АналСЦз мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин УкраСЧни, ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ та ЯпонСЦСЧ

курсовая работа: Международные отношения

Документы: [1]   Word-106846.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ РЖ НАУКИ УКРАРЗНИ

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ТЕХНРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ УКРАРЗНИ "КИРЗВСЬКИЙ ПОЛРЖТЕХНРЖЧНИЙ РЖНСТИТУТ"

ФАКУЛЬТЕТ МЕНЕДЖМЕНТУ ТА МАРКЕТИНГУ КАФЕДРА МРЖЖНАРОДНОРЗ ЕКОНОМРЖКИ






КУРСОВА РОБОТА

з диiиплСЦни "МСЦжнародна економСЦка»

на тему:

АналСЦз мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин

УкраСЧни, ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ та ЯпонСЦСЧ


ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ1 ОСНОВНРЖ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМРЖК ПОЛЬЩРЖ, АВСТРРЖРЗ, ЯПОНРЖРЗ ТА РЗХ ПОЛРЖТИЧНИЙ РРЖВЕНЬ ВЗАРДМОВРЖДНОСИН З УКРАРЗНОЮ

    1. Польща

1.1.1 Загальна СЦнформацСЦя про Польщу, географСЦчне положення,

населення та державний устрСЦй ПольщСЦ

1.1.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в ПольщСЦ

      1. Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - Польща

1.2 АвстрСЦя

1.2.1 Загальна СЦнформацСЦя про АвстрСЦю, географСЦчне положення, населення та державний устрСЦй АвстрСЦСЧ

1.2.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в АвстрСЦСЧ

      1. Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - АвстрСЦя

1.3 ЯпонСЦя

1.3.1 Загальна СЦнформацСЦя про ЯпонСЦю, географСЦчне положення, населення та державний устрСЦй ЯпонСЦСЧ

1.3.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в ЯпонСЦСЧ

1.3.3 Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - ЯпонСЦя

РОЗДРЖЛ 2 АНАЛРЖЗ ПОКАЗНИКРЖВ МРЖЖНАРОДНИХ ЕКОНОМРЖЧНИХ ВРЖДНОСИН МРЖЖ УКРАРЗНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРРЖРДЮ

ТА ЯПОНРЖРДЮ

2.1 РСЦвень мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю

2.2 РСЦвень мСЦжнародноСЧ мСЦграцСЦСЧ трудовоСЧ сили мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю

2.3 МСЦжнароднСЦ валютно-фСЦнансовСЦ вСЦдносини мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю

2.4 МСЦжнародне науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво та економСЦчна СЦнтеграцСЦя мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ


ВСТУП


       Основними показниками, якСЦ визначають економСЦчну позицСЦю краСЧни в мСЦжнародному спСЦвтовариствСЦ, СФ наступнСЦ 4 категорСЦСЧ:

1. ТипологСЦя краСЧн свСЦту за характером економСЦчноСЧ системи. НацСЦональнСЦ моделСЦ економСЦк.

2. Рангування СЦ класифСЦкацСЦя краСЧн за рСЦвнем економСЦчного розвитку.

3. ТипологСЦя краСЧн за стадСЦСФю суспСЦльного розвитку.

4. НайбСЦльш загальна соцСЦально-економСЦчна типологСЦя краСЧн сучасного свСЦту (за матерСЦалами ООН СЦ мСЦжнародних органСЦзацСЦй).

1. ТипологСЦя краСЧн свСЦту за характером економСЦчноСЧ системи. НацСЦональнСЦ моделСЦ економСЦк1.

Серед сучасних моделей економСЦчного розвитку, притаманних краСЧнам з найбСЦльш розвиненою ринковою економСЦкою, видСЦляють такСЦ:

- англосаксонську неолСЦберальну модель (США, ВеликобританСЦя, РЖрлан-дСЦя, Нова ЗеландСЦя), яка характеризуСФться повним пануванням в економСЦцСЦ при-ватноСЧ "асностСЦ окремих осСЦб, пСЦдприСФмств, фСЦрм, банкСЦв, великих компанСЦй, серйозним демонтажем ролСЦ держави в економСЦцСЦ й мСЦнСЦмально необхСЦдним втручанням СЧСЧ в господарськСЦ процеси. ЕкономСЦчний розрахунок повнСЦстю ТСрун-туСФться на цСЦнах вСЦльного ринку СЦ факторСЦв виробництва. СоцСЦальна безпека лю-дей досягаСФться самоорганСЦзацСЦСФю учасникСЦв ринку;

- соцСЦально-ринкову модель (континентальнСЦ краСЧни ЗахСЦдноСЧ РДвропи, Ка-нада, РЖзраСЧль), яка подСЦбна до попередньоСЧ, однак допускаСФ бСЦльшу частку дер-жавноСЧ "асностСЦ в економСЦцСЦ. Визнаючи високСЦ соцСЦальнСЦ витрати як неминучу цСЦну суспСЦльноСЧ злагоди, дана модель передбачаСФ широке використання можли-востей СЦ важелСЦв держави для реалСЦзацСЦСЧ соцСЦальноСЧ полСЦтики;

- схСЦдно-азСЦатську модель (ЯпонСЦя, РеспублСЦка Корея, ССЦнгапур, Тайвань), яка характеризуСФться незначною часткою державноСЧ "асностСЦ в економСЦцСЦ, од-нак високим ступенем впливу держави на економСЦчнСЦ процеси (т. зв. РЖнтервен-цСЦонСЦзмом), СЦснуванням культу лояльностСЦ до тАЮсвоСЧхтАЭ корпорацСЦй, безумовним прСЦоритетом нацСЦональних СЦнтересСЦв над мСЦжнародними.

2. Рангування СЦ класифСЦкацСЦя краСЧн за рСЦвнем економСЦчного розвитку.

НайбСЦльш унСЦверсальними показниками, що характеризують економСЦчну могутнСЦсть краСЧни, СФ СЧСЧ валовий внутрСЦшнСЦй продукт (ВВП) СЦ валовий нацСЦональ-ний продукт (ВНП).

За обсягами ВВП видСЦляються з 1997 року 6 краСЧн, сумарна частка яких у свСЦтовому виробництвСЦ валового продукту сягнула майже 2/3. До них належать США тАФ 7830 млрд дол, або майже чверть ВВП свСЦту, ЯпонСЦя тАФ 4190 млрд. дол., НСЦмеччина тАФ 2090 млрд дол., ФранцСЦя тАФ 1390 млрд дол, ВеликобританСЦя тАФ 1290 млрд дол, РЖталСЦя тАФ 1145 млрд. дол. КрСЦм цього, до першоСЧ десятки економСЦчно найпотужнСЦших держав входять Китай тАФ 900 млрд. дол., БразилСЦя тАФ 820 млрд. дол., Канада тАФ 610 млрд. дол., РЖспанСЦя тАФ 530 млрд. дол.

Водночас близькСЦ за валовими показниками краСЧни можуть мати надзви-чайно рСЦзний рСЦвень економСЦчного розвитку. Для характеристики останнього використовуСФться насамперед показник середньодушового доходу за рСЦк (ВВП на одного мешканця краСЧни).

За середньодушовим показником ВВП краСЧни свСЦту подСЦляються на:

1) краСЧни з високим рСЦвнем доходСЦв тАФ понад 10 000 дол. на 1 мешканця (таких краСЧн у другСЦй половинСЦ 90-их рокСЦв XX ст. було 53);

2) краСЧни з рСЦвнем доходСЦв, вищим вСЦд середнього тАФ вСЦд 3 000 до 10 000 дол. (майже 40 краСЧн);

3) краСЧни з рСЦвнем доходСЦв, нижчим вСЦд середнього тАФ вСЦд 1000 до 3000 дол. (50 краСЧн);

4) краСЧни з низьким рСЦвнем доходСЦв тАФ менше 1000 дол. на одного меш-канця (майже 70 краСЧн).

НайвищСЦ показники належали Люксембургу (45 000 дол.), ШвейцарСЦСЧ (43 060 дол.) та ЯпонСЦСЧ (38 160 дол.). Ця трСЦйка краСЧн тривалий час утримувала лСЦ-дерство у свСЦтовому рейтингу. НатомСЦсть 45 краСЧн мали надто низькСЦ показники доходСЦв на особу (менше нСЦж 500 дол.).

3. ТипологСЦя краСЧн за стадСЦСФю суспСЦльного розвитку.

Про рСЦвень економСЦчного (СЦ навСЦть ширше тАФ суспСЦльного) розвитку краСЧни можна судити також за показником узагальненоСЧ галузевоСЧ структури СЧСЧ госпо-дарства. При цьому економСЦку краСЧни представляють у виглядСЦ трьох секторСЦв: первинного, куди входять аграрнСЦ галузСЦ (сСЦльське СЦ лСЦсове господарство, ри-бальство), вторинного тАФ СЦндустрСЦальнСЦ галузСЦ (промисловСЦсть СЦ будСЦвництво) СЦ третинного тАФ сфера виробничих СЦ невиробничих послуг (транспорт, торгСЦвля, фСЦнансово-кредитна дСЦяльнСЦсть, наука, освСЦта, культура, охорона здоровтАЩя, уп-равлСЦння тощо) СЦ обчислюють частку кожного сектора в загальному обсязСЦ ВВП. У результатСЦ видСЦляють краСЧни постСЦндустрСЦальноСЧ, СЦндустрСЦальноСЧ та доСЦндуст-рСЦальноСЧ стадСЦСЧ розвитку людського суспСЦльства.

КраСЧни постСЦндустрСЦальноСЧ стадСЦСЧ мають дуже високу частку третинного сектора (60-70%) СЦ надзвичайно низьку первинного (1-4%). Для СЧхнього госпо-дарства характерним СФ рСЦзке скорочення споживання природних ресурсСЦв, сиро-вини СЦ матерСЦалСЦв на одиницю ВВП, СЦнформатизацСЦя, автоматизацСЦя СЦ роботиза-цСЦя галузей матерСЦального виробництва тощо. Сюди належать високорозвиненСЦ краСЧни ЗахСЦдноСЧ РДвропи, ПСЦвнСЦчноСЧ Америки, ЯпонСЦя.

У ВВП СЦндустрСЦальних (СЦндустрСЦально-аграрних) краСЧн пСЦдвищена частка вторинного сектора (35-50%), вСЦдносно висока первинного (5-20%). До них на-лежать деякСЦ краСЧни ЗахСЦдноСЧ РДвропи (ПортугалСЦя, ГрецСЦя, РЖрландСЦя), ПАР, сучас-нСЦ постсоцСЦалСЦстичнСЦ та соцСЦалСЦстичнСЦ краСЧни, новСЦ СЦндустрСЦальнСЦ краСЧни АзСЦСЧ та ЛатинськоСЧ Америки, нафтодобувнСЦ краСЧни.

КраСЧни доСЦндустрСЦальноСЧ стадСЦСЧ розвитку (аграрнСЦ) характеризуються пере-важанням в економСЦцСЦ галузей первинного сектора (СЦнколи до 50% СЦ бСЦльше). ПромисловСЦсть СЦ невиробнича сфера вСЦдСЦграють пСЦдпорядковану роль СЦ не визна-чають спецСЦалСЦзацСЦСЧ у мСЦжнародному подСЦлСЦ працСЦ. У багатьох краСЧнах сучасна промисловСЦсть взагалСЦ вСЦдсутня або лише зароджуСФться. На доСЦндустрСЦальнСЦй стадСЦСЧ перебувають чимало краСЧн Африки, АзСЦСЧ, ЦентральноСЧ Америки, ОкеанСЦСЧ.

4. НайбСЦльш загальна соцСЦально-економСЦчна типологСЦя краСЧн сучасного свСЦту (за матерСЦалами ООН СЦ мСЦжнародних органСЦзацСЦй).

Усю рСЦзноманСЦтнСЦсть краСЧн свСЦту обтАЩСФднують у кСЦлька типСЦв, якСЦ вСЦдрСЦзня-ються мСЦж собою стСЦйкими якСЦсними ознаками.

Основними типами краСЧн сучасного свСЦту СФ:

1. ЕкономСЦчно розвиненСЦ краСЧни. Це краСЧни, якСЦ мають тривалу СЦсторСЦю розвитку ринковоСЧ економСЦки, високСЦ (рСЦдше тАФ середнСЦ) доходи на душу насе-лення, стСЦйкСЦ фСЦнансовСЦ ринки, широку СЦ рСЦзноманСЦтну структуру економСЦки, включаючи сектор обслуговування, значнСЦ експортно-СЦмпортнСЦ можливостСЦ то-що. БСЦльшСЦсть СЦз них вступили в постСЦндустрСЦальну стадСЦю суспСЦльного розвит-ку.

До цСЦСФСЧ групи краСЧн належать: а) головнСЦ економСЦчно розвиненСЦ краСЧни (Влвелика сСЦмка» тАФ США, ЯпонСЦя, НСЦмеччина, ФранцСЦя, ВеликобританСЦя, РЖталСЦя, Канада); б) "малСЦ» економСЦчно високорозвиненСЦ краСЧни ЗахСЦдноСЧ РДвропи тАФ БельгСЦя, НСЦдерланди, Люксембург, ШвецСЦя, НорвегСЦя, ДанСЦя, РЖсландСЦя, ФСЦнляндСЦя, ШвейцарСЦя, АвстрСЦя; в) краСЧни "переселенського типу» тАФ АвстралСЦя, Нова Зе-ландСЦя, ПАР (у минулому разом СЦз Канадою розвивалися як "бСЦлСЦ» домСЦнСЦони ВеликобританСЦСЧ), а також РЖзраСЧль; г) захСЦдноСФвропейськСЦ краСЧни середнього еко-номСЦчного розвитку тАФ ГрецСЦя, ПортугалСЦя, РЖспанСЦя та РЖрландСЦя (двСЦ останнСЦ досягли високих середньодушових показникСЦв ВВП); д) СФвропейськСЦ "держави-карлики» (до даного типу краСЧн СЧх можна вСЦдносити умовно).

2. КраСЧни перехСЦдного типу економСЦки (вСЦд централСЦзовано плановоСЧ до ринковоСЧ). Сюди вСЦдносять 28 постсоцСЦалСЦстичних краСЧн тАФ СФвропейських, ко-лишнього СРСР та МонголСЦю.

3. КраСЧни, що розвиваються. Ця найчисельнСЦша група краСЧн (усього тАФ по-над 130) обтАЩСФднуСФ: по-перше, "молодСЦ» держави, що стали на шлях незалежного розвитку пСЦсля ДругоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни, по-друге, бСЦльш давнСЦ незалежнСЦ держави (латиноамериканськСЦ, Китай, Туреччина, РЖран, ТаСЧланд, ЕфСЦопСЦя та СЦн.), якСЦ в ходСЦ СЦсторичного розвитку вСЦдстали вСЦд розвинених краСЧн, перетворившись в аграр-но-сировинну периферСЦю свСЦтового господарства.

БСЦльшСЦсть краСЧн, що розвиваються, залишаються винятково аграрними чи аграрно-СЦндустрСЦальними. Щоправда, у рядСЦ краСЧн даного типу в останнСЦ 2-3 де-сятирСЦччя вСЦдбулися суттСФвСЦ позитивнСЦ змСЦни в економСЦцСЦ (СЦндустрСЦалСЦзацСЦя, роз-виток сфери послуг, експортна орСЦСФнтацСЦя). ЗтАЩявилися краСЧни СЦз середнСЦми СЦ ви-сокими душовими доходами. Серед них видСЦляються такСЦ групи: а) новСЦ СЦндус-трСЦальнСЦ краСЧни тАФ латиноамериканськСЦ (БразилСЦя, Мексика, Аргентина) та азСЦ-атськСЦ (чотири "далекосхСЦднСЦ дракони» тАФ ПСЦвденна Корея, Тайвань, Сянган СЦ ССЦнгапур); б) нафтодобувнСЦ краСЧни тАФ ПерськоСЧ затоки, ЛСЦвСЦя, Алжир, Бруней; в) малСЦ острСЦвнСЦ краСЧни тАФ Багами, КСЦпр, Антигуа СЦ Барбуда, Барбадос, СейшельськСЦ острови.

Решта краСЧн, що розвиваються (переважна бСЦльшСЦсть), мають низькСЦ СЦ ду-же низькСЦ доходи. СпецифСЦчну групу краСЧн даного типу становлять соцСЦалСЦстич-нСЦ краСЧни, двСЦ з яких дотримуються централСЦзовано плановоСЧ економСЦки (Ко-рейська Народно-Демократична РеспублСЦка СЦ Куба), а двСЦ запроваджують в еко-номСЦку елементи ринкового механСЦзму (Китай, ВтАЩСФтнам).

Предметом дСЦйсноСЧ курсовоСЧ роботи, згСЦдно з завданням, СФ аналСЦз стану зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв УкраСЧни та трьох типСЦв краСЧн: 1 краСЧна - прикордонний сусСЦд, 2 краСЧна - розвинута ринкова краСЧна РДвропи, 3 краСЧна - розвинута краСЧна Америки чи СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ.

ОбтАЩСФктом курсовоСЧ роботи вибраний аналСЦз рСЦвня зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв УкраСЧни та ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ.

Мета курсовоСЧ роботи - виявлення сучасного стану та питомоСЧ ваги зов-нСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв УкраСЧни та ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ, дСЦагностика причин досягнутого рСЦвня зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв та формування пропозицСЦй по можливому зростанню рСЦвня мСЦжнародноСЧ взаСФмодСЦСЧ краСЧн.

Джерелами курсового дослСЦдження були матерСЦали Деркомстату УкраСЧни, матерСЦали Посольств УкраСЧни в дослСЦджуСФмих краСЧнах та СЦншСЦ аналСЦтичнСЦ джере-ла в мережСЦ РЖнтернет (сайти ЦРУ, СвСЦтового банку, ООН, посольств).

РОЗДРЖЛ 1

ОСНОВНРЖ ПОКАЗНИКИ ЕКОНОМРЖК ПОЛЬЩРЖ, АВСТРРЖРЗ,

ЯПОНРЖРЗ ТА РЗХ ПОЛРЖТИЧНИЙ РРЖВЕНЬ ВЗАРДМОВРЖДНОСИН

З УКРАРЗНОЮ


1.1 Польща


1.1.1 Загальна СЦнформацСЦя про Польщу, географСЦчне положення, населення та державний устрСЦй ПольщСЦ

ОфСЦцСЦйна назва - РеспублСЦка Польща (РП) - Rzeczpospolita Polska (RP) [31]. ГеографСЦчне положення. Польща розташована у ЦентральнСЦй РДвропСЦ понад БалтСЦйським морем, мСЦж 49о 00' та 54о 50' пСЦвнСЦчноСЧ широти СЦ мСЦж 14о 08' та 24о 09' схСЦдноСЧ довготи.


Рис.1.1. Карта ПольщСЦ та прикордонних краСЧн в РДвропСЦ

ПротяжнСЦсть з пСЦвночСЦ на пСЦвдень складаСФ 649 км, зСЦ сходу на захСЦд - 689 км. Площа територСЦСЧ краСЧни складаСФ 312685 кв. км (9 мСЦiе у РДвропСЦ).

Столицею ПольщСЦ СФ Варшава з населенням 1,618 млн. мешканцСЦв (4,2 % вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ населення краСЧни).

НайбСЦльшСЦ мСЦста (1999 р.): Лодзь (803,4 тис.), КракСЦв (740,0 тис.), Вроцлав (637,2 тис.), Познань (577,5 тис.), Гданьськ (458,4 тис.), ЩецСЦн (416,7 тис.), Бид-гощ (386 тис.), ЛюблСЦн (356,5 тис.), КатовСЦце (344,8 тис.).

Загальна довжина державного кордону складаСФ 3496 км. На пСЦвночСЦ пере-важну частину кордону складаСФ територСЦальний вСЦдрСЦзок БалтСЦйського моря - 440 км, а по сушСЦ Польща межуСФ з РосСЦйською ФедерацСЦСФю - 210 км. На пСЦвднСЦ гСЦрськСЦ хребти СудетСЦв СЦ Карпат вСЦддСЦляють Польщу вСЦд ЧехСЦСЧ - 790 км та Сло-ваччини - 541 км. На сходСЦ сусСЦдами ПольщСЦ СФ Литва - 103 км, БСЦлорусь - 416 км та УкраСЧна - 529 км.

ЧисельнСЦсть населення - 38,6 млн. чол. (2003 р.)

АдмСЦнСЦстративний подСЦл - 16 воСФводств (wojewodztwo). ВоСФводства подСЦ-ляються на 308 повСЦтСЦв (powiat), якСЦ роздСЦленСЦ на 2489 гмСЦнСЦв (gmina), включаю-чи 65 мСЦст, що мають статус мСЦських повСЦтСЦв(Новий адмСЦнСЦстративний розподСЦл введений 1 сСЦчня 1999 р.)

ОфСЦцСЦйна мова - польська. ОфСЦцСЦйна релСЦгСЦя - католицизм.

Грошова одиниця - злотий = 100 грошам.

Членство в мСЦжнародних органСЦзацСЦях: ООН, НАТО, ОБСРД, ОрганСЦзацСЦя ЕкономСЦчноСЧ СпСЦвпрацСЦ СЦ Розвитку, СОТ, МВФ, РДвропейський РЖнвестицСЦйний Банк, СБ, РДБРР, Рада БалтСЦйських Держав, РДвропейська АсоцСЦацСЦя ВСЦльноСЧ ТоргСЦвлСЦ, Центрально-РДвропейське Об'СФднання ВСЦльноСЧ ТоргСЦвлСЦ, ЮНЕСКО, ЮНРЖСЕФ, ВОЗ, ЦРДРЖ.

КСЦлькСЦсть населення РеспублСЦки Польща у 1998 роцСЦ становила 38667 тис. осСЦб. З огляду на кСЦлькСЦсть мешканцСЦв Польща посСЦдаСФ 29 мСЦiе у свСЦтСЦ (0,7% на-селення ЗемлСЦ) СЦ 8 мСЦiе у РДвропСЦ (5,3% населення континенту). Середня густо-та розмСЦщення населення - 124 особи на квадратний кСЦлометр. НайбСЦльш засе-ленСЦ райони: ССЦлезСЦя, пСЦвденно-захСЦднСЦ СЦ центральнСЦ райони (200-270 осСЦб на кв. км). У 875 мСЦстах краСЧни мешкаСФ 23923 тис. осСЦб, що становить 61,9% всього населення. ВСЦдповСЦдно, в селах - 14744 тис. осСЦб, або 38,1%.

За даними статистики, чоловСЦки становлять 48,6% польського суспСЦльст-ва, жСЦнки - 51, 4%. Середня тривалСЦсть життя чоловСЦкСЦв - 68,9 року, жСЦнок - 77,3. ЧисельнСЦсть населення ПольщСЦ працездатного вСЦку (чоловСЦки - 18-64 рокСЦв, жСЦн-ки - 18-59 рокСЦв) становить близько 22 333 тис. осСЦб, або 58% загальноСЧ чисель-ностСЦ населення краСЧни. З числа працездатного населення 51,7% - чоловСЦки, 48,3% - жСЦнки. НайбСЦльшу частку працездатного населення становлять особи у вСЦцСЦ 30-39 рокСЦв (28,3%), 20-29 рокСЦв (23%).

Польща СФ досить однорСЦдною в нацСЦональному планСЦ краСЧною. НацСЦональ-нСЦ меншини становлять менше 5% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ населення. НайбСЦльше нСЦмцСЦв, украСЧнцСЦв СЦ бСЦлорусСЦв. Проживають також литовцСЦ, цигани, СФвреСЧ, словаки та СЦншСЦ.

Переважна бСЦльшСЦсть мешканцСЦв ПольщСЦ СФ католиками. У схСЦдних райо-нах, де проживають украСЧнцСЦ та росСЦяни, поширене православ'я. НацСЦональнСЦ меншини нСЦде не сконцентрованСЦ.

ЗгСЦдно з даними громадсько-адмСЦнСЦстративного департаменту МВС Рес-публСЦки Польща, в краСЧнСЦ мешкаСФ близько 30 тисяч СЦноземцСЦв, якСЦ мають "картку постСЦйного перебування". Це, "асне, контрольована мСЦграцСЦя. Лише в 1991 роцСЦ в Польщу прибуло 16,638 млн. громадян колишнСЦх СФвропейських соцСЦалСЦстич-них краСЧн, а вибуло - 15,804 млн. Це свСЦдчить про те, що лише протягом одного року в краСЧнСЦ нелегально "затрималося" бСЦльше пСЦвмСЦльйона "гостей", переважно росСЦян, бСЦлорусСЦв, украСЧнцСЦв, румунСЦв, болгарСЦв.

ОфСЦцСЦйний баланс сСЦчня-травня 1995 року засвСЦдчив, що в ПольщСЦ осСЦло близько 300 тисяч представникСЦв СхСЦдноСЧ РДвропи. Спостереження показують, що чисельнСЦсть СЦноземцСЦв, якСЦ намагаються закрСЦпитися у ПольщСЦ з будь-яких причин, маСФ тенденцСЦю до зростання.

Польща займаСФ схСЦдну частину СередньоСФвропейськоСЧ рСЦвнини СЦ СЧСЧ повер-хня здебСЦльшого маСФ низинний характер. Низовини (з висотою до 300 м над рСЦв-нем моря) займають 91,3% загальноСЧ поверхнСЦ, височини (вСЦд 300 до 500 м) - 5,6%, а гСЦрськСЦ територСЦСЧ (вище 500 м) - всього 3,1%.

Найвища точка краСЧни знаходиться в Татрах - пСЦк Риси (2499 м над рСЦвнем моря), а найнижча - на Жулавах ВСЦсьляних - заглиблення бСЦля Рачкув Ельбонсь-ких - 1,8 м над рСЦвнем моря. Незважаючи на те, що найбСЦльшу площу займають низовини (середня висота становить 173 м), ландшафт ПольщСЦ СФ дуже рСЦзнома-нСЦтним. Це викликано поясним розмСЦщенням фСЦзико-географСЦчних зон СЦ рСЦзнома-нСЦтно сформованим рельСФфом.

Берегова лСЦнСЦя в цСЦлому вирСЦвняна, видСЦляються двСЦ великСЦ затоки: Помор-ська СЦ Гданська. Вздовж узбережжя БалтСЦйського моря простягаСФться смуга при-морських низовин. МСЦж пСЦвденно-балтСЦйським узбережжям СЦ смугою централь-но-польських низовин розташованСЦ приозернСЦ територСЦСЧ.

На пСЦвднСЦ ПольщСЦ знаходиться смуга старих гСЦр, дуже рСЦзноманСЦтних за геологСЦСФю СЦ рельСФфом. Серед них видСЦляються Судети (займають близько 3% поверхнСЦ краСЧни) з найвищою точкою у масивСЦ КарконошСЦ (СнСФжка, 1602 м над рСЦвнем моря), крСЦм того, близько 6% поверхнСЦ краСЧни займають молодСЦ склад-частСЦ гори - Карпати.

Розташування ПольщСЦ в центрСЦ РДвропи СЦ широтне розмСЦщення фСЦзико-ге-ографСЦчних зон СФ причиною того, що клСЦмат краСЧни маСФ перехСЦдний характер по-мСЦрноСЧ зони. ЗСЦткнення рСЦзних мас повСЦтря (переважно полярно-морських мас повСЦтря Атлантики СЦ полярно-континентальних РДвразСЦСЧ) спричиняСФ частСЦ змСЦни погоди СЦ значне коливання тривалостСЦ окремих пСЦр року. Це, в першу чергу, сто-суСФться зим, якСЦ бувають або вСЦдносно теплими СЦ вологими - морського типу, або морозними - континентального типу.

