ФСЦнансовий менеджмент банка

дипломная работа: Банковское дело

Документы: [1]   Word-135489.doc Страницы: Назад 1 Вперед

РЕФЕРАТ


Дипломна робота: 143 с., 23 табл., 26 рис., 60 джерел, 35 формул, 9 додаткСЦв.

Мета роботи - дослСЦдження фСЦнансового менеджменту банку.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження - методи фСЦнансового менеджменту банку.

Предмет дослСЦдження - менеджмент операцСЦй комерцСЦйного банку.

Методи дослСЦдження - порСЦвняльний, коефСЦцСЦСФнтний, вертикальний СЦ горизонтальний фСЦнансовий аналСЦз.

У першому роздСЦлСЦ розглянутСЦ фСЦнансовий менеджмент банку, процес планування в банку, система СЦ методи фСЦнансового аналСЦзу, системи СЦ методи внутрСЦшнього фСЦнансового контролю.

У другому роздСЦлСЦ розглянутСЦ сутнСЦсть СЦ управлСЦння активСЦв СЦ пасивСЦв банку, менеджмент кредитного портфеля банку, управлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем банку, управлСЦння банкСЦвськими ризиками, управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку, управлСЦння прибутком банку.

У третьому роздСЦлСЦ розглянуто фСЦнансовий менеджмент (на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банку").

У четвертому роздСЦлСЦ розглянуто охорону працСЦ.

ФРЖНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ, ПЛАНУВАННЯ, ФРЖНАНСОВИЙ АНАЛРЖЗ РЖ КОНТРОЛЬ, АКТИВИ РЖ ПАСИВИ, КРЕДИТНИЙ РЖ РЖНВЕСТИЦРЖЙНИЙ ПОРТФЕЛРЖ, БАНКРЖВСЬКИЙ РИЗИК, ЛРЖКВРЖДНРЖСТЬ, РОЗДРРЖБНИЙ РЖ МРЖЖБАНКРЖВСЬКИЙ БРЖЗНЕС, ПЕРСОНАЛ, ПЛАТРЖЖНРЖ КАРТКИ, ФРЖНАНСОВИЙ СТАН, ПРИБУТОК


ЗМРЖСТ


ВСТУП

1 ЗАСАДИ ФРЖНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ

1.1 ФСЦнансовий менеджмент банку: сутнСЦсть СЦ основнСЦ складовСЦ елементи

1.2 Процес планування в банку

1.3 Система СЦ методи фСЦнансового аналСЦзу

1.4 Системи СЦ методи внутрСЦшнього фСЦнансового контролю

2 МЕНЕДЖМЕНТ ОПЕРАЦРЖЙ КОМЕРЦРЖЙНОГО БАНКУ

2.1 СутнСЦсть активСЦв СЦ пасивСЦв банку та управлСЦння активами СЦ пасивами банку

2.1.1 СутнСЦсть активСЦв СЦ пасивСЦв банку

2.1.2 УправлСЦння активами СЦ пасивами банку

2.2 Менеджмент кредитного портфеля банку

2.2.1 СутнСЦсть СЦ значення кредитного портфеля банку

2.2.2 Кредитна полСЦтика як основа управлСЦння кредитним портфелем банку

2.2.3 Методи цСЦноутворення банкСЦвських кредитСЦв

2.3 УправлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем банку

2.3.1 РЖнвестицСЦйний портфель банку: сутнСЦсть та функцСЦСЧ

2.3.2 РЖнвестицСЦйна полСЦтика як основа управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку

2.3.3 УправлСЦння процесом формування портфеля цСЦнних паперСЦв банку

2.3.4 Оперативне управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку

2.4 УправлСЦння банкСЦвськими ризиками

2.4.1 Кредитний ризик СЦ управлСЦння ним

2.4.2 УправлСЦння валютним ризиком

2.4.3 УправлСЦння процентним ризиком

2.5 УправлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку

2.5.1 СутнСЦсть СЦ значення лСЦквСЦдностСЦ банку

2.5.2 ТехнологСЦя управлСЦння банкСЦвською лСЦквСЦднСЦстю

2.5.3 Методи оцСЦнки потреби банку в лСЦквСЦдних коштах

2.5.4 Методи управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку

2.6 УправлСЦння прибутковСЦстю банку

2.6.1 СутнСЦсть прибутку банку та основнСЦ засади управлСЦння ним

2.6.2 УправлСЦння формуванням прибутку банку

2.6.3 УправлСЦння процесом розподСЦлу прибутку банку

2.6.4 АналСЦз прибутковостСЦ банку

3 ФРЖНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДРЖ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ")

3.1 АКБ "Правекс-Банк" - банк нацСЦонального масштабу

3.2 УправлСЦння активами СЦ пасивами Правекс-Банку

3.3 УправлСЦння ризиками Правекс-Банку

3.4 УправлСЦння кредитним портфелем Правекс-Банку

3.5 УправлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем Правекс-Банку

3.6 МСЦжбанкСЦвський бСЦзнес Правекс-Банку

3.7 ПлатСЦжнСЦ картки Правекс-Банку

3.8 Менеджмент роздрСЦбного бСЦзнесу АКБ "Правекс-Банку"

3.9 УправлСЦння персоналом Правекс-Банку

3.10 АналСЦз фСЦнансового стану Правекс-Банку

4 ОХОРОНА ПРАЦРЖ

4.1 Характеристика примСЦщення

4.2 АналСЦз умов працСЦ

4.3 Заходи щодо полСЦпшення умов працСЦ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ

Додаток А Баланс Правекс-Банку за 2005 рСЦк

Додаток Б Баланс Правекс-Банку за 2006 рСЦк

Додаток В Баланс Правекс-Банку за 2007 рСЦк

Додаток Г ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати Правекс-Банку за 2005 рСЦк

Додаток Д ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати Правекс-Банку за 2006 рСЦк

Додаток Е ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати Правекс-Банку за 2007 рСЦк

Додаток РД ЗвСЦт про "асний капСЦтал Правекс-Банку за 2005 рСЦк

Додаток Ж ЗвСЦт про "асний капСЦтал Правекс-Банку за 2006 рСЦк

Додаток З ЗвСЦт про "асний капСЦтал Правекс-Банку за 2007 рСЦк


ВСТУП


АктуальнСЦсть теми дипломноСЧ роботи. ФункцСЦонування сучасноСЧ економСЦки будь-якоСЧ краСЧни неможливо уявити без ефективноСЧ банкСЦвськоСЧ системи. Банки рСЦзних рСЦвнСЦв глибоко проникають у сферу виробництва СЦ активно впливають на економСЦчнСЦ та соцСЦальнСЦ процеси.

БанкСЦвська справа СФ однСЦСФю з тих сфер суспСЦльного життя, щодо якоСЧ мало хто може дозволити собСЦ повну непоСЦнформованСЦсть. Адже, спосСЦб СЦ рСЦвень життя населення кожноСЧ краСЧни СЦстотно залежить вСЦд дСЦяльностСЦ банкСЦв, СЧх надСЦйностСЦ, здатностСЦ збСЦльшувати обсяги кредитСЦв, депозитСЦв та СЦнших видСЦв послуг, що пропонуються як фСЦзичним особам, так СЦ пСЦдприСФмствам. ПостСЦйна увага та СЦнтерес до проблем розвитку банкСЦвськоСЧ справи зумовленСЦ значною роллю, яку вСЦдСЦграють банки у процесах формування мСЦжнародних фСЦнансових ринкСЦв - валютного, фондового, ринку деривативСЦв, а також у системСЦ свСЦтового господарства у цСЦлому.

Сучасна банкСЦвська справа належить до однСЦСФю з найдинамСЦчнСЦших сфер економСЦки. ТехнСЦчна революцСЦя, посилення конкурентноСЧ боротьби, стрСЦмка СЦнфляцСЦя, економСЦчнСЦ кризи призвели до пСЦдвищення ризиковостСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. На теперСЦшньому етапСЦ розвитку банкСЦвськоСЧ системи головне завдання полягаСФ в пошуку реальних шляхСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв та отримання достатнСЦх прибуткСЦв для збереження коштСЦв вкладникСЦв СЦ пСЦдтримки життСФдСЦяльностСЦ банку. УспСЦшне вирСЦшення цСЦСФСЧ складовоСЧ проблеми потребуСФ використання багатьох методСЦв, прийомСЦв, способСЦв, систем та розробки нових пСЦдходСЦв до управлСЦння комерцСЦйним банком, якСЦ об`СФднанСЦ поняттям менеджменту.

У всьому свСЦтСЦ менеджмент розглядаСФться як один з найважливСЦших чинникСЦв пСЦдвищення ефективностСЦ дСЦяльностСЦ. В умовах жорстокоСЧ конкуренцСЦСЧ, що супроводжуСФ розвиток ринковоСЧ економСЦки, необхСЦдно постСЦйно удосконалювати системи та форми управлСЦння, швидко оволодСЦвати нагромадженими в теорСЦСЧ та практицСЦ знаннями, знаходити новСЦ неординарнСЦ рСЦшення в динамСЦчнСЦй ситуацСЦСЧ. Лише такий пСЦдхСЦд до управлСЦння забезпечуСФ виграш у конкурентному середовищСЦ або принаймнСЦ нормальнСЦ умовСЦ розвитку комерцСЦйного банку.

Отже, банкСЦвський менеджмент - це сукупнСЦсть принципСЦв, форм, методСЦв та засобСЦв управлСЦння банком у ринкових умовах; наука про надСЦйнСЦ та ефективнСЦ системи управлСЦння процесами та вСЦдносинами, якСЦ становлять змСЦст дСЦяльностСЦ банку; керСЦвництво, керСЦвнСЦ кадри СЦ органи банкСЦвськоСЧ установи.

КСЦнцева мета банкСЦвського менеджменту - забезпечення прибутковостСЦ в дСЦяльностСЦ банку шляхом рацСЦональноСЧ органСЦзацСЦСЧ виробничого процесу, включаючи управлСЦння банком СЦ розвиток технСЦко-технологСЦчноСЧ бази, а також ефективне використання кадрового потенцСЦалу при одночасному пСЦдвищеннСЦ квалСЦфСЦкацСЦСЧ, творчоСЧ активностСЦ та лояльностСЦ кожного працСЦвника.

Мета роботи - дослСЦдження фСЦнансового менеджменту банку.

Завдання дослСЦдження, якСЦ поставленСЦ та вирСЦшенСЦ для досягнення мети роботи:

  1. розглянути засади фСЦнансового менеджменту банку, зокрема фСЦнансовий менеджмент банку, процес планування в банку, систему СЦ методи фСЦнансового аналСЦзу, систему СЦ методи внутрСЦшнього фСЦнансового контролю;
  2. розглянути менеджмент операцСЦй комерцСЦйного банку, зокрема сутнСЦсть та управлСЦння активами СЦ пасивами банку, менеджмент кредитного портфеля банку, управлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем банку, управлСЦння банкСЦвськими ризиками (управлСЦння кредитним ризиком, управлСЦння валютним ризиком, управлСЦння процентним ризиком), управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку, управлСЦння прибутковСЦстю банку;
  3. розглянути фСЦнансовий менеджмент на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банку", зокрема АКБ "Правекс-Банк" як банк нацСЦонального масштабу, управлСЦння активами СЦ пасивами Правекс-Банку, управлСЦння ризиками Правекс-Банку, управлСЦння кредитним портфелем Правекс-Банку, управлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем Правекс-Банку, мСЦжбанкСЦвський бСЦзнес Правекс-Банку, платСЦжнСЦ картки Правекс-Банку, менеджмент роздрСЦбного бСЦзнесу АКБ "Правекс-Банку", управлСЦння персоналом Правекс-Банку, аналСЦз фСЦнансового стану Правекс-Банку;
  4. розглянути охорону працСЦ на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банку", зокрема характеристику примСЦщення, аналСЦз умов працСЦ, заходи щодо полСЦпшення умов працСЦ.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження - методи фСЦнансового менеджменту.

Предмет дослСЦдження - менеджмент операцСЦй комерцСЦйного банку.

Методи дослСЦдження, якСЦ використовуються в процесСЦ дослСЦдження СЦ обробки матерСЦалСЦв: порСЦвняльний, коефСЦцСЦСФнтний, вертикальний СЦ горизонтальний фСЦнансовий аналСЦз.

Структура роботи. Основна частина дипломноСЧ роботи складаСФться з чотирьох роздСЦлСЦв.

У першому роздСЦлСЦ розглянуто фСЦнансовий менеджмент банку, процес планування в банку, система СЦ методи фСЦнансового аналСЦзу, системи СЦ методи внутрСЦшнього фСЦнансового контролю.

У другому роздСЦлСЦ розглянуто сутнСЦсть та управлСЦння активами СЦ пасивами банку, менеджмент кредитного портфеля банку, управлСЦння банкСЦвськими ризиками, управлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем банку, управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку, управлСЦння прибутковСЦстю.

У третьому роздСЦлСЦ розгянуто фСЦнансовий менеджмент (на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банку").

У четвертому роздСЦлСЦ розгянуто охорону працСЦ (на прикладСЦ АКБ "Правекс-Банку").

ФактологСЦчну основу роботи складають матерСЦали фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ АКБ "Правекс-Банку" (форми звСЦтностСЦ №1 "Баланс" за 2005-2007рр., №2 "ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати" за 2005-2007рр., №3 "ЗвСЦт про "асний капСЦтал" за 2005-2007рр.).


1. ЗАСАДИ ФРЖНАНСОВОГО МЕНЕДЖМЕНТУ БАНКУ


1.1 ФСЦнансовий менеджмент банку: сутнСЦсть та основнСЦ складовСЦ елементи


БанкСЦвський менеджмент подСЦляСФться на органСЦзацСЦйний та фСЦнансовий. ОрганСЦзацСЦйний стосуСФться розвтАЩязання загальних проблем СЦ специфСЦки управлСЦння банкСЦвським колективом, створення органСЦзацСЦйних структур та систем забезпечення дСЦяльностСЦ банку. ФСЦнансовий менеджмент комерцСЦйного банку - це система принципСЦв, форм, методСЦв СЦ засобСЦв грошових вСЦдносин, управлСЦння фСЦнансовими ресурсами з метою забезпечення високоСЧ ефективностСЦ СЦ фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ в дСЦяльностСЦ банку з врахуванням коливань контАЩюнктури на фСЦнансових ринках. Тобто, фСЦнансовий менеджмент означаСФ:

1. постСЦйне прагнення до пСЦдвищення ефективностСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ з метою зменшення витрат СЦ одержання оптимальних результатСЦв;

2. коригування цСЦлей, завдань СЦ програм банку залежно вСЦд кон`юктури ринку;

3. необхСЦднСЦсть використання сучасноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ бази (комптАЩютерних мереж та звтАЩязкСЦв з валютною СЦ фондовою бСЦржами, СЦншими кредитно-фСЦнансовими СЦнститутами) з метою здСЦйснення багатоварСЦантних розрахункСЦв для приймання обТСрунтованих та оптимальних рСЦшень.

ЗбСЦльшення прибутковостСЦ та зниження ризику, визначення фСЦнансових цСЦлей дСЦяльностСЦ банку на найближчу СЦ подальшСЦ перспективи СФ основними напрямками фСЦнансового менеджменту комерцСЦйного банку.

ФСЦнансовий менеджмент банку включаСФ управлСЦння: активами СЦ зобов`язаннями; капСЦталом; банкСЦвськими ризиками; прибутковСЦстю; лСЦквСЦднСЦстю та резервами; процесом планування.


1.2 Процес планування в банках


Планування банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ являСФ собою процес визначення цСЦлей на майбутнСФ та розробку шляхСЦв СЧх досягнення. Планування являСФ собою визначення прСЦоритетСЦв подальшого розвитку банку на основСЦ аналСЦтичноСЧ обробки отриманоСЧ СЦнформацСЦСЧ про стан СЦ динамСЦку умов ринкового середовища. Для того щоб план не залишався тСЦльки набором цифр, вСЦн повинен передбачати засоби досягнення поставлених орСЦСФнтирСЦв (показникСЦв), тобто визначити значною мСЦрою етапи контролю СЦ регулювання.

Для банку, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших суб`СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, основу механСЦзму планування дСЦяльностСЦ складаСФ фСЦнансове планування, що СФ, по сутСЦ, процесом розробки системи фСЦнансових планСЦв СЦ планових (нормативних) показникСЦв для забезпечення розвитку банку необхСЦдними фСЦнансовими ресурсами СЦ пСЦдвищення ефективностСЦ його фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ в майбутньому. ФСЦнансове планування - це основа та найбСЦльш вСЦдповСЦдальна складова фСЦнансового менеджменту в банку. Воно даСФ початок процесу фСЦнансового управлСЦння банком, визначаСФ його мету, перспективу, певну послСЦдовнСЦсть дСЦй, вибСЦр методСЦв та засобСЦв дСЦяльностСЦ, СЧх необхСЦднСЦ пропорцСЦСЧ.

ФСЦнансове планування в банку передбачаСФ розробку системи планСЦв СЦ внутрСЦшнСЦх показникСЦв фСЦнансовоСЧ установи, що забезпечуСФ економСЦчний розвиток банку, пСЦдвищення ефективностСЦ активСЦв, збСЦльшення доходСЦв СЦ зростання ринковоСЧ вартостСЦ акцСЦй.

ФСЦнансове планування маСФ забезпечити вСЦдповСЦдальнСЦсть мСЦж рСЦшеннями, що приймаються в даний перСЦод, СЦ прогнозами розвитку в майбутньому.

ФСЦнансове планування ТСрунтуСФться на: стратегСЦчному планСЦ розвитку банку в частинСЦ визначення концепцСЦСЧ його розвитку, формування стратегСЦчних цСЦлей банку; тактичному планСЦ на майбутнСЦй перСЦод (як правило, рСЦк) у частинСЦ визначення заходСЦв СЦ встановлення конкретних завдань щодо досягнення стратегСЦчних цСЦлей, розроблення тактики виконання поставлених завдань.

ФСЦнансове планування в банку передбачаСФ: розробку СЦ узгодження фСЦнансовоСЧ моделСЦ банку; формування прогнозного балансу ресурсСЦв СЦ вкладень, розрахунок прогнозних фСЦнансових результатСЦв, складання плану руху капСЦталу, плану банкСЦвських операцСЦй, плану розробки та впровадження нових банкСЦвських продуктСЦв СЦ послуг; формування бюджетСЦв банку; встановлення лСЦмСЦтСЦв витрат на утримання банку, визначення мСЦнСЦмальноСЧ, достатньоСЧ маржСЦ дохСЦдноСЧ частини бюджету, розрахунок податкових платежСЦв СЦ обов`язкових вСЦдрахувань; розрахунок прогнозних показникСЦв СЦ нормативСЦв.

Чинники, якСЦ впливають на специфСЦку планування в рСЦзних банках: розмСЦр банку; фСЦнансовий стан; органСЦзацСЦйна структура СЦ механСЦзм прийняття рСЦшень; розгалуженСЦсть мережСЦ фСЦлСЦй; участь у банкСЦвському консорцСЦумСЦ; перспективи структурних змСЦн; гострота конкурентноСЧ боротьби; рСЦвень складностСЦ операцСЦй банку; необхСЦднСЦсть виконання нормативних вимог; бажання СЦ потреби клСЦСФнта.

ВихСЦдний етап планування - стратегСЦчне фСЦнансове планування, що передбачаСФ визначення основних напрямкСЦв СЦ цСЦльових параметрСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку шляхом вибору загальноСЧ фСЦнансовоСЧ полСЦтики банку, яка, у свою чергу, визначаСФ завдання СЦ параметри тактичного фСЦнансового планування - процесу, що забезпечуСФ перетворення цСЦлей, завдань банку СЦ заходСЦв щодо СЧх виконання в конкретнСЦ абсолютнСЦ СЦ вСЦдноснСЦ показники та нормативи, вСЦдповСЦдно до яких необхСЦдно здСЦйснювати управлСЦння фСЦлСЦями банку в плановому перСЦодСЦ.

Тактичне фСЦнансове планування складаСФ основу розробки та доведення до безпосереднСЦх виконавцСЦв бюджетСЦв за всСЦма аспектами дСЦяльностСЦ банку. Оперативне фСЦнансове планування дСЦяльностСЦ банку пов`язане з визначенням оптимальних фСЦнансових операцСЦй та перерозподСЦлом фСЦнансових ресурсСЦв мСЦж пСЦдроздСЦлами банку.

Основою фСЦнансового планування в банку СФ фСЦнансова полСЦтика - складова загальноСЧ полСЦтики банку

ЗмСЦст якоСЧ визначаСФться прийнятою банком концепцСЦСФю розвитку фСЦнансСЦв, стратегСЦчними цСЦлями, що розкривають основнСЦ напрями формування, розподСЦлу й використання фСЦнансових ресурсСЦв та сукупнСЦстю заходСЦв, що здСЦйснюються органами управлСЦння для досягнення поставлених цСЦлей.

ФСЦнансова полСЦтика являСФ собою систему довгострокових цСЦлей фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ та найефективнСЦших шляхСЦв СЧх досягнення. ФСЦнансова полСЦтика справляСФ значний вплив на формування загальноСЧ полСЦтики економСЦчного розвитку банку.

Тактичне фСЦнансове планування дСЦяльностСЦ банку - це процес пошуку оптимального розв'язання фСЦнансових завдань банку в межах стратегСЦчних фСЦнансових цСЦлей банку.

Метою даного виду планування СФ оцСЦнка поточних перспектив банкСЦвського бСЦзнесу СЦ вСЦдповСЦдне планування його дСЦяльностСЦ, щоб найрацСЦональнСЦше СЦ з максимальним прибутком використати наявнСЦ ресурси з урахуванням потенцСЦйних можливостей ринку.

НеобхСЦднСЦсть тактичного планування визначаСФться важливСЦстю розробки фСЦнансових планСЦв, що дають змогу визначити джерела фСЦнансування банку на майбутнСЦй перСЦод, сформувати структуру доходСЦв та витрат, передбачити побудову його активСЦв та пасивСЦв на кСЦнець запланованого перСЦоду.

Як правило, формуються два види фСЦнансових планСЦв банку - балансовий та план доходСЦв СЦ витрат. Основним недолСЦком фСЦнансових планСЦв дСЦяльностСЦ банку СФ СЧх необТСрунтованСЦсть СЦ неточнСЦсть через невирСЦшенСЦсть фундаментальних питань: якСЦ саме ресурси СЦ як потрСЦбно використати для досягнення поставлених цСЦлей.

Бюджет - це фСЦнансовий план, що охоплюСФ всСЦ напрямки дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦСЧ та даСФ змогу порСЦвнювати всСЦ понесенСЦ витрати й отриманСЦ результати у фСЦнансових термСЦнах на майбутнСЦй перСЦод часу в цСЦлому СЦ за окремими пСЦдперСЦодами.

Характеризуючи функцСЦСЧ бюджетСЦв, слСЦд зазначити, що вони виступають як:

1. економСЦчний прогноз тАФ основнСЦ плановСЦ рСЦшення приймаються пСЦд час розробки стратегСЦчного фСЦнансового плану, процес формування бюджету, "асне кажучи, СФ переробкою цих прогнозСЦв;

2. основа для контролю тАФ у мСЦру реалСЦзацСЦСЧ закладених у бюджетСЦ планСЦв реСФструються фактичнСЦ результати дСЦяльностСЦ банку. ПорСЦвнюючи фактичнСЦ показники з запланованими, можна здСЦйснювати так званий бюджетний контроль;

3. засСЦб координацСЦСЧ - бюджет являСФ собою виражений у вартСЦсних показниках план дСЦяльностСЦ банку;

4. основа для постановки завдання - розробляючи бюджет на наступний перСЦод, необхСЦдно приймати рСЦшення завчасно, до початку дСЦяльностСЦ в цей перСЦод.

Бюджет банку представлений, насамперед, бюджетом активСЦв СЦ пасивСЦв бюджетом доходСЦв СЦ витрат. бюджетом руху грошових коштСЦв СЦ кошторисом капСЦтальних вкладень.

Бюджетування - це технологСЦя складання, коригування, контролю й оцСЦнки виконання бюджетСЦв, а тому бюджетування перетворюСФться в основу основ усСЦх технологСЦй внутрСЦшньобанкСЦвського управлСЦння.

РозрСЦзняють два основних методи бюджетування - зверху вниз СЦ знизу вверх.

ПСЦд час бюджетування "зверху вниз" бюджет будуСФться виходячи з цСЦлей СЦ обмежень, поставлених керСЦвництвом банку, на основСЦ яких вСЦдбуваСФться розподСЦл ресурсСЦв. ТехнологСЦчно це вСЦдбуваСФться в такий спосСЦб: спочатку формуються СЦ верСЦфСЦкуються бюджетнСЦ цСЦлСЦ для банку в цСЦлому, потСЦм на СЧх основСЦ формуються бюджети великих пСЦдроздСЦлСЦв банку, якСЦ, у свою чергу, також подСЦляються на менш великСЦ бюджети СЦ т.п. НедолСЦком даного методу СФ значнСЦ витрати на дослСЦдження ринкових тенденцСЦй, розроблення стратегСЦСЧ банку СЦ, нарештСЦ, на побудову реалСЦстичного прогнозу. КрСЦм того, централСЦзоване планування дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв викликаСФ негативну реакцСЦю з боку спСЦвробСЦтникСЦв рСЦзних бСЦзнес-центрСЦв, незадоволених втручанням у СЧх роботу, оскСЦльки центра вСЦзоване складання бюджету в багато фСЦлСЦальному банку не може врахувати всСЦх особливостей кожного окремого регСЦону. На сьогоднСЦ цей метод бюджетування СФ популярним серед великих банкСЦв у розвинених краСЧнах, адже вСЦн забезпечуСФ широкСЦ можливостСЦ у сферСЦ стратегСЦчного планування.

Бюджетування "знизу вверх", навпаки, передбачаСФ облСЦк СЦ оформлення бюджетних планСЦв окремих пСЦдроздСЦлСЦв, якСЦ пСЦсля затвердження складають основу бюджетСЦв бСЦльш великих структур СЦ, в остаточному пСЦдсумку, усього банку. ТехнологСЦчно це вСЦдбуваСФться шляхом збору й обробки бюджетноСЧ СЦнформацСЦСЧ вСЦд виконавцСЦв СЦ керСЦвникСЦв нижнього рСЦвня до керСЦвникСЦв бСЦльш великих пСЦдроздСЦлСЦв, а потСЦм до керСЦвництва банку. Основна перевага цього методу - урахування особливостей реальноСЧ роботи на мСЦiях, порСЦвняно менша конфлСЦктнСЦсть, а також зниження управлСЦнських витрат. З СЦншого боку, вСЦдсутнСЦсть стратегСЦчного централСЦзованого планування залишаСФ банк без чСЦтко поставлених цСЦлей СЦ змушуСФ жити сьогоднСЦшнСЦм днем. КрСЦм того, створюються умови для штучного завищення планових витрат СЦ заниження доходСЦв з боку бСЦзнес-центрСЦв з метою створити собСЦ бСЦльш комфортнСЦ умови роботи. Таким чином, короткочасний позитивний ефект вСЦд впровадження даного методу надалСЦ може обернутися вСЦдставанням, вСЦд конкурентСЦв СЦ невмСЦнням пристосуватися до мСЦнливих умов зовнСЦшнього середовища.

Таким чином, можна дСЦйти висновку, що обидва методи мають певнСЦ переваги й недолСЦки СЦ жоден з них не можна назвати оптимальним. НайперспективнСЦшими СФ комплекснСЦ методики, що дають змогу органСЦзацСЦСЧ поСФднати обидва методи бюджетування. Наприклад, побудова первинних бюджетСЦв за методикою "вверх" з подальшим коригуванням даних бюджетСЦв вСЦдповСЦдно до цСЦлей стратегСЦчного планування за методикою "вниз". При цьому основним завданням системи бюджетування СФ узгодження цСЦлей органСЦзацСЦСЧ, обумовлених топ-менеджментом, СЦ реальних детальних знань про шляхи досягнення цих цСЦлей, якСЦ СФ в персоналу бСЦзнес-центрСЦв.

ВибСЦр найбСЦльш зручноСЧ та якСЦсноСЧ системи бюджетування, залежить, насамперед, вСЦд самого банку - його величини, структури, спецСЦалСЦзацСЦСЧ тощо. ТСЦльки ретельний аналСЦз дСЦяльностСЦ кредитноСЧ органСЦзацСЦСЧ в поСФднаннСЦ зСЦ знанням особливостей рСЦзних типСЦв бюджетування дасть змогу зробити правильний вибСЦр СЦ розробити оптимальну технологСЦю банкСЦвського бюджетування.


1.3 Система та методи фСЦнансового аналСЦзу


У ходСЦ формування ефективноСЧ системи фСЦнансового менеджменту банку важливого значення набувають методики аналСЦзу СЧх фСЦнансово-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Актуальними на сьогоднСЦ СФ питання поглибленого аналСЦзу таких напрямкСЦв, як резерви зростання показникСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, доходи та витрати, рацСЦональнСЦсть грошових потокСЦв, фСЦнансовий стан тощо.

ФСЦнансовий аналСЦз банку тАФ це процес дослСЦдження фСЦнансового стану та основних результатСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку з метою виявлення резервСЦв пСЦдвищення його ринковоСЧ вартостСЦ та забезпечення ефективного розвитку.

У сучасному банку фСЦнансовий аналСЦз не просто елемент фСЦнансового управлСЦння, а його основа, оскСЦльки фСЦнансова дСЦяльнСЦсть, як вСЦдомо, СФ переважною в банку. УправлСЦння цСЦСФю дСЦяльнСЦстю неможливе без аналСЦзу.

ФСЦнансовий аналСЦз у банку передбачаСФ: визначення значень показникСЦв СЦ нормативСЦв дСЦяльностСЦ банку, встановлених зовнСЦшнСЦми регулятивними органами; визначення й аналСЦз показникСЦв, що характеризують процес управлСЦння активами СЦ зобов'язаннями банку в цСЦлому та управлСЦння окремими видами його активних та пасивних операцСЦй; визначення та аналСЦз показникСЦв, що характеризують процес управлСЦння комСЦсСЦйними й торговельними операцСЦями банку; визначення значень внутрСЦшнСЦх показникСЦв СЦ нормативСЦв, що регулюють ступСЦнь ризику (у тому числСЦ ризику лСЦквСЦдностСЦ) банкСЦвських операцСЦй; визначення й аналСЦз показникСЦв прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку та ефективностСЦ процесу управлСЦння капСЦталом (власними коштами) банку; визначення показникСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ банку; визначення й аналСЦз показникСЦв ефективностСЦ окремих пСЦдроздСЦлСЦв банку та окремих видСЦв операцСЦй, аналСЦзу чинникСЦв, що впливають на показники ефективностСЦ.

За цСЦлями проведення фСЦнансовий аналСЦз банку подСЦляСФться на рСЦзнСЦ форми залежно вСЦд таких критерСЦСЧв:

1. За обсягом аналСЦтичного дослСЦдження розрСЦзняють повний та тематичний фСЦнансовий аналСЦз.

Повний фСЦнансовий аналСЦз проводиться з метою вивчення всСЦх аспектСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ та всСЦх характеристик фСЦнансового стану банку в комплексСЦ.

ВСЦдомо, що однСЦСФю з основних цСЦлей банку СФ отримання прийнятних для нього фСЦнансових результатСЦв з дотриманням певних обмежень. У свою чергу фСЦнансовий стан - узагальнена, комплексна характеристика банку - вСЦдбиваСФ рСЦвень дотримання банком у своСЧй дСЦяльностСЦ обмежень (мСЦнСЦмального розмСЦру абсолютноСЧ СЦ вСЦдносноСЧ величини капСЦталу, рСЦвня "астивих активам ризикСЦв СЦ лСЦквСЦдностСЦ, вартостСЦ придбання пасивСЦв, загального ризику тощо).

Повний фСЦнансовий аналСЦз даСФ змогу оцСЦнити ступСЦнь досягнення цСЦлей управлСЦння, його ефективнСЦсть; при цьому фСЦнансовий стан банку бСЦльше характеризуСФ ефективнСЦсть його фСЦнансового управлСЦння, нСЦж управлСЦння в цСЦлому.

Тематичний фСЦнансовий аналСЦз обмежуСФться вивченням окремих аспектСЦв фСЦнансового стану банку.

Об'СФктами тематичного фСЦнансового аналСЦзу в банку, насамперед, можуть бути показники фСЦнансових результатСЦв, результативностСЦ й фСЦнансового стану; показники ефективностСЦ системи фСЦнансового управлСЦння; ефективностСЦ банкСЦвських послуг, операцСЦй, технологСЦй, систем тощо.

Тематичний фСЦнансовий аналСЦз СФ СЦнструментом реалСЦзацСЦСЧ окремих видСЦв фСЦнансового управлСЦння (активСЦв, пасивСЦв, лСЦквСЦдностСЦ, ризикСЦв, капСЦталу тощо) й методом СЧх наступноСЧ оцСЦнки.

У ходСЦ управлСЦння активами основним завданням СЧх СФ досягнення найвищоСЧ прибутковостСЦ з дотриманням необхСЦдного рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ СЦ припустимого рСЦвня ризикованостСЦ. Це завдання можна здСЦйснити тСЦльки на основСЦ системного аналСЦзу фСЦнансових активСЦв у зазначених напрямках СЦ цСЦлеспрямованих дСЦях з формування вСЦдповСЦдноСЧ структури активСЦв.

УправлСЦння пасивами пов'язане з аналСЦзом коштСЦв, що не дають доходСЦв; вивченням основних напрямкСЦв пошуку необхСЦдних кредитних ресурсСЦв для виконання зобов'язань перед клСЦСФнтами СЦ для розвитку активних операцСЦй; аналСЦзом можливих способСЦв залучення "недорогих" ресурсСЦв.

АналСЦз СФ основним методом управлСЦння ризиками. З його допомогою дослСЦджуються та оцСЦнюються умови виникнення ризику, масштаби передбачуваного збитку, способи попередження ризику, джерела його вСЦдшкодування.

Багато видСЦв управлСЦння активами банку, зокрема управлСЦння кредитами, СЦнвестицСЦями, комерцСЦйними операцСЦями з нерухомСЦстю, вСЦдповСЦдають видам банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. Тому СЧСЧ фСЦнансовСЦ показники СФ СЦндикаторами якостСЦ управлСЦння даними видами активСЦв.

2. За суб'СФктом аналСЦзу розрСЦзняють внутрСЦшнСЦй та зовнСЦшнСЦй фСЦнансовий аналСЦз банку. Особливостями зовнСЦшнього фСЦнансового аналСЦзу СФ: орСЦСФнтацСЦя аналСЦзу на публСЦчну, зовнСЦшню звСЦтнСЦсть банку; множиннСЦсть об'СФктСЦв-користувачСЦв; рСЦзноманСЦтнСЦсть цСЦлей та СЦнтересСЦв суб'СФктСЦв аналСЦзу; максимальна вСЦдкритСЦсть результатСЦв аналСЦзу для користувачСЦв.

На вСЦдмСЦну вСЦд внутрСЦшнього вСЦдповСЦднСЦ складовСЦ зовнСЦшнього аналСЦзу бСЦльш формалСЦзованСЦ та менш деталСЦзованСЦ. ВСЦдмСЦннСЦсть у змСЦстСЦ зовнСЦшнього СЦ внутрСЦшнього аналСЦзу пов'язана з рСЦзним СЦнформацСЦйним забезпеченням СЦ завданнями, якСЦ вирСЦшують обидва види аналСЦзу.

Основним змСЦстом внутрСЦшнього аналСЦзу банку СФ: аналСЦз капСЦталу; аналСЦз фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ та стабСЦльностСЦ; оцСЦнка дСЦловоСЧ активностСЦ; аналСЦз динамСЦки прибутку та рентабельностСЦ СЦ факторСЦв, що на них впливають; аналСЦз лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ тощо.

Цей аналСЦз здСЦйснюСФться аналСЦтиками банку СЦ ТСрунтуСФться на широкСЦй СЦнформацСЦйнСЦй базСЦ, включаючи й оперативнСЦ данСЦ.

3. За об'СФктом фСЦнансового аналСЦзу банку розрСЦзняють: аналСЦз фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку в цСЦлому; аналСЦз фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ окремих, структурних пСЦдроздСЦлСЦв, центрСЦв фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ банку; аналСЦз окремих фСЦнансових операцСЦй банку. ПСЦд час першого аналСЦзу предметом вивчення СФ фСЦнансова дСЦяльнСЦсть банку в цСЦлому без виокремлення його структурних одиниць та пСЦдроздСЦлСЦв.

АналСЦз фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ окремих структурних пСЦдроздСЦлСЦв, центрСЦв фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ банку, як правило, спрямований на дослСЦдження рСЦвня та ефективностСЦ використання фСЦнансового потенцСЦалу (витрат). Ця форма аналСЦзу базуСФться на результатах управлСЦнського облСЦку.

Предметом аналСЦзу окремих фСЦнансових операцСЦй банку можуть бути окремСЦ операцСЦСЧ, пов'язанСЦ з формуванням СЦ використанням фСЦнансових ресурсСЦв банку.

4. За перСЦодом проведення СФ такСЦ види аналСЦзу:

1. попереднСЦй фСЦнансовий аналСЦз - пов'язаний з вивченням умов здСЦйснення фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку в цСЦлому або здСЦйснення окремих фСЦнансових операцСЦй;

2. поточний фСЦнансовий аналСЦз - здСЦйснюСФться в контрольних цСЦлях в процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ окремих фСЦнансових планСЦв або проведення окремих фСЦнансових операцСЦй для оперативного впливу на хСЦд фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ;

3. пСЦдсумковий фСЦнансовий аналСЦз - здСЦйснюСФться банком за звСЦтний перСЦод (мСЦсяць, квартал, рСЦк). ВСЦн даСФ змогу бСЦльш глибоко та повно проаналСЦзувати фСЦнансовий стан та результати фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку порСЦвняно з попереднСЦм та поточним аналСЦзом, оскСЦльки базуСФться на звСЦтних матерСЦалах статистичного та бухгалтерського облСЦку;

4. перспективний фСЦнансовий аналСЦз - маСФ на митСЦ визначення ймовСЦрного майбутнього стану банку за умови збереження поточних тенденцСЦй або у випадку внесення змСЦн в управлСЦння фСЦнансами банку.

ОсобливСЦстю фСЦнансового аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку СФ те, що результати аналСЦзу використовуються як база для всСЦх СЦнших функцСЦй: результати попереднього аналСЦзу (оцСЦненСЦ показники використовуються в процесСЦ фСЦнансового планування); результати поточного аналСЦзу (у процесСЦ прийняття рСЦшень пСЦд час виконання регулятивних функцСЦй); результати пСЦдсумкового й перспективного аналСЦзу (використовуються пСЦд час виконання контрольних функцСЦй, а також у процесСЦ прийняття рСЦшень щодо майбутнього розвитку банку).

ВСЦдповСЦдно до концепцСЦСЧ побудови СЦСФрархСЦчноСЧ системи управлСЦння банком фСЦнансовий аналСЦз доцСЦльно подСЦляти на такСЦ основнСЦ види: стратегСЦчний фСЦнансовий аналСЦз, тактичний фСЦнансовий аналСЦз та оперативний фСЦнансовий аналСЦз. Кожному з перерахованих видСЦв аналСЦзу маСФ вСЦдповСЦдати певна його сфера та перСЦодичнСЦсть здСЦйснення його функцСЦй.

Для вирСЦшення конкретних завдань фСЦнансового менеджменту застосовуСФться низка спецСЦальних систем та методСЦв аналСЦзу, що дають змогу отримати кСЦлькСЦсну оцСЦнку результатСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ в розрСЦзСЦ окремих СЧСЧ аспектСЦв як в статицСЦ, так СЦ в динамСЦцСЦ.

Характеристику основних систем фСЦнансового аналСЦзу наведено в табл. 1.1.


Таблиця 1.1 - Системи фСЦнансового аналСЦзу

Вид аналСЦзу

СутнСЦсть

1. Горизонтальний (трендовий) аналСЦз

1. порСЦвняння показникСЦв звСЦтного перСЦоду з показниками попереднього перСЦоду;

2. порСЦвняння показникСЦв звСЦтного перСЦоду з показниками аналогСЦчного перСЦоду минулого року;

3. порСЦвняння показникСЦв за ряд попереднСЦх перСЦодСЦв.

2. Вертикальний (структурний) аналСЦз

1. активСЦв;

2. пасивСЦв;

3. податкових платежСЦв;

4. капСЦталу;

5. доходСЦв;

6. витрат;

7. прибутку;

8. використання прибутку.

3. ПорСЦвняльний аналСЦз

1. показникСЦв банку та галузСЦ в цСЦлому;

2. показникСЦв банку з банками-конкурентами;

3. прибутку окремих структурних пСЦдроздСЦлСЦв та центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ;

4. звСЦтних та планових показникСЦв.

4. АналСЦз коефСЦцСЦСФнтСЦв

1. рентабельностСЦ;

2. розподСЦлу прибутку;

3. фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ;

4. лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ;

5. дСЦловоСЧ активностСЦ;

6. ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банку.

5. РЖнтегральний аналСЦз

1. портфельний аналСЦз;

2. ДюпонСЦвська система СЦнтегрального аналСЦзу;

3. обтАЩСФктно-орСЦСФнтований СЦнтегральний аналСЦз.


Горизонтальний аналСЦз базуСФться на вивченнСЦ динамСЦки окремих фСЦнансових показникСЦв у часСЦ. ПСЦд час використання даноСЧ системи аналСЦзу розраховуються темпи росту (приросту) окремих показникСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ за ряд перСЦодСЦв та визначаються загальнСЦ тенденцСЦСЧ СЧх змСЦни або тренду.

Вертикальний (структурний) аналСЦз передбачаСФ визначення структури фСЦнансових показникСЦв з оцСЦнкою впливу рСЦзних факторСЦв на кСЦнцевий результат. ПСЦд час здСЦйснення цього аналСЦзу розраховуСФться питома вага окремих структурних складових агрегованих фСЦнансових показникСЦв.

АналСЦз вСЦдносних показникСЦв (коефСЦцСЦСФнтСЦв) передбачаСФ розрахунок вСЦдношень мСЦж окремими абсолютними показниками фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку, визначення взаСФмозв'язкСЦв показникСЦв. ПСЦд час використання цСЦСФСЧ системи аналСЦзу визначаються рСЦзноманСЦтнСЦ вСЦдноснСЦ показники, що характеризують окремСЦ результати фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку та рСЦвень його фСЦнансового стану.

ПорСЦвняльний аналСЦз ТСрунтуСФться на зСЦставленнСЦ значень окремих груп аналогСЦчних показникСЦв мСЦж собою. ПСЦд час використання цСЦСФСЧ системи аналСЦзу розраховуються розмСЦри абсолютних та вСЦдносних вСЦдхилень показникСЦв, що порСЦвнюються.

РЖнтегральний аналСЦз передбачаСФ визначення впливу окремих факторСЦв (причин) на результативний показник детермСЦнованих (роздСЦлених у часСЦ) або стохастичних (що не мають певного порядку) прийомСЦв дослСЦдження. При цьому СЦнтегральний аналСЦз може бути як прямим (власне аналСЦз), коли результативний показник подСЦляють на окремСЦ складовСЦ, так СЦ зворотним (синтез), коли його окремСЦ елементи об'СФднують у загальний результативний показник.

Отже, фСЦнансовий аналСЦз дСЦяльностСЦ банку як складова пСЦдсистеми функцСЦонального забезпечення фСЦнансового менеджменту передуСФ прийняттю рСЦшень з фСЦнансових питань, будучи етапом, операцСЦСФю й умовою СЧх прийняття (СЦнформацСЦйно-аналСЦтичним забезпеченням), а потСЦм узагальнюСФ та оцСЦнюСФ результати рСЦшень на основСЦ пСЦдсумковоСЧ СЦнформацСЦСЧ.


1.4 Системи та методи внутрСЦшнього фСЦнансового контролю


В основСЦ функцСЦональних пСЦдсистем фСЦнансового менеджменту важливу роль у пСЦдвищеннСЦ ефективностСЦ управлСЦння доходами й витратами, лСЦквСЦднСЦстю та бюджетним процесом вСЦдСЦграють системи СЦ методи фСЦнансового контролю. РСЦвень органСЦзацСЦСЧ фСЦнансового контролю безпосередньо впливаСФ на стСЦйкСЦсть банку, сприяСФ удосконаленню системи фСЦнансового управлСЦння ним, забезпечуСФ пСЦдпорядкування дСЦяльностСЦ банку фСЦнансовСЦй полСЦтицСЦ, що проводиться його керСЦвництвом.

ФСЦнансовий контроль - система, яка забезпечуСФ концентрацСЦю контрольних дСЦй на найбСЦльш прСЦоритетних напрямках фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку, своСФчасне виявлення вСЦдхилень фактичних результатСЦв вСЦд запланованих та прийняття оперативних управлСЦнських рСЦшень, що забезпечують СЧСЧ нормалСЦзацСЦю.

Призначенням фСЦнансового контролю СФ оперативне порСЦвняння основних планових (нормативних) СЦ фактичних показникСЦв, щоб виявити вСЦдхилення СЦ визначити взаСФмозв'язок та взаСФмозалежнСЦсть цих вСЦдхилень з метою впливу на ключовСЦ фактори нормалСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ банку.

З огляду на це, основними функцСЦями фСЦнансового контролю банку СФ: спостереження за ходом реалСЦзацСЦСЧ фСЦнансових завдань, встановлених системою планових фСЦнансових показникСЦв СЦ нормативСЦв; визначення ступеня вСЦдхилення фактичних результатСЦв фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку вСЦд запланованих; дСЦагностування за розмСЦрами вСЦдхилень серйозних погСЦршень у фСЦнансовому станСЦ банку та СЦстотного зниження темпСЦв його фСЦнансового розвитку; розроблення оперативних управлСЦнських рСЦшень щодо нормалСЦзацСЦСЧ, фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку вСЦдповСЦдно до передбачених цСЦлей СЦ показникСЦв; коригування в разСЦ необхСЦдностСЦ окремих цСЦлей, СЦ показникСЦв фСЦнансового розвитку банку у зв'язку зСЦ змСЦною зовнСЦшнього фСЦнансового середовища, кон'юнктури фСЦнансового ринку СЦ внутрСЦшнСЦх умов роботи банку.

Як бачимо, фСЦнансовий контроль не обмежуСФться здСЦйсненням лише внутрСЦшнього контролю за фСЦнансовою дСЦяльнСЦстю банку та фСЦнансовими операцСЦями, але СФ ефективною координуючою системою забезпечення взаСФмозв'язку мСЦж формуванням СЦнформацСЦйноСЧ бази, фСЦнансовим аналСЦзом, фСЦнансовим плануванням СЦ внутрСЦшнСЦм фСЦнансовим контролем у банку.

Важливе значення пСЦд час фСЦнансового контролю маСФ вивчення причин, що викликали появу вСЦдхилень вСЦд встановлених параметрСЦв. ПСЦд час аналСЦзу вСЦдхилень слСЦд розрСЦзняти контрольованСЦ СЦ неконтрольованСЦ причини. НеконтрольованСЦ причини вСЦдхилень пов'язанСЦ зСЦ змСЦнами в зовнСЦшньому середовищСЦ. Банк може певною мСЦрою впливати лише на контрольованСЦ причини.

КонтрольованСЦ причини вСЦдхилень можна подСЦлити на двСЦ групи: вСЦдхилення, що виникли в результатСЦ планування та пов'язанСЦ з помилками в процесСЦ складання прогнозСЦв, вони можуть бути викликанСЦ недостатнСЦстю СЦнформацСЦСЧ; недостовСЦрним прогнозом розвитку; невСЦдповСЦдними методами планування; вСЦдхилення, пов'язанСЦ з реалСЦзацСЦСФю планСЦв як результат дСЦяльностСЦ банку.

У практицСЦ аналСЦзу причин вСЦдхилень розрСЦзняють аналСЦз, орСЦСФнтований на минуле, СЦ аналСЦз, орСЦСФнтований на майбутнСФ (на перспективу). При цьому аналСЦз вСЦдхилень з орСЦСФнтацСЦСФю на перспективу можливий у тому випадку, коли в банку здСЦйснюСФться регулярний прогноз розвитку контрольних параметрСЦв. ПорСЦвнюючи плановСЦ й прогнознСЦ величини, можна оцСЦнити ймовСЦрнСЦ вСЦдхилення в перспективСЦ, а також виявити причини можливих вСЦдхилень. Прогнозоване вСЦдхилення СФ попередженням про те, що запланована мета може бути не досягнута СЦ що мають бути розробленСЦ заходи щодо СЧх усунення.

За результатами аналСЦзу здСЦйснюСФться коригування фСЦнансових планСЦв СЦ бюджетСЦв, якщо СЧх подальше виконання в такому виглядСЦ СФ недоцСЦльним, або перегляд дСЦй, спрямованих на досягнення визначених цСЦлей. За результатами фСЦнансового монСЦторингу вносяться пропозицСЦСЧ щодо коригування системи цСЦльових нормативСЦв; показникСЦв поточних фСЦнансових планСЦв або окремих бюджетСЦв. В окремих критичних випадках може бути обТСрунтована пропозицСЦя щодо призупинення окремих операцСЦй СЦ навСЦть дСЦяльностСЦ окремих центрСЦв фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ.

Таким чином, фСЦнансовий контроль СФ важливою складовою фСЦнансового менеджменту банку. ВСЦн забезпечуСФ зворотний зв'язок, звертаючи увагу менеджерСЦв на значнСЦ вСЦдхилення вСЦд запланованих показникСЦв, що даСФ змогу приймати оперативнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення, спрямованСЦ на виконання поставлених завдань.


2. МЕНЕДЖМЕНТ ОПЕРАЦРЖЙ КОМЕРЦРЖЙНОГО БАНКУ


2.1 СутнСЦсть та управлСЦння активами та пасивами в банку


2.1.1 СутнСЦсть активСЦв та пасивСЦв у банку

СутнСЦсть активСЦв та пасивСЦв банкСЦв обумовлюСФться СЧхньою роллю в економСЦцСЦ як фСЦнансових посередникСЦв, що акумулюють тимчасово вСЦльнСЦ кошти суб`СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ розмСЦщують СЧх на умовах повернення, строковостСЦ та платностСЦ в тих суб`СФктСЦв господарства, якСЦ потребують цього для забезпечення виробничого процесу.

Основними завданнями сучасного комерцСЦйного банку СФ надання рСЦзноманСЦтних видСЦв позик своСЧм клСЦСФнтам, для чого СФ необхСЦдним залучення коштСЦв СЦз рСЦзних джерел на вСЦдповСЦднСЦ термСЦни, здСЦйснення розрахунково-касового обслуговування клСЦСФнтСЦв СЦ проведення платежСЦв, здСЦйснення операцСЦй з купСЦвлСЦ та продажу валютних коштСЦв як за дорученням клСЦСФнтСЦв, так СЦ за "асний рахунок.

Для виконання цих завдань банку необхСЦдно забезпечити залучення достатньоСЧ кСЦлькостСЦ коштСЦв СЦз рСЦзних джерел на рСЦзнСЦ термСЦни, домогтися оптимального сполучення термСЦнСЦв залучення коштСЦв та СЧхньоСЧ вартостСЦ з метою одержання прибутку, водночас пСЦдтримуючи необхСЦдний рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ та оптимСЦзацСЦСЧ ризикСЦв, якСЦ виникають при цьому.

ТакСЦ цСЦлСЦ досягаються банком при проведеннСЦ рСЦзноманСЦтних активних СЦ пасивних операцСЦй, при цьому формуються активи СЦ пасиви банку.

АктивнСЦ операцСЦСЧ - це розмСЦщення й використання банком "асних СЦ залучених коштСЦв для одержання прибутку за рацСЦонального розподСЦлу ризикСЦв з окремих видСЦв операцСЦй та пСЦдтриманнСЦ лСЦквСЦдностСЦ.

ВсСЦ активи комерцСЦйного банку можуть бути роздСЦленСЦ на первиннСЦ резерви, кредити, наданСЦ банком, СЦнвестицСЦСЧ в цСЦннСЦ папери, основнСЦ засоби СЦ нематерСЦальнСЦ ресурси. До первинних резервСЦв належать активи, якСЦ в будь-який час можуть бути використанСЦ банком для видачСЦ вкладСЦв та здСЦйснення поточних платежСЦв. До цСЦСФСЧ групи активСЦв належать: банкноти СЦ монети в касСЦ банку; кошти на кореспондентських рахунка; обов`язковСЦ мСЦнСЦмальнСЦ резерви.

ПервиннСЦ резерви СФ малоприбутковим видом активСЦв, СЦ керСЦвництво банку з метою максимСЦзацСЦСЧ прибутку прагне до зниження СЧхньоСЧ частки в структурСЦ активСЦв. Проте це зниження СФ можливим лише до певного рСЦвня, оскСЦльки готСЦвкових коштСЦв у касСЦ банку маСФ бути достатньо для розмСЦну грошей, видачСЦ вкладСЦв, видачСЦ готСЦвки СПД на СЧхнСЦ потреби. НеобхСЦдний розмСЦр готСЦвкових коштСЦв визначаСФться структурою пасивСЦв даного комерцСЦйного банку СЦ часткою в пасивах поточних рахункСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб, вкладСЦв, термСЦни виплати за якими настали. Планування руху готСЦвки в касСЦ банку, вибСЦр джерел СЧСЧ поповнення СФ одним з найважливСЦших завдань, яке розв`язують при управлСЦннСЦ активами банку.

КомерцСЦйнСЦ банки зберСЦгають тимчасово вСЦльнСЦ кошти на своСЧх кореспондентських рахунках у нацСЦональному та комерцСЦйних банках. ДостатнСЦсть коштСЦв на кореспондентських рахунках банку для виконання ним поточних платежСЦв СФ наслСЦдком дСЦяльностСЦ банку з управлСЦння поточною лСЦквСЦднСЦстю. Сума коштСЦв на кореспондентському рахунку не може бути нижчою за вСЦдповСЦдний норматив, встановлений НБУ. ОскСЦльки вСЦдсотки, що виплачуються за залишками на кореспондентських рахунках, як правило, нижчСЦ за вСЦдсотки, що пропонуються за мСЦжбанкСЦвськими кредитами й депозитами, природним СФ прагнення керСЦвництва банку до мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ залишкСЦв на цих рахунках до рСЦвня, достатнього для проведення строкових платежСЦв.

ПасивнСЦ операцСЦСЧ - це залучення банком коштСЦв СЦз рСЦзних джерел з метою пСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ й забезпечення прибутковоСЧ роботи банку.

Пасиви банку - частина бухгалтерського балансу, що вСЦдображаСФ в грошовому вираженнСЦ джерела утворення коштСЦв банку. Залежно вСЦд характеру джерел коштСЦв усСЦ пасиви банку рСЦзняться за термСЦнами залучення СЦ вартСЦстю. ВСЦд вартостСЦ термСЦнСЦв залучення коштСЦв залежить спроможнСЦсть банку забезпечити СЧх рацСЦональне розмСЦщення СЦ допустимий прибуток акцСЦонерСЦв банку.

Пасиви комерцСЦйних банкСЦв - це ресурси, за рахунок яких здСЦйснюються кредитнСЦ, СЦнвестицСЦйнСЦ та СЦншСЦ активнСЦ операцСЦСЧ. Ресурси подСЦляються на "аснСЦ, залученСЦ СЦ позиченСЦ.

До власних ресурсСЦв, або до банкСЦвського капСЦталу, належать статутний, резервний та СЦншСЦ фонди, якСЦ створюються для забезпечення фСЦнансовоСЧ сталостСЦ, комерцСЦйноСЧ СЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ банку, а також нерозподСЦлений прибуток поточного СЦ минулого рокСЦв. "асний капСЦтал комерцСЦйного банку виконуСФ в основному захисну функцСЦю - страхування СЦнтересСЦв вкладникСЦв та кредиторСЦв, а також покриття поточних збиткСЦв вСЦд банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Власний капСЦтал комерцСЦйного банку подСЦляСФться на основний СЦ додатковий. До основного капСЦталу вСЦдносять статутний СЦ резервний фонди, а також нерозподСЦлений прибуток минулих рокСЦв. Додатковий капСЦтал складаСФться СЦз загальних резервСЦв за активними операцСЦями СЦ поточних прибуткСЦв.

Порядок формування статутного фонду залежить вСЦд форми органСЦзацСЦСЧ банку - шляхом вСЦдкритоСЧ передплати на акцСЦСЧ (акцСЦонерне товариство вСЦдкритого типу) та шляхом перерозподСЦлу усСЦх акцСЦй серед засновникСЦв банку згСЦдно з розмСЦром СЧхньоСЧ части у статутному фондСЦ (акцСЦонерне товариство закритого типу).

Резервний фонд комерцСЦйного банку призначений для покриття можливих збиткСЦв вСЦд банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. НаявнСЦсть коштСЦв у резервному фондСЦ забезпечуСФ стСЦйкСЦсть комерцСЦйного банку, зменшуСФ вСЦрогСЦднСЦсть його банкрутства. Резервний фонд комерцСЦйного банку створюСФться в порядку, визначеному зборами акцСЦонерСЦв, а його розмСЦр встановлюСФться, як правило, на рСЦвнСЦ 50% вСЦд розмСЦру статутного фонду. ВСЦн формуСФться за рахунок вСЦдрахувань вСЦд прибутку.

КрСЦм резервного фонду в комерцСЦйних банках створюються спецСЦальнСЦ фонди, призначенСЦ для покриття збиткСЦв вСЦд активних операцСЦй та для виробничого СЦ соцСЦального розвитку банку, СЧх формування здСЦйснюСФться за рахунок прибутку.

Прибуток СФ ресурсом внутрСЦшнього походження. ВСЦн СЦснуСФ у виглядСЦ залишку прибутку пСЦсля сплати податкСЦв та вСЦдрахування до фондСЦв банку.

ЗалученСЦ кошти - це сукупнСЦсть коштСЦв на поточних, депозитних та СЦнших рахунках банкСЦвських клСЦСФнтСЦв (юридичних та фСЦзичних осСЦб), на рахунках громадських органСЦзацСЦй та рСЦзноманСЦтних фондСЦв, якСЦ розмСЦщуються в активСЦ з метою отримання прибутку чи забезпечення лСЦквСЦдностСЦ банку. ЗалученСЦ кошти формують переважну частину ресурсСЦв, якСЦ використовуються для виконання активних операцСЦй банкСЦв.

ЗалученСЦ кошти банкСЦв подСЦляються на депозитнСЦ й недепозитнСЦ.

Банки залучають вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти шляхом виконання депозитних операцСЦй, у процесСЦ яких використовуються рСЦзнСЦ види банкСЦвських рахункСЦв. Депозити бувають до запитання СЦ строковСЦ. Депозити до запитання розмСЦщуються у банку на поточному рахунку клСЦСФнта. Вони використовуються "асниками для здСЦйснення поточних розрахункСЦв з СЧхнСЦми господарськими партнерами. За вимогою клСЦСФнта кошти з його поточного рахунка в будь-який час можуть вилучатися шляхом видачСЦ готСЦвки, виконання платСЦжного доручення, оплати чекСЦв або векселСЦв.

Вклади до запитання СФ нестабСЦльними, що обмежуСФ можливСЦсть СЧх використання банком для позикових та СЦнвестицСЦйних операцСЦй.

СтроковСЦ депозити -це кошти, розмСЦщенСЦ в банку на певний строк, не менший вСЦд одного мСЦсяця СЦ можуть бути знятими пСЦсля закСЦнчення цього термСЦну або пСЦсля попереднього повСЦдомлення банку. СтроковСЦ кошти СФ для банкСЦв кращим видом депозитСЦв, оскСЦльки вони стабСЦльнСЦ СЦ зручнСЦ в банкСЦвському плануваннСЦ. За ними сплачуСФться високий депозитний вСЦдсоток, рСЦвень якого диференцСЦюСФться залежно вСЦд термСЦну виду внеску, перСЦоду повСЦдомлення про вилучення, загальноСЧ динамСЦки ставок грошового ринку та СЦнших умов.

ОднСЦСФю з форм строкових вкладСЦв СФ сертифСЦкати. СертифСЦкати бувають депозитнСЦ та ощаднСЦ. ДепозитнСЦ сертифСЦкати надаються юридичним. А ощаднСЦ - фСЦзичним особам.

СертифСЦкат - це цСЦнний папСЦр, який може використовуватися його "асником як платСЦжний засСЦб СЦ мати обСЦг на фондовому ринку. СертифСЦкати мають суттСФву перевагу над строковими вкладами, оформленими депозитними договорами. Завдяки вторинному ринку цСЦнних паперСЦв сертифСЦкат(крСЦм СЦменного) може бути достроково проданий "асником СЦншСЦй особСЦ (з одержанням певного прибутку за час зберСЦгання) СЦ без змСЦни при цьому обсягу ресурсСЦв банку, тодСЦ як дострокове вилучення "асником строкового вкладу означаСФ для нього втрату прибутку, а для банку - втрату частини ресурсСЦв.

КомерцСЦйнСЦ банки можуть залучати вСЦльнСЦ кошти юридичних та фСЦзичних осСЦб за допомогою банкСЦвського векселя. БанкСЦвський вексель маСФ депозитну природу, СЦ цим схожий на сертифСЦкат. Проте, на вСЦдмСЦну вСЦд сертифСЦкату банкСЦвський вексель може бути використаний його "асником як платСЦжний засСЦб за товари СЦ послуги, причому новий "асник векселя може передавати його третСЦй особСЦ шляхом СЦндосаменту. Щоб придбати банкСЦвський вексель, покупець маСФ перерахувати грошСЦ на рахунок банку-продавця, пСЦсля чого останнСЦй виписуСФ банкСЦвський вексель на СЦм`я покупця СЦ зазначаСФ дату зарахування грошей. Погашення банкСЦвських векселСЦв вСЦдбуваСФться шляхом СЧх викупу пСЦсля закСЦнчення термСЦну обертання або ж дострокового викупу. У банкСЦвських векселях вказуСФться величина прибутку у виглядСЦ вСЦдсотка до номСЦналу, що одержуСФ "асник векселя. Це означаСФ, що продаються векселСЦ за номСЦналом, а купуються банком за цСЦною продажу.

НедепозитнСЦ залученСЦ кошти банку - це позика на грошовому ринку, якСЦ залучаються у формСЦ мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв та кредитСЦв центрального банку (НБУ), операцСЦй з цСЦнними паперами на вторинному ринку, а також позик на ринку СФвродоларСЦв. ЦСЦ кошти мають суттСФве значення для пСЦдтримки поточноСЧ банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ СЦ тому активно використовуються комерцСЦйними банками УкраСЧни.

Одним СЦз джерел поповнення ресурсСЦв комерцСЦйного банку СФ мСЦжбанкСЦвський кредит. Кредитними ресурсами торгують фСЦнансово стСЦйкСЦ комерцСЦйнСЦ банки, в яких завжди СФ надлишок ресурсСЦв. КрСЦм фСЦнансовоСЧ вигоди банки-кредитори одержують можливСЦсть установлення дСЦлових партнерських стосункСЦв.

У принципСЦ банкам вигСЦдно розмСЦщувати кредитнСЦ ресурси в СЦнших банках порСЦвняно з кредитуванням суб`СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, оскСЦльки банки вСЦдрСЦзняються бСЦльш високою надСЦйнСЦстю. ТермСЦни мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв можуть бути рСЦзними - вСЦд одного дня до трьох-шести мСЦсяцСЦв. ВСЦдсоткова ставка за мСЦжбанкСЦвськими кредитами, як правило, нижча, нСЦж за кредитами, наданими господарникам, СЦ пов`язана з облСЦковою ставкою НБУ.

Банки-позичальники залучують мСЦжбанкСЦвський кредит для розширення своСФСЧ кредитноСЧ дСЦяльностСЦ з клСЦСФнтами, а також у зв`язку з необхСЦднСЦстю регулювання банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ. Кредитування здСЦйснюСФться на договСЦрних умовах на чСЦтко визначений термСЦн. Досить активно використовуються банкСЦвськСЦ кредити термСЦном на один день, мета яких полягаСФ в пСЦдтримцСЦ поточноСЧ дСЦяльностСЦ банку.


2.1.2 УправлСЦння активами СЦ пасивами банку

За сучасних умов розвитку банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ головне завдання полягаСФ в пошуку реальних шляхСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв та отримання достатнСЦх прибуткСЦв для збереження коштСЦв вкладникСЦв та пСЦдтримання життСФдСЦяльностСЦ банку. УспСЦшне вирСЦшення цСЦСФСЧ складноСЧ проблеми потребуСФ використання багатьох методСЦв, прийомСЦв, способСЦв, систем та розробки нових пСЦдходСЦв до управлСЦння активами СЦ пасивами банку.

В усьому свСЦтСЦ рСЦвень ефективностСЦ управлСЦння активами СЦ пасивами розглядаСФться як один з найважливСЦших чинникСЦв пСЦдвищення стабСЦльностСЦ, надСЦйностСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ. В умовах жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ, що супроводжуСФ розвиток ринковоСЧ економСЦки, необхСЦдно постСЦйно вдосконалювати системи та форми управлСЦння активами СЦ пасивами, швидко оволодСЦвати нагромадженими в теорСЦСЧ та практицСЦ знаннями, знаходити новСЦ неординарнСЦ рСЦшення в динамСЦчнСЦй ситуацСЦСЧ. Лише такий пСЦдхСЦд до управлСЦння забезпечуСФ виграш у конкретному середовищСЦ або, принаймнСЦ нормальнСЦ умови розвитку органСЦзацСЦСЧ. БанкСЦвська дСЦяльнСЦсть у сучасному свСЦтСЦ - одна з найбСЦльш конкурентних, тому успСЦх та життСФдСЦяльнСЦсть банку РЖстотно визначаються рСЦвнем управлСЦння.

ДСЦяльнСЦсть щодо управлСЦння активами СЦ пасивами належить до числа стратегСЦчних планСЦв комерцСЦйного банку. При цьому визначаються довгостроковСЦ завдання, шляхи розвитку банку, а також комплекс заходСЦв щодо СЧх реалСЦзацСЦСЧ.

Завдання визначають вихСЦднСЦ пСЦдходи до розвитку банку. Як комерцСЦйне пСЦдприСФмство банк повинен орСЦСФнтуватися на таку дСЦяльнСЦсть, яка приносить йому прибуток. А величина прибутку залежить вСЦд обсягу та структури активСЦв СЦ пасивСЦв, обсягу прибуткСЦв та витрат, ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банку.

Завдання банку щодо управлСЦння активами СЦ пасивами, зазвичай пов'язуються також СЦз стабСЦльною базою доходСЦв, а це передбачаСФ акцент на розвиток традицСЦйних послуг банку, на довгострокове СЦ комплексне обслуговування клСЦСФнтСЦв.

ДовгостроковСЦ завдання управлСЦння банком включають орСЦСФнтацСЦю на забезпечення його надСЦйностСЦ СЦ стабСЦльностСЦ як умов довСЦри вкладникСЦв до банку.

НадСЦйнСЦсть банку СФ глибинною якСЦсною характеристикою його дСЦяльностСЦ, що формуСФться протягом усього перСЦоду функцСЦонування. КритерСЦями надСЦйностСЦ СФ достатнСЦй обсяг "асного капСЦталу, якСЦсть активСЦв, лСЦквСЦднСЦсть, прибутковСЦсть СЦ якСЦсть управлСЦння банком, тобто ефективнСЦсть управлСЦння активами СЦ пасивами банку.

Завдання щодо досягнення надСЦйностСЦ комерцСЦйного банку передбачають урахування всСЦх факторСЦв, що забезпечують дотримання вказаних критерСЦСЧв.

Поряд з економСЦчними завданнями, що стоять перед управлСЦнням банком, важливе значення маСФ мСЦiе даного банку в розв'язаннСЦ загальногосподарських завдань. Банк об'СФктивно необхСЦдний для розвитку економСЦки СЦ СФ важливою його складовою. ТСЦльки за умови активноСЧ участСЦ в економСЦчних процесах банк може розвиватися зовнСЦшньо СЦ внутрСЦшньо. МаСФться на увазСЦ стимулювання росту виробництва та обСЦгу створеного продукту, сприяння пСЦдтриманню стабСЦльностСЦ грошовоСЧ одиницСЦ.

УправлСЦння активами й пасивами та його результати мають вСЦдповСЦдати певним вимогам. ЦСЦ вимоги накладають вСЦдбиток на саме управлСЦння СЦ повиннСЦ обов'язково виконуватися на кожному етапСЦ. Визначимо найважливСЦшСЦ принципи управлСЦння активами й пасивами.

1. УправлСЦння активами СЦ пасивами маСФ базуватися на державному пСЦдходСЦ при оцСЦнюваннСЦ економСЦчних процесСЦв, явищ, результатСЦв дСЦяльностСЦ. РЖнакше кажучи, при управлСЦннСЦ активами СЦ пасивами необхСЦдно враховувати вСЦдповСЦднСЦсть державнСЦй економСЦчнСЦй, соцСЦальнСЦй, екологСЦчнСЦй, мСЦжнароднСЦй полСЦтицСЦ та законодавству.

2. УправлСЦння повинно мати науковий характер, тобто ТСрунтуватися на положеннях дСЦалектичноСЧ теорСЦСЧ пСЦзнання, враховувати вимоги економСЦчних законСЦв розвитку, використовувати досягнення НТП СЦ передового досвСЦду, новСЦтнСЦ методи економСЦчних дослСЦджень.

3. УправлСЦння маСФ бути комплексним. КомплекснСЦсть управлСЦння вимагаСФ охоплення всСЦх ланок СЦ сторСЦн дСЦяльностСЦ, всебСЦчного вивчення причинних залежностей у дСЦяльностСЦ банку.

4. ОднСЦСФю з вимог до управлСЦння СФ забезпечення системного пСЦдходу, коли кожний об'СФкт, який дослСЦджуСФться, розглядаСФться як складна динамСЦчна система, що включаСФ низку певним чином пов'язаних мСЦж собою елементСЦв СЦ зовнСЦшнСЦм оточенням. Вивчення кожного об'СФкта маСФ здСЦйснюватися з урахуванням усСЦх внутрСЦшнСЦх СЦ зовнСЦшнСЦх зв'язкСЦв, взаСФмозалежностСЦ та взаСФмопСЦдпорядкованостСЦ його окремих елементСЦв.

5. УправлСЦння активами СЦ пасивами маСФ бути об'СФктивним, конкретним СЦ точним. Воно маСФ будуватися на достовСЦрнСЦй, перевСЦренСЦй СЦнформацСЦСЧ, що реально вСЦдображаСФ об'СФктивну дСЦйснСЦсть, а висновки мають бути обТСрунтованСЦ точними аналСЦтичними розрахунками. З цСЦСФСЧ вимоги випливаСФ необхСЦднСЦсть постСЦйного вдосконалення процесу збору та обробки СЦнформацСЦСЧ з метою пСЦдвищення точностСЦ СЦ достовСЦрностСЦ розрахункСЦв.

6. УправлСЦння покликане бути дСЦйовим, активно впливати на процес дСЦяльностСЦ банку та його результати, своСФчасно виявляючи недолСЦки, прорахунки, помилки в роботСЦ.

7. УправлСЦння активами СЦ пасивами маСФ провадитися за планом, систематично, а не час вСЦд часу. З цСЦСФСЧ вимоги випливаСФ необхСЦднСЦсть планування управлСЦнськоСЧ роботи в банку, розподСЦл обов'язкСЦв щодо СЧСЧ виконання мСЦж виконавцями СЦ контроль за СЧСЧ виконанням.

8. РДднСЦсть стратегСЦчного (перспективного) СЦ тактичного (поточного) планування означаСФ вСЦдповСЦднСЦсть тактичних планСЦв стратегСЦчним цСЦлям з метою забезпечення безперервностСЦ вСЦдповСЦдного процесу.

9. УправлСЦння маСФ бути оперативним. ОперативнСЦсть означаСФ вмСЦння швидко й чСЦтко оцСЦнювати ситуацСЦСЧ, приймати управлСЦнськСЦ рСЦшення СЦ втСЦлювати СЧх у життя.

10. Моральне СЦ матерСЦальне стимулювання творчоСЧ активностСЦ, успСЦхСЦв СЦ досягнень всього колективу та кожного його члена зокрема - умова досягнення високих результатСЦв дСЦяльностСЦ банку.

11. Один з принципСЦв управлСЦння тАФ демократизм. ПередбачаСФ участь у процесСЦ управлСЦння широкого кола спСЦвробСЦтникСЦв банку, що забезпечуСФ бСЦльш повне виявлення передового досвСЦду СЦ використання ресурсного потенцСЦалу банку.

12. УправлСЦння маСФ бути ефективним, тобто витрати на утримання управлСЦнського персоналу мають давати багаторазовий ефект.

