АналСЦз та удосконалення системи оцСЦнки ефективностСЦ виробничоСЧ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеха осн

дипломная работа: Экономика

Документы: [1]   Word-125349.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

НацСЦональний аерокосмСЦчний унСЦверситет СЦм. Н.Е. Жуковського

ХаркСЦвський авСЦацСЦйний СЦнститут










МагСЦстерська робота

Тема: АНАЛРЖЗ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ СИСТЕМИ ОЦРЖНКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ВИРОБНИЧОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ РЖНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЦЕХА ОСНАСТКИ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ПРЖДПРИРДМСТВА ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕБЛРЖВ ЗАТ "НОВИЙ СТИЛЬ УКРАРЗНАтАЭ (м. ХаркСЦв)


(СпецСЦальнСЦсть 8.050 107 "ЕкономСЦка пСЦдприСФмства»)










ХАРКРЖВ "ХАРЖтАЭ 2007

АНОТАЦРЖЯ


АктуальнСЦсть теми дипломноСЧ роботи полягаСФ в тому, що однСЦСФю з наболСЦлих проблем для керСЦвникСЦв пСЦдприСФмств СФ необхСЦднСЦсть скорочувати збитки, генеруСФмСЦ заготСЦвельними СЦ допомСЦжними цехами.

ОбтАЩСФктом дослСЦджень дипломноСЧ роботи була дСЦяльнСЦсть СЦнструментального цеху оснастки допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства по виробництву металевоосновних крСЦсел та стСЦльцСЦв ЗАТ "Новий стиль тАУ УкраСЧнатАЭ(м.ХаркСЦв).

Предметом дослСЦджень дипломноСЧ роботи була органСЦзацСЦя бюджетування та оцСЦнки ефективностСЦ функцСЦонування цеху допомСЦжного виробництва.

Метою дослСЦджень дипломноСЧ роботи був пошук методик оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ допомСЦжного виробництва у сучаснСЦй перехСЦднСЦй економСЦцСЦ УкраСЧни в порСЦвняннСЦ з ефективнСЦстю аутсорсинга (промислових послуг спецСЦалСЦзованих пСЦдприСФмств).

Практична цСЦннСЦсть отриманих в дипломному проектСЦ результатСЦв полягаСФ в розробцСЦ та практичнСЦй апробацСЦСЧ на прикладСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ пропозицСЦй захСЦдних економСЦстСЦв по методологСЦСЧ оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ допомСЦжного виробництва на пСЦдприСФмствСЦ з опорою на конкурентнСЦ цСЦни ринку промислового сервСЦсу (аутсорсингу).

МагСЦстерська дипломна робота складаСФться СЦз вступу, трьох роздСЦлСЦв, висновкСЦв та списку лСЦтератури . Роботу подано на 135 стор., вона мСЦстить 52 таблицСЦ, 24 рис., додатки на 20 стор., список джерел 55 найменувань.


ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ 1 ТЕОРЕТИЧНРЖ ТА МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ АНАЛРЖЗУ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЦЕХУ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ПРЖДПРИРДМСТВА ТА СИСТЕМА ОЦРЖНКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ЙОГО ВИРОБНИЧОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

1.1 ФункцСЦональна роль СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в структурСЦ сучасного промислового пСЦдприСФмства

1.2 СутнСЦсть функцСЦй цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства як центра витрат та методологСЦчнСЦ пСЦдходи до планування показникСЦв його дСЦяльностСЦ

1.3 Бюджетування витрат як сучасний метод оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства

РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ РЖНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЦЕХА ОСНАСТКИ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ПРЖДПРИРДМСТВА ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕБЛРЖВ ЗАО "НОВИЙ СТИЛЬУКРАРЗНА

2.1 Характеристика дСЦяльностСЦ та продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства ЗАО "Новий стиль УкраСЧнатАЭ

2.2 ОсновнСЦ характеристики дСЦяльностСЦ цеха оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ

2.3 АналСЦз ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ

2.4. АналСЦз проблемних питань в дСЦяльностСЦ цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ тАЭНовий стильУкраСЧнатАЭ та системСЦ оцСЦнки ефективностСЦ його дСЦяльностСЦ у складСЦ пСЦдприСФмства

РОЗДРЖЛ 3 ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХРЖВ ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ РЖНСТРУМЕНТАЛЬНОГО ЦЕХУ ОСНАСТКИ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА ЗАТ "НОВИЙ СТИЛЬУКРАРЗНАтАЭ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИК ОЦРЖНКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ЙОГО ДРЖЯЛЬНОСТРЖ

3.1 Промисловий сервСЦс (outsourcing) як альтернатива допомСЦжним виробництвам на пСЦдприСФмствСЦ

3.2 Удосконалення методики оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва на основСЦ моделСЦ конкурентного бюджетування витрат з врахуванням альтернативних послуг аутсорсингу

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП


АктуальнСЦсть теми дипломноСЧ роботи полягаСФ в тому, що менеджмент великих пСЦдприСФмств УкраСЧни напередоднСЦ вступу до СвСЦтовоСЧ органСЦзацСЦСЧ торгСЦвлСЦ розумСЦСФ, що щоб вижити в конкурентнСЦй боротьбСЦ, необхСЦдно пСЦдвищувати ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ компанСЦСЧ. Зокрема, однСЦСФю з наболСЦлих проблем для керСЦвникСЦв таких пСЦдприСФмств СФ необхСЦднСЦсть скорочувати збитки, генеруСФмСЦ заготСЦвельними СЦ допомСЦжними цехами. При вСЦдповСЦдСЦ на питання, що робити з допомСЦжним виробництвом, розглядаються три основних варСЦанти:

продати або закрити допомСЦжнСЦ виробництва, а необхСЦднСЦ комплектуючСЦ одержувати з боку (метод аутсорсинга), сконцентрувавши в такий спосСЦб усСЦ ресурси СЦ зусилля на основнСЦй дСЦяльностСЦ;

другий варСЦант зв'язаний з розвитком заготСЦвельного СЦ допомСЦжного виробництва як окремого бСЦзнесу при збереженнСЦ загального контролю з боку материнськоСЧ компанСЦСЧ;

третСЦй можливий варСЦант скорочення та оптимСЦзацСЦя потужностей допомСЦжних виробництв до рСЦвня не вище потреби "асних нестаткСЦв з використанням системи бюджетування та мотивацСЦСЧ скорочення рСЦвня витрат.

ОбтАЩСФктом дослСЦджень дипломноСЧ роботи була дСЦяльнСЦсть СЦнструментального цеху оснастки допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства по виробництву металевоосновних крСЦсел та стСЦльцСЦв ЗАТ "Новий стиль тАУ УкраСЧнатАЭ(м.ХаркСЦв).

Предметом дослСЦджень дипломноСЧ роботи була органСЦзацСЦя бюджетування та оцСЦнки ефективностСЦ функцСЦонування цеху допомСЦжного виробництва.

Метою дослСЦджень дипломноСЧ роботи був пошук оптимальних технологСЦй органСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ цехСЦв допомСЦжного виробництва та методик оцСЦнки ефективностСЦ СЧх дСЦяльностСЦ у сучаснСЦй перехСЦднСЦй економСЦцСЦ УкраСЧни в порСЦвняннСЦ з ефективнСЦстю СФвропейськоСЧ моделСЦ аутсорсинга (промислових послуг спецСЦалСЦзованих пСЦдприСФмств).

ЗгСЦдно з завданням в дипломному проекту необхСЦдно було провести дослСЦдження наступних питань:

1. У першому роздСЦлСЦ розглянути питання теоретичних та методологСЦчних основ аналСЦзу дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства та системи оцСЦнки ефективностСЦ його дСЦяльностСЦ:

ФункцСЦональна роль СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в структурСЦ сучасного промислового пСЦдприСФмства;

СутнСЦсть функцСЦй цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства як центра витрат та методологСЦчнСЦ пСЦдходи до планування показникСЦв його дСЦяльностСЦ;

Бюджетування витрат як сучасний метод оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства;

2. У 2 роздСЦлСЦ розглянути питанння аналСЦзу дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху оснастки допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства по виготовленню меблСЦв ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ:

Характеристика дСЦяльностСЦ та продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства ЗАО "Новий стиль УкраСЧнатАЭ;

ОсновнСЦ характеристики дСЦяльностСЦ цеха оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ;

АналСЦз ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ;

АналСЦз проблемних питань в дСЦяльностСЦ цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТтАЭНовий стильУкраСЧнатАЭ та системСЦ оцСЦнки ефективностСЦ його дСЦяльностСЦ у складСЦ пСЦдприСФмства;

3. У 3 роздСЦлСЦ обгрунтувати шляхи пСЦдвищення ефективностСЦ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цезху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ та удосконалення методик оцСЦнки ефективностСЦ його дСЦяльностСЦ:

Промисловий сервСЦс (outsourcing) як альтернатива допомСЦжним виробництвам на пСЦдприСФмствСЦ

Удосконалення методики оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва на основСЦ моделСЦ конкурентного бюджетування витрат з врахуванням альтернативних послуг аутсорсингу.

Методи дослСЦджень: проведення горизонтального (СЦндексно хронологСЦчного) та вертикального (структурно хронологСЦчного) аналСЦзу фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ пСЦдприСФмства, контролСЦнг системи бюджетування допомСЦжного виробництва, побудування алгоритмСЦв та програм розрахункСЦв на ПЕОМ (EXCELпрограми).

РЖнформацСЦйно-методологСЦчна база дослСЦджень дСЦйсноСЧ дипломноСЧ роботи роботи тАФ звСЦтнСЦ документи ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ за 2005 2006 роки.

Практична цСЦннСЦсть отриманих в дипломному проектСЦ результатСЦв полягаСФ в розробцСЦ та практичнСЦй апробацСЦСЧ на прикладСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ пропозицСЦй захСЦдних економСЦстСЦв по методологСЦСЧ оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ допомСЦжного виробництва на пСЦдприСФмствСЦ з опорою на конкурентнСЦ цСЦни ринку промислового сервСЦсу (аутсорсингу), тобто промислових послуг вузькоспецСЦалСЦзованих невеликих пСЦдприСФмств.


РОЗДРЖЛ 1

ТЕОРЕТИЧНРЖ ТА МЕТОДОЛОГРЖЧНРЖ ОСНОВИ АНАЛРЖЗУ

ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЦЕХУ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА

ПРЖДПРИРДМСТВА ТА СИСТЕМА ОЦРЖНКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ЙОГО

ВИРОБНИЧОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ


1.1 ФункцСЦональна роль СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в структурСЦ сучасного промислового пСЦдприСФмства


Удосконалення виробничоСЧ СЦнфраструктури СФ одним з факторСЦв полСЦпшення дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

Роботи з обслуговування основного виробництва виконуються допомСЦжними пСЦдроздСЦлами СЦ обслуговуючими господарствами: СЦнструментальними, ремонтними, транспортним, службами матерСЦально-технСЦчного постачання СЦ збуту продукцСЦСЧ. Незважаючи на те, що багато роботи з обслуговування виробництва (виготовлення запасних частин, СЦнструмента, засобСЦв малоСЧ механСЦзацСЦСЧ СЦ транспортних засобСЦв СЦ т.п.) можуть бути виконанСЦ на спецСЦалСЦзованих пСЦдприСФмствах або заводах, що виготовляють устаткування, частка такого роду показникСЦв на сучасних пСЦдприСФмствах досить велика [46].

РЖнструментальне господарство на пСЦдприСФмствСЦ створюСФться для виконання робСЦт СЦз забезпечення виробництва СЦнструментом СЦ технологСЦчним оснащенням, органСЦзацСЦСЧ СЧхнього збереження, експлуатацСЦСЧ СЦ ремонту.

Структура й органСЦзацСЦйнСЦ форми СЦнструментального господарства досить рСЦзноманСЦтнСЦ СЦ залежать вСЦд типу виробництва, виду продукцСЦСЧ, що випускаСФться, СЧСЧ конструкторськоСЧ СЦ технологСЦчноСЧ складностСЦ й обсягу виробництва.

РЖнструментальне господарство на пСЦдприСФмствСЦ включаСФ виробничСЦ ланки (дСЦлянки, цехи) по виготовленню СЦнструментСЦв, складськСЦ СЦ комплектуючСЦ пСЦдроздСЦли (центральний СЦнструментальний склад, цеховСЦ СЦнструментальнороздавальнСЦ комори); пСЦдроздСЦлу по вСЦдновленню СЦ ремонту СЦнструментСЦв; пСЦдроздСЦлу по СЦнструментозабезпеченню робочих мСЦiь [41].

ЗадачСЦ й обсяг робСЦт з органСЦзацСЦСЧ СЦнструментального господарства визначаються особливостями основного виробництва, складнСЦстю продукцСЦСЧ, що випускаСФться, використовуваним устаткуванням, масштабами виготовлення однотипноСЧ продукцСЦСЧ СЦ ступенем СЧСЧ новизни.

Разом з тим вСЦд рСЦвня органСЦзацСЦСЧ цього господарства СЦ якостСЦ СЦнструмента залежать СЦнтенсивне використання устаткування, технологСЦчнСЦ параметри його роботи, рСЦвень продуктивностСЦ працСЦ й у цСЦлому результати роботи всього пСЦдприСФмства.

Умовою рацСЦональноСЧ органСЦзацСЦСЧ й економСЦчного використання СЦнструмента СФ його чСЦтка класифСЦкацСЦя. Це необхСЦдно для вибору однотипного СЦ взаСФмозамСЦнного СЦнструмента, конструктивно СЦ технологСЦчно подСЦбних його видСЦв при пСЦдборСЦ партСЦСЧ оснащення, що одночасно виготовляСФться, органСЦзацСЦСЧ його збереження, визначення порядку одержання СЦ виробництва. Важливе значення класифСЦкацСЦя СЦнструмента маСФ для виявлення ступеня застосовностСЦ рСЦзних його видСЦв СЦ обТСрунтування рацСЦональних форм його одержання з виробництва [28].

Тому для спрощення органСЦзацСЦСЧ СЦнструментального господарства розробляСФться класифСЦкацСЦя СЦнструмента. РЖнструмент розрСЦзняють по характеру використання: унСЦверсальний (нормальний, стандартний) СЦ спецСЦальний СЦнструмент.

УнСЦверсальний СЦнструмент застосовуСФться на всСЦх пСЦдприСФмствах промисловостСЦ при виконаннСЦ операцСЦй визначеного роду. СпецСЦальним називаСФться СЦнструмент, використовуваний на пСЦдприСФмствСЦ для виконання визначеноСЧ операцСЦСЧ при виготовленнСЦ конкретних деталей продукцСЦСЧ.

По призначенню СЦнструмент подСЦляСФться на обробний, контрольновимСЦрювальний СЦ технологСЦчну оснастку. Металообробний СЦнструмент, пСЦдроздСЦляють на рСЦжучий, вимСЦрювальний, слюсарномонтажний, допомСЦжний. ТехнологСЦчна оснастка включаСФ приспособи, штампи, ливарну оснастку (моделСЦ, пресформи СЦ т.п.).

Перш, нСЦж органСЦзувати виробництво або придбання СЦнструмента на сторонСЦ, виявляють потребу в ньому. Визначення потреби в СЦнструментСЦ засновано на нормах його зносу. На практицСЦ використовуються галузевСЦ нормативи витрати СЦнструмента на 1000 станкогодин або 100 одиниць готовоСЧ продукцСЦСЧ. Для серСЦйного виробництва норми витрати СЦнструментСЦв розраховуються на 1000 годин роботи однотипних верстатСЦв.

Важливою функцСЦСФю органСЦзацСЦСЧ СЦнструментального господарства СФ регулювання запасу СЦнструмента. МСЦнСЦмальна кСЦлькСЦсть СЦнструмента, необхСЦдна пСЦдприСФмству для безперебСЦйноСЧ роботи, створюСФ оборотний фонд. ВСЦн включаСФ складськСЦ запаси в центральному СЦнструментальному складСЦ (ЦРЖС) СЦ в цехових СЦнструментально-роздавальних комор (РЖРК), експлуатацСЦйний фонд на робочих мСЦiях СЦ СЦнструмент у заточеннСЦ, ремонтСЦ, вСЦдновленнСЦ СЦ перевСЦрцСЦ. РЖнструмент на робочих мСЦiях СЦ в РЖРК складаСФ цеховий оборотний фонд. Сума цехових оборотних фондСЦв СЦ запасСЦв у ЦРЖССЦ створюСФ загальнозаводський фонд.

Основна частина запасу СЦнструмента, що включаСФ резервний фонд для дСЦючого виробництва СЦ СЦнструмент для нових об'СФктСЦв, знаходиться в ЦРЖССЦ. Запаси для дСЦючого виробництва встановлюються по системСЦ "максимуммСЦнСЦмум". ПСЦд запасом мСЦнСЦмумом розумСЦСФться величина, рСЦвна деннСЦй потребСЦ в даному СЦнструментСЦ, помноженоСЧ на число днСЦв термСЦнового виготовлення або одержання вСЦд зовнСЦшнього постачальника черговоСЧ партСЦСЧ.

Позначивши через РЖдн денну потребу в СЦнструментСЦ, а через Тср тАУ число днСЦв термСЦнового виготовлення СЦнструмента або одержання його з боку, можна визначити мСЦнСЦмальний запас Зmin по формулСЦ [29]:


Зmin = РЖдн * Тср (1.1)


Для нормальних умов виготовлення або придбання СЦнструмента з боку встановлюСФться запас "крапка замовлення". ПСЦд "крапкою замовлення" розумСЦСФться величина перехСЦдного запасу, достатня для забезпечення виробництва СЦнструментом на час нормального його виготовлення або придбання на сторонСЦ, плюс мСЦнСЦмальний запас.

Запас "крапка замовлення" Тз визначаСФться по формулСЦ [29]:


Тз = РЖдн * Тнорм + Зmin (1.2)


де Тнорм тАУ нормальний термСЦн виготовлення, днСЦ.

Щоб визначити запас максимум (Зmax), виходять з того, що при сталих партСЦях виробництва або надходження СЦнструмента з боку максимальний запас буде дорСЦвнюСФ сумСЦ партСЦСЧ одночасно СЦнструмента, що замовляСФться, СЦ СЦнструментального запасу [29]


Зmax = Зmin + ПСЦ (1.3)


де ПСЦ тАУ величина партСЦСЧ замовлення придбання або вироблення СЦнструмента.

Загальний запас СЦнструмента в ЦРЖССЦ складаСФться з перехСЦдних СЦ мСЦнСЦмального запасСЦв. ПерехСЦдний запас по кожному найменуванню СЦнструмента за перСЦод мСЦж постачаннями коливаСФться вСЦд величини партСЦСЧ одночасного надходження СЦнструмента, що замовляСФться, до мСЦнСЦмального запасу. Тому при рСЦвномСЦрному надходженнСЦ СЦ витратСЦ СЦнструмента кСЦлькСЦсть СЦнструмента, що одночасно знаходиться на складСЦ, по кожному найменуванню в середньому можна прийняти рСЦвним [29]:


Зср = ПСЦ / 2 + Зmin (1.4)


де ЗсртАУ середнСЦй запас СЦнструмента на складСЦ.

Величина ж усього складського запасу (у вартСЦсному вираженнСЦ) буде дорСЦвнювати сумСЦ середнСЦх запасСЦв по кожному найменуванню СЦнструмента СЦ мСЦнСЦмального запасу.

На пСЦдприСФмствах також здСЦйснюСФться планування поточного й експлуатацСЦйного запасу СЦнструментСЦв.

Так, в СЦнструментально-роздавальних коморах поточнСЦ запаси по кожному типорозмСЦру СЦнструментСЦв визначаються виходячи з денноСЧ потреби в СЦнструментСЦ СЦ перСЦоду часу, через який витрачений СЦнструмент вСЦдновляСФться. Практично нерегулярно споживаний СЦнструмент у цехових СЦнструментально-роздавальних коморах звичайно тримають у розмСЦрСЦ мСЦсячноСЧ потреби, а СЦнструмент, застосовуваний регулярно, тАУ у пСЦвмСЦсячнСЦй СЦ декаднСЦй потребСЦ.

ЕксплуатацСЦйний цеховий фонд СЦнструментСЦв складаСФться з СЦнструментСЦв, що знаходяться на робочих мСЦiях, у заточеннСЦ й у ремонтСЦ. Для оснащення СЦнструмента тривалого термСЦну користування запаси в експлуатацСЦСЧ, як правило, не створюються.

КСЦлькСЦсть СЦнструмента на робочих мСЦiях визначаСФться в залежностСЦ вСЦд числа верстатСЦв, де застосовуСФться запасний СЦнструмент, кСЦлькостСЦ змСЦн роботи цих верстатСЦв СЦ кСЦлькостСЦ СЦнструментСЦв, що знаходяться в кожного робСЦтника, тобто для передачСЦ СЦнструмента зСЦ змСЦни в змСЦну. НаявнСЦсть СЦнструмента на робочих мСЦiях буде тим менше, нСЦж частСЦше вСЦдбуваСФться замСЦна СЦнструмента, що затупився.

НаявнСЦсть СЦнструмента в заточеннСЦ залежить вСЦд величини партСЦй, що поставляються в заточення, СЦ часу перебування СЦнструмента в заточеннСЦ, включаючи час накоплення перед заточенням, перебування в заточеннСЦ СЦ час пСЦсля заточення до надходження його в РЖРК.

У сучасних умовах пСЦдвищенСЦ вимоги до обслуговування виробництва пред'являються внаслСЦдок переходу пСЦдприСФмств на новСЦ економСЦчнСЦ умови, вСЦдмСЦтною рисою яких СФ економСЦя виробничих ресурсСЦв. Це диктуСФ збСЦльшення безперервностСЦ виробничих процесСЦв, конструктивне СЦ технологСЦчне удосконалювання продукцСЦСЧ, що випускаСФться, полСЦпшення використання основних фондСЦв СЦ оборотних коштСЦв. Тому спецСЦалСЦзацСЦя функцСЦй обслуговування повинна грати особливу роль в органСЦзацСЦСЧ СЦнфраструктури пСЦдприСФмства.

КонцентрацСЦя виробництва СЦнструмента СЦ технологСЦчного оснащення на основСЦ великих СЦнструментальних цехСЦв, а також створення спецСЦальних служб обслуговування ремонтними роботами, пСЦдйомнотранспортними, служб постачання СЦ збуту продукцСЦСЧ, безсумнСЦвно, пСЦдвищить значимСЦсть СЦ ефективнСЦсть СЦнфраструктури виробництва [30].

В даний час допомСЦжнСЦ виробництва й обслуговуючСЦ господарства в рамках одного пСЦдприСФмства можуть одержати всСЦ можливостСЦ для функцСЦонування в повному обсязСЦ. Однак це досить дорогСЦ СЦ трудомСЦсткСЦ роботи. СкладнСЦсть ще полягаСФ в тСЦм, що господарства допомСЦжноСЧ СЦнфраструктури змушенСЦ робити для "асного споживання в неспецСЦалСЦзованих умовах СЦнструменти, технологСЦчну оснастку, виконувати усСЦ види ремонтних робСЦт, у тому числСЦ СЦ капСЦтальний, виготовляти змСЦннСЦ вузли СЦ деталСЦ. МатерСЦальнСЦ витрати на змСЦст допомСЦжних СЦ обслуговуючих господарств такого масштабу можуть бути в кСЦлька разСЦв вище, нСЦж на виконання аналогСЦчних робСЦт спецСЦалСЦзованими органСЦзацСЦями [30].

ВирСЦшити проблему зниження витрат на утримання СЦ експлуатацСЦю служб допомСЦжноСЧ СЦнфраструктури можна розмСЦщенням замовлень на обслуговування пСЦдприСФмства спецСЦалСЦзованими господарствами.

Попит на подСЦбного роду послуги створить умови для формування цСЦлоСЧ мережСЦ органСЦзацСЦй СЦ пСЦдприСФмств по ремонту устаткування, виготовленню змСЦнних деталей СЦ вузлСЦв, виробництву технологСЦчноСЧ оснастки, монтажу пСЦдйомнотранспортного СЦ складського устаткування. Новий розвиток одержить СЦнструментальна промисловСЦсть, тому що в умовах спецСЦалСЦзованого виробництва дешевше СЦ якСЦснСЦше можна органСЦзувати випуск стандартного СЦнструмента, звСЦльнивши пСЦдприСФмстваспоживачСЦ вСЦд його виготовлення [39].

ВСЦдзначенСЦ тенденцСЦСЧ розвитку СЦнфраструктури пСЦдприСФмства становлять СЦнтерес для дСЦючих виробництв. Однак СЧх не можуть не турбувати питання оперативностСЦ в технСЦчному обслуговуваннСЦ, СЦ з цСЦСФСЧ точки зору наявнСЦсть у структурСЦ пСЦдприСФмства пСЦдроздСЦлСЦв допомСЦжноСЧ СЦнфраструктури повинне вСЦдповСЦдати потребам СЦ цСЦлям ефективного функцСЦонування виробництва.


1.2 СутнСЦсть функцСЦй цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства як центра витрат та методологСЦчнСЦ пСЦдходи до планування показникСЦв його дСЦяльностСЦ


ОрганСЦзацСЦя роботи великого багатопрофСЦльного пСЦдприСФмства потребуСФ його структуризацСЦСЧ та застосування чСЦтко вСЦдпрацьованого внутрСЦшньогосподарського механСЦзму.

ВидСЦляють два основних типи структуризацСЦСЧ [39]:

технологСЦчна;

товарна.

Формування ринкових вСЦдносин створюСФ передумови впровадження товарноСЧ структуризацСЦСЧ пСЦдприСФмств з одночасною диференцСЦацСЦСФю економСЦчних обов'язкСЦв СЦ розширенням делегованих повноважень пСЦдроздСЦлСЦв.

Товарна структуризацСЦя означаСФ формування пСЦдроздСЦлСЦв навколо товарних видСЦв продукцСЦСЧ, тобто з числа тих технологСЦчних ланок, для яких певний вид товарноСЧ продукцСЦСЧ може вважатися кСЦнцевим.

Такий виробничо-збутовий модуль перетворюСФ технологСЦчнСЦ виробничСЦ ланки в один структурний товарний пСЦдроздСЦл, який стаСФ оператором вСЦдкритого ринку, вСЦдповСЦдаСФ за всСЦ економСЦчнСЦ дСЦСЧ на шляху до кСЦнцевого споживача СЦ в пСЦдсумку за беззбитковСЦсть виробництва. ТехнологСЦчнСЦ пСЦдроздСЦли об'СФднуються СЦ стають товарним пСЦдроздСЦлом послСЦдовно ринкового типу. Звичайно, не всСЦ пСЦдроздСЦли СЦ не вСЦдразу можна структуризувати в такий спосСЦб. Таку роботу необхСЦдно здСЦйснювати виважено СЦ поетапно.

За ознакою повноти повноважень та обов'язкСЦв при структуризацСЦСЧ пСЦдприСФмств в ринкових умовах можуть створюватись пСЦдроздСЦли у формСЦ центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ з такими СЧСЧ обсягами: центри витрат вСЦдповСЦдають за забезпечення ресурсами запланованого обсягу виробництва продукцСЦСЧ, витрати, собСЦвартСЦсть одиницСЦ продукцСЦСЧ; вироблену продукцСЦю передають адмСЦнСЦстрацСЦСЧ або за СЧСЧ вказСЦвкою СЦншим пСЦдроздСЦлам; центри виручки вСЦдповСЦдають за повноту реалСЦзацСЦСЧ переданоСЧ СЧм для цього продукцСЦСЧ, реалСЦзацСЦйнСЦ цСЦни та суму грошових надходжень; центри прибутку вСЦдповСЦдають за обсяги виробництва, збуту, витрати СЦ собСЦвартСЦсть, реалСЦзацСЦйнСЦ цСЦни та суму прибутку; центри управлСЦння тАУ вСЦдповСЦдають за досконалСЦсть маркетинговоСЧ полСЦтики, ресурсне забезпечення, рацСЦональнСЦсть органСЦзацСЦйно виробничоСЧ структури пСЦдприСФмства, його беззбитковСЦсть СЦ платоспроможнСЦсть [42].

НайбСЦльший обсяг обов'язкСЦв та повноважень мають центри прибутку, найменший центри витрат. Тому спочатку всСЦ пСЦдроздСЦли можуть одержати органСЦзацСЦйно-економСЦчний статус центрСЦв витрат СЦ лише з набуттям досвСЦду та навикСЦв економСЦчноСЧ роботи в цих первинних ланках можна створювати центри прибутку.

ВибСЦр структурних рСЦшень у виробництвСЦ визначаСФться передусСЦм такими чинниками:

1) формами спецСЦалСЦзацСЦСЧ та кооперування пСЦдроздСЦлСЦв;

2) орСЦСФнтацСЦСФю виробництва;

3) органСЦзацСЦйним середовищем;

4) мСЦiем розташування виробництва.

ВнутрСЦшнСЦй економСЦчний механСЦзм пСЦдприСФмства це система економСЦчних методСЦв та важелСЦв, що, по-перше, забезпечуСФ зовнСЦшнСЦ звтАЩязки пСЦдприСФмства СЦ створюСФ вСЦдповСЦднСЦ умови отримання доходу, по-друге, сприяСФ розвитку виробничих вСЦдносин усерединСЦ пСЦдприСФмства. У першому випадку його принципи цСЦлком визначаються особливостями господарського механСЦзму суспСЦльства (домСЦнуючою формою "асностСЦ на засоби виробництва, СЦснуючими системами цСЦноутворення, оподаткування, планування тощо), а в другому випадку тАФ особливостями виробничих вСЦдносин в пСЦдприСФмствСЦ.

Структура внутрСЦшнього економСЦчного механСЦзму включаСФ в себе [40]:

органСЦзацСЦйно-економСЦчну систему або формування вертикальних звтАЩязкСЦв мСЦж пСЦдроздСЦлами й адмСЦнСЦстративним центром та горизонтальних звтАЩязкСЦв мСЦж окремими пСЦдроздСЦлами;

  • систему внутрСЦшньогосподарського ринку;
  • систему планування дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв;
  • систему контролю й оцСЦнки дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв;
  • систему матерСЦальноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв;

мотивацСЦйний механСЦзм.

ОрганСЦзацСЦйно-економСЦчна система пСЦдприСФмства визначаСФться переважно формою звтАЩязкСЦв мСЦж окремими пСЦдроздСЦлами. Можна визначити три типи технологСЦчних звтАЩязкСЦв виробництва [45]:

1. ПослСЦдовний технологСЦчний звтАЩязок, якому притаманна вСЦдкрита мережа звтАЩязкСЦв мСЦж виробництвами, що спецСЦалСЦзуються на виробництвСЦ однорСЦдного кСЦнцевого продукту. У такСЦй мережСЦ вихСЦдна сировина послСЦдовно переробляСФться в кСЦлька етапСЦв. Центром цСЦСФСЧ системи (головним виробництвом) СФ виробництво кСЦнцевого продукту, яке визначаСФться результатами дСЦяльностСЦ всСЦх елементСЦв технологСЦчноСЧ системи. Така мережа звтАЩязкСЦв характерна для металургСЦйноСЧ, текстильноСЧ, хСЦмСЦчноСЧ, лСЦсовоСЧ та СЦнших галузей промисловостСЦ.

2. Паралельний технологСЦчний звтАЩязок, що являСФ собою мережу звтАЩязкСЦв з розгортанням виходСЦв з першоСЧ виробничоСЧ ланки в ряд паралельних виробництв, якСЦ виготовляють з напСЦвфабрикатСЦв рСЦзнСЦ кСЦнцевСЦ продукти. Центральним елементом такоСЧ виробничоСЧ системи СФ виробництво, яке переробляСФ вихСЦдну сировину. Така структура маСФ мСЦiе у нафтопереробнСЦй, деревообробнСЦй, взуттСФвСЦй та швейнСЦй промисловостСЦ.

