Планування доходСЦв та витрат в комерцСЦйному банку

дипломная работа: Финансовые науки

Документы: [1]   Word-174875.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


Вступ

РоздСЦл РЖ. Теоретико-методологСЦчнСЦ основи регулювання доходСЦв та витрат комерцСЦйного банку.

    1. Характеристика джерел формування валового доходу
    1. УправлСЦння умовно-постСЦйними СЦ змСЦнними витратами
    2. Методика облСЦку результатСЦв комерцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ
    3. Узагальнення зарубСЦжного СЦ вСЦтчизняного досвСЦду створення банкСЦвських резервСЦв

РоздСЦл РЖРЖ. Планування доходСЦв та витрат в акцСЦонерному банку соцСЦального розвитку тАЭ Укрсоцбанк тАЭ.

2.1.Виявлення наявних фСЦнансових можливостей тАЭ Укрсоцбанку

2.2.ОцСЦнка ефективностСЦ дСЦяльностСЦ тАЭ Укрсоцбанку тАЭ за 2004-2006 р. р

2.3.Обгрунтування вартостСЦ банкСЦвських послуг ( 2007 рСЦк)

з урахуванням структури витрат

РоздСЦл РЖРЖРЖ. Розробка заходСЦв СЦз пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ

3.1.Пошук оптимальноСЧ методики рейтингового оцСЦнювання

3.2.Шляхи покращення конкурентоздатностСЦ вСЦтчизняних банкСЦв

Висновки

Список лСЦтератури

Додатки

ВСТУП


Ринкова економСЦка вимагаСФ вСЦд украСЧнських комерцСЦйних банкСЦв пСЦдвищення ефективностСЦ управлСЦння банкСЦвською дСЦяльнСЦстю. Важлива роль у реалСЦзацСЦСЧ цСЦСФСЧ задачСЦ вСЦдводиться аналСЦзу банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

З його допомогою виробляються стратегСЦя СЦ тактика розвитку банку, обТСрунтовуються плани й управлСЦнськСЦ рСЦшення, здСЦйснюСФться контроль за СЧхнСЦм виконанням, виявляються резерви пСЦдвищення ефективностСЦ проведення активних СЦ пасивних операцСЦй, оцСЦнюються результати дСЦяльностСЦ банку, його окремих пСЦдроздСЦлСЦв. Таким чином, успСЦшний розвиток СЦ надСЦйнСЦсть банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни в сформованих економСЦчних умовах багато в чому залежить вСЦд постановки в комерцСЦйних банках аналСЦтичноСЧ роботи, що дозволяСФ давати реальну СЦ всебСЦчну оцСЦнку досягнутим результатам дСЦяльностСЦ банкСЦв, виявляти СЧхнСЦ сильнСЦ СЦ слабкСЦ сторони, визначати конкретнСЦ шляхи вирСЦшення виникаючих проблем. АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ СФ основою ефективного управлСЦння банком, вихСЦдною базою прийняття управлСЦнських рСЦшень на всСЦх рСЦвнях банкСЦвського менеджменту.

ВСЦдомо, що, коли в банку будуть клСЦСФнти, то й банк у такому разСЦ буде процвСЦтати, СЦ навпаки. Але у той же час, якщо банк переживатиме скрутне фСЦнансове становище СЦ не зможе вчасно СЦ повнСЦстю виконувати своСЧ зобов'язання, то клСЦСФнти такого банку так само можуть СЦстотно постраждати, бо вони зберСЦгають своСЧ кошти на рСЦзних банкСЦвських рахунках. Варто також окремо видСЦлити населення краСЧни, чиСЧ заощадження СФ одним СЦз самих зручних видСЦв банкСЦвських ресурсСЦв (тому що це ресурси довгострокового характеру СЦ порСЦвняно недорогСЦ, що сприяСФ одержанню банком порСЦвняно високого прибутку). Тому держава, будучи за КонституцСЦСФю УкраСЧни гарантом стабСЦльностСЦ в краСЧнСЦ (зокрема й у грошово-кредитнСЦй сферСЦ), пСЦклуСФться про мСЦць банкСЦвськоСЧ системи. На це спрямовано дСЦяльнСЦсть такого державного органу як НацСЦональний банк УкраСЧни (НБУ), однСЦСФю з функцСЦй якого СЦ СФ забезпечення стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи краСЧни.

ЕкономСЦчна криза, що вСЦдбуваСФться в краСЧнСЦ, з граничною яснСЦстю показала роль банкСЦв як опорних пунктСЦв платСЦжного обороту народного господарства. Однак на даному етапСЦ розвитку банкСЦвськоСЧ системи комерцСЦйнСЦ банки переживають важкСЦ часи становлення. Багато з них цСЦкавляться не прибутком, а яким чином вистояти та не поповнити ряди банкрутСЦв. Це звтАЩязано не тСЦльки з економСЦчною нестабСЦльнСЦстю в УкраСЧнСЦ, але й з тим, що дСЦяльнСЦсть банкСЦв повтАЩязана з великим ризиком, яким необхСЦдно вмСЦло управляти.

Банк можна назвати "лакмусовим папСЦрцемтАЭ функцСЦонування народного господарства в цСЦлому. При сприятливих умовах та нормальних темпах розвитку народногосподарського комплексу в цСЦлому добре розвиваються СЦ банкСЦвськСЦ установи; а у випадку погСЦршення фСЦнансового стану пСЦдприСФмств, дефСЦциту фСЦнансСЦв держави, в сферСЦ фСЦнансово-кредитних установ зтАЩявляються проблеми з вСЦльними грошовими коштами, збСЦльшуСФться контроль з боку НацСЦонального банку та СЦнших дежавних органСЦв, що зменшуСФ СЦнСЦцСЦативу СЦ в кСЦнцевому результатСЦ впливаСФ на наслСЦдки роботи банкСЦвськоСЧ установи, тобто прибуток. Тому проблеми розвитку банкСЦвськоСЧ системи тАФ це в першу чергу проблеми розвитку економСЦки в цСЦлому.

ВибСЦр даноСЧ теми обумовлюСФться тим, що в сучасних умовах питання планування доходСЦв та витрат комерцСЦйних банкСЦв СЦ забезпечення СЧх стабСЦльностСЦ набувають особливоСЧ гостроти та потребують серйозного вивчення.

Метою даноСЧ роботи СФ дослСЦдження сучасного стану процесСЦв планування та формування доходСЦв банку, управлСЦння витратами СЦ використання результатСЦв дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни, виявлення основних проблем та недолСЦкСЦв в дСЦяльностСЦ банкСЦв та пошук шляхСЦв СЧх усунення.

Таким чином, обтАЩСФктом дослСЦдження даноСЧ роботи СФ доходи СЦ витрати, а предметом тАФ особливостСЦ його планування в комерцСЦйних банках.

ЗгСЦдно з метою роботи, була визначена наступна структура даноСЧ роботи:

  • РоздСЦл РЖ - розкриваСФ особливостСЦ дСЦяльностСЦ банку як субтАЩСФкта пСЦдприСФмницькоСЧ дСЦяльностСЦ, визначаСФ теоретико-методологСЦчнСЦ основи регулювання доходСЦв та витрат комерцСЦйного банку.
  • РоздСЦл РЖРЖ - РозкриваСФ механСЦзм здСЦйснення планування доходСЦв та витрат комерцСЦйного банку на прикладСЦ акцСЦонерного банку соцСЦального розвитку тАЭУкрсоцбанкутАЭ. ВиявляСФ наявнСЦ фСЦнансовСЦ можливостСЦ банку, розглядаСФться ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ тАЭУкрсоцбанкутАЭ в перСЦод з 2004-2006 роки та аналСЦзуСФ вартСЦсть послуг з урахуванням структури витрат банку.
  • РоздСЦл РЖРЖРЖ - РозглядаСФ сучасний стан банкСЦвськоСЧ системи та украСЧнських комерцСЦйних банкСЦв зокрема з висвСЦтленням проблем, що безпосередньо стосуються дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв на УкраСЧнСЦ. Також пропонуСФ заходи з пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ, ефективностСЦ дСЦяльностСЦ та СЧх фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ.

По завершеннСЦ роботи зробленСЦ висновки в процесСЦ дослСЦдження питання плануваня доходСЦв та витрат комерцСЦйних банкСЦв.

При виконаннСЦ дипломноСЧ роботи були використанСЦ рСЦзнСЦ методи економСЦчних дослСЦджень як загальнонауковСЦ, так СЦ специфСЦчнСЦ. До перших вСЦдносяться методи формальноСЧ та дСЦалектичноСЧ логСЦки, до других тАФ статистичнСЦ методи.

Теоретична частина дослСЦдження даноСЧ теми здСЦйснювалась на пСЦдставСЦ наукових робСЦт таких вчених як Гладких Д.М., Давидова Л.В., Вовчак О.Д., Донченко Л.В., Кириченко О.РЖ., Заруба Ю.О., Стоян В.М., Раевський К.РД. та СЦн., а практична - на основСЦ фактичних даних, представлених Департаментом банкСЦвського нагляду та Департаментом бухгалтерського облСЦку та розрахункСЦв в акцСЦонерному банку соцСЦального розвитку тАЭУкрсоцбанктАЭ, планово-економСЦчним управлСЦнням, управлСЦнням ресурсноСЧ дСЦяльностСЦ, департаментом СЦнформацСЦйно-комунСЦкацСЦйних систем, кредитним вСЦддСЦлом.

РОЗДРЖЛ РЖ Теоретико-методологСЦчнСЦ основи регулювання доходСЦв та витрат комерцСЦйного банку


    1. Характеристика джерел формування валового доходу


Джерелами доходСЦв комерцСЦйного банку СФ рСЦзнСЦ види бСЦзнесу. До елементСЦв банкСЦвського бСЦзнесу можна вСЦднести: позичковий бСЦзнес, дисконт-бСЦзнес, охоронний бСЦзнес, гарантСЦйну дСЦяльнСЦсть банку, бСЦзнес з цСЦнними паперами, бСЦзнес, заснований на прийомСЦ внескСЦв СЦ здСЦйсненнСЦ операцСЦй з доручення вкладникСЦв, на кореспондентських вСЦдносинах з СЦншими банками, на наданнСЦ нетрадицСЦйних банкСЦвських послуг.

Позичковий бСЦзнес включаСФ два складених елементи - надання позичок клСЦСФнтам (юридичним СЦ фСЦзичним особам) СЦ передача в тимчасове користування вСЦльних ресурсСЦв СЦншим комерцСЦйним банкам за процентну винагороду. Друга частина позичкового бСЦзнесу може мати форму мСЦжбанкСЦвського кредиту або термСЦнового депозиту в СЦншому банку. Умовою розвитку позичкового бСЦзнесу у видСЦ продажу вСЦльних ресурсСЦв СФ наявнСЦсть лСЦнСЦй оперативного зв'язку мСЦж кредитними установами, поява надСЦйних посередникСЦв, що спецСЦалСЦзуються на перерозподСЦлСЦ ресурсСЦв на банкСЦвському ринку, а також розумне керування коррахунком. Доход вСЦд позичкового бСЦзнесу виступаСФ у формСЦ вСЦдсотка.

Дисконт-бСЦзнес заснован на операцСЦях по покупцСЦ банком неоплачених векселСЦв, чекСЦв СЦ вимог з визначеною знижкою - дисконтом. РСЦзновидом бСЦзнесу СФ факторинговСЦ операцСЦСЧ банку. ОстаннСЦ можуть бути двох видСЦв: СЦз правом регресу (з оборотом ) СЦ без права регресу (без обороту ). У першому випадку банк маСФ право стягнути непогашене платником зобов'язання з одержувача засобСЦв (постачальника). В другому випадку такого права в банку немаСФ СЦ вСЦн тому ризикуСФ бСЦльше, вимагаючи СЦ бСЦльш солСЦдну винагороду. Винагорода банку за факторинговую операцСЦю зменшуСФ доход постачальника вСЦд проданоСЧ продукцСЦСЧ, представляСФ знижку з СЧСЧ вартостСЦ.

Його розмСЦр складаСФться з двох елементСЦв: 1) вСЦдсотка за використання кредитних ресурсСЦв банку за перСЦод вСЦд покупки СЧм неоплаченоСЧ вимоги до надходження платежу СЦ 2) комСЦсСЦйнСЦ винагороди за послугу, величина якого коливаСФться в залежностСЦ вСЦд ризику, зв'язаного з видом факторинговоСЧ операцСЦСЧ. ОскСЦльки комСЦсСЦя при факторингових операцСЦях сполучена з процентними платежами за вартСЦсть ресурсСЦв, СЦ розмСЦр дисконту встановлюСФться у вСЦдсотку вСЦд вартостСЦ вимоги, доход вСЦд факторингових операцСЦй звичайно вСЦдносять до процентних доходСЦв банку [11, с.21-27].

Охоронний бСЦзнес заснований на трастових (довСЦрчих) СЦ агентських послугах, яким вСЦдповСЦдають СЦ банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ. Цей бСЦзнес даСФ банковСЦ доход у формСЦ комСЦсСЦСЧ за керування майном клСЦСФнта (нерухомСЦстю, цСЦнними паперами, засобами на рахунку) або за виконання окремих конкретних операцСЦй з доручення, зв'язаних з цим майном. Наприклад, на основСЦ трастового договору банк бере на себе зобов'язання по розмСЦщенню коштСЦв клСЦСФнта, зобов'язуючи забезпечити останньому визначений рСЦвень доходу. При агентських послугах клСЦСФнт чСЦтко обмовляСФ змСЦст операцСЦСЧ по розмСЦщенню його засобСЦв.

При трастових операцСЦях ризик бСЦльше в зв'язку з тим, що доход клСЦСФнта, обумовлений договором, може бути менше доходу банку. ВСЦдповСЦдно СЦ комСЦсСЦя за трастовСЦ послуги вища, нСЦж по агентських операцСЦях. Ця особливСЦсть визначаСФ СЦ структуру комСЦсСЦйноСЧ винагороди за трастовСЦ послуги. Воно включаСФ звичайно фСЦксовану винагороду за керування майном СЦ винагорода за результатами роботи, якщо доход вСЦд трастовоСЧ операцСЦСЧ вище, нСЦж договСЦрний доход клСЦСФнта СЦ фСЦксована винагорода банку.

БСЦзнес з цСЦнними паперами складаСФться з таких складених елементСЦв, як випуск самим банком цСЦнних паперСЦв СЦ реалСЦзацСЦя СЧх на ринку, операцСЦСЧ на вторинному ринку з цСЦнними паперами СЦнших емСЦтентСЦв, послуги, зв'язанСЦ з приватизацСЦСФю пСЦдприСФмств. Доход банку вСЦд цього виду комерцСЦСЧ складаСФться з курсовоСЧ рСЦзницСЦ при продажСЦ своСЧх цСЦнних паперСЦв СЦ паперСЦв СЦнших емСЦтентСЦв, комСЦсСЦСЧ за послуги по приватизацСЦСЧ (доведення до необхСЦдних стандартСЦв звСЦтностСЦ приватизованого пСЦдприСФмства, оцСЦнка його вартостСЦ, випуск СЦ розмСЦщення акцСЦй, ведення реСФстру).

ГарантСЦйна дСЦяльнСЦсть банку даСФ доход у прямСЦй грошовСЦй формСЦ або зв'язана з опосередкованою вигодою. За видачу в рСЦзних формах гарантСЦй СЦ порук своСЧм клСЦСФнтам для здСЦйснення ними розрахункСЦв СЦ одержання кредиту, банк може одержувати комСЦсСЦйну винагороду в грошовСЦй формСЦ. Можлива СЦ безкоштовна гарантСЦйна дСЦяльнСЦсть, коли клСЦСФнт вигСЦдний для банку з погляду пСЦдтримки СЦмСЦджу, одержання вигСЦдних послуг СЦ т.д.

БСЦзнес, зв'язаний СЦз залученням внескСЦв СЦ здСЦйсненням операцСЦй з доручення вкладникСЦв, даСФ можливСЦсть одержувати доход у наступних формах:

  • комСЦсСЦйна винагорода за:

а) вСЦдкриття рахунка;

б) ведення рахунка;

  • фСЦксована комСЦсСЦя за перСЦод (у грошових одиницях);
  • комСЦсСЦя з обороту (% вСЦд обороту );

в) надання виписок про операцСЦСЧ по рахунку :

г) закриття рахунок;

д) здСЦйснення операцСЦй по видачСЦ готСЦвки або розрахункового характеру.

Доходи банку можуть складатися з усСЦх або частини перерахованих форм винагород. Джерелом доходу можуть бути кореспондентськСЦ вСЦдносини, коли банк одержуСФ вСЦдсоток вСЦд кредитового сальдо на коррахунку в СЦншому банку або банкСЦвському об'СФднаннСЦ. Доход залежить вСЦд рСЦвня процентноСЧ ставки, порядку нарахування проспСЦвана, розмСЦру СЦ тривалостСЦ кредитового сальдо.

Доход вСЦд нетрадицСЦйних послуг банку складаСФться з доходу вСЦд лСЦзингових, СЦнформацСЦйних, консультацСЦйних послуг, послуг по обмСЦну валюти, навчанню клСЦСФнтСЦв та СЦнших. Доход вСЦд лСЦзингових операцСЦй включають лСЦзинговСЦ платежСЦ, процентнСЦ платежСЦ СЦ комСЦсСЦю за послуги.

Доходи неординарного (непередбаченого ) характеру, зв'язанСЦ з разовими угодами по реалСЦзацСЦСЧ майна банку. Доход утворюСФться у випадку перевищення ринковоСЧ цСЦни над балансовою оцСЦнкою. У противному випадку операцСЦСЧ зв'язанСЦ з витратою, що утворить прямий збиток банку.

Таким чином, усСЦ види доходСЦв комерцСЦйного банку за формою можна роздСЦлити на три групи:

1) процентний доход ;

2) доход у формСЦ комСЦсСЦй вСЦд послуг банку;

3) СЦншСЦ види (доходи вСЦд операцСЦй на ринку у видСЦ курсових рСЦзниць, рСЦзницСЦ мСЦж балансовою СЦ ринковою цСЦною проданого майна, переоцСЦнка номСЦналу цСЦнних паперСЦв СЦ СЦнших активСЦв, отриманСЦ штрафи, пенСЦ, неустойки.

Процентний доход може сполучитися з комСЦсСЦСФю. Наприклад, при кредитних СЦ факторингових операцСЦях банк може одержувати одночасно процентнСЦ платежСЦ СЦ комСЦсСЦю. КомСЦсСЦСЧ за рСЦзнСЦ послуги можуть поСФднуватися . Наприклад, комСЦсСЦйнСЦ за органСЦзацСЦю позики або розмСЦщення облСЦгацСЦй можуть включати плату за консультування. Остання буде отримана банком тСЦльки в тому випадку, якщо угода вСЦдбудеться ( Додаток В ).

Доходи вСЦд послуг у всСЦх перерахованих формах повиннСЦ вСЦдшкодовувати витрати банку, покривати ризики СЦ створювати прибуток. РЖншою загальною рисою усСЦх форм доходу СФ СЧхнСЦй цСЦннСЦсноСЧ характер. ЦСЦна на банкСЦвському ринку, як СЦ на будь-якому СЦншому, формуСФться пСЦд впливом попиту та пропозицСЦСЧ. У той же час кожна з форм доходу маСФ свою специфСЦку.

Позичковий вСЦдсоток СФ своСФрСЦдною цСЦною вартостСЦ, що позичаСФться в тимчасове користування. КласифСЦкацСЦя видСЦв позичкового вСЦдсотка ТСрунтуСФться на формах кредиту (комерцСЦйний вСЦдсоток, банкСЦвський, споживчий СЦ т.д.), видах кредитних установ (облСЦковий вСЦдсоток Центрального банку, банкСЦвський, ломбардний), термСЦнах позичок (по позичках короткостроковим або ставки грошового ринку, по довгострокових позичках або ставки по облСЦгацСЦйних позиках), видах позичок (вСЦдсоток по позичках в оборотнСЦ кошти по овердрафтСЦ , по облСЦку векселСЦв, по цСЦльових позичках СЦ т.д.), видах операцСЦй (вСЦдсоток по позичках, по мСЦжбанкСЦвських кредитах, депозитний), по способСЦ нарахування (простСЦ СЦ складнСЦ вСЦдсотки, звичайнСЦ СЦ точнСЦ СЦ т.д.).

Незалежно вСЦд виду договСЦрний позичковий вСЦдсоток формуСФться на основСЦ цСЦни кредитних ресурсСЦв СЦ маржСЦ, необхСЦдноСЧ для даного комерцСЦйного банку. При цьому цСЦна кредитних ресурсСЦв повинна враховуватися не ринкова (цСЦна залучення ресурсСЦв), а реальна. ВСЦдхилення реальноСЧ цСЦни ресурсСЦв вСЦд ринковоСЧ вСЦдбуваСФться пСЦд впливом норми обов'язкових резервСЦв, порядку вСЦднесення процентноСЧ витрати банку на собСЦвартСЦсть СЦ дСЦючу систему оподатковування. Достатня для банку процентна маржа повинна покривати загальнобанкСЦвськСЦ витрати СЦ створювати прибуток. КрСЦм того, договСЦрний повинний враховувати темпи СЦнфляцСЦСЧ СЦ банкСЦвськСЦ ризики [25, с.43-44].

КомСЦсСЦя - назва винагороди за банкСЦвськСЦ операцСЦСЧ (послуги), що походить вСЦд латинського слова "comСЦssСЦo" (доручення). В основСЦ визначення СЧСЧ розмСЦру лежить собСЦвартСЦсть послуги СЦ необхСЦдний прибуток. Але в залежностСЦ вСЦд попиту та пропозицСЦСЧ на ринку даного виду банкСЦвських послуг комСЦсСЦя (тариф) може бути вище СЦ нижче собСЦвартостСЦ. НеобхСЦдний регулярний контроль за фактичною собСЦвартСЦстю послуг СЦ вСЦдхиленням цСЦСФСЧ собСЦвартостСЦ вСЦд ринковоСЧ цСЦни. На цСЦй основСЦ вирСЦшуСФться питання про заходи, але зниженню собСЦвартостСЦ послуг, по напрямку розвитку послуг СЦ т.д.

По способСЦ облСЦку всСЦ доходи можна роздСЦлити на двох груп:

  1. доходи, що враховуються на дохСЦдних рахунках.
  2. доходи, якСЦ вСЦдносяться на рахунок "Прибутки та збитки звСЦтного року".

Джерела доходу подСЦляються на стабСЦльнСЦ СЦ нестабСЦльнСЦ. До вСЦдносно стабСЦльних джерел доходу вСЦдносять процентний доход СЦ безпроцентний доход вСЦд банкСЦвських послуг, нестабСЦльним - доходи вСЦд операцСЦй з цСЦнними паперами на вторинному ринку, вСЦд непередбачених (неординарних) операцСЦй.

У наших умовах багато банкСЦв можуть включати в групу нестабСЦльних джерел доходи вСЦд валютних операцСЦй. Бажаним напрямком розвитку банку СФ зростання доходСЦв за рахунок стабСЦльних джерел, вСЦдсутностСЦ значного впливу нестабСЦльних джерел доходу на зростання чистого прибутку.


1.2. УправлСЦння умовно-постСЦйними СЦ змСЦнними витратами


Витрати комерцСЦйного банку можна класифСЦкувати за формою СЦ способом облСЦку. За формою розрСЦзняються змСЦнними витратами (процентнСЦ витрати), вСЦдносно постСЦйними (безпроцентнСЦ) та СЦншСЦ витрати.

ЗмСЦннСЦ витрати складаються з вСЦдсоткСЦв, сплачених клСЦСФнтам по вкладах до запитання СЦ термСЦнових депозитСЦв, депозитам СЦнших банкСЦв, за кредитнСЦ ресурси, купленСЦ в СЦнших банкСЦв, випущеним цСЦнним паперам.

ВСЦдносно постСЦйними витрати включають частина загальбанкСЦвських операцСЦйних витрат СЦ усСЦ витрати на змСЦст апарата керування .

РЖншСЦ витрати зв'язанСЦ зСЦ створенням резервСЦв, якСЦ вСЦдносяться на собСЦвартСЦсть банкСЦвських операцСЦй, сплатою податкСЦв, збитками вСЦд спекулятивних операцСЦй на ринку цСЦнних паперСЦв, валютному ринку , вСЦд продажу майна банку СЦ т.д.

По способСЦ облСЦку видСЦляють три групи витрат:

1) операцСЦйнСЦ СЦ рСЦзнСЦ витрати банку;

2) витрати на змСЦст апарата керування;

3) штрафи, пенСЦ СЦ неустойки, сплаченСЦ банком.

До операцСЦйних СЦ рСЦзних витрат банку вСЦдноситься частина податкСЦв, що сплачуються банком, що сплачуються вСЦдсотки за притягнутСЦ ресурси, амортизацСЦя основних фондСЦв, знос МБП СЦ нематерСЦальних активСЦв, витрати по орендСЦ, на рекламу, оплату послуг обчислювальних центрСЦв, поштовСЦ СЦ телеграфнСЦ витрати, плата за навчання, за бланки, магнСЦтнСЦ носСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ, пакувальнСЦ матерСЦали СЦ деякСЦ СЦншСЦ витрати некапСЦтального характеру. Як видно з цього перелСЦку, операцСЦйнСЦ витрати подСЦляються на процентнСЦ, безпроцентнСЦ та СЦншСЦ. До операцСЦйних витрат банку вСЦдноситься тСЦльки частина податкСЦв банку: податок на майно, податок на користувачСЦв автомобСЦльних дорСЦг , податок СЦз "асникСЦв транспортних засобСЦв, податок на придбання автотранспортних засобСЦв, податок на землю, податок на додану вартСЦсть, спецСЦальний податок у фонди фСЦнансовоСЧ пСЦдтримки найважливСЦших галузей народного господарства. Усе це - податки, якСЦ вСЦдносяться на собСЦвартСЦсть банкСЦвських операцСЦй. Податок на прибуток на вСЦдмСЦну вСЦд перерахованих операцСЦй сплачуСФться з балансового прибутку банку, тобто СФ одним з напрямкСЦв СЧСЧ розподСЦлу.

До другоСЧ групи - витрати на змСЦст апарата керування - вСЦдносилася зарплата, премСЦя й СЦншСЦ виплати стимулюючого СЦ характеру, що компенсуСФ, перерахування у фонди соцСЦального призначення, витрати по змСЦсту будинкСЦв, устаткування СЦ легкових автомобСЦлСЦв, на охорону, представницькСЦ, командировочнСЦ СЦ канцелярськСЦ витрати та СЦн. По характеру ця група витрат вСЦдноситься до безпроцентних витрат [16, с.39- 42].

ДеякСЦ витрати можуть вСЦдноситися на видатковСЦ рахунки банку, тобто на собСЦвартСЦсть його операцСЦй, у межах законодавчих норм. Це - витрати на вСЦдрядження, компенсацСЦСЧ за службовСЦ поСЧздки на особистих автомобСЦлях, представницькСЦ витрати, витрати на рекламу, процентнСЦ витрати на оплату мСЦжбанкСЦвського кредиту.

ВидСЦляСФться також група витрат, що вСЦдноситься безпосередньо на рахунок "Прибутки та збитки звСЦтного року": збитки вСЦд розкрадань, прорахунки СЦ нестачСЦ по касових операцСЦях, збитки вСЦд прийняття неплатоспроможних СЦ фальшивих грошових знакСЦв СЦ монети. УсСЦ цСЦ витрати по змСЦсту представляють прямСЦ збитки банку.

ВСЦдносно постСЦйними витратами комерцСЦйного банку СФ:

  • заробСЦтна плата;
  • придбання або виготовлення бланкСЦв СЦ канцелярських товарСЦв;
  • утримання примСЦщень, охорони та протипожежноСЧ сигналСЦзацСЦСЧ
  • амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування та СЦншСЦ.

