реферат: КомерцСЦйний банк 

КомерцСЦйний банк

реферат: Банковское дело

Документы: [1]   КюьхЁчхёъшщ срэъ.doc Страницы: Назад 1 Вперед

План.


Вступ


  1. КомерцСЦйний банк як фСЦнансовий посередник.

1.1.КомерцСЦйний банк, його мСЦiе в кредитнСЦй системСЦ.

1.2. ФункцСЦСЧ комерцСЦйного банку.


  1. Структура та органи управлСЦння банку.

2.1.Заснування банку.

2.2.Органи управлСЦння.

2.3.ОрганСЦзацСЦйна структура


  1. УправлСЦнський пСЦдхСЦд до аналзу дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку.


Висновки













УправлСЦння вцСЦлому та управлСЦння в банкСЦвськСЦй справСЦ зокрема СФ сьогоднСЦ одними з найбСЦльш актуальних диiиплСЦн в економСЦчнСЦй науцСЦ. Це, в першу чергу, пов`зано зСЦ значними якСЦсними змСЦнами в свСЦтовому господарствСЦ, якСЦ зачепили як роль банкСЦв так СЦ бСЦнкСЦвськоСЧ справи в економСЦцСЦ, так СЦ взаСФмодСЦСЧ всерединСЦ самих банкСЦв.

Починаючи з перСЦоду пСЦзнього СередньовСЦччя значення банкСЦв для функцСЦонування економСЦки було достатньо великим, але тСЦльки у ХХ столСЦттСЦ, коли остаточно сформувався свСЦтовий ринок, воно набуло настСЦльки всеохоплюючий характер. СьогоднСЦ практично жодний економСЦчний процес  не вСЦдбуваСФться без активноСЧ участСЦ банкСЦв. ЗмСЦни якСЦсного характеру банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, в свою чергу, викликали значне збСЦльшення кСЦлькостСЦ банкСЦв СЦ, як наслСЦдок, збСЦльшення конкурентноСЧ боротьби мСЦж ними.


Кожний рСЦк в рСЦзних краСЧнах свСЦту з`являються сотнСЦ нових банкСЦв, якСЦ прагнуть потСЦснити вже СЦснуючСЦ СЦ зайняти мСЦiе пСЦд сонцем, завоювати свою долю на ринку. В той самий час лСЦберизацСЦя банкСЦвського законодавства призвела до СЦнтерналСЦзацСЦСЧ банкСЦвськоСЧ справи, а також до зростання конкуренцСЦСЧ мСЦж банками та СЦншими кредитно-фСЦнансовими установами. Вистояти та вийти з оптимальними показниками дСЦяльностСЦ без створення системи ефективного менеджменту в цСЦй сферСЦ просто таки неможливо.

Ефективний менеджмент - життСФва необхСЦднСЦсть для кожного банку, для кожноСЧ краСЧни, якщо вона хоче, щоб банкСЦвська система досягла своСФСЧ основноСЧ мети - безперервного фунцСЦонування  фСЦнансовоСЧ галузСЦ, кровоносноСЧ системи будь - якоСЧ економСЦки.

Але ефективний менеджмент банком неможливий без створення всерединСЦ нього  такоСЧ атмосфери, коли весь персонал зацСЦкавлений в досягненСЦ залагального успСЦху, вСЦдчуваСФ свою особисту причаснСЦсть до його перемог та поразок. Часи, коли банк одноосСЦбно управлався "асником, а службовцСЦ були просто наСФмними робСЦтниками, якСЦ виконували строго обумовленСЦ функцСЦСЧ давно пройшли. СьогоднСЦ успСЦх  чи невдача в банкСЦвськСЦй дСЦяльностСЦ  багато в чому залежать вСЦд творчоСЧ дСЦяльностСЦ та активностСЦ робСЦтникСЦв банку, СЧх готовнСЦсть взяти на себе вСЦдповСЦдальнСЦсть за рСЦшення, що приймаються, розумСЦння того, що загальний успСЦх може скластися лише в тому випадку, коли кожний буде працювати на гранСЦ своСЧх можливостей.


Тут слушно звернутися до захСЦдного досвСЦду,  в першу чергу досвСЦду США та ВеликобританСЦСЧ  у побудовСЦ ефективноСЧ структури банкСЦвськоСЧ установи та  СЦмплементацСЦСЧ плодотворного механСЦзму мотивацСЦСЧ.

У вСЦтчизнянСЦй лСЦтературСЦ данСЦ аспекти почали висвСЦтлюватись лише протягом останнСЦх 3-4 рокСЦв, тому детальна та ретельна обробка захСЦдного досвСЦду у сферСЦ планування, органСЦзацСЦСЧ та оцСЦнки дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв просто необхСЦдна, тим паче, враховуючи гостру актуальнСЦсть цСЦСФСЧ проблеми як у свСЦтСЦ, за умов глобалСЦзацСЦСЧ банкСЦвського сектору та сфер його дСЦяльностСЦ, так СЦ в УкраСЧнСЦ зокрема.


