Формування у молодших школярСЦв самостСЦйностСЦ в процесСЦ роботи з дитячою книжкою

дипломная работа: Педагогика

Документы: [1]   Word-138126.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МРЖНРЖСТЕРСТВО ОСВРЖТИ ТА НАУКИ УКРАРЗНИ

ТЕРНОПРЖЛЬСЬКИЙ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГРЖЧНИЙ УНРЖВЕРСИТЕТ

РЖМЕНРЖ ВОЛОДИМИРА ГНАТЮКА



Кафедра рСЦдноСЧ мови СЦ

методики СЧСЧ викладання



Дипломна робота

Формування у молодших школярСЦв самостСЦйностСЦ в процесСЦ роботи з дитячою книжкою




Виконала

студентка 31 групи

факультету ПВПК

Ковтун Н.М.

Науковий керСЦвник

кандидат педагогСЦчних наук,

доцент Наумчук М.М.







ТернопСЦль-2009

ЗМРЖСТ


ВСТУП

РОЗДРЖЛ РЖ. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНРЖ ОСНОВИ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ У ПРОЦЕСРЖ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

    1. Стан теорСЦСЧ питання самостСЦйноСЧ роботи у психолого-педагогСЦчнСЦй лСЦтературСЦ
    2. Формування у молодших школярСЦв самостСЦйностСЦ як риси особистостСЦ

РОЗДРЖЛ РЖРЖ. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛРЖДЖЕННЯ САМОСТРЖЙНОСТРЖ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРРЖВ ЯК НЕОБХРЖДНОГО ЕЛЕМЕНТУ САМООСВРЖТИ

2.1. ОрганСЦзацСЦя СЦ змСЦст експериментального дослСЦдження

2.2. ПеревСЦрка ефективностСЦ формування самостСЦйностСЦ молодших школярСЦв як необхСЦдного елементу самоосвСЦти в експериментальному дослСЦдженнСЦ

ВИСНОВКИ

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ

ДОДАТКИ

ВСТУП


Роль лСЦтератури у формуваннСЦ особистостСЦ школяра була СЦ залишаСФться загальновизнаною. Особливо яскраво це проявляСФться в дитячому вСЦцСЦ, коли формування характеру ще пластичне. Залучення молодшого школяра до художньоСЧ лСЦтератури як до мистецтва, розвиток учнСЦв засобами художнього слова - одна з найважливСЦших СЦ складних проблем сучасноСЧ школи. Книги вСЦдкривають перед дитиною оточуючий СЧСЧ свСЦт, розширюють рамки повсякденного життя, знайомлять з новими людьми, з цСЦкавими предметами, розповСЦдають про новСЦ явища, подСЦСЧ, факти, вСЦдкривають новСЦ мСЦiя. Ставши читачем, школяр перетворюСФться у "асника незчисленних багатств думок, почуттСЦв, моральних понять, громадських СЦдей, естетичних уявлень. Доросла людина, яка не любить читати, не навчилась цьому в дитинствСЦ. Дитяча книжка виховуСФ дитину всебСЦчно. У планСЦ морального виховання допомагаСФ розподСЦляти соцСЦальнСЦ симпатСЦСЧ СЦ антипатСЦСЧ. Дитяча лСЦтература виховуСФ у своСЧх читачах любов до БатькСЦвщини, повагу до працСЦ, вСЦдчуття морального обов'язку СЦ т.д. Науково-пСЦзнавальна книга знайомить читача з навколишнСЦм середовищем, СЦдеями науки, технСЦки. В залежностСЦ вСЦд того, як розширюСФться коло СЦнтересСЦв СЦ знань дитини, формуються СЦ його думки. У вСЦдповСЦдностСЦ до рСЦвня розвитку дитячого мислення школяр не тСЦльки по-СЦншому думаСФ, але СЦ по-СЦншому бачить свСЦт. ВмСЦння бачити свСЦт дСЦСФво, вСЦдчувати себе в ньому господарем СЦ допомагаСФ учневСЦ дитяча художня книга у всьому СЧСЧ розмаСЧттСЦ.

Якщо доросла людина зацСЦкавлена в тому, щоб дитина бачила радСЦсть читання не тСЦльки в самому процесСЦ складання букв у слова, а захоплювалась змСЦстом прочитаного, то в цьому випадку вСЦдповСЦдь на запитання однозначна - так. Прочитана книга як склянка води: рСЦзнСЦ дСЦти можуть прочитати одну СЦ ту ж ту, однак далеко не кожний поглине в себе всю сутнСЦсть СЧСЧ змСЦсту.

Тут закономСЦрно постаСФ питання про взаСФмозв'язок художнСЦх творСЦв СЦз розвитком особистостСЦ. На цей зв'язок свого часу звертали увагу ще В.Г.БелСЦнський, Л.С.РубСЦнштейн, П.Якобс, Б.С.Мейлах та СЦншСЦ.

У педагогСЦцСЦ на зв'язок читання СЦз загальним розвитком особистостСЦ: вперше вказав К.Д.Ушинський. Читання, на його думку, СФ джерелом розвитку дитини, а вСЦн у свою чергу сприяСФ становленню особистостСЦ, яка здатна правильно сприймати, усвСЦдомлювати, розумСЦти прочитане. Цей зв'язок К.Д.Ушинський розглядав як важливий, довготривалий та взаСФмообернений процес, що здСЦйснюСФться непомСЦтно, своСФрСЦдними шляхами - вСЦд неусвСЦдомленого вивчення вСЦршСЦв, де працюСФ тСЦльки механСЦчна пам'ять, до розумСЦння слСЦв та речень, а пСЦзнСЦше СЦ думки, вираженоСЧ в них, що довший час може залишатись незрозумСЦлою для дСЦтей [61; 181].

ЛСЦтература як вид мистецтва впливаСФ не тСЦльки на окремСЦ сторони психСЦки людини-пам'ять, мислення, логСЦку, увагу, емоцСЦСЧ, а й на особистСЦсть цСЦлому: "Мислить не мислення, вСЦдчувають не вСЦдчуття, прагнуть не прагнення-мислить, вСЦдчуваСФ СЦ прагне людина. Значить, головне полягаСФ в тому, що для самоСЧ людини означають тСЦ думки, почуття СЦ знання, якСЦ у неСЧ ми викликаСФмо". [61].

Художня лСЦтература - це особливий вид пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ. У кожному лСЦтературному творСЦ життя не просто копСЦюСФться, а перетворюСФться, духовно збагачуСФться, вдосконалюСФться художнСЦми засобами, поглиблюСФться творча майстернСЦсть. РЖ тому знання, якСЦ засвоюються молодшими школярами в процесСЦ читання художньоСЧ лСЦтератури, - це особливСЦ знання. Вони суттСФво вСЦдрСЦзняються вСЦд знань з СЦнших предметСЦв. Читаючи пСЦдручники чи слухаючи пояснення вчителя з природознавства, математики, украСЧнськоСЧ мови, школярСЦ мають справу з об'СФктивно СЦснуючими чи неСЦснуючими зараз фактами, подСЦями, явищами. Читаючи ж художнСЦй твСЦр, учень сприймаСФ другорядну дСЦйснСЦсть, створену фантазСЦСФю письменника СЦ доповненою своСФю та втСЦлену в образнСЦй формСЦ.

Вплив лСЦтератури на розвиток особистостСЦ здСЦйснюСФться через СЧСЧ сприймання. В психологСЦСЧ СЦ в методицСЦ навчання дСЦтей самостСЦйнСЦй роботСЦ, зокрема, на уроках позакласного читання розумСЦСФться дСЦяльнСЦсть, в якСЦй компактно поСФднуються рСЦзнСЦ процеси: мислення, пам'ять, уява, емоцСЦСЧ з одного боку, а з СЦншого - бажання вСЦдшукати вСЦдповСЦдь на невСЦдоме, але надзвичайно цСЦкаве. В одному зСЦ своСЧх дослСЦджень О.В.Джежелей пСЦдкреслила, "в пСЦдготовцСЦ учнСЦв-читачСЦв то бСЦльше, то менше простежуСФться два основних напрямки. Перший напрямок характеризуСФться використанням при роботСЦ з дитячою книгою методСЦв класного читання, тобто стимулювання учнСЦв до книги, любовСЦ до самостСЦйного читання, без навчання учнСЦв прийомам самостСЦйноСЧ читацькоСЧ дСЦяльностСЦ в цСЦлому. Другий напрямок характеризуСФться залученням в школу елементСЦв СЦз комплексу знань по самоосвСЦтСЦ шляхом усного повСЦдомлення СЦ епСЦзодичного показу (на 2-3 уроки) окремих прийомСЦв, визначаючих СЦндивСЦдуальну культуру читача".[15] Воно тСЦсно пов'язано з розумСЦнням прочитаного твору, бажанням глибше проникнути в його суть, що проходить шляхом аналСЦзу СЦ синтезу того, що сприйняв читач. РозумСЦння не означаСФ пасивно-механСЦчне його засвоСФння. Такий пСЦдхСЦд, при якому самостСЦйна робота виконуСФться на пасивно-споглядаючому рСЦвнСЦ, коли результат впливу на особистСЦсть не набув активного розвитку, вСЦдомий психолог А.Н.ЛеонтьСФв назвав одностороннСЦм. Самий же шлях пСЦзнання художньоСЧ лСЦтератури через самостСЦйну роботу маСФ важливе значення для розвитку творчих задаткСЦв людини. ВмСЦння самостСЦйно органСЦзувати свою роботу-на рСЦзних етапах уроку - це важливий СЦ складний процес. Робота може органСЦзована СЦ обТСрунтована з рСЦзною глибиною. Впровадження неадекватного пСЦдходу до вивчення художнього твору пояснюСФться однСЦСФю СЦз особливостей художньоСЧ лСЦтератури - багатограннСЦстю СЧСЧ змСЦсту, специфСЦкою художнього образу, психологСЦчним складом особистостСЦ, рСЦвнем СЧСЧ розвитку.

СамостСЦйна робота являСФ собою невСЦд'СФмний елемент процесу навчання. Вона може, повинна СЦ буде провСЦдним засобом на уроках позакласного читання. Адже сучасний урок вимагаСФ вСЦд вчителя високоСЧ педагогСЦчноСЧ майстерностСЦ, теоретичноСЧ пСЦдготовленостСЦ, наснаги, щедростСЦ душСЦ СЦ серця. Щоб досягнути найвищих результатСЦв при найменшСЦй затратСЦ часу, щоб розвивати СЦ формувати на уроцСЦ вмСЦння СЦ навички самостСЦйностСЦ, збудити бажання займатися самоосвСЦтою СЦ самовихованням, вчитель повинен чСЦтко визначити СЦ знайти найбСЦльш рацСЦональне мСЦiе в навчально-виховному процесСЦ самостСЦйнСЦй роботСЦ, як домСЦнуючому засобу ефективностСЦ розвитку розумовоСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв. Це допоможе СЧм бСЦльше СЦ глибше втручатися у певнСЦ ситуацСЦСЧ, вчитися сприймати по-новому, думати у вСЦдповСЦдностСЦ до конкретного випадку, вСЦдчувати, переживати, захоплюватись. ГармонСЦйно "иваючись в загальний навчальний СЦ виховний процес самостСЦйна робота займаСФ певну сходинку в всебСЦчному розвитку дитини, де в пСЦрамСЦдСЦ становлення особистостСЦ вСЦд посереднього, споглядаючого читача СЦ до сформованостСЦ його як свСЦдомого читача, змСЦст СЦ методи знаходяться в неподСЦльнСЦй СФдностСЦ. НеобхСЦдно, щоб самостСЦйне читання художньоСЧ лСЦтератури забезпечило учням широкСЦ можливостСЦ для розвитку активностСЦ в навчальнСЦй роботСЦ. АктивнСЦсть школярСЦв необхСЦдна для досягнення будь-якоСЧ навчальноСЧ мети: при допомозСЦ вчителя в процесСЦ читання як керСЦвника навчальноСЧ дСЦяльностСЦ, потрСЦбна активна увага, а не опосередковане споглядання, розумСЦння вимог, поставлених перед ними, бажання СЧх виконувати, вСЦдчувати потреби в проведенСЦй роботСЦ, усвСЦдомлення досконалостСЦ наявноСЧ бази знань. Без високоСЧ активностСЦ учнСЦв неможливо забезпечити ефективнСЦ результати виконання ними рСЦзного роду завдань, прямого засвоСФння та використання здобутих знань на практицСЦ.

Прагнучи оволодСЦти вмСЦнням самостСЦйно працювати з рСЦзноманСЦтними лСЦтературними творами, необхСЦдно забезпечити молодшому школяревСЦ засоби усвСЦдомлення своСЧх СЦндивСЦдуальних уподобань у читаннСЦ; закрСЦплювати звички систематично СЦ цСЦлеспрямовано читати книжки, коли виникло бажання про щось довСЦдатись; забезпечувати спСЦлкування учнСЦв з книжкою: читати, проникаючи у змСЦст кожного речення, привчати вести дСЦалог з автором, осмислювати СЦнформацСЦю закладену в текстСЦ, вмСЦти роздумувати над прочитаним твором до уроку позакласного читання, висловлювати "асне ставлення до оцСЦнних суджень, повинно стати прСЦоритетним у визначеннСЦ видСЦв роботи з книжкою серед книжок. Все це СЦ визначило об'СФкт дослСЦдження - процес формування самостСЦйностСЦ у молодших школярСЦв при роботСЦ з художньою дитячою книжкою, а предметом - методичне забезпечення цього засобами позакласного читання. Темпи СЦ глибина перебудови дСЦяльностСЦ сучасноСЧ школи вСЦдстають вСЦд вимог часу. НеобхСЦдно пСЦдвести СЧСЧ роботу на новий якСЦсний рСЦвень. Це завдання сьогоднСЦ набуваСФ особливого значення у зв'язку з пСЦдвищенням вимог пСЦдготовки учнСЦв, що, у свою чергу, вимагаСФ посиленоСЧ уваги до формування у них умСЦнь СЦ навичок самостСЦйноСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ, оволодСЦння пошуковими здСЦбностями.

В основу нашого дослСЦдження, що проводилось у межах теми дипломноСЧ роботи, була покладена гСЦпотеза, якщо самостСЦйна робота з художньою книжкою на уроках позакласного читання стане органСЦчною частиною природноСЧ дСЦяльностСЦ молодших школярСЦв (мотив, потреба, зацСЦкавленСЦсть, реалСЦзацСЦя запитань, пошук вСЦдповСЦдей, бажання не зупинятись на досягнутому, не обмежуватись шкСЦльною програмою, поСФднувати "аснСЦ знання з бесСЦдами вчителя, вСЦдтворювати прочитанСЦ твори у процесСЦ самостСЦйноСЧ роботи так, щоб у пам'ятСЦ залишились певнСЦ факти СЦ подСЦСЧ), то формування самостСЦйностСЦ як риси особистостСЦ буде ефективною.

Метою дослСЦдження СФ зтАЩясувати шляхи оволодСЦння учнями навичками самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання, дослСЦдити достатнСЦй рСЦвень начитаностСЦ, належну обСЦзнанСЦсть у доступному колСЦ читання СЦ вмСЦння швидко у ньому орСЦСФнтуватися. Проводячи цю роботу у своСЧх дослСЦдженнях (практичних СЦ теоретичних), ми намагалися виявити процес формування читацьких СЦнтересСЦв, уподобань СЦ на цСЦй основСЦ забезпечити СЦндивСЦдуалСЦзацСЦю читання у дСЦтей рСЦзного рСЦвня розвитку багатогранноСЧ, художньоСЧ, довСЦдковоСЧ, науково-пСЦзнавальноСЧ лСЦтератури, дитячоСЧ перСЦодики.

ПостСЦйне, методично правильне проведення урокСЦв позакласного читання дуже важливе для всебСЦчного розвитку учня. УспСЦшнСЦсть школярСЦв знаходиться в прямСЦй залежностСЦ вСЦд СЧх загального розвитку СЦ широти кругозору, що пов'язане з систематичним читанням. ЦСЦ уроки пСЦдвищують культуру мовлення учнСЦв, допомагаючи самому вчителевСЦ краще пСЦзнати СЦнтереси СЦ нахили школярСЦв, слСЦдкувати за СЧх СЦнтелектуальним зростанням, напрямком СЧх думок. КерСЦвництво позакласним читанням учнСЦв даСФ можливСЦсть систематично СЦ планомСЦрно виховувати звичку до самостСЦйного читання. Про можливСЦсть СЦ бажання говорять учителСЦ початкових класСЦв на шпальтах педагогСЦчноСЧ преси, пСЦдкреслюючи, що дитину вже з перших крокСЦв важливо привчити самостСЦйно вибирати книги СЦ самостСЦйно ними користуватися. ВСЦд рСЦвня даного вмСЦння буде в подальшому залежати якСЦсть роботи учнСЦв у середнСЦй школСЦ СЦ СЧх ступСЦнь володСЦння навичками самоосвСЦти.

Для перевСЦрки гСЦпотези СЦ досягнення поставленоСЧ мети нам необхСЦдно було вирСЦшувати такСЦ завдання:

  • вивчити СЦсторСЦю питання СЦ уточнити методичне поняття "самостСЦйна робота школярСЦв у процесСЦ позакласного читання";
  • проаналСЦзувати сучасний навчальний процес позакласного читання, з одного боку пСЦд керСЦвництвом вчителя, тобто традицСЦйно, а з СЦншого - за закономСЦрностями процесу формування самостСЦйностСЦ школярСЦв без - стороннього впливу СЦ з'ясувати всСЦ можливостСЦ, що допоможуть молодшим школярам сформувати цю самостСЦйнСЦсть;
  • перевСЦрити ефективнСЦсть висунутого припущення за доцСЦльнСЦстю систематичного застосування самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання.

Розв'язанню поставлених завдань СЦ перевСЦрцСЦ гСЦпотези сприяли такСЦ методи дослСЦдження: аналСЦз та вивчення психолого-педагогСЦчноСЧ лСЦтератури з даноСЧ проблеми; вивчення досвСЦду вчителСЦв СЦ методистСЦв початкового навчання; спостереження за процесом застосування самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання; бесСЦди, з учителями; експериментальне дослСЦдження, аналСЦз одержаних результатСЦв.

Новизна роботи полягаСФ:

- в уточненнСЦ методичного поняття "самостСЦйна робота молодших школярСЦв у процесСЦ позакласного читання";

- у доборСЦ ефективних видСЦв роботи для навчання молодших школярСЦв з художнСЦми книжками;

- у пСЦдтвердженнСЦ головноСЧ методичноСЧ основи успСЦшного застосування самостСЦйноСЧ роботи молодших школярСЦв для покращення усвСЦдомлення нових форм самостСЦйностСЦ.

СамостСЦйнСЦсть як риса особистостСЦ в проблемСЦ нашого дослСЦдження набуваСФ дещо обмеженого, зате конкретного змСЦсту. У данСЦй роботСЦ йдеться про самостСЦйну роботу читача у процесСЦ урокСЦв позакласного читання з художньою книжкою. Про самостСЦйнСЦсть, розвиток якоСЧ в своСФму контекстСЦ зводиться до формування особистих якостей школяра: пошуку, допитливостСЦ, спостережливостСЦ, аналСЦзу прочитаного, розвитку важливих елементСЦв лСЦтературноСЧ освСЦти, пСЦдтримання бажання пСЦзнавати все бСЦльше СЦ бСЦльше нового СЦ невСЦдомого. Ось чому питання про розвиток творчоСЧ самостСЦйностСЦ у цСЦй роботСЦ тСЦсно перетинаСФться з художнСЦми засобами вираження лСЦтературного становлення особистостСЦ СЦ психологСЦчними аспектами даноСЧ проблеми.

Практична значимСЦсть дипломноСЧ роботи обумовлюСФться актуальними завданнями удосконалення навчально-виховного процесу учнСЦв початковоСЧ школи. При цьому з'ясовуСФться СФднСЦсть закономСЦрностей роботи з художньою книжкою на уроках класного СЦ позакласного читання, що дозволяСФ формувати правильну читацьку самостСЦйнСЦсть при роботСЦ з лСЦтературними творами.

ДанСЦ дослСЦдження можуть бути використанСЦ на лекцСЦйно-практичних заняттях з методики украСЧнськоСЧ мови у ВНЗ РЖРЖ-РЖV рСЦвнСЦв акредитацСЦСЧ, у практичнСЦй дСЦяльностСЦ вчителСЦв початкових класСЦв при проведеннСЦ урокСЦв позакласного читання, а також на курсах пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ вчителСЦв при СЦнститутах пСЦслядипломноСЧ освСЦти.

Структура дипломноСЧ роботи. Дипломна робота складаСФться зСЦ вступу, двох роздСЦлСЦв, що мСЦстять чотири параграфи, висновкСЦв, списку лСЦтератури та додаткСЦв. ЗмСЦст викладений на 106 сторСЦнках.

РОЗДРЖЛВаРЖ. ТЕОРЕТИКО-ПРАКТИЧНРЖ ОСНОВИ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ У ПРОЦЕСРЖ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ


    1. Стан теорСЦСЧ питання самостСЦйноСЧ роботи в психолого-педагогСЦчнСЦй лСЦтературСЦ


УсСЦ знання, що здобуваСФ людина протягом життя, здобуваються самостСЦйно. ВСЦд неСЧ вимагаСФться докладання певних зусиль для оволодСЦння ними, пСЦдключення достатньо розвиненоСЧ уяви, образного мислення, розумСЦння естетичного слова, спостережливостСЦ, допитливостСЦ СЦ усвСЦдомлення вимог, що стоять перед нею. У нашому розумСЦннСЦ самостСЦйнСЦсть, як риса особистостСЦ, це перш за все стСЦйка моральна СЦ естетична позицСЦя. МожливСЦсть вСЦдповСЦдати за своСЧ вчинки, вмСЦння знаходити очевидне у прихованому, мСЦцно дотримуватися вибраноСЧ позицСЦСЧ - ось риси притаманнСЦ людинСЦ з цСЦСФю характерною ознакою. Проблема самостСЦйностСЦ у навчальному курсСЦ, розвиток активностСЦ СЦ творчоСЧ СЦндивСЦдуальностСЦ поставлена у ряд важливих питань школи. Це пСЦдтверджують дослСЦдження, у яких вона пСЦднСЦмаСФться на новий якСЦсний рСЦвень СЦ розглядаСФться у вСЦдповСЦдностСЦ СЦз умовами сучасного суспСЦльства. Розвиток свСЦдомого читача, який вСЦльно орСЦСФнтуСФться лСЦтературному свСЦтСЦ, знаходить вСЦдповСЦдСЦ на поставленСЦ перед ним запитання, стоСЧть на першому мСЦiСЦ серед проблем розвитку молодшого школяра як особистостСЦ. ЛСЦтературСЦ належить особлива роль у формуваннСЦ в учнСЦв свСЦтогляду-збагачення СЧх духовного свСЦту, формування людини з мСЦцними моральними засадами. Практикуючи впровадження у шкСЦльну програму творСЦв, багатих високохудожнСЦм словом, образами, якСЦ здатнСЦ долинути до прихованих глибин дитячоСЧ душСЦ, можливо досягнути глибокого розумСЦння учнями СЦдей виховання, що вплине на становлення молодшого школяра СЦнтелСЦгентною СЦ освСЦченою людиною. Ось чому розвиток самостСЦйностСЦ школярСЦв при навчаннСЦ СЧх працювати з художнСЦм твором, маСФ особливе значення, оскСЦльки тСЦльки досягнуте "асною працею стаСФ важливою умовою виховання у молодшого пСЦдростаючого поколСЦння твердих переконань, стСЦйких моральних якостей, активностСЦ СЦ творчоСЧ дСЦяльностСЦ.

Читання високохудожнСЦх творСЦв, насичених правильними СЦдеями СЦ думками збуджуватимуть у читача тСЦ риси особистостСЦ, якСЦ близько вСЦдносяться до творчостСЦ СЦ самостСЦйностСЦ - емоцСЦйну памтАЩять, уяву, рСЦзноманСЦтнСЦ почуття аналСЦз, синтез, вмСЦння бачити твСЦр в цСЦлому, його змСЦст, СЦ в свСЦтСЦ цСЦСФСЧ цСЦлСЦсностСЦ оцСЦнити СЦ зрозумСЦти деталСЦ; зумСЦти все досконало оцСЦнити, проаналСЦзувати, вмСЦти оцСЦнити СЦ контролювати весь процес прочитання. Читання як СЦ будь-який СЦнший творчий процес, торкаСФться всСЦСФСЧ особистостСЦ людини. У читаннСЦ художнСЦх творСЦв самостСЦйною роботою проявляються такСЦ особистСЦ якостСЦ, як цСЦлеспрямованСЦсть розуму, волСЦ, почуттСЦв тощо. В процесСЦ читання художнього твору, стверджуСФ психолог А.Н.ЛеонтьСФв, СЦде процес не просто засвоСФння прочитаного, а вСЦдбуваСФться взаСФмодСЦя об'СФктивного змСЦсту твору з особистим досвСЦдом людини, з СЦснуючими у неСЧ уявленнями СЦ поняттями. Таким чином, вСЦдбуваСФться процес двосторонньоСЧ взаСФмодСЦСЧ простого читання СЦ лСЦтератури розвитком особистостСЦ: з однСЦСФСЧ сторони лСЦтература допомагаСФ людинСЦ усвСЦдомити себе особистСЦстю, а з СЦншоСЧ - лише наявний рСЦвень знань допоможе забезпечити повноцСЦнне сприймання твору, з ним працювати, стати основою творчого перетворення прочитаного. Це в першу чергу дасть змогу молодшому школяревСЦ безвСЦдривно працювати з найрСЦзноманСЦтнСЦшими напрямками лСЦтератури, як основи розумового розвитку учня.

Розвиваючись, молодший школяр повинен спрямовувати якостСЦ морального СЦ розумового виховання не лише на засвоСФння конкретного навчального матерСЦалу, передбаченого програмою загальноосвСЦтньоСЧ школи СЦ чинними пСЦдручниками для читання, але СЦ спрямовувати сили на засвоСФння методСЦв навчання. Тобто шукати тСЦ шляхи, якСЦ допоможуть вдосконалювати процес навчання в цСЦлому.

ЛСЦтература - це мистецтво слова. ВажливСЦсть СЦ труднощСЦ розумСЦння, сприймання СЦ засвоСФння художнього слова полягають в тому, що одне СЦ те ж слово може використовуватися в рСЦзному контекстСЦ СЦ виконувати рСЦзнСЦ функцСЦСЧ - бути засобом СЦнформацСЦСЧ, сигналом, що означаСФ те чи СЦнше явище, СЦ в той же час художнСЦм образом, що вСЦдтворюСФ всю глибину розумСЦння украСЧнськоСЧ мови вцСЦлому. НеобхСЦдно забезпечувати таку атмосферу, за якоСЧ молодший школяр прагнутиме вСЦдповСЦдати на поставленСЦ перед ним запитання, а для цього створюСФться система навичок, за допомогою якоСЧ учень розумСЦтиме всю глибину прочитаного твору.

ЗрозумСЦти твСЦр - це не лише просто усвСЦдомити, де, коли СЦ за яких обставин вСЦдбулись певнСЦ подСЦСЧ, якСЦ якостСЦ героСЧ при цьому виявили, але СЦ виявити ставлення письменника до зображеного героя, зрозумСЦти той чи СЦнший факт чи явище, глибину змСЦсту, який викладено у творСЦ, побачити СЦ зрозумСЦти засоби зображеного. А для оволодСЦння цим процесом залишаСФться СЦ вСЦдкритим той факт, що учнСЦ недостатньо навченСЦ СЦ привченСЦ до самостСЦйного опрацювання конкретного лСЦтературного твору. Важливо розглянути питання особистСЦсного СЦ СЦндивСЦдуального пСЦдходу до поставлених завдань перед дитиною. Читач входить у створений письменником свСЦт образСЦв, маючи певний особистСЦсний пСЦдхСЦд до засобу роботи з твором, залучаючи для цього своСЧ сприймання, переживання СЦ роздуми. Тому, працюючи з кожним художнСЦм твором, учень прагне знайти найдосконалСЦший шлях оволодСЦння ним, для чого в певнСЦй мСЦрСЦ пСЦдключаСФться весь рСЦвень досвСЦду, в якому бере участь СЦ вСЦдтворюСФться весь духовний, рацСЦональний СЦ емоцСЦйний свСЦт людини з СЧСЧ особистСЦсними та СЦндивСЦдуальними особливостями.

Працюючи з художньою лСЦтературою, учневСЦ початковоСЧ школи необхСЦдно навчитись логСЦчно мислити, що забезпечуватиме правильне оволодСЦння книгою, як засобом розумового розвитку. Говорячи про особливостСЦ мислення дСЦтей, Г.О.ЛюблСЦнська вказуСФ, що за своСФю суттю воно практичне, але це зовсСЦм не означаСФ, що дитина не розумСЦСФ логСЦку вСЦдношень мСЦж явищами СЦ об'СФктами дСЦйсностСЦ. ПолемСЦзуючи СЦз такими психологами як К. Бюллер, В. Штерн, Ж. ПСЦаже, Г.О.ЛюблСЦнська вказуСФ, що дСЦти у практичному мисленнСЦ "...Вабезпосередньо впливають на речСЦ, розкривають СЧх "астивостСЦ, виявляють ознаки СЦ, головне, розкривають СЧм невСЦдомСЦ ранСЦше зв'язки, якСЦ СЦснують мСЦж речами СЦ явищами, так СЦ в серединСЦ кожного предмета СЦ явища. ЦСЦ зв'язки СЦз прихованих стають видимими. ВСЦдповСЦдно СЦ вся пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть дитини, а з нею СЦ набутСЦ знання стають глибшими СЦ усвСЦдомленими"[2;8]. РЖ далСЦ вона акцентуСФ, що такий шлях пСЦзнання особливо ефективний у молодших класах пСЦд час вивчення нового, невСЦдомого лСЦтературного твору, де можуть бути використанСЦ практичнСЦ дСЦСЧ як початковий шлях пСЦзнання матерСЦалу, що пропонуСФться дСЦтям.

Таким чином, будучи за змСЦстом наочно-образним СЦ наочно-дСЦйовим, мислення дСЦтей опираСФться на практичнСЦ операцСЦСЧ СЦ в них реалСЦзуСФться.

Працюючи з незнайомим текстом, учень молодших класСЦв застосовуСФ розгорнуту розумову модель, характерну вСЦдповСЦдному типу орСЦСФнтування в умовах СЦ змСЦстСЦ запропонованоСЧ йому задачСЦ. На вищому рСЦвнСЦ такими орСЦСФнтирами стають суттСФвСЦ для цього типу задач пСЦзнавальнСЦ ознаки узагальненого характеру, вираженСЦ певною образнСЦстю СЦ конкретнСЦстю художнього твору. Яскрава образнСЦсть СЦ конкретнСЦсть дитячого мислення пояснюСФться найперше бСЦднСЦстю дитячого досвСЦду. За кожним словом дитина уявляСФ тСЦльки той конкретний предмет, з яким коли-небудь зустрСЦчалась (навСЦть, якщо це було сприйнято з СЦлюстрацСЦСЧ), але не групу предметСЦв, включених дорослими у тСЦ узагальненСЦ уявлення, якими вона оперуСФ. Дитину потрСЦбно вчити узагальнювати. Вона повинна використовувати наявнСЦ в СЧСЧ досвСЦдСЦ образи з усСЦма ознаками СЦ рисами (загальними для всСЦх однорСЦдних предметСЦв та СЦндивСЦдуальними "астивими даному конкретному предмету).

ЛогСЦчне мислення, будучи вищою мСЦрою СЦнтелектуальноСЧ дСЦяльностСЦ дитини проходить тривалий шлях розвитку. На раннСЦх етапах учень нагромаджуСФ чуттСФвий досвСЦд СЦ привчаСФться розв'язувати самостСЦйним практичним шляхом ряд конкретних завдань. Засвоюючи мовлення, вСЦн набуваСФ можливостСЦ формувати завдання, необхСЦднСЦ для скорСЦшого освоСФння художнього тексту, ставити запитання, будувати докази своСФСЧ думки, розмСЦрковувати СЦ робити висновки. Дитина оволодСЦваСФ поняттями СЦ низкою розумових дСЦй. Як свСЦдчать дослСЦдження (Б.П.РДсипова), логСЦчне мислення (вмСЦння роздумувати) маСФ велике значення не тСЦльки для засвоСФння навчальноСЧ програми, а й для умСЦння застосовувати цСЦ знання у розв'язаннСЦ стандартних, так СЦ нестандартних запитань[18].

Хочеться вСЦдзначити у рамках розвитку логСЦчного мислення особливу роль так званого "причиново-наслСЦдкового" мислення. Саме за його допомогою встановлюються найбСЦльш прихованСЦ зв'язки: мСЦж змСЦстом прочитаного СЦ його застосуванням на практицСЦ, а також навпаки - мСЦж практикою СЦ суттю твору.

Розкриваючи особливостСЦ такого мислення, Д.Б.ЕльконСЦн вказуСФ: чим молодша дитина, тим СЧСЧ мислення тСЦснСЦше пов'язане СЦз конкретними дСЦями, СЦ тим самим далСЦ стоСЧть вСЦд розумСЦння причин, якСЦ включають ту чи СЦншу змСЦну у змСЦстСЦ твору. На його думку мислення дСЦтей у початковСЦй школСЦ характеризуСФться такими особливостями:

1) спрямованСЦстю на розв'язання конкретних завдань, якСЦ виникають пСЦд час дСЦяльностСЦ;

2) наочними СЦ конкретними ознаками подСЦй та явищ;

3) наявнСЦстю в мисленнСЦ причинових зв'язкСЦв, значною мСЦрою ще обмежених СЦндивСЦдуальним досвСЦдом дитини;

4) виникненнями словесних роздумСЦв, а не практичних дСЦй;

У процесСЦ шкСЦльного навчання мислення учнСЦв вдосконалюСФться СЦ поглиблюСФться з кожним навчальним перСЦодом. Головною рисою його стаСФ спрямованСЦсть на оволодСЦння основ науки. Проте в самому процесСЦ розвитку все ще дають себе знати "старСЦ" прояви, яких дСЦти не можуть позбутися одразу. Тобто, починаючи розумово розвиватися, пСЦдключаючи для цього весь свСЦй досвСЦд СЦ практику, що здобувалась на основСЦ самостСЦйностСЦ СЦ активностСЦ, учень вдосконалюСФ навички логСЦчного мислення, що забезпечують безперебСЦйне оволодСЦння навчально-виховною програмою. НеобхСЦдно зазначити, що нинСЦ психологСЦчне навчання як нСЦколи потребуСФ розширення пошукСЦв можливостей СЦнтелекту школярСЦв, де самостСЦйна робота вСЦдСЦграСФ одну з провСЦдних ролей.