ЗмСЦнними витратами банку СФ:

  • виплата процентСЦв по вкладах, депозитах СЦ мСЦжбанкСЦвському кредиту;
  • плата за послуги регСЦональноСЧ розрахунковоСЧ палати СЦ регСЦонального розрахунково-касового центру;
  • витрати на рекламу;
  • витрати на вСЦдрядження;
  • поштово-телеграфнСЦ витрати та СЦншСЦ

У останнСЦ роки спостерСЦгаСФться зрСЦст питомоСЧ ваги видаткСЦв на виплату вСЦдсоткСЦв по вкладах клСЦСФнтСЦв. Це пояснюСФться, по-перше, пСЦдвищенням рСЦвня процентних ставок по депозитах у результатСЦ посилення конкурентноСЧ боротьби СЦ по-друге, збСЦльшенням питомоСЧ ваги депозитних рахункСЦв у загальнСЦй сумСЦ притягнутих коштСЦв.

Банки, що виконують мСЦжнароднСЦ розрахунковСЦ операцСЦСЧ, сплачують комСЦсСЦйнСЦ банку, що виконуСФ доручення на здСЦйснення операцСЦй (акредитивних, СЦнкасових СЦ СЦн.). Але кСЦнцевим платником виступаСФ клСЦСФнт банку, СЦз доручення якого проведена операцСЦя. Банк у повному обсязСЦ списуСФ з його рахунку сплачену СЧм комСЦсСЦю. Видатки банку на утримання й експлуатацСЦю будинкСЦв СЦ устаткування, оплату персоналу СЦ соцСЦальнСЦ посСЦбники носять щодо постСЦйний характер. РЗхня питома вага в загальнСЦй сумСЦ видаткСЦв банку дуже значний.

Визначена частина коштСЦв банка витрачаСФться на створення резервСЦв. РЖншСЦ видатки в рахунку прибуткСЦв СЦ збиткСЦв банку показуються по статтСЦ "РЖншСЦ операцСЦйнСЦ видатки». Це внески, видатки на рекламу, СЦнвентар СЦ матерСЦали, на оплату послуг аудиторських фСЦрм, судовСЦ СЦ транспортнСЦ витрати, а також деякСЦ види податкСЦв. ЗрСЦст операцСЦйних видаткСЦв не тСЦльки вСЦдбиваСФ несприятливий стан кон'юнктури ринку, на якому банк залучаСФ ресурси, але СЦ може свСЦдчити про погСЦршення менеджменту [29, с.716-745].

Особлива увага заслуговуСФ оцСЦнка двох груп статей: видатки, повтАЩязанСЦ з забезпеченням функцСЦонування банку (особливо адмСЦнСЦстративно-господарськСЦ) СЦ видатки, повтАЩязанСЦ з пСЦдвищенням ризикованостСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ (створення обовтАЩязкових СЦ СЦнших страхових резервСЦв).

УправлСЦння витратами тАФ це процес цСЦлеспрямованого формування витрат щодо СЧхнСЦх видСЦв, мСЦiь та носСЦСЧв за постСЦйного контролю рСЦвня витрат СЦстимулювання СЧхнього зниження. Воно СФ важливою функцСЦСФю економСЦчного механСЦзму будь-якого пСЦдприСФмства. Система управлСЦння витратами маСФ функцСЦональний та органСЦзацСЦйний аспекти.

Вона включаСФ такСЦ органСЦзацСЦйнСЦ пСЦдсистеми: пошук СЦ виявлення чинникСЦв економСЦСЧ ресурсСЦв; нормування витрат ресурсСЦв; планування витрат за СЧхнСЦми видами; облСЦк та аналСЦз витрат; стимулювання економСЦСЧ ресурсСЦв СЦ зниження витрат. Такими пСЦдсистемами керують вСЦдповСЦднСЦ структурнСЦ одиницСЦ пСЦдприСФмства залежно вСЦд його розмСЦру (вСЦддСЦли, бюро, окремСЦ виконавцСЦ). Виявлення й використання чинникСЦв економСЦСЧ ресурсСЦв, зниження витрат СФ обов'язком кожного працСЦвника пСЦдприСФмства, передусСЦм спецСЦалСЦстСЦв СЦ керСЦвникСЦв усСЦх рСЦвнСЦв [30, с. 30 - 34].

ОрганСЦзацСЦйна структура банку схожа з СЦншими пСЦдприСФмницькими структурами СЦ регламентуСФться Законами УкраСЧни "Про господарськСЦ товариства", "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть" СЦ т. д.

Безпосередньо дСЦяльнСЦстю комерцСЦйного банку керуСФ правлСЦння, що несе вСЦдповСЦдальнСЦсть перед загальними зборами акцСЦонерСЦв СЦ радою банку (рис.1.1)

Кредитну стратегСЦю та кредитну полСЦтику банку формуСФ кредитний комСЦтет. ВСЦн виконуСФ такСЦ функцСЦСЧ: затверджуСФ органСЦзацСЦйну структуру процесу кредитування, встановлюСФ напрямки диверсифСЦкацСЦСЧ кредитного портфеля, аналСЦзуСФ кредитний ризик портфеля та СЦнших суттСФвих ризикСЦв, що пов'язанСЦ з кредитуванням, оцСЦнюСФ адекватнСЦсть резервСЦв на можливСЦ втрати за позиками, приймаСФ рСЦшення щодо надання "великих" кредитСЦв та перСЦодичне списання безнадСЦйних позик. Контроль за фСЦнансово-господарською дСЦяльнСЦстю банку здСЦйснюСФ ревСЦзСЦйний комСЦтет. Без його висновку загальнСЦ збори акцСЦонерСЦв не правомочнСЦ затвердити баланс.

Рис.1.1 ОрганСЦзацСЦйна структура банку


РозподСЦл на управлСЦння та служби, а також пСЦдроздСЦлу СЧхньоСЧ пСЦдтримки, проведено по всСЦй системСЦ банку. УправлСЦння витратами в банку передбачаСФ СЧхню диференцСЦацСЦю за мСЦiями та центрами вСЦдповСЦдальностСЦ. МСЦiе витрат тАФ це мСЦiе СЧхнього формування (управлСЦння, служба, пСЦдроздСЦл). ПСЦд центром вСЦдповСЦдальностСЦ розумСЦють органСЦзацСЦйну СФднСЦсть мСЦiь витрат з центром, вСЦдповСЦдальним за СЧхнСЦй рСЦвень. Формування мСЦiь витрат СЦ центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ здСЦйснюСФться за функцСЦональною та територСЦальною ознаками.

У першому випадку витрати локалСЦзуються в певнСЦй функцСЦональнСЦй сферСЦ дСЦяльностСЦ (маркетинг, матерСЦально-технСЦчне забезпечення,технСЦчне обслуговування управлСЦння). ТериторСЦальнСЦ мСЦiя витрат СЦ центри вСЦдповСЦдальностСЦ включають органСЦзацСЦйнСЦ пСЦдроздСЦли банку (вСЦддСЦли, фСЦлСЦали), якСЦ вСЦдокремленСЦ просторово. За центрами вСЦдповСЦдальностСЦ складаються кошториси (плановСЦ витрати), обчислюються фактичнСЦ витрати.

Це уможливлюСФ ефективний контроль за витрачанням ресурсСЦв. При цьому важливе значення маСФ подСЦл витрат стосовно кожного центру вСЦдповСЦдальностСЦ на прямСЦ й непрямСЦ, змСЦннСЦ та постСЦйнСЦ. Перший подСЦл маСФ СЦстотне значення для визначення собСЦвартостСЦ окремих банкСЦвських продуктСЦв (калькулювання). ПрямСЦ витрати безпосередньо вСЦдносять на продукцСЦю центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ (мСЦiь витрат), а непрямСЦ тАФ формуються в цих центрах, а потСЦм розподСЦляються мСЦж окремими видами продукцСЦСЧ. ПодСЦл витрат на змСЦннСЦ та постСЦйнСЦ стосовно центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ (мСЦiь витрат) важливий для складання так званих гнучких кошторисСЦв та оцСЦнки дСЦяльностСЦ. Таке розмежування витрат даСФ змогу оперативно обчислювати кошториси для рСЦзних варСЦантСЦв обсягу ефективностСЦ дСЦяльностСЦ, а також перераховувати плановСЦ витрати на фактичний обсяг продукцСЦСЧ пСЦд час аналСЦзу та оцСЦнки роботи пСЦдроздСЦлСЦв.

ОцСЦнку дСЦяльностСЦ центрСЦв дискрецСЦйних витрат здСЦйснюють на пСЦдставСЦ результатСЦв виконання бюджетСЦв цих центрСЦв. Розробку стандартСЦв витрат здСЦйснюють пСЦдроздСЦли, якСЦ вСЦдповСЦдають за тСЦ чи СЦншСЦ статтСЦ витрат.

Основою облСЦку за центрами вСЦдповСЦдальностСЦ СФ закрСЦплення витрат СЦ доходСЦв за керСЦвниками рСЦзних рСЦвнСЦв СЦ систематичний контроль за виконанням ними затверджених бюджетСЦв [42, с.74-79].

У зв'язку з цим, першим кроком органСЦзацСЦСЧ такого облСЦку СФ видСЦлення вСЦдповСЦдних центрСЦв з метою закрСЦплення вСЦдповСЦдальностСЦ. Для видСЦлення центрСЦв вСЦдповСЦдальностСЦ насамперед беруть до уваги органСЦзацСЦйну структуру банку, посадовСЦ СЦнструкцСЦСЧ, якСЦ встановлюють права СЦ обов'язки конкретних працСЦвникСЦв.

БСЦльшСЦсть пСЦдроздСЦлСЦв банку СФ центрами витрат. Центр витрат тАФ центр вСЦдповСЦдальностСЦ, керСЦвник якого контролюСФ установленСЦ норми витрат.

УстановленСЦ норми витрат - це граничнСЦ витрати на окремСЦ операцСЦСЧ за даних органСЦзацСЦйно-технСЦчних умов функцСЦонування. Вони СФ важливим чинником забезпечення режиму жорсткоСЧ економСЦСЧ СЦ вСЦдповСЦдно конкурентоспроможностСЦ банку.

У процесСЦ планування встановлюються граничнСЦ (допустимСЦ) загальнСЦ витрати в пСЦдроздСЦлах СЦ в цСЦлому по банку (кошториси). Фактичний рСЦвень витрат обчислюСФться заданими поточного облСЦку. ПорСЦвняння фактичних витрат з плановими (нормативними) даСФ змогу в процесСЦ аналСЦзу оцСЦнювати роботу пСЦдроздСЦлСЦв з використання ресурсСЦв, з'ясовувати причини вСЦдхилень фактичних витрат, вСЦд планових СЦ вСЦдповСЦдно стимулювати працСЦвникСЦв банку до СЧхнього зниження.


1.3. Методика облСЦку результатСЦв комерцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ


Бухгалтерський (фСЦнансовий) облСЦк в банках УкраСЧни - це складова системи облСЦку, що включаСФ сукупнСЦсть правил, методик та процедур облСЦку для виявлення, вимСЦрювання, реСФстрацСЦСЧ, накопичення, узагальнення, зберСЦгання та передавання СЦнформацСЦСЧ про операцСЦСЧ банку зовнСЦшнСЦм користувачам, а також внутрСЦшнСЦм користувачам для прийняття управлСЦнських рСЦшень.

Бухгалтерський облСЦк банку СФ складовою СЦнформацСЦйноСЧ системи банку та включаСФ:

- облСЦк операцСЦй за вСЦдповСЦдними рахунками на пСЦдставСЦ автоматизованих та ручних проводок. ОперацСЦя банку - дСЦя або подСЦя, яка викликаСФ змСЦни в фСЦнансовому станСЦ банку;

- складання агрегованих та детальних звСЦтСЦв.

Бухгалтерський облСЦк та фСЦнансова звСЦтнСЦсть у банках УкраСЧни ТСрунтуються на таких принципах: повнота бухгалтерського облСЦку; дата операцСЦСЧ; превалювання сутностСЦ над формою; автономнСЦсть; окреме вСЦдображення активСЦв та пасивСЦв; оцСЦнка; обачливСЦсть; безперервнСЦсть; нарахування та вСЦдповСЦднСЦсть доходСЦв СЦ витрат; прийнятнСЦсть вхСЦдного балансу; суттСФвСЦсть; вСЦдкритСЦсть; консолСЦдацСЦя; сталСЦсть.

ЗмСЦна методСЦв облСЦку потребуСФ додаткового обгрунтування СЦ розкриття у фСЦнансових звСЦтах [39, с.111].

Регулювання бухгалтерського облСЦку СЦ звСЦтностСЦ в банках здСЦйснюСФ НацСЦональний банк УкраСЧни, який вСЦдповСЦдно до Закону тАЭПро банки та банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ та Положення тАЭПро органСЦзацСЦю бухгалтерського облСЦку та звСЦтностСЦ в банкСЦвських установах УкраСЧнитАЭ та з урахуванням загальноприйнятоСЧ у мСЦжнароднСЦй практицСЦ системи облСЦку розробляСФ та затверджуСФ План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку НацСЦонального банку УкраСЧни, План рахункСЦв бухгалтерського облСЦку комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни та СЦншСЦ нормативнСЦ документи щодо ведення бухгалтерського облСЦку СЦ складання звСЦтностСЦ, якСЦ СФ обов'язковими для виконання всСЦма банкСЦвськими установами на територСЦСЧ УкраСЧни.

ФСЦнансовим результатом дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку СФ прибуток, розмСЦр СЦ динамСЦка, якого в основному залежить вСЦд його доходСЦв та видаткСЦв.

Прибуток банку - це рСЦзниця мСЦж його валовими доходами та валовими витратами. Для комерцСЦйних банкСЦв забезпечення прибутковостСЦ - це першорядна задача, яку ставить перед собою вище керСЦвництво. РЖнодСЦ як цСЦльовий показник вибираСФться абсолютний показник прибутку, але частСЦше всього використовують вСЦдноснСЦ показники, на зразок доходу на одну акцСЦю, або прибутки на акцСЦонерний капСЦтал. ЦСЦльовСЦ показники розраховуються, як правило, на основСЦ результатСЦв колишньоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ в зСЦставленнСЦ з показниками СЦнших банкСЦв.

Основна вСЦдмСЦннСЦсть мСЦж фСЦнансовим облСЦком у банках та в СЦнших об'СФктах господарськоСЧ дСЦяльностСЦ полягаСФ в джерелСЦ доходСЦв СЦ структурСЦ витрат. Склад доходСЦв СЦ витрат обумовлений фСЦнансовою природою банкСЦвськоСЧ справи, яка СЦ визначаСФ об'СФкти облСЦку.

При класифСЦкацСЦСЧ доходСЦв СЦ витрат банку виходять СЦз загальноприйнятих критерСЦСЧв:

тАФ доходи групують за джерелами отримання СЦ впливом на фСЦнансовий результат;

тАФ витрати за елементами СЦ характером затрат.

У складСЦ доходСЦв СЦ витрат перш за все видСЦляють групу доходСЦв СЦ витрат вСЦд виконання банками своСЧх функцСЦй як посередникСЦв на фСЦнансових ринках. У нормативних документах НацСЦонального банку УкраСЧни для позначення таких доходСЦв СЦ витрат використовуСФться термСЦн операцСЦйнСЦ доходи СЦ витрати.

РЖнакше кажучи, це доходи СЦ витрати. одержанСЦ банками вСЦд операцСЦй, на виконання яких виданСЦ лСЦцензСЦСЧ НацСЦональним банком УкраСЧни СЦ якСЦ передбаченСЦ законодавством з банкСЦвськоСЧ справи.

ЗгаданСЦ доходи СЦ витрати пСЦдроздСЦляються на наступнСЦ пСЦдгрупи:

тАФ вСЦдсотковСЦ доходи СЦ витрати;

тАФ комСЦсСЦйнСЦ доходи СЦ витрати;

тАФ результат вСЦд торгових операцСЦй банку;

тАФ СЦншСЦ операцСЦйнСЦ доходи СЦ витрати вСЦд надання банкСЦвських послуг.

До вСЦдсоткових доходСЦв належать: вСЦдсотки, одержанСЦ вСЦд розмСЦщення депозитСЦв у СЦнших банках СЦ небанкСЦвських фСЦнансових СЦнститутах; вСЦд надання кредитСЦв за державними цСЦнними паперами та СЦншими СЦнвестицСЦями.

До вСЦдсоткових витрат належать вСЦдсотки, що виплаченСЦ за депозитами, залученими кредитами, субординованому боргу, облСЦгацСЦями, емСЦтованими банком [14, с. 20 - 27].

При визначеннСЦ суми вСЦдсоткових платежСЦв у банкСЦвськСЦй практицСЦ можуть використовуватись три методи визначення кСЦлькостСЦ днСЦв, якСЦ приймаються в розрахунок при нарахуваннСЦ вСЦдсоткСЦв:

1) метод "факт/факттАЭ тАФ при нарахуваннСЦ вСЦдсоткСЦв виходять з фактичноСЧ кСЦлькостСЦ днСЦв у роцСЦ та мСЦсяцСЦ;

2) метод "факт/360тАЭ тАФ при розрахунку виходять з фактичноСЧ кСЦлькостСЦ днСЦв у мСЦсяцСЦ, а кСЦлькСЦсть днСЦв у роцСЦ приймають умовно за 360;

3) метод "30/360тАЭ тАФ при розрахунку суми вСЦдсоткСЦв умовно приймають кСЦлькСЦсть днСЦв у мСЦсяцСЦ за 30, а в роцСЦ тАФ за 360.

Незалежно вСЦд методу розрахунку суми вСЦдсоткСЦв при розрахунку кСЦлькостСЦ днСЦв ураховують перший день СЦ не зараховують останнСЦй день за контрактом. Дата початку СЦ закСЦнчення комерцСЦйноСЧ угоди за контрактом при цьому визначаСФться як дата валютування.

На прикладСЦ визначення кСЦлькостСЦ днСЦв при використаннСЦ рСЦзних методСЦв СЦ суми вСЦдсоткСЦв до виплати визначимо суму вСЦдсоткових платежСЦв за термСЦновим депозитом у сумСЦ 200 грн., який розмСЦщений на строк з 21 серпня до 10 жовтня пСЦд вСЦдсоткову ставку 12 % рСЦчних ( Таблиця 1.1)

Розрахунок суми вСЦдсоткових платежСЦв (доходСЦв) за рСЦзними методами


Таблиця 1.1. Розрахунок суми вСЦдсоткових платежСЦв (доходСЦв) за рСЦзними методами

№ з/п

Методи розрахункСЦв

КСЦлькСЦсть днСЦв розмСЦщення депозит

КСЦлькСЦсть днСЦв у роцСЦ

Розрахунок суми платежу за вСЦдсотками. грн.

1.

Факт/факт

11 + 30 + 9 = 50

365

200 х 12 х 50

100 х 365 -3,287

2.

Факт/360

11 + 30 + 9 = 50

360

200 х 12 50 -3,333
100 х 360

3.

30/360

10 + 30 + 9 = 49

360

200 х 12 х 49 - 3,266

100 х 360


ПСЦд вСЦдсотковими доходами СЦ витратами розумСЦють такСЦ доходи СЦ витрати, якСЦ розраховуються пропорцСЦйно часу СЦ сумСЦ активу або зобов'язання. До вСЦдсоткового доходу за борговими цСЦнними паперами в портфелСЦ банку належать тСЦльки вСЦдсотки, що нарахованСЦ за цими паперами пСЦсля СЧх придбання.

Чистий вСЦдсотковий дохСЦд розраховуСФться як рСЦзниця мСЦж вСЦдсотковими доходами СЦ вСЦдсотковими витратами. КомСЦсСЦйнСЦ доходи СЦ витрати тАФ це такСЦ грошовСЦ кошти, що встановлюються фСЦксовано у виглядСЦ тарифСЦв за падання банкСЦвських послуг або розраховуються пропорцСЦйно сумСЦ активу або зобов'язань незалежно вСЦд часу.

До комСЦсСЦйних доходСЦв СЦ витрат належать: суми грошових коштСЦв, якСЦ одержанСЦ у виплаченСЦ банками за розрахунково-касове обслуговування; за послуги кредитного характеру, а саме: видача СЦ одержання гарантСЦй, поручительств, вСЦдкриття кредитних лСЦнСЦй, акцептнСЦ операцСЦСЧ; комСЦсСЦСЧ, одержанСЦ СЦ сплаченСЦ за операцСЦСЧ з конвертацСЦСЧ тАФ обслуговування валютних рахункСЦв, купСЦвлСЦ-продажу СЦнвалюти, виконання трастових операцСЦй СЦ деякСЦ СЦншСЦ. До торгових операцСЦй комерцСЦйного банку належать: операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу цСЦнних паперСЦв, придбаних на строк до одного календарного року з метою перепродажу; операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу СЦноземноСЧ валюти, яка СФ "аснСЦстю банку, а також торговСЦ операцСЦСЧ з СЦншими фСЦнансовими СЦнструментами. Так, наприклад, при продажу облСЦгацСЦй за цСЦною, що перевищуСФ СЧх балансову вартСЦсть, банк одержуСФ прибуток. РЖ навпаки, якщо цСЦна продажу нижче балансовоСЧ вартостСЦ, у банку утворюСФться збиток. Сума збитку зменшуСФться на суму резерву пСЦд знецСЦнення цСЦнних паперСЦв, якщо такий резерв нарахований за конкретним видом цСЦнних паперСЦв. Одержаний результат вСЦд торговоСЧ операцСЦСЧ у виглядСЦ прибутку збСЦльшуСФ суму доходСЦв банку, а у виглядСЦ збитку - зараховуСФться на зменшення доходСЦв вСЦд торговельних операцСЦй. АналогСЦчно визначаСФться результат вСЦд СЦнших торгових операцСЦй банку.

До СЦнших операцСЦйних доходСЦв СЦ витрат вСЦдносять: доходи вСЦд дСЦяльностСЦ СЦнкасаторськоСЧ служби, проданих платСЦжних засобСЦв, консультацСЦйних послуг, а також витрати на утримання служби СЦнкасацСЦСЧ, на аудит, витрати на службовСЦ вСЦдрядження тощо. Особливе мСЦiе у складСЦ операцСЦйних витрат належить адмСЦнСЦстративним витратам. АдмСЦнСЦстративнСЦ витрати тАФ це витрати, що пов'язанСЦ СЦз забезпеченням дСЦяльностСЦ банкСЦвськоСЧ установи. До них вСЦдносять: витрати на утримання персоналу; на утримання основних засобСЦв та нематерСЦальних активСЦв; на обслуговування телекомунСЦкацСЦй; амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування; експлуатацСЦйнСЦ та господарськСЦ витрати; витрати на маркетинг та рекламу, оренднСЦ платежСЦ та деякСЦ СЦншСЦ.

Сума чистого операцСЦйного прибутку розраховуСФться як рСЦзниця мСЦж операцСЦйними доходами за вирахуванням операцСЦйних витрат.

До особливоСЧ групи витрат належать витрати на формування резервСЦв на покриття збиткСЦв вСЦд активних операцСЦй. Це резерви пСЦд знецСЦнення цСЦнних паперСЦв, на покриття кредитних ризикСЦв, покриття збиткСЦв за сумнСЦвною дебСЦторською заборгованСЦстю.

ОсобливСЦсть цСЦСФСЧ групи витрат полягаСФ в тому, що це не грошовСЦ витрати. Максимальна межа таких витрат регламентуСФться податковим законодавством. Суми резервСЦв вСЦдображають оцСЦнку якостСЦ активСЦв з боку керСЦвництва банку. До цСЦСФСЧ групи вСЦдносять також прямСЦ вСЦдрахування на покриття збиткСЦв вСЦд сумнСЦвних активСЦв, наприклад: списання з балансу сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ за кредитами. ОцСЦнка чистого операцСЦйного прибутку повинна проводитись СЦз урахуванням витрат за сумнСЦвними активами.

До наступноСЧ групи вСЦдносять непередбаченСЦ доходи СЦ витрати. Вони носять випадковий, разовий характер СЦ тому мають особливий вплив на фСЦнансовий результат, одержаний банком. Отже, вони СФ результатом подСЦй, якСЦ можуть СЦстотно вплинути на дохСЦд банку, але не мають вСЦдношення до звичайноСЧ його дСЦяльностСЦ. До непередбачених належать: доходи, одержанСЦ вСЦд разового продажу примСЦщень фСЦлСЦалСЦв банку, або доходи, поява яких пов'язана зСЦ змСЦнами правил бухгалтерського облСЦку.

З чистого прибутку сплачуСФться податок на прибуток. Чистий прибуток пСЦсля сплати податку на прибуток розподСЦляСФться на виплату дивСЦдендСЦв "асниками СЦ на капСЦталСЦзацСЦю банку. Суму чистого прибутку, що залишаСФться для розвитку банкСЦвського бСЦзнесу, називають нерозподСЦленим прибутком.

При облСЦку доходСЦв СЦ витрат послуговуються наступними правилами:

  • Правило перше

При класифСЦкацСЦСЧ витрат за елементами затрат СЦ цСЦльовим призначенням видСЦляють капСЦтальнСЦ затрати СЦ поточнСЦ витрати.

КапСЦтальнСЦ затрати використовуються на придбання СЦ покращення основних засобСЦв (фСЦксованих активСЦв) СЦ, таким чином, розрахованСЦ на тривалий час. КапСЦтальнСЦ затрати проводяться по капСЦтальному ремонту, модернСЦзацСЦСЧ СЦ реконструкцСЦСЧ СЦснуючих "асних основних засобСЦв або взятих в оренду; скеровуються на будСЦвництво нових примСЦщень, придбання комп'ютерноСЧ технСЦки тощо, виходячи з потреб розширення банкСЦвського бСЦзнесу. Джерелом покриття капСЦтальних затрат служить накопичений нерозподСЦлений прибуток минулих рокСЦв СЦ одержаний в поточному роцСЦ. КапСЦтальнСЦ затрати при вСЦдображеннСЦ СЧх у балансСЦ сприяють збСЦльшенню активСЦв.

ПоточнСЦ витрати виникають при здСЦйсненнСЦ банкСЦвських операцСЦй, а також використовуються для виплати заробСЦтноСЧ плати СЦ премСЦй спСЦвробСЦтникам банку, на експлуатацСЦю примСЦщень, на виплату орендноСЧ плати, сплату аудиторських послуг тощо, тобто на те, що приносить користь протягом короткого часу (з фСЦнансовоСЧ точки зору). Джерелом покриття поточних витрат СФ валовий операцСЦйний дохСЦд. ПоточнСЦ витрати списуються одразу або розглядаються як витрати майбутнього, якщо вигода вСЦд СЧх здСЦйснення виявиться в наступному звСЦтному перСЦодСЦ. Якщо капСЦтальнСЦ затрати помилково заносяться до розряду поточних витрат, прибуток буде заниженим. Це призводить також до заниження вартостСЦ активСЦв у балансСЦ.

  • Правило друге.

На практицСЦ надання (отримання) послуги нерСЦдко не збСЦгаСФться у часСЦ з надходженням (сплатою) грошових коштСЦв. Для об'СФктивного визначення фСЦнансового результату, виникаСФ необхСЦднСЦсть здСЦйснювати облСЦк доходСЦв СЦ поточних витрат банку згСЦдно з принципами нарахування, вСЦдповСЦдностСЦ та обережностСЦ. ВСЦдповСЦдно до принципу нарахування дохСЦд визнаСФться одержаним у момент, коли вСЦн зароблений, а не коли поступили вСЦдповСЦднСЦ кошти, тобто в момент продажу активСЦв або надання послуг. Витрати визначаються в момент, коли вони понесенСЦ, а не коли сплаченСЦ грошСЦ.

Нарахованим СФ дохСЦд, який одержаний, але ще не набув грошовоСЧ форми. НарахованСЦ витрати тАФ це витрати (вСЦд яких одержана певна вигода), але ще не сплаченСЦ в грошовСЦй формСЦ.

