РеалСЦзацСЦя шляхСЦв естетичного виховання першокласникСЦв у процесСЦ формування калСЦграфСЦчноСЧ навички

дипломная работа: Педагогика

Документы: [1]   Word-137237.doc Страницы: Назад 1 Вперед











ДИПЛОМНА РОБОТА

ВлРеалСЦзацСЦя шляхСЦв естетичного виховання першокласникСЦв у процесСЦ формування калСЦграфСЦчноСЧ навички»


ЗмСЦст


Вступ

РоздСЦл РЖ. Психолого-педагогСЦчнСЦ основи формування графСЦчноСЧ навички у молодших школярСЦв

1.1 СутнСЦсть та особливостСЦ графСЦчноСЧ навички

1.2 ОрганСЦзацСЦйно-дидактичнСЦ умови розвитку навичок калСЦграфСЦчного письма

РоздСЦл РЖРЖ. Шляхи реалСЦзацСЦСЧ естетичного виховання першокласникСЦв засобами калСЦграфСЦчного письма

2.1 МетодичнСЦ засади навчання письма у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням

2.2 ОрганСЦзацСЦя СЦ змСЦст експериментального дослСЦдження, аналСЦз його результатСЦв

Висновки

Список використаноСЧ лСЦтератури

Додатки


Вступ


АктуальнСЦсть проблеми дослСЦдження. У державних документах, якСЦ визначили змСЦст, характер СЦ спрямованСЦсть реформи загальноосвСЦтньоСЧ СЦ професСЦйноСЧ школи, чСЦтко накреслено мету СЦ завдання навчання СЦ виховання в початковСЦй ланцСЦ. Як вСЦдмСЦчаСФ О.Я.Савченко, призначення початковоСЧ освСЦти -закласти основи всебСЦчного розвитку дСЦтей СЦ тАЮзабезпечити формування стСЦйких навичок швидкого, усвСЦдомленого, виразного читання, рахунку, грамотного письма, розвитку мовлення, культурноСЧ поведСЦнки; виховувати любов до БатькСЦвщини, дбайливе ставлення до навчання СЦ суспСЦльно корисноСЧ працСЦтАЭ [54, 32].

У концепцСЦСЧ загальноСЧ середньоСЧ освСЦти вказуСФться на необхСЦднСЦсть формування розгорнутоСЧ навчальноСЧ дСЦяльностСЦ шляхом оволодСЦння органСЦзацСЦйними, логСЦко-мовленнСФвими, пСЦзнавальними, контрольно-оцСЦнними естетично насиченими умСЦннями СЦ навичками у рСЦзних видах дСЦяльностСЦ. ОсвСЦтнСЦми результатами цього процесу СФ тАЮповноцСЦннСЦ мовленнСФвСЦ й графСЦчнСЦ умСЦння СЦ навички, здатнСЦсть до творчого самовираження, особистСЦсно-цСЦлСЦсного ставлення до працСЦ, умСЦння виконувати нескладнСЦ творчСЦ завдання, коли школяр вмСЦСФ бачити довколишнСЦй свСЦт, його барвистСЦсть очима цСЦкавоСЧ СЦ естетично багатоСЧ особистостСЦтАЭ [71, 6]. У цьому рядСЦ навчальних умСЦнь важливе мСЦiе займаСФ формування графСЦчних навичок, тобто навичок калСЦграфСЦчного письма.

Письмо тАФ комплексний вид навчальноСЧ дСЦяльностСЦ. Воно складаСФться з цСЦлоСЧ тАЮнизки структурних компонентСЦв, багатьох правил СЦ умСЦнь, оволодСЦння якими тАФ складний, тривалий СЦ нелегкий процес не тСЦльки для шестирСЦчних, а й взагалСЦ для учнСЦв початкових класСЦвтАЭ [63, 8]. Дитина, навчаючись писати, по сутСЦ, повинна оволодСЦти тАЮтрьома основними групами навичок, а саме:а) технСЦчно-гСЦгСЦСФнСЦчними тАФ правильно користуватися письмовим знаряддям, координувати рухи руки, дотримуватися гСЦгСЦСФнСЦчних правил; б) графСЦчними тАФ правильно зображувати окремСЦ букви, склади, слова, писати букви з необхСЦдним нахилом, розмСЦщувати СЧх рСЦвномСЦрно в словСЦ СЦ в рядку, правильно з'СФднувати, дотримуватися визначеноСЧ вСЦддалСЦ мСЦж словами; в) орфографСЦчними тАФ правильно визначати звуковий СЦ буквений склад слСЦв, коментувати СЧх написання, самостСЦйно добирати слова [70, 24].

Отже, протягом першого року навчання в учнСЦв мають сформуватися технСЦчнСЦ навички письма (умСЦння шестирСЦчних учнСЦв користуватися засобами письма, орСЦСФнтуватися на сторСЦнцСЦ зошита у його розлСЦновцСЦ), графСЦчнСЦ навички (умСЦння правильно зображати всСЦ рядковСЦ СЦ великСЦ лСЦтери алфавСЦту, поСФднувати СЧх мСЦж собою), а також початковСЦ орфографСЦчнСЦ навички (умСЦння записувати без пропускСЦв СЦ замСЦни лСЦтер слова, вимова СЦ написання яких збСЦгаються, з опорою на звуковий аналСЦз). При цьому тАЮучитель маСФ враховувати специфСЦку самого процесу письма як складного комплексу дСЦй для того, хто буде ним оволодСЦвати, особливостей системи знакСЦв, якСЦ маСФ дитина засвоСЧти СЦ набути навичок самостСЦйного СЧх використаннятАЭ [4, 34].

ШестирСЦчнСЦ першокласники опановують два алфавСЦти тАФ друкований СЦ писаний, а в алфавСЦтах тАФ накреслення малих СЦ великих букв. Навчання читати СЦ писати проходить одночасно (паралельно) СЦ тСЦсно пов'язуСФться з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини. Таким чином, процес письма для першокласникСЦв складаСФться з цСЦлого ряду вмСЦнь, кожне з яких вимагаСФ спецСЦальних вправ для СЧх вСЦдпрацювання.

Навичка письма СФ синтетичною. Вона складаСФться з цСЦлого ряду вмСЦнь, кожне з яких на етапСЦ початкового оволодСЦння вимагаСФ спецСЦальних вправлянь. До них належать тАЮвмСЦння: писати вивченСЦ букви з дотриманням правильного зображення всСЦх СЧх елементСЦв; з'СФднувати букви мСЦж собою, враховуючи графСЦчнСЦ особливостСЦ кожноСЧ пари сусСЦднСЦх лСЦтер; виконувати звуковий аналСЦз слова, правильно встановлюючи послСЦдовнСЦсть у ньому звукСЦв; переводити звуковСЦ образи в графСЦчнСЦтАЭ [19, 33]. Враховуючи складнСЦсть для шестирСЦчних дСЦтей такого комплексу дСЦй, виконуваних майже одночасно, слСЦд окремСЦ з них, наприклад, звуко-буквений аналСЦз слова, запроваджувати як вправи пСЦдготовчого характеру СЦз застосуванням розрСЦзноСЧ азбуки, що СФ для дитини також однСЦСФю з форм письма - графСЦчного зображення складу слова.

Уроки письма СФ складними за своСФю структурою, але це не означаСФ, що на них не слСЦд видСЦляти часу естетичному вихованню. тАЮНавСЦть красиво показати, як пишуться лСЦтери, додати казковостСЦ - ось СЦ вже додано естетичностСЦ. ПСЦзнавальна дСЦяльнСЦсть додаСФ урокам цСЦкавостСЦ, краси, збагачуСФ новими фактами, робить СЧх багатимитАЭ [25, 46]. ВзагалСЦ, на кожному уроцСЦ письма маСФ бути придСЦлено хоч трохи часу естетичному вихованню. Це можна робити пСЦд час творчих вправ, а коли нетрадицСЦйнСЦ форми роботи застосовуються на уроцСЦ, то мСЦiе естетичного виховання СФ провСЦдним.

Проблемою розробки методики навчання калСЦграфСЦчного письма займалися такСЦ вСЦтчизнянСЦ методисти, як К.М. БалютСЦна [3], М.М. Безруких [5], Г.Й. БлСЦнова [6], М.С. Вашуленко [9], М.С. Кауч [26], РЖ.Ф. Кирей [27-37], М.М. Наумчук [45], О.Ю. Прищепа [51-52], РД.М. Сарапулова [56], Н.Ф. Скрипченко [58-59], В.А. Трунова [63], Л.С. Шарапова [66], В.П. Шпак [70] та СЦн.

У сучаснСЦй методицСЦ навчання письма тАЮвидСЦляються в основному особливостСЦ навчання калСЦграфСЦчного письма СЦ проводиться систематична робота над формуванням почерку учнСЦвтАЭ [63, 48]. У сучаснСЦй педагогСЦцСЦ окреслюються загальнСЦ засади естетичного виховання особистостСЦ [67]. В результатСЦ аналСЦзу психолого-педагогСЦчноСЧ СЦ методичноСЧ лСЦтератури можна стверджувати, що, незважаючи на значнСЦ можливостСЦ урокСЦв письма у формуваннСЦ естетичних смакСЦв, на сучасному етапСЦ цСЦлеспрямованоСЧ системи роботи з естетичного виховання дСЦтей на уроках письма не СЦснуСФ.

Таким чином, серед багатьох проблем новоСЧ чотирирСЦчноСЧ початковоСЧ школи однСЦСФю з найбСЦльш складних СЦ актуальних СФ формування у першокласникСЦв навичок письма у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням. Навчання письма тАФ складова частина загальноСЧ програми з рСЦдноСЧ мови, СЧСЧ не можна розглядати СЦзольовано вСЦд естетичного виховання дСЦтей.

Система естетичного виховання першокласникСЦв знаходиться у тСЦсному взаСФмозв'язку з навчанням читати, з розвитком усного СЦ писемного мовлення, вСЦд неСЧ залежить калСЦграфСЦчнСЦсть почерку, грамотнСЦсть СЦ в кСЦнцевому результатСЦ культура писемного мовлення людини. ВажливСЦсть сформованостСЦ даноСЧ якостСЦ у школярСЦв, СЧСЧ життСФва значущСЦсть та недостатня розробленСЦсть у методичному планСЦ зумовили актуальнСЦсть проблеми СЦ вибСЦр теми дипломноСЧ роботи.

Метою дипломноСЧ роботи СФ дослСЦдження особливостей взаСФмозвтАЩязку естетичного виховання та формування навичок калСЦграфСЦчного письма у шестирСЦчних першокласникСЦв.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження СФ калСЦграфСЦчна навичка, предметом - особливостСЦ формування калСЦграфСЦчноСЧ навички у першокласникСЦв у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням.

ГСЦпотеза дослСЦдження: процес навчання калСЦграфСЦчного письма шестирСЦчних першокласникСЦв буде ефективним за умов реалСЦзацСЦСЧ у процесСЦ формування графСЦчноСЧ навички основних положень теорСЦСЧ СЦ методики естетичного виховання, адаптованоСЧ до вСЦкових особливостей дСЦтей.

Завдання дослСЦдження:

  1. вивчити СЦ проаналСЦзувати науково-методичну лСЦтературу з проблеми дослСЦдження;
  2. проаналСЦзувати психологСЦчну сутнСЦсть графСЦчних навичок;
  3. визначити основнСЦ методичнСЦ проблеми засвоСФння графСЦчних знань у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням дСЦтей;
  4. розробити систему вправ для формування калСЦграфСЦчних навичок шестирСЦчних першокласникСЦв;
  5. експериментально перевСЦрити процес естетичного виховання на уроках письма у 1 класСЦ та виявити його ефективнСЦсть.

Новизна роботи полягаСФ у тому, що запропоновано комплексний пСЦдхСЦд до проблеми формування калСЦграфСЦчних навичок у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням шестирСЦчних першокласникСЦв.

Практична значущСЦсть дипломноСЧ роботи визначаСФться необхСЦднСЦстю оволодСЦння першокласниками навичками графСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, врахування особливостей пСЦзнавальних процесСЦв учнСЦв та актуальними завданнями удосконалення процесу естетичного виховання дСЦтей. МатерСЦали дослСЦдження можуть бути використанСЦ вчителями початкових класСЦв для активСЦзацСЦСЧ навчальноСЧ дСЦяльностСЦ учнСЦв при формуваннСЦ навичок калСЦграфСЦчного письма.

ПСЦд час написання дипломноСЧ роботи використовувалися такСЦ методи педагогСЦчного дослСЦдження: аналСЦз психолого-педагогСЦчноСЧ та методичноСЧ лСЦтератури з даноСЧ теми; узагальнення передового педагогСЦчного досвСЦду; спостереження; бесСЦди; теоретичне узагальнення.

Структура дослСЦдження. Дипломна робота складаСФться зСЦ вступу, двох роздСЦлСЦв, списку використаних джерел СЦ додаткСЦв. Загальний обсяг роботи - 97 сторСЦнок.

РоздСЦл РЖ. Психолого-педагогСЦчнСЦ основи формування графСЦчноСЧ навички у молодших школярСЦв


1.1 СутнСЦсть та особливостСЦ графСЦчноСЧ навички


Письмо тАФ це тАЮсистема умовних лСЦнСЦйних (графСЦчних) знакСЦв для передавання тих чи СЦнших елементСЦв мовитАЭ [66, 19]. Сама тАЮмова СФ знаковою системою вСЦдносно дСЦйсностСЦ, а письмо тАФ це знакова система вСЦдносно звуковоСЧ мови (отже, письмо тАФ це знаки знакСЦв)тАЭ [17, 12]. Мова СЦ письмо з'явилися не водночас. Звукова мова виникла, можливо, 2 млн. рокСЦв тому. Письму ж не бСЦльше 6-7 тис. рокСЦв.

Письмо як особливий засСЦб спСЦлкування маСФ надзвичайно велике значення в розвитку людини й суспСЦльства. Воно тАЮдаСФ змогу людям спСЦлкуватися на великих вСЦдстанях СЦ за великих часових промСЦжкСЦв; зберСЦгаСФ людський досвСЦд, передаючи його з поколСЦння в поколСЦння; даСФ змогу оптимально органСЦзувати суспСЦльне життя, виробництво, торгСЦвлю, розвивати наукутАЭ [26, 14]. ЦСЦкаво вСЦдзначити, що тАЮнайдавнСЦшСЦ графСЦчнСЦ написи, якСЦ дСЦйшли до нас, переважно пов'язанСЦ з господарською дСЦяльнСЦстю людей (скСЦльки зерна зСЦбрано, скСЦльки й кому його дано тощо)тАЭ [30, 17].

У цьому контекстСЦ тАЮграфСЦка тАФ це сукупнСЦсть усСЦх засобСЦв певноСЧ писемностСЦ: букви, надрядковСЦ знаки, позначення цифр, пунктуацСЦя, рСЦзнСЦ прийоми скорочення слСЦв, пробСЦли мСЦж словами, вСЦдступи при абзацах, шрифтовСЦ видСЦленнятАЭ [43, 11].

СтупСЦнь досконалостСЦ графСЦчноСЧ системи залежить вСЦд того, наскСЦльки точно й однозначно вона в усСЦй своСЧй сукупностСЦ може передавати звукову мову, СЧСЧ окремСЦ елементи. РЖдеальноСЧ графСЦки, зрозумСЦло, не СЦснуСФ: жодне звуко-буквене письмо не в змозСЦ передати всСЦх вСЦдтСЦнкСЦв природного звучання мови.

Сучасна тАЮукраСЧнська графСЦка досить досконала: вона максимально прилаштована до звукового складу мови; букви в основному вСЦдповСЦдають фонемам (що важливо для правильного сприймання написаного тексту); вони, за небагатьма винятками, однозначнСЦтАЭ [34, 28]. Щоправда, украСЧнська система пунктуацСЦСЧ бСЦльше вСЦдтворюСФ логСЦчну структуру думки, нСЦж СЧСЧ СЦнтонацСЦйне оформлення.

Формування навичок письма здСЦйснюСФться у молодшому шкСЦльному вСЦцСЦ. ОсобистСЦсть, тАЮне оволодСЦвши на достатньому рСЦвнСЦ писемною навичкою, не може повноцСЦнно жити й розвиватися в суспСЦльствСЦтАЭ [47, 21]. ОкрСЦм того, перехСЦд до навчання дСЦтей з 6-лСЦтнього вСЦку викликаСФ багато запитань у педагогСЦв стосовно структури навчально-виховного процесу, методСЦв та прийомСЦв роботи з дСЦтьми тощо. ТруднощСЦ пСЦд час навчання дСЦтей читання, письма, лСЦчби вСЦдчувають як молодСЦ, так СЦ досвСЦдченСЦ вчителСЦ. В кожному випадку тАЮдСЦють об'СФктивнСЦ та суб'СФктивнСЦ фактори, якСЦ впливають на формування навчальних дСЦй найменших учнСЦв. Тому кожний педагог намагаСФться знайти своСЧ "аснСЦ шляхи для розв'язання цих педагогСЦчних проблем, спираючись на свСЦй досвСЦд та знання або звертаючись до сучасних СЦнновацСЦйних методСЦв та технологСЦйтАЭ [56, 48].

Практика показуСФ, що в цих пошуках педагогам варто звернутися не тСЦльки до педагогСЦчноСЧ та методичноСЧ лСЦтератури, а й до психологСЦСЧ. З огляду на це слСЦд зупинитися на психолого-педагогСЦчних аспектах пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ дитини.

ДеякСЦ особливостСЦ формування навчальних дСЦй дСЦтей 6-лСЦтнього вСЦку пояснюються специфСЦкою СЧх пСЦзнавальних процесСЦв: вСЦдчуттСЦв, сприймань, пам'ятСЦ, уяви та мислення. ВСЦковСЦ особливостСЦ розумових дСЦй шестилСЦток полягають у тому, що тАЮкожний СЦз вказаних компонентСЦв розумовоСЧ дСЦяльностСЦ насичений руховим змСЦстом, образами, переживаннями. ПСЦд час сприймання СЦнформацСЦСЧ у дитини активСЦзуСФться наочно-дСЦйова форма мислення, потСЦм додаСФться образна СЦ нарештСЦ тАФ понятСЦйно-логСЦчнатАЭ [58, 23]. Така трСЦада мислення забезпечуСФ переробку чуттСФвоСЧ СЦнформацСЦСЧ та СЧСЧ узагальнення у складних навчальних схемах.

У моторицСЦ письма та читання реалСЦзуються моторнСЦ компоненти мислення дитини, якСЦ обов'язково спираються на чуттСФвий досвСЦд.

Вироблення навчальних навичок вСЦдбуваСФться у взаСФмодСЦСЧ дитини з дорослим. ВСЦн створюСФ умови, за яких розвиваСФться увага, пам'ять, розумСЦння "асних способСЦв пСЦзнання. Саме тому важливо здСЦйснювати дСЦяльнСЦсний пСЦдхСЦд до органСЦзацСЦСЧ навчання шестилСЦток читання та письма [54]. Вчитель виступаСФ як органСЦзатор навчальноСЧ дСЦяльностСЦ, в якСЦй дитина виконуСФ складнСЦ руховСЦ завдання. Засвоюючи дСЦСЧ, дитина не отримуСФ СЦнформацСЦю в готових схемах, а дСЦСФ самостСЦйно. Таким чином вСЦдбуваСФться розвиток психомоторних здСЦбностей та СЦнтелекту школярСЦв.

Через це тАЮнавчання дСЦтей складно координованих видСЦв дСЦяльностСЦ тАФ письма та читання тАФ СФ сукупним функцСЦонуванням усСЦх видСЦв вСЦдчуттСЦв, сприйняттСЦв, якСЦ дають основу для цСЦлСЦсного мислення в дСЦСЧтАЭ [47, 22]. Це означаСФ, що дитина оволодСЦваСФ методами мислення, якСЦ дають змогу функцСЦонувати правСЦй пСЦвкулСЦ головного мозку (емоцСЦйно-чуттСФвий компонент мислення) та лСЦвСЦй пСЦвкулСЦ (понятСЦйно-логСЦчний компонент). РЖнтегратором мозковоСЧ дСЦяльностСЦ виступаСФ м'язове чуття, тобто тСЦло, виконуючи координованСЦ рухи, допомагаСФ створити просторову схему СЦнформацСЦСЧ (форма, спСЦввСЦдношення частин, структура предмета).

