Використання народознавчого матерСЦалу на уроках "Я СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ

дипломная работа: Педагогика

Документы: [1]   Word-194225.doc Страницы: Назад 1 Вперед










ДИПЛОМНА РОБОТА

Використання народознавчого матерСЦалу на уроках "Я СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ

ЗмСЦст


Вступ

РоздСЦл 1. Характеристика народознавчого матерСЦалу, що використовуСФться на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ

1.1 РСЦзноманСЦтнСЦсть жанрСЦв усноСЧ народноСЧ творчостСЦ для дСЦтей

1.2 Використання вСЦдомостей народного календаря

РоздСЦл 2. Методика використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна"

2.1 ПедагогСЦчнСЦ умови ефективного використання народознавчого матерСЦалу в початковСЦй школСЦ

2.2 Методика використання народознавчого матерСЦалу пСЦд час вивчення курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ

2.3 АналСЦз результатСЦв експериментального дослСЦдження

Висновки

Список використаних джерел

Додатки


Вступ


АктуальнСЦсть проблеми дослСЦдження. Наукою та багатовСЦковою практикою переконливо доведено, що украСЧнська школа справдСЦ нацСЦональна тодСЦ, коли ТСрунтуСФться на украСЧнськСЦй етнопедагогСЦцСЦ, украСЧнськСЦй нацСЦональнСЦй системСЦ впливу на формування особистостСЦ СЦ за орСЦСФнтацСЦйний еталон маСФ народнСЦ чесноти, норми християнськоСЧ моралСЦ, гармонСЦю родинно-громадсько-шкСЦльного виховання. ОптимальнСЦсть функцСЦонування украСЧнськоСЧ нацСЦональноСЧ школи вСЦдбуваСФться за наявностСЦ мСЦцноСЧ етнопедагогСЦчноСЧ основи. ТакоСЧ точки зору дотримувались провСЦднСЦ украСЧнськСЦ педагоги, зокрема О. Духнович, РЖ. ОгСЦСФнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, РЖ. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський та СЦншСЦ. Життя молодших школярСЦв повинно будуватися з урахуванням народних традицСЦй трудового, родинно-сСЦмейного, морально-естетичного та духовного виховання.

Народознавчий пСЦдхСЦд у навчально-виховному процесСЦ сприяСФ формуванню загальнолюдськоСЧ моралСЦ, готовностСЦ виконувати заповСЦти батькСЦв. Використання досвСЦду, накопиченого попереднСЦми поколСЦннями, допомагаСФ впроваджувати в навчально-виховний процес все цСЦнне з народноСЧ мудростСЦ, активно залучати школярСЦв до засвоСФння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливостСЦ спиратися на досвСЦд людства, не може розвиватись повноцСЦнно. Засобом фСЦксування та акумуляцСЦСЧ соцСЦально-цСЦннСЦсного досвСЦду старших поколСЦнь СФ фольклор.

У сучасних умовах розвитку школи необхСЦднСЦсть та важливСЦсть використання народознавчого матерСЦалу в системСЦ навчально-виховноСЧ роботи не викликаСФ сумнСЦвСЦв як у вчених, так СЦ у вчителСЦв-практикСЦв. Це знайшло вСЦдображення СЦ в чинних навчальних програмах. Зокрема, в пояснювальнСЦй запиiСЦ до програми з курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" зазначаСФться, що його метою СФ сприяти формуванню в учнСЦв потреби до пСЦзнання свСЦту СЦ людини в ньому; засвоСФнню духовних цСЦнностей у екологСЦчнСЦй, пСЦзнавальнСЦй, моральнСЦй, емоцСЦйнСЦй, естетичнСЦй сферах. Цей курс передбачаСФ створення передумов для усвСЦдомленого сприймання СЦ засвоСФння соцСЦальних, морально-правових норм, СЦсторичних, нацСЦонально-культурних традицСЦй украСЧнського народу. Проте практична реалСЦзацСЦя цСЦСФСЧ вимоги в педагогСЦчному досвСЦдСЦ вчителСЦв початковоСЧ школи зустрСЦчаСФ перешкоди. Це зумовлене багатьма причинами, серед яких основними, на наш погляд, СФ недостатня розробка науково-теоретичних основ народознавства в початковСЦй школСЦ та брак науково обТСрунтованих методичних рекомендацСЦй щодо використання на уроках народознавчого матерСЦалу.

ОскСЦльки пСЦдручники з курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СФ СФдиними для всСЦСФСЧ УкраСЧни, то вони не можуть повнСЦстю вСЦдобразити регСЦональнСЦ особливостСЦ кожноСЧ областСЦ, кожного краю. Тому виникаСФ протирСЦччя мСЦж необхСЦднСЦстю вивчення природи СЦ нацСЦонально-культурних традицСЦй своСФСЧ областСЦ, з однСЦСФСЧ сторони, та змСЦстом пСЦдручникСЦв, з СЦншоСЧ. Для виходу з цСЦСФСЧ ситуацСЦСЧ вчителю початковоСЧ школи необхСЦдно пСЦдСЦбрати народознавчий матерСЦал про СЦсторСЦю, культуру та природу своСФСЧ областСЦ, який доцСЦльно використовувати на уроках пСЦд час вивчення нового матерСЦалу.

Проблема вСЦдродження нацСЦональноСЧ культури СЦ шляхи СЧСЧ реалСЦзацСЦСЧ в загальноосвСЦтнСЦй школСЦ розробляСФться на сучасному етапСЦ багатьма дослСЦдниками (М. Стельмахович, Ю. Руденко, П. РЖгнатенко, В. СтрСЦлько, Н. Сивачук, К. Чорна, О. Любар, Д. Федоренко та СЦн.). Проте слСЦд зазначити, що проблема використання народознавчого матерСЦалу пСЦд час вивчення курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ висвСЦтлена недостатньо й потребуСФ удосконалення СЧСЧ змСЦстовоСЧ та методичноСЧ сторСЦн з урахуванням сучасних вимог, якСЦ ставить реформування системи освСЦти в УкраСЧнСЦ.

Таким чином, актуальнСЦсть проблеми використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" зумовлена переходом початковоСЧ школи на новСЦ навчальнСЦ програми та недостатньою кСЦлькСЦстю в пСЦдручниках навчального народознавчого матерСЦалу. Разом з тим, аналСЦз результатСЦв цСЦлеспрямованих спостережень урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧнатАЭ, свСЦдчить про те, що народознавчий матерСЦал, як правило, використовуСФться епСЦзодично, без детально розробленоСЧ методики його опрацювання. НедолСЦки у використаннСЦ народознавчого матерСЦалу в початковСЦй школСЦ та необхСЦднСЦсть методичного удосконалення його застосування визначили вибСЦр теми дипломноСЧ роботи: тАЮВикористання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦтАЭ.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження - процес вивчення курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

Предметом дослСЦдження СФ вСЦдбСЦр народознавчого матерСЦалу для урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ та методика його використання на уроках.

Мета дослСЦдження - визначити теоретичнСЦ аспекти проблеми реалСЦзацСЦСЧ народознавчого принципу навчання в початковСЦй школСЦ та розкрити методику використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

ГСЦпотеза дослСЦдження - результативнСЦсть засвоСФння учнями природничих СЦ суспСЦльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ систематично, цСЦлеспрямовано й послСЦдовно використовувати народознавчий матерСЦал.

Для розкриття теми СЦ реалСЦзацСЦСЧ мети дослСЦдження у дипломнСЦй роботСЦ вирСЦшувались такСЦ завдання:

Охарактеризувати види народознавчого матерСЦалу, який доцСЦльно використовувати на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ.

ПроаналСЦзувати сучасний стан розвитку проблеми дослСЦдження з точки зору використання народознавчого матерСЦалу у навчально-виховному процесСЦ.

Визначити педагогСЦчнСЦ умови ефективного використання народознавчого матерСЦалу в початковСЦй школСЦ.

ЗдСЦйснити вСЦдбСЦр народознавчого матерСЦалу для урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

Експериментально перевСЦрити вплив систематичного використання народознавчого матерСЦалу на рСЦвень навчальних досягнень учнСЦв СЦз курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна".

Для написання дипломноСЧ роботи використовувалися такСЦ методи дослСЦдження: теоретичний аналСЦз психолого-педагогСЦчноСЧ та методичноСЧ лСЦтератури, чинних навчальних програм та пСЦдручникСЦв для початковоСЧ школи, передового педагогСЦчного досвСЦду; анкетування вчителСЦв; спостереження навчально-виховного процесу; спостереження, педагогСЦчний експеримент; тестування учнСЦв; теоретичне узагальнення; кСЦлькСЦсний СЦ якСЦсний аналСЦз результатСЦв експериментального дослСЦдження.

Експериментальне дослСЦдження проводилось у три етапи.

ПСЦд час констатувального етапу експерименту ми проаналСЦзували стан дослСЦдження проблеми в теорСЦСЧ та практицСЦ роботи сучасноСЧ початковоСЧ школи; провели анкетування вчителСЦв початкових класСЦв, визначили основнСЦ поняття проблеми.

На формувальному етапСЦ ми розробили методику проведення педагогСЦчного експерименту; визначили педагогСЦчнСЦ умови використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ, здСЦйснили вСЦдбСЦр народознавчого матерСЦалу, який використовувався на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

ПСЦд час пСЦдсумкового етапу ми узагальнювали результати експериментального дослСЦдження; формулювали загальнСЦ висновки дослСЦдження.

Структура дипломноСЧ роботи. Дипломна робота складаСФться зСЦ вступу, двох роздСЦлСЦв, висновкСЦв, списку використаних джерел, додаткСЦв.

РоздСЦл 1. Характеристика народознавчого матерСЦалу, що використовуСФться на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ


1.1 РСЦзноманСЦтнСЦсть жанрСЦв усноСЧ народноСЧ творчостСЦ для дСЦтей


Важливим завданням початковоСЧ школи СФ формування особистостСЦ молодшого школяра. Одним СЦз шляхСЦв розвтАЩязання цього завдання СФ прилучення учнСЦв до нацСЦональноСЧ культури та народних традицСЦй. Саме в школСЦ прищеплюСФться повага до свого народу, його СЦсторСЦСЧ, культури, закладаються основи цСЦлСЦсного внутрСЦшнього свСЦту особистостСЦ, СЧСЧ нацСЦональноСЧ самосвСЦдомостСЦ, народного свСЦтогляду, емоцСЦйноСЧ культури.

В звтАЩязку з цим важливого значення набуваСФ здСЦйснення народознавчого пСЦдходу у процесСЦ вивчення природознавства. Це зумовлено тим, що використання народознавчого матерСЦалу на уроках даСФ змогу сформувати, поглибити, розширити знання дСЦтей про навколишнСЦй свСЦт, розвивати дитячу допитливСЦсть СЦ кмСЦтливСЦсть. При цьому, зазначаСФ О. БСЦда, молодшСЦ школярСЦ вчаться не просто спостерСЦгати, а й бачити, чути бентежний свСЦт природи, вСЦдчувати потребу пильно придивлятися до навколишнього, помСЦчати поруч дивне й загадкове [9].

КрСЦм того, народнСЦ знання вСЦдображають традицСЦСЧ шанобливого ставлення украСЧнського народу до природи, тому СЦ розглядаються вченими як важлива умова ефективного формування екологСЦчноСЧ культури молодших школярСЦв. У численних приказках, обрядах вСЦдображено досвСЦд багатьох поколСЦнь, норми поведСЦнки в сСЦмтАЩСЧ, суспСЦльствСЦ, з обтАЩСФктами природи тощо. ПСЦснСЦ, легенди й повСЦртАЩя засвСЦдчують поетичне сприймання навколишнього свСЦту, що СФ досить характерним для украСЧнського народу. Прилучаючись до скарбСЦв нацСЦональноСЧ культури, учнСЦ переймаються особливим ставленням до природи - шанобливим, яке передбачаСФ повагу до законСЦв природи, до всСЦх форм життя, усвСЦдомлення людства як частини, а не повелителя оточуючого свСЦту [21, с.4].

Використовуючи джерела народноСЧ мудростСЦ, учитель знайомить дСЦтей з СЦсторСЦСФю свого народу, його звичаями, побутом. ВСЦдомо, що узагальнений досвСЦд життя народу найяскравСЦше вСЦдображаСФться у фольклорСЦ. Дитячий фольклор - це багатожанрова система, що складаСФться з прозових, речитативних, пСЦсенних та СЦгрових форм. ТрадицСЦСЧ, звичаСЧ, обряди, вСЦрування постають в оригСЦнальнСЦй художнСЦй формСЦ в рСЦзних його жанрах. Цього треба вчити дитину з перших днСЦв життя. Недарма в народСЦ кажуть: тАЮКоли дитину не навчиш у пелюшках, то не навчиш СЦ в подушках".

ЗвичаСЧ, традицСЦСЧ, обряди В. Сухомлинський вважав надзвичайно важливим засобом формування особистостСЦ. ВСЦн використовував СЧх з метою досягнення певних цСЦлей, збагачення СЦ урСЦзноманСЦтнення методики навчально-виховноСЧ роботи школи народознавчим змСЦстом. Вчений народну педагогСЦку розглядав як найвизначнСЦший засСЦб виховання, навчання СЦ розвитку дСЦтей [54].

НацСЦональна початкова школа маСФ широко використовувати жанри усноСЧ народноСЧ творчостСЦ на уроках та у позакласнСЦй роботСЦ, забезпечуючи дидактичнСЦ, виховнСЦ, розвивальнСЦ цСЦлСЦ. Тому вчитель маСФ постСЦйно звертатися до народноСЧ творчостСЦ. Особливо активно потрСЦбно на уроцСЦ тАЮЯ СЦ УкраСЧна" використовувати загадки, прислСЦвтАЩя, приказки, народнСЦ прикмети тощо. Це даСФ змогу розширити уявлення молодших школярСЦв про народну творчСЦсть.

Розглянемо, твори яких жанрСЦв фольклору доцСЦльно використовувати на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ.

Серед дидактичних засобСЦв значне мСЦiе посСЦдаСФ загадка, яка розглядаСФться як засСЦб розвитку, навчання та виховання дСЦтей. У дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку загадки викликають великий СЦнтерес.

Загадки - один СЦз найдавнСЦших СЦ найпоширенСЦших видСЦв народноСЧ творчостСЦ. У давнину загадка мала певне значення, слугувала засобом перевСЦрки мудростСЦ, мала пСЦзнавальну цСЦннСЦсть. За допомогою загадок народнСЦ знання, народна мудрСЦсть передавалися поколСЦнням.

ТермСЦн тАЮзагадкатАЭ давнього походження. ВСЦн походить вСЦд слова гадати, тобто думати. Загадки мають свою специфСЦку: сутнСЦсть СЧСЧ полягаСФ в тому, що в загадках предмети чи явища прямо не називаються. Про них мовиться у прихованСЦй, завуальованСЦй, алегоричнСЦй формСЦ СЦ треба вСЦдшукати СЧх первСЦсне значення.

Загадки - це стислСЦ твори, в основСЦ яких лежить метафоричне запитання. Для того щоб дати на нього вСЦдповСЦдь, потрСЦбно вмСЦти зСЦставити життСФвСЦ явища на основСЦ СЧх спорСЦдненостСЦ чи подСЦбностСЦ. РЖнодСЦ ця подСЦбнСЦсть обмежуСФться кСЦлькома або навСЦть однСЦСФю якоюсь ознакою, - отже, розгадування вимагаСФ не тСЦльки певноСЧ суми знань, а й спостережливостСЦ, кмСЦтливостСЦ, умСЦння бачити спСЦльне в конкретному й абстрактному [20].

У загадках широко використовуСФться метафора, алегорСЦя, уособлення, менше - порСЦвняння. Часто задуманому предметовСЦ (явищу) дасться назва СЦнших на основСЦ СЧх схожостСЦ. Наприклад, в загадцСЦ про Сонце: тАЮВстаСФ рано, лягаСФ пСЦзно, свСЦтить яскраво, грСЦСФ жарко". Сонце тут порСЦвнюСФться з людиною, з дСЦями, вказуСФ на характернСЦ ознаки - свСЦтить СЦ грСЦСФ. Часом у загадках робляться незвичайнСЦ порСЦвняння чи зСЦставлення. СкажСЦмо, небо у загадках - це голубий шатер, синя шуба, синя хустина, поле немСЦряне, море безкраСФ; комар - не звСЦр СЦ не птиця, нСЦ рак, нСЦ риба, летюче, маленьке, кусюче; морква - це дСЦвчина, панна, що маСФ пишну косу, а та надворСЦ та СЦн.

Якщо розглядати загадку з точки зору СЧСЧ змСЦсту, то неважко помСЦтити, що вона СФ логСЦчним завданням. ВСЦдгадати загадку - значить на основСЦ вказаних у нСЦй ознак визначити предмет, тобто розвтАЩязати логСЦчне завдання. З давнСЦх-давен загадка стала засобом розваг молодСЦ на вечСЦрках, своСФрСЦдною розумовою грою, змаганням у кмСЦтливостСЦ. ВмСЦнню вСЦдгадувати загадки в давнСЦ часи надавалося велике значення, воно було мСЦрилом мудростСЦ й розуму. Основним призначенням загадок було перевСЦрити кмСЦтливСЦсть людини, оцСЦнити СЧСЧ знання, спостережливСЦсть, допитливСЦсть, кмСЦтливСЦсть [9, с.324].

Загадки розвивають процес мислення - аналСЦз, синтез, абстрагування, порСЦвняння, узагальнення, привчають до самостСЦйностСЦ мислення, розвивають такСЦ якостСЦ розуму, як тямущСЦсть СЦ кмСЦтливСЦсть.

Загадка може бути використана для того, щоб зосередити увагу дСЦтей на поняттСЦ, яке вивчаСФться або закрСЦплюСФться на уроках, СЦз метою уточнення, конкретизацСЦСЧ знань дСЦтей про тСЦла СЦ явища природи, СЧх призначення. При цьому загадки пСЦдбираються, згСЦдно з метою уроку та рСЦвнем розвитку дСЦтей. ВСЦдгадування загадок можна планувати як складову частину урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧнатАЭ. Вони можуть бути використанСЦ пСЦд час дидактичних СЦгор, спостережень за явищами природи. Наприклад, на уроцСЦ тАЮЯ СЦ УкраСЧна" у 2 класСЦ пСЦд час вивчення теми тАЮВесна в природСЦ" варто запропонувати дСЦтям загадки про весну:


Сидить дСЦд за подушками

РЖ стрСЦляСФ галушками. (Град)

Мене просять, чекають,

А як покажусь - утСЦкають. (Дощ)

Вийшла звСЦдкись гарна дСЦвка,

На нСЦй стрСЦчка-семицвСЦтка;

А де з рСЦчки воду брала,

Там коромисло зламала. (Веселка)

Старий дСЦд мости помостив,

Молода прийшла - мости розвела.

(Весна)


Молодших школярСЦв захоплюСФ сам процес загадування СЦ вСЦдгадування. Загадка примушуСФ учнСЦв думати, аналСЦзувати, вчить приглядатися до оточуючого свСЦту, помСЦчати те, що не лежить на поверхнСЦ, проникати у сутнСЦсть речей, розвиваСФ спостережливСЦсть, асоцСЦативне мислення, фантазСЦю. Вона несе дСЦтям радСЦсть вСЦдкриття СЦ пСЦзнання свСЦту.

У загадках для молодших школярСЦв СФ досить цСЦнний пСЦзнавальний матерСЦал про природу, взаСФмозвтАЩязки СЦ залежностСЦ в нСЦй, походження рСЦзних предметСЦв СЦ явищ, про найважливСЦшСЦ "астивостСЦ, СЦ тим самим вони заохочують дитячу допитливСЦсть.

У народних загадках звеличуСФться природа, звертаСФться увага на СЧСЧ красу та чарСЦвнСЦсть, наприклад, весна тАЮпробуджуСФ полятАЭ, тАЮзаквСЦтчуСФ гаСЧ", Сонце - тАЮяснокрилетАЭ, ромашки - тАЮсестрички СЦз золотими очима та бСЦлими вСЦями". Часто у народних загадках прямо вказано на те, яку користь людинСЦ приносять тварини, рослини.


ВСЦрно людям я служу,

СЧм дерева стережу,

Дзьоб мСЦцний СЦ гострий маю,

ШкСЦдникСЦв ним здобуваю. (Дятел)

НавеснСЦ я тебе радую,

ВлСЦтку прохолоджую,

Восени годую,

А взимку грСЦю. (Дерево)

Товстий Гнат -

При землСЦ не впСЦзнать,

А як вирвеш, борщик звариш,

ТодСЦ й похвалиш. (Буряк)


В окремих загадках мова йде про залежнСЦсть рослин вСЦд зовнСЦшнСЦх умов, змСЦнюються умови - зникають однСЦ рослини СЦ зтАЩявляються СЦншСЦ. Наприклад:

Я найперша зацвСЦтаю

СинСЦм цвСЦтом серед гаю,

ВСЦдгадайте, що за квСЦтка,

Бо мене не стане "СЦтку. (ПролСЦсок)

ПСЦсля того, як дСЦти вСЦдгадали загадку, вчитель звертаСФ СЧхню увагу на головнСЦ ознаки, за якими учнСЦ впСЦзнали рослину: перша зацвСЦтаСФ, "СЦтку зникаСФ, квСЦти синього кольору. Учитель органСЦзовуСФ бесСЦду з учнями: чому саме "СЦтку цСЦ квСЦти зникають? Чи треба СЧх берегти? Як саме?

Пропонуючи народнСЦ загадки про пори року, С. Волкова [12] рекомендуСФ зСЦставляти СЧх з ознаками кожноСЧ пори року згСЦдно зСЦ спостереженнями учнСЦв.

Глибока предметнСЦсть загадок зумовлюСФться, перш за все, тСЦсним звтАЩязком цього виду художньоСЧ творчостСЦ з повсякденним життям трудСЦвника, його виробничою дСЦяльнСЦстю, коли людина ще безпосередньо сприймала все, що потрапляло в поле СЧСЧ зору. Як СЦ всякий СЦнший поетичний твСЦр, повноцСЦнна, справдСЦ художня загадка могла зтАЩявитися лише на порСЦвняно високому ступенСЦ розвитку первСЦснообщинноСЧ культури. Адже для того, щоб створити навСЦть найпростСЦшу загадку, необхСЦдно, як вСЦрно вСЦдзначив Е. Тейлор, порСЦвняно добре володСЦти здатнСЦстю абстрактного порСЦвняння. КрСЦм цього, потрСЦбний значний розвиток знань взагалСЦ, щоб цей процес став загальнодоступним СЦ, нарештСЦ, СЦз серйозного перейшов у гру, що особливо яскраво визначаСФться на пСЦзнСЦшому етапСЦ розвитку загадок.

У великому циклСЦ украСЧнських загадок про будову ВсесвСЦту передусСЦм вСЦдзначаСФться прагнення людини пСЦзнати свСЦт за допомогою аналогСЦй, порСЦвнянь з СЦншими вСЦдомими СЧй предметами та явищами. ДеякСЦ загадки цього циклу СФ картинами з життя, побуту, часом навСЦть характеризують цСЦлу епоху. Наприклад:

Толока не мСЦряна,

череда не лСЦчена,

пастух не найманий. (Небо, зорСЦ, МСЦсяць)

До загадок про будову ВсесвСЦту тСЦсно примикаСФ цикл творСЦв про явища природи, тваринний СЦ рослинний свСЦт. У цих загадках знайшли свСЦй вияв спостереження людини за змСЦнами в природСЦ протягом року, прагнення вСЦдобразити рСЦзнСЦ пори року та характернСЦ для кожноСЧ СЦз них явища природи за допомогою звичайних образСЦв СЦз повсякденного життя. ХарактернСЦ щодо цього такСЦ загадки:


Чорна корова всСЦх людей поборола,

А бСЦлий вСЦл всСЦх людей пСЦдвСЦв.

(НСЦч СЦ день)

Невидимий бСЦле зерно сСЦСФ,

Та ще не зСЦйшло, як зСЦ свСЦту втекло.

(СнСЦг)

Скатертина бСЦла увесь свСЦт накрила.

(СнСЦг)

Без сокири, без долота, а мости будуСФ.

(Мороз)

Стукотить, гуркотить, як сто коней бСЦжить. (ГрСЦм)

Понад воду стежечка, а води не перейдеш. (Веселка)


У загадках про тваринний СЦ рослинний свСЦт фСЦгурують, насамперед, свСЦйськСЦ тварини та культурнСЦ рослини, якСЦ здавна вСЦдСЦгравали важливу роль у життСЦ людини, а також дикСЦ звСЦрСЦ, рослини, комахи. В цих загадках СЦз великою силою виявляються трудова основа народноСЧ поетичноСЧ творчостСЦ, утилСЦтарне ставлення людини до навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ, прагнення якомога повнСЦше пСЦдкорити СЧСЧ своСЧм СЦнтересам, оцСЦнка всСЦх предметСЦв навколишнього свСЦту з точки зору СЧх ролСЦ й важливостСЦ в життСЦ трудСЦвника. Наприклад:


НСЦ старому, нСЦ малому

не дасть приступити до дому.

(Собака)

Хто найранСЦше встаСФ? (ПСЦвень)

ТСЦльки сонце блисне -

вони вже гудуть,

уже свою здобич у хатку несуть.

(Бджоли)


Широко представлена в народних загадках сама людина, СЧСЧ фСЦзична природа, СЧжа, житло, домашнСЦй СЦнвентар, речСЦ повсякденного вжитку. Для загадок цього напряму також характернСЦ картини-аналогСЦСЧ з повсякденного трудового життя народу, якСЦ мають зорСЦСФнтувати того, перед ким ставиться загадка, тАЮполегшититАЭ вСЦдгадку твору. Наприклад:


Повен хлСЦвець бСЦлих овець,

а за ними червоний баранець.

(Зуби, язик)

ДвСЦ матерСЦ мають по птАЩять синСЦв,

СЦ кожному сину СЦмтАЩя СФ.

(Руки, пальцСЦ)

Брат з братом через дорогу живуть,

а один одного не бачать. (ОчСЦ)

Кругом проруби у два ряди бСЦлСЦ голуби. (Рот СЦ зуби)


Значне мСЦiе в загадках цСЦСФСЧ групи вСЦдводиться стравам. Використовуючи засСЦб послСЦдовного виключення окремого СЦз загального, застосовуючи барвисту метафору чи вдале порСЦвняння, народ створив цСЦлий ряд загадок, в яких пСЦдкреслюються характернСЦ ознаки того чи СЦншого виду СЧжСЦ:


РСЦжуть мене ножакою

СЦ бтАЩють мене ломакою,

за те мене отак гублять,

що всСЦ мене дуже люблять. (ХлСЦб)

Що то таке, що з ложки

висять ножки? (Локшина)

Без обручСЦв, без дна повна бочка вина. (Яйце)

РСЦдке, а не вода, бСЦле, а не снСЦг. (Молоко)

У досконалСЦй художнСЦй формСЦ загадок про людське житло, домашнСЦй СЦнвентар, предмети щоденного користування виразно СЦ конкретно виявляСФться процес СЦсторичного розвитку людства, його матерСЦальноСЧ культури, постСЦйного пСЦдкорення СЦ удосконалення речей та предметСЦв повсякденного оточення людини, видСЦляються елементи нового у життСЦ та побутСЦ народу на певному щаблСЦ його розвитку.

СлСЦд пСЦдкреслити велике педагогСЦчне значення загадок цього напряму. Адже саме звернення до предметСЦв повсякденного оточення людини у цих загадках СФ вдячним засобом збудження СЦнтересу дитини до наслСЦдкСЦв трудовоСЧ дСЦяльностСЦ батькСЦв, до характеру, сутностСЦ та призначення у життСЦ предметСЦв працСЦ дорослих. ПодСЦбнСЦ загадки сприяють пСЦзнанню дСЦтьми навколишнього свСЦту; поглиблюють СЧх спостережливСЦсть, допитливСЦсть, а також примушують замислюватись над справжнСЦм значенням людськоСЧ працСЦ, виховують почуття поваги до трудящих, прищеплюють смак до суспСЦльно корисноСЧ дСЦяльностСЦ. РЖз широкоСЧ низки творСЦв цього напряму, якСЦ можна успСЦшно використовувати в практицСЦ школи, слСЦд згадати хоча б такСЦ:


Не СЧсть, не птАЩСФ, день СЦ нСЦч куСФ.

(Годинник)

УсСЦх обшиваю, а сама одягу не маю.

(Голка)

СтоСЧть у куточку, пСЦдперезане мотузочком. (ВСЦник)

ДеревтАЩяне полСЦнце шСЦсть дСЦрочок маСФ, весело спСЦваСФ. (СопСЦлка)


Великим кСЦлькСЦсно СЦ широким за тематикою являСФться цикл загадок про трудовий процес, господарський СЦнвентар, знаряддя виробництва, технСЦку СЦ засоби пересування. У цСЦлому рядСЦ цих загадок знайшли вСЦдображення минулСЦ епохи розвитку суспСЦльства з СЧх мануфактурним способом виробництва, СЦз широким застосуванням ручноСЧ працСЦ (наприклад: загадки про соху, серп, кужСЦль, терницю та СЦн).

Чимале мСЦiе займають тут також виробничСЦ процеси, повтАЩязанСЦ СЦз сСЦльськогосподарським побутом: оранка, сСЦвба, косовиця, молотьба, ткацтво, ковальство, приготування СЧжСЦ, рибальство, мисливство тощо. Безпосередньо до цих загадок примикають твори про господарський СЦнвентар та знаряддя виробництва. Мовби дальшим розвитком, логСЦчним завершенням цСЦСФСЧ групи творСЦв СФ загадки про машини, починаючи з найпростСЦшоСЧ СЦ закСЦнчуючи порСЦвняно складними. НайбСЦльш характерними загадками цСЦСФСЧ групи СФ такСЦ:


Брат брата сСЦче, бСЦла кров тече.

(Жорна у млинСЦ)

ЗалСЦзний нСЦс, деревтАЩяний хвСЦст.

(Сокира)

Не пташка, а з крилами.

(Млин-вСЦтряк)

Зуби мають, а СЧсти не просять.