ЗСЦставлення доходСЦв СЦ витрат вСЦдбуваСФться на пСЦдставСЦ принципу вСЦдповСЦдностСЦ. Витрати СЦ доходи, одержання яких пов'язано з даними витратами, повиннСЦ вСЦдображатись у бухгалтерському облСЦку в один СЦ той же звСЦтний перСЦод. Базуючись на цих принципах, можна класифСЦкувати доходи СЦ витрати за такими групами:

1) доходи, заробленСЦ та отриманСЦ водночас; витрати, понесенСЦ та сплаченСЦ водночас;

2) доходи, отриманСЦ наперед, але ще не заробленСЦ (дохСЦд майбутнСЦх перСЦодСЦв, або вСЦдкладений дохСЦд); витрати сплаченСЦ наперед, але ще не понесенСЦ (витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв, або вСЦдкладенСЦ витрати);

3) доходи заробленСЦ, але ще не отриманСЦ (нарахований дохСЦд);

витрати понесенСЦ, але ще не сплаченСЦ (нарахованСЦ витрати).

Однак реалСЦзацСЦя принципСЦв нарахування СЦ вСЦдповСЦдностСЦ не повинна спричинювати як переоцСЦнку активСЦв або доходСЦв банку, так СЦ недооцСЦнку зобов'язань СЦ витрат банку.

Таким чином, керуючись принципом обережностСЦ, банк повинен:

тАФ враховувати доходи вСЦд наданих послуг, тСЦльки якщо СФ впевненСЦсть в одержаннСЦ цих доходСЦв; тАФ якщо немаСФ впевненостСЦ в одержаннСЦ доходСЦв, ураховуються тСЦльки витрати. Доходи за такими операцСЦями вСЦдображаються в бухгалтерському облСЦку тСЦльки пСЦсля СЧх фактичного одержання. Одержання доходСЦв уважаСФться сумнСЦвним, якщо СЦснують документи, якСЦ пСЦдтверджують наявнСЦсть у клСЦСФнта прострочених платежСЦв бСЦльше, нСЦж на 30 днСЦв.

ПСЦсля визнання дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за нарахованими доходами сумнСЦвною банк зменшуСФ своСЧ доходи на суму такоСЧ заборгованостСЦ. У бухгалтерському облСЦку це вСЦдображаСФться записом: Д-т тАФ "ДоходитАЭ;

К-т тАФ "НарощенСЦ доходитАЭ. Наступний облСЦк сумнСЦвноСЧ заборгованостСЦ виконуСФться за балансом на рахунку "НесплаченСЦ в строк доходитАЭ до закСЦнчення термСЦну давностСЦ позову.

  • Правило третСФ

ОблСЦк доходСЦв СЦ витрат здСЦйснюСФться наростаючим пСЦдсумком з початку року. Залишки за рахунками доходСЦв СЦ витрат закриваються пСЦсля закСЦнчення календарного року.

СинтетичнСЦ рахунки для облСЦку доходСЦв згрупованСЦ у шостому класСЦ балансу, а для облСЦку витрат - у сьомому класСЦ. В основу побудови синтетичних рахункСЦв покладено тСЦ ж ознаки, з урахуванням яких здСЦйснена класифСЦкацСЦя доходСЦв та витрат СЦ видСЦленСЦ об'СФкти облСЦку. Це дозволяСФ забезпечити деталСЦзований облСЦк доходСЦв СЦ витрат у балансСЦ, що даСФ можливСЦсть накопичувати СЦ одержувати СЦнформацСЦю для оцСЦнки фСЦнансового стану банку СЦ ефективностСЦ окремих напрямкСЦв його дСЦяльностСЦ.

Рахунки з облСЦку прострочених доходСЦв включенСЦ в групи з облСЦку пасивСЦв, що приносять доходи, як парнСЦ до рахункСЦв з облСЦку нарахованих доходСЦв. Рахунки другого порядку (роздСЦлу) дозволяють одержати СЦнформацСЦю СЦ порСЦвняти доходи вСЦд основних видСЦв банкСЦвських операцСЦй СЦ послуг з витратами, якСЦ пов'язанСЦ з СЧх здСЦйсненням. Так, склавши вСЦдсотковСЦ доходи з вСЦдсотковими витратами, можна розрахувати чистий вСЦдсотковий дохСЦд.

Рахунки третього порядку (групи) дають СЦнформацСЦю про доходи СЦ витрати за банкСЦвськими операцСЦями щодо контрагентСЦв (банкСЦвський сектор, пСЦдприСФмства, бюджетний сектор). Рахунки четвертого порядку деталСЦзують СЦнформацСЦю щодо окремих фСЦнансових СЦнструментСЦв, якСЦ застосовуються банком. Наприклад, окремо враховуються вСЦдсотковСЦ доходи за кредитами, векселями, цСЦнними паперами, факторинговими операцСЦями тощо. Рахунки з облСЦку доходСЦв за своСЧм характером пасивнСЦ, витрат тАФ активнСЦ [40, с. 530-536].

Рахунок "НарахованСЦ вСЦдсотки за борговими цСЦнними паперамитАЭ до моменту СЧх продажу чи погашення закриваСФться при зарахуваннСЦ вСЦдсоткСЦв на кореспондентський рахунок банку. В разСЦ неперерахування вСЦдсоткСЦв сума переноситься на рахунок "ПростроченСЦ нарахованСЦ вСЦдсотки за борговими цСЦнними паперами в портфелСЦ банку на продажтАЭ.

При непогашеннСЦ заборгованостСЦ протягом 30 календарних днСЦв сума прострочених вСЦдсоткСЦв списуСФться з балансу.

Доходи СЦ витрати майбутнСЦх перСЦодСЦв враховуються в третьому класСЦ, в складСЦ СЦнших пасивСЦв та СЦнших активСЦв. КласифСЦкацСЦя рахункСЦв для облСЦку доходСЦв СЦ витрат наведена на рис.1.2













Рис.1.2 КласифСЦкацСЦя рахункСЦв для облСЦку доходСЦв СЦ витрат


ОблСЦк вСЦдсоткових доходСЦв.

До вСЦдсоткових доходСЦв вСЦдносять вСЦдсотки за користування банкСЦвськими позиками, вСЦдсотки за придбаними цСЦнними паперами СЦ прирСЦвненСЦ до вСЦдсоткСЦв комСЦсСЦСЧ (якСЦ обраховуються аналогСЦчно вСЦдсоткам, тобто пропорцСЦйно часу СЦ сумСЦ активу).ВСЦдсотки комСЦсСЦСЧ пСЦдлягають щомСЦсячному вСЦдображенню в банкСЦвському облСЦку, незалежно вСЦд перСЦодичностСЦ розрахункСЦв за ними, якСЦ зазначенСЦ в угодСЦ з контрагентом.

ОблСЦк комСЦсСЦйних доходСЦв.

У складСЦ комСЦсСЦй, якСЦ банк одержуСФ за наданСЦ послуги, видСЦляють: комСЦсСЦСЧ за одноразовСЦ послуги; комСЦсСЦСЧ за послуги, якСЦ надаються протягом перСЦоду, що обумовлений в угодСЦ; комСЦсСЦСЧ за послуги з обов'язковим результатом.

КомСЦсСЦСЧ за одноразовСЦ послуги.

До комСЦсСЦСЧ за одноразову послугу вСЦдносять комСЦсСЦСЧ за послуги з обмСЦну валют, за видачу готСЦвкових коштСЦв, за видачу поручительства тощо.

ОблСЦк комСЦсСЦСЧ за послуги постСЦйного характеру.

До них належать комСЦсСЦСЧ за розрахунково-касове обслуговування, СЦнкасаторськСЦ послуги, оренднСЦ платежСЦ тощо.

ОблСЦк дивСЦдендного доходу.

ДивСЦденди, якСЦ пСЦдлягають одержанню банком за СЦнвестицСЦями, вСЦдображаються в банкСЦвському облСЦку пСЦсля СЧх оголошення на загальних зборах акцСЦонерСЦв: Д-т "НарахованСЦ дивСЦдендитАЭ; К-т "ДивСЦдендний доход за акцСЦями СЦ СЦншими вкладеннямитАЭ. Надходження дивСЦдендСЦв на кореспондентський рахунок у банку: Д-т "Кореспондентський рахуноктАЭ; К-т "НарахованСЦ дивСЦдендитАЭ.

ОблСЦк вСЦдсоткових витрат.

БСЦльша частина вСЦдсоткСЦв до виплати припадаСФ на депозитнСЦ операцСЦСЧ СЦ за борговими цСЦнними паперами, випущеними банком (векселСЦ, заощаджувальнСЦ СЦ депозитнСЦ сертифСЦкати). Нарахування вСЦдсоткових витрат провадиться щомСЦсячно: Д-т "ВСЦдсотковСЦ витратитАЭ; К-т "НарахованСЦ витратитАЭ.

При перерахуваннСЦ вСЦдсоткСЦв на користь клСЦСФнтСЦв: Д-т "НарахованСЦ витратитАЭ;

К-т "Поточний рахунок клСЦСФнта або Коррахунок банкутАЭ.

ОблСЦк комСЦсСЦйний витрат.

При сплатСЦ комСЦсСЦй в момент отримання послуги банком: Д-т "КомСЦсСЦйнСЦ витратитАЭ; К-т "Коррахунок банкутАЭ. При сплатСЦ послуг авансом: Д-т "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ; К-т "Коррахунок банкутАЭ. При отриманнСЦ послуги банком:

Д-т "КомСЦсСЦйнСЦ витратитАЭ; К-т "Витрати майбутнСЦх перСЦодСЦвтАЭ.

ОблСЦк негрошових витрат.

НегрошовСЦ витрати пов'язанСЦ з нарахуванням резервСЦв (провСЦзСЦй) пСЦд знецСЦнення активСЦв з метою хеджування ризикСЦв за операцСЦями з цСЦнними паперами, кредитними та валютними.

ОблСЦк фСЦнансового результату СЦ розподСЦлу прибутку

Доходи та видатки облСЦковуються наростаючим пСЦдсумком з початку року. В останнСЦй робочий день року рахунки доходСЦв СЦ витрат закриваються. Залишки за цими рахунками вСЦдносять на рахунок № 5900 "Результат поточного рокутАЭ СЦ, таким чином, досягаСФться вСЦдображення фСЦнансового результату в балансСЦ банку.

На промСЦжнСЦ звСЦтнСЦ дати (мСЦсяць, квартал) фСЦнансовий результат визначаСФться шляхом порСЦвняння доходСЦв звСЦтного перСЦоду з витратами; при цьому закриття рахункСЦв доходСЦв СЦ витрат не передбачено. ПСЦсля закСЦнчення кожного фСЦнансового року ПравлСЦння комерцСЦйного банку подаСФ звСЦт про свою дСЦяльнСЦсть для затвердження на загальних зборах акцСЦонерСЦв, а також своСЧ пропозицСЦСЧ щодо розподСЦлу отриманого прибутку, включаючи пропозицСЦСЧ про збСЦльшення капСЦталу банку. Порядок розподСЦлу прибутку повинен вСЦдповСЦдати чинному законодавству УкраСЧни та засновницьким СЦ статутним документам банку [11].

Прибуток, що пСЦдлягаСФ розподСЦлу, розраховуСФться таким чином: чистий прибуток пСЦсля оподаткування за звСЦтний рСЦк збСЦльшуСФться на розмСЦр нерозподСЦленого СЦ невикористаного прибутку за результатами попереднього фСЦнансового року СЦ зменшуСФться на розмСЦр вСЦдрахувань у офСЦцСЦйнСЦ резерви, якСЦ формуються згСЦдно з чинним законодавством. До офСЦцСЦйних резервСЦв належать: резервний фонд; загальний резерв. Резервний фонд створюСФться згСЦдно з чинним законодавством у розмСЦрСЦ не менше 25 % вСЦд суми сплаченого акцСЦонерного (уставного) капСЦталу. РозмСЦр щорСЦчних вСЦдрахувань до резервного фонду становить не менше, нСЦж 5 % вСЦд суми чистого прибутку пСЦсля оподаткування. Якщо засновницькими документами передбачено створення спецСЦальних фондСЦв за рахунок нерозподСЦленого прибутку (фонди матерСЦального заохочення, соцСЦального розвитку та СЦн.), то облСЦк операцСЦй щодо СЧх формування та використання може здСЦйснюватись у системСЦ рахункСЦв управлСЦнського облСЦку. На рСЦвнСЦ аналСЦтичного облСЦку в системСЦ фСЦнансового облСЦку банк на свСЦй розсуд може вСЦдкривати окремСЦ рахунки за видами активСЦв, якСЦ забезпечуються повнСЦстю або частково "асними коштами. Наприклад, це може бути фонд основних засобСЦв, фонд надання позик своСЧм працСЦвникам тощо. РозмСЦр прибутку, який скеровуСФться на виплату дивСЦдендСЦв, оголошуСФться на зборах акцСЦонерСЦв.

У законСЦ УкраСЧни "Про внесення змСЦн СЦ доповнень до закону УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ, який введено в дСЦю 01.07.97 р., закладено нову концепцСЦю визначення прибуткСЦв суб'СФктСЦв господарювання. ЗгСЦдно з цСЦСФю концепцСЦСФю сума прибутку визначаСФться як рСЦзниця мСЦж валовими доходами та валовими витратами. Однак СЦнтерпретацСЦя доходу та видаткСЦв у межах цСЦСФСЧ концепцСЦСЧ маСФ суттСФвСЦ вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд методики визначення доходСЦв СЦ витрат з позицСЦй мСЦжнародних принципСЦв СЦ стандартСЦв облСЦку.


1.4. Узагальнення зарубСЦжного СЦ вСЦтчизняного досвСЦду створення банкСЦвських резервСЦв


ПолСЦтика резервних вимог центрального банку щодо комерцСЦйних банкСЦв СЦснуСФ в багатьох краСЧ нах свСЦту СЦ застосовуСФться з метою забезпечення лСЦквСЦдностСЦ банкСЦв та грошово-кредитного регулювання. НеобхСЦднСЦсть проведення такоСЧ полСЦтики полягаСФ в тСЦм, що мСЦж розмСЦром резервСЦв СЦ банкСЦвськими операцСЦями простежуСФться вСЦдповСЦдний взаСФмозв'язок, який може вплинути на дСЦяльнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв, особливо на грошово-кредитну полСЦтику. Однак цей СЦнструмент центрального банку по трСЦбно розглядати не СЦзольовано, а тСЦльки у взаСФмозв'язку з СЦншими монетарними СЦнструментами (операцСЦСЧ на вСЦдкритому ринку, полСЦти ка облСЦковоСЧ ставки, полСЦтика рефСЦнансування комерцСЦйних банкСЦв). Завдання центрального банку полягаСФ в тСЦм, щоб створити за цих умов зону рСЦвноправноСЧ банкСЦвськоСЧ конкуренцСЦСЧ [8, с. 368-375].

Обов'язковСЦ (мСЦнСЦмальнСЦ) резерви - це безпроцентнСЦ вклади комерцСЦйних банкСЦв у центральному банку, розмСЦр яких встановлюСФ ться у визначенСЦй пропорцСЦСЧ до банкСЦвських зобов'язань (депозитСЦв клСЦСФнтСЦв). РезервнСЦ вимоги можуть виставлятися до всСЦх банкСЦвських пасивСЦв або тСЦльки до окремих видСЦв банкСЦвських зобов'язань. Обов'язковСЦ резерви за своСФю сутнСЦстю - показник кредитноСЧ мультиплСЦкацСЦСЧ, який визначаСФ рСЦвень "затухання» коливань депози тноСЧ емСЦсСЦСЧ, що виникаСФ в результатСЦ переказу коштСЦв з рахункСЦв ко мерцСЦйних банкСЦв. За допомогою цього СЦнструменту центральнСЦ бан ки обмежують можливостСЦ кредитноСЧ експансСЦСЧ та депозитноСЧ емСЦсСЦСЧ. Обов'язковСЦ резерви виконують також функцСЦю страхування депозитСЦв.

Обов'язковСЦ резервнСЦ вимоги вперше були застосованСЦ у Сполу чених Штатах Америки. Створена у 1913 р. Федеральна резервна система передбачала, що банки резервують частину залучених кош тСЦв (депозитСЦв) у встановленСЦй нормСЦ на рахунках у федеральних ре зервних банках.

Спочатку обов'язкове резервування мало досить вузьку мету тАФ формування страхового фонду для виплати депози тСЦв. Ураховуючи функцСЦональне призначення резервних вимог, Рада керуючих Федеральною резервною системою не змСЦнювала норму обов'язкового резервування до середини 30-х рокСЦв. ЗСЦ створенням у рСЦзних краСЧнах розвинутоСЧ системи страхування (гарантування) де позитСЦв страхова функцСЦя обов'язкових резервних вимог поступово втрачаСФ своСФ значення.

Застосовуючи процедуру обов'язкових резервСЦв, цент ральнСЦ банки зробили спробу тСЦснСЦше пов'язати емСЦсСЦю депозитних грошей з кредитними можливостями комерцСЦйних банкСЦв.

НинСЦ полСЦтика обов'язкових резервСЦв маСФ подвСЦйне призначення:

тАв забезпечити постСЦйний рСЦвень лСЦквСЦдностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. ЗмСЦною розмСЦрСЦв обов'язкових резервСЦв центральний банк може бло кувати або змСЦнювати значну частку лСЦквСЦдних коштСЦв комерцСЦйних банкСЦв СЦ в такий спосСЦб впливати на СЧхню дСЦяльнСЦсть;

тАв використовуСФться як СЦнструмент центрального банку для регу лювання грошовоСЧ маси. ЗбСЦльшення норми обов'язкових резервСЦв зменшуСФ кредитний потенцСЦал банкСЦв СЦ масу грошей в оборотСЦ; зме ншення цСЦСФСЧ норми, навпаки, вивСЦльняСФ додатковСЦ ресурси, сприяСФ розширенню активних операцСЦй банкСЦв СЦ збСЦльшенню маси грошей в оборотСЦ.

У свСЦтовСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ немаСФ СФдиного стандарту щодо резервних вимог. У рСЦзних краСЧнах, згСЦдно з чинним законодавством, по-рСЦзному встановлюСФться порядок формування обов'язкових ре зервСЦв, але всСЦ вони мають на метСЦ примусити комерцСЦйнСЦ банки три мати певну частку мобСЦлСЦзованого капСЦталу, на рахунку в централь ному банку. РезервнСЦ вСЦдрахування комерцСЦйних банкСЦв вилучаються з обСЦгу, що забезпечуСФ гальмування кредитноСЧ емСЦсСЦСЧ грошей.

ЦентральнСЦ банки бСЦльшостСЦ краСЧн використовують диференцСЦйо ванСЦ норми резервування залежно вСЦд виду, термСЦну й величини бан кСЦвських зобов'язань (депозитСЦв).

Так, резервнСЦ ставки для зобов'я зань, що пСЦдлягають оплатСЦ на першу вимогу, як правило, найвищСЦ, а для ощадних вкладСЦв - найбСЦльш низькСЦ. Наприклад, у США, ФРН норма резерву за вкладами до запитання бСЦльш висока, нСЦж за термСЦ новими й ощадними вкладами. ЦентральнСЦ банки мають право змСЦ нювати норми резервування, виходячи з кон'юнктури грошового ринку, але у межах визначених параметрСЦв. МанСЦпулюючи ставками обов'язкових резервСЦв, центральнСЦ банки намагаються вплинути на пропозицСЦю грошей.

Якщо норми обов'язкових резервСЦв високСЦ, то центральний банк обмежуСФ кСЦлькСЦсть грошей, що знаходяться у роз порядженнСЦ комерцСЦйних банкСЦв. ВСЦдтак знижуСФться кредитоспро можнСЦсть банкСЦв СЦ пСЦдвищуються процентнСЦ ставки за кредити. ЗмСЦна норм обов'язкових резервСЦв регулюСФ ресурси комерцСЦй них банкСЦв, що СЧх вони зобов'язанСЦ зберСЦгати в центральному банко вСЦ. Сума коштСЦв, що зберСЦгаються, встановлюСФться у певному про центному вСЦдношеннСЦ до величини депозитСЦв банку.

Центральний банк перСЦодично змСЦнюСФ норму обов'язкових резер вСЦв залежно вСЦд ринковоСЧ ситуацСЦСЧ й типу своСФСЧ полСЦтики. За рестрикцСЦнноСЧ полСЦтики центральний банк пСЦдвищуСФ норми резервування, що вСЦдповСЦдно зменшуСФ частину ресурсСЦв, за рахунок яких комерцСЦй нСЦ банки можуть надавати кредити пСЦдприСФмствам СЦ населенню, що вСЦдповСЦдно зменшуСФ грошову масу в оборотСЦ та збСЦльшуСФ процент за користування банкСЦвськими позиками. ЕкспансСЦонСЦстська полСЦтика, навпаки, передбачаСФ зниження норм обов'язкових резервСЦв, унаслСЦ док чого бСЦльша частина ресурсСЦв залишаСФться в розпорядженнСЦ ко мерцСЦйних банкСЦв, що сприяСФ збСЦльшенню обсягСЦв кредитних вкла день в економСЦку .

ПолСЦтика обов'язкових резервних вимог - один СЦз класичних СЦн струментСЦв, за допомогою якого центральнСЦ банки регулюють гро шовий ринок, управляють кСЦлькСЦстю грошей, пСЦдтримуючи темпи зростання грошовоСЧ маси в заздалегСЦдь установлених межах збСЦль шення сукупноСЧ грошовоСЧ маси й окремих СЧСЧ агрегатСЦв.

ДСЦя цього ме тоду полягаСФ у змСЦнСЦ центральним банком норми, в межах якоСЧ коме рцСЦйнСЦ банки зобов'язанСЦ частину залучених коштСЦв зберСЦгати на рахунках у центральному банку.

Широке застосування цього методу пов'я зане, по-перше, СЦз надзвичайною простотою органСЦзацСЦСЧ контролю (простий перегляд параметрСЦв), а по-друге, з унСЦверсальнСЦстю впливу (охоплюСФ всСЦ банкСЦвськСЦ установи). При цьому в багатьох краСЧнах (наприклад, США, ФРН, ШвейцарСЦСЧ) до обов'язкових резервСЦв зараховуСФться готСЦвка в касах комерцСЦйних банкСЦв.

Класична схема резервування передбачаСФ розмСЦщення коштСЦв ко мерцСЦйних банкСЦв у центральному банку в певному процентному спСЦввСЦдношеннСЦ до рСЦзних категорСЦй банкСЦвських пасивСЦв (здебСЦль шого вкладСЦв до запитання та рСЦзних видСЦв строкових депозитСЦв).

Розрахунковий перСЦод для виконання резервних вимог, як правило, становить один мСЦсяць, однак у рСЦзних краСЧнах може коливатись у межах вСЦд 10 днСЦв (в РЖспанСЦСЧ) до 6 мСЦсяцСЦв (в АнглСЦСЧ). Величина ставок обов'язкових резервСЦв також СФ рСЦзною. НайвищСЦ ставки встановлено в РЖталСЦСЧ та РЖспанСЦСЧ (вСЦдповСЦдно 25% СЦ 17%), а найнижчСЦ тАФ у ЯпонСЦСЧ та АнглСЦСЧ (вСЦдповСЦдно 0,125% СЦ 0,45%). Водночас у краСЧнах з високими ставками обов'язковСЦ резерви не завжди СФ безпроцентними.

ЕфективнСЦсть встановлення норм обов'язкових резервСЦв залежить вСЦд широти охоплення ними рСЦзних категорСЦй зобов'язань комерцСЦй них банкСЦв. Що ширшим СФ таке охоплення, то менше можливостей .мають кредитнСЦ установи для того, щоб "обминути» цей СЦнструмент грошово-кредитного регулювання. У краСЧнах, де центральнСЦ банки встановлюють жорсткСЦ обмеження на зростання грошовоСЧ маси, вСЦд комерцСЦйних банкСЦв часто вимагають дотримання вСЦдповСЦдностСЦ мСЦж загальними банкСЦвськими пасивами й депозитами, що включаються у розрахунок мСЦнСЦмальних резервСЦв [34, с.623-643].

ЦентральнСЦ банки зберСЦгають резерви комерцСЦйних банкСЦв. Зокрема, комерцСЦйнСЦ банки розмСЦщують на рахунках у центральному банку обовтАЩязковСЦ резерви згСЦдно з нормами обовтАЩязкових резервних вимог, що встановленСЦ центральним банком, а також надлишковСЦ (вСЦльнСЦ) резерви. У бСЦльшостСЦ краСЧн свСЦту обовтАЩязковСЦ та надлишковСЦ резерви розмСЦщуються на одному рахунку (основний, кореспондентський чи резервний рахунок). Це рСЦзновид поточного депозитного рахунка, що вСЦдкриваСФться комерцСЦйними банками субтАЩСФктам господарювання, з урахуванням звичайно специфСЦки дСЦяльностСЦ центрального банку. Коло операцСЦй, що проводяться по основному кореспондентському рахунку, досить широке. Зокрема, в цих операцСЦях вСЦдображаються економСЦчнСЦ вСЦдносини комерцСЦйних банкСЦв з вкладниками, позичальниками, акцСЦонерами, центральним банком, банками-кореспондентами, податковими органами тощо.

Сучасне трактування обов'язкових резервних вимог передбачаСФ СЧх використання центральними банками у кСЦлькох напрямах. РезервнСЦ вимоги використовуються центральними банками для розв'язання макроекономСЦчних довгострокових завдань стабСЦлСЦзацСЦСЧ грошового обСЦгу та регулювання обсягСЦв грошовоСЧ пропозицСЦСЧ (маси), тобто як СЦнструмент монетарноСЧ полСЦтики. Резервування частини коштСЦв, залучених банками, спрямоване на обмеження СЧхньоСЧ можливостСЦ збСЦльшувати грошову пропозицСЦю.

ОднСЦСФю СЦз функцСЦй банкСЦв СФ створення грошей. Центральний банк створюСФ так званСЦ сильнСЦ грошСЦ, або грошову базу, через готСЦвкову та кредитну емСЦсСЦю. Грошова база складаСФться з готСЦвки, що перебуваСФ в обСЦгу поза банкСЦвською системою, а також СЦз резервСЦв комерцСЦйних банкСЦв (резерви на рахунках у центральному банку й готСЦвка в касах банкСЦв). Грошову базу (МВ) можна визначити так (1.2):

МВ = С + R,(1.2)

де С тАФ готСЦвка в обСЦгу; R тАФ банкСЦвськСЦ резерви.

КомерцСЦйнСЦ банки створюють грошСЦ в процесСЦ депозитно-кредитноСЧ експансСЦСЧ, коли прирСЦст депозитСЦв в одному з банкСЦв приз водить до мультиплСЦкативного збСЦльшення сукупноСЧ грошовоСЧ про позицСЦСЧ (маси) в масштабах всСЦСФСЧ економСЦки. Складовими грошовоСЧ пропозицСЦСЧ СФ депозити економСЦчних суб'СФктСЦв (пСЦдприСФмств, органСЦ зацСЦй, населення) в комерцСЦйних

банках, якими вони у разСЦ необхСЦдностСЦ можуть користуватися, й готСЦвка, що перебуваСФ в обСЦгу поза банкСЦвською системою.

Грошову пропозицСЦю (масу) (МS) можна визначити за формулою (1.3):

Мs = С + D,(1.3)

де С тАФ готСЦвка в обСЦгу, D тАФ депозити в комерцСЦйних банках.

Як видно СЦз наведених формул (1.2. СЦ 1.3.), готСЦвка в обСЦгу СФ безпосе-редньою частиною СЦ грошовоСЧ бази СЦ грошовоСЧ пропозицСЦСЧ, тодСЦ як банкСЦвськСЦ резерви тСЦльки впливають на здатнСЦсть банкСЦв створювати новСЦ депозити, збСЦльшуючи пропозицСЦю грошей.

ПолСЦтика обов'язкових резервних вимог використовуСФться центральними банками як засСЦб антициклСЦчноСЧ або антиСЦнфляцСЦйноСЧ полСЦтики. РезервнСЦ вимоги, звичайно, насамперед пов'язанСЦ з показниками грошовоСЧ маси, СЦ СЧхня взаСФмодСЦя з СЦншими макроекономСЦчними показниками вСЦдбуваСФться через трансмСЦсСЦйний механСЦзм впливу змСЦн грошовоСЧ пропозицСЦСЧ на реальний сектор економСЦки тАФ на ринок СЦнвестицСЦй, рСЦвень цСЦн тощо. Враховуючи такСЦ "астивостСЦ резервних вимог, центральний банк СЦз метою стимулювання, напрклад, СЦнвестицСЦйноСЧ активностСЦ проводить полСЦтику, спрямовану на зниження норм резервних вимог, а тимчасове збСЦльшення нори обов'язкового резервування за певних умов спричинюСФ зниження СЦнфляцСЦйного тиску, сприяСФ стабСЦльностСЦ курсу нацСЦональноСЧ валюти.