Як було зазначено вище, одним СЦз завдань, що стоять перед вчителем початкових класСЦв, СФ проблема формування в учнСЦв вмСЦнню самостСЦйно працювати з книжкою на уроках позакласного читання СЦ дослСЦдження, що проводились вчителями шкСЦл СЦ методистами, доводять, що учнСЦ "володСЦють елементарними прийомами роботи з книжкою", або "не володСЦючи нСЦякими прийомами компенсують невмСЦння працювати з книгою навантаженнями"[7].

Саме тому, розумСЦючи рСЦзницю мСЦж самостСЦйною роботою з книгою СЦ бездумним прочитуванням тексту, невмСЦнням аналСЦзувати змСЦст виникаСФ потреба звернутись до методистСЦв з рСЦдноСЧ мови СЦ бажання отримати аргументи у захист важливостСЦ обТСрунтування усвСЦдомленоСЧ роботи з будь-яким художнСЦм твором. Вище сказане спонукало звернутись нам до даноСЧ проблеми дослСЦдження.

На сьогоднСЦшнСЦй час проблема самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання розкрита досить обмежено. У цьому напрямку працювали видатнСЦ педагоги, спецСЦалСЦсти СЦ психологи: СвСФтловська Н.Н., доктор педагогСЦчних наук, педагог розглядала цю проблему (вмСЦння самостСЦйно працювати з книгою) як спосСЦб пошуку у книжках вСЦдповСЦдей на поставленСЦ кимось або життям запитання. ПроведенСЦ нею дослСЦдження доводять, що учня можна навчити самостСЦйно працювати СЦз книгою, але цей процес повинен бути систематичним, конкретизованим СЦ переслСЦдувати певну мету. У СЧСЧ книзСЦ "Методика позакласного читання" показано як, спираючись на наявнСЦ в учнСЦв "технСЦку читання" СЦ вмСЦння працювати з текстом твору, поступово навчити СЦ привчити кожну дитину вибирати собСЦ для читання книжки за СЦнтересами СЦ розглядати СЦ читати СЧх, застосовуючи своСЧ знання, умСЦння та навички, набутСЦ на момент зустрСЦчСЦ з книжкою. А головне - за допомогою свСЦдомого вибору СЦ читання книг пСЦзнати не тСЦльки навколишнСЦй свСЦт, але СЦ самого себе: своСЧ сильнСЦ СЦ слабкСЦ сторони, своСЧ особистСЦ потреби, особливостСЦ, можливостСЦ СЧх удосконалення"[53].

Система урокСЦв розроблена Н.Н. СвСФтловською передбачаСФ форми контролю за якСЦстю читання, основнСЦ прийоми роботи на уроцСЦ, масовСЦ позаурочнСЦ заходи, СЦндивСЦдуальну роботу СЦз початкуючими читачами, зв'язок з уроками класного читання, природознавства, працСЦ СЦ малювання. У посСЦбниках Н.Н СвСФтловськоСЧ видСЦленСЦ СЦ чСЦтко визначенСЦ за роками навчання вимоги до знань СЦ навичок, якСЦ повиннСЦ бути набутСЦ учнями у зв'язку з уроками позакласного читання.

А безпосереднСФ усвСЦдомлення дитячих книг як навчального матерСЦалу для молодших школярСЦв СЦ конкретний вибСЦр такого матерСЦалу для всСЦх етапСЦв був розроблений у дослСЦдженнях О.В. Джежелей[15]. Працюючи з новою книгою, учень повинен спиратися на наявнСЦ у нього знання, здобутСЦ на класного читання СЦз особистого досвСЦду, що допоможе свСЦдомо пСЦдСЦйти до розвтАЩязання поставлених перед ним завдань.

В.П. РДсСЦпов [18] звертав увагу на активнСЦсть учнСЦв, як одного з основних фундаментСЦв розвитку самостСЦйностСЦ та СЦнСЦцСЦативи у пСЦзнавальнСЦй та практичнСЦй дСЦяльностСЦ школярСЦв. ВСЦн вважав, що активнСЦсть учнСЦв необхСЦдна для досягнення будь-якоСЧ навчальноСЧ мети: при слуханнСЦ вчителя потрСЦбна активна увага ясне розумСЦння викладеного матерСЦалу, прагнення його зрозумСЦти. Отримання знань з рСЦзних джерел потребуСФ вСЦд учнСЦв самостСЦйноСЧ роботи у виглядСЦ спостережень, навчальних дослСЦджень, вивчення книги, усвСЦдомлення прочитаного..

Наумчук М.М. розробила посСЦбники для вчителСЦв, що мСЦстять практичний СЦ теоретичний матерСЦал, спрямований на корекцСЦю СЦ вдосконалення професСЦйноСЧ готовностСЦ вчителСЦв до проведення урокСЦв позакласного читання. Розглядаючи самостСЦйнСЦсть на цих уроках у початкових класах, як одну з найменш розроблених СЦ розкритих тем, вСЦдзначаСФ що "...позакласне читання повинно бути розраховане на рСЦвень можливостей учнСЦв СЦ забезпечувати таку взаСФмодСЦю вчителя з учнями, при якСЦй дСЦти зможуть виявити доступний СЧх вСЦку обсяг читацькоСЧ самостСЦйностСЦ".

О.Я. Савченко [50] розглядаСФ самостСЦйну роботу СЦ СЧСЧ методи безпосередньо, як найважливСЦшу ланку застосування знань у процесСЦ виконання завдань. ДослСЦджуючи проблеми застосування самостСЦйноСЧ роботи на усСЦх етапах уроку, визначила вимоги до неСЧ, зокрема:

1)        самостСЦйну роботу слСЦд застосовувати при всСЦх етапах навчального процесу, в тому числСЦ СЦ при вивченнСЦ нового матерСЦалу. Важливо, щоб школяр не тСЦльки збагачувався знаннями, а й нагромаджував СЧх у загальний фонд умСЦнь та навичок, способСЦв розумовоСЧ дСЦяльностСЦ, за допомогою яких опануСФ новСЦ прийоми роботи з книгою;

2)        потрСЦбно створити певнСЦ умови, за яких учнСЦ ставатимуть безпосереднСЦми учасниками процесу пСЦзнання. СамостСЦйна дСЦяльнСЦсть школярСЦв маСФ бути скерована не тСЦльки на засвоСФння окремих фактСЦв, але й на розв'язання рСЦзноманСЦтних актуальних питань. СлСЦд навчити учнСЦв бачити СЦ формулювати проблеми, розв'язувати СЧх, користуючись наявними знаннями та навичками;

3)        з метою активСЦзацСЦСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школярам потрСЦбно давати завдання, виконання яких вимагаСФ посильного розумового напруження.

УмСЦння СЦ навички самостСЦйноСЧ працСЦ вдосконалюються у загальнСЦй системСЦ навчального СЦ виховного процесу, основою якого СФ поступове збСЦльшення рСЦвня самостСЦйностСЦ учнСЦв, удосконалення СЦ змСЦна СЧх ролСЦ в цьому процесСЦ, ускладнення завдань пСЦд час його виконання.

ЦСЦкаво, що в жодному словнику немаСФ точно сформульованого визначення, що ж таке самостСЦйна робота учнСЦв СЦ чому цей вид роботи потребуСФ всебСЦчного розгляду з боку вчителСЦв СЦ методистСЦв початкового навчання. ДослСЦджуючи процес формування самостСЦйностСЦ на усСЦх етапах розвиваючого навчання, РЖ.С. Гантя писала: "СамостСЦйна робота виступаСФ як одна з форм пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школяра СЦ вСЦдповСЦдно розвиваСФться протягом всього шкСЦльного навчання"[7; 21]. Навчаючись вмСЦнню аналСЦзувати, ототожнювати, самовдосконалюватись, забезпечуСФться розвиток логСЦчного мислення, як однСЦСФСЧ з найнеобхСЦднСЦших умов всебСЦчного розвитку особистостСЦ.

Психолог Р.М. МСЦкельсон визначав, що пСЦд поняттям "самостСЦйна робота" слСЦд розумСЦти виконання завдань учнями без втручань з боку вчителя.

Петровський А.В., Костюк Г.С. звертали увагу на психологСЦчнСЦ особливостСЦ розвитку дитини, якСЦ передують самостСЦйнСЦй роботСЦ: пам'ять, увагу, сприймання, мислення, допитливСЦсть, пошук СЦ т.д. У вСЦдповСЦдностСЦ до цього вони все ж не виключали керСЦвну роль вчителя. Мета вчителя-професСЦонала у початковСЦй школСЦ полягаСФ у тому, щоб допомогти дитинСЦ усвСЦдомити саму себе: пробудити СЦ розвинути закладенСЦ природою позитивнСЦ здСЦбностСЦ, можливостСЦ СЧх удосконалення (акцентуючи увагу на широкому школСЦ дитячоСЧ лСЦтератури, а також на доцСЦльних СЦ загальноприйнятих читацьких прийомах, нормах, правилах, рекомендацСЦях, що допомагають читати), щоб дитина, ставши сама собою, виконала свСЦй обов'язок СЦ стала людиною. Завдання, без сумнСЦву складне, але посильне для будь-якого вчителя, якщо у нього СФ постСЦйна потреба у аналСЦзСЦ своСФСЧ роботи, у самоосвСЦтСЦ за допомогою книжки СЦ у вдосконаленнСЦ, чого необхСЦдно вимагати СЦ вСЦд учня. Це пояснюСФться тим, по-перше, як писав В.О. Сухомлинський, вчителевСЦ потрСЦбно море знань, щоб дати дСЦтям краплину необхСЦдноСЧ духовноСЧ поживи, а по-друге, тим, що великий той вчитель, який доводить дСЦлом, чого навчаСФ, тобто сам постСЦйно працюСФ над собою. Таким чином, процес оволодСЦння учнями нових знань з художньоСЧ лСЦтератури процес двостороннСЦй, з одного боку, це розвиток самостСЦйностСЦ школярСЦв шляхом умСЦлого СЦ доцСЦльного керСЦвництва дитячим читанням, а з СЦншого, бажання знаходити вСЦдповСЦдСЦ на запитання у книжках. Адже необхСЦдно дотримуватися на уроках позакласного читання основного правила: у процесСЦ: бесСЦди не повинно бути жодного питання, на яке можна вСЦдповСЦсти "просто так", не прочитавши уважно твору; питання, вСЦдповСЦдь, на яке СЦ без того зрозумСЦла, що не викликаСФ нСЦ в учнСЦв, нСЦ у вчителя дСЦйсноСЧ потреби почути його та обговорити.

Ставлячи перед собою завдання дослСЦдити самостСЦйну роботу, як одну з провСЦдних форм роботи у процесСЦ позакласного читання, прагнучи зрозумСЦти роль вчителя як основного фундатора цСЦСФСЧ дСЦяльностСЦ, СЦ довести перспективу впровадження цСЦСФСЧ роботи, дСЦйшли висновку, що це питання повинно стати головним на позакласному читаннСЦ. Дитина працюСФ, оволодСЦваСФ навичками, здобуваСФ новСЦ знання, розширюСФ лСЦтературний кругозСЦр, покращуСФ своСФ ставлення до книжкового свСЦту. Дуже важливим СФ питання самоосвСЦти, коли учень повинен самостСЦйно знайти додаткове джерело освСЦти, вмСЦти брати звСЦдти знання СЦ вСЦрно планувати свою роботу. Бо акт самостСЦйноСЧ роботи СФ завжди робота самостСЦйна: що зробив, те й маСФш. А щоб чогось досягнути, потрСЦбно працювати не покладаючи рук, постСЦйно СЦ вперто. Допомогти ж у цСЦй справСЦ зможе книжка - основа з основ, яка дала вСЦдповСЦдь не на одну тисячу запитань. Готуючи дитину в дорослий свСЦт, потрСЦбно зробити все, щоб вона прийшла туди пСЦдготовленою, а це можливо лише за умови роботи дитини з дорослими, де перший бере на себе обов'язки виконувати всСЦ вимоги, поставленСЦ перед ним навчально-виховним процесом, а другСЦ - розробляють шлях, по якому дСЦти зможуть пройти, не спотикаючись, до певноСЧ мети. Позакласне читання повинне бути розраховане на рСЦвень можливостей учнСЦв СЦ забезпечувати таку взаСФмодСЦю вчителя з учнями, при якСЦй дСЦти зможуть виявляти доступний СЧх вСЦку обсяг читацькоСЧ самостСЦйностСЦ.

СамостСЦйна роботатАж Це словосполучення стало таким вживаним СЦ звичним, що у колСЦ вчителСЦв СЦ навСЦть не вчителСЦв сприймаСФться як термСЦн, змСЦст поняття якого загальновСЦдомий. А проте це аж нСЦяк не термСЦн, СЦ в жодному словнику, теоретичнСЦй працСЦ до цього часу не визначено, що маСФться на увазСЦ, коли мова йде про самостСЦйну роботу. Тай не так це легко, як здаСФться на перший погляд, дати визначення, бо що визначати?

ЗрозумСЦти, яке мСЦiе займаСФ самостСЦйна робота в процесСЦ позакласного читання? У якСЦй мСЦрСЦ вона ефективнСЦша за СЦншСЦ методи? Чи може вона бути домСЦнуючою на уроках?

При систематичному виконаннСЦ самостСЦйноСЧ роботи на певному дидактичному рСЦвнСЦ якСЦсть СЦ стСЦйкСЦсть засвоСФних школярами знань пСЦдвищуСФться, розвиваються пСЦзнавальнСЦ СЦнтереси, розумова дСЦяльнСЦсть, формуються вмСЦння СЦ навички учнСЦв. СамостСЦйна робота учнСЦв робить процес навчання СЦнтенсивнСЦшим та ефективнСЦшим.

На перший погляд здаСФться, що термСЦн "самостСЦйна робота учнСЦв" простий, зрозумСЦлий СЦ не потребуСФ розкриття. НасправдСЦ, чи не зрозумСЦло, що самостСЦйна робота - це робота, яка виконуСФться самими учнями, без допомоги вчителя? Але це визначення настСЦльки суперечливе, що розкриття його змСЦсту потребуСФ всебСЦчного розгляду з боку вчителСЦв, методистСЦв СЦ вчених.

СамостСЦйна робота являСФ собою невСЦд'СФмний елемент процесу навчання. Вона може, повинна СЦ буде провСЦдним засобом на уроках позакласного читання.

Урок позакласного читання - назва умовна. По сутСЦ - це керСЦвництво домашнСЦм (не в класСЦ) читанням учнСЦв (на рСЦвнСЦ 3 СЦ 4х класСЦв). Але це саме урок, який проводиться у вСЦдведений режимом час, до якого школяр повинен виконати певну домашню роботу. Сучасний урок позакласного читання базуСФться з одного боку на традицСЦйних методах навчання - поСФднання лСЦнСЦй педагогСЦки СЦ психологСЦСЧ, а з СЦншого - на проблемному характерСЦ сучасного навчання.

Досягнення в питаннях проблемного навчання СЦ виховання дозволили з одного боку переосмислити традицСЦйнСЦ методи керСЦвництва читанням дСЦтей початкових класСЦв СЦ вСЦд багатьох з них вСЦдмовитись: вСЦд "неправдивого авторитета" (А.С.Макаренко), вСЦд обмеження СЦнСЦцСЦативи СЦ опСЦки над ними (Н.К.Крупська), вСЦд формального пСЦдходу до рекомендацСЦСЧ лСЦтературних творСЦв СЦ т.д. З СЦншого боку, на перший план виступили принципи диференцСЦйованого пСЦдходу до учнСЦв, опора на емоцСЦйну, розумову активнСЦсть читачСЦв, на СЧх творчу СЦнСЦцСЦативу СЦ самостСЦйнСЦсть.

НеобхСЦднСЦсть збСЦльшення питомоСЧ ваги самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв на уроках достатньо обТСрунтував у своСЧ книзСЦ, виданСЦй у 1940 р., М.МСЦкельсон [33]. Психолог пише, що пСЦд поняттям "самостСЦйна робота учнСЦв" розумСЦють виконання ними завдань без втручання вчителя, але пСЦд його керСЦвництвом, оскСЦльки у своСФму розумСЦннСЦ самостСЦйна робота - це акт безпосереднього виконання учнями будь-якого завдання. Але пСЦддаСФться сумнСЦву той факт, чи дСЦйсно пСЦд час виконання учнями завдань вСЦдкидаСФться будь-яка допомога СЧм зСЦ сторони вчителя. В принципСЦ, акт самостСЦйноСЧ роботи СФ завжди дСЦяльнСЦсть самостСЦйна: якщо людина щось робить (нехай це буде дитина чи доросла особа), то робить це нСЦхто СЦнший як вона сама. В актСЦ роботи учень здатен робити самостСЦйно, а в якСЦй мСЦрСЦ йому необхСЦдна стороння допомога - це залежить вСЦд його вмСЦння працювати.

Дитяче читання потрСЦбно спрямовувати. КерСЦвництво читанням особливо важливе для учнСЦв початкових класСЦв, тому що маленький читач ще мало знайомий з широким колом книг, а самСЦ по собСЦ вСЦковСЦ особливостСЦ школяра початкових класСЦв створюють умови найбСЦльш емоцСЦйного впливу на читача. Проте безпосереднСФ керСЦвництво дитячим читанням, як, проте, СЦ будь-який СЦнший добре продуманий педагогСЦчний прийом, повинен носити для учнСЦв прихований характер. Про цю особливСЦсть керСЦвництва дитячим читанням наполегливо нагадуСФ ще Н.М. СвСФтловська: "У вас СФ моральна думка - чудово; не говорСЦть СЧСЧ дСЦтям, але дайте СЧСЧ вСЦдчути; не робСЦть з неСЧ висновку в кСЦнцСЦ розповСЦдСЦ, але дайте СЧм самим його вивести СЦ, якщо розповСЦдь СЧм сподобаСФться, ви зробили свою справу"[54].

УспСЦх навчання взагалСЦ неможливий без активностСЦ учнСЦв. АктивнСЦсть - це поняття значно ширше, нСЦж поняття самостСЦйнСЦсть. Воно означаСФ усвСЦдомлене, вольове, цСЦлеспрямоване виконання розумових СЦ практичний дСЦй, необхСЦдних для оволодСЦння знаннями, вмСЦннями та навичками, включаючи користування ними у подальшому навчаннСЦ та практичнСЦй дСЦяльностСЦ. АктивнСЦсть починаСФться тодСЦ, коли вСЦдбуваСФться самостСЦйне надбання учнями нових знань СЦ вмСЦнь, виконання творчих завдань для розв'язання поставленоСЧ мети. АктивнСЦсть вказуСФ на той чи СЦнший ступСЦнь сформованостСЦ в учнСЦв самостСЦйноСЧ думки. Проте не лише активнСЦсть допомагаСФ учневСЦ зрозумСЦти, з яких саме категорСЦй формуСФться СЦ самостСЦйнСЦсть.

У педагогСЦчнСЦй психологСЦСЧ проблема мислення одна з найактуальнСЦших. Вона органСЦчно пов'язана з проблемою засвоСФння СЦ застосування учнями знань. Незважаючи на те, що й досСЦ не склалося СФдиноСЧ думки про можливостСЦ СЦ шляхи розвитку мислительноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв, незаперечним СФ той факт, що за короткий термСЦн навчання (1-4 кл.) мислення школярСЦв зазнаСФ значних змСЦн. ВСЦд моменту вступу до школи СЦ до переходу в старшСЦ класи воно змСЦнюСФться, як в аналСЦтико-синтетичному планСЦ, так СЦ за формою умовисновкСЦв.

До початку шкСЦльного навчання у дСЦтей достатньо розвинутСЦ психСЦчнСЦ функцСЦСЧ, вони психологСЦчно готовСЦ до засвоСФння нових знань. Саме в умовах самостСЦйного навчання, як вважаСФ Т.С. ПСЦче-оол, створюСФться можливСЦсть пСЦдвищення ефективностСЦ засвоСФння дСЦтьми нового. Вона пСЦдкреслюСФ, що в будь-якому процесСЦ пСЦзнання людина виконуСФ дСЦСЧ з пСЦзнавальним матерСЦалом. У мисленнСЦ цСЦ дСЦСЧ СФ особливо складними. РЖ успСЦх мислительноСЧ дСЦяльностСЦ залежить вСЦд наявностСЦ у людини тих знань, якими вона скористаСФться для розв'язання поставленоСЧ мети, спецСЦальних умСЦнь, аналСЦзу, синтезу та СЦнших, а також вСЦд бажання насправдСЦ пСЦзнати те, що СЧй невСЦдомо. ЦСЦ особливостСЦ характеризують мислення як специфСЦчну розумову дСЦяльнСЦсть людини. [47; 37].

"Розумова праця дитини вСЦдрСЦзняСФться вСЦд розумовоСЧ працСЦ дорослоСЧ людини, - писав О.В.Сухомлинський. - Для дитини кСЦнцева цСЦль оволодСЦння знаннями не може бути головним стимулом його розумових зусиль як у дорослого. Джерело бажання вчитися у самому характерСЦ дитячоСЧ розумовоСЧ працСЦ, в емоцСЦйному забарвленнСЦ думки, в СЦнтелектуальних переживаннях. Якщо це джерело висохне нСЦякими прийомами не змусиш дитину сидСЦти за книгою" [59; 191].

Книга - найстарСЦше джерело знань, нескСЦнченний потСЦк розумного, доброго СЦ вСЦчного, СЦ вмСЦння читати - це нелегка справа, яка потребуСФ вСЦд читача бачення того, що приховане за рядками. А для малюка-школяра здатнСЦсть роздивитись це приховане, оволодСЦти новими знаннями СЦ навичками - вСЦконце у свСЦт невСЦдомого. Дитяча голСЦвка забита багатьма непотрСЦбними знаннями, впорядкувати якСЦ СЦ допоможе книга.

СамостСЦйна робота вимагаСФ безпосереднього поСФднання самостСЦйноСЧ думки учнСЦв СЦз самостСЦйним виконанням ними певних розумових чи практичних дСЦй. НедостатнСЦй рСЦвень знань учнСЦ компенсують, пСЦдключаючись до процесу оволодСЦння новим ступенем розумових та практичних дСЦй, а саме - самоосвСЦти.

ДослСЦджуючи процес формування самоосвСЦти на уроках, РЖ.С. Гантя вСЦдзначаСФ: "СамостСЦйна робота виступаСФ однСЦСФю з форм пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школяра СЦ вСЦдповСЦдно розвиваСФться протягом всього шкСЦльного процесу"[7]. СамоосвСЦта починаСФться тодСЦ, коли учень на основСЦ знань СЦ вмСЦнь, вже одержаних у процесСЦ навчання, виявляСФ все ж недостатнСЦй СЧх рСЦвень. РЖ в самостСЦйнСЦй роботСЦ прагне знайти додаткове джерело освСЦти, взяти звСЦдти необхСЦднСЦ знання, якСЦ компенсують тСЦ прогалини, що з'явилися у процесСЦ шкСЦльного навчання. Адже самоосвСЦта школяра - це розвивальне навчання, покликане навчити СЧх органСЦзовувати СЦ спрямовувати свою пСЦзнавальну дСЦяльнСЦсть, тобто формувати самостСЦйнСЦсть як рису особистостСЦ. Таким чином, самостСЦйна робота учнСЦв - це така робота, яка виконуСФться без втручання вчителя, але за його завданнями; при цьому учнСЦ прагнуть досягнути поставленоСЧ мети у завданнСЦ; проявити своСЧ зусилля.

У захист активностСЦ учнСЦв у процесСЦ самостСЦйноСЧ роботи виступав А.Г. Глущенко [12], який вбачав необхСЦднСЦсть вже в молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ надавати дСЦтям бСЦльше можливостей бути органСЦзаторами своСЧх справ, проявляти СЦнСЦцСЦативу. У цСЦй роботСЦ вчитель займав мСЦiе фундатора створення умов для вияву самостСЦйностСЦ СЦ поступово передавати в руки учням функцСЦСЧ самостСЦйного керСЦвництва. ДосвСЦдчений вчитель дотримуСФться правил: все, що можуть робити учнСЦ самостСЦйно, вони так СЦ роблять. Участь СЧх у процесСЦ уроку, добСЦр необхСЦдного практичного СЦ дидактичного матерСЦалу, розподСЦл завдань - все пСЦд силу школярам. ДеякСЦ автори вСЦдносять до самостСЦйних робСЦт учнСЦв тСЦльки тСЦ роботи СЦ, тСЦльки по таких завданнях, якСЦ вимагають перебудову вивченого матерСЦалу, його комбСЦнування по-новому, знаходження СЦ створення чогось нового. ТСЦ види робСЦт, що потребують наслСЦдування, СЦ вправи, що мають за мету вдосконалення навичок, не вСЦдносяться до самостСЦйних робСЦт.

Праця дитини у системСЦ навчальних ситуацСЦй починаСФться з першого класу, але вмСЦння ставити перед собою навчальнСЦ завдання виникаСФ у них значно пСЦзнСЦше, вважав А.В. Петровський. ВмСЦння самостСЦйно працювати формуСФться з великими труднощами СЦ далеко не у всСЦх учнСЦв. ПроявляСФться воно в наступному: якщо учень отримуСФ завдання, то вСЦн, по-перше, прагне знайти загальний спосСЦб його виконання, який йому вже вСЦдомий, а не намагаСФться включити елементи самостСЦйного пошуку, де шляхом спроб СЦ помилок поступово вирСЦшиться це завдання; по-друге, дитина знаходить цей спосСЦб при аналСЦзСЦ одного-двох завдань, якСЦ стають тепер для нього теоретичним матерСЦалом при розглядСЦ загальних зв'язкСЦв умови. ВмСЦння перетворювати конкретно-практичне завдання в навчально-теоретичне виявляСФ найбСЦльш високий рСЦвень розвитку розумовоСЧ дСЦяльностСЦ школярСЦв.

Ю.К. Бабанський зазначав: "СамостСЦйна робота - одна з джерел оволодСЦння учнями нових знань СЦ вмСЦнь. Таким чином, самостСЦйнСЦсть учнСЦв в СЧх навчальнСЦй роботСЦ потрСЦбно розглядати в динамСЦцСЦ, з врахуванням змСЦн, що вСЦдбуваються, звертати увагу на психологСЦчнСЦ особливостСЦ школяра як особистостСЦ"[1; 168]. СпецифСЦка самостСЦйноСЧ роботи, як особливого виду навчальноСЧ СЦ практичноСЧ дСЦяльностСЦ, полягаСФ перш за все в тому, щоб навчити учнСЦв прийомам роботи з незнайомою книгою СЦ привчити звертатися до неСЧ, коли постають запитання. Щоб вСЦдповСЦсти на них, дитинСЦ доводиться проводити широку пошукову роботу, яка допомагаСФ в розвитку пСЦзнавальних здСЦбностей. РЖ, якщо робота за таким завданням органСЦзована так, щоб учень, виконуючи СЧСЧ, свСЦдомо прагнув до ефективного досягнення мети, тобто до кращоСЧ якостСЦ, то дану роботу можна назвати пошуковою СЦ вСЦдповСЦдно - самостСЦйною.

ССЦмакова Л.А. [57] пСЦдкреслювала, що пошуковий метод веде до знань ще невСЦдомих. РЖ для учня дуже цСЦнним СЦ повчальним СФ сам шлях, який вСЦн пройде для того, щоб отримати вСЦдповСЦдСЦ зСЦ зробленого. ПошуковСЦ роботи, або як СЧх ще можна назвати - самостСЦйнСЦ, зближують учня з читанням. ПСЦдводять до таких видСЦв робСЦт, в яких проявляСФться найвища ступСЦнь самостСЦйностСЦ: спостереження СЦ досвСЦд, якСЦ допомагають у вирСЦшеннСЦ нових, невСЦдомих питань СЦ сприяють тому, щоб учень самостСЦйно робив висновки, СЦ щоб цСЦ висновки були правильними.

Основною особливСЦстю процесу самостСЦйностСЦ на уроках позакласного читання, на думку Т.С. ПСЦче-оол, виступають СЦнтереси молодших школярСЦв, якСЦ, як вказують педагоги СЦ психологи, характеризуються в першу чергу недиференцСЦйованСЦстю, розкиданСЦстю, об'СФднаними "зовсСЦм рСЦзними напрямками без будь-якого зв'язку"[47]. ДСЦти проявляють цСЦкавСЦсть до тих навчальних предметСЦв, з яких вони добре встигають. Важливою умовою стабСЦльностСЦ СЦнтересСЦв молодших школярСЦв, СФ спрямованСЦсть СЧх вчителем на стежку самостСЦйного пСЦзнання предмету читання. СамостСЦйнСЦсть учня, - вСЦдмСЦчаСФ Т.С. ПСЦче-оол, - необхСЦдно пСЦдтримувати СЦ розвивати з перших днСЦв шкСЦльного навчання, шляхом показу перспектив у здобуттСЦ самостСЦйних знань. Це дозволить формувати у дСЦтей справжнСЦ самостСЦйнСЦ СЦ пСЦзнавальнСЦ СЦнтереси як основу навчальноСЧ дСЦяльностСЦ"[47; 81].

КрСЦм вище вказаних психологСЦчних особливостей розвитку молодшого школяра, данСЦ багатьох дослСЦджень СЦ нагромаджений досвСЦд вчених показуСФ, що самостСЦйна робота тСЦльки тодСЦ даСФ значний позитивний ефект, коли враховуються рушСЦйнСЦ сили дСЦй СЦ вчинкСЦв учня, одним з яких СФ мотив. Мотив - це внутрСЦшнСЦй стимул, усвСЦдомлене спонукання до певного виду дСЦй, що породжуСФться матерСЦальними та духовними потребами людей. ВСЦдчуття потреби в чомусь, СЧСЧ усвСЦдомлення СЦ прагнення знайти спосСЦб задоволення, визначають змСЦст СЦ спрямування мотиву. Як внутрСЦшнСЦ стимули до дСЦй, мотиви завжди пов'язанСЦ з метою, оскСЦльки спрямованСЦ на СЧСЧ досягнення. Вони включають у свСЦй змСЦст елементи особистих прагнень СЦ бажань, усвСЦдомлених з певними цСЦлями. У самостСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ, мотиви повиннСЦ поСФднуватись з тими, що створенСЦ самим навчальним процесом. Мотиви навчання мають знайти своСФ втСЦлення в мотивах, що виникають з пСЦзнавальноСЧ потреби. ОстаннСЦ бувають для учня сенсу тСЦльки тодСЦ, якщо спрямованСЦ на задоволення його допитливостСЦ, вносять рСЦзноманСЦтнСЦсть у самостСЦйну навчальну дСЦяльнСЦсть, сприяють вСЦдкриттю чогось нового СЦ спонукають до пошуку шляхСЦв розвтАЩязання суперечностей, що виникають.

ВСЦдомо, що якостСЦ особистостСЦ розвиваються у процесСЦ вСЦдповСЦдноСЧ дСЦяльностСЦ. СамостСЦйнСЦсть може формуватися у школярСЦв лише при виконаннСЦ самостСЦйних робСЦт. У навчаннСЦ, для проведення таких робСЦт вСЦдкриваються великСЦ можливостСЦ, але тСЦльки при достатнСЦй увазСЦ вчителя до органСЦзацСЦСЧ цСЦСФСЧ роботи учнСЦв можна дСЦйсно досягнути свСЦдомого СЦ стСЦйкого засвоСФння ними знань, умСЦнь СЦ навичок. Таким чином, самостСЦйна робота школярСЦв у процесСЦ навчання маСФ велике значення СЦ для оволодСЦння ними знань, СЦ для розвитку СЧх пСЦзнавальних здСЦбностей.

Розглянемо ще одне трактування самостСЦйноСЧ роботи, що в даному випадку виражаСФ неправильнСЦ погляди на самостСЦйну роботу учнСЦв СЦ таку, як роль вчителя у цСЦй роботСЦ. РЖснуСФ думка, виведена М.Д. Левитовим: "ПСЦд самостСЦйною роботою розумСЦСФться така дСЦяльнСЦсть, яка виконуСФться при вСЦдсутностСЦ з боку вчителя контролю у будь-якСЦй формСЦ за СЧСЧ виконанням"[1]. Тобто, учень повинен сам без стороннього втручання вибрати ту роботу, у якСЦй зможе проявити своСЧ здСЦбностСЦ. Але в такому випадку, це вже пряме заперечення ролСЦ вчителя у постановцСЦ самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв. Хоча окремСЦ рекомендацСЦСЧ, що даються роздСЦлом пСЦзнСЦше самим же М. Левитовим вСЦдмСЦннСЦ за своСФю суттю з виведеним вище визначенням:"...нСЦ одна робота учня, виконана ним "асноруч, не повинна залишатися поза увагою вчителя"[1; 171].

