ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ в сучаснСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ

курсовая работа: Топики по английскому языку

Документы: [1]   Word-212799.doc Страницы: Назад 1 Вперед

Вступ


Незважаючи на те, що СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ широко застосовуються в усному СЦ писемному мовленнСЦ (художнСЦй лСЦтературСЦ, публСЦцистицСЦ, тощо), СЧхнСЦ структурно-семантичнСЦ особливостСЦ СФ недостатньо вивченими. Багато невирСЦшених питань залишаСФться СЦ в теорСЦСЧ та практицСЦ перекладу цих одиниць з англСЦйськоСЧ на украСЧнську мову та СЧх функцСЦСЧ. У вСЦтчизняному перекладознавствСЦ ще не СЦснуСФ комплексного дослСЦдження СЦ остаточного вирСЦшення багатьох проблем, повтАЩязаних з функцСЦями СЦдСЦом в публСЦцистичних творах та особливостями перекладу СЧх украСЧнською мовою, що й зумовило вибСЦр даноСЧ теми та пояснюСФ актуальнСЦсть дослСЦдження.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження СФ однослСЦвнСЦ СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ в сучаснСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ.

Предмет дослСЦдження - особливостСЦ функцСЦй однослСЦвних СЦдСЦом в публСЦцистичних текстах на англСЦйськСЦй мовСЦ.

Мета роботи - проаналСЦзувати структурно-семантичнСЦ особливостСЦ та функцСЦСЧ СЦдСЦоматичних одиниць в публСЦцистичному текстСЦ, звертаючи увагу на нацСЦональну своСФрСЦднСЦсть однослСЦвних СЦдСЦом у англСЦйськСЦй та засоби СЧхньоСЧ передачСЦ украСЧнською мовою. У завдання дослСЦдження входить укладання класифСЦкацСЦСЧ способСЦв перекладу СЦдСЦоматичних одиниць.

МатерСЦалом дослСЦдження стали уривки з статей англомовних газет та СЧхнСЦ переклади украСЧнською мовою.

Мета та завдання дослСЦдження визначили його структуру. Робота складаСФться зСЦ вступу, у якому окреслюються межСЦ дослСЦдження, двох роздСЦлСЦв, кожен з яких завершуСФться висновками, загальних висновкСЦв та бСЦблСЦографСЦСЧ, що мСЦстить 25 джерел теоретичноСЧ лСЦтератури з мовознавства та теорСЦСЧ перекладу тощо.


РоздСЦл I. Загальна характеристика СЦдСЦоматичних одиниць


    1. Поняття про СЦдСЦоми в сучасному мовознавствСЦ


ТермСЦн "СЦдСЦома» походить вСЦд давньогрецького слова "ГнdiЕНma», що означаСФ "особливСЦсть, своСФрСЦднСЦсть». ВидСЦляються два основнСЦ погляди на СЦдСЦоматичнСЦ одиницСЦ - так званСЦ "широкий пСЦдхСЦд» та "вузький пСЦдхСЦд» до СЦдСЦом. ЗгСЦдно з останнСЦм, СЦдСЦомами вважаСФться лише такСЦ "стСЦйкСЦ словосполуки, семантика яких не виводиться зСЦ значень СЧСЧ складникСЦв, а СЦнтегрована ними формально; виникаСФ внаслСЦдок утрати мотивацСЦйних вСЦдношень» [3, с.173].

У вСЦтчизняному мовознавствСЦ протягом довгого часу СЦснувала традицСЦя називати СЦдСЦоми "фразеологСЦчними зрощеннями», за термСЦнологСЦСФю вСЦдомого радянського мовознавця акад. В.В. Виноградова, який розподСЦлив фразеологСЦчнСЦ одиницСЦ на фразеологСЦчнСЦ зрощення (або СЦдСЦоми у вузькому значеннСЦ), фразеологСЦчнСЦ СФдностСЦ та фразеологСЦчнСЦ сполучення. На думку В.В. Виноградова, фразеологСЦчнСЦ зрощення характеризуються немотивованСЦстю складу зворотСЦв (тобто з суми складових таких фразеологСЦчних одиниць неможливо дСЦзнатися про загальний змСЦст одиницСЦ) та абсолютною семантичною СФднСЦстю компонентСЦв. Серед фразеологСЦчних зрощень видСЦляють наступнСЦ пСЦдтипи:

1) ФразеологСЦчнСЦ зрощення, у складСЦ яких СФ так званСЦ "слова-некротизми» (лексичнСЦ архаСЧзми, СЦсторизми та СЦншСЦ лексеми, що вийшли з ужитку мовлення). Наприклад, англСЦйська СЦдСЦома "to buy a pig in a pokeтАЭ на позначення невигСЦдного та невдалого придбання чогось, що не було уважно розглянуто передусСЦм (порСЦвн. укр. СЦдСЦому "купувати кота в мСЦшку». Лексема a poke позначаСФ "мСЦшок» СЦ СФ архаСЧзмом (сучасний синонСЦм "sackтАЭ), який в сучаснСЦй англСЦйськСЦй мовСЦ вживаСФться лише у вищезгаданСЦй СЦдСЦоматичнСЦй одиницСЦ. Тобто ми бачимо випадок, коли лексема продовжуСФ жити значно довше у межах СЦдСЦоматичного словосполучення, анСЦж у вСЦльному словосполученнСЦ чи СЦзольовано.

2) ФразеологСЦчнСЦ зрощення, що мСЦстять граматичнСЦ архаСЧзми, якСЦ СФ синтаксично неподСЦльним цСЦлим.

Дж.Сейдл СЦ У.МакмордСЦ зазначають, зокрема: "The way in which the words are put together is often odd, illogical or even grammatically incorrectтАЭ

[19, c.4].

Так, СЦдСЦома I am good friends with him ("ми з ним добрСЦ друзСЦ») СФ, з точки зору граматичноСЧ структури, неправильною та нелогСЦчною. Займенник I стоСЧть в однинСЦ, проте форма I am a good friend with him СФ неможливою, хоча значно бСЦльш логСЦчною. Можливою СФ форма I am good friend of his, але вона не СФ СЦдСЦоматичною одиницею.

3) ФразеологСЦчнСЦ зрощення, що стали нерозкладними як лексично, так СЦ семантично, наприклад:

to be born with the silver spoon in oneтАЩs mouth;

to go through thick and thin.

4) ФразеологСЦчнСЦ зрощення, котрСЦ являють собою таку семантичну СФднСЦсть, що лексичнСЦ значення компонентСЦв зовсСЦм неважливСЦ для розумСЦння цСЦлого [20, с.144].

Прикладами подСЦбних одиниць в англСЦйськСЦй мовСЦ можуть бути:

to bring the house down;

to take it out on someone.

Багато в чому подСЦбним до вСЦтчизняного розумСЦння феномену СЦдСЦоматичноСЧ одиницСЦ СФ визначення Сейдл-МакмордСЦ, якСЦ наголошують на вСЦдмСЦнностСЦ семантики СЦдСЦоми вСЦд семантики СЧСЧ складникСЦв: "We can say that an idiom is a number of words which, taken together, mean something different from the individual words of the idiom when they stand aloneтАЭ [19, c.4].

Проте, слСЦд зазначити, що в британському та американському мовознавствСЦ бСЦльшу популярнСЦсть маСФ "широкий пСЦдхСЦд» до проблеми СЦдСЦоми. До складу СЦдСЦом захСЦднСЦ лСЦнгвСЦсти вСЦдносять не лише фразеологСЦзми усСЦх типСЦв, а навСЦть СЦ паремСЦСЧ - приказки, прислСЦвтАЩя, крилатСЦ вислови, цитати тощо. Але цю тему ми бСЦльш детально розглянемо у пунктСЦ 1.3.

В цСЦй роботСЦ ми будемо використовувати термСЦн "СЦдСЦома» або "СЦдСЦоматична одиниця», маючи на увазСЦ фразеологСЦчну одиницю мови, для якоСЧ характерна стСЦйкСЦсть, вСЦдтворюванСЦсть та немотивованСЦсть значення, тобто змСЦст якоСЧ не дорСЦвнюСФ сумСЦ значень слСЦв-складникСЦв.


    1. Поняття "СЦдСЦома» та "СЦдСЦоматичнСЦсть»


Поняття "СЦдСЦоматАЭ та "СЦдСЦоматичнСЦстьтАЭ мають сумСЦжний характер, але не СФ СЦдентичними. РЖдСЦоми СФ лише одним СЦз проявСЦв СЦдСЦоматичностСЦ: всСЦ СЦдСЦоми визначаються СЦдСЦоматичнСЦстю, але не всСЦ одиницСЦ, що проявляють СЦдСЦоматичнСЦсть, можна назвати СЦдСЦомами.

Ч. Фернандо вважаСФ, що в основСЦ СЦдСЦоматичностСЦ лежить традицСЦйно спСЦльна поява (habitual co-occurrence) слСЦв у сполученнСЦ. Таким чином, базисною рисою СЦдСЦоматичностСЦ визнаСФться, по сутСЦ, категорСЦя стСЦйкостСЦ.

Увага як вСЦтчизняних, так СЦ зарубСЦжних лСЦнгвСЦстСЦв зосереджена на поняттСЦ СЦдСЦоматичностСЦ. "РЖдСЦоматичнСЦсть СФ вже тому важливою, що СЧСЧ так багато в кожнСЦй мовСЦ», - зазначаСФ У.ВаВайнрайх. Тобто поняття СЦдСЦоматичностСЦ СФ ширшим за СЦдСЦоми, бо СФ атрибутом не тСЦльки СЦдСЦом, але й СЦнших словосполучень СЦ довших фрагментСЦв дискурсу. У вСЦтчизнянСЦй науцСЦ пСЦд СЦдСЦоматичнСЦстю розумСЦють "властивСЦсть мовних одиниць формувати цСЦлСЦсне значення не СЦз суми значень СЧСЧ складникСЦв або незалежно вСЦд них». У зарубСЦжнСЦй лСЦнгвСЦстицСЦ СЦдСЦоматичнСЦсть тлумачиться як здатнСЦсть слСЦв сполучатися СЦ перетворюватися у процесСЦ вживання на "знайомСЦ» вирази. Але не в усСЦх випадках слова, що стоять поряд, можуть перетворитися на словосполучення й набути СЦдСЦоматичностСЦ. Для цього необхСЦдна наявнСЦсть чотирьох факторСЦв. [1, с. 58].

По-перше, словосполучення повиннСЦ пСЦдпорядковуватися граматичним законам, у цьому разСЦ вони утворюються за певними моделями. РЖ хоча в корпусСЦ фразеологСЦСЧ СЦснують винятки з правил (наприклад, nothing loath, be that as it may, foot the bill, long time no see, guess what?), таких фраз дуже мало СЦ вони не СФ продуктивними, тобто за СЧх моделлю не утворюються СЦншСЦ словосполучення.