РезервнСЦ вимоги використовуються центральними банками як СЦн-струмент регулювання банкСЦвськоСЧ лСЦквСЦдностСЦ. Одним СЦз показникСЦв, що характеризуСФ лСЦквСЦднСЦсть, СФ залишки коштСЦв (резервСЦв) на рахунках комерцСЦйних банкСЦв у центральному банку. Регулюючи стан банкСЦвських рахункСЦв, центральний банк своСЧми дСЦями намагаСФться пСЦдтримувати оптимальну суму коштСЦв на цих рахунках. ВСЦн вилучаСФ надлишковСЦ або надаСФ додатковСЦ резерви, використовуючи рСЦзнСЦ засоби монетарноСЧ полСЦтики. Так, пСЦдвищення центральним банком норми резервування призводить до скорочення надлишкових резервСЦв у розпорядженнСЦ банкСЦв, тобто до скорочення СЧхньоСЧ вСЦльноСЧ лСЦквСЦдностСЦ, а зниження тАФ навпаки, збСЦльшуСФ вСЦльну лСЦквСЦднСЦсть, розширюСФ можливостСЦ банкСЦв щодо проведення активних операцСЦй.

ПолСЦтика резервних вимог може мати стимулювальну спрямованСЦсть. Маневруючи окремими елементами механСЦзму обов'язкового резервування, центральний банк може стимулювати розвиток окремих видСЦв банкСЦв (малСЦ та середнСЦ банки, банки, що надають довгостроковСЦ кредити), операцСЦй (залучення строкових депозитСЦв), фСЦнансових СЦнструментСЦв тощо.

МеханСЦзм використання резервних вимог характеризуСФться цСЦлою низкою параметрСЦв. Розглянемо основнСЦ з них:

1.Порядок визначення норми обов'язкових резервних вимог. У деяких краСЧнах верхня межа норми резервних вимог встановлюСФться спецСЦальними законодавчими актами.

2.База, що використовуСФться для обчислення обов'язкових резервСЦв. Норма резервСЦв може встановлюватись у певному процентному вСЦдношеннСЦ до банкСЦвських пасивСЦв або активСЦв, узагальнено або вибСЦрково, тобто до загальноСЧ суми пасивСЦв чи активСЦв або до окремих СЧхнСЦх статей. Як правило, резервнСЦ вимоги орСЦСФнтуються на стан СЦ зростання залучених коштСЦв, тобто пасивСЦв, СЦ передусСЦм депозитСЦв небанкСЦвського сектора .

3. БанкСЦвськСЦ активи, якСЦ центральнСЦ банки дозволяють використовувати для задоволення резервних вимог.

4. Величина норми резервування та критерСЦСЧ СЧСЧ диференцСЦацСЦСЧ. РЖснують значнСЦ розбСЦжностСЦ у нормах резервування в рСЦзних краСЧнах. Основний критерСЦй диференцСЦацСЦСЧ тАФ це вид депозитСЦв, а саме: термСЦн (трансакцСЦйнСЦ чи строковСЦ депозити), валюти (нацСЦональна чи СЦноземна), джерело (банкСЦвськСЦ депозити чи небанкСЦвських установ), "асник депозиту (резидент чи нерезидент) тощо.

5. Розрахунковий перСЦод дотримання резервних вимог (як прави ло, вСЦд двох тижнСЦв до одного мСЦсяця) СЦ порядок регулювання резерв них вимог. ЦентральнСЦ банки звичайно вимагають додержання ре зервних вимог не щоденно, а в середньому за встановлений перСЦод.

ПолСЦтика мСЦнСЦмальних резервСЦв (як СЦнструмент грошово-кредитноСЧ полСЦтики) використовуСФться НацСЦональним банком УкраСЧни для планування та регулювання обсягСЦв грошовоСЧ маси в обСЦгу, пСЦдтримки лСЦквСЦдноСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв щодо СЧхнСЦх зобов'язань стосовно залучених коштСЦв юридичних та фСЦзичних осСЦб.

НБУ, вСЦдповСЦдно до Положення про порядок формування обов'язкових резервСЦв для банкСЦв УкраСЧни, використовуСФ норматив обов'язкового резервування як один СЦз СЦнструментСЦв реалСЦзацСЦСЧ грошово-кредитноСЧ полСЦтики з метою контролю за грошовими агрегатами шляхом зниження (збСЦльшення) грошового мультиплСЦкатора.

Зобов'язання виконувати резервнСЦ вимоги виникаСФ у комерВмцСЦйного банку з моменту отримання лСЦцензСЦСЧ НБУ на право здСЦйснення вСЦдповСЦдних банкСЦвських операцСЦй. Обов'язковому резервуванню пСЦдлягають усСЦ залученСЦ та облСЦкованСЦ на балансСЦ комерцСЦйного банку кошти юридичних та фСЦзичних осСЦб як у нацСЦональнСЦй, так СЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ, за винятком коштСЦв, залучених вСЦд СЦнших банкСЦв та СЦноземних СЦнвестицСЦй, отриманих вСЦд мСЦжнародних фСЦнансових установ.

НацСЦональний банк встановлюСФ для рСЦзних видСЦв зобов'язань диференцСЦйованСЦ нормативи обов'язкового резервування залежно вСЦд природи зобов'язань (депозити, ощаднСЦ вклади, поточнСЦ рахунки клСЦСФнтСЦв та СЦн.), а також строку зобов'язань чи пасивСЦв (короткостроковСЦ пасиви, довгостроковСЦ пасиви)[2, с.3-23].

Сума залишкСЦв коштСЦв, що приймаСФться для розрахунку обов'язкових резервСЦв, визначаСФться за формулою середньоВмарифметичноСЧ за вСЦдповСЦдний звСЦтний перСЦод (1.5):

,(1.5)


де Ld - середнСЦ залишки коштСЦв, що використовуються для обрахування обовязкових резервСЦв за звСЦтний перСЦод;

L1,2,3 - сума залишкСЦв залучених комерцСЦйним банком коштСЦв станом на кожне число звСЦтного перСЦоду;

Ln - сума залишкСЦв коштСЦв за останнСЦй календарний день звСЦтного перСЦоду;

n - кСЦлькСЦсть календарних днСЦв звСЦтного перСЦоду регулювання;

РозрахованСЦ таким чином середнСЦ залишки залучених коштСЦв перемножуються на норму резервування, а отриманий результат - сума мСЦнСЦмальних обов'язкових резервСЦв-повинна перебувати на кореспондентському рахунку комерцСЦйного банку або (за рСЦшенням ПравлСЦння НБУ) маСФ бути перерахована на окремий рахунок в ОперацСЦйному чи територСЦальному управлСЦннСЦ НацСЦонального банку [3, с.70-77].

НБУ здСЦйснюСФ контроль за дотриманням комерцСЦйними банками нормативу обов'язкового резервування, порСЦвнюючи суму, що визначена на пСЦдставСЦ встановленого нормативу, з фактичною середньоарифметичною сумою залишкСЦв коштСЦв на кореспондентському рахунку банку. За недотримання комерцСЦйним банком нормативу резервування до комерцСЦйного банку можуть застосовуватися такСЦ заходи впливу:

  • за один випадок - письмове застереження щодо необхСЦдностСЦ безумовного дотримання нормативу обов'язкового резервування;
  • за другий випадок - штраф у розмСЦрСЦ не бСЦльше одного процента вСЦд суми зареСФстрованого статутного фонду [9, с. 123-125].

У разСЦ збитковоСЧ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку або переведення його в режим фСЦнансового оздоровлення до нього не може застосоВмвуватися такий захСЦд впливу, як стягнення штрафу в розмСЦрСЦ непраВмвомСЦрно отриманого доходу, а застосовуються СЦншСЦ заходи впливу, передбаченСЦ законодавчими та нормативними документами НБУ [8, с. 47].

Отже, у сучасних умовах полСЦтика норми обовтАЩязкових банкСЦвських резервСЦв застосовуСФться як один з головних СЦнструментСЦв довгострокового регулювання грошово - кредитноСЧ сфери НацСЦональним банком. Цей СЦнструмент дозволяСФ пСЦдвищувати економСЦчну активнСЦсть, або ж стримувати СЧСЧ через регулювання можливостей у кредитуваннСЦ комерцСЦйними банками.

Норма обовтАЩязкових банкСЦвських резервСЦв встановлюСФться НацСЦональним банком у вСЦдповСЦдностСЦ до активСЦв або пасивСЦв комерцСЦйних банкСЦв СЦ диференцСЦюСФться залежно вСЦд видСЦв СЦ форм. РезервнСЦ кошти зберСЦгаються на коррахунках у НацСЦональному банку, на них не нараховуються вСЦдсотки СЦ вони СФ обовтАЩязковими до виконання.

РОЗДРЖЛ II Планування доходСЦв та витрат в акцСЦонерному банку соцСЦального розвитку тАЭУкрсоцбанктАЭ


2.1. Виявлення наявних фСЦнансових можливостей тАЭУкрсоцбанкутАЭ


АкцСЦонерно-комерцСЦйний банк соцСЦального розвитку "Укрсоцбанк» на сьогоднСЦ тАФ один з найбСЦльших системних банкСЦв в УкраСЧнСЦ, чистСЦ активи якого станом на 1 листопада 2007 року перевищують 27,780 млрд. грн. За 17 рокСЦв свого СЦснування Банк завоював стСЦйкий авторитет надСЦйноСЧ та стабСЦльноСЧ фСЦнансовоСЧ установи, що стрСЦмко розвиваСФться й оперативно реагуСФ на змСЦни ринку.

АКБ "УкрсоцбанктАЭ в звСЦтному роцСЦ здСЦйснював полСЦтику, орСЦСФнтовану на пСЦдтримання оборотного капСЦталу вСЦтчизняних компанСЦй, надання високотехнологСЦчних продуктСЦв, а також на СЦндивСЦдуалСЦзацСЦю послуг для клСЦСФнтСЦв. ФахСЦвцями АКБ "УкрсоцбанктАЭ були створенСЦ рСЦзнСЦ маркетинговСЦ СЦнструменти, якСЦ дали змогу видСЦляти саме наш Банк як в очах нинСЦшнСЦх, так СЦ потенцСЦйних клСЦСФнтСЦв. ПостСЦйний систематичний аналСЦз можливостей компанСЦй у тих чи СЦнших галузях, СЧхнСЦй розвиток, дослСЦдження фСЦнансових моделей поведСЦнки клСЦСФнтСЦв, оптимСЦзацСЦя продуктового ряду сприяли пСЦдвищенню ефективностСЦ фСЦнансовоСЧ пСЦдтримки бСЦзнесу з урахуванням особливостей галузСЦ економСЦки, в якСЦй здСЦйснюСФ дСЦяльнСЦсть клСЦСФнт. Це сприяло збСЦльшенню обсягСЦв активних та пасивних операцСЦй СЦ, як наслСЦдок, отримання банком прибутку в розмСЦрСЦ 287,3 млн.грн., що в 2,5 рази бСЦльше нСЦж в минулому роцСЦ.

ЧистСЦ активи банку за звСЦтний рСЦк виросли в 1,6 рази або на 6 789,5 млн.грн. та на 01.01.2007 року становили 17 531,5 млн.грн. НайбСЦльше зростання обсягСЦв активСЦв вСЦдбулось за рахунок кредитних вкладень (в 1,8 рази, + 5 438,7 млн.грн.), якСЦ на 01.01.2007 року склали 12 690,5 млн. грн. або 72% чистих активСЦв банку.

НайбСЦльшу питому вагу в кредитному портфелСЦ банку (40%) становлять позики, наданСЦ населенню.

В звСЦтному роцСЦ АКБ тАЮУкрсоцбанктАЭ залишався одним з лСЦдерСЦв серед банкСЦв, що пропонують найбСЦльш вигСЦднСЦ умови щодо надання послуг населенню, в тому числСЦ з кредитування фСЦзичних осСЦб.

В 2006 роцСЦ були вдосконаленСЦ та набули нових ознак кредитнСЦ продукти, направленСЦ на задоволення потреб населення. В 2006 роцСЦ АКБ "Укрсоцбанк» розробив унСЦкальнСЦ умовиВаз кредитування фСЦзичних осСЦб в швейцарських франках. Завдяки цьому проекту клСЦСФнт крСЦм вигСЦдного курсу по вСЦдношенню до СЦнших валют (долару, СФвро), отримав також зниженнСЦ процентнСЦ ставки. Залежно вСЦд термСЦну кредитування процентнСЦ ставки складали вСЦд 10,70 до 10,95 % рСЦчних при кредитуваннСЦ на купСЦвлю нерухомостСЦ, та 10,7 % при купСЦвлСЦ автомобСЦля в кредит й при кредитуваннСЦ на поточнСЦ потреби пСЦд заставу нерухомостСЦ. Впроваджено кредитування фСЦзичних осСЦб на набуття у "аснСЦсть нерухомостСЦ шляхом придбання цСЦльових (безпроцентних) облСЦгацСЦй, базовим товаром за якими виступаСФ обтАЩСФкт нерухомостСЦ або його частина, а також впроваджено механСЦзм кредитування шляхом участСЦ у Фондах фСЦнансування будСЦвництва виду "А». Як наслСЦдок, АКБ "Укрсоцбанк» з початку 2006 року збСЦльшив обсяг кредитного портфелю фСЦзичних осСЦб бСЦльш нСЦж у два рази СЦ який на 01.01.2007 року становив 6 953,3 млн.грн.

За звСЦтний рСЦк банк отримав доходи за кредитами, наданими фСЦзичним особам в сумСЦ 653,2 млн.грн. Це в 2,5 рази бСЦльше (на 388 млн.грн.) нСЦж у попередньому роцСЦ. АКБ тАЮУкрсоцбанктАЭ уВа2006ВароцСЦ активно розвивав кредитнСЦ продукти для корпоративних клСЦСФнтСЦв, насамперед уВачастинСЦ спрощення технологСЦСЧ СЧхВапродажу, впроваджував новСЦ послуги з використанням векселСЦв. В звСЦтному роцСЦ впроваджено програму "Кредит + 10% векселями», спрямовану на здешевлення кредитних послуг для корпоративних клСЦСФнтСЦв. КлСЦСФнтам, якСЦ мають вСЦдкритСЦ лСЦмСЦти кредитування, Укрсоцбанк пропонував вексельнСЦ послуги (аваль векселСЦв, облСЦк векселСЦв, у тому числСЦ РЕПО) без додаткового забезпечення. Головна перевага програми полягала для клСЦСФнта в тому, що комСЦсСЦя за аваль нижча, нСЦж вСЦдсоткова ставка за кредитом.

Оформлюючи частину кредиту векселями, авальованими банком, клСЦСФнт знижував таким чиномВасвоСЧ сумарнСЦ витрати до 1,5% рСЦчних, оскСЦльки авальованСЦ Укрсоцбанком векселСЦ можна використовувати для розрахункСЦв за фактично отриманСЦ товари, виконану роботу, наданСЦ послуги. В 2006 роцСЦ Банком була проведена унСЦкальна акцСЦя для корпоративних клСЦСФнтСЦв "У Новий рСЦк - уВановий офСЦс». УВарамках акцСЦСЧ Укрсоцбанк пропонував юридичним особам скористатися кредитами наВаобтАЩСФкти торговельноСЧ, офСЦсноСЧ йВаскладськоСЧ нерухомостСЦ зВавСЦдстрочкою погашення основноСЧ суми боргу доВа16ВамСЦсяцСЦв, з авансовим внеском - вСЦд 0%. Якщо вВапозичальника недостатньо коштСЦв для оплати авансового платежу, сума кредиту може бути збСЦльшена при наданнСЦ додаткового забезпечення - СЦпотеки СЦншоСЧ нерухомостСЦ або майнових прав на депозит, розмСЦщений вВаУкрсоцбанку. Протягом 2006 року банк суттСФво збСЦльшив обсяги проектного фСЦнансування. Так середнСЦй обсяг СЦнвестицСЦй зВакожного проекту становив EURВа15 млн. АКБ тАЮУкрсоцбанктАЭ фСЦнансував проекти роздрСЦбних мереж, розважальних центрСЦв, нерухомостСЦ та СЦн. КрСЦм девелоперського бСЦзнесу, метою проектного фСЦнансування була модернСЦзацСЦя виробництв та купСЦвля нових лСЦнСЦй для пСЦдприСФмств, якСЦ працюють вВаспоживчому секторСЦ.

Вдосконалено систему овердрафтного кредитування корпоративних клСЦСФнтСЦв, зокрема:

  • збСЦльшенСЦ обсяги бланкового овердрафту та овердафту пСЦд забезпечення. Окремо збСЦльшенСЦ обсяги овердрафту пСЦд заставу майнових прав по депозиту, а також пСЦд заставу нерухомостСЦ.
  • розширено коло клСЦСФнтСЦв, яким може бути наданий овердрафт, та перелСЦк надходжень, якСЦ враховуються при розрахунку лСЦмСЦту.
  • спрощена процедура перерахунку лСЦмСЦту овердрафту в залежностСЦ вСЦд змСЦни обсягу надходжень на поточнСЦ рахунки.

ПолСЦпшенСЦ умови кредитування корпоративних клСЦСФнтСЦв на придбання нерухомостСЦ та СЦнвестування у будСЦвництво нерухомостСЦ, а саме:

  • запроваджено вСЦдстрочку погашення суми основного боргу - до 16мСЦсяцСЦв.
  • встановлено розмСЦр початкового внеску позичальника вСЦд 20% без додаткового забезпечення.

Результатом ефективноСЧ роботи банку СФ збСЦльшення кредитного портфелю юридичних осСЦб в 1,3 рази (на 1Ва461,7 млн.грн.) та отримання доходу вСЦд кредитування корпоративних клСЦСФнтСЦв за 2006 рСЦк в розмСЦрСЦ 690,0 млн.грн., що на 22,5% (на 126,8 млн.грн.) бСЦльше нСЦж за попереднСЦй перСЦод ( Додаток А ).

Протягом 2005 року банк продовжував активно працювати на ринку цСЦнних паперСЦв, здСЦйснюючи операцСЦСЧ з купСЦвлСЦ-продажу державних цСЦнних паперСЦв, векселСЦв та облСЦгацСЦй недержавних органСЦзацСЦй, акцСЦй СЦнших емСЦтентСЦв - всього на загальну суму 2Ва232,4 млн.грн. (обсяг купСЦвлСЦ : 1Ва113,5 млн. грн., обсяг продажу - 1Ва118,9 млн.грн.). Портфель цСЦнних паперСЦв складаСФ 3% чистих активСЦв банку та на 01.01.2007 року становив 521,8 млн.грн.У 2006 роцСЦ полСЦтика банку щодо управлСЦння зобовтАЩязаннями характеризувалась суттСФвою диверсифСЦкацСЦСФю за рахунок розширення спектру фСЦнансових СЦнструментСЦв та ринкСЦв залучення коштСЦв.

Так, АКБ "Укрсоцбанк» в звСЦтному роцСЦ став одним з лСЦдерСЦв серед украСЧнських банкСЦв по залученню коштСЦв на зовнСЦшнСЦх ринках грошей та капСЦталу у формСЦ синдикованих кредитСЦв, а також двохстороннСЦх мСЦжбанкСЦвських кредитСЦв та депозитСЦв вСЦд СЦнституцСЦональних СЦнвесторСЦв-нерезидентСЦв, якСЦ були наданСЦ вСЦдомими мСЦжнародними СЦнвестицСЦйними банками. Загальна сума таких запозичень склала майже 700 млн. у доларовому еквСЦвалентСЦ.

ВисокСЦ рейтинговСЦ оцСЦнки вСЦд найбСЦльш авторитетних мСЦжнародних рейтингових агентств - Moody`s, Fitch, Standard&Poors, з урахуванням покращення прогнозСЦв по рейтингам усСЦма трьома агентствами у 2006 роцСЦ, допомогли "Укрсоцбанку» наприкСЦнцСЦ звСЦтного року залучити синдикований кредит у сумСЦ 250 млн. дол. США з найнижчою для украСЧнських банкСЦв маржею (1,6% рСЦчних). Кредит, наданий BayernLB (НСЦмеччина), Calyon (ФранцСЦя) та UniCreditGroup, який надСЦйшов через банк Bank Austria Creditanstalt AG (АвстрСЦя), залучено на один рСЦк з можливСЦстю продовження. В проектСЦ прийняли участь 36 банкСЦв-кредиторСЦв з таких краСЧн як АвстрСЦя, ВеликобританСЦя, НСЦмеччина, НСЦдерланди, ГрецСЦя, Польща, ПортугалСЦя, ФранцСЦя, ОбтАЩСФднанСЦ АрабськСЦ ЕмСЦрати, Кувейт, Угорщина, Бахрейн, РЖндСЦя, Китай, СполученСЦ Штати Америки, Оман, Пакистан ( Додаток Г ).

Також, тАЭУкрсоцбанктАЭ у звСЦтному роцСЦ за рахунок коштСЦв СЦноземних банкСЦв активСЦзував роботу по довгостроковому фСЦнансуванню СЦмпорту обладнання клСЦСФнтСЦв банку пСЦд страхове покриття СЦноземних Експортно-страхових агентств (ЕСА), пСЦдписавши кредитну угоду на суму 3,8 млн. СФвро з Landesbank Berlin AG (НСЦмеччина). Загальний обсяг лСЦмСЦтСЦв першокласних СЦноземних банкСЦв на пСЦдтвердження акредитивСЦв СЦ гарантСЦй Укрсоцбанку без грошового покриття за зовнСЦшньоторговими угодами його клСЦСФнтСЦв, за рСЦк подвоСЧвся та досяг 400 млн. дол. США.ЗаВапСЦдсумками 2006 року акцСЦСЧ Укрсоцбанку лСЦдирували серед цСЦнних паперСЦв украСЧнських банкСЦв - котирування акцСЦй банку зросли наВа132%.

З метою збСЦльшення обсягСЦв залучення коштСЦв вСЦд клСЦСФнтСЦв - юридичних та фСЦзичних осСЦб, банк проводив вдосконалення свого продуктового ряду та вводив в дСЦю принципово новСЦ проекти, зокрема тАЮдепозит OnLineтАЭВа- унСЦкальний продукт вСЦд Укрсоцбанку, спрямований на забезпечення максимальноСЧ оперативностСЦ та свободи планування фСЦнансових потокСЦв клСЦСФнта. Головною перевагою цього продукту СФ гнучкСЦсть та широкий спектр функцСЦй, якСЦ надають можливСЦсть кожному клСЦСФнту з огляду на своСЧ СЦндивСЦдуальнСЦ потреби обрати найзручнСЦший режим управлСЦння коштами.

РЖнвестицСЦйна привабливСЦсть банку та рСЦзноманСЦтнСЦсть СЦнструментСЦв по залученню коштСЦв дала змогу збСЦльшити в порСЦвняннСЦ з початком року обсяг чистих зобовтАЭязань в 1,6 рази (на 5Ва869,0 млн.грн.), якСЦ на 01.01.2007 року становили 15Ва604,8 млн.грн.

В структурСЦ зобов'язань за пСЦдсумками 2006 року основну масу - 8 282,0 млн.грн. (70%) складали кошти субтАЭСФктСЦв господарювання та фСЦзичних осСЦб. РЗх обсяги збСЦльшились в порСЦвняння з 01.01.2006 року в 1,3 рази (на 2Ва620,4 млн.грн.). В структурСЦ залишкСЦв коштСЦв на рахунках клСЦСФнтСЦв найбСЦльшу частку (53%) формували кошти юридичних осСЦб - субтАЩСФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. 30% цих коштСЦв становили пСЦдприСФмства та органСЦзацСЦСЧ, основним видом дСЦяльностСЦ яких СФ торгСЦвля, 26% - сСЦльське господарство; 10% - будСЦвництво, 7,0% - дослiдження та розробки.

Кошти населення в структурСЦ коштСЦв клСЦСФнтСЦв займали 47%. РЗх залишки протягом року збСЦльшились на 1 593,6 млн.грн. (в 1,4 рази) СЦ досягли рСЦвня 5Ва108,0 млн.грн. насамперед за рахунок строкових коштСЦв. ЗбСЦльшення пасивСЦв було забезпечено як за рахунок зобовтАЭязань банку, так СЦ за рахунок капСЦталу. В звСЦтному роцСЦ вСЦдбулось поповнення статутного капСЦталу на 300 млн.грн. (до 370 млн.грн. ). За пСЦдсумками 2006 року капСЦтал АКБ "Укрсоцбанк» становив майже два мСЦльярди гривень ( 1 926,7 млн.грн.) та збСЦльшився проти минулого року на 88% (в т.ч. за рахунок прибутку - на 287,3 млн.грн ).

Також АКБ "УкрсоцбанктАЭ продовжував активно працювати на ринку банкСЦвських платСЦжних карток. На 01.01.2007 року емСЦтовано 1Ва369,5 тисяч карток Visa (в 2 рази бСЦльше нСЦж минулого року) та 518 тисяч Master Card. З початку року кСЦлькСЦсть держателСЦв пластикових карток збСЦльшилась в 2,5 рази (на 1 222 тисячСЦ) до 1Ва888 тисяч. АКБ тАЮУкрсоцбанктАЭ займаСФ 6 позицСЦю по емСЦсСЦСЧ карток серед банкСЦв-конкурентСЦв. ВСЦд здСЦйснення операцСЦй з використанням банкСЦвських платСЦжних карток банк протягом 2006 року отримав комСЦсСЦйних доходСЦв в сумСЦ 38,4 млн.грн.

Обслуговування клСЦСФнтСЦв АКБ "Укрсоцбанк» у галузСЦ мСЦжнародних документарних операцСЦй характеризувалось у 2006 роцСЦ такими показниками:

- вСЦдкрито 144 СЦмпортних акредитива на загальну суму 340,2 млн. доларСЦв США, авСЦзовано 56 експортних акредитивСЦв на загальну суму 11,2 млн. доларСЦв США, випущено 20 гарантСЦйних зобов'язань на суму 9,3 млн. доларСЦв США, авСЦзовано 65 гарантСЦйних зобов'язань СЦноземних банкСЦв на суму 201,4 млн. доларСЦв США, опрацьовано 63 документарних СЦнкасо на загальну суму 2 млн. доларСЦв США; загальна кСЦлькСЦсть СЦнструментСЦв тАФ 348 шт.;

- збСЦльшено обсяги СЦмпортних акредитивСЦв тАФ у 2,7 рази проти 2005 року, авСЦзованих гарантСЦй тАФ у 2,7 рази; кСЦлькСЦсть та обсяги опрацьованих документарних СЦнкасо тАФ у 1,6 рази та 2,8 рази вСЦдповСЦдно;

- велася робота з просування серед клСЦСФнтСЦв Банку документарних послуг з пост-СЦмпортного та довгострокового фСЦнансування;

ЗаВапСЦдсумками 2006Вароку Укрсоцбанк уВарамках факторингу провСЦв обслуговування товарних поставок наВасуму понадВа2,3Вамлрд. грн. ЗВаних близько 50Вамлн.грн. припадаСФ наВаекспортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ. Показники Укрсоцбанку свСЦдчать про його провСЦднСЦ позицСЦСЧ наВаринку факторингу, на якомуВачастка банку становить близько 30%. База дебСЦторСЦв, яку обслуговуСФ Укрсоцбанк, досягла 2 тисяч субтАЩСФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. Банк придСЦляСФмо багато уваги збору йВаприйому платежСЦв вСЦд дебСЦторСЦв, щоВазабезпечуСФ високий рСЦвень платСЦжноСЧ диiиплСЦни. ЯкВарезультат, спостерСЦгаСФмо швидший обСЦг грошових потокСЦв вВаоперацСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ компанСЦй-постачальникСЦв, щоВауВасвою чергу створюСФ додатковСЦ можливостСЦ для зростання ВВП краСЧни. Укрсоцбанк - СФдиний зВаукраСЧнських банкСЦв що надаСФ послуги мСЦжнародного факторингу. НаВасьогоднСЦ наВамСЦжнародному ринку факторингу Укрсоцбанк обслуговуСФ експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ вВа10ВакраСЧнах свСЦту.

