АдмСЦнСЦстративно-правовСЦ методи

реферат: Административное право

Документы: [1]   Word-32672.doc Страницы: Назад 1 Вперед

План.


План.        1

Вступ        2

1АдмСЦнСЦстративно-правовСЦ методи        3

1.1. Поняття адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв        3

1.2. Види адмСЦнСЦстрагивно-правових методСЦв        6

2.Метод переконання        9

3.Поняття СЦ види адмСЦнСЦстративного заохочення        11

4. Метод адмСЦнСЦстративного примусу        14

5. УправлСЦння в системСЦ внутрСЦшнСЦх справ        20

Висновок        34

Список лСЦтератури.        37

Вступ

Приступаючи до вивчення змСЦсту й особливостей методСЦв державного управлСЦння, необхСЦдно насамперед визначити, що ж таке управлСЦння?. Цей термСЦн став унСЦверсальним засобом характеристики визначеного виду дСЦяльностСЦ, тобто сукупностСЦ дСЦй, якСЦ виконуються заради досягнення вСЦдповСЦдних суспСЦльно значимих цСЦлей.

У самому широкому поняттСЦ управлСЦння означаСФ керСЦвництво чимосьУ подСЦбному розумСЦннСЦ воно трактуСФться й у нашСЦ днСЦ. Однак обмежитись такою констатацСЦСФю недостатньо.  ВиникаСФ потреба розкриття змСЦсту цього керСЦвництва, його функцСЦонального значення. ЗагальнотеоретичнСЦ позицСЦСЧ, включаючи кСЦбернетичнСЦ, дають достатнСЦ пСЦдстави для наступних висновкСЦв:

УправлСЦння СФ функцСЦя органСЦзованих систем рСЦзноСЧ  природи (бСЦологСЦчних, технСЦчних, соцСЦальних), що забезпечуСФ СЧхня цСЦлСЦснСЦсть, тобто досягнення задач, що стоять перед ними, збереження СЧхньоСЧ структурипСЦдтримка режиму СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ.ТермСЦн "державне управлСЦння» широко використовуСФться у вСЦтчизнянСЦй СЦ закордоннСЦй науковСЦй лСЦтературСЦ, а також у законодавствСЦ багатьох краСЧн. БСЦльш 70 рокСЦв вСЦн вживався й у нас, створюючи тим самим конституцСЦйнСЦ пСЦдстави для видСЦлення даного виду державноСЧ дСЦяльностСЦ КонституцСЦя УкраСЧни вСЦдмовилася вСЦд цього термСЦна. ЗамСЦсть нього вживаСФться  новий термСЦн - виконавча "ада. Чи означаСФ це, що державне управлСЦння надалСЦ  не СЦснуСФ чи це чисто термСЦнологСЦчна реформацСЦя?

На цСЦ закономСЦрнСЦ питання вСЦдповСЦдь може бути одна, у  вСЦдповСЦдностСЦ до КонституцСЦСЧ УкраСЧни державна "ада здСЦйснюСФться на основСЦ подСЦлу на  законодавчу, виконавчу СЦ судову.

1АдмСЦнСЦстративно-правовСЦ методи


1.1. Поняття адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв

ПСЦд методом звичайно розумСЦють спосСЦб або засСЦб досягненВння поставленоСЧ мети. ВСЦдповСЦдно до цього адмСЦнСЦсгратСЦСЧвно-право-вими методами СФ способи та прийоми безпосереднього СЦ цСЦлеспряВнмованого впливу виконавчих органСЦв (посадових осСЦб) на пСЦдставСЦ зак рСЦпленоСЧза ними компетенцСЦСЧ, у встановлених мелСЦсах та вСЦдповСЦднСЦй формСЦ на пСЦдпорядковагСЦСЦ СЧм органи та громадян.

Методи проявляються у формах управлСЦння, через взаСФмодСЦю суб'СФктСЦв та об'СФктСЦв управлСЦння, зв'язки, що мСЦж ними склалися. В них вСЦдбиваються воля держави, повноваження юридично-владного харакВнтеру, що належать виконавчим органам. Тому методи управлСЦння юри-дично оформленСЦ, закрСЦпленСЦ адмСЦнСЦстративно-правовими нормами.

Правильне розумСЦння методСЦв можливе на пСЦдставСЦ та у зв'язку з функцСЦями управлСЦння. Будь-яка функцСЦя, що потребуСФ реалСЦзацСЦСЧ, стаВнновить собою конкретну мету управлСЦння СЦ дСЦСЧ, взаСФмопов'язанСЦ через завдання СЧСЧ здСЦйснення. Тому вона СФ частиною управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ. Це даСФ змогу вСЦдокремити методи управлСЦння вСЦд понять, що вживаВнються в подСЦбному до них розумСЦннСЦ. Наприклад, планування, контВнроль, облСЦк та СЦншСЦ подСЦбнСЦ до них дСЦСЧ СФ функцСЦями управлСЦння. Але, взятСЦ як окремСЦ прийоми будь-якоСЧ з функцСЦй управлСЦння, вони являють собою вже методи управлСЦння. Саме СЧх оптимальний вибСЦр у конкретВнних умовах забезпечуСФ ефективну дСЦяльнСЦсть органу управлСЦння.

ВнаслСЦдок значного рСЦзноманСЦття суб'СФктСЦв виконавчоСЧ "ади та об'СФктСЦв, що перебувають пСЦд СЧх впливом, методи управлСЦння теж СФ рСЦзноманСЦтними. Але це не виключаСФ наявностСЦ у них загальних рис. НайбСЦльш характерними для методСЦв управлСЦння СФ: 1) способи впливу виконавчого органу (посадовоСЧ особи) на

пСЦдпорядкований йо му орган та громадян; 2) вираження державного публСЦчного СЦнтересу, керСЦвноСЧ ролСЦ держави; 3) засоби досягнення мсти; 4) способи оргаВннСЦзацСЦСЧ, прийоми здСЦйснення функцСЦй, що виникають в процесСЦ здСЦйсВннення спСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ, 5) способи реалСЦзацСЦСЧ компетенцСЦСЧ.

При цьому прийоми та способи, що використовуються для реаВнлСЦзацСЦСЧ управлСЦнських завдань, якСЦ стоять перед суб'СФктом виконавВнчоСЧ "ади, прямо залежать не тСЦльки вСЦд його правового статусу, а й вСЦд особливостей адресата тАФ об'СФкта управлСЦння (форми "асностСЦ, СЦндивСЦдуального чи колективного характеру СЦ т. СЦн.). Будучи правильВнно поСФднанСЦ, цСЦ методи створюють СФдину взаСФмопов'язану систему способСЦв впливу. Проте це не виключаСФ й суперечностей, що виниВнкають тодСЦ, коли тСЦ чи СЦншСЦ методи використовуються або всупереч об'СФктивним умовам, або невиправдано широко. Методи управлСЦння, що виражають рСЦзнСЦ аспекти практичноСЧ дСЦяльностСЦ того чи РЖншого виконавчого органу (посадовоСЧ особи), дають вСЦдповСЦдь на запитання: СЦ як вони дСЦють, реалСЦзуючи своСЧ повноваження, як використовують рСЦзнСЦ 1 засоби для досягнення поставленоСЧ мсти? ВСЦд умСЦння СЧх обирати та ; застосувати залежить ефективнСЦсть управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ.

У практичнСЦй дСЦяльностСЦ виконавчих органСЦв (посадових осСЦб) з метою вироблення найбСЦльш ефективного варСЦанту використовуються певнСЦ прийоми та способи управлСЦнськоСЧ роботи. Як правило, до прийВнняття управлСЦнського рСЦшення застосовуСФться моделювання, здСЦйснюВнються розрахунки, прогнозуСФться можливСЦсть досягнення вСЦдповСЦдних результатСЦв СЦ т. СЦн. Але визнавати СЧх методами управлСЦння немаСФ пСЦдстав, бо вони не виражають безпосереднього управлСЦнського впливу, не дСЦють на об'СФкт управлСЦння. Таким чином, дСЦСЧ, шо мають зовнСЦшнСФ юридично-', "адне значення та вираження, слСЦд вСЦдрСЦзняти вСЦд методСЦв органСЦзацСЦСЧ роботи апарату управлСЦння СЦ методСЦв процедурного характеру.1

Методи управляючого впливу СФ адмСЦнСЦстративно-правовими методами. Саме в них виявляються всСЦ якостСЦ державно-управлСЦнсь-коСЧ дСЦяльностСЦ, в межах якоСЧ реалСЦзуСФться виконавча "ада.

За допомогою адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв суб'СФкт викоВннавчоСЧ "ади здСЦйснюСФ управляючий вплив на об'СФкт шляхом викоВнристання адмСЦнСЦстративно-правових форм управлСЦння.адмСЦнСЦнСЦстративному правСЦ загальновизнано, що метод СЦ формауправлСЦння СФ взаСФмопов'язаними сторонами процесу управлСЦння.Саме у вСЦдповСЦднСЦй формСЦ метод управлСЦння реально виконуСФ роль способу (засобу) управляючого впливу.



1.2. Види адмСЦнСЦстрагивно-правових методСЦв


У зв'язку з переходом до ринкових вСЦдносин СЦ корСЦнними змСЦнами в механСЦзмСЦ державного управлСЦння та органСЦзацСЦйно-правоВнвому статусСЦ суб'СФктСЦв управлСЦння надзвичайно актуальною видаСФтьВнся проблема адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв. ПСЦд дСЦСФю змСЦн, що вСЦдбуваються, змСЦнюСФться також система правових засобСЦв, якСЦ застоВнсовуються для забезпечення ефективного державного впливу на упВнравлСЦнську дСЦяльнСЦсть. ЦСЦ змСЦни вСЦдображуються як в законодавствСЦ, так СЦ в управлСЦнськСЦй дСЦяльностСЦ, методах СЧСЧ практичного здСЦйснення.