По-друге, СЦнварСЦантнСЦсть компонентного складу фразеологСЦчних одиниць, клСЦше та СЦнших фраз, теж указуСФ на СЦдСЦоматичнСЦсть.

По-третСФ, це - переносне значення бСЦльшостСЦ таких одиниць, що свСЦдчить про природу СЧх утворення шляхом метафоризацСЦСЧ або метонСЦмСЦзацСЦСЧ. Цей критерСЦй береться до уваги особливо тодСЦ, коли ми класифСЦкуСФмо рСЦзноманСЦтнСЦ фразеологСЦчнСЦ одиницСЦ на групи, бо вСЦн не СФ притаманним виключно всСЦм усталеним виразам.

РЖ нарештСЦ, четвертим критерСЦСФм СЦдСЦоматичностСЦ СФ те, що у фразеологСЦзмСЦ так чи СЦнакше закладено, закодовано культурний свСЦтогляд, притаманний колективнСЦй свСЦдомостСЦ носСЦСЧв мови (наприклад, blue blood, le sangre azur,ВатАСВаВлблакитна кров», спочатку вживалось на позначення блакитних вен СЦспанцСЦв, що проступали крСЦзь СЧх бСЦлу шкСЦру, на вСЦдмСЦну вСЦд засмаглих СЦноземцСЦв, пСЦзнСЦше цей вираз став означати "аристократичне походження», безвСЦдносно до кольору шкСЦри) [22,Вас. 34-35].

До цих чотирьох критерСЦСЧв, загально визнаних англСЦйськими, фразеологами, росСЦйський дослСЦдник РЖ.ВаМельчук додаСФ п'ятий - перекладний. ВСЦн стверджуСФ: "словосполучення СФ СЦдСЦоматичним, якщо СЦ тСЦльки за умов, що до його складу входить хоча б одне таке слово, якому при перекладСЦ словосполучення в цСЦлому треба було б приписати перекладний еквСЦвалент, можливий для цього слова тСЦльки за умов появи цього слова одночасно з усСЦма СЦншими елементами сполучення (в певному порядку), причому дане слово може зустрСЦчатися без СЦнших елементСЦв СЦ тодСЦ маСФ СЦнший переклад» [19,Вас. 20].

РЖдСЦоматичнСЦсть також розумСЦють як неможливСЦсть виведення значення цСЦлого мовного утворення СЦз сукупностСЦ значень його складових.

ВидаСФться необхСЦдним розмежувати поняття "СЦдСЦоматАЭ та ширше поняття "СЦдСЦоматичнСЦстьтАЭ, що покриваСФ як меншСЦ так СЦ бСЦльшСЦ за словосполучення одиницСЦ, а також конструкцСЦСЧ та стСЦйкСЦ словосполучення, якСЦ не СФ СЦдСЦомами.

Феномен "СЦдСЦоматичность» як такий, визначаСФ мСЦiе СЦдСЦом в системСЦ фразеологСЦчних одиниць мови як СЧСЧ ядро, або ключова складова[2,Вас. 53].


    1. Розмежовування понять "однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми» та "фразеологСЦзми», а також "прислСЦвтАЩя»


Як ми вже зазначали у пунктСЦ 1.1, до складу СЦдСЦом захСЦднСЦ лСЦнгвСЦсти вСЦдносять не лише фразеологСЦзми усСЦх типСЦв, а навСЦть СЦ паремСЦСЧ - приказки, прислСЦвтАЩя, крилатСЦ вислови, цитати тощо. Так, Ричард СпСЦСФрс у передмовСЦ до "Словника американських СЦдСЦом» пояснюСФ вибСЦрку одиниць для даного видання наступним чином: "Every language has phrases or sentences that cannot be translated literally. Many clichГйs, proverbs, slang phrases, phrasal verbs, and common sayings offer this kind of problem. A phrase or sentence of this type is usually said to be idiomatic. This Dictionary is a collection of the idiomatic phases and sentences that occur frequently in American English» [20, с.7].

Тобто ми бачимо значне розширення поняття "СЦдСЦоми» порСЦвняно з розумСЦнням В.Виноградова: адже до складу СЦдСЦом вСЦднесенСЦ не лише словосполучення, а й речення (sentences) рСЦзного характеру: клСЦше, прислСЦвтАЩя, сленговСЦ фрази, мовленнСФвСЦ штампи (common sayings), якСЦ обтАЩСФднуСФ одна спСЦльна риса: СЧхня СЦдСЦоматичнСЦсть. ПодСЦбним чином укладено бСЦльшСЦсть з СЦнших оригСЦнальних словникСЦв та довСЦдникСЦв СЦдСЦом англСЦйськоСЧ мови Укладач СЦншого популярного словника СЦдСЦом британського варСЦанту англСЦйськоСЧ мови ВСЦльям КолСЦнз, зокрема, зазначаСФ: "Вивчаючи СЦдСЦоми, завжди стикаСФшся з двома найголовнСЦшими проблема. Перша - проблема походження. Як зауважуСФ ПСЦарсел СмСЦт, навСЦть фахСЦвцСЦ не в змозСЦ чСЦтко СЦ впевнено пояснити значення численних СЦдСЦоматичних виразСЦв. По-друге, СЦснуСФ проблема звтАЩязку мСЦж походженням та поточним використанням. Часто стаСФ необхСЦдним, вивчаючи СЦдСЦому, наявне значення якоСЧ зрозумСЦло СЦ широким загалом використовуСФться правильно, визнати, що звтАЩязок мСЦж походженням та значенням не СФ вСЦдомим»Ва[25, c.11].

У своСЧй передмовСЦ до словника Дж.Сейдл та У.МакмордСЦ "English idioms and how to use themтАЭ (1983) проф. МСФднСЦкова зазначаСФ: "Слово "СЦдСЦома» не СФ однозначним. Ним називають СЦ особливу фразеологСЦчну одиницю, що маСФ ярко вираженСЦ стилСЦстичнСЦ особливостСЦ (власно СЦдСЦоми) та СЦншСЦ види фразеологСЦчних одиниць. Ось чому ДженСЦфер Сейдл та У.МакмордСЦ, розумСЦючи слово СЦдСЦома у всСЦй системСЦ його значень, включили до складу посСЦбника все те, що, на СЧхню думку, може вважатися специфСЦчно англСЦйським СЦ те, що необхСЦдно знати тим, хто вивчаСФ англСЦйську мову як СЦноземну. Радянська лСЦнгвСЦстика, яка досягла великих успСЦхСЦв у своСФму теоретичному розвитку, СЦнакше розглядаСФ проблеми класифСЦкацСЦСЧ фразеологСЦчних одиниць. Наше мовлення, коли ми розмовляСФмо, СФ СЦдСЦоматичним в тому сенсСЦ, коли ми користуСФмося характерними для нашоСЧ мови виразами та зворотами, що демонструють у своСФму синтаксичному та семантичному складСЦ СЧСЧ специфСЦку» [16, c.5].

ФразеологСЦчнСЦ СФдностСЦ характеризуються образною мотивованСЦстю значень складникСЦв. Проте, як СЦ зрощення, вони являють собою неподСЦльне цСЦле. Тип класифСЦкацСЦСЧ В.В.Виноградова - фразеологСЦчнСЦ сполучення - обовтАЩязково мають у своСФму складСЦ вСЦльнСЦ та фразеологСЦчно звтАЩязанСЦ значення. ПСЦзнСЦше М.Шанський доповнив класифСЦкацСЦю ще одним типом - фразеологСЦчнСЦ виразиВатАСВаце "речення з переосмисленим складом компонентСЦв» [22, c. 644].

Н.Н. Амосова [6, c. 65], використовуючи контекстологСЦчний аналСЦз, видСЦляСФ "два типи фразеологСЦчних одиниць - фраземи й СЦдСЦоми. Фразема - це одиниця постСЦйного контексту, у якСЦй вказСЦвний мСЦнСЦмум, потрСЦбний для актуалСЦзацСЦСЧ певного значення слова, СФ СФдино можливим, тобто постСЦйним. Другий компонент СФ вказСЦвним мСЦнСЦмумом для першого. ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми, на вСЦдмСЦну вСЦд фразем, - це одиницСЦ постСЦйного контексту, у яких вказСЦвний мСЦнСЦмум СЦ семантика одиницСЦ нормально складають тотожнСЦсть, представлену лексичним складом словосполучення. РЖдСЦоми характеризуються цСЦлСЦснСЦстю значення».

Укладач "Великого англо-росСЦйського фразеологСЦчного словника» вСЦдомий вчений-германСЦст О.В. КунСЦн [15, c.15] наводить класифСЦкацСЦю фразеологСЦчних одиниць за походженням, яку, хоча вона розроблена на матерСЦалСЦ англСЦйськоСЧ мови СЦ СФ, з першого погляду, специфСЦчною лише для цСЦСФСЧ мови, успСЦшно використовують СЦ для класифСЦкацСЦСЧ СЦншомовних фразеологСЦчних систем, тобто СЧСЧ також можна вважати унСЦверсальною. ВСЦн видСЦляСФ фразеологСЦчнСЦ деривацСЦСЧ, тобто утворення фразеологСЦчних одиниць вСЦд СЦнших фразеологСЦчних одиниць, серед яких вСЦн розрСЦзняСФ наступнСЦ прийоми:

а) виокремлення фразеологСЦчноСЧ одиницСЦ зСЦ складу вихСЦдного фразеологСЦзму: a hot potato частина виразу drop something like a hot potato;

б) утворення дСЦСФслСЦвних фразеологСЦчних одиниць вСЦд прислСЦвтАЩя з дСЦСФсловом в наказовому способСЦ:

strike while the iron is hot;

в) конверсСЦя: a stab in the back вСЦд дСЦСФслСЦвного фразеологСЦзму to stab someone in the back;

г) утворення за аналогСЦСФю: Aunt Thomasina за аналогСЦСФю Uncle Tom;

д) за контрастом hell on earth антонСЦмСЦчне heaven on earth;

е) розгортання образу вихСЦдного фразеологСЦзму - to be nuts (to fall off oneтАЩs nut);

ж) контамСЦнацСЦя gild the lily вСЦд gild refined gold and paint the lily.

Другим способом формування фразеологСЦзму, за КунСЦним, СФ утворення фразеологСЦчноСЧ одиницСЦ вСЦд перемСЦнного словосполучення шляхом його змСЦнення:

through thick and thin (through thicket and thin wood).

Третя група включаСФ фразеологСЦзми-кальки: "утворення фразеологСЦчноСЧ одиницСЦ вСЦд СЦншомовного фразеологСЦзму шляхом його калькування:

it goes without saying вСЦд французького cela va sans dire».

НарештСЦ, четверта, остання група за КунСЦним, включаСФ фразеологСЦзми з лСЦтературних джерел (у такому випадку в етимологСЦчних примСЦтках зазначаСФться "шекспСЦрСЦвське», "дСЦкенсСЦвське» тощо) [15, c.15].