Таким чином, основними принципами управлСЦння активами СЦ пасивами СФ науковСЦсть, комплекснСЦсть, системнСЦсть, об'СФктивнСЦсть, точнСЦсть, достовСЦрнСЦсть, дСЦйовСЦсть, СФднСЦсть планСЦв, оперативнСЦсть, зацСЦкавленСЦсть, демократизм, ефективнСЦсть. Ними необхСЦдно керуватися при управлСЦннСЦ активами СЦ пасивами на будь-якому рСЦвнСЦ.

Активи банку вСЦдрСЦзняються за ступенем лСЦквСЦдностСЦ, прибутковостСЦ та ризикованостСЦ. Активи комерцСЦйного банку, як СЦ будь-якСЦ види вкладення коштСЦв, вСЦдрСЦзняються рСЦзним рСЦвнем лСЦквСЦдностСЦ, тобто можливСЦстю трансформацСЦСЧ в кошти у готСЦвковСЦй та безготСЦвковСЦй формСЦ, придатнСЦ для негайного виконання банком зобов'язань перед вкладниками та СЦншими кредиторами, а також швидкСЦстю, з якою може бути проведена ця трансформацСЦя. Так, банкноти СЦ монети в касСЦ банку можуть бути негайно використанСЦ для видачСЦ депозитСЦв приватним вкладникам, довгостроковий же кредит, наданий для будСЦвництва, не може бути швидко трансформований у кошти на кореспондентському рахунку банку або готСЦвковСЦ кошти в його касСЦ.

РСЦзнСЦ активи банку характеризуються рСЦзним рСЦвнем прибутку, який вони дають. При цьому чим вищий рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ активу, тим меншою мСЦрою вСЦн СФ прибутковим. НайбСЦльший прибуток банкам дають активи у формСЦ довгострокових кредитСЦв та СЦнвестицСЦй у цСЦннСЦ папери. ТакСЦ активи, як правило, вСЦдрСЦзняються високим ступенем ризику.

Залежно вСЦд характеру джерел коштСЦв усСЦ пасиви банку розрСЦзняються за термСЦнами залучення СЦ вартСЦстю. ВСЦд вартостСЦ й термСЦнСЦв залучення коштСЦв залежить спроможнСЦсть банку забезпечити СЧхнСФ рацСЦональне розмСЦщення СЦ врештСЦ-решт прийнятний дохСЦд акцСЦонерам банку. Основним джерелом коштСЦв банку, як правило, СФ депозити фСЦзичних та юридичних осСЦб, а крСЦм того кошти центральних (нацСЦональних) банкСЦв, кредити, залученСЦ в СЦнших комерцСЦйних банкСЦв, розмСЦщенСЦ на ринку облСЦгацСЦйнСЦ позики.

ОсобливСЦстю пасивСЦв комерцСЦйного банку порСЦвняно з СЦншими компанСЦями СФ висока частка коштСЦв, залучених на рСЦзних умовах, що значно перевищуСФ "аснСЦ кошти банку.

ВСЦдповСЦдно особливостями активСЦв банку порСЦвняно з виробничими компанСЦями СФ незначна питома вага матерСЦальних активСЦв тАФ основних засобСЦв тощо - СЦ висока частка активСЦв у грошовСЦй формСЦ. БСЦльшу частину активСЦв комерцСЦйного банку складають фСЦнансовСЦ вимоги - рСЦзноманСЦтнСЦ види позичок, вкладення в цСЦннСЦ папери тощо, тодСЦ як в активах виробничоСЧ компанСЦСЧ фСЦнансовСЦ вимоги представленСЦ дебСЦторською заборгованСЦстю, скорочення частки якоСЧ прагне кожна компанСЦя, СЦ готСЦвкою, необхСЦдною для виплати заробСЦтноСЧ плати.

Процес управлСЦння активами СЦ пасивами - це формування стратегСЦСЧ та проведення заходСЦв, якСЦ приводять структуру банкСЦвського балансу у вСЦдповСЦднСЦсть СЦз його стратегСЦчними цСЦлями. ВСЦн пов'язаний СЦз балансуванням багато в чому протилежних СЦнтересСЦв акцСЦонерСЦв банку та його клСЦСФнтСЦв.

ПершСЦ зацСЦкавленСЦ в максимСЦзацСЦСЧ прибутку на вкладений у банк капСЦтал, який одержують у формСЦ дивСЦдендСЦв, тому вимагають вСЦд керСЦвництва банку збСЦльшення частки дохСЦдних активСЦв та пСЦдвищення процентних ставок по депозитах.

КлСЦСФнти банку, в свою чергу, хотСЦли б одержувати вищий дохСЦд на кошти, розмСЦщенСЦ на поточних, депозитних та СЦнших рахунках у банку, а позичати кошти на рСЦзнСЦ термСЦни пСЦд якомога нижчий вСЦдсоток.

КерСЦвництво ж банку, з одного боку, повинне забезпечити акцСЦонерам прийнятний рСЦвень дивСЦдендСЦв, що спСЦввСЦдноситься СЦз доходами на капСЦтал, вкладений в СЦншСЦ кредитно-фСЦнансовСЦ установи, та СЦз середнСЦм доходом, який одержують акцСЦонери пСЦдприСФмств СЦнших галузей економСЦки. Якщо це завдання не буде вирСЦшене, то можливий вСЦдплив акцСЦонерного капСЦталу з даноСЧ кредитно-фСЦнансовоСЧ установи. З СЦншого боку, основний прибуток у рСЦзних формах тАФ СЦ у виглядСЦ процентного доходу, СЦ у виглядСЦ комСЦсСЦйного доходу тАФ банки одержують вСЦд операцСЦй з клСЦСФнтами, а не вСЦд рацСЦонального розмСЦщення "асних коштСЦв, частка яких у пасивах банку незначна. Тому необхСЦдно запропонувати клСЦСФнтам конкурентоспроможнСЦ процентнСЦ ставки по депозитах СЦ комСЦсСЦйнСЦ тарифи.

КрСЦм того, необхСЦдно враховувати, що кожен вкладник СФ потенцСЦйним позичальником, а позичальник - вкладником. Тому банк маСФ бути спроможним задовольнити законнСЦ й обТСрунтованСЦ потреби клСЦСФнтСЦв у кредитних коштах. НездатнСЦсть або небажання банку задовольнити цСЦ потреби призводить до вСЦдпливу клСЦСФнтури СЦ, як наслСЦдок, до скорочення пасивСЦв банку, якСЦ можуть бути джерелом активСЦв, що дають прибуток. Проте найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи або взагалСЦ не дають доходу, або дають незначний. ПрибутковСЦ активи, як правило, мають низьку лСЦквСЦднСЦсть.

Таким чином, основне протирСЦччя, яке маСФ бути розв'язане в процесСЦ управлСЦння активами й пасивами банку, тАФ це протирСЦччя мСЦж прибутковСЦстю та лСЦквСЦднСЦстю.

Основним завданням управлСЦння активами СЦ пасивами банку СФ забезпечення такоСЧ СЧхньоСЧ структури, яка даСФ змогу одержувати прибуток, не виходячи за межСЦ лСЦквСЦдностСЦ.

ПСЦд управлСЦнням активами розумСЦються шляхи, методи й порядок розмСЦщення залучених банком коштСЦв з метою забезпечення рентабельноСЧ роботи банку та пСЦдтримання його лСЦквСЦдностСЦ.

Залежно вСЦд стратегСЦчних завдань банку та обраного ним кола клСЦСФнтури керСЦвництво комерцСЦйного банку визначаСФ оптимальну для нього структуру активСЦв СЦ пасивСЦв. Процесу управлСЦння активами СЦ пасивами передуСФ впорядкування стратегСЦчного плану банку, в якому визначаються основнСЦ сектори фСЦнансового ринку, де буде працювати банк, а також основнСЦ показники його дСЦяльностСЦ у планованому перСЦодСЦ. СтратегСЦя банку визначаСФться його акцСЦонерами. На СЧСЧ основСЦ будуСФться фСЦнансова модель банку, тобто оптимальний для досягнення стратегСЦчних цСЦлей плановий баланс, який затверджуСФться правлСЦнням банку. При органСЦзацСЦСЧ управлСЦння активами СЦ пасивами СЧхня структура приводиться у вСЦдповСЦднСЦсть до запланованоСЧ.

Для здСЦйснення управлСЦння активами СЦ пасивами та впровадження методик управлСЦння в банку створюСФться спецСЦальний орган тАФ комСЦтет з питань управлСЦння активами СЦ пасивами. Його завданнями СФ розробка методик та регламентСЦв, що реалСЦзують функцСЦю управлСЦння активами СЦ пасивами, а також здСЦйснення монСЦторингу СЦ контролю за реалСЦзацСЦСФю зазначеноСЧ функцСЦСЧ. До складу комСЦтету, як правило, входять керСЦвники структурних пСЦдроздСЦлСЦв банку, безпосередньо вСЦдповСЦдальнСЦ за проведення активних СЦ пасивних операцСЦй: начальник кредитного управлСЦння, начальник управлСЦння цСЦнних паперСЦв, начальник управлСЦння дилСЦнгу, скарбник або начальник економСЦчного управлСЦння, головний бухгалтер, керСЦвники найбСЦльших фСЦлСЦй.

КомСЦтет з питань управлСЦння активами СЦ пасивами: розробляСФ методики СЦ регламенти, що стосуються управлСЦння ризиками, провадить монСЦторинг та аналСЦз ефективностСЦ роботи банку; встановлюСФ процентнСЦ ставки по депозитах СЦ кредитах; стежить за дотриманням нормативСЦв, установлених НацСЦональним банком; провадить аналСЦз короткострокових прогнозСЦв за джерелами СЦ напрямками використання коштСЦв; розглядаСФ та аналСЦзуСФ звСЦтнСЦсть про вСЦдповСЦднСЦсть фактично встановлених процентних ставок, установлюСФ лСЦмСЦти на окремСЦ види активСЦв СЦ стежить за СЧхнСЦм дотриманням.


2.2 Менеджмент кредитного портфеля банку


2.2.1 СутнСЦсть СЦ значення кредитного портфеля банку

Кредитування СФ найважливСЦшим напрямком здСЦйснюваних банком активних операцСЦй, оскСЦльки кредитний портфель становить здебСЦльшого вСЦд третини до половини всСЦх активСЦв банку. У структурСЦ балансу банку кредитний портфель розглядаСФться як СФдине цСЦле та складова активСЦв банку, що маСФ свСЦй рСЦвень дохСЦдностСЦ й ризику. Тому для успСЦшного кредитування - забезпечення повернення наданих кредитСЦв та пСЦдвищення дохСЦдностСЦ кредитних операцСЦй - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управлСЦння кредитним портфелем.

Сучасний банк спроможний запропонувати клСЦСФнту близько 200 видСЦв рСЦзноманСЦтних банкСЦвських продуктСЦв СЦ послуг, але кредитування залишаСФться однСЦСФю з основних його функцСЦй. Проте гострою залишаСФться проблема якостСЦ кредитного портфеля. Так, неадекватна поведСЦнка суб'СФктСЦв господарювання, а часто й недосконалСЦсть банкСЦвського менеджменту пСЦдштовхують банки до проведення надто ризиковоСЧ кредитноСЧ полСЦтики, що негативно позначаСФться на результатах СЧх дСЦяльностСЦ в цСЦлому. Перед службою банкСЦвського менеджменту постаСФ проблема врахування низки можливих ризикСЦв у кредитнСЦй дСЦяльностСЦ, зокрема, ризику неповернення кредиту. За такоСЧ ситуацСЦСЧ важливо умСЦло управляти кредитним портфелем СЦ кредитним ризиком зокрема.

Кредитний портфель тАФ це сукупнСЦсть кредитСЦв, наданих банком на певну дату; вСЦн характеризуСФ величину капСЦталу, вкладеного банком у кредитнСЦ операцСЦСЧ.

Кредитний портфель включаСФ агреговану балансову вартСЦсть усСЦх кредитСЦв, у тому числСЦ прострочених, пролонгованих СЦ сумнСЦвних щодо повернення.

Основними цСЦлями формування кредитного портфеля СФ: високий рСЦвень доходу в поточному перСЦодСЦ; високий темп очСЦкуваного доходу в майбутнСЦй довгостроковСЦй перспективСЦ; мСЦнСЦмСЦзацСЦя рСЦвня ризикСЦв кредитного портфеля; дотримання необхСЦдноСЧ лСЦквСЦдностСЦ кредитного портфеля; забезпечення максимального ефекту податкових пСЦльг.

Структура кредитного портфеля може бути систематизована за такими базовими ознаками:

1. За ступенем лСЦквСЦдностСЦ портфеля: високолСЦквСЦдна частина (короткостроковСЦ кредити); середньолСЦквСЦдна частина (середньостроковСЦ кредити); низьколСЦквСЦдна частина (довгостроковСЦ кредити); нелСЦквСЦдна частина (сумнСЦвнСЦ та безнадСЦйнСЦ кредити).

2. За ступенем дохСЦдностСЦ портфеля: високодохСЦдна частина (процентна ставка вище вСЦд середнього на розрахунковий момент рСЦвня); середньодохСЦдна частина (процентна ставка дорСЦвнюСФ середньому на розрахунковий момент рСЦвню); низькодохСЦдна частина (процентна ставка нижче за середнСЦй на розрахунковий момент рСЦвень); збиткова частина (сумнСЦвнСЦ СЦ безнадСЦйнСЦ кредити).

3. За ступенем надСЦйностСЦ портфеля: високонадСЦйна частина (кредити елСЦтним позичальникам, кредити з високолСЦквСЦдним забезпеченням чи пСЦд гарантСЦСЧ уряду); ненадСЦйна частина (кредити випадковим клСЦСФнтам без високолСЦквСЦдного забезпечення чи гарантСЦй); СЦншСЦ кредити.

УправлСЦння кредитним портфелем банку визначаСФться як процес, спрямований на забезпечення рацСЦонального спСЦввСЦдношення дохСЦдностСЦ та надСЦйностСЦ портфеля.

Основними завданнями управлСЦння кредитним портфелем банку СФ: забезпечення максимального рСЦвня дохСЦдностСЦ кредитного портфеля та акцСЦонерного капСЦталу банку при мСЦнСЦмальному рСЦвнСЦ ризику; забезпечення зваженого та оптимального використання кредитних ресурсСЦв; досягнення оптимального балансу мСЦж зростанням обсягу кредитного портфеля та темпами полСЦпшення його якостСЦ; виконання всСЦх вимог та нормативних показникСЦв, викладених в СЦнструкцСЦях, розпорядженнях СЦ постановах НБУ, у т.ч. регламентуючих обсяги кредитних вкладень, максимальнСЦ суми кредитСЦв (у тому числСЦ СЦнсайдерам, пов'язаним та асоцСЦйованим особам); розширення клСЦСФнтськоСЧ бази шляхом надання кредитних послуг високоСЧ якостСЦ.


2.2.2 Кредитна полСЦтика як основа управлСЦння кредитним портфелем банку

Одним з головних елементСЦв ефективного управлСЦння кредитами СФ добре розроблена кредитна полСЦтика, що маСФ забезпечувати ефективне управлСЦння портфелем кредитСЦв банку, ретельний контроль за ними СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю втрат вСЦд настання кредитних ризикСЦв. Банки мають успСЦх тодСЦ, коли ризики контрольованСЦ СЦ знаходяться в рамках СЧх фСЦнансових можливостей.

Кредитна полСЦтика банку - це стратегСЦя СЦ тактика банку щодо залучення коштСЦв та спрямування СЧх на кредитування клСЦСФнтСЦв банку (позичальникСЦв) на основСЦ таких принципСЦв кредитування, як строковСЦсть, платнСЦсть, забезпеченСЦсть, поверненСЦсть та цСЦльовий характер використання.

Кредитна полСЦтика з погляду стратегСЦСЧ включаСФ прСЦоритети, принципи та цСЦлСЦ окремого банку на кредитному ринку, а стосовно тактики - фСЦнансовий та СЦнший СЦнструментарСЦй, що використовуСФться даним банком для реалСЦзацСЦСЧ його цСЦлей пСЦд час здСЦйснення кредитних угод, правил СЧх здСЦйснення, регламенту органСЦзацСЦСЧ кредитного процесу.

Кредитна полСЦтика в бСЦльш вузькому розумСЦннСЦ - це система заходСЦв банку в сферСЦ кредитування його клСЦСФнтСЦв, яку здСЦйснюСФ банк для реалСЦзацСЦСЧ своСФСЧ загальноСЧ стратегСЦСЧ в певний перСЦод часу. Таким чином, кредитна полСЦтика як основа процесу управлСЦння кредитом визначаСФ прСЦоритети в процесСЦ розвитку кредитних вСЦдносин, з одного боку, та функцСЦонування кредитного механСЦзму - з СЦншого.

Кредитну полСЦтику необхСЦдно розробляти та дСЦяти згСЦдно з нею насамперед тому, що вона даСФ змогу планувати, регулювати, контролювати, рацСЦонально органСЦзовувати взаСФмовСЦдносини мСЦж банком та його клСЦСФнтами щодо зворотного руху грошових коштСЦв.

КредитнСЦ вкладення для банку мають бути надСЦйнСЦ та рентабельнСЦ. ОскСЦльки кредити складають найбСЦльш значну СЦ завжди найбСЦльш проблемну частину активСЦв, то вони мають пСЦддаватися ретельнСЦй оцСЦнцСЦ й нормативСЦзацСЦСЧ. Отже, кредитна полСЦтика банку СФ одним СЦз найважливСЦших СЦнструментСЦв запобСЦгання ризикам, а СЧСЧ головне призначення полягаСФ у встановленнСЦ ключових принципСЦв, яких мають дотримувати менеджери та керСЦвники банку пСЦд час планування кредитноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ надання кредитСЦв.

Головною метою кредитноСЧ полСЦтики банку СФ формування зваженого та якСЦсного пСЦдходу до управлСЦння ризиком проведення кредитних операцСЦй.

Можна видСЦлити такСЦ завдання, що повиннСЦ реалСЦзуватись у результатСЦ розробки кредитноСЧ полСЦтики:

1. Забезпечення надання якСЦсних кредитСЦв. ЯкСЦснСЦ кредити (стабСЦльнСЦ, стСЦйкСЦ кредити) - це такСЦ кредити, що забезпечують адекватний процентний прибуток навСЦть у випадку негативних змСЦн макроскопСЦчних умов чи змСЦни умов ведення бСЦзнесу.

2. Забезпечення прибутковостСЦ кредитного портфеля. ВартСЦсть кредиту повинна вСЦдповСЦдати прогнозному (розрахунковому) ступеню ризику. Кредитна полСЦтика банку маСФ бути спрямована на створення стабСЦльних прибуткових для банку вСЦдносин з клСЦСФнтами. ПрибутковСЦсть вСЦдносин з клСЦСФнтом необхСЦдно максимСЦзувати шляхом перехресних продаж для забезпечення максимального спСЦввСЦдношення ризику та прибутковостСЦ для кожного клСЦСФнта. НеобхСЦдно уникати такого кредитування, за якого жодних СЦнших вСЦдносин, крСЦм кредитних, мСЦж клСЦСФнтом СЦ банком не СЦснуСФ та не передбачаСФться.

3. Забезпечення розумного зростання кредитного портфеля. Метою банку СФ довгострокове стабСЦльне зростання прибутковостСЦ бСЦзнесу. Це зростання не може бути забезпечене, по-перше, без формування портфеля кредитСЦв вСЦдповСЦдноСЧ якостСЦ; по-друге, без досягнення оптимального спСЦввСЦдношення мСЦж прибутковСЦстю та ризиком.

Кожний банк визначаСФ "асну кредитну полСЦтику, враховуючи економСЦчну, полСЦтичну та соцСЦальну ситуацСЦю в регСЦонСЦ його функцСЦонування або беручи до уваги всю сукупнСЦсть зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх ризикСЦв, якСЦ впливають на роботу визначеного банку.

ОсновнСЦ принципи формування кредитноСЧ полСЦтики банкСЦв:

1. Забезпечення зв'язку кредитноСЧ полСЦтики з загальною стратегСЦСФю його економСЦчного розвитку. Кредитна полСЦтика повинна розглядатись як один з обовтАЩязкових елементСЦв загальноСЧ стратегСЦСЧ економСЦчного розвитку банку СЦ потребуСФ узгодження з його депозитною, процентною полСЦтикою, полСЦтикою управлСЦння банкСЦвськими ризиками. Як один СЦз найбСЦльших елементСЦв, що входять до складу загальноСЧ стратегСЦСЧ економСЦчного розвитку, кредитна полСЦтика маСФ бути узгоджена за своСЧми цСЦлями СЦз загальною стратегСЦСФю СЦ не вступати з нею в протирСЦччя.

2. Урахування в процесСЦ розробки кредитноСЧ полСЦтики стану краСЧни та СЧСЧ розвитку в певний перСЦод. Кредитна полСЦтика банку значною мСЦрою пов'язана з зовнСЦшнСЦм середовищем, яке визначаСФться станом розвитку економСЦки держави. На етапСЦ переходу УкраСЧни до ринковоСЧ економСЦки це середовище зазнаСФ суттСФвоСЧ трансформацСЦСЧ, яка визначаСФ новСЦ економСЦчнСЦ можливостСЦ проведення окремих напрямкСЦв кредитноСЧ полСЦтики банку.

3. Урахування в процесСЦ розробки кредитноСЧ полСЦтики прогнозування кон'юнктури фСЦнансового ринку. ПСЦд час визначення стратегСЦчних цСЦлей банку з приводу обсягСЦв його кредитноСЧ дСЦяльностСЦ, формування рСЦвня кредитноСЧ ставки, форм СЦ видСЦв кредитування клСЦСФнтСЦв мають бути прогнозованСЦ й врахованСЦ певнСЦ змСЦни, якСЦ очСЦкуються в даному перСЦодСЦ на фСЦнансовому ринку в цСЦлому та в тих його сегментах, в яких банк проводить (або збираСФться проводити) свою кредитну дСЦяльнСЦсть.

4. Забезпечення дотримання правових норм державного регулювання кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦв. Як СЦ СЦншСЦ сфери економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ окремих суб'СФктСЦв господарювання, кредитна дСЦяльнСЦсть банкСЦв пСЦдлягаСФ активному регулюванню з боку держави. Формами такого регулювання виступають певнСЦ закони, нормативнСЦ акти НацСЦонального банку УкраСЧни (наприклад, встановленСЦ ним економСЦчнСЦ нормативи щодо здСЦйснення кредитних операцСЦй). СтратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ кредитноСЧ полСЦтики СЦ механСЦзм СЧх реалСЦзацСЦСЧ не повиннСЦ вступати в протирСЦччя з чинними нормами державного регулювання кредитноСЧ дСЦяльностСЦ.

5. Урахування внутрСЦшнього потенцСЦалу банку та можливостей його розвитку. Обсяг кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банку, диверсифСЦкацСЦя СЧСЧ напрямкСЦв, можливостСЦ проведення окремих операцСЦй та застосування окремих кредитних СЦнструментСЦв значною мСЦрою визначаються розмСЦром його статутного капСЦталу, рСЦвнем розвитку матерСЦально-технСЦчноСЧ бази та СЦнновацСЦйних технологСЦй, квалСЦфСЦкацСЦСФю кредитних менеджерСЦв, органСЦзацСЦйною структурою управлСЦння СЦ деякими СЦншими елементами, якСЦ характеризують його внутрСЦшнСЦй ресурсний потенцСЦал.

6. СегментацСЦя напрямкСЦв кредитноСЧ полСЦтики за основними формами та видами кредитноСЧ дСЦяльностСЦ. Як цСЦлСЦсне поняття кредитна полСЦтика маСФ бути певним чином сегментована пСЦд час розробки за стратегСЦчними цСЦлями та механСЦзмами СЧх досягнення в окремих напрямках кредитноСЧ дСЦяльностСЦ. Ця сегментацСЦя може визначати окремСЦ прСЦоритети з вибору клСЦСФнтСЦв, видСЦв надання кредитСЦв, вСЦдповСЦдних кредитних СЦнструментСЦв, визнавши диференцСЦйованСЦ умови кредитних договорСЦв.

7. Забезпечення внутрСЦшньоСЧ збалансованостСЦ окремих напрямкСЦв кредитноСЧ полСЦтики. Цей принцип формування кредитноСЧ полСЦтики передбачаСФ чСЦтку узгодженСЦсть СЧСЧ стратегСЦчних цСЦлей СЦ окремих напрямкСЦв кредитноСЧ дСЦяльностСЦ в часСЦ, регСЦональному розрСЦзСЦ.

8. Забезпечення високоСЧ ефективностСЦ кредитноСЧ полСЦтики. Поняття високоСЧ ефективностСЦ кредитноСЧ полСЦтики передбачаСФ не тСЦльки можливСЦсть досягнення банком високого рСЦвня прибутку вСЦд його кредитних операцСЦй СЦ кредитноСЧ дСЦяльностСЦ в цСЦлому, але й забезпечення достатнього рСЦвня фСЦнансовоСЧ безпеки й надСЦйностСЦ цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ протягом передбаченого перСЦоду. Для забезпечення високоСЧ ефективностСЦ кредитноСЧ полСЦтики в процесСЦ розробки мають бути визначенСЦ вСЦдноснСЦ критерСЦСЧ рСЦвня прибутковостСЦ та ризику проведення окремих кредитних операцСЦй, форм та видСЦв кредитСЦв, кредитноСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку в цСЦлому.

9. Забезпечення гнучкостСЦ кредитноСЧ полСЦтики. ВнутрСЦшнСЦ та зовнСЦшнСЦ умови кредитноСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, прогнозованСЦ в процесСЦ розробки СЧх кредитноСЧ полСЦтики, можуть мати певнСЦ вСЦдхилення вСЦд СЧх передбачуваних значень. ЦСЦ вСЦдхилення можуть передбачати в майбутньому вСЦдповСЦдне коригування механСЦзмСЦв досягнень стратегСЦчних цСЦлей.

Тому пСЦд час розробки кредитноСЧ полСЦтики банку маСФ бути передбачений можливий дСЦапазон моделей прийняття вСЦдповСЦдних управлСЦнських рСЦшень, використовування нових кредитних СЦнструментСЦв, впровадження нових СЦнновацСЦйних технологСЦй здСЦйснення кредитного процесу, якСЦ б давали змогу враховувати можливСЦ змСЦни зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх умов кредитноСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗгСЦдно, з цими принципами видСЦляють такСЦ етапи розробки кредитноСЧ полСЦтики банку.

1. АналСЦз кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банку за попереднСЦй перСЦод. Головною метою аналСЦзу СФ оцСЦнка обсягу та складу кредитного портфеля банку, а також його ефективностСЦ. АналСЦз кредитного портфеля банку проводиться за видами та формами кредиту вСЦдповСЦдно до розробленоСЧ банком класифСЦкацСЦСЧ. На цьому етапСЦ аналСЦзуСФться: обсяг кредитного портфеля банку та його динамСЦка в передплановому перСЦодСЦ; вСЦдповСЦднСЦсть темпСЦв зростання кредитного портфеля банку темпам зростання активСЦв СЦ капСЦталу; динамСЦка питомоСЧ ваги кредитного портфеля в загальному обсязСЦ активСЦв; аналСЦз структури кредитного портфеля в галузевому та регСЦональному планСЦ, за видами та формами кредиту, позичальниками тощо; аналСЦз якостСЦ кредитного портфеля з поглибленим аналСЦзом проблемноСЧ заборгованостСЦ; аналСЦз достатностСЦ резервСЦв, що сформованСЦ для покриття кредитних ризикСЦв; аналСЦз дохСЦдностСЦ та прибутковостСЦ кредитного портфеля банку. Результати аналСЦзу використовуються пСЦд час розробки окремих параметрСЦв кредитноСЧ полСЦтики банку.

2. ОцСЦнка внутрСЦшнього потенцСЦалу банку СЦ можливостей його розвитку. До найважливСЦших внутрСЦшнСЦх чинникСЦв, якСЦ визначають кредитну полСЦтику банку, належать: кредитний потенцСЦал банку; регСЦональна та галузева специфСЦка функцСЦонування банку; ступСЦнь ризику та прибутковостСЦ окремих видСЦв кредитСЦв; стабСЦльнСЦсть депозитСЦв; спектр виконуваних операцСЦй СЦ послуг; забезпеченСЦсть кредитСЦв; професСЦйна пСЦдготовленСЦсть, квалСЦфСЦкацСЦя та досвСЦд персоналу банку; клСЦСФнтура банку; цСЦнова полСЦтика банку; практичне володСЦння персоналу банку теорСЦСФю та СЦнструментами управлСЦння кредитним ризиком.

3. ДослСЦдження факторСЦв зовнСЦшнього кредитного середовища та прогнозування СЧх розвитку. До найважливСЦших зовнСЦшнСЦх чинникСЦв належать: загальний стан економСЦки краСЧни; темпи СЦнфляцСЦСЧ; темпи зростання валового внутрСЦшнього продукту (ВВП); дефСЦцит державного бюджету; грошово-кредитна полСЦтика НБУ; рСЦвень доходСЦв населення, здатнСЦсть споживати банкСЦвськСЦ послуги, наявнСЦсть соцСЦальних пСЦльг тощо; рСЦвень конкуренцСЦСЧ; рСЦвень цСЦн на банкСЦвськСЦ продукти та послуги; полСЦтизованСЦсть суспСЦльства; соцСЦальна напруженСЦсть; попит на послуги банку його клСЦСФнтСЦв.

4. Формування системи стратегСЦчних цСЦлей кредитноСЧ полСЦтики та обТСрунтування типу кредитноСЧ полСЦтики. Тип кредитноСЧ полСЦтика банку характеризуСФ принциповСЦ пСЦдходи до СЧСЧ здСЦйснення з позицСЦСЧ спСЦввСЦдношення рСЦвня дохСЦдностСЦ та ризику кредитноСЧ дСЦяльностСЦ банку. ВидСЦляють три принципових типи кредитноСЧ полСЦтики банку - консервативний, помСЦркований та агресивний.

Консервативний тип кредитноСЧ полСЦтики банку спрямований на мСЦнСЦмСЦзацСЦю кредитного ризику. Така мСЦнСЦмСЦзацСЦя розглядаСФться як прСЦоритетна мета в здСЦйсненнСЦ його кредитноСЧ дСЦяльностСЦ. ОрСЦСФнтуючись на даний тип кредитноСЧ полСЦтики, банк не намагаСФться отримувати високСЦ доходи за рахунок значного розширення обсягСЦв кредитноСЧ дСЦяльностСЦ. МеханСЦзмом реалСЦзацСЦСЧ даноСЧ полСЦтики СФ: жорсткСЦ критерСЦСЧ оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальникСЦв; мСЦнСЦмСЦзацСЦя строкСЦв надання кредитСЦв та СЧх обсягСЦв; жорсткСЦ умови надання кредиту та пСЦдвищення його вартостСЦ; використання жорстких процедур лСЦквСЦдацСЦСЧ проблемноСЧ заборгованостСЦ.

ПомСЦркований тип кредитноСЧ полСЦтики характеризуСФ типовСЦ умови СЧСЧ здСЦйснення вСЦдповСЦдно до загальноприйнятоСЧ банкСЦвськоСЧ практики та орСЦСФнтуСФться на середнСЦй рСЦвень кредитного ризику.

Агресивний тип кредитноСЧ полСЦтики за прСЦоритетну мету кредитноСЧ дСЦяльностСЦ ставить максимСЦзацСЦю прибутку шляхом розширення обсягСЦв кредитноСЧ дСЦяльностСЦ, не враховуючи високий рСЦвень кредитного ризику, що супроводжуСФ цСЦ операцСЦСЧ.

МеханСЦзмом реалСЦзацСЦСЧ полСЦтики такого типу СФ: надання кредитСЦв бСЦльш ризиковим категорСЦям позичальникСЦв; збСЦльшення строкСЦв надання кредитСЦв та СЧх розмСЦрСЦв; зниження вартостСЦ кредиту до мСЦнСЦмально можливого рСЦвня; надання позичальникам можливостСЦ пролонгацСЦСЧ кредиту.

5. Розробка основних параметрСЦв органСЦзацСЦСЧ кредитного процесу СЦ визначення ступеня вСЦдповСЦдальностСЦ кредитних менеджерСЦв рСЦзного рСЦвня: визначення повноважень у сферСЦ надання кредитСЦв, якими надСЦлений кожен кредитний працСЦвник та кредитний комСЦтет; обов'язки щодо передачСЦ прав СЦ надання СЦнформацСЦСЧ в межах кредитного управлСЦння; практика перевСЦрки, оцСЦнки та прийняття рСЦшень за кредитними заявками клСЦСФнтСЦв; формування стандартСЦв оцСЦнки кредитоспроможностСЦ позичальникСЦв та диференцСЦацСЦя умов кредиту; необхСЦдна документацСЦя, яка додаСФться до кожноСЧ кредитноСЧ заявки, а також документацСЦя, що зберСЦгаСФться в кредитнСЦй справи (фСЦнансова звСЦтнСЦсть, договори гарантСЦСЧ СЦ застави тощо); права працСЦвникСЦв банку з детальним визначенням того, хто вСЦдповСЦдаСФ за зберСЦгання та перевСЦрку кредитних справ; основнСЦ правила прийняття, оцСЦнки та реалСЦзацСЦСЧ кредитного забезпечення; опис полСЦтики та практики встановлення процентних ставок СЦ комСЦсСЦй за кредитами, умови погашання кредитСЦв; опис стандартСЦв якостСЦ, якСЦ застосовуються до всСЦх кредитСЦв; опис практики виявлення, аналСЦзу та рСЦшення ситуацСЦй, пов'язаних а проблемними кредитами.

6. Формування механСЦзму контролю за здСЦйсненням кредитноСЧ полСЦтики.

7. Загальна оцСЦнка ефективностСЦ розробленоСЧ кредитноСЧ полСЦтики.

У процесСЦ розробки кредитноСЧ полСЦтики банки визначають прСЦоритети пСЦд час формування кредитного портфеля, розглядаючи його диверсифСЦкацСЦю з позицСЦй визначення оптимальноСЧ кредитноСЧ полСЦтики.

Опис кредитноСЧ полСЦтики маСФ важливе значення та допомагаСФ банку сформувати такий портфель, який допоможе йому досягти цСЦлоСЧ низки цСЦлей: забезпечити прибутковСЦсть, контроль за рСЦвнем ризику СЦ вСЦдповСЦднСЦсть вимогам, якСЦ висувають регулюючСЦ органи.

РЖ хоча опис кредитноСЧ полСЦтики маСФ бути достатньо гнучким для того, щоб враховувати всСЦ змСЦни економСЦчних умов СЦ правил, якСЦ встановлюються регулюючими органами, однак порушувати положення, що мСЦстяться в кредитнСЦй полСЦтицСЦ банку можна лише у виняткових випадках.

Фактичний склад кредитного портфеля маСФ вСЦдповСЦдати його кредитнСЦй полСЦтицСЦ. РЖнакше не буде забезпечена ефективна реалСЦзацСЦя кредитноСЧ полСЦтики.

Отже, кредитна полСЦтика створюСФ необхСЦднСЦ загальнСЦ передумови ефективноСЧ працСЦ персоналу банку, знижуСФ ймовСЦрнСЦсть помилок СЦ прийняття нерацСЦональних рСЦшень.


2.2.3 Методи цСЦноутворення банкСЦвських кредитСЦв

Банки в умовах ринку функцСЦонують у сферСЦ жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ, тому необхСЦдною передумовою забезпечення СЧх нормальноСЧ дСЦяльностСЦ СФ визначення плати за банкСЦвськСЦ послуги, зокрема, на кредитному ринку.

Принцип платностСЦ кредиту означаСФ, що юридична чи фСЦзична особа - позичальник - зобов'язана внести до банку певну плату за тимчасово отриманСЦ (позиченСЦ) у нього для своСЧх потреб кошти.

РеалСЦзацСЦя цього принципу на практицСЦ здСЦйснюСФться за допомогою механСЦзму, яким СФ банкСЦвський процент. Ставка банкСЦвського процента - це своСФрСЦдна "цСЦна" кредиту.

ПлатнСЦсть кредиту банку забезпечуСФ покриття його витрат, пов'язаних зСЦ сплатою процентСЦв за залученСЦ ресурси, СЦ витрат на утримання свого апарату, а також отримання доходСЦв для збСЦльшення ресурсних фондСЦв для кредитування та використання на СЦншСЦ потреби.

Процентна ставка за кредитом маСФ бути: достатньою для отримання доходСЦв за кредитом та компенсацСЦСЧ усСЦх ризикСЦв; конкурентоспроможною порСЦвняно з СЦншими кредиторами; повнСЦстю покривати вартСЦсть залучених коштСЦв; ураховувати всСЦ взаСФмовСЦдносини банку з клСЦСФнтами.

Основними чинниками, якСЦ мають враховуватись пСЦд час встановлення плати за кредит, СФ: облСЦкова ставка НБУ; середня процентна ставка за мСЦжбанкСЦвськими кредитами, тобто за коштами, що купуються в СЦнших банках для здСЦйснення активних операцСЦй даним банком; середня процентна ставка, яка сплачуСФться банком за залученСЦ на депозити кошти; ступСЦнь ризику, яким обтяжений банк, залежно вСЦд термСЦну, на який надаСФться кредит; виду та типу кредиту; забезпечення; структура кредитних ресурсСЦв банку (чим вищою СФ частка залучених коштСЦв, тим дорожчим маСФ бути кредит); попит на кредит (чим менший попит, тим дешевшим буде кредит); стабСЦльнСЦсть грошового обСЦгу в краСЧнСЦ (чим вищСЦ темпи СЦнфляцСЦСЧ, тим вищою буде плата за кредит, тобто в банку зростаСФ ступСЦнь ризику втрати своСЧх ресурсСЦв через знецСЦнення грошей).

ЦСЦнова полСЦтика пСЦд час надання кредитних послуг передбачаСФ обТСрунтованСЦсть встановлення рСЦвня процентних ставок за кредитами, тарифСЦв, комСЦсСЦйних, премСЦй, знижок.

Проведення цСЦновоСЧ полСЦтики на ринку кредитних послуг передбачаСФ вибСЦр банком певного СЦнструменту цСЦноутворення вСЦдповСЦдно до послуг, що надаються.

До СЦнструментСЦв цСЦновоСЧ полСЦтики кредитних операцСЦй належать: розчленування цСЦни; диференцСЦювання цСЦни; урСЦвноважувальне цСЦноутворення.

Розчленування цСЦни доцСЦльно використовувати в таких випадках: за наявностСЦ труднощСЦв щодо визначення витрат банку на залучення коштСЦв та СЧх розмСЦщення; за необхСЦдностСЦ коригування цСЦни в результатСЦ надання знижок клСЦСФнтам.

ДиференцСЦювання цСЦни на кредитнСЦ послуги здСЦйснюСФться залежно вСЦд: ступеня ризику операцСЦй; термСЦну виконання угоди мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом; кредитоспроможностСЦ позичальника та його можливостСЦ генерувати постСЦйно грошовий потСЦк; характеру взаСФмовСЦдносин мСЦж банком СЦ клСЦСФнтом.

УрСЦвноважувальне цСЦноутворення передбачаСФ встановлення цСЦни на кредитнСЦ послуги, виходячи з мСЦркувань, що неотриманий прибуток за даною послугою буде компенсований у майбутньому або за рахунок СЦнших банкСЦвських продуктСЦв.

ВСЦдповСЦдно до обраноСЧ стратегСЦСЧ та тактики банк може проводити цСЦноутворення на кредитнСЦ операцСЦСЧ за такими методами: "середнСЦ витрати + прибуток"; на основСЦ вСЦдчутноСЧ цСЦнностСЦ продукту; на основСЦ рСЦвня поточних ринкових ставок; на основСЦ взаСФмовСЦдносин з клСЦСФнтурою; з метою проникнення на ринок; модель цСЦнового лСЦдерства; встановлення ставки за кредитами нижче прайм-рейт; встановлення ставки за кредитом за принципом "вартСЦсть-вигСЦднСЦсть".

Метод цСЦноутворення за методом "середнСЦ витрати + прибуток" базуСФться на розрахунку цСЦни шляхом визначення витрат на надання кредитних послуг та певноСЧ надбавки у виглядСЦ доходу банку.

Використовуючи цей метод, слСЦд чСЦтко визначити динамСЦку структури витрат на здСЦйснення кредитних операцСЦй. ПСЦд час застосування цього методу не враховуються три важливСЦ фактори: рСЦвень попиту на кредитнСЦ послуги; чутливСЦсть клСЦСФнтСЦв до рСЦвня встановлених цСЦн; рСЦвень цСЦн конкурентСЦв.

Без урахування цих факторСЦв неможливо точно визначити цСЦну на кредитнСЦ послуги. У разСЦ встановлення банком бСЦльш високих цСЦн за однаковоСЧ якостСЦ надання кредитних послуг виникаСФ загроза втрати частки СЦснуючих клСЦСФнтСЦв.

Поряд з недолСЦками зазначений метод маСФ низку переваг, зокрема, це простота у використаннСЦ та можливСЦсть зСЦставлення з цСЦнами конкурентСЦв. При цьому банк маСФ змогу придСЦляти значно менше уваги коливанню попиту та пропозицСЦСЧ на кредитнСЦ послуги.

ЦСЦноутворення на основСЦ вСЦдчутноСЧ цСЦнностСЦ продукту ТСрунтуСФться не на врахуваннСЦ витрат банку з надання послуги, а на сприйняттСЦ послуги клСЦСФнтами. ЯкСЦсть, кориснСЦсть та значущСЦсть кредитноСЧ послуги для клСЦСФнта формуСФ його ставлення до неСЧ, звСЦдси й прийнятний рСЦвень цСЦн на кредитнСЦ послуги. Застосовуючи цей метод цСЦноутворення, банки часто виходять з того, що цСЦннСЦсть продукту для клСЦСФнта потрСЦбно не просто констатувати, але й пСЦдкреслювати СЦ створювати в споживача вСЦдповСЦдне уявлення про те, що без послуги такоСЧ якостСЦ, яку надаСФ конкретний банк, вони не зможуть обСЦйтись. КрСЦм того, необхСЦдно провести зСЦставлення з цСЦнами, якСЦстю та надСЦйнСЦстю продуктСЦв конкурентСЦв.

Використання цього методу вимагаСФ вСЦд банкСЦв детального вивчення структури своСЧх витрат, що даСФ змогу оцСЦнити вСЦдносну якСЦсть та цСЦни на аналогСЦчний продукт. КрСЦм цього, цей метод орСЦСФнтований на аналСЦз споживчого попиту, що робить його бСЦльш гнучким.

Такий метод цСЦноутворення банкСЦвських кредитСЦв, як цСЦноутворення на основСЦ рСЦвня поточних ринкових ставок, передбачаСФ орСЦСФнтацСЦю банку пСЦд час встановлення цСЦн на кредитнСЦ послуги на цСЦни, якСЦ дСЦють на ринку, тобто СЦнСЦцСЦатива в цСЦноутвореннСЦ належить конкурентам.

ЦСЦноутворення на основСЦ рСЦвня поточних ринкових ставок застосовуСФться, як правило, невеликими банками, якСЦ використовують стратегСЦю "наслСЦдування лСЦдера". ЛСЦдерами СФ банки, якСЦ встановлюють мСЦнСЦмальнСЦ цСЦни на своСЧ продукти та забезпечують максимальний обсяг наданих послуг.

Метод цСЦноутворення на основСЦ взаСФмовСЦдносин з клСЦСФнтами передбачаСФ налагодження добрих вСЦдносин з клСЦСФнтами, що завжди розглядалося банками як необхСЦдна умова забезпечення нормальноСЧ дСЦяльностСЦ. Залежно вСЦд цих умов може формуватися СЦ цСЦнова стратегСЦя банку, що максимально враховуСФ СЦнтереси найбСЦльш перспективних клСЦСФнтСЦв банку.

Метод цСЦноутворення з метою проникнення на ринок використовуСФться банком у тому випадку, коли банк свСЦдомо знижуСФ цСЦни на кредитнСЦ послуги для завоювання певноСЧ частки ринку. Конкуренти, як правило, не витримують цСЦнового тиску, що призводить до збитковостСЦ СЧх дСЦяльностСЦ, а банк, який здСЦйснюСФ цСЦновий маневр, поступово знижуСФ рСЦвень своСЧх витрат СЦ, завоювавши достатню частку ринку, може почати здСЦйснення полСЦтики, спрямованоСЧ на пСЦдвищення рСЦвня своСФСЧ дохСЦдностСЦ.

Модель цСЦнового лСЦдерства почали використовувати найбСЦльшСЦ банки свСЦту. Фактично процентна ставка за кредитом буде визначатися за такою формулою:


ПСК =БС + НД, (2.1)


де ПСк - процентна ставка за кредитом;

БС - базова ставка, або прайм-рейт (у тому числСЦ бажаний прибуток банку понад розмСЦр операцСЦйних та адмСЦнСЦстративних витрат);

НД - надбавка, розраховуСФться за формулою:


НД = ПН + ПС, (2.2)


де ПН - премСЦя за ризик невиконання зобов'язань не першокласними позичальниками;

ПС - премСЦя за ризик, пов'язаний зСЦ строковСЦстю та довгостроковими кредитами.

Встановлення процентноСЧ ставки за кредитами, нижче прайм-рейт (модель надбавки), зумовлене зростанням конкурентноСЧ боротьби мСЦж банкСЦвськими установами та проведенням агресивноСЧ полСЦтики банками, якСЦ надавали кредити за ставками, що були наближеними до вартостСЦ залучених ресурсСЦв. Таким чином,


ПСК = ПВ + НД, (2.3)


де ПСК тАФ процентна ставка за кредит;

ПВ - процентнСЦ витрати СЦз залучення коштСЦв на грошовому ринку;

НД - надбавка на покриття ризику та отримання прибутку.

УнаслСЦдок цього процентна ставка за короткостроковим кредитом нижча за ставку прайм-рейт як базовоСЧ для розрахунку ставки за кредитами.

Встановлення ставки за кредитом за принципом "вартСЦсть-вигСЦднСЦсть" мСЦстить такСЦ три компоненти: оцСЦнка сукупного доходу вСЦд кредиту в умовах рСЦзних рСЦвнСЦв процентних ставок та СЦншоСЧ винагороди банку; оцСЦнка чистоСЧ суми наданих у кредит коштСЦв (за вирахуванням усСЦх депозитСЦв, якСЦ позичальник зобов'язуСФться тримати в банку, з урахуванням вимог до норм резервування); оцСЦнка прибутку вСЦд кредиту, що надаСФться до оподаткування шляхом дСЦлення оцСЦночного доходу вСЦд кредиту на чисту суму наданих коштСЦв у кредит, якою фактично буде користуватися позичальник.

Для вибору оптимального методу цСЦноутворення на кредитнСЦ послуги слСЦд порСЦвняти переваги та недолСЦки кожного методу.


2.3 УправлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем банку


2.3.1 РЖнвестицСЦйний портфель банку: сутнСЦсть та функцСЦСЧ

Сучасне фСЦнансове СЦнвестування безпосередньо пов'язане з формуванням СЦнвестицСЦйного портфеля. Воно базуСФться на тому, що бСЦльшСЦсть СЦнвесторСЦв обираСФ для СЦнвестування бСЦльш нСЦж один фСЦнансовий СЦнструмент, тобто формуСФ певну СЧх сукупнСЦсть. ЦСЦлеспрямований пСЦдбСЦр таких СЦнструментСЦв являСФ собою процес формування СЦнвестицСЦйного портфеля.

РЖнвестицСЦйний портфель банку являСФ собою цСЦлеспрямовано сформовану сукупнСЦсть фСЦнансових СЦнструментСЦв, призначених для здСЦйснення фСЦнансового СЦнвестування вСЦдповСЦдно до розробленоСЧ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики.

ОскСЦльки для бСЦльшостСЦ банкСЦв СФдиним видом фСЦнансових СЦнструментСЦв СЦнвестування СФ цСЦннСЦ папери, то поняття "СЦнвестицСЦйний портфель" ототожнюСФться з поняттям "портфель цСЦнних паперСЦв".

Основне завдання портфельного СЦнвестування - полСЦпшити умови СЦнвестування, додавши до сукупностСЦ цСЦнних паперСЦв такСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ характеристики, якСЦ недосяжнСЦ з позицСЦСЧ окремо взятого цСЦнного папера, СЦ можливСЦ лише в разСЦ СЧх комбСЦнацСЦСЧ.

ТСЦльки в процесСЦ формування портфеля досягаСФться нова СЦнвестицСЦйна якСЦсть СЦз заданими характеристиками. Таким чином, СЦнвестицСЦйний портфель СФ тим СЦнструментом, за допомогою якого СЦнвестору забезпечуСФться необхСЦдна стСЦйкСЦсть прибутку за мСЦнСЦмальним ризиком.

БанкСЦвськСЦ СЦнвестицСЦСЧ в цСЦннСЦ папери виконують багато важливих функцСЦй у питаннях внутрСЦшнього банкСЦвського управлСЦння, а саме: забезпечують додаткове, вСЦдмСЦнне вСЦд кредитСЦв джерело доходСЦв, яке особливо важливе для керСЦвництва СЦ акцСЦонерСЦв банку, коли доходи за наданими показниками знижуються; можуть бути проданСЦ банком для отримання необхСЦдних грошових коштСЦв або використанСЦ як застава при запозиченнСЦ додаткових фондСЦв, тобто являють собою джерело лСЦквСЦдностСЦ СЦ використовуються для обмеження обсягу готСЦвкових резервСЦв; допомагають зменшити податковСЦ зобов'язання банку шляхом СЦнвестицСЦй у папери, звСЦльненСЦ вСЦд оподаткування; дають змогу компенсувати високСЦ кредитнСЦ ризики портфеля банкСЦвських кредитСЦв з придбанням високодохСЦдних цСЦнних паперСЦв; забезпечують географСЦчну диверсифСЦкацСЦю, бо цСЦннСЦ папери найчастСЦше пов'язанСЦ з СЦншими регСЦонами, нСЦж об'СФкти банкСЦвського кредитування; використовуються як застава пСЦд час отримання кредиту вСЦд банкСЦв СЦ центрального банку; забезпечують гнучкСЦсть банкСЦвського портфеля активСЦв, бо цСЦннСЦ папери, на вСЦдмСЦну вСЦд кредитСЦв, можуть бути швидко придбанСЦ або проданСЦ для реструктуризацСЦСЧ активСЦв банку залежно вСЦд ринковоСЧ кон'юнктури; полСЦпшують фСЦнансовСЦ показники банкСЦвського балансу завдяки високСЦй якостСЦ бСЦльшостСЦ цСЦнних паперСЦв, що зберСЦгаються банком.

Таким чином, функцСЦями СЦнвестицСЦйного портфеля СФ: стабСЦлСЦзацСЦя прибуткСЦв банку незалежно вСЦд фаз дСЦлового циклу; компенсацСЦя кредитного ризику портфеля банкСЦвських кредитСЦв; забезпечення географСЦчноСЧ диверсифСЦкацСЦСЧ; пСЦдтримка лСЦквСЦдностСЦ; зниження податкового тягаря; використання портфеля як застави; страхування банку вСЦд втрат у результатСЦ змСЦни процентних ставок; забезпечення гнучкостСЦ банкСЦвського портфеля активСЦв; полСЦпшення фСЦнансових показникСЦв банкСЦвського балансу завдяки якостСЦ цСЦнних паперСЦв.

ПСЦд час формування СЦнвестицСЦйного портфеля потрСЦбно керуватися такими мСЦркуваннями: безпека вкладень (невразливСЦсть СЦнвестицСЦй до потрясСЦнь на ринку цСЦнних паперСЦв); стабСЦльнСЦсть отримання прибутку; лСЦквСЦднСЦсть вкладень (здатнСЦсть швидко СЦ без втрат в цСЦнСЦ перетворюватися в готСЦвку).

Жоден з фСЦнансових СЦнструментСЦв не володСЦСФ всСЦма зазначеними вище "астивостями. Тому неминучий компромСЦс. Якщо цСЦнний папСЦр надСЦйний, то прибутковСЦсть буде низькою, оскСЦльки тСЦ, хто вСЦддаСФ перевагу надСЦйностСЦ, будуть пропонувати високу цСЦну СЦ знизять прибутковСЦсть.

Головною метою управлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем СФ забезпечення реалСЦзацСЦСЧ основних напрямкСЦв полСЦтики фСЦнансового СЦнвестування банку шляхом пСЦдбору найбСЦльш прибуткових СЦ безпечних фСЦнансових СЦнструментСЦв. РЖнакше кажучи, вСЦдповСЦдний набСЦр фСЦнансових СЦнструментСЦв покликаний знизити ризик вкладника до мСЦнСЦмуму СЦ одночасно збСЦльшити його прибуток до максимуму.

З урахуванням сформульованоСЧ головноСЧ мети будуСФться система конкретних локальних цСЦлей управлСЦння портфелем, основними з яких СФ: забезпечення високого рСЦвня формування СЦнвестицСЦйного прибутку в поточному перСЦодСЦ та високих темпСЦв зростання капСЦталу, що СЦнвестуСФться в майбутнСЦй довгостроковСЦй перспективСЦ; забезпечення мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ рСЦвня СЦнвестицСЦйних ризикСЦв, пов'язаних з фСЦнансовим СЦнвестуванням; забезпечення необхСЦдноСЧ лСЦквСЦдностСЦ портфеля; виконання нормативних вимог регулюючих органСЦв (НБУ); забезпечення максимального ефекту "податкового щита" в процесСЦ фСЦнансового СЦнвестування.

ЗазначенСЦ конкретнСЦ цСЦлСЦ управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв значною мСЦрою СФ альтернативними. Так, забезпечення високих темпСЦв зростання капСЦталу, що СЦнвестуСФться в довгостроковСЦй перспективСЦ, певною мСЦрою досягаСФться шляхом СЦстотного зниження рСЦвня формування СЦнвестицСЦйного прибутку в поточному перСЦодСЦ, СЦ навпаки. Темпи зростання капСЦталу, що СЦнвестуСФться, СЦ рСЦвень формування поточного СЦнвестицСЦйного прибутку безпосередньо пов'язанСЦ з рСЦвнем СЦнвестицСЦйних ризикСЦв. Забезпечення необхСЦдноСЧ лСЦквСЦдностСЦ портфеля може перешкоджати включенню в нього як високодохСЦдних, так СЦ низькоризикових фСЦнансових СЦнструментСЦв СЦнвестування.


2.3.2 РЖнвестицСЦйна полСЦтика як основа управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку

Одним СЦз головних елементСЦв ефективного управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв СФ розроблена СЦнвестицСЦйна полСЦтика, що маСФ забезпечувати ефективне управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку, ретельний контроль за ними СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю втрат вСЦд настання СЦнвестицСЦйних ризикСЦв. Банки мають успСЦх тодСЦ, коли ризики контрольованСЦ СЦ знаходяться в рамках СЧх фСЦнансових можливостей.

РЖнвестицСЦйнСЦй полСЦтика банку тАФ це частина загальноСЧ фСЦнансовоСЧ полСЦтики банку, що забезпечуСФ вибСЦр найефективнСЦших фСЦнансових СЦнструментСЦв вкладення капСЦталу та своСФчасне СЧх реСЦнвестування.

Головною метою СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банку СФ формування зваженого та якСЦсного пСЦдходу до управлСЦння СЦнвестицСЦйним ризиком.

ВибСЦр СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики передбачаСФ визначення мети, цСЦлей та обсягу коштСЦв, що СЦнвестуються в цСЦннСЦ папери. ЦСЦлСЦ СЦнвестора мають формулюватися з урахуванням як дохСЦдностСЦ, так СЦ ризику. Цей етап СЦнвестицСЦйного процесу звичайно закСЦнчуСФться обранням потенцСЦйних видСЦв цСЦнних паперСЦв для включення СЧх у портфель. Даний вибСЦр маСФ враховувати як загальнСЦ мСЦркування щодо отримання прибутку, так СЦ цСЦлСЦ СЦнвестування, обсяг СЦнвестованих коштСЦв, ризики та оподаткування.

ОсновнСЦ принципи формування СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банкСЦв:

1. Забезпечення зв'язку СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики з загальною стратегСЦСФю економСЦчного розвитку банку. РЖнвестицСЦйна полСЦтика маСФ розглядатись як один з обов'язкових елементСЦв загальноСЧ стратегСЦСЧ економСЦчного розвитку банку СЦ, потребуСФ узгодження з його депозитною та кредитною полСЦтиками, полСЦтикою управлСЦння банкСЦвськими ризиками. Як один СЦз найбСЦльших елементСЦв, якСЦ входять до складу загальноСЧ стратегСЦСЧ економСЦчного розвитку, СЦнвестицСЦйна полСЦтика маСФ бути узгоджена за своСЧми цСЦлями з загальною стратегСЦСФю СЦ не вступати з нею в протирСЦччя.

2. Урахування пСЦд час розробки СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики стану краСЧни та СЧСЧ розвитку в певний перСЦод.

3. Урахування пСЦд час розробки СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики прогнозування кон'юнктури фСЦнансового ринку. ПСЦд час визначення стратегСЦчних цСЦлей банку з приводу обсягСЦв його СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, вибору форм СЦнвестування мають бути прогнозованСЦ СЦ врахованСЦ певнСЦ змСЦни, якСЦ очСЦкуються в даному перСЦодСЦ на фСЦнансовому ринку в цСЦлому СЦ в тих його сегментах, у яких банк проводить (або збираСФться проводити) свою СЦнвестицСЦйну дСЦяльнСЦсть. УнаслСЦдок циклСЦчностСЦ розвитку СЦ постСЦйноСЧ мСЦнливостСЦ стану фСЦнансового ринку, окремих його сегментСЦв необхСЦдно систематично вивчати стан його кон'юнктури для формування ефективноСЧ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики, СЧСЧ коригування в окремих напрямках.

4. Забезпечення дотримання правових норм державного регулювання СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦв. Як СЦ СЦншСЦ сфери економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ окремих суб'СФктСЦв господарювання, СЦнвестицСЦйна дСЦяльнСЦсть банкСЦв пСЦдлягаСФ активному регулюванню з боку держави. Формами такого регулювання СФ певнСЦ закони, нормативнСЦ акти НацСЦонального банку УкраСЧни (наприклад, встановленСЦ ним економСЦчнСЦ нормативи щодо здСЦйснення СЦнвестицСЦйних операцСЦй). СтратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики СЦ механСЦзм СЧх реалСЦзацСЦСЧ не повиннСЦ вступати в протирСЦччя з чинними нормами державного регулювання СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

5. Урахування внутрСЦшнього потенцСЦалу банку та можливостей його розвитку. Обсяг СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку, диверсифСЦкацСЦя СЧСЧ напрямкСЦв, можливостСЦ купСЦвлСЦ окремих фСЦнансових СЦнструментСЦв передусСЦм визначаються розмСЦром його статутного капСЦталу, рСЦвнем розвитку матерСЦально-технСЦчноСЧ бази та СЦнновацСЦйних технологСЦй, квалСЦфСЦкацСЦСФю фСЦнансових менеджерСЦв, органСЦзацСЦйною структурою управлСЦння СЦ деякими СЦншими елементами, якСЦ характеризують його внутрСЦшнСЦй ресурсний потенцСЦал. СтратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики та механСЦзм СЧСЧ реалСЦзацСЦСЧ мають враховувати ресурснСЦ обмеження нарощування внутрСЦшнього потенцСЦалу банку.

6. СегментацСЦя напрямкСЦв СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики за основними формами та видами СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Як цСЦлСЦсне поняття СЦнвестицСЦйна полСЦтика маСФ бути певним чином сегментована пСЦд час розробки за стратегСЦчними цСЦлями та механСЦзмами СЧх досягнення в окремих напрямках СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Ця сегментацСЦя маСФ визначати окремСЦ прСЦоритети щодо вибору вСЦдповСЦдних фСЦнансових СЦнструментСЦв.

7. Забезпечення внутрСЦшньоСЧ збалансованостСЦ окремих напрямкСЦв СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. Цей принцип формування СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики передбачаСФ чСЦтку узгодженСЦсть СЧСЧ стратегСЦчних цСЦлей СЦ окремих напрямкСЦв СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в часСЦ, регСЦональному розрСЦзСЦ.

8. Забезпечення високоСЧ ефективностСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. Поняття високоСЧ ефективностСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики передбачаСФ не тСЦльки можливСЦсть досягнення банком високого рСЦвня прибутку вСЦд його вкладень у цСЦннСЦ папери та СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в цСЦлому, але й забезпечення достатнього рСЦвня фСЦнансовоСЧ безпеки СЦ надСЦйностСЦ цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ протягом передбачуваного перСЦоду. Для забезпечення високоСЧ ефективностСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики пСЦд час розробки, мають бути визначенСЦ вСЦдноснСЦ критерСЦСЧ рСЦвня прибутковостСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та ризику портфеля цСЦнних паперСЦв.

9. Забезпечення гнучкостСЦ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. ВнутрСЦшнСЦ та зовнСЦшнСЦ умови СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦв, прогнозованСЦ пСЦд час розробки СЧх СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики, можуть мати певнСЦ вСЦдхилення вСЦд СЧх передбачуваних значень. ЦСЦ вСЦдхилення можуть в майбутньому забезпечити вСЦдповСЦдне коригування механСЦзмСЦв досягнень стратегСЦчних цСЦлей.

Тому пСЦд час розробки СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банку слСЦд визначити можливий дСЦапазон моделей прийняття вСЦдповСЦдних управлСЦнських рСЦшень, якСЦ дають змогу враховувати можливСЦ змСЦни зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх умов СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

ЗгСЦдно з цими принципами видСЦляють такСЦ етапи розробки СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банку:

1. АналСЦз СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку за попереднСЦй перСЦод. У процесСЦ цього аналСЦзу вивчаються обсяги, форми та ефективнСЦсть фСЦнансового СЦнвестування в банку. Об'СФктами аналСЦзу СФ: загальний обсяг СЦнвестування в цСЦннСЦ папери, темпи змСЦни обсягу портфеля цСЦнних паперСЦв, змСЦна питомоСЧ ваги портфеля цСЦнних паперСЦв в активах банку; склад, структура портфеля цСЦнних паперСЦв за конкретними фСЦнансовими СЦнструментами та СЧх динамСЦка; дохСЦднСЦсть окремих цСЦнних паперСЦв та портфеля цСЦнних паперСЦв у цСЦлому. Проведений аналСЦз даСФ змогу оцСЦнити обсяги та ефективнСЦсть портфеля цСЦнних паперСЦв у передплановому перСЦодСЦ.

2. ОцСЦнка внутрСЦшнього потенцСЦалу банку СЦ можливостей його розвитку. До найважливСЦших внутрСЦшнСЦх чинникСЦв, якСЦ визначають СЦнвестицСЦйну полСЦтику банку, належать: тип стратегСЦСЧ комерцСЦйного банку; регСЦональна та галузева специфСЦка функцСЦонування банку; ресурсний потенцСЦал банку; можливСЦсть реалСЦзацСЦСЧ завдань банку через портфель цСЦнних паперСЦв; необхСЦднСЦсть пСЦдтримки вСЦдповСЦдного рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв; професСЦйна пСЦдготовленСЦсть, квалСЦфСЦкацСЦя та досвСЦд персоналу банку; практичне володСЦння персоналу банку теорСЦСФю та СЦнструментами зниження СЦнвестицСЦйного ризику.

3. ДослСЦдження факторСЦв зовнСЦшнього середовища та прогнозування СЧх розвитку. До найважливСЦших зовнСЦшнСЦх чинникСЦв належать такСЦ: загальний стан економСЦки краСЧни (фази економСЦчного циклу, рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ, дефСЦцит державного бюджету тощо); чиннСЦ законодавчСЦ пСЦльги й обмеження; стан ринку цСЦнних паперСЦв - його наповненСЦсть, динамСЦка процентноСЧ ставки СЦ курсовоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв тощо.

4. Формування системи стратегСЦчних цСЦлей СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. ОбТСрунтування типу СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. Тип СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банку характеризуСФ принциповСЦ пСЦдходи до СЧСЧ здСЦйснення з погляду спСЦввСЦдношення рСЦвня дохСЦдностСЦ та ризику СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку.

5. Визначення обсягу СЦнвестування в цСЦннСЦ папери в плановому перСЦодСЦ. Як правило, визначаСФться не в абсолютному розмСЦрСЦ, а шляхом визначення дСЦапазону спСЦввСЦдношення суми вкладень у цСЦннСЦ папери до суми робочих активСЦв; суми загальних активСЦв, суми капСЦталу банку.

6. Визначення типу СЦ структури портфеля цСЦнних паперСЦв. ПСЦд час формування портфеля цСЦнних паперСЦв банк маСФ чСЦтко сформувати свою стратегСЦю управлСЦння та визначити майбутнСЦй тип портфеля. Основною перевагою портфельного СЦнвестування СФ можливСЦсть вибору портфеля для вирСЦшення специфСЦчних СЦнвестицСЦйних завдань. Для цього використовуються рСЦзнСЦ портфелСЦ цСЦнних паперСЦв, у кожному з яких СФ "асний баланс мСЦж СЦснуючим ризиком, прийнятним для "асника портфеля, СЦ очСЦкуваною ним вСЦддачею (прибутком) у певний перСЦод часу. СпСЦввСЦдношення цих чинникСЦв СЦ даСФ змогу визначити тип портфеля цСЦнних паперСЦв. Тип портфеля - це його СЦнвестицСЦйна характеристика, заснована на спСЦввСЦдношеннСЦ прибутковостСЦ СЦ ризику. При цьому важливою ознакою пСЦд час класифСЦкацСЦСЧ типу портфеля СФ те, яким способом СЦ за рахунок якого джерела даний прибуток отриманий: за рахунок зростання курсовоСЧ вартостСЦ чи за рахунок поточних виплат - дивСЦдендСЦв, процентСЦв. ВидСЦляють два основних типи портфеля: портфель доходу (портфель, орСЦСФнтований на переважне отримання прибутку за рахунок процентСЦв СЦ дивСЦдендСЦв); портфель росту (портфель, орСЦСФнтований на переважний прирСЦст курсовоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв, що включенСЦ до складу портфеля). Водночас спрощеним було б розумСЦння портфеля цСЦнних паперСЦв як однорСЦдноСЧ сукупностСЦ. Так, наприклад, незважаючи на те що портфель росту орСЦСФнтований на акцСЦСЧ, СЦнвестицСЦйною характеристикою яких СФ зростання курсовоСЧ вартостСЦ, до його складу можуть входити СЦ цСЦннСЦ папери з СЦншими СЦнвестицСЦйними "астивостями. Таким чином, розглядають ще й портфель росту СЦ доходу. ПСЦд час вибору структури портфеля цСЦнних паперСЦв на даному етапСЦ маСФ бути визначене спСЦввСЦдношення мСЦж спекулятивною та консервативною частинами портфеля.

7. Розробка критерСЦСЧв якостСЦ портфеля цСЦнних паперСЦв. Встановлюються: плановий рСЦвень дохСЦдностСЦ та прибутковостСЦ портфеля цСЦнних паперСЦв; максимальний рСЦвень ризикованостСЦ вкладень банку в цСЦннСЦ папери; рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ портфеля цСЦнних паперСЦв.

8. Формування механСЦзму контролю за здСЦйсненням СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики.

9. Загальна оцСЦнка ефективностСЦ розробленоСЧ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики. У процесСЦ розробки СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики банки визначають прСЦоритети пСЦд час формування портфеля цСЦнних паперСЦв. Фактичний склад портфеля цСЦнних паперСЦв маСФ вСЦдповСЦдати його СЦнвестицСЦйнСЦй полСЦтицСЦ. У противному разСЦ не буде забезпечена ефективна реалСЦзацСЦя СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики.

Отже, СЦнвестицСЦйна полСЦтика створюСФ необхСЦднСЦ загальнСЦ передумови ефективноСЧ працСЦ персоналу банку, знижуСФ ймовСЦрнСЦсть помилок СЦ прийняття нерацСЦональних рСЦшень.


2.3.3 УправлСЦння процесом формування портфеля цСЦнних паперСЦв банку

Визначення цСЦлей фСЦнансового СЦнвестування СЦ типу портфеля, що реалСЦзуСФ обрану полСЦтику, даСФ змогу перейти безпосереднього до формування портфеля цСЦнних паперСЦв шляхом включення в нього вСЦдповСЦдних цСЦнних паперСЦв.

Принципи формування портфеля цСЦнних паперСЦв: прибутковСЦсть (прибуток у виглядСЦ курсовоСЧ рСЦзницСЦ, процентСЦв СЦ дивСЦдендСЦв); безпека; зростання вкладень; принцип забезпечення реалСЦзацСЦСЧ СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики (взаСФмозв'язок сформованого портфеля цСЦнних паперСЦв СЦ стратегСЦСЧ банку в сферСЦ операцСЦй з цСЦнними паперами); забезпечення вСЦдповСЦдностСЦ портфеля СЦнвестицСЦйним ресурсам; оптимСЦзацСЦя спСЦввСЦдношення прибутковостСЦ СЦ ризику виходячи з конкретних прСЦоритетних цСЦлей формування портфеля; оптимСЦзацСЦя спСЦввСЦдношення прибутковостСЦ СЦ лСЦквСЦдностСЦ; забезпечення керованостСЦ портфеля.

Визначимо основний змСЦст окремих етапСЦв управлСЦння формуванням портфеля цСЦнних паперСЦв.

1 етап - оцСЦнка СЦнвестицСЦйних якостей окремих цСЦнних паперСЦв.

ОцСЦнка СЦнвестицСЦйних якостей окремих цСЦнних паперСЦв, що обертаються на ринку, СФ попереднСЦм етапом формування портфеля. Вона являСФ собою СЦнтегральну характеристику окремих видСЦв цСЦнних паперСЦв, що здСЦйснюСФться СЦнвестором з урахуванням цСЦлей формування портфеля цСЦнних паперСЦв.

РЖнвестор, виходячи з цСЦлей сформованоСЧ ним СЦнвестицСЦйноСЧ полСЦтики, детально розглядаСФ переваги СЦ недолСЦки рСЦзних видСЦв фСЦнансових СЦнструментСЦв.

Фактори, що впливають на вибСЦр цСЦнних паперСЦв:

1. зовнСЦшнСЦ: пов'язанСЦ з загальним станом економСЦки в краСЧнСЦ (СЦнфляцСЦйний ризик; рСЦвень ставок банкСЦвського процента); пов'язанСЦ з державним регулюванням структури портфеля (податки, розмСЦри резервСЦв, нормативи ризику тощо); пов'язанСЦ з характеристиками цСЦнного папера (очСЦкувана норма прибутку за цСЦнним папером; податковСЦ характеристики цСЦнного папера; рСЦвень процентного, кредитного ризику, або ризику невиконання емСЦтентом своСЧх зобов'язань, ризику дострокового вСЦдкликання цСЦнного папера);

2. внутрСЦшнСЦ: спецСЦалСЦзацСЦя банку (банк СФ унСЦверсальним чи спецСЦалСЦзуСФться на окремих видах операцСЦй з цСЦнними паперами, галузева чи регСЦональна спецСЦалСЦзацСЦя тощо); обсяг та структура СЦнвестицСЦйних ресурсСЦв тощо.

ЦСЦннСЦ папери з позицСЦй "астивих СЧм СЦнвестицСЦйних якостей класифСЦкуються за основними ознаками, наведеними на рис. 2.1.

Разом з тим головним завданням пСЦд час фСЦнансового СЦнвестування СФ оцСЦнка СЦнвестицСЦйних якостей конкретних видСЦв цСЦнних паперСЦв, що обертаються на ринку. З урахуванням своСЧх цСЦлей СЦ менталСЦтету кожен СЦнвестор обираСФ конкретнСЦ форми СЦ види цСЦнних паперСЦв.

Результатом першого етапу формування портфеля СФ визначення спСЦввСЦдношення пайових СЦ боргових цСЦнних паперСЦв у портфелСЦ, а вСЦдносно кожноСЧ з цих груп - частки окремих видСЦв фСЦнансових СЦнструментСЦв (акцСЦй, облСЦгацСЦй тощо).

2 етап - формування окремих, видСЦв портфелСЦв шляхом добору необхСЦдних цСЦнних паперСЦв, що забезпечують установленСЦ критерСЦСЧ прибутковостСЦ, ризику СЦ лСЦквСЦдностСЦ.

Другим етапом формування портфеля СФ прийняття рСЦшення щодо включення в портфель конкретних цСЦнних паперСЦв.

Формування СЦнвестицСЦйних рСЦшень вСЦдносно включення в портфель конкретних цСЦнних паперСЦв базуСФться на: обраному типСЦ портфеля; наявностСЦ пропозицСЦСЧ окремих цСЦнних паперСЦв на ринку; оцСЦнцСЦ вартостСЦ СЦ рСЦвня прибутковостСЦ окремих цСЦнних паперСЦв; оцСЦнцСЦ рСЦвня систематичного (ринкового) ризику за кожним цСЦнним папером.

ОцСЦнка ефективностСЦ окремих цСЦнних паперСЦв здСЦйснюСФться на основСЦ зСЦставлення обсягу СЦнвестицСЦйних витрат, з одного боку, СЦ сум зворотного грошового потоку за ними - з СЦншого.