Саме схема тСЦла органСЦчно сприймаСФться дитиною в ходСЦ розвитку психомоторики пСЦзнавальних процесСЦв. ТСЦло з моменту появи на свСЦт допомагаСФ дитинСЦ сприймати зовнСЦшнСЦй СЦ внутрСЦшнСЦй простСЦр через рухи кСЦнцСЦвок, тулуба та голови. Отож, тАЮза допомогою тСЦла йде процес сприймання та донесення СЦнформацСЦСЧ до мозку, а саме до тСЦСФСЧ його зони, в якСЦй ця СЦнформацСЦя перетворюватиметься на вСЦдповСЦднСЦ сигнали, якСЦ починають своСФ життя як знаковСЦ одиницСЦ мислення: звуки мови, слова та букви-символитАЭ [55, 37].

Отже, в системСЦ вСЦдчуттСЦв, якСЦ дають основу для розумовоСЧ дСЦяльностСЦ (зСЦр, слух, дотик, смак, температура), м'язовСЦ чуття мають найважливСЦше значення. Вони СФ тСЦСФю внутрСЦшньою динамСЦчною СЦнтуСЧтивною, особистСЦсною силою, яка допомагаСФ сприймати знання всСЦм тСЦлом, а не тСЦльки головою.

У навчаннСЦ слСЦд обов'язково поСФднувати можливостСЦ мозку та тСЦла. Таке поСФднання даСФ змогу мислити образами, символами. За цих умов мислення стаСФ природовСЦдповСЦдним процесом, воно не порушуСФ гармонСЦю дитини з оточенням, а також забезпечуСФ поступовий перехСЦд вСЦд дСЦйових форм мислення до понятСЦйних.

Отже, навчання писати шестирСЦчних першокласникСЦв не буде успСЦшним, якщо вчитель не знатиме вСЦкових, фСЦзСЦологСЦчних можливостей дСЦтей, СЧхнСЦх психологСЦчних особливостей, зокрема: слабкий розвиток дрСЦбних м'язСЦв руки, недостатня координацСЦя рухСЦв пСЦд час письма, низька опСЦрнСЦсть при тривалому напруженнСЦ, повСЦльний темп, недостатня сформованСЦсть оптичного сприйняття графСЦчного образу, недосконалСЦсть механСЦзмСЦв внутрСЦшнього планування рухСЦв СЦ дСЦй, перцептивного синтезу [63, 9].

Учитель маСФ враховувати специфСЦку самого процесу письма як складного комплексу дСЦй для того, хто буде ним оволодСЦвати, особливостей системи знакСЦв, якСЦ маСФ дитина засвоСЧти СЦ набути навичок самостСЦйного СЧх використання. ШестирСЦчнСЦ першокласники будуть опановувати два алфавСЦти тАФ друкований СЦ писаний, а в алфавСЦтах тАФ накреслення малих СЦ великих букв. Навчання читати СЦ писати СЦтиме одночасно (паралельно) СЦ тСЦсно пов'язуватиметься з розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, вимовних навичок дитини.

В процесСЦ письма учням доведеться видСЦляти спецСЦальнСЦ операцСЦСЧ СЦ дСЦСЧ мовного характеру: аналСЦз звукового складу слова (встановлення послСЦдовностСЦ звукСЦв, з яких складаСФться слово), уточняти фонемну приналежнСЦсть, вСЦдмежовувати звуки вСЦд близьких за звучанням, розрСЦзняти вСЦдтСЦнки тощо.

КрСЦм дСЦяльностСЦ мовного характеру, учням доведеться фСЦксувати мовлення буквами, тобто використовувати умовнСЦ знаки, якСЦ служать способом закрСЦплення (кодом) мови [61]. ЦСЦ графСЦчнСЦ знаки тАФ буквене позначення звукСЦв (фонем чи СЧх сполучень) тАФ дитина спочатку читатиме (перехСЦд вСЦд букв до вимови СЧх у словах), а потСЦм СЦ писатиме (перехСЦд вСЦд вимовленого СЦ почутого до букв, тобто правил орфографСЦСЧ). При цьому зображення знакСЦв (букв) вимагатиме вСЦд шестирСЦчок чСЦткого уявлення про той чи СЦнший знак, бачити його СЦ не один раз; знати, як приступити до його накреслення (звСЦдки розпочати писати, як закСЦнчити), тобто якСЦ рухи необхСЦдно провести, щоб знак вийшов таким, а не СЦншим.

ПСЦд час формування графСЦчних навичок письма, як СЦ будь-яких навичок, у корСЦ великих пСЦвкуль голови дитини створюються вСЦдповСЦднСЦ нервовСЦ зв'язки, умовнСЦ рефлекси, асоцСЦацСЦСЧ мСЦж почутим, вимовленим СЦ побаченим словом, складом, буквою. Одночасно з реагуванням на той чи СЦнший знак-символ дитина маСФ виконати ряд правил: сСЦсти за парту вСЦдповСЦдно до вимог гСЦгСЦСФни; розташувати зошит, взяти ручку СЦ тСЦльки пСЦсля цього, дивлячись на зразок, приступити до написання букви.

Рухи пСЦд час зображення букв, складСЦв, слСЦв залежать вСЦд фСЦзичного розвитку дитини, попередньоСЧ пСЦдготовки, взагалСЦ психологСЦчноСЧ готовностСЦ до навчання. Треба враховувати те, що в частини шестирСЦчок недостатньо розвинена права рука, пальцСЦ не можуть протягом тривалого часу виконувати необхСЦднСЦ рухи [9, 21].

СкладнСЦсть СЦ багатоплановСЦсть дСЦй при одночасному дотриманнСЦ декСЦлькох правил викликаСФ у дСЦтей напруження руки, а СЦнколи СЦ скованСЦсть усього тСЦла. Як наслСЦдок рука втрачаСФ свою рухливСЦсть, письмо уповСЦльнюСФться, а вимога вчителя писати швидше приводить до гСЦрших, а не кращих результатСЦв. Тому в першому пСЦврСЦччСЦ для шестирСЦчних першокласникСЦв письмо маСФ бути повСЦльним. Таку вимогу ставив К. Д. Ушинський перед учителями, якСЦ навчали дСЦтей 8тАФ9-рСЦчного вСЦку. ВСЦн радив зразу мСЦцно закладати основи навичок письма, закрСЦпляючи звичку до правильного сидСЦння. "ВсСЦ цСЦ звички надзвичайно важливСЦ для здоров'я дитини СЦ для ходу самого навчання. Вони набагато легше засвоюються дСЦтьми тепер, при перших легких завданнях, нСЦж пСЦзнСЦше, коли цСЦ завдання стануть досить складними СЦ займуть всю увагу дитини... Навчивши дитину триматися прямо, ми збережемо дуже багато часу пСЦзнСЦше, позбавимо себе вСЦд необхСЦдностСЦ безперервних зауважень» [25, 47].

ФСЦзСЦологами СЦ психологами доведено, що тАЮпри високСЦй рухливостСЦ органСЦв СЦ значнСЦй кСЦлькостСЦ компонентСЦв, що беруть участь у нСЦй, важко забезпечити точнСЦсть рухСЦв на той чи СЦнший сигнал, оскСЦльки випадковСЦ вСЦдхилення однСЦСФСЧ ланки можуть викликати ще бСЦльшСЦ вСЦдхилення СЦншоСЧ частинитАЭ [36, 213].

Не вмСЦючи добре координувати рух руки, дитина часто механСЦчно в пришвидшеному темпСЦ виконуСФ рухи вгору, вниз, праворуч, лСЦворуч, змСЦнюючи при цьому не тСЦльки положення руки, а й фаланг пальцСЦв. РЖ чим швидше вона намагаСФться це зробити, тим очевиднСЦшими стають СЧСЧ вСЦдхилення у зображеннСЦ певного символу. Форма, розмСЦр, нахил, рух руки на рядку тАФ все це вимагаСФ вСЦд дитини зусиль, напруження уваги СЦ часу для засвоСФння. Якщо за таких умов засвоюються неправильнСЦ навички, то виправити СЧх важко.

Таким чином, процес письма для першокласникСЦв складаСФться з цСЦлого ряду вмСЦнь, кожне з яких вимагаСФ спецСЦальних вправ для СЧх вСЦдпрацювання.

Робота над звуковою структурою слова у зСЦставленнСЦ з графСЦчною (перекодування звукових одиниць мови у графСЦчнСЦ знаки) маСФ бути складовою частиною всСЦх без винятку урокСЦв письма в перСЦод навчання грамоти. Ця робота СФ, по сутСЦ, продовженням тСЦСФСЧ, що була розпочата на уроцСЦ читання, присвяченого тСЦй чи СЦншСЦй буквСЦ [43, 12].

Як СЦ в процесСЦ оволодСЦння початковою навичкою читання, на уроках письма (пСЦсля того як дСЦти засвоять рукописну форму новоСЧ лСЦтери) основною одиницею дСЦяльностСЦ маСФ стати склад у формСЦ злиття приголосного звука з голосним. Складовий принцип украСЧнськоСЧ графСЦки маСФ стати в основСЦ формування графСЦчноСЧ навички, що забезпечить не тСЦльки калСЦграфСЦчне, а й грамотне письмо.

Програма з навчання грамоти передбачаСФ деяке вСЦдставання у виробленнСЦ в шестирСЦчних першокласникСЦв графСЦчних навичок письма, якСЦ вимагають бСЦльшоСЧ затрати вСЦдповСЦдних м'язових, фСЦзичних зусиль порСЦвняно з навичкою читання. Тому вчитель не повинен форсувати швидкСЦсть письма, не прагнути забезпечити синхроннСЦсть в оволодСЦннСЦ тСЦСФю чи СЦншою буквою на уроках читання СЦ письма, як це мало мСЦiе переважно в роботСЦ з семирСЦчними першокласниками [54].

Враховуючи психологСЦчнСЦ особливостСЦ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ шестирСЦчних першокласникСЦв, вченСЦ-методисти пропонують здСЦйснювати процес навчання письма за двома напрямками:

1. Формування вСЦдчуттСЦв та здСЦбностей керувати "асним тСЦлом.

2. Створення умов для сенсомоторноСЧ взаСФмодСЦСЧ з навколишнСЦм свСЦтом [50, 12].

В основСЦ такого пСЦдходу лежить принцип формування вищих психСЦчних функцСЦй лСЦвоСЧ пСЦвкулСЦ (мова, складнокоординованСЦ дСЦСЧ письма) через активСЦзацСЦю сенсомоторного рСЦвня правоСЧ пСЦвкулСЦ (вСЦдчуттСЦв, емоцСЦй). Перевага надаСФться руховим методам з одночасним включенням всСЦх аналСЦзаторСЦв (зорового, слухового, дотикового, смакового, тактильного) за обов'язкового спСЦлкування з кожною дитиною. ЦСЦ аналСЦзатори мтАЩязового чуття знаходяться в мтАЩязовСЦй системСЦ тСЦла. Таким чином, через систему вправ дитина проектуСФ вСЦдчуття та уявлення про "асне тСЦло на особистСЦсне Я СЦ вСЦдповСЦдно формуСФ графСЦчнСЦ навички.

У формуваннСЦ графСЦчноСЧ навички письма спостерСЦгаються такСЦ технСЦчнСЦ етапи, вСЦдображенСЦ у вСЦдповСЦдному навчальному посСЦбнику - ЗошитСЦ з письма:

а) пСЦдготовчСЦ вправи, спрямованСЦ на оволодСЦння вмСЦнням тримати ручку, орСЦСФнтуватися в графСЦчнСЦй сСЦтцСЦ зошита, координувати рухи вСЦстря ручки в межах верхньоСЧ СЦ нижньоСЧ лСЦнСЦй робочого рядка (штрихування контурСЦв фСЦгур, обведення трафаретСЦв, поданих пунктирними лСЦнСЦями, проведення прямих, ламаних СЦ кривих лСЦнСЦй);

б) засвоСФння основних елементСЦв лСЦтер: короткоСЧ СЦ довгоСЧ прямоСЧ палички, паличок з закругленням угорСЦ СЦ внизу, паличок з петлями, лСЦвого СЦ правого пСЦвовалСЦв, овалу;

в) письмо окремих рядкових лСЦтер, якСЦ складаються виключно з елементСЦв, опрацьованих у пСЦдготовчий перСЦод;

г) засвоСФння правил поСФднання букв у склади СЦ слова; письмо складСЦв СЦ буквосполучень, слСЦв;

д) вСЦдпрацювання плавного, ритмСЦчного письма [66, 20].

З 35 хв. уроку з шестирСЦчними учнями на суто графСЦчнСЦ вправи вСЦдводиться вСЦд 15 до 20 хв. ТСЦльки пСЦд кСЦнець навчального року на письмо може витрачатися близько 25 хв. уроку. За цей час шестирСЦчнСЦ учнСЦ можуть зображати на сторСЦнцСЦ зошита 60тАФ75 графСЦчних знакСЦв.

Отже, навичка письма СФ синтетичною. Вона складаСФться з цСЦлого ряду вмСЦнь, кожне з яких на етапСЦ початкового оволодСЦння вимагаСФ спецСЦальних вправлянь. До них належать вмСЦння: писати вивченСЦ букви з дотриманням правильного зображення всСЦх СЧх елементСЦв; з'СФднувати букви мСЦж собою, враховуючи графСЦчнСЦ особливостСЦ кожноСЧ пари сусСЦднСЦх лСЦтер; виконувати звуковий аналСЦз слова, правильно встановлюючи послСЦдовнСЦсть у ньому звукСЦв; переводити звуковСЦ образи в графСЦчнСЦ. Враховуючи складнСЦсть для шестирСЦчних дСЦтей такого комплексу дСЦй, виконуваних майже одночасно, слСЦд окремСЦ з них, наприклад, звуко-буквений аналСЦз слова, запроваджувати як вправи пСЦдготовчого характеру СЦз застосуванням розрСЦзноСЧ азбуки, що СФ для дитини також однСЦСФю з форм письма тАФ графСЦчного зображення складу чи слова.


1.2 ОрганСЦзацСЦйно-дидактичнСЦ умови розвитку навичок калСЦграфСЦчного письма


УспСЦшне формування графСЦчних навичок молодших школярСЦв значною мСЦрою залежить вСЦд умов, у яких проходить навчання учнСЦв калСЦграфСЦчного письма. Письмо СФ складним психофСЦзСЦологСЦчним процесом, при якому рухи рук контролюються СЦ направляються рухом очей. Рухи правоСЧ руки виникають внаслСЦдок напруження СЦ розслаблення м'язСЦв пСЦд впливом дСЦСЧ нервових СЦмпульсСЦв, якСЦ йдуть вСЦд рухових клСЦтин великих пСЦвкуль головного мозку.

Одним СЦз факторСЦв, що впливаСФ на засвоСФння письма, СФ зорово-слухове сприймання. Не менш важливим СФ також моторне сприймання, яке виробляСФ моторнСЦ руховСЦ навички правоСЧ руки, кистСЦ та пальцСЦв [64]. За допомогою цих двох взаСФмопСЦдпорядкованих один одному факторСЦв виробляються мСЦцнСЦ навички письма. Брак одного з них може негативно впливати на здоров'я учня, зумовлювати труднощСЦ в навчаннСЦ калСЦграфСЦчного письма.

Навчання калСЦграфСЦчного письма СФ здебСЦльшого актом наслСЦдування, тому головною умовою в досягненнСЦ потрСЦбних якостСЦ СЦ темпу письма учнСЦв СЦ студентСЦв педагогСЦчних навчальних закладСЦв СФ особистий приклад викладача [63]. Отже, все, що пише викладач на дошцСЦ СЦ в зошитах, маСФ бути виконане бездоганно.

Для того, щоб навчання калСЦграфСЦчного письма було успСЦшним, систематичним СЦ послСЦдовним, слСЦд тАЮдомагатися вСЦд учнСЦв правильного написання букв на заняттях не тСЦльки з калСЦграфСЦСЧ, а й з усСЦх СЦнших диiиплСЦн, пСЦд час виконання будь-яких письмових вправтАЭ [4, 38]. Загальним недолСЦком у навчаннСЦ графСЦки письма СФ поспСЦшнСЦсть вчителя при викладСЦ програмового матерСЦалу, поверхове засвоСФння молодшими школярами технСЦки безвСЦдривного СЦ прискореного письма.

ВСЦдомо, що письмо учнСЦв може мати СЦндивСЦдуальнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, якСЦ виражаються в нахилСЦ, характерСЦ закруглення деяких елементСЦв лСЦтер, у розмСЦрах тощо. Боротися проти такоСЧ "СЦндивСЦдуальностСЦ» почерку слСЦд обов'язково. ПотрСЦбно тСЦльки вчасно виявити недолСЦки, якСЦ ускладнюють написання тексту, та усунути СЧх.

Для успСЦшного проведення занять з методики калСЦграфСЦСЧ слСЦд створити певнСЦ органСЦзацСЦйнСЦ умови: пСЦдСЦбрати вСЦдповСЦдну класну кСЦмнату, парти, навчальне приладдя, наочнСЦ посСЦбники, лСЦтературу. Це сприяСФ рацСЦональному навчанню калСЦграфСЦчного письма як дСЦтей, так СЦ студентСЦв.

Класне примСЦщення повинно добре освСЦтлюватися. Воно мусить бути таким, щоб учень з нормальним зором мСЦг вСЦльно читати написане на класнСЦй дошцСЦ з будь-якого мСЦiя класу. СвСЦтло не повинно бути слСЦпучим. Нормою освСЦтлення вважаСФться таке, при якому свСЦтло падаСФ на парту чи стСЦл з лСЦвого боку по вСЦдношенню до учня, який пише. ЦСЦ вимоги однаковою мСЦрою стосуються як природного, так СЦ електричного освСЦтлення класу.

ШкСЦльнСЦ меблСЦ мають вСЦдповСЦдати зросту учнСЦв. НевСЦдповСЦднСЦсть меблСЦв може спричинити викривлення хребта СЦ порушення зору. Тому з першого дня навчання дСЦтей у школСЦ потрСЦбно звертати особливу увагу на добСЦр парт. При розмСЦщеннСЦ учнСЦв за партами слСЦд ураховувати якСЦсть зору СЦ слуху тих, хто навчаСФться. УчнСЦв зСЦ слабким зором чи слухом слСЦд розмСЦстити за партами якомога ближче до вчителя [42, 44].

Особливо важливим СФ правильне сидСЦння учня за партою. Якщо дСЦти пСЦд час писання низько нахиляють голову, то це може стати причиною короткозоростСЦ; зСЦгнуте положення корпусу призводить до неправильноСЧ осанки. НевмСЦло пСЦдСЦбрана парта негативно впливаСФ на розвиток органСЦзму.

КрСЦм зазначених умов, СФ ще умови психолого-педагогСЦчного та гСЦгСЦСФнСЦчного характеру, якСЦ залежать вСЦд стану викладання калСЦграфСЦСЧ у школСЦ, умСЦння вчителя органСЦзувати процес навчання письма з урахуванням усСЦх особливостей, тобто вСЦд його майстерностСЦ проводити заняття.

НайголовнСЦшою умовою психолого-педагогСЦчного характеру, необхСЦдною для навчання калСЦграфСЦСЧ, СФ висока методична майстернСЦсть учителя. Для виконання цСЦСФСЧ умови слСЦд дотримуватись таких вимог [34, 28-29]:

1. У навчаннСЦ дСЦтей правильного калСЦграфСЦчного письма надзвичайно велике значення маСФ особистий приклад того, хто навчаСФ. Так, для того щоб добре засвоСЧли будову букв, послСЦдовнСЦсть СЧх написання, вчитель мусить наочно показати СЧх написання на класнСЦй дошцСЦ.