3. ПослСЦдовнопаралельний технологСЦчний звтАЩязок тАФ це мережа звтАЩязкСЦв з рСЦзними входами вихСЦдноСЧ сировини у ряд виробництв з послСЦдовним розгортанням входСЦв у такСЦ виробництва, одно чи дворСЦвневим напСЦвфабрикатом СЦ кСЦнцевим продуктом. У середнСЦй ланцСЦ такоСЧ виробничоСЧ системи виготовляються напСЦвпродукти для кСЦнцевоСЧ ланки, проте вони самСЦ можуть бути кСЦнцевими продуктами. Така структура характерна для машинобудСЦвних галузей промисловостСЦ (авСЦацСЦйноСЧ, автомобСЦльноСЧ, суднобудСЦвноСЧ та СЦн.).

Структура технологСЦчноСЧ мережСЦ виробництва кСЦнцевого продукту впливаСФ на органСЦзацСЦю виробничоСЧ кооперацСЦСЧ мСЦж пСЦдроздСЦлами, визначаСФ ступСЦнь залежностСЦ пСЦдроздСЦлу пСЦдприСФмства вСЦд його адмСЦнСЦстративного центру, а також органСЦзацСЦю управлСЦння на рСЦвнСЦ адмСЦнСЦстративного центру.

Система внутрСЦшньогосподарського ринку це механСЦзм економСЦчних (товарно-грошових) вСЦдносин, якСЦ забезпечують ефективне функцСЦонування пСЦдприСФмства на основСЦ економСЦчного СЦнтересу внутрСЦшньогосподарських пСЦдроздСЦлСЦв в кСЦнцевих результатах дСЦяльностСЦ. В основСЦ системи внутрСЦшньогосподарського ринку лежать внутрСЦшнСЦ цСЦни. Вони являють собою умовно розрахунковСЦ цСЦни, за якими пСЦдроздСЦли передають один одному товари або надають послуги.

Планування дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв здСЦйснюСФться шляхом установлення основних показникСЦв виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв та базуСФться на прогресивних нормах матерСЦальних, трудових СЦ грошових витрат. Залежно вСЦд завдань, якСЦ вирСЦшують тСЦ чи СЦншСЦ пСЦдроздСЦли, застосовуються такСЦ показники, якСЦ найбСЦльшою мСЦрою стимулюють досягнення високих результатСЦв [43].

Система контролю й оцСЦнки дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв даСФ змогу визначити причини вСЦдхилень, мСЦiе СЧх виникнення СЦ вжити вСЦдповСЦдних заходСЦв щодо усунення недолСЦкСЦв СЦ поширення позитивних результатСЦв. Система оцСЦнки дСЦяльностСЦ визначаСФ тСЦ пСЦдроздСЦли, якСЦ найрацСЦональнСЦше використовують економСЦчнСЦ важелСЦ в органСЦзацСЦСЧ своСФСЧ дСЦяльностСЦ та забезпечують зростання результативностСЦ функцСЦонування пСЦдприСФмства в цСЦлому.

МотивацСЦйний механСЦзм створюСФться вСЦдповСЦдно до структури пСЦдприСФмства та складностСЦ його цСЦлей. ВСЦн охоплюСФ, як правило, три пСЦдсистеми мотивСЦв, кожна з яких спрямована на досягнення певних цСЦлей пСЦдприСФмства, а саме [44]:

мотивацСЦйного механСЦзму високоякСЦсноСЧ продуктивноСЧ працСЦ;

мотивацСЦйного механСЦзму науково-технСЦчного розвитку виробництва;

мотивацСЦйного механСЦзму пСЦдприСФмництва.

МотивацСЦйний механСЦзм пСЦдприСФмництва спрямований на виживання та досягнення успСЦху в умовах конкуренцСЦСЧ в коротко СЦ довгостроковому перСЦодах. ФункцСЦонування цього механСЦзму забезпечують мотиви конкуренцСЦСЧ СЦ кооперацСЦСЧ при створеннСЦ новоСЧ продукцСЦСЧ СЦ технологСЦСЧ, пСЦдприСФмницькСЦ стратегСЦСЧ, мотиви пСЦдприСФмницького ризику, мотиви пСЦдприСФмницьких реакцСЦй на змСЦну зовнСЦшнього оточення, мотиви внутрСЦшньо-фСЦрмового пСЦдприСФмництва, якСЦ забезпечують гнучкСЦсть управлСЦння СЦ сприйняття нововведень.

ВнутрСЦшнСЦй економСЦчний механСЦзм може мати рСЦзнСЦ форми функцСЦонування. Вони рСЦзняться ступенем свободи поведСЦнки пСЦдроздСЦлСЦв, формами СЧх звтАЩязкСЦв СЦ показниками ефективностСЦ дСЦяльностСЦ. При дещо спрощеному пСЦдходСЦ можна видСЦлити такСЦ економСЦчнСЦ форми функцСЦонування пСЦдроздСЦлСЦв [49]:

1) пСЦдроздСЦли тАФ центри витрат;

2) пСЦдроздСЦли тАФ центри прибутку, серед яких виокремлюють:

3) пСЦдроздСЦли, що формують розрахунковий умовний прибуток;

4) пСЦдроздСЦли тАФ центри реального прибутку.

ПСЦдроздСЦли, що СФ центрами витрат, виготовляють, як правило, продукцСЦю внутрСЦшньогосподарського призначення, СЧх дСЦяльнСЦсть досить жорстко регламентуСФться, а ефективнСЦсть оцСЦнюСФться за показниками витрат. Це передусСЦм пСЦдроздСЦли (цехи, дСЦльницСЦ та СЦн.) технологСЦчноСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ, яким притаманнСЦ звтАЩязки в межах технологСЦчноСЧ послСЦдовностСЦ обробки.

ПСЦдроздСЦли, що СФ центрами прибутку, виготовляють або кСЦнцеву продукцСЦю, яку реалСЦзують на ринку, або промСЦжну продукцСЦю внутрСЦшньогосподарського призначення, яку передають СЦншим пСЦдроздСЦлам за внутрСЦшнСЦми планово розрахунковими цСЦнами СЦ створюють таким чином розрахунковий умовний прибуток як частину прибутку пСЦдприСФмства. Як правило, це пСЦдроздСЦли предметноСЧ та змСЦшаноСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ.

В основСЦ системи внутрСЦшньогосподарського ринку лежать внутрСЦшнСЦ цСЦни. Цим термСЦном характеризуються умовно розрахунковСЦ цСЦни, якСЦ використовуються при обмСЦнСЦ продукцСЦСФю та розрахунках мСЦж пСЦдроздСЦлами пСЦдприСФмства. НСЦякСЦ реальнСЦ платежСЦ при цьому не здСЦйснюються. У свСЦтовСЦй практицСЦ специфСЦчнСЦ особливостСЦ внутрСЦшнСЦх цСЦн проявляються у спецСЦальному термСЦнСЦ для СЧх визначення трансфертнСЦ цСЦни. ВнутрСЦшнСЦ планово розрахунковСЦ цСЦни створюють основу договСЦрних вСЦдносин мСЦж пСЦдприСФмством та його пСЦдроздСЦлами щодо матерСЦально-технСЦчного постачання останнСЦх та поставки готовоСЧ продукцСЦСЧ на склад пСЦдприСФмства, а також мСЦж самими пСЦдроздСЦлами вСЦдносно поставок продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) за внутрСЦшньо фСЦрмовою кооперацСЦСФю [50].

При формуваннСЦ внутрСЦшньогосподарського ринку слСЦд враховувати економСЦчну природу внутрСЦшнСЦх розрахункових цСЦн, СЧх докорСЦнну вСЦдмСЦннСЦсть вСЦд цСЦн вСЦдкритого конкурентного ринку (ринкових цСЦн). ЗбСЦгання термСЦну "цСЦни" не даСФ нСЦяких пСЦдстав для ототожнення внутрСЦшньогосподарських цСЦн з цСЦнами ринковими. На вСЦдмСЦну вСЦд ринкових цСЦн, стосовно яких ставиться завдання зробити СЧх вСЦдомими для всСЦх операторСЦв ринку, внутрСЦшнСЦ цСЦни, як правило, СФ конфСЦденцСЦйними, оскСЦльки ринковСЦ цСЦни формуються пСЦд впливом попиту та пропозицСЦСЧ СЦ виконують якСЦсно зовсСЦм СЦншСЦ функцСЦСЧ порСЦвняно з внутрСЦшньогосподарськими цСЦнами.

ВнутрСЦшньогосподарськСЦ розрахунковСЦ цСЦни виконують такСЦ основнСЦ функцСЦСЧ функцСЦю оцСЦнки результатСЦв дСЦяльностСЦ внутрСЦшнСЦх пСЦдроздСЦлСЦв пСЦдприСФмства за певний перСЦод часу, як правило за рСЦк (облСЦкововимСЦрювальна), а також роль економСЦчного СЦнструмента визначення розмСЦрСЦв матерСЦального стимулювання працюючих за колективнСЦ рСЦчнСЦ результати (стимулююча) [48].

ДопомСЦжною, похСЦдною функцСЦСФю вСЦд цСЦСФСЧ основноСЧ СФ функцСЦя розподСЦлу новоствореноСЧ вартостСЦ мСЦж пСЦдроздСЦлами (з одного боку) та пСЦдприСФмством в особСЦ його "асника (керСЦвника, менеджера, адмСЦнСЦстрацСЦСЧ СЦ т.п.) з другого (розподСЦльча). При цьому реалСЦзуСФться також СЦ функцСЦя узгодження СЦнтересСЦв сторСЦн, якСЦ вступають в економСЦчнСЦ вСЦдносини розподСЦлу, визначаючи рСЦвень та структуру внутрСЦшньоСЧ розрахунковоСЧ цСЦни. РЖнтереси "асника або особи (групи осСЦб) полягають в досягненнСЦ високих пСЦдприСФмницьких результатСЦв (прибутку), СЦнтереси пСЦдроздСЦлСЦв зводяться до належноСЧ винагороди за працю. По сутСЦ функцСЦСЧ розподСЦлу та узгодження СЦнтересСЦв мають мотивацСЦйну природу СЦ мало рСЦзняться мСЦж собою. Тому можна вважати головною функцСЦСФю внутрСЦшньогосподарськоСЧ розрахунковоСЧ цСЦни забезпечення гармонСЦйноСЧ пСЦдприСФмницькоСЧ та трудовоСЧ мотивацСЦСЧ. ПСЦдприСФмницькСЦ результати дСЦяльностСЦ господарства при цьому виступають СЦ передумовою, СЦ наслСЦдком належноСЧ мотивацСЦСЧ працСЦвникСЦв пСЦдроздСЦлСЦв.

Кожне пСЦдприСФмство формуСФ свою "асну систему внутрСЦшньогосподарського ринку. Однак можна видСЦлити два основнСЦ чинники, якСЦ впливають на СЧСЧ вибСЦр: стиль управлСЦння вищого керСЦвництва та професСЦйна орСЦСФнтацСЦя керСЦвництва пСЦдприСФмства.

При встановленнСЦ внутрСЦшньогосподарських цСЦн та СЧх практичному використаннСЦ слСЦд дотримуватись системи загальних СЦ спецСЦальних принципСЦв (основних положень, правил).

До загальних вСЦдносяться [7]:

ситуативна реальнСЦсть, тобто максимально повне врахування конкретноСЧ ринковоСЧ ситуацСЦСЧ в рСЦвнСЦ цСЦни, адекватнСЦсть цСЦни зовнСЦшнСЦй макроекономСЦчнСЦй кон'юнктурСЦ;

економСЦчна обТСрунтованСЦсть, тобто об'СФктивне СЦ повне вСЦдображення у рСЦвнСЦ цСЦни практично використовуваних у господарствСЦ технологСЦй, засобСЦв виробництва, економСЦчних нормативСЦв витратного характеру;

несуперечливСЦсть оцСЦнок результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства та пСЦдроздСЦлу, тобто збСЦгання оцСЦнок на рСЦвнСЦ пСЦдприСФмства та пСЦдроздСЦлу в цСЦлому;

достовСЦрнСЦсть, тобто використання СФдиноСЧ методики оцСЦнки витрат при визначеннСЦ цСЦни, у процесСЦ виробничоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлу та при пСЦдведеннСЦ рСЦчних пСЦдсумкСЦв;

справедливий розподСЦл зовнСЦшнСЦх ризикСЦв та застосування санкцСЦй за невиконання взаСФмних зобов'язань адмСЦнСЦстрацСЦСЧ та пСЦдроздСЦлу, вСЦдображених у внутрСЦшнСЦх договорах;

визначення СЦ використання внутрСЦшньогосподарських цСЦн вСЦдповСЦдно до наявноСЧ нормативно-правовоСЧ бази.

До спецСЦальних (часткових) принципСЦв визначення та використання внутрСЦшньогосподарських розрахункових цСЦн вСЦдносяться наступнСЦ:

системного використання СЦнформацСЦСЧ;

принцип партисипативностСЦ;

досконале СЦнформацСЦйне забезпечення;

належне СЦ своСФчасне документальне оформлення всСЦх етапСЦв порядку використання, обТСрунтування рСЦвня та практичного застосування внутрСЦшньогосподарських розрахункових цСЦн.

З урахуванням охарактеризованих принципСЦв можна видСЦлити декСЦлька методичних пСЦдходСЦв до розробки та використання внутрСЦшньогосподарських розрахункових цСЦн для пСЦдроздСЦлСЦв центрСЦв витрат, центрСЦв прибутку СЦ центрСЦв виручки.

У пСЦдроздСЦлах центрах витрат вони зводяться до наступного [5]:

1. Перш за все необхСЦдно вирСЦшити питання про перСЦодичнСЦсть розробки внутрСЦшнСЦх розрахункових цСЦн. МожливСЦ два варСЦанти:

а) на календарний рСЦк;

б) помСЦсячно.

2. При розробцСЦ внутрСЦшньогосподарських цСЦн доцСЦльно орСЦСФнтуватися на таку СЧх структуру:

"аснСЦ матерСЦальнСЦ витрати пСЦдроздСЦлу;

частина загальногалузевих витрат, яка припадаСФ на даний пСЦдроздСЦл;

частина загальногосподарських витрат, яка припадаСФ на даний пСЦдроздСЦл;

гарантована (тарифна) частина оплати працСЦ;

стимулююча частина оплати працСЦ в розмСЦрСЦ оперативних доплат за строки та якСЦсть;

стимулююча частина оплати працСЦ в розмСЦрСЦ рСЦчних виплат за кСЦнцевСЦ результати (включаючи СЦ частину прибутку);

нарахування на оплату працСЦ до фондСЦв соцСЦального страхування;

податки у складСЦ витрат.

Така структура витрат реально вСЦдображаСФ вартСЦсть продукцСЦСЧ СЦ дозволяСФ правильно оцСЦнити можливостСЦ одержання прибутку пСЦдприСФмством.

3. Методи обТСрунтування рСЦвня розрахункових цСЦн представленСЦ такими:

емпСЦричний передбачаСФ використання фактичних даних за останнСЦ 35 рокСЦв, але через динамСЦчнСЦсть ринкового середовища вСЦн мало придатний;

калькуляцСЦйний, маСФ СЦстотнСЦ переваги, оскСЦльки дозволяСФ детально й аргументовано визначити кожну складову витрат;

реверсивний, зводиться до визначення частки ринковоСЧ цСЦни в абсолютному виразСЦ, яка буде виконувати функцСЦСЧ внутрСЦшньоСЧ розрахунковоСЧ цСЦни, при цьому собСЦвартСЦсть визначаСФться за допомогою укрупнених розрахункСЦв.

4. ДиференцСЦацСЦя внутрСЦшнСЦх цСЦн за якСЦстю здСЦйснюСФться вСЦдповСЦдно до кСЦлькСЦсних показникСЦв якостСЦ.

5. Застосування внутрСЦшньогосподарськоСЧ розрахунковоСЧ цСЦни в кСЦнцСЦ року передбачаСФ визначення вартостСЦ одержаноСЧ продукцСЦСЧ шляхом множення СЧСЧ кСЦлькостСЦ на вСЦдповСЦдну цСЦну. ВСЦд одержаноСЧ суми вСЦднСЦмають витрати пСЦдроздСЦлу та вСЦдрахування на утримання галузевого, загальногосподарського персоналу та сплату податкСЦв у складСЦ витрат. Додатна рСЦзниця СФ госпрозрахунковим доходом пСЦдроздСЦлу, який розподСЦляСФться мСЦж його працСЦвниками пропорцСЦйно авансовому заробСЦтку, тобто гарантованим та оперативним стимулюючим виплатам.

На думку захСЦдних економСЦстСЦв, СЦснуСФ кСЦлька переваг ринкових цСЦн як бази для формування внутрСЦшнСЦх цСЦн, а саме: вони забезпечують стабСЦльну основу господарськоСЧ взаСФмодСЦСЧ пСЦдроздСЦлСЦв; дають змогу об'СФктивно оцСЦнити ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв, оскСЦльки саме ринковСЦ цСЦни СФ об'СФктивним вимСЦрником витрат СЦ прибутку. Вони створюють належнСЦ стимули до пСЦдвищення ефективностСЦ роботи пСЦдроздСЦлСЦв за допомогою прибутку, що входить у структуру ринкових цСЦн [6].

КрСЦм того, захСЦднСЦ економСЦсти вважають, що заснована на ринковСЦй внутрСЦшня цСЦна позитивно впливаСФ на продуктивнСЦсть працСЦ СЦ конкурентоспроможнСЦсть внутрСЦшньоСЧ продукцСЦСЧ.

Проте внутрСЦшнСЦ цСЦни, визначенСЦ на базСЦ ринкових, не СФ оптимальним СЦнструментом внутрСЦшнСЦх розрахункСЦв. Так, не завжди можна визначити ринкову цСЦну на внутрСЦшню продукцСЦю або цСЦну аналога. В окремих випадках внутрСЦшнСЦ товари через свою специфСЦку взагалСЦ виключенСЦ з ринкового обСЦгу.

СвоСФрСЦдною альтернативою викладеному вище методу внутрСЦшнього цСЦноутворення може бути такий метод установлення цСЦн на внутрСЦшнСЦ деталСЦ та вузли, який базуСФться на фактичнСЦй цСЦнСЦ реалСЦзацСЦСЧ готовоСЧ продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства. При визначеннСЦ внутрСЦшнСЦх цСЦн на промСЦжнСЦ продукти з фактичноСЧ цСЦни готовоСЧ продукцСЦСЧ вСЦднСЦмають витрати виробництва та прибутки пСЦдроздСЦлСЦв постачальникСЦв [4].

Процес розрахунку здСЦйснюСФться у зворотному порядку послСЦдовностСЦ технологСЦчного процесу виробництва. На практицСЦ такий метод внутрСЦшнього цСЦноутворення використовуСФ японська компанСЦя "МацусСЦта». За оцСЦнками фахСЦвцСЦв, у цьому разСЦ структура внутрСЦшньоСЧ цСЦни така: витрати пСЦдроздСЦлу постачальника тАФ 22%, прибуток тАФ 15%, рСЦзнСЦ ринковСЦ надбавки тАФ 34%, торговельнСЦ нацСЦнки тАФ 19%, СЦншСЦ тАФ 10%. Приблизно таку саму структуру маСФ внутрСЦшня цСЦна, визначена на основСЦ договСЦрноСЧ ринковоСЧ цСЦни за кСЦнцеву продукцСЦю в американських децентралСЦзованих компанСЦях.

При формуваннСЦ внутрСЦшнСЦх цСЦн на базСЦ ринкових цСЦн на кСЦнцеву продукцСЦю виникаСФ проблема визначення розмСЦру прибутку у внутрСЦшнСЦй цСЦнСЦ. ВирСЦшуючи цю проблему на практицСЦ, орСЦСФнтуються на галузеву норму прибутку або здСЦйснюють це пропорцСЦйно витратам виробництва або обсягу товарообСЦгу. Але в будьякому з названих варСЦантСЦв не виключаСФться можливСЦсть довСЦльного розподСЦлу прибутку, що може стати причиною зниження ефективностСЦ корпоративноСЧ системи управлСЦння.

СлСЦд зазначити, що внутрСЦшнСЦ цСЦни, визначенСЦ на основСЦ цСЦни кСЦнцевоСЧ продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства, часто призводять до викривлення сутностСЦ внутрСЦшньогосподарських вСЦдносин в наслСЦдок виникнення внутрСЦшньогосподарськоСЧ ринковоСЧ стихСЦСЧ, яка негативно впливаСФ на налагоджений корпоративний механСЦзм. Це може СЦ спричинити небажану конкуренцСЦю мСЦж пСЦдроздСЦлами компанСЦСЧ.

На практицСЦ пСЦдприСФмства часто узгоджують ринковСЦ цСЦни на кСЦнцеву продукцСЦю, сформованСЦ на договСЦрнСЦй основСЦ, з особливостями внутрСЦшнСЦх вСЦдносин, визначаючи внутрСЦшню цСЦну на промСЦжну продукцСЦю виходячи з СЦснуючого рСЦвня ринкових цСЦн. Зауважимо, що ряд фахСЦвцСЦв з внутрСЦшнього цСЦноутворення виключають будь яку можливСЦсть використання альтернативних баз розрахунку, крСЦм договСЦрноСЧ цСЦни. При цьому як аргумент висуваСФться небезпека послаблення ефективностСЦ корпоративноСЧ системи управлСЦння. При визначеннСЦ внутрСЦшнСЦх цСЦн на основСЦ договору мСЦж пСЦдроздСЦлами постачальниками та пСЦдроздСЦлами споживачами доцСЦльно дотримуватися таких правил [11]:

пСЦдроздСЦлам партнерам за внутрСЦшньогосподарським договором надаСФться свобода вибору в реалСЦзацСЦСЧ або придбаннСЦ продукцСЦСЧ як у внутрСЦшнього пСЦдроздСЦлу, так СЦ на сторонСЦ;

допускаСФться мСЦнСЦмальне втручання арбСЦтражного комСЦтету компанСЦСЧ;

сторони зобов'язанСЦ СЦнформувати одна одну про можливСЦ альтернативнСЦ закупСЦвлСЦ та продаж.

ДосвСЦд практичноСЧ дСЦяльностСЦ децентралСЦзованих компанСЦй свСЦдчить про те, що внутрСЦшнСЦ цСЦни, сформованСЦ на договСЦрнСЦй основСЦ, не вирСЦшують усСЦх проблем. Так, якщо в договСЦр включаСФться умова не купувати продукцСЦю у "зовнСЦшнСЦх» постачальникСЦв, то у випадку, коли ринкова цСЦна менша за прямСЦ витрати пСЦдроздСЦлу постачальника, пСЦдприСФмство зазнаСФ прямих збиткСЦв. СлСЦд вСЦдзначити певний суб'СФктивСЦзм договСЦрного пСЦдходу до встановлення вигоди лише протягом мСЦсяця. Тому вони, як правило, намагаються впроваджувати новацСЦСЧ з моменту введення пСЦдприСФмством нових нормативСЦв з тим, щоб якомога довше одержувати додатковСЦ доходи. Такий варСЦант формування внутрСЦшнСЦх цСЦн досить часто використовуСФться в практицСЦ американських децентралСЦзованих компанСЦй [5].

З теоретичноСЧ точки зору оптимальним визнаСФться варСЦант цСЦноутворення на основСЦ витрат. Особливо це стосуСФться пСЦдприСФмств з капСЦталомСЦстким виробництвом. Однак на практицСЦ вСЦн використовуСФться дуже рСЦдко.

МодифСЦкацСЦСФю витратного методу цСЦноутворення СФ внутрСЦшнСЦ цСЦни з надбавкою на прибуток. У такому виглядСЦ внутрСЦшня цСЦна наближаСФться за своСФю структурою до ринковоСЧ.

Виходячи з викладеного вище можна зробити висновок, що в системСЦ внутрСЦшнього цСЦноутворення необхСЦдний поступовий перехСЦд до розрахункСЦв, що ТСрунтуються на ринкових цСЦнах. З метою поСФднання переваг рСЦзних методСЦв внутрСЦшнСЦх розрахункСЦв пСЦдприСФмства намагаються використовувати комбСЦнованСЦ (змСЦшанСЦ) методи внутрСЦшнього цСЦноутворення в корпоративному механСЦзмСЦ управлСЦння.

У всСЦх СЦснуючих методах внутрСЦшнСЦх розрахункСЦв нижньою межею цСЦни СФ витрати (повнСЦ, виробничСЦ, прямСЦ, доданСЦ) пСЦдроздСЦлу постачальника, а верхньою межею тАФ ринкова цСЦна. З точки зору партнерСЦв внутрСЦшнСЦх угод (пСЦдроздСЦлСЦв постачальникСЦв та пСЦдроздСЦлСЦв споживачСЦв промСЦжноСЧ продукцСЦСЧ) такий дСЦапазон внутрСЦшнСЦх цСЦн загалом виправданий. ПСЦдроздСЦл постачальник не маСФ сенсу реалСЦзовувати свою продукцСЦю за цСЦною, меншою за виробничСЦ витрати, тодСЦ як пСЦдроздСЦл споживач не заСЦнтересований купувати внутрСЦшню промСЦжну продукцСЦю за цСЦною, вищою вСЦд ринковоСЧ. РЖснування пСЦдроздСЦлСЦв у вертикально СЦнтегрованСЦй компанСЦСЧ передбачаСФ активне використання внутрСЦшнСЦх цСЦн як СЦнструмента корпоративноСЧ системи управлСЦння з метою формування розрахункового прибутку пСЦдроздСЦлСЦв. Таким чином, внутрСЦшнСЦ цСЦни, якСЦ дають змогу приймати обТСрунтованСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення, базуються на конкурентнСЦй ринковСЦй СЦнформацСЦСЧ про витрати та прибуток [13].

Основною формою планування витрат пСЦдроздСЦлСЦв як центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ СФ складання СЧх бюджетСЦв. Бюджет пСЦдроздСЦлу тАУ це розрахунок, що охоплюСФ визначення всСЦх витрат пСЦдроздСЦлу на виробництво продукцСЦСЧ (надання послуг) за плановий перСЦод незалежно вСЦд рСЦвня СЧСЧ готовностСЦ [8].

Бюджети пСЦдроздСЦлСЦв виконують такСЦ важливСЦ функцСЦСЧ, як органСЦзуюча, контролююча СЦ стимулююча.ОрганСЦзуюча функцСЦя бюджету полягаСФ в тому, що, маючи встановлений плановий розмСЦр витрат, працСЦвник, вСЦдповСЦдальний за СЧх рСЦвень, намагаСФться дотримуватись визначеного лСЦмСЦту СЦ норм використання ресурсСЦв.Бюджети пСЦдроздСЦлСЦв дають змогу контролювати роботу працСЦвникСЦв, вСЦдповСЦдальних за рСЦвень витрат. Це здСЦйснюСФться порСЦвнянням фактичних витрат з плановими, передбаченими в бюджетах. ВСЦдхилення аналСЦзуються, що СФ основою для реалСЦзацСЦСЧ стимулюючоСЧ функцСЦСЧ щодо працСЦвникСЦв, якСЦ впливають на величину витрат СЦ вСЦдповСЦдають за неСЧ. Стимулювання здСЦйснюСФться через вСЦдповСЦдальнСЦсть за необТСрунтованСЦ витрати СЦ заохочення в СЧх економСЦСЧ. Бюджет складають на основСЦ виробничоСЧ програми, нормативноСЧ бази, а також цСЦн СЦ тарифСЦв.


1.3 Бюджетування витрат як сучасний метод оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва пСЦдприСФмства


ДСЦйсне дипломне дослСЦдження дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства по випуску стСЦльцСЦв та кресел на основСЦ метало конструктивних силових елементСЦв ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ(м. ХаркСЦв) показало, що для виробництва характерний малосерСЦйний випуск одночасно бСЦля 1600 моделей продукцСЦСЧ. Така побудова товарного ряду продукцСЦСЧ потребуСФ одного з двох типСЦв виробництва [46]:

а) або конструювання модифСЦкацСЦй продукцСЦСЧ на основСЦ стандартизованих елементСЦв, якСЦ випускаються самим виробництвом, або закупаються у спецСЦалСЦзованих виробникСЦв комплектуючих;

б) або наявностСЦ допомСЦжного виробництва оснастки пСЦд кожну модифСЦкацСЦю та лСЦнСЦй унСЦверсальних станкСЦв з швидкою переналадкою на новий тип продукцСЦСЧ.

ЗАТ "Новий Стиль тАУ УкраСЧнатАЭ на сучасному етапСЦ використовуСФ другий шлях розвитку виробництва, тобто стратегСЦю орСЦСФнтацСЦСЧ на замкнутий цикл виготовлення металевих основ та конструкцСЦй стСЦльцСЦв та крСЦсел на "асному виробництвСЦ з мСЦнСЦмСЦзацСЦСФю зовнСЦшнСЦх покупок комплектуючих.

ОскСЦльки створений СЦнструментальний цех допомСЦжного виробництва випускаСФ технологСЦчну оснастку, яка використаСФться для випуску багатьох основних виробСЦв пСЦдприСФмства, якСЦ СЦдуть на продаж, з економСЦчноСЧ точки зору вироблена технологСЦчна оснастка переносить свою вартСЦсть на вартСЦсть основних виробСЦв аналогСЦчно процесам амортизацСЦСЧ основних засобСЦв при кожному циклСЦ виробництва. В той же час, перСЦод повного фСЦзичного чи морального зношення технологСЦчноСЧ оснастки настаСФ, як правило, для малосерСЦйного виробництва ранСЦш нСЦж 1 рСЦк, тобто технологСЦчна оснастка може бути зарахована як швидкозношувальнСЦ предмети, вартСЦсть яких повинна списуватись на обмежену партСЦю випуску основноСЧ продукцСЦСЧ.

Враховуючи це, проблема оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цехСЦв допомСЦжного виробництва та СЧх планового фСЦнансування на сьогоднСЦшнСЦй день на пСЦдприСФмствах не вирСЦшена, а витрати цехСЦв допомСЦжного виробництва плануються СЦсторично "вСЦд досягнутого рСЦвнятАЭ.

Щоб обТСрунтувати вибСЦр оптимального фСЦнансового, органСЦзацСЦйного, технологСЦчного й СЦншого варСЦантСЦв дСЦяльностСЦ, сьогоднСЦ гостро необхСЦднСЦ не тСЦльки СЦнструмент, що дозволяСФ оперативно СЦ з бСЦльш високою точнСЦстю, нСЦж за старих часСЦв, прораховувати очСЦкуванСЦ витрати на альтернативнСЦ проекти, але СЦ добре пСЦдготовлена база СЦнформацСЦСЧ, що забезпечуСФ ефективне використання цього СЦнструмента.

РЖнструмент тАФ це методологСЦя та технологСЦя визначення витрат. На жаль, вона залишилася практично тСЦСФю ж, яка була в епоху плановоСЧ економСЦки. ОкремСЦ групи витрат, зв'язанСЦ з рСЦшенням локальних задач внутрСЦшнСЦх служб пСЦдприСФмства, видСЦляються в рамках звичних для економСЦстСЦв представлень: по мСЦiях виникнення тАФ тСЦльки для внутрифСЦрмового госпрозрахунку; видам продукцСЦСЧ, робСЦт СЦ послуг тАФ для цСЦноутворення й аналСЦтичних дослСЦджень; економСЦчним елементам тАФ для аналСЦтичних дослСЦджень; калькуляцСЦйним статтям тАФ для цСЦноутворення; календарним перСЦодам тАФ для керування фСЦнансовими потоками [10].