ТрадицСЦйно управлСЦнськСЦ методи в цСЦлому подСЦляються ще на науковСЦ та ненауковСЦ, демократичнСЦ та диктаторськСЦ, державнСЦ та гро-мадсСЧкСЧ,' адмСЦнСЦстративнСЦ та економСЦчнСЦ, прямого та непрямого вплиВнву. ВнаслСЦдок того, що однСЦ методи мають загальний характер, приВнтаманнСЦ всСЦм видам державноСЧ дСЦяльностСЦ, всСЦм державним органам, а СЦншСЦ тАФ лише окремим СЦз них, методи управлСЦння подСЦляються на загальнСЦ, та слещальнь До загальних методСЦв, як правило, належать методи переконання, та примусу, адмСЦнСЦстративного та економСЦчноВнго впливу, нагляду та контролю, прямого та непрямого впливу, регуВнлювання, керСЦвництва та управлСЦння (у тому числСЦ оперативного).

ТакСЦ унСЦверсальнСЦ методи, як переконання та примус, здавна привертають увагу вчених. ВзаСФмодоповнюючи один одного, цСЦ меВнтоди забезпечують належну поведСЦнку учасникСЦв управлСЦнських вСЦдносин. Вони взаСФмопов'язанСЦ, мають об'СФктивний характер, мСЦж ними СЦснуСФ дСЦалектична СФднСЦсть, ступСЦнь СЧх використання визначаСФтьВнся рСЦвнем розвитку суспСЦльних вСЦдносин.1



АдмСЦнСЦстративнСЦ методи звичайно квалСЦфСЦкуються як способи або засоби впливу на дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмств, установ СЦ органСЦзацСЦй, посадових осСЦб та громадян шляхом прямого встановлення СЧх прав СЦ обов'язкСЦв через

систему наказСЦв. Суб'СФкт управлСЦння в межах своСФСЧ компетенцСЦСЧ приймаСФ управлСЦнське рСЦшення, юридичне обов'язкове для об'СФкта управлСЦння. Такий прямий управлСЦнський вплив вихоВндить безпосередньо з "адноСЧ природи управлСЦння тАФ так реалСЦзуСФтьВнся виконавча "ада. Без використання адмСЦнСЦстративних методСЦв неВнможливе досягнення мети впорядковуючого впливу на поведСЦнку рСЦзних учасникСЦв управлСЦнських суспСЦльних вСЦдносин. АдмСЦнСЦстраВнтивнСЦ методи використовуються поряд з економСЦчними, якСЦ виступаВнють способами чи засобами економСЦчного або непрямого впливу з боку суб'СФктСЦв державно-управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ на вСЦдповСЦднСЦ

об'СФкти управлСЦння через СЧх СЦнтереси. Застосування економСЦчних методСЦв означаСФ формування таких економСЦчних умов СЦ стимулСЦв, якСЦ створюють у виконавцСЦв зацСЦкавленСЦсть у кСЦнцевих результатах працСЦ. При цьому об'СФкти управлСЦння не одержують обов'язкових вказСЦвок, а мають змогу проявити СЦнСЦцСЦативу у виборСЦ засобСЦв дСЦяльностСЦ для реВналСЦзацСЦСЧ своСЧх матерСЦальних СЦнтересСЦв. Звичайно це зводиться до одерВнжання податкових, майнових пСЦльг, матерСЦального заохочення СЦ т. СЦн.

Нагляд СФ необхСЦдним пасивним методом управлСЦння. За його допомогою можна оцСЦнити стан справ, але вСЦн не даСФ змоги суб'СФкВнтам, якСЦ його здСЦйснюють, втручатися в дСЦяльнСЦсть вСЦдповСЦдних оргаВннСЦв, органСЦзацСЦй та посадових осСЦб. Вплинути безпосередньо на стан справ шляхом активного втручання в дСЦяльнСЦсть пСЦдконтрольних [суб'СФктСЦв дозволяСФ використання рСЦзних форм контролю.

Органи державного управлСЦння можуть впливати на об'СФкти СЦ управлСЦння шляхом непрямого впливу.

Прямий вплив виражаСФ волю вСЦдповСЦдного органу тАФ,н а к а з. Непрямий вплив тАФ це створення умов зацСЦкавленостСЦ у виконавцСЦв", надання СЧм можлиВнвостСЦ обрати варСЦант поведСЦнки та СЦн.


Застосування методу  Р е г у л ю в_а_н_н я, .означаСФ встановлення загальноСЧ полСЦтики та принципСЦв щодо СЧСЧ реалСЦзацСЦСЧ через дер|жавне фСЦнансування, пСЦльги тощо. КерСЦвництво маСФ за мету {практичне втСЦлення в життя загальноСЧ полСЦтики та принципСЦв, здСЦйс-нення контролю за пСЦдпорядкованими об'СФктами, розроблення на-СЦ прямСЦв СЧх дСЦяльностСЦ. Систематичний, безпосереднСЦй вплив суб'СФктСЦв [на об'СФкти становить собою метод управлСЦння.

Проблема методСЦв державно-управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ, або адмСЦ-РЖнСЦстративно-правових методСЦв, лежить в площинСЦ СЧх розумного поСФднання з урахуванням суб'СФктивних та об'СФктивних чинникСЦв, СЦнших ов. ПослСЦдовне вирСЦшення цього завдання залежить вСЦд темпСЦв ро-I боти по упорядкуванню всСЦСФСЧ системи державного управлСЦння вСЦдпо-I вСЦдно до мети полСЦтичного та економСЦчного реформування суспСЦльного життя.











2.Метод переконання


У системСЦ методСЦв державного управлСЦння важливе мСЦiе посСЦдаСФ переконання тАФ особливий засСЦб правового впливу. ВСЦн поля-йгаСФ в тому, щоб суб'СФкти державного управлСЦння додержувалися певВнних вимог внаслСЦдок СЧх внутрСЦшнього визнання, а не через слСЦпе пСЦдкорення велСЦнням "ади. Це означаСФ впровадження диiиплСЦноВнваностСЦ, розумСЦння того, що мСЦцна громадська диiиплСЦна СЦ законнСЦсть являють собою необхСЦдну умову успСЦшноСЧ побудови правовоСЧ, функцСЦСЧ, форми та методи державного управлСЦння незалежноСЧ, демократичноСЧ держави, а також формування свСЦдомоСЧ звички, спрямованоСЧ на додержання правових вимог, почуття недопусВнтимостСЦ СЧх порушення, потреби активно боротися з правопорушеннями.

Таким чином, переконання тАФ це система заходСЦв.дравшого СЦ неправового характеру, якСЦ проводяться державними та громадськиВнми органами, що виявляСФться у здСЦйсненнСЦ виховних, роз'яснювальВнних та заохочувальних методСЦв, спрямов"анйх"на"ф6рмування у гроВнмадян розумСЦння необхСЦдностСЦ~чтгкого виконання законСЦв та СЦнших правових актСЦв.

Основними формами переконання, якСЦ застосовуються в державВнному управлСЦннСЦ, СФ: органСЦзацСЦя державних СЦ громадських заходСЦв, спрямованих на вирСЦшення конкретних завдань (облСЦк, контроль, прийняття необхСЦдних документСЦв, проведеная семСЦнарСЦв, зборСЦв тощо); виховання (економСЦчне, правове, моральне та СЦн.), особистий приклад; роз'яснення завдань державного управлСЦння (усне чи через засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ); РЖнструктаж осСЦб пСЦдпорядкованого апаВнрату СЦ громадськостСЦ з питань найбСЦльш дСЦйового виконання поставВнлених завдань; .заохочення (моральне тАФ подяка, нагородження поВнчесним знаком, присвоСФння почесного звання СЦ т. СЦн., матерСЦальне тАФ грошовСЦ премСЦСЧ, путСЦвки окремим особам або групСЦ осСЦб); критика роботи СЦ поведСЦнки окремих осСЦб.

ОстаннСЦм часом в УкраСЧнСЦ все бСЦльшого поширення набувають правовСЦ форми переконання, заходи заохочення, передбаченСЦ правом за зразкове виконання трудових, службових СЦ громадських обов'язкСЦв. Зараз Урядом УкраСЧни розробляються юридичнСЦ акти, якими буде встановлено систему нагород та заохочень.

Зростаюче значення заохочень СФ важливим проявом посилення ролСЦ переконання як важливого методу регулювання управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ життя всього суспСЦльства..


















3.Поняття СЦ види адмСЦнСЦстративного заохочення

ОстаннСЦм часом у правовСЦй науцСЦ бСЦльше уваги придСЦляСФться такому методу, як заохочення правомСЦрноСЧ поведСЦнки громадян.

ВважаСФться, що цей метод досить ефективно використовуСФться в рядСЦ розвинених краСЧн (США, ЯпонСЦя, ФРН, ШвецСЦя та СЦн.). ПередбачаСФться, що з побудовою правовоСЧ економСЦчно розвиненоСЧ СЦ стабСЦльноСЧ держави, вСЦн пошириться СЦ в дСЦяльностСЦ наших органСЦв управлСЦння.

Заохочення - спосСЦб впливу, що через СЦнтерес, свСЦдомСЦсть направляСФ волю людей на здСЦйснення корисних, з погляду заохочуючого, справ. Заохочувальний вплив сприяСФ виникненню СЦнтересу до здСЦйснення визначених справ, одержанню матерСЦального, морального, СЦншого схвалення.

