ПСЦдвищення економСЦчних показникСЦв з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти "ДобропСЦльська

дипломная работа: Экономика

Документы: [1]   Word-127534.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ГРЖРНИЧИЙ УНИВЕРСТИТЕТ РЖНСТИТУТ ЕКОНОМРЖКИ

Факультет фСЦнансово-економСЦчний

Кафедра економСЦчноСЧ кСЦбернетики й СЦнформацСЦйних технологСЦй






ДИПЛОМНА РОБОТА

на присвоСФння освСЦтньо-квалСЦфСЦкацСЦйного рСЦвня "магСЦстра"

за фахом 7.050102 "ЕкономСЦчна кСЦбернетика"

ВлПСЦдвищення економСЦчних показникСЦв з урахуванням сезонних коливань в умовах шахти "ДобропСЦльська»



ГАНРЖЧ АЛРЖНА РЖГОРРЖВНА

КерСЦвник дипломноСЧ роботи

кафедри економСЦчноСЧ

кСЦбернетики й СЦнформацСЦйних

технологСЦй, НецветаСФв В.А.









ДнСЦпропетровськ 2008

РЕФЕРАТ


Пояснювальна записка: 104 сторСЦнки, 32 рисункСЦв, 29 таблиць, 34 посилань. ОбтАЩСФкт дослСЦдження: шахта "ДобропСЦльська» ДХК "ДобропСЦллявугСЦлля». Мета дипломного проекту: пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи шахти "ДобропСЦльська» та максимСЦзацСЦя прибутку. У вступСЦ описана актуальнСЦсть та значимСЦсть теми, сформульованСЦ цСЦлСЦ та задачСЦ дослСЦджень.

У першому роздСЦлСЦ наведена характеристика пСЦдприСФмства, проаналСЦзована його виробничо-господарська дСЦяльнСЦсть, розрахованСЦ основнСЦ економСЦчнСЦ показники фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦ умовах шахти "ДобропСЦльська».

У другому роздСЦлСЦ розроблено методика моделювання процесСЦв отримання прибутку пСЦдприСФмством, построСФнСЦ моделСЦ отримання прибутку для шахти "ДобропСЦльська», проведено аналСЦз отриманих моделей, в результатСЦ вирСЦшення яких отриманСЦ оптимальнСЦ цСЦни на вугСЦлля.

У третьому роздСЦлСЦ розроблено автоматизовану СЦнформацСЦйну систему максимСЦзацСЦСЧ прибутку шахти "ДобропСЦльська».

В роздСЦлСЦ "Охорона працСЦ» мовСЦ йде про безпеку та охорону навколишнього середовища на виробництвСЦ, протипожежну безпеку, а також описанСЦ правила охорони працСЦ при експлуатацСЦСЧ ЕОМ в офСЦсСЦ та на пСЦдприСФмствСЦ.

ПРИБУТОК, МАКСИМРЖЗАЦРЖЯ ПРИБУТКУ, ОПТИМРЖЗАЦРЖЙНА ЗАДАЧА, МОДЕЛЬ ОТРИМАННЯ ПРИБУТКУ, ЕКОНОМРЖЧНРЖ ПОКАЗНИКИ, ЕФЕКТИВНРЖСТЬ СИСТЕМИ, РЖНФОРМАЦРЖЙНА СИСТЕМА, ОПТИМАЛЬНА ЦРЖНА, ТЕХНОЛОГРЖЯ OLAP, СЕЗОННРЖ КОЛИВАННЯ.


ЗМРЖСТ


ВСТУП

1. ЕКОНОМРЖЧНИЙ АНАЛРЖЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ШАХТИ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА". ПОСТАНОВКА ЗАДАЧРЖ ДОСЛРЖДЖЕННЯ

1.1 Характеристика пСЦдприСФмства

1.1.1 ЗагальнСЦ вСЦдомостСЦ

1.1.2 ЕкономСЦчний механСЦзм функцСЦонування пСЦдприСФмства

1.2 АналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльськатАЭ

1.2.1 Роль аналСЦзу господарськоСЧ дСЦяльностСЦ в керуваннСЦ виробництвом СЦ пСЦдвищеннСЦ його ефективностСЦ

1.2.2 ОсновнСЦ показники господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльськатАЭ

1.3 ЕкономСЦчний аналСЦз виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства

1.3.1 Види методики економСЦчного аналСЦзу

1.3.2 Експрес-аналСЦз стану шахти "ДобропСЦльська"

1.3.3 АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ балансу шахти "ДобропСЦльська"

1.3.4 ОцСЦнка погрози банкрутства шахти "ДобропСЦльська"

1.3.5 КласифСЦкацСЦя типу фСЦнансового стСЦйкостСЦ шахти "ДобропСЦльська"

1.4 Етапи та методи цСЦноутворення

1.4.1 Загальна схема розрахунку цСЦн й основнСЦ етапи цСЦноутворення

1.4.2 ВитратнСЦ методи цСЦноутворення

1.4.3 РинковСЦ методи визначення цСЦн

1.4.4 ЕконометричнСЦ методи визначення цСЦн

1.4.5 АдмСЦнСЦстративнСЦ методи визначення цСЦн

1.5 Формулювання мети СЦ задач дослСЦдження

2. ЕКОНОМРЖЧНА МОДЕЛЬ МАКСИМРЖЗАЦРЖРЗ ПРИБУТКУ В УМОВАХ ШАХТИ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА"

2.1 Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством

2.2 Розробка моделей одержання прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська"

2.2.1 Вивчення середовища, структурування ситуацСЦСЧ СЦ формалСЦзацСЦя моделСЦ

2.2.2 ФормалСЦзована постановка оптимСЦзацСЦйних задач

2.2.3 ВхСЦднСЦ данСЦ для моделей

2.2.4 ВибСЦр методу прогнозування даних

2.3 Прийняття рСЦшення по максимСЦзацСЦСЧ прибутку шахти "ДобропСЦльська"

2.4 Прийняття рСЦшення по максимСЦзацСЦСЧ прибутку шахти "ДобропСЦльська"

2.5 ЕкономСЦчна ефективнСЦсть впровадження СЦнформацСЦйноСЧ системи

3. РЖНФОРМАЦРЖЙНА СИСТЕМА ПРЖДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РРЖШЕНЬ (СППР) ПО МАКСИМРЖЗАЦРЖРЗ ПРИБУТКУ НА ШАХТРЖ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА"

3.1 РЖнформацСЦйна система пСЦдтримки прийняття рСЦшень (СППР) по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська"

3.2 Узагальнена структура СЦ вимоги до СППР

3.3 Створення основних елементСЦв СЦнформацСЦйноСЧ системи

3.4 РЖнструкцСЦя користувача

4. ОХОРОНА ПРАЦРЖ РЖ ТЕХНРЖКА БЕЗПЕКИ

4.1 Безпека й охорона навколишнього середовища на шахтСЦ "ДобропСЦльська"

4.2 Правила охорони працСЦ при експлуатацСЦСЧ ЕОМ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ


ВСТУП


УкраСЧна належить до числа держав, що мають не лише крупнСЦ запаси вугСЦлля, але й потужнСЦ традицСЦСЧ його видобутку та переробки - СЦсторСЦя вугСЦльноСЧ промисловостСЦ на украСЧнськСЦй територСЦСЧ налСЦчуСФ понад 200 рокСЦв.

ВугСЦльна промисловСЦсть СФ однСЦСФю з базових для економСЦки УкраСЧни. ВСЦд СЧСЧ стабСЦльностСЦ залежить робота сумСЦжних базових галузей - електроенергетики та металургСЦСЧ, а також забезпечення паливом та енергСЦСФю комунально-побутового сектору краСЧни. З 1996 року вСЦдбуваСФться реструктуризацСЦя вугСЦльноСЧ галузСЦ, потреба у якСЦй зумовлена як загальними процесами економСЦчноСЧ трансформацСЦСЧ та СЧСЧ входженням до свСЦтового економСЦчного простору, так СЦ кризовими явищами, що наростали в украСЧнськСЦй вугСЦльнСЦй галузСЦ протягом останнСЦх майже трьох десятилСЦть.

Водночас, аналСЦз головних показникСЦв роботи вугСЦльноСЧ промисловостСЦ УкраСЧни протягом 1991-2007рр. свСЦдчить, що реструктуризацСЦя поки що не досягла мети, галузь залишаСФться у кризовому станСЦ, що в достроковСЦй перспективСЦ загрожуСФ енергетичнСЦй безпецСЦ краСЧни.

РДдиним можливим виходом з такоСЧ кризи СФ подальше вдосконалення економСЦки, створення умов для всебСЦчного створення пСЦдприСФмництва СЦ розвитку ринкових вСЦдносин.

В умовах ринковоСЧ економСЦки для кожного суб'СФкта пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, незалежно вСЦд форми "асностСЦ, основним необхСЦдно вважати забезпечення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ та платоспроможностСЦ.

Усе це визначаСФ актуальнСЦсть СЦ значимСЦсть теми дослСЦдження, важливСЦсть його результатСЦв не тСЦльки для розвитку вСЦтчизняноСЧ теорСЦСЧ СЦ практики органСЦзацСЦСЧ керування прибутком, але СЦ для пСЦдприСФмства "ДобропСЦльська", що СФ об'СФктом дослСЦдження.

Основна мета дипломного дослСЦдження - пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи СЦ максимСЦзацСЦя прибутку на прикладСЦ шахти "ДобропСЦльська".

ВСЦдповСЦдно до поставленоСЧ мети дослСЦдження в роботСЦ визначенСЦ такСЦ задачСЦ:

  • аналСЦз економСЦчних показникСЦв виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльська";
  • розробка методики моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством;
  • прогноз необхСЦдних даних для моделСЦ з урахуванням аналСЦзу вСЦдомих методСЦв прогнозування;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ виявлення закономСЦрностСЦ прогнозування на основСЦ аналСЦзу чотирьох попереднСЦх рокСЦв за методом урахування сезонних коливань;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ аналСЦзу цСЦн на товари, що пропонуСФ пСЦдприСФмство та фСЦрми-конкуренти;
  • аналСЦз кожноСЧ з розроблених моделей та порСЦвняльний аналСЦз цих моделей мСЦж собою;
  • створення автоматизованоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська".

Научна новизна роботи полягаСФ у розробцСЦ нового методу моделювання економСЦчних процесСЦв з урахуванням сезонних коливань. Цей метод отримав назву "Прогнозування на основСЦ середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань". ВСЦн вСЦдрСЦзняСФться бСЦльш високою точнСЦстю та вСЦрогСЦднСЦстю. КрСЦм того вСЦн спСЦвпадаСФ з вимогами СЦнформацСЦйних технологСЦй OLAP СЦ даСФ однаковСЦ результати прогнозування по рСЦчним, квартальним та мСЦсячним СЦнтервалам.

Практична значимСЦсть роботи полягаСФ в розробцСЦ моделСЦ пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи, максимСЦзацСЦСЧ прибутку СЦ СЧСЧ дослСЦдженнСЦ в умовах шахти "ДобропСЦльська", розробцСЦ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що дозволяСФ вирСЦшувати задачСЦ пСЦдвищення прибутку.

ПублСЦкацСЦСЧ та опробацСЦСЧ. МатерСЦали дипломноСЧ роботи опублСЦковано в збСЦрцСЦ матерСЦалСЦв мСЦжнародноСЧ науково-практичноСЧ конференцСЦСЧ вСЦд 24-26 травня 2007 року "Проблеми СЦ перспективи СЦнновацСЦйного розвитку економСЦки УкраСЧни". Наукова робота на тему "Прогнозування економСЦчних показникСЦв з урахуванням сезонних коливань" на мСЦжнароднСЦй конференцСЦСЧ та конкурсСЦ степендСЦальноСЧ програми Фонду ВСЦктора ПСЦнчука "ЗАВТРА".


1. ЕКОНОМРЖЧНИЙ АНАЛРЖЗ ВИРОБНИЧО-ГОСПОДАРСЬКОРЗ ДРЖЯЛЬНОСТРЖ ШАХТИ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА". ПОСТАНОВКА ЗАДАЧРЖ ДОСЛРЖДЖЕННЯ


У цьому роздСЦлСЦ викладена характеристика пСЦдприСФмства, специфСЦка його дСЦяльностСЦ, опис реалСЦзованих послуг. ПроаналСЦзовано господарську дСЦяльнСЦсть на основСЦ результатСЦв балансу, рСЦчних фСЦнансових показникСЦв. За допомогою економСЦчного аналСЦзу, а саме, експрес-аналСЦзу, горизонтального СЦ вертикального аналСЦзу СЦ показникСЦв лСЦквСЦдностСЦ розрахованСЦ основнСЦ показники ефективностСЦ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, на основСЦ яких висунута основна мета СЦ задачСЦ дослСЦдження в дипломнСЦй роботСЦ.


1.1 Характеристика пСЦдприСФмства


1.1.1 ЗагальнСЦ вСЦдомостСЦ

ВСЦдокремлене пСЦдприСФмство "ШахтатАЭДобропСЦльськатАЭДП" ДобропСЦллявугСЦллятАЭ створено вСЦдповСЦдно до приказу МСЦнСЦстерства вугСЦльноСЧ промисловостСЦ.

Поле шахти "ДобропСЦльськатАЭ розташовано на пСЦвнСЦчно-захСЦднСЦй частинСЦ ЧервоноармСЦйського вугСЦльного району Донбасу на територСЦСЧ ДобропСЦльського адмСЦнСЦстративного району ДонецькоСЧ областСЦ УкраСЧни. Площина шахти розташована поряд з дСЦючими шахтами " БСЦлицькатАЭ, " БСЦлозерськатАЭ та дСЦльницею ДобропСЦльською-КапСЦтальною. ГеографСЦчне положення площини описуСФться наступними координатами: центр поля шахти "ДобропСЦльськатАЭ - 4802912211 пСЦвнСЦчноСЧ широти, 37008126 11 схСЦдноСЧ довготи.

Метою та предметом дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства СФ добича вугСЦлля для найбСЦльш повного задоволення потреб народного господарства СЦ населення в вугСЦллСЦ, реалСЦзацСЦя соцСЦальних СЦ економСЦчних СЦнтересСЦв його робСЦтникСЦв.

В гСЦрничопромисловому вСЦдношеннСЦ шахтою керуСФ ДобропСЦльська Державна Холдингова КомпанСЦя по здобутСЦ вугСЦлля МСЦнвуглепрому УкраСЧни.

ПСЦдроздСЦл "ШахтатАЭДобропСЦльськатАЭ не СФ юридичною особою. Форма "асностСЦ - загальнодержавна. Форма фСЦнансування - державний розрахунок. ОрганСЦзацСЦйно - правова форма господарювання - пСЦдроздСЦл. Головне пСЦдприСФмство - Державне пСЦдприСФмство "ДобропСЦллявугСЦллятАЭ. ПСЦдприСФмство маСФ лСЦцензСЦю на право використання надра № 31726 от 14.01.99 на 20 рокСЦв.

ВлШахта ДобропСЦльська» являСФться лСЦдером ДП "ДобропСЦллявугСЦллятАЭ, яке в свою чергу займаСФ одне з провСЦдних виробничих обтАЩСФднань УкраСЧни.


Таблиця 1.1 - Паспорт пСЦдприСФмства

№ п/п

Параметри

ОдиницСЦ вимСЦру


1

Назва родовища


Донецький вугСЦльний басейн

2

Назва пСЦдприСФмства


шахта "ДобропСЦльська"

3

МСЦiезнаходження (область, район)


Донецька обл. ДобропСЦльський р-н

4

СтадСЦйнСЦсть (геологСЦчне вивчення, дослСЦдно-промислова розробка, експлуатацСЦя)


експлуатацСЦя

5

Форма "асностСЦ


державна

6

РеквСЦзити "асника пСЦдприСФмства (прСЦзвище, телефон, факс)


ДП "Донецька вугСЦльна коксова компанСЦя"

7

РеквСЦзити керСЦвництва (прСЦзвище, телефон, факс)


ПлСФтньов В.А. (06277)2-24-00

8

НаявнСЦсть дозвСЦльних документСЦв




- лСЦцензСЦя (номер, дата видачСЦ, на який термСЦн видана)


№3037, 11.07.2003 р., 16 р.


- гСЦрничий вСЦдвСЦд (номер, дата видачСЦ, на який термСЦн видана)


№ 686, 11.08.2003 р.

9

НаявнСЦсть проекту розробки (дослСЦдно-промисловоСЧ розробки), дата узгодження з ДНОП


Проект маСФться

10

РСЦк здачСЦ пСЦдприСФмства до експлуатацСЦСЧ


1 941р.

11

Проектна виробнича потужнСЦсть

тис.т/рСЦк (м3/добу) (млн.м3/рСЦк)

1000

12

Встановлена виробнича потужнСЦсть

тис.т/рСЦк (м3/добу) (млн.м3/рСЦк)

1000

13

Обсяги виробництва з видобутку за попереднСЦй рСЦк

тис.т/рСЦк (м3/добу) (млн.м3/рСЦк)

1350,3

14

РСЦк вибуття пСЦдприСФмства з експлуатацСЦСЧ за запасами

рСЦк

2083

15

КСЦлькСЦсть продуктивних горизонтСЦв (пластСЦв)

шт.

2(4)


в т.ч.якСЦ розробляються


2(4)

16

БалансовСЦ запаси, всього

тис.т/рСЦк (м3/добу) (млн.м3/рСЦк)

86,7


в тому числСЦ по категорСЦям:




A

млн.т.

14,2


B

млн.т.

23,4


A+B

млн.т.

37,6


C1

млн.т.

49,1


A+B+C1

млн.т.

86,7

17

ПромисловСЦ, всього

млн.т.

55,3

18

РозкритСЦ промисловСЦ запаси

млн.т.

12,6


в тому числСЦ:




ПСЦдготовленСЦ

млн.т.

2,6


в тому числСЦ:




ГотовСЦ до виймання

млн.т.

0,7

19

Середня глибина вСЦдробки

м

508

20

Максимальна глибина вСЦдробки

м

590

21

КоефСЦцСЦСФнт внутрСЦшнСЦх робСЦт

%

-

22

ВартСЦсть основних фондСЦв, всього

тис.грн.

195827

23

Знос основних фондСЦв, всього

%

23,3

24

Вид продукцСЦСЧ та СЧСЧ призначення


Рядове вугСЦлля, концентрат

25

СобСЦвартСЦсть товарноСЧ продукцСЦСЧ

грн./т

141,99

26

Обсяг реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ за останнСЦй рСЦк

тис.грн.

227539

27

ЧисельнСЦсть працСЦвникСЦв, всього

чол.

3104

28

НаявнСЦсть маркшейдерсько-геологСЦчноСЧ служби (за розрахунком/факт)

чол.

15/14

29

КапСЦтальнСЦ вкладення-всього

тис.грн.

оч.-18502/ 10949-11 мСЦс.


- в тому числСЦ: обладнання

тис.грн.

7218/2085


капСЦтальне будСЦвництво

тис.грн.

11284/8864

30

Приток води (при розробцСЦ вугСЦльних, рудних, нерудних родовищ)

м3/рСЦк

411

31

НаявнСЦсть стволСЦв, всього

шт.

4


з них вертикальнСЦ

шт.

4

32

Стан стволСЦв (дата останнього профСЦлювання та вимСЦрювання промСЦжкСЦв)


задовСЦльно (07.2003р.)

33

НаявнСЦсть сховищ, вСЦдвалСЦв (наявнСЦсть паспорта, дата останньоСЧ зйомки)


-

34

НаявнСЦсть свердловин (при розробцСЦ родовищ вуглеводнСЦв, гСЦдромСЦнеральноСЧ сировини) всього:

шт.

-


в тому числСЦ:




- експлуатацСЦйнСЦ

шт.

-


-в бурСЦннСЦ

шт.

-


спостережнСЦ

шт.

-


консервацСЦСЧ

шт.

-


1.1.2 ЕкономСЦчний механСЦзм функцСЦонування пСЦдприСФмства

ПромисловСЦ запаси вугСЦлля складають 60 млн.тонн. Марка вугСЦльних пластСЦв - ГЖО. ВугСЦлля призначено для коксування. ТехнологСЦчно шахта зв`язана з центральною збагачувальною фабрикою "ДобропСЦльськатАЭ. КСЦнцева продукцСЦя - вугСЦльний коксуючийся концентрат марки "ГтАЭ зольнСЦстю - 7,8%, сСЦрка - 2,1%, вологСЦсть - 10,4%. ДСЦяльнСЦстю пСЦдприСФмства СФ: здобич вугСЦлля пСЦдземним способом, забезпечення державного комплексу УкраСЧни вугСЦльною продукцСЦСФю, збут продукцСЦСЧ через систему прямих договорСЦв або товарнСЦ бСЦржСЦ та СЦншСЦ органСЦзацСЦСЧ, зовнСЦшньоекономСЦчна дСЦяльнСЦсть, вСЦдповСЦдно до дСЦючого законодавства УкраСЧни, матерСЦально-технСЦчне забезпечення виробництва продукцСЦСЧ СЦ послуг, оптова торгСЦвля, реалСЦзацСЦя соцСЦальних та економСЦчних СЦнтересСЦв трудового колективу, СЦншСЦ види дСЦяльностСЦ. Основними видами дСЦяльностСЦ шахти СФ здобич вугСЦлля та державна зовнСЦшня торгСЦвля.

Основними споживачами СФ: АвдСЦСФвський КХЗ, Донецький КХЗ, МакСЦСЧвський КХЗ, Ясинуватський КХЗ, ДнСЦпропетровський КХЗ, ДнСЦпродзержинський КХЗ.


1.2 АналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльськатАЭ


1.2.1 Роль аналСЦзу господарськоСЧ дСЦяльностСЦ в керуваннСЦ виробництвом СЦ пСЦдвищеннСЦ його ефективностСЦ

Сучасна гСЦрнича промисловСЦсть характеризуСФться значними обсягами виробництва, великими витратами на видобуток СЦ переробку корисних копалин. Розвиток виробництва вимагаСФ технСЦчного переоснащення СЦ модернСЦзацСЦСЧ шахт, що дСЦють, реформи цСЦноутворення, впровадження рСЦзних форм "асностСЦ, СЦ передбачаСФ строгий облСЦк СЦ контроль витрачання СЦ економСЦСЧ природних, матерСЦальних СЦ фСЦнансових ресурсСЦв СЦз застосуванням рСЦзних методСЦв аналСЦзу.

Розвиток СЦ поглиблення аналСЦзу СФ необхСЦдною умовою стабСЦльноСЧ роботи пСЦдприСФмства СЦ дозволяСФ передбачити СЦ проаналСЦзувати господарську СЦ комерцСЦйну ситуацСЦю на пСЦдприСФмствСЦ для досягнення кСЦнцевоСЧ мети - одержання максимального прибутку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ чи послуг.

Осмислення СЦ розумСЦння СЦнформацСЦСЧ досягаСФться за допомогою проведення економСЦчного аналСЦзу, який у свою чергу СФ ланкою мСЦж облСЦком СЦ прийняттям управлСЦнських рСЦшень. У процесСЦ аналСЦзу первинна СЦнформацСЦя проходить аналСЦтичну обробку: проводиться порСЦвняння досягнутих результатСЦв дСЦяльностСЦ з даними за минулСЦ вСЦдрСЦзки часу, порСЦвняння з показниками СЦнших пСЦдприСФмств СЦ середньо галузевими показниками; проводиться визначення впливу рСЦзних факторСЦв на величину результативних показникСЦв; виявляються недолСЦки та помилки в управлСЦннСЦ пСЦдприСФмством, невикористанСЦ можливостСЦ, перспективи СЦ так далСЦ.

Таким чином, економСЦчний аналСЦз можна розглядати як дСЦяльнСЦсть по пСЦдготовцСЦ даних, необхСЦдних для наукового обТСрунтування й оптимСЦзацСЦСЧ управлСЦнських рСЦшень.[29]

ФункцСЦя керування аналСЦзу господарськоСЧ дСЦяльностСЦ тСЦсно зв'язана з плануванням СЦ прогнозуванням виробництва, оскСЦльки без глибокого аналСЦзу неможливе здСЦйснення цих функцСЦй. АналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ маСФ важливу роль пСЦд час пСЦдготовки СЦнформацСЦСЧ для планування та прогнозування, оцСЦнцСЦ якостСЦ й обТСрунтованостСЦ планових показникСЦв, у перевСЦрцСЦ й об'СФктивнСЦй оцСЦнцСЦ виконання планСЦв. Розробка планСЦв для пСЦдприСФмства також являСФ собою прийняття рСЦшень, що забезпечують розвиток виробництва в планованому вСЦдрСЦзку часу. При цьому враховуються результати виконання попереднСЦх планСЦв, вивчаються тенденцСЦСЧ розвитку економСЦки, виявляються СЦ враховуються додатковСЦ резерви виробництва.

АналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ засобом не тСЦльки обТСрунтування планСЦв, але СЦ контролю за СЧхнСЦм виконанням. Планування починаСФться СЦ закСЦнчуСФться аналСЦзом результатСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства. АналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства дозволяСФ пСЦдвищити рСЦвень планування, зробити його науково обТСрунтованим.

Велика роль придСЦляСФться аналСЦзу у визначеннСЦ СЦ використаннСЦ резервСЦв пСЦдвищення ефективностСЦ виробництва. АналСЦз сприяСФ економСЦчному використанню ресурсСЦв, виявленню СЦ впровадженню досвСЦду попереднСЦх рокСЦв, науковоСЧ органСЦзацСЦСЧ працСЦ, новоСЧ технСЦки СЦ технологСЦСЧ виробництва, попередженню зайвих витрат СЦ так далСЦ.

Таким чином, можна зробити висновок, що аналСЦз господарськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ важливим елементом у системСЦ керування виробництвом, дСЦючим засобом виявлення внутрСЦшньогосподарських резервСЦв, а також основою розробки науково обТСрунтованих планСЦв СЦ управлСЦнських рСЦшень. [27]


1.2.2 ОсновнСЦ показники господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльськатАЭ

До основних економСЦчних показникСЦв, що характеризують дСЦяльнСЦсть розглянутого нами пСЦдприСФмства, тобто, шахти "ДобропСЦльська», вСЦдносяться: показники виробництва продукцСЦСЧ, цСЦновСЦ та показники реалСЦзацСЦСЧ.

Таблиця 1.2 - ДинамСЦка видобутку вугСЦлля

п/п

Найменування показника

Од. вим.

2 001р.

2 002р.

2 003р.

2 004р.

2 005р.

2 006р.

2 007р.

1

Рядове вугСЦлля

т

1300031

1329231

1337006

1350531

1247274

1094644

1228000

2

здобуток середнСЦй за добу

т

3654

3745

3767

3823

3513

3062

3461

3

Число днСЦв роботи шахти

днСЦв

357

356

355

353

356

360

357

4

Концентрат (натур)

т

774781

825506

732725

779888

696402,1

669709,4

470634


Рисунок 1.2 - ДинамСЦка видобутку вугСЦлля


ЗрСЦвнявши показники, ми бачимо, що шахта видала концентрату в 2002 роцСЦ в порСЦвняннСЦ з 2001 роком на 50725 т бСЦльше, у 2003 роцСЦ в порСЦвняннСЦ з 2002 роком на 92781 т менше, а в 2004 роцСЦ в порСЦвняннСЦ з 2003 роком на 47163 т бСЦльше, в 2005 порСЦвняно з 2004 на 83485,9 т менше, в 2006 порСЦвняно з 2005 на 26692,7 менше, а 2007 порСЦвняно з 2006 на 199075 т менше. Проте обтАЩСФми видобутку рядового вугСЦлля збСЦльшуються. ПСЦдприСФмство домагаСФться такого результату завдяки збСЦльшенню середньодобового видобутку вугСЦлля та зменшенню загально шахтних простоСЧв. Можна побачити, що в 2007 роцСЦ обсяг видобутку концентрату значно зменшився, що повтАЩязано зСЦ зносом обладнання. Тому в найближчий час плануСФться переоснащення.


Таблиця 1.3 - ЕкономСЦчнСЦ показники реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля по рокам

НаСЦменування показника

Од. вим.

2 001р.

2 002р.

2 003р.

2 004р.

2 005р.

2 006р.

2 007р.

видобуток

т

1300031

1329231

1337006

1350531

1247274

1094644

1228000

цСЦна

грн.

197,13

198,54

194,64

265,52

277,84

276,54

317,34

реалСЦзацСЦя

т

759934,7

752631,8

741237,4

809732,6

832793,3

742390,9

1087814

реалСЦзацСЦя з ПДВ

тис.грн

166429

165114

144442

227539

246031

224795

357793

витрати по собСЦвартостСЦ

тис.грн

105963

99383

91881

114745

156955

179661

208414

прибуток

тис.грн

32736

38212

32102

74473

48665

7107

89469


Рисунок 1.3 - ДинамСЦка видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля


Скорочення видобутку вугСЦлля негативно оцСЦнюСФться на тлСЦ зростання потреб у вугСЦллСЦ у металургСЦйнСЦй галузСЦ та вСЦтчизняних електростанцСЦй. На дСЦаграмСЦ можна побачити, що незважаючи на зменшення динамСЦки видобутку, обсяг реалСЦзацСЦСЧ постСЦйно збСЦльшуСФться. ОсновнСЦ покупцСЦ вугСЦлля шахти "ДобропСЦльська» наведенСЦ у таблицСЦ.


Таблиця 1.4 - ОсновнСЦ напрямки реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля

покупець

кСЦлькСЦсть тон

цСЦна вугСЦлля

вартСЦсть з урахуванням знижок та ПДВ

ТЕС Ладижинська

5022

226

1328679,77

ТЕС ЗапорСЦзьська

13790,054

226

3389523,17

ТЕС Бурштинська

33813

226

8900380,44

Управ.гор.соц.сфери

3098

226

848147,08

Усього МСЦненерго

55723,054


14466730,46

ГХК "ДУ"

149,1

181,51

38065,97

Дон. ШПУ

50

181,51

13246,06

ш. "БСЦлицька"

359

181,51

89840,24

ДШСУ

23,3

181,51

5609,42

ДШСУ-5

60

181,51

15081,56

Управ. по гасСЦнню

90,95

181,51

22998,06

ДРМЗ

150

181,51

37801,15

ш. "Алмазна"

2,95

181,51

710,21

УМТС

70

181,51

17673,56

ДобропСЦл. автобаза

100

181,51

25348,81

РЖтого рядовка

1055,3


266375,04

ПрацСЦвники

528,625

181,51

139066,94

Дом культури

47

181,51

11957,21

Плав.басейн

50

181,51

13026,37

РЖтого рядовка шахта

625,625


164050,52

Усього вСЦдгрузка

57403,979


14897156,02


Рисунок 1.4 - Обсяг реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля по МСЦненерго


Актуальною залишаСФться проблема ефективного використання родовищ. Через складнСЦ гСЦрничо-геологСЦчнСЦ умови, недосконалСЦ планувальнСЦ рСЦшення, недостатнСЦй технСЦчний СЦ технологСЦчний рСЦвень вуглевидобутку та значнСЦ втрати вугСЦлля пСЦд час вСЦдпрацювання покладСЦв витрати на здобич вугСЦлля постСЦйно зростають. Це змушуСФ керСЦвництво шахти приймати рСЦшення про збСЦльшення цСЦни.


Рисунок 1.5 - ЗалежнСЦсть обсягу реалСЦзацСЦСЧ вСЦд цСЦни


По графСЦку видно, що цСЦнова полСЦтика шахти даСФ змогу збСЦльшити обсяги реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля. Це свСЦдчить про те, що товар пСЦдприСФмства СФ досить конкурентноспроможнСЦм.

АналСЦзуючи економСЦчнСЦ значення показникСЦв дСЦяльностСЦ можна говорити про те, що дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства добре налагоджено. Проте такСЦ загальнСЦ данСЦ не дають можливостСЦ повною мСЦрою охарактеризувати та оцСЦнити ефективнСЦсть роботи пСЦдприСФмства в цСЦлому. Таким чином, бСЦльш ретельне СЦ глибоке вивчення економСЦчних СЦ фСЦнансових показникСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства допоможе виявити слабкСЦ мСЦiя та сильнСЦ сторони пСЦдприСФмства. А також дасть можливСЦсть запропонувати методи пСЦдкрСЦплення слабких мСЦiь та укрСЦплення сильних сторони пСЦдприСФмства.


1.3 ЕкономСЦчний аналСЦз виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства


1.3.1 Види методики економСЦчного аналСЦзу

За методикою вивчення об'СФктСЦв розрСЦзняють якСЦсний СЦ кСЦлькСЦсний аналСЦз, фундаментальний аналСЦз, маржинальний аналСЦз, економСЦко-математичний аналСЦз, експрес-аналСЦз СЦ СЦншСЦ.

ЯкСЦсний аналСЦз - це спосСЦб дослСЦдження, заснований на якСЦсних порСЦвняльних характеристиках СЦ експертних оцСЦнках дослСЦджуваних явищ СЦ процесСЦв.

КСЦлькСЦсний аналСЦз, що також називають факторним, заснований на кСЦлькСЦсних зСЦставленнях СЦ дослСЦдженнСЦ ступеня чутливостСЦ економСЦчних явищ до змСЦни рСЦзних факторСЦв, як внутрСЦшнСЦх, так СЦ зовнСЦшнСЦх.

Фундаментальний аналСЦз являСФ собою заглиблене, комплексне дослСЦдження сутностСЦ дослСЦджуваних явищ з використанням математичного апарата й СЦншого складного СЦнструментарСЦю.

Маржинальний аналСЦз - це метод оцСЦнки й обТСрунтування ефективностСЦ управлСЦнських рСЦшень у бСЦзнесСЦ на пСЦдставСЦ причинно-наслСЦдкового взаСФмозв'язку обсягу продажСЦв, собСЦвартостСЦ, прибутку СЦ розподСЦлу витрат на постСЦйнСЦ СЦ перемСЦннСЦ.

За допомогою економСЦко-математичного аналСЦзу вибираСФться найбСЦльш оптимальний варСЦант рСЦшення економСЦчноСЧ задачСЦ, виявляються резерви пСЦдвищення ефективностСЦ виробництва за рахунок бСЦльш повного використання наявних ресурсСЦв.

Експрес-аналСЦз СФ способом дСЦагностики стану економСЦки пСЦдприСФмства на основСЦ типових ознак, характерних для визначених економСЦчних явищ. Знання ознаки дозволяСФ швидко СЦ точно встановити характер процесСЦв, що вСЦдбуваються, не роблячи глибоких фундаментальних дослСЦджень, що вимагають додаткового часу СЦ засобСЦв. [29]


1.3.2 Експрес-аналСЦз стану шахти "ДобропСЦльська"

Для проведення розрахункСЦв використовуСФмо данСЦ фСЦнансового звСЦту, а саме - Баланс Форми №1 за ДКУД за 2006-2007 року - за рСЦк СЦ ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ показники Форми №2 за ДКУД за 2006-2007 року за рСЦк шахти "ДобропСЦльська".

Таблиця 1.5 - Баланс Форми №1 за ДКУД за 2006-2007 року

БАЛАНС




на 1 сСЦчня 2008 р.




Форма №1

Код за ДКУД

1801001

Актив

Код рядка

На початок звСЦтного перСЦоду

На кСЦнець звСЦтного перСЦоду



на 01.01.2007

I. НеоборотнСЦ активи




НематерСЦальнСЦ активи:




Залишкова вартСЦсть

010



Первинна вартСЦсть

011



Знос

012



Незавершене будСЦвництво

020

24501

31554

ОсновнСЦ засоби:




Залишкова вартСЦсть

030

205744

213273

Первинна вартСЦсть

031

274320

286142

Знос

032

68576

72869

ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ:




якСЦ облСЦковуються за методом участСЦ в капСЦталСЦ СЦнших пСЦдприСФмств

040



СЦншСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ

045



Довгострокова дебСЦторська забаргованнСЦсть

050



РЖвСЦдстроченСЦ податковСЦ активи

060



РЖншСЦ необоротнСЦ активи

070



Усього за роздСЦлом I

080

230245

244827

II. ОборотнСЦ активи




Запаси:




виробничСЦ запаси

100

1580

2222

тварини на вирощуваннСЦ та вСЦдгодСЦвлСЦ

110



незавершене виробництво

120

88

184

готова продукцСЦя

130

496

118

Товари

140

41

45

ВекселСЦ одержанСЦ

150



ДебСЦторська заборгованнСЦсть за товари, роботи, послуги:




чиста реалСЦзацСЦйна вартСЦсть

160

8147

1835

первинна вартСЦсть

161

8147

1835

резерв сумнСЦвних боргСЦв

162



ДебСЦторська заборгованнСЦсть за розрахунками:




з бюджетом

170

1

1

за виданими авансами

180

9536

3030

з нарахованих доходСЦв

190



СЦз внутрСЦшнСЦх розрахункСЦв

200

83089

115936

РЖнша поточна дебСЦторська заборгованСЦсть

210

104

37

ПоточнСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ

220



ГрошовСЦ кошти та СЧх еквСЦваленти:




в нацСЦональнСЦй валютСЦ

230

6945


в СЦноземнСЦй валютСЦ

240



РЖншСЦ оборотнСЦ активи

250

418

273

Усього за роздСЦлом II

260

110445

123681

III. Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв

270

4625

5946

Баланс

280

345286

374454

Пасив

Код рядка


На кСЦнець звСЦтного перСЦоду

I. "асний капСЦтал




статутний капСЦтал

300

42876

42876

Пайовий капСЦтал

310



Додатковий вкладений капСЦтал

320



РЖншСЦй додатковий капСЦтал

330

59703

54855

Резервний капСЦтал

340



НеразподСЦлений прибуток (непокритий збиток)

350

172222

173514

Неоплачений капСЦтал

360



Влучений капСЦтал

370



Усього за роздСЦлом I

380

274801

271245

II. Забеспечення наступних витрат СЦ платежСЦв




Забеспечення виплат персоналу

400

400

5227

РЖншСЦ забеспечення

410



ЦСЦльове фСЦнансування

420

14328

14209

Усього за роздСЦлом II

430

14728

19436

III. ДовгостроковСЦ зобов'язання




ДовгостроковСЦ кредити банкСЦв

440



ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ забов'язання

450



ВСЦдстроченСЦ податковСЦ зобов'язання

460



РЖншСЦ довгостроковСЦ зобов'язання

470



Усього за роздСЦлом III

480

0

0

IV. ПоточнСЦ забов'язання




КороткостроковСЦ кредити банкСЦв

500


12440

Поточна заборгованСЦсть за довгостроковими зобов'язаннями

510



ВекселСЦ виданСЦ

520



Кредиторська заборгованнСЦсть за товари, роботи, послуги

530

4296

3275

ПоточнСЦ забов'язання за розрахунками:




з одержаних авансСЦв

540



з бюджетом

550

8437

2032

з позабюджетних платежСЦв

560



зСЦ страхування

570

5126

6120

з оплати працСЦ

580

8201

5068

з учасниками

590



СЦз внутрСЦшнСЦх розрахункСЦв

600



РЖншСЦ поточнСЦ зобов'язання

610

2276

2539

Усього за роздСЦлом IV

620

28336

31474

V. Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦв

630

27421

52299

Баланс

640

345286

374454


Експрес-аналСЦз - це оцСЦнка фСЦнансових результатСЦв СЦ фСЦнансового стану пСЦдприСФмства. За фСЦнансовим результатом, що показуСФ рентабельнСЦсть, прибутковСЦсть, сумарнСЦ витрати, виторг вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ можна простежити усСЦ фСЦнансовСЦ коефСЦцСЦСФнти, такСЦ як оцСЦнка погрози банкрутства, неплатоспроможнСЦсть.


Таблиця 1.6 - Порядок розрахунку показникСЦв

Показник

Умовне позначення

Формула розрахунку

Нормативне значення

1. АналСЦз майнового стану пСЦдприСФмництва:

Сума господарських засобСЦв у розпорядженнСЦ пСЦдприСФмства

ГЗ

результат балансу

збСЦльшення

ВартСЦсть основних фондСЦв

ВОФ

Залишкова вартСЦсть основних засобСЦв

зменшення

КоефСЦцСЦСФнт зносу основних фондСЦв

ЗОФ

Знос

Первинна вартСЦсть

зменшення

2. ФСЦнансовий стан:

Сума "асних коштСЦв

ВК

власний капСЦтал + довгостроковСЦ зобовтАЩязання - незворотнСЦ активи

збСЦльшення

КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення позикових СЦ "асних коштСЦв

Кпв

позиковий капСЦтал

власний капСЦтал

<1 зменшення

КоефСЦцСЦСФнт покриття

Кп

зворотнСЦ активи

поточнСЦ зобовтАЩязання

>1

Збитки

З

негативний чистий прибуток

не повинен бути

3. ОцСЦнка прибутковостСЦ:

Витрати на виробництво

Зп

матерСЦальнСЦ витрати - витрати на оплату працСЦ - вСЦдрахування в соцСЦальнСЦ служби

зменшення

Прибуток

Пр

чистий прибуток

>0 збСЦльшення

РентабельнСЦсть продажСЦв

Рп

чистий прибуток

виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ

>0 збСЦльшення

РентабельнСЦсть основноСЧ дСЦяльностСЦ

Род

чистий прибуток

витрати на виробництво

>0 збСЦльшення

РентабельнСЦсть "асного капСЦталу

Рвк

чистий прибуток

власний капСЦтал

>0 збСЦльшення

РентабельнСЦсть позикового капСЦталу

Рпк

чистий прибуток

позиковий капСЦтал

>0 збСЦльшення

4. ОцСЦнка динамСЦчностСЦ:

Темпи зростання виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ

Твр

виручка на початок перСЦоду

виручка на кСЦнець перСЦоду

>1 збСЦльшення

Темпи зростання прибутку

Тпр

прибуток на початок перСЦоду

виручка на кСЦнець перСЦоду

>1 збСЦльшення

5. ЕкономСЦчний потенцСЦал:

Виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ

ВР

чистий дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ

збСЦльшення

РентабельнСЦсть активСЦв

РА

чистий прибуток

результат балансу

>0 збСЦльшення

ОборотнСЦсть оборотних коштСЦв

Оок

чистий дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ

оборотнСЦ активи

збСЦльшення

ОборотнСЦсть "асних коштСЦв

Овк

чистий дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ

власнСЦ кошти

збСЦльшення

ОборотнСЦсть дебСЦторськоСЧ заборгованностСЦ

Одз

чистий дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ

дебСЦторська заборгованнСЦсть

збСЦльшення

ОборотнСЦсть кредиторськоСЧ заборгованностСЦ

Окз

чистий дохСЦд вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ

кредиторська заборгованнСЦсть

збСЦльшення

Експрес-аналСЦз фСЦнансового стану шахти "ДобропСЦльська" наведено у таблицСЦ 1.5.

Показники

2006

2007

ВСЦдхилення

+,-

%

1. Стан СЦ динамСЦка економСЦчного потенцСЦалу

Ва

Ва

Ва

Ва

1.1. Майновий стан:

Ва

Ва

Ва

Ва

- сума господарських засобСЦв у розпорядженнСЦ пСЦдприСФмства, тис.грн.

345286

374454

29168

7,8%

- вартСЦсть основних фондСЦв, тис.грн.

205744

213273

7529

3,5%

- коефСЦцСЦСФнт зносу основних фондСЦв

0,250

0,255

0,005

1,8%

1.2. ФСЦнансовий стан:

Ва

Ва

Ва

Ва

- сума "асних коштСЦв, тис.грн.

44556

26418

-18138

-68,7%

- коефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення позикових СЦ "асних коштСЦв

0,000

0,046

0,046

100,0%

- коефСЦцСЦСФнт покриття

3,898

3,930

0,032

0,8%

- збитки

4391

0

-4391

0,0%

2. РезультативнСЦсть фСЦнансово-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ

Ва

Ва

Ва

Ва

2.1. ОцСЦнка прибутковостСЦ:

Ва

Ва

Ва

Ва

- витрати на виробництво, тис.грн.

-53176

-23234

29942

128,9%

- прибуток, тис.грн.

-4391

75580

79971

105,8%

- рентабельнСЦсть продажСЦв, %

-0,020

0,211

0,231

109,2%

- рентабельнСЦсть основноСЧ дСЦяльностСЦ, %

0,083

-3,253

-3,336

102,5%

- рентабельнСЦсть "асного капСЦталу, %

-0,016

0,279

0,295

105,7%

- рентабельнСЦсть позикового капСЦталу, %

0,000

6,076

6,076

100,0%

2.2. ЕкономСЦчний потенцСЦал:

Ва

Ва

Ва

Ва

- виторг вСЦд реалСЦзацСЦСЧ, тис.грн.

30444

64084

33640

52,5%

- рентабельнСЦсть активСЦв, %

-0,013

0,202

0,189

93,7%

- оборотнСЦсть оборотних коштСЦв, днСЦ

0,276

0,518

0,242

46,8%

- оборотнСЦсть основного капСЦталу, днСЦ

0,111

0,236

0,125

53,1%

- оборотнСЦсть дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, днСЦ

0,328

0,539

0,210

39,0%

- оборотнСЦсть кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, днСЦ

7,087

19,568

12,481

63,8%


Таблиця 1.6 - Експрес-аналСЦз фСЦнансового стану шахти "ДобропСЦльська"


Сума господарських засобСЦв, що знаходяться в розпорядженнСЦ пСЦдприСФмства, збСЦльшилася з 345286 тис. грн. до 374454 тис. грн. це збСЦльшення дорСЦвнюСФ 29168 тис. грн. чи в процентному спСЦввСЦдношеннСЦ 7,80 %. Це збСЦльшення зв'язане з введенням у виробництво нових господарських засобСЦв. Також на пСЦдприСФмствСЦ збСЦльшилася вартСЦсть основних фондСЦв на 7529 тис. грн. КоефСЦцСЦСФнт зносу основних фондСЦв зменшився на 1,8 % у зв'язку з тим, що наприкСЦнцСЦ звСЦтного перСЦоду первСЦсна вартСЦсть основних фондСЦв була збСЦльшена, СЦ використання СЧх у господарськСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства було зменшено, що СЦ стало причиною зменшення коефСЦцСЦСФнта зносу основних фондСЦв.

Сума "асних коштСЦв пСЦдприСФмства зменшилася на 68,7 %, що повтАЩязано зСЦ зменшенням нерозподСЦленого прибутку пСЦдприСФмства.

КоефСЦцСЦСФнт покриття показуСФ, на скСЦлькох пСЦдприСФмство здатне покрити позиковСЦ засоби своСЧми "асними. На шахтСЦ "ДобропСЦльська" у 2007 роцСЦ вСЦн дорСЦвнював 0,8%. КоефСЦцСЦСФнт спСЦввСЦдношення позикових СЦ "асних коштСЦв пСЦдприСФмства 0,046. Цей коефСЦцСЦСФнт показуСФ, скСЦльки позикових коштСЦв залучило пСЦдприСФмство на одну гривню вкладених в активи "асних коштСЦв.

В 2007 роцСЦ шахта оформила кредит на закупСЦвлю нового обладнання. ПСЦсля переоснащення на пСЦдприСФмствСЦ зменшилися витрати на виробництво СЦ склали 29942 тис. грн. Прибуток шахти "ДобропСЦльська" збСЦльшився на 79971 тис. грн. (105,8%), це свСЦдчить про те, що пСЦдприСФмство працюСФ стабСЦльно СЦ заробляСФ прибуток. Але це збСЦльшення було недостатнСЦм для того, щоб вСЦдбулося збСЦльшення рентабельнСЦсть основноСЧ дСЦяльностСЦ, але це зменшення великого негативного впливу не дало. Значно збСЦльшилась рентабельнСЦсть продажСЦв - 109,2% , що пазитивно впливаСФ на розвиток пСЦдприСФмства. РентабельнСЦсть "асного капСЦталу наприкСЦнцСЦ 2007 року збСЦльшилася на 0,295 % у порСЦвняннСЦ з кСЦнцем 2006 року, СЦ склала 105,7 %. РентабельнСЦсть позикового капСЦталу пСЦдприСФмства також збСЦльшилась, що пов'язано зСЦ збСЦльшенням крекдитних забов'язань. РентабельнСЦсть активСЦв пСЦдприСФмства збСЦльшилась майже на 93,7 %, це вСЦдбулося через збСЦльшення чистого прибутку пСЦдприСФмства.

Виторг вСЦд реалСЦзацСЦСЧ збСЦльшився з 30444 тис. грн. СЦ наприкСЦнцСЦ 2007 року склав 64084 тис. грн., що на 52,5 % бСЦльше нСЦж наприкСЦнцСЦ 2006 року.

НаприкСЦнцСЦ звСЦтного перСЦоду вСЦдбулося збСЦльшення оборотностСЦ оборотних коштСЦв СЦ складаСФ 518 днСЦв наприкСЦнцСЦ 2007 року, що приблизно 46,8 % бСЦльше, нСЦж наприкСЦнцСЦ 2006 року. Також збСЦльшилася оборотнСЦсть основного капСЦталу на 53,1 % СЦ склала 236 днСЦв проти 111 днСЦв наприкСЦнцСЦ 2006 року. На пСЦдприСФмствСЦ наприкСЦнцСЦ 2007 року вСЦдбулося значне збСЦльшення оборотностСЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ на 39,0 % СЦ склало 539 днСЦв. ОборотнСЦсть кредиторськоСЧ заборгованостСЦ також збСЦльшилася майже на 64 % .


