АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в молодСЦжному туризмСЦ

дипломная работа: Физкультура и спорт

Документы: [1]   Word-179946.doc Страницы: Назад 1 Вперед

Реферат


Дипломна робота: 129 стор., 3 малюнки, 6 таблиць, 2Вадодатки, 90 джерел,

Об'СФкт дослСЦдження - анСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в молодСЦжному туризмСЦ.

Мета СЦ завдання дослСЦдження. ПроаналСЦзувати загальнСЦ вСЦдомостСЦ , щодо становлення та розвитку анСЦмацСЦйних технологСЦй в сучасному молодСЦжному туризмСЦ.

Завдання дослСЦдження:

  • проаналСЦзувати теоретичнСЦ основи розвитку молодСЦжного туризму та анСЦмацСЦйних технологСЦй в ньому;
  • розглянути особливостСЦ застосування анСЦмацСЦйних технологСЦй в рСЦзних видах молодСЦжного туризму;
  • розробити анСЦмацСЦйну програму для рСЦзноманСЦтних туристичних заходСЦв;
  • зробити висновки та сформулювати пропозицСЦСЧ.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження: молодСЦжний туризм на сучасному етапСЦ.

Предмет дослСЦдження: анСЦмацСЦя та анСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ.

Методи дослСЦдження: теоретичний, аналСЦтичний, описовий, порСЦвняльний, прогнозний.


Молодь, туризм, анСЦмацСЦя, анСЦматор, програма, технологСЦя, рекреацСЦя, мотивацСЦя, вСЦдпочинок, дозвСЦлля, маршрут, гСЦрський туризм, поход, заходи.

ЗмСЦст


Вступ

РОЗДРЖЛ 1. Суть, специфСЦка СЦ види туризму в структурСЦ молодСЦжного дозвСЦлля

1.1 Суть СЦ специфСЦка молодСЦжного дозвСЦлля

1.2 ОсновнСЦ види туризму в молодСЦжному туризмСЦ

1.3. АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ, анСЦмацСЦйнСЦ послуги в молодСЦжному туризмСЦ СЦ СЧх застосування

РОЗДРЖЛ 2. ОсобливостСЦ застосування анСЦмацСЦйних технологСЦй в рСЦзних видах молодСЦжного туризму

2.1. СвСЦтовий СЦ нацСЦональний досвСЦд органСЦзацСЦСЧ молодСЦжних анСЦмацСЦйних послуг в рСЦзних видах молодСЦжного туризму

2.2. ОрганСЦзацСЦя анСЦмацСЦйних послуг в рСЦзних видах молодСЦжного туризму

2.2.1. АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ велосипедних походСЦв

2.2.2 АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ спортивних змагань

2.2.3 АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ молодСЦжного вСЦдпочинку та оздоровлення

2.3. ОсобливостСЦ використання форм СЦ методСЦв анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в процесСЦ створення анСЦмацСЦйних програм для молодСЦ

РОЗДРЖЛ 3. ПРОГРАМА АНРЖМАЦРЖЙНИХ ЗАХОДРЖВ туристичного туру до РЖвано-ФранкСЦвська

3.1 Програма та основнСЦ етапи проведення туристичного туру з ЗапорСЦжжя до РЖвано-ФранкСЦвська

3.2 АнСЦмацСЦйна програма перебування

3.3 ОрганСЦзацСЦя туристичного походу

3.4 АнСЦмацСЦйнСЦ програми проведення СЦгрового дозвСЦлля молодСЦ

3.3 Розрахунок вартостСЦ туру та анСЦмацСЦйних заходСЦв

Висновки та пропозицСЦСЧ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

ПерелСЦк умовних позначень, символСЦв, одиниць, скорочень СЦ термСЦнСЦв


ВТО - всесвСЦтня туристська органСЦзацСЦя.

КС - категорСЦя складностСЦ.

КМС - кандидат в майстри спорту.

СРСР - союз радянських соцСЦалСЦстичних республСЦк.

США - сполученСЦ штати Америки.

грн. - гривня.

кг. - кСЦлограм.

м. - мСЦсто.

р. - рСЦк.

ст. - столСЦття.

т.д. - так далСЦ.


Вступ


АктуальнСЦсть теми. СтрСЦмкий розвиток туризму, особливо за останнСЦ 50 рокСЦв, дозволив визначити його як "феномен XX столСЦття". У 2000 р., за даними ВсесвСЦтньоСЧ туристськоСЧ органСЦзацСЦСЧ (ВТО), чисельнСЦсть мСЦжнародних туристСЦв становила 698,8 млн. осСЦб, тобто за межами своСФСЧ краСЧни вСЦдпочивав практично кожний десятий громадянин свСЦту СЦ прогнозуСФться подальше зростання чисельностСЦ подорожуючих. Таким чином, феномен XX столСЦття стаСФ невСЦд'СФмною складовою життя людей бСЦльшостСЦ краСЧн свСЦту СЦ одним з провСЦдних напрямкСЦв соцСЦально-економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ в XXI ст. ГлобальнСЦсть туристичноСЧ дСЦяльностСЦ з рекреацСЦйними, дСЦловими, культурними, релСЦгСЦйними та оздоровчими цСЦлями справляСФ потужний СЦ неоднозначний вплив на довкСЦлля, економСЦку СЦ суспСЦльство краСЧн, задСЦяних в туристичному процесСЦ, СЧх народи, а також на мСЦжнароднСЦ вСЦдносини й торгСЦвлю, обумовлюючи необхСЦднСЦсть мСЦжнародного регулювання на основСЦ принципСЦв вСЦдповСЦдального, стСЦйкого та загальнодоступного туризму, зафСЦксованих в Глобальному Етичному КодексСЦ Туризму

Феноменальне зростання, урСЦзноманСЦтнення функцСЦй, введення до споживчих моделей та соцСЦальноСЧ поведСЦнки значноСЧ частини населення планети даСФ пСЦдстави визначити туризм як суспСЦльне явище, сутнСЦстю якого СФ СЦндивСЦдуальне СЦ колективне удосконалення, саморозвиток в процесСЦ пСЦзнання природного та культурного розмаСЧття пСЦд час вСЦдпочинку та дозвСЦлля. Потужне явище спричинило появу та розвиток СЦндустрСЦСЧ туризму - мСЦжгалузевого комплексу з задоволення потреб подорожуючих. За масштабами дСЦяльностСЦ та стабСЦльними темпами росту СЦндустрСЦя туризму займаСФ провСЦднСЦ позицСЦСЧ в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ.

РЖндустрСЦя туризму, розвиваючись в умовах глобалСЦзацСЦСЧ у середовищСЦ, сприятливому для ринковоСЧ економСЦки, приватного пСЦдприСФмництва та вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, набуваСФ глобальних рис галузСЦ свСЦтового господарства, позитивно впливаСФ на зростання добробуту та зайнятостСЦ. Подальший СЧСЧ розвиток потребуСФ активСЦзацСЦСЧ дослСЦджень традицСЦйних та нових сегментСЦв туристичного ринку, споживчих переваг, СЦнформацСЦйних технологСЦй та управлСЦнських методик. Саме цей шлях сприяСФ пСЦдвищенню якостСЦ туристичного продукту, а високСЦ стандарти якостСЦ СФ важливим критерСЦСФм мотивацСЦйних уподобань СЦ вибору туристичного продукту споживачем. Основою СЦндустрСЦСЧ туризму, незважаючи на вплив глобалСЦзацСЦйних тенденцСЦй, залишаСФться мале та середнСФ пСЦдприСФмництво, яке дСЦСФ на основСЦ зростаючоСЧ конкуренцСЦСЧ, завдяки чому розвиваСФться ринок туристичних послуг. Ринок туристичних послуг характеризуСФться урСЦзноманСЦтненням пропозицСЦСЧ туристичного продукту як за рахунок впровадження нових видСЦв послуг СЦ форм обслуговування, так СЦ за рахунок територСЦального розширення, формування нових туристських центрСЦв, районСЦв та курортних зон. Тому питання впровадження анСЦмацСЦйних технологСЦй в молодСЦжний туризм пов'язано з усСЦма аспектами його функцСЦонування СЦ набувають непересСЦчноСЧ актуальностСЦ.

АктуальнСЦсть всебСЦчного дослСЦдження молодСЦжного туризму обумовлена його багатограннСЦстю та суспСЦльною значущСЦстю. Основна увага в дослСЦдженнях явищ та процесСЦв, пов'язаних з туризмом, придСЦляСФться питанням впровадження анСЦмацСЦйних технологСЦй. ВзагалСЦ молодСЦжний туризм розглядаСФться побСЦжно, розчиняючись в сучасних дослСЦдженнях, в той час як за умов глобалСЦзацСЦСЧ та СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ розвитку туризму значення територСЦального аспекту його функцСЦонування зростаСФ.

ВирСЦшення означеноСЧ проблеми грунтуСФться на теоретичних та методологСЦчних засадах суспСЦльноСЧ географСЦСЧ - науки про територСЦальну органСЦзацСЦю суспСЦльства та його складових частин. Розглядаються теоретико-методологСЦчнСЦ питання суспСЦльно-географСЦчного дослСЦдження ринку туристичних послуг як об'СФкту географСЦСЧ туризму, умови та чинники його розвитку та формування ринкових структур на основСЦ комплексно-пропорцСЦйноСЧ органСЦзацСЦСЧ СЦндустрСЦСЧ туризму, що спрямовано на оптимСЦзацСЦю суспСЦльноСЧ функцСЦСЧ туризму шляхом проведення туристичноСЧ полСЦтики узгодження туристичного попиту, економСЦчно ефективноСЧ дСЦяльностСЦ суб'СФктСЦв ринку та державних СЦнтересСЦв в сферСЦ туризму.

Основою дослСЦдження СФ нацСЦональний ринок туристичних послуг, тому значна увага придСЦлена структурам та типологСЦСЧ нацСЦональних ринкСЦв, як складових свСЦтового туристичного процесу, закономСЦрностям СЧх формування, функцСЦонування та територСЦальноСЧ органСЦзацСЦСЧ. Процеси формування та специфСЦка функцСЦонування туристичного ринку УкраСЧни розглядаються на тлСЦ загальних закономСЦрностей, притаманних глобальному ринку туристичних послуг, в контекстСЦ макрорегСЦональних СФвропейських особливостей розвитку туризму кСЦнця ХХ-початку XXI столСЦття.

При виборСЦ туристичного продукту 70% звертають увагу на пропонованСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи. Переваги молодих людей виглядають у такий спосСЦб:90% вибирають розважальнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи, 60% - спортивнСЦ, 45% - пСЦзнавальнСЦ, 60% - екскурсСЦйнСЦ, 60% - пригодницько-СЦгровСЦ. 90% опитаних хотСЦли б брати участь у пропонованих анСЦмацСЦйних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у пСЦзнавальних, 85% в екскурсСЦйних, 75% у пригодницько-СЦгрових, 45% хотСЦли б зробити туристичнСЦ пСЦшСЦ походи.

Розробляючи проект анСЦмацСЦйноСЧ програми враховують, що панування в дозвСЦллСЦ емоцСЦй СЦ пСЦдпорядкування радостям, розвагам, як СЦнтелекту, так СЦ волею продиктовано основним призначенням "дозвСЦльних» занять дати парубку фСЦзСЦологСЦчно, психологСЦчно вСЦдпочити, розрядитися, вСЦдключитися вСЦд роботи й побутових проблем. Активно вСЦдпочивати дозволяють рСЦзноманСЦтнСЦ перемикання з обов'язкових справ на необов'язковСЦ, СЦз серйозних на веселСЦ, з розумового навантаження на фСЦзичну, з пСЦзнання на розвагу, з пасивного вСЦдпочинку на активний. РЖ, навпаки, необхСЦдно опиратися на типовСЦ для культурно-дозвСЦльних установ "схеми перемикань» СЦ способи емоцСЦйноСЧ й СЦншоСЧ розрядки, це маСФ психофСЦзСЦологСЦчну цСЦннСЦсть для рСЦзних людей.

Створюючи рСЦзнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи для молодих людей, чергуючи заняття у вСЦльний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних СЦ СЦнших лСЦмСЦтСЦв, обмСЦрковуючи певний набСЦр перемикань СЦз одного заняття на СЦнше. Порушення мСЦри в будь-якому видСЦ дСЦяльностСЦ (концерти, СЦгри, свята й т.д.) перетворюСФ СЧСЧ в стомлюючу, а значить СЦ неугодну для вСЦдпочинку. Отже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравСЦше, тим краще, тут теж СФ своСЧ границСЦ, коли захСЦд стаСФ стомлюючим СЦ навСЦть починаСФ дратувати.

Мета СЦ завдання дослСЦдження. ПроаналСЦзувати загальнСЦ вСЦдомостСЦ , щодо становлення та розвитку анСЦмацСЦйних технологСЦй в сучасному молодСЦжному туризмСЦ.

Завдання дослСЦдження:

  • проаналСЦзувати теоретичнСЦ основи розвитку молодСЦжного туризму та анСЦмацСЦйних технологСЦй в ньому;
  • розглянути особливостСЦ застосування анСЦмацСЦйних технологСЦй в рСЦзних видах молодСЦжного туризму;
  • розробити анСЦмацСЦйну програму для рСЦзноманСЦтних туристичних заходСЦв;
  • зробити висновки та сформулювати пропозицСЦСЧ.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження: молодСЦжний туризм на сучасному етапСЦ.

Предмет дослСЦдження: анСЦмацСЦя та анСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ.

Методи дослСЦдження: теоретичний, аналСЦтичний, описовий, порСЦвняльний, прогнозний.

Наукова новизна одержаних результатСЦв полягаСФ в обТСрунтуваннСЦ значимостСЦ анСЦмацСЦйних програм у молодСЦжному туризмСЦ як важливого засобу активного включення молодСЦ в культурно-дозвСЦльну дСЦяльнСЦсть, у виявленнСЦ й розкриттСЦ основних органСЦзацСЦйно-технологСЦчних вимог до органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм у молодСЦжному туризмСЦ.

ОбТСрунтованСЦсть СЦ достовСЦрнСЦсть положень, висновкСЦв СЦ рекомендацСЦй. РЖнтерес до проблем молодСЦ носить постСЦйний СЦ сталий характер у вСЦтчизнянСЦй фСЦлософСЦСЧ, соцСЦологСЦСЧ, психологСЦСЧ, педагогСЦцСЦ. Теоретичне осмислення основних положень СЦ понять дСЦйсноСЧ дипломноСЧ роботи здСЦйснювалося на основСЦ вивчення необхСЦдного масиву спецСЦалСЦзованоСЧ лСЦтератури. Так, для розкриття питання про особливостСЦ молодСЦ, як особою соцСЦально-психологСЦчноСЧ групи використалися працСЦ ВербСЦна А.А., АндрСФСФвСЦй Г. М., БестужевоСЧ-Лади РЖ.В., КулагСЦна РЖ.Ю. СЦ СЦнших. Виявленню особливостей молодСЦжного туризму сприяли працСЦ РДгоричевоСЧ В., Квартального В.А., БСЦрженюка М. Б., Александрова А. Ю. СЦ СЦнших. Поняття "анСЦмацСЦя», "анСЦмацСЦйна програма», визначення ролСЦ туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ в молодСЦжному туризмСЦ представленСЦ в працях ПриСФзжевоСЧ О.М., ГаранСЦна Н.РЖ., Курило Л. В. ВСЦддаючи належне тому, що вже зроблено СЦншими дослСЦдниками, треба визнати недостатнСЦсть розробленСЦсть деяких важливих теоретико-методичних проблем, пов'язаних з органСЦзацСЦйно-технологСЦчним забезпеченням анСЦмацСЦйних програм саме в молодСЦжному туризмСЦ.

Наукове значення роботи полягаСФ в аналСЦзСЦ СЦснуючих анСЦмацСЦйних заходСЦв та технологСЦй в молодСЦжному туризмСЦ СЦ пропонуваннСЦ нових пСЦдходСЦв до здСЦйснення гСЦрського походу.

Практична значимСЦсть дослСЦдження полягаСФ в тому, що на пСЦдставСЦ вивченоСЧ теорСЦСЧ, а також досвСЦду органСЦзацСЦСЧ молодСЦжних анСЦмацСЦйних програм були розробленСЦ методичнСЦ рекомендацСЦСЧ з удосконалювання органСЦзацСЦСЧ такого роду програм для молодСЦжних турбаз УкраСЧни. Це дозволило пСЦдвищити СЦнтерес молодСЦ до вибору саме УкраСЧни для проведення туристичного дозвСЦлля.

АпробацСЦя результатСЦв дипломноСЧ роботи вСЦдбулась на прикладСЦ складання анСЦмацСЦйних програм для здСЦйснення гСЦрських походСЦв та СЦнших видСЦв молодСЦжного туризму.


РОЗДРЖЛ 1.

Суть, специфСЦка СЦ види туризму в структурСЦ молодСЦжного дозвСЦлля


1.1 Суть СЦ специфСЦка молодСЦжного дозвСЦлля


Поняття "туризм» почало формуватися з початком масовостСЦ, тобто перемСЦщень значноСЧ кСЦлькостСЦ людей з метою змСЦстовного проведення дозвСЦлля, хоча можна з впевненСЦстю стверджувати, що подорожування завжди було "астиве людинСЦ перш за все як бСЦологСЦчнСЦй СЦстотСЦ, для якоСЧ рух СФ невСЦд'СФмною потребою органСЦзму, а з часСЦв посилення урбанСЦзацСЦйних процесСЦв спСЦлкування з природним середовищем все бСЦльшою мСЦрою стаСФ психофСЦзСЦологСЦчною потребою. По-друге, подорожування СФ формою пСЦзнання середовища СЦ розширення людських можливостей з адаптацСЦСЧ до довкСЦлля, а також одним з найдавнСЦших засобСЦв комунСЦкацСЦСЧ, культурного обмСЦну, економСЦчних контактСЦв. НарештСЦ, подорожування СФ формою наукового осягнення свСЦту СЦ одним з етапСЦв розвитку сучасноСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ. [14, с.83] Але подорожування СФ також засобом долання бар'СФрСЦв - об'СФктивних обмежень на шляху поширення явища. Можна визначити такСЦ найбСЦльш суттСФвСЦ бар'СФри: природнСЦ (гСЦрськСЦ системи, воднСЦ простори, пустелСЦ та СЦншСЦ несприятливСЦ фСЦзико-географСЦчнСЦ явища), культурнСЦ (мовнСЦ, релСЦгСЦйнСЦ, побутовСЦ вСЦдмСЦни тощо); технСЦчнСЦ, пов'язанСЦ з доланням вСЦдстаней (шляхи сполучення, транспортнСЦ засоби). Тобто, мобСЦльнСЦсть людства СФ певною рушСЦйною силою суспСЦльного розвитку, спрямованою на СЦнтенсифСЦкацСЦю господарювання, пом'якшення соцСЦального СЦ полСЦтичного напруження, полСЦпшення умов життя шляхом пСЦзнання природного та соцСЦокупьтурного середовища життСФдСЦяльностСЦ. Такими СФ об'СФктивнСЦ передумови виникнення та поширення туризму як явища, яке охопило значну частину людства [19, с.59].

Туризм, як явище суспСЦльного життя, СФ похСЦдною суспСЦльного розвитку. СвоСФю появою вСЦн завдячуСФ СЦндустрСЦальнСЦй стадСЦСЧ розвитку людства, якСЦй був притаманний прискорений розвиток продуктивних сил, поглиблення подСЦлу працСЦ, розвиток урбанСЦзацСЦйних процесСЦв. ПрискоренСЦ СЦнновацСЦйнСЦ змСЦни, пов'язанСЦ з науково-технСЦчним прогресом, сприяли загальному соцСЦально-економСЦчному розвитковСЦ певних краСЧн, пСЦдвищенню рСЦвня життя СЧх населення, змСЦнювали характер працСЦ, спосСЦб та стиль життя, що особливо позначилось в XX ст. розвитком урбанСЦзацСЦСЧ та змСЦнами в системСЦ розселення, постСЦндустрСЦальною фазою розвитку економСЦки, поглибленням екологСЦчних проблем та осягненням глобальних масштабСЦв дСЦяльностСЦ людства, гуманСЦзацСЦСФю всСЦх сфер суспСЦльного життя. Саме за цих умов, що докорСЦнно змСЦнювали суспСЦльнСЦ моделСЦ життСФдСЦяльностСЦ людства, туризм перетворився у форму проведення дозвСЦлля, забезпечену дСЦяльнСЦстю мСЦжгалузевого комплексу по задоволенню потреб населення у вСЦдпочинку та оздоровленнСЦ, у потужну комунСЦкативну складову глобалСЦзацСЦйного процесу [28, с.71].

Туризм - одна з найбСЦльш сталих складових свСЦтовоСЧ економСЦки, яка за останнСЦ десятирСЦччя маСФ стабСЦльнСЦ (в середньому 5% на рСЦк) темпи зростання СЦ не зазнаСФ коливань попиту/пропозицСЦСЧ, тому вважаСФться одним з найперспективнСЦших напрямкСЦв соцСЦально-економСЦчного розвитку. На сучасному етапСЦ туризм став частиною стилю життя бСЦльш нСЦж третини людства СЦ участь у туристичному процесСЦ можна розглядати як складову якостСЦ життя.

Туризм - явище полСЦфункцСЦональне. Серед основних функцСЦй туризму слСЦд зазначити рекреацСЦйну, соцСЦальну, культурну, екологСЦчну, економСЦчну, просвСЦтницьку СЦ виховну [15, с.103].

РекреацСЦя як бСЦологСЦчна функцСЦя та соцСЦальне надбання певного етапу розвитку людства сама СФ поняттям широким СЦ полСЦаспектним. Туризм СФ мобСЦльною складовою рекреацСЦСЧ, пов'язаною з доланням простору задля вСЦдпочинку, розваги, лСЦкування або з будь-якою СЦншою метою, не пов'язаною з отриманням прибутку. СутнСЦстю рекреацСЦйноСЧ функцСЦСЧ туризму СФ фСЦзСЦологСЦчна (вСЦдновлення фСЦзичних сил, оздоровлення, вСЦдпочинок) та психологСЦчна (змСЦна мСЦiя, оточення, набуття нових вражень та вСЦдчуттСЦв) релаксацСЦя. Зростання добробуту, змСЦна характеру працСЦ в бСЦк СЧСЧ СЦнтелектуалСЦзацСЦСЧ стимулюють пСЦдвищення рСЦвня освСЦти, самоосвСЦту та просвСЦтництво. ПерехСЦд суспСЦльного розвитку до моделСЦ "вСЦльного часу» урСЦзноманСЦтнюСФ проведення дозвСЦлля в бСЦк СЦнтелектуалСЦзацСЦСЧ, саморозвитку, посилюючи культурну функцСЦю туризму. Туризм виступаСФ засобом комунСЦкацСЦСЧ та саморозвитку, пСЦдвищення рСЦвня освСЦти та загальноСЧ культури шляхом ознайомлення з культурою, побутом, традицСЦями та вСЦруваннями, стилем та характером життя СЦнших народСЦв, з культурною спадщиною людства та перлинами природи. БезпосереднСФ спСЦлкування рСЦзних народСЦв СЦ рСЦзних культур сприяСФ взаСФмозбагаченню та саморозвитку культури, вСЦдСЦграСФ значну роль в укрСЦпленнСЦ миру та порозумСЦння на планетСЦ, розширюСФ культурнСЦ та дСЦловСЦ контакти. Можна стверджувати, що саме у XX ст., завдяки масовостСЦ, туризм став явищем сучасноСЧ культури. З СЦншого боку, туризм, прискорюючи культурний обмСЦн, прискорюСФ СЦнновацСЦйнСЦ процеси в культурСЦ. У зв'язку з цим актуальною стаСФ проблема крос-культурних комунСЦкацСЦй (поведСЦнки туристСЦв в СЦншому культурному середовищСЦ, спроможнСЦсть СЦ здатнСЦсть до сприйняття СЦншоСЧ культури, СЦнших культурних традицСЦй). Туризм як форма проведення дозвСЦлля притаманний лише певнСЦй частинСЦ населення, що маСФ вСЦльний часта вСЦдповСЦдний рСЦвень життя, який дозволяСФ подорожувати. Тобто, подорожування виступаСФ ознакою певного рСЦвня СЦ стилю життя, фСЦксатором соцСЦального статусу, засобом закрСЦплення СЦмСЦджу та СЦнших соцСЦальних ознак. ДоступнСЦсть туристичних послуг, соцСЦальна орСЦСФнтованСЦсть туризму розширюСФ коло споживачСЦв, прилучаючи новСЦ й новСЦ верстви населення до туризму, вводить його до стилю життя суспСЦльства,, вирСЦвнюючи соцСЦальнСЦ можливостСЦ населення [20, с.72].

Таким чином, оздоровлення населення, пСЦдвищення його працездатностСЦ та рСЦвня культури шляхом здСЦйснення культурно-просвСЦтницькоСЧ та рекреацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ посилюСФ соцСЦальну значущСЦсть туризму. ДедалСЦ бСЦльшого значення набуваСФ екологСЦчна функцСЦя туризму. З одного боку, туризм виступаСФ споживачем певних природно-рекреацСЦйних благ СЦ зацСЦкавлений в СЧх збереженнСЦ. З СЦншого боку, зростання попиту призводить до збСЦльшення антропогенного тиску на територСЦальнСЦ рекреацСЦйнСЦ системи, особливо традицСЦйнСЦ або моднСЦ. Це ставить одразу цСЦлу низку питань збереження свСЦтовоСЧ та нацСЦональноСЧ природноСЧ та культурно-СЦсторичноСЧ спадщини, зокрема засобами туризму. В той же час розширення та СЦнтенсифСЦкацСЦя туристичноСЧ дСЦяльностСЦ сприяють залученню нових територСЦй, а технСЦчнСЦ можливостСЦ дозволяють СЧх освоСЧти. Саме тому захист довкСЦлля маСФ бути невСЦд'СФмною складовою розвитку туризму, однСЦСФю з ключових проблем його стСЦйкого розвитку. Беззаперечно значною СФ економСЦчна функцСЦя туризму. Потреби подорожуючоСЧ людини, з огляду на масовСЦсть, сформували галузь сфери обслуговування населення. Подальше зростання запитСЦв стимулювало розвиток галузСЦ, а мультиплСЦкацСЦйний ефект та комплексний характер споживання/обслуговування сприяли СЧСЧ переростанню в СЦндустрСЦю туризму - мСЦжгалузевий комплекс, спрямований на задоволення туристичних потреб населення. [22, с.86]. Зростаюча СЦндустрСЦя туризму потребуСФ кадрового забезпечення, а рСЦзноманСЦтнСЦсть працСЦ створюСФ широкСЦ можливостСЦ використання як квалСЦфСЦкованоСЧ, так СЦ неквалСЦфСЦкованоСЧ працСЦ. ЗазначенСЦ характернСЦ ознаки роблять туризм ефективною галуззю господарства, що вСЦдСЦграСФ дедалСЦ бСЦльшу роль як в нацСЦональних економСЦках, так СЦ в свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ послугами. ЕкономСЦчна складова туристичноСЧ дСЦяльностСЦ проявляСФться не тСЦльки в комерцСЦйнСЦй спрямованостСЦ, айв посиленнСЦ соцСЦальноСЧ та екологСЦчноСЧ ролСЦ туризму (реставрацСЦя пам'яток СЦсторСЦСЧ та культури, природоохороннСЦ заходи, реконструкцСЦя матерСЦально-технСЦчноСЧ бази, освСЦтянська та виховна робота засобами туризму тощо), що свСЦдчить про гуманСЦстичну спрямованСЦсть туризму. Тому сучасний етап розвитку туризму можна охарактеризувати, як етап переосмислення його ролСЦ СЦ значення в людськСЦй життСФдСЦяльностСЦ - вСЦд "примхи багатих гультяСЧв» - через туризм як ефективну галузь господарства зовнСЦшньоекономСЦчного спрямування - до туризму як соцСЦокультурного явища, яке визначаСФ певний етап розвитку людства СЦ СФ складовою суспСЦльних глобалСЦзацСЦйних процесСЦв [10, с.92].

Молодь - це соцСЦально-демографСЦчна група, що переживаСФ перСЦод становлення соцСЦальноСЧ зрСЦлостСЦ, адаптацСЦСЧ до миру дорослСЦ й майбутнСЦ змСЦни [24, с.22].

Молодь маСФ рухливСЦ границСЦ свого вСЦку, вони залежать вСЦд соцСЦально-економСЦчного розвитку суспСЦльства, рСЦвня культури, умов життя. Молодь характеризуСФться тими суспСЦльними вСЦдносинами й суспСЦльними формами, якСЦ визначають СЧСЧ як самостСЦйну соцСЦально-демографСЦчну групу. Молодь маСФ ряд особливостей, що випливають, насамперед СЦз самоСЧ СЧСЧ об'СФктивноСЧ сутностСЦ. СоцСЦальнСЦ особливостСЦ молодСЦ визначаються специфСЦчною позицСЦСФю, що вона займаСФ в процесСЦ вСЦдтворення соцСЦальноСЧ структури, а також здатнСЦстю не тСЦльки успадковувати, але й перетворювати сформованСЦ суспСЦльнСЦ вСЦдносини. ПротирСЦччя, що виникають усерединСЦ цього процесу, лежать в основСЦ цСЦлого комплексу специфСЦчних молодСЦжних проблем.

Визначивши, хто така молодь СЦ видСЦливши СЧСЧ, як окрему соцСЦально-демографСЦчну групу, розглянемо дозвСЦлля молодСЦ, його особливостСЦ й популярних форм.

ДозвСЦлля - дСЦяльнСЦсть у вСЦльний час поза сферою суспСЦльноСЧ й побутовоСЧ працСЦ, завдяки якСЦй СЦндивСЦд вСЦдновлюСФ свою здатнСЦсть до працСЦ й розвивають у собСЦ в основному тСЦ вмСЦння й здатностСЦ, якСЦ неможливо вдосконалити в сферСЦ трудовоСЧ дСЦяльностСЦ [15, с.5]. Раз дозвСЦлля - дСЦяльнСЦсть, те це означаСФ, що вСЦн не порожнСФ проводження часу, не просте байдикування й разом з тим не за принципом: "що хочу, то й роблю». Це дСЦяльнСЦсть, здСЦйснювана в руслСЦ певних СЦнтересСЦв СЦ цСЦлей, якСЦ ставить перед собою людина. ЗасвоСФння культурних цСЦнностей, пСЦзнання нового, аматорський працю, творчСЦсть, фСЦзкультура й спорт, туризм, подорожСЦ - от чим СЦ ще багатьом СЦншим може бути зайнятий вСЦн у вСЦльний час. ВсСЦ цСЦ заняття вкажуть на досягнутий рСЦвень культури молодСЦжного дозвСЦлля.

ВСЦд умСЦння направляти свою дСЦяльнСЦсть у годинники дозвСЦлля на досягнення загальнозначущих цСЦлей, реалСЦзацСЦю своСФСЧ життСФвоСЧ програми, розвиток СЦ вдосконалювання своСЧх сутнСЦсних сил, багато в чому залежить соцСЦальне самопочуття парубка, його задоволенСЦсть своСЧм вСЦльним часом. До специфСЦчних рис молодостСЦ ставиться перевага в неСЧ пошуковоСЧ, творчо-експериментальноСЧ активностСЦ. Молодь бСЦльше схильна до СЦгровоСЧ дСЦяльностСЦ, що захоплюСФ психСЦку цСЦлком, що даСФ постСЦйний приплив емоцСЦй, нових вСЦдчуттСЦв, СЦ СЦз працею пристосовуСФться до дСЦяльностСЦ одноманСЦтноСЧ, спецСЦалСЦзованоСЧ [8, с. 20].

РЖгрова дСЦяльнСЦсть носить унСЦверсальний характер, вона притягаСФ до себе людей практично всСЦх вСЦкСЦв СЦ соцСЦального стану. РЖнтерес до СЦгровоСЧ дСЦяльностСЦ в молодСЦ носить досить виражений характер. ДСЦапазон цих СЦнтересСЦв широкий СЦ рСЦзноманСЦтний: участь у телевСЦзСЦйних СЦ газетних вСЦкторинах, конкурсах; комп'ютернСЦ СЦгри; спортивнСЦ змагання. Феномен гри породжуСФ величезний, що неймовСЦрно швидко розростаСФться мир, у який молодь поринаСФ безоглядно. У сьогоднСЦшнСЦх непростих соцСЦально-економСЦчних умовах мир гри впливаСФ на молодь. Цей мир забезпечуСФ молодСЦ переривання повсякденностСЦ. У мСЦру втрати орСЦСФнтацСЦСЧ на працю й СЦншСЦ цСЦнностСЦ, молодь СЦде в гру, перемСЦщаСФться в простСЦр вСЦртуальних свСЦтСЦв. ЧисленнСЦ спостереження за практикою пСЦдготовки й проведення, молодСЦжних культурно-дозвСЦльних заходСЦв свСЦдчить про те, що СЧхнСЦй успСЦх значною мСЦрою залежить вСЦд включення в СЧхнСЦ структури СЦгрових блокСЦв, що стимулюють у молодих людей прагнення до змагальностСЦ, СЦмпровСЦзацСЦСЧ й винахСЦдливостСЦ [37, с.125, 248].

До СЦнших особливостей молодСЦжного дозвСЦлля ставиться своСФрСЦднСЦсть середовища його протСЦкання. БатькСЦвське середовище, як правило, не СФ прСЦоритетним центром проведення дозвСЦлля молодСЦ. Переважна бСЦльшСЦсть молодих людей волСЦють проводити вСЦльний час поза будинком, у компанСЦСЧ однолСЦткСЦв. Коли мова йде про рСЦшення серйозних життСФвих проблем, молодСЦ люди охоче приймають ради й наставляння батькСЦв, але в областСЦ специфСЦчних дозвСЦльних СЦнтересСЦв, тобто при виборСЦ форм поводження, друзСЦв, книг, одягу, вони поводяться самостСЦйно. Цю особливСЦсть молодСЦжного вСЦку точно помСЦтив СЦ описав РЖ.В. Бестужев - Лада: "..для молодСЦ "посидСЦти компанСЦСФю» - пекуча потреба, один з факультетСЦв життСФвоСЧ школи, одна з форм самоствердження!.. При всСЦй важливостСЦ й силСЦ соцСЦалСЦзацСЦСЧ парубка в навчальному й виробничому колективСЦ, при всСЦй необхСЦдностСЦ змСЦстовноСЧ дСЦяльностСЦ на дозвСЦллСЦ, при всСЦй масштабностСЦ росту "СЦндустрСЦСЧ вСЦльного часу» - туризму, спорту, бСЦблСЦотечноСЧ й клубноСЧ справи - при всСЦм цьому молодь уперто "збиваСФться» у компанСЦСЧ однолСЦткСЦв. Виходить, спСЦлкування в молодСЦжнСЦй компанСЦСЧ - це форма дозвСЦлля, у якСЦй юна людина бСЦдуСФ органСЦчно» [3 , с.16]. Тяга до спСЦлкування з однолСЦтками, пояснюСФться величезною потребою молодСЦ в емоцСЦйних контактах. Його можна розглядати як:

  • необхСЦдна умова життСФдСЦяльностСЦ людини й суспСЦльства;
  • джерело творчого перетворення СЦндивСЦда в особистСЦсть;
  • форму передачСЦ знань СЦ соцСЦального досвСЦду;
  • вихСЦдний пункт самосвСЦдомостСЦ особистостСЦ;
  • регулятор поводження людей у суспСЦльствСЦ;
  • самостСЦйний вид дСЦяльностСЦ;

ПримСЦтною особливСЦстю дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ молодСЦ стало яскраво виражене прагнення до психологСЦчного комфорту в спСЦлкуваннСЦ, прагненнСЦ придбати певнСЦ навички спСЦлкування з людьми рСЦзного соцСЦально-психологСЦчного складу. СпСЦлкування молодСЦ в умовах дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ задовольняСФ, насамперед, що випливають СЧСЧ потреби:

  • в емоцСЦйному контактСЦ, спСЦвпереживаннСЦ;
  • в СЦнформацСЦСЧ;
  • в об'СФднаннСЦ зусиль для спСЦльних дСЦй.

Потреба в спСЦвпереживаннСЦ задовольняСФться, як правило, у малих, первинних групах (родина, група друзСЦв, молодСЦжне неформальне об'СФднання). Потреба в СЦнформацСЦСЧ утворить другий тип молодСЦжного спСЦлкування. СпСЦлкування в СЦнформацСЦйнСЦй групСЦ органСЦзуСФться, як правило, навколо "ерудитСЦв», осСЦб, що володСЦють певною СЦнформацСЦСФю, який немаСФ в СЦнших СЦ яка, маСФ цСЦннСЦсть для цих СЦнших. СпСЦлкування заради спСЦльних погоджених дСЦй молодСЦ виникаСФ не тСЦльки в виробничо-економСЦчноСЧ, але й у дозвСЦльноСЧ сферСЦ дСЦяльностСЦ. Все рСЦзноманСЦття форм спСЦлкування молодСЦ в умовах дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ можна класифСЦкувати по наступних основних ознаках:

  • по змСЦсту (пСЦзнавальнСЦ, розважальнСЦ);
  • за часом (короткочаснСЦ, перСЦодичнСЦ, систематичнСЦ);
  • по характерСЦ (пасивнСЦ, активнСЦ);
  • по спрямованостСЦ контактСЦв (безпосереднСЦ й опосередкованСЦ).

Обзаведення "асною родиною в значнСЦй мСЦрСЦ стабСЦлСЦзуСФ тимчасовий бюджет, скорочуСФ вСЦльний час парубка й робить його дозвСЦлля близьким за структурою до дозвСЦлля дорослого. До появи дСЦтей молодСЦ подружнСЦ пари ще зберСЦгають багато звичок молодостСЦ. З народженням дСЦтей вСЦльний час рСЦзко скорочуСФться, з особливостСЦ в жСЦнок. ЗростаСФ тенденцСЦя до сСЦмейного проведення дозвСЦлля, у якому пСЦдсилюСФться рекреативна функцСЦя.

Треба пСЦдкреслити, що характеристика молодСЦжного дозвСЦлля з погляду культури його органСЦзацСЦСЧ й проведення охоплюСФ багато сторСЦн даного явища - як особистСЦснСЦ, так СЦ суспСЦльнСЦ. Культура дозвСЦлля - це, насамперед, внутрСЦшня культура людини, що припускаСФ наявнСЦсть у нього певних особистСЦсних "астивостей, якСЦ дозволяють змСЦстовно й з користю проводити вСЦльний час [8, с.28,29]. Склад розуму, характер, органСЦзованСЦсть, потреби й СЦнтереси, умСЦння, смаки, життСФвСЦ цСЦлСЦ, бажання - все це становить особистСЦсний, СЦндивСЦдуально-суб'СФктивний аспект культури дозвСЦлля молодСЦ. РЖснуСФ пряма залежнСЦсть мСЦж духовним багатством людини й змСЦстом його дозвСЦлля. Але справедлива й зворотний зв'язок. Культурним може бути тСЦльки змСЦстовно насичений СЦ, отже, ефективний по своСФму впливСЦ на особистСЦсть дозвСЦлля.