РЖснуСФ також класифСЦкацСЦя СЦдСЦом американського варСЦанту англСЦйськоСЧ мови О.Швейцера, згСЦдно з якою розрСЦзняються СЦдСЦоми-частковСЦ американСЦзми та СЦдСЦоми-повнСЦ американСЦзми [23, c.143-144]. У першому випадку загальноанглСЦйське значення залишилося первинним, а американське СФ вторинним, таким, що розвинулося на основСЦ першого (прикладами можуть бути фразеологСЦчнСЦ звороти dark horse - "темна конячка, невСЦдомий кСЦнь на змаганнях» - "маловСЦдомий кандидат на виборах» або roaring forties - "сороковСЦ широти Атлантичного океану» - "центральний район Нью-Йорка»). Повний американСЦзм "астивий лише американському варСЦанту англСЦйськоСЧ мови (to come right with a bang - блискуче пройти, мати великий успСЦх, big time - великий, значний, to be on the (water) wagon - обстоювати тверезий спосСЦб життя, не вживати алкогольних напоСЧв, lone wolf - людина, що дСЦСФ самостСЦйно, не шукаючи сторонньоСЧ допомоги).

Проте бСЦльшСЦсть дослСЦдникСЦв сходяться в тому, що фразеологСЦзми повиннСЦ характеризуватися трьома найважливСЦшими параметрами: неоднослСЦвнСЦстю, стСЦйкСЦстю та СЦдСЦоматичнСЦстю. Перший з цих параметрСЦв можна вважати СФдиним вСЦдносно ясним та операцСЦйним поняттям, хоча й тут виникають проблеми, повтАЩязанСЦ з наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю в тСЦй чи СЦншСЦй мовСЦ орфографСЦчноСЧ традицСЦСЧ, розрСЦзненням слСЦв СЦ словосполучень, слСЦв и речень в даному морфологСЦчному типСЦ мови тощо. КатегорСЦя стСЦйкостСЦ СФ вже менш визначеною, але найбСЦльшСЦ запитання викликаСФ поняття СЦдСЦоматичностСЦ. В найбСЦльш загальному розумСЦннСЦ СЦдСЦоматичнСЦсть позначаСФ "властивСЦсть мовних одиниць формувати цСЦлСЦсне значення не СЦз суми значень СЧСЧ складникСЦв або незалежно вСЦд них» [3, с.173] ФразеологСЦя виявляСФться лише одним з проявСЦв СЦдСЦоматичностСЦ.

Розглянемо фактори, якСЦ можна розглядати як причину стСЦйкостСЦ СЦдСЦоматичних одиниць.

Вочевидь, достеменно виявити справжнСЦ причини формування стСЦйких зворотСЦв тСЦльки в рамках лСЦнгвСЦстики неможливо, адже найчастСЦше причини стСЦйкостСЦ носять екстралСЦнгвСЦстичний характер. Тут може виявитися важливою культурна значущСЦсть вихСЦдного тексту (пор. численнСЦ СЦдСЦоми-бСЦблеСЧзми, СЦдСЦоми лСЦтературного походження з вСЦдомих художнСЦх творСЦв, зокрема, з творСЦв В. ШекспСЦра в англСЦйськСЦй мовСЦ); пСЦдвищення престижностСЦ та/або поширення сфери функцСЦонування певних фахових мов або жаргонСЦв (поширення сленгСЦзмСЦв через розмовне мовлення та ЗМРЖ до художньоСЧ лСЦтератури). культурно-СЦсторичний контекст (так, за даними А.Швейцера, внаслСЦдок контактСЦв з представниками СЦнших народСЦв протягом колонСЦзацСЦСЧ ПСЦвнСЦчноСЧ Америки, в американському варСЦантСЦ англСЦйськоСЧ мови опинилися СЦдСЦоми не лише британського, а й СЦндСЦанського, французького, голандського, нСЦмецького та СЦспанського походження [23, с.36-37]). ВтСЦм, багато з причин узуалСЦзацСЦСЧ залишаються незрозумСЦлими.

ФразеологСЦя та СЦдСЦоматика мають, по-перше, зону перетину, доВаякоСЧ належать фразеологСЦзми-СЦдСЦоми, по-друге, своСЧ "аснСЦ сфери компетенцСЦСЧ. РЗх спСЦввСЦдношення можна унаочнити в такий спосСЦб:


НефразеологСЦчнСЦ одиницСЦ


РСЦвень слова

ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми: to bag -"to take possession of something without first asking permissionтАЭ, to bomb -"to fail somethingтАЭ, knockout -"a very attractive person or thingтАЭ, lemon -"anything defective or unsatisfactoryтАЭ.

ФразеологСЦчнСЦ одиницСЦ

Фразеоло-гСЦчнСЦ одиницСЦ

РСЦвень словосполучення

РСЦвень слово-

сполучен-ня

Зрощення: Dutch soup -"something very easyтАЭ, toВаpull oneтАЩs leg -"to deceive somebodyтАЭ, to jump down oneтАЩs throat -"to criticize severelyтАЭ.

НапСЦвзрощення: to pay the piper -"to pay for oneтАЩs mistakesтАЭ, to say a mouthful -"to say something of a significant or shocking natureтАЭ.

РДдностСЦ: to get oneтАЩs second wind -"to get a second burst of energyтАЭ, to kill two birds with one stone -"toВаaccomplish two objectives with one actionтАЭ.

НапСЦвСФдностСЦ: pat answer -"a prepared replyтАЭ, shotgun method -"a method in which several solutions are tried at once to see which one might workтАЭ.

ФразеологСЦчнСЦ сполучення: now and then, to make progress, to take into consideration, in case of, again and again, to make friends.

РСЦвень речення

ФразеологСЦчнСЦ вирази

-ВаСЦдСЦоматичного характеру: donтАЩt count your chickens before they are hatched; the dog returns to his vomit.

-ВанеСЦдСЦоматичного характеру: The more you learn, the more you know; appearances are deceptive.


Таким чином, поняття "фразеологСЦятАЭ та "СЦдСЦоматикатАЭ перехрещуються, але не суперечать одне одному. Ми пропонуСФмо розрСЦзняти фразеологСЦчнСЦ одиницСЦ СЦдСЦоматичного СЦ неСЦдСЦоматичного характеру, оскСЦльки не всСЦ фразеологСЦзми СФ СЦдСЦомами. З СЦншого боку, СЦдСЦоматика виходить за межСЦ фразеологСЦСЧ. РЖдСЦоматичнСЦ одиницСЦ СЦснують як на рСЦвнях речення СЦ словосполучення, так СЦ на рСЦвнСЦ слова. Поява СЦдСЦоматичних одиниць зумовлена потребою дати конкретну СЦ образно-емоцСЦйну оцСЦнку предметам та явищам, якСЦ вже мають вербальну форму вираження. ПостСЦйне сумСЦщення значення прототипу СЦдСЦоматичних одиниць та СЧх СЦдСЦоматичного значення спричиняСФ, з одного боку, ускладненСЦсть смисловоСЧ структури, а з СЦншого - СЧСЧ образнСЦсть СЦ, як наслСЦдок, здатнСЦсть виконувати експресивну функцСЦю.

Занадто вузьке СЦ структурно лСЦмСЦтоване тлумачення СЦдСЦоматики призвело до того, що СЦдСЦоми дослСЦджувалися переважно на рСЦвнСЦ словосполучення (тобто СЦдСЦоми-фразеологСЦзми), у той час як однослСЦвним СЦдСЦомам майже не придСЦлялося уваги. Проте, як свСЦдчать результати аналСЦзу науковоСЧ лСЦтератури та СЦлюстративного матерСЦалу, однослСЦвна СЦдСЦоматика СФ актуальним СЦ цСЦкавим обтАЩСФктом лСЦнгвСЦстичного дослСЦдження [1, с.57].

Вперше термСЦн "однослСЦвна СЦдСЦоматАЭ було вжито Д.ВаРЖ.ВаКвеселевичем СЦ В.ВаП.ВаСасСЦною [116, с. 115]. Наголошуючи на тому, що до СЦдСЦоматики належать всСЦ види вторинних експресивних номСЦнацСЦй незалежно вСЦд СЧх структури, автори пропонують розрСЦзняти такСЦ семантичнСЦ типи однослСЦвних СЦдСЦом: 1)ВаоднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми, в яких змСЦнене значення набуваСФ пейоративних конотацСЦй: apology - "що-небудь фальшиве, пСЦдробленетАЭ: This is an apology for champagne; 2)ВаоднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми, в яких змСЦнене значення набуваСФ мелСЦоративних конотацСЦй: honey - "люба, голубка (пестливе називання жСЦнки)тАЭ; 3)ВаоднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми, якСЦ належать до функцСЦонального класу комунСЦкативСЦв (релятивСЦв), тобто до слСЦв, що вживаються як реакцСЦя на слова спСЦврозмовника або ситуацСЦю: bags! - "дарма!тАЭ, great! - "загнув!тАЭ, nuts! - "кСЦнотАЭ; 4)ВаоднослСЦвнСЦ СЦдСЦомитАСконверсиви з повною змСЦною структури семеми: twig - "розумСЦтитАЭ: Do you twig what I am getting at?ВаНезважаючи на неоднорСЦднСЦ критерСЦСЧ, ця класифСЦкацСЦя вСЦдображаСФ найсуттСФвСЦшу вСЦдмСЦннСЦсть однослСЦвних СЦдСЦом вСЦд однослСЦвних комунСЦкативСЦв: останнСЦм завжди притаманне значення реакцСЦСЧ на реплСЦку спСЦврозмовника.

СлСЦд додати, що статус СЦдСЦом як складовоСЧ частини фразеологСЦчноСЧ системи нСЦколи не було поставлено пСЦд сумнСЦв, на вСЦдмСЦну вСЦд прислСЦвтАЩСЧв, приказок, крилатих слСЦв, яким багато вчених вСЦдмовляють у приналежностСЦ до фразеологСЦСЧ. Звернемо увагу також на величезний лСЦнгвокультурознавчий потенцСЦал фразеологСЦСЧ, адже саме в СЦдСЦоматичних одиницях мови вСЦдбито багатовСЦкову СЦсторСЦю народу, своСФрСЦднСЦсть його культури та побуту. ВнаслСЦдок того, що в СЦдСЦоматичних виразах чСЦтко вСЦдображаСФться нацСЦональний характер народу, СЧхнСФ активне засвоСФння необхСЦдно кожному, хто вивчаСФ мову. Також необхСЦдно розвивати вмСЦння коректно вживати СЦдСЦоми в мовленнСЦ, правильно вСЦдчуваючи СЧхнСЦй стилСЦстичний регСЦстр - чи належать вони до просторСЦччя, або вульгаризмСЦв, канцеляризмСЦв або книжкового стилю.