Тобто маСФться багато моделей облСЦку витрат, кожна з яких забезпечуСФ можливСЦсть рСЦшення свого (частки) набору задач. Але лихо не стСЦльки в цьому, скСЦльки у сутСЦ. Наприклад, СЦ в нинСЦшнСЦх умовах облСЦк витрат ведеться по надмСЦрно укрупнених методиках тАФ почасти для зменшення трудомСЦсткостСЦ облСЦку, почасти тАФ по СЦнерцСЦСЧ. НавСЦть упровадження комп'ютерних технологСЦй не привело до якСЦсних зрушень у данСЦй областСЦ. Так, якщо узяти витрати по мСЦiях виникнення, то СЧх як СЦ ранСЦше враховують на рСЦвнСЦ цеху СЦ вище. Тобто в нас дотепер немаСФ навСЦть понять "собСЦвартСЦсть на дСЦлянцСЦ" СЦ "собСЦвартСЦсть на робочому мСЦiСЦ". Природно, у цьому випадку страждаСФ об'СФктивнСЦсть СЦнформацСЦСЧ, а сама головне тАФ зникаСФ можливСЦсть СЧСЧ використання з метою керування на рСЦвнСЦ бСЦльш "дрСЦбних" структурних пСЦдроздСЦлСЦв, тобто там, де собСЦвартСЦсть створюСФться. РЖнакше кажучи, показники витрат перестають бути параметром процесу дСЦяльностСЦ, а виходить, непридатнСЦ для поточного керування [37].

Витрати на рСЦвнСЦ дСЦлянки або бригади починають застосовуватися тСЦльки при впровадженнСЦ внутрСЦшнього госпрозрахунку, причому вони зовсСЦм не обов'язково погоджуються з пСЦдсумковими показниками цСЦлого виробництва. КрСЦм того, облСЦком витрат на великих пСЦдприСФмствах можуть займатися рСЦзнСЦ пСЦдроздСЦли (кожний у своСЧх цСЦлях). У цьому випадку можлива неузгодженСЦсть СЦнформацСЦСЧ, що також СФ чинником утрати керованостСЦ.

ТрадицСЦСЧ ( не за формою, а по сутСЦ) зберСЦгаються у вСЦдношеннСЦ адресностСЦ, СЦдентифСЦкацСЦСЧ мСЦiя виникнення витрат. Так, вСЦдповСЦдно до дСЦючих СЦнструкцСЦй величезнСЦ суми накладних загальногосподарських витрат враховуються переважно "котловим" методом, а потСЦм, вСЦдповСЦдно до яких-небудь формальних принципСЦв, "навскидку" розносяться по пСЦдроздСЦлах. Що, природно, приводить до необТСрунтованого завищення цСЦн на деякСЦ види продукцСЦСЧ СЦ заниженню на СЦншСЦ. У колишнСЦх умовах господарювання це майже не впливало на результати дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, зараз тАФ стаСФ прямим шляхом до втрати конкурентоздатностСЦ. БСЦльш того, накладнСЦ витрати виявляються фактично безконтрольними, тому з СЧхньою величиною приходиться просто миритися.

Таким чином, формальнСЦ звСЦтнСЦ методи облСЦку витрат, створенСЦ для керування пСЦдприСФмствами в умовах планово адмСЦнСЦстративноСЧ економСЦки, виявляються непридатними для модернСЦзацСЦСЧ пСЦд задачСЦ керування в сьогоднСЦшнСЦх умовах. Можливо навСЦть, що нинСЦшнСЦ проблеми керування пСЦдприСФмствами тАФ багато в чому результат не тСЦльки застарСЦлих технологСЦй, але СЦ закладених принципСЦв при СЧхньому створеннСЦ.

НовСЦ економСЦчнСЦ реальностСЦ, безумовно, змушують вести пошук нових показникСЦв СЦ нових методСЦв облСЦку. Типовий приклад тАФ моделСЦ облСЦку витрат на основСЦ функцСЦонально-вартСЦсного аналСЦзу. Однак вони не знайшли скСЦльки-небудь широкого практичного застосування, видимо, внаслСЦдок суб'СФктивностСЦ методу видСЦлення функцСЦй СЦ цСЦлком очевидного СЧхнього вСЦдриву вСЦд змСЦсту процесСЦв дСЦяльностСЦ. Тобто задача СЧх використання для керування всерйоз не ставиться [53].

Очевидно, що сьогоднСЦ на облСЦк витрат як найважливСЦших характеристик дСЦяльностСЦ повиннСЦ бути покладенСЦ якСЦсно новСЦ додатковСЦ функцСЦСЧ. Тобто витрати потрСЦбно розглядати СЦ як вимСЦрники кСЦнцевого результату дСЦяльностСЦ в тривалому плановому перСЦодСЦ, СЦ як засСЦб дСЦагностування конкретноСЧ щохвилинноСЧ ситуацСЦСЧ в процесСЦ цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ. Причому як найбСЦльш важливСЦ показники повиннСЦ бути видСЦленСЦ тСЦ, котрСЦ вСЦдбивають безпосередньо сам змСЦст дСЦяльностСЦ. РЖ винаходити тут нСЦчого не потрСЦбно: принципи, що повиннСЦ бути реалСЦзованСЦ при формуваннСЦ систем керування пСЦдприСФмств у нових умовах господарювання, у загальному видСЦ викладенСЦ в стандартСЦ ДСТУ РЖСО 9001тАФ2001 по системах менеджменту якостСЦ. Це процесний пСЦдхСЦд, системне керування дСЦяльнСЦстю, ухвалення рСЦшення на основСЦ об'СФктивноСЧ СЦнформацСЦСЧ. НеобхСЦднСЦ лише найбСЦльш адекватнСЦ показники СЦ технологСЦСЧ, що вСЦдповСЦдають даним принципам [51].

Так, для реалСЦзацСЦСЧ процесного пСЦдходу у всСЦх видах дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства потрСЦбно видСЦлити окремСЦ процеси (наприклад, виконання одного окремо узятого замовлення або проекту), а кожному з них поставити у вСЦдповСЦднСЦсть вимСЦрюванСЦ показники, що характеризують результативнСЦсть СЦ ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ. Завдяки такСЦй постановцСЦ з'являСФться нова можливСЦсть простежити, як наростаСФ додана вартСЦсть по технологСЦчних маршрутах СЦ пСЦдроздСЦлам, тобто створити досить прозорСЦ потоки СЦнформацСЦСЧ, що адекватно вСЦдбивають змСЦст процесСЦв.

Треба сказати, що необхСЦднСЦсть впровадження процесного пСЦдходу вже усвСЦдомлена багатьма теоретиками СЦ менеджерами практиками. Вони зрозумСЦли: такий пСЦдхСЦд вСЦдкриваСФ широкСЦ можливостСЦ в областСЦ удосконалювання систем керування тАФ для застосування матричних органСЦзацСЦйних структур, бюджетування окремих замовлень, проектСЦв СЦ органСЦзацСЦСЧ внутрифСЦрмового госпрозрахунку СЦ СФ цСЦлком реальним при сьогоднСЦшньому рСЦвнСЦ розвитку СЦнформацСЦйних технологСЦй. Однак на практицСЦ справа найчастСЦше зводиться до розмов про те, "як повинно бути". РекомендацСЦй же "як це зробити" поки немаСФ. Хоча ясно, що для впровадження процесного пСЦдходу потрСЦбно як мСЦнСЦмум одночасне простежування витрат по всСЦх об'СФктах керування, а саме: по дСЦяльностСЦ структурних пСЦдроздСЦлСЦв, виконанню одиничних замовлень СЦ окремих проектСЦв. РЖншими словами, потрСЦбне керування окремими процесами внутрСЦшньоСЧ дСЦяльностСЦ. Причому не тСЦльки як самоцСЦль (хоча СЦ це надзвичайно важливо), але СЦ як джерело СЦнформацСЦСЧ про виконанСЦ процеси, необхСЦдноСЧ для рСЦшення задач пСЦдприСФмства в цСЦлому (цСЦноутворення, формування фСЦнансових потокСЦв СЦ аналСЦтичних дослСЦджень).

Жоден СЦз традицСЦйних СЦ запропонованих останнСЦм часом методСЦв облСЦку повною мСЦрою цими можливостями не володСЦСФ. Тому назрСЦла необхСЦднСЦсть створення бСЦльш загальноСЧ моделСЦ облСЦку, що поСФднувала б можливостСЦ вже СЦснуючих методСЦв.

Один з варСЦантСЦв такоСЧ моделСЦ пропонуСФться у роботСЦ [52]:

1. Будь-яке пСЦдприСФмство в умовах ринку, мабуть, являСФ собою функцСЦональну систему, створену для рСЦшення конкретних задач "асника. Результати СЧСЧ дСЦяльностСЦ (якСЦсть продукцСЦСЧ, задоволенСЦсть споживачСЦв СЦ персоналу, результативнСЦсть СЦ ефективнСЦсть) можна оцСЦнювати тСЦльки комплексно. Тут вже неприпустимо, наприклад, окремо придумувати кСЦлькСЦснСЦ показники якостСЦ продукцСЦСЧ або показника впливу на природне середовище. УсСЦ вони повиннСЦ бути погодженСЦ СЦз системою показникСЦв, що входять до складу собСЦвартостСЦ. РЖншими словами, усСЦ без винятку показники повиннСЦ розглядатися тСЦльки як наслСЦдок конкретного виконаного процесу (операцСЦСЧ, виробничого завдання, проекту). Якщо спочатку видСЦлити СЦ формалСЦзувати змСЦст процесСЦв СЦ звести СЧх у СФдину систему, а вже потСЦм вести кСЦлькСЦснСЦ розрахунки, то всСЦ протирСЦччя в трактуваннСЦ результатСЦв зникнуть.

2. РСЦшення задач будьяких видСЦв СЦ складностСЦ стаСФ можливим при видСЦленнСЦ настСЦльки малого об'СФкта керування (одиничного процесу), що входить у кожний бСЦльш великий елемент дСЦяльностСЦ. Зокрема, для задач менеджменту досить розглядати одиничну технологСЦчну операцСЦю, виконувану на окремому робочому мСЦiСЦ тАФ виробничому, СЦнженерному, постачальницькому, управлСЦнському. Саме операцСЦя входить СЦ в процеси дСЦяльностСЦ пСЦдроздСЦлСЦв, СЦ в замовлення, СЦ в технологСЦчнСЦ маршрути. Якщо ввести показник "вартСЦсть процесу виконання", тобто грошове вираження витрати ресурсСЦв, використаних у процесСЦ (енергоносСЦСЧв, СЦнструмента, видаткових матерСЦалСЦв, витрат квалСЦфСЦкованоСЧ працСЦ), то можна створити точну модель управлСЦнського облСЦку. ПоСФднуючи окремСЦ операцСЦСЧ в сукупностСЦ процесСЦв, можна побудувати модель, що характеризуСФ, з погляду витрат, змСЦст будь-кого господарського процесу на пСЦдприСФмствСЦ.

3. Наприклад, якщо до вартостСЦ процесу виконання завдання додати вартСЦсть процесСЦв по ремонтообслуговуванню устаткування СЦ утриманню працСЦвникСЦв, з'являСФться якСЦсно новий показник тАФ "собСЦвартСЦсть продукцСЦСЧ на робочому мСЦiСЦ". Його достоСЧнство полягаСФ в тому, що вСЦн цСЦлком характеризуСФ змСЦст дСЦяльностСЦ СЦ може бути переданий пСЦд вСЦдповСЦдальне керування конкретнСЦй особСЦ, тодСЦ як у даний час ремонтний фонд прямо видСЦляСФться ремонтнСЦй службСЦ, витрати на утримання робСЦтникСЦв тАФ у розпорядження вСЦддСЦлСЦв працСЦ СЦ заробСЦтноСЧ плати, а побачити суму витрат на окремому робочому мСЦiСЦ в цСЦлому просто не представляСФться можливим.

4. Пропонований пСЦдхСЦд надаСФ реальну можливСЦсть побачити розгорнутий змСЦст процесу дСЦяльностСЦ на будь-кому робочому мСЦiСЦ, що на сьогоднСЦшнСЦй день не забезпечуСФться нСЦ одною моделлю облСЦку. У кСЦнцевому рахунку стаСФ реальним представити процес виконання одиничного замовлення з видСЦленням усСЦх робСЦт з його виконання в кожнСЦй СЦз задСЦяних структурних одиниць, що сьогоднСЦ також не дозволяСФ зробити жодна з застосовуваних моделей облСЦку витрат.

5. З одного боку, здавалася б, надмСЦрно глибока деталСЦзацСЦя витрат СЦ СЧхня прив'язка до "дрСЦбного" процесам виключаСФ "ручнСЦ" технологСЦСЧ облСЦку СЦ вимагаСФ значних додаткових витрат на закупСЦвлю ЕОМ СЦ СЧхнього програмного забезпечення. Однак вони окупаються можливостями, що вСЦдкриваються. РЖ це не тСЦльки об'СФктивСЦзацСЦя витрат СЦ пСЦдвищення аналСЦтичних можливостей СЦнформацСЦСЧ, що збираСФться, але СЦ чСЦткий розподСЦл СЦ закрСЦплення функцСЦй, вСЦдповСЦдальностСЦ СЦ повноважень за пСЦдроздСЦлами, а при необхСЦдностСЦ тАФ СЦ окремими працСЦвниками пСЦдприСФмства, використання максимальне об'СФктивних показникСЦв для оцСЦнки якостСЦ СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ. Значно спрощуСФться система стимулювання, тобто ключова проблема внутрСЦшнього бюджетного керування на пСЦдприСФмствСЦ

ВнутрСЦшнСФ бюджетне керування на пСЦдприСФмствСЦ це нова ринкова методологСЦя узгодження витрат мСЦж внутрСЦгосподарськими пСЦдроздСЦлами пСЦдприСФмства, яка маСФ метою створення конкурентоспроможноСЧ та якСЦсноСЧ продукцСЦСЧ для реалСЦзацСЦСЧ на конкурентному ринку з орСЦСФнтацСЦСФю на попит споживачСЦв, як основний показник вимог до випускаСФмоСЧ продукцСЦСЧ.

Бюджет тАУ це таблиця, що мСЦстить плановСЦ СЦ фактичнСЦ показники, що описують динамСЦку розвитку об'СФктСЦв СЦ бСЦзнес процесСЦв пСЦдприСФмства. Бюджет консолСЦдуСФ облСЦковСЦ данСЦ по обраному напрямку або об'СФктовСЦ бСЦзнесу. Бюджет плануСФться виходячи з норм, прийнятих у цьому напрямку або об'СФктСЦ, з облСЦком СЧхнього попереднього функцСЦонування.

Бюджет СФ методологСЦСФю оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ внутрСЦшньогосподарського механСЦзму пСЦдприСФмства СЦ , одночасно, СЦнструментом керування на основСЦ аналСЦзу причин вСЦдхилення значень фактичних показникСЦв вСЦд планових.

Зведений (консолСЦдований) бюджет промисловоСЧ компанСЦСЧ складаСФться з трьох бюджетСЦв першого рСЦвня тАФ операцСЦйного, СЦнвестицСЦйного СЦ фСЦнансового. Часто у вСЦтчизнянСЦй лСЦтературСЦ фСЦнансовий бюджет визначають ще як "бюджет руху грошових коштСЦв» або "грошовий бюджет». Це не зовсСЦм коректно, тому що метою складання фСЦнансового бюджету СФ не тСЦльки планування грошових надходжень СЦ витрат пСЦдприСФмства, але СЦ, ширше, всСЦх оборотних коштСЦв СЦ короткострокових зобов'язань як основних факторСЦв, що визначають поточну платоспроможнСЦсть компанСЦСЧ [49].

ОперацСЦйний бюджет фокусуСФться на моделюваннСЦ майбутнСЦх витрат СЦ доходСЦв вСЦд поточних операцСЦй за бюджетний перСЦод. Отже, об'СФктом розгляду операцСЦйного бюджету, СФ фСЦнансовий цикл пСЦдприСФмства.

РЖнвестицСЦйний бюджет розглядаСФ питання вСЦдновлення СЦ вибуття капСЦтальних активСЦв ( основних засобСЦв СЦ вкладень, довгострокових фСЦнансових вкладень), що складаСФ основу СЦнвестицСЦйного циклу.

ЦСЦль фСЦнансового бюджету тАФ планування балансу грошових надходжень СЦ витрат, а в бСЦльш широкому змСЦстСЦ тАФ балансу оборотних коштСЦв СЦ поточних зобов'язань для пСЦдтримки фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ пСЦдприСФмства протягом бюджетного перСЦоду.

ВлВихСЦдними» результатами бюджетного процесу СФ плановСЦ форми зведеноСЧ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ:

звСЦт про фСЦнансовСЦ результати (прибутках СЦ збитках) тАФ "вихСЦдна» форма операцСЦйного бюджету;

звСЦт про рух грошових коштСЦв СЦ звСЦт про змСЦну фСЦнансового стану тАФ "вихСЦднСЦ» форми фСЦнансового бюджету;

звСЦт про СЦнвестицСЦСЧ тАФ "вихСЦдна» форма СЦнвестицСЦйного бюджету;

баланс тАФ СЦнтегральна "вихСЦдна» форма, що поСФднуСФ результати всСЦх трьох основних бюджетСЦв, що складають зведений бюджет пСЦдприСФмства.

Структура зведеного бюджету промислового пСЦдприСФмства показана на схемСЦ рис.1.1.

Рис.1.1. Блок-схема складання зведеного (консолСЦдованого) бюджету

промислового пСЦдприСФмства [51]


ОперацСЦйний бюджет складаСФться з ряду бюджетСЦв (або пСЦд бюджетСЦв) другого рСЦвня:

бюджету продажСЦв;

бюджету виробництва;

бюджету запасСЦв готовоСЧ продукцСЦСЧ (товарних залишкСЦв);

бюджету постСЦйних (загальногосподарських СЦ загальних комерцСЦйних) витрат;

бюджету закупСЦвель.

У свою чергу, деякСЦ бюджети другого рСЦвня складаються з бюджетСЦв третього рСЦвня, бюджети третього рСЦвня можуть розпадатися на бюджети четвертого рСЦвня СЦ т.д., у залежностСЦ вСЦд масштабСЦв СЦ рСЦзноманСЦття господарських операцСЦй пСЦдприСФмства. Наприклад, бюджет виробничих витрат СФ бюджетом 3го рСЦвня СЦ включаСФться в бюджет виробництва, а бюджет прямих матерСЦальних витрат тАФ бюджетом 4го рСЦвня, що входить до складу бюджету виробничих витрат.

Таким чином, для зведеного (консолСЦдованого) бюджету промислового пСЦдприСФмства характерна багатоступСЦнчаста СЦСФрархСЦчна структура (рис.1.2).


Рис.1.2. РЖСФрархСЦчна структура зведеного (консолСЦдованого) бюджету промислового пСЦдприСФмства [51]


Кожний з пСЦдбюджетов рСЦзних рСЦвнСЦв займаСФ свою, строго визначену "нСЦшу» СЦ граСФ свою чСЦтку роль у технологСЦСЧ складання зведеного бюджету компанСЦСЧ.

ОсновнСЦ поняття СЦ категорСЦСЧ зведеного (консолСЦдованого) бюджету промислового пСЦдприСФмства, наведеного на рис.1.1, СФ наступними:

Зведений(консолСЦдований) бюджет (вСЦд англ. master budget) тАФ план дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на встановлений перСЦод часу (бюджетний перСЦод), виражений у рядСЦ цСЦльових (бюджетних або планових) показникСЦв, що охоплюють усСЦ сегменти бСЦзнесу компанСЦСЧ СЦ пСЦдроздСЦли, що складають СЧСЧ органСЦзацСЦйну структуру. У вСЦтчизнянСЦй СЦ перекладнСЦй лСЦтературСЦ також часто зустрСЦчаються визначення "основний бюджет», "майстербюджет». Зведений бюджет складаСФться з трьох подбюджетов 1го рСЦвня: операцСЦйного, СЦнвестицСЦйн СЦ фСЦнансового.

ОперацСЦйний бюджет тАФ пСЦдбюджет 1го рСЦвня, що входить до складу зведеного бюджету пСЦдприСФмства СЦ СФ планом доходСЦв ( виторгу), витрат (собСЦвартостСЦ) СЦ кСЦнцевих фСЦнансових результатСЦв (прибутку) пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод. ОперацСЦйний бюджет складаСФться з ряду подбюджетов 2го рСЦвня: бюджету продажСЦв, бюджету виробництва, бюджету запасСЦв готовоСЧ продукцСЦСЧ, бюджету постСЦйних (загальногосподарських СЦ загальних комерцСЦйних) витрат, бюджету закупСЦвель.

РЖнвестицСЦйний бюджет тАФ пСЦдбюджет 1го рСЦвня, що входить до складу зведеного бюджету пСЦдприСФмства СЦ СФ планом капСЦтальних витрат СЦ довгострокових фСЦнансових вкладень пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод. У лСЦтературСЦ також зустрСЦчаСФться визначення "бюджет капСЦталу».

ФСЦнансовий бюджет тАФ пСЦдбюджет 1го рСЦвня, що входить до складу зведеного бюджету пСЦдприСФмства СЦ СФ планом, поперше, грошових надходжень СЦ витрат, подруге, руху всСЦх лСЦквСЦдних ресурсСЦв (оборотних коштСЦв) СЦ поточних зобов'язань пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод. У лСЦтературСЦ зустрСЦчаються також визначення "грошовий бюджет», "бюджет руху грошових коштСЦв».

Бюджет продажСЦв тАФ пСЦдбюджет 2го рСЦвня, що входить до складу операцСЦйного бюджету СЦ СФ планом доходСЦв вСЦд продажСЦв (виторгу), фСЦзичного обсягу СЦ структури продажСЦв, собСЦвартостСЦ продажСЦв (реалСЦзацСЦСЧ) СЦ збутових (прямих комерцСЦйних) витрат пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод.

Бюджет виробництва тАФ пСЦдбюджет 2го рСЦвня, що входить до складу операцСЦйного бюджету СЦ СФ планом фСЦзичного обсягу СЦ структури випуску (виробничоСЧ програми) СЦ виробничих витрат СЦ собСЦвартостСЦ випуску пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод.

Бюджет запасСЦв (готовоСЧ продукцСЦСЧ) тАФ пСЦдбюджет 2го рСЦвня, що входить до складу операцСЦйного бюджету СЦ СФ планом змСЦни вартСЦсного СЦ фСЦзичного обсягу СЦ структури запасСЦв готовоСЧ продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства за бюджетний перСЦод.

Бюджет закупСЦвель тАФ пСЦдбюджет 2го рСЦвня, що входить до складу операцСЦйного бюджету СЦ СФ планом закупСЦвель матерСЦальних оборотних коштСЦв (сировини, матерСЦалСЦв СЦ комплектуючих) СЦ змСЦни складських запасСЦв матерСЦальних оборотних коштСЦв пСЦдприСФмства за бюджетний перСЦод. У лСЦтературСЦ зустрСЦчаються також визначення "бюджет постачання», "бюджет заготовляння».

Бюджет постСЦйних витрат тАФ пСЦдбюджет 2го рСЦвня, що входить до складу операцСЦйного бюджету СЦ СФ планом постСЦйних (загальногосподарських СЦ загальних комерцСЦйних) витрат пСЦдприСФмства на бюджетний перСЦод.

Бюджет виробничих витрат тАФ подбюджет 3го рСЦвня, що входить до складу бюджету виробництва СЦ СФ планом величини СЦ структури виробничих витрат за бюджетний перСЦод.

Бюджет збутових (прямих комерцСЦйних) витрат тАФ пСЦдбюджет 3го рСЦвня, що входить до складу бюджету продажСЦв СЦ СФ планом прямих комерцСЦйних витрат у розрСЦзСЦ збуту окремих видСЦв продукцСЦСЧ за бюджетний перСЦод.

Бюджет прямих матерСЦальних витрат тАФ пСЦдбюджет 4го рСЦвня, що входить до складу бюджету виробничих витрат СЦ СФ планом прямих виробничих витрат у частинСЦ витрати матерСЦальних СЦ фСЦнансових оборотних ресурсСЦв (сировина, комплектуючСЦ матерСЦали, субпСЦдряд стороннСЦх органСЦзацСЦй) за бюджетний перСЦод.

Бюджет прямих витрат працСЦ тАФ пСЦдбюджет 4го рСЦвня, що входить до складу бюджету виробничих витрат СЦ СФ планом прямих виробничих витрат у частинСЦ прямих витрат по оплатСЦ працСЦ за бюджетний перСЦод.

Бюджет загальвиробничих витрат тАФ пСЦдбюджет 4го рСЦвня, що входить до складу бюджету виробничих витрат СЦ СФ планом усСЦх непрямих виробничих витрат пСЦдприСФмства за бюджетний перСЦод.

УправлСЦнський баланс тАФ основний плановий СЦ звСЦтний документ зведеного бюджету, що мСЦстить данСЦ про змСЦни величини СЦ структури активСЦв СЦ джерелах фСЦнансування дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства за бюджетний перСЦод.

Бюджет розвитку тАФ один з варСЦантСЦв складання довгострокового бюджету, у якому СЦнвестицСЦйний бюджет маСФ не тСЦльки видаткову, але СЦ дохСЦдну частину, обумовлену як доход вСЦд СЦнвестицСЦйних вкладень за СЦнвестицСЦйний цикл (термСЦн корисноСЧ служби СЦнвестицСЦй).

РЖндикативний бюджет тАФ один з варСЦантСЦв складання довгострокового бюджету, при якому бюджетнСЦ показники не СФ обов'язковими для центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ (пСЦдроздСЦлСЦв) СЦ виконують функцСЦСЧ довгострокових орСЦСФнтирСЦв розвитку бСЦзнесу при виконаннСЦ пСЦдроздСЦлами бюджетного завдання на поточний (короткостроковий) бюджетний перСЦод.

ОскСЦльки поняття рентабельностСЦ та прибутковостСЦ продукцСЦСЧ для оцСЦнки дСЦяльностСЦ допомСЦжних цехСЦв виробництва пСЦдприСФмства не маСФ прямого сенсу, СФдиним обтАЩСФктивним методом оцСЦнки ефективностСЦ СЧх дСЦяльностСЦ СФ методологСЦя бюджетування центру витрат.

Бюджетування СЦнструментальних цехСЦв допомСЦжного виробництва на пСЦдприСФмствСЦ виконуСФться згСЦдно сучаснСЦй концепцСЦСЧ витрат у центрСЦ класифСЦкацСЦСЧ, що передбачаСФ взаСФмозв'язок мСЦж обсягом виробництва , витратами СЦ цСЦною на даний вид товарСЦв. Витрати подСЦляються на незалежнСЦ СЦ залежнСЦ вСЦд обсягу виробленоСЧ продукцСЦСЧ [47].

ПостСЦйнСЦ витрати не залежать вСЦд величини виробництва, СЦснують СЦ при нульовому обсязСЦ виробництва. Це попереднСЦ зобов'язання пСЦдприСФмства (вСЦдсотки по позиках СЦ СЦн.), податки, амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування, оплата охорони, орендна плата, витрати на обслуговування устаткування при нульовому обсязСЦ виробництва, зарплата управлСЦнського персоналу СЦ т.д. ПеремСЦннСЦ витрати залежать вСЦд кСЦлькостСЦ виробленоСЧ продукцСЦСЧ, складаються з витрат на сировину, матерСЦали, зарплату робСЦтникам СЦ т.д. Сума постСЦйних СЦ перемСЦнних витрат утворить валовСЦ витрати суму грошових витрат на виробництво визначеного виду продукцСЦСЧ.

В УкраСЧнСЦ широко використовуСФться категорСЦя собСЦвартСЦсть, що представляСФ собою сумарнСЦ витрати на виробництво СЦ реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ. СобСЦвартСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) складаСФться з виробничоСЧ собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг), що була реалСЦзована протягом звСЦтного перСЦоду, нерозподСЦлених постСЦйних загальвиробничих витрат СЦ наднормативних виробничих витрат.

У виробничу собСЦвартСЦсть продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) включаються:

прямСЦ матерСЦальнСЦ витрати;

прямСЦ витрати на оплату роботи;

СЦншСЦ прямСЦ витрати;

перемСЦннСЦ загальновиробничСЦ СЦ постСЦйнСЦ розподСЦленСЦ загальновиробничСЦ витрати.

ПерелСЦк СЦ склад статей калькулювання виробничоСЧ собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) встановлюСФться пСЦдприСФмством.

До складу прямих матерСЦальних витрат включаСФться вартСЦсть сировини й основних матерСЦалСЦв, що утворюють основу виробленоСЧ продукцСЦСЧ, покупних напСЦвфабрикатСЦв СЦ комплектуючих виробСЦв, допомСЦжних СЦ СЦнших матерСЦалСЦв, що можуть бути безпосередньо вСЦднесенСЦ до конкретного об'СФкта витрат.

До складу прямих витрат на оплату роботи включаються заробСЦтна плата та СЦншСЦ виплати робСЦтникам, зайнятим у виробництвСЦ продукцСЦСЧ, виконаннСЦ робСЦт чи наданнСЦ послуг, що можуть бути безпосередньо вСЦднесенСЦ до конкретного об'СФкта витрат.

До складу СЦнших прямих витрат включаються всСЦ СЦншСЦ виробничСЦ витрати, що можуть бути безпосередньо вСЦднесенСЦ до конкретного об'СФкта витрат, зокрема вСЦдрахування на соцСЦальнСЦ заходи, плата за оренду земельних СЦ майнових паСЧв, амортизацСЦя, витрати вСЦд браку, що складають вартСЦсть остаточно забракованоСЧ продукцСЦСЧ (виробСЦв, напСЦвфабрикатСЦв), СЦ витрати на виправлення браку за винятком: остаточно забракованоСЧ продукцСЦСЧ по справедливСЦй вартостСЦ; суми, що вСЦдшкодовуСФться працСЦвниками, що допустили брак; суми, що отримана вСЦд постачальникСЦв за неякСЦснСЦ матерСЦали СЦ комплектуючСЦ вироби СЦ т.п..

До складу загальновиробничих витрат включаються [47]:

а) Витрати на керування виробництвом (оплата роботи апарата керування цехами, дСЦлянками СЦ т.п.; вСЦдрахування на соцСЦальнСЦ заходи СЦ медичне страхування апарата керування цехами, дСЦлянками; витрати на оплату службових вСЦдряджень персоналу цехСЦв, дСЦлянок СЦ т.п.).

б) АмортизацСЦя основних засобСЦв загальновиробничого (цехового, дСЦльничного, лСЦнСЦйного) призначення.

в) АмортизацСЦя нематерСЦальних активСЦв загальновиробничого (цехового, дСЦльничного, лСЦнСЦйного) призначення.

г) Витрати на утримання, експлуатацСЦю СЦ ремонт, страхування, операцСЦйну оренду основних засобСЦв, СЦнших необоротних активСЦв загальновиробничого призначення.

д) Витрати на удосконалення технологСЦСЧ й органСЦзацСЦСЧ виробництва (оплата роботи СЦ вСЦдрахування на соцСЦальнСЦ заходи працСЦвникСЦв, зайнятим удосконаленням технологСЦСЧ й органСЦзацСЦСЧ виробництва, полСЦпшенням якостСЦ продукцСЦСЧ, пСЦдвищенням його надСЦйностСЦ, довговСЦчностСЦ, СЦнших експлуатацСЦйних характеристик у виробничому процесСЦ; витрати матерСЦалСЦв, купСЦвельних комплектуючих виробСЦв СЦ напСЦвфабрикатСЦв, оплата послуг стороннСЦх органСЦзацСЦй СЦ т.п.).