Основу поточного зворотного грошового потоку за цСЦнними паперами складають суми процентСЦв, що перСЦодично виплачуються за ними (за облСЦгацСЦями та СЦншими борговими цСЦнними паперами) СЦ дивСЦдендСЦв (за акцСЦями та СЦншими пайовими цСЦнними паперами).

До складу зворотного грошового потоку за цСЦнними паперами також входить вартСЦсть СЧх реалСЦзацСЦСЧ пСЦсля закСЦнчення строку обСЦгу/збереження в портфелСЦ.

За цСЦнними паперами СЦнвестор сам обираСФ очСЦкувану норму прибутку з урахуванням рСЦвня ризику вкладень. Консервативний СЦнвестор надасть перевагу вибору цСЦнних паперСЦв з невисоким рСЦвнем ризику (а, вСЦдповСЦдно, СЦ з невисокою нормою СЦнвестицСЦйного прибутку), у той час як агресивний СЦнвестор надасть перевагу цСЦнним паперам з високою нормою СЦнвестицСЦйного прибутку (незважаючи на високий рСЦвень ризику за ними).


Рисунок 2.1 - КласифСЦкацСЦя цСЦнних паперСЦв за специфСЦкою СЧх СЦнвестицСЦйних якостей


Якщо очСЦкувана норма СЦнвестицСЦйного прибутку визначаСФться самим СЦнвестором, то цей показник формуСФ СЦ суму СЦнвестицСЦйних витрат на той чи СЦнший цСЦнний папСЦр, що маСФ забезпечити йому очСЦкувану суму прибутку. Ця розрахункова сума СЦнвестицСЦйних витрат являСФ собою реальну вартСЦсть цСЦнного папера, яка складаСФться в умовах очСЦкуваноСЧ норми прибутку за ним з урахуванням вСЦдповСЦдного, рСЦвня ризику. Якщо фактична сума СЦнвестицСЦйних витрат за цСЦнним папером перевищуватиме його реальну вартСЦсть, то ефективнСЦсть фСЦнансового СЦнвестування знизиться (тобто СЦнвестор не отримаСФ очСЦкуваноСЧ суми СЦнвестицСЦйного прибутку). РЖ, навпаки, якщо фактична сума СЦнвестицСЦйних витрат буде нижчою вСЦд реальноСЧ вартостСЦ цСЦнного папера, то ефективнСЦсть фСЦнансового СЦнвестування зросте.

Таким чином, оцСЦнка ефективностСЦ цСЦнного папера зводиться до оцСЦнки реальноСЧ його вартостСЦ, що забезпечуСФ отримання очСЦкуваноСЧ норми СЦнвестицСЦйного прибутку за ним.

ОсобливостСЦ формування зворотного грошового потоку за окремими видами фСЦнансових СЦнструментСЦв визначають рСЦзноманСЦтнСЦсть варСЦацСЦй моделей оцСЦнки СЧх реальноСЧ вартостСЦ.

ОцСЦнка реальноСЧ вартостСЦ фСЦнансового СЦнструмента порСЦвняно з цСЦною його поточного ринкового котирування або розрахована очСЦкувана норма валового СЦнвестицСЦйного прибутку (прибутковСЦсть) за ним СФ основним критерСЦСФм прийняття управлСЦнських рСЦшень щодо здСЦйснення тих чи СЦнших фСЦнансових СЦнвестицСЦй.

Разом з тим пСЦд час прийняття таких управлСЦнських рСЦшень можуть бути врахованСЦ й СЦншСЦ чинники, якСЦ впливають на ступСЦнь ризику СЦнвестицСЦй у певний цСЦнний папСЦр.

Ризики, пов'язанСЦ з фСЦнансовим СЦнвестуванням, насамперед, обумовленСЦ: непродуманим вибором цСЦнного папера; фСЦнансовими труднощами або банкрутством емСЦтента; непередбачуваними змСЦнами умов СЦнвестування; рСЦзким погСЦршенням кон'юнктури ринку товарСЦв, що виробляються емСЦтентом, або кон'юнктури ринку цСЦнних паперСЦв; прямим обманом посередникСЦв, що працюють на фондовому ринку.

Ризики, пов'язанСЦ з формуванням портфеля цСЦнних паперСЦв, прийнято подСЦляти щодо джерел виникнення на:

1. систематичнСЦ (ринковСЦ або недиверсифСЦкованСЦ) ризики - "астивСЦ всСЦм СЦнвестицСЦйним СЦнструментам ризики, якСЦ визначаються змСЦною економСЦчного циклу в краСЧнСЦ або кон'юнктурних циклСЦв на ринках, у тому числСЦ: змСЦнами податкового законодавства в галузСЦ СЦнвестування; впровадженням нових законодавчих актСЦв у сферСЦ оподаткування, амортизацСЦйних вСЦдрахувань та СЦнших факторСЦв, що знижують прибутковСЦсть бСЦзнесу; вони обумовленСЦ загальними умовами, що склалися в краСЧнСЦ, як економСЦчного, так СЦ полСЦтичного й суспСЦльного характеру;

2. несистематичнСЦ (диверсифСЦкованСЦ) ризики - унСЦкальнСЦ дСЦловСЦ й фСЦнансовСЦ ризики, "астивСЦ конкретному цСЦнному паперу. ЦСЦ ризики характернСЦ для конкретного об'СФкта СЦнвестування або дСЦяльностСЦ конкретного СЦнвестора СЦ виникають через непрофесСЦйний менеджмент, неврахування конкурентСЦв та СЦншСЦ фактори, вплив яких можна усунути.

Результатом даного етапу формування портфеля СФ ранжований за спСЦввСЦдношенням прибутку та ризику перелСЦк цСЦнних паперСЦв, вСЦдСЦбраних для включення в портфель.

3 етап - оптимСЦзацСЦя портфеля цСЦнних паперСЦв, спрямована на зниження його ризику СЦз заданим рСЦвнем прибутковостСЦ.

ОптимСЦзацСЦя портфеля ТСрунтуСФться на оцСЦнцСЦ ризику СЦ вСЦдповСЦднСЦй диверсифСЦкацСЦСЧ СЦнструментСЦв портфеля.

РЖнвестицСЦйнСЦ ризики вимСЦрюються рСЦзними методами - шляхом розрахунку середньоквадратичного вСЦдхилення, коефСЦцСЦСФнта варСЦацСЦСЧ, ГЯ-коефСЦцСЦСФнта, а також експертним методом. Ризики вимСЦрюються за кожним цСЦнним папером.

Використовуючи вСЦдмСЦнностСЦ цСЦнних паперСЦв за рСЦвнем ризику, можна пСЦдСЦбрати такСЦ види, якСЦ, не змСЦнюючи рСЦвня середньоСЧ прибутковостСЦ портфеля, дозволили б СЦстотно знизити рСЦвень його ризику.

Результатом третього етапу формування портфеля СФ забезпечення мСЦнСЦмально можливого рСЦвня його ризику за заданим рСЦвнем СЦнвестицСЦйного прибутку.

4 етап - сукупна оцСЦнка спроектованого портфеля за спСЦввСЦдношенням прибутковостСЦ й ризику.

Сукупна оцСЦнка спроектованого портфеля за спСЦввСЦдношенням рСЦвня прибутковостСЦ й ризику даСФ змогу оцСЦнити ефективнСЦсть усСЦСФСЧ роботи з його формування.

РСЦвень прибутковостСЦ портфеля розраховуСФться за формулою:


, (2.4)


де РДП - рСЦвень дохСЦдностСЦ СЦнвестицСЦйного портфеля;

РДСЦ - рСЦвень прибутковостСЦ окремих цСЦнних паперСЦв у портфелСЦ;

ПСЦ - питома вага окремих цСЦнних паперСЦв у сукупнСЦй вартостСЦ портфеля, од.

РСЦвень ризику портфеля розраховуСФться за формулою:


, (2.5)


де РРП - рСЦвень ризику СЦнвестицСЦйного портфеля;

РСРСЦ - рСЦвень систематичного ризику окремих цСЦнних паперСЦв, що вимСЦрюСФться за допомогою ГЯ-коефСЦцСЦСФнта;

ПСЦ - питома вага окремих цСЦнних паперСЦв у сукупнСЦй вартостСЦ СЦнвестицСЦйного портфеля, од;

РНРП - рСЦвень несистематичного ризику портфеля.

Результатом цього етапу оцСЦнки портфеля СФ визначення того, наскСЦльки вдалося знизити рСЦвень портфельного ризику вСЦдносно середньоринкового його рСЦвня, сформованого за заданим рСЦвнем прибутковостСЦ СЦнвестицСЦйного портфеля.

В умовах функцСЦонування вСЦтчизняного ринку цСЦнних паперСЦв ця оцСЦнка маСФ бути доповнена показником рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ сформованого портфеля.

5 етап - остаточна оптимСЦзацСЦя структури портфеля цСЦнних паперСЦв за встановленими критерСЦями прибутковостСЦ ризику й лСЦквСЦдностСЦ.

Портфель цСЦнних паперСЦв, який повнСЦстю вСЦдповСЦдаСФ цСЦлям його формування як за типом, так СЦ за складом включених у нього фСЦнансових СЦнструментСЦв, являСФ собою збалансований СЦнвестицСЦйний портфель.


2.3.4 Оперативне управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку

Процес формування портфеля цСЦнних паперСЦв пСЦсля його завершення поступаСФться процесу оперативного управлСЦння портфелем.

ПСЦд оперативним управлСЦнням портфелем цСЦнних паперСЦв розумСЦють обТСрунтування та реалСЦзацСЦю управлСЦнських рСЦшень, що забезпечують пСЦдтримання цСЦльовоСЧ СЦнвестицСЦйноСЧ спрямованостСЦ сформованого портфеля за параметрами його дохСЦдностСЦ, ризику та лСЦквСЦдностСЦ.

Це зумовлено тим, що цСЦлСЦ СЦнвестора з часом можуть змСЦнюватися, у результатСЦ чого поточний портфель перестаСФ бути ефективним. ЦСЦлком СЦмовСЦрно, що СЦнвестору необхСЦдно буде сформувати новий портфель, продаючи конкретну частину цСЦнних паперСЦв СЦ купуючи новСЦ папери.

При оперативному управлСЦннСЦ портфелем цСЦнних паперСЦв фСЦнансовий менеджер повинен вСЦдповСЦсти на такСЦ питання: чи СФ необхСЦднСЦсть внесення змСЦн у структуру портфеля у зв'язку зСЦ змСЦнами стану емСЦтента, СЦнвестора або загального економСЦчного клСЦмату; чи СФ портфель достатньо диверсифСЦкованим; чи залишаються в силСЦ причини, за якими тСЦ чи СЦншСЦ цСЦннСЦ папери були обранСЦ в минулому.

Процес оперативного управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв складаСФться з таких основних етапСЦв:

1. ОрганСЦзацСЦя постСЦйного монСЦторингу умов економСЦчного розвитку краСЧни та кон'юнктури ринку цСЦнних паперСЦв за окремими його сегментами.

Такий монСЦторинг повинен мати постСЦйний характер через значну мСЦнливСЦсть фСЦнансових ринкСЦв, у тому числСЦ ринку цСЦнних паперСЦв.

У процесСЦ монСЦторингу основна увага повинна придСЦлятись виявленню тих факторСЦв, що призводять до зниження рСЦвня прибутковостСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та зростання ризикованостСЦ цСЦнних паперСЦв, якСЦ входять до складу портфеля цСЦнних паперСЦв банку.

До факторСЦв, що негативно впливають на СЦнвестицСЦйну привабливСЦсть пайових цСЦнних паперСЦв, належать: зниження рСЦвня дивСЦдендних виплат через зменшення обсягСЦв прибутку емСЦтента; зниження темпСЦв зростання вартостСЦ чистих активСЦв емСЦтента чи зменшення СЧх суми; кон'юнктурний спад у галузСЦ, де працюСФ емСЦтент; загальний спад кон'юнктури ринку цСЦнних паперСЦв; суттСФве перевищення ринковоСЧ цСЦни цСЦнного папера порСЦвняно з його реальною вартСЦстю в момент придбання СЦнвестором; спекулятивна гра учасникСЦв ринку цСЦнних паперСЦв; пСЦдвищення рСЦвня оподаткування доходСЦв за пайовими, цСЦнними паперами.

До факторСЦв, що негативно впливають на СЦнвестицСЦйну привабливСЦсть боргових цСЦнних паперСЦв, належать: зростання середньоСЧ ставки банкСЦвського процента; зростання темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ порСЦвняно з попереднСЦм перСЦодом; зниження рСЦвня платоспроможностСЦ (кредитного рейтингу) емСЦтента; непередбачуване зниження розмСЦру фонду погашення емСЦтента за даним ЦП; пСЦдвищення рСЦвня оподаткування доходу за борговими цСЦнними паперами.

Результати монСЦторингу ринку цСЦнних паперСЦв та умов економСЦчного розвитку краСЧни за розглянутими факторами дають змогу пСЦдвищити обТСрунтованСЦсть управлСЦнських рСЦшень, що приймаються в процесСЦ наступних етапСЦв оперативного управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку.

2. Оперативна оцСЦнка рСЦвня дохСЦдностСЦ, ризику та лСЦквСЦдностСЦ сформованого портфеля цСЦнних паперСЦв.

У результатСЦ такоСЧ оцСЦнки, яка повинна мати регулярний характер, виявляються: тенденцСЦСЧ рСЦвня дохСЦдностСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та ризику портфеля в цСЦлому; вСЦдповСЦднСЦсть рСЦвня дохСЦдностСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та ризику цСЦльовим параметрам формування портфеля (типу портфеля); вСЦдповСЦднСЦсть встановлених параметрСЦв шкалСЦ "дохСЦднСЦсть-ризик", "дохСЦднСЦсть-лСЦквСЦднСЦсть".

Результати оцСЦнки слугують основою прийняття управлСЦнських рСЦшень про необхСЦднСЦсть СЦ напрямки реструктуризацСЦСЧ портфеля цСЦнних паперСЦв.

3. ВибСЦр принципових пСЦдходСЦв до оперативноСЧ реструктуризацСЦСЧ портфеля цСЦнних паперСЦв банку.

ТеорСЦя оперативного управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв видСЦляСФ два принципових пСЦдходи до здСЦйснення цього управлСЦння тАФ активний СЦ пасивний.

Вони вСЦдрСЦзняються як завданнями, так СЦ методами оперативного управлСЦння портфелем.

Пасивний пСЦдхСЦд до управлСЦння портфелем базуСФться на принципСЦ "слСЦдування у фарватерСЦ ринку". Практична реалСЦзацСЦя цього принципу означаСФ, що реструктуризацСЦя портфеля цСЦнних паперСЦв маСФ чСЦтко вСЦдбивати тенденцСЦСЧ кон'юнктури ринку цСЦнних паперСЦв як за загальним обсягом (на основСЦ загальноринкових СЦндексСЦв динамСЦки), так СЦ за складом. РЖнакше кажучи, динамСЦка портфеля цСЦнних паперСЦв банку в мСЦнСЦатюрСЦ повинна копСЦювати динамСЦку ринку цСЦнних паперСЦв у цСЦлому.

Основна увага при пасивному пСЦдходСЦ до управлСЦння портфелем придСЦляСФться забезпеченню його реструктуризацСЦСЧ за видами цСЦнних паперСЦв та його глибокоСЧ диверсифСЦкацСЦСЧ.

Пасивна полСЦтика управлСЦння передбачаСФ: формування пасивного портфеля; купСЦвлю цСЦнних паперСЦв, рух яких вСЦдповСЦдаСФ руху всього ринку; вСЦдсутнСЦсть значних оборотСЦв з купСЦвлСЦ-продажу цСЦнних паперСЦв, що входять у портфель; бСЦльш довгостроковСЦ СЦнвестицСЦСЧ; високий рСЦвень диверсифСЦкованостСЦ портфеля, малу частку окремих цСЦнних паперСЦв; розосереджений портфельний ризик; мСЦнСЦмальнСЦ витрати на аналСЦтичну пСЦдтримку, на виплати комСЦсСЦйних брокерам.

ПередусСЦм пасивний пСЦдхСЦд характеризуСФ менталСЦтет формування консервативного портфеля.

Активний пСЦдхСЦд до управлСЦння портфелем базуСФться на принципСЦ "випередження ринку". Практична реалСЦзацСЦя цього принципу означаСФ, що реструктуризацСЦя портфеля цСЦнних паперСЦв повинна вСЦдбиватися на прогнозних розрахунках ринковоСЧ кон'юнктури, а не вСЦдображати поточну СЧСЧ динамСЦку. Для цього пСЦдходу характерна СЦндивСЦдуалСЦзована оцСЦнка майбутньоСЧ ринковоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв з наступним включенням до складу реструктурованого портфеля недооцСЦнених у поточному перСЦодСЦ цСЦнних паперСЦв. Активний пСЦдхСЦд передбачаСФ також глибоку СЦндивСЦдуалСЦзацСЦю методСЦв прогнозування кон'юнктури ринку цСЦнних паперСЦв, що базуСФться переважно на методах технСЦчного аналСЦзу.

Активне управлСЦння передбачаСФ, що: фСЦнансовий менеджер постСЦйно здСЦйснюСФ детальний аналСЦз кон'юнктури ринку, виграш досягаСФться внаслСЦдок купСЦвлСЦ цСЦнних паперСЦв на нижнСЦх точках поточних коливань курсовоСЧ вартостСЦ СЦ продажу СЧх на верхнСЦх точках; СЦнвестицСЦСЧ не СФ довгостроковими, вони носять короткостроковий характер; значнСЦ витрати на оновлення складу портфеля, пов'язанСЦ з СЦнформацСЦйною, аналСЦтичною, експертною та торговельною активнСЦстю на ринку цСЦнних паперСЦв; активна гра на пСЦдвищення з недооцСЦненими цСЦнними паперами; активна гра на зниження з переоцСЦненими цСЦнними паперами; значнСЦ спекулятивнСЦ обороти за цСЦнними паперами, що входять до складу портфеля, активна купСЦвля-продаж; намагання "побити" ринок; портфель переважно диверсифСЦкований, значна частка окремих багатообСЦцяючих цСЦнних паперСЦв, на яких сконцентрований портфельний ризик.

ДСЦСЧ фСЦнансового менеджера пСЦд час активного управлСЦння: перекидання коштСЦв; купСЦвля цСЦнних паперСЦв в очСЦкуваннСЦ гарних результатСЦв СЦ продаж незадовго до СЧхнього оголошення (цСЦни в момент оголошення дивСЦдендСЦв найчастСЦше падають); спекуляцСЦСЧ новими випусками цСЦнних паперСЦв; постСЦйний пошук акцСЦй СЦ секторСЦв СЦз заниженими цСЦнами, а також компанСЦй, що реорганСЦзуються; вСЦдстеження настрою ринку.

БСЦльшою мСЦрою активний пСЦдхСЦд до управлСЦння портфелем вСЦдбиваСФ менталСЦтет агресивного його формування.

ВибСЦр принципового пСЦдходу до оперативноСЧ реструктуризацСЦСЧ портфеля цСЦнних паперСЦв визначаСФ систему методСЦв СЧСЧ здСЦйснення в банку.

4. РеструктуризацСЦя портфеля цСЦнних паперСЦв за основними складовими портфеля.

Така реструктуризацСЦя здСЦйснюСФться двома методами залежно вСЦд обраного принципового пСЦдходу до оперативного управлСЦння портфелем. Основу цих методСЦв складаСФ визначення постСЦйного або змСЦнного спСЦввСЦдношення спекулятивноСЧ та консервативноСЧ частин портфеля цСЦнних паперСЦв.

При постСЦйному спСЦввСЦдношеннСЦ спекулятивноСЧ та консервативноСЧ частин портфеля цСЦнних паперСЦв його реструктуризацСЦя завжди маСФ бути спрямована на забезпечення початкових цСЦльових параметрСЦв його формування.

Залежно вСЦд типу сформованого портфеля СЦнвестор визначаСФ постСЦйне спСЦввСЦдношення спекулятивноСЧ та консервативноСЧ частин, що характеризуСФться певними видами цСЦнних паперСЦв. ЦСЦ значення можуть варСЦюватися лише у невеликому дСЦапазонСЦ в межах встановлених лСЦмСЦтСЦв. РЖз досягненням цих лСЦмСЦтСЦв здСЦйснюються операцСЦСЧ з реструктуризацСЦСЧ портфеля. Так, якщо понад лСЦмСЦти зросла вартСЦсть спекулятивних видСЦв цСЦнних паперСЦв, частина з них реалСЦзуСФться з паралельним придбанням цСЦнних паперСЦв консервативних видСЦв. РеструктуризацСЦя портфеля за методом постСЦйного спСЦввСЦдношення вСЦдбиваСФ СЦдеологСЦю пасивного пСЦдходу до його управлСЦння.

У результатСЦ змСЦнного спСЦввСЦдношення спекулятивноСЧ та консервативноСЧ частин портфеля СЦнвестор постСЦйно варСЦюСФ склад портфеля цСЦнних паперСЦв з урахуванням прогнозноСЧ динамСЦки СЧх ринковоСЧ вартостСЦ. Якщо результати прогнозу показують бСЦльш сприятливу динамСЦку ринковоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв спекулятивноСЧ частини портфеля, СЧх частка зростаСФ в разСЦ вСЦдповСЦдного зниження питомоСЧ ваги цСЦнних паперСЦв консервативноСЧ його частини. РЖ, навпаки, з прогнозом несприятливоСЧ динамСЦки ринковоСЧ вартостСЦ цСЦнних паперСЦв спекулятивноСЧ частини портфеля СЧх частка вСЦдповСЦдно знижуСФться.

ПСЦдпорядкування реструктуризацСЦСЧ портфеля прогнознСЦй динамСЦцСЦ ринковоСЧ вартостСЦ спекулятивних цСЦнних паперСЦв вСЦдбиваСФ СЦдеологСЦю активного пСЦдходу до управлСЦння.

5. РеструктуризацСЦя портфеля за конкретними видами цСЦнних паперСЦв.

Методи такоСЧ реструктуризацСЦСЧ портфеля визначаються принциповими пСЦдходами до СЧСЧ здСЦйснення.

При пасивному пСЦдходСЦ до оперативного управлСЦння портфелем основну увагу в здСЦйсненнСЦ цього етапу реструктуризацСЦСЧ портфеля придСЦляють забезпеченню його диверсифСЦкацСЦСЧ в межах окремих видСЦв цСЦнних паперСЦв.

При активному пСЦдходСЦ до оперативного управлСЦння портфелем основну увагу на цьому етапСЦ реструктуризацСЦСЧ портфеля придСЦляють пошуку та придбанню недооцСЦнених цСЦнних паперСЦв (ринкова цСЦна яких нижча вСЦд СЧх реальноСЧ внутрСЦшньоСЧ вартостСЦ, визначеноСЧ на основСЦ оцСЦнки вартостСЦ чистих активСЦв компанСЦСЧ).


2.4 УправлСЦння банкСЦвськими ризиками


У найширшому розумСЦннСЦ ризик - це невизначенСЦсть щодо здСЦйснення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ подСЦСЧ в майбутньому. Ризик вимСЦрюСФться ймовСЦрнСЦстю того, що очСЦкувана подСЦя не вСЦдбудеться СЦ не приведе до небажаних наслСЦдкСЦв.

В банкСЦвськСЦй справСЦ як СЦ в СЦнших видах бСЦзнесу ризик повтАЩязуСФться передусСЦм з фСЦнансовими втратами, що виникають у разСЦ реалСЦзацСЦСЧ певних ризикСЦв.

Ризик означаСФ небезпеку (можливСЦсть) втрати банком своСЧх ресурсСЦв, недоотримання доходСЦв або понесення додаткових витрат у результатСЦ здСЦйснення певних фСЦнансових операцСЦй.

У цСЦлому банкСЦвська сфера характеризуСФться вищою ризиковСЦстю порСЦвняно з СЦншими видами дСЦяльностСЦ. Ця особливСЦсть зумовлена специфСЦкою тих функцСЦй якСЦ виконуСФ кожен комерцСЦйний банк. Банки мають багато партнерСЦв, клСЦСФнтСЦв, позичальникСЦв, фСЦнансовий стан яких безпосередньо впливаСФ на СЧхнСФ становище.

ДСЦяльнСЦсть банку дуже рСЦзноманСЦтна СЦ включаСФ операцСЦСЧ залучення коштСЦв, випуск СЦ купСЦвлю цСЦнних паперСЦв, видачу кредитСЦв, факторинг, лСЦзинг, забезпечення клСЦСФнтСЦв готСЦвкою. ЗдСЦйснення кожноСЧ банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ повтАЩязане з можливСЦстю реалСЦзацСЦСЧ кСЦлькох ризикСЦв. Через те, що банк одночасно здСЦйснюСФ активнСЦ СЦ пасивнСЦ операцСЦСЧ виникають такСЦ ризики, як: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, ризик розриву строку залучення СЦ розмСЦщення коштСЦв, валютний ризик.


2.4.1 Кредитний ризик

КредитнСЦ операцСЦСЧ СФ складовою банкСЦвського бСЦзнесу й визначають головнСЦ доходи банку. Але такСЦ операцСЦСЧ становлять так званий кредитний ризик.

Кредитний ризик СФ в усСЦх видах дСЦяльностСЦ, де результат залежить вСЦд дСЦяльностСЦ контрагента, емСЦтента або позичальника. ВСЦн виникаСФ кожного разу, коли банк надаСФ кошти, бере зобов'язання про СЧх надання, СЦнвестуСФ кошти або СЦншим чином ризикуСФ ними вСЦдповСЦдно до умов реальних чи умовних угод незалежно вСЦд того, де вСЦдображуСФться операцСЦя - на балансСЦ чи поза балансом.

Кредитний ризик може виникати з рСЦзних причин, але в будь-якому випадку для банку вСЦн означаСФ загрозу втрати чи частковоСЧ втрати коштСЦв, наданих у користування. Досить важливо, щоб банк виявив, що саме спричинюСФ таку загрозу, адже в майбутньому вСЦд цього залежатиме його прибутковСЦсть за операцСЦями, пов'язаними з кредитуванням.

Фактори кредитного ризику можуть мати як зовнСЦшнСЦй характер стосовно банку, так СЦ внутрСЦшнСЦй.

Фактори, що мають зовнСЦшнСЦй характер, пов'язанСЦ з можливСЦстю реалСЦзацСЦСЧ кредитного ризику, оскСЦльки не залежать вСЦд дСЦяльностСЦ персоналу кредитного пСЦдроздСЦлу банку. Позичальник може не повернути кредит, незважаючи на сумлСЦннСЦ дСЦСЧ спСЦвробСЦтникСЦв банку.

Навпаки, фактори, що мають внутрСЦшнСЦй характер, пов'язанСЦ з помилками, яких припустився персонал в ходСЦ оформлення кредитноСЧ документацСЦСЧ, помилками при оцСЦнцСЦ кредитоспроможностСЦ позичальника, порушеннями посадових СЦнструкцСЦй СЦ помилками, закладеними в самих правилах здСЦйснення кредитування.

При оцСЦнцСЦ кредитного ризику доцСЦльно розрСЦзняти СЦндивСЦдуальний та портфельний кредитнСЦ ризики.

Джерелом СЦндивСЦдуального кредитного ризику СФ окремий, конкретний контрагент банку - позичальник, боржник, емСЦтент цСЦнних паперСЦв. ОцСЦнка СЦндивСЦдуального кредитного ризику передбачаСФ оцСЦнку кредитоспроможностСЦ такого окремого контрагента, тобто його СЦндивСЦдуальну спроможнСЦсть своСФчасно та в повному обсязСЦ розрахуватися за прийнятими зобов'язаннями.

ОсновнСЦ причини виникнення СЦндивСЦдуального кредитного ризику: нездатнСЦсть позичальника до створення адекватного грошового потоку; ризик лСЦквСЦдностСЦ застави; моральнСЦ та етичнСЦ характеристики позичальника.

Портфельний кредитний ризик проявляСФться у зменшеннСЦ вартостСЦ активСЦв банку. Джерелом портфельного кредитного ризику СФ сукупна заборгованСЦсть банку за операцСЦями, яким притаманний кредитний ризик - кредитний портфель, портфель цСЦнних паперСЦв, портфель дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ тощо. ОцСЦнка портфельного кредитного ризику передбачаСФ оцСЦнку концентрацСЦСЧ та диверсифСЦкацСЦСЧ активСЦв банку: концентрацСЦя - це зосередження кредитСЦв в одному СЦз секторСЦв економСЦки; диверсифСЦкацСЦя полягаСФ у розподСЦлСЦ кредитного портфеля серед широкого кола позичальникСЦв, якСЦ вСЦдрСЦзняються один вСЦд одного як за характерами (розмСЦр капСЦталу, форма "асностСЦ), так СЦ за умовами дСЦяльностСЦ (галузь економСЦки, географСЦчний регСЦон).

Метод диверсифСЦкацСЦСЧ слСЦд застосовувати зважено та обережно, спираючись на статистичний аналСЦз СЦ прогнозування, враховуючи можливостСЦ самого банку СЦ, насамперед, рСЦвень пСЦдготовки кадрСЦв. ДиверсифСЦкацСЦя потребуСФ професСЦйного управлСЦння та глибокого знання ринку. Саме тому надмСЦрна диверсифСЦкацСЦя призводить не до зменшення, а до зростання кредитного ризику. Але навСЦть великий банк не завжди маСФ достатню кСЦлькСЦсть висококвалСЦфСЦкованих фахСЦвцСЦв, котрСЦ володСЦють глибокими знаннями в багатьох галузях економСЦки, знають специфСЦку рСЦзних географСЦчних територСЦй, мають практичний досвСЦд роботи з рСЦзними категорСЦями позичальникСЦв.

Визначення оптимального спСЦввСЦдношення мСЦж рСЦвнями диверсифСЦкацСЦСЧ та концентрацСЦСЧ кредитного портфеля банку СФ завданням, яке маСФ вирСЦшувати менеджмент кожного банку залежно вСЦд обраноСЧ стратегСЦСЧ, можливостей та конкретноСЧ економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ.

Одним СЦз методСЦв управлСЦння ризиком кредитного портфеля банку СФ лСЦмСЦтування. ЛСЦмСЦтування полягаСФ у встановленнСЦ максимально допустимих розмСЦрСЦв надання позик. Завдяки встановлення лСЦмСЦтСЦв кредитування банкам удаСФться уникнути критичних втрат внаслСЦдок необдуманоСЧ концентрацСЦСЧ будь-якого виду ризику, а також диверсифСЦкувати кредитний портфель та забезпечити стабСЦльнСЦ прибутки. ЛСЦмСЦти можуть установлюватися за видами кредитСЦв, категорСЦями позичальникСЦв або групами взаСФмопов`язаних позичальникСЦв за кредитами в окремСЦ галузСЦ, географСЦчнСЦ територСЦСЧ, за найбСЦльш ризиковими напрямками кредитування, такими як надання довгострокових позик, кредитування в СЦноземнСЦй валютСЦ. ЛСЦмСЦтування використовуСФться для визначення повноважень кредитних працСЦвникСЦв рСЦзних рангСЦв щодо розмСЦрСЦв наданих позик. Кредитний ризик банку обмежуСФться встановленням лСЦмСЦту загального розмСЦру кредитного портфеля, обмеження величини кредитних ресурсСЦв фСЦлСЦй банку; т.СЦн. ЛСЦмСЦтування як метод зниження кредитного ризику широко застосовуСФться у практицСЦ як на рСЦвнСЦ окремого комерцСЦйного банку, так СЦ на рСЦвнСЦ банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому (норматив НБУ "Максимальний розмСЦр ризику на одного позичальника" (Н7).

Одним СЦз методСЦв управлСЦння кредитним ризиком СФ формування резервСЦв на вСЦдшкодування втрат за кредитними операцСЦями.

Створення резервСЦв для вСЦдшкодування втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв як метод управлСЦння ризиком полягаСФ в акумуляцСЦСЧ частини коштСЦв на спецСЦальному рахунку, якСЦ надалСЦ використовуються для компенсацСЦСЧ неповернених банку кредитСЦв. Мета створення резервСЦв - це пСЦдвищення стабСЦльностСЦ, надСЦйностСЦ банкСЦвськоСЧ системи, захист СЦнтересСЦв клСЦСФнтСЦв.

Цей пСЦдхСЦд базуСФться на принципСЦ обачностСЦ, за яким банкСЦвськСЦ портфелСЦ кредитСЦв оцСЦнюються на звСЦтну дату за чистою вартСЦстю, тобто в залежностСЦ вСЦд класу позичальника СЦ стану обслуговування заборгованостСЦ. Резерв формуСФться вСЦдповСЦдно до сум фактичноСЧ кредитноСЧ заборгованостСЦ за групами ризику та встановлених норм вСЦдрахувань, якСЦ вСЦдображають ступСЦнь кредитного ризику за кожною групою кредитСЦв. За групою стандартних кредитСЦв формуСФться загальний резерв за рахунок прибуткСЦв минулих рокСЦв. За кредитами, що вСЦднесенСЦ до СЦнших груп, пСЦд контролем, субстандартними, сумнСЦвними СЦ безнадСЦйними - створюСФться спецСЦальний резерв, вСЦдрахування до якого вСЦдносяться до витрат комерцСЦйного банку. Якщо ризик не виправдався СЦ кредит було повернуто, то прибуток у майбутньому перСЦодСЦ збСЦльшуСФться на вСЦдповСЦдну суму.

Якщо резерв в банку не сформований, то втрати мають вСЦдшкодовуватися за рахунок "асного капСЦталу банку. ЗначнСЦ ризики можуть призвести до повноСЧ втрати капСЦталу банку та його банкрутства. Отже, створення резерву даСФ змогу уникнути негативного впливу ризикСЦв на величину капСЦталу банку.

СьогоднСЦ банки УкраСЧни створюють такСЦ резерви, як: резерв для вСЦдшкодування можливих втрат за кредитними операцСЦями банкСЦв; резерви пСЦд дебСЦторську заборгованСЦсть; резервний фонд на покриття непередбачуваних збиткСЦв.

Порядок формування та використання зазначених резервСЦв регулюСФться вСЦдповСЦдними постановами НБУ.

Нарахування до резервСЦв здСЦйснюються за встановленими нормами вСЦдрахувань, визначеними у процентному вСЦдношеннСЦ до суми ймовСЦрних втрат. КритерСЦСЧ оцСЦнки якостСЦ активСЦв, розмСЦри вСЦдрахувань визначаються центральним банком залежно вСЦд економСЦчних умов та ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ СЦ можуть переглядатися з часом. Порядок використання резервСЦв також регламентуСФться централСЦзовано. Перевагою резервування для банку СФ можливСЦсть швидкого вСЦдшкодування понесених банком фСЦнансових втрат, а недолСЦками - вСЦдволСЦкання значноСЧ частини фСЦнансових ресурсСЦв на формування резерву та, вСЦдповСЦдно, зниження ефективностСЦ використання капСЦталу банку.

НайпоширенСЦшими зовнСЦшнСЦми способами зниження кредитного ризику комерцСЦйного банку СФ застава, гарантСЦя (порука) та страхування.

Страхування являСФ собою передачу за визначену плату цСЦлком або частково "асного ризику на спецСЦалСЦзовану органСЦзацСЦю. ЕкономСЦчна сутнСЦсть страхування полягаСФ в створеннСЦ резервного (страхового) фонду, розмСЦр вСЦдрахувань в який для окремого суб`СФкта, що бажаСФ мСЦнСЦмСЦзувати негативнСЦ прояви ризику, менший вСЦд розмСЦру очСЦкуваного збитку СЦ, як наслСЦдок, страхового вСЦдшкодування. Значна частина ризику або весь ризик передаСФться вСЦд страхувальника до страховика.

Основними об`СФктами страхування в кредитнСЦй дСЦяльностСЦ банку СФ: об`СФкт застави; ризики, пов`язанСЦ з банкСЦвськими кредитами, виданими (прийнятими) гарантСЦями.

Страхування кредитСЦв використовуСФться банками у двох формах:

1) заставного або кауцСЦйного страхування. У цьому випадку страхувальником СФ позичальник, об`СФктом страхування його майнова вСЦдповСЦдальнСЦсть перед банком, що надав кредит, за своСФчасну СЦ повну виплату боргу СЦ процентСЦв за ним;

2) делькредерного страхування. У цьому випадку страхувальник - банк, а об'СФкт страхування - вСЦдповСЦдальнСЦсть усСЦх чи окремих позичальникСЦв перед банком за своСФчасне СЦ повне погашення кредиту СЦ процентСЦв за ним, тобто фСЦнансовий ризик банку отримати збитки внаслСЦдок невиконання або неналежного виконання його позичальниками умов кредитних угод. У цьому випадку сума страхових внескСЦв, якСЦ сплачуСФ банк, може враховуватися при встановленнСЦ процентноСЧ ставки за кредит.

Перевагою страхування ризику кредитного портфеля над резервуванням СФ те, що обсяг вСЦдшкодування негативних наслСЦдкСЦв не обмежуСФться сформованим за рахунок вСЦдрахувань страховим фондом, а визначаСФться вартСЦстю об'СФкта страхування, розмСЦром страхового внеску та, вСЦдповСЦдно, страховою сумою.

ПСЦд забезпеченням слСЦд розумСЦти види та форми гарантованих зобов`язань позичальника перед кредитором щодо повернення кредиту у випадку можливого його неповернення позичальником. До забезпечення належать:

1. Застава матерСЦальних цСЦнностей та майнових прав. Предметом застави може бути: майно, яке згСЦдно з законодавством УкраСЧни може бути вСЦдчужене заставодавцем СЦ на яке може бути звернене стягнення: товарно-матерСЦальнСЦ цСЦнностСЦ, цСЦннСЦ папери, депозити, нерухоме майно; майновСЦ права, тобто права користування майном, у тому числСЦ СЦ об`СФктами права СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ.

Застава означаСФ, що банк маСФ право в разСЦ невиконання позичальником зобов`язання одержати задоволення з вартостСЦ заставленого майна переважно перед СЦншими кредиторами. Таким чином, застава як спосСЦб зниження кредитного ризику - це, по-перше, конкретизацСЦя та посилення права кредиторськоСЧ вимоги, а по-друге - право переваги.

2. ГарантСЦя, за якою банк, СЦнша фСЦнансова установа, страхова органСЦзацСЦя, яка носить загальну назву "гарант", гарантуСФ перед кредитором виконання боржником свого обов`язку за договором. ГарантСЦя розглядаСФться як самостСЦйне зобов`язання гаранта перед банком, яке в правовому полСЦ не залежить вСЦд СЦнших договСЦрних зобов`язань. ПретензСЦСЧ банку, який отримав гарантСЦю, можуть бути реалСЦзованСЦ у разСЦ, якщо настане гарантСЦйний випадок.

3. Порука - договСЦр з одностороннСЦми зобов`язаннями, на основСЦ якого поручитель бере зобов`язання перед банком-кредитором сплатити у разСЦ необхСЦдностСЦ заборгованСЦсть позичальника. Забезпечувальна функцСЦя поруки виявляСФться в тому, що кредитор у разСЦ невиконання зобов`язань боржником маСФ право висунути свою вимогу як до боржника, так СЦ до поручителя. У разСЦ невиконання зобов`язань боржник СЦ поручитель вСЦдповСЦдають перед кредитором як солСЦдарнСЦ боржники, якщо СЦнше не встановлено договором поруки.


2.4.2 УправлСЦння валютним ризиком банку

У свСЦтовСЦй та вСЦтчизнянСЦй практицСЦ банки СФ одними з головних учасникСЦв валютного ринку, де СЧх дСЦяльнСЦсть складаСФться з управлСЦння активами та пасивами в СЦноземнСЦй валютСЦ, а отже, пов'язана з валютним ризиком (елементом ринкового ризику), що виникаСФ у зв'язку з використанням рСЦзних валют пСЦд час здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй.

ПСЦд валютним ризиком розумСЦють СЦмовСЦрнСЦсть для банку грошових збиткСЦв або зменшення вартостСЦ капСЦталу внаслСЦдок несприятливих змСЦн валютних курсСЦв у перСЦод вСЦд придбання до продажу позицСЦй у валютСЦ.

РЖснування широкого спектру валютних ризикСЦв обумовлене також перелСЦком рСЦзноманСЦтних факторСЦв, що спричиняють появу ризику. РозрСЦзняють довгостроковСЦ та короткостроковСЦ фактори коливання обмСЦнних курсСЦв.

ДовгостроковСЦ фактори виникнення валютного ризику мСЦстять у собСЦ: загальну економСЦчну ситуацСЦю в краСЧнСЦ, полСЦтичну ситуацСЦю, рСЦвень процентних ставок, рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ, стан платСЦжного балансу, систему валютного регулювання тощо. КороткостроковСЦ - незбалансованСЦсть окремих ринкСЦв та стан ринкового СЦ конкурентного середовища.

ДанСЦ фактори СФ зовнСЦшнСЦми стосовно банку. Банк може мати дуже незначний вплив на формування цих факторСЦв, тому зусилля банку мають бути спрямованСЦ на управлСЦння валютним ризиком усерединСЦ самого банку.

Елемент валютного ризику для банку сконцентровано у спСЦввСЦдношеннСЦ активСЦв СЦ пасивСЦв, позабалансових вимог та зобов'язань в СЦноземнСЦй валютСЦ. Тобто фахСЦвцСЦ банкСЦвського бСЦзнесу здСЦйснюють управлСЦння валютними ризиками через управлСЦння валютною позицСЦСФю.

Отже, результат (збитки або прибутки) залежить не лише вСЦд змСЦни валютного курсу, а й вСЦд зайнятоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ.

Валютна позицСЦя визначаСФться спСЦввСЦдношенням мСЦж сумою активСЦв СЦ позабалансових вимог у певнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ (Ав) та сумою балансових СЦ позабалансових зобов'язань у тСЦй самСЦй валютСЦ (Пв) й розраховуСФться окремо за кожною СЦноземною валютою, що входить до мультивалютного портфеля банку.

За фактором впливу на баланс банку розрСЦзняють балансову, позабалансову та загальну валютнСЦ позицСЦСЧ.

Балансова валютна позицСЦя - це спСЦввСЦдношення (рСЦзниця) мСЦж сумами балансових активСЦв СЦ зобов'язань банку в однСЦй валютСЦ. Вона виникаСФ в результатСЦ проведення операцСЦй, що безпосередньо впливають на баланс банку. ОсобливСЦстю такоСЧ позицСЦСЧ СФ те, що СЧСЧ переоцСЦнка внаслСЦдок змСЦни валютного спот-курсу повинна вСЦдноситися безпосередньо на фСЦнансовий результат банку як курсова рСЦзниця.

Позабалансова валютна позицСЦя - це спСЦввСЦдношення (рСЦзниця) мСЦж сумами позабалансових вимог СЦ позабалансових зобов'язань банку в однСЦй валютСЦ. Вона виникаСФ внаслСЦдок проведення операцСЦй, що безпосередньо не впливають на баланс банку. ОсобливСЦстю такоСЧ позицСЦСЧ СФ те, що СЧСЧ переоцСЦнка внаслСЦдок змСЦни валютного спот-курсу не визнаСФться фСЦнансовим результатом до моменту реального перенесення позицСЦСЧ на баланс, а переоцСЦнка, пов'язана зСЦ змСЦною форвард-курсу, фСЦнансовим результатом визнаСФться.

Загальна валютна позицСЦя - це сума балансовоСЧ СЦ позабалансовоСЧ валютноСЧ позицСЦй. Саме така позицСЦя розраховуСФться з метою оцСЦнки й аналСЦзу загального обсягу валютних операцСЦй банку.

За фактором схильностСЦ до валютного ризику видСЦляють закриту й вСЦдкриту валютнСЦ позицСЦСЧ. Остання, у свою чергу, подСЦляСФться на коротку та довгу валютнСЦ позицСЦСЧ.

Закрита загальна валютна позицСЦя виникаСФ в разСЦ, коли сума активСЦв СЦ позабалансових вимог у певнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ дорСЦвнюСФ сумСЦ балансових та позабалансових зобов'язанСЦ у тСЦй самСЦй валютСЦ. З погляду валютного ризику така позицСЦя не становить загрози для банку, оскСЦльки внаслСЦдок змСЦни валютного курсу СЦ активи, СЦ зобов'язання змСЦняться на однакову величину при постСЦйному розмСЦрСЦ капСЦталу банку.

ВСЦдкрита валютна позицСЦя виникаСФ, коли сума активСЦв СЦ позабалансових вимог у визначенСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ не збСЦгаСФться з сумою балансових та позабалансових зобов'язань у тСЦй самСЦй валютСЦ. З погляду ризику така позицСЦя становить загрозу для банку, оскСЦльки зСЦ змСЦною валютного курсу активи СЦ зобов'язання змСЦняться не на однакову величину, що призведе до змСЦни розмСЦру капСЦталу банку.

Довга вСЦдкрита валютна позицСЦя - це ситуацСЦя, коли сума активСЦв у певнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ перевищуСФ суму зобов'язань у тСЦй самСЦй валютСЦ. Банк за такоСЧ позицСЦСЧ може понести збитки внаслСЦдок падСЦння курсу СЦноземноСЧ валюти щодо нацСЦональноСЧ й отримуСФ дохСЦд у виглядСЦ позитивноСЧ курсовоСЧ рСЦзницСЦ у випадку падСЦння курсу нацСЦональноСЧ валюти щодо СЦноземноСЧ.

Коротка вСЦдкрита валютна позицСЦя - це ситуацСЦя, коли сума зобов'язань у певнСЦй СЦноземнСЦй валютСЦ перевищуСФ суму активСЦв у тСЦй самСЦй валютСЦ. Банк за такоСЧ позицСЦСЧ може понести збитки внаслСЦдок падСЦння курсу нацСЦональноСЧ валюти щодо СЦноземноСЧ валюти й отримаСФ дохСЦд у виглядСЦ позитивноСЧ курсовоСЧ рСЦзницСЦ у випадку знецСЦнення СЦноземноСЧ валюти щодо нацСЦональноСЧ.

За тривалСЦстю така позицСЦя подСЦляСФться на: денну вСЦдкриту валютну позицСЦю (змСЦнюСФться протягом дня); балансову вСЦдкриту валютну позицСЦю, що переходить наступного дня СЦ вСЦдображаСФться на вСЦдповСЦдних рахунках реструктурованого балансу.

За призначенням видСЦляють спекулятивну валютну позицСЦю та валютну позицСЦю для хеджування. КрСЦм того, розрСЦзняють ще й структурну валютну позицСЦю, до якоСЧ банк вдаСФться, аби захиститися вСЦд несприятливого впливу можливих змСЦн валютних курсСЦв на спСЦввСЦдношення його капСЦталу й активСЦв (ризик недостатностСЦ капСЦталу).

СлСЦд зазначити, що змСЦни у валютних позицСЦях банку виникають постСЦйно як результат операцСЦй в СЦноземнСЦй валютСЦ, що здСЦйснюються ним. БанкСЦвська установа потребуСФ постСЦйного облСЦку вСЦдкритих позицСЦй банку. Причому за умов ефективного управлСЦння вСЦдкритою валютною позицСЦСФю банку кожну довгу позицСЦю з СЦноземних валют завжди маСФ врСЦвноважувати коротка позицСЦя в СЦншСЦй валютСЦ. Валютна позицСЦя уповноваженого банку визначаСФться щоденно, окремо щодо кожноСЧ СЦноземноСЧ валюти.

Визначимо перелСЦк операцСЦй банку, що впливають на розмСЦр вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ, а, отже, СЦ на активи та пасиви банку в СЦноземнСЦй валютСЦ: купСЦвля (продаж) готСЦвковоСЧ та безготСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти, поточнСЦ й строковСЦ операцСЦСЧ (на умовах своп, форвард, опцСЦон тощо), за якими виникають вимоги та зобов'язання в СЦноземних валютах, незалежно вСЦд способСЦв та форм розрахункСЦв за ними; отримання (сплата) СЦноземноСЧ валюти у виглядСЦ доходСЦв або витрат та нарахування доходСЦв СЦ витрат, якСЦ враховуються на вСЦдповСЦдних рахунках; купСЦвля (продаж) основних засобСЦв СЦ товарно-матерСЦальних цСЦнностей за СЦноземну валюту; надходження коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ до статутного фонду; погашення банком безнадСЦйноСЧ заборгованостСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ (списання якоСЧ здСЦйснюСФться з вСЦдповСЦдного рахунка витрат); СЦншСЦ обмСЦннСЦ операцСЦСЧ з СЦноземною валютою (виникнення вимог в однСЦй валютСЦ при розрахунках за ними в СЦншСЦй валютСЦ, у тому числСЦ нацСЦональнСЦй, що призводить до змСЦни структури активСЦв при незмСЦнностСЦ пасивСЦв СЦ навпаки).

ВалютнСЦ активи - це ресурси в СЦноземнСЦй валютСЦ, якСЦ контролюються банком як результат минулих подСЦй, використання яких ймовСЦрно, сприятиме в майбутньому зростанню економСЦчноСЧ вигоди. ВСЦдповСЦдно в балансовому звСЦтСЦ банку валютнСЦ активи представленСЦ як: готСЦвкова СЦноземна валюта; банкСЦвськСЦ метали; кошти в СЦноземнСЦй валютСЦ на кореспондентських рахунках ностро в НБУ та СЦнших банках; депозити СЦ кредити, наданСЦ СЦншим банкам; цСЦннСЦ папери в СЦноземнСЦй валютСЦ; валютнСЦ кредити, наданСЦ клСЦСФнтам; СЦнвестицСЦСЧ в СЦноземнСЦй валютСЦ в асоцСЦйованСЦ й дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ.

ВалютнСЦ активи банку формуються внаслСЦдок проведення ним активних валютних операцСЦй, до яких належать операцСЦСЧ з розмСЦщення СЦноземноСЧ валюти та банкСЦвських металСЦв з метою отримання доходСЦв.

Склад СЦ структура валютних активСЦв значною мСЦрою залежать вСЦд пасивних валютних операцСЦй, тобто операцСЦй, за допомогою яких банк формуСФ валютнСЦ ресурси для проведення активних операцСЦй.

До джерел залучення валютних коштСЦв (до валютних пасивСЦв) належать: СЦноземна валюта на кореспондентських рахунках лоро; валютнСЦ депозити й кредити, отриманСЦ вСЦд СЦнших банкСЦв; кошти в СЦноземнСЦй валютСЦ на поточних СЦ депозитних рахунках клСЦСФнтСЦв; кредити, отриманСЦ вСЦд мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй; СЦншСЦ зобов'язання в СЦноземнСЦй валютСЦ та банкСЦвських металах.

З метою зменшення валютного ризику в дСЦяльностСЦ банкСЦв НБУ установлюСФ норматив ризику загальноСЧ вСЦдкритоСЧ (довгоСЧ/короткоСЧ) валютноСЧ позицСЦСЧ банку.

Отже, валютна позицСЦя банку СФ традицСЦйним СЦндикатором валютного ризику - невСЦд'СФмноСЧ складовоСЧ сучасного банкСЦвського бСЦзнесу. Тому методи страхування валютних ризикСЦв, методи управлСЦння активами СЦ пасивами в СЦноземнСЦй валютСЦ, напрацьованСЦ учасниками мСЦжнародного валютного ринку за перСЦод його функцСЦонування, СЦ, насамперед, банками, мають об'СФктом свого впливу саме валютну позицСЦю.

ПСЦд час управлСЦння валютним ризиком банк може застосовувати двСЦ полярнСЦ альтернативнСЦ стратегСЦСЧ - стратегСЦя валютного метчингу та стратегСЦя максимСЦзацСЦСЧ прибутку.

СтратегСЦя управлСЦння, яка передбачаСФ вирСЦвнювання валютноСЧ структури балансу, називаСФться валютним метчингом. Застосовуючи цю стратегСЦю банкам слСЦд пам'ятати, що приведення у вСЦдповСЦднСЦсть валютноСЧ структури активСЦв та зобов'язань, хоч СЦ даСФ змогу банковСЦ уникнути значноСЧ частини валютного ризику, та все ж не виключаСФ його повнСЦстю, оскСЦльки залишаСФться ризик, пов'язаний з репатрСЦацСЦСФю прибуткСЦв вСЦд мСЦжнародноСЧ дСЦяльностСЦ або виплатою дивСЦдендСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ.

ВирСЦвнювання структури активСЦв СЦ пасивСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ з метою зниження валютного ризику на практицСЦ не завжди можливе.

На регСЦональних ринках окремСЦ валюти СЦнодСЦ СФ не досить популярними та доступними, СЦ учасники ринку не завжди мають можливостСЦ для повного узгодження активСЦв СЦ зобов'язань у всСЦх СЦноземних валютах. Особливо це стосуСФться банкСЦв, адже вони оперують значними обсягами багатьох валют, а також тому, що СЧхня валютна позицСЦя значною мСЦрою залежить вСЦд потреб клСЦСФнтСЦв.

Отже, можливСЦсть повного узгодження всСЦх надходжень та платежСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ СФ, скорСЦше, теоретичною, СЦ на практицСЦ досягти такоСЧ вСЦдповСЦдностСЦ практично неможливо.

Проте банки можуть обрати альтернативну стратегСЦю - максимСЦзацСЦю прибутку. Суть СЧСЧ полягаСФ в тому, що учасники ринку "грають" на валютних курсах з метою отримання прибуткСЦв спекулятивного характеру, залишаючи валютну позицСЦю вСЦдкритою та свСЦдомо наражаючись на пСЦдвищений ризик.

У такому разСЦ управлСЦння валютною позицСЦСФю здСЦйснюСФться з огляду на таку закономСЦрнСЦсть: довга валютна позицСЦя забезпечуСФ прибутки за умови пСЦдвищення курсу СЦноземноСЧ валюти СЦ завдаСФ збиткСЦв у разСЦ його зниження, а коротка - навпаки. Чим вищий ризик бере на себе учасник, тим бСЦльший прибуток вСЦн може отримати вСЦд "гри" на валютних курсах, але за несприятливих змСЦн на валютному ринку СЦ його втрати також будуть значними.

Правильним СФ СЦ протилежне твердження: зниження рСЦвня валютного ризику означаСФ не тСЦльки зменшення ймовСЦрних збиткСЦв, але й обмеження потенцСЦйних можливостей отримання прибуткСЦв. Саме ця обставина спонукаСФ певних учасникСЦв валютного ринку, зокрема банки, свСЦдомо залишати своСЧ позицСЦСЧ незахищеними в надСЦСЧ на отримання додаткових прибуткСЦв вСЦд сприятливоСЧ динамСЦки ринкових параметрСЦв. Якщо банк обрав стратегСЦю максимСЦзацСЦСЧ прибутку, то постаСФ потреба оцСЦнити валютний ризик та ймовСЦрнСЦ наслСЦдки схвалених управлСЦнських рСЦшень.

ВолатильнСЦсть та нестабСЦльнСЦсть мСЦжнародних валютних ринкСЦв постСЦйно спонукають банки до пошуку ефективних методСЦв управлСЦння фСЦнансовими ризиками.

АналСЦз методСЦв управлСЦння валютним ризиком та валютною позицСЦСФю, якСЦ застосовуються в сучасних банках, даСФ змогу виокремити двСЦ основнСЦ групи: управлСЦння валютною структурою балансу (натуральне управлСЦння); хеджування валютного ризику (синтетичне управлСЦння) (рис. 2.2).


Рисунок 2.2 - Методи управлСЦння валютною позицСЦСФю


Суть першоСЧ групи методСЦв полягаСФ у впливСЦ на валютну структуру балансу з метою обмеження наслСЦдкСЦв переоцСЦнки валютних СЦнструментСЦв.

До цих методСЦв належать: структурне балансування валютних потокСЦв за сумами та строками; проведення конверсСЦйних операцСЦй; змСЦна строкСЦв валютних платежСЦв (випередження та вСЦдставання).

Загалом це - традицСЦйнСЦ прийоми, якСЦ досить широко застосовуються в практицСЦ СЦноземних банкСЦв та певною мСЦрою використовуються у вСЦтчизняних.

Структурне балансування валютних потокСЦв за сумами та строками узгодження обсягСЦв СЦ строкСЦв активних СЦ пасивних операцСЦй з усСЦма СЦноземними валютами, якими оперуСФ банк таким чином, щоб це дало змогу закрити валютну позицСЦю або знизити СЧСЧ обсяг до прийнятного рСЦвня.

РЖдея методу структурного балансування може застосовуватися щодо будь-яких балансових операцСЦй з валютними коштами: конверсСЦйнСЦ операцСЦСЧ; укладення кредитних СЦ депозитних угод в СЦноземнСЦй валютСЦ; узгодження валютних надходжень СЦ платежСЦв; реструктуризацСЦя кредиторськоСЧ та дебСЦторськоСЧ валютноСЧ заборгованостСЦ; купСЦвля-продаж цСЦнних паперСЦв, деномСЦнованих в СЦноземнСЦй валютСЦ.

Обсяги й термСЦни проведення подСЦбних операцСЦй добираються таким чином, щоб це дало змогу закрити валютнСЦ позицСЦСЧ або знизити СЧх обсяг до прийнятного рСЦвня.

Структурне балансування полягаСФ в бажаннСЦ пСЦдтримувати таку структуру активСЦв СЦ пасивСЦв, яка дасть змогу перекрити збитки вСЦд змСЦни валютного курсу прибутком, отриманим вСЦд цСЦСФСЧ самоСЧ змСЦни за СЦншими позицСЦями балансу.

РЖнакше кажучи, подСЦбна практика СФ намаганням дСЦстати максимально можливу кСЦлькСЦсть "закритих" позицСЦй, мСЦнСЦмСЦзувавши таким чином валютнСЦ ризики. Але оскСЦльки мати "закритими" всСЦ позицСЦСЧ не завжди можливо та розумно, то слСЦд бути готовими до негайних акцСЦй зСЦ структурного балансування. Наприклад, якщо банк очСЦкуСФ, що вСЦдбудуться з великою ймовСЦрнСЦстю значнСЦ змСЦни валютних курсСЦв внаслСЦдок девальвацСЦСЧ грошовоСЧ одиницСЦ, то йому потрСЦбно негайно конвертувати вСЦльну готСЦвку у валюту платежу. А якщо ж говорити про спСЦввСЦдношення мСЦж рСЦзними СЦноземними валютами, то в такСЦй ситуацСЦСЧ, крСЦм конверсСЦСЧ валюти, курс якоСЧ падаСФ, - у надСЦйнСЦшу. Можна здСЦйснити, наприклад, замСЦну цСЦнних паперСЦв, деномСЦнованих у "хворСЦй" валютСЦ, на надСЦйнСЦшСЦ фондовСЦ цСЦнностСЦ. Тобто структурне балансування валютних потокСЦв полягаСФ в узгодженнСЦ обсягСЦв СЦ строкСЦв активних СЦ пасивних операцСЦй з усСЦма СЦноземними валютами, з якими працюСФ банк.

Одним СЦз найпростСЦших СЦ водночас досить поширених способСЦв балансування СФ приведення у вСЦдповСЦднСЦсть валютних потокСЦв, що вСЦдбивають доходи та витрати. Щоразу, укладаючи угоду, яка передбачаСФ отримання або, навпаки, виплату СЦноземноСЧ валюти, менеджери банку повиннСЦ намагатися зупинити свСЦй вибСЦр на тСЦй валютСЦ, яка допоможе закрити (повнСЦстю або частково) наявнСЦ "вСЦдкритСЦ" валютнСЦ позицСЦСЧ.

Ще одним з прийомСЦв, який часто використовуСФться банками пСЦд час управлСЦння валютними позицСЦями, СФ здСЦйснення конверсСЦйних операцСЦй. Наднормативний обсяг позицСЦСЧ за певною валютою може бути зменшений завдяки СЧСЧ обмСЦну на СЦншу валюту, за якою обсяг позицСЦСЧ був нижчий вСЦд нормативу. Це даСФ змогу приводити валютнСЦ позицСЦСЧ вСЦдповСЦдно до установлених вимог без здСЦйснення операцСЦй з базовою валютою. Як правило, банки вдаються до конверсСЦСЧ валюти, курс якоСЧ знижуСФться, у бСЦльш надСЦйну й стабСЦльну валюту. Якщо, наприклад, очСЦкуСФться значне пСЦдвищення курсу долара США щодо англСЦйського фунта, то СФ сенс у швидкому обмСЦнСЦ вСЦльних коштСЦв у фунтах на долари.

ЗмСЦну термСЦну платежу звичайно називають тактикою "лСЦдз енд легз". Вона полягаСФ у манСЦпулюваннСЦ строками здСЦйснення розрахункСЦв, що застосовуСФться тодСЦ, коли очСЦкуються рСЦзкСЦ змСЦни курсСЦв валюти цСЦни або валюти платежу. Застосування такоСЧ тактики даСФ змогу закрити короткСЦ позицСЦСЧ за певними валютами до зростання СЧх ринкового курсу СЦ, вСЦдповСЦдно, довгСЦ позицСЦСЧ - до зниження курсу.

НайпоширенСЦшими на практицСЦ формами подСЦбноСЧ тактики СФ: прискорення репатрСЦацСЦСЧ (повернення до своСФСЧ краСЧни з-за кордону) капСЦталу, прибуткСЦв, СЦнших коштСЦв в очСЦкуваннСЦ ревальвацСЦСЧ нацСЦональноСЧ валюти або сповСЦльнення процесСЦв репатрСЦацСЦСЧ перед девальвацСЦСФю нацСЦональноСЧ валюти; прискорення або сповСЦльнення погашення основноСЧ суми боргу в СЦноземнСЦй валютСЦ та виплати процентСЦв залежно вСЦд змСЦни валютного курсу; дострокова оплата послуг СЦ товарСЦв (основних фондСЦв, товарно-матерСЦальних цСЦнностей) у разСЦ сподСЦваноСЧ апреацСЦСЧ, тобто пСЦдвищення курсу валюти платежу, або затримка платежСЦв при очСЦкуваннСЦ депреацСЦСЧ, тобто зниження курсу; прискорення або сповСЦльнення нарахування СЦ виплати дивСЦдендСЦв, погашення основноСЧ суми кредитСЦв СЦ процентСЦв за ними, надходження коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ до статутного фонду банку тощо; регулювання одержувачем СЦноземних валютних коштСЦв строкСЦв СЧх конверсСЦСЧ в нацСЦональну валюту.

РЖмовСЦрнСЦсть застосування прийому випередження й вСЦдставання значною мСЦрою визначаСФться законодавчим регулюванням краСЧни та умовами фСЦнансових контрактСЦв. Переважна бСЦльшСЦсть угод, за якими здСЦйснюються платежСЦ, передбачаСФ як можливСЦсть достроковоСЧ оплати, так СЦ види й обсяг штрафних санкцСЦй (пенСЦ, неустойки тощо) за несвоСФчасне здСЦйснення переказСЦв валютних коштСЦв. В останньому випадку затримка платежу, пов'язана зСЦ зменшенням курсу, буде виправдана тСЦльки тодСЦ, коли зменшення обсягСЦв витрат на придбання валюти за новим курсом перекриСФ суму нарахованих штрафСЦв.

СлСЦд зауважити, що управлСЦння валютними позицСЦями шляхом проведення балансових операцСЦй часто не вСЦдповСЦдаСФ "асним потребам та планам банку, а СЦнодСЦ СФ невигСЦдним з погляду витрат. Однак вСЦтчизнянСЦ банки змушенСЦ вдаватися до таких прийомСЦв за браком необхСЦдних умов для застосування бСЦльш сучасних СЦ досконалих методСЦв регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ, таких, зокрема, як строковСЦ валютнСЦ угоди.

Методика хеджування, або синтетичного управлСЦння, передбачаСФ створення захисту вСЦд валютних ризикСЦв укладенням додаткових строкових угод щодо СЦноземноСЧ валюти, якСЦ можуть компенсувати певнСЦ фСЦнансовСЦ втрати за балансовими статтями внаслСЦдок змСЦни валютного курсу.

Переваги синтетичного управлСЦння: гнучкСЦсть; СЦснування можливостей для швидкого маневру без змСЦни в балансу банку; можливСЦсть оперативного реагування на вСЦдхилення у спСЦввСЦдношеннях активСЦв СЦ пасивСЦв в СЦноземних валютах.

Отже, необхСЦдною умовою ефективностСЦ цього методу СФ СЦснування лСЦквСЦдного строкового ринку, який би давав змогу здСЦйснювати операцСЦСЧ з похСЦдними СЦнструментами у будь-який час СЦ в будь-яких обсягах.

Хеджування здСЦйснюють за допомогою проведення таких операцСЦй, як: форварднСЦ валютнСЦ угоди; валютнСЦ ф'ючерси та опцСЦони; валютнСЦ своп-контракти; свопцСЦони; комбСЦнацСЦСЧ типу подвСЦйний форвард, валютний своп та СЦншСЦ, якСЦ вСЦдрСЦзняються за характеристиками й механСЦзмами функцСЦонування.

ФорварднСЦ угоди СФ, напевне, найчастСЦше застосовуваним способом хеджування (саме тому СЦнодСЦ пСЦд хеджуванням розумСЦють лише форварднСЦ операцСЦСЧ зСЦ страхування валютних ризикСЦв), що маСФ на метСЦ уникнення ризикСЦв, пов'язаних з операцСЦями купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти, СЦ передбачаСФ СЧСЧ поставку в строки бСЦльше нСЦж два днСЦ. НайчастСЦше строками для такого типу СФ один-три або шСЦсть мСЦсяцСЦв (хоча, як уже зазначалося, термСЦни таких угод можуть сягати кСЦлькох рокСЦв). ФорварднСЦ зобов'язання СФ твердими, тобто обов'язковими до виконання.

Умови форвардного контракту такСЦ: курс фСЦксуСФться на момент укладення угоди; реальне постачання валюти вСЦдбудеться через обумовлений промСЦжок часу; обсяг контракту не стандартизований.

НедолСЦком застосування форвардних контрактСЦв для хеджування валютного ризику СФ те, що форварднСЦ угоди укладаються на мСЦжбанкСЦвському ринку, а не на бСЦржСЦ. Таким чином, укладаючи форвардну угоду, банк наражаСФться на кредитний ризик.

КрСЦм простоСЧ форвардноСЧ угоди (так званого аутрайт) до цього рСЦзновиду можна вСЦднести й складнСЦшу угоду - своп.

ОперацСЦСЧ типу своп полягають у купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти на умовах спот з наступною зустрСЦчною операцСЦСФю на умовах форвард. У результатСЦ таких угод банки купують валюту, необхСЦдну для мСЦжнародних розрахункСЦв, СЦ диверсифСЦкують своСЧ валютнСЦ резерви, зберСЦгаючи валютнСЦ позицСЦСЧ закритими. Використання своп-контрактСЦв набуло популярностСЦ на початку 1980-х рр. На сьогоднСЦ банки та СЦншСЦ суб'СФкти мСЦжнародного валютного ринку мають змогу використовувати у своСЧй практицСЦ як класичнСЦ операцСЦСЧ своп, так СЦ СЧх рСЦзновиди у виглядСЦ опцСЦонних, валютно-процентних свопСЦв тощо.

КласичнСЦ свопи залежно вСЦд послСЦдовностСЦ виконаних операцСЦй спот СЦ форвард подСЦляються на репорт СЦ депорт. Репорт - це продаж валюти на умовах спот СЦ одночасна купСЦвля на умовах форвард. Депорт - купСЦвля валюти на умовах спот СЦ продаж на умовах форвард.

МожливСЦ й СЦншСЦ комбСЦнацСЦСЧ: операцСЦСЧ типу подвСЦйний форвард, укладенСЦ за такими самими умовами на рСЦзнСЦ строки, теж можуть використовуватись у процесСЦ управлСЦння валютною позицСЦСФю та мають назву "форвардний своп".

Наприклад, форвардна угода з купСЦвлСЦ валютних коштСЦв, укладена строком на один мСЦсяць, урСЦвноважуСФться форвардною угодою з продажу такого самого обсягу валюти на три мСЦсяцСЦ. У такий спосСЦб активи й пасиви в СЦноземнСЦй валютСЦ збалансовуються, а валютна позицСЦя упродовж мСЦсяця лишаСФться закритою.

ПодСЦбнСЦ операцСЦСЧ можуть здСЦйснюватися з рСЦзними деривативами - форвардами, ф'ючерсами, опцСЦонами, своп-контрактами - також у будь-якому СЧх поСФднаннСЦ.

НайбСЦльш дСЦСФвим СЦнструментом управлСЦння, придатним для швидкого регулювання позицСЦй, СФ строковСЦ бСЦржовСЦ угоди, тобто ф'ючерси й опцСЦони.

Якщо для регулювання валютноСЧ позицСЦСЧ угоду укладено на бСЦржСЦ, то банк маСФ змогу в будь-який час звСЦльнитися вСЦд прийнятих за контрактом зобов'язань через проведення протилежноСЧ за змСЦстом бСЦржовоСЧ операцСЦСЧ. Перевагою цього прийому СФ гнучкСЦсть СЦ надання можливостей для швидкого маневру без змСЦн у балансСЦ банку. Це забезпечуСФ оперативне реагування на вСЦдхилення у спСЦввСЦдношеннях активСЦв СЦ пасивСЦв в СЦноземних валютах, тому подСЦбна тактика може з успСЦхом застосовуватися для щоденного контролю за рСЦвнем валютних позицСЦй банку. Але необхСЦдною умовою щодо ефективностСЦ цього методу СФ СЦснування лСЦквСЦдного строкового ринку, який би допомагав здСЦйснювати операцСЦСЧ з похСЦдними СЦнструментами у будь-який час СЦ в будь-яких обсягах.

Валютним ф'ючерсом називаСФться контракт на купСЦвлю чи продаж стандартизованоСЧ суми СЦноземноСЧ валюти за стандартизованою специфСЦкацСЦСФю валют СЦ погодженою цСЦною. Ф'ючерснСЦ контракти укладаються тСЦльки на бСЦржовому ринку, що пСЦдвищуСФ СЧх надСЦйнСЦсть СЦ рСЦвень страхування валютних ризикСЦв. Ф'ючерснСЦ контракти можуть використовуватися для хеджування прибутку СЦноземних фСЦлСЦй банку.

ФСЦнансовий змСЦст хеджування за допомогою ф'ючерсСЦв полягаСФ в тому, що хеджер може перекласти певну частку ризику на професСЦйних спекулянтСЦв, якСЦ забезпечують лСЦквСЦднСЦсть строкового ринку. Ф'ючерснСЦ контракти не СФ обов'язковими для виконання, на вСЦдмСЦну вСЦд форвардних СЦ, як свСЦдчить статистика, виконуються в умовах мСЦжнародного ринку лише в 5% випадкСЦв.

Ф'ючерси надають учасникам ринку оперувати в умовах надСЦйностСЦ укладених угод, високоСЧ лСЦквСЦдностСЦ контрактСЦв, але за обмеженого кола валют, якСЦ обмСЦнюються одна на одну.

ОпцСЦон також СФ видом контракту, згСЦдно з яким покупець маСФ право протягом певного термСЦну або купити за фСЦксованою цСЦною певну суму СЦноземноСЧ валюти (опцСЦон типу кол - call), або продати СЧСЧ (опцСЦон типу пут - риt). Власник опцСЦону приймаСФ рСЦшення про те, скористатися чи нСЦ наданим йому правом, залежно вСЦд динамСЦки валютних курсСЦв. В усСЦх випадках ризик, якому пСЦддаСФться "асник опцСЦону, попередньо обмежений цСЦною опцСЦону, а виграш теоретично необмежений СЦ на практицСЦ буваСФ досить значним. Хеджування методом опцСЦонних угод вСЦдрСЦзняСФться вСЦд операцСЦСЧ форвард тим, що за банком зберСЦгаСФться право вибору, яке пСЦдвищуСФ ефективнСЦсть операцСЦСЧ.

З опцСЦоном можна здСЦйснити такСЦ види операцСЦй: купСЦвлю опцСЦону на купСЦвлю, продаж опцСЦону на купСЦвлю, купСЦвлю опцСЦону на продаж, продаж опцСЦону на продаж.

ОпцСЦони put використовуються: для хеджування короткоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ; якщо курс маСФ тенденцСЦю до пСЦдвищення; для перепродажу з метою отримання прибутку.

ОпцСЦони саll використовують: з метою хеджування довгоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ; якщо курс маСФ тенденцСЦю до зниження; з метою хеджування очСЦкуваних надходжень у валютСЦ СЦ продажу валюти.

Перевагою використання опцСЦону СФ те, що його "асник може уникнути збиткСЦв вСЦд рСЦзкоСЧ змСЦни валютних курсСЦв, заздалегСЦдь зафСЦксувавши для себе рСЦвень обмСЦнних курсСЦв. Якщо ж рСЦзкоСЧ змСЦни не вСЦдбудеться, "асник опцСЦону може вСЦдмовитися вСЦд його виконання, а його максимальнСЦ витрати складуть суму, що дорСЦвнюСФ премСЦСЧ, виплаченСЦй за купСЦвлю опцСЦону.

Широкий вибСЦр похСЦдних фСЦнансових СЦнструментСЦв на мСЦжнародних ринках даСФ змогу банкам знаходити найефективнСЦшСЦ комбСЦнацСЦСЧ щодо здСЦйснення валютних операцСЦй та застосовувати досконалСЦ методи управлСЦння валютною позицСЦСФю з метою зменшення валютного ризику. Для вСЦтчизняних банкСЦв можливостСЦ щодо здСЦйснення строкових валютних операцСЦй на внутрСЦшньому ринку неможливСЦ, а на мСЦжнародних ринках досить обмеженСЦ.

