.

79. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 2: Инкассо. Перевод. Перевод под ред. Носко А.П. - М.: АО "Консалтбанкир", 1994. - 80с

80. Новошинська В.В. МСЦжнародний маркетинг: навчальний посСЦбник. - КиСЧв, Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2004. - 176 с.

81. Примостка Л.О. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ: сучаснСЦ концепцСЦСЧ, методи та моделСЦ: МонографСЦя. - К.: КНЕУ, 2002. - 316 с.

82. Примостка Л.О. ФСЦнансовий менеджмент у банку: ПСЦдручник. - 2е вид., доп. СЦ перероб. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.

83. Рогач О.РЖ., ФСЦлСЦпенко А.С., Шемет Т.С. МСЦжнароднСЦ фСЦнанси. ПСЦдручник. КиСЧв: ЛибСЦдь, 2003. - 784 с.

84. Роуз П.С. Банковский менеджмент. Пер. с англ. со 2го изд. - М.: "Дело ЛТД", 1995. - 768 с.

85. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ.4го переработанного изд. / под ред.Р.Я. Левиты, Б.С. Пинкерса. - М.: 1994, Catallaxy. - 820 c.

86. Словник сучасноСЧ економСЦки МакмСЦллана: Пер. з англ. - К.: АртЕк, 2000. - 640 с.

87. Словник банкСЦвських термСЦнСЦв: термСЦнологСЦчний словник / А. ЗагороднСЦй, О. СлСЦпушко та СЦн. - К.: АконСЦт, 2000. - 605 с.

88. Спицын И.О., Спицын Я.О. Маркетинг в банке. - Тернополь: АО "Тарнекс", К.: ЦММС "Писпайс", 1993. - 656 с.

89. Статистика пСЦдприСФмництва: навч. посСЦбник / пСЦд ред. П.Г. ВашкСЦва - К.: "Слобожанщина", 1999. - 600 с.

90. Томпсон А.А., Стрикленд А. Дж. Стратегический менеджмент: Пер. с англ. - М.: "Банки и биржи", 1998. - 576 с.

91. УправлСЦння зовнСЦшньоекономСЦчною дСЦяльнСЦстю: Навч. посСЦбник: 2ге изд., випр. СЦ доп. / За заг. ред. А.РЖ. КредСЦсова. - К.: ВРЖРАР, 2002. - 552 с.

92. Циганкова Т.М. МСЦжнародний маркетинг: теоретичнСЦ моделСЦ та бСЦзнес технологСЦСЧ - К.: КНЕУ, 2004.400 с.

93. Черваньов Д.М., Нейкова Л.РЖ. Менеджмент СЦнновацСЦйно-СЦнвестицСЦйного розвитку пСЦдприСФмств УкраСЧни. - К.: Знання, КОО, 1999. - 514 с.

94. Черенков В. Международный маркетинг. - СП. б.: Общество "Знание", 1998. - 400 с.

95. Шевченко Р.РЖ. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навч. метод. посСЦб. для самост. вивчення диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт - К.: КНЕУ, 2000. - 160с.

96. Шевченко Р.РЖ. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навч. метод. посСЦб. для самост. вивч. диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт - К.: КНЕУ, 2003. - 276с.

97. Шевченко Р.РЖ. Кредитування СЦ контроль: Навч. метод. посСЦбник для самостСЦйного вивчення диiиплСЦни / КиСЧвський нацСЦональний економСЦчний унт. - К.: КНЕУ, 2002. - 183с.

98. ОфСЦцСЦйний сайт АсоцСЦацСЦСЧ банкСЦв УкраСЧни // WWW.AUB.com.ua

99. ОфСЦцСЦйний сайт НБУ // www.bank.gov.ua

100. ОфСЦцСЦйний сайт ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ // WWW.ICB.com.ua

Додаток А


Таблиця А.1. Рейтингова таблиця обсягСЦв активСЦв банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Таблиця А.2. Рейтингова таблиця кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Таблиця А.3. Рейтингова таблиця обсягСЦв капСЦталу банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Таблиця А.4. Рейтингова таблиця обсягСЦв депозитСЦв фСЦзосСЦб банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Таблиця А.5. Рейтингова таблиця обсягСЦв депозитСЦв юросСЦб банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Таблиця А.6. Рейтингова таблиця фСЦнансових результатСЦв банкСЦв УкраСЧни станом на 01.01.2006

Додаток Б


Таблиця Б.1. Баланси ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2003 - 2005 роки, тис. грн.