1.3.3 АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ балансу шахти "ДобропСЦльська"

Задача аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ балансу виникаСФ в зв'язку з необхСЦднСЦстю давати оцСЦнку кредитоспроможностСЦ органСЦзацСЦСЧ, тобто його здатностСЦ вчасно СЦ повнСЦстю розраховуватися по усСЦм своСЧм поточним та довгостроковим зобов'язанням. ЛСЦквСЦднСЦсть балансу визначаСФться як ступСЦнь покриття зобов'язань органСЦзацСЦСЧ СЧСЧ активами, термСЦн перетворення яких у грошСЦ вСЦдповСЦдаСФ термСЦну погашення зобов'язань. Тобто чим менше час, що буде потрСЦбно, щоб даний вид активСЦв перетворився в грошСЦ, тим вище СЧхня лСЦквСЦднСЦсть.

АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ полягаСФ в порСЦвняннСЦ засобСЦв по активу, згрупованих по ступенСЦ СЧхньоСЧ лСЦквСЦдностСЦ СЦ розташованих у порядку убування лСЦквСЦдностСЦ, СЦз зобов'язаннями по пасиву, згрупованими по термСЦнах СЧхнього погашення СЦ розташованих у порядку зростання термСЦнСЦв.

УсСЦ активи пСЦдприСФмства в залежностСЦ вСЦд ступення лСЦквСЦдностСЦ, тобто вСЦд швидкостСЦ перетворення в грошовСЦ кошти, можна умовно подСЦлити на наступнСЦ групи.

  1. НайбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи (А1) - сума за всСЦма статтями грошових коштСЦв, що можуть бути використанСЦ для виконання поточних розрахункСЦв негайно. До цСЦСФСЧ групи також вСЦдносяться тСЦ короткостроковСЦ фСЦнансовСЦ вкладення (цСЦннСЦ папери), що можна зрСЦвняти з грошима.
  2. Швидко реалСЦзуСФмСЦ активи (А2) - активи, для перетворення яких в грошовСЦ кошти потребуСФ значного часу. До цСЦСФСЧ групи можна вСЦднести дебСЦторську заборгованСЦсть ( платежСЦ по якСЦй очСЦкуються впродовж 12 мСЦсяцСЦв пСЦсля вСЦдлСЦковоСЧ дати ), СЦншСЦ оборотнСЦ активи.

ЛСЦквСЦднСЦсть цих активСЦв рСЦзна в залежностСЦ вСЦд субтАЩСФктивних та обтАЩСФктивних факторСЦв: квалСЦфСЦкацСЦСЧ фСЦнансових робСЦтникСЦв пСЦдприСФмства, взаСФмовСЦдносин з платниками та СЧх платоспроможнСЦсть, умов кредитування покупцСЦв, органСЦзацСЦСЧ вексельного обСЦгу.

  1. ПовСЦльно реалСЦзуСФмо активи (А3) - статтСЦ роздСЦлу II активу балансу, включаючи запаси та СЦншСЦ оборотнСЦ активи.

ТоварнСЦ запаси не можуть бути реалСЦзованСЦ доки не знайденСЦ покупцСЦ. Часто запаси сировини, матерСЦалСЦв та незавершеноСЧ продукцСЦСЧ потребують додатковоСЧ обробки перш нСЦж СЧх можна буде продавати. СлСЦд звернути увагу на те, що стаття "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ не входить в цю групу.

  1. Важко реалСЦзуСФмСЦ активи (А4) - активи, предназначенСЦ для використання в господарчСЦй дСЦяльностСЦ впродовж значного перСЦоду часу. До цСЦСФСЧ групи можна вСЦднести статтСЦ I роздСЦлу активу баланса "НеоборотнСЦ активитАЭ, а також дебСЦторську заборгованСЦсть, платежСЦ якоСЧ очСЦкуються бСЦльш нСЦж через 12 мСЦсяцСЦв пСЦсля вСЦдлСЦковоСЧ дати. ЗгСЦдно МСЦжнародного стандарту фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ №5 довгострокова дебСЦторська заборгованСЦсть вСЦдноситься до складу СЦнших довгострокових активСЦв.

ПершСЦ три групи активСЦв ( найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи, швидко реалСЦзуСФмСЦ активи, повСЦльно реалСЦзуСФмСЦ активи ) впродовж поточного господарчого перСЦоду можуть постСЦйно змСЦнюватися СЦ вСЦдносяться до поточних активСЦв пСЦдприСФмства. ПоточнСЦ активи бСЦльш лСЦквСЦднСЦ нСЦж СЦнша "аснСЦсть пСЦдприСФмства.

Пасиви балансу за ступенням зростання строкСЦв погашення зобовтАЩязань групуються наступним чином.

  1. НайбСЦльш срочнСЦ зобовтАЩязання (П1) - кредиторська заборгованСЦсть, розрахунки по дивСЦдендам, СЦншСЦ поточнСЦ зобовтАЩязання, а також кредити не погашенСЦ в строки ( за даними додаткСЦв до бухгалтерського балансу).
  2. КороткостроковСЦ пасиви (П2) - короткостроковСЦ кредити банкСЦв та СЦншСЦ займи, що повиннСЦ бути погашенСЦ в перСЦод 12 мСЦсяцСЦв пСЦсля вСЦдлСЦковоСЧ дати.
  3. ДовгостроковСЦ пасиви (П3) - довгостроковСЦ кредити та СЦншСЦ довгостроковСЦ пасиви ( статтСЦ V роздСЦлу балансу "ДовгостроковСЦ пасиви тАЭ).
  4. ПостСЦйнСЦ пасиви (П4) - ( статтСЦ IV роздСЦлу баланса "КапСЦтал СЦ резервитАЭ СЦ деякСЦ статтСЦ VI роздСЦлу балансу, що не вСЦйшли до складу СЦнших груп, "Доходи майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ, "Фонди споживаннятАЭ СЦ "Резерви майбутнСЦх витрат СЦ платежСЦвтАЭ).

Розрахунок аналСЦзу лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства представленСЦ у таблицСЦ 1.7.


Таблиця 1.7 - АналСЦз лСЦквСЦдностСЦ шахти "ДобропСЦльська"

Показники активу балансу

Значення, тис. грн.

Показники пасиву балансу

Значення, тис. грн.

ПлатСЦжний надлишок (недолСЦк), тис. грн.


2006

2007


2006

2007

2006

2007

1. НайбСЦльш лСЦквСЦднСЦ активи

15629

1998

1. НайбСЦльш термСЦновСЦ пасиви

26060

16495

10431

14497

2. Швидко реалСЦзованСЦ активи

93119

119277

2. КороткостроковСЦ пасиви (П2)

14728

31876

-78391

-87401

3. ПовСЦльно реалСЦзованСЦ активи (А3)

6293

8352

3. ДовгостроковСЦ пасиви (П3)

102579

97731

96286

89379

4. Важко реалСЦзованСЦ активи (А4)

230245

244827

4. ПостСЦйнСЦ пасиви (П4)

201919

228352

-28326

-16475

Усього

345286

374454

Усього

345286

374454

0

0


Для визначення лСЦквСЦдностСЦ балансу пСЦдприСФмства варто зСЦставити пСЦдсумки приведених груп по активу та пасиву балансу. ФахСЦвцями баланс вважаСФться абсолютно лСЦквСЦдним, якщо мають мСЦiе спСЦввСЦдношення, що приведенСЦ нижче в таблицСЦ 1.8 у порСЦвняннСЦ з балансом шахти "ДобропСЦльська".

Таблиця 1.8 - ПорСЦвняння абсолютно лСЦквСЦдного балансу з фактичним балансом шахти "ДобропСЦльська"

Абсолютно лСЦквСЦдний баланс

СпСЦввСЦдношення активСЦв та пасивСЦв фактичного балансу

Виконання умови


2006 рСЦк

2007 рСЦк


А1тЙеП1

<

<

Умова не виконуСФться

А2тЙеП2

>

>

Умова виконуСФться

А3тЙеП3

<

<

Умова не виконуСФться

А4тЙдП4

<

<

Умова виконуСФться


ЗСЦставлення найбСЦльш лСЦквСЦдних засобСЦв СЦ швидко реалСЦзованих активСЦв з найбСЦльш термСЦновими зобов'язаннями СЦ короткостроковими пасивами дозволяСФ з'ясувати поточну лСЦквСЦднСЦсть. З таблицСЦ, де визначаСФться лСЦквСЦднСЦсть балансу, можна зробити наступнСЦ висновки. Структура балансу пСЦдприСФмства СФ достатньо лСЦквСЦдною, тому що виконуСФться двСЦ умови лСЦквСЦдностСЦ з чотирьох необхСЦдних. У разСЦ критичноСЧ ситуацСЦСЧ пСЦдприСФмство зможе розрахуватися за своСЧми обов'язками, тому що найбСЦльша кСЦлькСЦсть засобСЦв пСЦдприСФмства приходяться на найбСЦльш термСЦновСЦ пасиви.

Також для бСЦльш повного розумСЦння лСЦквСЦдностСЦ балансу розраховуються такСЦ показники, як поточна лСЦквСЦднСЦсть, перспективна лСЦквСЦднСЦсть та загальний показник лСЦквСЦдностСЦ, заданСЦ формулами (1.1) - (1.3).

Поточна лСЦквСЦднСЦсть, що свСЦдчить про платоспроможнСЦсть (+) чи неплатоспроможностСЦ (-) органСЦзацСЦСЧ на розглядаСФмий моменту промСЦжок часу:


(1.1)


Значення поточноСЧ лСЦквСЦдностСЦ для ТОВ "Фактор-енерго" у 2006 роцСЦ склало 67960 тис. грн., а наприкСЦнцСЦ 2007 року воно вже становило 72904 тис. грн. Це свСЦдчить про те, що у разСЦ виникнення необхСЦдностСЦ найбСЦльш лСЦквСЦднСЦ та швидко реалСЦзованСЦ активи зможуть покрити найбСЦльш термСЦновСЦ та короткостроковСЦ пасиви.

Перспективна лСЦквСЦднСЦсть - це прогноз платоспроможностСЦ на основСЦ порСЦвняння майбутнСЦх надходжень СЦ платежСЦв:


( 1.2)


Значення перспективноСЧ лСЦквСЦдностСЦ для шахти "ДобропСЦльська" у 2007 роцСЦ мало менше значення нСЦж наприкСЦнцСЦ 2006 року и склало 89379 тис. грн., це сталося за рахунок того, що пСЦдприСФмство у 2007 роцСЦ оформило кредит.

Для комплексноСЧ оцСЦнки лСЦквСЦдностСЦ балансу в цСЦлому варто використовувати загальний показник лСЦквСЦдностСЦ, що обчислюСФться по формулСЦ:


(1.3)



Загальний показник лСЦквСЦдностСЦ шахти "ДобропСЦльська" у 2007 роцСЦ дорСЦвнюСФ 1,04, що на 0,04 бСЦльше нСЦж наприкСЦнцСЦ 2006 року.


1.3.4 ОцСЦнка погрози банкрутства шахти "ДобропСЦльська"

ЗгСЦдно наказу МСЦнСЦстерства ЕкономСЦки УкраСЧни № 10 вСЦд 17.01.2001р. видСЦленСЦ три ступенСЦ оцСЦнки неплатоспроможностСЦ. АналСЦз фСЦнансового стану боржника проводиться з метою визначення достатностСЦ приналежного боржнику майна для покриття судових витрат, витрат на виплату винагороди арбСЦтражним керуючим, а також можливостСЦ чи неможливостСЦ вСЦдновлення платоспроможностСЦ боржника.

Зазвичай використовують три коефСЦцСЦСФнти визначення платоспроможностСЦ - це коефСЦцСЦСФнт поточноСЧ платоспроможностСЦ, коефСЦцСЦСФнт забезпечення "асними засобами та коефСЦцСЦСФнт покриття. Але закордоном використовую ще два показника визначення платоспроможностСЦ - коефСЦцСЦСФнт Бивера та коефСЦцСЦСФнт Альтмана. Розрахунки цих коефСЦцСЦСФнтСЦв було проведено за формулами (1.4) - (1.13).

КоефСЦцСЦСФнт поточноСЧ платоспроможностСЦ:


(1.4)


Нормативне значення коефСЦцСЦСФнта поточноСЧ платоспроможностСЦ повинне бути бСЦльше 1. У цьому випадку це значення маСФ велике вСЦдхилення вСЦд нормативного СЦ носить негативний характер, як наприкСЦнцСЦ 2006 року (-21391), так СЦ наприкСЦнцСЦ 2007 року (-31474).

КоефСЦцСЦСФнт забезпечення "асними засобами (критична платоспроможнСЦсть):


(1.5)


Цей коефСЦцСЦСФнт показуСФ наявнСЦсть "асних оборотних коштСЦв пСЦдприСФмства, що використовуються для забезпечення його фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ. Нормативне значення повинне дорСЦвнювати 0,1, якщо ж воно бСЦльше, то оборотних коштСЦв пСЦдприСФмства вистачаСФ, якщо менше - на пСЦдприСФмствСЦ необхСЦднСЦ позиковСЦ засоби. На шахтСЦ "ДобропСЦльська" вистачаСФ оборотних коштСЦв - на початок 2006 року (0,4) СЦ на кСЦнець 2007 року (0,2). Це говорить про те, що пСЦдприСФмству не потрСЦбнСЦ позиковСЦ засоби.

КоефСЦцСЦСФнт покриття (зверхкритична платоспроможнСЦсть):


(1.6)


КоефСЦцСЦСФнт покриття (зверхкритична платоспроможнСЦсть) показуСФ вСЦдношення оборотних активСЦв до суми поточних зобов'язань. Його нормативне значення повинне дорСЦвнювати 1,5. У розрахунках по пСЦдприСФмству значення у кСЦнцСЦ 2006 року становило 3,897, а наприкСЦнцСЦ 2007 року - 3,93.

КоефСЦцСЦСФнт Бивера:


(1.7)


Даний коефСЦцСЦСФнт говорить про те, що пСЦдприСФмство мало недостатньо лСЦквСЦднСЦ активи у 2006 роцСЦ, тому що коефСЦцСЦСФнт мав негативне значення на початку звСЦтного перСЦоду (-0,16). У 2007 роцСЦ економСЦчний стан пСЦдприСФмства стабСЦлСЦзувався (2,4). Нормативне значення лежить у дСЦапазонСЦ вСЦд 1,5 до 2.

КоефСЦцСЦСФнт Альтмана:


(1.8)

де (1.9)

(1.10)

(1.11)

(1.12) (1.13)


У таблицСЦ 1.9 наведенСЦ нормативнСЦ значення для коефСЦцСЦСФнт Альтмана, що визначаСФ ймовСЦрнСЦсть банкрутства пСЦдприСФмства.


Таблиця 1.9 - КоефСЦцСЦСФнти, що визначають ймовСЦрнСЦсть банкрутства

Z

РЖмовСЦрнСЦсть банкрутства

До 1,8

Дуже висока

1,81 - 2,7

Висока

2,71 - 2,99

Можлива

3 СЦ бСЦльше

Дуже низька

ПСЦсля проведення вСЦдповСЦдних пСЦдрахункСЦв можна сказати, що шахтСЦ "ДобропСЦльська" банкрутство майже не загрожуСФ. На початку звСЦтного перСЦоду коефСЦцСЦСФнт Альтмана був дорСЦвнюСФ 3,1, що говорить про дуже низьку СЦмовСЦрнСЦсть настання банкрутства, але наприкСЦнцСЦ 2007 року перСЦоду цей коефСЦцСЦСФнт трохи зменшився СЦ склав 2,75. Це вказуСФ нам на то, що СЦмовСЦрнСЦсть банкрутства можлива, але дуже мала.


1.3.5 КласифСЦкацСЦя типу фСЦнансового стСЦйкостСЦ шахти "ДобропСЦльська"

РДдиного загальновизнаного пСЦдходу до рСЦшення задачСЦ кСЦлькСЦсного визначення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ й побудовСЦ вСЦдповСЦдних алгоритмСЦв оцСЦнки немаСФ. РЖснуСФ два методи оцСЦнки фСЦнансового стану пСЦдприСФмства:

  • для оцСЦнки фСЦнансового стану пСЦдприСФмства необхСЦдно орСЦСФнтуватися винятково на данСЦ про джерела фСЦнансування, тобто на капСЦтал;
  • для оцСЦнки фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ пСЦдприСФмства необхСЦдно аналСЦзувати взаСФмозв'язок мСЦж активом СЦ пасивом балансу, тобто простежувати напрямку використання засобСЦв.

Однак характеристика фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ за допомогою таких показникСЦв навряд чи буде повною - важливо не тСЦльки те, звСЦдки притягнутСЦ засоби, але й куди вони вкладенСЦ, яка структура вкладень.

Тому оцСЦнку фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ пСЦдприСФмства проведено з використанням як коефСЦцСЦСФнтСЦв, розрахованих по пасиву балансу, так СЦ коефСЦцСЦСФнтСЦв, що вСЦдбивають взаСФмозв'язок мСЦж джерелами формування засобСЦв пСЦдприСФмства й структурою вкладень. У таблицСЦ 1.10 приведенСЦ розрахунки, за допомогою яких можна визначити тип фСЦнансового стану пСЦдприСФмства.


Таблиця 1.10 - КласифСЦкацСЦя типу фСЦнансового стСЦйкостСЦ шахти "ДобропСЦльська"

Показники

Роки

2006

2007

Загальна величина запасСЦв: (З)

41

45

НаявнСЦсть "асних оборотних коштСЦв: (Ксоб)

44556

26418

Величина функцСЦонуючого капСЦталу: (Ксдз)

44556

26418

Загальна величина джерел: (Ко)

44556

26418

ВласнСЦ оборотнСЦ кошти: Фс = Ксоб - З

44515

26373

ВласнСЦ оборотнСЦ кошти СЦ довгостроковСЦ джерела формування запасСЦв: Фт = Ксдз - З

44515

26373

Загальна величина основних джерел формування запасСЦв:

Фо = Ко - З

44515

26373

Трикомпонентний показник типу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ:

[S ( В±Фс); S (В± Фт); S (В±Фо)]

(1,1,1)

(1,1,1)


Тип фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ визначаСФться за допомогою трикомпонентного показника, умови за якими вСЦн визначаСФться, а також визначення типу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ для шахти "ДобропСЦльська" наведено у таблицСЦ 1.11.


Показники

Тип фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ





абсолютна

нормальна

хитливе

кризове

1

2

3

4

5

Фс = Ксоб - З

Фс тЙе 0

Фс < 0

Фс < 0

Фс < 0

Фт = Ксдз - З

Фт тЙе 0

Фт тЙе 0

Фт < 0

Фт < 0

Фо = Ко - З

Фо тЙе 0

Фо тЙе 0

Фо тЙе 0

Фо < 0


У 2006 СЦ 2007 роках тип фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ на пСЦдприСФмствСЦ мав такий вигляд S = {1,1,1}. У цСЦй ситуацСЦСЧ пСЦдприСФмство використовуСФ для покриття запасСЦв тСЦльки "аснСЦ оборотнСЦ кошти СЦ зовсСЦм не використовуСФ довгостроковСЦ притягнутСЦ засоби. Цей тип фСЦнансування запасСЦв СФ абсолютним з точки зору фСЦнансового менеджменту. Абсолютний фСЦнансовий стан СФ найбСЦльш бажаним для пСЦдприСФмства.


1.4 Етапи та методи цСЦноутворення


1.4.1 Загальна схема розрахунку цСЦн й основнСЦ етапи цСЦноутворення

Кожен товар маСФ свою цСЦну, але далеко не кожне пСЦдприСФмство може самостСЦйно встановити цСЦну, по якСЦй воно хоче продавати свСЦй товар у достатньому обсязСЦ. В залежностСЦ вСЦд конкретних умов, можливостей фСЦрми-продавця для розрахунку цСЦни можуть бути використанСЦ рСЦзнСЦ методи. Значний вплив на вибСЦр методу розрахунку цСЦни роблять ступСЦнь новизни товару, наявнСЦсть диференцСЦацСЦСЧ товару по якостСЦ, обсяг виробництва, потенцСЦйна спрямованСЦсть товару, стадСЦя життСФвого циклу. Причому мСЦнСЦмально можлива цСЦна визначаСФться в основному собСЦвартСЦстю продукцСЦСЧ, максимально можлива - наявнСЦстю унСЦкальних достоСЧнств виробу. [10]

Таким чином, при виборСЦ методу цСЦноутворення потрСЦбно враховувати як внутрСЦшнСЦ обмеження (витрати й прибуток), так СЦ зовнСЦшнСЦ (купСЦвельна спроможнСЦсть, цСЦни товарСЦв-конкурентСЦв СЦ так далСЦ). Розрахунок цСЦни на товар припускаСФ виконання ряду послСЦдовних етапСЦв у дСЦяльностСЦ економСЦста, що займаСФться утворенням цСЦн. ЦСЦ етапи наведено нижче:

1 етап. Постановка цСЦлей СЦ завдань цСЦноутворення.

ЦСЦна товару виконуСФ найважливСЦшу для пСЦдприСФмства функцСЦю, що складаСФться в одержаннСЦ виторгу вСЦд продажу товарСЦв СЦ реалСЦзацСЦСЧ. КерСЦвництво фСЦрми розглядаСФ цСЦну як змСЦнний фактор, який робить прямий вплив на виторг вСЦд продажу товарСЦв або реалСЦзацСЦСЧ послуг, структуру виробництва, методи роботи пСЦдприСФмства. Тому розраховуючи цСЦну, фСЦрма повинна чСЦтко визначити для себе, яких цСЦлей вона хоче домогтися за допомогою встановлюваноСЧ цСЦни на товар чи послугу, що вона пропонуСФ покупцю. Бо на скСЦльки чСЦтко буде сформульована дана мета пСЦдприСФмством на початку, тим вСЦрнСЦше буде встановлена цСЦна СЦ тим бСЦльш позитивних результатСЦв вона досягне потСЦм.

2 етап. Визначення попиту.

ЦСЦна й попит перебувають у певнСЦй залежностСЦ. ФСЦрма повинна оцСЦнити еластичнСЦсть попиту за цСЦною, визначити ймовСЦрну кСЦлькСЦсть товарСЦв, яку можна продати на ринку протягом певного часу за цСЦнами рСЦзного рСЦвня. Важливо пам'ятати, що попит визначаСФ максимальну цСЦну, по якСЦй пСЦдприСФмство може продати свСЦй товар або реалСЦзувати послуги.

3 етап. ОцСЦнка витрат виробництва.

Витрати виробництва зазвичай визначають мСЦнСЦмальну цСЦну товару чи послуги. Тому на даному етапСЦ пСЦдприСФмство визначаСФ постСЦйнСЦ, змСЦннСЦ, валовСЦ витрати виробництва при рСЦзних обсягах випуску. ВсСЦ фСЦрми прагнуть установити таку цСЦну, що вона покривала б всСЦ витрати виробництва й забезпечувала б достатнСЦй прибуток.

4 етап. АналСЦз цСЦн й якостСЦ товарСЦв конкурентСЦв.

Попит визначаСФ максимальну цСЦну, витрати виробництва - мСЦнСЦмальну, а рСЦзниця мСЦж ними СЦ СФ "поле гри" для ухвалення рСЦшення про рСЦвень цСЦни. На цьому вСЦдрСЦзку вивчають цСЦну СЦ якСЦсть товарСЦв фСЦрм-конкурентСЦв. ТСЦльки вивчивши цСЦни СЦ якСЦсть аналогСЦчних виробСЦв конкурентСЦв, фСЦрма може бСЦльш об'СФктивно визначити положення свого товару по вСЦдношенню до товарСЦв фСЦрм-конкурентСЦв. На основСЦ аналСЦтичного порСЦвняння свого й чужого товару можна буде або встановити бСЦльш високу цСЦну, чим у конкурентСЦв, або, навпаки, бСЦльш низьку.

5 етап. ВибСЦр методу цСЦноутворення.

ЦСЦну можна визначати рСЦзними способами, кожний з яких по-рСЦзному впливаСФ на рСЦвень цСЦни, тому фСЦрми прагнуть вибрати такий метод, що дозволяСФ бСЦльш правильно визначити цСЦну на конкретний товар або послугу.

6 етап. Розрахунок вихСЦдноСЧ цСЦни.

На основСЦ обраного методу визначаСФться можливий рСЦвень цСЦни.

7 етап. ОблСЦк додаткових факторСЦв.