СередньорСЦчнСЦ температури коливаються (крСЦм гСЦр) вСЦд +6оС до +8оС. НайтеплСЦшими регСЦонами СФ ССЦлезька Низовина СЦ ЗахСЦдна частина СандомирськоСЧ Котловини. НайхолоднСЦшою територСЦСФю СФ пСЦвнСЦчно-схСЦдна частина краю. Се-реднСЦ температури липня становлять вСЦд +16,5оС на пСЦвночСЦ до +19о на ССЦлезь-кСЦй НизовинСЦ СЦ в околицях Тарнова, сСЦчня - вСЦд - 1оС над морем до -4,5оС на пСЦвнСЦчному сходСЦ ( в околицях Сувалк). АтмосфернСЦ опади характеризуються великою залежнСЦстю вСЦд висоти над рСЦвнем моря, максимальна СЧх кСЦлькСЦсть припадаСФ на лСЦтнСЦ мСЦсяцСЦ.

Польща маСФ багатСЦ запаси мСЦнеральноСЧ сировини; належить до передових у свСЦтСЦ виробникСЦв та експортерСЦв кам"яного вугСЦлля, сСЦрки, мСЦдСЦ СЦ срСЦбла. На тери-торСЦСЧ ПольщСЦ знаходяться також поклади цинку, свинцю, природного газу, солСЦ та СЦнших мСЦнералСЦв.

ЕксплуатацСЦя покладСЦв вугСЦлля СФ основою забезпечення краСЧни енергСЦСФю СЦ важливим джерелом валютних надходжень. Польща СФ найбСЦльшим виробником та експортером кам"яного вугСЦлля у РДвропСЦ (крСЦм РосСЦСЧ) СЦ шостим у свСЦтСЦ, а також одним з найбСЦльших виробникСЦв бурого вугСЦлля. ГеологСЦчно пСЦдтвердженСЦ пок-лади кам"яного вугСЦлля, якСЦ оцСЦнюються в 50,9 млрд. т, розробляються в основ-ному в ССЦлезСЦСЧ СЦ Любельському районСЦ. Буре вугСЦлля, геологСЦчно пСЦдтвердженСЦ поклади якого становлять 14,1 млрд. т, добуваСФться вСЦдкритим способом у цент-ральнСЦй СЦ пСЦвденно-захСЦднСЦй частинах краСЧни. Величина розвСЦданих на сьогоднСЦ родовищ вСЦдповСЦдаСФ 174-рСЦчному видобутку кам"яного СЦ 35-рСЦчному видобутку бурого вугСЦлля.

РозвСЦданСЦ в ПольщСЦ поклади природного газу становлять 120 млрд. куб. м, що вСЦдповСЦдаСФ 25-рСЦчному видобутку при нинСЦшнСЦх його обсягах. Ця експлуа-тацСЦя забезпечуСФ близько 37% потреб краСЧни у паливСЦ. У той же час запаси СЦ ви-добуток нафти незначнСЦ СЦ майже вся СЧСЧ переробка орСЦСФнтуСФться на СЦмпортну си-ровину.

ВСЦдкритих покладСЦв мСЦдСЦ в ПольщСЦ (майже 1,7 млрд. т) вистачить на 60 ро-кСЦв при нинСЦшнСЦх обсягах видобутку. МСЦдь добуваСФться у НижнСЦй ССЦлезСЦСЧ з гли-бини до 1200 м. МСЦднСЦ руди ПольщСЦ мСЦстять багато срСЦбла, що сприяСФ пСЦдвищен-ню рентабельностСЦ експлуатацСЦСЧ.

Польща СФ 9-м у свСЦтСЦ СЦ першим у РДвропСЦ (без колишнього СРСР) виробни-ком мСЦдСЦ СЦ срСЦбла. БСЦльшСЦсть видобутку цих металСЦв експортуСФться, в першу чергу на ринки РДвропейського Союзу.

Поклади цинко-свинцевих руд знаходяться у сСЦлезько-кракСЦвському регСЦ-онСЦ. Поточний видобуток дозволяСФ задовольнити "аснСЦ потреби СЦ експортувати невеликСЦ кСЦлькостСЦ цинку.

РеспублСЦка Польща - "демократична правова держава, яка втСЦлюСФ в життя принципи соцСЦальноСЧ справедливостСЦ". МанСЦфестом Польського комСЦтету нацСЦо-нального визволення вСЦд 22 липня 1944 року Польща була проголошена Поль-ською РеспублСЦкою. З 22 липня 1952 року по 29 грудня 1989 року - Польська Народна РеспублСЦка. З 29 грудня 1989 року - РеспублСЦка Польща.

ВСЦдповСЦдно до конституцСЦйних поправок вСЦд 29 грудня 1989 року скасова-но два перших роздСЦли конституцСЦСЧ про соцСЦалСЦстичний лад СЦ керСЦвну роль ПОРП. ДСЦСФ конституцСЦя, прийнята НацСЦональними зборами 2 квСЦтня 1997 року. Схвалена на референдумСЦ 25 травня 1997 року, набрала чинностСЦ 17 жовтня 1997 року.

Глава держави - президент, що обираСФться громадянами ПольщСЦ термСЦном на п'ять рокСЦв на основСЦ загального рСЦвного СЦ прямого виборчого права шляхом таСФмного голосування. Одна СЦ та ж особа може обиратися президентом не бСЦльш двох разСЦв пСЦдряд. Президентом може бути обраний громадянин ПольщСЦ, який до дня виборСЦв досяг 35 рокСЦв СЦ володСЦСФ правом бути обраним в сейм. Президент СФ вищим представником краСЧни на мСЦжнароднСЦй аренСЦ, призначаСФ термСЦн виборСЦв до сейму СЦ сенату, призначаСФ голову Ради МСЦнСЦстрСЦв, голову Верховного суду, начальника Генерального штабу ВСЦйська Польського, надСЦляСФться правом оголошувати надзвичайний стан в краСЧнСЦ.

Законодавча "ада здСЦйснюСФться двопалатним парламентом, який склада-СФться з сейму (нижня палата) СЦ сенату (верхня палата), що обираються на чоти-рирСЦчний термСЦн шляхом таСФмного голосування на основСЦ загального рСЦвного СЦ прямого виборчого права. Правом бути обраним в сейм маСФ громадянин Поль-щСЦ, що досяг до дня виборСЦв 21 року, в сенат - 30 рокСЦв. Депутати сейму СЦ сена-тори не можуть поСФднувати своСЧ мандати з важливими державними постами. Сейм налСЦчуСФ 460 депутатСЦв. До складу Сенату входять 100 сенаторСЦв. ПСЦсля виборСЦв обидвСЦ палати обирають своСЧх керСЦвникСЦв - маршалСЦв та СЧх заступникСЦв, якСЦ утворюють президСЦСЧ.

У випадках, визначених Основним Законом, Сейм СЦ Сенат на спСЦльних за-сСЦданнях пСЦд головуванням маршала Сейму утворюють НацСЦональнСЦ збори, якСЦ пСЦдтверджують правильнСЦсть виборСЦв Президента СЦ прийняття ним присяги. На-цСЦональнСЦ збори можуть визнати нездатнСЦсть Президента виконувати своСЧ обов'-язки з огляду на стан здоров'я, а також прийняти ухвалу про притягнення його до вСЦдповСЦдальностСЦ перед Державним трибуналом (бСЦльшСЦстю 2/3 голосСЦв за-гальноСЧ кСЦлькостСЦ членСЦв НацСЦональних зборСЦв). На розгляд НацСЦональних зборСЦв подаються також СЦншСЦ важливСЦ питання, що стосуСФться держави.

ДСЦяльнСЦсть парламенту може бути припинена у випадку його розпуску Президентом РП, за умови погодження з маршалом Сейму (пСЦдстави: якщо Сейм не може затвердити новий склад ради МСЦнСЦстрСЦв; якщо висловлено вотум недовСЦри РадСЦ МСЦнСЦстрСЦв, але не призначено нового Голову Ради МСЦнСЦстрСЦв РП; якщо протягом 3 мСЦсяцСЦв не буде схвалений бюджет держави), або саморозпус-ку.

ВнутрСЦшню та зовнСЦшню полСЦтику держави проводить Уряд - Рада МСЦнСЦ-стрСЦв (Rada Ministrow), яка керуСФ також всСЦСФю урядовою адмСЦнСЦстрацСЦСФю. Раду МСЦнСЦстрСЦв утворюють: Голова Ради МСЦнСЦстрСЦв (Прем'СФр-мСЦнСЦстр) як СЧСЧ керСЦвник, заступники Голови ради МСЦнСЦстрСЦв (вСЦце-прем'СФр-мСЦнСЦстри), мСЦнСЦстри, керСЦвники СЦнших органСЦв "ади, якСЦ СФ мСЦнСЦстрами без портфеля. Голову Ради МСЦнСЦстрСЦв за рекомендацСЦСФю партСЦСЧ або коалСЦцСЦСЧ, що маСФ парламентську бСЦльшСЦсть, затверджуСФ Президент протягом 14 днСЦв вСЦд першого засСЦдання новообраного Сейму, або прийняття вСЦдставки Ради МСЦнСЦстрСЦв.

Голова Риди МСЦнСЦстрСЦв формуСФ уряд, який складаСФ присягу Президенту. ПСЦсля цього у мСЦсячний термСЦн Прем'СФр-мСЦнСЦст подаСФ Сейму програму дСЦяльностСЦ Ради МСЦнСЦстрСЦв (експозе) з пропозицСЦСФю надання вотуму довСЦри. Сейм схвалюСФ вотум довСЦри абсолютною бСЦльшСЦстю голосСЦв.


1.1.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в ПольщСЦ

Польська економСЦка в перСЦод 2000-2001 рокСЦв характеризуСФться послСЦдов-неим впровадження економСЦчних реформ, успСЦхи процесСЦв реструктуризацСЦСЧ, а також позитивними макроекономСЦчними показники, досягнутими в результатСЦ цСЦлеспрямованоСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики, здСЦйснюваноСЧ державою, що допомогла ПольщСЦ уникнути криз, якСЦ переживають багато краСЧн свСЦту. Завдяки цьому Польщу все частСЦше сприймають у свСЦтСЦ як краСЧну успСЦху. Ця думка знайшла вСЦдображення СЦ в оцСЦнках мСЦжнародних економСЦчних органСЦзацСЦй та фСЦнансових СЦнститутСЦв, СЦ в свСЦтовСЦй економСЦчнСЦй публСЦцистицСЦ.

Процеси розвитку економСЦки, розширення лСЦбералСЦзацСЦСЧ СЦ широке впровад-ження ринкових механСЦзмСЦв супроводжувалися в ПольщСЦ також СЦстотними змСЦ-нами у зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй полСЦтицСЦ. ЗдСЦйснено ряд змСЦн у торговельнСЦй полСЦ-тицСЦ, результатом яких була значна лСЦбералСЦзацСЦя товарообороту вСЦдповСЦдно до принципСЦв СОТ. ЗмСЦни у зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй полСЦтицСЦ ПольщСЦ позначилися також на головних напрямках економСЦчного спСЦвробСЦтництва СЦ торгСЦвлСЦ.

СтратегСЦчною метою цСЦСФСЧ полСЦтики стало членство ПольщСЦ в РДвропейсь-кому СоюзСЦ. Польща реалСЦзуСФ РДвропейський договСЦр вСЦд 1 лютого 1994 року, яким затверджена асоцСЦацСЦя краСЧни з РДвропейськими спСЦвтовариством. КраСЧни РДС СФ головними торговельними партнерами ПольщСЦ, на СЧх частку в 2000 роцСЦ припадало 70% всього польського експорту СЦ 62% СЦмпорту.

ТриваСФ процес пристосування польськоСЧ економСЦки до структур РДС, тому вступ ПольщСЦ в цю органСЦзацСЦю став реальнСЦстю. СистемнСЦ змСЦни, вСЦльний вихСЦд польських товарСЦв на свСЦтовий ринок СЦ пСЦдвищення СЧх конкурентоспроможностСЦ стимулювали зростання зовнСЦшньоторговельного обороту ПольщСЦ за останнСЦ роки.

ЕкономСЦчнСЦ вСЦдносини ПольщСЦ з бСЦльшСЦстю краСЧн ЦентральноСЧ СЦ СхСЦдноСЧ РДвропи здСЦйснюються на основСЦ угод про вСЦльну торгСЦвлю. У своСЧй зовнСЦшньо-економСЦчнСЦй полСЦтицСЦ Польща надаСФ також великого значення вСЦдносинам з Ро-сСЦйською ФедерацСЦСФю.

В галузСЦ сСЦльського господарства слСЦд вСЦдзначити пСЦдвищення закупСЦвель-них цСЦн на основнСЦ зерновСЦ культури, забСЦйну худобу, а також коров'яче молоко. Одночасно спостерСЦгалося зниження закупСЦвельних цСЦн на картоплю СЦ м'ясо птицСЦ. Загалом збСЦльшилися обсяги роздрСЦбного продажу товарСЦв. ПСЦдвищилася також реальна нарахована мСЦсячна зарплата у виробничому секторСЦ. ПомСЦтно збСЦльшилася виручка з експорту, порСЦвняно з витратами на СЦмпорт. Отже, змен-шився дефСЦцит торгового балансу краСЧни. Однак за цей перСЦод зафСЦксоване по-дальше зниження зайнятостСЦ у виробничому секторСЦ, у тому числСЦ в промисло-востСЦ. ЗбСЦльшилася кСЦлькСЦсть зареСФстрованих безробСЦтних. НаприкСЦнцСЦ 2000 року рСЦвень безробСЦття перевищив 14%. Незважаючи на зусилля уряду, в 2001 роцСЦ не вдалося знизити цей важливий для економСЦки краСЧни показник у зв'язку з недос-татньою пропозицСЦСФю робочих мСЦiь. У зв'язку з цим Польща дуже зацСЦкавлена в СЦнвестицСЦях, що пСЦдвищують зайнятСЦсть у регСЦонах з надлишками робочоСЧ си-ли, особливо в сСЦльськогосподарських районах.

Незважаючи на перерахованСЦ вище труднощСЦ, СФ всСЦ передумови для того, щоб Польща СЦ надалСЦ входила в число краСЧн з високими темпами економСЦчного зростання. Одними з найважливСЦших чинникСЦв цього зростання будуть, як СЦ ра-нСЦше, розширення зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ спСЦвпрацСЦ СЦ подальше збСЦльшення зов-нСЦшнього товарообороту. Особливо Польща налаштована на покращення еконо-мСЦчних вСЦдносин з РосСЦйською ФедерацСЦСФю СЦ, зокрема, збСЦльшення експорту польських товарСЦв у цю краСЧну. Це завдання особливо важливе, оскСЦльки в перСЦ-од 1999-2000 рокСЦв вСЦдбувалося рСЦзке зростання поставок товарСЦв з РосСЦСЧ в Поль-щу, а у зв'язку з цим значне пСЦдвищення дефСЦциту у взаСФмному товарооборотСЦ.

Стан польськоСЧ економСЦки пСЦсля вступу в РДС характеризуСФться тим, щопольськСЦ реформи нерСЦдко називають еталоном ринкових перетворень. ВВП краСЧни перевищив дореформений рСЦвень 1989 року на 30%. Досягнення очевид-нСЦ: поляки СЧздять на СФвропейських автомобСЦлях, у великих мСЦстах скрСЦзь вивСЦски вСЦдомих захСЦдних СЦнвестицСЦйних СЦ комерцСЦйних мереж.

Одним СЦз стимулСЦв для реформ СФ вступ в РДвропейський Союз, однак за таку перспективу доводиться розплачуватися. Протягом останнСЦх трьох рокСЦв у ПольщСЦ вСЦдзначено величезне негативне сальдо поточного платСЦжного балансу. ПСЦсля кризи 1997 року в ПСЦвденно-СхСЦднСЦй АзСЦСЧ товари СЦ послуги азСЦатського походження стали дешевшими вСЦд польських або цСЦни зрСЦвнялися, а наслСЦдком росСЦйського дефолту 1998 року стала втрата схСЦдного ринку.

Лише за два останнСЦх роки негативне сальдо платСЦжного балансу збСЦль-шилося з 4 до 7,4% ВВП. Цього року воно збСЦльшиться до 9%. Лише держави РДС, а також ЧехСЦя, Угорщина СЦ Словаччина продовжують пСЦсля 1998 року спо-живати польську продукцСЦю в колишнСЦх обсягах. Експорт в СЦншСЦ краСЧни Цент-ральноСЧ СЦ СхСЦдноСЧ РДвропи скоротився на 35%, включаючи 55-вСЦдсоткове падСЦння обсягСЦв експорту в РосСЦю. У свою чергу СЦмпорт товарСЦв, наприклад, з РосСЦСЧ ско-ротився лише на 15%.

ПогСЦршують платСЦжний баланс СЦ зростаючСЦ вСЦдсотковСЦ виплати з обслуго-вування боргу, що становили в минулому роцСЦ 3,3 млрд. доларСЦв (у цьому роцСЦ - 4,2 млрд.)

Варто звернути увагу також на наслСЦдки фСЦскальноСЧ полСЦтики уряду СЦ гро-шовоСЧ полСЦтики Центрального банку. СтабСЦльний злотий СЦ висока вСЦдсоткова ставка (20,5%) при фСЦнансуваннСЦ дефСЦциту бюджету за рахунок короткостроко-вих позик збСЦльшили надходження спекулятивного капСЦталу СЦ зменшили частку прямих СЦнвестицСЦй. У 1996 роцСЦ дефСЦцит платСЦжного балансу на 93% фСЦнансу-вався прямими СЦноземними СЦнвестицСЦями. У 2000 роцСЦ вСЦн фСЦнансувався корот-костроковим спекулятивним капСЦталом бСЦльше нСЦж на 60%. ЗанепокоСФння також викликаСФ дефСЦцит бюджету. Через масштабнСЦ соцСЦальнСЦ програми вСЦн зрСЦс до 3,7% ВВП. Протягом тривалого часу вирСЦшувати бюджетнСЦ проблеми СЦ забезпе-чувати надходження прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй дозволяла масштабна прива-тизацСЦя промисловостСЦ СЦ банкСЦвського сектора. Так, тСЦльки вСЦд продажу конт-рольних пакетСЦв акцСЦй Bank PKO SA СЦ Bank Zaсhodni SA у 1998 роцСЦ бюджет отримав 1,6 млрд. доларСЦв, а продаж пакету акцСЦй телекомунСЦкацСЦйного пСЦдроз-дСЦлу промислового конгломерату Elektrim принСЦс державСЦ ще 1,2 млрд. доларСЦв. У 1999 роцСЦ доходи вСЦд приватизацСЦСЧ становили 3,4 млрд. доларСЦв, а в 2000 роцСЦ передбачалося отримати 5 млрд. доларСЦв. ЦСЦ грошСЦ мали надСЦйти вСЦд продажу пакету акцСЦй (25-35%) телекомунСЦкацСЦйноСЧ компанСЦСЧ TP SA, 30% нафтохСЦмСЦчноСЧ компанСЦСЧ PKN ORLEN СЦ 20-30% акцСЦй НПЗ Rafineria Gdanska. Однак привабли-вих об'СФктСЦв приватизацСЦСЧ на майбутнСФ вже не залишилося, а тСЦ, що залишилися, вимагають СЦстотних вкладень.

Становище ускладнюСФться тим, що нинСЦшнСЦй уряд одночасно здСЦйснюСФ масштабнСЦ реформи у соцСЦальнСЦй сферСЦ. Сильний злотий, високСЦ вСЦдсотковСЦ став-ки СЦ недосконалСЦсть трудового законодавства роблять бСЦзнес у ПольщСЦ дуже до-рогим. Для пом'якшення ситуацСЦСЧ необхСЦдно вжити термСЦнових заходСЦв, пожерт-вувавши частиною нинСЦшнСЦх досягнень у сферСЦ макроекономСЦки. Насамперед, йдеться про зниження вСЦдсотковоСЧ ставки, СЦнакше ряд пСЦдприСФмств продовжить практику запозичення за кордоном, розпочату в 1998 роцСЦ.

В першу чергу необхСЦдно вирСЦшити завдання зменшення негативного сальдо платСЦжного балансу при стабСЦльному злотому СЦ проблему безробСЦття. Врегулюванню проблеми пошуку компанСЦями додаткового капСЦталу СЦ створення нових робочих мСЦiь на кошти, що вивСЦльняються, маСФ сприяти податкова ре-форма, в рамках якоСЧ до 2004 року податок на доходи корпорацСЦСЧ скоротився з 34 до 22%. ЗвСЦльнити бюджет вСЦд обтяжливих соцСЦальних витрат покликанСЦ пенсСЦйна реформа СЦ реформа системи охорони здоров'я. Суть першоСЧ реформи в стимулюваннСЦ недержавних пенсСЦйних фондСЦв. Розвиток таких фондСЦв, якСЦ тре-тину своСЧх активСЦв можуть СЦнвестувати в акцСЦСЧ, принесе на фондовий ринок до-датковСЦ кошти СЦ створить базу для формування нацСЦонального капСЦталу.

ЗмСЦни очСЦкуються також у сферСЦ охорони здоров'я. ПрогнозуСФться, що на ринку зросте роль приватних страхових компанСЦй, а тарифи на обслуговування визначатимуться ринком, що дозволить поступово вСЦдмовитися вСЦд бюджетного фСЦнансування охорони здоров'я в цСЦлому. РегСЦональнСЦ лСЦкарнянСЦ каси фСЦнансува-тимуть клСЦнСЦки, виходячи з обсягСЦв наданих послуг.

На жаль, закриття шахт СЦ звСЦльнення робСЦтникСЦв у металургСЦйнСЦй галузСЦ уникнути не вдасться. Але це необхСЦдний захСЦд не лише з огляду на потребу знизити держвитрати або пСЦдвищити економСЦчну ефективнСЦсть пСЦдприСФмств, але також у рамках структурних реформ, якСЦ Польща повинна провести пСЦсля всту-пу в РДС. Членство в РДвросоюзСЦ - аргумент, який маСФ переважити будь-якСЦ запе-речення проти цих заходСЦв. ВСЦд вступу в РДС нинСЦ очСЦкують не стСЦльки вигоди вСЦд СФдиного ринку, скСЦльки отримання коштСЦв на рСЦзнСЦ економСЦчнСЦ й соцСЦальнСЦ прог-рами допомоги, яку РДС надаСФ менш розвинутим краСЧнам Союзу. Польща в тако-му разСЦ може розраховувати на кСЦлька мСЦльярдСЦв доларСЦв у рСЦк.


1.1.3 Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - Польща

Розвиток вСЦдносин стратегСЦчного партнерства з РеспублСЦкою Польща СФ прСЦоритетним напрямком зовнСЦшньоСЧ полСЦтики УкраСЧни. ТСЦснСЦ вСЦдносини мСЦж на-шими державами обумовленСЦ геополСЦтичним становищем, глибокими СЦсторич-ними, культурними та економСЦчними зв'язками УкраСЧни СЦ ПольщСЦ.

НеобхСЦднСЦсть розвитку всебСЦчних вСЦдносин з Польщею зумовлена також тим, що вона СФ членом НАТО СЦ членом РДвропейського Союзу. З огляду на це поглиблення украСЧнсько-польських вСЦдносин сприятиме досягненню стратегСЦч-ноСЧ мети зовнСЦшньоСЧ полСЦтики УкраСЧни - СЦнтеграцСЦСЧ в СФвропейськСЦ та СФвроатлан-тичнСЦ структури.

Важливим чинником, який впливаСФ на стан украСЧнсько-польських вСЦдно-син, СФ наявнСЦсть в УкраСЧнСЦ СЦ ПольщСЦ вСЦдповСЦдно польськоСЧ (219,2 тис. осСЦб) та украСЧнськоСЧ (понад 350 тис. осСЦб) нацСЦональних меншин.

2 грудня 1991 року Уряд РеспублСЦки Польща одним з перших серед уря-дСЦв зарубСЦжних краСЧн визнав державну незалежнСЦсть УкраСЧни. 4 сСЦчня 1992 року мСЦж двома державами були встановленСЦ дипломатичнСЦ вСЦдносини. В обох краСЧ-нах СЦснуСФ мережа консульських установ - ГенеральнСЦ консульства УкраСЧни у Гданську (почало роботу в серпнСЦ 1994 року) СЦ КраковСЦ (серпень 1997 року). У ЛьвовСЦ та ХарковСЦ - ГенеральнСЦ консульства РеспублСЦки Польща.

За станом на сСЦчень 2007 року мСЦж УкраСЧною СЦ РеспублСЦкою Польща пСЦд-писано 132 двостороннСЦх документи, якими регламентуСФться спСЦвпраця у полСЦ-тичнСЦй, економСЦчнСЦй, науково-технСЦчнСЦй, вСЦйськовСЦй СЦ гуманСЦтарнСЦй сферах. 18 травня 1992 року був пСЦдписаний широкомасштабний мСЦждержавний ДоговСЦр про добросусСЦдство, дружнСЦ вСЦдносини СЦ спСЦвробСЦтництво. Цей документ, який набув чинностСЦ 30 грудня 1992 року, СФ правовою основою для формування якСЦс-но новоСЧ системи двостороннСЦх вСЦдносин мСЦж нашими державами на тривалу перспективу.

Важливим етапом у розвитку украСЧнсько-польських вСЦдносин став дер-жавний вСЦзит Президента РП А.Квасневського в УкраСЧну (20-22 травня 1997 року), пСЦд час якого президенти УкраСЧни СЦ РП пСЦдписали СпСЦльну заяву "До по-розумСЦння та СФднання", якою було покладено край складним перСЦодам спСЦльноСЧ СЦсторСЦСЧ двох народСЦв. Вона закликала украСЧнцСЦв СЦ полякСЦв жити в злагодСЦ СЦ мирСЦ.

РеспублСЦка Польща - один з головних торговельних партнерСЦв УкраСЧни. У сСЦчнСЦ 1997 року пСЦдписано Меморандум про заходи з лСЦбералСЦзацСЦСЧ торгСЦвлСЦ мСЦж двома краСЧнами, а в березнСЦ 1998 року - Пам'ятну записку на виконання домов-леностей, закрСЦплених у цьому меморандумСЦ.

На сьогоднСЦ основну частину польського СЦмпорту з УкраСЧни становлять сСЦм товарних груп. Це мСЦнеральнСЦ продукти, частка яких становить 54,99 вСЦдсот-ка, метали СЦ вироби з них - 20,39 вСЦдсотка, продукцСЦя хСЦмСЦчноСЧ СЦ пов'язаноСЧ з нею галузей - 11,08, деревина СЦ вироби з неСЧ - 3,02 вСЦдсотка, машини, механСЦзми, ус-таткування - 1,97, продукти рослинного походження - 1,63, живСЦ тварини СЦ продукти тваринництва - 1,5 вСЦдсотка.

В експортСЦ ПольщСЦ в УкраСЧну найбСЦльшСЦ обсяги припадають на такСЦ основ-нСЦ групи товарСЦв, як машини, механСЦзми, устаткування - 11,28 вСЦдсотка, про-дукцСЦя хСЦмСЦчноСЧ СЦ пов'язаноСЧ з нею галузей - 10,91, пластмаси СЦ вироби з них - 10,10 вСЦдсотка, промисловСЦ товари - 8,79, продовольчСЦ товари - 8,46, текстиль СЦ текстильнСЦ вироби - 7,14 вСЦдсотка.

Створено мСЦжнародну асоцСЦацСЦю "Карпатський РДврорегСЦон", до якоСЧ вхо-дять 4 областСЦ УкраСЧни (Закарпатська, РЖвано-ФранкСЦвська, ЛьвСЦвська, ЧернСЦвець-ка) та регСЦони ПольщСЦ, Угорщини, РумунСЦСЧ, Словаччини.