Культура дозвСЦлля характеризують також тСЦ заняття, яким вСЦддаСФться перевага у вСЦльний час. Мова йде тСЦльки про такСЦ види дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ сприяють нормальному вСЦдтворенню здатностСЦ до працСЦ, удосконалюванню й розвитку парубка. У багатьох з них вСЦн повинен неодмСЦнно брати участь сам. НарештСЦ культура розвитку й функцСЦонування вСЦдповСЦдних установ СЦ пСЦдприСФмств: клуби, палаци культури, культурно-дозвСЦльнСЦ центри, центри народноСЧ творчостСЦ, кСЦнотеатри, стадСЦони, бСЦблСЦотеки й т.д. При цьому особливе значення маСФ творча дСЦяльнСЦсть працСЦвникСЦв даних установ. Багато чого залежить саме вСЦд них, вСЦд СЧхнього вмСЦння запропонувати цСЦкавСЦ форми вСЦдпочинку, розваг, послуг СЦ захопити людей. Разом з тим культура проведення вСЦльного часу СФ результатом старань самоСЧ особистостСЦ, СЧСЧ бажання перетворити дозвСЦлля в засСЦб придбання не тСЦльки нових вражень, але й знань, умСЦнь, здатностей [15, с.26].

ВСЦдмСЦнною якСЦстю культурного молодСЦжного дозвСЦлля СФ емоцСЦйна офарбованСЦсть, можливСЦсть привнести в кожну можливСЦсть займатися улюбленою справою, зустрСЦчатися СЦз цСЦкавими людьми, вСЦдвСЦдувати значимСЦ для нього мСЦiя, бути учасником важливих подСЦй. Вищий змСЦст щирого дозвСЦлля полягаСФ в тому, щоб наблизити коштовне улюблене й вСЦдокремити або скасувати порожнСФ, непотрСЦбне. Тут дозвСЦлля для парубка перетворюСФться в спосСЦб життя, у заповненнСЦ вСЦльного часу рСЦзноманСЦтними, змСЦстовно насиченими висновками дСЦяльностСЦ. ОсновнСЦ особливостСЦ культурного дозвСЦлля молодСЦ - високий рСЦвень культурно-технСЦчноСЧ оснащеностСЦ, використання сучасних дозвСЦльних технологСЦй СЦ форм, методСЦв, естетичнСЦ насичений простСЦр СЦ високий художнСЦй рСЦвень дозвСЦльного процесу.

У кожноСЧ людини виробляСФться СЦндивСЦдуальний стиль дозвСЦлля й вСЦдпочинку, прихильнСЦсть до тих або СЦнших занять, у кожного свСЦй принцип органСЦзацСЦСЧ проведення вСЦльного часу - творчий або нетворчий. ЗрозумСЦло, кожний вСЦдпочиваСФ по-своСФму, виходячи СЦз "асних можливостей СЦ умов. Однак СФ ряд загальних вимог, яким повинен вСЦдповСЦдати дозвСЦлля, щоб бути повноцСЦнним. ЦСЦ вимоги випливають СЦз тСЦСФСЧ соцСЦальноСЧ ролСЦ, що покликаний грати дозвСЦлля.

У сьогоднСЦшнСЦй соцСЦально-культурнСЦй ситуацСЦСЧ молодСЦжне дозвСЦлля з'являСФться як суспСЦльно усвСЦдомлена необхСЦднСЦсть. СуспСЦльство кровно зацСЦкавлене в ефективному використаннСЦ вСЦльного часу людей - у цСЦлому соцСЦально-екологСЦчного розвитку й духовного вСЦдновлення всього нашого життя. СьогоднСЦ дозвСЦлля стаСФ усе бСЦльше широкою сферою культурного дозвСЦлля, де вСЦдбуваСФться самореалСЦзацСЦя творчого й духовного потенцСЦалу молодСЦ й суспСЦльства в цСЦлому [50, с.121].

МолодСЦжне дозвСЦлля маСФ на увазСЦ вСЦльний вибСЦр особистСЦстю дозвСЦльних занять. ВСЦн СФ необхСЦдноСЧ й невСЦд'СФмним елементом способу життя людини. Тому дозвСЦлля завжди розглядаСФться як реалСЦзацСЦя, СЦнтересСЦв особистостСЦ пов'язаних з рекреацСЦСФю, саморозвитком, самореалСЦзацСЦСФю, спСЦлкуванням, оздоровленням СЦ т.п. У цьому полягаСФ соцСЦальна роль дозвСЦлля.[8, с. 28,29]

Значення даних потреб надзвичайно велико, адже наявностСЦ тСЦльки зовнСЦшнСЦх, хоча б СЦ визначальних умов, недостатньо для реалСЦзацСЦСЧ цСЦлей всебСЦчного розвитку людини. Треба, що б СЦ сама людина хотСЦла цього розвитку, розумСЦв його необхСЦднСЦсть. Таким чином, активне, змСЦстовне дозвСЦлля вимагаСФ певних потреб СЦ здатностей людей. БезсумнСЦвно, дозвСЦлля повинен бути рСЦзноманСЦтним, цСЦкавим, носити розважальний СЦ ненав'язливий характер. Таке дозвСЦлля можна забезпечити наданням можливостСЦ кожному активно виявити себе свою СЦнСЦцСЦативу в рСЦзних видах вСЦдпочинку й розваг. У цей час новСЦ тенденцСЦСЧ в способСЦ життя молодСЦ значно впливають на вибСЦр форм проведення вСЦдпочинку. ТакСЦ фактори як демографСЦчнСЦ особливостСЦ молодСЦ, СЧх СЦндивСЦдуальний СЦ груповий СЦнтереси, вСЦдношення до проведення дозвСЦлля й вСЦльного часу, змСЦнили характер молодСЦжного попиту й привели до створення нового виду вСЦдпочинку молодих людей - молодСЦжного туризму.

1.2 ОсновнСЦ види туризму в молодСЦжному туризмСЦ


Туризм - це екскурсСЦСЧ, походи СЦ подорожСЦ в яких вСЦдпочинок поСФднуСФться з пСЦзнавальними СЦ освСЦтнСЦми цСЦлями. По призначенню СЦ формами проведення туризм подСЦляСФться на плановий (екскурс ний) СЦ самодСЦяльний. При плановому туризмСЦ учасники подорожують на автобусах, лСЦтаках, теплоходах, у поСЧздах по наперед намСЦчених маршрутах, зупиняються в готелях або на турбазах, де СЧх надаСФться ночСЦвля, харчування СЦ екскурсовод. В самодСЦяльному туризмСЦ подорож будуСФться повнСЦстю або частково на самообслуговуваннСЦ. Тут туристи самСЦ намСЦчають маршрути СЦ спосСЦб пересування, забезпечують собСЦ харчування, нСЦчлСЦг СЦ мСЦiе вСЦдпочинку, намСЦчають мСЦiя для екскурсСЦй.

МолодСЦжний туризм - це один СЦз соцСЦально-культурних механСЦзмСЦв, за допомогою якого можуть бути створенСЦ умови для виникнення й розкриття людських здатностей СЦ потреб для експонування нових можливостей СЦ способСЦв використання в суспСЦльному життСЦ [25, с.128].

Як пСЦдкреслюСФться в багатьох роботах, що вСЦдбивають проблеми туризму, зокрема молодСЦжного, вСЦн сполучаСФ в собСЦ спонтанну активнСЦсть молодСЦ, СЦз планово органСЦзованою дСЦяльнСЦстю установ туристсько-екскурсСЦйного обслуговування. У цей час туризм СФ СЦндустрСЦСФю, що розробляСФ й пропонуСФ рСЦзноманСЦтнСЦ типи екскурсСЦй, маршрутСЦв, турСЦв СЦ комплексу культурно-дозвСЦльних послуг, споживання яких повинне органСЦзувати активнСЦсть молодСЦ, направивши СЧСЧ на оздоровлення, соцСЦально-санкцСЦонованСЦ форми розваги, виховання й т.д.

Основною функцСЦСФю туризму, СЦз соцСЦальноСЧ точки зору, можна визнати вСЦдтворюючу функцСЦю, спрямовану на вСЦдновлення сил, витрачених при виконаннСЦ певних виробничих СЦ побутових функцСЦй. При цьому вСЦдпочинок не обмежуСФться СЦнертною формою й вСЦдновленням фСЦзичних СЦ психСЦчних сил, а включаСФ розваги, що забезпечують змСЦни характеру дСЦяльностСЦ й навколишнСЦх умов, активне пСЦзнання нових явищ природи, культури й т.д.

Сучасна урбанСЦзацСЦя, механСЦзацСЦя виробництва, комп'ютеризацСЦя, "одноманСЦтнСЦсть споживання», що значно збСЦльшуСФться потСЦк СЦнформацСЦСЧ приводить до того, що парубок у цьому випадку залишаСФ роботу, навчання значно бСЦльше втомленим, чим колись. Втома ця психологСЦчного характеру й викликаСФ потребу в контрастСЦ, зняттСЦ стресу. СправжнСЦм контрастом життя парубка, пов'язаним з нервовою напругою й однаковСЦстю, СФ вСЦдхСЦд з постСЦйного мСЦiя проживання, навчання або працСЦ й, насамперед перемСЦщення, що забезпечуСФ змСЦну обстановки й змСЦна звичайного способу життя - все це може надати туризм.

КонцепцСЦя промислових пСЦдприСФмств у мСЦстСЦ не дозволять парубку по сьогоденню вСЦдпочити пСЦсля роботи або навчання. Мало вСЦльним, освСЦтленим сонцем простору, молодь, що проживаСФ в мСЦстСЦ, виявляСФться СЦзольованоСЧ вСЦд природи. ПаркСЦв СЦ садових дСЦлянок недостатньо. Такого роду утома створюСФ умови для хвороб СЦ непрацездатностСЦ пСЦдростаючого поколСЦння. У таких умовах туристичний вСЦдпочинок з'являСФться перед сучасною молоддю як форма всебСЦчного вСЦдновлення особистостСЦ.

ПроведенСЦ нами дослСЦдження виявили основнСЦ потреби молодСЦ в спСЦлкуваннСЦ, розвагах, активному й рухливому вСЦдпочинку. ВсСЦ цСЦ потреби можна реалСЦзувати в туризмСЦ. Такий вСЦдпочинок вСЦдновлюСФ повноцСЦнне фСЦзичне самопочуття особистостСЦ, збагачуСФ СЧСЧ естетично. На думку РДгоричевоСЧ Е., "туризм сьогоднСЦ - це переважно активний вид вСЦдпочинку, що базуСФться на зв'язках "людина - природне середовище» з обов'язковою змСЦною середовища й типу життСФдСЦяльностСЦ» [20, с.35].

НеобхСЦдно вСЦдзначити, що комплекс рСЦзноманСЦтних потреб молодСЦ, як специфСЦчноСЧ соцСЦальноСЧ групи може бути реалСЦзований у культурно-дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ, здСЦйснюваноСЧ туризмом. Звернемося до робСЦт ГенСЦсаретського О. СЦ ПодуновоСЧ Н. СЦ пояснимо значення кожноСЧ з функцСЦй культурно-дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ туризму стосовно для молодСЦ.

  • пСЦзнавальна функцСЦя ставить метою СЦнформацСЦю й органСЦзацСЦю пСЦзнавальноСЧ активностСЦ молодСЦ, поширення комплексу рСЦзноманСЦтних соцСЦально-гуманСЦтарних знань. Прагнення до пСЦзнання завжди було невСЦд'СФмною частиною молодСЦ. Сполучення вСЦдпочинку з пСЦзнанням життя, СЦсторСЦСЧ, культури СЦнших народСЦв - це завдання, що може здСЦйснити пСЦзнавальна функцСЦя туризму.
  • прилучення до матерСЦальних СЦ духовних цСЦнностей сприяСФ поширенню культурних цСЦнностей у молодСЦжному середовищСЦ й вносить свСЦй внесок у розвиток естетичних поглядСЦв пСЦдростаючого поколСЦння, виникненню в нього почуття патрСЦотизму, розвиток культури.
  • реалСЦзацСЦя творчого потенцСЦалу особистостСЦ дозволяСФ знайти застосування всСЦх умСЦнь, навичок молодСЦ в якому-небудь видСЦ туризму. При цьому задовольняються СЧСЧ творчСЦ СЦнтереси.
  • органСЦзацСЦя нерегламентованого спСЦлкування учасникСЦв подорожСЦ або комунСЦкативна функцСЦя - це органСЦзацСЦя спСЦлкування молодих туристСЦв для обговорення загальних питань СЦ тим, невимушеного обмСЦну СЦнформацСЦСФю про яких-небудь подСЦСЧ, СЦнтереси й захоплення, зСЦставлення оцСЦнок, думок.
  • продуктивний вСЦдпочинок СЦ розваги або рекреативна функцСЦя максимально сприяють повноцСЦнному вСЦдпочинку молодСЦ, вСЦдновленню СЧх фСЦзичних СЦ духовних сил, органСЦзацСЦСЧ активних дозвСЦльних занять СЦ розваг у туризмСЦ, що забезпечують розмаСЧтСЦсть дСЦяльностСЦ, змСЦну вражень, позитивний емоцСЦйний настрой, зняття напруги й утоми [25, с. 119-122].

ВСЦдмСЦнною рисою молодСЦжного туризму СФ те, що молодь СФ самою невибагливою соцСЦально-демографСЦчною групою. РЗСЧ в меншому ступенСЦ цСЦкавить якСЦсть продуктСЦв СЦ рСЦвень обслуговування. Для молодСЦ необов'язковСЦ висококласнСЦ умови в туристичнСЦй поСЧздцСЦ, СЧСЧ бСЦльшою мСЦрою цСЦкавить певний рСЦвень комфорту, помСЦрнСЦ цСЦни й насичена культурно-дозвСЦльна дСЦяльнСЦсть, що вСЦдповСЦдаСФ СЧхнСЦм вСЦковим потребам.

Як ми вже вСЦдзначали, туристичний вСЦдпочинок займаСФ в наш час важливе мСЦiе в дозвСЦллСЦ молодСЦ. Ми згоднСЦ з думкою РДгоричевоСЧ В., що туризм, будучи багатоплановим видом дозвСЦлля, що сполучаСФ в собСЦ рСЦзнСЦ важливСЦ для молодСЦ функцСЦСЧ, може грати в життСЦ молодих людей основну роль у процесСЦ задоволення СЧхнСЦх потреб [20, с.41]. ПСЦдвищений СЦнтерес молодСЦ до туризму РДгоричева В. пояснюСФ вСЦдсутнСЦстю в ньому повчальностСЦ, можливСЦстю реалСЦзувати соцСЦально-культурний потенцСЦал у сприятливСЦй соцСЦально-психологСЦчнСЦй атмосферСЦ. РЖ СЦз цим не можна не погодитися. ДослСЦдження показали, що, на думку молодих людей, у туризмСЦ, як правило, вСЦдсутня параднСЦсть, формалСЦзм СЦ заорганСЦзованСЦсть, у туристичнСЦй дСЦяльностСЦ оптимально сполучаються масовСЦ й камернСЦ форми роботи. РЖнтерес молодСЦ до рСЦзних видСЦв туризму пояснюСФться тим, що кожна окрема людина може вибрати для себе ту область туристичноСЧ дСЦяльностСЦ, у якСЦй найбСЦльше можуть задовольниться його СЦнтереси. ТакСЦ види туризму, як спортивнСЦ пСЦзнавальний СФ найбСЦльш пСЦдходящими цСЦСФСЧ вСЦковий категорСЦСЧ й найбСЦльше бажаСФмоСЧ нею. У спортивному туризмСЦ переважаСФ атмосфера взаСФмопСЦдтримки й оптимСЦзму, так необхСЦднСЦ в молодому вСЦцСЦ. Для бСЦльшостСЦ молодих туристСЦв заняття спортивними й СЦншими видами туризму роблять приСФмнСЦсть СЦ радСЦсть спСЦлкування один з одним. Перевага туризму в тСЦм, що вСЦн у процесСЦ формування турСЦв зближаСФ нових людей, що СФ не частим явищем в СЦнших дозвСЦльних сферах [25, с.205].

Як вСЦдомо споживчий вибСЦр молодСЦ визначають похилостСЦ й звички СЦндивСЦда, його смаки, переваги й мотивацСЦя. ВсСЦ цСЦ характернСЦ риси дозволяють вСЦдповСЦсти на питання: чому велика кСЦлькСЦсть молодих людей щорСЦчно вСЦдправляються в подорож.

Говорячи про конкретнСЦ мотиви участСЦ молодСЦ в туристичнСЦй дСЦяльностСЦ, варто мати на увазСЦ, що ведучим СЧСЧ початком СФ прагнення змСЦстовне й цСЦкаво провести вСЦльний час.

В теперСЦшнСЦй час розгорнулась широка мережа добре обТСрунтованих молодСЦжних туристичних баз, тимчасових турбаз, кемпСЦнгСЦв СЦ туристичних станцСЦй. Завдяки великСЦй пСЦдтримцСЦ державних органСЦв, мережа туристичних баз постСЦйно розширюСФться, щоб задовольнити потреби населення. Для полегшення формальностей з заявками створенСЦ станцСЦСЧ районного та обласного масштабСЦв. Для лСЦпшого орСЦСФнтуваннСЦ створенСЦ вивСЦски туристичних маршрутСЦв. МолодСЦжнСЦ туристичнСЦ бази - це державнСЦ органСЦзацСЦСЧ з примСЦщеннями для ночСЦвлСЦ, перебування СЦ харчування, а також установи для культурноСЧ, спортивноСЧ СЦ туристичноСЧ дСЦяльностСЦ. Подача заявок СЦ СЧх роз придСЦлення гарантованСЦ прийнятими законами.

На сучасному етапСЦ розвитку туризм для багатьох краСЧн СФ провСЦдною галуззю економСЦки. РСЦзноманСЦття туристичних послуг, що пропонуються споживачам спричинило необхСЦднСЦсть виникнення певноСЧ класифСЦкацСЦСЧ видСЦв туризму.

РозрСЦзняють наступнСЦ види туризму: дСЦловий туризм; спортивно-оздоровчий туризм; хоббСЦ-туризм; пригодницький туризм; навчальнСЦ тури; релСЦгСЦйний туризм; розважальнСЦ тури; пСЦзнавальнСЦ тури; подорожСЦ для людей старшого вСЦку; молодСЦжний туризм; туризм автостопом; сСЦльський туризм; зелений туризм та СЦнше.

Ринок оздоровчого туризму досить широкий СЦ тСЦсно повтАЩязаний з використанням рекреацСЦйний ресурсСЦв. Програми таких турСЦв дуже рСЦзноманСЦтнСЦ, але СЦснують загальнСЦ специфСЦчнСЦ вимоги до СЧх органСЦзацСЦСЧ. Головною ознакою побудови таких турСЦв СФ урахування того, що приблизно половину масиву часу необхСЦдно витрачати на лСЦкувально-оздоровчСЦ процедури або заняття, а всСЦ СЦншСЦ заходи мають додатковий або супутнСЦй характер.

ХобСЦ-туризм-даСФ можливСЦсть зайнятися улюбленою справою в колСЦ однодумцСЦв або пСЦд час вСЦдпочинку або подорожСЦ (автолюбителСЦ, фСЦлателСЦсти, вболСЦвальники спортивних змагань, гурмани тощо). При формуваннСЦ таких програм необхСЦдно дотримуватись головного правила-формування групи за однорСЦднСЦстю СЦнтересСЦв та тематичноСЧ спрямованСЦстю.

Пригодницький туризм-забезпечуСФ перебування туристСЦв у привабливСЦй для них мСЦiевостСЦ СЦ зайняття незвичайною справою (полювання на верблюдах в АфрицСЦ, ловля форелСЦ в Карпатах, сходження на кратер вулкану та СЦнше). ПригодницькСЦ тури подСЦляють на 3 види: похСЦднСЦ експедицСЦСЧ; сафарСЦ-тури (мисливство, рибальство, фотомисливство та СЦнше); навколосвСЦтнСФ плавання.

СпецифСЦкою такого виду туризму СФ наявнСЦсть спецСЦального роду лСЦцензСЦй, дозволСЦв (на мисливство, рибальство, вивСЦз трофеСЧв),забезпечення гарантСЦй безпеки, що включаСФ в себе, крСЦм страхування, контрольно-порятунковСЦ служби, проходження трас маршрутСЦв та перевалСЦв у супроводСЦ квалСЦфСЦкованих СЦнструкторСЦв. Пригодницький туризм належить до елСЦтних видСЦв туризму СЦ коштуСФ досить дорого.

Спортивний туризм. Основними споживачами таких турСЦв СФ рСЦзнСЦ спортивнСЦ товариства, а основними крупними сегментами ринку спортивного туризму-любителСЦ спорту, спортсмени, туристи-похСЦдники. Головне завдання спортивного туру-забезпечити можливСЦсть протягом усього туру займатися обраним видом спорту. Головна вимога-забезпечення безпеки туристСЦв.

НавчальнСЦ тури в основному це мовнСЦ тури, а також тури з навчанням спортивним СЦграм, менеджменту або тури з пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ. ВсСЦ програми навчальних турСЦв включають в себе по 2-4 години занять у день, у першСЦй половинСЦ дня, решта часу-вСЦдпочинок, спорт, розваги. Бувають тури з СЦнтенсивною програмою навчання (20-30 годин на тиждень),тодСЦ серйознСЦ вимоги предтАЩявляються до викладачСЦв.

РелСЦгСЦйний туризм-це найдавнСЦший вид туризму. У туризмСЦ з релСЦгСЦйними цСЦлями можна окреслити такСЦ види поСЧздок:

  • паломництво-вСЦдвСЦдування святих мСЦiь з метою поклонСЦння церковним релСЦквСЦям, святиням СЦ з цСЦллю вСЦдправлення релСЦгСЦйних обрядСЦв;
  • пСЦзнавальнСЦ поСЧздки з цСЦллю знайомства з релСЦгСЦйними памтАЩятками, СЦсторСЦСФю релСЦгСЦСЧ СЦ релСЦгСЦйною культурою;
  • науковСЦ поСЧздки-поСЧздки науковцСЦв, якСЦ займаються питаннями релСЦгСЦСЧ

Дуже важливим у релСЦгСЦйному туризмСЦ СФ питання пСЦдготовки кадрСЦв, якСЦ могли б не тСЦльки показати архСЦтектурнСЦ та СЦсторичнСЦ памтАЩятки, а розкрити туристам духовнСЦсть релСЦгСЦйних цСЦнностей.

РозважальнСЦ тури-вони не довготривалСЦ (2-4 днСЦ) СЦ можуть бСЦти перСЦодичними СЦ регулярними. В РДвропСЦ дуже популярними СФ рСЦздвянСЦ тури. Програми таких турСЦв-це вСЦдвСЦдування святкових заходСЦв, концертСЦв, виставок тощо).

ПСЦзнавальнСЦ тури-мають велику кСЦлькСЦсть рСЦзновидСЦв: СЦсторичнСЦ, лСЦтературнСЦ, знайомство з живописом, балетом, оперою, з мСЦiями дСЦяльностСЦ вСЦдомих людей тощо. Це, як правило, короткотермСЦновСЦ тури. Важливим моментом таких турСЦв СФ бажанСЦсть проведення екскурсСЦй на рСЦднСЦй мовСЦ туриста, оскСЦльки переклад викривляСФ сприймання теми СЦ погСЦршуСФ якСЦсть екскурсСЦСЧ.

ПодорожСЦ для людей старшого вСЦку. За спостереженнями психоаналСЦтикСЦв, сьогоднСЦшнСФ старСЦюче поколСЦння розвинутих краСЧн-це активна, вимоглива СЦ платоспроможна категорСЦя населення, орСЦСФнтована на якСЦсне обслуговування. Програму обслуговування для цСЦСФСЧ категорСЦСЧ туристСЦв рекомендуСФться складати таким чином, щоб клСЦСФнти мали бСЦльше часу для вСЦдпочинку. ПереСЧзди з мСЦiя на мСЦiе повиннСЦ бути по можливостСЦ короткочасними. При розмСЦщеннСЦ варто надавати перевагу невеликим, не дуже модним готелям з хорошим сервСЦсом.

Отже, ознайомившись загалом з рСЦзноманСЦтними видами туризму, я бСЦльш детально зупинюсь на спортивно-оздоровчому, оскСЦльки саме цей вид туризму я вважаю найперспективнСЦшим саме для нашого регСЦону, а також пропоную керСЦвництву спорткомплексу тАЮКаштантАЭ придСЦлити значну увагу органСЦзацСЦСЧ туристичних походСЦв для молодСЦ по нашСЦй унСЦкальнСЦй мСЦiевостСЦ.

Спортивно-оздоровчий туризм передбачаСФ подолання маршруту активним способом, тобто без використання транспортних засобСЦв, покладаючись лише на "аснСЦ сили, реалСЦзуючи вмСЦння СЦ навички пересування пСЦшки, на лижах, плавання на плотах СЦ човнах, СЧзди на велосипедСЦ тощо.

Метою активного туризму СФ:

  • оздоровлення, вСЦдновлення сил, полСЦпшення медико-фСЦзСЦологСЦчних даних за допомогою змСЦни форм дСЦяльностСЦ, дозованого руху, рацСЦонального харчування, нервового розвантаження, пСЦдвищення адаптацСЦСЧ до незвичних умов;
  • вдосконалення загальноСЧ СЦ спецСЦальноСЧ фСЦзичноСЧ пСЦдготовки, виробленнСЦ витривалостСЦ, спритностСЦ, сили, рСЦвноваги;
  • надання практичних навичок у доланнСЦ перешкод, оволодСЦння технСЦкою пересування пСЦшки, на лижах, СЧзди на велосипедСЦ, греблСЦ;
  • психСЦчному вдосконаленнСЦ та емоцСЦйному збагаченнСЦ внутрСЦшнього свСЦту людини, вихованнСЦ рСЦшучостСЦ, смСЦливостСЦ, впевненостСЦ в собСЦ, вСЦдповСЦдальностСЦ;
  • розширення краСФзнавчого кругозору, вдосконалення навчально-методичноСЧ пСЦдготовки, поповненнСЦ знань з географСЦСЧ, бСЦологСЦСЧ, СЦсторСЦСЧ, етнографСЦСЧ СЦ культури;
  • засвоСФння теоретичних основ органСЦзацСЦСЧ СЦ проведення походСЦв, розробки маршрутСЦв, планування роботи туристських гурткСЦв;
  • набуття спортивного досвСЦду для участСЦ в походах СЦ керСЦвництва походами рСЦзного рСЦвня складностСЦ, одержання спортивних розрядСЦв СЦ знань, пСЦдвищення майстерностСЦ та СЦнструментальноСЧ пСЦдготовки.

До спортивно-оздоровчого туризму найчастСЦше вСЦдносять такСЦ найпоширенСЦшСЦ види активного туризму: пСЦшохСЦдний, гСЦрський, лижний, водний (сплав СЦ гребля на плотах СЦ човнах),велосипедний.

БСЦльшСЦсть молодСЦ волСЦють проводити своСФ дозвСЦлля разом СЦз друзями (90%). При виборСЦ туристичного продукту 70% звертають увагу на пропонованСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи. Переваги молодих людей виглядають у такий спосСЦб:90% вибирають розважальнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи, 60% - спортивнСЦ, 45% - пСЦзнавальнСЦ, 60% - екскурсСЦйнСЦ, 60% - пригодницько-СЦгровСЦ. 90% опитаних хотСЦли б брати участь у пропонованих анСЦмацСЦйних програмах.60% у спортивних, 90% у розважальних, 60% у пСЦзнавальних, 85% в екскурсСЦйних, 75% у пригодницько-СЦгрових, 45% хотСЦли б зробити туристичнСЦ пСЦшСЦ походи.

Розробляючи проект анСЦмацСЦйноСЧ програми треба враховувати, що панування в дозвСЦллСЦ емоцСЦй СЦ пСЦдпорядкування радостям, розвагам, як СЦнтелекту, так СЦ волею продиктовано основним призначенням "дозвСЦльних» занять дати парубку фСЦзСЦологСЦчно, психологСЦчно вСЦдпочити, розрядитися, вСЦдключитися вСЦд роботи й побутових проблем. Активно вСЦдпочивати дозволяють рСЦзноманСЦтнСЦ перемикання з обов'язкових справ на необов'язковСЦ, СЦз серйозних на веселСЦ, з розумового навантаження на фСЦзичну, з пСЦзнання на розвагу, з пасивного вСЦдпочинку на активний. РЖ, навпаки, необхСЦдно опиратися на типовСЦ для культурно-дозвСЦльних установ "схеми перемикань» СЦ способи емоцСЦйноСЧ й СЦншоСЧ розрядки, це маСФ психофСЦзСЦологСЦчну цСЦннСЦсть для рСЦзних людей.

Створюючи рСЦзнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи для молодих людей, чергуючи заняття СЦ вСЦльний час, треба дотримувати тимчасових, енергетичних СЦ СЦнших лСЦмСЦтСЦв, обмСЦрковуючи певний набСЦр перемикань СЦз одного заняття на СЦнше. Порушення мСЦри в будь-якому видСЦ дСЦяльностСЦ (концерти, СЦгри, свята й т.д.) перетворюСФ СЧСЧ в стомлюючу, а значить СЦ неугодну для вСЦдпочинку. Отже: багато гарного - теж погано, адже не завжди чим яскравСЦше, тим краще, тут теж СФ своСЧ границСЦ, коли захСЦд стаСФ стомлюючим СЦ навСЦть починаСФ дратувати.


1.3. АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ, анСЦмацСЦйнСЦ послуги в молодСЦжному туризмСЦ СЦ СЧх застосування


АнСЦматорами називають фахСЦвцСЦв СЦз органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля на туристських пСЦдприСФмствах, в санаторно-курортних та СЦнших оздоровчих установах. НайчастСЦше, вимовивши слово "анСЦматор" , вСЦдразу пояснюють: "масовик-витСЦвник" . Проте сучасне поняття анСЦмацСЦСЧ кСЦлька ширше.

АнСЦмацСЦя у туризмСЦ сприймаСФться як дСЦяльнСЦсть з розробки надання спецСЦальних програм проведення вСЦльного часу. АнСЦмацСЦйнСЦ програми включають спортивнСЦ СЦгри та змагання, танцювальнСЦ вечора, карнавали, гри, хобСЦ, заняття, що входять до сферу духовних СЦнтересСЦв. Отже, туристичний анСЦматор - фахСЦвець, займаСФться розробкою СЦндивСЦдуальних СЦ колективних анСЦмацСЦйних програм.

ПСЦд анСЦмацСЦйноСЧ програмою ми розумСЦСФмо об'СФднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фСЦзкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пСЦзнавальних СЦ аматорських занять.

КрСЦм поняття "анСЦмацСЦйна програма" часто використовуСФться поняття "анСЦмацСЦйне захСЦд" , яке СФ складовою частиною анСЦмацСЦйноСЧ програми. Наприклад, коли ми складаСФмо анСЦмацСЦйну програму на день, вона включаСФ кСЦлька анСЦмацСЦйних заходСЦв: спортивнСЦ змагання, вечСЦрню розважальну програму, гри на пляжСЦ тощо.

Таким чином, анСЦмацСЦйнСЦ програми створюються анСЦматорами для розваги гостей, вСЦдновлення (рекреацСЦСЧ) здоров'я.

Однак цСЦкаво, що одне й та програма може викликати в одних людей позитивнСЦ емоцСЦСЧ, а й у СЦнших - протилежнСЦ. Процес сприймання запропонованих анСЦмацСЦйних програм залежить вСЦд багатьох чинникСЦв:

  • вСЦку учасникСЦв чи глядачСЦв;
  • рСЦвня освСЦченостСЦ;
  • статСЦ;
  • етнСЦчну приналежнСЦсть;
  • настроСЧ на даний момент реалСЦзацСЦСЧ даноСЧ програми розвитку й т.д.

Саме тому важливо диференцСЦювати споживачСЦв даних послуг заздалегСЦдь, мати у запасСЦ кСЦлька рСЦзних програм чи заходСЦв, щоб задовольнити рСЦзнСЦ смаки. З СЦншого боку, необхСЦдно змСЦцнення матерСЦально-технСЦчноСЧ бази анСЦмацСЦйних служб на туристських пСЦдприСФмствах.

Для здобуття права анСЦмацСЦйнСЦ програми справдСЦ цСЦкавими, необхСЦдно СЧх правильно органСЦзувати. ОрганСЦзаторська дСЦяльнСЦсть припускаСФ наявнСЦсть у фахСЦвцСЦв вмСЦння розподСЦлити роботу, персонально визначити обов'язки, правничий та вСЦдповСЦдальнСЦсть, встановлювати час виконання, розробляти систему контролю над виконанням прийнятих рСЦшень, вести справи те щоб побачити й вирСЦшувати корСЦннСЦ запитання у найближчСЦй перспективСЦ.

ОрганСЦзацСЦя покликана забезпечувати оптимальне взаСФмодСЦя всСЦСФСЧ анСЦмацСЦйноСЧ команди, то СФ узгодженСЦсть, супСЦдряднСЦсть СЦ координацСЦю всСЦх СЧСЧ структурних елементСЦв. ОрганСЦзацСЦя анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ як частину технологСЦчного процесу вимагаСФ суворого дотримання повноСЧ професСЦйноСЧ самостСЦйностСЦ всСЦх фахСЦвцСЦв СЦ водночас всебСЦчного розвитку з СЧх активностСЦ СЦ СЦнСЦцСЦативи у межах конкретних завдань своСЧх структурних пСЦдроздСЦлСЦв.

Як правило, таких структурних пСЦдроздСЦлСЦв кСЦлька.

У кожного органСЦзатора на нивСЦ дСЦяльностСЦ:

  • ОрганСЦзатор спортивно-оздоровчоСЧ дСЦяльностСЦ вСЦдповСЦдаСФ ранкову гСЦмнастику, заняття аеробСЦкою, заняття в басейнах СЦ море, рухливСЦ СЦгри, змагання СЦ свята;
  • ОрганСЦзатор розважальних програм займаСФться й розробкою iенарСЦСЧв, пСЦдготовкою та проведення рСЦзноманСЦтних культурно-дозвСЦльних заходСЦв;
  • ОрганСЦзатор роботи з дСЦтьми займаСФться дитячими заходами;
  • ОрганСЦзатор туристсько-екскурсСЦйноСЧ роботи комплектуСФ групи для екскурсСЦй, пСЦдбираСФ екскурсоводСЦв тощо.;
  • Менеджер анСЦмацСЦйноСЧ служби органСЦзовуСФ й координуСФ роботу всСЦх вСЦддСЦлСЦв.

Часто до обов'язкСЦв менеджера на вСЦтчизняних украСЧнських пСЦдприСФмствах належить рСЦшення комерцСЦйних питань, питань органСЦзацСЦСЧ рекламноСЧ кампанСЦСЧ уряду й багатьох СЦнших, що, звСЦсно, вСЦддзеркалюСФться в ролСЦ роботи.

К жалю, деякСЦ туристськСЦ СЦ лСЦкувально-профСЦлактичнСЦ установи можуть дозволити собСЦ створення повноцСЦнноСЧ анСЦмацСЦйноСЧ служби. У бСЦльшостСЦ з них одну чи двСЦ людини визначають все вСЦддСЦли анСЦмацСЦйноСЧ служби вСЦдразу: якСЦ й спСЦвають, СЦ танцюють, СЦ спортивнСЦ змагання проводять, СЦ себе рекламують з мСЦiевого радСЦо та т.д. При цьому викликають у у "асного керСЦвництва, що тужить про анСЦмацСЦСЧ "буде не гСЦрший, нСЦж у ТуреччинСЦ" , виплачуючи мСЦнСЦмальну зарплату таки своСЧм працСЦвникам.

Така органСЦзацСЦя працСЦ сучасних туристських установах вже неприйнятна, СЦ кожному грамотному менеджеру зрозумСЦло. Характерними рисами сучасноСЧ анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ СФ високий рСЦвень культурно-технСЦчноСЧ оснащеностСЦ, використання сучасних анСЦмацСЦйних технологСЦй, форм СЦ методСЦв органСЦзацСЦСЧ та високий художнСЦй рСЦвень.

ЯкСЦсть анСЦмацСЦйноСЧ програми пов'язано, зазвичай, з цСЦкавими режисерськими знахСЦдками, багатим арсеналом iенографСЦчних, музичних, пластичних, мовних, свСЦтлотехнСЦчних прийомСЦв у розробцСЦ й реалСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм.

ЗвСЦдси логСЦчно випливаСФ проблема професСЦоналСЦзму анСЦматорСЦв всСЦх рСЦвнСЦв. СучаснСЦ украСЧнськСЦ клуби, центри, готелю, спецСЦалСЦзованСЦ парки СЦ турбази гостро потребують органСЦзаторСЦв дозвСЦлля, якСЦ мають вмСЦти планувати його, спСЦлкуватися СЦз людьми, пропонувати споживачевСЦ великий вибСЦр цСЦкавих, захоплюючих анСЦмацСЦйних програм.

Туристська анСЦмацСЦя - це туристська послуга, при наданнСЦ якоСЧ турист утягуСФться в активну дСЦю. Заснована на особистих контактах анСЦматора з туристами, на спСЦльному долСЦ СЧх у розвагах, пропонованих анСЦмацСЦйною програмою туристичного комплексу. Це рСЦзновид туристичноСЧ дСЦяльностСЦ, здСЦйснюваноСЧ в туристичному комплексСЦ, готелСЦ, круСЧзному теплоходСЦ, поСЧздСЦ, що утягуСФ туристСЦв у рСЦзноманСЦтнСЦ заходи через участь у спецСЦально розроблених програмах дозвСЦлля [11, с.52].

Туристська анСЦмацСЦя - це найважливСЦша частина сукупноСЧ дСЦяльностСЦ на туристському пСЦдприСФмствСЦ, найважливСЦша частина туристичного продукту. КСЦнцевою метою туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ СФ задоволенСЦсть туриста вСЦдпочинком - його гарний настрСЦй, позитивнСЦ враження, вСЦдновлення моральних СЦ фСЦзичних сил. У цьому полягають найважливСЦшСЦ рекреацСЦйнСЦ функцСЦСЧ туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ [10, с.8].