Перш нСЦж визначити остаточний рСЦвень цСЦни, пСЦдприСФмство повинно врахувати ряд додаткових факторСЦв, що впливають на рСЦвень цСЦни, перевСЦрити дотримання цСЦлей цСЦновоСЧ полСЦтики, урахувати реакцСЦю на рСЦвень цСЦни покупцСЦв, посередникСЦв, конкурентСЦв, держави СЦ так далСЦ.

8 етап. Установлення остаточноСЧ цСЦни.

На цьому етапСЦ встановлюСФться остаточний рСЦвень цСЦни на товари або послуги, пропонованСЦ компанСЦСФю до реалСЦзацСЦСЧ, оформляються вСЦдповСЦднСЦ документи.

Методи цСЦноутворення - способи й методи економСЦчних розрахункСЦв СЦ спСЦввСЦдношень цСЦн на товари й послуги.

ВсСЦ методи цСЦноутворення можуть бути об'СФднанСЦ в чотири великСЦ групи: витратнСЦ, ринковСЦ, економетричнСЦ та адмСЦнСЦстративнСЦ, якСЦ наведенСЦ на рисунку 1.6.


1.4.2 ВитратнСЦ методи цСЦноутворення

Витратний метод формування цСЦни базуСФться на розрахунку витрат продавця по створенню СЦ реалСЦзацСЦСЧ товару або послуги.

ВитратнСЦ методи цСЦноутворення ТСрунтуються на витратах продавця СЦ не вСЦдбивають купСЦвельний попит СЦ кон'юнктуру ринку. Цей метод дозволяСФ оцСЦнити частку витрат у цСЦнСЦ кожного товару СЦ робить розрахунок цСЦн точним з бСЦльшим ступенем СЦмовСЦрностСЦ, тому що легше продавцю спрогнозувати своСЧ показники витрат, чим попит СЦ поводження конкурентСЦв. Тому практично кожен продавець у тСЦм чи СЦншому ступенСЦ використовуСФ цСЦ методи у своСЧй практицСЦ при формуваннСЦ механСЦзму цСЦноутворення.

При розрахунку ринковоСЧ цСЦни сьогоднСЦ найбСЦльш широко застосовуються наступнСЦ методи:

  • метод, заснований на визначеннСЦ повних витрат, сутнСЦсть якого складаСФться в пСЦдсумовуваннСЦ сукупних витрат: перемСЦннСЦ (прямСЦ) плюс постСЦйнСЦ (накладнСЦ) витрати СЦ прибутку, що фСЦрма розраховуСФ одержати. Головна перевага даного методу - його простота СЦ зручнСЦсть. Метод повних витрат найбСЦльш розповсюджений на пСЦдприСФмствах з чСЦтко вираженою товарною диференцСЦацСЦСФю для розрахунку цСЦн традицСЦйних товарСЦв, а також для встановлення цСЦн на зовсСЦм новСЦ товари, що не мають цСЦнових обмежень;
  • метод, що орСЦСФнтуСФться на прямСЦ витрати та у той же час враховуСФ сукупнСЦсть всСЦх ринкових умов, особливо умов збуту. СутнСЦсть методу прямих витрат складаСФться у встановленнСЦ цСЦни шляхом додавання до перемСЦнних витрат визначеноСЧ заздалегСЦдь надбавки-прибутку. При цьому, постСЦйнСЦ витрати не розподСЦляються по окремих товарах, а погашаються з рСЦзницСЦ мСЦж сумою цСЦн реалСЦзацСЦСЧ СЦ перемСЦнних витрат на виробництво продукцСЦСЧ. Ця рСЦзниця одержала назву "доданого" чи "маржинального" прибутку. Метод прямих витрат базуСФться на оцСЦнцСЦ потенцСЦйного обсягу продажСЦв по кожнСЦй передбачуванСЦй цСЦнСЦ. ПСЦдраховуСФться сума прямих перемСЦнних витрат СЦ визначаСФться величина нацСЦнки ("маржинального" прибутку) на одиницю продукцСЦСЧ СЦ на весь обсяг прогнозованих продажСЦв чи реалСЦзованого обсягу послуг за передбачуваною цСЦною. ВСЦднСЦмаючи з отриманих сумарних нацСЦнок постСЦйнСЦ витрати, визначають прибуток при реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ;
  • Розрахунок цСЦн на основСЦ методу граничних витрат також базуСФться на аналСЦзСЦ собСЦвартостСЦ, але вСЦн бСЦльш складний, чим розглянутСЦ вище методи. При цьому методСЦ надбавка робиться тСЦльки до гранично високоСЧ собСЦвартостСЦ виробництва кожноСЧ вже наступноСЧ одиницСЦ товару чи послуги. Цей метод виправданий у тому випадку, якщо гарантовано продаж по трохи бСЦльш високСЦй цСЦнСЦ, щоб покрити накладнСЦ витрати пСЦдприСФмства. Даний метод маСФ ряд привабливих моментСЦв, але якщо вСЦн неправильно зрозумСЦлий СЦ недостатньо проконтрольований, може привести до несподСЦваних негативних результатСЦв;
  • Визначення цСЦн методом беззбитковостСЦ використовуСФться тими компанСЦями, що починають брати до уваги ринковСЦ фактори. Цей метод даСФ можливСЦсть порСЦвняти розмСЦри прибутку, одержуваного при рСЦзних цСЦнах, СЦ дозволяСФ компанСЦСЧ, що уже визначила для себе норму прибутку, продавати свСЦй товар за такою цСЦною, що при визначенСЦй програмСЦ випуску дозволила б у максимальному ступенСЦ домогтися виконання цСЦСФСЧ задачСЦ;
  • Основна задача методу облСЦку рентабельностСЦ СЦнвестицСЦй полягаСФ в тому, щоб оцСЦнити повнСЦ витрати при рСЦзних програмах виробництва товару СЦ визначити обсяг випуску, реалСЦзацСЦя якого за визначеною цСЦною дозволить окупити вСЦдповСЦднСЦ капСЦталовкладення. Метод успСЦшно пСЦдходить при прийняттСЦ рСЦшень про величину обсягу нового виробництва для пСЦдприСФмства товару з вСЦдомою ринковою цСЦною на аналогСЦчний товар фСЦрм-конкурентСЦв. [10]


1.4.3 РинковСЦ методи визначення цСЦн

ДеякСЦ фахСЦвцСЦ вважають, що рСЦвень попиту може бути СФдиним фактором, який варто враховувати при визначеннСЦ цСЦн.

Ринковий метод формування цСЦни, орСЦСФнтований на покупцСЦв, СЦншими словами на кориснСЦсть (цСЦннСЦсть) товару й вСЦдбиваючий кон'юнктуру ринку. При такому пСЦдходСЦ до визначення цСЦни на свСЦй товар пСЦдприСФмство виходить з положення, що споживач самостСЦйно оцСЦнюСФ цСЦннСЦсть товару (послуги), беручи в розрахунок основнСЦ СЦ додатковСЦ переваги товару в порСЦвняннСЦ з аналогСЦчними на ринку, рСЦвень СЦ якСЦсть, з урахуванням цих обставин, визначаСФ спСЦввСЦдношення мСЦж оцСЦнкою корисностСЦ товару СЦ його цСЦною.

Основним фактором при цьому методСЦ СФ не витрати продавця, а купСЦвельне сприйняття, що дозволяСФ покупцю з усСЦСФСЧ запропонованоСЧ гамми обрати найбСЦльш оптимальний з погляду цСЦни СЦ якостСЦ товар чи послугу, з погляду на те, що придбання дорогого товару може бути СЦнодСЦ доцСЦльнСЦше, нСЦж покупка бСЦльш дешевого його аналога. РЖншими словами, при такСЦй системСЦ цСЦноутворення споживач вСЦддасть своСЧ грошСЦ за те, що представляСФ для нього бСЦльшу "цСЦннСЦсть", а не за те, що представляСФ собою меншу "вартСЦсть" для виробника (постачальника). ЧутливСЦсть покупця до цСЦни характеризуСФться таким поняттям, як еластичнСЦсть. Знання цСЦновоСЧ еластичностСЦ дозволяСФ менеджерам розрахувати оптимальну цСЦну продажСЦв, що максимСЦзуСФ прибуток. Незважаючи на велику СЦнформативнСЦсть коефСЦцСЦСФнтСЦв еластичностСЦ, даний метод формування цСЦн на практицСЦ застосовуСФться дуже рСЦдко, оскСЦльки з поняттям еластичностСЦ зв'язаний ряд труднощСЦв практичного характеру.

Вплив фактора конкуренцСЦСЧ на ухвалення рСЦшення про встановлення цСЦни на товар залежить вСЦд структури ринку. КомпанСЦСЧ, що дотримуються такоСЧ тактики, встановлюють цСЦну на свСЦй товар нижче рСЦвня конкурентСЦв.

До ринкових методСЦв формування цСЦни вСЦдноситься також метод визначення цСЦн, орСЦСФнтований на наявнСЦсть рСЦвноваги мСЦж витратами виробництва СЦ станом ринку. При даному методСЦ цСЦна не мСЦняСФться при змСЦнСЦ витрат чи рСЦвня попиту тСЦльки тому, що конкуренти теж не змСЦнюють своСЧ цСЦни. Як тСЦльки конкуренти змСЦнили цСЦни, фСЦрма змСЦнюСФ цСЦни на свСЦй товар, хоча витрати СЦ попит залишилися без змСЦни. Також цьому методу вСЦддають перевагу фСЦрми, яким важко визначити "аснСЦ витрати СЦ вважають дСЦючСЦ цСЦни базою для визначення цСЦн на своСЧ товари. Це дозволяСФ уникнути ризику, зв'язаного з установленням "асноСЧ цСЦни. [25]


1.4.4 ЕконометричнСЦ методи визначення цСЦн

Економетричний метод формування цСЦни заснований на спСЦввСЦдношеннСЦ цСЦни до визначеного параметра, що характеризуСФ цСЦннСЦсть товару аналогСЦчного ряду чи вхСЦдних у товар СЦнших складових частин.

ФСЦрми часто мають необхСЦднСЦсть у проектуваннСЦ й освоСФннСЦ виробництва такоСЧ продукцСЦСЧ, що не замСЦняСФ ранСЦше освоСФну, а доповнюСФ чи розширюСФ вже СЦснуючий параметричний ряд виробСЦв. Параметричний ряд - це сукупнСЦсть конструктивно СЦ технологСЦчно однорСЦдних виробСЦв, призначених для виконання одних функцСЦй СЦ вСЦдрСЦзняющихся друг вСЦд друга значеннями основних технСЦко-економСЦчних параметрСЦв вСЦдповСЦдно до виконаних виробничих операцСЦй.

АналСЦз виробничих витрат дозволяСФ встановити, що норми витрат матерСЦальних СЦ трудових ресурсСЦв, як правило, змСЦнюються при корегуваннСЦ технСЦко-економСЦчних параметрСЦв.

РЖснуСФ ряд методСЦв побудови цСЦн на нову продукцСЦю в залежностСЦ вСЦд рСЦвня СЧСЧ споживчих "астивостей з урахуванням нормативСЦв витрат на одиницю параметра. ТакСЦ методи одержали назву нормативно-параметричних, до них вСЦдносять такСЦ методи, як:

Метод питомих показникСЦв. ВикористовуСФться для визначення й аналСЦзу цСЦн невеликих груп продукцСЦСЧ, що характеризуСФться наявнСЦстю одного основного параметра, величина якого значною мСЦрою визначаСФ загальний рСЦвень цСЦни виробу. При даному методСЦ спочатку розраховуСФться питома цСЦна, що дорСЦвнюСФ вСЦдношенню цСЦни базисного виробу до величини параметра базисного виробу, а потСЦм розраховуСФться цСЦна нового виробу, що являСФ собою питому цСЦну, помножену на значення основного параметра нового виробу у вСЦдповСЦдних одиницях вимСЦру. Цей метод можна застосовувати для обТСрунтування рСЦвня СЦ спСЦввСЦдношень цСЦн невеликих параметричних груп продукцСЦСЧ, що мають нескладну конструкцСЦю СЦ характеризуються одним параметром;

Метод регресивного аналСЦзу. ЗастосовуСФться для визначення залежностей змСЦни цСЦни вСЦд змСЦни технСЦко-економСЦчних параметрСЦв продукцСЦСЧ, що вСЦдноситься до даного ряду, побудови СЦ цСЦннСЦсних спСЦввСЦдношень:


Ц = f (Х12,...Хn ), (1.14)


де X1,2тАжn - параметри виробу.

КСЦлькСЦсна залежнСЦсть мСЦж змСЦнами результативного (Ц) СЦ факторних (XСЦ) ознак знаходиться на основСЦ методу регресСЦйного аналСЦзу. При цьому можуть бути отриманСЦ рСЦзнСЦ рСЦвняння регресСЦСЧ: лСЦнСЦйне, статечне СЦ параболСЦчне.

Баловий метод. ПолягаСФ в тому, що на основСЦ експертних оцСЦнок значимостСЦ параметрСЦв виробСЦв для споживачСЦв кожному параметру привласнюСФться визначене число балСЦв, пСЦдсумовування яких даСФ оцСЦнку технСЦко-економСЦчного рСЦвня виробу. ЦСЦна на новий вирСЦб при даному методСЦ розраховуСФться так:

1) визначаСФться цСЦна одного бала:


(1.15)


2) визначаСФться цСЦна нового виробу:


(1.16)


де Цб - цСЦна базового виробу-еталона;

Ббi - балова оцСЦнка СЦ-го параметра базового виробу;

Бнi - балова оцСЦнка СЦ-го параметра нового виробу;

Ц' - цСЦна одного бала;

Vi - вагомСЦсть параметра.

Даний метод застосовуСФться в тому випадку, коли важливо оцСЦнити надСЦйнСЦсть роботи, зовнСЦшнСЦй вигляд товару СЦ так далСЦ.

Агрегатний метод. ВСЦн полягаСФ в пСЦдсумовуваннСЦ цСЦн окремих конструктивних частин виробСЦв, що входять у параметричний ряд, з додаванням вартостСЦ оригСЦнальних вузлСЦв, витрат на зборку СЦ нормативного прибутку. [10]


1.4.5 АдмСЦнСЦстративнСЦ методи визначення цСЦн

АдмСЦнСЦстративний метод формування цСЦни, заснований на директивному розпорядженнСЦ по встановленню того чи СЦншого рСЦвня чи межСЦ цСЦн уповноваженими на те державними органами.

Систематизуючи в загальному видСЦ форми адмСЦнСЦстративного регулювання цСЦноутворення, можна видСЦлити наступнСЦ:

  1. встановлення фСЦксованих цСЦн СЦ тарифСЦв;
  2. встановлення меж можливого росту цСЦн за визначений перСЦод часу чи граничного рСЦвня цСЦни: максимального чи мСЦнСЦмального рСЦвня цСЦни;
  3. встановлення граничного нормативу рентабельностСЦ (бажаного доходу);
  4. загальне заморожування цСЦн (застосовуСФться при сильному розвитку СЦнфляцСЦСЧ) чи заморожування цСЦн на окремСЦ групи товарСЦв;
  5. встановлення граничних розмСЦрСЦв постачальницько-збутових СЦ торгових надбавок;
  6. декларування цСЦн;
  7. встановлення рекомендацСЦйних цСЦн по найважливСЦших видах товарСЦв.


1.5 Формулювання мети СЦ задач дослСЦдження


В умовах ринковоСЧ економСЦки для кожного суб'СФкта пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, незалежно вСЦд форми "асностСЦ, основним необхСЦдно вважати забезпечення фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ та платоспроможностСЦ.

Усе це визначаСФ актуальнСЦсть СЦ значимСЦсть теми дослСЦдження, важливСЦсть його результатСЦв не тСЦльки для розвитку вСЦтчизняноСЧ теорСЦСЧ СЦ практики органСЦзацСЦСЧ керування прибутком, але СЦ для пСЦдприСФмства "ДобропСЦльська", що СФ об'СФктом дослСЦдження.

Основна мета дипломного дослСЦдження - пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи СЦ максимСЦзацСЦя прибутку на прикладСЦ шахти "ДобропСЦльська».

ВСЦдповСЦдно до поставленоСЧ мети дослСЦдження в роботСЦ визначенСЦ такСЦ задачСЦ:

  • аналСЦз економСЦчних показникСЦв виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльська»;
  • розробка методики моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством;
  • прогноз необхСЦдних даних для моделСЦ з урахуванням аналСЦзу вСЦдомих методСЦв прогнозування;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ виявлення закономСЦрностСЦ прогнозування на основСЦ аналСЦзу чотирьох попереднСЦх рокСЦв за методом урахування сезонних коливань;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ аналСЦзу цСЦн на товари, що пропонуСФ пСЦдприСФмство та фСЦрми-конкуренти;
  • аналСЦз кожноСЧ з розроблених моделей та порСЦвняльний аналСЦз цих моделей мСЦж собою;
  • створення автоматизованоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська».

Практична значимСЦсть роботи полягаСФ в розробцСЦ моделСЦ пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи, максимСЦзацСЦСЧ прибутку СЦ СЧСЧ дослСЦдженнСЦ в умовах шахти "ДобропСЦльська», розробцСЦ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що дозволяСФ вирСЦшувати задачСЦ пСЦдвищення прибутку.


2 ЕКОНОМРЖЧНА МОДЕЛЬ МАКСИМРЖЗАЦРЖРЗ ПРИБУТКУ В УМОВАХ ШАХТИ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА"


ЕлектроннСЦ таблицСЦ Microsoft Excel стали сьогоднСЦ невСЦд'СФмною частиною нашого життя. Багато пСЦдприСФмств ведуть досить таки успСЦшно облСЦк з використанням табличного процесора Microsoft Excel. Зараз електроннСЦ таблицСЦ стали мовою повсякденного спСЦлкування також й у менеджментСЦ. Застосування електронних таблиць дозволило менеджерам самостСЦйно створювати й аналСЦзувати рСЦзнСЦ моделСЦ, для прийняття оптимального СЦ правильного рСЦшення. У даному роздСЦлСЦ мова пСЦде про те, як за допомогою електронних таблиць Excel можна створити моделСЦ для аналСЦзу ситуацСЦй у сферСЦ менеджменту. ЦСЦль складаСФться у вивченнСЦ моделей керування, заснованих на електронних таблицях: що вони собою представляють, як створюються, використовуються, СЦ що можна довСЦдатися з СЧх допомогою. Таким чином, в основСЦ успСЦху пСЦдприСФмства буде лежати набСЦр управлСЦнських моделей для пСЦдтримки процесу прийняття рСЦшень для пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи, а саме одержання максимального прибутку. ПСЦдхСЦд складаСФться в розробцСЦ СЦ наступному аналСЦзСЦ моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку. На пСЦдставСЦ проведеного аналСЦзу будуть запропонованСЦ рСЦшення по полСЦпшенню виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльська".


2.1 Розробка методики моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством


ДСЦяльнСЦсть керуючого персоналу будь-якого пСЦдприСФмства завжди спрямована на одержання прибутку, а саме на СЧСЧ максимально можливий обсяг. У будь-якСЦй сформованСЦй управлСЦнськСЦй ситуацСЦСЧ менеджер аналСЦзуСФ можливСЦ рСЦшення, приймаСФ найбСЦльш прийнятнСЦ рСЦшення, реалСЦзуСФ його, у результатСЦ чого органСЦзацСЦя дСЦстаСФ визначений прибуток. ГрафСЦчно процес реалСЦзацСЦСЧ управлСЦнських рСЦшень по одержанню прибутку на будь-якСЦм пСЦдприСФмствСЦ показано на рисунку 2.1.




Рисунок 2.1 - Процес реалСЦзацСЦСЧ управлСЦнських рСЦшень по одержанню прибутку


ЕкономСЦчне моделювання СФ науковим методом, реалСЦзацСЦСФю якого не повиннСЦ займатися тСЦльки винятково фахСЦвцСЦ з моделювання. Оперативне керування впливаСФ на всСЦ аспекти процесу моделювання, тому безпосереднСФ залучення менеджера до даного процесу це застава успСЦшного застосування результатСЦв моделювання в реальнСЦй дСЦйсностСЦ.

Менеджери мають дуже важливу роль пСЦд час формування СЦдеСЧ, створення моделСЦ, СЧСЧ СЦнтерпретацСЦСЧ СЦ при реалСЦзацСЦСЧ рСЦшень. Тому успСЦшний менеджер повинний знати наступне:

  1. якСЦ ситуацСЦСЧ пСЦддаються моделюванню;
  2. як одержати потрСЦбнСЦ для побудови моделСЦ чи данСЦ як витягти СЧх з великих масивСЦв даних, СЦ якСЦ СЦснують методи аналСЦзу моделей, що допомагають у прийняттСЦ управлСЦнських рСЦшень;
  3. що можна зробити, щоб витягти максимальну користь з СЦнтерпретацСЦСЧ моделСЦ СЦ реалСЦзацСЦСЧ рСЦшення.

МоделСЦ вСЦдСЦграють рСЦзну роль на рСЦзних рСЦвнях керування компанСЦСФю. На верхньому рСЦвнСЦ моделСЦ, як правило, пропонують СЦнформацСЦю СЦ допомагають зрозумСЦти проблему. Вони використовуються як засоби стратегСЦчного планування: для того, щоб передбачати майбутнСФ, дослСЦджувати альтернативи, розробити кСЦлька планСЦв на випадок непередбаченого розвитку подСЦй, пСЦдвищити гнучкСЦсть виробництва СЦ скоротити час реакцСЦСЧ на вимоги часу. На бСЦльш низькому рСЦвнСЦ моделСЦ частСЦше використовуються для того, щоб запропонувати рСЦшення, що рекомендуються.

На рСЦзних рСЦвнях керування компанСЦСФю моделСЦ можуть використовуватися по-рСЦзному з ряду причин. Чим нижче рСЦвень органСЦзацСЦСЧ, тим простСЦше задачСЦ й альтернативи. ВзаСФмодСЦСЧ легше описати кСЦлькСЦсно, тому що частСЦше бСЦльш доступнСЦ точнСЦ данСЦ, бСЦльш визначеноСЧ СФ СЦ майбутнСФ середовище реалСЦзацСЦСЧ рСЦшення. КрСЦм того, досить часто повторюються однаковСЦ чи схожСЦ ситуацСЦСЧ для прийняття рСЦшень, що дозволяСФ зменшити витрати на збСЦр даних СЦ розробку моделСЦ за рахунок СЧСЧ багаторазового використання.

Способи використання моделей так само рСЦзноманСЦтнСЦ. За допомогою моделей можна продати чи СЦдею проект, замовити оптимальну кСЦлькСЦсть продукцСЦСЧ чи краще органСЦзувати роботу гСЦгантськоСЧ багатонацСЦональноСЧ корпорацСЦСЧ. У будь-якому випадку моделСЦ забезпечують структуру для цСЦлСЦсного логСЦчного аналСЦзу. МоделСЦ широко використовуються завдяки тому, що змушують виконати такСЦ дСЦСЧ:

  1. визначити цСЦлСЦ;
  2. визначити типи рСЦшень, що впливають на досягнення цих цСЦлей;
  3. виявити СЦ зафСЦксувати взаСФмозв'язку мСЦж цими рСЦшеннями;
  4. вивчити вхСЦднСЦ в них перемСЦннСЦ СЦ визначити можливСЦсть СЧхнього вимСЦру;
  5. з'ясувати якСЦ данСЦ потрСЦбнСЦ для кСЦлькСЦсного визначення значень перемСЦнних СЦ знайти спосСЦб описати СЧхнСЦй взаСФмний вплив;
  6. визначити якСЦ обмеження можуть накладатися на значення перемСЦнних;
  7. обговорити СЦдеСЧ з членами групи, що допомагаСФ СЧхнСЦй спСЦльнСЦй роботСЦ;
  8. модель можна використовувати як засСЦб для оцСЦнки й обговорення рСЦзних варСЦантСЦв полСЦтики компанСЦСЧ, якщо кожен варСЦант чи ряд рСЦшень оцСЦнюСФться з тих самих позицСЦй, згСЦдно тим же формулам, що описують взаСФмозв'язку й обмеження. БСЦльш того, моделСЦ можна перевСЦрити безпосередньо на практицСЦ й удосконалити, використовуючи досвСЦд;
  9. моделСЦ, заснованСЦ на електронних таблицях надають менеджерам можливСЦсть систематично використовувати могутнСЦ аналСЦтичнСЦ методи.

ТакСЦ моделСЦ дозволяють оперувати великим числом перемСЦнних СЦ описувати СЧх взаСФмозв'язок, що не пСЦд силу зробити в розумСЦ. МоделСЦ дозволяють одночасно використовувати аналСЦтичнСЦ можливостСЦ електронних таблиць, можливостСЦ збереження даних СЦ обробки даних за допомогою обчислювальних ресурсСЦв комп'ютерСЦв.