У жовтнСЦ 1995 року у Луцьку було пСЦдписано Угоду про створення мСЦж-народноСЧ асоцСЦацСЦСЧ РДврорегСЦон "Буг", до якоСЧ входять Волинська область Укра-СЧни СЦ три прикордоннСЦ воСФводства ПольщСЦ.

ЗгСЦдно з вСЦдповСЦдними положеннями Угоди мСЦж урядом УкраСЧни та урядом РеспублСЦки Польща про мСЦжрегСЦональне спСЦвробСЦтництво (травень 1993 року) створено украСЧнсько-польську мСЦжурядову КоординацСЦйну Раду з питань мСЦжрегСЦонального спСЦвробСЦтництва (МКРМС).

Кафедри украСЧнСЦстики п"яти вищих навчальних закладСЦв ПольщСЦ готують фахСЦвцСЦв з украСЧнськоСЧ мови СЦ лСЦтератури. В УкраСЧнСЦ на кафедрах славСЦстики та полонСЦстики кСЦлькох унСЦверситетСЦв вивчаСФться польська мова СЦ лСЦтература. Вжи-ваються заходи для вСЦдкриття УкраСЧнського СЦнформацСЦйно-культурного центру у ВаршавСЦ. У КиСФвСЦ дСЦСФ Центр польськоСЧ культури.

У жовтнСЦ 2001 року у м.ЛюблСЦн вСЦдбулося офСЦцСЦйне вСЦдкриття РДвропейсь-кого КолегСЦуму польських та украСЧнських унСЦверситетСЦв, створеного за СЦнСЦцСЦ-ативою президентСЦв УкраСЧни СЦ ПольщСЦ.

ВСЦдбуваСФться активний обмСЦн мСЦж культурно-мистецькими та спортивни-ми органСЦзацСЦями УкраСЧни СЦ ПольщСЦ, науковими установами, молоддю обох краСЧн. БСЦльш як 500 громадян навчаються у вузах РП СЦ бСЦльше 200 громадян ПольщСЦ - у вузах УкраСЧни.

Досягнуто значних успСЦхСЦв у економСЦчнСЦй спСЦвпрацСЦ. ТоварообСЦг мСЦж Укра-СЧною СЦ Польщею з 1992 р. почав рСЦзко зростати СЦ збСЦльшився у 6 разСЦв. Однак до-сСЦ в товарообСЦгу мСЦж УкраСЧною та Польщею польський експорт значно переви-щуСФ СЦмпорт. Це одна з причин, що змушуСФ Польщу цСЦнувати зв'язки з УкраСЧною, оскСЦльки порушення вСЦдносин мСЦж двома державами зумовить втрату для Поль-щСЦ великого ринку збуту для своСФСЧ продукцСЦСЧ.

Реально дСЦСФ майже 600 украСЧнсько-польських пСЦдприСФмств, загальний об-сяг капСЦталу яких становить понад 37 млн доларСЦв США. Польща маСФ змогу про-СЦнвестувати низку украСЧнських проектСЦв.

ЕкономСЦчна спСЦвпраця мСЦж УкраСЧною СЦ Польщею продовжуСФ надалСЦ актив-но розвиватися. Це передусСЦм стосуСФться таких галузей, як сСЦльське господарст-во та сфери переробки його продукцСЦСЧ, машинобудування, лСЦтакобудування, енергетика, теплопостачання, вСЦйськово-промисловий комплекс, фармацСЦя та медичне устаткування. Саме внаслСЦдок розвитку взаСФмовигСЦдноСЧ спСЦвпрацСЦ у заз-начених галузях СЦ багатьох СЦнших перспективних напрямах можна в декСЦлька разСЦв збСЦльшити частку виробленоСЧ продукцСЦСЧ в украСЧнсько-польському товаро-обСЦгу, запобСЦгти його зниженню.


1.2 АвстрСЦя


1.2.1 Загальна СЦнформацСЦя про АвстрСЦю, географСЦчне положення, населення та державний устрСЦй АвстрСЦСЧ

ОфСЦцСЦйна назва - АвстрСЦйська РеспублСЦка - Republic Osterreich [32] . Державний устрСЦй - федеративна республСЦка. Глава держави - федеральний президент. Глава федерального уряду - канцлер. Парламент складаСФться з двох палат: ФедеральноСЧ ради СЦ НацСЦональних зборСЦв.

ГеографСЦчне розташування - краСЧна знаходиться у ЦентральнСЦй РДвропСЦ. МежуСФ з ЧехСЦСФю (спСЦльний кордон - 362 км), НСЦмеччиною (784 км), Угорщиною (366 км), РЖталСЦСФю (430 км), ЛСЦхтенштейном (35 км), Словаччиною (91 км), СловенСЦСФю (330 км), ШвейцарСЦСФю (164 км).




Рис.1.2. Карта АвстрСЦСЧ та прикордонних краСЧн РДвропи


Площа територСЦСЧ - 83,858 тис. кв. км (113 мСЦiе в свСЦтСЦ). АдмСЦнСЦстративний подСЦл - 9 федеральних земель (Bundesland): Бургенланд (Burgenland), мСЦсто ВСЦдень (Stadt Wien), Верхня АвстрСЦя (Oberosterreich), Зальцбург (Salzburg), КаринтСЦя (Karnten), Нижня АвстрСЦя (Niederosterreich), ТСЦроль (Tyrol), Форарльберг (Vorarlberg), ШтирСЦя (Steiermark), якСЦ подСЦляються на округи (Bezirk), округи - на громади (Ortsgemeinde).

КСЦлькСЦсть населення - 8,15 млн. чол. (липень 2001 р.). Столиця - ВСЦдень (Wien) - 1,543 млн. мешканцСЦв. РЖншСЦ великСЦ мСЦста: Грац (223 тис. мешканцСЦв), ЛСЦнц (185,8 тис.), Зальцбург (145,2 тис.), РЖнсбурк (114,7 тис.), Клагенфурт (90,1 тис.).

Державна мова - нСЦмецька. РелСЦгСЦя - католицизм, протестантство. НацСЦональне свято - 26 жовтня - День ухвалення австрСЦйським парламентом Закону про постСЦйний нейтралСЦтет (1955 р.). ВСЦдзначаСФться з 1965 року.

Грошова одиниця - СФвро = 100 СФвроцентам.

Членство у мСЦжнародних органСЦзацСЦях - ООН, СОТ, МБРР, ОБСРД, РДС, МВФ, ОЕСР, РРД, ЕКА, ЕМС, МФЧХСЦЧП та СЦншСЦ.

АвстрСЦя - нСЦмецькомовна краСЧна, де представленСЦ пСЦвденно-нСЦмецькСЦ дСЦа-лекти. Слов'янською СЦ хорватською розмовляють етнСЦчнСЦ меншини, що прожи-вають в основному на пСЦвднСЦ СЦ сходСЦ, у землях КаринтСЦя, Бургенланд СЦ ШтирСЦя. АвстрСЦйцСЦ, як СЦ бСЦльшСЦсть СФвропейцСЦв, мають змСЦшане походження. У створеннСЦ "австрСЦйського типу" СЦсторСЦя, релСЦгСЦя СЦ культура вСЦдСЦграли бСЦльшу роль, нСЦж ет-нСЦчне походження; однак вСЦн маСФ антропологСЦчнСЦ риси, характернСЦ для альпСЦйсь-ко-динарськоСЧ групи.

НайбСЦльшими мСЦстами АвстрСЦСЧ СФ ВСЦдень, Грац (приблизно 223 тис. чоловСЦк), ЛСЦнц (185 тис.), Зальцбург (145.2 тис.) СЦ РЖнсбрук (114,7 тис.), в них проживаСФ приблизно 30% населення краСЧни. ВСЦдень, столиця СЦ найбСЦльше мСЦсто, СФ також економСЦчним СЦ культурним центром АвстрСЦСЧ.

В АвстрСЦСЧ близько 580 озер, переважно льодовикового походження. РЗх особливо багато в пСЦвнСЦчних передгСЦр'ях Альп (Аттер, Траун та СЦн.). На кордонСЦ з ФРН СЦ ШвейцарСЦСФю - велике Боденське озеро, на кордонСЦ з Угорщиною - озеро Нейзидлер-ЗСЦ.

ОскСЦльки значна частина краСЧни знаходиться в горах, СЧСЧ клСЦматичнСЦ умови досить рСЦзноманСЦтнСЦ. Залежно вСЦд регСЦону в тСЦй чи СЦншСЦй мСЦрСЦ позначаються атлантичнСЦ, континентальнСЦ СЦ середземноморськСЦ впливи. ПСЦвнСЦчно-захСЦднСЦ вСЦтри, що панують на пСЦвночСЦ СЦ заходСЦ, несуть м'яку СЦ вологу погоду з Атлантичного океану в долини довготного напрямку СЦ на Середньодунайську рСЦвнину. Тут середньорСЦчнСЦ температури становлять вСЦд 7 до 9В°С, у найхолоднСЦшСЦ мСЦсяцСЦ падають в середньому до - 1-7 нижче нуля, хоча в горах значно холоднСЦше, а "СЦтку пСЦднСЦмаються до 18-24В°С, причому на пСЦвденних схилах помСЦтно теплСЦше. На сходСЦ АвстрСЦСЧ сильнСЦше вираженСЦ континентальнСЦ впливи. ОпадСЦв тут менше, хоча "СЦтку частСЦше бувають зливи. РСЦчна норма опадСЦв в АвстрСЦСЧ всюди, крСЦм ВСЦденського басейну, деяких районСЦв Бургенланду й окремих мСЦжгСЦрних долин, перевищуСФ 760 мм. РЗх кСЦлькСЦсть зростаСФ з абсолютною висотою. СнСЦг тримаСФться на рСЦвнинах вСЦд одного до шести мСЦсяцСЦв у рСЦк. Упродовж бСЦльшоСЧ частини зими в долинах тримаються тумани. КлСЦмат рСЦвнин СЦ передгСЦр'СЧв виразно континентальний, на заходСЦ - бСЦльш вологий. Середня температура сСЦчня вСЦд -1В°С до -4В°С, липня вСЦд 15В°С до 18В°С. ОпадСЦв - 500-900 мм на рСЦк; у горах 1500-2000 мм. На навСЦтряних пСЦвнСЦчно-захСЦдних схилах гСЦр випадаСФ бСЦльше опадСЦв, зими бСЦльш м'якСЦ, лСЦто бСЦльш прохолодне СЦ вологе, анСЦж на пСЦдвСЦтряних пСЦвденно-схСЦдних схилах гСЦр. СнСЦг у гСЦрських районах тримаСФться до 7-8 мСЦсяцСЦв. Для Альп дуже характернСЦ мСЦiевСЦ вСЦтри. НайважливСЦший з них - теплий СЦ сухий фен (вСЦтер), що утворюСФться в результатСЦ опускання повСЦтряних мас по гСЦрських схилах.

ЗональнСЦ ТСрунти АвстрСЦСЧ - дерново-пСЦдзолистСЦ СЦ бурСЦ лСЦсовСЦ, на пСЦвденному сходСЦ - чорноземи, у лСЦсовСЦй зонСЦ сильно вилудженСЦ й опСЦдзоленСЦ. У горах - гСЦрськСЦ бурСЦ лСЦсовСЦ, гСЦрськСЦ бурСЦ рендзиннСЦ, гСЦрсько-пСЦдзолистСЦ СЦ гСЦрсько-луговСЦ ТСрунти. Природна рослиннСЦсть переважно лСЦсова. ЛСЦсами вкрито близько 38% територСЦСЧ АвстрСЦСЧ. КорСЦннСЦ лСЦси сильно винищенСЦ. На висотСЦ 600-800 м, крСЦм сСЦльськогосподарських угСЦдь, - окремСЦ масиви дубових, букових СЦ ясенових лСЦсСЦв; вище цСЦ лСЦси утворюють суцСЦльний пояс. На висотСЦ близько 1400 м з'являються хвойнСЦ породи. Хвойно-широколистянСЦ (бук, сосна, ялиця) СЦ хвойнСЦ (ялина, ялиця) лСЦси пСЦднСЦмаються до 1800 м; вище вони змСЦнюються субальпСЦйськими заростями гСЦрськоСЧ сосни СЦ кедрового сланика. З висоти 2000 м - альпСЦйськСЦ луки з густим покривом злакСЦв СЦ осоки, якСЦ СФ хорошими пасовищними угСЦддями. Лугова рослиннСЦсть покриваСФ гори до висоти 2700-3000 м. НайродючСЦшСЦ ТСрунти в АвстрСЦСЧ знаходяться у ВСЦденському СЦ ШтирСЦйському басейнах, а також мСЦiями в ПСЦвнСЦчноальпСЦйському форландСЦ. АлювСЦальнСЦ ТСрунти в долинах сприяють розвитку землеробства. На природнСЦй рослинностСЦ позначаСФться розмаСЧтСЦсть клСЦматичних умов. Однак природний рослинний покрив великою мСЦрою знищений СЦ змСЦнений людиною. Для всСЦх долин СЦ навколишнСЦх СЧх схилСЦв зараз характернСЦ три висотних пояси: рСЦлля, лСЦси й альпСЦйськСЦ пасовища.

АвстрСЦя - федеративна республСЦка. Проголошена 12 листопада 1918 р. Тимчасовими нацСЦональними зборами. У березнСЦ 1938 р. АвстрСЦя була приСФднана до нацистськоСЧ НСЦмеччини. 15 травня 1955 р., пСЦсля пСЦдписання у ВСЦднСЦ представниками СРСР, США, АнглСЦСЧ, ФранцСЦСЧ й АвстрСЦСЧ Державного договору про вСЦдновлення незалежноСЧ СЦ демократичноСЧ АвстрСЦСЧ, що набрав чинностСЦ 27 липня 1955 р., вСЦдновлена як суверенна незалежна держава в кордонах 1938 р. ДСЦСФ КонституцСЦя (Федеральний конституцСЦйний закон), ухвалена 1 жовтня 1920 р. Набрала чинностСЦ 10 листопада 1920 р. в редакцСЦСЧ вСЦд 7 грудня 1929 р.

Глава держави - федеральний Президент, який обираСФться на основСЦ загального рСЦвного виборчого права шляхом таСФмного голосування строком на 6 рокСЦв. Обраною вважаСФться особа, яка отримала бСЦльше нСЦж половину усСЦх визнаних дСЦйсними голосСЦв. Якщо така бСЦльшСЦсть не зСЦбрана, проводиться другий тур виборСЦв. Тепер вважаються дСЦйсними лише голоси, поданСЦ за одного з двох кандидатСЦв, якСЦ одержали у першому турСЦ найбСЦльшу кСЦлькСЦсть голосСЦв. Повторне обрання на черговий перСЦод допускаСФться лише один раз. Федеральним президентом може бути обрана лише особа, яка маСФ право брати участь у виборах до НацСЦональноСЧ ради СЦ яка досягла до 1 сСЦчня року виборСЦв 35 рокСЦв.

ФункцСЦСЧ президента визначенСЦ в основному дипломатичним протоколом СЦ мають церемонСЦальний характер. Але до його повноважень входить СЦ призначення федерального канцлера СЦ за його поданням СЦнших членСЦв уряду. ЗдСЦйснюСФ верховне командування федеральною армСЦСФю. Протягом всього термСЦну повноважень Федеральний президент не маСФ права займатися будь-якою професСЦйною дСЦяльнСЦстю або входити до складу будь-якого загального представницького органу.

Законодавча "ада здСЦйснюСФться парламентом, що складаСФться з двох палат: НацСЦональноСЧ СЦ ФедеральноСЧ рад. НацСЦональна рада складаСФться СЦз 183 депутатСЦв, що обираються за пропорцСЦйною системою на 4 роки на основСЦ рСЦвного, прямого виборчого права шляхом таСФмного голосування. Виборче право мають громадяни, якСЦ досягли на день виборСЦв 19 рокСЦв, а право бути обраним мають громадяни, якСЦ досягли 21 року. Федеральна рада обираСФться ландтагами (парламентами) земель на строк своСЧх легСЦслатур за пропорцСЦйною системою вСЦдповСЦдно до чисельностСЦ населення окремих земель. Члени ФедеральноСЧ ради не повиннСЦ входити до складу ландтага, який СЧх делегуСФ; однак вони повиннСЦ мати право бути обраними до цього ландтага. МСЦiе головуючого у ФедеральнСЦй радСЦ посСЦдають по черзСЦ представники рСЦзних земель, якСЦ змСЦнюють одне одного через кожнСЦ пСЦвроку в алфавСЦтному порядку найменування земель. ГоловуСФ вСЦд кожноСЧ землСЦ той СЧСЧ представник, якого було висунуто в раду першим. СпСЦльнСЦ засСЦдання НацСЦональноСЧ СЦ ФедеральноСЧ рад утворюють ФедеральнСЦ збори (Bundresversammlung), за якими зберСЦгаСФться виняткове право вирСЦшення таких питань, як оголошення вСЦйни, прийняття присяги Федерального президента. Головують по черзСЦ голови НацСЦональноСЧ СЦ ФедеральноСЧ рад, починаючи з голови ФедеральноСЧ ради. Консультативним органом НацСЦональноСЧ ради СФ Головуюча рада, до складу якоСЧ входять троСФ голСЦв НацСЦональноСЧ ради СЦ голови парламентських фракцСЦй.

Виконавча "ада здСЦйснюСФться федеральним президентом СЦ федеральним урядом. Федеральний президент призначаСФ федерального канцлера (главу уряду) СЦ за його поданням - мСЦнСЦстрСЦв. Члени Федерального уряду мають право брати участь у всСЦх засСЦданнях НацСЦональноСЧ СЦ ФедеральноСЧ рад та Федеральних зборСЦв.

МСЦiевими органами "ади СФ ландтаги земель (законодавча "ада) СЦ земельнСЦ уряди (виконавча "ада). Члени ландтагСЦв обираються за пропорцСЦйною системою на основСЦ рСЦвного, прямого виборчого права шляхом таСФмного голосування. КонституцСЦя землСЦ, яка повинна прийматися у формСЦ конституцСЦйного закону землСЦ, якщо при цьому не порушуСФться Федеральна КонституцСЦя, може бути ухвалена лише у присутностСЦ половини членСЦв ландтага СЦ бСЦльшСЦстю в двСЦ третини голосСЦв. Кожний ландтаг може бути розпущений Федеральним президентом за поданням Федерального уряду СЦ за згодою ФедеральноСЧ ради. У разСЦ розпуску ландтага землСЦ протягом трьох тижнСЦв мають бути призначенСЦ новСЦ вибори. Уряд землСЦ складаСФться з губернатора, потрСЦбного числа членСЦв заступникСЦв та СЦнших членСЦв, якСЦ не входять у ландтаг. У ВСЦднСЦ функцСЦСЧ ландтага виконуСФ громадська рада, функцСЦСЧ уряду - сенат, функцСЦСЧ губернатора - бургомСЦстр.

Громада СФ територСЦальною одиницею з правом самоврядування СЦ водночас адмСЦнСЦстративною одиницею. В громадах органами самоврядування СФ громадськСЦ ради, громадське правлСЦння (мСЦська рада), бургомСЦстр.

Верховний суд СФ вищою судовою СЦнстанцСЦСФю у цивСЦльних СЦ кримСЦнальних справах. АдмСЦнСЦстративний суд забезпечуСФ законнСЦсть свого державного управлСЦння. КонституцСЦйний суд розглядаСФ всСЦ майново-правовСЦ вимоги, що пред'являються ФедерацСЦСЧ, землям, районам, громадам СЦ союзам громад, якСЦ не пСЦдлягають нСЦ вирСЦшенню у звичайному судовому порядку, нСЦ виконанню шляхом прийняття рСЦшення органом управлСЦння.


1.2.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в АвстрСЦСЧ

ЕкономСЦка АвстрСЦСЧ стабСЦльно розвивалася з кСЦнця 1950-х СЦ до середини 1970-х рокСЦв. На початку 1980-х рокСЦв вСЦдбулося уповСЦльнення зростання, пСЦсля 1988 - нове його прискорення. З 1992 темпи зростання економСЦки знову сповСЦль-нилися через мСЦжнародний економСЦчний спад, зменшення експорту СЦ високСЦ тем-пи СЦнфляцСЦСЧ. Зростання споживчого попиту в сусСЦднСЦх з АвстрСЦСФю краСЧнах СхСЦдноСЧ РДвропи в серединСЦ 1990-х рокСЦв сприяло пожвавленню економСЦки краСЧни. ПСЦсля приСФд-нання в 1995 до РДС АвстрСЦя рСЦзко скоротила державнСЦ витрати, готуючись всту-пити до РДвропейського валютного союзу. ЦСЦ заходи також сповСЦльнили загаль-не зростання економСЦки.

У 1946 понад 70% австрСЦйських пСЦдприСФмств були нацСЦоналСЦзованСЦ, у тому числСЦ три найбСЦльшСЦ комерцСЦйнСЦ банки, значна частина пСЦдприСФмств важкоСЧ про-мисловостСЦ, пСЦдприСФмства нафтовидобувноСЧ СЦ нафтопереробноСЧ промисловостСЦ. БСЦльшСЦсть нацСЦоналСЦзованих пСЦдприСФмств визначалися Потсдамськими угодами такими як "нСЦмецька "аснСЦсть".

У 1993 уряд приступив до реалСЦзацСЦСЧ великоСЧ програми приватизацСЦСЧ про-мислових холдингСЦв, у рамках загального плану залучення СЦноземних СЦнвести-цСЦй.

Приблизно 42% земельноСЧ площСЦ АвстрСЦСЧ використовуСФться в сСЦльському господарствСЦ. ССЦльськогосподарськСЦ культури, фруктовСЦ сади СЦ виноградники займають приблизно 43% оброблюваноСЧ землСЦ; луги СЦ пасовища - близько 57%. Майже 39% усСЦСФСЧ територСЦСЧ покрито лСЦсами, 19% земель не може бути викорис-тано нСЦ в сСЦльському, нСЦ в лСЦсовому господарствСЦ. АльпСЦйськСЦ передгСЦр'я СЦ частини ШтирСЦйського СЦ ВСЦденського басейнСЦв - найродючСЦшСЦ сСЦльськогосподарськСЦ зем-лСЦ. Загалом переважають в сСЦльському господарствСЦ краСЧни невеликСЦ або середнСЦ земельнСЦ володСЦння.

ЗерновСЦ вирощуються на найкращих ТСрунтах. На першому мСЦiСЦ по збору врожаю стоСЧть пшениця, за нею йдуть кукурудза, жито, ячмСЦнь СЦ овес. РЖншими важливими культурами СФ картопля СЦ буряк. Також вирощуються технСЦчнСЦ куль-тури, овочСЦ СЦ бобовСЦ. Значну частину оброблюваноСЧ землСЦ займають виноградни-ки. У сСЦльському господарствСЦ АвстрСЦСЧ важливу роль вСЦдСЦграСФ тваринництво. Майже третина територСЦСЧ краСЧни прямо або побСЦчно використовуСФться для роз-ведення худоби (до непрямого використання, наприклад, вСЦдносяться луки СЦ землСЦ, вСЦдведенСЦ пСЦд кормовСЦ культури). Обсяг експорту сСЦльськогосподарських продуктСЦв (в основному молочних СЦ яловичини) становить вСЦд 3 до 4% загаль-ного обсягу експорту.

АвстрСЦя багата на деревину, залСЦзо, цинк. У краСЧнСЦ недостатньо кам'яного вугСЦлля, але СФ великСЦ запаси СЦнших енергоносСЦСЧв, зокрема лСЦгнСЦту (бурого вугСЦл-ля), нафти СЦ природного газу. Частина електроенергСЦСЧ, вироблюваноСЧ ГЕС, екс-портуСФться.

ЗростаючСЦ енергетичнСЦ потреби викликали необхСЦднСЦсть в СЦмпортСЦ енерго-носСЦСЧв. ВнутрСЦшнСФ виробництво енергСЦСЧ покриваСФ лише приблизно третину енер-гетичних потреб краСЧни.

Нафта, вСЦтчизняна й СЦмпортована, СФ найважливСЦшим джерелом енергСЦСЧ АвстрСЦСЧ. РЗСЧ родовища розташованСЦ в пСЦвнСЦчно-захСЦднСЦй частинСЦ НижньоСЧ АвстрСЦСЧ, бСЦля ВСЦдня, але запаси досить обмеженСЦ.

АвстрСЦя щорСЦчно ввозить приблизно 3 млн. т кам'яного вугСЦлля. РЖмпорту-СФться також природний газ. У ШтирСЦСЧ, ВерхнСЦй СЦ НижнСЦй АвстрСЦСЧ СФ запаси лСЦгнСЦ-ту.ВаУ 1990-х роках АвстрСЦя вкладала чималСЦ кошти в розвиток гСЦдроелектро-енергетики. НайбСЦльшими виробниками гСЦдроелектроенергСЦСЧ СФ Верхня АвстрСЦя СЦ ТСЦроль. ПобудованСЦ новСЦ ГЕС на рСЦках Дунай, Залках, у нижнСЦй СЦ верхнСЦй течСЦСЧ рСЦк РЖнн, Енс. НайбСЦльший споживач електроенергСЦСЧ - промисловСЦсть, на неСЧ витрачаСФться до 40% всСЦСФСЧ енергСЦСЧ. ГСЦдроенергетичнСЦ ресурси АвстрСЦСЧ дозволяють експортувати електроенергСЦю, енергосистема краСЧни сполучена з загальноСФв-ропейською. У серединСЦ 1990-х рокСЦв головними споживачами австрСЦйськоСЧ електроенергСЦСЧ були НСЦмеччина й РЖталСЦя.

ЕкономСЦчне зростання АвстрСЦСЧ тСЦсно пов'язане з розширенням промисло-вого виробництва. У 1960-1970-х роках в багатьох районах краСЧни були побудо-ванСЦ новСЦ заводи. НайстарСЦшим промисловим центром, який значно розширився пСЦсля виведення радянських вСЦйськ, СФ ВСЦденський промисловий басейн, що ви-робляСФ метали, текстиль СЦ продукти харчування. Долина рСЦк Мур СЦ Мюрц у Шти-рСЦСЧ СФ центром металургСЦСЧ, виробництва автомобСЦлСЦв, паперу СЦ деревини, а також продукцСЦСЧ важкого машинобудування. Серед нових промислових центрСЦв видСЦ-ляСФться трикутник ЛСЦнц - Вельс - Штайр у ВерхнСЦй АвстрСЦСЧ, що маСФ вигСЦдне гео-графСЦчне положення. НайбСЦльшСЦ промисловСЦ пСЦдприСФмства цього району - Об'СФд-наний австрСЦйський металургСЦйний СЦ сталеливарний комбСЦнат СЦ АвстрСЦйський азотно-туковий завод у ЛСЦнцСЦ.

АвстрСЦйська промисловСЦсть успСЦшно конкуруСФ з передовою свСЦтовою про-мисловСЦстю й експортуСФ свою продукцСЦю в усСЦ краСЧни свСЦту. Серед провСЦдних галузей промисловостСЦ видСЦляються харчова, текстильна, хСЦмСЦчна промисло-вСЦсть, металургСЦя, виробництво паперу, електроустаткування, транспортних засобСЦв, будСЦвельного каменю, цементу СЦ керамСЦки. МеталургСЦя СЦ металообробка посСЦдають третСФ мСЦiе за кСЦлькСЦстю працСЦвникСЦв незважаючи на те, що реструк-туризацСЦя чорноСЧ металургСЦСЧ пСЦсля 1989 призвела до серйозного скорочення ро-бочих мСЦiь. Багато спецСЦальних технСЦчних училищ готують квалСЦфСЦкованих робСЦтникСЦв для рСЦзних галузей промисловостСЦ.