(ГраблСЦ)


Показовими щодо вСЦдображення прогресу, розвитку технСЦчних знань людини СФ загадки про засоби пересування, подолання простору (кСЦнь, плСЦт, човен, поСЧзд, автомобСЦль, лСЦтак). ЦСЦ твори дуже люблять дСЦти, зокрема молодшого шкСЦльного вСЦку, СЦ вчитель, який повинен пСЦдтримувати СЦ розвивати природний СЦнтерес дитини до технСЦчних знань, може використовувати цСЦ загадки в своСЧй роботСЦ.

Серед суми рСЦзноманСЦтних знань про навколишнСЦй свСЦт, набутих трудСЦвником у результатСЦ господарськоСЧ й громадськоСЧ дСЦяльностСЦ, важливе мСЦiе належить питанням освСЦти та виховання людини. В умовах класового суспСЦльства, коли основна маса народу була приречена на постСЦйнСЦ злиднСЦ СЦ безправтАЩя, питання освСЦти, виховання людини були надзвичайно актуальними. Народ нСЦколи не мирився зСЦ своСЧм рабським становищем, постСЦйно прагнув до освСЦти, здобуття систематичних знань, навчання. В цСЦй групСЦ украСЧнський народних загадок СЦ вСЦдображаСФться питання про освСЦту, шкСЦльне виховання. Наприклад:


Добре бачить, а слСЦпий.

(Неписьменний)

Мовчить, а розуму навчить.

(Книга)


ЦСЦлком самостСЦйну групу становлять загадки, в яких знайшли своСФ вСЦдображення абстрактнСЦ, загальнСЦ, умовнСЦ та збСЦрнСЦ поняття. З точку зору генетичного розвитку, цСЦ твори СФ продуктом досить пСЦзньоСЧ доби СЦ свСЦдчать про розвиток абстрактного мислення людини та про активне вСЦдношення трудСЦвника-художника до надбань духовноСЧ культури. Про пСЦзнСЦй час походження цих творСЦв свСЦдчить СЦ СЧх мова. На вСЦдмСЦну вСЦд загадок, що мають залишки давньоСЧ лексики, цСЦ твори вСЦдзначаються чистотою й добСЦрнСЦстю мови, чСЦткСЦстю та унормованСЦстю синтаксичних конструкцСЦй, стрункСЦстю побудови. ОбтАЩСФктом художнього вСЦдтворення тут СФ голос, луна, сон, прикрСЦсть, думка, любов, радСЦсть, бСЦда, тСЦнь, совСЦсть та багато СЦншого. Окреме мСЦiе серед загадок цСЦСФСЧ групи посСЦдають твори про рСЦзнСЦ вСЦдрСЦзки часу (рСЦк, мСЦсяць, тиждень, добу, годину тощо).

Чимало загадок присвятив украСЧнський народ чудовСЦй природСЦ рСЦдного краю, поетично змалював у них таких представникСЦв лСЦсового царства, як тополя, ялина, смерека, береза. Ось, як, наприклад, говориться в народнСЦй загадцСЦ про ялину: тАЮЗимою й лСЦтом маячить зеленим цвСЦтом". Ще яскравСЦше вСЦдображенСЦ в загадцСЦ характернСЦ риси бСЦлокороСЧ берези: тАЮБСЦле - не снСЦг, зелене - не луг, кучеряве - не людина".

СучаснСЦ дослСЦдники загадок, зокрема РЖ. Березовський, пСЦдкреслюють благотворний вплив СЧх на розвиток художньоСЧ лСЦтератури, особливо дитячоСЧ [12]. Творення загадок продовжують як професСЦйнСЦ письменники, так СЦ широкСЦ кола самодСЦяльних митцСЦв, збагачуючи цей дивний жанр художнСЦми знахСЦдками.

Багато спСЦльного СЦз загадками мають прислСЦвтАЩя та приказки. РЗх обтАЩСФднуСФ насамперед метафоричнСЦсть, що ТСрунтуСФться на спостереженнях за природою та побутом, а також стислСЦсть СЦ чСЦткСЦсть викладу. Переносне значення вислову дозволяСФ СЦнодСЦ вживати загадку як прислСЦвтАЩя (тАЮПрийшов хтось, узяв щось, бСЦгти за ним, не знаю за кимтАЭ).

ПрислСЦвтАЩя - це коротке "учне висловлювання з приводу почутого та побаченого. ЗдебСЦльшого це вСЦршованСЦ народнСЦ вислови, в яких виражено повчальний життСФвий досвСЦд та мудрСЦсть народу. Вони тСЦсно повтАЩязанСЦ зСЦ щоденним життям СЦ побутом людини, СФ узагальненою памтАЩяттю народу, висновками з життСФвого досвСЦду, який даСФ право формувати погляди на природу, етику, мораль, СЦсторСЦю й полСЦтику.

Близькими до прислСЦвтАЩСЧв СФ приказки. РСЦзкоСЧ межСЦ мСЦж прислСЦвтАЩями та приказками не СЦснуСФ, тому СЧх розглядають як один жанр. РСЦзниця мСЦж ними полягаСФ хСЦба в тому, що приказки будуються як одночленнСЦ речення, а прислСЦвтАЩя бСЦльш розгорнутСЦ. ПрислСЦвтАЩями вважаються самостСЦйнСЦ судження СЦз замкнутою формою клСЦше, що СФ художнСЦми творами з прямими або переносними значеннями, СЦнтонацСЦйно й граматично оформленСЦ як простСЦ або складнСЦ речення. Вони в стислСЦй, точнСЦй формСЦ пСЦдводять пСЦдсумки спостережень за групами подСЦй або явищ, вСЦдзначаючи в них характерне й особливе, даючи узагальнений висновок, який може бути застосований при характеристицСЦ аналогСЦчних подСЦй чи явищ. На вСЦдмСЦну вСЦд прислСЦвтАЩя, приказка висловлюСФ думку неповно, становить собою вид незамкнутого клСЦше, частину речення, до якого приСФднуСФться авторський контекст. РЖнодСЦ приказки - це скороченСЦ прислСЦвтАЩя, але без "астивого СЧм повчального значення. Наприклад:

У чужому оцСЦ СЦ порошинку бачить, а в своСФму оцСЦ СЦ сучка недобачаСФ.

В своСФму оцСЦ сучка недобачаСФ.

Праця людину годуСФ, а лСЦнь марнуСФ.

Праця людину годуСФ.

Якщо говорити про час виникнення прислСЦвтАЩСЧв та приказок, то зараз важко визначити, з якоСЧ епохи бере початок цей рСЦзновид народноСЧ мудростСЦ. НайдавнСЦшСЦ прислСЦвтАЩя та приказки повтАЩязанСЦ з усвСЦдомленням людиною свого мСЦiя в природСЦ СЦ своСФСЧ дСЦяльностСЦ. В них можна знайти натяки на епоху матрСЦархату, залишки зооморфСЦзму та антропоморфСЦзму. РосСЦйський дослСЦдник В. АнСЦкСЦн пояснюСФ походження ряду прислСЦвтАЩСЧв забобонною уявою первСЦсноСЧ людини: тАЮЗозуля куСФ - недолю вСЦщуСФ" - прислСЦвтАЩя, повтАЩязане з вСЦруванням у те, що крик птаха може вСЦщувати щось фатальне для людини [52].

У ходСЦ розвитку мови однСЦ прислСЦвтАЩя та приказки виходили з ужитку, СЦншСЦ змСЦнювали значення. На мСЦiСЦ старих зтАЩявлялися новСЦ, вСЦдображаючи життя прийдешнСЦх поколСЦнь. Джерела, якСЦ живили прислСЦвтАЩя та приказки, весь час розширювалися. Стали посилено живити СЧх писемнСЦ художнСЦ твори та фСЦлософськСЦ трактати. Але найчастСЦше прислСЦвтАЩя та приказки зароджувалися в усному спСЦлкуваннСЦ певного середовища.

Разом прислСЦвтАЩя та приказки становлять начебто звСЦд правил, якими людина маСФ керуватися у повсякденному життСЦ. Вони рСЦдко констатують якийсь факт скорСЦше рекомендують чи застерСЦгають, схвалюють або засуджують, - словом, повчають, бо за ними стоСЧть авторитет минулих поколСЦнь.

ПрислСЦвтАЩя та приказки СФ енциклопедСЦСФю народного життя. НемаСФ такоСЧ дСЦлянки побуту, взаСФмостосункСЦв мСЦж людьми, якСЦ б не знайшли вСЦдображення в народнСЦй мудростСЦ. Видатний педагог К. Ушинський писав, що в прислСЦвтАЩях, тАЮяк у дзеркалСЦ... вСЦдтворенСЦ всСЦ сторони життя народу: домашня, родинна, рСЦльнича, лСЦсна, громадська, його потреби, звички, його погляди на природу, на значення всСЦх явищ життя" [32]. Вони не тСЦльки вСЦдображають рСЦзнСЦ обтАЩСФкти дСЦяльностСЦ людини, а й дають свою оцСЦнку, живуть разом СЦз народом його турботами й болями, радСЦють його успСЦхам, палко захищають СЦ стверджують добро, нещадно карають зло.

ОднСЦСФю з основних прикмет прислСЦвтАЩСЧв та приказок СФ той чи СЦнший ступСЦнь узагальнення, аж до перенесення названого явища на СЦншСЦ, начебто не подСЦбнСЦ до нього. ПрислСЦвтАЩя перестаСФ ним бути, коли вживаСФться в буквальному значеннСЦ СЦ правильне тСЦльки для якогось одного випадку. Коли ми говоримо: тАЮНе той друг, хто медом маже, а той, хто правду каже", - то, звичайно, не маСФмо на увазСЦ нСЦ меду, нСЦ взагалСЦ солодощСЦв, якими частуСФ одна людина СЦншу, а розумСЦСФмо, що тАЮсолодкСЦтАЭ - це приСФмнСЦ, але фальшивСЦ слова, якими не слСЦд вСЦрити. РЖ "аснСЦ СЦмена, названСЦ у прислСЦвтАЩях, справи не мСЦняють, бо не означають конкретноСЧ особи: тАЮУ всякоСЧ Домашки своСЧ замашки"; тАЮГриць за волами, СЦ Гриць за дровамитАЭ; тАЮЗбагатСЦв КСЦндрат та й забув, хто його браттАЭ.

Досягти узагальнення у прислСЦвтАЩях найчастСЦше допомагаСФ метафора (тАЮДивиться псом, а думаСФ вовкомтАЭ; тАЮОрел не ловить мухтАЭ). Широко застосовуваним засобом узагальнення та економного вислову у прислСЦвтАЩях СФ зведення однорСЦдних членСЦв до одного з них: тАЮ "СЦтку СЦ качка прачка"; тАЮНа чужинСЦ СЦ трСЦска бтАЩСФться". Тут сполучник тАЮСЦтАЭ нСЦби завершуСФ ряд подСЦбних понять СЦ виступаСФ замСЦсть сполучникСЦв тАЮне тСЦлькитАЭ, тАЮа СЦ".

ПрислСЦвтАЩя здебСЦльшого мають двочленну будову: тАЭХодив три днСЦ, та виходив злиднСЦтАЭ; тАЮДешева рибка - погана юшка". Трапляються й складнСЦшСЦ конструкцСЦСЧ, якСЦ СЦнодСЦ переростають у короткСЦ народнСЦ усмСЦшки СЦз завершеним сюжетом: тАЮХодив рак сСЦм лСЦт по воду, а вертаючись, перечепився через порСЦг, та й розлив, та й каже: отак чорт бере скору роботу!" [20].

СтилСЦстичну побудову прислСЦвтАЩя урСЦзноманСЦтнюють такСЦ прийоми, як ведення дСЦалогу (тАЮХочу пирогСЦв, а нема! - Та он, на печСЦ, бери СЧж! - Не хочу, я думав, що нема! тАЭ), звертання (тАЮЗасмСЦйся, МатвСЦйку, дам копСЦйку! тАЭ, тАЮПосидь, Уляно, бо ще рано! тАЭ), запитання, що передбачають заперечення (тАЮЧи хто видав, щоб ведмСЦдь лСЦтав? тАЭ, тАЮХСЦба що сСЦре, те й вовк?! тАЭ), або саме заперечення (тАЮНе моСФ просо, не моСЧ горобцСЦ, не буду вСЦдганятитАЭ), паралелСЦзми (тАЮЯка хата, такий тин, який батько, такий синтАЭ), протиставлення (антитези) типу бСЦдний - багатий, розумний - дурень, працьовитий - ледащо.

Для прислСЦвтАЩСЧв характерне римування вСЦд приблизноСЧ спСЦвзвучностСЦ до послСЦдовного витриманого ритму СЦ досить складноСЧ рими: тАЮСлово - полова, а праця - диво".

ПрислСЦвтАЩя та приказки близькСЦ до так званих СЦдСЦоматичних зворотСЦв - сталих словосполучень СЦз переносним значенням, "астивих розмовнСЦй мовСЦ: тАЮНСЦколи вгору глянутитАЭ, тАЮНакивати птАЩятами" тощо.

Тематика прислСЦвтАЩСЧв та приказок рСЦзноманСЦтна: про природу, господарську дСЦяльнСЦсть людини, про саму людину, риси характеру, родинне життя тощо. У прислСЦвтАЩях та приказках народ знаходив вСЦдповСЦдСЦ на всСЦ випадки буття. РЗх тематичний дСЦапазон такий же рСЦзноманСЦтно-колоритний СЦ багатий, як життя - особисте, родинне та громадське - в його СЦсторичному розвитку.

НайдавнСЦшими СФ прислСЦвтАЩя СЦ приказки про природу, СЧСЧ явища, рослинний СЦ тваринний свСЦт, працю та побут людини. Вони вСЦдображають взаСФмини людини з природою вСЦд найдавнСЦших часСЦв, коли формувалися початки словесного мистецтва. Природа виступаСФ в них, то як незрозумСЦла грСЦзна, ворожа сила, то як помСЦчник людини. Проте зразки, що дСЦйшли до нас, уже не вСЦдображають первСЦсного свСЦтогляду, оскСЦльки протягом столСЦть погляди на те, чи СЦнше явище змСЦнювалися, ведучи до змСЦн та наповнення новим змСЦстом СЦ самих прислСЦвтАЩСЧв. Лише в окремих СЦз них можна вСЦдчути вСЦдголоси давньоСЧ епохи.

ПрислСЦвтАЩя та приказки про пори року вживаються переважно в СЧх прямих значеннях. Це й спостереження над природою рСЦзного часу, СЦ поради, як вести господарство, СЦ своСФрСЦдна народна агрономСЦя. Переважно про стан природи й погоди СЦнформують прислСЦвтАЩя з назвами мСЦсяцСЦв в основСЦ:

ССЦчень не так сСЦче, як у вуха пече.

Лютий - острокутий.

Березень невСЦрний: то смСЦСФться, то плаче.

У серпнСЦ серпи грСЦють, а вода холодить.

Як вереснСЦСФ, то дощик сСЦСФ.

Жовтень ходить по краю та й виганяСФ птиць СЦз гаю.

З листопада бабам рада: ховатися на пСЦч.

Грудень поле грудить, а землю студить.

СловтАЩянськСЦ прислСЦвтАЩя та приказки про хлСЦборобство такСЦ ж давнСЦ, як СЦ про природу. НайдавнСЦшСЦ з них вСЦдображають процеси землеробськоСЧ працСЦ словтАЩян ще в докласовому суспСЦльствСЦ, адже орне господарство було вже добре розвинуте. У сучасному фондСЦ прислСЦвтАЩя про хлСЦборобство становлять велику тематичну групу, в якСЦй вСЦдображено процеси весняних, лСЦтнСЦх СЦ осСЦннСЦх робСЦт, погляди хлСЦбороба ще СЦз часСЦв натурального господарства. Це переважно простСЦ СЦстини про потребу удобрювати землю (тАЮКлади гнСЦй густо, на току не буде пустотАЭ), поради вчасно орати й засСЦвати рСЦллю добрим зерном (тАЮДобрим зерном землю засСЦвай - збереш гарний урожайтАЭ).

Чимало СФ прислСЦвтАЩСЧв та приказок СЦ про сСЦльськогосподарськСЦ культури. Вже здавна жито, пшениця, овес, просо, ячмСЦнь були важливими культурами землеробства. У прислСЦвтАЩях та приказках зафСЦксовано немало агрономСЦчних знань, виявлено розумСЦння важливостСЦ кожного злаку. У СЧх центрСЦ - мСЦркування про врожай, зерно, господарську дбайливСЦсть: тАЮЗСЦрко до зСЦрка, то й буде мСЦрка", тАЮПоки зерно в колоску - не засиджуйся в холодку! тАЭ.

ЗначнСЦ за обсягом тематичнСЦ ряди складають прислСЦвтАЩя та приказки, в яких змальовуСФться хлопець СЦ дСЦвчина, розкриваСФться СЧхня краса, зображуються любовнСЦ взаСФмини. У фольклорСЦ нерСЦдко дСЦвоча врода зСЦставляСФться з образом калини або цвСЦту взагалСЦ: тАЮГарна дСЦвка як у лузСЦ калинатАЭ, тАЮКрасна як калина". Краса, постава парубка зСЦставляються з образами орла, сокола: тАЮЗнати сокола по польоту, а молодця - по походцСЦтАЭ, тАЮСокСЦл - не парубок, орел - не козактАЭ.

Не менш велика й розгалужена тематична група прислСЦвтАЩСЧв та приказок, що вСЦдображають родинне життя. За тематичним спрямуванням вони дуже рСЦзноманСЦтнСЦ. ТСЦ, в яких вСЦдображаСФться СЦнституцСЦя роду СЦ спСЦльного життя (тАЮСвого доправляйся, роду не чужайсятАЭ, тАЮХто ся зрече роду, того й рСЦд ся зречетАЭ), сягають ще тих часСЦв, коли самотня людина не могла СЦснувати.

ПрислСЦвтАЩя та приказки майже енциклопедично розкривають усСЦ сторони поведСЦнки людини, риси СЧСЧ характеру. В них наголошуСФться, що "астивостСЦ й характер людини формуються пСЦд впливом зовнСЦшнього середовища, життСФвих умов, загальних етичних норм. Народна мудрСЦсть розподСЦляСФ людей на добрих СЦ злих, радить нСЦколи не втрачати людськоСЧ гСЦдностСЦ (тАЮГляди, не забудь, людиною будьтАЭ). ТСЦльки завдяки чеснСЦй працСЦ, добрим вчинкам людина здобуваСФ собСЦ авторитет (тАЮНе мСЦiе чоловСЦка красить, а чоловСЦк мСЦiетАЭ), в життСЦ прагне забезпечити собСЦ краще життя, нСЦж маСФ (тАЮРиба шукаСФ, де глибше, а чоловСЦк, де лСЦпшетАЭ).

Серед прислСЦвтАЩСЧв, що характеризують риси характеру людини, найповнСЦшим СФ цикл з опорними словами розум (розумний) - дурний (глупий). За народними переконаннями розум - найбСЦльший скарб людини. ДСЦапазон значень прислСЦвтАЩСЧв зСЦ словами дурний дуже широкий: вСЦн охоплюСФ родинну сферу (тАЮДурному синовСЦ батькове багатство не в помСЦчтАЭ), навчання (тАЮДурного учити, що мертвого лСЦчититАЭ), сферу взаСФмостосункСЦв, коли прислСЦвтАЩя не радять звтАЩязуватися з недалекоглядними людьми (тАЮДурному вступися з дорогитАЭ).

В усний кодекс народноСЧ моралСЦ ввСЦйшли СЦ прислСЦвтАЩя про чеснСЦсть, совСЦсть, моральну чистоту. ЦСЦ якостСЦ особливо високо цСЦнилися серед народу: тАЮДобро стратиш - наживеш, честь утратиш - пропадеш". НесумСЦснСЦ з моральними принципами народу СЦ такСЦ риси людського характеру, як скупСЦсть, заздрСЦсть, жадСЦбнСЦсть (тАЮВ скупого посеред зими льоду не випросиш", тАЮЗаздрий вСЦд чужого щастя сохнетАЭ).

Окремий цикл складають вислови, що передають життСФвий досвСЦд, застерСЦгають людину вСЦд небезпеки (тАЮНе спитавши броду, не лСЦзь у воду", тАЮОглядайся на заднСЦ колесатАЭ). В цСЦлому прислСЦвтАЩя цСЦСФСЧ тематичноСЧ групи вСЦдтворили всСЦ риси людського характеру, поведСЦнки, схвалюючи позитивне в життСЦ людей СЦ засуджуючи негативне. Вони створили кодекс моральних норм, що складалися протягом багатьох столСЦть. Недаремно РЖ. Франко називав прислСЦвтАЩя та приказки тАЮбагатим СЦ важним скарбом... у скарбСЦвнСЦ нашоСЧ мови... СЧСЧ коштовними перлинами" [34], а М. Рильський порСЦвнював народне слово з дорогоцСЦнним алмазом, який слСЦд доглядати, шлСЦфувати, тАЮщоб дедалСЦ бСЦльше граней у ньому переливалось СЦ виблискувало, вСЦдбиваючи все незрСЦвнянне багатство наших днСЦвтАЭ [22].

СвоСФрСЦдним фольклорним жанром, широко використовуваним у педагогСЦчнСЦй практицСЦ, СФ скоромовки. Скоромовки (спотиканки) - це жартСЦвливСЦ вислови, побутовСЦ на зумисне утрудненСЦй вимовСЦ римованого чи ритмСЦзованого тексту, скомпонованого з важких звукСЦв та звукосполучень, якСЦ вимовляються в швидкому темпСЦ. В основСЦ СЦгрового ефекту скоромовок лежить опанування дитиною звуком. РЖгровий ефект скоромовок будуСФться на навмисному утрудненнСЦ вимови певного тексту, викликаному вСЦдповСЦдним розташуванням приголосних звукСЦв.

ЛетСЦв горобець через безверхий хлСЦвець,

Вхопив гороху без червотоку,

Без червоточини, без прачервоточини.

СпецифСЦка цього фольклорного явища виходить за межСЦ "асне фольклористики. ЗмСЦст творСЦв вСЦдСЦграСФ другорядне значення; вони, як правило, СФ невеликим повСЦдомленням, твердженням. ЗрСЦдка скоромовки наповнюються глибшим змСЦстом, набуваючи рис СЦ значення народного прислСЦвтАЩя:


Сидить ПрокСЦп, кипить окрСЦп.

ПСЦшов ПрокСЦп, кипить окрСЦп.

Як при ПрокоповСЦ кипСЦв окрСЦп,

Так СЦ без Прокопа кипить окрСЦп.

Суне сова своСЧ слова.

Яка сова, такСЦ й слова.


ЦСЦннСЦсть скоромовок полягаСФ не в смисловому навантаженнСЦ чи оригСЦнальних засобах художнього вираження, а в такому доборСЦ СЦ розстановцСЦ слСЦв, вимова яких потребуСФ певних зусиль СЦ сприяСФ виробленню дикцСЦСЧ, правильноСЧ артикуляцСЦСЧ, що, в свою чергу, пСЦдвищуСФ культуру усного мовлення. КрСЦм того, завдяки скоромовкам прищеплюСФться увага й повага до кожного вимовленого звука, слова до якостСЦ СЦ чистоти мовлення.

РЖнформацСЦйний потенцСЦал скоромовок дещо вужчий, хоча СЦ вони займають велике мСЦiе в скарбницСЦ духовноСЧ культури украСЧнського народу. НайбСЦльшу тематичну групу становлять скоромовки, в яких часто повторюСФться певна буква, а також ця буква стоСЧть на початку скоромовки. Також чималу групу складають скоромовки про тваринний СЦ рослинний свСЦт.

Окрему групу становлять скоромовки, в яких йдеться про господарську дСЦяльнСЦсть людини. В них лише подаСФться коротка стисла розповСЦдь про якийсь трудовий процес: тАЮБосий хлопець сСЦно косить, роса росить ноги босСЦтАЭ, тАЮПиляв Пилип полСЦно з лип, притупив пилку Пилип".

Невелику за обсягом тематичну групу становлять скоромовки з дещо повчальним змСЦстом, або тСЦ, в яких висмСЦюСФться ледарство людей та СЧх незграбнСЦсть. Наприклад: тАЮБув господар, був господар, та й розгосподарився", тАЮРЖшов ПрокСЦп, кипСЦв окрСЦп, прийшов ПрокСЦп - кипить окрСЦп, як при ПрокоповСЦ, так СЦ при ПрокописСЦ СЦ при Прокопенятах".

ПрислСЦвтАЩя, приказки, загадки скоромовки - цСЦ золотСЦ зернята народноСЧ мудростСЦ маленькСЦ, але дорогоцСЦннСЦ. Вони служать СЦ служитимуть справСЦ морального й естетичного виховання нашого народу СЦ особливо дСЦтей та юнацтва - майбутнСЦх знавцСЦв украСЧнського фольклору.

У формуваннСЦ певних позитивних рис молодших школярСЦв значну роль вСЦдСЦграСФ украСЧнська народна казка, яка належить до фольклорних джерел СЦ даруСФ радСЦсть дорослим та дСЦтям. Казка - це своСФрСЦдний сплав реальностСЦ й уяви, життСФвого досвСЦду та мрСЦй народу. Народна казка посСЦдаСФ важливе мСЦiе в навчально-виховнСЦй роботСЦ початковоСЧ школи. Адже в народнСЦй казцСЦ знайшли вСЦдображення взаСФмини мСЦж людьми, мораль СЦ етика народу, картини з життя природи. Казки вСЦдзначаються великою простотою й дохСЦдливСЦстю розповСЦдСЦ, майстерним розгортанням сюжету, емоцСЦйною силою, яскравою образнСЦстю СЦ барвистою мовою. Тому вони користуються великою популярнСЦстю серед дСЦтей.

За допомогою казки дитина не тСЦльки пСЦзнаСФ свСЦт, а й вСЦдкликаСФться на подСЦСЧ СЦ явища навколишнього свСЦту, виражаСФ своСФ ставлення до добра СЦ зла. У казцСЦ вона вперше зустрСЦчаСФ уявлення про справедливСЦсть СЦ несправедливСЦсть. Казки виховують любов до рСЦдноСЧ землСЦ, бо вони створенСЦ народом. Це духовне багатство народноСЧ культури, пСЦзнаючи яку, дитина пСЦзнаСФ серцем рСЦдний край, народ.

НайсуттСФвСЦшими особливостями казки як виду народноСЧ творчостСЦ, завдяки яким доцСЦльно використовувати СЧСЧ у навчально-виховному процесСЦ СФ:

фантазСЦя, що надзвичайно СЦмпонуСФ молодшим школярам. Зокрема, звСЦрСЦ й птахи в казках розмовляють людською мовою;

наявнСЦсть героСЧв (людей, тварин, птахСЦв, рослин), вСЦк, дСЦСЧ СЦ вчинки яких вСЦдповСЦдають вСЦковСЦ, дСЦям СЦ вчинкам дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку;

гранична стислСЦсть казки СЦ доступнСЦсть СЧСЧ СЦдейного змСЦсту свСЦдомостСЦ дСЦтей, вСЦдповСЦднСЦсть СЧхнСЦй психологСЦСЧ.

За допомогою казок, якСЦ вчитель використовуСФ у своСЧй роботСЦ, дитинСЦ прищеплюються ввСЦчливСЦсть, коректнСЦсть у стосунках СЦз людьми, працелюбнСЦсть, любов до рСЦдноСЧ землСЦ. Широке використання казок у початковСЦй школСЦ зумовлюСФться тим, що СЧх змСЦст викладений у цСЦкавСЦй формСЦ. РЖснуСФ чСЦткий подСЦл персонажСЦв на добрих СЦ поганих, сутнСЦсть учинкСЦв яких легко розумСЦСФться дСЦтьми СЦ даСФ змогу визначити моральнСЦ якостСЦ кожноСЧ дСЦйовоСЧ особи. Це полегшуСФ правильну оцСЦнку дСЦтьми моральноСЧ цСЦнностСЦ вчинку СЦ даСФ змогу самостСЦйно зробити висновки щодо правил культурноСЧ поведСЦнки.

тАЮКазка - животворче джерело дитячого мислення. БагаторСЦчний досвСЦд переконуСФ, що СЦнтелектуальнСЦ, моральнСЦ та естетичнСЦ почуття, якСЦ народжуються в душСЦ дитини пСЦд враженням казкових образСЦв, стимулюють потСЦк думки, що пробуджуСФ до активноСЧ дСЦяльностСЦ мозок, звтАЩязуСФ повнокровними нитками живСЦ острСЦвцСЦ мислення. ПСЦд впливом почуттСЦв дитина мислить словами. В казкових образах - перший крок вСЦд яскравого, живого, конкретного до абстрактного. Завдяки казцСЦ дитина пСЦзнаСФ свСЦт не тСЦльки розумом, а й серцемтАЭ, - писав В. Сухомлинський [54].

Казка - найважливСЦший помСЦчник у розумовСЦй роботСЦ учня. Це можна простежити на рСЦзних етапах засвоСФння нового матерСЦалу. Перший етап: розумова робота над новим матерСЦалом, починаючи з уваги, яку К. Ушинський назвав дверима, тАЮчерез якСЦ проходить усе, що входить у душу людини СЦз зовнСЦшнього свСЦту".

Поступово перший етап розумовоСЧ працСЦ переходить у другий - уяву. Саме пСЦд час роботи над казкою учень маСФ можливСЦсть оживити матерСЦал, тАЮнаповнити його додатковою СЦнформацСЦСФю", тАЮввСЦйти в нього".

ДослСЦдження показали, що в перСЦоди великого емоцСЦйного пСЦднесення думка дитини стаСФ особливо ясною, а запамтАЩятовування вСЦдбуваСФться найСЦнтенсивнСЦше. Тепер уже другий етап розумовоСЧ роботи над засвоСФнням матерСЦалу переходить у третСЦй - запамтАЩятовування (памтАЩять). Тому слСЦд створювати умови для запамтАЩятовування через казку. Саме вона приваблюСФ дитину своСФю яскравСЦстю, незвичайнСЦстю, зацСЦкавлюСФ маленького учня, зумовлюСФ виникнення асоцСЦацСЦСЧ.

ПСЦд час запамтАЩятовування дитина логСЦчно мислить. Отже, третСЦй етап розумовоСЧ працСЦ вмСЦшуСФ у собСЦ СЦ четвертий - мислення. Створення проблемноСЧ ситуацСЦСЧ, а потСЦм СЧСЧ розтАЩяснення - це вже робота логСЦчного мислення.