Процес навчальноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдпорядковуСФться низцСЦ загальних закономСЦрностей. Перш за все необхСЦдно, щоб вчитель систематично заохочував учнСЦв до навчальних ситуацСЦй, разом з тим, даючи дитинСЦ можливСЦсть самореалСЦзуватися, керуючись своСЧм внутрСЦшнСЦм станом СЦ самоаналСЦзом. РЖншими словами, одна з головних закономСЦрностей в тому, що весь процес навчання у молодших класах першочергово будувався на основСЦ розширеного представлення учнСЦв головними об'СФктами процесу навчання, якСЦ поступово втягуються у процес активного СЦснування.

Вбачаючи самостСЦйнСЦсть головним здобутком молодшого школяра у роки навчання в початкових класах, Н.М. СвСФтловська розробила уроки, покликанСЦ допомогти молодим вчителям вСЦрно зорСЦСФнтуватися у навчальнСЦй програмСЦ для проведення уроку позакласного читання [53].Чому дитина не може виконувати роботу самостСЦйно, якщо у неСЧ для цього усСЦ задатки самоаналСЦзу, самооцСЦнки, знань здобутих на своСФму досвСЦдСЦ СЦ допомСЦжному словСЦ вчителя? Вчитель обов'язково повинен бути учасником колективноСЧ роботи, а не спостерСЦгачем чи контролером. Навчаючи мистецтву читати, слСЦд пам'ятати, що в "усСЦх видах мистецтва необхСЦдно самому пСЦзнати тСЦ вСЦдчуття, якСЦ хочеш викликати у СЦнших". Проте, не слСЦд робити так, щоб учнСЦ постСЦйно зверталися за допомогою до вчителя, адже самостСЦйна робота - це самостСЦйна робота. ШколярСЦ повиннСЦ розвивати бажання бути активними учасниками процесу пошуку СЦ тому необхСЦдно систематично, а не ривками, впевнено, не зменшуючи темпу, вчити СЧх шукати СЦ знаходити вСЦдповСЦдСЦ на запитання.

В.К. Буряк розглядаСФ самостСЦйну роботу, як сходинку до можливостСЦ розширення СЦндивСЦдуальностСЦ кожного учня, що збуджуСФ пСЦдтримуСФ СЦнтерес до знань з метою оволодСЦння ними СЦ застосування на практицСЦ: "самостСЦйна робота передбачаСФ СЦндивСЦдуальне виконання СЧСЧ кожним учнем. Звичайно даються завдання, що виконуються колективом. Але в цьому випадку, справа органСЦзовуСФться так, що кожен учень, несучи вСЦдповСЦдальнСЦсть в цСЦлому всього колективу, виконував свою долю роботи".[2; 18]

ТакСЦ завдання, якСЦ несуть СЦндивСЦдуальний СЦ творчий розвиток здСЦбностей учнСЦв повиннСЦ носити продуктивне виконання роботи, а не репродуктивне, СЦ творитися з "асноСЧ СЦнСЦцСЦативи учнСЦв. УсвСЦдомлена дСЦяльнСЦсть забезпечуватиме творчСЦсть, у якСЦй проявлятиметься "асний задум учнСЦв, виражатимуться думки, завдання виконуватимуться самостСЦйно за допомогою вже набутих знань. Творчий пСЦдхСЦд до прочитаного твору допоможе учневСЦ передати "аснСЦ розповСЦдСЦ про героСЧв твору, неординарно переказувати оповСЦдання чи казку. При виконаннСЦ таких робСЦт, найбСЦльш продуктивно розкриваються вмСЦння використовувати здобутСЦ знання у життСЦ.

СпецифСЦка позакласного читання полягаСФ в тому, що учень самостСЦйно знаходить, читаСФ, розповСЦдаСФ про книгу, про те, що схвилювало найбСЦльше. РЖ тому важливо, щоб школярСЦ самСЦ правильно орСЦСФнтувалися у фактах, усвСЦдомлювали послСЦдовнСЦсть явищ СЦ подСЦй, звтАЩязок мСЦж ними СЦ вчинками лСЦтературних героСЧв. Саме для такоСЧ мети СЦ органСЦзовуСФться самостСЦйна робота над усвСЦдомленням прочитаного тексту. У цьому випадку художнСЦ твори не втрачатимуть цСЦлСЦсностСЦ СЦ повноти естетичного впливу на школяра. Книги, знайденСЦ самостСЦйно, але пСЦд керСЦвництвом вчителя, допомагають учневСЦ проявити певнСЦ самостСЦйнСЦ здСЦбностСЦ. Але уроки позакласного читання, це не тСЦльки пошук нових книг, але й повторення вивченого матерСЦалу, закрСЦплення отриманих ранСЦше знань з чинних пСЦдручникСЦв. НеобхСЦдно продумати СЦ органСЦзувати даний урок так, щоб розкрити весь потенцСЦал знань учнСЦв по вивченому матерСЦалу. ТакСЦ уроки включають рСЦзноплановСЦ лСЦтературнСЦ джерела, що розвивають цСЦкавСЦсть учнСЦв до книги, навчають СЧх прийомам роботи з текстами рСЦзного характеру. Звичайно, самостСЦйна робота учнСЦв також необхСЦдна, це пошук нових додаткових джерел, що забезпечуватимуть доповнення прочитаних ранСЦше текстСЦв демонструватимуть рСЦзнСЦ погляди щодо вивченоСЧ теми.


1.2 Формування у молодших школярСЦв самостСЦйностСЦ як риси особистостСЦ


Активна роль школярСЦв у процесСЦ навчання, де велика увага придСЦляСФться самоосвСЦтСЦ, зумовлюСФ розвиток у них самостСЦйностСЦ та СЦнСЦцСЦативи. Тому перед кожним вчителем постаСФ завдання формування в учнСЦв постСЦйностСЦ як риси особистостСЦ. КрСЦм того, якби самостСЦйна робота на уроках позакласного читання була одним СЦз провСЦдних СЦ домСЦнуючих елементСЦв, це дало б можливСЦсть як самим дСЦтям вчитись зСЦ свого особистого досвСЦду, розвивати мислення, розумовСЦ здСЦбностСЦ, так СЦ вчителю зумСЦти поставити процес оволодСЦння учнями вмСЦнням самостСЦйно працювати СЦз художньою лСЦтературою на стежку самоосвСЦти, самоконтролю, самоаналСЦзу, що розвивало б СЧх творчСЦ здСЦбностСЦ, формувало новСЦ гранСЦ особистостСЦ. Адже учнСЦ - активнСЦ учасники позакласноСЧ роботи - мислять значно ширшими категорСЦями, мають можливСЦсть детальнСЦше ознайомитись з новими творами у галузСЦ лСЦтератури СЦ мистецтва, розСЦбратися у тих складних проблемах, якСЦ зараз висвСЦтлюються у лСЦтературознавствСЦ. Проте самостСЦйну роботу на уроках позакласного читання треба збСЦльшувати поступово, не скидаючи на дСЦтей непосильну ношу розумовоСЧ роботи, це забезпечить стабСЦльний СЦ систематичний процес оволодСЦння всСЦм багатогранним свСЦтом лСЦтератури.

ДеякСЦ вчителСЦ з обережнСЦстю вСЦдносяться до збСЦльшення кСЦлькостСЦ самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв СЦ вводити у процес навчання такСЦ завдання, якСЦ були б розрахованСЦ на вимоги високоСЧ самостСЦйностСЦ при виконаннСЦ заданоСЧ роботи. Вбачаючи, що насичення урокСЦв самостСЦйними завданнями для учнСЦв, вимагатимуть значно бСЦльшого часу на вивчення кожноСЧ теми програми, а це загрожуСФ СЧСЧ невиконанням, не спромоглись зрозумСЦти одного - час на уроках позакласного читання вСЦдходити вСЦд загальних стандартСЦв проведення СЦ орСЦСФнтуватися на конкретний клас, атмосферу в ньому та рСЦвень розумового розвитку, СЦ вСЦдповСЦдно складати таку програму, розраховану на здСЦбностСЦ класу. ВчителСЦ не вСЦрять у сили учнСЦв, проте досвСЦд спецСЦалСЦстСЦв СЦ методистСЦв, якСЦ будують навчання на засвоСФннСЦ учнями самостСЦйно навчальноСЧ програми, на СЧхнСЦй активностСЦ та СЦнСЦцСЦативСЦ, доводить, що такСЦ учнСЦ яснСЦше СЦ швидше схоплюють СЦ навчальний матерСЦал, СЦ новСЦ методи, прийоми, операцСЦСЧ, виконують роботу з меншою кСЦлькСЦстю помилок, проявляють СЦнтерес до ефективностСЦ своСЧх вмСЦнь СЦ навичок.

ВСЦдомо, що будь-яка якСЦсть розвиваСФться у процесСЦ певноСЧ дСЦяльностСЦ. СамостСЦйнСЦсть може розвинутись у дСЦтей тСЦльки у процесСЦ самостСЦйноСЧ роботи. При роботСЦ СЦз художнСЦми творами проведення такого роду робСЦт не тСЦльки вСЦдкриваСФ великСЦ можливостСЦ, але СЦ СФ необхСЦдним. ТСЦльки при достатнСЦй увазСЦ вчителя до органСЦзацСЦСЧ самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв, можна досягнути дСЦйсно усвСЦдомленого СЦ глибокого засвоСФння ними знань. Без СЧх самостСЦйностСЦ неможливо виробити нСЦяких умСЦнь та навичок роботи СЦз художнСЦми творами. Для оволодСЦння цими навичками необхСЦдно органСЦзовувати певну практичну дСЦяльнСЦсть учнСЦв так, щоб СЧм поступово було необхСЦдно долати зростаючСЦ труднощСЦ та перешкоди, проявляти все бСЦльший рСЦвень творчостСЦ та постСЦйностСЦ. СамостСЦйна робота виступаСФ важливим засобом розвитку у школярСЦв пСЦзнавальних здСЦбностей: спостережливостСЦ, допитливостСЦ, уваги, пам'ятСЦ, мислення, творчоСЧ активностСЦ. Разом з тим практика роботи з художньою книгою СФ також основою для формування в учнСЦв самостСЦйностСЦ як риси особистостСЦ. Проблема, яку ми розв'язуСФмо - це пошук вСЦдповСЦдей на запитання, якСЦ допоможуть читачам-початкСЦвцям захотСЦти навчатись СЦ звикнути працювати з художнСЦми творами без спонукання з боку вчителя, але пСЦд його керСЦвництвом. Зразу визначимося, що словосполучення "працювати з художнСЦми творами" ми розумСЦСФмо як спосСЦб засвоСФння читачем лСЦтературних одиниць на доступному рСЦвнСЦ, не лише фактичному, логСЦчному, й емоцСЦйно-оцСЦнному. Саме в такому планСЦ, як здатнСЦсть читача при знайомствСЦ з текстом зрозумСЦти, знайти рацСЦональне зерно у смисловому значеннСЦ твору, запам'ятати, вСЦдтворити в пам'ятСЦ, не залишати без вСЦдповСЦдСЦ будь-яке з запитань, жодного не усвСЦдомленого факту, подСЦСЧ чи явища, що простежуСФться у творСЦ, розумСЦСФмо словосполучення "працювати з художнСЦми творами".

ЯкСЦсть навчання визначаСФться не тим, скСЦльки дитина читаСФ, як швидко читаСФ твори СЦ навСЦть не тим, залюбки чи пСЦд примусом береться за книжку, вона визначаСФться прагненням дитини оволодСЦти навичками самостСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ, компонентами якоСЧ СФ усвСЦдомлення мотиву або потреби, знання свСЦту книжок, вмСЦнням працювати зСЦ змСЦстом книжки, сприймати СЦ перетворювати здобутСЦ знання у вСЦдповСЦдностСЦ до своСЧх потреб. Теоретичний фундамент дозволив достатньо точно видСЦлити основнСЦ, загальнСЦ для 4 класСЦв початковоСЧ школи завдання урокСЦв позакласного читання

1. Виховання читацькоСЧ активностСЦ - пробудити у школярСЦв цСЦкавСЦсть до книжки СЦ читання, навчити всебСЦчно сприймати прочитане, удосконалювати у них навичку критичноСЧ оцСЦнки матерСЦалу, що читаСФться. РЖншими словами - це допомога школярам в оволодСЦннСЦ художнСЦми СЦ образотворчими багатствами дитячоСЧ лСЦтератури.

2. Удосконалювати навичку СЦ культуру самостСЦйного читання налагодити СЦ впорядковувати самостСЦйне, домашнСФ читання школярСЦв; навчати СЧх робити записи СЦ замальовки до прочитаного; вмСЦти бачити СЦ оцСЦнювати роботу художника-СЦлюстратора.

До культури самостСЦйного читання вСЦдноситься СЦ вмСЦння дСЦтей знаходити потрСЦбну СЧм книгу СЦ матерСЦал у самСЦй книзСЦ. Це вмСЦння включаСФ у себе два напрямки. З одного боку, навчити учнСЦв сприймати книгу комплексно, тобто знати основнСЦ елементи книги СЦ вмСЦти ними користуватися, а з СЦншого, навчити дСЦтей працювати з блоками книг СЦ тематичними картками, познайомити з прийомами вСЦдшукування потрСЦбного твору, роздСЦлу, книжки: навчати квалСЦфСЦковано накопичувати цСЦкавий матерСЦал з перСЦодичноСЧ преси, ознайомитися з правилами користування словниками СЦ довСЦдниками, сформувати основнСЦ навички гСЦгСЦСФни читанням

3.Розвивати СЦндивСЦдуальнСЦ читацькСЦ СЦнтереси СЦ схильностСЦ учнСЦв. Урок позакласного читання повинен створювати навколо школяра постСЦйну позитивну емоцСЦйну атмосферу, забезпечуючи цим цСЦкавСЦсть до свого змСЦсту. Розвиваючи дитячу уяву, характер уроку стимулюватиме самостСЦйнСЦсть читання СЦ самостСЦйнСЦсть осмислення прочитаного.

4. Розширювати СЦ поглиблювати знання учнСЦв зСЦ всСЦх предметСЦв. Школа не повинна бути байдужою до того, що СЦ як читають СЧСЧ учнСЦ. Виховання здСЦйснюСФться не лише у планСЦ роботи на уроках позакласного читання, але СЦ на основСЦ реалСЦзацСЦСЧ мСЦжпредметних зв'язкСЦв, вмСЦти переносити знання з одного навчального предмета на СЦнший, що СФ показником рСЦвня навчального процесу школи.

Говорячи про самостСЦйну роботу, слСЦд враховувати двСЦ сторони одного процесу: навчальнСЦ функцСЦСЧ вчителя СЦ пСЦзнавальнСЦ учня. ОскСЦльки робота виконуватиметься учнем СЦ його пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть виступаСФ важливим фактором у кСЦнцевому результатСЦ роботи, то необхСЦдно прослСЦдкувати, якими ж процесами зумовлена дана самостСЦйнСЦсть при особистСЦй дСЦяльностСЦ. Як вже говорилось, завдання, органСЦзованСЦ для самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв, тягнуть за собою мотив СЦ СЦнтерес. Вони вСЦдСЦграють роль комплексного подразника, що стимулюватиме аналСЦтико-синтетичну дСЦяльнСЦсть пСЦд впливом мотивацСЦйних збудникСЦв. АналСЦзуючи змСЦст отриманих завдань, учнСЦ починають шукати спосСЦб розв'язання з ранСЦше виконаних завдань, пСЦдключаючи для цього пам'ять, мислення, увагу. ПСЦсля виконання запланованих практичних дСЦй, проводиться обов'язковий самоконтроль отриманих результатСЦв СЦ якщо учень отримаСФ вСЦдповСЦдь на поставленСЦ перед ним завдання, то винагороджуСФться мотив, як рушСЦй у процесСЦ дСЦяльностСЦ, СЦ СЦнтерес до даного завдання. ПСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть задоволена. У випадку, якщо отриманий результат не вСЦдповСЦдатиме правильнСЦй вСЦдповСЦдСЦ, то пошук продовжиться до тих пСЦр, поки остання не буде знайдена. Вчитель при цьому знаходиться у тСЦсному зв'язку з учнями СЦ контроль виражаСФться у завданнях для самостСЦйноСЧ роботи. СпостерСЦгаючи за практичними дСЦями учня СЦ контролюючи процес виконання завдань, даСФ школярам вказСЦвки, з'ясовуСФ правильнСЦсть виконаноСЧ роботи, усвСЦдомлення шляхСЦв пошуку вСЦдповСЦдСЦ, перевСЦряСФ, якими знаннями, умСЦннями СЦ навичками оволодСЦли учнСЦ, оцСЦнюСФ якСЦсть виконаноСЧ роботи. Таким чином, вчитель виступаСФ органСЦзатором СЦ критиком роботи учнСЦв, головною ланкою в оволодСЦннСЦ знань СЦ керСЦвником у методицСЦ застосування цих знань на практицСЦ.

При самостСЦйнСЦй роботСЦ з книгою молодший школяр у початковСЦй школСЦ, за час навчання, повинен навчитись застосовувати такСЦ вмСЦння та навички, а саме:

  • вмСЦння працювати з книгою;
  • поСФднувати подСЦСЧ, явища, вчинки у логСЦчний зв'язок;
  • робити нескладний аналСЦз прочитаного;
  • встановлювати причиново-наслСЦдковСЦ зв'язки;
  • самостСЦйно знаходити невСЦдомий твСЦр;
  • робити умовисновки за прочитаним.

ЦСЦкавим СЦ важливим видом самостСЦйноСЧ роботи СФ виконання завдань на порСЦвняння творСЦв за жанром, за написанням, за описаними фактами, подСЦями СЦ явищами, що даСФ можливСЦсть розвитку в учнСЦв не тСЦльки пам'ять, а й мислення СЦ увагу. Читаючи новий незнайомий твСЦр, дСЦти шукатимуть у своСЧй пам'ятСЦ факти, якСЦ допоможуть СЧм дати вСЦдповСЦдь на запитання - читав чи не читав я щось подСЦбне? Тобто, читаючи описане у творСЦ, учень прагне знайти те особливе, що вСЦдрСЦзняСФ одне явище вСЦд СЦншого (факт вСЦд факту тощо), СЦ в залежностСЦ вСЦд подСЦй СЦ вчинкСЦв героСЧв розпочинаСФ роботу над аналСЦзом прочитаного, робить нескладнСЦ умовисновки. Це показуСФ, що робота над твором СЦ з твором проводиться в комплексСЦ, де будь-який з компонентСЦв служить незамСЦнним фактором. Працюючи з творами, якСЦ були прочитанСЦ на уроках класного читання СЦ якСЦ учням доведеться пригадати до урокСЦв позакласного читання, вимагаСФться певних зусиль для усвСЦдомлення учнями стилю письма того чи СЦншого автора, вмСЦння прослСЦдковувати зв'язки мСЦж творами. КрСЦм цього, слСЦд звернути увагу учнСЦв на систематичне ведення домашнього словника, де б записувались назви художнСЦх творСЦв, прочитаних ними, вислови, якСЦ найбСЦльш запам'яталась, слова, якСЦ слСЦд використовувати у своСФму мовленнСЦ. Безперечно добре роблять вчителСЦ, що спонукають школярСЦв до працСЦ з ними СЦ за межами школи. Лише тодСЦ, в учнСЦв виникатиме бажання вчитися, проявляти СЦнСЦцСЦативу, знаходити, аналСЦзувати, доповнювати художнСЦй твСЦр не чужими, а своСЧми думками, вони вСЦдчують потребу у цСЦй роботСЦ з боку вчителя, в СЦнакшому випадку, ця робота не маСФ логСЦчного завершення.

Таким чином, самостСЦйна робота у процесСЦ позакласного читання не будуСФться в одному напрямку, вона багатоальтернативна; вибСЦр саме того напрямку, який вСЦдповСЦдатиме темСЦ СЦ метСЦ конкретного уроку залежить в основному вСЦд тих навчальних СЦ виховних завдань, якСЦ перед ним ставляться. МСЦра зацСЦкавленостСЦ учнСЦв у цих роботах також рСЦзна. СлСЦд вСЦдзначити, що при всСЦй багатогранностСЦ видСЦв самостСЦйних робСЦт учнСЦв успСЦх зумовлений певними дидактичними умовами, а саме:

- наявними в учнСЦв знаннями для розумСЦння мети виконаноСЧ роботи;

- бажання знаходити, приносити книжки СЦ розповСЦдати про них, вмСЦння доводити особисту думку словами автора твору, що говорить про глибокий аналСЦз прочитаного

- вмСЦння поСФднувати рСЦзнСЦ види роботи на уроцСЦ, не роблячи акцент на самостСЦйнСЦй роботСЦ як домСЦнуючСЦй;

- потоваришувати з книгою СЦ навчитись користуватись нею так, щоб по закСЦнченнСЦ школи читання було для дСЦтей постСЦйною потребою СЦ допомогою у життСЦ;

- обов'язковим оцСЦнюванням з боку вчителя виконаноСЧ роботи учнями.

Завдання вчителя полягаСФ в тому, щоб вести школярСЦв по такому шляху, який у повнСЦй мСЦрСЦ розкриСФ прихований потенцСЦал задаткСЦв учнСЦв, пСЦдтримати розвиток у них умСЦнь працювати з книгою, стимулювати бажання самостСЦйно здобувати знання, навички СЦ вдало використовувати СЧх на практицСЦ. Вчитель, який вСЦдкриСФ мотив учневСЦ, покаже перспективу у виконанСЦй роботСЦ, правильно оцСЦнить досягнене, отримаСФ високСЦ результати у навчальному СЦ виховному вСЦдношеннСЦ.

Лише чСЦтко продумана система художнСЦх образСЦв прочитаних творСЦв, цСЦлий ряд свСЦтоглядних, моральних СЦ суспСЦльних понять позитивно вплинуть на розвиток особистостСЦ молодшого школяра. РозкриСФться художнСЦй смак, вСЦдбудеться оволодСЦння вмСЦнням працювати з книгою, що сприятиме збагаченню знань учнСЦв про навколишнСЦй свСЦт. Тому успСЦх навчально-виховного процесу залежить вСЦд того, як учитель правильно органСЦзуСФ самостСЦйну роботу школярСЦв, якСЦ завдання для цього використовуСФ, яку мету переслСЦдуСФ. Досягнення найвищого рСЦвня самостСЦйноСЧ роботи - творчого - можливе тСЦльки за умови правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв, що безперечно дасть пСЦдвищити результативнСЦсть позакласного читання в цСЦлому.

Позакласне читання як навчальний роздСЦл за своСФю метою, СЦ завданням посСЦдаСФ особливе мСЦiе у системСЦ початкового навчання читанню. ВСЦдомо, що на уроках навчання грамоти СЦ класного читання дСЦти оволодСЦвають навичками технСЦки читання, а також прийомам роботи з текстом по його аналСЦзу, вказаним вчителем. При цьому використовуються однСЦ СЦ тСЦ ж книги: "Буквар", "Читанка", робота з якими проводиться за допомогою СЦ пСЦд керСЦвництвом вчителя. Мета урокСЦв позакласного читання СЦнша: виробляти в учнСЦв стСЦйку потребу самостСЦйно СЦ усвСЦдомлено вибирати СЦ систематично читати книги, застосовуючи при цьому всСЦ знання, умСЦння СЦ навички, якими дСЦти оволодСЦли на уроках навчання грамоти СЦ класного читання.

У процесСЦ позакласного читання у початкових класах розв'язуються завдання становлення СЦ подальшого удосконалення читацьких якостей школярСЦв, розвиток повноцСЦнного сприймання дСЦтьми художнСЦх творСЦв. Система читацьких художнСЦх образСЦв допомагаСФ оволодСЦти вмСЦнням працювати з текстом, що сприяСФ збагаченню знань учнСЦв про навколишнСЦй свСЦт. ЦСЦ завдання вчитель початкових класСЦв розв'язуСФ через продуктивну систему самостСЦйних робСЦт учнСЦв з художнСЦми книжками. Проводячи самостСЦйну роботу на уроках позакласного читання, прагнучи, щоб вона вСЦдповСЦдала кожному етапу уроку якомога точно, використовуючи рСЦзнСЦ методичнСЦ прийоми у СЧСЧ проведеннСЦ, передбачалось сприяти кращому формуванню вмСЦнь працювати з книгою, виховувати СЦнтерес учнСЦв до читання, тобто формування правильного типу читацькоСЧ дСЦяльностСЦ, який базуСФться на читацькСЦй самостСЦйностСЦ.

Читацька самостСЦйнСЦсть це СЦнтегрована якСЦсть особистостСЦ, яка характеризуСФться наявнСЦстю у читача мотивСЦв, що спонукають його звертатись до книжок СЦ сумою знань, що дозволяють йому реалСЦзувати цСЦ мотиви з найменшою затратою часу та зусиль у зв'язку з громадською та особистою потребою. Це усвСЦдомлений вибСЦр книги, застосування вмСЦнь СЦ навичок з читання, якими володСЦСФ учень на момент дСЦяльностСЦ з книгою.

ЗовнСЦшнСЦм показником СЦ проявом мСЦнСЦмального рСЦвня сформованостСЦ у читача будь-якого вСЦку основ читацькоСЧ самостСЦйностСЦ, СФ знання широкого кола доступних книг, СЦ як наслСЦдок - СЦнтерес до книг, здатнСЦсть вибирати СЧх для себе у вСЦдповСЦдностСЦ до "асних можливостей, прочитувати СЧх з максимально можливим освСЦтньо-виховним ефектом. Читацьку самостСЦйнСЦсть не слСЦд ототожнювати з самостСЦйним дитячим читанням. ОскСЦльки, останнСФ - це СЦндивСЦдуальне, без безпосередньоСЧ допомоги СЦншоСЧ особи спСЦлкування дитини з доступним свСЦтом дитячих книжок, у процесСЦ якого дитина здСЦйснюСФ:

1) свСЦдомий вибСЦр книги для себе;

  1. читання книги за всСЦма правилами, засвоСФними на момент зустрСЦчСЦ з нею.

Книга - це та основа, з якою учень повинен навчитись працювати самостСЦйно, щоб звикнути думати над нею до уроку, вмСЦти передбачати СЧСЧ змСЦст, працювати не лише з поданим текстом, а й супровСЦдними його СЦлюстрацСЦями.

У дСЦтей на попереднСЦх етапах (пСЦдготовчому, початковому, основному) закладенСЦ елементарнСЦ основи читацькоСЧ самостСЦйностСЦ. На заключному ж етапСЦ завдання полягаСФ у тому, щоб цСЦ основи використовувати, розвивати, удосконалювати. Це завдання може бути розв'язане шляхом умСЦлого СЦ доцСЦльного керСЦвництва самостСЦйним дитячим читанням у вСЦльний вСЦд навчального режиму час.

Особливого значення у наш час набула самостСЦйна робота пошукового характеру, метою якоСЧ СФ процес засвоСФння знань, умСЦнь СЦ навичок, а також набуття СЦ формування позитивних мотивСЦв навчання. У працях вчених та вчителСЦв-практикантСЦв вСЦдображена СЦдея про те, що елемент пошуку притаманний дСЦяльностСЦ учнСЦв при вивченнСЦ певного художнього твору чи добСЦрки творСЦв. ВСЦн СФ невСЦд'СФмною частиною роботи школярСЦв, оскСЦльки допомагаСФ СЧм орСЦСФнтуватися у свСЦтСЦ лСЦтературних художнСЦх образСЦв, прихованих вСЦд поверхневого погляду.

Методист Н.Д. Молдавська, розкриваючи сутнСЦсть самостСЦйноСЧ роботи, вСЦдносить СЧСЧ до виду дСЦяльностСЦ, що спСЦввСЦдноситься з усСЦма методами навчання роботи з художнСЦм твором. При цьому вона вСЦдзначаСФ, тАЮщо самостСЦйна робота може носити найрСЦзноманСЦтнСЦший характер: вСЦд спостереження школярСЦв над особливостями мови твору до самостСЦйноСЧ оцСЦнки та висновкСЦв про нього. Тому самостСЦйну роботу, на СЧСЧ думку, слСЦд органСЦзовувати так, щоб дСЦяльнСЦсть школярСЦв завжди була пов'язана з пошуками того нового, що в силу певних причин залишилось поза межами дитячого сприймання. [35; 27].

Духовний свСЦт учня, його моральнСЦ позицСЦСЧ, внутрСЦшня диiиплСЦна, вмСЦння вСЦдстоювати "аснСЦ СЦнтереси - це головне прагнення сучасного вчителя СЦ кСЦнцевий результат його дСЦяльностСЦ. Дуже важливо виховувати з раннього дитинства колективСЦзм, вимогливСЦсть до себе СЦ до СЦнших, чеснСЦсть, доброзичливСЦсть, розвивати почуття прекрасного, естетичний, смак, вмСЦння розумСЦти СЦ цСЦнувати твори мистецтва. РЖ хоча у початкових класах лСЦтература не вивчаСФться як окремий предмет, однак, при визначеннСЦ значення урокСЦв позакласного читання, необхСЦдно перш за все враховувати мСЦiе лСЦтератури у життСЦ суспСЦльства, СЧСЧ вплив на формування людини як . особистостСЦ. Тому на сьогоднСЦшнСЦй день залишаСФться актуальним питання: як навчити учнСЦв самостСЦйно працювати з книгою СЦ як цього навчитися? ВСЦдповСЦдь на друге питання однозначна - тСЦльки самостСЦйна, пСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть учнСЦв з художньою книжкою даСФ позитивний результат, створюСФться нова сходинка у формуваннСЦ особистостСЦ - самостСЦйнСЦсть, що виникаСФ в учнСЦв за новою навчальною системою.

У сучасних умовах проблема навчання самостСЦйному здобуттю знань СЦ постСЦйному СЧх поповненню СФ особливо гострою. ВСЦдзначено, що у сучаснСЦй практицСЦ увага СЦ енергСЦя школярСЦв зосереджена на змСЦстСЦ засвоСФного матерСЦалу. МСЦж тим, розумовий розвиток вСЦдбуваСФться в результатСЦ поступового оволодСЦння учнями способСЦв творчоСЧ дСЦяльностСЦ. Значить, для того, щоб школярСЦ змогли самостСЦйно на творчому рСЦвнСЦ здобувати знання, вони повиннСЦ знати СЦ вмСЦти як це робити. Цього повинен навчити СЧх вчитель за допомогою завдань для самостСЦйноСЧ роботи, якСЦ приводять до бСЦльш помСЦтного та поглибленого розумСЦння художнього твору.

БагаторСЦчнСЦ дослСЦдження проблеми самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання дозволили вченим прийти до висновку про органСЦчний зв'язок елементСЦв репродуктивного СЦ творчого характеру в самостСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ школярСЦв. Доведено, що як СЦ в репродуктивних роботах мСЦстяться творчСЦ завдання, так СЦ в творчСЦ включено вСЦдтворюючСЦ завдання. Ця концепцСЦя знайшла пСЦдтримку у вчених СЦ вчителСЦв та дозволила диференцСЦювати самостСЦйну роботу, тобто, розрСЦзняти СЧСЧ як творчу, репродуктивно-творчу, репродуктивну. При роботСЦ з художнСЦми творами до репродуктивноСЧ слСЦд вСЦднести таку роботу, при якСЦй учнСЦ передають змСЦст прочитаного, вСЦдповСЦдають на нескладнСЦ запитання. Репродуктивно-творчою самостСЦйна робота СФ тодСЦ, коли разом з вСЦдтворенням тексту твору, школярСЦ знаходять новСЦ риси, сторони лСЦтературних героСЧв, зображених автором. Творчою СФ така самостСЦйна робота, при якСЦй учнСЦ порСЦвнюють явища, подСЦСЧ, факти СЦ дають СЧм оцСЦнку. Важливим залишаСФться завдання формувати за допомогою певних видСЦв робСЦт лСЦтературного свСЦтогляду, якому притаманнСЦ особливостСЦ, що зумовленСЦ вСЦковими показниками, життСФвим досвСЦдом, обсягом знань. Досягнення найвищого рСЦвня самостСЦйноСЧ роботи - творчого-можливий тСЦльки за умови правильноСЧ органСЦзацСЦСЧ всСЦСФСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ школярСЦв. При цьому слСЦд пам'ятати, що ефективнСЦсть самостСЦйноСЧ роботи залежить вСЦд збСЦльшення в пСЦзнавальнСЦй дСЦяльностСЦ творчих робСЦт.

Завдання для самостСЦйноСЧ роботи повиннСЦ бути логСЦчно пов'язанСЦ з лСЦтературним матерСЦалом уроку. ЗмСЦст СЧх на рСЦзних структурних етапах маСФ бути таким, щоб у сприйманнСЦ матерСЦалу брали участь рСЦзнСЦ види памтАЩятСЦ: зорова, слухова, моторна. ВсСЦ завдання мають бути спрямованСЦ на розвиток логСЦчного мислення, мСЦстити посильнСЦ перешкоди, подолання яких потребуСФ вольових зусиль та систематичного навчання. СамостСЦйна робота одна з найскладнСЦших форм навчальноСЧ дСЦяльностСЦ, тому учнСЦв потрСЦбно до неСЧ готувати. Це можна робити за допомогою чСЦтких, стислих, СЦнструкцСЦй, вказСЦвок, показу зразка, колективноСЧ роботи.

ВмСЦння добре спланувати СЦ точно виконати самостСЦйну роботу приходить до дСЦтей не зразу. Чим бСЦльш творчий характер мають завдання вчителя, тим важче працювати учням, хоча СЦнтерес до цСЦСФСЧ роботи у них не зникаСФ, а навпаки, зростаСФ при правильнСЦй постановцСЦ завдань вчителем СЦ його допомозСЦ. Вчитель допомагаСФ учням визначити тСЦльки загальний порядок роботи, а конкретний СЧСЧ змСЦст на кожному етапСЦ не вСЦдпрацьовуСФться. Це учнСЦ повиннСЦ зробити самСЦ, спираючись на текст твору. УчнСЦ 4 класСЦв вже самостСЦйно планують свою роботу, не потребуючи допомоги з боку вчителя.