В АвстрСЦСЧ приблизно 5,6 тис. км залСЦзниць; усСЦ головнСЦ лСЦнСЦСЧ електрифСЦко-ванСЦ. АвстрСЦя славиться системою своСЧх автодорСЦг, у краСЧнСЦ приблизно 1600 км швидкСЦсних автострад (автобанСЦв). У 1957 була створена компанСЦя "АвстрСЦйськСЦ авСЦалСЦнСЦСЧ", а на початку 1990-х у неСЧ з'явився приватний конкурент - авСЦаком-панСЦя "Лауда ейр". По Дунаю суднами щорСЦчно перевозиться приблизно 5 млн. т. вантажСЦв, головним чином метал, вугСЦлля, кокс, нафта СЦ нафтопродукти, доб-рива.

НайважливСЦшими статтями СЦмпорту АвстрСЦСЧ СФ продукцСЦя обробноСЧ промис-ловостСЦ, особливо машини СЦ верстати, автомобСЦлСЦ, хСЦмСЦчнСЦ продукти СЦ текстиль. Паливо - найважливСЦша стаття СЦмпорту сировини. ТоргСЦвля ведеться з краСЧнами РДС, краСЧнами РДвропейськоСЧ асоцСЦацСЦСЧ вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, СхСЦдноСЧ РДвропи, краСЧнами АзСЦСЧ, США СЦ Канадою. НСЦмеччина посСЦдаСФ перше мСЦiе серед торговельних партнерСЦв АвстрСЦСЧ. АвстрСЦя - держава, яка пСЦдписала Генеральну угоду з митних тарифСЦв СЦ торгСЦвлСЦ СЦ РДвропейську валютну угоду.

ОфСЦцСЦйна грошова одиниця - шилСЦнг - СФ стабСЦльною валютою. УправлСЦння грошовою системою СЦ кредитною полСЦтикою австрСЦйських банкСЦв здСЦйснюСФ АвстрСЦйський нацСЦональний банк, заснований у 1922. В АвстрСЦСЧ функцСЦонуСФ близько 50 банкСЦв.


1.2.3 Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - АвстрСЦя

Становлення украСЧнсько-австрСЦйських вСЦдносин розпочалося 28 вересня 1991 року пСЦдписанням Протоколу про консульськСЦ вСЦдносини. ДипломатичнСЦ вСЦдносини мСЦж УкраСЧною СЦ РеспублСЦкою АвстрСЦя були встановленСЦ 24 сСЦчня 1992 року. Важливою складовою двостороннСЦх вСЦдносин СФ полСЦтичний дСЦалог на ви-щому рСЦвнСЦ. 14-15 жовтня 1998 року вСЦдбувся державний вСЦзит Президента УкраСЧни Л.Д.Кучми до АвстрСЦСЧ. ВСЦзит надав нового СЦмпульсу процесам поодаль-шоСЧ розбудови спСЦвробСЦтництва в усСЦх сферах украСЧнсько-австрСЦйських вСЦдносин, СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ СЧх економСЦчноСЧ складовоСЧ. У ВерховнСЦй РадСЦ УкраСЧни створена депутатська група мСЦжпарламентських зв'язкСЦв з АвстрСЦСФю в складСЦ 14 членСЦв. Депутатська група спСЦвробСЦтництва з УкраСЧною в парламентСЦ АвстрСЦСЧ складаСФться з 17 осСЦб, якСЦ представляють всСЦ парламентськСЦ фракцСЦСЧ обох палат австрСЦйського парламенту: соцСЦал-демократСЦв (СПА), народникСЦв (НПА), "вСЦльних" (АПС) та "зелених" (АПЗ). Групу, за тра-дицСЦСФю, очолюСФ представник соцСЦал-демократСЦв О.БрСЦкс. 5-8 березня 2001 року в ходСЦ робочого вСЦзиту делегацСЦСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни до АвстрСЦСЧ вСЦдбулися, зокрема, першСЦ контакти мСЦж членами двох депутатських груп. ДоговСЦрно-правова база украСЧнсько-австрСЦйського спСЦвробСЦтництва склада-СФться з Угоди про двостороннСЦ торговельно-економСЦчнСЦ зв'язки (пСЦдписана 31 серпня 1993 року, набрала чинностСЦ 1 листопада 1995 року), Угоди про сприян-ня та взаСФмний захист СЦнвестицСЦй (пСЦдписана 8 листопада 1996 року, набрала чинностСЦ 1 грудня 1997 року), КонвенцСЦСЧ про уникнення подвСЦйного оподатку-вання доходСЦв СЦ майна та попередження податкових ухилень стосовно податкСЦв на доходи СЦ майно (пСЦдписана 16 жовтня 1997 року, набрала чинностСЦ 1 липня 1999 року) та 19 СЦнших документСЦв, що регулюють практичну спСЦвпрацю в рСЦз-них галузях. Одним СЦз напрямСЦв розвитку двостороннСЦх вСЦдносин СФ налагодження вза-СФмовигСЦдних партнерських зв'язкСЦв мСЦж окремими регСЦонами обох краСЧн. На сьо-годнСЦшнСЦй день в УкраСЧнСЦ СЦснують сталСЦ контакти з австрСЦйськими партнерами як на рСЦвнСЦ регСЦонСЦв: ЛьвСЦвська область - Федеральна земля ШтирСЦя, РЖвано-ФранкСЦв-ська область - Федеральна земля ТСЦроль, ЧернСЦвецька область - Федеральна земля КаринтСЦя, Закарпатська область - Федеральна земля Бургерланд, так СЦ на рСЦвнСЦ мСЦст: КиСЧв - ВСЦдень, Саки - Велс, та окремих районСЦв: СтарокиСЧвський район КиСФва СЦ 18-й район ВСЦдня, ХаркСЦвський район КиСФва СЦ м.Велс.

На сьогоднСЦшнСЦй день АвстрСЦйська РеспублСЦка СФ важливим торговельно-економСЦчним партнером УкраСЧни в РДвропСЦ. За даними Держкомстату УкраСЧни, серед торговельних партнерСЦв УкраСЧни в РДвропСЦ за пСЦдсумками 2007 року, АвстрСЦйська РеспублСЦка посСЦла 9 мСЦiе за обсягами двосторонньоСЧ торгСЦвлСЦ товарами та послугами.


Таблиця 1.1

Стан двосторонньоСЧ торгСЦвлСЦ з АвстрСЦСФю (данСЦ Держкомстату УкраСЧни, млн. дол. США)[29]

Показник

2002

2003

%

2004

%

2005

%

2006

%

2007

%

ЗТО

545

693

27%

747

8%

998

33%

1216,1

22%

1573

29%

В т.ч. - товарами

461

582

26%

594

2%

776

27%

876,3

13%

1228

40%

- послугами

84

111

32%

153

38%

222

45%

339,8

53%

345

1%

ЕКСПОРТ

294

337

15%

334

-1%

412

23%

455,6

11%

611

34%

В т.ч. - товарами

237

258

9%

249

- 3%

317

27%

329,1

4%

429

30%

- послугами

57

79

39%

85

6%

95

12%

126,5

33%

182

43%

РЖМПОРТ

251

356

42%

413

16%

586

42%

760,5

30%

962

26%

В т.ч. - товарами

224

324

45%

344

6%

459

29%

547,2

19%

799

46%

- послугами

27

32

16%

69

115%

127

84%

213,3

67%

163

- 23%

САЛЬДО

43

-19

-

- 79

-

- 174

-

-304,9

-

-351

-

В т.ч. - товарами

13

-66

-

- 95

-

-142

-

-218,1

-

- 370

-

- послугами

30

47

-

16

-

-32

-

-86,8

-

19

-


У 2007 роцСЦ товарообСЦг товарами та послугами мСЦж УкраСЧною та АвстрСЦСФю досяг 1Ва573 млн.Вадол.ВаСША, причому украСЧнський експорт дорСЦвнював 611Вамлн.Вадол.ВаСША СЦ збСЦльшився на 34%, а СЦмпорт австрСЦйських товарСЦв та послуг - 962Вамлн.Вадол.ВаСША СЦ збСЦльшився 26%. ВСЦдтАЩСФмне для УкраСЧни сальдо склало 351 млн. дол. США.

Рис.1.3 - ДинамСЦка зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ торгСЦвлСЦ УкраСЧна-АвстрСЦя


Таблиця 1.2

Структура украСЧнського експорту до АвстрСЦСЧ у 2007 роцСЦ (10 найбСЦльших товарних позицСЦй)


Назва продукцСЦСЧ


Код

Обсяги, млн. дол.США

Питома вага, %


Всього


429

100,0

1.

Руди, шлаки та зола

26

150,0

34,9

2.

Мiдь i вироби з мСЦдСЦ

74

41,7

9,7

3.

РЖграшки, iгри

95

34,0

7,9

4.

Продукти переробки овочСЦв, плодiв

20

30,8

7,2

5.

ЧорнСЦ метали

72

28,6

6,7

6.

ЕлектричнСЦ машини СЦ устаткування та СЧх частини

85

26,1

6,1

7.

Деревина СЦ вироби з деревини, деревне вугСЦлля

44

20,4

4,7

8.

Котли, машини, апарати СЦ механСЦчнСЦ пристроСЧ

84

19,7

4,6

9.

Вироби з чорних металСЦв

73

11,5

2,7

10.

РЗстСЦвнСЦ плоди та горСЦхи; цитрусовСЦ

08

10,5

2,4



Таблиця 1.3

Структура украСЧнського СЦмпорту з АвстрСЦСЧ у 2007 роцСЦ (10 найбСЦльших товарних позицСЦй)


Назва продукцСЦСЧ

Код

Обсяги, млн. дол.США

Питома вага, %


Всього


799

100,0

1.

Котли, машини, апарати СЦ механСЦчнСЦ пристроСЧ

84

201,7

25,2

2.

Фармацевтична продукцСЦя

30

77,8

9,7

3.

ЕлектричнСЦ машини СЦ устаткування та СЧх частини

85

71,9

9,0

4.

Папiр та картон

48

58,9

7,4

5.

ПолСЦмернСЦ матерСЦали, пластмаси

39

42,7

5,3

6.

РЖграшки, iгри

95

34,8

4,4

7.

Вироби з чорних металСЦв

73

32,1

4,0

8.

ЧорнСЦ метали

72

28,6

3,6

9.

НаземнСЦ транспортнСЦ засоби, крСЦм залСЦзничних

87

22,1

2,8

10

РЖншi продукти хСЦмСЦчноСЧ промисловостСЦ

38

17,3

2,2


У 2007 роцСЦ товарообСЦг послугами склав 345Вамлн.Вадол.ВаСША, у т.ч. експорт - 182Вамлн.Вадол.ВаСША (збСЦльшився на 43Ва%), СЦмпорт - 163Вамлн. дол.ВаСША (зменшився на 23Ва%). Позитивне для УкраСЧни сальдо складаСФ 19Вамлн.Вадол.ВаСША.

НайбСЦльшими статтями експорту послуг у 2007 роцСЦ СФ транспортнСЦ - 121,4Вамлн.Вадол.ВаСША (66,83%), рСЦзнСЦ дСЦловСЦ, професСЦйнСЦ та технСЦчнСЦ послуги - 33,3Вамлн.Вадол.ВаСША (18,33%), фСЦнансовСЦ послуги - 11,5Вамлн.Вадол.ВаСША (6,35%), послуги приватним особам та послуги в галузСЦ культури та вСЦдпочинку - 5,1Вамлн. дол. США (2,80%), подорожСЦ - 2,4 млн. дол. США (1,31%) тощо. НайбСЦльшими статтями СЦмпорту послуг у 2007 роцСЦ СФ фСЦнансовСЦ послуги - 89,9Вамлн.Вадол.ВаСША (55,25%), транспортнСЦ послуги - 23,Ва3Вамлн.Вадол.ВаСША (14,33%), рiзнi дiловi,професiйнi та технiчнi послуги - 18,3Вамлн.Вадол.ВаСША (11,25%), комптАЩютернСЦ послуги - 8,1Вамлн.Вадол.ВаСША (4,98%), страховСЦ послуги - 7,0Вамлн.Вадол.ВаСША (4,31%) тощо.

1.3 ЯпонСЦя


1.3.1 Загальна СЦнформацСЦя про ЯпонСЦю, географСЦчне положення, населення та державний устрСЦй ЯпонСЦСЧ

ОфСЦцСЦйна назва - ЯпонСЦя - Nippon (Nihon) [33].


Рис.1.4. Карта ЯпонСЦСЧ та прикордонних краСЧн АзСЦСЧ


Державний устрСЦй - ЯпонСЦя - конституцСЦйна монархСЦя. Глава держави - СЦм-ператор. Найвищим законодавчим органом держави СФ парламент, який склада-СФться з двох палат: Палати представникСЦв (нижньоСЧ) СЦ Палати радникСЦв (верх-ньоСЧ). Виконавча "ада здСЦйснюСФться урядом на чолСЦ з Прем'СФр-мСЦнСЦстром, який обираСФться парламентом з числа його членСЦв.

ГеографСЦчне розташування - розташована в захСЦднСЦй частинСЦ Тихого океа-ну, бСЦля схСЦдного узбережжя АзСЦСЧ на групСЦ островСЦв, головнСЦ з яких - Хонсю (Honshu), Хоккайдо (Hokkaido), Кюсю (Kyushu), ССЦкоку (Shikoku).

Площа територСЦСЧ - 377 835 кв. км (включаючи архСЦпелаг Рюкю з найбСЦль-шим островом ОкСЦнава), 60 мСЦiе в свСЦтСЦ.

АдмСЦнСЦстративний подСЦл - 47 префектур (prefecture, todofuken), у тому числСЦ столична префектура ТокСЦо, префектура ОкСЦнави (з 1972 р.) СЦ двСЦ мСЦськСЦ префектури - КСЦото й Осака. Префектури подСЦляються на повСЦти. Хоккайдо - особлива адмСЦнСЦстративна область, яка подСЦляСФться на 14 округСЦв.

КСЦлькСЦсть населення - 126,8 млн. осСЦб (липень 2001 р.). Столиця - ТокСЦо - Tokyo - 8,18 млн., з передмСЦстями 12,24 млн. осСЦб (2002 р.). РЖншСЦ великСЦ мСЦста: Йокогама (3,484 млн. мешканцСЦв), Осака (2,603 млн.), На-гоя (2,186 млн.), Саппоро (1,842 млн.), Кобе (1,518 млн.), КСЦото (1,472 млн.), Фукуока (1,361 млн.).

Державна мова - японська. РелСЦгСЦя - буддизм.

Членство у мСЦжнародних органСЦзацСЦях - "Велика сСЦмка", ООН, СОТ, АТЕС, МБРР, МВФ, МФЧХСЦЧП, ОЕСР та СЦншСЦ.

В ЯпонСЦСЧ проживаСФ 126,7 млн. чоловСЦк (2001), з них на головному островСЦ Хонсю - 101 млн., на о.Кюсю - 13,4 млн., на о.ССЦкоку - 4,2 млн. СЦ на о.Хоккайдо - 5,7 млн. осСЦб.

З 1950 р. вСЦдбуваСФться СЦнтенсивна мСЦграцСЦя СЦз сСЦльськоСЧ мСЦiевостСЦ. Так, як-що на початку 1950-х рокСЦв у селах СЦ малих мСЦстах з кСЦлькСЦстю населення менше 5000 жителСЦв проживало в цСЦлому 20,7 млн. осСЦб, то у 1996 - лише 2,1 млн., тодСЦ як у мСЦстах з населенням понад 500 тис. - 11,2 млн. у 1950 (13,5% всього насе-лення) СЦ 32,4 млн. у 1996 (25,8%). За загальною кСЦлькСЦстю мСЦського населення (97 млн.) ЯпонСЦя в 1995 р. посСЦдала шосте мСЦiе у свСЦтСЦ.

У 1950 р. народжуванСЦсть становила 25,1тА°, а смертнСЦсть - 10,9тА°. У 1996 цСЦ показники знизилися до 9,6 СЦ 7,4% вСЦдповСЦдно. Дитяча смертнСЦсть за той же перСЦод знизилася з 60,1 до 4,3%. ОчСЦкувана тривалСЦсть життя - 77,4 роки для чоловСЦкСЦв СЦ 83,6 - для жСЦнок (1996).

Населення ЯпонСЦСЧ виключно однорСЦдне в расовому, етнСЦчному, мовному СЦ релСЦгСЦйному вСЦдношеннях. Проте в краСЧнСЦ СФ приблизно 600 тис. корейцСЦв, хоча багато з них народилися СЦ виросли на островах СЦ розмовляють японською мовою.

ЯпонСЦя - острСЦвна краСЧна, розташована на дугоподСЦбному архСЦпелазСЦ, що складаСФться з бСЦльше нСЦж 6,8 тисячСЦ островСЦв, якСЦ вигнутим ланцюгом близько 3800 км простяглися вздовж схСЦдного узбережжя АзСЦСЧ. ГеографСЦчне положення Японських островСЦв на схСЦд вСЦд материка визначило й образну назву краСЧни - КраСЧна ВранСЦшнього Сонця. РЗСЧ пСЦвденний край знаходиться на тСЦй самСЦй широтСЦ, що й середина пустелСЦ Сахара або пСЦвденна точка Куби. ПСЦвнСЦчний край збСЦга-СФться СЦз широтою ПСЦвденноСЧ ФранцСЦСЧ, ПСЦвнСЦчноСЧ РЖталСЦСЧ СЦ Криму.

Загальна площа островСЦв ЯпонСЦСЧ - близько 378 тис. кв. км, що становить лише 0,3% земноСЧ сушСЦ СЦ приблизно вСЦдповСЦдаСФ 2,2% територСЦСЧ РосСЦСЧ або 4% пло-щСЦ Канади, Китаю чи США. ТСЦльки чотири острови з усСЦх можна назвати вели-кими. Це Хоккайдо, Хонсю, ССЦкоку СЦ Кюсю - СЧх японцСЦ навСЦть не називають ост-ровами, а СЦменують основною землею, основною територСЦСФю: на них припадаСФ 98% усСЦСФСЧ краСЧни. ПобудованСЦ мСЦж четвСЦркою найбСЦльших островСЦв мости СЦ пСЦд-воднСЦ тунелСЦ сприяли перетворенню розрСЦзненого територСЦального простору краСЧни в СФдине сухопутне утворення. Будучи острСЦвною державою, ЯпонСЦя маСФ берегову лСЦнСЦю довжиною близько 29 тис. км СЦ сьому за величиною у свСЦтСЦ 200-мильну прибережну еконо-мСЦчну зону, площа якоСЧ в 10,5 разСЦв перевищуСФ територСЦю краСЧни.

Гори - характерна риса Японського архСЦпелагу, вони вкривають 71% су-шСЦ, СЦ лише окремСЦ дСЦлянки вздовж узбережжя або русел великих рСЦк - рСЦвнини СЦ низовини, що облямовують гСЦрськСЦ системи. Якщо подивитися на архСЦпелаг з океанських глибин - СЦз дна ЯпонськоСЧ западини, острови сягають у висоту 10-14 тис. м, пСЦднСЦмаючись над рСЦвнем океану на 3 км СЦ вище (16 вершин мають висо-ту понад 3000 м, 532 - понад 2000 м).

У рельСФфСЦ переважають низькСЦ СЦ середньовисотнСЦ гори, витягнутСЦ практич-но меридСЦально, хоча для окремих районСЦв острова Кюсю характерне заплутане, лабСЦринтове розташування хребтСЦв. Велика частина найвищих гСЦр ЯпонСЦСЧ розта-шована на островСЦ Хонсю. НайвСЦдомСЦше гСЦрське утворення ЯпонСЦСЧ називаСФться ЯпонськСЦ Альпи СЦ складаСФться з трьох вСЦдособлених рСЦвнобСЦжних хребтСЦв. Вер-шини Японських Альп пСЦднСЦмаються на висоту 3000 м над рСЦвнем моря. Це приблизно у пСЦвтори рази вище Карпатських гСЦр. Гори з зазубреними гострими гребенями, гострими вершинами роздСЦленСЦ глибокими, до 2 км, рСЦчковими уще-линами, льодовиковими утвореннями.

НайвСЦдомСЦша гора ЯпонСЦСЧ - ФудзСЦяма. Вона височить на межСЦ префектур ССЦдзуока та ЯмансСЦ. Висота гори ФудзСЦ - 3776 м, що робить СЧСЧ найвищою верши-ною ЯпонСЦСЧ. Значна частина гСЦрських вершин ЯпонСЦСЧ - вулкани, СЧх тут нарахову-СФться близько 200, 67 вважаються "живими" (дСЦючими або сплячими). Серед вулканСЦв особливо активнСЦ Асама, МСЦхараяма, Асосан СЦ СакурадзСЦма.

РСЦвниннСЦ СЦ низиннСЦ областСЦ займають приблизно чверть усСЦСФСЧ територСЦСЧ ЯпонСЦСЧ. Вони розташованСЦ окремими дСЦлянками вздовж узбережжя СЦ рСЦк. РЗх роз-дСЦляють гСЦрськСЦ ланцюги СЦ вузькСЦ морськСЦ протоки. Це переважно береговСЦ низо-вини, ширина яких коливаСФться вСЦд кСЦлькох кСЦлометрСЦв до 150-160 км, найбСЦль-ша, ТокСЦйська низовина, займаСФ площу 13 тис. кв. км СЦ розташована на сходСЦ острова Хонсю. Досить великСЦ рСЦвнини розташованСЦ на островСЦ Хоккайдо. У рСЦв-нинних районах ЯпонСЦСЧ розташовуються найбСЦльшСЦ мСЦста СЦ промисловСЦ зони кра-СЧни, проживаСФ основна частина населення. Низовини густо порСЦзанСЦ рСЦками та ярами, зрошувальними каналами СЦ дамбами. БереговСЦ низовини утворювалися з продуктСЦв руйнування внутрСЦшнСЦх гСЦрських масивСЦв. МСЦж алювСЦальними рСЦвни-нами СЦ горами розташовуються четвертиннСЦ тераси, прорСЦзанСЦ численними рСЦч-ковими долинами. Тераси утворюють кСЦлька ярусСЦв СЦ свСЦдчать про кСЦлькаразовСЦ вертикальнСЦ пСЦдняття прибережних дСЦлянок сушСЦ. Багато найнижчих терас утво-ренСЦ пСЦднятими (до 20 м) кораловими рифами, що оточують всСЦ острови Рюкю. ЯпонськСЦ острови являють собою район дуже високоСЧ сейсмСЦчноСЧ активностСЦ. За рСЦк у ЯпонСЦСЧ вСЦдбуваСФться кСЦлька тисяч землетрусСЦв, буваСФ до 20 поштовхСЦв на день. ЗдебСЦльшого поштовхи настСЦльки слабкСЦ, що зафСЦксувати СЧх може тСЦльки високоточне устаткування сейсмСЦчних станцСЦй. ПотужнСЦ землетруси бувають значно рСЦдше, але СЧх наслСЦдки бувають жахливими.

КлСЦмат ЯпонСЦСЧ, за винятком острова Хоккайдо, це клСЦмат краСЧни, що ле-жить у помСЦрнСЦй зонСЦ, з чотирма чСЦтко вираженими порами року СЦ двома перСЦо-дами дощСЦв, навеснСЦ СЦ восени. Зима визначаСФться однСЦСФю з найхолоднСЦших по-вСЦтряних мас у свСЦтСЦ - СибСЦрською. Тому температура в ЯпонСЦСЧ СЦнодСЦ нижча, нСЦж у СФвропейських краСЧнах, розташованих на тих самих широтах. Наприклад, в АсахСЦкавСЦ на Хоккайдо температура знижувалася до мСЦнус 41,0В°С, а середня температура сСЦчня - мСЦнус 8,5В°С - майже така ж, як у КиСФвСЦ. У ТокСЦо на широтСЦ 35В° середня температура - плюс 4,7В°С, у той час як у ЛондонСЦ на широтСЦ 51В° вона становить плюс 4,2В°С. КрижанСЦ вСЦтри перСЦодично дмуть СЦз заходу, з областСЦ сибСЦрського високого тиску, в сторону зони низького тиску над морською акваторСЦСФю на схСЦд вСЦд Хоккайдо. Це сухе повСЦтря, перетинаючи Японське море, поглинаСФ водяну пару СЦ стаСФ вологим мСЦнливим повСЦтряним потоком зСЦ снСЦжними хмарами. Коли вСЦн пСЦднСЦмаСФться над гСЦрськими хребтами краСЧни, цСЦ хмари ще бСЦльше згущаються СЦ обрушуються важкими снСЦгопадами на узбережжя Японсь-кого моря. Якщо ж це вСЦдбуваСФться одночасно з вторгненням холодних повСЦт-ряних мас з Арктики, то СЦнтенсивнСЦсть утворення снСЦжних хмар ще бСЦльше зрос-таСФ, СЦ за добу район ХокурСЦку вкриваСФться 2-метровим шаром снСЦгу. Для краСЧни, розташованоСЧ в зонСЦ помСЦрного клСЦмату, ЯпонСЦя багатоснСЦжна. НавСЦть коли снСЦг йде на узбережжСЦ Японського моря, небо СЦз сторони Тихого океану часто буваСФ безхмарним, СЦ прекрасна погода - не рСЦдкСЦсть. Як тСЦльки сибСЦрськСЦ вСЦтри слабша-ють, на змСЦну СЧм приходять блукаючСЦ антициклони СЦ позатропСЦчнСЦ циклони, приносячи з собою мСЦнливу ясну погоду СЦ слабкСЦ дощСЦ. Це передвСЦщаСФ початок весни. Сезон дощСЦв починаСФться в серединСЦ травня у пСЦвденнСЦй частинСЦ ОкСЦнави СЦ в серединСЦ червня у районСЦ Тохоку на пСЦвночСЦ Хонсю СЦ закСЦнчуСФться в серединСЦ червня СЦ липня вСЦдповСЦдно. У цей час фронт "байу" (дощу) встановлюСФться уз-довж пСЦвденного берега, СЦ дощСЦ йдуть майже щодня, коли невеликСЦ зони низь-кого тиску одна за одною проходять над архСЦпелагом. На самому початку перСЦ-оду дощСЦв йде мряка, але пСЦд кСЦнець це вже водянСЦ шквали, якСЦ тривають годину, що породжуСФ постСЦйну небезпеку зсувСЦв, викликаних сильними зливами.

ЛСЦто визначаСФться гарячими повСЦтряними масами пСЦвнСЦчноСЧ тропСЦчноСЧ час-тини Тихого океану, СЦ в ЯпонСЦСЧ стаСФ так само спекотно СЦ волого, як у тропСЦках. Найвища температура, зафСЦксована в ТокСЦо, - плюс 38,7В°С; максимальна темпе-ратура для ЯпонСЦСЧ, зареСФстрована в м. Ямагата - плюс 40,8В°С. ЛСЦтня погода бага-то в чому залежить вСЦд зони високого тиску в пСЦвнСЦчнСЦй частинСЦ Тихого океану, тому, незважаючи на те, що "СЦтку в ЯпонСЦСЧ дуже волого, сонце - постСЦйний гСЦсть, а дощСЦ йдуть вСЦдносно рСЦдко. ТропСЦчнСЦ зони низького тиску (тропСЦчнСЦ цик-лони) утворюються в тропСЦчнСЦй частинСЦ Тихого океану. Японською мовою вони називаються "тайфу", вСЦд цСЦСФСЧ назви й утворилося слово "тайфун". З приблизно тридцяти тайфунСЦв, що виникають щорСЦчно, в середньому чотири просуваються на пСЦвнСЦч СЦ обрушуються на Японський архСЦпелаг. Тайфуни особливо частСЦ в тропСЦчних зонах низького тиску СЦ СЦнодСЦ бувають дуже лютими. ВсерединСЦ "ока" у центрСЦ тайфуну тиск може впасти нижче 900 мСЦлСЦбарСЦв, а вСЦтер бСЦля "ока" сягаСФ швидкостСЦ 60 м/сек. Тайфуни обрушуються на ЯпонСЦю мСЦж червнем СЦ жовтнем. Послаблення повСЦтряних мас пСЦвнСЦчноСЧ частини Тихого океану, що регулюють погоду лСЦта, у свою чергу породжуСФ зони високого тиску СЦ зони помСЦрного низь-кого тиску, викликаючи осСЦнню мСЦнливу погоду. У ПСЦвнСЦчнСЦй ЯпонСЦСЧ листя дерев червонСЦСФ СЦ жовкне, СЦ сполучення цих нСЦбито палаючих пагорбСЦв з бСЦлоснСЦжними вершинами гСЦр створюСФ картини краси, що приваблюють туристСЦв.