В зарубСЦжнСЦй лСЦтературСЦ цСЦ проблеми висвСЦтлювалися Акоффом Р.Л., Хорнгреном Ч.Т., ФСЦшером Д.РЖ., Коиптоном РЖ.Н. та СЦншими.


Метою даноСЧ роботи було проаналСЦзувати  проецес створення комерцСЦйного банку, його управлСЦнських структур та поцес управлСЦння ним, як однСЧСФю з найвизначальнСЦших  ланок банкСЦвськоСЧ системи, на основСЦ досвСЦду захСЦдних кредитних систем.



1. КомерцСЦйний банк як фСЦнансовий посередник.


КомерцСЦйнСЦ банки вСЦдносяться до особливоСЧ категорСЦСЧ дСЦлових пСЦдприСФмств - фСЦнансових посереднникСЦв. Вони залучають капСЦтали, заощадження населення та СЦншСЦ вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти, якСЦ вивСЦльняються у процесСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ та надають СЧх у тимчасове користування СЦншим економСЦчним агентам, якСЦ потребують додатковий капСЦтал. ФСЦнансовСЦ посередники виконують, таким чином, важливу народногосподарську функцСЦю, забезпечуючи суспСЦльство механСЦзмом мСЦжгалузевого та мСЦжрегСЦонального перерозподСЦлу грошового капСЦталу.

ФСЦнансове посереднитцтво вСЦдрСЦзняСФться вСЦд брокерсько-дСЦлерських функцСЦй. СпецифСЦчна риса брокерСЦв та дСЦлерСЦв полягаСФ в тому, що вони не створюють "асних вимог та зобов`язань, дСЦючи за дорученням клСЦСФнтСЦв. ФСЦнансовСЦ ж посередники в процесСЦ дСЦяльностСЦ створюють новСЦ вимоги та зобовтАЩязання, якСЦ стають товаром на грошовому ринку. Так, приймаючи вклади клСЦСФнтСЦв, комерцСЦйний банк створюСФ нове зобовтАЩязання - депозит, а надаючи позику - нову вимогу до позичальника.

Цей процес створення нових зобовтАЩязань СЦ СЧх обмСЦну на зобовтАЩязання СЦнших контрагентСЦв складаСФ основу, суть фСЦнансового посередництва. Така трансформацСЦя виключно важлива в ринковСЦй економСЦцСЦ. Вона дозволяСФ подолати труднощСЦ прямого контакту зберСЦгачСЦв та позичальникСЦв, якСЦ виникають через невСЦдповСЦднСЦсть сум, що пропонуються та вимагаються, СЧх строкСЦв, доходностСЦ СЦ т.д. Акумулюючи грошовСЦ капСЦтали з рСЦзних джерел, фСЦнансовСЦ посередники створюють загальний знеособлений "пултАЭ грошових коштСЦв СЦ можуть задовольнити вимоги по кредитах на найрСЦзноманСЦтнСЦших умовах.


КомерцСЦйнСЦ банки СФ багатофункцСЦональними установами, якСЦ оперують в рСЦзних секторах ринку позичкового капСЦталу. КрупнСЦ комерцСЦйнСЦ банки представляють клСЦентам повний комплекс фСЦнансового обслуговування, включаючи кредити, прийом депозитСЦв, розрахунки та СЦнше. Цим вони вСЦдрСЦзняються вСЦд спецСЦалСЦзованих  фСЦнансових установ, якСЦ володСЦють обмеженними функцСЦями. КомерцСЦйнСЦ банки традицСЦйно вСЦдСЦграють роль стрижневоСЧ , базовоСЧ ланки  кредитноСЧ системи.

Значення комерцСЦйних банкСЦв в сучасних кредитних системах дуже велике. СьогоднСЦ вони здатнСЦ запропонувати клСЦСФнту до 500 видСЦв рСЦзноманСЦтних банкСЦвських продуктСЦв та послуг. Широка диверсифСЦкацСЦя операцСЦй банку дозволяСФ зберСЦгати клСЦСФнтСЦв та залишатись рентабельними навСЦть за неблагосприятливоСЧ кон`юнктури. Але далеко не всСЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ повсякденно присутнСЦ та використовуються в практицСЦ конкретноСЧ банкСЦвськоСЧ установи. Проте СЦснуСФ певний базовий "набСЦртАЭ, без якого банк не може нормально СЦснувати та функцСЦонувати.

До таких конституючих операцСЦй банка вСЦдносяться:

  • прийом депозитСЦв;
  • здСЦйснення грошових платежСЦв;
  • видача грошових кредитСЦв.

Саме на виконаннСЦ цих  функцСЦй СЦ створюСФться той фундамент, на якому розвиваСФться робота банку.




  1. Структура та органи  управлСЦння.


2.1.Заснування банку. 

ОрганСЦзацСЦя банку являСФ собою досить складну процедуру та регулюСФться, як правило, загальним чи спецСЦальним (для банкСЦв) законодавством. В бСЦльшостСЦ краСЧн необхСЦдним СФ дозвСЦл на вСЦдкриття банку, але в рядСЦ випадкСЦв засновники можуть обмежитись простою реСФстрацСЦСФю.