Написане вчителем СФ для дСЦтей зразком, який вони наслСЦдують; все те, що вчитель пише на дошцСЦ, дСЦти старанно копСЦюють у своСЧх зошитах. Якщо учитель, наприклад, не допише рядка на дошцСЦ СЦ почне новий, то й учнСЦ будуть залишати вСЦльне мСЦiе в рядку, вчитель пропустить один-два рядки на дошцСЦ тАФ те саме зроблять СЦ учнСЦ в зошитах.

2. Вимоги чСЦткого, правильного СЦ калСЦграфСЦчного письма повиннСЦ повсякденно ставитись до всСЦх видСЦв класних СЦ позакласних письмових робСЦт учнСЦв. Вимоги щодо чСЦткого калСЦграфСЦчного письма слСЦд поСФднувати з вимогою охайного ставлення до зошитСЦв.

3. Процес навчання письма в 1тАФ4 класах мусить бути органСЦзований як доступний, простий, темп повинен бути спочатку повСЦльний з поступовим його наростанням.

Характерною ознакою прискореного письма СФ написання цСЦлих слСЦв, в основному без вСЦдриву пера вСЦд паперу в певному темпСЦ. Так, у 1 класСЦ на кСЦнець навчального року учнСЦ мусять писати бСЦльше 10 знакСЦв за хвилину, в 2 класСЦ тАФ бСЦльше 25, в 3 класСЦ - 40, в четвертому - бСЦльше 50 знакСЦв за хвилину.

4. КрСЦм того, навчання дСЦтей письма повинно бути послСЦдовним СЦ систематичним. ТрапляСФться так, що вчитель СЦнодСЦ поспСЦхом опрацьовуСФ з дСЦтьми програмовий матерСЦал СЦ завчасно, без ТСрунтовного засвоСФння ними попереднього, переходить вСЦд простСЦших за формою написання букв до складнСЦших, вСЦд лСЦтер великих за розмСЦром до середнСЦх, вСЦд повСЦльного до прискореного. СлСЦд твердо пам'ятати: доки учнСЦ не засвоять повнСЦстю правильного письма, не може бути й мови про перехСЦд на темп бСЦльш прискорений, а згодом до скоропису.

5. До умов, необхСЦдних для оволодСЦння правильним письмом, належить також збереження встановленого накреслення букв СЦ норм письма. Ця умова маСФ бути загальною СЦ обов'язковою для всСЦх, без винятку, учнСЦв.

Практика показуСФ, що всСЦлякСЦ вСЦдхилення вСЦд усталених норм накреслення букв можуть призвести до деформацСЦСЧ почерку, що утруднюватиме читання написаного. Це може статися, якщо вчитель не виявлятиме достатньоСЧ уваги до вироблення правильного калСЦграфСЦчного письма учнСЦв.

6. Наступною умовою СФ постСЦйний контроль за учнСЦвськими роботами з боку вчителя. ВчителевСЦ необхСЦдно систематично вести облСЦк успСЦшностСЦ з калСЦграфСЦСЧ, проводити контрольно-перевСЦрнСЦ роботи СЦ висвСЦтлювати СЧх результати перед класом. ТакСЦ роботи можуть зберСЦгатися в учителя, вони дадуть змогу спостерСЦгати за процесом формування в учнСЦв потрСЦбних навичок. Та цього замало. Для того, щоб домогтися полСЦпшення письма учнСЦв, вчителевСЦ необхСЦдно на кожному уроцСЦ звертати увагу на недолСЦки в написаннСЦ букв, знову СЦ знову пояснюючи правильне накреслення СЧх, вСЦдпрацьовуючи та вдосконалюючи ранСЦше виробленСЦ школярами умСЦння.

Починаючи з першого дня занять, учитель навчаСФ дСЦтей, як правильно сидСЦти за партою, щоденно контролюючи СЧх на уроках. Обов'язковСЦсть СЦ важливСЦсть уваги щодо цього зумовленСЦ особливостями розвитку органСЦзму дитини СЦ необхСЦднСЦстю запобСЦгання викривленню хребта.

Ручку пСЦд час письма треба тримати трьома пальцями: великим, вказСЦвним СЦ середнСЦм. ЦСЦ три пальцСЦ перебувають у злегка зСЦгнутому СЦ спокСЦйному станСЦ. Не слСЦд дуже стискувати ручку, бо рука швидко втомиться. ВказСЦвний палець маСФ лежати на ручцСЦ зверху, середнСЦй пСЦдтримувати СЧСЧ з правого боку, а великий тАФ з лСЦвого. Ручку слСЦд тримати не ближче як за 15тАФ20 мм вСЦд кСЦнця кульки чи пера (на палець), щоб було видно процес написання. ПСЦдмСЦзинний СЦ мСЦзинний пальцСЦ трохи пСЦдСЦгнутСЦ до долонСЦ. Вони СФ опорою кистСЦ руки пСЦд час писання СЦ мають злегка торкатися паперу та ковзати по ньому [42, 43].

ЯкСЦсть письма залежить також вСЦд положення зошита. Його слСЦд класти на парту або стСЦл навскСЦс (з нахилом "СЦво) так, щоб нижнСЦй лСЦвий кут був проти середини грудей, а верхнСЦй правий був трохи вСЦдхилений праворуч вСЦд середини грудей.

ВСЦд того, як лежатиме на партСЦ зошит пСЦд час письма, деякою мСЦрою залежить СЦ правильна посадка учня за партою. Практикою встановлено, що як би вчитель не намагався на уроцСЦ стежити за положенням зошитСЦв, деякСЦ учнСЦ в процесСЦ письма тримають СЧх неправильно, наприклад, кладуть перед собою майже прямо, внаслСЦдок чого письмо стаСФ прямим (вертикальним).

З метою полегшення контролю за правильним положенням зошитСЦв рекомендуСФться накреслити на столику кожноСЧ парти, вСЦдступивши вСЦдстань на ширину зошита вСЦд правого нижнього краю, тоненьку похилу (пСЦд кутом 45В°) лСЦнСЦю свСЦтлою олСЦйною фарбою [41, 41].

КалСЦграфСЦчне письмо значною мСЦрою залежить вСЦд якостСЦ письмового приладдя. До письмового приладдя належать ручка, зошит, крейда, дошка.

КульковСЦ ручки для письма тАФ рСЦзноманСЦтнСЦ за своСФю конструкцСЦСФю СЦ вСЦдповСЦдають вимогам дорослих. Для учнСЦв початкових класСЦв випускаються спецСЦальнСЦ шкСЦльнСЦ кульковСЦ ручки типу РК-49, що виготовляються з пластмаси рСЦзного кольору. Довжина такоСЧ ручки 14тАФ16 см, дСЦаметр тАФ 7 мм; вона маСФ пластмасовий ковпачок. Для зручностСЦ тримання ручки в руцСЦ вона маСФ 6тАФ8 продовжнСЦх граней. ТакСЦ ручки в цСЦлому вСЦдповСЦдають методичним вимогам, але мають також недолСЦки: вказСЦвний палець сповзаСФ униз, що заважаСФ спостереженню за процесом письма [30].

Бажано, щоб нижня частина ручки на вСЦдстанСЦ 10тАФ15 мм вСЦд краю мала тонкСЦ поперечнСЦ насСЦчки, якСЦ запобСЦгатимуть сповзанню пальцСЦв вниз. КрСЦм того, на вСЦдстанСЦ 10 мм треба мати одну товстСЦшу (до 1 мм) поперечну насСЦчку, за допомогою якоСЧ можна було б контролювати положення вказСЦвного пальця пСЦд час писання.

У зошитах папСЦр маСФ бути достатньоСЧ щСЦльностСЦ, злегка глазурованим, але не блискучим, добре проклеСФним, бо учнСЦ пишуть з деяким натиском. На недоброякСЦсному паперСЦ пСЦд час писання з'являються рСЦзнСЦ дефекти, що не залежать вСЦд учнСЦв, СЦ це негативно впливаСФ на СЧхнСФ ставлення до письма.

РозлСЦновка учнСЦвських зошитСЦв маСФ вСЦдповСЦдати методицСЦ навчання дСЦтей письма в рСЦзних класах. Так, для 1 класу застосовують зошит з розлСЦновкою №3 в двСЦ горизонтальнСЦ рядковСЦ лСЦнСЦСЧ з допомСЦжною та контрольними похилими лСЦнСЦями. КонтрольнСЦ похилСЦ накресленСЦ пСЦд кутом 65В° злСЦва направо СЦ розмСЦщенСЦ на вСЦдстанСЦ 25 мм одна вСЦд одноСЧ. КрСЦм того, ця графСЦчна сСЦтка маСФ верхню надрядкову та нижню пСЦдрядкову (допомСЦжнСЦ) лСЦнСЦСЧ, якСЦ визначають висоту великих лСЦтер. Якщо цих лСЦнСЦй немаСФ, то висота великих букв визначаСФться на око, але вона маСФ дорСЦвнювали 2/3 вСЦдстанСЦ мСЦж рядками [41, 42]. ВСЦдповСЦдно до програми, учнСЦ 1 класу пишуть у такому зошитСЦ протягом усього навчального року, а також на початку 2 класу.

Зошит з розлСЦновкою №3 вперше введено у 1 класСЦ з 1970/71 навчального року СЦ використовуСФться й досСЦ. НеобхСЦднСЦсть замСЦни зошита з густою сСЦткою викликана тим, що письмо у ньому було дуже великим за розмСЦрами СЦ тому повСЦльним [34]. Це ускладнювало процес виконання вправ: дСЦтям було важко писати елементи малих лСЦтер заввишки 9 мм. Ще складнСЦшим було написання елементСЦв великих букв. Висота СЧх досягала 15 мм. НедолСЦком густоСЧ сСЦтки було й те, що вона чСЦтко визначала у прямокутнСЦй клСЦтинцСЦ зошита мСЦiе для кожноСЧ малоСЧ СЦ великоСЧ букви, а це обмежувало розвиток координацСЦСЧ рухСЦв кистСЦ та пальцСЦв правоСЧ руки, притуплювало зСЦр дитини. ВнаслСЦдок цього письмо у зошитСЦ з графСЦчною сСЦткою № 5 було занадто складним тому, що дСЦти на око визначали ширину букв, а також сполучали елементи СЦ букви мСЦж собою на серединСЦ рядка без середньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ. Це негативно впливало на темп СЦ якСЦсть письма. Щоб запобСЦгти цьому, слСЦд у 2 класСЦ переходити до письма у зошитСЦ з розлСЦновкою № 4, а у 3 класСЦ тАФ у зошитСЦ з розлСЦновкою №5.

МалСЦ букви у такому зошитСЦ пишуться заввишки 3 мм (одна третина вСЦдстанСЦ мСЦж лСЦнСЦями). ВеликСЦ букви по висотСЦ займають 2/3 вСЦдстанСЦ у рядку. Ширина букв визначаСФться на око за таким спСЦввСЦдношенням, як СЦ в 1 класСЦ (ширина до висоти як 1 до 1,5).

Письмо в зошитСЦ в одну лСЦнСЦйку маСФ бути похилим, з нахилом злСЦва направо пСЦд кутом 65В°, як СЦ в попереднСЦх класах.

ПапСЦр у зошитах маСФ бути злегка жовтуватим, бо бСЦлий колСЦр негативно впливаСФ на зСЦр. Глянцевий папСЦр також непридатний для письма, бо учневСЦ треба докладати значних зусиль, щоб писати по ньому кульковою ручкою, внаслСЦдок чого слСЦди вСЦд ручки помСЦтнСЦ на наступних 2тАФ3 сторСЦнках зошита.

Велике значення для калСЦграфСЦчного письма на класнСЦй дошцСЦ маСФ якСЦсна крейда. Вона повинна бути у виглядСЦ добре виструганоСЧ чотирикутноСЧ палички, ширина кожноСЧ бСЦчноСЧ поверхнСЦ якоСЧ дорСЦвнюСФ 5тАФ6 мм; крейда маСФ бути сухою СЦ м'якою, але не пересушеною, щоб в процесСЦ письма не кришилася [52, 64].

У класСЦ доцСЦльно мати також кольорову крейду, щоб записувати нею на дошцСЦ нову букву, яку дСЦти вивчатимуть па уроцСЦ. Кольоровою крейдою можна цю букву видСЦляти також в словах; усСЦ СЦншСЦ букви, вже вивченСЦ дСЦтьми на попереднСЦх уроках, пишуть бСЦлого крейдою [55]. Крейда рСЦзних кольорСЦв буваСФ у продажу, але СЧСЧ легко виготовити й самому. Для цього слСЦд сухий обструганий брусок бСЦлоСЧ крейди покласти в анСЦлСЦновий розчин фарби потрСЦбного кольору, пСЦсля чого добре висушити. Найкращою для письма СФ крейда природна (грудкова), а не пресована в паличках. Грудкову крейду розпилюють ножСЦвкою СЦ вистругують ножиком вСЦдповСЦдного розмСЦру квадратик, який СЦ застосовуСФться для письма. Отже, якСЦсть крейди, якою вчитель пише на класнСЦй дошцСЦ зразки, вСЦдСЦграСФ важливу роль на всСЦх етапах навчання учнСЦв письма.

Класна дошка повинна мати бездоганно рСЦвну матову поверхню. Якщо дошка блискуча, учням важко розбирати написане на нСЦй. КрСЦм того, на СЧСЧ поверхнСЦ погано затримуСФться крейда тАФ сповзаСФ або повнСЦстю осипаСФться. СьогоднСЦ найкращою вважаСФться дошка з лСЦнолеуму зеленого кольору, що маСФ основу з тканини. Вона маСФ приСФмний колСЦр СЦ матову поверхню, на нСЦй добре тримаСФться крейда. ЛСЦнолеум фарбувати не можна, бо поверхня його стане блискучою СЦ непридатною для письма.

Для того, щоб класна дошка вСЦдповСЦдала всСЦм навчальним вимогам, лСЦнолеум наклеюють столярним клеСФм на дерев'яну поверхню, а потСЦм оббивають по краях рейками. З метою економСЦСЧ часу на уроцСЦ дошка маСФ бути постСЦйно розкреслена для письма СЦ математики. Середня частина дошки залишаСФться нерозкресленою. Це мСЦiе видСЦлено для малювання будь-яких предметСЦв [6, 54].

Власноручне письмо вчителя на класнСЦй дошцСЦ СФ зразком для учнСЦв. Тому кожний учитель повинен умСЦти добре писати крейдою, а для цього необхСЦдно старанно готуватися до кожного уроку, бСЦльше вправлятись у письмСЦ на класнСЦй дошцСЦ.

Таким чином, правильний добСЦр приладдя до письма та вмСЦле користування ним - одна з головних передумов вироблення в учнСЦв правильного СЦ красивого, калСЦграфСЦчного письма. Проте успСЦшне навчання учнСЦв калСЦграфСЦчного письма значною мСЦрою залежить вСЦд демонстрацСЦйного матерСЦалу, якостСЦ його виконання СЦ використання вчителем.

КрСЦм обов'язкового навчального посСЦбника - зошитСЦв з друкованою основою - СФ ще кСЦлька СЦнших, якСЦ виготовляються в друкарнях на замовлення навчально-педагогСЦчних видавництв УкраСЧни. Це насамперед плакат, що показуСФ правильну позу учня пСЦд час письма й правильне тримання ручки, а також таблицСЦ "Пиши красиво СЦ правильно» з написанням великих СЦ малих букв та сполучень СЧх у словах [33]. Навчальне значення мають також саморобнСЦ наочнСЦ посСЦбники, якСЦ використовують на уроцСЦ. Але, готуючись до уроку, вчитель мусить точно встановити в робочому планСЦ призначення таблиць, СЧх мСЦiе в структурСЦ уроку та методику використання.

НаочнСЦсть у навчаннСЦ застосовуСФться не тСЦльки тому, що за СЧСЧ допомогою легше пояснити СЦ закрСЦпити знання в пам'ятСЦ дСЦтей. Вона потрСЦбна ще й тому, що знання, заснованСЦ на спостереженнСЦ, СФ найглибшими, СЦ, отже, наочнСЦсть сприяСФ розвитку мислення [18, 28]. НайчастСЦше доводиться застосовувати наочнСЦсть (таблицСЦ) в добукварний, букварний та пСЦслябукварний перСЦоди СЦ менше в 2 класСЦ. Це зумовлено як вСЦковими особливостями дСЦтей, так СЦ характером викладу матерСЦалу.

ПостСЦйними наочними посСЦбниками для учнСЦв початкових класСЦв мають бути навчальнСЦ таблицСЦ "Пиши красиво СЦ правильно», а також "Правильно сиди на письмСЦ», якСЦ необхСЦднСЦ для кожного уроку.

У перСЦод навчання грамоти учнСЦ оволодСЦвають початковими вмСЦннями писати в зошитСЦ СЦ на дошцСЦ. Зошити з письма для шестирСЦчних першокласникСЦв розлСЦнованСЦ в такий спосСЦб: ширина робочого рядка становить5 мм, вСЦдстань мСЦж лСЦнСЦйками робочого рядка та промСЦжними пунктирними тАФ 6 мм. Висота великих лСЦтер та малих з подовженими елементами (б, в, д, з, р, у, ф) становить 11 мм. У цих зошитах учнСЦ пишуть протягом усього року.

На уроцСЦ опрацювання новоСЧ лСЦтери вчитель, крСЦм показу письма на дошцСЦ, використовуСФ картки СЦз зразковим накресленням лСЦтер, збСЦльшених приблизно в 20 разСЦв. У зошитах з письма представленСЦ зразки написання лСЦтер, у тому числСЦ й пунктиром, призначенСЦ для обведення. Однак при необхСЦдностСЦ вчитель, надаючи дитинСЦ СЦндивСЦдуальну допомогу, може подати додатковий зразок СЦ в процесСЦ письма. ВСЦдповСЦдно до шрифту, запровадженого для навчання письма шестирСЦчних першокласникСЦв, накреслення лСЦтер у рядках здСЦйснюСФться пСЦд кутом 65В°.

Для забезпечення вСЦдповСЦдного нахилу вчитель з перших урокСЦв маСФ подбати про правильну позу дитини пСЦд час письма, положення лСЦвоСЧ й правоСЧ руки на партСЦ та СЦншСЦ гСЦгСЦСФнСЦчнСЦ правила, а саме [28, 18-19]:

1. ПСЦд час письма тулуб дитини маСФ перебувати у прямому положеннСЦ, не притискуючись грудьми до краю парти, голова трохи схилена до зошита так, щоб вСЦдстань вСЦд очей до вСЦстря ручки становила близько 30 см.

2. Ноги мають стояти на пСЦднСЦжцСЦ або на пСЦдлозСЦ.

3. ОбидвСЦ руки мають бути розташованСЦ на партСЦ.

4. ЛСЦкоть правоСЧ руки нСЦ в якому разСЦ не повинен звисати з парти.

5. Ручку слСЦд тримати трьома пальцями тАФ великим, середнСЦм СЦ вказСЦвним без зайвоСЧ напруги, пСЦд кутом близько 45В°, кСЦнець ручки маСФ бути спрямований до правого плеча.

ВСЦдстань вСЦд вСЦстря ручки до вказСЦвного пальця тАФ 1,5тАФ2 см.

Дотримання правильноСЧ постави пСЦд час письма можливе лише за тСЦСФСЧ умови, якщо висота парти вСЦдповСЦдаСФ зростовСЦ учня, на що вчитель повинен звернути особливу увагу, розсаджуючи учнСЦв у класСЦ. КрСЦм зросту дитини, треба враховувати також СЧСЧ зСЦр, визначаючи вСЦдстань вСЦд парти, за якою сидить учень, до дошки.

6. Зошит кладеться проти середини грудей так, щоб контрольна похила лСЦнСЦя по вСЦдношенню до лСЦнСЦСЧ краю парти утворювала прямий кут. У мСЦру заповнення сторСЦнки зошит весь час пересуваСФться вгору лСЦвою рукою по партСЦ так, щоб початок робочого рядка знаходився напроти середини грудей.