НароднСЦ казки - першСЦ пСЦдручники життя в кожнСЦй сСЦмтАЩСЧ.РЖ. Франко, високо оцСЦнюючи казки, зазначав, що вони тАЮвкорСЦнюють" у нашСЦй душСЦ любов до рСЦдного слова, його краси, простоти й чарСЦвноСЧ милозвучностСЦ. Казки сприяють розвитку в дСЦтей творчоСЧ уяви, логСЦчного мислення. тАЮКазки доносять до серця СЦ розуму дитини могутнСЦй творчий дух трудового народу, його погляди на життя, СЦдеали, прагнення. Казка виховуСФ любов до рСЦдноСЧ землСЦ вже тому, що вона - творСЦння народутАЭ, - писав В. Сухомлинський [54, с.157].

Таким чином, казка у навчальному процесСЦ розвиваСФ дитячу уяву, увагу, памтАЩять, мислення, якСЦ допомагають учням в оволодСЦннСЦ навчальним матерСЦалом.

На основСЦ вивчення педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [12; 17; 25; 29], ми спробували зтАЩясувати значення використання казок на уроках у початковСЦй школСЦ, а саме:

1. Казка захоплюСФ молодших школярСЦв яскравими поетичними образами, динамСЦчними дСЦями героСЧв, викликаСФ у них позитивнСЦ емоцСЦСЧ, закрСЦплюСФ свСЦтле, радСЦсне сприймання природи;

ОскСЦльки народнСЦ казки виникли у результатСЦ тривалих спостережень за життям СЦ поведСЦнкою рСЦзноманСЦтних представникСЦв фауни, то багато з них прямо повчають учнСЦв бережливо ставитися до живих СЦстот. Наприклад, казка тАЮСправедливий вуж" починаСФться словами: тАЮВужа не треба нСЦколи займати й досаждати йому: не займай його, то й вСЦн тобСЦ нСЦчого..."

НароднСЦ казки, в яких зображено протилежнСЦ типи ставлення людини до природи: чуйне та лагСЦдне ставлення до живоСЧ СЦ неживоСЧ природи та корисливе ставлення, повчають молодших школярСЦв. Наприклад: тАЮПро дСЦдову дочку та бабину дочку", тАЮПро бСЦдного парубка СЦ царСЦвнутАЭ, тАЮЧудо-груша" та СЦншСЦ. Використання таких казок даСФ змогу показати учням, як героСЧ, що дбайливо та бережливо ставляться до живих СЦстот СЦ до неживоСЧ природи, винагороджуються щастям, добробутом, повагою людей СЦ, навпаки, коли герой ставить на перший план своСЧ корисливСЦ СЦнтереси, не звертаСФ уваги на потреби природи, його спСЦткають невдачСЦ, розорення, зневага громадян СЦ навСЦть смерть.

Особливо близькСЦ й зрозумСЦлСЦ дСЦтям казки про тварин. ЦСЦ казки сприятливо позначаються на формуваннСЦ характеру, високих моральних якостей дитини, розширеннСЦ СЧСЧ кругозору. Такими СФ, наприклад, тАЮРукавичка", тАЮСоломтАЩяний бичок", тАЮПСЦвник СЦ котик", тАЮЛисичка-сестричка СЦ вовк-панСЦбрат".

ПедагогСЦчне значення народних казок про тварин високо цСЦнував РЖ. Франко. Видаючи збСЦрку тАЮКоли ще звСЦрСЦ говорили", вСЦн писав у передмовСЦ, що звСЦдси малСЦ читачСЦ тАЮвинесуть першСЦ й мСЦцнСЦ основи замилування до чесноти, правдомовностСЦ й справедливостСЦ, а надто любов до природи" [2, с.74].

На думку педагогСЦв, народнСЦ казки краще використовувати в 1-2 класах, а в 3-4 доцСЦльно включати до навчального матерСЦалу легенди та перекази. СлСЦд зазначити, що в практицСЦ сучасноСЧ початковоСЧ школи ще недостатня увага звертаСФться на легенди та перекази, хоча вони, як СЦ весь фольклор, мають безмежнСЦ можливостСЦ для використання на уроках у початковСЦй школСЦ.

Легенди - це народнСЦ оповСЦдСЦ про подСЦСЧ чи явища, оповитСЦ казковСЦстю, фантастикою. ВСЦд народних казок легенди вСЦдрСЦзняються тим, що в них обовтАЩязково СФ вказСЦвка на достовСЦрнСЦсть зображеноСЧ подСЦСЧ, явища. У легендах поряд СЦз реальними компонентами використовуються домисел СЦ вигадка. Вони близькСЦ до переказСЦв, але останнСЦ характеризуються бСЦльшою реалСЦстичнСЦстю, правдивСЦстю фактСЦв, у них майже вСЦдсутня фантастика.

У легендах СЦ переказах, крСЦм естетичноСЧ функцСЦСЧ, важливу роль вСЦдСЦграСФ СЦнформативно-практична передача наступним поколСЦнням певних знань, пояснення визначних подСЦй, учинкСЦв окремих осСЦб, явищ природи. РЖз багатьох легенд СЦ переказСЦв дСЦти можуть почерпнути цСЦкавий матерСЦал про рослинний СЦ тваринний свСЦт. Зокрема, такими СФ легенди про походження рослин. Наприклад: легенди про звСЦробСЦй, кульбабу, деревСЦй материнку, пСЦдснСЦжник, пролСЦску, лСЦлСЦСЧ тощо пояснюють виникнення мСЦiевих рослин. ВСЦдомСЦ легенди про те, звСЦдки зтАЩявилися кущСЦ калини, чому лелеки живуть бСЦля людей СЦ т. СЦн. Використання легенд про рослини СЦ тварини на уроках в початковСЦй школСЦ стимулюють виникнення в учнСЦв бажання захищати СЧх, висаджувати рослини в саду, на подвСЦртАЩСЧ, на пришкСЦльнСЦй земельнСЦй дСЦлянцСЦ. У деяких легендах, крСЦм основного - СЦнформативного змСЦсту, зустрСЦчаються мотиви кохання, оборони рСЦдного краю вСЦд СЦноземних загарбникСЦв, гСЦркоСЧ долСЦ сироти тощо.

РЖз найдавнСЦших часСЦв усна народна творчСЦсть була своСФрСЦдним способом пСЦзнання навколишнього свСЦту, засобом навчання та виховання. Адже вона виникла СЦ розвивалась у процесСЦ трудовоСЧ дСЦяльностСЦ людей, була спрямована на полегшення працСЦ, часто супроводжувала СЧСЧ. В усних народних творах вСЦдбилося розумСЦння явищ природи, пропонувалися фактичнСЦ поради щодо поведСЦнки людей, СЧхньоСЧ працСЦ, збереження здоровтАЩя СЦ т. СЦн. У народних прислСЦвтАЩях СЦ приказках, загадках СЦ казках, легендах СЦ переказах акумулюСФться, зосереджуСФться все, варте уваги нащадкСЦв. ЦСЦ твори були нСЦби неписаним пСЦдручником для навчання, розвитку розумових здСЦбностей наступного поколСЦння, розширювали його кругозСЦр, формували естетичнСЦ смаки.

ФольклорнСЦ твори СЦ в нашСЦ днСЦ вСЦдСЦграють винятково важливу роль у навчаннСЦ й вихованнСЦ дСЦтей. Зокрема, вони СФ дуже цСЦнним матерСЦалом для розумового, морального та естетичного розвитку учнСЦв початковоСЧ школи, збагачують СЦ поглиблюють СЧхнСЦ знання, впливають на формування свСЦтогляду.


1.2 Використання вСЦдомостей народного календаря


У перСЦод вСЦдродження украСЧнськоСЧ державностСЦ й культури повертаються до вжитку народнСЦ традицСЦйнСЦ свята, обряди та звичаСЧ.

Велику виховну силу мають традицСЦСЧ, звичаСЧ та обряди, повтАЩязанСЦ з народним календарем, що СФ також складовою педагогСЦки народознавства. НароднСЦ свята кожноСЧ пори року мають конкретну СЦдейно-виховну спрямованСЦсть (Новий СЦ Старий рСЦк, масляна тощо). НароднСЦ свята були повтАЩязанСЦ з урочистими заходами щодо рСЦчного природного циклу. ХлСЦборобськСЦ та СЦншСЦ народнСЦ свята повтАЩязанСЦ з досвСЦдом мудростСЦ та краси людей працСЦ.

ЗвичаСЧ, традицСЦСЧ та обряди, безпосередньо повтАЩязанСЦ з народним календарем, дозволяють молодшим школярам зрозумСЦти, що СЦсторична памтАЩять зберегла СФднСЦсть людини з навколишньою природою.

ЗвичаСЧ народу - це тСЦ прикмети, за якими розпСЦзнаСФться народ не тСЦльки в сучасному, а й у його СЦсторичному минулому, вони охоплюють усСЦ галузСЦ громадського СЦ родинного суспСЦльного життя [9].

Ознайомлення учнСЦв початковоСЧ школи з народним агрокалендарем - важливий фактор у формуваннСЦ у дСЦтей почуття господаря рСЦдноСЧ землСЦ, в оволодСЦннСЦ трудовими вмСЦннями СЦ навичками. Використовувати такий матерСЦал доцСЦльно посезонно. Народний агрокалендар побудований за системою свят, дат, подСЦй, якСЦ в певнСЦй послСЦдовностСЦ вСЦдзначаються протягом усього року.

Календар знайомить учнСЦв СЦз основними датами посСЦву зернових, посадки овочевих культур, зСЦ збереженням навколишнього середовища, звичаями, обрядами, святами, якСЦ вСЦдзначали нашСЦ предки.

ПрихСЦд весни, оновлення природи, оранка СЦ сСЦвба, догляд за культурними рослинами й збирання врожаю, закСЦнчення польових, городнСЦх СЦ садових робСЦт та пСЦдготовка до зими - цСЦ вСЦхи у рСЦчному циклСЦ життСФдСЦяльностСЦ людини вСЦдображенСЦ у святах та подСЦях народного календаря, що супроводжувалися вСЦдповСЦдною обрядовСЦстю.

НайбСЦльше народних прикмет СЦ традицСЦй повтАЩязано з весною. Зокрема, тАЮНа теплого ОлексСЦя (30 березня) щука лСЦд хвостом розбиваСФ", день ЮрСЦя (6 травня) повтАЩязаний з богом сонця, Ярилом - покровителем весни, родючостСЦ, весСЦль.

Багато свят СЦ в лСЦтньому народному календарСЦ. У народнСЦй творчостСЦ оспСЦване таке свято, як РЖвана Купала (7 липня). Це свято давало практичнСЦ поради щодо погоди: тАЮПСЦсля РЖвана Купала не треба жупанатАЭ, тАЮПо ПетрСЦ на дворСЦ пусто, а в полСЦ густо", тАЮМинув Спас - держи рукавицСЦ про запас" [49].

Певну роль у життСЦ украСЧнського народу вСЦдСЦгравали символи. Символи - це обереги етнСЦчноСЧ памтАЩятСЦ: верба над ставом; калина в лузСЦ; тополя край дороги; явСЦр над водою; соняшник на городСЦ тощо.

ЗвичаСЧ й обряди зимових свят спрямованСЦ на прославлення життя, його вСЦчне оновлення, пСЦдбиття пСЦдсумкСЦв минулого року, утвердження творчих планСЦв на майбутнСФ, оспСЦвування господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, мудростСЦ хазяСЧна тощо.

У зимовСЦ свята на УкраСЧнСЦ здавна шанували 19 грудня Святого Миколая, 7 сСЦчня - РСЦздво Христове, народження РЖсуса Христа, 14 сСЦчня - Новий рСЦк.

УсСЦ стихСЦйнСЦ сили природи умиротворяються та закликаються, щоб не дСЦяли на шкоду людям СЦ худобСЦ. Про все це спСЦваСФться в колядках, що були вСЦдомСЦ далеко ще до початку християнських часСЦв в УкраСЧнСЦ. СлСЦд також зазначити, що кутя - це символ урожаю, писанка - це символ народження весняного сонця. Зеленим гСЦллям нашСЦ предки охороняли своСФ житло вСЦд нечистих духСЦв, що прокидаються, як вони вСЦрили, разом СЦз весною, СЦз воскресСЦнням природи, вСЦд русалок, мавок, перелесникСЦв. Купало - це типове дохристиянське свято з усСЦма староукраСЧнськими атрибутами.

До навчального процесу з курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" потрСЦбно вводити народнСЦ звичаСЧ та обряди. МатерСЦал про ведення здорового способу життя, правила особистоСЧ гСЦгСЦСФни буде цСЦкавим при вивченнСЦ роздСЦлу тАЮЛюдина - частина живоСЧ природитАЭ.

ЗасвоСФнСЦ й примноженСЦ не одним поколСЦнням традицСЦСЧ та звичаСЧ мСЦстять у собСЦ духовнСЦ, моральнСЦ цСЦнностСЦ (СЦдеСЧ, СЦдеали, погляди, норми поведСЦнки тощо), якСЦ мають величезне значення для сучасноСЧ системи шкСЦльного навчання СЦ виховання.

Як зазначають Т. ДемтАЩянюк [19], А. Синцова [47], Л. Хренов [55], В. СкуратСЦвський [59] народний календар СФ своСФрСЦдним збСЦрником прикмет, "учних висловСЦв СЦ нормативСЦв поведСЦнки людини.

НароднСЦ прикмети СФ складовою культурно-СЦсторичного досвСЦду народу. Вони узагальнюють багатовСЦковий досвСЦд трудовоСЧ дСЦяльностСЦ людей, тривалСЦ спостереження за взаСФмозвтАЩязком СЦ взаСФмозалежнСЦстю явищ у природСЦ та працСЦ.

НароднСЦ прикмети - складова народноСЧ метеорологСЦСЧ, медицини, астрономСЦСЧ, хлСЦборобськоСЧ працСЦ, моралСЦ тощо. У прикметах вСЦдображена синСЦвська любов до рСЦдноСЧ землСЦ, природи, необхСЦднСЦсть СЧх збереження. НароднСЦ спостереження допомагають передбачити СЦ врахувати життСФвСЦ явища, подСЦСЧ, наприклад: тАЮРаннСЦй грСЦм - родючий рСЦк" [55].

За допомогою народних прикмет вчитель переконуСФ школярСЦв в цСЦлСЦсностСЦ природи. Наприклад, показуючи учням 2 класу нерозривний звтАЩязок, взаСФмозалежнСЦсть неживоСЧ природи СЦ представникСЦв рослинного СЦ тваринного свСЦту в процесСЦ вивчення теми тАЮЖива СЦ нежива природа", вчитель використовуСФ прикмети: тАЮЛастСЦвки лСЦтають низько - перед дощем", тАЮРиби вискакують СЦз води СЦ ловлять комах - на дощ". Разом з учнями вСЦн зтАЩясовуСФ, що перед дощем значно пСЦдвищуСФться вологСЦсть повСЦтря, крила комах зволожуються, стають важкими, СЦ вони опускаються нижче до землСЦ. Комахами живляться птахи СЦ риби, тому перед дощем птахи лСЦтають низько над землею, а риби вискакують СЦз води, щоб зловити комах. Можна запропонувати приклади СЦз життя рослин. Дуже поширеною СФ прикмета: тАЮПеред дощем квСЦти сильнСЦше пахнуть". Чи правда це? Це справдСЦ так. За цих умов рослини погано випаровують воду, яка накопичуСФться у нектарнику; випаровуються лише пахучСЦ речовини.

Велика кСЦлькСЦсть народних прикмет СЦ завбачень базуСФться на спостереженнях за фСЦзичними явищами в атмосферСЦ. Чому ж так говорять: тАЮДим стовпом - на мороз, на гарну погодутАЭ? Справа в тому, що перед негодою частинки диму зволожуються СЦ опускаються вниз - дим стелиться, передвСЦсником ясноСЧ сонячноСЧ погоди "СЦтку СФ роса - ознака рСЦзних добових змСЦн температури. Поширена прикмета: сильна роса - на ясну погоду. ВсСЦ цСЦ прикмети учнСЦ легко можуть перевСЦрити.

Використання у навчально-виховному процесСЦ таких народних прикмет даСФ змогу школярам краще зрозумСЦти взаСФмозалежнСЦсть у природСЦ, уявити СЧСЧ як цСЦлСЦсне утворення.

Народний календар обтАЩСФднував ритми людини, природи й суспСЦльства в СФдине цСЦле СЦ органСЦзовував життя згСЦдно з рСЦвновагою цього цСЦлого. Дотримання вимог народного календаря забезпечувало тСЦсний звтАЩязок людини СЦ природи. На сучасному етапСЦ цей звтАЩязок став драматичним СЦ трагСЦчним для природи СЦ для самоСЧ людини, а тому традицСЦйна народна культура, уособлена в народному календарСЦ, СФ дуже цСЦнною для вСЦдновлення рСЦвноваги у системСЦ людина-природа, вирСЦшення завдань екологСЦчного виховання.

Використання народного календаря на уроках даСФ змогу показати учням, що календар чСЦтко регулював вСЦдносини людини з природою, наприклад, полювання на птахСЦв заборонялось вСЦд Петрового дня (12 липня). Рибна ловля дозволялась лише вСЦд РЖвана пСЦсного (11 вересня). Збирання лСЦкарських рослин вСЦдбувалось у днСЦ Аграфени купальницСЦ й РЖвана Купала. Чому? ДвСЦ причини: дозрСЦвання природних багатств СЦ забезпечення СЧх вСЦдтворення.

ОбтАЩСФднання у народному календарСЦ всСЦх ритмСЦв людського СЦ природного свСЦту - важлива екологСЦчна риса.

Уже в 1 класСЦ, де учнСЦ знайомляться з порами року, СЧх характерними ознаками, вчитель може показати, що навСЦть у назвах мСЦсяцСЦв СЦ пСЦр року вСЦдображенСЦ живСЦ спостереження народу за проростання трави, розпукуванням квСЦтСЦв, листкСЦв на деревах, за перСЦодами землеробськоСЧ працСЦ (сСЦнокСЦс, жнива, збирання врожаю), за змСЦнами у природСЦ. Наприклад, грудень - вСЦд грудок мерзлоСЧ землСЦ СЦз снСЦгом, сСЦчень - сСЦче зиму наполовину, сСЦче людину морозом, березень - вСЦд бСЦлоСЧ берези, яка в цей час тАЮплачетАЭ солодким соком, травень - земля вкриваСФться молодою травою.

Вивчення лСЦтератури [14; 15; 55] свСЦдчить, що у сиву давнину календар брав свСЦй початок СЦз весни. З СЧСЧ приходом пробуджуСФться природа, активСЦзуСФться людська дСЦяльнСЦсть. Оновлення природи, польовСЦ роботи, пСЦдготовка до зими - все це вСЦдображене у святах та подСЦях народного календаря. Саме з весною найбСЦльше повтАЩязано народних прикмет.

15 лютого - свято СтрСЦтення, вважалося, що в цей день зустрСЦчаСФться зима з весною. ДСЦйсно, з науковоСЧ точки зору, цей час - час зимового сонцестояння - вСЦдзначаСФ поворот на весну. Яка погода на СтрСЦтення, така й весна буде. Люди помСЦтили: коли на стрСЦтення мороз - то можлива рання весна, а коли вСЦдлига - то зима буде довга. СьогоднСЦ вченСЦ пСЦдтверджують багато з цих прогнозСЦв, а це, в свою чергу, свСЦдчить про надзвичайну спостережливСЦсть СЦ допитливСЦсть нашого народу, СЦ, на думку педагогСЦв, цього варто навчати дСЦтей [21].

Одним СЦз цСЦкавих жанрСЦв фольклору також тСЦсно повтАЩязаним СЦз народним календарем СФ примовки. Вони надзвичайно широко використовуються в народних традицСЦях.

Примовки СФ елементом обрядовоСЧ культури украСЧнцСЦв. ЦСЦ невеличкСЦ тексти СФ компактним вираженням традицСЦйних народних уявлень про навколишнСЦй свСЦт, про природу речей. У минулому примовки мали магСЦчне призначення, СЧх виконання в тСЦй чи СЦншСЦй ситуацСЦСЧ мусило вплинути на навколишнСЦй свСЦт, природу, людину [24]. Наведемо кСЦлька прикладСЦв.

Коли дикСЦ гуси летять, то пСЦдкидають угору трохи соломи СЦ кажуть: тАЮГуси, гуси, нате вам на гнСЦздотАЭ. ПотСЦм цю солому збирають, роблять з неСЧ гнСЦздо для квочок; тодСЦ квочка виведе стСЦльки курчат, на скСЦлькох яйцях була пСЦдсипана солома - жодного бовтуна не буде.

6 травня - свято ЮрСЦя. В цей день до сходу сонця обсипають подвСЦртАЩя свяченим маком, вСЦн СФ оберегом вСЦд усСЦх хвороб. Обсипаючи маком, примовляють: тАЮНа всякий лик сиплю мак".

Дожинаючи свою ниву, господар колись не зрСЦзав усСЦ стебла повнСЦстю, а останнСЦ колоски залишав, завтАЩязуючи СЧх по-особливому. Казали, що це - Спасова борода. ПотСЦм зерна зСЦ СпасовоСЧ бороди сСЦють мСЦж стебел, примовляючи: тАЮРоди, Боже, на всякого долю - СЦ бСЦдного, СЦ багатоготАЭ [49].

ОкремСЦ прикмети дають прогнози СЦ господарськСЦ поради, конденсуючи багатовСЦковСЦ спостереження хлСЦбороба: тАЮСухий березень, теплий квСЦтень, мокрий май - буде хлСЦба урожайтАЭ, тАЮЯк у маю дощ не спаде, то й золотий плуг нСЦчого не виоре" та СЦншСЦ.

Як стверджуСФ О. БСЦда [9] традицСЦСЧ, звичаСЧ та обряди, безпосередньо повтАЩязанСЦ з народним календарем, дозволяють зрозумСЦти учням, що СЦсторична памтАЩять зберегла СФднСЦсть людини з природою, народний календар побудований за системою свят, дат, подСЦй, якСЦ в певнСЦй послСЦдовностСЦ вСЦдмСЦчаються протягом року. Календар знайомить учнСЦв СЦз основними датами посСЦву зернових, посадки овочевих культур, зСЦ збереженням навколишнього середовища, звичаями та обрядами, святами, якСЦ вСЦдзначали нашСЦ предки [47].

Таким чином, у традицСЦйнСЦй украСЧнськСЦй культурСЦ народний календар вСЦдСЦгравав роль своСФрСЦдного нормативного документа, який забезпечував СФднСЦсть людини СЦ природи, СФднСЦсть свСЦту. У нього органСЦчно були вплетенСЦ прикмети розвитку природи, рослинного СЦ тваринного свСЦту, сонячного СЦ мСЦсячного циклСЦв, вСЦдповСЦднСЦ правила харчування та працСЦ, норми соцСЦальноСЧ органСЦзацСЦСЧ, сСЦмейних вСЦдносин, шанування батькСЦв.

РоздСЦл 2. Методика використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна"


2.1 ПедагогСЦчнСЦ умови ефективного використання народознавчого матерСЦалу в початковСЦй школСЦ


Використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" допомагаСФ учням зосередити увагу на фактах СЦ явищах оточуючоСЧ дСЦйсностСЦ, сприяСФ формуванню правильних природничих та суспСЦльствознавчих уявлень СЦ понять, з яких складаються усвСЦдомленСЦ, систематичнСЦ й мСЦцнСЦ знання про навколишнСЦй свСЦт.

Для того щоб процес використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ був ефективним, вчителям необхСЦдно дотримуватися певноСЧ сукупностСЦ взаСФмоповтАЩязаних педагогСЦчних умов. На думку В. Юрович [60] до таких умов належать наступнСЦ:

у процесСЦ добору народознавчого матерСЦалу необхСЦдно дотримуватись критерСЦСЧв доступностСЦ, багатофункцСЦональностСЦ, емоцСЦйноСЧ насиченостСЦ та особистСЦсноСЧ значущостСЦ його для учнСЦв;

використання народознавчого матерСЦалу у навчальному процесСЦ маСФ здСЦйснюватися систематично та цСЦлеспрямовано;

пСЦд час розробки методики використання народознавчого матерСЦалу необхСЦдно враховувати вСЦковСЦ особливостСЦ молодших школярСЦв, специфСЦку навчального предмету тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СЦ спиратися на пСЦзнавальну активнСЦсть учнСЦв.

ВихСЦдною умовою, що забезпечуСФ ефективне використання народознавчого матерСЦалу на уроках у початковСЦй школСЦ, СФ добСЦр його змСЦсту за сукупнСЦстю названих критерСЦСЧв. ЗгСЦдно з ними, народознавчий матерСЦал, який вчитель плануСФ використати на уроцСЦ, маСФ бути доступним для розумСЦння його молодшими школярами, не переобтяженим зайвою, занадто детальною СЦнформацСЦСФю; спСЦввСЦдноситись СЦз основним програмовим матерСЦалом, не затСЦняючи головного, а навпаки, надаючи йому конкретностСЦ та виразностСЦ; емоцСЦйно насиченим, спрямованим на формування в учнСЦв емоцСЦйно-позитивного ставлення до рСЦдноСЧ природи, культури, традицСЦй, звичаСЧв, працСЦ людей, до всього живого.

На цю особливСЦсть (СФднСЦсть емоцСЦйного СЦ пСЦзнавального у навчальнСЦй дСЦяльностСЦ школярСЦв) звертав увагу В. Сухомлинський. СпостерСЦгаючи протягом багатьох рокСЦв за розумовою працею молодших школярСЦв, вСЦн переконався, що в перСЦоди великого емоцСЦйного пСЦднесення думка дитини стаСФ особливо ясною, а запамтАЩятовування вСЦдбуваСФться найСЦнтенсивнСЦше. тАЮДумка учня початкових класСЦв невСЦдтАЩСФмна вСЦд почуттСЦв СЦ переживань. ЕмоцСЦйна насиченСЦсть процесу навчання, особливо сприймання навколишнього свСЦту, - це вимога, що висуваСФться законами дитячого мисленнятАЭ [54].

ПСЦд час добору змСЦсту народознавчого матерСЦалу важливим критерСЦСФм СФ також його особистСЦсна значущСЦсть для школярСЦв. РеалСЦзацСЦя цСЦСФСЧ вимоги забезпечуСФться шляхом залучення учнСЦв до добору народознавчого матерСЦалу для уроку (за умови рСЦзних способСЦв педагогСЦчноСЧ пСЦдтримки - залежно вСЦд СЦндивСЦдуальних особливостей молодших школярСЦв) та врахування вчителем змСЦсту СЦ обсягу пСЦзнавальних СЦнтересСЦв учнСЦв.

ПСЦзнавальнСЦ СЦнтереси молодших школярСЦв вСЦдзначаються великою рСЦзноманСЦтнСЦстю СЦ широтою, "астивою саме дСЦтям цього вСЦку. УчнСЦ цСЦкавляться СЦсторСЦСФю свого краю та його культурою, хотСЦли б бСЦльше довСЦдатися про традицСЦСЧ, звичаСЧ, обряди та життя людей свого краю. Врахування пСЦзнавальних СЦнтересСЦв учнСЦв СЦ зСЦставлення СЧх зСЦ змСЦстом навчальноСЧ програми даСФ змогу вчителю визначити, на яких уроках використати той чи СЦнший народознавчий матерСЦал, а що необхСЦдно залишити для позакласного опрацювання. За умови такоСЧ органСЦзацСЦСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв змСЦст народознавчих вСЦдомостей набуваСФ для них особистСЦсного значення СЦ краще засвоюСФться.

ЕфективнСЦсть цього процесу значно зростаСФ, якщо народознавчий матерСЦал використовуСФться систематично та цСЦлеспрямовано, з урахуванням його багатофункцСЦональностСЦ. СистематичнСЦсть використання народознавчого матерСЦалу забезпечуСФться його регулярним застосуванням на уроках. Причому, як зазначаСФ С. Волкова [12], народознавчСЦ вСЦдомостСЦ, що опрацьовуються, мають бути не уривчастСЦ й розрСЦзненСЦ, а впорядкованСЦ в певну, логСЦчно побудовану, завершену систему. Тобто, починаючи навчальний рСЦк, учитель маСФ чСЦтко визначити обсяг народознавчих знань, який необхСЦдно засвоСЧти учням.

ЦСЦлеспрямованСЦсть процесу використання народознавчого матерСЦалу означаСФ пСЦдпорядкування його метСЦ уроку (навчальнСЦй, виховнСЦй та розвивальнСЦй). При цьому потрСЦбно виходити СЦз багатофункцСЦональностСЦ народознавчих вСЦдомостей, зумовленоСЧ специфСЦкою СЧх змСЦсту та рСЦзноплановим пСЦзнавально-виховним навантаженням. Зокрема, народознавчий матерСЦал може використовуватися для СЦлюстрацСЦСЧ та конкретизацСЦСЧ основного програмового матерСЦалу; актуалСЦзацСЦСЧ знань учнСЦв, чуттСФвого досвСЦду; збудження СЦнтересу учнСЦв до новоСЧ теми; перевСЦрки мСЦцностСЦ та усвСЦдомленостСЦ знань СЦ вмСЦнь учнСЦв; закрСЦплення й поглиблення вивченого матерСЦалу; розвитку самостСЦйностСЦ учнСЦв; пСЦдвищення СЧх активностСЦ; звтАЩязку навчання з життям, зазначаСФ Л. ВострСЦкова [14].

Поряд СЦз навчальною народознавчий матерСЦал виконуСФ виховну та розвивальну функцСЦСЧ. ВСЦн сприяСФ вихованню в учнСЦв любовСЦ до рСЦдного краю, вСЦдповСЦдального, гуманного ставлення до природи СЦ працСЦ людей. Розвивальна функцСЦя краСФзнавчого матерСЦалу полягаСФ в стимулюваннСЦ та розвитку психСЦчних процесСЦв учнСЦв, СЧхнього мовлення, спостережливостСЦ.