ЯпонСЦя - конституцСЦйна монархСЦя. ДСЦСФ КонституцСЦя, ухвалена парламен-том 24 серпня 1946 р., яка набрала чинностСЦ 3 травня 1947 р. з наступними поп-равками.

Глава держави - СЦмператор. РЖмператорський трон успадковуСФться члена-ми СЦмператорськоСЧ сСЦм'СЧ по чоловСЦчСЦй лСЦнСЦСЧ. ЗгСЦдно з КонституцСЦСФю, СЦмператор не маСФ суверенноСЧ "ади. ВсСЦ дСЦСЧ, якСЦ стосуються державних справ, СЦмператор маСФ здСЦйснювати за порадою СЦ зСЦ схвалення КабСЦнету мСЦнСЦстрСЦв, що несе вСЦдповСЦдаль-нСЦсть за них.

Найвищим законодавчим органом держави СФ парламент, який склада-СФться з двох палат: Палати представникСЦв (нижньоСЧ) СЦ Палати радникСЦв (верх-ньоСЧ). Палата представникСЦв складаСФться з 480 депутатСЦв, якСЦ обираються термСЦ-ном на 4 роки. 300 депутатСЦв обираються в одномандатних округах, а 180 за системою пропорцСЦйного представництва за партСЦйними списками. Кандидат маСФ право брати участь у виборах як за одномандатним, так СЦ за партСЦйним списком. Палата радникСЦв складаСФться СЦз 247 членСЦв, якСЦ обираються термСЦном на 6 рокСЦв. Склад палати радникСЦв оновлюСФться наполовину кожнСЦ 3 роки. Обид-вСЦ палати обираються на основСЦ загальних прямих виборСЦв при таСФмному голосу-ваннСЦ.

Виконавча "ада здСЦйснюСФться урядом на чолСЦ з Прем'СФр-мСЦнСЦстром, який обираСФться парламентом з числа його членСЦв. Прем'СФр-мСЦнСЦстр призначаСФ мСЦнСЦст-рСЦв, при цьому бСЦльшСЦсть СЧх маСФ бути обрана з числа членСЦв парламенту. КабСЦнет мСЦнСЦстрСЦв вСЦдповСЦдаСФ перед парламентом.


1.3.2 ЕкономСЦчна ситуацСЦя в ЯпонСЦСЧ

ЯпонСЦя випереджаСФ СЦншСЦ азСЦатськСЦ держави за рСЦвнем розвитку промисло-востСЦ, а по доходах на душу населення - багато краСЧн ЗахСЦдноСЧ РДвропи. НавСЦть на початку ХРЖХ ст. при феодальнСЦй системСЦ епохи Токугава в ЯпонСЦСЧ СЦснувало до-сить передове господарство. ПСЦсля 1868 р., коли вСЦдбулася "революцСЦя Мейдзи", модернСЦзацСЦя економСЦки була оголошена метою держави. Проте СФдиною сучас-ною галуззю, що набула СЦстотного розвитку на початку ХХ ст., була текстильна промисловСЦсть. У першСЦ 40 рокСЦв пСЦсля вСЦдкриття японських портСЦв для амери-канських кораблСЦв (1854) швидко збСЦльшувалося вивезення за кордон таких то-варСЦв, як шовк-сирець СЦ чай. У 1905 р., пСЦсля перемоги в росСЦйсько-японськСЦй вСЦйнСЦ, почався розвиток важкоСЧ промисловостСЦ. У 1939 р., до початку ДругоСЧ свСЦ-товоСЧ вСЦйни, японська текстильна продукцСЦя домСЦнувала на свСЦтовому ринку, а металургСЦя, машинобудування, зокрема транспортне, хСЦмСЦчна промисловСЦсть та СЦншСЦ вийшли на переднСЦй план в економСЦцСЦ самоСЧ ЯпонСЦСЧ. Формування цих галлу-зей паралельно з СЦснуванням сильних традицСЦйних виробництв обумовило СЦсну-вання в ЯпонСЦСЧ подвСЦйноСЧ економСЦчноСЧ структури.

ПСЦд час ДругоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни була знищена значна частина японського економСЦчного потенцСЦалу. Основи для наступного енергСЦйного пСЦдйому СЦ струк-турних перетворень у господарствСЦ були закладенСЦ в результатСЦ перегляду уря-довоСЧ полСЦтики стосовно науки СЦ технСЦки, органСЦзацСЦСЧ пСЦдготовки висококвалСЦфСЦ-кованих робочих кадрСЦв, а також завдяки використанню досвСЦду промислового будСЦвництва, накопиченого до СЦ пСЦд час вСЦйни. ЯпонськСЦ бСЦзнесмени, орСЦСФнтую-чись на швидкий стабСЦльний розвиток, упевнено вкладали кошти в розширення й удосконалення старих галузей промисловостСЦ СЦ створення нових. Були введенСЦ в дСЦю великомасштабнСЦ програми пСЦдготовки молодих менеджерСЦв СЦ робСЦтникСЦв. КраСЧна закуповувала лСЦцензСЦСЧ на використання СЦноземних технологСЦй СЦ СЦмпорту-вала велику кСЦлькСЦсть сировини.

ЯпонСЦя - найбСЦльший у свСЦтСЦ виробник морських суден (52% свСЦтового об-сягу), телевСЦзорСЦв (понад 60%), пСЦанСЦно, автомобСЦлСЦв (приблизно 30%), алюмСЦ-нСЦю, мСЦдСЦ, цементу, каустичноСЧ соди, сСЦрчаноСЧ кислоти, синтетичного каучуку, шин СЦ велосипедСЦв. ЯпонСЦя - свСЦтовий лСЦдер у випуску рСЦзних електротоварСЦв СЦ виробСЦв машинобудування, оптичних приладСЦв, комп'ютерСЦв. Характерний ви-сокий ступСЦнь територСЦальноСЧ концентрацСЦСЧ обробноСЧ промисловостСЦ.

ВидСЦляються райони ТокСЦо - Йокогама, Осака - Кобе СЦ Нагоя, на якСЦ при-падаСФ бСЦльше нСЦж половина доходСЦв обробних галузей. НайбСЦльш вСЦдсталСЦ в СЦн-дустрСЦальному вСЦдношеннСЦ Хоккайдо, пСЦвнСЦчний Хонсю СЦ пСЦвденний Кюсю, де розвинутСЦ чорна СЦ кольорова металургСЦя, коксохСЦмСЦя, нафтопереробка, машино-будування, електронне приладобудування, вСЦйськова, скляно-керамСЦчна, цемен-тна, харчова, текстильна, полСЦграфСЦчна промисловСЦсть.

Незважаючи на те, що ЯпонСЦя бСЦдна на енергоресурси, по виробництву електроенергСЦСЧ у 1995 (950 млрд. кВтг) вона посСЦдала третСФ мСЦiе у свСЦтСЦ. В сере-динСЦ 1990-х рокСЦв енергоспоживання в ЯпонСЦСЧ оцСЦнювалося в 3855 кВт на душу населення. У структурСЦ енергетичного комплексу переважала нафта (56%), при-чому на 99,7% СЦмпортна, на частку вугСЦлля припадало 17%, природного газу - 11%, атомноСЧ енергСЦСЧ - 12% СЦ гСЦдроресурсСЦв - 3%. Житловий фонд у ЯпонСЦСЧ пов-нСЦстю електрифСЦкований, але витрати енергСЦСЧ не настСЦльки значнСЦ, як у США, че-рез обмежене використання центрального опалення.

У 1979-1980 роках уряд вжив заходСЦв для зменшення залежностСЦ краСЧни вСЦд цього джерела палива. Тепер також використовуються нетрадицСЦйнСЦ джере-ла - енергСЦя сонця СЦ вСЦтру, хоча вони становлять лише 1,1% загального енерго-споживання.

Рис складаСФ основу харчового рацСЦону японцСЦв, займаСФ приблизно 55% усСЦх посСЦвних площ. Культура рису поширена по всСЦй ЯпонСЦСЧ, однак його посСЦви обмеженСЦ на Хоккайдо, де клСЦмат недостатньо теплий. СадСЦвництво продовжуСФ змСЦцнювати своСЧ СЦ без того традицСЦйно мСЦцнСЦ позицСЦСЧ. НайважливСЦшСЦ з фруктСЦв, що збираються, - цитрусовСЦ - тяжСЦють до субтропСЦчних районСЦв, розташованих на пСЦвдень вСЦд ТокСЦо. ЯблунСЦ вСЦдносяться до числа основних плодових культур. Тутове дерево, що використовуСФться для розведення шовкопрядСЦв, СЦ чай також тяжСЦють до субтропСЦчних районСЦв. ОвочСЦ вирощують в околицях великих мСЦст. Тваринництво не перебороло повною мСЦрою свого вСЦдставання, хоча м'ясна СЦ молочна продукцСЦя посСЦдаСФ все важливСЦше мСЦiе в харчовому рацСЦонСЦ населення. У 1996 р. в ЯпонСЦСЧ нараховувалося приблизно 2,9 млн. голСЦв великоСЧ рогатоСЧ ху-доби СЦ 9,9 млн. голСЦв свиней, а також 300 млн. курей бройлерних СЦ яйценосних порСЦд.

Багато селянських родин зайнятСЦ в лСЦсовому господарствСЦ, тим бСЦльше, що площа сСЦльськогосподарських земель у п'ять разСЦв менша вСЦд площСЦ збережених у ЯпонСЦСЧ великих лСЦсСЦв. Приблизно третина з них належить державСЦ. КраСЧна СЦмпортуСФ приблизно 50% споживаноСЧ деревини (насамперед з Канади).

ЯпонСЦя - велика рибальська держава. Високою ефективнСЦстю вСЦдзначений промисел у глибоких водах. У прибережнСЦй зонСЦ лов риби ведеться з невеликих баркасСЦв. В акваторСЦСЧ пСЦвнСЦчних островСЦв добуваються лососевСЦ, трСЦска й оселе-дець, поряд з узбережжям пСЦвденних островСЦв - тунець, скумбрСЦя СЦ сардини.

Пасажироперевезення приблизно на 66% здСЦйснюються автомобСЦльним СЦ на 29% залСЦзничним транспортом. У результатСЦ зростання парку приватних ав-томашин, що менше нСЦж за 20 рокСЦв подвоСЧвся СЦ в 1997 сягнув 40 млн. одиниць, автобусне СЦ залСЦзничне сполучення втратило колишню популярнСЦсть, СЦ легковСЦ автомобСЦлСЦ взяли на себе майже половину всього пасажиропотоку. Довжина автомобСЦльних дорСЦг - 1,2 млн. км, включаючи 5700 км швидкСЦсних трас. Висо-кошвидкСЦсне залСЦзничне сполучення зСЦ швидкСЦстю руху потягСЦв понад 200 км за годину було вСЦдкрите в 1964 на лСЦнСЦСЧ ТокСЦо - Осака СЦ в 1975 продовжене до мСЦста Фукуока на о.Кюсю. РЖншСЦ високошвидкСЦснСЦ магСЦстралСЦ прокладенСЦ вСЦд ТокСЦо на пСЦвнСЦч до мСЦст МорСЦока СЦ НСЦСЦгата.

Загальний тоннаж морського торговельного флоту - 57 млн. т (2-е мСЦiе у свСЦтСЦ). Головний порт ЯпонСЦСЧ - Кобе, вСЦд якого дещо вСЦдстаСФ Йокогама, видСЦля-ються також Нагоя, Осака СЦ ТокСЦо.

У ЯпонСЦСЧ налагоджене внутрСЦшнСФ СЦ мСЦжнародне авСЦасполучення. Державна авСЦакомпанСЦя "Джапан еарлайнз" здСЦйснюСФ прямСЦ польоти з ТокСЦо у бСЦльшСЦсть держав свСЦту.

Японська економСЦка значною мСЦрою залежить вСЦд зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ. У 1996 р. краСЧна витратила 38 трлн. СЦСФн (315 млрд. дол.) на СЦмпорт СЦ виручила 44,7 трлн. СЦСФн (372 млрд. дол.) вСЦд експорту. У 1995 частка ЯпонСЦСЧ у свСЦтовому товар-ному експортСЦ становила 9%, а в СЦмпортСЦ - 6,7%, що забезпечило СЧй другСЦ мСЦiя вСЦдповСЦдно пСЦсля США СЦ НСЦмеччини. ОсновнСЦ статтСЦ експорту - автомобСЦлСЦ, залСЦзо СЦ сталь, судна, електротехнСЦчнСЦ СЦ радСЦоелектроннСЦ товари (головним чином теле-вСЦзори, музичнСЦ центри, радСЦоприймачСЦ СЦ магнСЦтофони), машинне устаткування, фото- СЦ кСЦнокамери.

НайбСЦльший торговельний партнер ЯпонСЦСЧ - США. У 1996 р. РДС наздогнав США за обсягом продажу в ЯпонСЦю автомобСЦлСЦв, хСЦмСЦкатСЦв, а КНР продовжувала домСЦнувати на японському ринку готового одягу. РЖншими важливими поста-чальниками товарСЦв у ЯпонСЦю СФ РеспублСЦка Корея, Тайвань, РЖндонезСЦя, СаудСЦв-ська АравСЦя, АвстралСЦя, РЖран, Кувейт, Канада, ФСЦлСЦппСЦни, ОАЕ СЦ РосСЦя.

ЯпонСЦя - найбСЦльший СЦнвестор. У 1997 р. вклади японських компанСЦй у за-кордоннСЦ пСЦдприСФмства оцСЦнювалися приблизно в 6,6 трлн. СЦСФн (500 млрд. дол.). Приблизно чверть капСЦталовкладень припадаСФ на виробництво сировини, тре-тина - на обробнСЦ галузСЦ промисловостСЦ СЦ бСЦльше третини - на забезпечення нес-таткСЦв зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ. Основна частина СЦнвестицСЦй була спрямована в ПСЦв-нСЦчну СЦ ПСЦвденну Америку, СхСЦдну СЦ ПСЦвденно-СхСЦдну АзСЦю. СьогоднСЦ Уряд ЯпонСЦСЧ визнав, що в краСЧнСЦ вже третСЦй рСЦк поспСЦль пануСФ дефляцСЦя, а економСЦка нСЦяк не може вийти зСЦ стану стагнацСЦСЧ. ЯпонськСЦ лСЦдери, шукаючи пояснення економСЦчним невдачам, кивають на США: якщо пСЦсля кризи 1997-1998 р. Америка вСЦдСЦграла роль амортизатора, що погасив удар, який обрушився на економСЦку азСЦатських краСЧн, то тепер вона сама завдала удару по цих краСЧнах.


1.3.3 Загальна характеристика вСЦдносин УкраСЧна - ЯпонСЦя

Державна незалежнСЦсть УкраСЧни була визнана ЯпонСЦСФю 28 грудня 1991 року. ДипломатичнСЦ вСЦдносини мСЦж державами встановленСЦ 26 сСЦчня 1992 року. В СЦнтерв'ю Надзвичайного СЦ Повноважного Посла УкраСЧни в ЯпонСЦСЧ Ю.Костенка з нагоди 10-СЧ рСЦчницСЦ встановлення дипломатичних вСЦдносин мСЦж двома краСЧ-нами, опублСЦкованому японською газетою "МайнСЦтСЦ" 28 грудня 2001 року, дано характеристику двостороннСЦх взаСФмовСЦдносин.

Зокрема, за словами посла УкраСЧни, заплановано другий вСЦзит Президента УкраСЧни в ЯпонСЦю, спрямований на СЦнтенсифСЦкацСЦю полСЦтичного та економСЦч-ного спСЦвробСЦтництва мСЦж двома краСЧнами, оскСЦльки посол вСЦдзначив, що пер-ший вСЦзит Президента УкраСЧни, що вСЦдбувся у 1995 р., не був закрСЦплений обмСЦ-ном офСЦцСЦйними делегацСЦями на вищому рСЦвнСЦ. Не було досягнуто високого роз-витку економСЦчних вСЦдносин, а тому потрСЦбний сильний стимул для поглиблен-ня вСЦдносин мСЦж двома краСЧнами. На думку посла, саме завдяки майбутньому вСЦзиту Президента УкраСЧни вдасться пСЦдписати низку економСЦчних угод та провести в ЯпонСЦСЧ економСЦчний форум, який приверне увагу японських дСЦлових кСЦл до украСЧнського промислового потенцСЦалу.

СучаснСЦ зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ вСЦдносини мСЦж УкраСЧною та ЯпонСЦСФю базу-ються на великому негативному сальдо торгСЦвлСЦ, оскСЦльки ЯпонСЦя на експорт виставляСФ товари високих технологСЦй, а експорт низько передСЦльного металу та сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ з УкраСЧни СЧСЧ практично не цСЦкавить.


РОЗДРЖЛ 2

АНАЛРЖЗ ПОКАЗНИКРЖВ МРЖЖНАРОДНИХ ЕКОНОМРЖЧНИХ

ВРЖДНОСИН МРЖЖ УКРАРЗНОЮ, ПОЛЬЩЕЮ, АВСТРРЖРДЮ

ТА ЯПОНРЖРДЮ


2.1 РСЦвень мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю


В табл.2.1 наведенСЦ результати пошуку та аналСЦзу базових показникСЦв мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ УкраСЧни в цСЦлому та безпосередньо з обраними краСЧнами - Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю протягом 2005 -2007 рокСЦв.

На рис.2.1 - 2.3 наведенСЦ результати порСЦвняльного аналСЦзу обсягСЦв населення територСЦй та ВВП УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн - ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ за 2007 рСЦк [30].


Рис.2.1. - ПорСЦвняльний аналСЦз ВВП УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн у 2007 роцСЦ (в млн.доларСЦв США)


Рис.2.2. - ПорСЦвняльний аналСЦз обсягСЦв населення та територСЦСЧ УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн у 2007 роцСЦ


Рис.2.3. - ПорСЦвняльний аналСЦз життСФвого рСЦвня (ВВП на 1 особу населення в доларах США за рСЦк ) УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн у 2007 роцСЦ

Як показуСФ аналСЦз даних, наведених в табл.2.1 та на графСЦках Рис.2.1 - 2.3, економСЦчнСЦ показники порСЦвняння можливостей на свСЦтовому ринку УкраСЧни та ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ у 2005 - 2007 роках характеризуються наступним:

1. РСЦвень ВВП ( приведений для всСЦх краСЧн до млн..доларСЦв США) в УкраСЧнСЦ серед дослСЦджуСФмих стран СФ самий малий, та за результатами 2007 року менше нСЦж:

- в 2,19 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 3,88 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 34,78 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

2. РСЦвень життя, характеризуСФмий середнСЦм рСЦвнем ВВП на кожного жителя краСЧни(приведений для всСЦх краСЧн до доларСЦв США) в УкраСЧнСЦ серед дослСЦджуСФмих стран СФ самий малий, та за результатами 2007 року менше нСЦж:

- в 11,27 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 4,66 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 10,94 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

3. ТериторСЦя УкраСЧни за площею бСЦльше, нСЦж площа дослСЦджуСФмих краСЧн в:

- в 7,2 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 1,93 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 1,6 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

4. Населення УкраСЧни у порСЦвняннСЦ з населенням дослСЦджуСФмих краСЧн :

- в 5,62 раза бСЦльше, нСЦж населення АвстрСЦСЧ;

- в 1,2 раза бСЦльше, нСЦж населення ПольщСЦ;

- в 3,18 рази менше, нСЦж населення ЯпонСЦСЧ;

Таким чином, маючи переваги в чисельностСЦ населення та площСЦ тери-торСЦСЧ, УкраСЧна маСФ рСЦвень життя населення вСЦд 5 (у порСЦвняннСЦ з Польщею) до 11 разСЦв гСЦрший, нСЦж дослСЦджуСФмСЦ краСЧни.

РСЦвень економСЦки ЯпонСЦСЧ по ВВП для УкраСЧни СФ практично недотягненим, навСЦть при приведеннСЦ чисельностСЦ населення до рСЦвних умов по 50 млн.осСЦб в кожнСЦй з краСЧн.


Таблиця 2.1

Показники мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ УкраСЧни в цСЦлому та з Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю за 2005 - 2007 роки [29], [30]

Рис.2.4. - ДинамСЦка абсолютних обсягСЦв зовнСЦшньоторгСЦвельного обороту УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн у 2005 - 2007 роках (в млн.доларСЦв США)


Рис.2.5. - ДинамСЦка абсолютних обсягСЦв сальдо зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ УкраСЧни та дослСЦджуСФмих краСЧн у 2005 - 2007 роках (в млн.доларСЦв США)



Рис.2.6. - ДинамСЦка питомоСЧ ваги обсягСЦв експорту з УкраСЧни в дослСЦджуСФ-мСЦ краСЧни у 2005 - 2007 роках в % вСЦд загального обсягу експорту з УкраСЧни


Рис.2.7. - ДинамСЦка питомоСЧ ваги обсягСЦв СЦмпорту в УкраСЧну з дослСЦджуСФ-мих краСЧн у 2005 - 2007 роках в % вСЦд загального обсягу СЦмпорту в УкраСЧну

Як показуСФ аналСЦз даних, наведених в табл.2.1 та на графСЦках Рис.2.4 - 2.7, зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ операцСЦСЧ мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю за 2005 - 2007 роки характеризуються наступним:

1. Обсяги зовнСЦшньоторгСЦвельного обороту (ЗТО) УкраСЧни з Польщею значно перевищують обсяги обороту з АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю(рис.2.4), але дина-мСЦка росту обсягСЦв ЗТО УкраСЧни з ЯпонСЦСФю (темп росту 2005 -2007 становить 237,65%) характеризуСФться бСЦльшим темпом росту, нСЦж ЗТО УкраСЧни з Поль-щею (темп росту 2005 -2007 становить 188,51%) та ЗТО УкраСЧни з АвстрСЦСФю (темп росту 2005 -2007 становить 158,32%).

2. Сальдо зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ (ЗТ) УкраСЧни СЦз всСЦма трьома краСЧнами СФ постСЦйно негативним, тобто СЦмпорт з цих краСЧн в УкраСЧну перевищуСФ експорт з УкраСЧни в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни (рис.2.5).

При цьому динамСЦка нарощування негативного сальдо ЗТ УкраСЧни з Польщею за 2005 - 2007 роки характеризуСФться темпом росту сальдо в 324,32%,

УкраСЧни з ЯпонСЦСФю - темпом росту сальдо в 282,2%, УкраСЧни з АвстрСЦСФю - темпом росту сальдо в 262,0%.

Таким чином, зростання обсягСЦв ЗТО у 2005 -2007 роках УкраСЧни з Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю вСЦдбуваСФться за рахунок бСЦльш СЦнтенсивного зростання СЦмпорту з цих краСЧн, нСЦж експорту з УкраСЧни в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни, тобто УкраСЧна не виробляСФ в необхСЦднСЦй кСЦлькостСЦ експортно-привабливу продукцСЦю та послуги для ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ.

3. АналСЦз питомоСЧ ваги експорту та СЦмпорту в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни, вСЦдносно загальних обсягСЦв експорту та СЦмпорту УкраСЧни у 2005 -2007 роках, показуСФ (рис.2.6, 2.7):

- вСЦдносна частка експорту в Польщу зросла з рСЦвня 2,25%(2005) до рСЦвня 2,56%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з ПольщСЦ зросла з рСЦвня 3,18%(2005) до рСЦвня 4,06%(2007), що характеризуСФ Польщу як вагомого зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни;

- вСЦдносна частка експорту в АвстрСЦю впала з рСЦвня 0,71%(2005) до рСЦвня 0,67%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з АвстрСЦСЧ зросла з рСЦвня 1,04%(2005) до рСЦвня 1,11%(2007), що характеризуСФ АвстрСЦю як пасивного та малозаСЦнтересованого зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни;

- вСЦдносна частка експорту в ЯпонСЦю впала з рСЦвня 0,18%(2005) до рСЦвня 0,14%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з ЯпонСЦСЧ зросла з рСЦвня 1,24%(2005) до рСЦвня 1,96%(2007), що характеризуСФ ЯпонСЦю як одностороннього зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни, для якого експортнСЦ можливостСЦ УкраСЧни СФ нецСЦкавими;

В Додатку Б наведена динамСЦка обсягСЦв експорту-СЦмпорту мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю по декСЦлькам характерним групам товарСЦв у 2006 -2008 роках.

Як показуСФ аналСЦз даних , наведених в табл.Б.1 Додатку Б:

- УкраСЧна цСЦкавить ЯпонСЦю як СЦмпортер автомобСЦлСЦв, телевСЦзСЦйноСЧ та радСЦотехнСЦки;

- як еспортер, УкраСЧна цСЦкавить ЯпонСЦю тСЦльки в окремих товарних групах (наприклад, насСЦння гСЦрчицСЦ, або пробна партСЦя ячмСЦню), але СЧСЧ мало цСЦкавить основна сСЦльськогосподарська продукцСЦя та метал УкраСЧни, за виключенням постСЦйноСЧ потреби в феросплавах;

- УкраСЧна , як експортер, цСЦкавить Польщу та АвстрСЦю при поставках пшеницСЦ СЦ ячменю(мСЦнСЦмальнСЦ витрати на транспортування) та виробник металу (тСЦльки Польщу) СЦ феросплавСЦв;

- УкраСЧна, як СЦмпортер, цСЦкавить Польщу та АвстрСЦю, як споживач автомобСЦлСЦв та СЦншоСЧ будСЦвельноСЧ автотехнСЦки.

Таким чином, УкраСЧна - експортер сСЦльськогосподарских СЦ природних ресурсСЦв, УкраСЧна - СЦмпортер технологСЦчно складних механСЦзмСЦв, автомобСЦлСЦв, компьютерноСЧ та телевСЦзСЦйноСЧ технСЦки.

2.2 РСЦвень мСЦжнародноСЧ мСЦграцСЦСЧ трудовоСЧ сили мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю


СьогоднСЦ таке явище як глобалСЦзацСЦя охопило всСЦ сфери людського життя. В першу чергу слСЦд вСЦдмСЦтити глобалСЦзацСЦю в економСЦчнСЦй сферСЦ, яка досягла небаченого розмаху СЦ продовжуСФ розвиватися. Поряд з глобалСЦзацСЦСФю в економСЦчнСЦй сферСЦ, глобальнСЦ процеси торкнулися СЦ демографСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в багатьох краСЧнах свСЦту. Це зумовлено в першу чергу мСЦграцСЦйними процесами з краСЧн, що розвиваються, в розвиненСЦ краСЧни в пошуку роботи.

МСЦграцСЦя як явище виникла одночасно СЦз самим людством. НемаСФ жодноСЧ краСЧни у свСЦтСЦ, котра б на рСЦзних етапах свого розвитку тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою не була задСЦяна у свСЦтових мСЦграцСЦйних процесах: чи то у ролСЦ краСЧни-донора - постачальника трудових ресурсСЦв, чи то у ролСЦ краСЧни-реципСЦСФнта.