В США реСФстрацСЦя нового банку суворо регламентована. Щоб почати дСЦяльнСЦсть, банк повинен отримати чартер чи лСЦцензСЦю вСЦд "ади вСЦдповСЦдного штату (банк штату) чи ж зробити запит контролеру грошового обСЦгу про видачу федерального чартеру (нацСЦональний банк). При цьому слСЦд виконати ряд умов, стосовно капСЦталу банка, його майбутнСЦх операцСЦй, якостСЦ управлСЦння СЦ т.д.

При отриманнСЦ федерального чартера банк може бути органСЦзований не менше як 5 особами. Величина капСЦталу повинна вСЦдповСЦдати мСЦнСЦмальним нормам, що встановлюються законодавством та залежать вСЦл чисельностСЦ населення пункта, де органСЦзовуСФться банк (для нацСЦональних банкСЦв 100-200 тис. доларСЦв, в крупних фСЦнансових центрах значно бСЦльше). ДалСЦ, в заявцСЦ, що подаСФться на СЦм`я контролера, повиннСЦ бути вказанСЦ фамСЦлСЦСЧ та адреси засновникСЦв, кСЦлькСЦсть акцСЦй, на якСЦ пСЦдписались засновники, одобрювальна резолюцСЦя трьох офСЦцСЦйних представникСЦв. КрСЦм того, додаСФться проспект банкСЦвського уставу, сертифСЦкат про структуру капСЦталу та ряд СЦнших документСЦв.

При розглядСЦ заяв до уваги приймаСФться дуже багато факторСЦв: умови створення, достатнСЦсть капСЦталу, перспективи отримання прибутку, компетенцСЦя керСЦвного складу, потреба в новому банку, де вСЦн створюСФться СЦ т.д. 

Органи "ади ретельно аналСЦзують конкурентну ситуацСЦю в районСЦ, де вСЦн створюСФться: чи не ущимить створення банку СЦнтереси вже СЦснуючих банкСЦв, чи не виникне загроза невСЦдповСЦдноСЧ концентрацСЦСЧ. В цСЦлому десь бСЦля половини всСЦх заявок, що подаються, вСЦдкидаються контролером грошового обСЦгу за тими чи СЦншими мотивами.

Видача лСЦцензСЦСЧ на право проведення операцСЦй дСЦСФ СЦ в багатьох СЦнших краСЧнах.


В НСЦмеччинСЦ, наприклад, дозвСЦл на вСЦдкриття банку видаСФ Федеральне вСЦдомство по контролю за банкам, яке втановлюСФ обов`язковСЦ вимоги для банкСЦвських установ. Для отримання лСЦцензСЦСЧ засновники повиннСЦ мати:

  • початковий капСЦтал не менше 6 млн. марок;
  • двух "надСЦйнихтАЭ та "професСЦйно пСЦдготованихтАЭ виконавчих директорСЦв.

Банк повинен бути органСЦзований лише в формСЦ акцСЦонерноСЧ компанСЦСЧ чи партнерськоСЧ фСЦрми.


В ШвейцарСЦСЧ засновники повиннСЦ звертатися за лСЦцензСЦСФю в Федеральну банкСЦвську комСЦсСЦю. ОсновнСЦ вимоги:

  • банк повинен точно визначити характер СЦ сферу своСЧх дСЦлових операцСЦй  та передбачити таку систему органСЦзацСЦСЧ, що б забезпечила СЧх виконання;
  • банк повинен мати мСЦнСЦмальний капСЦтал, що повнСЦстю оплачуСФться;
  • особи, шо очолюють банк, мають мати хорошу репутацСЦю та мати квалСЦфСЦкацСЦю, необхСЦдну для управлСЦння банком;
  • бСЦльшСЦсть керСЦвникСЦв повиннСЦ бути резидентами ШвейцарСЦСЧ.

За звичай комСЦсСЦя вимагаСФ наявнСЦсть мСЦнСЦмального капСЦталу у розмСЦрСЦ 29 млн. швейцарських франкСЦв, який необхСЦдний для його твердих позицСЦй та активноСЧ дСЦяльностСЦ на мСЦжнародному фСЦнансовому ринку.


В ЯпонСЦСЧ жоден банк не може бути започаткований без спецСЦальноСЧ лСЦцензСЦСЧ  мСЦнСЦстерства фСЦнансСЦв. Для отримання останньоСЧ засновники повиннСЦ забезпечити вСЦдповСЦднСЦсть капСЦталу, активСЦв та пасивСЦв банку встановленим стандартам, володСЦти необхСЦдним досвСЦдом та знаннями та мати певний соцСЦальний статус. Банк повинен бути органСЦзований у формСЦ акцСЦонерного товариства СЦ мати капСЦтал не менше 1 млрд. йен. В назвСЦ банку повинно фСЦгурувати слово "гСЦнкатАЭ (банк).