Для органСЦзацСЦСЧ письма учнСЦв на дошцСЦ треба встановити в класСЦ пСЦдставку по всСЦй ширинСЦ дошки так, щоб учень мСЦг дСЦстати хоча б до СЧСЧ середини. Письмо на дошцСЦ крейдою вСЦдСЦграСФ значну роль у змСЦцненнСЦ м'язСЦв пальцСЦв, тому його слСЦд запроваджувати не тСЦльки на уроцСЦ (з метою вироблення координацСЦСЧ рухСЦв руки вСЦдповСЦдно до конфСЦгурацСЦСЧ новоСЧ лСЦтери), а й у позаурочний час, заохочуючи учнСЦв до письма, малювання на дошцСЦ.

Розташування в класСЦ парт маСФ бути здСЦйснено також з урахуванням вСЦдповСЦдних гСЦгСЦСФнСЦчних вимог: парти в класСЦ можуть бути розташованСЦ не бСЦльш як у три ряди; вСЦдстань вСЦд першоСЧ парти до дошки не повинна бути меншою нСЦж 2 м, а вСЦд останньоСЧ тАФ не бСЦльшою як 8 м; свСЦтло маСФ падати на дошку злСЦва стосовно учнСЦв; поверхня дошки маСФ бути вкрита зеленою або свСЦтло-коричневою матовою фарбою; при необхСЦдностСЦ бСЦля дошки повиннСЦ бути встановленСЦ додатковСЦ свСЦтильники, вСЦд яких свСЦтло рСЦвномСЦрно вСЦдбивалося б на поверхню дошки, не створюючи на нСЦй вСЦдблискСЦв [34, 58].

На уроках письма, як нСЦ на яких СЦнших, учитель маСФ дотримуватись режиму, який би чергував дитячу працю з вСЦдпочинком. КрСЦм 3тАФ4-хвилинноСЧ динамСЦчноСЧ паузи в серединСЦ уроку, необхСЦдно проводити двСЦ додатковСЦ фСЦзкультхвилинки в межах кожноСЧ половини уроку. ПСЦсля кожних 5 хв письма вчитель змСЦнюСФ вид роботи, даючи можливСЦсть вСЦдпочити м'язам рук й очам.

Дотримання органСЦзацСЦйних СЦ гСЦгСЦСФнСЦчних правил постановки навчальноСЧ роботи з письма маСФ бути в полСЦ зору вчителя на кожному уроцСЦ, оскСЦльки вСЦд цього залежить не тСЦльки успСЦх в оволодСЦннСЦ графСЦчними навичками, а й здоров'я дСЦтей.

РоздСЦл РЖРЖ. Шляхи реалСЦзацСЦСЧ естетичного виховання першокласникСЦв засобами калСЦграфСЦчного письма


2.1 МетодичнСЦ засади навчання письма у взаСФмозвтАЩязку з естетичним вихованням


ВсебСЦчний розвиток особистостСЦ не можна уявити без СЧСЧ естетичноСЧ вихованостСЦ. Естетичне виховання передбачаСФ розвиток в людини почуттСЦв прекрасного, формування вмСЦнь СЦ навичок творити красу у навколишнСЦй дСЦйсностСЦ, вмСЦння вСЦдрСЦзняти прекрасне вСЦд потворного, жити за законами духовноСЧ краси. тАЮКраса, - писав В.О. Сухомлинський, - могутнСЦй засСЦб виховання чутливостСЦ душСЦ. Це вершина, з якоСЧ ти можеш побачити те, чого без розумСЦння СЦ почуття прекрасного, без захоплення СЦ натхнення нСЦколи не побачиш. Краса - це яскраве свСЦтло, що осяваСФ свСЦт. При цьому свСЦтлСЦ тобСЦ вСЦдкриваСФться СЦстина, правда, добро. Краса вчить розцСЦнювати зло СЦ боротися з ним. Краса - це дзеркало, в якому ти бачиш сам себе СЦ завдяки якому ти СЦнакше ставишся до самого себетАЭ [67, 49].

Естетичне виховання тСЦсно повтАЩязане з культурою народу. З одного боку, воно вСЦдображаСФ надбання культури, а з другого - стимулюСФ подальший розвиток культури конкретного народу, активно впливаСФ на творення нових духовних цСЦнностей, мистецьких витворСЦв. Разом з тим естетичне виховання маСФ бути спрямоване на формування свСЦдомостСЦ людей у дусСЦ поваги СЦ приязнСЦ, товариськостСЦ СЦ дружби. Людина, позбавлена почуття прекрасного, естетичноСЧ культури, СФ недосконалою, духовно бСЦдною, хоча б яким матерСЦальним багатством вона не намагалася компенсувати цей недолСЦк.

Одна з важливих умов багатства естетичних потреб, почуттСЦв, переживань СФ глибокий СЦнтелектуальний розвиток людини. Тому мета естетичного виховання - широко ознайомити дитину з досягненнями свСЦтовоСЧ СЦ нацСЦональноСЧ культури, розумСЦти прекрасне у всСЦх його проявах: мистецтвСЦ, природСЦ, працСЦ, в суспСЦльних вСЦдносинах, у вчинках людей [12, 64].

Естетичне виховання у навчальнСЦй, виховнСЦй дСЦяльностСЦ здСЦйснюСФться у комплексСЦ з розумовим, патрСЦотичним, трудовим, фСЦзичним, моральним, економСЦчним. Також воно не вСЦдСЦрване вСЦд навчально-виховного процесу. Перед вчителями початковоСЧ школи стоСЧть завдання формувати в учнСЦв естетичне ставлення до дСЦйсностСЦ, розвивати естетичнСЦ потреби СЦ здСЦбностСЦ у процесСЦ навчальноСЧ дСЦяльностСЦ.

Красиве письмо тАФ важливий засСЦб естетичного виховання. Воно радуСФ око того, хто пише, СЦ того, что читаСФ написане. Учень, який красиво пише, СЦз задоволенням виконуСФ письмовСЦ роботи з украСЧнськоСЧ мови, СЦ завдяки цьому досягаСФ бСЦльших успСЦхСЦв. Водночас калСЦграфСЦчне письмо сприяСФ грамотностСЦ. ВСЦдомий росСЦйський методист С.П. Редозубов писав: "Борючись за гарний почерк, ми, по сутСЦ, боремося за грамотнСЦсть учнСЦв» 26, 9[]. РЖ нарештСЦ, привчаючи школярСЦв до охайного й точного виконання письмових робСЦт, виробляючи СЧхнСЦй почерк, учитель виховуСФ повагу до "асноСЧ працСЦ, вСЦдповСЦдальне ставлення до виконуваного завдання, навичку до чистоти й охайностСЦ. ЦСЦ кориснСЦ навички допоможуть СЦ в навчаннСЦ, СЦ в майбутнСЦй дСЦяльностСЦ учнСЦв.

Як бачимо, вСЦдводити калСЦграфСЦСЧ по 6-8 хвилин на кожному уроцСЦ мови, як вимагаСФ програма для початкових класСЦв просто необхСЦдно.

Результати дослСЦджень переконливо показали, що тАЮуроки письма володСЦють значними можливостями для здСЦйснення естетичного виховання дСЦтей. БСЦльшСЦсть СЦз них здатна повноцСЦнно засвоювати навчальний матерСЦал за умови створення оптимального режиму сприяння (педагогСЦчного, психофСЦзСЦологСЦчного, методичного, гСЦгСЦСФнСЦчного), розвитку природних задаткСЦв СЦ здСЦбностейтАЭ [58, 23].

ДосвСЦд роботи з шестилСЦтками засвСЦдчив, що найбСЦльшСЦ труднощСЦ виникають пСЦд час навчання СЧх письма. ЗумовленСЦ цСЦ труднощСЦ вСЦковими особливостями нового контингенту учнСЦв СЦ специфСЦкою предмета.

Програмою з письма передбачено навчити дСЦтей зображувати рукописнСЦ рядковСЦ СЦ великСЦ букви украСЧнського алфавСЦту; детально аналСЦзувати графСЦчний образ друкованоСЧ СЦ писаноСЧ букви, зСЦставляти СЦ порСЦвнювати структурнСЦ компоненти рукописних великих та малих букв. Головне завдання вчителя тАФ допомогти дСЦтям найбСЦльш простими, легкими й економними засобами оволодСЦти способами письма.

РЖз завдань видно, що паралельно з формуванням технСЦчних (умСЦння користуватися правильним способом письма) СЦ графСЦчних (умСЦння правильно зображувати букви та СЧх поСФднання) навичок учителю необхСЦдно формувати загальнонавчальнСЦ вмСЦння СЦ навички, якСЦ безпосередньо впливають на графСЦчне зображення лСЦтер, зокрема: правильно сидСЦти за партою, тримати зошит СЦ ручку пСЦд час письма, орСЦСФнтуватися в розлСЦновцСЦ зошита тощо.

УспСЦшне розв'язання такоСЧ великоСЧ кСЦлькостСЦ завдань неможливе без знання вчителем причин СЦ характеру труднощСЦв, якСЦ лежать в основСЦ навчання дСЦтей письма [52]. Систематичне СЦ цСЦлеспрямоване застосування вчителем спецСЦальних завдань СЦ вправ корекцСЦйного характеру допоможе учням позбутися зазначених помилок. ДСЦтям, графСЦчнСЦ навички яких слабо формуються внаслСЦдок незрСЦлого просторового сприймання, недостатнього розвитку окомСЦру, необхСЦдно показувати початок робочого рядка СЦ мСЦжрядковий простСЦр. Обов'язковими СФ зразки написання букв та СЧх сполучень.

За свСЦдченнями дослСЦджень науковцСЦв РЖнституту психологСЦСЧ СЦм. Г.Костюка АПН УкраСЧни, труднощСЦ у засвоСФннСЦ письма пов'язанСЦ з недосконалою координацСЦСФю рухСЦв, недостатнСЦм розвитком дрСЦбних м'язСЦв кистСЦ, незавершеним окостенСЦнням кистСЦ; незрСЦлСЦстю кСЦнестетичного контролю тонких рухСЦв [65, 17]. Як наслСЦдок - лСЦнСЦСЧ пСЦд час письма "тремтячСЦ", на мСЦiях овалСЦв та пСЦвовалСЦв тАФ ламанСЦ, викривленСЦ, занадто великСЦ, виходять за межСЦ рядка. Для дСЦтей з такими вадами доцСЦльно зменшувати обсяги письмових завдань; ефективний прийом, коли вчитель пише рукою учня. ПСЦд час перерв мСЦж письмом окремих рядкСЦв букв доцСЦльно розслабляти м'язи кистСЦ руки, чергуючи СЧСЧ вСЦльне положення на партСЦ зСЦ спецСЦальними вправами.

ПовноцСЦнне оволодСЦння письмом гальмуСФ також знижена здатнСЦсть дитини до автоматизацСЦСЧ рухових навичок. ТакСЦ дСЦти вСЦдчувають утруднення при безвСЦдривному написаннСЦ елементСЦв букв, складСЦв СЦ навСЦть окремих букв; перехСЦд до безвСЦдривного письма вСЦдбуваСФться в них СЦз запСЦзненням. Темп письма таких дСЦтей повСЦльнСЦший, нСЦж у основноСЧ частини учнСЦв. Рухи СЧхнСЦх рук скутСЦ, непластичнСЦ, що зумовлюСФ написання лСЦтер рСЦзноСЧ висоти, вСЦдсутнСЦсть поСФднань [66, 19].

У процесСЦ колекцСЦйноСЧ роботи для цих дСЦтей також слСЦд скорочувати обсяги письмових завдань. При написаннСЦ букв, складСЦв, речень використовувати тактування. Наприклад, письмо рядковоСЧ букви "и" йде пСЦд лСЦчбу "раз - СЦ - два - СЦ". Цей прийом слСЦд застосовувати лише пСЦсля того, як дСЦти засвоять накреслення букви, напишуть СЧСЧ 2тАФ3 рази, СЦ з орСЦСФнтацСЦСФю на швидкСЦсть письма "середнього" учня [51]. Для таких дСЦтей доцСЦльно також використовувати самодиктант (таку послСЦдовнСЦсть написання елементСЦв лСЦтери, як пояснював учитель). Письмо пСЦд тактування не повинно бути тривалим, обов'язковСЦ СЦнтервали, якСЦ можна заповнити тихою, плавною музикою. Саме спокСЦйний, рСЦвномСЦрний ритм допоможе розвинути в учнСЦв плавнСЦсть рухСЦв, сформувати вСЦдносно високу швидкСЦсть письма, калСЦграфСЦчний почерк.

Серед дСЦтей, якСЦ важко засвоюють письмо, найбСЦльш численну групу складають тСЦ, в кого недостатньо сформованСЦ навички самоконтролю внаслСЦдок незрСЦлостСЦ емоцСЦйно-вольовоСЧ сфери. ЦСЦ дСЦти на уроках неуважнСЦ, часто вСЦдволСЦкаються. Вони неспроможнСЦ самостСЦйно керувати своСЧми дСЦями. ДСЦти зСЦ слабким самоконтролем потребують бСЦльш деталСЦзованих вказСЦвок, СЦнструкцСЦй, пояснень [55].

ОскСЦльки навички самоконтролю в цих дСЦтей не сформованСЦ, доцСЦльно пропонувати СЧм помСЦнятися зошитом СЦз сусСЦдом по партСЦ СЦ виправити помилки. Учитель безпосередньо керуСФ процесом письма, починаючи з першого ознайомлення з графемою, вказуСФ на допущенСЦ помилки, детально аналСЦзуСФ СЧх, а вже потСЦм пропонуСФ учневСЦ виправити СЧх. Важливо систематично навчати таких дСЦтей планувати своСЧ дСЦСЧ, щоб уникнути помилок. КорекцСЦйна робота з ними полягаСФ у формуваннСЦ вольовоСЧ саморегуляцСЦСЧ СЧхнСЦх дСЦй у процесСЦ виконання рСЦзних видСЦв робСЦт: письмСЦ, малюваннСЦ, конструюваннСЦ, роботСЦ з ножицями СЦ гачком, рСЦзними пластичними матерСЦалами тощо.

ГрафСЦчнСЦ навички потребують оволодСЦння дитиною цСЦлого ряду усвСЦдомлених дСЦй у правильному зображеннСЦ елементСЦв букви, самоСЧ букви, поСФднаннСЦ СЧСЧ з наступними. Для прикладу наведемо тСЦльки перелСЦк дСЦй, якСЦ маСФ виконати дитина, передаючи на письмСЦ перший найпростСЦший елемент рядковоСЧ букви й:

а) вСЦдступити вСЦд початку сторСЦнки або попередньоСЧ букви на таку вСЦдстань, щоб була рСЦвномСЦрнСЦсть, тобто зробити такий промСЦжок на рядку, щоб помСЦстилась рядкова буква о чи й;

б) розпочати писати точно вСЦд верхньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ, не виходячи за неСЧ СЦ не залишаючи просвСЦт мСЦж початком СЦ верхньою рядковою лСЦнСЦСФю;

в) верхню частину елемента писати у виглядСЦ прямоСЧ, не згинаючи СЦ не ламаючи СЧСЧ;

г) при проведеннСЦ лСЦнСЦСЧ не робити натиску, вести зверху тАФ вниз, а не навпаки;

д) проводити пряму лСЦнСЦю з невеликим нахилом праворуч;

е) в нижнСЦй частинцСЦ елемента зробити таке закруглення, як СЦ в зразку, не звужуючи СЦ не розширюючи його;

СФ) довести лСЦнСЦю точно до нижньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ, не залишаючи просвСЦту мСЦж ними;

ж) провести поСФднувальну лСЦнСЦю вгору до половини висоти елемента СЦ на такСЦй же вСЦдстанСЦ праворуч;

з) при зв'язному письмСЦ елементСЦв провести поСФднувальну лСЦнСЦю вСЦд першого елемента до верхньоСЧ рядковоСЧ таким чином, щоб при написаннСЦ другого елемента поСФднання мСЦж ним СЦ першим елементом виявилось на половинСЦ висоти другого елемента [34, 85-86].

Як бачимо, тут дитина свСЦдомо маСФ проконтролювати дев'ять особливостей у зображеннСЦ одного найпростСЦшого елемента, не забуваючи СЦ про технСЦчнСЦ правила письма. РЖ поки цСЦ дСЦСЧ набудуть автоматизацСЦСЧ, учневСЦ доведеться виконати величезну кСЦлькСЦсть вправ.

Навчання писати, як СЦ навчання читати шестирСЦчних першокласникСЦв, вСЦдбуватиметься протягом усього навчального року за певними перСЦодами, кожний з яких маСФ своСЧ специфСЦчнСЦ завдання.

Основними завданнями пСЦдготовчого перСЦоду СФ:

  • умСЦння правильно сидСЦти за партою пСЦд час письма;
  • тримати кулькову ручку, зошит, олСЦвець;
  • орСЦСФнтуватись на сторСЦнцСЦ зошита;
  • знаходити основний рядок, верхню СЦ нижню лСЦнСЦСЧ, похилу, мСЦжрядкову;
  • графСЦчно зображувати фСЦгури, лСЦнСЦСЧ, якСЦ схожСЦ на елементи букв: пряма (коротка, довга), закруглена (внизу, вгорСЦ), пСЦвовал, овал, петля (верхня, нижня), малювання, штрихування, складання орнаментСЦв [43, 12].

У букварний перСЦод першокласники вчитимуться правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналСЦз слСЦв, зСЦставляти СЦ порСЦвнювати письмо великих СЦ малих букв, знаходити спСЦльне СЦ рСЦзне в друкованих СЦ рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита, користуючись при цьому правильним верхнСЦм, нижнСЦм СЦ середнСЦм поСФднанням, дотримуючись гСЦгСЦСФнСЦчних правил письма; писати пСЦд диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення СЦ речення; ознайомляться з письмом роздСЦлових знакСЦв: крапки, коми, знака оклику, знака питання [30].

У пСЦслябукварний перСЦод учнСЦ закрСЦплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють умСЦння писати пСЦд диктовку склади, слова, словосполучення СЦ невеликСЦ речення; списують СЦз друкованого та рукописного текстСЦв; ознайомлюються СЦз письмом слСЦв, якСЦ мають у своСФму складСЦ апостроф СЦ м'який знак; уточнюють знання про три види поСФднання букв у словах, вчаться контролювати своСФ письмо шляхом зСЦставлення зСЦ зразком (на дошцСЦ, рядку зошита).

За короткий час першокласники мають навчитися правильно, а, отже, естетично:

  • зображувати рукописнСЦ рядковСЦ СЦ великСЦ букви украСЧнського алфавСЦту;
  • детально аналСЦзувати графСЦчний образ друкованоСЧ СЦ писаноСЧ букви, порСЦвнювати СЦ зСЦставляти структурнСЦ компоненти рукописних великих та малих букв;
  • чСЦтко орСЦСФнтуватися на сторСЦнцСЦ СЦ рядку зошита (рСЦвномСЦрно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельностСЦ штрихСЦв);
  • проводити звуковий, складовий, звуко-буквений аналСЦзи слСЦв;
  • зображувати буквами склади, слова, використовуючи при цьому елементарнСЦ знання про верхнСФ, середнСФ СЦ нижнСФ поСФднання;
  • писати пСЦд диктовку букви, склади, слова, словосполучення, невеликСЦ речення;
  • списувати з друкованого СЦ писаного тексту;
  • користуватися правильними прийомами або способами письма [66, 20].

ЦСЦ програмовСЦ вимоги шестирСЦчним школярам допомагаСФ реалСЦзувати система завдань з письма, спецСЦально розроблена СЦ запропонована СЧм у виглядСЦ зошитСЦв з друкованою основою. Вона передбачаСФ розвиток графСЦчних дСЦй вСЦд простих до складнСЦших форм.

Так, розвиваючи руховий бСЦк письмовоСЧ навички, дСЦтям пропонуСФться набагато довший добукварний перСЦод, де вони можуть вправлятись в обведеннСЦ трафаретСЦв, штрихуваннСЦ фСЦгур, виконувати завдання, спрямованСЦ на вироблення умСЦння дотримуватися рядка, правильно розмСЦщувати СЦ тримати письмове приладдя, вести прямСЦ лСЦнСЦСЧ СЦ закруглювати СЧх, зСЦставляти СЦ порСЦвнювати довжину, ширину того чи СЦншого графСЦчного елемента; писати елементи букв: лСЦнСЦСЧ довгСЦ й короткСЦ; пСЦзнСЦше писати окремСЦ букви тАФ рядковСЦ СЦ великСЦ, без з'СФднань з СЦншими СЦ в поСФднаннСЦ у складах, словах, словосполученнях СЦ невеличких реченнях [61].