Як методу дСЦяльностСЦ виконавчоСЧ "ади заохоченню характернСЦ наступнСЦ особливостСЦ:

тАв фактичною пСЦдставою для застосування заохочення СФ заслуга, дСЦяння, позитивно оцСЦнюванСЦ суб'СФктами "ади;

тАв заохочення пов'язане з оцСЦнкою вже зроблених дСЦянь, СФ

складовою частиною державного контролю;

тАв заохочення персонСЦфСЦковане, застосовуСФться у вСЦдношеннСЦ окремих СЦндивСЦдуальних або колективних суб'СФктСЦв;

тАв заохочення укладаСФться в моральному схваленнСЦ, надСЦленнСЦ визначеними правами, матерСЦальними цСЦнностями й СЦншими благами;

тАв в основному заохочення врегульоване правом, у багатьох випадках реалСЦзуСФться у формСЦ правозастосування;

тАв заохочення побСЦчно впливаСФ на волю заохочуваного, стимулюючи його.

В залежностСЦ вСЦд основ заохочення розрСЦзняють:

тАв абсолютне заохочення, зумовлене абсолютними пСЦдставами заохочення. Такими пСЦдставами СФ: сумлСЦнне виконання трудових СЦ службових обов'язкСЦв; виконання громадянського обов'язку (допомога в затримцСЦ злочинця, порятунок потопаючого СЦ т.п.); заохочення матерСЦв, що народили СЦ виховали бСЦльш п'яти дСЦтей; ювСЦлеСЧ, заслуги СЦноземних громадян перед УкраСЧною в розвитку науки СЦ т.п.;

тАв вСЦдносне. ВСЦдносне заохочення регламентоване КпАП УкраСЧни, диiиплСЦнарними статутами. Норми зазначених актСЦв зобов'язують заохочувати добровСЦльне вСЦдмовлення вСЦд неправомСЦрноСЧ дСЦяльностСЦ, щире розкаяння, добровСЦльне усунення заподСЦяноСЧ шкоди. Статтею 34 КпАП УкраСЧни визначено, що щире розкаяння винного, вСЦдвернення Шинним шкСЦдливих наслСЦдкСЦв правопорушення, добровСЦльне вСЦдшкодування збиткСЦв або усунення заподСЦяноСЧ шкоди СФ обставинами, що пом'якшують вСЦдповСЦдальнСЦсть за адмСЦнСЦстративне правопорушенняЗ погляду правовоСЧ основи розрСЦзняють:

тАв формальне заохочення - заохочення, регламентоване правовими нормами (вСЦдповСЦднСЦ мСЦри оформляються спецСЦальними правозастосовчими актами СЦ, як правило, заносяться в трудову книжку, службову картку);

тАв неформальне заохочення - застосування рСЦзноманСЦтних заходСЦв впливу, не передбачених юридичними нормами (наприклад, публСЦчна похвала).


За змСЦстом заохочення може бути:

тАв моральним (подяка, грамота);

тАв матерСЦальним (премСЦя, коштовний подарунок);

тАв статусне (змСЦнюСФ правовий статус громадянина, наприклад, присвоСФння почесного звання "Заслужений юрист УкраСЧни");

тАв змСЦшане (часто одна мСЦра мСЦстить моральне, матерСЦальне СЦ статутне заохочення).

В залежностСЦ вСЦд кола осСЦб, до яких застосовуються заходи заохочення, розрСЦзняють:

тАв заходи заохочення, що застосовуються до колективних

субтАЩСФктСЦв (наприклад, оголошення подяки Президента УкраСЧни колективу АкадемСЦСЧ ДПС УкраСЧни за заслуги по пСЦдготовцСЦ висококвалСЦфСЦкованих фахСЦвцСЦв);



тАв заходи заохочення, що застосовуються до СЦндивСЦдуальних суб'СФктСЦв (наприклад, для СЦноземних громадян СЦ осСЦб без громадянства встановлене застосування такого заохочувального засобу, як надання особСЦ почесного громадянства

ПрСЦоритет прав людини у державнСЦй дСЦяльностСЦ, розвиток демокВнратичних засад в управлСЦннСЦ вимагають в усСЦх сферах суспСЦльного життя подальшого змСЦцнення правосвСЦдомостСЦ громадян, виховання у кожного почуття громадського обов'язку, пСЦдвищення диiиплСЦни СЦ органСЦзованостСЦ.

Додержання правил спСЦвжиття в правовСЦй державСЦ здСЦйснюСФтьВнся свСЦдомо СЦ добровСЦльно, оскСЦльки право втСЦлюСФ в собСЦ волю нароВнду, його норми СФ загальнообов'язковими, спираються на пСЦдтримку держави СЦ громадськоСЧ думки.2






4. Метод адмСЦнСЦстративного примусу


У числСЦ адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв були згаданСЦ СЦ засоби СЦндивСЦдуального характеру, використовуючи якСЦ виконавчСЦ органи забезпечують необхСЦдний вплив, що упорядковуСФ регулювання суспСЦльних вСЦдносин. У своСЧй сукупностСЦ мСЦри примусового забезпечення належного поводження пСЦдлеглих складають СЦнститут адмСЦнСЦстративного примусу. Природно, що в першу чергу маСФмо на увазСЦ адмСЦнСЦстративно-правовСЦ норми, що регулюють застосування такого роду засобСЦв.

Будучи рСЦзновидом державного примусу, адмСЦнСЦстративний примус використовуСФться головним чином як крайнСЦй засСЦб забезпечення й охорони  та по забезпеченню суспСЦльноСЧ безпеки СЦ т.п.

.Правовий примус правопорядку в сферСЦ державного управлСЦння,  виконуСФ каральну функцСЦю. Однак його значення не вичерпуСФться тСЦльки цим. Одночасно з метою охорони права  адмСЦнСЦстративно-примусовСЦ мСЦри виконують СЦ СЦншого роду функцСЦСЧ тобто застосовуються не тСЦльки як покарання за правопорушення, але СЦ для СЧхнього попередження. Це означаСФ, що СЧх варто розумСЦти значно ширше, нСЦж реалСЦзацСЦя санкцСЦй адмСЦнСЦстративно-правових норм. У такСЦм розумСЦннСЦ вони забезпечують суспСЦльний порядок СЦ суспСЦльну безпеку.Для адмСЦнСЦстративного примусу характерно наступне:

а) як правило, позасудове застосування передбачених  законом чи пСЦдзаконними актами правових мСЦр "адою уповноважених на те виконавчих органСЦв;

б) застосування примусових мСЦр не усСЦма без винятку виконавчими органами, а лише тими, котрСЦ надСЦленСЦ спецСЦальними повноваженнями по здСЦйсненню адмСЦнСЦстративноСЧ "ади;

в) примусовСЦ заходи застосовуються з метою забезпечення дотримання не всСЦх адмСЦнСЦстративно-правових норм, а тСЦльки тих, котрСЦ формують обов'язковСЦ правила поведСЦнки в сферСЦ державного управлСЦння, що не мають вСЦдомчих меж.

г) як правило, примусовСЦ заходи застосовуються виконавчими органами, уповноваженими на здСЦйснення правоохоронних функцСЦй у сферСЦ державного управлСЦння.

Особливе мСЦiе придСЦляСФться примусовим заходам, реалСЦзованим у рамках державно-службових вСЦдносин. Воно полягаСФ в тСЦм, щоб забезпечити належне СЦ своСФчасне виконання кожним органом нижчого пСЦдпорядкування управлСЦння, його структурним чи пСЦдроздСЦлом окремим службовцем розпоряджень вищих органСЦв, пСЦдроздСЦлСЦв СЦ посадових осСЦб. Мова йде про забезпечення вимог необхСЦдноСЧ диiиплСЦни там, де вони не дотримуються добровСЦльно. Як мСЦри диiиплСЦнарного примусу застосовуються, з одного боку, психСЦчний, вольовий примус, спрямований на те, щоб зажадати, змусити виконати вСЦдповСЦдне розпорядження, а з СЦншого боку - диiиплСЦнарна вСЦдповСЦдальнСЦсть. Однак безпосереднСЦми примусовими заходами вони не СФ, тому що не кожен керСЦвник надСЦлений повноваженнями адмСЦнСЦстративноСЧ "ади.

ПримусовСЦ заходи рСЦзноманСЦтнСЦ. По цСЦльовому призначенню вони можуть бути роздСЦленСЦ на три групи:

- адмСЦнСЦстративно-попереджувальнСЦ мСЦри;

- адмСЦнСЦстративно-припиняючСЦ мСЦри;

- мСЦри адмСЦнСЦстративноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ.

Кодекс УкраСЧни про адмСЦнСЦстративнСЦ правопорушення ( КпАП ) видСЦляСФ також мСЦри процесуального забезпечення провадження по справах про адмСЦнСЦстративнСЦ правопорушення. Однак вони самостСЦйного юридичного значення не мають, тому що поглинаються трьома названими видами примусових заходСЦв.

АдмСЦнСЦстративно-попереджувальнСЦ мСЦри примусового характеру, застосовуються, як це випливаСФ з СЧхнього найменування, з метою попередження можливих правопорушень у сферСЦ державного управлСЦння, запобСЦгання СЦнших, шкСЦдливих для режиму суспСЦльноСЧ безпеки явищ.

Незважаючи на яскраво виражений профСЦлактичний характер, мСЦри подСЦбного роду здСЦйснюються в примусовому порядку, тобто в процесСЦ однобСЦчноСЧ реалСЦзацСЦСЧ юридично-владних повноважень компетентних виконавчих органСЦв.