Продовження табл. Б.1


Таблиця Б.2. ЗвСЦти про фСЦнансовСЦ результати ВАТ "МСЦжнародний комерцСЦйний банктАЭ за 2003 - 2005 роки, тис. грн.

Додаток В


Таблиця В.1. ОсновнСЦ показники структури та дСЦяльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни у 2000 - 2006 роках (за офСЦцСЦйними даними НБУ []), млн. грн.

№ з/п

Показники

Дата

01.01.

2001

01.01.

2002

01.01.

2003

01.01.

2004

01.01.

2005

2006

01.01

01.02

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1.

КСЦлькСЦсть зареСФстрованих

банкСЦв

195

189

182

179

182

186

188

2.

Виключено з Державного

реСФстру банкСЦв

9

9

12

8

4

1

0

3.

КСЦлькСЦсть банкСЦв, що

знаходиться у стадСЦСЧ

лСЦквСЦдацСЦСЧ

38

35

24

20

20

20

20

4.

КСЦлькСЦсть дСЦючих банкСЦв

153

152

157

158

160

165

164

4.1

з них: з СЦноземним капСЦталом

22

21

20

19

19

23

23

4.1.1

у т. ч. зСЦ 100% СЦноземним

капСЦталом

7

6

7

7

7

9

9

5.

Частка СЦноземного

капСЦталу у статутному

капСЦталСЦ банкСЦв,%

13.3

12.5

13.7

11.3

9.6

19.5

19.2

АКТИВИ

1.

ЗагальнСЦ активи

(не скоригованСЦ на

резерви пСЦд активнСЦ операцСЦСЧ)

39866

50785

67774

105539

141497

223024

221189

1.1

ЧистСЦ активи

(скоригованСЦ на резерви

за активними операцСЦями)

37129

47 591

63896

100234

134348

213878

211811

2.

ВисоколСЦквСЦднСЦ активи

8270

7744

9043

16043

23595

36482

34045

3.

Кредитний портфель

23637

32097

46736

73442

97197

156385

156728

3.1

з нього: кредити наданСЦ

суб'СФктам господарськоСЧ

дСЦяльностСЦ

18216

26564

38189

57957

72875

109020

108777

3.2

кредити наданСЦ

фСЦзичним особам

941

1373

3255

8879

14599

33156

33772

4.

ДовгостроковСЦ кредити

3309

5683

10690

28136

45531

86227

87037

4.1

з них: довгостроковСЦ

кредити суб'СФктам

господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

2761

5125

9698

23239

34693

58528

58814

5.

ПроблемнСЦ кредити

(простроченСЦ та сумнСЦвнСЦ)

2679

1863

2113

2500

3145

3379

3661

6.

Вкладення в цСЦннСЦ папери

2175

4390

4402

6534

8157

14338

13985

7.

Резерви пСЦд активнСЦ

операцСЦСЧ банкСЦв

2737

3194

3905

5355

7250

9370

9582

% виконання

формування резерву

61.5

85.4

93.3

98.2

99.7

100.05

100.04

7.1

з них: резерв на

вСЦдшкодування

можливих втрат за

кредитними операцСЦями

2 336

2963

3575

4631

6367

8328

8494

ПАСИВИ

1.

Пасиви, усього

37129

47591

63896

100234

134348

213878

211811

2.

Балансовий капСЦтал

6507

7915

9983

12882

18421

25451

25931

2.1

з нього: статутний капСЦтал

3671

4573

5998

8116

11605

16111

16346

2.2

Частка капСЦталу у пасивах

17.5

16.6

15.6

12.9

13.7

11.9

12.2

3.

Зобов'язання банкСЦв

30622

39 676

53 913

87352

115927

188427

185880

3.1

з них: кошти суб'СФктСЦв

господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

13071

15653

19 703

27987

40128

61214

58977

3.1 1

з них: строковСЦ кошти

суб'СФктСЦв господарськоСЧ

дСЦяльностСЦ

2867

4698

6161

10391

15377

26807

25610

3.2

вклади фСЦзичних осСЦб

6649

11165

19092

32113

41207

72542

73332

3.2.1

з них: строковСЦ вклади

фСЦзичних осСЦб

4569

8060

14128

24861

33204

55257

57222

ДовСЦдково:

1.