Особлива увага пСЦд час формування графСЦчних дСЦй маСФ придСЦлятися повному усвСЦдомленню того, що робить дитина. Для цього в зошитах пропонують завдання на зСЦставлення СЦ порСЦвняння графСЦчних лСЦнСЦй з оточуючими предметами. ЗСЦставляючи СЧх, дитина успСЦшнСЦше засвоюватиме програмовий матерСЦал, легше входитиме в навчальну дСЦяльнСЦсть [71]. РЖгровСЦ форми подачСЦ завдань на кожнСЦй сторСЦнцСЦ зошита, змСЦст навчальних цСЦкавих ситуацСЦй привертатимуть увагу шестирСЦчного учня, змушуватимуть його аналСЦзувати, синтезувати, робити посильнСЦ висновки, а звСЦдси розвиватимуться мова СЦ мовлення дитини, мСЦцнСЦшими ставатимуть навички звукового аналСЦзу слСЦв тАФ спСЦльноСЧ основи читання СЦ письма, формуватимуться правильнСЦ руховСЦ дСЦСЧ.

Працюючи над формуванням графСЦчних дСЦй, учитель весь час залучаСФ дСЦтей до спостережень, навчаСФ робити посильнСЦ висновки й користуватися ними. Зокрема, наголошуСФ, що тим дСЦтям легко писати, котрСЦ сидять правильно, СЦ зошит лежить на партСЦ похило (влСЦво) так, щоб те, що вони пишуть, було проти середини грудей. Або: ВлСьогоднСЦ Чебурашка, БуратСЦно й БарвСЦнок у нас на уроцСЦ. Чебурашка й БуратСЦно вчора посперечалися, СЧм нСЦяк не вдаСФться гарно написати слова на рядку. В одного слова близько-близько одне вСЦд одного, в СЦншого тАФ занадто розтягнутСЦ (показ на дошцСЦ), тСЦльки в БарвСЦнка було ось так (показ правильного написання словосполучення). Як ви гадаСФте, дСЦти, хто з них пише правильно? На кого треба з цих казкових хлопчикСЦв рСЦвнятися? ДопоможСЦть СЧм».

ДСЦти, звичайно, не в змозСЦ встановити правильну вСЦдстань мСЦж словами. ТодСЦ СЧм "пСЦдказуСФ» БарвСЦнок: "мСЦж словами треба залишати стСЦльки мСЦiя, щоб можна було вмСЦстити лише малу букву и або о» [46].

ТакСЦ прийоми допомагають дСЦтям усвСЦдомити правила: писати завжди треба з нахилом, легко, чСЦтко, плавно, акуратно, не тиснути на ручку, слова розташовувати на однаковСЦй вСЦдстанСЦ одне вСЦд одного.

Не варто вСЦдмовлятися вчителям СЦ вСЦд такого випробуваного методу, як "письмо пСЦд такт» (Влритм», "рахунок»). Це цСЦнний метод для вироблення ритмСЦчностСЦ письма. В малюнку букви розрСЦзняються сильнСЦ СЦ слабкСЦ елементи. СильнСЦ тАФ головнСЦ, опорнСЦ; слабкСЦ тАФ неопорнСЦ. Чергування СЧх при письмСЦ створюСФ стСЦйкСЦсть, гармонСЦйнСЦсть, а отже, СЦ красу письма. Зображенню кожного елемента букви вСЦдповСЦдаСФ певний ритм у рухах. Це руховий компонент письма, вСЦн схожий на ритм трудових процесСЦв. Письмо пСЦд такт учителя чи самого учня звСЦльнюСФ його вСЦд скованостСЦ, напруженостСЦ руки СЦ всього тСЦла, стаСФ дСЦйовим засобом досягнення погодженостСЦ всСЦх його компонентСЦв. Письмо пСЦд рахунок-такт вносить пожвавлення в роботу класу, сприяСФ розвитковСЦ плавностСЦ того, хто пише, розвиваСФ чСЦткСЦсть СЦ рСЦшучСЦсть рухСЦв, диiиплСЦнуСФ клас.

Основою "тактування» СФ сильнСЦ елементи. По них СЦде рахунок (Влраз»), слабкСЦ елементи пишуться в поСФднаннях букви пСЦд рахунок "СЦ». Так, наприклад, буква и "тактуСФться»: "раз-СЦ-два-СЦ», буква а пишеться пСЦд такт "СЦ-раз-СЦ-два-СЦ». Письмо великих букв пСЦд такт шестирСЦчним першокласникам не рекомендуСФться [59].

Обов'язковим до кожного уроку письма маСФ бути продумана система обладнання: ручка СЦ зошити, кольоровСЦ олСЦвцСЦ, плакати тАФ "Сиди правильно пСЦд час письма», таблиця великих СЦ малих писаних букв, зразки найскладнСЦших поСФднань, зразки букв, розкладених на елементи.

У зошитах для письма дотримана послСЦдовнСЦсть СЦ систематичнСЦсть у розташуваннСЦ матерСЦалу, ускладненСЦсть вСЦд одного етапу до СЦншого. Вправи пСЦдготовчого перСЦоду розташованСЦ вСЦд простих до складнСЦших. Вони не тСЦльки ознайомлюють дСЦтей СЦз зошитом, його сСЦткою (основним рядком: верхньою, нижньою рядковими лСЦнСЦями; мСЦжрядковою СЦ похилою), письмом рСЦзних лСЦнСЦй, а й навчають правильноСЧ термСЦнологСЦСЧ елементСЦв букв, поСФднання елементСЦв, користування ручкою СЦ олСЦвцем.

Учитель маСФ особливо контролювати, як дСЦти користуються олСЦвцем СЦ ручкою. ШестирСЦчнСЦ учнСЦ з першого дня користуються на заняттях з письма ручкою СЦ олСЦвцями. Основна робота виконуСФться ручкою. ДопомСЦжна тАФ олСЦвцями. ВСЦдомо, що олСЦвець вимагаСФ бСЦльших зусиль, СЦншого положення руки, нСЦж ручка, рука швидше стомлюСФться. Дехто вважаСФ, що за допомогою саме малювання можна добитися високих показникСЦв в оволодСЦннСЦ навичками письма. Ця думка помилкова, оскСЦльки малювання лише сприяСФ розвитковСЦ м'язСЦв руки, допомагаСФ змСЦцнювати руку. Письмо вимагаСФ специфСЦчних дСЦй. ПСЦд час письма дитина тримаСФ зошит похило, в той час як аркуш для малювання лежить прямо. При письмСЦ дитина трохи схиляСФться над зошитом, а при малюваннСЦ вона вСЦдхиляСФться назад. При письмСЦ працюють пальцСЦ, рука спираСФться на лСЦкоть, а пСЦд час малювання рука повинна вСЦльно тримати олСЦвець СЦ легко рухатись.

ГрафСЦчнСЦ прийоми письма СЦнодСЦ прямо протилежнСЦ прийомам малювання. Тому в розробках урокСЦв письма "малюванню», "розфарбовуванню» вСЦдводиться певна частина часу на завершальних етапах уроку. Це робиться для того, щоб дитина змогла дещо зменшити над собою контроль за виконанням суто графСЦчних дСЦй СЦ змСЦнити положення тСЦла, дати своСФрСЦдний перепочинок рукам тощо [60, 23].

Правильно спрямована робота з розфарбовування малюнкСЦв (методом штрихування) розвиваСФ у дСЦтей естетичний смак, акуратнСЦсть, координацСЦю рухСЦв руки, окомСЦр. Розфарбовувати не обов'язково всСЦ предмети, зображенСЦ на малюнку (бажано вибрати по одному предмету рСЦзноСЧ форми). При цьому слСЦд пСЦдСЦбрати вСЦдповСЦднСЦ кольори й встановити напрям штрихСЦв. Якщо предмет прямокутноСЧ форми, то штрихи (колСЦр) слСЦд густо накладати зверху донизу або злСЦва направо без вСЦдриву руки вСЦд паперу, доторкуючись лСЦнСЦй контуру малюнка. Якщо предмет овальноСЧ чи круглоСЧ форми, то штрихувати треба вСЦд середини до краСЧв або навпаки. При розфарбовуваннСЦ, як СЦ при письмСЦ, рухаються тСЦльки пальцСЦ, олСЦвець тримають вСЦльно.

ПСЦд час написання букв (букварний СЦ пСЦслябукварний перСЦод) особлива увага маСФ придСЦлятися аналСЦзу структури кожноСЧ букви, СЧСЧ складових елементСЦв самими дСЦтьми, оскСЦльки зоровий образ визначаСФ послСЦдовнСЦсть СЧСЧ накреслення. Перед тим, як написати букву, дитина маСФ подумати, як вона буде СЧСЧ зображувати, в якСЦй послСЦдовностСЦ виконуватиме той чи СЦнший рух руки, пальцСЦв. Через те, крСЦм "аналСЦтичного» образу кожноСЧ новоСЧ букви в колСЦ, шестирСЦчнСЦ учнСЦ мають обов'язково "обвести» кожний елемент букви "в повСЦтрСЦ», коментуючи "мовчки», в якому порядку вони СЧСЧ "пишуть», спробувати своСЧ сили у зображеннСЦ букви на дошцСЦ крейдою чи вологим пензликом [5].

ЯкСЦсть написання букв багато в чому залежить вСЦд того, як дитина орСЦСФнтуватиметься у завданнСЦ, наскСЦльки вона вмСЦло аналСЦзуСФ структуру, форму букви та зразка, знаходить у зошитСЦ тСЦ мСЦiя, де лСЦнСЦя букви рСЦзко змСЦнюСФ свСЦй напрямок. У зв'язку з цим педагог маСФ чСЦтко проаналСЦзувати з дСЦтьми кожне завдання на рядку зошита, переконатися, як вони його зрозумСЦли, СЦ тСЦльки тодСЦ приступити до виконання.

Можна орСЦСФнтовно намСЦтити такий порядок письма букви:

1. Повторення засвоСФних ранСЦше букв з метою закрСЦплення графСЦчних навичок.

2. Зосередження уваги дСЦтей на метСЦ новоСЧ роботи.

3. Показ новоСЧ букви в цСЦлому (друкованоСЧ СЦ писаноСЧ, встановлення в СЧх графСЦчному зображеннСЦ спСЦльного СЦ рСЦзного).

4. Членування на елементи (штрихи, риси). Зображення кожного елемента СЦ пояснення способу СЦ порядку накреслення елемента.

5. Вправляння у "написаннСЦ» (ВлобведеннСЦ» в повСЦтрСЦ, по контурах) кожного елемента букви.

6. Показ учителем способСЦв поСФднання цих елементСЦв у буквСЦ.

7. Повторний показ письма букви вчителем з детальним коментарем СЦ при уважному спостереженнСЦ та запам'ятовуваннСЦ порядку зображення учнями.

8. Тренування в обведеннСЦ цСЦлого образу букви дСЦтьми (в повСЦтрСЦ, на дошцСЦ крейдою). Пояснення дСЦтьми письма букви в цСЦлому.

9. Письмо букви, буквосполучень, складСЦв.

10. Письмо слСЦв СЦ словосполучень.

11. Детальний аналСЦз написаного учнем СЦ педагогом.

12. ПСЦдсумок виконаного [32, 68-69].

З перших урокСЦв букварного перСЦоду передбачаСФться формування у дСЦтей умСЦння списувати спочатку з дошки, пСЦзнСЦше з пСЦдручника писаного СЦ друкованого текстСЦв. Процес навчання списуванню проходить поступово: спочатку букви (наприклад, виписати СЦз запропонованого ряду букви, якСЦ позначають приголоснСЦ звуки або виписати тСЦльки тСЦ букви, у накресленнСЦ яких СФ елемент овал), потСЦм склади, слова. Особливу увагу звертаСФ вчитель на списування по складах.

На перших етапах навчання така робота проводиться з кожним словом окремо. Коли в учнСЦв виробиться умСЦння списувати писаний текст, учитель включаСФ вправи на списування друкованого тексту. При цьому учням необхСЦдно перекодувати друкованСЦ знаки у писанСЦ, правильно зобразити СЦ поСФднати СЧх мСЦж собою. ПершСЦ слова для списування пропонуються такСЦ, поСФднання букв у яких буде звичним для дСЦтей. На цьому етапСЦ роботи перед дСЦтьми маСФ бути плакат з варСЦантами поСФднань [5, 39].

Отже, на формування графСЦчних навичок письма шестилСЦтнСЦх учнСЦв впливаСФ стан СЧхнього психофСЦзСЦологСЦчного розвитку на момент вступу до школи: просторова уява, кСЦнестетичний контроль рухСЦв СЦ здатнСЦсть до СЧх автоматизацСЦСЧ, стан емоцСЦйно-вольовоСЧ сфери. Кожна функцСЦя формуСФться протягом усього дитинства в усСЦх видах дСЦяльностСЦ. УспСЦшнСЦсть оволодСЦння графСЦчними навичками письма першокласникСЦв значною мСЦрою залежатиме вСЦд того, наскСЦльки активно цСЦ якостСЦ будуть розвиватися в навчально-виховному процесСЦ.


2.2 ОрганСЦзацСЦя СЦ змСЦст експериментального дослСЦдження, аналСЦз його результатСЦв


З метою перевСЦрки наведених теоретичних положень ми провели експериментальне дослСЦдження особливостей формування графСЦчноСЧ навички у молодших школярСЦв. Практичному проведенню експерименту передував теоретичний етап (2007/08 н. рр.), у процесСЦ якого була визначена сфера дослСЦдження, наукова проблема, вивчалась навчально-методична лСЦтература з даного питання, досвСЦд роботи вчителСЦв початкових класСЦв з проблем формування навичок письма у 1 класСЦ, формулювалась гСЦпотеза, визначалися обтАЩСФкт, предмет СЦ завдання дослСЦдження.

Практичний етап експериментального дослСЦдження (2008/09 н. рр.) був повтАЩязаний СЦз розробкою шляхСЦв реалСЦзацСЦСЧ гСЦпотези СЦ розвтАЩязання завдань експерименту, проведенням формуючого експерименту з метою перевСЦрки гСЦпотези, продовженням та узагальненням вивчення стану дослСЦджуваноСЧ проблеми в науковСЦй лСЦтературСЦ та педагогСЦчнСЦй практицСЦ. На кСЦнцевому етапСЦ проводився аналСЦз та узагальнення експериментальних даних, оформлялася дипломна робота та зтАЩясовувалися подальшСЦ перспективи формування графСЦчних навичок у шестирСЦчних першокласникСЦв.

Експериментальне дослСЦдження проводилося у 1 класСЦ БСЦбщанськоСЧ ЗОШ РЖ-РЖРЖРЖ ступенСЦв ЗолочСЦвського району ЛьвСЦвськоСЧ областСЦ. Формуючим експериментом було охоплено 20 учнСЦв.

Навчання письма шестирСЦчних першокласникСЦв ми проводили за аналСЦтико-синтетичним методом, при навчаннСЦ грамоти за букварем. За цим методом вивчення написання букв проходило у тСЦй послСЦдовностСЦ, яка подаСФться в букварСЦ для навчання читання. Навчання читання СЦ письма вСЦдбувалося паралельно. УчнСЦ писали у зошитах у двСЦ горизонтальнСЦ рядковСЦ лСЦнСЦСЧ з допомСЦжною та контрольними похилими. Перед написанням букви школярСЦ спочатку розглядали СЧСЧ та аналСЦзували окремСЦ елементи (на демонстрацСЦйнСЦй картцСЦ чи на класнСЦй дошцСЦ), а потСЦм писали у зошитах з друкованою основою. Так вони вчилися писати малСЦ й великСЦ букви вСЦдповСЦдно до вивчення звукСЦв за букварем. Написання великих букв складного накреслення вСЦдповСЦдно до програмових вимог переносилося на кСЦнець букварного перСЦоду.

Навчання першокласникСЦв письма ми проводили за генетичним методом. При цьому дСЦти, вивчаючи будь-яку нову букву, мали справу з деякими вСЦдомими СЧм з попереднСЦх урокСЦв елементами, що ввСЦйшли до складу нових букв. ВСЦдповСЦдно до методичних положень, за генетичним методом навчання як малСЦ, так СЦ великСЦ букви алфавСЦту залежно вСЦд складностСЦ СЧх написання подСЦляють на певнСЦ групи тАФ малСЦ на 6, а великСЦ на 5 груп. Кожна група мСЦстить букви за подСЦбнСЦстю елементСЦв, що СФ запорукою глибокого засвоСФння учнями програмового матерСЦалу.

Навчання учнСЦв письма за генетичним методом ми проводили таким чином:

  • написанню букв передувало попереднСФ вивчення назви СЦ форми елементСЦв;
  • написання букв проходило не за алфавСЦтним порядком, а за порядком наростання труднощСЦв у написаннСЦ;
  • навчання будувалося на основСЦ утворення кожноСЧ наступноСЧ букви шляхом попереднього засвоСФння основного елемента СЦ додавання нового.

При цьому навчання учнСЦв калСЦграфСЦчного письма здСЦйснювалося у такСЦй послСЦдовностСЦ:

1) учитель писав на класнСЦй дошцСЦ букву, пояснював, як вимовляСФться звук, позначений цСЦСФю буквою, як слСЦд СЧСЧ читати (давав СЧСЧ повну назву СЦ вимовляв звук), з яких елементСЦв вона складаСФться, ознайомлював дСЦтей з назвою кожного елемента та сполученням СЧх. ПСЦсля цього дСЦти повторювали СЧСЧ вимову при читаннСЦ;

2) учитель писав на дошцСЦ кожний елемент букви СЦ ще докладнСЦше пояснював особливостСЦ написання СЦ розмСЦщення СЧСЧ в рядку. Для глибшого засвоСФння форми та елементСЦв букви учнСЦ "писалитАЭ СЧх спочатку у повСЦтрСЦ за вчителем, а потСЦм виводили ручкою у зошитах з друкованою основою;

3) учитель ще раз писав на дошцСЦ букву, а потСЦм дСЦти писали у зошитах;

4) пСЦсля того, як учнСЦ написали 1тАФ2 рядки новоСЧ лСЦтери, а вчитель перевСЦрив правильнСЦсть СЧСЧ написання, вСЦн писав на дошцСЦ склади СЦ буквосполучення, пояснював, як букви з'СФднуються мСЦж собою, а потСЦм давав завдання учням написати цСЦ склади у зошитах;

5) пСЦсля аналСЦзу слСЦв вони записувалися у зошит;

6) перевСЦривши написанСЦ дСЦтьми слова, вчитель писав на дошцСЦ речення СЦз словами з вивченою буквою. ПСЦсля цього виконувалися вправи в зошитах.

ПСЦд час навчання першокласникСЦв калСЦграфСЦчного письма ми використовували значну кСЦлькСЦсть наочних посСЦбникСЦв вСЦдповСЦдного змСЦсту. Розглянемо використання наочностСЦ на уроцСЦ за темою "Письмо великоСЧ лСЦтери П та слСЦв з нею» (букварний перСЦод):

1) пСЦсля оголошення учням теми уроку ми вивСЦшували на класнСЦй дошцСЦ таблицю з друкованою буквою П, запитували учнСЦв, як ця буква читаСФться;

2) одержавши вСЦдповСЦдь, закрСЦпивши знання, набутСЦ ранСЦше, вивСЦшували демонстрацСЦйну таблицю, на якСЦй написано малу та велику букви П;

3) давали учням змогу прочитати цю букву. ПотСЦм говорили:

тАФ СьогоднСЦ ми навчимося правильно СЦ красиво писати великy букву П.

тАФ ЯкСЦ звуки вона може позначати СЦ коли?