Передумовами виникнення туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ СФ негативнСЦ наслСЦдки СЦндустрСЦалСЦзацСЦСЧ й урбанСЦзацСЦСЧ (рисунок 1.1).

НаслСЦдком швидкого технСЦчного розвитку (СЦндустрСЦалСЦзацСЦСЧ) СФ такСЦ фактори, як повсюдне технСЦчне оточення й екологСЦчне забруднення, монотоннСЦсть працСЦ, фСЦзична й психологСЦчна стомлюванСЦсть, недостача часу й сил на творчСЦсть СЦ улюблену справу (хобСЦ).

















Рисунок 1.1. Передумови виникнення туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ


УрбанСЦзацСЦя також створила рСЦзнСЦ негативнСЦ наслСЦдки: пСЦдвищену щСЦльнСЦсть мСЦського населення, збСЦльшенСЦ життСФвСЦ навантаження, утома вСЦд множинних випадкових (анонСЦмних) людських контактСЦв у мСЦському середовищСЦ.

РеакцСЦСФю на цСЦ негативнСЦ наслСЦдки СФ бажання виСЧхати з мСЦста на чисту природу, доторкнутися до духовних цСЦнностей (СЦсторСЦСЧ, культурСЦ, мистецтву), рСЦзноманСЦтити життСФвСЦ враження, усунути фСЦзичну й психологСЦчну утому, пСЦзнати нове, нових людей, знайти й виявити себе в спСЦлкуваннСЦ з ними, побувати у дружньому колСЦ в обстановцСЦ вСЦдпочинку й розваг. РЖ як наслСЦдок цього - пСЦдвищений попит на такСЦ туристськСЦ послуги, як рСЦзнСЦ види спортивно-самодСЦяльного туризму, хобСЦ-тури, екологСЦчнСЦ природоорСЦСФнтованСЦ тури, ексурсСЦйно-розважальнСЦ маршрути, спортивно-розважальнСЦ й лСЦкувально-вСЦдбудовнСЦ послуги.

Таким чином, змСЦна укладу, стилю життя сучасного парубка, характеру СЧСЧ трудовоСЧ й навчальноСЧ дСЦяльностСЦ у зв'язку з СЦндустрСЦалСЦзацСЦСФю й урбанСЦзацСЦСФю привело до змСЦни СЧСЧ потреб у вСЦдпочинку й вСЦдповСЦдно до змСЦни змСЦсту туристського продукту. Тепер крСЦм розмСЦщення й харчування вСЦн став включати й СЦншСЦ елементи, спрямованСЦ на задоволення потреб у розвагах, веселому проведеннСЦ дозвСЦлля, в емоцСЦйному розвантаженнСЦ. У побутСЦ туристськоСЧ дСЦяльностСЦ й термСЦнологСЦСЧ готельного обслуговування виникло поняття "туристська анСЦмацСЦя» - вид дСЦяльностСЦ, спрямованоСЧ на задоволення анСЦмацСЦйних потреб туриста.

ПростСЦ форми анСЦмацСЦСЧ завжди були обмеженою частиною туристськоСЧ дСЦяльностСЦ й туристичного продукту, але масовим, СЦндустрСЦальним явищем туристична анСЦмацСЦя стаСФ в 1970-СЦ роки в результатСЦ збСЦльшення споживчого попиту на рСЦзноманСЦтнСЦ туристичнСЦ продукти й послуги в рСЦзних краСЧнах, а також у результатСЦ вСЦдгуку туристичних пСЦдприСФмств на попит.

ТехнСЦко-технологСЦчний прогрес дозволяв створити необхСЦдне матерСЦально-технСЦчне оснащення анСЦмацСЦйних програм. У цСЦ роки вже бСЦльшСЦсть захСЦдних туристСЦв не залучали тури й програми подорожей, що пропонують тСЦльки проживання, харчування й деякий набСЦр екскурсСЦй. Виникла необхСЦднСЦсть у розробцСЦ новоСЧ фСЦлософСЦСЧ рекреацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в туристичних комплексах СЦ готелях (вСЦд курортних до дСЦлових СЦ конгресних), у розмаСЧтостСЦ форм СЦ програм. Харчування як послуга, наприклад, прийняло наступнСЦ види: дСЦСФтичне харчування, харчування плюс медичний контроль, готування СЧжСЦ за участю туриста, лСЦкувальне харчування, дегустацСЦя блюд, вин, свята пива й СЦн.

У практицСЦ анСЦмацСЦйноСЧ справи для цСЦльового конструювання анСЦмацСЦйних програм можна видСЦлити наступнСЦ функцСЦСЧ туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ:

  • адаптацСЦйну, що дозволяСФ перейти вСЦд повсякденноСЧ обстановки до вСЦльноСЧ, дозвСЦльноСЧ;
  • компенсацСЦйноСЧ, звСЦльняючоСЧ людини вСЦд фСЦзичноСЧ й психСЦчноСЧ утоми повсякденного життя;
  • стабСЦлСЦзуючу, що створюСФ позитивнСЦ емоцСЦСЧ й стимулюСФ психСЦчну стабСЦльнСЦсть;
  • оздоровчу, спрямовану на вСЦдновлення розвиток фСЦзичних сил людини, ослаблених у повсякденному трудовому життСЦ;
  • СЦнформацСЦйну, що дозволяСФ одержати нову СЦнформацСЦю про краСЧну, регСЦон, людей СЦ т.д.;
  • освСЦтню, що дозволяСФ придбати й закрСЦпити в результатСЦ яскравих вражень новСЦ знання про навколишнСЦй свСЦт;
  • що вдосконалюСФ, що приносить СЦнтелектуальне й фСЦзичне вдосконалення;
  • рекламну, що даСФ можливСЦсть через анСЦмацСЦйнСЦ програми зробити туриста носСЦСФм реклами про краСЧну, регСЦон, туристичний комплекс, готель, туристичну фСЦрму [10, с.20-21].

Така розмаСЧтСЦсть функцСЦй туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ обумовило й рСЦзноманСЦття видСЦв анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, а також СЦ бСЦльший рСЦзновид анСЦмацСЦйних програм СЦ заходСЦв.

Розходження понять "анСЦмацСЦя», "рекреацСЦйна анСЦмацСЦя», "готельна анСЦмацСЦя», "туристська анСЦмацСЦя» пов'язано з рСЦзноманСЦттям СЦснуючих форм СЦ програм дозвСЦльноСЧ анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Тут ми будемо говорити про туристську рекреацСЦйну й готельну анСЦмацСЦю для молодСЦ, тому розмежуСФмо цСЦ поняття.

РекреацСЦйна анСЦмацСЦя - вид дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ, спрямованоСЧ на вСЦдновлення духовних СЦ фСЦзичних сил людини. Програми, реалСЦзованСЦ з рекреацСЦйними цСЦлями, можуть проводиться як туристськими пСЦдприСФмствами з туристами й гостями, так СЦ дозвСЦльними установами з мСЦiевими жителями. Це надаСФ право затверджувати, що поняття "рекреацСЦйна анСЦмацСЦя» ширше, нСЦж поняття "туристська анСЦмацСЦя» СЦ "готельна анСЦмацСЦя».

Туристська й готельна анСЦмацСЦСЧ тСЦсно пов'язанСЦ з рекреацСЦйноСЧ, тому що головна роль анСЦмацСЦйних програм як у готелях, туристичних комплексах, СЦ санаторСЦях, так СЦ в спецСЦалСЦзованих анСЦмацСЦйних турах полягаСФ в оздоровленнСЦ вСЦдпочиваючих, вСЦдволСЦкання СЧх вСЦд повсякденних турбот, у пСЦдвищеннСЦ настрою, тобто у вСЦдновленнСЦ життСФвих сил СЦ енергСЦСЧ.

Туристська анСЦмацСЦя - це туристська послуга, при наданнСЦ якоСЧ турист утягуСФться в активну дСЦю. При пСЦдготовцСЦ анСЦмацСЦйних програм ураховуються такСЦ особливостСЦ туристСЦв, як пСЦдлога, вСЦк, нацСЦональнСЦсть, а також активнСЦсть участСЦ туристСЦв.

ГаранСЦн Н.РЖ. пСЦдроздСЦляСФ туристську анСЦмацСЦю на три основних типи по важливостСЦ, прСЦоритетностСЦ й обсягу анСЦмацСЦйних програм у загальнСЦй програмСЦ подорожСЦ (у туристичнСЦ продуктСЦ):

  1. Перший тип. АнСЦмацСЦйнСЦ туристськСЦ маршрути - цСЦльовСЦ туристичнСЦ поСЧздки заради однСЦСФСЧ анСЦмацСЦйноСЧ програми, або безперервний анСЦмацСЦйний процес, розгорнутий у просторСЦ у формСЦ подорожСЦ, переСЧзду вСЦд однСЦСФСЧ анСЦмацСЦйноСЧ послуги (програми) до СЦнший, якСЦ надаються в рСЦзних географСЦчних крапках. Така анСЦмацСЦйна програма СФ цСЦльовий, прСЦоритетноСЧ й домСЦнуючоСЧ в туристичнСЦ пакетСЦ послуг не тСЦльки по фСЦзичному обсязСЦ, але й по змСЦсту, що стимулюСФ щиросердечнСЦ сили. До таких анСЦмацСЦйних програм ставляться: культурно-пСЦзнавальнСЦ й тематичнСЦ, фольклорнСЦ й лСЦтературнСЦ, музичнСЦ й театральнСЦ, науковСЦ, фестивальнСЦ, карнавальнСЦ й спортивнСЦ.
  2. Другий тип. ДодатковСЦ анСЦмацСЦйнСЦ послуги в технологСЦчних перервах - програми, призначенСЦ для "пСЦдтримки» основних туристських послуг, обговорених у туристичному пакетСЦ, СЦ дСЦючСЦ в обставинах, обумовлених переСЧздами, затримками в шляху й у випадках непогоди (при органСЦзацСЦСЧ спортивних СЦ самодСЦяльних турСЦв, на пляжних курортах) СЦ т.д.
  3. ТретСЦй тип. Готельна анСЦмацСЦя - комплексна рекреацСЦйна послуга, заснована на особистих людських контактах туристичного анСЦматора з туристом СЦ спСЦльною участю в розвагах, пропонованих анСЦмацСЦйною програмою туристичного комплексу [10, с.22-25].

З погляду системного пСЦдходу туристська анСЦмацСЦя - це задоволення специфСЦчних туристських потреб у спСЦлкуваннСЦ, русСЦ, культурСЦ, творчостСЦ, приСФмному проводженнСЦ, розвазСЦ. ВсСЦ цСЦ потреби "астивСЦ молодСЦ, отже, молодСЦжному туризму просто необхСЦднСЦ наступнСЦ види анСЦмацСЦСЧ, що задовольняють СЧхнСЦ потреби:

  • анСЦмацСЦя в русСЦ - задовольняСФ потреба парубка в русСЦ, що сполучаСФться СЦз задоволенням СЦ приСФмними переживаннями;
  • анСЦмацСЦя через переживання - задовольняСФ потреба у вСЦдчуттСЦ нового, невСЦдомого, несподСЦваного при спСЦлкуваннСЦ, вСЦдкриттях, а також при подоланнСЦ труднощСЦв;
  • культурна анСЦмацСЦя - задовольнять потребу молодСЦ в духовному розвитку особистостСЦ через прилучення до культурно-СЦсторичних пам'ятникСЦв СЦ сучасних зразкСЦв культури краСЧни, регСЦону, народу, нацСЦСЧ;
  • творча анСЦмацСЦя - задовольняСФ потребу молодих людей у творчостСЦ, демонстрацСЦСЧ своСЧх творчих здатностей СЦ встановленнСЦ контактСЦв СЦз близькими за духом людьми через спСЦльну творчСЦсть;
  • анСЦмацСЦя через спСЦлкування - задовольняСФ потреби в спСЦлкуваннСЦ з новими, цСЦкавими людьми, у вСЦдкриттСЦ внутрСЦшнього миру людей СЦ пСЦзнаннСЦ себе через спСЦлкування.

РеальнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ програми носять найчастСЦше комплексний характер, а перерахованСЦ види анСЦмацСЦСЧ СФ складовими елементами цих програм.

АнСЦмацСЦйнСЦ програми одночасно СЦз чисто розважальними заходами включають рСЦзноманСЦтнСЦ спортивнСЦ СЦгри, вправи й змагання. Таке сполучення робить цСЦ програми бСЦльше насиченими, цСЦкавого й корисними для змСЦцнення, вСЦдновлення здоров'я, тому у взаСФмозв'язку туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ й спорту найчастСЦше й досягаСФться найбСЦльший вСЦдновно-оздоровчий ефект.

АнСЦмацСЦйнСЦ програми протягом усього перСЦоду перебування туриста в отеленнСЦ повиннСЦ забезпечити йому повну задоволенСЦсть (вСЦдчуття виконання бажання, мрСЦСЧ, досягнення мети подорожСЦ).

При органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм необхСЦдно враховувати особливостСЦ, "астивим рСЦзним вСЦковим категорСЦям вСЦдпочиваючих на туристських об'СФктах. Молодь - дуже активний народ, СЦ головне для них - провести свСЦй вСЦдпочинок максимально весело й цСЦкаво. До даного перСЦоду життя юнака й дСЦвчини стають фСЦзично зрСЦлими, формуються СЧхнСЦ характери й свСЦтогляду. Основними видами дСЦяльностСЦ цього перСЦоду СФ навчання й продуктивна праця, якСЦ вимагають великоСЧ напруги сил. Але енергСЦСЧ в цьому вСЦцСЦ не займати, тому в дозвСЦльну програму для молодих людей можна включати: КВК (клуб веселих та кмСЦтливих), вечори й дискотеки, фестивалСЦ й шоу, аукцСЦони, ярмарки, спартакСЦади, олСЦмпСЦади й диспути, театральнСЦ подання, а також рСЦзнСЦ СЦгри.

АнСЦмацСЦйна дСЦяльнСЦсть на туристському пСЦдприСФмствСЦ повинна бути ретельно спланованоСЧ, регламентованоСЧ й органСЦзованоСЧ як фСЦнансово, так СЦ методично.

СтратегСЦчне планування в анСЦмацСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ, на думку Курило Л. В. пов'язане з рСЦшенням таких завдань, як:

  • розробка анСЦмацСЦйноСЧ стратегСЦСЧ й концепцСЦСЧ туристського комплексу, погоджених з його маркетинговою стратегСЦСФю;
  • розробка типових анСЦмацСЦйних програм СЦ алгоритмСЦв (методик) СЧхньоСЧ адаптацСЦСЧ до реальних груп СЦ туристСЦв;
  • аналСЦз факторСЦв, що впливають на повноту й ефективнСЦсть здСЦйснення менеджменту й на кон'юнктуру готельного ринку району, регСЦону, краСЧни з погляду анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ;
  • участь у формуваннСЦ цСЦновоСЧ полСЦтики з урахуванням комплексу питань анСЦмацСЦйних послуг СЦ анСЦмацСЦйного менеджменту туристського комплексу;
  • довгострокове й короткострокове планування анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, включення в бСЦзнес-план туристського комплексу заходСЦв щодо СЧСЧ вдосконалювання, [35, с. 60-64].

ПершСЦ два завдання СФ основними.

СтратегСЦя анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ визначаСФться стратегСЦчним баченням СЦ мСЦсСЦСФю туристського готельного комплексу. АнСЦмацСЦйний готельний пСЦдроздСЦл повинне мати своСЧ мети (короткострокового й довгостроковСЦ) СЦ завдання для досягнення загальноСЧ мети готельного пСЦдприСФмства - успСЦшного функцСЦонування на ринку сфери обслуговування. Виконання цих приватних цСЦлей СЦ завдань веде до загальноСЧ зацСЦкавленостСЦ в результатах роботи всього пСЦдприСФмства.

Створення стратегСЦСЧ - глибокий, творчий, азартний процес. Це особливо стосуСФться анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Тут важко дати твердСЦ рекомендацСЦСЧ СЦз планування й формулювання концепцСЦСЧ. Назвемо лише тСЦ елементи корпоративноСЧ готельноСЧ фСЦлософСЦСЧ, якСЦ можна використати при створеннСЦ концепцСЦСЧ анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ конкретного пСЦдприСФмства сфери гостинностСЦ:

  • використання кожноСЧ можливостСЦ, щоб розбудити гостей до активного життя, привести СЧх у захват, додати СЧм задоволення, познайомити один з одним, щоб вони з перших хвилин перебування в отеленнСЦ вСЦдчули себе комфортно, забезпечити СЧм приСФмний, що запам'ятовуСФться вСЦдпочинок, створити сСЦмейну атмосферу радостСЦ й дружби.
  • створення розслаблюючоСЧ обстановки.
  • територСЦальне розосередження анСЦмацСЦйних програм (гостСЦ не повиннСЦ випробовувати перешкод вСЦд розваг СЦнших).
  • наявнСЦсть ексклюзивноСЧ анСЦмацСЦСЧ, попереднСФ анонсування й запрошення гостей.
  • дотримання високого СФдиного стандарту: кожний гСЦсть обслуговуСФться однаково.
  • створення умов для необмеженоСЧ волСЦ проведення вСЦдпустки з найменшою кСЦлькСЦстю правил.
  • використання у всьому СФдиного дизайну й унСЦформи.

У готельнСЦй анСЦмацСЦйнСЦй концепцСЦСЧ повиннСЦ бути сформульованСЦ основнСЦ вимоги до побудови програм. Як базовСЦ вимоги можна визначити наступнСЦ:

  • Програмами повиннСЦ бути охопленСЦ всСЦ способи дозвСЦлля.
  • РеалСЦзацСЦя програми повинна перевершити очСЦкування гостей.
  • Програми повиннСЦ забезпечити розслаблюючу, приСФмну обстановку.
  • ЩорСЦчно програми повиннСЦ змСЦнюватися для задоволення зростаючого бажання й очСЦкування гостей, особливо завсСЦдникСЦв.
  • Для досягнення адаптивностСЦ необхСЦдно забезпечити баланс мСЦж стандартизацСЦСФю (загальними елементами) програми СЦ СЧСЧ неповторнСЦстю (ексклюзивними елементами).
  • Програма кожного дня повинна мСЦстити сюрприз, СЦнтригу, пропонувати одночасно 3-4 заходу й вСЦдповСЦдати рСЦзним бажанням СЦ СЦнтересам.
  • Програма повинна бути ненав'язливоСЧ, а захоплюючоСЧ.

Немаловажне значення в концепцСЦСЧ анСЦмацСЦСЧ займаСФ проходження СФдиному стандартному фСЦрмовому стилю. ФСЦрмовий стиль повинен бути присутнСЦм у всСЦх сферах дСЦяльностСЦ туристського комплексу й у тому числСЦ в анСЦмацСЦйних послугах.

Отже можна зробити висновки по першому роздСЦлу дипломноСЧ роботи.

Сфера молодСЦжного дозвСЦлля маСФ своСЧ особливостСЦ. ДозвСЦлля молодСЦ СЦстотно вСЦдрСЦзняСФться вСЦд дозвСЦлля СЦнших вСЦкових груп у силу його специфСЦчних духовних СЦ фСЦзичних потреб СЦ "астивих СЧй соцСЦально психологСЦчних особливостей. До таких особливостей можна вСЦднести пСЦдвищену емоцСЦйну, фСЦзичну рухливСЦсть, динамСЦчну змСЦну настроСЧв, зорову й СЦнтелектуальну сприйнятливСЦсть. Молодих людей тягне до себе все нове, невСЦдоме. До специфСЦчних рис молодостСЦ ставиться перевага в неСЧ пошуковоСЧ активностСЦ. СьогоднСЦ, через пСЦднесення духовних потреб молодих, росту рСЦвня СЧхнього утворення, культури, найбСЦльш характерною особливСЦстю молодСЦжного дозвСЦлля СФ зростання в ньому частки духовних форм СЦ способСЦв проведення вСЦльного часу, що з'СФднують розважальнСЦсть, насиченСЦсть СЦнформацСЦСФю, можливСЦсть творчостСЦ й пСЦзнання нового. Молодь активна, динамСЦчна й звикла до активного вСЦдпочинку й необхСЦдно розробляти такСЦ анСЦмацСЦйнСЦ програми, якСЦ б утягували молодь у рСЦзнСЦ види соцСЦально-культурноСЧ активностСЦ. Але проблема в тому що, при органСЦзацСЦСЧ молодСЦжних турСЦв не завжди придСЦляСФться належна увага саме змСЦсту цих програм. Не проробленСЦ вСЦдповСЦднСЦ методики органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм. Це робить турСЦв менш привабливими, або спонукуСФ молодь самостСЦйно органСЦзовувати своСФ дозвСЦлля, не завжди з користю. АнСЦмацСЦя у туризмСЦ сприймаСФться як дСЦяльнСЦсть з розробки надання спецСЦальних програм проведення вСЦльного часу. АнСЦмацСЦйнСЦ програми включають спортивнСЦ СЦгри та змагання, танцювальнСЦ вечора, карнавали, гри, хобСЦ, заняття, що входять до сферу духовних СЦнтересСЦв. Отже, туристичний анСЦматор - фахСЦвець, займаСФться розробкою СЦндивСЦдуальних СЦ колективних анСЦмацСЦйних програм. ПСЦд анСЦмацСЦйноСЧ програмою ми розумСЦСФмо об'СФднаний загальною метою чи задумом план проведення туристських, фСЦзкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пСЦзнавальних СЦ аматорських занять. КрСЦм поняття "анСЦмацСЦйна програма" часто використовуСФться поняття "анСЦмацСЦйне захСЦд" , яке СФ складовою частиною анСЦмацСЦйноСЧ програми. Наприклад, коли ми складаСФмо анСЦмацСЦйну програму на день, вона включаСФ кСЦлька анСЦмацСЦйних заходСЦв: спортивнСЦ змагання, вечСЦрню розважальну програму, гри на пляжСЦ тощо. ЯкСЦсть анСЦмацСЦйноСЧ програми пов'язано, зазвичай, з цСЦкавими режисерськими знахСЦдками, багатим арсеналом iенографСЦчних, музичних, пластичних, мовних, свСЦтлотехнСЦчних прийомСЦв у розробцСЦ й реалСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм. Туристська анСЦмацСЦя - це туристська послуга, при наданнСЦ якоСЧ турист утягуСФться в активну дСЦю. Заснована на особистих контактах анСЦматора з туристами, на спСЦльному долСЦ СЧх у розвагах, пропонованих анСЦмацСЦйною програмою туристичного комплексу. Це рСЦзновид туристичноСЧ дСЦяльностСЦ, здСЦйснюваноСЧ в туристичному комплексСЦ, готелСЦ, круСЧзному теплоходСЦ, поСЧздСЦ, що утягуСФ туристСЦв у рСЦзноманСЦтнСЦ заходи через участь у спецСЦально розроблених програмах дозвСЦлля. Туристська анСЦмацСЦя - це найважливСЦша частина сукупноСЧ дСЦяльностСЦ на туристському пСЦдприСФмствСЦ, найважливСЦша частина туристичного продукту. КСЦнцевою метою туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ СФ задоволенСЦсть туриста вСЦдпочинком - його гарний настрСЦй, позитивнСЦ враження, вСЦдновлення моральних СЦ фСЦзичних сил. У цьому полягають найважливСЦшСЦ рекреацСЦйнСЦ функцСЦСЧ туристськоСЧ анСЦмацСЦСЧ. АнСЦмацСЦйнСЦ програми протягом усього перСЦоду перебування туриста в отеленнСЦ повиннСЦ забезпечити йому повну задоволенСЦсть (вСЦдчуття виконання бажання, мрСЦСЧ, досягнення мети подорожСЦ). При органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм необхСЦдно враховувати особливостСЦ, "астивим рСЦзним вСЦковим категорСЦям вСЦдпочиваючих на туристських об'СФктах. Молодь - дуже активний народ, СЦ головне для них - провести свСЦй вСЦдпочинок максимально весело й цСЦкаво. До даного перСЦоду життя юнака й дСЦвчини стають фСЦзично зрСЦлими, формуються СЧхнСЦ характери й свСЦтогляду. Основними видами дСЦяльностСЦ цього перСЦоду СФ навчання й продуктивна праця, якСЦ вимагають великоСЧ напруги сил. Але енергСЦСЧ в цьому вСЦцСЦ не займати, тому в дозвСЦльну програму для молодих людей можна включати: КВК (клуб веселих та кмСЦтливих), вечори й дискотеки, фестивалСЦ й шоу, аукцСЦони, ярмарки, спартакСЦади, олСЦмпСЦади й диспути, театральнСЦ подання, а також рСЦзнСЦ СЦгри. АнСЦмацСЦйна дСЦяльнСЦсть на туристському пСЦдприСФмствСЦ повинна бути ретельно спланованоСЧ, регламентованоСЧ й органСЦзованоСЧ як фСЦнансово, так СЦ методично.

РОЗДРЖЛ 2.

ОсобливостСЦ застосування анСЦмацСЦйних технологСЦй в рСЦзних видах молодСЦжного туризму


2.1. СвСЦтовий СЦ нацСЦональний досвСЦд органСЦзацСЦСЧ молодСЦжних анСЦмацСЦйних послуг в рСЦзних видах молодСЦжного туризму


У цей час в усьому свСЦтСЦ стало активно використатися такий новий напрямок, як анСЦмацСЦя, тобто пожвавлення вСЦдпочинку й органСЦзацСЦя безпосереднСЦх вражень вСЦд особистоСЧ участСЦ в заходах. Це явище в туризмСЦ породжено конкуренцСЦСФю мСЦж рСЦвними по пишнотСЦ СЦнтер'СФрСЦв СЦ сервСЦсу курортами. АнСЦмацСЦйна або дозвСЦльна, дСЦяльнСЦсть людини, насамперед, пов'язана з рекреацСЦСФю. У Тлумачному словнику туристських термСЦнСЦв поняття "рекреацСЦя" визначаСФться як "розширене вСЦдтворення сил людини (фСЦзичних, СЦнтелектуальних СЦ емоцСЦйних)». ЕнциклопедСЦя туриста визначаСФ рекреацСЦю як "вСЦдновлення й розвиток фСЦзичних СЦ духовних сил людини за допомогою вСЦдпочинку, у тому числСЦ занять туризмом».

ВСЦд органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля населення залежить морально-психологСЦчний клСЦмат у суспСЦльствСЦ, його культурний рСЦвень, фСЦзичне й моральне здоров'я. РекреацСЦя - це вСЦдновлення сил людини. ВСЦдпочинок - це засСЦб, за допомогою якого вСЦдбуваСФться вСЦдновлення сил СЦ працездатностСЦ людини.

ДозвСЦлля можна визначити теж як засСЦб вСЦдновлення сил людини в процесСЦ його дСЦяльностСЦ (наприклад, аматорських занять); тобто дозвСЦлля СФ частиною вСЦдпочинку, оскСЦльки не мСЦстить у собСЦ час на сон СЦ СЦншСЦ непорушнСЦ витрати, якСЦ ми могли б назвати вСЦдпочинком (рисунок 2.1).

Туризм СФ одним з найбСЦльш активних СЦ цСЦкавих видСЦв дозвСЦлля, що сполучаСФ одночасно захоплююча й пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть. У походах, поСЧздках, подорожах виховуються терпСЦння, смСЦливСЦсть, витривалСЦсть, допитливСЦсть; на екскурсСЦях заохочуСФться пСЦзнавальна активнСЦсть; у клубах по СЦнтересах розвиваються творчСЦ здатностСЦ.

ЦСЦль: вСЦдновлення фСЦзичних СЦ духовних сил людини


Засоби

досягнення мети:

вСЦдпочинок,

у т.ч. дозвСЦлля


КСЦнцевий результат: вСЦдновлення фСЦзичних СЦ духовних сил людини





Рис. 2.1. РекреацСЦя


АнСЦмацСЦя розглядаСФться як дСЦяльнСЦсть по розробцСЦ й поданню спецСЦальних програм проведення вСЦльного часу. АнСЦмацСЦйнСЦ програми включають спортивнСЦ СЦгри й змагання, танцювальнСЦ вечори, карнавали, СЦгри, хобСЦ, заняття, що входять у сферу духовних СЦнтересСЦв СЦ т.п.

АнСЦмацСЦя - це новий напрямок у туризмСЦ, що покликано "вдихнути душу" у туристськСЦ програми й тим самим залучити до них учасникСЦв. Отже, анСЦматор - фахСЦвець, що займаСФться розробкою СЦндивСЦдуальних СЦ колективних програм проведення дозвСЦлля, що орСЦСФнтуСФ людину в рСЦзноманСЦттСЦ видСЦв дозвСЦлля, що органСЦзуСФ повноцСЦнне дозвСЦлля.

Програма вСЦдпочинку - це об'СФднаний загальною метою або задумом план проведення туристських, фСЦзкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пСЦзнавальних СЦ аматорських занять.

АнСЦмацСЦя як фактор соцСЦальноСЧ активностСЦ людини виступаСФ як форма й методу вивчення сформованоСЧ практики, що вимагаСФ професСЦйно пСЦдготовлених фахСЦвцСЦв даного напрямку суспСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ.

Один з напрямкСЦв анСЦмацСЦСЧ в туристськСЦй СЦндустрСЦСЧ - анСЦмацСЦя вСЦдпочинку туристСЦв у готелях СЦ центрах вСЦдпочинку (курортах), де анСЦматори працюють СЦз туристами постСЦйно, СЦ основне завдання цих працСЦвникСЦв - не дати людям скучити.

НайчастСЦше такСЦ працСЦвники зустрСЦчаються в клубах типу "all inclusive». Удень туристи можуть СЧх бачити за прилавком бутСЦка або навчальних новачкСЦв на кортСЦ, на спортивних змаганнях або риболовлСЦ, органСЦзованих для туристСЦв.

УвечерСЦ тСЦ ж анСЦматори органСЦзують барвисте шоу, що передбачаСФ участь у ньому туристСЦв. Як форма анСЦматори мають яскравСЦ футболки. На футболцСЦ - картка з СЦм'ям анСЦматора й прапорами краСЧн, мовами яких вСЦн володСЦСФ.

ПСЦдготовка й розробка анСЦмацСЦйних програм - особлива дСЦяльнСЦсть туристськоСЧ галузСЦ. Вони включають спортивнСЦ СЦгри й змагання, танцювальнСЦ вечори, карнавали, СЦгри, заняття, що входять у сферу духовних СЦнтересСЦв СЦ т.д.

Програма вСЦдпочинку - це об'СФднаний загальною метою або задумом план проведення туристських, фСЦзкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пСЦзнавальних СЦ аматорських занять.

ФункцСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм - органСЦзацСЦя й керСЦвництво культурними, оздоровчими й спортивними заходами, СЧхнСФ подальше поширення серед туристСЦв.

У перСЦод формування анСЦмацСЦйноСЧ програми СЧСЧ органСЦзаторам варто вСЦдповСЦсти на питання:

1. Для кого робиться програма, де визначаСФться:

  • вСЦк СЦ стать майбутнСЦх глядачСЦв;
  • соцСЦальний стан СЦ професСЦйну зайнятСЦсть
  • нацСЦональнСЦсть (особливостСЦ культур СЦ традицСЦй);
  • стиль життя вСЦдпочиваючих людей (класичний, екстремальний, "домострой», СЦ т.д.);
  • стан здоров'я (особливо це важливо в розробцСЦ спортивно-оздоровчих програм);

2. Що закладено в основу анСЦмацСЦйноСЧ програми (головна СЦдея й мета СЧСЧ досягнення);

3. Як побудувати анСЦмацСЦйну подСЦю.

Як правило, на початку нового сезону шеф анСЦматорСЦв при сприяннСЦ команди розробляСФ й затверджуСФ анСЦмацСЦйну програму на весь сезон.

На кожен день тижня (по годинам) складаСФться точний розклад заходСЦв, СЦ на кожного члена команди покладають певнСЦ обов'язки по СЧхньому проведенню. Загальна програма анСЦмацСЦСЧ готуСФться таким чином, щоб розважальнСЦ й спортивнСЦ елементи були рСЦзноманСЦтнСЦ за своСФю формою, цСЦкавСЦ туристам СЦ щоб у проведених заходах було задСЦяно якнайбСЦльше учасникСЦв.

ВечСЦрнСЦ шоу повиннСЦ повторюватися не частСЦше, нСЦж один раз у два тижнСЦ, з розрахунку звичайно двотижневого перебування туристСЦв. СценарСЦй, музика, свСЦтло, хореографСЦя, костюми - все чСЦтко продумуСФться й органСЦзуСФться членами команди й керСЦвником, що часто сам бере участь у шоу-програмах.

Одним СЦз самих популярних анСЦмацСЦйних заходСЦв пропонованих як туристичними фСЦрмами, так СЦ турбазами СФ екскурсСЦя. ЕкскурсСЦя являСФ собою наочний процес пСЦзнання людиною навколишнього свСЦту, побудована на заздалегСЦдь пСЦдСЦбраних об'СФктах, що перебувають у природних умовах або розташованих у примСЦщеннях пСЦдприСФмств, лабораторСЦй, науково-дослСЦдних СЦнститутСЦв СЦ т.д. [54].

Показ об'СФктСЦв вСЦдбуваСФться пСЦд керСЦвництвом квалСЦфСЦкованого фахСЦвця - екскурсовода. Процес сприйняття об'СФктСЦв екскурсантами пСЦдлеглий завданню розкриття певноСЧ теми. Екскурсовод передаСФ аудиторСЦСЧ бачення об'СФкта, оцСЦнку пам'ятного мСЦiя, розумСЦння СЦсторичноСЧ подСЦСЧ, пов'язаного СЦз цим об'СФктом. Йому небайдуже, що побачить екскурсант, як вСЦн зрозумСЦСФ й сприйме побачене й почуте. ВСЦн своСЧми поясненнями пСЦдводить екскурсантСЦв до необхСЦдних висновкСЦв СЦ оцСЦнок, домагаючись тим самим потрСЦбноСЧ ефективностСЦ заходу. ЕкскурсСЦя задовольняСФ духовнСЦ й естетичнСЦ потреби екскурсанта, при цьому саме екскурсСЦя даСФ можливСЦсть парубку пСЦзнавати природнСЦ явища, визначнСЦ пам'ятки й цСЦнностСЦ, побутовСЦ елементи й iени. ТуристськСЦ органСЦзацСЦСЧ пропонують молодСЦ самСЦ рСЦзноманСЦтнСЦшСЦ екскурсСЦСЧ: оглядовСЦ, СЦсторичнСЦ, СЦсторико-вСЦйськовСЦ, природознавчСЦ.

Як виходить СЦз усього перерахованого вище пСЦдприСФмства туризму пропонують молодСЦ досить великСЦ анСЦмацСЦйнСЦ програми - це спортивнСЦ, культурно-пСЦзнавальнСЦ (вСЦдвСЦдування музеСЧв, вечорСЦв поезСЦСЧ, виставок), видовищно-розважальнСЦ (дискотеки, КВВ, голи-ринги), спортивно-оздоровчСЦ (футбольнСЦ, тенСЦснСЦ, волейбольнСЦ турнСЦри), спортивно-пСЦзнавальнСЦ (походи, пСЦшСЦ екскурсСЦСЧ) СЦ екскурсСЦйнСЦ програми. Але, на жаль ще не всСЦ пСЦдприСФмства туризму орСЦСФнтують свою дСЦяльнСЦсть на молодь та усвСЦдомили необхСЦднСЦсть у нових формах СЦ методах органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля. ТСЦ пСЦдприСФмства, якСЦ почали пСЦклуватися про якСЦсне анСЦмацСЦйне обслуговування вСЦдразу вСЦдчули до себе СЦнтерес СЦз боку молодСЦ.

Природно, що всСЦ види пропозицСЦй на туристському ринку повиннСЦ бути зорСЦСФнтованСЦ на конкретного споживача, на його побажання, смаки й мети подорожСЦ. Тому наступним етапом стало виявлення переваг СЦ мотивСЦв подорожей.

Смаки можуть бути рСЦзноманСЦтними. Це залежить вСЦд цСЦлого ряду факторСЦв. Мети подорожей у рСЦзних людей також розрСЦзняються: хтось СЧде вСЦдпочити у води, комусь хочеться зайнятися на дозвСЦллСЦ спортом, хтось цСЦкавиться екскурсСЦями й музеями, а комусь потрСЦбнСЦ тСЦльки розваги. Поводження споживачСЦв неможливо зрозумСЦти, не з'ясувавши його джерела, спонукальнСЦ мотиви.

Мотиви - це спонукання, мрСЦСЧ, бажання або мСЦркування, якСЦ СЦнСЦцСЦюють деяку послСЦдовнСЦсть дСЦй, що представляють собою поводження. Мотив подорожСЦ - це причина, при вСЦдсутностСЦ якоСЧ дана поСЧздка не вСЦдбулася б.

ВСЦдмСЦтною ознакою мотивСЦв СФ СЧхня цСЦлеспрямованСЦсть. А для того, щоб дСЦя була цСЦлеспрямованим, людина повинен усвСЦдомлювати, у чому саме вСЦн бСЦдуСФ, чого йому не вистачаСФ.

Серед студентСЦв велике значення маСФ фСЦзична мотивацСЦя. ФСЦзична мотивацСЦя пСЦдроздСЦляСФться на вСЦдпочинок, лСЦкування й спорт. ОскСЦльки серед вСЦдповСЦдей на першому мСЦiСЦ коштуСФ вСЦдпочинок, отже, основною причиною подорожей СФ вСЦдновлення фСЦзичних сил.

Не менш важливоСЧ СФ й психологСЦчна мотивацСЦя. Головна психологСЦчна мотивацСЦя подорожСЦ - бажання побачити що-небудь нове, пСЦти вСЦд повсякденноСЧ рутини, необхСЦднСЦсть змСЦни обстановки.

ВСЦдмСЦтна риса молодСЦ - прагнення до спСЦлкування. Багато з людей шукають пСЦд час поСЧздки необхСЦднСЦ СЧм соцСЦальнСЦ контакти. Велике значення в цСЦй групСЦ займають вСЦдвСЦдування друзСЦв, знайомих, родичСЦв. Таким чином, особливого значення набуваСФ й мСЦжособистСЦсна мотивацСЦя.

Менш вираженоСЧ виявилася культурна мотивацСЦя, що припускаСФ знайомство з СЦншими краСЧнами й регСЦонами, з СЧхнСЦми звичаями, традицСЦями й мовами, СЦнтерес до мистецтва, а також релСЦгСЦйнСЦ причини.