АдмСЦнСЦстративно-попереджувальнСЦ мСЦри не зв'язанСЦ зСЦ здСЦйсненням правопорушень. Вони СЧх запобСЦгають СЦ, у цьому контекстСЦ, передують застосуванню СЦнших примусових заходСЦв, спрямованих проти винних у здСЦйсненнСЦ адмСЦнСЦстративних правопорушень.

МСЦри такого роду рСЦзноманСЦтнСЦ, застосовуються в рСЦзних областях громадського життя СЦ рСЦзних суб'СФктСЦв з компетенцСЦСФю контрольно-наглядового характеру. В основному вони носять галузевий профСЦль, але можуть здСЦйснюватися й органами з загальною управлСЦнською компетенцСЦСФю.

НайбСЦльш   типовими   СФ   наступнСЦ   адмСЦнСЦстративно-попереджувальнСЦ мСЦри:

а) контроль СЦ наглядовСЦ перевСЦрки;

б) огляд речей СЦ особистий огляд (митний, мСЦлСЦцейський);

в) перевСЦрка документСЦв, що засвСЦдчують особу;

г) введення карантину (при епСЦдемСЦях, епСЦзоотСЦях);

д) припинення руху транспорту СЦ пСЦшоходСЦв при виникненнСЦ погрози суспСЦльноСЧ безпеки;

е) огляд медичного стану особи СЦ санСЦтарного стану пСЦдприСФмств громадського харчування;

ж) реквСЦзицСЦя майна;

з) закриття дСЦлянок державного кордону СЦ т.п. Застосування цих СЦ СЦнших мСЦр строго регламентовано.

АдмСЦнСЦстративно-припиняючи мСЦри за своСЧм призначенням мають припинення протиправних дСЦй СЦ запобСЦгання СЧхнСЦх шкСЦдливих наслСЦдкСЦв. СамСЦ по собСЦ вони не СФ мСЦрами адмСЦнСЦстративноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ, але забезпечують можливСЦсть застосування таких мСЦр СЦ звичайно передують СЧм.

а) заборона експлуатацСЦСЧ транспортних засобСЦв, технСЦчний стан яких не вСЦдповСЦдаСФ установленим вимогам;

б) заборона обмеження ремонтно-будСЦвельних робСЦт на дорогах СЦ вулицях, якщо не дотримуються здСЦйснюСФться за допомогою юрисдикцСЦйних,  актСЦв.

Примус застосовуСФться строго на пСЦдставСЦ закону. ЮридичнСЦ норми регулюють, якСЦ норми, при яких умовах, у якому порядку СЦ яких органах можуть застосовуватися.

ТСЦльки держава в правСЦ видавати юридичнСЦ норми СЦ застосовувати ТСЦльки держава в правСЦ видавати юридичнСЦ норми СЦ застосовувати встановленСЦ санкцСЦСЧ, СЦ володСЦючи спецСЦальним апаратом примусу, вправСЦ застосовувати примусовСЦ мСЦри до громадян.

Таким чином, примус, як спосСЦб забезпечення правопорядку, повинен застосовуватися строго на правовСЦй основСЦ, як правило, спецСЦально уповноваженими державою органами, тСЦльки до конкретних суб'СФктСЦв права в зв'язку з СЧхнСЦми неправомСЦрними дСЦями, шляхом прийняття актСЦв застосування права.

ОскСЦльки примусовСЦ заходи рСЦзноманСЦтнСЦ СЦ мають численнСЦ ознаки, можлива рСЦзна класифСЦкацСЦя СЧх у залежностСЦ вСЦд обраного критерСЦю.

Так, по суб'СФктСЦ можна розрСЦзняти:

- державно-правовий примус, що у свою чергу подСЦляСФться на судове СЦ позасудове,

- суспСЦльно-правовий примус.

Основна задача примусових актСЦв - захист правопорядку За способом його охорони, по функцСЦональному призначенню варто розрСЦзняти:

- припинення;

- вСЦдновлення;

- покарання (стягнення).

АдмСЦнСЦстративно-правовий примус - один з видСЦв державно-правового примусу. Тому йому притаманнСЦ всСЦ ознаки останнього.

У той же час вСЦн володСЦСФ колом особливостей, що визначають його якСЦсну своСФрСЦднСЦсть.


ОсобливостСЦ адмСЦнСЦстративно-правового примусу:

- примусовСЦ заходи застосовують у зв'язку з адмСЦнСЦстративними правопорушеннями.

- воно здСЦйснюСФться в рамках позаслужбового пСЦдпорядкування.

- множиннСЦсть суб'СФктСЦв, що здСЦйснюють адмСЦнСЦстративну юрисдикцСЦю.

- воно всебСЦчно регулюСФться адмСЦнСЦстративно-правовими нормами Примус здСЦйснюСФться з метою охорони правопорядку. Ця мета досягаСФться рСЦзними способами: шляхом припинення правопорушень, вСЦдновлення шкоди, заподСЦяного провиною, покарання. Тому в залежностСЦ вСЦд тСЦСФСЧ безпосередньоСЧ мети, заради якоСЧ використовуються засоби примусу, можна розрСЦзняти запобСЦжний заходу, припиняючСЦ мСЦри, стягнення.

На вСЦдмСЦну вСЦд СЦнших авторСЦв Д.Н. Бахрах вважаСФ, що не можна подСЦляти на мСЦри попередження, припинення СЦ покарання.

Приводом СФ те, що на думку колективу авторСЦв (А.П Алехина, Ю.М. Козлова ) мСЦрами попередження СФ рСЦзноманСЦтнСЦ засоби, що направляються на запобСЦгання правопорушень СЦ СЦнших наслСЦдкСЦв. При наявностСЦ надзвичайних обставин органи змушенСЦ встановлювати додатковСЦ обов'язки, що поширюються на багатьох громадян, бСЦльшСЦсть з них виконуСФ данСЦ обов'язки. Однак на думку Д.Н. Бахраха примусовСЦ мСЦри застосовуються до тих, хто не виконуСФ обов'язки, порушуСФ заборони, тобто робить правопорушення. ВСЦдзначаючи велике значення примусових мСЦр, варто визнати, що вони не СФ примусовими засобами. А от  санкцСЦСЧ ( знос самовСЦльно зведених будСЦвель, вилучення незаконне отриманого й СЦн. ) - це особливий вид адмСЦнСЦстративноСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ3

5. УправлСЦння в системСЦ внутрСЦшнСЦх справ


1. ОрганСЦзацСЦйно-правовСЦ засади управлСЦння внутрСЦшнСЦми справами

Основними завданнями органСЦв внутрСЦшнСЦх справ СФ: гарантуВнвання особистоСЧ безпеки громадян, захист СЧх прав, свобод СЦ законних СЦнтересСЦв; забезпечення охорони громадського порядку; попередження, припинення злочинСЦв та СЦнших правопорушень; своСФчасне виявлення, розкриття СЦ розслСЦдування злочинСЦв, розшук осСЦб, якСЦ СЧх вчинили; забезпеВнчення дорожнього руху; захист "асностСЦ вСЦд злочинних посягань; наВнкладення адмСЦнСЦстративних стягнень; гарантування пожежноСЧ безпеки.

До обов'язкСЦв мСЦлСЦцСЦСЧ (як складовоСЧ частини МВС УкраСЧни) налеВнжать участь у наданнСЦ соцСЦальноСЧ та правовоСЧ допомоги громадянам СЦ сприяння в межах своСФСЧ компетенцСЦСЧ державним органам, пСЦдприСФмВнствам, установам СЦ органСЦзацСЦям незалежно вСЦд форм "асностСЦ.

ВСЦдповСЦдно до п. 17 ст. 92 КонституцСЦСЧ УкраСЧни виключно закоВннами УкраСЧни визначаються основи нацСЦональноСЧ безпеки та забезВнпечення громадського порядку. Забезпечення громадського порядку, громадськоСЧ безпеки та спокою належить до сфери завдань публСЦчноСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ (органСЦв виконавчоСЧ "ади), Президента УкраСЧни як гаранта державного суверенСЦтету та додержання прав людини СЦ громадянина, КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни, мСЦiевих


державних адмСЦнСЦстрацСЦй та органСЦв мСЦiевого самоврядування. Таким чином, забезпечення гроВнмадського порядку, громадськоСЧ безпеки та спокою громадян в широВнкому планСЦ СФ завданням як державних, так СЦ недержавних органСЦзацСЦй.

СутнСЦсть управлСЦння у галузСЦ внутрСЦшнСЦх справ СЦ його особВнливСЦсть полягають в тому, що в процесСЦ такого управлСЦння здСЦйсВннюСФться безпосередня охорона прав СЦ свобод громадян, а також заВнбезпечуСФться громадський порядок та громадська безпека.

Громадський порядок тАФ це певна система вСЦдносин, належВнний порядок, що склався у суспСЦльствСЦ, який вСЦдповСЦдаСФ СЦнтересам держави СЦ всСЦх СЧСЧ громадян. Це сукупнСЦсть встановлених у державСЦ правил поведСЦнки у громадських мСЦiях, якСЦ регулюються правовиВнми, моральними та СЦншими соцСЦальними нормами.

ПСЦд термСЦнами "громадська безпека» СЦ "громадський порядок» взагалСЦ розумСЦСФться певний позитивний стан, що СЦснуСФ в суспСЦльствСЦ, забезпечення якого гарантуСФ уникнення певних небезпек як перед суспСЦльством, так СЦ перед окремими громадянами. ЦСЦнностСЦ, яким загрожуСФ небезпека, СФ досить рСЦзноманСЦтними.