ОчевиднСЦшим це стало в умовах формування сучасноСЧ глобальноСЧ економСЦчноСЧ системи, коли посилюСФться взаСФмозалежнСЦсть СЦ взаСФмозвтАЩязок мСЦж усСЦма краСЧнами свСЦту. СучаснСЦ свСЦтовСЦ тенденцСЦСЧ засвСЦдчують, що проблеми мСЦграцСЦСЧ продовжуватимуть зростати, стаючи одним СЦз найважливСЦших факторСЦв глобальних змСЦн.

СьогоднСЦ у свСЦтСЦ нараховуСФться вСЦд 150 до 175 млн. осСЦб, якСЦ мешкають за межами краСЧн свого походження (понад 3% населення свСЦту), з них понад 65% - мСЦгранти. Щороку ця цифра зростаСФ в середньому на 3-5 млн. чол. [ ].

Участь украСЧнцСЦв у глобальних свСЦтових мСЦграцСЦйних процесах характеризуСФться наступним показником - понад 30% етнСЦчних украСЧнцСЦв (приблизно 20млн.) живуть за межами УкраСЧни, СФ громадянами СЦнших держав СЦ глибоко СЦнтегрованСЦ в СЧхнСФ суспСЦльство. Тобто нашСЦ мСЦгранти становлять приблизно 20% громадян УкраСЧни СЦ понад 10% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ мСЦгрантСЦв у свСЦтСЦ.

На початок 2006 року за кордоном перебувало понад 7 млн. украСЧнцСЦв. Основна СЧх кСЦлькСЦсть працюСФ у краСЧнах РДвропи та Америки: в АргентинСЦ - 100 тис., БразилСЦСЧ - 150, ВеликСЦй БританСЦСЧ - 70, ГрецСЦСЧ - 200, РЖзраСЧлСЦ - 150, РЖспанСЦСЧ - 400, РЖталСЦСЧ - понад 500, КанадСЦ - 150, МолдовСЦ - 50, РосСЦСЧ - 3 млн., СловаччинСЦ - 50, США - 500, ТуреччинСЦ - 30, ЧехСЦСЧ - 400 тис. чоловСЦк. З усСЦх громадян, якСЦ мешкають за кордоном, "адою краСЧн перебування легалСЦзовано близько 500 тис. осСЦб, решта там перебуваСФ нелегально.

Основною причиною мСЦграцСЦСЧ СФ соцСЦально-економСЦчна, а саме рСЦзниця в рСЦвнСЦ доходСЦв в краСЧнСЦ, з якоСЧ вСЦдбуваСФться мСЦграцСЦя, та в краСЧнСЦ куди мСЦгрують. Саме можливСЦсть заробити бСЦльше, анСЦж у "аснСЦй краСЧнСЦ, СФ однСЦСФю з причин, яка спонукаСФ сотнСЦ тисяч мСЦгрантСЦв щороку залишати рСЦднСЦ мСЦiя в пошуках кращоСЧ долСЦ за кордоном.

За оцСЦнками експертСЦв СвСЦтового банку, за кСЦлькСЦстю емСЦгрантСЦв УкраСЧна входить у п'ятСЦрку краСЧн-лСЦдерСЦв. У 2007 р. у пошуках роботи з краСЧни виСЧхало понад 6 млн осСЦб. Лише офСЦцСЦйнСЦ грошовСЦ перекази украСЧнських заробСЦтчан становлять близько 1 млрд дол., хоча багато експертСЦв оцСЦнюють цей показник штучно заниженим. УкраСЧна СФ вагомим донором робочоСЧ сили для РосСЦСЧ, США, ПольщСЦ, ПортугалСЦСЧ, РЖталСЦСЧ та СЦнших краСЧн. ВважаСФться, що в середньому заробСЦток украСЧнського мСЦгранта становить 800 дол. на мСЦсяць (500 дол. - у ПольщСЦ, 1,5 тис. дол. - у ПортугалСЦСЧ).

В таблицСЦ 2.2 наведенСЦ результати аналСЦзу доступних даних для визначення передумов та факторСЦв, що впливають на мСЦжнароднСЦ мСЦграцСЦйнСЦ процеси СЦ проведення СЧх порСЦвняльний аналСЦз для УкраСЧни та обраних краСЧн свСЦту (ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ, ЯпонСЦСЧ).

В табл.2.3 наведенСЦ СЦснуючСЦ офСЦцСЦйнСЦ данСЦ по мСЦграцСЦСЧ населення мСЦж УкраСЧ-ною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю за 2005 - 2007роки (офСЦцСЦйна реСФстрацСЦя виСЧзду/втАЩСЧзд на постСЦйне мСЦiе проживання), якСЦ показують, що офСЦцСЦйна статис-тика не вСЦдповСЦдаСФ реальностСЦ, особливо вСЦдносно ПольщСЦ.



Таблиця 2.2

РЖндикатори ринку працСЦ УкраСЧни та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФюза 2005 - 2007роки [29],[30]


Розглядаючи перспективи мСЦграцСЦСЧ робочоСЧ сили СЦз УкраСЧни, слСЦд врахову-вати вСЦдчутне ускладнення демографСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ насамперед у краСЧнах РДвро-союзу, а також у РосСЦСЧ. За експертними оцСЦнками, у найближчСЦ 20 рокСЦв РДвросо-юзу знадобиться додатково понад 20 млн СЦноземних працСЦвникСЦв, а до 2050 р. вСЦдповСЦдна цифра зросте до 50 млн. НинСЦ в РДС працюСФ 18,5 млн мСЦгрантСЦв (4% всього населення). У зв'язку з цим РДС плануСФ суттСФво лСЦбералСЦзувати механСЦзми залучення з-за кордону насамперед квалСЦфСЦкованоСЧ робочоСЧ сили. Йдеться про запровадження (по аналогСЦСЧ з США) постСЦйних "видСЦв на проживання" (Blue Card). ПолСЦтику стимулювання вСЦдповСЦдних процесСЦв запроваджуСФ СЦ РосСЦя.

Така ситуацСЦя не може однозначно сприйматися в УкраСЧнСЦ. НинСЦ СЦ в нашСЦй краСЧнСЦ суттСФво загострюСФться проблема забезпеченостСЦ економСЦки квалСЦфСЦкова-ною робочою силою. Йдеться насамперед про робСЦтничСЦ та СЦнженерно-технСЦчнСЦ кадри, спецСЦалСЦстСЦв аграрного сектору економСЦки та СЦн. Зростання масштабу вСЦд-току з УкраСЧни робочоСЧ сили за кордон може суттСФво позначитися на послаб-леннСЦ потенцСЦалу розвитку нацСЦональноСЧ економСЦки. З урахуванням цього особ-ливоСЧ актуальностСЦ набуваСФ осмислена державна полСЦтика у сферСЦ вСЦдповСЦдних вСЦдносин.


Таблиця 2.3

МСЦграцСЦя населення мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФюза 2005 - 2007роки (офСЦцСЦйна реСФстрацСЦя виСЧзду/втАЩСЧзд на постСЦйне мСЦiе проживання)

МСЦграцСЦя населення

Роки

СвСЦт в цСЦлому

Польща

АвстрСЦя

ЯпонСЦя

3 УкраСЧни, тис. осСЦб



2005

39580




2006

44227




2007

46507

16

8

212

2008(жовтень)

29834




В УкраСЧну, тис. осСЦб



2005

34997




2006

29982




2007

29669




2008(жовтень)

18609





1) РЖнформацСЦя посольства УкраСЧни в РеспублСЦцСЦ Польща

Польща СФ другою пСЦсля РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ краСЧною, куди найбСЦльше виСЧжджаСФ громадян УкраСЧни на заробСЦтки. ЗгСЦдно з офСЦцСЦйними даними щороку близько 6 млн. осСЦб перетинають украСЧнсько-польський кордон. Сучасна украСЧнська мСЦграцСЦя до ПольщСЦ СФ неоднорСЦдною за своСЧм складом та спрямованСЦстю. Умовно можна видСЦлити кСЦлька категорСЦй громадян УкраСЧни, трудова дСЦяльнСЦсть яких повтАЩязана з Польщею. ПередусСЦм це:

-        пСЦдприСФмцСЦ, якСЦ займаються так званим човниковим бСЦзнесом без постСЦйного працевлаштування в ПольщСЦ;

-        особи, що здСЦйснюють прикордонний "бСЦзнестАЭ, переважно продаж пСЦдакцизних товарСЦвВа- спирту та цигарок;

-        "короткотермСЦновСЦтАЭ трудовСЦ мСЦгранти (зайнятСЦ на сезонних роботах у сСЦльському господарствСЦ, зокрема, на збираннСЦ врожаю або на будСЦвництвСЦ);

-        "довготермСЦновСЦтАЭ трудовСЦ мСЦгранти.

Переважна бСЦльшСЦсть осСЦб, що перетинають украСЧнсько-польський кордон, повтАЩязанСЦ з так званим човниковим бСЦзнесом. Його обтАЩСФктами СФ передусСЦм товари легкоСЧ промисловостСЦ: одяг, взуття, продукти харчування, в тому числСЦ фрукти та овочСЦ тощо. ЗгаданСЦ товари перевозяться як з використанням автомобСЦльного транспорту, так СЦ автобусними та залСЦзничними маршрутами. При цьому закупСЦвля товарСЦв здСЦйснюСФться як на продаж, так СЦ для внутрСЦшнього використання. ОстаннСЦм часом човниковий бСЦзнес зазнав певних змСЦнВа- зростаСФ роль дрСЦбних та середнСЦх посередницьких фСЦрм, якСЦ поступово витСЦсняють малоефективних порСЦвняно з ними човникСЦв.

Особливою формою трудовоСЧ мСЦграцСЦСЧ мСЦж УкраСЧною та Польщею став "прикордонний бСЦзнестАЭ, повтАЩязаний з короткотермСЦновим (до одного дня) перетином громадянами УкраСЧни польського кордону для продажу алкогольних та тютюнових виробСЦв.

Уповноваженим пСЦд час перевСЦрки дотримання прав осСЦб, що перетинають украСЧнсько-польський кордон у мСЦжнародному пунктСЦ пропуску "ШегинСЦВа- МедикатАЭ, а також на украСЧнсько-польському пунктСЦ пропуску "КраковецьВа- КорчоватАЭ, було встановлено, що перехСЦд "ШегинСЦ-МедикатАЭ запланований для обслуговування до 600 осСЦб щоденно, на той час приймав вСЦд 3 до 6 тис. осСЦб в обох напрямках, переважна бСЦльшСЦсть з яких (до 90%)Ва- громадяни УкраСЧни. Метою перетину кордону у бСЦльшостСЦ випадкСЦв СФ збут на територСЦСЧ ПольщСЦ пСЦдакцизних товарСЦв, особливо спирту та цигарок.

СлСЦд зазначити, що в ПольщСЦ чимало нелегальних трудових мСЦгрантСЦв з УкраСЧни, якСЦ "аштовуються на роботи до польських роботодавцСЦв. Так, за даними МЗС УкраСЧни кСЦлькСЦсть недокументованих украСЧнських робСЦтникСЦв у ПольщСЦ становить до 300 тис. осСЦб. Цьому сприяв режим безвСЦзових поСЧздок, який дСЦяв згСЦдно з Угодою вСЦд 25 червня 1996 р. мСЦж Урядом УкраСЧни та Урядом РеспублСЦки Польща про взаСФмнСЦ безвСЦзовСЦ поСЧздки громадян (до вступу ПольщСЦ в ЕС у 2004 роцСЦ). ВСЦдповСЦдно до цСЦСФСЧ угоди громадяни УкраСЧни та ПольщСЦ мали право на перебування без вСЦз на територСЦСЧ СЦншоСЧ договСЦрноСЧ сторони не бСЦльше 90 днСЦв. КрСЦм того, мСЦж УкраСЧною та Польщею дСЦяла Угода про взаСФмне працевлаштування працСЦвникСЦв вСЦд 1994Вар.

БСЦльшСЦсть украСЧнських заробСЦтчан на територСЦСЧ ПольщСЦВа- це мешканцСЦ ЗахСЦдноСЧ та ЦентральноСЧ УкраСЧни, багато з нихВа- з вищою освСЦтою. Попри те що вони ставляться до заробСЦткСЦв у ПольщСЦ як до тимчасового явища, певна СЧх частина залишаСФться там на роки. БСЦльшСЦсть з них задСЦянСЦ в сСЦльському господарствСЦ: на збираннСЦ врожаю фруктСЦв, овочСЦв, на будСЦвництвСЦ, у приватнСЦй сферСЦ. Тарифи залишаються незмСЦнними протягом кСЦлькох останнСЦх рокСЦв: 200-250 доларСЦв США за догляд за людиною похилого вСЦку та 40-70 злотих за одноразове прибирання будинку з приготуванням СЧжСЦ.

Враховуючи те, що в ПольщСЦ багато своСЧх безробСЦтних (реальний рСЦвень безробСЦття сягаСФ 19%), украСЧнцСЦ вишукують будь-якСЦ можливостСЦ на ринку працСЦ, "аштовуючись на тяжку чорнову роботу без нормованого робочого часу. Для польських роботодавцСЦв використання працСЦ наших громадян вигСЦдне, оскСЦльки вони погоджуються працювати за мСЦнСЦмальну оплату.

НапСЦвлегальний статус перебування, незнання польських законСЦв, мови та контАЩюнктури ринку працСЦ, призводить до того, що громадяни УкраСЧни опиняються на найнижчому соцСЦальному та професСЦйному щаблях у найбСЦльш несприятливих секторах польськоСЧ економСЦки, пСЦддаються дискримСЦнацСЦСЧ, стають жертвами злочинСЦв.

Важливим фактором, який впливатиме на обсяги та характер мСЦграцСЦСЧ громадян УкраСЧни до ПольщСЦ, стало запровадження вСЦзового режиму мСЦж обома краСЧнами в липнСЦ 2003Вар. НаслСЦдком стало значне скорочення мСЦграцСЦйних потокСЦв мСЦж обома краСЧнами, збСЦльшення кСЦлькостСЦ нелегальних украСЧнських мСЦгрантСЦв у ПольщСЦ, СЦ, як наслСЦдок,Ва- посилення навантаження на нацСЦональний ринок працСЦ, особливо в ЗахСЦдному регСЦонСЦ.

2) РЖнформацСЦя посольства УкраСЧни в ЯпонСЦСЧ

ЯпонСЦя. За СЦнформацСЦСФю Посольства УкраСЧни в ЯпонСЦСЧ, характерною рисою украСЧнського заробСЦтчанства в ЯпонСЦСЧ СФ СЧСЧ жСЦноче обличчя. Це зумовлено попитом на жСЦнок та молодих дСЦвчат на ринку розваг ЯпонСЦСЧ. Цей бСЦзнес СФ одним з найбСЦльш прибуткових СЦ практично стовСЦдсотково контрольованим кримСЦнальними структурами. Хоча проституцСЦя в цСЦй краСЧнСЦ офСЦцСЦйно заборонена з 1957Вар., за даними мСЦжнародних правозахисних органСЦзацСЦй, щорСЦчно до ЯпонСЦСЧ з метою роботи в рСЦзного роду нСЦчних клубах, масажних кабСЦнетах, саунах, де передбачаСФться й надання сексуальних послуг, рекрутуСФться близько 100 тис. молодих жСЦнок з рСЦзних краСЧн свСЦту. Якщо на початку 1990-х рокСЦв переважну бСЦльшСЦсть СЧх становили вихСЦдцСЦ з Тайваню, ТаСЧланду, ФСЦлСЦппСЦн, то з кСЦнця ХХ ст. СЦ дотепер намСЦтилася стала тенденцСЦя до переважання представниць краСЧн колишнього соцтабору, особливо РосСЦСЧ, УкраСЧни, ЧехСЦСЧ, Словаччини, РумунСЦСЧ СЦ Молдови.

Пошуком СЦ пСЦдбором жСЦнок на територСЦСЧ УкраСЧни займаються украСЧнськСЦ СЦ росСЦйськСЦ посередницькСЦ фСЦрми, якСЦ спецСЦалСЦзуються у сферСЦ працевлаштування за кордоном, а також представництва японських компанСЦй в УкраСЧнСЦ. У звтАЩязку з цим слСЦд вказати, що згСЦдно з даними МЗС УкраСЧни протягом останнього часу певною мСЦрою зросла кСЦлькСЦсть фСЦлСЦй японських фСЦрм на територСЦСЧ УкраСЧни (з 8 до 12), а також СЦнтенсивнСЦсть пСЦдписання контрактСЦв украСЧнськими компанСЦями з японськими партнерами, якСЦ працевлаштовують украСЧнок у розважальному бСЦзнесСЦ в ЯпонСЦСЧ (7 таких контрактСЦв з початку 2002Вар. проти 12 контрактСЦв за весь 2001Вар.).

ЯпонськСЦ бСЦзнес-структури або СЧх представники виступають так званими гарантами перебування громадянок УкраСЧни на територСЦСЧ ЯпонСЦСЧ, що значно спрощуСФ отримання останнСЦми японськоСЧ втАЩСЧздноСЧ вСЦзи. ОскСЦльки законом ЯпонСЦСЧ про мСЦграцСЦю передбачаСФться покарання осСЦб, якСЦ сприяють незаконному працевлаштуванню СЦноземних громадян, у формСЦ позбавлення волСЦ строком до трьох рокСЦв або штрафу у розмСЦрСЦ 2 млн. СФн (приблизно 16,9 тис. доларСЦв США), то, як правило, молодСЦ украСЧнськСЦ жСЦнки (18-30 рокСЦв) запрошуються до ЯпонСЦСЧ на зовнСЦ законних пСЦдставах термСЦном вСЦд трьох мСЦсяцСЦв до одного року як артистки рСЦзного жанру з робочою вСЦзою. Для отримання такоСЧ вСЦзи в консульство ЯпонСЦСЧ в УкраСЧнСЦ ними надаСФться пакет документСЦв, якСЦ пСЦдтверджують "квалСЦфСЦкацСЦю виду дСЦяльностСЦтАЭ, роботу за фахом протягом не менше двох рокСЦв, а консульство в свою чергу характеризуСФ фСЦрму-роботодавця, умови працСЦ (данСЦ про вид дСЦяльностСЦ, заробСЦтну платуВа- не менше 250 тис. СФн, що становить близько 2000 доларСЦв США, умови працСЦВа- 48 годин на тиждень).

ОфСЦцСЦйно умови працСЦ та проживання громадянок УкраСЧни регулюються вСЦдповСЦдними законами ЯпонСЦСЧ: про мСЦнСЦмальну зарплату, про безпеку та гСЦгСЦСФну працСЦ, про умови працСЦ тощо. Проте, як свСЦдчить практика участСЦ працСЦвникСЦв Посольства УкраСЧни в ЯпонСЦСЧ у вирСЦшеннСЦ конфлСЦктних ситуацСЦй з працевлаштування украСЧнських жСЦнок у розважальних японських закладах, умови контрактСЦв фСЦрмами-працедавцями практично не виконуються. ЗаробСЦтна плата так званих артисток (як СЧх називають хостес) становить 500-700 доларСЦв США при тривалостСЦ роботи 60 годин на тиждень. КрСЦм того, фСЦксувалися непоодинокСЦ випадки, коли хостес примушували надавати клСЦСФнтам секс-послуги чи СЦншим чином принижували СЧхню честь та людську гСЦднСЦсть.

Попри такСЦ важкСЦ умови, переважна бСЦльшСЦсть опитаних вСЦдвСЦдувачСЦв консульського вСЦддСЦлу Посольства УкраСЧни в ЯпонСЦСЧ, з-помСЦж цСЦСФСЧ категорСЦСЧ громадянок УкраСЧни, не заперечуСФ проти продовження такоСЧ роботи або СЧСЧ поновлення пСЦсля короткотермСЦнового повернення на БатькСЦвщину.


2.3 МСЦжнароднСЦ валютно-фСЦнансовСЦ вСЦдносини мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю


В табл. 2.4 з метою визначення потенцСЦйних напрямСЦв мСЦжнародного руху позичкового капСЦталу проведений порСЦвняльний аналСЦз за вСЦдповСЦдними показниками в УкраСЧнСЦ та краСЧнах свСЦту (доступнСЦ данСЦ курсового дослСЦдження).


Таблиця 2.4

Фактори руху позичкового капСЦталу мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю за 2005 - 2007роки [34], [30]



Як показуСФ аналСЦз даних, ставки депозитних та кредитних операцСЦй в УкраСЧнСЦ СФ суттСФво вищими, нСЦж в дослСЦджуСФмих краСЧнах, тому ризиковий капСЦтал буде направлятися в УкраСЧну.

Якщо станом на 01.01.2009 року для польського фСЦнансового капСЦталу фСЦнансовий ринок УкраСЧни не представляСФ СЦнтересу, то австрСЦйський фСЦнансовий капСЦтал активно граСФ роль на фСЦнансовому ринку УкраСЧни за рахунок придбання декСЦлькох крупних банкСЦв УкраСЧни.

ЛСЦдером СЦноземного СЦнвестування з АвстрСЦСЧ в УкраСЧну виступаСФ банк "Райффайзен СЦнтернешнлтАЭ, який придбав 93,5% активСЦв украСЧнського поштово-пенсСЦйного АБ "АвальтАЭ восени 2005 р. на суму 1,028 млрд.дол.СЩА.

На рис. 2.8 наведенСЦ данСЦ по динамСЦцСЦ та тенденцСЦю змСЦни зовнСЦшнього та загального державного боргу УкраСЧни за останнСЦ 4 роки.


Рис.2.8. ДинамСЦка та тенденцСЦСЧ змСЦни зовнСЦшнього та загального державного боргу УкраСЧни


Джерелами утворення зовнСЦшнього державного боргу УкраСЧни СФ кредити МВФ, СвСЦтового банку та урядСЦв свСЦту, отриманих для стабСЦлСЦзацСЦСЧ та реструктуризацСЦСЧ економСЦки УкраСЧни у 1998 - 2003 роках та додатковСЦ кредити пСЦсля 2003 року на сплату вСЦдсоткСЦв за ранСЦше отриманими кредитами.

Джерелами утворення внутрСЦшнього державного боргу УкраСЧни СФ фСЦнансування дефСЦциту Держбюджету за рахунок емСЦсСЦСЧ коротко- та довгострокових облСЦгацСЦй внутрСЦшнього державного займу, що СФ постСЦйною практикою КМ УкраСЧни при дефСЦцитних державних бюджетах УкраСЧни.

Отримання УкраСЧною 16,0 млрд.доларСЦв США вСЦд МСЦжнародного Валютного Фонду у кСЦнцСЦ 2008 року для подолання наслСЦдкСЦв свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи 2008 року приведе до зростання практично в 2,5 рази (при курсСЦ долара США 8,5 грн./за 1 долар) загального державного боргу УкраСЧни (частина великого зовнСЦшнього займу 2008 - 2009 рокСЦв пСЦде на повернення свСЦтовим фСЦнансовим органСЦзацСЦям ранСЦше взятих кредитСЦв та вСЦдсоткСЦв за ними).

Джерелами для повернення державного боргу СФ тСЦльки два - доходи державного бюджету (податковСЦ та неподатковСЦ) та доходи вСЦд приватизацСЦСЧ - продажу державного майна.

З метою оцСЦнки стану та тенденцСЦй СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ УкраСЧни приведенСЦ основнСЦ СЦндикатори-показники, що характеризують СЦнвестицСЦйний клСЦмат в державСЦ (табл. 2.5).

Як показуСФ аналСЦз даних, наведених в табл. 2.5, СЦнфляцСЦйна складова в ростСЦ обсягСЦв ВВП в УкраСЧнСЦ та ростСЦ обсягСЦв промислового виробництва в 1,5 -3 рази перевищуСФ реальний рост обсягСЦв ВВП та промислового виробництва, що свСЦдчить про негативну тенденцСЦю розвитку економСЦки УкраСЧни.

Вплив свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи 2008 року на макропоказники економСЦки УкраСЧни ще значнСЦший:

- курс долара США з рСЦвня 4,8 грн./$ сягнув межСЦ 8,5- 9,0 грн./$, тобто за 4 остання мСЦсяцСЦ 2008 року нацСЦональна валюта знецСЦнилась в 1,7 - 1,9 раза;

- рСЦвень споживчоСЧ СЦнфляцСЦСЧ за 2008 рСЦк досяг рСЦвня 26,4%, тобто прирСЦст реального ВВП УкраСЧни за 2008 рСЦк становить практично 2 - 3%;

Таблиця 2.5

РЖндикатори СЦнвестицСЦйного клСЦмату УкраСЧниза 2005- 2007 роки


- щомСЦсячний обсяг експорту з УкраСЧни зменшився в 2 рази пСЦд кСЦнець 2008 року, що визвало дефСЦцит валютних надходжень та вСЦдповСЦдний колапс фСЦнансових джерел для забезпечення СЦмпорту;

- внутрСЦшнСЦ цСЦни в нацСЦональнСЦй валютСЦ на СЦмпортнСЦ товари зросли в 2 -3 рази, що при СЦмпортнСЦй залежностСЦ УкраСЧни практично обезцСЦнило заробСЦтну плату працСЦвникСЦв УкраСЧни в нацСЦональнСЦй валютСЦ та рСЦзко знизило купСЦвельну спроможнСЦсть населення.

В табл.2.6 представленСЦ результати проведеноСЧ в курсовСЦй роботСЦ самостСЦйноСЧ експертноСЧ оцСЦнки СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ УкраСЧни у 2005 -2007 роках за наведеними нижче критерСЦями. За кожним критерСЦСФм визначена оцСЦнка вСЦд 0 (найгСЦрша ситуацСЦя) до 10 (найбСЦльш сприятлива ситуацСЦя) та його вагу. Сумарна вага всСЦх критерСЦСЧв дорСЦвнюСФ 1.

РЖнтегральна оцСЦнка СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ визначаСФться за формулою:


де - СЦнтегральна оцСЦнка СЦнвестицСЦйного клСЦмату в УкраСЧнСЦ в СЦ-муроцСЦ;

- оцСЦнка СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ за j-м критерСЦСФм; dj - вага j-го критерСЦю;

п - кСЦлькСЦсть критерСЦСЧв оцСЦнки СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ.


Таблиця 2.6

Експертна оцСЦнка СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ УкраСЧни за 2005- 2007 роки


КритерСЦй

Вага

Роки



2005

2006

2007

2008

1

ПолСЦтична стабСЦльнСЦсть

0,15

5

4

3

2

2

РСЦвень розвитку та стабСЦльнСЦсть нормативно-правовоСЧ бази регулювання господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

0,15

3

3

3

3

3

ЕкономСЦчна стабСЦльнСЦсть

0,3

4

5

5

3

4

Валютна стабСЦльнСЦсть

0,2

7

7

7

2

5

РСЦвень захисту СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ

0,1

3

3

3

3

6

РСЦвень податкових пСЦльг СЦноземним СЦнвесторам

0,1

2

2

2

2

РЖнтегральна оцСЦнка СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ

1

4,3

4,45

4,3

2,55


ОцСЦнка динамСЦку змСЦни СЦнвестицСЦйного клСЦмату в УкраСЧнСЦ показуСФ, що невеликий рСЦвень СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ УкраСЧни знизився у кСЦнцСЦ 2008 року практично в 2 рази. ПолСЦтична нестабСЦльнСЦсть у керСЦвництвСЦ УкраСЧни не даСФ можливостСЦ зробити позитивний прогноз, оскСЦльки наслСЦдки тАЮгазовоготАЭ конфлСЦкту - 2009 з РосСЦСФю можуть практично привести краСЧну в стан тАЮ виробничого дефолтутАЭ (банкрутства), тобто внутрСЦшнСЦх запасСЦв газу в УкраСЧнСЦ достатньо тСЦльки для споживання населенням УкраСЧни, а вся промисловСЦсть УкраСЧни працюСФ на СЦмпортному газСЦ.