Регулятивний капСЦтал

5148

8025

10099

13274

18188

26373

26489

2.

АдекватнСЦсть

регулятивного капСЦталу (Н2)

15.53

20.69

18.01

15.11

16.81

14.95

15.08

3.

Доходи

7446

8583

10470

13949

20072

27537

2668

4.

Витрати

7476

8051

9785

13122

18809

25367

2398

5.

Результат дСЦяльностСЦ

30

532

685

827

1263

2170

270

6.

РентабельнСЦсть активСЦв,%

0.09

1.27

1.27

1.04

1.07

1.31

тАж

7.

РентабельнСЦсть капСЦталу,%

0.45

7.50

7.97

7.61

8.43

10.39

тАж

8.

Чиста процентна маржа,%

6.31

6.94

6.00

5.78

4.90

4.90

тАж

9.

Чистий спред,%

7.10

8.45

7.20

6.97

5.72

5.78

тАж


Додаток Г


Таблиця Г.1. ПорСЦвняльнСЦ баланси "МСЦжнародного комерцСЦйного банку", "Державного УКРЕКСРЖМБАНКУ" та банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (163 банки) на 01.01.2006, тис. грн.

Продовження табл. Г.1

Таблиця Г.2. ПорСЦвняльнСЦ звСЦти про фСЦнансовСЦ результати "МСЦжнародного комерцСЦйного банку", "Державного УКРЕКСРЖМБАНКУ" та банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (163 банки) на 01.01.2006, тис. грн.

Додаток Д


Схеми застосування основних розрахункових СЦнструментСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ.


Рис. Д.1 Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв чеками при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ


Рис. Д.2. Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв векселями при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ

Рис. Д.3. Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв банкСЦвськими переказами при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ з частковим попереднСЦм авансуванням

Рис. Д.4 Схема акредитивноСЧ операцСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчного банкСЦвського переказу з документальними умовами виконання платСЦжного доручення


1. Експортер СЦ СЦмпортер укладають угоду купСЦвлСЦ-продажу, що передбачаСФ акредитивну форму розрахункСЦв.

2. ПСЦсля укладання угоди експортер готуСФ товар до вСЦдвантаження, про що сповСЦщаСФ СЦмпортера.

3. Одержавши таке повСЦдомлення, СЦмпортер направляСФ своСФму банку заяву на вСЦдкриття акредитива, у якСЦй вСЦдзначаСФ всСЦ необхСЦднСЦ його умови.

4. Банк-емСЦтент вСЦдкриваСФ акредитив СЦ просить банк у краСЧнСЦ продавця авСЦзувати СЦ в рядСЦ випадкСЦв пСЦдтвердити акредитив.

5. Одержавши акредитив вСЦд банку-емСЦтента, авСЦзуючий банк сповСЦщаСФ продавця про вСЦдкриття акредитива.

6. Одержавши акредитив вСЦд авСЦзуючого банку СЦ переконавшись, що умови акредитива цСЦлком вСЦдповСЦдають угодСЦ, продавець вСЦдвантажуСФ товар на адресу покупця.

7. ПСЦсля вСЦдвантаження товару продавець одержуСФ вСЦд перевСЦзника транспортнСЦ документи.

8. Продавець надаСФ передбаченСЦ акредитивом документи у свСЦй банк.

9. Банк бенефСЦцСЦара перевСЦряСФ СЦ вСЦдсилаСФ документи банку-емСЦтенту для оплати.

10. Одержавши документи банк-емСЦтент перевСЦряСФ СЧх, пСЦсля чого переводить суму платежу банку експортера.

11. Банк-емСЦтент дебетуСФ рахунок СЦмпортера.

12. Банк експортера зараховуСФ виторг бенефСЦцСЦару.

13. РЖмпортер, за допомогою отриманих документСЦв, одержуСФ товар.

Додаток Е


Таблиця Е.1. Розрахунково-касове обслуговування тАУ Тарифи

ВСЦдкриття поточного рахунку

Тариф (грн)

В нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни

100 грн.

Мультивалютний

100 грн.