е) Витрати на опалення, висвСЦтлення, водопостачання, водовСЦдвСЦд та СЦнше змСЦст виробничих примСЦщень.

з) Витрати на обслуговування виробничого процесу (оплата роботи загальновиробничого персоналу; вСЦдрахування на соцСЦальнСЦ заходи, медичне страхування робСЦтникСЦв СЦ апарата керування виробництвом; витрати на здСЦйснення технологСЦчного контролю за виробничими процесами СЦ якСЦстю продукцСЦСЧ, робСЦт, послуг).

и) Витрати на охорону роботи, технСЦку безпеки й охорону навколишньоСЧ природного середовища.

к) РЖншСЦ витрати (внутрСЦшньозаводське перемСЦщення матерСЦалСЦв, деталей, напСЦвфабрикатСЦв, СЦнструментСЦв зСЦ складСЦв до цехСЦв СЦ готовоСЧ продукцСЦСЧ до складСЦв; залишки незавершеного виробництва; недолСЦки СЦ утрати вСЦд псування матерСЦальних цСЦнностей у цехах; оплата простоСЧв СЦ т.п.).

ЗагальвиробничСЦ витрати подСЦляються на постСЦйнСЦ СЦ перемСЦннСЦ.

До перемСЦнних загальновиробничих витрат вСЦдносяться витрати на обслуговування СЦ керування виробництвом (цехСЦв, дСЦлянок), що змСЦнюються прямо (чи майже прямо) пропорцСЦйно до змСЦни обсягу дСЦяльностСЦ. ПеремСЦннСЦ загальновиробничСЦ витрати розподСЦляються на кожен об'СФкт витрат з використанням бази розподСЦлу (годин роботи, заробСЦтноСЧ плати, обсягу дСЦяльностСЦ, прямих витрат СЦ т.п.), виходячи з фактичноСЧ потужностСЦ звСЦтного перСЦоду.

До постСЦйних загальновиробничих витрат вСЦдносяться витрати на обслуговування СЦ керування виробництвом, що залишаються незмСЦнними (чи майже незмСЦнними) при змСЦнСЦ обсягу дСЦяльностСЦ. ПостСЦйнСЦ загальвиробничСЦ витрати розподСЦляються на кожен об'СФкт витрат з використанням бази розподСЦлу (годин роботи, заробСЦтноСЧ плати, обсягу дСЦяльностСЦ, прямих витрат СЦ т.п.) при нормальнСЦй потужностСЦ. НерозподСЦленСЦ постСЦйнСЦ загальвиробничСЦ витрати включаються до складу собСЦвартостСЦ реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) у перСЦодСЦ СЧхнього виникнення. Загальна сума розподСЦлених СЦ нерозподСЦлених постСЦйних загальвиробничих витрат не може перевищувати СЧхню фактичну величину. ПерелСЦк СЦ склад перемСЦнних СЦ постСЦйних загальвиробничих витрат встановлюСФться пСЦдприСФмством.

Витрати, зв'язанСЦ з операцСЦйною дСЦяльнСЦстю, що не включаються в собСЦвартСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ (товарСЦв, робСЦт, послуг), подСЦляються на адмСЦнСЦстративнСЦ витрати, витрати на збут та СЦншСЦ операцСЦйнСЦ витрати.

Керування витратами на пСЦдприСФмствСЦ передбачаСФ СЧхню диференцСЦацСЦю по мСЦiях СЦ центрам вСЦдповСЦдальностСЦ. МСЦiе витрат тАУ це мСЦiе СЧхнього формування (робоче мСЦiе, дСЦлянка,цех). ПСЦд центром вСЦдповСЦдальностСЦ тАУ розумСЦють органСЦзацСЦйна СФднСЦсть мСЦiь витрат з центром вСЦдповСЦдальностСЦ за СЧхнСЦй рСЦвень.

Таблиця 1.1
КласифСЦкацСЦя витрат по економСЦчних елементах СЦ калькуляцСЦйних статях [47]

Угруповання витрат на виробництво по економСЦчних елементах

Угруповання витрат на виробництво по калькуляцСЦйних статтях витрат

1. Сировина й основнСЦ матерСЦали (за винятком поворотних вСЦдходСЦв)

1. Сировина СЦ матерСЦали

2. ПокупнСЦ комплектуючСЦ вироби СЦ матерСЦали

2. ПокупнСЦ комплектуючСЦ вироби, напСЦвфабрикати СЦ послуги кооперованих пСЦдприСФмств

3. ДопомСЦжнСЦ матерСЦали

3. ЗворотнСЦ вСЦдходи (вСЦднСЦмаються)

4. Паливо з боку

4. Паливо для технологСЦчних цСЦлей

5. ЕлектроенергСЦя з боку

5. ЕнергСЦя для технологСЦчних цСЦлей

6. ЗаробСЦтна плата основна СЦ додаткова

6. Основна заробСЦтна плата виробничих робСЦтникСЦв

7. ВСЦдрахування на соцСЦальне страхування

7. Додаткова заробСЦтна плата виробничих робСЦтникСЦв

8. АмортизацСЦя основних фондСЦв

8. ВСЦдрахування на соцСЦальне страхування

9. РЖншСЦ грошовСЦ витрати

9. Витрати на пСЦдготовку й освоСФння виробництва

10. Витрати по змСЦсту й експлуатацСЦСЧ устаткування

11. ЦеховСЦ витрати

12. ЗагальнозаводськСЦ витрати

13. Втрати вСЦд браку (тСЦльки виробництва, де втрати дозволенСЦ в межах установлених норм)

14. РЖншСЦ виробничСЦ витрати

15. Разом виробнича собСЦвартСЦсть

16. ПозавиробничСЦ витрати

17. Разом повна собСЦвартСЦсть


ОскСЦльки бюджетування тАФ це вСЦдповСЦдальна система фСЦнансового планування бСЦзнесу, то вона повинна передбачати вСЦдповСЦдний зворотний зв'язок. Роль зворотного зв'язку граСФ контроль виконання бюджету [1].

Бюджетування без зворотного зв'язку безглуздо. Будьяка система СФ життСФздатною, якщо маСФ у своСФму складСЦ елементи зворотного зв'язку, що передбачають аналСЦз того, що зробила система, СЦ поточне корегування поводження системи в мСЦру надходження сигналСЦв про СЧСЧ стан. Система контролю виконання бюджету на пСЦдприСФмствСЦ СФ своСФрСЦдним монСЦторингом фСЦнансового стану пСЦдприСФмства. ВажливСЦсть цСЦСФСЧ системи не викликаСФ сумнСЦвСЦв. Говорячи про шляхи практичноСЧ реалСЦзацСЦСЧ системи контролю, варто брати до уваги стратегСЦчне позицСЦонування пСЦдприСФмства.

Процес контролю виконання бюджету природним образом починаСФться ще з розробки бюджету, якому передуСФ робота зСЦ збору й аналСЦзу необхСЦдних даних. Справа в тСЦм, що при розробцСЦ бюджетних форм варто передбачати СЧхню максимальну сумСЦснСЦсть зСЦ звСЦтами, щоб процедура контролю була максимально зручною: пСЦсля реалСЦзацСЦСЧ бюджету замСЦсть планових форм (основних бюджетСЦв) з'являються вСЦдповСЦднСЦ звСЦти, що повиннСЦ успадковувати формат бюджетних таблиць. Важливо зробити гармонСЦзацСЦю мСЦж системою облСЦку СЦ системою бюджетування, у СЦншому випадку, бюджет залишиться тСЦльки планом, а перевСЦрити його фактичне виконання буде неможливо. ЗСЦставлення планових СЦ фактичних значень СФ ключовим елементом системи контролю виконання бюджету. Таке зСЦставлення найбСЦльш наочне й СЦнформативно робити у вСЦдносному вираженнСЦ. ПотСЦм настаСФ стадСЦя аналСЦзу результатСЦв контролю, що приводить до кульмСЦнацСЦСЧ всього процесу. При цьому з'ясуСФться, хто СЦ що не так зробив СЦ кого треба покарати, а кого тАФ заохотити. Але на цьому керуюча функцСЦя системи контролю не вичерпуСФться: необхСЦдно з'ясувати, коли повиннСЦ бути усунутСЦ негативнСЦ результати, виявленСЦ в процесСЦ контролю, СЦ, нарештСЦ, скСЦльки ще треба продати, одержати грСЦшми СЦ т.д., для того щоб виправити положення.

Ключовим елементом системи контролю СФ "вСЦдхилення». При цьому передбачаСФться використання методу виключення, вСЦдповСЦдно до якого менеджер зосереджуСФ увагу тСЦльки на значимих вСЦдхиленнях СЦ не звертаСФ уваги на показники, що виконуються задовСЦльно. Загальна схема бюджетного контролю по вСЦдхиленнях представлена на рис.1.3.


Рис.1.3. Загальна схема бюджетного контролю [51]


У процесСЦ контролю виконання бюджету планованСЦ СЦ фактичнСЦ данСЦ деталСЦзуються до вихСЦдних складових, щоб визначити, що саме привело до розбСЦжностСЦ. Приклад деталСЦзацСЦСЧ даних у процесСЦ контролю показаний на рис.1.4.

Рис.1.4. Приклад деталСЦзацСЦСЧ даних у процесСЦ

аналСЦзу виконання бюджету [51]


Варто розрСЦзняти чотири пСЦдходи до реалСЦзацСЦСЧ системи контролю бюджету пСЦдприСФмства:

  1. Простий аналСЦз вСЦдхилень, орСЦСФнтований на коректування наступних планСЦв;
  2. АналСЦз вСЦдхилень, орСЦСФнтований на наступнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення;
  3. АналСЦз вСЦдхилень в умовах невизначеностСЦ;
  4. СтратегСЦчний пСЦдхСЦд до аналСЦзу вСЦдхилень.

Простий аналСЦз вСЦдхилень виконуСФться у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ схемою (Рис.1.5). Суть пСЦдходу полягаСФ в тому, що система контролюСФ стан виконання бюджету зСЦставленням бюджетних показникСЦв СЦ СЧхнСЦх фактичних значень. Якщо вСЦдхилення носить СЦстотний характер, то фСЦнансовий менеджер приймаСФ рСЦшення про необхСЦднСЦсть вносити вСЦдповСЦднСЦ корективи в бюджет наступного перСЦоду. У СЦншому випадку нСЦякСЦ коригувальнСЦ дСЦСЧ не виконуються.

У цьому зв'язку важливим СФ питання про СЦстотнСЦсть витрат. ПредставляСФться, що як критерСЦй для визначення важливостСЦ витрат варто використовувати пСЦдсумковСЦ бюджетнСЦ показники, наприклад, величину сумарного грошового потоку (або суму чистого прибутку). Маючи вСЦдповСЦдну комп'ютерну програму, фСЦнансовий менеджер розраховуСФ наслСЦдки конкретного вСЦдхилення фактичних показникСЦв вСЦд планових значень на величину сумарного грошового потоку. На пСЦдставСЦ вСЦдхилення фактичного сумарного грошового потоку вСЦд планового значення робиться висновок про необхСЦднСЦсть робити корегування плану наступного перСЦоду.


Рис.1.5. Схема простого аналСЦзу вСЦдхилень [51]


АналСЦз вСЦдхилень, орСЦСФнтований на наступнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення, припускаСФ бСЦльш детальний факторний аналСЦз впливу рСЦзних вСЦдхилень параметрСЦв бСЦзнесу на прибуток або грошовий потСЦк. "асне кажучи, виконуСФться декомпозицСЦя впливу всСЦх, разом узятих, вСЦдхилень на величину пСЦдсумкового показника.

ТехнологСЦя проведення такого контролю виглядаСФ в такий спосСЦб [31]:

Крок 1. Установлення факторСЦв, що впливають на величину пСЦдсумкового показника.

Крок 2. Визначення сумарного вСЦдхилення пСЦдсумкового показника вСЦд бюджетного значення.

Крок 3. Визначення вСЦдхилення пСЦдсумкового показника в результатСЦ вСЦдхилення кожного окремого фактора.

Крок 4. Установлення прСЦоритетСЦв впливу окремих факторСЦв на величину пСЦдсумкового показника.

Крок 5. Складання остаточних висновкСЦв СЦ рекомендацСЦй у частинСЦ управлСЦнських рСЦшень, спрямованих на виконання бюджету.

АналСЦз вСЦдхилень в умовах невизначеностСЦ передбачаСФ трохи СЦншу схему прийняття рСЦшень у вСЦдношеннСЦ СЦстотностСЦ вСЦдхилень. ВСЦдповСЦдно до неСЧ, усСЦ параметри бСЦзнесу (цСЦни, обсяги, видатковСЦ коефСЦцСЦСФнти СЦ т.д.) визнаються невизначеними значеннями СЦ задаються не у виглядСЦ окремих чисел, а у виглядСЦ СЦнтервалСЦв невизначеностСЦ. Таке ж припущення робиться у вСЦдношеннСЦ всСЦх параметрСЦв бСЦзнесу, пСЦдданих вСЦдхиленням.

НевизначенСЦсть у вСЦдношеннСЦ параметрСЦв бСЦзнесу породжуСФ невизначенСЦсть результуючого рСЦчного грошового потоку або/СЦ прибутку, якщо останнСЦй також СФ предметом аналСЦзу. ОцСЦнити невизначенСЦсть грошового потоку можна за допомогою статистичного моделювання.

ВСЦдповСЦдно до результатСЦв моделювання встановлюСФться СЦнтервал невизначеностСЦ . Контроль виконання бюджету виконуСФться в такий спосСЦб. Якщо фактичне значення результуючого параметра потрапило в СЦнтервал невизначеностСЦ, отриманий у результатСЦ статистичного моделювання, то виконання бюджету можна вважати успСЦшним. У СЦншому випадку необхСЦдно зробити додатковий аналСЦз, спрямований на зменшення невизначеностСЦ параметрСЦв бСЦзнесу. Це у свою чергу викликаСФ необхСЦднСЦсть застосування вСЦдповСЦдних управлСЦнських рСЦшень. Не виключено, що фСЦнансовий менеджер прийме рСЦшення використовувати другий пСЦдхСЦд до контролю бюджету.

СтратегСЦчний пСЦдхСЦд до аналСЦзу вСЦдхилень базуСФться на переконаннСЦ, що оцСЦнка результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, зокрема, виконання бюджету, повинна здСЦйснюватися з урахуванням стратегСЦСЧ пСЦдприСФмства СЦ поставлених цСЦлей. ВСЦдповСЦдно до даного пСЦдходу, фСЦнансовий менеджер при проведеннСЦ контролю виконання бюджету повинний аналСЦзувати ступСЦнь вСЦдповСЦдностСЦ фактичноСЧ дСЦяльностСЦ поставленим довгостроковим цСЦлям (наприклад, ступСЦнь виконання стратегСЦчних СЦ довгострокових цСЦлей у форматСЦ збалансованоСЧ системи показникСЦв). У випадку значних вСЦдхилень фактичних даних вСЦд запланованих у бюджетСЦ (СЦ якщо встановлено, що вСЦдхилення вСЦдбулося внаслСЦдок планування) коректуСФться не тСЦльки бюджет, але СЦ стратегСЦя компанСЦСЧ, а також довгостроковСЦ цСЦльовСЦ показники [38].

Варто пСЦдкреслити перспективнСЦсть використання третього пСЦдходу, що базуСФться на представленнСЦ параметрСЦв бСЦзнесу за допомогою СЦнтервалСЦв невизначеностСЦ. Интервальний метод контролю бюджету досить простий, оскСЦльки працюСФ в рамках дуальноСЧ схеми: якщо результуючий параметр потрапив в СЦнтервал, те це "добре», якщо нСЦ, бюджет вважаСФться не виконаним. При цьому не слСЦд боятися складностей, зв'язаних з СЦмСЦтацСЦйним моделюванням бюджету.

Бюджетування зв'язуСФ всСЦ задачСЦ з конкретними цСЦлями фСЦрми, чСЦтко визначаСФ вСЦдповСЦдальних виконавцСЦв по кожнСЦй сферСЦ СЦ задачСЦ, дозволяСФ ефективно керувати фСЦнансовими ресурсами компанСЦСЧ. Бюджетування можна визначити як спосСЦб ведення бСЦзнесу СЦ контролю за дСЦяльнСЦстю пСЦдприСФмства на рСЦзних рСЦвнях керування вСЦд вищоСЧ ланки до окремих пСЦдроздСЦлСЦв. Бюджетування припускаСФ формування бСЦзнес-плану для кожного вСЦддСЦлу, затвердження й аналСЦз рСЦчного, пСЦврСЦчного, квартального, мСЦсячного, тижневого бюджетСЦв з боку ради директорСЦв СЦ вищого керСЦвництва компанСЦСЧ. Таким чином, "асники СЦ менеджмент пСЦдприСФмства мають можливСЦсть щотижня здСЦйснювати аналСЦз функцСЦонування пСЦдприСФмства, знати, яка наявнСЦсть коштСЦв у компанСЦСЧ сьогоднСЦ СЦ скСЦльки буде завтра, контролювати положення, вживати заходи по оптимСЦзацСЦСЧ витрат.

В даний час загальна бухгалтерСЦя на ЗаходСЦ пСЦдроздСЦляСФться, як правило, на двСЦ пСЦдсистеми зовнСЦшню фСЦнансову СЦ внутрСЦшню управлСЦнську (виробничу, експлуатацСЦйну). Такий пСЦдроздСЦл обумовлений розходженням з метою СЦ задачами зовнСЦшньоСЧ СЦ внутрСЦшньоСЧ бухгалтерСЦСЧ.

У фСЦнансовСЦй бухгалтерСЦСЧ створюСФться СЦнформацСЦя про поточнСЦ витрати у по елементному розрСЦзСЦ СЦ доходах фСЦрми, про стан дебСЦторськоСЧ СЦ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, про розмСЦри фСЦнансових СЦнвестицСЦй СЦ доходСЦв вСЦд них, станСЦ джерел фСЦнансування СЦ т.п. Одна з основних задач такоСЧ бухгалтерСЦСЧ вСЦрогСЦднСЦсть облСЦку фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, його майнового СЦ фСЦнансового стану. Споживачами СЦнформацСЦСЧ при цьому СФ в основному зовнСЦшнСЦ стосовно пСЦдприСФмства користувачСЦ державнСЦ податковСЦ органи, бСЦржСЦ, банки, фСЦнансовСЦ СЦнститути, постачальники СЦ покупцСЦ, потенцСЦйнСЦ СЦнвестори. ФСЦнансова звСЦтнСЦсть не являСФ собою комерцСЦйноСЧ таСФмницСЦ пСЦдприСФмства, вона вСЦдкрита до публСЦкацСЦСЧ СЦ, як правило, завСЦряСФться незалежною аудиторською органСЦзацСЦСФю.

Ведення фСЦнансовоСЧ бухгалтерСЦСЧ для пСЦдприСФмств СЦ фСЦрм СФ обов'язковим.

МСЦжнароднСЦ бухгалтерськСЦ стандарти, основнСЦ принципи облСЦку мають вСЦдношення саме до систем фСЦнансового облСЦку. Що стосуСФться внутрСЦшньоСЧ облСЦковоСЧ системи на пСЦдприСФмствСЦ, то питання про те, створювати СЧСЧ чи нСЦ, вирСЦшуСФ сама адмСЦнСЦстрацСЦя фСЦрми. У системСЦ внутрСЦшнього облСЦку створюСФться, насамперед, СЦнформацСЦя про витрати.

Витрати виробництва один з основних об'СФктСЦв управлСЦнського облСЦку. Вони групуються СЦ враховуються по видах, мСЦiям СЧхнього виникнення СЦ носСЦям витрат. МСЦiя виникнення витрат це структурнСЦ одиницСЦ СЦ пСЦдроздСЦли, у яких вСЦдбуваСФться первСЦсне споживання виробничих ресурсСЦв (робочСЦ мСЦiя, бригади, цехи СЦ т.п.). ПСЦд носСЦями витрат розумСЦють види продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) даного пСЦдприСФмства, призначенСЦ для реалСЦзацСЦСЧ на ринку [4].

У системСЦ управлСЦнського облСЦку обов'язково видСЦляються такСЦ об'СФкти облСЦку, як " центри вСЦдповСЦдальностСЦ ". Керування витратами вСЦдбуваСФться через дСЦяльнСЦсть людей, що повиннСЦ вСЦдповСЦдати за доцСЦльнСЦсть виникнення того чи СЦншого виду витрат. Центр вСЦдповСЦдальностСЦ структурний елемент пСЦдприСФмства, у межах якого менеджер вСЦдповСЦдальний за доцСЦльнСЦсть понесених витрат.

АдмСЦнСЦстрацСЦя вирСЦшуСФ сама, у яких розрСЦзах класифСЦкувати витрати, наскСЦльки деталСЦзувати мСЦiя виникнення витрат СЦ як СЧх пов ' язувати з центрами вСЦдповСЦдальностСЦ.

РЖншим об'СФктом управлСЦнського облСЦку СФ результати, що можуть також враховуватися по мСЦiях виникнення витрат СЦ по носСЦях витрат. У процесСЦ зСЦставлення витрат СЦ результатСЦв рСЦзних об'СФктСЦв облСЦку виявляСФться ефективнСЦсть виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Для забезпечення господарських зв'язкСЦв мСЦж внутрСЦшнСЦми пСЦдроздСЦлами пСЦдприСФмства створюСФться система трансферного цСЦноутворення. Трансферна цСЦна (також представляСФ собою об'СФкт управлСЦнського облСЦку) це цСЦна, використовувана при розрахунках мСЦж внутрСЦшнСЦми структурними пСЦдроздСЦлами пСЦдприСФмства за переданСЦ один одному продукцСЦю, роботи СЦ послуги.

РЖнформацСЦя управлСЦнського облСЦку звичайно являСФ собою комерцСЦйну таСФмницю пСЦдприСФмства, не пСЦдлягаСФ публСЦкацСЦСЧ СЦ носить конфСЦденцСЦйний характер. АдмСЦнСЦстрацСЦя пСЦдприСФмства самостСЦйно встановлюСФ склад, термСЦни СЦ перСЦодичнСЦсть надання внутрСЦшньоСЧ звСЦтностСЦ, що СФ також одним з об'СФктСЦв управлСЦнського облСЦку. Ця облСЦкова система практично не регламентуСФться захСЦдним законодавством.

ЗахСЦднСЦ системи управлСЦнського облСЦку можна класифСЦкувати по ряду ознак.

Як першу ознаку класифСЦкацСЦСЧ можна запропонувати принцип взаСФмозв'язку обох облСЦкових пСЦдсистем пСЦдприСФмства фСЦнансовоСЧ й управлСЦнський. У практицСЦ захСЦдного облСЦку застосовуються два варСЦанти зв'язку мСЦж управлСЦнською СЦ фСЦнансовою бухгалтерСЦями. Цей зв'язок може здСЦйснюватися за допомогою контрольних рахункСЦв, якими СФ рахунки витрат СЦ доходСЦв фСЦнансовоСЧ бухгалтерСЦСЧ. При наявностСЦ прямоСЧ кореспонденцСЦСЧ рахункСЦв управлСЦнськоСЧ бухгалтерСЦСЧ з контрольними рахунками говорять про СЦнтегровану (монСЦстичну, однокругову) системСЦ облСЦку на пСЦдприСФмствСЦ. У цьому випадку мова йде про перший варСЦант зв'язку. Якщо система управлСЦнського облСЦку автономна, замкнута, то використовуються парнСЦ контрольнСЦ рахунки того самого найменування, вСЦдомСЦ як дзеркальнСЦ рахунки, чи рахунки екрани. Це другий варСЦант.

Система " стандарт кост"[5]

НайважливСЦша характеристика захСЦдних систем управлСЦнського облСЦку оперативнСЦсть облСЦку витрат. З цього погляду облСЦк витрат пСЦдроздСЦляСФться на облСЦк фактичних (минулих) витрат СЦ облСЦк витрат по системСЦ "стандарт кост". Система "стандарт кост" включаСФ розробку стандартСЦв на витрати працСЦ, матерСЦалСЦв, накладних витрат, складання стандартноСЧ калькуляцСЦСЧ й облСЦк фактичних витрат з видСЦленням вСЦдхилень вСЦд стандартСЦв з метою контролю за формуванням фактичноСЧ собСЦвартостСЦ й активного керування процесом СЧСЧ формування.

Третьою ознакою класифСЦкацСЦСЧ систем управлСЦнського облСЦку СФ повнота включення витрат у собСЦвартСЦсть продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг). Тут можна говорити про два варСЦанти. Перший традицСЦйний варСЦант облСЦку витрат на виробництво СЦ калькулювання собСЦвартостСЦ припускаСФ подСЦл усСЦх поточних витрат виробництва на прямСЦ (безпосередньо вСЦднесенСЦ на об'СФкти калькулювання) СЦ непрямСЦ (вСЦднесенСЦ на об'СФкти калькулювання тСЦльки наприкСЦнцСЦ звСЦтного перСЦоду при розподСЦлСЦ мСЦж ними пропорцСЦйно тСЦй чи СЦншСЦй базСЦ). Це так називаний метод облСЦку СЦ калькулювання повноСЧ собСЦвартостСЦ.

Система "директ-костинг" [5]

ПСЦд СЦншим варСЦантом облСЦку витрат на виробництво СЦ калькулювання собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ розумСЦСФться пСЦдхСЦд, коли в розрСЦзСЦ об'СФктСЦв калькулювання плануСФться СЦ враховуСФться неповна, обмежена собСЦвартСЦсть. СобСЦвартСЦсть може включати тСЦльки прямСЦ витрати; тСЦльки перемСЦннСЦ, тобто залежнСЦ вСЦд змСЦни обсягСЦв виробництва, витрати; вона може калькулюватися на основСЦ тСЦльки виробничих витрат, зв'язаних з виготовленням даноСЧ продукцСЦСЧ, виконанням робСЦт чи наданням послуг, навСЦть якщо вони носять непрямий характер. Але, незважаючи на рСЦзну повноту включення в собСЦвартСЦсть об'СФкта калькулювання рСЦзних видСЦв витрат, загальним для цього пСЦдходу СФ те, що СЦншСЦ види витрат, що також по своСЧй економСЦчнСЦй сутностСЦ складають частину поточних витрат, не включаються в калькуляцСЦю, а вСЦдшкодовуються СФдиною сумою з виторгу (чи валового прибутку). У цьому основна вСЦдмСЦнна риса системи облСЦку неповноСЧ собСЦвартостСЦ.

РинковСЦ процеси, що визначають ускладнення орСЦСФнтацСЦСЧ окремого товаровиробника, впливають на коливання обсягСЦв виробництва СЦ реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, з одного боку, а також збСЦльшення частки постСЦйних витрат у СЧхньому загальному обсязСЦ, з СЦншого боку, СЦстотно позначаються на поводженнСЦ собСЦвартостСЦ виробСЦв, а виходить, СЦ на СЧхньому прибутку. В мСЦру посилення цих тенденцСЦй збСЦльшуСФться потреба товаровиробникСЦв в СЦнформацСЦСЧ про витрати на виготовлення виробСЦв СЦ СЧхню реалСЦзацСЦю, не перекручених у результатСЦ розподСЦлу непрямих витрат СЦ незмСЦнних на одиницю продукцСЦСЧ, що випускаСФться, при будь-якому обсязСЦ виробництва. Таку СЦнформацСЦю у видСЦ даних про неповну виробничу собСЦвартСЦсть (у частинСЦ прямих, перемСЦнних чи усСЦх виробничих витрат) СЦ маржинальному доходСЦ (сумСЦ покриття) рСЦзницСЦ мСЦж цСЦною продажу (виторгом вСЦд реалСЦзацСЦСЧ) СЦ неповною собСЦвартСЦстю виробу чи реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ в цСЦлому СЦ даСФ система "директ - костинг".

В умовах постСЦйно розвитку ринку адмСЦнСЦстрацСЦя СЦ менеджери повиннСЦ завжди мати пСЦд рукою оперативну СЦнформацСЦю про те, у що ж обходиться пСЦдприСФмству виробництво продукцСЦСЧ, надання послуг, здСЦйснення того чи СЦншого виду дСЦяльностСЦ поза залежнСЦстю вСЦд того, який розмСЦр окладу в директора чи головного бухгалтера, якСЦ витрати на утримання офСЦсСЦв чи СЦншСЦ подСЦбнСЦ управлСЦнськСЦ витрати. Тому сьогоднСЦ часто в теорСЦСЧ СЦ практицСЦ керування собСЦвартСЦстю СЦ прибутком на ЗаходСЦ декларуСФться СЦ застосовуСФться наступний принцип: саме точна калькуляцСЦя виробу не та, котра найбСЦльш повно пСЦсля численних розрахункСЦв СЦ розподСЦлСЦв мСЦстить у собСЦ усСЦ види витрат пСЦдприСФмства, а та, у яку включенСЦ тСЦльки витрати, безпосередньо зв'язанСЦ з випуском даноСЧ продукцСЦСЧ, виконанням робСЦт СЦ послуг.

Система "директ-костинг" загострюСФ увагу керСЦвництва пСЦдприСФмства на змСЦнСЦ маржинального доходу (суми покриття) по пСЦдприСФмству в цСЦлому СЦ по рСЦзних виробах. Вона дозволяСФ враховувати вироби з великою рентабельнСЦстю, щоб переходити в основному на СЧхнСЦй випуск, тому що рСЦзниця мСЦж продажною цСЦною СЦ сумою перемСЦнних витрат не затушовуСФться в результатСЦ списання постСЦйних непрямих витрат на собСЦвартСЦсть конкретних виробСЦв. За рахунок скорочення статей собСЦвартостСЦ спрощуСФться СЧСЧ нормування, облСЦк, контроль СЦ до того ж полСЦпшуСФться облСЦк СЦ контроль умовно постСЦйних, накладних витрат, оскСЦльки СЧхня сума за даний конкретний перСЦод показуСФться в звСЦтСЦ про доходи окремим рядком, що наочно демонструСФ СЧхнСЦй вплив на величину прибутку пСЦдприСФмства.

Основне достоСЧнство системи облСЦку сум покриття в тСЦм, що на основСЦ СЦнформацСЦСЧ, одержуваноСЧ в нСЦй, можна приймати рСЦзнСЦ оперативнСЦ рСЦшення по керуванню пСЦдприСФмством. У першу чергу це стосуСФться можливостСЦ проводити ефективну полСЦтику цСЦн. ТрадицСЦйнСЦ класичнСЦ методи цСЦноутворення, заснованСЦ на калькуляцСЦСЧ повноСЧ фактичноСЧ собСЦвартостСЦ, не завжди забезпечують ефективнСЦсть цСЦновоСЧ полСЦтики пСЦдприСФмства, що працюСФ на ринку.

В даний час на ЗаходСЦ бСЦльш популярнСЦ пСЦдходи до цСЦноутворення, при яких насамперед враховуються фактори, бСЦльш стосовнСЦ до попиту, нСЦж до пропозицСЦСЧ, тобто оцСЦнка того, скСЦльки покупець може СЦ хоче заплатити за пропонований товар. ПСЦсля того, як установлена цСЦна рСЦвноваги, пСЦдприСФмство повинне проаналСЦзувати усСЦ своСЧ витрати СЦ постаратися максимально скоротити СЧх.

КрСЦм СЦнформацСЦСЧ про величину витрат, зв'язаних безпосередньо з виробництвом того чи СЦншого виробу, менеджерам пСЦдприСФмства потрСЦбно мати зведення про можливСЦ межСЦ зниження цСЦн у залежностСЦ вСЦд впливу рСЦзних ринкових факторСЦв. Тому в захСЦдному управлСЦнському облСЦку СЦснують поняття довгостроковоСЧ СЦ короткостроковоСЧ нижньоСЧ межСЦ цСЦни. Довгострокова нижня межа цСЦни показуСФ, яку цСЦну можна установити, щоб мСЦнСЦмально покрити повнСЦ витрати на виробництво СЦ збут товару; вСЦна дорСЦвнюСФ повноСЧ собСЦвартостСЦ виробСЦв.