Використання народознавчого матерСЦалу на уроцСЦ залежить також вСЦд вСЦку учнСЦв та рСЦвня СЧхньоСЧ обСЦзнаностСЦ з ним. У 1-2 класах основна роль у цьому процесСЦ вСЦдводиться вчителю. ВСЦн добираСФ матерСЦал, сам його розповСЦдаСФ, зачитуСФ цСЦкавСЦ вСЦдомостСЦ. Чим дорослСЦшими стають дСЦти, тим активнСЦшою маСФ бути СЧхня дСЦяльнСЦсть. Учитель може доручати дСЦтям 3-4 класСЦв добирати цСЦкавий народознавчий матерСЦал до теми, що буде вивчатися, СЦ виступати з короткими повСЦдомленнями в класСЦ. Широко слСЦд практикувати виготовлення учнями класних тематичних альбомСЦв, якСЦ будуть опорою для проведення вСЦдповСЦдних урокСЦв. ТакСЦ завдання народознавчого характеру, на думку В. Сухомлинського [54], розвивають творчСЦсть, активнСЦсть, самостСЦйнСЦсть учнСЦв, сприяють формуванню у них стСЦйкого СЦнтересу до вивчення природи, СЦсторСЦСЧ та культури рСЦдного краю.

Добираючи народознавчий матерСЦал СЦ визначаючи методику його використання, необхСЦдно виходити також СЦз особливостей пСЦзнавальних психСЦчних процесСЦв молодших школярСЦв, а саме особливостей СЧхнього сприймання, памтАЩятСЦ, уяви, мислення, уваги. УчнСЦ молодшого шкСЦльного вСЦку характеризуються яскраво вираженою емоцСЦйнСЦстю та гостротою сприймання, його тСЦсним звтАЩязком СЦз дСЦями дитини. ЗгСЦдно з цим народознавчий матерСЦал, який плануСФться використати на уроцСЦ, маСФ бути цСЦкавим, яскравим, емоцСЦйно насиченим. У процесСЦ пСЦзнання навколишньоСЧ дСЦйсностСЦ у молодших школярСЦв переважаСФ дСЦяльнСЦсть першоСЧ сигнальноСЧ системи, у звтАЩязку з чим у них краще розвинена наочно-образна памтАЩять. Тому, добираючи змСЦст народознавчих вСЦдомостей, необхСЦдно вСЦддавати перевагу конкретним фактам, тСЦлам СЦ явищам природи, якСЦ дитина краще запамтАЩятаСФ, тому що вони цСЦкавСЦ СЦ викликають у неСЧ емоцСЦйний вСЦдгук.

ОсобливСЦсть уваги молодших школярСЦв - СЧСЧ вСЦдносна нестСЦйкСЦсть - маСФ враховуватись пСЦд час вибору способСЦв опрацювання народознавчого матерСЦалу. Виходячи з цього, вчитель маСФ ретельно продумувати не тСЦльки змСЦст народознавчих вСЦдомостей, але СЦ СЧх обсяг.

Щоб народознавчий матерСЦал на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" сприяв ефективному формуванню в учнСЦв знань, необхСЦдна велика пСЦдготовча робота вчителя до проведення таких занять. Для цього слСЦд чСЦтко визначити уявлення СЦ поняття, якСЦ передбачено формувати й розвивати на уроцСЦ, а потСЦм приступити до опрацювання та вСЦдбору фактичного народознавчого матерСЦалу до кожноСЧ теми курсу.

Вивчення педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [6; 9; 13; 18; 19] дало змогу нам визначити загальнСЦ вимоги, якими слСЦд керуватися пСЦд час добору народознавчого матерСЦалу до урокСЦв:

ВСЦдСЦбраний матерСЦал необхСЦдно пСЦддати дидактичнСЦй обробцСЦ з урахуванням вСЦкових особливостей молодших школярСЦв СЦ загального рСЦвня СЧхньоСЧ пСЦдготовки.

2. До змСЦсту урокСЦв доцСЦльно включати такий народознавчий матерСЦал, який би давав учням елементарнСЦ природничСЦ знання, розкривав СЦстотнСЦ ознаки обтАЩСФктСЦв живоСЧ та неживоСЧ природи, пояснював би у доступнСЦй формСЦ взаСФмозвтАЩязки мСЦж живою СЦ неживою природою, мСЦж живими СЦстотами, мСЦж людиною, суспСЦльством, природою, визначали моральнСЦ норми (правила) поведСЦнки учнСЦв у природСЦ та серед людей.

3. При доборСЦ народних знань слСЦд ураховувати психологСЦчнСЦ особливостСЦ дСЦтей молодшого шкСЦльного вСЦку, СЧхнСФ умСЦння розумСЦти, зСЦставляти, порСЦвнювати, робити висновки.

4. НароднСЦ знання повиннСЦ забезпечувати розумСЦння школярами естетичних цСЦнностей природи, тобто встановлювати зв'язок мСЦж СЦнтелектуальним СЦ емоцСЦйним розвитком дитини.

5. РозподСЦлити народознавчий матерСЦал по темах урокСЦв, причому на уроцСЦ вСЦн повинен бути не самоцСЦллю, а засобом досягнення поставленоСЧ мети.

Наступним етапом у пСЦдготовцСЦ до урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СЦз використанням народознавчого матерСЦалу СФ вибСЦр форми органСЦзацСЦСЧ навчальноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ пСЦдбСЦр оптимальних методСЦв та методичних прийомСЦв навчання.

ОрганСЦзовуючи засвоСФння народознавчого матерСЦалу, можна використовувати рСЦзноманСЦтнСЦ методи та прийоми навчання. Як зазначаСФ М. Стельмахович [50] СФ багато методСЦв, якСЦ пройшли багатовСЦкову апробацСЦю СЦ можуть знайти вСЦдповСЦдне застосування у процесСЦ використання народознавчого матерСЦалу в школСЦ: бесСЦди, розповСЦдСЦ, СЦлюстрацСЦСЧ, демонстрацСЦСЧ, проблемнСЦ пошуки, самостСЦйна робота над фольклорними СЦ етнографСЦчними джерелами, переконання, виконання письмових завдань, позитивний приклад поведСЦнки, навчання, вправляння, створення виховуючи ситуацСЦй, змагання, заохочення тощо. Вибравши способи опрацювання народознавчого матерСЦалу, вчитель маСФ продумати СЦ його мСЦiе в структурСЦ уроку. АналСЦз методичноСЧ лСЦтератури [9; 32; 33] даСФ змогу стверджувати., що народознавчий матерСЦал можна успСЦшно використовувати на рСЦзних етапах уроку. НайчастСЦше це робиться в процесСЦ вивчення основного програмового матерСЦалу теми для конкретизацСЦСЧ та СЦлюстрацСЦСЧ окремих його положень. РЖнодСЦ доцСЦльно за допомогою народознавчих вСЦдомостей здСЦйснити закрСЦплення СЦ поглиблення уявлень СЦ понять, що формуються на уроцСЦ. ДоцСЦльно використовувати народознавчий матерСЦал СЦ для актуалСЦзацСЦСЧ знань учнСЦв та повСЦдомлення теми уроку. ЦСЦкавим прийомом СФ використання народознавчого матерСЦалу з метою систематизацСЦСЧ знань учнСЦв, проведене у формСЦ дидактичноСЧ гри або у виглядСЦ завдання тАЮХто зайвий? тАЭ (тАЮЩо зайве? тАЭ).

ПеревСЦряючи домашнСФ завдання, теж можна спиратися на народознавчий матерСЦал, завдяки чому цей етап уроку виконуватиме не лише контрольну, а й пСЦзнавальну функцСЦю, стимулюючи цим самим увагу й активнСЦсть учнСЦв.

Таке наповнення змСЦсту навчально-виховного процесу в початковСЦй школСЦ народознавчим матерСЦалом забезпечуСФ не лише мСЦцне й осмислене засвоСФння знань, а й сприяСФ розширенню кругозору та розвитку свСЦтогляду учнСЦв.

Таким чином, на основСЦ аналСЦзу лСЦтератури ми дСЦйшли висновку, що пСЦдготовка СЦ проведення урокСЦв СЦз використанням народознавчого матерСЦалу повиннСЦ включати такСЦ етапи:

ретельний аналСЦз теми, що вивчаСФться, з точки зору можливостей використання народних знань;

добСЦр до теми необхСЦдного народознавчого матерСЦалу;

визначення, з якою метою будуть застосовуватися народнСЦ знання;

визначення етапу уроку, на якому доцСЦльно використати даний матерСЦал.

Вивчення педагогСЦчноСЧ лСЦтератури [9; 12; 15; 25; 42] дало змогу видСЦлити такСЦ шляхи використання народознавчого матерСЦалу у навчальному процесСЦ:

Фрагментарне включення народних знань в змСЦст програмового матерСЦалу.

КонцентрацСЦя народних знань в окремСЦ параграфи СЦ роздСЦли.

ВидСЦлення вСЦдповСЦдних знань в окремСЦ параграфи, а також включення до змСЦсту програмового матерСЦалу.

Використання народних знань в процесСЦ позакласноСЧ роботи.

На думку вчених, позитивною стороною першого шляху СФ органСЦчний звтАЩязок народознавчого матерСЦалу з програмовим матерСЦалом. Проте, в даному випадку цСЦлСЦснСЦ знання про вСЦдповСЦдний елемент нацСЦональноСЧ культури формуються недостатньо.

Перевага включення народознавчого матерСЦалу в змСЦст навчального матерСЦалу окремими параграфами полягаСФ в тому, що дозволяСФ зосередити увагу учнСЦв саме на цьому елементСЦ нацСЦонального компоненту змСЦсту освСЦти. Слабкою стороною його СФ те, що цСЦ знання по вСЦдношенню до основного змСЦсту програмового матерСЦалу залишаються зовнСЦшньою системою.

ТретСЦй шлях включення народних знань в змСЦст природничо-науковоСЧ освСЦти поСФднуСФ в собСЦ позитивнСЦ сторони двох попереднСЦх шляхСЦв, тобто в даному випадку цСЦ знання повтАЩязанСЦ за змСЦстом СЦз програмовим матерСЦалом, служать фоном для СЧх вивчення. Одночасно цей шлях даСФ можливСЦсть сформувати цСЦлСЦснСЦ знання про вСЦдповСЦдний елемент нацСЦональноСЧ культури.

Проте включення народних знань лише в процесСЦ навчальних занять маСФ певнСЦ обмеження щодо глибини та повноти розкриття елементу нацСЦональноСЧ культури, який розглядаСФться. Усунути цСЦ недолСЦки можна, використовуючи четвертий шлях включення народних знань, тобто, використання СЧх у позакласнСЦй роботСЦ. Проте, в багатьох випадках отриманСЦ таким чином знання також залишаються зовнСЦшньою системою по вСЦдношенню до матерСЦалу навчальноСЧ програми.

Тому педагоги стверджують, що найбСЦльш ефективним СФ поСФднання третього та четвертого шляхСЦв включення народознавчого матерСЦалу в змСЦст природничо-науковоСЧ освСЦти, тобто, коли вСЦдповСЦднСЦ знання подаються як зСЦ змСЦстом програмового матерСЦалу уроку, так СЦ в додатково видСЦлених окремих параграфах, а також проводиться цСЦлеспрямована дСЦяльнСЦсть СЦз СЧх використання в позакласнСЦй роботСЦ [39].


2.2 Методика використання народознавчого матерСЦалу пСЦд час вивчення курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ


ГСЦпотезу нашого дослСЦдження, суть якоСЧ полягаСФ в тому, що результативнСЦсть засвоСФння учнями природничих СЦ суспСЦльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ систематично, цСЦлеспрямовано й послСЦдовно використовувати народознавчий матерСЦал, ми перевСЦряли в процесСЦ експериментального дослСЦдження.

Експериментальна робота проводилась впродовж 2007-2008 навчального року на базСЦ загальноосвСЦтньоСЧ школи № 15 мСЦста Тернополя. У педагогСЦчному експериментСЦ взяли участь 49 учнСЦв других класСЦв даноСЧ школи. Серед них визначено експериментальний клас 2-А - 25 учнСЦв та контрольний клас 2-Б - 24 учнСЦ. Класи були пСЦдСЦбранСЦ приблизно з однаковим рСЦвнем навчальних досягнень учнСЦв на початок навчального року.

У контрольному класСЦ навчальний процес здСЦйснювався за традицСЦйною методикою. Для проведення урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в експериментальному класСЦ нами було пСЦдСЦбрано народознавчий матерСЦал до тем, що вивчалися. Навчальний процес був побудований таким чином, щоб реалСЦзувати запропонованСЦ нами шляхи використання народознавчого матерСЦалу в початковСЦй школСЦ. За допомогою рСЦзноманСЦтних жанрСЦв фольклору (загадки, легенди, народнСЦ СЦгри, казки, скоромовки, прислСЦвтАЩя та приказки) ми намагались ознайомити учнСЦв з СЦсторСЦСФю, культурою, традицСЦями СЦ звичаями украСЧнського народу, поведСЦнкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнСЦв про взаСФмозвтАЩязки в природСЦ, розвивати у дСЦтей мислення, увагу, спостережливСЦсть, любов до природи тощо.

Розглянемо фрагменти урокСЦв, на яких ми використовували рСЦзнСЦ жанри народноСЧ лСЦтературноСЧ творчостСЦ украСЧнського народу.

Завдяки казцСЦ дитина пСЦзнаСФ свСЦт не лише розумом, але й серцем, СЦ його треба одухотворити, дати натхнення для роботи думки. ПершСЦ знання СЦ уявлення про багато обтАЩСФктСЦв СЦ явищ природи у дСЦтей виробляються здебСЦльшого пСЦд впливом прослуханих ними казок. РЖз них вони довСЦдуються про особливостСЦ поведСЦнки тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ тварини, про СЧСЧ зовнСЦшнСЦй вигляд та умови життя тощо. Те, що ведмСЦдь незграбний СЦ ласун, вовк хижий, лисиця хитра СЦ спритна, заСФць полохливий СЦ прудкий, дСЦти знають ще задовго до того, як вивчають у школСЦ цих звСЦрСЦв. ЗвСЦдси - потреба в бесСЦдСЦ про вСЦдомий учням казковий матерСЦал.

Так, на уроцСЦ на тему тАЮСонце. Значення сонячного свСЦтла СЦ тепла" було використано украСЧнську народну казку тАЮСонце, мороз СЦ вСЦтер" (див. додаток А).

ПСЦсля ознайомлення з текстом ми зтАЩясовували з дСЦтьми деякСЦ уявлення, зокрема:

Як розумСЦти слова Сонця: тАЮЯ спалю"? РЖ чому саме в жнива?

Тут маСФться на увазСЦ таке явище, як запал зернових. Суть його полягаСФ в тому, що наприкСЦнцСЦ червня - на початку липня, коли наливаСФться зерно основних хлСЦбних культур (пшеницСЦ, жита), часто дмуть гарячСЦ вСЦтри, якСЦ мають назву суховСЦСЧ. Вони висушують недозрСЦле зерно, СЦ насСЦння тодСЦ буде дрСЦбне й зморшкувате. Отже, врожай буде низький, СЦ для посСЦву на наступний рСЦк це зерно не годиться.

Чому ВСЦтер говорить, що як вСЦн анСЦ повСЦйне, то людина СЦ в лютий мороз не змерзне? (Це пояснюСФться тим, що з вСЦтром СЦ в невеликСЦ морози значно холоднСЦше СЦ людям, СЦ тваринам)

ДСЦти, пригадайте, коли ви сильнСЦше вСЦдчуваСФте холод: в тихий холодний день чи вСЦтряний.

Коли перед дСЦтьми поставили запитання: тАЮА кому вклонились би ви? тАЭ, то в класСЦ розгорнулася цСЦкава бесСЦда. ДСЦти називали СЦ воду, СЦ землю. В процесСЦ бесСЦди вчитель коректував, доповнював, розширював уявлення учнСЦв про значення всСЦх стихСЦй неживоСЧ природи в життСЦ людини.

Вивчаючи тему тАЮЯк тварини готуються до зимитАЭ на етапСЦ закрСЦплення знань, умСЦнь СЦ навичок учнСЦв було запропоновано казку тАЮЧому зайцСЦ сСЦрСЦтАЭ (див. додаток А). ПСЦд час роботи з нею, ми ставили учням такСЦ запитання:

Якого кольору заяча шубка? (РЖснують зайцСЦ-бСЦляки та зайцСЦ-русаки).

Та чи завжди так було? (НСЦ).

Якого кольору стали зайцСЦ? (ОднСЦ дСЦстали кожушок бСЦлий, СЦншСЦ - чорний, ще СЦншСЦ - червоний, рябий).

До чого це призвело? Чому? (Побачили СЧх орли, яструби, лисицСЦ, стрСЦльцСЦ. Та почали за ними ганятись СЦ убивати, бо вони стали помСЦтними для хижакСЦв).

Якого висновку дСЦйшли зайцСЦ? (тАЮКожен ворог тепер нас бачить. У нас СЧх багато. Скоро й вигублять вони увесь заячий рСЦд, ходСЦмо до Всемогутнього, щоб повернув нашу одСЦжтАЭ, - вирСЦшили зайцСЦ).

Вивчаючи тему тАЮВ царствСЦ тваринтАЭ на уроцСЦ було використано двСЦ казки: тАЮОрел СЦ крСЦттАЭ та тАЮЛисичка СЦ ЖуравельтАЭ (див. додаток А).

При опрацюваннСЦ казки тАЮОрел СЦ крСЦттАЭ ми звернули увагу дСЦтей на такСЦ питання:

Яке дерево вибрав орел СЦ чому?

Чому орел багато знав?

А чому вСЦн так невдало вибрав дерево?

А хто знав, що дуб скоро впаде? Чому?

Чи може крСЦт знаходитись на поверхнСЦ землСЦ так довго, як мишСЦ СЦ ховрахи?

Чим харчуСФться крСЦт?

ПСЦсля прочитання тексту украСЧнськоСЧ народноСЧ казки тАЮЛисичка та журавельтАЭ ми провели евристичну бесСЦду, за такими запитаннями:

Де жив журавель? (Журавель жив на болотСЦ).

Де жила лисичка? (Лисичка жила в лСЦсСЦ).

Чи далеко вони жили один вСЦд одного? (Жили вони не далеко один вСЦд одного).

Як ви думаСФте, якби лисичка пригощала журавля тСЦСФю СЧжею, яку вона СЧсть насправдСЦ, що би вона поставила на стСЦл? (Мишку, зайчика, пташку, солодкСЦ корСЦнцСЦ лСЦсових трав).

А що би поставив на стСЦл журавель? (Жабку, вужа).

Чи СЧв би журавель лисиччину СЧжу, а лисичка - СЧжу журавля? (У цих тварин СЧжа рСЦзна).

Якби лисичка СЦ журавель споживали однакову СЧжу, чи були б вони добрими сусСЦдами? Чому? (В природСЦ постСЦйно вСЦдбуваСФться конкуренцСЦя, боротьба за територСЦю, на якСЦй тварини можуть нормально прохарчуватись).

НаведСЦть приклади тварин, якСЦ мСЦтять свою територСЦю, щоб СЦншСЦ не могли на нСЦй полювати, пастись.

ПСЦсля цього проводилась узагальнююча розповСЦдь учителя про свСЦйських (собака, кСЦт) СЦ диких (ведмСЦдь, вовк, дятел) тварин.

ПСЦд час вивчення теми тАЮВесна в природСЦ. Рослини навеснСЦ" ми використали украСЧнську народну казку тАЮЯк квСЦтень до березня в гостСЦ СЧздив" (див. додаток А).

ПСЦсля прочитання тексту казки, ми розглянули з дСЦтьми такСЦ питання:

Чи справдСЦ березень зумисне заважав квСЦтневСЦ СЧхати до нього в гостСЦ? (Березень завжди вСЦдзначаСФться нестСЦйкою погодою, оскСЦльки в цьому мСЦсяцСЦ вСЦдбуваСФться перехСЦд вСЦд мСЦнусових температур до плюсових СЦ перехСЦд цей нСЦколи не буваСФ плавним. ПеремагаСФ то мороз, то тепло).

Чому квСЦтень скаржився саме травню? (Бо березень СЦ травень - його найближчСЦ сусСЦди).

А чи бувають морози у квСЦтнСЦ СЦ травнСЦ, як вони називаються? (Бувають; СЧх називають приморозки).

В яку пору доби вони бувають? (Ранньою весною земля ще недостатньо прогрСЦта СЦ, коли надходять холоднСЦ маси повСЦтря, температура вночСЦ знижуСФться до 0о СЦ до 2-3В° морозу).

Вивчаючи тему тАЮПравила поведСЦнки в гостяхтАЭ ми використали СЦнiенування вже вСЦдомоСЧ дСЦтям украСЧнськоСЧ народноСЧ казки тАЮЛисичка СЦ журавель", проСЦлюстрували СЧСЧ прислСЦвтАЩями: тАЮУмСЦла готувати, та не вмСЦла подавати"; тАЮНе роби комусь, що собСЦ не милотАЭ. ПСЦсля цього було запропоновано учням самостСЦйно сформулювати правила поведСЦнки в гостях на основСЦ цСЦСФСЧ казки.

В украСЧнському фольклорСЦ СЦснуСФ величезна кСЦлькСЦсть так званих героСЧчних та пригодницьких казок, у яких виражена одвСЦчна мрСЦя людини пСЦзнати свСЦт, опанувати водну стихСЦю, повСЦтряний океан, пустелСЦ (наприклад, тАЮКирило КожумтАЩяка", тАЮЧоботи-скороходитАЭ, тАЮГолубий килим" тощо). ОкремСЦ фрагменти цих та СЦнших казок ми також використовували на вСЦдповСЦдних уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

На основСЦ аналСЦзу педагогСЦчноСЧ лСЦтератури ми дСЦйшли висновку, що на уроках доцСЦльно використовувати легенди про украСЧнськСЦ символи - обереги етнСЦчноСЧ памтАЩятСЦ: верба над ставом; калина в лузСЦ; тополя край дороги; явСЦр над водою; соняшник на городСЦ тощо.

НайулюбленСЦшими в УкраСЧнСЦ птахами були сокСЦл та орел, як символ свободи й гордовитостСЦ, а також лебСЦдь, зозуля. З особливою симпатСЦСФю ставилися до лелеки як птаха сонця, котрий приносить в оселю щастя. Лелека викликав у людей прихильнСЦсть ще й за здатнСЦсть знищувати жаб, до яких селяни ставилися не завжди прихильно.

Легенди про калину, тополю, вербу, дуб, явСЦр, липу, соняшник та СЦншСЦ рослини, з якими повтАЩязана СЦсторСЦя украСЧнського народу, його побут, вчать дСЦтей любити рСЦдну природу, неньку УкраСЧну. РЗх ми використовували пСЦд час вивчення тем тАЮУ царствСЦ рослин", тАЮВшанування рослинтАЭ СЦ тАЮСимволи УкраСЧни" (див. додаток Б).

ПСЦд час вивчення цих тем ми також вважали за доцСЦльне використати цСЦкавий матерСЦал про калину, вербу, тополю та СЦншСЦ рослини. Зокрема:

Символом любовСЦ до рСЦдного краю, до неньки УкраСЧни СФ калина. РЖз поколСЦння в поколСЦння народ передавав повагу СЦ любов до калини. У калинСЦ, кажуть, материна любов СЦ мудрСЦсть, а ще це символ дСЦвочоСЧ краси та нСЦжностСЦ. Коли випСЦкають весСЦльний коровай, неодмСЦнно уквСЦтчують його калиною. РЗСЧ цвСЦтом чи ягодами оздоблюють весСЦльне гСЦльце молодоСЧ. Калина символСЦзуСФ дружбу народСЦв, могутнСЦсть ВСЦтчизни. Калина - це СЦ памтАЩять. ПамтАЩять про матСЦр, про найдорожчу людину у свСЦтСЦ, про тих, хто не повернувся до рСЦдного дому. За традицСЦСФю на могилах загиблих саджали калину.

В УкраСЧнСЦ особливу шану й популярнСЦсть, крСЦм калини, мали такСЦ дерева, як верба, дуб, тополя, явСЦр, липа. Дуб шанували за довголСЦття, мСЦцнСЦсть, вологостСЦйкСЦсть. Знаючи цСЦ його "астивостСЦ, селяни використовували дубовСЦ колоди на нижнСЦ вСЦнцСЦ (пСЦдвалини) при будСЦвництвСЦ житла.

Тополю теж вважали символом УкраСЧни, СЧСЧ саджали, якщо народжувалась дСЦвчинка, у непомСЦтному мСЦiСЦ. Вона була лСЦками вСЦд малого зросту СЦ незграбноСЧ постави.

ЧорнобривцСЦ у народСЦ називають по-рСЦзному жовтяки, бархатки, тому що яскравСЦ суцвСЦття виграють у промСЦннСЦ сонця всСЦма вСЦдтСЦнками лимонних та золотистих, жовтих, оранжевих, червонясто-коричневих барв. Але найпоширенСЦша назва - чорнобривцСЦ, СЧх назва повтАЩязана зСЦ старовинною легендою про майстрСЦв-чоботарСЦв, якСЦ виготовляли особливо гарнСЦ святковСЦ жСЦночСЦ чобСЦтки, що мали яскраво-червонСЦ халяви та чорнСЦ голСЦвки-чорнобривцСЦ.

ПСЦд час вивчення роздСЦлСЦв тАЮПро тебе самоготАЭ, тАЮРодина, рСЦдня, рСЦд" та тАЮЛюдина серед людей" на уроках широко використовувалися прислСЦвтАЩя СЦ приказки для пояснення змСЦсту навчального матерСЦалу з курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" (див. додаток В). Як правило, у прислСЦвтАЩях СЦ приказках схвалюються або засуджуються певнСЦ дСЦСЧ вСЦдносно природи, вони мСЦстять рекомендацСЦСЧ, повчання, застереження у тих чи СЦнших дСЦях. А тому прислСЦвтАЩя та приказки мають значний вплив на формування у дСЦтей поглядСЦв на природу, регулюють СЧхню поведСЦнку в родинСЦ, в суспСЦльствСЦ, допомагають визначити своСФ мСЦiе серед людей.

Зокрема, використовували прислСЦвтАЩя, якСЦ вСЦдображають життСФвСЦ правила та норми поведСЦнки, наприклад:

тАЮНеправдою свСЦт пройдеш, та назад не вернешсятАЭ;

тАЮХто старших зневажаСФ, той добра не знаСФтАЭ;

тАЮВвСЦчливостСЦ всСЦ дверСЦ вСЦдчиняютьсятАЭ;

тАЮПоводься з СЦншими так, як би ти хотСЦв, щоб поводилися СЦз тобою" та СЦншСЦ.

Також пропонували дСЦтям народнСЦ прислСЦвтАЩя, в яких широко вСЦдображаСФться система поглядСЦв украСЧнського народу на формування моральних якостей особистостСЦ. В них прославляСФться працелюбнСЦсть, розсудливСЦсть, прислСЦвтАЩя викривають ледачих:

тАЮДружно люди вСЦзьмуться - гори здадутьсятАЭ;

тАЮДружнСЦй чередСЦ СЦ вовк не страшнийтАЭ;

тАЮОдна бджола мало меду носитьтАЭ;

тАЮДружнСЦ сороки орла заклюютьтАЭ;

тАЮДобре в тСЦй сСЦмтАЩСЧ живеться, де гуртом сСЦСФться СЦ жнеться"

тАЮМаленька праця краща за велике бездСЦллятАЭ;

тАЮПСЦд лежачий камСЦнь вода не течетАЭ;

тАЮБджола мала, а й та працюСФтАЭ;

тАЮНе кажи не вмСЦю, а кажи навчуся" тощо.

Особливе значення мають приказки СЦ прислСЦвтАЩя, в яких йдеться про необхСЦднСЦсть дбайливого ставлення до природи (див. додаток В):

тАЮГорнися до природи - не матимеш пригодитАЭ;

тАЮДо землСЦ з ласкою - будеш з паскоютАЭ;

тАЮПошануй худобу раз, а вона тебе десять раз пошануСФтАЭ;

тАЮВСЦд природи бери те, що вона даСФ, тай за те дякуйтАЭ;

тАЮЗруйнував гнСЦздо пташине - не буде в тебе нСЦ дСЦтей, нСЦ родинитАЭ;

тАЮДоглядай землю плСЦдну, як матСЦр рСЦдну" тощо.

ДеякСЦ прислСЦвтАЩя СЦ приказки забороняють негативнСЦ дСЦСЧ вСЦдносно природи. Заборони зафСЦксованСЦ у зверненнях до дСЦтей: тАЮне псуй", тАЮне руйнуй", тАЮне брудни", тАЮне рубай". Наприклад:

тАЮНе брудни криницСЦ, бо схочеш водицСЦтАЭ;

тАЮНе бий бобра, бо не буде добратАЭ;

тАЮНе псуй джерела - онуки проклянуть".

Ряд прислСЦвтАЩСЧв СЦ приказок прямо вказують на необхСЦднСЦсть рацСЦонального природокористування. Це такСЦ, як:

тАЮЗрубав одне дерево - посади троСФтАЭ;

тАЮПосСЦСФш вчасно - збереш ряснотАЭ;

тАЮПосадив дерево - себе прославив, посадив сад - рСЦд прославив".

Ряд прислСЦвтАЩСЧв СЦ приказок показують, що природа СФ найважливСЦшою цСЦннСЦстю у життСЦ людини. Зокрема, це такСЦ:

тАЮЗемля наша мати - всСЦх годуСФтАЭ;

тАЮХлСЦб - батько, вода - мати".

Найкращими побажаннями для людей колись було:

тАЮБудь здорова - як риба, гожа - як рожа, весела - як весна, робоча - як бджола, а багата - як земля".

У прислСЦвтАЩях СЦ приказках вСЦдображено ставлення людини до природи. Наприклад: тАЮНе кожному природа матСЦртАЩю, СЦншому й мачухоютАЭ.

За народними уявленнями у природСЦ все доцСЦльно, тому неприпустиме будь-яке насильство над нею: тАЮНе пхай рСЦки, вона сама пливе", тАЮКриницю силою копати - води не пити".

УсСЦ цСЦ прислСЦвтАЩя СЦ приказки ми використовували пСЦд час вивчення теми тАЮДо природи не неси шкоди" у 2 класСЦ.

На нашу думку, у роботСЦ з молодшими школярами пСЦд час формування уявлень про сезоннСЦ змСЦни в неживСЦй СЦ живСЦй природСЦ та працСЦ людей найбСЦльшу увагу слСЦд придСЦляти прислСЦвтАЩям СЦ приказкам, у яких мова йде про спостереження за природою в рСЦзнСЦ пори року. Наприклад:

тАЮЯк лютий не лютуй, а на весну брСЦв не хмуртАЭ;

тАЮСухий березень, теплий квСЦтень, мокрий май - буде добрий урожайтАЭ;

тАЮЯк у травнСЦ дощ на дворСЦ, то восени хлСЦб у коморСЦтАЭ;

тАЮПосСЦСФш вчасно - збереш ряснотАЭ;

тАЮЯк листя жовтСЦСФ, то поле смутнСЦСФтАЭ;

тАЮВесняний день рСЦк годуСФтАЭ;

тАЮДе багато пташок, там немаСФ комашоктАЭ.