Для пояснення цих положень необхСЦдно бСЦльш докладно розглянути роль СЦ мСЦiе моделей у реальному свСЦтСЦ. Жодна модель не в змозСЦ цСЦлком охопити реальнСЦсть. Кожна модель СФ деякою абстракцСЦСФю, тобто описуСФ тСЦльки деякСЦ можливСЦ взаСФмозв'язки реального свСЦту СЦ приблизно представляСФ вСЦдносини мСЦж ними. З цього випливаСФ правило, що визначаСФ, коли варто використовувати моделСЦ: модель варто використовувати в тому випадку, якщо з СЧСЧ допомогою приймаються бСЦльш удалСЦ рСЦшення, чим без СЧСЧ.

Незважаючи на те, що в ходСЦ аналСЦзу багатьох моделей виникають "оптимальнСЦ" рСЦшення, важливо розумСЦти, що такСЦ рСЦшення СФ оптимальними для формальних, але вони можуть СЦ не бути такими в реальнСЦй ситуацСЦСЧ. ТермСЦн "оптимальнСЦсть" вСЦдноситься до моделей, а не до реальностСЦ. Те, що оптимально в моделСЦ, аж нСЦяк не завжди оптимально в реальному життСЦ.

РЖнодСЦ СФ сенс говорити про оптимальнСЦ рСЦшення стосовно до реальних ситуацСЦй у керуваннСЦ бСЦзнесом. Саме тому важливо, щоб менеджер був впевненим, що запропонованСЦ моделСЦ рСЦшення мають сенс СЦ задовольняють його СЦнтуСЧтивним вимогам. Таким чином, для менеджера дуже важливо оцСЦнити модель СЦ визначити, наскСЦльки варто довСЦряти СЧй. Але завжди потрСЦбно бути готовим до того, що виникнуть якСЦсь змСЦни СЦ старСЦ рСЦшення перестануть спрацьовувати. РЖснуСФ чимало доказСЦв, що процес моделювання можна успСЦшно застосовувати тодСЦ, коли середовище навколо бСЦзнесу-ситуацСЦСЧ мСЦняСФться так, що стандартна полСЦтика СЦ практичнСЦ методи стають неадекватними.

  1. Безумовно, не можна гарантувати, що використання моделСЦ завжди дасть позитивний результат, але, незважаючи на його недосконалСЦсть, цей пСЦдхСЦд найбСЦльш рацСЦональний СЦз усСЦх можливих. БСЦльш того, як СЦ сам процес моделювання, управлСЦнськСЦ ситуацСЦСЧ в дСЦйсностСЦ розвиваються скорСЦше циклСЦчно, чим послСЦдовно. Тобто вони виникають повторно СЦ мають потребу в повторному розглядСЦ й обробцСЦ. [19]
  2. РЖснуСФ три типи моделей: фСЦзичнСЦ, аналоговСЦ СЦ символСЦчнСЦ моделСЦ. Менеджерам приходиться працювати з усСЦма трьома типами моделей, але найчастСЦше з аналоговими моделями, представленими у формСЦ дСЦаграм СЦ графСЦкСЦв, а також СЦз символСЦчними моделями у видСЦ електронноСЧ таблицСЦ чи звСЦтСЦв СЦнформацСЦйно-керуючоСЧ системи.

УсСЦ моделСЦ створюються людиною, починаючи з простих, СЦ закСЦнчуючи складними. Для моделювання ситуацСЦСЧ спочатку потрСЦбно представити СЧСЧ структурованим образом, тобто необхСЦдно виробити деякий спосСЦб, що дозволить систематично обмСЦркувати дану ситуацСЦю. Варто пам'ятати, що найчастСЦше приходиться мати справу з формулюваннями управлСЦнських ситуацСЦй у видСЦ деяких ознак, а не у формСЦ чСЦткоСЧ постановки проблем. Постановка проблеми мСЦстить у собСЦ можливСЦ рСЦшення СЦ метод вимСЦру СЧхньоСЧ ефективностСЦ, що являють собою двСЦ ключовСЦ складовСЦ частини будь-якоСЧ моделСЦ. Структурування - це перехСЦд вСЦд СЦнтуСЧтивного розумСЦння до чСЦткоСЧ постановки проблеми. Це винятково важливе умСЦння, яким повинний володСЦти менеджер, щоб успСЦшно розробляти моделСЦ.

При кСЦлькСЦсному моделюваннСЦ бСЦзнесу-середовища необхСЦдно описувати взаСФмодСЦСЧ багатьох перемСЦнних. Для цього потрСЦбно сформулювати математичну модель, яка умовно дСЦлиться на такСЦ етапи:

  1. вивчення середовища з метою структурування управлСЦнськоСЧ ситуацСЦСЧ;
  2. формалСЦзацСЦя представлення про ситуацСЦю;
  3. побудова символСЦчноСЧ СЦ кСЦлькСЦсноСЧ моделСЦ. [14]

При структуруваннСЦ управлСЦнськоСЧ ситуацСЦСЧ використовуються математичнСЦ СЦ табличнСЦ моделСЦ, у якостСЦ яких творець моделСЦ повинний вибрати СЦ видСЦлити аспекти СЦ "астивСЦ ситуацСЦСЧ, що розглядаСФться. НайважливСЦшоСЧ складовоСЧ успСЦху СФ досвСЦд у створеннСЦ моделей, СЦ роботи у вСЦдповСЦднСЦй середовищСЦ.

ФормалСЦзацСЦя представлення про ситуацСЦю, полягаСФ в концептуальному аналСЦзСЦ, пСЦд час якого необхСЦдно прийняти визначенСЦ припущення. ОскСЦльки розглянута управлСЦнська ситуацСЦя мСЦстить у собСЦ цСЦлСЦ СЦ рСЦшення, СЧх необхСЦдно визначити й обТСрунтувати. РЖснуСФ кСЦлька способСЦв визначити перемСЦннСЦ рСЦшення, але не завжди вСЦдразу вдаСФться знайти найбСЦльш придатне СЦ правильне визначення. ЦСЦлСЦ також можуть бути не цСЦлком яснСЦ. НавСЦть найбСЦльш здатнСЦ менеджери можуть не мати точного представлення про те, якСЦ результати вони хочуть одержати. Проблеми виникають СЦ в тому випадку, коли цСЦлей занадто багато, а вибрати необхСЦдно одну.

На рисунку 2.2 представлено перший етап формалСЦзацСЦСЧ управлСЦнського рСЦшення для формулювання задачСЦ - виявлення основних складових моделСЦ. На даному етапСЦ основна увага придСЦляСФться визначенню входСЦв, тобто того, що модель повинна обробляти, СЦ виходСЦв - того, що модель робить. На даному етапСЦ модель зветься "чорна скриня", тому що ще не вСЦдомо, яка логСЦка буде реалСЦзована в моделСЦ.



Рисунок 2.2 - Представлення моделСЦ у видСЦ "чорноСЧ скринСЦ"


ПСЦсля визначення того, яка СЦнформацСЦя буде подаватися на входСЦ, СЦ яку СЦнформацСЦю необхСЦдно одержати на виходСЦ з моделСЦ, необхСЦдно розбити СЧСЧ на двСЦ категорСЦй. ВхСЦдна СЦнформацСЦя, СЦменована зовнСЦшнСЦми перемСЦнними, подСЦляСФться на рСЦшення - перемСЦннСЦ, контрольованСЦ менеджером, СЦ параметри - перемСЦннСЦ, котрими менеджер керувати не може. Багато неконтрольованих вхСЦдних величин можуть бути невСЦдомСЦ заздалегСЦдь. Тому, трактуючи СЧх як параметри, можна будувати модель так, нСЦбито вони були заздалегСЦдь вСЦдомСЦ. ПСЦзнСЦше можна конкретизувати чисельнСЦ значення даних величин, проаналСЦзувавши данСЦ й оцСЦнивши цСЦ значення, чи просто задати передбачуванСЦ значення величин при аналСЦзСЦ моделСЦ.

РЖнформацСЦя, що одержуСФться на виходСЦ, називана внутрСЦшнСЦми перемСЦнними, подСЦляСФться на показники (критерСЦСЧ) ефективностСЦ - перемСЦнний, визначальний ступСЦнь наближення до мети, СЦ що допомагають розумСЦти й СЦнтерпретувати результати роботи моделСЦ. КритерСЦСЧ особливо важливСЦ, тому що вони використовуються для визначення того, наскСЦльки удалося наблизитися до кСЦнцевоСЧ мети. Тому критерСЦСЧ часто називають цСЦльовими функцСЦями.

Незважаючи на простоту схеми "чорноСЧ скринСЦ", вона змушуСФ менеджерСЦв на початку процесу моделювання визначити, що варто включити в модель, а що необхСЦдно виключити з неСЧ, а також розСЦбратися з класифСЦкацСЦСФю вСЦдповСЦдних факторСЦв.

Основний внесок менеджера в побудову моделСЦ на даному етапСЦ полягаСФ в тому, щоб розробити усерединСЦ "чорноСЧ скринСЦ" математичнСЦ рСЦвняння, що зв'язують перемСЦннСЦ. Спочатку використовують спрощенСЦ зв'язки, якСЦ потСЦм уточнюються. До уточнення варто вСЦднестися з великою вСЦдповСЦдальнСЦстю, оскСЦльки цСЦ зв'язки в сукупностСЦ з даними стають основою всього процесу моделювання.

УправлСЦнськСЦ рСЦшення в значнСЦй мСЦрСЦ заснованСЦ на оцСЦнцСЦ й СЦнтерпретацСЦСЧ даних. Бажання створити бСЦльш зроблену модель приведе до збору СЦ збереження додаткових даних. Один з перших прихильникСЦв моделювання в сферСЦ менеджменту, Черчмен, заявляв, що в дСЦйсностСЦ не СЦснуСФ "неопрацьованих" даних, у тСЦм змСЦстСЦ, що сам факт збору СЦ фСЦксацСЦСЧ даних завжди вСЦдбиваСФ деякСЦ схеми свСЦтогляду, тобто визначену модель, побудовану в розумСЦ, хоча ця модель може явно СЦ не усвСЦдомлюватися. Проте однСЦСФСЧ з особливостей технологСЦчноСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ СФ одночаснСЦ збСЦр СЦ використання даних СЦ моделей.

КСЦлькСЦснСЦ моделСЦ можна використовувати для генерування даних, СЦ для побудови такоСЧ моделСЦ звичайно необхСЦднСЦ данСЦ (наприклад, щоб оцСЦнити СЧСЧ параметри). Часто успСЦх чи невдача в моделюваннСЦ визначаються приступнСЦстю даних, СЧхньою точнСЦстю СЦ правильнСЦстю вибору.

Важливо також оцСЦнити чутливСЦсть результату, тобто наскСЦльки рекомендованСЦ моделлю рСЦшення залежать вСЦд значень конкретних параметрСЦв, службовцСЦв вхСЦдною СЦнформацСЦСФю моделСЦ. Менеджери вСЦддають перевагу рСЦшенням, що залишаються в силСЦ для широкого дСЦапазону вхСЦдних значень, отже, гарне рСЦшення не повинне перетворюватися в погане при незначнСЦй змСЦнСЦ параметрСЦв одного з входСЦв моделСЦ. [19]


2.2 Розробка моделей одержання прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська"


2.2.1 Вивчення середовища, структурування ситуацСЦСЧ СЦ формалСЦзацСЦя моделСЦ

АналСЦзуючи обсяги реалСЦзованих послуг СЦ ситуацСЦю на ринку, з огляду на бажання керСЦвникСЦв пСЦдприСФмством дСЦставати максимальний прибуток, робимо висновок, що найбСЦльш важливим рСЦшенням СФ правильне визначення цСЦни на пропонованСЦ види послуг. Отже, цСЦна СФ перемСЦнною СЦ саме вона, поряд з параметрами витрат, буде визначати прибуток.

У ходСЦ розробки моделСЦ визначаються перемСЦнна СЦнформацСЦя на входСЦ СЦ виходСЦ, що утворить представлення моделСЦ у видСЦ "чорноСЧ скринСЦ", що приведена на рисунку 2.3.


Рисунок 2.3 - Модель шахти "ДобропСЦльська" у виглядСЦ "чорноСЧ скринСЦ"


Виходячи з того, що показником ефективностСЦ СФ прибуток, СЦ на пСЦдставСЦ цього визначаСФмо елементи моделСЦ. Параметри витрат - це накладнСЦ витрати, що складаються з: заробСЦтноСЧ плати управлСЦнського СЦ робочого складу, нарахувань на зарплату й СЦншСЦ витрати; питомих витрат на закупСЦвлю матерСЦали, якщо це необхСЦдно в ходСЦ надання послуги. [19]

Таким чином, змСЦст моделей, що розроблюються для шахти "ДобропСЦльська" полягаСФ в тСЦм, щоб максимСЦзувати прибуток у 2008 роцСЦ. Ця задача буде досягатися у декСЦлька етапСЦв, що бСЦльш детально буде розглянуто нижче:

  1. розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань на основСЦ аналСЦзу трьох попереднСЦх рокСЦв;
  2. за рахунок порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ;


2.2.2 ФормалСЦзована постановка оптимСЦзацСЦйних задач

МоделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань.

Актуальним стаСФ питання створення таких методСЦв прогнозування, якСЦ б дозволяли пСЦдвищити точнСЦсть прогнозу, а також давати на основСЦ рСЦчних даних квартальний, мСЦсячний, недСЦльний СЦ навСЦть добовий прогноз, тобто враховувати перСЦодичнСЦ сезоннСЦ складовСЦ. Тому в роботСЦ запропоновано бСЦльш точну методику прогнозування. ПропонуСФться метод прогнозування на основСЦ середнього значення економСЦчних показникСЦв по рокам з урахуванням сезонноСЧ складовоСЧ.

Для цього розраховуСФмо середнСФ значення для кожного року окремо. На основСЦ розрахункових даних будуСФмо регресСЦю СЦ визначаСФмо прогноз середнього значення на наступний рСЦк. Для розрахунку значень сезоних коливань знаходимо рСЦзницю мСЦж фактичною та середньорСЦчною складовою. РСЦзницю усереднюСФмо по кожному кварталу СЦ одержаний результат додаСФмо до середньорСЦчноСЧ складовоСЧ. Для отримання прогнозу на наступний рСЦк до квартальних прогнозСЦв по середньорСЦчнСЦй складовСЦй додаСФться усереднення мСЦсячних поправок.

Розроблена методика прогнозування дозволяСФ будувати прогноз з достатньо точною вСЦрогСЦднСЦстю, високим рСЦвнем апроксимацСЦСЧ та малою середньоквадратичною похибкою прогнозу.

Модель порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ.

Для рСЦшення цСЦСФСЧ моделСЦ пропонуСФться таке математичне рСЦшення:



де Vр. - обсяг реалСЦзованого вугСЦлля шахти "ДобропСЦльська";

ЗмСЦн.витр. - змСЦннСЦ витрати, що виникають у пСЦдприСФмства пСЦд час видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля;

Пост.витр. - постСЦйнСЦ витрати, що виникають у пСЦдприСФмства пСЦд час видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля;

Приб. - прибуток вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля.

Таким чином, функцСЦя обсягу реалСЦзацСЦСЧ буде мати такий вигляд:


(2.2)


Формула (2.3) показуСФ функцСЦю змСЦнних витрат на видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля:

(2.3)


ПСЦдставемо формули СЦ зробемо деякСЦ перетворення.




Пошук оптимального рСЦшення буде проводитися за допомогою табличного процесору Microsoft Excel, а саме функцСЦСЧ "Поиск решения". МаксимСЦзацСЦя прибутку буде проводитися за рахунок виявлення оптимального обсягу реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ. Таким чином, формула (2.1) СФ функцСЦоналом в запропонованСЦй математичнСЦй моделСЦ. ЗмСЦнною СФ ячейка, що маСФ вплив на кСЦнцевий результат СЦ мСЦстить коефСЦцСЦСФнт, що визначаСФ цСЦну вугСЦлля. Умови, при яких повинно знайтися вСЦрне рСЦшення наведено нижче у формулСЦ (2.4).





де Опт.цСЦна - оптимальна цСЦна на вугСЦлля;

Макс.цСЦна - середня цСЦна по УкраСЧнСЦ на цю марку вугСЦлля;

Поточ.цСЦна - поточна цСЦна на вугСЦлля, що пропонуються шахтою "ДобропСЦльська".


2.2.3 ВхСЦднСЦ данСЦ для моделей

Для побудови перерахованих вище моделей необхСЦдно мати наступнСЦ вхСЦднСЦ данСЦ по пСЦдприСФмству, на основСЦ яких буде максимСЦзуватися прибуток вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля, що видобуваСФться на шахтСЦ "ДобропСЦльська":

  • обсяг реалСЦзацСЦСЧ та видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" поквартально в перСЦод з 2005 по 2007 роки, що наведено у таблицСЦ 2.1
  • витрати по собСЦвартостСЦ на видобуток та реалСЦзацСЦю готовоСЧ вугСЦльноСЧ продукцСЦСЧ за останнСЦ три роки, що наведенСЦ у таблицСЦ 2.2;
  • ЦСЦна,за якою реалСЦзуСФ вугСЦлля шахта "ДобропСЦльська" та прибуток, який шахта отримуСФ вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля поквартально за останнСЦ три роки, що наведено у таблицСЦ 2.3;
  • СередньоринковСЦ цСЦни на вугСЦлля по УкраСЧнСЦ за перший квартал 2008 року, що наведенСЦ у таблицСЦ 2.4.


Таблиця 2.1 - Обсяг реалСЦзацСЦСЧ та видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" поквартально в перСЦод з 2005 по 2007 роки

НаСЦменування показника

Од. вим.

2005

2006

2007

1кв.

2кв

3кв.

4кв.

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

видобуток

т

336435

320716

310502

79621

281980

248548

290927

273189

317183

310715

312818

287284

реалСЦзацСЦя

т

239723

212189

210075

170807

153208

144120

188415

256648

272719

216347

313666

285082

реалСЦзацСЦя з ПДВ

тис.грн

67132

72284

58842

47773

45935

43591

58124

77145

82824

83983

100261

90725


Таблиця 2.2 - Витрати по собСЦвартостСЦ на видобуток та реалСЦзацСЦю готовоСЧ вугСЦльноСЧ продукцСЦСЧ за останнСЦ три роки

НаСЦменування показника

Од. вим.

2005

2006

2007

1кв.

2кв.

3кв.

4кв

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

витрати по собСЦвартостСЦ

тис.грн

34236

41745

40392

40582

41581

41829

45285

50966

51607

53041

49328

54438

постСЦйнСЦ витрати

тис.грн

3668

4473

4327

4349

4455

4482

4852

5460

5529

5683

5285

5833

змСЦннСЦ витрати

тис.грн

30568

37272

36065

36233

37126

37347

40433

45506

46078

47358

44043

48605

Таблиця 2.3 - ЦСЦна,за якою реалСЦзуСФ вугСЦлля шахта "ДобропСЦльська" та прибуток, який шахта отримуСФ вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля поквартально за останнСЦ три роки

НаСЦменування показника

Од. вим.

2005

2006

2007

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

1кв.

2кв.

3кв.

4кв.

цСЦна

грн.

380,21

325,18

319,05

327,16

323,15

309,45

302,14

310,9

343,67

340,24

325,2

335

прибуток

тис.грн

21986

20979

7070

-1370

-4165

-5332

11193

5411

13258

21199

33678

21334


Таблиця 2.4 - СередньоринковСЦ цСЦни на вугСЦлля по УкраСЧнСЦ за перший квартал 2008 року

N п/п

Марка вугСЦлля

Середня роздрСЦбна цСЦна за 1 тонну (грн. з ПДВ)

1

"АК 25-100"

729,26

2

"АК"

718,45

3

"АКО"

652,58

4

"АМ 13-25"

763,1

5

"АМ"

667,96

6

"АС 6-13"

646,15

7

"АС"

584,37

8

"АШ"

340

9

"Г"

501,67

10

"ГР"

450

11

"ДГР"

420

12

"ЖР"

457,5

13

"А шоб"

360

14

"АО"

725

15

"АРШ"

355

16

"ГЖКОМ"

610

17

"ДГ"

585

18

"ДГК"

870

19

"ДГКО"

595

20

"ДГСШ"

583

21

"КО"

515

22

"КС"

542

23

"ОС"

550

24

Торфобрикет

300

25

"ТС"

512

26

ССЗСС

510


РЖнформацСЦйнСЦ моделСЦ, що розроблено у табличному процесорСЦ Microsoft Excel, показують який прибуток може отримати шахта "ДобропСЦльська" у 2008 роцСЦ вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля. МаксимСЦзацСЦя прибутку буде досягатися прогнозом, що буде спиратися на данСЦ попереднСЦх рокСЦв роботи пСЦдприСФмства, також за рахунок оптимСЦзацСЦСЧ цСЦни на запропоновану марку вугСЦлля в порСЦвняннСЦ з середньоринковою цСЦною на цю марку вугСЦлля по УкраСЧнСЦ.


2.2.4 ВибСЦр методу прогнозування даних

ЕкономСЦчне прогнозування СФ важливою частиною економСЦчноСЧ науки й практики. У будь-яких сферах суспСЦльноСЧ й виробничоСЧ дСЦяльностСЦ необхСЦдно оцСЦнювати майбутнСЦ подСЦСЧ. Виходячи СЦз цього, керування процесом прогнозування СФ важливим обов'язком будь-якого менеджера. Менеджер повинен вирСЦшити, якСЦ ресурси необхСЦднСЦ для здСЦйснення прогнозу СЦ який пСЦдхСЦд необхСЦдно використати для його виконання. [17]

Прогнозування обсягСЦв видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля, а також витрат, цСЦн СЦ прибутку СФ важливою задачею при плануваннСЦ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

Розглянемо бСЦльш детально математичнСЦ моделСЦ, що пропонуються для вирСЦшення задачСЦ даного дипломного проекту, а саме - пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи шахти "ДобропСЦльська".

Перший варСЦант розрахунку максимального прибутку - модель максимСЦзацСЦСЧ прибутку за допомогою метода прогнозування з урахуванням сезонних коливань.

При прогнозуваннСЦ на основСЦ даних часового ряду слСЦд ураховувати сезоннСЦ змСЦни. СезоннСЦ змСЦни тАФ це коливання вгору й вниз СЦз постСЦйним перСЦодом у значеннях змСЦнноСЧ.

Процедура, яка дозволяСФ зробити прогноз СЦз урахуванням сезонних змСЦн, складаСФться з таких чотирьох етапСЦв:

  1. На основСЦ вихСЦдних даних визначаСФться структура сезонних коливань СЦ перСЦод цих коливань.
  2. Використовуючи чисельний метод, з вихСЦдних даних виключають сезонну складову.
  3. На основСЦ даних, з яких виключена сезонна складова, робиться найкращий можливий прогноз.
  4. До отриманого прогнозу додаСФться сезонна складова.

Дуже часто пропонуСФться вСЦльну складову прогнозу визначати методом полСЦномСЦального тренда, що дозволяСФ СЦстотно збСЦльшити точнСЦсть прогнозу.

Розглянемо цей метод на нашСЦй задачСЦ.

Спочатку будуСФться графСЦк фактичноСЧ змСЦни прибутковостСЦ по кварталах СЦ лСЦнейний або полСЦномСЦальний тренд, за допомогою якого робиться прогноз на 4 квартали.

ТочнСЦсть моделСЦ при цьому невисока, що можна побачити СЦз значення коефСЦцСЦСФнта детермСЦнацСЦСЧ. ДалСЦ для уточнення видСЦляСФться сезонна (перСЦодична) складова як рСЦзниця фактичноСЧ СЦ вСЦльноСЧ складових. ПСЦсля цього перСЦодична складова усереднюСФться по кожному кварталу окремо СЦ потСЦм одержанСЦ таким чином квартальнСЦ поправки додаються до вСЦльноСЧ складовоСЧ, при цьому адекватнСЦсть СЦ точнСЦсть моделСЦ рСЦзко пСЦдвищуСФться. Остаточний щомСЦсячний прогноз на рСЦк вперед робиться шляхом додавання до квартальних прогнозСЦв по вСЦльнСЦй складовСЦй усереднених квартальних поправок.

У таблицСЦ 2.5 приведена модель, по якСЦй виконуСФться прогноз обсягу видобутку вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнейного тренду з урахуванням сезонних коливань.