Сучасне систематичне навчання даСФ можливСЦсть пСЦдвищити результативнСЦсть уроку через органСЦзацСЦю дСЦяльностСЦ як всього колективу, так кожного учня зокрема. В якостСЦ головного, при формуваннСЦ читацькоСЧ самостСЦйностСЦ СЦ типу правильноСЧ читацькоСЧ дСЦяльностСЦ прийнято застосовувати метод "читання - розгляд" - це такий спосСЦб взаСФмодСЦСЧ вчителя СЦ учня з дитячою книгою, який спрямований на вСЦдтворення та усвСЦдомлення дСЦтьми дСЦалектичноСЧ СФдностСЦ форми СЦ змСЦсту текстовоСЧ СЦ позатекстовоСЧ, що складають суть книги та на використання закономСЦрностей, що обумовленСЦ цСЦСФю СФднСЦстю. Сама назва методу говорить про те, що обидвСЦ сторони: читання СЦ розгляд книжки, спрямованСЦ на СЧСЧ сприймання, взаСФмопов'язанСЦ. ОскСЦльки, СЦ текст, СЦ позатекстова СЦнформацСЦя розрахованСЦ на те, щоб читач усвСЦдомлено СЦ доцСЦльно засвоював змСЦст книги. ВмСЦти розглядати книгу - це не значить вмСЦти оцСЦнити СЧСЧ зовнСЦшнСЦ вартСЦ уваги атрибути [оформлення, формат, колСЦр, малюнки). Коли ми говоримо про позакласне читання, то мета розгляду СЦнша: дати молодшим школярам зразок розгляду книги, оволодСЦвши якими дСЦти зможуть до читання тексту передбачити орСЦСФнтовний змСЦст книги, а потСЦм вибирати книги для себе, за "асними смаками, за СЦнтересами без втручання дорослого.

Метод "читання - розгляд" СФ домСЦнуючим в системСЦ позакласного читання. Однак, не втрачаСФ своСФСЧ актуальностСЦ й метод "живого слова" у всСЦх його рСЦзновидах, а також лСЦтературнСЦ СЦгри, конкурси, використання технСЦчних СЦ наочних засобСЦв, якСЦ спрямованСЦ на реалСЦзацСЦю ведучого методу навчання.

Про рСЦвень самостСЦйностСЦ учнСЦв свСЦдчить СЦ СЧх здатнСЦсть використовувати набутСЦ знання, вмСЦння СЦ навички на новому текстСЦ. ДостатнСЦм показником самостСЦйностСЦ, на думку вчених, СФ запитання самих. учнСЦв. КонкретнСЦ цСЦннСЦ рекомендацСЦСЧ щодо цСЦСФСЧ роботи даСФ методист М.О. РибнСЦкова. Вона пропонувала вчителю поступово зменшити свою допомогу у роботСЦ з текстом шляхом зменшення кСЦлькостСЦ запитань для аналСЦзу. Така робота даСФ можливСЦсть учням проявити своСЧ здСЦбностСЦ, тобто, вони показують глибину знань з прочитаного твору, прагнучи при цьому задавати запитання, вСЦдповСЦдСЦ на якСЦ СЦншСЦ дСЦти не в змозСЦ дати. У цьому випадку учневСЦ потрСЦбно не тСЦльки сформулювати чСЦтке СЦ логСЦчне запитання, але й знати вСЦдповСЦдь на нього. УчнСЦ мСЦж собою у класСЦ вСЦльно спСЦлкуються, тому вчителевСЦ на позакласному читаннСЦ доречно використовувати цей вид роботи, створюючи невимушену СЦ доброзичливу атмосферу, де кожен з учнСЦв бере участь.

Не менш цСЦкавою СФ робота в парах чи СЦндивСЦдуально. Працюючи в тарах, учнСЦ отримують картку СЦз завданням СЦ спСЦльно його виконують, при чому тСЦ учнСЦ, якСЦ мають певнСЦ прогалини у знаннях, можуть заповнити СЧх при допомозСЦ товариша. Це не означаСФ, що учень копСЦюСФ, просто вводиться самоконтроль СЦ взаСФмоконтроль пСЦд час самостСЦйноСЧ роботи, що надаСФ СЧй ефективностСЦ. ШколярСЦ поступово вчаться помСЦчати помилки товаришСЦв, а з часом уникати СЧх у своСЧх вСЦдповСЦдях. Цей вид роботи допомагаСФ учневСЦ глибше СЦ повнСЦше розкрити своСЧ знання, знаходячи пСЦдтримку з боку товариша. Але таким видом роботи не можна зловживати, бо з часом учнСЦ намагатимуться перекласти всю вСЦдповСЦдальнСЦсть за самостСЦйну роботу з себе на когось СЦншого.

ПСЦдтримувати учня у його починаннях дуже важливо, особливо, коли це стосуСФться читання лСЦтератури, тому що реалСЦзацСЦя СЧх вмСЦння через глибоку СЦ творчу пСЦдготовку тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ теми, дасть СЧм змогу в майбутньому справдСЦ правильно СЦ самостСЦйно органСЦзовувати свою роботу, творчо готуватись до позакласного читання на скСЦльки дозволяСФ СЧм СЧхня самостСЦйнСЦсть. Теми, якСЦ добираються до урокСЦв позакласного читання, можуть мати найрСЦзноманСЦтнСЦше спрямування. Ми ж, у свою чергу, пропонуСФмо робити акцент не тСЦльки на творах, якСЦ мають безпосередню посилку на уроки класного читання, але й на тСЦ, якСЦ визначаСФ кожен вчитель СЦндивСЦдуально, виходячи з розумових СЦ СЦнтелектуальних здСЦбностей свого класу. Обмежень у матерСЦалСЦ майже немаСФ, свСЦт дитячоСЧ лСЦтератури настСЦльки широкий, що добСЦр матерСЦалу може вСЦдбуватися за тими критерСЦями, якСЦ спецСЦально корегують сприйманням молодшого школяра. Саме тодСЦ, коли враховуСФться бажання СЦ СЦнтереси учнСЦв, буде закладене рацСЦональне зерно, що змусить дСЦтей працювати СЦ думати над новими незнайомими творами. У такому випадку твори мають установку на яскраве емоцСЦйно-образне сприймання художнСЦх творСЦв, що вСЦдповСЦдають вСЦковим особливостям учнСЦв. ДанСЦ тексти повиннСЦ мати цСЦкаву сюжетну лСЦнСЦю, наявнСЦсть позитивного персонажу, розвивати словниковий запас школярСЦв, пСЦдсвСЦдомо впливати на розумову сторону розвитку дитини словом. Важливо, щоб учнСЦ глибоко усвСЦдомлювали опосередковане звернення до них авторСЦв, нСЦби спСЦлкуючись через написане у творСЦ.

РеалСЦзуючи завдання урокСЦв позакласного читання, визначених програмою для початкових класСЦв, вчитель постаСФ перед проблемою принципСЦв вСЦдбору навчального матерСЦалу за системою, яка робить акцент на самостСЦйнСЦй роботСЦ учнСЦв з художнСЦми книжками:

АктуальнСЦсть пСЦдСЦбраного матерСЦалу;

Тематична спрямованСЦсть матерСЦалу;

3. РеалСЦзацСЦя взаСФмозв'язкСЦв класного СЦ позакласного читання;

4. МожливСЦсть планування самостСЦйноСЧ роботи, як при роботСЦ з художньою книжкою, так СЦ з СЧСЧ текстом(ами).

Принцип актуальностСЦ пСЦдСЦбраного матерСЦалу виходячи з врахування потреби розкриття теми учням, усвСЦдомлення значення даного уроку - важлива проблема, яка постаСФ перед вчителями. СкСЦльки учнСЦв у класСЦ, стСЦльки СЦ бажань звернути бСЦльше уваги на той напрямок дитячого сприймання, який вСЦдповСЦдаСФ СЧхнСЦм потребам. Важливо органСЦзувати урок позакласного читання так, щоб забезпечувався тСЦсний контакт вчителя СЦ учня, де останнСЦй посСЦдав перше мСЦiе в навчально-виховному процесСЦ. Також не слСЦд забувати, що цСЦ уроки повиннСЦ вСЦдповСЦдати програмовим вимогам з позакласного читання, забезпечуючи взаСФмозв'язок навчально-виховного процесу СЦ органСЦзацСЦСЧ уроку вчителем. МатерСЦал, дСЦбраний до уроку, може бути спрямований на величезну кСЦлькСЦсть напрямСЦв художнього слова: казку, вСЦрш, оповСЦдання, легенди, приказки, загадки, трагСЦчнСЦ СЦ комСЦчнСЦ твори. Але завжди вчитель повинен врахувати наслСЦдки таких урокСЦв, мету СЧх проведення, актуальнСЦсть теми на даний момент проведення. Тобто, слСЦд органСЦзувати урок позакласного читання, виходячи з потреб СЦ бажань учнСЦв, та врахування програмних СЦ вСЦкових особливостей процесу навчання.

Принцип тематичноСЧ спрямованостСЦ матерСЦалу даСФ можливСЦсть ширше реалСЦзувати свСЦтоглядний потенцСЦал навчання дСЦтей вмСЦнню працювати з художнСЦми творами, сконцентровувати СЧх увагу на тематицСЦ даного уроку. Цей принцип також вСЦдкриваСФ широкСЦ можливостСЦ творчого пошуку, де кожен з учнСЦв зможе по-новому вСЦдкритися. Адже пСЦдСЦбранСЦ теми можуть бути рСЦзними: близькСЦ СЦ вСЦдомСЦ учням твори; невСЦдомСЦ твори тСЦ, що розширюють читацьке коло школяра, розвивають вмСЦння бачити СЦ вСЦдчувати красу навколишнього тощо. АктуальнСЦсть цього принципу дозволяСФ неформально реалСЦзувати умову зв'язку навчання з життям, уникати неприродностСЦ у вСЦдборСЦ навчального матерСЦалу, стимулюСФ до самостСЦйного пошуку такого ж матерСЦалу самими дСЦтьми.

Наприклад, готуючись до уроку на тему: "Твори всесвСЦтньо вСЦдомого казкаря Г.К.Андерсена", учнСЦ отримали завдання: поновити у пам'ятСЦ бСЦографСЦчнСЦ вСЦдомостСЦ про автора прочитаних книг; органСЦзувати книжкову виставку; навчитись коротко переказувати книжки; добре орСЦСФнтуватися в колСЦ книг казкаря, щоб вмСЦти розпСЦзнати казки за малюнками, опорним блоком слСЦв, за початком твору; пСЦдготуватися до СЦнiенСЦзацСЦСЧ окремих епСЦзодСЦв казки (робота в групах), постановка живих картинок. Тобто усСЦ завдання складались так, щоб учень не змСЦг обмежитись прочитанням однСЦСФСЧ книги, а хоча б декСЦлькох. В СЦншому випадку, робота учнСЦв на уроцСЦ буде однобокою. УсСЦ вище вказанСЦ види робСЦт вимагають вСЦд школярСЦв великоСЧ самостСЦйностСЦ вдома, пСЦдготовка повинна бути логСЦчно продуманою СЦ не бездумною, адже урок органСЦзовуСФться для перевСЦрки вмСЦння самостСЦйно працювати з новими СЦ вже добре вСЦдомими творами.

До уроку були прочитанСЦ такСЦ казки: "Гидке каченя", "ДикСЦ лебедСЦ", "СнСЦгова Королева", "Дюймовочка", "Кресало", "Свинопас". Робота органСЦзовувалась послСЦдовно, спочатку завдання отримали всСЦ учнСЦ класу.

1. ЯкСЦ твори казкаря ви прочитали до уроку? З якими казками познайомились вперше?

2. НазвСЦть головних героСЧв казок Г.К.Андерсена. Хто з них вам найбСЦльше подобаСФться? Чому?

3. До яких казок ви звертались, щоб вСЦдповСЦсти на запитання:

  • Хто допомСЦг ДюймовочцСЦ? СкСЦльки братСЦв було у Солдатика? Що заважало Солдату СЦ БалеринСЦ одружитися?
  • У якСЦ квСЦти перетворились гидкСЦ жаби? Чому мовчала принцеса?
  • Де зараз черевички Герди? У якСЦй краСЧнСЦ знаходиться розбите дзеркало? Чи СЦснуСФ на свСЦтСЦ СнСЦгова Королева?

4.        ПорСЦвняй мСЦж собою Дюймовочку СЦ Герду. Чи схожСЦ вони? Що ти можеш розповСЦсти про цих героСЧв.

5.        Яку з казок ти хочеш розповСЦсти всьому класу?

Також завдання отримали окремСЦ учнСЦ на карточках, що дало можливСЦсть перевСЦрити розумСЦння учнями казок СЦ вмСЦння працювати з текстом::

1.        У яких казках тобСЦ трапилась така героСЧня як Чаклунка? Напиши назви цих казок.

  1. Назви головних героСЧв прочитаноСЧ тобою казки. Чим вони тобСЦ. сподобалися? Хто не сподобався?
  2. Ким були героСЧ один для одного?
  3. Що хотСЦв автор сказати цим твором?
  4. Чому цей твСЦр СФ казкою?

Таким чином, усСЦ учнСЦ класу, через завдання, поставленСЦ до уроку, :змогли проявити свою творчСЦсть, а це говорить про розумСЦння даних завдань СЦ бажання проявити себе з найкращоСЧ сторони.

ПСЦдготовка до уроку на тему: "Усна народна творчСЦсть" велась дещо в СЦншому напрямку: насамперед, учнСЦ повиннСЦ були самостСЦйно розСЦбратись, що належить до теми уроку. Звичайно, з деякими основними напрямками вони вже були знайомСЦ з урокСЦв класного читання: казки, прислСЦв'я, але, що ще вСЦдноситься до народноСЧ творчостСЦ, не знали. Як потСЦм сказали дСЦти, вони СЦ не уявляли, що усна народна творчСЦсть така рСЦзноманСЦтна СЦ багатогранна: прикмети, скоромовки, нескСЦнченнСЦ пСЦсеньки, загадки, легенди СЦ т.д. Був проведений конкурс на кращий вСЦрш, учнСЦ розповСЦдали, давали вСЦдповСЦдСЦ на запитання СЦ самСЦ запитували:

  1. Хто СФ автором цього вСЦрша?
  2. Чи знаСФш ти СЦсторСЦю вСЦрша? Розкажи.
  3. Подумай, на що треба звернути увагу читаючи цей вСЦрш? Чи СФ у ньому незрозумСЦлСЦ слова? Де ти мСЦг чути цСЦ слова? Хто говорить цСЦ слова?

4.        Чому цей вСЦрш тобСЦ подобаСФться? ЯкСЦ рядки вСЦдображають головну думку вСЦрша?

Попередньо учнСЦ отримали завдання: для голосного читання вибрати СЦ пСЦдготувати такий твСЦр, який особливо сподобався СЦ пояснити причини вибору; намалювати словеснСЦ картинки улюблених героСЧв прочитаного твору; пСЦдготуватись до творчого переказу вСЦд СЦменСЦ героя казки; пСЦдСЦбрати приказки до розповСЦдСЦ або дСЦючоСЧ особи.

Як з'ясувалось, дСЦти дуже полюбляють розгадувати загадки, при чому не просто розгадувати, а практично всю роботу органСЦзовувати так, щоб вона тСЦсно переплСЦталась з ними. Даючи дСЦтям завдання знайти загадки про тварин, а це було одне з-помСЦж СЦнших завдань, не сподСЦвались такого ставлення, деякСЦ завдання взагалСЦ не були виконанСЦ, проте загадок було достатньо, як по темСЦ, так СЦ поза нею. РЖ що головне, робота велась не просто загадка-вСЦдгадка, а сам процес розгадування був захоплюючим. Адже, методика роботи з загадками передбачаСФ, що навчати дСЦтей вСЦдгадувати слСЦд починати не з загадування, а виховання вмСЦння сприймати предмети СЦ явища. з рСЦзних бокСЦв, бачити свСЦт у рСЦзноманСЦтних зв'язках СЦ залежностях, у кольорах, звуках, русСЦ, змСЦнСЦ. ЦСЦ знання висловлюються "учним, образним словом. ПСЦд час спостережень учнСЦ знаходять слова, якСЦ б точно вСЦдбивали побачене. Наприклад, пропонували дСЦтям склянку води, пСЦсочний годинник, соломинку. ДСЦти повиннСЦ були вСЦдгадати, до якоСЧ з казок Г.К.Андерсена це вСЦдноситься. Поки дСЦти думали, зачитали СЧм загадку:

Один бСЦжить, другий лежить, а третСЦй кланяСФться.

(вода, пСЦсок, очерет).

Або, загадуючи один одному загадки про тварин, демонстрували СЧм СЦлюстрацСЦСЧ, на основСЦ яких дСЦти коментували своСЧ вСЦдповСЦдСЦ.

АналСЦз прочитаних оповСЦдань доцСЦльно вести так, щоб дСЦти самСЦ приходили до вСЦдповСЦдних оцСЦнок поведСЦнки персонажСЦв, висловлювали своСФ ставлення до описаних подСЦй. Вчителю слСЦд ширше застосовувати запитання, якСЦ змушуватимуть учнСЦв думати, порСЦвнювати, оцСЦнювати, робити висновки хоча можливСЦсть застосовувати запитання, що спонукають учнСЦв до репродуктивноСЧ вСЦдповСЦдСЦ не вСЦдкидаСФться.

При роботСЦ над казкою увагу учнСЦв слСЦд зосереджувати на розкриття особливостСЦ казки як жанру. Звичайно, вСЦд учнСЦв не слСЦд вимагати наукового СЧСЧ визначення. У початкових класах мова може йти про набуття загальних уявлень про казку та СЧСЧ вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд СЦнших жанрСЦв: умовнСЦсть, наявнСЦсть однотипних дСЦй, особливостСЦ побудови цього виду народноСЧ творчостСЦ. Щодо опрацювання легенд вчителю слСЦд звернутись до СЦсторичноСЧ сторони вивчення цього жанру. Адже важливо пСЦдвести учнСЦв до сприймання легенд як подСЦй, що дСЦйсно вСЦдбувалися, але факти СЦ достовСЦрнСЦсть яких дещо перебСЦльшена. Легенди поглиблюють в учнСЦв уявлення про минуле, що створило теперСЦшнСФ СЦ мають великий вплив на майбутнСФ. Вчитель пСЦдводить учнСЦв до розумСЦння того, що легенда - це не тСЦльки вимисел народу у минулому, але СЦсторичнСЦсть викладених фактСЦв, якСЦ за своСФю суттю правдивСЦ.

Мовлення - комунСЦкативний засСЦб, що обслуговуСФ людей у СЧхньому спСЦлкуваннСЦ, надаСФ можливостСЦ виражати емоцСЦСЧ. Культура спСЦлкування, культура почуттСЦв виховуСФться у процесСЦ спСЦлкування. НайбСЦльш складною в системСЦ уроку СФ органСЦзацСЦя природноСЧ ситуацСЦСЧ, доброзичливостСЦ, комунСЦкацСЦСЧ. Але сама мова, народна творчСЦсть мають багатСЦ почуттями СЦ емоцСЦями твори, що дозволяють органСЦзувати цСЦкаву СЦ корисну розмову. Це пСЦсеньки-приспСЦви СЦ нескСЦнченнСЦ пСЦсеньки. Саме завдяки СЧм школяр опановуСФ почуття, вчиться вСЦльно володСЦти мСЦмСЦкою, розумСЦти значення найпростСЦших жестСЦв. ТакСЦ нескСЦнченнСЦ пСЦсеньки дають можливСЦсть учням самостСЦйно виявити своСЧ акторськСЦ здСЦбностСЦ у маленькому театрСЦ (класСЦ): поза, мСЦмСЦка, мовлення, жести. Дитина самореалСЦзуСФться, що дуже важливо у молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ.

1.        Чи подобаються тобСЦ нескСЦнченнСЦ пСЦсеньки? Чому? Розкажи улюблену пСЦсеньку,

2.        Хто головнСЦ героСЧ нескСЦнченних пСЦсеньок?

3. Запам'ятай СЦ продовж нескСЦнченну, пСЦсеньку:

Був собСЦ баран та вСЦвця

РЖ мали стСЦжок сСЦнця,

Але казка ця з кСЦнця.

Був собСЦ баран та вСЦвця.

4. Чому цю пСЦсеньку називають нескСЦнченною? Доведи свою думку.

Жива картинка не лише методичний прийом, але СЦ допомога дСЦтям. ЦСЦльове призначення прийому гри - допомогти через мСЦмСЦку СЦ жести вСЦдтворення персонажСЦв казки, на чуттСФвому рСЦвнСЦ усвСЦдомити твСЦр. Це дасть учневСЦ можливСЦсть розвинути емоцСЦйну грамотнСЦсть, бачити й розрСЦзняти рухи спСЦврозмовника СЦ правильно на них вСЦдгукуватись. Жива картинка своСФрСЦдний театр мСЦмСЦки СЦ жестСЦв. Тому пСЦд час постановки всСЦ учасники (актори СЦ глядачСЦ) набувають камерного досвСЦду спСЦлкування в театральнСЦй атмосферСЦ, що збагачуСФ СЧх комунСЦкативнСЦ можливостСЦ.

Працюючи над вСЦршами, не слСЦд забувати, що об'СФкт аналСЦзу - поетичний твСЦр. У нього особлива форма, що зумовлюСФ використання специфСЦчних прийомСЦв роботи над ним. РЗм притаманнСЦ образнСЦсть, своСФрСЦдна синтаксична будова речень, лаконСЦчнСЦсть змальованих образСЦв. Це змушуСФ вчителя бути особливо пильним при аналСЦзСЦ вСЦршСЦв як лСЦтературного жанру. Також цСЦкавим видом роботи на уроцСЦ позакласного читання, де проявляСФться пСЦдготовленСЦсть учня, СФ прийом роботи "впСЦзнай мене". Найкраще користуватись цим видом роботи на початку уроку. ДСЦти пригадують казки, готуються сприймати твори певного жанру.

  1. СнСЦг, троянди, санки, дзеркало, ворона, олень, королева (Казка "СнСЦгова Королева").

2. Кропива, вСЦдьма, принцеса, лебедСЦ, пСЦдземелля, нСЦмота (Казка "ДикСЦ лебедСЦ").

3.        Матрац, принцеса, горошина, указ, король, королева (Казка "Принцеса на горошинСЦ").

ДСЦти спроможнСЦ самостСЦйно складати такСЦ блоки слСЦв, якСЦ характеризують казку СЦ виконують цю роботу з задоволенням. Або можна доповнити цей вид дСЦяльностСЦ: спочатку зачитати блоки слСЦв, а потСЦм запропонувати, за наперед заготовленими СЦлюстрацСЦями, вибрати тСЦ, якСЦ вСЦдносяться до тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ казки. Проте одразу ж слСЦд застерегти, що не потрСЦбно спонукати учнСЦв до багатослСЦвних мСЦркувань. Вони лише поСФднують приготовленСЦ малюнки зСЦ словами.

УсСЦ вищевказанСЦ види роботи становлять лише малу частку вСЦд того, що можна запропонувати учням на уроках позакласного читання, проте, СЦ вони показують, де СЦ коли дитина зможе проявити себе, як самостСЦйна особистСЦсть. Проблема коли - особливо важлива. ОскСЦльки роботу учнСЦ виконують самостСЦйно, а дСЦяльнСЦсть СЦ характер уроку проходить за тим iенарСЦСФм, який напише вчитель, то запропонованСЦ види роботи можна використовувати на будь-якому етапСЦ уроку, залежно вСЦд того, чого вчитель хоче досягнути на уроцСЦ СЦ яка роль у цьому процесСЦ належить учням.

Важливою СФ реалСЦзацСЦя принципу взаСФмозв'язку класного СЦ позакласного читання, адже цСЦ уроки тСЦсно переплСЦтаються мСЦж собою. ТСЦльки такий комплексний пСЦдхСЦд дасть змогу розв'язати навчальнСЦ СЦ виховнСЦ завдання. СамостСЦйна робота учнСЦв з художнСЦми творами цСЦкава тим, що маСФ тСЦсний зв'язок з розвитком зв'язного мовлення учнСЦв. Вчитель початкових класСЦв повинен знати, що живому спонтанному мовленню дСЦтей на уроках позакласного читання повинно надаватись бСЦльше уваги СЦ часу, нСЦж це робиться зараз у школСЦ. При цьому слСЦд враховувати мовлення дСЦтей. Завдяки безпосередньому спСЦлкуванню виражаСФться набагато бСЦльше, нСЦж завченим текстом, який учень перекаже, вСЦдповСЦдаючи питання уроку. При таких виразних ситуацСЦях виявляСФться весь конкретний змСЦст мовлення, який у значнСЦй мСЦрСЦ проявляСФться через такСЦ моменти. (змСЦст сказаного, СЦнтонацСЦя, вСЦдношення, стилСЦстика та СЦнше). СправжнСФ мовлення досягаСФться "асними висловлюваннями, мСЦркуваннями, переживаннями, що розкривають внутрСЦшнСЦй прихований свСЦт дитини. Тому нерСЦдко спостерСЦгаСФться, коли учень на уроцСЦ позакласного читання легко розповСЦдаСФ твори завченСЦ на уроках класного читання, по-новому СЧх передаючи.

Перед кожним вчителем початкових класСЦв серед найважливСЦших завдань постаСФ завдання формування в учнСЦв самостСЦйностСЦ як риси особистостСЦ, яка може розвиватися у дСЦтей тСЦльки у процесСЦ самостСЦйноСЧ роботи. Вчителю-класоводу при вСЦдборСЦ текстСЦв потрСЦбно усвСЦдомити, що твори на уроках позакласного читання - це не знаряддя СЦ навСЦть не дидактичний матерСЦал. Це навчальний матерСЦал, вивчаючи який, дСЦти засвоюють новСЦ, життСФво необхСЦднСЦ СЧм знання про навколишнСЦй свСЦт СЦ своСФ мСЦiе у ньому.

Таким чином, лише продумана система навчання школярСЦв вмСЦнню правильно працювати з художнСЦми творами, з врахуванням принципСЦв вСЦдбору матерСЦалу для розвитку самостСЦйностСЦ у процесСЦ позакласного читання, дасть можливСЦсть систематичного впливу на розвиток думаючого, самостСЦйного, начитаного учня. ДСЦти повиннСЦ прагнути ближче знайомитися з новими книгами, проводити активну самостСЦйну роботу з ними, що допоможе краще СЧм зрозумСЦти навколишнСЦй свСЦт СЦ змСЦнити його.

Проводячи самостСЦйну роботу не слСЦд забувати СЦ про диференцСЦацСЦю навчальноСЧ роботи. Перш за все диференцСЦацСЦя проявляСФться в органСЦзацСЦСЧ домашнСЦх завдань: всьому класу (виконання обов'язкове для всСЦх), за бажанням (для сильнСЦших учнСЦв). Наприклад, до уроку про творчСЦсть ДжаннСЦ РодарСЦ можуть бути такСЦ домашнСЦ завдання:

1)        всьому класу - читати вСЦршСЦ СЦ казки Д. РодарСЦ, один з його вСЦршованих творСЦв вивчити напам'ять; по групах - пСЦдготувати СЦнiенСЦзацСЦю по матерСЦалах казки "Пригоди ЦибулСЦно";

2)        за бажанням - намалювати портрети героСЧв казки "Пригоди ЦибулСЦно"; у вСЦршах Д. РодарСЦ знайти рядки, якСЦ могли б бути заголовком до всСЦСФСЧ творчостСЦ письменника, свою точку зору вмСЦти доводити;

3)        додатковСЦ завдання - написати твСЦр на тему: "Яким я уявляю собСЦ ДжаннСЦ РодарСЦ".

ЗАВДАННЯ:

1. Запитання до бСЦографСЦСЧ письменника:

  • В якСЦй краСЧнСЦ народився ДжаннСЦ РодарСЦ? Чи це справжнСФ його СЦм'я СЦ прСЦзвище?
  • Яку роль у творчостСЦ казкаря вСЦдСЦграли батьки?
  • ЯкСЦ факти з життя Д. РодарСЦ допомогли ближче звернутись до дитячоСЧ лСЦтератури?
  • Про що б ви хотСЦли запитати Д. РодарСЦ?

2. Запитання до творчостСЦ письменника:

- Яка основна тематика творчостСЦ Д. РодарСЦ? До якого виду дитячоСЧ лСЦтератури вона вСЦдноситься? Чому?

-        ЯкСЦ твори вам вдалось прочитати до уроку?

- Хто головнСЦ героСЧ його творСЦв? Чи сподобались вони вам?

ДоведСЦть свою думку.

  • ЯкСЦ подСЦСЧ з прочитаних творСЦв вас особливо здивували? Чому?
  • Де вСЦдбувались подСЦСЧ, описанСЦ у вСЦршах?
  • Хто з героСЧв вам особливо запам'ятався? Чому СЧх характери такСЦ рСЦзнСЦ?
  • Чому у творах автор не писав про людей, а описував об'СФкти живоСЧ природи?
  • ЯкСЦ особливостСЦ творчостСЦ цього письменника ви змогли вСЦдмСЦтити?
  • Можливо хтось знаСФ, хто СЦлюстрував його твори на батькСЦвщинСЦ, в РЖталСЦСЧ?

ДиференцСЦацСЦя навчальноСЧ роботи на уроках позакласного читання проявляСФться також у системСЦ колективних завдань. Як правило така мСЦкрогрупа - це декСЦлька учнСЦв: спСЦльне оформлення класу, пСЦдготовка вСЦкторин, лСЦтературних загадок СЦ т.д. НеобхСЦднСЦсть диференцСЦйованих завдань присутня СЦ на самому уроцСЦ позакласного читання, СЦ при перевСЦрцСЦ пСЦдготовки домашнСЦх завдань. Запитання, складенСЦ вчителем по прочитаному вдома матерСЦалу, дають можливСЦсть виступити СЦ сильнСЦшим, СЦ середнСЦм, СЦ слабшим учням. Таким чином, вчитель здСЦйснюючи диференцСЦацСЦю навчальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв, прагне охопити роботою всСЦх дСЦтей без винятку, що у рСЦвнСЦй степенСЦ дасть можливСЦсть перевСЦрити готовнСЦсть школярСЦв, як на самому уроцСЦ, так СЦ при органСЦзацСЦСЧ домашнСЦх завдань.

Велику роль у розвитку СЦндивСЦдуальних СЦнтересСЦв дСЦтей вСЦдСЦграють рСЦзноманСЦтнСЦ способи, самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання органСЦзацСЦСЧ домашнСЦх завдань, що вимагають посильноСЧ активностСЦ СЦ самостСЦйностСЦ. Наприклад, пСЦдбСЦр СЦлюстрованого матерСЦалу, тематичнСЦ домашнСЦ завдання, складання запитань самими учнями СЦ т.д. У цьому випадку певну, роль можуть вСЦдСЦграти такСЦ прийоми, як заохочення вчителя, рекомендацСЦСЧ учням книг з . яскраво вираженими елементами зацСЦкавленостСЦ. КрСЦм цього слСЦд враховувати психологСЦчнСЦ особливостСЦ окремих дСЦтей: учнСЦв, схильних до фантазування, легше зацСЦкавити до читання науково-пСЦзнавальних книг, а з уповСЦльненою реакцСЦСФю - до читання казок.

РЖнодСЦ СЦндивСЦдуальнСЦ СЦнтереси доводиться розвивати не прямо, а опосередковано. Наприклад, учень любить малювати, а до читання вСЦдноситься байдуже, значить, потрСЦбно заохочувати його до цСЦСФСЧ роботи, доручаючи оформити класну виставку СЦлюстрацСЦями. При чому спочатку попросити зобразити малюнок до вСЦдомоСЧ книги, похвалити, використати його роботу як наочнСЦсть до уроку. ПотСЦм дати завдання: прочитати невеличку розповСЦдь до теми найближчого уроку позакласного читання, зробити до нього яскраво оформлену СЦлюстрацСЦСФю СЦ скласти коротку розповСЦдь до неСЧ. Але вчитель повинен продумати так завдання, щоб учень сам дСЦйшов висновку, що необхСЦдно спочатку прочитати даний твСЦр, а вже потСЦм приступати до конкретноСЧ роботи. Таким чином, через пряму зацСЦкавленСЦсть школяра до малювання, можна опосередкованим шляхом розвинути у нього СЦнтерес до читання.

Отже, опора на особистий досвСЦд учнСЦв, як одна з дидактичних основ побудови навчального процесу у позакласному читаннСЦ, часто переходить у план розвитку СЦндивСЦдуальних читацьких СЦнтересСЦв школярСЦв, СЦ що у свою чергу базуСФться на особистому СЦ життСФвому досвСЦдСЦ дитини.

ДомашнСФ завдання у процесСЦ позакласного читання, як це прийнято у педагогСЦцСЦ бувають СЦндивСЦдуальними, груповими СЦ колективними. РСЦзниця лише у тому, що у практицСЦ проведення урокСЦв позакласного читання ще СЦснують завдання за бажанням, якСЦ забезпечують розкриття читацьких СЦнтересСЦв СЦ схильностей. ОкрСЦм цього, як правило, присутнСЦ три види завдань, або по крайнСЦй мСЦрСЦ два з них. (див. диференцСЦацСЦю) НайважливСЦше для вчителя у пСЦдготовцСЦ позакласного читання налагодити виконання домашнСЦх завдань. НайбСЦльш вСЦдповСЦдальна частина проведення цього уроку - перевСЦрка домашнього завдання, яка передбачаСФ не тСЦльки контроль за самостСЦйним читанням учнСЦв, але й уточнення, поглиблення, розширення уявлень школярСЦв за прочитаним матерСЦалом. Тому, за кСЦлькСЦстю часу, вСЦдведеному на перевСЦрку свСЦдомого СЦ осмисленого прочитання заданих додому творСЦв, домашня робота стоСЧть на одному з перших мСЦiь. Безпосередньо саму перевСЦрку треба органСЦзовувати так, щоб СЦнСЦцСЦатива СЦ творча активнСЦсть школярСЦв не проявлялась стихСЦйно, маючи на увазСЦ не тСЦльки розвиток читацьких СЦнтересСЦв, але СЦ якостСЦ учня в цСЦлому. ОкрСЦм цього, потрСЦбно використовувати коло вмСЦнь СЦ навичок учнСЦв, здобутих у навчально-виховному процесСЦ на СЦнших уроках.