Короткострокова нижня межа цСЦни орСЦСФнтована на цСЦну, що покриваСФ лише прямСЦ (перемСЦннСЦ) витрати; вСЦна дорСЦвнюСФ собСЦвартостСЦ в частинСЦ тСЦльки прямих (перемСЦнних чи виробничих) витрат.

З облСЦком по системСЦ "директ-костинг" також зв'язана можливСЦсть проведення демпСЦнговоСЧ полСЦтики, розрахунку СЦ вибору рСЦзних комбСЦнацСЦй цСЦни на товар СЦ обсягСЦв його реалСЦзацСЦСЧ.

Частими для пСЦдприСФмств, що працюють в умовах ринку, СФ ситуацСЦСЧ, зв'язанСЦ з недовантаженням виробничих потужностей. Виникають так називанСЦ "незагруженСЦ витрати" частина постСЦйних витрат, що приходяться на частку невикористаних виробничих потужностей. У таких випадках до правильних рСЦшень може привести тСЦльки СЦнформацСЦя, одержувана в системСЦ облСЦку "дирек-ткостинг".

Маючи облСЦковСЦ данСЦ про обмежену собСЦвартСЦсть СЦ суми покриття (маржинальний доход) по виробах, можна вирСЦшувати такСЦ управлСЦнськСЦ задачСЦ, як оптимСЦзацСЦя асортименту продукцСЦСЧ, що випускаСФться, при наявностСЦ вузьких мСЦiь, доцСЦльнСЦсть прийняття додаткового замовлення за цСЦнами нижче звичайних, вироблення усерединСЦ пСЦдприСФмства чи закупка комплектуючих на сторонСЦ, визначення оптимального розмСЦру партСЦСЧ чи серСЦСЧ деталей (продуктСЦв), вибСЦр СЦ замСЦна устаткування й СЦншСЦ.

УправлСЦнський облСЦк з'явився на ЗаходСЦ пСЦд впливом розвитку СЦ поглиблення ринкових процесСЦв, як елемент практичноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств СЦ фСЦрм. УправлСЦнський облСЦк являСФ собою систему облСЦку, планування, контролю, аналСЦзу даних про витрати СЦ результати господарськоСЧ дСЦяльностСЦ в розрСЦзСЦ необхСЦдних для керування об'СФктСЦв, оперативного прийняття на цСЦй основСЦ рСЦзних управлСЦнських рСЦшень з метою оптимСЦзацСЦСЧ фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

ТермСЦн "облСЦк" у поняттСЦ "управлСЦнський облСЦк" необхСЦдно розумСЦти в широкому змСЦстСЦ. УправлСЦнський облСЦк не являСФ собою облСЦк у вузькому змСЦстСЦ як систему збору, реСФстрацСЦСЧ й узагальнення СЦнформацСЦСЧ. Це скорСЦше система керування пСЦдприСФмством, що СЦнтегруСФ в собСЦ рСЦзнСЦ пСЦдсистеми СЦ методи керування СЦ пСЦдпорядковуюча СЧх досягненню СФдиноСЧ мети.

Контроль це функцСЦя менеджменту по оцСЦнцСЦ одержуваних результатСЦв СЦ поточноСЧ дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦСЧ, а також забезпечення нормального функцСЦонування органСЦзацСЦСЧ по досягненню поставлених цСЦлей при оперативному керСЦвництвСЦ й у довгостроковСЦй перспективСЦ. Контроль повинний попереджати появу кризових ситуацСЦй. Контроль, як СЦ планування, з яким вСЦн нерозривно зв'язаний, СФ безперервним процесом.

Контроль мСЦстить у собСЦ наступнСЦ дСЦСЧ [1]:

розробка стандартСЦв, нормативСЦв СЦ масштабСЦв припустимих вСЦдхилень, що вСЦдповСЦдають цСЦлям органСЦзацСЦСЧ СЦ закладеним у СЧСЧ планах задачам;

розробка органСЦзацСЦйноСЧ системи контролю;

вимСЦр результатСЦв, СЧхня оцСЦнка, порСЦвняння зСЦ стандартами;

коректування дСЦяльностСЦ органСЦзацСЦСЧ, тобто модифСЦкацСЦя цСЦлей, перегляд планСЦв, перерозподСЦл завдань, удосконалювання процесу керування, контролю СЦ використовуваних технологСЦй.

Контроль СФ фундаментальним елементом процесу керування. НСЦ планування, нСЦ створення органСЦзацСЦйних структур, нСЦ мотивацСЦю не можна розглядати цСЦлком у вСЦдривСЦ вСЦд контролю. ДСЦйсно, фактично усСЦ вони СФ невСЦд'СФмними частинами загальноСЧ системи контролю, яка маСФ три основнСЦ види контролю: попереднСЦй, поточний СЦ заключний. За формою здСЦйснення всСЦ цСЦ види контролю схожСЦ, тому що мають ту саму мету: сприяти тому, щоб фактично одержуванСЦ результати минулого якнайближче до необхСЦдного. РозрСЦзняються вони тСЦльки часом здСЦйснення.

ПопереднСЦй контроль звичайно реалСЦзуСФться у формСЦ визначеноСЧ полСЦтики, процедур СЦ правил. Насамперед вСЦн застосовуСФться стосовно трудових, матерСЦальних СЦ фСЦнансових ресурсСЦв. Поточний контроль здСЦйснюСФться, коли робота вже йде СЦ звичайно виробляСФться у видСЦ контролю роботи пСЦдлеглого його безпосереднСЦм начальником. Заключний контроль здСЦйснюСФться пСЦсля того, як робота закСЦнчена чи минуло вСЦдведене для неСЧ час.

ТрудомСЦсткСЦсть збору реальноСЧ СЦнформацСЦСЧ про фСЦнансово господарську дСЦяльнСЦсть залежить вСЦд наявностСЦ системи керування пСЦдприСФмством, автоматизованоСЧ бухгалтерСЦСЧ, розвиненостСЦ СЦнформацСЦйних технологСЦй у цСЦлому. У процесСЦ формування бюджету паралельно створюються шаблони форм для введення СЦ представлення прогнозних даних, у цСЦ ж форми вводяться СЦ реальнСЦ бюджетнСЦ данСЦ.

ПСЦсля одержання фактичних даних проводиться СЧхнСФ порСЦвняння з плановими. Розрахунок вСЦдхилень по кожнСЦй зСЦ статей бюджету СФ досить трудомСЦсткою роботою, що найкраще автоматизувати. ПСЦсля виявлення вСЦдхилень випливаСФ СЧхнСЦй аналСЦз СЦ виявлення причин виникнення. Створена бюджетна система повинна бути цСЦлком прозороСЧ СЦ дозволяти чСЦтко бачити причинно-наслСЦдковий зв'язок мСЦж рСЦзними рядками бюджету. Наприклад, при наявностСЦ СЦстотних вСЦдхилень в обсязСЦ отриманих доходСЦв (виторгу), фахСЦвцСЦ повиннСЦ мати можливСЦсть оперативно переглянути плановСЦ СЦ фактичнСЦ данСЦ за цСЦною кожного з видСЦв реалСЦзованого продукту, обсягу реалСЦзацСЦСЧ, наданим знижкам, обсягу дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ й СЦнших факторСЦв, що впливають на розмСЦри виторгу.

Причини можливих вСЦдхилень можна роздСЦлити на двСЦ основнСЦ групи:

а) у ходСЦ формування бюджету закладаСФться цСЦлий ряд передумов, таких як, прогнознСЦ цСЦни на продукцСЦю СЦ сировину, величина попиту на продукцСЦю, валютнСЦ курси. У процесСЦ виробничоСЧ дСЦяльностСЦ далеко не всСЦ припущення збСЦгаються з дСЦйснСЦстю СЦ, у зв'язку з цим, виникають вСЦдхилення бюджетних даних вСЦд фактичних. У подСЦбному випадку повинна бути передбачена можливСЦсть перерахування бюджетних даних з урахуванням змСЦни умов зовнСЦшнього середовища. ПСЦсля формування новоСЧ версСЦСЧ бюджету частина розбСЦжностей буде усунута.

б) друга група причин зв'язана з "промахами" у господарськСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. Наприклад, не були дотриманСЦ нормативи витрати сировини СЦ матерСЦалСЦв на одиницю продукцСЦСЧ, що випускаСФться, чи занадто високою виявилася частка браку. ПодСЦбнСЦ причини також повиннСЦ виявлятися в процесСЦ контролю за виконанням бюджету СЦ на СЧхнСЦй основСЦ повиннСЦ робитися вСЦдповСЦднСЦ органСЦзацСЦйнСЦ висновки.


РОЗДРЖЛ 2

АНАЛРЖЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЦЕХА ОСНАСТКИ ДОПОМРЖЖНОГО

ВИРОБНИЦТВА ПРЖДПРИРДМСТВА ПО ВИРОБНИЦТВУ МЕБЛРЖВ

ЗАО "НОВИЙ СТИЛЬУКРАРЗНАтАЭ


2.1 Характеристика дСЦяльностСЦ та продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства ЗАО "Новий стиль УкраСЧнатАЭ


ПСЦдприСФмство ЗАТ "Nowy Styl UkraineтАЭ("Новий СтильУкраСЧнатАЭ) тАУ це спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство по випуску стСЦльцСЦв СЦ крСЦсел на металевСЦй основСЦ для офСЦсСЦв, барСЦв СЦ ресторанСЦв (витяг з номенклатури продукцСЦСЧ наведений в Додатку А) [54].

У 1997 роцСЦ на основСЦ фСЦрми "СРЖТ» у м. ХарковСЦ c участю фСЦрми Nowy Styl (Польща) створено пСЦдприСФмство "Nowy Styl Ukraine», що стало четвертим пСЦдприСФмством у складСЦ групи в РДвропСЦ. До цього часу вже СЦснували аналогСЦчнСЦ пСЦдприСФмства в ПольщСЦ, НСЦмеччинСЦ СЦ ФранцСЦСЧ. Завдяки закордонним партнерам у найкоротший термСЦн було освоСФне виробництво металевих конструкцСЦй, фарбування порошковими фарбами, органСЦзоване виробництво гнутоклеСФних елементСЦв з натурального шпону, а також професСЦйна оббивка СЦ зборка стСЦльцСЦв.

У 1998 роцСЦ представлення продукцСЦСЧ на виставцСЦ "МеблСЦ98» у МосквСЦ дозволило розширити коло клСЦСФнтСЦв СЦ почати експортувати продукцСЦю в РосСЦю. ОрганСЦзовуСФться виробництво пластиковоСЧ фурнСЦтури СЦ шкСЦряних крСЦсел. ПотужнСЦсть металообробного СЦ деревообробного виробництва збСЦльшена в два рази.

У 1999 роцСЦ на виставцСЦ "МеблСЦ99» у МосквСЦ представленСЦ не тСЦльки стСЦльцСЦ СЦ крСЦсла, але СЦ комплектуючого "асного виробництва. РеалСЦзуСФться проект по виробництву хромованих каркасСЦв. ГеографСЦя збуту розширена вСЦд Москви до Южно-Сахалинська. Почали експортувати продукцСЦю в БСФларусь, Молдову, КиргизСЦю СЦ Казахстан. Ведеться будСЦвництво "асного заводу з замкнутим циклом "вСЦд гайки до крСЦсла». ОбновляСФться СЦ розширюСФться парк металообробного устаткування, вводяться в експлуатацСЦю верстати автомати СЦ робототехнические системи.

У 2000 роцСЦ одним з найважливСЦших напрямкСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства була змСЦна асортименту вСЦдповСЦдно до вимог ринку. ОсвоюСФться виробництво нових моделей шкСЦряних крСЦсел серСЦСЧ "Новий Стиль Коллекшн». Ведеться робота зСЦ створення нових моделей барних стСЦльцСЦв. У 2001 роцСЦ плануСФться освоСФння 30 тис.м. кв нових виробничих площ. Почали роботу "асне виробництво пластику СЦ деревообробка.

У 2001 роцСЦ географСЦя збуту СЦ представлення продукцСЦСЧ на свСЦтових меблевих виставках розширена до Китаю СЦ Туреччини. На виставцСЦ "КиевЕкспоМебель 2001» компанСЦя нагороджена дипломом лаурета конкурсу "Кращi меблi Украiни 2001» у номСЦнацСЦСЧ "ОфСЦсне крСЦсло» СЦ дипломом за краще оформлення виставочного стенда.

За результатами роботи 2001 року пСЦдприСФмство "Новий стиль тАУ УкраСЧна» ввСЦйшло у видання "Золота книга дСЦловоСЧ елСЦти УкраСЧни». НагородженСЦ дипломом СЦ медаллю вСЦд СЦменСЦ президента за великий внесок у розвиток економСЦки УкраСЧни СЦ створення мСЦжнародного СЦмСЦджу держави.

У 2002 роцСЦ КомпанСЦя завершила проект по запуску гальванСЦчноСЧ лСЦнСЦСЧ. Почато будСЦвництво додаткових площ для групи пСЦдприСФмств. КомпанСЦя взяла участь у 2х найбСЦльших меблевих форумах. На 9й мСЦжнароднСЦй спецСЦалСЦзованСЦй виставцСЦ "КиевЭкспоМебель 2002» нагороджена дипломом лаурета конкурсу "Кращi меблi Украiни 2002» у номСЦнацСЦСЧ "ОфСЦсне крСЦсло».

У 2003 роцСЦ запущена в серСЦйне виробництво "Нова колекцСЦя офСЦсних стСЦльцСЦв для людей». КолекцСЦя Ergonica тАУ нове поколСЦння крСЦсел, гармонСЦйно об'СФднуюча полСЦпшенСЦ функцСЦональнСЦ характеристики й ефектну зовнСЦшнСЦсть моделей. Впроваджена СЦ постСЦйно удосконалюСФться мСЦжнародна система керування якСЦстю ISO 9001:2000.

У 2004 роцСЦ КомпанСЦя Nowy Styl Ukraine вСЦдкрила своСФ представництво в РосСЦСЧ. У рамках просування колекцСЦСЧ Эргоника органСЦзований клуб для дилерСЦв "Новий Стиль Дистрибьютор Клуб".

За результатами участСЦ в КиСЧвськСЦй мСЦжнароднСЦй спецСЦалСЦзованСЦй виставцСЦ "КиСЧв ЭкспоМебель 2004" СЦ в конкурсСЦ "КращСЦ меблСЦ УкраСЧни" компанСЦя нагороджена дипломами "За офСЦсне крСЦсло GALANT GTR chrome ( Active1)" СЦ за краще оформлення стенда.

На виставцСЦ в МосквСЦ "МеблСЦ 2004 " компанСЦя вСЦдзначенСЦ дипломом "За високу якСЦсть продукцСЦСЧ":

офСЦснСЦ кртами.

сталева внутрСЦшня конструкцСЦя СЦ багатошарова фанера, використовуванСЦ в основСЦ сидСЦння, дозволяють гарантувати довговСЦчнСЦсть зробленоСЧ продукцСЦСЧ.

пружнСЦсть сидСЦння СЦ спинки забезпечуСФться високоякСЦсним поролоном.

крСЦсла оснащенСЦ сертифСЦкованими роликами СЦ заглушками, що можуть використовуватися як на паркетному, так СЦ на килимовому покриттях.

м'якСЦ пСЦдлокСЦтники, зробленСЦ СЦз сучасних матерСЦалСЦв - полСЦуретану СЦ полСЦпропСЦлену, дають вСЦдчуття комфорту СЦ забезпечують бСЦльш зручне розташування рук.

широкий спектр квСЦтСЦв дерев'яних деталей крСЦсел СЦ 12 вСЦдтСЦнкСЦв високоякСЦсноСЧ шкСЦри дозволять вибрати крСЦсло, що СЦдеально вСЦдповСЦдаСФ СЦнтер'СФровСЦ офСЦсу.

  • гама використовуваних тканин нараховуСФ бСЦльш 50 квСЦтСЦв.

ОфСЦснСЦ крСЦсла, зробленСЦ компанСЦСФю ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ, оснащенСЦ сучасними механСЦзмами, за допомогою яких можна легко регулювати висоту СЦ глибину сидСЦння, а також висоту СЦ кут нахилу спинки.

Це дозволяСФ :

легко регулювати сидСЦння стосовно спинки в пропорцСЦСЧ 2:1, що завжди забезпечуСФ найкраще положення пСЦд час сидСЦння.

ергономСЦчний механСЦзм SCHUKRA дозволяСФ змСЦнювати кут нахилу спинки крСЦсла, що дозволить пСЦдтримати правильну поставу СЦ запобСЦжить сколСЦозовСЦ. КрСЦсла з таким механСЦзмом особливо рекомендованСЦ вагСЦтним жСЦнкам СЦ людям, що страждають остеохондрозом.

ПродукцСЦя ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ в цСЦнових дСЦапазонах може бути розбита на 4 сегменти (Додаток Б) з широким дСЦапазоном цСЦн внутри сегмента:

а) СтСЦльцСЦ на металокаркасСЦ

  • базовСЦ моделСЦ вСЦд 39,0$ до 105,0$;
  • елСЦтнСЦ моделСЦ з додатковим обладнанням та хромуванням - до 350$;

б) КрСЦсла робочСЦ на роликах

  • базовСЦ моделСЦ вСЦд 84,0$ до 180,0$;
  • елСЦтнСЦ моделСЦ з додатковим обладнанням та хромуванням - до 440$;

в) ОфСЦснСЦ крСЦсла керСЦвникСЦв

  • базовСЦ моделСЦ вСЦд 130,0$ до 440,0$;
  • елСЦтнСЦ моделСЦ з додатковим обладнанням та хромуванням - до 550$;

г) ОфСЦснСЦ крСЦсла керСЦвникСЦв на основСЦ хромованоСЧ сталСЦ

  • базовСЦ моделСЦ вСЦд 220,0$ до 480,0$;

АналСЦз матерСЦалСЦв ДодаткСЦв А та Б показуСФ, що широта номенклатури продукцСЦСЧ ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ фактично характерна для одиничного та малосерСЦйного виробництва одночасно бСЦля 1600 моделей продукцСЦСЧ. Така побудова товарного ряду продукцСЦСЧ потребуСФ одного з двох типСЦв виробництва:

а) або конструювання модифСЦкацСЦй продукцСЦСЧ на основСЦ стандартизованих елементСЦв, якСЦ випускаються самим виробництвом, або закупаються у спецСЦалСЦзованих виробникСЦв комплектуючих;

б) або наявностСЦ допомСЦжного виробництва оснастки пСЦд кожну модифСЦкацСЦю та лСЦнСЦй унСЦверсальних станкСЦв з швидкою переналадкою на новий тип продукцСЦСЧ.

ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ на сучасному етапСЦ використовуСФ другий шлях розвитку виробництва, тобто стратегСЦю орСЦСФнтацСЦСЧ на замкнутий цикл виготовлення металевих основ та конструкцСЦй стСЦльцСЦв та крСЦсел на "асному виробництвСЦ з мСЦнСЦмСЦзацСЦСФю зовнСЦшнСЦх покупок комплектуючих.

У Додатку В наведенСЦ декларацСЦСЧ по прибутку ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2005 -2006 роки. В табл. 2.1 наведенСЦ основнСЦ данСЦ по фСЦнансовим показникам дСЦяльностСЦ ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 -2006 роках.


Таблиця 2.1

ОсновнСЦ показники дСЦяльностСЦ ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ у 2005 -2006 роках [54]


2.2 ОсновнСЦ характеристики дСЦяльностСЦ цеха оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ


На рис. 2.1 наведена структура та чисельний склад персоналу цеху оснастки (СЦнструментальний цех) допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ. АналСЦз чисельного складу персоналу цеху у 2006 роцСЦ наведений у табл.2.2 [54].


Таблиця 2.2

Штатний склад СЦнструментального цеху (2006 рСЦк)

АдмСЦнСЦстрацСЦя:

13

шт.од

управлСЦнський склад

2

шт.од

фахСЦвцСЦ

7

шт.од

обслуговуючий персонал

4

шт.од

ОсновнСЦ робСЦтники:

0

шт.од

ДопомСЦжнСЦ робСЦтники:

40

шт.од

УСЬОГО:

53

шт.од


В табл.2.3 наведенСЦ тарифнСЦ ставки оплати працСЦ персоналу в СЦнструментальному цеху (цех оснастки) допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ у 2 пСЦврСЦччСЦ 2006 року.

В табл. 2.4 наведений состав основного металообробного обладнання СЦнструментального цеху ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ.

В табл. 2.5 наведений плановий бюджет витрат функцСЦонування СЦнструментального цеху (цеху оснастки) ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ на 2 пСЦврСЦччя 2006 року

В табл. 2.6 наведенСЦ закази та вартСЦсть планових ремонтСЦв технологСЦчного обладнання основних цехСЦв СЦнструментальним цехом оснастки допомСЦжного виробництва на 2 пСЦврСЦччя 2006 року.

В табл. 2.7 наведенСЦ закази на розробку та створення новоСЧ технологСЦчноСЧ оснастки для основних цехСЦв СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва на 2 пСЦврСЦччя 2006 року.


Рис. 2.1. Структура та чисельний склад персоналу цеху оснастки

ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ [54]



Таблиця 2.3

ТарифнСЦ ставки оплати працСЦ в цеху оснастки

Таблиця 2.4

Состав основного металообробного обладнання СЦнструментального цеху ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ



Таблиця 2.5



Таблиця 2.6


Закази та вартСЦсть планових ремонтСЦв технологСЦчного обладнання основних цехСЦв СЦнструментальним цехом оснастки допомСЦжного виробництва на 2 пСЦврСЦччя 2006 року


Продовження табл.2.6

Таблиця 2.7


Закази на розробку та створення новоСЧ технологСЦчноСЧ оснастки для основних цехСЦв СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва на 2 пСЦврСЦччя 2006 року


Продовження табл.2.7


Продовження табл.2.7



Рис.2.2. Планова структура витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ


Рис.2.3. Планова структура витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ у 2006 роцСЦ




Рис.2.4. ПорСЦвняльнСЦ обсяги планових статей витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва

ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 та 2006 роках

Таблиця 2.8


Показники формування заказу на попереджувально ремонтнСЦ роботи СЦнструментального цеху ЗАТ "Новий СтильтАЭ по пСЦдприманню працездатностСЦ СЦнструмента та оснастки в основних цехах за липень 2006 року


Продовження табл. 2.8




Продовження табл. 2.8



Продовження табл. 2.8


Таблиця 2.9


Формування перелСЦку необхСЦдноСЧ оснастки для виготовлення "Рама металева VENUS хромованатАЭ крСЦсла керСЦвника та основнСЦ вартСЦснСЦ показники врахування оснастки в вартостСЦ основного виробу ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ



Таблиця 2.10


Формування перелСЦку необхСЦдноСЧ оснастки для виготовлення "Рама металева VENUS чорнатАЭ крСЦсла керСЦвника та основнСЦ вартСЦснСЦ показники врахування оснастки в вартостСЦ основного виробу ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ


Таблиця 2.11


Формування перелСЦку необхСЦдноСЧ оснастки для виготовлення "Рама металева SYLWIA хромтАЭ крСЦсла керСЦвника та основнСЦ вартСЦснСЦ показники врахування оснастки в вартостСЦ основного виробу ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ


Таблиця 2.12


Формування перелСЦку необхСЦдноСЧ оснастки для виготовлення "Рама металева ASCONAтАЭ крСЦсла керСЦвника та основнСЦ вартСЦснСЦ показники врахування оснастки в вартостСЦ основного виробу ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ


Таблиця 2.13

Формування перелСЦку необхСЦдноСЧ оснастки для виготовлення "Рама BLUES,INDEX BLтАЭ крСЦсла керСЦвника та основнСЦ вартСЦснСЦ показники врахування оснастки в вартостСЦ основного виробу ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ




Рис.2.5. Нормування витрат при виготовленнСЦ комплектСЦв оснастки для вироблення основноСЧ продукцСЦСЧ на

ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ


2.3 АналСЦз ефективностСЦ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль УкраСЧнатАЭ


АналСЦз ефективностСЦ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стиль - УкраСЧнатАЭ проведемо по даним аналСЦзу причин та суттСФвостСЦ вСЦдхилень фактичних показникСЦв витрат вСЦд спланованого бюджету витрат цеху у 2005 роцСЦ. При цьому враховуСФться, що бюджет витрат за 2005 рСЦк скорегований по фактичному обсягу запланованих робСЦт СЦнструментального цеху (виготовлення новоСЧ оснастки та СЦнструменту, а також ремонт та вСЦдновлення експлуатуСФмоСЧ оснастки та СЦнструменту для основного виробництва).

В табл.2.14 - 2.44 та на рис.2.6 - 2.20 наведений помСЦсячний аналСЦз рСЦвня фактичних та плановобюджетних витрат СЦ СЦнструментальному цеху на протязСЦ 2005 року. При цьому таблицСЦ розбитСЦ на 1е та 2е пСЦврСЦччя 2005 року, оскСЦльки за результатами аналСЦзу рСЦвня та причин суттСФвих вСЦдхилень фактичних показникСЦв вСЦд плановобюджетних за 1е пСЦврСЦччя, було прийняте рСЦшення про корегування бюджетного плану витрат для СЦнструментального цеху на друге пСЦврСЦччя 2005 року.

ОкрСЦм цього, за результатами аналСЦзу 1го пСЦврСЦччя 2005 року була виявлена вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку витрат СЦнструментального цеху по статтям бюджетування витрат:

  • оренда примСЦщення та обладнання (необхСЦдно зробити розподСЦл договорСЦв оренди по пСЦдприСФмству);
  • облСЦк фактично використаноСЧ електроенергСЦСЧ для роботи цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • облСЦк фактично використаного газу для отоплення цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку амортизацСЦСЧ основних засобСЦв цеху (необхСЦдно зробити розподСЦл основних засобСЦв по пСЦдприСФмству та окремий облСЦк);

АналСЦз бюджетного кошторису фактичних та планових витрат по СЦнструментальному цеху також виявив ряд необлСЦкованих операцСЦй при побудовСЦ схеми бюджетування, а саме:

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на допомСЦжнСЦ матерСЦали, якСЦ застосовуються в СЦнструментальному цеху для виконання робСЦт;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти "асного обладнання СЦнструментального цеху для пСЦдтримки його працездатностСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти обладнання в цехах основного виробництва, яке виконуСФться робСЦтниками СЦнструментального допомСЦжного цеху для пСЦдтримки працездатностСЦ обладнання основних цехСЦв;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на транспортнСЦ операцСЦСЧ по закупцСЦ основних матерСЦалСЦв виробництва в допомСЦжному СЦнструментальному цеху, якСЦ СФ специфСЦчними СЦ не використовуються в основному виробництвСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на утримання цехового та мСЦжцехового транспорту та витрат на його експлуатацСЦю СЦ ремонт.

Станом на кСЦнець 2005 року всСЦ цСЦ види витрат включалися до загального бюджету витрат ЗАТ "Новий стиль - УкраСЧнатАЭ за зведеними статтями "Витрати на утримання допомСЦжного виробництва (за фактом)тАЭ, тому бюджетний план в нижченаведених таблицях аналСЦзу (табл.2.14 -2.44) аналСЦзуСФться з певними умовностями.

Так, наприклад, при вСЦдсутностСЦ пристроСЧв облСЦку СФ плановий рСЦвень витрат на використання електроенергСЦСЧСЧ та газу, а фактичний рСЦвень враховуСФться як "нульовийтАЭ, тобто виникаСФ "псевдоекономСЦятАЭ по деяким статтям бюджету витрат цеху.



Таблиця 2.14

ВСЦдхилення фактичних витрат вСЦд помСЦсячного нормативного бюджету по СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (програмний комплекс "ФормСтильтАЭ)

№ п/п

Найменування статтСЦ

ВСЦдхилення в грн. по мСЦсяцях(+ перевищення бюджету)


ССЦчень

Лютий

Березень

КвСЦтень

Травень

Червень

1

Фонд оплати працСЦ, у тому числСЦ:

7 358,66

7 785,50

12 367,98

6 582,16

6 648,69

8 316,13

1.1.

витрати на оплату працСЦ основних виробничих СЦ допомСЦжних робСЦтникСЦв з податками на фонд оплати працСЦ.

7 309,91

7 770,70

11 430,39

2 652,74

6 498,21

10 510,03

1.2.

витрати на оплату працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ з податками на фонд оплати працСЦ.

48,75

14,81

937,60

3 929,42

150,48

2 193,90

2

МатерСЦальнСЦ витрати, у тому числСЦ:

4 344,66

13 141,95

9 468,26

8 625,75

2 059,29

4 191,52

2.1.

витрати основних матерСЦалСЦв

4 344,66

13 141,95

9 468,26

8 625,75

2 059,29

4 191,52

2.2.

витрати допомСЦжних матерСЦалСЦв

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

2.3.

СЦншСЦ прямСЦ витрати

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

3

АмортизацСЦя

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

4

ТранспортнСЦ витрати по закупСЦвлСЦ основних матерСЦалСЦв

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

5

ТехнСЦчне обслуговування, ремонти

677,08

1 517,73

935,08

2 742,98

696,76

1 603,36

6

ЕнергСЦя, у тому числСЦ:

3 443,91

2 736,84

2 450,70

1 971,16

1 126,42

1 090,08

6.1.

електроенергСЦя

1 126,42

1 017,41

1 126,42

1 090,08

1 126,42

1 090,08

6.2.

газ, вугСЦлля

2 317,49

1 719,43

1 324,28

881,07

7

РЖнструмент

2 407,91

4 668,29

1 926,23

1 668,20

1 926,55

5 930,25

8

Охорона працСЦ

190,98

315,94

421,12

258,94

106,04

1 437,81

9

ТранспортнСЦ витрати

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

10

Оренда

13 481,51

13 481,51

13 481,51

13 481,51

13 481,51

13 481,51

11

РЖншСЦ

891,20

734,53

5 322,60

4 713,13

2 049,52

1 857,38

Ва

РАЗОМ

7 606,88

1 058,33

8 786,44

201,76

6 825,72

10 017,13


Продовження табл. 2.14

№ п/п

Найменування статтСЦ

Месяц

Разом

За рСЦк

Липень

Серпень

Вересень

Жовтень

Листопад

Грудень


1

Фонд оплати працСЦ, у тому числСЦ:

4 894,97

2 759,33

5 631,46

2 960,81

5 439,12

11 937,00

71 418,90

1.1.

витрати на оплату працСЦ основних виробничих СЦ допомСЦжних робСЦтникСЦв з податками на фонд оплати працСЦ.

5 472,31

3 758,52

5 535,89

59,70

2 323,49

7 274,05

59 404,76

1.2.

витрати на оплату працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ з податками на фонд оплати працСЦ.

577,34

999,19

95,58

3 020,51

3 115,63

4 662,95

12 014,14

2

МатерСЦальнСЦ витрати, у тому числСЦ:

6 303,37

6 716,46

3 778,64

486,44

1 698,72

1 108,40

60 950,58

2.1.

витрати основних матерСЦалСЦв

6 303,37

6 716,46

3 778,64

486,44

1 698,72

1 108,40

60 950,58

2.2.

витрати допомСЦжних матерСЦалСЦв

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

2.3.

СЦншСЦ прямСЦ витрати

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

3

АмортизацСЦя

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

4

ТранспортнСЦ витрати по закупСЦвлСЦ основних матерСЦалСЦв

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

5

ТехнСЦчне обслуговування, ремонти

1 333,18

1 325,38

967,63

744,73

1 618,63

1 485,43

15 647,98

6

ЕнергСЦя, у тому числСЦ:

1 126,42

1 126,42

590,04

502,30

699,62

811,58

12 468,41

6.1.