Таблиця 2.5 - Прогноз обсягу видобутку вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнейного тренду з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

видобуток

тренд лСЦнейний

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

336435,0

305308,9

31126,1

12241,5

317550,4

2

2кв.2005

320716,0

303887,8

16828,2

-4877,1

299010,7

3

3кв.2005

310502,0

302466,7

8035,3

7966,7

310433,4

4

4кв.2005

279621,0

301045,6

-21424,6

-15329,9

285715,7

5

1кв.2006

281980,0

299624,5

-17644,5

12241,5

311866,0

6

2кв.2006

248548,0

298203,4

-49655,4

-4877,1

293326,3

7

3кв.2006

290927,0

296782,3

-5855,3

7966,7

304749,0

8

4кв.2006

273189,0

295361,2

-22172,2

-15329,9

280031,3

9

1кв.2007

317183,0

293940,1

23242,9

12241,5

306181,6

10

2кв.2007

310715,0

292519,0

18196,0

-4877,1

287641,9

11

3кв.2007

312818,0

291097,9

21720,1

7966,7

299064,6

12

4кв.2007

287284,0

289676,8

-2392,8

-15329,9

274346,9

13

1кв.2008


288255,7

-288255,7

12241,5

300497,2

14

2кв.2008


286834,6

-286834,6

-4877,1

281957,5

15

3кв.2008


285413,5

-285413,5

7966,7

293380,2

16

4кв.2008


283992,4

-283992,4

-15329,9

268662,5


На рисунку 2.4 графСЦчно наведено данСЦ прогнозу обсягу видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року.









Рисунок 2.4 - ДанСЦ прогнозу обсягу видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року.

У таблицСЦ 2.6 приведена модель, по якСЦй виконуСФться прогноз обсягу видобутку вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови полСЦномСЦального тренду 2-го порядку з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.6 - Прогноз обсягу видобутку вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови полСЦномСЦального тренду 2-го порядку з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

видобуток

тренд полСЦномСЦальний

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

336435

331118,8

5316,2

10835,47

341954,3

2

2кв.2005

320716

315619,2

5096,8

-3467

312152,2

3

3кв.2005

310502

302935,2

7566,8

9377,267

312312,5

4

4кв.2005

279621

293066,8

-13445,8

-16734,4

276332,4

5

1кв.2006

281980

286014

-4034

10835,47

296849,5

6

2кв.2006

248548

281776,8

-33228,8

-3467

278309,8

7

3кв.2006

290927

280355,2

10571,8

9377,267

289732,5

8

4кв.2006

273189

281749,2

-8560,2

-16734,4

265014,8

9

1кв.2007

317183

285958,8

31224,2

10835,47

296794,3

10

2кв.2007

310715

292984

17731

-3467

289517

11

3кв.2007

312818

302824,8

9993,2

9377,267

312202,1

12

4кв.2007

287284

315481,2

-28197,2

-16734,4

298746,8

13

1кв.2008


330953,2

-330953,2

10835,47

341788,7

14

2кв.2008


349240,8

-349240,8

-3467

345773,8

15

3кв.2008


370344

-370344

9377,267

379721,3

16

4кв.2008


394262,8

-394262,8

-16734,4

377528,4


На рисунку 2.5 графСЦчно наведено данСЦ прогнозу обсягу видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року на основСЦ побудови полСЦномСЦального тренду з урахуванням сезонних коливань.


Рисунок 2.5 - ДанСЦ прогнозу обсягу видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року.


Однак полСЦномСЦальний тренд не маСФ "астивостСЦ точно враховувати сезонну складову, тим бСЦльше на основСЦ рСЦчних коливань. Тому в данСЦй роботСЦ пропонуСФться метод прогнозування на основСЦ середнього значення економСЦчних показникСЦв по рокам. Для цього розраховуСФмо середнСФ значення для кожного року окремо. На основСЦ розрахункових даних будуСФмо полСЦномСЦальний тренд СЦ визначаСФмо прогноз середнього значення на наступний рСЦк. Для розрахунку перСЦодичноСЧ складовоСЧ знаходимо рСЦзницю мСЦж фактичною та вСЦльною складовою. РСЦзницю усереднюСФмо по кожному кварталу СЦ одержаний результат додаСФмо до вСЦльноСЧ складовоСЧ. Для отримання прогнозу на наступний рСЦк до квартальних прогнозСЦв по вСЦльнСЦй складовСЦй додаСФться усереднення квартальних поправок.


Таблиця 2.7 - Прогноз обсягу видобутку вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

видобуток

середньорСЦчний

факт-серед.

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

336435

311818,5

24616,5

14372,8

326191,3

2

2кв.2005

320716

311818,5

8897,5

-4166,8

307651,7

3

3кв.2005

310502

311818,5

-1316,5

7255,8

319074,3

4

4кв.2005

279621

311818,5

-32197,5

-17461,8

294356,7

5

1кв.2006

281980

273661,0

8319,0

14372,8

288033,8

6

2кв.2006

248548

273661,0

-25113,0

-4166,8

269494,2

7

3кв.2006

290927

273661,0

17266,0

7255,8

280916,8

8

4кв.2006

273189

273661,0

-472,0

-17461,8

256199,2

9

1кв.2007

317183

307000,0

10183,0

14372,8

321372,8

10

2кв.2007

310715

307000,0

3715,0

-4166,8

302833,2

11

3кв.2007

312818

307000,0

5818,0

7255,8

314255,8

12

4кв.2007

287284

307000,0

-19716,0

-17461,8

289538,2

13

1кв.2008


359416,5

-359416,5

14372,8

373789,3

14

2кв.2008


359416,5

-359416,5

-4166,8

355249,7

15

3кв.2008


359416,5

-359416,5

7255,8

366672,3

16

4кв.2008


359416,5

-359416,5

-17461,8

341954,7


СередньорСЦчнСЦ даннСЦ за три роки СЦ розрахунок значення середнього видобутку за 2008 рСЦк наведено на рисунку 2.6.


Рисунок 2.6 - СереднСЦ значення видобутку по роках.


Рисунок 2.7 - ДанСЦ прогнозу обсягу видобутку вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

У таблицСЦ 2.8 приведена модель, по якСЦй виконуСФться прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.8 - Прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦлейноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

витрати

тренд лСЦн.

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

34236

36462,5

-2226,5

-501,8

35960,7

2

2кв.2005

41745

38091

3654

933,3

39024,3

3

3кв.2005

40392

39719,5

672,5

-1231,8

38487,7

4

4кв.2005

40582

41348

-766

800,0

42148,0

5

1кв.2006

41581

42976,5

-1395,5

-501,8

42474,7

6

2кв.2006

41829

44605

-2776

933,3

45538,3

7

3кв.2006

45285

46233,5

-948,5

-1231,8

45001,7

8

4кв.2006

50966

47862

3104

800,0

48662,0

9

1кв.2007

51607

49490,5

2116,5

-501,8

48988,7

10

2кв.2007

53041

51119

1922

933,3

52052,3

11

3кв.2007

49328

52747,5

-3419,5

-1231,8

51515,7

12

4кв.2007

54438

54376

62

800,0

55176,0

13

1кв.2008

Ва

56004,5

-56004,5

-501,8

55502,7

14

2кв.2008

Ва

57633

-57633

933,3

58566,3

15

3кв.2008

Ва

59261,5

-59261,5

-1231,8

58029,7

16

4кв.2008

Ва

60890

-60890

800,0

61690,0


Рисунок 2.8 - ДанСЦ прогнозу витрат на видобуток вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року методом побудови лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.9 - Прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови полСЦномСЦального тренду з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

витрати

тренд полСЦном.

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

34236

36220,5

-1984,5

-488,1

35732,5

2

2кв.2005

41745

37980,7

3764,3

920,8

38901,5

3

3кв.2005

40392

39714,6

677,4

-1244,4

38470,2

4

4кв.2005

40582

41422,1

-840,1

813,8

42235,9

5

1кв.2006

41581

43103,2

-1522,2

-488,1

42615,2

6

2кв.2006

41829

44758,0

-2929,0

920,8

45678,8

7

3кв.2006

45285

46386,5

-1101,5

-1244,4

45142,2

8

4кв.2006

50966

47988,7

2977,3

813,8

48802,5

9

1кв.2007

51607

49564,4

2042,6

-488,1

49076,4

10

2кв.2007

53041

51113,9

1927,1

920,8

52034,7

11

3кв.2007

49328

52637,0

-3309,0

-1244,4

51392,6

12

4кв.2007

54438

54133,8

304,2

813,8

54947,6

13

1кв.2008


55604,2

-55604,2

-488,1

55116,1

14

2кв.2008


57048,3

-57048,3

920,8

57969,1

15

3кв.2008


58466,0

-58466,0

-1244,4

57221,7

16

4кв.2008


59857,4

-59857,4

813,8

60671,3


Рисунок 2.9 - ДанСЦ прогнозу витрат на видобуток вугСЦлля на шахтСЦ "ДобропСЦльська" за чотири квартали 2008 року методом побудови полСЦномСЦального тренду з урахуванням сезонних коливань.


У таблицСЦ 2.10 приведена модель, по якСЦй виконуСФться прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.10 - Прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

витрати

середньорСЦчний

факт-серед.

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

34236

39238,8

-5002,8

-2944,5

36294,3

2

2кв.2005

41745

39238,8

2506,3

119,2

39357,9

3

3кв.2005

40392

39238,8

1153,3

-417,5

38821,3

4

4кв.2005

40582

39238,8

1343,3

3242,8

42481,6

5

1кв.2006

41581

44915,3

-3334,3

-2944,5

41970,8

6

2кв.2006

41829

44915,3

-3086,3

119,2

45034,4

7

3кв.2006

45285

44915,3

369,8

-417,5

44497,8

8

4кв.2006

50966

44915,3

6050,8

3242,8

48158,1

9

1кв.2007

51607

52103,5

-496,5

-2944,5

49159,0

10

2кв.2007

53041

52103,5

937,5

119,2

52222,7

11

3кв.2007

49328

52103,5

-2775,5

-417,5

51686,0

12

4кв.2007

54438

52103,5

2334,5

3242,8

55346,3

13

1кв.2008


56453,5

-56453,5

-2944,5

53509,0

14

2кв.2008


56453,5

-56453,5

119,2

56572,7

15

3кв.2008


56453,5

-56453,5

-417,5

56036,0

16

4кв.2008


56453,5

-56453,5

3242,8

59696,3


СередньорСЦчнСЦ даннСЦ за три роки СЦ розрахунок значення середнСЦх витрат за 2008 рСЦк наведено на рисунку 2.10.

Рисунок 2.10 - СереднСЦ значення витрат по роках


Рисунок 2.11- Прогноз витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.


На основСЦ квартальних звСЦтСЦв про собСЦвартСЦсть готовоСЧ вугСЦльноСЧ продукцСЦСЧ розрахуСФмо прогнознСЦ даннСЦ постСЦйних СЦ змСЦнних витрат.

До постСЦйних загальновиробничих витрат вСЦдносяться витрати на обслуговування та управлСЦння виробництвом, що СФ незмСЦнними в залежностСЦ вСЦд обсягСЦв виробництва.

До змСЦнних вСЦдносяться витрати на обслуговування СЦ управлСЦння виробництвом, якСЦ змСЦнюються прямо пропорцСЦйно змСЦнСЦ обсягу виробництва.


Таблиця 2.11- Прогноз постСЦйних витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

витрати

середньорСЦчний

факт-серед.

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

3668

4204,3

-536,3

-315,7

3888,6

2

2кв.2005

4473

4204,3

268,8

13,0

4217,3

3

3кв.2005

4327

4204,3

122,8

-45,0

4159,3

4

4кв.2005

4349

4204,3

144,8

347,7

4551,9

5

1кв.2006

4455

4812,3

-357,3

-315,7

4496,6

6

2кв.2006

4482

4812,3

-330,3

13,0

4825,3

7

3кв.2006

4852

4812,3

39,8

-45,0

4767,3

8

4кв.2006

5460

4812,3

647,8

347,7

5159,9

9

1кв.2007

5529

5582,5

-53,5

-315,7

5266,8

10

2кв.2007

5683

5582,5

100,5

13,0

5595,5

11

3кв.2007

5285

5582,5

-297,5

-45,0

5537,5

12

4кв.2007

5833

5582,5

250,5

347,7

5930,2

13

1кв.2008


6048,8

-6048,8

-315,7

5733,1

14

2кв.2008


6048,8

-6048,8

13,0

6061,8

15

3кв.2008


6048,8

-6048,8

-45,0

6003,8

16

4кв.2008


6048,8

-6048,8

347,7

6396,4


Рисунок 2.12 - СереднСЦ значення постСЦйних витрат по роках


Рисунок 2.13 - Прогноз постСЦйних витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.12- Прогноз змСЦнних витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

витрати

середньорСЦчний

факт-серед.

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

30568

35034,5

-4466,5

-2628,8

32405,7

2

2кв.2005

37272

35034,5

2237,5

106,2

35140,7

3

3кв.2005

36065

35034,5

1030,5

-372,5

34662,0

4

4кв.2005

36233

35034,5

1198,5

2895,2

37929,7

5

1кв.2006

37126

40103

-2977

-2628,8

37474,2

6

2кв.2006

37347

40103

-2756

106,2

40209,2

7

3кв.2006

40433

40103

330

-372,5

39730,5

8

4кв.2006

45506

40103

5403

2895,2

42998,2

9

1кв.2007

46078

46521

-443

-2628,8

43892,2

10

2кв.2007

47358

46521

837

106,2

46627,2

11

3кв.2007

44043

46521

-2478

-372,5

46148,5

12

4кв.2007

48605

46521

2084

2895,2

49416,2

13

1кв.2008


50404,6

-50404,6

-2628,8

47775,8

14

2кв.2008


50404,6

-50404,6

106,2

50510,8

15

3кв.2008


50404,6

-50404,6

-372,5

50032,1

16

4кв.2008


50404,6

-50404,6

2895,2

53299,8


Рисунок 2.14 - СереднСЦ значення змСЦнних витрат по роках.


Рисунок 2.15 - Прогноз змСЦнних витрат на видобуток вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.


У таблицСЦ 2.13 приведена модель, по якСЦй виконуСФться прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.13 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

цСЦна

тренд лСЦн.

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

380,2

334,4

45,8

18,9

353,4

2

2кв.2005

325,2

333,3

-8,1

-4,0

329,3

3

3кв.2005

319,1

332,2

-13,2

-12,4

319,8

4

4кв.2005

327,2

331,2

-4,0

-2,5

328,7

5

1кв.2006

323,2

330,1

-6,9

18,9

349,0

6

2кв.2006

309,5

329,0

-19,5

-4,0

325,0

7

3кв.2006

302,1

327,9

-25,8

-12,4

315,5

8

4кв.2006

310,9

326,8

-15,9

-2,5

324,4

9

1кв.2007

343,7

325,7

17,9

18,9

344,7

10

2кв.2007

340,2

324,7

15,6

-4,0

320,6

11

3кв.2007

325,2

323,6

1,6

-12,4

311,1

12

4кв.2007

335,0

322,5

12,5

-2,5

320,0

13

1кв.2008


321,4

-321,4

18,9

340,3

14

2кв.2008


320,3

-320,3

-4,0

316,3

15

3кв.2008


319,2

-319,2

-12,4

306,8

16

4кв.2008


318,1

-318,1

-2,5

315,7

Рисунок 2.16 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови лСЦнСЦйноСЧ регресСЦСЧ з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.14 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови полСЦномСЦального тренду з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

цСЦна

тренд полСЦн.

факт-тренд

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

380,2

334,2

46,0

41,2

375,4

2

2кв.2005

325,2

318,4

6,8

20,0

338,4

3

3кв.2005

319,1

305,9

13,2

10,1

316,0

4

4кв.2005

327,2

296,6

30,6

15,3

311,9

5

1кв.2006

323,2

290,5

32,6

41,2

331,8

6

2кв.2006

309,5

287,7

21,8

20,0

307,7

7

3кв.2006

302,1

288,1

14,0

10,1

298,2

8

4кв.2006

310,9

291,8

19,1

15,3

307,1

9

1кв.2007

343,7

298,6

45,0

41,2

339,9

10

2кв.2007

340,2

308,8

31,5

20,0

328,8

11

3кв.2007

325,2

322,1

3,1

10,1

332,2

12

4кв.2007

335,0

338,7

-3,7

15,3

354,0

13

1кв.2008


358,5

-358,5

41,2

399,8

14

2кв.2008


381,6

-381,6

20,0

401,6

15

3кв.2008


407,9

-407,9

10,1

418,0

16

4кв.2008


437,4

-437,4

15,3

452,7

Рисунок 2.17 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови полСЦномСЦального тренду з урахуванням сезонних коливань.


Таблиця 2.15 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.

перСЦод

цСЦна

середньо-рСЦчний

факт-серед.

сезонна складова

прогноз

1

1кв.2005

380,2

337,9

42,3

20,6

358,5

2

2кв.2005

325,2

337,9

-12,7

-3,5

334,4

3

3кв.2005

319,1

337,9

-18,9

-13,0

324,9

4

4кв.2005

327,2

337,9

-10,7

-4,1

333,8

5

1кв.2006

323,2

311,4

11,7

20,6

332,0

6

2кв.2006

309,5

311,4

-2,0

-3,5

307,9

7

3кв.2006

302,1

311,4

-9,3

-13,0

298,4

8

4кв.2006

310,9

311,4

-0,5

-4,1

307,3

9

1кв.2007

343,7

336,0

7,6

20,6

356,6

10

2кв.2007

340,2

336,0

4,2

-3,5

332,5

11

3кв.2007

325,2

336,0

-10,8

-13,0

323,0

12

4кв.2007

335,0

336,0

-1,0

-4,1

331,9

13

1кв.2008


373,9

-373,9

20,6

394,5

14

2кв.2008


373,9

-373,9

-3,5

370,4

15

3кв.2008


373,9

-373,9

-13,0

360,9

16

4кв.2008


373,9

-373,9

-4,1

369,8

Рисунок 2.18 - СереднСЦ значення цСЦни по роках.


Рисунок 2.19 - Прогноз цСЦни на вугСЦлля на 2008 рСЦк методом побудови середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань.


На основСЦ прогнозних даних, що було отримано в моделСЦ, що базуСФться на методСЦ середньорСЦчних значень з урахуванням сезонних коливань, можна побачити, що пСЦдприСФмство маСФ змогу збСЦльшити свСЦй прибуток за рахунок обсягСЦв видобутку вугСЦлля та збСЦльшення цСЦни.


2.3 МоделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку


Задачу математичноСЧ оптимСЦзацСЦСЧ можна сформулювати як визначення таких значень деяких змСЦнних величин, що задовольняють ряду обмежень, при яких досягаСФться максимум визначеноСЧ функцСЦСЧ.

У якостСЦ перемСЦнних у задачах рацСЦонального ведення господарства виступають тСЦ "СЦнструменти", за допомогою яких здСЦйснюСФться конкретний розподСЦл. КонкуруючСЦ цСЦлСЦ, що поставленСЦ в задачСЦ, поСФднуються в цСЦльову функцСЦю, максимум якоСЧ потрСЦбно знайти, а обмеження, що вСЦдбивають недолСЦк ресурсСЦв, визначають безлСЦч СЦнструментальних величин, що задовольняють всСЦм умовам. Математично задача рацСЦонального ведення господарства СФ задачею добору з безлСЦчСЦ можливих варСЦантСЦв таких значень СЦнструментальних величин, при яких цСЦльова функцСЦя досягаСФ максимуму. [17]

Модель порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ.

Було проведено аналСЦз розмСЦру цСЦн на вугСЦлля шахти "ДобропСЦльська" СЦ шахт-конкурентСЦв СЦ виявлено, що на шахтСЦ "ДобропСЦльська" цСЦни СФ набагато нижчими, нСЦж на СЦнших пСЦдприСФмствах. Тому було прийнято рСЦшення реалСЦзувати математичну модель, за допомогою якоСЧ можна було б отримати оптимальнСЦ цСЦни на послуги.

На рисунку 2.20 приведено графСЦк, на якому показано залежнСЦсть цСЦни на вугСЦлля та обсяг замовлень на нього. З цього графСЦку можна побачити, що не завжди пСЦдвищення цСЦни може призвести до зменшення замовлень. ГрафСЦк будуСФться по трьом точкам. ДвСЦ крайнСЦ точки для побудови графСЦку було взято на шахтСЦ "ДобропСЦльська" пСЦсля того, як пСЦдприСФмством було проведено маркетинговий дослСЦд, який передбачав виявлення вСЦдношення кСЦлькостСЦ замовлень до цСЦни на вугСЦлля, що пропонуСФться. Середня точка отримана методом прогнозування з урахуванням сезонних коливань.


Рисунок 2.20 - ЗалежнСЦсть обсягу реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля вСЦд цСЦни.


У цСЦй моделСЦ обсяг реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля у кСЦлькСЦсному виразСЦ пропонуСФться залишити незмСЦнним, а збСЦльшити обсяг реалСЦзацСЦСЧ, що маСФ вартСЦсний вираз. У моделСЦ також пропонуСФться залишити усСЦ витрати, як постСЦйнСЦ, так СЦ змСЦннСЦ, незмСЦнними СЦ основнСЦ змСЦни проводити тСЦльки у розрСЦзСЦ цСЦни, спираючись на цСЦни фСЦрм-конкурентСЦв. Це робитиметься для того, щоб пСЦдприСФмство мало змогу збСЦльшити цСЦни на своСФ вугСЦлля, та при цьому не втратити постСЦйних клСЦСФнтСЦв, але й отримати нових.

ФункцСЦонал для моделСЦ, що знаходиться за рахунок моделСЦ порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ маСФ вигляд, що наведено у формулСЦ:




де Vр. - обсяг реалСЦзованого вугСЦлля шахти "ДобропСЦльська";

ЗмСЦн.витр. - змСЦннСЦ витрати, що виникають у пСЦдприСФмства пСЦд час видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля;

Пост.витр. - постСЦйнСЦ витрати, що виникають у пСЦдприСФмства пСЦд час видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля;

Приб. - прибуток вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля.

ЗалежнСЦсть обсягу реалСЦзацСЦСЧ вСЦд цСЦни опишем рСЦвнянням. Для цього побудуСФмо тренд. Щоб отримати бСЦльш точнСЦ даннСЦ опишемо цю залежнСЦсть двома лСЦнейними регресСЦями, що будуть вСЦдображати поведСЦнку споживача при цСЦнСЦ меншСЦй або такСЦй, що дорСЦвнюСФ прогнозованСЦй та цСЦнСЦ бСЦльшСЦй або рСЦвнСЦй прогнозованСЦй.

При цСЦнСЦ <= 369,8 грн. рСЦвняння буде мати вигляд y = -169289x + 404557,9. При цСЦнСЦ >=369,8 грн. рСЦвняння буде мати вигляд y = -2593120x + 1300890.

Використовуючи функцСЦю "если" складаСФмо рСЦвняння, що описуСФ залежнСЦсть обсягу реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля вСЦд цСЦни на нього.

У моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку змСЦнною буде значення цСЦни. РЖ змСЦнюватись вона буде в рамках обмежень.





Отримана оптимальна цСЦна для IV кварталу 2008 року буде дорСЦвнювати 369,8 грн. При цьому обсяг реалСЦзацСЦСЧ досягне 341954,87 т. Прибуток пСЦдприСФмства складатиме 66713,87 тис.грн.


2.4 Прийняття рСЦшення по максимСЦзацСЦСЧ прибутку шахти "ДобропСЦльська"


У дипломнСЦй роботСЦ було розвтАЩязано двСЦ запропонованСЦ математичнСЦ моделСЦ з максимСЦзацСЦСЧ прибутку шахти "ДобропСЦльська", що займаСФться видобутком та реалСЦзацСЦСФю вугСЦлля марки "Г".

Нижче у таблицСЦ 2.16 наведено зведенСЦ данСЦ по змодельованним економСЦчним показникам роботи шахти "ДобропСЦльська", а саме - прибутку, постСЦйним витратам, змСЦнним витратам та обсягу видобутку вугСЦлля.


Таблиця 2.16 - ЗведенСЦ данСЦ по економСЦчним показникам роботи шахти "ДобропСЦльська"

Найменування

модель

I кв. 2008

II кв. 2008

III кв. 2008

IV кв. 2008

адекватнСЦсть R2

похибка D

видобуток

лСЦнейний тренд + сезонна складова

300497

281958

293380

268663

0,26

70788,1

полСЦномСЦальний тренд + сезонна складова

341789

345774

379721

377528

0,66

47852,2

середньорСЦчний + сезонна складова

373789

355250

366672

341955

0,77

38952,7

витрати

лСЦнейний тренд + сезонна складова

55503

58566

58030

61690

0,89

7040,3

полСЦномСЦальний тренд + сезонна складова

55116

57969

57222

60671

0,89

7020,3

середньорСЦчний + сезонна складова

53509

56573

56036

59696

0,89

6927,4

постСЦйнСЦ витрати

середньорСЦчний + сезонна складова

5733

6062

6004

6396

0,89

741,4

змСЦннСЦ витрати

середньорСЦчний + сезонна складова

47776

50511

50032

53300

0,89

6185,9

цСЦна

лСЦнейний тренд + сезонна складова

340,33

316,28

306,78

315,67

0,39

53,1

полСЦномСЦальний тренд + сезонна складова

399,75

401,58

417,97

452,74

0,79

33,2

середньорСЦчний + сезонна складова

394,46

370,41

360,91

369,80

0,79

31,4

оптимСЦзацСЦя

-

-

-

369,80

-

-


Кожна з запропонованих математичних моделей по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобпропСЦльська" маСФ своСЧ переваги та недолСЦки, розглянемо кожну з них бСЦльш детально.