Види перевСЦрки домашнСЦх завдань можуть бути рСЦзними, але обов'язково включати в себе елементи гри СЦ спиратись на творчу активнСЦсть учнСЦв. Одним з поширених видСЦв перевСЦрки СФ система запитань, розрахованих на досягнення тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ мети уроку. Обов'язковою умовою при цьому СФ те, що на поставленСЦ запитання неможливо було б вСЦдповСЦсти правильно при неуважному читаннСЦ твору. У запитаннях, поставлених вчителем, повинен зустрСЦчатися проблемний елемент; розглядаючи творчСЦсть письменникСЦв рСЦдного краю можливе використання таких запитань:

  1. ПорСЦвняй стиль написання вСЦршСЦв Н. ЗабСЦлоСЧ СЦ М. ПСЦдгСЦрянки. ЧиСЧ вСЦршСЦ вам бСЦльше запам'яталися? Чому?
  2. ВСЦршСЦ яких поетСЦв ви ще прочитали? До складу яких книжок вони увСЦйшли? До яких з них ви зробили малюнок? (Малюнки переглядаються).
  3. Який малюнок вам сподобався? Як ви вважаСФте, вСЦн точно вСЦдтворюСФ змСЦст вСЦрша? Чим треба доповнити малюнок? Як ви думаСФте, хто СФ улюбленим поетом "художника"? У якСЦй книзСЦ можна прочитати цей вСЦрш?
  4. ЯкСЦ слова вживаСФ автор, щоб викликати в читача пСЦднесений настрСЦй (почуття жалю, скорботи, смутку, радостСЦ, переконанСЦсть, впевненСЦсть, хвилювання, роздуми...)?
  5. ВСЦршСЦ якого автора вам трапились вперше? Чи довСЦдались ви щось про цього автора? РозкажСЦть.

РЖнодСЦ на уроках позакласного читання вчитель пропонуСФ учням самостСЦйно продумати запитання для своСЧх товаришСЦв. У цьому випадку враховуСФться СЦ запитання, СЦ вСЦдповСЦдь на нього. Цей прийом допомагаСФ вчителю визначити уважнСЦсть учнСЦв при читаннСЦ твору, розумСЦння прочитаного СЦ ступСЦнь зацСЦкавленостСЦ з боку школяра. Широко розповсюдженим видом перевСЦрки домашнього завдання СФ рСЦзноманСЦтнСЦ лСЦтературнСЦ СЦгри. ЛСЦтературнСЦ СЦгри за своСФю суттю не повиннСЦ копСЦювати змСЦст уроку, СЦ за структурою нагадувати опитування учнСЦв. Вони закрСЦплюють прочитаний матерСЦал, розширюють СЦнтереси школярСЦв, творчСЦ здСЦбностСЦ. До таких лСЦтературних СЦгор можна вСЦднести:

"ЛСЦтературний двобСЦй". Умови гри: перший учень задаСФ запитання по матерСЦалу домашнього читання, другий швидко вСЦдповСЦдаСФ на нього СЦ так само швидко задаСФ питання СЦншому учневСЦ. Гра проходить у швидкому темпСЦ, до чого зобов'язуСФ сама назва гри.

"Вгадай звСЦдки?" - передбачаСФ перевСЦрку домашнього читання СЦ одночасного тренування читацькоСЧ пам'ятСЦ. Умови гри: вчитель (або учень) читаСФ уривок з тексту, потрСЦбно вгадати з якого твору цей уривок СЦ хто його автор. РЖнодСЦ замСЦсть читання уривка твору можна використовувати художнСЦ образи, при цьому змСЦст гри не змСЦниться, проте набуде дещо СЦншого характеру СЦ називатиметься "Вгадай героя!".

"Письменник чи не письменник?" Умови гри: вчитель (або учень) називаСФ прСЦзвище, а вСЦдповСЦдаючий, якщо вСЦн вважаСФ, що це письменник, називаСФ його твСЦр. Ця гра розрахована не стСЦльки на перевСЦрку домашнього завдання, скСЦльки на перевСЦрку ранСЦше вивченого матерСЦалу СЦ розширення лСЦтературних уявлень школяра.

"Хто останнСЦй?" ПередбачаСФ називати твори автора. Хто з учнСЦв. останнСЦм назве твСЦр цього автора, вважатиметься переможцем.

Гра "Хто ти?" носить навчаючий характер. Умови гри: один учень виходить за дверСЦ класу, СЦншСЦ придумують, ким з лСЦтературних героСЧв твору вСЦн буде. Герою твору придумують запитання, три, найбСЦльш "учнСЦ, вчитель просить запам'ятати, щоб потСЦм запитувати. Зайшовши, учень уважно слухаСФ запитання, вгадуСФ СЦм'я героя, назву твору СЦ вСЦдповСЦдаСФ на прочитане.

"Слухай краще": один учень виходить, СЦншим учням даСФться рядок з вСЦрша. Зайшовши, учень слухаСФ зачитанСЦ рядки СЦ вСЦдгадуСФ, якого лСЦтературного героя вони описують.

КрСЦм цього, до перевСЦрки домашнього завдання можуть належати: шаради, конкурси читачСЦв, ведення читацького щоденника, вирСЦзки з перСЦодичних видань, анкети про лСЦтературних героСЧв. СлСЦд пам'ятати, що всСЦ види перевСЦрки, надзвичайно багатограннСЦ. Якщо вчитель взяв за основу вище вказанСЦ лСЦтературнСЦ СЦгри, то повинна бути чСЦтко сформована система СЧх використання СЦ можливСЦсть поСФднувати будь-якСЦ варСЦанти на свСЦй погляд.

Знайомство вчителя з особистим читацьким досвСЦдом учнСЦв, обов'язкова умова успСЦшноСЧ органСЦзацСЦСЧ процесу позакласного читання. Це засСЦб правильного керСЦвництва читанням, тому що, не знаючи СЦнтересСЦв учнСЦв, вчителю важко використовувати виховний вплив книжок. ЧитацькСЦ СЦнтереси, як правило, вчитель вивчаСФ, прислухаючись до усних висловлювань учнСЦв, аналСЦзуючи письмовСЦ вСЦдповСЦдСЦ, ознайомлюючись з бСЦблСЦотечними формулярами, задаючи питання типу:

  • З ким СЦз героСЧв прочитаних книг ти б хотСЦв потоваришувати?
  • Про що б ти хотСЦв прочитати? Чим ширшСЦ СЦ рСЦзноплановСЦ СЦнтереси школярСЦв, тим цСЦкавСЦше СЦ ефективнСЦше проходитимуть уроки позакласного читання; усвСЦдомлене бажання читати - основа успСЦхСЦв цих урокСЦв. Завдання вчителя не дати згаснути СЦнтересу до читання СЦ постСЦйно створювати умови для полегшення учням шляху становлення СЧх як читачСЦв. Для пСЦдтримання розвитку СЦндивСЦдуальних СЦнтересСЦв учнСЦв, необхСЦдно застосовувати продуману органСЦзацСЦю форм змСЦсту урокСЦв, що дасть вчителю можливСЦсть полегшити розумСЦння внутрСЦшнього свСЦту кожного з членСЦв класу. Саме тому, до урокСЦв позакласного читання СЦснують домашнСЦ завдання типу: вивчи напам'ять вСЦрш, який тобСЦ подобаСФться бСЦльше за СЦншСЦ; у вСЦршах Олени ПчСЦлки знайди рядки, якСЦ можуть бути заголовком всСЦСФСЧ творчостСЦ письменницСЦ СЦ т.д. ЦСЦй ж метСЦ вСЦдповСЦдають запитання: ЯкСЦ рядки у розповСЦдСЦ тобСЦ особливо сподобалися? За кого ти хвилювався? Що тобСЦ здалось веселим? Сумним?... Важливо, щоб до кСЦнця уроку не залишилось жодного учня, який би промовчав усСЦ сорок п'ять хвилин.

Проте, слСЦд пам'ятати, що СЦнтерес маСФ своСЧ вСЦковСЦ особливостСЦ СЦ те, що хвилюСФ першокласника, байдуже учневСЦ четвертого класу; що у кожному класСЦ СФ пасив СЦ актив. Коли з останнСЦм працювати легко, знання, умСЦння СЦ навички вони засвоюють невимушено СЦ надовго, то у пасиву СЦнтерес на рСЦвнСЦ початкового СЦ бажання проявити себе не виникаСФ. Як правило, таким учням не хочеться читати книги не тому, що СЧм не цСЦкаво, а тому, що потрСЦбно примусити себе, переступити розумовСЦ лСЦнощСЦ. ТакСЦ дСЦти читають те, що рекомендуСФ вчитель, не проявляючи при цьому поглибленоСЧ цСЦкавостСЦ до прочитаного. У такСЦй групСЦ читацькСЦ СЦнтереси поки що не усвСЦдомлюються.

Таким чином, можна з упевненСЦстю сказати, що СФдиноСЧ складеноСЧ системи застосування самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання не СЦснуСФ. Та й цього не може бути. Кожен клас повинен йти за окремо розробленою системою вчителем, де враховуються розумовСЦ, психологСЦчнСЦ, вСЦковСЦ особливостСЦ учнСЦв; де пам'ять, мислення, спостереження, розвиток зв'язного мовлення кожного учня вСЦдкриваються перед учителем з справжнього, боку; де програма навчально-виховного процесу буде розрахована на менший обсяг вивчення художнСЦх творСЦв, проте зможе донести рацСЦональне зерно, приховане в них. СамостСЦйна робота - це комплекс завдань, де надати перевагу якомусь з вище описаних видСЦв робСЦт, означатиме однобокСЦсть розвитку свСЦтогляду молодшого школяра, що проявиться у старших класах середньоСЧ школи.

РоздСЦл II. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛРЖДЖЕННЯ САМОСТРЖЙНОСТРЖ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРРЖВ ЯК НЕОБХРЖДНОГО ЕЛЕМЕНТУ САМООСВРЖТИ


2.1 ЗмСЦст СЦ органСЦзацСЦя експериментального дослСЦдження


СвСЦт, що оточуСФ молодшого школяра, рСЦзнобарвний СЦ привабливий, насичений безлСЦччю фактСЦв, подСЦй та явищ. ЗорСЦСФнтуватися у ньому, знайти вСЦдповСЦдСЦ на своСЧ запитання на шляху пСЦзнання СЦстини допоможе художня лСЦтература. НерСЦдко вСЦдповСЦдСЦ знайти важко, але шукати змушують особистСЦ потреби СЦ вимоги, поставленСЦ школою СЦ навчально-виховною програмою.

Позакласне читання, де самостСЦйна робота займаСФ одне з провСЦдних мСЦiь, СЦз перших урокСЦв допомагаСФ школяревСЦ знаходити вСЦдповСЦдСЦ на поставленСЦ запитання, вводить його у великий свСЦт лСЦтератури, знайомить СЦз доступним колом дитячих книг, вчить вСЦльно орСЦСФнтуватися у ньому СЦ, об'СФднуючи окремСЦ сторони читацькоСЧ дСЦяльностСЦ у СФдиний комплекс культури читання, формуСФ у кожноСЧ дитини СЦндивСЦдуальний досвСЦд самостСЦйного читацького кола. Вибирати, знаходити, читати книги дитина буде вмСЦти лише тодСЦ, коли вСЦдчуСФ потребу у глибших знаннях, коли з'явиться СЦнтерес до них, а цСЦкавСЦсть, за твердженням психологСЦв, виникаСФ тодСЦ, коли потреба зустрСЦчаСФться СЦз предметом. Цей процес взаСФмопов'язаний, тому повинен створюватися комплекс засобСЦв, за яких учень знаходитиме свою стежину, якою вСЦн прийде у свСЦт книжки; зрозумСЦСФ мету, яку ставить перед ним читання СЦ зможе вСЦльно, невимушено орСЦСФнтуватися у ньому.

Наше дослСЦдження було спрямоване на перевСЦрку широти, глибини, впорядкованостСЦ читацького кругозору дСЦтей, на з'ясування систематичностСЦ СЦ усвСЦдомленостСЦ вибору книжок для читання, тобто з'ясування ставлення дСЦтей до книжок та правильностСЦ, швидкостСЦ, здатностСЦ до переносу знань, умСЦнь СЦ навичок, якими учнСЦ оволодСЦли на попереднСЦх уроках позакласного читання, у процесСЦ урокСЦв класного читання та СЦнших уроках.

На першому етапСЦ 2007-2008 рр. вивчалась теоретична основа проведення запланованого дослСЦдження в 4 класах початковоСЧ школи, опрацьовувалась навчальна, методична лСЦтература СЦ перСЦодична преса; вивчався передовий досвСЦд вчителСЦв початкових класСЦв, проводились консультацСЦСЧ СЦ бесСЦди з методистами кафедри рСЦдноСЧ мови; була визначена мета нашого дослСЦдження, формулювалась проблема; розроблялась органСЦзацСЦйна сторона застосування молодшими школярами самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання, пСЦдготовлювався практичний матерСЦал (завдання для самостСЦйноСЧ роботи), який включався б навчальну програму позакласного читання, визначалась база для експериментального дослСЦдження.

Впровадження результатСЦв в практику здСЦйснювалось у четвертих класах ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ ЗборСЦвського району ТернопСЦльськоСЧ областСЦ (2007-2008рр.). ПеревСЦрка теоретичних матерСЦалСЦв дала можливСЦсть переконатись у правильностСЦ обТСрунтування нашого припущення, визначення основних завдань дослСЦдження, а оскСЦльки позакласне читання виконуСФ навчальну СЦ виховну функцСЦю, то довести, що характерною його особливСЦстю виступаСФ спрямованСЦсть на застосування учнями прийомСЦв самоконтролю, самооблСЦку, звички до самооцСЦнки, самоаналСЦзу.

Поставивши перед собою проблему розглянути вмСЦння школярСЦв готуватися до урокСЦв позакласного читання СЦ працювати на них, виявляти своСЧ здСЦбностСЦ у доборСЦ матерСЦалу, його розумСЦннСЦ, здатностСЦ прослСЦдковувати логСЦчнСЦсть поданого матерСЦалу твору автором, передбачалось проаналСЦзувати процес читацькоСЧ самостСЦйностСЦ у трьох аспектах, а саме:

  1. вмСЦння школяра орСЦСФнтуватися у свСЦтСЦ книжок;
  2. вмСЦння працювати на уроках позакласного читання без втручання вчителя;

3)        розумСЦння учнем значення самостСЦйностСЦ у його життСЦ.

ПоСФднуючи данСЦ аспекти у СФдине цСЦле, створюСФться комплекс знань СЦ умСЦнь, за допомогою якого учень зможе усвСЦдомити значення книг. Тобто, працюючи з невСЦдомою книгою учень починаСФ розумСЦти, що читання необхСЦдне перш за все нього для особисто, а не для школи чи для вчителя. ТСЦ знання, якСЦ вСЦн одержить, будуть його "асним здобутком СЦ з цього будуватиметься його перший життСФвий досвСЦд. Урок позакласного читання орСЦСФнтований на школяра не як пасивного споглядача, а як безпосереднього учасника, як на необхСЦдну ланку, яка з'СФднуСФ у СФдине цСЦле процес навчання: учень - книжка - новСЦ знання, де змСЦнити щось неможливо, бо здобути новСЦ знання учень зможе лише сам, пСЦд керСЦвництвом вчителя, у спСЦвпрацСЦ з ним СЦ книжкою.

ДослСЦдження велися на емпСЦричному рСЦвнСЦ: фСЦксувалися СЦ зСЦставлялися в основному результати пСЦдготовки читачСЦв; методом спроб СЦ помилок коректувалися змСЦстовСЦ СЦ органСЦзацСЦйнСЦ форми керСЦвництва самостСЦйним дитячим читанням. ВСЦд констатацСЦСЧ отриманих даних ми неухильно просувалися до вСЦдшукання прихованих причин, до з'ясування недостатнСЦх у пСЦдготовцСЦ самостСЦйного читача ланок СЦ зв'язкСЦв.

З трьох важливих аспектСЦв, у яких самостСЦйна дСЦяльнСЦсть може СЦ повинна розглядатися педагогСЦчною наукою, ранСЦше СЦнших об'СФктСЦв вивчення став аспект вСЦдтворення тексту читачем, оскСЦльки, саме у цьому добре проглядаються новСЦ показники рСЦвня сформованостСЦ самостСЦйноСЧ читацькоСЧ дСЦяльностСЦ, якСЦ легко вирахувати: як учень орСЦСФнтуСФться у колСЦ книг СЦ якСЦ знання здобув сам. Так починають формуватися елементи самостСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ як етап оволодСЦння умСЦнням самостСЦйно працювати у цСЦлому. БСЦльш скромнСЦ результати досягнутСЦ при вивченнСЦ самостСЦйностСЦ у аспектСЦ безпосередньоСЧ роботи учня на уроцСЦ, оскСЦльки тут прихованим вСЦд активного спостереження СФ не тСЦльки сам процес, але СЦ показники його сформованостСЦ: здатнСЦсть до швидкого орСЦСФнтування у змСЦстСЦ завдання - з першоСЧ фрази, з заголовка, з задуму; глибина усвСЦдомлення, тобто бачення прихованого мСЦж рядкСЦв, до розмСЦрковування над прочитаним, до особистого, безпосереднього переживання, думок СЦ висновкСЦв на основСЦ проведеноСЧ роботи.

На кСЦнець, третСЦй аспект - розумСЦння учнями суспСЦльного СЦ особистого значення самостСЦйностСЦ у його життСЦ, особливо у процесСЦ роботи з книгою - робить своСЧ першСЦ кроки. РСЦвень розробки питань, якСЦ частСЦше поставали СЦ розв'язувалися у дослСЦдженнСЦ цього плану, не виходили за межСЦ елементарноСЧ констатацСЦСЧ фактСЦв, що вСЦдображають реальний стан справ у рСЦзних умовах, серед окремих груп школярСЦв, якСЦ лягли в основу аналСЦзу зСЦбраних фактСЦв, достатньо об'СФктивних СЦ реальних.

Переважно при оцСЦнцСЦ рСЦвня готовностСЦ читача до самостСЦйноСЧ роботи СЦз читання, як необхСЦдного елементу самоосвСЦти враховували два показники:

  1. Хто допомСЦг учневСЦ зорСЦСФнтуватися у проведенСЦй роботСЦ.
  2. Як часто вСЦн звертаСФться до книжки як до джерела додаткових знань (активний вСЦн учасник процесу роботи чи нСЦ).

Два вище названСЦ показники самостСЦйностСЦ не вСЦдображають дСЦйсноСЧ самостСЦйностСЦ читача у даному аспектСЦ самостСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ не свСЦдчать про СЦдеальнСЦсть самоСЧ роботи. ДСЦйсно, кожен СЦз нас, а квалСЦфСЦкований читач неодмСЦнно, бере для читання книги, рекомендованСЦ суспСЦльством (класику, новинки, про якСЦ пишуть у газетах, журналах повСЦдомляються у спецСЦальних списках, картотеках СЦ т.д.) або окремими людьми (родичами, товаришами, знайомими). РЖ самостСЦйнСЦсть учня, його квалСЦфСЦкацСЦя проявляються у даному випадку зовсСЦм не в тому, кого вСЦн взяв у радники (СЦ тим бСЦльше не в тому, що вСЦн не бере до уваги чиСЧсь поради), а у тому чи здатний вСЦн (учень) самостСЦйно застосувати отриманСЦ ним знання у своСЧй роботСЦ. Якщо ж вСЦн не здатний, то знання можуть виявитися недоречними у данСЦй ситуацСЦСЧ. ОстаннСЦ дослСЦдження вчених довели, що саме при таких умовах у всСЦх без винятку школярСЦв за чотири роки навчання формуються основи необхСЦдного для квалСЦфСЦкацСЦйного читача особистоСЧ якостСЦ - самостСЦйностСЦ у роботСЦ СЦ читаннСЦ.

Наше дослСЦдження передбачало вивчення змСЦсту даного явища, виявлення його закономСЦрностей з метою визначення шляхСЦв СЦ засобСЦв керування цим процесом. Продумуючи проблему самостСЦйноСЧ роботи переконалися, що змСЦстом дослСЦдження повинен стати процес взаСФмодСЦСЧ читача, що володСЦСФ зачатками самостСЦйностСЦ, з книгою СЦ свСЦтом книг. ДСЦйсно, якщо виходити СЦз того, яку роль СЦ мСЦiе вСЦдСЦграСФ самостСЦйна робота на уроках позакласного читання розумСЦСФш, що без прагнення учня бСЦльше знати, а. це безумовно процес самоосвСЦти, неможливо говорити про будь-яку самостСЦйнСЦсть у процесСЦ урокСЦв. Лише у пошуку дитина робить самоаналСЦз, самооцСЦнку набутих знань. Ще М.О. РубакСЦн зазначав, що будь-якСЦй дитинСЦ слСЦд ритися у книжках при будь-якому зручному випадку. Намагайтесь перелистати СЦ переглянути на своСФму вСЦцСЦ якомога бСЦльше рСЦзних книг. Ритися у книжках - це те саме, що шукати для себе необхСЦдну книгу. Не пСЦдСЦйшла одна - шукай другу, а то СЦ третю, четверту, десяту СЦ так далСЦ, Шукай до того часу, поки не знайдеш потрСЦбноСЧ.

Саме тому, шукаючи, знаходячи СЦ читаючи книгу, дитина повинна на уроках позакласного читання вирСЦшувати ряд завдань самостСЦйно: що можна вибрати для читання; знати чому книги, газети, журнали для читання вибирають, а не читають все пСЦдряд; виробляти у собСЦ навичку орСЦСФнтуватися у колСЦ книг, вмСЦти користуватися елементарною довСЦдковою лСЦтературою; навчитися читати так, щоб вибрати з книги все, що можна для серця СЦ розуму; вмСЦти порСЦвнювати новСЦ знання СЦз набутими ранСЦше.

ОрганСЦзацСЦя даного дослСЦдження, проведення СЦ пСЦдсумки проводилися поступово. ПотрСЦбно було отримати правдивСЦ результати, щоб можна було говорити про ефективнСЦсть використаних методСЦв СЦ проведену роботу у даному напрямку. Клас, анкетування, передбачення конкретних вСЦдповСЦдей, усе це вимагало детальноСЧ розробки дослСЦдження. Здавалося, що тема самостСЦйнСЦсть не викликатиме труднощСЦв, увага зверталась якраз на цей момент СЦ дослСЦдження органСЦзовувалось таким чином, щоб дСЦти достатньо освоСЧлись СЦз думкою, що СЧх будуть перевСЦряти. В цСЦлому процес вСЦдбувався таким чином, щоб учень змСЦг розкрити весь прихований потенцСЦал своСЧх здСЦбностей

Експериментальне навчання учнСЦв за викладеними вище напрямками здСЦйснювалося двома етапами: формувальному (2007-2008 рр.) СЦ контрольно-узагальнюючому (2008-2009рр.)Для цього експерименту було залучено 59 учнСЦв СЦз двох шкСЦл (ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ, ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ).


Таблиця 1

Школи СЦ класи, що взяли участь в експериментальному дослСЦдженнСЦ

№ з/п

Школи

К-сть учнСЦв

Класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

1.

ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ

30

4


2.

ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ

29


4


Проте, у ходСЦ теоретичного обТСрунтування процесу перевСЦрки самостСЦйностСЦ учнСЦв на уроках з позакласного читання виникла потреба в анкетуваннСЦ школярСЦв даних класСЦв. В експериментальному дослСЦдженнСЦ нас цСЦкавило, чи подобаються СЧм уроки позакласного читання, яким темам надають перевагу СЦ якСЦ уроки СЧм найбСЦльше подобаються: урок класного чи позакласного читання; чим цСЦкавСЦшСЦ уроки позакласного читання; якСЦ види роботи подобаються СЦ т.д. Тому школярам була запропонована анкета, на запитання якоСЧ потрСЦбно було дати вСЦдповСЦдСЦ (письмово).

АНКЕТА ОПИТУВАННЯ УЧНРЖВ №1

  1. Чи любиш ти читати художнСЦ твори? Мовчки чи вголос?

(вСЦдповСЦдь пСЦдкреслити)

  1. ЯкСЦ саме твори ти любиш читати?

а) казки

б) оповСЦдання

в) розповСЦдСЦ про рослин, тварин

г) СЦсторичнСЦ твори

д) легенди

е) вСЦршСЦ для дСЦтей

ж) СЦншСЦ твори (напиши свою вСЦдповСЦдь)

3. Ти любиш читати твори:

а) з читанки

б) з художньоСЧ книжки

в) з газет СЦ журналСЦв для дСЦтей (потрСЦбне пСЦдкреслити).

4. Хто тобСЦ допомагаСФ у виборСЦ книжки:

а) вчитель

б) бСЦблСЦотекар

в) батьки чи товаришСЦ

г) самостСЦйно (потрСЦбне пСЦдкреслити)

5. Чи подобаються тобСЦ уроки позакласного читання:

а) так, поясни чому

б) нСЦ, поясни чому

6. ЯкСЦ уроки тобСЦ найбСЦльше подобаються:

а) урок класного читання, чому

б) урок позакласного читання, чому

7. Що тобСЦ подобаСФться на уроцСЦ позакласного читання (пСЦдкреслити):

а) слухати вчителя

б) розповСЦдати самому

в)вСЦдповСЦдати на запитання

г) виконувати цСЦкавСЦ завдання.

д) слухати розповСЦдСЦ

е) виконувати самостСЦйнСЦ завдання.

8. Якими б ти хотСЦв бачити уроки позакласного читання (напиши)

Дане анкетування ставило за мету проаналСЦзувати бажання учнСЦв читати, що саме СЧм подобаСФться читати СЦ прослСЦдкувати вмСЦння учнСЦв орСЦСФнтуватися в колСЦ книг. У результатСЦ проведеного анкетування отримано такСЦ данСЦ (див таблицю 2):


Таблиця 2

ДанСЦ констатувального експериментальну

п/п

Завдання

Школа СЦ класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

4 - кл.

ЗОШ смт. ЗаложцСЦ

4 - кл. ЗОШ

с. ГаСЧ РостоцькСЦ

1.

Чи любиш ти читати художнСЦ твори?

а) так

б) нСЦ


89

11


79

21

2.

ЯкСЦ саме твори ти любиш читати:

а) казки

б) оповСЦдання

в) розповСЦдСЦ про тварин, рослин

г) СЦсторичнСЦ твори

ТС) легенди

д) вСЦршСЦ для дСЦтей

е) СЦншСЦ твори

90

64

37

21

23

15

12

84

67

15

19

19

13

19

3.

Ти любиш читати твори:

а) з "ЧитанкитАЭ

б) з художньоСЧ книжки

в) з газет СЦ журналСЦв для дСЦтей


31

67

22


47

31

2

4.

Хто допомагаСФ тобСЦ у виборСЦ книги?

а) вчитель

б) бСЦблСЦотекар

в) батько чи товаришСЦ

г) самостСЦйно


32

17

21

30


59

21

13

7

5.

Чи подобаються тобСЦ уроки позакласного читання?

а) так

б) нСЦ


63

37


41

59

6.

ЯкСЦ уроки тобСЦ подобаються бСЦльше?

а) урок класного читання

б) урок позакласного читання


47

53


63

37

7.

Що тобСЦ подобаСФться на уроках позакласного читання?

а) слухати

б) розповСЦдати самому

в) вСЦдповСЦдати на запитання

г) виконувати цСЦкавСЦ завдання

ТС)слухати розповСЦдСЦ товаришСЦв

д) виконувати самостСЦйно завдання


17

29

18

37

16

15


29

15

6

29

47

12


ПроаналСЦзувавши вСЦдповСЦдСЦ на запитання, дСЦйшли висновку, що уроки позакласного читання учням подобаються, тСЦльки вСЦдносяться вони до них упереджено. З одного боку цСЦ уроки СЧм цСЦкавСЦшСЦ за своСЧм змСЦстом, тобто, дають змогу проявити себе у повнСЦй мСЦрСЦ, а з СЦншого - немаСФ тСЦСФСЧ зацСЦкавленостСЦ СЦ активноСЧ дСЦяльностСЦ. УчнСЦ прагнули обмежити свою роботу також втратою зусиль, спрацював принцип: "Я пСЦдготувалась, але мене не запитали». Можливо, в учнСЦв на пСЦдсвСЦдомому рСЦвнСЦ виявилася обережнСЦсть, оскСЦльки вСЦдповСЦдСЦ на запитання: Чи подобаються тобСЦ уроки позакласного читання? СЦ ЯкСЦ уроки тобСЦ подобаються бСЦльше (урок класного чи урок позакласного читання)? - рСЦзко вСЦдмСЦннСЦ мСЦж собою. УчнСЦ на всяк випадок намагалися себе пСЦдстрахувати. Як бачимо бСЦльшСЦсть учнСЦв слухала б СЦнших дСЦтей СЦ вчителя, але не включаючись у роботу колективу, без почуття вСЦдповСЦдальностСЦ вСЦдсидСЦли б урок.

ЗгадаСФмо себе у школСЦ: когось запитали, всСЦ СЦншСЦ полегшено видихнули, - пронесло. Вчитель починаСФ працювати з конкретним учнем, намагаючись виявити знання, одержаннСЦ ним у процесСЦ роботи з книжкою. КрСЦм того, у школах СЦснуСФ стереотип, щоб встигнути бСЦльше СЦ ближче торкнутися практичноСЧ сторони уроку, вчитель опираСФться на розумнСЦших учнСЦв. Забуваючи те, що працювати на уроцСЦ можна одночасно зСЦ всСЦма учнями класу, але це повинна бути чСЦтко органСЦзована СЦ методично продумана всеохоплююча система. Та й СЦншСЦ моменти уроку вимагають бСЦльшоСЧ активностСЦ учнСЦв. Щоб було легше прослСЦдкувати початкову СЦ кСЦнцеву ланки процесу пСЦдготовки учнСЦв до урокСЦв позакласного читання за весь перСЦод експериментального дослСЦдження зобразимо дСЦаграму самостСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв у роботСЦ з книжкою.


ДСЦаграма 1.


Таке зображення допоможе чСЦткСЦше уявити собСЦ процес пСЦдготовки учнСЦв до урокСЦв позакласного читання.

Говорячи про уроки позакласного читання не слСЦд забувати, що вони СФ однСЦСФю з ланок навчально-виховного процесу, де все взаСФмопов'язане СЦ пСЦдпорядковане. Особливо цСЦ уроки тСЦсно спСЦвпрацюють СЦз уроками класного читання. Ще у XIX ст. передова педагогСЦчна громадськСЦсть висловлювала думки про необхСЦднСЦсть тСЦсного зв'язку класних СЦ позакласних занять. Цей зв'язок може здСЦйснюватись безпосередньо СЦ опосередковано. Сама наявнСЦсть цього зв'язку цСЦлком природна у тому, що походження уроку позакласного читання тСЦсно пов'язано СЦз уроками читання у початковСЦй школСЦ. Уроки читання, наприклад, повиннСЦ навчити дСЦтей добре читати, чого достатньо важко. досягти, адже велика рСЦзниця у начитаностСЦ, як технСЦки читання, СЦ безпосередньоСЧ цСЦкавостСЦ до предмету. ВирСЦшити проблему зацСЦкавленостСЦ учнСЦв у процесСЦ читання повинен допомогти урок позакласного читання, який здСЦйснюСФ великий вплив на формування у виховного процесу, а частина вСЦд одного цСЦлого, що називаСФться всебСЦчним розвитком учня. А це говорить, що такСЦ уроки тСЦсно пов'язанСЦ СЦз СЦншими навчальними предметами, що входять у програму загальноосвСЦтньоСЧ школи.

В умовах сучасноСЧ школи можливо простежити всСЦ шляхи поСФднання позакласного читання СЦз класним, виявити причини успСЦшностСЦ чи неуспСЦшностСЦ учнСЦв у роботСЦ СЦз книгою, що дозволяСФ говорити про вмСЦння працювати СЦз новим художнСЦм твором СЦ можливСЦсть перенесення матерСЦалу у свСЦй особистий досвСЦд. БСЦльшСЦсть урокСЦв позакласного читання сформованСЦ на основСЦ навчального матерСЦалу за чинними пСЦдручниками з класного читання. Тому такСЦ уроки стають бСЦльш схожСЦ на повторення вивченого матерСЦалу, що йде з пам'ятСЦ СЦ зазубрювання молодшого школяра. НерСЦдко вчителСЦ не вСЦдступають вСЦд запропонованоСЧ програми через розумСЦння неможливостСЦ опрацювання бСЦльшоСЧ кСЦлькостСЦ художнСЦх творСЦв, нСЦж тих, якСЦ учнСЦ вивчили на уроках позакласного читання.

РеалСЦзуючи взаСФмозв'язки класного СЦ позакласного читання, для зтАЩясування переваги цих урокСЦв одного над одним, школярам була запропонована анкета.

АНКЕТА ОПИТУВАННЯ УЧНРЖВ № 2

  1. ЯкСЦ уроки опитування тобСЦ бСЦльше подобаються?

а)        урок позакласного читання

б)        урок класного читання

2.        До якого уроку ти бСЦльше читаСФш?

а)        до уроку позакласного читання

б)        до уроку класного читання

3.        НавСЦщо ти читаСФш книги?

а)        примушують у школСЦ

б)        розглядаю СЦлюстрацСЦСЧ

в)        порадили товаришСЦ

г)        цСЦкаво дСЦзнатись нове

д)        здивувати всСЦх своСЧми знаннями

4.        На якому уроцСЦ ти дСЦзнаСФшся бСЦльше?