Висновки роздСЦлу I


У першому роздСЦлСЦ дослСЦдження робиться спроба надати оцСЦнку сучасному стану наукових дослСЦджень в галузСЦ СЦдСЦоматики. ЗазначаСФться, що у вСЦтчизнянСЦй лСЦнгвСЦстицСЦ мовознавцСЦ СФ здебСЦльшого послСЦдовниками так званого "вузького» розумСЦння СЦдСЦоматичних одиниць, згСЦдно з традицСЦями, започаткованими радянським вченим В.Виноградовим, в той час, як СЧхнСЦ британськСЦ та американськСЦ колеги вСЦддають перевагу "широкому» пСЦдходу, вносячи до складу СЦдСЦом такСЦ одиницСЦ, як приказки, прислСЦвтАЩя, крилатСЦ вирази, якСЦ за вСЦтчизняними науковими традицСЦями прийнято вважати предметом вивчення фольклористики, або паремСЦологСЦСЧ.

Серед класифСЦкацСЦй, пропонованих зарубСЦжними дослСЦдниками, особливий СЦнтерес становлять класифСЦкацСЦСЧ СЦдСЦом британських лексикологСЦв Дж.Сейдл та У.МакмордСЦ за походженням.

Розглянуто також феномен "СЦдСЦоматичностСЦ» як такий, що визначаСФ мСЦiе СЦдСЦом в системСЦ фразеологСЦчних одиниць мови як СЧСЧ ядро, або ключова складова.

Ми спробували довести що поняття "фразеологСЦятАЭ та "СЦдСЦоматикатАЭ перехрещуються, але не суперечать одне одному, що не всСЦ фразеологСЦзми СФ СЦдСЦомами. Зазначили що в СЦдСЦоматичних виразах чСЦтко вСЦдображаСФться нацСЦональний характер народу, СЧхнСФ активне засвоСФння необхСЦдно кожному, хто вивчаСФ мову.


РоздСЦл II. ФункцСЦСЧ СЦдСЦом у публСЦцистичному текстСЦ


2.1 ПублСЦцистичний дискурс як контекст функцСЦонування однослСЦвних СЦдСЦом


КСЦнець XX столСЦття вСЦдзначаСФться розвитком нових видСЦв мовленнСФвих комунСЦкацСЦй у сферСЦ технСЦки звтАЩязку, технСЦки створення й зберСЦгання текстСЦв, зв'язку мовних текстСЦв з добутками технСЦчноСЧ, естетичноСЧ СЦ науковоСЧ думки, освСЦти, виховання й навчання. Класичне книжкове, письмове й усне мовлення розвиваСФться пСЦд впливом нових технСЦчних засобСЦв мови, що включають рекламу, масову СЦнформацСЦю й СЦнформацСЦйнСЦ системи. ВСЦдповСЦдно й свСЦтогляд людей збагачуСФться новим шаром усвСЦдомлення свСЦту та самопСЦзнання [10].

ПСЦд публСЦчною сферою фахСЦвцСЦ розумСЦють певний простСЦр (мСЦiе), у якому рСЦзнСЦ соцСЦальнСЦ системи, уряд, партСЦСЧ, профспСЦлки, мас-медСЦа ведуть суспСЦльну дискусСЦю й можуть вступати у певну опозицСЦю по вСЦдношенню один до СЦншого. ПублСЦчна сфера як ознака демократичного суспСЦльства припускаСФ, таким чином, можливСЦсть вСЦльного обмСЦну думками мСЦж його членами. При цьому фахСЦвцСЦ пСЦдкреслюють, що публСЦчна сфера не зтАЩявляСФться лише за наявностСЦ вСЦльноСЧ преси, "асне свободи слова - вона народжуСФться тодСЦ, коли в суспСЦльствСЦ виникають бСЦльш-менш самостСЦйнСЦ СЦндивСЦди, здатнСЦ скласти "асну думку про що-небудь СЦ, що важливо, викласти певним чином привселюдно "асне судження [14, с. 22].

ПСЦд публСЦцистикою (вСЦд лат. publicus - суспСЦльний) розумСЦють рСЦд творСЦв, присвячених актуальним проблемам СЦ явищам сучасного життя суспСЦльства. ПублСЦцистика вСЦдСЦграСФ важливу полСЦтичну й СЦдеологСЦчну роль як засСЦб вираження плюралСЦзму суспСЦльноСЧ думки, що формуСФться навколо найгострСЦших проблем життя. ПублСЦцистика СЦснуСФ у словеснСЦй (письмовСЦй та уснСЦй), графСЦчно-образотворчСЦй (плакат, карикатура), фото- СЦ кСЦнематографСЦчнСЦй (документальне кСЦно, телебачення), театрально-драматичнСЦй, словесно музичнСЦй формахВа[4,Вас.Ва14].

Саме публСЦцистичному дискурсу, у якому суб'СФкту приписуСФться найбСЦльш еластична соцСЦальна роль - виражати, тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою, СЦнтереси соцСЦуму, належить домСЦнантна роль у сучасному свСЦтСЦ. ПублСЦцистичний дискурс характеризуСФться максимальною СЦнтертекстуальною проникнСЦстю й мСЦнливСЦстю. Особливий СЦнтерес цСЦСФСЧ дискурсивноСЧ формацСЦСЧ полягаСФ в тому, що знання в СЧСЧ межах структуруСФться як призначене для використання знання для сучасникСЦв СЦ як звСЦльнене вСЦд прагматики знання для СЦсторСЦСЧ. Так, у газетному дискурсСЦ, що маСФ багатовСЦкову традицСЦю, заголовний словник-тезаурус концептуалСЦзуСФ подСЦСЧ великоСЧ тривалостСЦ, а розведення подСЦй СЦ контАЩюнктур (подСЦй середньоСЧ тривалостСЦ) вСЦдбуваСФться на рСЦвнСЦ газетних жанрСЦв [18, с. 76].

Мову не можна вважати лише пасивним вСЦдображувачем СЦ накопичувачем СЦнформацСЦСЧ про обтАЩСФктивний свСЦт. Мова сама може бути активним знаряддям формування дСЦйсностСЦ. Наприклад, мова пропаганди використовуСФться для досягнення економСЦчних переваг у бСЦзнесСЦ або полСЦтичних переваг у сферСЦ управлСЦння. У публСЦцистичному дискурсСЦ велику роль вСЦдСЦграСФ лексика з емоцСЦйно-експресивною та оцСЦнною конотацСЦСФю. Щоб надати тексту дискурсу потрСЦбну у цей момент конотацСЦю, слСЦд постСЦйно контролювати лексику, яка у ньому використовуСФться [24].

Газетно-публСЦцистичний дискурс СФ дистантною формою комунСЦкативноСЧ дСЦяльностСЦ СЦнституцСЦонального та когнСЦтивного характеру, основними учасниками якоСЧ СФ представники засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ як соцСЦального СЦнституту та масова аудиторСЦя [17, с. 11].

Мас-медСЦйний адресант намагаСФться пСЦдлаштуватися пСЦд адресата з метою впливу та досягнення певних цСЦлей. У ПД ВеликобританСЦСЧ та США домСЦнуСФ орСЦСФнтацСЦя на рецептивнСЦ настанови платоспроможного адресата, що вимагаСФ зрозумСЦлу для нього СЦнформацСЦю [5, с. 147].

Отже, мас-медСЦйна комунСЦкацСЦя СФ систематичним поширенням повСЦдомлень через друк, радСЦо, телебачення, кСЦно, аудСЦо- та вСЦдеозапис, РЖнтернет та СЦншСЦ канали серед численних розосереджених аудиторСЦй з метою СЦнформування та здСЦйснення СЦдеологСЦчного, полСЦтичного, культурного, релСЦгСЦйного, психологСЦчного впливу на формування й змСЦну оцСЦнок, думок, переконань СЦ поведСЦнки людей [12, с. 109].

Суть функцСЦСЧ впливу в межах публСЦцистичного дискурсу полягаСФ у тому, що ЗМРЖ не просто СЦнформують адресата, а "пСЦдказуютьтАЭ йому як саме слСЦд ставитися до предмету повСЦдомлення, якСЦ висновки слСЦд зробити та яких заходСЦв ужити. Для цього, як правило, використовуються непрямСЦ номСЦнативнСЦ засоби та синтаксичнСЦ конструкцСЦСЧ, якСЦ здатнСЦ опосередковано впливати на свСЦдомСЦсть.

Поняття "мовного впливутАЭ СФ ширшим за поняття "мовноСЧ манСЦпуляцСЦСЧтАЭ, оскСЦльки останнСФ СФ пСЦдвидом першого та визначаСФться прихованим характером впливу. МанСЦпулятивний вплив СФ прихованим програмуванням особистого ставлення до позначуваних фактСЦв. Сила манСЦпуляцСЦСЧ полягаСФ у тому, що у людини, яка пСЦддаСФться дСЦСЧ манСЦпулятивного впливу, зберСЦгаСФться СЦлюзСЦя самостСЦйностСЦ у прийняттСЦ рСЦшень та виконаннСЦ дСЦй.

У звтАЩязку з цим, актуальностСЦ набуваСФ питання регулювання суспСЦльноСЧ думки через ЗМРЖ. ОскСЦльки використання СЦнформацСЦСЧ тСЦсно повтАЩязане СЦз проблемою керування, то ЗМРЖ, що спрямовано на масове споживання, можна розглядати як особливу соцСЦально-СЦнформацСЦйну систему, що виконуСФ функцСЦСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ [7, с. 75].

У структурСЦ свСЦдомостСЦ людини, яка СФ обтАЩСФктом манСЦпуляцСЦСЧ, виокремлюють мСЦшенСЦ впливу, психологСЦчно вразливСЦ мСЦiя, на якСЦ здСЦйснюСФться вплив. Велику роль у процесСЦ впливу на свСЦдомСЦсть вСЦдСЦграСФ апеляцСЦя до емоцСЦй адресата. Досить часто мовцСЦ замСЦнюють логСЦчнСЦ доводи емоцСЦйною оцСЦнкою, асоцСЦацСЦСФю, апеляцСЦСФю до усталеноСЧ суспСЦльноСЧ думки, здорового глузду або ж загальноприйнятного символу. Прийоми адресанта-манСЦпулятора ретельно культивують, подають цСЦ вСЦдступи як аналСЦтичнСЦ мСЦркування та логСЦчну аргументацСЦю, насправдСЦ приховують таСФмну апеляцСЦю до пСЦдсвСЦдомих почуттСЦв та мисленнСФвих стереотипСЦв з метою СЧх пожвавлення та СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ.