Разом з заявою засновники повиннСЦ представити:

  • детальне обгрунтування необхСЦдностСЦ створення банку;
  • сертифСЦкат про заснування та копСЦю реСФстрацСЦйного свСЦдотства;
  • протокол засновчих зборСЦв;
  • прогноз отримання прибутку на найближчСЦ три роки;
  • curriculum vitae членСЦв ради директорСЦв та аудиторСЦв;
  • список крупних акцСЦонерСЦв з вказанням мСЦiя проживання, громадянства, роду заннять та кСЦлькостСЦ придбаних акцСЦй;
  • баланс банка;
  • перелСЦк всСЦх фСЦлСЦалСЦв банка.


До 1979р. в ВеликобританСЦСЧ СЦснувала система реСФстрацСЦСЧ. Для органСЦзацСЦСЧ банку не потрСЦбно було навмисного дозволу, а принципи заснування та функцСЦонування регулювались загальним Законом про компанСЦСЧ 1948р. З 1979 р. жоден банк не маСФ права почати свою операцСЦСЧ по прийому депозитСЦв без дозволу Банка АнглСЦСЧ. ВсСЦ банки були розподСЦленСЦ на двСЦ категорСЦСЧ: "визнанСЦ банкитАЭ та "тСЦ, що лСЦцензСЦюютьсятАЭ. "ВизнанимтАЭ лСЦцензСЦСЧ не потСЦебнСЦ, але цСЦ банки мають бути визнаними Банком АнглСЦСЧ за рядом критерСЦСЧв: наявнСЦсть мСЦнСЦмального капСЦталу, виконання достатнього набору послуг, солСЦдна репутацСЦя в дСЦловому свСЦтСЦ.

Для задоволення прохання про видання лСЦцензСЦСЧ на ведення банкСЦвських операцСЦй необхСЦдно:

  • щоб директора та вищСЦ менеджери були "пСЦдходящими та спроможнимитАЭ особами, якСЦ проявили себе на попереднСЦй роботСЦ як компетентнСЦ та особи зСЦ здоровим глуздом;
  • щоб операцСЦСЧ велись з розрахунком та обережнСЦстю, тобто, щоб був достатнСЦй запас лСЦквСЦдних активСЦв та резервСЦв для покриття можливих збиткСЦв, велася необхСЦдна звСЦтнСЦсть.
  • МСЦнСЦмальний капСЦтал в 1 млн. ф.ст.


2.2. Органи управлСЦння.

Головним органом управлСЦння СФ загальнСЦ збори акцСЦонерСЦв. ОсновнСЦ питання дСЦяльностСЦ вирСЦшуСФ рада директорСЦв. Вона СФ представничим органом "асникСЦв банку, його акцСЦонерСЦв  та повинна вСЦдстоювати СЧх СЦнтереси. Рада директорСЦв формуСФ вищСЦ управлСЦнськСЦ органи, якСЦ ведуть практичну дСЦяльнСЦсть згСЦдно з рекомендацСЦями та вказСЦвками ради. ОсновнСЦ функцСЦСЧ ради зводяться до наступного.


Визначення стратегСЦчних цСЦлей банка та формулювання його полСЦтики. Визначення стратегСЦчних цСЦлей банку вСЦдноситься до областСЦ довготермСЦновоСЧ стратегСЦСЧ. В крупному банку цСЦлСЦ та задачСЦ установи  та програма конкретних дСЦй по СЧх досягненню викладаСФться у навмисному меморандумСЦ, який готуСФться радою директорСЦв разом з керСЦвниками вСЦддСЦлСЦв та служб.

Меморандум про полСЦтику банку повинен визначати наступнСЦ важливСЦ моменти:

  • категорСЦСЧ клСЦСФнтСЦв, на обслуговування яких будуть в першу чергу направлятися ресурси банка;
  • операцСЦСЧ, якСЦ пСЦдлягають приорСЦтетному розвитку в запланований перСЦод;
  • методи маркетинга та просування до споживача нових банкСЦвських послуг та продуктСЦв;
  • методи забезпечення лСЦквСЦдностСЦ;
  • мСЦри по закрСЦпленню конкурентних позицСЦй банка на ринку;
  • полСЦтика встановлення тарифСЦв на послуги банка;
  • розмСЦр та склад банкСЦвського персонала, програми навчання спСЦвробСЦтникСЦв та СЦнш.


ПСЦдбСЦр людей на керСЦвнСЦ посади. Це ще одна з важливих функцСЦй ради директорСЦв. Справа в тому, що сучасний банк являСФ собою дуже складне СЦ ризиковане пСЦдприСФмство. Для його успСЦшноСЧ роботи необхСЦднСЦ компетентнСЦ та вСЦдповСЦдальнСЦ люди. РЗх пСЦдбором займаСФться рада директорСЦв.


Створення комСЦтетСЦв. Для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ помилок прийняття рСЦшень в банку створюСФться кСЦлька постСЦйних комСЦтетСЦв, куди входять члени ради директорСЦв та спецСЦалСЦсти банку. Як правило в банку СФ чотири комСЦтети: адмСЦнСЦстративний (поточнСЦ питання), облСЦково-позичковий (прийняття рСЦшень про видачу кредитСЦв), комСЦтет по довСЦрчСЦй дСЦяльностСЦ (СЦнвестування кошт), ревСЦзСЦйний (перевСЦрка фСЦнансового стану вСЦддСЦлСЦв банку). КомСЦтети збираються щотижнево для розгляду поточних справ. КрСЦм того, можуть створюватись спецСЦальнСЦ комСЦтети для вирСЦшення будь-яких екстраординарних питань.