Якщо йдеться про громадську безпеку, то з точки зору цього поВнняття на перший план виступаСФ елемент загрози, що посягаСФ на такСЦ цСЦнностСЦ, як життя, здоров'я, "аснСЦсть, тобто це система вСЦдносин, яка складаСФться в процесСЦ запобСЦгання та усунення загрози життю, здоров'ю громадян та СЧх майну. У бСЦльш широкому розумСЦннСЦ гроВнмадську безпеку можна визначити як стан, в якому громадяни не позначенСЦ СЦндивСЦдуально, як СЦ СЦншСЦ державнСЦ об'СФкти, СЦ СЧм не загрожуСФ жодна небезпека, а також не СЦснуСФ загрози порушення щоденного життя суспСЦльства СЦ нормального функцСЦонування державних СЦ недерВнжавних органСЦзацСЦй.

Причинами виникнення небезпеки можуть бути стихСЦйнСЦ лиха, епСЦдемСЦСЧ, неправомСЦрнСЦ дСЦСЧ, що посягають на такСЦ цСЦнностСЦ, як життя, здоров'я, "аснСЦсть, неконтрольоване використання механСЦзмСЦв СЦ маВншин, що СФ джерелом пСЦдвищеноСЧ загрози, а також проведення окреВнмих робСЦт, пов'язаних з ризиком для населення, тощо.

БезпосереднСФ управлСЦння в галузСЦ забезпечення громадського порядку та громадськоСЧ безпеки здСЦйснюють МВС УкраСЧни та його органи на мСЦiях. ФункцСЦСЧ органСЦв внутрСЦшнСЦх справ визначенСЦ як в законах УкраСЧни, так СЦ в пСЦдзаконних актах, серед яких важливе мСЦiе посСЦдаСФ Положення про МСЦнСЦстерство внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни вСЦд 7 жовтня 1992 р.1

ВСЦдповСЦдно до головних завдань МВС УкраСЧни здСЦйснюСФ СЦ осВнновнСЦ напрями своСФСЧ дСЦяльностСЦ, а саме: забезпечуСФ державну полСЦтиВнку боротьби зСЦ злочиннСЦстю; органСЦзуСФ роботу органСЦв внутрСЦшнСЦх справ щодо охорони громадського порядку на вулицях та в СЦнших громадських мСЦiях, запобСЦгання та припинення адмСЦнСЦстративних правопорушень; органСЦзуСФ здСЦйснення органами внутрСЦшнСЦх справ профСЦлактичних та оперативно-розшукових

заходСЦв з метою попередВнження, виявлення, припинення та розкриття злочинСЦв, провадження дСЦзнання СЦ попереднього слСЦдства; безпосередньо здСЦйснюСФ роботу по виявленню, припиненню, розкриттю СЦ розслСЦдуванню злочинСЦв, що мають мСЦжрегСЦональний та мСЦжнародний характер, веде боротьбу органСЦзованою злочиннСЦстю СЦ наркобСЦзнесом, зСЦ злочинами у сферСЦ економСЦки, забезпечуСФ профСЦлактику правопорушень; бере участь у наукових, кримСЦнологСЦчних СЦ соцСЦологСЦчних дослСЦдженнях, розробках на СЧх основСЦ державних програм боротьби зСЦ злочиннСЦстю та охороВнни правопорядку; вживаСФ разом з СЦншими державними органами за ходСЦв щодо запобСЦгання дитячСЦй бездоглядностСЦ та правопорушенням серед неповнолСЦтнСЦх; забезпечуСФ здСЦйснення державного пожежного нагляду, пожежну охорону населених пунктСЦв; органСЦзуСФ на договСЦрВнних засадах охорону майна рСЦзних "асникСЦв; бере участь у розробцСЦ проектСЦв мСЦжнародних договорСЦв (угод) УкраСЧни з питань боротьби зСЦ злочиннСЦстю, забезпечуСФ в межах своСЧх повноважень виконання укВнладених УкраСЧною договорСЦв (угод) та СЦн.



Завдання та напрями дСЦяльностСЦ МВС УкраСЧни визначають функцСЦоВннальну структуру його органСЦв, яка складаСФться СЦз мСЦлСЦцСЦСЧ, слСЦдчого апаВнрату органСЦв внутрСЦшнСЦх справ, внутрСЦшнСЦх вСЦйськ, пожежноСЧ охорони.

МВС УкраСЧни здСЦйснюСФ державне управлСЦння в галузСЦ внутрСЦшнСЦх справ шляхом централСЦзованого керСЦвництва через вСЦдповСЦднСЦ нижчСЦ органи внутрСЦшнСЦх справ, а також безпосередньо.

Систему управлСЦння внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни утворюють МВС УкраСЧни, у складСЦ якого функцСЦонують головнСЦ управлСЦння, управлСЦння та" служби (керСЦвництво, штаб, кримСЦнальна мСЦлСЦцСЦя, мСЦлСЦцСЦя громадськоСЧ безпеки, мСЦлСЦцСЦя по боротьбСЦ з органСЦзованою злочиннСЦстю, Головне слСЦдче управлСЦння, вСЦддСЦл органСЦзацСЦСЧ дСЦзнання в органах внутрСЦшнСЦх справ, УправлСЦння ДержавноСЧ пожежноСЧ охорони, Головне управлСЦння внутрСЦшнСЦх вСЦйськ та СЦн.); Головне управлСЦння МВС УкраСЧни в АРК; УправлСЦння МВС УкраСЧни в областСЦ, мСЦстах КиСФвСЦ та СевастополСЦ; раВнйонний вСЦддСЦл управлСЦння МВС УкраСЧни в областСЦ; мСЦське управлСЦння МВС УкраСЧни в областСЦ; районний вСЦддСЦл мСЦського управлСЦння.

Для колегСЦального обговорення СЦ прийняття найбСЦльш важливих управлСЦнських рСЦшень з питань дСЦяльностСЦ МВС УкраСЧни, органСЦв внутрСЦшнСЦх справ в областях, мСЦстах КиСФвСЦ та СевастополСЦ, АРК ствоВнрюються колегСЦСЧ.

Систему територСЦальних органСЦв внутрСЦшнСЦх справ побудовано вСЦдповСЦдно до адмСЦнСЦстративно-територСЦального подСЦлу держави.

ДСЦяльнСЦсть органСЦв внутрСЦшнСЦх справ на транспортСЦ поширюСФтьВнся на територСЦю кСЦлькох областей, носить мСЦжтериторСЦальний харакВнтер. Вони забезпечують охорону громадського порядку та боротьбу зСЦ злочиннСЦстю на залСЦзничному, повСЦтряному, морському та рСЦчковоВнму транспортСЦ; на територСЦСЧ вокзалСЦв СЦ портСЦв; на залСЦзничному та



водному транспортСЦ, що рухаСФться. Система органСЦв внутрСЦшнСЦх справ на залСЦзничному транспортСЦ пСЦдпорядкована УправлСЦнню внутВнрСЦшнСЦх справ на транспортСЦ МВС УкраСЧни. На ПСЦвнСЦчно-ЗахСЦднСЦй, ПСЦвденнСЦй, ПриднСЦпровськСЦй, ОдеськСЦй, ДонецькСЦй та ЛьвСЦвськСЦй заВнлСЦзницях дСЦють УМВС центрального пСЦдпорядкування; на великих залСЦзничних станцСЦях тАФ лСЦнСЦйнСЦ вСЦддСЦли УМВС; на СЦнших тАФ вСЦдВндСЦлення СЦ пункти мСЦлСЦцСЦСЧ. У великих аеропортах, крупних морських СЦ рСЦчкових портах функцСЦонують вСЦддСЦли внутрСЦшнСЦх справ, пСЦдпорядВнкованСЦ територСЦальним УМВС областей, мСЦст.

ТранспортнСЦ органи внутрСЦшнСЦх справ у порСЦвняннСЦ з територСЦВнальними мають бСЦльш просту побудову. До них входять всСЦ основнСЦ служби, але вони не здСЦйснюють такСЦ функцСЦСЧ, як нагляд за безпекою дорожнього руху, пожежний нагляд та деякСЦ СЦншСЦ.

У селищах мСЦського типу, мСЦкрорайонах СЦ вСЦддалених населених пунВнктах можуть створюватися вСЦддСЦли (на правах райвСЦддСЦлСЦв) СЦ вСЦддСЦлення мСЦлСЦцСЦСЧ, якСЦ входять до складу територСЦальних органСЦв внутрСЦшнСЦх справ.

На окремих промислових пСЦдприСФмствах, в установах СЦ органСЦзацСЦВнях, дСЦяльнСЦсть яких пов'язана з особливим режимом роботи (оборонний характер, особливо висока технСЦчна небезпека виробництва та СЦн.), ствоВнрюються вСЦддСЦли вщ'СЦпрСЦшпСЦх справ для роботи па закритих об'СФктах.

Для забезпечення громадського порядку на об'СФктах СЦ територСЦВнях, якСЦ мають особливе народногосподарське значення або постражВндали внаслСЦдок стихСЦйного лиха, екологСЦчного забруднення, катастВнрофи, МВС УкраСЧни з дозволу КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни можуть створюватися спецСЦальнСЦ пСЦдроздСЦли мСЦлСЦцСЦСЧ.