В Додатку А представленСЦ таблицСЦ обсягСЦв та структури по краСЧнам-СЦнвесторам прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну у 2005 -2008 роках.

Як показуСФ аналСЦз даних табл.А.1 - А.5 Додатку А, лСЦдерами прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй за цСЦ роки були наступнСЦ краСЧни:

  • станом на 01.01.2005 - США - 13,8% загального обсягу СЦнвестицСЦй;
  • станом на 01.01.2006 - НСЦмеччина - 33,6% обсягу СЦнвестицСЦй;
  • станом на 01.01.2007 - НСЦмеччина - 26,5% обсягу СЦнвестицСЦй;
  • станом на 01.01.2008 - НСЦмеччина та КСЦпр - по 20,1% обсягу СЦнвестицСЦй;
  • станом на 01.10.2008 - КСЦпр - 22,7% загального обсягу СЦнвестицСЦй;


Таблиця 2.7

ЗагальнСЦ обсяги прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну та питома вага СЦнвестицСЦй з дослСЦджуСФмих краСЧн (ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ, ЯпонСЦСЧСЧ) у 2005 -2007 роках


Дата

Загальний обсяг СЦнвестицСЦй в млн.доларСЦв США

Питома частка СЦнвестицСЦй з АвстрСЦСЧ в %

Питома частка СЦнвестицСЦй з ПольщСЦ в %

Питома частка СЦнвестицСЦй з ЯпонСЦСЧ в %


01.01.2005

8 353

4,1

2,3

менше 0,1%


01.01.2006

16 375

8,7

1,4

менше 0,1%


01.01.2007

21 186

7,6

1,7

менше 0,1%


01.01.2008

29 489

7

2,3

менше 0,1%


01.10.2008

37 621

6,8

1,9

менше 0,1%


АналСЦз загальних обсягСЦв прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну та пи-тома вага СЦнвестицСЦй з дослСЦджуСФмих краСЧн (ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ, ЯпонСЦСЧСЧ) у 2005 -2007 роках (табл. 2.7) показуСФ, що за рахунок СЦнвестування фСЦнансових коштСЦв в банкСЦвську сферу УкраСЧни, АвстрСЦя набагато випередила Польщу СЦ ЯпонСЦю. За-гальний обсяг прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну постСЦйно зростаСФ, навСЦть у 2008 роцСЦ на тлСЦ свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи. В той же час рСЦвень кредитних ставок в УкраСЧнСЦ, який в 3 - 4 рази перевищуСФ рСЦвень кредитних ставок в РДвропСЦ, приваблюСФ банкСЦвський фСЦнансовий капСЦтал РДвропи на банкСЦвськСЦ суперпри-бутки (депозити - по мСЦнСЦмальнСЦй ставцСЦ в РДвропСЦ, кредити - по максСЦмальнСЦй ставцСЦ в УкраСЧнСЦ) за рахунок населення та пСЦдприСФмств УкраСЧни.

2.4 МСЦжнародне науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво та економСЦчна СЦнтеграцСЦя мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю


1.УкраСЧна -ЯпонСЦя [33]

Розвиток украСЧнсько-японських вСЦдносин у науково-технСЦчнСЦй сферСЦ (НТС) посСЦдаСФ важливе мСЦiе серед основних прСЦоритетСЦв розбудови усього спектру украСЧнсько-японських вСЦдносин, особливо у контекстСЦ реалСЦзацСЦСЧ взаСФмовигСЦдних проектСЦв та здСЦйснення спСЦльних дослСЦджень мСЦж науково-дослСЦдними СЦнституцСЦями обох краСЧн.

З метою започаткування системного довгострокового спСЦвробСЦтництва у сферСЦ НТС мСЦж нашими краСЧнами 15 лютого 2006р. у КиСФвСЦ було проведено Перше (Установче) засСЦдання УкраСЧнсько-японськоСЧ комСЦсСЦСЧ з науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва, у ходСЦ якого сторони виявили зацСЦкавленСЦсть до виконання спСЦльних проектСЦв та висловили готовнСЦсть сприяти розвитку спСЦвпрацСЦ шляхом органСЦзацСЦСЧ спСЦльних семСЦнарСЦв, регулярного обмСЦну мСЦж науковцями та експертами, впровадження науково-дослСЦдних проектСЦв та дослСЦджень, зокрема, у таких прСЦоритетних сферах, як матерСЦалознавство, нанотехнологСЦСЧ, СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ, науки про життя (включаючи бСЦотехнологСЦю та радСЦологСЦю), а також енергозберСЦгаючСЦ технологСЦСЧ.

Установче засСЦдання комСЦсСЦСЧ було проведено у вСЦдповСЦдностСЦ до Угоди мСЦж СРСР та Урядом ЯпонСЦСЧ про спСЦвробСЦтництво у галузСЦ науки СЦ технСЦки (10 жовтня 1973р.), СпСЦльноСЧ Заяви щодо партнерства у 21-му столСЦттСЦ СЦ Прес- релСЦзу щодо спСЦвробСЦтництва мСЦж УкраСЧною та ЯпонСЦСФю у галузСЦ науки СЦ технСЦки ( 21 липня 2005р.).

З украСЧнськоСЧ сторони у засСЦданнСЦ взяли участь представники МСЦносвСЦти СЦ науки, МЗС, НацСЦональноСЧ академСЦСЧ наук, науково-дослСЦдних установ та вищих навчальних закладСЦв, а з японськоСЧ - МЗС, МСЦносвСЦти, культури, спорту, науки та технСЦки, МСЦнСЦстерства економСЦки, торгСЦвлСЦ та промисловостСЦ, а також Японського товариства сприяння науцСЦ.

За результатами засСЦдання було укладено Запис переговорСЦв Першого засСЦдання украСЧнсько-японськоСЧ КомСЦсСЦСЧ з науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва, згСЦдно з яким наступне засСЦдання маСФ вСЦдбутися у ТокСЦо.

НаразСЦ опрацьовуСФться можливСЦсть проведення Другого засСЦдання комСЦсСЦСЧ у груднСЦ 2008 року, пСЦд час якого передбачаСФться обговорення та пСЦдписання РобочоСЧ програми з науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва, яка б передбачала спСЦльну пСЦдтримку двостороннСЦх науково-дослСЦдних проектСЦв, проведення спСЦльних семСЦнарСЦв, конференцСЦй, виставок тощо.

За результатами зустрСЦчСЦ керСЦвника дипустанови УкраСЧни СЦз заступником мСЦнСЦстра освСЦти, культури, спорту, науки СЦ технСЦки ЯпонСЦСЧ Ю.ХаясСЦ у березнСЦ 2007 року, японська сторона не заперечуСФ щодо можливостСЦ укладення новоСЧ угоди в галузСЦ науки СЦ технСЦки, яка б замСЦнила Угоду мСЦж ЯпонСЦСФю та СРСР вСЦд 10.10.1973р., що дСЦСФ у вСЦдносинах з нашою державою.

Вагомим СЦнструментом подальшоСЧ плСЦдноСЧ спСЦвпрацСЦ мСЦж нашими краСЧнами у науково-технСЦчнСЦй сферСЦ стаСФ дСЦяльнСЦсть УкраСЧнсько-японського центру у КиСФвСЦ. У липнСЦ 2005р. мСЦж МСЦнСЦстерством економСЦки УкраСЧни та МЗС ЯпонСЦСЧ було пСЦдписано вСЦдповСЦдну Угоду про реалСЦзацСЦю проекту технСЦчного спСЦвробСЦтництва тАЮУкраСЧнсько-японський центртАЭ.

На базСЦ Центру проводяться бСЦзнес-семСЦнари, здСЦйснюються проекти, спрямованСЦ на розвиток СЦнвестицСЦй СЦ торгСЦвлСЦ, спСЦвробСЦтництво мСЦж науковцями, промисловим сектором та державними структурами, викладаСФться японська мова, а також реалСЦзовуються заходи з науково-технСЦчного та культурного обмСЦнСЦв.

22 травня 2006р. вСЦдбулося пСЦдписання Протоколу мСЦж Японським Агентством мСЦжнародного спСЦвробСЦтництва (ДЖАЙКА) та НацСЦональним технСЦчним унСЦверситетом УкраСЧни "КиСЧвський полСЦтехнСЦчний СЦнституттАЭ про початок проекту мСЦжнародноСЧ технСЦчноСЧ допомоги "УкраСЧнсько-японський центртАЭ, а також вСЦдбулася презентацСЦя Японського центру в структурСЦ НацСЦонального технСЦчного унСЦверситету УкраСЧни тАЮКиСЧвський полСЦтехнСЦчний СЦнституттАЭ (НТУУ тАЭКПРЖтАЭ).

У 2007 роцСЦ було позитивно вирСЦшено питання щодо видСЦлення коштСЦв загального бюджету на будСЦвництво добудови до навчального корпусу № 35 НТУУ тАЭКПРЖтАЭ для подальшого розмСЦщення у ньому УкраСЧнсько-японського Центру у вСЦдповСЦдностСЦ до Угоди про реалСЦзацСЦю проекту технСЦчного спСЦвробСЦтництва тАЮУкраСЧнсько-японський центртАЭ.ВаЗгСЦдно з рСЦчним розписом асигнувань Державного бюджету УкраСЧни на 2007 рСЦк за бюджетною програмою 2201870 тАЮДобудова, перепрофСЦлювання, будСЦвництво навчальних корпусСЦв та гуртожиткСЦв вищих навчальних закладСЦвIV рСЦвня акредитацСЦСЧтАЭ НТУУ тАЮКПРЖтАЭ на капСЦтальнСЦ видатки було передбачено 7000,0 тис. грн., за рахунок яких виконувались вищезазначенСЦ роботи.

У квСЦтнСЦ 2006 р. ЯпонСЦю з неофСЦцСЦйним вСЦзитом вСЦдвСЦдала украСЧнська делегацСЦя у складСЦ МСЦнСЦстра освСЦти СЦ науки УкраСЧни С.М.НСЦколаСФнка, Ректора НацСЦонального аграрного унСЦверситету УкраСЧни (НАУУ) Д.Мельничука та проректора С.Мельничука. Метою вСЦзиту було змСЦцнення й поглиблення двосторонньоСЧ академСЦчноСЧ спСЦвпрацСЦ мСЦж НАУУ та ТокСЦйським аграрним унСЦверситетом (-), а також обмСЦн досвСЦдом щодо реалСЦзацСЦСЧ проектСЦв в галузСЦ бСЦотехнологСЦй тощо.

Протягом останнСЦх чотирьох рокСЦв у рамках угоди про спСЦвробСЦтництво мСЦж НАУУ СЦ - здСЦйснюСФться обмСЦн науковими працями та публСЦкацСЦями. Так, наприкСЦнцСЦ 2006р. у ТокСЦйському аграрному унСЦверситетСЦ проходив 6-й мСЦжнародний науковий студентський самСЦт тАЮРозумСЦння важливостСЦ освСЦти та СЦнновацСЦй в галузСЦ виробництва продуктСЦв харчування, сСЦльського господарства та навколишнього середовищатАЭ, у роботСЦ якого взяв участь проректор НацСЦонального аграрного унСЦверситету УкраСЧни Д.Мельничук.

У перСЦод з 22 жовтня по 22 грудня 2006р. на запрошення японськоСЧ сторони двоСФ фахСЦвцСЦв НацСЦонального аграрного унСЦверситету УкраСЧни вСЦдвСЦдали ЯпонСЦю з метою проведення дослСЦджень в галузСЦ якостСЦ та безпеки сСЦльгосппродукцСЦСЧ, а також СЧСЧ генетичного модифСЦкування в рамках проекту технСЦчного спСЦвробСЦтництва, затвердженого Урядом ЯпонСЦСЧ в серпнСЦ 2006р. (Прес-релСЦз Посольства ЯпонСЦСЧ вСЦд 20.10.06р.).

За даними Товариства сприяння науцСЦ, станом на березень 2008р. у наукових закладах ЯпонСЦСЧ у довготривалих вСЦдрядженнях перебувало 25 украСЧнських вчених, а 16 науковцСЦв наразСЦ здСЦйснюють дослСЦдження в науково-дослСЦдних СЦнституцСЦях ЯпонСЦСЧ.

СуттСФвим аспектом науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва залишаються курси перепСЦдготовки для украСЧнських фахСЦвцСЦв атомноСЧ енергетики, якСЦ проводяться за сприяння Японського СЦнформацСЦйного центру енергосистем (ДЖЕПРЖК) та фСЦнансовоСЧ пСЦдтримки МСЦнСЦстерства економСЦки ЯпонСЦСЧ. Курси щорСЦчно вСЦдвСЦдують 3-4 фахСЦвця з украСЧнських АЕС. Разом з тим, японська сторона у спСЦвпрацСЦ з Державним комСЦтетом ядерного регулювання УкраСЧни та НАЕК тАЮЕнергоатомтАЭ регулярно вСЦдряджаСФ своСЧх фахСЦвцСЦв до украСЧнських АЕС з метою участСЦ у семСЦнар-практикумах з питань ядерноСЧ безпеки. За останнСЦ 12 рокСЦв на цих курсах навчалися понад 160 украСЧнських фахСЦвцСЦв.

Важливим аспектом цСЦльовоСЧ допомоги нашСЦй державСЦ з боку Уряду ЯпонСЦСЧ залишаСФться проведення стажувань та участь украСЧнських фахСЦвцСЦв з рСЦзних мСЦнСЦстерств та вСЦдомств у навчальних програмах ДЖАЙКА, здСЦйснення японськими спецСЦалСЦстами окремих дослСЦджень на прохання украСЧнськоСЧ сторони. За останнСЦ 2 роки стажування на тренСЦнг-курсах ДЖАЙКА пройшли 19 украСЧнських фахСЦвцСЦв в галузСЦ геологСЦСЧ, охорони навколишнього середовища, статистики та зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ.

Понад десяти рокСЦв реалСЦзуються багатоплановСЦ програми дослСЦджень медичних наслСЦдкСЦв аварСЦСЧ на ЧорнобильськСЦй АЕС Нагасакським унСЦверситетом, РЖнститутом вивчення захворювань, повтАЩязаних з вибухом атомноСЧ бомби та НацСЦональним центром радСЦацСЦйноСЧ медицини АМН, РЖнститутом ендокринологСЦСЧ СЦм. В.КомСЦсаренка НАН УкраСЧни.

24 серпня 2005 року з космодрому Байконур було проведено пуск ракети-носСЦя тАЮДнСЦпротАЭ СЦз двома японськими космСЦчними апаратами.Власником двох супутникСЦв СЦ замовником пуску виступило Японське аерокосмСЦчне агентство (ДЖАКСА). Супутник OICETS (Optical Inter-orbit Communication Engineering Satellite, масоюВа570 кг) було створено компанСЦСФю тАЮNEC Toshiba Space SystemтАЭ, що маСФ на борту експериментальну апаратуру мСЦжсупутникового лазерного зв'язку. РЖнший супутник INDEX (Innovative technology Demonstration Experiment, масою 70 кг) було створено в РЖнститутСЦ космосу та астронавтики, пСЦдроздСЦлСЦ ДЖАКСА, СЦ призначений для наукових дослСЦджень навколоземного середовища полярного сяйва.ВаПусковСЦ послуги були забезпеченСЦ МСЦжнародною компанСЦСФю тАЮКосмотрастАЭ, засновниками якоСЧ СФ украСЧнськСЦ пСЦдприСФмства ДКБ тАЮПСЦвденнетАЭ, тАЮПСЦвденмашзаводтАЭ та ВАТ тАЮХартронтАЭ.

У квСЦтнСЦ 2007 року керСЦвник дипустанови вСЦдвСЦдав Цукубський космСЦчний центр, де вСЦдбулася його зустрСЦч з Директором Японського аерокосмСЦчного агентства Р.Курамасу та здСЦйснено огляд основного експериментального та випробувального устаткування Центру.

У контекстСЦ перспектив спСЦвпрацСЦ мСЦж УкраСЧною та ЯпонСЦСФю у аерокосмСЦчнСЦй галузСЦ, японська сторона виявила готовнСЦсть до розгляду на рСЦвнСЦ експертноСЧ ради Агентства конкретних пропозицСЦй украСЧнськоСЧ сторони у цСЦй сферСЦ вСЦдносин, про що було поСЦнформовано НацСЦональне космСЦчне агентство УкраСЧни (НКАУ), яке готуСФ вСЦдповСЦднСЦ пропозицСЦСЧ.

2. УкраСЧна -АвстрСЦя [32]

ДинамСЦчно розвиваСФться процес СЦнвестицСЦйного спСЦвробСЦтництва мСЦж пСЦд-приСФмствами АвстрСЦСЧ та УкраСЧни. АвстрСЦя належить до числа провСЦдних СЦнвесто-рСЦв украСЧнськоСЧ економСЦки СЦ займаСФ четверте мСЦiе у списку 123 СЦноземних краСЧн, що вклали своСЧ кошти до УкраСЧни.

За даними Держкомстату УкраСЧни станом на 01.04.2008 АвстрСЦя СЦнвесту-вала в економСЦку УкраСЧни 2352,8 млн. дол. США, що складаСФ 7,2Ва% вСЦд загаль-ного обсягу прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в економСЦку УкраСЧни.

       На територСЦСЧ УкраСЧни СЦснуСФ 424 пСЦдприСФмства з австрСЦйським капСЦталом.

       Основний обсяг австрСЦйських СЦнвестицСЦй спрямовано у наступнСЦ види економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ:

- фСЦнансова дСЦяльнСЦсть - 39% (924,6 млн.дол.США);

- виробництво неметалевоСЧ мСЦнеральноСЧ продукцСЦСЧ - 3,7% (87 млн. дол. США);

- СЦнжинСЦрингта надання послуг пСЦдприСФмцям - 3,6% (84,3 млн. дол. США);

- оптова торгСЦвля СЦ посередництво в торгСЦвлСЦ - 3,4% (78,8 млн. дол. США).

На територСЦСЧ АвстрСЦСЧ СЦснуСФ 5 пСЦдприСФмства з украСЧнським капСЦталом.

ЛСЦдером СЦноземного СЦнвестування з АвстрСЦСЧ в УкраСЧну виступаСФ банк "Райффай-зен СЦнтернешнлтАЭ, який придбав 93,5% активСЦв украСЧнського поштово-пенсСЦйного АБ "АвальтАЭ восени 2005 р. на суму 1,028 млрд.дол.СЩА.

Серед СЦнших СЦнвесторСЦв в УкраСЧнСЦ протягом тривалого часу ефективно працюють СП "ФСЦшер-Мукачево" з виробництва спортивного СЦнвентарю та "ПодСЦлля-Обст" з виробництва яблуневого концентрату. 15% акцСЦй "Полтавсь-кого гСЦрничо-збагачувального комбСЦнатутАЭ володСЦСФ австрСЦйська фСЦрмаВаDCM, яка поступово СЦнвестуСФ у технСЦчне переозброСФння украСЧнського пСЦдприСФмства та маСФ намСЦр збСЦльшити свою частку в ньому. КомпанСЦяВаDCM повСЦдомила також про зацСЦкавленСЦсть СЦнвестування й у СЦншСЦ пСЦдприСФмства гСЦрночовидобувноСЧ галузСЦ УкраСЧни. У сферСЦ внутрСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ розширюСФ свою присутнСЦсть концерн "БСЦллатАЭ.

КрСЦмтАЮРайффайзенбанкутАЭ, в УкраСЧнСЦ також представленСЦ банк тАЮАвстрСЦя КредитанштальттАЭ, "Перший банк австрСЦйських ощадних кастАЭ (придбання 100% банку "ПрестижтАЭ на суму близько 100 млн.дол.США) та тАЭФольксбанктАЭ (пакет акцСЦй захСЦдноукраСЧнського банку тАЭЕлектронСЦктАЭ вартСЦстю 57 млн.СФвро). У страхо-вСЦй сферСЦ успСЦшно дСЦСФ компанСЦя тАЮВСЦнер ШтедтСЦше", яка володСЦСФ контрольними частками вСЦтчизняних страхувальникСЦв тАЮЮпСЦтер", тАЮГлобус" та тАЮКняжа". ПСЦдпи-сано також угоду мСЦж австрСЦйською страховою компанСЦСФю "УнСЦкатАЭ та украСЧнсь-ким партнером "Кредо КласСЦктАЭ щодо придбання контрольноСЧ частки останньоСЧ. Засновано СП "АвтострахтАЩ, у якому контрольний пакет 51% тримаСФ страхова група "ДженералСЦтАЭ. За спСЦльною участю РДвропейського банку реконструкцСЦСЧ та розвитку, австрСЦйського СЦнвестицСЦйного банку "Райффайзен еволюшнтАЭ, швець-коСЧ групи "РедСЦсонтАЭ та приватних украСЧнських СЦнвесторСЦв реалСЦзовано проект будСЦвництва птАЩятизСЦркового готелю тАЮРедСЦссон САСтАЭ у КиСФвСЦ. Загальна вартСЦсть СЦнвестицСЦйного проекту оцСЦнюСФться у 35 млн.дол.США. Сферою нерухомостСЦ, а саме будСЦвництвом готельних, офСЦсних та торгСЦвельних комплексСЦв у столицСЦ УкраСЧни, цСЦкавиться також низька СЦнших СЦнвестицСЦйних фондСЦв АвстрСЦСЧ.

УспСЦшно ведуться переговори з найкрупнСЦшим нафтогазовим концерном АвстрСЦСЧВаOMVВаAG (рСЦчний бюджет - понад 7,0 млрд.дол.США) щодо СЦнвестуван-ня у видобуток вуглеводСЦв на чорноморському шельфСЦ УкраСЧни.

На сьогоднСЦ у СЕЗ СЦ на ТПР за участю австрСЦйського капСЦталу реалСЦзуСФться 4 СЦнвестицСЦйнСЦ проекти, зокрема:

- на ТПР у ДонецькСЦй областСЦ - 3 проекти:

ВлВиробництво плит теплоСЦзоляцСЦйних з пенопласту полСЦстирольного» (ТОВ "ПрСЦма УкраСЧна»), в рамках реалСЦзацСЦСЧ якого передбачаСФться залучити 0,68 млн. доларСЦв США австрСЦйського капСЦталу. Залучено весь обсяг капСЦталу АвстрСЦСЧ;

ВлОрганСЦзацСЦяВавиробництваВамСЦднихВаводопровСЦднихВатруб» (ВАТ "АртемСЦвськийВазаводВапоВаобробцСЦВакольоровихВаметалСЦв») зСЦВаспСЦльнимВакапСЦталомВаАвстрСЦСЧВатаВаСША

ВлОрганСЦзацСЦя виробництва прокату кольорових металСЦв на основСЦ модернСЦзацСЦСЧ обладнання» (ВАТ "АртемСЦвський завод по обробцСЦ кольорових металСЦв») зСЦ спСЦльним капСЦталом АвстрСЦСЧ та США. Залучено капСЦталу з АвстрСЦСЧ на суму 4,3 млн. доларСЦв США;

- у СЕЗ "Закарпаття» - 1 проект - "Виробництво електронних виробСЦв та компонентСЦв» (ТОВ "ФлекстронСЦкс») зСЦ 100% австрСЦйським капСЦталом - 24,4 млн. доларСЦв США. Залучено капСЦталу з АвстрСЦСЧ на суму 4,9 млн. доларСЦв США (20 % вСЦд передбаченого обсягу).

3). УкраСЧна - Польща [31]

СпСЦвпраця в галузСЦ освСЦти мСЦж УкраСЧною та РеспублСЦкою Польща здСЦйснюСФться у вСЦдповСЦдностСЦ до положень Угоди мСЦж Урядом УкраСЧни СЦ Урядом РеспублСЦки Польща про спСЦвробСЦтництво в галузСЦ культури, науки СЦ освСЦти, укладеноСЧ 20.05.97 року та Угоди про спСЦвробСЦтництво мСЦж МСЦнСЦстерством освСЦти СЦ науки УкраСЧни та МСЦнСЦстром нацСЦональноСЧ освСЦти РеспублСЦки Польща, укладеноСЧ 2 липня 2001 року.

У 2007/2008 навчальному роцСЦ на основних факультетах вищих навчальних закладСЦв УкраСЧни за умов контракту навчаСФться 534, в тому числСЦ, за державною угодою - 9 громадян РеспублСЦки Польща. На пСЦдготовчому факультетСЦ за умов контракту навчаСФться 6 громадян РеспублСЦки Польща.

У 2007 роцСЦ близько 100 вищих навчальних закладСЦв УкраСЧни плСЦдно спСЦвпрацювали з понад 200 ВНЗ РеспублСЦки Польща. В рамках спСЦвробСЦтництва до РеспублСЦки Польща вСЦдряджалися близько 1400 фахСЦвцСЦв СЦ студентСЦв для науковоСЧ роботи та стажування, читання лекцСЦй, участСЦ у конференцСЦях, довготермСЦновоСЧ педагогСЦчноСЧ роботи, на повний та частковий курс навчання, до аспСЦрантури, для участСЦ в роботСЦ мовних курсСЦв для студентСЦв та викладачСЦв СЦ було прийнято близько 1500 фахСЦвцСЦв СЦ студентСЦв СЦз РеспублСЦки Польща.

Для задоволення освСЦтнСЦх потреб громадян УкраСЧни польськоСЧ нацСЦональностСЦ у 2007/2008 навчальному роцСЦ в УкраСЧнСЦ функцСЦонуСФ 5 загальноосвСЦтнСЦх навчальних закладСЦв з навчанням польською мовою ( 1236 учень), 1 школа, де СФ класи з росСЦйською СЦ польською мовами навчання (194 учнСЦв), польську мову як предмет вивчають 3978 учнСЦв, факультативно або в гуртках - 5080 учнСЦв.

ПолСЦтика РеспублСЦки Польща щодо своСФСЧ дСЦаспори на територСЦСЧ УкраСЧни СФ активною. Уряд РП надаСФ польським школам та культурно-освСЦтнСЦм товариствам полякСЦв в УкраСЧнСЦ велику допомогу.

У 2007/2008 навчальному роцСЦ у загальноосвСЦтнСЦх та недСЦльних школах УкраСЧни працюСФ близько 30 вчителСЦв польськоСЧ мови СЦз РеспублСЦки Польща, у вищих навчальних закладах УкраСЧни - 12 викладачСЦв СЦз РеспублСЦки Польща.

В УкраСЧнСЦ в КиСЧвському нацСЦональному унСЦверситетСЦ СЦменСЦ Тараса Шевченка, НацСЦональному унСЦверситетСЦ "КиСФво-Могилянська АкадемСЦятАЭ, ЛьвСЦвському нацСЦональному унСЦверситетСЦ СЦменСЦ РЖвана Франка, Прикарпатському унСЦверситетСЦ СЦменСЦ Василя Стефаника, АкадемСЦСЧ мунСЦципального управлСЦння, ЗапорСЦзькому державному унСЦверситетСЦ, Черкаському державному унСЦверситетСЦ СЦм. Б.Хмельницького, Волинському державному унСЦверситетСЦ СЦменСЦ ЛесСЦ УкраСЧнки, Сумському нацСЦональному аграрному унСЦверситетСЦ, ТернопСЦльському, Дрогобицькому, Житомирському, НСЦжинському педагогСЦчних унСЦверситетах вивчають польську мову СЦ готують фахСЦвцСЦв з польськоСЧ мови.