Як свСЦдчить аналСЦз методСЦв управлСЦння валютною позицСЦСФю, свСЦтовСЦй практицСЦ вСЦдомо багато способСЦв хеджування валютних ризикСЦв. Залежно вСЦд умов, у яких працюють суб'СФкти валютного ринку, та стратегСЦСЧ СЧх поведСЦнки можливе застосування ними рСЦзного набору розглянутих напрямкСЦв управлСЦння валютною позицСЦСФю. ВСЦтчизнянСЦ банки за об'СФктивних причин не можуть бути прикладом активних користувачСЦв усього спектра методСЦв, зокрема, синтетичного управлСЦння валютною позицСЦСФю. За таких умов банки здебСЦльшого, використовують стратегСЦю непокриття ризику в межах встановлених НацСЦональним банком лСЦмСЦтСЦв.


2.4.3 УправлСЦння процентним ризиком банку

Ризик процентноСЧ ставки (процентний ризик) - абсолютна (вСЦдносна) величина або ймовСЦрносний показник можливих втрат економСЦчного суб'СФкта вСЦд заданоСЧ змСЦни ринкових процентних ставок протягом заданого перСЦоду часу в майбутньому.

ЗмСЦна процентних ставок призводить до ефектСЦв, що в довгостроковСЦй перспективСЦ завжди можуть бути представленСЦ як змСЦна "асного капСЦталу банку.

У короткостроковСЦй перспективСЦ цСЦ ефекти можуть бути вираженСЦ в рСЦзних формах, основними з яких СФ:

1) змСЦна прибутку. ТрадицСЦйно цьому ефекту придСЦлялося бСЦльше уваги, адже вСЦн вСЦдбиваСФться на фСЦнансових показниках банку. Якщо ранСЦше ефект змСЦни прибутку розглядався як еквСЦвалентний змСЦнСЦ чистого процентного доходу банку, то останнСЦм часом все частСЦше банки аналСЦзують змСЦну прибутку в цСЦлому. Це пов'язано з тим, що частка чистого процентного доходу в загальному прибутку банкСЦв поступово знижуСФться, а непроцентнСЦ доходи СЦ витрати можуть бути дуже чутливими до змСЦни ставок;

2) змСЦна економСЦчноСЧ вартостСЦ банку. ЕкономСЦчна вартСЦсть банку - це поточна вартСЦсть очСЦкуваних чистих грошових потокСЦв за балансовими СЦ позабалансовими вимогами СЦ зобов'язанням, дисконтованими за ринковими процентними ставками. ЕкономСЦчну вартСЦсть банку можна розглядати як оцСЦнку "асного капСЦталу банку в майбутньому, приведеного до поточноСЧ вартостСЦ. ЗвСЦдси зрозумСЦло, що змСЦна економСЦчноСЧ вартостСЦ банку може мати СЦ короткостроковий ефект: змСЦна курсовоСЧ вартостСЦ акцСЦй банку, змСЦна кредитного рейтингу (СЦ внаслСЦдок цього змСЦна короткострокового прибутку).

СтратегСЦСЧ управлСЦння процентним ризиком: управлСЦння гепом; управлСЦння дюрацСЦСФю; управлСЦння шляхом використання строкових фСЦнансових СЦнструментСЦв (синтетичне управлСЦння).

УправлСЦння гепом. З метою оцСЦнки ступеня схильностСЦ бСЦзнесу до процентного ризику (чутливСЦсть до коливань процентноСЧ ставки) звичайно аналСЦзуються розриви строковоСЧ структури процентних активСЦв СЦ пасивСЦв (геп-аналСЦз).

Для визначення показника гепу всСЦ активи СЦ пасиви банку подСЦляються на групи: активи та пасиви, чутливСЦ до змСЦни процентноСЧ ставки; активи та пасиви, нечутливСЦ до змСЦни процентноСЧ ставки.

Очевидно, що такий подСЦл можна здСЦйснити тСЦльки в межах конкретно визначеного часового СЦнтервалу, оскСЦльки в довгостроковСЦй перспективСЦ всСЦ активи та пасиви будуть переоцСЦненСЦ або повернутСЦ до банку, а, отже, СЧх слСЦд визнати чутливими до змСЦни процентноСЧ ставки.

Активи СЦ пасиви СФ чутливим СЦ до змСЦни процентних ставок протягом фСЦксованого промСЦжку часу, якщо виконуСФться хоча б одна з наведених вимог: дата перегляду плаваючоСЧ ставки потрапляСФ в межСЦ зафСЦксованого часового СЦнтервалу; строк погашення настаСФ в цьому СЦнтервалСЦ; термСЦн промСЦжноСЧ або частковоСЧ виплати настаСФ в цьому СЦнтервалСЦ.

Активи (пасиви), чутливСЦ до змСЦни процентноСЧ ставки, мСЦстять: внески (депозити), за якими закСЦнчуСФться строк договору; внески з плаваючою процентною ставкою; кредити, що будуть повернутСЦ в аналСЦзований перСЦод; кредити з плаваючою процентною ставкою; амортизацСЦя основноСЧ суми кредитСЦв, строк договору за якими не закСЦнчуСФться протягом даного перСЦоду; цСЦннСЦ папери (у тому числСЦ векселСЦ, облСЦгацСЦСЧ), що погашаються протягом даного перСЦоду; цСЦннСЦ папери, за якими виплачуСФться купонний дохСЦд протягом даного перСЦоду; СЦншСЦ активи СЦ зобов'язання, включаючи фСЦнансовСЦ СЦнструменти, що знаходяться поза балансом.

До нечутливих активСЦв та зобов'язань належать такСЦ, доходи та витрати за якими протягом фСЦксованого часового СЦнтервалу не залежать вСЦд змСЦни процентноСЧ ставки на ринку.

ПСЦсля групування процентних активСЦв СЦ пасивСЦв розраховуСФться геп (розрив, дисбаланс) за даним перСЦодом, що дорСЦвнюСФ рСЦзницСЦ сумарного обсягу процентних активСЦв, якСЦ пСЦдлягають переоцСЦнцСЦ в даний перСЦод СЦ сумарного обсягу процентних пасивСЦв, що пСЦдлягають переоцСЦнцСЦ в даний перСЦод.

Суть впливу геп на процентний прибуток при змСЦнСЦ процентних ставок полягаСФ в такому. Негативний геп показуСФ, що в банку бСЦльше пасивСЦв, чутливих до процентноСЧ ставки, нСЦж аналогСЦчних активСЦв: зростання процентних ставок викликаСФ зниження ЧПМ СЦ чистого доходу, оскСЦльки збСЦльшення витрат за пасивами вСЦдбуваСФться бСЦльшою мСЦрою, нСЦж доходСЦв за активами; зниження процентних ставок призводить до збСЦльшення ЧПМ внаслСЦдок зниження процентних витрат.

Позитивний геп показуСФ, що в банку бСЦльше активСЦв, чутливих до процентноСЧ ставки, нСЦж пасивСЦв: зростання процентних ставок призводить до збСЦльшення чистого прибутку СЦ ЧПМ, оскСЦльки процентнСЦ доходи за банкСЦвськими активами зростуть бСЦльшою мСЦрою, нСЦж витрати запозичення; зниження процентних ставок викликаСФ втрату чистого доходу СЦ зниження ЧПМ, оскСЦльки процентнСЦ доходи за активами знижуються швидше, нСЦж пов'язанСЦ з пасивами процентнСЦ витрати.

Якщо в банку нульовий геп, чутливСЦ до процентноСЧ ставки активи СЦ пасиви рСЦвнСЦ, й однаковСЦ змСЦни процентноСЧ ставки не впливають на процентний прибуток.

РЖ позитивний, СЦ негативний геп надають потенцСЦйну можливСЦсть отримати бСЦльшу маржу, нСЦж у разСЦ нульового гепу.

Геп СФ мСЦрою процентного ризику, на який наражаСФться банк протягом зафСЦксованого часового СЦнтервалу. Незалежно вСЦд того, позитивний чи негативний геп, чим бСЦльша абсолютна величина гепу, тим вищий рСЦвень процентного ризику приймаСФ на себе банк СЦ тим бСЦльше змСЦнюСФться його маржа.

Якщо початок перСЦоду часу належить до майбутнього, то геп називаСФться перСЦодичним, якщо ж початок перСЦоду збСЦгаСФться з поточним часом, то геп називають кумулятивним. ПерСЦодичнСЦ гепи показують час потенцСЦйних змСЦн доходу залежно вСЦд змСЦни процентноСЧ ставки. Кумулятивний геп вимСЦрюСФ загальний процентний ризик за весь розглянутий перСЦод.

Кумулятивний (нагромаджений) геп - це алгебраСЧчна сума (з урахуванням знака) гепСЦв у кожному з часових СЦнтервалСЦв, на якСЦ подСЦлено часовий горизонт.

Для обчислення показника кумулятивного гепу в кожному з СЦнтервалСЦв обчислюють алгебраСЧчну суму гепСЦв за попереднСЦ перСЦоди:


, (2.6)


де: KGAP - кумулятивний геп;

T - часовий горизонт; T=1,N.

Кумулятивний геп показуСФ незбалансованСЦсть (рСЦзницю) мСЦж загальним обсягом чутливих активСЦв СЦ зобов'язань банку, якСЦ протягом часового горизонту можуть бути переоцСЦненСЦ.

За економСЦчним змСЦстом кумулятивний геп - це СЦнтегральний показник, що вСЦдбиваСФ рСЦвень процентного ризику, на який наражаСФться банк протягом розглянутого часового горизонту. Банк може управляти цим ризиком, установлюючи лСЦмСЦт кумулятивного гепу як максимально допустиму його величину та приводячи структуру чутливих активСЦв СЦ зобов'язань у вСЦдповСЦднСЦсть з установленим лСЦмСЦтом (СЦндексом процентного ризику).

РЖндекс процентного ризику дорСЦвнюСФ вСЦдношенню абсолютноСЧ величини кумулятивного гепу (в кожному з перСЦодСЦв) до робочих активСЦв (у процентах):


, (2.7)


де: РЖRТ - СЦндекс процентного ризику;

А - робочСЦ активи банку.

РЖндекс процентного ризику показуСФ, яка частина активСЦв (коли геп позитивний) чи пасивСЦв (коли геп негативний) може змСЦнити свою вартСЦсть унаслСЦдок змСЦни ринкових ставок. РЖндекс розраховуСФться без урахування знака, оскСЦльки СЦ позитивний, СЦ негативний геп можуть призвести банк до збиткСЦв.

ОцСЦнка ризику банку за допомогою СЦндексу процентного ризику забезпечуСФ достатнСЦй рСЦвень точностСЦ за умови, що величина робочих активСЦв залишаСФться сталою протягом усього часового горизонту. Якщо ж обсяг таких активСЦв протягом перСЦоду змСЦнюСФться, то логСЦчно оцСЦнювати спСЦввСЦдношення кумулятивного гепу в кожному з перСЦодСЦв та тСЦСФСЧ величини робочих активСЦв, яка прогнозуСФться в цей перСЦод. Проте зробити такий прогноз досить складно. Наприклад, величина залучених коштСЦв залежить не лише вСЦд банку СЦ не завжди пСЦддаСФться прогнозуванню.

У такому разСЦ використовують коефСЦцСЦСФнт ризику, обчислений як вСЦдношення кумулятивного гепу до капСЦталу банку. Як вСЦдомо, капСЦтал банку СФ бСЦльш стабСЦльною величиною, нСЦж робочСЦ активи. КрСЦм того, оскСЦльки геп - це СЦндикатор процентного ризику банку, а всСЦ ризики мають вСЦдшкодовуватися за рахунок його "асних коштСЦв, то цСЦлком логСЦчно зСЦставляти геп саме з капСЦталом. Отже, коефСЦцСЦСФнт процентного ризику обчислюСФться за формулою:


, (2.8)


де: КРТ - коефСЦцСЦСФнт процентного ризику;

К - "асний капСЦтал банку.

ОчСЦкуваний процентний ризик у грошовому вираженнСЦ як очСЦкувана змСЦна прибутку тИЖР вСЦд змСЦни рСЦвня процентних ставок R виражаСФться через кумулятивний геп таким чином:


тИЖР тЙИ (Rp - R) * KGAP. (2.9)


Якщо за перСЦод, для якого розрахований геп, процентнСЦ ставки зростуть, то позитивний геп призведе до очСЦкуваного збСЦльшення процентного прибутку. Якщо ставки знизяться, то негативний геп призведе до збСЦльшення очСЦкуваного прибутку. Реальна змСЦна прибутку вСЦдповСЦдатиме очСЦкуванСЦй, якщо змСЦни вСЦдбудуться в передбачуваному напрямку СЦ масштабСЦ.

Головна СЦдея управлСЦння гепом полягаСФ в тому, що величина та вид (позитивний або негативний) гепу мають вСЦдповСЦдати прогнозам змСЦни процентних ставок.

Правило управлСЦння гепом: якщо геп позитивний, то зСЦ зростанням процентних ставок маржа банку зростатиме, СЦ, навпаки, у разСЦ СЧх зниження маржа зменшуватиметься; якщо геп негативний, то зСЦ зростанням процентних ставок маржа банку зменшуватиметься, а з СЧх зниженням - збСЦльшуватиметься.

Отже, головне - щоб геп вСЦдповСЦдав тому напрямку руху ставок, який забезпечить пСЦдвищення прибутку, тобто був позитивним за пСЦдвищення ставок СЦ негативним - за СЧх зниження.

Проте менеджеру банку слСЦд пам'ятати, що потенцСЦйна можливСЦсть отримання додаткового прибутку супроводжуСФться пСЦдвищеним рСЦвнем процентного ризику. Якщо прогноз змСЦни ставок виявиться помилковим або не справдиться, то це може призвести до зниження прибутку банку СЦ навСЦть до збиткСЦв. Отже, за наявностСЦ позитивного чи негативного гепу цСЦлком реальною СФ як СЦмовСЦрнСЦсть отримання додаткових доходСЦв, так СЦ ймовСЦрнСЦсть фСЦнансових втрат.

МожливСЦ двСЦ стратегСЦСЧ управлСЦння процентним ризиком на основСЦ гепу - фСЦксацСЦя спреду та управлСЦння гепом.

СтратегСЦя фСЦксацСЦСЧ спреду передбачаСФ максимальну збалансованСЦсть позицСЦй за чутливими активами та зобов'язаннями банку, тобто нульовий геп. У такому разСЦ процентна маржа банку залишаСФться стабСЦльною, незалежною вСЦд коливань процентних ставок на ринку. Ця стратегСЦя СФ найпростСЦшою та досить надСЦйною, адже вона не потребуСФ нСЦ точних прогнозСЦв, нСЦ складного аналСЦтичного забезпечення.

СтратегСЦя управлСЦння гепом маСФ на метСЦ отримання пСЦдвищених прибуткСЦв СЦ передбачаСФ свСЦдоме прийняття ризику, а тому характеризуСФться як бСЦльш агресивна. У разСЦ реалСЦзацСЦСЧ ризику маржа знизиться, що буде зумовлено пСЦдвищенням ставок за негативного гепу або зниженням ставок за позитивного гепу. У процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ цСЦСФСЧ стратегСЦСЧ банку необхСЦдно досягти вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж видом гепу (позитивний/негативний) та прогнозами змСЦни процентних ставок. Якщо спрогнозувати змСЦну процентних ставок неможливо, наприклад, через нестабСЦльнСЦсть економСЦки або пСЦд час кризових перСЦодСЦв, значно безпечнСЦшою буде стратегСЦя фСЦксацСЦСЧ спреду.

ВСЦтчизняна практика показуСФ, що банки здебСЦльшого надають перевагу стратегСЦСЧ фСЦксацСЦСЧ спреду, утримуючи незначний розрив мСЦж активами СЦ пасивами з однаковими термСЦнами погашення. Водночас очевидно, що повнСЦстю збалансувати активи СЦ пасиви за строками та обсягами неможливо (та й недоцСЦльно), а тому проблеми, пов'язанСЦ з управлСЦнням гепом, не втрачають своСФСЧ актуальностСЦ.

Методи гепу СФ традицСЦйними пСЦдходами до управлСЦння активами СЦ пасивами банку з метою зниження процентного ризику. До переваг цСЦСФСЧ групи методСЦв можна вСЦднести простоту та доступнСЦсть, що особливо важливо для вСЦтчизняних банкСЦв за браком СЦнших можливостей, якСЦ надаСФ розвинений фСЦнансовий ринок.

НедолСЦками даних методСЦв СФ недостатня гнучкСЦсть, необхСЦднСЦсть проведення реструктуризацСЦСЧ балансу у зв'язку зСЦ змСЦнами ринкових ставок, брак достатнього простору для маневру. Вимога приведення у вСЦдповСЦднСЦсть структури активСЦв СЦ пасивСЦв перешкоджаСФ повному врахуванню потреб клСЦСФнтСЦв, коли йдеться про укладення кредитних СЦ депозитних угод, потребуСФ деякого часу СЦ може стати неприйнятною для оперативного управлСЦння процентним ризиком банку. Проведення збалансованих операцСЦй не завжди вСЦдповСЦдаСФ потребам банку, його планам на майбутнСФ, а СЦнодСЦ невигСЦдне з погляду витрат.

Практичне застосування геп-менеджменту засвСЦдчило низку СЦстотних недолСЦкСЦв цього пСЦдходу:

1. НавСЦть нульовий геп не гарантуСФ повного захисту вСЦд ризику, оскСЦльки ставки за активами та зобов'язаннями можуть змСЦнюватися несинхронно. У перСЦоди економСЦчного пСЦднесення ставки за активами зростають швидше, нСЦж ставки запозичення. ПСЦд час спаду зниження ставок за зобов'язаннями випереджаСФ аналогСЦчнСЦ змСЦни в ставках за активами. Загалом ставки за активами мають тенденцСЦю змСЦнюватися швидше, нСЦж ставки за зобов'язаннями, а мСЦж моментами змСЦни ставок СЦснуСФ розрив у часСЦ (лаг).

2. Методи управлСЦння гепом потребують наявностСЦ точного та надСЦйного прогнозу змСЦни ставок. Проте абсолютно точний прогноз змСЦни всСЦх параметрСЦв ставки - напрямку, швидкостСЦ та розмСЦру - отримати майже неможливо. Якщо напрямок руху процентних ставок можна передбачити, то час СЦ величину змСЦн важко спрогнозувати. ДвСЦ основнСЦ характеристики процентних ставок - мСЦнливСЦсть СЦ непередбачуванСЦсть - значно ускладнюють використання стратегСЦСЧ гепу в процесСЦ управлСЦння.

3. ЕфективнСЦсть управлСЦння кумулятивним гепом значною мСЦрою залежить вСЦд правильностСЦ вибору часових СЦнтервалСЦв. Не так просто визначити момент, коли конкретнСЦ види активСЦв та зобов'язань треба переоцСЦнити. КрСЦм того, вибСЦр планових перСЦодСЦв, протягом яких проводиться балансування активСЦв, СЦ пасивСЦв, чутливих до змСЦн ставки, СФ досить суб'СФктивним, що може призвести до несприятливих наслСЦдкСЦв, коли окремСЦ статтСЦ балансу потрапляють у промСЦжки мСЦж перСЦодами переоцСЦнювання.

4. ПерехСЦд вСЦд позитивного гепу до негативного СЦ навпаки потребуСФ певного часу, а банки не завжди мають у своСФму розпорядженнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти та механСЦзми, якСЦ б забезпечили швидкСЦ змСЦни. Прогнози не справджуються негайно, СЦ змСЦни ставок досягаються не вСЦдразу. Тому застосування стратегСЦСЧ гепу потребуСФ достатньоСЧ тривалостСЦ процентних циклСЦв, щоб вистачило часу скористатися перевагами. ВСЦдтак ефективнСЦсть застосування геп-менеджменту знижуСФться.

5. СкладнСЦсть визначення ступеня чутливостСЦ до процентноСЧ ставки для деяких фСЦнансових СЦнструментСЦв.

6. РЖгнорування вартостСЦ грошей з урахуванням доходСЦв майбутнСЦх перСЦодСЦв, (створення часових перСЦодСЦв для розрахунку гепу не враховуСФ розходження мСЦж рухом коштСЦв на початку СЦ кСЦнцСЦ перСЦоду).

7. РЖгнорування впливу змСЦни вартостСЦ, активСЦв СЦ пасивСЦв з фСЦксованою ставкою при змСЦнСЦ процентноСЧ ставки.

ПСЦдсумовуючи сказане вище щодо принципових недолСЦкСЦв, можна дСЦйти висновку, що метод УАП на основСЦ гепу даСФ лише рекомендацСЦСЧ щодо доцСЦльностСЦ змСЦни чи збереження обсягСЦв певних чутливих до процентноСЧ ставки груп активСЦв СЦ пасивСЦв з метою збереження поточноСЧ прибутковостСЦ банку за мСЦнливими процентними ставками чи збСЦльшення поточноСЧ прибутковостСЦ за очСЦкуваними змСЦнами процентних ставок. Метод не даСФ жодних рекомендацСЦй щодо доцСЦльностСЦ змСЦни активСЦв СЦ пасивСЦв, нечутливих до процентноСЧ ставки.

УправлСЦння дюрацСЦСФю. Одним СЦз методСЦв управлСЦння процентним ризиком СФ управлСЦння часовим промСЦжком, чи дюрацСЦСФю. АналСЦз дюрацСЦСЧ покладений в основу такого методу зниження процентного ризику, як портфельна СЦмунСЦзацСЦя.

ЗмСЦст цього методу зниження процентного ризику полягаСФ в пСЦдборСЦ та включеннСЦ до складу банкСЦвських портфелСЦв активСЦв СЦ зобов'язань таких фСЦнансових СЦнструментСЦв, якСЦ дають змогу мСЦнСЦмСЦзувати чутливСЦсть рСЦзницСЦ мСЦж вартСЦстю активСЦв та зобов'язань банку до змСЦни процентних ставок на ринку, а, отже, захищають банкСЦвський капСЦтал вСЦд впливу процентного ризику.

Це означаСФ, що переоцСЦнка активСЦв СЦ зобов'язань, якСЦ змСЦнюють свою вартСЦсть при змСЦнСЦ процентних ставок, вСЦдбуваСФться у встановленому порядку. Але вСЦдповСЦдно пСЦдСЦбрана структура балансу даСФ змогу досягти того, щоб результати переоцСЦнки однаково вСЦдобразилися на вартостСЦ обох сторСЦн балансу СЦ не мали негативного впливу на капСЦтал банку.

Таким чином, пСЦд час переоцСЦнки пСЦдсумок (валюта) балансу може збСЦльшитись або зменшитись, але за умови створення СЦмунСЦзацСЦСЧ вартСЦсть капСЦталу банку залишиться стабСЦльною.

Отже, метою СЦмунСЦзацСЦСЧ СФ захист банку вСЦд будь-яких змСЦн ринкових процентних ставок протягом певного зафСЦксованого перСЦоду (планового горизонту).

Головне завдання в процесСЦ СЦмунСЦзацСЦСЧ банкСЦвського балансу полягаСФ в пСЦдборСЦ такоСЧ комбСЦнацСЦСЧ активСЦв СЦ пасивСЦв, яка даСФ змогу балансу в цСЦлому стати нечутливим до змСЦн ринкових ставок. При цьому окремСЦ статтСЦ балансу залишаються чутливими до змСЦни параметрСЦв ринку, але результати переоцСЦнки активСЦв СЦ зобов'язань взаСФмно погашаються.

ДСЦбравши склад та структуру балансових статей так, щоб середнСЦй строк погашення активСЦв приблизно збСЦгався СЦз середнСЦм строком погашення зобов'язань, банк може захиститися вСЦд негативного впливу ризику змСЦни процентних ставок: середнСЦй строк погашення активСЦв = СереднСЦй строк погашення зобов'язань.

ОскСЦльки методика портфельноСЧ СЦмунСЦзацСЦСЧ передбачаСФ зниження чутливостСЦ фСЦнансових СЦнструментСЦв до впливу процентного ризику, то виникаСФ потреба у вимСЦрюваннСЦ такоСЧ характеристики, як чутливСЦсть. Показником, який найчастСЦше застосовуСФться з цСЦСФю метою, СФ середньозважений строк погашення фСЦнансового СЦнструменту - дюрацСЦя.

ДюрацСЦю D можна визначити СЦз спСЦввСЦдношення:


, (2.10)


де CFt - величина платежу в перСЦодСЦ t;

F - сума погашення (як правило, номСЦнал);

n - термСЦн погашення;

r - процентна ставка (норма дисконту).

Практична реалСЦзацСЦя методики СЦмунСЦзацСЦСЧ передбачаСФ розрахунок дюрацСЦСЧ всСЦх надходжень грошових коштСЦв за активами та всСЦх виплат за пасивними операцСЦями банку, якСЦ отримують вкладники, кредитори СЦ акцСЦонери банку.

Для визначення дюрацСЦСЧ портфеля активСЦв чи пасивСЦв банку обчислюють дюрацСЦю кожного фСЦнансового СЦнструменту, що входить до портфеля, та зважують знайденСЦ показники за ринковою вартСЦстю. Сума всСЦх отриманих значень СФ середньозваженим строком погашення (дюрацСЦСФю) портфеля в цСЦлому.

ДюрацСЦя портфеля активСЦв/зобов'язань банку обчислюСФться за формулою:


, (2.11)


де Dp тАФ дюрацСЦя портфеля (роки);

DFIm тАФ дюрацСЦя m-го фСЦнансового СЦнструменту, що входить до складу портфеля (m=1,М);

FIm - ринкова вартСЦсть m-го фСЦнансового СЦнструменту;

М тАФ кСЦлькСЦсть фСЦнансових СЦнструментСЦв у портфелСЦ.

ОскСЦльки вартСЦсть активСЦв перевищуСФ вартСЦсть зобов'язань на величину капСЦталу банку, то спСЦввСЦдношення мСЦж дюрацСЦСФю активСЦв СЦ зобов'язаннями банку описуСФться за допомогою моделСЦ:


, (2.12)


де DA - .зважений за вартСЦстю надходжень строк погашення (дюрацСЦя) активСЦв;

DL - дюрацСЦя зобов'язань;

L - загальний обсяг зобов'язань;

А тАФ обсяг активСЦв.

ВСЦдношення зобов'язань до активСЦв менше за 1, тому з наведеного випливаСФ, що дюрацСЦя портфеля активСЦв маСФ бути коротшою за дюрацСЦю портфеля зобов'язань. Це означаСФ, що незалежно вСЦд напрямку змСЦни процентних ставок активи банку мають переоцСЦнюватися швидше, нСЦж зобов'язання.

ЧутливСЦсть банку до процентного методу при аналСЦзСЦ дюрацСЦСЧ (DD) визначаСФться таким чином:


. (2.13)


Чим бСЦльша рСЦзниця мСЦж дюрацСЦСФю активСЦв та дюрацСЦСФю зобов'язань банку, тим чутливСЦшою до коливань процентних ставок на ринку буде чиста вартСЦсть банкСЦвськоСЧ установи, тобто величина капСЦталу:


тИЖ, (2.14)


де DD - дисбаланс дюрацСЦй портфеля активСЦв СЦ зобов'язань банку;

(RВ - R) - змСЦна рСЦвня процентних ставок;

r - процентна ставка (норма дисконту).

Коли дисбаланс дюрацСЦй позитивний, ринкова вартСЦсть "асного капСЦталу падаСФ з пСЦдвищенням процентноСЧ ставки СЦ зростаСФ з СЧСЧ зниженням. Коли дисбаланс дюрацСЦСЧ негативний, вартСЦсть "асного капСЦталу зростаСФ зСЦ зростанням процентноСЧ ставки, але зменшуСФться з СЧСЧ падСЦнням.

Банк може зробити свСЦй капСЦтал нечутливСЦм до змСЦни процентноСЧ ставки тСЦльки тодСЦ, коли дисбаланс дорСЦвнюСФ нулю. Чим бСЦльша абсолютна величина дисбалансу при цьому, тим бСЦльшим СФ процентний ризик.

У процесСЦ управлСЦння процентним ризиком на пСЦдставСЦ аналСЦзу дюрацСЦСЧ банк може застосувати двСЦ альтернативнСЦ стратегСЦСЧ - СЦмунСЦзацСЦСЧ балансу (мСЦнСЦмСЦзацСЦя ризику) та управлСЦння дюрацСЦСФю (максимСЦзацСЦя прибутку).

За реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦСЧ СЦмунСЦзацСЦСЧ, тобто виконаннСЦ рСЦвностСЦ, приведена вартСЦсть банкСЦвських активСЦв урСЦвноважуСФ приведену вартСЦсть банкСЦвських зобов'язань. Це практично повнСЦстю захищаСФ банк вСЦд фСЦнансових втрат унаслСЦдок коливань ринкових ставок.

ДобСЦр дюрацСЦСЧ портфелСЦв, тобто всСЦСФСЧ сукупностСЦ балансових позицСЦй, утворюСФ макрохедж лише в тому разСЦ, коли приведена вартСЦсть активСЦв дорСЦвнюСФ приведенСЦй вартостСЦ зобов'язань. СитуацСЦя, коли активи СЦ пасиви банку повнСЦстю збалансованСЦ як за середньозваженими строками погашення, так СЦ за приведеними вартостями, створюСФ СЦмунСЦзацСЦю балансу СЦ означаСФ захист вСЦд будь-яких змСЦн процентних ставок у межах планового горизонту, який за тривалСЦстю дорСЦвнюСФ дюрацСЦСЧ. ДобСЦр середньозважених строкСЦв погашення може здСЦйснюватися також у межах окремих балансових статей активСЦв та пасивСЦв, утворюючи мСЦкрохедж, який частково захищаСФ вСЦд процентного ризику.

Якщо ж банку з якоСЧсь причини не вдалося досягти СЦмунСЦзацСЦСЧ балансу, то коливання ринкових ставок вСЦдображатимуться на вартостСЦ його активСЦв та зобов'язань, адже згСЦдно з мСЦжнародними стандартами бухгалтерського облСЦку монетарнСЦ статтСЦ (а СЧх питома вага в банкСЦвському балансСЦ становить понад 90%) мають переоцСЦнюватися внаслСЦдок змСЦни ринкових цСЦн. У такому разСЦ реалСЦзуСФться стратегСЦя управлСЦння дюрацСЦСФю. При цьому банк наражаСФться на процентний ризик, але водночас маСФ потенцСЦйну можливСЦсть отримання пСЦдвищених доходСЦв.

Метод управлСЦння процентним ризиком на основСЦ дюрацСЦСЧ також характеризуСФться принциповими недолСЦками. У цьому методСЦ всСЦ види активСЦв СЦ пасивСЦв не розрСЦзняються мСЦж собою, а характеризуються тСЦльки строком зворотного отримання початковоСЧ вартостСЦ (дюрацСЦя).

Разом з тим рСЦзнСЦ види активСЦв СЦ пасивСЦв банку навСЦть за однаковоСЧ дюрацСЦСЧ вСЦдрСЦзняються як за середньою величиною прибутковостСЦ СЦ вартостСЦ залучення за перСЦод, так СЦ за СЧх мСЦнливСЦстю за цей самий перСЦод, а тому, СЦ можливим процентним ризиком.

ОскСЦльки вартСЦсть "асного капСЦталу банку дорСЦвнюСФ рСЦзницСЦ вартостей активСЦв СЦ пасивСЦв, якСЦ правильнСЦше визначати як приведенСЦ вартостСЦ сформованоСЧ в попереднСЦй перСЦод структури активСЦв СЦ пасивСЦв банку, усСЦ складовСЦ якоСЧ мають своСЧ середнСЦ прибутковостСЦ, вартостСЦ залучення СЦ показники ризику (дисперсСЦСЧ дохСЦдностСЦ СЦ вартостСЦ залучення), то цСЦлком справедливо говорити про очСЦкувану вартСЦсть "асного капСЦталу СЦ про ризик його зниження. Отже, метод управлСЦння процентним ризиком на основСЦ дюрацСЦСЧ не даСФ рекомендацСЦй щодо оптимСЦзацСЦСЧ структури активСЦв СЦ пасивСЦв за критерСЦСФм збереження вартостСЦ "асного капСЦталу за мСЦнСЦмально можливим ризиком його зниження чи за критерСЦСФм його максимСЦзацСЦСЧ з урахуванням заданого ризику зниження.

КрСЦм зазначеного, даний метод маСФ такСЦ недолСЦки: складнСЦсть точного розрахунку дюрацСЦСЧ через необхСЦднСЦсть урахування великоСЧ кСЦлькостСЦ суб'СФктивних умов; необхСЦднСЦсть прогнозування строкСЦв змСЦни базових ставок СЦ СЧх рСЦвня пСЦд час майбутнього руху коштСЦв; необхСЦднСЦсть постСЦйного вСЦдстеження СЦ корекцСЦСЧ дюрацСЦСЧ активСЦв СЦ пасивСЦв, що змСЦнюСФться зСЦ змСЦною процентних ставок СЦ навСЦть при всСЦх незмСЦнних умовах з часом.

В обох методах змСЦнюються параметри активСЦв СЦ пасивСЦв (вартСЦсть залежних вСЦд процентноСЧ ставки активСЦв СЦ пасивСЦв чи, вСЦдповСЦдно, середньозважена дюрацСЦя активСЦв СЦ пасивСЦв), що лише непрямим чином впливають на майбутнСЦй прибуток банку СЦ майбутню вартСЦсть "асного капСЦталу, але не визначають СЧх однозначно СЦ безпосередньо, як прибутковСЦсть визначених видСЦв активСЦв, вартСЦсть залучення визначених видСЦв пасивСЦв СЦ СЧх частки в пСЦдсумку балансу. Таким чином, методи УАП на основСЦ гепу СЦ дюрацСЦСЧ не можуть розглядатися як методи синтезу оптимальноСЧ структури активСЦв СЦ пасивСЦв, якСЦ прямо визначають очСЦкуваний прибуток СЦ вартСЦсть "асного капСЦталу банку, СЦ не забезпечують отримання найкращого можливого результату.

УправлСЦння процентним ризиком шляхом використання строкових фСЦнансових СЦнструментСЦв (синтетичне управлСЦння). Методика синтетичного управлСЦння процентним ризиком передбачаСФ створення захисту вСЦд процентного ризику укладенням додаткових строкових угод, якСЦ можуть компенсувати певнСЦ фСЦнансовСЦ втрати за балансовими статтями внаслСЦдок змСЦни ринковоСЧ процентноСЧ ставки.

Переваги синтетичного управлСЦння: гнучкСЦсть; СЦснування можливостей для швидкого маневру без змСЦни в балансСЦ банку; можливСЦсть оперативного реагування на вСЦдхилення у спСЦввСЦдношеннях активСЦв СЦ пасивСЦв, чутливих до змСЦни процентноСЧ ставки.

Однак необхСЦдною умовою ефективностСЦ цього методу СФ СЦснування лСЦквСЦдного строкового ринку, який би дозволяв здСЦйснювати операцСЦСЧ з похСЦдними СЦнструментами у будь-який час СЦ в будь-яких обсягах.

Хеджування здСЦйснюють за допомогою проведення таких операцСЦй, як: форварднСЦ угоди; ф'ючерси та опцСЦони; комбСЦнацСЦСЧ типу строкових угод.

Форвардний контракт за процентними ставками (FRA) - це двостороння угода, у якСЦй фСЦксуСФться процентна ставка та СЦншСЦ умови проведення операцСЦй залучення або розмСЦщення грошових коштСЦв на певну дату в майбутньому. ОднСЦСФю зСЦ сторСЦн такоСЧ угоди СФ учасник ринку, який бажаСФ захиститися вСЦд пСЦдвищення процентних ставок СЦ хоче купити FRA (покупець). РЖншим контрагентом СФ учасник, який прагне уникнути ризику, пов'язаного зСЦ зниженням ставок, СЦ продаСФ FRA (продавець). ФорварднСЦ контракти за процентними ставками укладаються як на мСЦжбанкСЦвському ринку, так СЦ мСЦж кредитними установами (банками) та СЧх клСЦСФнтами.

Ф'ючерсний контракт за процентними ставками - це угода мСЦж продавцем або покупцем, з одного боку, та клСЦринговою палатою ф'ючерсноСЧ бСЦржСЦ, з СЦншого, про поставку чи прийняття на депозит стандартноСЧ суми грошових коштСЦв пСЦд визначену проценту ставку на конкретну дату в майбутньому.

Укладення ф'ючерсноСЧ угоди за процентними ставками означаСФ, що продавець бере на себе зобов'язання вкласти депозит стандартноСЧ суми пСЦд процентну ставку, що фСЦксуСФться в момент продажу контракту. Дата виконання такого ф'ючерсного контракту вСЦддалена деяким промСЦжком часу вСЦд дати укладення угоди СЦ СФ стандартною. Покупець ф'ючерсного процентного контракту зобов'язуСФться прийняти депозит на аналогСЦчних умовах.

Хеджування ф'ючерсами - це процес, у результатСЦ якого мСЦнСЦмСЦзуСФться процентний ризик зайняттям компенсуючоСЧ позицСЦСЧ на ф'ючерсному ринку. Така операцСЦя даСФ змогу компенсувати збитки, яких було завдано за основною позицСЦСФю внаслСЦдок несприятливих змСЦн процентних ставок, прибутками за ф'ючерсною позицСЦСФю. Правильним СФ протилежне твердження, а саме: прибутки, отриманСЦ в результатСЦ сприятливоСЧ кон'юнктури ринку за основною позицСЦСФю, нСЦвелюються збитками за ф'ючерсами. Тому теоретично результат хеджування маСФ бути завжди однаковий СЦ не залежить вСЦд напряму змСЦни цСЦни базового СЦнструменту.

Процентний своп - угода, за якою одна сторона здСЦйснюСФ перСЦодичнСЦ платежСЦ в певнСЦй валютСЦ, сума яких розраховуСФться виходячи з визначеноСЧ фСЦксованоСЧ ставки, а СЦнша - здСЦйснюСФ перСЦодичнСЦ платежСЦ в тСЦй самСЦй валютСЦ, сума яких визначаСФться на пСЦдставСЦ певноСЧ змСЦнноСЧ процентноСЧ ставки, наприклад ставки LIBOR (при цьому всСЦ розрахунки базуються на певнСЦй сумСЦ, вираженСЦй у певнСЦй валютСЦ). Укладаючи угоду процентного свопу, сторони обмежують ризики, пов'язанСЦ зСЦ змСЦною процентних ставок на ринку.

Базис-своп - угода, за якою одна сторона здСЦйснюСФ перСЦодичнСЦ платежСЦ в певнСЦй валютСЦ, сума яких розраховуСФться за змСЦнною процентною ставкою, а СЦнша здСЦйснюСФ перСЦодичнСЦ платежСЦ в тСЦй самСЦй валютСЦ, що розраховуСФться на пСЦдставСЦ СЦншоСЧ змСЦнноСЧ ставки (при цьому, усСЦ розрахунки базуються на певнСЦй сумСЦ, вираженСЦй у певнСЦй валютСЦ). Угоди базис-свопу укладаються з метою обмеження ризикСЦв, пов'язаних зСЦ змСЦною процентних ставок на ринку.

ОпцСЦон процентних ставок - це угода, яка даСФ право покупцевСЦ на отримання кредиту за ставкою, що не перевищуСФ фСЦксованоСЧ верхньоСЧ межСЦ, або право СЦнвестування коштСЦв пСЦд ставку, не нижчу за встановлену нижню межу, у деякий момент часу в майбутньому або протягом наперед визначеного перСЦоду.

Продавець опцСЦону встановлюСФ опцСЦонну премСЦю залежно вСЦд вСЦрогСЦдноСЧ майбутньоСЧ тенденцСЦСЧ щодо динамСЦки процентних ставок та тривалостСЦ часового перСЦоду, який покриваСФ опцСЦон. Якщо ринковСЦ процентнСЦ ставки за кредитами опускаються нижче вСЦд зафСЦксованого в опцСЦонСЦ рСЦвня або депозитнСЦ ставки пСЦднСЦмаються вище за ставку СЦнвестування, зафСЦксовану в опцСЦонСЦ, то покупець (власник) опцСЦону не скористаСФться своСЧм правом, а шукатиме бСЦльш вигСЦднСЦ шляхи фСЦнансування.

ОпцСЦони процентних ставок у механСЦзмСЦ дСЦСЧ та реалСЦзацСЦСЧ дещо вСЦдрСЦзняються вСЦд СЦнших видСЦв опцСЦонСЦв СЦ мають самостСЦйнСЦ назви, а саме: CAP (кеп); FLOOR (фло); COLLAR (колар).

CAP - це двостороння угода, яка надаСФ право покупцевСЦ опцСЦону на отримання компенсацСЦСЧ у разСЦ перевищення ринковоСЧ ставки над попередньо зафСЦксованим рСЦвнем процентноСЧ ставки в розрахунку на умовну суму протягом певного перСЦоду в майбутньому.

Процентний CAP використовуСФться для захисту позичальника, який бере кредит пСЦд плаваючу ставку, вСЦд пСЦдвищення рСЦвня ринкових ставок за кредитом. Як компенсацСЦю за попередньо виплачену опцСЦонну премСЦю позичальники отримують гарантСЦю, що в разСЦ пСЦдвищення ринковоСЧ ставки вище зазначеного в опцСЦонСЦ рСЦвня, який називаСФться САР-ставкою, вони отримають рСЦзницю мСЦж цими ставками в розрахунку на умовну суму, СЦ таким чином СЧх ефективна ставка не перевищить зафСЦксованоСЧ в опцСЦонСЦ ставки.

Встановлення САР-ставки як верхньоСЧ межСЦ, або "стелСЦ" пСЦдвищення ефективноСЧ ставки запозичення, не заважаСФ одержувати переваги вСЦд зниження ставки. Якщо ринковСЦ ставки нижчСЦ за САР-ставку, то проценти за кредитом виплачуються за дСЦючими ринковими ставками. Отже, процентний CAP страхуСФ "асника вСЦд пСЦдвищення ринкових ставок, але дозволяСФ скористатися перевагами вСЦд зниження рСЦвня ставок.

FLOOR - це угода, яка надаСФ право СЧСЧ покупцю отримати компенсацСЦю в разСЦ зниження ринкових ставок нижче вСЦд попередньо обумовленоСЧ процентноСЧ ставки в розрахунку на певну суму протягом деякого перСЦоду в майбутньому. Угода FLOOR призначена для захисту СЦнвестора вСЦд ймовСЦрного зниження його доходСЦв.

Установлення мСЦнСЦмальноСЧ ставки для активСЦв СЦнвестора в умовах плаваючих ставок захищаСФ вСЦд зниження доходСЦв унаслСЦдок несприятливого руху ринкових процентних ставок, але водночас даСФ змогу отримати переваги вСЦд загального пСЦдвищення ставок. Угода FLOOR страхуСФ покупця вСЦд процентного ризику, який приймаСФ на себе продавець опцСЦону, отримуючи за це опцСЦонну премСЦю. Чим ближча ставка, зафСЦксована в угодСЦ FLOOR, до поточних ринкових ставок, тим вищою буде вартСЦсть опцСЦону СЦ тим бСЦльшу премСЦю виплатить клСЦСФнт, купуючи FLOOR, аби захистити своСЧ активи.

У цСЦлому, механСЦзм дСЦСЧ угоди FLOOR такий самий, як угоди CAP. Сума угоди може бути реальною або умовною з виплатою рСЦзницСЦ в ставках. Якщо укладення опцСЦонноСЧ угоди супроводжуСФться реальною операцСЦСФю СЦнвестування коштСЦв, то, як СЦ в СЦнших похСЦдних СЦнструментах, СЦнвестицСЦйна угода та "асне угода FLOOR розглядаються як окремСЦ незалежнСЦ операцСЦСЧ. Проценти за СЦнвестованими коштами нараховуються у звичайному порядку за ринковими поточними ставками. Водночас згСЦдно з угодою FLOOR продавець виплачуСФ рСЦзницю в ставках, якщо ринковСЦ ставки стали нижчими за рСЦвень FLOOR, зафСЦксований в угодСЦ. Завдяки цьому СЦнвесторовСЦ компенсуСФться зменшення дохСЦдностСЦ активСЦв, спричинене зниженням ринкових процентних ставок.

ОсобливСЦстю угоди FLOOR СФ те, що такого захисту вСЦд коливань ринкових ставок потребують не тСЦльки СЦнвестори, але й кредитори, тобто банкСЦвськСЦ установи, тодСЦ як покупцями угод CAP СФ здебСЦльшого позичальники - клСЦСФнти банку. Надаючи клСЦСФнтовСЦ кредит пСЦд плаваючу проценту ставку, банк зацСЦкавлений у гарантСЦСЧ мСЦнСЦмального рСЦвня дохСЦдностСЦ за даним видом активСЦв. У такому разСЦ банк може придбати угоду FLOOR, щоб дСЦстати право навСЦть у перСЦоди значного спаду процентних ставок отримувати дохСЦд за кредитом, не нижчий вСЦд зафСЦксованого в угодСЦ FLOOR рСЦвня. За таке право банк виплачуСФ опцСЦонну премСЦю. Таким чином, угода FLOOR допомагаСФ банковСЦ застрахуватися вСЦд ризику зниження дохСЦдностСЦ кредитних операцСЦй. Для контрагента, який продав FLOOR, переваги вСЦд укладення угоди визначаються спСЦввСЦдношенням отриманоСЧ опцСЦонноСЧ премСЦСЧ та виплаченоСЧ банку розрахунковоСЧ суми.

COLLAR - це угода, яка передбачаСФ комбСЦнацСЦю угод CAP та FLOOR СЦ застосовуСФться з метою захисту позичальника в умовах плаваючих процентних ставок вСЦд СЧх пСЦдвищення за вартСЦстю нижчою, нСЦж вартСЦсть звичайного CAP. Щоб отримати такий захист, як COLLAR, позичальник купуСФ CAP з установленою максимальною межею, яка перевищуСФ поточнСЦ ставки, та FLOOR з обумовленою нижньою межею, яка звичайно нижча за поточнСЦ ставки.

Як СЦ звичайний CAP, COLLAR захищаСФ позичальника вСЦд пСЦдвищення процентних ставок. Проте якщо ставки стануть нижчими за мСЦнСЦмальну межу, установлену в угодСЦ, вСЦн змушений буде виплатити рСЦзницю мСЦж нижчими ринковими ставками СЦ мСЦнСЦмальним рСЦвнем, зафСЦксованим в угодСЦ. Адже угода FLOOR зобов'язуСФ контрагента-покупця компенсувати зниження поточних ринкових ставок нижче за встановлений рСЦвень, що може призвести до фСЦнансових втрат.

Укладаючи угоду COLLAR, позичальник створюСФ максимальний CAP СЦ мСЦнСЦмальний FLOOR як межСЦ своСЧх процентних витрат, а отже, може точнСЦше планувати свою дСЦяльнСЦсть. Таким чином, угода COLLAR СФ СЦнструментом одночасного страхування вСЦд процентного ризику обох контрагентСЦв: позичальник страхуСФться вСЦд пСЦдвищення процентних ставок, а кредитор - вСЦд зниження дохСЦдностСЦ своСЧх активСЦв.

Угоди COLLAR можуть супроводжуватися реальною операцСЦСФю надання кредиту або ж бути вСЦдокремленою вСЦд кредитування, але в обох випадках сторони домовляються лише про обмСЦн рСЦзницями процентних ставок.


2.5 УправлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку


2.5.1 СутнСЦсть СЦ значення лСЦквСЦдностСЦ банку

В "РЖнструкцСЦСЧ про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ", затвердженСЦй Постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 р. № 368, зазначаСФться: "ЛСЦквСЦднСЦсть банку - це здатнСЦсть банку забезпечити своСФчасне виконання своСЧх грошових зобов'язань, яка визначаСФться збалансованСЦстю мСЦж строками СЦ сумами погашення розмСЦщених активСЦв СЦ строками й сумами виконання зобов'язань банку, а також строками й сумами СЦнших джерел СЦ напрямСЦв використання коштСЦв (надання кредитСЦв, СЦншСЦ витрати)".

Виходячи з цього визначення, лСЦквСЦднСЦсть окремих банкСЦв - це здатнСЦсть кожноСЧ кредитноСЧ установи своСФчасно здСЦйснювати платежСЦ за зобов'язаннями до запитання СЦ у визначенСЦ строки. Це маСФ забезпечуватися шляхом вСЦдповСЦдноСЧ органСЦзацСЦСЧ активних СЦ пасивних операцСЦй СЦ перерозподСЦлу сукупноСЧ банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ. Але в той же час погашення зобов'язань повинно здСЦйснюватися без втрати для прибутку банку. У цьому визначеннСЦ видСЦленСЦ основнСЦ риси лСЦквСЦдностСЦ банку: органСЦзацСЦя активних СЦ пасивних операцСЦй вСЦдповСЦдно до СЧх строкСЦв СЦ обов'язкова прибутковСЦсть банку.

У наведеному трактуваннСЦ простежуються певнСЦ риси, що виражають суть лСЦквСЦдностСЦ взагалСЦ СЦ банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ зокрема. По-перше, у кожному з них СФ пряма або непряма згадка про грошовСЦ вСЦдносини, отже, поняття лСЦквСЦдностСЦ безпосередньо пов'язане з категорСЦСФю грошей. По-друге, у бСЦльшостСЦ визначень зустрСЦчаються вказСЦвки на часовСЦ характеристики, тобто лСЦквСЦднСЦсть так чи СЦнакше пов'язана з часом.

Також лСЦквСЦднСЦсть пов'язана, по-перше, зСЦ здатнСЦстю знарядь обСЦгу виконувати своСЧ основнСЦ функцСЦСЧ, по-друге, з достатнСЦстю грошей СЦ, по-третСФ, з надСЦйнСЦстю виконання боргових зобов'язань у суспСЦльствСЦ.

Для банку грошСЦ СФ СЦ оборотним капСЦталом, СЦ певною мСЦрою продуктом. Якщо виробничСЦ пСЦдприСФмства засновують свою дСЦяльнСЦсть на кругообСЦгу капСЦталу переважно в товарнСЦй формСЦ СЦ СЧх лСЦквСЦднСЦсть залежить вСЦд лСЦквСЦдностСЦ товарСЦв, то банк, здСЦйснюючи кругообСЦг капСЦталу в грошовСЦй формСЦ як активного учасника грошового ринку, маСФ справу, насамперед, з борговими зобов'язаннями (як кредиторСЦв, так СЦ позичальникСЦв).

У той же час банк СФ самостСЦйним фСЦнансовим СЦнститутом, який не СФ добродСЦйником. За свою дСЦяльнСЦсть, за надання послуг вСЦн повинен отримувати прибуток, що покриваСФ його витрати, тобто вартСЦсть (цСЦна) його послуг маСФ бути на рСЦвнСЦ, достатньому для подальшого розвитку. РЖнакше кажучи, суспСЦльне визнання дСЦяльностСЦ банку як самостСЦйного суб'СФкта передбачаСФ, що цСЦна його продукту у виглядСЦ банкСЦвських послуг маСФ бути, як мСЦнСЦмум, не негативною.

Таким чином, кожен банк стикаСФться з проблемою лСЦквСЦдностСЦ, щонайменше, двСЦчСЦ. По-перше, як технСЦчний виконавець своСФСЧ ролСЦ на грошовому ринку, здСЦйснюючи платежСЦ учасникСЦв ринку один одному. По-друге, як самостСЦйний суб'СФкт фСЦнансово-кредитноСЧ сфери, отримуючи прибуток або збиток вСЦд своСФСЧ дСЦяльностСЦ, банк стикаСФться з лСЦквСЦднСЦстю свого "асного товару - банкСЦвських послуг. Отже, лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку пов'язана, з одного боку, СЦз забезпеченням готСЦвкового й безготСЦвкового грошового обСЦгу за рахунками своСЧх клСЦСФнтСЦв, а звСЦдси з пСЦдтримкою вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж активними СЦ пасивними операцСЦями за строками закСЦнчення зобов'язань, а з СЦншого - СЦз забезпеченням стабСЦльного мСЦнСЦмуму прибутковостСЦ.

З точки зору технСЦчного виконавця платежСЦв роль банку полягаСФ в простому посередництвСЦ, СЦ завдання забезпечення лСЦквСЦдностСЦ зводиться до необхСЦдностСЦ мати у своСФму розпорядженнСЦ вСЦдповСЦдний обсяг реальних грошей для здСЦйснення платежСЦв. Але з погляду вСЦдшкодування витрат й отримання прибутку внаслСЦдок розриву в ланцюжку руху вартостей Т - Г - Т (Товар-ГрошСЦ-Товар) банк стаСФ безпосереднСЦм боржником СЦ кредитором за широким колом зобов'язань, СЦ тут на перший план висуваСФться проблема ризику його дСЦяльностСЦ як кредитора СЦ надСЦйностСЦ пСЦд час виконання "асних зобов'язань.

Вкладення грошей з метою отримання прибутку вигСЦдне як виробникам, так СЦ банкСЦрам, але частину високолСЦквСЦдних коштСЦв вони все ж змушенСЦ накопичувати у виглядСЦ резерву на своСФчасне покриття зобов'язань СЦ на непередбаченСЦ платежСЦ. Тут виявляСФться основна проблема управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю рСЦзними суб'СФктами: з одного боку, треба мати достатню кСЦлькСЦсть високолСЦквСЦдних коштСЦв, якСЦ, як правило, не дають прибутку, а з СЦншого - наявнСЦсть СЦ розмСЦри цих коштСЦв не повиннСЦ наносити збиток самому суб'СФкту економСЦки у виглядСЦ СЦстотного зниження прибутковостСЦ або навСЦть виникнення збиткСЦв.

З урахуванням цих обставин СЦ виходячи з наведеного ранСЦше визначення пСЦд лСЦквСЦднСЦстю банку слСЦд розумСЦти здатнСЦсть банку виконувати своСЧ зобов'язання (у будь-який момент за зобов'язаннями до запитання СЦ вСЦдповСЦдно до термСЦнСЦв за термСЦновими зобов'язаннями), маючи для цього достатню кСЦлькСЦсть готСЦвки СЦ безготСЦвкових коштСЦв.

СвоСФчасне виконання зобов'язань зумовлюСФ необхСЦднСЦсть максимальноСЧ вСЦдповСЦдностСЦ залучених пасивСЦв СЦ вкладень банку за строками так, щоб коштСЦв вСЦд реалСЦзацСЦСЧ активСЦв у будь-який промСЦжок часу вистачило на те, щоб задовольнити потреби вкладникСЦв банку СЦ вСЦдповСЦсти за СЦншими зобов'язаннями зСЦ строком, що наступив. Очевидно, що без такоСЧ збалансованостСЦ про нормальну роботу банку мови бути не може. Тому СЧСЧ досягнення тривалий час вважалося першоосновою банкСЦвськоСЧ полСЦтики. ЗвСЦдси випливаСФ, що банки, якСЦ мають у своСЧй пасивнСЦй частинСЦ довгостроковСЦ джерела, можуть здСЦйснювати СЦнвестицСЦйнСЦ операцСЦСЧ СЦ надавати довгостроковСЦ кредити. Навпаки, банки, ресурсну базу яких складають короткостроковСЦ кошти, можуть здСЦйснювати тСЦльки короткостроковСЦ операцСЦСЧ.

Даний пСЦдхСЦд маСФ, однак, СЦстотний недолСЦк, що не враховуСФ специфСЦки банкСЦвськоСЧ справи. Джерел СЦнвестицСЦйних операцСЦй банки або зовсСЦм не мають, або мають в обмежених кСЦлькостях, недостатнСЦх для вкладень на цСЦ самСЦ термСЦни. ОсобливСЦстю банкСЦвських пасивСЦв СФ те, що всСЦ кошти вкладникСЦв не бувають запитанСЦ одночасно, а тому в розпорядженнСЦ банку завжди СФ деякий постСЦйний залишок коштСЦв клСЦСФнтСЦв. Завдяки наданню послуг за розрахунково-касовим обслуговуванням клСЦСФнтСЦв банки мають певнСЦ суми на рахунках, якСЦ на практицСЦ виявляються довгостроковими. РозмСЦр цСЦСФСЧ умовно постСЦйноСЧ суми може змСЦнюватися пСЦд впливом низки чинникСЦв, серед яких розрСЦзняють як зовнСЦшнСЦ, що стосуються економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в регСЦонСЦ, краСЧнСЦ (кон'юнктура ринку, коливання дСЦловоСЧ активностСЦ, розвиток кредитноСЧ системи), так СЦ внутрСЦшнСЦ, що належать до рСЦвня роботи банку, якостСЦ СЦ кСЦлькостСЦ послуг, якСЦ надаються, ефективностСЦ органСЦзацСЦСЧ роботи щодо залучення ресурсСЦв. Враховуючи цСЦ чинники, можна досить точно визначити обсяг коштСЦв клСЦСФнтСЦв, який буде постСЦйним СЦ який можна використати для вкладень в середньо- СЦ довгостроковСЦ операцСЦСЧ.

ПодСЦбно пасивним деякСЦ довгостроковСЦ активи мають вСЦдноснСЦ строки. Наприклад, вкладення в акцСЦСЧ пСЦдприСФмств СФ безстроковими, але завдяки розвитку фондового ринку цей вид вкладень може бути легко реалСЦзований СЦ фактично виявитися короткостроковим. Таким чином, лСЦквСЦднСЦсть активСЦв не залежить вСЦд СЧх термСЦну, оскСЦльки термСЦн реалСЦзацСЦСЧ в багатьох випадках зумовлений розвитком СЦ кон'юнктурою грошового СЦ фондового ринкСЦв, а також рСЦвнем ризикованостСЦ вкладень.

ВСЦдповСЦднСЦсть за строками активСЦв СЦ пасивСЦв на конкретний момент часу характеризуСФ лСЦквСЦднСЦсть банку тСЦльки з одного боку. Цей пСЦдхСЦд можна використати для оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ балансу банку, але не банку в цСЦлому. ЛСЦквСЦднСЦсть балансу вСЦдображаСФ здатнСЦсть банку на конкретну дату забезпечити погашення зобов'язань своСЧми активами без втручання зСЦ сторони, вона характеризуСФ запас "асних коштСЦв, запас (портфель) активСЦв СЦ певну структуру зобов'язань, а також вСЦдповСЦднСЦсть строкСЦв запитання пасивСЦв строкам погашення активСЦв.

Разом з тим дСЦяльнСЦсть банку характеризуСФться не тСЦльки структурою й запасом вкладень СЦ зобов'язань, але передусСЦм рухом активСЦв, СЧх постСЦйним вкладенням, вилученням, тобто потоком кредитованих коштСЦв, а тому СЦ лСЦквСЦднСЦсть банку слСЦд визначати, враховуючи цей потСЦк. Таким чином, лСЦквСЦднСЦсть балансу СФ складовою СЦ невСЦд'СФмною частиною лСЦквСЦдностСЦ банку, але лСЦквСЦднСЦсть банку служить бСЦльш широким поняттям, що мСЦстить додатковСЦ характеристики активСЦв СЦ пасивСЦв, якСЦ належать до СЧх здатностСЦ до "перемСЦщення".

ЛСЦквСЦднСЦсть активСЦв залежить, насамперед, вСЦд СЧх якостСЦ, а також рСЦвня розвитку грошово-кредитноСЧ СЦ фСЦнансовоСЧ систем. ПодСЦбно якостСЦ активСЦв структура та якСЦсть пасивСЦв також вСЦдСЦграють важливу роль у пСЦдтримцСЦ лСЦквСЦдностСЦ банку. Частка "асних коштСЦв у пасивСЦ балансу СЦ СЧх структура свСЦдчать про успСЦшнСЦсть роботи банку на даний момент, рСЦвень СЦммобСЦлСЦзацСЦСЧ капСЦталу показуСФ, який обсяг "асних коштСЦв може бути вкладений у довгостроковСЦ СЦ (або) високоризиковСЦ активи. Структура залучених коштСЦв характеризуСФ стСЦйкСЦсть ресурсноСЧ бази банку, даСФ змогу передбачити потребу в лСЦквСЦдних коштах для погашення зобов'язань. На основСЦ структури джерел визначаСФться портфель активСЦв як за строками, так СЦ за ступенем ризику. ЯкСЦсть СЦ величина залучених ресурсСЦв характеризують здатнСЦсть банку зацСЦкавити вкладникСЦв, якСЦ довСЦряють йому своСЧ кошти. Чим стабСЦльнСЦшСЦ залученСЦ пасиви, тим стСЦйкСЦша основа для розвитку активних операцСЦй банку, СЦ чим нижчСЦ процентнСЦ ставки за ресурсами, що залучаються, тим бСЦльше шансСЦв у банку отримати прибуток. Отже, досить дешевСЦ стабСЦльнСЦ пасиви СФ необхСЦдною умовою лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйного банку, а довСЦра вкладникСЦв СЦ кредиторСЦв - своСФрСЦдним капСЦталом, завдяки якому навСЦть у складних кон'юнктурних умовах банк не позбавиться своСФСЧ ресурсноСЧ бази.

КрСЦм цього, розвиток грошового ринку даСФ потенцСЦйну можливСЦсть у разСЦ виникнення ризику незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ залучити кошти мСЦжбанкСЦвського ринку або позичити кошти в кредитора останньоСЧ СЦнстанцСЦСЧ - центрального банку. Отже, лСЦквСЦднСЦсть банку залежить вСЦд структури СЦ якостСЦ ресурсноСЧ бази, а також вСЦд рСЦвня розвитку грошового ринку СЦ виконання центральним банком своСЧх безпосереднСЦх функцСЦй.

На лСЦквСЦднСЦсть банку впливають також й СЦншСЦ чинники, що надзвичайно несприятливо позначаються на всСЦх галузях економСЦки. Це бюджетний дефСЦцит, СЦнфляцСЦя, розбалансованСЦсть платоспроможного попиту на товари СЦ СЧх пропозицСЦСЧ. УнаслСЦдок впливу цих чинникСЦв навСЦть за вСЦдсутностСЦ недолСЦкСЦв у дСЦяльностСЦ самого банку можуть виникнути проблеми з лСЦквСЦднСЦстю. Хоча безпосередня провина банкСЦв в цьому незначна, усе ж зовнСЦ це виглядаСФ як порушення СЧх лСЦквСЦдностСЦ, причому таке становище виникаСФ не в окремого банку, а охоплюСФ багато з них. Для усунення деяких негативних явищ слСЦд застосовувати заходи, що виходять за межСЦ компетенцСЦСЧ окремих банкСЦв.

Отже, у розумСЦннСЦ банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ можна видСЦлити два аспекти. У вузькому значеннСЦ пСЦд нею розумСЦють грошовСЦ кошти й СЦншСЦ високолСЦквСЦднСЦ активи, здатнСЦ в найкоротший термСЦн трансформуватися в готСЦвковСЦ або безготСЦвковСЦ грошСЦ СЦ призначенСЦ на мСЦкрорСЦвнСЦ для своСФчасного погашення зобов'язань СЦ надання кредитСЦв, а на макрорСЦвнСЦ - для органСЦзацСЦСЧ грошового обСЦгу й оперативного перерозподСЦлу вСЦльних коштСЦв мСЦж суб'СФктами економСЦки.

У широкому значеннСЦ банкСЦвська лСЦквСЦднСЦсть розумСЦСФться як якСЦсна характеристика суб'СФкта економСЦчних вСЦдносин; на мСЦкрорСЦвнСЦ СЧСЧ можна охарактеризувати як СФднСЦсть платоспроможностСЦ, надСЦйностСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ.


2.5.2 ТехнологСЦя управлСЦння банкСЦвською лСЦквСЦднСЦстю

З огляду на особливостСЦ умов дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ, що здСЦйснюють вплив на характеристики банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ (а це, насамперед, нестСЦйкСЦсть процесСЦв; швидкСЦсть змСЦни бСЦльшостСЦ умов дСЦяльностСЦ, слабкСЦ можливостСЦ впливати на СЧх змСЦну, крСЦм того, бСЦльшСЦсть факторСЦв можна охарактеризувати як недостатньо сприятливСЦ для банкСЦвського бСЦзнесу СЦ належного виконання ним своСЧх функцСЦй в економСЦцСЦ краСЧни), для зниження ризику вСЦд прояву цих негативних явищ у процесСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, на вСЦдмСЦну, наприклад, вСЦд практики управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, що була розроблена в зарубСЦжних краСЧнах, необхСЦдно робити акцент на розвиток попереджувальних заходСЦв, а також покладатися на внутрСЦшнСЦ можливостСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю. Саме вони здебСЦльшого можуть пСЦддаватися необхСЦдним змСЦнам.

ЗмСЦст процесу управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку полягаСФ в гнучкому поСФднаннСЦ протилежних вимог - максимСЦзацСЦСЧ прибутковостСЦ за обов'язкового дотримання норм лСЦквСЦдностСЦ.

При цьому чСЦтко виражений фактор невизначеностСЦ, оскСЦльки керСЦвництво банку не може з упевненСЦстю передбачити, коли СЦ в якому масштабСЦ постане проблема лСЦквСЦдностСЦ. А коли вона виникаСФ, можна лише вдатися до тих чи СЦнших управлСЦнських дСЦй на пСЦдставСЦ ранСЦше створених резервСЦв лСЦквСЦдних коштСЦв, особливоСЧ структури активСЦв СЦ пасивСЦв або напрацьованих операцСЦй.

РЖмовСЦрнСЦсть настання ситуацСЦСЧ невСЦдповСЦдностСЦ мСЦж попитом СЦ пропозицСЦСФю лСЦквСЦдних коштСЦв називають ризиком незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ. Очевидно, що ризик лСЦквСЦдностСЦ майже завжди супроводжуСФ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть.

На пСЦдвищення ризику лСЦквСЦдностСЦ впливають як зовнСЦшнСЦ (загальносистемнСЦ), так СЦ внутрСЦшнСЦ чинники. До загальносистемних чинникСЦв належать такСЦ, як нерозвиненСЦсть фСЦнансового ринку, брак лСЦквСЦдних ринкСЦв для окремих активСЦв, що ускладнюСФ СЧх продаж за прийнятною цСЦною в короткСЦ строки, загальнСЦ кризовСЦ явища в економСЦцСЦ, якСЦ унеможливлюють безперебСЦйне залучення коштСЦв, тощо.

Серед чинникСЦв пСЦдвищення ризику лСЦквСЦдностСЦ, пов'язаних з дСЦяльнСЦстю конкретного банку, - такСЦ, як: дисбаланс грошових потокСЦв, викликаний невСЦдповСЦднСЦстю структури вимог та зобов'язань банку; недостатнСЦсть лСЦквСЦдних активСЦв; нестабСЦльнСЦсть ресурсноСЧ бази; низький рейтинг банку; неправильна стратегСЦя управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю (наприклад, прСЦоритетнСЦсть прибутковостСЦ над лСЦквСЦднСЦстю).

Практика, показуСФ, що недостатнСЦй рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ часто стаСФ першою ознакою наявностСЦ в банку серйозних фСЦнансових труднощСЦв. У такСЦй ситуацСЦСЧ, як правило, починаСФться вСЦдплив клСЦСФнтСЦв СЦ закриття рахункСЦв, що, у свою чергу, призводить до пСЦдвищення потреби в лСЦквСЦдних засобах СЦ поглиблення кризи лСЦквСЦдностСЦ.

Банки змушенСЦ шукати джерела поповнення грошових коштСЦв шляхом продажу найбСЦльш лСЦквСЦдних активСЦв та запозичення на ринку. За таких обставин проведення подСЦбних операцСЦй ускладнюСФться, адже кредитори дуже неохоче надають позики банку, який перебуваСФ на межСЦ банкрутства, вимагаючи додаткового забезпечення СЦ пСЦдвищення процентних ставок, а продаж активСЦв може здСЦйснюватися за несприятливих ринкових умов. Це призводить до скорочення доходСЦв, додаткових витрат СЦ швидкого наростання фСЦнансових труднощСЦв.

Розвиток сучасних фСЦнансових ринкСЦв даСФ змогу знизити ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, тодСЦ як процентний ризик банку, навпаки, зростаСФ. Тому в процесСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку слСЦд звертати особливу увагу на вартСЦсть пСЦдтримки лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ. Проблема пСЦдтримки банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ трансформуСФться в проблему управлСЦння витратами та процентним ризиком банку.

УправлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку здСЦйснюСФться в кСЦлька етапСЦв:

1. Постановка мети СЦ завдань управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю.

Постановка мети СЦ завдань щодо управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку вСЦдбиваСФться в сформульованСЦй керСЦвництвом полСЦтицСЦ банку щодо лСЦквСЦдностСЦ СЦ СФ невСЦд'СФмною частиною його загальноСЧ дСЦловоСЧ стратегСЦСЧ.

Мета процесу управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю полягаСФ в безперебСЦйному забезпеченнСЦ достатнього рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ банку за мСЦнСЦмальних витрат.

Отже, банк вважаСФться лСЦквСЦдним, якщо вСЦн маСФ змогу постСЦйно СЦ безперебСЦйно задовольняти потреби в грошових коштах, трансформувати своСЧ активи в готСЦвку без суттСФвоСЧ втрати СЧх вартостСЦ або в будь-який момент часу позичати кошти на ринку за середньою ставкою з метою поповнення лСЦквСЦдностСЦ.

Завдання управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку такСЦ: забезпечення прСЦоритетностСЦ лСЦквСЦдностСЦ, у тому числСЦ й при виборСЦ напрямкСЦв розмСЦщення коштСЦв; постСЦйнСЦсть аналСЦзу потреб банку в лСЦквСЦдних коштах з метою уникнення як СЧх надлишку, так СЦ дефСЦциту; планування та прогнозування дСЦй банку в разСЦ виникнення незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ та кризових ситуацСЦй; урахування взаСФмозв'язку ризику лСЦквСЦдностСЦ з СЦншими сферами дСЦяльностСЦ, такими, як залучення та розмСЦщення коштСЦв, а також управлСЦння процентним ризиком.

Для здСЦйснення якСЦсного й ефективного управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю в документах, що визначають полСЦтику банку, необхСЦдно визначити: механСЦзм планування лСЦквСЦдностСЦ з урахуванням факторСЦв, здатних змСЦнити обсяг платСЦжних потокСЦв банку; структуру звСЦтностСЦ за лСЦквСЦднСЦстю, що покликана забезпечувати спСЦвробСЦтникСЦв керСЦвноСЧ ланки своСФчасною СЦнформацСЦСФю про стан лСЦквСЦдностСЦ банку; розвиток СЦнформацСЦйних систем, за допомогою яких банк проводить аналСЦтичнСЦ процедури управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю; полСЦтику у сферСЦ розширення доступу банку до джерел зовнСЦшньоСЧ (покупноСЧ) лСЦквСЦдностСЦ, у тому числСЦ шляхом розвитку кореспондентських вСЦдносин з СЦншими банками СЦ розширення спектра операцСЦй, що здСЦйснюСФться самим банком; складання планСЦв антикризового управлСЦння банком.

2. Прогнозна оцСЦнка розвитку дСЦяльностСЦ банку.

3. Визначення планового перСЦоду для оцСЦнювання потреб лСЦквСЦдностСЦ.

ВибСЦр величини СЦ перСЦодичностСЦ часових СЦнтервалСЦв для кожного банку доцСЦльно робити СЦндивСЦдуально, залежно вСЦд розподСЦлу СЦнтенсивностСЦ платСЦжних потокСЦв банку в часСЦ, вСЦдносноСЧ рСЦвномСЦрностСЦ платежСЦв всерединСЦ обраного часового промСЦжку СЦ дСЦлових циклСЦв, у яких працюСФ банк.

ЛСЦквСЦдну позицСЦю банку доцСЦльно оцСЦнювати в короткостроковому та довгостроковому СЦнтервалах. Короткострокова лСЦквСЦдна позицСЦя, як правило, розраховуСФться на мСЦсяць СЦз щоденною розбивкою. Довгострокова лСЦквСЦдна позицСЦя обчислюСФться на квартал зСЦ щомСЦсячною розбивкою.

Для пСЦдвищення точностСЦ розрахунку лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ банку на всСЦх СЦнтервалах часу слСЦд враховувати рух коштСЦв на активних СЦ пасивних рахунках, угоди за якими не мають конкретного термСЦну (операцСЦСЧ з термСЦном до запитання). ТакСЦ операцСЦСЧ повиннСЦ вСЦдображатися виходячи з прогнозу величини руху за рахунками до запитання в аналСЦзованому часовому СЦнтервалСЦ та з урахуванням впливу на них умов дСЦяльностСЦ банку за альтернативними iенарСЦями.

Так само пСЦд час розрахунку лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ банку за альтернативними iенарСЦями слСЦд враховувати вплив змСЦни умов дСЦяльностСЦ банку на величину повернення активСЦв, вСЦдтоку СЦ притоку коштСЦв клСЦСФнтСЦв на рахунки банку, змСЦну величини СЦнших грошових потокСЦв.