ОрганСЦзацСЦйна структура центрального апарату МВС УкраСЧни вСЦдповСЦдаСФ юридичне закрСЦпленим основним напрямкам дСЦяльностСЦ мСЦнСЦстерства. В усСЦх органах внутрСЦшнСЦх справ СЦснують такСЦ види структурних пСЦдроздСЦлСЦв:




1) галузевСЦ (пСЦдроздСЦли мСЦлСЦцСЦСЧ, слСЦдчСЦ апарати, пожежна охорона);

2) функцСЦональнСЦ (кадровСЦ, фСЦнансово-економСЦчнСЦ, господарськСЦ, медичнСЦ), якСЦ виконують функцСЦСЧ забезпечення;

3) загального керСЦвництва (штаби, черговСЦ частини, СЦнформацСЦйно-аналСЦтичнСЦ центри), якСЦ виконують функцСЦСЧ загального керСЦвництва.

Служба в органах внутрСЦшнСЦх справ

Проходження служби в органах внутрСЦшнСЦх справ складаСФтьВнся з прийому на службу, перемСЦщення по службСЦ, присвоСФння спецСЦальнихзвань,


ЗгСЦдно з Положенням про проходження служби рядовим СЦ наВнчальницьким складом органСЦв внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни, затверджеВнним постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 20 липня 1991 р., на службу приймаються , якСЦ досягли 18-рСЦчного вСЦку.

ПСЦдбСЦр СЦ попереднСФ вивчення кандидата на службу здСЦйснюються на пСЦдставСЦ РЖнструкцСЦСЧ про порядок вСЦдбору, вивчення та перевСЦрки осСЦб, якСЦ приймаються на службу в органи внутрСЦшнСЦх справ УкраСЧни.

РСЦшення про зарахування кандидатСЦв на службу приймаСФться тСЦльки пСЦсля ретельноСЧ перевСЦрки СЧх дСЦлових СЦ моральних якостей, способу життя, оточення, а також придатностСЦ до служби. ПСЦсля заВнрахування до кадрСЦв МВС УкраСЧни працСЦвник складаСФ присягу.

До особового складу органСЦв внутрСЦшнСЦх справ належать громадяВнни УкраСЧни, призначенСЦ на посаду рядового чи начальницького складу. Особовий склад подСЦляСФться на рядовий, молодший начальницький, середнСЦй


начальницький, старший начальницький та вищий начальВнницький. До рядового та начальницького складу входять особи, якСЦ пеВнребувають в кадрах МВС УкраСЧни СЦ яким присвоСФно спецСЦальнСЦ звання.

Рядовий та начальницький склад подСЦляСФться на три категорСЦСЧ: мСЦлСЦцСЦю, внутрСЦшню службу та слСЦдчих. До мСЦлСЦцСЦСЧ належать працСЦвВнники, яким присвоСФно спецСЦальнСЦ звання мСЦлСЦцСЦСЧ; до внутрСЦшньоСЧ служби тАФ особи, яким присвоСФно звання внутрСЦшньоСЧ служби. СлСЦдчим присвоюються спецСЦальнСЦ звання мСЦлСЦцСЦСЧ, але вони корисВнтуються всСЦма правами працСЦвника мСЦлСЦцСЦСЧ лише у випадку СЦ пСЦд час виконання ними функцСЦй, передбачених ст. 10 Закону УкраСЧни вСЦд 20 грудня 1990 р. "Про мСЦлСЦцСЦю»1 (зСЦ змСЦнами та доповненнями). СлСЦдчСЦ виконують своСЧ функцСЦСЧ згСЦдно з кримСЦнально-процесуальВнним законодавством.

ВСЦдповСЦдно до чинного законодавства та пСЦдзаконних актСЦв встаВнновлено певнСЦ обмеження в прийомСЦ на службу: вСЦковий ценз, стан здоров'я, наявнСЦсть минулоСЧ чи СЦснуючоСЧ судимостСЦ.

Заборонено проходження служби в одному органСЦ внутрСЦшнСЦх справ працСЦвникСЦв, якСЦ перебувають мСЦж собою у близькому родствСЦ чи свойствСЦ, якщо СЧх робота пов'язана з безпосередньою пСЦдлеглСЦстю або пСЦдконтрольнСЦстю один одному.



Важливе значення для просування по службСЦ маСФ атестацСЦя, за допомогою якоСЧ характеризуСФться дСЦяльнСЦсть працСЦвника внутрСЦшнСЦх справ. Висновки атестацСЦСЧ мСЦстять оцСЦнку якостей спСЦвробСЦтника, характеризують рСЦвень його вСЦдповСЦдностСЦ займанСЦй посадСЦ, оцСЦнку його можливостей.

СпецСЦальнСЦ звання присвоюються спСЦвробСЦтникам органСЦв внутВнрСЦшнСЦх справ з урахуванням СЧх освСЦти, квалСЦфСЦкацСЦСЧ, ставлення до службових обов'язкСЦв, вислуги рокСЦв, а також займаноСЧ посади.



ОсобливСЦсть завдань, що поставленСЦ перед органами внутрСЦшнСЦх справ, передбачаСФ високу органСЦзованнСЦсть й диiиплСЦнованСЦсть СЧх спСЦвробСЦтникСЦв'. Важливе значення для службовоСЧ диiиплСЦни маСФ ДиiиплСЦнарний статут органСЦв внутрСЦшнСЦх справ.4


МСЦлСЦцСЦя УкраСЧни тАФ це складова частина МВС УкраСЧни, яка граСФ провСЦдну роль у загальнодержавнСЦй системСЦ забезпечення громадВнського порядку СЦ спокою, громадськоСЧ безпеки та боротьби зСЦ злочинВннСЦстю. Правовий статус мСЦлСЦцСЦСЧ визначаСФться Законом УкраСЧни "Про мСЦлСЦцСЦю».

МСЦлСЦцСЦя УкраСЧни СФ державним озброСФним органом виконавчоСЧ "аВнди, який захищаСФ життя, здоров'я, права, свободи громадян, "аснСЦсть, довкСЦлля, СЦнтереси суспСЦльства СЦ держави вСЦд протиправних посягань.

ОсновнСЦ завдання, що стоять перед мСЦлСЦцСЦСФю, такСЦ: забезпечення особистоСЧ безпеки громадян, захист СЧх прав СЦ свобод, законних СЦнтеВнресСЦв; запобСЦгання правопорушенням та СЧх припинення; охорона та забезпечення громадського порядку; виявлення СЦ розкриття злочинСЦв, розшук осСЦб, якСЦ СЧх вчинили; забезпечення дорожнього руху; захист "асностСЦ вСЦд злочинних посягань; участь у наданнСЦ соцСЦальноСЧ та правовоСЧ допомоги громадянам; сприяння у межах своСФСЧ компетенцСЦСЧ державним органам, пСЦдприСФмствам, установам СЦ органСЦзацСЦям у виВнконаннСЦ покладених на них законом обов'язкСЦв.

МСЦлСЦцСЦя виконуСФ адмСЦнСЦстративну, оперативно-розшукову, криВнмСЦнально-процесуальну, профСЦлактичну, виконавчу та охоронну (на договСЦрних засадах) функцСЦСЧ.



АдмСЦнСЦстративна дСЦяльнСЦсть мСЦлСЦцСЦСЧ регламентуСФться нормами адВнмСЦнСЦстративного права СЦ полягаСФ в органСЦзацСЦСЧ СЦ практичному провадВнженнСЦ заходСЦв щодо охорони правопорядку та здСЦйснюСФться службами СЦ пСЦдроздСЦлами мСЦлСЦцСЦСЧ


громадськоСЧ безпеки,а саме: патрульно-постовоюслужбою, службою дСЦльничних СЦнспекторСЦв, дСЦяльнСЦстю пСЦдроздСЦлСЦв, що органСЦзують роботу спецСЦальних установ (приймальникСЦв-розподСЦль-никСЦв), ДержавтоСЦнспекцСЦСФю, вСЦддСЦлами дозвСЦльноСЧ системи та СЦн.

Оператпвпо-розшукова дСЦяльнСЦсть мСЦлСЦцСЦСЧ регулюСФться нормами рСЦзних галузей права: адмСЦнСЦстративного, кримСЦнального, крпмСЦнально-процесуального та СЦн. Ця дСЦяльнСЦсть здСЦйснюСФться оперативними пСЦдрозВндСЦлами органСЦв внутрСЦшнСЦх справ: кримСЦнальною та спецСЦальною мСЦлСЦВнцСЦСФю, спецСЦальними пСЦдроздСЦлами по боротьбСЦ з органСЦзованою злочинВннСЦстю, оперативно-розшуковими пСЦдроздСЦлами ДсржавтоСЦнспекцСЦСЧ


.

КрСЦСЦмСЦиально-процесуальна дСЦяльнСЦсть мСЦлСЦцСЦСЧ регулюСФться криВнмСЦнально-процесуальним законодавством СЦ здСЦйснюСФться рСЦзними службами СЦ пСЦдроздСЦлами кримСЦнальноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ та мСЦлСЦцСЦСЧ громадськоСЧ безпеки. Предмет цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ тАФ провадження дСЦзнання по криВнмСЦнальних справах СЦ т.под.

ПрофСЦлактична дСЦяльнСЦсть мСЦлСЦцСЦСЧ здСЦйснюСФться всСЦма службаВнми мСЦлСЦцСЦСЧ СЦ регулюСФться законами та вСЦдомчими нормативними акВнтами, що регламентують дСЦяльнСЦсть мСЦлСЦцСЦСЧ СЦ перш за все служб та пСЦдроздСЦлСЦв кримСЦнальноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ СЦ мСЦлСЦцСЦСЧ громадськоСЧ безпеки.