ДСЦти розглядали рукописну й друковану букви П, порСЦвнювали СЧх, вказували на рСЦзницю та подСЦбнСЦсть елементСЦв цих букв;

4) ми звертали увагу дСЦтей на елементи букви П СЦ запитували, СЦз скСЦлькох елементСЦв вона складаСФться. Один з учнСЦв виходив до дошки СЦ показував елементи букви на таблицСЦ. ПотСЦм ми пояснювали, як пишеться буква;

5) пСЦсля усного засвоСФння учнями форми елементСЦв та СЧх назв ми знову пояснювали написання букви повнСЦстю СЦ переходили до письма крейдою на класнСЦй дошцСЦ. ДемонстрацСЦйна картка залишалася на дошцСЦ до закСЦнчення уроку.

У другому семестрСЦ наочнСЦсть використовувалася дещо в СЦншСЦй формСЦ. Тут повнСЦстю вСЦдпадала потреба в СЦлюструваннСЦ друкованоСЧ букви паралельно з рукописною, бо учнСЦ вже добре СЧх пам'ятали. ПСЦсля оголошення теми уроку увага дСЦтей зверталася на рукописну букву, на СЧСЧ загальну форму, а далСЦ пояснювалася методика написання цСЦлоСЧ букви за таблицею. ПСЦсля цього дСЦти виконували завдання у зошитСЦ.

У процесСЦ проведення експерименту ми натрапили на велику кСЦлькСЦсть похибок, яких припускалися учнСЦ у своСФму письмСЦ. Наприклад, малу букву ж учнСЦ писали у виглядСЦ трьох прямих паличок, перекреслених горизонтальною лСЦнСЦСФю, малу букву т тАФ у виглядСЦ латинськоСЧ лСЦтери, малу букву х тАФ у виглядСЦ перевернутих по дСЦагоналСЦ двох рисок тощо.

Ми виходили з того, що правильне калСЦграфСЦчне письмо повинно вСЦдповСЦдати таким нормам:

1) письмо маСФ бути похилим (пСЦд кутом 65В°);

2) усСЦ букви алфавСЦту мають усталену форму; деякСЦ елементи СЧх пишуться з певними, "астивими для них калСЦграфСЦчними особливостями;

3) сполучнСЦ риски мСЦж буквами та елементами пишуться на однаковСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд основних;

4) букви в словах СЦ слова в рядку мають бути рСЦвномСЦрно розмСЦщенСЦ, вСЦдстанСЦ мСЦж буквами в словах слСЦд робити однаковими тАФ трохи бСЦльшими за ширину лСЦтери;

5) малСЦ букви мають бути однСЦСФСЧ величини, великСЦ тАФ в пСЦвтора рази бСЦльшими за малСЦ;

6) необхСЦдно робити однаковий рСЦвномСЦрний натиск, рахуючи його згори вниз СЦ навпаки;

7) слСЦд писати безвСЦдривно з поСФднанням букв мСЦж собою там, де можливо;

8) потрСЦбно дотримуватися правил гСЦгСЦСФни письма, що даСФ можливСЦсть при меншСЦй затратСЦ фСЦзичних сил написати бСЦльшу кСЦлькСЦсть лСЦтер.

Значне мСЦiе у процесСЦ формування навичок письма ми вСЦдводили оцСЦнюванню, яке ТСрунтувалося на доброзичливому ставленнСЦ до дитини СЦ неприпустимостСЦ заниження оцСЦнки з метою покарання учня за порушення диiиплСЦни. Ми порСЦвнювали роботу першокласника з тСЦСФю, яку виконував ранСЦше, СЦ запроваджували рСЦзнСЦ прийоми оцСЦнювання: схвалення, погодження, пСЦдбадьорювання, розгорнуте словесне оцСЦнювання, перспективна оцСЦнка.

Щоб оцСЦнка була об'СФктивною, ми намагалися точно виявляти спСЦввСЦдношення мСЦж досягнутими результатами учня СЦ тим, що передбачено програмою. Водночас застосовувався СЦндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до учнСЦв:

а) врахування емоцСЦйного стану кожноСЧ дитини та СЧСЧ можливостей;

б) доброзичливе ставленнСЦ до неСЧ;

в) гарантування успСЦху виконання завдань;

г) акцентування уваги колективу класу на успСЦхах товаришСЦв.

ШестилСЦтнСЦм першокласникам оцСЦнки в балах не виставляються, тому ми використовували рСЦзнСЦ способи оцСЦнювання:

1. Малюнки, що розмовляють:


а) - роботу виконано правильно;

б) - роботу виконано, але зверни увагу на елемент тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ лСЦтери;

в)  - роботу виконано неправильно.

2. ОцСЦнювання незначних успСЦхСЦв: один вдалий елемент, одна буква у рядку, одне слово.



Ми намагалися при оцСЦнюваннСЦ не протиставляти кращого учня невстигаючому: "Оленка написала краще за СЦнших". ЗамСЦсть цього зауважували: "ДСЦти, звернСЦть увагу, як уважно сьогоднСЦ пишуть РДвгенко, Оленка. МолодцСЦ", - СЦ потСЦм кожну роботу розглядали докладнСЦше, вСЦдзначали позитивне в нСЦй. За гарно виведену букву ми писали: "Молодець!", "СпасибСЦ за роботу!", "Задоволена тобою!"

Кожну оцСЦнку ми намагалися мотивувати, привчаючи шестилСЦток до самоаналСЦзу. Використовувалися рСЦзноманСЦтнСЦ способи мотивування оцСЦнних суджень. Один СЦз них тАФ показ кращих зразкСЦв виконання завдань. Позитивне ставлення шестилСЦтньоСЧ дитини до навчальноСЧ дСЦяльностСЦ стимулювала СЦ диференцСЦйована оцСЦнка. Вона давала змогу врахувати рСЦзнСЦ елементи виконаного навчального завдання тАФ стараннСЦсть, охайнСЦсть, правильнСЦсть.

3. СамооцСЦнка. Ми пропонували дитинСЦ самСЦй оцСЦнити виконане завдання:



тАФ все виконано правильно;

тАФ завдання виконано, проте неохайно чи не все правильно;

тАФ завдання виконано неправильно або зовсСЦм неохайно.

Якщо ми погоджувалися з оцСЦнкою учня, то обводили червоною пастою той рСЦвень, який визначив учень.



тАФ все виконано правильно, вчитель згоден з оцСЦнкою учня;

тАФ завдання виконано, але не зовсСЦм охайно; вчитель згоден з оцСЦнкою учня;

тАФ завдання виконано неправильно, вчитель згоден з оцСЦнкою учня.

У випадку незгоди з оцСЦнкою учня ми ставили таке позначення:



4. ПочеснСЦ обкладинки - улюбленСЦ персонажСЦ казок, мультфСЦльмСЦв, яскравСЦ квСЦти, пелюстки, якСЦ дСЦти старанно зафарбовували самСЦ.

5. Нова оцСЦнка - щоб вСЦдзначити зростання дитини в оволодСЦннСЦ навичками письма. РЗСЧ отримував той, хто особливо старався, охайно виконував роботу. Це могла бути золота рибка, чарСЦвна квСЦточка, пташка щастя СЦ т. СЦн.



6. Перспективна й вСЦдстрочена оцСЦнка.

Ми роз'яснювали, за яких умов учень може в перспективСЦ одержати найвище схвалення.

ПСЦд час оцСЦнювання ми враховували своСФрСЦднСЦсть впливу оцСЦнки вСЦдповСЦдно до особистих якостей дитини. ЗдебСЦльшого заохочували дСЦтей сором'язливих, пасивних, СЦз хворобливим самолюбством, рСЦдше СЦ стриманСЦше тАФ самовпевнених.

Для пСЦдготовки руки першокласника до написання букв та СЧх елементСЦв ми використовували такСЦ вправи:

1. СтиснСЦть руки долонями всередину СЦ витягнСЦть СЧх уперед. РозведСЦть кистСЦ рук у сторони, не розгинаючи зап'ястка.

2. СтиснСЦть пальцСЦ по одному в кулак.

3. ВитягнСЦть руки перед грудьми. ПальцСЦ правоСЧ руки стиснСЦть у кулак. РозтулСЦть пальцСЦ правоСЧ руки СЦ одночасно стиснСЦть у кулак пальцСЦ лСЦвоСЧ руки. ЗмСЦнюйте положення рук.

4. ДолонСЦ разом, пальцСЦ переплетСЦть. ПоперемСЦнно згинайте СЦ розгинайте пальцСЦ.

5. Руки з розведеними пальцями покладСЦть на парту. Почергово постукуйте по кришцСЦ то однСЦСФю, то другою рукою.

Ефективними виявилися й СЦншСЦ прийоми:

1. Коливання ручки мСЦж пальцями поперемСЦнно тАФ великим СЦ вказСЦвним; великим СЦ середнСЦм;

2. Пересування пальцСЦв по ручцСЦ шляхом хапання СЧСЧ трьома пальцями тАФ великим, вказСЦвним, середнСЦм;

3. Качання ручки мСЦж долонями обох рук, в однСЦй руцСЦ;

4. Повертання ручки в рСЦзнСЦ СЧСЧ положення трьома пальцями однСЦСФСЧ руки пСЦд лСЦчбу.

ЦСЦ та СЦншСЦ вправи виконувалися не тСЦльки в процесСЦ письма, а й перед ним, що допомагало пСЦдготувати руку першокласника до роботи.

Навчаючи дСЦтей письма, ми прагнули до виконання рСЦзних видСЦв завдань:

1) знаходити основний рядок, верхню та нижню, похилу, мСЦжрядкову лСЦнСЦСЧ;

2) зСЦставляти й порСЦвнювати письмо великих СЦ малих букв, знаходити спСЦльне й вСЦдмСЦнне у рукописних буквах;

3) навчити писати букви простих СЦ складних накреслень;

4) списувати з друкованого та рукописного текстСЦв тощо.

ЗмСЦст занять з калСЦграфСЦСЧ визначався програмою школи та темою й метою уроку. Це були вправи для розвитку кистСЦ правоСЧ руки СЦ пальцСЦв, окомСЦру, написання букв у порядку ускладнення СЧх по групах (за генетичним методом пСЦсля букваря), а також письмо складних для написання букв. КрСЦм цього, дСЦти навчалися писати склади, слова й речення. Певне мСЦiе займали вправи на письмо окремих складСЦв та складних для дСЦтей буквосполучень; письмо пСЦд такт сприяло поступовому переходу учнСЦв вСЦд письма повСЦльного до скоропису.

На заняттях з калСЦграфСЦСЧ зверталася увага на списування з рукописного СЦ друкованого текстСЦв. Це дозволяло закрСЦпити написання вивчених букв СЦ повторити деякСЦ граматичнСЦ правила, з якими дСЦти ознайомились практично.

На уроках грамоти ми використовували такСЦ види списування:

1. Детальне списування - сприяло закрСЦпленню конфСЦгурацСЦСЧ букв (списування з друкованого тексту), зСЦставленню прописноСЧ букви з друкованою, порСЦвнянню СЧх при письмСЦ (списування з рукописного тексту).

2. Списування СЦз завданням - списати СЦ пСЦдкреслити велику букву; списати, поставити наголос; списати, пСЦдкреслити наголошений склад; списати, пСЦдкреслити букви, якСЦ позначають голоснСЦ звуки тощо.

3. Творче списування - списати СЦ вставити пропущенСЦ букви, пСЦдкреслити СЧх; дописати речення, закСЦнчуючи його своСЧми словами; поставити слова в потрСЦбному порядку, щоб одержати речення, записати його.

ТакСЦ види списування розвивали увагу дСЦтей, СЧхнСФ мислення, урСЦзноманСЦтнювали роботу учня на уроцСЦ та покращували грамотнСЦсть школярСЦв.

Звичайно, при написаннСЦ тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ букви учнСЦ СЦнколи припускалися помилки чи неточностСЦ. Щоб цього не вСЦдбулося, ми вчили дСЦтей виправляти помилки при написаннСЦ букви з допомогою таких прийомСЦв:

а) брали руку дитини в свою СЦ, спрямовуючи СЧСЧ при письмСЦ, пояснювали написання букви;

б) завдяки ефективному використанню усСЦх прийомСЦв письма дСЦти точнСЦше запам'ятовували конфСЦгурацСЦю букви, а письмо пСЦд рахунок дало змогу вСЦдчути плавнСЦсть та розмСЦренСЦсть при написаннСЦ;

в) ми виправляли помилки лише шляхом закреслення СЦ надписування зверху, бо зразок писали на початку рядка чи на полСЦ зошита;

г) кСЦлька хвилин на кожному уроцСЦ ми вСЦдводили для роботи над СЦндивСЦдуальними помилками. ДСЦти виконували такСЦ завдання пСЦсля того, як отримали зошити та розглянули виправлення: пропуски елементСЦв букв (особливо це стосувалося букв п тАФ т, л тАФ м, ц тАФ щ та СЦн.); деформацСЦя букв; неправильне розмСЦщення букв на графСЦчнСЦй сСЦтцСЦ аркуша паперу: великСЦ або занадто малСЦ пропуски вСЦльного мСЦiя, недописанСЦ рядки тощо; порушення поСФднань букв мСЦж собою.

Для того, щоб учнСЦ навчились писати красиво та правильно, особливу увагу ми придСЦляли перевСЦрцСЦ зошитСЦв СЦ аналСЦзу учнСЦвських робСЦт. Для цього показували кращСЦ зошити; працювали на кожному уроцСЦ над виправленням типових помилок, робили аналСЦз, вказуючи на помилки, причини СЧх та методику виправлення; проводили СЦндивСЦдуальну роботу (аналСЦз, подання зразкСЦв, проведення додаткових консультацСЦй з дСЦтьми).

Вдосконалюючи навички письма, зверталися до дСЦтей з рСЦзними запитаннями-завданнями: вСЦдшукати тСЦ букви в рядку, якСЦ написанСЦ краще, добре розглянути СЧх СЦ написати рядок правильно; подивитись на дошку (таблицю), проаналСЦзувати разом з учителем безвСЦдривно написанСЦ елементи букв чи самСЦ букви СЦ виконати у зошитСЦ рядок такого самого письма.

Визначення ефективностСЦ експериментального дослСЦдження у формуваннСЦ навичок письма у шестирСЦчних першокласникСЦв ми проводили на основСЦ виявлених умСЦнь. Було визначено такСЦ типи графСЦчних умСЦнь школярСЦв:

1) графСЦчнСЦ умСЦння добукварного перСЦоду:

    • правильно сидСЦти за партою пСЦд час письма;
    • правильно тримати кулькову ручку;
    • правильно розташувати зошит на робочому столСЦ;
    • орСЦСФнтуватися на сторСЦнках зошита;
    • знаходити основний рядок, верхню СЦ нижню лСЦнСЦю, похилу, мСЦжрядкову;
    • графСЦчно зображувати лСЦнСЦСЧ, схожСЦ на елементи букв;

2) графСЦчнСЦ умСЦння букварного перСЦоду:

  • правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналСЦз слСЦв;
  • зСЦставляти СЦ порСЦвнювати письмо великих СЦ малих букв;
  • знаходити спСЦльне СЦ вСЦдмСЦнне в друкованих СЦ рукописних буквах;
  • зображувати букву, склад, слово у рядку зошита;
  • користуватися пСЦд час зображення букв правильним верхнСЦм, нижнСЦм СЦ середнСЦм поСФднанням;
  • дотримуватися гСЦгСЦСФнСЦчних правил письма;
  • писати пСЦд диктовку букви, склади, слова;
  • списувати слова, словосполучення СЦ речення;
  • використовувати при письмСЦ роздСЦловСЦ знаки: крапку, кому, знак оклику, знак питання;

3) графСЦчнСЦ умСЦння пСЦслябукварного перСЦоду:

  • писати букви складних накреслень;
  • писати пСЦд диктовку склади, слова, словосполучення, речення;
  • списувати СЦз друкованого та рукописного текстСЦв;
  • писати слова з апострофом СЦ мтАЩяким знаком;
  • використовувати рСЦзнСЦ види поСФднань букв у словах;
  • контролювати своСФ письмо шляхом зСЦставлення СЦз зразком;

4) "асне графСЦчнСЦ умСЦння:

  • зображувати рукописнСЦ рядковСЦ СЦ великСЦ букви украСЧнського алфавСЦту;
  • рСЦвномСЦрно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельностСЦ штрихСЦв;
  • зображувати буквами склади, слова, речення;
  • користуватися правильними прийомами або способами письма.

Ми визначили три рСЦвнСЦ сформованостСЦ графСЦчноСЧ навички:

       а) високий - учень умСЦСФ правильно сидСЦти за партою пСЦд час письма, тримати кулькову ручку, правильно розташовуСФ зошит, орСЦСФнтуСФться на сторСЦнках зошита, проводить звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, зву-ко-складовий аналСЦз слСЦв, зСЦставляСФ СЦ порСЦвнюСФ письмо великих СЦ малих букв, правильно зображаСФ букви, склади, слова у рядку зошита та використовуСФ поСФднання букв, пише пСЦд диктовку букви, склади, слова, списуСФ слова, словосполучення СЦ речення, умСЦСФ писати букви украСЧнського алфавСЦту вСЦдповСЦдно до нормативного зразка та контролюСФ якСЦсть "асного письма;

       б) середнСЦй -СЦнодСЦ припускаСФться помилок у зображеннСЦ великих чи малих букв, помиляСФться у написаннСЦ словосполучень СЦ слСЦв пСЦд диктовку, СЦнколи помиляСФться у зтАЩСФднаннях букв СЦ контролюСФ "асне письмо за допомогою вчителя;

       в) низький - допускаСФ СЦстотнСЦ помилки у написаннСЦ слСЦв, речень, неправильно зображаСФ графСЦчну конструкцСЦю букв, не дотримуСФться гСЦгСЦСФнСЦчних правил письма, нерСЦвномСЦрно розташовуСФ букви СЦ слова на рядку, погано орСЦСФнтуСФться на сторСЦнцСЦ зошита, не використовуСФ роздСЦлових знакСЦв при письмСЦ, не вмСЦСФ писати пСЦд диктовку СЦ не може виправити помилок, допущених пСЦд час письма, навСЦть з допомогою вчителя.

Робота, яка проводилася в експериментальному класСЦ, позитивно вплинула на пСЦдвищення якостСЦ знань СЦ вмСЦнь молодших школярСЦв. Так, учнСЦ експериментального класу значно краще виконали запропонованСЦ завдання, нСЦж учнСЦ контрольного. ПроаналСЦзуСФмо отриманСЦ результати шляхом зСЦвставлення помилок, допущених при письмСЦ, в учнСЦв контрольного та експериментального класСЦв.

Виявилося, що найхарактернСЦшими порушеннями, що зустрСЦчалися в письмСЦ першокласникСЦв, було "перевертання» ними пСЦд час письма елемента чи букви. Наприклад, на класнСЦй дошцСЦ учень експериментального класу написав речення: Ми добре пишемо. На перший погляд, цСЦ три слова були справдСЦ написанСЦ добре, але вгору пСЦднеслось багато рук з бажанням вказати на помилки. Ми викликали до дошки учня для аналСЦзу, який зазначив, що перший елемент букви М - переднСЦй плавний - зламаний, другий сполучений з наступною буквою дуже низько (бСЦля нижньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ). ДСЦти додали, що в словСЦ добре в букви о зламаний овал: вгорСЦ вСЦн гострий, а внизу широкий; в букви р подовжена лСЦнСЦя крива, в букви СФ вузька петля. ДалСЦ першокласники вказали на помилки в наступному словСЦ, всСЦ цСЦ зауваження були правильними, об'СФктивними.

ДСЦти припускалися графСЦчних похибок й СЦншого характеру. Так, окремСЦ учнСЦ не лише перекручували знаки, а й "дзеркально» зображали СЧх. Коли учневСЦ контрольного класу усно вказували на те, щоб вСЦн виправив цСЦ помилки, то вСЦн довго пСЦдправляв окремСЦ елементи лСЦнСЦй, а своСФСЧ помилки так СЦ не виправив, бо вСЦн СЧСЧ не розумСЦв. УчнСЦ ж експериментального класу переважно виправляли своСЧ помилки самостСЦйно пСЦсля зауваження педагога.