У сучасних умовах, коли СЦснуСФ пСЦдвищена ймовСЦрнСЦсть виникнення дефСЦциту лСЦквСЦдностСЦ, у тому числСЦ й з незалежних вСЦд банку причин, для "збСЦльшення маневру" варто враховувати можливСЦсть перенесення або навСЦть непроведення окремих платежСЦв.

4. Розрахунок потреби банку в лСЦквСЦдних коштах за обраними часовими СЦнтервалами чи альтернативними варСЦантами.

5. Визначення джерел покриття потреби в банку в лСЦквСЦдних коштах.

Джерела покриття потреби банку включають до свого складу накопичену та покупну лСЦквСЦднСЦсть банку.

У розрахунок накопиченоСЧ лСЦквСЦдностСЦ банку входять високолСЦквСЦднСЦ активи банку: залишки по касСЦ СЦ кореспондентському рахунку в НБУ; кореспондентськСЦ рахунки в СЦнших банках; депозити в НацСЦональному банку; портфель банку в частинСЦ найбСЦльш лСЦквСЦдних СЦ таких, що постСЦйно котируються на бСЦржСЦ, паперСЦв; врахованСЦ банком векселСЦ в частинСЦ тих, що вСЦльно обертаються на ринку.

Розрахунок здСЦйснюСФться за залишками на вСЦдповСЦдних рахунках на день розрахунку.

До розрахунку покупноСЧ лСЦквСЦдностСЦ банку входять: сума лСЦмСЦтСЦв банкСЦв-контрагентСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку (у частинСЦ суми мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв, що реально можна залучити протягом розглянутого СЦнтервалу часу); сума кредитних лСЦнСЦй, вСЦдкритих на банк, СЦ окремих договорСЦв з корпоративними кредиторами банку; сума депозитСЦв банку (мСЦжбанкСЦвськСЦ СЦ великих кредиторСЦв банку), за якими може бути досягнута домовленСЦсть про пролонгацСЦю депозитСЦв, що знаходяться в банку; кредити НБУ в розмСЦрСЦ пакета державних цСЦнних паперСЦв, вСЦльних вСЦд застави.

При розрахунку покупноСЧ та накопиченоСЧ лСЦквСЦдностСЦ для альтернативних варСЦантСЦв слСЦд коригувати СЧх з урахуванням змСЦни умов продажу активСЦв СЦ залучення коштСЦв з фСЦнансового ринку.

Очевидно, що ймовСЦрнСЦсть отримати в потрСЦбний момент часу мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити в повному обсязСЦ за всСЦма видСЦленими для банку лСЦмСЦтами незначна, тому варто реально оцСЦнювати кредитну здатнСЦсть банку на ринку мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв СЦ необТСрунтовано не розраховувати, на весь лСЦмСЦт кредитування банку.

6. Обчислення розриву лСЦквСЦдностСЦ (фактичного та прогнозованого) в кожному з зафСЦксованих СЦнтервалСЦв за базовим та альтернативним варСЦантами.

7. Складання плану дСЦй у разСЦ виникнення дефСЦциту або позитивного сальдо лСЦквСЦдностСЦ: визначення перСЦоду з найбСЦльшою величиною дефСЦциту або надлишку лСЦквСЦдностСЦ; аналСЦз перСЦодСЦв з найбСЦльшим дефСЦцитом лСЦквСЦдностСЦ з погляду можливостСЦ його погашення за рахунок управлСЦння строками угод, за укладеними з клСЦСФнтами договорами, покупною СЦ накопиченою лСЦквСЦднСЦстю, СЦ визначення величини чистоСЧ нестачСЦ лСЦквСЦдностСЦ (тобто дефСЦциту, який неможливо усунути за допомогою наявних на той перСЦод часу СЦнструментСЦв лСЦквСЦдностСЦ); вибСЦр джерел погашення нестачСЦ чистоСЧ лСЦквСЦдностСЦ шляхом використання надлишкСЦв, що утворилися на попереднСЦх часових СЦнтервалах; збСЦльшення обсягу накопиченоСЧ СЦ покупноСЧ лСЦквСЦдностСЦ з урахуванням мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ фСЦнансових витрат; визначення альтернативних напрямкСЦв вкладення коштСЦв на випадок утворення надлишку лСЦквСЦдностСЦ; складання плану залучення та розмСЦщення коштСЦв за строками СЦ сумами за базовими та альтернативними варСЦантами; визначення на основСЦ аналСЦзу базового й альтернативного варСЦантСЦв потреби банку в накопиченСЦй лСЦквСЦдностСЦ в розбивцСЦ за строками та розробка плану роботи з розширення покупноСЧ лСЦквСЦдностСЦ (встановлення кореспондентських вСЦдносин з СЦншими банками, вСЦдкриття кредитних лСЦнСЦй на банк тощо); оптимСЦзацСЦя рСЦвня накопиченоСЧ СЦ покупноСЧ лСЦквСЦдностСЦ за строками СЦ сумами.

КрСЦм аналСЦзу базового та альтернативного варСЦантСЦв, слСЦд також оцСЦнити ситуацСЦю на окремих часових СЦнтервалах, що призводять до найбСЦльшого дефСЦциту лСЦквСЦдностСЦ. У випадку, якщо такий аналСЦз виявить нездатнСЦсть банку погасити дефСЦцит лСЦквСЦдностСЦ за допомогою використовуваних ним СЦнструментСЦв управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, доцСЦльно розробити для екстрених випадкСЦв план антикризового управлСЦння, який передбачаСФ процедури, що дають змогу перебороти сформовану ситуацСЦю.

Таким чином, змСЦст управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю полягаСФ в забезпеченнСЦ безперебСЦйного проведення поточних платежСЦв банку, основними аспектами якого СФ: оцСЦнка умов дСЦяльностСЦ банку за попереднСЦ перСЦоди, вибСЦр найбСЦльш СЦмовСЦрних iенарСЦСЧв розвитку подСЦй, оцСЦнка лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ банку з урахуванням альтернативних варСЦантСЦв розвитку подСЦй, розробка управлСЦнських рСЦшень, спрямованих на зниження ризику виникнення дефСЦциту лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ банку СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю витрат.


2.5.3 Методи оцСЦнки потреби банку в лСЦквСЦдних коштах

У сучасних умовах розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни актуальною проблемою СФ визначення оптимального рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ банкСЦв.

УсСЦ методи визначення потреби банку в лСЦквСЦдних коштах заснованСЦ на певних припущеннях СЦ дають тСЦльки приблизну оцСЦнку розмСЦру необхСЦдних лСЦквСЦдних коштСЦв у будь-який момент часу.

Основними методами оцСЦнки потреб банку в лСЦквСЦдних коштах СФ: метод структури коштСЦв (структурування фондСЦв); коефСЦцСЦСФнтний метод (метод показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ); метод джерел СЦ використання коштСЦв (методи грошових потокСЦв).

ПершСЦ два методи бСЦльше орСЦСФнтованСЦ на управлСЦння миттСФвою лСЦквСЦднСЦстю банку, оскСЦльки показують поточну потребу в лСЦквСЦдних активах, але не дозволяють оцСЦнити, наскСЦльки значними будуть СЧСЧ змСЦни в майбутньому, коли мають бути виконаними певнСЦ зобов'язання банку перед клСЦСФнтами СЦ клСЦСФнтСЦв перед ним. ОстаннСЦй метод даСФ змогу прогнозувати динамСЦку надлишку/нестачСЦ лСЦквСЦдностСЦ на досить тривалих горизонтах планування СЦ СФ найефективнСЦшим засобом пСЦдтримки рСЦшень з управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю. Розглянемо цСЦ методи бСЦльш детально.

Застосування методу структури коштСЦв для оцСЦнки потреб банку в лСЦквСЦдних коштах передбачаСФ подСЦл пасивСЦв на категорСЦСЧ згСЦдно з можливСЦстю бути використаними для проведення активних операцСЦй.

У разСЦ використання методу структури коштСЦв необхСЦдно: розподСЦлити всСЦ ресурси за джерелами формування залежно вСЦд СЦмовСЦрностСЦ вилучення; за кожним СЦз джерел установити вимоги збереження фСЦксованоСЧ частки ресурсСЦв у лСЦквСЦднСЦй формСЦ; розподСЦлити кошти з кожного джерела на фСЦнансування вСЦдповСЦдних активСЦв.

На першому етапСЦ ресурсна база банку класифСЦкуСФться за ймовСЦрнСЦстю вилучення.

За ступенем стабСЦльностСЦ всСЦ банкСЦвськСЦ пасиви подСЦляються на групи.

ПоточнСЦ зобов'язання ("гарячСЦ грошСЦ") - кошти, якСЦ можуть бути знятСЦ з рахункСЦв без попередження СЦ чутливо реагують на змСЦни процентних ставок на ринку. Це - мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити з нефСЦксованим строком погашення, отриманСЦ позики "овернайт" (враховуються за строком "до одного дня").

МСЦнливСЦ зобов'язання - це кошти, значна частина яких може бути вилучена з банку в будь-який час, але певна сума залишкСЦв перебуваСФ на рахунках. До них входять кошти до запитання юридичних та фСЦзичних осСЦб, кошти бюджету та позабюджетних фондСЦв, кореспондентськСЦ рахунки СЦнших банкСЦв, кредиторська заборгованСЦсть та транзитнСЦ рахунки.

СтабСЦльнСЦ зобов'язання, або основнСЦ вклади - джерела коштСЦв, за якими ймовСЦрнСЦсть дострокового вСЦдпливу грошей мСЦнСЦмальна. До даноСЧ групи належать ощаднСЦ рахунки, депозитнСЦ сертифСЦкати, строковСЦ рахунки, недепозитнСЦ джерела коштСЦв з фСЦксованими строками погашення, кошти вСЦд продажу цСЦнних паперСЦв.

БезстроковСЦ пасиви - "аснСЦ кошти банку, такСЦ, як статутний капСЦтал, нерозподСЦлений прибуток, резерви.

За потреби кожен банк може застосувати "асний пСЦдхСЦд до групування пасивСЦв, який бСЦльш точно вСЦдображуСФ специфСЦку його дСЦяльностСЦ. РСЦвень деталСЦзацСЦСЧ пСЦд час групування залежить вСЦд потреб банку СЦ може бути доведений до рахункСЦв аналСЦтичного облСЦку.

Дана класифСЦкацСЦя СФ основою визначення потреби банку в лСЦквСЦдних коштах на покриття попиту з боку клСЦСФнтСЦв шляхом визначення стабСЦльностСЦ ресурсноСЧ бази банку.

На другому етапСЦ аналСЦзуСФться стабСЦльнСЦсть ресурсноСЧ бази за видСЦленими групами зобов'язань. АналСЦз проводиться з метою визначення рСЦвня стабСЦльних залишкСЦв на рахунках до запитання та встановлення рСЦвня дострокового вилучення коштСЦв за строковими депозитами. На цьому етапСЦ виявляють рСЦвень осСЦдання коштСЦв та обчислюють величину стабСЦльних залишкСЦв за кожною групою зобов'язань.

Несприятлива змСЦна загальноСЧ полСЦтичноСЧ й економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ, як правило, призводить до СЦстотного перерозподСЦлу коштСЦв клСЦСФнтСЦв, що значною мСЦрою впливаСФ на стабСЦльнСЦсть пасивСЦв. Насамперед, це стосуСФться внескСЦв населення, коштСЦв банкСЦв СЦ нестабСЦльноСЧ частини залишкСЦв розрахункових рахункСЦв юридичних осСЦб. Однак значнСЦ змСЦни можуть спричинити зниження СЦ стабСЦльноСЧ частини залишкСЦв розрахункових рахункСЦв юридичних осСЦб.

Значення коефСЦцСЦСФнта стабСЦльностСЦ для рСЦзних видСЦв пасивСЦв може коливатися в досить широкому дСЦапазонСЦ. Так, наприклад, кошти населення, розмСЦщенСЦ в стабСЦльно працюючих банках, за вСЦдсутностСЦ кризових явищ у фСЦнансовСЦй сферСЦ мають досить стабСЦльний характер.

РЖнша картина складаСФться для коштСЦв юридичних осСЦб. На вСЦдмСЦну вСЦд вкладникСЦв дана категорСЦя клСЦСФнтСЦв менш консервативна, а залишки за даними видами пасивСЦв схильнСЦ до значних коливань. ОскСЦльки процентна ставка за депозитами рСЦдко перевищуСФ, рСЦвень рентабельностСЦ виробництва, то кошти пСЦдприСФмств розмСЦщенСЦ на даних рахунках, для них СФ дСЦйсно "тимчасово вСЦльними", СЦ вСЦдтСЦк СЧх переважно визначаСФться виробничим циклом пСЦдприСФмства, а не умовами, що пропонуються банком. Це робить складним прогноз стабСЦльностСЦ даних пасивСЦв, СЦ, щоб уникнути втрати самостСЦйностСЦ пСЦд час здСЦйснення процентноСЧ полСЦтики, рекомендуСФться встановлювати бСЦльш низький, нСЦж за вкладами, коефСЦцСЦСФнт стабСЦльностСЦ.

Потреба банку в лСЦквСЦдних коштах оцСЦнюСФться встановленням для кожноСЧ категорСЦСЧ джерел фСЦнансування вимоги збереження певноСЧ частки коштСЦв у лСЦквСЦднСЦй формСЦ. Для стабСЦльних джерел ця частка може бути незначною - 10-15%, для мСЦнливих вкладСЦв СЦ недепозитних зобов'язань - 25-30%, для зобов'язань за "гарячими грошима" - 80-90%. КонкретнСЦ обсяги резервування лСЦквСЦдних коштСЦв визначаються суб'СФктивно, здебСЦльшого на основСЦ мСЦркувань, припущень та досвСЦду менеджерСЦв кожного банку.

КоефСЦцСЦСФнтний метод розрахунку потреби в лСЦквСЦдних коштах передбачаСФ використання рСЦзноманСЦтних спСЦввСЦдношень активних СЦ пасивних позицСЦй банку, якСЦ згодом порСЦвнюються з минулими показниками цього банку або з коефСЦцСЦСФнтами СЦнших банкСЦв. НеобхСЦднСЦсть таких порСЦвнянь зумовлена чутливСЦстю коефСЦцСЦСФнтСЦв лСЦквСЦдностСЦ до сезонних СЦ циклСЦчних коливань. Так, коефСЦцСЦСФнти знижуються пСЦд час пСЦдвищення попиту на банкСЦвськСЦ продукти, СЦ навпаки.

Показники лСЦквСЦдностСЦ тАФ одна з найважливСЦших характеристик надСЦйностСЦ банкСЦв. Вони належать до групи показникСЦв оцСЦнки фСЦнансового стану банку, яку зарубСЦжнСЦ аналСЦтики ставлять на перше мСЦiе за ступенем важливостСЦ для аналСЦзу дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. У практицСЦ свСЦтовоСЧ банкСЦвськоСЧ справи поки що не знайдено всеосяжноСЧ формули або набору нормативСЦв, якСЦ б досить точно визначали потребу банкСЦв у необхСЦдних лСЦквСЦдних коштах.

У минулому, коли менеджмент банкСЦв основну увагу придСЦляв управлСЦнню активами, контроль за лСЦквСЦднСЦстю здСЦйснювався, як правило, на основСЦ вСЦднесення лСЦквСЦдних активСЦв до загальноСЧ суми активСЦв чи до певних позицСЦй пасиву. ПерехСЦд банкСЦв до операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському ринку, а згодом СЦ до збалансованого управлСЦння своСЧми активами СЦ пасивами пСЦдвищив вимоги до лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. ЛСЦквСЦднСЦсть банку стала визначатися з урахуванням строкСЦв платежу як за активами, так СЦ за пасивами, що викликало потребу в застосуваннСЦ показникСЦв короткостроковоСЧ СЦ довгостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ.

Нормативи лСЦквСЦдностСЦ для банкСЦв УкраСЧни наведенСЦ в табл. 2.1. Нормативи лСЦквСЦдностСЦ, встановленСЦ НБУ для банкСЦв УкраСЧни згСЦдно з "РЖнструкцСЦСФю про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ" дСЦють з 28.08.2001 р.


Таблиця 2.1 - Нормативи лСЦквСЦдностСЦ, встановленСЦ НБУ для банкСЦв УкраСЧни

Найменування показника

Алгоритм розрахунку

ЕкономСЦчний змСЦст показника

Нормативне значення

Норматив миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ

,

Ккр - кошти у касСЦ СЦ на коррахунках;

ЗП - зобовтАЩязання банку, що облСЦковуються за поточними рахунками

встановлюСФться для контролю за здатнСЦстю банку забезпечи-ти своСФчасне виконання своСЧх грошових зобовтАЩязань за раху-нок високолСЦквСЦдних активСЦв

не менше нСЦж 20%

Норматив поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ

,

А1,2 - активи первинноСЧ СЦ вторинноСЧ лСЦквСЦдностСЦ;

З - зобовтАЩязання банку з вСЦд-повСЦдними строками вико-нання (враховуються вимоги СЦ зобовтАЩязання банку з кСЦнце-вим строком погашення до 30 днСЦв (включно))

встановлюСФться для визначен-ня збалансованостСЦ строкСЦв та сум лСЦквСЦдних активСЦв та зобовтАЩязань банку

не менше нСЦж 40%

Норматив короткостроковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ

,

Ал - лСЦквСЦднСЦ активи;

Зк - короткостроковСЦ зобов'язання (включаються активи та зобовтАЩязання з початковим строком погашення до 1 року)

встановлюСФться для контролю за здатнСЦстю банку виконувати прийнятСЦ ним короткостроковСЦ зобовтАЩязання за рахунок лСЦквСЦдних активСЦв

не менше нСЦж 20%


Для розрахунку потреб у лСЦквСЦдних коштах, крСЦм нормативСЦв НБУ, можуть додатково використовуватися й СЦншСЦ коефСЦцСЦСФнти, що характеризують лСЦквСЦднСЦсть банку та чинники, якСЦ на неСЧ впливають.

КоефСЦцСЦСФнти, що характеризують лСЦквСЦднСЦсть банку, алгоритм СЧх розрахунку та економСЦчний змСЦст наведенСЦ в табл. 2.2.


Таблиця 2.2 - Показники, що характеризують лСЦквСЦднСЦсть банку

Найменування показника

Алгоритм розрахунку

ЕкономСЦчний змСЦст показника

КоефСЦцСЦСФнт миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ

показуСФ можливСЦсть банку погасити коштами з коррахункСЦв СЦ каси зобовтАЩя-зання за всСЦма депозитами (Д)

КоефСЦцСЦСФнт загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ зобов'язань

характеризуСФ максимальну можливСЦсть банку в погашеннСЦ зобовтАЩязань (ЗЗАГ) всСЦма активами (АЗАГ)

КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення високолСЦквСЦдних СЦ робочих активСЦв

характеризуСФ питому вагу високолСЦк-вСЦдних активСЦв (АВЛ) у робочих активах (АР)

КоефСЦцСЦСФнт ресурсноСЧ лСЦквСЦдностСЦ зобов'язань

характеризуСФ забезпечення доходними активами банку (АД) його загальних зобовтАЩязань (ЗЗАГ) СЦ вказуСФ на часткове погашення зобовтАЩязань банку повер-неннями дохСЦдних активСЦв

КоефСЦцСЦСФнт лСЦквСЦдного спСЦввСЦдношення наданих кредитСЦв СЦ залучених депозитСЦв

розкриваСФ наскСЦльки наданСЦ кредити (КР) забезпеченСЦ всСЦма залученими депозитами (Д) (чи СФ незбалансована лСЦквСЦднСЦсть)

КоефСЦцСЦСФнт генеральноСЧ лСЦквСЦдностСЦ зобовтАЩязань

розкриваСФ здатнСЦсть банку погасити зобовтАЩязання (ЗЗАГ) високолСЦквСЦдними активами (АВЛ) СЦ шляхом продажу майна (АМ)

КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення лСЦквСЦдних СЦ загальних активСЦв

у стабСЦльних економСЦках - збСЦльшення на 20-30% повтАЩязане з пСЦдвищенням норми обовтАЩязкового резервування

КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення кредитСЦв СЦ депозитСЦв

характеризуСФ здатнСЦсть банку залучити депозити (Д) для фСЦнансування основних активних операцСЦй (А), прийнятний рСЦвень 70-80%

КоефСЦцСЦСФнт вСЦдношення готСЦвки в касСЦ СЦ прирСЦвняних до неСЧ коштСЦв (ККР) СЦ сальдо мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв (ЗМБ)

вище значення коефСЦцСЦСФнта вважаСФться бСЦльш прийнятним

КоефСЦцСЦСФнт лСЦквСЦдних цСЦнних паперСЦв

вСЦдношення ЦП уряду краСЧни, якСЦ перебувають у портфелСЦ банку, до сукупних активСЦв

вище значення коефСЦцСЦСФнта вказуСФ на бСЦльш лСЦквСЦдну позицСЦю банку

Показник структурного спСЦввСЦдношення вкладСЦв

вСЦдношення коштСЦв до запитання до строкових депозитСЦв

зниження показника вказуСФ на пСЦдвищення стабСЦльностСЦ депозитноСЧ бази СЦ зменшення потреби в лСЦквСЦдних коштах


АналСЦз показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ СФ найпростСЦшим методом оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ банку. Слабким мСЦiем коефСЦцСЦСФнтного аналСЦзу СФ статична оцСЦнка лСЦквСЦдностСЦ (станом на певний момент часу), що не даСФ змоги врахувати СЧСЧ динамСЦчну природу. Головний недолСЦк цього методу полягаСФ в тому, що банк повинен зберСЦгати великСЦ обсяги активСЦв у лСЦквСЦднСЦй формСЦ, а це негативно позначаСФться на доходах. РЖз розвитком та поширенням фСЦнансових ринкСЦв збСЦльшуються можливостСЦ прогнозування та пСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ. Метод показникСЦв даСФ змогу виявити тенденцСЦСЧ змСЦни лСЦквСЦдностСЦ й широко використовуСФться пСЦд час порСЦвняльного аналСЦзу.

ОцСЦнка потреб банку в лСЦквСЦдних ресурсах за методом джерел та використання коштСЦв полягаСФ у визначеннСЦ дисбалансу мСЦж очСЦкуваними протягом певного перСЦоду надходженнями СЦ вСЦдповСЦдними потенцСЦйними напрямками використання коштСЦв. РСЦзниця мСЦж обсягами планових надходжень та списань вСЦдображуСФ очСЦкуваний дисбаланс - нетто-лСЦквСЦдну позицСЦю.

Надходження коштСЦв вСЦдбуваСФться як шляхом повернення строкових активСЦв за дСЦючими угодами, так СЦ за допомогою залучення коштСЦв клСЦСФнтСЦв.

ОсновнСЦ джерела пропозицСЦСЧ лСЦквСЦдних коштСЦв для банку: надходження коштСЦв на рахунки фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб; погашення кредитСЦв; продаж активСЦв; залучення коштСЦв на грошовому ринку; надходження доходСЦв вСЦд наданих послуг тощо.

Списання коштСЦв вСЦдбуваСФться за рахунок повернення залучених клСЦСФнтських коштСЦв за дСЦючими угодами та за рахунок нових вкладень.

ОсновнСЦ джерела попиту на лСЦквСЦднСЦ кошти: зняття клСЦСФнтами коштСЦв з рахункСЦв; отримання заявок на кредит вСЦд платоспроможних клСЦСФнтСЦв; виплата процентСЦв за депозитними та недепозитними ресурсами; операцСЦйнСЦ витрати банку, сплата податкСЦв, виплата дивСЦдендСЦв тощо.

Банк маСФ позитивний розрив лСЦквСЦдностСЦ, коли обсяг надходжень коштСЦв перевищуСФ обсяг СЧх використання. Надлишок коштСЦв повинен СЦнвестуватися в дохСЦднСЦ активи на вСЦдповСЦдний перСЦод.

Банк маСФ негативний розрив лСЦквСЦдностСЦ, коли обсяг використання коштСЦв перевищуСФ обсяг СЧх надходжень. ДефСЦцит коштСЦв повинен покриватися за рахунок залучення додаткових ресурсСЦв та/або продажу активСЦв.

Застосування методу джерел СЦ використання коштСЦв потребуСФ чСЦткого прогнозування грошових потокСЦв на плановий перСЦод, а також аналСЦзу макроекономСЦчних показникСЦв, урахування минулого досвСЦду дСЦяльностСЦ, сезонних факторСЦв тощо. За цим методом аналСЦзуються очСЦкуванСЦ джерела лСЦквСЦдних коштСЦв та напрямки СЧх використання. ОтриманСЦ показники свСЦдчать про позитивний або негативний розриви лСЦквСЦдностСЦ протягом того чи СЦншого планового перСЦоду.

ПСЦд час оцСЦнювання потреб банку в лСЦквСЦдних коштах необхСЦдно брати до уваги не лише фактичнСЦ, але й очСЦкуванСЦ грошовСЦ потоки. Маючи достовСЦрний прогноз лСЦквСЦдноСЧ позицСЦСЧ банку, менеджер може оцСЦнити своСЧ можливостСЦ, залучити кошти за прийнятною цСЦною з доступних джерел та планувати дСЦяльнСЦсть.

ПСЦдготовка прогнозу змСЦни обсягСЦв попиту та пропозицСЦСЧ лСЦквСЦдних коштСЦв базуСФться на вивченнСЦ СЧх динамСЦки, статистичних даних, досвСЦдСЦ та знаннях фахСЦвцСЦв. ДСЦСФвСЦсть такого прийому СФ особливо високою тодСЦ, коли менеджер банку маСФ достатньо СЦнформацСЦСЧ та багато достовСЦрних позицСЦй, таких, як договСЦр про вСЦдкриття кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ, попереднСФ повСЦдомлення клСЦСФнта про намСЦр зняти кошти з рахунку, настання строкСЦв платежСЦв до бюджету. РЖнформацСЦя такого характеру даСФ змогу скласти реальний прогноз.

На змСЦни в обсягах, структурСЦ та стабСЦльностСЦ ресурсноСЧ бази банку впливаСФ комплекс чинникСЦв загальноекономСЦчного характеру, якСЦ необхСЦдно враховувати пСЦд час прогнозування. ПСЦд впливом цих чинникСЦв формуються не лише ресурси, але й активи банку, зокрема попит на кредити. Тому потрСЦбно обов'язково використовувати такСЦ компоненти прогнозування розриву лСЦквСЦдностСЦ: трендовий, який свСЦдчить про можливСЦ надходження й вСЦдтСЦк коштСЦв вСЦдповСЦдно до довгострокового прогнозу; сезонний, що СФ спСЦввСЦдношенням середнього рСЦвня пасивСЦв СЦ активСЦв для кожного тижня за останнСЦ роки та аналогСЦчних показникСЦв останнСЦх тижнСЦв року; структурний - вСЦдображаСФ зрушення в структурСЦ ресурсноСЧ бази та активСЦв за групою чи системою банкСЦв; циклСЦчний, який демонструСФ рСЦзницю мСЦж запланованими надходженням чи вСЦдпливом коштСЦв у минулому роцСЦ й фактичними величинами.

АналСЦз проводиться за допомогою статистичних методСЦв на базСЦ ретроспективноСЧ СЦнформацСЦСЧ.

УсСЦ методи визначення потреби банку в лСЦквСЦдних коштах СФ суб'СФктивними. НасправдСЦ лСЦквСЦднСЦсть банку визначаСФться ринком СЦ перебуваСФ пСЦд впливом численних чинникСЦв, повне врахування яких на практицСЦ неможливе. Завдання менеджменту полягаСФ в розробцСЦ пСЦдходСЦв, якСЦ дадуть змогу максимально врахувати фактори впливу на лСЦквСЦдну позицСЦю з метою ефективного управлСЦння. Тому, чим бСЦльше буде виявлено впливу на лСЦквСЦдну позицСЦю СЦ чим точнСЦше визначений цей вплив у кСЦлькСЦсному вимСЦрСЦ, тим ефективнСЦшою буде дСЦяльнСЦсть менеджменту банку у сферСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю.

2.5.4 Методи управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку

ПСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ банку СФ серйозною та складною проблемою. У свСЦтовСЦй практицСЦ були розробленСЦ методи (теорСЦСЧ) управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, якСЦ СФ складовою частиною всього банкСЦвського менеджменту. До складу таких методСЦв входять: управлСЦння активами; управлСЦння пасивами; збалансоване управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю (активами та пасивами).

Характеристика методСЦв управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, СЧх переваги та недолСЦки в узагальненому виглядСЦ наведенСЦ на рис. 2.3.


Рисунок 2.3 - Характеристика методСЦв управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю


НайстарСЦшим способом забезпечення потреби банку в лСЦквСЦдних коштах СФ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю через активи.

У найбСЦльш загальному виглядСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю через активи вимагаСФ нагромадження високолСЦквСЦдних активСЦв, якСЦ повнСЦстю забезпечують потреби лСЦквСЦдностСЦ банку. У разСЦ виникнення попиту на лСЦквСЦднСЦ кошти активи продаються доти, доки не будуть задоволенСЦ потреби в грошових коштах. Отже, вСЦдбуваСФться перетворення (трансформацСЦя) активСЦв у грошову форму.

За такого пСЦдходу лСЦквСЦднСЦсть характеризуСФться як запас. При цьому активи повиннСЦ мати такСЦ "астивостСЦ: мати "асний ринок; мати достатньо стабСЦльнСЦ цСЦни, тобто ринок повинен мати здатнСЦсть приймати всСЦ активи, що продаються, без значного зниження цСЦни на них; продавець активСЦв повинен мати можливСЦсть вСЦдшкодувати початковСЦ СЦнвестицСЦСЧ з мСЦнСЦмальним ризиком.

У разСЦ використання стратегСЦСЧ трансформацСЦСЧ активСЦв необхСЦдно: визначити оптимальне для банку спСЦввСЦдношення високолСЦквСЦдних та загальних активСЦв з урахуванням стабСЦльностСЦ ресурсноСЧ бази; здСЦйснювати порСЦвняльний аналСЦз цСЦновоСЧ динамСЦки на ринках, придатних для реалСЦзацСЦСЧ активСЦв (якщо такий вибСЦр СЦснуСФ).

УправлСЦння лСЦквСЦднСЦстю через управлСЦння активами СФ традицСЦйним СЦ найпростСЦшим пСЦдходом. ЗдебСЦльшого така стратегСЦя використовуСФться невеликими банками, якСЦ не мають широких можливостей запозичення коштСЦв та доступу на грошовСЦ ринки.

СтратегСЦя трансформацСЦСЧ активСЦв оцСЦнюСФться як менш ризикова порСЦвняно з СЦншими, але одночасно й досить дорога з погляду вартостСЦ. Продаж активСЦв супроводжуСФться певними витратами (комСЦсСЦйнСЦ, брокерськСЦ, бСЦржовСЦ внески тощо), а також призводить до погСЦршення стану балансу, оскСЦльки продаються низькоризикованСЦ активи. КрСЦм того, банк втрачаСФ майбутнСЦ доходи, якСЦ могли б бути згенерованСЦ такими активами. РЖнодСЦ банк змушений продавати активи за зниженими ринковими цСЦнами, якщо виникаСФ нагальна потреба в грошових коштах. ПСЦдтримка значного, запасу лСЦквСЦдних коштСЦв у цСЦлому знижуСФ показники прибутковостСЦ банку.

Отже, можна визначити такСЦ недолСЦки даного методу: втрата майбутнСЦх доходСЦв, якСЦ могли б бути отриманСЦ за допомогою активСЦв, що продаються; витрати у виглядСЦ платежСЦв за угодами (комСЦсСЦйними), виплачуваних брокерам за операцСЦями з цСЦнними паперами; погСЦршення стану балансу банку, оскСЦльки продаються активи з низьким ступенем ризику, а СЧх наявнСЦсть свСЦдчить про фСЦнансову надСЦйнСЦсть банку; необхСЦднСЦсть продажу активСЦв у момент зниження цСЦн на ринку, що наражаСФ банк на ризик значних втрат прибутку СЦ капСЦталу; збереження коштСЦв у лСЦквСЦднСЦй формСЦ знижуСФ норму вСЦддачСЦ всСЦх активСЦв.

Захисники теорСЦСЧ управлСЦння пасивами стверджують, що банки можуть вирСЦшити проблему лСЦквСЦдностСЦ шляхом залучення додаткових коштСЦв з ринку.

Ця теорСЦя передбачаСФ залучення лСЦквСЦдних коштСЦв на грошовому ринку в обсягах, достатнСЦх для покриття всього очСЦкуваного попиту на лСЦквСЦднСЦ кошти. Кредити використовуються лише в тому випадку, коли банк маСФ реальну потребу в лСЦквСЦдних коштах, що даСФ змогу уникнути занадто великого обсягу високолСЦквСЦдних активСЦв, якСЦ не дають прибутку. За такого пСЦдходу до управлСЦння лСЦквСЦднСЦсть характеризуСФться як потСЦк, а не як запас.

ТеорСЦя управлСЦння пасивами управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банкСЦв ТСрунтуСФться на таких двох твердженнях: банк може вирСЦшувати проблему лСЦквСЦдностСЦ шляхом залучення додаткових грошових коштСЦв, купуючи СЧх на ринку капСЦталу; банк може забезпечити свою лСЦквСЦднСЦсть, вдаючись до великих кредитСЦв у НБУ або в банкСЦв-кореспондентСЦв, а також до кредитСЦв, що утримуються на валютному ринку.

НеобхСЦдною умовою застосування стратегСЦСЧ запозичення лСЦквСЦдностСЦ СФ досить високий ступСЦнь розвитку фСЦнансових ринкСЦв, якСЦ дають змогу в будь-який час СЦ в будь-яких кСЦлькостях позичати лСЦквСЦднСЦ кошти.

До джерел запозичення коштСЦв вСЦдносять: мСЦжбанкСЦвськСЦ кредити; кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ; надання кредитСЦв НацСЦональним банком УкраСЧни; мСЦжнароднСЦ кредити; випуск банком "асних боргових зобов'язань, якСЦ вСЦльно обертаються на ринку. ЦСЦ джерела дуже вСЦдрСЦзняються за своСЧми характеристиками.

Так, до найбСЦльш поширеного вСЦдносять мСЦжбанкСЦвське кредитування, кредити НБУ, кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ. Сегменти ринку, представленСЦ цими СЦнструментами, найрозвинутСЦшСЦ. До них мають доступ практично всСЦ кредитнСЦ органСЦзацСЦСЧ.

Кредити мають найбСЦльш широку порСЦвняно з СЦншими джерелами диференцСЦацСЦю за умовами угоди (термСЦни, суми, процентнСЦ ставки, змСЦна застав тощо). Однак доступ до них у кредитних органСЦзацСЦй СЦстотно розрСЦзняСФться.

Залучення коштСЦв шляхом випуску на ринок "асних боргових зобов'язань (облСЦгацСЦй, сертифСЦкатСЦв та СЦнших паперСЦв) ще не набуло значного розвитку. Ринок подСЦбних СЦнструментСЦв знаходиться в стадСЦСЧ становлення, СЦ на ньому обертаються папери обмеженоСЧ кСЦлькостСЦ банкСЦв. Очевидно, що СЦ мСЦсткСЦсть, СЦ оперативнСЦсть розмСЦщення тут ще недостатнСЦ. В умовах кризи цСЦ СЦнструменти можуть бути бСЦльш привабливими, нСЦж строковСЦ депозити, однак СЧх реальна лСЦквСЦднСЦсть навряд чи буде досить високою.

На вибСЦр джерела впливають такСЦ характеристики, як доступнСЦсть, вартСЦсть, термСЦновСЦсть, тривалСЦсть потреби в лСЦквСЦдних коштах, правила регулювання.

Головною перевагою даного методу СФ бСЦльш високий рСЦвень очСЦкуваного прибутку, нСЦж пСЦд час управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю через активи. ЗдатнСЦсть розмСЦщувати депозитнСЦ сертифСЦкати СЦ отримувати в кредит валюту або кошти в Центральному банку дозволяСФ банку меншою мСЦрою залежати вСЦд низькодохСЦдних вторинних резервних активСЦв, а це розширюСФ його можливостСЦ отримувати прибуток.

Водночас управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю через управлСЦння пасивами оцСЦнюСФться як найризикованСЦша стратегСЦя, оскСЦльки супроводжуСФться пСЦдвищенням ризику змСЦни процентних ставок та ризику доступностСЦ запозичених коштСЦв.

Головним недолСЦком даного пСЦдходу СФ те, що кошти залучаються без урахування ефективностСЦ рСЦзних напрямкСЦв СЧх розмСЦщення. У перСЦод економСЦчного пСЦднесення та зростання попиту на кредитнСЦ ресурси такий пСЦдхСЦд може бути виправданим СЦ корисним. Але пСЦд час зниження активностСЦ, коли попит на кредити зменшуСФться, цей пСЦдхСЦд призводить, як правило, до скорочення прибуткСЦв СЦ навСЦть може завдати збиткСЦв.

КрСЦм того, даний пСЦдхСЦд характеризуСФться цСЦлою низкою суттСФвих недолСЦкСЦв, серед яких: неможливСЦсть отримання лСЦквСЦдних коштСЦв у достатньому обсязСЦ та в обумовленСЦ строки, особливо для банкСЦв, що втратили або не мають репутацСЦСЧ надСЦйноСЧ фСЦнансовоСЧ установи; надмСЦрна залежнСЦсть вСЦд одних джерел фСЦнансування збСЦльшуСФ ризик втрати лСЦквСЦдностСЦ в майбутньому; надмСЦрна залежнСЦсть банку вСЦд управлСЦння пасивами може призвести до послаблення критерСЦСЧв управлСЦння активами, тобто до великоСЧ концентрацСЦСЧ короткострокових зобов'язань, якСЦ будуть основним джерелом фСЦнансування довгострокових активСЦв; невизначена вартСЦсть кредитСЦв збСЦльшуСФ невизначенСЦсть чистого прибутку банку; вартСЦсть таких коштСЦв може рСЦзко збСЦльшуватися внаслСЦдок зростання конкуренцСЦСЧ, намагаючись компенсувати таке зростання, банк може ослабити критерСЦСЧ кредитування та вкладати кошти в ризикованСЦ цСЦннСЦ папери, що, вСЦдповСЦдно, збСЦльшуСФ ризик активних операцСЦй; якщо банк залучаСФ додатковСЦ кошти для фСЦнансування активСЦв, що вже показанСЦ в його балансСЦ, то таке збСЦльшення вартостСЦ ресурсСЦв може призвести до зменшення чистого спреду та чистоСЧ процентноСЧ маржСЦ; якщо банк намагаСФться залучати кошти з мСЦнСЦмальною вартСЦстю, не придСЦляючи уваги розподСЦлу строкСЦв погашення, то значно зростаСФ процентний ризик.

Через високу вартСЦсть стратегСЦСЧ трансформацСЦСЧ активСЦв СЦ значну ризикованСЦсть стратегСЦСЧ запозичення бСЦльшСЦсть банкСЦв зупиняСФ свСЦй вибСЦр на компромСЦсному варСЦантСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю - стратегСЦСЧ збалансованого управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю.

Метод збалансованого управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю - це компромСЦсний варСЦант управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, який передбачаСФ одночасне використання двох попереднСЦх методСЦв, тобто частина попиту на лСЦквСЦднСЦ кошти задовольняСФться за рахунок нагромадження високолСЦквСЦдних активСЦв, а решта - за допомогою проведення операцСЦй запозичення коштСЦв.

Метод збалансованого управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю даСФ змогу управляти ризиком лСЦквСЦдностСЦ шляхом координацСЦСЧ рСЦшень щодо джерел залучення та напрямкСЦв розмСЦщення коштСЦв за обсягами СЦ термСЦнами для забезпечення прибутковостСЦ банкСЦвських операцСЦй.

ЗгСЦдно з цим методом у разСЦ погСЦршення показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ банки повиннСЦ здСЦйснити такСЦ заходи: активСЦзувати роботу з розширення кола платоспроможних клСЦСФнтСЦв; активСЦзувати роботу щодо розширення вкладних операцСЦй; запозичити кошти на мСЦжбанкСЦвському (мСЦжфСЦлСЦальному) ринку кредитних ресурсСЦв; запровадити новСЦ види послуг, провести рекламну кампанСЦю; зменшити обсяги кредитування; активСЦзувати роботу з погашення прострочених та пролонгованих кредитСЦв; провести СЦнвентаризацСЦю рахункСЦв дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ; створити резерв лСЦквСЦдностСЦ у виглядСЦ боргових цСЦнних паперСЦв, що емСЦтованСЦ або рефСЦнансуються НБУ.

Перевагами даноСЧ стратегСЦСЧ СФ: гнучкСЦсть, яка даСФ змогу менеджеру вибирати найвигСЦднСЦше поСФднання рСЦзних джерел поповнення лСЦквСЦдних коштСЦв залежно вСЦд економСЦчних умов та змСЦн у ринкових цСЦнах; максимСЦзацСЦя прибутку за умови прийнятного рСЦвня ризику; можливСЦсть бСЦльш зваженого пСЦдходу до проблем управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю завдяки точнСЦшому визначенню потреби в лСЦквСЦдних коштах.

Отже, кожен наступний пСЦдхСЦд до управлСЦння банкСЦвськими фСЦнансами СФ логСЦчним продовженням попереднього СЦ мСЦстить увесь арсенал уже вСЦдомих методСЦв та прийомСЦв. У вСЦтчизнянСЦй практицСЦ паралельно застосовуються усСЦ три пСЦдходи. У деяких банках (СЧх частка незначна) управлСЦння здСЦйснюСФться все ще через активи, у бСЦльшостСЦ установ переважають автономнСЦ методи управлСЦння (тобто другий пСЦдхСЦд тАФ через пасиви), але СФ й банки, де використовуються сучаснСЦ прогресивнСЦ методи управлСЦння.


2.6 УправлСЦння прибутком банку


2.6.1 СутнСЦсть прибутку банку та основнСЦ засади управлСЦння ним

Прибуток СФ головною метою дСЦяльностСЦ банкСЦв. Саме вСЦн забезпечуСФ формування фондСЦв СЦ резервСЦв на випадок непередбачуваних збиткСЦв, можливих у банкСЦвськСЦй справСЦ; стимулюСФ дСЦяльнСЦсть управлСЦнського персоналу щодо вдосконалення роботи банку, зниження витрат та пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ.

Грамотне, ефективне управлСЦння прибутком передбачаСФ побудову в банку вСЦдповСЦдних органСЦзацСЦйно-методичних систем забезпечення цього управлСЦння, знання основних механСЦзмСЦв формування прибутку, використання сучасних методСЦв його аналСЦзу СЦ планування.

Розглядаючи сутнСЦсть прибутку, слСЦд зазначити такСЦ його характеристики.

По-перше, прибуток являСФ собою форму доходу пСЦдприСФмця, що виконуСФ певний вид дСЦяльностСЦ. Ця зовнСЦшня, найпростСЦша форма вираження прибутку СФ разом з тим недостатньою для СЧСЧ повноСЧ характеристики, оскСЦльки у рядСЦ випадкСЦв активна дСЦяльнСЦсть у будь-якСЦй сферСЦ може й не бути пов'язана з отриманням прибутку.

По-друге, прибуток - це форма доходу пСЦдприСФмця, який вклав свСЦй капСЦтал з метою досягнення певного комерцСЦйного успСЦху. КатегорСЦя прибутку нерозривно пов'язана з категорСЦСФю капСЦталу - особливим фактором виробництва - СЦ в усередненому виглядСЦ характеризуСФ цСЦну функцСЦонуючого капСЦталу.

Наступною характеристикою прибутку СФ те, що вСЦн не СФ гарантованим доходом пСЦдприСФмця, який вклав свСЦй капСЦтал у той чи СЦнший вид бСЦзнесу, а являСФ результат вмСЦлого та успСЦшного виконання цього бСЦзнесу. Однак у процесСЦ ведення бСЦзнесу пСЦдприСФмець унаслСЦдок своСЧх невдалих дСЦй або об'СФктивних причин зовнСЦшнього характеру може не тСЦльки позбутися очСЦкуваного прибутку, але й повнСЦстю або частково втратити вкладений капСЦтал. Тому прибуток СФ здебСЦльшого СЦ платою за ризик здСЦйснення пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ (рСЦвень прибутку СЦ рСЦвень пСЦдприСФмницького ризику знаходяться в прямо пропорцСЦйнСЦй залежностСЦ).

Також слСЦд зауважити, що прибуток характеризуСФ не весь дохСЦд, отриманий у процесСЦ пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, а лише ту його частину, яка "очищена" вСЦд витрат на виконання цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

У той же час прибуток СФ вартСЦсним показником, що виражений у грошовСЦй формСЦ. Така форма оцСЦнки прибутку пов'язана з практикою узагальненого вартСЦсного облСЦку всСЦх пов'язаних з ним основних показникСЦв - вкладеного капСЦталу, отриманого доходу, понесених витрат тощо, а також з чинним порядком податкового регулювання.

З урахуванням розглянутих основних характеристик прибутку його визначення в найбСЦльш узагальненому виглядСЦ можна сформулювати таким чином: прибуток - це виражений у грошовСЦй формСЦ чистий дохСЦд пСЦдприСФмця на вкладений капСЦтал, що характеризуСФ його винагороду за ризик виконання пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ СФ рСЦзницею мСЦж сукупним доходом та сукупними витратами в процесСЦ виконання цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

Висока роль прибутну в розвитку банку та забезпеченнСЦ СЦнтересСЦв його засновникСЦв СЦ персоналу визначаСФ необхСЦднСЦсть ефективного та безперервного управлСЦння ним.

УправлСЦння прибутком - процес розробки та прийняття управлСЦнських рСЦшень за всСЦма основними аспектами його формування, розподСЦлу та використання в банку.

Головною метою управлСЦння прибутком СФ забезпечення максимСЦзацСЦСЧ добробуту засновникСЦв, учасникСЦв банку в поточному та перспективному перСЦодах.

Виходячи з цСЦСФСЧ головноСЧ мети, система управлСЦння прибутком маСФ вирСЦшувати такСЦ основнСЦ завдання:

1. Забезпечення максимСЦзацСЦСЧ розмСЦру прибутку, що формуСФться вСЦдповСЦдно до ресурсного потенцСЦалу банку СЦ ринковоСЧ кон'юнктури. Це завдання реалСЦзуСФться шляхом оптимСЦзацСЦСЧ складу ресурсСЦв банку СЦ забезпечення СЧх ефективного використання. Основними обмеженнями розмСЦру прибутку СФ максимально можливий рСЦвень використання ресурсного потенцСЦалу СЦ поточна кон'юнктура фСЦнансового ринку.

2. Забезпечення оптимальноСЧ пропорцСЦйностСЦ мСЦж рСЦвнем прибутку СЦ припустимим рСЦвнем ризику. МСЦж цими двома показниками СЦснуСФ прямо пропорцСЦйний зв'язок. З урахуванням ставлення менеджерСЦв до ризикСЦв формуСФться СЧх припустимий рСЦвень, що визначаСФ агресивну, помСЦрковану або консервативну полСЦтику здСЦйснення тих чи СЦнших видСЦв дСЦяльностСЦ або проведення окремих операцСЦй. Виходячи з заданого рСЦвня ризику, пСЦд час управлСЦння маСФ бути максимСЦзований вСЦдповСЦдний йому рСЦвень прибутку.

3. Забезпечення високоСЧ якостСЦ прибутку, що формуСФться. ПСЦд час формування прибутку банку мають бути, насамперед, реалСЦзованСЦ резерви його зростання за рахунок операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

4. Забезпечення виплати необхСЦдного рСЦвня доходу на СЦнвестований капСЦтал "асникам банку. Цей рСЦвень за успСЦшноСЧ дСЦяльностСЦ банку маСФ бути не нижче середньоСЧ норми прибутковостСЦ на ринку капСЦталу, а в разСЦ необхСЦдностСЦ вСЦдшкодовувати пСЦдвищений пСЦдприСФмницький ризик й СЦнфляцСЦйнСЦ втрати.

5. Забезпечення формування достатнього обсягу фСЦнансових ресурсСЦв за рахунок прибутку вСЦдповСЦдно до завдань розвитку банку в майбутньому перСЦодСЦ. ОскСЦльки прибуток СФ одним з основних внутрСЦшнСЦх джерел формування фСЦнансових ресурсСЦв банку, його розмСЦр визначаСФ потенцСЦйну можливСЦсть створення загальних фондСЦв СЦ резервСЦв.

6. Забезпечення постСЦйного зростання ринковоСЧ вартостСЦ банку. Це завдання покликане забезпечувати максимСЦзацСЦю добробуту "асникСЦв у перспективному перСЦодСЦ. Темп зростання ринковоСЧ вартостСЦ переважно визначаСФться рСЦвнем капСЦталСЦзацСЦСЧ прибутку, отриманого банком у звСЦтному перСЦодСЦ. Кожен банк, виходячи з умов СЦ завдань дСЦяльностСЦ, самостСЦйно визначаСФ систему критерСЦСЧв оптимСЦзацСЦСЧ розподСЦлу прибутку на частину, що капСЦталСЦзуСФться, та частину, що споживаСФться.

7. Забезпечення ефективностСЦ програм участСЦ персоналу в прибутку.

Програми участСЦ персоналу в прибутку, покликанСЦ гармонСЦзувати СЦнтереси "асникСЦв банку СЦ його найманих робСЦтникСЦв, мають, з одного боку, ефективно стимулювати трудовий внесок цих працСЦвникСЦв у формування прибутку, а з СЦншого - забезпечувати достатнСЦй рСЦвень СЧх соцСЦального захисту, який держава в сучасних умовах повнСЦстю забезпечувати не в змозСЦ.

УсСЦ розглянутСЦ вище завдання управлСЦння прибутком тСЦсно пов'язанСЦ мСЦж собою, хоча окремСЦ з них СЦ мають рСЦзноспрямований характер (наприклад, максимСЦзацСЦя рСЦвня прибутку за мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ рСЦвня ризику; забезпечення достатнього рСЦвня задоволення СЦнтересСЦв засновникСЦв банку та його персоналу; забезпечення достатнього розмСЦру прибутку, що спрямовуСФться на нагромадження СЦ на споживання, тощо). Тому в процесСЦ управлСЦння прибутком окремСЦ завдання мають бути оптимСЦзованСЦ мСЦж собою.

Ефективний механСЦзм управлСЦння прибутком банку даСФ змогу в повному обсязСЦ реалСЦзувати завдання та цСЦлСЦ, що стоять перед ним, сприяСФ результативному виконанню функцСЦй цього управлСЦння. Як СЦ кожна керуюча система, управлСЦння прибутком реалСЦзуСФ свою основну мету та головнСЦ завдання шляхом виконання певних функцСЦй.

Склад основних функцСЦй системи управлСЦння прибутком банку наведено на рис. 2.4.

На рисунку наведенСЦ лише основнСЦ функцСЦСЧ управлСЦння прибутком, характернСЦ для банкСЦв усСЦх форм "асностСЦ та органСЦзацСЦйно-правових форм дСЦяльностСЦ.

УправлСЦння прибутком банкСЦвськоСЧ установи - це багатогранний та дуже складний процес, що потребуСФ вСЦд банку ретельного опрацювання цього питання як у стратегСЦчному й тактичному аспектах, так СЦ в бюджетних щорСЦчних планах. У загальному виглядСЦ процес управлСЦння прибутком поданий на рис. 2.5.

Побудова системи управлСЦння прибутком вимагаСФ формування систематизованого перелСЦку об'СФктСЦв цього управлСЦння. Така систематизацСЦя об'СФктСЦв управлСЦння, з одного боку, маСФ вСЦдображати функцСЦональну спрямованСЦсть цього управлСЦння, а з СЦншого - рСЦзнСЦ його рСЦвнСЦ (рис. 2.6).


Рисунок 2.4 - ОсновнСЦ функцСЦСЧ системи управлСЦння прибутком банку


Рисунок 2.5 - Процес управлСЦння прибутком банку


Отже, ефективний механСЦзм управлСЦння прибутком банку даСФ змогу в повному обсязСЦ реалСЦзувати цСЦлСЦ СЦ завдання, що стоять перед ним, та сприяСФ результативному здСЦйсненню функцСЦй цього управлСЦння.


Рисунок 2.6 - Система управлСЦння прибутком банку


2.6.2 УправлСЦння формуванням прибутку банку

НайважливСЦшим фактором, що впливаСФ на суму всСЦх видСЦв прибуткСЦв банку, СФ розмСЦр доходСЦв банку, який отримуСФться в процесСЦ дСЦяльностСЦ.

Доходи банку - це збСЦльшення економСЦчних вигод у виглядСЦ збСЦльшення активСЦв або зменшення зобов'язань, що призводить до збСЦльшення "асного капСЦталу (за винятком збСЦльшення капСЦталу за рахунок внескСЦв акцСЦонерСЦв).

Доходи СФ базою для розвитку його дСЦяльностСЦ, яка забезпечуСФ розв'язання таких завдань.

По-перше, основна частина доходСЦв банку СФ джерелом покриття витрат, пов'язаних СЦз здСЦйсненням банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. РеалСЦзацСЦя цього завдання забезпечуСФ самоокупнСЦсть операцСЦй банку.

По-друге, частина доходСЦв банку СФ джерелом формування його чистого прибутку. За рахунок прибутку банк формуСФ фонди та резерви для подальшого його розвитку та зниження ризикСЦв. За допомогою реалСЦзацСЦСЧ цього завдання банк розвиваСФться в довгостроковому перСЦодСЦ та забезпечуСФ самофСЦнансування розвитку банку на розширенСЦй основСЦ в майбутньому перСЦодСЦ.

БанкСЦвськСЦ доходи банку прийнято подСЦляти на процентнСЦ та непроцентнСЦ.

До процентних доходСЦв належать: процентнСЦ доходи за коштами, розмСЦщеними в НБУ; за коштами до запитання; за операцСЦями репо; за короткостроковими депозитами; процентнСЦ доходи за коштами, розмСЦщеними в СЦнших банках; за депозитами овернайт; за короткостроковими та довгостроковими депозитами й кредитами; за кредитами овернайт; за фСЦнансовим лСЦзингом; процентнСЦ доходи за кредитами суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ; за овердрафтом; за дисконтними векселями; за факторинговими операцСЦями та СЦншими кредитами, наданими суб'СФктам господарськоСЧ дСЦяльностСЦ; процентнСЦ доходи за кредитами фСЦзичним особам; процентнСЦ доходи за цСЦнними паперами та СЦншСЦ процентнСЦ доходи.

До непроцентних доходСЦв належать: комСЦсСЦйнСЦ доходи за операцСЦями з банками: вСЦд розрахунково-касового обслуговування, за операцСЦями з цСЦнними паперами, вСЦд операцСЦй з валютою; комСЦсСЦйнСЦ доходи за операцСЦями з клСЦСФнтами: вСЦд РКО, вСЦд кредитного обслуговування, за операцСЦями з цСЦнними паперами тощо; результат вСЦд торговельних операцСЦй, а також СЦншСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ доходи (безпосередньо пов'язанСЦ з дСЦяльнСЦстю банку) та СЦншСЦ небанкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ доходи (доходи, якСЦ не стосуються основноСЧ дСЦяльностСЦ банку, але забезпечують СЧСЧ здСЦйснення доходи вСЦд продажу основних засобСЦв, нематерСЦальних активСЦв та вСЦд фСЦнансових СЦнвестицСЦй; надходження за аудиторськСЦ послуги, вСЦд орендних операцСЦй тощо).

Першим етапом управлСЦння доходами СФ планування, яке пСЦдпорядковане головнСЦй метСЦ полСЦтики управлСЦння прибутком банку й забезпечуСФться комплексом дСЦй з проведення розрахункСЦв доходСЦв у майбутньому перСЦодСЦ. Основними вихСЦдними передумовами планування доходСЦв банку СФ розроблена програма, яка визначаСФ обсяги та склад наданих послуг на майбутнСЦй перСЦод; сума доходСЦв, яка забезпечить умови ефективного розвитку банку в плановому перСЦодСЦ; розроблена цСЦнова полСЦтика банку.

ОсновнСЦ етапи планування доходСЦв банку:

1. АналСЦз доходСЦв банку в передплановому перСЦодСЦ.

Цей вид аналСЦзу спрямований на пошук можливостей збСЦльшення доходСЦв, забезпечення планових СЧх розрахункСЦв необхСЦдними СЦнформативними показниками. ПСЦд час здСЦйснення такого аналСЦзу вивчаються: 1) динамСЦка загальноСЧ суми доходСЦв банку в передплановому перСЦодСЦ; пСЦсля цСЦнового зСЦставлення показникСЦв, що аналСЦзуються, визначаються темпи змСЦни загальноСЧ суми доходСЦв банку за етапами звСЦтного перСЦоду (як середня геометрична); 2) рСЦвномСЦрнСЦсть формування доходу банку - для характеристики цСЦСФСЧ рСЦвномСЦрностСЦ використовують показники середньоквадратичного вСЦдхилення цих доходСЦв СЦ коефСЦцСЦСФнта СЧх варСЦацСЦСЧ; 3) зСЦставлення чистого та валового доходСЦв банку в перСЦодСЦ, що аналСЦзуСФться - для цих цСЦлей розраховуСФться та аналСЦзуСФться в динамСЦцСЦ коефСЦцСЦСФнт чистого доходу; 4) основнСЦ фактори, якСЦ впливають на змСЦну суми доходСЦв банку в плановому перСЦодСЦ - пСЦд час аналСЦзу головну увагу слСЦд придСЦлити змСЦнСЦ обсягСЦв реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських послуг, змСЦнСЦ рСЦвня цСЦн на послуги тощо.

Результати аналСЦзу дають змогу виявити основнСЦ тенденцСЦСЧ розвитку доходу банку та врахувати СЧх пСЦд час здСЦйснення планових розрахункСЦв.

2. ОцСЦнка й прогнозування кон'юнктури ринку банкСЦвських продуктСЦв.

Стан ринку банкСЦвських продуктСЦв, на рСЦзних сегментах якого банк формуСФ свСЦй дохСЦд шляхом реалСЦзацСЦСЧ рСЦзних видСЦв банкСЦвських продуктСЦв, характеризують такСЦ його складовСЦ, як попит, пропозицСЦя, цСЦна та конкуренцСЦя. Кожному банку важливо знати, на який рСЦвень активностСЦ ринку банкСЦвських послуг, його видСЦв СЦ складових слСЦд орСЦСФнтуватися пСЦд час планування доходСЦв у процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських продуктСЦв.

СтупСЦнь активностСЦ ринку банкСЦвських послуг визначаСФться шляхом визначення ринковоСЧ кон'юнктури. Ринкова кон'юнктура являСФ собою форму прояву на ринку банкСЦвських послуг системи факторСЦв, що визначають спСЦввСЦдношення обсягСЦв попиту та пропозицСЦСЧ, рСЦвня цСЦн СЦ конкуренцСЦСЧ.

Вивчення кон'юнктури ринку банкСЦвських продуктСЦв у процесСЦ управлСЦння доходами банку складаСФться з таких етапСЦв:

А. Поточне спостереження за ринковою активнСЦстю. Таке спостереження необхСЦдне на тих сегментах ринку, на яких банк здСЦйснюСФ свою дСЦяльнСЦсть, пов'язану з отриманням доходСЦв. Поточне спостереження за станом ринку потребуСФ формування системи показникСЦв, якСЦ б характеризували його сегменти. Серед цих показникСЦв особливу увагу слСЦд придСЦляти динамСЦцСЦ попиту та пропозицСЦСЧ, змСЦнСЦ рСЦвня цСЦн, змСЦнСЦ кСЦлькостСЦ конкурентСЦв.

Б. ОцСЦнка поточноСЧ кон'юнктури ринку банкСЦвських послуг. Вона здСЦйснюСФться в процесСЦ аналСЦзу, основна мета якого полягаСФ у виявленнСЦ особливостей конкретних сегментСЦв ринку та тих змСЦн, якСЦ впливають на них в момент спостереження вСЦдносно минулого перСЦоду. АналСЦз кон'юнктури ринку здСЦйснюСФться в два етапи. На першому - розраховуСФться система показникСЦв, якСЦ характеризують поточну ринкову кон'юнктуру. До таких показникСЦв належать: загальний обсяг реалСЦзацСЦСЧ даного виду продукту чи послуги; рСЦвень задоволення попиту; темпи зростання цСЦн на банкСЦвськСЦ продукти. На другому етапСЦ аналСЦзу виявляються передумови до змСЦни поточноСЧ кон'юнктурноСЧ стадСЦСЧ даного сегмента ринку банкСЦвських продуктСЦв. ЦСЦ змСЦни за багатьма видами послуг пов'язанСЦ з сезоннСЦстю (наприклад, кредитування сСЦльськогосподарського сектору, попит на споживчСЦ кредити).

В. Прогнозування кон'юнктури ринку банкСЦвських послуг. В умовах нестабСЦльного розвитку держави, вСЦдсутностСЦ точноСЧ СЦнформацСЦСЧ та з ряду СЦнших причин прогнозування ринковоСЧ кон'юнктури обмежуСФться короткостроковим та довгостроковим перСЦодами, що СФ достатнСЦм для цСЦлей планування доходСЦв. Це планування здСЦйснюСФться двома основними методами - факторним та трендовим. Факторний метод базуСФться на вивченнСЦ факторСЦв впливу на попит, пропозицСЦю, цСЦну та конкуренцСЦю й визначення можливого вСЦдхилення цих факторСЦв у майбутньому перСЦодСЦ. Трендовий метод базуСФться на поширеннСЦ виявленоСЧ тенденцСЦСЧ в процесСЦ ранСЦше проведеноСЧ оцСЦнки ринку банкСЦвських продуктСЦв на майбутнСЦй перСЦод.

З урахуванням результатСЦв прогнозування ринковоСЧ кон'юнктури здСЦйснюються плановСЦ розрахунки доходу банку на майбутнСЦй перСЦод.

3. Розрахунок плановоСЧ суми рСЦзних видСЦв доходСЦв.

ЦСЦ розрахунки здСЦйснюються шляхом використання розробленоСЧ програми надання послуг та здСЦйснення банкСЦвських операцСЦй у майбутньому перСЦодСЦ, враховуючи цСЦнову полСЦтику банку.

ЗагальнСЦ пСЦдходи до визначення планових статей доходСЦв наведенСЦ в табл. 2.3.


Таблиця 2.3 - ТехнологСЦя планування доходСЦв банку


4. Розробка системи заходСЦв щодо забезпечення виконання плану доходСЦв. Система цих заходСЦв розробляСФться за такими напрямками: ефективна реалСЦзацСЦя розробленоСЧ цСЦновоСЧ полСЦтики; використання сприятливоСЧ кон'юнктури ринку; пСЦдвищення рСЦвня обслуговування клСЦСФнтСЦв; СЦнтенсифСЦкацСЦя рекламноСЧ та СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ; розвиток мережСЦ фСЦлСЦй СЦ вСЦддСЦлень та СЦншСЦ заходи.

ПСЦд час управлСЦння доходами головну увагу придСЦлено активним операцСЦям, оскСЦльки основним джерелом доходСЦв банку СФ доходи вСЦд активних операцСЦй, тому СЧх ефективнСЦсть, передусСЦм, визначаСФ кСЦнцевий фСЦнансовий результат.

На ефективнСЦсть активних операцСЦй впливаСФ прибутковСЦсть активноСЧ операцСЦСЧ, яка СФ прямо пропорцСЦйною рСЦвню СЧСЧ ризикованостСЦ, тому вибСЦр конкретних активних операцСЦй залежить вСЦд загальноСЧ стратегСЦСЧ банку та його схильностСЦ до ризику. ВСЦдповСЦдно до цього визначають такСЦ пСЦдходи до управлСЦння доходами: консервативний (орСЦСФнтацСЦя банку на операцСЦСЧ з обмеженим, але високонадСЦйним СЦ стабСЦльним доходом); агресивний (прСЦоритетна орСЦСФнтацСЦя на максимСЦзацСЦю прибуткових операцСЦй, незважаючи на рСЦвень ризику, пов'язаний з СЧх проведенням; цей пСЦдхСЦд СФ доцСЦльним на стадСЦСЧ розвитку банку для забезпечення швидкого зростання вкладеного капСЦталу, оскСЦльки такий пСЦдхСЦд маСФ високий ступСЦнь ризику, то необхСЦдний високий професСЦоналСЦзм працСЦвникСЦв банку, наявнСЦсть формалСЦзованих технологСЦй здСЦйснення операцСЦй та ефективна система ризик-менеджменту); помСЦркований (диверсифСЦкацСЦя операцСЦй банку, тобто рацСЦональне спСЦввСЦдношення мСЦж високоприбутковими та надСЦйними операцСЦями).

Залежно вСЦд обраноСЧ стратегСЦСЧ банку формуСФться стратегСЦя управлСЦння активними операцСЦями, якСЦ забезпечують доходи банку.

Наступним напрямком управлСЦння доходами СФ зниження питомоСЧ ваги непродуктивних активСЦв. Щодо зниження питомоСЧ ваги непродуктивних активСЦв СЦснуСФ низка обмежень: частина непродуктивних активСЦв не може бути знижена з причин, якСЦ не залежать вСЦд банку (вимоги НБУ щодо пСЦдтримання мСЦнСЦмального рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ, виконання норм обов'язкового резервування); деякСЦ елементи непродуктивних активСЦв необхСЦднСЦ для банку з причин комерцСЦйного характеру, так, наприклад, якщо значна кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв банку СФ пСЦдприСФмствами торгСЦв лСЦ, то банк об'СФктивно повинен пСЦдтримувати залишки в касСЦ на високому рСЦвнСЦ для забезпечення потреб таких клСЦСФнтСЦв у готСЦвцСЦ.

Основними завданнями з мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ непродуктивних активСЦв СФ: використання всСЦх наявних у банку можливостей щодо зменшення розмСЦру обов'язкових резервСЦв; оперативне управлСЦння фСЦнансовими ресурсами, тобто надлишок лСЦквСЦдних коштСЦв необхСЦдно СЦнвестувати в короткостроковСЦ активи; зниження питомоСЧ ваги тих операцСЦй, що сприяють збСЦльшенню питомоСЧ ваги непродуктивних активСЦв в частинСЦ безнадСЦйних кредитСЦв або цСЦнних паперСЦв, що не дають прибуткСЦв шляхом ефективного ризик-менеджменту; розробка оптимальноСЧ процентноСЧ полСЦтики, яка передбачаСФ визначення оптимального на розрахунковий момент часу дСЦапазону мСЦж середнСЦми процентами за залученими коштами та середнСЦми процентами за розмСЦщеними коштами.

Зростання банкСЦвських витрат, яке не узгоджуСФться зСЦ збСЦльшенням його доходСЦв, може СЦстотно погСЦршити фСЦнансовий стан навСЦть великого та авторитетного банку.

Витрати - це зменшення економСЦчних вигод у виглядСЦ вибуття активСЦв чи збСЦльшення зобов'язань, якСЦ призводять до зменшення "асного капСЦталу (за винятком зменшення капСЦталу внаслСЦдок його вилучення чи розподСЦлу "асниками).

ДСЦяльнСЦсть банку пов'язана зСЦ здСЦйсненням рСЦзних видСЦв витрат. За своСФю природою витрати можна подСЦлити на поточнСЦ та довгостроковСЦ.

ПоточнСЦ витрати пов'язанСЦ з вирСЦшенням тактичних завдань банку - обслуговуванням коштСЦв, залучених вСЦд фСЦзичних та юридичних осСЦб, виплати персоналу тощо.

ДовгостроковСЦ витрати пов'язанСЦ з вирСЦшенням стратегСЦчних завдань банку - розвитком мережСЦ фСЦлСЦй, придбанням основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв, якСЦ забезпечують вирСЦшення тактичних завдань банку.

З метою управлСЦння доходами СЦ витратами, застосовуючи до кожного виду витрат специфСЦчнСЦ прийоми управлСЦння, доцСЦльно СЧх групувати за видами. ЗгСЦдно з украСЧнськими нормами витрати банку подСЦляють на процентнСЦ та непроцентнСЦ.

До процентних витрат належать: процентнСЦ витрати за коштами, отриманими вСЦд НБУ (за коштами до запитання, операцСЦями репо, короткостроковими та довгостроковими кредитами, отриманими вСЦд НБУ); витрати за депозитами, отриманими вСЦд НБУ; процентнСЦ витрати за коштами, отриманими вСЦд СЦнших банкСЦв (за коштами до запитання, за депозитами овернайт); за отриманими кредитами та депозитами; процентнСЦ витрати за коштами суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ (за коштами до запитання, депозитами); процентнСЦ витрати за коштами фСЦзичних осСЦб; процентнСЦ витрати за цСЦнними паперами "асного боргу; процентнСЦ витрати за кредитами, отриманими вСЦд СЦнших кредитно-фСЦнансових установ та СЦншСЦ процентнСЦ витрати.

НепроцентнСЦ витрати мСЦстять: комСЦсСЦйнСЦ витрати (витрати на РКО, на кредитне обслуговування, комСЦсСЦйнСЦ витрати за цСЦнними паперами, витрати за операцСЦями з валютою, СЦншСЦ комСЦсСЦйнСЦ витрати); СЦншСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ витрати (вСЦдрахування у фонд гарантування вкладСЦв фСЦзичних осСЦб); штрафи за банкСЦвськими операцСЦями; СЦншСЦ небанкСЦвськСЦ операцСЦйнСЦ витрати (витрати на утримання персоналу, сплата податкСЦв, витрати на телекомунСЦкацСЦСЧ, СЦншСЦ експлуатацСЦйнСЦ та господарськСЦ витрати); вСЦдрахування в резерви й списання сумнСЦвних активСЦв та непередбачуванСЦ витрати.

З урахуванням змСЦсту процесу управлСЦння доходами й витратами та вимог, що до них висуваються, формуються цСЦлСЦ СЦ завдання. Головною метою управлСЦння витратами СФ мСЦнСЦмСЦзацСЦя непродуктивних витрат, тобто тих витрат, що не призводять до збСЦльшення прибутку. Скорочуючи непродуктивнСЦ витрати, банк, як вСЦдомо, може оперативно сформувати резерв коштСЦв, якСЦ можуть бути спрямованСЦ на його розвиток. Однак практика роботи бСЦльшостСЦ украСЧнських банкСЦв, що розрСЦзняються як за обсягом, так СЦ за номенклатурою операцСЦй, даСФ змогу вСЦдзначити стабСЦльну тенденцСЦю випереджального темпу зростання витрат щодо темпСЦв зростання доходСЦв банкСЦв.

Основне завдання управлСЦння витратами - створення механСЦзму, який забезпечуСФ оптимСЦзацСЦю витрат банку, приведення СЧх у вСЦдповСЦднСЦсть з обраною прибутковСЦстю. Цей механСЦзм повинен стати основою для забезпечення прибутковоСЧ роботи кожного банкСЦвського пСЦдроздСЦлу в кожний конкретний перСЦод часу СЦ при цьому зменшити залежнСЦсть банку вСЦд ринковоСЧ ситуацСЦСЧ.

Основа управлСЦння витратами в банку - СЧх планування, метою якого СФ встановлення суми та складу витрат банку в плановому перСЦодСЦ за структурними пСЦдроздСЦлами й у цСЦлому за банком.

Планування витрат банку здСЦйснюСФться в кСЦлька етапСЦв:

1. Проведення аналСЦзу витрат в передплановому перСЦодСЦ.

Основними завданнями проведення цього аналСЦзу СФ виявлення основних тенденцСЦй змСЦни суми та рСЦвня витрат банку в передплановому перСЦодСЦ, встановлення розмСЦрСЦв вСЦдхилення фактичних показникСЦв вСЦд планових, з'ясування основних причин, що викликали цСЦ вСЦдхилення.

На першСЦй стадСЦСЧ аналСЦзуСФться динамСЦка загальноСЧ суми та рСЦвня витрат у передплановому перСЦодСЦ, визначаються темпи змСЦни цих показникСЦв, розраховуються показники абсолютного та вСЦдносного вСЦдхилення вСЦдносно минулого перСЦоду. На другСЦй стадСЦСЧ аналСЦзу розглядаються показники, що характеризують динамСЦку окремих статей витрат. Цей аналСЦз доповнюСФться вивченням показникСЦв динамСЦки питомоСЧ ваги окремих статей витрат у СЧх загальному обсязСЦ. На третСЦй стадСЦСЧ розглядаСФться рСЦвень виконання плановоСЧ собСЦвартостСЦ банкСЦвських послуг. Результати цього аналСЦзу необхСЦднСЦ для коригування планСЦв надання послуг СЦ рСЦвня цСЦн. На четвертСЦй стадСЦСЧ визначаСФться вплив факторСЦв, якСЦ викликали змСЦни у витратах банку. Такий аналСЦз здСЦйснюСФться за банком у цСЦлому та за центрами вСЦдповСЦдальностСЦ.

2. Формування вихСЦдноСЧ бази для планування.

СкладаСФться: план надання послуг та проведення операцСЦй; плани витрат на будСЦвництво в плановому перСЦодСЦ; нормативи оплати працСЦ; результати аналСЦзу в передплановому перСЦодСЦ тощо.

3. Прогнозування змСЦни основних факторСЦв, якСЦ впливають на обсяги та структуру витрат у банку.