Сфера СЦдСЦоматики взагалСЦ та однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми зокрема, здатнСЦ здСЦйснювати опосередкований вплив завдяки образностСЦ та емотивнСЦй оцСЦнцСЦ, що експлСЦкують ставлення до позначуваного. ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми-фразеологСЦзми СФ бСЦльш експлСЦцитними за своСЧм характером внаслСЦдок усталеноСЧ та вСЦдтворюваноСЧ у готовому виглядСЦ структури речення або словосполучення. Це робить СЧх бСЦльш помСЦтними на фонСЦ тексту повСЦдомлення. ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми СФ формально спорСЦдненими з СЦншими лексичними одиницями мови, що робить СЧх вСЦдносно латентними у порСЦвняннСЦ з СЦдСЦомами-фразеологСЦзмами. ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми здСЦйснюють вплив через емоцСЦйну сферу людини, залишаючись при цьому майже непомСЦтними для пересСЦчного споживача ЗМРЖ. ПСЦд час сприйняття тексту адресант нСЦбито "пСЦдключаСФтьсятАЭ до свСЦдомостСЦ адресата, переходить на його "колСЦю думкитАЭ СЦ переживаСФ висвСЦтлюванСЦ подСЦСЧ через призму автора. ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми при цьому функцСЦонують у якостСЦ прихованих вказСЦвок на те, як слСЦд розумСЦти повСЦдомлення. РеципСЦСФнт пСЦдсвСЦдомо (оскСЦльки вони спрямованСЦ на емоцСЦйну сферу) сприймаСФ вказСЦвки, але в нього залишаСФться оманливе враження незалежностСЦ у формування думки та самостСЦйностСЦ прийняття рСЦшень[11, с. 159-162].

Зважаючи на те, що реципСЦСФнт у публСЦцичтичному дискусСЦ представлений великою кСЦлькСЦстю споживачСЦв ЗМРЖ, СЧх спСЦльне "пСЦдключеннятАЭ до свСЦдомостСЦ автора спричиняСФ формування суспСЦльноСЧ думки у напрямку, вигСЦдному для адресанта. Широке розповсюдження ЗМРЖ зумовлюСФ появу та панування "одновимСЦрноСЧ свСЦдомостСЦтАЭ яку отримуСФ автор внаслСЦдок манСЦпуляцСЦСЧ масовою свСЦдомСЦстю.

Неможливо здСЦйснити ефективний вплив без детального дослСЦдження його обтАЩСФкту - аудиторСЦСЧ, на яку вСЦн спрямований. НаприкСЦнцСЦ ХРЖХ ст. починаСФ кардинально змСЦнюватися концепцСЦя людини у суспСЦльствСЦ. Якщо ранСЦше для керування народними масами достатньо було СЦмперативних заходСЦв, покарань та залякувань, то ХХ-ХХРЖ ст. характеризуСФться процесом персонСЦфСЦкацСЦСЧ особистостСЦ. "НизитАЭ отримують певнСЦ права, втрачаСФться страх перед "верхамитАЭВатАС закони, полСЦтичнСЦ партСЦСЧ та рСЦзнСЦ органСЦзацСЦСЧ стають на захист прав людини. У людини зтАЩявляСФться свобода вибору та самостСЦйнСЦсть у прийняттСЦ рСЦшень. У сучасних умовах, для успСЦшного керування суспСЦльством, виникаСФ необхСЦднСЦсть переконувати широке коло людей, що рСЦзняться за рСЦвнем освСЦти, культури тощо. За умов плюралСЦзму думок та полСЦтичноСЧ боротьби стало необхСЦдним переконувати людей у своСЧй правотСЦ.

Адресат масовоСЧ комунСЦкацСЦСЧ на вСЦдмСЦну вСЦд адресата в ситуацСЦСЧ безпосереднього дСЦалогСЦчного спСЦлкування - це не присутнСЦй у ситуацСЦСЧ комунСЦкативного акту реальний СЦндивСЦд, а потенцСЦйна, невизначена безлСЦч осСЦб. Тому автор тексту масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ сам моделюСФ свого типового адресата, здСЦйснюючи комунСЦкативний акт, розрахований на певну групу, що виокремлюСФться за гендерною, вСЦковою, нацСЦональною, соцСЦальною, конфесСЦйною, свСЦтоглядною тощо ознаками [11, с. 171].


2.2 ФункцСЦональнСЦ характеристики однослСЦвних СЦдСЦом


Мова СФ ефективним засобом проникнення у когнСЦтивну систему реципСЦСФнта СЦ виступаСФ у якостСЦ соцСЦальноСЧ сили, як засСЦб навтАЩязування поглядСЦв. Тому, на наш погляд, правомСЦрною видаСФться точка зору А.ВаВ. Кравченка, який зазначаСФ, що значна частина теоретичного багажу, накопиченого мовознавством, становить звСЦд прописних СЦстин, не погоджуватися з якимиВатАСВавсе одно, що "вчинити святотатство, пСЦдняти руку на дещо, освячене часом СЦ традицСЦСФютАЭ. Автор нагадуСФ нам застереження М.ВаРЖ.ВаЖинкСЦна про те, що "самим небезпечним СФ випадок, коли традицСЦйно сформована СЦнтерпретацСЦя несвСЦдомо дСЦСФ таким чином, що людина обходить факти або, навСЦть, не хоче звертати на них увагутАЭ [13, с. 138].

За визначенням лСЦнгвСЦстичного енциклопедичного словника, функцСЦя мовиВа- це роль (вжиток, призначення) мови у людському суспСЦльствСЦ. ФункцСЦСЧ мови СФ проявом СЧСЧ сутностСЦ, призначення СЦ дСЦСЧ у суспСЦльствСЦ, тобто вони СФ характеристиками (якостями), без яких мова не може СЦснувати [9, с. 564].

ЯкСЦсть - це те, завдяки чому предмет на протязСЦ певного часу залишаСФться тотожним самому собСЦ СЦ те, що, у певнСЦй мСЦрСЦ, вСЦдрСЦзняСФ його вСЦд СЦнших предметСЦв. При докорСЦннСЦй змСЦнСЦ якостСЦ предмет стаСФ СЦншим предметомВа[9, с. 340].

РозрСЦзняють природнСЦ, системнСЦ СЦ функцСЦональнСЦ якостСЦ. ПСЦд природними якостями розумСЦють матерСЦально-структурнСЦ особливостСЦ реалСЦСЧ, якСЦ визначаються з точки зору свого матерСЦального складу. СистемнСЦ якостСЦ мають складну СЦнтегральну природу. Вони, як правило, знаходяться поза межами безпосереднього спостереження СЦ тому виявити СЧх можна лише за допомогою наукового аналСЦзу, який охоплюСФ всю систему в цСЦлому. Природу функцСЦональних якостей зумовлюСФ призначення реалСЦСЧ. За принципом примату функцСЦональних якостей над матерСЦально-структурними визначаються всСЦ предмети, створенСЦ людиною [13, с. 71-72].

Залучаючись до процесу комунСЦкацСЦСЧ, людина "змушена зайняти "позицСЦютАЭ СЦ "здСЦйснювати впливтАЭ. Таким чином, соцСЦальний вплив мовця визначаСФться його результатами СЦ наслСЦдками, незалежно вСЦд характеру отриманого результату: запланованого або неочСЦкуваного.

КомунСЦкацСЦя - це спСЦлкування, обмСЦн думками, СЦдеями тощо, специфСЦчна форма взаСФмодСЦСЧ людей у процесСЦ СЧх пСЦзнавально-трудовоСЧ дСЦяльностСЦ. Розглядаючи мовленнСФву дСЦяльнСЦсть "як СФднСЦсть спСЦлкування СЦ узагальнення, можна уявити цю СФднСЦсть як одночасне виконання у мовленнСФвСЦй дСЦяльностСЦ декСЦлькох функцСЦй мовитАЭ [13, с. 31].

КомунСЦкативну функцСЦю прийнято розглядати як базову поряд з когнСЦтивною (гносеологСЦчною, пСЦзнавальною). З базовими функцСЦями як первинними спСЦввСЦдносяться похСЦднСЦ. До комунСЦкативноСЧ, таким чином, належать контактовстановлююча (фатична), конативна (функцСЦя засвоСФння), волюнтативна, функцСЦя збереження СЦ передачСЦ нацСЦональноСЧ самосвСЦдомостСЦ, культурно-СЦсторичних традицСЦй народу тощо [21 с. 564].

Однак, доцСЦльним видаСФться розрСЦзняти функцСЦСЧ мови, якСЦ обовтАЩязково проявляються у будь-якому мовленнСФвому актСЦ, СЦ факультативнСЦ. ВСЦдповСЦдно, пСЦд функцСЦями мови пропонуСФться розумСЦти лише тСЦ функцСЦональнСЦ характеристики мовленнСФвоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ проявляються у будь-якСЦй мовленнСФвСЦй ситуацСЦСЧ. У сферСЦ спСЦлкування такою функцСЦСФю СФ комунСЦкативна СЦ, якщо розглядати СЧСЧ абстраговано вСЦдВаСФдностСЦ спСЦлкування СЦ узагальнення, то ця функцСЦя СФ, по сутСЦ, функцСЦСФю регуляцСЦСЧ поведСЦнки. НСЦчого СЦншого поняття "комунСЦкацСЦятАЭ не мСЦстить [9, с. 32].

У комунСЦкативнСЦй функцСЦСЧ мова проявляСФ свою знаряддСФво-знакову сутнСЦсть, завдяки чому комунСЦкацСЦя стаСФ найважливСЦшим механСЦзмом становлення СЦндивСЦда як соцСЦальноСЧ особистостСЦ, провСЦдником настанов даного соцСЦуму, якСЦ, у свою чергу, формують СЦндивСЦдуальнСЦ СЦ груповСЦ настанови. КомунСЦкацСЦя СФ засобом корекцСЦСЧ асоцСЦального прояву СЦндивСЦда або групи. ОскСЦльки комунСЦкацСЦя - це соцСЦальний процес, вона формуСФ суспСЦльство у цСЦлому, виконуючи у ньому функцСЦю звтАЩязку [9, с. 233].

Мова функцСЦонуСФ не тому, що вона СФ системою, а, навпаки, СФ системою, щоб виконувати свою функцСЦю СЦ вСЦдповСЦдати певному призначенню. Таким чином, можна зробити висновок, що мова належить до явищ, якСЦ визначаються за своСФю функцСЦСФю.

ВзаСФмовСЦдношення мСЦж комунСЦкацСЦСФю СЦ регуляцСЦСФю можна, вСЦдповСЦдно, представити таким чином: комунСЦкацСЦя СФ форма здСЦйснення регуляцСЦСЧ. Вплив на свСЦдомСЦсть СФ неможливим без передачСЦ регулятивно призначеноСЧ СЦ органСЦзованоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Мова маСФ знакову природу, щоб зберСЦгати СЦ передавати СЦнформацСЦю, яку вона зберСЦгаСФ СЦ передаСФ, щоб вСЦдповСЦдати своСЧй функцСЦСЧ. Однак, головне завдання полягаСФ не в констатацСЦСЧ того, що мова виконуСФ функцСЦю регуляцСЦСЧ, а у тому, щоб показати, як регулятивнСЦсть мови зумовлюСФ СЧСЧ будову СЦ функцСЦонування [9, с. 86-87].