У силу, бути може, вСЦкових особливостей не знайшли вСЦдбиття й мотивацСЦСЧ престижу й статусу. Основна мета мандрСЦвникСЦв цСЦСФСЧ групи - домогтися загального визнання й удержати його. Розвиток особистостСЦ найчастСЦше пов'язане СЦз професСЦйною пСЦдготовкою, а також з пСЦдвищенням квалСЦфСЦкацСЦСЧ або перепСЦдготовкою.

Таким чином, серцевину продукту, його сутнСЦсну сторону представляСФ так званий задум, тобто його спрямованСЦсть на рСЦшення певноСЧ проблеми, задоволення конкретного нестатку.

Однак варто помСЦтити, що потреба в туризмСЦ ставиться до верхнСЦх рСЦвнСЦв пСЦрамСЦди потреб людини (теорСЦя мотивацСЦСЧ А. Маслоу). КориснСЦсть цСЦСФСЧ теорСЦСЧ для маркетингу полягаСФ в можливостСЦ зрозумСЦти, у якому ступенСЦ готовий споживач платити грошСЦ за задоволення своСЧх потреб. Звичайно бСЦльше висока потреба задовольняСФться лише тодСЦ, коли задоволенСЦ попереднСЦ. Це означаСФ, що товар, що забезпечуСФ самовираження, буде придбана лише тодСЦ, коли людина вже придбала товари, орСЦСФнтованСЦ на задоволення його елементарних потреб.

Природно: для того щоб потреба в подорожах придбала масовий характер, суспСЦльство повинне мати необхСЦдний рСЦвень добробуту. Люди починають активно подорожувати, маючи на це грошСЦ. Ринок туристських товарСЦв СЦ послуг, як правило, ефективно працюСФ при досить високому рСЦвнСЦ життя населення. Один з головних обмежникСЦв на ринку - купСЦвельна спроможнСЦсть громадян. Результати проведених дослСЦджень показали: 0,3% респондентСЦв уважають своСЧ фСЦнансовСЦ можливостСЦ вСЦдмСЦнними, 18% - гарними, 58,8% - задовСЦльними, 14,6% - поганими, 7% - дуже поганими.

Люди витрачають на подорожСЦ не тСЦльки грошСЦ, але й свСЦй час. НСЦякСЦ доходи, навСЦть найвищСЦ, не зможуть допомогти людинСЦ зробити туристичну поСЧздку, якщо в нього немаСФ на це часу. Недостача часу, так само як СЦ низький доход, у сучасному суспСЦльствСЦ ставиться до основних обмежень туризму. ОстаннСЦм часом особливу актуальнСЦсть придбав СЦ питання безпеки поСЧздок у зв'язку з погрозою тероризму. ВсСЦ цСЦ фактори позначаються як на частотСЦ турСЦв, так СЦ на СЧхнСЦй тривалостСЦ.

В УкраСЧнСЦ, як СЦ в бСЦльшостСЦ краСЧн, СЦснуСФ два вихСЦдних. Саме тому значну частку займаСФ туризм вихСЦдного дня. ТижневСЦ й двотижневСЦ подорожСЦ також досить популярнСЦ. На бСЦльше тривалСЦ туристськСЦ поСЧздки доводиться менша частка.

Як ми вже вСЦдзначали вище, для того щоб туризм утягнув значнСЦ верстви населення, необхСЦдний фСЦнансовий статок, що дозволяСФ видСЦляти СЦз сСЦмейного бюджету деяку частину засобСЦв на забезпечення вСЦдпочинку. Як правило, на вСЦдпочинок потрСЦбно значно бСЦльше грошей, чим на проживання у звичайному режимСЦ й при звичайному способСЦ життя. Це пов'язане з витратами на перемСЦщення, проживання в СЦншСЦм мСЦiСЦ, харчування й розваги.

ЦСЦлком природно, що реальна частота туристичних поСЧздок СЦ СЧхню тривалСЦсть прямо залежать вСЦд рСЦвня доходСЦв респондентСЦв.

Турист користуСФться комплексом послуг, якСЦ надаються йому в певнСЦм мСЦiСЦ або регСЦонСЦ, де вСЦдбуваСФться туристський захСЦд. Коли турист визначаСФ мета своСФСЧ подорожСЦ, вСЦн порСЦвнюСФ рСЦзнСЦ мСЦiя й тСЦ послуги, якСЦ там СФ, СЦ вибираСФ з них те, що йому бСЦльше пСЦдходить. ТериторСЦя, де пропонуСФться комплекс послуг, необов'язково маСФ чСЦтко вираженСЦ границСЦ - це може бути частина регСЦону або туристський центр. Така територСЦя може охоплювати яку-небудь область, краСЧну або навСЦть групу краСЧн, якСЦ турист вибираСФ як мета своСФСЧ подорожСЦ.

Туризм вСЦдрСЦзняСФться схильнСЦстю впливу факторСЦв сезонностСЦ, якСЦ, у загальному випадку, СФ наслСЦдком перСЦодичноСЧ змСЦни клСЦматичних умов протягом року. РозрСЦзняють високий, середнСЦй СЦ низький сезони.

У нашому випадку визначалися сезоннСЦ рамки для дослСЦджуваного сегмента ринку. Отже, звичайно подорожують узимку - 6,4%, навеснСЦ - 4%, улСЦтку - 96%, восени - 7%. При цьому хотСЦли б подорожувати взимку - 22%, навеснСЦ - 9%, улСЦтку - 93%, восени - 16,7%.

Основними факторами, що впливають на сезоннСЦсть молодСЦжних поСЧздок, СФ наявнСЦсть вСЦльного часу й необхСЦднСЦ фСЦнансовСЦ засоби. Виходячи з тимчасових обмежень, пов'язаних з навчальним процесом, студенти мають можливСЦсть робити багатоденнСЦ тури лише пСЦд час зимових СЦ лСЦтнСЦх канСЦкул.

КрСЦм того, СЦснують природно-клСЦматичнСЦ ознаки. Кожний курорт або туристський центр маСФ характернСЦ притягальнСЦ "астивостСЦ для туризму залежно вСЦд клСЦматичних особливостей даноСЧ мСЦiевостСЦ й "астиво виду туризму. Також установлено, що жителям краСЧн з вСЦдносно холодною зимою "астиве прагнення вСЦдпочивати "СЦтку й переважно в туристських центрах з бСЦльше теплим клСЦматом, що й знайшло пСЦдтвердження в результатах опитування. АналСЦз рСЦвня доходСЦв респондентСЦв указуСФ на те, що для дослСЦджуваного сегмента туристичного ринку недоступними СФ курорти Червоного моря, ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ, привабливСЦ в зимовСЦ мСЦсяцСЦ.


2.2. ОрганСЦзацСЦя анСЦмацСЦйних послуг в рСЦзних видах молодСЦжного туризму


Спортивний туризм, що прийнято називати активним туризмом, включаСФ походи за маршрутами певноСЧ категорСЦСЧ складностСЦ та змагання з технСЦки туризму. ВСЦн нацСЦлений на пСЦдвищення майстерностСЦ туристСЦв, вдосконалення маршрутСЦв, вСЦдпрацювання рСЦзних прийомСЦв страховки СЦ освоСФння нових видСЦв спорядження. Як СЦ в спортСЦ, в активному туризмСЦ СЦснують ступенСЦ (розряди) СЦ звання майстра спорту. СкладнСЦсть походу визначаСФться категорСЦСФю складностСЦ маршруту. В даний час до активних видСЦв туризму вСЦдносять пСЦшохСЦдний, лижний, водний, велосипедний, гСЦрський, кСЦнний, авто-СЦ мототуризм СЦ спелеотуризм НаймасовСЦшСЦ з них - пСЦший, водний, гСЦрський СЦ лижний НайбСЦльш динамСЦчно розвиваються гСЦрський та водний туризм. Спортивний туризм - це насамперед засСЦб пСЦдвищення майстерностСЦ туриста СЦ серйозна фСЦзичне навантаження. Якщо це стаСФ вторинним, а на перше мСЦiе виходять випробування резервСЦв людини, гострСЦ вСЦдчуття, новСЦ враження та вСЦдкриття, спортивний туризм перетворюСФться на екстремальний, тобто спортивний туризм на рСЦвнСЦ найвищих категорСЦй складностСЦ. У цьому випадку в ньому з'являються елементи ризику, реальноСЧ небезпеки. Абсолютно екстремальнСЦ види туризму - дельтапланеризм СЦ польоти на парапланах.

Спелеотуризм передбачаСФ вСЦдвСЦдування природничих чи рукотворних печер та лабСЦринтСЦв ВСЦн цСЦкавий рСЦзноманСЦтнСЦстю СЧх рельСФфу, що створюСФ перешкоди для проходу (колодязСЦ, завали, вузькСЦ щСЦлини, пСЦдземнСЦ рСЦки СЦ т.д.), а також екстремальними - несприятливими - фСЦзичними умовами (висока вологСЦсть СЦ вСЦдсутнСЦсть природного освСЦтлення). Все це вносить у спелеотуризм елемент пригод СЦ робить його надзвичайно популярним серед молодСЦ. Опускатися до печери варто лише при наявностСЦ СЧСЧ плану СЦ не менш нСЦж удвох. НевСЦдомСЦ печери - тСЦльки для досвСЦдчених спелеотурСЦстов. Зламаний сталактСЦт вСЦдновлюСФться протягом сотень рокСЦв, тому важливо дбайливо ставитися до пСЦдземноСЧ природСЦ.

ГСЦрський туризм - це подорож в горах по схилах, гребенСЦв, льодовика, через перевали та гСЦрськСЦ потоки. НайчастСЦше пСЦд гСЦрським туризмом на увазСЦ тСЦльки альпСЦнСЦзм, а тим часом до нього належать також геотурСЦзм СЦ мСЦнерологСЦческСЦй туризм. АльпСЦнСЦзм вважають екстремальним видом спорту, оскСЦльки вСЦн пов'язаний з реальними небезпеками - подоланням крутих схилСЦв СЦ гребенСЦв, щСЦлин, трСЦщин, а також ризиком попадання в снСЦговСЦ лавини, камнепади, селСЦ - в умовах поганоСЧ погоди, низького атмосферного тиску СЦ високоСЧ сонячноСЧ радСЦацСЦСЧ. Особливо екстремалСЦв альпСЦнСЦзм в зимовий час. Водний туризм - походи по рСЦчках, озер, морСЦв СЦ водосховищ на надувних човнах, розбСЦрних байдарках, катамаранах, плотах СЦ вСЦн поСФднуСФ в собСЦ елементи познаванСЦя, активного вСЦдпочинку, оздоровлення та спорту СЦ доступний всСЦм здоровим людям. Водний туризм широко розвинений на великих рСЦвнинних рСЦчках СЦ гСЦрських рСЦчках Особливо воднСЦ походи на байдарках та плотах дивно там, де вони проходять по озерно-рСЦчковим системам.

Велосипедний туризм - це подорожСЦ та спортивнСЦ походи на велосипедах по рСЦвнинСЦ, ярах, пСЦскСЦв, гСЦрськими стежками, рСЦчками (убрСЦд) на дорожнСЦх, спортивних СЦ гСЦрських (т.зв. маунтСЦнбайкСЦ) велосипедах. Цей вид транспорту найбСЦльш екологСЦчнСЦ. У багатоденнСЦ походи вирушають групи з 4-6 осСЦб. Подорож на конях - кСЦнний туризм - надаСФ оздоровчий вплив. Там, де населення традицСЦйно розводить коней - цей вид туризму розвиваСФться вже понад 30 рокСЦв. ВСЦн стаСФ все популярнСЦшим, до старих маршрутами додаються новСЦ. БСЦльшСЦсть кСЦнних маршрутСЦв проходить по лСЦсовим та гСЦрськими стежками, степи, лугах СЦ полях, ярах, по берегах рСЦчок та озер. На маршрутСЦ передбачено самообслуговування (приготування СЧжСЦ та догляд за конем), проживання в польових умовах "СЦтку або на турбазах взимку. Тури, у яких можуть брати участь зовсСЦм недосвСЦдченСЦ наСЧзники, пСЦдкажуть у фСЦрмах. Однак деякСЦ тривалСЦ кСЦннСЦ походи вимагають пСЦдготовки: до них допускаються добре пСЦдготовленСЦ мандрСЦвники.

АльпСЦнСЦзм - вважаСФться самим екстремальним вСЦдпочинком. СьогоднСЦ альпСЦнСЦзм СФ цСЦлу СЦндустрСЦю, яка рСЦвномСЦрно розвиваСФться СЦ популяризувався. Як правило, для сходжень прийнято вибирати лСЦто, коли погода дозволяСФ з мСЦнСЦмальними втратами дСЦстатися до намСЦченоСЧ вершини. Проте любителСЦ найгострСЦших вСЦдчуттСЦв не зупиняються СЦ взимку.

А складнСЦ погоднСЦ умови СЦ схСЦд лавини тСЦльки додають гостроту подорожСЦ. У гори йдуть, щоб випробувати себе, ризикнути, подолати все СЦ дСЦстатися до вершини. Смак перемоги солодкий, навСЦть якщо альпСЦнСЦст пСЦдкорив не Ельбрус, а всього лише стСЦнку на мСЦiевому ськалодроме.

Для цього потрСЦбно бути добре фСЦзично пСЦдготовленим, бажано мати сильнСЦ передплСЦччя, хорошу "розтяжкутАЭ СЦ невелику вагу, яку доведеться утримувати на одних лише пальцях. При пСЦдйомСЦ доведеться працювати не тСЦльки мтАЩязами, але СЦ головою, щоб правильно вибрати, за якСЦ зацепи вхопитися.

АльпСЦнСЦстськСЦ снастСЦ коштують дорого, повний комплект якСЦсного спорядження обСЦйдеться екстремальному в $1500-2000. ВтСЦм, якщо хочеться просто раз в життСЦ пСЦднятися на Ельбрус, то можна узяти спорядження СЦ в оренду. Коштувати такий 10-денний тур буде близько $200.

Головною проблемою альпСЦнСЦзму, крСЦм своСФСЧ дорожнечСЦ, СФ мала кСЦлькСЦсть досвСЦдчених СЦнструкторСЦв. Адже вони необхСЦднСЦ для сходження альпСЦнСЦстСЦв-любителСЦв. В основному СЦнструкторСЦв мало СЦз-за не великоСЧ зарплати. До речСЦ не рСЦдкСЦсть зустрСЦти росСЦйського СЦнструктора за кордоном.

ГСЦрськСЦ лижСЦ один з найстарСЦших видСЦв активного вСЦдпочинку. РЖз закСЦнченням рокСЦв кСЦлькСЦсть охочих пСЦдкотитися на гСЦрських лижах не зменшилося, а скорСЦше збСЦльшилося. До того ж, зараз набагато якСЦсний СЦ рСЦзноманСЦтнСЦше гСЦрськолижний сервСЦс, чим рокСЦв 10 тому, не говорячи вже про 80-СЦ, 70-СЦ роки.

Майже в будь-якому гСЦрськолижному курортСЦ СФ спуски, як для професСЦоналСЦв, так СЦ для новачкСЦв. Яких завжди можуть навчити правильно кататися мСЦiевСЦ СЦнструктори. Спорядження: комплект лижСЦ, крСЦплення, палицСЦ, черевики, костюм, шлемо, маска, рукавички обСЦйдеться в середньому в $700-800. А оренда - приблизно $30-40 в день.

СноубордСЦнг - спуск по снСЦгу з гСЦрських схилСЦв на спецСЦально обладнанСЦй дошцСЦ. Це агресивнСЦший, активнСЦший СЦ екстремальний вигляд, нСЦж гСЦрськСЦ лижСЦ. СноубордСЦнг як окремий вид спорту зтАЩявився в АмерицСЦ в 60-х роках XX столСЦття.

Лютими поклонниками новомодного захоплення стали здебСЦльшого серфери, що не бажали сидСЦти без дСЦла в очСЦкуваннСЦ лСЦтнСЦх днинок. У нашСЦй краСЧнСЦ сноуборд масове визнання отримав тСЦльки в серединСЦ 90-х рокСЦв. Проте зараз в РосСЦСЧ можна придбати рСЦзноманСЦтну екСЦпСЦровку вСЦд провСЦдних свСЦтових виробникСЦв СЦ отримати уроки катання у досвСЦдчених СЦнструкторСЦв.

Зараз зроблене багато спецСЦальних трас з трамплСЦнами СЦ СЦншими всСЦлякими перешкодами, на яких сноубордисти можуть витворяти рСЦзнСЦ акробатичнСЦ трюки. Але в останнСФ особливо популярним серед сноубордистСЦв став Хаф-пайп (вСЦд англ. half-pipe "пол-трубытАЭ) - споруда з снСЦгу, схожа на рампу для ролерСЦв.

ВзагалСЦ екстремальнСЦ захоплення, повтАІязанСЦ з гСЦрськими лижами СЦ сноубордом, можна роздСЦлити на декСЦлька груп: freeskiing або freeride - це спуск по крутих непСЦдготовлених схилах з складним рельСФфом; heliskiing - те ж саме, але з використанням вертольота як засСЦб доставки на гору; ski-touring (randonee ski) - ськСЦ-тур, гСЦрський туризм з використанням лиж СЦ спецСЦальних крСЦплень для пСЦдйому в гору; ski-mountaineering (лижний альпСЦнСЦзм) - сходження на гору з метою спуститися з вершини на лижах або сноубордСЦ (використання страховки, або якого-небудь додаткового спорядження, окрСЦм лиж, на спуску порушуСФ "чистотутАЭ такого сходження); останнСЦми роками зтАЩявилася new school - щось нСЦби сноубордСЦчеського фристайлу.

ГСЦрськолижний туризм, мабуть, найбСЦльш розвинений зСЦ всСЦх видСЦв екстремального туризму. У нас СФ достатньо високого рСЦвня гСЦрськолижнСЦ курорти. РЖ хоча вони значно поступаються своСЧм аналогам, наприклад, в РДвропейських краСЧнах, нашСЦ туристи з середнСЦм доходом СЦз задоволенням вСЦдвСЦдують курорти.


2.2.1. АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ велосипедних походСЦв

Велотуризм привабливий насамперед високою мобСЦльнСЦстю - вСЦдстань, подолана групою за день, може становити 100-150 км. Велотуристу пСЦдвластнСЦ будь-якСЦ дороги й тропи. ДальнСЦсть велоподорожей практично необмежена й визначаСФться лише кСЦлькСЦстю днСЦв, видСЦлюваних для походу.

Прикладом було й залишаСФться унСЦкальне по довжинСЦ й тривалостСЦ подорож Г. Л. Травина в 1928- 1931 р., що проСЧхали на велосипедСЦ уздовж границСЦ Радянського Союзу, включаючи й морське узбережжя ПСЦвнСЦчного Льодовитого океану. ДосвСЦд його подорожей СЦ тренувань описаний у книзСЦ Л. ХаритонСЦвського.

ВибСЦр типу велосипеда. У цей час у краСЧнСЦ випускаСФться чотири основних типи велосипедСЦв для дорослих: дорожнСЦ, дорожнСЦ складнСЦ, спортивно-туристськСЦ й спортивнСЦ.

Перед початком використання велосипеда варто ретельно вСЦдрегулювати всСЦ основнСЦ обертовСЦ й перемикаючСЦ вузли по заводськСЦй СЦнструкцСЦСЧ, що додаСФться до кожного велосипеда, або ж по "ДовСЦднику велосипедиста». При цьому бажано зробити повне розбирання й зборку вСЦдповСЦдних вузлСЦв, що дасть необхСЦднСЦ навички, якСЦ завжди придадуться в похСЦдних умовах.

ПСЦсля того як вСЦдрегульованСЦ обертовСЦ й перемикаючСЦ вузли, а також гальма, необхСЦдно зробити припасування (установку) сСЦдла й рулячи вСЦдповСЦдно до СЦндивСЦдуальних особливостей велосипедиста. Загальноприйнята методика, установки сСЦдла така:

1) по висотСЦ сСЦдло встановлюСФться так, щоб сидячий на ньому велосипедист мСЦг упертися п'ятою в площину педалСЦ, що перебуваСФ в нижнСЦм положеннСЦ;

2) по довжинСЦ сСЦдло встановлюСФться таким чином, щоб центр колСЦнного суглоба велосипедиста був над вСЦссю педалСЦ, що перебуваСФ ув крайнСЦм переднСЦм положеннСЦ.

ПервСЦсна установка рулячи виробляСФться, як правило, так, щоб висота його верхньоСЧ площини збСЦгалася з висотою сСЦдла. ПСЦсля пробних поСЧздок висота, а також нахил рулячи коректуСФться залежно вСЦд росту велосипедиста, довжини й сили його рук СЦ визначаСФться в остаточному пСЦдсумку зручнСЦстю посадки й прийнятного навантаження на руки. На оптимальне припасування рулячи варто звернути особливу увагу, тому що вСЦд цього за СЦнших рСЦвних умов залежить ступСЦнь стомлюваностСЦ, особливо при тривалСЦй СЧздСЦ.

КСЦлька слСЦв про вибСЦр сСЦдла. ЗручнСЦсть того або СЦншого типу сСЦдла визначаСФться в основному СЦндивСЦдуальними особливостями велосипедиста, тому бажано випробувати кожного з типСЦв, що СФ в наявностСЦ, не крСЦм СЦ тверд спортивного, СЦ вибрати для себе пСЦдходящий. Для жСЦнок рекомендуються вкороченСЦ широкСЦ м'якСЦ сСЦдла вСЦд дорожнСЦх велосипедСЦв, наприклад сСЦдло вСЦд дорожнього велосипеда "Салют».

Установка багажникСЦв. Деяке число спортивно-туристських велосипедСЦв, що випускаються, забезпечуСФться переднСЦм СЦ заднСЦм багажниками. Вони вузькСЦ й недостатньо мСЦцнСЦ, тому що виготовляються з вСЦдрСЦзкСЦв сталевого дроту. РЖз цих багажникСЦв для подорожей можна використати як допомСЦжний тСЦльки переднСЦй, що витримуСФ навантаження 5-6 кг. ЗаднСЦй багажник повинен витримувати довгострокове навантаження до 30-35 кг

Для створення певних зручностей у подорожСЦ при пСЦдготовцСЦ велосипеда рекомендуСФться зробити наступнСЦ роботи:

1. Установити скобу для крСЦплення фляги. ДоцСЦльно встановлювати СЧСЧ традицСЦйно на пСЦдсСЦдельну трубу над переднСЦм перемикачем передач, причому бажано використати готовий комплект велогонщика. Можна застосувати й саморобне крСЦплення, конструкцСЦя якого визначаСФться формою використовуваноСЧ фляги. Наприклад, для розповсюдженоСЧ пСЦвлСЦтровоСЧ полСЦетиленовоСЧ фляги овальноСЧ форми цСЦлком надСЦйне крСЦплення забезпечуСФться найпростСЦшою скобою 0-образноСЧ форми. Скоба може бути виготовлена з 5-6-мСЦлСЦметрового дроту, що обтягаСФться тонкою гумовою або хлорвСЦнСЦловою трубкою й крСЦпиться до рами за допомогою хомута

2. Установити вСЦдкидну пСЦдставку для велосипеда, що дозволяСФ залишати його у вертикальному положеннСЦ, що представляСФ велику зручнСЦсть у дорожнСЦх умовах. ПСЦдходящоСЧ СФ пСЦдставка вСЦд велосипеда "УкраСЧна», що використаСФться без переробок.

3. Подовжити рукоятки, перемикача передач, знаходящейся на нижнСЦй рамСЦ. ПСЦсля цСЦСФСЧ переробки перемикати передачСЦ набагато зручнСЦше: при цьому не потрСЦбно сильно нагинатися, зменшуСФться зусилля на перемикання й зростаСФ точнСЦсть установки перемикача. Такий варСЦант бСЦльше надСЦйний, чим установка перемикача з подовженими рукоятками на кермСЦ.

4. "Зм'якшити» кермо шляхом обмотки його смугою тонкоСЧ губчатоСЧ гуми, а поверх - бавовняною стрСЦчкою. Це зменшуСФ вплив вСЦбрацСЦй, що передаються через кермо на кистСЦ рук.

5. НавСЦсити "мова» з тонкоСЧ гуми на нижнСЦй кСЦнець щитка переднього колеса. Це дозволяСФ СЦстотно зменшити забруднення кареточного вузла при русСЦ по мокрСЦй дорозСЦ.

6. Установити велосчетчик з СЦндексом 27". Ця цифра позначаСФ дСЦаметр колеса спортивно-туристського велосипеда в дюймах.

При необхСЦдностСЦ оперативно контролювати швидкСЦсть руху можна встановити велоспСЦдометр, що випускаСФ промисловСЦстю за назвою "веломер», за допомогою якого можна вимСЦрювати як швидкСЦсть руху, так СЦ пройдена вСЦдстань.

Варто пам'ятати, що при експлуатацСЦСЧ веломера або велосчетчика з СЦндексами 28", розрахованих на колесо дорожнього велосипеда, у СЧхнСЦ показання необхСЦдно вносити вСЦдповСЦдне виправлення.

7. ЗамСЦнити передню малу провСЦдну зСЦрочку на елСЦптичну, промисловий випуск якоСЧ вже освоСФний. РЗСЧ перевага - у бСЦльшСЦй рСЦвномСЦрностСЦ зусиль, переданих задньому колесу при круговому педалюваннСЦ, що СЦстотно полегшуСФ рух на важких дСЦлянках дороги й пСЦдйомах.

Для цього ж необхСЦднСЦ й туклСЦпси, що забезпечують правильну фСЦксацСЦю стопи на педалСЦ й що дозволяють передавати зусилля на неСЧ й при русСЦ ноги нагору.

ОскСЦльки велосипедСЦв, що випускають мало, постачене туклСЦпсами, те при самостСЦйнСЦй установцСЦ бажано використати туклСЦпси в комплектСЦ з бСЦльше зручними педалями човникового типу.

Принципи розмСЦщення вантажу. При завантаженнСЦ велосипеда можна обСЦйтися без переднього багажника й переднього вантажу. Однак розмСЦщення частини спорядження попереду досить доцСЦльно, тому що, вирСЦвнюючи навантаження на колеса, воно пСЦдвищуСФ загальну стСЦйкСЦсть велосипеда.

Але перевантаження переднього колеса утрудняСФ керування. Тому маса вантажу, розташованого попереду, не повинна перевищувати 15-20 % загального навантаження велосипеда, тобто, виходячи СЦз середньоСЧ маси спорядження для багатоденного походу порядку 20-25 кг, цей вантаж повинен бути не бСЦльше 4-5 кг.

РозмСЦщення вантажу попереду. ДоцСЦльно розмСЦщати на передньому багажнику досить об'СФмний, але не важкий вантаж. Звичайно це вогнищевий набСЦр (казанки, миски, примус) у щСЦльному полотняному чохлСЦ або спальний мСЦшок у водонепроникному впакуваннСЦ. Щоб не занадто збСЦльшувати СЦнерцСЦйнСЦсть рулячи, центр ваги вантажу повинен бути якнайближче до осСЦ кермовоСЧ труби.

РозмСЦщення вантажу позаду. На задньому багажнику розмСЦщаСФться основний вантаж. Головна вимога - максимально тверде й зручне закрСЦплення спорядження.

Спорядження велотуриста в загальному мало вСЦдрСЦзняСФться вСЦд класичного спорядження туриста-пСЦшоходника, тому розглянемо коротко лише особливостСЦ спецСЦального спорядження.

В особистому спорядженнСЦ необхСЦдно передбачити, насамперед, велотруси, вовнянСЦ й бавовнянСЦ. Застосовуються тСЦ або СЦншСЦ, залежно вСЦд погоди. Надягати СЧх треба обов'язково, щоб запобСЦгти потертостСЦ шкСЦрного покриву, якСЦ можуть виникнути при тривалСЦй СЧздСЦ в не пристосованСЦй для цього одягу.

Взуття повинна бути легкоСЧ, СЦз твердою передньою частиною пСЦдошви. Бажано велотуфлСЦ або, через брак СЧх, звичайнСЦ кросовкСЦ.

СпецСЦальнСЦ велорубашки (з кишенями позаду) у крайньому випадку можна замСЦнити футболками. Добре мати по запаснСЦй сорочцСЦ або футболцСЦ загальних кольорСЦв СЦ фасону для можливостСЦ використання як форма для групи.

Варто взяти в похСЦд легку плащ-накидку. Для захисту голови на випадок можливих падСЦнь, особливо при русСЦ в складних умовах (вузьке шосе, спуски й т.д.), кожному учасниковСЦ походу рекомендуСФться мати захисний шолом. Звичайний велосипедний шолом у таких випадках малоефективний, тому що вСЦн не охороняСФ вСЦд поранення гострими предметами. БСЦльше пСЦдходять для велоподорожей легкСЦ, але досить мСЦцнСЦ пластмасовСЦ хокейнСЦ шоломи "Salvo» вСЦтчизняного виробництва. КрСЦм того, у жарку погоду вони захищають голову вСЦд сонячних променСЦв.

При русСЦ в сиру й вСЦтряну погоду варто звертати увагу на утеплення попереку.

ВСЦдмСЦнною частиною групового спорядження велотуриста СФ ремонтний набСЦр, комплект якого повинен бути добре продуманий. ДосвСЦд показуСФ, що якщо для короткочасних подорожей (2-3 днСЦ) досить мати запас спиць СЦ камери (найбСЦльш уразливСЦ частини велосипеда), те для багатоденних цей перелСЦк значно подовжуСФться.

Тримати ремонтний набСЦр треба в спецСЦально зшитСЦй м'якСЦй "касСЦ», де для кожного предмета повинен бути передбачений карманчик.

До складу медичноСЧ аптечки повинне входити, насамперед, достатня кСЦлькСЦсть дезСЦнфСЦкуючих засобСЦв СЦ перев'язного матерСЦалу, тому що велотуризм у цСЦлому малотравматичен СЦ для нього характернСЦ в основному забитСЦ мСЦiя й садна, пов'язанСЦ з падСЦнням велосипедиста.

НеобхСЦдно передбачити в груповому спорядженнСЦ й плСЦвка-тент для накриття велосипедСЦв на нСЦч СЦ на випадок дощу.

При комплектуваннСЦ спорядження необхСЦдний самий ретельний пСЦдбор речей з метою максимального зменшення вантажу.

Для збереження гарноСЧ мобСЦльностСЦ бажано, щоб навантаження, що доводиться на учасника, не перевищувало 20- 25 кг.

ПСЦдготовка учасникСЦв. При формуваннСЦ групи варто керуватися звичайними критерСЦями пСЦдбора. Оптимальна чисельнСЦсть групи - 4-6 чоловСЦк, при бСЦльшому числСЦ учаснику вона стаСФ важкоуправляСФмою. ПСЦсля того як склад групи визначений, необхСЦдно:

  • розподСЦлити обов'язку в походСЦ, у тому числСЦ призначити механСЦка;
  • детально проробити намСЦчений маршрут, залежно вСЦд сезону, рельСФфу мСЦiевостСЦ й типу дорСЦг спланувати величину денного пробСЦгу. За основу беруться середньостатистична швидкСЦсть руху по рСЦвнинСЦ 15 км/год СЦ середня норма "робСЦтника» часу 6-8 ч;
  • розробити склад групового й особистого спорядження з попереднСЦм розрахунком навантаження на кожного учасника походу;
  • скласти кошторис витрат, оформити маршрутнСЦ документи.

ПотСЦм треба етап безпосередньоСЧ пСЦдготовки, на якому одночасно з комплектуванням спорядження проводяться спСЦльнСЦ тренування групи з повним навантаженням, що СЦмСЦтуСФ (каменСЦ, пСЦсок), рСЦвнСЦй розрахунковСЦй масСЦ спорядження. ЦСЦль тренувань - вСЦдпрацьовування технСЦки СЧзди з вантажем СЦ вироблення взаСФмодСЦСЧ учасникСЦв при груповСЦй СЧздСЦ.

Варто нагадати, що протягом усього перСЦоду пСЦдготовки до подорожСЦ кожний учасник повинен регулярно займатися СЦндивСЦдуальною загальфСЦзичною пСЦдготовкою, спрямованоСЧ, у першу чергу, на розвиток витривалостСЦ, що СФ заставою успСЦшноСЧ участСЦ в походСЦ.

ВСЦдпрацьовування технСЦки СЧзди. Навантажений велосипед стаСФ досить СЦнерцСЦйною машиною, тому потрСЦбна вироблення певних навичок керування СЦм. Спрацьовуються: СЧзда "у колесо»; з дотриманням дистанцСЦСЧ; по пересСЦченСЦй мСЦiевостСЦ; по лСЦсовСЦй стежцСЦ з подоланням корСЦнь СЦ купин; СЧзда по м'яких дСЦлянках дорСЦг; технСЦка педалювання й технСЦка гальмування. Варто придСЦлити особлива увага технСЦцСЦ педалювання.

Велосипедист-гонщик виробляСФ в себе навичка рСЦвномСЦрного кругового педалювання, при якому в роботСЦ беруть участь всСЦ головнСЦ групи м'язСЦв нижнСЦх кСЦнцСЦвок. Велотуристу ж при рСЦвномСЦрному русСЦ по рСЦвнСЦй дорозСЦ рацСЦональнСЦше докладати основних зусиль на натискання педалей униз - зона I кола педалювання. У цСЦй роботСЦ беруть участь головним чином м'яза - розгибателСЦ стегна. Час вСЦд часу потрСЦбно включати в роботу м'язи-згиначСЦ, пСЦдтягуючи педалСЦ нагору - зона II кола педалювання. Такий режим забезпечуСФ найменшу стомлюванСЦсть. РЖ лише на важких дСЦлянках дороги, при русСЦ на пСЦдйомах СЦ при рушаннСЦ з мСЦiя доцСЦльно включати в роботу всСЦ групи м'язСЦв, забезпечуючи педалювання в I-III зонах.

ПСЦд час тренувань на шосе добре вСЦдробити технСЦку проходження пСЦдйомСЦв СЦ спускСЦв. При проходженнСЦ пСЦдйомСЦв важлива навичка своСФчасного перемикання передачСЦ. ЗатяжнСЦ пологСЦ пСЦдйоми краще переборювати сидячи в сСЦдлСЦ, коротк СЦ крутСЦ - використовуючи розповсюджений спосСЦб "танцСЦвниця» (пСЦднявшись СЦз сСЦдла, по черзСЦ переносити масу тСЦла на випрямлену ногу; при натисканнСЦ на педаль правоСЧ ноги правою рукою тягти кермо на себе, СЦ навпаки).

При проходженнСЦ спуска потрСЦбно поставити педалСЦ горизонтально, злегка пСЦдвестися СЦз сСЦдла, зСЦгнути руки й пригорнути колСЦна до рами велосипеда. КистСЦ рук повиннСЦ постСЦйно перебувати на гальмах. Щоб уникнути заметСЦв СЦ падСЦнь гальмувати потрСЦбно завжди плавно й в основному заднСЦм гальмом, застосовуючи переднСЦй тСЦльки як допомСЦжний. Регулювання велосипеда. У процесСЦ тренувань необхСЦдно остаточно пСЦдСЦбрати положення сСЦдла, висоту й нахил рулячи й надСЦйно зафСЦксувати СЧх у цьому положеннСЦ.

ПСЦсля кожного дня тренування з вантажем потрСЦбно перевСЦряти стан велосипеда в цСЦлому. При наявностСЦ люфтСЦв у втулках колСЦс вСЦдрегулювати СЧх заново, при наявностСЦ биттСЦв колСЦс усунути СЧх, регулюючи натяг спиць. ПСЦсля декСЦлькох тренувань, коли биття перестануть з'являтися, потрСЦбно залити нСЦпелСЦ спиць нСЦтролаком, при цьому регулювання СЧх зберегтися надовго, СЦ в походСЦ спицСЦ не будуть доставляти неприСФмностей. ОстаннСЦ передпоходнСЦ тренування потрСЦбно проводити вже не з СЦмСЦтацСЦСФю, а з реальним завантаженням спорядженням. Це дозволить виявити й усунути слабкСЦ мСЦiя в його крСЦпленнСЦ.

ВзаСФмодСЦя учасникСЦв походу. Повинна бути розроблена чСЦтка система сигналСЦзацСЦСЧ (наприклад, при необхСЦдностСЦ екстреноСЧ зупинки). НайкращоСЧ СФ звукова сигналСЦзацСЦя за допомогою, наприклад, звичайного спортивного свистка, що повинен мати кожний учасник походу.

У процесСЦ тренувань всСЦ члени групи повиннСЦ добре освоСЧти роль ведучого. Обов'язку провСЦдного наступнСЦ:

  • пСЦдтримувати рСЦвномСЦрний рух з постСЦйною швидкСЦстю, не роблячи "ривкСЦв»;
  • постСЦйно оглядатися на СЧдучих позаду й коректувати темп руху залежно вСЦд стану групи;
  • не гальмувати рСЦзко й без попередження;
  • вчасно сигналСЦзувати про дорожнСЦ перешкоди.

У процесСЦ тренувань необхСЦдно також вСЦдробити порядок зупинки групи й початку руху пСЦсля зупинки.

Коли взаСФмодСЦя учасникСЦв налагоджена й вСЦдбуваСФться без збоСЧв, можна вважати, що група до подорожСЦ готова.

Проведення подорожСЦ.

Режим руху. Якщо подорож проходить у жарку погоду, то пСЦдйом виробляСФться не пСЦзнСЦше 6 ч ранку, а починають рух не пСЦзнСЦше 8 ч. Якщо погода прохолодна, цСЦ строки можна на годину вСЦдсунути.

Починати рух треба не ранСЦше чим через 30- 40 хв послу снСЦданку (не дуже щСЦльного) СЦ не ранСЦше чим через 1 ч послу обСЦду. Темп руху збСЦльшувати повСЦльно, з досягненням "крейсерськоСЧ» швидкостСЦ через 20-30 хв, щоб органСЦзм втягувався в роботу поступово. Сам рух варто органСЦзовувати за схемою: 50-55 хв СЧзди чергувати з 5-10 хв пСЦшого ходу. Це зменшуСФ монотоннСЦсть руху й знижуСФ утома. ЗрозумСЦло, цифри цСЦ орСЦСФнтовнСЦ, СЦ залежно вСЦд тренованостСЦ туристСЦв зазначене спСЦввСЦдношення може мСЦнятися.

Норма денного пробСЦгу, запланована заздалегСЦдь, коректуСФться залежно вСЦд стану дороги, погоди, сили вСЦтру й самопочуття учасникСЦв велопохода. У першу половину дня бажано проходити вСЦдстань в 2/3 денноСЧ норми, причому обСЦд СЦ вСЦдпочинок повиннСЦ становити разом не менш 2-3 ч.

Розбивка бСЦваку повинна починатися не менш чим за 1 ч до заходу сонця.