а)        на уроцСЦ позакласного читання

б)        на уроцСЦ класного читання

5.        Якими темами ти цСЦкавишся?

а)        народна творчСЦсть

б)        поетичний свСЦт

в)        у свСЦтСЦ казки

г)        роде наш красний

ТС)        письменники рСЦдного краю

д) СЦншСЦ (назви СЧх)тАж

6.        ЯкСЦ з урокСЦв поглиблюють твоСЧ знання СЦз цих тем?

а)        урок позакласного читання

б)        урок класного читання

7.        Назви автора СЦ твСЦр, якСЦй ти читав на канСЦкулах.

8. Чи допомагають одержанСЦ знання з урокСЦв класного читання на уроках позакласного читання?

а) так

б)        нСЦ

в)        СЦнколи ,

9.        Якому з урокСЦв ти б надав перевагу?

а)        уроку позакласного читання

б)        уроку класного читання

ПроаналСЦзувавши одержанСЦ результати, ми дСЦйшли висновку, що уроки позакласного читання у певнСЦй мСЦрСЦ бСЦльше подобаються учням, нСЦж уроки класного читання. Це говорить про те, що СЧм подобаСФться самостСЦйно добирати матерСЦал, працювати СЦндивСЦдуально. ЦСЦ уроки дають можливСЦсть учням показати своСЧ вмСЦння працювати з художнСЦм твором, давати конкретнСЦ СЦ логСЦчнСЦ, вСЦдповСЦдСЦ на запитання, поставленСЦ вчителем, по-новому вСЦдкритись вчителю СЦ однокласникам. Можливо, на уроках класного читання дитина не може проявити себе у повнСЦй мСЦрСЦ, адже цСЦ уроки нерСЦдко зводяться до процесу читання переказування, а на уроках позакласного читання проявляСФться СЧСЧ творча активнСЦсть.

Результати анкетування занесенСЦ у таблицю (див. таблицю 3).


Таблиця 3

Ставлення учнСЦв до урокСЦв класного та позакласного читання

п/п

Завдання

Школа СЦ класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

4- кл. ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ

4 - кл. ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ

1

2

3

4

1.

Який з урокСЦв тобСЦ подобаСФться бСЦльше?

а) урок позакласного читання

б) урок класного читання


53

47


37

63

2.

До якого уроку вдома ти бСЦльше готуСФшся?

а) урок позакласного читання

б) урок класного читання


56

44


41

59

3.

НавСЦщо ти читаСФш книжки?

а) примушують у школСЦ

б) розглядають СЦлюстрацСЦСЧ

в) порадили товаришСЦ

г) цСЦкаво дСЦзнатись нове

ТС) здивувати всСЦх своСЧми знаннями


13

6

23

32

26


21

15

17

33

20

4.

На якому уроцСЦ ти дСЦзнаСФшся бСЦльше?

а) на уроцСЦ класного читання

б) на уроцСЦ позакласного читання


29

70


47

53

5.

Якими темами ти цСЦкавишся?

а) народна творчСЦсть

б) поетичний свСЦт

в) у свСЦтСЦ казки

г) роде наш красний

ТС) письменники рСЦдного краю


70

33

80

21

19


81

27

91

27

33

6.

Який урок поглиблюСФ твоСЧ знання з цих тем?

а) урок класного читання

б) урок позакласного читання



9

91



36

64

7.

Чи допомагають, одержанСЦ знання на уроках класного читання?

а) так

б) нСЦ

в) СЦнколи


69

19

12


37

21

58

8.

Якому з урокСЦв ти б надав перевагу?

а) урок позакласного читання

б) урок класного читання


75

25


37

63

АналСЦзуючи одержанСЦ результати, слСЦд вСЦдмСЦтити, що в експериментальних класах проглядаСФться тенденцСЦя до урокСЦв позакласного читання, а в контрольних перевага навпаки - на боцСЦ класного читання. Це пояснюСФться тим, що у експериментальних класах було проведено декСЦлька урокСЦв позакласного читання, а вже потСЦм учнСЦ вСЦдповСЦдали на запитання анкети, а в контрольних одразу ж анкетувались. ЗрозумСЦло, що уроки класного СЦ позакласного читання - це двСЦ сторони одного процесу, який формуСФ в учнСЦв умСЦння працювати з книжкою. Тобто, позакласне читання ТСрунтуСФться на знаннях СЦ вмСЦннях, здобутих учнями на уроках класного читання, що у свою чергу сприяСФ ефективному виконанню завдань класного читання.

БезпосереднСЦй зв'язок класного СЦ позакласного читання ми здСЦйснювали частковими прийомами, наприклад, перенесення читацького досвСЦду СЦ системи знань, використання додаткових текстСЦв для сильнСЦших учнСЦв тощо. На самих ж уроках позакласного читання звертали увагу на запитання, зверненСЦ до урокСЦв класного читання, наприклад:

- Що ви знаСФте про творчСЦсть цього письменника з урокСЦв класного читання?

- З якими творами даного автора ми з вами ознайомилися?

КрСЦм цього, мСЦж цими уроками СЦснуСФ також зв'язок опосередкований. ТСЦ навички культури читання, праця з художнСЦм текстом, вмСЦння проглядати стиль написання, якСЦ здобували на уроках класного читання, у певнСЦй системСЦ СЦ з врахуванням вСЦкових особливостей дСЦтей, проявлялися СЦ на уроках позакласного читання. Проте мСЦж цими уроками немаСФ чСЦткого розмежування, вони взаСФмообумовленСЦ. Наприклад, класне, читання бСЦльше уваги придСЦляСФ технСЦцСЦ читання, проте якою б книга не була чудовою, вона без допомоги додаткового читацького джерела не навчить по справжньому розумСЦти змСЦст твору. У свою чергу, успСЦшна робота з технСЦки читання (класне читання), даСФ можливСЦсть школяревСЦ розширювати СЦ поглиблювати свСЦй читацький кругозСЦр (позакласне читання).

Проте, не дивлячись на тСЦсний зв'язок, у цих урокСЦв наявнСЦ СЦ вСЦдмСЦннСЦ риси. Урок позакласного читання передбачаСФ бСЦльш широкий дСЦапазон СЦ в охопленнСЦ лСЦтературного матерСЦалу, СЦ при роботСЦ з ним. ЦСЦ уроки навчають учнСЦв прийомам роботи з незнайомою книгою. Програма ж класного читання складена з чСЦтким дотриманням певного напрямку, чого не скажеш про позакласне читання, де прослСЦдковуСФться вСЦльний вибСЦр текстСЦв, що обумовлений особливостями даного класу. ОкрСЦм цього, цСЦ уроки передбачають ширше коментування прочитаного, СЦ значно рСЦзноманСЦтнСЦшСЦ прийоми роботи. На кСЦнець, якщо на уроках читання весь клас читаСФ один СЦ той самий текст, заданий додому, то до уроку позакласного читання учень читаСФ те, що на його думку, належить до намСЦченоСЧ теми уроку. ЗвСЦдси СЦ своСФрСЦднСЦсть домашнСЦх завдань: читати книги, що належать до будь-якоСЧ серСЦСЧ; вмСЦти пояснити свСЦй вибСЦр; зацСЦкавити однокласникСЦв своСФю розповСЦддю так, що СЧм цСЦкаво прочитати одну з книг серСЦСЧтАж

ЦСЦ уроки потребують бСЦльшоСЧ пСЦдготовленостСЦ СЦ чСЦткоСЧ продуманостСЦ з боку вчителя. Тут необхСЦдне знайомство з новинками дитячоСЧ лСЦтератури, звтАЩязок з батькСЦвським колективом класу, розумСЦння психологСЦчних особливостей сприймання книг дСЦтьми. СпецифСЦка цих урокСЦв передбачаСФ особливу СЧх органСЦзацСЦю СЦ вСЦдмСЦнну вСЦд СЦнших навчальних предметСЦв методику проведення.

ПровСЦвши паралель мСЦж уроками класного СЦ позакласного читання, ми хочемо подСЦлитися набутим досвСЦдом СЦ знаннями у самостСЦйнСЦй пСЦдготовцСЦ учнСЦв до позакласного читання, навести приклади завдань для цих робСЦт. За своСФю навчальною СЦ виховною метою, а також мСЦiем, яке цСЦ завдання займають на самому уроцСЦ СЦ у процесСЦ пСЦдготовки до нього, з якими структурними компонентами спСЦввСЦдноситься, СЧх можна класифСЦкувати таким чином:

1) завдання, призначенСЦ для самостСЦйного знайомства з новим твором чи книгою;

2) завдання, що вчать правильного орСЦСФнтування в групСЦ запропонованих книг;

3) завдання, розрахованСЦ на виявленнСЦ якостСЦ самостСЦйного читання твору дСЦтьми;

4) завдання для самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв у процесСЦ позакласного читання.

ЗапропонованСЦ вище види завдань повиннСЦ допомогти вчителям, якомога найдоцСЦльнСЦше органСЦзувати процес пСЦдготовки учнСЦв до урокСЦв позакласного читання СЦ вмСЦння СЧх працювати на самому уроцСЦ безпосередньо.

ЗАВДАННЯ, ПРИЗНАЧЕНРЖ ДЛЯ САМОСТРЖЙНОГО ЗНАЙОМСТВА З НОВИМ ТВОРОМ ЧИ КНИГОЮ

Така самостСЦйна робота з дитячою книгою, розвиваСФ у школярСЦв культуру читання. Проводиться робота, яка змушуСФ учня, беручи в руки конкретну книжку, правильно з нею працювати. Дитина вчиться мислити, вирСЦшуСФ для себе питання: що читати, скСЦльки читати СЦ як читати. Незалежно вСЦд вСЦку, чи це учнСЦ першого чи четвертого класу, беручи в руки книжку, в пам'ятСЦ вСЦдтворюють запитання, що вСЦдкладенСЦ у його мисленнСЦ як пам'ятка. Цьому СЦ сприяють завдання, що супроводжують учня до СЦ на уроках позакласного читання.

1. Яка назва книжки? (ПрСЦзвище автора СЦ заголовок книжки)

2. ЯкСЦ вСЦдомостСЦ тобСЦ надасть титульний листок? Уважно розглянь написи на обкладинцСЦ.

  1. Як ти уявляСФш, про що буде йти мова на уроцСЦ? Яку книжку ти вибрав до уроку? Запиши СЧСЧ.
  2. Що ти можеш сказати про жанр творСЦв вмСЦщених у книжцСЦ? Де СЦ ким видана книжка? У якому роцСЦ вийшла з друку? Хто автор малюнкСЦв до творСЦв?
  3. Розглянь всю книжку. Що можеш сказати за поданими малюнками? ПорСЦвняй СЧх з назвами творСЦв, чи вони спСЦвпадають?

6. На що у першу чергу треба звернути увагу, коли береш у руки незнайому книжку?

7. Чи можна дСЦзнатись про що книжка, не читаючи СЧСЧ змСЦсту? Що тобСЦ допоможе це зробити? Як ти дСЦзнаСФшся, для кого ця книжка?

У процесСЦ дослСЦдження ми памтАЩятали, що основним завданням урокСЦв позакласного читання СФ навчання дСЦтей самостСЦйно вибирати книги для читання за своСЧм бажанням та можливостями. Зверталася увага СЦ на той факт, що при правильнСЦй органСЦзацСЦСЧ урокСЦв позакласного читання, вчитель формуСФ процес читання не заради читання, а як самостСЦйну дСЦяльнСЦсть у свСЦтСЦ книжок, з чого СЦ починаСФться самовиховання учнСЦв. На це у свою чергу вказував сучасний украСЧнський педагог В.О.Сухомлинський: "Читання як джерело духовного збагачення, не зводиться до вмСЦння читати, а з цього вмСЦння воно тСЦльки розпочинаСФться... Читання - це вСЦконце у свСЦт, через яке дСЦти бачать СЦ пСЦзнають навколишнСФ СЦ самих себе"[59].

ШкСЦльна практика показуСФ, якщо учень звертаСФться до дитячоСЧ книги з бажанням задовольнити свою цСЦкавСЦсть, то вСЦн швидше розвиваСФться розумово, успСЦшно опановуСФ технСЦку читання, здобуваСФ навички орСЦСФнтування у лСЦтературСЦ.

Таким чином, вчитель опосередковано впливаСФ на учня при виборСЦ тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ книги, для його розумового розвитку СЦ правильнСЦй пСЦдготовцСЦ до уроку позакласного читання. ПеревСЦряючи себе за вищевказаними запитаннями, учень детально знайомиться з книгою, аналСЦзуСФ, чи потрСЦбна вона йому для кожного конкретного випадку СЦ для СЦнтелектуального розвитку в цСЦлому. Систематично проводячи цю роботу, учнСЦ матимуть змогу не тСЦльки правильно розумСЦти книгу у початковСЦй школСЦ, але це неабияк допоможе СЧм СЦ в старших класах, при роботСЦ з класикою свСЦтовоСЧ культури.

ЗАВДАННЯ, ЩО ВЧАТЬ УЧНРЖВ ПРАВИЛЬНО ОРРЖРДНТУВАТИСЯ У ГРУШ ЗАПРОПОНОВАНИХ КНИГ

До знань, якими повиннСЦ володСЦти учнСЦ, належить обСЦзнанСЦсть у художнСЦх творах письменникСЦв, що пишуть для дСЦтей СЦ про дСЦтей. Але для учнСЦв 4 класСЦв початковоСЧ школи, цСЦ знання збСЦльшуються до вмСЦння ними орСЦСФнтуватися в особливостях написання тих чи СЦнших творСЦв, вмСЦнню формувати "асну бСЦблСЦотеку за серСЦями, кожна з яких несе певнСЦ пСЦзнавальнСЦ знання. Тому завдання вчителя-класовода полягаСФ у залученнСЦ учнСЦв до самостСЦйного читання книг в усьому тематичному СЦ жанровому обсязСЦ, доступного для сприймання учнСЦв початковоСЧ школи. При цьому не слСЦд забувати СЦ про нахили та про СЦнтереси школярСЦв, реалСЦзацСЦю, яких вони знайдуть у художнСЦй лСЦтературСЦ. ВСЦдповСЦдно до цього, пропонувалася тематика текстСЦв з врахуванням можливостей та уподобань школярСЦв. Розглянемо деякСЦ завдання для самостСЦйноСЧ роботи, якСЦ корисно ставити перед дСЦтьми, переслСЦдуючи вказану мету. ДСЦтям пропонувалося розглянути виставку СЦз 6-10 книг, присвячених свСЦту казкового, серед яких знаходяться книги-казки Г.К.Андерсена. ПСЦзнСЦше вони давали вСЦдповСЦдСЦ на запитання, поданСЦ нижче:

РЖ. 1. Я назвала виставку "У свСЦтСЦ казкового". А як би ви назвали?

2. ПояснСЦть чому? Скористайтесь для цього запитаннями:

  • Яка назва запропонованих книг?
  • Хто СФ автором цих книг?
  • Що нам вСЦдомо про цього письменника?
  • ПояснСЦть заголовок поданих книг.

- На яку тему виставленСЦ книги?

- Чи допомогли вам обкладинки у виборСЦ потрСЦбних книг? ПояснСЦть чому?

II. 1. Розгляньте виставку книг.

2. Подумайте, якими з запропонованих книг ми будемо користуватися.

3. Чи СФ серед поданих книг книги-збСЦрки? Як ви про це дСЦзналися?

4. З яким автором, серед написаних письменниками книг, ви знайомСЦ?

5. ЯкСЦ книги не вСЦдповСЦдають темСЦ нашого уроку?

РЖРЖРЖ. 1. Розгляньте виставку книг. Який заголовок ви доберете?

2. ПояснСЦть чому вибрали таку назву?

3. НазвСЦть авторСЦв запропонованих книг.

4. Чому не всСЦ автори СФ казкарями? ДоведСЦть свою думку.

5. Перерахуйте книги, що належать темСЦ нашого уроку?

6. Що об'СФднуСФ виставленСЦ книги?

7. Якими ще назвами книг ви можете доповнити дану виставку?

Кожна з трьох груп, запропонованих вище завдань, переслСЦдувала певну мету, вибСЦр якоСЧ залежав безпосередньо вСЦд вчителя, яку цСЦль на конкретному уроцСЦ ми намагалися досягнути. Наприклад, метою першого блоку запитань був визначення теми СЦ жанру групи книг. ТакСЦ запитання доцСЦльно використовувати при первинному знайомствСЦ з невСЦдомим автором, що дасть можливСЦсть учням визначити тему даного уроку. Метою другого блоку запитань СФ вибСЦр книги з ряду запропонованих. ЦСЦ завдання спрямованСЦ на пСЦдвищення цСЦкавостСЦ у школярСЦв, стимулювання бажань дСЦзнатись бСЦльше про автора СЦ стиль написання книжки. Третя мета виражалася у доповненнСЦ виставки "власними" книгами. На цей вид роботи слСЦд звернути бСЦльше уваги, оскСЦльки, по-перше, учень посилено готуСФться до уроку протягом певного часу (пошук нових книг, цСЦкавого про автора, невСЦдомих фактСЦв написання даних книг), по-друге, учень працюСФ на уроцСЦ (розповСЦдаСФ про виконану роботу, демонструСФ знайдений матерСЦал, вСЦдповСЦдаСФ на запитання вчителя) виявляючи глибину проведеноСЧ роботи.

СамостСЦйний пошук стимулював у школярСЦв творчу уяву, СЦнтерес до лСЦтературного мистецтва слова, його повноцСЦнного сприймання.

Докладаючи максимум зусиль для знаходження потрСЦбного лСЦтературного джерела, учень не тСЦльки задовольняв своСФ бажання продемонструвати вмСЦння чСЦтко виконувати завдання вчителя-класовода, але СЦ включався у процес систематичноСЧ органСЦзованостСЦ, де необхСЦднСЦ мислення, увага СЦ спостережливСЦсть. ВмСЦння працювати не тСЦльки вже з знайденою книжкою, з СЧСЧ змСЦстом безпосередньо, але СЦ вмСЦння аналСЦзувати СЧСЧ з обкладинки СЦ титульноСЧ сторСЦнки, дасть можливСЦсть без будь-яких зусиль задовольнити потреби СЦ бажання учня.

ЗАВДАННЯ, РОЗРАХОВАНРЖ НА ВИЯВЛЕННЯ ЯКОСТРЖ САМОСТРЖЙНОГО ЧИТАННЯ ТВОРУ ДРЖТЬМИ

СамостСЦйнСЦсть школярСЦв при пСЦдготовцСЦ до уроку позакласного читання, виявляСФться не тСЦльки у знаходженнСЦ потрСЦбноСЧ книжки, цСЦкавого матерСЦалу про автора, але й вмСЦннСЦ розповСЦдати про цю книгу, давати змСЦстовнСЦ вСЦдповСЦдСЦ на запитання, поставленСЦ вчителем. ВСЦд того, як дитина з розумСЦнням СЦ наполегливСЦстю вСЦднесеться до прочитання книжки залежить якСЦсть майбутнього уроку. Вчителю необхСЦдно органСЦзувати свою роботу з учнями на уроцСЦ так, щоб кожен з них змСЦг показати свою пСЦдготовленСЦсть, найповнСЦше розкрити знання, одержанСЦ у процесСЦ опрацювання нового матерСЦалу. НерСЦдко вСЦдбуваСФться так, що учень, прочитавши книжку, не може розповСЦсти змСЦст тексту, або вСЦдповСЦдаСФ односкладними реченнями. Це говорить про те, що учень не знав, на що в першу чергу слСЦд звернути увагу, ним не була отримана установка з боку вчителя. Якщо ж вчитель звернув увагу, якСЦ книжки потрСЦбно знайти до майбутнього уроку, то про змСЦст самих творСЦв вСЦн забув учням нагадати, або це було зроблено не конкретно. У цьому полягаСФ основна помилка, якоСЧ припускаються вчителСЦ.

Знайомлячись з темою "Держава моя", учням запропонували ряд запитань, вСЦдповСЦдСЦ на якСЦ можна було знайти лише в осмисленому опрацюваннСЦ тексту "Храм святоСЧ СофСЦСЧ в КиСФвСЦ" СЦ роботСЦ у дитячСЦй бСЦблСЦотецСЦ з додатковими джерелами (див. додатки):

  1. Прочитай уважно текст. Що в ньому описано? Чи даСФ заголовок вСЦдповСЦдь на це запитання?
  2. Хто такий Ярослав Мудрий? Що тобСЦ про нього вСЦдомо? Розкажи.
  3. Чому СофСЦйський собор вважався головним полСЦтичним СЦ культурним центром КиСЧвськоСЧ РусСЦ? Доведи свою думку.
  4. Що тобСЦ вСЦдомо про СФпископа Верещинського? Знайди додатковСЦ вСЦдомостСЦ про нього.
  5. Чи вСЦдома тобСЦ СЦсторСЦя будСЦвництва СофСЦйського собору?

6. ЯкСЦ ще пам'ятки сивоСЧ давнини тобСЦ вСЦдомСЦ? СлСЦд звернути увагу на те, що урок позакласного читання - це одна з ланок навчально-виховного процесу, де поСФднуються в СФдиний комплекс рСЦзнСЦ навчальнСЦ предмети: СЦсторСЦя СЦ географСЦя, поезСЦя СЦ музика, малювання СЦ природознавство. Лише в цьому випадку учень, готуючись до цих урокСЦв, ставитиме бСЦльше вимог до себе, його перестане задовольняти лише пошук книги, без вдумливого СЧСЧ прочитання. А сама робота, якщо СЧСЧ впроваджувати систематично, обов'язково принесе своСЧ результати.

ЗАВДАННЯ ДЛЯ САМОСТРЖЙНОРЗ РОБОТИ УЧНРЖВ У ПРОЦЕСРЖ ПОЗАКЛАСНОГО ЧИТАННЯ

Позакласне читання - це урок навчаючий, тому до його дидактичноСЧ мети, перш за все, вСЦдноситься пСЦдготовка учнСЦв до сприймання нового матерСЦалу. ПСЦдготовка повинна починатися з завершенням попереднього уроку, коли перед вчителем постаСФ проблема органСЦзацСЦСЧ домашнього завдання таким чином, щоб учням захотСЦлось його виконати. РЖнодСЦ в цьому планСЦ, вчитель вдаСФться до виставки книжок письменника, твори якого учнСЦ будуть читати на найближчому уроцСЦ. Обов'язково виставка повинна носити не тСЦльки СЦнформативно-СЦлюстративний характер, а пов'язуватись зСЦ словесним аналСЦзом тих чи СЦнших творСЦв. НерСЦдко в планСЦ пСЦдготовки школярСЦв вчитель застосовуСФ читання уривкСЦв з творСЦв чи розповСЦдей про письменника, творчостСЦ якого буде присвячений наступний урок. Також таку пСЦдготовку можуть супроводжувати рСЦзноманСЦтнСЦ пам'ятки, ребуси, завдання-плакати, якСЦ вивСЦшуються в класСЦ за тиждень до заняття.

Справедливо вСЦдмСЦтити, що всСЦм варСЦантам попередньоСЧ пСЦдготовки учнСЦв повинна передувати атмосфера загальноСЧ зацСЦкавленостСЦ, доброзичливостСЦ СЦ впевненостСЦ у своСЧх силах. Що ж належить до самоСЧ пСЦдготовки для вСЦдтворення тексту? Перш за все забезпечення його повного розумСЦння учнями. У зв'язку з цим слСЦд звернути увагу на пояснення, можливо, незрозумСЦлих слСЦв, але рСЦвень пояснення вСЦд класу до класу слСЦд змСЦнювати. Так, у першому класСЦ пояснення незрозумСЦлих слСЦв спираСФться на наочно-конкретне мислення учнСЦв. У третьому класСЦ робота по забезпеченню прочитаного будуСФться вже на аналСЦтико-синтетичнСЦй роботСЦ мислення учнСЦв. При безпосереднСЦй пСЦдготовцСЦ слСЦд також звернути увагу дСЦтей на СЦлюстрацСЦСЧ до казок, передмову СЦ пСЦслямову до них, вСЦднесення книги до тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ серСЦСЧ тощо. НеобхСЦдно зумСЦти викликати в учнСЦв почуття спСЦвпереживання з героями, в СЦншому випадку робота з художнСЦми творами буде обмежена емоцСЦйним змСЦстом.

По характеру дСЦяльностСЦ самостСЦйна робота школярСЦв на уроках позакласного читання буваСФ за попереднСЦм зразком, за правилами або системою правил.

Робота учнСЦв за запропонованим зразком на уроцСЦ змСЦнюСФ своСЧ прийоми та методи вСЦд класу до класу. Практично всСЦ уроки початкового етапу навчання будуються за принципом: спочатку аналСЦзуСФться один твСЦр, потСЦм СЦнший, але з тСЦСФю ж самоСЧ теми. Таким чином, перший твСЦр нСЦби здСЦйснюСФ пСЦдхСЦд до другого. У четвертому класСЦ, де об'СФм прочитаних книжок набагато бСЦльший, таким запропонованим зразком може бути точка зору вчителя. Наприклад, вчитель записуСФ на дошцСЦ декСЦлька варСЦантСЦв тем, для визначення майбутнього уроку. УчнСЦ доводять, чому кожна з них пСЦдходить, тодСЦ вчитель зачитуСФ найбСЦльш вдалу, учнСЦ ж пояснюють причину вибору. На уроках позакласного читання постСЦйно повторюСФться запитання, пов'язанСЦ з емоцСЦйним вихованням учнСЦв, що виробляють у школярСЦв вмСЦння спСЦвпереживати прочитаному:

  • ЯкСЦй подСЦСЧ ти особливо зрадСЦв? Чому?
  • Чия поведСЦнка тебе засмутила?
  • З яким героСФм ти б хотСЦв потоваришувати? Чому?

ДСЦяльнСЦсть учнСЦв, пов'язана з виконанням правила або системою правил, частСЦше всього вСЦдноситься до роботи з довСЦдковою лСЦтературою. Уроки цього типу передбачають наявнСЦсть запитань орСЦСФнтовно такого змСЦсту:

  • Що потрСЦбно було знайти СЦ прочитати до уроку?
  • Де СЦ як потрСЦбно було шукати?
  • Кому що вдалося знайти?

З виконанням окремих правил, пов'язанСЦ також правила гСЦгСЦСФни читання СЦ бСЦблСЦографСЦчна робота, яка входить у програму з позакласного читання: вмСЦння записувати точнСЦ данСЦ про книгу, вести найпростСЦший каталог улюблених книг, знаходити необхСЦдну книгу, користуючись рекомендацСЦйним листком або картотекою, пСЦдбирати лСЦтературу до певноСЧ теми, робити вирСЦзки з перСЦодичноСЧ преси тощо.

Особливий вид дСЦяльностСЦ на уроках позакласного читання - творчий. Творча робота носить нескСЦнченно рСЦзноманСЦтний характер. РЗСЧ багатограннСЦсть очевидна вже у перСЦод пСЦдготовчого етапу роботи над твором. РЖнодСЦ ця робота носить опосередкований характер: СЦнiенСЦзацСЦя, малювання, драматизацСЦя. Але частСЦше вона пов'язана з рСЦвнем розумСЦння учнями прочитаного: дСЦбрати заголовок, вСЦдповСЦсти на запитання творчого характеру, останнСЦ займають важливе мСЦiе в розвитку уяви школярСЦв, написання рецензСЦСЧ, вСЦдгуку, складання авторських СЦ тематичних плакатСЦв.

Таким чином, завдання до урокСЦв позакласного читання вибираСФться вчителем СЦндивСЦдуально, з врахуванням особливостей конкретного класу, рСЦвнем зацСЦкавленостСЦ учнСЦв СЦ дидактичною метою, яку вчитель-класовод переслСЦдуСФ.

Проте, слСЦд також звернути увагу на матерСЦал, який використовуСФться на уроцСЦ позакласного читання. Його можна подСЦлити на три групи. Перша - це дидактичний матерСЦал, який готуСФться учнями колективно протягом певного часу. До нього належить: виставка книг, картин, фотографСЦй, СЦлюстрацСЦй на тему найближчого уроку, оформлення СЦлюстрацСЦй до розмови на конкретному уроцСЦ, виставка малюнкСЦв самих школярСЦв. Друга група дидактичного матерСЦалу, який використовуСФться, - це СЦндивСЦдуальне виконання завдань. РекомендацСЦСЧ до такого роду завдань включаються у систему домашнСЦх завдань СЦ завжди носять характер добровСЦльностСЦ. Наприклад, розповСЦсти оповСЦдання батькам СЦ друзям, намалювати те, що особливо сподобалось СЦ запам'яталось. Третя група - носить обов'язковий СЦ навчаючий характер: це робота учнСЦв над книжками-саморобками. Це важливий етап у системСЦ урокСЦв позакласного читання, оскСЦльки повСЦдомляСФ учням новСЦ знання, узагальнюСФ ранСЦше вивчене, сприяСФ розвитку у школярСЦв навичок органСЦзаторськоСЧ дСЦяльностСЦ СЦ формування турботливого ставлення до молодших. Ця робота вимагаСФ вСЦд учня СЦндивСЦдуального виконання, але на загальну для учнСЦв тему. У третьому класСЦ ця робота набуваСФ бСЦльш складного характеру: тепер цСЦ книги складаються за матерСЦалами перСЦодичних видань. При цьому перевСЦряються вмСЦння добирати матерСЦал на певну тему на вмСЦння школярСЦв самостСЦйно формувати найближчу цСЦль пошуку. ОсобливоСЧ уваги заслуговують такСЦ запитання вчителя:

  • Чи на всСЦх зСЦбраних матерСЦалах вказане джерело?
  • Як цей запис оформляСФться на вирСЦзках?
  • За яким принципом вСЦдбирався матерСЦал?

Наочний матерСЦал, який використаСФться на уроцСЦ, оживить його. допоможе розСЦбратися у змСЦстСЦ прочитаного, зробить факти бСЦльш цСЦкавими, допоможе краще запам'ятати, а також вСЦдСЦграСФ свою позитивну роль у розвитку школяра.

У дослСЦдженнСЦ ми використовували види наочностСЦ трьох типСЦв:

  1. ЗовнСЦшню наочнСЦсть, що спиралася на сприймання школяра, СЦ засоби СЧСЧ були очевиднСЦ безпосередньо у момент уроку.
  2. ВнутрСЦшню наочнСЦсть, що спиралася на уявлення школярСЦв, в СЧСЧ основСЦ лежав особистий досвСЦд учнСЦв.
  3. Словесну наочнСЦсть, що спиралася також на уявлення школярСЦв, але при вСЦдсутностСЦ особистого досвСЦду: предмет або подСЦСЧ потрСЦбно уявити за описом.

На уроках позакласного читання важливу роль вСЦдСЦграСФ зовнСЦшнСЦй тип наочностСЦ. До нього вСЦдносилася сама книга, малюнки до неСЧ, рСЦзноманСЦтнСЦ наочнСЦ посСЦбники (портрет автора, репродукцСЦСЧ, експонати, блоки книжок, плакати СЦ т.д.). НаявнСЦсть на уроцСЦ книг - обов'язкова умова: у кожного на партСЦ повинна бути книга - предмет розмови. Набагато рСЦдше на уроках використовуСФться внутрСЦшня наочнСЦсть. Цей вид наочностСЦ переважно був пов'язаний СЦз словесним малюванням. Словесна наочнСЦсть - це, як правило, одна СЦз можливостей для розмови про майстернСЦсть письменника, тобто словесну картину викладених подСЦй розповСЦдаСФ не вчитель, а сам автор у безпосередньому змСЦстСЦ свого твору. Завдання вчителя - розкрити перед школярами вмСЦння автора через невелику словесну замальовку повСЦдомити учням невСЦдомСЦ подСЦСЧ, факти, явища, щоб у школярСЦв виник чСЦткий зоровий образ. Наприклад, до оповСЦдання Михайла СЦ ЮвеналСЦя Бубнових "ЛСЦсовСЦ акробати":

  • Про яких лСЦсових акробатСЦв розповСЦдаСФться у текстСЦ?
  • Яку пташку описали автори? Доведи свою думку.
  • У чому особливСЦсть цих синиць?
  • Опиши синицю, яку ти бачив зимою?

Для того, щоб наочнСЦсть на уроках позакласного читання використовувалась з бСЦльшою ефективнСЦстю, ми взяли до уваги деякСЦ умови успСЦшного СЧСЧ застосування:

  1. ПоСФднання наочностСЦ зСЦ-словом вчителя, який повинен говорити про те, що бачать школярСЦ, називати об'СФкт, який розглядаСФться. Форми поСФднання можуть бути рСЦзноманСЦтними: спочатку показ об'СФкта, а потСЦм розмова про нього, або навпаки, спочатку розмова, а потСЦм показ. Велику активнСЦсть в учнСЦв початкових класСЦв викликаСФ перший варСЦант.
  2. ВарСЦацСЦСЧ конкретних наочних випадкСЦв (повторення СЦ закрСЦплення СЦз додаванням нового матерСЦалу). Наприклад, бСЦля дошки створюСФться виставка СЦлюстрацСЦй рСЦзних художникСЦв, серед яких потрСЦбно вибрати малюнки певного автора.
  1. РСЦзноманСЦтнСЦсть видСЦв наочностСЦ.
  2. Чуття мСЦри у використаннСЦ наочностСЦ.

5. Опора на емоцСЦйнСЦ переживання школярСЦв. ВСЦдтворення чого-небудь не буваСФ пасивним, адже у пам'ятСЦ виникаСФ не окрема частина, а образ у цСЦлому. Тому вСЦдношення людини до побаченого проявляСФться завжди, а вчителю важливо спрямувати це вСЦдношення у потрСЦбне русло.

6. УспСЦшнСЦсть використання наочностСЦ в новизнСЦ СЧСЧ застосування.

Лише за умов дотримання цих положень, вчитель визначить мСЦiе наочностСЦ у сприйманнСЦ матерСЦалу учнями СЦ досягне дСЦйсно ефективного використання СЧСЧ на уроцСЦ.