11 квСЦтня 2005 року пСЦд час вСЦзиту Президента УкраСЧни Ющенка В.А до РеспублСЦки Польща для вСЦдкриття Року УкраСЧни МСЦнСЦстром освСЦти СЦ науки УкраСЧни НСЦколаСФнком С.М. пСЦдписано Угоду мСЦж КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни та Урядом РеспублСЦки Польща про академСЦчне взаСФмовизнання документСЦв про освСЦту та рСЦвноцСЦннСЦсть ступенСЦв.

Зараз польською стороною запропоновано, у звтАЩязку СЦз вступом до РДвропейського Союзу, пСЦдписати нову двосторонню Угоду про взаСФмне визнання документСЦв, що маСФ вСЦдповСЦдати чинним нормам РДС, рекомендацСЦям Болонського процесу та директивам щодо визнання професСЦйноСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ.

ОднСЦСФю з форм мСЦжнародного спСЦвробСЦтництва вищих навчальних закладСЦв УкраСЧни з вищими навчальними закладами зарубСЦжних краСЧн СФ створення СЦ функцСЦонування в м. ЛюблСЦн РДвропейського КолегСЦуму польських СЦ украСЧнських унСЦверситетСЦв, засновниками якого з украСЧнськоСЧ сторони СФ КиСЧвський нацСЦональний унСЦверситет СЦменСЦ Тараса Шевченка, НацСЦональний унСЦверситет "КиСФво-Могилянська академСЦятАЭ, ЛьвСЦвський нацСЦональний унСЦверситет СЦменСЦ РЖвана Франка, з польськоСЧ сторони - УнСЦверситет МарСЦСЧ КюрСЦ-СклодовськоСЧ, ЛюблСЦнський Католицький унСЦверситет.

Науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво мСЦж УкраСЧною та РеспублСЦкою Польща розвиваСФться на основСЦ Договору мСЦж Урядом УкраСЧни та Урядом РеспублСЦки Польща про спСЦвробСЦтництво у сферСЦ науки СЦ технологСЦй, укладеного 12 сСЦчня 1993 року.

На виконання статтСЦ 3 цього Договору створено СпСЦльну украСЧнсько-польську комСЦсСЦю зСЦ спСЦвробСЦтництва в галузСЦ науки СЦ технологСЦй. КомСЦсСЦя визначаСФ прСЦоритетнСЦ напрямки украСЧнсько-польського науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва та форми його здСЦйснення, аналСЦзуСФ стан виконання спСЦльних програм СЦ проектСЦв.

На Першому засСЦданнСЦ (березень 1997р.) КомСЦсСЦСЧ було ухвалено Протокол про створення КомСЦсСЦСЧ, затверджено Регламент СЧСЧ роботи, а також Виконавчу украСЧнсько-польську програму зСЦ спСЦвробСЦтництва в галузСЦ науки СЦ технологСЦй.

       СпСЦльна украСЧнсько-польська комСЦсСЦя зСЦ спСЦвробСЦтництва у галузСЦ науки СЦ технологСЦй, як правило, проводить засСЦдання кожного року.

На засСЦданнях КомСЦсСЦСЧ сторони здСЦйснюють:

- обмСЦн СЦнформацСЦСФю щодо основних напрямкСЦв науково-технСЦчноСЧ полСЦтики в УкраСЧнСЦ та в ПольщСЦ;

- обговорення стану та перспектив розвитку украСЧнсько-польського науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва;

- пСЦдведення пСЦдсумкСЦв результатСЦв реалСЦзацСЦСЧ ВиконавчоСЧ украСЧнсько-польськоСЧ програми спСЦвробСЦтництва в галузСЦ науки СЦ технологСЦй;

- надання пропозицСЦй щодо нових проектСЦв ВиконавчоСЧ програми.

На сьогоднСЦ проведено сСЦм спСЦльних засСЦдань СпСЦльноСЧ украСЧнсько-польськоСЧ комСЦсСЦСЧ зСЦ спСЦвробСЦтництва в галузСЦ науки СЦ технологСЦй.

Виконавча програми зСЦ спСЦвробСЦтництва в галузСЦ науки СЦ технологСЦй СФ вСЦдкритою та забезпечуСФ рСЦвноправну участь будь-яких органСЦзацСЦй СЦ вчених обох держав в реалСЦзацСЦСЧ спСЦльних науково-дослСЦдних робСЦт через проведення конкурсного вСЦдбору спСЦльних проектСЦв. ПерелСЦк спСЦльних проектСЦв затверджуСФться КомСЦсСЦСФю. Всього з 1997 року провадилися науково-дослСЦднСЦ роботи в рамках близько 180 спСЦльних украСЧнсько-польських проектСЦв.

У 2004-2005 роках МСЦнСЦстерством освСЦти СЦ науки УкраСЧни здСЦйснювалася фСЦнансова пСЦдтримка реалСЦзацСЦСЧ 16 спСЦльних украСЧнсько-польських науково-дослСЦдних проектСЦв у рамках СпСЦльноСЧ украСЧнсько-польськоСЧ програми з науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва.

Протоколом Сьомого засСЦдання СпСЦльноСЧ украСЧнсько-польськоСЧ комСЦсСЦСЧ з науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва вСЦд 16 червня 2006 року визначено прСЦоритетнСЦ напрямки украСЧнсько-польського науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва, а саме:

- енергетична безпека, спСЦльне видобування нафти СЦ газу в Карпатах;

- нанотехнологСЦСЧ та наноматерСЦали;

- новСЦ матерСЦали;

- спСЦльнСЦ дослСЦдження Антарктики.

В рамках здСЦйснення спСЦльного проекту пСЦдготовки СЦнфраструктури УкраСЧни та ПольщСЦ до проведення чемпСЦонату ЕВРО-2012 розроблена велика програма науково-технСЦчних проектСЦв в галузСЦ будСЦвництва, транспорту та перебудови мСЦст в ПольщСЦ та УкраСЧнСЦ. Обговорено у ВаршавСЦ питання щодо подальшого спрощення правил перетину украСЧнсько-польського кордону громадянами обох держав. При обговореннСЦ цього питання особливий наголос було зроблено на необхСЦдностСЦ активСЦзувати спСЦльнСЦ дСЦСЧ у справСЦ будСЦвництва восьми нових пунктСЦв пропуску на украСЧнсько-польському кордонСЦ.




ВИСНОВКИ


ЕкономСЦчнСЦ показники порСЦвняння можливостей на свСЦтовому ринку Укра-СЧни та ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ у 2005 - 2007 роках характеризуються наступ-ним:

1. РСЦвень ВВП ( приведений для всСЦх краСЧн до млн..доларСЦв США) в Укра-СЧнСЦ серед дослСЦджуСФмих стран СФ самий малий, та за результатами 2007 року мен-ше нСЦж:

- в 2,19 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 3,88 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 34,78 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

2. РСЦвень життя, характеризуСФмий середнСЦм рСЦвнем ВВП на кожного жителя краСЧни(приведений для всСЦх краСЧн до доларСЦв США) в УкраСЧнСЦ серед дослСЦджуСФмих стран СФ самий малий, та за результатами 2007 року менше нСЦж:

- в 11,27 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 4,66 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 10,94 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

3. ТериторСЦя УкраСЧни за площею бСЦльше, нСЦж площа дослСЦджуСФмих краСЧн в:

- в 7,2 раза у порСЦвняннСЦ з АвстрСЦСФю;

- в 1,93 раза у порСЦвняннСЦ з Польщею;

- в 1,6 раза у порСЦвняннСЦ з ЯпонСЦСФю;

4. Населення УкраСЧни у порСЦвняннСЦ з населенням дослСЦджуСФмих краСЧн :

- в 5,62 раза бСЦльше, нСЦж населення АвстрСЦСЧ;

- в 1,2 раза бСЦльше, нСЦж населення ПольщСЦ;

- в 3,18 рази менше, нСЦж населення ЯпонСЦСЧ;

Таким чином, маючи переваги в чисельностСЦ населення та площСЦ тери-торСЦСЧ, УкраСЧна маСФ рСЦвень життя населення вСЦд 5 (у порСЦвняннСЦ з Польщею) до 11 разСЦв гСЦрший, нСЦж дослСЦджуСФмСЦ краСЧни.

РСЦвень економСЦки ЯпонСЦСЧ по ВВП для УкраСЧни СФ практично недотягненим, навСЦть при приведеннСЦ чисельностСЦ населення до рСЦвних умов по 50 млн.осСЦб в кожнСЦй з краСЧн.

Як показуСФ аналСЦз результатСЦв курсового дослСЦдження, зовнСЦшньоеконо-мСЦчнСЦ операцСЦСЧ мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю за 2005 - 2007 роки характеризуються наступним:

1. Обсяги зовнСЦшньоторгСЦвельного обороту (ЗТО) УкраСЧни з Польщею значно перевищують обсяги обороту з АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю(рис.2.4), але дина-мСЦка росту обсягСЦв ЗТО УкраСЧни з ЯпонСЦСФю (темп росту 2005 -2007 становить 237,65%) характеризуСФться бСЦльшим темпом росту, нСЦж ЗТО УкраСЧни з Поль-щею (темп росту 2005 -2007 становить 188,51%) та ЗТО УкраСЧни з АвстрСЦСФю (темп росту 2005 -2007 становить 158,32%).

2. Сальдо зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ (ЗТ) УкраСЧни СЦз всСЦма трьома краСЧнами СФ постСЦйно негативним, тобто СЦмпорт з цих краСЧн в УкраСЧну перевищуСФ експорт з УкраСЧни в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни (рис.2.5).

При цьому динамСЦка нарощування негативного сальдо ЗТ УкраСЧни з Польщею за 2005 - 2007 роки характеризуСФться темпом росту сальдо в 324,32%,

УкраСЧни з ЯпонСЦСФю - темпом росту сальдо в 282,2%, УкраСЧни з АвстрСЦСФю - темпом росту сальдо в 262,0%.

Таким чином, зростання обсягСЦв ЗТО у 2005 -2007 роках УкраСЧни з Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю вСЦдбуваСФться за рахунок бСЦльш СЦнтенсивного зростання СЦмпорту з цих краСЧн, нСЦж експорту з УкраСЧни в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни, тобто УкраСЧна не виробляСФ в необхСЦднСЦй кСЦлькостСЦ експортно-привабливу продукцСЦю та послуги для ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ СЦ ЯпонСЦСЧ.

3. АналСЦз питомоСЧ ваги експорту та СЦмпорту в дослСЦджуСФмСЦ краСЧни, вСЦдносно загальних обсягСЦв експорту та СЦмпорту УкраСЧни у 2005 -2007 роках, показуСФ:

- вСЦдносна частка експорту в Польщу зросла з рСЦвня 2,25%(2005) до рСЦвня 2,56%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з ПольщСЦ зросла з рСЦвня 3,18%(2005) до рСЦвня 4,06%(2007), що характеризуСФ Польщу як вагомого зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни;

- вСЦдносна частка експорту в АвстрСЦю впала з рСЦвня 0,71%(2005) до рСЦвня 0,67%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з АвстрСЦСЧ зросла з рСЦвня 1,04%(2005) до рСЦвня 1,11%(2007), що характеризуСФ АвстрСЦю як пасивного та малозаСЦнтересованого зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни;

- вСЦдносна частка експорту в ЯпонСЦю впала з рСЦвня 0,18%(2005) до рСЦвня 0,14%(2007), але при цьому вСЦдносна частка СЦмпорту з ЯпонСЦСЧ зросла з рСЦвня 1,24%(2005) до рСЦвня 1,96%(2007), що характеризуСФ ЯпонСЦю як одностороннього зовнСЦшньоекономСЦчного партнера УкраСЧни, для якого експортнСЦ можливостСЦ УкраСЧни СФ нецСЦкавими;

АналСЦз динамСЦки обсягСЦв експорту-СЦмпорту мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю по декСЦлькам характерним групам товарСЦв у 2006 -2008 роках показуСФ:

- УкраСЧна цСЦкавить ЯпонСЦю як СЦмпортер автомобСЦлСЦв, телевСЦзСЦйноСЧ та радСЦотехнСЦки;

- як еспортер, УкраСЧна цСЦкавить ЯпонСЦю тСЦльки в окремих товарних групах (наприклад, насСЦння гСЦрчицСЦ, або пробна партСЦя ячмСЦню), але СЧСЧ мало цСЦкавить основна сСЦльськогосподарська продукцСЦя та метал УкраСЧни, за виключенням постСЦйноСЧ потреби в феросплавах;

- УкраСЧна , як експортер, цСЦкавить Польщу та АвстрСЦю при поставках пшеницСЦ СЦ ячменю(мСЦнСЦмальнСЦ витрати на транспортування) та виробник металу (тСЦльки Польщу) СЦ феросплавСЦв;

- УкраСЧна, як СЦмпортер, цСЦкавить Польщу та АвстрСЦю, як споживач автомобСЦлСЦв та СЦншоСЧ будСЦвельноСЧ автотехнСЦки.

Таким чином, УкраСЧна - експортер сСЦльськогосподарских СЦ природних ресурсСЦв, УкраСЧна - СЦмпортер технологСЦчно складних механСЦзмСЦв, автомобСЦлСЦв, компьютерноСЧ та телевСЦзСЦйноСЧ технСЦки.

Як показав аналСЦз СЦнвестицСЦйноСЧ привабливостСЦ УкраСЧни, СЦнфляцСЦйна складова в ростСЦ обсягСЦв ВВП в УкраСЧнСЦ та ростСЦ обсягСЦв промислового виробництва в 1,5 - 3 рази перевищуСФ реальний рост обсягСЦв ВВП та промислового виробництва, що свСЦдчить про негативну тенденцСЦю розвитку економСЦки УкраСЧни.

Вплив свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи 2008 року на макропоказники економСЦки УкраСЧни ще значнСЦший:

- курс долара США з рСЦвня 4,8 грн./$ сягнув межСЦ 8,5- 9,0 грн./$, тобто за 4 остання мСЦсяцСЦ 2008 року нацСЦональна валюта знецСЦнилась в 1,7 - 1,9 раза;

- рСЦвень споживчоСЧ СЦнфляцСЦСЧ за 2008 рСЦк досяг рСЦвня 26,4%, тобто прирСЦст реального ВВП УкраСЧни за 2008 рСЦк становить практично 2 - 3%;

- щомСЦсячний обсяг експорту з УкраСЧни зменшився в 2 рази пСЦд кСЦнець 2008 року, що визвало дефСЦцит валютних надходжень та вСЦдповСЦдний колапс фСЦнансових джерел для забезпечення СЦмпорту;

- внутрСЦшнСЦ цСЦни в нацСЦональнСЦй валютСЦ на СЦмпортнСЦ товари зросли в 2 -3 рази, що при СЦмпортнСЦй залежностСЦ УкраСЧни практично обезцСЦнило заробСЦтну плату працСЦвникСЦв УкраСЧни в нацСЦональнСЦй валютСЦ та рСЦзко знизило купСЦвельну спроможнСЦсть населення.

АналСЦз загальних обсягСЦв прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну та пи-тома вага СЦнвестицСЦй з дослСЦджуСФмих краСЧн (ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ, ЯпонСЦСЧСЧ) у 2005 -2007 роках показуСФ, що за рахунок СЦнвестування фСЦнансових коштСЦв в банкСЦвсь-ку сферу УкраСЧни, АвстрСЦя набагато випередила Польщу СЦ ЯпонСЦю. Загальний обсяг прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в УкраСЧну постСЦйно зростаСФ, навСЦть у 2008 роцСЦ на тлСЦ свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи. В той же час рСЦвень кредитних ставок в УкраСЧнСЦ, який в 3 - 4 рази перевищуСФ рСЦвень кредитних ставок в РДвропСЦ, приваблюСФ банкСЦвський фСЦнансовий капСЦтал РДвропи на банкСЦвськСЦ суперпри-бутки (депозити - по мСЦнСЦмальнСЦй ставцСЦ в РДвропСЦ, кредити - по максСЦмальнСЦй ставцСЦ в УкраСЧнСЦ) за рахунок населення та пСЦдприСФмств УкраСЧни.

Таким чином, станом на кСЦнець 2008 року УкраСЧна працюСФ як мСЦжнарод-ний донор дослСЦджених краСЧн - ПольщСЦ, АвстрСЦСЧ та ЯпонСЦСЧ, постСЦйно фСЦнансуючи СЧх значно могутнСЦшСЦ економСЦки за рахунок частки приросту нацСЦонального багатства, виробленого народом УкраСЧни.


СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


1. Митний Кодекс УкраСЧни вСЦд 11 липня 2002 року N 92-IV // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВаЗаконами УкраСЧни станом вСЦд 16 листопада 2006 року N 359-V

2. Господарський кодекс УкраСЧни вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436-IV(дСЦСФ з 01.01.2004)

3. ЗАКОН УКРАРЗНИ " Про ратифСЦкацСЦю Протоколу про вступ УкраСЧни до СвСЦтовоСЧ органСЦзацСЦСЧ торгСЦвлСЦ» вСЦд 10 квСЦтня 2008 року N 250-VI

       4. Закон УкраСЧни "Про Митний тариф УкраСЧнитАЭ N 2371-III вСЦд 5 квСЦтня 2001 року // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 31 травня 2007 року N 1109-V

5. Закон УкраСЧни " Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦстьтАЭ вСЦд 16 квСЦтня 1991року N 959-XII /РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧ-ниВастаном вСЦд 10 квСЦтня 2008 року N 253-VI

6. Закон УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ вСЦд 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 27 квСЦтня 2007 року N 997-V

7. Закон УкраСЧни "Про податок на додану вартСЦстьтАЭ вСЦд 3 квСЦтня 1997 року N 168/97-ВР // РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд вСЦд 22 грудня 2006 року N 535-V

       8. Закон УкраСЧни "Про РДдиний митний тарифтАЭ вСЦд 5 лютого 1992 року N 2097-XII //РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесенимиВаЗаконамиВаУкраСЧни станом вСЦд 17 сСЦчня 2006 року N 3351-IV

9. МСЦжнародна ТоргСЦвельна палата - "РЖНКОТЕРМС - ОфСЦцСЦйнСЦ правила тлумачення торговельних термСЦнСЦвтАЭ (редакцСЦя 2000 року) - Видання МТП N 560, ВведенСЦ в дСЦю з 01.01.2000 р. // "Урядовий кур'СФр", N 63, 3 квСЦтня 2000 р., "Урядовий кур'СФр", N 68, 10 квСЦтня 2002 р.

10. Алисов Н.В., Хорев Б.С. Экономическая и социальная география мира (общий обзор): Учебник. - М.: Гардарики, 2001. - 289 с.

11. Безуглий В.В., Козинець С.В. РегСЦональна економСЦчна та соцСЦальна географСЦя свСЦту: ПосСЦбник. - К.: Видавничий центр тАЮАкадемСЦятАЭ, 2003. - 158 с.

12. ВСЦдякСЦна М.М. Перспективи мСЦграцСЦСЧ сСЦльськогосподарських працСЦвникСЦв у розширеному РДС // ЕкономСЦка АПК. - 2006. - №12. - С. 140-142

13. Динкевич А. И. Экономическое развитие современной Японии // Деньги и кредит. - 1998. - №10. - С. 69

14. ЗовнСЦшньоекономСЦчна дСЦяльнСЦсть : Навчальний посСЦбник для студ. вищих навчальних закладСЦв/ Ред. РЖ.РЖ. Дахно. - К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. - 360 с

15. Карпачова Н.РЖ. Трудова мСЦграцСЦя з УкраСЧни в контекстСЦ загальносвСЦтових мСЦграцСЦйних процесСЦв // Безпека життСФдСЦяльностСЦ. - 2007. - №7. - С. 5-8

16. Козик В. В. МСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини: Навчальний посСЦбник/ В.В. Козик, Л.А. Панкова, Н.Б. Даниленко. - 6-те вид., стер. . - К.: Знання, 2006. - 407 с. - (Вища освСЦта XXI столСЦття)

17. Колосов В.А., Мироненко Н.С. Геополитика и политическая география: Учебник для вузов. - М.: Аспект Пресс, 2001. - 299 с.

18. Крисоватий А.РЖ., Десятнюк О.М. Податкова система. ПосСЦбник. -ВаТернопСЦль, Видавництво:ВаКарт-бланш, 2004, - 331 с.

19. Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. ПСЦдручник / За ред. О.А. Кириченка. тАФ К.: Знання, 2005. тАФ 493 с.

20. МСЦжнародний менеджмент: Навчальний посСЦбник для студ. вищих навчальних закладСЦв/ В.С. БСЦлозубенко, О.В. ОзарСЦна, А.А. Семенов; Ред. О.Б. Чернега. - К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. - 592 с

21. Мировая экономика. Экономика зарубежных стран/ Под ред. В.П. Колесова и М.Н. Осьмовой. - М.:Флинта, 2000. - 602 с.

22. СоцСЦально-економСЦчна географСЦя свСЦту: Загальна частина/ За ред. С.П.Кузика. - 2-ге вид., перероб. СЦ доп. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 1998. - С. 56-99.

23. Страны и регионы. 2000. Статистический справочник Всемирного банка/ Пер. с англ. - М.: Изд-во "Весь Мир», 2001. - 240 с. - (Мир в цифрах).

24. Страны мира. 2000. Статистический справочник ООН/ Пер. с англ. - М.: Изд-во "Весь Мир», 2001. - 260 с. - (Мир в цифрах).

25. ТопчСЦСФв О.Г. Основи суспСЦльноСЧ географСЦСЧ: Навчальний посСЦбник. - Одеса: Астропринт, 2001. - 490 с.

26. ФСЦлСЦпенкоВаА.ВаС. СвСЦтова економСЦка. - К.: ЛибСЦдь, 2001. - 582 с.

27. ссылка на сайт удаленаspan>

28. ссылка на сайт удаленаspan>

29. http://www.UKRstat.gov.ua - ОфСЦцСЦйний сайт Державного комСЦтета статистики УкраСЧни

30. ссылка на сайт удаленаspan>WWW.CIA.COM - ОфСЦцСЦйний РЖнтернет-сайт "ЕкономСЦка краСЧн свСЦту» Центрального розвСЦдувального управлСЦння США,2008

31. http://www.polska.com.ua - ОфСЦцСЦйний РЖнтернет-сайт посольства ПольщСЦ в УкраСЧнСЦ, 2008

32. http://www.ausrian.com.ua - ОфСЦцСЦйний РЖнтернет-сайт посольства АвстрСЦСЧ в УкраСЧнСЦ, 2008

33. http://www.japan.com.ua - ОфСЦцСЦйний РЖнтернет-сайт посольства ЯпонСЦСЧ в УкраСЧнСЦ, 2008

34. http://www.bank.gov.ua - ОфСЦцСЦйний РЖнтернет-сайт НацСЦонального банку УкраСЧни, 2008


ДОДАТОК А


ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну з краСЧн свСЦту


Таблиця А.1

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну станом на 01.01.2005 року [29]

Ва

Обсяги прямих СЦнвестицСЦй на 01.01.2005 (млн.дол.США)

У % до пСЦдсумку

Усього

8353,9

100

у тому числСЦ:

Ва

Ва

США

1153,7

13,8

Кiпр

1035,6

12,4

Сполучене Королiвство

895,9

10,7

Нiмеччина

631,6

7,6

Нiдерланди

548,3

6,6

ВiрТСiнськi острови, БританськСЦ

543,8

6,5

Росiйська Федерацiя

457,5

5,5

Швейцарiя

411,3

4,9

Австрiя

345,6

4,1

Польща

192,3

2,3

Угорщина

179,1

2,1

Корея, РеспублСЦка

172,4

2,1

РЖншСЦ краСЧни

1786,8

21,4


Таблиця А.2

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну станом на 01.01.2006 року [29]

Ва

Обсяги прямих СЦнвестицСЦй на 01.01.2006 (млн. дол. США)2)

У % до пСЦдсумку

Всього

16375,2

100

у тому числСЦ

Ва

Ва

НСЦмеччина

5505,5

33,6

КСЦпр

1562

9,5

АвстрСЦя

1423,6

8,7

СполученСЦ Штати Америки

1374,1

8,4

Сполучене КоролСЦвство

1155,3

7,1

РосСЦйська ФедерацСЦя

799,7

4,9

НСЦдерланди

721,8

4,4

ВiрТСiнськi острови, БританськСЦ

688,7

4,2

ШвейцарСЦя

445,9

2,7

Польща

224

1,4

Угорщина

191,1

1,2

Корея, РеспублСЦка

172,2

1,1

РЖншСЦ краСЧни

2111,3

12,8


Таблиця А.3

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну станом на 01.01.2007 року [29]

Ва

Обсяги прямих СЦнвестицСЦй на 01.01.2007 (млн.дол.США)2)

У % до пСЦдсумку

Всього

21186

100

у тому числСЦ

Ва

Ва

НСЦмеччина

5620,7

26,5

КСЦпр

3011,7

14,2

АвстрСЦя

1600,8

7,6

Сполучене КоролСЦвство

1557,2

7,4

НСЦдерланди

1493

7

СполученСЦ Штати Америки

1418

6,7

РосСЦйська ФедерацСЦя

980,8

4,6

ФранцСЦя

826,8

3,9

ВiрТСiнськi острови, БританськСЦ

808,3

3,8

ШвейцарСЦя

504,9

2,4

Польща

366

1,7

Угорщина

364,5

1,7

РЖншСЦ краСЧни

2633,3

12,5


Таблиця А.4

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну станом на 01.01.2008 року [29]

Ва

Обсяги прямих СЦнвестицСЦй на 01.01.2008 (млн.дол. США)2)

У % до пСЦдсумку

Усього

29489,4

100

у тому числСЦ

Ва

Ва

КСЦпр

5941,8

20,1

НСЦмеччина

5917,9

20,1

НСЦдерланди

2511,2

8,5

АвстрСЦя

2075,2

7

Сполучене КоролСЦвство

1968,8

6,7

РосСЦйська ФедерацСЦя

1462,2

5

СполученСЦ Штати Америки

1436,8

4,9

ФранцСЦя

1046,2

3,5

ВiрТСiнськi острови, БританськСЦ

1045,7

3,5

ШвецСЦя

1006,6

3,4

Польща

670,5

2,3

ШвейцарСЦя

583,8

2

Угорщина

400,9

1,4

РЖншСЦ краСЧни

3421,8

11,6


Таблиця А.5


ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧну станом на 01.10.2008 року [29]

Ва

Обсяги прямих СЦнвестицСЦй на 01.10.2008 (млн.дол. США) 2)

У % до пСЦдсумку

Усього

37621,5

100

у тому числСЦ

Ва

Ва

КСЦпр

8534

22,7

НСЦмеччина

6826,9

18,1

НСЦдерланди

3253,7

8,6

АвстрСЦя

2564,9

6,8

Сполучене КоролСЦвство

2329,2

6,2

РосСЦйська ФедерацСЦя

2097,4

5,6

СполученСЦ Штати Америки

1522,5

4

ФранцСЦя

1266,1

3,4

ШвецСЦя

1260,3

3,3

ВiрТСiнськi Острови, БританськСЦ

1248,7

3,3

РЖталСЦя

887,8

2,4

Польща

717,2

1,9

ШвейцарСЦя

702,2

1,9

Угорщина

532,5

1,4

РЖншСЦ краСЧни

3878,1

10,4



Додаток Б


Таблиця Б.1

Обсяги експорту - СЦмпорту у 2006 - 2008 роках по окремих групах товарСЦв мСЦж УкраСЧною та Польщею, АвстрСЦСФю СЦ ЯпонСЦСФю [29]

Продовження табл.Б.1



1 ФСЦлСЦпенкоВаА.ВаС. СвСЦтова економСЦка. - К.: ЛибСЦдь, 2001. - 582 с.

Страницы: Назад 1 Вперед