ТехнСЦка безпеки в шляху. Ще в перСЦод пСЦдготовки до подорожСЦ кожний велотурист повинен досконально вивчити загальносоюзнСЦ правила дорожнього руху, вСЦд дотримання яких залежить безпека групи при русСЦ по мСЦсту й по замСЦському шосе.

Перед початком подорожСЦ керСЦвник зобов'язаний перевСЦрити знання правил дорожнього руху всСЦма учасниками походу.

НагадаСФмо, що СЧзда по проСЧзнСЦй частинСЦ дороги на велосипедах дозволяСФться тСЦльки в один ряд на вСЦдстанСЦ не бСЦльше 1 м вСЦд СЧСЧ правого краю. ВиСЧзд на бСЦльшу вСЦдстань допускаСФться лише для обгону, об'СЧзду, повороту лСЦворуч СЦ розвороту. ЛСЦвий поворот дозволяСФться тСЦльки в одному випадку: на дорогах без трамвайного руху, що мають не бСЦльше однСЦСФСЧ смуги для руху в даному напрямку.

Цих правил потрСЦбно дотримуватися неухильно. Варто лише помСЦтити, що при русСЦ по дорозСЦ треба повнСЦстю використати дозволену вСЦдстань в 1 м СЦ намагатися не СЧхати ближче до краю, тому що через скупчення смСЦття на краях дороги зростаСФ ймовСЦрнСЦсть проколу.

Перед початком руху кожному необхСЦдно перевСЦрити надСЦйнСЦсть крСЦплення багажу, мСЦцнСЦсть затягування рулячи, справнСЦсть гальм СЦ стан колСЦс.

При русСЦ по дорозСЦ один з учасникСЦв групи призначаСФться ведучим. Кожний велосипедист зобов'язаний повторювати маневри ведучого й строго дотримувати обраного СЦнтервалу руху, що становить звичайно до 2-3 м на шосе й 5-6 м - у лСЦсСЦ.

Порушення СЦнтервалу припустиме лише при крутому нетривалому пСЦдйомСЦ, що кожний з учасникСЦв може переборювати на зручнСЦй для себе швидкостСЦ й з найменшою витратою сил.

Рух на спуску вимагаСФ особливоСЧ обережностСЦ. ПерСЦодичним пСЦдгальмуванням потрСЦбно обмежувати швидкСЦсть спуска в строгСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з якСЦстю дороги, не забуваючи про те, що в низинах наприкСЦнцСЦ спуска часто збирають пСЦсок СЦ смСЦття. РЖнтервал при спуску повинен бути збСЦльшений до 15-25 м, щоб можливе падСЦння одного велосипедиста не спричинило падСЦння СЦнших.

НеобхСЦдно пам'ятати, що при русСЦ пСЦд дощем або по мокрСЦй дорозСЦ рСЦзко знижуються ефективнСЦсть СЦ рСЦвномСЦрнСЦсть дСЦСЧ гальм, а це може бути причиною заметСЦв СЦ падСЦнь.

При русСЦ по завантаженому автотранспортом шосе кожний учасник повинен проявляти максимум обережностСЦ; замикаючий бажано мати закрСЦплений за сСЦдлом або на багажнику винесений улСЦво пруток або вСЦдрСЦзок легкоСЧ трубки довжиною 60-80 див СЦз прапорцем на кСЦнцСЦ. Цей знак дозволяСФ водСЦям краще дотримувати дистанцСЦСЧ при обгонСЦ групи.

Рух групи в сутСЦнках СЦ темрявСЦ категорично забороняСФться.

Харчування в походСЦ. Для покриття енерговитрат добова калорСЦйнСЦсть харчування велотуриста повинна становити 5000-6000 ккал. Дуже важливий питний режим. Середньодобова норма споживання рСЦдини - близько 2 л. Не можна допускати зневоднювання органСЦзму, але разом з тим СЦ зловживати прийомом рСЦдини щоб уникнути перевантаження серцево-судинноСЧ системи.

РозподСЦл денного рацСЦону мСЦж снСЦданком, обСЦдом СЦ вечерею не слСЦд строго нормувати, вона визначаСФться умовами подорожСЦ й СЦндивСЦдуальних звичок учасникСЦв. ЦСЦлком припустиме додаткове харчування в дорозСЦ мСЦж основними прийомами СЧжСЦ. Для цього придатнСЦ сухофрукти, сухе печиво, твердий сир, свСЦжСЦ фрукти й т.д.

Як напоСЧ можна використати вСЦдвар з вСЦвсяноСЧ крупи, популярний серед велогонщикСЦв, пСЦдсолоджену сумСЦш сподСЦваючись СЦз фруктовим соком або СЦншСЦ вСЦтамСЦнСЦзованСЦ напоСЧ.

ТехнСЦчне обслуговування велосипеда в шляху. В обов'язку механСЦка групи входить щоденний контроль за технСЦчним станом велосипедСЦв, тому що вчасно замСЦчена несправнСЦсть може запобСЦгти серйознСЦй поломцСЦ в шляху. При цьому потрСЦбно насамперед звертати увагу на стан гальм, пСЦдшипникСЦв, втулок колСЦс, каретки, педалей, кермового стовпчика: на ступСЦнь биття колСЦс СЦ роботу перемикачСЦв.

НеобхСЦдно перевСЦряти затягування крСЦпильних деталей СЦ особливо надСЦйнСЦсть закрСЦплення рулячи.


2.2.2 АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ спортивних змагань

Спортивна анСЦмацСЦя припускаСФ теоретичну пСЦдготовку, тому що результат можливий тСЦльки тодСЦ, коли СФ теоретична база.

В основСЦ спортивноСЧ анСЦмацСЦСЧ лежить здоровий спосСЦб життя. Здоровий спосСЦб життя поСФднуСФ все те, що сприяСФ виконанню людиною суспСЦльних, професСЦйних СЦ побутових функцСЦй.

Збереження й змСЦцнення здоров'я - це основнСЦ функцСЦСЧ спортивноСЧ анСЦмацСЦСЧ.

Особливе значення в комплексСЦ заходСЦв, спрямованих на розвагу туристСЦв, придСЦляСФться всСЦляким спортивним заняттям, змаганням, конкурсам.

РЖ тут може бути використане все, що напрацьовано й створене людством у цСЦй областСЦ на даний момент. Це й давно знайомСЦ всСЦм гри з вСЦдомими умовами й правилами; СЦ зовсСЦм новСЦ, розробленСЦ прямо отут, у процесСЦ спСЦлкування; СЦ запропонованСЦ кимсь СЦз вСЦдпочиваючих, модернСЦзованСЦ, пристосованСЦ до даноСЧ ситуацСЦСЧ й запозиченСЦ в колег СЦз сусСЦднього готелю.

В СЦграх анСЦматори беруть участь у якостСЦ гравцСЦв, ведучих СЦ суддСЦв. У СЧхнСФ завдання входить пСЦдСЦгрСЦв СЦнтересу й контроль за ходом гри, улагоджування можливих конфлСЦктних ситуацСЦй.

ПСЦд час гри анСЦматор чСЦтко викладаСФ правила, забезпечуСФ СЧСЧ безперервнСЦсть, безпеку, органСЦзоване початок СЦ закСЦнчення з обов'язковим пСЦдсумком СЦ оголошенням переможцСЦв.

АнСЦматори створюють таку атмосферу захопленостСЦ й азарту, що туристи, що перебувають неподалСЦк, перемикають свою увагу на гру й помалу самСЦ втягуються в процес.

ДинамСЦчнСЦсть, заводний характер змагальностСЦ дозволяСФ людям розкрСЦпачитися, виявити якСЦсь здатностСЦ, таланти. А, крСЦм того, команднСЦ СЦгри ще й зближають.

Отже, створювана атмосфера суперництва - з однСЦСФСЧ сторони й колективСЦзму, взаСФмовиручки - з СЦншоСЧ сприяють пожвавленню вСЦдпочинку, а це СЦ СФ основне завдання, що стоСЧть перед анСЦматорами.

НагадаСФмо, що у вСЦдповСЦднСЦсть СЦз "Правилами проведення спортивних туристських походСЦв» спортивнСЦ туристськСЦ групи формуються на добровСЦльних початках з молодСЦ, об'СФднаноСЧ загальними спортивними СЦнтересами й обладаючою спортивно-технСЦчним досвСЦдом СЦ рСЦвнем пСЦдготовки, що вСЦдповСЦдають складностСЦ маршруту, що заявляСФ до проходження, СЦ необхСЦдними для успСЦшного й безаварСЦйного здСЦйснення походу. Фактично тСЦльки учасники походСЦв 1-й СЦ 2-й категорСЦй складностСЦ можуть бути новачками в туризмСЦ. Учасники походСЦв 3-й - 5-й категорСЦй складностСЦ неодмСЦнно повиннСЦ мати досвСЦд походСЦв попереднСЦх категорСЦй у тСЦм же видСЦ спортивного туризму. КерСЦвник походу певноСЧ категорСЦСЧ складностСЦ зобов'язаний мати досвСЦд участСЦ в походСЦ даноСЧ категорСЦСЧ складностСЦ й досвСЦд керСЦвництва походом попередньоСЧ категорСЦСЧ складностСЦ. До участСЦ в походах 1-й к.с. допускаються учасники, що досягли 12 рокСЦв, а до участСЦ в походах 2, 3, 4, 5 СЦ 6-й к.с. допускаються особи, що досягли вСЦдповСЦдно 14, 15, 17, 18, СЦ 20 рокСЦв. До керСЦвництва походом 1-й к.с. допускаються особи, що досягли 18 рокСЦв. У даних "сухих» пунктах "Правил» СЦ проявляСФться принцип поступального вдосконалювання у виглядСЦ спорту "спортивний туризм».

ВСЦн же ясно "читаСФться» СЦ в розрядних вимогах. ПСЦдставою для присвоСФння спортивного розряду (звання) СФ подолання спортсменом певноСЧ кСЦлькостСЦ класифСЦкованих маршрутСЦв рСЦзноСЧ категорСЦСЧ складностСЦ, зроблених спортсменом як учасник або керСЦвника (читай - накопичений туристський досвСЦд). Причому "рСЦст» розряду прямо пропорцСЦйний росту складностСЦ переборених маршрутСЦв у даному видСЦ туризму, а кожний наступний розряд привласнюСФться пСЦсля присвоСФння попереднього.

НеобхСЦдна кСЦлькСЦсть СЦ категорСЦСЧ складностСЦ спортивних походСЦв по класифСЦкованих маршрутах, для присвоСФння певних спортивних розрядСЦв, представленСЦ в таблицСЦ 2.1.

Для присвоСФння звання "Майстер спорту» чоловСЦкам необхСЦдно зробити два походи V к.с. як керСЦвник групи. Вимогами так само допускаСФться для присвоСФння даного звання зробити один похСЦд V к.с. як керСЦвник групи й набрати 10 балСЦв на чемпСЦонатах СЦ мСЦжнародних змаганнях зСЦ спортивного туризму; або набрати 20 балСЦв на чемпСЦонатах СЦ мСЦжнародних змаганнях зСЦ спортивного туризму.


Таблиця 2.1. РозряднСЦ вимоги в спортивному туризмСЦ.

Розряди

КатегорСЦСЧ складностСЦ походСЦв

I

II

III

IV

V

У

Р

У

Р

У

Р

У

Р

У

Р

КМС

ЧоловСЦк.

ЖСЦнка


















1

1







1

1




I розряд

ЧоловСЦк.

ЖСЦнка














1

1

1

1







1

1







ЧоловСЦки й жСЦнки

II розряд


1

1








III розряд

1










У - похСЦд зроблений як учасник. Р - похСЦд зроблений як керСЦвник.


Для присвоСФння звання "Майстер спорту» жСЦнкам необхСЦдно зробити один похСЦд V к.с. як учасниця й два походи IV к.с. як керСЦвник групи. Вимогами так само допускаСФться для присвоСФння даного звання зробити один похСЦд V к.с. як учасниця, один похСЦд IV к.с. як керСЦвник СЦ набрати 5 балСЦв на чемпСЦонатах СЦ мСЦжнародних змаганнях зСЦ спортивного туризму. ДопускаСФться набрати 10 балСЦв на чемпСЦонатах СЦ мСЦжнародних змаганнях зСЦ спортивного туризму.

Принцип нарахування балСЦв для присвоСФння звання "майстер спорту» представлений у таблицСЦ 2.2.

Бали в графСЦ "ВихСЦдна оцСЦнка» привласнюються тСЦльки за керСЦвництво походом (капСЦтановСЦ команди). ДодатковСЦ бали нараховуються як керСЦвникам (капСЦтанам), так СЦ учасникам походСЦв, проведених у рамках змагань. Бали нараховуються тСЦльки за умови, що кСЦлькСЦсть балСЦв, отримана командою на змаганнСЦ, складе не менш 75% вСЦд максимально можливоСЧ суми балСЦв для даних змагань. При цьому число команд минулСЦ затвердженСЦ маршрути повинне бути не менш чотирьох. У випадку трьох команд, бали привласнюються, як за друге-четверте мСЦiе.


Таблиця 2.2 Порядок нарахування балСЦв за участь спортсменСЦв у чемпСЦонатах по спортивному туризмСЦ (III група змагань).

КатегорСЦя складностСЦ маршрутСЦв

ВихСЦдна оцСЦнка

(бали)

ДодатковСЦ бали за участь у чемпСЦонатСЦ

1 мСЦiе

2-3

4-6

V-Р

10

5

3

1


Для присвоСФння розрядСЦв СЦ звань зараховуються походи й маршрути на змаганнях, що вСЦдповСЦдають вимогам "Правил проведення спортивних туристських походСЦв» СЦ "Правил змагань» спортивного туризму. ПСЦсля успСЦшного закСЦнчення походу й розгляду необхСЦдних документСЦв, учасникам СЦ керСЦвникам походу видаються довСЦдки про здСЦйснення спортивного походу.

Звання "майстер спорту» привласнюСФться за зробленСЦ походи й (або) по балах, що не ввСЦйшов у залСЦк на розряд КМС. При цьому одне керСЦвництво походом V к.с. (10 балСЦв на змаганнях) для чоловСЦкСЦв або одне керСЦвництво походом IV к. с. (5 балСЦв на змаганнях) для жСЦнок повиннСЦ бути виконанСЦ (отриманСЦ) протягом 4-х рокСЦв попередньому одержанню звання. РозряднСЦ вимоги строго розмежовують роль учасника й керСЦвника походу. ЗрозумСЦло, що обсяг проведеноСЧ роботи й рСЦвень вСЦдповСЦдальностСЦ при пСЦдготовцСЦ й органСЦзацСЦСЧ походу, безпосередньо в походСЦ й пСЦсля його закСЦнчення в керСЦвника походу незмСЦрно вище, нСЦж в учасникСЦв. ВСЦдповСЦдно в керСЦвника походу повинна бути й вСЦдповСЦдна спортивна квалСЦфСЦкацСЦя. РозряднСЦ вимоги це строго враховують СЦ стимулюють рСЦст спортивноСЧ майстерностСЦ. Так для присвоСФння звання "майстер спорту» необхСЦдно мати досвСЦд керСЦвництва не менш чим трьома походами по класифСЦкованих маршрутах СЦ (або) вСЦдповСЦдною кСЦлькСЦстю походСЦв по технСЦчних маршрутах. Без зазначеного досвСЦду керСЦвництва спортивною групою, навСЦть за умови набраних балСЦв за участь у змаганнях, звання "майстер спорту» не привласнюСФться.

У той же час, далеко не всСЦм дано бути гарними керСЦвниками, хоча спортсменами-учасниками вони можуть бути вСЦдмСЦнними (мати тактико-технСЦчну майстернСЦсть; гарною фСЦзичною пСЦдготовкою та СЦн.). РозряднСЦ вимоги ураховують СЦ дану особливСЦсть. При присвоСФннСЦ розрядСЦв вСЦд другого, до КМС допускаСФться замСЦна керСЦвництва походами I,II,III СЦ IV категорСЦй складностСЦ - участю в походах вСЦдповСЦдно III, IV, V СЦ VI категорСЦй складностСЦ. Походи, зробленСЦ по тому самому маршрутСЦ в даному видСЦ туризму зараховуються, якщо вони зробленСЦ один раз як учасник, СЦншоСЧ - як керСЦвник.

У спортивному туризмСЦ, як треба з вище представленого матерСЦалу, СЦснуСФ досить унСЦкальна для спорту ситуацСЦя - СФ можливСЦсть одержати спортивнСЦ розряди й звання без участСЦ в офСЦцСЦйних змаганнях. Така ситуацСЦя продиктована сутнСЦстю спортивного туризму - група самостСЦйно розробляСФ маршрут, включаючи необхСЦдний набСЦр класифСЦкованих дСЦлянок, СЦ переборюСФ його. При цьому самСЦ маршрути й умови СЧхнього проходження рСЦзними групами рСЦзнСЦ, що, загалом, не вСЦдповСЦдаСФ вимогам спортивних змагань. Учасники походу скорСЦше "борються» з "природними» труднощами, проявляючи необхСЦдну майстернСЦсть СЦ морально-вольовСЦ якостСЦ, нСЦж СЦз суперниками з СЦнших спортивних команд. БезсумнСЦвно, що такого роду боротьба маСФ право на СЦснування й може заохочуватися присвоСФнням спортивних розрядСЦв.

При розглядСЦ звСЦту й визначеннСЦ результатСЦв змагань комСЦсСЦСФю, серед СЦншого, ураховуСФться наступне.

Район проведення походу (його клСЦматогеографСЦчнСЦ й СЦншСЦ характеристики).

Розроблений командою маршрут (його логСЦчнСЦсть, оригСЦнальнСЦсть, послСЦдовнСЦсть включених класифСЦкованих дСЦлянок рСЦзноСЧ категорСЦСЧ труднощСЦ, вСЦдповСЦднСЦсть категорСЦСЧ складностСЦ походу, довжина, висотнСЦ характеристики та СЦн.).

ТехнСЦку подолання командою класифСЦкованих дСЦлянок, що визначають складнСЦсть походу (технСЦчнСЦ параметри перешкод, використана командою технСЦка й тактика СЧхнього подолання, правильнСЦсть застосованих технСЦчних прийомСЦв СЦ засобСЦв СЦ т.д.).

ТактичнСЦ рСЦшення групи при пСЦдготовцСЦ маршруту й при його здСЦйсненнСЦ (логСЦчнСЦсть включення радСЦальних дСЦлянок на маршрутСЦ, розподСЦл закидань продуктСЦв СЦ спорядження, органСЦзацСЦю харчування, бСЦвакСЦв СЦ т.д.).

СтупСЦнь виконання групою заявлених завдань (повноту й точнСЦсть проходження заявленого маршруту, строки проходження).

ПСЦсля аналСЦзу всСЦСФСЧ представленоСЧ СЦнформацСЦСЧ (звичайно кожному критерСЦю надаСФться бальна оцСЦнка) виявляються переможцСЦ й призери.

ЗовсСЦм очевидно, що заочна форма змагань маСФ СЦстотнСЦ недолСЦки. Групи роблять походи даноСЧ категорСЦСЧ складностСЦ в рСЦзних районах, у рСЦзних погодних умовах, з рСЦзними по змСЦсту й складностСЦ класифСЦкованими дСЦлянками. Досить важко, навСЦть для досвСЦдчених експертСЦв, об'СФктивно провести порСЦвняння походСЦв однСЦСФСЧ категорСЦСЧ складностСЦ, але проведених у рСЦзних умовах. ПримСЦром, у лижному походСЦ 6-й категорСЦСЧ в субарктичноСЧ зонСЦ (наприклад, архСЦпелаг ПСЦвнСЦчна Земля) - технСЦчна складнСЦсть визначаСФться багато в чому складнСЦстю орСЦСФнтування, складнСЦстю життСФзабезпечення групи в умовах автономностСЦ походу. А на складнСЦсть такого походу в цСЦлому, безсумнСЦвно, впливають "твердСЦ» клСЦматичнСЦ умови його проведення. У лижному походСЦ тСЦСФСЧ ж категорСЦСЧ складностСЦ в горах технСЦчна складнСЦсть визначаСФться багато в чому самим гСЦрським рельСФфом - подоланням гСЦрських схилСЦв, перевалСЦв, зимовими сходженнями на вершини (так само, втСЦм, "на тлСЦ» твердих клСЦматичних умов). Як зрСЦвняти такСЦ рСЦзнСЦ по змСЦсту, тактичним СЦ технСЦчним рСЦшенням походи? При всСЦм багатому досвСЦдСЦ експертСЦв частка суб'СФктивСЦзму в ухваленому рСЦшеннСЦ буде досить велика.

Щоб перебороти зазначенСЦ недолСЦки заочноСЧ форми змагань, була запропонована очна форма змагань по спортивному туризму й розробленСЦ правила таких змагань. ОчнСЦ змагання вСЦдповСЦдно до розрядних вимог СЦ "Правилами змагань» проводяться в ранзСЦ чемпСЦонату по всСЦх видах спортивного туризму. ЧемпСЦонат проводиться серед команд, що виступають в один час, в одному районСЦ; команди безпосередньо "на мСЦiСЦ» оцСЦнюються суддями змагань. Змагання проводяться в районах, у яких можливе здСЦйснення класифСЦкованих маршрутСЦв не нижче V категорСЦСЧ складностСЦ.

ОчнСЦ змагання здСЦйснюСФться у формСЦ двоСФборства - на спортивному й технСЦчному маршрутах. Спортивний маршрут являСФ собою 5-6 класифСЦкованих дСЦлянок (КУ) довжиною вСЦд 0.5-0.7 до повного денного переходу, характерного для даного виду туризму. КатегорСЦСЧ труднощСЦв дСЦлянок вСЦдповСЦдають IV-VI, при цьому не менш двох дСЦлянок повинне бути V категорСЦСЧ труднощСЦв. Спортивний маршрут проходиться поетапно: група виходить на подолання КУ й повертаСФться в базовий табСЦр змагань (фактично протягом декСЦлькох днСЦв група здСЦйснюСФ кСЦлька радСЦальних виходСЦв). КатегорСЦя труднощСЦв СЦ оцСЦнка кожного такого етапу, виражаСФться в балах (визначаСФться суддями-експертами). Сума балСЦв, що виражають технСЦчну складнСЦсть етапу змагань, визначаСФться при цьому як безпосередньо природною складнСЦстю перешкод (крутСЦстю схилСЦв, глибиною снСЦжного покриву, швидкСЦстю плину гСЦрськоСЧ рСЦки та СЦн.), так СЦ тими технСЦко-тактичними завданнями, якСЦ визначенСЦ суддями й умовами змагань.

ТехнСЦчний маршрут являСФ собою туристський похСЦд тривалСЦстю 5-7 днСЦв СЦ вСЦдповСЦдною довжиною. ТехнСЦчний маршрут включаСФ не менш 4-5 класифСЦкованих дСЦлянок, у тому числСЦ не менш 2-х дСЦлянок 4-й к.т. СЦ не менш одного (не бСЦльше 2-х) - 5-й к.т. КатегорСЦСЧ труднощСЦв КУ технСЦчного маршруту (як СЦ спортивного) визначаються експертами на пСЦдставСЦ максимально повноСЧ наявноСЧ про СЧх СЦнформацСЦСЧ. Результати експертизи затверджуються рСЦшенням головноСЧ суддСЦвськоСЧ колегСЦСЧ (ГСК). ТехнСЦчнСЦ маршрути розробляються командами самостСЦйно в межах району змагань СЦ перелСЦку класифСЦкованих дСЦлянок, затвердженого ГСК. Таким чином, технСЦчнСЦ маршрути, мСЦстять КУ в меншому числСЦ, чим це передбачено для вСЦдповСЦдних класифСЦкованих маршрутСЦв, а так само зменшенСЦ параметри по довжинСЦ маршруту й тривалостСЦ походу.

Перевага змагань технСЦчних маршрутСЦв перед змаганнями в програмСЦ класифСЦкованих маршрутСЦв полягаСФ в наступному. ТехнСЦчнСЦ маршрути здСЦйснюються командами в одному районСЦ, в один час, при приблизно подСЦбних погодних умовах. Передбачено загальний старт, загальний контрольний час СЦ СФдине мСЦiе фСЦнСЦшу. Таким чином, у випадку заочних змагань команди веде спортивну боротьбу в максимально подСЦбних умовах.

Маршрути всСЦх команд повиннСЦ мати в мСЦнСЦмумСЦ одна загальна контрольна дСЦлянка, обслуговува безпосередньо суддями. СуддСЦ не по фотографСЦях СЦ описам, а безпосередньо можуть бачити роботу команд СЦ оцСЦнити СЧхню тактико-технСЦчну пСЦдготовку. У той же час, наявнСЦсть технСЦчного багатоденного маршруту докорСЦнно вСЦдрСЦзняСФ очнСЦ змагання зСЦ спортивного туризму вСЦд змагань по ТПМ. У цьому випадку, як СЦ при проходженнСЦ класифСЦкованих маршрутСЦв, учасники повиннСЦ володСЦти всСЦма компонентами туристськоСЧ технСЦки й тактики, СЦ, що саме головне, застосовувати СЧх у реальних умовах (наприклад, на рСЦзноманСЦтних формах рельСФфу); мати вСЦдмСЦнну фСЦзичну форму й психологСЦчну стСЦйкСЦсть.

Результати змагань визначаються окремо по спортивному й технСЦчному маршрутах. Спортивний маршрут оцСЦнюСФться суддями за правилами, аналогСЦчним правилам ТПМ. Кожний етап одержуСФ певну оцСЦнку в балах (сумарний показник складностСЦ, УПС), що складаСФться з показника технСЦчноСЧ складностСЦ й показника швидкостСЦ команди (показник труднощСЦ). ДанСЦ складовСЦ УПС приблизно рСЦвнСЦ. ПСЦсля проходження даного етапу (КУ) команда одержуСФ бали за технСЦку, за винятком набраних нею штрафних балСЦв. Бали за показник труднощСЦв визначаються з урахуванням коефСЦцСЦСФнта часу. Команда, що переборола етап за найменший час, одержуСФ всСЦ бали за труднощСЦ етапу. Бали СЦнших команд розраховують, як добуток показника труднощСЦ на коефСЦцСЦСФнт часу команди. При цьому коефСЦцСЦСФнт часу визначаСФться як вСЦдношення кращого часу, показаного при подоланнСЦ даного етапу на змаганнях, вчасно даноСЧ команди.


2.2.3 АнСЦмацСЦйнСЦ технологСЦСЧ в органСЦзацСЦСЧ молодСЦжного вСЦдпочинку та оздоровлення

Одним з найпоширенСЦших серед молодСЦ видСЦв дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ, вСЦдпочинку, розваги СФ дискотека. Вона - засСЦб СЦдейно-естетичного виховання всСЦх СЧСЧ вСЦдвСЦдувачСЦв [22, с.10]. АудиторСЦя сьогоднСЦшньоСЧ дискотеки величезна, вона включаСФ практично цСЦле поколСЦння молодСЦ, а також людей СЦнших вСЦкСЦв.

Дискотека виникла СЦз глибин самодСЦяльноСЧ творчостСЦ. До моменту СЧСЧ появи просто не СЦснувало того професСЦйного зразка, на який, вона могла б орСЦСФнтуватися. Цей зразок складався поступово, як вистражданий результат самодСЦяльних творчих шукань. Характерно, що першСЦ досвСЦди теоретичного й методичного осмислення практичних пошукСЦв у цСЦй областСЦ також належать перу самодСЦяльних ентузСЦастСЦв; деякСЦ з них виросли згодом у професСЦоналСЦв дискотеки. Серйозно збагатили СЧСЧ творчий багаж професСЦонали, що працюють у близькСЦ по характерСЦ сферах дСЦяльностСЦ, насамперед режисери. ОднСЦ як практики дискотеки (М.КопелСФв), СЦншСЦ СЦ як педагоги-методисти-теоретики (В.Царьов, Е.Рижик), вони ввели в оборот дискотечноСЧ справи знання, накопиченСЦ в СЦнших областях творчоСЧ дСЦяльностСЦ задовго до народження дискотеки.

РЖстотною особливСЦстю дискотеки СФ СЧСЧ спрямованСЦсть до подСЦй дня, насамперед до явищ музичного життя. Молодь СЦде в дискотеку, крСЦм усього СЦншого, ще й заради того, щоб одержати свСЦжу СЦнформацСЦю про новинки естради, року-музики, почути не тСЦльки улюбленСЦ мелодСЦСЧ, але й новСЦ, ще жодного разу не чутСЦ, одержати квалСЦфСЦкований коментар, довСЦдатися щось цСЦкаве про спСЦвакСЦв, композиторСЦв, групи. "ВСЦдповСЦдати на цю потребу - функцСЦя дискотеки.

РЖз самого виникнення дискотеки стали для молодСЦ своСФрСЦдним СЦнформацСЦйним центром молодСЦжноСЧ музики, клубом музичних новин [33, с.220]. Диск-жокеСЧ (як вони тодСЦ йменувалися) вСЦдСЦгравали роль самодСЦяльних СЦнформаторСЦв, оглядачСЦв, коментаторСЦв. Одним з головних напрямкСЦв у СЧхнСЦй дСЦяльностСЦ став пошук, збСЦр, систематизацСЦя новоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Недарма "предками» дискотеки по праву вважаються радСЦо й телебачення. Саме вСЦд них вона успадкувала цю свою СЦнформаторську суть.

Правильна постановка дискотечного справи припускаСФ централСЦзовану систему оперативного збору необхСЦдноСЧ СЦнформацСЦСЧ, СЧСЧ швидкоСЧ обробки й розсилання на мСЦiя, авторам програм СЦ ведучим дискотек. КрСЦм того, варто пам'ятати, що дискотека покликана не тСЦльки реагувати на подСЦСЧ музичного життя свСЦтового й росСЦйського масштабу, але й висвСЦтлювати поточнСЦ питання життя (у тому числСЦ й музичноСЧ) на мСЦiях. Тут уже централСЦзована СЦнформацСЦйна служба не допоможе, зате дуже корисний оперативний контакт дискотек з мСЦiевими редакцСЦями радСЦо, телебачення, газет, тобто всСЦх мСЦiевих засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Лише в цьому випадку дискотека зможе повноцСЦнним образом виконувати "астиву СЧй функцСЦю одного з каналСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. РД в цього каналу своСЧ особливостСЦ: спрямованСЦсть переважно на молодСЦжну аудиторСЦю; висока питома вага новин музичного життя; наявнСЦсть живого контакту ведучого з аудиторСЦСФю; самодСЦяльний характер. ЦСЦ особливостСЦ необхСЦдно постСЦйно враховувати.

ОднСЦСФСЧ з постСЦйних тем дископрограм, як тематичних, так СЦ танцювально-розважальних, виступають новини музичного життя. РЖнформацСЦю такого роду можна одержувати з газетних СЦ журнальних публСЦкацСЦй (як вСЦтчизняних, так СЦ закордонних), з радСЦо й телепередач. Процес цей, однак, досить трудомСЦсткий, потребуючий не тСЦльки бСЦльших витрат часу, але й квалСЦфСЦкацСЦСЧ, який автори й ведучСЦ дискотечних програм не завжди володСЦють. Тому концентрована добСЦрка свСЦжоСЧ СЦнформацСЦСЧ, постаченоСЧ квалСЦфСЦкованим коментарем, виявляСФться дуже корисною.

РЖнтелектуальнСЦ й творчСЦ СЦгри СФ в нашСЦй краСЧнСЦ одним з улюбленСЦших форм органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля. Одержавши, завдяки телебаченню, мСЦльйони шанувальникСЦв всСЦх вСЦкСЦв, вони широко ввСЦйшли в практику роботи шкСЦл, бСЦблСЦотек, установ культури, клубСЦв по роботСЦ з молоддю. Клуб СЦнтелектуальноСЧ гри здСЦйснюСФ не тСЦльки СЦгровСЦ проекти, але й задовольняСФ СЦншСЦ рСЦзноманСЦтнСЦ запити молодих людей. РЖнтелектуальнСЦ СЦгри розширюють ерудицСЦю, кругозСЦр, розвивають логСЦковСЦ мислення, мова, тренують пам'ять, привчають працювати зСЦ словником.

Заняття фСЦзичною культурою й спортом СФ одними з найбСЦльш доступних СЦ ефективних засобСЦв формування здорового способу життя, а також позитивних цСЦннСЦсних орСЦСФнтацСЦй молодСЦ. РСЦвень фСЦзичноСЧ пСЦдготовленостСЦ, фСЦзичний стан визначають можливСЦсть протистояння несприятливим умовам зовнСЦшнього середовища, СФ показником фСЦзичного здоров'я суспСЦльства. Практично жодна турбаза, табСЦр для молодСЦ не обходяться без спортивних площадок, тренажерних СЦ спортивних залСЦв. Футбол, баскетбол, волейбол, настСЦльний тенСЦс, велоспорт - от лише частина того, що пропонують туркомплекси.

Культурно-дозвСЦльнСЦ, СЦгровСЦ, спортивно-оздоровчСЦ й театралСЦзованСЦ шоу-програми в умовах санаторно-курортних комплексСЦв будуються з облСЦком того, що вСЦдпочиваючСЦ приблизно половину часу придСЦляють на лСЦкувально-оздоровчСЦ процедури. Отже, анСЦмацСЦйна програма не повинна бути занадто насиченоСЧ. При органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм необхСЦдно вСЦддавати перевагу наступним заходам: проведення конкурсСЦв, вечорСЦв танцСЦв, вСЦкторин, занять по СЦнтересах, що дозволяСФ рСЦзноманСЦтити дозвСЦлля. Допускаються спортивнСЦ програми у виглядСЦ прогулянок-походСЦв по околицях, нескладних спортивних змагань, занять по аеробСЦцСЦ, шейпСЦнгу, йозСЦ, плаванню. У санаторно-курортних мСЦiевостях рекомендуСФться створювати курортно-туристськСЦ комплекси для родин, що дозволяють здоровим членам родини займатися спортом, туризмом, активними СЦграми, а нужденноСЧ в лСЦкуваннСЦ - проходити курс лСЦкування й вСЦдпочивати. Санаторно-курортнСЦ програми, залежно вСЦд мСЦiя проведення лСЦкувального тура, можуть передбачати спецСЦальнСЦ морськСЦ оздоровчСЦ процедури, грязелСЦкування, водолСЦкування, прийняття мСЦнеральних вод, вСЦдпочинок у солярСЦях, аерарСЦях.

ВСЦдмСЦнною рисою анСЦмацСЦйних заходСЦв при наданнСЦ лСЦкувально-профСЦлактичних процедур СФ нестандартний пСЦдхСЦд до розробки iенарСЦСЧв СЦндивСЦдуального або групового обслуговування вСЦдпочиваючих.

Будь-яка процедура повинна бути яскравоСЧ, незвичайноСЧ, що запам'ятовуСФться, що, безумовно, послужить якнайшвидшому видужанню, змСЦцненню нервовоСЧ системи, створенню гарного настрою. ВСЦдпочиваючоСЧ не прийде нудьгувати, якщо протягом усього маршруту СЧх чекають рСЦзноманСЦтнСЦ розважальнСЦ програми, СЦгри, атракцСЦони, концерти, вСЦкторини й тематичнСЦ вечори, сюрпризи й надзвичайнСЦ зустрСЦчСЦ.

ВлПолювання». Для багатоСЧ молодСЦ "аштовують полювання на зайцСЦв, вовкСЦв, лисиць. РЖз цСЦСФю метою тварин вирощують на спецСЦальних фермах, привозять у вСЦдведенСЦ для полювання мСЦiя й випускають на волю. Учасникам заходу залишаСФться тСЦльки вчасно нажати на курок СЦ потрапити в мету. Трофей дСЦстаСФться як винагорода. ПСЦсля полювання пропонуються рСЦзноманСЦтнСЦ види послуг: вечеря в мисливському ресторанСЦ, сауна, лазня, СЦгри в бСЦльярд, боулСЦнг. Для проведення даного заходу необхСЦдно одержати документи, дозволи, лСЦцензСЦю на вСЦдстрСЦл тварин.

ВлСолдати». Багато вСЦйськових частин переквалСЦфСЦкувалися у своСЧй дСЦяльностСЦ й у недСЦлСЦ надають послуги полСЦгона для розваги туристСЦв. ЦСЦлком за помСЦрну плату можна зробити марш-кидок на танку й глянути на мир СЦз щСЦлини амбразури; майбутнСЦ воСЧни СЦз задоволенням проходять смугу перешкод; у тирСЦ надаСФться можливСЦсть стрСЦлянини на "учнСЦсть по мСЦшенСЦ, що рухаСФться, СЦз пневматичноСЧ зброСЧ. Разом з несучу термСЦнову службу проходить воСФнно-польова гра "РозмСЦнування». Умовне "мСЦнне поле» замСЦновано навчальними снарядами. Завдання туристСЦв вСЦдшукати мСЦну мСЦношукачем СЦ знешкодити неСЧ без шкоди для свого здоров'я. У такий спосСЦб можна сказати, що зароджуСФться новий напрямок - "Солдатська анСЦмацСЦя».

ВлКосмСЦчна анСЦмацСЦя». Америка крокуСФ вперед семимильними кроками з питань розробки нових послуг для населення. СтворюСФться спецСЦальний центр космСЦчноСЧ пСЦдготовки майбутнСЦх космонавтСЦв, призначений для цСЦкавих туристСЦв. Тут можна перевСЦрити здатностСЦ свого вестибулярного апарата на обертовСЦй центрифузСЦ; зробити 10-ти кСЦлометрову пробСЦжку по спортивнСЦй дорСЦжцСЦ "Здоров'я»; спробувати з тюбикСЦв СЧжу, призначену для вживання в невагомостСЦ; облачитися в костюм астронавтСЦв; провести певний час у космСЦчному апарату; вийти в безповСЦтряний простСЦр СЦ випробувати в реальностСЦ почуття невагомостСЦ (Для цього пСЦдготовленСЦ спецСЦальнСЦ космодроми, якСЦ нагадують поверхня планети Марс). Однак, не всСЦм вдаСФться витримати подСЦбнСЦ випробування, хтось сходить СЦз дистанцСЦСЧ.

ВлЭкстрим». Учасникам гри пропонуСФться пройти певну смугу перешкод (аналогом може служити популярна телепередача "ОстаннСЦй герой» або "ФордСЦв-Бояр»). Як неприСФмнСЦ випробування учасникам пропонуСФться: з'СЧсти черв'якСЦв, виявитися в акварСЦумСЦ зСЦ змСЦями, пацюками або кажанами, певне час просидСЦти в холоднСЦй або гарячСЦй водСЦ, на час переплисти бурхливу гСЦрську рСЦку, спуститися в печеру, здСЦйнятися на вершину гори, зробити стрибок з парашутом.