Одним з найважливСЦших компонентСЦв у системСЦ аналСЦзу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ комерцСЦйного банку СФ оцСЦнка рСЦвня його доходностСЦ СЦ прибутковостСЦ. Значення цСЦСФСЧ оцСЦнки витСЦкаСФ з того, що доходи СЦ прибутковСЦсть характеризують сферу викистання банкСЦвських активСЦв, впливають на прирСЦст "асного капСЦталу банку, визначають можливСЦсть зростання активних операцСЦй банку СЦ експансСЦСЧ на ринку, додають впевненостСЦ СЦнвесторам СЦ кредиторам у пСЦдтриманнСЦ дСЦлових вСЦдносин з даним конкретним банком, створюють запас мСЦцностСЦ, забезпечують виплату дивСЦдендСЦв СЦнвесторам.


2.2. ОцСЦнка ефективностСЦ дСЦяльностСЦ тАЭУкрсоцбанкутАЭ за 2004-2006 р.р.


ОрСЦСФнтир банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ в ринковому господарствСЦ складаСФться в максимСЦзацСЦСЧ прибутку вСЦд операцСЦй при вСЦдомостСЦ до мСЦнСЦмуму втрат. Прибуток або збитки, отриманСЦ банком - це показники, що концентрують у собСЦ результати рСЦзних пасивних й активних операцСЦй банку й отражающие вплив всСЦх факторСЦв, що впливають на дСЦяльнСЦсть банку. Методика аналСЦзу результативностСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ починаСФться з аналСЦзу доходСЦв СЦ витрат СЦ завершуСФться дослСЦдженням прибутку. РЖнформацСЦйною базою для аналСЦзу фСЦнансових результатСЦв служать рахунку балансу: 701 "Доходи", 702 "Витрати", 703 "Прибуток", 704 "Збитки", 705 "Використання прибутку". ЦСЦль аналСЦзу фСЦнансових результатСЦв - виявлення резервСЦв росту прибутковостСЦ банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ й формування на цСЦй основСЦ рекомендацСЦй з подальшоСЧ роботи. При цьому стратегСЦя банку повинна будуСФться на наступних принципах:

- якнайдешевше придбати капСЦтал;

- продавати капСЦтал СЦ послуги по рентабельнСЦй ставцСЦ;

- знизити банкСЦвськСЦ ризики шляхом втрат вСЦдбору надСЦйних клСЦСФнтСЦв й одержання гарантСЦй, диверсифСЦкованостСЦ операцСЦй й освоСФння ринкСЦв позичкового капСЦталу [19, с. 52-54].

АналСЦз банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ з погляду СЧСЧ прибутковостСЦ дозволяСФ керСЦвництву сформувати кредитну й процентну полСЦтику, виявити менш прибутковСЦ операцСЦСЧ й розробити рекомендацСЦСЧ можливого одержання банком бСЦльших доходСЦв. РСЦшення цих завдань неможливо без грамотних фСЦнансового й економСЦчного аналСЦзСЦв, а також фСЦнансового менеджменту, тобто системи рацСЦонального й ефективного використання капСЦталу, механСЦзму керування рухом фСЦнансових ресурсСЦв. КСЦнцева мета такого керування - одержання прибутку.


Розглянемо складовСЦ валового доходу.

Таблиця 2.1

ДинамСЦка структури валового доходу

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004.

31.12.2005.

31.12.2006.

Процентний дохСЦд

795843.000

908628.000

1420562.000

Непроцентний дохСЦд

28569.000

26626.000

22060.000

Загальний валовий дохСЦд

824412.000

935254.000

1442622.000


ПроцентнСЦ доходи з 31.12.2004 по 31.01.2005 збСЦльшилася на 112785 тис.грн.( 14,17%), а з 31.12.2005 по 31.12.2006 збСЦльшилася на 511934 тис. грн.(56,3%). В абсолютному вираженнСЦ процентнСЦ доходи з 2004 по 2006 роки збСЦльшилися на 78,2%. Загальна сума доходСЦв з 2004 по 2006 роки збСЦльшилася на 43%. НепроцентнСЦ доходи мають тенденцСЦю убСЦк зменшення на 18,9%. в перСЦод з 2005 по 2006 р.р.

Наступний крок в аналСЦзСЦ - виявити за рахунок яких статей вСЦдбулося збСЦльшення доходСЦв.


Таблиця 2.2

Структура дохСЦдноСЧ бази банку

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

Доходи вСЦд операцСЦй

СЦз цСЦнними паперами.

2067.400

2146.740

2232.390

Доходи вСЦд операцСЦй з

СЦноземною валютою.

1842.800

1928.500

2014.970

КомСЦсСЦйний дохСЦд.

314649.000

341977.000

420317.000

Торговельний дохСЦд

61458.000

62637.000

94081.000


ВирСЦшальний вплив на збСЦльшення доходСЦв зробило збСЦльшення суми працюючих активСЦв на 39,3%. З метою одержання максимального прибутку в сучасних умовах банки розширюють цСЦлий комплекс платних послуг й СЦнших нетрадицСЦйних операцСЦй. При загальному збСЦльшеннСЦ дохСЦдноСЧ бази банку потрСЦбно вСЦдзначити збСЦльшення надходжень по комСЦсСЦях СЦ послугам банку на 22,9%. ТретСФ по прибутковостСЦ мСЦiе займають операцСЦСЧ СЦз цСЦнними паперами. Питома вага цих доходСЦв з 2005 по 2006 роки збСЦльшилася на 19,15%. МСЦнСЦмальну частку в загальному обсязСЦ доходСЦв становлять доходи по операцСЦях з СЦноземною валютою (4,8% - 2,2%). Надходження доходСЦв вСЦд даного виду операцСЦй також збСЦльшилася на 20,5 %.

Важливу роль в аналСЦзСЦ грають показники, що характеризують прибутковСЦсть.


Таблиця 2.3

Показники прибутковостСЦ банку

(млн. грн)

Показники

31.12.2005

31.12.2006

Темп росту (%)

ПрибутковСЦсть кредитних операцСЦй.

4248,3

6953,3

62,4

ПрибутковСЦсть активних операцСЦй.

10956,875

17531,5

69,7


Показник, що характеризуСФ прибутковСЦсть кредитних операцСЦй, розглянутий нами в динамСЦцСЦ показав, що прибутковСЦсть по основних операцСЦях банку за рСЦк збСЦльшилась на 62,4 % . Показник прибутковостСЦ середнСЦх залишкСЦв по активах збСЦльшився на 69,7 %. [51].

Розглянемо доходи з позицСЦСЧ СЧхньоСЧ стабСЦльностСЦ. До стабСЦльних доходСЦв банку вСЦдносять тСЦ доходи, якСЦ залишаються практично постСЦйними протягом досить тривалого перСЦоду часу й можуть легко прогнозуватися на перспективу. БСЦльша стабСЦльнСЦсть "астива насамперед доходам вСЦд основноСЧ дСЦяльностСЦ. ВСЦдсутнСЦсть же стабСЦльностСЦ вСЦдбиваСФ ризикованСЦсть бСЦзнесу.

Чим бСЦльше нестабСЦльнСЦсть у доходах, тим нижче якСЦсть доходСЦв. При цьому в розрахунок приймаються такСЦ фактори як змСЦна курсу валюти, СЦнфляцСЦйнСЦ процеси.

Витрати комерцСЦйного банку - це витрати коштСЦв банку на виконання операцСЦй СЦ забезпечення функцСЦонування банку. АналСЦз витрат у цСЦлому здСЦйснюСФться насамперед з виявлення частини процентних СЦ непроцентних витрат.


Таблиця 2.4

ДинамСЦка структури витрат банку

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

ПроцентнСЦ витрати

487307.000

549907.000

819015.000

НепроцентнСЦ витрати

43848.000

49205.000

53198.000

Разом витрат

531115.000

599112.000

872213.000


З таблицСЦ 2.4. помСЦтно, що процентнСЦ витрати займають (80,5% - 81,8%) вСЦд витрат банку, причому з 2005 по 2006 р.р. ми бачимо рСЦст СЧхньоСЧ питомоСЧ ваги на 8,3%.

При аналСЦзСЦ банкСЦвських витрат визначаСФться роль СЦ мСЦiе кожноСЧ групи витрат у СЧхнСЦй загальнСЦй сумСЦ. ДанСЦ таблицСЦ 2.5. пСЦдтверджують, що витрати на 31 грудня 2006 року становлять 49,7% вСЦд суми витрат банку на 31 грудня 2005 року. ЗбСЦльшення вСЦдбулося по всСЦх статтях витрат, але найбСЦльш значиме збСЦльшення - за рахунок збСЦльшення витрат по вСЦдсотках, сплаченим фСЦзичним особам по притягнутих засобах. ЗмСЦна убСЦк збСЦльшення по них склало 69,4%. НайбСЦльша питома вага в структурСЦ витрат займають вСЦдсотки, сплаченСЦ по придбаних кредитах, причому частка СЧх за останнСЦй рСЦк зросла з 39,1% до 49,1%.


Таблиця 2.5

Елементи витрат комерцСЦйного банку

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

72367.000

70725.000

58071.000

ЗагальнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

189045.000

219792.000

270003.000

Витрати на змСЦст апарата банка.

243852.000

277656.000

342806.000

Штрафи, пени, неустойки сплаченСЦ.

567.000

534.000

467.000

РЖншСЦ витрати.

32749.000

37983.000

45930.000


ПСЦдбиваючи пСЦдсумок, слСЦд зазначити, що скороченню сумарних витрат банку сприяють: оптимСЦзацСЦя структури ресурсноСЧ бази; зменшення непроцентних витрат. Прибуток комерцСЦйного банку - це фСЦнансовий результат дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку у виглядСЦ перевищення доходСЦв над витратами. АналСЦз прибутку варто починати з розгляду загальноСЧ картини прибутковостСЦ банкСЦвських операцСЦй. АналСЦз повинен бути деталСЦзований у динамСЦку по вивченню прибутковостСЦ статей по окремих видах дСЦяльностСЦ.


Таблиця 2.6

Структура дСЦяльностСЦ по видах дСЦяльностСЦ

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

Прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ

дСЦяльности.

183319.000

225870.000

459546.000

Прибуток вСЦд побСЦчноСЧ

дСЦяльностСЦ.

25924,000

29378.000

32582.000

РЖнший прибуток.

3456.000

3784.000

4157.000

При оцСЦнцСЦ щорСЦчного приросту прибутку банку необхСЦдно виходити з того, що вСЦн не повинен бути нижче темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ. У противному випадку реальнСЦ доходи будуть скорочуватися й вСЦдбудеться знецСЦнення банкСЦвського капСЦталу. У зв'язку СЦз цим, при аналСЦзСЦ прибутку СЧСЧ величину необхСЦдно коректувати з урахуванням темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ. У 2006 роцСЦ балансовий прибуток банку склав 37,7% вСЦд суми прибутку минулого року. Основним джерелом прибутку СФ прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ банку, тобто прибуток банку формувалося в основному (на 93,7%) за рахунок стабСЦльних джерел доходу. Це СФ позитивним моментом у роботСЦ пСЦдприСФмства.

ОсновнСЦ напрямки дослСЦдження дозволяють розкрити причини змСЦн доходСЦв СЦ витрат, що СФ актуальним для виявлення резервСЦв зростання банкСЦвського прибутку. Даний аналСЦз проводиться в абсолютних величинах.

Однак, СЦснуСФ метод оцСЦнки прибутку банку за допомогою вСЦдносних показникСЦв. Цей метод називаСФться коефСЦцСЦСФнтним СЦ пов'язаний з поняттям рентабельностСЦ. НеобхСЦднСЦсть проведення такого аналСЦзу важко переоцСЦнити, оскСЦльки вСЦд глибини оцСЦнки результатСЦв останнього залежать перспективи конкурентноздатностСЦ банку СЦ його мСЦiе на фСЦнансових ринках. Система коефСЦцСЦСФнтСЦв прибутковостСЦ включаСФ наступнСЦ показники:


Таблица 2.7

КоефСЦцСЦСФнти прибутковостСЦ банку

(тис. грн.)

Показники

31.12.2004

31.12.2005

31.12.2006

Балансовий прибуток / Активи

8895432.000

10762963.000

17531455.000

Чистий прибуток /Власний капСЦтал

963926.000

1027174.000

1926662.000


Прибуток до активСЦв СФ основним коефСЦцСЦСФнтом, що дозволяСФ дати першу кСЦлькСЦсну оцСЦнку рентабельностСЦ банку. Значення цього коефСЦцСЦСФнта пСЦд кСЦнець року знижуСФться. "асний капСЦтал - найбСЦльш стабСЦльна частина ресурсСЦв комерцСЦйного банку. Тому стабСЦльнСЦсть або зростання прибутку в минулСЦ перСЦоди гарантуСФ в певнСЦй мерСЦ збереження рСЦвня рентабельностСЦ банку в майбутньому. НарештСЦ, даний коефСЦцСЦСФнт цСЦкавить засновникСЦв, акцСЦонерСЦв або пайовикСЦв, тому що показуСФ ефективнСЦсть СЧхнСЦх СЦнвестицСЦй.

Пофакторний аналСЦз коефСЦцСЦСФнтСЦв прибутковостСЦ дозволяСФ виявити й оцСЦнити тСЦ економСЦчнСЦ явища, якСЦ привели до кСЦлькСЦсноСЧ змСЦни показникСЦв. Варто пСЦдкреслити, що далеко не завжди можна пСЦдвищувати рейтинг банку, якщо це пов'язане з негативними процесами. Так прибуток змСЦнюСФться пСЦд впливом наступних факторСЦв: спСЦввСЦдношення мСЦж темпами зростання доходСЦв СЦ витрат, рСЦвень процентних ставок СЦ комСЦсСЦй, обсяг окремих банкСЦвських послуг, частка активСЦв, що приносять доход у загальному обсязСЦ активСЦв, своСФчаснСЦсть погашення процентних платежСЦв позичальниками.

Вплив на коефСЦцСЦСФнт прибутковостСЦ ( балансовий прибуток до активСЦв):

-збСЦльшення абсолютноСЧ величини балансового прибутку у 2006 роцСЦ в 1,63 рази призвело до збСЦльшення величини прибутковостСЦ в 1,88 рази.

-пСЦдвищення розмСЦру активСЦв в 1,59 рази привело до збСЦльшення показника прибутковостСЦ на 7,26%. Таким чином, коефСЦцСЦСФнт прибутковостСЦ збСЦльшився в порСЦвняннСЦ з 2005 роком на 5,93%. АналСЦз результативних рахункСЦв балансу дозволяСФ розрахувати необхСЦдну дохСЦдну маржу, тобто розрив у ставках по активних СЦ пасивних операцСЦях, що даСФ можливСЦсть банку покривати необхСЦднСЦ витрати, але не приносить прибутку. Достатня маржа передбачаСФ, що банк крСЦм поточних витрат повинен ще розвиватися й заробляти для цього прибуток. Процентна маржа показуСФ, скСЦльки банк заробив на процентних операцСЦях.


Таблица 2.8 Показники прибутковостСЦ банку

Показники

31.12.2005

31.12.2006

Процентна маржа

1,38

1,75

НеобхСЦдна маржа

2,28

2,53

Достатня маржа

3,28

4,53


З таблицСЦ 2.8 видно, що всСЦ показники 2006 року пСЦдвищилися в порСЦвняннСЦ з минулим роком. Значення коефСЦцСЦСФнта необхСЦдноСЧ маржСЦ в банку на 31 грудня 2005 року нижче, нСЦж на 31грудня 2006 року. Це означаСФ, що на початок року в банку було менше можливостей збСЦльшити прибуток, нижче була його конкурентна здатнСЦсть. АналСЦзуючи динамСЦку значень процентноСЧ маржСЦ важливо вСЦдзначити, що збСЦльшення цього показника на кСЦнець 2006 року було забезпечено за рахунок випереджальних темпСЦв збСЦльшення вСЦдсоткСЦв по активних операцСЦях над зниженням вСЦдсоткСЦв по пасивних операцСЦях.

ПодСЦбна СЦнтерпретацСЦя коефСЦцСЦСФнтСЦв свСЦдчить про зв'язки факторСЦв, але не виявляСФ наявних резервСЦв змСЦни результативного показника.

Банк не може успСЦшно розвиватися в напрямку, якСЦ диктують розглянутСЦ вище тенденцСЦСЧ. Такий режим роботи банку пов'язаний з пСЦдвищеним ризиком СЦ вСЦдмовою диверсифСЦкованостСЦ як активних, так СЦ пасивних операцСЦй. Очевидно, що необхСЦдно змСЦни фСЦнансовоСЧ полСЦтики банку. ОписанСЦ фактичнСЦ й прогнознСЦ тенденцСЦСЧ в змСЦнСЦ обсягу виробництва, темпах СЦнфляцСЦСЧ й валютного курсу дають пСЦдставу використати в кСЦнцСЦ 2006 роцСЦ структуру активСЦв СЦ пасивСЦв, динамСЦку СЧхнСЦх окремих видСЦв для складання прогнозного балансу на кСЦнець 2007 рСЦк. При цьому потрСЦбна певне коректування на вСЦдмСЦннСЦсть очСЦкуваних темпСЦв СЦнфляцСЦСЧ вСЦд фактичних торСЦк.


2.3. Обгрунтування вартостСЦ банкСЦвських послуг ( 2007 рСЦк) з урахуванням структури витрат


ВартСЦсть банкСЦвських послуг визначаСФться залежно вСЦд СЧх виду з урахуванням прямих витрат тАФ безпосередньо пов'язаних з виконанням послуг, невигСЦдних (загальнобанкСЦвських) витрат СЦ планових накопичень в розмСЦрах, що забезпечують функцСЦонування банку на принципах комерцСЦйного розрахунку.

До прямих витрат по наданню банкСЦвських послуг вСЦдносяться:

  • заробСЦтна плата працСЦвникСЦв, що виконують послуги з урахуванням вСЦдрахувань на соцСЦальне страхування, до пенсСЦйного фонду СЦ СЦншСЦ цСЦлСЦ;
  • вартСЦсть витрачених матерСЦалСЦв (папСЦр СЦ СЦн.);
  • амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування на основнСЦ фонди, що безпосередньо використовуються при наданнСЦ послуг;
  • операцСЦйнСЦ витрати (оплата СЦнкасацСЦСЧ СЦ охорони при розрахунку послуг з касового обслуговування, поштово-телеграфнСЦ витрати по операцСЦях клСЦСФнтСЦв при розрахунковому обслуговуваннСЦ СЦ СЦн.).

До накладних вСЦдносяться витрати на утримання апарату управлСЦння СЦ СЦнших структурних пСЦдроздСЦлСЦв загального призначення комерцСЦйного банку, витрати на, господарськСЦ вСЦдрядження, включаючи службовий транспорт, витрати на утримання будСЦвель, пСЦдготовку кадрСЦв СЦ СЦн. Величина не накладних витрат у витратах на конкретнСЦ види банкСЦвських послуг визначаСФться виходячи з процентного вСЦдношення загальнобанкСЦвських витрат по фСЦнансовому плану на рСЦк по комерцСЦйному банку до фонду оплати працСЦ працСЦвникСЦв, що виконують послуги [22, с.33- 39].

ПлановСЦ накопичення визначаються як вСЦдношення планового прибутку комерцСЦйного банку до загальноСЧ суми витрат по фСЦнансовому плану.

При визначеннСЦ вартостСЦ послуг, на виконання яких СФ цСЦнники або калькуляцСЦСЧ СЦнших органСЦзацСЦй (консультацСЦСЧ, участь в експертизСЦ проектСЦв, складання проектно-кошторисноСЧ документацСЦСЧ, здСЦйснення технСЦчного нагляду СЦ СЦн.), цСЦ цСЦнники СЦ калькуляцСЦСЧ можуть бути використанСЦ комерцСЦйним банком з внесенням вСЦдповСЦдних коректив залежно вСЦд конкретних умов СЧх застосування.

У кожному конкретному випадку види банкСЦвських послуг, СЧх об'СФми, порядок СЦ перСЦодичнСЦсть надання, розмСЦри плати визначаються по взаСФмнСЦй згодСЦ клСЦСФнта СЦ комерцСЦйного банку в договорСЦ. При цьому враховуються фСЦнансовСЦ можливостСЦ клСЦСФнта, складнСЦсть питання, квалСЦфСЦкацСЦя консультанта, СЦнтереси банку в частинСЦ закрСЦплення СЦ залучення клСЦСФнтури СЦ СЦн. При визначеннСЦ вартостСЦ банкСЦвських послуг в необхСЦдних випадках враховуСФться податок на додану вартСЦсть.

За умов нестабСЦльного економСЦчного розвитку, що спостерСЦгаСФться в УкраСЧнСЦ протягом останнього десятирСЦччя, передбачити рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ, визначити ризиковСЦсть банкСЦвськоСЧ установи, а також зпрогнозувати темпи росту, якСЦ насправдСЦ перетворилися на темпи економСЦчноСЧ кризи (падСЦння), не вдаСФться навСЦть на макроекономСЦчному рСЦвнСЦ. Тому вСЦтчизнянСЦ банки при встановленнСЦ депозитноСЧ ставки орСЦСФнтуються на рСЦвень облСЦковоСЧ ставки НБУ та пропонують клСЦСФнтам плаваючу ставку, яка переглядаСФться в разСЦ змСЦни облСЦковоСЧ ставки. НесприятливСЦ економСЦчнСЦ процеси змусили банки перейти до короткострокового залучення коштСЦв, коли депозити приймаються на такий перСЦод часу, у межах якого темпи СЦнфляцСЦСЧ бСЦльш чи менш точно можуть бути передбаченСЦ. Використання облСЦковоСЧ ставки НБУ як орСЦСФнтиру щодо пропозицСЦСЧ ставок за депозитними рахунками цСЦлком обТСрунтоване, оскСЦльки в облСЦковСЦй ставцСЦ очСЦкуваний рСЦвень СЦнфляцСЦСЧ вже врахований, а в УкраСЧнСЦ саме СЦнфляцСЦя СФ головним чинником, що впливаСФ на рСЦвень банкСЦвських ставок [47, с. 10-11].

АКБ "Укрсоцбанк" надаСФ повний пакет традицСЦйних та СЦнновацСЦйних послуг, що вСЦдповСЦдають мСЦжнародним банкСЦвським стандартам.

Банк пропонуСФ вСЦдкриття та обслуговування поточних рахункСЦв клСЦСФнтСЦв для здСЦйснення розрахункСЦв пСЦдприСФмства в нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах. Для великих корпоративних клСЦСФнтСЦв, якСЦ мають розгалужену мережу структурних пСЦдроздСЦлСЦв, ми пропонуСФмо СЦндивСЦдуальнСЦ умови СЧх обслуговування, в т. ч. стандартизованСЦ тарифнСЦ пакети, органСЦзацСЦю прийому платежСЦв за товари (послуги) компанСЦСЧ через фСЦлСЦальну мережу банку по всСЦй УкраСЧнСЦ, управлСЦння консолСЦдованими фСЦнансовими потоками пСЦдприСФмства.

Витрати на обслуговування поточних рахункСЦв тАФ це найдешевший ресурс тАЭУкрсоцбанкутАЭ. Тому збСЦльшення його частки у ресурснСЦй базСЦ зменшуСФ процентнСЦ витрати банку, але рСЦзко збСЦльшувати такий СЦнструмент складно, оскСЦльки зростання величини поточних рахункСЦв невигСЦдне клСЦСФнтам банку, а новСЦ господарськСЦ суб'СФкти з'являються не дуже часто.

СтабСЦльний рСЦвень залучення коштСЦв, зважена полСЦтика управлСЦння лСЦквСЦднСЦстю СЦ ресурсами, лСЦбералСЦзацСЦя умов кредитування дали змогу найбСЦльшими за останнСЦ птАЩять рокСЦв темпами (80,8%) збСЦльшити портфель позик клСЦСФнтам- з 3 822 млн. гривень до 6 909 млн. гривень. КрСЦм того, завдяки СЦснуючСЦй дворСЦвневСЦй системСЦ управлСЦння кредитним ризиком при значному збСЦльшеннСЦ кредитноСЧ частини в структурСЦ активСЦв банку з 55% на кСЦнець 2004 року до 65% на кСЦнець 2006 року, якСЦсть СЧСЧ помСЦтно покращилась - частка проблемноСЧ заборгованостСЦ зменшилась з 4,9% на кСЦнець 2004 року до 2,3% на кСЦнець звСЦтного року. ПрСЦоритетним напрямком розвитку у 2007 роцСЦ залиши-лось кредитування приватних клСЦСФнтСЦв.

РЖпотечне кредитування

Строк кредитуванняБазовСЦ мСЦнСЦмальнСЦ % ставки КомСЦсСЦя, разова

До 25 рокСЦв включногрн. дол.СФвро0,99%

18,00 13,50 13,00

Споживчий кредит

Вид споживчого кредитуСтрок кредитуванняМСЦнСЦмальнСЦ вСЦдсотковСЦ ставки

грн.  дол.СФвро

ПСЦд заставу рухомого майнаДо 7 рокСЦв15,00% 13,50% -

ПСЦд заставу нерухомого майнаДо 20 рокСЦв18,00% 14,00% 13,50%

БеззаставнСЦДо 1 року20,00% 16,0014,00

ВСЦд 1 року до 3х рокСЦв20,50 16,5014,50

Формуючи кредитний портфель, менеджмент банку звичайно керуСФться правилом тАФ видавати тСЦ кредити, якСЦ приносять максимальнСЦ доходи за СЦнших однакових умов. ДохСЦднСЦсть кредитноСЧ операцСЦСЧ визначаСФться рСЦвнем вСЦдсотковоСЧ ставки за даним кредитом, тривалСЦстю перСЦоду надання кредиту та прийнятою системою нарахування вСЦдсоткових платежСЦв. Для оцСЦнювання прибутковостСЦ кредитСЦв банк повинен мати ефективну систему облСЦку не лише доходСЦв, а й витрат за кожним видом кредитСЦв. На прибутковСЦсть кредитних операцСЦй банку впливають як доходи та витрати, так СЦ можливСЦ збитки, що визначаються рСЦвнем кредитного ризику за кожною позикою. ВСЦдсоткова ставка за кредитом охоплюСФ: вартСЦсть залучення кредитних ресурсСЦв для банку; операцСЦйнСЦ витрати, повтАЩязанСЦ з процесом кредитування (заробСЦтна плата кредитних працСЦвникСЦв, вартСЦсть обслуговування кредиту, контролю за ним, вартСЦсть управлСЦння забезпеченням тощо); премСЦю за ризик невиконання зобовтАЩязань клСЦСФнтом; враховуСФ вартСЦсть залучених коштСЦв та всСЦ витрати банку, повтАЩязанСЦ з наданням кредиту, премСЦю за ризик, повтАЩязаний зСЦ строком кредитування; бажаний рСЦвень прибутковостСЦ кредиту, який забезпечуСФ достатнСЦ виплати акцСЦонерам банку.

З даних тенденцСЦСЧ процентних витрат видно що при зменшеннСЦ темпСЦв кредитування потреба у ресурсах рСЦзко спадаСФ, СЦ навпаки при зростаннСЦ вСЦдбуваСФться бум по залученню ресурсСЦв (у нашому випадку - адже вСЦдбулося рСЦзке збСЦльшення обтАЩСФмСЦв кредитування та СЦнших активних операцСЦй). Так у 2006р. в порСЦвняннСЦ з 2005 р. вСЦдбуваСФться збСЦльшення процентних витрат на 26 9177 тис. грн. або на 31% [ Додаток Б ].