ОскСЦльки причини СЦснування ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми та СЧх призначення знаходяться у тСЦсному звтАЩязку, функцСЦСЧ ОРЖ розглядаються у нерозривнСЦй СФдностСЦ з причинами СЧх виникнення.

У науковСЦй лСЦтературСЦ зазначаСФться, що СЦдСЦоматицСЦ "астивСЦ такСЦ функцСЦСЧ як експресивна, СЦдентифСЦкуюча, характеризуюча, мнемотехнСЦчна, зображувальна, евфемСЦстична, пейоративна, криптолалСЦчна, гумористична, емотивно-оцСЦнювальна, моделююча, когнСЦтивна, етнокультурна, кумулятивна тощо.

СЦдСЦома фразеологСЦзм однослСЦвний експресивний

2.2.1 Експресивна функцСЦя

ОскСЦльки експресивнСЦсть СФ категорСЦальною ознакою всСЦх однослСЦвних СЦдСЦом, експресивна функцСЦя СФ провСЦдною СЦ необхСЦдною умовою СЧх СЦснування. ФункцСЦонуючи як експресивна одиниця, однослСЦвна СЦдСЦома одночасно виконуСФ номСЦнативну функцСЦю, але поряд з експресивною вона СФ другорядною, адже всСЦ одослСЦвнСЦ СЦдСЦоми СФ прагматично навантаженими. ЕкспресивнСЦсть повтАЩязана з розумСЦнням мови як засобу впливу на мовну особистСЦсть, СЧСЧ поведСЦнку та внутрСЦшню духовну дСЦяльнСЦсть. У рамках експресивноСЧ функцСЦСЧ можна виокремити емотивно-оцСЦнну, що вСЦдображаСФ позитивне або негативне ставлення субтАЩСФкту дискурсу до обтАЩСФкту повСЦдомлення, наприклад: <тАж> This final reinvention of Newsweek left MeachamтАЩs customers with a choice. They could turn to the Web and get "a different kind of newsтАЭ for free, or they could go to Newsweek and get "a different kind of newsтАЭ for $6 a week. He seemed startled that so many of them turned out to be skinflints. (Commentary/July-August 2010);

Mr Sheridan, who is representing himself, asked Mr Coulson: "Are you the kind of editor who would ensure the stories were watertight or were you slapdash?" Mr Coulson replied: "I would not describe myself as slapdash, it is impossible to go into every story in detail, I trust my staff." (BBCnews/10 December 2010);

She told friends it was very hard being a woman MP in a sea of males, and that she had to do much more to get noticed. But her formidable memory, razor-sharp mind and charismatic speeches soon engendered the respect of her fellow politicians. (The Dominion Post/ 22/08/2010);

She had no school newspaper ideas and neither did she understand how she was going to move about it! The drama queen that she was, she began fretting about how she often is the laughing stock at her school! It was then that her mother, a truly practical and street smart woman, let her in on some secrets in regards to the whole newspaper starting deal, to calm her down. (Homeschooling Programs/August 26, 2010);

ПершСЦ два приклади вживання однослСЦвних СЦдСЦом: skinflint (скнара), slapdash (халтурний, зроблений абияк) вСЦдображають негативну оцСЦнку обтАЩСФкту або його якостСЦ субтАЩСФктом дискурсу, тобто визначають ставлення мовця як несхвальне. РЖншСЦ два випадки вживання СЦдСЦом: razor-sharp (дотепний, "учний) та street-smart (досвСЦдчений, що маСФ життСФвий досвСЦд) свСЦдчать про позитивну оцСЦнку СЦ схвалення вищевказаних якостей мовним колективом взагалСЦ й конкретним мовцем зокрема.


2.2.2 МнемотехнСЦчна функцСЦя

МнемотехнСЦчна функцСЦя полягаСФ у тому, що, завдяки образностСЦ та виразностСЦ, однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми оптимСЦзують процес запамтАЩятовування, оскСЦльки свСЦдомСЦсть людини краще сприймаСФ одиницСЦ, у яких спостерСЦгаСФться зв'язок, чи натяк на звтАЩязок, мСЦж планом змСЦсту СЦ планом вираження, що, таким чином, привертаСФ й утримуСФ увагу субтАЩСФкта дискурсу. Так, завдяки своСЧй образностСЦ, СЦдСЦоми roly-poly (товстун), rubber-stamp (пСЦдписувати, ухвалювати щось механСЦчно, без належних мСЦркувань), unmask (зривати маску, викривати), spoonВатАСВаfeed (детально пояснювати, "розжовуватитАЭ), skyrocket (стрСЦмко зростати) дозволяють свСЦдомостСЦ пояснити причини номСЦнацСЦСЧ, тобто логСЦчно повтАЩязати план змСЦсту з планом вираження: CHERYL Cole got a fright after a SECOND fan breached security to get close to her.The roly-poly brunette sneaked past bouncers at X Factor London auditions.A show source said: "Everyone was getting the lift up to the judges' changing rooms and then this big girl got in.( The Sun / 26 Jun 2010);

The foreclosure lawyers down in Jacksonville had warned me, but I was skeptical. They told me the state of Florida had created a special super-high-speed housing court with a specific mandate to rubber-stamp the legally dicey foreclosures by corporate mortgage pushers like Deutsche Bank and JP Morgan Chase. (Rollingstone / November 10, 2010);

The Cross River government has vowed to unmask those it described as fifth columnists who were behind last WednesdayтАЩs incident at the Margaret Ekpo International Airport in Calabar in which a car driven by one Anieniok Elijah Okon crashed into an Arik Air plane t about to take off from the airport. (Vanguard Newspaper /April 04, 2010);

Flipboard is highly relevant in our current social targeting phenomenon, where corporations are hungry to know our friends and our tastes; where behavioural tracking drives advertising. So why shouldnтАЩt our local magazine be tailored exactly to our tastes? We donтАЩt need editors to spoon-feed us news - letтАЩs have an editorial anarchy! (Idioplatform / July 22nd, 2010);

I have since watched her career skyrocket with outstanding photography published in newspapers and magazines. Leelu is one of the most talented and dedicated photographers working in the industry today. (leeluphotography / Friday 29 August ,2007).


2.2.3 ЕвфемСЦстична функцСЦя

ЕвфемСЦстична функцСЦя однослСЦвних СЦдСЦом СФ, по сутСЦ, мелСЦоративною функцСЦСФю мови. Вона полягаСФ у використаннСЦ СЦдСЦом для приховування, маскування або виправдання справжнього стану речей [6; с. 217]. Поява нового евфемСЦзму залежить вСЦд характеру того поняття, яке намагаються викликати у свСЦдомостСЦ й, поряд з тим, уникнути його назви. Якщо це поняття належить до тих, що засуджуються моральними СЦ суспСЦльними нормами, то евфемСЦзм не СЦснуСФ тривалий час. Отримавши вСЦдбиток цього поняття, евфемСЦзм потребуСФ оновлення. ТрадицСЦйною сферою вживання евфемСЦзмСЦв СФ полСЦтика СЦ дипломатСЦя, якСЦ регулярно висвСЦтлюються у публСЦцистичному дискурсСЦ. ЕвфемСЦстичними, наприклад, СФ однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми bottom, buns, backside, behind, що позначають частину тСЦлесного низу людиниВа- сСЦдницСЦ: Why is Walters talking about Hillary Clinton's backside? "It's a little smaller on top and fuller on the bottom," the host of "The View" says. No, that's not a rejected lyric from "Baby Got Back," though the words do refer to a woman's butt. (Salon / Jun 5, 2008);

Mike Myers talks about his latest swinging creation, Austin Powers, and why he likes to flash his buns in public. [Salon / Dec 22, 2010].

У наступному висловленнСЦ автор використовуСФ цСЦлий спектр номСЦнацСЦй для позначення поняття "сСЦдницСЦтАЭ, серед яких СФ СЦ вищевказанСЦ СЦдСЦоми: This chair, this wooden chair, can support the ass of the white man or the crack of the black man, take the downward pressure of a Jewish girl's behind or the butt of a Buddhist adolescent, it can provide comfort for Muslim buns or Mormon backsides, the withered rump of an unemployed man in Nevada struggling to get his kids through high school and needful of a place to sit and think, the plump can of a single mum in Florida desperately struggling to make ends meet but who can no longer face standing, this chair, made from wood felled from the tallest redwood in Chicago, this chair, if only we believed in it, could sustain America's huddled arse (The Observer/Jan 13, 2008).

РЖншими прикладами реалСЦзацСЦСЧ евфемСЦстичноСЧ функцСЦСЧ СФ однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми light-fingered (нечистий на руку) та certifiable (божевСЦльний): LightтАСfingered shoppers who dare to pocket goods from Farmers stores are being stung with a civil fee before they enter a courtroom. (Manawatu Standard / 09/10/2009);

She certainly appeared to be a certifiable maniac last Friday when she announced that she was quitting her governor job because ... well, basically because she's not a dead fish: (Common Dreams / December 22, 2010).


2.2.4 Пейоративна функцСЦя

Протилежною евфемСЦстичнСЦй функцСЦСЧ СФ пейоративна функцСЦя однослСЦвних СЦдСЦом. РЗСЧ суть полягаСФ у зневазСЦ, приниженнСЦ, тобто у спрямуваннСЦ на негативну характеристику певного обтАЩСФкту. Таким чином, однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми birdbrain (розуму як у курки, йолоп, телепень), cakehole (рот), doormat (легкодуха людина, квач), coon (негр, чорномазий), bladdered (птАЩяний як нСЦч (як чСЦп, як плющ, як дим, як квач), porker (товстун, "кабантАЭ), chickenshit (боягуз, страхополох), asshole (кретин, козел, йолоп) вСЦдображають зневажливе ставлення мовця до позначуваних обтАЩСФктСЦв: I wonder who invented the phrase "birdbrain" to describe a stupid person (The Guardian/July 3, 2003); <тАж> as I discover later, the way to a womanтАЩs heart is definitely through her cakehole (The Times/Feb 21, 2005); Add Ann's 'ansum, savoury, well-seasoned pasties disappearing down my cakehole and the day is filled with serene happiness (TheВаGuardian/May 6, 2006); We see he is using Mum, treating her with no respect. A strong, confident woman is reduced to a doormat. ItтАЩs heartbreaking to watch (TheВаTimes/May 23, 2007); "Words like wog, Paki and coon back then, and chav and pikey today, have a profound effect on our communities," he said (The Guardian, Feb 8, 2008); Mr Farquharson, 57, had told a civil court how officers at Lambeth, South London, called him "a f****** black bastard" and a "f****** coon" (Sunday Mirror/ Feb 2, 2003); Don't get bladdered. Every week brings a new story about women and binge drinking and while many feature scary statistics about liver damage and the likeВа<тАж> (Guardian/Nov 14, 2007); <тАж> helped him get over the shock of seeing a tattooed porker in an England shirt <тАж> (Guardian/Apr 20, 2007); Appalled by the "prohibition industryтАЭ, he consumed so much forbidden victuals that if he had been able to serve them to his friends at a "DevilтАЩs picnicтАЭ every course would have been "guaranteed to offend the safety-conscious, the temperate, the holier-than-thou, the politically correct, the chickenshitтАЭ (The Times/Feb 16, 2006); The Father was a complete asshole! Never smiled and was super strict with his daughter and Son (Los Angeles Times/JanВа9, 2008).