Контроль за позичковими та СЦнвестицСЦйними операцСЦями. Рада директорСЦв перСЦодично контролюСФ структуру портфелю кредитСЦв та цСЦнних паперСЦв згСЦдно з прийнятими цСЦлями полСЦтики банку. У випадку змСЦни контАЩюнктури (падСЦння попиту на кредит, зростання процентних ставок СЦ т.д.) може бути змСЦнена СЦ сама полСЦтика.


КонсультацСЦСЧ. Значна частина часу директорСЦв банку йде на виконання консультативних функцСЦй. В раду входять представники бСЦзнесу, якСЦ мають великий досвСЦд та знають стан справ в регСЦонСЦ. Вони консультують керСЦвництво банку з рСЦзних питань поточноСЧ полСЦтики.


ПерСЦодична перСЦвСЦрка дСЦяльностСЦ банку. Директори здСЦйснюють загальний контроль за операцСЦями банкСЦв. На засСЦданнях (1 раз на мСЦсяць чи частСЦше) заслуховуються звСЦти керСЦвникСЦв вСЦддСЦлСЦв та обговорюються стан справ банку.

Для керСЦвництва та здСЦйснення практичних операцСЦй рада директорСЦв формуСФ управлСЦнськСЦ структури банку. За ступенем самостСЦйностСЦ та обтАЩСФмом повноважень управлСЦнський склад маСФ три рСЦвня:

  • вищСЦ менеджери (top executives);
  • адмСЦнСЦстратори (administrators);
  • особи, якСЦ надСЦлення наглядовими та ревСЦзСЦйними функцСЦями (supervisors).

ВищСЦ менеджери володСЦють найвищим ступенем самостСЦйностСЦ при прийняттСЦ рСЦшень, та СЧх повноваження розповсюджуються на всСЦ аспекти дСЦяльностСЦ банку. КерСЦвники цього рСЦвня зосереджують увагу не на виконаннСЦ окремих банкСЦвських задач та функцСЦй, а намагаються забезпечити кСЦнцевСЦ результати дСЦяльностСЦ банку. Головне в СЧх роботСЦ - координацСЦя дСЦяльностСЦ окремих служб, визначення конкретних програм, консультацСЦСЧ, оцСЦнка результатСЦв роботи вСЦддСЦлСЦв СЦ т.д.

До категорСЦСЧ адмСЦнСЦстраторСЦв вСЦдносяться керСЦвники окремих функцСЦональних служб, якСЦ вСЦдповСЦдають за свСЦй обсяг роботи. Вони дСЦють в рамках затверджених програм та повноважень. РЗхньою головною метою СФ забезпечення нормальноСЧ роботи свого вСЦддСЦлу в той час, коли загальнСЦ цСЦлСЦ банку знаходяться в них  на другому планСЦ.

Персонал третього рСЦвня - наглядачСЦ - це найбСЦльшквалСЦфСЦкованСЦ оперативнСЦ працСЦвники, яким доручаСФться керСЦвництво вузькоспецСЦалСЦзованою групою чи дСЦлянкою СЦ якСЦ допомагають трудовим робСЦтникам, вирСЦшують спСЦрнСЦ та складнСЦ питання, дають консультацСЦСЧ з конкретних випадкСЦв, займаються навчанням персоналу.


До числа найвищих посадових осСЦб банку, якСЦ управляють його повсякденною дСЦяльнСЦстю, вСЦдносяться ( в США):

  • голова ради директорСЦв;
  • президент;
  • казначей;
  • контролер.


Голова ради директорСЦв. За звичай не займаСФться оперативною роботою. ВСЦн скликаСФ СЦ проводить раду директорСЦв, приймаСФ участь у розробленнСЦ стратегСЦчних рСЦшень, представляСФ банк на рСЦзних форумах тощо.


Президент - це управляючий всСЦм дСЦловим життям банку. Як правило, вСЦн визначаСФ характер щоденноСЧ дСЦяльностСЦ банку. Реальна роль президента залежить вСЦд багатьох обставин. РЖнодСЦ вСЦн може зосереджувати головнСЦ зусилля на налагодженнСЦ звтАЩязкСЦв банку з "адою, суспСЦльними органСЦзацСЦями та СЦншими фСЦнансовими установами. Але частСЦше всього вСЦн приймаСФ участь у виробленнСЦ оперативних рСЦшень, даСФ вказСЦвки щодо видачСЦ крупних кредитСЦв, оцСЦнюСФ перспективних клСЦСФнтСЦв тощо.

Як правило, в крупних банках СФ також велика кСЦлькСЦсть вСЦце-президентСЦв, якСЦ вСЦдповСЦдають за роботу крупних вСЦддСЦлСЦв чи регСЦональних пСЦдроздСЦлСЦв банку.