АналСЦзуючи структуру витрат хотСЦлося б вСЦдмСЦтити не досить вдалий менеджмент з цього боку у банку, оскСЦльки доля процентних витрат, якСЦ як правило приносять основну частину процентних доходСЦв банку, майже вдвСЦчСЦ менша долСЦ процентних доходСЦв СЦ складаСФ за 2006 р, 2005 р. та 2004 р. вСЦдповСЦдно 31,0%, 26,0% та 41,8%. Однак той факт, що АКБ "УкрсоцбанктАЭ СФ багатофСЦлСЦйна установа, тому несе додатковСЦ видатки (постСЦйнСЦ) у порСЦвняннСЦ з локальними банками, дещо пСЦдвищуСФ ефективнСЦсть роботи фСЦнансових менеджерСЦв комерцСЦйного банку

ЗбСЦльшення у залучених коштах частки строкових депозитСЦв пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй СФ позитивним моментом, незважаючи на те, що цей ресурс сприяСФ зростанню процентних витрат. СтроковСЦ депозити тАФ це стабСЦльна частина ресурсСЦв банку, яка даСФ змогу здСЦйснювати кредитування на тривалСЦшСЦ термСЦни та пСЦд бСЦльший вСЦдсоток.

тАЭУкрсоцбанктАЭ широко застосовуСФ депозити населення, тому що витрати за ними нижчСЦ, нСЦж за мСЦжбанкСЦвським кредитом. З метою залучення таких коштСЦв банк диференцСЦюСФ процентнСЦ ставки та пропонують рСЦзноманСЦтнСЦ форми збережень доходСЦв населення.


Вклад тАЭКласичнийтАЭ

Строк вкладу: 3, 6, 9, 12 мСЦсяцСЦв

СтрокПроцентна ставка (процентСЦв рСЦчних)

грнUSDEUR

3 мСЦсяцСЦ10,50%7,50%6,00%

6 мСЦсяцСЦв12,50%8,00%7,00%

9 мСЦсяцСЦв12,50%8,50%7,00%

12 мСЦсяцСЦв13,50%9,00%7,50%


Вклад тАЭКапСЦталтАЭ

СтрокПроцентна ставка (процентСЦв рСЦчних)

грнUSDEUR

6 мiсяцiв12,50%8,00%7,00%

12 мiсяцiв13,25%9,00%7,50%

24 мiсяцiв13,50%9,10%7,60%

36 мiсяцi13,75%9,15%7,80%

60 мСЦсяцСЦв15,00%9,50%8,00%

120 мСЦсяцСЦв15,00%9,50%8,00%


НайважливСЦшим СЦнструментом депозитноСЧ полСЦтики СФ вСЦдсоток, що банк сплачуСФ вкладникам за залученСЦ ресурси. Сплата вСЦдсоткСЦв по депозитних рахунках - основна стаття операцСЦйних витрат банку. Отже банк не зацСЦкавлений у занадто високому рСЦвнСЦ процентноСЧ ставки. Одночасно вСЦн змушений пСЦдтримувати такий СЧСЧ рСЦвень, що був би привабливий для клСЦСФнтСЦв. Чим надСЦйнСЦше пасиви, тобто чим бСЦльше термСЦн СЦ сума депозити, тим бСЦльший вСЦдсоток гарантуСФ банк.

ПСЦдсумовуючи сказане, можна дСЦйти висновку: пошук оптимального рСЦвня ставок по депозитним та кредитних операцСЦях тАФ складне завдання, яке маСФ вирСЦшувати менеджмент кожного банку самостСЦйно залежно вСЦд ринковоСЧ ситуацСЦСЧ, "асних потреб та можливостей. Занадто низький рСЦвень ставки призводить до вСЦдпливу депозитСЦв з банку, зменшуСФ обсяг кредитних ресурсСЦв, а отже, звужуСФ можливостСЦ проведення активних операцСЦй та отримання доходСЦв. Завищення депозитноСЧ ставки тягне за собою зростання вСЦдсоткових виплат за рахунками клСЦСФнтСЦв СЦ за вСЦдсутностСЦ високоефективних напрямкСЦв розмСЦщення ресурсСЦв спричинюСФться до зменшення маржСЦ чи навСЦть завдаСФ збиткСЦв.

РОЗДРЖЛ III Розробка заходСЦв СЦз пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ


3.1. Пошук оптимальноСЧ методики рейтингового оцСЦнювання


Розвиток СЦ функцСЦонування банкСЦвськоСЧ сфери сьогоднСЦ вСЦдбуваСФться на тлСЦ постСЦйно змСЦнюваноСЧ загальноекономСЦчноСЧ та соцСЦально-полСЦтичноСЧ ситуацСЦСЧ, що впливаСФ на надСЦйнСЦсть та ефективнСЦсть виконання банкСЦвськими установами своСЧх функцСЦй. Подальший розвиток системи украСЧнських банкСЦв вочевидь вимагаСФ вСЦд керСЦвництва комерцСЦйних банкСЦв переходу вСЦд СЦнтуСЧтивного, стихСЦйного управлСЦння до виваженого, обТСрунтованого та професСЦйного, що спираСФться на певну аналСЦтичну базу.

У звтАЩязку з цим перед спецСЦалСЦстами комерцСЦйних банкСЦв, СЧх дСЦловими партнерами, державними наглядовими органами постаСФ питання про необхСЦднСЦсть застосування певних методик визначення поточного й майбутнього стану банку, його потенцСЦйних можливостей, слабких сторСЦн тощо. Лише в останнСЦ роки проблема комплексноСЧ оцСЦнки ефективностСЦ основних банкСЦвських операцСЦй та надСЦйностСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни почала набувати першорядного значення [46, с.6-7].

Для здСЦйснення такоСЧ оцСЦнки необхСЦдним СФ вСЦдповСЦдний СЦнструментарСЦй, до якого вСЦдносять узагальнюючСЦ оцСЦнки дСЦяльностСЦ банку на основСЦ рейтингСЦв. СлСЦд зазначити, що здобутки зарубСЦжноСЧ науки з банкСЦвського аналСЦзу можуть бути використанСЦ в УкраСЧнСЦ здебСЦльшого на рСЦвнСЦ СЦдей оскСЦльки вони спираються на законодавчу базу та економСЦчнСЦ реалСЦСЧ своСЧх краСЧн, на СЦснування стабСЦльноСЧ банкСЦвськоСЧ системи та розгалуженоСЧ СЦнфраструктури фСЦнансового ринку, полСЦтику економСЦчноСЧ лСЦбералСЦзацСЦСЧ, на рСЦвний та вСЦльний доступ усСЦх банкСЦв до свСЦтових ринкСЦв. Про те умови функцСЦонування вСЦтчизняних банкСЦв суттСФво вСЦдрСЦзняються вСЦд економСЦчного середовища, в якому працюють банки СЦноземнСЦ. Щодо дослСЦджень росСЦйських учених, то попри певну схожСЦсть процесСЦв реформування економСЦки в УкраСЧнСЦ та в РосСЦСЧ, широкому застосуванню росСЦйських напрацювань у вСЦтчизнянСЦй банкСЦвськСЦй практицСЦ заважають СЦстотнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, що стосуються насамперед систем бухгалтерського облСЦку, форм звСЦтностСЦ, податкового законодавства, принципСЦв та методСЦв регулювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв з боку НацСЦонального банку УкраСЧни та Центрального банку РосСЦСЧ. Усе це обумовлюСФ необхСЦднСЦсть теоретичних напрацювань та глибинного аналСЦзу банкСЦвськоСЧ системи на рСЦдних теренах.

Рейтинг визнано в свСЦтСЦ як СЦнструмент, призначений для порСЦвняльного аналСЦзу динамСЦчно розвинених систем. Рейтинг банкСЦв комплексно характеризуСФ СЧхню дСЦяльнСЦсть СЦ встановлюСФ узагальнювану оцСЦнку фСЦнансового стану за стандартизованим набором показникСЦв. РЖснують полярнСЦ точки зору на спрямованСЦсть рейтингСЦв: деякСЦ автори вважають, що тАЮрейтингова оцСЦнка банку не може слугувати мСЦрилом фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ банкСЦв, ...а лише показуСФ позицСЦю банку в загальнСЦй сукупностСЦ банкСЦвтАЭ [35, с. 26-29].

У той же час СЦншСЦ автори зазначають, що тАЮвизначення рейтингу полягаСФ не в тому, щоб розставити банки в шеренгу тАЮза зростомтАЭ, а в обтАЩСФктивнСЦй оцСЦнцСЦ стану як великого, так СЦ малого банкутАЭ. У будь-якому разСЦ, рейтинг надСЦйностСЦ - тАЮобличчя банку на мСЦжнародних СЦ внутрСЦшнСЦх ринкахтАЭ [36, с. 57-60].

12 грудня 2003 р. за СЦнСЦцСЦативою НБУ, мСЦжнародного центру перспективних дослСЦджень та нацСЦонального рейтингового агентства тАЮКредит-рейтингтАЭ вСЦдбулася мСЦжнародна конференцСЦя тАЮРизик-менеджмент СЦ кредитнСЦ рейтинги в УкраСЧнСЦтАЭ, присвячена, зокрема, рейтинговим оцСЦнкам дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв. На нСЦй зазначалося, що побудова рейтингових оцСЦнок субтАЩСФктСЦв ринку провСЦдними свСЦтовими агентствами СФ необхСЦдною умовою входження на мСЦжнароднСЦ ринки капСЦталу, оскСЦльки самий факт проходження рейтингових процедур для закордонного СЦнвестора змСЦнюСФ ризик спСЦвпрацСЦ з невизначеного до фСЦксованого. Уряд УкраСЧни придСЦляСФ велику увагу спСЦвробСЦтництву з мСЦжнародними рейтинговими агентствами, проте необхСЦдно також розвивати систему нацСЦональних рейтингСЦв для потреб внутрСЦшнього ринку. Кредитний рейтинг УкраСЧни низький, СЦ жодна компанСЦя УкраСЧни не може мати рейтинг, вищий за рейтинг краСЧни, тому всСЦ учасники фСЦнансового ринку в межах мСЦжнародноСЧ шкали диференцСЦацСЦСЧ сконцентрованСЦ на вузькому вСЦдтинковСЦ.

Цим обумовлена розробка нацСЦональноСЧ шкали, яка дозволяСФ чСЦтко диференцСЦювати учасникСЦв внутрСЦшнього ринку. Зазначимо також, що послуги мСЦжнародних рейтингових агентств мають високу вартСЦсть, СЦ дозволити собСЦ цю процедуру можуть лише найбСЦльшСЦ банки краСЧни, якСЦ мають намСЦр активно працювати на мСЦжнародних фСЦнансових ринках. В УкраСЧнСЦ за допомогою рейтингСЦв здСЦйснюСФться оцСЦнка надСЦйностСЦ й ефективностСЦ банкСЦвських установ, а також оцСЦнка СЧх кредитоспроможностСЦ. НадСЦйнСЦсть комерцСЦйних банкСЦв - це динамСЦчна стСЦйкСЦсть до змСЦн на фСЦнансовому ринку, яка складаСФться пСЦд впливом зовнСЦшнСЦх та внутрСЦшнСЦх чинникСЦв. ЕфективнСЦсть банкСЦвськоСЧ установи - це результативнСЦсть економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, яка виражаСФться в реалСЦзацСЦСЧ економСЦчних програм СЦ заходСЦв та характеризуСФться вСЦдношенням отриманого ефекту до витрат ресурсСЦв на досягнення цього ефекту [42, с. 69-77].

Безумовно, рейтинговий аналСЦз не може гарантовано визначити абсолютну надСЦйнСЦсть чи ефективнСЦсть банкСЦвськоСЧ установи.

НепередбачуванСЦсть економСЦки, нестабСЦльна полСЦтична ситуацСЦя спричиняють прямий вплив на банкСЦвську систему, проте СЧх неможливо спрогнозувати. Тому жодна рейтингова методика не СФ унСЦверсальною, СЦ не СЦснуСФ СФдиного обТСрунтованого пСЦдходу до побудови рейтинговоСЧ системи оцСЦнювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни.

У практицСЦ роботи рейтингових агентств використовуються рСЦзноманСЦтнСЦ методики рейтингового оцСЦнювання, якСЦ класифСЦкують за рСЦзними пСЦдставами

( Додаток Г). ДоцСЦльною й досить повною постаСФ наступна класифСЦкацСЦя рейтингових методик:

тАв за формою "асностСЦ - державнСЦ та недержавнСЦ;

тАв за сферою розповсюдження - нацСЦональнСЦ та мСЦжнароднСЦ;

тАв за ступенем прозоростСЦ - вСЦдкритСЦ та закритСЦ;

тАв за формою спостереження - комбСЦнованСЦ та дистанцСЦйнСЦ;

тАв за способом згортки - адитивнСЦ та мультиплСЦкативнСЦ;

тАв за формою подання - числовСЦ, лСЦтернСЦ та графСЦчнСЦ;

тАв за моделлю показника - статичнСЦ та динамСЦчнСЦ;

тАв за методом побудови - бальнСЦ та СЦндекснСЦ;

тАв за способом оцСЦнювання - експертнСЦ, бухгалтерськСЦ та змСЦшанСЦ.

ТрадицСЦйний для УкраСЧни спосСЦб вибору банку-партнера ТСрунтуСФться на аналСЦзСЦ балансових показникСЦв комерцСЦйного банку. Звичайно такий аналСЦз обмежуСФться застосуванням так званоСЧ методики адитивноСЧ згортки, згСЦдно з якою розраховуються коефСЦцСЦСФнти лСЦквСЦдностСЦ, прибутковостСЦ, достатностСЦ капСЦталу, крос-коефСЦцСЦСФнт тощо. ПотСЦм для розрахованих коефСЦцСЦСФнтСЦв експертним шляхом визначаються певнСЦ ваги, обраховуСФться сума добуткСЦв коефСЦцСЦСФнтСЦв на СЧхню вагу, СЦ на основСЦ отриманих результатСЦв виводяться СЦнтегральнСЦ оцСЦнки комерцСЦйних банкСЦв. Головна загроза припуститися помилки при виборСЦ банку-партнера на пСЦдставСЦ СЦнтегрального рейтингу полягаСФ в тому, що вСЦн описуСФ фСЦнансовий стан банку в перСЦоди, якСЦ вже минули. ОкрСЦм того, адитивна згортка, яка на сьогоднСЦ СФ основним принципом побудови рейтингСЦв, даСФ можливСЦсть компенсувати негативне значення одного показника, що входить до складу рейтингСЦв, високою оцСЦнкою СЦншого. НаслСЦдком означених недолСЦкСЦв СФ збСЦльшення помилковостСЦ висновкСЦв.

РЖснуючСЦ рейтинговСЦ системи оцСЦнювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв - закордоннСЦ та вСЦтчизнянСЦ - мають певнСЦ недолСЦки, до яких можна вСЦднести недосконалСЦсть СЦнформацСЦйноСЧ бази, вСЦдсутнСЦсть оперативностСЦ в наданнСЦ рейтинговоСЧ СЦнформацСЦСЧ та диференцСЦацСЦСЧ категорСЦй користувачСЦв.

До основних переваг варто вСЦднести наявнСЦсть державних СЦ недержавних рейтингових методик, комплекснСЦсть оцСЦнки надСЦйностСЦ й ефективностСЦ дСЦяльностСЦ банкСЦв, використання дистанцСЦйного спостереження, сприяння бСЦльшСЦй прозоростСЦ банкСЦвськоСЧ системи, наочнСЦсть результатСЦв рейтингового оцСЦнювання, можливСЦсть прийняття виважених управлСЦнських рСЦшень.

ВСЦрогСЦднСЦсть рейтингСЦв залежить, перш за все, вСЦд достовСЦрностСЦ фСЦнансовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, використаноСЧ для розрахунку рСЦзноманСЦтних показникСЦв дСЦяльностСЦ банку. РЖнформацСЦйними джерелами для рейтингового аналСЦзу постають фСЦнансовСЦ звСЦти комерцСЦйних банкСЦв.

СпСЦрним питанням СФ кСЦлькСЦсть необхСЦдних для побудови рейтингу показникСЦв, оскСЦльки однСЦ автори наполягають на мСЦнСЦмумСЦ, СЦншСЦ - на максимальнСЦй кСЦлькостСЦ рСЦзнопланових показникСЦв, якСЦ всебСЦчно висвСЦтлюють дСЦяльнСЦсть банкСЦвськоСЧ установи. Зазвичай для рейтинговоСЧ оцСЦнки надСЦйностСЦ й ефективностСЦ застосовуються рСЦзноманСЦтнСЦ показники банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

Так, при аналСЦзСЦ надСЦйностСЦ банку доцСЦльно використовувати наступнСЦ групи показникСЦв: достатнСЦсть капСЦталу; якСЦсть активСЦв; прибутковСЦсть; лСЦквСЦднСЦсть; зобовтАЩязання.

ОцСЦнювання стану ефективностСЦ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку проводять за наступними показниками:

  • частковСЦ показники роботи банку (показники прибутковостСЦ та

продуктивностСЦ працСЦ);

  • СЦнтегральнСЦ показники ефективностСЦ дСЦяльностСЦ (прибутковСЦсть

активСЦв та капСЦталу).

РСЦзниця мСЦж частковими показниками прибутковостСЦ та показниками продуктивностСЦ працСЦ банку полягаСФ в базСЦ порСЦвняння. За загальноприйнятою практикою при визначеннСЦ показникСЦв прибутковостСЦ базою порСЦвняння слугуСФ СЦндикатор, що дозволяСФ характеризувати розмСЦр банку. Як правило, таким СЦндикатором СФ середнСЦ сукупнСЦ активи банку за певний перСЦод [35, с. 26-29].

Така методика обчислення прибутковостСЦ дозволяСФ проводити зСЦставлення розрахованих показникСЦв рСЦзних банкСЦв та за умови екстенсивного розвитку банку здСЦйснювати екстраполяцСЦю отриманих результатСЦв. Водночас при визначеннСЦ показникСЦв продуктивностСЦ базою порСЦвняння слугують СЦндикатори, не повтАЩязанСЦ з розмСЦром банку, якСЦ характеризують його витрати. ТакСЦ показники доцСЦльно застосовувати при ретроспективнСЦй оцСЦнцСЦ ефективностСЦ управлСЦння банком, СЦ вони не пСЦдлягають екстраполяцСЦСЧ на основСЦ припущення проекстенсивний шлях розвитку банку. РЖнтегральнСЦ показники використовуються для комплексноСЧ оцСЦнки ефективностСЦ банку.

Що стосуСФться найбСЦльш розповсюджених рейтингових методик оцСЦнювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв, то до них можна вСЦднести наступнСЦ. НомернСЦ методики, або ренкСЦнги (rankings), передбачають обчислення сукупностСЦ значень обсягових та СЦнших показникСЦв фСЦнансового стану банкСЦв та присвоСФння усСЦм банкам певного мСЦiя в рейтингу за кожним з оцСЦнюваних показникСЦв. ЦСЦ методики СФ досить простими, але вони фактично не дозволяють оцСЦнити фСЦнансову стСЦйкСЦсть банкСЦв. БальнСЦ методики дозволяють отримати СЦнтегральну оцСЦнку фСЦнансового стану банку в балах, що присвоюються за кожним показником за шкалою, визначеною експертами, СЦ за загальною сумою балСЦв банк зараховуСФться до певноСЧ категорСЦСЧ. НайпопулярнСЦша серед бальних методик тАФ рейтингова система CAMELS, що використовуСФться в УкраСЧнСЦ з додатковими факторами, доповненими вСЦтчизняними фахСЦвцями.

ПСЦдсумкова система оцСЦнки стану банку робиться на пСЦдставСЦ результатСЦв аналСЦзу його дСЦяльностСЦ за рейтинговою системою CAMELS, що застосовуСФться у США, але з урахуванням спецСЦфСЦчних особливостей нацСЦональноСЧ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни.

Ця система враховуСФ такСЦ основнСЦ компоненти фСЦнансового стану банку:

С (capital adequacy) - адекватнСЦсть капСЦталу: система даСФ оцСЦнку розмСЦру капСЦталу з точки зору його достатностСЦ для захисту СЦнтересСЦв вкладникСЦв СЦ пСЦдтпримання платоспроможностСЦ

А (assetтАЩs quality) - якСЦсть активСЦв: система визначаСФ спроможнСЦсть забезпечення повернення активСЦв, аналСЦз позабалансових рахункСЦв, а також вплив наданих проблемних кредитСЦв на загальний фСЦнансовий стан банку.

М (managment) - менеджмент, якСЦсть управлСЦння.

E (earnings) - надходження або доходнСЦсть.

L (liquidity) - лСЦквСЦднСЦсть.

S ( Sensitivity)-чутливСЦсть банку до ринкового ризику.

ОцСЦнка деяких компонентСЦв системи CAMELS, зокрема адекватностСЦ капСЦталу СЦ доходностСЦ, визначаСФться за даними звСЦтностСЦ (балансу, звСЦту форми №2 КБ), але СЦншСЦ СЧСЧ компоненти (якСЦсть активСЦв зокрема, а також лСЦквСЦднСЦсть, менеджмент) виявляють на пСЦдставСЦ проведення перевСЦрок на мСЦiСЦ для бСЦльш точноСЧ оцСЦнки [42, с. 123-138].

В умовах ринковоСЧ економСЦки банкСЦвська дСЦяльнСЦсть супроводжуСФться значними ризиками, СЦ оцСЦнка ризикСЦв, з якими стикаСФться банк у своСЧй дСЦяльностСЦ, СФ важливою складовою аналСЦзу його фСЦнансового стану. Про це свСЦдчить СЦ вищезазначена система банкСЦвського нагляду на основСЦ оцСЦнки ризикСЦв (СОР), впроваджена Департаментом банкСЦвського нагляду НБУ з 2004 р. За цСЦСФю системою банкСЦвський нагляд на нових засадах маСФ мСЦстити наступнСЦ складовСЦ: СЦдентифСЦкацСЦю ризикСЦв СЦз загальноприйнятими й поширеними визначеннями основних операцСЦй, що СЧх обумовлюють; встановлення ризикСЦв за допомогою загальноприйнятих способСЦв СЧх оцСЦнки; оцСЦнки систем управлСЦння ризиками банку; розроблення стратегСЦСЧ нагляду за банком на основСЦ результатСЦв СЦз визначення ризикСЦв та якостСЦ управлСЦння ними; вСЦдображення висновкСЦв у вСЦдповСЦдних документах та доповСЦднСЦй запиiСЦ щодо СЦнспектування для правлСЦння та ради банку. Той факт, що Нацбанк УкраСЧни вСЦдмовився вСЦд оцСЦнювання банкСЦв на основСЦ системи CAMELS, яка СФ пСЦдТСрунтям багатьох вСЦтчизняних СЦ закордонних рейтингСЦв, на користь СОР, СФ свСЦдченням необхСЦдностСЦ вдосконалення СЦснуючих рейтингових методик, якСЦ повиннСЦ в цСЦлому оцСЦнювати не лише поточний стан банкСЦвськоСЧ установи, але й прогнозувати майбутнСЦ перспективи розвитку.

3.2 Шляхи покращення конкурентоздатностСЦ вСЦтчизняних банкСЦв


Процес переходу УкраСЧни до якСЦсно новоСЧ форми економСЦчних вСЦдносин, що базуються на ринкових принципах ведення господарства, зумовив необхСЦднСЦсть внесення кардинальних змСЦн до фСЦнансово-кредитноСЧ сфери економСЦки, яка вСЦдСЦграСФ ключову роль у забезпеченнСЦ руху грошових потокСЦв, тим самим створюючи базовСЦ передумови суспСЦльного вСЦдтворення. Основною ланкою цСЦСФСЧ сфери СФ банкСЦвська система, якСЦй належить провСЦдне мСЦiе у загальному механСЦзмСЦ органСЦзацСЦСЧ й регулювання господарського життя суспСЦльства СЦ вСЦд ефективностСЦ функцСЦонування якоСЧ вирСЦшальною мСЦрою залежить успСЦх соцСЦально-економСЦчних перетворень у краСЧнСЦ загалом.

Розвиток банкСЦвськоСЧ системи як головного складника фСЦнансового сектора покликаний прискорити трансформацСЦю суспСЦльства загалом СЦ розвиток бСЦзнесСЦв зокрема, оскСЦльки значний вплив банкСЦв на украСЧнське середовище СФ очевидним. Навряд чи сьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ знайдеться людина, пСЦдприСФмство або органСЦзацСЦя, повнСЦстю задоволенСЦ роботою вСЦтчизняноСЧ банкСЦвськоСЧ системи. При цьому спектр оцСЦнок досить широкий: вСЦд повного заперечення будь-яких позитивних зрушень останнСЦми роками до переможних реляцСЦй про видатнСЦ досягнення [46, с. 26-29].

ОцСЦнка нинСЦшньоСЧ банкСЦвськоСЧ системи з боку пСЦдприСФмцСЦв мало вСЦдрСЦзняСФться вСЦд тСЦСФСЧ, що висловлена державним керСЦвництвом: вона СФ марнотратною та не ефективною, нерацСЦонально використовуСФ капСЦтал, застосовуючи його переважно для посередницьких платСЦжно-розрахункових операцСЦй, якСЦ повиннСЦ здСЦйснюватися за рахунок створених банками грошей, грошових сурогатСЦв СЦ замСЦнникСЦв грошей. БСЦзнес нарСЦкаСФ, що великою перешкодою на шляху його розвитку СФ недоступнСЦсть СЦ дорожнеча кредиту.

НауковцСЦ також наголошують, що за своСФю природою, характером дСЦяльностСЦ, видами надаваних клСЦСФнтам послуг та СЧх вартСЦстю, рСЦвнем обслуговування населення банкСЦвська система УкраСЧни СФ лихварською.

Стали нормою розрахунки мСЦж пСЦдприСФмствами живими грСЦшми, гСЦпертрофовано поширилася сфера готСЦвкових розрахункСЦв, на якСЦ припадаСФ 41% платСЦжного обороту, СЦгноруСФться клСЦринг, взаСФмозалСЦк СЦ вексельний обСЦг, не використовуються грошовСЦ замСЦнники СЦ сурогати. Не налагодивши механСЦзму створення грошей, банки для платСЦжних СЦ розрахункових операцСЦй використовують грошовий капСЦтал, призначений для СЦнвестицСЦй. Це одна з найсерйознСЦших перешкод розвитку "асне банкСЦвськоСЧ системи [45, с. 11-12].

УкраСЧнськСЦ комерцСЦйнСЦ банки кредитують переважно поточнСЦ посередницькСЦ платСЦжно-розрахунковСЦ, а не капСЦтальнСЦ, СЦнвестицСЦйнСЦ операцСЦСЧ. При цьому цей процес просякнутий хабарництвом СЦ корупцСЦСФю. Кредити отримують здебСЦльшого не тСЦ пСЦдприСФмцСЦ, якСЦ виробили та реалСЦзували товари СЦ мають на кредит законне право, а тСЦ, що зумСЦли налагодити особистСЦ стосунки з банкСЦрами. Через вСЦдсутнСЦсть ефективних механСЦзмСЦв та СЦнструментСЦв управлСЦння ризиками почастСЦшали випадки вСЦдмивання "брудних» грошей через украСЧнськСЦ банки. Таким чином обезкровлюСФться економСЦка УкраСЧни, пСЦдриваються стимули до СЧСЧ розвитку.

В УкраСЧнСЦ про певну стабСЦлСЦзацСЦю функцСЦонування банкСЦвськоСЧ системи та зниження ризикСЦв активних операцСЦй свСЦдчить збСЦльшення долСЦ довгострокових кредитСЦв у кредитному портфелСЦ з 14 у 2004 р. (3,3 млрд. грн.) до 42% у 2006 р. (37,3 млрд. грн.), а також зниження долСЦ проблемних кредитСЦв у загальному обсязСЦ кредитного портфелю з 11,3 у 2004 р. до 3% у 2006 р.

НасьогоднСЦ СФ ряд наявних проблем у банкСЦвськСЦй системСЦ УкраСЧни, що знижують рейтинги банкСЦв та довСЦру збоку населення.