До таких факторСЦв, що потребують урахування пСЦд час планування витрат, належать: змСЦни обсягСЦв наданих послуг та проведених операцСЦй; змСЦни цСЦн на послуги; змСЦни в оплатСЦ працСЦ банкСЦвського персоналу; СЦншСЦ фактори, якСЦ впливають на обсяг та рСЦвень витрат банку.

4. Складання плановоСЧ собСЦвартостСЦ на рСЦзнСЦ види наданих банкСЦвських продуктСЦв.

Розрахунки, пов'язанСЦ з розробкою плановоСЧ собСЦвартостСЦ, здСЦйснюються за статтями витрат. ПерелСЦк одиниць банкСЦвських продуктСЦв, на якСЦ проводиться розрахунок собСЦвартостСЦ, банк визначаСФ самостСЦйно з урахуванням цСЦлей та завдань тарифноСЧ полСЦтики.

5. Розрахунок плановоСЧ суми витрат банку.

УправлСЦння та оптимСЦзацСЦя витрат мають будуватися за аналСЦзом СЦ порСЦвнянням двох визначальних критерСЦСЧв: мСЦнСЦмально необхСЦдного рСЦвня витрат на пСЦдтримку функцСЦональноСЧ дСЦяльностСЦ банку; максимально можливого рСЦвня витрат, визначеного на основСЦ загального прогнозу фСЦнансового результату дСЦяльностСЦ банку за даний перСЦод.

Якщо мСЦнСЦмальний рСЦвень витрат бСЦльший вСЦд максимального рСЦвня, постаСФ завдання проведення в банку реорганСЦзацСЦйних заходСЦв, спрямованих на скорочення обсягу витрат: оптимСЦзацСЦСЧ штатноСЧ чисельностСЦ, перегляду неоперацСЦйних витрат з метою мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ, аналСЦзу ефективностСЦ витрат тощо. Якщо максимальний рСЦвень витрат бСЦльший вСЦд мСЦнСЦмального, постаСФ завдання оптимСЦзацСЦСЧ використання залишку планованих витрат.

Отже, на практицСЦ для вирСЦшення завдання управлСЦння витратами необхСЦдно, насамперед, розробити загальнСЦ принципи управлСЦння витратами та визначити мСЦнСЦмально необхСЦдний СЦ максимально можливий рСЦвень витрат, а також механСЦзми оптимСЦзацСЦСЧ використання ресурсСЦв, видСЦлених пСЦд витрати.

ЕкономСЦчне обТСрунтування й управлСЦння процентними витратами СФ цСЦлком прозорими. Контроль за ними необхСЦдний тСЦльки на пСЦдтвердження узгоджених ставок, обсягСЦв СЦ термСЦнСЦв залучення. Проблеми виникають лише на етапСЦ затвердження ставок, коли необхСЦдно оцСЦнити процентний ризик, величину процентноСЧ маржСЦ для створення необхСЦдного й достатнього прибутку.

Це обумовлюСФться тим, що управлСЦння процентними витратами СФ слабкокерованим з погляду банку, оскСЦльки на СЧх рСЦвень, насамперед, впливаСФ ринкове середовище, тобто рСЦвень ринковоСЧ процентноСЧ ставки та грошово-кредитна полСЦтика НБУ. Зменшення обсягу ресурсСЦв може призвести до вСЦдмови вСЦд здСЦйснення потенцСЦйно прибуткових активних операцСЦй, тому СФ недоцСЦльним з погляду перспективного розвитку банку. При управлСЦннСЦ процентними витратами найдоцСЦльнСЦшою СФ оптимСЦзацСЦя структури ресурсноСЧ бази з метою збСЦльшення питомоСЧ ваги бСЦльш дешевих ресурсСЦв.

Визначення економСЦчноСЧ ефективностСЦ непроцентних витрат СФ бСЦльш складним завданням, оскСЦльки сам процес такого визначення та облСЦку не настСЦльки прозорий, нСЦж для процентних витрат. Тому постаСФ необхСЦднСЦсть розробки попереджувальних заходСЦв щодо управлСЦння непроцентними витратами банку для досягнення цСЦлей ефективностСЦ витрат банкСЦвського капСЦталу. НеобхСЦдна така органСЦзацСЦя управлСЦння витратами, за якоСЧ всСЦ витрати банку були б економСЦчно обТСрунтованими, прозорими, оптимальними, приносили ефект з оптимальним строком окупностСЦ.

На початковому етапСЦ слСЦд досить жорстко визначити загальнСЦ принципи управлСЦння непроцентними витратами з метою створення чСЦткоСЧ органСЦзацСЦйноСЧ структури з управлСЦння витратами, яка б забезпечила комплексну СЦ послСЦдовну реалСЦзацСЦю заходСЦв щодо управлСЦння ними.

ДалСЦ визначаСФться мСЦнСЦмально припустимий рСЦвень непроцентних витрат за дСЦючоСЧ органСЦзацСЦйноСЧ структури банку. МСЦнСЦмальний рСЦвень непроцентних витрат - це та частина постСЦйних витрат, що здСЦйснюються за кошторисними статтями для пСЦдтримки функцСЦональноСЧ дСЦяльностСЦ банку. Коригування зазначених статей вСЦдбуваСФться тСЦльки на пСЦдставСЦ змСЦни зовнСЦшнСЦх економСЦчних факторСЦв (пСЦдвищення тарифСЦв, вартостСЦ оренди тощо) СЦ не залежить вСЦд фСЦнансового стану банку.

ВСЦдповСЦдно до сформованоСЧ банкСЦвськоСЧ практики до таких статей витрат, як правило, належать: витрати на утримання транспорту; витрати на охорону банку; оренда основних фондСЦв; експлуатацСЦйнСЦ витрати; поштово-телеграфнСЦ СЦ телефоннСЦ витрати тощо. УсСЦ СЦншСЦ статтСЦ адмСЦнСЦстративно-господарських витрат можуть бути оптимСЦзованСЦ.

На наступному етапСЦ слСЦд визначити максимально можливий рСЦвень витрат на основСЦ аналСЦзу фСЦнансового стану банку. Граничний рСЦвень витрат - це максимальний рСЦвень непроцентних витрат банку, проведення яких надасть змогу забезпечити заданий рСЦвень прибутковостСЦ роботи банку на прогнозований перСЦод.

ПСЦсля етапу планування пСЦдбиваються пСЦдсумки, що СФ основою прийняття банком рСЦшень щодо оптимСЦзацСЦСЧ структури витрат у цСЦлому.

За позитивних результатСЦв планування - прогноз формування прибутку перевищуСФ достатнСЦй обсяг - вСЦдбуваСФться аналСЦз СЦ оптимСЦзацСЦя використання залишку планованих витрат, що утворився, за видами статей непроцентних витрат, якСЦ пСЦдлягають оптимСЦзацСЦСЧ. За умови негативного фСЦнансового результату дСЦяльностСЦ банку за пСЦдсумками планування (або його недостатньоСЧ позитивноСЧ величини), як правило, аналСЦзуються причини СЦ джерела низькоСЧ рентабельностСЦ. У результатСЦ проведеного аналСЦзу надаються пропозицСЦСЧ зСЦ зниження запланованих витрат аж до пСЦдготовки перелСЦку реорганСЦзацСЦйних заходСЦв, здатних забезпечити прибутковСЦсть банку.

У практичнСЦй дСЦяльностСЦ банкСЦв найчастСЦше виникаСФ ситуацСЦя перевищення запланованого фактичного обсягу витрат над СЧх максимальною величиною. У цьому випадку керСЦвництво банку приймаСФ рСЦшення щодо необхСЦдностСЦ проведення додаткових органСЦзацСЦйних заходСЦв, спрямованих на зниження рСЦвня витрат, при чому першочерговим СФ перегляд статей непроцентних витрат. Дане рСЦшення маСФ розглядатися виходячи з прогнозу фактичних фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ за перСЦод. НайтиповСЦшим способом вирСЦшення проблеми, що виникла, СФ такСЦ заходи: забезпечення прямого скорочення рСЦвня непроцентних витрат СЦ/або забезпечення зростання ресурсноСЧ бази для подальшого збСЦльшення доходСЦв за рахунок вигСЦдного розмСЦщення банком ресурсСЦв.

ОптимСЦзацСЦя використання грошових ресурсСЦв, видСЦлених для здСЦйснення непроцентних витрат, може здСЦйснюватися в такий спосСЦб. НеобхСЦдно визначити статтСЦ витрат, якСЦ належать до витрат, що пСЦдлягають оптимСЦзацСЦСЧ. ЦСЦ витрати першими пСЦдпадають пСЦд скорочення, оскСЦльки не СФ для банку критичними й основними.

ВСЦдповСЦдно до сформованоСЧ банкСЦвськоСЧ практики до статей витрат, якСЦ пСЦдлягають оптимСЦзацСЦСЧ, належать: витрати на капСЦтальний СЦ поточний ремонти основних засобСЦв; витрати на СЦнформацСЦйнСЦ й консультацСЦйнСЦ послуги; представницькСЦ витрати; витрати на утримання "асноСЧ охорони банку; витрати на службовСЦ вСЦдрядження; витрати на рекламу; утримання СЦ наймання службових легкових автомобСЦлСЦв; витрати з придбання СЦ виготовлення операцСЦйно-бланкового матерСЦалу; канцелярськСЦ витрати; витрати на оплату працСЦ.

Для кожноСЧ групи витрат, що оптимСЦзуСФться, встановлюСФться свСЦй порядок СЧх затвердження. Для витрат на оплату працСЦ доцСЦльно розробляти нормативи, до яких можна вСЦднести: навантаження на одного операцСЦйно-касового працСЦвника; кСЦлькСЦсть валютообмСЦнних операцСЦй у день; кСЦлькСЦсть операцСЦй за внесками населення в день; прийом платежСЦв вСЦд населення в день; кСЦлькСЦсть особових рахункСЦв.

Залежно вСЦд встановленоСЧ норми навантаження на одного працСЦвника регулюСФться чисельнСЦсть спСЦвробСЦтникСЦв пСЦдроздСЦлСЦв, вСЦддСЦлень, фСЦлСЦй: у разСЦ недостатнього навантаження аналСЦзуСФться можливСЦсть скорочення чисельностСЦ працСЦвникСЦв, а в разСЦ пСЦдвищеноСЧ завантаженостСЦ розробляються заходи щодо оптимСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ спСЦвробСЦтникСЦв.

Для груп адмСЦнСЦстративно-господарських витрат СЦ витрат, пов'язаних з пСЦдтримкою СЦмСЦджу банку, встановлюСФться такий органСЦзацСЦйний порядок затвердження витрат: внутрСЦшнСЦми документами (наказами по банку) розподСЦляються повноваження щодо прийняття рСЦшень на укладення господарських договорСЦв залежно вСЦд суми, величини банку й обсягСЦв проведених операцСЦй. Ухвалення рСЦшення щодо здСЦйснення витрат капСЦтального характеру або на рекламу й вибСЦр об'СФкта СЦнвестування здСЦйснюСФться в рамках залишку планованих витрат за встановленими нормативами на один пСЦдроздСЦл, вСЦддСЦлення, фСЦлСЦю; розрахунку строку окупностСЦ витрат; економСЦчного обТСрунтування.

До додаткових органСЦзацСЦйних заходСЦв можна вСЦднести заходи, спрямованСЦ на вдосконалення дСЦючоСЧ органСЦзацСЦйноСЧ структури банку: оптимСЦзацСЦя СЦ скорочення штатноСЧ чисельностСЦ; перегляд укладених господарських договорСЦв щодо можливостСЦ зниження рСЦвня витрат.

У рядСЦ випадкСЦв менеджер банку змушений здСЦйснювати заходи, спрямованСЦ на змСЦну й оптимСЦзацСЦю органСЦзацСЦйноСЧ структури банку: змСЦна мСЦiезнаходження; об'СФднання фСЦлСЦй, вСЦддСЦлень банку; викуп будинкСЦв фСЦлСЦй у "аснСЦсть (вСЦдмова вСЦд оренди); полСЦпшення стану матерСЦальноСЧ бази фСЦлСЦальноСЧ мережСЦ (проведення ремонтСЦв, збСЦльшення службових примСЦщень).

ВибСЦр СЦ оцСЦнка ефективностСЦ додаткових заходСЦв, проведення яких пов'язане з одноразовими витратами, здСЦйснюються на основСЦ показника окупностСЦ, пСЦд яким розумСЦСФться покриття здСЦйснених витрат додатковим прибутком за визначений строк.

Таким чином, максимально допустима сума одноразових витрат, що може бути спрямована на реалСЦзацСЦю конкретного проекту, обмежуСФться строком окупностСЦ.

Практично в кожному банку СФ резерви для зниження витрат до рацСЦонального рСЦвня, що даСФ змогу забезпечити зростання економСЦчноСЧ ефективностСЦ дСЦяльностСЦ СЦ пСЦдвищення його конкурентоспроможностСЦ. Зниження витрат дозволяСФ банку встановлювати бСЦльш вигСЦднСЦ СЦ мСЦнливСЦ тарифи, що даСФ важливу перевагу перед конкурентами. Однак СФ низка цСЦлком об'СФктивних факторСЦв, пСЦд впливом яких банк змушений найчастСЦше йти на збСЦльшення витрат: СЦмСЦдж банку; необхСЦднСЦсть враховувати сучаснСЦ тенденцСЦСЧ, формуючи свою матерСЦальну СЦ нематерСЦальну бази; потреба у висококвалСЦфСЦкованих, а, вСЦдповСЦдно, СЦ високооплачуваних фахСЦвцях тощо.

Отже, перед банками постаСФ завдання не просто зниження рСЦвня поточних СЦ майбутнСЦх витрат, але, що найважливСЦше, завдання СЧх оптимСЦзацСЦСЧ вСЦдповСЦдно до цСЦлей СЦ завдань банкСЦв, вимог ринку банкСЦвських послуг. РеалСЦзацСЦя даного завдання можлива тСЦльки на пСЦдставСЦ аналСЦзу витрат й ефективного управлСЦння ними, що передбачають: визначення економСЦчноСЧ доцСЦльностСЦ витрат банку; розрахунок витрат за окремими структурними пСЦдроздСЦлами СЦ банком у цСЦлому; розрахунок витрат за банкСЦвськими продуктами - калькулювання собСЦвартостСЦ продуктСЦв; пСЦдготовку СЦнформацСЦйноСЧ бази, що даСФ змогу оцСЦнювати витрати пСЦд час вибору й прийняття управлСЦнських рСЦшень; виявлення технСЦчних способСЦв контролю й розрахування витрат; пошук резервСЦв зниження витрат; вибСЦр методСЦв нормування витрат; оптимСЦзацСЦю витрат.

При цьому завдання формування витрат СЦ управлСЦння ними мають вирСЦшуватися в комплексСЦ. ТСЦльки такий пСЦдхСЦд може реально сприяти пСЦдвищенню ефективностСЦ роботи банку.


2.6.3 УправлСЦння процесом розподСЦлу прибутку банку

УправлСЦння розподСЦлом прибутку банку - це процес прийняття управлСЦнських рСЦшень з подальшого використання прибутку вСЦдповСЦдно до цСЦлей СЦ завдань банку. Як правило, порядок розподСЦлу прибутку визначаСФться загальними зборами акцСЦонерСЦв (засновникСЦв) на рСЦк наперед, а пСЦдсумковий розподСЦл прибутку затверджуСФться зборами акцСЦонерСЦв (засновникСЦв) за пСЦдсумками року.

РозподСЦл прибутку здСЦйснюСФться згСЦдно зСЦ спецСЦально розробленою полСЦтикою банку, основу якоСЧ складаСФ дивСЦдендна полСЦтика.

ПолСЦтика розподСЦлу прибутку маСФ: вСЦдбивати вимоги загальноСЧ стратегСЦСЧ розвитку банку; забезпечувати пСЦдвищення ринковоСЧ вартостСЦ; формувати необхСЦдну кСЦлькСЦсть ресурсСЦв для подальшого розвитку банку; забезпечувати матерСЦальнСЦ СЦнтереси акцСЦонерСЦв СЦ персоналу банку.

ПСЦд час формування полСЦтики розподСЦлу прибутку банку забезпечуСФться СЧСЧ використання за основними напрямками, наведеними на рис. 2.7.

Рисунок 2.7 - ОсновнСЦ напрямки розподСЦлу прибутком банку


Чистий прибуток банку розподСЦляСФться таким чином:

1. Прибуток, що капСЦталСЦзуСФться (нерозподСЦлений прибуток): формування фондСЦв; кошти, спрямованСЦ на розвиток банку.

У процесСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ та отримання прибутку банки створюють спецСЦальнСЦ фонди, якСЦ вводять у "асний капСЦтал банку розрахунковим шляхом. НайважливСЦшим СЦз фондСЦв, якСЦ створюються банками, СФ резервний фонд. Цей фонд створюСФться для покриття непередбачуваних збиткСЦв у процесСЦ дСЦяльностСЦ банку за всСЦма статтями активСЦв СЦ позабалансових зобов'язань.

ВСЦдрахування до резервного фонду вСЦд чистого прибутку звСЦтного року, що залишаСФться у розпорядженнСЦ банку пСЦсля сплати податкСЦв та СЦнших обов'язкових платежСЦв, здСЦйснюються пСЦсля затвердження загальними зборами учасникСЦв банку рСЦчного бухгалтерського звСЦту та прийняття рСЦшень щодо розподСЦлу прибутку.

РозмСЦр щорСЦчних вСЦдрахувань до резервного фонду визначаСФться статутом банку та маСФ бути не меншим нСЦж 5% чистого прибутку банку до досягнення ним 25% регулятивного капСЦталу. Резервний фонд кожного банку маСФ складати не менше нСЦж 25% зареСФстрованого статутного капСЦталу.

Якщо дСЦяльнСЦсть банку може створювати загрозу СЦнтересам вкладникСЦв та СЦнших кредиторСЦв банку, то НацСЦональний банк маСФ право вимагати вСЦд банку збСЦльшення розмСЦру резервного фонду та щорСЦчних вСЦдрахувань до нього. Якщо внаслСЦдок дСЦяльностСЦ банку розмСЦр регулятивного капСЦталу зменшився до суми, яка СФ меншою, нСЦж розмСЦр статутного капСЦталу, щорСЦчнСЦ вСЦдрахування до резервного фонду мають становити 10% чистого прибутку банку до досягнення ними розмСЦру 35% статутного капСЦталу банку.

У випадку витрачання резервного фонду вСЦдрахування з прибутку на його формування вСЦдновлюСФться до моменту досягнення заданого розмСЦру. Кошти резервного фонду можуть бути використанСЦ тСЦльки на покриття збиткСЦв банку за результатами звСЦтного року згСЦдно з рСЦшенням спостережноСЧ ради банку та в порядку, встановленому загальними зборами його учасникСЦв.

РЖз заробленого за пСЦдсумками року прибутку банки формують фонд розвитку банку. Фонд розвитку банку звичайно використовуСФться для забезпечення дСЦяльностСЦ банку, його подальшого розвитку й придбання основних фондСЦв.

Статутами банкСЦв може бути передбачене формування й СЦнших фондСЦв, необхСЦдних для дСЦяльностСЦ банку.

2. Прибуток, що споживаСФться (розподСЦлений прибуток): виплата дивСЦдендСЦв; матерСЦальне стимулювання СЦ соцСЦальне забезпечення працСЦвникСЦв банку.

РЖз заробленого за пСЦдсумками року прибутку банки формують фонд виплати дивСЦдендСЦв. Фонд виплати дивСЦдендСЦв використовуСФться для накопичення коштСЦв, необхСЦдних для планованих розрахункСЦв з акцСЦонерами (засновниками), СЦ весь перСЦод часу до затвердження таких виплат загальними зборами акцСЦонерСЦв (засновникСЦв) перебуваСФ у розпорядженнСЦ банку.

Мета полСЦтики розподСЦлу прибутку - оптимСЦзацСЦя пропорцСЦй мСЦж частинами прибутку, що споживаСФться, СЦ частинами прибутку, що капСЦталСЦзуСФться. Виходячи з цСЦСФСЧ основноСЧ мети пСЦд час формування полСЦтики розподСЦлу прибутку банку вирСЦшуються такСЦ основнСЦ завдання: забезпечення отримання "асниками необхСЦдноСЧ норми прибутку на СЦнвестований капСЦтал; забезпечення прСЦоритетних цСЦлей стратегСЦчного розвитку банку за рахунок прибутку, що капСЦталСЦзуСФться; забезпечення стимулювання трудовоСЧ активностСЦ та додаткового соцСЦального захисту персоналу; забезпечення формування в необхСЦдних обсягах фондСЦв та резервСЦв банку.

СпецифСЦка завдань, що стоять перед кожним конкретним банком у процесСЦ його розвитку, вСЦдмСЦннСЦсть зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх умов СЧх дСЦяльностСЦ не дозволяють виробити СФдину модель розподСЦлу прибутку, яка б мала унСЦверсальний характер. Тому основу механСЦзму розподСЦлу прибутку конкретного банку складаСФ аналСЦз та врахування в процесСЦ цього розподСЦлу окремих факторСЦв, що пов'язують цей процес з поточною й наступною дСЦяльнСЦстю даного банку.

Основними факторами, якСЦ впливають на розподСЦл прибутку банку, СФ:

1) зовнСЦшнСЦ фактори, що обмежують можливостСЦ банку щодо вибору пропорцСЦй розподСЦлу прибутку. До найважливСЦших з них належать: правовСЦ фактори (вимоги до капСЦталу, обмеження на виплату дивСЦдендСЦв для деяких банкСЦв, мСЦнСЦмальний фСЦксований розмСЦр вСЦдрахувань у резервнСЦ фонди); податкова система; середня ринкова норма прибутку на СЦнвестованСЦ кошти; темп СЦнфляцСЦСЧ; стан кон'юнктури фСЦнансових ринкСЦв, особливо фондового;

2) внутрСЦшнСЦ фактори, якСЦ обмежують можливостСЦ банку щодо вибору пропорцСЦй розподСЦлу прибутку: менталСЦтет вкладникСЦв банку; рСЦвень рентабельностСЦ банку; необхСЦднСЦсть СЦнвестицСЦй у банк СЦ СЧх обсяг; рСЦвень ризикованостСЦ здСЦйснюваних операцСЦй; значення коефСЦцСЦСФнта фСЦнансового левериджу; чисельнСЦсть персоналу СЦ механСЦзм його участСЦ в прибутку банку; рСЦвень концентрацСЦСЧ управлСЦння; рСЦвень поточноСЧ платоспроможностСЦ банку.

МеханСЦзм розподСЦлу прибутку залежно вСЦд вибраного типу дивСЦдендноСЧ полСЦтики передбачаСФ таку послСЦдовнСЦсть дСЦй.

На першому етапСЦ з суми чистого прибутку вираховуються обов'язковСЦ вСЦдрахування в резервний та СЦншСЦ обов'язковСЦ фонди спецСЦального призначення, якСЦ передбаченСЦ статутом банку. "Очищена" сума чистого прибутку являСФ собою так званий "дивСЦдендний коридор", у межах якого реалСЦзуСФться вСЦдповСЦдний тип дивСЦдендноСЧ полСЦтики.

На другому етапСЦ залишкова частина чистого прибутку розподСЦляСФться на прибуток, який капСЦталСЦзуСФться, та прибуток, який споживаСФться. Якщо банк використовуСФ залишковий метод дивСЦдендноСЧ полСЦтики, то на цьому етапСЦ розрахункСЦв прСЦоритетним завданням СФ формування фонду розвитку, СЦ навпаки.

Сформований за рахунок прибутку фонд споживання подСЦляСФться на фонд дивСЦдендних виплат СЦ фонд споживання персоналу банку, що передбачаСФ додаткове стимулювання робСЦтникСЦв та забезпечення СЧх соцСЦальних потреб. Основою такого подСЦлу СФ обраний тип дивСЦдендноСЧ полСЦтики та зобов'язання банку за трудовими угодами.

Визначення рСЦвня дивСЦдендних виплат на одну просту акцСЦю здСЦйснюСФться за формулою:


, (2.15)


де РДВ - рСЦвень дивСЦдендних виплат на одну акцСЦю;

ФДВ - фонд дивСЦдендних виплат, сформований залежно вСЦд обраного типу дивСЦдендноСЧ полСЦтики;

ВП - фонд виплат дивСЦдендСЦв "асникам привСЦлейованих акцСЦй (за передбачуваним СЧх рСЦвнем);

КПА - кСЦлькСЦсть простих акцСЦй, емСЦтованих банком.

ОцСЦнка ефективностСЦ розробленоСЧ дивСЦдендноСЧ полСЦтики ТСрунтуСФться на використаннСЦ таких показникСЦв:

а) коефСЦцСЦСФнт дивСЦдендних виплат, який розраховуСФться за формулами:


, (2.16)


де КДВ - коефСЦцСЦСФнт дивСЦдендних виплат;

ФДВ - фонд дивСЦдендних виплат, сформований залежно вСЦд обраного типу дивСЦдендноСЧ полСЦтики;

ЧП - сума чистого прибутку банку;

б) коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення цСЦни та доходу за акцСЦСФю. ВСЦн розраховуСФться за формулою:


, (2.17)


де КЦД - коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення цСЦни та доходу за акцСЦСФю;

РЦА - ринкова цСЦна однСЦСФСЧ акцСЦСЧ;

ДА - сума дивСЦдендСЦв, що виплачуються на одну акцСЦю.

При оцСЦнцСЦ ефективностСЦ дивСЦдендноСЧ полСЦтики можуть також бути використанСЦ показники динамСЦки ринковоСЧ вартостСЦ акцСЦй.


2.6.4 АналСЦз прибутковостСЦ банку

Важливою складовою механСЦзму управлСЦння прибутком банку СФ системи СЦ методи його аналСЦзу. АналСЦз прибутку являСФ собою процес дослСЦдження умов СЦ результатСЦв його формування СЦ використання з метою виявлення резервСЦв подальшого пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння ним.

Метою аналСЦзу прибутку та рентабельностСЦ СФ збСЦльшення абсолютноСЧ величини прибутку й пСЦдвищення рентабельностСЦ банку на основСЦ ефективного управлСЦння доходами СЦ витратами. Отже, аналСЦз прибутку та рентабельностСЦ ТСрунтуСФться на аналСЦзСЦ доходСЦв СЦ витрат банку.

У систему аналСЦзу доходСЦв та витрат доцСЦльно включати напрямки, наведенСЦ в табл. 2.4.


Таблиця 2.4 - Системи аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат банку


Важливий СЦнструмент аналСЦзу динамСЦки показникСЦв доходСЦв та витрат - проведення пофакторного аналСЦзу змСЦн за кожною статтею доходСЦв СЦ витрат. Основними методами, що використовуються для розрахунку величини впливу, СФ методи ланцюгових пСЦдстановок, абсолютних СЦ вСЦдносних рСЦзниць.

ОсновнСЦ статтСЦ доходСЦв СЦ витрат визначають процентнСЦ складовСЦ, тому моделСЦ СЧх факторного аналСЦзу СФ найбСЦльш розробленими та широковживаними.

Методику факторного аналСЦзу процентних доходСЦв СЦ процентних витрат наведено в табл. 2.5.

КрСЦм моделей факторного аналСЦзу процентних доходСЦв СЦ витрат, СЦснують СЦншСЦ розробки, що дають змогу оцСЦнити ступСЦнь впливу певних чинникСЦв на змСЦни результативного показника. ОсновнСЦ моделСЦ наведено в табл. 2.6.

Для загальноСЧ оцСЦнки дСЦяльностСЦ банку за перСЦод, що аналСЦзуСФться, здСЦйснюСФться порСЦвняння вСЦдповСЦдних доходСЦв СЦ витрат.

НаявнСЦсть дзеркальних статей у дохСЦдних СЦ витратних статтях звСЦту про прибутки та збитки даСФ змогу зСЦставляти СЧх одне з одним та робити висновки щодо ефективностСЦ застосування того чи СЦншого фСЦнансового СЦнструменту в рСЦзних секторах ринку банкСЦвських послуг.

Використання рСЦзницСЦ дзеркальних статей, зСЦставленоСЧ з чистим доходом (прибутком) у цСЦлому чи окремо за величиною доходСЦв СЦ витрат, даСФ змогу виявити питому вагу та ступСЦнь впливу кожного джерела прибуткСЦв на загальну суму прибутку. ОсновнСЦ дзеркальнСЦ показники ефективностСЦ, якСЦ можуть використовуватися, наведенСЦ в табл. 2.7.

До найвСЦдомСЦших та найпоширенСЦших СЦнструментСЦв фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ належить коефСЦцСЦСФнтний аналСЦз. КоефСЦцСЦСФнти дають змогу вивчати взаСФмозв'язки мСЦж рСЦзними елементами сукупностСЦ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ шляхом подання СЦнформацСЦСЧ у зручнСЦй для обробки формСЦ.

ОсновнСЦ показники, що характеризують дохСЦднСЦсть та витратнСЦсть банкСЦвськоСЧ установи, наведенСЦ в табл. 2.8.

Залежно вСЦд мети СЦснують рСЦзнСЦ форми аналСЦзу прибутку (рис. 2.8).

У практицСЦ управлСЦння прибутком залежно вСЦд методСЦв, що використовуються, видСЦляють такСЦ основнСЦ системи проведення аналСЦзу в банку: горизонтальний, вертикальний, порСЦвняльний аналСЦз, аналСЦз ринкСЦв та аналСЦз коефСЦцСЦСФнтСЦв (рис. 2.9).

НайбСЦльше значення в ходСЦ аналСЦзу прибутку маСФ коефСЦцСЦСФнтний та факторний методи аналСЦзу прибутку. АналСЦз коефСЦцСЦСФнтСЦв базуСФться на розрахунку спСЦввСЦдношення рСЦзноманСЦтних абсолютних показникСЦв.

У процесСЦ використання даноСЧ системи аналСЦзу визначаються рСЦзноманСЦтнСЦ вСЦдноснСЦ показники, що характеризують окремСЦ аспекти формування, розподСЦлу та використання прибутку банку. У практицСЦ управлСЦння прибутком найбСЦльше поширення отримали системи аналСЦтичних коефСЦцСЦСФнтСЦв, наведенСЦ в табл. 2.9.


Таблиця 2.5 - Методи факторного аналСЦзу процентних доходСЦв СЦ процентних витрат


Таблиця 2.6 - ФакторнСЦ моделСЦ основних видСЦв доходСЦв СЦ витрат


Таблиця 2.7 - Показники дзеркального аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат банку


ДослСЦдження прибутку не може вважатися повним без проведення глибокого факторного аналСЦзу.

Чистий прибуток, що вСЦдображаСФ фСЦнансовий результат комерцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку, загалом формуСФться пСЦд впливом таких факторСЦв: змСЦна розмСЦру "асного капСЦталу (В1); змСЦна маржСЦ прибутку (Н4); змСЦна рСЦвня ефективностСЦ використання активСЦв (Н2); змСЦна рСЦвня мультиплСЦкатора капСЦталу (НЗ).

Модель, використовувана для факторного аналСЦзу прибутку, маСФ такий вигляд:


, (2.18)


або в агрегованому виглядСЦ:


. (2.19)


Розрахунок факторних впливСЦв на чистий прибуток здСЦйснюСФться в такСЦй послСЦдовностСЦ:

  1. Розрахунок загальноСЧ змСЦни прибутку:


, (2.20)


де П - прибуток звСЦтного (поточного) року;

По тАФ прибуток базового року.

2. Розрахунок впливу на прибуток змСЦни розмСЦру капСЦталу:


, (2.21)


Таблиця 2.8 - ОсновнСЦ показники коефСЦцСЦСФнтного аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат


де В1 - "асний капСЦтал звСЦтного перСЦоду;

В10 - "асний капСЦтал базового перСЦоду;

Н4 - маржа прибутку звСЦтного перСЦоду;

Н2 тАФ рСЦвень ефективностСЦ використання активСЦв звСЦтного перСЦоду;

НЗ - мультиплСЦкатор капСЦталу звСЦтного перСЦоду.

3. Розрахунок впливу на прибуток змСЦни розмСЦру маржСЦ прибутку:


, (2.22)


де Н40 - маржа прибутку базового перСЦоду.

4. Розрахунок впливу на прибуток змСЦни рСЦвня ефективностСЦ використання активСЦв:


, (2.23)


де Н20 - рСЦвень ефективностСЦ використання активСЦв базового перСЦоду.

5. Розрахунок впливу на прибуток змСЦни мультиплСЦкатора капСЦталу:


, (2.24)


де Н30 - мультиплСЦкатор "асного капСЦталу базового перСЦоду.

Факторний аналСЦз сприяСФ виявленню параметрСЦв, якСЦ впливають на змСЦну розмСЦру прибутку банку, та даСФ змогу регулювати розмСЦр прибутку та рентабельнСЦсть "асного капСЦталу банку за рахунок управлСЦння факторами, що впливають на прибуток СЦ норму прибутку на капСЦтал.

Отже, аналСЦз СФ однСЦСФю з найважливСЦших складових процесу управлСЦння. ТСЦльки з його допомогою працСЦвники аналСЦтичного вСЦддСЦлу можуть своСФчасно визначити негативнСЦ тенденцСЦСЧ розвитку банку та попередити СЧх.


Рисунок 2.8 - ОсновнСЦ форми аналСЦзу прибутку в банку


Рисунок 2.9 - ОсновнСЦ системи аналСЦзу прибутку, що використовуються в банку

Таблиця 2.9 - ОсновнСЦ показники коефСЦцСЦСФнтного аналСЦзу прибутку


3 ФРЖНАНСОВИЙ МЕНЕДЖМЕНТ (НА ПРИКЛАДРЖ АКБ "ПРАВЕКС-БАНКУ")


3.1 АКБ "ПРАВЕКС-БАНК" - БАНК НАЦРЖОНАЛЬНОГО МАСШТАБУ


Правекс-Банк СФ багатофункцСЦональним фСЦнансовим СЦнститутом, який надаСФ повний спектр банкСЦвських послуг як роздрСЦбним, так СЦ корпоративним клСЦСФнтам. Правекс-Банк пройшов шлях суспСЦльного визнання СЦ на даному етапСЦ маСФ пишатися своСЧми досягненнями.

АКБ "Правекс-Банк" зареСФстрований в НацСЦональному банку УкраСЧни 29 грудня 1992 року. Банк паралельно з органСЦзацСЦСФю дСЦяльностСЦ обслуговування клСЦСФнтСЦв в квСЦтнСЦ 1993 року вСЦдкриваСФ першСЦ вСЦддСЦлення на територСЦСЧ КиСЧвськоСЧ областСЦ. В липнСЦ 1996 року отримано лСЦцензСЦю НацСЦонального банку УкраСЧни на право здСЦйснення всСЦх банкСЦвських операцСЦй.

На сьогоднСЦ Правекс-Банк представляСФ собою структуру, яка складаСФться з Головного Банку, який органСЦзовуСФ СЦ контролюСФ роботу фСЦлСЦй, дирекцСЦй СЦ вСЦддСЦлень на територСЦСЧ всСЦСФСЧ УкраСЧни. В свою чергу Головний Банк складаСФться з департаментСЦв, кожний СЦз яких здСЦйснюСФ дСЦяльнСЦсть в певному напрямку з цСЦллю органСЦзацСЦСЧ найбСЦльш ефективноСЧ роботи з клСЦСФнтами.

ПрацюючСЦ на украСЧнському банкСЦвському ринку бСЦльше 15 рокСЦв, Правекс-Банк рСЦк у рСЦк стаСФ доступнСЦшим та ближчим для своСЧх потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв СЦ партнерСЦв. Це визначаСФться як у дотриманнСЦ високих стандартСЦв рСЦвня обслуговування, так СЦ у географСЦСЧ розташування. Цей результат досягаСФться завдяки створенню найширшоСЧ мережСЦ фСЦлСЦй та вСЦддСЦлень на всСЦй територСЦСЧ УкраСЧни, яка СЦ забезпечуСФ максимальну наближенСЦсть банкСЦвських послуг до кожного клСЦСФнта. У структурСЦ банку налСЦчуСФться бСЦльш нСЦж 520 дирекцСЦй та вСЦддСЦлень та близько 2257 точок видачСЦ споживчих кредитСЦв, розташованих як у КиСЧвському регСЦонСЦ, так СЦ в усСЦх областях УкраСЧни, включаючи АРК.

СьогоднСЦ Правекс-Банк - це Банк НацСЦонального масштабу.

У минулому 2007 роцСЦ Правекс-Банк успСЦшно продовжував проводити полСЦтику пСЦдвищення своСФСЧ конкурентоспроможностСЦ шляхом розширення спектра банкСЦвських послуг у всСЦх регСЦонах УкраСЧни, де активно працюють його клСЦСФнти, а також постСЦйно розширюючи свою мережу вСЦддСЦлень та пунктСЦв споживчого кредитування. Впровадження останнСЦх досягнень у сферСЦ банкСЦвських технологСЦй дозволило оптимСЦзувати надання банкСЦвських послуг.

Правекс-Банк позицСЦонуючи себе як роздрСЦбний банк нацСЦонального масштабу, орСЦСФнтуСФться переважно на обслуговування фСЦзичних осСЦб. Отримавши статус ощадного банку, продовжуСФ укрСЦплювати позицСЦСЧ надСЦйного стабСЦльного фСЦнансового СЦнституту, здатного пСЦдсилити лСЦдируючСЦ позицСЦСЧ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

НаведенСЦ нижче показники дСЦяльностСЦ банку за останнСЦ 5 рокСЦв наочно пСЦдтверджують лСЦдируючСЦ позицСЦСЧ банку у роздрСЦбному сегментСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни (таблиця 3.1).


Таблиця 3.1 - Показники дСЦяльностСЦ Правекс-Банку (тис. грн.)

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

1. ЧистСЦ активи

965496

1655874

1640890

2123520

3583028

2. Кредитний портфель клСЦСФнтСЦв

538622

871206

983510

1373407

2382895

3. Кошти клСЦСФнтСЦв

604162

1072217

1238528

1704006

2601642

4. Регулятивний капСЦтал

127750

128959

178062

203694

307191

5. Доходи

156997

210024

299738

370065

714179


Значне зростання регулятивного капСЦталу СФ адекватним зростанню чистих активСЦв з 2003 р. по 2007 р. СЦ свСЦдчить про динамСЦчний розвиток банку. У порСЦвняннСЦ з 2003 р. регулятивний капСЦтал збСЦльшився майже в 2,4 рази СЦ склав у 2007 р. 307,2 млн. грн., а чистСЦ активи - майже в 3,7 рази, складаючи 3583 млн. грн. Результатом успСЦшноСЧ дСЦяльностСЦ Правекс-Банку СФ зростання довСЦри у населення, чиСЧ кошти стали одним СЦз основних джерел збСЦльшення ресурсСЦв для кредитування реального сектора економСЦки. За птАЩять останнСЦх рокСЦв кошти клСЦСФнтСЦв, залученСЦ банком зросли в 4,3 рази, а наданСЦ клСЦСФнтам банку кредити - в 4,4 рази (рисунок 3.1).

ЩорСЦчно кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв як юридичних осСЦб так СЦ фСЦзичних осСЦб Правекс-Банку зростаСФ. ВирСЦшальну роль у вибору банку вСЦдСЦграСФ менеджмент.


Рисунок 3.1 - ДинамСЦка кредитного портфеля та залучених коштСЦв клСЦСФнтСЦв (тис. грн.)


БСЦльше 40% клСЦСФнтСЦв - юридичних осСЦб зазначили причину, з якоСЧ обрали саме Правекс-Банк, - рекомендацСЦСЧ партнерСЦв. Це говорить про довСЦру та високу оцСЦнку менеджменту банку з боку клСЦСФнтСЦв. Створення новоСЧ СЦдеологСЦСЧ роботи з клСЦСФнтами, яка ТСрунтуСФться на впровадженнСЦ в банку технологСЦСЧ Private banking, а саме закрСЦплення за клСЦСФнтом персонального менеджера, забезпечило вихСЦд банку на новий високий рСЦвень обслуговування Банку. Персональний менеджер повнСЦстю супроводжуСФ та координуСФ дСЦСЧ клСЦСФнта в усСЦх структурних пСЦдроздСЦлах банку, що дозволяСФ забезпечити комплекснСЦсть обслуговування при вирСЦшеннСЦ рСЦзних дСЦлових завдань СЦ в той же час значно прискорити стандартнСЦ процедури надання банкСЦвських послуг. Практично клСЦСФнт отримуСФ можливСЦсть мати у банку свого представника, який лобСЦюСФ його СЦнтереси СЦ СФ вСЦдповСЦдальним за надання всього комплексу банкСЦвських послуг.

Правекс-Банк СФ унСЦверсальним банком, який прагне задовольнити потреби всСЦх клСЦСФнтСЦв у широкому спектрСЦ якСЦсних банкСЦвських послуг. Фундаментальним принципом роботи банку СФ комплексний пСЦдхСЦд в обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв СЦ поСФднання стандартних технологСЦй з СЦндивСЦдуальним пСЦдходом до клСЦСФнта.


3.2 УправлСЦння активами СЦ пасивами АКБ "Правекс-Банку"


НайважливСЦшим завданням управлСЦння для кожного банку СФ забезпечення оптимальноСЧ структури залучених та розмСЦщених коштСЦв.

СьогоднСЦ Правекс-Банк маСФ диверсифСЦковану ресурсну базу, що дозволяСФ бСЦльш гнучко реагувати на потреби ринку.

У звСЦтному 2007 роцСЦ в загальних пасивах Правекс-Банку частка "асного капСЦталу склала 9,96% (356664 тис. грн.), а зобов'язання розподСЦлились мСЦж фСЦнансовими ресурсами, якСЦ залученСЦ з СЦнших банкСЦв (7,83% або 280671 тис. грн.), коштами юридичних осСЦб (9,11% або 326424 тис. грн.) та коштами фСЦзичних осСЦб (63,5% або 2275218 тис. грн.). Основним джерелом залучення ресурсСЦв вСЦд клСЦСФнтСЦв СФ строковСЦ депозити населення, частка яких в загальних пасивах 56,33%, та кошти до запитання юридичних осСЦб (СЧх питома вага 8,22%). Протягом 2006 року випереджаючими темпами в ресурснСЦй базСЦ банку зростали кошти фСЦзичних осСЦб (зростання в 1,68 рази) (рисунок 3.2).

Одним СЦз основних видСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ залучення тимчасово вСЦльних коштСЦв на депозитнСЦ рахунки в банку (нацСЦональна валюта - 51,78%, долари США - 41,78%, СФвро - 6,44%).

Правекс-Банк орСЦСФнтований на обслуговування рСЦзних категорСЦй клСЦСФнтСЦв - фСЦзичних осСЦб, а також малого та середнього бСЦзнесу.

Банк виважено СЦ сумлСЦнно проводить полСЦтику встановлення процентних ставок за вкладами, постСЦйно аналСЦзуючи змСЦни, що виникають на ринку банкСЦвських послуг (в тому числСЦ депозитних операцСЦй), на пСЦдставСЦ чого визначаСФться ефективна вартСЦсть грошових ресурсСЦв у конкретний момент часу у урахуванням полСЦтики справедливого збалансування СЦнтересСЦв вкладникСЦв СЦ акцСЦонерСЦв банку.


Рисунок 3.2 - ДинамСЦка СЦ структура пасивСЦв АКБ "Правекс-Банку" (тис. грн)


Пропонуючи своСЧм клСЦСФнтам однСЦ СЦз найвигСЦднСЦших умов розмСЦщення банкСЦвських вкладСЦв на ринку депозитних послуг, Правекс-Банк досягнув таких результатСЦв у 2007р. порСЦвняно з 2006р.: збСЦльшення сум залучених грошових коштСЦв на 86,93% у нацСЦональнСЦй валютСЦ та на 39,07% - у доларах США; зростання депозитного портфеля на 134% - в нацСЦональнСЦй валютСЦ, на 56,35% - у доларах США, на 10,32% - у СФвро; збСЦльшення кСЦлькостСЦ вСЦдкритих рахункСЦв на 24363 - у нацСЦональнСЦй валютСЦ та на 8088 - у доларах США.

ЕфективнСЦсть депозитноСЧ дСЦяльностСЦ банку також пСЦдтверджуСФться високою оцСЦнкою його СЦмСЦджу та надСЦйностСЦ з боку клСЦСФнтСЦв. Правекс-Банк входить в першу п`ятСЦрку фСЦнансових установ краСЧни за рСЦвнем довСЦри населення.

За даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв, Правекс-Банк, станом на 01.01.08р. входить до десятки найкращих банкСЦв за розмСЦром депозитного портфеля фСЦзичних осСЦб; а доля строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб в сукупному портфелСЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних та юридичних осСЦб за даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв складаСФ 89,46% (Правекс-Банк входить в п`ятСЦрку найкращих украСЧнських банкСЦв).

Доля строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб у сукупному портфелСЦ строкових депозитСЦв банку вСЦдображаСФ рСЦвень надСЦйностСЦ фСЦнансовоСЧ установи через те, що, як правило, фСЦзичнСЦ особи розмСЦщають велику кСЦлькСЦсть малих сум вкладСЦв, а юридичнСЦ особи розмСЦщують великСЦ вклади. Таким чином вплив кожного окремого дрСЦбного вкладника СФ мСЦнСЦмальним СЦ не може спричинити дестабСЦлСЦзацСЦю роботи банку.

ПлатоспроможнСЦсть банку, його ефективна дСЦяльнСЦсть у значнСЦй мСЦрСЦ обумовлена структурою СЦ якСЦстю активСЦв.

У 2007 роцСЦ банк продовжував дотримуватися напрямку розмСЦщення фСЦнансових ресурсСЦв на ринку кредитування клСЦСФнтСЦв, особливо зосередившись на кредитуваннСЦ фСЦзичних осСЦб. За минулий рСЦк кредити фСЦзичних осСЦб зросли в 1,86 рази СЦ склали 59,38% (2127760 тис. грн.) всСЦх активСЦв. КрСЦм цього, значна питома вага належить кредитам, наданим СЦншим банкам (10,61% або 380277 тис. грн.) та юридичним особам (7,12% або 255135 тис. грн.). Майно банку в структурСЦ активСЦв складаСФ 8,79% (315055 тис. грн.) (рисунок 3.3).

З метою затвердження базових принципСЦв проведення полСЦтики управлСЦння активами СЦ пасивами Банку, для подальшого удосконалення роботи по управлСЦнню активами СЦ пасивами наказом Голови ПравлСЦння АКБ "Правекс-Банк" затверджено "Положення про полСЦтику управлСЦння активами СЦ пасивами АКБ "Правекс-Банку".

Основною метою положення про полСЦтику управлСЦння активами i пасивами АКБ "Правекс-Банку" СФ вироблення базових принципСЦв проведення полСЦтики управлСЦння активами i пасивами АКБ "Правекс-Банку" з метою зберСЦгання оптимального спСЦввСЦдношення мСЦж ризиком i прибутковСЦстю.

ПолСЦтика управлСЦння активами СЦ пасивами АКБ "Правекс-Банку" ТСрунтуСФться на СЦнтегральному методСЦ управлСЦння активами СЦ пасивами, що означаСФ використання двох методСЦв: методу обтАЩСФднання джерел фСЦнансування та методу подСЦлу джерел фСЦнансування для проведення активних операцСЦй.

Рисунок 3.3 - ДинамСЦка СЦ структура активСЦв Правекс-Банку (тис. грн)


РЖнтегральний метод забезпечуСФ найбСЦльшу гнучкСЦсть при управлСЦннСЦ активами та зобовтАЩязаннями Правекс-Банку.

Положення про полСЦтику управлСЦння активами i пасивами АКБ "Правекс-Банку" встановлюСФ органСЦзацСЦйну форму управлСЦння активами i пасивами - КомСЦтет з питань управлСЦння активами i пасивами АКБ "Правекс-Банку", дСЦяльнСЦсть якого регламентуСФться Положенням про цей КомСЦтет.

Положення про полСЦтику управлСЦння активами i пасивами АКБ "Правекс-Банку" встановлюСФ i регулюСФ методологСЦчнСЦ засади реалСЦзацСЦСЧ стpaтeгiСЧ збалансованого управлСЦння активами i пасивами, зокрема, регламент проведення активно-пасивних операцСЦСЧ i порядок визначення доходностСЦ активно-пасивних операцСЦй.

Метод обтАЩСФднання джерел фСЦнансування означаСФ, що всСЦ кошти розглядаються як СФдиний ресурсний потенцСЦал Правекс-Банку без урахування особливостей рСЦзних видСЦв зобовтАЩязань. В АКБ "Правекс-Банку" цей метод застосовуСФться при формуваннСЦ джерел фСЦнансування всСЦх активних операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському ринку.

Метод подСЦлу джерел фСЦнансування полягаСФ у встановленнСЦ вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж конкретними видами таких джерел та напрямами СЧx використання. В АКБ "Правекс-Банку" цей метод застосовуСФться тСЦльки при здСЦйсненнСЦ арбСЦтражних операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському ринку.

При розмСЦщеннСЦ ресурсСЦв структурнСЦ пСЦдроздСЦли АКБ "Правекс-Банку", якСЦ проводять активнСЦ операцСЦСЧ, керуються такими принципами: портфель короткострокових СЦ довгострокових кредитСЦв формуСФться за рахунок наявного ресурсного потенцСЦалу, але в першу чергу за рахунок строкових депозитСЦв фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб вСЦдповСЦдно до строкСЦв СЧх залучення; ресурси, сформованСЦ за рахунок перевищення капСЦталу над вкладеннями в основнСЦ засоби, СЦ частка коштСЦв до запитання СФ вторинними джерелами покриття кредитного портфеля; переважна частка коштСЦв до запитання на поточних рахунках клСЦСФнтСЦв розмСЦщуСФться у високолСЦквСЦднСЦ активи; при розрахунку частки коштСЦв до запитання, яка може використовуватися для покриття короткострокових кредитСЦв, враховуються першочерговСЦ цСЦлСЦ СЧх використання (виконання нормативу обов'язкового резервування, високолСЦквСЦднСЦ резерви для покриття ризику несподСЦваного вСЦдтоку коштСЦв клСЦСФнтСЦв, покриття СЦммобСЦлСЦзацСЦСЧ капСЦталу).

При залученнСЦ ресурсСЦв структурнСЦ пСЦдроздСЦли АКБ "Правекс-Банку", якСЦ проводять пасивнСЦ операцСЦСЧ, керуються такими принципами: нарощування ресурсноСЧ бази, в першу чергу, здСЦйснюСФться за рахунок приросту дешевих ресурсСЦв шляхом залучення клСЦСФнтСЦв на обслуговування; на основСЦ маркетингових дослСЦджень ринку строкових депозитСЦв повиннСЦ оперативно коригуватися процентнСЦ умови депозитних вкладСЦв Банку; ресурси на мСЦжбанкСЦвському ринку залучаються для виконання нормативу обов'язкового резервування, пСЦдтримки на достатньому рСЦвнСЦ лСЦквСЦдностСЦ Правекс-Банку, а також для здСЦйснення процентного арбСЦтражу.

При аналСЦзСЦ та плануваннСЦ обсягСЦв операцСЦй залучення СЦ розмСЦщення банкСЦвських ресурсСЦв ключовим показником СФ рСЦвень середньозважених процентних ставок, що визначаСФ фСЦнансовий прСЦоритет операцСЦй в управлСЦннСЦ активами СЦ пасивами.

ДоходнСЦсть активно-пасивних операцСЦй вимСЦрюСФться процентною маржею, яка розраховуСФться щоденно СЦ СФ рСЦзницею мСЦж середньозваженими ставками за процентними активами СЦ зобов'язаннями.

До складу процентних зобов'язань включаються строковСЦ кошти СЦ кошти до запитання юридичних СЦ фСЦзичних осСЦб, мСЦжбанкСЦвськСЦ депозити СЦ кредити, субординований борг, кредити НацСЦонального банку УкраСЧни СЦ мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй, кошти на кореспондентських рахунках банкСЦв.

До складу процентних активСЦв включаються мСЦжбанкСЦвськСЦ депозити СЦ кредити, депозитнСЦ сертифСЦкати НБУ, кредити фСЦзичним СЦ юридичним особам, вкладення в цСЦннСЦ папери, кошти на кореспондентських рахунках в СЦнших банках.

Ставка за коштами до запитання фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб визначаСФться шляхом дСЦлення суми витрат за цими коштами на середньоденнСЦ залишки цих коштСЦв за попереднСЦй мСЦсяць.

УправлСЦння активами СЦ пасивами в АКБ "Правекс-Банк" здСЦйснюСФ КомСЦтет з питань управлСЦння активами СЦ пасивами, який маСФ вСЦдповСЦднСЦ повноваження щодо координацСЦСЧ фСЦнансових потокСЦв всСЦх структурних пСЦдроздСЦлСЦв з метою пСЦдвищення прибутковостСЦ, зменшення ризикованостСЦ та оптимального управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю.

УсСЦ статтСЦ активно-пасивних операцСЦй оцСЦнюються окремо, при цьому спСЦввСЦдношення окремих балансових статей контролюСФться системою обов'язкових економСЦчних нормативСЦв СЦ спецСЦальними показниками оцСЦнки ризикСЦв операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському та мСЦжнародному ринках, операцСЦй з цСЦнними паперами, кредитних СЦ валютних ризикСЦв.

СпецСЦальнСЦ показники оцСЦнки банкСЦвських ризикСЦв розробляСФ та контролюСФ СЧх дотримання департамент аналСЦзу та управлСЦння ризиками. Систему економСЦчних нормативСЦв встановлюСФ НацСЦональний банк УкраСЧни. Контроль за дотриманням економСЦчних нормативСЦв здСЦйснюСФ департамент економСЦчного аналСЦзу та управлСЦння економСЦчними нормативами.


3.3 УправлСЦння ризиками АКБ "Правекс-Банку"


У своСЧй дСЦяльностСЦ Правекс-Банк придСЦляСФ велику увагу банкСЦвським ризикам. Основною метою управлСЦння ризиками СФ створення ефективноСЧ системи виконання поточних та стратегСЦчних цСЦлей банку СЦз застосуванням вСЦдповСЦдних методСЦв управлСЦння та контролю за ризиками, що генеруються зовнСЦшнСЦм середовищем, структурою активСЦв СЦ пасивСЦв та СЦншими бСЦзнес-процесами банку. УправлСЦння ризиками розглядаСФться як важлива складова комплексного управлСЦння дСЦяльнСЦстю банку. Для цього при проведеннСЦ кожноСЧ значноСЧ за обсягом операцСЦСЧ дослСЦджуСФться СЧСЧ вплив не тСЦльки на окремСЦ ризики, що виникають у разСЦ проведення, а й на всСЦ сторони дСЦяльностСЦ банку, а саме: на структуру активСЦв СЦ пасивСЦв, фСЦнансовий результат, рентабельнСЦсть роботи банку, якСЦсть активСЦв, дотримання вимог НБУ, досвСЦд свСЦтовоСЧ практики.

Правекс-Банк продовжуСФ роботу з вдосконалення "асноСЧ системи ризик-менеджменту, оскСЦльки вчасне виявлення можливих ризикСЦв - запорука фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ та прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ банку.

Для забезпечення досконалого управлСЦння ризиками, пСЦдтримання належного рСЦвня прибутковостСЦ, в банку дСЦють КомСЦтет з управлСЦння активами та пасивами та ЛСЦмСЦтний комСЦтет.

Основними завданнями КомСЦтету з управлСЦння активами та пасивами СФ: мСЦнСЦмСЦзацСЦя ризику лСЦквСЦдностСЦ, що забезпечуСФться за рахунок зменшення розривСЦв лСЦквСЦдностСЦ в розрСЦзСЦ строкСЦв СЦ валют; врегулювання дисбалансу у часСЦ мСЦж активами СЦ пасивами; прийняття рСЦшень про змСЦни прСЦоритетСЦв проведення активних операцСЦй або встановлення змСЦни лСЦмСЦтСЦв з активних операцСЦй в розрСЦзСЦ напрямкСЦв; управлСЦння прибутковСЦстю активних та витратами пасивних операцСЦй; контроль за вСЦдсотковою полСЦтикою банку; контроль за реалСЦзацСЦСФю стратегСЦСЧ з управлСЦння валютними, процентними, кредитними та СЦншими фСЦнансовими ризиками; розгляд поточного стану ресурсноСЧ бази СЦ прогнозованоСЧ ресурсноСЧ позицСЦСЧ банку; аналСЦз зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх факторСЦв впливу на дСЦяльнСЦсть банку; контроль за залученням коштСЦв банком, визначення найбСЦльш рацСЦональних форм СЦ структури фондування з метою забезпечення стабСЦльних надходжень коштСЦв.

ЛСЦмСЦтний комСЦтет здСЦйснюСФ: аналСЦз дСЦяльностСЦ банкСЦв-контрагентСЦв та прийняття рСЦшень стосовно спСЦвпрацСЦ на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни з визначеним колом банкСЦв-контрагентСЦв в обсязСЦ узгоджених лСЦмСЦтСЦв з метою мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв можливих втрат при проведеннСЦ активних операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському ринку СЦ оптимСЦзацСЦСЧ рСЦвня прибутковостСЦ даних операцСЦй; розгляд можливостСЦ встановлення взаСФмовигСЦдного партнерства з новими банками та розширення кола операцСЦй, що здСЦйснюються на мСЦжбанкСЦвському ринку.

НайбСЦльш вагомим для банку СФ кредитний ризик. Метою дСЦяльностСЦ Правекс-Банку в сферСЦ управлСЦння кредитними ризиками СФ створення методологСЦй кредитноСЧ роботи, максимально сприятливоСЧ для клСЦСФнтСЦв, що забезпечуСФ банку високий рСЦвень якостСЦ кредитного портфеля.

Основними напрямками дСЦяльностСЦ банку в цСЦй сферСЦ СФ: удосконалення дСЦючих стандартСЦв кредитування; монСЦторинг та контроль кредитних ризикСЦв з метою виявлення потенцСЦйних проблем з поверненням кредитСЦв, СЦ прийняття адекватних рСЦшень; зважена полСЦтика в сферСЦ заставного забезпечення; удосконалення дСЦючих регламентСЦв прийняття рСЦшень, процедур оцСЦнки СЦ управлСЦння ризиками; створення резервСЦв пСЦд активнСЦ операцСЦСЧ.

Для зниження кредитного ризику використовуСФться система видСЦв та умов здСЦйснення кредитних операцСЦй щодо термСЦнСЦв, позичальникСЦв, забезпечення, процентних ставок та способСЦв (методСЦв) СЧх нарахування, лСЦмСЦтування, диверсифСЦкацСЦя кредитного портфеля, створення резервСЦв, монСЦторинг та контроль ризикСЦв.

МонСЦторинг СЦндивСЦдуальних кредитних ризикСЦв щодо позичальника - юридичноСЧ особи передбачаСФ попередню оцСЦнку кредитоспроможностСЦ, аналСЦз фСЦнансового стану, оцСЦнку внутрСЦшнього та зовнСЦшнього середовища, аналСЦз позицСЦСЧ на ринку, прогноз грошових потокСЦв, оцСЦнку надСЦйностСЦ та кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ, а також оцСЦнку лСЦквСЦдностСЦ забезпечення кредитноСЧ операцСЦСЧ. Банком проводиться оцСЦнка всСЦх факторСЦв ризику на пСЦдставСЦ якСЦсних та кСЦлькСЦсних показникСЦв, згСЦдно з вСЦдповСЦдними внутрСЦшньобанкСЦвськими методиками, щодо оцСЦнки кредитного ризику за короткостроковими та довгостроковими кредитами. За результатами аналСЦзу та оцСЦнки визначаСФться категорСЦя кредитноСЧ операцСЦСЧ, складаСФться карта кредитних ризикСЦв позичальника, що даСФ повну характеристику всСЦх можливих ризикСЦв бСЦзнесу позичальника та вСЦдображаСФ комплексну оцСЦнку ймовСЦрностСЦ невиконання позичальником взятих на себе зобов'язань, а також ступСЦнь ризику спСЦвпрацСЦ з Правекс-Банком.

Отже, з метою зниження кредитних ризикСЦв спСЦвробСЦтники банку розглядають документи, наданСЦ потенцСЦйними позичальниками, здСЦйснюють перевСЦрку вСЦдповСЦдностСЦ та достовСЦрностСЦ документСЦв та СЦнформацСЦСЧ, наданоСЧ позичальником, здСЦйснюють аналСЦз основних показникСЦв його фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ, вивчають дСЦлову репутацСЦю керСЦвникСЦв пСЦдприСФмства. ПСЦд час вивчення дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства особлива увага придСЦляСФться дотриманню договСЦрних зобов'язань, фСЦнансово-господарськоСЧ диiиплСЦни, проведенню аналСЦзу руху грошових коштСЦв на рахунках потенцСЦйного позичальника. При оцСЦнцСЦ фСЦнансового стану позичальника здСЦйснюСФться перевСЦрка достовСЦрностСЦ балансСЦв пСЦдприСФмства.

СпецСЦалСЦсти розраховують коефСЦцСЦСФнти, визначають клас позичальника та ступСЦнь ризику кредитноСЧ операцСЦСЧ, проводять монСЦторинг застави, бесСЦди з керСЦвниками пСЦдприСФмств, виСЧзнСЦ перевСЦрки заставного забезпечення та СЦн.

ПСЦд час дСЦСЧ кредитного договору щоквартально здСЦйснюСФться оцСЦнка фСЦнансового стану позичальника з метою виявлення змСЦн фСЦнансово-економСЦчного стану пСЦдприСФмства та, у випадку необхСЦдностСЦ, подальшими змСЦнами умов кредитного договору.

У результатСЦ несприятливого коливання на ринку процентних ставок банк наражаСФться на процентний ризик.

З метою зниження процентного ризику банк використовуСФ комплексну систему управлСЦння ризиком, яка базуСФться на: прогнозуваннСЦ тенденцСЦСЧ змСЦни процентних ставок; вивченнСЦ динамСЦки змСЦни спреда мСЦж ставками за залученими та розмСЦщеними коштами; визначеннСЦ величини GAP-розриву мСЦж активами та пасивами, чутливими до змСЦн ставок на рСЦзних часових промСЦжках; визначеннСЦ спСЦввСЦдношення активСЦв та пасивСЦв, чутливих до змСЦн процентних ставок СЦ спСЦввСЦдношення GAP-розриву до чистих активСЦв банку; здСЦйсненнСЦ контролю за розривами мСЦж активами та пасивами, чутливими до змСЦн процентних ставок на щоденнСЦй основСЦ; здСЦйсненнСЦ контролю за рСЦвнем чистоСЧ процентноСЧ маржСЦ; спСЦвставленнСЦ величини процентного ризику з прибутком банку; проведеннСЦ зваженоСЧ процентноСЧ полСЦтики банку, яка базуСФться на формуваннСЦ процентних ставок по кредитам з облСЦком собСЦвартостСЦ пасивСЦв СЦ рейтингу позичальника, ризику операцСЦСЧ; щомСЦсячному переглядСЦ процентних ставок по активним та пасивним операцСЦям з облСЦку ринковоСЧ позицСЦСЧ банкСЦв - конкурентСЦв.

Для пСЦдвищення "гнучкостСЦ" балансу у вСЦдношеннСЦ до процентного ризику, в договорах з фСЦксованою ставкою (кредитних, депозитних) передбачена можливСЦсть перегляду процентних ставок у зв'язку зСЦ значними коливаннями ставок на ринку чи змСЦнами облСЦковоСЧ ставки.

АналСЦз GAP-розривСЦв середньозважених вСЦдсоткових ставок проводиться згСЦдно внутрСЦшньоСЧ форми звСЦтностСЦ "Часовий ряд лСЦквСЦдностСЦ", яка надаСФ можливСЦсть проаналСЦзувати розриви у ставках та строках активСЦв та пасивСЦв консолСЦдовано та у розрСЦзСЦ фСЦлСЦй за всСЦма валютами.

Для прийняття управлСЦнських рСЦшень в рамках визначення нижньоСЧ вартостСЦ банкСЦвського кредиту та забезпечення стабСЦльноСЧ роботи банку, виконуСФться розрахунок та аналСЦз ставки беззбитковостСЦ.

Серед основних СЦнструментСЦв в управлСЦннСЦ кредитним ризиком, якСЦ застосовуються у Правекс-Банку СФ установлення лСЦмСЦтСЦв СЦ нормативСЦв за видами активних операцСЦй, контрагентами та фСЦнансовими СЦнструментами.

СвСЦтова практика в економСЦчно розвинутих краСЧнах зСЦ стабСЦльною економСЦкою припускаСФ в банках проблемну заборгованСЦсть до 6% вСЦд загального кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля. Станом на 01.01.07р. у Правекс-Банку проблемна заборгованСЦсть складала 3,03% (з них 1,2% - кредити, виданСЦ до 1998р.), на 01.01.08р. - 1,56%.

Це свСЦдчить про високопрофесСЦйний пСЦдхСЦд до здСЦйснення монСЦторингу при видачСЦ кредитСЦв, а також до здСЦйснення високого постСЦйного контролю за дСЦючими кредитами.

Значну увагу придСЦляСФ Банк управлСЦнню ринковими ризиками (валютним, вСЦдсоткових ставок, та СЦн.). РСЦшення у цСЦй сферСЦ приймаються з урахуванням постСЦйного аналСЦзу рСЦзних сегментСЦв фСЦнансового ринку та тенденцСЦСЧ змСЦн, що вСЦдбуваються. У Банку встановленСЦ вСЦдповСЦднСЦ нормативи ризику, дотримання яких постСЦйно контролюСФться КомСЦтетом з управлСЦння активами та пасивами. МСЦнСЦмСЦзацСЦя валютних ризикСЦв здСЦйснюСФться через упровадження певних процедур, обмежень та механСЦзмСЦв, що дозволяють ефективно управляти вСЦдкритою валютною позицСЦСФю Банку. НайбСЦльш важливим СФ ризик коливань курсу гривнСЦ вСЦдносно СФвро. Тому позицСЦя щодо СФвро перебуваСФ пСЦд особистим наглядом керСЦвництва Банку. ВалютнСЦ операцСЦСЧ Банк здСЦйснюСФ у суровСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з нормативними вимогами НБУ та внутрСЦшнСЦми положеннями.

Проводиться постСЦйний монСЦторинг та аналСЦз основних макроекономСЦчних показникСЦв, оцСЦнка основних тенденцСЦй змСЦн цих показникСЦв. РСЦзноманСЦтнСЦ СЦндикатори фСЦнансового ринку також перебувають пСЦд пильним наглядом аналСЦтикСЦв. Це дозволяСФ робити прогнози щодо динамСЦки змСЦн курсСЦв СЦноземних валют та допомагаСФ у прийняттСЦ рСЦшень з управлСЦння валютною позицСЦСФю.

КомСЦтет з управлСЦння активами та пасивами затверджуСФ та регулярно переглядаСФ лСЦмСЦти вСЦдкритоСЧ валютноСЧ позицСЦСЧ. ТакСЦ лСЦмСЦти установлюються у розрСЦзСЦ як окремих валют, так СЦ груп СЦноземних валют. Також установленСЦ лСЦмСЦти на розмСЦр максимальних збиткСЦв та прибуткСЦв вСЦд коливань курсСЦв валют. Розрахунок та контроль вСЦдповСЦдних лСЦмСЦтСЦв робиться УправлСЦнням оцСЦнки ризикСЦв щоденно. ЗвСЦт про дотримання встановлених лСЦмСЦтСЦв регулярно подаСФться на розгляд КомСЦтету з управлСЦння активами та пасивами.

УпровадженСЦ механСЦзми дозволяють Банку ефективно керувати валютним ризиком та уникати збиткСЦв внаслСЦдок цього ризику.

НайважливСЦшим в управлСЦннСЦ банком СФ управлСЦння ризиком лСЦквСЦдностСЦ, достатньоСЧ для виконання Правекс-Банком своСЧх зобов`язань перед клСЦСФнтами та контрагентами у повному обсязСЦ та в строк. Банком стабСЦльно виконуються нормативи лСЦквСЦдностСЦ, встановленСЦ НБУ. Так, середнСФ значення нормативу миттСФвоСЧ лСЦквСЦдностСЦ за 2007 рСЦк було 72,26% (нормативне значення не менше 30%), нормативу загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ - 117,9% (норматив 100,00%), нормативу поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ - 75,51% (норматив не менше 40%), нормативу спСЦввСЦдношення високолСЦквСЦдних та робочих активСЦв - 26,6% (норматив 20%). Значно зросла питома вага строкових депозитСЦв клСЦСФнтСЦв. РЗх рСЦвень в залучених коштах Банку зрСЦс на 10,5% порСЦвняно з 2006р.

Для розрахунку лСЦквСЦдностСЦ та платоспроможностСЦ використовуСФться програма "ПлатСЦжний календар", за допомогою якоСЧ розраховуСФться консолСЦдованСЦ показники СЦ аналСЦзуються всСЦ фСЦнансовСЦ потоки в банку.

ЩомСЦсячно на засСЦданнСЦ КомСЦтету з управлСЦння активами та пасивами здСЦйснюСФться аналСЦз ресурсноСЧ бази за попереднСЦй мСЦсяць з урахуванням змСЦн вСЦдсоткових ставок, проводиться оцСЦнка поточного стану балансу. Одночасно визначаСФться стратегСЦя управлСЦння активами СЦ пасивами на наступний мСЦсяць.

Для аналСЦзу дСЦяльностСЦ банку СЦ визначення рСЦвня ризику використовуСФться форма звСЦтностСЦ "Баланс АКБ "Правекс-Банк"", яка дозволяСФ сформувати вСЦдхилення за будь-який перСЦод, що даСФ можливСЦсть проаналСЦзувати динамСЦку основних показникСЦв балансу.

На основСЦ форми звСЦтностСЦ "Баланс АКБ "Правекс-Банк"" виконуСФться розрахунок коефСЦцСЦСФнтСЦв для звСЦту "ФСЦнансово-економСЦчнСЦ показники ефективностСЦ результатСЦв СЦ ризикСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ". Головним чином, це показники фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ та платоспроможностСЦ, лСЦквСЦдностСЦ, збалансування активних СЦ пасивних операцСЦй, ефективностСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ банку: рентабельнСЦсть активСЦв, рентабельнСЦсть капСЦталу, чиста процентна маржа.

Для контролю, планування та аналСЦзу доходСЦв та витрат використовуються такСЦ форми звСЦтностСЦ, як "Кошторис адмСЦнСЦстративно-господарських витрат", "Прогноз фСЦнансового результату за мСЦсяць", "ЗвСЦт про доходи та витрати за мСЦсяць", "ОперацСЦйнСЦ доходи та витрати за день", якСЦ формуються в автоматичному режимСЦ.

НайважливСЦшим завданням управлСЦння для кожного банку СФ забезпечення оптимальноСЧ структури залучених та розмСЦщених коштСЦв.

На виявлення та монСЦторинг операцСЦйного ризику спрямована дСЦяльнСЦсть УправлСЦння внутрСЦшнього аудиту Правекс-Банку, яка здСЦйснюСФ перевСЦрки усСЦх структурних пСЦдроздСЦлСЦв та надаСФ рекомендацСЦСЧ щодо оптимСЦзацСЦСЧ виконання операцСЦй. ПостСЦйно удосконалюються банкСЦвськСЦ технологСЦСЧ, пСЦдвищуСФться професСЦйний рСЦвень персоналу.


3.4 УправлСЦння кредитним портфелем АКБ "Правекс-Банку"


Кредитування.

Значну питому вагу у структурСЦ активСЦв Правекс-Банку займають кредити, наданСЦ як юридичним, так СЦ фСЦзичним особам (рисунок 3.4).

Кредитування, як СЦ ранСЦше, залишаСФться одним СЦз прСЦоритетних СЦ прибуткових напрямкСЦв дСЦяльностСЦ банку. 2007 рСЦк продовжив СЦ наростив темпи СЦ починання 2006р. у створеннСЦ нових кредитних продуктСЦв, значно розширивши при цьому сфери кредитування. За рахунок цього кредитний портфель банку в 2007 р. збСЦльшився в 1,7 рази або в абсолютних цифрах на 999,72 млн. грн. СЦ склав станом на 01.01.2008 року 2425,34 млн. грн. (без урахування страхових резервСЦв) (рисунок 3.5).

Також слСЦд зазначити, що Правекс-Банк посСЦдаСФ одне з лСЦдируючих мСЦiь на банкСЦвському ринку УкраСЧни з кредитування фСЦзичних осСЦб. Кредити фСЦзичних осСЦб складають 88,5% вСЦд кредитСЦв у загальному кредитному портфелСЦ банку. За даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв станом на 01.01.08р. в частинСЦ долСЦ кредитСЦв фСЦзичних осСЦб в сукупному кредитному портфелСЦ фСЦзичних та юридичних осСЦб Правекс-Банк займаСФ четверте мСЦiе серед найкращих банкСЦв УкраСЧни.


Рисунок 3.4 - ДинамСЦка активСЦв СЦ кредитСЦв Правекс-Банку (тис. грн.)


Рисунок 3.5 - ДинамСЦка змСЦни кредитного портфеля (тис. грн.)