Для учнСЦв 2 класу при вивченнСЦ роздСЦлу тАЮПрирода навколо настАЭ, де розкриваються звтАЩязки мСЦж живою СЦ неживою природою у рСЦзнСЦ пори року, краще використовувати прислСЦвтАЩя СЦ приказки, у яких вСЦдображена пряма залежнСЦсть мСЦж окремими природними чинниками СЦ розвитком рослин. УчнСЦ повиннСЦ вмСЦти пояснити, зокрема такСЦ приказки:

тАЮБез дощу СЦ трава не ростетАЭ;

тАЮЯк дощу не буде, той очерет не виростетАЭ.

НароднСЦ приказки СЦ прислСЦвтАЩя виникли у результатСЦ встановлення СЦ усвСЦдомлення причинно-наслСЦдкових звтАЩязкСЦв мСЦж неживою СЦ живою природою. Наприклад, прислСЦвтАЩя тАЮЗима без снСЦгу - лСЦто без хлСЦба" вказуСФ на пряму залежнСЦсть мСЦж кСЦлькСЦстю опадСЦв узимку СЦ розвитком рослин улСЦтку.

Для того щоб урСЦзноманСЦтнити роботу дСЦтей СЦз прислСЦвтАЩями та приказками ми пропонували СЧх у незвичнСЦй формСЦ. Перш нСЦж аналСЦзувати СЧх змСЦст учнСЦ повиннСЦ були скласти прислСЦвтАЩя чи приказку. Наприклад:

Тема уроку. Хто ти? ЗвСЦдки? Якого роду-племенСЦ?

тАЮЗберитАЭ прислСЦвтАЩя. Про якСЦ риси, притаманнСЦ украСЧнському народовСЦ, у них йдеться?


Дружба та братство -

тЦє тЧД

людина - родом СЦ народом.

Дерево мСЦцне корСЦнням,

тЦє тЧД

найбСЦльше багатство.

Згода будуСФ,

тЦє тЧД

море загатити.

Гуртом можна й

тЦє тЧД

вСЦк учись.

Зробив дСЦло -

тЦє тЧД

а незгода руйнуСФ.

ВСЦк живи -

тЦє тЧД

гуляй смСЦло.


Тема уроку. Про акуратнСЦсть. Твоя квартира

Прочитай прислСЦвтАЩя, починаючи з видСЦленого кружечка. Запиши його. Поясни, чому так кажуть.



Тема уроку. Про трудолюбивих СЦ лСЦнивих

ЗтАЩСФднай частини прислСЦвтАЩя СЦ поясни, чому так кажуть.


БСЦльше дСЦла,

тЦє тЧД

за велике бездСЦлля.




Тяжко тому жити,

тЦє тЧД

а й та працюСФ.




Маленька праця краща

тЦє тЧД

вода не тече.




ПСЦд лежачий камСЦнь

тЦє тЧД

менше слСЦв.




Бджола мала,

тЦє тЧД

хто не хоче робити.

Ще однСЦСФю складовою культурно-СЦсторичного досвСЦду народу, яку доцСЦльно використовувати на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СФ народнСЦ прикмети. Вони узагальнюють багатовСЦковий досвСЦд трудовоСЧ дСЦяльностСЦ людей, тривалСЦ спостереження за взаСФмозвтАЩязком СЦ взаСФмозалежнСЦстю явищ у природСЦ та працСЦ. НароднСЦ спостереження допомагають передбачити СЦ врахувати життСФвСЦ явища, подСЦСЧ.

ПСЦд час експериментального навчання ми використовували народнСЦ прикмети, показуючи учням 2 класу нерозривний звтАЩязок СЦ взаСФмозалежнСЦсть неживоСЧ природи та представникСЦв рослинного СЦ тваринного свСЦту в процесСЦ вивчення роздСЦлу тАЮПрирода навколо нас".

На початку кожноСЧ пори року ми пропонували дСЦтям перевСЦрити певнСЦ народнСЦ прикмети щодо передбачення погоди (див. додаток Г). На основСЦ аналСЦзу спостережень учнСЦ вСЦдбирали тСЦ народнСЦ прикмети, за якими можна прогнозувати погоду в данСЦй мСЦiевостСЦ. Результати проведених спостережень вони занотовували у таблицСЦ в тАЮЩоденнику спостереженьтАЭ:


Дата

НароднСЦ прикмети, якСЦ спостерСЦгали

Прогноз погоди синоптикСЦв на цей день

Яка погода була насправдСЦ в цей день






КрСЦм того, учнСЦ отримували завдання дСЦбрати СЦншСЦ народнСЦ прикмети, за якими можна передбачити погоду тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ пори року. Завдяки такСЦй роботСЦ в учнСЦв розвиваСФться спостережливСЦсть, бажання розгадувати таСФмницСЦ природи, якомога бСЦльше дСЦзнатись про вже вСЦдомСЦ явища.

НаприкСЦнцСЦ кожного мСЦсяця СЦ пори року загалом ми проводили пСЦдсумки спостережень дСЦтей. Характеризуючи кожну прикмету, учнСЦ висловлювали своСЧ судження, на пСЦдставСЦ чого можна зробити висновок щодо взаСФмозвтАЩязкСЦв у природСЦ.

Використання у навчально-виховному процесСЦ народних прикмет передбачення погоди даСФ змогу молодшим школярам краще зрозумСЦти взаСФмозалежнСЦсть у природСЦ, уявити СЧСЧ як цСЦлСЦсне утворення.

У формуваннСЦ першооснов моральноСЧ культури молодшого поколСЦння необхСЦдно враховувати вплив нацСЦонального характеру. СкладаСФться нацСЦональний характер, як вСЦдомо, впродовж столСЦть, вбираючи кращСЦ риси представникСЦв нацСЦСЧ пСЦд впливом СЦсторичних, релСЦгСЦйних та СЦнших подСЦй. Основними рисами украСЧнського нацСЦонального характеру СФ щедрСЦсть, совСЦснСЦсть, увага до СЦнших, повага до людини, працелюбнСЦсть, милосердя тощо. ЦСЦ якостСЦ й утворюють змСЦстовну основу моральноСЧ культури.

ЗасвоСФння дСЦтьми азбуки моральноСЧ культури даСФ СЧм можливСЦсть олюднювати своСЧ вчинки, опановувати духовними цСЦнностями свого народу, розумСЦти мету СЦ сенс життя.

У кожнСЦй родинСЦ нашСЦ пращури навчали правилам народного етикету. Тому учням 2 класу пСЦд час вивчення теми тАЮШкола ввСЦчливостСЦ" ми вважали за доцСЦльне запропонувати традицСЦйнСЦ привСЦтання, поширенСЦ в украСЧнських традицСЦях. ЦСЦ вислови повиннСЦ рСЦвноправно СЦснувати поряд СЦз загальновживаними формами звертань, привСЦтань СЦ побажань.

Здавна СЦснував у нас звичай: зайшов до хати - знСЦми капелюха СЦ вклонися, до господарСЦв привСЦтайся: тАЮДоброго вечора у вашСЦй хатСЦтАЭ, тАЮМир вам, добрСЦ люди", тАЮЗдоровСЦ були". Побачиш, що хтось працюСФ, побажай йому: тАЮЩоб легко починалося, та добре скСЦнчилосятАЭ; тАЮАби хазяйська хата була свСЦтла, крСЦпка СЦ багата"; тАЮЩоб люди не минали, та до хати заглядали".

Велике значення у застосуваннСЦ традицСЦйних засобСЦв впливу на учнСЦв мають украСЧнськСЦ народнСЦ СЦгри, що спрямованСЦ на практичне пСЦзнання навколишнСЦх предметСЦв СЦ явищ через вСЦдтворення дСЦй та взаСФмин дорослих.

З давнСЦх-давен прихСЦд весни зустрСЦчали веснянками - хоровими пСЦснями з СЦграми й танцями. У веснянках оспСЦвуСФться пробудження природи, висловлюються надСЦСЧ на добрий урожай. ВеснянСЦ дитячСЦ СЦгри дуже схожСЦ на старовиннСЦ веснянки: тАЮПодоляночкатАЭ, тАЮМакСЦвницСЦ", тАЮЛастСЦвка", тАЮА ми просо сСЦяли", тАЮМактАЭ (див. додаток Е). РЗх ми використали пСЦд час проведення уроку на тему тАЮЗустрСЦчаСФмо весну! тАЭ.

ПСЦд час проведення уроку на тему тАЮЧому люди хворСЦють. Твоя аптечка" ми органСЦзували СЦгри, в яких учнСЦ випробовували себе у ролСЦ народних лСЦкарСЦв, визначали за зовнСЦшнСЦм виглядом СЦ запахом рослини у вузликах. Це СЦсторСЦя, мудрСЦсть народна. РЗСЧ поради вчать вСЦдчувати серцем наш земельний дивосвСЦт, вСЦдповСЦдати за майбутнСФ УкраСЧни.

Неабиякого значення у процесСЦ навчання ми надавали загадкам, якСЦ привертають увагу молодших школярСЦв цСЦкавим змСЦстом. Адже за допомогою них можна закрСЦплювати й розширювати знання учнСЦв про ознаки та "астивостСЦ рослин СЦ тварин, розвивати кмСЦтливСЦсть, швидкСЦсть реакцСЦСЧ. ВСЦдгадуючи загадки, дитина пСЦзнаСФ навколишнСФ, порСЦвнюСФ рСЦзнСЦ явища, обтАЩСФкти, видСЦляСФ з-серед численних особливостей СЦстотнСЦ, вчиться встановлювати причинно-наслСЦдковСЦ звтАЩязки, робити певнСЦ висновки. РЗх бажано згадувати пСЦд час фронтальноСЧ роботи з класом. Загадки ми пСЦдбирали так, щоб вони розкривали "астивостСЦ тварин СЦ рослин, явища природи (див. додаток Д). Для учнСЦв молодшого шкСЦльного вСЦку краще пСЦдбирати поетичнСЦ, римованСЦ загадки, якСЦ характеризуються конкретним викладом, виразнСЦстю та "учнСЦстю визначень. Також для учнСЦв 2 класу варто пСЦдСЦбрати для урокСЦв загадки типу тАЮПСЦдкажи словечко". Учитель читаСФ загадку у вСЦршах, а дСЦти хором пСЦдхоплюють вСЦдповСЦдь, наприклад:


Я падаю на вашСЦ хати.

Я бСЦлий-бСЦлий, волохатий.

Я припадаю вам до нСЦг,

СЦ називаюсь простотАж (снСЦг).


ПСЦсля вСЦдгадування учитель СЦлюстрував загадку, доповнював вСЦдомостями про тварину, рослину, тСЦла неживоСЧ природи чи явища природи.

У вСЦдгадуваннСЦ загадок важливий не лише результат, а й його обТСрунтування, доведення правильностСЦ вСЦдповСЦдСЦ. Для цього ми постСЦйно запитували в учнСЦв: тАЮЯк здогадатись? Чому так вирСЦшили? ПояснСЦть, як мСЦркували".

НайчастСЦше ми використовували загадки на етапСЦ актуалСЦзацСЦСЧ знань учнСЦв та повСЦдомленнСЦ теми уроку, а також пСЦд час закрСЦплення засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок учнСЦв. Зокрема, на уроцСЦ на тему тАЮПрирода навколо нас. Жива СЦ нежива природа" на етапСЦ закрСЦплення знань учнСЦв ми запропонували СЧм завдання такого типу:

ВСЦдгадайте загадки:

МСЦж берегСЦв текла, текла, мороз змСЦцнСЦв - пСЦд скло лягла. (РСЦчка)

3 рогами, а не бик, доять, а не корова. (Коза)

В теплий дощик народився, парасолькою накрився. (Гриб)

Не бджола, а гуде; не птах, а летить. (ЛСЦтак)

Впала стрСЦчка через рСЦчку, поСФднала береги. (МСЦст)

Вона мовчить, але чогось навчить. (Книжка)

Хто на зиму роздягаСФться, а на лСЦто одягаСФться? (Дерево)

ЛетСЦла орлиця по синьому небСЦ, крила розкрила, Сонце закрила. (Хмара)

Всю нСЦч бродить навмання, прокладаСФ шлях до дня. (МСЦсяць)

РозподСЦлСЦть вСЦдгадки на три групи та запишСЦть СЧх у таблицю.


Нежива природа

Жива природа

РечСЦ, виготовленСЦ людиною





Використання загадки на етапСЦ актуалСЦзацСЦСЧ знань учнСЦв та повСЦдомлення теми уроку покажемо на прикладСЦ уроку на тему тАЮСонцетАЭ:


Що таке природа?

Якою буваСФ природа?

НаведСЦть приклади тСЦл неживоСЧ природи.

Сонце, повСЦтря, вода, гСЦрськСЦ породи, ТСрунт - це тСЦла неживоСЧ природи. А якому тСЦлу неживоСЧ природи буде присвячений наш сьогоднСЦшнСЦй урок, ви дСЦзнаСФтесь, коли вСЦдгадаСФте загадку:


РЖ свСЦтить нам, СЦ грСЦСФ, РЖ всяк йому радСЦСФ.

РадСЦють поле, луки, гай.

Земля радСЦСФ з краю в край.

А що за диво, вСЦдгадай! (Сонце)


СьогоднСЦ на уроцСЦ ви дСЦзнаСФтеся, як рухаються сонячнСЦ променСЦ й чому виникаСФ тСЦнь, зрозумСЦСФте, чому взимку холодно, а "СЦтку тепло, чому найтеплСЦша пора доби - полудень.

Розглянемо, як народознавчий матерСЦал рСЦзного виду ми реалСЦзовували в комплексСЦ на прикладСЦ конспекту уроку.

Тема уроку. ВеснянСЦ свята. Великдень

Мета: ознайомити дСЦтей СЦз найдавнСЦшим найурочистСЦшим народним святом, традицСЦями нашого народу щодо святкування Великодня, навчати малювати орнаменти на писанках, ознайомити СЦз символСЦкою знакСЦв на писанках; розвивати фантазСЦю, памтАЩять, мислення; виховувати любов СЦ шану до народних традицСЦй, до минулого СЦ сучасного украСЧнського народу.

Обладнання: писанки, зразки орнаментСЦв, позначки.

ХСЦд уроку

РЖ. ОрганСЦзацСЦя класу до уроку.

ДевСЦз уроку: тАЮВесна прийшла, свята принесла".

РЖРЖ. АктуалСЦзацСЦя знань учнСЦв. ПовСЦдомлення теми уроку.

ЯкСЦ веснянСЦ свята вже вСЦдзначили у березнСЦ мСЦсяцСЦ?

А якСЦ будемо вСЦдзначати у квСЦтнСЦ?

Послухайте вСЦрш Т. КоломСЦСФць СЦ скажСЦть, якСЦ свята святкують у квСЦтнСЦ.

КВРЖТЕНЬ

КвСЦтень - славний квСЦтникар.

Сонечко рясно

УквСЦтчаСФ нам календар

Першим цвСЦтом-рястом.

Космонавтам склав букет

В СЧхнСЦй день на славу.

В кошик на Великдень

Писанки поставив.


СьогоднСЦ на уроцСЦ ми познайомимося СЦз традицСЦями украСЧнського народу у святкуваннСЦ одного СЦз найвеличнСЦших свят. А якого саме дСЦзнаСФтеся, послухавши вСЦрш.


ВЕЛИКДЕНЬ

Христос Воскрес! Усе радСЦСФ.

СмСЦСФться сонечко з небес,

Прозора рСЦчечка лелСЦСФ -

Христос Воскрес! Христос Воскрес!

В травСЦ фСЦалочки зСЦтхають,

РЖ пролСЦсок тремтить увесь,

РозквСЦтла яблунька аж сяСФ -

Христос Воскрес! Христос Воскрес!


РЖРЖРЖ. Вивчення нового матерСЦалу.

1. РозповСЦдь учителя про Великдень.

НемаСФ бСЦльшою свята, бСЦльшоСЧ радостСЦ, як воскресСЦння Христове. В ньому святкують знищення смертСЦ, зруйнування пекла, початок нового вСЦчного життя.

ЗавершуСФться Великий пСЦст у скорботСЦ за розптАЩятим Христом. А свСЦтлого недСЦльного ранку настане той великий день, який зветься Великоднем, свято радостСЦ й добра, прощення ближнього.

ПСЦсля ВоскресноСЧ утренСЦ й освячення паски приходять дружно додому, обходять СЦз свяченим хату, щоб усе стало повне благодатСЦ ВоскресСЦння, входять до хати СЦз свяченим у руках СЦ бажають всього доброго своСЧй родинСЦ, бо це Великий день, день воскресноСЧ радостСЦ, по-великодньому цСЦлуються.

Христос Воскрес!

В цей день прощають всСЦм своСЧм ворогам, недругам.

2. Опрацювання казки про писанку (автор А. МтАЩясткСЦвський)


Залишивши гнСЦздечко, покотилося яСФчко...

Та покотилось воно недалечко.

Квочка з курчатами на подвСЦртАЩСЧ гуляла,

ДСЦток своСЧх забавляла...


Мамо, он яСФчко по стежинцСЦ котиться, - сказало найменше курчатко. - Ану ж, яке воно на колСЦр?

БСЦле, як снСЦг, - сказала Квочка.

А який снСЦг? - спитав пСЦвник, бо курчаток взимку ще не було, СЦ снСЦгу вони не бачили.

Такий бСЦлий, як оте яСФчко, що котиться, - вСЦдповСЦла квочка. - Однак скоро Великдень. То давайте пофарбуСФмо яСФчко, щоб воно було барвисте, як весна.

Закотили курчатка яСФчко до своСФСЧ хатки й ну його фарбувати.

Припустив теплий дощик, потСЦм стала веселочка в небСЦ. Курчатка у веселочки фарб позичили, на бСЦлому яСФчку весну малювали.

Малювали лапками та писали пСЦртАЩячком - СЦ покотилася писанка зеленим подвСЦртАЩячком. Курчата СЧСЧ доганяли, на крилечках пСЦднСЦмали й дСЦвчинцСЦ НаталочцСЦ, яка СЧх зеренцями годувала, водицею напувала, на свято Великдень подарували. РЖ зацвСЦли вишнСЦ, черешнСЦ. Став гарний, як писанка, садочок увесь. РЖ проказала Наталочка:

Христос Воскрес!

3. РозповСЦдь учителя про писанку.

Без писанки не обходиться жоден Великдень, СЧСЧ освячують у церквСЦ разом з паскою, ставлять на святковому столСЦ, дарують на щастя рСЦдним та друзям. Так наша писанка стала вСЦдома в усьому свСЦтСЦ, а в КанадСЦ СЧй СФ великий памтАЩятник.

Прикотилася до нас писанка СЦз давнини. Для наших пращурСЦв писанка була символом зародження життя, символом сонця, тепла СЦ вСЦчностСЦ. Дотепер вважають, що писанка приносить щастя. Тому СЧСЧ першою СЧли, коли поверталися з церкви. Крашанками та писанками обмСЦнювалися, давали СЧх рСЦдним та близьким.

РЖснують такСЦ повСЦртАЩя: дСЦвчата, щоб бути гарними, умивалися водою, в яку опускали крашанку чи писанку СЦ грошСЦ. Освячену писанку з давнСЦх-давен клали до першоСЧ купелСЦ немовлятСЦ, щоб зростало сильним СЦ смСЦливим. Писанку приорювали в полСЦ, щоб краще родило жито-пшениця СЦ всяка пашниця.

4. Опрацювання легенди.

ЛЕГЕНДА.

Десь глибоко пСЦд землею сидить злий змСЦй. Щороку напередоднСЦ Великодня посилаСФ вСЦн своСЧх гСЦнцСЦв на землю - чи малюють дСЦти писанки. Якщо писанок багато - змСЦй чахне, СЦ залСЦзнСЦ ланцюги надСЦйно утримують його. Лютий змСЦй чекаСФ, коли-то вже не буде писанок, щоб вирватися на волю СЦ принести на землю зло, та й не дочекаСФться. Бо то дуже давня традицСЦя нашого народу - малювати писанки. Цю традицСЦю ми продовжимо зараз на уроцСЦ.

5. БесСЦда з елементами розповСЦдСЦ.

Що означаСФ слово тАЮписанка"? ВСЦд якого слова походить? (ВСЦд слова тАЮписатитАЭ).

Писанка маСФ багато кольорСЦв СЦ малюСФться воском. КрСЦм того, розрСЦзняють ще: крашанки, дряпанки, крапанки, мальованки.

Крашанка - яйця одного кольору, якСЦ постСЦйно виготовляють вашСЦ мами та бабусСЦ.

Дряпанка - яйця фарбують в один колСЦр, а потСЦм голкою чи шилом вишкрябують орнамент. Дряпанки частСЦше називають шкрябанками.

Крапанки - спочатку воском накрапають вСЦзерунок, а потСЦм фарбують, тобто опускають у барвник.

Мальованки - малюються пензликом, фломастером, олСЦвцем. Що ми сьогоднСЦ з вами СЦ зробимо.

Але ми не сказали, якСЦ бувають орнаменти. (Рослинний, тваринний, геометричний, побутовий).

А ще що ми повиннСЦ памтАЩятати? (Кожен значок, кожна риска на писанках мають свою життСФдайну силу).

Сонце - це носСЦй свСЦтла СЦ життя.

Хрест - це символ ВсесвСЦту, СФ знаком чотирьох сторСЦн свСЦту, чотирьох вСЦтрСЦв, чотирьох пСЦр року, чотирьох темпераментСЦв.

Трикутник - СФ символом вогню, безсмертностСЦ РЖ а чоловСЦчоСЧ та материнськоСЧ сили.

ТрирСЦг - СФ знак святого числа 3 СЦ три божества. Число 3 СФ символом симпатСЦСЧ СЦ порядку.

Зоря - знак неба.

Свастика - це знак святого вогню СЦ сонця.

Колосся СЦ зерно - СФ уособлення предкСЦв, святою СЧжею.

ГраблСЦ - це символ дощу.

ГСЦлка - як частинка, представляСФ цСЦлСЦснСЦсть дерева, символ безконечного життя.

Кольори, в якСЦ фарбували яйця, мали свою мову. Як ви думаСФте, що символСЦзують кольори?

Червоний - радСЦсть життя;

жовтий - мСЦсяць, зорСЦ, врожай;

блакитний - здоровтАЩя;

зелений - воскресСЦння природи;

чорний з бСЦлим - пошана духСЦв;

червоний з бСЦлим - родинне свято, мир, щастя;

коричневий - матСЦр земля, СЧСЧ врожай, щедрСЦсть до людини.

РЖV. ЗакрСЦплення знань учнСЦв.

1. СамостСЦйна робота учнСЦв у зошитСЦ з друкованою основою [23, с.58].

А тепер, мабуть, вам уже хочеться швидше приступити до роботи. ВСЦдкрийте зошити на с.58. Розмалюйте писанки, намальованСЦ там, СЦ намалюйте свСЦй вСЦзерунок для писанки. Хай музика допоможе вам творити красу СЦ добро. (Звучить музика)



ПамтАЩятайте про кольорову гаму писанок та крашанок, коли будете вдома допомагати мамам у приготуваннСЦ до ВеликоднСЦх свят.

2. РЖгри та забави з крашанками на Великдень.

Колись на Великдень з крашанками грали в СЦгри. ЗСЦграСФмо у них СЦ ми.

Народна гра тАЮВ блудька". Один з гравцСЦв кладе крашанку на землю СЦ робить птАЩять крокСЦв. РЖншому гравцю завтАЩязували очСЦ, тричСЦ обертали навколо себе СЦ змушували зробити птАЩять крокСЦв. ПотСЦм розвтАЩязували очСЦ СЦ вСЦн намагався дотягнутися до крашанки рукою. Якщо дотягнувся, то забирав собСЦ.

Народна гра тАЮВ трапкатАЭ. Гравця вСЦдводили далеко вСЦд крашанки, СЦ вСЦн, закриваючи шапкою обличчя, намагався пСЦдСЦйти до неСЧ.

Народна гра тАЮБиткитАЭ. ГравцСЦ тАЮстукалисятАЭ крашанками. Чия розбивалася, той програвав.

Народна гра тАЮКотючки". Крашанки катали з горбСЦв. Часто при цьому використовували спецСЦальнСЦ жолоби, намагаючись розбити чуже яйце.

Народна гра тАЮВ кидка". ДвСЦ крашанки клали так, щоб мСЦж ними не могло прокотитися третСФ яйце. Гравець кидав мСЦж яйцями свою крашанку, намагаючись розбити вСЦдразу два яйця.

V. ПСЦдсумок уроку.

Тема уроку. У царствСЦ рослин

Мета: формувати уявлення про дерево, кущ, травтАЩянисту рослину, про рСЦзноманСЦтнСЦсть рослин у природСЦ та СЧх значення; формувати вмСЦння розпСЦзнавати, порСЦвнювати дерева, кущСЦ, травтАЩянистСЦ рослини; розвивати спостережливСЦсть, умСЦння аналСЦзувати, класифСЦкувати; виховувати бережливе ставлення до рослин.

Обладнання: малюнки СЦз зображенням рослин, гербарСЦСЧ рослин.

ХСЦд уроку

РЖ. ОрганСЦзацСЦя класу до уроку.

II. АктуалСЦзацСЦя знань учнСЦв. ПовСЦдомлення теми уроку.

На дошцСЦ схематичнСЦ малюнки дерева, куща, травтАЩянистоСЧ рослини.

Що зображено на малюнку? Як одним словом назвати те, що зображене на малюнках?

Тема нашого уроку тАЮУ царствСЦ рослин".

III. Вивчення нового матерСЦалу.

Розгляньте малюнки СЦз зображенням дерева СЦ куща. ПорСЦвняйте СЧх. Що у них спСЦльного СЦ чим вони вСЦдрСЦзняються?

Чи можна вСЦдрСЦзнити дерево вСЦд куща за стеблами? (У куща багато стебел, вони тонкСЦ, а в дерева одне стебло, воно товсте)

Отже, рослина, яка маСФ одне мСЦцне деревтАЩянисте стебло (стовбур), називаСФться деревом. Рослина, яка маСФ кСЦлька мСЦцних деревтАЩянистих стебел, називаСФться кущем.

Розгляньте гербарСЦСЧ травтАЩянистих рослин СЦ скажСЦть, яке стебло у них. (У травтАЩянистих рослин тонке мтАЩяке стебло)

Рослина, яка маСФ мтАЩяке соковите стебло, називаСФться травтАЩянистою рослиною.

ВСЦдгадайте загадки:


БСЦла кора, тоненькСЦ вСЦти.

Що то СФ? - Вгадайте, дСЦти.

(Береза)

РЖ лСЦтом, СЦ зимою одне вбрання у нас,

А можна нас побачить,

як рСЦк почавсь у вас. (Ялини)


Береза - це дерево чи кущ? ДоведСЦть свою думку.

Ялина - це дерево чи кущ? ДоведСЦть свою думку.

Розгляньте гСЦлки берези СЦ ялини. ПорСЦвняйте СЧх листки за розмСЦрами. (У берези листя широке, а у ялини - вузенькСЦ голки)

За зовнСЦшнСЦм виглядом та будовою листкСЦв дерева подСЦляються на листянСЦ СЦ хвойнСЦ. У листяних дерев листя широке, а у хвойних - вузеньке, схоже на голки СЦ називаСФться хвоСФю.

Чи опадають листки берези восени? А ялини? (Листя берези кожноСЧ осенСЦ опадаСФ, а хвоСЧнки тримаються на ялинСЦ по 2-3 роки СЦ опадають не одночасно, тому хвойнСЦ дерева цСЦлий рСЦк зеленСЦ. Лише у модрини опадаСФ восени вся хвоя)

НазвСЦть, якСЦ ви знаСФте дерева.

В УкраСЧнСЦ особливою шаною СЦ популярнСЦстю користувалися такСЦ дерева: дуб, береза, тополя, явСЦр, верба, липа, ялина. Дуб шанували за довголСЦття, мСЦцнСЦсть, вологостСЦйкСЦсть. Використовували дуб у будСЦвництвСЦ. Вважалося, що дуб маСФ велику силу. Тому, щоб хлопець був мСЦцним, як дуб, йому в першу купСЦль клали три листочки, але СЦз вершка дуба. Коли народжувався хлопець - коло хати садили дуб. СкСЦльки ж СЧх, могутнСЦх велетнСЦв, пережили вСЦки й лихолСЦття, постали перед нами свСЦдками подСЦй, припорошених пилом СЦсторСЦСЧ! Велична краса дуба викликаСФ захоплення у кожнСЦм селСЦ, СЦ мСЦстСЦ. У спеку його могутня крона даСФ жадану прохолоду СЦ затримуСФ пил, а в дощ служить надСЦйною парасолею.

Здавна любили украСЧнцСЦ СЦ березу, СЧСЧ деревина використовувалась як будСЦвельний матерСЦал. Березовий сСЦк, який збирали навеснСЦ, був одним СЦз найпопулярнСЦших напоСЧв. Береза милуСФ наш зСЦр у будь-яку днину. Та найпривабливСЦша вона ранньою весною, коли тСЦльки-но розвинуться нСЦжнСЦ, жовтаво-зеленСЦ, ще липкСЦ листочки, СЦ повСЦтря сповнять птАЩянкСЦ березовСЦ пахощСЦ.

ЦСЦнували украСЧнцСЦ й тополю. З неСЧ виготовляли човни. Листя тополСЦ здатне очищати повСЦтря вСЦд пилу. ЗовнСЦ воно вкрите тоненькою плСЦвкою клейкоСЧ речовини, до якоСЧ прилипаСФ пил, а потСЦм дощ його змиваСФ на землю.

Послухайте легенду про тополю.

У бога Сонця був син - Фаетон. ВСЦн випросив у свого батька дозволу проСЧхатися по небу у золотСЦй колСЦсницСЦ, яку тягнули четверо крилатих коней. ВСЦн не змСЦг впоратися з управлСЦнням крилатими кСЦньми СЦ загинув. Сестри Фаетона гСЦрко плакали за ним. Горе дСЦвчат було невтСЦшне СЦ боги перетворили СЧх у стрункСЦ тополСЦ.