Таким чином, експериментальне дослСЦдження велось СЦз урахуванням рСЦзноманСЦтних напрямкСЦв, якСЦ могли повнСЦше СЦ глибше розкрити методи СЦ прийоми самостСЦйноСЧ пСЦдготовки школярСЦв до позакласного читання. Ця робота вимагала затрати великоСЧ кСЦлькостСЦ зусиль з боку вчителя, а особливо учнСЦв. Шукаючи шляхи ефективнСЦшоСЧ спСЦвпрацСЦ учня СЦз книжкою, доводилося одну СЦ ту ж роботу виконувати рСЦзними способами, щоб знайти той шлях, який приведе до особливо високих результатСЦв. Робити акцент на будь-якому конкретному видовСЦ роботи чи постСЦйно використовувати схожСЦ наочнСЦ матерСЦали не варто, адже це приведе до автоматизму роботи в учнСЦв, без "асноСЧ творчоСЧ активностСЦ СЦ самостСЦйностСЦ. Кожен урок повинен вносити новСЦ змСЦни в самостСЦйну пСЦдготовку учнСЦв до урокСЦв позакласного читання, якСЦ стимулюватимуть його здСЦбностСЦ, пам'ять, спостережливСЦсть СЦ увагу.


2.2 ПеревСЦрка ефективностСЦ формування самостСЦйностСЦ молодших школярСЦв як необхСЦдного елементу самоосвСЦти в експериментальному дослСЦдженнСЦ


ОцСЦнюючи результати експериментального дослСЦдження, ми намагалися з'ясувати, як змСЦнилось ставлення школярСЦв до урокСЦв позакласного читання, до самостСЦйноСЧ роботи з художнСЦми творами на цих уроках. Ставлячи перед собою завдання дослСЦдити рСЦвень сформованостСЦ самостСЦйностСЦ у школярСЦв (анкетуванням, бесСЦдами, спостереженнями, аналСЦзом завдань для самостСЦйних робСЦт учнСЦв) в умовах не зовсСЦм безпосереднСЦх, але таких, якСЦ зможуть розслабити учня (у класСЦ) СЦ здСЦйснивши кСЦлькСЦсний та якСЦсний аналСЦз отриманих знань, ми одержали результати, що пСЦдтвердили ефективнСЦсть нашого дослСЦдження.

Враховуючи взаСФмозв'язок класного СЦ позакласного читання на основному СЦ заключному етапах становлення дитини-читача, знаючи теоретичнСЦ СЦ методичнСЦ основи самостСЦйноСЧ роботи, ми органСЦзували експериментальне навчання дСЦтей - учнСЦв 4-х класСЦв ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ та ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ з врахуванням прСЦоритету вказаноСЧ роботи. До експерименту були залученСЦ також учнСЦ 3-х класСЦв, навчання яких здСЦйснювалось за традицСЦйною системою роботи з художньою книжкою.

ДослСЦдження проводилось таким чином, щоб поставити учнСЦв у ситуацСЦю, яка змусить СЧх застосовувати всСЦ набутСЦ читацькСЦ вмСЦння при виборСЦ СЦ читаннСЦ книг для себе, внести в цей процес певнСЦ корективи, виявити справжнСФ ставлення учнСЦв до урокСЦв позакласного читання. Характерною особливСЦстю результатСЦв роботи за запропонованими завданнями, стало те, що учням експериментальних класСЦв подобаються уроки позакласного читання, вони глибше вСЦдчули переваги самостСЦйноСЧ роботи на цих уроках. ЦСЦ школярСЦ стали впевненСЦшСЦ у своСФму виборСЦ, що читати, скСЦльки СЦ як читати художнСЦ твори у порСЦвняннСЦ з учнями контрольних класСЦв. ДанСЦ поданСЦ дСЦаграмою.


ДСЦаграма 2

Характеристика рСЦвня самостСЦйноСЧ пСЦдготовки учнСЦв до урокСЦв позакласного читання у 2008/2009 н.р.


Як бачимо, рСЦвень зацСЦкавленостСЦ уроками позакласного читання набагато збСЦльшився в експериментальних класах у порСЦвняннСЦ з попереднСЦм навчальним роком СЦ констатувальним зрСЦзом, а в контрольних класах та ж сама кСЦлькСЦсть учнСЦв виявила СЦнтерес до цих урокСЦв. Для перевСЦрки зацСЦкавленостСЦ учнСЦв цими уроками була запропонована мСЦнСЦанкета, вСЦдповСЦдСЦ на яку вони дали письмово (див. таблицю 4).


Таблиця 4

ЗацСЦкавленСЦсть учнСЦв в уроках позакласного читання

п/п

Завдання

Школа СЦ класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

4 - кл. ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ

4 - кл. ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ

1.

СкСЦльки дитячих книг ти прочитав

на канСЦкулах?

а) жодноСЧ

б) одну

в) двСЦ

г) три СЦ бСЦльше



13

54

28

5



19

80

1

0

2.

Чи вСЦдвСЦдував ти бСЦблСЦотеку?

а)так

б) нСЦ

в)СЦнколи


84

9

7


52

33

15

3.

Чи стали уроки позакласного читання

для тебе цСЦкавСЦшими?

а) так

б) нСЦ

в)СЦнколи



85

3

12



54

39

7

4.

Якими уроками ти б надав перевагу:

а) самостСЦйно пСЦдготовленими

б) колективно пСЦдготовленими

в) пСЦдготовленими вчителем


64

22

14


38

21

59


ЗацСЦкавленСЦсть у нових видах роботи, самостСЦйнСЦй пСЦдготовцСЦ до урокСЦв, у вмСЦннСЦ давати точну оцСЦнку проведенСЦй роботСЦ значно вища в учнСЦв експериментальних класСЦв. Це можна пояснити лише одним - правильно органСЦзацСЦСФю, доступно систематичнСЦстю проведеноСЧ роботи в експериментальному навчаннСЦ.

СтупСЦнь розумСЦння книжки СЦ сформованСЦсть умСЦнь для самостСЦйноСЧ роботи з художнСЦми творами, засвоСФння методики роботи з ними, простежувався на двох етапах працСЦ дитини-читача - основному СЦ завершальному. ФСЦксувалось усвСЦдомлене вмСЦння працювати з книжкою, розумСЦння причиново-наслСЦдкових зв'язкСЦв, просторових вСЦдношень, систематизацСЦСЧ СЦ узагальнення, чСЦтко розбиратись у вчинках дСЦйових осСЦб СЦ, разом з тим сформованСЦсть таких умСЦнь, як:

  • вмСЦння передавати "асними судженнями ставлення до даного твору;
  • спСЦлкування з автором через твСЦр (погоджуватись чи нСЦ з написаним);
  • самостСЦйно знаходити необхСЦдний матерСЦал до теми уроку позакласного читання, де б розкривались новСЦ сторони вивченого твору.

Використовуючи в якостСЦ основи, виникаючу в учнСЦв при зустрСЦчСЦ з книгою пСЦзнавальну спрямованСЦсть на предмети СЦ явища навколишнього свСЦту, увага головним чином була звернена на запитання-завдання. Шлях, який проходила дитина вСЦд усвСЦдомлення поставлених перед нею завдань, аж до СЧх вирСЦшення, зводився до пСЦдключення всСЦСФСЧ читацькоСЧ активностСЦ учня. РЖ тут одразу ж слСЦд вСЦдзначити, що перша сходинка в логСЦцСЦ пСЦзнавальноСЧ активностСЦ учнСЦв при самостСЦйнСЦй роботСЦ з книжкою - це не механСЦзм опрацювання поданого матерСЦалу на основСЦ ранСЦше отриманих знань, умСЦнь СЦ навичок, а сам процес самопСЦдготовки, глибокого усвСЦдомлення СЦ розмСЦрковування над поставленими перед школярами завдань. Для задоволення бажання вСЦдповСЦсти на питання (виконати завдання), учням потрСЦбно було спиратись на СЦснуючСЦ у них знання, необхСЦднСЦ для орСЦСФнтування в книзСЦ, вдивлятись в книжки, запам'ятовувати СЧх змСЦст та вмСЦти "асними думками передавати його. Це з високою ефективнСЦстю вдалось учням експериментальних класСЦв.

Простежити вмСЦння учнСЦв .працювати з книжкою, порСЦвнювати "аснСЦ знання СЦ вмСЦння за вказСЦвкою вчителя, можна за допомогою групи завдань-запитань, запропонованих учням експериментального дослСЦдження. (РДвгенСЦя Чак "Сподвижники Богдана Хмельницького"):

1. Чи достатньо ти отримав СЦнформацСЦСЧ про сподвижникСЦв Б.Хмельницького з прочитаного твору?

  1. Чи СФ рСЦзниця мСЦж значенням слСЦв подвижник СЦ сподвижник? Чи буде великою помилкою вживання слова сподвижник без префСЦкса -с-?
  2. Чи погоджуСФшся ти з висловленою думкою автора про те, що подвижник-це людина, яка бореться за досягнення поставленоСЧ мети?

Для вСЦдповСЦдей на поставленСЦ запитання учням експериментальних класСЦв довелось звернутися до довСЦдковоСЧ лСЦтератури, порСЦвняти своСЧ знання з викладеним матерСЦалом тексту.

ДанСЦ дослСЦдження зображенСЦ у таблицСЦ (див. таблицю 5).


Таблиця 5

УмСЦння працювати з книжкою (твором)

п/п

Завдання

Школа СЦ класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

4- кл. ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ

4 - кл. ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ

1.

РСЦвень впевненостСЦ у "асних знаннях

45

47

2.

ЗдатнСЦсть учнСЦв логСЦчно думати над твором

61

59

3.

УмСЦння доводити думку "асними знаннями

64

55


Результати дослСЦдження доводять, що в учнСЦв контрольних класСЦв немаСФ впевненостСЦ у своСЧх силах, самостСЦйнСЦсть проявляСФться лише за прямоСЧ вказСЦвки вчителя, що говорить про обмеження СЦнСЦцСЦативи. Цього не скажеш про учнСЦв експериментальних класСЦв, якСЦ проявили себе людьми з "асними думками СЦ вмСЦнням постояти за себе.

МатерСЦалом для дослСЦдження вмСЦння учнСЦв самостСЦйно працювати з новими творами стала тема: "ЗолотСЦ зернята народноСЧ творчостСЦ". Твори готувались самостСЦйно за перелСЦком запропонованих вчителем завдань. Перед роботою давалась установка на детальне розумСЦння прочитаних творСЦв. Така робота була проведена в експериментальних класах ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ СЦ ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ, де рСЦвень знань виявився на вищому ступенСЦ, нСЦж в учнСЦв контрольних класСЦв цих шкСЦл.

Серед запропонованих творСЦв для прочитання були такСЦ: приказки, прислСЦв'я, скоромовки, загадки, байки, легенди, казки тощо. Тому учням необхСЦдно було самостСЦйно зорСЦСФнтуватися у особистому виборСЦ творСЦв для прочитання. До цих творСЦв на уроцСЦ були поставленСЦ такСЦ запитання:

  1. Чому цСЦ твори вСЦдносяться до народноСЧ творчостСЦ?
  2. Хто автор поданих творСЦв?
  1. Що потрСЦбно знати при виборСЦ творСЦв з народноСЧ скарбнички?
  2. На що слСЦд звернути увагу, щоб зрозумСЦти приховану СЦдею цих творСЦв?
  3. Чи можеш ти оцСЦнити вчинки героСЧв поданих творСЦв?

6. Що тобСЦ допомагаСФ в характеристицСЦ цих героСЧв?

ВСЦдповСЦдСЦ учнСЦ давали письмово. Ми ж наочно продемонстрували СЧх у таблицСЦ, (див. таблицю 6)


Таблиця 6

ОрСЦСФнтування в творах усноСЧ народноСЧ творчостСЦ

п/п

Завдання

Школа СЦ класи

експериментальнСЦ

контрольнСЦ

4- кл. ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ

4 - кл. ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ

1.

Елементарне узагальнення прочитаних творСЦв

89

72

2.

РозумСЦння СЦдей, запропонованих у творСЦ

94

61

3.

ЗдатнСЦсть учнСЦв правильно оцСЦнити вчинки головних героСЧв творСЦв.

91

67


Було вСЦдзначено, що при самостСЦйнСЦй роботСЦ з текстами народноСЧ творчостСЦ учнСЦ контрольних класСЦв, в основному, розумСЦють завдання, поставленСЦ вчителем, але не мають вказСЦвки, на що звернути увагу. ДСЦти намагались виконати цСЦ завдання без врахування своСЧх можливостей СЦ розумСЦння. УчнСЦ ж експериментальних класСЦв чСЦтко визначали приховану СЦдею твору, виконували завдання з використанням наявноСЧ у них суми знань, звертались до додатковоСЧ лСЦтератури у разСЦ потреби.

Отже, можна зробити висновок, що за допомогою запропонованоСЧ системи експериментального навчання у процесСЦ самостСЦйноСЧ пСЦдготовки учнСЦв до роботи з художнСЦми творами, вдалось сформувати навички самостСЦйностСЦ в учнСЦв експериментальних класСЦв, збСЦльшити арсенал засобСЦв впливу на дитячу свСЦдомСЦсть та почуття, що пСЦдвищило ефективнСЦсть самого уроку позакласного читання. А, оскСЦльки, сам урок позакласного читання це частина навчального процесу, переконались, що сформувати свСЦдомого читача, обСЦзнаного з широким колом лСЦтературного розмаСЧття, можна за умови повноСЧ активностСЦ з боку школяра. Для цього необхСЦдно забезпечити можливостСЦ для розвитку СЧх самостСЦйностСЦ, як у процесСЦ теоретичного засвоСФння знань, вмСЦнь та навичок, так СЦ в правильному СЧх використання на уроках позакласного читання.

У експериментальних класах бСЦльше придСЦлялось уваги конкретним завданням, а також рацСЦональному вибору методСЦв та прийомСЦв роботи для СЧх досягнення, що дало можливСЦсть видСЦлити два завдання, виконання яких у цих класах вимагало чСЦткоСЧ органСЦзацСЦСЧ майбутньоСЧ роботи. Перше СЦ найважливСЦше - це моральний розвиток учнСЦв на основСЦ розширення кола доступних для читання дитячих книг, а друге - вироблення СЦ засвоСФння учнями самостСЦйних прийомСЦв пСЦдготовки до роботи з конкретними художнСЦми творами, удосконалення якостей вмСЦння працювати з ними. У такСЦй роботСЦ необхСЦдна послСЦдовнСЦсть та наступнСЦсть. Вчитель експериментального класу, враховуючи СЦнтереси своСЧх учнСЦв, СЧх можливостСЦ, а також рСЦзноманСЦтнСЦсть жанрСЦв, стилСЦв написання творСЦв письменниками, добирав матерСЦал до уроку позакласного читання за самостСЦйними завданнями до них. Завдання були спСЦльними для всСЦх учнСЦв класу СЦ записувались на дошцСЦ, або ж СЦндивСЦдуальними чи груповими, записаними на окремих картках. Такий пСЦдхСЦд сприяв розвитку самостСЦйностСЦ учнСЦв, оскСЦльки, кожен виконував завдання СЦндивСЦдуально, вСЦдповСЦдаючи перш за все перед собою за виконану роботу. УчнСЦ мали змогу продемонструвати своСЧ знання перед класом, а також побачити СЦ вСЦдчути на собСЦ результати "асноСЧ працСЦ. СамСЦ ж завдання були такими, що змушували учнСЦв щоразу спСЦлкуватись з книжкою, порСЦвнювати своСЧ вСЦдчуття СЦ судження з авторськими, висловлювати "аснСЦ думки щодо прочитаного. Все це сприяло лСЦтературному розвитку дСЦтей, а також СЧх мовленнСФвСЦй та емоцСЦйнСЦй активностСЦ.

В експериментальних класах учнСЦ чСЦткСЦше усвСЦдомлювали процес систематичноСЧ роботи вдома, у школСЦ, у свСЦй вСЦльний час з художньою книжкою. СпостерСЦгалось зменшення помилок у роботСЦ над творами, чСЦткСЦше визначалися явища, подСЦСЧ та факти, характеризувались головнСЦ героСЧ, визначався стиль написання автора, встановлювались причиново-наслСЦдковСЦ зв'язки у конкретних художнСЦх творах. Це вказуСФ на те, що школярам при цСЦлеспрямованому навчаннСЦ вже доступнСЦшСЦ засоби опрацювання нового твору. ВСЦдповСЦдСЦ учнСЦв у цей перСЦод свСЦдчать не тСЦльки про характер розумСЦння ними тексту твору, але СЦ про формування, ряду необхСЦдних для цього вмСЦнь та навичок. Тому ми дСЦйшли висновку, що при подальшому навчаннСЦ учнСЦв за запропонованою методикою, в них будуть формуватися основи самостСЦйноСЧ роботи при пСЦдготовцСЦ до урокСЦв позакласного читання, що в кСЦнцевому результатСЦ приведе до удосконалення самостСЦйностСЦ у подальшСЦй читацькСЦй дСЦяльностСЦ.

РЖз запропонованих у попередньому параграфСЦ завдань (див.ВапараграфВа2.1.), СЧх критичноСЧ оцСЦнки ми зробили висновок, що вдосконалення самостСЦйностСЦ на основному СЦ завершальному етапах роботи з новим текстом, значною мСЦрою залежить вСЦд ступеня активностСЦ СЦ творчостСЦ самих учнСЦв, але допомогти сформувати цю самостСЦйнСЦсть у них зможе тСЦльки той вчитель, який володСЦСФ мистецтвом органСЦзацСЦСЧ навчання дСЦтей читанню за системою комплексу завдань для самостСЦйноСЧ роботи учнСЦв з лСЦтературними творами. Тому ми запропонували вчителям-класоводам заповнити цю анкету.

Анкета опитування вчителСЦв початкових класСЦв

1. Чи задовольняють вас теми урокСЦв позакласного читання, запропонованСЦ програмою? Чому?

  1. Чи користуСФтесь ви додатковими джерелами при пСЦдготовцСЦ до кожного уроку?
  2. Якими принципами при вСЦдборСЦ навчального матерСЦалу до уроку позакласного читання ви користуСФтесь:

а) жанрова специфСЦка;

б) конструктивно-оформлювальнСЦ особливостСЦ книжки;

в) вСЦдповСЦднСЦсть вСЦковим особливостям учнСЦв;

г) можливСЦсть використання матерСЦалу в якостСЦ завдань для самостСЦйних робСЦт учнСЦв.

4. Яким методам опрацювання творСЦв ви надаСФте перевагу (потрСЦбне пСЦдкреслСЦть):

а) словесний метод;

б) метод самостСЦйноСЧ роботи;

в) самостСЦйна постановка запитань учнями;

г) наочно-СЦлюстративний метод.

5. Чи враховуСФте у своСЧй роботСЦ взаСФмозв'язок мСЦж класним СЦ позакласним читанням?

6. Чи потрСЦбно це робити вчителю? НапишСЦть свою думку.

7. Чи потрСЦбно надавати учням можливСЦсть самостСЦйно готувати уроки позакласного читання?

Опрацювавши одержанСЦ результати, ми дСЦйшли висновкСЦв: теми, запропонованСЦ навчальною програмою, не задовольняють опитаних вчителСЦв, оскСЦльки не несуть нового пСЦзнавального матерСЦалу; вчителСЦ не надають важливого значення самостСЦйнСЦй роботСЦ у процесСЦ позакласного читання; зв'язки класного СЦ позакласного читання ними враховуються, але зводяться до прийому: вивчили на класному читаннСЦ - повторили на позакласному читаннСЦ; додатковСЦ джерела використовуються лише як наочний матерСЦал. Таким чином, необхСЦдно знайомити вчителСЦв з ефективнСЦстю застосування самостСЦйноСЧ роботи при пСЦдготовцСЦ до урокСЦв позакласного читання, що сприятиме пСЦдвищенню самостСЦйностСЦ в учнСЦв початковоСЧ школи.

Для проведення пСЦдсумкСЦв роботи, визначення результативностСЦ експериментального дослСЦдження ми намагались пСЦдСЦйти всебСЦчно. Для нас важливо було виявити тСЦ змСЦни, якСЦ проходять в образСЦ мислення, мовлення, практичних дСЦях учнСЦв, вчителСЦв, СЦнших зацСЦкавлених осСЦб, що брали участь в реалСЦзацСЦСЧ формувального експерименту. З цСЦСФю метою нами використано бесСЦду з учнями, вчителями. На запитання: "Чи подобаються тобСЦ уроки позакласного читання?", - отримали такСЦ

Кусня ЕвСЦта (4 клас, ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ): "МенСЦ подобаються уроки позакласного читання. На них я можу сказати все, що думаю. Не переживаю, що з мене не будуть смСЦятися".

Ланда Остап (4 клас, ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ): "Я люблю читати художнСЦ книжки СЦ розповСЦдати СЧх змСЦст друзям, а на уроках позакласного читання це можна зробити найкраще".

Вапляк АндрСЦй (4 клас ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ):"НайцСЦкавСЦше для мене принести в клас СЦ прочитати товаришам нову розповСЦдь, невСЦдому СЧм".

ВСЦдповСЦдСЦ дСЦтей на це запитання свСЦдчать про спрямованСЦсть роботи вчителя на самостСЦйну роботу в пСЦдготовцСЦ до уроку. СамостСЦйний пошук дитячоСЧ лСЦтератури - важливе завдання роботи вчителя. Разом з тим, це СФ результат спСЦльноСЧ дСЦяльностСЦ вчителя СЦ учнСЦв, успСЦх якоСЧ визначаСФться творчСЦстю, СЦнСЦцСЦативою, наполегливСЦстю останнСЦх. Ось що сказала нам Рудакевич НаталСЦя ГригорСЦвна вчитель 4 класу с. ГаСЧ РозтоцькСЦ: "ДСЦти, розумСЦючи, що завдання, якСЦ ставились перед ними, вимагають самостСЦйностСЦ, систематичностСЦ, зосередження, почали по-СЦншому ставитись до урокСЦв позакласного читання. На уроках вони сидСЦли задоволенСЦ роботою, яку виконали при пСЦдготовцСЦ до нього. РЗхнСЦ очСЦ свСЦтилися бажанням розповСЦсти про все, що змогли дСЦзнатися. Прагнули зробити якнайшвидше СЦ найкраще завдання, демонструючи всСЦм своСЧ знання СЦ вмСЦння. СамостСЦйно працюючи з творами, учнСЦ мають змогу не тСЦльки дСЦзнатись щось нове, але почерпнути багато цСЦкавого СЦ вСЦд СЦнших дСЦтей, йде широкий обмСЦн пСЦзнавальною СЦнформацСЦСФю. Це дуже важливо".

Таким чином, з наведених вище фактСЦв СЦ проведеного аналСЦзу можна сказати, що прагнення учнСЦв до лСЦтературно-пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ помСЦтно зросли у порСЦвняннСЦ з попереднСЦми показниками. Це досягнулось не одразу: потрСЦбно було зрозумСЦти змСЦст навчальноСЧ програми, активнСЦсть при роботСЦ з художнСЦм матерСЦалом, систему подачСЦ даного матерСЦалу СЦ вивести весь процес на новий шлях, який допоможе добитися позитивних результатСЦв у роботСЦ учень - самостСЦйна робота - художнСЦй твСЦр.

Лише об'СФднавши в СФдине цСЦле працю вчителя СЦ учнСЦв, можна говорити про загальнСЦ характеристики педагогСЦчного процесу, про кращСЦ результати навчального процесу на уроках позакласного читання, пСЦдтвердити данСЦ, отриманСЦ в результатСЦ експериментального дослСЦдження про ефективнСЦсть самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання. Тобто, можна вважати, що на тСЦ питання, якСЦ ставились до поняття "самостСЦйна робота" у попередньому роздСЦлСЦ в певнСЦй мСЦрСЦ дано вСЦдповСЦдСЦ СЦ така робота маСФ мСЦiе у процесСЦ навчання школярСЦв самостСЦйнСЦй пСЦдготовцСЦ до роботи з художнСЦми творами СЦ вмСЦнню орСЦСФнтуватися у великому свСЦтСЦ лСЦтературного мистецтва.

ВИСНОВКИ


АналСЦз психолого-педагогСЦчноСЧ та методичноСЧ лСЦтератури показав, що сучасна школа ставить перед собою завдання - формування духовно багатоСЧ особистостСЦ, громадянина з високою культурою, з широким кругозором, творчими та моральними цСЦнностями. Тому в системСЦ навчання прСЦоритетного значення набувають загальнолюдськСЦ цСЦлСЦ, СЦдеали, гуманСЦстичнСЦ цСЦнностСЦ нацСЦональноСЧ та свСЦтовоСЧ культури. Людина, СЧСЧ щастя, здСЦбностСЦ, готовнСЦсть до творчостСЦ були СЦ залишаються кСЦнцевою метою нашого суспСЦльства.

Значне мСЦiе у цьому надзвичайно складному процесСЦ посСЦдаСФ лСЦтература, що допомагаСФ формуванню у дСЦтей естетичного СЦ етичного зростання, забезпечення засвоСФння багатств художнього слова СЦ цСЦнностей, готуСФ до самостСЦйного знайомства з художнСЦми творами у школСЦ та за СЧСЧ межами, навчаСФ самоосвСЦтСЦ та самовихованню. Глибше пСЦзнаючи книжковий свСЦт, який розширюСФ межСЦ повсякденного життя, знайомить з новими фактами, подСЦями та явищами, вСЦдкриваСФ новСЦ мСЦiя, школяр вчиться самостСЦйно працювати з художнСЦми творами, осмислено сприймати та вСЦдтворювати прочитане за допомогою ряду специфСЦчних завдань, накопичувати знання, що допоможуть йому органСЦзувати своСФ коло книг для читання.

СьогоднСЦ шкСЦльна програма початковоСЧ школи спрямовуСФ вчителя на вмСЦле введення школярСЦв у широкий, привабливий свСЦт лСЦтератури. ДСЦти знайомляться з новими творами, у них зростаСФ СЦнтерес до змСЦсту цих творСЦв, розширюСФться читацький кругозСЦр, посилюСФться бажання самостСЦйно працювати з ними. Особливо це помСЦтно на уроках позакласного читання, де важливе значення надаСФться вмСЦнню правильно органСЦзувати роботу молодших школярСЦв у процесСЦ ознайомлення СЦз новими художнСЦми творами.

БагаточисельнСЦ дослСЦдження вчених, практичний досвСЦд роботи вчителСЦв пСЦдтверджують, що накопичення знань СЦ набуття учнями необхСЦдних вмСЦнь, вСЦдбуваСФться СЦнтенсивнСЦше, якщо навчально-виховний процес будувати з врахуванням обовтАЩязковостСЦ самостСЦйноСЧ роботи. Саме це допоможе учням усвСЦдомити навчальнСЦ завдання, знаходити найбСЦльш рацСЦональнСЦ способи СЧх розв'язань.

Експериментальне дослСЦдження, яке проводилось на базСЦ ЗОШ с. ГаСЧ РозтоцькСЦ та ЗОШ смт. ЗалСЦзцСЦ ЗборСЦвського району ТернопСЦльськоСЧ областСЦ показало, що правильна органСЦзацСЦя, СЦнтенсивне СЦ систематичне впровадження самостСЦйноСЧ роботи у позакласне читання СФ ефективним. Тому спостерСЦгалось значне зростання самостСЦйностСЦ, активностСЦ СЦ творчостСЦ школярСЦв при роботСЦ з художнСЦми книжками, розширювалося вмСЦння працювати з ними у школСЦ СЦ за СЧСЧ межами. По-новому вСЦдкрились перспективи використання додаткових книжкових джерел, де самостСЦйна робота, при доборСЦ нових знань, допомагала формувати працьовитого, свСЦдомого, думаючого, творчого читача, який вСЦдповСЦдатиме потребам сьогодення у вСЦдповСЦдностСЦ до нових лСЦтературних вимог. У процесСЦ експериментального дослСЦдження ми переконались у важливостСЦ правильного добору навчального лСЦтературного матерСЦалу, де кожен з них змСЦг творчо себе проявити, без вагань висловлювати думки. У цьому СЧм допомогла лСЦтература, що СФ цСЦлющим джерелом пСЦзнання людського життя. Уроки позакласного читання у цьому планСЦ СФ уроками моральностСЦ, людяностСЦ, патрСЦотизму.

Але для досягнення виховноСЧ мети недостатньо лише читати : книжки. Вчитель повинен всю роботу направляти на самостСЦйне сприймання СЧСЧ учнями. Особиста участь у проведеннСЦ дослСЦдження, опитування учнСЦв, вчителСЦв, аналСЦз самостСЦйних робСЦт школярСЦв даСФ пСЦдставу зробити висновок про те, що у бСЦльшостСЦ випадкСЦв занижуСФться СЦнСЦцСЦатива СЦ самостСЦйнСЦсть при пСЦдготовцСЦ учнСЦв до роботи з художнСЦми книжками, не враховуСФться емоцСЦйно-оцСЦнне сприймання СЧх дСЦтьми, не робиться акцент на особисте ставлення учнСЦв до книжок. Саме тому, в багатьох випадках, дСЦти розумСЦють лише факт прочитання книжки, але слабо орСЦСФнтуються в засобах оволодСЦння нового змСЦсту, тобто не мають теоретичноСЧ пСЦдготовленостСЦ в можливостях по-новому розглянути конкретну художню книжку. ПСЦд час дослСЦдження з'ясувалось, що учнСЦ експериментальних класСЦв мають бСЦльше навичок самостСЦйноСЧ пСЦдготовки до роботи з книжками, по-новому працюють над ними, допускають менше неточностей у розглядСЦ змСЦсту книжок, нСЦж учнСЦ контрольних класСЦв.

Експериментальне дослСЦдження дало змогу переконатися, що книжкове оточення СЦ активна самостСЦйна робота з книжкою формуСФ особистСЦсть, яка хоче зрозумСЦти навколишнСЦй свСЦт СЦ змСЦнити його. Ввести дитину у рСЦзнСЦ сфери цього свСЦту, навчити зрозумСЦти мову цих сфер, допомогти не запСЦзнившись, визначити ту сферу, що найбСЦльшою мСЦрою вСЦдповСЦдаСФ СЧСЧ здСЦбностям, структурСЦ особистостСЦ, запитам, СЦ де вона зможе проявляти себе повно СЦ всебСЦчно - ось такою повинна бути мета навчально-виховного процесу на початковСЦй ланцСЦ навчання у школСЦ майбутнього. Досягти цього нелегко, але необхСЦдно. Саме тому, ми у нашому дослСЦдженнСЦ звертали увагу на проблему самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання як на комплекс напрямкСЦв, розгляд яких допоможе зрозумСЦти причини недосконалостСЦ цСЦСФСЧ роботи СЦ вСЦдкрити можливСЦ шляхи розв'язку.

Осмислене читання книжок, роздуми над книжками - це засСЦб розвитку СЦ удосконалення людського розвитку, почуттСЦв, що керуються розумом. "Щоб пСЦдготувати людину духовно до самостСЦйного життя, необхСЦдно ввести СЧСЧ у свСЦт книжок", - рекомендував, аналСЦзуючи свСЦй професСЦйний СЦ життСФвий досвСЦд, В.О. Сухомлинський, - оскСЦльки, "школа стане справжнСЦм осередком культури лише коли в нСЦй будуть панувати чотири культи: культ БатькСЦвщини, культ людини, культ книжки, культ рСЦдного слова". [59;5] Ось чому обов'язок кожного вчителя по-справжньому оволодСЦти СЦдеСФю розвивального впливу самостСЦйноСЧ роботи на молодшого школяра: пСЦзнати закономСЦрностСЦ психологСЦСЧ дитячого сприймання СЦ вмСЦння працювати, засвоСЧти органСЦзацСЦйно-методичну систему керСЦвництва даним процесом у позакласному читаннСЦ, всебСЦчно використовувати сучасну дитячу лСЦтературу для виховання СЦ навчання дСЦтей на рСЦвнСЦ вимог сучасноСЧ епохи.

СлСЦд зазначити, що учнСЦ експериментального класу завдяки правильнСЦй органСЦзацСЦСЧ самостСЦйноСЧ роботи з врахуванням зв'язкСЦв класного СЦ позакласного читання на завершальному етапСЦ дослСЦдження продемонстрували високе вмСЦння працювати з книжками до СЦ на уроках позакласного читання. Вони достатньо вмСЦло поСФднували домашню пСЦдготовчу роботу з класними завданнями, де проявили глибшСЦ знання з прочитаного ранСЦше. Отже, можна сказати, що в учнСЦв сформувалось вмСЦння самостСЦйно СЦ органСЦзовано працювати з художнСЦми книжками, завдяки чому збСЦльшилось коло читання дитячих книг.

ДослСЦджувана проблема дозволяСФ зробити такСЦ висновки-рекомендацСЦСЧ:

  1. СамостСЦйна робота у процесСЦ позакласного читання сприяСФ активСЦзацСЦСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв, СЧх розумовому розвитку, даСФ можливСЦсть розгорнутись СЦндивСЦдуальностСЦ кожного з них.
  2. При органСЦзацСЦСЧ самостСЦйноСЧ роботи учня з книжками слСЦд врахувати взаСФмозв'язок дСЦяльностСЦ вчителя СЦ учня.
  3. УспСЦх самостСЦйноСЧ роботи визначений такими дидактичними умовами:

а) врахування мотиву учнСЦв при органСЦзацСЦСЧ самостСЦйноСЧ роботи;

б) надання нових завдань, що роблять роботу пошуковою, викликають СЦнтерес учнСЦв;

в) врахування СЦндивСЦдуальних особливостей учнСЦв класу при доборСЦ та опрацюваннСЦ нового матерСЦалу;

г) поСФднання самостСЦйноСЧ роботи з СЦншими видами робСЦт на уроцСЦ;

д) самостСЦйна робота обов'язково повинна бути оцСЦнена вчителем (словесно або оцСЦнкою);

  1. При органСЦзацСЦСЧ самостСЦйноСЧ роботи з художнСЦми книжками слСЦд врахувати СЧСЧ рацСЦональне використання та мСЦiе в структурСЦ уроку.
  2. ЕфективнСЦсть застосування самостСЦйноСЧ роботи у процесСЦ позакласного читання значно пСЦдвищиться, якщо навчальний матерСЦал поСФднуватиметься з життСФвим досвСЦдом школярСЦв.