Математична модель, що пропонуСФ максимСЦзувати прибуток прогнозуванням даСФ нам можливСЦсть на основСЦ попереднСЦх рокСЦв отримати становище, яке може статися на пСЦдприСФмствСЦ, якщо воно буде функцСЦонувати у тому ж руслСЦ СЦ не буде нСЦчого змСЦнювати у своСЧх принципах управлСЦння. Але ця модель не передбачаСФ того, що на пСЦдприСФмствСЦ можуть вСЦдбутися значнСЦ змСЦни через негативну змСЦну макроекономСЦчних показникСЦв. Тобто ця модель маСФ позитивне значення у тому випадку, коли керСЦвники пСЦдприСФмства можуть не турбуватися через то, що можуть вСЦдбутися змСЦни, якСЦ будуть мати глобальний характер в планСЦ подальшого розвитку пСЦдприСФмства.

Модель, що базуСФться на порСЦвняннСЦ й аналСЦзСЦ цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ надаСФ можливСЦсть передбачити те, як поведе себе пСЦдприСФмство у тому випадку, якщо цСЦни на послуги що воно пропонуСФ буде пСЦдвищено. Ця модель також маСФ позитивний характер у тому випадку, коли нСЦ пСЦдприСФмствСЦ не передбачаСФться нСЦяких значних змСЦн, наприклад, збСЦльшеннСЦ чисельностСЦ робСЦтникСЦв пСЦдприСФмства або збСЦльшення СЧх заробСЦтноСЧ платнСЦ, пСЦдвищеннСЦ цСЦн на енергоносСЦСЧ, або збСЦльшення вартостСЦ необхСЦдного для роботи СЦнструменту.

Але найбСЦльш рацСЦонально буде використати на практицСЦ цСЦ моделСЦ разом, а не окремо.


2.5 ЕкономСЦчна ефективнСЦсть впровадження СЦнформацСЦйноСЧ системи


ЕкономСЦчна ефективнСЦсть - це обов'язковий СЦ найважливСЦший фактор при розробцСЦ СЦ впровадженнСЦ СЦнформацСЦйноСЧ системи автоматизацСЦСЧ в будь-якСЦй предметнСЦй областСЦ. Лише завдяки прибутку, що виражаСФться в економСЦСЧ засобСЦв, запровадження системи СФ не тСЦльки зручним, а й економСЦчно вигСЦдним. Доведемо економСЦчну ефективнСЦсть впровадження автоматизованоСЧ системи для шахти "ДобропСЦльська".

РЖнформацСЦйна система, що розроблена для пСЦдвищення ефективностСЦ пСЦдвищення економСЦчних показникСЦв роботи шахти "ДобропСЦльська", а саме модель максимСЦзацСЦСЧ прибутку дала результати, якСЦ говорять про те що впровадження СЦнформацСЦйноСЧ системи автоматизацСЦСЧ СФ доцСЦльним.

ОбидвСЦ моделСЦ дали нам однаковий результат оптимСЦзацСЦСЧ. ЦСЦни склала 369,8 грн за тонну вугСЦлля. Обсяг реалСЦзацСЦСЧ досягне 341954,87 т. Прибуток пСЦдприСФмства складатиме 66713,87 тис.грн. При цьому достовСЦрнСЦсть апроксимацСЦСЧ дорСЦвнюСФ 0,79. Похибка дорСЦвнюСФ 31,4. Це свСЦдчить про те, що моделСЦ можна довСЦряти.

Таким чином, економСЦчна ефективнСЦсть вСЦд впровадження СЦнформацСЦйноСЧ системи по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на пСЦдприСФмствСЦ шахта "ДобропСЦльська" доведена СЦ маСФ мСЦiе реалСЦзацСЦСЧ.


3. РЖНФОРМАЦРЖЙНА СИСТЕМА ПРЖДТРИМКИ ПРИЙНЯТТЯ РРЖШЕНЬ (СППР) ПО МАКСИМРЖЗАЦРЖРЗ ПРИБУТКУ НА ШАХТРЖ "ДОБРОПРЖЛЬСЬКА"


3.1 РЖнформацСЦйна система пСЦдтримки прийняття рСЦшень (СППР) по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська"


СьогоднСЦ створення комп'ютерних СЦнформацСЦйних систем, що використовуються при прийняттСЦ рСЦшень, СФ важливою й актуальною задачею. ТакСЦ системи повиннСЦ бути гнучкими, швидко пристосовуватися умовам, що змСЦнюються, СЦ надавати найбСЦльш оперативну СЦ важливу СЦнформацСЦю.

ЗдатнСЦсть швидко обробляти вхСЦднСЦ данСЦ й одержувати корисну для бСЦзнесу СЦнформацСЦю даСФ можливСЦсть прийняти краще рСЦшення, що приводить до збСЦльшення доходСЦв пСЦдприСФмства, а в наслСЦдок СЦ чистого прибутку. На великих пСЦдприСФмствах СФ безлСЦч вхСЦдних даних: про покупцСЦв, ринки, продукти, демографСЦю, фСЦнанси, конкурентСЦв СЦ так далСЦ. Однак, цСЦннСЦсть цСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ полягаСФ не в СЧСЧ кСЦлькостСЦ, а в можливостСЦ вибирати з неСЧ найбСЦльш важливу, СЦ вчасно подати цю СЦнформацСЦю тим людям, хто приймаСФ рСЦшення. Але розробити досить унСЦверсальнСЦ додатки для цих цСЦлей неможливо, тому що потреби тих, хто приймаСФ рСЦшення, постСЦйно змСЦнюються. СтаСФ очевидним, що використання таких засобСЦв програмування як, "С++" чи "DelphСЦ" не даСФ очСЦкуваного ефекту через складнСЦсть алгоритмСЦв СЦ великих термСЦнСЦв розробки проектСЦв. А СЦдеальний засСЦб СЦнформацСЦйних систем на базСЦ ПК повинне поСФднувати обчислювальнСЦ можливостСЦ електронних таблиць СЦ сучасних вСЦзуальних засобСЦв розробки програм. [30]


3.2 Узагальнена структура СЦ вимоги до СППР


ВмСЦння приймати найкращСЦ рСЦшення, засноване на досвСЦдСЦ й СЦнтуСЧцСЦСЧ, СЦ СФ сутнСЦстю будь-якоСЧ сфери людськоСЧ дСЦяльностСЦ. Наука про вибСЦр прийнятного варСЦанта рСЦшення склалася порСЦвняно недавно. Основи теорСЦСЧ прийняття рСЦшень розробленСЦ Джоном фон Нейманом та Отто Моргенштерном. З ускладненням задач з'явилося багато рСЦзних напрямкСЦв цСЦСФСЧ науки, що мають справу з однСЦСФю ж проблемою аналСЦзу можливих способСЦв дСЦСЧ, з метою перебування оптимального, у даних умовах, рСЦшення проблеми.

Як самостСЦйна диiиплСЦна теорСЦя пСЦдтримки прийняття рСЦшень сформувалася на початку 60-х рокСЦв, тодСЦ ж була сформульована основна мета цСЦСФСЧ теорСЦСЧ - рацСЦоналСЦзувати процес прийняття рСЦшень.

НеобхСЦднСЦсть використання пСЦдходСЦв СЦ методСЦв СППР у керуваннСЦ очевидна: швидкий розвиток СЦ ускладнення економСЦчних зв'язкСЦв, виявлення залежностСЦ мСЦж окремими складними процесами СЦ явищами приводить до рСЦзкого зростання труднощСЦв при прийняттСЦ обТСрунтованих рСЦшень. Витрати на СЧх здСЦйснення збСЦльшуються, наслСЦдки помилок стають серйознСЦшими, а звертання до професСЦйного досвСЦду й СЦнтуСЧцСЦСЧ не завжди приводить до вибору найкращоСЧ стратегСЦСЧ. Використання системи пСЦдтримки прийняття рСЦшень дозволяСФ вирСЦшити цю проблему швидко СЦ достатньо точно.

В даний час система пСЦдтримки прийняття рСЦшень застосовуСФться в основному для аналСЦзу дСЦлових проблем, якСЦ можна легко й однозначно формалСЦзувати, а результати дослСЦдження адекватно СЦнтерпретувати.

Менеджер у процесСЦ прийняття керуючих рСЦшень користаСФться СЦнтуСЧтивними методами. Використання СППР, що маСФ данСЦ про продажСЦ, цСЦни, постСЦйнСЦ СЦ перемСЦннСЦ витрати за рСЦзнСЦ СЦнтервали часу (мСЦсяць, квартал, рСЦк) СЦ по рСЦзним видам продукцСЦСЧ, а також систему моделей: прогнозування СЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку, що об'СФднанСЦ одним СЦнтерфейсом, дозволяСФ приймати керуючСЦ рСЦшення з використанням результатСЦв моделювання, реалСЦзуючи якСЦ може бути отриманий максимальний прибуток, тобто найбСЦльше ефективно досягнута мета дСЦяльностСЦ комерцСЦйного пСЦдприСФмства. [19]

Система пСЦдтримки прийняття рСЦшень обовтАЩязково повинна мСЦстити наступнСЦ елементи:

  • заставку;
  • основне меню;
  • пСЦдсистеми СЦнформацСЦйноСЧ системи у видСЦ графСЦкСЦв СЦ таблиць.

Елементи СЦнформацСЦйноСЧ системи поСФднуються мСЦж собою за допомогою користувальницького СЦнтерфейсу, що забезпечуСФ зручний перегляд вхСЦдних, промСЦжних даних СЦ результатСЦв.

РЖнформацСЦйна система розробляСФться в табличному процесорСЦ Microsoft Excel, який СФ найбСЦльш могутнСЦм засобом розробки СЦнформацСЦйних систем, об'СФднуючим у собСЦ переваги як табличного процесора, так СЦ засобСЦв вСЦзуального програмування - убудованого мови програмування "Visual Basic for Applications" (VBA). За допомогою VBA розроблювачСЦ можуть поСФднувати бСЦльше 100 об'СФктСЦв СЦ близько 400 СЦнших убудованих додаткСЦв (функцСЦй, надбудов и так далСЦ), що дозволяСФ створювати гнучкСЦ СЦ розвинутСЦ СЦнформацСЦйнСЦ системи.

Excel може бути використаний для будь-якоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що мСЦстить аналСЦз даних, тому що включаСФ набСЦр об'СФктСЦв обробки даних. В даний час на базСЦ СЦнструментальних засобСЦв Excel уже створенСЦ тисячСЦ СЦнформацСЦйних систем, що успСЦшно використовуються в усьому свСЦтСЦ. З огляду на зазначенСЦ переваги, варто очСЦкувати, що потреба в СЦнформацСЦйних системах, створених на основСЦ Excel СЦ VBA, значно зросте найближчим часом СЦ усе бСЦльше число компанСЦй прийдуть до розумСЦння того, що використовуючи Excel, вони зможуть створювати СЦнформацСЦйнСЦ системи з меншими витратами часу СЦ коштСЦв. [30]


3.3 Створення основних елементСЦв СЦнформацСЦйноСЧ системи


РЖнтерфейс користувача СФ невСЦд'СФмною частиною будь-якоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи, що визначаСФ всСЦ можливСЦ шляхи СЦ зручнСЦсть доступу до СЧСЧ окремих компонентСЦв. РЖснують рСЦзнСЦ типи СЦнтерфейсу користувача, що реалСЦзуСФться рСЦзними засобами VBA Excel:

  • Кнопковий СЦнтерфейс робочого листа:

Розроблювач СЦнформацСЦйноСЧ системи наповняСФ робочу книгу Excel потрСЦбною кСЦлькСЦстю листСЦв, пСЦсля чого кожен робочий лист перетворюСФться в дСЦалогову форму. Перший лист звичай служить для виводу на екран заставки СЦнформацСЦйноСЧ системи, другий лист використовуСФться для вСЦдображення основноСЧ керуючоСЧ форми (основного меню), СЦз якого здСЦйснюСФться виклик основних компонентСЦв СЦнформацСЦйноСЧ системи, розташованих на СЦнших робочих листах. УсСЦ необхСЦднСЦ компоненти, в основному, можна створювати засобами Excel в СЦнтерактивному режимСЦ роботи без програмування на VBA. ЦСЦ робочСЦ листи, як правило, мСЦстять тексти, таблицСЦ, дСЦаграми, а також на них наносяться найпростСЦшСЦ елементи керування - кнопки повернення в основне меню. КрСЦм кнопок можуть використовуватися й СЦншСЦ елементи керування, що мСЦстяться на панелях СЦнструментСЦв "Форми" и "Елементи управлСЦння", якСЦ звичайно носять допомСЦжнСЦ функцСЦСЧ СЦ не зв'язуються з доступом до СЦнших компонентСЦв СЦ основному меню СЦнформацСЦйноСЧ системи. Цей тип СЦнтерфейсу СФ найпростСЦшим для реалСЦзацСЦСЧ СЦ досить наочним. До недолСЦкСЦв СЦнтерфейсу робочого листа варто вСЦднести складнСЦсть представлення робочих листСЦв у надбудовах Excel, що трохи знижуСФ захист СЦнформацСЦСЧ в системСЦ.

  • РЖнтерфейс користувальницьких форм:

Цей тип СЦнтерфейсу використовуСФ дСЦалоговСЦ вСЦкна, коли вСЦд користувач повинен внести вхСЦдну СЦнформацСЦю для виконання додатком рСЦзних задач, алгоритми рСЦшення яких, зазвичай схованСЦ вСЦд користувача СЦ реалСЦзуються програмним шляхом у надбудовах. Результати рСЦшення звичайно виводяться на робочСЦ листи, як це виконано, наприклад, в функцСЦСЧ "Поиск решения" в Excel. Перевагою СЦнтерфейсу користувальницьких форм СФ полСЦпшений захист програм СЦ бСЦльш професСЦйний вид додатка. До недолСЦкСЦв СЦнтерфейсу користувальницьких форм варто вСЦднести складнСЦсть розробки СЦ необхСЦднСЦсть виконання користувачем додаткових операцСЦй по вСЦдкриттю СЦ закриттю дСЦалогових вСЦкон, що затрудняСФ експлуатацСЦю системи.

  • РЖнтерфейс панелей команд робочого листа:

Цей тип СЦнтерфейсу дозволяСФ розташовувати на робочих листах кнопки СЦ пункти меню у видСЦ лСЦнСЦйок на користувальницьких панелях команд. Кнопки зв'язуються з процедурами, а пункти меню поСФднують групи кнопок. На вСЦдмСЦну вСЦд кнопкового СЦнтерфейсу робочого листа, використання панелей команд дозволяСФ досягти бСЦльшоСЧ структурованостСЦ й упорядкування елементСЦв керування на робочому листСЦ, особливо для випадкСЦв, коли окремСЦ компоненти СЦнформацСЦйноСЧ системи досить складнСЦ СЦ СЧх неможливо представити на окремому листСЦ чи користувальницькСЦй формСЦ. Кращим прикладом даного типу СЦнтерфейсу СФ сам табличний процесор Exсel, у якому використовуСФться основне меню з вкладеними меню СЦ кнопками, що визивають окремСЦ процедури обробки чи користувальницькСЦ форми для завдання вхСЦдних параметрСЦв обчислень. В Exсel також представлений широкий набСЦр панелей СЦнструментСЦв, якСЦ СФ рСЦзновидами СЦнтерфейсу панелей команд робочого листа. Розроблювачами Exсel передбачено два режими створення панелей команд: програмний СЦ СЦнтерактивний (без програмування). При програмному режимСЦ панелСЦ команд, окремСЦ вкладенСЦ меню СЦ кнопки розробляються шляхом складання програми мовою VBA. Це найбСЦльш загальний спосСЦб створення СЦнтерфейсу, у якому можна передбачити як побудову, так СЦ керування окремими елементами панелей команд, зокрема СЧх заборона, видалення, вСЦдновлення СЦ приховування. Для створення менш складних СЦнформацСЦйних систем передбачений СЦнтерактивний режим, у якому легко створити структурований СЦнтерфейс меню СЦ панелей СЦнструментСЦв, у який можна додавати елементи самого Exсel, однак цими елементами неможливо керувати в процесСЦ виконання додатка без програмування. З усСЦх перерахованих рСЦзновидСЦв, СЦнтерфейс панелей команд робочого листа СФ найбСЦльш професСЦйним, тому що дозволяСФ створювати СЦ керувати СЦнтерфейсними елементами в будь-яких частинах додатка СЦ створювати необхСЦднСЦ СЦнтерфейснСЦ структури будь-якоСЧ складностСЦ. Однак, це не означаСФ, що його необхСЦдно застосовувати для усСЦх без винятку СЦнформацСЦйних систем.

Програма, що працюСФ пСЦд керуванням VBA, не СФ закСЦнченим додатком СЦ не може бути представлена у видСЦ файлу, що виконуСФться (*.exe). Цей додаток працюСФ завжди усерединСЦ самого Exсel, а це значить, що СЧСЧ розроблювач при проектуваннСЦ повинний передбачити засСЦб видалення ознак Excel з додатка, щоб у користувача створювалося враження, що працюСФ не Excel, а закСЦнчена програма, що виконуСФ строго визначенСЦ дСЦСЧ. Мова йде про такСЦ елементи, як: вертикальна СЦ горизонтальна лСЦнСЦйки прокручування, рядок формул, рядок стану, панелСЦ СЦнструментСЦв, основне меню Excel, ярлички робочих листСЦв, сСЦтка, системне меню, назва робочоСЧ книги СЦ вСЦкна а також повСЦдомлення Excel, що виводяться в дСЦалогових вСЦкнах. ДеякСЦ з цих елементСЦв можуть бути вилученСЦ СЦнтерактивно, однак найбСЦльш загальним пСЦдходом СФ програмний спосСЦб. Видалення всСЦх елементСЦв варто робити при завантаженнСЦ робочоСЧ книги з оперативноСЧ пам'ятСЦ, тодСЦ вСЦдразу ж пСЦсля завантаження Exсel, будуть установленСЦ СЦнтерфейснСЦ елементи додатка. [30]


3.4 РЖнструкцСЦя користувача


У данСЦй дипломнСЦй роботСЦ створюСФться "РЖнформацСЦйна система максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська". У розроблювальнСЦй системСЦ використовуСФться кнопковий СЦнтерфейс робочого листа Excel.

РЖнформацСЦйна система максимСЦзацСЦСЧ прибутку призначена для рСЦшення задачСЦ "МаксимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська" та пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи пСЦдприСФмства. Вона розраховуСФ розмСЦр прибутку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля, що видобуваСФться на шахтСЦ "ДобропСЦльська".

Призначення та умови використання:

Програма надаСФ можливСЦсть автоматичного розрахунку прибутку пСЦдприСФмства вСЦд реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля за допомогою двох рСЦзних математичних моделей. У моделСЦ, що веде розрахунки по пСЦдвищенню цСЦн на послуги, що надаСФ пСЦдприСФмство, розрахунки проводяться за допомогою табличного процесору Microsoft Excel та функцСЦСЧ "Поиск решения". Розрахунки ведуться у вартСЦсних показниках.

ПСЦдготовка до роботи:

НеобхСЦдно запустити "МаксимСЦзацСЦя прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська". А саме з основного меню програми перейди за посиланням до роздСЦлу розрахунку прибутку.

Для запуску СЦнформацСЦйноСЧ системи використовуСФться заставка, що як приклад наведена на рисунку 3.1, на нСЦй вСЦдображаСФться назва, логотип розроблювача й двСЦ кнопки "Головне меню" СЦ "ВихСЦд".


Рисунок 3.1 - Заставка системи


Для керування окремими частинами СЦнформацСЦйноСЧ системи використовуСФться основна керуюча форма - основне меню, що наведено на рисунку 3.2. Основним меню СФ лист, на який користувач попадаСФ при натисканнСЦ на кнопку "Головне мею", що знаходиться на заставцСЦ. На нСЦй вСЦдображаСФться СЦсходнСЦ даннСЦ СЦнформацСЦйноСЧ системи й елементи керування, якСЦ дозволяють перемСЦщатися до рСЦзних складових частин системи, з яких, у свою чергу, реалСЦзованСЦ переходи назад в основне меню.

Рисунок 3.2 - Основне меню системи


За допомогою СЦнформацСЦйноСЧ системи, що розроблено для шахти "ДобропСЦльська" з основного меню можна попасти на листи системи, що мСЦстять в собСЦ розробленСЦ моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку та лист порСЦвняння цих моделей. Таким чином натиснувши кнопку "Прогнозування цСЦни" користувач системи потрапляСФ на лист, на якому мСЦститься модель, що прогнозуСФ прибуток на основСЦ експертноСЧ оцСЦнки. Приклад того, як виглядаСФ ця частина системи наведена на рисунку 3.3.


Рисунок 3.3 - Модель "Прогнозування цСЦни з урахуванням сезонних коливань"


Натиснувши на кнопку "ОптимСЦзацСЦя" користувач СЦнформацСЦйноСЧ системи маСФ змогу потрапити на лист, на якому приведена модель по максимСЦзацСЦСЧ прибутку за рахунок збСЦльшення цСЦни. Ця частина СЦнформацСЦйноСЧ системи наведена на нижче на рисунку 3.4.


Рисунок 3.4 - Модель " Модель порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн на запропоновану марку вугСЦлля шахтою "ДобропСЦльська" СЦ середньою цСЦною по УкраСЧнСЦ "


На рисунку 3.5 наведено вСЦкно, яке зтАЩявляСФться тодСЦ, коли визиваСФться функцСЦя Microsoft Excel - "Поиск решения" при вирСЦшеннСЦ оптимСЦзацСЦйноСЧ задачСЦ по максимСЦзацСЦСЧ прибутку.


Рисунок 3.5 - ВСЦкно функцСЦСЧ "Поиск решения" в моделСЦ "" Модель порСЦвняння й аналСЦзу цСЦн"


Якщо користувач бажаСФ провести порСЦвняльний аналСЦз усСЦх моделей вСЦн повинен натиснути на кнопку "ПСЦдсумок". Ця частина СЦнформацСЦйноСЧ системи наведена на нижче на рисунку 3.6.


Рисунок 3.6 - Вкладка "ПСЦдсумок" СЦнформацСЦйноСЧ системи


З кожноСЧ частини СЦнформацСЦйнСЦй системСЦ користувач маСФ змогу повернутися на лист "Головне меню", для чого його необхСЦдно тСЦльки натиснути кнопку з такою ж назвою - "Головне меню" СЦ у нього появиться змога знов перейти на ту сторСЦнку, що йому необхСЦдна.

У частинах прогнозування використовуСФться велика кСЦлькСЦсть графСЦкСЦв. Представлення СЦнформацСЦСЧ в графСЦчному видСЦ дозволяСФ користувачу краще СЧСЧ сприймати. Якщо данСЦ, наприклад про продажСЦ, що представленСЦ в таблицСЦ у видСЦ числових рядСЦв, те на цьому ж робочому листСЦ вСЦдображенСЦ цСЦ данСЦ графСЦчно, що спрощуСФ СЧхнСФ сприйняття користувачем системи.

Додатки Excel досить могутнСЦ. РобочСЦ аркушСЦ Excel мСЦстять величезний обсяг убудованого програмного забезпечення, що являють собою сотнСЦ убудованих функцСЦй СЦ додаткСЦв, доступних через рСЦзноманСЦтнСЦ надбудови. УсСЦ цСЦ функцСЦСЧ доступнСЦ з будь-якого робочого листа СЦ виконуються швидше, нСЦж програми мовою VBA. До убудованих засобСЦв, крСЦм функцСЦй, вСЦдносять: формули, СЦмена, параметри обчислень, засоби приховання СЦ захисту даних, iенарСЦСЧ, пошук рСЦшення, списки, засоби сортування, промСЦжнСЦ пСЦдсумки, автофСЦльтр, засоби консолСЦдацСЦСЧ даних, перемСЦщення дСЦапазону, перевСЦрка правильностСЦ введення даних, печатка звСЦтСЦв СЦ СЦншСЦ. Усе це являСФ собою основнСЦ функцСЦональнСЦ можливостСЦ Excel, якСЦ доцСЦльно використовувати на робочих листах без застосування програмного коду.