Дуже важливою, зокрема в американських банках, СФ посада казначея. ВСЦн вСЦдповСЦдаСФ за безпосереднСФ здСЦйснення всСЦх оперативних функцСЦй СЦ СФ звтАЩязуючою ланкою мСЦж головними вСЦддСЦлами банку. За його наказом СЦ з його дозволу здСЦйснюСФться облСЦк СЦ продаж векселСЦв, видачу позик, прийом депозитСЦв, видачу зберкнижок, здСЦйснюСФ купСЦвлю цСЦнних паперСЦв для банку, контролюСФ касовСЦ операцСЦСЧ, несе вСЦдповСЦдальнСЦсть за правильнСЦсть банкСЦвськоСЧ документацСЦСЧ та звСЦтностСЦ. Казначей СФ обтАЩязковим членом ради директорСЦв СЦ СЧСЧ постСЦйним секретарем.

Контролер очолюСФ бухгалтерську роботу та вСЦддСЦл статистики. КрСЦм того, вСЦн займаСФться проблемами введення нових методСЦв роботи, автоматизацСЦСЧ тощо.




2.3.ОрганСЦзацСЦйна структура.

Структура банку, кСЦлькСЦсть вСЦддСЦлСЦв, спецСЦалСЦзацСЦя служб, склад керСЦвництва, розподСЦл повноважень СЦ т.д. залежить вСЦд багатьох факторСЦв СЦ визначаСФться економСЦчною доцСЦльнСЦстю.

В загальнСЦй органСЦзацСЦйнСЦй структурСЦ банку можна видСЦлити два типи вСЦддСЦлСЦв:

-   вСЦддСЦли, якСЦ виконують лСЦнСЦйнСЦ функцСЦСЧ;

-   вСЦддСЦли, якСЦ виконують штабнСЦ функцСЦСЧ.

ЛСЦнСЦйнСЦ вСЦддСЦли безпосередньо зайняттСЦ виконанням органСЦзацСЦйноСЧ роботи (прийняття вкладСЦв, видача кредитСЦв, купСЦвля цСЦнних паперСЦв тощо). ТермСЦн "лСЦнСЦйнийтАЭ характеризуСФ характер звтАЩязкСЦв цих вСЦддСЦлСЦв з вищими ешелонами банку. ЛСЦнСЦйнСЦ функцСЦСЧ делегуються з вищих поверхСЦв СЦСФрархСЦСЧ на нижчСЦ, що створюСФ безперервний "ланцюг командтАЭ або "лСЦнСЦютАЭ команд по вертикалСЦ, яка звязуСФ один рСЦвень з СЦншими.

ШтабнСЦ вСЦддСЦли займаються обслуговуванням лСЦнСЦйних вСЦддСЦлСЦв, допомагають СЧм у пСЦдвищеннСЦ ефективностСЦ СЧх дСЦяльностСЦ. Прикладом можуть слугувати вСЦддСЦли планування, кадрСЦв, юридичний, статистики СЦ т.д.

ТеорСЦя менеджменту рекомендуСФ чСЦтко розмежовувати функцСЦСЧ вСЦддСЦлСЦв рСЦзних типСЦв СЦ завжди мати на увазСЦ, що штабнСЦ вСЦддСЦли володСЦють лише правом надавати допомогу СЦ давати консультацСЦСЧ.


ВСЦдомо декСЦлька принципових схем побудови банку. Кожна з них адекватна певному типу кредитного ринку. Так, в умовах локального ринку, обмеженого контингенту клСЦСФнтСЦв, вСЦдсутностСЦ активноСЧ боротьби конкуруючих установ, нерозвиненостСЦ або повноСЧ вСЦдсутностСЦ фСЦлСЦальноСЧ системи найбСЦльш розповсюджена так звана схема побудови банку. Для неСЧ характернСЦ гранична простота вертикальних звтАЩязкСЦв, пряме та безпосереднСФ пСЦдпорядкування вСЦддСЦлСЦв вищому керСЦвництву банку.










          


            Мал.1. ПСЦрамСЦдальна структура.


Одна з альтернативних схем, яка забезпечуСФ розподСЦл функцСЦй та посилення ролСЦ вСЦддСЦлень банку, маСФ назву географСЦчноСЧ структури.

           Мал. 2. ГеографСЦчна структура.

















Ще один пСЦдхСЦд до органСЦзацСЦСЧ банка на великСЦй територСЦСЧ маСФ назву функцСЦонального. Тут управлСЦння операцСЦями основане на чСЦткому розподСЦлСЦ функцСЦй, акумуляцСЦСЧ ресурсСЦв та здатностСЦ СЧх використання.














         Мал.3. ФункцСЦональна структура.


Можлива й СЦнша побудова банку за даною схемою.