МСЦлСЦцСЦя УкраСЧни складаСФться з таких пСЦдроздСЦлСЦв: кримСЦнальноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ; мСЦлСЦцСЦСЧ громадськоСЧ безпеки; транспортноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ: ДержавВнноСЧ автомобСЦльноСЧ СЦнспекцСЦСЧ; мСЦлСЦцСЦСЧ охорони; спецСЦальноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ.

МСЦлСЦцСЦя повинна виконувати своСЧ завдання нсуперсджено, у точнСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з законом. Для забезпечення громадського поВнрядку працСЦвники мСЦлСЦцСЦСЧ зобов'язанСЦ вживати вСЦдповСЦдних заходСЦв неВнзалежно вСЦд свого пСЦдпорядкування. В разСЦ необхСЦдностСЦ мСЦлСЦцСЦя тимВнчасово, в межах чинного законодавства, обмежуСФ права СЦ свободи громадян, якщо без цього не можуть бути виконанСЦ покладенСЦ на неСЧ обов'язки, й зобов'язана дати СЧм пояснення з цього приводу. МСЦлСЦцСЦя забезпечуСФ право на юридичний захист та СЦншСЦ права затриманих СЦ взятих пСЦд варту осСЦб, не пСЦзнСЦше як через 24 години повСЦдомляСФ про СЧх мСЦiеперебування близьким родичам, адмСЦнСЦстрацСЦСЧ за мСЦiем роВнботи чи навчання СЦ в разСЦ необхСЦдностСЦ вживаСФ заходСЦв до негайного надання СЧм медичноСЧ та СЦншоСЧ допомоги.

КримСЦнальна мСЦлСЦцСЦя тАФ це пСЦдроздСЦли, дСЦяльнСЦсть яких полягаСФ в органСЦзацСЦСЧ та практичному здСЦйсненнСЦ боротьби з загальнокримСЦнальною злочиннСЦстю: вбивствами, крадСЦжками, поВнграбуваннями, розбСЦйними нападами, проституцСЦСФю, розповсюдженВнням СНРЖДУ, правопорушеннями, пов'язаними з СЦноземними громаВндянами. Це розшук злочинцСЦв СЦ осСЦб, якСЦ зникли без вСЦсти, а також передбаченСЦ чинним законодавством невСЦдкладнСЦ слСЦдчСЦ дСЦСЧ. ПСЦдроздСЦВнли кримСЦнальноСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ безпосередньо вСЦдповСЦдають за стан боротьВнби з рецидивною та органСЦзованою злочиннСЦстю, а також ведуть роВнботу щодо попередження злочинСЦв. КримСЦнальна мСЦлСЦцСЦя тАФ це також пСЦдроздСЦли кримСЦнального розшуку та управлСЦння державноСЧ служВнби по боротьбСЦ з економСЦчною злочиннСЦстю (УДСБЕЗ), це

боротьба зСЦ злочиннСЦстю в паливно-енергетичному комплексСЦ, СЦнших базових галузях економСЦки та державних бюджетних установах, на споживВнчому ринку та в аграрному секторСЦ економСЦки, в процесСЦ приватизацСЦСЧ, економСЦчноСЧ реформи та оподаткування.

МСЦлСЦцСЦя громадськоСЧ безпеки. Завдання, що стоВнять перед мСЦлСЦцСЦСФю громадськоСЧ безпеки, мають досить широкий дСЦаВнпазон СЦ СФ одним з найбСЦльш об'СФмних напрямСЦв роботи мСЦлСЦцСЦСЧ. Це адВнмСЦнСЦстративна дСЦяльнСЦсть, яка полягаСФ в захистСЦ прав СЦ свобод людиВнни СЦ громадянина, забезпеченнСЦ громадського порядку, спокою та безпеки, попередженнСЦ СЦ припиненнСЦ правопорушень у мСЦстах та СЦнших населених пунктах держави, а також боротьба зСЦ злочиннСЦстю, здСЦйснення провадження в справах про адмСЦнСЦстративнСЦ правопоруВншення. Основу мСЦлСЦцСЦСЧ громадськоСЧ безпеки складаСФ служба охорони громадського порядку, до якоСЧ входять пСЦдроздСЦли патрульно-постоВнвоСЧ служби, "Беркут». Патрульно-постова служба здСЦйснюСФ нагляд за виконанням окремими громадянами СЦ посадовими особами правил, що регулюють громадський порядок, з метою запобСЦгання та припиВннення правопорушень, а також притягнення правопорушникСЦв до вСЦдповСЦдальностСЦ. Значну роботу проводять дСЦльничнСЦ СЦнспектори мСЦлСЦцСЦСЧ, якСЦ забезпечують безпеку громадян СЦ громадський порядок на закрСЦплених за ними дСЦльницях. МСЦлСЦцСЦя громадськоСЧ безпеки органСЦзуСФ роботу спецСЦальних установ, а саме: приймальникСЦв-розподСЦль-никСЦв для затриманих за бродяжництво та спецСЦальних приймальВнникСЦв для осСЦб, пСЦдданих адмСЦнСЦстративному арешту, забезпечуСФ безВнпеку працСЦвникСЦв суду, правоохоронних органСЦв, осСЦб, якСЦ беруть участь у кримСЦнальному судочинствСЦ. В систему пСЦдроздСЦлСЦв цСЦСФСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ входить дозвСЦльна система, до компетенцСЦСЧ якоСЧ належать пиВнтання забезпечення правил виготовлення, реалСЦзацСЦСЧ, придбання, збеВнрСЦгання, облСЦку, охорони, перевезення та використання вогнепальноСЧ, пневматичноСЧ зброСЧ та СЦнших предметСЦв на об'СФктах дозвСЦльноСЧ сисВнтеми, органСЦзацСЦя роботи щодо лСЦцензування пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльВнностСЦ по виробництву, ремонту СЦ реалСЦзацСЦСЧ спортивноСЧ, мисливськоСЧ, вогнепальноСЧ зброСЧ та СЦн.

Транспортна мСЦлСЦцСЦя, СЧСЧ дСЦяльнСЦсть полягаСФ в органСЦВнзацСЦСЧ та практичному здСЦйсненнСЦ заходСЦв щодо охорони громадськоВнго порядку СЦ охорони вантажСЦв, що перевозяться на залСЦзничному, водному (рСЦчковому, морському) та повСЦтряному транспортСЦ.

Державна  автомобСЦльна  СЦнспекцСЦя  маСФ пСЦдрозВндСЦли, якСЦ регулюють рух транспорту та пСЦшоходСЦв на вулицях СЦ дороВнгах, виявляють СЦ припиняють порушення правил дорожнього руху, здСЦйснюють контроль за технСЦчним станом автомототранспортних засобСЦв, що експлуатуються, а також за утриманням автомобСЦльних дорСЦг, вулиць, ведуть облСЦк дорожньо-транспортних пригод, здСЦйснюВнють розшук викрадених автомашин, приймають державнСЦ СЦспити на отримання права керування транспортними засобами, видають поВнсвСЦдчення на право керування цими засобами, здСЦйснюють державВнну реСФстрацСЦю та облСЦк транспортних засобСЦв, видають реСФстрацСЦйнСЦ документи СЦ державнСЦ номернСЦ знаки та СЦн.

МСЦлСЦцСЦя охорони. На пСЦдставСЦ договорСЦв мСЦлСЦцСЦя охороВнни бере пСЦд охорону майно громадян, пСЦдприСФмств, установ незалежВнно вСЦд форм "асностСЦ, громадських об'СФднань, СЦноземних держав, мСЦжнародних органСЦзацСЦй, СЦноземних громадян, юридичних осСЦб, а також осСЦб без громадянства.

СпецСЦальна мСЦлСЦцСЦя. ЗдСЦйснюСФ функцСЦСЧ забезпечення громадського порядку на об'СФктах СЦ територСЦях, що мають важливе народногосподарське значення або постраждали внаслСЦдок стихСЦйВнних лих, катастроф, а також забезпечуСФ охорону громадського порядВнку пСЦд час проведення масових заходСЦв як на мСЦiевому рСЦвнСЦ, так СЦ в загальнодержавному масштабСЦ СЦ т.под.

Для виконання обов'язкСЦв, покладених на мСЦлСЦцСЦю УкраСЧни, вСЦдповСЦдно до чинного законодавства передбаченСЦ рСЦзноманСЦтнСЦ засоВнби як переконання, так СЦ примусового впливу (припинення, запобСЦВнгання, стягнення) на свСЦдомСЦсть СЦ поведСЦнку людей.

Законодавством встановленСЦСЦ умови СЦ межСЦ застосування заходСЦв фСЦзичного впливу, спецСЦальних засобСЦв та вогнепальноСЧ зброСЧ.


КонкретнСЦ повноваження органСЦв мСЦiевого самоврядуванВння в галузСЦ внутрСЦшнСЦх справ знайшли вСЦдображення в ЗаконСЦ УкраСЧВнни "Про мСЦiеве самоврядування в УкраСЧнСЦ», в якому передбаченСЦ два види повноважень: "аснСЦ (самовряднСЦ) та делегованСЦ.

До вСЦдання виконавчих органСЦв сСЦльських, селищних, мСЦських рад належать такСЦ "аснСЦ (самовряднСЦ) повноваження: пСЦдготовка СЦ внесення на розгляд ради пропозицСЦй щодо створення вСЦдпоВнвСЦдно до закону мСЦлСЦцСЦСЧ, яка утримуСФться за рахунок коштСЦв мСЦiевого саВнмоврядування, вирСЦшення питань про чисельнСЦсть працСЦвникСЦв такоСЧ мСЦлСЦцСЦСЧ, про витрати на СЧх утримання, здСЦйснення матерСЦально-технСЦчного забезпечення СЧх дСЦяльностСЦ, створення для них необхСЦдних житлово-поВнбутових умов; сприяння дСЦяльностСЦ органСЦв внутрСЦшнСЦх справ.