РекомендацСЦСЧ з освоСФння:

Програма може бути цСЦлком побудована бухгалтером чи економСЦстом, що володСЦють навиками роботи з пакетом MS Excel.


4. ОХОРОНА ПРАЦРЖ РЖ ТЕХНРЖКА БЕЗПЕКИ


4.1 Безпека й охорона навколишнього середовища на шахтСЦ "ДобропСЦльська"


Система управлСЦння охороною працСЦ (далСЦ - Система), вСЦдповСЦдно до ст. 17 Закону УкраСЧни "Про охорону працСЦтАЭ, створюСФться на пСЦдприСФмствСЦ (в органСЦзацСЦСЧ) з метою забезпечення безпечних СЦ здорових умов працСЦ, запобСЦгання аварСЦям, нещасним випадкам СЦ професСЦйним захворюванням.

Система управлСЦння охороною працСЦ - це сукупнСЦсть заходСЦв, дСЦСЧ яких спрямованСЦ на збереження життя й функцСЦями.

Основне завдання Системи - органСЦзацСЦя безпечного СЦ нешкСЦдливого виробничого процесу шляхом систематичного виконання нормативно-провавих актСЦв, науково-технСЦчних СЦ органСЦзацСЦйно-профСЦлактичних заходСЦв з охорони працСЦ на кожному пСЦдприСФмствСЦ, у пСЦдроздСЦлСЦ СЦ на робочому мСЦiСЦ.

УправлСЦння охороною працСЦ будуСФться за принципами комплексного рСЦшення питань безпеки, запобСЦжних дСЦй у сферСЦ охорони працСЦ та економСЦчноСЧ зацСЦкавленостСЦ працСЦвникСЦв.

Безпека працСЦ невСЦд`СФмна вСЦд виробництва СЦ забезпечуСФться на усСЦх його стадСЦях.

Основним об`СФктом управлСЦння охороною працСЦ СФ дСЦялнСЦсть пСЦдприСФмства, його структурних пСЦдроздСЦлСЦв, посадових осСЦб СЦ працСЦвникСЦв.

Завдання управлСЦння охороною працСЦ

Система включаСФ рСЦшення таких завдань:

  • Створення системи протиаварСЦйного захисту пСЦдприСФмств, дСЦльниць, технологСЦчних процесСЦв (лСЦнСЦй) СЦ робочих мСЦiь;
  • Забезпечення безпечноСЧ експлуатацСЦСЧ гСЦрничих виробок, будСЦвель, споруд, територСЦй, виробничого обладнання, засобСЦв захисту СЦ контролю параметрСЦв безпеки;
  • Забезпечення безаварСЦйностСЦ технологСЦчних процесСЦв, безпеки проведення гСЦрничих виробок, будСЦвництва будСЦвель СЦ споруд;
  • НормалСЦзацСЦя санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов працСЦ
  • Забезпечення працСЦвникСЦв засобами СЦндивСЦдуального захисту;
  • ОрганСЦзацСЦя професСЦйного вСЦдбору, медичних оглядСЦв працСЦвникСЦв;
  • Забезпечення якСЦсного навчання СЦ професСЦйноСЧ пСЦдготовки кадрСЦв;
  • Створення оптимальних режимСЦв працСЦ, вСЦдпочинку СЦ харчування протягом робочого часу;
  • ОрганСЦзацСЦя санСЦтарно-побутового СЦ медичного обслуговування працСЦвникСЦв;
  • Пропаганда безпечних методСЦв роботи СЦ передового досвСЦду з охорони працСЦ;
  • ОрганСЦзацСЦя контролю безпеки ведення робСЦт;
  • Ефективне матерСЦальне стимулювання робСЦт з охорони працСЦ.

ОрганСЦзацСЦйнСЦ заходи щодо забезпечення пожежноСЧ безпеки пСЦдприСФмств:

  1. Забезпечення пожежноСЧ безпеки пСЦдприСФмств маСФ бути передбачене на стадСЦСЧ технСЦчного проектування вСЦдповСЦдно до чинноСЧ нормативноСЧ документацСЦСЧ.
  2. ВСЦдповСЦдальним за стан протипожежного захисту на пСЦдприСФмствСЦ СФ його керСЦвник, який своСЧм наказом призначаСФ посадових осСЦб СЦз забезпечення пожежноСЧ безпеки пСЦдприСФмства, вСЦдповСЦдальних за пожежну безпеку окремих будСЦвель, споруд, примСЦщень, дСЦльниць, технологСЦчного та СЦнженерного устаткування, а також за утримання та експлуатацСЦю технСЦчних засобСЦв протипожежного захисту.

3. КерСЦвники пСЦдприСФмств, а також орендарСЦ для забезпечення пожежноСЧ безпеки пСЦдприСФмств зобов`язанСЦ:

- розробляти комплекснСЦ заходи щодо забезпечення пожежноСЧ безпеки, впроваджувати досягнення науки та технСЦки, позитивний досвСЦд;

- вСЦдповСЦдно до нормативних актСЦв з пожежноСЧ безпеки, впроваджувати положення, СЦнструкцСЦСЧ, СЦншСЦ нормативнСЦ акти, якСЦ дСЦють у межах пСЦдприСФмства здСЦйснювати постСЦйний контроль за СЧх виконанням;

- забезпечувати дотримання протипожежних вимог стандартСЦв, норм, правил, а також виконання вимог розпоряджень та постанов органСЦв Держпожнагляду та ДержавноСЧ воСФнСЦзованоСЧ гСЦрничорятувальноСЧ служби у вугСЦльнСЦй промисловостСЦ;

- перСЦодично не рСЦдше як один раз на квартал перевСЦряти стан пожежноСЧ безпеки об`СФкта;

- утримувати в справному станСЦ засоби протипожежного захисту та зв`язку, пожежну технСЦку, устаткування та СЦнвентар, не допускати СЧх використання не за призначенням та СЦнше.

4. Особа, вСЦдповСЦдальна за пожежну безпеку, зобовтАЩязана:

- забезпечити дотримання всСЦма працСЦвниками установлених вимог пожежноСЧ безпеки;

- не допускати ведення тимчасових робСЦт СЦз застосуванням вСЦдкритого вогню без оформлення дозволу у встановленому порядку;

не допускати захаращення проходСЦв та пСЦдступСЦв до пожежного устаткування, а також евакуацСЦйних виходСЦв та приходСЦв до рятувальних засобСЦв та СЦнше.

5. ЛСЦквСЦдацСЦя пожежСЦ повинна виконуватися згСЦдно з ПЛА, який розробляють на кожному пСЦдприСФмствСЦ вСЦдповСЦдно до вимог ДНАОП.

6. Роботи на пСЦдприСФмствСЦ повиннСЦ виконуватися вСЦдповСЦдно до проектСЦв, паспортСЦв, технологСЦчних схем.

7. Проект протипожежного захисту шахти повинен вСЦдповСЦдати спецСЦальним вимогам.

8. ПовиннСЦ функцСЦонувати два незалежних види зв`язку вСЦдповСЦдно до вимог ДНАОП.

9. У разСЦ виникнення пожежСЦ повинен бути введений у дСЦю план лСЦквСЦдацСЦСЧ аварСЦСЧ. ВСЦдповСЦдальним керСЦвником робСЦт СФ головний СЦнженер шахти, а до його прибуття - змСЦнний гСЦрничий диспетчер.

10. На пСЦдприСФмствСЦ повинен бути встановлений вСЦдповСЦдний протипожежний режим, у тому числСЦ.

11. Особи, якСЦ прийнятСЦ на роботу з пСЦдвищеною пожежною небезпекою, повиннСЦ попередньо пройти спецСЦальне навчання та мати вСЦдповСЦдний квалСЦфСЦкацСЦйнСЦ посвСЦдчення.

ЕкологСЦчна безпека пСЦдприСФмства.

Шахта "ДобропСЦльськатАЭ маСФ 15 джерел забруднення навколишнього середовища.

Котельня шахти забезпечуСФ теплом шахтне примСЦщення СЦ гарячою водою. Тут працюють котли типу ДКВР10/13 та Е1/9 - в лСЦтнСЦй перСЦод. Витрати вугСЦлля 7000-7500т. Разом з димовими газами в атмосферу викидаСФться пилюка, сСЦрнистий ангСЦдрид, оксид вуглеводу, оксид азоту. Для запобСЦгання забруднення шахта використовуСФ обезпилювання в газоочистцСЦ, яка складаСФться з багаторейного циклону типу БЦ. Його ефективнСЦсть 68-75%.

Площа породного вСЦдвалу (терикону) -24 га, висота - 65 м. Терикон не горить, тому являСФ собою джерело видСЦлення пилюки в атмосферу, а також засипання чорноземСЦв та рСЦки. Для боротьби з його розсуванням, по межСЦ терикону насаджують кущСЦ та дерева.

ВентиляцСЦйний ствол забезпечуСФ вентиляцСЦю пСЦдземних виробок шахти. З вентиляцСЦйним воздухом в атмосферу поступаСФ пилюка та метан. Для вСЦдкачки метану з гСЦрних виробок використовуСФться дегазоцСЦйна установка, оснащена чотирма вакуумнососами ВВН-2-150.

У результатСЦ здобутку вугСЦлля на поверхню пСЦдСЦймаСФться шахтна вода. Вона частково використовуСФться на технСЦчнСЦ потреби та протипожежнСЦ цСЦлСЦ, СЦнша поступаСФ до водних об`СФктСЦв. Обеззараження шахтних вод досягаСФться пСЦд впливом сильного окислителя - хлору.

Дозволений виброс - 4829 тис.м3/рСЦк. Фактичний : 2007р. - 1733,8 тис.м3/рСЦк.


4.2 Правила охорони працСЦ при експлуатацСЦСЧ ЕОМ


ДаннСЦ правила встановлюють:

  1. Вимоги до виробничих примСЦщень, у яких експлуатуються ЕОМ СЦ виконуСФться СЧхнСФ обслуговування:

ОблаштованСЦсть робочих мСЦiь, обладнаних вСЦдеотермСЦналами, повинне забезпечувати:

  • належнСЦ умови освСЦтлення примСЦщення СЦ мСЦiя робСЦтника, вСЦдсутнСЦсть вСЦдблискСЦв;
  • оптимальнСЦ параметри мСЦкроклСЦмату;
  • належнСЦ ергономСЦчнСЦ характеристики основних елементСЦв робочого мСЦiя;
  • враховувати такСЦ небезпечнСЦ СЦ шкСЦдливСЦ фактори, як наявнСЦсть шуму СЦ вСЦбрацСЦСЧ, рентгенСЦвське, електромагнСЦтне, ультрафСЦолетове й СЦнфрачервоне випромСЦнювання, наявнСЦсть пилу, озону, оксидСЦв азоту й аероСЦонСЦзацСЦСЧ.

У примСЦщеннях з ЕОМ варто щодня проводити вологе збирання, повиннСЦ бути медичнСЦ аптечки першоСЧ допомоги, мати природне СЦ штучне висвСЦтлення. ПримСЦщення, у яких розташовуються ЕОМ, обладнаються системою автоматичноСЧ пожежноСЧ сигналСЦзацСЦСЧ СЦ засобами пожежогасСЦння, системами опалення, кондицСЦонування повСЦтря рСЦвнСЦ звукового тиску, рСЦвнСЦ звуку й еквСЦвалентнСЦ рСЦвнСЦ звуку на робочих мСЦiях повиннСЦ вСЦдповСЦдати вимогам ДСТ 12.1.003.

  1. Вимоги до устаткування на вСЦдповСЦднСЦсть державнСЦй системСЦ сертифСЦкацСЦСЧ УКРСЕПРО.

ВСЦдеотермСЦнали, ЕОМ, спецСЦальнСЦ периферСЦйнСЦ пристосування ЕОМ, що знаходяться в експлуатацСЦСЧ, пСЦдлягають обов'язковоСЧ сертифСЦкацСЦСЧ в УкраСЧнСЦ проходять експертизу в органах стандартизацСЦСЧ по параметрах, на якСЦ СФ вимоги щодо забезпечення безпеки працСЦ, життя СЦ здоров'я людей.

  1. Вимоги до розмСЦщення оснащення й органСЦзацСЦСЧ робочих мСЦiь.

Площа, видСЦлена для одного робочого мСЦiя з вСЦдеотермСЦналом чи персональноСЧ ЕОМ, повинна складати не менш 5 кв.м, а обсяг - не менш 20 куб.м.

РобочСЦ мСЦiя з вСЦдеотермСЦналами щодо свСЦтлових прорСЦзСЦв повиннСЦ розташовуватися так, щоб природне свСЦтло падало з боку, переважно лСЦворуч.

РозмСЦри робочого столу, що рекомендуються: висота 725 мм, ширина - 600-1400 мм, глибина - 800-1000 мм. Робоче сидСЦння користувача персонального ЕОМ повинне мати наступнСЦ основнСЦ елементи: сидСЦння, спинку СЦ стацСЦонарнСЦ чи знСЦмнСЦ пСЦдлокСЦтники. Воно повинне бути пСЦдйомно-поворотним, такоСЧ, котре регулюСФться по висотСЦ, куту нахилу сидСЦння, висотСЦ пСЦдлокСЦтникСЦв.

Екран вСЦдеотермСЦнала СЦ клавСЦатура повиннСЦ розташовуватися на оптимальнСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд очей користувача, але не ближче 600 мм.

  1. Вимоги безпеки пСЦд час експлуатацСЦСЧ й обслуговування ЕОМ.

КористувачСЦ ЕОМ повиннСЦ стежити за тим, щоб ЕОМ, периферСЦйнСЦ пристосування ЕОМ СЦ устаткування для обслуговування, ремонту СЦ налагодження ЕОМ були справнСЦ. Щодня перед початком роботи необхСЦдно проводити очищення екрана вСЦдеотермСЦнала вСЦд пилу й СЦнших забруднень, а пСЦсля закСЦнчення роботи всСЦ повинне бути вСЦдключене вСЦд електричноСЧ мережСЦ.

Монтаж, обслуговування, ремонт СЦ налагодження ЕОМ, замСЦна деталей, пристосування блокСЦв повиннСЦ здСЦйснюватися тСЦльки при повному вСЦдключеннСЦ харчування. Промивання деталей, блокСЦв, плат повиннСЦ проводитися за допомогою етилового чи спирту спецСЦальних непальних промивних рСЦдин.

  1. Вимоги до виробничого персоналу.

ПрацСЦвники зобов'язанСЦ проходити попереднСФ спецСЦальне навчання й один раз у рСЦк перевСЦрку знань вСЦдповСЦдних нормативних актСЦв по охоронСЦ працСЦ

ПрацСЦвники, що виконують роботи з експлуатацСЦСЧ, обслуговуванню, налагодженню СЦ ремонту ЕОМ вСЦдповСЦдно до статтСЦ 10 Закону УкраСЧни "Про охорону працСЦ" забезпечуються належними засобами СЦндивСЦдуального захисту вСЦдповСЦдно до дСЦючого нормами. [4]


ВИСНОВКИ


У дипломСЦ була вирСЦшена задача, що полягаСФ в розробцСЦ моделей пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв роботи пСЦдприСФмства, а саме максимСЦзацСЦСЧ його прибутку. У процесСЦ виконання роботи були зробленСЦ численнСЦ дослСЦдження, розробленСЦ двСЦ моделСЦ, проведенСЦ обчислення оптимальних цСЦн продажСЦв, що у пСЦдсумку привели до досягнення головноСЧ мети - пСЦдвищення ефективностСЦ економСЦчних показникСЦв та максимСЦзацСЦСЧ прибутку.

Поставлена мета досягнута за рахунок вирСЦшення поставлених задач, таких, як:

  • аналСЦз економСЦчних показникСЦв виробничо-господарськоСЧ дСЦяльностСЦ шахти "ДобропСЦльська";
  • розробка методики моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством;
  • прогноз необхСЦдних даних для моделСЦ з урахуванням аналСЦзу вСЦдомих методСЦв прогнозування;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ виявлення закономСЦрностСЦ прогнозування на основСЦ аналСЦзу чотирьох попереднСЦх рокСЦв за методом урахування сезонних коливань;
  • розробка моделСЦ максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ аналСЦзу цСЦн на товари, що пропонуСФ пСЦдприСФмство та фСЦрми-конкуренти;
  • аналСЦз кожноСЧ з розроблених моделей та порСЦвняльний аналСЦз цих моделей мСЦж собою;
  • створення автоматизованоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ системи максимСЦзацСЦСЧ прибутку на шахтСЦ "ДобропСЦльська".

У дипломнСЦй роботСЦ було проведено аналСЦз стану СЦ динамСЦки економСЦчного потенцСЦалу пСЦдприСФмства шахти "ДобропСЦльська" за останнСЦ три роки, а також розрахованСЦ основнСЦ фСЦнансово-економСЦчнСЦ показники, експрес-аналСЦз, лСЦквСЦднСЦсть балансу, ймовСЦрнСЦсть банкрутства. Також було проведене дослСЦдження по цСЦнам на вугСЦлля, що видобуваСФться на шахтСЦ "ДобропСЦльська" та у галузСЦ в цСЦлому. РозробленСЦ таблицСЦ, де поквартально за три роки наведено розмСЦри доходу вСЦд видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля, собСЦвартСЦсть готовоСЧ вугСЦльноСЧ продукцСЦСЧ та цСЦни, за якими вона реалСЦзуСФться.

ДалСЦ була розроблена методика моделювання процесу одержання прибутку пСЦдприСФмством, а саме визначена роль економСЦчного моделювання в процесСЦ прийняття рСЦшень СЦ роль менеджера в процесСЦ моделювання на рСЦзних рСЦвнях керування.

З метою збСЦльшення прибутку вСЦд видобутку та реалСЦзацСЦСЧ вугСЦлля виконано прогнозування цСЦни на основСЦ середньорСЦчних Даних з урахуванням сезонних коливань. Також була розроблена модель по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на основСЦ пСЦдвищення цСЦн.

ВсСЦ рСЦшення в моделях по оптимСЦзацСЦйнСЦй задачСЦ було отримано з використанням надбудови Microsoft Excel "Поиск решения".

НайбСЦльш рацСЦонально використати на практицСЦ цСЦ моделСЦ разом, а не окремо.

ОбидвСЦ моделСЦ дали нам однаковий результат оптимСЦзацСЦСЧ. ЦСЦни склала 369,8 грн за тонну вугСЦлля. Обсяг реалСЦзацСЦСЧ досягне 341954,87 т. Прибуток пСЦдприСФмства складатиме 66713,87 тис.грн. При цьому достовСЦрнСЦсть апроксимацСЦСЧ дорСЦвнюСФ 0,79. Похибка дорСЦвнюСФ 31,4. Це свСЦдчить про те, що моделСЦ можна довСЦряти. Таким чином, економСЦчна ефективнСЦсть вСЦд впровадження СЦнформацСЦйноСЧ системи по максимСЦзацСЦСЧ прибутку на пСЦдприСФмствСЦ шахта "ДобропСЦльська" доведена СЦ маСФ мСЦiе реалСЦзацСЦСЧ.

ПЕРЕЛРЖК ПОСИЛАНЬ


  1. Бандурка О.М., Коробов М.Я., Орлов П.РЖ., Петрова К.Я. ФСЦнансова дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства.-КиСЧв:ЛибСЦдь, 1998.-310с.
  2. Газета "Шахтар УкраСЧнитАЭ №12 вСЦд 31 березня 2006р.
  3. Газета "Шахтар УкраСЧнитАЭ №16 вСЦд 28 квСЦтня 2006р.
  4. Газета "Все о бухгалтерском учете» №83(386), спецвыпуск 35, "Правила охраны труда при эксплуатации ЭВМ», 06.09.1999г.
  5. Галузинский Г.П., Гордиенко И.В., "Современные технологические способы обработки информации», научное пособие, Киев, КНЕУ, 1998 г.
  6. Гальперин В. М., Игнальев С. М., Моргунов В. И., "Микроэкономика», том 2, Высшая школа экономики, Санкт-Петербург, 1998 г.
  7. Голосов О.В., Дрогобыцкий И.Н., Герасимов Б.И., Дякин В.Н., "Тематический обзор по областям исследований научной специальности "математические и инструментальные методы экономики», Тамбов, издательство ТГТУ, 2004 г.
  8. Джеффри Х. Мур, Ларри Р. Уэдерфорд., Экономическое моделирование в Microsoft Excel. - Москва: издательский дом "Вильямс», 2004. - 1024с.
  9. Дядюра И.С., " Это наша с тобой биографиятАж», "Шахта "Добропольская», 2001г.-178с.
  10. Есипов В.Е., "Цены и ценообразование», учебник для вузов, изд. 3-е, Питер, Санкт-Петербург, 2001 г.
  11. Житецький В.Ц., Джигирей В.С. Основи охорони працСЦ. Навч.посСЦбник.-Вид.4-те доповн.-ЛьвСЦв: АфСЦша, 2000.-350с.
  12. Задоя А.А., Петруня Ю.Е., "Основы экономической теории», учебное пособие, Рыбари, Москва, 2000 г.
  13. Закон Украины " О бухучёте и финансовой отчётности в Украине» от 16.07.1999г./ВВР.-1999.-№40.
  14. Иванилов Ю.П., Лотов А.В., "Математические модели в экономике», Наука, Москва, 2003 г.
  15. Карлберг, Конрад. Бизнес-анализ с помощью Excel. - Киев: Диалектика, 1997. - 448с.
  16. Котляр М.Л. АналСЦз фСЦнансового стану пСЦдприСФмства//ФСЦнанси УкраСЧни.-2004.-№5.-99-104 с.
  17. Лысенко Л. Н., "Экономическая кибернетика», изд. Донецкого государственного университета, 2003 г.
  18. МСЦнпалива та енергетики УкраСЧни. Положення про порядок розслСЦдування пСЦдземних пожеж на вугСЦльних шахтах, РЖАПБ Б.020199-2004, КиСЧв, ТОВ "ПромдруктАЭ-2005р.-336с.
  19. Мур Джеффри, Уэдерфорд Ларри Р. Уэдерфорд и др., "Экономическое моделирование в Microsoft Excel», 6-е изд., перев. с англ., издательский дом "Вильямс», 2004 г.
  20. Наказ президента УкраСЧни вСЦд 07.02.96г. №116 "Про структурну перебудову вугСЦльноСЧ промисловостСЦ» Урядовий куртАЩСФр - 2002р. - №25, с.12-13.
  21. Палий В.Ф., Палий В.В., "Финансовый учет», "Пресс», Москва 1998 г.
  22. ПСЦстунов РЖ.М., МСЦнакова О.П., РЖнформацСЦйнСЦ системи в економСЦцСЦ та державному управлСЦннСЦ. - ДнСЦпропетровськ: НГУ, 2004. - 222с.
  23. Проблеми СЦ перспективи СЦнновацСЦйного розвитку економСЦку УкраСЧни: МатерСЦали мСЦжнародноСЧ науково-практичноСЧ конференцСЦСЧ. - Д.: НацСЦональний гСЦрничий унСЦверситет, 2007 - 201 с.
  24. Пустыльник Е.И., "Статистические методы анализа и обработки наблюдений», Наука, Москва, 1968 г.
  25. Пушкина Е. И., Рычкова С. Б., "Цены и экономика капитализма», пер. с англ., Прогресс, Москва, 1989 г.
  26. Роберт С. Пиндайк, Дэниел Л. Рубинфельд, "Микроэкономика», перев. с англ., изд. "Дело», Москва, 2000 г.
  27. Скоун Т., под ред. Эрнашвили М.Д., "Управленческий учет: как его ис-пользовать для контроля бизнеса», пер. с англ., Аудит, ЮНИТИ, 1997 г.
  28. Солодовник Л.М., Пономаренко П.И., "Экономика производственного предприятия». - Днепропетровск: НГУ, 2004. - 285 с.
  29. Соляник Л. Г., "Экономический анализ», учебное пособие, НГУ, 2003 г.
  30. Титаренко Г.А., "Автоматизированные информационные технологии в экономике», учебник, ЮНИТИ, Москва, 2000г.
  31. Ткаченко Н.М., "Бухгалтерский финансовый учет на предприятиях Украины», изд. 5-е, Киев, А.С.К., 2000 г.
  32. Фатхутдинов Р.А., "Стратегический маркетинг». учебник, Москва, 2000 г.
  33. Якуба Л.Н. (МакНДРЖ)Система управлСЦння охороною працСЦ у вугСЦльнСЦй промисловостСЦ УкраСЧни.- К.:Основа, 2002.-280с.
  34. Ященко Ю.В.ОсновнСЦ напрямки антикризовоСЧ програми вугСЦльноСЧ промисловостСЦ/СхСЦд. АналСЦтично-СЦнформацСЦйний журнал.-2003.№1,2-35с.
Страницы: Назад 1 Вперед