По мСЦрСЦ розширення дСЦяльностСЦ банку на регСЦональних та загальнонСЦцСЦональних ринках вСЦдбуваСФться подальше ускладнення та спецСЦалСЦзацСЦя окремих його оперативних ланок, що потребуСФ залучення спецСЦалСЦстСЦв, експертСЦв, використання нових технологСЦй, тощо. В цих умовах стаСФ доцСЦльним створити всерединСЦ банку систему спецСЦалСЦзованих профСЦт-центрСЦв, якСЦ надають клСЦСФнтам набСЦр окремих фСЦнансових операцСЦй та послуг, якСЦ мають своСЧ службСЦ, аппарат управлСЦння, свою калькуляцСЦю витрат та отримуваного прибутку.

Це бСЦльш висока форма органСЦзацСЦСЧ компанСЦСЧ нСЦж вищерозглянута система. Прикладом типового профСЦт-центру може слугувати трастовий вСЦддСЦл банку, фугкцСЦСЧ якого в значнСЦй мСЦрСЦ обособленСЦ СЦ це дозволяСФ досить чСЦтко оцСЦнити затрати та результи роботи вСЦддСЦлу. Структура банку з окремими профСЦт-центрами показана на мал.4.

Ще бСЦльша ступСЦнь спецСЦалСЦзацСЦСЧ досягаСФться в банкСЦвськСЦй холдинг-компанСЦСЧ. Вона дуже схожа на попередню модель, оскСЦльки дочСЦрнСЦ фСЦлСЦали холдингу також володСЦють самостСЦйнСЦстю, але СЦснують














                         Мал. 4. Система профСЦт-центрСЦв.

вСЦдмСЦнностСЦ в методах контролю. Схема профСЦт-центрСЦв використовуСФться в рамках СФдиного банку. В холдингу його дочСЦрнСЦ фСЦлСЦали мають стастус самостСЦйних юридичних осСЦб. БанкСЦвський холдинг може контролювати небанкСЦвськСЦ компанСЦСЧ, якСЦ тСЦсно повтАЩязанСЦ з банкСЦвською дСЦяльнСЦстю. Таким чином, холдингова органСЦзацСЦя являСФ високу ступСЦнь незалежнотСЦ дочСЦрних компанСЦй та фСЦлСЦалСЦв.















                                Мал.5. БанкСЦвський холдинг


Можлива ще одна форма - мережна. Багато в чом вона аналогСЦчна холдингу. Там також наявна центральна координуюча органСЦзацСЦя, але звтАЩязки мСЦж нею та СЦншими учасниками регулюються за допомогою контрактних угод.


3. УправлСЦнський пСЦдхСЦд до аналСЦзу дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку.


ДСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв пСЦддаСФться аналСЦзу зСЦ сторони Центрального банка, податкових служб та органСЦв статистики, аудиторських фСЦрм, партнерСЦв та контрагентСЦв. Але у розпорядженнСЦ цих установ знаходяться лише доступнСЦ зведенСЦ звСЦтнСЦ данСЦ, СЦ тому СЧх аналСЦз охоплюСФ лише найбСЦльш загальнСЦ сторони дСЦяльностСЦ банку.


Для ефективного прийняття управлСЦнських рСЦшень, досягнення стабСЦльного та прибуткового функцСЦонування необхСЦдне проведення глибокого аналСЦзу всСЦх сторСЦн його дСЦяльностСЦ на основСЦ внутрСЦшньоСЧ СЦнформацСЦСЧ: рентабельностСЦ комплексу полуг та операцСЦй, що здСЦйснюються банком, окупностСЦ здСЦйснених затрат, прибутковостСЦ функцСЦонування окремих пСЦдроздСЦлСЦв та СЦншСЦ.

ЗгСЦдно з прийнятою в захСЦднСЦй економСЦчнСЦй теорСЦСЧ точки зору управлСЦнський облСЦк та налСЦз включають в себе:

  • планування та контроль дСЦяльностСЦ;
  • складання звСЦтностСЦ та аналСЦз дСЦяльностСЦ на основСЦ отриманих даних;
  • здСЦйснення оцСЦнки роботи та надання рекомендацСЦй та консультацСЦй.


На даний момент СЦснуСФ декСЦлька пСЦдходСЦв до аналСЦзу та планування дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку.


  1. "СатисфакцСЦйнийтАЭ пСЦдхСЦд - орСЦСФнтуСФться на обробку кСЦлькСЦсних показникСЦв роботи СЦснуючих органСЦзацСЦйних структур та аналСЦз вСЦдносних коефСЦцСЦентСЦв дСЦяльностСЦ.


     Для банка в цСЦлому може застосовуватись наступна система показникСЦв:

  • темпи росту прибутку (збитку) за перСЦод в результатСЦ дСЦяльностСЦ;
  • темпи росту валюти баланса; доля накопиченого прибутку в валютСЦ балансу;
  • величина та якСЦсть праюцючих активСЦв;
  • показники рентабельностСЦ;
  • економСЦчнСЦ нормативи дСЦяльностСЦ, встановленСЦ Центральним Банком;
  • основнСЦ коефСЦцСЦСФнти лСЦквСЦдностСЦ.

Планування дСЦяльностСЦ в сатисфакцСЦйному пСЦдходСЦ основане на принципСЦ "вСЦд досягнутоготАЭ СЦ в основному орСЦСФнтовано на екстенсивний рСЦст обтАЩСФмСЦв, числа послуг та СЦнших показникСЦв.