Багато мСЦст створюють мСЦнСЦ-музеСЧ "УкраСЧнська хата», стилСЦзованСЦ пСЦд старовину й традицСЦСЧ, що вСЦдбивають побут, обряди, звичаСЧ народу. У програму анСЦмацСЦйного обслуговування туристСЦв включене вСЦдвСЦдування культурно-пСЦзнавального об'СФкта "УкраСЧнська хата» на конях. Команда анСЦматорСЦв СЦ акторСЦв даСФ театралСЦзоване подання: у украСЧнських нацСЦональних убраннях "древнСЦ майстри» тчуть килими на ткацькому верстатСЦ; з береста й лубу плетуть кошика, козуби, постоли; з липи вирСЦзують ложки, плошки, СЦграшки; дСЦвчини СЦ юнаки виконують украСЧнськСЦ народнСЦ пСЦснСЦ й танцСЦ.

Також командСЦ анСЦматорСЦв рекомендуСФться пСЦдготувати анСЦмацСЦйну програму, у якСЦй туристи вСЦзьмуть безпосередню участь - обрядове свято. На галявинСЦ передбачаСФться розставити дерев'янСЦ крамницСЦ, столи. У центрСЦ перебуваСФ пСЦч, що палиться дровами. Звучить козба, народнСЦ пСЦснСЦ створюють особливий колорит.

Дуже важливСЦ для анСЦмацСЦйно-видовищних театралСЦзованих програм залучення й активСЦзацСЦя глядачСЦв, що СФ засобом прилучення СЧх до культурних традицСЦй, до СЦсторСЦСЧ краСЧни, до збагнення СЧСЧ своСФрСЦдностСЦ, тобто до тому, заради чого багато туристСЦв вСЦдвСЦдують рСЦзнСЦ краСЧни миру.

ЧисленнСЦ опитування учасникСЦв анСЦмацСЦйних програм показують, що саме можливСЦсть брати участь у тСЦм або СЦншСЦм дСЦйствСЦ залучаСФ туристСЦв, вСЦдбиваСФться на оцСЦнцСЦ заходу.

АналСЦз анСЦмацСЦйних програм у санаторно-курортному комплексСЦ вимагаСФ осмислення органСЦзацСЦСЧ просторового середовища. СпецифСЦка цього питання укладена в тСЦм, що саме вдалий вибСЦр мСЦiя дСЦСЧ (природний природний ландшафт: берСЦг рСЦки, озера, ставка; лСЦсова галявина, мСЦнеральне джерело), його органСЦчний зв'язок з СЦсторичним, культурним або фольклорним змСЦстом створюють необхСЦдну атмосферу й пСЦдсилюють емоцСЦйно-образний вплив анСЦмацСЦйноСЧ програми. При цьому реалСЦстична iенографСЦя звичайно вСЦдсутня, а епСЦцентр дСЦСЧ оформляСФться за рахунок деталей, що доповнюють мСЦiевСЦсть,, що пСЦдсилюють уяву аудиторСЦСЧ.

Головним методичним принципом у створеннСЦ анСЦмацСЦйних програм у природному ландшафтСЦ санаторно-курортному комплексСЦ СФ органСЦчне сполучення природно-архСЦтектурного середовища з уписаними в неСЧ як стацСЦонарними установками, так СЦ спонтанно виникаючими iенСЦчними площадками.

ЛСЦкувально-анСЦмацСЦйнСЦ програми повиннСЦ створюватися практично у всСЦх санаторно-курортних комплексах з метою забезпечення туристСЦв максимально можливоСЧ релаксацСЦСЧ фСЦзичних, СЦнтелектуальних, психологСЦчних СЦ психСЦчних сил. Сполучення спортивно-оздоровчих, анСЦмацСЦйних, культурно-пСЦзнавальних, художнСЦх, театралСЦзованих шоу-програм, народних гулянок, ходСЦв, карнавалСЦв, фестивалСЦв - все це допоможе забезпечити затребуванСЦсть вСЦдпочинку в санаторно-курортнСЦй зонСЦ.

РЖз цСЦСФю метою необхСЦдно провести аналСЦз внутрСЦшнСЦх санаторно-курортних комплексСЦв СЦ спланувати конкретнСЦ лСЦкувально-анСЦмацСЦйнСЦ програми рСЦзних видСЦв СЦ напрямкСЦв. АнСЦмацСЦйно-видовищнСЦ програми в УкраСЧнСЦ беруть свСЦй початок в СЦсторСЦСЧ з народних гулянок, ярмаркСЦв, свят.


2.3. ОсобливостСЦ використання форм СЦ методСЦв анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в процесСЦ створення анСЦмацСЦйних програм для молодСЦ


Розглянемо технологСЦю створення анСЦмацСЦйних програм. ПСЦд технологСЦСФю створення анСЦмацСЦйних програм розумСЦСФться комплекс прийомСЦв працСЦ анСЦматора, органСЦзацСЦя цСЦСФСЧ працСЦ, використання спецСЦальних технСЦчних засобСЦв (об'СФктСЦв, споруджень, СЦнструментСЦв СЦ пристосувань). Це складний СЦ багатоплановий процес, оскСЦльки вирСЦшуСФ наступнСЦ завдання: створення анСЦмацСЦйних програм, економСЦчний прорахунок вартостСЦ кожноСЧ програми, СЧхню реалСЦзацСЦю й, нарештСЦ, творче втСЦлення запрограмованих анСЦмацСЦйних заходСЦв з наступним аналСЦзом. Даний технологСЦчний процес являСФ собою цСЦлСЦсну систему, у якСЦй взаСФмодСЦють усе компоненти.

ТехнологСЦя створення й реалСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм для молодСЦ, як система складаСФться з декСЦлькох взаСФмозалежних пСЦдсистем. Розглянемо кожну з них:

ОрганСЦзацСЦйна - органСЦзацСЦя спСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ анСЦмацСЦйноСЧ команди, економСЦчних, технСЦчних, рекламного вСЦддСЦлСЦв;

РЖнструкторсько-методична - створення й розробка iенарСЦСЧв заходСЦв, текстСЦв екскурсСЦй, пСЦдбор спортивних СЦгор СЦ змагань, складання маршрутСЦв походСЦв з наступною розробкою методичних рекомендацСЦй на основСЦ узагальнення досвСЦду;

Режисерська - розподСЦл ролей, складання планСЦв репетицСЦй, постановка спектаклю, шоу;

ТехнСЦчна - пСЦдготовка технСЦчних засобСЦв (об'СФктСЦв, споруджень, СЦнструментСЦв СЦ т.д.), площадки (iени) для анСЦмацСЦйних заходСЦв, реквСЦзиту, декорацСЦй, висвСЦтлення, музичного супроводу та СЦн.

ВсСЦ пСЦдсистеми становлять систему технологСЦСЧ, що служить пСЦдставою функцСЦонування анСЦмацСЦйноСЧ служби. АнСЦмацСЦйна дСЦяльнСЦсть - це реальний СЦ зовсСЦм особливий мир СЦз "астивими тСЦльки йому правилами дСЦСЧ, якСЦ роблять професСЦонали, щоб включити в процес СЧхнього здСЦйснення якнайбСЦльше людей. Тут СЦснують своСЧ специфСЦчнСЦ закономСЦрностСЦ функцСЦонування анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ.

ТехнологСЦчний процес створення анСЦмацСЦйних програм включаСФ наступнСЦ елементи:

  • об'СФкт дСЦяльностСЦ - обслуговують туристи, що, населення (групи й окремСЦ особистостСЦ);
  • суб'СФкт дСЦяльностСЦ - керСЦвник, фахСЦвець анСЦмацСЦйноСЧ служби;
  • властиво анСЦмацСЦйна дСЦяльнСЦсть СЦз усСЦма СЧСЧ компонентами - процес взаСФмодСЦСЧ суб'СФкта на об'СФкт.

ВсСЦ елементи функцСЦонування технологСЦчного процесу перебувають у СФдностСЦ взаСФмодСЦй СЦ утворять СФдину систему. Головний елемент цСЦСФСЧ системи - об'СФкт дСЦяльностСЦ, люди (туристи, гостСЦ, що вСЦдпочивають). Усе призначено для задоволення СЧх духовних СЦ фСЦзичних потреб. Тому спецСЦалСЦстам-анСЦматорам треба знати цСЦ потреби, вивчати аудиторСЦю, настроСЧ, СЦнтереси й запити молодСЦ. Без знання людей важко розраховувати на досягнення бажаного результату й на пСЦдвищення ефективностСЦ СЦнтелектуального й емоцСЦйного впливу на аудиторСЦю.

УспСЦх анСЦмацСЦйноСЧ програми багато в чому залежить вСЦд правильно органСЦзованоСЧ рекламноСЧ кампанСЦСЧ. Реклама, як вСЦдомо, це СЦнформацСЦя про споживчСЦ "астивостСЦ товарСЦв СЦ види послуг з метою СЧхньоСЧ реалСЦзацСЦСЧ й створення попиту на них. Це СЦнструмент, за допомогою якого споживачевСЦ даСФться СЦнформацСЦя про змСЦст, особливостСЦ, привабливСЦсть конкретноСЧ програми з метою зацСЦкавити його, спонукати придбати рекламованих товар СЦ стать учасником анСЦмацСЦйноСЧ програми. Для органСЦзацСЦСЧ рекламноСЧ кампанСЦСЧ необхСЦдно:

  • розрахувати витрати на рекламу, з огляду на "аснСЦ фСЦнансовСЦ можливостСЦ, оцСЦнити одержувану вСЦд реалСЦзацСЦСЧ програм прибуток;
  • визначити потенцСЦйних споживачСЦв СЦ скласти СЧхню характеристику по демографСЦчним (вСЦк, пСЦдлога), етнСЦчним ознакам, соцСЦальному статусу, рСЦвню доходСЦв та СЦн.;
  • виявити конкурентСЦв СЦ визначити переваги "асних програм, на якСЦ можна звернути увагу в рекламСЦ;
  • вибрати канали й способи поширення реклами.

У готельних комплексах на видних мСЦiях вивСЦшуються стенди з СЦнформацСЦСФю про розваги, де повиннСЦ бути зазначенСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи, час СЧхнього проведення й СЦншСЦ необхСЦднСЦ повСЦдомлення. АнСЦмацСЦйну програму дня необхСЦдно повСЦдомляти ранком по готельному радСЦо. У деяких готелях, щоб додатково привернути увагу гостей до анСЦмацСЦйних програм, по територСЦСЧ комплексу расхаживает клоун у рСЦзнобарвному костюмСЦ й запрошуСФ гостей на захСЦд. Важливо, щоб манера поводження клоуна була дружелюбноСЧ, а СЦнформування велося в розважальнСЦй формСЦ, що передаСФ атмосферу анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в готелСЦ.

Важливе мСЦiе в анСЦмацСЦйнСЦй програмСЦ займаСФ гра. Гра СФ засобом розваги людей, СЧхнього спСЦлкування, вСЦдпочинку. У грСЦ людин одержуСФ задоволення, знСЦмаСФ нервова напруга. Гра носить характер активноСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ, стаСФ дСЦючим засобом розумового й фСЦзичного розвитку, морального й естетичного виховання. За допомогою гри пСЦзнаСФться мир, виховуСФться творча СЦнСЦцСЦатива, пробуджуСФться допитливСЦсть, активСЦзуСФться мислення.

Головне призначення гри - розвиток людини, орСЦСФнтацСЦя його на творче, експериментальне поводження. Гра навчаСФ, допомагаСФ вСЦдновити сили, даСФ гарний емоцСЦйний заряд бадьоростСЦ й т.д. ВсСЦ функцСЦСЧ гри тСЦсно взаСФмозалежнСЦ. РЗх визначаСФ головна мета - розвага плюс розвиток основних якостей, здатностей, закладених у людинСЦ.

До основних функцСЦй гри вСЦдносяться:

  • комунСЦкативна - обладаюча експансивним впливом. Гра охоплюСФ всСЦх присутнСЦх (учасникСЦв, глядачСЦв, органСЦзаторСЦв), тобто встановлюСФ емоцСЦйнСЦ контакти;
  • дСЦяльнСЦсна - виявляюча взаСФмодСЦю людей один з одним СЦ навколишнСЦм свСЦтом;
  • компенсаторна - оновлююча енергСЦю, життСФву рСЦвновагу, що тонСЦзуСФ психологСЦчнСЦ навантаження;
  • виховна - органСЦзуюча дСЦяльнСЦсть людини. Гра дозволяСФ створити цСЦлеспрямоване виховання й навчання;
  • педагогСЦчна, дидактична - розвиваючСЦ вмСЦння й навички (тренуються пам'ять, увага, сприйняття СЦнформацСЦСЧ рСЦзноСЧ модальностСЦ);
  • прогнозуюча - що пророкуСФ, що експериментуСФ;
  • моделююча - СФднальна дСЦйснСЦсть СЦз нереальним;
  • розважальна - створююча сприятливу атмосферу, що перетворюСФ науковий захСЦд у захоплюючу пригоду;
  • релаксацСЦйна - знСЦмаюча емоцСЦйну напругу, що позитивно впливаСФ на нервову систему;
  • психотехнСЦчная - перестраСЧваюча психСЦку гравця для засвоСФння бСЦльших обсягСЦв СЦнформацСЦСЧ;
  • розвиваюча - коригувального прояву особистостСЦ в СЦгрових моделях життСФвих ситуацСЦй.

В СЦгровСЦй дСЦяльностСЦ об'СФктивно сполучаються два важливих фактори: з однСЦСФСЧ сторони граючСЦ включаються в практичну дСЦяльнСЦсть, розвиваються фСЦзично; з СЦншого боку - одержують моральне й естетичне задоволення вСЦд цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ, поглиблюють пСЦзнання про свСЦт, життя. Все це в остаточному пСЦдсумку сприяСФ вихованню особистостСЦ в цСЦлому.

ПроаналСЦзувавши даний роздСЦл, дСЦйдемо висновку, що туристська анСЦмацСЦя - це задоволення специфСЦчних туристських потреб у спСЦлкуваннСЦ, русСЦ, культурСЦ, творчостСЦ, приСФмне проводження часу, розвазСЦ.

РОЗДРЖЛ 3

ПРОГРАМА АНРЖМАЦРЖЙНИХ ЗАХОДРЖВ туристичного туру до РЖвано-ФранкСЦвська


3.1 Програма та основнСЦ етапи проведення туристичного туру з ЗапорСЦжжя до РЖвано-ФранкСЦвська


Формування маршрутСЦв, турСЦв, екскурсСЦйних програм, надання основних, додаткових СЦ додаткових послуг складають технологСЦю туристичного обслуговування, тобто це формування конкретного туристичного продукту для задоволення потреби в туристичнСЦй послузСЦ. Для складання туристичного маршруту або ж просто туру потрСЦбно рахуватися з СЧхнСЦми класифСЦкацСЦями по типу, сезонностСЦ, тривалостСЦ, вСЦковСЦй ознацСЦ тощо.

Туристична група з 16-ти туристСЦв. Туристичний маршрут ЗапорСЦжжя РСЦвно - РЖвано-ФранкСЦвськ - РСЦвне. ТермСЦн перебування - 7 днСЦв. ПСЦзнавально-екскурсСЦйний тур "Карпатський автобус». При складаннСЦ програми обслуговування, як правило, використовуються наступний пСЦдхСЦд:

1. ПСЦдготовка туру передбачаСФ надання туристам комплекс послуг вСЦдповСЦдно до СЧхнСЦх вимог щодо рСЦвня обслуговування, змСЦсту туру СЦ технологСЦСЧ надання послуг. РСЦвень обслуговування залежить вСЦд рСЦвня складових туристичних послуг: проживання, харчування, екскурсСЦйного, транспортного обслуговування, дозвСЦлля, а також вСЦд чСЦткоСЧ СЧхньоСЧ вСЦдповСЦдностСЦ метСЦ подорожСЦ. ТехнологСЦя органСЦзацСЦСЧ СЦ проведення туру визначаСФться оптимальнСЦстю обслуговування, що полягаСФ в комплексному пСЦдходСЦ до оформлення всСЦСФСЧ програми обслуговування СЦ складання щоденних екскурсСЦйне - розважальних програм.

При складаннСЦ програми туру необхСЦдно врахувати не тСЦльки визначений рСЦвень комфортностСЦ обслуговування, а й вСЦдповСЦднСЦсть програм обслуговування метСЦ подорожСЦ

2. При укладаннСЦ договору мСЦж туроператором СЦ турагентом програма обслуговування складаСФться, узгоджуСФться СЦ затверджуСФться сторонами у виглядСЦ набору послуг, без розподСЦлу за конкретними днями обслуговування. Так краще узгоджувати тому що заздалегСЦдь дуже важко визначити конкретнСЦ дати СЦ час роботи музеСЧв, проведення екскурсСЦй цСЦкавих для туристСЦв атракцСЦй: театральноСЧ вистави концерту тощо.

3. Туристична фСЦрма "НадСЦя" страхуСФ туристСЦв на основСЦ договору з
страховою компанСЦСФю "Скайд Вест.". Туристична фСЦрма "НадСЦя" спСЦвпрацюСФ з
туристичними фСЦрмами в багатьох мСЦстах УкраСЧни СЦ за кордоном. Вона також
спСЦвпрацюСФ з туристичною фСЦрмою "МаггСЦ-Тур" в м. ЗапорСЦжжя, яка буде
вСЦдправляти дану туристичну групу.

При узгодженСЦ програми семиденного туру по маршруту ЗапорСЦжжя - РСЦвне - РЖвано-ФранкСЦвськ - РСЦвне - ЗапорСЦжжя, фСЦрми затвердили наступну програму обслуговування:

  • ВиСЧзд з ЗапорСЦжжя до м.РСЦвно та повернення з РСЦвно до ЗапорСЦжжя..
  • РозмСЦщення у 2-х мСЦсних номерах готелю туристичного класу.
  • Харчування в ресторанСЦ - напСЦвпансСЦон.
  • ЕкскурсСЦя: по РЖвано-ФранкСЦвську (пСЦшохСЦдна), Коломия (комбСЦнована), Яремне (пСЦшохСЦдна), Ворохта (пСЦшохСЦдна), Манява (пСЦшохСЦдна), Галич (комбСЦнована), ГошСЦв (пСЦшохСЦдна), ПнСЦв (пСЦшохСЦдна).
  • ДодатковСЦ заходи: вСЦдвСЦдання драматичного театру СЦм. РЖвана Франка, кСЦнотеатру "Космос».
  • Трансфер туристСЦв - зустрСЦч на залСЦзничному вокзалСЦ, СЦ доставка СЧх назад до поСЧзда. Також трансфер до кожного мСЦiя перебування туристСЦв пСЦд час проходження програми.

Для даного маршруту характерний радСЦальний маршрут.

ГотелСЦ класифСЦкуються за рСЦвнем запропонованих послуг. РЖснуСФ три рСЦвнСЦ обслуговування: 1). Обслуговування на свСЦтовому рСЦвнСЦ; 2). СереднСЦй рСЦвень обслуговування; 3). Обмежений рСЦвень обслуговування.




В готелСЦ "НадСЦя» послуги надаються на середньому рСЦвнСЦ. Одним з найголовнСЦших питань СФ контроль над якСЦстю надання готельних послуг. Вивченням рСЦвня готельних послуг займаСФться персонал кадровоСЧ служби готелю. ПрацСЦвники цСЦСФСЧ служби ведуть постСЦйний контроль за якСЦстю наданих послуг.

СлСЦд враховувати запити, пропозицСЦСЧ СЦ потреби гостей. Для забезпечення задоволення потреб вСЦдвСЦдувачСЦв потрСЦбно надавати СЧм:

  • безпечнСЦ умови проживання;
  • чистСЦ СЦ комфортабельнСЦ номери;
  • справне функцСЦонуюче обладнання.

Номери готелю "НадСЦя» мСЦстять в собСЦ таке обладнання СЦ меблСЦ: лСЦжко (односпальне лСЦжко маСФ розмСЦри 100х180 см., а двохспальне 200х180 см.), тумбочка бСЦля лСЦжка (одна на проживаючого), стСЦльцСЦ по одному га проживаючого. Письмовий столик, люстра, при лСЦжкова лампа, лампа на письмовому столСЦ, вимикачСЦ освСЦтлення при входСЦ СЦ бСЦля лСЦжка. Шафа з вСЦшаками СЦ поличками, письмовий стСЦл, всСЦ номери обладнанСЦ телевСЦзорами, телефонами, холодильниками або мСЦнСЦбарами. Ковбик бСЦля лСЦжка, дзеркало, ящик для смСЦття, письмова СЦнформацСЦя про готель.

На якСЦсть готельних послуг впливаСФ:

  • матерСЦально-технСЦчна база;
  • висококвалСЦфСЦкований персонал;
  • широкий асортимент послуг.

Послуги якСЦ надаються в готелСЦ повиннСЦ повнСЦстю вСЦдповСЦдати запитам СЦ потребам клСЦСФнтСЦв. Для цього час вСЦд часу проводяться дослСЦдження ринку послуг шляхом анкетування, опитування, спостереження.

Готель "НадСЦя» пропонуСФ клСЦСФнтам широкий асортимент додаткових послуг:

  • СЦнтернет центр;
  • перукарня;
  • парфумерний салон магазин "Для тебе»;
  • вСЦддСЦлення УкрексСЦмбанку;
  • автостоянка пСЦд охороною;
  • технСЦчно обладнаний конференц-зал.

За додаткову плату в готелСЦ "НадСЦя» у номер принесуть квСЦти, газети, замовлення СЦз ресторану.

КерСЦвництво готелю визначаСФ якСЦсть наданих готельних послуг на основСЦ маркетингових дослСЦджень.

Готель "НадСЦя» знаходиться в приватнСЦй "асностСЦ та маСФ приватне управлСЦння. Тут створенСЦ всСЦ умови як для молодСЦ з СЧСЧ романтичними захопленнями, так СЦ для сСЦмейних пар, у тому числСЦ й для тих, хто проводить вСЦдпустку разом з дСЦтьми. СамСЦ готелСЦ не схожСЦ одна на СЦншу, мають свСЦй, зовсСЦм неповторний образ, тут СЦ витриманий у молодСЦжному стилСЦ. Звичайно, подорож сюди - це завжди свято, але залежить вСЦн вСЦд роботи багатьох тисяч людей, вСЦд спСЦльних зусиль СЦ органСЦзацСЦСЧ роботи служб пСЦдприСФмств туристського обслуговування.

Однак, мало побудувати шикарнСЦ готелСЦ. Пожвавити цСЦ стСЦни, дати можливСЦсть туристам перейнятися СЦдеСФю "аштовувачСЦв даного готелю й стати СЧСЧ учасниками (будь те спортивна, оздоровча або пСЦзнавальна спрямованСЦсть) - от головне завдання приймаючоСЧ сторони. РЖ допомагають у рСЦшеннСЦ цього завдання анСЦматори - люди, у чиСЧх руках - самопочуття й комфорт, настрСЦй СЦ захопленСЦсть найрСЦзноманСЦтнСЦшими СЦдеями, витСЦвками, розвагами туристСЦв, СЦз чого в результатСЦ й складаСФться повноцСЦнний вСЦдпочинок. Удень СЦ вночСЦ працюСФ ця професСЦйна команда масовикСЦв-витСЦвникСЦв, гарантуючи незабутнСЦ днСЦ, насичуючи СЧхнСЦми СЦграми, спортивними конкурсами й змаганнями. А ввечерСЦ вСЦдпочиваючих запрошують на подання, театральнСЦ й танцювальнСЦ шоу, мюзикли, комедСЦСЧ, концерти класичноСЧ музики, кСЦнофСЦльми на великому екранСЦ.  Адже саме головне СЧхнСФ завдання - створити туристовСЦ комфорт, зробити його вСЦдпочинок цСЦкавим, незабутнСЦм, щоб вСЦн згадував його як своСФ краще проводження часу

Все вищевикладене пСЦдводить нас до думки про те, що кожна людина, переходячи в розряд туриста, у якСЦмсь змСЦстСЦ мСЦняСФться внутрСЦшньо. Тому що бСЦльшСЦсть готелСЦв орСЦСФнтованСЦ на СЦноземцСЦв та украСЧнцСЦв, якСЦ вСЦд майбутнього вСЦдпочинку чекають не просто фСЦзичного й психологСЦчного вСЦдновлення органСЦзму, але й ще чогось особливого й незвичайного, чого вони позбавленСЦ в повсякденному життСЦ у своСЧй краСЧнСЦ, то готель СЦ повинна стати тим мСЦiем, феСФрСЦСФю, чарСЦвною казкою, куди б вони змогли зануритися, вСЦдкрити для себе зовсСЦм СЦнший свСЦт всесвСЦту й забути на цей тиждень, двСЦ, три насущнСЦ проблеми СЧхнього дСЦйсного життя.

Головний у системСЦ анСЦмацСЦСЧ - менеджер по анСЦмацСЦСЧ. ВСЦн пСЦдкоряСФться безпосередньо генеральному менеджеровСЦ, що, у свою чергу, пСЦдкоряСФться "асниковСЦ готелю.

Як фахСЦвець широкого профСЦлю, менеджер анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ покликаний виявляти, задовольняти й розвивати соцСЦально-культурнСЦ СЦнтереси рСЦзних груп населення, розробляти цСЦльовСЦ анСЦмацСЦйнСЦ програми й соцСЦальнСЦ технологСЦСЧ СЧхнього здСЦйснення, стимулювати СЦнновацСЦйнСЦ рухи в сферСЦ туризму, управляти економСЦчними механСЦзмами органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, впроваджувати ефективнСЦ педагогСЦчнСЦ методики розвитку культурно-естетичноСЧ творчостСЦ.

МенеджеровСЦ по анСЦмацСЦСЧ пСЦдкоряються:

  • методист-анСЦматор (хореограф), що займаСФться пСЦдготовкою iенарСЦСЧв СЦ постановкою шоу, розробкою костюмСЦв СЦ проведенням репетицСЦй;
  • органСЦзатор-анСЦиматор, що забезпечуСФ органСЦзацСЦю процесу анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ всСЦм необхСЦдним.

КрСЦм людей, якСЦ безпосередньо СФ частиною команди анСЦмацСЦСЧ, робити бСЦльше яскравими й барвистими подання допомагаСФ й художник (якщо його немаСФ серед анСЦматорСЦв), що оформляСФ декорацСЦСЧ до подань, малюСФ до них анонси, афСЦшСЦ й СЦншСЦ матерСЦали, СЦ кравець, що шиСФ й вСЦдповСЦдаСФ за вечСЦрнСЦ костюми анСЦматорСЦв.

Разом з анСЦматорами працюють спСЦваки, професСЦйнСЦ танцюристи й музиканти, яких часто спецСЦально на вечСЦр запрошуСФ й оплачуСФ адмСЦнСЦстрацСЦя готелю.

Таким чином, ми робимо висновок про те, що в сучасному свСЦтСЦ в умовах твердоСЧ конкуренцСЦСЧ на ринку туристських послуг неможливо представити готельний комплекс без органСЦзацСЦСЧ в нСЦй анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. Тому пропонуСФмо впровадити анСЦмацСЦйну програму вСЦдпочинку саме в готелСЦ "НадСЦя». Для цього в наступному пСЦдроздСЦлСЦ розглянемо основнСЦ критерСЦСЧ до анСЦмацСЦйноСЧ програми готелю.


3.2 АнСЦмацСЦйна програма перебування


ПропонуСФться наступна програма здСЦйснення екскурсСЦйного туру з ЗапорСЦжжя через м.РСЦвно до РЖвано-ФранкСЦвська.

Перший день

ЗустрСЦч в ЗапорСЦжжя та виСЧзд до м.РСЦвно де о 7.50 - пересадка на СЦнший потяг та виСЧзд до РЖвано-ФранкСЦвська;

8.00-9.00 - поселення в готелСЦ "НадСЦя»;

9.00-9.30 - снСЦданок, шведський стСЦл;

9.30-13.00 - екскурсСЦя СЦсторичною частиною РЖвано-ФранкСЦвська СЦз вСЦдвСЦданням Художнього музею, Кафедрального собору, огляду мСЦськоСЧ ратушСЦ, похСЦд у КраСФзнавчий музей, ознайомлення СЦз палацом А.Потоцького, прогулянка меморСЦальним кладовищем.

13.00-14.00 - вСЦльний час;

14.00-15.00 - обСЦд, украСЧнськСЦ страви, у ресторанСЦ готелю "НадСЦя»;

15.00-17.00 - перегляд вистави у драматичному театрСЦ;

17.00-19.00 - вСЦдвСЦдання сувенСЦрних магазинСЦв;

19.00 - вечеря у ресторанСЦ готелю.

Другий день.

9.00-10.00 - снСЦданок, шведський стСЦл.

10.30 - поСЧздка комфортабельним автобусом до мСЦста КоломиСЧ, зупинка бСЦля меморСЦального комплексу жертвам голок осту;

12.00 - прибуття в мСЦсто Коломия;

12.00-13.00 - екскурсСЦя старовинними вуличками мСЦста Коломия СЦз вСЦдвСЦданням музею СЦсторСЦСЧ мСЦста;

13.00-14.00 - обСЦд у затишному ресторанСЦ готелю "Писанка»;

14.00-15.00 - похСЦд у СФдиний у свСЦтСЦ музей писанки;

15.00-16.00 - вСЦдвСЦдання новоСЧ СЦ староСЧ синагоги;

16.00-17.00 - виСЧзд з мСЦста Коломия СЦ повернення до РЖвано-ФранкСЦвська;

17.00-18.00 - вСЦдпочинок у номерСЦ готелю;

18.00 - вечеря у ресторанСЦ "НадСЦя».

ТретСЦй день.

9.00-10.00 - снСЦданок, шведський стСЦл;

10.00-11.00 - виСЧзд СЦ прибуття до мСЦста Яремне;

11.00-13.00 - огляд незрСЦвнянного яремчанського водоспаду, гСЦрськолижних трамплСЦнСЦв, памтАЩяток деревтАЩяного церковного будСЦвництва.

13.00-14.00 - обСЦд у ресторанСЦ "Гуцульщина».

14.00-15.30 - похСЦд до Довбушевського каменю;

15.30-16.30 - похСЦд на сувенСЦрний базар, де можна придбати витвори гуцульськоСЧ культури;

16.30-17.00 - переСЧзд у с. Ворохта;

17.00-18.30 - ознайомлення з СЦсторСЦСФю мСЦста, прогулянка мальовничим мСЦстечком;

18.30-20.00 - повернення до РЖвано-ФранкСЦвська;

20.30 - вечеря у ресторанСЦ готелю "НадСЦя».

Четвертий день.

9.00-10.00 - снСЦданок, шведський стСЦл;

10.00-11.00 - виСЧзд СЦ прибуття у с. Манява.

11.00-12.00 - похСЦд до Манявського монастиря, у супроводСЦ екскурсовода;

12.00-13.00 - вСЦдвСЦдання Манявського водоспаду;

13.30-14.30 - спуск до Манявського скиту;

14.30-15.30 - обСЦд;

15.30-17.00 - час дозвСЦлля;

17.00-18.00 - повернення до РЖвано-ФранкСЦвська;

18.00 - вечеря в ресторанСЦ "НадСЦя»

ПтАЩятий день.

9.00-10.00 - снСЦданок;

10.00-11.00 - поСЧздка до мальовничого мСЦста Галич;

11.00-12.00 - екскурсСЦя по мСЦсту;

12.00-13.30 - вСЦдвСЦдання Успенського собору СЦ церкви РСЦздва Христового;

13.30-14.30 - обСЦд;

14.30-16.00 - похСЦд у музей СЦсторСЦСЧ давнього Галича СЦ музей народноСЧ архСЦтектури СЦ побуту;

16.00-17.00 - ознайомлення з унСЦкальною памтАЩяткою архСЦтектури храмом Св. Пантелеймона;

17.00-18.00 - повернення в готель "НадСЦя»;

18.00 - вечеря.

Шостий день.

9.00-10.00 - снСЦданок;

10.00-11.00 - поСЧздка до с. Гошова;

11.00-13.00 - вСЦдвСЦдання монастиря Св. Василя Великого, огляд чудотворноСЧ СЦкони;

13.00-14.00 - повернення в м. РЖвано-ФранкСЦвськ;

14.00-15.00 - обСЦд;

15.00-16.30 - прогулянка парком СЦм. Тараса Шевченка;

16.30-18.00 - перегляд кСЦнофСЦльму у кСЦнотеатрСЦ "Космос»;

18.00 - вечеря.

Сьомий день.

9.00-10.00 - снСЦданок, шведський стСЦл;

10.00-10.40 - поСЧздка до м. ПнСЦв;

10.40-12.00 - екскурсСЦя руСЧнами замку Куропатових;

12.00-13.00 - повернення у готель;

13.00-14.00 - вСЦльний час;

14.00-15.00 - обСЦд, прощання з групою;

15.00-15.30 - отримання в ресторанСЦ "УкраСЧна» "вечерСЦ туриста» на дорогу;

15.30-16.00 - виписка з готелю;

16.00-16.30 - вСЦдтАЩСЧзд до РСЦвня поСЧздом.

ВиСЧзд до ЗапорСЦжжя.

ПСЦд час перебування у готелСЦ пропонуються рСЦзноманСЦтнСЦ анСЦмацСЦйнСЦ заходи. Щодня зранку в обСЦд та увечерСЦ анСЦматори органСЦзують барвистСЦ шоу, конкурси, вистави та СЦншСЦ заходи, що передбачаСФ участь у ньому туристСЦв. ПСЦдготовка й розробка анСЦмацСЦйних програм - особлива дСЦяльнСЦсть туристськоСЧ галузСЦ. Вони включають спортивнСЦ СЦгри й змагання, танцювальнСЦ вечори, карнавали, СЦгри, заняття, що входять у сферу духовних СЦнтересСЦв СЦ т.д. Програма вСЦдпочинку - це об'СФднаний загальною метою або задумом план проведення туристських, фСЦзкультурно-оздоровчих, культурно-масових, пСЦзнавальних СЦ аматорських занять. ФункцСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм - органСЦзацСЦя й керСЦвництво культурними, оздоровчими й спортивними заходами, СЧхнСФ подальше поширення серед туристСЦв.

Загальна програма анСЦмацСЦСЧ готуСФться таким чином, щоб розважальнСЦ й спортивнСЦ елементи були рСЦзноманСЦтнСЦ за своСФю формою, цСЦкавСЦ туристам СЦ щоб у проведених заходах було задСЦяно як багато бСЦльше учасникСЦв. ВечСЦрнСЦ шоу повиннСЦ повторюватися не частСЦше, нСЦж один раз у два тижнСЦ, з розрахунку звичайно двотижневого перебування гостей в отеленнСЦ. СценарСЦй, музика, свСЦтло, хореографСЦя, костюми - все чСЦтко продумуСФться й органСЦзуСФться членами команди й керСЦвником, що часто сам бере участь у шоу-програмах. ПСЦд час обСЦду й перед вечерею анСЦматори зустрСЦчають гостей у входу в ресторан, бажають приСФмного апетиту, знайомлять СЦз новоприбулими гостями, спСЦлкуються з тими, з ким сьогоднСЦ грали ,пСЦдсаджуються за столики ,СЦ ,намагаючись не допускати паузи в розмовСЦ, розважають гостей СЦ запрошують взяти участь в СЦграх СЦ розважальних шоу пСЦсля обСЦду. А зайнятСЦ у вечСЦрньому шоу анСЦматори проводять репетицСЦСЧ вечСЦрнього спектаклю. ВсСЦ анСЦматори, не зайнятСЦ в спектаклСЦ, беруть участь у пСЦдготовцСЦ вечСЦрнСЦх шоу й розважальних програм: готовлять декорацСЦСЧ, костюми, СЦнший реквСЦзит, гримують акторСЦв, допомагають СЧм одягтися й т.д.

Нижче приводиться зразковий змСЦст програми вСЦдпочинку туристСЦв, розрахованоСЧ орСЦСФнтовно на два тижнСЦ.


Таблиця 3.1 ЗмСЦст програми вСЦдпочинку туристСЦв

Час проведення дСЦСЧ

Тематика

Назва,

Коротка характеристика

Дата проведення (перСЦодичнСЦсть)

9:30 -

12-00

Спортивно-розважальнСЦ гри

- крикет

- крокет

- мСЦнСЦ-гольф

- стрейчСЦнг

- стрСЦлянина СЦз луку

- хокей на травСЦ

щодня

15:30 -

17-00

Спортивно-розважальнСЦ заняття

- футбол

- баскетбол

- волейбол

- степ-аеробСЦка

- уроки танцСЦв

- тенСЦс настСЦльний

- тенСЦс великий

щодня

20:00 -

22-30

Культурно-дозвСЦльна програма

Живаючи музика.

МСЦнСЦ-дискотека

(для дСЦтей).

Конкурси, вСЦкторини, лотерея

щодня


22:30 -

03-00


ВечСЦрнСФ шоу

Дискотека

щодня

Спортивна анСЦмацСЦя припускаСФ теоретичну пСЦдготовку, тому що результат можливий тСЦльки тодСЦ, коли СФ теоретична база. В основСЦ спортивноСЧ анСЦмацСЦСЧ лежить здоровий спосСЦб життя. Здоровий спосСЦб життя поСФднуСФ все те, що сприяСФ виконанню людиною суспСЦльних, професСЦйних СЦ побутових функцСЦй. Збереження й змСЦцнення здоров'я - це основнСЦ функцСЦСЧ спортивноСЧ анСЦмацСЦСЧ.

Особливе значення в комплексСЦ заходСЦв, спрямованих на розвагу туристСЦв, придСЦляСФться всСЦляким спортивним заняттям, змаганням, конкурсам. РЖ тут може бути використане все, що напрацьовано й створене людством у цСЦй областСЦ на даний момент. Це й давно знайомСЦ всСЦм гри з вСЦдомими умовами й правилами; СЦ зовсСЦм новСЦ, розробленСЦ прямо отут, у процесСЦ спСЦлкування; СЦ запропонованСЦ кимсь СЦз вСЦдпочиваючих, модернСЦзованСЦ, пристосованСЦ до даноСЧ ситуацСЦСЧ й запозиченСЦ в колег СЦз сусСЦднього готелю. В СЦграх анСЦматори беруть участь у якостСЦ гравцСЦв, ведучих СЦ суддСЦв. У СЧхнСФ завдання входить пСЦдСЦгрСЦв СЦнтересу й контроль за ходом гри, улагоджування можливих конфлСЦктних ситуацСЦй. ПСЦд час гри анСЦматор чСЦтко викладаСФ правила, забезпечуСФ СЧСЧ безперервнСЦсть, безпеку, органСЦзоване початок СЦ закСЦнчення з обов'язковим пСЦдсумком СЦ оголошенням переможцСЦв АнСЦматори створюють таку атмосферу захопленостСЦ й азарту, що туристи, що перебувають неподалСЦк, перемикають свою увагу на гру й помалу самСЦ втягуються в процес. ДинамСЦчнСЦсть, заводний характер змагальностСЦ дозволяСФ людям розкрСЦпачитися, виявити якСЦсь здатностСЦ, таланти. А, крСЦм того, команднСЦ СЦгри ще й зближають.