Обсяг кредитування фСЦзичних осСЦб за 2007 рСЦк збСЦльшився порСЦвняно з 2005 р. у 1,88 рази або в абсолютних цифрах на 1003,33 млн. грн. та склав станом на 01.01.2008 року 2146,61 млн. грн (рисунок 3.6).


Рисунок 3.6 - ДинамСЦка змСЦни обсягСЦв кредитування фСЦз. осСЦб (млн. грн.)

Цей обсяг склався завдяки наданню широкого спектра програм для громадян (рисунок 3.7), а саме: стандартного кредитування пСЦд заставу нерухомостСЦ, землСЦ, майнових прав на депозит, транспортних засобСЦв; СЦпотечного кредитування для купСЦвлСЦ житла термСЦном до 25 рокСЦв; молодСЦжного кредитування для купСЦвлСЦ житла термСЦном до 25 рокСЦв; кредитування для купСЦвлСЦ автомобСЦлСЦв у розстрочку термСЦном до 7 рокСЦв; споживчого кредитування для придбання побутовоСЧ, аудСЦо- та вСЦдеотехнСЦки термСЦном до 3 рокСЦв та кредитування на СЦншСЦ послуги; ломбардного кредитування.

Правекс-Банк надаСФ послуги з кредитування юридичних осСЦб СЦ для цього постСЦйно розробляються новСЦ кредитнСЦ програми. Усього в банку працюСФ 10 кредитних програм для юридичних осСЦб, а саме: кредити та кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ пСЦд заставу; короткостроковСЦ кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ у формСЦ овердрафту; довгострокове кредитування пСЦд СЦнвестицСЦСЧ в нерухомСЦсть (офСЦси, примСЦщення); кредитування для купСЦвлСЦ автомобСЦлСЦв (у тому числСЦ парку автомобСЦлСЦв); кредитування для купСЦвлСЦ обладнання; кредитування для купСЦвлСЦ сСЦльськогосподарськоСЧ технСЦки; банкСЦвськСЦ гарантСЦСЧ; кредитування шляхом врахування векселСЦв; кредитування з використанням документарних акредитивСЦв; кредитування пСЦд зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть.


Рисунок 3.7 - Кредити фСЦзичних осСЦб


Кредитний портфель юридичних осСЦб складаСФ станом на 01.01.2008р. 278,73 млн. грн. Велику питому вагу серед кредитСЦв юридичних осСЦб займають кредити пСЦд заставу нерухомостСЦ та СЦншСЦ види забезпечення (87,10%), короткостроковСЦ кредитнСЦ лСЦнСЦСЧ займають - 12,90%.

З урахуванням розширення мережСЦ фСЦлСЦй СЦ вСЦддСЦлень банку (станом на 31 грудня 2007 року Правекс-Банк нараховував 520 фСЦлСЦй та вСЦддСЦлень по всСЦй УкраСЧнСЦ) необхСЦдно вСЦдзначити СЦ регСЦональну структуру кредитного портфеля.

Кредити фСЦлСЦй та регСЦональних вСЦддСЦлень складають 37,64% або 912,95 млн. грн. в абсолютних цифрах станом на 01.01.2008 року.

АналСЦз кредитного портфеля за видами валют пСЦдтверджуСФ тенденцСЦю минулих рокСЦв, де валютний кредитний портфель складаСФ 56,33% вСЦд загального кредитного портфеля.

ЯкСЦсть кредитного портфеля полСЦпшуСФться щорСЦчно.

Станом на 01 сСЦчня 2008 р. у Правекс-Банку проблемна заборгованСЦсть вСЦд загального кредитно-СЦнвестицСЦйного портфеля склала 1,56%, що СФ незначною величиною порСЦвняно з розмСЦрами проблемноСЧ заборгованостСЦ банкСЦв в економСЦчно розвинутих краСЧнах зСЦ стабСЦльною економСЦкою.

Це свСЦдчить про високопрофесСЦйний пСЦдхСЦд до здСЦйснення монСЦторингу при видачСЦ кредитСЦв, а також до здСЦйснення постСЦйного контролю за дСЦючими кредитами.

КредитнСЦ фахСЦвцСЦ й надалСЦ продовжують розробку нових програм кредитування й у 2008 роцСЦ запропоновують до послуг клСЦСФнтСЦв - юридичних СЦ фСЦзичних осСЦб - новСЦ кредитнСЦ продукти.

РЖпотечне кредитування.

У 2007 роцСЦ кредити на купСЦвлю житла в Правекс-Банку стали ще бСЦльш доступними для клСЦСФнтСЦв банку: у клСЦСФнтСЦв з'явилася можливСЦсть оформити кредит строком до 25 рокСЦв без початкового внеску; строк прийняття рСЦшення про кредитування зменшено до 3 днСЦв.

В 2007 роцСЦ банком було видано 1611 кредитСЦв фСЦзичним особам на купСЦвлю житла на суму 270,32 млн. грн. ПомСЦтно вирСЦс середнСЦй розмСЦр СЦпотечних кредитСЦв в порСЦвняннСЦ з попереднСЦми перСЦодами. Так, в 2005 роцСЦ середнСЦй розмСЦр одного кредиту складав 87,2 тис. грн., в 2006 роцСЦ - 112,6 тис. грн., а в 2007 роцСЦ - 167,8 тис. грн.

Також слСЦд зазначити, що в 2007 роцСЦ, у результатСЦ проведеного дослСЦдження рейтинговим центром СЦнформацСЦйноСЧ групи "Експерт-УкраСЧна", Правекс-Банк був визнаний переможцем у номСЦнацСЦСЧ "Кредит зСЦ стандартним графСЦком погашення". На сьогоднСЦшнСЦй день Правекс-Банк активно розвиваСФ даний сегмент кредитного ринку СЦ входить в першу десятку лСЦдерСЦв украСЧнського банкСЦвського сектору.

Кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв. Обсяг кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв за 2007 рСЦк збСЦльшився порСЦвняно з 2006 роком на 11,2%, а саме, в 2007 роцСЦ банком було видано 4246 кредитСЦв фСЦзичним особам на купСЦвлю автомобСЦлСЦв на суму 250,28 млн. грн. ЗрСЦс також СЦ середнСЦй розмСЦр таких кредитСЦв. Так, у 2006 роцСЦ середнСЦй розмСЦр одного такого кредиту в Правекс-Банку складав 54,6 тис. грн., а в 2007 роцСЦ - 59 тис. грн. СпСЦввСЦдношення кСЦлькостСЦ виданих кредитСЦв та обсягСЦв кредитування на купСЦвлю автомобСЦлСЦв у 2005 - 2007 рр. представлене на рисунках 3.7 СЦ 3.8. Нарощення обсягСЦв участСЦ Правекс-Банку на ринку автокредитування вСЦдповСЦдно сприяло значному збСЦльшенню кредитного портфеля банку за програмою кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв. Таким чином, кредитний портфель банку за цСЦСФю програмою в звСЦтному роцСЦ зрСЦс на 108,06 млн. грн. СЦ склав на кСЦнець 2007 року 332,70 млн. грн.


Рисунок 3.7 - КСЦлькСЦсть виданих фСЦзичним особам кредитСЦв на купСЦвлю автомобСЦлСЦв, штук

Рисунок 3.8 - Сума кредитСЦв, виданих фСЦзичним особам на купСЦвлю автомобСЦлСЦв, млн. грн.


Правекс-Банк не зупиняСФться на досягнутому, тому, з метою подальшого розвитку програми кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв, на початку 2007 року були введенСЦ новСЦ, ще вигСЦднСЦшСЦ умови кредитування: строк кредитування на купСЦвлю автомобСЦлСЦв СЦноземних марок СЦ марок краСЧн СНД збСЦльшено до 7 рокСЦв; строк кредитування на купСЦвлю автомобСЦлСЦв вСЦтчизняного виробництва збСЦльшено до 5 рокСЦв СЦ т.д.

Подальше вдосконалення банкСЦвських технологСЦй та СЦнформацСЦйних систем при оформленнСЦ авто кредитСЦв дозволило зменшити строк прийняття рСЦшення банком про надання кредиту до 1-го банкСЦвського дня.

Також неабияку роль у досягненнях Правекс-Банку у цСЦй сферСЦ вСЦдСЦграСФ активна спСЦвпраця банку з бСЦльшСЦстю автосалонСЦв УкраСЧни за програмою кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв, про що говорить той факт, що на кСЦнець 2007 року було укладено 580 угод про спСЦвробСЦтництво мСЦж автосалонами та Правекс-Банком.

Споживче кредитування.

Правекс-Банк СФ одним СЦз лСЦдерСЦв споживчого кредитування населення серед банкСЦв УкраСЧни. Споживчий кредит на купСЦвлю практично усСЦх товарСЦв та деяких послуг клСЦСФнт може отримати як у будь-якому пунктСЦ видачСЦ споживчих кредитСЦв (пункти видачСЦ споживчих кредитСЦв розташованСЦ безпосередньо в магазинах або торгових центрах), так СЦ в одному СЦз 520 вСЦддСЦлень Банку на термСЦн до 3 рокСЦв.

Правекс-Банк у 2007 роцСЦ вСЦдкрив новСЦ можливостСЦ для своСЧх клСЦСФнтСЦв. ВСЦдтепер кредит готСЦвкою можна буде отримати всСЦм клСЦСФнтам, незалежно вСЦд наявностСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ у Правекс-Банку. Перевага кредиту готСЦвкою полягаСФ в тому, що клСЦСФнт, отримавши грошСЦ в кредит, маСФ змогу використати СЧх на "асний розсуду будь-якому магазинСЦ або торговСЦй мережСЦ.

Також на початку 2007 року Правекс-Банк запровадив нову форму отримання споживчого кредиту за допомогою платСЦжних карток, а саме з кредитною карткою "Розстрочка". Даний продукт передбачаСФ отримання клСЦСФнтом миттСФвоСЧ платСЦжноСЧ картки (Visa Classic Unembossed domestic) та встановлення кредитного лСЦмСЦту у розмСЦрСЦ до 25 000 грн. на картковий рахунок.

Власник кредитноСЧ картки "Розстрочка" за рахунок кредитних коштСЦв банку маСФ змогу оплатити покупки чи отримати готСЦвку на будь-якСЦ потреби. Вагомою перевагою даноСЧ послуги СФ багаторазове використання картки, таким чином погашена частина кредиту стаСФ доступною до витрат.

Також, маючи кредитну картку "Розстрочка", клСЦСФнт не витрачаСФ кожного разу час на оформлення нового споживчого кредиту, а користуСФться встановленим лСЦмСЦтом протягом 2-х рокСЦв. Введення кредитноСЧ картки "Розстрочка" забезпечуСФ клСЦСФнтам ще бСЦльшу свободу у виборСЦ та плануваннСЦ своСЧх витрат.

На сьогоднСЦшнСЦй день банк успСЦшно спСЦвпрацюСФ по видачСЦ споживчого кредиту з такими торговими партнерами як: "АБВ-ТехнСЦка"; "Алло"; "АльпарСЦ"; "Астел"; "ВСЦкотек"; "ДСЦавест+"; "Евросеть"; "Ельдорадо"; "МегаМакс"; "Мелофон"; "МКС"; "МобСЦДСЦк"; "МобСЦлочка"; "Нова ЕлектронСЦка"; "ССЦтСЦКом"; "Таргет"; "Технолюкс"; "Техномаркет"; "Техноярмарок"; "Фокстрот"; "ЮнСЦтрейд"; СЦншСЦ.

У 2007 роцСЦ Правекс-Банк здобув перемогу у тендерСЦ, який проводила група компанСЦй "Фокстрот" серед кредитних органСЦзацСЦй, представлених на ринку споживчого кредитування, та отримав право надавати послуги СЦз споживчого кредитування в магазинах цСЦСФСЧ торговоСЧ мережСЦ. Перемога Правекс-Банку у тендерСЦ, без сумнСЦву, пСЦдтверджуСФ високий рСЦвень менеджменту, що засвСЦдчуСФ якСЦсть та надСЦйнСЦсть послуг, якСЦ надаються у сферСЦ споживчого кредитування.

ЗгСЦдно з укладеними генеральними угодами СЦз споживчого кредитування, кСЦлькСЦсть магазинСЦв-партнерСЦв, у порСЦвняннСЦ з минулим роком, зросла на 5% СЦ на сьогоднСЦшнСЦй день складаСФ 16730 одиниць.

Протягом 2007 року мСЦж Правекс-Банком та його торговими партнерами було проведено бСЦльш як 750 акцСЦй, що забезпечило збСЦльшення кСЦлькостСЦ оформлених споживчих кредитСЦв на 20%.

На 01.01.08 р. Правекс-Банком було встановлено 2257 пунктСЦв видачСЦ споживчих кредитСЦв, що у 6,4 рази бСЦльше в порСЦвняннСЦ з минулим роком, серед них 1200 пунктСЦв встановлено в крупних торгових мережах.

Протягом 2007 року через пункти видачСЦ було видано 450084 кредитСЦв на суму 999015,9 тис. грн., що складаСФ 84,83% вСЦд загального обсягу виданих кредитСЦв. У 2007 роцСЦ Правекс-Банк за програмою "Товари та послуги в розстрочку" через пункти видачСЦ та структурнСЦ пСЦдроздСЦли видав 530 588 кредитСЦв на суму 1182154,25 тис. грн.

За 2007 рСЦк Правекс-Банк видав 183154 споживчих кредити на суму 369399,93 тис. грн. КСЦлькСЦсть виданих кредитСЦв у порСЦвняннСЦ з 2006 роком зросла на 189,7%, а сума - на 220% (рисунок 3.9, 3.10).


Рисунок 3.9 - ДинамСЦка росту кСЦлькостСЦ кредитСЦв у пунктах видачСЦ споживчих кредитСЦв у 2007 роцСЦ (шт.)

У 2007 роцСЦ Правекс-Банк плануСФ збСЦльшити кСЦлькСЦсть оформлених споживчих кредитСЦв до 488400 на суму 1050000,00 тис. грн.

На початок 2007 року кредитний портфель Правекс-Банку за програмою "Товари та послуги в розстрочку" становив 234,68 млн. грн. Протягом 2007 року вирСЦс на 601,53 млн. грн. та на початок 2008 року становив 836,21 млн. грн.

Протягом 2007 року Правекс-Банк значно збСЦльшив кСЦлькСЦсть виданих кредитСЦв, розширив мережу пунктСЦв видачСЦ споживчих кредитСЦв та змСЦцнив своСЧ позицСЦСЧ на ринку споживчого кредитування.


Рисунок 3.10 - ДинамСЦка росту обсягу кредитСЦв у пунктах видачСЦ у 2007 роцСЦ (грн)


3.5 УправлСЦння СЦнвестицСЦйним портфелем АКБ "Правекс-Банку"


Правекс-Банк надаСФ клСЦСФнтам усСЦ можливСЦ послуги на фондовому ринку. У 2007 роцСЦ Правекс-Банк одержав новСЦ лСЦцензСЦСЧ ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ цСЦнних паперСЦв СЦ фондового ринку на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку, а саме:

  1. лСЦцензСЦя ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку серСЦСЧ АВ № 189669 вСЦд 06.10.2007 року видана територСЦальним управлСЦнням ДКЦПФР у м. КиСФвСЦ на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку - депозитарноСЧ дСЦяльностСЦ: дСЦяльнСЦсть з ведення "асного реСФстру "асникСЦв СЦменних цСЦнних паперСЦв (строк дСЦСЧ до 06.10.2012 року);
  2. лСЦцензСЦя ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ з цСЦнних паперСЦв та фондового ринку серСЦСЧ АВ № 189673 вСЦд 06.10.2007 року на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку - депозитарноСЧ дСЦяльностСЦ: депозитарноСЧ дСЦяльностСЦ зберСЦгача цСЦнних паперСЦв (строк дСЦСЧ до 06.10.2012 року);
  3. лСЦцензСЦя ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ цСЦнних паперСЦв та фондового ринку серСЦСЧ АВ № 189672 вСЦд 06.10.2007 року на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку - дСЦяльнСЦсть з торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами: андерайтинг (строк дСЦСЧ до 06.10.2012 року);
  4. лСЦцензСЦя ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ цСЦнних паперСЦв та фондового ринку серСЦСЧ АВ № 189671 вСЦд 06.10.2007 року на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку - дСЦяльнСЦсть з торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами: дилерська дСЦяльнСЦсть (строк дСЦСЧ до 06.10.2012 року);
  5. лСЦцензСЦя ДержавноСЧ комСЦсСЦСЧ цСЦнних паперСЦв та фондового ринку серСЦСЧ АВ № 189670 вСЦд 06.10.2007 року на здСЦйснення професСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ на фондовому ринку - дСЦяльнСЦсть з торгСЦвлСЦ цСЦнними паперами: брокерська дСЦяльнСЦсть (строк дСЦСЧ до 06.10.2012 року).

Банк традицСЦйно пропонуСФ клСЦСФнтам операцСЦСЧ по домСЦциляцСЦСЧ векселСЦв, прийняття векселСЦв на СЦнкасо, опротестування векселСЦв та авалювання векселСЦв. НайбСЦльшим попитом користувалася послуга авалювання векселСЦв, якСЦ були виданСЦ на суму податку на додану вартСЦсть й акцизний збСЦр. Обсяг авальованих податкових векселСЦв в 2007 роцСЦ становить близько 1377175 грн.

У 2007 роцСЦ банк здСЦйснив 2 емСЦсСЦСЧ акцСЦй на загальну суму 62539139 грн. Статутний капСЦтал банку на 31.12.2007 року склав - 171499139 грн. КрСЦм того, в 2007 роцСЦ Правекс-Банк здСЦйснив дебютний випуск облСЦгацСЦй, номСЦнованих у нацСЦональнСЦй валютСЦ, на суму 50000000 гривень. Рейтингова оцСЦнка Moody's Investors Service, Inc. для випуску облСЦгацСЦй склала "В2" за мСЦжнародною шкалою та" - А3.uа." за нацСЦональною шкалою. РозмСЦщення облСЦгацСЦй було розпочато 11.11.2007 року СЦ вже на 31.11.2007 року було розмСЦщено облСЦгацСЦй на загальну номСЦнальну вартСЦсть 18 мСЦльйонСЦв гривень.

НаприкСЦнцСЦ 2007 року департамент цСЦнних паперСЦв та депозитарноСЧ дСЦяльностСЦ був реорганСЦзований у департамент СЦнвестицСЦйного бСЦзнесу, якому були поставленСЦ новСЦ завдання, у зв'язку СЦз чим банк почав активну дСЦяльнСЦсть на СЦнвестицСЦйному ринку, у тому числСЦ на украСЧнському фондовому ринку та мСЦжнародному ринку капСЦталу.


3.6 МСЦжбанкСЦвський бСЦзнес


Правекс-Банк, завдяки високим стандартам працСЦ та багаторСЦчному досвСЦду роботи, виступаСФ активним учасником на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку. Банк працюСФ як з вСЦтчизняними, так СЦ з СЦноземними банкСЦвськими установами, проводячи операцСЦСЧ СЦз залучення та розмСЦщення коштСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах, а також валютообмСЦннСЦ операцСЦСЧ. МСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ для Правекс-Банку СФ важливим СЦнструментом управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю банку та дозволяють сформувати якСЦсну структуру активСЦв СЦ пасивСЦв.

Правекс-Банк зарекомендував себе як надСЦйний дСЦловий партнер, який високо котируСФться банкСЦвською спСЦльнотою, що дозволяСФ змСЦцнювати своСЧ позицСЦСЧ оператора фСЦнансового мСЦжбанкСЦвського ринку. Банк активно розвиваСФ кореспондентську мережу та на взаСФмовигСЦдних умовах проводить операцСЦСЧ з банками, що мають бездоганну репутацСЦю та довСЦру в банкСЦвських колах.

ЛСЦберальна полСЦтика встановлення лСЦмСЦтСЦв сприяСФ залученню нових партнерСЦв та збСЦльшенню обсягСЦв операцСЦй.

ОперацСЦСЧ на DEPO-ринку.

Протягом 2007 року Правекс-Банк змСЦцнив та пСЦдтвердив статус активного учасника мСЦжбанкСЦвського валютного ринку.

Загальний обсяг операцСЦй з розмСЦщення ресурсСЦв на мСЦжбанкСЦвському ринку за 2007 рСЦк склав 16,256 млрд. грн., що у порСЦвняннСЦ з аналогСЦчним показником за 2006 рСЦк на 87% бСЦльше; обсяг операцСЦй СЦз залучення ресурсСЦв - 1,564 млрд. грн., що на 9% менше нСЦж за аналогСЦчний перСЦод 2006 року.

Зниження рСЦвня залучення ресурсСЦв в 2007 роцСЦ вдалося досягти завдяки ефективному використанню "асноСЧ ресурсноСЧ бази. В той же час широка лСЦмСЦтна база Правекс-Банку та програми кредитування банкСЦв-партнерСЦв пСЦд рСЦзнСЦ види покриття (СЦноземна валюта, нерухомСЦсть, цСЦннСЦ папери тощо) дозволили значно збСЦльшити активнСЦ ресурснСЦ операцСЦСЧ.

ОперацСЦСЧ на FOREX-ринку.

Правекс-Банк надаСФ своСЧм клСЦСФнтам не тСЦльки повний спектр традицСЦйних послуг (можливСЦсть стати активним учасником ресурсного ринку, купувати/ продавати валюту на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку за найбСЦльш оптимальним курсом), але й таких, якСЦ здСЦйснюСФ лише Правекс-Банк: обмСЦн СЦ конвертацСЦя "екзотичних" валют та СЦн.

Загальний обсяг операцСЦй Правекс-Банку з купСЦвлСЦ/продажу СЦноземноСЧ валюти становив у 2007 роцСЦ еквСЦвалент 314147147 доларСЦв США. Майже 2/3 цього обсягу, а саме еквСЦвалент 210027850 доларСЦв США, становили операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ СЦноземноСЧ валюти. Обсяг операцСЦй з продажу СЦноземноСЧ валюти - еквСЦвалент 104119297 доларСЦв США.

КореспондентськСЦ вСЦдносини.

Правекс-Банк, як висококвалСЦфСЦкований та досвСЦдчений фСЦнансовий партнер, забезпечуСФ високий рСЦвень обслуговування своСЧх клСЦСФнтСЦв.

Широка кореспондентська мережа дозволяСФ Правекс-Банку застосовувати професСЦйний СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до своСЧх клСЦСФнтСЦв та максимально швидко, ефективно та дешево СЧх обслуговувати, що СФ запорукою надСЦйного довгострокового партнерства. СучаснСЦ електроннСЦ технологСЦСЧ зв'язку надають можливСЦсть оптимСЦзувати процес обробки переказСЦв через кореспондентськСЦ рахунки та проводити всСЦ види мСЦжнародних фСЦнансових розрахункСЦв з дотриманням високих мСЦжнародних стандартСЦв.

РЖснуюча на сьогоднСЦ кореспондентська СЦнфраструкура Правекс-Банку та визнання на мСЦжбанкСЦвському фСЦнансовому ринку дозволяють оперативно встановлювати кореспондентськСЦ вСЦдносини та спСЦвпрацювати з новими контрагентами.

КореспондентськСЦ рахунки Правекс-Банку вСЦдкритСЦ в СЦноземних банках у 7 краСЧнах свСЦту. Це, в першу чергу, першокласнСЦ впливовСЦ мСЦжнароднСЦ банки з бездоганною репутацСЦСФю, якСЦ мають значний досвСЦд мСЦжнародних СЦ мСЦжбанкСЦвських розрахункСЦв, документарного бСЦзнесу та фСЦнансування мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, а також великСЦ та надСЦйнСЦ за всСЦма показниками банкСЦвськСЦ установи УкраСЧни.

З метою прискорення розрахункСЦв з учасниками мСЦжбанкСЦвського ринку УкраСЧни, а також виконання операцСЦй для банкСЦв-нерезидентСЦв, вСЦдповСЦдно до чинного законодавства УкраСЧни та нормативних актСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни, Правекс-Банк вСЦдкриваСФ та веде кореспондентськСЦ рахунки типу ЛОРО в гривнях, доларах США, СФвро, англСЦйських фунтах стерлСЦнгСЦв та швейцарських франках.

ОперацСЦСЧ, якСЦ пропонуСФ Правекс-Банк за ЛОРО-рахунками: ведення кореспондентських рахункСЦв; керування залишками на рахунках у режимСЦ реального часу; конверсСЦйнСЦ операцСЦСЧ в режимСЦ реального часу; перекази у всСЦх видах валют; зарахування гривень на кореспондентський рахунок СЦ надання виписок за рахунками при проведеннСЦ операцСЦй; використання залишкСЦв на рахунку як застави при укладаннСЦ угод; залучення коштСЦв як у формСЦ мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв, так СЦ в СЦнших формах; нарахування вСЦдсоткСЦв на залишки на кореспондентському рахунку за СЦндивСЦдуальною домовленСЦстю; касове обслуговування кореспондента (внесення видача готСЦвки).

Документарний бСЦзнес.

Правекс-Банк здСЦйснюСФ всСЦ види документарних операцСЦй в СЦноземнСЦй валютСЦ, якСЦ прийнятСЦ в мСЦжнароднСЦй практицСЦ: акредитиви, гарантСЦСЧ, СЦнкасо.

Акредитиви.

Акредитив вСЦд Правекс-Банку СФ найбСЦльш прийнятною формою розрахункСЦв у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, оскСЦльки забезпечуСФ чСЦтке виконання зобов'язань партнером. Використання акредитивноСЧ форми розрахункСЦв значно мСЦнСЦмСЦзуСФ транспортнСЦ та комерцСЦйнСЦ ризики бСЦзнесу. Для СЦмпортерСЦв акредитив бСЦльш вигСЦдний, нСЦж авансовий платСЦж; для експортерСЦв - бСЦльш вигСЦдний, нСЦж банкСЦвський переказ.

Правекс-Банк надаСФ повний спектр послуг з акредитивноСЧ форми розрахункСЦв, включаючи консультацСЦСЧ зСЦ спецСЦалСЦстами вСЦдносно ефективностСЦ умов акредитива та валютного законодавства. Разом з акредитивами вСЦд Правекс-Банку Ви маСФте можливСЦсть без особливих турбот започаткувати "асний бСЦзнес, набути додаткових економСЦчних вигод у бСЦзнес-середовищСЦ, бСЦльш просто оформити кредит для розвитку бСЦзнесу, забезпечити "статус-кво" надСЦйного платника або постачальника та безперешкодно налагодити новСЦ ефективнСЦ зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ контакти.

Документарне СЦнкасо.

Незважаючи на те, що ця форма розрахункСЦв у наш час втрачаСФ свою популярнСЦсть, поступаючись акредитиву, проте вона регламентована унСЦфСЦкованими правилами МСЦжнародноСЧ торговельноСЧ палати СЦ знаходить своСФ застосування в мСЦжнародних розрахунках, у тому числСЦ в межах акредитивноСЧ форми, коли документи, подання яких передбачене акредитивом, оплачуються на СЦнкасовСЦй основСЦ.

Правекс-Банк проводить всСЦ передбаченСЦ операцСЦСЧ з документарного СЦнкасо, виступаючи як банк-ремСЦтент, банк, що СЦнкасуСФ, та/або банк, що представляСФ.

ГарантСЦСЧ.

НаявнСЦсть мСЦжнародних правил за гарантСЦями, якСЦ чСЦтко визначають документарний характер гарантСЦйних зобов'язань та унСЦфСЦкують мСЦжбанкСЦвськСЦ процедури у зв'язку з ними, даСФ потужний стимул для використання цСЦСФСЧ форми забезпечення зобов'язань, Правекс-Банк надаСФ послуги з проведення гарантСЦйних операцСЦй як у межах внутрСЦшнього украСЧнського регламенту, так СЦ в мСЦжнародному форматСЦ. Ефективна робота Правекс-Банку в областСЦ документарного бСЦзнесу забезпечуСФться: широкою мережею мСЦжбанкСЦвських вСЦдносин; високим рСЦвнем технСЦчного та програмного забезпечення; СЦндивСЦдуальним пСЦдходом у кожному конкретному випадку; гнучкою тарифною полСЦтикою; професСЦоналСЦзмом фахСЦвцСЦв банку.


3.7 ПлатСЦжнСЦ картки


Як СЦ в попереднСЦ роки, Правекс-Банк продовжуСФ плСЦдну спСЦвпрацю з мСЦжнародними платСЦжними системами Visa Int. та MasterCard Inc., а також з фСЦнансовою компанСЦСФю American Express, СЦ СФ одним СЦз лСЦдерСЦв серед украСЧнських банкСЦв у сферСЦ емСЦсСЦСЧ та еквайрингу платСЦжних карток. За даними рейтингу УкраСЧнськоСЧ мСЦжбанкСЦвськоСЧ АсоцСЦацСЦСЧ членСЦв платСЦжних систем "РДМА" Правекс-Банк посСЦдаСФ 6-те мСЦiе серед усСЦх украСЧнських банкСЦв за обсягом емСЦтованих платСЦжних карток станом на 01.01.08 року.

Обсяг емСЦтованих платСЦжних карток характеризуСФ обсяг клСЦСФнтськоСЧ бази банку, яка формуСФться завдяки рСЦвню якостСЦ обслуговування, тарифну полСЦтику та заходСЦв безпеки, яких вживаСФ банк для захисту рахункСЦв своСЧх клСЦСФнтСЦв.

Протягом 2007 р. Правекс-Банк випустив понад 260000 карток платСЦжних систем Visa Int. та MasterCard Inc., СЦ на кСЦнець року загальний обсяг емСЦсСЦСЧ становив близько 1150000 платСЦжних карток.

Один СЦз найширших серед украСЧнських банкСЦв асортимент карткових продуктСЦв, що нараховуСФ понад 90 одиниць, може задовольнити потреби найвибагливСЦших клСЦСФнтСЦв. ПрСЦоритетом банку СФ заохочення до спСЦвпрацСЦ нових клСЦСФнтСЦв.

Досягненню поставленого завдання сприяСФ тенденцСЦя постСЦйного розширення спектру додаткових послуг та продуктСЦв.

У 2007 роцСЦ Правекс-Банк сертифСЦкував та розпочав випуск нового карткового продукту - платСЦжноСЧ картки Visa Classic International Unembossed, що поСФднуСФ в собСЦ статус картки високого рСЦвня та миттСФвих карткових продуктСЦв - клСЦСФнт отримуСФ картку безпосередньо при зверненнСЦ до банку.

Саме на базСЦ даного продукту у 2007 роцСЦ були запровадженСЦ новСЦ кредитнСЦ картки "УнСЦверсальна" та "Розстрочка", якСЦ гармонСЦйно доповнили досить широкий ряд кредитних продуктСЦв для рСЦзноманСЦтних категорСЦй клСЦСФнтСЦв.

КредитнСЦ картковСЦ продукти користуються великим попитом та СФ найбСЦльш перспективними послугами Правекс-Банку.

ДанСЦ послуги знайшли свою аудиторСЦю клСЦСФнтСЦв в СЦснуючих ринкових умовах УкраСЧни, коли спостерСЦгаСФться зниження попиту населення до звичайних споживчих кредитСЦв СЦ клСЦСФнт зацСЦкавлений в отриманнСЦ унСЦверсального платСЦжного продукту, що дозволить заощадити час при зверненнСЦ до банку для оформлення документСЦв на отримання кредитних коштСЦв.

У зв'язку з цим, в найближчСЦ роки кредитнСЦ продукти будуть розвиватися найбСЦльш активно.

ДодатковСЦ послуги, якСЦ на сьогоднСЦшнСЦй день пропонуСФ Правекс-Банк, вже не СФ предметом розкошСЦ для клСЦСФнта. За помСЦрно гнучку оплату користувач платСЦжноСЧ картки маСФ можливСЦсть заощадити свСЦй час, кошти та швидко вирСЦшити безлСЦч життСФвих та дСЦлових проблем: з дому чи офСЦсу можна контролювати рух грошових коштСЦв на картковому рахунку, слСЦдкувати за надходженнями та витратами завдяки послузСЦ SMS-банкСЦнг - достатньо лише бути абонентом одного з мобСЦльних операторСЦв; отримувати виписки, що вСЦдображають рух коштСЦв на картковому рахунку, у вСЦддСЦленнях банку, поштою та через мережу РЖнтернет; у разСЦ виникнення нагальноСЧ потреби, клСЦСФнт може термСЦново отримати кошти за фСЦзичноСЧ вСЦдсутностСЦ картки; заощаджувати кошти на конвертацСЦСЧ валют при розрахунках за кордоном, для чого достатньо оформити картку в кСЦлькох валютах (мультивалютну): доларах США, СФвро та гривнях; надавати право близьким людям чи дСЦловим партнерам проводити операцСЦСЧ з платСЦжними картками шляхом оформлення довСЦреностей на третю особу; клСЦСФнти мають можливСЦсть переказувати кошти зСЦ своСЧх карткових рахункСЦв на рахунки СЦнших осСЦб; з метою мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризику шахрайства, клСЦСФнт може встановити обмеження на зняття готСЦвки в банкоматах чи розрахунки в торговельнСЦй мережСЦ.

Завдяки креативному пСЦдходу до обслуговування та плСЦднСЦй спСЦвпрацСЦ з платСЦжними системами СЦ торгСЦвельними мережами, спСЦвробСЦтники банку привернули увагу багатьох нових клСЦСФнтСЦв шляхом впровадження нових програм та акцСЦйних пропозицСЦй. НайбСЦльш яскравими та масштабними з безлСЦччю подарункСЦв та приСФмних сюрпризСЦв були:

  1. "Visa - ексклюзивна платСЦжна картка ТурСЦна-2007". АкцСЦя проводилася спСЦльно з мСЦжнародною платСЦжною системою Visa International. Кожен "асник картки Visa Правекс-Банку, котрий розрахувався карткою, отримав у подарунок оригСЦнальний сувенСЦр СЦз символСЦкою зимових ОлСЦмпСЦйських СЦгор 2007 року;
  2. "ДСЦй з розумом - розраховуйся з Visa" - користувачСЦ карток Visa, розраховуючись в будь-якСЦй точцСЦ торгСЦвельно-роздрСЦбноСЧ мережСЦ на суму 20 грн. СЦ бСЦльше, мали змогу виграти один з 85 ваучерСЦв на придбання побутовоСЧ технСЦки;
  3. "3 Visa - казка поруч" - фестиваль покупок. Розрахувавшись в будь-якому з магазинСЦв торгСЦвельних мереж-учасникСЦв акцСЦСЧ на суму 30 грн. СЦ бСЦльше, клСЦСФнт автоматично отримував сувенСЦр СЦз логотипом Visa та мав змогу виграти один СЦз цСЦнних призСЦв;
  4. "ЯкСЦсна технСЦка - СФвропейський подарунок". Купуючи побутову технСЦку Samsung, клСЦСФнт отримував миттСФву картку Visa зСЦ 150 грн. на рахунку.

Широка мережа банкоматСЦв дозволяСФ зняти готСЦвку в будь-якому куточку УкраСЧни. На сьогоднСЦшнСЦй день до послуг клСЦСФнтСЦв пропонуСФться близько 300 банкоматСЦв авторитетного мСЦжнародного виробника NCR.

БСЦльш того, в 2007 роцСЦ банком був пСЦдписаний договСЦр про об'СФднання банкоматноСЧ мережСЦ з Укрсоцбанком, Укргазбанком, Укрссиббанком. Таким чином, клСЦСФнти отримали змогу знСЦмати готСЦвку без додатковоСЧ комСЦсСЦСЧ в банкоматах. ОкрСЦм того було розширено функцСЦональнСЦсть банкоматСЦв: збСЦльшено кСЦлькСЦсть мобСЦльних операторСЦв, електроннСЦ ваучери яких можна придбати в банкоматах.

ПлатСЦжна картка надаСФ унСЦкальну можливСЦсть безготСЦвкових розрахункСЦв у торговельних мережах. Протягом 2007 р. Правекс-Банк збСЦльшив кСЦлькСЦсть POS-термСЦналСЦв у торгових точках бСЦльш нСЦж в пСЦвтора рази, СЧх кСЦлькСЦсть на сьогоднСЦшнСЦй день становить майже 480. За даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв по кСЦлькостСЦ встановлених POS-термСЦналСЦв станом на 01.01.08р. Правекс-Банк знаходиться на 11-му мСЦiСЦ серед найкращих банкСЦв УкраСЧни.

Просування корпоративних карток.

2007 рСЦк вСЦдзначився пСЦдвищеною увагою до розширення функцСЦональних "астивостей корпоративних карток, якСЦ вдосконалили процес проведення розрахункСЦв та контролю витрат СЦ надходжень приватними пСЦдприСФмцями та пСЦдприСФмствами малого бСЦзнесу. Широкий асортиментний ряд та перелСЦк додаткових послуг забезпечили високу популярнСЦсть даного типу карток.

На сьогоднСЦшнСЦй день до уваги клСЦСФнтСЦв Правекс-Банк пропонуСФ не лише картки в однСЦй валютСЦ, такСЦ як Visa Business Electron Domestic, Visa Business Electron International. MasterCard Electronic Business, Visa Business Silver, Visa Business Gold та MasterCard Business International, а й мультива-лютнСЦ картки - MasterCard Business, Visa Business Silver, Visa Business Gold з мультивалютними спец-рахунками в доларах США, СФвро та гривнях.

Протягом 2007 року банк емСЦтував 4322 корпоративнСЦ картки. До уваги клСЦСФнтСЦв пропонуСФться рСЦзний дизайн корпоративних карток.

Загальна сума грошового обороту в нацСЦональнСЦй валютСЦ за 2007 рСЦк становила понад 180 млн. грн., в той час як аналогСЦчний показник за 2006 рСЦк складав 100 млн. грн.

ЗбСЦльшенню емСЦсСЦСЧ корпоративних карток сприяСФ широка мережа фСЦлСЦй, вСЦддСЦлень, банкоматСЦв та пунктСЦв видачСЦ готСЦвки по всСЦй територСЦСЧ УкраСЧни та АРК, оптимальна тарифна полСЦтика банку, СЦндивСЦдуальний та професСЦйний пСЦдходи до кожного клСЦСФнта.

Просування зарплатно-карткових проектСЦв.

Велике значення Правекс-Банк надаСФ просуванню та розвитку зарплатно-карткових проектСЦв, що дозволяють скоротити фСЦнансовСЦ витрати та затрати часу на доставку та видачу готСЦвки спСЦвробСЦтникам органСЦзацСЦй. Автоматизована видача заробСЦтноСЧ плати в банкоматах забезпечуСФ високу конфСЦденцСЦйнСЦсть СЦнформацСЦСЧ щодо розмСЦру заробСЦтноСЧ плати персоналу, а широка мережа банкоматСЦв та пунктСЦв видачСЦ готСЦвки надаСФ можливСЦсть швидко та безпечно отримати кошти. ОкрСЦм цього клСЦСФнт маСФ можливСЦсть щомСЦсячно отримувати вСЦдсотковСЦ нарахування на залишок на картковому рахунку. На сьогоднСЦшнСЦй день банк реалСЦзуСФ зарплатнСЦ проекти СЦз застосуванням платСЦжних карток мСЦжнародних платСЦжних систем Visa Int. та MasterCard Inc.

Вже зараз Правекс-Банк обслуговуСФ зарплатнСЦ проекти таких установ, як Верховна Рада УкраСЧни, КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни, МСЦнСЦстерство екологСЦСЧ СЦ природних ресурсСЦв УкраСЧни, КНУ СЦм. Т.Г. Шевченка, НТУУ "КПРЖ" та ряд СЦнших установ СЦ вищих навчальних закладСЦв по всСЦй УкраСЧнСЦ.

Протягом 2007 року партнерами банку стало ще понад 200 пСЦдприСФмств, було залучено до спСЦвпрацСЦ такСЦ органСЦзацСЦСЧ, як: КРУ в м. КиСФвСЦ та КиСЧвськСЦй областСЦ; МСЦнСЦстерство будСЦвництва, архСЦтектури та житлово-комунального господарства; КиСЧвська мСЦська психоневрологСЦчна лСЦкарня № 1; КиСЧвський педагогСЦчний коледж; РЖнститут СЦнновацСЦйних технологСЦй; ОП "Атоменергомаш" м. ЗапорСЦжжя та СЦн.

Широкого розвитку та популярностСЦ серед клСЦСФнтСЦв набула впроваджена в 2006 роцСЦ програма "Друга зарплата" - овердрафтне кредитування держателСЦв зарплатних платСЦжних карток. Зокрема в 2007 роцСЦ було збСЦльшено розмСЦр максимальноСЧ суми кредиту до 300% (вСЦд середньомСЦсячних перерахувань на картковий рахунок).

Так, напочатку 2007 року була впроваджена нова послуга "УнСЦверсальний зарплатний кредит", яка дозволяСФ "асникам платСЦжних карток встановлювати кредитний лСЦмСЦт у розмСЦрСЦ до 600% вСЦд середньомСЦсячноСЧ заробСЦтноСЧ плати (з розрахунку - за останнСЦ три мСЦсяцСЦ).

Дисконтна програма.

Завдяки найбСЦльш демократичнСЦй та гнучкСЦй полСЦтицСЦ Правекс-Банку помСЦж СЦнших банкСЦв, кожен "асник картки, емСЦтованоСЧ банком, незалежно вСЦд СЧСЧ рСЦвня чи типу (зарплатна, депозитна, клСЦСФнтська, пенсСЦйна, корпоративна) може отримувати знижки до 30% в понад 5000 торгСЦвельно-сервСЦсних пСЦдприСФмств УкраСЧни. СлСЦд зазначити, що до програми протягом 2007 року було залучено понад 600 пСЦдприСФмств-партнерСЦв, послуги яких користуються найбСЦльшим попитом серед споживачСЦв. "асники карток Правекс-Банку можуть заощаджувати, вСЦдвСЦдуючи салони ювелСЦрних виробСЦв та годинникСЦв "ДамСЦанСЦ", "Лувр", "Базель", "Авеню", "Ноблесс", меблевий салон "Рив'СФра", кальян-бар "ХабСЦбСЦ", ресторани "Велюр", "001", "Кловський", бутСЦки бСЦлизни "Belle Femme", "Dim", туристичну агенцСЦю "СВ-тур", "АфСЦна-тревел", "ТраСФкторСЦя", стоматологСЦчнСЦ клСЦнСЦки "Лана-дент", "МСЦлдент", "Слален" та СЦн. Мережа пСЦдпри-СФмств-партнерСЦв банку постСЦйно розширюСФться як у КиСФвСЦ, так СЦ по всСЦй УкраСЧнСЦ.

Таким чином, Правекс-Банк зробив значний внесок в загальний розвиток карткового бСЦзнесу в УкраСЧнСЦ, зайнявши нСЦшу стабСЦльностСЦ, надСЦйностСЦ та довСЦри.


3.8 Менеджмент роздрСЦбного бСЦзнесу АКБ Правекс-Банк


Одним СЦз основних напрямкСЦв дСЦяльностСЦ кожного унСЦверсального банку СФ послуги для населення. Спрямовуючи роботу на всСЦх клСЦСФнтСЦв вирСЦшуючи СЧх проблеми, сьогоднСЦ Правекс-Банк виступаСФ як роздрСЦбний банк нацСЦонального масштабу. Тому розвиток роздрСЦбних послуг СФ прСЦоритетним в роботСЦ з клСЦСФнтами СЦ потребуСФ особливоСЧ уваги до органСЦзацСЦСЧ даного процеса в кожному вСЦддСЦленнСЦ.

Правекс-Банк надаСФ клСЦСФнтам послуги по переказу грошових коштСЦв - Western Union; Money Gram, "Правекс-Телеграф", грошовСЦ перекази з Ощадного банку РосСЦСЧ; валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ - "ОбмСЦн валют", перевСЦрка платоспроможностСЦ банкнот СЦноземноСЧ валюти, обмСЦн зношених банкнот; продаж ювСЦлейних СЦ пам'ятних монет, продаж та купСЦвля дорожнСЦх чекСЦв, СЦнкасо СЦменних чекСЦв, передплата карток Visa Travel Money Cash Passport; приймання готСЦвкових платежСЦв вСЦд фСЦзичних та юридичних осСЦб; продаж банкСЦвських металСЦв.

У 2007 роцСЦ у банку активно розвивалися новСЦ послуги для населення - клСЦСФнти могли миттСФво поповнювати своСЧ особовСЦ рахунки операторСЦв мобСЦльного зв'язку, придбати СФдинСЦ електроннСЦ ваучери операторСЦв мобСЦльного зв'язку можна у будь-якому вСЦддСЦленнСЦ банку на всСЦй територСЦСЧ УкраСЧни.

МСЦжнароднСЦ грошовСЦ перекази.

ВСЦддСЦлення Правекс-Банку стали унСЦверсальними центрами мСЦжнародних грошових переказСЦв, де клСЦСФнт може обрати зручний для нього варСЦант вСЦдправки грошових коштСЦв своСЧм рСЦдним та близьким СтратегСЦя банку зорСЦСФнтована на те, щоб кожного дня наближувати послуги мСЦжнародних грошових переказСЦв до клСЦСФнтСЦв, що досягаСФться завдяки активнСЦй роботСЦ розгалуженоСЧ мережСЦ наших вСЦддСЦлень, а також мережСЦ вСЦддСЦлень банкСЦв - партнерСЦв. СьогоднСЦ клСЦСФнти Правекс-Банку можуть скористатися наступними послугами мСЦжнародних грошових переказСЦв: Western Union; Money Gram; Виплата термСЦнових грошових переказСЦв з Ощадного банку РосСЦСЧ.

Основними перевагами мСЦжнародних переказСЦв через Правекс-Банк СФ: швидке СЦ якСЦсне обслуговування клСЦСФнтСЦв; СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до вирСЦшення проблем кожного клСЦСФнта; зручний для клСЦСФнтСЦв режим роботи; щоденна наявнСЦсть грошових коштСЦв в касСЦ, що забезпечуСФ отримання клСЦСФнтом переказу незалежно вСЦд суми; конфСЦденцСЦйнСЦсть СЦнформацСЦСЧ; широка розгалуженСЦсть мереж; усСЦ витрати, повтАЩязанСЦ з грошовими переказами несе сторона, яка вСЦдправляСФ грошСЦ.

ГрошовСЦ перекази Western Union.

3 листопада 1999 року Правекс-Банк почав роботу в системСЦ Western Union СЦ за вСЦдносно короткий час зумСЦв увСЦйти в число провСЦдних операторСЦв на ринку грошових переказСЦв в УкраСЧнСЦ. Досягнення банку були вСЦдповСЦдно оцСЦненСЦ компанСЦСФю Western Union Financial Services, Inc. СЦ з липня 2002 року Правекс-Банк СФ прямим агентом компанСЦСЧ. Субагентами банку по роботСЦ в системСЦ Western Union на початок 2007 року СФ сСЦм украСЧнських банкСЦв.

За минулий 2007 рСЦк банк провСЦв майже 205 тисяч трансакцСЦй (у 2006 роцСЦ - 185 тисяч) на загальну суму 82,6 млн. доларСЦв США (у 2006 роцСЦ - на загальну суму 74,7 млн. доларСЦв США), при цьому темп росту склав 111% (рисунок 3.11).

ДанСЦ анкетування населення для зясування моментСЦв якСЦ впливають на спСЦвпрацю мСЦж клСЦСФнтами та вСЦддСЦленнями Банку за послугою "Western Union" наведенСЦ в таблицСЦ 3.2.

ГрошовСЦ перекази Money Gram.

Правекс-Банк СФ першим системним банком в УкраСЧнСЦ, який одночасно став агентом двох систем-лСЦдерСЦв мСЦжнародних грошових переказСЦв Western Union СЦ Моney Gram, надаючи клСЦСФнтам можливСЦсть та зручнСЦсть самостСЦйного вибору системи грошових переказСЦв, яка найбСЦльше вСЦдповСЦдаСФ СЧх потребам.


Рисунок 3.11 - Обсяг переказСЦв за системою Western Union (тис. доларСЦв США)


Таблиця 3.2 - Фактори, якСЦ вплинули на рСЦшення звернутися саме до Правекс-Банку

Показник

Значення

1. МСЦiе розташування

69,28%

2. ОперативнСЦсть здСЦйснення операцСЦй

7,99%

3. РепутацСЦя надСЦйного СЦ стабСЦльного банку

5,80%

4. Високий рСЦвень обслуговування

5,02%

5. РекомендацСЦСЧ знайомих

4,39%

6. ПрийнятнСЦ тарифи

3,13%

7. РекламнСЦ повСЦдомлення банку

2,35%

8. Позитивний досвСЦд спСЦвпрацСЦ

2,04%


Правекс-Банк став одним СЦз небагатьох банкСЦв УкраСЧни, який маСФ право пСЦдключати до системи Моney Gram СЦншСЦ компанСЦСЧ, СЦ таким чином сприяСФ розвитку мережСЦ пунктСЦв грошових переказСЦв Money Gram в УкраСЧнСЦ.

ПСЦд час спСЦвробСЦтництва з компанСЦСФю Money Gram (банк почав здСЦйснювати операцСЦСЧ у квСЦтнСЦ 2006 р.) Правекс-Банк постСЦйно демонструСФ стрСЦмке збСЦльшення обсягСЦв грошових переказСЦв Money Gram та кСЦлькостСЦ пунктСЦв надання послуг.

КСЦлькСЦсть пунктСЦв обслуговування клСЦСФнтСЦв за системою мСЦжнародних грошових переказСЦв Money Gram в Правекс-Банку зараз нараховуСФ близько 300 СЦ кожен день збСЦльшуСФться. За минулий 2007 рСЦк банк провСЦв майже 3,6 тисяч трансакцСЦй на загальну суму 4,1 млн. доларСЦв США, при цьому темп росту за кСЦлькСЦстю трансакцСЦй склав 214%.

ГрошовСЦ перекази з Ощадного банку РосСЦСЧ.

У 2007 роцСЦ Правекс-Банк реалСЦзував спСЦльний проект з виплати термСЦнових грошових переказСЦв з Ощадного банку РосСЦСЧ.

ПСЦдписання угоди з одним СЦз найкрупнСЦших банкСЦв РосСЦСЧ дало змогу Правекс-Банку надавати своСЧм клСЦСФнтам можливСЦсть отримувати грошовСЦ перекази з будь-якого куточка РосСЦСЧ.

ТермСЦновСЦ грошовСЦ перекази з Ощадного банку РосСЦСЧ мають наступнСЦ переваги, якСЦ роблять нову послугу Правекс-Банку особливо привабливою для клСЦСФнтСЦв: швидкСЦсть - переказ доступний до виплати протягом 12 годин; зручнСЦсть - для виплати переказу вСЦдправник може вибирати будь-яке з 520 вСЦддСЦлень Правекс-Банку, що розташоване найближче до отримувача; конкурентоспроможнСЦ тарифи.

Все це робить послугу особливо привабливою для клСЦСФнтСЦв.

МиттСФвСЦ грошовСЦ перекази "Правекс-Телеграф".

У Правекс-Банку успСЦшно працюСФ система миттСФвих грошових переказСЦв "Правекс-Телеграф", яка була започаткована у серпнСЦ 2002 року. Ця система дозволяСФ здСЦйснювати практично миттСФвий переказ коштСЦв у мережСЦ вСЦддСЦлень банку, розташованих у найвСЦддаленСЦших куточках УкраСЧни, як у нацСЦональнСЦй валютСЦ, так СЦ в доларах США та СФвро за одними з найпривабливСЦших тарифСЦв. Протягом 2007 року система "Правекс-Телеграф" заслужено користувалася довСЦрою клСЦСФнтСЦв. КСЦлькСЦсть трансакцСЦй перевищила 1 мСЦльйон, обсяг переказСЦв у 2007 роцСЦ склав понад 4 млрд. грн (таблиця 3.3).


Таблиця 3.3 - СередньомСЦсячнСЦ показники роботи системи миттСФвих грошових переказСЦв "Правекс-Телеграф"

Показники

2003

2004

2005

2006

2007

1. Сума переказСЦв (грн. еквСЦвалент, в тис. грн.)

3589,6

7784,7

28028,1

72972,8

347295,6

2. КСЦлькСЦсть трансакцСЦй (шт.)

1205

5242

18560

45382

96253


ДанСЦ анкетування населення для зтАЩясування моментСЦв, якСЦ впливають на спСЦвпрацю мСЦж клСЦСФнтами та вСЦддСЦленнями Банку за послугою "Правекс-Телеграф" наведенСЦ в таблицСЦ 3.4.


Таблиця 3.4 - Фактори, що вплинули на рСЦшення звернутися саме до Правекс-Банку

Показники

Значення

1. МСЦiе розташування

53,08%

2. ПрийнятнСЦ тарифи

16,48%

3. ОперативнСЦсть здСЦйснення операцСЦй

11,57%

4. РепутацСЦя надСЦйного СЦ стабСЦльного банку

7,47%

5. Високий рСЦвень обслуговування

5,87%

6. РекомендацСЦСЧ знайомих

5,53%


ОбмСЦн валют.

Правекс-Банк працюСФ з готСЦвковою валютою 11 держав та здСЦйснюСФ усСЦ види валютно-обмСЦнних операцСЦй: купСЦвля та продаж готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти, конвертацСЦя валюти (прямий обмСЦн 10 видСЦв готСЦвковоСЧ СЦноземноСЧ валюти на СЦншу СЦноземну валюту).

Правекс-Банк пропонуСФ найбСЦльш конструктивнСЦ тарифи, можливСЦсть узгодження СЦндивСЦдуальних курсСЦв для оптових клСЦСФнтСЦв, завчасне замовлення необхСЦдноСЧ суми валюти для оптових клСЦСФнтСЦв на потрСЦбний клСЦСФнту час та гарантСЦю СЧх своСФчасного отримання.

Обсяги наданих населенню послуг з обмСЦну валют виросли бСЦльш нСЦж на 64% порСЦвняно з 2006 роком.

ОбмСЦн валют надаСФться населенню усСЦма банками, але Правекс-Банк маСФ такСЦ переваги обмСЦну валют: конфСЦденцСЦйнСЦсть; зручний режим роботи; для постСЦйних клСЦСФнтСЦв СЦснуСФ можливСЦсть надання СЦндивСЦдуального курса обмСЦну валют; висока якСЦсть обслуговування та оперативнСЦсть здСЦйснення операцСЦй купСЦвлСЦ/продажу СЦноземноСЧ валюти; СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного клСЦСФнта; можливСЦсть замовлення необхСЦдноСЧ суми валюти на потрСЦбний час та гарантСЦя отримання цСЦСФСЧ суми в термСЦн.

ПеревСЦрка платостпроможностСЦ банкнот СЦноземноСЧ валюти.

Вона направлена на запобСЦгання отримання клСЦСФнтами фальшивих банкнот. Переваги перевСЦри платоспроможностСЦ банкнот у вСЦддСЦленнях Правекс-Банку: конфСЦденцСЦйнСЦсть; наявнСЦсть необхСЦдного обладнання для перевСЦрки грошей; зниження ризику отримання фальшивих банкнот; низький тариф при оплатСЦ послуги; здСЦйснити перевСЦрку можливо в кожному вСЦддСЦленнСЦ Правекс-Банку; СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного клСЦСФнта; висока якСЦсть СЦ оперативнСЦсть здСЦйснення цСЦСФСЧ операцСЦСЧ; зручний режим роботи банку.

ОбмСЦн старих банкнот СЦноземноСЧ валюти.

Суть цСЦСФСЧ послуги полягаСФ в можливостСЦ обмСЦняти за певну плату стару банкноту, яка знаходиться в такому станСЦ, що СЧСЧ не приймають для оплати товарСЦв СЦ послуг. Переваги обмСЦну зношених банкнот у Правек-Банку: висока якСЦсть обслуговування; доступнСЦ тарифи; одержання якСЦсних перевСЦрених купюр; швидке здСЦйснення операцСЦй.

Правекс-Банк по обмСЦну зношених купюр з СЦноземноСЧ валюти працюСФ як з фСЦзичними особами, так СЦ з СЦншими банками на договСЦрних вСЦдносинах.

Приймання платежСЦв вСЦд населення.

Правекс-Банк надаСФ своСЧм клСЦСФнтам одну з найбСЦльш поширених банкСЦвських послуг - приймання готСЦвкових платежСЦв. Завдяки розгалуженСЦй та ефективно розташованСЦй мережСЦ вСЦддСЦлень Правекс-Банк активно набираСФ популярнСЦсть, як серед населення УкраСЧни, так СЦ серед юридичних осСЦб, якСЦ зацСЦкавленСЦ в продажу товарСЦв та послуг.

За минулий рСЦк Правекс-Банк надав послугу з приймання готСЦвкових платежСЦв майже 10 мСЦльйонам клСЦСФнтСЦв - фСЦзичним та юридичним особам, якСЦ здСЦйснили платежСЦв на суму бСЦльше 2,8 млрд. грн. СтабСЦльнСЦсть розвитку послуги з приймання платежСЦв забезпечена, насамперед, проведенням полСЦтики збСЦльшення кСЦлькостСЦ партнерСЦв, з якими банк уклав договори на приймання платежСЦв, а також полСЦпшенням якостСЦ обслуговування у вСЦддСЦленнях. Отже, накСЦнець 2007 року кСЦлькСЦсть договорСЦв з пСЦдприСФмствами та органСЦзацСЦями по всСЦй територСЦСЧ УкраСЧни перевищила цифру 10000.

БанкСЦвськСЦ метали.

Правекс-Банк - визнаний лСЦдер серед украСЧнських банкСЦв на ринку банкСЦвських металСЦв. ВСЦн першим розпочав проведення операцСЦй з банкСЦвськими металами. Банк мСЦцно утримуСФ своСФ лСЦдерство в цСЦй сферСЦ дСЦяльностСЦ й сьогоднСЦ.

За перСЦод з 1998 року Правекс-Банк реалСЦзував украСЧнським споживачам понад 18736 кг. банкСЦвського золота, срСЦбла, платини та паладСЦю.

До послуг клСЦСФнтСЦв найбСЦльший асортимент зливкСЦв банкСЦвських металСЦв, який включаСФ 12 номСЦналСЦв зливкСЦв золота, 9 номСЦналСЦв зливкСЦв срСЦбла, 11 номСЦналСЦв зливкСЦв платини та 2 номСЦнали зливкСЦв паладСЦю. РЗх можна придбати в усСЦх фСЦлСЦях та вСЦддСЦленнях банку, кСЦлькСЦсть яких перевищуСФ 520 штук. Також клСЦСФнти мають можливСЦсть продати зливки банкСЦвських металСЦв в таких мСЦстах УкраСЧни, як КиСЧв, ВСЦнниця, Донецьк, Луганськ, ХаркСЦв, ДнСЦпропетровськ та Ужгород.

Правекс-Банк приймав активну участь в МСЦжнародних спецСЦалСЦзованих виставках ювелСЦрних виробСЦв, годинникСЦв, коштовних прикрас та аксесуарСЦв "ЮВЕЛРЖР ЕКСПО УКРАРЗНА 2007", де був нагороджений дипломом "За краще представлення продукцСЦСЧ".

У 2007 роцСЦ були укладенСЦ договора на поставки банкСЦвських металСЦв СЦз швейцарською компанСЦСФю ARGOR-HERAEUS СЦ бельгСЦйською фСЦрмою UMICORE (представництво в НСЦмеччинСЦ) та поставки монет СЦз австрСЦйською компанСЦСФю Schoeller Muzhandel, яка СФ безпосереднСЦм дистриб'ютором монет, виготовлених монетними дворами свСЦту.

Правекс-Банк, прагнучи завоювати клСЦСФнта, шукаСФ новСЦ пСЦдходи до залучення клСЦСФнтСЦв, намагаСФться завоювати СЧхню довСЦру й переконати в необхСЦдностСЦ придбання зливкСЦв банкСЦвських металСЦв саме в нашому банку. У свою чергу одне з основних завдань кожного вСЦддСЦлення банку - постСЦйне зростання клСЦСФнтськоСЧ мережСЦ й розвиток ефективного довгострокового спСЦвробСЦтництва в сферСЦ банкСЦвських металСЦв.

При домовленостСЦ з клСЦСФнтом про цСЦну продажу банкСЦвського металу, цСЦна фСЦксуСФться СЦ залишаСФться незмСЦнною незалежно вСЦд дати здСЦйснення операцСЦСЧ й ситуацСЦСЧ на валютному ринку. Також СЦснуСФ система надання знижок для оптових клСЦСФнтСЦв.

В 2007 роцСЦ впроваджена послуга вСЦдкриття поточних рахункСЦв у банкСЦвських металах.

Менеджери Правекс-Банку завжди в своСЧй працСЦ використовують метод перехресних продаж як по вСЦдношенню до СЦснуючих клСЦСФнтСЦв, так СЦ до тих хто вперше звертаСФться до послуг банку. РеалСЦзацСЦя перехресного мереджменту дозволяСФ збСЦльшити як кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв Банку, так СЦ фСЦнансовий результат роботи вСЦддСЦлення, а також отримати добру репутацСЦю.

ПрацСЦвниками Правекс-Банку постСЦйно розповсюджуСФться рекламна продукцСЦя по всСЦм послугам, якСЦ надаСФ Банк, проводиться монСЦторинг банкСЦв-конкурентСЦв по послугам з метою розумСЦння ринка послуг, проводиться вивчення бази можливих клСЦСФнтСЦв.

Отже, в дСЦяльностСЦ Банку постСЦйно проводиться робота зСЦ створення умов для максимально швидкого СЦ повного процеса обслуговування - шляхом пропонування комплекса послуг, якСЦ дозволяють вибрати клСЦСФнту найбСЦльш вигСЦдний для нього варСЦант.


3.9 УправлСЦння персоналом


МСЦцнСЦ позицСЦСЧ Правекс-Банку на украСЧнському ринку фСЦнансових послуг стали можливими завдяки СФвропейському менеджменту на всСЦх рСЦвнях управлСЦнськоСЧ СЦСФрархСЦСЧ, згуртованому колективу професСЦоналСЦв, об'СФднаному СФдиною корпоративною культурою.

УправлСЦння персоналом у Правекс-Банку становить найважливСЦшу частину в стратегСЦСЧ його розвитку, яка базуСФться на безперечному постулатСЦ, що успСЦшна дСЦяльнСЦсть банку безпосередньо залежить вСЦд працюючих у ньому людей.

СьогоднСЦ, коли Правекс-Банк здСЦйснюСФ значне збСЦльшення СЦнфраструктури СЦ сервСЦсноСЧ бази, завдання формування постСЦйно зростаючоСЧ команди досвСЦдчених надСЦйних фахСЦвцСЦв виходить на перший план. Про те, що протягом багатьох рокСЦв це завдання успСЦшно СЦ позитивно вирСЦшуСФться, свСЦдчить динамСЦка росту чисельностСЦ спСЦвробСЦтникСЦв банку (рисунок 3.12).


Рисунок 3.12 - ДинамСЦка збСЦльшення чисельностСЦ робСЦтникСЦв Правекс-Банку (чоловСЦк)


У банку створена СЦ функцСЦонуСФ особлива (унСЦкальна) система пСЦдготовки керСЦвного складу та спецСЦалСЦстСЦв, яка поСФднуСФ отримання теоретичних знань з СЧх практичним використанням пСЦд час реальноСЧ роботи. За цСЦСФю системою кандидати на працевлаштування в банку проходять навчання у департаментСЦ з проведення стажування та практичний курс стажування у вСЦддСЦленнях банку в м. КиСФвСЦ, пСЦд час якого здають залСЦки зСЦ знання всього спектра банкСЦвських послуг, що надаються Правекс-Банком.

ТСЦльки Правекс-Банк надаСФ унСЦкальну можливСЦсть випускникам вищих навчальних закладСЦв, незалежно вСЦд профСЦлю отриманоСЧ освСЦти та наявного досвСЦду роботи, займати на конкурснСЦй основСЦ престижнСЦ посади керСЦвникСЦв, заступникСЦв керСЦвникСЦв вСЦддСЦлень банку. У 2007 роцСЦ успСЦшно пройшли конкурсний вСЦдбСЦр та були призначенСЦ на цСЦ посади 93 випускники з 56 вузСЦв УкраСЧни.

У кадровСЦй роботСЦ в банку використовуСФться СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до кожного громадянина, бажаючого отримувати достойну оплату своСФСЧ працСЦ завдяки особистим здСЦбностям, незалежно вСЦд вСЦку, рСЦвня освСЦти, статСЦ, полСЦтичних та релСЦгСЦйних уподобань тощо. ТСЦльки у 2007 роцСЦ в структурних пСЦдроздСЦлах Правекс-Банку було створено 4821 робочих мСЦiь, прийнято на роботу 5126 громадян УкраСЧни, у тому числСЦ 278 громадян з обмеженими можливостями (СЦнвалСЦдСЦв). Для кожного з 10221 спСЦвробСЦтника банку Правекс-Банк - це достойна зарплата, розвинута корпоративна культура, дружнСЦ вСЦдносини з колегами, можливСЦсть постСЦйного розвитку, самовдосконалення та самореалСЦзацСЦСЧ.


3.10 АналСЦз фСЦнансового стану АКБ "Правекс-Банку"


АналСЦз активСЦв АКБ "Паравекс-Банку"


Таблиця 3.5 - ДинамСЦка СЦ структура активСЦв Правекс-Банку за 2005-2007 рр.

Найменування статтСЦ

2005

2006

2007

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

структура, %

темп росту, %

1. ГотСЦвка та банкСЦвськСЦ метали

226325

172993

255399

7,13

47,64

2. Кошти у НБУ

37934

184794

135966

3,80

-26,42

3. Кошти в СЦнших банках

185949

109237

380277

10,61

248,12

4. Кредити та аванси юридичним особам

291365

230129

255135

7,12

10,87

5. Кредити та аванси фСЦзичним особам

692145

1143278

2127760

59,38

86,11

6. ЦП та вкладення в асоцСЦйованСЦ СЦ дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ

1058

1058

1058

0,03

0,00

7. Майно

165975

168295

315055

8,79

87,20

8. РЖншСЦ активи

10139

113736

112378

3,14

-1,19

9. ЧистСЦ активи

1640890

2123520

3583028

100,00

68,73


Станом на 1.01.2008 загальна сума активСЦв банку складаСФ 3583028 тис. грн. чи на 68,73% бСЦльше нСЦж на 1.01.2007.

Значну питому вагу в активах АКБ "Правекс-Банку" займають кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв. На 1.01.2008 наданСЦ кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв складаСФ 2382895 тис. грн чи 66,5% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв, що на 1009488 тис. грн чи на 73,50% бСЦльше нСЦж на 1.01.2007.

Можна сказати, Правекс-Банк проводить стабСЦльну кредитну полСЦтику.

Так, як Правекс-Банк, банк роздрСЦбного бСЦзнесу 59,38% в загальнСЦй сумСЦ активСЦв займають кредити фСЦзичним особам - 2127760 тис. грн.

Сума кредитСЦв фСЦзичним особам станом на 1.01.2008 зросла в порСЦвняннСЦ на 1.01.2007 на 979482 тис. грн чи на 86,11%.

Сума кредитСЦв юридичним осСЦбам складаСФ на 1.01.2008 256135 тис. грн чи 7,12% в загальнСЦй сумСЦ активСЦв. Темп росту в порСЦвняннСЦ з 2006 роком становить усього 10,87%.

Кошти в СЦнших банках станом на 1.01.2008 складають 380277 тис. грн, що становить 10,61% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв. В порСЦвняннСЦ з 2006 роком сума коштСЦв в СЦнших банках збСЦльшилась на 271040 тис. грн чи на 248,12%.

Кошти в НБУ станом на 1.01.2008 складають 138966 тис. грн, що становить 3,8% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв. В порСЦвняннСЦ з 2006 роком сума коштСЦв в НБУ зменшилася на 47828 тис. грн, тобто на 26,42%.

ГотСЦвка та банкСЦвськСЦ метали станом на 1.01.2008 складають 255399 тис. грн, що становить 7,13% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв. В порСЦвняннСЦ з 2006 роком сума металСЦв зросла на 85406 тис. грн чи на 47,64%.

Майно банку станом на 1.01.2008 складаСФ 315056 тис. грн, що становить 8,74% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв. В порСЦвняннСЦ з 2006 роком сума майна банку збСЦльшилася на 146761 тис. грн, тобто на 87,2%.

РЖншСЦ активи станом на 1.01.2008 складають 112378 тис. грн, що становить 3,10% вСЦд загальноСЧ суми активСЦв. В порСЦвняннСЦ з 2006 роком сума СЦнших активСЦв залишилася майже незмСЦнною.

АналСЦз пасивСЦв АКБ "Правекс-Банку"


Таблиця 3.6 - ДинамСЦка СЦ структура пасивСЦв Правекс-Банку за 2005-2007 рр.

Найменування статтСЦ

2005

2006

2007

тис. грн.

тис. грн.

тис. грн.

структура, %

темп росту, %

1. Кошти СЦнших банкСЦв

144476

31273

280671

7,83

797,47

2. Кошти юридичних осСЦб:

310887

353284

326424

9,11

-7,60

2.1. Кошти до запитання

282463

310358

294404

8,22

-5,14

2.2. СтроковСЦ депозити

28424

42926

32020

0,89

-25,41

3. Кошти фСЦзичних осСЦб:

927642

1350722

2275218

63,50

68,44

3.1. Кошти до запитання

96445

198075

256881

7,17

29,69

3.2. СтроковСЦ депозити

812360

1152647

2018337

56,33

75,10

4. РЖншСЦ зобовтАЩязання

116732

219635

344051

9,60

56,65

5. "асний капСЦтал

141153

168606

356664

9,96

111,54

6. ЧистСЦ пасиви

1640890

2123520

3583028

100,00

68,73


Станом на 1.01.2008 пасиви банку складають 3583028 тис. грн., що на 1459508 тис. грн. або на 68,73% бСЦльше нСЦж на 1.01.2007.

Ресурси АКБ "Правекс-Банку" складаються з "асних та залучених коштСЦв.

ВласнСЦ кошти банку складають 356664 тис. грн., що становить 9,96% (по нормативу близько 10%) вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв, на 1.01.2006 "аснСЦ кошти складають 168606 тис.грн.

ЗобовтАЩязання банку складають 322364 тис. грн., тобто 90,04%, станом на 1.01.2006 збовязання склали 1954914 тис. грн чи 92,06%.

Власний капСЦтал банку на 1.01.2008 порСЦвняно з 2006 роком збСЦльшився на 188058 тис. грн., тобто на 11,5% та складаСФ 356664 тис. грн.

Значну питому вагу у "асному капСЦталСЦ складаСФ статутний капСЦтал - 171499 тис. грн. (48,08%), що на 62538 тис. грн. (57,3%) бСЦльше нСЦж у 2005 роцСЦ.

Статутний капСЦтал збСЦльшився протягом року за рахунок внескСЦв за акцСЦями нового випуску.

РезервнСЦ та СЦншСЦ фонди банку на 1.01.2008 складають 10219 тис. грн. (2,8%), що на 6882 тис. грн. (206,2%) бСЦльше нСЦж у 2006 роцСЦ.

Сума резервних та СЦнших фондСЦв збСЦльшилася протягом 2006 року за рахунок вСЦдрахування вСЦд прибутку.

Нарощування найбСЦльш стабСЦльноСЧ частки "асних коштСЦв (статутного та резервного фондСЦв) свСЦдчить про забезпечення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ АКБ "Правекс-Банку".

Резерви переоцСЦнки складають 96529 тис. грн. (27,06%), що на 81135 тис. грн. бСЦльше нСЦж у 2006 роцСЦ.

ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ складають 672 тис. грн. (0,2%).

НерозподСЦлений прибуток минулих рокСЦв складаСФ 940 тис. грн. або 0,26%.

Прибуток звСЦтного року, що очСЦкуСФ затвердження складаСФ 76805 тис. грн. (21,53%), що на 63511 тис. грн. бСЦльше нСЦж у 2006 роцСЦ (тобто бСЦльше у 5,7 разСЦв).

ЗбСЦльшення "асних ресурсСЦв АКБ "Правекс-Банку" сприяСФ пСЦдвищенню його прибутковостСЦ та покращуСФ його економСЦчнСЦ нормативи (достатнСЦсть капСЦталу, платоспроможнСЦсть).

Як СЦ у свСЦтовСЦй практицСЦ в АКБ "Правекс-Банку" 90% всСЦСФСЧ потреби в грошових резервах для здСЦйснення активних операцСЦй формуються за рахунок залучених коштСЦв на платнСЦй основСЦ.

ПорСЦвняно з 2006 роком сума зобовтАЩязань банку збСЦльшилася на 1271450 тис. грн. (тобто в 1,65 рази) та становить 3226364 тис. грн (90,04% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв).

Значну питому вагу становлять кошти клСЦСФнтСЦв банку - 84,37%, тобто 2722123 тис. грн. ПорСЦвняно з 2006 роком сума коштСЦв клСЦСФнтСЦв банку зросла на 904398 тис. грн., тобто на 49,75%.

Кошти юридичних осСЦб становлять 326424 тис. грн., тобто 9,11% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв. ПорСЦвняно з 2006 роком сума коштСЦв юридичних осСЦб зменшилася на 26860 тис. грн., тобто на 8,22%.

Серед коштСЦв юридичних осСЦб кошти до запитання становлять 294404 тис. грн. чи 90,19%, тобто 8,22% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв, та 10,8% вСЦд суми коштСЦв клСЦСФнтСЦв.