електроенергСЦя

1 126,42

1 126,42

590,04

678,95

937,68

1 190,64

5 432,37

6.2.

газ, вугСЦлля

176,65

238,06

379,06

7 036,04

7

РЖнструмент

3 288,43

4 960,77

517,54

2 874,99

888,60

1 167,90

15 638,73

8

Охорона працСЦ

268,44

268,44

266,94

250,69

64,94

222,82

355,28

9

ТранспортнСЦ витрати

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

Ва

10

Оренда

13 481,51

3 852,56

5 092,01

5 554,55

5 330,12

7 544,27

66 997,07

11

РЖншСЦ

812,59

2 151,22

1 726,36

606,20

480,49

914,72

14 446,14

Ва

РАЗОМ

7 487,05

17 720,11

4 838,55

5 267,01

12 853,10

19 439,83

35 708,15


Таблиця 2.15

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оплату працСЦ основних та допомСЦжних працСЦвникСЦв (з податками на ФОП) в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

30740,97

38050,88

7309,91

23,78%

3%

Лютий

32 486,95

40257,65

7770,70

23,92%

3%

Березень

30 794,47

42224,86

11430,39

37,12%

3%

КвСЦтень

28 544,75

31197,49

2652,74

9,29%

3%

Травень

25 492,54

31990,75

6498,21

25,49%

3%

Червень

24 715,10

35225,13

10510,03

42,52%

3%

РАЗОМ

172774,79

218946,76

46171,97

26,72%

3%


Таблиця 2.16

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на оплату працСЦ основних та допомСЦжних працСЦвникСЦв СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення ФОП, грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку з виробництвом нового оснащення (вСЦдсутнСЦсть нормативСЦв планування трудовитрат при виготовленнСЦ нових видСЦв оснастки)

64722,1

ССЦчень

11273,4

Лютий

10184,3

Березень

12342,9

КвСЦтень

14791,2

Травень

6966,7

Червень

9163,6

2) Помилка при вСЦднесеннСЦ витрат у факт (неправильне рознесення договорникСЦв по дСЦлянках)

6746,48

ССЦчень

2119,19

Лютий

1620,41

Березень

2563,25

КвСЦтень

901,47

Травень

279,00

Червень

178,84

3) ВСЦдхилення в зв'язку з непрямою залежнСЦстю ФОП по ремонту оснащення СЦ кСЦлькСЦстю випущеноСЧ продукцСЦСЧ

11803,68

ССЦчень

1844,32

Лютий

793,16

Березень

1650,74

КвСЦтень

11236,99

Травень

747,51

Червень

1167,55

Ва

Ва

РАЗОМ

46171,97

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

1) Врахувати помилку формування фактичних витрат у майбутнСЦх перСЦодахВа

Ва

2) Враховувати корегування витрат на ФОП при виробництвСЦ

нового недоцСЦльно.Ва

Ва



Таблиця 2.17

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оплату працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ (з податками на ФОП) в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

6843,46

6892,21

48,75

1%

3%

Лютий

6843,46

6858,27

14,81

0%

3%

Березень

6843,46

7781,06

937,60

14%

3%

КвСЦтень

6843,46

10772,88

3929,42

57%

3%

Травень

6843,46

6993,94

150,48

2%

3%

Червень

6843,46

4649,56

2193,90

32%

3%

РАЗОМ

41060,77

43947,92

2887,15

7%

3%


Таблиця 2.18

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на оплату працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення ФОП, грн

1) Оплата згСЦдно смСФт

1362,2

ССЦчень

278

Лютий

278

Березень

278

КвСЦтень

250,2

Травень

278

Червень

0

2) Помилка при вСЦднесеннСЦ витрат у факт (неправильне рознесення договорникСЦв по дСЦлянках)

1555,99

Ва

Ва

РАЗОМ

2918,19

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

2) Враховувати корегування витрат на ФОП недоцСЦльно.Ва

Ва


Таблиця 2.19

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на основнСЦ матерСЦали в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

2 857,03

7201,69

4344,66

152%

0%

Лютий

3 011,48

16153,43

13141,95

436%

0%

Березень

2 873,99

12342,25

9468,26

329%

0%

КвСЦтень

2 654,79

11280,54

8625,75

325%

0%

Травень

2 376,69

4435,98

2059,29

87%

0%

Червень

2 311,02

6502,54

4191,52

181%

0%

РАЗОМ

16 085,00

57916,43

41831,43

260%

0%


Таблиця 2.20

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на основнСЦ матерСЦали СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку з виготовленням нового оснащення за перСЦод

14 618,62

2) ВСЦдхилення, викликане непрямою залежнСЦстю мСЦж випущеною продукцСЦСФю СЦ витратою матерСЦалСЦв на проведення ремонтСЦв

27 212,80

Ва

Ва

РАЗОМ

41 831,43

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

1) Враховувати вСЦдхилення за рахунок виробництва нового недоцСЦльно (немаСФ основи для планування)

Ва

2) НеобхСЦдно переглянути методику розподСЦлу витрат по ремонтах СЦснуючого оснащення




Таблиця 2.21

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на технСЦчне обслуговування та ремонти в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

677,08

0,00

677,08

100%

3%

Лютий

1 517,73

0,00

1517,73

100%

3%

Березень

935,08

0,00

935,08

100%

3%

КвСЦтень

2 742,98

0,00

2742,98

100%

3%

Травень

696,76

0,00

696,76

100%

3%

Червень

1 603,36

0,00

1603,36

100%

3%

РАЗОМ

8 172,99

0,00

8 172,99

100%

3%


Таблиця 2.22

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на технСЦчне обслуговування та ремонти в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку з тим, що витрати на ремонт та технСЦчне обслуговування враховуються консолСЦдовано бухгалтерСЦСФю в бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ

8 172,99

Ва

Ва

РАЗОМ

8 172,99

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

1) БухгалтерСЦСЧ вести вСЦдособлений облСЦк по СЦнструментальному цеху СЦ показувати витрати по данСЦй статтСЦ у фактСЦ бюджету "ФормаСтиль"

Ва


Таблиця 2.23

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на електроенергСЦю в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

1126,42

0,00

1126,42

100%

3%

Лютий

1017,41

0,00

1017,41

100%

3%

Березень

1126,42

0,00

1126,42

100%

3%

КвСЦтень

1090,08

0,00

1090,08

100%

3%

Травень

1126,42

0,00

1126,42

100%

3%

Червень

1090,08

0,00

1090,08

100%

3%

РАЗОМ

6576,84

0,00

6576,84

100%

3%


Таблиця 2.24

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на електроенергСЦю в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку з тим, що витрати на електроенергСЦю враховуються консолСЦдовано бухгалтерСЦСФю в бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ

6 576,84

Ва

Ва

РАЗОМ

6 576,84

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

1) БухгалтерСЦСЧ вести вСЦдособлений облСЦк по СЦнструментальному цеху СЦ показувати витрати по данСЦй статтСЦ у фактСЦ бюджету "ФормаСтиль"

Ва



Таблиця 2.25

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на газ для опалення в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

2317,49

0,00

2317,49

0%

3%

Лютий

1719,43

0,00

1719,43

0%

3%

Березень

1324,28

0,00

1324,28

0%

3%

КвСЦтень

881,07

0,00

881,07

100%

3%

Травень

0,00

0,00

0,00

100%

3%

Червень

0,00

0,00

0,00

100%

3%

РАЗОМ

6242,27

0,00

6242,27

100%

3%

Таблиця 2.26

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на газ для опалення в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку з тим, що витрати на газ враховуються консолСЦдовано бухгалтерСЦСФю в бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ

6 242,27

Ва

Ва

РАЗОМ

6 242,27

Ва

Ва

Висновки для бюджетування:

Ва

1) БухгалтерСЦСЧ вести вСЦдособлений облСЦк по СЦнструментальному цеху СЦ показувати витрати по данСЦй статтСЦ у фактСЦ бюджету "ФормаСтиль"

Ва



Таблиця 2.27

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на СЦнструмент в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

8288,66

5880,75

2407,91

29,05%

3%

Лютий

8512,75

3844,46

4668,29

54,84%

3%

Березень

8295,52

6369,29

1926,23

23,22%

3%

КвСЦтень

8006,89

6338,69

1668,20

20,83%

3%

Травень

7609,72

9536,27

1926,55

25,32%

3%

Червень

7515,45

1585,20

5930,25

78,91%

3%

РАЗОМ

48228,99

33554,66

14674,33

30,43%

3%

Таблиця 2.28

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на СЦнструмент в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення ,викликане непрямою залежнСЦстю кСЦлькостСЦ випущеноСЧ продукцСЦСЧ й СЦнструмента

1542,12

2) ВСЦдхилення по допомСЦжному СЦнструменту

20394,52

3) ВСЦдхилення, у зв'язку з неправильним вСЦднесенням витрат на стропи(травень) СЦ замок навСЦсний (сСЦчень, березень), що повиннСЦ враховуватися в статтСЦ СЦншСЦ

757,7

4) ВСЦдхилення в зв'язку з вСЦднесенням витрат на гСЦбочне оснащення для верстатСЦв А38, stat R70, stat210(травень)

3410,37

РАЗОМ

14684,33

Висновки для бюджетування:

Ва

1) НеобхСЦдно проаналСЦзувати списання витрат на СЦнструмент за рСЦк.За пСЦдсумками можливе перенормування

Ва

2) Витрати на стропи СЦ замки начСЦпнСЦ повиннСЦ враховуватися у вСЦдповСЦднСЦй статтСЦ.


3) Витрати на гСЦбочне оснащення повиннСЦ враховуватися у вСЦдповСЦднСЦй статтСЦ бюджету ЗАТ "Новий стильтАЭ



Таблиця 2.29

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на охорону працСЦ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

315,94

124,96

190,98

60%

3%

Лютий

315,94

0,00

315,94

100%

3%

Березень

315,94

737,06

421,12

133%

3%

КвСЦтень

315,94

57,00

258,94

82%

3%

Травень

315,94

209,90

106,04

34%

3%

Червень

315,94

1 753,75

1437,81

455%

3%

РАЗОМ

1 895,66

2 882,67

987,01

52%

3%


Таблиця 2.30

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на охорону працСЦ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) ВСЦдхилення в зв'язку зСЦ списанням витрат на пожежну безпеку, запланованих у бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильтАЭ

1422,75

2) ЕкономСЦя по списанню спецодягу

435,74

РАЗОМ

987,01

Висновки для бюджетування:

Ва

1) Запланувати в бюджетСЦ цеху витрати по пожежнСЦй безпецСЦ

Ва


Таблиця 2.31

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оренду в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

Лютий

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

Березень

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

КвСЦтень

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

Травень

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

Червень

13 481,51

0,00

13481,51

100%

0%

РАЗОМ

80 889,08

0,00

80 889,08

100%

0%


Таблиця 2.32

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на оренду в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) Оренда враховуСФться у бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильтАЭ

80889,0



РАЗОМ

80889,0



Висновки для бюджетування:

Ва

1) БухгалтерСЦСЧ вести вСЦдособлений облСЦк по СЦнструментальному цеху СЦ показувати витрати по данСЦй статтСЦ у фактСЦ бюджету "ФормаСтиль"

Ва


Таблиця 2.33

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на статтю "РЖншСЦтАЭ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року (1 корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

ССЦчень

2 800,00

3 691,20

891,20

32%

3%

Лютий

2 800,00

3 534,53

734,53

26%

3%

Березень

2 800,00

8 122,60

5322,60

190%

3%

КвСЦтень

2 800,00

7 513,13

4713,13

168%

3%

Травень

2 800,00

750,48

2049,52

73%

3%

Червень

2 800,00

942,62

1857,38

66%

3%

РАЗОМ

16 800,00

24 554,56

7 754,56

46%

3%


Таблиця 2.34

АналСЦз причин вСЦдхилень фактичних витрат вСЦд бюджету на статтю "РЖншСЦтАЭ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ за 1 пСЦврСЦччя 2005 року

Причини вСЦдхилення:

Сума вСЦдхилення , грн

1) РСЦст за рахунок незапланованих витрат (усСЦ витрати запланованСЦ в бюджетСЦ ЗАТ "Новий стильтАЭ)

2342,30

2) ВСЦдхилення по ПП Алешин

5 412,26



РАЗОМ

7754,56



Висновки для бюджетування:

Ва

1) БухгалтерСЦСЧ вести вСЦдособлений облСЦк по СЦнструментальному цеху СЦ показувати витрати по данСЦй статтСЦ у фактСЦ бюджету "ФормаСтиль"

Ва

2) Враховувати вСЦдхилення по ПП Алешину недоцСЦльно



Таблиця 2.35

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оплату працСЦ основних та допомСЦжних працСЦвникСЦв (з податками на ФОП) в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

32 092,14

37 564,45

5472,31

17,05%

3%

Серпень

34 739,68

38 498,2

3758,52

10,82%

3%

Вересень

45 153,40

39 617,51

5535,89

12,26%

3%

Жовтень

41436,96

41 377,26

59,70

0,14%

3%

Листопад

38 945,63

41 269,12

2323,49

5,97%

3%

Грудень

36 416,49

43 690,54

7274,05

19,97%

3%

РАЗОМ

228 784,29

242 017,08

13232,79

5,78%

3%

Таблиця 2.36

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оплату працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ (з податками на ФОП) в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

9 650,07

9072,73

577,34

5,98%

3%

Серпень

10 528,62

9529,43

999,19

9,49%

3%

Вересень

10 528,62

10433,04

95,58

0,91%

3%

Жовтень

10 092,13

13112,64

3020,51

29,93%

3%

Листопад

10 092,13

13207,76

3115,63

30,87%

3%

Грудень

10 092,13

14755,08

4662,95

46,20%

3%

РАЗОМ

60983,69

70110,68

9126,99

14,97%

3%


Рис.2.6. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування фонду оплати працСЦ основ них та допомСЦжних працСЦвникСЦв в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показ ники)

Рис.2.7. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування фонду оплати працСЦ основ них та допомСЦжних працСЦвникСЦв в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показни ки вСЦдхилень факту вСЦд плану)


Рис.2.8. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування ФОП адмСЦнСЦстрацСЦСЧ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.9. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування фонду оплати працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)

Таблиця 2.37

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на основнСЦ матерСЦали в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

3 381,77

9685,14

6303,37

186,39%

0%

Серпень

3 315,03

10031,49

6716,46

202,61%

0%

Вересень

9 126,18

12904,82

3778,64

41,40%

0%

Жовтень

6 538,47

6052,03

486,44

7,44%

0%

Листопад

6 314,83

8013,55

1698,72

26,90%

0%

Грудень

8 923,78

10032,18

1108,40

12,42%

0%

РАЗОМ

37 600,06

56 719,21

19 119,15

50,85%

0%


Таблиця 2.38

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на технСЦчне обслуговування та ремонти в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

(*)

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

1 333,18

0,00

1 333,18

100%

3%

Серпень

1 325,38

0,00

1 325,38

100%

3%

Вересень

967,63

0,00

967,63

100%

3%

Жовтень

744,73

0,00

744,73

100%

3%

Листопад

1 618,63

0,00

1 618,63

100%

3%

Грудень

1 485,43

0,00

1 485,43

100%

3%

РАЗОМ

3 848,80

0,00

3 848,80

100%

3%

(*) - у другому пСЦврСЦччСЦ 2005 року витрати продовжували враховуватися у загальному бюджетСЦ ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ


Рис.2.10. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на основнСЦ матеРСЦали в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.11. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на основнСЦ матерСЦали в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)


Таблиця 2.39

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на електроенергСЦю в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

(*)

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

1 126,42

0,00

1 126,42

100,00%

3%

Серпень

1 126,42

0,00

1 126,42

100,00%

3%

Вересень

1 090,08

1 680,12

590,04

54,13%

3%

Жовтень

1 126,42

1 805,37

678,95

60,28%

3%

Листопад

1 090,08

2 027,76

937,68

86,02%

3%

Грудень

1 126,42

2 317,06

1 190,64

105,70%

3%

РАЗОМ

6 685,84

7 830,31

1 144,47

17,12%

3%

(*) - у другому пСЦврСЦччСЦ 2005 року (липень, серпень) витрати продовжували враховуватися у загальному бюджетСЦ ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ

Таблиця 2.40

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на газ для опалення в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

0,00

0,00

0,00

0,00%

3%

Серпень

0,00

0,00

0,00

0,00%

3%

Вересень

0,00

0,00

0,00

0,00%

3%

Жовтень

910,44

733,79

176,65

19,40%

3%

Листопад

1281,56

1043,50

238,06

18,58%

3%

Грудень

1738,12

1359,06

379,06

21,81%

3%

РАЗОМ

3930,12

3136,35

793,77

20,20%

3%


Рис.2.12. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на електроенергСЦю в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.13. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на електроенергСЦю в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)


Рис.2.14. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на газ для опален

Ня в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.15. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на газ для опален ня в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)


Таблиця 2.41

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на СЦнструмент в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

6 407,87

3 119,44

3 288,43

51,32%

3%

Серпень

5 933,07

10 893,84

4 960,77

83,61%

3%

Вересень

7 985,01

8 502,55

517,54

6,48%

3%

Жовтень

7 873,56

4 998,57

2 874,99

36,51%

3%

Листопад

8 382,76

9 271,36

888,60

10,60%

3%

Грудень

8 502,63

7 334,73

1 167,90

13,74%

3%

РАЗОМ

45 084,89

44 120,49

964,40

2,14%

3%


Таблиця 2.42

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на охорону працСЦ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

315,94

314,00

1,94

0,62%

3%

Серпень

315,94

47,50

268,44

84,97%

3%

Вересень

315,94

49,00

266,94

84,49%

3%

Жовтень

315,94

65,25

250,69

79,35%

3%

Листопад

315,94

251,00

64,94

20,56%

3%

Грудень

315,94

93,12

222,82

70,53%

3%

РАЗОМ

1 895,66

819,87

1 075,79

56,75%

3%



Рис.2.16. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на СЦнструмент в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.17. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на СЦнструмент в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)


Таблиця 2.43

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на оренду в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

13 481,51

0,00

13 481,51

100,00%

0%

Серпень

4 871,16

8 723,72

3 852,56

79,09%

0%

Вересень

4 871,16

9 963,17

5 092,01

104,53%

0%

Жовтень

4 871,16

10 425,71

5 554,55

114,03%

0%

Листопад

4 871,16

10 201,28

5 330,12

109,42%

0%

Грудень

4 871,16

12 415,43

7 544,27

154,88%

0%

РАЗОМ

37 837,30

51 729,31

13 892,01

36,72%

0%



Таблиця 2.44

ДеталСЦзацСЦя вСЦдхилень по витратам на статтю "РЖншСЦтАЭ в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2005 року (пСЦсля корегування бюджету цеху у 2005 роцСЦ)

ПерСЦод

ПлановСЦ витрати по фактичному випуску, грн.

ФактичнСЦ витрати, грн.

ВСЦдхилення (факт план), грн

ВСЦдхилення, %

Припустиме вСЦдхилення, %

Липень

0,00

812,59

812,59

100%

3%

Серпень

0,00

2 151,22

2 151,22

100%

3%

Вересень

0,00

1 726,36

1 726,36

100%

3%

Жовтень

0,00

606,20

606,20

100%

3%

Листопад

0,00

480,49

480,49

100%

3%

Грудень

0,00

914,72

914,72

100%

3%

РАЗОМ

0,00

6 691,58

6 691,58

100%

3%


Рис.2.18. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на оренду в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (абсолютнСЦ показники)

Рис.2.19. АналСЦз якостСЦ бюджетного планування витрат на оренду в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)



Рис.2.20. Загальний аналСЦз ефективностСЦ роботи по вСЦдхиленням фактичних витрат вСЦд бюджетного планування витрат в СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2005 роцСЦ (вСЦдноснСЦ показники вСЦдхилень факту вСЦд плану)



Таблиця 2.45

АналСЦз вагомостСЦ впливу показникСЦв витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ на основнСЦ показники дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства в цСЦлому

2.4 АналСЦз проблемних питань в дСЦяльностСЦ цеху оснастки допомСЦжного виробництва ЗАТ тАЭНовий стиль УкраСЧнатАЭ та системСЦ оцСЦнки ефективностСЦ його дСЦяльностСЦ у складСЦ пСЦдприСФмства


За результатами бюджетного контролСЦнгу результатСЦв 1го пСЦврСЦччя 2005 року була виявлена вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку витрат СЦнструментального цеху по статтям бюджетування витрат:

  • оренда примСЦщення та обладнання (необхСЦдно зробити розподСЦл договорСЦв оренди по пСЦдприСФмству);
  • облСЦк фактично використаноСЧ електроенергСЦСЧ для роботи цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • облСЦк фактично використаного газу для отоплення цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку амортизацСЦСЧ основних засобСЦв цеху (необхСЦдно зробити розподСЦл основних засобСЦв по пСЦдприСФмству та окремий облСЦк);

КонтролСЦнг бюджетного кошторису фактичних та планових витрат по СЦнструментальному цеху також виявив ряд необлСЦкованих операцСЦй при побудовСЦ схеми бюджетування, а саме:

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на допомСЦжнСЦ матерСЦали, якСЦ застосовуються в СЦнструментальному цеху для виконання робСЦт;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти "асного обладнання СЦнструментального цеху для пСЦдтримки його працездатностСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти обладнання в цехах основного виробництва, яке виконуСФться робСЦтниками СЦнструментального допомСЦжного цеху для пСЦдтримки працездатностСЦ обладнання основних цехСЦв;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на транспортнСЦ операцСЦСЧ по закупцСЦ основних матерСЦалСЦв виробництва в допомСЦжному СЦнструментальному цеху, якСЦ СФ специфСЦчними СЦ не використовуються в основному виробництвСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на утримання цехового та мСЦжцехового транспорту та витрат на його експлуатацСЦю СЦ ремонт.

Станом на кСЦнець 2005 року всСЦ цСЦ види витрат включалися до загального бюджету витрат ЗАТ "Новий стиль - УкраСЧнатАЭ за зведеними статтями "Витрати на утримання допомСЦжного виробництва (за фактом)тАЭ, тому бюджетний план СЦнструментального цеху за 2005 рСЦк контролювався з певними умовностями.

Так, наприклад, при вСЦдсутностСЦ пристроСЧв облСЦку СФ плановий рСЦвень витрат на використання електроенергСЦСЧСЧ та газу, а фактичний рСЦвень враховуСФться як "нульовийтАЭ, тобто виникаСФ "псевдоекономСЦятАЭ по деяким статтям бюджету витрат цеху. Однак, при встановленнСЦ у 4 кварталСЦ 2005 року пристроСЧв окремого облСЦку споживання електроенергСЦСЧ та газу по СЦнструментальному цеху показало, що фактичне споживання електроенергСЦСЧ вище планово-бюджетного на +75 -150%, фактичне споживання газу нижче планово-бюджетного на -1520%, а фактична сума витрат на оренду в 2 рази вище нСЦж планово-бюджетна. В той же час, проведення за результатами бюджетного контролинга коригування бюджетного плану витрат для СЦнструментального цеху привело у 2му пСЦврСЦччСЦ до рСЦзкого зменшення середнього значення вСЦдхилення фактичних показникСЦв витрат вСЦд планово-бюджетних. Так по основним статтям нормування вартостСЦ оснастки:

а) по фонду оплати працСЦ основних та допомСЦжних робСЦтникСЦв

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить +26,72%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить +5,78%

б) по фонду оплати працСЦ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить +7,0 %

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить +14,97%

в) по матерСЦальним витратам на основнСЦ матерСЦали

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить +260,0%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить +50,85%

г) по витратам на СЦнструмент

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить -30,43%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить -2,14%

Основними виявленими при контролСЦнгу проблемами бюджетування дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху, в силу специфСЦки його роботи СФ:

неможливСЦсть нормативного планування фонду оплати працСЦ та витрат основних матерСЦалСЦв на виготовлення нових вузлСЦв в умовах СЧх одиничного виготовлення. При цьому помилка по матерСЦалам досягаСФ до 200%, а по фонду оплати працСЦ - до 50%;

нормативне планування вартостСЦ виготовлених вузлСЦв технологСЦчноСЧ оснастки за укрупненими нормативами (1215% вартСЦсть матерСЦалСЦв, 1416% вартСЦсть витрат СЦнструменту, 69 -74% витрати на оплату працСЦ (залишок)). При цьому не проводиться порСЦвняльний аналСЦз отриманих нормативних вартостей вузлСЦв оснастки з вартСЦстю аналогСЦчних вузлСЦв оснастки, виготовлених СЦншими спецСЦалСЦзованими СЦнструментальними виробництвами(ринок оснастки).

В цих умовах, проведений в табл.2.45 аналСЦз впливу характеристик дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеха та основного виробництва ЗАТ "Новий Стиль -УкраСЧнатАЭ показуСФ, що:

при загальнСЦй чисельностСЦ персоналу СЦнструментального цеха вСЦд 13,75% (2005 рСЦк) до 13,0%(2006 рСЦк) вСЦд загальноСЧ чисельностСЦ персоналу ЗАТ "Новий СтильтАЭ, його фонд оплати працСЦ становить 14,39% (2005 рСЦк) та 11,32%(2006 рСЦк);

як результат середньомСЦсячна заробСЦтна плата в СЦнструментальному цеху на +35%(2005) та +18%(2006) вище нСЦж середньомСЦсячна заробСЦтна плата в цСЦлому по пСЦдприСФмству;

оскСЦльки загальнСЦ витрати бюджетованоСЧ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху становлять приблизно 1,0% вСЦд загальноСЧ суми витрат ЗАТ "Новий СтильтАЭ, керСЦвництво пСЦдприСФмства на сучасному етапСЦ практично не звертаСФ особливоСЧ уваги на економСЦку дСЦяльностСЦ цього допомСЦжного цеху, зосередивши основну стратегСЦю на ритмСЦчностСЦ та безумовностСЦ самозабезпечення основного виробництва повною номенклатурою (бСЦля 1600 видСЦв) технологСЦчноСЧ оснастки унСЦкальних типорозмСЦрСЦв;

в той же час, треба звернути увагу на те, що частка амортизацСЦйних вСЦдрахувань СЦнструментального цеху досягаСФ 36% вСЦд загальноСЧ рСЦчноСЧ суми на амортизацСЦю основних засобСЦв ЗАТ "Новий СтильтАЭ, тобто обладнання цього цеху в найближчий час потрСЦбно оновлювати СЦ планувати перспективнСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ витрати;

загрузка обладнання СЦнструментального цеху, як цеху одиничного виробництва практично не нормуСФться, тобто унСЦверсальне обладнання маСФ ненормований час простою;

Як результат, перевищення СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва на +17,1% бюджету планових витрат на 2005 рСЦк практично було вСЦднесене на недосконалСЦсть методСЦв бюджетування СЦ привело до пСЦдвищення бюджетСЦв витрат матерСЦалСЦв у 2006 роцСЦ до 15,8% вСЦд загальних витрат (рис.2.3) при СЧх плановому рСЦвнСЦ у 2005 роцСЦ 6,01% (рис.2.2). Таким чином, СЦнструментальний цех допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ, на фонСЦ майже двократного зростання обсягу основного виробництва з 111,8 млн.грн. у 2005 роцСЦ до 190,5 млн.грн. у 2006 роцСЦ (табл.2.1),нарощуСФ свСЦй плановий бюджет витрат (рис.2.4) з 1,143 млн.грн. (2005) до 1,597 млн.грн. (2006 рСЦк) у вигСЦдних для нього умовах монопольного диктування цСЦн на технологСЦчну оснастку та вартСЦсть ремонтСЦв обладнання основних цехСЦв та тСЦСФСЧ ж технологСЦчноСЧ оснастки.

Тобто, пСЦд виглядом бюджетування дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ на сьогоднСЦшнСЦй день маскуСФться застарСЦла планововитратна система нормування "вСЦд досягнутоготАЭ.


РОЗДРЖЛ 3

ОБГРУНТУВАННЯ ШЛЯХРЖВ ПРЖДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТРЖ

ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ЦЕХУ ОСНАСТКИ ДОПОМРЖЖНОГО ВИРОБНИЦТВА

ЗАТ "НОВИЙ СТИЛЬУКРАРЗНАтАЭ ТА УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДИК ОЦРЖНКИ ЕФЕКТИВНОСТРЖ ЙОГО ДРЖЯЛЬНОСТРЖ


3.1 Промисловий сервСЦс (outsourcing) як альтернатива допомСЦжним виробництвам на пСЦдприСФмствСЦ


У сучасному свСЦтСЦ компанСЦСЧ постСЦйно вСЦдчувають посилення конкурентного тиску з боку ринку. Виживають СЦ домагаються успСЦху тСЦ, хто веде свСЦй бСЦзнес найбСЦльш ефективним способом, домагаючись зниження витрат при збереженнСЦ високоСЧ якостСЦ товарСЦв СЦ послуг.

ОднСЦСФю з форм органСЦзацСЦСЧ бСЦзнесу в сучасних умовах став промисловий сервСЦс або аутсорсинг (outsourcing) практика, що допомагаСФ компанСЦям мСЦнСЦмСЦзувати витрати на функцСЦонування СЦ розвиток в умовах ринковоСЧ економСЦки шляхом скорочення витрат, полСЦпшення якостСЦ продукцСЦСЧ СЦ послуг [3].

Аутсорсинг це передача сторонньому пСЦдрядчиковСЦ деяких бСЦзнесСЦвфункцСЦй пСЦдприСФмства. СутнСЦсть аутсорсинга полягаСФ в розподСЦлСЦ функцСЦй, що складають дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства, вСЦдповСЦдно до принципу "залишаю собСЦ тСЦльки те, що можу робити краще СЦнших, передаю зовнСЦшньому виконавцевСЦ те, що вСЦн робить краще СЦнших".

КонцепцСЦя аутсорсинга заснована на теорСЦСЧ вСЦртуальноСЧ органСЦзацСЦСЧ. У 1980х роках теоретики менеджменту довели, що найважливСЦшим фактором збереження конкурентноздатностСЦ компанСЦСЧ СФ розподСЦл СЧСЧ функцСЦй на основну СЦ другоряднСЦ та подальша передача цих другорядних функцСЦй зовнСЦшньому фахСЦвцевСЦ в цСЦй областСЦ. Згодом ця теорСЦя розширилася до передачСЦ спецСЦалСЦзованим компанСЦям усСЦх, у тому числСЦ й основних, функцСЦй фСЦрми.

КонцепцСЦя аутсорсинга зводиться до трьох основних принципСЦв [26]:

кожний повинен займатися своСФю роботою СЦ мати можливСЦсть сконцентруватися тСЦльки на нСЦй;

рСЦшення супутнСЦх задач потрСЦбно доручити тому, хто справиться з ними краще;

такий розподСЦл роботи заощаджуСФ кошти замовника СЦ приносить доход виконавцевСЦ.

СтрСЦмкий розвиток аутсорсинга почався з XX столСЦття зСЦ сфери СЦнформацСЦйних технологСЦй: функцСЦСЧ програмування, адмСЦнСЦстрування мереж СЦ пСЦдтримки СЦнформацСЦйних систем передавалися великим СЦнформацСЦйним фСЦрмам, для яких цей вид дСЦяльностСЦ був основним.

Передача деяких функцСЦй виробництва фахСЦвцями з боку вже багато рокСЦв успСЦшно практикуСФться компанСЦями усього свСЦту пСЦд рСЦзними назвами: виробництво за контрактом, керування потужностями, аутсорсинг або СЦнсорсинг.