2.2.5 РЖдентифСЦкуюча функцСЦя

ОднослСЦвнСЦ СЦдСЦоми виконують СЦдентифСЦкуючу функцСЦю у тому сенсСЦ, що, з одного боку вони здатнСЦ визначати соцСЦальний статус субтАЩСФктСЦв дискурсу, СЧх фСЦзичний та психСЦчний стан, вСЦк, стать, професСЦйну приналежнСЦсть, а з СЦншого - бСЦльш точно СЦдентифСЦкувати дСЦю, явище, обтАЩСФкт СЦ виокремлювати СЧх серед СЦнших. Так, наприклад, СЦдСЦоми la-di-da (манСЦрний, з претензСЦСФю на аристократизм), foul-mouthed (що лихословить), smartypants (розумник, всезнайка), softie (легкодуха людина, слабак), underdog (невдаха, аутсайдер, бСЦдолаха, знедолена людина), redneck (селюк, неотесана людина) експлСЦкують соцСЦальнСЦ характеристики та позицСЦСЧ мовця: Few of them can actually read and they are obsessed with the baloney churned out by la-di-da middle-class women like Jane Austen (Telegraph/July 13, 2003); She was foul-mouthed, noisy, abrasive and direct to the point of rudeness, but she was always great fun to be around (Daily Mail/Sept 12, 2007); "The very plimsolls that you wear will become the height of fashion. Some smartypants will rebrand them as 'trainers' or 'sneakers' and make squillions (Financial Times/Jan 20, 2007); Mr. Ellsworth, whose son, Justin, died in Iraq in 2004, called Mr. Bush ''a big softie'' (New York Times/Nov 10, 2007); "America loves an underdog," Begala said. "Candidates can show their character in defeat." But the Clinton campaign did not appear poised toВаtake the advice (Washington Post/Apr 1, 2008).


2.2.6 КриптолалСЦчна (конспСЦративна) функцСЦя

КриптолалСЦчна (конспСЦративна) функцСЦя "астива фдфомам-арготизмам. Суть СЧСЧ полягаСФ у тому, що деякСЦ однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми здатнСЦ приховувати смисл вСЦд бСЦльшоСЧ частини мовного колективу [21, с. 179; 70]. КриптолалСЦчна функцСЦя однослСЦвних СЦдСЦом тСЦсно повтАЩязана зВаСЦдентифСЦкуючою, оскСЦльки дозволяСФ визначити до якого професСЦйного або вСЦкового колективу належить субтАЩСФкт дискурсу. Прикладом реалСЦзацСЦСЧ криптолалСЦчноСЧ функцСЦСЧ можуть слугувати фдфоми kickback ("вСЦддякатАЭ (хабар заВаприсудження пСЦдряду, прийняття на роботу тощо), боковик, хабар, "вСЦдстСЦбтАЭ, "вСЦдмазтАЭ, "вСЦдкаттАЭ), dough (грошСЦ), plant (пСЦдкидати щось нелегальне (дляВаподальшого звинувачення) або речовСЦ докази (для подальшого виправдання), croak (померти, врСЦзати дуба): <тАж> Services Inc., who pleaded guilty to accepting $10,000 in kickbacks for awarding a $4.67 million project to a Kuwaiti subcontractorВа<тАж> (The Baltimore Sun/Feb 12, 2008); The pair were accused of taking kickbacks for government contracts (The Boston Globe/Dec 28, 2007); Many agency leaders were swept out in the midst of a federal investigation into allegations of a kickback scheme. No kickbacks were proved (Los Angeles Times/July 28, 2007); ''Now Al has to get out there and energize people to raise a ton of dough.'' (The New York Times/March 9, 2000); All the early planning went well - the strategy, putting good people in place, raising lots of dough (The Boston Globe/Jan 9, 2008); I just want plenty of dough, happy life, plenty of money (Guardian/July 13, 2005); This is a middle-aged crowd that has earned (or inherited) the dough to shop large at Fashion IslandВа<тАж> (The Los Angeles Times/June 21, 2007); A New York City police officer was indicted yesterday on charges that he lied to a Federal grand jury investigating allegations that a team of officers regularly planted drugs and guns on suspects in the Washington Heights section of Manhattan (The New York Times/Jan 11, 1995); According to media reports, the victim was dragged from his house and shot and a gun was planted on the body (The Guardian/June 3, 2006); Hensley said he had planted an AK-47 assault rifle on the body after Vela had shot Janabi, which he described as a common procedure. James Culp, Vela's civilian defense attorney, said this was the third case he had been involved with in which soldiers had planted weapons on bodies to boost their cases for "kills" in Iraq (The Los Angeles Times/Feb 9, 2008); People need me more than ever. That's why I didn't croak. That's why God saved me (The Chicago Tribune/Feb 10, 2008).

СлСЦд зазначити, що арготична прихованСЦсть однослСЦвних СЦдСЦом швидко втрачаСФться внаслСЦдок популяризацСЦСЧ арготичних прошаркСЦв лексики через ЗМРЖ, вСЦдкритСЦсть СЦ масовий характер виробництва, що ранСЦше мало вузьку СЦ закриту спецСЦалСЦзацСЦю, загальне розширення енциклопедичних знань мовного колективу завдяки легкому доступу до СЦнформацСЦСЧ у сучасному свСЦтСЦ та через багато СЦнших екстралСЦнгвСЦстичних чинникСЦв.


2.2.7 Гумористична функцСЦя

Гумористична функцСЦя полягаСФ у вживаннСЦ однослСЦвних СЦдСЦом з метою вираження жартСЦвливого ставлення субтАЩСФкту дискурсу до позначуваного обтАЩСФкту, дСЦСЧ, явища. Гумористичний ефект досягаСФться шляхом "зСЦткнення рСЦзних мотивуючих ознактАЭ [24, с. 8], гСЦперболСЦзму образСЦв, каламбурнСЦй грСЦ слСЦв. ЖартСЦвливе ставлення мовця висвСЦтлюСФться у однослСЦвних СЦдСЦомах roly-poly (гладкий коротун), battleaxe (сварлива, домСЦнуюча жСЦнка), wallflower (особа, яка не бере участСЦ у певнСЦй дСЦяльностСЦ (вечСЦрка, танцСЦ, СЦгри тощо), через вСЦдсутнСЦсть кавалера або через "асну соромтАЩязливСЦсть), earworm (навтАЩязлива мелодСЦя), barfly (завсСЦдник барСЦв): There are cartwheeling dancers, roly-poly policemen and a 12ft-tall Big Fisherman who looks like a troll fed on steroids (TheВаTimes/Dec 26, 2007); The flamboyant star, best known for her infectious laugh, will appear as Opal, the battleaxe aunt of street sweeper Gus (The Sunday Mirror/ March 2, 2008); Sir Ian McAllister, the chairman of Network Rail, was given a good going-over by seasoned battleaxe Gwyneth Dunwoody at the Transport Select Committee yesterday (The Times/Jan 24, 2008); In the 1970s, Coronation Street established all the enduring soap archetypes. From battleaxe to busty barmaid, Grace Dent salutes the influential characters <тАж> (Guardian/July 30, 2005); Joan Fontaine plays the shy young wallflower who attracts the eye of the rich and disturbed Maxim de Winter (The Baltimore Sun/Jan 18, 2008); <тАж> he's not exactly a wallflower when he's healthy (Boston Globe/Jul 1, 2007); Anyone who's ever been a wallflower at a party knows this "social spotlight effectтАЭ well <тАж> (Guardian/Nov 17, 2007); Bing Crosby's "Christmas in KillarneyтАЭ is a real earworm, too, but I don't mind that so much (Boston Globe/Dec 5, 2007); For example, can a word be an earworm? An earworm is a tune that lodges itself in the brain and will not be moved (The New York Times/Jan 11, 2005); It was a simple tune, the perfect ingredients for an earworm <тАж> (The New York Times/Aug 12, 2003); He is touchy about the drinking, because Lloyd painted him as a barfly (The Sunday Times/Jan 20, 2008); His father Freddie was a motor engineer and enthusiastic barfly <тАж> (The Sunday Mirror/May 8, 2007); Down in the Galleria CafГй, oddly, a trio of barflies sat at the bar, staring and silent, like those nighthawksВа<тАж> (Boston Globe/July 19, 2007).


2.2.8 ПСЦзнавальна функцСЦя

ПСЦзнавальна функцСЦя однослСЦвних СЦдСЦом полягаСФ у тому, що однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми функцСЦонують як один СЦз засобСЦв пСЦзнання дСЦйсностСЦ [18, с. 12]. Таким чином, людина може пСЦзнавати обтАЩСФктивну дСЦйснСЦсть за допомогою СЦдСЦом, оскСЦльки за СЦдСЦоматичними знаками закрСЦплено рСЦзноманСЦтнСЦ знання про навколишнСЦй свСЦт. ДвоплановСЦсть СЦдСЦом дозволяСФ наглядно СЦ образно сприймати СЦнформацСЦСЧ, що сприяСФ полегшенню процесу пСЦзнання, оскСЦльки свСЦдомСЦсть людини СФ метафоричною за своСФю природою.


2.2.9 Естетична функцСЦя

Естетична функцСЦя однослСЦвних СЦдСЦом характеризуСФться увагою до плану вираження однослСЦвних СЦдСЦом, якСЦ отримують "асну естетичну цСЦннСЦсть. Естетичне ставлення мовця визначаСФ мовлення як естетичний обтАЩСФкт СЦ вказуСФ на "учнСЦсть, СФмкСЦсть, красу повСЦдомлення.

З точки зору нацСЦональноСЧ свСЦдомостСЦ й культури СЦдСЦом виконують етнокультурну функцСЦю, яка полягаСФ у етноспецифСЦчному висвСЦтленнСЦ подСЦй, явищ та обтАЩСФктСЦв СЦ визначаСФ спосСЦб концептуалСЦзацСЦСЧ й категоризацСЦСЧ обтАЩСФктивноСЧ дСЦйсностСЦ в межах певного етнокультурного осередку.