Тополя в УкраСЧнСЦ - символ жСЦночоСЧ долСЦ.

Верба - нСЦжне дерево, миле й дороге серцю украСЧнця. НашСЦ пращури вСЦрили, що вона охороняСФ людей СЦ СЧх житло вСЦд злих духСЦв. Народ переконався, що без верби малСЦй, а отже СЦ великСЦй рСЦчцСЦ, вижити важко. Верба СФ запорукою чистоти СЦ повноводностСЦ рСЦчок. Недарма народнСЦ прислСЦвтАЩя кажуть: тАЮДе верба, там СЦ водатАЭ, тАЮВерба водою живе, верба воду береже".

На листянСЦ СЦ хвойнСЦ подСЦляють також СЦ кущСЦ. Розгляньте гСЦлочку бузку та ялСЦвцю. До якоСЧ групи рослин належить бузок? (До листяних)

ДоведСЦть, що ялСЦвець належить до хвойних рослин.

ДоведСЦть, що бузок СЦ ялСЦвець - кущСЦ.

НазвСЦть, якСЦ ви знаСФте кущСЦ.

Калина коло хати - здавна найперша й найзначнСЦша ознака оселСЦ украСЧнця, як символ надСЦйного життСФвого щастя, родинного благополуччя СЦ достатку. Про виникнення цСЦСФСЧ назви народ склав багато легенд. У народСЦ рубСЦновСЦ плоди калини стали символом мужностСЦ людей, якСЦ вСЦддали своСФ життя СЦ свою кров у боротьбСЦ з ворогами. До того ж, вийнята СЦз плоду сплющена насСЦнина калини за формою схожа на полумтАЩяне серце. РЖснують легенди про смСЦливих дСЦвчат, що заводили у непрохСЦднСЦ нетрСЦ, прирСЦкаючи на загибель татаро-монгольськСЦ загони. ЦСЦ, сповненСЦ смСЦливостСЦ СЦ патрСЦотизму, дСЦвчата не побоялися смертСЦ вСЦд шабель ворогСЦв заради благородноСЧ мети - врятування рСЦдних осель вСЦд ворожоСЧ навали. Легенди твердять, що саме з кровСЦ цих самовСЦдданих дочок народу зросли калиновСЦ кущСЦ. Калина використовуСФться людьми як лСЦки при кашлСЦ, серцевих захворюваннях. Наруга над калиною вкривала людину ганьбою. ДСЦтям, щоб вони не нСЦвечили цвСЦту, казали: не ламайте калину, бо накличете мороз.

Дерева СЦ кущСЦ - багаторСЦчнСЦ рослини, якСЦ живуть багато рокСЦв. А серед травтАЩянистих рослин СФ однорСЦчнСЦ, дворСЦчнСЦ СЦ багаторСЦчнСЦ рослини. ОднорСЦчнСЦ рослини живуть протягом одного року: навеснСЦ проростають з насСЦння, "СЦтку та восени квСЦтують, дають плоди з насСЦнням СЦ вСЦдмирають.

Щоб дСЦзнатися, якСЦ рослини СФ однорСЦчними, вСЦдгадайте загадки:


Без рук, без нСЦг, а по тичинСЦ втАЩСФться.

(Горох).

Повернулося до Сонця золоте денце.

(Соняшник).

Довгий, зелений, добрий, солоний. Добрий СЦ сирий. Хто вСЦн такий.

(ОгСЦрок).


ДворСЦчнСЦ травтАЩянистСЦ рослини - це тСЦ, що першого року життя проростають СЦз насСЦнини, але не квСЦтують. КвСЦтки СЦ плоди з насСЦнням зтАЩявляються у них на другий рСЦк. Давши насСЦння, дворСЦчнСЦ рослини вСЦдмирають.

ВСЦдгадайте загадки СЦ ви дСЦзнаСФтесь, якСЦ рослини СФ дворСЦчними:


Сидить дСЦвчина в коморСЦ,

а коса СЧСЧ надворСЦ. (Морква).

Сидить вона на городСЦ, вся в латках.

(Капуста).


БагаторСЦчнСЦ травтАЩянистСЦ рослини - живуть багато рокСЦв. Мають довговСЦчнСЦ пСЦдземнСЦ стебла - цибулини, бульби, кореневища. У них накопичуються пСЦдземнСЦ речовини. На цибулинах, бульбах, кореневищах СФ бруньки. Щороку з бруньок виростають надземнСЦ стебла, якСЦ квСЦтують, дають плоди з насСЦнням СЦ вСЦдмирають. А цибулини, бульби, кореневища перезимовують у ТСрунтСЦ.

ВСЦдгадайте загадки про багаторСЦчнСЦ рослини:


ШкСЦр маСФ сСЦм, сльози випускаСФ всСЦм.

(Цибуля).

ПСЦд землею птиця кубло звила СЦ яСФць нанесла.

(Картопля).

Що то за голова,

Що лиш зуби СЦ борода.

(Часник).

СтоСЧть при дорозСЦ на однСЦй нозСЦ

Хто СЧСЧ зрушить - плакати мусить.

(Кропива).

БСЦлСЦ кульки на стеблах красуються в полСЦ,

ПовСЦСФ легенький вСЦтерець - стебла стають голСЦ.

(Кульбаба).


IV. ЗакрСЦплення вивченого матерСЦалу.

ЯкСЦ рослини називають деревами? НаведСЦть приклади дерев.

ЯкСЦ рослини називають кущами? НаведСЦть приклади кущСЦв.

ЯкСЦ рослини називають травтАЩянистими? НаведСЦть приклади травтАЩянистих рослин.

ЯкСЦ рослини називають листяними, а якСЦ хвойними?

НаведСЦть приклади хвойних СЦ листяних рослин.


2.3 АналСЦз результатСЦв експериментального дослСЦдження


Одним СЦз завдань нашого дослСЦдження було експериментально перевСЦрити вплив систематичного використання народознавчого матерСЦалу на рСЦвень навчальних досягнень учнСЦв СЦз курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ.

Ми ставили за мету порСЦвняти результати роботи в експериментальному СЦ контрольному класах, якСЦ мали вСЦдмСЦнностСЦ в органСЦзацСЦСЧ та змСЦстСЦ навчального процесу за рахунок впровадження запропонованоСЧ нами методики. Для цього впродовж експериментального дослСЦдження ми проводили спостереження за активнСЦстю учнСЦв на уроках, СЦндивСЦдуальнСЦ опитування учнСЦв на уроках, а також контрольний зрСЦз знань у формСЦ письмового опитування наприкСЦнцСЦ навчального року.

Для письмового опитування ми запропонували учням 2 класу такСЦ завдання:

1. Основа обрядовостСЦ свята "ТрСЦйцСЦ":

а) культ рослин СЦ тварин; б) культ рослин; в) культ тварин.

2. Рослини-символи, що притаманнСЦ украСЧнському народу - це:

а) береза, явСЦр, ялина, липа;

б) верба, тополя, калина, чорнобривцСЦ;

в) клен, тополя, ромашка, каштан.

3. Свято, на яке весна зиму перемагаСФ:

а) Пасха; б) БлаговСЦщення; в) СтрСЦтення.

4. Заповни за зразком таблицю тАЮСимволи УкраСЧнитАЭ.


ГеографСЦчнСЦ

обтАЩСФкти

Рослини

Тварини

СлаветнСЦ украСЧнцСЦ

Народне мистецтво

ЛСЦтературнСЦ

героСЧ

Споруди

Говерла

калина

лелека

Т. Шевченко

вишиванка

Котигорошко

ЗолотСЦ ворота









5. Запиши вСЦд чого походять назви весняних мСЦсяцСЦв.

Березень ______________________

КвСЦтень _______________________

Травень _______________________

6. ЗтАЩСФднай стрСЦлками.



тЧП

Великий Спас

Зима

тЧП тЧП

Водохреща


тЧП

ТрСЦйця (ЗеленСЦ свята)

Весна

тЧП тЧП

РЖвана Купала


тЧП

Великдень

ЛСЦто

тЧП тЧП

РСЦздво Христове


тЧП

Святого Миколая

ОсСЦнь

тЧП тЧП

Вербна недСЦля


тЧП

Покрова


7. Запиши народнСЦ прикмети, за якими можна передбачити погоду у якусь пору року.

8. Запиши назви украСЧнських народних казок, у яких героями СФ тварини.

9. Запиши, в якСЦ СЦгри гралися украСЧнськСЦ дСЦти в давнину.

10. Прочитай СЦ запиши вислСЦв, починаючи з видСЦленого кружечка. Поясни, як ти його розумСЦСФш.



КритерСЦСФм оцСЦнювання результатСЦв письмового опитування була якСЦсть виконання учнями завдань, тобто правильнСЦсть та повнота вСЦдповСЦдСЦ. За кожне правильно виконане завдання №№ 1-9 учень отримував 1 бал, за правильно виконане завдання № 10 учень отримував 3 бали.

Результати виконання учнями завдань подано у виглядСЦ таблицСЦ 4.


Таблиця 4. Результати виконання завдань

Клас

КСЦлькСЦсть учнСЦв, що отримали бали

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

ЕК

0

0

0

0

2

3

3

3

7

2

3

2

КК

0

0

1

3

2

5

2

4

4

2

1

0

На основСЦ даних таблицСЦ ми визначили рСЦвнСЦ сформованостСЦ знань учнСЦв (див. рис.1)


Рис.1. СпСЦввСЦдношення рСЦвнСЦв навчальних досягнень учнСЦв експериментального СЦ контрольного класСЦв


РЖз дСЦаграми видно, що рСЦвень навчальних досягнень учнСЦв експериментального класу вищий, нСЦж учнСЦв контрольного класу. Високого рСЦвня навчальних досягнень в експериментальному класСЦ досягли 28% учнСЦв, а в контрольному - 12%; достатнього рСЦвня в експериментальному класСЦ досягли 52% учнСЦв, а в контрольному класСЦ - 42%; середнього рСЦвня в експериментальному класСЦ досягли 20% учнСЦв, а в контрольному - 42%; низький рСЦвень знань в експериментальному класСЦ не виявив жоден учень, а в контрольному класСЦ цей показник становив 4%.

НаведенСЦ результати експериментального дослСЦдження свСЦдчать про те, що результативнСЦсть засвоСФння учнями природничих СЦ суспСЦльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ систематично, цСЦлеспрямовано й послСЦдовно використовувати народознавчий матерСЦал.

Висновки


Використання елементСЦв народознавства в окремих видах роботи дуже важливе на сучасному етапСЦ. ДСЦтей треба навчити не просто спостерСЦгати, а й бачити, чути цей бентежний свСЦт, щоб вони вСЦдчули потребу пильно придивлятися до навколишнього, помСЦчати поруч дивне й загадкове, приховане вСЦд лСЦнивого ока, використовуючи при цьому народний календар. РЖ всього цього можна досягти, використовуючи елементи народознавства. Кожен народ, нацСЦя протягом багатьох вСЦкСЦв виробили "асну духовнСЦсть, якою маСФ оволодСЦти дитина в сСЦмтАЩСЧ, дитсадку, школСЦ й далСЦ - у вузСЦ. Народною духовнСЦстю повиннСЦ бути пройнятСЦ всСЦ навчальнСЦ предмети СЦ навчальнСЦ заходи. Лише за таких умов пСЦдростаюче поколСЦння стаСФ народом своСФСЧ краСЧни, нацСЦСФю.

НинСЦ дСЦти опановують зразки нацСЦональноСЧ культури. Використовуючи народознавчий матерСЦал на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧнатАЭ, можна цСЦкаво збагатити, урСЦзноманСЦтнити програмовий матерСЦал.

Народознавчий пСЦдхСЦд у навчально-виховному процесСЦ сприяСФ формуванню загальнолюдськоСЧ моралСЦ, готовностСЦ виконувати заповСЦти батькСЦв. Використання досвСЦду, накопиченого попереднСЦми поколСЦннями, допомагаСФ впроваджувати в навчально-виховний процес все цСЦнне з народноСЧ мудростСЦ, активно залучати школярСЦв до засвоСФння спадщини свого народу, адже дитина, позбавлена можливостСЦ спиратися на досвСЦд людства, не може розвиватись повноцСЦнно.

Особливого значення ця проблема набуваСФ в початковСЦй школСЦ. Адже добре вСЦдомо, що дСЦти цього вСЦку вСЦдрСЦзняються пСЦдвищеною емоцСЦйнСЦстю, яскравим сприйманням навколишнього, що створюСФ сприятливСЦ умови для залучення СЧх до вивчення СЦсторСЦСЧ народу.

Розбудовуючи нацСЦональну школу, необхСЦдно враховувати надбання освСЦти СЦнших краСЧн, СЦ насамперед, наш нацСЦональний скарб - етнопедагогСЦку, педагогСЦчну спадщину Г. Сковороди, Т. Шевченка, М. Грушевського, РЖ. ОгСЦСФнка, Г. Ващенка, С. РДфремова та СЦнших, пошуки вчителСЦв, учених.

Наукою СЦ багатовСЦковою практикою переконливо доведено, що украСЧнська школа справдСЦ нацСЦональна тодСЦ, коли ТСрунтуСФться на украСЧнськСЦй етнопедагогСЦцСЦ, украСЧнськСЦй нацСЦональнСЦй системСЦ впливу на формування особистостСЦ й за орСЦСФнтацСЦнний еталон маСФ народнСЦ чесноти, норми християнськоСЧ моралСЦ, гармонСЦю родинно-громадсько-шкСЦльного виховання. Життя молодших школярСЦв повинно будуватися з урахуванням народних традицСЦй трудового, родинно-сСЦмейного, морально-естетичного та духовного виховання. ТакоСЧ точки зору дотримувались провСЦднСЦ украСЧнськСЦ педагоги, зокрема К. Ушинський, О. Духнович, РЖ. ОгСЦСФнко, Ю. Дзерович, П. Холодний, РЖ. Бажанський, С. Русова, А. Волошин, Г. Ващенко, В. Сухомлинський.

Використання елементСЦв народознавства на уроках та в позакласнСЦй роботСЦ забезпечуСФ всебСЦчне СЦ глибоке засвоСФння учнями всього культурно-СЦсторичного шляху розвитку рСЦдного народу. Розкриття навчального матерСЦалу всСЦх основ наук, змСЦсту освСЦти в народознавчому аспектСЦ створюСФ сприятливСЦ умови для виховання високоморальноСЧ особистостСЦ, повноправного господаря краСЧни, палкого патрСЦота й СЦнтернацСЦоналСЦста. дСЦяльностСЦ вСЦдСЦграСФ важливу роль у формуваннСЦ нацСЦональноСЧ украСЧнськоСЧ культури.

Опрацювавши науково-методичну лСЦтературу з даноСЧ проблеми, ми дСЦйшли висновку, що використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" даСФ змогу вчителевСЦ формувати у молодших школярСЦв СЦнтерес до природи, СЦсторСЦСЧ, культури СЦ традицСЦй рСЦдного краю, розвивати морально-естетичнСЦ почуття, привчати учнСЦв шанобливо ставитись до природи, людей, СЦсторичних памтАЩяток. У численних прислСЦвтАЩях, приказках, обрядах вСЦдображено досвСЦд поколСЦнь, норми СЦ правила поведСЦнки. ПСЦснСЦ, легенди, прикмети, повСЦртАЩя засвСЦдчують поетичне сприймання навколишнього свСЦту, що СФ досить характерним для украСЧнського народу.

ПроаналСЦзувавши чиннСЦ навчальнСЦ програми та пСЦдручники СЦз навчального курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна", ми зтАЩясували, що в курсСЦ народнСЦ знання СЦнтегрованСЦ з природничими та суспСЦльними, проте включенСЦ вони в змСЦст курсу фрагментарно, без певноСЧ системи.

На основСЦ вивчення педагогСЦчноСЧ та методичноСЧ лСЦтератури ми визначили сукупнСЦсть взаСФмоповтАЩязаних педагогСЦчних умов, дотримання яких буде сприяти ефективностСЦ використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ. До таких умов належать:

у процесСЦ добору народознавчого матерСЦалу необхСЦдно дотримуватись критерСЦСЧв доступностСЦ, багатофункцСЦональностСЦ, емоцСЦйноСЧ насиченостСЦ та особистСЦсноСЧ значущостСЦ його для учнСЦв;

використання народознавчого матерСЦалу в навчальному процесСЦ маСФ здСЦйснюватися систематично та цСЦлеспрямовано;

пСЦд час розробки методики використання народознавчого матерСЦалу необхСЦдно враховувати вСЦковСЦ особливостСЦ молодших школярСЦв, специфСЦку навчального предмету тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СЦ спиратися на пСЦзнавальну активнСЦсть учнСЦв.

На основСЦ аналСЦзу навчальноСЧ програми курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧнатАЭ, ми здСЦйснили вСЦдбСЦр народознавчого матерСЦалу до урокСЦв в 2 класСЦ. ПСЦд час вСЦдбору матерСЦалу ми враховували, що пСЦдготовка СЦ проведення урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" СЦз використанням народознавчого матерСЦалу повиннСЦ включати такСЦ етапи:

Ретельний аналСЦз змСЦсту теми, що вивчаСФться, з точки зору можливостей використання народознавчого матерСЦалу.

ДобСЦр до теми необхСЦдного народознавчого матерСЦалу.

Визначення, з якою метою буде застосовуватися народознавчий матерСЦал.

Визначення етапу уроку, на якому доцСЦльно використати народознавчий матерСЦал (актуалСЦзацСЦя знань учнСЦв, перевСЦрка засвоСФних знань, умСЦнь СЦ навичок, вивчення нового матерСЦалу, закрСЦплення вивченого матерСЦалу).

Для перевСЦрки гСЦпотези, що результативнСЦсть засвоСФння учнями природничих СЦ суспСЦльствознавчих знань значно покращиться, якщо на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в початковСЦй школСЦ систематично, цСЦлеспрямовано й послСЦдовно використовувати народознавчий матерСЦал, ми провели експериментальне дослСЦдження впродовж 2007-2008 навчального року на базСЦ загальноосвСЦтньоСЧ школи № 15 м. Тернополя.

У контрольному класСЦ навчальний процес здСЦйснювався за традицСЦйною методикою, а для проведення урокСЦв тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в експериментальному класСЦ нами було пСЦдСЦбрано народознавчий матерСЦал до тем, що вивчалися. За допомогою рСЦзноманСЦтних жанрСЦв фольклору (загадки, легенди, народнСЦ СЦгри, казки, скоромовки, прислСЦвтАЩя та приказки) ми намагались ознайомити учнСЦв з СЦсторСЦСФю, культурою, традицСЦями СЦ звичаями украСЧнського народу, поведСЦнкою, способом життя тварин, показати, яку користь приносять рослини, тварини людям, узагальнити знання учнСЦв про взаСФмозвтАЩязки в природСЦ, розвивати у дСЦтей мислення, увагу, спостережливСЦсть, любов до природи тощо.

ОтриманСЦ результати експериментального навчання дали змогу обТСрунтувати його ефективнСЦсть. Загалом пСЦд час аналСЦзу результатСЦв формувального експерименту виявилося, що наприкСЦнцСЦ вивчення курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ рСЦвень навчальних досягнень учнСЦв експериментального класу вищий, нСЦж учнСЦв контрольного класу. Зокрема, високого рСЦвня навчальних досягнень в експериментальному класСЦ досягли 28% учнСЦв, а в контрольному - 12%. КрСЦм того, низький рСЦвень знань в експериментальному класСЦ не виявив жоден учень, а в контрольному класСЦ цей показник становив 4%.

Таким чином, систематичне, послСЦдовне СЦ цСЦлеспрямоване використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧнатАЭ, в позакласнСЦй роботСЦ сприяСФ удосконаленню вСЦдповСЦдних знань, умСЦнь СЦ навичок молодших школярСЦв, зацСЦкавлюСФ учнСЦв СЦ формуСФ позитивну навчальну мотивацСЦю, допомагаСФ учням зосередити увагу на фактах, подСЦях СЦ явищах оточуючоСЧ дСЦйсностСЦ, сприяючи тим самим формуванню правильних уявлень СЦ понять, з яких складаються усвСЦдомленСЦ й мСЦцнСЦ знання про навколишнСЦй свСЦт. У невимушенСЦй обстановцСЦ дСЦти набувають знань, якСЦ нагромадив наш народ протягом усього свого розвитку. Разом з тим, встановлено, що систематичне використання народознавчого матерСЦалу на уроках тАЮЯ СЦ УкраСЧна" сприяСФ позитивному ставленню учнСЦв до цього навчального предмету та пСЦдвищенню СЦнтересу школярСЦв до вивчення СЦсторСЦСЧ, культури, природи СЦ традицСЦй рСЦдного краю.

Список використаних джерел


  1. Байбара Т.М. Методика навчання природознавства початкових класСЦв: Навчальний посСЦбник. - К.: Веселка, 1998. - 334 с.
  2. Байбара Т.М., БСЦбСЦк Н.М. Я СЦ УкраСЧна: ПСЦдручник для 3 класу. - К.: Форум, 2002. - 176 с.
  3. Байбара Т.М., БСЦбСЦк Н.М. Я СЦ УкраСЧна: ПСЦдручник для 4 класу. - К.: Форум, 2003. - 176 с.
  4. Барвистий свСЦт навколо нас. Методичний посСЦбник з питань екологСЦчного виховання. - ТернопСЦль: Мальва - ОСО, 2007.
  5. БСЦбСЦк Н.М. До вСЦдродження традицСЦй - через СЦнтерес дитини // Початкова школа. - 1995. - № 3. - С.16-18.
  6. БСЦбСЦк Н.М., Коваль Н.С. ОсобливостСЦ змСЦсту й методики СЦнтегрованого курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" // Навчання СЦ виховання учнСЦв 2 класу. - К.: Початкова школа, 2003. - С.384-411.
  7. БСЦбСЦк Н.М., Коваль Н.С. Я СЦ УкраСЧна. ВСЦконечко: ПСЦдручник для 1 класу. - К.: Генеза, 2007. - 112 с.
  8. БСЦбСЦк Н.М., Коваль Н.С. Я СЦ УкраСЧна: ПСЦдручник для 2 класу. - К.: Форум, 2002. - 144 с.
  9. БСЦда О.А. Природознавство СЦ сСЦльськогосподарська праця: Методика викладання. - КиСЧв; РЖрпСЦнь: ВТФ "Перун", 2000. - С.321-333.
  10. Вакалюк П.Г. ОповСЦдСЦ про дерева. - К.: Урожай, 1991. - 108 с.
  11. Волкова Н.П. ПедагогСЦка: ПосСЦбник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв. - К.: Видавничий центр тАЮАкадемСЦя", 2001. - 576 с.
  12. Волкова С.В. УкраСЧнський фольклор у контекстСЦ формування морально-цСЦннСЦсних орСЦСФнтацСЦй особистостСЦ // ПедагогСЦчнСЦ науки. ЗбСЦрник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.132-136.
  13. Воспитание и развитие детей в процессе обучения природоведению: Из опыта работы / Сост. Л.Ф. Мельчаков. - М.: Просвещение, 1981. - 158 с.
  14. ВострСЦкова Л.Д. Роль фольклору в процесСЦ нацСЦонального виховання особистостСЦ // ПедагогСЦчнСЦ науки. ЗбСЦрник наукових праць. - Вип.34. - Херсон: Вид-во ХДУ, 2003. - С.136-141.
  15. Горленко В.Ф., Раулко В.РЖ. НароднСЦ знання СЦ свСЦтогляднСЦ уявлення украСЧнцСЦв // Радянська школа. - 1991. - № 1. - С.29-38.
  16. Горощенко В.П., Степанов И.А. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1978. - 224 с.
  17. ГагарСЦн М. КритерСЦСЧ добору украСЧнськоСЧ народноСЧ казки для виховання морально-естетичних почуттСЦв // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.55-58.
  18. Грущинська РЖ. РеалСЦзацСЦя украСЧнознавчого принципу у процесСЦ навчання // Початкова школа. - 2004. - № 1. - С.28-31.
  19. ДемтАЩянюк Т.Д. ЗмСЦст та методика народознавчоСЧ роботи в сучаснСЦй школСЦ. - К., 1996. - 106 с.
  20. Довженок Г.В. УкраСЧнський дитячий фольклор. - К.: Наукова думка, 1984. - 470 с.
  21. ЕкологСЦчне виховання учнСЦв молодших класСЦв на украСЧнських народних традицСЦях: МетодичнСЦ рекомендацСЦСЧ для вчителСЦв початковоСЧ школи / Укл. Л.М. РСЦзник. - К.: РЖСДО, 1994. - 64 с.
  22. РДмець А., Шапка О. УкраСЧнськСЦ лСЦтературнСЦ загадки в початковСЦй школСЦ // Початкова школа. - 2006. - № 5. - С.42-46.
  23. Жаркова РЖ.РЖ., Мечник Л.А. Я СЦ УкраСЧна. Зошит для 2 класу. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 2007. - 48 с.
  24. З перлин народноСЧ мудростСЦ / Упоряд. В.А. Юрович, М.Ф. Бриняк, З.М. Кочмар. - ЖидачСЦв, 1997. - С.5-52.
  25. Загрева В.Я. Народознавство в навчально-виховному процесСЦ // Початкова школа. - 1995. - № 5-6. - С.13-19.
  26. Запереченко Н. ЦСЦкавСЦ завдання з природознавства // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.28-30.
  27. Запорожан З. РД. ЕкологСЦя в початковСЦй школСЦ. - КамтАЩянець-ПодСЦльський: КамтАЩянець-ПодСЦльський державний унСЦверситет, 2005. - 252 с.
  28. РЖваницька А.РЖ. УкраСЧнська музична фольклористика (методологСЦя СЦ методика). - К.: ЗаповСЦт, 1997. - 391 с.
  29. Клепач Н. Використання народознавчого матерСЦалу на уроках навчання грамоти // Початкова школа. - 2004. - № 11. - С.6-8.
  30. Коровин А.И., Коровина О.Н. Календарь природы // Биология в школе. - 1991. - № 1-4.
  31. Кузь В.Г., Руденко Ю.Д., СергСЦйчик З.О. Основи нацСЦонального виховання: КонцептуальнСЦ положення. - К.: РЖнформ.-вид. центр тАЮКиСЧв", 1993. - 108 с.
  32. Кузьмич Л.В. ЦСЦкавий додатковий матерСЦал для урокСЦв природознавства // РозкажСЦть онуку. - 2005. - № 19-20. - С.69-71.
  33. Кучинський М.В. Роль усноСЧ народноСЧ творчостСЦ у розвитку молодших школярСЦв // Початкова школа. - 1993. - № 1. - С.8-13.
  34. Миронов А.В. Методика изучения окружающего мира в начальных классах. - М.: Педагогическое общество России, 2002. - 360 с.
  35. МСЦщенко М. ДивосвСЦт. - К.: Веселка, 1990. - 205 с.
  36. Нарочна Л.К., Ковальчук Г.В., Гончарова К.Д. Методика викладання природознавства в початкових класах. - К.: Вища школа, 1990. - 302 с.
  37. Пакулова В.М., Кузнецова В.И. Методика преподавания природоведения. - М.: Просвещение, 1990. - 192 с.
  38. Парнюк М.О. НароднСЦ прикмети СЦ передбачення. - К.: Наукова думка, 1975. - 128 с.
  39. Похила Л.С., Степанюк А.В., Яцук Г.Ф. Народна мудрСЦсть та СЧСЧ використання в процесСЦ вивчення бСЦологСЦСЧ (роздСЦл тАЮРослинитАЭ). - ТернопСЦль, 1992. - 89 с.
  40. Програма з народознавства // Початкова школа. - 1990. - № 8, 9,10.
  41. Програми для середньоСЧ загальноосвСЦтньоСЧ школи.1-4 класи. - К.: Початкова школа, 2006. - С.246-276.
  42. РСФпа Н.О., РСФзник Н.О., РДвграфова Л.РЖ., ЧугаСФвський В.Г. Значення народознавства у вихованнСЦ культури школярСЦв // Початкова школа. - 1993. - № 4. - С.39-41.
  43. Рощин А.Н. Сам себе синоптик. - К.: Радянська школа, 1990. - 195 с.
  44. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: МагСЦстр-S, 1997. - 256 с.
  45. Сивачук Н. Виховний потенцСЦал украСЧнських народних колискових пСЦсень // Початкова школа. - 2006. - № 1. - С.51-55.
  46. Сидоренко Н., Веснянко Л. Уроки з курсу тАЮЯ СЦ УкраСЧна" в 2 класСЦ // Початкова школа. - 2007. - № 3. - С.36-37.
  47. Синцова А.А. Использование на уроках элементов устного народного творчества // Начальная школа. - 1996. - № 5. - С.15-19.
  48. Система виховання нацСЦональноСЧ самосвСЦдомостСЦ учнСЦв загальноосвСЦтньоСЧ школи / За ред. Д.О. Тхоржевського. - К.: НПУ СЦм. М.П. Драгоманова, 1999. - 294 с.
  49. СкуратСЦвський В.Т. МСЦсяцелСЦк: УкраСЧнський народний календар. - К.: Мистецтво, 1993.
  50. Стельмахович М.Г. ЕтнопедагогСЦчнСЦ основи вивчення народознавства в школСЦ // Початкова школа. - 1990. - № 12. - С.2-8.
  51. Стельмахович М.Г. Народна педагогСЦка. - К.: Вища школа, 1992. - 312 с.
  52. Ступак Ю.П. Виховне значення украСЧнського фольклору. - К.: Радянська УкраСЧна, 1960. - 32 с.
  53. Сухомлинська О.В. СучаснСЦ цСЦнностСЦ у вихованнСЦ: проблеми, перспективи // Шлях освСЦти. - 1996. - № 1. - С.24-27.
  54. Сухомлинський В.О. Серце вСЦддаю дСЦтям. - К.: Радянська школа, 1988. - 272 с.
  55. Хренов Л.С. Народные приметы и календарь. - М.: Агропромиздат, 1991. - 64 с.
  56. Черуха З.В., Давидюк Л.П. УкраСЧнська етнопедагогСЦка. - РСЦвне, 1995. - 68 с.
  57. Шевченко Н. Уроки з природознавства // Початкова школа. - 2007. - № 10. - С.37-39.
  58. Школьна З.РЖ., РЖващенко В.А. ОбрядовСЦ свята весни // Початкова школа. - 1993. - № 4. - С.24-26.
  59. Щур-Храплива Л. УкраСЧнськСЦ народнСЦ звичаСЧ в сучасному побутСЦ. - ЛьвСЦв: ФенСЦкс, 1990.
  60. Юрович В. Фольклор про природу як засСЦб пСЦдвищення ефективностСЦ урокСЦв природознавства // Початкова школа. - 2005. - № 6. - С.34-38.