Закриття поточного рахунку за СЦнСЦцСЦативою клСЦСФнта

Тариф (грн)

У звтАШязку з лСЦквСЦдацСЦСФю юридичноСЧ особи

200 грн.

У звтАШязку з переходом до СЦншого банку

200 грн.

По якому не проводились операцСЦСЧ

200 грн.

ПлатежСЦ

Тариф (грн)

Зарахування коштСЦв на рахунок клСЦСФнта в нацСЦональнСЦй або в СЦноземнСЦй валютСЦ


Перерахування коштСЦв з рахунку клСЦСФнта в нацСЦональнСЦй валютСЦ в операцСЦйний час (9: 00 - 16: 00):

за кожний платСЦж до 1000,00 грн.

1 грн.

за кожний платСЦж вСЦд 1000,01 грн. до 10000,00 грн.

2 грн.

за кожний платСЦж бСЦльше 10000,01 грн.

5 грн.

Перерахування коштСЦв, що надСЦйшли на поточний рахунок готСЦвкою

0,2% вСЦд суми

Перерахування коштСЦв, що надСЦйшли на поточний рахунок протягом дня через СЕП

0,1% вСЦд суми

У пСЦсляоперацСЦйний час, у виключних випадках, за проханням клСЦСФнта

0,1% вСЦд суми

Друкування п/д працСЦвником банку

10 грн. за 1 доручення

Повернення помилково перерахованих клСЦСФнтом сум

0,1% вСЦд суми

Обслуговування рахунку

Тариф (грн)

Виписки


ДублСЦкат виписок

15 грн.

Розшук втрачених сум за запитом клСЦСФнта, вСЦдправка СЦнших запитСЦв електронною поштою за проханням клСЦСФнта

40 грн.

Нарахування вСЦдсоткСЦв за залишками коштСЦв на клСЦСФнтських рахунках (рСЦчних) в гривнСЦ:

0% (залишок вСЦд 0100000,00)

2% (залишок вСЦд 100000 включно)

Надання довСЦдок

40 грн.

Перепустка в банк

12 грн.

ЗавСЦрення копСЦСЧ картки СЦз зразками пСЦдписСЦв та вСЦдбитком печатки

15 грн.

КасовСЦ операцСЦСЧ

Тариф (грн)

Внесення готСЦвки на рахунок (нацСЦональна валюта)


Внесення готСЦвки на рахунок (СЦноземна валюта)


Отримання готСЦвки в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ (за виключенням видачСЦ депозитних вкладСЦв та вСЦдсоткСЦв по них)

1%

ВечСЦрня каса

0,1%

Оформлення СЦ видача чекових книжок

20 грн. (в т. ч. ПДВ 3,33 грн)

РозмСЦн готСЦвки розмСЦнною монетою

1%


Таблиця Е.2. ПлатСЦжнСЦ картки - Тарифи

Випуск (Перевипуск пСЦсля закСЦнчення термСЦну дСЦСЧ картки)

Тариф (грн)

Visa Electron

25 грн.

Visa Classic

135 грн.

Visa GOLD

550 грн.

Обслуговування протягом року

Visa Electron


Visa Classic


Visa GOLD


Перевипуск з вини держателя

Тариф (грн)

Visa Electron

15 грн.

Visa Classic

50 грн.

Visa GOLD

135 грн.

ТермСЦновий випуск (додаткова плата)

Тариф (грн)

Visa Electron

20 грн.

Visa Classic

110 грн.

Visa GOLD

135 грн.

НезнижуванСЦ залишки

Тариф (грн)

Visa Electron

100 грн.

Visa Classic

1000 грн.

Visa GOLD

10000 грн.

ВСЦдсотки, що нараховуються на залишок коштСЦв

На залишок в гривнях

5%

На залишок у доларах США

3%

КомСЦсСЦя за вСЦдкриття рахунка


Плата за користування овердрафтом (недозволений кредит)

50%

Плата за непогашений овердрафт пСЦсля отримання виписки

35%

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв за кордоном

по рахунку в гривнях

1,5% min 15 грн.

по рахунку в доларах США

1,5% min 3 USD

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв в СЦнших банках по УкраСЧнСЦ

по рахунку в гривнях

1,5% + 4,25 грн.

по рахунку в доларах США

1,5% + 0,75 USD

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв в cистемСЦ ВАТ "МКБ"

по рахунку в гривнях

1% min 3 грн.