Друга хвиля СЦнтересу до аутсорсингу виникла кСЦлька рокСЦв назад СЦ зв'язана з активСЦзацСЦСФю галузевоСЧ кооперацСЦСЧ. Аутсорсинг став широко застосовуватися в рамках схеми B2B або BtoB (business to business): бСЦзнес взаСФмодСЦСФ з бСЦзнесом прямо, без посередникСЦв СЦ великих управлСЦнських структур, виникаСФ могутня рухливСЦсть бСЦзнесу.

На противагу схемам групового керування, конкретним утСЦленням яких СФ холдСЦнги, концерни, або синдСЦкати, схема B2B припускаСФ незалежнСЦсть партнерСЦв, що створюють стСЦйкий операцСЦйно виробничий ланцюжок. Кожний з учасникСЦв ланцюжка маСФ дуже вузьку спецСЦалСЦзацСЦю, при цьому мСЦж ними немаСФ нСЦяких вСЦдносин, крСЦм договСЦрних. ТакСЦ ланцюжки стСЦйкСЦ, але в той же час значно залежать вСЦд якостСЦ: як тСЦльки якСЦсть виконання функцСЦй стаСФ неприйнятним, ланцюжки B2B починають автоматично оптимизироваться, виникаСФ рухлива кооперацСЦя.

Аутсорсинг традицСЦйно зводиться до передачСЦ функцСЦй, що забезпечують основний бСЦзнес (бухгалтерський облСЦк, СЦнформацСЦйнотехнСЦчне обслуговування, вантажнСЦ перевезення, допомСЦжне виробництво й СЦн.) зовнСЦшньому виконавцевСЦ. У зв'язку з поширенням мережних схем органСЦзацСЦСЧ бСЦзнесу усе ширше застосовуСФться аутсорсинг по технологСЦчних передСЦлах, коли компанСЦСЧпартнеровСЦ передаються вже не тСЦльки допомСЦжнСЦ (забезпечуючСЦ), а й основнСЦ бСЦзнесфункцСЦСЧ.

РозрСЦзняють три основних види аутсорсинга: функцСЦональний (передача функцСЦй керування), операцСЦйний (передача виробничих функцСЦй) СЦ ресурсний (придбання зовнСЦшнСЦх ресурсСЦв замСЦсть використання внутрСЦшнСЦх). У залежностСЦ вСЦд обсягу переданих сторонньому виконавцевСЦ функцСЦй кожний з перерахованих видСЦв аутсорсинга може мати визначену класифСЦкацСЦю.

Максимальний або повний аутсорсинг використовуСФться для позначення договору, по якому штат спСЦвробСЦтникСЦв, а можливо й активи, що вСЦдносяться до основноСЧ дСЦяльностСЦ компанСЦСЧ, передаються постачальниковСЦ послуг на час дСЦСЧ контракту. Частковий або вибСЦрковий аутсорсинг припускаСФ, що значна частина пСЦдроздСЦлСЦв залишаСФться у веденнСЦ клСЦСФнта.

При спСЦльному аутсорсингу сторони угоди залишаються партнерами. ОстаннСЦм часом термСЦн "спСЦльний аутсоринг» часто використовуСФться у випадку, якщо органСЦзацСЦя, що володСЦСФ високим рСЦвнем квалСЦфСЦкацСЦСЧ своСЧх фахСЦвцСЦв, передаСФ керування своСЧми пСЦдроздСЦлами третСЦй сторонСЦ.

При трансформацСЦйному аутсорсингу органСЦзацСЦя запрошуСФ постачальника послуг, що цСЦлком реалСЦзуСФ роботу пСЦдроздСЦлу, розробляючи СЦ створюючи новий кСЦнцевий продукт, потСЦм передаючи його клСЦСФнтовСЦ. ВСЦн вСЦдрСЦзняСФться вСЦд повного тому, що перехСЦд спСЦвробСЦтникСЦв СЦ активСЦв не остаточний - пСЦсля завершення проекту клСЦСФнт знову знаходить повний контроль СЦ вступаСФ у своСЧ обов'язки. ТакСЦ послуги СЦдентичнСЦ послугам звичайних консультантСЦв. Розходження в тСЦм, що при трансформацСЦйному аутсорсингу постачальник дСЦСФ досить незалежно вСЦд персоналу клСЦСФнта.

Аутсорсинг спСЦльного пСЦдприСФмства маСФ на увазСЦ створення новоСЧ компанСЦСЧ для розвитку майбутнСЦх дСЦлових можливостей. НадалСЦ персонал СЦ активи клСЦСФнта будуть переведенСЦ цьому спСЦльному пСЦдприСФмству, а не постачальниковСЦ послуг. ЦСЦль цСЦСФСЧ схеми - не тСЦльки пСЦдвищення якостСЦ роботи переведеного пСЦдроздСЦлу, але СЦ розробка товарСЦв СЦ послуг, що будуть проданСЦ третСЦй сторонСЦ. ПотСЦм замовник СЦ постачальник послуг можуть цСЦлком використовувати своСЧ можливостСЦ по створенню нового продукту, а клСЦСФнт роздСЦлить з ним витрати на його розробку. СпСЦльне пСЦдприСФмство одержуСФ переваги, користуючись спецСЦалСЦзованими знаннями клСЦСФнта про свСЦй ринок.

ДеякСЦ взаСФмозв'язки, що виникають у результатСЦ аутсорсинга, пСЦдсилюються тим, що клСЦСФнт або постачальник одержуСФ частку в акцСЦонерному капСЦталСЦ партнера. Якщо постачальник одержуСФ частку в ационерном капСЦталСЦ партнера. Якщо постачальник йде на це, значить вСЦн маСФ намСЦр дСЦяти в СЦнтересах свого клСЦСФнта. Якщо клСЦСФнт одержуСФ частку в акцСЦонерному капСЦталСЦ постачальника, це часто служить додатковим засобом забезпечення безпеки спСЦльного бСЦзнесу.

ОсновнСЦ причини звертання усе бСЦльшоСЧ кСЦлькостСЦ як закордонних, так СЦ вСЦтчизняних компанСЦй до аутсорсингу - ускладнення комунСЦкацСЦйного середовища СЦ бСЦзнесСЦвпроцесСЦв, що створюСФ неприйнятнСЦ для компанСЦй навантаження, прагнення одержати максимальну якСЦсть виконанняя бСЦзнесфункцСЦй СЦ скоротити при цьому "аснСЦ витрати, а також можливСЦсть визволити ресурси СЦ зосередитися на основнСЦй дСЦяльностСЦ.

В даний час спостерСЦгаСФться тенденцСЦя широкого використання аутсорсинга у всСЦх галузях СЦ секторах економСЦки. ОсновнСЦ напрямки застосування цього виду послуг - виробничий аутсорсинг, аутсоринг бСЦзнесСЦвпроцесСЦв (BPO - Business Process Outsorsing) СЦ СЦнформацСЦйно технологСЦчний IT аутсорсинг(ITO - IT Outsorsing).

Виробничий аутсорсинг звичайно застосовуСФться в тих випадках, коли компанСЦя виробник вирСЦшуСФ передати окремий процес по виготовленню промСЦжного продукту зовнСЦшньому виробниковСЦ. КрСЦм того, можливий варСЦант продажу частини своСЧх пСЦдроздСЦлСЦв СЦншим компанСЦям СЦ подальша взаСФмодСЦя з ними вже в рамках аутсорсинга. При цьому найчастСЦше використовують кСЦлька варСЦантСЦв спСЦвробСЦтництва. Перший - партнери надають сировину СЦ технологСЦСЧ, а фСЦрма - устаткування СЦ робСЦтникСЦв. У цьому випадку партнери замовляють фСЦрмСЦ продукцСЦю СЦ вона, використовуючи своСЧ технологСЦСЧ, сировину, людей, робить свСЦй продукт пСЦд чужою торговельною маркою.

Як приклад використання виробничого аутсорсинга можна привести японську компанСЦю Тойота (Toyota), що у даний момент займаСФться фактично тСЦльки проектуванням, зборкою СЦ реалСЦзацСЦСФю продукцСЦСЧ, а велика частина деталей СЦ комплектуючих виробляСФться стороннСЦми, найчастСЦше невеликими пСЦдприСФмствами. Дякуючи гнучкостСЦ СЦ мобСЦльностСЦ свого бСЦзнесу японськСЦ автомобСЦльнСЦ компанСЦСЧ стрСЦмко завойовують ринок.

КлючовСЦ тенденцСЦСЧ, що будуть визначати розвиток промислових компанСЦй у найближчСЦ кСЦлька рокСЦв в областСЦ аутсорсингу СФ наступними (табл.3.1):

Буде активно розвиватися ринок промислового сервСЦсу за рахунок видСЦлення цехСЦв зСЦ складу пСЦдприСФмств, створення на СЧхнСЦй базСЦ спецСЦалСЦзованих компанСЦй СЦ приходу закордонних гравцСЦв; Розвиток ринку промислового сервСЦсу - це, з одного боку, можливСЦсть для компанСЦй вСЦдмовлятися вСЦд "асних непрофСЦльних виробництв за рахунок переходу на альтернативних постачальникСЦв, а з СЦншого боку - це поява нових ринкСЦв збуту для тих, хто вирСЦшить зробити ставку на стратегСЦю субпостачальника; КрСЦм внутрСЦшнього ринку, СЦснуСФ потенцСЦал для виходу на мСЦжнародний ринок компонентСЦв;

До переваг, що одержуСФ пСЦдприСФмство при передачСЦ непрофСЦльних функцСЦй стороннСЦм органСЦзацСЦям, варто вСЦднести наступнСЦ.

По-перше, фокусування "асних ресурсСЦв на основних видах дСЦяльностСЦ. ФункцСЦСЧ, що забезпечують бСЦзнес, делегуються стороннСЦм компанСЦям, що надають послуги аутсорсинга в конкретнСЦй областСЦ. АналогСЦчно при використаннСЦ аутсорсинга може вСЦдбутися перерозподСЦл ресурсСЦв, ранСЦше задСЦяних на другорядних напрямках.

По-друге, зниження собСЦвартостСЦ функцСЦй, переданих аутсорсеру. Це може вСЦдбуватися за рахунок вузькоСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ фСЦрми-аутсорсера, що, з одного боку, знижуСФ вартСЦсть за рахунок "оптовоСЧ» продажу знань СЦ умСЦнь, а з СЦншоСЧ, забезпечуСФ якСЦсть функцСЦй за ту ж цСЦну через конкуренцСЦю.

По-третСФ, доступ до новСЦтнСЦх технологСЦй. Фирма-аутсорсер завдяки ефектовСЦ "оптових» продажСЦв своСЧх послуг маСФ бСЦльше стимулСЦв СЦ можливостей для придбання й освоСФння нових технологСЦй роботи, що в рамках окремого пСЦдприСФмства може бути нерентабельно.

По-четверте, надСЦйнСЦсть. Аутсорсинг припускаСФ виконання фСЦрмоюаутсорсером численних однотипних задач клСЦСФнтСЦв, що забезпечуСФ нагромадження практичного досвСЦду.

По-птАЩяте, передача вСЦдповСЦдальностСЦ за виконання конкретноСЧ функцСЦСЧ це стратегСЦя диверсифСЦкованостСЦ ризику мСЦж компанСЦСФю й аутсорсером.

РЖ нарештСЦ, пСЦдвищення частки СЦнвестицСЦй в основну СЦнфраструктуру пСЦдприСФмства, оскСЦльки аутсорсинг знижуСФ необхСЦднСЦсть СЦнвестування в пСЦдтримку другорядних функцСЦй СЦ в розвиток дСЦяльностСЦ, що не забезпечуСФ основну частку прибутку компанСЦСЧ.

В умовах конкуренцСЦСЧ, що пСЦдсилюСФться, поступальний розвиток бСЦзнесу стаСФ можливим багато в чому завдяки ефективному керуванню активами, у т.ч. шляхом концентрацСЦСЧ ресурсСЦв на профСЦльнСЦй дСЦяльностСЦ. Тому фахСЦвцСЦ на сучасному етапСЦ призивають пСЦдприСФмства бСЦльш активно переходити до аутсорсингу як до дСЦючого способу досягнення економСЦчних переваг перед конкурентами.


Таблиця 3.1

БСЦзнесмоделСЦ та логСЦка подальшого розвитку аутсорсинга в наступнСЦ

35 рокСЦв [18]

РСЦвень доданоСЧ вартостСЦ продуктовСЦ

Високий

ЛСЦдерство за цСЦною»

тАвУмСЦння робити дешевСЦ "копСЦСЧ» захСЦдних аналогСЦв

тАвПродуктивнСЦсть працСЦ на прийнятному рСЦвнСЦ

тАвГнучка адаптацСЦя продуктСЦв пСЦд украСЧнську специфСЦку

тАвРеструктуризацСЦя СЦ вСЦдмовлення вСЦд тих активСЦв СЦ виробництв, що не дозволяти забезпечити необхСЦдний рСЦвень продуктивностСЦ

ВлНСЦшева стратегСЦя»

тАвУмСЦння створювати продукт, що маСФ конкурентнСЦ переваги в порСЦвняннСЦ з закордонними аналогами для цСЦльового сегмента

тАвПравильна СЦдентифСЦкацСЦя СЦ концентрацСЦя на 12 перспективних нСЦшах

тАвГлибокий аутсорсинг усСЦх функцСЦй, що не вСЦдносяться до ключових компетенцСЦй

тАв МСЦжнародний маркетинг СЦ продажСЦ, активна присутнСЦсть на закордонних ринках

Низький

ВлЯкСЦсний сервСЦс»

тАвПромисловий сервСЦс у термСЦн, зСЦ стабСЦльною якСЦстю СЦ конкурентною цСЦною

тАвПравильна СЦдентифСЦкацСЦя тенденцСЦй на ринку аутсорсинга, вСЦдповСЦдно до яких визначаються профСЦльнСЦ СЦ непрофСЦльнСЦ активи

тАвАгресивний маркетинг

тАвДецентралСЦзацСЦя керування, полСЦпшення взаСФмодСЦСЧ виробничих, збутових СЦ СЦнженерних служб

ВлОрСЦСФнтацСЦя на субпСЦдряд »

тАвУмСЦння поставляти продукцСЦю вСЦдповСЦдно до мСЦжнародних стандартСЦв

тАвВиведення продуктивностСЦ на мСЦжнародний рСЦвень, вСЦдповСЦдно, доведення технологСЦй до сучасного рСЦвня, вСЦдмовлення вСЦд найбСЦльш застарСЦлих

тАвМСЦжнародний маркетинг, присутнСЦсть на ключових цСЦльових ринках

тАвРеорганСЦзацСЦя взаСФмодСЦСЧ всСЦх ключових дирекцСЦй СЦ служб



УкраСЧна

МСЦжнароднСЦ ринки



ЦСЦльовСЦ ринки


Аутсорсинг виробництва один з найбСЦльш динамСЦчно розвиваючихся напрямкСЦв у сучаснСЦй свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, що представляСФ собою елемент стратегСЦСЧ пСЦдприСФмства, при якому воно на тривалий термСЦн передаСФ стороннСЦй органСЦзацСЦСЧ цСЦлком функцСЦю виробництва окремих складових своСФСЧ продукцСЦСЧ або операцСЦСЧ по забезпеченню виробництва, тобто окремий бСЦзнеспроцес.

Застосування аутсорсинга на ЗаходСЦ почалося наприкСЦнцСЦ 80х рокСЦв у сферСЦ СЦнформацСЦйних технологСЦй, але до дСЦйсного часу практика виведення непрофСЦльних активСЦв поширилася вже досить широко, охопивши практично всСЦ галузСЦ економСЦки. За свСЦдченням журналу Fortune, як мСЦнСЦмум 90% сучасних захСЦдних пСЦдприСФмств уже передали на аутсорсинг хоча б одну функцСЦю свого виробництва. А такСЦ пСЦдприСФмства, як Toyota, Honda, Chrysler делегують стороннСЦм органСЦзацСЦям порядку 70% бСЦзнесСЦвпроцесСЦв, ранСЦше виконуваних самостСЦйно.

ТрадицСЦйними для передачСЦ на аутсорсинг СФ [15]:

БСЦзнесипроцеси, якСЦ тСЦсно зв'язанСЦ з виробництвом, але СФ забезпечувальними (енергетичне господарство, виробництво оснащення, органСЦзацСЦя транспортного забезпечення, ремонтних СЦ СЦнших допомСЦжних робСЦт, логСЦстичнСЦ процеси);

БСЦзнесипроцеси, важливСЦ для розвитку бСЦзнесу компанСЦй, але потребуючСЦ вСЦдповСЦдного устаткування СЦ спецСЦалСЦзованоСЧ пСЦдготовки спСЦвробСЦтникСЦв, що виконують цю роботу (IT, маркетинг, реклама, бухгалтерськСЦ СЦ юридичнСЦ послуги, пСЦдбор СЦ навчання персоналу);

БСЦзнесипроцеси, що не вимагають високоСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ, але займають багато робочого часу СЦ монотоннСЦ по характерСЦ робСЦт (введення великих обсягСЦв СЦнформацСЦСЧ в бази даних, неквалСЦфСЦкована ручна праця на виробництвСЦ, прибирання примСЦщень, кур'СФрськСЦ послуги СЦ т.д.).

У результатСЦ переходу на аутсорсинг пСЦдприСФмства домагаються ефективностСЦ виробництва за рахунок:

збСЦльшення продуктивностСЦ працСЦ на профСЦльному напрямку;

зниження рСЦвня витрат;

скорочення термСЦну виробництва продукцСЦСЧ.

Незважаючи на те, що аутсорсинг завоював широке визнання в тСЦй частинСЦ свСЦтовоСЧ економСЦки, що побудована на ринковСЦй основСЦ, у нашСЦй краСЧнСЦ прикладСЦв подСЦбноСЧ практики до останнього часу було небагато. Пояснення тому можна знайти в широко розповсюдженСЦй думцСЦ, що розвитковСЦ аутсорсинга в УкраСЧнСЦ заважають наступнСЦ об'СФктивнСЦ обставини:

По-перше, бСЦзнес украСЧнських пСЦдприСФмств не завжди утворювався виходячи з економСЦчних розумСЦнь, СЦ часто органСЦзацСЦя виробництва не вСЦдповСЦдаСФ ринковим економСЦчним принципам.

По-друге, правове середовище не дозволяСФ з перших контактСЦв установлювати довСЦрчСЦ стосунки зСЦ стороннСЦми органСЦзацСЦями.

  1. По-третСФ, рСЦвень розвитку постачальникСЦв послуг аутсорсинга недостатнСЦй, щоб забезпечити необхСЦдне пСЦдприСФмствам замовникам якСЦсть.

ДСЦйсно, приходиться визнати, що зазначенСЦ обставини "астивСЦ нашСЦй економСЦцСЦ, але, незважаючи на це, за останнСЦ 34 року ситуацСЦя з поширенням аутсорсинга початку мСЦнятися в кращу сторону. Це порозумСЦваСФться тим, що:

а) за цей час вСЦдбулися значнСЦ якСЦснСЦ зрушення в економСЦчному СЦ громадському життСЦ краСЧни;

б) СЦншСЦ шляхи оптимСЦзацСЦСЧ виробництва, альтернативнСЦ аутсорсингу, багатьма пСЦдприСФмствами уже випробуванСЦ, у той час як конкуренцСЦя в бСЦзнесСЦ не тСЦльки не слабшаСФ, але СЦ пСЦдсилюСФться.

КрСЦм того, необхСЦдно прийняти в увагу, що критерСЦй цСЦнового виграшу вСЦд використання аутсорсингових послуг у порСЦвняннСЦ з виконанням робСЦт самотужки, не обов'язково СФ визначальним. У бСЦльшостСЦ випадкСЦв у початковоСЧ економСЦСЧ на аутсорсингу не вСЦдбуваСФться, перехСЦд на аутсорсинг це стратегСЦя на зростання прибутковостСЦ СЦ конкурентноздатностСЦ в довгостроковСЦй перспективСЦ.


3.2 Удосконалення методики оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва на основСЦ моделСЦ конкурентного бюджетування витрат з врахуванням альтернативних послуг аутсорсингу


В дипломному проектСЦ, на основСЦ проведеного аналСЦзу, СФ доцСЦльним для перехСЦдноСЧ економСЦки УкраСЧни з нестабСЦльною роботою промислових пСЦдприСФмств сформулювати удосконалену оцСЦнку ефективностСЦ функцСЦонування цехСЦв допомСЦжних виробництв на основСЦ методу потенцСЦалСЦв порСЦвняльних типСЦв допомСЦжних бСЦзнес-процесСЦв:

собСЦвартСЦсть, економСЦчнСЦсть, динамСЦчнСЦсть, унСЦверсальнСЦсть, забезпеченСЦсть матерСЦалами,технологСЦями, обладнанням та квалСЦфСЦкованим персоналом "асного СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва;

вартСЦсть та ризик зупинки "асного основного виробництва при переходСЦ на стратегСЦю аутсорсингу допомСЦжних функцСЦй СЦнструментального цеху зовнСЦшнСЦм спецСЦалСЦзованим виробництвом.

Таким чином, стратегСЦю удосконаленоСЧ методики оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва запропонуСФмо формулювати наступним чином:

якщо собСЦвартСЦсть виготовленого СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки вище вартостСЦ аналогСЦчного виробу зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого виробництва;

якщо час виготовлення необхСЦдного СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва вище часу виготовлення аналогСЦчного виробу зовнСЦшнСЦм спецСЦалСЦзованим виробництвом (з врахуванням часу транспортировки);

якщо час перебудови для виготовлення наступного СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки в "асному СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва вище часу аналогСЦчноСЧ перебудови на зовнСЦшньому спецСЦалСЦзованому виробництвСЦ;

то можна однозначно стверджувати, що пСЦдприСФмство знаходиться на стадСЦСЧ прийняття рСЦшення про аутсорсинг послуг допомСЦжного СЦнструментального виробництва.

Однак для визнання роботи цеху допомСЦжного виробництва неефективним необхСЦдно розрахувати ще декСЦлька важливих показникСЦв:

чи маСФ зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство обсяг випуску необхСЦдних пристроСЧв як мСЦнСЦмум в 23 рази бСЦльше, нСЦж обсяг робСЦт СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва (диверсифСЦкацСЦя замовникСЦв);

чи СФ зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство фСЦнансово стСЦйким та чи маСФ воно необхСЦдний ритмСЦчний обсяг матерСЦальних поставок та послуг для ритмСЦчноСЧ роботи свого спецСЦалСЦзованого виробництва в необхСЦдних обсягах;

чи СФ можливСЦсть у конкурентСЦв створити негативний вплив на дСЦяльнСЦсть зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого пСЦдприСФмства та, вСЦдповСЦдно, через негативнСЦ тенденцСЦСЧ в його роботСЦ негативно вплинути на "асне основне виробництво;

чи СФ альтернативне зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство, на яке буде можливим переорСЦСФнтуватися при форсмажорних обставинах на основному субтАЩСФктСЦ аутсорсинга ( тобто чи СФ монополСЦя ринку виробничого сервСЦсу).

Тобто, удосконалена методика оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва, окрСЦм калькуляцСЦйних методСЦв бюджетування дСЦяльностСЦ цеху, як центру нормованих витрат, повинна мати ще додатковСЦ показники, якСЦ в виглядСЦ вагових коефСЦцСЦСФнтСЦв впливу порСЦвняльних характеристик ефективностСЦ зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого пСЦдприСФмства

В табл.2.5 та табл. Г.1Г.2 Додатку Г наведенСЦ програма та фСЦнансовСЦ показники розрахунку внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ цСЦни собСЦвартостСЦ виготовлення новоСЧ оснастки в СЦнструментальному цеху ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2 пСЦврСЦччСЦ 2006 року. ВнутрСЦшня калькуляцСЦйна цСЦна собСЦвартостСЦ виготовленоСЧ оснастки розраховуСФться в ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ за спрощеною укрупненою методикою (норматив ФОП на типовСЦ узли оснастки + норматив витрат на матерСЦали на типовСЦ вузли оснастки + витрати на СЦнструмент у розмСЦрСЦ 19% ФОП).

Така спрощена методологСЦя СФ суто виробничою та дозволяСФ:

  • нормувати та сплачувати заробСЦтну плату за виконану роботу;
  • нормувати витрати основних матерСЦалСЦв на вироб та забезпечувати СЧх своСФчасну доставку в цех;
  • нормувати витрати СЦнструментСЦв на вироб та забезпечувати СЧх своСФчасну доставку в цех;

Бюджетний контролСЦнг планування витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2006 року показав, що, враховуючи недолСЦки бюджетування 2005 року, на пСЦдприСФмствСЦ:

встановленСЦ окремСЦ пристроСЧ облСЦку витраченоСЧ електроенергСЦСЧ та газу, правда тСЦльки на рСЦвнСЦ усього СЦнструментального цеху, що не дозволяСФ впровадити процесний метод бюджетноСЧ калькуляцСЦСЧ. Це дозволило бюджетувати витрати електроенергСЦСЧ та газу;

окремо проведено калькулювання та бюджетування витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти обладнання цеху;

окремо розрахованСЦ та виведенСЦ на бюджетування витрати на оренду обладнання та виробничих площ цеху;

окремо розраховуСФться фонд оплати працСЦ основних та допомСЦжних робСЦтникСЦв, якСЦ виконують роботи по ремонту експлуа-СФмоСЧ оснастки, ремонту експлуатуСФмих пресформ СЦ виготовленню нових видСЦв оснастки;

окремо розраховуються витрати на основнСЦ матерСЦали по ремонту експлуа-СФмоСЧ оснастки, ремонту експлуатуСФмих пресформ СЦ виготовленню нових видСЦв оснастки;

НедолСЦком системи бюджетування витрат цеху залишаСФться невирСЦшене питання окремоСЧ калькуляцСЦСЧ транспортних витрат на доставку основних матерСЦалСЦв та транспортне обслуговування дСЦяльностСЦ цеху, а також розрахунок норм витрати СЦнструментСЦв як певного середньоСЦсторичного проценту вСЦд фонду оплати робСЦт.

В табл.3.2 на основСЦ бюджетного планування витрат СЦнструментального цеху пропонуСФться удосконалена методологСЦя для розрахунку потенцСЦалСЦв внутрСЦшнСЦх калькуляцСЦйних цСЦн виробу та зовнСЦшнСЦх ринкових цСЦн на аналогСЦчнСЦ вироби. Тим паче, що аналСЦз програми нових виробСЦв (табл.2.5) показав, що серед технологСЦчноСЧ оснастки СФ невеликСЦ партСЦСЧ стандартних гайок М18 та втулок, якСЦ з успСЦхом можна замСЦнити покупними виробами спецСЦалСЦзованих зовнСЦшнСЦх СЦнструментальних виробництв.

В табл.3.2 послСЦдовно розраховуСФться:

1. Укрупнена калькуляцСЦйна цСЦна Цкальк_внутр щомСЦсячноСЧ програми виготовлення новоСЧ оснастки (ФОП + матерСЦали + СЦнструменти);

2. РозраховуСФться поточний коефСЦцСЦСФнт розподСЦлу накладних витрат на вартСЦсть виготовлення новоСЧ оснастки:


(3.1)


3. РозраховуСФться внутрСЦшня собСЦвартСЦсть виготовлення новоСЧ оснастки з врахуванням коефСЦцСЦСФнта накладних витрат та 10% на транспортнСЦ витрати:


(3.2)


4. З врахуванням середнього коефСЦцСЦСФнту ризику зриву зовнСЦшнСЦх поставок по строку впровадження (1,3) розраховуСФться середнСЦй коефСЦцСЦСФнт еквСЦваленту зовнСЦшньоСЧ ринковоСЧ цСЦни та внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ собСЦвартостСЦ виготовлення оснастки (потенцСЦал цСЦн).

АналСЦз результатСЦв розрахункСЦв, наведених в табл.3.2, показуСФ, що при зовнСЦшнСЦй ринковСЦй цСЦнСЦ (без ПДВ) пристроСЧв технологСЦчноСЧ оснастки, виготовлених спецСЦалСЦзованими СЦнструментальними пСЦдприСФмствами виробничого сервСЦсу, нижче нСЦж 2,2 рази вСЦд внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ цСЦни планових бюджетних витрат на виготовлення цього пристрою СЦнструментальним цехом ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ, можна передавати виготовлення технологСЦчноСЧ оснастки на аутсорсинг.


Таблиця 3.2


Розрахунок показника потенцСЦалу внутрСЦшнСЦх та зовнСЦшнСЦх цСЦн на оснастку для ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ



Продовження табл.3.2




ВИСНОВКИ


Дипломне дослСЦдження дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства по випуску стСЦльцСЦв та кресел на основСЦ металоконструктивних силових елементСЦв ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ(м. ХаркСЦв) показало, що для виробництва характерний малосерСЦйний випуск одночасно бСЦля 1600 моделей продукцСЦСЧ. Така побудова товарного ряду продукцСЦСЧ потребуСФ одного з двох типСЦв виробництва:

а) або конструювання модифСЦкацСЦй продукцСЦСЧ на основСЦ стандартизованих елементСЦв, якСЦ випускаються самим виробництвом, або закупаються у спецСЦаСЦзованих виробникСЦв комплектуючих;

б) або наявностСЦ допомСЦжного виробництва оснастки пСЦд кожну модифСЦкацСЦю та лСЦнСЦй унСЦверсальних станкСЦв з швидкою переналадкою на новий тип продукцСЦСЧ.

ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ на сучасному етапСЦ використовуСФ другий шлях розвитку виробництва, тобто стратегСЦю орСЦСФнтацСЦСЧ на замкнутий цикл виготовлення металевих основ та конструкцСЦй стСЦльцСЦв та крСЦсел на "асному виробництвСЦ з мСЦнСЦмСЦзацСЦСФю зовнСЦшнСЦх покупок комплектуючих.

ОскСЦльки створений СЦнструментальний цех допомСЦжного виробництва випускаСФ технологСЦчну оснастку, яка використуСФться для випуску багатьох основних виробСЦв пСЦдприСФмства, якСЦ СЦдуть на продаж, з економСЦчноСЧ точки зору вироблена технологСЦчна оснастка переносить свою вартСЦсть на вартСЦсть основних виробСЦв аналогСЦчно процесам амортизацСЦСЧ основних засобСЦв при кожному циклСЦ виробництва. В той же час, перСЦод повного фСЦзичного чи морального зношення технологСЦчноСЧ оснастки настаСФ, як правило, для малосерСЦйного виробництва ранСЦш нСЦж 1 рСЦк, тобто технологСЦчна оснастка може бути зарахована як швидкозношувальнСЦ предмети, вартСЦсть яких повинна списуватись на обмежену партСЦю випуску основноСЧ продукцСЦСЧ.

Враховуючи це, проблема оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цехСЦв допомСЦжного виробництва та СЧх планового фСЦнансування на сьогоднСЦшнСЦй день на пСЦдприСФмствах не вирСЦшена, а витрати цехСЦв допомСЦжного виробництва плануються СЦсторично "вСЦд досягнутого рСЦвнятАЭ.

Для органСЦзацСЦСЧ фСЦнансування дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в 2005 роцСЦ на пСЦдприСФмствСЦ ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ впроваджено систему бюджетування "ФормСтильтАЭ першого поколСЦння, яка повинна оптимСЦзувати роботу СЦнструментального цеху, як центру нормованих витрат пСЦдприСФмства.