Траплялися ще й такСЦ помилки: вчитель писав СЦ пояснював на дошцСЦ написання прямоСЧ палички в напрямку зверху вниз, а дехто з учнСЦв сприймав це СЦнакше СЦ писав знизу вверх. Це обумовлено заздалегСЦдь виробленим рефлексом правоСЧ руки ще до вступу в школу, коли учень без нагляду старших виконував будь-якСЦ малюнки СЦ прямСЦ лСЦнСЦСЧ в них проводив завжди знизу вверх, однак вчасно помСЦченСЦ помилки ми легко виправляли без будь-яких ускладнень, а в контрольному класСЦ такСЦ помилки зберСЦгалися до кСЦнця навчального року.

Основними помилками в учнСЦвському письмСЦ були пропуски елементСЦв в окремих буквах та СЧх деформацСЦя. В контрольному класСЦ спостерСЦгалось також неправильне розмСЦщення елементСЦв СЦ букв на сСЦтцСЦ зошита, помилки в поСФднаннСЦ букв мСЦж собою. НайчастСЦше пропуски елементСЦв лСЦтер зустрСЦчалися там, де були подСЦбнСЦ. Так, наприклад, дСЦти замСЦсть малоСЧ букви ш писали и, замСЦсть м тАФ л, замСЦсть п тАФ т. Щоб лСЦквСЦдувати це, ми звертали увагу на кСЦлькСЦсть елементСЦв СЦ необхСЦднСЦсть порахувати СЧх. СпотворенСЦ форми букв частСЦше спостерСЦгались у таких буквах: х, л, м, т, ж, к СЦ набагато частСЦше в учнСЦв контрольного класу. Так, наприклад, перший елемент у букви "л» та "м» школярСЦ починали писати дуже високо СЦ не доводили до нижньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ. В таких випадках замСЦсть л отримували букву ч.

У письмСЦ учнСЦв експериментального класу траплялися такСЦ помилки: букви у словах не поСФднанСЦ мСЦж собою, за своСЧм характером письмо близьке до друкованого. Той, хто так писав, виводив кожну лСЦтеру окремо; таке письмо вСЦдрСЦзнялося своСФю чСЦткСЦстю, але було позбавлене великоСЧ переваги тАФ швидкостСЦ. Причиною недолСЦку в такому письмСЦ, на нашу думку, був недостатнСЦй контроль з боку вчителя, який не навчив дСЦтей писати букви без вСЦдриву пера вСЦд паперу та поСФднувати СЧх мСЦж собою у склади СЦ слова. Це могло статися за таких умов: а) вчитель спростив складнСЦ за своСФю структурою букви алфавСЦту; б) учнСЦ не засвоСЧли поСФднувальнСЦ елементи, не було зразка безвСЦдривного написання букв, складСЦв та слСЦв; в) неправильно здСЦйснювалася координацСЦя рухСЦв пальцСЦв СЦ кистСЦ руки в процесСЦ письма.

Етап констатацСЦСЧ експериментальних даних пСЦдтвердив гСЦпотезу, що використання науково обТСрунтованоСЧ системи графСЦчних завдань на основСЦ врахування потенцСЦйних можливостей першокласникСЦв позитивно вплинули на формування умСЦнь СЦ навичок письма в учнСЦв експериментального класу (див. табл.).

Таблиця

Характеристика графСЦчних умСЦнь учнСЦв контрольного та експериментального класСЦв

№ п/п

ГрафСЦчнСЦ умСЦння

КК, %

ЕК, %

1

правильно сидСЦти за партою пСЦд час письма

82

93

2

правильно тримати кулькову ручку

86

96


правильно розташувати зошит на робочому столСЦ

78

95

4

орСЦСФнтуватися на сторСЦнках зошита

76

98

5

графСЦчно зображувати лСЦнСЦСЧ, схожСЦ на елементи букв

80

96

6

правильно проводити звуковий, буквений, складовий, звуко-буквений, звуко-складовий аналСЦз слСЦв

74

88

7

зСЦставляти СЦ порСЦвнювати письмо великих СЦ малих букв

78

91

8

знаходити спСЦльне СЦ вСЦдмСЦнне в друкованих СЦ рукописних буквах

76

88

9

зображувати букву, склад, слово у рядку зошита

74

90

10

користуватися пСЦд час зображення букв правильним верхнСЦм, нижнСЦм СЦ середнСЦм поСФднанням

72

86

11

дотримуватися гСЦгСЦСФнСЦчних правил письма

83

96

12

писати пСЦд диктовку букви, склади, слова

70

84

13

списувати слова, словосполучення СЦ речення

84

96

14

використовувати при письмСЦ роздСЦловСЦ знаки

78

88

15

писати букви складних накреслень

72

85

16

писати пСЦд диктовку словосполучення СЦ невеликСЦ речення

70

82

17

списувати СЦз друкованого та рукописного текстСЦв

82

94

18

писати слова з апострофом СЦ мтАЩяким знаком

70

84

19

використовувати рСЦзнСЦ види поСФднань букв у словах

74

82

20

контролювати своСФ письмо шляхом зСЦставлення СЦз зразком

68

80

21

зображувати рукописнСЦ рядковСЦ СЦ великСЦ букви украСЧнського алфавСЦту

82

96

22

рСЦвномСЦрно розташовувати букви, слова на рядку, дотримуватися паралельностСЦ штрихСЦв

74

90

23

зображувати буквами склади, слова, речення

84

92

24

користуватися правильними прийомами письма

76

88


Таким чином, ми отримали результати, якСЦ пСЦдтвердили ефективнСЦсть нашого експерименту. ПроаналСЦзуСФмо результати формуючого експерименту на прикладСЦ сформованостСЦ рСЦвнСЦв графСЦчноСЧ навички. РЖз 20 учнСЦв експериментального класу у 6 школярСЦв виявився високий рСЦвень сформованостСЦ графСЦчних умСЦнь, у 12 - середнСЦй СЦ у 2 - низький. У контрольному класСЦ (19 учнСЦв) високий рСЦвень розвитку даних умСЦнь мають 2 учнСЦ, середнСЦй - 10, СЦ низький 7 школярСЦв.

ПорСЦвняно з початком вересня 2008 року, коли починався експеримент, сформованСЦсть графСЦчних умСЦнь зросла СЦ в контрольному, СЦ в експериментальному класах (на початку експерименту вона вСЦдповСЦдно становила - 5 СЦ 4,5 вСЦдсоткСЦв), але в експериментальному класСЦ вСЦн виявився значно вищим (вСЦдповСЦдно 89 СЦ 78 вСЦдсоткСЦв - див. дСЦаграму) завдяки використанню даноСЧ системи роботи в перСЦод навчання грамоти.


ДСЦаграма

РСЦвень розвитку графСЦчних умСЦнь СЦ навичок

в експериментальному та контрольному класах

На початку        У кСЦнцСЦ

експерименту        експерименту


Таким чином, у процесСЦ використання розробленоСЧ нами системи вправ СЦ завдань в учнСЦв експериментального класу порСЦвняно з учнями контрольного значно пСЦдвищився рСЦвень сформованостСЦ графСЦчних вмСЦнь. Проведення дослСЦдження дало змогу виявити ефективнСЦсть пропонованоСЧ системи вправ СЦ простежити процес удосконалення графСЦчних умСЦнь в учнСЦв експериментального класу порСЦвняно з навчанням дСЦтей в контрольному класСЦ, якСЦ працювали за традицСЦйною методикою навчання. Отже, даний пСЦдхСЦд здатний забезпечити оптимальний розвиток графСЦчних навичок та естетичну вихованСЦсть учнСЦв першого класу.

Висновки


Письмо - складний комплекс дСЦй, повтАЩязаний СЦз умСЦннями СЦ навичками графСЦчного вСЦдтворення мовлення. Це система знакСЦв, якСЦ засвоюСФ дитина з метою набуття навичок самостСЦйного використання у навчальнСЦй дСЦяльностСЦ СЦ повсякденному життСЦ. ПервиннСЦ навички письма формуються у першому класСЦ. ШестирСЦчнСЦ першокласники при цьому опановують два алфавСЦти тАФ друкований СЦ писаний, а в алфавСЦтах тАФ накреслення малих СЦ великих букв. Навчання читання СЦ письма СЦде паралельно СЦ пов'язуватиметься СЦз розвитком мовлення: збагаченням словникового запасу, упорядкуванням синтаксичного ладу, мовленнСФвих навичок дитини.

У процесСЦ письма учнСЦ видСЦляють спецСЦальнСЦ операцСЦСЧ СЦ дСЦСЧ мовного характеру: аналСЦз звукового складу слова (встановлення послСЦдовностСЦ звукСЦв, з яких складаСФться слово), уточнення фонемноСЧ приналежностСЦ, вСЦдмежування звукСЦв вСЦд близьких за звучанням, розрСЦзнення вСЦдтСЦнкСЦв. КрСЦм дСЦяльностСЦ мовного характеру, учнСЦ фСЦксують мовлення буквами, тобто використовують умовнСЦ знаки як способи закрСЦплення мовних значень. Передумовою засвоСФння графСЦчного написання букв СФ сформованСЦсть навички читання. При цьому зображення знакСЦв вимагаСФ вСЦд шестирСЦчних першокласникСЦв чСЦткого уявлення про той чи СЦнший знак.

У формуваннСЦ графСЦчноСЧ навички письма спостерСЦгаються такСЦ технСЦчнСЦ етапи: пСЦдготовчСЦ вправи, спрямованСЦ на оволодСЦння вмСЦнням тримати ручку, орСЦСФнтуватися в графСЦчнСЦй сСЦтцСЦ зошита, координувати рухи вСЦстря ручки в межах верхньоСЧ СЦ нижньоСЧ лСЦнСЦй робочого рядка; засвоСФння основних елементСЦв лСЦтер; письмо окремих рядкових лСЦтер, якСЦ складаються виключно з елементСЦв, опрацьованих у пСЦдготовчий перСЦод; засвоСФння правил поСФднання букв у склади СЦ слова; письмо складСЦв СЦ буквосполучень, слСЦв; вСЦдпрацювання плавного, ритмСЦчного письма.

Навичка письма СФ синтетичною СЦ складаСФться з ряду вмСЦнь, кожне з яких на етапСЦ початкового оволодСЦння вимагаСФ спецСЦальних вправлянь. До них належать вмСЦння: писати вивченСЦ букви з дотриманням правильного зображення всСЦх СЧх елементСЦв; з'СФднувати букви мСЦж собою, враховуючи графСЦчнСЦ особливостСЦ кожноСЧ пари сусСЦднСЦх лСЦтер; виконувати звуковий аналСЦз слова, правильно встановлюючи послСЦдовнСЦсть у ньому звукСЦв; переводити звуковСЦ образи в графСЦчнСЦ. Враховуючи складнСЦсть для шестирСЦчних дСЦтей такого комплексу дСЦй, слСЦд окремСЦ з них запроваджувати як вправи пСЦдготовчого характеру СЦз застосуванням розрСЦзноСЧ азбуки.

Навчання письма вСЦдбуваСФться протягом усього навчального року за певними перСЦодами, кожний з яких маСФ своСЧ специфСЦчнСЦ завдання. Основними завданнями пСЦдготовчого перСЦоду СФ умСЦння правильно сидСЦти за партою пСЦд час письма; тримати кулькову ручку, зошит, олСЦвець; орСЦСФнтуватись на сторСЦнцСЦ зошита; графСЦчно зображувати фСЦгури, лСЦнСЦСЧ, якСЦ схожСЦ на елементи букв. У букварний перСЦод першокласники вчаться правильно проводити аналСЦз слСЦв, зСЦставляти СЦ порСЦвнювати письмо великих СЦ малих букв, знаходити спСЦльне СЦ рСЦзне в друкованих СЦ рукописних буквах; зображувати букву, склад, слово у рядку зошита; писати пСЦд диктовку букви, склади, слова; списувати слова, словосполучення СЦ речення; знайомляться з письмом роздСЦлових знакСЦв. У пСЦслябукварний перСЦод учнСЦ закрСЦплюють написання букв складних накреслень, повторюють письмо вивчених букв по групах; удосконалюють умСЦння писати пСЦд диктовку склади, слова, словосполучення СЦ невеликСЦ речення; списують СЦз друкованого та рукописного текстСЦв; ознайомлюються СЦз письмом слСЦв, якСЦ мають у своСФму складСЦ апостроф СЦ м'який знак; уточнюють знання про три види поСФднання букв у словах, вчаться контролювати своСФ письмо шляхом зСЦставлення СЦз зразком.

Навчання письма шестирСЦчних першокласникСЦв у перСЦод навчання грамоти проводиться за аналСЦтико-синтетичним методом, коли вивчення написання букв проходить за послСЦдовнСЦстю у букварСЦ. При цьому навчання читання СЦ письма вСЦдбуваСФться паралельно. ПСЦсля вивчення букваря навчання першокласникСЦв письма проводять за генетичним методом. Для навчання учнСЦв писати красиво та правильно особливу увагу слСЦд звертати на перевСЦрку зошитСЦв СЦ аналСЦз учнСЦвських робСЦт. Для цього потрСЦбно показувати кращСЦ зошити; працювати над виправленням типових помилок, робити аналСЦз СЦз вказСЦвкою на помилки, причини СЧх та методику виправлення; проводити СЦндивСЦдуальну роботу. ОкрСЦм того, слСЦд використовувати рСЦзнСЦ запитання-завдання.

У процесСЦ використання розробленоСЧ нами системи вправ СЦ завдань в учнСЦв експериментального класу порСЦвняно з учнями контрольного значно пСЦдвищився рСЦвень сформованостСЦ графСЦчних навичок та вмСЦнь. Проведення експериментального дослСЦдження виявило ефективнСЦсть пропонованоСЧ системи графСЦчних вправ СЦ динамСЦку процесу удосконалення графСЦчних умСЦнь в учнСЦв експериментального класу порСЦвняно з навчанням за традицСЦйною методикою. Отже, даний пСЦдхСЦд здатний забезпечити оптимальний розвиток графСЦчних навичок у шестирСЦчних першокласникСЦв.

Список використаноСЧ лСЦтератури


  1. Антипець В.П. Використання дидактичних матерСЦалСЦв на уроках грамоти // Початкова школа. - 1990. - №9. - С. 28-30.
  2. Антипець В.П. Використання динамСЦчних карток-завдань у добукварний перСЦод // Початкова школа. - 1989. - №10. - С. 48-50.
  3. БалютСЦна К.М., ГоробСЦСФвська В.М. ДемонстрацСЦйнСЦ картки друкованих та рукописних букв: Навчально-наочний посСЦбник з калСЦграфСЦСЧ для дСЦтей 6 - 7 рокСЦв. - К., 2001. - 41 с.
  4. Бастун Н.А. РЖндивСЦдуальний пСЦдхСЦд до дСЦтей з труднощами у засвоСФннСЦ письма // Початкова школа. - 1984. - №6. - С. 34-40.
  5. Безруких М.М., Хохлова Т.Е. Как писать буквы. - М.: Просвещение, 1993. - 48с.
  6. БлСЦнова Г.Й., ПСЦчугСЦна Т.В. Дидактичний матерСЦал для подолання вад письма у дСЦтей: ПосСЦбник для вчителя. - К.: Радянська школа, 1999. - 111 с.
  7. Богуш А.М. Методика навчання украСЧнськоСЧ мови в дошкСЦльних закладах. - К.: Вища школа, 1993. - 327 с.
  8. Бордочева А.Я. Дидактические игры на уроках обучения грамоте // Начальная школа. - 1988. - №8. - С. 23-26.
  9. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф., Прищепа О. Ю. Навчання письма й читання шестирСЦчних школярСЦв // Поч. шк.тАФ 1986.тАФ №8. - С. 18-22.
  10. Вашуленко М.С., Скрипченко Н.Ф. Навчання грамоти в початкових класах: ПосСЦбник для вчителСЦв. - К.: Рад. школа, 1982. - 174 с.
  11. ВСЦкова психологСЦя / За ред. Г.С. Костюка. - К.: Рад. школа, 1976. - 270с.
  12. Ворона М.О. ОсобливостСЦ вияву естетичних почуттСЦв у дСЦтей //
  13. Початкова школа. - 1990. - №4. - С. 64-66.
  14. Выготский Л.С. Психология искусства. - М.: Искусство, 1986. - 573 с.
  15. Галузинський В.М., РДвтух М.Б. ПедагогСЦка: теорСЦя та СЦсторСЦя. - К.: Вища школа, 1995. - 237с.
  16. Гончаренко С. УкраСЧнський педагогСЦчний словник. - К.: ЛибСЦдь, 1997. - 376 с.
  17. Гончаров И.Ф. Эстетическое воспитание школьников средствами искусства и действительности. - М.: Педагогика, 1986. - 126 с.
  18. Горбушина Л.А. Обучение письму по традиционной системе // Начальная школа.тАФ1979. тАФ № 7. - С. 12-17.
  19. Горецкий В.Г. Уроки обучения грамоте / Пособие для учителя. - М.: Просвещение, 1988. - 142 с.
  20. ГородСЦвський В.М., УжгСЦна З.С. НевСЦдкладнСЦ завдання калСЦграфСЦСЧ // Початкова школа.тАФ1970.тАФ№2. - С. 33-37.
  21. Дмитриева А. Словесный художественный образ и детский рисунок // Искусство в школе. - 1993. - №2. - С. 39-43.
  22. Дорошенко М.РЖ. НаочнСЦсть при навчаннСЦ грамоти. - К.: Рад. школа, 1961. - 72 с.
  23. Дорошенко С.РЖ. та СЦн. Методика викладання украСЧнськоСЧ мови: Навч. пос. - К.: Вища школа, 1992. - 380 с.
  24. Зеленков Н.П. Дидактический материал в период обучения грамоте // Начальная школа. - 1974. - №9. - С. 28-30.
  25. ЗубалСЦй Н.П. ПедагогСЦчна оцСЦнка шестирСЦчних учнСЦв. - К.: Знання, 1991. - 29 с.
  26. Капырина Н.И. Чистописанию повседневное внимание // Начальная школа.тАФ 1983.тАФ№5. - С. 45- 49.
  27. Кауч М. Творческая каллиграфия. Искусство красивого письма. - Минск: Белфакс, 1998. - 127 с.
  28. Кирей I.Ф., Прищепа К.С. Зошит для калСЦграфСЦчного письма для 3 класу шкСЦл з украСЧнською мовою навчання.тАФ К., 1991. - 38 с.
  29. Кирей РЖ.Ф. Вироблення початкових графСЦчних навичок письма у першокласникСЦв // Початкова школа.тАФ 1973.тАФ №6. - С. 18-19.
  30. Кирей РЖ.Ф. ЗапобСЦгання неуспСЦшностСЦ з письма // Початкова школа.тАФ 1980.тАФ №6. - С. 14-15.
  31. Кирей РЖ.Ф. Методика викладання калСЦграфСЦСЧ: Навчальний посСЦбник.тАФ К.: Вища школа, 1994. - 164 с.
  32. Кирей РЖ.Ф. Письмо в пСЦдготовчих класах (пСЦдготовчий перСЦод) // Початкова школа.тАФ 1982.тАФ № 8. - С. 14-18.
  33. Кирей РЖ.Ф. Навчання калСЦграфСЦСЧ у пСЦдготовчих класах // Початкова школа. - 1978. - №11. - С. 17-22.
  34. Кирей РЖ.Ф. ТаблицСЦ "Пиши красиво СЦ правильнотАЭ. - К., 1986. - 22 с.
  35. Кирей РЖ.Ф., Трунова В.А. Методика викладання калСЦграфСЦСЧ у початковСЦй школСЦ. - К., 1994. - 224 с.
  36. КолСЦсниченко В.РЖ. Навчання грамоти - одне з головних завдань початковоСЧ школи // Початкова школа. - 1991. - №9. - С. 19-21.
  37. Костюк Г.С. Навчально-виховний процес СЦ психСЦчний розвиток особистостей. - К.: Рад. школа, 1989. - 475 с.
  38. Крутецкий П.А. Эстетическое воспитание.- М.: Знание, 1987. - 234с.
  39. Кушаев П.А. Основы эстетического воспитания.- М.: Педагогика, 1985.- 250с.
  40. ЛебедСФва РЖ. Формування навичок калСЦграфСЦчно правильного письма // Початкова школа. - 2000. - №3. - С. 10-11.
  41. Лернер М.Ж. Эстетические чуства. - М.: Знание, 1967.- 254с.
  42. ЛуктАЩяненко В.Г. Навчання правопису // Початкова школа. - 1987. - №6. - С. 41-42.
  43. Маркова Л. ГСЦгСЦСФна зору пСЦд час читання СЦ письма // Початкова школа. - 1998. - №8. - С. 43-44.
  44. Матвеева А.М. Навчання письма // Початкова школа.тАФ 1981.тАФ № 11. - С. 11-13.
  45. Наконечна О.П. Про роль естетичного в сучаснСЦй культурСЦ // АктуальнСЦ проблеми СЦсторСЦСЧ, теорСЦСЧ та практики художньоСЧ культури: Вип. 4- 5: Зб. наук. праць: У 2- х ч. - Ч. РЖРЖ. - К.: Вища школа, 2000.- С. 19-24.
  46. Наумчук М.М. Зошит для письма СЦ розвитку мовлення №1. - ТернопСЦль: Астон, 2004. - 48 с.
  47. Небогатих Т.Г. Дидактичний матерСЦал для вивчення грамоти // Початкова школа. - 1993. - №3. - С. 8-15.
  48. Перепелицина О. Розвивальне навчання СЦ правильне письмо // Початкова школа. - 2000. - №1. - С. 21-23.
  49. Полянова РЖ. Шляхи удосконалення естетичного виховання // Наук. записки ТДПУ. Сер. ПедагогСЦка. - 1999.- №2. - С. 15- 20.
  50. Прищепа О. ПСЦдготовка до навчання письма // Початкова школа. - 2001. - №4. - С. 45-47.
  51. Прищепа О. ТруднощСЦ у засвоСФннСЦ графСЦчних навичок письма шести-лСЦтнСЦми першокласниками та шляхи СЧх подолання // Початкова школа. - 2000. - №7. - С. 11-13.
  52. Прищепа О. ШестилСЦтнСЦм першокласникам - графСЦчнСЦ навички письма // Урок украСЧнськоСЧ. - 2001. - №1. - С. 40-42.
  53. Прищепа О.Ю. Навички письма шестирСЦчних першокласникСЦв як предмет психофСЦзСЦологСЦчних дослСЦджень // ПедагогСЦка СЦ психологСЦя. - 2001. - №1. - С. 61-66.
  54. Проць Н. ОсобливостСЦ використання наочностСЦ СЦ ТЗН у перСЦод навчання грамоти // Початкова школа. - 1987. - №9. - С. 26-33.
  55. Савченко О.Я. Дидактика початковоСЧ школи. - К.: АкадемСЦя, 1999. - 360 с.
  56. Сальникова Т.П. Методика обучения грамоте. - М.: Сфера, 2000. - 140 с.
  57. Сарапулова РД. Розвиток писемностСЦ СЦ навчання письма як одна з важливих проблем усСЦх епох // Початкова школа. - 2000. - №6. - С. 48-52.
  58. Свиридюк Т. П. ПСЦдготовка руки до письма // Початкова школа.тАФ 1981.тАФ №7. - С. 17-21.
  59. Скрипченко Н. Ф., Скрипченко О. В. Проблема навчання дСЦтей шестирСЦчного вСЦку // Початкова школа.тАФ 1970.тАФ №3. - С. 22-24.
  60. Скрипченко Н.Ф., Прищепа О.Ю. Уроки письма в 1 класСЦ чотирирСЦчноСЧ початковоСЧ школи. - К., 1986. - 86 с.
  61. Слабеняк Л. Уроки письма в перСЦод навчання грамоти // Початкова школа. - 2002. - №11. - С. 22-23.
  62. СуховСФСФва М. Уроки навчання грамоти // Початкова школа. - 1999. - №11. - С. 28-29.
  63. Сухомлинський В.О. ВибранСЦ твори: У 5 т. - К.: Радянська школа, 1973. - Т 3. - 464 с.
  64. Трунова В.А. Методика калСЦграфСЦСЧ: МетодичнСЦ рекомендацСЦСЧ для студентСЦв, вчителСЦв початкових класСЦв.тАФ Одеса, 1991. - 64 с.
  65. ФонСЦн Д.С. ЗапобСЦгання виправленню почерку учнСЦв // Початкова школа. - 1970. - №6. - С. 33-35.
  66. Хорошковська О. Формування графСЦко-орфографСЦчних умСЦнь СЦ навичок // Початкова школа. - 2001. - №2. - С. 16-18.
  67. Шарапова Л.С. Навчання першокласникСЦв письма // Початкова школа. - 1981. - №10. - С. 19-21.
  68. Шацька В.Н. Естетичне виховання. - К.: ОсвСЦта, 1987. - 564 с.
  69. Шевченко Г.П. Естетичне виховання у школСЦ. - К.: Рад. школа, 1986.- 178с.
  70. Шевчук О. Як допомогти першокласнику оволодСЦти навиком письма? // ОсвСЦтянин. - 2001. - №6. - С. 11-12.
  71. Шпак В.П. Формування графСЦчних навичок письма // Початкова школа. - 1991. - №11. - С. 24-25.
  72. Шпак М. ЗмСЦстове збагачення емоцСЦйностСЦ навчання учнСЦв // Початкова школа. - 2000.- №5.- С. 6- 10.
  73. Эльконин Д.Б. Особенности психологического развития детей 6-7 летнего возраста. - М.: Педагогика, 1988. - 135 с.