ДелегованСЦ повноваження мають бСЦльш широкий дСЦапазон СЦ полягають в наступному: вжиття у разСЦ стихСЦйного лиха, екологСЦчних катастроф, епСЦдемСЦй, епСЦзоотСЦй, пожеж, СЦнших надзвичайВнних ситуацСЦй необхСЦдних заходСЦв щодо забезпечення державного СЦ гроВнмадського порядку, життСФдСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств, установ СЦ органСЦВнзацСЦй, врятування життя людей, захисту СЧх здоров'я, збереження маВнтерСЦальних цСЦнностей; вирСЦшення вСЦдповСЦдно до закону питань про проведення зборСЦв, мСЦтингСЦв, манСЦфестацСЦй СЦ демонстрацСЦй, спортивВнних, видовищних та СЦнших масових заходСЦв, здСЦйснення контролю за забезпеченням при СЧх проведеннСЦ громадського порядку; розгляд справ про адмСЦнСЦстративнСЦ правопорушення, вСЦднесенСЦ законом до СЧх вСЦданВння; утворення служб у справах неповнолСЦтнСЦх та спостережноСЧ служВнби, спрямування СЧх дСЦяльностСЦ; вирСЦшення разом з вСЦдповСЦдними оргаВннами МВС УкраСЧни питань щодо створення належних умов для служВнби та вСЦдпочинку особовому складу органСЦв внутрСЦшнСЦх справ та СЦн.

Державний нагляд за безпекою дорожнього руху

Безпека дорожнього руху СФ врегульований правовими нормами процес руху, експлуатацСЦСЧ транспортних засобСЦв, що виключаСФ можВнливСЦсть заподСЦяння фСЦзичноСЧ або майновоСЧ шкоди. ЦСЦ норми мСЦстятьВнся в ЗаконСЦ УкраСЧни вСЦд ЗО червня 1993 р. "Про дорожнСЦй рух»1 (з наВнступними змСЦнами СЦ доповненнями), правилах, положеннях СЦ СЦнструкВнцСЦях, настановах СЦ правилах дорожнього руху.

Органами "ади СЦ управлСЦння рСЦзних рСЦвнСЦв розробляються, затВнверджуються СЦ реалСЦзуються програми забезпечення безпеки дорожВннього руху. БезпосереднСФ забезпечення державного нагляду за безпеВнкою дорожнього руху покладено на Державну автомобСЦльну СЦнспекцСЦю МВС УкраСЧни (далСЦ тАФ ДержавтоСЦнспекцСЦя). Основним нормативним актом, що регулюСФ СЧСЧ дСЦяльнСЦсть, СФ Положення про Державну автомобСЦльну СЦнспекцСЦю5-


Висновок






У висновку хотСЦлося б вСЦдзначити актуальнСЦсть розгляду проблеми адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв якСЦ використовуються державною виконавчою "адою. Вона загострена в даний час у зв'язку з конституцСЦйною реформою,  СЦз серйозними змСЦнами в механСЦзмСЦ державного управлСЦння й в органСЦзацСЦйно-правовому статусСЦ багатьох суб'СФктСЦв, .

АктивнСЦсть СЦ ефективнСЦсть економСЦчних СЦ СЦнших факторСЦв реформ багато в чому визначаСФться характером впливу з боку держави на розвиток насамперед економСЦчних процесСЦв.

Воно знаходить своСФ вираження не тСЦльки в законодавствСЦ, але й в управлСЦнськСЦй дСЦяльностСЦ, методах СЧСЧ практичного здСЦйснення. ВСЦдповСЦдно в ще бСЦльше актуалСЦзуються проблеми адмСЦнСЦстративно-правових методСЦв

  Розглянувши   тему " Методи здСЦйснення державноСЧ виконавчоСЧ "ади хотСЦлося б зробити такСЦ висновки:

Методи дСЦяльностСЦ виконавчоСЧ "ади - способи здСЦйснення управлСЦнських функцСЦй СЦ кошту впливу органСЦв СЦ виконавчоСЧ "ади на керованСЦ об'СФкти. Складовими частинами методСЦв дСЦяльностСЦ виконавчоСЧ "ади СФ:

тАв способи впливу однСЦСФСЧ людини на СЦншого, одного колективу на СЦншСЦй, людини на колектив;

тАв способи забезпечення переваги волСЦ суб'СФкта "ади;

тАв способи органСЦзацСЦСЧ, упорядкування процесСЦв, що вСЦдбуваються, прийоми здСЦйснення управлСЦнських функцСЦй, що виникають при органСЦзацСЦСЧ спСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ;

отже "астивостСЦ методСЦв державного управлСЦння:

тАв передусСЦм це рСЦзноманСЦтнСЦ засоби практичного досягнення певного управлСЦнського результату, способи здСЦйснення управлСЦнських функцСЦй;

тАв вони виражають цСЦлеспрямований управлСЦнський вплив з боку керуючого суб'СФкта на поведСЦнку керованого об'СФкта з метою вирСЦшення певних управлСЦнських завдань;

тАв застосування окремих методСЦв повинно здСЦйснюватися в межах компетенцСЦСЧ органу виконавчоСЧ "ади чи СЦншого повноважного суб'СФкта;

тАв методи управлСЦння як способи вираження юридично-владних повноважень органСЦв виконавчоСЧ "ади носять правовий характер; здебСЦльшого вони виражаються в правових формах управлСЦння;

тАв управлСЦнськСЦ методи вСЦдображають характер взаСФмовСЦдносин мСЦж суб'СФктом та об'СФктом управлСЦння;

тАв тСЦ чи СЦншСЦ методи управлСЦння втСЦлюються у вСЦдповСЦдних формах управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Отже, управлСЦнськСЦ методи безпосередньо СЦ нерозривно пов'язанСЦ з такими елементами управлСЦння, як правова основа, компетенцСЦя, функцСЦСЧ', мета, змСЦст та форми управлСЦнськоСЧ дСЦяльностСЦ.

УправлСЦнськСЦ методи реалСЦзуються шляхом:

тАв адмСЦнСЦстративноСЧ нормотворчостСЦ (встановлення певних нормативСЦв, тобто загальнообов'язкових правил поведСЦнки);

тАв адмСЦнСЦстративного розпорядництва (видання СЦндивСЦдуальних управлСЦнських актСЦв щодо конкретних випадкСЦв);

тАв загального керСЦвництва пСЦдпорядкованими об'СФктами певноСЧ галузСЦ чи сфери;

тАв безпосередньоСЧ органСЦзацСЦСЧ та односторонньо-владного вирСЦшення поточних питань, що виникають з СЦнСЦцСЦативи пСЦдпорядкованих об'СФктСЦв;

тАв нагляду та контролю за поведСЦнкою учасникСЦв управлСЦнських стосункСЦв, у т. ч. шляхом надання СЧм необхСЦдноСЧ допомоги;

тАв застосування роз'яснювальних заходСЦв, а також заходСЦв морального та матерСЦального заохочення;

тАв застосування опосередкованих органСЦзацСЦйно-правових заходСЦв, у т. ч. комплексу заходСЦв економСЦчного впливу;

тАв застосування в передбачених законом випадках заходСЦв адмСЦнСЦстративного примусу та СЦн.

УнСЦверсальними способами впливу на свСЦдомСЦсть СЦ волю людей СФ методи переконання, заохочення СЦ примусу.


Що стосуСФться теми  "УправлСЦнськСЦ методи в органах  МВСтАЭ то головним СФ те ,що управлСЦння у галузСЦ внутрСЦшнСЦх справ СЦ його особВнливСЦсть полягають в тому, що в процесСЦ такого управлСЦння здСЦйсВннюСФться безпосередня охорона прав СЦ свобод громадян, а також заВнбезпечуСФться громадський порядок та громадська безпека.










Список лСЦтератури.


  1. КонституцСЦя УкраСЦни
  2. АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни. ПСЦдручник.

3.Радянське адмСЦнСЦстративне право: ПСЦдручник за редакцСЦСФю Василенкова П.Т. - М. Юрид. лСЦт., 1990 р.

4.Политологический словарь. - К.: ИнноЦентр. - 1991.


5.Юридический энциклопедический словарь. - М.: СЭ. - 19846. Коваль Л.В. АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни: Курс лекцСЦй - К. 1998.


7.Колпаков В.К. АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни. - К. ЮрСЦнком РЖнтер. 1999

8.Атаманчук Г.В. Управление: социальная ценность и эффективность. М.:    РАГС, 1995.

9.Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. Административное право: Учебник. М.: ЗЕРЦАЛО, ТЕИС, 1996.

10.Пикулькин А.Б. Система государственного управления. М., 1997.


11.Севрюгин В.Е. Проблемы административного права: Учебное пособие. - Тюмень: ТВШ МВД 1994

.

12.Еропкина М.И. Советское административное право. Часть общая и особенная. - Киев, 1988.

       13. СоцСЦологСЦя працСЦ  МАУП 2002 р.




1 Коваль Л. АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни К. 1995 р.

2 Радянське адмСЦнСЦстративне право пСЦдручник за ред Василенкова  М. 1990

3 АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни Колпаков В.К. К. ЮрСЦнком 1999р.

4 АдмСЦнСЦстративне право УкраСЧни Курс лекцСЦй К 1998р.

5 ( Див.: ВСЦдомостСЦ Верхов. Ради УкраСЧни. 1993. № 31. Ст. 33

Страницы: Назад 1 Вперед