В дипломному дослСЦдженнСЦ за результатами бюджетного контролСЦнгу результатСЦв 1го пСЦврСЦччя 2005 року була виявлена вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку витрат СЦнструментального цеху по статтям бюджетування витрат:

  • оренда примСЦщення та обладнання (необхСЦдно зробити розподСЦл догоорСЦв оренди по пСЦдприСФмству);
  • облСЦк фактично використаноСЧ електроенергСЦСЧ для роботи цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • облСЦк фактично використаного газу для отоплення цеху ( необхСЦдне встановлення окремих пристроСЧв облСЦку);
  • вСЦдсутнСЦсть окремого облСЦку амортизацСЦСЧ основних засобСЦв цеху (необхСЦдно зробити розподСЦл основних засобСЦв по пСЦдприСФмству та окремий облСЦк);

КонтролСЦнг бюджетного кошторису фактичних та планових витрат по СЦнструментальному цеху також виявив ряд необлСЦкованих операцСЦй при побудовСЦ схеми бюджетування, а саме:

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на допомСЦжнСЦ матерСЦали, якСЦ застосовуються в СЦнструментальному цеху для виконання робСЦт;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти "асного обладнання СЦнструментального цеху для пСЦдтримки його працездатностСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет планових норм витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти обладнання в цехах основного виробництва, яке виконуСФться робСЦтниками СЦнструментального допомСЦжного цеху для пСЦдтримки працездатностСЦ обладнання основних цехСЦв;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на транспортнСЦ операцСЦСЧ по закупцСЦ основних матерСЦалСЦв виробництва в допомСЦжному СЦнструментальному цеху, якСЦ СФ специфСЦчними СЦ не використовуються в основному виробництвСЦ;

вСЦдсутнСЦй бюджет витрат на утримання цехового та мСЦжцехового транспорту та витрат на його експлуатацСЦю СЦ ремонт.

Станом на кСЦнець 2005 року всСЦ цСЦ види витрат включалися до загального бюджету витрат ЗАТ "Новий стиль - УкраСЧнатАЭ за зведеними статтями "Витрати на утримання допомСЦжного виробництва (за фактом)тАЭ, тому бюджетний план СЦнструментального цеху за 2005 рСЦк контролювався з певними умовностями.

Так, наприклад, при вСЦдсутностСЦ пристроСЧв облСЦку СФ плановий рСЦвень витрат на використання електроенергСЦСЧСЧ та газу, а фактичний рСЦвень враховуСФться як "нульовийтАЭ, тобто виникаСФ "псевдоекономСЦятАЭ по деяким статтям бюджету витрат цеху.

Однак, при встановленнСЦ у 4 кварталСЦ 2005 року пристроСЧв окремого облСЦку споживання електроенергСЦСЧ та газу по СЦнструментальному цеху показало, що фактичне споживання електроенергСЦСЧ вище планово-бюджетного на +75 -150%, фактичне споживання газу нижче планово-бюджетного на -1520%, а фактична сума витрат на оренду в 2 рази вище нСЦж планово-бюджетна.

В той же час, проведення за результатами бюджетного контролинга коригування бюджетного плану витрат для СЦнструментального цеху привело у 2му пСЦврСЦччСЦ до рСЦзкого зменшення середнього значення вСЦдхилення фактичних показникСЦв витрат вСЦд планово-бюджетних. Так по основним статтям нормування вартостСЦ оснастки:

а) по фонду оплати працСЦ основних та допомСЦжних робСЦтникСЦв

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить +26,72%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить +5,78%

б) по матерСЦальним витратам на основнСЦ матерСЦали

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить +260,0%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить +50,85%

в) по витратам на СЦнструмент

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 1 пСЦврСЦччя становить -30,43%

середнСФ вСЦдхилення факту вСЦд плану за 2 пСЦврСЦччя становить -2,14%

Основними виявленими при контролСЦнгу проблемами бюджетування дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху, в силу специфСЦки його роботи СФ:

неможливСЦсть нормативного планування фонду оплати працСЦ та витрат основних матерСЦалСЦв на виготовлення нових вузлСЦв в умовах СЧх одиничного виготовлення. При цьому помилка по матерСЦалам досягаСФ до 200%, а по фонду оплати працСЦ - до 50%;

нормативне планування вартостСЦ виготовлених вузлСЦв технологСЦчноСЧ оснастки за укрупненими нормативами (1215% вартСЦсть матерСЦалСЦв, 1416% вартСЦсть витрат СЦнструменту, 69 -74% витрати на оплату працСЦ (залишок)). При цьому не проводиться порСЦвняльний аналСЦз отриманих нормативних вартостей вузлСЦв оснастки з вартСЦстю аналогСЦчних вузлСЦв оснастки, виготовлених СЦншими спецСЦалСЦзованими СЦнструментальними виробництвами(ринок оснастки).

В цих умовах, проведений впливу характеристик дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеха та основного виробництва ЗАТ "Новий Стиль -УкраСЧнатАЭ показуСФ, що:

при загальнСЦй чисельностСЦ персоналу СЦнструментального цеха вСЦд 13,75% (2005 рСЦк) до 13,0%(2006 рСЦк) вСЦд загальноСЧ чисельностСЦ персоналу ЗАТ "Новий СтильтАЭ, його фонд оплати працСЦ становить 14,39% (2005 рСЦк) та 11,32%(2006 рСЦк);

як результат середньомСЦсячна заробСЦтна плата в СЦнструментальному цеху на +35%(2005) та +18%(2006) вище нСЦж середньомСЦсячна заробСЦтна плата СЦ цСЦлому по пСЦдприСФмству;

оскСЦльки загальнСЦ витрати бюджетованоСЧ дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху становлять приблизно 1,0% вСЦд загальноСЧ суми витрат ЗАТ "Новий СтильтАЭ, керСЦвництво пСЦдприСФмства на сучасному етапСЦ практично не звертаСФ особливоСЧ уваги на економСЦку дСЦяльностСЦ цього допомСЦжного цеху, зосередивши основну стратегСЦю на ритмСЦчностСЦ та безумовностСЦ самозабезпечення основного виробництва повною номенклатурою (бСЦля 1600 видСЦв) технологСЦчноСЧ оснастки унСЦкальних типорозмСЦрСЦв;

в той же час, треба звернути увагу на те, що частка амортизацСЦйних вСЦдрахувань СЦнструментального цеху досягаСФ 36% вСЦд загальноСЧ рСЦчноСЧ суми на амортизацСЦю основних засобСЦв ЗАТ "Новий СтильтАЭ, тобто обладнання цього цеху в найближчий час потрСЦбно оновлювати СЦ вносити перспективнСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ витрати;

загрузка обладнання СЦнструментального цеху, як цеху одиничного виробництва практично не нормуСФться, тобто унСЦверсальне обладнання маСФ ненормований час простою;

Як результат, перевищення СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва на +17,1% бюджету планових витрат на 2005 рСЦк практично було вСЦднесене на недосконалСЦсть методСЦв бюджетування СЦ привело до пСЦдвищення бюджетСЦв витрат матерСЦалСЦв у 2006 роцСЦ до 15,8% вСЦд загальних витрат при СЧх плановому рСЦвнСЦ у 2005 роцСЦ 6,01%. Таким чином, СЦнструментальний цех допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ, на фонСЦ майже двократного зростання обсягу основного виробництва з 111,8 млн.грн. у 2005 роцСЦ до 190,5 млн.грн. у 2006 роцСЦ, нарощуСФ свСЦй плановий бюджет витрат (рис.2.4) з 1,143 млн.грн. (2005) до 1,597 млн.грн. (2006 рСЦк) у вигСЦдних для нього умовах монопольного диктування цСЦн на технологСЦчну оснастку та вартСЦсть ремонтСЦв обладнання основних цехСЦв та тСЦСФСЧ ж технологСЦчноСЧ оснастки.

Тобто, пСЦд виглядом бюджетування дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва в ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ на сьогоднСЦшнСЦй день маскуСФться застарСЦла планововитратна система калькуляцСЦйного нормування в середньому "вСЦд досягнутоготАЭ.

ОднСЦСФю з форм органСЦзацСЦСЧ бСЦзнесу в сучасних умовах став промисловий сервСЦс або аутсорсинг (outsourcing) практика, що допомагаСФ компанСЦям мСЦнСЦмСЦзувати витрати на функцСЦонування СЦ розвиток в умовах ринковоСЧ економСЦки шляхом скорочення витрат, полСЦпшення якостСЦ продукцСЦСЧ СЦ послуг.

Аутсорсинг це передача сторонньому пСЦдрядчиковСЦ деяких бСЦзнесСЦвфункцСЦй пСЦдприСФмства. СутнСЦсть аутсорсинга полягаСФ в розподСЦлСЦ функцСЦй, що складають дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства, вСЦдповСЦдно до принципу "залишаю собСЦ тСЦльки те, що можу робити краще СЦнших, передаю зовнСЦшньому виконавцевСЦ те, що вСЦн робить краще СЦнших".

КонцепцСЦя аутсорсинга зводиться до трьох основних принципСЦв:

кожний повинен займатися своСФю роботою СЦ мати можливСЦсть сконцентруватися тСЦльки на нСЦй;

рСЦшення супутнСЦх задач потрСЦбно доручити тому, хто справиться з ними краще;

такий розподСЦл роботи заощаджуСФ кошти замовника СЦ приносить доход виконавцевСЦ.

КлючовСЦ тенденцСЦСЧ, що будуть визначати розвиток промислових компанСЦй у найближчСЦ кСЦлька рокСЦв в областСЦ аутсорсингу СФ наступними:

Буде активно розвиватися ринок промислового сервСЦсу за рахунок видСЦлення цехСЦв зСЦ складу пСЦдприСФмств, створення на СЧхнСЦй базСЦ спецСЦалСЦзованих компанСЦй СЦ приходу закордонних гравцСЦв; Розвиток ринку промислового сервСЦсу - це, з одного боку, можливСЦсть для компанСЦй вСЦдмовлятися вСЦд "асних непрофСЦльних виробництв за рахунок переходу на альтернативних постачальникСЦв, а з СЦншого боку - це поява нових ринкСЦв збуту для тих, хто вирСЦшить зробити ставку на стратегСЦю субпостачальника; КрСЦм внутрСЦшнього ринку, СЦснуСФ потенцСЦал для виходу на мСЦжнародний ринок компонентСЦв;

До переваг, що одержуСФ пСЦдприСФмство при передачСЦ непрофСЦльних функцСЦй стороннСЦм органСЦзацСЦям, варто вСЦднести наступнСЦ.

По-перше, фокусування "асних ресурсСЦв на основних видах дСЦяльностСЦ. ФункцСЦСЧ, що забезпечують бСЦзнес, делегуються стороннСЦм компанСЦям, що надають послуги аутсорсинга в конкретнСЦй областСЦ. АналогСЦчно при використаннСЦ аутсорсинга може вСЦдбутися перерозподСЦл ресурсСЦв, ранСЦше задСЦяних на другорядних напрямках.

По-друге, зниження собСЦвартостСЦ функцСЦй, переданих аутсорсеру. Це може вСЦдбуватися за рахунок вузькоСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ фСЦрми-аутсорсера, що, з одного боку, знижуСФ вартСЦсть за рахунок "оптовоСЧ» продажу знань СЦ умСЦнь, а з СЦншоСЧ, забезпечуСФ якСЦсть функцСЦй за ту ж цСЦну через конкуренцСЦю.

По-третСФ, доступ до новСЦтнСЦх технологСЦй. Фирма-аутсорсер завдяки ефектовСЦ "оптових» продажСЦв своСЧх послуг маСФ бСЦльше стимулСЦв СЦ можливостей для придбання й освоСФння нових технологСЦй роботи, що в рамках окремого пСЦдприСФмства може бути нерентабельно.

По-четверте, надСЦйнСЦсть. Аутсорсинг припускаСФ виконання фСЦрмою-аутсорсером численних однотипних задач клСЦСФнтСЦв, що забезпечуСФ нагромадження практичного досвСЦду.

По-птАЩяте, передача вСЦдповСЦдальностСЦ за виконання конкретноСЧ функцСЦСЧ це стратегСЦя диверсифСЦкованостСЦ ризику мСЦж компанСЦСФю й аутсорсером.

РЖ нарештСЦ, пСЦдвищення частки СЦнвестицСЦй в основну СЦнфраструктуру пСЦдприСФмства, оскСЦльки аутсорсинг знижуСФ необхСЦднСЦсть СЦнвестування в пСЦдтримку другорядних функцСЦй СЦ в розвиток дСЦяльностСЦ, що не забезпечуСФ основну частку прибутку компанСЦСЧ.

Таким чином, стратегСЦю удосконаленоСЧ методики оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва в дипломному проектСЦ запропоновано формулювати наступним чином:

якщо собСЦвартСЦсть виготовленого СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки вище вартостСЦ аналогСЦчного виробу зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого виробництва;

якщо час виготовлення необхСЦдного СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки СЦнструментальним цехом допомСЦжного виробництва вище часу виготовлення аналогСЦчного виробу зовнСЦшнСЦм спецСЦалСЦзованим виробництвом (з врахуванням часу транспортировки);

якщо час перебудови для виготовлення наступного СЦнструменту чи технологСЦчноСЧ оснастки в "асному СЦнструментальному цеху допомСЦжного виробництва вище часу аналогСЦчноСЧ перебудови на зовнСЦшньому спецСЦалСЦзованому виробництвСЦ;

то можна однозначно стверджувати, що пСЦдприСФмство знаходиться на стадСЦСЧ прийняття рСЦшення про аутсорсинг послуг допомСЦжного СЦнструментального виробництва.

Однак для визнання роботи цеху допомСЦжного виробництва неефективним необхСЦдно розрахувати ще декСЦлька важливих показникСЦв:

чи маСФ зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство обсяг випуску необхСЦдних пристроСЧв як мСЦнСЦмум в 23 рази бСЦльше, нСЦж обсяг робСЦт СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва (диверсифСЦкацСЦя замовникСЦв);

чи СФ зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство фСЦнансово стСЦйким та чи маСФ воно необхСЦдний ритмСЦчний обсяг матерСЦальних поставок та послуг для ритмСЦчноСЧ роботи свого спецСЦалСЦзованого виробництва в необхСЦдних обсягах;

чи СФ можливСЦсть у конкурентСЦв створити негативний вплив на дСЦяльнСЦсть зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого пСЦдприСФмства та, вСЦдповСЦдно, через негативнСЦ тенденцСЦСЧ в його роботСЦ негативно вплинути на "асне основне виробництво;

чи СФ альтернативне зовнСЦшнСФ спецСЦалСЦзоване пСЦдприСФмство, на яке буде можливим переорСЦСФнтуватися при форсмажорних обставинах на основному субтАЩСФктСЦ аутсорсинга ( тобто чи СФ монополСЦя ринку виробничого сервСЦсу).

Тобто, удосконалена методика оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ цеху допомСЦжного виробництва, окрСЦм калькуляцСЦйних методСЦв бюджетування дСЦяльностСЦ цеху, як центру нормованих витрат, повинна мати ще додатковСЦ показники, якСЦ в виглядСЦ вагових коефСЦцСЦСФнтСЦв впливу порСЦвняльних характеристик ефективностСЦ зовнСЦшнього спецСЦалСЦзованого пСЦдприСФмства

Бюджетний контролСЦнг планування витрат СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ за 2 пСЦврСЦччя 2006 року показав, що, враховуючи недолСЦки бюджетування 2005 року, на пСЦдприСФмствСЦ:

встановленСЦ окремСЦ пристроСЧ облСЦку витраченоСЧ електроенергСЦСЧ та газу, правда тСЦльки на рСЦвнСЦ усього СЦнструментального цеху, що не дозволяСФ впровадити процесний метод бюджетноСЧ калькуляцСЦСЧ. Це дозволило бюджетувати витрати електроенергСЦСЧ та газу;

окремо проведено калькулювання та бюджетування витрат на технСЦчне обслуговування та ремонти обладнання цеху;

окремо розрахованСЦ та виведенСЦ на бюджетування витрати на оренду обладнання та виробничих площ цеху;

окремо розраховуСФться фонд оплати працСЦ основних та допомСЦжних робСЦтникСЦв, якСЦ виконують роботи по ремонту експлуа-СФмоСЧ оснастки, ремонту експлуатуСФмих пресформ СЦ виготовленню нових видСЦв оснастки;

окремо розраховуються витрати на основнСЦ матерСЦали по ремонту експлуа-СФмоСЧ оснастки, ремонту експлуатуСФмих пресформ СЦ виготовленню нових видСЦв оснастки;

НедолСЦком системи бюджетування витрат цеху залишаСФться невирСЦшене питання окремоСЧ калькуляцСЦСЧ транспортних витрат на доставку основних матерСЦалСЦв та транспортне обслуговування дСЦяльностСЦ цеху, а також розрахунок норм витрати СЦнструментСЦв як певного середньоСЦсторичного проценту вСЦд фонду оплати робСЦт.

На основСЦ бюджетного планування витрат СЦнструментального цеху в дипломному проектСЦ запропонована удосконалена методологСЦя для розрахунку потенцСЦалСЦв внутрСЦшнСЦх калькуляцСЦйних цСЦн виробу та зовнСЦшнСЦх ринкових цСЦн на аналогСЦчнСЦ вироби. Тим паче, що аналСЦз програми виготовлення нових виробСЦв показав, що серед технологСЦчноСЧ оснастки СФ невеликСЦ партСЦСЧ стандартних гайок М18 та втулок, якСЦ з успСЦхом можна замСЦнити покупними виробами спецСЦалСЦзованих зовнСЦшнСЦх СЦнструментальних виробництв.

В запропонованСЦй методицСЦ послСЦдовно розраховуСФться:

1. Укрупнена калькуляцСЦйна цСЦна Цкальк_внутр щомСЦсячноСЧ програми виготовлення новоСЧ оснастки (ФОП + матерСЦали + СЦнструменти);

2. РозраховуСФться поточний коефСЦцСЦСФнт розподСЦлу накладних витрат на вартСЦсть виготовлення новоСЧ оснастки:

3. РозраховуСФться внутрСЦшня собСЦвартСЦсть виготовлення новоСЧ оснастки з врахуванням коефСЦцСЦСФнта накладних витрат та 10% на транспортнСЦ витрати:

4. З врахуванням середнього коефСЦцСЦСФнту ризику зриву зовнСЦшнСЦх поставок по строку впровадження (1,3) розраховуСФться середнСЦй коефСЦцСЦСФнт еквСЦваленту зовнСЦшньоСЧ ринковоСЧ цСЦни та внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ собСЦвартостСЦ виготовлення оснастки (потенцСЦал цСЦн).

АналСЦз результатСЦв розрахункСЦв показуСФ, що при зовнСЦшнСЦй ринковСЦй цСЦнСЦ (без ПДВ) пристроСЧв технологСЦчноСЧ оснастки, виготовлених спецСЦалСЦзованими СЦнструментальними пСЦдприСФмствами виробничого сервСЦсу, нижче нСЦж 2,2 рази вСЦд внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ цСЦни планових бюджетних витрат на виготовлення цього пристрою СЦнструментальним цехом ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ, можна передавати виготовлення технологСЦчноСЧ оснастки на аутсорсинг. Так, проведений аналСЦз показав, що вартСЦсть стандартних гайок М18 на зовнСЦшньому ринку становить 116,2% вСЦд калькуляцСЦйноСЧ вартостСЦ внутрСЦшньоСЧ бюджетноСЧ цСЦни для СЦнструментального цеху (цСЦни без врахування накладних загальноцехових витрат), тобто виробництво гайок самостСЦйно СФ збитковим процесом для ЗАТ "Новий Стиль -УкраСЧнатАЭ.

Таким чином, практична цСЦннСЦсть отриманих в дипломному проектСЦ результатСЦв полягаСФ в розробцСЦ та практичнСЦй апробацСЦСЧ на прикладСЦ результатСЦв дСЦяльностСЦ СЦнструментального цеху допомСЦжного виробництва ЗАТ "Новий Стиль - УкраСЧнатАЭ пропозицСЦй захСЦдних економСЦстСЦв по методологСЦСЧ оцСЦнки ефективностСЦ дСЦяльностСЦ допомСЦжного виробництва на пСЦдприСФмствСЦ з опорою на конкурентнСЦ цСЦни ринку промислового сервСЦсу (аутсорсингу), тобто промислових послуг вузькоспецСЦалСЦзованих невеликих пСЦдприСФмств.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


1. Андронова А.К., Печатнова Е.Д. Оперативный контролинг:Учебное пособие - М., Издательство "Дело», 2006. 160 с.

2.Акулич И. Л. , Герчиков И. З . Маркетинг: Учеб. пособие. -Мн.: Интнрпрессервис; Мисанта, 2003. -397с.

3. Аникин Б.А., Рудая И.Л. Аутсорсинг и аутстаффинг: высокие технологии менеджмента . Издательство: ИнфраМ, ISBN: 5160025553, 2006 г. 288Вастр

4. Апчерч А. Управленческий учёт. - М.: Финансы и статистика, 2002.

5. Аткинсон Э.А., Банкер Р.Д., Каплан Р.С., Янг М.С. Управленческий учет. - М.: Издательский дом "Вильямс", 2005.

6. Атрилл П., Мак Лейни Э. Управленческий учёт для нефинансовых менеджеров. - Дн.: Балансклуб, 2003.

7.Афитов Э. А. Планирование на предприятии: Учеб. пособие.Мн.: Высш. Шк., 2001.285с.

8. Бень Т.Г., Довбня С.Б. Бюджетування як СЦнструмент удосконалення фСЦнансового менеджменту пСЦдприСФмств // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2000. - № 7. - С. 4955

9. БСЦлобловський С.А. СкладовСЦ елементи процесу бюджетування // ЕкономСЦка, ФСЦнанси, Право. 2002. № 8. С. 2025

10. Бурмистров Г. Основы бюджетного управления // Журнал "Двойная запись» №11, 2005

11. ВСЦнСЦченко М.М. МоделСЦ системи бюджетування пСЦдприСФмства // ВСЦсник технологСЦчного унСЦверситету ПодСЦлля. 2003. Т.2, №2. С. 178181

12. Волков А.С.,Марченко А.А. Оценка эффективности инвестиционных проектов. М., Издательство РИОР, 2006 - 111 стр.

13. Голов С.Ф. УправлСЦнський облСЦк. - К.: ЛСЦбра, 2004. 384 c.

14. Дикки Т. Бюджетирование малого бизнеса. Азбука предпринимательства. СПб.: БизнесМикро, 1999. 240 с.

15.Добротворский И. Л. Менеджмент. Эффективные технологии. Учеб. пособие.М.: "Издательство ПРИОРтАЭ, 2002.464с.

16. Друри К. Учет затрат методом стандарткост. тАФ М.: Аудит, ЮНИТИ,

1998.

17. Друри К. Управленческий и производственный учёт. - М.: Аудит, ЮНИТИ, 2002.

18. Ефимова С., ПешковаТ., Коник Н., Рытик С. Аутсорсинг. Издательства: Журнал "Управление персоналом", Научная Книга, 2006 г. 160 стр.

19. Иванов Р. Бюджетування. Практические аспекты постановки задачи

// Журнал "Проблемы теории и практики управления" №1/2006

20.Карданская Н.Л. Принятие управленческого решения: Учебник для вузов.М.: ЮНИТИ, 1998. -335с.

21.Казанцев А. К., Серова Л.С. Основы производственного менеджмента: Учеб. пособие. М.: ИНФРАМ, 2002._348с.

22. Козловский В.А. и др. Производственный и операционный менеджмент:Учебник. СПб: "Специальная литература», 1998.366с.

23.Мазур И. И. , Шапиро В. Д. , Ольдерогге Н.Г. Эффективный менеджмент: Учеб. пособие для вузов / Под общей ред. И. И. Мазура. - М.: Высшая школа, 2003. -555с.

24.Макаренко М. В. , Махалина О. М. Производственный менеджмент: Учеб. пособие для вузов.: "Издательство ПРИОР», 1998.384с.

25. Мейтленд И. Бюджетирование для нефинансовых менеджеров. Днепропетровск: БалансКлуб, 2002. 204 с.

26. Михайлов Д.В. Аутсорсинг. Новая система организации бизнеса. Учебное пособие. Издательство: КноРус, 2006 г. 256 стр.

27. Попов В.М. Бизнес фирмы и бюджетирование потока денежных средств. М.: Финансы и статистика, 2003. 400 с.

28. Производственный менеджмент: Учебник/ Под ред. В. А. Козловского .М.: ИНФРАМ, 2003. -574с.

29. Производственный менеджмент. Управление предприятием: Учеб. пособие/ С.А. Пелех и др.; Под ред. Проф С.А. Пелиха. Мн.: БГЭУ, 2003.555с.

30.Производственный менеджмент: Учебник для вузов/ С.Д.Ильенковой. - М.: ЮНИТИДАНА, 2000. 583с.

31. Савчук В. Контроль выполнения бюджета // Журнал "Финансовый Директор», №5, 2005 г

32. Савчук В.П. ФСЦнансовий менеджмент пСЦдприСФмств: прикладнСЦ питання з аналСЦзом дСЦлових ситуацСЦй. К.: Видавничий будинок "Максимус", 2001. 600 с.

33. Савчук В.П., Виниченко М.Н. Особенности системы бюджетування предприятия //Финансы Украины. . 2002. . № 11. . С. 55

34. Савчук В.П., Виниченко М.Н. Система контроля выполнения бюджета

предприятия // Экономика: проблемы теории и практики. . 2002. . Выпуск 141. .

С. 140

35. Савчук В.П. Финансовый менеджмент предприятий: прикладные вопросы с анализом деловых ситуаций. К.: Издательский дом "Максимус", 2001. 600 с.

36. Савчук В.П., Виниченко М.Н. Система контроля выполнения бюджета предприятия // Экономика: проблемы теории и практики. - 2002. - № 141. - С. 140149

37. Савчук В.П., ВСЦнСЦченко М.М. ОсобливостСЦ системи бюджетування пСЦдприСФмства // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2002. - № 11. - С. 5560

38. Савчук В.П. Стратегическое бюджетирование // УкраСЧнський СЦнвестицСЦйний журнал Welcome. 2004. №8. С. 815

39. Самочкин В.Н. Гибкое развитие предприятия: Эффективность и бюджетирование. М.: Дело, 2002. 376 с.

40. Солнцев И.В. Общая схема постановки бюджетування на предприятии // журнал "Финансовый менеджмент» №3, 2003

41.Сычев Н. Г. Производственный менеджмент: Тексты лекций. - Мн.: НО ООО "БИПС», 2002.100с.

42. Терещенко О.О. ТеоретичнСЦ засади бюджетування на пСЦдприСФмствСЦ // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2001. - № 11. - С. 1723

43. Управленческий учет/Под ред. В. Палия и Р. Вандер Виля. тАФ М.: Инфра- М, 1997.

44. Управленческий учет/Под ред. А.Д. Шеремета. тАФ М.: ФБК-ПРЕСС, 1999.

45.Фатхутдинов Р. А. Производственный менеджмент: Учебник , 2е изд., М.: ЗАО "Бизнес школа ИнтелСинтез» ,2000.464с.

46.Фатхутдинов Р. А. Организация производства: Учебник М.:ИНФРАМ, 2000.672с.

47. ФСЦнанси пСЦдприСФмств.ПСЦдручник /За ред.А.М.ПоддСФрьогСЦна - К.:КНЕУ,2000

48. Хорнгрен Ч., Фостер Дж., Датар Ш. Управленческий учёт. / Пер.с англ. 10е изд. - СПб: Питер, 2005.

49. Хруцкий В.Е., Сизова Т.В, Гамаюнов В.В. Внутрифирменное бюджетирование: настольная книга по постановке финансового планирования. М.: Финансы и статистика, 2002. 400 с.

50. Шим Д.К., Сигел Д.Г. Основы коммерческого бюджетирования: Пер. с анг. - СПб.: Азбука, 2001. - 496 с.

51. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных предприятий России (отрывок из книги) // журнал "Финансовый менеджмент» №2, 2004

52. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных пред

приятий России. . М.: Издательство "Дело и Сервис», 2001. . 544 с.

53. Щиборщ К.В. Бюджетирование деятельности промышленных пред

приятий России.4е изд. М.: Издательство "Деловая литература», 2005. . 589 с.

54. HTTP://WWW.NOVYSTYL.COM.UA ОфСЦцСЦйний сайт ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ в мережСЦ РЖнтернет

55. HTTP://WWW.NEWSTYLE.RU ОфСЦцСЦйний сайт росСЦйського представництва ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ в мережСЦ РЖнтернет

Додаток А

Загальна характеристика виробництва та продукцСЦСЧ ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ (м.ХаркСЦв)


Рис.А.1. Головний офСЦс та виробничСЦ корпуси ЗАТ "Новий стиль

УкраСЧнатАЭ

Рис.А.2. ДослСЦджуСФмий допомСЦжний цех оснастки (виготовлення та ремонт кондукторСЦв СЦ штампСЦв для виготовлення спинок та сидСЦнь стСЦльцСЦв з листового металу)


Рис.А.3. НовСЦ види продукцСЦСЧ (жовтень 2006 року) - офСЦснСЦ поворотнСЦ крСЦсла PILOT(клас - керСЦвник),SAMBA(клас -робоче) та LOGIC(клас дитяче)

Рис.А.4. СтСЦльцСЦ для вСЦдвСЦдувачСЦв виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ


Рис.А.5. СтСЦльцСЦ для кафе виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ


Рис.А.6. РобочСЦ крСЦсла для персоналу виробництва ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ


Рис.А.7. КрСЦсла керСЦвникСЦв виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ


Таблиця А.1

МаркСЦрування моделей в асортиментних групах продукцСЦСЧ

виробництва ЗАТ "Новий СтильУкраСЧнатАЭ

ARM

варСЦант СЦз пСЦдлокСЦтниками

CF

на полозах

CFS

на полозах без пСЦдлокСЦтникСЦв

CFP

на полозах з пСЦдлокСЦтниками

ECS

гвинтовий пСЦднСЦмальний механСЦзм, без пСЦдлокСЦтникСЦв

ERGO

профСЦльованСЦ сидСЦння СЦ спинка

EXTRA

Дерев'яне виконання

GTP

с полСЦуретановими пСЦдлокСЦтниками, пневматичний пСЦднСЦмальний механСЦзм

GTP new

с полСЦпропСЦленовими пСЦдлокСЦтниками, пневматичний пСЦднСЦмальний механСЦзм

GTS

без пСЦдлокСЦтникСЦв, пневматичний пСЦднСЦмальний механСЦзм

RONDO

с РондопСЦдлокСЦтниками, пневматичний пСЦднСЦмальний механСЦзм

HOKER

барний варСЦант

LB

низька спинка

T

варСЦант зСЦ столиком

W

нСЦжки стСЦльця переходять у пСЦдлокСЦтники (тСЦльки для моделСЦ ISO)

Додаток Б


ЦСЦни на продукцСЦю ЗАТ "Новий стильУкраСЧнатАЭ


Таблиця Б.1

КрСЦсла офСЦснСЦ керСЦвникСЦв

Таблиця Б.2


КрСЦсла офСЦснСЦ на основСЦ хромованоСЧ сталСЦ


Таблиця Б.3


СтСЦльцСЦ на металокаркасСЦ



Таблиця Б.4


КрСЦсла робочСЦ на роликах


Додаток В


Програма та фСЦнансовСЦ показники розрахунку внутрСЦшньоСЧ калькуляцСЦйноСЧ цСЦни собСЦвартостСЦ виготовлення новоСЧ оснастки в СЦнструментальному цеху ЗАТ "Новий Стиль УкраСЧнатАЭ у 2 пСЦврСЦччСЦ 2006 року


Таблиця В.1

Розрахунок ФОП на виготовлення новоСЧ оснастки



Продовження табл.В.1


Таблиця В.2


Розрахунок витрат на матерСЦали на нову оснастку


Продовження табл.В.2


Страницы: Назад 1 Вперед