Приблизний перелСЦк СЦгор готелю можна побачити в додатку А.

Одним з важливих напрямкСЦв анСЦматорськоСЧ дСЦяльностСЦ в готелях СФ анСЦмацСЦя для дСЦтей. На територСЦСЧ готелю дСЦють спецСЦальнСЦ дСЦтячСЦ клуби: "мСЦнСЦ» - для дСЦтей 3-12 рокСЦв, СЦ "юнСЦор» - для молодСЦ 12-15 рокСЦв, де батьки можуть залишити своСЧх дСЦтей на цСЦлий день пСЦд доглядом досвСЦдчених анСЦматорСЦв (як правило, з педагогСЦчним утворенням).

Про наявнСЦсть мСЦнСЦ-клубу в готелСЦ повСЦдомляСФ великий барвистий стенд, установлений у холСЦ готелю, у входу в головний ресторан або на пляж, на якому розписаний графСЦк роботи й майбутнСЦ заходи для дСЦтей, щоб уже при в'СЧздСЦ в готель гостСЦ могли швидко зорСЦСФнтуватися й визначити туди своСФСЧ дитини. Назва мСЦнСЦ-клубу - сугубо СЦндивСЦдуально, але воно визначаСФ подальшу полСЦтику й девСЦз даного вСЦддСЦлу.

План роботи, як СЦ загальний план анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ в готелСЦ, (виходячи СЦз двотижневого, у цьому випадку, перебування туристСЦв), складаСФться заздалегСЦдь СЦ, можливо, коректуСФться в ходСЦ проведення занять, залежно вСЦд присутнього контингенту дСЦтей СЦ СЦнших умов. У цьому планСЦ повиннСЦ вдало сполучатися й мати оптимальне кСЦлькСЦсть спортивних СЦ культурних заходСЦв, необхСЦдних для розвитку дитини.

Робота в мСЦнСЦ-клубСЦ анСЦматором - велика праця, так, ця людина повинен ураховувати цСЦлий ряд фСЦзСЦологСЦчних СЦ психологСЦчних особливостей дСЦтей рСЦзного вСЦку, створити такСЦ умови, щоб будь-якСЦй дитинСЦ було в ньому цСЦкаво й вСЦн змСЦг виявити й реалСЦзувати себе як особистСЦсть.

Для органСЦзацСЦСЧ ефективноСЧ роботи з дСЦтьми необхСЦдно мати вСЦдповСЦднСЦ примСЦщення перебування дСЦтей у лСЦтнСЦ мСЦсяцСЦ й у непогоду, оснащенСЦ рСЦзним СЦнвентарем для малювання, лСЦплення, рухливих СЦ розвиваючих СЦгор СЦ т.д.

Щодня незмСЦнно починаСФться зСЦ знайомства (дСЦти встають у коло, називають своСФ СЦм'я, повторюють СЦ запам'ятовують СЦмена СЦнших) СЦ маСФ свою тему, що розкриваСФться в ходСЦ спортивних СЦ пСЦзнавальних занять СЦ змагань, спСЦльно поставлених маленьких спектаклСЦв, концертСЦв СЦ свят.

УвечерСЦ всСЦ збираються на подання, де дСЦти, переодягненСЦ й розфарбованСЦ за допомогою анСЦматорСЦв, грають на iенСЦ заздалегСЦдь виученСЦ ролСЦ. Отже, робота мСЦнСЦ-клубу в отеленнСЦ - творчий СЦ кропСЦткий процес СЦ завданням дитячого аниматора СФ не просто органСЦзацСЦя дозвСЦлля дСЦтей, розвиток СЧх пСЦзнавальноСЧ, фСЦзичноСЧ й психологСЦчноСЧ сфери, але й такоСЧ органСЦзацСЦСЧ, при якСЦй щодня, проведений дитиною в мСЦнСЦ-клубСЦ, перетворювався б у цСЦла подСЦя, свято, що залишиться яскравим враженням його вСЦдпочинку. Велике значення в роботСЦ анСЦматорСЦв готелю мають культурно-дозвСЦльнСЦ заходи. Основами культурно-дозвСЦльноСЧ анСЦмацСЦСЧ туристського обслуговування в готелях СФ:

  • комплексний пСЦдхСЦд до органСЦзацСЦСЧ заходСЦв;
  • воля вибору цих заходСЦв;
  • театралСЦзацСЦя: використання рСЦзноманСЦтних прийомСЦв (образнСЦсть, символСЦстика, метафоричность, стилСЦзацСЦя) СЦ всСЦх видСЦв мистецтва (живопис, музика, лСЦтература), при цьому хСЦд подСЦСЧ визначаСФться iенарСЦСФм;
  • персонСЦфСЦкацСЦя.

До традицСЦйних форм органСЦзацСЦСЧ таких заходСЦв вСЦдносять:

  • карнавал (народне гуляння у виглядСЦ вуличного ходу, параду, маскараду),
  • раут (збори людей, що не припускаСФ танцСЦ);
  • банкет (масовСЦ збори людей, в основСЦ якого - рясне частування);
  • мСЦстерСЦя (театралСЦзована постановка п'СФси релСЦгСЦйного змСЦсту);
  • раус (захСЦд щодо зазивання глядачСЦв перед презентацСЦями, культурно-дозвСЦльними програмами);
  • церемонСЦя (культовий побожний /державний/ акт, що проводиться в строгому порядку /церемонСЦалСЦ/);
  • шоу-подання, масове видовище.

Для того, щоб вдало скласти розважальну програму для готелю, необхСЦдно визначитися з рядом критерСЦСЧв, а саме, з:

  • жанром, при якому створюСФться особлива атмосфера й вСЦдчуття для глядачСЦв (драма, клоунада, мюзикл СЦ т.д.). При цьому номери й фрагменти повиннСЦ сполучатися таким чином, щоб зложилася СФдина картина й зв'язана структура елементСЦв даного подання;
  • назвою даного show, що створюСФ настрой СЦ розкриваСФ його суть;
  • iенарним планом, у якому позначений перелСЦк елементСЦв, фрагментСЦв, подСЦй у процесСЦ СЧхнього розвитку, персонажСЦв, СЧхнСЦ вСЦдносини й рух. Обов'язково повинна бути зав'язка, кульмСЦнацСЦя й розв'язка;
  • iенарСЦСФм, тобто деталСЦзацСЦСФю пунктСЦв iенарного плану, а також робота над лСЦтературною частиною - проробленням монологСЦв СЦ дСЦалогСЦв, вивченням мовного стилю;
  • режисерським планом - переклад лСЦтератури на язик дСЦСЧ (якщо це постановка за мотивами лСЦтературного твору), складання й координацСЦя безперервного дСЦючого ланцюжка ,СЦ робота з технСЦкою, свСЦтлом СЦ звуком.

ДалСЦ приводиться невеликий перелСЦк шоу, що користуються особливою популярнСЦстю в гостей готелСЦв.


Таблиця 3.2 Шоу, що користуються особливою популярнСЦстю в гостей готелю "НадСЦя»


Найменування шоу


Сюжет


Нотр-Дам-Де-Пари


ТеатралСЦзована постановка за мотивами роману В.Гюго "Собор ПаризькоСЧ богоматерСЦ»


Мулен Руж


Подання на основСЦ французького кабаре "Moulin Rouge»


Коти


МСЦстерСЦя про кота, що був обраний проводирем всСЦх котСЦв СЦ СЦсторСЦСЧ його любовСЦ


ГрСФйс


РЖсторСЦя американськоСЧ дСЦвчини, що попадаСФ в нову школу Пройшовши через первСЦсне неприйняття й нерозумСЦння з боку однокласникСЦв, вона знаходить любов одного з них на шкСЦльному балСЦ


Шоу КоперфСЦльда


НевеликСЦ iенки з елементами пантомСЦми, клоунади, з показом фокусСЦв


Тисяча й одна нСЦч


Постановка за мотивами схСЦдних казок з використанням схСЦдного колориту, музики й танцСЦв

Легенда про кохання

Барвисте шоу, створене на основСЦ народного епосу


КрСЦм цього важливо - де буде розСЦгруватися дане дСЦйство (на лСЦтнСЦй площадцСЦ, у барСЦ, бСЦля басейну), визначитися з темпом, ритмом, включенням ефектних моментСЦв СЦ репетицСЦйним перСЦодом. ВечСЦрнСЦ подання СФ головною частиною розважальноСЧ програми готелю. Вони повиннСЦ бути дуже рСЦзноманСЦтнСЦ по змСЦсту, постановцСЦ, костюмам СЦ цСЦкавСЦ для всСЦх вСЦдпочиваючих. Як правило, у них беруть участь всСЦ анСЦматори. ОрганСЦзатори прагнуть зробити кожне подання яскравим, барвистим, що запам'ятовуСФться, у кожному з них повинна бути своя СЦзюминка. РЖ за формою вечСЦрнСЦ шоу бувають самСЦ рСЦзнСЦ: це й невелика побутова iенка, розСЦграна акторами-анСЦматорами, СЦ серйозне театралСЦзоване подання, у якому можуть взяти участь глядачСЦ СЦз залу, гостСЦ, заздалегСЦдь запрошенСЦ на ту або СЦншу роль.

Розглянемо iенарСЦй вечСЦрнього подання. Як приклад бСЦльш докладно зупинимося на барвистому шоу "Легенда про кохання», що вперше було поставлено анСЦматорами готелю "НадСЦя» у сезонСЦ 2005 р. Його iенарСЦй заснований на народному епосСЦ. ДСЦя спектаклю вСЦдбуваСФться на площадцСЦ в басейну, освСЦтленого смолоскипами, якСЦ розставленСЦ по всьому його обрисСЦ. Тут же, на протилежнСЦй площадцСЦ розташувалися глядачСЦ.

У спектаклСЦ беруть участь 8-10 активно зайнятих анСЦматорСЦв СЦ 12-15 залучаються додатково, у тому числСЦ глядачСЦ СЦз залу. РепетицСЦСЧ спектаклю йшли кСЦлька днСЦв. ОсновнСЦ реквСЦзити: 2 намети, вогненнСЦ кулСЦ, цебро з бензином, настегновСЦ пов'язки СЦмСЦтують костюми артистСЦв.

ВечСЦр, зоряне пСЦднебСЦння, вСЦддалений шум морського прибою, що горять смолоскипи, вСЦдбитСЦ у водСЦ басейну заздалегСЦдь створюють атмосферу таСФмничостСЦ, загадки, у сполученнСЦ з тихо звучною музикою Вагнера вони дають вСЦдчуття лиха, що наближаСФться, неминучоСЧ трагедСЦСЧ. ДСЦючСЦ особи пСЦд урочисту музику СЦз запаленими смолоскипами проходять у ряд по краСЧ басейну на iену й вставляють СЧх у спецСЦально вСЦдведенСЦ отвори (у ТСрати стоку води) СЦ починають подання. Сюжет розвертаСФться в часи вСЦкСЦнгСЦв. Вороги коштують у ворСЦт держави, СЦ всСЦ чоловСЦки-воСЧни йдуть його захищати. У цей час з'являСФться зла чаклунка й зачаровуСФ всСЦх, крСЦм молодоСЧ королеви, що веде й приковуСФ до скелСЦ, а ключ викидаСФ в озеро. ЗакСЦнчилися воСФннСЦ дСЦСЧ, з вСЦйни повертаються перемСЦгшСЦ воСЧни й бачать сплячих жителСЦв. Доторкаючись до кожного з них, воСЧни СЧх розчаровують, але не бачать серед городян дружини короля. У результатСЦ пошукСЦв СЧСЧ, нарештСЦ, виявляють, але не можуть звСЦльнити, тому що не можуть знайти ключ вСЦд ланцюгСЦв, якими вона прикута. Тут звучить арСЦя прикутоСЧ королеви, вона розповСЦдаСФ, при яких обставинах з нею вСЦдбулася трагедСЦя. Вона ж повСЦдомляСФ всСЦм, що ключ лежить на днСЦ озера. Король у горСЦ, у своСЧх стражданнях вСЦн нерозважний. У пошуках ключа на озеро вСЦдправляються люди, але повертаються нСЦ СЦз чим. (АнСЦматори випливають на вСЦндсерфСЦнгах у центр басейну й виконують ряд синхронних рухСЦв на водСЦ.). ПридворнСЦ, щоб якось розважити короля, улаштовують перед ним танцСЦ (музика Вагнера цСЦлком гармонСЦйно чергуСФться СЦз запальними сучасними мелодСЦями), вогненне шоу (двоСФ акторСЦв-факСЦрСЦв показують номер з палаючими кулями. (на кСЦнцях двох довгих ланцюгСЦв закрСЦпленСЦ бСЦльшСЦ кулСЦ з вати, просоченоСЧ гасом. Гас пСЦдпалюють СЦ актори починають ритмСЦчно розкручувати кулСЦ на ланцюгах, обертаючи СЧх з рСЦзною амплСЦтудою, у рСЦзних напрямках,) Видовище незвичайно гарне, якесь жутковато-феСФричне. Але розваги не приносять задоволення королевСЦ. ВСЦн спСЦваСФ арСЦю, у якСЦй призиваСФ всСЦх до пошуку ключа. На вимогу короля, кожний повинен принести йому який-небудь ключ. Але той, чий ключ не пСЦдСЦйде до замка ланцюгСЦв, у якСЦ закована королева, буде пСЦдданий покаранню. КоролевСЦ приносять ключСЦ, але жоден з них не пСЦдходить, а тих, хто СЧх принСЦс, король саджаСФ у в'язницю. Одна з дСЦвчин теж вирСЦшуСФ вСЦддати знайдений нею ключ, однак, СЧСЧ наречений, Аскольд, переконуСФ не робити цього, але вона все-таки йде до короля. РЗСЧ ключ не пСЦдходить, СЦ СЧСЧ теж заточают у мСЦцнСЦсть, а СЧСЧ друга виганяють СЦз мСЦста. (Звучить арСЦя дСЦвчини: вона спСЦваСФ про розлуку з улюбленим). УночСЦ Аскольд прокрадаСФться в село й намагаСФться викрасти свою дСЦвчину. Але стража прокидаСФться, СЧх ловлять, дСЦвчину знову замикають, а парубок викликаСФ на дуель короля. Аскольд СЦ король б'ються, СЦ Аскольд роняСФ меч. Ледь король схилився, щоб убити Аскольда, з'являСФться ангел СЦ говорить Аскольду, де перебуваСФ ключ. Той поринаСФ в озеро, дСЦстаСФ його й вСЦддаСФ королевСЦ, що звСЦльняСФ королеву й вСЦдпускаСФ наречену Аскольду. Король щасливий. Народ радСЦСФ. Перемогла любов, справедливСЦсть восторжествувала. Описане подання, у силу казковостСЦ й романтичностСЦ сюжету, вийшло дуже видовищним СЦ захоплюючим. РЖ, незважаючи на не зовсСЦм професСЦйну гру акторСЦв, не залишило байдужим жодного глядача, викликало буру емоцСЦй, вигуки схвалення з боку "залу для глядачСЦв». РЖ особливе торжество й задоволення випробовували актори СЦз числа вСЦдпочиваючих. Вони випробували нСЦ СЦз чим не порСЦвнянне вСЦдчуття причетностСЦ до дСЦСЧ. Програму завершуСФ клубний танець на сучасну музику, де називаються СЦмена анСЦматорСЦв, задСЦяних у цьому поданнСЦ.


3.3 ОрганСЦзацСЦя туристичного походу


ПСЦд час екскурсСЦйного туру надаСФться можливСЦсть здСЦйснення туристичного походу. ПропонуСФться наступна легенда. Ще зовсСЦм недавно, коли ми всСЦ, змученими трудовими буднСЦ, чеснСЦ й дружнСЦ громадяни своСФСЧ великоСЧ краСЧни, збиралися вСЦдпочити, то питання, як це зробити в нас не виникало! Згуртованим СЦ дружним колективом ми збиралися СЦ СЧхали подалСЦ вСЦд шуму МегаполСЦса, глибше в лСЦс, на не ким не звСЦдане мСЦiе! РЖ так ми, що зСЦбрали намети й закинули на плечСЦ рюкзаки СЦз усякою провСЦзСЦСФю, висуваСФмося! Тут, у лСЦсовому просторСЦ нам нСЦхто не перешкодить, насолодитися всСЦСФю принаднСЦстю природи, а якщо неподалСЦк виявиться ще СЦ яка-небудь водойма, то про змагання СЦз запливСЦв можна було й не згадувати! А де вода там СЦ екстрим! НемаСФ нСЦ чого екстримальнСЦше чим сплав по гСЦрськСЦй рСЦцСЦ.

МеханСЦзм заходу. БСЦля готелю всСЦ учасники походу садяться в автобус. Як тСЦльки весь колектив зСЦбрався, висуваСФмося до мСЦiя проведення заходу. МСЦiе призначення 35 км вСЦд РЖвано-ФранкСЦвська. По прибуттю до мСЦiя призначення виходимо з автобуса й пСЦдготовляСФмося до сплаву (захиснСЦ жилети, СЦнструктаж). ПСЦсля того, як усСЦ готовСЦ, починаСФмо сплавлятися по рСЦцСЦ. ОрСЦСФнтовний маршрут сплаву становить порядку 12-15 км! Можливий перекус пСЦд час сплаву. По прибуттю на галявину розташовуСФмося, вСЦдпочиваСФмо.

ПСЦсля невеликого вСЦдпочинку обСЦд.

По закСЦнченнСЦ обСЦду за бажанням гри (футбол, волейбол, тенСЦс, купання), звучить весела музика (Dj).По настанню вечора всСЦм учасникам сплаву видаються дипломи (за бажанням феСФрверк) усСЦх запрошують на вечерю. ПСЦсля вечерСЦ вСЦльний час (пСЦснСЦ пСЦд гСЦтару, дискотека).

По закСЦнченнСЦ свята частина спСЦвробСЦтникСЦв СЧде додому, а частина залишаСФться на нСЦч. Наступного дня пСЦсля снСЦданку збСЦр СЦ вСЦдправлення автобусом у РЖвано-ФранкСЦвськ.

Розглянувши загальнСЦ вимоги до учасникСЦв гСЦрських походСЦв перейдемо до складання анСЦмацСЦйноСЧ програми для здСЦйснення гСЦрського походу.

1. ОсновнСЦ показники:

  • Вид маршруту: Скелелазання та спуск зСЦ скель на мотузках.
  • ТривалСЦсть маршруту: вСЦд 1 доби
  • КСЦлькСЦсть туристСЦв у групСЦ: ВСЦд 5 осСЦб.
  • ПерСЦод роботи маршруту: з травня до жовтня.
  • ГрафСЦки заСЧздСЦв: щодня.

2. У вартСЦсть путСЦвки входить:

  • зустрСЦч групи;
  • супровСЦд квалСЦфСЦкованих СЦнструкторСЦв;
  • забезпечення спорядженням для скелелазання.

3. НеобхСЦдне особисте спорядження

  • зручне взуття (туристськСЦ черевики);
  • спортивний костюм, светр;
  • тепла бСЦлизна;
  • посуд для харчування,
  • засоби особистоСЧ гСЦгСЦСФни,
  • плащСЦ-дощовики.

4. За додаткову плату надаються такСЦ послуги:

  • намети на 2 - 4 особи,
  • спальнСЦ мСЦшки, коврики.

Разом з туристичним походом пропонуСФться органСЦзацСЦя та проведення ВлДня здоров'я» - велике спортивне свято для дружноСЧ компанСЦСЧ. ВсСЦм вСЦдомо, що спорт поСФднуСФ, як нСЦякий СЦнший захСЦд всСЦх учасникСЦв команди.

Командам необхСЦдно виставляти своСЧх представникСЦв на рСЦзнСЦ конкурси. Тому що всСЦ конкурси вСЦдомСЦ заздалегСЦдь, те учасники можуть брати участь у будь-якому випробуваннСЦ, що сподобався СЧм, залежно вСЦд ступеня фСЦзичноСЧ пСЦдготовленостСЦ. Кожний учасник або група будуть приносити командСЦ певна кСЦлькСЦсть балСЦв, якСЦ будуть вноситися в загальну скарбничку команди. Одна з найбСЦльш бюджетних програм, для спСЦвробСЦтникСЦв всСЦх вСЦкСЦв СЦ СЧхнСЦх дСЦтей.

НаявнСЦ спортивнСЦ завдання:

- турнСЦр по пейнтболу

- водна регата

- турнСЦр по пляжному волейболСЦ

- турнСЦр по стрСЦлянинСЦ з лука

- турнСЦр по стрСЦлянинСЦ з духовоСЧ рушницСЦ

- турнСЦр по стрСЦлянинСЦ зСЦ спортивноСЧ рогатки

- турнСЦр по грСЦ в городки

- турнСЦр по настСЦльному тенСЦсСЦ

- турнСЦр по грСЦ в бадмСЦнтон

- турнСЦр по грСЦ в петанк

- анСЦмацСЦйна програма.

ПСЦд час проведення туристичних походСЦв пропонуСФться також ситуацСЦйна гра "Переправа». Програма призначена для сильних духом СЦ тСЦлом людей, готових випробувати себе в екстремальних умовах СЦ вСЦдчути дух пригод СЦ азарту. На один день Ви станете учасником небувалих подСЦй СЦ повнСЦстю зануритеся в реалСЦСЧ ДругоСЧ СвСЦтовоСЧ ВСЦйни й вСЦзьмете безпосередню участь у побудовСЦ переправи для висадження наших вСЦйськ на ворожу територСЦю.

Легенда. ВсСЦ учасники гри стають членами окремого моторизованого розвСЦдувального полку, керуСФ, яким усСЦм вСЦдомий Василь ТеркСЦн. Вам маСФ бути прорватися у ворожий тил СЦ зСЦбрати необхСЦднСЦ матерСЦали й СЦнструменти для побудови переправ. Плюс д всьому цього Вам необхСЦдно зСЦбрати кСЦлька цифр секретного коду для активацСЦСЧ вибухового механСЦзму, що спрацюСФ пСЦсля переправи вСЦйськ на СЦнший берег.

МеханСЦзм проведення заходу: ВсСЦ учасники дСЦляться на 4 загони по 5-6 чоловСЦк. До кожноСЧ загону прикрСЦплюСФться один сержант (вони ж анСЦматори), що буде допомагати, учасникам освоСЧтися в суворих умовах проходження програми. На площадцСЦ розвСЦдникСЦв зустрСЦчаСФ ведучий, вСЦн розповСЦдаСФ загонам про тСЦ складностСЦ, з якими СЧм маСФ бути зштовхнутися в ходСЦ виконання завдання. ЦСЦ загони й вСЦдправляться в лСЦс для проходження маршруту по крапках СЦ збору необхСЦдного СЦнвентарю для будСЦвлСЦ переправи. ПеремСЦщення вСЦд крапки до крапки буде вСЦдбуватися за допомогою компасСЦв СЦ карт (GPS навСЦгаторами)


3.4 АнСЦмацСЦйнСЦ програми проведення СЦгрового дозвСЦлля молодСЦ


Для туристСЦв групи пропонуються СЦгровСЦ програми пСЦд час проведення походСЦв та СЦншого рСЦзноманСЦтного вСЦдпочинку.

1. тАЮОстрах висотитАЭ

Для гри потрСЦбно двоСФ сильних хлопцСЦв СЦ декСЦлька не дуже важких добровольцСЦв (бажано жСЦночоСЧ статСЦ). ДобровольцСЦ виганяються за дверСЦ СЦ запускаються по одному. Того, хто увСЦйшов, ставлять на стСЦлець, зав'язують очСЦ СЦ повСЦдомляють, що зараз стСЦлець будуть пСЦднСЦмати, але боятися не треба. Щоб не було страшно, перед тим, хто стоСЧть на стСЦльцСЦ, стаСФ людина СЦ дозволяСФ покласти руки собСЦ на голову - для збереження рСЦвноваги. ССЦль гри в тому, що за командою тАЮПСЦднСЦмаСФмо!тАЭ мускулистСЦ хлопцСЦ дуже повСЦльно й обережно пСЦднСЦмають стСЦлець буквально на 1-2 см, а людина, на головСЦ якоСЧ лежать руки того, хто стоСЧть на стСЦльцСЦ, повСЦльно СЦ рСЦвномСЦрно присСЦдаСФ. Цим створюСФться ефект пСЦдняття стСЦльця на декСЦлька метрСЦв нагору. Коли стСЦлець пСЦднятий на 2 см, а помСЦчник присСЦв так, що руки того, хто стоСЧть на стСЦльцСЦ вже не дСЦстають до його голови, ведучий диким голосом кричить: тАЮСтрибай!тАЭ. Бажано, щоб бСЦля стСЦльця не було гострих, твердих СЦ битких предметСЦв. Також слСЦд пСЦдстрахувати стрибаючого зСЦ стСЦльця (адже вСЦн вважаСФ, що знаходиться на висотСЦ декСЦлькох метрСЦв).

2. тАЮАсоцСЦацСЦСЧтАЭ

УсСЦ сСЦдають у коло. Хто-небудь говорить на вухо своСФму сусСЦдовСЦ будь-яке слово, той повинен моментально сказати на вухо наступну свою першу асоцСЦацСЦю з цим словом, другий - третьому СЦ т.д., доки слово не повернеться до першого. Якщо з необразливоСЧ тАЮлюстритАЭ у вас вийшла тАЮгруповухатАЭ - вважайте, що гра удалася.

3. тАЮАсоцСЦацСЦСЧ - 2тАЭ

КомпанСЦя (бажано, щоб хоча б половина гравцСЦв були вже давно знайомСЦ один з одним) вибираСФ у своСФму середовищСЦ тАЮЖЕРТВУтАЭ СЦ тАЮВАДУтАЭ. тАЮВАДАтАЭ йде в СЦншу кСЦмнату СЦ чекаСФ, доки його покличуть, або просто закриваСФ очСЦ, тодСЦ вибСЦр тАЮЖЕРТВИтАЭ вСЦдбуваСФться в безмовностСЦ. ПСЦсля прибуття тАЮВАДАтАЭ починаСФ усСЦм по черзСЦ задавати питання типу: тАЮЯкщо це машина, то яка?тАЭ, тАЮЯкщо це квСЦтка, то яка?тАЭ, тАЮЯкщо це целофановий пакет...тАЭ, тАЮЯкщо це сайт...тАЭ СЦ т.д. На що одержуСФ вСЦдповСЦдСЦ тАЮраздовбаний тАЮЗапорожецьтАЭ, тАЮкактустАЭ СЦ СЦн. ЗапитуСФ доти, поки не вирСЦшуСФ, кого ж вибрали тАЮЖЕРТВОЮтАЭ. Якщо тАЮВАДАтАЭ угадав, то стаСФ звичайним гравцем, а на його мСЦiе заступаСФ тАЮЖЕРТВАтАЭ. Якщо нСЦ, то водить 123 Продовження додатку А знову. Бажано не затягувати опитування до 10-20 кСЦл, а то гравцСЦ заснуть, та й питання закСЦнчаться. Гра цСЦкава тим, що довСЦдаСФшся про себе багато нового. Питання бувають смСЦшнСЦ.

4. тАЮБалонтАЭ

ЗмСЦст гри полягаСФ в тому, щоб вчасно назвати предмет (можна одушевлений, наприклад кошеня), яке помСЦститься в трилСЦтровий балон. КСЦлькСЦсть граючих - вСЦд двох СЦ бСЦльш осСЦб. ОбираСФться ведучий (причому вСЦн може грати нарСЦвнСЦ з усСЦма), СЦ йому вручаються годинник, бажано СЦз секундною стрСЦлкою. Ведучий обираСФ букву, на яку буде починатися предмет, СЦ призначаСФ штрафний час. ГравцСЦ сСЦдають у коло СЦ по черзСЦ починають думати СЦ називати предмети. У випадку результату штрафного часу гравець вибуваСФ - стаСФ тАЮтрупомтАЭ. Не можна повторюватися, але можна СЦнтерпретувати сказане ранСЦше тебе, наприклад, замСЦсть тАЮсовоктАЭ сказати тАЮсовочоктАЭ СЦ т.д. При цьому можна використовувати рСЦзнСЦ тАЮпСЦдлСЦ прийомитАЭ: тАЮкраститАЭ випадково вилетСЦлСЦ слова, користуватися пСЦдказками тАЮтрупСЦвтАЭ СЦ т.д.

5. тАЮБоксерський матчтАЭ

Перед початком конкурсу ведучий викликаСФ двох справжнСЦх чоловСЦкСЦв, якСЦ заради своСФСЧ дами серця готовСЦ майже на все. Дами серця присутнСЦ вСЦдразу, щоб робити доброчинний психологСЦчний вплив на своСЧх лицарСЦв. Кавалерам надягають боксерськСЦ рукавички, СЦншСЦ гостСЦ утворять символСЦчний боксерський ринг. Задача ведучого - якнайсильнСЦше нагнСЦтати обстановку, пСЦдказувати, якСЦ м'язи краще розСЦм'яти, попросити навСЦть провести коротенькСЦ боСЧ. ПСЦсля того як фСЦзична СЦ моральна пСЦдготовка довершенСЦ, лицарСЦ виходять у центр рингу, вСЦтаючи один одного. Ведучий, вСЦн же суддя, нагадуСФ правила: нижче пояса не бити, синцСЦ не залишати тощо. ПСЦсля цього ведучий вручаСФ бСЦйцям по однаковСЦй цукерцСЦ, бажано карамелСЦ (СЧх важче розвертати), СЦ просить для своСФСЧ дами серця розгорнути якомога швидше цю цукерку, не знСЦмаючи боксерських рукавичок. ВиграСФ той, хто ранСЦшеза суперника справиться з завданням.

6. тАЮПаперове платтятАЭ

Викликаються двСЦ (або бСЦльше) пари. ПСЦсля вступноСЧ бесСЦди про моду СЦ модельСФрСЦв кожному тАЮкравцютАЭ видаСФться рулон туалетного паперу, з якого йому потрСЦбно виготовити плаття для своСФСЧ тАЮмоделСЦтАЭ. (Плаття повинно бути тСЦльки з паперу. Допускаються розриви, вузлики, але забороняються скрСЦпки, шпильки й СЦншСЦ з'СФднуючСЦ предмети.) На якийсь час (10-30 хв) пари вСЦддаляються, пСЦсля чого модель повертаСФться в новому тАЮвбраннСЦтАЭ. ОцСЦнивши зовнСЦшнСЦй вигляд плаття, журСЦ пропонуСФ парам потанцювати. На очах здивованоСЧ публСЦки плаття тАЮрозповзаСФться по швахтАЭ!

КрСЦм шоу, у вечСЦрню розважальну програму входять також рСЦзнСЦ конкурси, вСЦкторини, лотереСЧ.

Як правило, на територСЦСЧ готелю органСЦзоване велике вечСЦрнСФ кафе, куди пСЦсля вечерСЦ збираСФться значна частина вСЦдпочиваючих туристСЦв. Для них проводяться всСЦлякСЦ вСЦкторини з тематикою пСЦзнавального характеру, конкурси, лотереСЧ, такСЦ, як наприклад: лотерея "БСЦнго», конкурси на кращу пару, "МСЦсс готелю», "ЖСЦнки проти чоловСЦкСЦв» СЦ СЦн. СЦз врученням простих СЦ оригСЦнальних призСЦв за рахунок готелю.

КрСЦм того, в анСЦматоров у запасСЦ СФ безлСЦч рСЦзноманСЦтних СЦгор, якСЦ можуть бути також використанСЦ в ходСЦ заходу.

ВзагалСЦ, органСЦзацСЦя свят - це один з важливих моментСЦв у побудовСЦ анСЦмацСЦйних програм, СЦ тут головне - не упустити деталей, характерних саме для цього свята, СЦ внести сюди пСЦзнавальнСЦ й привабливСЦ для всСЦх туристСЦв елементи. Отже, на основСЦ матерСЦалСЦв третього роздСЦлу ми робимо висновок про те, що анСЦмацСЦя в готелСЦ "НадСЦя» граСФ велике значення в створеннСЦ сприятливого психологСЦчного клСЦмату в готелСЦ, тим самим створюСФ передумови для повторного приСЧзду гостей, що помСЦтно сприяСФ збСЦльшенню СЦмСЦджу й доходу даного готелю.


3.3 Розрахунок вартостСЦ туру та анСЦмацСЦйних заходСЦв


Нижче наведений розрахунок одного з анСЦмацСЦйних заходСЦв що впроваджуються пСЦд час перебування туристСЦв у готелСЦ "НадСЦя»

Таблиця 3.3 Розрахунок вартостСЦ анСЦмацСЦйноСЧ програми.

ПерелСЦк видаткових статей


Од.

вимСЦр.


Показники у натуральному вираженнСЦ


ВартСЦсть за одиницю


ПСЦдсумкова вартСЦсть,

Реклама:

- афСЦшСЦ

- запрошення для V.I.P - туристСЦв (розробка й печатка)


шт.



шт


50



150


3,00



1,50


150,00



225,00

Устаткування:

- апаратури (звук, свСЦтло)

- декорацСЦСЧ

- флористичне оформлення iени

- вСЦзажистов, костюмерСЦв

- плакати й розтяжки

година

шт.


шт.


шт.

шт

9

4


4


2

30

10,00

100,00


150,00


10,00

3,00

90,00

400,00


600,00


20,00

90,00

Костюми:

- виготовлення костюмСЦв СЦ аксесуарСЦв

- прокат костюмСЦв


шт.



шт


25



2


15,00



10,00


375,00



20,00

Зарплата персоналу:

- акторам

- менеджеровСЦ анСЦмацСЦСЧ

- декораторам-оформлювачам


чСЦл

чСЦл


чСЦл


20

1


2


25,00

55,00


25,00


500,00

55,00


50,00


Разом:





2575,00


В основному, всСЦ наведенСЦ цифри СФ розрахунковими, тому що значна частина зазначеного в таблицСЦ перелСЦку найменувань, як наприклад, устаткування, костюми, здобуваються на початку сезону, а зарплата персоналу виплачуСФться один раз на мСЦсяць.

Таблиця 3.2 Розрахунок вартостСЦ туру

п / п


Назва статтСЦ

ВартСЦсть за одиницю


КСЦлькСЦсть дСЦб

Загальна вартСЦсть (грн.)

у.о.

грн.

1.





2.

ВартСЦсть проживання (за умови розмСЦщення):

однокСЦмнатний одномСЦсний номер

ВартСЦсть харчування

снСЦданок

обСЦд

вечеря





120-00


20-00

30-00

25-00




7


7

3

6




840-00


140-00

90-00

150-00

3.

ВартСЦсть проСЧзду: ЗапорСЦжжя - РСЦвне - РЖвано-ФранкСЦвськ


140-00

2

280-00

4.

Трансфер:

РЖвано-ФранкСЦвськ - Коломия

РЖвано-ФранкСЦвськ - Ворохта

РЖвано-ФранкСЦвськ - Манява

РЖвано-ФранкСЦвськ - Галич

РЖвано-ФранкСЦвськ - ГошСЦв

РЖвано-ФранкСЦвськ - ПнСЦв



15-00

18-00

15-00

10-00

15-00

10-00


1

1

1

1

1

1


15-00

18-00

15-00

10-00

15-00

10-00

5.









6.

ЕкскурсСЦйна програма:

ЕкскурсСЦя в музеСЧ:

ХудожнСЦй музей;

ЛСЦтературний музей;

Музей "Писанка»

Музей СЦсторСЦСЧ давнього Галича;

Музей народноСЧ архСЦтектури СЦ побуту.




1-50

1-50

2-00

2-00


2-00



1

1

1

1


1



1-50

1-50

2-00

2-00


2-00

ДодатковСЦ заходи:

виставка

кСЦно



5-00

5-00


1

1


5-00

5-00

7.

Страхування


5-00

7

35-00

8.

Послуги екскурсовода


5-00

5

25-00


Загальна вартСЦсть туру



1662-00


Отже, загальна вартСЦсть туру на 1 особу становить 1662-00 грн., на групу 16 чоловСЦк - 26592-00 грн.



Висновки та пропозицСЦСЧ


Працюючи над темою дипломноСЧ роботи було опрацьовано багато лСЦтературних джерел: нормативних документСЦв, ЗаконСЦв, Положень, проводилося детальне дослСЦдження посСЦбникСЦв СЦнформацСЦйних довСЦдникСЦв, статистичних матерСЦалСЦв, журналСЦв, газет, статей, книг, з метою детального вивчення молодСЦжного туризму в УкраСЧнСЦ та можливих шляхСЦв удосконалення його розвитку. При написаннСЦ роботи найбСЦльш були використанСЦ лСЦтературнСЦ логСЦчнСЦ методи, методи порСЦвняння. ДослСЦдження даноСЧ теми дало змогу виконати роботи чСЦтко окресливши статнСЦсть становлення СЦ розвитку молодСЦжного туризму, показати його особливостСЦ в певний перСЦод.

Ми вивчали органСЦзацСЦю молодСЦжного туризму в контекстСЦ розвитку туризму УкраСЧни в цСЦлому адже молодСЦжний туризм - це туризм, який охоплюСФ молоде поколСЦння рСЦзними видами, формами оздоровлення, вСЦдпочинку, дозвСЦлля, пСЦзнання. Велика увага була придСЦлена висвСЦтленню сучасного стану дитячо-юнацького туризму в УкраСЧнСЦ, шляхи органСЦзацСЦй якого вСЦдбуваються через дСЦяльностСЦ гуртковоСЧ роботи в туристських ПНЗ професСЦйних туристичних установах загальноосвСЦтнСЦх навчальних закладах.

Для того щоб запропонувати шляхи удосконалення органСЦзацСЦй молодСЦжного туризму в УкраСЧнСЦ необхСЦдно було вивчити ряд державних документСЦв. Програм розвитку туризму, краСФзнавства, молодСЦжного туризму станом до 2010 року, якСЦ передбачають заходи, акцСЦСЧ форми та методи органСЦзацСЦСЧ молодСЦжного туризму, але для планування завдань, заходСЦв необхСЦднСЦ фСЦнансовСЦ витрати, якСЦ не завжди СФ доступними СЦ достатнСЦми на рСЦвнСЦ мСЦiевих бюджетСЦв.