по рахунку в доларах США

1% min 0,5 USD

КомСЦсСЦя за конвертацСЦю

по рахунку в гривнях

2%

по рахунку в доларах США

1%

Постановка картки до СТОПСПИСКУ

Паперовий** (Classic, GOLD)

50 USD*

Електронний (мСЦжнародний) (Electron)

30 грн.

Електронний Процесингового Центру (Electron, Classic, Gold)


КомСЦсСЦя за запит в обслуговуючому банку копСЦСЧ/оригСЦналу чека/слСЦпа на письмову вимогу КлСЦСФнта або для розслСЦдування операцСЦСЧ, з якою КлСЦСФнт не згоден

По операцСЦСЧ, проведенСЦй у готелях, пунктах прокату автомобСЦлСЦв або продажу авСЦаквиткСЦв (ОРИГРЖНАЛ)

30 USD*

По операцСЦСЧ, проведенСЦй в СЦнших торговельних закладах (ОРИГРЖНАЛ)

10 USD*

По операцСЦСЧ, проведенСЦй в СЦнших торговельних закладах (КОПРЖЯ)

3 USD*

Надання офСЦцСЦйноСЧ довСЦдки по рахунку на вимогу КлСЦСФнта

15 грн.


* сплачуСФться по курсу НБУ на момент сплати

** за 1 регСЦон.


РегСЦони для внесення до паперового СТОПсписку

1. США

2. Канада

3. КраСЧни ЦентральноСЧ та ПСЦвденноСЧ Америки

4. КраСЧни АзСЦатського та Тихоокеанського регСЦону

5. КраСЧни ЦентральноСЧ та СхСЦдноСЧ РДвропи (у т. ч. УкраСЧна), Близького Сходу та Африки

6. КраСЧни РДвропейськоСЧ СпСЦвдружностСЦ


Таблиця Е.3. ВалютнСЦ операцСЦСЧ - Тарифи

ОперацСЦСЧ з СЦноземною валютою

Тариф (грн)

ОбовтАЩязковий продаж

0,05%

ВСЦльний продаж

0,2%

КупСЦвля

0,5%

Авансування пСЦд продаж/купСЦвлСЦ валюти:

протягом операцСЦйного дня

0,1% min 100 грн. max 500 грн.

з погашенням на наступний день

0,2%

КонвертацСЦя однСЦСФСЧ вСЦльноконвертованоСЧ валюти в СЦншу

0,4%

Перекази валютних коштСЦв

КомСЦсСЦСЧ сплачуються у валютСЦ платежу, або у еквСЦвалентнСЦй сумСЦ СЦншоСЧ валюти, або у гривнСЦ по курсу НБУ на день оплати комСЦсСЦСЧСЧ

У рублях РосСЦСЧ (RUB)

0,01300000,00

300,00 RUB

300000,01 та бСЦльше

0,1% max 950 RUB

У доларах США (USD)

0,0125000,00

25,00 USD

25000,01 та бСЦльше

0,1% max 150,00 USD

У РДвро (EUR) та англ. Фунт. стерлСЦнгСЦв (GBP)

0,0120000,00

30,00 у вСЦдповСЦднСЦй валютСЦ

20000,01 та бСЦльше

0,15% max 150,00 у вСЦдповСЦднСЦй валютСЦ

* КомСЦсСЦя третСЦх банкСЦв, яка перевищуСФ суму, еквСЦвалентну 8 EUR, вСЦдшкодовуСФться додатково

Надання копСЦй платСЦжного доручення (TELEX, SWIFT)

30,00 грн.

Перекази клСЦСФнтСЦв в межах МКБ

5 грн.

Запити, повСЦдомлення, уточнення по валютних операцСЦях

Уточнення переказу

50 USD

Анулювання переказу

50 USD

РозслСЦдування переказу

50 USD

РЖншСЦ повСЦдомлення (TELEX, SWIFT)

50 USD


Таблиця Е.4. ПоточнСЦ рахунки для приватних осСЦб - Тарифи

ПоточнСЦ рахунки

Тариф (грн)

ВСЦдкриття рахунка в нацСЦональнСЦй валютСЦ УкраСЧни

25 грн.

ВСЦдкриття мультивалютного рахунка

40 грн.