Додатки


Додаток А


УкраСЧнськСЦ народнСЦ казки

ЧОМУ ЗАЙЦРЖ СРЖРРЖ

На золотСЦм престолСЦ засСЦв ВсемогутнСЦй володар свСЦту, щоб вислуховувати просьби рСЦзних звСЦрСЦв. Прийшла черга до зайцСЦв. ТодСЦ виступив найстарший з них перед володарем СЦ каже:

Всесильний Володарю, усСЦх звСЦрСЦв ти оздобив гарними кожушками, один тСЦльки наш рСЦд дСЦстав просту сСЦру одСЦж. Дай нам СЦншу шерсть - чорну, бСЦлу, рябу, щоб звСЦрСЦ з нас не смСЦялись.

Добре, любСЦ дСЦтоньки, хай буде по волСЦ вашСЦй.

РЖ тСЦльки це Володар сказав - змСЦнилась шерсть у зайцСЦв. ОднСЦ дСЦстали бСЦлСЦ кожушки, СЦншСЦ - чорнСЦ, ще СЦншСЦ - червонСЦ, а другСЦ - рябСЦ. Дуже втСЦшились зайцСЦ СЦ розбСЦглись по лСЦсу СЦ полю. Та тСЦльки де не показались, зараз побачили СЧх орли, яструби, лисицСЦ СЦ стрСЦльцСЦ та почали за ними ганятись СЦ убивати. Насилу вдалось СЧм утСЦкти в гущавину.

Ой, тяжко жити, кожен ворог тепер нас бачить, - сказав найстарший заСФць, - у нас СЧх багато. Скоро вигублять увесь заячий рСЦд. ХодСЦмо до Всемогутнього, щоб повернув нашу одСЦж.

Як сказали, так СЦ зробили - пСЦшли. Вислухав СЧх володар СЦ каже:

Знав я, що ви знову прийдете до мене.

ССЦру одСЦж я вам дав на те, щоб вашСЦ вороги не могли вас так скоро побачити СЦ так скоро убивати. Бачите тепер, що це було для вашого добра. Та хай буде по вашСЦй волСЦ. ДСЦстанете знов сСЦрСЦ кожушки, але на вСЦчну памтАЩятку вашоСЧ немудроСЧ забаганки деякСЦ з вашого роду зостануться в рСЦзнокольоровСЦй одежСЦ, та будуть жити бСЦля людськоСЧ хати, як свСЦйськСЦ зайцСЦ - кролики. РЖ з того часу мають зайцСЦ свою давню сСЦру шерсть.

ЛИСИЦЯ РЖ ЖУРАВЕЛЬ.

На болотСЦ, в очеретСЦ, на купинСЦ жив журавель. Там же, трохи оддалСЦк, жила лисиця. Вони щодня зустрСЦчалися, СЧм не раз доводилось вести мСЦж собою розмову про своСФ життя. РазСЦв два ходили в куми до дрохви. Одного разу лисиця попрохала журавля до себе в гостСЦ:

Приходь, куме, до мене в гостСЦ, а то ми з тобою вже давно познайомились, а досСЦ одне в одного не були в домСЦ.

Добре, кумасю, сьогоднСЦ зайду.

Лисиця побСЦгла додому, наварила молочноСЧ кашСЦ з манноСЧ крупи, розмазала СЧСЧ по тарСЦлцСЦ, стала дожидатись гостя. Прийшов журавель. Лисиця заходилась його угощать.

РЗж, СЧж, куме, не стСЦсняйся, будь як вдома.

Журавель нахилив голову до тарСЦлки, довбав носом по тарСЦлцСЦ, нСЦчого не зачепив, у рот нСЦ одноСЧ крихти не попало А лисиця не дрСЦмала: швиденько язиком лизь, лизь СЦ вмить, спорожнила тарСЦлку, потСЦм каже журавлевСЦ:

Не положи гнСЦву, куме, бо потчувать нСЦчим. Чим багата, тим СЦ рада.

Журавель дуже розгнСЦвався на лисицю, за СЧСЧ безсовСЦснСЦ хитрощСЦ, але нСЦчого на це не сказав, а тСЦльки подумав:

Погоди, я тебе угощу ще не так, будеш довго згадувать кума.

РЖдучи вСЦд лисицСЦ, журавель, в свою чергу, попросив СЧСЧ на обСЦд:

Приходь же ти, кумасю, до мене завтра. Я приготую смачний обСЦд.

Добре, добре, прийду, твоя гостя.

Журавель здобув кубушку з вузеньким горлом СЦ глечик з широким горлом. В кубушку наложив рисовоСЧ кашСЦ з маслом, а в глечик кинув мишку, СЦ став дожидатись гостю. Дивиться - мчить лисиця. ВСЦн низенько поклонився СЦ каже:

МилостСЦ просю, кумасю, обСЦдать. В мене обСЦд з двох блюд.

Почали вони обСЦдать. Журавель раз за разом встромляСФ голову у кубушку, на весь рот ковтаСФ кашу, а лисиця вертиться бСЦля кубушки, хвостом виляСФ, та тСЦльки облизуСФться. КашСЦ дСЦстати так СЦ не змогла. То понюхаСФ, то лизне край горла кубушки, то пильно подивиться в середину, а голову нСЦяк не може просунути. Лисиця бачить, що журавель доСЧдаСФ кашу, одСЦйшла од кубушки СЦ прийнялась до глечика. Побачивши в глечику мишку, сказала:

Ти, куме, доСЧдай, а я за друге блюдо приймусь, аби швидше.

Лисиця кинулась до глечика СЦ насилу всунула в нього свою голову, саме в горлСЦ дуже туго йшло. Просунула голову в горло, почала клацать зубами, ловити мишу. Мотала головою, доки миша попала СЧй в рот. Вона схрупала мишу СЦ почала пригадувать, як СЧй освободити свою голову. Журавель доСЧв кашу СЦ каже:

Не положи гнСЦву, кумасю, угощать бСЦльше нСЦчим. Чим багатСЦ, тим СЦ радСЦ.

ЛисицСЦ стидно стало, що вона через свою жадобу "СЦзла в глечик з головою СЦ нСЦяк не може висунути звСЦдти голову. Побрела од журавля з глечиком лисиця, зблудила з дороги СЦ поплелась куди попало. Наткнулась вона на пастухСЦв. Пастухи похватали кийки, окружили лисицю. Вона куди не поткнеться - все на кийок наткнеться. Один хлопець невзначай ударив кийком по глечику СЦ розбив його. ЛисицСЦ тодСЦ видно стало куди тСЦкати. Шмигнула од пастухСЦв СЦ помчала щодуху, аж курява встала.

З того часу дружба мСЦж журавлем СЦ лисицею розсохлась. Лисиця утекла в лСЦс СЦ вже бСЦльше нСЦколи з журавлем не зустрСЦчалась.


ОРЕЛ РЖ КРРЖТ

Весною орел надумав майструвати гнСЦздо. Вибрав старий-престарий, густий та високий, а на кСЦнцСЦ гСЦлчастий. Коли орел почав майструвати гнСЦздо, з-пСЦд землСЦ вилСЦз крСЦт СЦ побачив, що орел працюСФ над гнСЦздом. Йому жаль стало, що орел дарма прикладав своСФ старання, бо вСЦн знав, що дуб не сьогоднСЦ так завтра повалиться. ВсСЦ коренСЦ дуба потрощенСЦ. КрСЦт пСЦдняв голову СЦ сказав:

Не мости на цьому дубСЦ гнСЦздо, у нього всСЦ коренСЦ пСЦдгнили. Коли пСЦднСЦметься буря, вСЦн повалиться, дарма пропаде твоя праця, СЦ ти занапастиш своСЧх дСЦтей.

Орел розсердився СЦ з серцем вСЦдповСЦв:

ТвоСФ дСЦло в землСЦ копатися, а не учити того, хто бСЦльше забув, чим ти знаСФш.

КрСЦт каже:

Хоч ти, орел, СЦ багато знаСФш, а того знать, що я ти не можеш знать. Не хочеш мене послухати, СЦ не опСЦсля будеш жалкувати.

Орел сердито крикнув на крота:

З таким слСЦпцем, як ти, я СЦ розмовляти не хочу.

КрСЦт полСЦз пСЦд землю. Пройшов тиждень, пройшов другий, вилупились орлята. Орел з орлихою були дуже радСЦ, не могли налюбуватись на своСЧх дСЦток. Не пройшло СЦ трьох днСЦв, як пСЦднялась велика буря: лСЦс зашумСЦв, загудСЦв, пСЦднялася трСЦскотня. Як налетСЦла буря на том самий дуб, де було орлине гнСЦздо, вСЦн бСЦдняга скрипСЦв, скрипСЦв СЦ не видержав - разом СЦз землею вивернуло його. Впав дуб на землю, а орлятам попадавши з такоСЧ вишини на землю, розбились. Орел з орлихою поплакали, а горю своСФму все ж таки не допомогли. ТодСЦ орел згадав про крота: тАЮДурний я, чого не послухав крота, не прилучилось би такого нещастя".

Недарма кажуть старики, що СЦ з великим умом без практики СЦ досвСЦду можна в дурнях зостатись.


СОНЦЕ, МОРОЗ РЖ ВРЖТЕР

РЖшли Сонце, Мороз СЦ ВСЦтер битим шляхом усСЦ три СЦ зустрСЦчають чоловСЦка. Глянув вСЦн на них СЦ каже:

Доброго здоровтАЩям! Та й пСЦшов собСЦ.

Стали вони мСЦж собою сперечатись; кому з них вСЦн сказав тАЮДоброго здоров'я!" Доганяють його й питаються:

Кому з нас, чоловСЦче, ти доброго здоров'я побажав? А вСЦн каже:

А ви хто такСЦ будете?

Один каже:

Я - Сонце.

Другий:

Я - Мороз.

А третСЦй:

А я, - каже, - ВСЦтер.

Ну то я ВСЦтровСЦ сказав.

От Сонце й каже:

Я тебе в жнива спалю.

А ВСЦтер:

Не бСЦйся, я повСЦю холодом СЦ буду тебе холодити.

А Мороз нахваляСФться:

Я тебе взимку заморожу.

А як ти, Морозе, будеш морозити, то я анСЦ повСЦйну, - от вСЦн СЦ не замерзне.


ЯК КВРЖТЕНЬ ДО БЕРЕЗНЯ В ГОСТРЖ РЗЗДИВ

Колись давно покликав Березень КвСЦтня до себе в гостСЦ. КвСЦтень поСЧхав возом, а Березень заходився та такого наробив, що мусив КвСЦтень додому вернутися: снСЦг, мороз, завСЦрюха! - не можна возом СЧхати.

На другий раз знов поСЧхав КвСЦтень до Березня в гостСЦ, та на цей раз уже не возом, а саньми. Березень пустив тепло, снСЦг розтав, рСЦчки розлилися, - знов мусив вернутися КвСЦтень.

ЗСЦйшовся квСЦтень з травнем СЦ скаржиться:

СкСЦльки вже разСЦв зриваюсь СЧхати до Березня в гостСЦ, та нСЦяк не доСЧду - нСЦ возом, нСЦ саньми. ПоСЧду возом - зробиться зима така, що й осСЦ пообмерзають, СЦ колеса не крутяться; доСЧду саньми - теплСЦнь така стане, що нСЦ возом, нСЦ саньми.

А Травень СЦ каже:

Я тебе навчу, як доСЧхати. Зроби так: вСЦзьми воза, сани й човен, то тодСЦ, певне, доСЧдеш.

Послухав КвСЦтень СЦ, дСЦждавшись слушного часу, зробив так, як порадив Травень: СЧде саньми, а на санях воза й везе. Березень дав тепло, СЦ снСЦг розтав. ТодСЦ КвСЦтень кладе сани й човен на воза СЦ таки далСЦ СЧде. Став знову мороз СЦ снСЦг - КвСЦтень знов поскладав човен СЦ воза на сани. ДалСЦ розтав снСЦг, розпустило скрСЦзь рСЦчки, СЦ не можна СЧхати нСЦ саньми, нСЦ возом. ТодСЦ КвСЦтень склав на човен сани й воза СЦ поСЧхав ще швидше по водСЦ. ПриСЧхав до Березня в гостСЦ так, що той СЦ не сподСЦвався.

Здивувався Березень та й питаСФ:

А хто тебе навчив, як до мене дСЦстатися?

Та, спасибСЦ йому, Травень порадив, як СЧхати.

Березень СЦ каже тодСЦ:

Зажди ж ти, Маю, я ще тобСЦ крильця обшмагаю!

Так вСЦд цього й тепер часто в ТравнСЦ березневСЦ морози бувають, бо Березень СЦ досСЦ сердиться на Травня.

Додаток Б


Легенди

ЛЕГЕНДА ПРО БЕРЕЗУ

У незапамтАЩятнСЦ часи над сивим ДнСЦпром жив молодий СЦ ставний красень Доброслав. Був вСЦн один у матерСЦ-вдови, то ж стара жСЦнка мала його за СФдину опору в життСЦ, за СФдину надСЦю СЦ втСЦху.

Та сталося лихо: напали на рСЦдну землю вороги. РЖ пСЦшов Доброслав СЦз княжою раттю проти супостата. Серце материнське кровтАЩю обливалося за сином, сльози туманили старСЦ очСЦ.

Якось почула стара мати кСЦнське СЦржання пСЦд ворСЦтьми. В надСЦСЧ СЦ тривозСЦ вийшла з хати СЦ побачила сивого коня, на якому син поСЧхав битися з ворогами. ОсСЦдланий, стояв вСЦн пСЦд ворСЦтьми без вершника СЦ жалСЦсно, мовби когось оплакуючи ржав.

Усе зрозумСЦла мати, заплакала гСЦрко, схилилася на ворота в тузСЦ. ЦСЦлу нСЦч отак стояла, а на ранок побачили люди на тСЦм мСЦiСЦ бСЦлокоре дерево. РЖ тому мабуть, що хата вдовина стояла при самСЦм березСЦ, то й назвали те дерево березою.

ВСЦд материного доброго серця маСФ береза багато цСЦлющих лСЦкСЦв. З лСЦкувальною метою використовуються бруньки, листя, кора та сСЦк берези. А що гарна, як тиха сумовита пСЦсня, то теж не диво, бо хСЦба може бути на землСЦ хтось кращий, нСЦж мати для сина?


ЛЕГЕНДА ПРО ПРЖДСНРЖЖНИК

Колись, дуже давно, квСЦти цвСЦли круглий рСЦк. СнСЦг падав на землю, але вСЦн був безбарвний, СЦ його нСЦхто нСЦколи не бачив. ЗахотСЦв снСЦг, щоб СЦ на нього люди дивились СЦ щоб ним, як квСЦтами, милувалися. ПСЦшов снСЦг до червоноСЧ рути СЦ попрохав СЧСЧ, щоб вона дала йому трохи свого кольору. А рута йому вСЦдповСЦла: тАЮЯ червона, СЦ все навкруги буде червоним", - СЦ не дала йому свого кольору. ТодСЦ пСЦшов снСЦг до зеленоСЧ травички СЦ нумо СЧСЧ прохати, щоб вона дала йому трохи свого кольору, але й травичка йому вСЦдмовила. Звертався вСЦн СЦ до айстри, СЦ до РЖ нСЦхто не допомСЦг снСЦговСЦ. Лише коли снСЦг звернувся до бСЦлого пСЦдснСЦжника, той дав йому трохи бСЦлого кольору. РЖ вСЦдтодСЦ, коли сходить снСЦг, зтАЩявляються пСЦдснСЦжники.


ЛЕГЕНДА ПРО КАЛИНУ

Одного разу в украСЧнському селСЦ було весСЦлля. ЗСЦбралося дуже багато вродливих дСЦвчат. РЖ саме в розпалСЦ гуляння на село налетСЦли татари. Завойовники побачили красунь СЦ почали ловити СЧх, щоб продати в ЦаргородСЦ. ДСЦвчата, аби не потрапити в неволю, повтСЦкали на болота. ОрдинцСЦ погналися за ними СЦ потрапили в трясовину. Там, де сконали вороги, - зтАЩявилися гнилСЦ купини, а на тому мСЦiСЦ, де загинули украСЧнськСЦ дСЦвчата-зСЦрки, виросло дуже багато кущСЦв калини. РЖ з того часу дСЦвочу красу порСЦвнюють з калиною. Про цей чарСЦвний кущ складено безлСЦч пСЦсень, вСЦршСЦв СЦ приказок.


НАРЦИС

В одному селСЦ жив дуже вродливий парубок. ВСЦн любив ходити на берег рСЦчки СЦ, схиливши голову, дивитися у воду на свою вроду. Одного разу повз того хлопця йшов лихий чаклун. Йому стало заздрСЦсне, що парубок гарний.

Чаклун розсердився СЦ сказав хлопцевСЦ:

ВСЦднинСЦ ти завжди дивитимешся у воду, - СЦ перетворив його на нарцис.

У цСЦСФСЧ гарноСЧ квСЦтки голСЦвка схилена СЦ нСЦколи не пСЦдводиться. НСЦби сидить красень-хлопець СЦ дивиться у воду.


ЯК ЛЕЛЕКИ ДРЖТЕЙ ВРЯТУВАЛИ

Давно це було, коли на украСЧнську землю? нападали орди кочСЦвникСЦв. Налетять, пСЦдпалять хати, виженуть худобу, заберуть у полон жСЦнок СЦ дСЦтей. А малюкСЦв кидали напризволяще на згарищах. Це побачили лелеки СЦ стукотом дзьобСЦв почали кликати козакСЦв на допомогу. Але далеко були козаки, не почули. РЖ тодСЦ птахи, пСЦдхопивши на крила потерпСЦлих малюкСЦв, пСЦднялися високо-високо над землею. Почули своСЧх дСЦтей козаки СЦ кинулися наздоганяти ворогСЦв. А лелеки кружляли над ними, вказуючи дорогу. Наздогнали козаки завойовникСЦв СЦ порубали. З того часу лелекам на УкраСЧнСЦ завжди радСЦ.

Додаток В


ПрислСЦвтАЩя СЦ приказки

Людина СЦ суспСЦльство:

Добре в тСЦй сСЦмтАЩСЧ живеться, де гуртом сСЦСФться СЦ жнеться.

Хто старших зневажаСФ, той добра не знаСФ.

Гостре словечко коле сердечко.

Шабля ранить голову, а слово - душу.

УмСЦй сказати, умСЦй СЦ змовчати.

ВСЦд теплого слова СЦ лСЦд розмерзаСФ.

Дружби дружбою шукають.

ВвСЦчливостСЦ всСЦ дверСЦ вСЦдчиняються.

У кого серце вовче, той СЧсть кого хоче.

Щире слово, добре дСЦло душу й серце обСЦгрСЦло.

На добро вСЦдповСЦдають добром.

Неправдою свСЦт пройдеш, а назад не вернешся.

Поводься з СЦншими так, як би ти хотСЦв, щоб поводилися СЦз тобою.

Шануй батька й неньку, буде тобСЦ скрСЦзь гладенько.

Все купиш, лише тата й мами - нСЦ.

ССЦмтАЩя без батька - як хата без даху.

На сонцСЦ тепло, а бСЦля матерСЦ добре.

У дитини заболить пальчик, а в мами - серце.

Мати одною рукою бтАЩСФ, а другою гладить.

Бабусине слСЦвце - плСЦдне зеренце.

До свого роду - хоч через воду.

ЗдоровтАЩя - найбСЦльше багатство.

Хто здоровий, той багатий, а хто недужий, той бСЦдний.

ЗдоровтАЩя за грошСЦ не купиш.

Як нема сили, то й свСЦт не милий.

Хвороба нСЦкого не красить.

Поки здоровтАЩя служить, то чоловСЦк не тужить.

ЗдоровтАЩя маСФмо - не дбаСФмо, а втративши, плачемо.

В здоровому тСЦлСЦ - здоровий дух.

Бережи одяг, доки новий, а здоровтАЩя, доки молодий.

Де рСЦдний край, там СЦ рай.

Вдома СЦ стСЦни грСЦють.

Маленька праця краща за велике бездСЦлля.

Не кайся рано встати, а кайся довго спати.

Бджола мала, а й та працюСФ. ДСЦло майстра величаСФ.

Не вСЦдкладай на завтра те, що можеш зробити сьогоднСЦ.

Тримай хату, як у вСЦночку, а рушничок на кСЦлочку.

У чепурнСЦй оселСЦ СЦ життя веселе. Без охоти нема роботи.

Не кажи - не вмСЦю, а кажи - навчусь.

Без труда нема плода.

Не все одразу даСФться, а потроху та помалу, то буде користСЦ чимало.

Рослини СЦ тварини:

Рослина - землСЦ окраса.

НемаСФ лСЦпшоСЧ краси, нСЦж гаСЧ та лСЦси.

ЛСЦс не школа, а усСЦх учить.

Як листя жовтСЦСФ, той поле смутнСЦСФ.

Травень лСЦси ошатно вбираСФ, лСЦто в гостСЦ чекаСФ.

Зрубав одне дерево - посади троСФ.

Посадив дерево - себе прославив, посадив сад-рСЦд прославив.

Без дощу СЦ трава не росте.

ЛСЦс СЦ вода - брат СЦ сестра.

ЛСЦс - природне багатство.

ЛСЦс - природне багатство.

Без верби й калини нема УкраСЧни.

Де верба, там СЦ вода.

Рання квСЦтка снСЦг ламаСФ.

Де дуби, там СЦ гриби.

Дороге дерево не тСЦльки плодами.

Не з кожного цвСЦточка ягСЦдочка.

Де один грибок, там цСЦлий вСЦнок.

Верба, що лугова трава: СЧСЧ викосили, а вона тому рада.

Лиса вбили - курям радСЦсть.

У зайця стСЦльки стежок, як у клубку ниток.

Здорове дерево дятел не довбаСФ.

Зозуля житнСЦм колосом удавилася.

Реве ведмСЦдь не тому, що бджоли йому меду не дали.

ПрироднСЦ явища:

На новий рСЦк прибавилось дня на заячий скСЦк.

У лютому у дня бСЦльше свСЦтла, у ночСЦ менше холоду.

Березень з водою, квСЦтень з травою, травень з квСЦтами.

На стрСЦтення повертаСФться птиця до гнСЦзда, хлСЦбороб - до плуга.

У липнСЦ сонце йде на зиму, а лСЦто на спеку.

В серпнСЦ лСЦто до осенСЦ бСЦжить пСЦдскоком.

ОсСЦнь СЦде СЦ дощ за собою веде.

В осСЦннСЦй час сСЦм погод у нас: сСЦСФ, вСЦСФ, крутить, припСЦкаСФ СЦ поливаСФ.

Листопад зимСЦ ворота вСЦдчиняСФ.

Земля - найбагатша, вода - найсильнСЦша.

ВсСЦ рСЦки до моря ведуть.

Вода, що витекла, назад не повернеться.

ВеликСЦ рСЦчки з малих джерел витСЦкають.

Буря СЦ дуба звалить.

Зимою деньок, як комарСЦв носок.

Лютневий снСЦг весною пахне.

В лютому сонце СЦде на лСЦто, а зима - на мороз.

Весна вСЦдмикаСФ джерела СЦ рСЦчки.

Травень лСЦси одягаСФ, лСЦто в гостСЦ чекаСФ.

ОсСЦнь на строкатому конСЦ СЧздить.

В жовтнСЦ з сонцем розпрощайся, ближче до печСЦ пСЦдбирайся.

Плаче жовтень холодними сльозами.

Листопад бСЦлими кСЦньми СЧде.

Вогонь - бСЦда, СЦ вода - бСЦда, а без вогню СЦ води ще бСЦльша бСЦда.

ПовСЦтря дорожче вСЦд золота.

ВСЦтер на дворСЦ - радСЦсть СЦ горе.

Море - рибальське поле.

ЕкологСЦчнСЦ взаСФмозвтАЩязки в природСЦ:

Багато снСЦгу - багато хлСЦба.

Зима без снСЦгу - не буваСФ.

Дощ у посуху - золотий дощ.

Без дощу СЦ трава не росте.

Весняний дощ зайвим не буваСФ.

Колос не спСЦСФ, коли сонце не грСЦСФ.

Люди радСЦ лСЦту, бджоли радСЦ цвСЦту.

Буде дощик - будуть СЦ грибочки.

Не довСЦряй, козу вовковСЦ, а капусту

Де звСЦру живеться, там вСЦн СЦ ведеться.

Як багато птиць, то не буде гусеницСЦ.

Де багато пташок, там мало мурашок.

Малий хробак великого дуба пСЦдточить.

ВночСЦ панують сови та сичСЦ.

Не потрСЦбна соловтАЩю золота клСЦтка, кращая вСЦтка.

Великий снСЦг врожай зберСЦг.

ВеликСЦ лСЦси - глибокСЦ снСЦги.

СнСЦг - ковдра для пшеницСЦ.

РаннСФ сонечко - раннСЦ пташки.

ЛСЦто запасаСФ, а зима забираСФ.

ЛСЦто даСФ корСЦння, а зима насСЦння.

Коли в маю дощ не випаде, то й золотий плуг не виоре.

КущСЦ та дерева - берегСЦв обереги.

На будь-яку квСЦтку бджСЦлка сСЦдаСФ, бо квСЦтка, СЧСЧ радо вСЦтаСФ.

Кожна травинка маСФ свою росинку.

ЛСЦпше сире жито жати, як маСФ ним вСЦтер трСЦпати.

Де волошки, там хлСЦба трошки.

Весняний дощ ростить, осСЦннСЦй - губить.

Природа СЦ праця людей:

Аби сСЦяв вчасно, то СЦ вродить рясно.

Тому горе, хто мСЦлко оре.

Глибше орати - бСЦльше хлСЦба мати.

ПосСЦй упору - будеш мати зерна гору, сСЦй вчасно - вродить рясно.

СнСЦг землеробу дорожчий за срСЦбло,

Дощ упору - золото.

Весняний день рСЦк годуСФ.

Хто весною ледачий, той цСЦлий рСЦк плаче.

Дощ у травнСЦ - буде хлСЦб славний.

Травень створюСФ хлСЦба, а червень - сСЦно,

Що "СЦтку вродилося, то взимку згодилося.

Кому "СЦтку холод, тому взимку голод.

Що "СЦтку збереш, те взимку на столСЦ знайдеш.

Червень тому зелениться, хто працювати не лСЦниться.

Липень - макСЦвка лСЦта, втоми не знаСФ, все прибираСФ.

Весна багата квСЦтками, а осСЦнь - снопами.

КвСЦтень славиться квСЦтами, а осСЦнь - плодами.

Людина живить землю, а земля - людину.

ЗемлСЦ кланяйся низько - до хлСЦба будеш близько.

З глибокоСЧ борозни високий хлСЦб росте.

Як рСЦк поле дармуСФ, то на другий за три вродить.

ХлСЦб на хлСЦб сСЦяти - нСЦ молотити, нСЦ вСЦяти.

Казав овес: тАЮССЦй мене в болото - буду як золото".

Казав ячмСЦнь: тАЮССЦй мене в грязь - то будеш князь".

Каже гречка: тАЮА мене хоч в золу, аби в пору".

Кукурудзу посСЦСФш до дощу - матимеш сало до борщу.

ССЦй овес у кожусСЦ, а жито - в брилСЦ.

В серпнСЦ у хлСЦбороба три турботи: СЦ косити, СЦ орати, СЦ сСЦяти.

Де снСЦг буде - хлСЦба прибуде, де вода розСЦллСФться сСЦна набереться.

Як випадуть у маю три дощСЦ добрих, то дадуть хлСЦба на три годи.

Дощ у жнива - як птАЩяте колесо до воза.

Хто спить весною, той плаче зимою.

У червнСЦ на полСЦ густо, а у дворСЦ пусто.

Вода - мати полСЦв, а без матерСЦ не проживеш.

Сонце - батько, а вода - мати врожаю.

Охорона природи:

Зрубали дерева - прощайте птахи.

ДСЦброви та лСЦси - нема в краСЧ бСЦльшоСЧ краси.

Багато лСЦсу - не губи, мало лСЦсу - бережи, немаСФ лСЦсу - посади.

Рослини - землСЦ окраса.

ЛСЦс СЦ вода - брат СЦ сестра.

Бережеш дерево - бережеш життя.

Де знищуСФться природа, там закСЦнчуСФться життя.

Якщо хочеш щось побачити в лСЦсСЦ - стань невидимим.

Хочеш у лСЦсСЦ щось побачити - навчись по лСЦсСЦ ходити

Не привик лСЦс до наших колСЦс.

Одна людина в лСЦсСЦ залишаСФ слСЦд, десять - стежку, сто - ...

Додаток Г


НароднСЦ прикмети передбачення погоди

ПадаСФ лапатий снСЦг - на потеплСЦння.

Собака качаСФться по землСЦ - на снСЦг.

Якщо пСЦсля морозСЦв небо вкриваСФться хмарами - буде снСЦгопад.

Шибки у вСЦкнах пСЦтнСЦють - буде потеплСЦння.

Якщо свСЦйськСЦ гуси або качки стають на одну ногу, а голову ховають пСЦд крило - буде холодно.

Якщо галки та ворони сСЦдають на верхСЦвках гСЦлок - на ясну погоду. А сСЦдають на нижнСЦ гСЦлки (в крону) - на вСЦтер.

Якщо дерева вкритСЦ СЦнеСФм - на потеплСЦння.

Закружляли в повСЦтрСЦ лапатСЦ снСЦжинки - буде вСЦдлига.

Якщо вранцСЦ зтАЩявляються темнСЦ хмари - чекай дощу завтра або вдень.

Якщо Сонце сСЦдаСФ в хмари - погода погСЦршиться.

Якщо вранцСЦ трава вкрита рясно росою - дощу не сподСЦвайся.

Якщо роси мало або зовсСЦм вСЦдсутня - вдень чекай дощу.

ВвечерСЦ теплСЦше, нСЦж вранцСЦ - чекай негоди.

Дим стелиться по землСЦ - на негоду.

Зима без снСЦгу - лСЦто без хлСЦба.

ГоробцСЦ ховаються пСЦд стрСЦху - на мороз.