Наше дослСЦдження, безумовно, не розв'язуСФ всю повноту поставленоСЧ проблеми. Для подальшого дослСЦдження залишились вСЦдкритими питання з'ясування взаСФмозвтАЩязку класного СЦ позакласного читання з наданням прСЦоритету самостСЦйнСЦй роботСЦ; створення органСЦзацСЦйно-методичноСЧ системи формування у молодших школярСЦв вмСЦння самостСЦйно працювати з книжками взагалСЦ та з окремими творами на уроках позакласного читання у 4 класах, впровадження положень самостСЦйноСЧ роботи з книжкою у практику масовоСЧ початковоСЧ школи..

Дипломна робота не вичерпуСФ всСЦх питань, пов'язаних СЦз самостСЦйною роботою учнСЦв, засобами органСЦзацСЦСЧ роботи з книжкою, роллю вчителя у процесСЦ пСЦдготовки до цСЦСФСЧ роботи, а даСФ можливСЦсть сформувати нову сходинку у розкриттСЦ цих важливих питань.

Отже, самостСЦйна робота молодших школярСЦв у процесСЦ позакласного читання не може бути самоцСЦллю, вона повинна носити комплексний характер, де б розширювалися знання учнСЦв про навколишню дСЦйснСЦсть, виховувались позитивнСЦ моральнСЦ якостСЦ особистостСЦ, учнСЦ розвивались розумово СЦ естетично, поглиблювалось набуття ними основ самостСЦйного здобування знань тощо.

Духовний свСЦт учнСЦв, СЧх стСЦйкСЦ моральнСЦ позицСЦСЧ, внутрСЦшня диiиплСЦна, вмСЦння вСЦдстоювати "аснСЦ СЦнтереси повинно стати головним прагненням сучасного вчителя, кСЦнцевим результатом його дСЦяльностСЦ. ТСЦльки цСЦкавий, змСЦстовний урок з емоцСЦйно-насиченим матерСЦалом, на якому бСЦльшу частину часу учнСЦ працюватимуть самостСЦйно, викликатиме активне його сприймання, правильне розумСЦння та СЦнтуСЧтивне прагнення до пошуку адекватноСЧ форми вираження "асних думок СЦ почуттСЦв, оскСЦльки особисте, усвСЦдомлене ставлення до художнСЦх творСЦв СФ основним показником свСЦтогляду учнСЦв, СЧх становлення як особистостей.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОРЗ ЛРЖТЕРАТУРИ


  1. Бабанський Ю.К.Методы обучения современной общественной школе. - М: Просвещения, 1985. - С.164-180.
  2. Буряк В.К. СамостСЦйна робота з книгою. - К.: "ЗнаннятАЭ, 1990. - 48с.
  3. Васильев В.П. Самостоятельная робота на уроках чтения в начальной школе. - Тула,1959. - С.18.
  4. Вашуленко М.С. Навчання грамоти в 1 класСЦ. - К.: Радянська школа, 2006. - 112 с.
  5. Воробьев Т.В. Всероссийское совещание по дидактике. - М.: Педагогика, 1961. - С.23-24.
  6. Габдулханов В.Ф. Подготовка к самостоятельной работе с текстом (на уроках русского языка) // Русский язык в национальной школе.- 1985. - №1. - С.20-21.
  7. Гантя И.С. Формирование основ самообразования при обучении младших школьников чтению. - Кишенев: Штиица, 1993. - 160 с.
  8. Гаркунова Л.И. Задание по чтению во 2 классе. - М.: Просвещение, 1987 - 64 с.
  9. Гаркунова Л.И. Формирование приемов самостоятельной работы на уроках чтения // Начальная школа. - 1988. - № 1. - С.33-36.
  10. Гаркунова Л.И., Голенкина К.Т. Задания по чтению в 3 классе. - М.: Просвещение, 1991 - 112 с.
  11. Глухова Г.А. Позакласна робота як засСЦб пСЦднесення ефективностСЦ уроку. - К.:: Радянська школа, 1984 - 96 с.
  12. Глущенко А.Г. Внеклассная работа в начальных классах. - К.: Радянська школа, 1982 - 114 с.
  13. Гончаренко Н.М. СамостСЦйна робота з пСЦдручником як метод навчання // УкраСЧнська мова СЦ лСЦтература в школСЦ. - 1984. - №3. - С.54-60.
  14. ЗбСЦрник художнСЦх творСЦв для позакласного читання 3 клас / Упоряд. М. М. Наумчук, В. РЖ. Наумчук - ПосСЦбник для учнСЦв. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 2005. - 132 с.
  15. Джежелей О.В., Коваленко О.М., РДмець А.А. Уроки читання СЦ види мовноСЧ дСЦяльностСЦ //Початкова школа. - 1994. - № 8. - С.9-13.
  16. Джежелей О.В. Формирование круга чтения младших школьников // Нач. школа. - 1989. - №3. - С.17-18.
  17. Егоров Т.Г. Психология овладения навыками чтения. - М.: Провсещение, 1953. - С.35.
  18. Есипов Б.П. Самостоятельная работа учащихся на уроках. - М.: Учпедгиз, 1961. - 112с.
  19. Кобзарь Б.С. Внеурочная воспитательная работа в школах и группах продленного дня. - К.: Радянська школа, 1984. - 132с.
  20. Коваль Г.П., РЖванова Л.РЖ., Суржик Т.Б. Методика читання. - ТернопСЦль: НК-Богдан, 2008. - 280с.
  21. КонцепцСЦя середньоСЧ загальноосвСЦтньоСЧ школи // Радянська освСЦта. - № 65. - С.3-4.
  22. Коротов В.М. Самоуправление школьников. - М.: Просвещение, 1981.
  23. Книжечка-виручалочка: ЗбСЦрник художнСЦх творСЦв для позакласного читання 4 клас / Упорядники М. М.Наумчук, В. РЖ. Наумчук - ПосСЦбник для учнСЦв. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 2007. - 104 с.
  24. Кубасова О.В. Упражнение по ориентировке в книге //Начальная школа. - 1987. - № 10. - С.21-23.
  25. Курдюмова Т.Ф. Анализ художественных произведений в курсе литературы 4-7 классов. - М.: НИШ школ, 1977. - 68 с.
  26. Купров В.Д. Словарная работа на уроках русского языка //Начальная школа. - 1990. - №3. - С.21-26.
  27. ЛебСЦдь Г.В., Хмурич Р.М. ДослСЦдження особливостей мислення молодших школярСЦв //Початкова школа. - 1996. - №4. - С.7-9.
  28. Леонтьев А.Н. Деятельность. Сознание. Личность. - М: Педагогика, 1977. - С.237-238.
  29. Леонтьев А.Н., Гальперин П.Я., Эльконин Д.Б. Реформа школы и задачи психологии //Вопросы психологии. - 1959. - №1. - С.16-18.
  30. Леонтьев А.Н., Маринова К.В. Анатомия и физиология детского организма. - М.: Просвещение, 1976. - С.210-223.
  31. Лопушинська Н., Лопушинський РЖ. СамостСЦйна робота школярСЦв на уроках рСЦдноСЧ мови //Початкова школа. - 1977. - №5. - С.9-14.
  32. ЛюблСЦнська Г.О. Дитяча психологСЦя. - К.: Вища шк. 1974. - 354 с.
  33. Микельсон Р.М. О самостоятельной работе учащихся в процессе обучения. - М.: Учпедгиз, 1940 - 275 с.
  34. Молдавская Н.Д. Воспитание читателя в школе: самостоятельная робота над текстом художественного произведения как условие литературного развития старшеклассников. М.: Просвещение, 1989. - С.127.
  35. Молдавская Н.Д. Самостоятельная работа учащихся над языком художественного произведения. - М.: Просвещение, 1984. - 96 с.
  36. Момот Л.Л. Проблемно-пошуковСЦ методи навчання в школСЦ. - К.: Радянська школа, 1984. - 84 с.
  37. Науменко В.О. Формування навичок читання //Початкова школа - 1991.- № 4. - С.13-15.
  38. Наумчук М.М. Позакласне читання 1 клас. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 1995. - 64с.
  39. Наумчук М.М. Позакласне читання 4 клас. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 2006. - 96 с.
  40. Наумчук М.М. Позакласне читання 4 клас. - ТернопСЦль: ПСЦдручники СЦ посСЦбники, 2007. - 96 с.
  41. Никитина И.Т. Самостоятельная работа на уроках русского языка в условиях работы з двумя классами // Начальная школа. - 1987. - №6. - С.59-61.
  42. Обучение чтению младших школьников. Сбор статей. /Составители: Гаркунова Л.И., Оморокова М.И. - М.:. Просвещение, 1961. - С.150-163.
  43. Панфилова Г.С. Воспитание самостоятельности школьников в учебной работе. - М.:. Учпедгиз, 1960. - 112 с.
  44. Первова Г.М. Развитие теории читательской самостоятельности //Начальная школа. - 1996. - № 5. - С.4-9.
  45. Пидкатистый П.И. Самостоятельная деятельность учащихся: дидактический анализ процесса и структуры воспроизведения и творчества. - М.: Просвещение, 1980. - 384 с.
  46. Пиче-оол Т.С. Возможные пути решения проблемы самостоятельной работы младших школьников с текстом //Начальная школа. - 2006. - № 9. - С.31-39.
  47. Пиче-оол Т.С. Самостоятельное чтение младших школьников. - М.: АкадемСЦя, 2004. - 132с.
  48. Програми з середньоСЧ загальноосвСЦтньоСЧ школи. 1-4класи - К.: Початкова школа, 2006. - 432с.
  49. Романовська З.И. Чтение и развитие младших школьников. - М.: Педагогика, 1983. - 216 с.
  50. Савченко О.Я. Сучасний урок у початкових класах. - К.: МагСЦстр, 1997.- 255 с.
  51. Савченко О.Я. Методика читання у початкових класах. - К.: ОсвСЦта, 2007. - 334с.
  52. Савченко О.Я. Читання // Навчання СЦ виховання учнСЦв 4 класу. - К. Початкова школа, 2005. - 432с.
  53. Светловская Н.Н. Методика внеклассного чтения. - М.: Просвещение, 1991. - 192 с.
  54. Светловская Н.Н. Путь к мастерству //Начальная школа. - 2001. - №10. - С.23-27.
  55. Светловская Н.Н. Радость на всю жизнь //Учительская газета. - 1975. - 26 августа.
  56. Сидоренко В. Приемы самостоятельной работы с лингвистическим текстом //Русский язык в школе. - 1988. - №6. - С.27-30.
  57. Симакова Л.А. Самостоятельная работа учащихся в процессе анализа художественного произведения в 4-8 классах. - К.: Рад. школа, 1984. - С.3-20.
  58. Скрипченко Н.Ф., Наумчук М.М. Заняття з позакласного читання для 6-рСЦчних першокласникСЦв //Початкова школа, 1998.- №1. - С.43-49.
  59. Сухомлинський В.О. Серце вСЦддаю дСЦтям. - К.: Вища школа, 1994. - С.191-192.
  60. Ткачук Г. ОсновнСЦ вимоги до позакласного читання //Початкова школа. - 1986. - №8. - С.35-41.
  61. Ушинський К.Д. Человек как предмет воспитания. - В кн.: Избранные произведения. Выпуск 4. - М.-Л, 1964. - С.181.
  62. Яковлева Л.М. Учить вдумчивому чтению //Начальная школа. - 1990. - № 1. - С.20.


ДОДАТОК


ВЕСЕЛРЖ ВРЖРШРЖ ГРИЦЬКА БОЙКА

РЖ. Завдання для самостСЦйноСЧ роботи спСЦльнСЦ, для всСЦх учнСЦв

1. ПСЦдготуйте до читання вСЦрш, в якому автор, доброзичливо смСЦСФться над пригодами своСЧх героСЧв.

  1. НавчСЦться швидко промовляти одну СЦз скоромовок, на яку натрапили в книжках поета.
  2. ПСЦдготуйте розповСЦдь про письменника.
  3. ПринесСЦть на урок книжки, в яких СФ портрет Г.Бойка.
  1. ЗапишСЦть на картку, або запам'ятайте двСЦ-три загадки, якСЦ захотСЦлося б загадати на уроцСЦ.
  2. ПСЦдготуйте вСЦрш вдвох з товаришем для читання в особах.
  3. Намалюйте СЦлюстрацСЦСЧ для одного з вСЦршСЦв Г.Бойка.
  4. СкладСЦть картку з назвами вСЦршСЦв поета.
  5. ПринесСЦть книжки з улюбленими вСЦршами на урок.
  1. ПСЦдготуйте розповСЦдь про книжку, улюблений вСЦрш.
  2. ОформСЦть виставку книжок з вСЦршами Г.Бойка.

12. ПСЦдготуйтесь до конкурсу на кращого виконавця вСЦршСЦв Г.Бойка.

  1. Подумайте, вСЦд чого застерСЦгають вСЦршСЦ Г.Бойка.
  2. СкладСЦть рекомендацСЦйний список з трьох-чотирьох вСЦршСЦв до теми уроку СЦ пояснСЦть, чому саме СЧм ви надали перевагу.

II. Запитання до прочитаних вСЦршСЦв:

  1. ЯкСЦ книжки Г.Бойка ви пСЦдСЦбрали до уроку СЦ прочитали? ЯкСЦ твори в них мСЦстяться? Про що вони вам розповСЦли? Чи траплялись вам ранСЦше прочитанСЦ вСЦршСЦ? Ви СЧх перечитували чи обминали? Чому? ЯкСЦ твори ви пСЦдготували для читання в класСЦ? Прочитайте СЧх.
  2. Що ви довСЦдались про самого автора вСЦршСЦв? РозкажСЦть, яка книжка посприяла вам у цьому? ПокажСЦть СЧСЧ. Яка з книжок мСЦстить портрет поета? ПокажСЦть його. Що цСЦкавого з бСЦографСЦСЧ Г.Бойка ви хотСЦли прочитати всСЦм? Прочитайте цей епСЦзод.
  3. Хто познайомив вас з вибраними творами поета? Як ви вважаСФте, кому вони адресованСЦ? ДоведСЦть свою думку? Чи займався поет перекладацькою дСЦяльнСЦстю? Твори яких авторСЦв вСЦн перекладав на украСЧнську мову? ЯкСЦ з них ви читали? Який настрСЦй вони у вас викликали? До якоСЧ книжки увСЦйшли переклади автора? ДоведСЦть. Прочитайте один з вСЦршСЦв СЦншого поета у перекладСЦ Г.Бойка.

4. Чи притаманне почуття доброго гумору поету? Прочитайте твори, якСЦ викликали у вас невимушену усмСЦшку, щирий смСЦх.

  1. ЯкСЦ скоромовки ви прочитали? Промовте СЧх швидко СЦ виразно. В яких книжках ви натрапили на них? Хто СФ героями цих скоромовок? Де вСЦдбуваються подСЦСЧ у прочитаних скоромовках?
  2. З якими ще жартами у вСЦршованСЦй формСЦ ви зустрСЦчались на сторСЦнках книжок Г.Бойка? Про що автор складав загадки? Хто з вас готовий СЧх нам загадати? Прочитайте СЧх з книжки, у якСЦй вони вам зустрСЦлись.

Завдання для самостСЦйноСЧ роботи на картках

Картка 1

  • Яку книжку Г.Бойка ти вибрав до уроку? Назви СЧСЧ.
  • Хто допомСЦг тобСЦ у виборСЦ саме цСЦСФСЧ книжки?
  • ЯкСЦ вСЦршСЦ з цСЦСФСЧ книжки ти прочитав? Напиши СЧх назви.
  • Напиши своСЧ мСЦркування про прочитанСЦ вСЦршСЦ.

Картка 2

  • ЯкСЦ зовнСЦшнСЦ прикмети пСЦдказали тобСЦ, що ти не помилився у виборСЦ потрСЦбноСЧ книжки для уроку?
  • Який з вСЦршСЦв книжки тебе розсмСЦшив? Напиши його назву.
  • Який епСЦзод ти рекомендуСФш послухати нам? Опиши його.

Картка 3

-        Прочитай уважно вСЦрш Г.Бойка.

  • Розкажи, як в змаганнях шкСЦльних ти з бСЦгу усСЦх перемСЦг?...
  • Ну, спочатку, я значить, - побСЦг,

Ну, а потСЦм я, значить, - прибСЦг!

-        Що ти порадиш юному спортсменовСЦ? На що вСЦн у першу чергу повинен звернути увагу? Напиши своСЧ мСЦркування.

Картка 4

  • Прочитай веселий вСЦрш. Назви його персонажСЦв.
  • Чого тСЦкаСФте в розгСЦн?

Ви ж - вчотирьох, а вСЦн - один...

-        А ми не знаСФм, - каже "ас,

За ким вСЦн гониться СЦз нас!

- Що можна сказати про дружбу хлопчикСЦв? Чому такий висновок ти зробив? Напиши своСЧ мСЦркування.

ТРИ ДИВО-МАЙСТРИ

(Латиська казка)

Жив колись давно-давно один чоловСЦк. Було в нього три сини, СЦ всСЦх СЧх вСЦн дуже любив. А був той чоловСЦк уже геть старий, небагато йому лишалось жити. РЖ, знаючи це, вСЦн якось сказав своСЧм синам:

- ЛюбСЦ моСЧ дСЦти! УсСЦ ви менСЦ дорогСЦ, а я все не можу вирСЦшити, котрому з вас своСФ майно вСЦддати в спадщину, бо жити менСЦ лишилось зовсСЦм мало. Отож, щоб нСЦхто з вас не був скривджений, зробСЦть так: СЦдСЦть-но ви вчитись ремесла. Кожен хай вибере ремесло, яке йому найбСЦльше до вподоби. А через три роки повернетеся додому й покажете, хто чого навчився. ЧиСФ ремесло виявиться кращим, тому я й залишу в спадщину все, що маю.

Погодились сини з батьком, не перечили йому. ЗСЦбралися вони, попрощалися з батьком та й рушили в далеку путь.

Три роки прожили брати на чужинСЦ, СЦ кожен вивчав те ремесло, яке здавалось найкращим. Повернулись вони у батькСЦвську хату, розповСЦли старому батьковСЦ про те, якого ремесла навчилися. Старший син навчався у кузнСЦ СЦ став вправним ковалем, середнСЦй навчився на перукаря, СЦ лише найменший не мСЦг сказати, як називаСФться його ремесло.

ВранцСЦ вийшли всСЦ четверо на подвСЦр'я й сСЦли пСЦд хатою. Сини своСЧ СЦнструменти прихопили: старший все, що ковалевСЦ потрСЦбно, середнСЦй - що для перукарства, а в найменшого в руках батько побачив лише гарну паличку. Мимо проСЧжджав багатий пан; карета очей не вСЦдведеш, така гарна, четверо коней у неСЧ запряжено. Старший син СЦ каже:

- Зараз я покажу вам, тату, чого навчився. Ви самСЦ зможете побачити й оцСЦнити мою вправнСЦсть! Узяв своСЧ СЦнструменти, пСЦдбСЦг до четвернСЦ, схопив одного коня за ногу, на ходу вСЦдСЦрвав стару пСЦдкову й прикував нову, а конСЦ мчали собСЦ галопом.

Раптом бачить: полем заСФць скаче. Тут середнСЦй син схопив своСЧ СЦнструменти й погнався за зайцем. Наздогнав зайця, намилив йому морду й поголив так, що нСЦ разу не порСЦзав. А заСФць помчав щодуху далСЦ.

Тут найменший син узяв свою палочку, вийшов на середину двору й став нею над головою крутити. ТСЦльки крутнув паличкою, як у ту ж мить пСЦшов дощ. А перестав крутити, сховав паличку дощ ущух. Побачив це батько, обСЦйняв найменшого сина й каже:

- Кращого за твоСФ ремесло не може бути! Залишаю тобСЦ спадщину!

Одного лСЦта стояла страшна спека, почалася засуха, все погорСЦло на пнСЦ. А брати не сумували, дощСЦв у них завжди вистачало. ВсСЦ дивувалися: звСЦдки у братСЦв такий урожай, та ж довкола все вигорСЦло!

ДСЦйшли чутки про найменшого брата до короля. ПриСЧхав до нього король зерна купити. А той брат усСЦм продавав, кому тСЦльки треба було: дуже багатий врожай вони зСЦбрали.

- Як це ти змСЦг такий урожай зСЦбрати, - дивуСФться король, адже дощСЦв зовсСЦм не було.

Отут найменший брат СЦ розповСЦв королю про все: як вони вирушили ремесла вивчати, якСЦ ремесла вивчили його брати старшСЦ СЦ якого вСЦн сам навчився.

Завдання для самостСЦйноСЧ роботи спСЦльнСЦ для всСЦх учнСЦв

1. До першого абзацу склади продовження:

"Жив колись давно-давно один чоловСЦк. Було в нього три сини, СЦ всСЦх СЧх вСЦн дуже любив. А був той чоловСЦк уже геть старий, небагато йому залишилось жити..."

2. ПСЦдготуйте два-три запитання до прочитаноСЧ казки:

  • Ким став кожен з братСЦв? Розкажи.
  • ЧиСФ ремесло тобСЦ сподобалось найбСЦльше?
  • Чому батько залишив спадщину наймолодшому з синСЦв?
  • Чому його ремесло виявилось найкращим? ОбмСЦркуй свою вСЦдповСЦдь.

3. Дайте вСЦдповСЦдСЦ на запитання:

  • В яку пору року вСЦдбувались подСЦСЧ?
  • Що сталося з братами пСЦсля смертСЦ батька?
  • Як допомогли обранСЦ ремесла братам у життСЦ?
  • Яке з ремесел ти б вибрав для себе? Чому?
  • Яке ремесло тобСЦ здалось найдивовижнСЦшим?
  1. Прочитай уважно останнСЦй абзац, продовж казку "асною розповСЦддю.
  2. Знайди в казцСЦ 6 абзац. Прочитай його СЦ дай вСЦдповСЦдСЦ на запитання.
  • Що взяли брати для роботи?
  • Чому молодший брат взяв гарну паличку?
  • Як брати показали батьковСЦ своСФ ремесло?

6. Розгляньте малюнки, вивСЦшенСЦ на дошцСЦ. Чи можна за ними скласти казку? Як би ви СЧСЧ назвали? Яку розповСЦдь ви склали б до цих малюнкСЦв? ЯкСЦ малюнки ви б намалювали? Чи можна за малюнками охарактеризувати героСЧв казки? Чи можна цю казку назвати чарСЦвною? ДоведСЦть своСЧ мСЦркування.

7. "ВпСЦзнай за малюнками"

Учитель демонструСФ дСЦтям малюнки до казки. УчнСЦ розповСЦдають або зачитують уривок, що стосуСФться того чи СЦншого малюнка.

8. ВСЦкторина "З якоСЧ казки?"

- НазвСЦть казку, уривок з якоСЧ я прочитаю.

"...Три роки прожили брати на чужинСЦ, СЦ кожен вивчав те ремесло, яке здавалось найкращим..." (Латиська казка "Три диво-майстри")

"...-Оце моя! - зрадСЦв дСЦдусь. За його чеснСЦсть Мати води вСЦддала усСЦ три сокири: золоту, срСЦбну, просту. ДСЦдусь нарубав дров СЦ повернувся додому..." (Ногайська казка "ДСЦдусь СЦ Мати води")

"...Так вони довго сперечались: що дорожче - конСЦ чи друзСЦ? Хай кожен досягне своСФСЧ мрСЦСЧ: кому треба коней - хай купить коней, кому треба друзСЦв - нехай знайде друзСЦв..." (Осетинська казка "Сто коней чи сто друзСЦв")

  1. Подумай, чого вчить тебе ця казка? Чи могли цСЦ подСЦСЧ бути насправдСЦ? Перекажи казку товаришевСЦ. ПеревСЦр за допомогою "асних запитань, чи вСЦн зрозумСЦв змСЦст казки.

СОРОКИ-РОЗБРЖЙНИЦРЖ

Михайло СЦ ЮвеналСЦй Бубнови

Одного теплого травневого дня сидСЦв я бСЦля вСЦдчиненого вСЦкна СЦ гортав журнал. Сонячне промСЦння, вСЦддзеркалившись у шибцСЦ, жовтими плямами лягало на папСЦр, слСЦпило очСЦ. У садку на рСЦзнСЦ голоси гомонСЦли птахи - був час гнСЦздування.

Частенько, сидячи бСЦля вСЦкна з бСЦноклем у руках, милувався я метушнею своСЧх крилатих сусСЦдСЦв - галок -, СЧх звСЦдси добре було видно.

Галки - птахи миролюбнСЦ - мали безлСЦч ворогСЦв, СЧх навСЦдували пернатСЦ хижаки, турбували бродячСЦ кСЦшки, а то й малСЦ пустуни-хлоп'ята. Щоразу, почувши пташиний крик, я знав, що у галок сталася якась неприСФмнСЦсть.

Так було СЦ того травневого дня. До них завСЦтали двСЦ сороки. У галчиних гнСЦздах у цей час сидСЦли ще голСЦ, але вже чималенькСЦ пташенята. Поява бСЦлобоких скрекотух не обСЦцяла галкам нСЦчого доброго. Вони вСЦдчули це й одразу ринули в атаку.

Сорок, як я уже казав, було двСЦ. Мета однСЦСФСЧ з них полягала в тому, щоб розлютити галок СЦ вСЦдвернути СЧхню увагу вСЦд другоСЧ, яка. до пори до часу сидСЦла, причаСЧвшись за жмутом прСЦлоСЧ соломи. Галки, збудженСЦ присутнСЦстю небажаноСЧ гостСЦ, не помСЦчали СЧСЧ. Скориставшись шамотнечею, друга сорока мигцем ускочила у гнСЦздечко СЦ за мить повернулась з галченям. РозтривоженСЦ галки, здавалось, нСЦчого не помСЦчали. Втративши вСЦд злостСЦ й обурення глузд, вони ганялись й ганялись за першою сорокою, а та бавилася ними, як кСЦшка мишею. Тим часом СЧСЧ супутниця, сховавши галченя, знову з'явилась на покрСЦвлСЦ СЦ непомСЦтно шмигнула у гнСЦздо. Друге галченя спСЦткала доля першого...

"Що то нерозважливСЦсть, - з жалем думав я, спостерСЦгаючи за птахами, - усСЦм вона шкодить: СЦ тваринам, СЦ людям!"

Завдання для самостСЦйноСЧ роботи спСЦльнСЦ для всСЦх

1. Дайте вСЦдповСЦдСЦ на запитання:

- Прочитайте уважно назву твору. Про кого в ньому буде розповСЦдатися?

  • Подумайте, якими у цьому оповСЦданнСЦ зображено сорок?
  • Прочитайте уважно перший абзац. ОпишСЦть травневий день своСЧми словами.
  • Перегляньте оповСЦдання ще раз. ВиберСЦть персонаж для розповСЦдСЦ про нього. Подумайте, як би ви описали його поведСЦнку, вчинки.
  • ПорСЦвняйте мСЦж собою галку СЦ сороку. РозкажСЦть ситуацСЦю, в якСЦй видно ворожнечу птахСЦв.

2. Пригадай прочитане оповСЦдання. Доповни речення:

Одного теплого травневого дня

Частенько, сидячи бСЦля вСЦкна

Галки - птахи миролюбнСЦ

У галчиних гнСЦздах.

  1. Подумай, чи змогли б галки врятувати пташенят, якби знали, як захистити гнСЦздо. Чому? Як сороки перехитрили галок?
  2. Як ти можеш пояснити слова авторСЦв: "Що то нерозважливСЦсть, усСЦм вона шкодить: СЦ тваринам, СЦ людям".
  3. ПСЦдготуйте ролСЦ галки СЦ сороки, передайте словами СЧх двобСЦй. Що могли б сказати одна однСЦй пташки?
  4. ПСЦдготуйте вСЦдповСЦдСЦ на вислови:

"Сорока на хвостСЦ принесла"

"Попала пташка в клСЦтку"

"НемаСФ такого дерева, на якому б птах не сидСЦв"

7. "Хто бСЦльше"

Учитель називаСФ птаха, а дСЦти повиннСЦ за його назвою пригадати лСЦчилку, скоромовку, оповСЦдання, казку, пСЦсеньку, народну прикмету тощо.

ЛедСЦдь - Г.К.Андерсен "Гидке каченя"

Качка - УкраСЧнська народна казка "Кривенька качечка"

Гуси - УкраСЧнська народна казка "Гуси-лебедСЦ"

Сорока:        Горобець:

Хитру сороку        Раз, два, три, чотири, п'ять,

СпСЦймати морока,        скрСЦзь сороки стрекотять,

А на сорок сорок -        - а горобчики джеркочуть,

Сорок морок.        - слухати сорок не хочуть...

Ворон - Як на початку травня ворон в житСЦ ховаСФться, народ на добре жниво сподСЦваСФться.

Ворони - Якщо ворони бСЦля хат, сСЦвба поспСЦла в акурат.

Гуси - ДикСЦ гуси вСЦдлСЦтають - кСЦнець бабиного лСЦта.

У КРАПЛИНРЖ ВОДИ

Паола Утевська

Одна краСЧна славиться золотими нивами, СЦнша - високими горами, ще СЦнша - густими лСЦсами. Але найбСЦльше прикрашають рСЦдну землю люди. Наприклад, ГолландСЦю вславили майстри скла. Та незвичайного, а того, з якого роблять окуляри й пСЦдзорнСЦ труби. Послухайте про голландця, який жив понад двСЦстСЦ рокСЦв тому. Про АнтонСЦ Левенгука.

Левенгук був скромний СЦ тихий чоловСЦк. Жив собСЦ у маленькСЦй чепурнСЦй хатинцСЦ. Десь працював, собСЦ на хлСЦб заробляв. А на дозвСЦллСЦ майстрував невеличкСЦ збСЦльшуванСЦ скельця СЦ робив з них "труби". Та такСЦ хитромудрСЦ, що кожна краплинка, кожна пСЦщинка видавалась у двСЦстСЦ разСЦв бСЦльшою.

Якось вирСЦшив глянути Левенгук у свою трубу на краплину води. Мабуть, нСЦчого цСЦкавого я не побачу, - мовив сам до себе. Адже вона зовсСЦм чиста. Але вСЦн помилився. Виявилось, що у водСЦ вируСФ своСФ, якесь особливе, досСЦ на той час нСЦким не бачене життя. Неквапливо рухалися в нСЦй круглСЦ неповороткСЦ СЦстоти, СЧм перетинали шлях СЦншСЦ: довгенькСЦ, схожСЦ на рисочки. Були там СЦ якСЦсь закарлючки, СЦ крапки, СЦ коми.

- ЯкСЦ кумеднСЦ звСЦрятка! - здивувався Левенгук. Йому й на думку не спало, що деякСЦ з них були для людей страшнСЦшСЦ вСЦд найлютСЦших звСЦрСЦв. Адже серед СЦстоток, якСЦ можна побачити у мСЦкроскоп, СФ такСЦ, що збуджують скарлатину, дифтерит та СЦншСЦ хвороби.

Коли вченСЦ довСЦдались про Левенгукове вСЦдкриття, вони почали спостерСЦгати життя цих маленьких СЦстот - мСЦкробСЦв - СЦ поступово вивчали СЧхнСЦ звички: що вони полюбляють, чого бояться. Отак СЦ дСЦзнались, як з. ними боротись, як СЧх знищити. А борються з ними рСЦзними лСЦками: краплями, мСЦкстурами, порошками.

От як стали людям у пригодСЦ маленькСЦ круглСЦ скельця!

Завдання для самостСЦйноСЧ роботи, спСЦльнСЦ для всСЦх

  1. Ви прочитали розповСЦдь "У краплинСЦ води". Чи вважаСФте ви цю розповСЦдь казкою? Чому? ДоведСЦть свою думку.
  2. Чому письменниця вважаСФ, що найбСЦльше землю прикрашають люди? ВисловСЦть своСЧ мСЦркування.

3. Що вам вСЦдомо про живий свСЦт краплини води? ДоповнСЦть вСЦдповСЦдь "асними знаннями.

  1. ЯкСЦ ще способи знищення мСЦкробСЦв вам вСЦдомСЦ? Чи потрСЦбно людям дотримуватись правил гСЦгСЦСФни?
  2. Як називаються "труби" Левенгука зараз? У яких галузях СЧх використовують?
  1. З якими новими словами ви познайомилися? Чому цСЦ хвороби вважаються небезпечними?
  2. Подумайте, чи СФ вСЦдкриття Левенгука важливими для людей? Чому? ДоведСЦть свою думку.

РЖндивСЦдуальнСЦ завдання для самостСЦйноСЧ роботи

ПомСЦркуйте СЦ дайте вСЦдповСЦдСЦ про те...

  • що було вчора СЦ що буде завтра;
  • що вас оточуСФ;
  • де знайти вСЦдповСЦдСЦ на питання, що зацСЦкавили вас;
  • чому по-рСЦзному називаються човни, лСЦтаки;
  • де бере початок будь-який автомобСЦль, будинок, мСЦсто...;
  • як роблять книжку;
  • скСЦльки кольорСЦв маСФ веселка;
  • чи сплять риби у морСЦ;
  • чому нашу землю називають блакитною;
  • де дСЦваСФ жираф свою шию, коли спить;
  • чому вода замерзаСФ;
  • яка найдовша рСЦка в УкраСЧнСЦ;
  • чому йде дощтАж
Страницы: Назад 1 Вперед