Такими проблемами СФ:

  • Висока концентрацСЦя капСЦталу у групСЦ найбСЦльших банкСЦв (так, за станом на 01 сСЦчня 2006 у нСЦй було зосереджено близько половини чистих активСЦв усСЦСФСЧ системи: понад 20% статутного капСЦталу банкСЦв, 55% капСЦталу, 47% кредитного портфеля, 59% коштСЦв юридичних осСЦб, 56% вкладСЦв населення); лише 20 СЦз 195 комерцСЦйних банкСЦв формують 99% портфеля кредитСЦв СЦ депозитСЦв, що СФ досить негативним фактором, адже така ситуацСЦя може призвести до розширення практики домовленостей СЦ змов великих банкСЦв мСЦж собою у проведеннСЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ, наприклад, у встановленнСЦ цСЦн на банкСЦвськСЦ послуги.
  • НерацСЦональна територСЦальна структура, територСЦальна нерСЦвномСЦрнСЦсть банкСЦвськоСЧ системи та локальний характер банкСЦвських ринкСЦв, що характеризуються високою концентрацСЦСФю банкСЦв (близько 50%) та СЧх активСЦв у КиСЧвськСЦй областСЦ, тодСЦ як СЦнша половина зосереджена в СЦнших 18 областях УкраСЧни, що зумовлюСФ недостатню кСЦлькСЦсть комерцСЦйних банкСЦв в СЦнших регСЦонах.
  • Низький рСЦвень капСЦталСЦзацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв. За цим показником вСЦтчизнянСЦ банки настСЦльки вСЦдстають вСЦд СЦноземних, що навСЦть за сприятливих умов СЧм буде важко конкурувати не тСЦльки на свСЦтовому ринку, а й всерединСЦ краСЧни, якщо останнСЦ вирСЦшать серйозно закрСЦпитися на нашому ринку. Причиною такоСЧ ситуацСЦСЧ могло бути те, що значну частину новоутворених кредитних СЦнститутСЦв було засновано в перСЦод загострення гСЦперСЦнфляцСЦСЧ пСЦдприСФмствами реального сектора економСЦки для розв'язання проблем суто "асного забезпечення кредитними ресурсами. ДСЦяльнСЦсть же СЦнших банкСЦв початково мала на метСЦ обслуговування торговельно-посередницьких та валютообмСЦнних операцСЦй СЦз швидким обСЦгом коштСЦв. ЗвСЦсно, за таких обставин питанню нарощування "асних капСЦталСЦв на перших етапах перехСЦдного перСЦоду придСЦлялося вочевидь мало уваги.
  • Низький рСЦвень капСЦталСЦзацСЦСЧ бСЦльшостСЦ комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни штовхаСФ СЧх проводити агресивну полСЦтику, спрямовану на досягнення високого рСЦвня прибутку (з цСЦСФю метою здСЦйснювалася СЦ дСЦяльнСЦсть банкСЦв у краСЧнСЦ пСЦд час СЦнфляцСЦйних процесСЦв, якСЦ створювали враження легкого заробляння грошей, що призвело до процвСЦтання спекулятивних угод в СЦнфляцСЦйному клСЦматСЦ та негативно вплинуло на довСЦру населення до банкСЦв).

Шлях забезпечення зростання "асного капСЦталу за рахунок накопичення прибутку СФ одним з найпростСЦших та найдешевших, але така полСЦтика пов'язана з високим рСЦвнем ризику. КрСЦм того, обмежена капСЦтальна база банкСЦв може стати на завадСЦ розширенню СЧхнСЦх операцСЦй з обслуговування рСЦзних груп клСЦСФнтСЦв, а також зумовлюСФ досить низький СЦнвестицСЦйний потенцСЦал банкСЦвських установ, а без довгострокових вкладень в економСЦку неможливими СФ заходи щодо припинення спаду та нарощування виробництва.

  • РЖснування розриву мСЦж облСЦковою ставкою НБУ СЦ ставками по кредитах комерцСЦйних банкСЦв (перша становить 15%, друга - 30 - 31%), що може стати серйозним бартАЩСФром на шляху подальшого росту економСЦки краСЧни, а також великий розрив мСЦж ставками за депозитами СЦ комерцСЦйними кредитами, пов'язаний з перенесенням банками своСЧх витрат на клСЦСФнтСЦв.
  • НизькСЦ обсяги кредитування реального сектора економСЦки, що головним чином пояснюСФться рСЦзким збСЦльшенням процентних ставок за державними короткостроковими зобов'язаннями, у зв'язку з чим банки змушенСЦ були скоротити кредитування приватного сектору для задоволення бСЦльш високого попиту на державнСЦ кредити та неефективнСЦстю податковоСЧ системи, яка негативно впливаСФ на рентабельнСЦсть багатьох господарських суб'СФктСЦв, а також практичною вСЦдсутнСЦстю механСЦзмСЦв масового споживчого кредитування та фСЦнансування житла. ВСЦдношення кредитСЦв украСЧнського банкСЦвського сектору до ВВП становить близько 9-14%, тодСЦ як в краСЧнах ЦентральноСЧ РДвропи, для порСЦвняння, - 40-60%. Така кредитна полСЦтика банкСЦв СФ однСЦСФю з найсильнСЦших чинникСЦв слабкостСЦ банкСЦвськоСЧ системи.
  • Проблема надСЦйностСЦ СЦ забезпеченостСЦ виданих кредитСЦв. Небезпечною СФ тенденцСЦя залучення ресурсСЦв вкладникСЦв, якСЦ не забезпеченСЦ "асним капСЦталом, з подальшим виходом на ринок позикових капСЦталСЦв без утворення резервСЦв для покриття кредитних ризикСЦв. Така полСЦтика загрожуСФ обернутися катастрофСЦчними наслСЦдками у разСЦ навСЦть короткостроковоСЧ дестабСЦлСЦзацСЦСЧ фСЦнансового ринку.
  • Проблема незабезпечених, ненадСЦйних кредитСЦв викликаСФ одну з найсерйознСЦших проблем сучасного банкСЦвського сектору УкраСЧни - велику частку проблемних кредитСЦв у кредитному портфелСЦ комерцСЦйних банкСЦв, що зумовлюСФ низьку лСЦквСЦднСЦсть банкСЦв, СЦснування багатьох збиткових банкСЦв СЦз "негативнимтАЭ кредитним портфелем, банкСЦв, якСЦ перебувають у режимСЦ фСЦнансового оздоровлення або у станСЦ лСЦквСЦдацСЦСЧ. Половина з проблемних банкСЦв перебуваСФ у стадСЦСЧ лСЦквСЦдацСЦСЧ. УнаслСЦдок цього знизились миттСФва та заВнгальна лСЦквСЦднСЦсть СЦ платоспроможнСЦсть значноСЧ кСЦлькостСЦ банкСЦв, значно погСЦршився фСЦнансовий стан найбСЦльших банкСЦв, активи яких становлять бСЦльше половини активСЦв усСЦх комерцСЦйних банкСЦв УкраСЧни. ОднСЦСФю з причин такоСЧ ситуацСЦСЧ СФ наявна на сьогоднСЦ в краСЧнСЦ криза платежСЦв, яка паралСЦзуСФ банки.

З попереднСЦми проблемами безпосередньо пов'язана проблема гарантування вкладСЦв населення та вСЦдновлення довСЦри до банкСЦв. Заощадження населення складають основу пасивноСЧ сторони балансу у банкСЦвськСЦй системСЦ будь-якоСЧ краСЧни. Проте вСЦдносини мСЦж банками СЦ населенням сьогоднСЦ досить проблематичнСЦ. З одного боку, довСЦра до банкСЦв пСЦдСЦрвана через банкрутство трастСЦв, банкСЦв, шахрайство у фСЦнансовСЦй сферСЦ. З СЦншого боку, полСЦтика резервування, яку проводить НБУ недостатньо стимулюСФ банки до роботи з населенням. На сьогоднСЦ вклади населення до ВВП не перебСЦльшують 6-7% (5,5 млрд. грн.), тодСЦ як за оцСЦнками рСЦзних експертСЦв, на руках зосереджено $6-9 млрд. СЦ вСЦд 10 до 12 млрд. грн.

Низька кредитоспроможнСЦсть переважноСЧ частини пСЦдприСФмств-позичальникСЦв, низька капСЦталСЦзацСЦя банкСЦв спричинюють надзвичайно високу ризикованСЦсть банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, пСЦдвищену недовСЦру до банкСЦв, особливо з боку сСЦмейного сектора економСЦки, ускладнюють пСЦдтримку СЧх лСЦквСЦдностСЦ. Усе це послаблюСФ посередницьку роль СЦ трансформацСЦйну функцСЦю банкСЦв СЦ банкСЦвськоСЧ системи в цСЦлому. Банки не в змозСЦ належним чином задовольняти попит на позичковСЦ капСЦтали, насамперед з боку суб'СФктСЦв реального сектора економСЦки, якСЦ постСЦйно вСЦдчувають глибокий дефСЦцит грошей як платСЦжних засобСЦв СЦ як капСЦталу. З СЦншого боку, всСЦ економСЦчнСЦ суб'СФкти, в яких з'являються вСЦльнСЦ грошовСЦ кошти, не можуть СЧх надСЦйно розмСЦстити СЦ вСЦддають перевагу конвертацСЦСЧ в СЦноземну валюту, СЦнвестуванню в тСЦньову економСЦку чи переведенню за кордон.

Проблему низького рСЦвня менеджменту складаСФ СЦ проблема браку наукових рекомендацСЦй щодо вибору сфер дСЦяльностСЦ, пунктСЦв та мСЦiь розташування банкСЦв, слабка наукова обгрунтованСЦсть аналСЦтичноСЧ бази, недостатня увага до стратегСЦчних проблем розвитку.

Практично в усСЦх сферах банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ здебСЦльшого вСЦдсутнСЦ середньо- та довгостроковСЦ стратегСЦСЧ, переважно дСЦють короткостроковСЦ, розрахованСЦ на три - шСЦсть мСЦсяцСЦв або один рСЦк, тодСЦ як, наприклад, ринок кредитних ресурсСЦв, як СЦ будь-який СЦнший сегмент ринку, потребуСФ стратегСЦчного бачення соцСЦально-економСЦчних процесСЦв.

НинСЦ в УкраСЧнСЦ стратегСЦчне управлСЦнню банкСЦвською дСЦяльнСЦстю перебуваСФ поки що в стадСЦСЧ зародження, а система спецСЦальних заходСЦв стратегСЦчного характеру формуСФться методом спроб СЦ помилок, тодСЦ як у вСЦтчизняному банкСЦвському секторСЦ необхСЦдна розробка банками своСЧх довгострокових конкурентних стратегСЦй, орСЦСФнтованих на збереження СЦ пСЦдвищення конкурентноздатностСЦ.

ТСЦсний взаСФмозв'язок мСЦж усСЦма сегментами фСЦнансового сектора: будь-якСЦ проблеми, якСЦ виникають з небанкСЦвськими фСЦнансовими установами, автоматично вСЦдбиваються на дСЦяльностСЦ банкСЦв СЦ банкСЦвського сектору у цСЦлому. Серед цих проблем:

  • майже вСЦдсутнСЦй ринок цСЦнних паперСЦв (СФ лише 50 компанСЦй, якСЦ постСЦйно торгують акцСЦями, а широкСЦ верстви населення не залученСЦ до СЦнвестицСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ);
  • страховий бСЦзнес не сформувався як значущий механСЦзм СЦнвестування;
  • СЦнвестицСЦйнСЦ фонди невеликСЦ, а взаСФмнСЦ фонди взагалСЦ вСЦдсутнСЦ;
  • недостатньо розвинута регулятивна база небанкСЦвських фСЦнансових установ, бракуСФ регламентСЦв СЧх дСЦяльностСЦ, а обсяг послуг, що вони надають, досить незначний.

Для розв'язання наведених проблем та пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ СЦ довСЦри збоку населення необхСЦдно здСЦйснити такСЦ заходи:

    • розширити мережу комерцСЦйних банкСЦв в СЦнших регСЦонах краСЧни;
    • звузити процентну маржу комерцСЦйних банкСЦв;
    • розробити механСЦзм розмежування банкСЦвських фСЦнансСЦв СЦ урядових фСЦнансСЦв;
    • позбавити уряд можливостСЦ брати у НацСЦонального банку УкраСЧни та комерцСЦйних банкСЦв грошСЦ в кредит чи то у прямСЦй, чи то у завуальованСЦй формах, пСЦд виглядом первинноСЧ емСЦсСЦСЧ облСЦгацСЦй внутрСЦшньоСЧ державноСЧ позики; уряд повинен функцСЦонувати на основСЦ самозабезпечення, а не паразитувати на примусово здешевлених кредитних ресурсах Нацбанку СЦ комерцСЦйних банкСЦв;
    • КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв повинен здСЦйснювати фСЦнансово-економСЦчну полСЦтику, спрямовану на пСЦдвищення ефективностСЦ державних пСЦдприСФмств;
    • удосконалити податкову систему краСЧни;
    • ввести СФдинСЦ загальнодержавнСЦ реСФстри рухомого СЦ нерухомого майна;
    • ввести спрощену процедуру банкрутства пСЦдприСФмств;
    • розвивати та стимулювати приватну "аснСЦсть;
    • оптимСЦзувати ризик-менеджмент;
    • розвивати спецСЦалСЦзований сегмент у структурСЦ банкСЦвських установ краСЧни шляхом створення належного правового поля дСЦяльностСЦ вСЦдповСЦдних банкСЦв, нормативного диференцСЦювання СЧхнСЦх функцСЦй та створення у разСЦ потреби належних стимулСЦв для розвитку з метою забезпечення ефективного функцСЦонування рСЦзних сфер фСЦнансового ринку;
    • швидкими темпами проводити реорганСЦзацСЦю, об'СФднання або лСЦквСЦдацСЦю проблемних банкСЦв;
    • налагодити роботу Фонду гарантування вкладСЦв населення та зробити СЧСЧ ефективною;
    • розвинути мережу рСЦзноманСЦтних навчальних закладСЦв, центрСЦв пСЦдготовки та перепСЦдготовки фахСЦвцСЦв для роботи у банкСЦвських установах;
    • створити сприятливий СЦнвестицСЦйний клСЦмат, атмосферу масового СЦнвестування в украСЧнську економСЦку;
    • збСЦльшити кСЦлькСЦсть та пСЦдвищити якСЦсть банкСЦвських послуг на основСЦ використання сучасних технологСЦй СЦ обладнання;
    • впроваджувати новСЦ банкСЦвськСЦ продукти;
    • запровадити цСЦлодобове надання банкСЦвських послуг у комерцСЦйних банках;
    • розвивати кредитування малого бСЦзнесу;
    • розвивати взаСФмовСЦдносини банкСЦв з клСЦСФнтами;
    • сформувати та пСЦдтримувати режим справедливоСЧ конкуренцСЦСЧ як у банкСЦвському, так СЦ в реальному секторах економСЦки;
    • змСЦцнювати фСЦнансовий потенцСЦал шляхом залучення нових акцСЦонерСЦв та збСЦльшувати капСЦтал за рахунок розширення клСЦСФнтськоСЧ бази;
    • розвивати методологСЦю прогнозування попиту на кредити, ризикСЦв СЦнвестицСЦйно-кредитноСЧ дСЦяльностСЦ в умовах невизначеностСЦ;
    • розробити довгостроковСЦ стратегСЦСЧ СЦз застосуванням мСЦжнародного досвСЦду та нацСЦональних особливостей СЦ специфСЦчних характеристик кожного банку;
    • розвивати РЖнтернет-банкСЦнг, залучати для цього вСЦдповСЦдних висококвалСЦфСЦкованих спецСЦалСЦстСЦв, використовувати новСЦтнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ;
    • розвивати СЦ надалСЦ удосконалювати законодавство СЦ нормативну базу;
    • пСЦдвищити рСЦвень СЦнформацСЦйного забезпечення у дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв;
    • удосконалити державний контроль СЦ нагляд, зокрема за проблемними банками;
    • сформувати нову, ринкову психологСЦю людей та довСЦри в них до банкСЦвськоСЧ системи.
    • одним з засобСЦв забезпечення стСЦйкостСЦ банкСЦв та пСЦдвищення довСЦри до них СФ страхування депозитСЦв, якСЦ також захищають СЦнтереси вкладникСЦв. НеобхСЦдно розробити страхування вкладСЦв з урахуванням досвСЦду СЦнших держав. Страхування депозитСЦв повинно здСЦйснюватись спецСЦальним органом, який створений за участю НацСЦонального банка УкраСЧни, страховоСЧ установи СЦ комерцСЦйних банкСЦв. Об"СФктом страхування повиннСЦ стати тСЦльки вклади СЦ депозити суб"СФктСЦв господарювання, СЦ в першу чергу вклади СЦ депозити населення. При цьому розмСЦр вкладу або депозиту, по якому здСЦйснюСФться вСЦдшкодування в певнСЦй сумСЦ, повинен бути офСЦцСЦйно обмежений;

НаведенСЦ пропозицСЦСЧ спрямованСЦ на подолання тих проблем, якСЦ СЦснують сьогоднСЦ у банкСЦвському секторСЦ УкраСЧни та впливають на його глобальну та регСЦональну конкурентноздатнСЦсть. Зокрема, розширення мережСЦ комерцСЦйних банкСЦв в СЦнших регСЦонах вирСЦшить проблему концентрацСЦСЧ банкСЦв та СЧх активСЦв переважно в КиСЧвськСЦй областСЦ та вСЦдповСЦдно низького рСЦвня конкурентноздатностСЦ банкСЦв СЦнших областей.

Дуже важливим для пСЦдвищення конкурентноздатностСЦ банкСЦвських установ СФ розвиток реального сектору економСЦки шляхом пСЦдвищення ефективностСЦ пСЦдприСФмств, застосування СЦнституту банкрутства, стимулювання СЦнвестицСЦй, сприяння конкуренцСЦСЧ. ОстаннСФ, зокрема, вимагаСФ вСЦд держави постСЦйноСЧ пСЦдтримки рСЦвноваги або балансу мСЦж конкуруючими органСЦзацСЦями (будь-якСЦ обмеження СЦноземних, асоцСЦйованих конкурентСЦв на внутрСЦшньому ринку повиннСЦ супроводжуватися посиленням конкуренцСЦСЧ мСЦж вСЦтчизняними банками) та протидСЦСЧ будь-яким проявам монополСЦзму та недобросовСЦсноСЧ конкуренцСЦСЧ, зокрема спробам територСЦального подСЦлу ринкСЦв.

В критичному станСЦ сьогоднСЦ знаходитсья довгострокове кредитування. Тому слСЦд було б здСЦйснити заходи по забезпеченню привабливостСЦ для комерцСЦйних банкСЦв СЦнвестицСЦйних та конверцСЦйних кредитСЦв з урахуванням бСЦльших обсягСЦв витрат по СЧх обслуговуваннСЦ, високого ступеню ризику, вСЦдсутностСЦ надСЦйних гарантСЦй, поверення вказаних кредитСЦв. В цьому вСЦдношеннСЦ можна було б пСЦдвищити розмСЦр маржСЦ до рСЦвня середньоСЧ маржСЦ по СЦнших комерцСЦйних кредитних операцСЦях, або звСЦльнити комерцСЦйнСЦ банки повнСЦстю вСЦд оподаткування по державним кредитам, якСЦ направляються на СЦнвестицСЦйнСЦ СЦ конверсСЦйнСЦ програми.

Особливо гострим у банкСЦвськСЦй системСЦ СФ питання неплатежСЦв державних пСЦдприСФмств, якСЦ сьогоднСЦ функцСЦонують переважно на основСЦ натурального обмСЦну. Якщо державнСЦ пСЦдприСФмства не спроможнСЦ сприйняти ринковСЦ умови СЦ стати ефективно дСЦючими, то вСЦд них слСЦд звСЦльнятися, застосовуючи механСЦзм банкрутства та санацСЦСЧ. УрядовСЦ необхСЦдно самому вживати заходСЦв СЦ вишукувати внутрСЦшнСЦ резерви для реструктурування державного сектора економСЦки, трансформацСЦСЧ його у приватний.

СьогоднСЦ державна економСЦка УкраСЧни утримуСФться за рахунок посиленоСЧ експлуатацСЦСЧ приватноСЧ банкСЦвськоСЧ системи, приватних пСЦдприСФмств СЦ фСЦзичних осСЦб. Розвиток та стимулювання приватноСЧ "асностСЦ СЦ СЧСЧ носСЦСЧв не стали прСЦоритетними, хоча така мета повинна стати основою, нарСЦжним каменем економСЦчних реформ в УкраСЧнСЦ. РеституцСЦя приватноСЧ "асностСЦ, поглиблення земельноСЧ реформи, введення СЦнституту СЦпотеки, формування СЦнвестицСЦйних банкСЦв мають оздоровити економСЦчну ситуацСЦю, полегшити тягар банкСЦвськоСЧ системи, яка вирСЦшуСФ, окрСЦм "асних проблем, ще й урядовСЦ, виконуючи чимало непритаманних СЧй функцСЦй.

Розвиток приватноСЧ "асностСЦ - це найважливСЦший об'СФктивний чинник стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи ринковоСЧ економСЦки, основними клСЦСФнтами якоСЧ СФ приватнСЦ пСЦдприСФмцСЦ. В УкраСЧнСЦ ж сьогоднСЦ реально функцСЦонуСФ дуже незначна кСЦлькСЦсть малих пСЦдприСФмств. ЗрозумСЦло, що така СЧх мСЦзерна кСЦлькСЦсть не здатна забезпечити формування потужного ринкового середовища.

ПСЦдвищення ефективностСЦ роботи пСЦдприСФмств вимагаСФ СЦ зменшення податкового тиску, який часто лише поглиблюСФ кризу неплатежСЦв СЦ, таким чином, сприяСФ збСЦльшенню проблемних кредитСЦв у банкСЦвському секторСЦ (взяти хоча б той факт, що агрегований рСЦвень оподаткування складаСФ в УкраСЧнСЦ близько 36% ). Отже, податкова система СФ також одним з найнегативнСЦших чинникСЦв, що гальмують розвиток банкСЦвськоСЧ системи.

Для пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ банкСЦвського сектору необхСЦдно вирСЦшити деякСЦ СЦнфраструктурнСЦ питання. Мова СЦде про те, що на сьогоднСЦшнСЦй день в УкраСЧнСЦ вСЦдсутнСЦ СФдинСЦ загальнодержавнСЦ реСФстри рухомого СЦ нерухомого майна, корпоративних прав та СЦншоСЧ "асностСЦ, яка може бути прийняття банком в якостСЦ застави. НерозвтАЩязанСЦсть цСЦСФСЧ колосальноСЧ проблеми призводить до виникнення численних факторСЦв шахрайства СЦз заставами при отриманнСЦ банкСЦвського кредиту. Хоча за такСЦ дСЦСЧ украСЧнське законодавство передбачаСФ вСЦдповСЦдальнСЦсть, банкам це мало допомагаСФ, оскСЦльки повернути кредит у данСЦй ситуацСЦСЧ практично неможливо. Таким чином, тСЦльки створення на державному рСЦвнСЦ СФдиних реСФстрСЦв рухомого, нерухомого та СЦншого майна дозволить здСЦйснювати централСЦзовану реСФстрацСЦю застави, перевСЦвши цСЦ взаСФмовСЦдносини у цивСЦлСЦзоване русло. НеобхСЦдно також змСЦнити психологСЦю людей, якСЦ мають зрозумСЦти, що якщо банк видав кредит, отже вСЦн уже apriori прав, бо нав'язати кредит практично неможливо. У свою чергу, позичальник, який пСЦдписав документи СЦ отримав грошСЦ, зобов'язаний СЧх повернути разом з процентами.

Спрощена процедура банкрутства пСЦдприСФмств також сприяСФ пСЦдвищенню ефективностСЦ пСЦдприСФмств, а отже СЦ зменшуСФ ризик неплатежСЦв у банкСЦвському секторСЦ. На жаль, чинна процедура, виписна в ЗаконСЦ про банкрутство, неефективна СЦ розтягнута на роки. КерСЦвництво пСЦдприСФмств-позичальникСЦв за цей час маСФ достатньо можливостей СЦ часу для виведення усСЦх закладених активСЦв з-пСЦд реалСЦзацСЦСЧ. У зв'язку зСЦ значним зростанням числа банкСЦв у краСЧнСЦ за час вСЦд початку реалСЦзацСЦСЧ заходСЦв СЦз реформування економСЦки виникла потреба у вСЦдповСЦдному кадровому забезпеченнСЦ дСЦяльностСЦ новоутворених банкСЦвських установ, адже бСЦльшСЦсть працСЦвникСЦв, що прийшла до них на роботу, не мала вСЦдповСЦдноСЧ пСЦдготовки. Тому очевидною СФ необхСЦднСЦсть створення системи перенавчання, пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ працСЦвникСЦв банку, а також удосконалення менеджменту банкСЦвських установ [44, с.38- 43].

Для вирСЦшення гостроСЧ проблеми недовСЦри населення до банкСЦв та гарантування його вкладСЦв важливим СФ пСЦдвищення ефективностСЦ роботи Фонду гарантування вкладСЦв населення, яка залежить насамперед вСЦд того, наскСЦльки швидко вСЦн зможе виплатити грошСЦ пСЦсля настання факту недоступностСЦ внескСЦв. Якщо ця можливСЦсть буде забезпечуватись лише цСЦнними паперами уряду, термСЦни отримання готСЦвки для здСЦйснення виплат явно перевищать один мСЦсяць СЦ можуть розтягнутись на пСЦвроку й бСЦльше. А найважливСЦше у дСЦяльностСЦ Фонду СФ саме забезпечення населення вСЦдповСЦдними гарантСЦями, а не голими декларацСЦями.

Щодо проблеми низького рСЦвня капСЦталСЦзацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв, то вирСЦшити цю проблему адмСЦнСЦстративним тиском на банки (збСЦльшення мСЦнСЦмального розмСЦру статутного фонду, посилення вимог щодо капСЦталСЦзацСЦСЧ прибуткСЦв тощо) неможливо. ВирСЦшити СЧСЧ можливо лише на шляху прискорення ринковоСЧ трансформацСЦСЧ економСЦки (наприклад, стимулювання конкуренцСЦСЧ, прискорення приватизацСЦСЧ, що призведе до пожвавлення банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ на ринку цСЦнних паперСЦв), зростання СЧСЧ ефективностСЦ, оздоровлення державних фСЦнансСЦв СЦ пСЦдвищення прибутковостСЦ банкСЦв.

БезсумнСЦвною СФ СЦ необхСЦднСЦсть впровадження нових банкСЦвських послуг та полСЦпшення якостСЦ СЦ збСЦльшення кСЦлькостСЦ уже СЦснуючих. Зокрема слСЦд розвивати найперспективнСЦшСЦ послуги: трастовСЦ, послуги зСЦ збереження цСЦнностей, консультацСЦйнСЦ та СЦнформацСЦйнСЦ послуги зСЦ створенням певноСЧ мСЦжбанкСЦвськоСЧ бази даних, гарантСЦйнСЦ та посередницькСЦ послуги, факторинговСЦ та лСЦзинговСЦ операцСЦСЧ та СЦн. При цьому надзвичайно важливо розвивати СЧх у напрямСЦ РЖнтернет-банкСЦнгу, необхСЦднСЦсть якого викликана науково-технСЦчним прогресом та реалСЦями сучасного розвитку суспСЦльства.

Що ж до удосконалення законодавства, то у нинСЦшнСЦй його системСЦ не врегульовано досить багато аспектСЦв банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ. СукупнСЦсть чинних законодавчих актСЦв маСФ регулювати не лише загальнСЦ моменти дСЦяльностСЦ кредитних установ (Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦстьтАЭ), а й окремСЦ аспекти банкСЦвськоСЧ справи в краСЧнСЦ (наприклад, кредитноСЧ, депозитноСЧ, СЦнвестицСЦйноСЧ) та основ дСЦяльностСЦ рСЦзних елементСЦв банкСЦвськоСЧ системи (зокрема центрального банку, спецСЦалСЦзованих комерцСЦйних банкСЦв рСЦзних видСЦв). ТСЦльки за таких обставин може бути створено належний механСЦзм регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв з боку держави, а отже, вСЦдповСЦдно, закладено пСЦдвалини ефективного обслуговування банкСЦвською системою усСЦх секторСЦв економСЦки.