СнСЦг налипаСФ на дерева - чекай тепла.

ПСЦзнСЦй листопад - на сувору СЦ довгу зиму.

Тихо СЦ задушливо "СЦтку - на грозу.

Дим пСЦднСЦмаСФться вгору стовпом - на ясну погоду.

З берези тече багато соку - на дощове лСЦто.

Кульбаба рясно вкрили всю долину - на ясну догСЦдливу днину.

Якщо лСЦс без дощу шумить - чекай дощу.

ПеристСЦ хмари - на вСЦтер.

КупчастСЦ хмари - на дощ.

Будяк коле боляче - сонячна погода утримаСФться, а якщо коле слабо - ждСЦть дощу.

Рипить пСЦд ногами снСЦг, далеко чути голоси - на мороз.

Якщо горобцСЦ пурхають пСЦд стрСЦху чи дах СЦз пСЦртАЩСЧною або соломою у дзьобСЦ - незабаром ударять морози.

ОсСЦннСЦй туман - на дощ.

ВранцСЦ не вийшли квСЦти СЦз води латаття бСЦлого - пСЦсля обСЦду буде дощ.

Перед дощем закриваються квСЦтки кульбаби.

КСЦлька днСЦв на небСЦ бСЦлСЦ хмари - на похолодання, темнСЦ - на дощ.

Павутиння стелиться по рослинах - до тепла.

День починаСФться туманом - потеплСЦСФ.

У саду чи лузСЦ дуже запахли квСЦти - без дощу не обСЦйдеться.

Якщо закриваються квСЦти кульбаби - буде дощ.

Сильний вСЦтер пСЦд час дощу - до хорошоСЧ погоди.

ГоробцСЦ купаються в поросСЦ - буде дощ.

КомарСЦ та мошкара втАЩються стовпчиком - буде гарна погода.

Коники сюркочуть дотемна - на спеку.

Рання роса - на гарну погоду.

Жаби гучно квакають - бути дощу.

Грудень холодний та снСЦжний - хлСЦб буде буйний ти пишний.

ССЦчень без снСЦгу - осСЦнь без хлСЦба.

Як у сСЦчнСЦ трСЦщать морози, "СЦтку вСЦд хлСЦба трСЦщатимуть вози.

ТодСЦ просо засСЦваСФться, як глухий дуб розвиваСФться.

Березень спочатку хмарний, всерединСЦ болотний - снСЦп буде намолотний.

Як марець ясний, то май щасний.

Коли в березнСЦ орють, а квСЦтень студений, травень буде красний, теплий СЦ зелений.

Як у травнСЦ дощ надворСЦ, то восени будуть повнСЦ комори.

Птахи з-за моря вертають - плуги з полем розмовляють.

Мокрий квСЦтень, сухий май - для картоплСЦ буде рай.

Як сухий СЦ теплий май - скупий буде урожай.

Опеньки зтАЩявились - лСЦто скСЦнчилось.

Додаток Д


Загадки

Дихають, ростуть, а ходити не можуть. (Рослини)

Зелена, а не луг, бСЦла, а не снСЦг, Кучерява, та без волосся. (Береза)

Весною веселить, лСЦтом холодить,

Восени годуСФ, зимою грСЦСФ. (Дерево)

Серед лСЦта - метелиця:

Пух летить СЦ стелиться. (Тополя)

Для пилки й рубки,

Для чобСЦт СЦ шубки,

У кошик свинарцСЦ,

На стСЦл - для заварки. (Дуб)

Весною росте, лСЦтом цвСЦте,

Восени осипаСФться,

Зимою вСЦдсипаСФться;

А квСЦтки - на медок,

ЛСЦкуСФ вСЦд грипу, кашлю СЦ хрипу. (Липа)

Зимою СЦ лСЦтом - одним цвСЦтом. (Ялина, сосна)

Червоний колСЦр маСФ, а винний смак,

КамтАЩяне серце, а чому це так (Вишня).

Весною бСЦле, лСЦтом зелене, Восени жовте, зимою добре. (Груша).

У вСЦнку зеленолистСЦм,

У червоному намистСЦ

ВдивляСФться у воду

На свою хорошу вроду. (Калина)

Низький та колючий,

Солодкий, та не пекучий,

Ягоду зСЦрвеш - руку обдереш. (Терен)

СтоСЧть зелений кущик,

Зачепиш - вкусить. (Шипшина).

ЗелененькСЦ СЧжачки ПочСЦплялись на гСЦлки.

Хто зСЦрветься з деревини, Той колючу шубку скине. (Каштан)

ГСЦлки рогатСЦ,

плоди крилатСЦ. (Клен)

СтоСЧть при дорозСЦ на однСЦй нозСЦ,

Хто СЧСЧ зрушить - плакати мусить. (Кропива).

БСЦлСЦ кульки на стеблах красуються в полСЦ,

ПовСЦСФ легенький вСЦтерець - стебла стають голСЦ. (Кульбаба).

СтоСЧть панСЦ у лСЦсочку,

МаСФ червону сорочку,

Хто не йде, той поклониться. (Суниця лСЦсова).

На сонечко я схожий,

РЖ сонце я люблю,

До сонця повертаю

Я голову свою. (Соняшник)

РЖ печуть мене, СЦ варять мене.

РЖ СЧдять, СЦ хвалять, бо я добра. (Картопля)

Сидить Марушка в семи кожушках,

Хто СЧСЧ роздягаСФ, той сльози проливаСФ. (Цибуля)

Без рук, без нСЦг,

А пнеться на батСЦг (Квасоля)

В землянСЦй сиджу коморСЦ,

А коса моя надворСЦ. (Морква)

БСЦлСЦ горошини на зеленСЦй стеблинСЦ. (КонвалСЦя)

Що за голова,

Що лиш зуби СЦ борода. (Часник)

Я найперша зацвСЦтаю синСЦм квСЦтом серед гаю.

ВСЦдгадайте, що за квСЦтка, бо мене не стане "СЦтку. (ПролСЦсок)

ЦвСЦте синьо, лист зелений,

КвСЦтник прикрашаСФ,

Хоч мороз усе побив -

Його не займаСФ. (БарвСЦнок)

Що два тижнСЦ зелениться, А два тижнСЦ колоситься, За два тижнСЦ одцвСЦтаСФ,

А два тижнСЦ наливаСФ РЖ два тижнСЦ пСЦдсихаСФ? (Жито)

МтАЩякий, а не пух, Зелений, а не трава, Знайдеш його в лСЦсСЦ

РЖ на соломтАЩянСЦй стрСЦсСЦ. (Мох)

Швидко скрСЦзь цей птах лСЦтаСФ, БезлСЦч мошок поСЧдаСФ.

За вСЦкном гнСЦздо будуСФ,

ТСЦльки в нас вСЦн не зимуСФ. (ЛастСЦвка)

Що воно за дивна птиця? СвСЦтла денного боСЧться.

Дзьоб крючком, великСЦ очСЦ, РЖ не спиться СЧй щоночСЦ. (Сова)

ВСЦрно людям я служу, РЗм дерева стережу.

Дзьоб мСЦцний я маю, ШкСЦдникСЦв ним здобуваю. (Дятел)

ЯкСЦ ноги заввишки, Такий нСЦс завдовжки.

Хату на хатСЦ маСФ, Жабам рахунок знаСФ. (Лелека)

Чорномазий, довгодзьобий, ВСЦн за плугом важно ходить, Черв'якСЦв, жукСЦв знаходить - Сторож вСЦрний, друг полСЦв, Перший вСЦсник теплих днСЦв. (Грак)

Дивний ключ у небСЦ лине, Не залСЦзний, а пташиний.

Цим ключем в осСЦннСЦй млСЦ ВСЦдлСЦтають... (ЖуравлСЦ)

Мале СЦ проворне, ХрущСЦв СЦ мишей поСЧдаСФ, А для своСФСЧ оборони БезлСЦч голок маСФ. (СЧжак)

Одяг багатий, сам слСЦпуватий, Живе без вСЦконця, не бачить сонця.

(КрСЦт)

Цей дивак знадвору.

Носить здобич у "комору" Не на спинСЦ у мСЦшку,

А сховавши за щоку? (ХомтАЩяк)

ЛСЦтом любить полювати, А зимою - в лСЦгвСЦ спати.

Як зачуСФ вСЦн весну, ПрокидаСФться вСЦд сну. (ВедмСЦдь)

Хто на гСЦлцСЦ шишки гриз РЖ кидав огризки вниз,

По соснах, ялинах стрибаСФ,

У дуплах горСЦшки ховаСФ

РЖ сушить на зиму гриби? (БСЦлка)

Я - прудка, луската, НСЦрка - моя хата,

А коли хтось нападаСФ -

Йому хвСЦст свСЦй залишаю. (ЯщСЦрка)

Голос тоненький, нСЦс довгенький.

Хто його убтАЩСФ, то свою кров проллСФ.

(Комар)

БСЦла латка, чорна латка по дереву скаче. (Сорока)

Не птах, а з крилами,

Не бджола, а лСЦтаСФ над квСЦтами,

Нектар збираСФ, а не запасаСФ,

Жити квСЦтам допомагаСФ. (Метелик)

Не звСЦр, не птиця, всього боСЧться.

Половить мух - СЦ в воду плюх! (Жаба)

Узимку спить, лСЦтом бринить, Понад квСЦтами лСЦтаСФ, Солодку росу збираСФ. (Бджола)

Що таке: живе СЦ ллСФться,

Часом СЦ на камСЦнь пнеться,

Як немаСФ - все всихаСФ,

ЗвСЦр СЦ птиця помираСФ. (Вода)

РЖз-пСЦд гСЦрки, з-пСЦд крутоСЧ ПрокрадаСФться порою.

Та й до моря утСЦка

Через лози по ярках. (Джерело)

Ледь колишуть вСЦтерцСЦ СтрСЦчку на просторСЦ:

КСЦнець вузький - у джерельцСЦ,

А широкий - в морСЦ. (РСЦчка)

Серед села корито водою налито,

БСЦля нього вербичка пухнаста,

РЖ калина гСЦлляста. РЖ малеча, СЦ дорослСЦ Часто йдуть до нього в гостСЦ. (Ставок)

ПомСЦж трави на пСЦсок

Впав блакитний поясок,

Хоч лежить, а не пСЦдняти,

Хоч бСЦжить, а не спСЦймати. (Струмок)

Таке велике,

Що займаСФ увесь свСЦт,

Таке маленьке,

Що в щСЦлину зайде. (ПовСЦтря)

Одне багаття Увесь свСЦт зСЦгрСЦваСФ. (Сонце)

Що без леза СЦ без зуба Розтина мСЦцного дуба? (Блискавка)

Насувалася - гримСЦла, СтрСЦли до землСЦ летСЦли.

Нам здавалось - йде з бСЦдою,

А вона СЦшла з водою.

ПСЦдСЦйшла СЦ пролилася,

Земля вдосталь напилася. (Хмара)

Наказало сонце: стСЦй, Семибарвний мСЦст крутий! Сонячне свСЦтло хмарка закрила - РЖ слСЦду вСЦд мосту не залишилось. (Райдуга)

ЛСЦд на рСЦчках, тиша в лСЦсах, ВСЦхола гуляСФ, снСЦгом поле вкриваСФ. Хто скаже, хто знаСФ, Коли це буваСФ? (Зимою)

Коли падаю я з неба,

Люди кажуть: "Так СЦ треба".

Восени тодСЦ, вважай,

Буде добрий урожай!" (СнСЦг)

У нас взимку бСЦлим цвСЦтом

Сад розцвСЦв, неначе лСЦтом. (РЖнСЦй)

Рибам взимку тепло жить -

Дах як скло товсте лежить. (ЛСЦд)

НСЦжна зСЦрка снСЦжнобСЦла

На рукав менСЦ злетСЦла,

Поки нСЦс СЧСЧ сюди -

Стала краплею води. (СнСЦжинка)

ЗСЦйшли снСЦги, шумить вода.

Земля все квСЦти викида, БуяСФ травка молода.

Все оживаСФ. Коли це буваСФ? (Весною)

Жовте листячко летить, ПСЦд ногами шелестить.

Сонце вже не припСЦкаСФ, Коли, дСЦти, це буваСФ? (Восени)

Сонце пече, липа цвСЦте,

Жито колоситься, пшениця золотиться,

Хто скаже, хто знаСФ, коли це буваСФ? (ЛСЦтом)

Дванадцять братСЦв один за одним ходять, один одного не обходять. (МСЦсяцСЦ)

СтоСЧть дуб, а на нСЦм дванадцять гСЦль, А на кожнСЦй гСЦлцСЦ по чотири гнСЦзда, -

А в кожному гнСЦздСЦ по семеро пташенят. (РСЦк, мСЦсяцСЦ, тижнСЦ, днСЦ)

Хто за рСЦк чотири рази переодягаСФться? (Земля)

СтоСЧть вулик придорожнСЦй,

ВлСЦтку вСЦн завжди порожнСЦй. (Школа)

Красивий, щедрий рСЦдний край,

РЖ мова наша - соловтАЩСЧна.

Люби, шануй, оберСЦгай

Усе, що зветься... (УкраСЧна)

Дуже я потрСЦбна всСЦм:

СЦ дорослим СЦ малим.

ВсСЦх я розуму учу,

а сама завжди мовчу. (Книжка)

Два ряди сорочок, а мСЦж ними фартушок. (Зуби СЦ язик)

Брат з братом через дорогу живуть,

а один одного не бачать. (ОчСЦ)

РД у двох матерСЦв по птАЩятеро синСЦв,

разом народилися, на весь вСЦк здружилися. (Руки СЦ пальцСЦ)

Сопе, хропе, часом чхаСФ, сюди-туди зазираСФ, на морозСЦ замерзаСФ, бо одежини не маСФ. (НСЦс)

ДвоСФ водять, двоСФ носять, а двоСФ тримають, якщо спСЦймають. (ОчСЦ, ноги, руки)

Посягнеш - досягнеш,

Оглянешся - не видно. (Вухо)

У лСЦсСЦ народився, у лСЦсСЦ вирСЦс, в дСЦм зайшов - всСЦх навколо себе зСЦбрав. (СтСЦл)

Людей годую, сама голодна,

часом гаряча, часом холодна. (Ложка)

БСЦля тулуба вуха, а голови немаСФ. (Каструля)

Маю рот СЦ одне вушко, хто така, вгадай? (Чашка)

Носом пар я випускаю, всСЦх запрошую до чаю. (Чайник)

Хто всСЦм нам хлСЦб дСЦлить? (НСЦж)

РД у хатСЦ рахСЦвник, днСЦ рахуСФ цСЦлий рСЦк. В нього кожен день-деньочок маСФ цифру СЦ листочок. А як вечСЦр надСЦйде, той листочок упаде. (Календар)

ТСЦк-так, а з мСЦiя нСЦяк. (Годинник)

Одного батька СЦ одноСЧ матерСЦ дитина, а нСЦкому з них не син. (Донька)


Додаток Е


НароднСЦ СЦгри

Мак (гра-хоровод)

За допомогою лСЦчилки дСЦти вибирають з-помСЦж себе Мака. ПотСЦм, взявшись за руки, роблять коло. В середину кола сСЦдаСФ Мак та СЦмСЦтуСФ рухами спСЦваний текст. ДСЦти спСЦвають:


Ой на горСЦ льон, при долинСЦ мак.

Мак, маки, макСЦвочки, моСЧ любСЦ паняночки!

Станьте ви так, як на горСЦ мак.

ПроспСЦвавши раз, запитують у Маку:

Козачок, козачок, чи виорав на мачок?

Мак вСЦдповСЦдаСФ:

Виорав!

Козачок, козачок, чи посСЦяв мачок?

ПосСЦяв!

Козачок, козачок, чи посходив мачок?

Посходив!

Козачок, козачок, чи нора полоть мачок?

Пора!

Козачок, козачок, чи цвСЦте вже мачок?

ЦвСЦте!

Козачок, козачок, чи поспСЦв мачок?

ПоспСЦв!

Козачок, козачок, чи пора трусить мачок?

Пора!


ПСЦсля цього дСЦти по-двоСФ повертаються обличчям один до одного, пСЦднСЦмають руки СЦ бтАЩють один одного правою долонькою об праву, а потСЦм лСЦвою долонькою об лСЦву СЦ т.д. Одночасно дСЦти слСЦдкують за Маком, який намагаСФться тихенько вислизнути з кола. Хто його наздожене СЦ зловить, той стаСФ Мак, СЦ гра продовжуСФться.


МакСЦвницСЦ (гра-хоровод)

ДСЦти утворюють коло (якщо дСЦтей багато, то утворюють два кола, якСЦ пСЦд час гри рухаються в рСЦзнСЦ сторони), два-три гравцСЦ стають в серединСЦ кола СЦ виконують тСЦ ж рухи, що СЦ всСЦ дСЦти, тобто СЦмСЦтують: посСЦв маку тАЮвисСЦваютьтАЭ з пучки в рядочок, тАЮполють" сапкою, тАЮвтАЩяжуть" (перевтАЩязують один одноСЧ пояском чи стрСЦчкою), тАЮтереблятьтАЭ (кулачком однСЦСФСЧ руки постукують по долоньцСЦ другоСЧ, потСЦм навпаки). ДСЦти беруться за руки СЦ першСЦ два рядочки кожного куплету спСЦвають, рухаючись по колу, а два останнСЦ рядки повторюють двСЦчСЦ СЦ супроводжують вСЦдповСЦдними рухами, стоячи на мСЦiСЦ.


По горСЦ льон, льон,

По долинСЦ мак, мак,

ЛюбСЦ нашСЦ макСЦвницСЦ,

ССЦяти би так, так.

По горСЦ льон, льон,

По долинСЦ мак, мак,

ЛюбСЦ нашСЦ макСЦвницСЦ,

Полоти би так, так.

По горСЦ льон, льон,

По долинСЦ мак, мак,

ЛюбСЦ нашСЦ макСЦвницСЦ,

А жати би так, так.

По горСЦ льон, льон,

По долинСЦ мак, мак,

ЛюбСЦ нашСЦ макСЦвницСЦ,

Теребити б так, так.

По останнСЦх словах ведучий вигукуСФ: тАЮОй, розсипався! тАЭ ДСЦти, що були в серединСЦ великого кола, тСЦкають СЦ бСЦжать до ведучого, а СЦншСЦ СЧх доганяють. Кого впСЦймають - забирають у своСФ коло, СЦ гра продовжуСФться. ВиграСФ той, хто залишився в серединСЦ великого кола сам.

ПримСЦтка:

1. Ловити гравцСЦв можна лише за межами великого кола.

2. Гравця, що пСЦдбСЦг до ведучого СЦ торкнувся його рукою, вже не ловлять.


Льон

ДСЦти стають поруч один одного, а коли СЧх багато (десять СЦ бСЦльше), то стають у два ряди обличчям один до одного на ВСЦдстанСЦ 2-3 метри. Запитання до матерСЦ спСЦвають, стоячи рСЦвно, а, спСЦваючи приспСЦв, рухами показують, як виконувати те, про що йдеться в текстСЦ. Якщо дСЦти стоять у два ряди, то вони поводять себе так, нСЦби показують один одному, як саме треба виконувати дану роботу.


Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон брати?

ПриспСЦв: От так, от СЦ так!

От СЦ ось як, от СЦ так!

При долинСЦ, при лужку,

При крутому бережку

Льон, мати, льон!

Льон, мати, льон!

ДСЦти насипають насСЦння льону у фартушки.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон сСЦяти?

ПриспСЦв.

Набирають у жменьку насСЦння з фартушка СЦ тАЮсСЦють", описуючи рукою перед собою пСЦвколо, повСЦльно роблять два кроки вперед СЦ назад.


Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон вибирати?

ПриспСЦв,

Нахиляються вперед, тАЮвириваютьтАЭ з коренем льон СЦ кладуть поруч.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон молотити?

ПриспСЦв.

ПрисСЦдають СЦ тАЮпалицеютАЭ бтАЩють по купцСЦ льону.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон мочити?

ПриспСЦв.

Беруть у руки льон СЦ тАЮопускають у воду".

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон витягати?

ПриспСЦв.

Витягають льон тАЮз води".

Скажи ж менСЦ, моя маги,

Як той льон посушити?

ПриспСЦв.

Схиляються вперед СЦ стелять - розрСЦвнюють льон тАЮна березСЦтАЭ.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон потерти?

ПриспСЦв.

РЖмСЦтують процес руйнування твердоСЧ частини соломи СЦ льону на терницСЦ.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон брати?

ПриспСЦв.

РЖмСЦтують рухи ноги СЦ рук при роботСЦ з прялкою, кужелем СЦ веретеном.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон поткати?

ПриспСЦв.

РЖмСЦтують роботу на домашньому ткацькому верстатСЦ.

Скажи ж менСЦ, моя мати,

Як той льон поносити?


ДСЦти струнко випрямляються. ДСЦвчатка стають навшпиньки, руками беруться за спСЦднички; хлопчики беруть руки в боки - всСЦ, спСЦваючи приспСЦв, довСЦльно повертаються то "СЦво, то вправо, демонструють нове гарне вбрання.


Грушка

Гра супроводжуСФться хороводом. Одна дСЦвчинка встаСФ в центрСЦ кола СЦ вСЦдтворюСФ рухи, про якСЦ йдеться в пСЦснСЦ:


Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку посаджу, посаджу.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку пСЦдСЦллю, пСЦдСЦллю.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже росте, вже росте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже цвСЦте, вже цвСЦте.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вСЦдцвСЦла, вСЦдцвСЦла.

Ой вийду я за вороточка, -

Моя грушка вже палСЦСФ, палСЦСФ.

Ой вийду я за вороточка, -

Свою грушку потрясу, потрясу.

Додаток Ж


У рСЦзнСЦ пори року приваблива земля (творчий проект)

ПСЦд час цього проекту кожен учень мав змогу виявити своСЧ здСЦбностСЦ. Клас було подСЦлено на чотири групи: тАЮЗима", тАЮВесна", тАЮОсСЦнь", тАЮЛСЦто". Кожна група виготовляла свою емблему СЦ оспСЦвувала свою пору року. ПСЦдсумок дав змогу переконатися, що кожна пора року маСФ "асну, неповторну красу, Це дСЦти пСЦдтвердили таночком, у якому закружляли всСЦ пори року.

ХСЦд свята

Вчитель. Перша сестра - вСЦд квСЦтСЦв рябСЦСФ,

Друга сестра - палить, як вогнище,

Третя сестра вСЦд дощСЦв мокра,

А четверта сестра сувора - жах! (Пори року: весна, лСЦто, осСЦнь, зима).

СьогоднСЦ ми помандруСФмо в гостСЦ до прекрасних сестер. Кожна з них приваблюСФ своСФю красою. Хто ж буде першою?

Жовте листячко летить,

ПСЦд ногами шелестить.

Сонце вже не припСЦкаСФ.

Коли, дСЦти, це буваСФ? (Восени)

ДСЦти. Доброго дня, сестрице!

ОсСЦнь. Доброго дня, я - ОсСЦнь.

Ще недавно в небСЦ синСЦм

ПролСЦтали журавлСЦ,

А сьогоднСЦ в безгомСЦннСЦ

Ходить осСЦнь по землСЦ.

РЖ вСЦд краю СЦ до краю,

ВСЦд двора СЦ до двора

Золотого урожаю

Знов до нас прийшла пора.

У мене СФ дуже гарнСЦ помСЦчники. Познайомтеся з ними.

Вересень. Звозить Вересень в комори

Кавуни СЦ помСЦдори,

СпСЦлих яблук, груш СЦ слив

ЦСЦлСЦ гори натрусив.

Жовтень. Тихо осСЦнь ходить гаСФм,

ЛСЦс довкола аж горить,

Ясен листя осипаСФ,

Дуб нахмурений стоСЧть.

Листопад. Листя з лип СЦ берСЦз осипаСФться.

Стали трави, стежки золотистими,

А тоненькСЦ гСЦлки - та й безлистими.

ОсСЦнь. Люди завжди мене прославляли. РЖ багато цСЦкавого помСЦчали.

НароднСЦ прикмети. ГрСЦм у вереснСЦ - на теплу погоду. Сухий вересень - на пСЦзню зиму. РаннСЦй листопад - на холодну зиму.

Вчитель. Багато цСЦкавого ми дСЦзналися про ОсСЦнь. Але мандрСЦвочка продовжуСФться СЦ ми завСЦтаСФмо до другоСЧ сестрички. Хто ж вона?

Стало бСЦло навкруги -

Я розтрушую снСЦги,

Наганяю холоди,

Води сковую в льоди.

В дружбСЦ з дСЦтьми я всСЦма

Здогадались? Я,. (Зима)

Вчитель. ЦСЦкаво, чи справдСЦ наша сестричка така сувора? Познайомимося з нею!

ДСЦти. Доброго дня, сестрице!

Зима. Доброго дня, я - Зима.

Зима! Зима! Усякий знаСФ,

вона холодною буваСФ.

Летять, кружляють, як пушинки,

ЛегкСЦ бСЦлесенькСЦ снСЦжинки.

От випав снСЦг. Яка обнова!

Зима тодСЦ така чудова!

А ось моСЧ помСЦчники. Познайомтеся з ними.

Грудень. Змерзлим груддям скрСЦзь СЦ всюди

Вкрилось поле СЦ шляхи.

Це вже Грудень! - кажуть люди

РЖ вдягають кожухи.

ССЦчень. ЛСЦс пСЦд СЦнеСФм дрСЦма,

По землСЦ СЦде зима.

Входить пишна СЦ велична

В крижану господу сСЦчня.

Лютий. Хоче Лютий, щоб на свСЦтСЦ

Панувала вСЦк зима.

Та поволСЦ сонце грСЦти

ПочинаСФ крадькома.

Зима. В народСЦ багато цСЦкавого про мене кажуть.

НароднСЦ прикмети. Землею дим стелиться - виглядай метелицю. УночСЦ СЦнСЦй на дерева лСЦг - не випаде вдень снСЦг.

Вчитель. Гарна, бСЦлоснСЦжна сестричка-Зима! Але мандрувати нам далСЦ пора, а до кого вСЦдгадайте:

Все у зеленСЦ довкола:

Пасовища, лСЦс СЦ поле.

РЖ в сороки новина -

ОблСЦтала всСЦх вона,

СповСЦщаючи:... (Весна)

ДСЦти. Дорого дня, сестрице!

Весна. Доброго дня! Я - Весна!

Встала весна, чорну землю

Сонну розбудила,

уквСЦтчала СЧСЧ рястом,

БарвСЦнком укрила.

РЖ на полСЦ жайворонок,

Соловейко в гаСЧ

Землю, убрану весною,

ВранцСЦ зустрСЦчають...

У мене СФ чарСЦвнСЦ помСЦчники, якСЦ разом зСЦ мною прикрашають землю. Познайомтеся з ними.

Березень. Трудився Лютий до свСЦтанку

РЖ заморозив геть струмок.

А Березень пСЦдкрався вранцСЦ

РЖ схрумав нишком весь льодок.

КвСЦтень. Недарма це мСЦсяць - КвСЦтень,

Вся уквСЦтчана земля.

Вкрились першим первоцвСЦтом

Луки, гори СЦ поля.

Травень. У зелених травах,

У вСЦнку барвистСЦм

Красень мСЦсяць Травень

ЗавСЦтав у мСЦсто.

Весна. Багато цСЦкавого люди за мною помСЦчали.

НароднСЦ прикмети. Було багато пролСЦскСЦв - гарно вродить картопля.

КвСЦти пахнуть здалека - на вСЦтер.

Вчитель. Приваблива наша красуня Весна. Та у нас СФ ще сестричка одна. Хто ж вона?

Маки вогняно цвСЦтуть.

ВишнСЦ дозрСЦвають.

СоковитСЦ полуницСЦ

В кошики збирають.

ДСЦтвора весела й дружна

В таборах вСЦдпочиваСФ,

Коли це буваСФ?... (ВлСЦтку)

ДСЦти. Доброго дня, сестрице!

ЛСЦто. Доброго дня! Я - ЛСЦто!

Ходять в парСЦ Сонце з ЛСЦтом,

Обсипають землю цвСЦтом.

ЯгСЦдками та плодами.

РСЦзною пашницею -

Житом СЦ пшеницею.

Я хочу вас познайомити зСЦ своСЧми помСЦчниками.

Червень. Ходив по лСЦсСЦ червень,

СуницСЦ розгубив.

Бо, кажуть, як малята,

СуницСЦ вСЦн любив.

Липень. У саду вСЦд плодороду

Гнуться вСЦти.

По городу ходить липень працьовитий.

Серпень. Нагостривши серпи,

Вийшов серпень у степи, -

Урожай збирати,

ЛСЦто прославляти.

ЛСЦто. СпостережливСЦ, працьовитСЦ люди часто помСЦчали багато цСЦкавого. НароднСЦ прикмети. Червень - румтАЩянець року. Як сСЦно косять, то дощСЦв не просять. Липень - вершина лСЦта.

Вчитель. А зараз батечко рСЦк приготував для кожноСЧ сестри завдання. А СЧхнСЦ помСЦчники СЧм допоможуть. Кожна РЖз сестер повинна скласти так слова, щоб вСЦдшукати своСФ СЦмтАЩя.







В

Е

С

Е

Л

К

А






В

РЖ

Т

Е

Р












Р

О

С

А










Т

У

М

А

Н










К

У

Л

Ь

Б

А

Б

А
























В

Л

РЖ

Т

К

У










Р

РЖ

Ч

К

А










В

РЖ

Т

Е

Р












С

О

Н

Ц

Е




























М

О

Р

О

З














Л

И

Ж

РЖ













М

Е

Т

Е

Л

И

Ц

Я

Б

У

Р

У

Л

Ь

К

А





























О

Г

РЖ

Р

К

И








Ч

А

С

Н

И

К









П

О

М

РЖ

Д

О

Р








К

А

В

У

Н










Я

Б

Л

У

Н

Ь

К

А








Вчитель. Пори року подружились,

У таночку закружились.

(ДСЦти виконують танок)

У рСЦзнСЦ пори року приваблива земля.

УсСЦ це вСЦдчувають, коли спостерСЦгають,

Земля прекрасна восени,

Узимку, навеснСЦ СЦ "СЦтку.

Про це слСЦд памтАЩятати

РЖ вам, маленькСЦ дСЦтки.

Примножувать СЧСЧ красу,

Як ранСЦшню туман росу

ПримножуСФ довкола.

Страницы: Назад 1 Вперед