Висновки роздСЦлу II


Отже, СЦдСЦоми лексичного рСЦвня СФ експресивними одиницями вторинноСЧ номСЦнацСЦСЧ, що володСЦють цСЦлим спектром функцСЦй. Проте, провСЦдною функцСЦСФю СЦ необхСЦдною умовою СЦснування СЦдСЦом СФ експресивнСЦсть. РЖдеальним контекстом функцСЦонування СЦдСЦом та ареною для здСЦйснення впливу СФ публСЦцистичний дискурс. Сучасний англомовний публСЦцистичний дискурс СФ гСЦбридним утворенням рСЦзних типСЦв дискурсу, який характеризуСФться легкою доступнСЦстю до чисельноСЧ аудиторСЦСЧ, лаконСЦчнСЦстю СЦ спрощенням (демократизацСЦСФю) викладення матерСЦалу, креативнСЦстю, проникненням СЦ функцСЦонуванням одиниць зниженого регСЦстру мови, а також чисельним вживанням СЦдСЦом рСЦзних структурних типСЦв та СЧх авторських трансформацСЦй. ЦСЦ фактори пояснюють функцСЦонування СЦдСЦом у якостСЦ ефективного засобу впливу на свСЦдомСЦсть адресата в рамках публСЦцистичного дискурсу.

Отже, на результат обрання субтАЩСФктом дискурсу певноСЧ однослСЦвноСЧ СЦдСЦоми впливаСФ спСЦввСЦдношення мСЦж "асною комунСЦкативною метою, правилами спСЦлкування та доцСЦльнСЦстю однослСЦвних СЦдСЦом у контекстСЦ зазначеноСЧ мети та правил.

Результати проведеного дослСЦдження свСЦдчать, що однослСЦвнСЦ СЦдСЦоми у сучасному англомовному публСЦцистичному дискурсСЦ виступають як знаки СЦллокуцСЦСЧ, маркери СЦнтенцСЦональностСЦ та як засоби прагматичноСЧ когерентностСЦ дискурсу.


Висновки


У данСЦй курсовСЦй ми спробували надати оцСЦнку сучасному стану наукових дослСЦджень в галузСЦ СЦдСЦоматики. Розглянули також феномен "СЦдСЦоматичностСЦ» як такий, що визначаСФ мСЦiе однослСЦвних СЦдСЦом в системСЦ фразеологСЦчних одиниць мови як СЧСЧ ядро, або ключова складова. Ми спробували довести, а точнСЦше довели що поняття "фразеологСЦятАЭ та "СЦдСЦоматикатАЭ перехрещуються, але не суперечать одне одному, що не всСЦ фразеологСЦзми СФ СЦдСЦомами. Зазначили що в СЦдСЦоматичних виразах чСЦтко вСЦдображаСФться нацСЦональний характер народу, СЧхнСФ активне засвоСФння необхСЦдно кожному, хто вивчаСФ мову

Було також зазначено, що саме у публСЦцистичному дискурсу, у якому суб'СФкту приписуСФться найбСЦльш еластична соцСЦальна роль - виражати, тСЦСФю чи СЦншою мСЦрою, СЦнтереси соцСЦуму, належить домСЦнантна роль у сучасному свСЦтСЦ. ПублСЦцистичний дискурс характеризуСФться максимальною СЦнтертекстуальною проникнСЦстю й мСЦнливСЦстю.

РЖдеальним контекстом функцСЦонування однослСЦвних СЦдСЦом та ареною для здСЦйснення впливу СФ публСЦцистичний дискурс. Сучасний англомовний публСЦцистичний дискурс СФ гСЦбридним утворенням рСЦзних типСЦв дискурсу, який характеризуСФться легкою доступнСЦстю до чисельноСЧ аудиторСЦСЧ, лаконСЦчнСЦстю СЦ спрощенням (демократизацСЦСФю) викладення матерСЦалу, креативнСЦстю, проникненням СЦ функцСЦонуванням одиниць зниженого регСЦстру мови, а також чисельним вживанням СЦдСЦом рСЦзних структурних типСЦв та СЧх авторських трансформацСЦй. ЦСЦ фактори пояснюють функцСЦонування СЦдСЦом у якостСЦ ефективного засобу впливу на свСЦдомСЦсть адресата в рамках публСЦцистичного дискурсу.

Мову не можна вважати лише пасивним вСЦдображувачем СЦ накопичувачем СЦнформацСЦСЧ про обтАЩСФктивний свСЦт. Мова сама може бути активним знаряддям формування дСЦйсностСЦ. Наприклад, мова пропаганди використовуСФться для досягнення економСЦчних переваг у бСЦзнесСЦ або полСЦтичних переваг у сферСЦ управлСЦння. У публСЦцистичному дискурсСЦ велику роль вСЦдСЦграСФ лексика з емоцСЦйно-експресивною та оцСЦнною конотацСЦСФю. Щоб надати тексту дискурсу потрСЦбну у цей момент конотацСЦю, слСЦд постСЦйно контролювати лексику, яка у ньому використовуСФться.


Список використаноСЧ лСЦтератури


  1. Мосейчук О. М. До питання про обсяг СЦ природу СЦдСЦоматики / О. М.Мосейчук //ВаМовнСЦ СЦ концептуальнСЦ картини свСЦту : Зб. наук. пр. - Вип. 23 / 2. - К. : Видавничо-полСЦграфСЦчний центр "КиСЧвський унСЦверситеттАЭ, 2007. - С. 55-59.
  2. Мосейчук О. М. КатегорСЦальнСЦ ознаки однослСЦвних СЦдСЦом / О. М.Мосейчук //ВаТези доповСЦдей другого ВсеукраСЧнського форуму "Сучасна англСЦстика: когнСЦцСЦя, комунСЦкацСЦя, тексттАЭ. - ХаркСЦв: ХаркСЦвський нацСЦональний унСЦверситет СЦменСЦ В. Н. КаразСЦна, 2007. - С. 53-54.
  3. СелСЦванова О.О. Сучасна лСЦнгвСЦстика. ТермСЦнологСЦчна енциклопедСЦя. Полтава:ВаДовкСЦлля-К, 2006. - 716 с.
  4. СтрСЦха М. Переклад як нацСЦСФтворення // ЗарубСЦжна лСЦтература. - 2003. №14Ва(318). - С.13-14.
  5. ФСЦнкель О. ТеорСЦя СЦ практика перекладу. - ХаркСЦв: Держ. вид-во УкраСЧни, 1929.Ва- 165 с.
  6. Амосова Н.Н. Основы английской фразеологии. - Л.: Изд-во ЛГУ, 1963. - 208 с.
  7. БитяноваВаМ.ВаР. Социальная психология: наука, практика и образ мыслейВа/ВаМ.ВаР.ВаБитянова.Ва- М. : Издательство ЭКСМО-Пресс, 2001. - 576Вас.
  8. Виноградов В.В. Об основных типах фразеологических единиц в русском языке // Избранные труды. Лексикология и лексикография. - М.: Наука, 1977. - С.140ВатАСВа161.
  9. ВыготскийВаЛ.ВаС. Психология развития человека / Л. С. Выгосткий. тАСВаМ.Ва:ВаИздательство Смисл, Эксмо, 2005. - 1136 с
  10. ГубенкоВаЕ.ВаИ.ВаДискурсивные параметры правовой публицистики /ВаЕ.ВаИ.ВаГубенко. - Режим доступа:Вассылка на сайт удаленаarchive/004/ 04_3_1.php
  11. Ермаков Ю.ВаА. Манипуляция личностью: смысл, приемы, последствия /ВаЮ.ВаА.ВаЕрмаков. - Екатеринбург, 1995. - 208 с.
  12. ЖелтухинаВаМ.ВаР. Специфика "ияния вербалики и невербалики масс-медийной коммуникации на избирательный процесс / М.ВаР.ВаЖелтухина // Массовая культура на рубеже ХХ-ХХРЖ веков: человек и его дискурс : сборник научных трудов [под ред. Ю.ВаА.ВаСорокина, М.ВаР.ВаЖелтухиной].Ва- М. : "АзбуковниктАЭ, 2003.Ва- С. 109-132
  13. КравченкоВаА.ВаВ. Знак, значение, знание: очерк когнитивной философии языка /ВаА.ВаВ. Кравченко.Ва- Иркутск, 2001. - 260 с.
  14. КривоносовВаА.ВаД. PR-текст в системе публичных коммуникаций /ВаА.ВаД.ВаКривоносов. - 2-е изд., доп. - СПб. : Петерб. Востоковедение, 2002. тАСВа279Вас.
  15. Кунин А.В. Основные понятия английской фразеологии как лингвистической диiиплины./ Англо-русский фразеологический словарь. - М.: "Русский язык», 1967. - 1260 с
  16. Медникова Э.М. Предисловие к изданию Дж.Сейдл, У.Макморди "Идиомы английского языка и их употребление». - М.: Высшая школа, 1983. - С.5-6.
  17. Новохачева Н.ВаЮ. Стилистический прием литературной аллюзии в газетнотАСпублицистическом дискурсе конца ХХ - начала XXI векав : автореф. дисс. на соискание науч. степени канд. филол. наук : спец. 10.02.01 тАЮРусский языктАЭ / Н. Ю. Новохачева. - Ставрополь, 2005.Ва- 31Вас.
  18. РевзинаВаО.ВаГ. Дискурс и дискурсивные формации / О.ВаГ.ВаРевзина // Критика и семиотика.Ва- 2005. - Вып. 8. - С. 66-78.
  19. Сейдл Дж., Макморди У. Идиомы английского языка и их употребление. тАСМ.:ВаВысшая школа, 1983. - I-VI+266 c
  20. Словарь американских идиом. / Сост. Спиерс Ричард.А. - М.: Русский язык, 1991 - 464 с.
  21. СлюсареваВаН. А. Функции языка / Н. А. Слюсарева // Лингвистический энциклопедический словарь / [гл. ред. В. Н. Ярцева]. - М. : Советская энциклопедия, 1990. - С. 564-565.
  22. Шанский Н.М. Фразеология современного русского языка. - М.: Высшая школа, 1985. - 160 с.
  23. Швейцер А.Д. Очерк современного английского языка в США. - М.: "Высшая школа», 1963. - 215 с.
  24. ШульдешоваВаТ.ВаВ. Культурно-историческая обусловленность словоупотребления однокоренных лексем в русском и английском языках /ВаТ.ВаВ.ВаШульдешова, В. И. Кирсанов // Новые исследования. - Вестник Ярославского государственного педагогического университета.Ва-Ва2007. - Режим доступаВа: ссылка на сайт удаленаvestnik/ novyeIssledovaniy/ 27_2/
  25. Collins V.H. A Book of English Idioms with Explanations. - London, New-York, Toronto: Longmans, Green and Co., 1960. - 258 p

СЦдСЦома фразеологСЦзм однослСЦвний експресивний

Страницы: Назад 1 Вперед