ВСЦдкриття депозитного рахунка


Оформлення ОщадноСЧ книжки

5 грн.

Закриття рахунка за СЦнСЦцСЦативою КлСЦСФнта

50 грн.

ПлатежСЦ

Зарахування коштСЦв на рахунок КлСЦСФнта в нацСЦональнСЦй або в СЦноземнСЦй валютСЦ


Перерахування коштСЦв з рахунку КлСЦСФнта в нацСЦональнСЦй валютСЦ в операцСЦйний час (9: 00 - 16: 00):

120 000.00 грн.

вСЦд 20 001.00 грн

0,5% (min 1 грн. max 50 грн)

100 грн.

У пСЦсляоперацСЦйний час, у виняткових випадках, на прохання КлСЦСФнта

1% вСЦд суми

Перерахування в межах ВАТ "МКБтАЭ (КиСЧв) з оформленням доручення

3 грн.

Перерахування в межах ВАТ "МКБтАЭ з оформленням доручення

0,5% (min 1 грн. max 10 грн)

Повернення помилково перерахованих клСЦСФнтом сум

1% вСЦд суми

Перекази валютних коштСЦв

0,1% (min 25 USD max 100 USD)

Для переказСЦв в RUR

0,1% (min 10 USD mаx 100 USD)

Перерахування СЦноземноСЧ валюти в межах ВАТ "МКБтАЭ

5 грн.

Оформлення платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ

10 грн.

Запити, повСЦдомлення, уточнення по валютних операцСЦях:

уточнення переказу

анулювання переказу

розслСЦдування переказу

СЦншСЦ повСЦдомлення

50 USD

50 USD

50 USD

50 USD

Обслуговування рахунка

Виписки


Розшук втрачених сум за запитом клСЦСФнта, вСЦдправка СЦнших запитСЦв електронною поштою на прохання клСЦСФнта

20 грн.

Нарахування вСЦдсоткСЦв за середньомСЦсячними залишками коштСЦв на клСЦСФнтських рахунках фСЦзичних осСЦб (рСЦчних)

0 - 10 000.00

вСЦд 10 000.00


2%

ОперацСЦСЧ за дебетовими дорученнями

2 грн. за 1 платСЦж

Видача довСЦдок на прохання КлСЦСФнта

15 грн.

Видача довСЦдок на прохання КлСЦСФнта англСЦйською мовою

25 грн.

Оформлення довСЦреностСЦ

15 грн.

Допомога в оформленнСЦ платСЦжного доручення

2 грн.

КасовСЦ операцСЦСЧ

Внесення готСЦвки на рахунок


Отримання готСЦвки в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ (за винятком видачСЦ депозитних вкладСЦв та вСЦдсоткСЦв по них)

1%

Отримання готСЦвки в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ у випадку, якщо внесок на рахунок був у готСЦвкових коштах


Перерахування коштСЦв без вСЦдкриття рахунка

1% вСЦд суми

Перерахування коштСЦв без вСЦдкриття рахунка на рахунок у будь-якому вСЦддСЦленнСЦ МКБ

0,5% (min 1 грн. max 10 грн)

Оформлення та видача дозволу на вивСЦз валюти

40 грн.


Таблиця Е.5. ПлатСЦжнСЦ картки для приватних осСЦб - Тарифи

Випуск (Перевипуск пСЦсля закСЦнчення термСЦну дСЦСЧ картки)

Тариф (грн)

Visa Electron

25 грн.

Visa Classic

135 грн.

Visa GOLD

550 грн.

Обслуговування протягом року

Visa Electron


Visa Classic


Visa GOLD


Перевипуск з вини держателя

Тариф (грн)

Visa Electron

15 грн.

Visa Classic

50 грн.

Visa GOLD

135 грн.

ТермСЦновий випуск (додаткова плата)

Тариф (грн)

Visa Electron

20 грн.

Visa Classic

110 грн.

Visa GOLD

135 грн.

НезнижуванСЦ залишки

Тариф (грн)

Visa Electron

100 грн.

Visa Classic

1000 грн.

Visa GOLD

10000 грн.

ВСЦдсотки, що нараховуються на залишок коштСЦв

На залишок в гривнях

5%

На залишок у доларах США

3%

КомСЦсСЦя за вСЦдкриття рахунка


Плата за користування овердрафтом (недозволений кредит)

50%

Плата за непогашений овердрафт пСЦсля отримання виписки

35%

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв за кордоном

по рахунку в гривнях

1,5% min 15 грн.