Говорячи про необхСЦднСЦ для пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ банкСЦвського сектора УкраСЧни умови, слСЦд зазначити, що для того, щоб вСЦдповСЦдати вимогам та викликам сьогодення, процес упровадження змСЦн у банкСЦвському секторСЦ повинен мати постСЦйний характер. РЖдеться не про подальшу регламентацСЦю дСЦяльностСЦ банкСЦв (контроль, нагляд тощо), бо в цСЦй справСЦ вже напрацьовано достатньо механСЦзмСЦв, а про створення середовища, в якому вони можуть нормально функцСЦонувати як з фСЦнансовоСЧ точки зору, так СЦ з погляду легалСЦзацСЦСЧ [32, с.118-125].

У фСЦнансовСЦй площинСЦ передусСЦм потрСЦбно створити умови для розвитку середньо- та довгострокових стратегСЦй. У цьому контекстСЦ особливого значення набуваСФ стабСЦлСЦзацСЦя фСЦнансових ринкСЦв, зниження волатильностСЦ фСЦнансових СЦнструментСЦв, збереження стабСЦльного курсу гривнСЦ, оскСЦльки це безпосередньо впливаСФ на цСЦни кредитних продуктСЦв. Важливим СФ питання свободи економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, полСЦтичноСЧ ситуацСЦСЧ, стану соцСЦальноСЧ сфери та численних соцСЦальних проблем. РСЦвень життя населення, полСЦтичнСЦ настроСЧ, панСЦвнСЦ СЦдеологСЦСЧ, релСЦгСЦя, розвиток освСЦти, стан сфери послуг, виробництва товарСЦв, мСЦжнародне положення краСЧни - усе це так чи СЦнакше впливаСФ на здСЦйснюванСЦ з метою полСЦпшення стану банкСЦвськоСЧ системи змСЦни. Це умови зовнСЦшнСЦ. Проте, як вСЦдомо, конкурентноздатнСЦсть галузСЦ (у даному випадку банкСЦвського сектору) формуСФться насамперед конкурентноздатнСЦстю кожного окремого СЧСЧ суб'СФкта (тобто банку).

ЗвСЦдси випливаСФ важливСЦсть для проведення бажаних змСЦн умов внутрСЦшнСЦх. А це:

  • особливостСЦ формування статутного капСЦталу та прСЦоритетнСЦ напрями його концентрацСЦСЧ;
  • унСЦверсалСЦзацСЦя банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ;
  • територСЦальне наближення послуг до цСЦльових груп споживачСЦв;
  • пропозицСЦя банкСЦвських продуктСЦв;
  • можливостСЦ варСЦацСЦСЧ цСЦн на запропонованСЦ послуги;
  • стан банкСЦвських технологСЦй;
  • стан управлСЦння та якСЦсть управлСЦнського персоналу;
  • СЦмСЦдж банку як в УкраСЧнСЦ, так СЦ за кордоном (що, у свою чергу, досягаСФться завдяки стандартам обслуговування клСЦСФнтСЦв; дотриманню законСЦв, етичних норм СЦ правил чесного ведення бСЦзнесу; сумлСЦнному виконанню зобов'язань та постСЦйному пСЦклуванню про "асну репутацСЦю);
  • турбота про працСЦвникСЦв банкСЦвськоСЧ установи, створення умов для реалСЦзацСЦСЧ кожним СЦз них своСЧх здСЦбностей;
  • вСЦдповСЦднСЦсть якостСЦ послуг мСЦжнародним стандартам (ISO, РДвропейського Союзу, ООН, S.W.I.F.T, МСЦжнародного валютного фонду та СЦн.);
  • власна концепцСЦя розвитку та управлСЦння;
  • система СЦнформацСЦйного забезпечення процесСЦв управлСЦння;
  • системний аналСЦз та прогнозування дСЦяльностСЦ банку;
  • стан внутрСЦшньобанкСЦвськоСЧ нормативноСЧ бази, яка б усебСЦчно регламентувала дСЦяльнСЦсть банку (СЦнструкцСЦй, методик, положень, технологСЦчних карт, прав доступу до баз даних, прав пСЦдпису документСЦв, аналСЦтичноСЧ бази облСЦкових процедур, принципСЦв конфСЦденцСЦйностСЦ тощо);

Таким чином, для ефективного проведення змСЦн з метою пСЦдвищення конкурентноздатностСЦ банкСЦвського сектора необхСЦдне поСФднання сприятливих зовнСЦшнСЦх СЦ внутрСЦшнСЦх умов, якСЦ б разом створили певне позитивне середовище для функцСЦонування СЦ успСЦшноСЧ дСЦяльностСЦ банкСЦв УкраСЧни та пСЦдвищення СЧх рейтингу.

Висновок


У процесСЦ розробки теми дипломноСЧ роботи нами було вивчено питання планування доходСЦв СЦ витрат комерцСЦйного банку, внесено пропозицСЦСЧ по впровадженню заходСЦв СЦз пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ СЦ проаналСЦзовано фСЦнансовий стан СЦ ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку АКБ "Укрсоцбанк» за перСЦод 2004-2006 рр.

Структура дипломноСЧ роботи базуСФться на тому, що планування банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ - це процес визначення цСЦлей на майбутнСФ та розроблення способСЦв СЧх досягнення. Планування СФ основою для розвитку внутрСЦшньоСЧ системи банку з урахуванням впливу зовнСЦшнСЦх чинникСЦв СЦ СФ однСЦСФю з функцСЦй банкСЦвського менеджменту. Планування потребуСФ всеосяжного та СЦнтегрованого оцСЦнювання банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ - сильних СЦ слабких аспектСЦв, органСЦзацСЦйноСЧ та фСЦнансовоСЧ структури, фСЦнансових результатСЦв, кадровоСЧ полСЦтики, контрольних функцСЦй банку.

Основним етапом управлСЦння доходами СФ планування, яке пСЦдпорядковане головнСЦй метСЦ полСЦтики управлСЦння прибутком банку й забезпечуСФться комплексом дСЦй з проведення розрахункСЦв доходСЦв у майбутньому перСЦодСЦ. Основними вихСЦдними передумовами планування доходСЦв СЦ витрат банку СФ розроблена програма, яка визначаСФ: обсяги та склад наданих послуг на майбутнСЦй перСЦод, сума витрат та сума доходСЦв, яка забезпечить умови ефективного розвитку банку в плановому перСЦодСЦ СЦ розроблена цСЦнова полСЦтика банку. Контроль за виконанням фСЦнансових планСЦв, або бюджетний контроль, тАФ це процес зСЦставлення фактичних результатСЦв СЦз плановими, аналСЦз вСЦдхилень СЦ внесення необхСЦдних корективСЦв.

Це даСФ можливСЦвСЦсть досягнути поставленоСЧ мети: визначення та планування прибутковостСЦ банку з урахуванням максимально можливоСЧ кСЦлькостСЦ факторСЦв, що визначають процентнСЦ та непроцентнСЦ доходи та витрати банку, структуру його активСЦв та пасивСЦв, всю деталСЦзовану дСЦяльнСЦсть банку на перСЦод, що плануСФться. Запропонована форма дозволяСФ в наочнСЦй формСЦ проводити та аналСЦзувати весь цей процес.

ДослСЦдження проведенСЦ в другому роздСЦлСЦ дипломоСЧ роботи довСЦв, що АКБ "УкрсоцбанктАЭ СФ унСЦверсальною кредитно-фСЦнансовою установою; протягом розглянутих в дипломнСЦй роботСЦ перСЦодСЦв банк здСЦйснював банкСЦвську дСЦяльнСЦсть на пСЦдставСЦ законодавчих СЦ нормативних актСЦв, що регулюють банкСЦвську дСЦяльнСЦсть в УкраСЧнСЦ. ОцСЦнку ефективностСЦ дСЦяльностСЦ комерцСЦйного банку АКБ "УкрсоцбанктАЭ в роботСЦ було зроблено на основСЦ балансу СЦ фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ за перСЦод з 2004-2006 рр. З приведених даних в таблицях дипломноСЧ роботи видно, що всСЦ показники за перСЦод 2004-2006 рр. мали тенденцСЦю до збСЦльшення. АКБ "УкрсоцбанктАЭ СФ одним з великих банкСЦв УкраСЧни, вСЦн входить в птАЩятСЦрку банкСЦв з найкращими показниками, за рейтингом АсоцСЦацСЦСЧ украСЧнських банкСЦв на 01.09.08 банк займаСФ четверту позицСЦю за всСЦма фСЦнансовими результатами. АналСЦз доходСЦв та витрат засвСЦдчуСФ, що банк маСФ достатнСЦй "асний капСЦтал для покриття взятих зобов`язань СЦ в перспективСЦ банк маСФ можливСЦсть за рахунок невикористаних резервСЦв розширювати активнСЦ операцСЦСЧ, пСЦдтримуючи на незмСЦнному рСЦвнСЦ "асний капСЦтал та утримуючи показники, що характеризують достатнСЦсть капСЦталу, на оптимальному рСЦвнСЦ, банк маСФ стСЦйку капСЦтальну базу СЦ достатньо капСЦталу для покриття втрат вСЦд прийнятих ризикСЦв. ВсСЦ основнСЦ показники достатностСЦ капСЦталу мають значення, якСЦ задовольняють встановленСЦ нормативи. ТенденцСЦСЧ до змСЦн показникСЦв визначають позитивнСЦ темпи росту СЦ приросту СЧх значень. Узагальнюючи наведене, вСЦдзначимо, що стан планування доходСЦв та витрат банку "УкрсоцбанктАЭ задовСЦльний, негативних тенденцСЦй, в цСЦлому, в управлСЦннСЦ не знайдено. Банк маСФ окремСЦ резерви покращення фактичних показникСЦв.

Розглянувши у роботСЦ проблеми банкСЦвського сектору УкраСЧни та можливСЦ заходи СЦз пСЦдвищення рейтингу банкСЦвських установ, треба зазначити, що банкСЦвський сектор УкраСЧни розвинений ще дуже слабко, причиною чого СФ як дСЦСЧ органСЦв державноСЧ "ади (такСЦ як, наприклад, спроби змусити найбСЦльшСЦ банки надавати кредити пСЦд пСЦльговСЦ проценти певним пСЦдприСФмствам або галузям промисловостСЦ, податкова полСЦтика та СЦн.), так СЦ загальноекономСЦчнСЦ проблеми, СЦ дСЦяльнСЦсть самих банкСЦвських установ.

На стан банкСЦвських установ впливають численнСЦ фактори - зовнСЦшнСЦ, внутрСЦшнСЦ, економСЦчнСЦ, неекономСЦчнСЦ, викликаючи велику кСЦлькСЦсть серйозних проблем, якСЦ стоять на завадСЦ пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ банкСЦвського сектору в УкраСЧнСЦ. Проте проблеми, якСЦ стоять перед украСЧнськими банками, не СФ неподоланними. Вони потребують лише формалСЦзацСЦСЧ СЦ цСЦлеспрямованоСЧ роботи як органСЦв державноСЧ "ади, так СЦ самих комерцСЦйних банкСЦв. ПрофесСЦоналСЦзм СЦ накопичений практичний досвСЦд бСЦльшоСЧ частини теперСЦшнСЦх працСЦвникСЦв банкСЦвськоСЧ сфери дозволяють сподСЦватися, що з часом в УкраСЧнСЦ сформуСФться повноцСЦнна банкСЦвська система, яка буде здСЦйснювати сприяння активному ринковому розвитку економСЦки краСЧни.

ПланомСЦрне СЦ послСЦдовне впровадження у масштабах краСЧни комплексу запропонованих заходСЦв може прискорити розвиток банкСЦвськоСЧ системи, створивши реальнСЦ передумови для виникнення на фСЦнансових ринках повноцСЦнного конкурентного середовища та формування конкурентноздатностСЦ банкСЦвського сектора на свСЦтовому рСЦвнСЦ.

Список лСЦтератури


  1. Закон УкраСЧни "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть" вСЦд 07.12.2000 р.
  2. Про НацСЦональний банк УкраСЧни: Закон УкраСЧни №679-XIV вСЦд 20.05.1999р. // ЗаконодавчСЦ СЦ нормативнСЦ акти з банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, 1999, №7. - с. 3-23.
  3. Положення про порядок формування обовтАЩязкових резервСЦв для банкСЦв УкраСЧни вСЦд 27.06.2001р. № 244 // ЗаконодавчСЦ СЦ нормативнСЦ акти з банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ, 2001, №7. - С.65-88.
  4. Закон УкраСЧни " Про бухгалтерський облСЦк СЦ фСЦнансову звСЦтнСЦсть в

УкраСЧнСЦ тАЭ вСЦд 16.07.99 № 996.

  1. Про органСЦзацСЦю бухгалтерського облСЦку та звСЦтностСЦ в банкСЦвських установах УкраСЧни: Положення: Затв. Поставою ПравлСЦння НБУ вСЦд 30.12. 98 № 566.
  2. Правила бухгалтерського облСЦку доходСЦв СЦ витрат банкСЦв УкраСЧни: Затв. Постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 18.06.03 № 255.
  3. ЩомСЦсячна збСЦрка статистичних показникСЦв грошового ринку "ОсновнСЦ монетарнСЦ параметри грошово - кредитного ринку УкраСЧнитАЭ // ВСЦсник НБУ, 2002, №2. - с. 38-39.
  4. Мороз А.М.тАЭ НБУ СЦ грошово-кредитна полСЦтикатАЭ. - КиСЧв: КНЕУ, 2002. - с. 368-375.
  5. АдамСЦк Б.П. " НацСЦональний банк : грошово-кредитна полСЦтикатАЭ. - ТернопСЦль: Карт-бланш, 2002. - с. 278.
  6. Стельмах В.С. "Грошово-кредитна полСЦтика в УкраСЧнСЦтАЭ. - КиСЧв: Знання, 2003. -с. 421.
  7. Правила бухгалтерського облСЦку доходСЦв СЦ витрат банкСЦв УкраСЧни: Затв. Постановою ПравлСЦння НБУ вСЦд 18.06.03 № 255.
  8. Гладких Д. Особливостi планування доходiв, витрат i податкiв банкiвськоСЧ установи // Д. Гладких // Вiсник НБУ. - 2005. - № 1.
  9. Кириченко О.РЖ. Банкiвський менеджмент: Навч. посiб. для вищ. навч. закл. // О. Кириченко, I. Гiленко, А. Ятченко. - К.: Основи, 2004. - с. 671.
  10. Никитин С. Прибыль: теоретические и практические подходы / С. Никитин, Е. Глазова, А. Никитин // Мировая экономика и международные отношения. - 2002. - № 5. - с. 20 - 27.
  11. Климова О. О. Проведение анализа прибыльности коммерческих банков Украины / О. О. Климова // Фiнанси УкраСЧни. - 2005. - № 3. - с. 112 - 116.
  12. Стоян В.Л. Управлiння витратами банку / В. Стоян // Банкiвська справа. - 2000. - № 5. с. 39 - 42, 52.
  13. Организация управления деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. д-ра экон. наук, проф. О. И. Лаврушина. - М.: Юристь, 2003. - с. 675-688.
  14. Остапець А. РЖ., Остапець А. В. БанкСЦвська система УкраСЧни: стан СЦ проблеми розвитку // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2000. - №8. - с. 114-117.
  15. ДубСЦлет О. ОсновнСЦ критерСЦСЧ ефективностСЦ украСЧнських банкСЦв // ВСЦсник НБУ. - 1998. - №3. - с. 52-54.
  16. Раевський К.РД. Методичнi рекомендацiСЧ щодо економiчного аналiзу дiяльностi комерцiйного банку / К. Раевський, Т. Раевська // Вiсник НБУ. - 1999. - № 4. - с. 35 - 48.
  17. Шаров О. РЖ. Проблеми залучення СЦноземного капСЦталу до банкСЦвського сектора УкраСЧни // ЕкономСЦчний часопис. - 2001. - №3. - С. 25-27.
  18. Емельянов А. П. Контроль расходов коммерческого банка в системе бюджетирования / А. П. Емельянов // Финансы и кредит. - 2004. - № 10. - с. 33 - 39.
  19. Давыдова Л. В. Теоретические аспекты проблемы финансовой стабильности коммерческих банков / Л. В. Давыдова, С. В. Кулькова // Финансы и кредит. - 2005. - № 2. - с. 2 - 5.
  20. Заруба Ю. О. Роль фiнансового механiзму у пiдвищеннi конкурентоспроможностi банкiв / Ю. О. Заруба // Фiнанси Украiни. - 2005. - № 1. - с. 60 - 64.
  21. Роуз П. С. Банковский менеджмент / П. С. Роуз. - Пер. с англ. со 2-го изд. - М.: "Дело Лтд», 1995. - с. 755-768.
  22. Святко С.А. АналСЦз доходСЦв комерцСЦйного банку. // ФСЦнанси УкраСЧни, 2003 тАФ № 12.
  23. Анализ деятельности коммерческих банков. / Под общ. ред.

Кумок С.И.,1999.

  1. ПантелСФСФв В., Халява С. ФСЦнансова стСЦйкСЦсть комерцСЦйного банку : проблеми регулювання. // БанкСЦвська справа, №1, 1996.
  2. Синки Дж.мл. Управление финансами в коммерческих банках. / Пер.с англ. 4-го переработанного изд. / Под ред. Р.Я. Левиты, Б.С. Пинскера.-М.:Catalaxy, 1994, с.716-745.
  3. Смовженко Т., ХмСЦль Л. Проблеми вдосконалення дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв в економСЦцСЦ УкраСЧни // РегСЦональна економСЦка. - 2001. - №1. - с. 163-169.
  4. Суханов М. Организация управления банковскими расходами / М. Суханов // Бухгалтерия и банки. - 2004. - № 4. - с. 30 - 34.
  5. Вовчак О. Д. Банкiвська справа в УкраСЧнi: стан, проблеми та перспективи розвитку / О. Д. Вовчак // Фiнанси Украiни. - 2003. - № 10. - с. 118 - 125.
  6. Заруба Ю. О. КонкурентоспроможнСЦсть комерцСЦйного банку // ФСЦнанси УкраСЧни. - 2001. - №2. - с. 119-124.
  7. Деньги. Кредит. Банки: Учеб. для вузов / Под ред. Е. Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2001. - с. 623-643.
  8. МазаракСЦ А., Шульга Н. МетодологСЦчнСЦ засади побудови рейтинговоСЧ системи оцСЦнювання дСЦяльностСЦ комерцСЦйних банкСЦв /БанкСЦвськасправа. - 2004. - № 3. - с. 26-29.
  9. Гумен РЖ. СкладовСЦ банкСЦвських рейтингСЦв: науково-практичний аспект/ ВСЦсник НБУ 2000.- №1.- с. 57-60.
  10. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ: ПСЦдручник / А.М. Мороз, М.РЖ. Савлук, М.Ф. ПуховкСЦна та СЦн.; За ред. А.М. Мороза. - К.: КНЕУ, 2000. - с. 412
  11. БанкСЦвське право УкраСЧни: навч.посСЦбник. авт.: Жуков А.М., РЖоффе А.Ю., Кротюк В.Л., ПасСЦчник В.В., СелСЦванов А.О. та СЦн.  / За заг. ред. СелСЦванова А.О. - К.: Видавничий дСЦм "РЖн ЮретАЭ, 2000.- с. 384.
  12. БанкСЦвський нагляд СЦ аудит пСЦд редакцСЦСФю професора РЖ.Д. МамоновоСЧ. - М.: РЖнфра-М, 2005. - с. 111.
  13. ОблСЦк СЦ аудит у банках / А. М. Герасимович, Л. М. КСЦндрацька, Т. В.КривовтАЩяз та СЦн. тАФ К.: КНЕУ, 2004.
  14. Батракова "Экономический анализ деятельности коммерческого банкатАЭ 2000 г.
  15. Фетисов Г.Г. Устойчивость коммерческого банка и рейтинговые системы ее оценки. М.: Финансы и статистика, 2000.
  16. Голов С. УправлСЦнський облСЦк, КиСЧв 1997.
  17. Патрiкац Л. Проблеми та перспективи розвитку банкiвськоi системи Украiни / Л. Патрiкац, Д. Крохмалюк // Вiсник НБУ. - 2004. - № 1. - с. 38 - 43.
  18. Юшко И. Проблемы регулирования банковской деятельности в Украине // ЕкономСЦчний часопис. - 2001. - №3. - с. 11-12.
  19. Донченко Л. ПроблемнСЦ банки - головний бСЦль банкСЦвськоСЧ системи краСЧни // ВСЦсник НБУ. - 2000. - №10. - с.6-7.
  20. Солтис Я. Сучасний стан СЦ основнСЦ чинники стабСЦльностСЦ банкСЦвськоСЧ системи УкраСЧни // ЕкономСЦчний часопис. - 2001. - №3. - с. 10-11.
  21. Ревун В. Проблеми функцСЦонування комерцСЦйних банкСЦв // ВСЦсник НБУ. - 1997. - №7. - с. 30-33
  22. Грудзевич У. Проблеми розвитку комерцСЦйних банкСЦв на регСЦональному рСЦвнСЦ // РегСЦональна економСЦка. - 2001. - №2. - с. 59-66.
  23. Аржевитин С. Проблемы банковской системы Украины в ХХРЖ столетии // Мир денег. - 2000. - №6. - с. 22-23.
  24. РСЦчнСЦ звСЦти представленСЦ Департаментом банкСЦвського нагляду та Департаментом бухгалтерського облСЦку та розрахункСЦв в акцСЦонерному банку соцСЦального розвитку тАЭУкрсоцбанктАЭ за 2004-2006р.р.

Додаток A

Таблиця А


Баланс станом на 31 грудня 2006 року


Рядок

Найменування статтСЦ

ПримСЦтки

2006 рСЦк

2005 рСЦк


АКТИВИ




1

Кошти в НацСЦональному банку УкраСЧни та готСЦвковСЦ кошти банку


2 734 960

1 629 958

2

КазначейськСЦ та СЦншСЦ цСЦннСЦ папери, що рефСЦнансуються НацСЦональним  банком УкраСЧни, СЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ НацСЦональним банком УкраСЧни

2

210 720

212 228

3

Кошти в СЦнших банках

3

202 381

414 296

4

ЦСЦннСЦ папери в торговому портфелСЦ банку

4

283 556

667

5

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку на продаж

5

16 531

329 313

6

Кредити та заборгованСЦсть клСЦСФнтСЦв

6

12 426 630

7 048 834

7

ЦСЦннСЦ папери в портфелСЦ банку до погашення

7

0

0

8

РЖнвестицСЦСЧ в  асоцСЦйованСЦ та дочСЦрнСЦ компанСЦй

8

5 786

209

9

ОсновнСЦ засоби та нематерСЦальнСЦ активи

9

1 484 298

973 539

10

НарахованСЦ доходи до отримання

10

83 125

85 486

11

ВСЦдстрочений податковий актив


0

0

12

РЖншСЦ активи

11

72 634

63 736

13

ДовгостроковСЦ активи, призначенСЦ для продажу

12

10 834

4 697


14

Усього активСЦв



17 531 455


10 762 963


ЗОБОВ`ЯЗАННЯ




15

Кошти банкСЦв


3 826 027

975 485

15.1

У тому числСЦ кредити, якСЦ отриманСЦ вСЦд НацСЦонального банку УкраСЧни


378 750

0

16

Кошти клСЦСФнтСЦв

13

10 992 553

8 350 158

17

ОщаднСЦ (депозитнСЦ) сертифСЦкати, емСЦтованСЦ банком


6 386

79 823

18

БорговСЦ цСЦннСЦ папери, емСЦтованСЦ банком

14

367 619

71 803

19

НарахованСЦ витрати до сплати

15

131 631

102 364

20

ВСЦдстроченСЦ податковСЦ зобов"язання


233 573

114 634

21

РЖншСЦ зобовтАЩязання

16

47 004

41 522


22

Усього зобов`язань



15 604 793


9 735 789


Продовження таблицСЦ А


1

2

3

4

5


ВЛАСНИЙ КАПРЖТАЛ




23

Статутний капСЦтал

17

370 000

70 000

24

КапСЦталСЦзованСЦ дивСЦденди


0

0

25

ВласнСЦ акцСЦСЧ (частки, паСЧ), що викупленСЦ в акцСЦонерСЦв (учасникСЦв)


(1)

(67)

26

ЕмСЦсСЦйнСЦ рСЦзницСЦ


992

957

27

Резерви та СЦншСЦ фонди банку


560 775

443 461

28

Резерви переоцСЦнки, у тому числСЦ:


705 915

410 480

28.1

Резерви переоцСЦнки необоротних активСЦв


705 688

394 973

28.2

Резерви переоцСЦнки цСЦнних паперСЦв


227

15 507

29

НерозподСЦлений прибуток (непокритий збиток) минулих рокСЦв


1 645

511

30

Прибуток/збиток звСЦтного року, що очСЦкуСФ затвердження


287 336

101 832

31

Усього "асного капСЦталу


1 926 662

1 027 174

32

Усього пасивСЦв


17 531 455

  1. 62 963



Додаток Б

Таблиця Б

ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати

за станом на 31 грудня 2006 р.

Рядок

Найменування статтСЦ

2006

2005

2004


1

2

4

5

6

1

Чистий процентний дохСЦд

601547.000

358721.000

314792.000

1.1

Процентний дохСЦд

1420562.000

908628.000

795843.000

1.2

ПроцентнСЦ витрати

819015.000

549907.000

487307.000

2

Чистий комСЦсСЦйний дохСЦд

403156.000

329046.000

268164.000

2.1

КомСЦсСЦйний дохСЦд

420317.000

341977.000

314649.000

2.2

КомСЦсСЦйнСЦ витрати

17161.000

12931.000

10734.000

3

Торговельний дохСЦд

94081.000

62637.000

61458.000

4

ДохСЦд у виглядСЦ дивСЦдендСЦв

143.000

58.000

51.000

5

ДохСЦд вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0.000

1.000

         -

6

Непроцентний дохСЦд

22060.000

26626.000

28569.000

7

Усього доходСЦв

1442622.000

935254.000

824412.000

8

ЗагальнСЦ адмСЦнСЦстративнСЦ витрати

270003.000

219792.000

189045.000

9

Витрати на змСЦст апарата банка

342806.000

277656.000

243852.000

10

Втрати вСЦд участСЦ в капСЦталСЦ

0.000

0.000

0.000

11

НепроцентнСЦ витрати

53198.000

49205.000

43848.000

12

Прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ

     дСЦяльности

459546.000

225870.000

183319.000

13

ЧистСЦ витрати на формування резервСЦв

58071.000

70725.000

243852.000

14

Витрати на податок на прибуток

114258.000

53354.000

35826.000

15

Прибуток пСЦсля оподаткування

287217.000

101791.000

89593.000

16

Чистий прибуток на одну просту акцСЦю (грн.)

0.140

0.170

0.195

17

Скоригований чистий прибуток на одну просту акцСЦю (грн.)

0.140

0.170

0.195




Додаток В

       Таблиця Г


МетодологСЦСЧ аналСЦзу спСЦльного дефолту (JDA)

Moody's Investors Service


Назва банку

Депозитний рейтинг в мСЦiевСЦй валютСЦ

Довгостроковий рейтинг за нацСЦональною шкалою

Рейтинг незабезпечених боргових зобов'язань в мСЦiевСЦй СЦ СЦноземнСЦй валютСЦ

Депозитний рейтинг в СЦноземнСЦй валютСЦ

Рейтинг фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ

"Укрсоцбанк"

Ba2

Aaa.ua

Ba2

B2

E+

"Надра"

B1/NP

Aa2.ua

B1

B2/NP

E+

ПУМБ

B1/NP

Aa2.ua

B1

B2/NP

E+

"Форум"

B1/NP

Aa3.ua

B1

B2/NP

E+

"РодовСЦд Банк"

B1/NP

Baa1.ua

B3

B2/NP

E+

"Хрещатик"

B3/NP

Baa1.ua

B3

B3/NP

E+

"Правекс-банк"

B3/NP

Baa2.ua

B3

B3/NP

E+

"ТАС-комерцбанк"

B3/NP

A2.ua

B2/NP

B3/NP

E+

"Укрексимбанк"

Baa2/P-2.

A2.ua

Ba2

B2/NP

D-

VAB-банк

B2/NP

A1.ua

B3

B2/NP

E+

"Альфа-банк"

Ba3/NP

Aa1.ua

Ba3

B2/NP

E+



Страницы: Назад 1 Вперед