  1. Основою "адаптивноготАЭ методу СФ аналСЦз функцСЦй пСЦдроздСЦлСЦв, при якому ретельному дослСЦдженнСЦ пСЦдлягають дСЦСЧ та операцСЦСЧ, що проводяться рСЦзними службами, та методи взаСФмних трансакцСЦй та взаСФмодСЦй. При цьому операцСЦСЧ пСЦдроздСЦлСЦв розробляються з урахуванням конкретних цСЦлей та пСЦддаються кСЦлькСЦснСЦй оцСЦнцСЦ, а самСЦ пСЦдроздСЦлСЦ переструктуровуються. Таким чином прийнятСЦ оптимальнСЦ рСЦшення СФ скорСЦше органСЦзацСЦйними, оскСЦльки торкаються фнкцСЦональноСЧ структури банку. Основний математичний метод, який застосовуСФться, СФ дослСЦдження операцСЦй.


Проведення управлСЦнського аналСЦзу розбиваСФться на три основних етапи:

  1. ВСЦдбуваСФться групування банкСЦвських послуг та операцСЦй за принципом сфери надання та здСЦйснення, фСЦнкцСЦональному подСЦлу, мСЦiя виконання та загальноСЧ клСЦСФнтськоСЧ бази. ВСЦдбуваСФться найбСЦльш важливий та необхСЦдний аналСЦз рентабельностСЦ окремих послуг та операцСЦй.
  2. На другому етапСЦ згрупованСЦ комплекси послуг та операцСЦй локалСЦзуються в органСЦзацСЦйнСЦй структкрСЦ банку. Формуються центри вСЦдповСЦдальностСЦ (центри прибуткСЦв). В ходСЦ аналСЦзу розраховуються основнСЦ показники дСЦяльностСЦ центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ: кСЦнцевий рибуток, обтАЩСФми залучених та розмСЦщенних кошт, окупнСЦсть СЦнвестицСЦйних проектСЦв центра.
  3. Загальну суму прибутку, заробленого банком, необхСЦдно розподСЦлити, по-перше, по здСЦйснюваним окремим операцСЦям та послугам, по-друге, по функцСЦональним пСЦдроздСЦлам. Прибуток перерозподСЦляСФться до виплати податкСЦв, тобто, враховуються всСЦ можливСЦ доходи та витрати.


Таким чином, можна зробити наступнСЦ висновки:

  1. Заснування банку СФ складною процедурою, яка вСЦдбуваСФться у вСЦдповСЦдностСЦ з нацСЦональним законодавством. Загальними вимогами при заснуваннСЦ банку СФ:
  • наявнСЦсть мСЦнСЦмального капСЦталу;
  • квалСЦфСЦкований, досвСЦченний керСЦвний персонал;
  • доцСЦльнСЦсть органСЦзацСЦСЧ даного банку, забезпечення його прибутковостСЦ;
  1. Основним керСЦвним органом СФ рада директорСЦв. Вона вСЦдповСЦдаСФ     за:
  • формування вищих керСЦвних органСЦв;
  • визначення полСЦтики та цСЦлей банку;
  • загальний контроль за дСЦяльнСЦстю банку.
  1. Структурна органСЦзацСЦя банку визначаСФть середовищем його       дСЦяльностСЦ.
  2. В результатСЦ проведення управлСЦнського аналСЦзу вирСЦшуються наступнСЦ задачСЦ по виконанню цикла управлСЦння, виявленню найважливСЦших умов та резуль"СЦв дСЦяльностСЦ банку:
  • собСЦвартСЦсть та прибутковСЦсть наданих послуг та реалСЦзацСЦСЧ банкСЦвських продуктСЦв;
  • розрахунок окупностСЦ;
  • планування,  контроль та оцСЦнка дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦйних структур - вСЦддСЦлСЦв, фСЦлСЦалСЦв, управлСЦнь та департаментСЦв банку;
  • оптимСЦзацСЦя та плануання заходСЦв, виробництва послуг та продуктСЦв, органСЦзацСЦя дСЦяльностСЦ аналСЦтичними засобами;
  • виявлення напрямкСЦв для корегування  та регулювання дСЦяльностСЦ;
  • розрахунок повноСЧ вартостСЦ залучених кошт;
  • оптимСЦзацСЦя органСЦзацСЦйноСЧ структури, регламентСЦв дСЦяьностСЦ, облСЦковоСЧ плСЦтики.

























ЛСЦтература:


  1. РСЦд Е., Коттер Р., СмСЦт Р. КомерцСЦйнСЦ банки.
  2. Миловидов В.Д. Сучасна банкСЦвська спправа; ДосвСЦд США. МГУ 1992р.
  3. В.М. УсоскСЦн. Сучасний комерцСЦйний банк. УправлСЦння та операцСЦСЧ. "Фазар-ФеротАЭ 1994р.
  4. Савдакасов К. КомерцСЦйнСЦ банки. УправлСЦнський аналСЦз двяльностСЦ. "Ось -89тАЭ 1998р.



Страницы: Назад 1 Вперед