по рахунку в доларах США

1,5% min 3 USD

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв в СЦнших банках по УкраСЧнСЦ

по рахунку в гривнях

1,5% + 4,25 грн.

по рахунку в доларах США

1,5% + 0,75 USD

КомСЦсСЦя за зняття готСЦвкових коштСЦв в cистемСЦ ВАТ "МКБ"

по рахунку в гривнях

1% min 3 грн.

по рахунку в доларах США

1% min 0,5 USD

КомСЦсСЦя за конвертацСЦю

по рахунку в гривнях

2%

по рахунку в доларах США

1%

Постановка картки до СТОПСПИСКУ

Паперовий** (Classic, GOLD)

50 USD*

Електронний (мСЦжнародний) (Electron)

30 грн.

Електронний Процесингового Центру (Electron, Classic, Gold)


КомСЦсСЦя за запит в обслуговуючому банку копСЦСЧ/оригСЦналу чека/слСЦпа на письмову вимогу КлСЦСФнта або для розслСЦдування операцСЦСЧ, з якою КлСЦСФнт не згоден

По операцСЦСЧ, проведенСЦй у готелях, пунктах прокату автомобСЦлСЦв або продажу авСЦаквиткСЦв (ОРИГРЖНАЛ)

30 USD*

По операцСЦСЧ, проведенСЦй в СЦнших торговельних закладах (ОРИГРЖНАЛ)

10 USD*

По операцСЦСЧ, проведенСЦй в СЦнших торговельних закладах (КОПРЖЯ)

3 USD*

Надання офСЦцСЦйноСЧ довСЦдки по рахунку на вимогу КлСЦСФнта

15 грн.


* сплачуСФться по курсу НБУ на момент сплати

** за 1 регСЦон.


РегСЦони для внесення до паперового СТОПсписку

1. США

2. Канада

3. КраСЧни ЦентральноСЧ та ПСЦвденноСЧ Америки

4. КраСЧни АзСЦатського та Тихоокеанського регСЦону

5. КраСЧни ЦентральноСЧ та СхСЦдноСЧ РДвропи (у т. ч. УкраСЧна), Близького Сходу та Африки

6. КраСЧни РДвропейськоСЧ СпСЦвдружностСЦ


Таблиця Е.6.

Тарифи на переказ грошових коштСЦв через систему Western Union






Переказ в доларах США


Переказ в гривнях

Cума переказу, доларСЦв США

КомСЦсСЦя, доларСЦв США


Cума переказу, гривень

КомСЦсСЦя, гривень

0.0050.00

13.00


0.00100.00

10.00

50.01100.00

15.00


100.01200.00

15.00

100.01200.00

22.00


200.01300.00

19.00

200.01300.00

29.00


300.01400.00

22.00

300.01400.00

34.00


400.01500.00

25.00

400.01500.00

40.00


500.01600.00

28.00

500.01750.00

45.00


600.01800.00

34.00

750.011000.00

50.00


800.011000.00

40.00

1000.011500.00

75.00


1000.011500.00

55.00

1500.011750.00

80.00


1500.012000.00

70.00

1750.012000.00

90.00


2000.012500.00

85.00

2000.012500.00

110.00


2500.013000.00

100.00

2500.013000.00

120.00


3000.013500.00

115.00

3000.013500.00

140.00


3500.014000.00

130.00

3500.014000.00

160.00


4000.014500.00

145.00

4000.014500.00

180.00


4500.015000.00

160.00

4500.015000.00

200.00


5000.015500.00

175.00

5000.015500.00

220.00


5500.016000.00

190.00

5500.016000.00

240.00


6000.016500.00

205.00

6000.016500.00

260.00


6500.017000.00

220.00

6500.017000.00

280.00


7000.017500.00

235.00

7000.017500.00

300.00


7500.018000.00

250.00

7500.018000.00

320.00


8000.018500.00

265.00

8000.018500.00

340.00


8500.019000.00

280.00

8500.019000.00

360.00


9000.019500.00

295.00

9000.019500.00

380.00


9500.0110000.00

310.00

9500.0110000.00

400.00


10000.0110500.00

325.00


Страницы: Назад 1 Вперед