СтроковСЦ депозити юридичних осСЦб становлять 32020 тис. грн., тобто 0,89% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв та 1,17% вСЦд суми коштСЦв клСЦСФнтСЦв.

Значну питому вагу складають кошти фСЦзичних осСЦб - 2275218 тис. грн., що на 924496 тис. грн. бСЦльше нСЦж у 2006 роцСЦ, тобто на 68,4%.

Кошти фСЦзичних осСЦб станом на 1.01.2008 складають 63,4% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв.

Серед них кошти до запитання - 286881 тис. грн., тобто 7,17% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв та 9,44% вСЦд суми коштСЦв клСЦСФнтСЦв.

СтроковСЦ депозити фСЦзичних осСЦб складають 2018337 тис. грн., тобто 56,33% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв та 74,14% вСЦд суми коштСЦв клСЦСФнтСЦв.

За даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв "Правекс-Банк" станом на 1.01.2008 входить до десятки найкращих банкСЦв за розмСЦром депозитного портфеля фСЦзичних осСЦб.

Кошти в СЦнших банках на 1.01.2008 складають 280671 тис. грн., тобто 7,83% вСЦд загальноСЧ суми ресурсСЦв. ПорСЦвняно з минулим роком сума коштСЦв в СЦнших банках зросла на 249398 тис. грн., тобто в 8,97 рази.

РЖншСЦ зобовтАЩязання на 1.01.2008 складають 344051 тис. грн., тобто 9,60% вСЦд загальноСЧ ресурсСЦв. ПорСЦвняно з минулим роком сума СЦнших зобовтАЩязань зросла на 124416 тис. грн., тобто на 56,64%.

Отже, основним джерелом збСЦльшення ресурсСЦв АКБ "Правекс-Банку" для кредитування реального сектора економСЦки СФ кошти фСЦзичних осСЦб.

АналСЦз фСЦнансового звСЦту АКБ "Правекс-Банку"

Результати дСЦяльностСЦ

У 2007 роцСЦ чистий прибуток зрСЦс на 63511 тис. грн. (477,7%) СЦ складаСФ 76805 тис. грн. (таблиця 3.7).


Таблиця 3.7 - ЗвСЦт про фСЦнансовий результат банку (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2007

2006

Абс., (+/-)

ВСЦдн., %

1.1. Процентний дохСЦд

303165

181026

122139

67,47

1.2. ПроцентнСЦ витрати

177596

121673

55923

45,96

1. Чистий процентний дохСЦд

125569

59353

66216

111,56

2.1. КомСЦсСЦйний дохСЦд

363077

153596

209481

136,38

2.2. КомСЦсСЦйнСЦ витрати

3692

4073

-381

-9,35

2. Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

359385

149523

209862

140,35

3. ТоргСЦвельний дохСЦд

30823

28380

2443

8,61

4. РЖншСЦ доходи

17023

7009

10014

142,87

5. Усього доходСЦв

532800

244265

288535

118,12

6. ЗагальноадмСЦнСЦстративнСЦ витрати

111910

84412

27498

32,58

7. Витрати на персонал

192917

88099

104818

118,98

8. РЖншСЦ витрати

87654

40758

46896

115,06

9. Прибуток вСЦд операцСЦй

140319

30996

109323

352,70

10. ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

29135

10110

19025

188,18

11. Прибуток до оподаткування

111184

20886

90298

432,34

12. Витрати на податок на прибуток

34379

7592

26787

352,83

13. Прибуток пСЦсля оподаткування

76805

13294

63511

477,74

14. Чистий прибуток/збиток банку

76805

13294

63511

477,74


ВидСЦлимо джерела його збСЦльшення за наступними напрямками:

  1. збСЦльшення чистого процентного доходу привело до збСЦльшення чистого прибутку банку порСЦвняно з 2006 роком на 47,3 млн. грн. з урахуванням збСЦльшення вСЦдрахувань у страховСЦ резерви в звСЦтному роцСЦ на 19 млн. грн.;
  2. збСЦльшення чистого процентного доходу на 222,3 млн. грн., тобто на 136,38%.

Прибуток вСЦд операцСЦй банку досягнутий як на клСЦСФнтськСЦй СЦ ресурснСЦй базСЦ на початок 2006 року, так СЦ вСЦд розширення дСЦяльностСЦ банку у 2006 роцСЦ.

СлСЦд зазначити, що найбСЦльш вагомою статтею доходСЦв АКБ "Правекс-Банку" СФ комСЦсСЦйний дохСЦд. Станом на 1.01.2008 вСЦн становить 363077 тис. грн., тобто 68,14% вСЦд загальноСЧ суми отриманих доходСЦв. Чистий процентний дохСЦд становить 125569 тис. грн., тобто 23,56%.

Отже, полСЦтика Правекс-Банку спрямована на отримання прибутку в значнСЦй мСЦрСЦ вСЦд проведення комСЦсСЦйних операцСЦй банку, якСЦ СФ бСЦльш неризиковими.

Чистий процентний дохСЦд

Джерела формування доходних/видаткових статей чистого процентного доходу приведенСЦ в таблицях 3.8 СЦ 3.9.


Таблиця 3.8 - ПроцентнСЦ доходи (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2007

2006

Абс., (+/-)

ВСЦдн., %

1. За коштами у банках

30002

10013

19989

199,63%

2. За кредитами СЦ авансами клСЦСФнтСЦв

273140

170979

102161

59,75%

3. РЖншСЦ

23

34

-11

-32,35%

4. Усього

303165

181026

122139

67,47%


Таблиця 3.9 - ПроцентнСЦ витрати (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2007

2006

Абс., (+/-)

ВСЦдн., %

1. За коштами, отриманими вСЦд банкСЦв

20030

28544

-8514

-29,83%

2. За коштами, отриманими вСЦд клСЦСФнтСЦв

127831

75787

52044

68,67%

3. РЖншСЦ

29735

17342

12393

71,46%

4. Усього

177596

121673

55923

45,96%


У 2007 роцСЦ чистий процентний дохСЦд банку був 125569 тис. грн., що на 66216 тис. грн. бСЦльше, нСЦж у 2006 роцСЦ. ПрирСЦст чистого процентного доходу обумовлений як за рахунок сформованого на початок року кредитного портфеля банку, так СЦ за рахунок збСЦльшення кредитного портфеля протягом 2006 року. ДохСЦд вСЦд кредитних операцСЦй з клСЦСФнтами СФ основною частиною чистого процентного доходу банку СЦ становить 145309 тис. грн.

Залучення нових клСЦСФнтСЦв СЦ збСЦльшення загального обсягу пасивСЦв привели до росту процентних витрат банку. Так, у 2007 роцСЦ процентнСЦ витрати були 177596 тис. грн., що на 55923 тис. грн., чи на 45,9% бСЦльше, нСЦж у 2006 роцСЦ. У той же час слСЦд зазначити, що витрати на пСЦдтримку лСЦквСЦдностСЦ ресурсами мСЦжбанкСЦвського ринку скоротилися на 8514 тис. грн., чи на 29,83%.

Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

У 2007 роцСЦ чистий комСЦсСЦйний дохСЦд становив 359386 тис. грн., що на 209862 млн. грн., чи на 140,35% бСЦльше, нСЦж у 2006 роцСЦ (таблиця 3.10).


Таблиця 3.10 - Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2007

2006

Абс., (+/-)

ВСЦдн., %

1. Розрахунково-касове обслуговуваня

174614

63685

110929

174,18%

2. За валютними операцСЦями

15307

18703

-3396

-18,16%

3. За кредитним обслуговуванням

165311

63517

101794

160,26%

4. За операцСЦями з цСЦнними паперами

2508

1703

805

47,27%

5. РЖншСЦ

1645

1915

-270

-14,10%

6. Усього

359385

149523

209862

140,35%

ЗбСЦльшення комСЦсСЦйного доходу обумовлено: 1) ростом клСЦСФнтськоСЧ бази, збСЦльшенням кСЦлькостСЦ операцСЦй з розрахунково-касового обслуговування, що забезпечило пСЦдвищення доходСЦв на 110929 тис. грн., чи в 2,7 рази за розрахунково-касового обслуговуванням СЦ на 805 тис. грн., чи в 1,47 ризи за операцСЦями з цСЦнними паперами вСЦдповСЦдно; 2) збСЦльшенням кредитного портфеля, що забезпечило пСЦдвищення доходСЦв з кредитного обслуговування на 101794 тис. грн., чи на 160,3%; 3) скорочення експортних операцСЦй банку в звтАЩязку зСЦ змСЦною контАЩюнктури на мСЦжнародному ринку, збСЦльшенням обсягу реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ на внутрСЦшньому ринку, що привело до зменшення комСЦсСЦйних доходСЦв вСЦд валютних операцСЦй банку на 3396 тис. грн., чи на 18,2%.

Чистий торгСЦвельний дохСЦд

У 2007 роцСЦ чистий торгСЦвельний дохСЦд збСЦльшився на 2443 тис. грн, чи на 8,6%.

У 2007 роцСЦ Правекс-Банк використовував сприятливу контАЩюнктуру валютного ринку, в результатСЦ чого у частинСЦ торгСЦвлСЦ СЦноземною валютою чистий торгСЦвельний дохСЦд банку зрСЦс на 2443 тис. грн., чи на 8,6%.

ОперацСЦйнСЦ витрати

НаслСЦдком розширення торгСЦвельноСЧ мережСЦ банку стало збСЦльшення у 2006 роцСЦ операцСЦйних витрат на 179212 тис. грн, чи на 84,03% (таблиця 3.11).


Таблиця 3.11- ОперацСЦйнСЦ витрати (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2007

2006

Абс., (+/-)

ВСЦдн., %

1.1. АдмСЦнСЦстративнСЦ витрати

54181

42806

11375

26,57%

1.2. АмортизацСЦя

30150

23213

6937

29,88%

1.3. Збиток вСЦд продажу ОЗ та НМА

551

69

482

698,55%

1.4. ОперацСЦйний лСЦзинг (оренда)

17514

11507

6007

52,20%

1.5. РЖншСЦ податки

9514

6817

2697

39,56%

1.6. РЖншСЦ

87654

40758

46896

115,06%

1. ЗагальноадмСЦнСЦстративнСЦ витрати

199564

125170

74394

59,43%

2.1. Зарплата

150421

71347

79074

110,83%

2.2. Витрати на соцСЦальне забезпечення

40863

15178

25685

169,23%

2.3. РЖншСЦ витрати на персонал

1633

1501

132

8,79%

2. Витрати на персонал

192917

88099

104818

118,98%

3. ОперацСЦйнСЦ витрати

392481

213269

179212

84,03%


РСЦст операцСЦйних витрат, у першу чергу обумовлений дСЦСФю рСЦзноманСЦтних факторвСЦ: 44,12% приросту операцСЦйних витрат, або 79074 тис. грн. припадаСФ на збСЦльшення витрат на персонал; 7,49% - 13426 тис. грн. на збСЦльшення витрат на оренду, амортизацСЦю; 2,5% приросту операцСЦйних витрат банку, або 4500 тис. грн., припадаСФ на збСЦльшення витрат на полСЦпшення СЦ доброзичливСЦсть; 9% зменшення цих витрат або на 16129 тис. грн. повтАЩязано зСЦ зменшенням витрат на страхування ризикСЦв у результатСЦ полСЦпшення якостСЦ кредитного портфеля.

ВСЦдрахування в резерви


Таблиця 3.12 - АналСЦз резервСЦв на покриття можливих збиткСЦв (тис. грн.)

Найменування статтСЦ

2006

2005

Абс., +/-

ВСЦдн., %

1.1. ВСЦдрахування в резерв

-5830

-1303

-4527

347,43

1. Кошти в СЦнших банках

-5830

-1303

-4527

347,43

2.1. ВСЦдрахування в резерв

-30506

-12861

-17645

137,20

2.2. Списання безнадСЦйних активСЦв

-

-33

33

-100,00

2. Кредити СЦ заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв

-30506

-12894

-17612

136,59

3.1. ВСЦдрахування в резерв

-439

-295

-144

48,81

3.2. ВСЦдновлення списаних активСЦв

52

-

52

-

3. ДебСЦторська заборгованСЦсть за операцСЦями

-387

-295

-92

31,19

4.1. ВСЦдрахування в резерв

-50

-83

33

-39,76

4.2. Списання безнадСЦйних активСЦв

-11236

-4465

-6771

151,65

4. НарахованСЦ доходи

-11186

-4382

-6804

155,27

5. Списання СЦнших безнадСЦйних активСЦв

-3598

-

-3598

-

6. Разом

-3598

-

-3598

-

7. Разом витрат

-29135

-10110

-19025

188,18


У 2007 роцСЦ витрати на формування резервСЦв за активами операцСЦями становить 29135 тис. грн., що на 19025 тис. грн. бСЦльше, нСЦж у 2006 роцСЦ.

РЖстотний вплив на СЧх формування зробили наступнСЦ фактори: збСЦльшення кредитного портфеля банку на 1010 тис. грн., чи в 1,73 рази, що спричинило рСЦст вСЦдрахувань у резерви в 2007 роцСЦ пСЦд можливСЦ збитки за операцСЦями з банками СЦ за операцСЦями з клСЦСФнтами на 4527 тис. грн. СЦ 17845 тис. грн. вСЦдповСЦдно порСЦвняно з 2006 роком; одержання списаних нарахованих доходСЦв на суму 11236 тис. грн.; списання СЦнших безнадСЦйних активСЦв в сумСЦ 3598 тис.грн.

Прибуток

При збСЦльшеннСЦ прибутку банку з 20886 тис. грн. до 111184 тис. грн., чи в 5,32 рази в 2007 роцСЦ сплачений податок на прибуток також збСЦльшився в 4,52 рази СЦ становить 34379 тис. грн.

ЗбСЦльшення податку на прибуток порСЦвняно з 2006 роком обумовлено: розширенням фСЦлСЦальноСЧ мережСЦ, що привело до збСЦльшення частки валових витрат у витратах банку та податковоСЧ амортизацСЦСЧ.

Чистий прибуток банку за 2007 рСЦк становить 76805 тис. грн., що в 5,77 рази бСЦльший, нСЦж у 2006 роцСЦ.


4. ОХОРОНА ПРАЦРЖ


4.1 Характеристика примСЦщення


ВСЦдповСЦдно до теми дипломноСЧ роботи як обтАЩСФкт дослСЦдження в роздСЦлСЦ "Охорона працСЦ" мною взято примСЦщення бухгалтерського вСЦддСЦлу СОД АКБ "Правекс-Банку" у звтАЩязку з отриманням у даному вСЦддСЦлСЦ необхСЦдноСЧ вихСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ для написання роботи. ПримСЦщення вСЦддСЦлу знаходиться на першому поверсСЦ адмСЦнСЦстративноСЧ будСЦвлСЦ. Загальна площа примСЦщення становить 27 м2, висота - 2,5 м, примСЦщення маСФ два вСЦкна. КСЦлькСЦсть працюючих у примСЦщеннСЦ - 6 чоловСЦк. Отже, на одного працюючого в примСЦщеннСЦ припадаСФ: 27/6 = 4,5 (м2/чол.) робочоСЧ площи. ЗгСЦдно СЦз СНиП 2.09.04-87 на кожного працюючого в управлСЦнських примСЦщеннях повинно припадати не менше 4 (м2/чол.) робочоСЧ площСЦ. Висота примСЦщення - не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмСЦрСЦв та забезпечення працюючих робочою площею в офСЦсСЦ дотримано. У примСЦщеннСЦ розташовано 6 комптАЩютерСЦв. Напруга джерела живлення комптАЩютерСЦв у примСЦщеннСЦ - 220 В. У примСЦщеннСЦ 6 письмових столСЦв, одна шафа для зберСЦгання документСЦв, один холодильник. За небезпекою ураження електричним струмом управлСЦнське примСЦщення вСЦддСЦлу належить до примСЦщень без пСЦдвищеноСЧ небезпеки ураження електричним струмом працюючих.

План примСЦщення наведений на рисунку 4.1.


Рисунок 4.1 - Планування примСЦщення

УмовнСЦ позначення рисунку 4.1: 1. холодильник; 2. письмовСЦ столи (робочСЦ мСЦiя); 3. комптАЩютери; 4. дверСЦ; 5. вСЦкна; 6. шафа.


4.2 АналСЦз умов працСЦ


Для аналСЦзу достатностСЦ природного освСЦтлення наведемо схему примСЦщення для розрахунку, яка наведена на рисунку 4.2.

Нормоване значення коефСЦцСЦСФнта природного освСЦтлення (КПО) для четвертого свСЦтлового поясу, в якому розташована УкраСЧна (), визначаСФться у вСЦдсотках за формулою:


, (4.1)


де: - нормоване значення КПО для III свСЦтлового поясу ( згСЦдно СНиП II-4-79);

m - коефСЦцСЦСФнт свСЦтлового клСЦмату (m = 0,9);


а) вигляд з боку                          б) вигляд зверху

Рисунок 4.2 - Схема розрахунку природного освСЦтлення


c - коефСЦцСЦСФнт сонячностСЦ (c = 1).

ТодСЦ:


.


Для визначення достатностСЦ природного освСЦтлення потрСЦбно розрахувати фактичне значення КПО виходячи СЦз формули:


, (4.2)


де: - площа всСЦх вСЦкон у примСЦщеннСЦ, м2; = 1,5 * 1,4 * 2 = 4,2 (м2);

- площа пСЦдлоги примСЦщення, м2; = 4,5 * 6 = 27 (м2);

- загальний коефСЦцСЦСФнт свСЦтлопроникностСЦ вСЦконного прорСЦзу; = 0,4;

- коефСЦцСЦСФнт, який враховуСФ вСЦдбиття свСЦтла вСЦд внутрСЦшнСЦх поверхонь примСЦщення;

О·в - свСЦтлова характеристика вСЦкна;

Кбуд - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ затемнення вСЦкон СЦншими будинками; будинкСЦв немаСФ - отже, Кбуд = 1;

Кз - коефСЦцСЦСФнт запасу (Кз = 1,4).

Для розрахунку коефСЦцСЦСФнта необхСЦдно розрахувати такСЦ параметри:

  1. вСЦдношення глибини примСЦщення до висоти вСЦд рСЦвня умовноСЧ робочоСЧ поверхнСЦ до верху вСЦкна: 4,5/1,4 = 3,2;
  2. вСЦдношення вСЦдстанСЦ до розрахунковоСЧ точки вСЦд зовнСЦшньоСЧ стСЦни до глибини примСЦщення: 4/4,5 = 0,9;
  3. середньозважений коефСЦцСЦСФнт вСЦдбиття ПБ стелСЦ, стСЦн, пСЦдлоги: ПБсз = 0,4;
  4. вСЦдношення довжини примСЦщення до його глибини: 6/4,5 = 1,3.

Виходячи СЦз розрахункових показникСЦв, СЦз таблицСЦ значень коефСЦцСЦСФнта при боковому однобСЦчному освСЦтленнСЦ визначимо його значення за допомогою формули екстраполяцСЦСЧ:

, (4.3)


де: у(х) - значення функцСЦСЧ при заданому аргументСЦ, що знаходиться мСЦж значеннями аргументСЦв хСЦ та хСЦ+1;

уСЦ+1 - значення функцСЦСЧ при (СЦ+1)-ому аргументСЦ;

уСЦ - значення функцСЦСЧ при СЦ-ому аргументСЦ;

хСЦ+1 - (СЦ+1)-те значення аргументу;

хСЦ - СЦ-те значення аргументу.

ЗвСЦдси дорСЦвнюватиме:


.


Для визначення коефСЦцСЦСФнта О·в потрСЦбно скористатися таблицею значень свСЦтловоСЧ характеристики О·в свСЦтлових прорСЦзСЦв при боковому освСЦтленнСЦ:


;

;

.


Отже,


.


ОскСЦльки, фактичне значення природного освСЦтлення менше нормованого (0,486<1,35), то природнСФ освСЦтлення в примСЦщеннСЦ недостатнСФ СЦ необхСЦднСЦ заходи щодо його полСЦпшення.

Для освСЦтлення примСЦщення застосовуються люмСЦнеiентнСЦ лампи потужнСЦстю 40 Вт. Система освСЦтлення - загальна. Отже, нормоване значення освСЦтленостСЦ повинне становити не менше 300 люкс (СНиП II-4-79).

Схема розмСЦщення свСЦтильникСЦв у примСЦщеннСЦ наведено на рисунку 4.3.


Рисунок 4.3 - Схема розмСЦщення свСЦтильникСЦв


РозрахуСФмо фактичне значення освСЦтлення (Еф), враховуючи те, що потужнСЦсть ламп - 40Вт, кСЦлькСЦсть ламп у свСЦтильнику - 4 шт.

Фактичне значення штучного освСЦтлення (Еф) розраховуСФться за формулою:


, (4.4)


де: Fл - свСЦтловий потСЦк лампи, лм (для люмСЦнеiентних ламп потужнСЦстю 40 Вт - 2100 лм);

О·В - коефСЦцСЦСФнт використання свСЦтлового потоку (О·В=0,4-0,6);


О·В=(0,4+0,6)/2= =0,5;


N - кСЦлькСЦсть свСЦтильникСЦв, шт.; N = 4 шт.;

n - кСЦлькСЦсть ламп у свСЦтильнику, шт.; n = 4 шт.;

S - площа примСЦщення, м2; S = 4,5*6=27 м2;

Kз - коефСЦцСЦСФнт запасу (Kз = 1,5-2); Kз = (1,5+2)/2 = 1,75;

Z - коефСЦцСЦСФнт нерСЦвномСЦрностСЦ освСЦтлення (Z = 1,1).

ТодСЦ:


(люкс).


Отже, фактичне значення штучного освСЦтлення близьке до нормативного (323,23>300), а це свСЦдчить про достатнСЦсть штучного освСЦтлення в примСЦщеннСЦ.

Схема розрахунку природноСЧ вентиляцСЦСЧ наведена на рисунку 4.4.


Рисунок 4.4 - Схема розрахунку природноСЧ вентиляцСЦСЧ


РозрахуСФмо обтАЩСФм примСЦщення:


3).


РозрахуСФмо обтАЩСФм адмСЦнСЦстративного примСЦщення, що припадаСФ на одного працюючого:


3/чол.).

ОскСЦльки згСЦдно зСЦ СНиП 2.09.04-87 обтАЩСФм примСЦщення, що припадаСФ на 1-го працюючого, повинен становити 40 (м3), що бСЦльше нСЦж фактичне значення даного показника - 11,25 (м3/чол.), у вСЦддСЦлСЦ потрСЦбно забезпечити повСЦтрообмСЦн не менше L1=30 (м3/год) на кожного працюючого. РозрахуСФмо необхСЦдний повСЦтрообмСЦн Lн м3/год за формулою:


, (4.5)


де: n - найбСЦльша можлива кСЦлькСЦсть працюючих у примСЦщеннСЦ.


Lн = 30*6 = 180 (м3/год).


Знайдемо фактичне значення повСЦтрообмСЦну, користуючись схемою, наведеною на рисунку 4.4, за формулою:


, (4.6)


де: Вµ - коефСЦцСЦСФнт витрати повСЦтря; Вµ = 0,55;

F - площа квартирки; F = 0,3*1,2 = 0,36 м2;

V - швидкСЦсть виходу повСЦтря через квартирку або вентиляцСЦйний канал, м/с, яка розраховуСФться за формулою:


, (4.7)


де: g - прискорення вСЦльного падСЦння; g = 9,8 (м/с2);

H2 - тепловий тиск, який розраховуСФться за формулою:


, (4.8)

де: та - вСЦдповСЦдно обтАЩСФмна вага повСЦтря ззовнСЦ примСЦщення та всерединСЦ його, кГ/м3.

ОбтАЩСФмна вага повСЦтря розраховуСФться за формулою:


, (4.9)


де: Рб - барометричний тиск мм рт. ст.; Рб = 750 мм рт. ст.;

Т - температура повСЦтря, К0; всерединСЦ примСЦщення: для теплого перСЦоду року t=280С або Т=3100С, для холодного перСЦоду року - t=170С або Т=2900С; ззовнСЦ примСЦщення: для лСЦта t=240С або Т=2970С, для зими t=-110С або Т=2620С (СНиП 2.04.05-91).


;

;

;

.


Знайдемо h2 СЦз спСЦввСЦдношень:


, (4.10)

(м);

2);

2).


РозвтАЩяжемо систему:



ЗвСЦдси:


;

;

(м/с);

(м/с);

3/год);

3/год).


ОскСЦльки фактичне значення повСЦтрообмСЦну значно перевищуСФ нормативне значення як взимку, так СЦ "СЦтку, то природна вентиляцСЦя (аерацСЦя) неефективна. Тому для пСЦдвищення ефективностСЦ вентиляцСЦСЧ в примСЦщеннСЦ необхСЦднСЦ додатковСЦ заходи.

При оцСЦнцСЦ метеорологСЦчних умов у дослСЦджуваному примСЦщеннСЦ необхСЦдно порСЦвняти фактичнСЦ значення параметрСЦв мСЦкроклСЦмату: температури повСЦтря, вСЦдносноСЧ вологостСЦ, швидкостСЦ перемСЦщення повСЦтря, СЦнтенсивностСЦ теплового випромСЦнювання за наявностСЦ його джерел у примСЦщеннСЦ з нормативними значеннями, встановленими ДСН 3.3.6.042-99.

ФактичнСЦ значення можна одержати за допомогою безпосереднСЦх "асноручних вимСЦрСЦв або використати готовСЦ данСЦ вимСЦрСЦв, якщо вони СФ в санСЦтарно-технСЦчних паспортах дослСЦджуваних примСЦщень.

ШвидкСЦсть перемСЦщення повСЦтря у примСЦщеннСЦ, крСЦм того, можна знайти СЦз формули (4.6), якщо за площу, яку буде перемСЦщатися повСЦтря кСЦлькСЦстю , взяти вертикальну площу перетину дослСЦджуваного примСЦщення:


(м/с). (4.11)


Для мого прикладу:


(м/с).


Беручи до уваги, що в адмСЦнСЦстративно управлСЦнських примСЦщеннях виконуються за енерговитратами легкСЦ роботи, то вСЦдповСЦдно до ДСН 3.3.6.042-99 для холодного перСЦоду року нормативними будуть:

1. температура: оптимальна 21-240С, допустима 20-250С;

2. вСЦдносна вологСЦсть: оптимальна 40-60%, допустима не бСЦльше 70%;

3. швидкСЦсть перемСЦщення повСЦтря: оптимальна 0,1 м/с, допустима не бСЦльше 0,2 м/с.

Для теплого перСЦоду:

1. температура: оптимальна 22-250С, допустима 21-280С;

2. вСЦдносна вологСЦсть: оптимальна 40-60%, допустима не бСЦльше 60%;

3. швидкСЦсть перемСЦщення повСЦтря: оптимальна не бСЦльше 0,2 м/с, допустима 0,1-0,3 м/с.

Значення параметрСЦв, якСЦ характеризують санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ умови працСЦ в аналСЦзованому пСЦдроздСЦлСЦ наведенСЦ в пСЦдсумковСЦй таблицСЦ 4.1.


Таблиця 4.1 - ПСЦдсумкова таблиця

Параметр

Значення параметра

Нормативний документ

фактичне

нормативне

1. ОсвСЦтленСЦсть штучна (лк)

323,23

300

СНиП II-4-79

2. Значення коефСЦцСЦСФнта природного освСЦтлення (%)

0,486

1,35

СНиП II-4-79

3. Температура повСЦтря (0С):




взимку

20

21 - 25

ДСН 3.3.6.042-99

влСЦтку

24

22 - 28

ДСН 3.3.6.042-99

4. ВСЦдносна вологСЦсть повСЦтря (%):




взимку

65

< 75

ДСН 3.3.6.042-99

влСЦтку

55

< 60

ДСН 3.3.6.042-99

5. ПовСЦтрообмСЦн (м3/год):




взимку

1029,28

180

СНиП 2.09.04-87

влСЦтку

658,63

180

СНиП 2.09.04-87

6. ШвидкСЦсть перемСЦщення повСЦтря (м/с)

0,051

< 0,2

ДСН 3.3.6.042-99


АналСЦзоване примСЦщення за небезпекою виникнення пожежСЦ вСЦдповСЦдно до ОНТП 24-86 належить до категорСЦСЧ В (пожежонебезпечнСЦ - в ньому наявнСЦ легкозаймистСЦ речовини - папСЦр, дерево).

Можливими причинами пожежСЦ можуть бути:

1. коротке замикання в електричнСЦй мережСЦ, що може спричинити загорання наявних легкозаймистих речовин;

2. займання паперу СЦ дерева через необережне поводження з вогнем;

3. поширення вогню з сусСЦднСЦх примСЦщень.

Попередити пожежу можна шляхом розроблення правил безпечноСЧ поведСЦнки СЦз вогнем, усуненням можливостСЦ виникнення короткого замикання.

У разСЦ виникнення пожежСЦ своСФчасно та з мСЦнСЦмальними наслСЦдками дають можливСЦсть загасити СЧСЧ наявнСЦ пожежна сигналСЦзацСЦя та вогнегасники.

План евакуацСЦСЧ працСЦвникСЦв та матерСЦальних цСЦнностей на випадок пожежСЦ наведений на рисунку 4.5.

УмовнСЦ позначення рисунку 4.5: * - дослСЦджуване примСЦщення; - шляхи евакуацСЦСЧ.

4.3 Заходи щодо полСЦпшення умов працСЦ


Для полСЦпшення умов працСЦ в дослСЦджуваному примСЦщеннСЦ необхСЦдно покращити природне освСЦтлення шляхом застосування матерСЦалСЦв, що пСЦдвищують вСЦдбиття свСЦтла вСЦд поверхонь примСЦщення, а також зняти сонцезахиснСЦ жалюзСЦ. Можна також збСЦльшити коефСЦцСЦСФнт запасу шляхом застосування скла, яке краще пропускаСФ природне освСЦтлення. При цьому змСЦняться такСЦ показники:

  1. загальний коефСЦцСЦСФнт свСЦтлопроникнення:


= 0,8 * 0,85 * 1 * 1 * 0,9 = 0,6 (шляхом зняття сонцезахисних жалюзСЦ, =1);


Рисунок 4.5 - План евакуацСЦСЧ СЦз примСЦщення


2. коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ вСЦдбиття свСЦтла вСЦд внутрСЦшнСЦх поверхонь примСЦщення при ПБсз=0,5 (за рахунок застосування для внутрСЦшнСЦх поверхонь примСЦщення свСЦтлових кольорСЦв), звСЦдки r1(1,3)=3;

3. коефСЦцСЦСФнт запасу: Кз=1,3 (шляхом покращення якостСЦ матерСЦалу, через який проходять сонячнСЦ променСЦ):


.


ОскСЦльки в такому випадку фактичне значення освСЦтленостСЦ всеодно не вСЦдповСЦдаСФ нормативному, то необхСЦдно застосувати штучне освСЦтлення, яке вСЦдповСЦдаСФ нормативному значенню та забезпечить достатнСФ освСЦтлення в будь-який час.

Для зменшення надлишкового повСЦтрообмСЦну в холодний перСЦод року (1029,28 замСЦсть необхСЦдних 180 м3/год) пропоную скоротити час провСЦтрювання примСЦщення до:

хвилин

хвилин


Х = 180 * 60 / 1029,28 = 10,5 хв. на годину.


ВИСНОВКИ


БанкСЦвський менеджмент - це сукупнСЦсть принципСЦв, форм, методСЦв СЦ засобСЦв управлСЦння банком у ринкових умовах, наука про надСЦйнСЦ СЦ ефективнСЦ системи управлСЦння процесами СЦ вСЦдносинами, якСЦ становлять змСЦст дСЦяльностСЦ банку; керСЦвництво, керСЦвнСЦ кадри СЦ органи банкСЦвськоСЧ установи.

БанкСЦвський менеджмент подСЦляСФться на органСЦзацСЦйний та фСЦнансовий. ОрганСЦзацСЦйний стосуСФться розвтАЩязання загальних проблем СЦ специфСЦки управлСЦння банкСЦвським колективом, створення органСЦзацСЦйних структур та систем забезпечення дСЦяльностСЦ банку. ФСЦнансовий менеджмент комерцСЦйного банку - це система принципСЦв, форм, методСЦв СЦ засобСЦв грошових вСЦдносин, управлСЦння фСЦнансовими ресурсами з метою забезпечення високоСЧ ефективностСЦ СЦ фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ в дСЦяльностСЦ банку з врахуванням коливань контАЩюнктури на фСЦнансових ринках.

Важливим в банку СФ процес планування. Планування банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ являСФ собою процес визначення цСЦлей на майбутнСФ та розробку шляхСЦв СЧх досягнення. Планування являСФ собою визначення прСЦоритетСЦв подальшого розвитку банку на основСЦ аналСЦтичноСЧ обробки отриманоСЧ СЦнформацСЦСЧ про стан СЦ динамСЦку умов ринкового середовища. Для банку, на вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших суб`СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, основу механСЦзму планування дСЦяльностСЦ складаСФ фСЦнансове планування, що СФ, по сутСЦ, процесом розробки системи фСЦнансових планСЦв СЦ планових (нормативних) показникСЦв для забезпечення розвитку банку необхСЦдними фСЦнансовими ресурсами СЦ пСЦдвищення ефективностСЦ його фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ в майбутньому.

У ходСЦ формування ефективноСЧ системи фСЦнансового менеджменту банку важливого значення набувають методики аналСЦзу СЧх фСЦнансово-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. За цСЦлями проведення фСЦнансовий аналСЦз банку подСЦляСФться на рСЦзнСЦ форми залежно вСЦд таких критерСЦСЧв: за обсягом аналСЦтичного дослСЦдження (повний, тематичний), за суб'СФктом аналСЦзу (внутрСЦшнСЦй, зовнСЦшнСЦй), за об'СФктом фСЦнансового аналСЦзу банку (аналСЦз фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ банку в цСЦлому; аналСЦз фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ окремих, структурних пСЦдроздСЦлСЦв, центрСЦв фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ банку; аналСЦз окремих фСЦнансових операцСЦй банку), за перСЦодом проведення (попереднСЦй, поточний, пСЦдсумковий, перспективний). Системи фСЦнансового аналСЦзу: горизонтальний, вертикальний, порСЦвняльний, СЦнтегральний, коефСЦцСЦСФнтний.

В основСЦ функцСЦональних пСЦдсистем фСЦнансового менеджменту важливу роль у пСЦдвищеннСЦ ефективностСЦ управлСЦння доходами й витратами, лСЦквСЦднСЦстю та бюджетним процесом вСЦдСЦграють системи СЦ методи фСЦнансового контролю.

За сучасних умов розвитку банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ головне завдання полягаСФ в пошуку реальних шляхСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ ризикСЦв та отримання достатнСЦх прибуткСЦв для збереження коштСЦв вкладникСЦв та пСЦдтримання життСФдСЦяльностСЦ банку. УспСЦшне вирСЦшення цСЦСФСЧ складноСЧ проблеми потребуСФ використання багатьох методСЦв, прийомСЦв, способСЦв, систем та розробки нових пСЦдходСЦв до управлСЦння активами СЦ пасивами банку. В усьому свСЦтСЦ рСЦвень ефективностСЦ управлСЦння активами СЦ пасивами розглядаСФться як один з найважливСЦших чинникСЦв пСЦдвищення стабСЦльностСЦ, надСЦйностСЦ, лСЦквСЦдностСЦ та прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ.

СутнСЦсть активСЦв та пасивСЦв банкСЦв обумовлюСФться СЧхньою роллю в економСЦцСЦ як фСЦнансових посередникСЦв, що акумулюють тимчасово вСЦльнСЦ кошти суб`СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ розмСЦщують СЧх на умовах повернення, строковостСЦ та платностСЦ в тих суб`СФктСЦв господарства, якСЦ потребують цього для забезпечення виробничого процесу. Основними завданнями сучасного комерцСЦйного банку СФ надання рСЦзноманСЦтних видСЦв позик своСЧм клСЦСФнтам, для чого СФ необхСЦдним залучення коштСЦв СЦз рСЦзних джерел на вСЦдповСЦднСЦ термСЦни, здСЦйснення розрахунково-касового обслуговування клСЦСФнтСЦв СЦ проведення платежСЦв, здСЦйснення операцСЦй з купСЦвлСЦ та продажу валютних коштСЦв як за дорученням клСЦСФнтСЦв, так СЦ за "асний рахунок.

НайважливСЦшим напрямком здСЦйснюваних банком активних операцСЦй СФ кредитування. У структурСЦ балансу банку кредитний портфель розглядаСФться як СФдине цСЦле та складова активСЦв банку, що маСФ свСЦй рСЦвень дохСЦдностСЦ й ризику. Тому для успСЦшного кредитування - забезпечення повернення наданих кредитСЦв та пСЦдвищення дохСЦдностСЦ кредитних операцСЦй - банки мають впровадити ефективну й гнучку систему управлСЦння кредитним портфелем.

Одним з головних елементСЦв ефективного управлСЦння кредитами СФ добре розроблена кредитна полСЦтика, що маСФ забезпечувати ефективне управлСЦння портфелем кредитСЦв банку, ретельний контроль за ними СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю втрат вСЦд настання кредитних ризикСЦв.

В банкСЦвськСЦй справСЦ як СЦ в СЦнших видах бСЦзнесу ризик повтАЩязуСФться передусСЦм з фСЦнансовими втратами, що виникають у разСЦ реалСЦзацСЦСЧ певних ризикСЦв. ДСЦяльнСЦсть банку дуже рСЦзноманСЦтна СЦ включаСФ операцСЦСЧ залучення коштСЦв, випуск СЦ купСЦвлю цСЦнних паперСЦв, видачу кредитСЦв, факторинг, лСЦзинг, забезпечення клСЦСФнтСЦв готСЦвкою. ЗдСЦйснення кожноСЧ банкСЦвськоСЧ операцСЦСЧ повтАЩязане з можливСЦстю реалСЦзацСЦСЧ кСЦлькох ризикСЦв. Через те, що банк одночасно здСЦйснюСФ активнСЦ СЦ пасивнСЦ операцСЦСЧ виникають такСЦ ризики, як: кредитний ризик, валютний ризик, процентний ризик, ризик незбалансованоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, ризик розриву строку залучення СЦ розмСЦщення коштСЦв та СЦншСЦ ризики.

Ризик означаСФ небезпеку (можливСЦсть) втрати банком своСЧх ресурсСЦв, недоотримання доходСЦв або понесення додаткових витрат у результатСЦ здСЦйснення певних фСЦнансових операцСЦй.

Банки мають успСЦх тодСЦ, коли ризики контрольованСЦ СЦ знаходяться в рамках СЧх фСЦнансових можливостей.

НайважливСЦшим в управлСЦннСЦ банком СФ управлСЦння ризиком лСЦквСЦдностСЦ. ЛСЦквСЦднСЦсть банку - це здатнСЦсть банку забезпечувати своСФчасне виконання своСЧх грошових зобовтАЩязань, яка визначаСФться збалансованСЦстю мСЦж строками СЦ сумами погашення розмСЦщених активСЦв СЦ строками СЦ сумами виконання зобовтАЩязань банку.

БанкСЦвська лСЦквСЦднСЦсть розумСЦСФться як якСЦсна характеристика суб'СФкта економСЦчних вСЦдносин; на мСЦкрорСЦвнСЦ СЧСЧ можна охарактеризувати як СФднСЦсть платоспроможностСЦ, надСЦйностСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ.

ПСЦдтримання лСЦквСЦдностСЦ банку СФ серйозною та складною проблемою. У свСЦтовСЦй практицСЦ були розробленСЦ методи (теорСЦСЧ) управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю, якСЦ СФ складовою частиною всього банкСЦвського менеджменту. До складу таких методСЦв входять: управлСЦння активами; управлСЦння пасивами; збалансоване управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю (активами та пасивами).

ЛСЦквСЦднСЦсть банку перебуваСФ пСЦд впливом численних чинникСЦв, повне врахування яких на практицСЦ неможливе. Тому завдання менеджменту полягаСФ в розробцСЦ пСЦдходСЦв, якСЦ дадуть змогу максимально враховувати фактори впливу на лСЦквСЦдну позицСЦю з метою ефективного управлСЦння. Чим бСЦльше виявлено впливу на лСЦквСЦдну позицСЦю СЦ чим точнСЦше визначений цей вплив у кСЦлькСЦсному вимСЦрСЦ , тим ефективнСЦшою СФ дСЦяльнСЦсть менеджменту у сферСЦ управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю.

Сучасне фСЦнансове СЦнвестування безпосередньо пов'язане з формуванням СЦнвестицСЦйного портфеля. Воно базуСФться на тому, що бСЦльшСЦсть СЦнвесторСЦв обираСФ для СЦнвестування бСЦльш нСЦж один фСЦнансовий СЦнструмент, тобто формуСФ певну СЧх сукупнСЦсть. ПСЦд час формування СЦнвестицСЦйного портфеля потрСЦбно керуватися такими мСЦркуваннями: безпека вкладень; стабСЦльнСЦсть отримання прибутку; лСЦквСЦднСЦсть вкладень.

Одним СЦз головних елементСЦв ефективного управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв СФ розроблена СЦнвестицСЦйна полСЦтика, що маСФ забезпечувати ефективне управлСЦння портфелем цСЦнних паперСЦв банку, ретельний контроль за ними СЦ мСЦнСЦмСЦзацСЦю втрат вСЦд настання СЦнвестицСЦйних ризикСЦв.

Прибуток СФ головною метою дСЦяльностСЦ банкСЦв. Прибуток - це виражений у грошовСЦй формСЦ чистий дохСЦд пСЦдприСФмця на вкладений капСЦтал, що характеризуСФ його винагороду за ризик виконання пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ СФ рСЦзницею мСЦж сукупним доходом та сукупними витратами в процесСЦ виконання цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ.

Саме прибуток забезпечуСФ формування фондСЦв СЦ резервСЦв на випадок непередбачуваних збиткСЦв, можливих у банкСЦвськСЦй справСЦ; стимулюСФ дСЦяльнСЦсть управлСЦнського персоналу щодо вдосконалення роботи банку, зниження витрат та пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ.

Висока роль прибутку в розвитку банку та забезпеченнСЦ СЦнтересСЦв його засновникСЦв СЦ персоналу визначаСФ необхСЦднСЦсть ефективного та безперервного управлСЦння ним.

НайважливСЦшим фактором, що впливаСФ на суму всСЦх видСЦв прибуткСЦв банку, СФ розмСЦр доходСЦв банку, який отримуСФться в процесСЦ дСЦяльностСЦ. ПСЦд час управлСЦння доходами головну увагу придСЦлено активним операцСЦям, оскСЦльки основним джерелом доходСЦв банку СФ доходи вСЦд активних операцСЦй, тому СЧх ефективнСЦсть визначаСФ кСЦнцевий фСЦнансовий результат.

ДСЦяльнСЦсть банку повтАЩязанСЦ зСЦ здСЦйсненням рСЦзних видСЦв витрат: поточнСЦ витрати повтАЩязанСЦ з вирСЦшенням тактичних завдань банку (обслуговуванням коштСЦв, залучених вСЦд фСЦзичних та юридичних осСЦб, виплати персоналу , господарчСЦ витрати); довгостроковСЦ витрати повтАЩязанСЦ з вирСЦшенням стратегСЦчних завдань банку (розвитком мережСЦ фСЦлСЦй, придбання основних засобСЦв СЦ нематерСЦальних активСЦв, якСЦ забезпечують вирСЦшення тактичних завдань банку).

Основне завдання управлСЦння витратами - створення механСЦзму, який забезпечуСФ оптимСЦзацСЦю витрат банку, приведення СЧх у вСЦдповСЦднСЦсть з обраною прибутковСЦстю.

ЗбСЦльшення прибутковостСЦ та зниження ризику, визначення фСЦнансових цСЦлей дСЦяльностСЦ банку на найближчу СЦ подальшСЦ перспективи СФ основними напрямками фСЦнансового менеджменту комерцСЦйного банку.

Правекс-Банк СФ багатофункцСЦональним фСЦнансовим СЦнститутом, який надаСФ повний спектр банкСЦвських послуг як роздрСЦбним, так СЦ корпоративним клСЦСФнтам.

Правекс-Банк рСЦк у рСЦк стаСФ доступнСЦшим та ближчим для своСЧх потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв та партнерСЦв. Це визначаСФться як у дотриманнСЦ високих стандартСЦв рСЦвня обслуговування, так СЦ у географСЦСЧ розташування. У структурСЦ банку налСЦчуСФться 520 дирекцСЦй та вСЦддСЦлень та близько 2257 точок видачСЦ споживчих кредитСЦв.

Правекс-Банк прагне задовольнити потреби всСЦх клСЦСФнтСЦв у широкому спектрСЦ якСЦсних банкСЦвських послуг. Фундаментальним принципом роботи банку СФ комплексний пСЦдхСЦд в обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв СЦ поСФднання стандартних технологСЦй з СЦндивСЦдуальним пСЦдходом до клСЦСФнта.

За рСЦвнем довСЦри населення за даними АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв Правекс-Банк входить в першу 5-у фСЦнансових установ краСЧни.

Одним з видСЦв дСЦяльностСЦ Правекс-Банку СФ залучення тимчасово вСЦльних коштСЦв на депозитнСЦ рахунки. Доля строкових депозитСЦв фСЦзичних осСЦб в сукупному портфелСЦ строкових депозитСЦв фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб складаСФ 89,46%. Це вСЦдображаСФ рСЦвень стСЦйкостСЦ фСЦнансовоСЧ установи, так як вплив кожного окремого вкладника СФ мСЦнСЦмальним СЦ не може спричинити дестабСЦлСЦзацСЦю роботи банку.

Одним з прСЦоритетних СЦ прибуткових напрямСЦв дСЦяльностСЦ банку СФ кредитування. Портфель короткострокових СЦ довгострокових кредитСЦв формуСФться в першу чергу за рахунок строкових депозитСЦв фСЦзичних СЦ юридичних осСЦб вСЦдповСЦдно до строкСЦв СЧх залучення.

Правекс-Банк посСЦдаСФ одне з лСЦдируючих мСЦiь на банкСЦвському ринку УкраСЧни з кредитування фСЦзичних осСЦб. Кредити фСЦзичних осСЦб складають 88,5% вСЦд загального кредитного портфеля банку.

Правекс-Банк постСЦйно впроваджуСФ новСЦ програми кредитування, роблячи послугу "Автокредитування" привабливСЦшою для своСЧх клСЦСФнтСЦв. Паралельно з новими продовжують працювати й ранСЦш упровадженСЦ, звичнСЦ для клСЦСФнтСЦв схеми кредитування.

У 2007 р. Правекс-Банком було додатково впроваджено нову програму кредитування фСЦзичних осСЦб на купСЦвлю автомобСЦлСЦв: "АВТОКРЕДИТ: УСЕ ВКЛЮЧЕНО". Нова схема видачСЦ кредиту на автомобСЦль передбачаСФ включення в суму кредиту не лише повноСЧ вартостСЦ автомобСЦля, але й суми всСЦх банкСЦвських комСЦсСЦйних платежСЦв, а також суми страхових платежСЦв зСЦ страхування КАСКО автомобСЦля та громадськоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ клСЦСФнта.

Правекс-Банк увСЦв в дСЦю нову програму щодо СЦпотечного кредитування - "Партнер Банку". Дана програма надаСФ пСЦльговСЦ умови кредитування для тих клСЦСФнтСЦв, яких залучив для оформлення кредиту в Правекс-Банку Партнер Банку - Агентство нерухомостСЦ. За умовою програми "Партнер Банку" максимальна сума надаваного кредиту становить 130 тис. СФвро, вСЦдсоткова ставка на 0,5% нижча нСЦж за стандартних умов, кредит надаСФться строком до 25 рокСЦв.

Правекс-Банк СФ одним СЦз лСЦдерСЦв споживчого кредитування населення серед банкСЦв УкраСЧни. Споживчий кредит на купСЦвлю практично усСЦх товарСЦв та деяких послуг клСЦСФнт може отримати як у будь-якому пунктСЦ видачСЦ споживчих кредитСЦв, так СЦ в одному СЦз 520 вСЦддСЦлень банку на термСЦн до 3 рокСЦв.

У 2007 р. Правекс-Банк вСЦдкрив новСЦ можливостСЦ для своСЧх клСЦСФнтСЦв. ВСЦдтепер кредит готСЦвкою можна отримати всСЦм клСЦСФнтам, незалежно вСЦд наявностСЦ кредитноСЧ СЦсторСЦСЧ у Правекс-Банку.

На початку 2007 р. Правекс-Банк запровадив нову форму отримання споживчого кредиту за допомогою платСЦжних карток. Даний продукт передбачаСФ отримання клСЦСФнтом миттСФвоСЧ платСЦжноСЧ картки та встановлення кредитного лСЦмСЦту у розмСЦрСЦ до 25000 грн на картковий рахунок.

Власник кредитноСЧ картки за рахунок кредитних коштСЦв банку маСФ змогу отримати готСЦвку на будь-якСЦ потреби. Вагомою перевагою даноСЧ послуги СФ багаторазове використання картки, таким чином погашена частина кредиту стаСФ доступною до витрат. Це дозволяСФ клСЦСФнту заощадити час при зверненнСЦ до банку для оформлення документСЦв на отримання кредитних коштСЦв.

Правекс-Банк СФ одним СЦз лСЦдерСЦв серед украСЧнських банкСЦв у сферСЦ емСЦсСЦСЧ платСЦжних карток - корпоративних СЦ зарплатних.

На сьогоднСЦшнСЦй день до уваги клСЦСФнтСЦв Правекс-Банк пропонуСФ не лише картки в однСЦй валютСЦ, а й мультивалютнСЦ.

Широкого розвитку й популярностСЦ серед клСЦСФнтСЦв набула програма - овердрафт кредитування держателСЦв зарплатних платСЦжних карток до 60% вСЦд середньомСЦсячноСЧ заробСЦтноСЧ плати (з розрахунку за останнСЦ 3 мСЦсяцСЦ).

Широка мережа банкоматСЦв дозволяСФ зняття готСЦвки в будь-якому куточку УкраСЧни. ПлатСЦжна картка Правекс-Банку надаСФ унСЦкальну можливСЦсть безготСЦвкових розрахункСЦв у торгСЦвельних мережах через POS-термСЦнали.

Спрямовуючи роботу на всСЦх клСЦСФнтСЦв, вирСЦшуючи СЧх проблеми, сьогоднСЦ Правекс-Банк виступаСФ як роздрСЦбний банк нацСЦонального масштабу. Тому розвиток роздрСЦбних послуг СФ прСЦоритетним в роботСЦ з клСЦСФнтами.

Правекс-Банк надаСФ клСЦСФнтам послуги по переказу грошових коштСЦв - Western Union; Money Gram, "Правекс-Телеграф", грошовСЦ перекази з Ощадного банку РосСЦСЧ; валюто-обмСЦннСЦ операцСЦСЧ - "ОбмСЦн валют", перевСЦрка платоспроможностСЦ банкнот СЦноземноСЧ валюти, обмСЦн зношених банкнот; продаж ювСЦлейних СЦ пам'ятних монет, продаж та купСЦвля дорожнСЦх чекСЦв, СЦнкасо СЦменних чекСЦв, передплата карток Visa Travel Money Cash Passport; приймання готСЦвкових платежСЦв вСЦд фСЦзичних та юридичних осСЦб; продаж банкСЦвських металСЦв.

Основними перевагами в обслуговуваннСЦ клСЦСФнтСЦв Правекс-Банку СФ: швидке СЦ якСЦсне обслуговування клСЦСФнтСЦв; СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до вирСЦшення проблем кожного клСЦСФнта; зручний для клСЦСФнтСЦв режим роботи; щоденна наявнСЦсть грошових коштСЦв в касСЦ; конфСЦденцСЦйнСЦсть СЦнформацСЦСЧ; широка розгалуженСЦсть мереж.

Менеджери Правекс-Банку завжди в своСЧй працСЦ використовують метод перехресних продаж. РеалСЦзацСЦя перехресного менеджменту дозволяСФ збСЦльшити як кСЦлькСЦсть клСЦСФнтСЦв банку, так СЦ фСЦнансовий результат.

СлСЦд зазначити, що найбСЦльш вагомою статтею доходСЦв Правекс-Банку СФ комСЦсСЦйний дохСЦд - 68% вСЦд загальноСЧ суми доходСЦв. Отже, полСЦтика Правекс-Банку спрямована на отримання прибутку в значнСЦй мСЦрСЦ вСЦд проведення комСЦсСЦйних операцСЦй банку, якСЦ СФ бСЦльш неризиковими.

Зростання кСЦлькостСЦ пСЦдприСФмств СЦ приватних клСЦСФнтСЦв, якСЦ довСЦрили Правекс-Банку ведення своСЧх фСЦнансових справ, пСЦдтверджуСФ, що банк виправдовуСФ надСЦСЧ та задовольняСФ потреби клСЦСФнтСЦв, а це СФ найкращим свСЦдченням успСЦшноСЧ дСЦяльностСЦ банку.


ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ


  1. Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть" вСЦд 7.12.2000 №2121-III.
  2. РЖнструкцСЦя про порядок регулювання та аналСЦз дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ. Затверджена Постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 28.08.2001 р. № 368.
  3. Положення про кредитування. Затверджено постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 28.09.1995 №246 (зСЦ змСЦнами СЦ доповненнями).
  4. Положення про полСЦтику управлСЦння активами СЦ пасивами АКБ "Правекс-Банку". Затверджена Наказом Голови ПравлСЦння АКБ "Правекс-Банк" вСЦд 13.01.2003 року №22-А.
  5. ДСН 3.3.6.042-99. СанСЦтарнСЦ норми мСЦкроклСЦмату виробничих примСЦщень.
  6. ОНТП 24-86 (общесоюзные нормы технологического проектирования). Определение категорий помещений по взрывной и пожарной опасности.
  7. СНиП 2.04.05-91. Отопление, вентиляция, кондиционирование воздуха.
  8. СНиП 2.09.04-87. Административные и бытовые здания.
  9. СНиП II-4-79. Естественное и искусственное освещение.
  10. Алавердов А.Р. Финансовый менеджмент в банке: Учебно-практическое пособие. - М.: МЭСИ, 1997.
  11. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: Банки и биржи: ЮНИТИ,1997. - 471 с.
  12. БанкСЦвська справа: Навчальний посСЦбник / За ред. проф. Р.РЖ. Тиркала. - ТернопСЦль: Карт-бланш, 2001.
  13. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / За ред. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - 384 с.
  14. Банковское дело / Под ред. В.И. Колосникова. - М.: Финансы и статистика, 1999. - 464 с.
  15. Банковское дело / Под ред. О.И. Лаврушина. - М.: ЭКОС, 1992. - 428 с.
  16. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента. - К.: Ника-центр, - 1999.
  17. Бланк И.А. Финансовый мененеджмент: Учный курс. - К.: Ника-Центр, 1999. - 528 с.
  18. Васюренко О.В. БанкСЦвський менеджмент. - К.: КНЕУ, 2001.
  19. Васюренко О.В. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: Навчальний посСЦбник. - К.: Т-во "Знання", КОО, 2000. - 234 с.
  20. Васюренко О.В. Менеджмент кредитних операцСЦй у комерцСЦйному банку. - ХаркСЦв.: РВП "ОригСЦнал", 1998. - 72 с.
  21. ДемкСЦвський А.В. ГрошСЦ та кредит. - К.: Дакор, Вира-Р., 2003.
  22. ЕкономСЦчний аналСЦз: Навчальний посСЦбник / За ред. акад. НАНУ, проф. М.Г. Чумаченка. - К.: КНЕУ, 2003. - 556 с.
  23. ЕфективнСЦсть управлСЦння банком (Школа банкСЦрСЦв): МатерСЦали науково-практичного семСЦнару пСЦд ред. проф. В.П. МатвСЦСФнко. - К.: Наук. думка, 2003.
  24. Заруба О.Д. БанкСЦвський менеджмент у банку: Навчальний посСЦбник. - К.: ЛСЦбра ТОВ, 1996.
  25. Заруба О.Д. ФСЦнансовий менеджмент у банку: Навчальний посСЦбник. - К.: Т-во"Знання", КОО, 1997.
  26. Кириченко О. та СЦн. БанкСЦвський менеджмент: Навчальний посСЦбник. - К., 1999.
  27. ЛагутСЦн В.Д. Кредитування: теорСЦя СЦ практика: Навчальний посСЦбник. - К.: Знання, 2000. - 215 с.
  28. Любунь О.С., Грушко В.РЖ. ФСЦнансовий менеджмент у банку. Навчальний посСЦбник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв. - К.: Видавничий ДСЦм "Слово", 2004. - 296 с.
  29. Маслюченков Ю.С. Финансовый менеджмент в КБ: Фундаментальный анализ. - М.: Перспектива, 1996. - 160 с.
  30. Мескон М.Х., Альберт М., Хедоури Ф. Основы менеджмента. - М.: Дело, 1995. - 704 с.
  31. Методичка для экономистов, ответственных за развитие розничных услуг на отделениях и филиалах АКБ "Правекс-Банка".
  32. ОперацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв / Р. Коцовська, В. РичакСЦвська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Возюк. - К.: Алерта, 2004. - 500 с.
  33. Примостка Л.О. ФСЦн. менеджмент у банку: ПСЦдручник. - К.: КНЕУ, 2004. - 468 с.
  34. Примостка Л.О. ФСЦнансовий менеджмент банку. - К.: КНЕУ, 1999.
  35. РСЦчний звСЦт АКБ "Правекс-Банку". КиСЧв, 2005. - 110 с.
  36. РСЦчний звСЦт АКБ "Правекс-Банку". КиСЧв, 2006. - 120 с.
  37. РСЦчний звСЦт АКБ "Правекс-Банку". КиСЧв, 2007. - 128 с.
  38. Роуз П.С. Банковский менеджмент. - М.: Дело Лтд, 1995. - 768 с.
  39. Роуз Питер С. Банковский менеджмент. - М., 1997.
  40. Сало В.РЖ., КриклСЦй О.А. ФСЦнансовий менеджмент банку: Навчальний посСЦбник. - Суми: ВТД "УнСЦверситетська книга", 2007. - 314 с.
  41. Севрук В.Т. Банковские риски. - М.: Дело Лтд, 1995. - 72 с.
  42. Финансовый менеджмент: теория и практика: Учебник / Под ред. Е.С. Стояновой. - М.: Изд-во "Перспектива", 2002. - 656 с.
  43. ФСЦнансовий менеджмент: Навчальний посСЦбник / За ред.проф. Г.Г. КСЦрейцева. - К.:ЦУЛ, 2002. 496 с.
  44. ФСЦнСЦнансовий менеджмент банку / ПСЦд ред. О.С. Любунь. - К.: Слово, 2004. - 270 с.
  45. Фролов С.М. БанкСЦвська справа СЦ основи митного регулювання в УкраСЧнСЦ: теорСЦя та практика: Навч. посСЦбник. - Суми: ВТД "УнСЦверситетська книга", 2004. - 368 с.
  46. Шим Дж.К., Сигел Дж.Г. Финансовый менеджмент. - М.: Гриф, 1996.
  47. АржевСЦтСЦн С. Формування банкСЦвського менеджменту в УкраСЧнСЦ // ВСЦсник НБУ. - 2001. - №5. - С. 24-28.
  48. Бездудный М.А. Управление рисками и совершенствование банковского надзора // Банковские услуги. - 2002. - №2. - С. 2-5.
  49. БелСЦнська Я.В. ТеоретичнСЦ засади аналСЦзу валютних ризикСЦв // АктуальнСЦ проблеми економСЦки. - 2002. - №10. - С. 33-41.
  50. Бобир В.В УправлСЦння лСЦквСЦднСЦстю в комерцСЦйному банку // Проблеми формування СЦ розвитку фСЦнансово-кредитноСЧ системи УкраСЧни: Зб. наук. ст. - Х.: Штрих, 2002. - 274 с.
  51. Бондаренко Л.А. Побудова системи ризик-менеджменту в комерцСЦйному банку // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2003. - №9. - С. 85-94.
  52. ВСЦтлСЦнський В. КонцепцСЦя стратегСЦСЧ кредитного ризику // БанкСЦвська справа. - 2000. - №1. - С. 13.
  53. Вощилко М. Основи управлСЦння ризиками у банкСЦвськСЦй справСЦ // ВСЦсник НБУ. - 2001. - №12. - С. 51-53.
  54. Голуб В. МетодичнСЦ аспекти цСЦноутворення на кредитнСЦ послуги банку // ВСЦсник НБУ. - 2002. - №7. - С. 48-51.
  55. Голуб В.М. КредитнСЦ ризики комерцСЦйних банкСЦв та методи СЧх управлСЦння // Проблеми СЦ перспективи розвитку банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни: Зб. наук. пр. - Суми: МрСЦя ЛТД, 2002. - Т.5. - 288 с.
  56. Двадцатка лучших украинских банков // Имею право. - 2007. - №52. - С. 5.
  57. Дзюблюк О.В. ОптимСЦзацСЦя управлСЦння активами СЦ пасивами комерцСЦйного банку // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2002. - №5. - С. 129-138.
  58. Дмитренко М. УправлСЦння ризиками в комерцСЦйних банках // ВСЦсник НБУ. - 1998. - №9. - С. 23.
  59. Ильясов С.М. Управление активами и пасивами банков // Деньги и кредит. - 2000. - №5. - С. 20-27.
  60. ПернарСЦвський О.В. Ризик та лСЦквСЦднСЦсть комерцСЦйного банку // ВСЦсник НБУ. - 2000. - №4. - С.31-34.
  61. ПРЖБ УкраСЧни. Школа банкСЦра: Методика розрахунку достатностСЦ капСЦталу банку (вимоги БазельськоСЧ угоди) // РЖнформ. вип. №244. - Ч.1 - К., 1997.
  62. ПРЖБ УкраСЧни. Школа банкСЦра: ФСЦн. аналСЦз дСЦяльностСЦ КБ // РЖнформ. вип. №283. - Ч.2 - К., 1999.
  63. ПРЖБ УкраСЧни. Школа банкСЦра: ФСЦнансовий аналСЦз дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку // РЖнформ. вип. №284. - Ч.3 - К., 1999.
  64. Примостка Л. УправлСЦння активами СЦ пасивами комерцСЦйного банку // ВСЦсник НБУ. - 2000. - №2. - С. 39-44.
  65. Примостка Л.О. УправлСЦння активами СЦ пасивами КБ: концептуальнСЦ пСЦдходи, методи та моделСЦ // РегСЦональна економСЦка. - 2000. - №4. - С. 87-95.
  66. Пшик Б.РЖ. Модель управлСЦння активами СЦ пасивами банку // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2003. - №5. - С. 115-121.
  67. Щибиволок З. АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ банку // БанкСЦвська справа. - 2000. - №5. - С. 33-37.


Додаток А


Баланс за станом на 31 грудня 2005 року, тис. грн.

Активи

2005

2004

1

2

3

Кошти в НБУ та готСЦвковСЦ кошти банку

2583692

158853

КазначейськСЦ та СЦншСЦ ЦП, що рефСЦнансуються НБУ, СЦ ЦП, емСЦтованСЦ НБУ

0

0

Кошти в СЦнших банках

185949

391211

ЦСЦннСЦ папери в торговому портфелСЦ банку

0

0

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку на продаж

1058

25054

Кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв

983510

871206

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку до погашення

0

0

РЖнвестицСЦСЧ в асоцСЦйованСЦ й дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ

0

2850

ОсновнСЦ засоби та нематерСЦальнСЦ активи

165975

166222

НарахованСЦ доходи до отримання

14346

10872

ВСЦдстрочений податковий актив

0

0

РЖншСЦ активи

31660

29606

ДовгостроковСЦ активи, призначенСЦ для продажу

0

0

Усього активСЦв:

1640890

1655874

Пасиви

2005

2004

1

2

3

ЗобовтАЩязання



Кошти банкСЦв:

144476

358770

у тому числСЦ кредити, якСЦ отриманСЦ вСЦд НБУ

0

12054

Кошти клСЦСФнтСЦв

1272864

1101308

ОщаднСЦ (депозитнСЦ) сертифСЦкати, емСЦтованСЦ банком

1

1

БорговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком

0

0

НарахованСЦ витрати до сплати

37013

25402

ВСЦдстроченСЦ податковСЦ зобовтАЩязання

0

0

РЖншСЦ зобовтАЩязання

45383

74555

Усього зобовтАЩязань:

1499737

1560036

Власний капСЦтал



Статутний капСЦтал

94960

71160

КапСЦталСЦзованСЦ дивСЦденди

0

0

ВласнСЦ акцСЦСЧ (частки, паСЧ), що викупленСЦ в акцСЦонерСЦв (учасникСЦв)

0

0

ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ

672

672

Резерви та СЦншСЦ фонди банку

3031

2824

Резерви переоцСЦнки, у тому числСЦ:

15883

551

резерви переоцСЦнки необоротних активСЦв

15883

551

резерви переоцСЦнки цСЦнних паперСЦв

0

0

НерозподСЦлений прибуток (непокритий збиток) минулих рокСЦв

20499

16475

Прибуток/збиток звСЦтного року, що очСЦкуСФ затвердження

6108

4156

Усього "асного капСЦталу:

141153

95838

Усього пасивСЦв:

1640890

1655874


Додаток Б


Баланс за станом на 31 грудня 2006 року, тис. грн.

Активи

2006

2005

1

2

3

Кошти в НБУ та готСЦвковСЦ кошти банку

348132

2583692

КазначейськСЦ та СЦншСЦ ЦП, що рефСЦнансуються НБУ, СЦ ЦП, емСЦтованСЦ НБУ

0

0

Кошти в СЦнших банках

109237

185949

ЦСЦннСЦ папери в торговому портфелСЦ банку

0

0

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку на продаж

1058

1058

Кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв

1373407

983510

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку до погашення

0

0

РЖнвестицСЦСЧ в асоцСЦйованСЦ й дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ

0

0

ОсновнСЦ засоби та нематерСЦальнСЦ активи

168295

165975

НарахованСЦ доходи до отримання

16908

14346

ВСЦдстрочений податковий актив

0

0

РЖншСЦ активи

106483

31660

ДовгостроковСЦ активи, призначенСЦ для продажу

0

0

Усього активСЦв:

2123520

1640890

Пасиви

2006

2005

1

2

3

ЗобовтАЩязання



Кошти банкСЦв:

31273

144476

у тому числСЦ кредити, якСЦ отриманСЦ вСЦд НБУ

0

0

Кошти клСЦСФнтСЦв

1817725

1272864

ОщаднСЦ (депозитнСЦ) сертифСЦкати, емСЦтованСЦ банком

1

1

БорговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком

0

0

НарахованСЦ витрати до сплати

54194

37013

ВСЦдстроченСЦ податковСЦ зобовтАЩязання

3760

0

РЖншСЦ зобовтАЩязання

47961

45383

Усього зобовтАЩязань:

1984914

1499737

Власний капСЦтал



Статутний капСЦтал

108960

94960

КапСЦталСЦзованСЦ дивСЦденди

0

0

ВласнСЦ акцСЦСЧ (частки, паСЧ), що викупленСЦ в акцСЦонерСЦв (учасникСЦв)

0

0

ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ

672

672

Резерви та СЦншСЦ фонди банку

3337

3031

Резерви переоцСЦнки, у тому числСЦ:

15394

15883

резерви переоцСЦнки необоротних активСЦв

15394

15883

резерви переоцСЦнки цСЦнних паперСЦв

0

0

НерозподСЦлений прибуток (непокритий збиток) минулих рокСЦв

26949

20499

Прибуток/збиток звСЦтного року, що очСЦкуСФ затвердження

13294

6108

Усього "асного капСЦталу:

168606

141153

Усього пасивСЦв:

2123520

1640890


Додаток В


Баланс за станом на 31 грудня 2007 року, тис. грн.

Активи

2007

2006

1

2

3

Кошти в НБУ та готСЦвковСЦ кошти банку

379530

348132

КазначейськСЦ та СЦншСЦ ЦП, що рефСЦнансуються НБУ, СЦ ЦП, емСЦтованСЦ НБУ

0

0

Кошти в СЦнших банках

380277

109237

ЦСЦннСЦ папери в торговому портфелСЦ банку

0

0

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку на продаж

1058

1058

Кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв

2382895

1373407

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку до погашення

0

0

РЖнвестицСЦСЧ в асоцСЦйованСЦ й дочСЦрнСЦ компанСЦСЧ

0

0

ОсновнСЦ засоби та нематерСЦальнСЦ активи

315055

168295

НарахованСЦ доходи до отримання

40485

16908

ВСЦдстрочений податковий актив

0

0

РЖншСЦ активи

83728

106483

ДовгостроковСЦ активи, призначенСЦ для продажу

0

0

Усього активСЦв:

3583028

2123520

Пасиви

2007

2006

1

2

3

ЗобовтАЩязання



Кошти банкСЦв:

280671

31273

у тому числСЦ кредити, якСЦ отриманСЦ вСЦд НБУ

0

0

Кошти клСЦСФнтСЦв

2722123

1817725

ОщаднСЦ (депозитнСЦ) сертифСЦкати, емСЦтованСЦ банком

1

1

БорговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком

18000

0

НарахованСЦ витрати до сплати

87322

54194

ВСЦдстроченСЦ податковСЦ зобовтАЩязання

31109

3760

РЖншСЦ зобовтАЩязання

87138

47961

Усього зобовтАЩязань:

3226364

1984914

Власний капСЦтал



Статутний капСЦтал

171499

108960

КапСЦталСЦзованСЦ дивСЦденди

0

0

ВласнСЦ акцСЦСЧ (частки, паСЧ), що викупленСЦ в акцСЦонерСЦв (учасникСЦв)

0

0

ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ

672

672

Резерви та СЦншСЦ фонди банку

10219

3337

Резерви переоцСЦнки, у тому числСЦ:

96529

15394

резерви переоцСЦнки необоротних активСЦв

96529

15394

резерви переоцСЦнки цСЦнних паперСЦв

0

0

НерозподСЦлений прибуток (непокритий збиток) минулих рокСЦв

940

26949

Прибуток/збиток звСЦтного року, що очСЦкуСФ затвердження

76805

13294

Усього "асного капСЦталу:

356664

168606

Усього пасивСЦв:

3583028

2123520


Додаток Г


ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати за 2005 фСЦнансовий рСЦк, тис. грн.

Найменування статтСЦ

2005

2004

1

2

3

Чистий процентний дохСЦд

58996

44527

Процентний дохСЦд

165875

120244

ПроцентнСЦ витрати

(106879)

(75717)

Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

99565

67213

КомСЦсСЦйний дохСЦд

104585

71324

КомСЦсСЦйнСЦ витрати

(5020)

(4111)

Торговельний дохСЦд

22677

13619

ДохСЦд у виглядСЦ дивСЦдендСЦв

3

22

Прибуток/збиток вСЦд СЦнвестицСЦйних ЦП

0

0

ДохСЦд вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

РЖнший дохСЦд

6587

4781

Усього дохоСЦв:

187828

130162

ЗагальнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

(77171)

(53713)

Витрати на персонал

(57526)

(37600)

Втрати вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

РЖншСЦ витрати

(27918)

(20028)

Прибуток вСЦд операцСЦй

25213

18821

ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

(17410)

(14059)

Прибуток до оподаткування

7803

4762

Витрати на податок на прибуток

(1695)

(606)

Прибуток пСЦсля оподаткування

6108

4156

Чистий прибуток/збиток вСЦд продажу довгострокових активСЦв, призначених для продажу

0

0

Чистий прибуток/збиток банку

6108

4156

Чистий прибуток на одну акцСЦю (грн.)

0,08

0,06

Скоригований чистий прибуток на одну акцСЦю (грн.)

0,08

0,06


Додаток Д


ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати за 2006 фСЦнансовий рСЦк, тис. грн.

Найменування статтСЦ

2006

2005

1

2

3

Чистий процентний дохСЦд

59353

58996

Процентний дохСЦд

181026

165875

ПроцентнСЦ витрати

(121673)

(106879)

Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

149523

99565

КомСЦсСЦйний дохСЦд

153596

104585

КомСЦсСЦйнСЦ витрати

(4073)

(5020)

Торговельний дохСЦд

28380

22677

ДохСЦд у виглядСЦ дивСЦдендСЦв

0

3

ДохСЦд вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

РЖнший дохСЦд

7009

6587

Усього дохоСЦв:

244265

187828

ЗагальнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

(84412)

(77171)

Витрати на персонал

(88099)

(57526)

Втрати вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0

0

РЖншСЦ витрати

40758

27918

Прибуток вСЦд операцСЦй

30996

25213

ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

(10110)

(17410)

ДохСЦд/збиток вСЦд довгострокових активСЦв, призначених для продажу

0

0

Прибуток до оподаткування

20886

7803

Витрати на податок на прибуток

(7592)

(1695)

Прибуток пСЦсля оподаткування

13294

6108

Чистий прибуток/збиток вСЦд продажу довгострокових активСЦв, призначених для продажу

0

0

Чистий прибуток/збиток банку

13294

6108

Чистий прибуток на одну акцСЦю (грн.)

0,12

0,08

Скоригов