НеобхСЦдною умовою популяризацСЦСЧ СЦ органСЦзацСЦСЧ молодСЦжного туризму в УкраСЧнСЦ СФ привертання уваги громадських органСЦзацСЦй, приватних фСЦрм, установ до цього виду туристичного бСЦзнесу. Адже, головне завдання на сьогоднСЦ розглядати молодСЦжний туризм як галузь економСЦки держави. Спортивний туризм, його види СФ найбСЦльш популярними серед молодСЦ, але теж вимагають матерСЦально-технСЦчноСЧ допомоги на сьогоднСЦшнСЦй день.

УкраСЧна маСФ всСЦ передумови для розвитку туризму, рекреацСЦйнСЦ ресурси, СЦсторико-архСЦтектурнСЦ обтАЩСФкти дають можливСЦсть ще краще розвивати молодСЦжнСЦ екскурсСЦСЧ, подорожСЦ, експедицСЦСЧ з метою популяризацСЦСЧ краСЧни в свСЦтСЦ, залучення СЦноземного капСЦталу, створення спСЦльних молодСЦжних мСЦжнародних туристичних фСЦрм й надалСЦ.

При розглядСЦ можливостСЦ використання анСЦмацСЦйних програм у молодСЦжному туризмСЦ було виявлене наступне:

Туристська анСЦмацСЦя - це туристська послуга, при наданнСЦ якоСЧ турист утягуСФться в активну дСЦю. Заснована на особистих контактах анСЦматора з туристами, на спСЦльному долСЦ СЧх у розвагах, пропонованих анСЦмацСЦйною програмою туристичного комплексу. Це рСЦзновид туристичноСЧ дСЦяльностСЦ, здСЦйснюваноСЧ в туристичному комплексСЦ, готелСЦ, круСЧзному теплоходСЦ, поСЧздСЦ, що утягуСФ туристСЦв у рСЦзноманСЦтнСЦ заходи через участь у спецСЦально розроблених програмах дозвСЦлля.

АнСЦмацСЦйна програма спрямована на задоволення специфСЦчних туристських потреб у русСЦ, культурСЦ, творчостСЦ, спСЦлкуваннСЦ, розвазСЦ. ВсСЦ цСЦ потреби "астивСЦ молодСЦ, отже, молодСЦжному туризму необхСЦднСЦ наступнСЦ види анСЦмацСЦСЧ, що задовольняють СЧхнСЦ потреби:

  • анСЦмацСЦя в русСЦ - задовольняСФ потреба парубка в русСЦ, що сполучаСФться СЦз задоволенням СЦ приСФмними переживаннями;
  • анСЦмацСЦя через переживання - задовольняСФ потреба у вСЦдчуттСЦ нового, невСЦдомого, несподСЦваного при спСЦлкуваннСЦ, вСЦдкриттях, а також при подоланнСЦ труднощСЦв;
  • культурна анСЦмацСЦя - задовольнять потребу молодСЦ в духовному розвитку особистостСЦ через прилучення до культурно-СЦсторичних пам'ятникСЦв СЦ сучасних зразкСЦв культури краСЧни, регСЦону, народу, нацСЦСЧ;
  • творча анСЦмацСЦя - задовольняСФ потребу молодих людей у творчостСЦ, демонстрацСЦСЧ своСЧх творчих здатностей СЦ встановленнСЦ контактСЦв СЦз близькими за духом людьми через спСЦльну творчСЦсть;
  • анСЦмацСЦя через спСЦлкування - задовольняСФ потреби в спСЦлкуваннСЦ з новими, цСЦкавими людьми, у вСЦдкриттСЦ внутрСЦшнього миру людей СЦ пСЦзнаннСЦ себе через спСЦлкування.

При розглядСЦ специфСЦки органСЦзацСЦСЧ анСЦмацСЦйних програм у рСЦзних видах молодСЦжного туризму були виявленСЦ наступнСЦ умови до СЧхньоСЧ органСЦзацСЦСЧ:

  • диференцСЦйований пСЦдхСЦд до виявлення й облСЦку соцСЦокультурних потреб СЦ СЦнтересСЦв рСЦзних груп молодСЦ;
  • включення в анСЦмацСЦйнСЦ програми турСЦв популярних у молодСЦжному середовищСЦ форм дозвСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ;
  • стильова СФднСЦсть мСЦж основною екскурсСЦйною програмою тура СЦ його анСЦмацСЦйною частиною.

Була охарактеризованСЦ особливостСЦ анСЦмацСЦйних програм в рСЦзних видах молодСЦжного туризму. АнСЦмацСЦйнСЦ програми в молодСЦжному туризмСЦ сприяють активному включенню молодСЦ в рСЦзнСЦ види соцСЦально-культурноСЧ дСЦяльностСЦ. АнСЦмацСЦйнСЦ програми задовольняють потреби молодСЦ в спСЦлкуваннСЦ, розвагах, активному й рухливому вСЦдпочинку, емоцСЦйнСЦй розрядцСЦ. АнСЦмацСЦйнСЦ програми помСЦтно пСЦдвищують СЦнтерес споживача до пСЦдприСФмств туризму, що пропонуСФ такСЦ програми.

Отже, на пСЦдставСЦ даноСЧ роботи можна зробити наступнСЦ висновки: МСЦжнародний туризм граСФ усе бСЦльше помСЦтну роль у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ й стаСФ одним з найважливСЦших його факторСЦв. Все бСЦльше значення придСЦляСФться анСЦмацСЦйним технологСЦям у туризмСЦ. У сучасному свСЦтСЦ в умовах твердоСЧ конкуренцСЦСЧ на ринку туристських послуг неможливо представити готельний комплекс без органСЦзацСЦСЧ в нСЦй анСЦмацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ. АнСЦмацСЦя в готелСЦ граСФ велике значення в створеннСЦ сприятливого психологСЦчного клСЦмату в готелСЦ, тим самим створюСФ передумови для повторного приСЧзду гостей, що помСЦтно сприяСФ збСЦльшенню СЦмСЦджу й доходу даноСЧ готелю.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


  1. Ариарский М.А. Прикладная культурология. - СПб.: ЭГО, 2000. - 530 с.
  2. Афанасьев С.П., Коморин С.В., Тимонин А.И.. Что делать с детьми в загородном лагере. тАФ 3. изд. тАФ Кострома : МЦ "Вариант", 2001. тАФ 220с.
  3. Безпалько О. В., Годлевська А. РЖ., РЖрза Г.О., Капська А. Й., Карпенко О. Г. Молодь СЦ дозвСЦлля: ТеорСЦя, методика СЦ практика роботи з пСЦдлСЦтками та молоддю за мСЦiем проживання / УкраСЧнський науково- дослСЦдний СЦн-т проблем молодСЦ. тАФ К. : А.Л.Д., 2000. тАФ 208с.
  4. Бейден-Пауел оф ГСЦлвел (лорд). Пластування для хлопцСЦв / "Пласт" УкраСЧнська скаутська органСЦзацСЦя / О. Кульчицький (авториз.пер.). тАФ 2. укр. вид. тАФ РЖвано-ФранкСЦвськ : ЛСЦлея-НВ, 2000. тАФ 303с.
  5. Бочелюк В.Й., Бочелюк В.В. ДозвСЦллСФзнавство. Навчальний посСЦбник. - К.: Центр навчальноСЧ лСЦтератури, 2006. - 208 с.
  6. Булыгина И. И., Гаранин Н. И. Об анимационной деятельности в туристских и спортивно-оздоровительных учреждениях// Теория и практика физической культуры.-2000.-№11.-С.26-29
  7. Былеева Л.В., Таборко В.А.. Игра?. Игра! тАФ М. : Мол. гвардия, 1998. тАФ 221 с.
  8. Вайнола Р. Х. ОсобливостСЦ використання СЦгрових технСЦк в соцСЦальнСЦй вуличнСЦй роботСЦ: Метод. рек. / ЛСЦга соцСЦальних працСЦвникСЦв м. КиСФва; СоцСЦальна служба для молодСЦ м. КиСФва. тАФ К. : НПУ, 2001. тАФ 48с.
  9. Вершковский Э.В. Режиссура массовых представлений. - М.: Просвещение, 2004. - 165 с.
  10. Виженко О. КозацькСЦ забави: СценарСЦСЧ проведення театралСЦзованих спортивно-розважальних дСЦйств. тАФ Т. : ПСЦдручники & посСЦбники, 2004. тАФ 64с.
  11. ВнутрСЦшнСЦй туризм в УкраСЧнСЦ: окремСЦ аспекти / РЖнститут туризму ФедерацСЦСЧ профспСЦлок УкраСЧни / О.РЖ. Лугова (ред.). тАФ К., 2002. тАФ 162 с.
  12. Воловик А.Ф., Воловик В.А.. ПедагогСЦка дозвСЦлля: ПСЦдручник. тАФ Х. : ХаркСЦвська державна академСЦя культури, 1999. тАФ 332с.
  13. Воропай О. ЗвичаСЧ нашого народу. ЕтнографСЦчний нарис: В 2-х т. - К.: ОберСЦг, 2001. - Т.2. - 448 с.
  14. Воропай О. ЗвичаСЧ украСЧнського народу: Етногр. нарис / РЖван Андрусяк (пСЦдгот.тексту та пСЦслям.). тАФ К. : Школа, 2006. тАФ 384с.
  15. Гальперина Т. И. Актерское мастерство в деятельности менеджера туристской анимации. - М.: РИБ "Турист», 2004.- 54 с.
  16. Гаранин Н. И., Булыгина И. И. Менеджмент туристской и гостиничной анимации. - М.: Советский спорт, 2004.- 127 с.
  17. Генкин Д.М. Массовые праздники. Учебное пособие для студентов институтов культуры. - М.: Просвещение, 2005. - 175 с.
  18. Генкин Д.М., Конович А.А. Массовые театрализованные праздники и представления. Учебно-методическое пособие. - М.: Просвещение, 2005. - 186 с.
  19. Гольцов Г.Г. Проектирование социально-культурной деятельности. - Орел, 1998.-68 с.
  20. Гониянц С. А. Физическая рекреация и "спорт для всех»: основные проблемы и перспективы исследования // ОлСЦмпСЦйский спорт для всСЦх: Тези доповСЦдей IХ мСЦжнародного наукового конгресу. - КиСЧв: НУФВСУ, 2005. - С. 673.
  21. Горшкова А. Организатору досуга молодежи. тАФ М.: Мол. гвардия, 1994. тАФ 160 с.
  22. Грушин Б. Творческий потенциал свободного времени. - М: Профиздат, 2000.-57 с.
  23. Гуляев В.Г. Организация туристкой деятельности. - М.: Нолидж, 1996.-250 с.
  24. Давня украСЧнська лСЦтература: ХрестоматСЦя / Упоряд. М.М.Сулима.- К.: ОсвСЦта, 1994. - 340 с.
  25. Даринский А. В. Культурно-массовая работа в здравницах и на турбазах. - М.: ПРОФИЗДАТ, 1980. - 112с.
  26. ДозвСЦлля школярСЦв: РЖгровСЦ програми / Л. Шелестова (упоряд.). тАФ К.: РедакцСЦСЧ загальнопедагогСЦчних газет, 2004. тАФ 127с.
  27. Дурович А. Маркетинговые исследования в туризме.- М.:Новые знания,2002.-347 с.
  28. Егорычева В., Хохлов А. Спутник: 40 лет в туризме.- М.; Новые знания,1998.- 65 с.
  29. Ерасов Б.С. Социальная культурология: Учебное пособие. - М: Аспект пресс, 1997.- 360 с.
  30. Ерошенков И.Н. Культурно-дозвСЦльна деятельность в современных условия.- М.: НГИК, 1994.- 32с.
  31. РДфименко Г.П.. ОсновнСЦ форми та засоби фСЦзкультурно-рекреативноСЧ дСЦяльностСЦ майбутнСЦх СЦнженерСЦв-педагогСЦв// ПедагогСЦка, психологСЦя та мед.-бСЦол. пробл. фСЦз. виховання СЦ спорту. тАФ 2005. тАФ N 24. тАФ С. 66-68.
  32. ЗабалдСЦна Ю. Б. Маркетинг туристичного пСЦдприСФмства: Навч. посСЦбник/ ФедерацСЦя профспСЦлок УкраСЧни; РЖнститут туризму. тАФ К., 2002. тАФ 196с.
  33. Завацький В.РЖ., Цьось А.В., Бичук О.РЖ., Пономаренко Л.РЖ. КозацькСЦ забави: Навчальний посСЦбник. - Луцьк: Надстир'я, 1994. - 112 с.
  34. Зайцев В. П. Режисура естради та масових видовищ: Навчальний посСЦбник. (2-е вид.). - К.: Дакор, 2006. - 252 с.
  35. ЗбСЦрник iенарСЦСЧв масових заходСЦв: Вид. для органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля. тАФ Д. : ТОВ "ЕНЕМ", 2006. - 175 с.
  36. Игры - обучение, тренинг, досуг... / В.В. Петрусинский (ред.). тАФ М. : Новая шк., 1994. тАФ 368с.
  37. Игры детей мира: Попул. пособие для родителей и педагогов / Сост. Линго Т. И.. тАФ Ярославль : Акад. развития, 1998. тАФ 174 с.
  38. Квартальнов В.А. Туризм: Учебник. - М.: Финансы и статистика, 2001. - 320 c.
  39. Килимистий С.М. АнСЦмацСЦя в туризмСЦ. Навч. посСЦбник. - К.: Видавництво ФПУ, 2007. - 188 с.
  40. Килимистий С.М. ОсобливостСЦ СЦгровоСЧ анСЦмацСЦСЧ в туризмСЦ // Туристично-краСФзнавчСЦ дослСЦдження. - 2007. - № 7. - С. 200-213.
  41. Кисилева Т.Г., Красильникова Ю.Д. Межведомственные культурно-досуговые центры открытого типа // Социальная педагогика: Проблемы, поиски, решения: Проспект / ВНИК АПН СССР.- М., 1991-с.3.
  42. Кисилева Т.Г., Красильников Ю.Д. Основы социально-культурной деятельности: Учебное пособие. - М.: Издательство МГУК, 1995.-136с.
  43. Клюско Е.М. Центры досуга: содержание и формы деятельности // Центры досуга. - М.: НИИ культуры, 1987.-С.31-33.
  44. КозацькСЦ легенди: Для дСЦтей середнього шкСЦльного вСЦку / Жабська Т.С.(упоряд.), Т.О. Батьканова (худож.). тАФ Х.: Книжковий Клуб "Клуб ССЦмейного ДозвСЦлля", 2005. тАФ 80 с.
  45. Константинова А.И. Игровой стретчинг. - С.-Пб.: Аллегро, 1993-71с.
  46. КонституцСЦя СЦ регСЦональнСЦ закони свСЦтовоСЧ органСЦзацСЦСЧ руху скаутСЦв. тАФ Л., 1990. тАФ 15с.
  47. Котлер Ф. Маркетинг. Гостеприимство и туризм. - М., 1998.
  48. Кулагина Г.А. Сто игр по истории: Пособие для учителя / Г. А. Кулагина. тАФ 2-е изд., доп. и перераб. тАФ М. : Просвещение, 1983. тАФ 240 с.
  49. Кулагин И.Ю., Колюцкий В.Н. Возрастная психология: Полный жизненный цикл развития человека: Учебное пособие. - М.: ТЦ "Сфера» при участии "Юрайт-М», 2001.- 400 с.
  50. Культура досуга. - Киев: Высшая школа, 1990.-108 с.
  51. Культурно-дозвСЦльна деятельность: Учебное пособие/Под ред. А.Д.Жаркова, В. М. Чижикова.-М.: Издательство МГУК, 1981.-462с.
  52. Культура духовных запросов личности. - Киев: Высшая школа, 1986.-203с.
  53. Курило Л. В. Теория и практика туристской анимации в 2 т: Т.1. Теоретические основы туристской анимации. - М.: Советский спорт, 2006.- 180 с.
  54. Курило Л. В. Краеведение и туризм: Учебное пособие. - М.: РИБ "Турист», 1999, 180 с.
  55. Курило Л.В. Теория и практика анимации: Учебное пособие. - М.: Советский спорт, 2006. - 195 с.
  56. Лисовский В. Т. Духовный мир и ценностные ориентации молодежи России. - СПб.: СПбГУП, 2000. - 519 с.
  57. Марков А. П., Бирженюк Г.М. Основы социокультурного проектирования: Учебное пособие. СПб.: СПбГУП, 1998.- 364с.
  58. Массовые праздники и зрелища./ Сост. Б. Н. Глан. - М.: Просвещение, 1961.-120 с.
  59. Мосалев Б.Г. Досуг. - М.: Изд-во МГУК, 1995.-85с.
  60. Москаленко В.В., Лавренко О.В., Никифоренко Н.О. Виховання пСЦдлСЦткСЦв: скаутський рух (соцСЦально-психологСЦчний аспект): Навч. посСЦб. / Донецький СЦн-т управлСЦння / В.В. Москаленко (ред.). тАФ Донецьк, 2003. тАФ 186с.
  61. Наулко В.РЖ., Артюх Л.Ф. Культура СЦ побут населення УкраСЧни. - К.: ЛибСЦдь, 1991. - 250 с.
  62. Новаторов В.Е. Организаторы досуга. - М.: сов. Россия, 1987.-62с
  63. Новаторов Р.Б. Маркетинг культурных услуг. - Омск, 1992.-190с.
  64. Новаторов Р. Б. Культурно - дозвСЦльна деятельность. Словарь-справочник. Омск: АГИК, 1992.-182с
  65. Окаринський В. УкраСЧнський скаутсько-пластовий рух в ЦентральнСЦй та ПСЦвденно-СхСЦднСЦй УкраСЧнСЦ. - С.1-16.
  66. ПенСЦшкевич Д.РЖ., Платаш Л.Б., ШолСЦна Т.В. Методика органСЦзацСЦСЧ табСЦрноСЧ змСЦни: Навч.-метод. посСЦбник / ЧернСЦвецький нацСЦональний ун-т СЦм. ЮрСЦя Федьковича. тАФ ЧернСЦвцСЦ : Рута, 2004. тАФ 159с.
  67. Петрова З.А. Методология и методика социологических исследований культурно-досуговой деятельности: Учебное пособие. - М.: МГИК, 2000. - 158 с.
  68. Петрова РЖ.В. ДозвСЦлля в зарубСЦжних краСЧнах: ПСЦдруч. для студ. вищ. навч. закл. / КиСЧвський нацСЦональний ун-т культури СЦ мистецтв; УкраСЧнський центр культурних дослСЦджень. тАФ К. : Кондор, 2005. тАФ 406с.
  69. Пластовий довСЦдник / ПСЦд ред. Т.ДжулинськоСЧ. - Торонто, 1999. - 55 с.
  70. Поломис К. Дети в летнем лагере: Занятия в дождливую погоду. тАФ М.: Профиздат, 2001. тАФ 151 с.
  71. Приезжева Е. М. Организация и методы игровой деятельности в туризме: учебно-методическое пособие. - М.:Советский спорт, 2005.- 129 с.
  72. Приезжева Е. М. Социально-культурная анимация в туризме.- М.: РИБ Турист, 2003.- 120 с
  73. Продленный день в школе: режим и организация досуга / Под ред. О. А. Лосевой. тАФ М. : Педагогика, 2001. тАФ 108 с.
  74. Савчук Б. УкраСЧнський Пласт 1911-1939.- РЖв.-Фр., 1996. - 76 с.
  75. Сайгушев Н. Я., Сычкова Н. В. Непрерывное воспитание: Организация досуга в летнем лагере : Учеб.-метод. Пособие. тАФ Магнитогорск: Б. и., 1997. тАФ 103 с.
  76. Скрипунова Е.А., Морозов А.А. О предпочтениях городской молодежи // Социс.-2002.-№1.- С.105-110.
  77. Скороходов В.В. Интерес молодежи к восточным культурам: социокультурный анализ на примере традиции боевых искусств Востока // Материалы конференции молодых ученых и студентов РГАФК. - М.: 1999. - С. 93-96.
  78. Социология: Учебное пособие./ Под. ред. Тадевояна Э.В.-М.:Знание, 1995.-363 с.
  79. Стрельцов Ю.А. Культурология досуга - М: Просвещение, 2003.- 214 с.
  80. Трегубов Б.А. Свободное время молодежи: сущность, типология, управление. - СПб., 2001. - 152 с.
  81. Триодин В.Е. История и теория социально-культурной деятельности. - СПб: СПбГУП, 2000, 241 с.
  82. Трубачева Н. В. Курортная анимация//Курортные ведомости.-2005.-№2.-С.41-43.
  83. УкраСЧнськСЦ козацькСЦ пСЦснСЦ: ЗбСЦрка / О.С. ОлСЦйникСЦв (упоряд.,передм.). тАФ О. : Маяк, 2003. тАФ 113с.
  84. УкраСЧнськСЦ народнСЦ пСЦснСЦ: Колядки, щедрСЦвки, пСЦснСЦ про кохання, козацькСЦ пСЦснСЦ, романси. тАФ Х. : ФолСЦо, 2001. тАФ 250с.
  85. Уроки з народознавства: ПосСЦбник / Упоряд. М.К. Дмитренко. - К.: "Народознавство», 1995. - 224 с.
  86. ФСЦсенко Л. РЖ., Пономаренко В. РЖ., СисоСФва РЖ. О., НСЦколаСФва Л. РЖ. ОрганСЦзацСЦя дозвСЦлля дСЦтей та пСЦдлСЦткСЦв в санаторно-курортних закладах: Метод. рек. / ЗАТ "Укрпрофоздоровниця". тАФ Бердянськ, 2001. тАФ 28с.
  87. Форми органСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля дСЦтей та молодСЦ: Метод. матерСЦали до тренСЦнгу / РЖ.Д. ЗвСФрСФва (заг.ред.), В.В. Молочний (авт.-упоряд.). тАФ К. : Науковий свСЦт, 2004. тАФ 58с.
  88. Хилкорт В. Официальное руководство для скаутов. тАФ Б. м., Б.г.. тАФ 61с.
  89. Цимбалюк Н.М.. СоцСЦологСЦя дозвСЦлля: Навч. посСЦбник / Державна академСЦя керСЦвних кадрСЦв культури СЦ мистецтв. тАФ К. : ДАКККСЦМ, 2001. тАФ 180с.
  90. Чеботарь Ю.М. Туристский бизнес. - М.: Мир деловой книги, 1997.- 250 с.
  91. Чудновский А.Д. Гостиничный и туристический бизнес. - М., 1998.-307с.
  92. Шарапова А. О. ФСЦнанси туристичного пСЦдприСФмства: Навч. посСЦбник / ФедерацСЦя профспСЦлок УкраСЧни; РЖнститут туризму. тАФ К., 2005. тАФ 238 с.
  93. Шпанов В.И., Радчич И.Ю., Васильев Г.И.. Детские игры, оборудование игровых площадок с использованием современных технологий в дошкольных образовательных учреждениях, школах, оздоровительных лагерях и по месту жительства. тАФ М. : МГИУ, 2002. тАФ 214с.
  94. Шейко В.М., Гаврюшенко О.А., Кравченко О.В.. РЖсторСЦя свСЦтовоСЧ культури: Навч. посСЦб. тАФ К. : Кондор, 2006. тАФ 407с.
  95. Яременко Н.В. ДозвСЦллСФзнавство: навч. посСЦб. тАФ ФастСЦв : ПолСЦфаст, 2007. тАФ 460 с.
  96. Ярошенко Н. Н. Социально-культурная анимация: Учеб. пособие / Московский гос. ун-т культуры и искусств. Рязанский заочный ин-т. тАФ М., 2000. тАФ 109 с.

Додаток А


РЖгри, рекомендованСЦ для органСЦзацСЦСЧ спортивно-оздоровчих заходСЦв в готелСЦ


Назва, термСЦн


Короткий опис


Стрейчинг


Невелика (на 15 хв.) ранкова гСЦмнастика пСЦсля снСЦданку


СтрСЦлянина СЦз луку


ПСЦд час гри органСЦзуСФться конкурс на кращого стрСЦльця СЦз луку, наприкСЦнцСЦ тижня пСЦдводить пСЦдсумок: вибираСФться кращий стрСЦлець тижня, якому видаСФться почесний диплом


Хокей

на травСЦ


НабираСФться двСЦ команди СЦз числа туристСЦв. Гра проводиться за загальноприйнятими правилами.


Боча


Французька гра, проведена на травСЦ, ТСрунтСЦ. На поле помСЦщають маленьку бСЦлу кульку. Кожний гравець одержуСФ по 2 бСЦльших металевих кулСЦ з насСЦчками (ризиками) - як би розпСЦзнавальними знаками приналежностСЦ тому або СЦншому гравцевСЦ. Треба металева куля кинути так, щоб вСЦн виявився якнайближче до мСЦтки - бСЦлСЦй кулСЦ. У кожного гравця по 2 спроби. ВиграСФ та, чия куля виявився ближче всСЦх до мСЦтки.


Крикет.


По ландшафтСЦ розставляються залСЦзнСЦ скоби ,учасникам видаються по дерев'яному м'ячСЦ й битцСЦ й завдання гравцСЦв- першим забити м'яч в усСЦ ворота(скоби)


МСЦнСЦ-гольф


Аналог великого гольфа, розташований на невеликСЦй площСЦ з бСЦльшою кСЦлькСЦстю штучних перешкод


Додаток Б



Найменування гри


Короткий опис


Хто перший?


На iену виноситься чотири стСЦльцСЦ, а СЦз залу вибираСФться п'ять чоловСЦк. Звучить музика. Завдання граючих - встигнути сСЦсти на стСЦлець по закСЦнченнСЦ звучання музики


М'яч пСЦд пСЦдборСЦддям


Вибираються двСЦ команди, якСЦ встають у двСЦ лСЦнСЦСЧ (у кожноСЧ чергування: чоловСЦк - жСЦнка) особою друг до друга. Умова - граючСЦ повиннСЦ тримати м'яч пСЦд пСЦдборСЦддям, пСЦд час передачСЦ доторкатися до м'яча руками в жодному разСЦ не можна, при цьому дозволяСФться стосуватися один одного як завгодно, аби тСЦльки не упустити м'яч.


Опустити яйце


Пари встають спиною друг до друга, трохи наклонясь уперед. МСЦж спинами (ледве нижче) затиснуте яйце. Завдання - акуратно опустити його на пСЦдлогу. ВиграСФ пари, у якоСЧ яйце залишилося цСЦлим. Яйце можна замСЦнити гумовим м'ячиком. При цьому конкурс виграСФ та пара, м'яч у якоСЧ, торкнувшись пСЦдлоги, не покотив убСЦк.


ПСЦднСЦми м'яч до подбород-ка


Партнери (чоловСЦк СЦ жСЦнка) стають друг проти друга, тримаючи мСЦж животами маленький гумовий м'яч. Завдання - обертовими рухами докотити м'яч до пСЦдборСЦддя того, хто з партнерСЦв менше ростом.


Одягни даму


Кожна дама тримаСФ в правСЦй руцСЦ скручену в клубок стрСЦчку. ЧоловСЦк губами бере кСЦнчик стрСЦчки й, не доторкаючись руками, обмотуСФ стрСЦчкою даму. ВиграСФ той, у кого вбрання вийде вдалСЦше, або той, хто швидше впораСФться СЦз завданням


СпритнСЦ гостСЦ


ЗапрошуСФться трохи пара. Кожному учасниковСЦ гри зав'язуються очСЦ. ПотСЦм до рСЦзних дСЦлянок одягу чСЦпляються кСЦлька бСЦлизняних прищСЦпок. По сигналСЦ ведучого потрСЦбно зняти всСЦ прищСЦпки зСЦ свого партнера або партнерки. Та пара, що впораСФться СЦз завданням швидше, виграСФ конкурс


Веселий портняжка


Для гри необхСЦдно зСЦбрати двСЦ команди, у яких рСЦвна кСЦлькСЦсть чоловСЦкСЦв СЦ жСЦнок. ВсСЦ вони встають у лСЦнСЦСЧ (чоловСЦк - жСЦнка - чоловСЦк - жСЦнка). Вибираються два "портняжки». Кожний з них одержуСФ по невеликСЦй дерев'янСЦй паличцСЦ, у яку просунута довга вовняна нитка (краще, якщо вона звита в клубок). По сигналСЦ ведучого починаСФться "шиття». ЧоловСЦкам "портняжка» просмикуСФ нитки через колошСЦ, а жСЦнкам через рукава. ВиграСФ той "портняжка», що "прошиСФ» свою команду швидше.


Перекоти кульку


У грСЦ беруть участь трохи пара. Кожна пара одержуСФ по двох пСЦнг-понгових кульки. ЧоловСЦка прокочують цСЦ кульки СЦз правого рукава дами в лСЦвий рукав. Дами прокочують кульки через штани чоловСЦка СЦз правоСЧ колошСЦ в лСЦву.


Куди вкласти грошСЦ?


Ведучий викликаСФ двСЦ пари (у кожнСЦй парСЦ чоловСЦк СЦ жСЦнка): "Зараз ви постараСФтеся якнайшвидше вСЦдкрити целую мережа банкСЦв, вкладаючи в кожний тСЦльки одну купюру. Одержите початковСЦ внески! (ВидаСФ парам грошСЦ-фантики). Банками для ваших внескСЦв можуть служити кишенСЦ, лацкани, СЦ всСЦ затишнСЦ мСЦiя. Постарайтеся якнайшвидше оформити своСЧ внески, вСЦдкрити якнайбСЦльше банкСЦв. Приготувалися, почали!». Ведучий допомагаСФ парам виконувати завдання. ПСЦсля закСЦнчення 1 хвилини ведучий пСЦдводить пСЦдсумки. Ведучий: "СкСЦльки купюр залишилося у вас? А у вас? Чудово! ВсСЦ грошСЦ вкладенСЦ в справу! МолодцСЦ! А тепер я попрошу жСЦнок помСЦнятися мСЦiями СЦ якнайшвидше зняти з рахункСЦв всю суму. ВСЦдкривайте банки, знСЦмайте грошСЦ! Увага, почали!». (Звучить музика, жСЦнки вСЦдшукують грошСЦ в чужих партнерСЦв).


Снайпер


Гравцям на талСЦСЧ змСЦцнюють ременСЦ, до яких на мотузцСЦ пСЦдвСЦшене яблуко. Перед гравцями ставиться дощечка зСЦ цвяхами. НеобхСЦдно якнайшвидше наколоти яблуко на цвях (посадити)


Вогнегасники


Гравцям прив'язують на ременСЦ мотузки, до кСЦнцСЦв яких прикрСЦпленСЦ або сСЦрниковСЦ коробки, або змочена вата. Перед гравцями ставиться по запаленСЦй свСЦчСЦ. Конкурсантам потрСЦбно якнайшвидше без допомоги рук згасити свСЦчу.


Зажени м'яч у ворота


Кожному з, що беруть участь до пояса спереду прив'язиваСФться пляшка. На лСЦнСЦю перед кожним покладений пСЦнг-понгова кулька. ВиграСФ конкурс той, хто першим зажене бутафорську кульку у ворота.


Струмочок


На пСЦдлогу кладе дорСЦжка шпалер - "струмочок». ЖСЦнкам пропонуСФться широко розставляючи ноги, пройти по "струмочку», не замочивши нСЦг. ПСЦсля першоСЧ спроби пропонуСФться повторити "прогулянку по струмочку», але вже СЦз зав'язаними очами. ВсСЦ СЦншСЦ майбутнСЦ учасницСЦ гри не повиннСЦ бачити, як вона проводиться. Пройшовши "струмочок» СЦз зав'язаними очами, СЦ наприкСЦнцСЦ шляху знявши з око пов'язку, жСЦнка виявляСФ, що на "струмочку» лежить чоловСЦк, особою нагору (чоловСЦк укладаСФться на шпалери вже пСЦсля того, як виконане завдання, але ще не знята пов'язка з око учасницСЦ). ЖСЦнка бентежиться. ЗапрошуСФться друга учасниця, СЦ, коли все повторюСФться знову, перша конкурсанта вСЦд душСЦ смСЦСФться. А потСЦм третя, четверта

Погодуй мене

ГостСЦ розбиваються по парах. У кожнСЦй парСЦ - чоловСЦк СЦ жСЦнка. Завдання кожноСЧ пари - спСЦльними зусиллями без допомоги рук розгорнути й з'СЧсти цукерку, що дасть ведучий. Пари, що зробила це першоСЧ, перемагаСФ.


Погодуй улюбленого


ГостСЦ дСЦляться на пари. У кожнСЦй - чоловСЦк СЦ жСЦнка. Перед кожною парою в декСЦлькох метрах перебувають тарСЦлки з морозивом. Завдання жСЦнок - взяти ложку, зачерпнути морозиво й, взявши ложку за черешок губами, акуратно повернутися до свого партнера й погодувати його, не випускаючи ложки з рота. Пари, перша съевшая морожене, перемагаСФ.


Передай карту


ГостСЦ розташовуються в лСЦнСЦю чоловСЦк - жСЦнка - чоловСЦк - жСЦнка. Першому гравцевСЦ в лСЦнСЦСЧ дають звичайну гральну карту. Завдання - передати карту вСЦд одного гравця до СЦншому, тримаючи СЧСЧ в ротСЦ. Руки не використати. Можна ускладнити завдання, СЦ пСЦсля кожноСЧ передачСЦ ведучий вСЦдриваСФ вСЦд карти по шматочку. У цСЦй грСЦ гостей можна роздСЦлити на команди й улаштувати командне змагання.


Сюрприз


ГостСЦ стають або сСЦдають у коло. ПСЦд музику вони починають передавати досить бСЦльшу коробку. Як тСЦльки ведучий зупиняСФ музику, гСЦсть, у кого виявилася коробка, вСЦдкриваСФ СЧСЧ й, не дивлячись, дСЦстаСФ перший предмет, що попався. За умовами гри цей предмет вСЦн повинен надягти на себе й носити певний час. Наприклад - пСЦвгодини або до закСЦнчення свята. Як тСЦльки музика вСЦдновляСФться, гостСЦ знову починають передавати коробцСЦ по колу до наступноСЧ зупинки. У коробку складаються самСЦ рСЦзнСЦ предмети одягу: вСЦд дитячих чепчикСЦв до величезних спецСЦально зшитих капелюхСЦв


Гра - жарт


У цСЦй грСЦ не буде переможцСЦв СЦ що програли, ця гра - жарт, щоб повеселити гостей. У неСЧ запрошуСФться двоСФ учасникСЦв - чоловСЦк СЦ жСЦнка. ЧоловСЦковСЦ пояснюються правила гри - "Зараз дама розмСЦститься на цьому диванчике й вСЦзьме в рот солодку цукерку, а ваше завдання - СЦз зав'язаними очами - вСЦдшукати цю цукерку без допомоги рук СЦ забрати неСЧ, теж ротом». Вся комСЦчнСЦсть ситуацСЦСЧ полягаСФ в тСЦм, що, як тСЦльки чоловСЦковСЦ зав'язують ока, на диванчик або кушетку укладають чоловСЦка замСЦсть обСЦцяноСЧ дами. РЖ скСЦльки часу буде намагатися вСЦдшукати цукерку в "дами» обраний кавалер, стСЦльки гостСЦ будуть вСЦд душСЦ смСЦятися.


Тернистий шлях


Ведучий запрошуСФ три одруженСЦ пари. ЧоловСЦки стають в 3-4 метрах вСЦд своСЧх дружин. Ведучий вСЦдкриваСФ 3 пляшки горСЦлки або провина й ставить СЧх на шляху кожного чоловСЦка. ПСЦсля цього, кожному чоловСЦковСЦ зав'язують ока, повертають кСЦлька разСЦв навколо себе, ставлять особою до дружини й просять дСЦйти до СЧСЧ й обСЦйняти. Коли чоловСЦкам уже зав'язанСЦ очСЦ, ведучий швидко забираСФ пляшки й мСЦняСФ мСЦiями СЧхнСЦх дружин. ГлядачСЦв просять зберСЦгати мовчання.3


ФСЦнал


Формуються двСЦ команди: в одного чоловСЦка, в СЦншоСЧ жСЦнки. По сигналСЦ гравцСЦ кожноСЧ команди починають знСЦмати СЦз себе одяг (яку вони захочуть) СЦ викладати в лСЦнСЦю. У кожноСЧ команди своя лСЦнСЦя. Команда, що зробила саму довгу лСЦнСЦю з одягу, перемагаСФ


Казкова


ПотрСЦбно: 5-10 чоловСЦк граюча й дитяча книжка з казкою (чим простСЦше - тим краще).
ВибираСФться ведучий (вСЦн буде читцем). РЖз книжки на окремСЦ листочки виписуються ВСРЖ (!) героСЧ казки, включаючи, якщо дозволяСФ кСЦлькСЦсть людин, навСЦть дерева, пеньки, рСЦчки, цебра..СЦ т.д.. Методом жереба всСЦ тягнуть своСЧ ролСЦ....Читець починаСФ читати казку, СЦ всСЦ героСЧ "оживають»


Кришки-ополоники


Беруть участь трохи пара. Дамам до пояса спереду прикрСЦплюють кришки вСЦд каструль, чоловСЦкам - ополоник. НеобхСЦдно, не стосуючись руками, стукати ополониками по кришках СЦ видавати характернСЦ звуки


ШукачСЦ


Гравцям видаються картки з певними буквами. Завдання учасникСЦв - прикласти (СЦ удержати) всСЦ картки до тих частинам тСЦла, у яких назви починаються СЦз зазначених букв. ПеремагаСФ той, хто зможе бСЦльше розмСЦстити карток СЦ не упустити СЧх.


Не смСЦйся


ГравцСЦ сСЦдають навпочСЦпки в коло (жСЦнка - чоловСЦк -жСЦнка). УсСЦх попереджають, що смСЦятися не можна (ведучому можна). Ведучий "урочисто» бере свого правого сусСЦда (сусСЦдку) за вухо. ВсСЦ СЦншСЦ по колу повиннСЦ зробити те ж саме. Коли коло замкнулося, ведучий бере сусСЦда праворуч за щоку (нСЦс, колСЦно....) СЦ т.д. З кола вибувають тСЦ, хто засмСЦявся. Що залишився перемагаСФ.


У кого на колСЦнах?


На iенСЦ по колу розставляються стСЦльцСЦ. На них сСЦдають граючСЦ - чоловСЦки й жСЦнки. ВибираСФться що водить. Йому зав'язують ока. ВключаСФться музика, СЦ що водить СЦде по колу. Як тСЦльки музика перериваСФться, що водить зупиняСФться й сСЦдаСФ на колСЦна до тому, бСЦля кого вСЦн зупинився. Той, до кого вСЦн сСЦл, повинен затамувати подих СЦ не видати себе. РЖншСЦ запитують: "У кого?» Якщо що водить угадаСФ, у кого вСЦн сидить на колСЦнах, те той стаСФ що водить.



Страницы: Назад 1 Вперед