Додаток А. Урок письма в перСЦод навчання грамоти


Тема: Письмо малоСЧ букви о


Мета: Ознайомити учнСЦв з рукописною буковою о, вчити писати СЧСЧ, зтАЩСФднувати з уже вивченими буквами. Розвивати звтАЩязне мовлення, увагу, логСЦчне мислення, фонетичний слух, тренувати памтАЩять. Сприяти вихованню любовСЦ до рСЦдноСЧ мови, СЧСЧ мелодСЦйностСЦ, милозвучностСЦ.

Обладнання: фСЦшки для звукових моделей, демонстрацСЦйнСЦ картки з рукописними СЦ друкованими буквами, таблицСЦ зтАЩСФднань, малюнки.

ХСЦд уроку

РЖ. ОрганСЦзацСЦйна частина.

РЖРЖ. АктуалСЦзацСЦя опорних знань.

- ДСЦти, сьогоднСЦ я йшла до вас на урок СЦ когось зустрСЦла. Зараз менСЦ хочеться, щоб ви вСЦдгадали, кого саме.

Спекла його бабуся

З борошна й яСФць.

Такий вСЦн гарний вдався -

Ну просто молодець!

Кругленький, румтАЩяненький,

Веселий СЦ меткий.

Хто вСЦн такий?

(виходить Колобок).

Я веселий Колобок,

Я усСЦх дСЦтей дружок,

ВСЦд зайця я тСЦкав,

ВСЦд вовка я тСЦкав.

РЖ до вас, малята любСЦ,

На урок я завСЦтав.

Хочу з вами повчитись. ПриймаСФте?

- Ну, якщо будеш чемним, то приймемо, правда?

- СкСЦльки складСЦв у словСЦ Колобок? (3)

- НазвСЦть перший склад, другий, третСЦй.

- А який склад наголошений?

- ВикладСЦть фСЦшками звукову модель слова тАЮКолобоктАЭ.

- ПодивСЦться, яких звСЦряток зустрСЦв Колобок?

- СпробуСФмо розповСЦсти про них якийсь вСЦршик.

- До назви якоСЧ тварини пСЦдходить ця звукова модель [- о -] ?

- НазвСЦть звуки цього слова.

- Згадайте, як у казцСЦ називала лисичка Колобка, коли хотСЦла, щоб той ще раз заспСЦвав? (Колобочок)?

- СкСЦльки звукСЦв [о] у цьому словСЦ? (4)

- Послухаймо вСЦршик.

Запишався Колобочок:

Аж чотири маю "о»!

Чи долинка, чи горбочок,

Не зловити вже його.

КруглСЦ "о», мов колСЦщата,

Котять-вертять Колобка.

А лисичка хитра-хитра

Вже стоСЧть бСЦля куща.

- Який звук зустрСЦчаСФться в цьому вСЦршику?

РЖРЖ. ПовСЦдомлення теми СЦ мети уроку.

- Отже, на сьогоднСЦшньому уроцСЦ ми закрСЦпимо звук [о] , навчимося писати букву "о».

РЖРЖРЖ. Сприймання СЦ усвСЦдомлення нового матерСЦалу.

1. Робота в зошитах.

- Розгляньте малюнки.

- НазвСЦть, якСЦ предмети зображенСЦ.

- Який звук чуСФмо на початку цих слСЦв?

- НазвСЦть слова, щоб звук [о] стояв у серединСЦ слова, в кСЦнцСЦ.

- ПодСЦлСЦть на склади перше слово (о-лСЦ-вець).

- Розмалюйте той предмет, що найбСЦльше вам сподобався.

2. Хвилинка-цСЦкавинка.

- А чи знаСФте ви, що ранСЦше писали паличкою без стержня. Один кСЦнець був гострий, ним писали на табличках, покритих воском, другий - тупий СЦ рСЦвний, ним стирали написане. ПотСЦм писали гусячим пером, а згодом його замСЦнила ще одна паличка, але вже свинцева, яка не дряпала, а залишала темнСЦ слСЦди. Згодом почали використовувати деревтАЩянСЦ олСЦвцСЦ, дуже схожСЦ на сучаснСЦ, а серцевинку виготовляли з сплаву олова СЦ цинку. ЗвСЦдси походить назва олСЦвця: олово - оливець - олСЦвець. ПСЦзнСЦше такСЦ олСЦвцСЦ вийшли з ужитку, але назва залишилася.

3. Написання букви.

- Поглянемо, як пишеться друкована лСЦтера, писана. Яка в них рСЦзниця?

- Зараз ми писатимемо букву "о». Маленька буква "о» - це овал. ПочинаСФмо писати трохи нижче верхньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ, ведемо вгору до лСЦнСЦСЧ, заокруглюючи лСЦворуч, потСЦм униз, теж заокруглюСФмо лСЦворуч СЦ ведемо вгору, до зустрСЦчСЦ з початком букви.

- Письмо вчителя на дошцСЦ.

- Письмо в повСЦтрСЦ.

- Писання в зошитСЦ тильною стороною ручки. Обведення 4 букв "о».

- Письмо в прописах.

ФСЦзкультхвилинка.

У краСЧнСЦ казочок

Жив веселий Колобок.

Разом з ним усСЦ звСЦрятка

Вишикувались на зарядку.

Похитали головою,

Раз - притупнули ногою, два - руки вгору пСЦдвели,

ТрСЦшки ними потрясли.

Нахилились "СЦво, вправо,

Та цього СЦще замало:

Руки вгору, руки вниз,

Раз - присСЦли, два - всталитАж

Й працювати знов почали.

4. Робота за малюнком.

- Чи знаСФте ви, для того, щоб зробити мультфСЦльм, художник створюСФ малюнок, а актор його озвучуСФ - СЦ отримують кадр мультфСЦльму. Так частинка до частинки створюСФться малюнок. У нас художник намалював Лисичку СЦ Колобка, а якщо хтось з вас озвучить його - матимемо кадр мультика.

- Розкажемо, що було в цСЦй частинСЦ казки.

- Кого ми бачимо?

- Що робить Колобок, Лисичка?

- Що вона хоче зробити?

IV. ЗакрСЦплення вивченого.

1. ЗтАЩСФднування букви "о» з СЦншими буквами.

- Пишемо букву "о», зупиняСФмося там, де почали писати, пишемо зтАЩСФднувальну лСЦнСЦю, доводимо СЧСЧ до верхньоСЧ рядковоСЧ лСЦнСЦСЧ, звСЦдки починаСФмо писати "а»

2. Скоромовка.

- ПотренуСФмо язичок у вимовСЦ звукСЦв.

Оленя одне блукало,

Оленя когось шукало.

- Який звук найчастСЦше зустрСЦчаСФться у скоромовцСЦ?

- Повторимо хором перший, другий рядок.

- Може, хтось хоче розповСЦсти?

3. Запис новоСЧ лСЦтери в зошитах.

1. Запишемо рядок лСЦтери "о».

V. ПСЦдсумок уроку.

Додаток Б. З СЦсторСЦСЧ калСЦграфСЦСЧ (дидактичнСЦ матерСЦали для бесСЦд з учнями)


Чи знаСФте ви, що об'СФднуСФ слова графСЦк, графа, розграфити, параграф, стенографСЦя, орфографСЦя, бСЦографСЦя, графоман? У них СФ спСЦльна частина "граф". У давньогрецькСЦй мовСЦ grapho означало "пишу, креслю, зображую". Отже, цСЦ термСЦни пов'язанСЦ з вСЦдтворенням якихось зображень.

А чи знайоме вам слово калСЦграфСЦя? Якщо перекласти буквально, калСЦграфСЦя тАФ це красиве письмо, або краснопис. Коли ж зазирнемо в СЦсторСЦю слова письмо, побачимо чимало цСЦкавого. У давнину писати означало "прикрашати що-небудь, робити його строкатим". Та й зараз ми кажемо: писати картину, розписувати стелю, писати писанку, писана врода (тобто гарна, як намальована). Отже, спочатку люди навчилися малювати, а потСЦм зображення стали виконувати роль письма. А, як вСЦдомо, малюнок призначений для того, щоб милувати наше око. Тому зрозумСЦло, що СЦ письмо повинно бути красивим.

КалСЦграфСЦСФю називають мистецтво писати гарно СЦ чСЦтко. ВашСЦ бабусСЦ й дСЦдусСЦ вам, напевно, розповСЦдали, як вони вчилися у школСЦ. ТодСЦ була навчальна диiиплСЦна тАФ чистописання, тобто калСЦграфСЦя. РЖ це чистописання давалося школярам нелегко! УчнСЦ носили з собою наповненСЦ чорнилом чорнильницСЦ та дерев'янСЦ ручки, у якСЦ вставлялися металевСЦ пера. З таким письмовим приладдям зошити не досить старанних учнСЦв ряснСЦли ляпками.

А якоСЧ точностСЦ вимагало перо! Нахилиш його так тАФ пише товсто, а нахилиш СЦнакше тАФ виходить тоненька лСЦнСЦя. Сучасним ручкам цей вищий пСЦлотаж недоступний! Та й ми самСЦ все менше уваги придСЦляСФмо нашому почерку. Мабуть, тому, що в людському життСЦ пануСФ друковане слово. НавСЦть спСЦлкуСФмося на вСЦдстанСЦ все частСЦше не листами, написаними вСЦд руки, а надсилаючи факси, повСЦдомлення електронною поштою чи есемески на мобСЦльний телефон...

РЖсторична довСЦдка

Металеве перо винайшли в XIX столСЦттСЦ. На його основСЦ пСЦзнСЦше розробили пера рСЦзноманСЦтноСЧ конструкцСЦСЧ тАФ для письма, для креслення, для оформлення плакатСЦв...

Також з XIX столСЦття почали користуватися розлСЦнованими зошитами. ГрафСЦчна сСЦтка №1 мала лСЦнСЦСЧ для обмеження малих СЦ заголовних лСЦтер, а також густСЦ похилСЦ лСЦнСЦСЧ для написання кожноСЧ букви. Це заважало учням розвивати окомСЦр СЦ гальмувало перехСЦд до письма у звичайному зошитСЦ. ГрафСЦчна сСЦтка №2 мала робочСЦ рядки однаковоСЧ ширини, але з такими ж густими похилими лСЦнСЦями тАФ здавалося, що зошит розграфлений на косСЦ клСЦтинки. ГрафСЦчна сСЦтка №3 тАФ розлСЦновка, знайома СЦ зараз учням молодших класСЦв, СЧСЧ запровадили наприкСЦнцСЦ 70-х рокСЦв XX столСЦття. ГрафСЦчна сСЦтка №4 простСЦша - вона маСФ робочий рядок завширшки 3 мм, а допомСЦжнСЦ СЦ контрольнСЦ лСЦнСЦСЧ вСЦдсутнСЦ. ГрафСЦчна сСЦтка №5 тАФ звичайний зошит в одну лСЦнСЦю.

Красне письмо в усСЦ часи й у всСЦх народСЦв вважалося необхСЦдною складовою культури. ВСЦдтодСЦ, як винайшли письмо, люди прагнули оволодСЦти ним досконало. У древнСЦх державах тАФ ШумерСЦ, РДгиптСЦ тАФ навСЦть "аштовувалися конкурси калСЦграфСЦв. НайшановнСЦша професСЦя давнСЦх СФгиптян тАФ професСЦя писаря. А ось що читаСФмо в документСЦ тих далеких часСЦв: "Щодо письма, то для знавцСЦв кориснСЦше воно за будь-яку посаду. Солодше воно, нСЦж хлСЦб СЦ пиття, нСЦж одяг".

КалСЦграфСЦя тАФ не лише майстернСЦсть; це тАФ справжнСФ мистецтво! Так вважають схСЦднСЦ народи тАФ араби, японцСЦ, китайцСЦ. ВидатнСЦ арабськСЦ калСЦграфи минулого роками виробляли довершений почерк СЦ цСЦнували майстрСЦв письма нарСЦвнСЦ з письменниками та художниками. ДревнСЦ мудрецСЦ стверджували: красиво писати вмСЦють лише люди з високими моральними якостями.

Мусульманська традицСЦя забороняла малювати живих СЦстот, СЦ тому всю фантазСЦю митцСЦ втСЦлювали у вибагливих орнаментах. Саме арабське письмо нагадуСФ прекрасний вСЦзерунок. КалСЦграфи створили бСЦльше ста видСЦв почерку. А якСЦ незвичайнСЦ назви цих почеркСЦв: весна, кучерСЦ нареченоСЧ, повномСЦсячний, колосистий. ЛСЦтери набували то круглоСЧ, то квадратноСЧ, то шестикутноСЧ форми, навСЦть були схожими на квСЦти, плоди, на птахСЦв. УмСЦло вималюванСЦ цитати СЦ афоризми служили оздобою палацСЦв, мусульманських храмСЦв. МудрСЦ вислови ткали на килимах, хустинах СЦ поясах.

КитайцСЦ мали бСЦльше ста орнаментальних стилСЦв письма. Назви СЧхнСЦ теж були поетичними: коштовнСЦ каменСЦ, письмо зСЦрок, письмо хмаринок, письмо драконСЦв, письмо птахСЦв, письмо дзвСЦночкСЦв СЦ ваз... РЖСФроглСЦфи мали вигляд листочкСЦв, маленьких дракончикСЦв СЦ навСЦть складалися з намальованих дрСЦбнесеньких черепах,


КолекцСЦя повчальних СЦсторСЦй


У сучасному арабському алфавСЦтСЦ кожна буква маСФ варСЦанти. СлСЦд зображати по-рСЦзному лСЦтери, що пишуться окремо або в поСФднаннСЦ з СЦншими, та ще зважати на те, де ця лСЦтера у словСЦ тАФ на його початку, у серединСЦ чи в кСЦнцСЦ.

Найлегше вправлятися в калСЦграфСЦСЧ було, напевне, давньому населенню Британських островСЦв тАФ кельтам. РЗхнСЦй алфавСЦт (зараз уже забутий) досить одноманСЦтний: голоснСЦ звуки позначалися крапками, приголоснСЦ тАФ прямими або похилими рисками.

НапСЦвлегендарний пророк МанСЦ, який жив у РЖРЖРЖ столСЦттСЦ, створив свСЦй "асний алфавСЦт. МанСЦ був справжнСЦм художником СЦ писав напрочуд гарно. Для письма вСЦн використовував кольорове чорнило, а також золотСЦ СЦ срСЦбнСЦ фарби. МанСЦ брав лише найкращий папСЦр, а палСЦтурки робив зСЦ шкСЦри, шовку, парчСЦ або вставляв сувоСЧ у футляри зСЦ слоновоСЧ кСЦстки. Та противники релСЦгСЦСЧ, яку заснував МанСЦ, спалили майже всСЦ витвори калСЦграфСЦчного мистецтва, що вийшли з-пСЦд руки пророка.

РЖталСЦйський поет Петрарка залишив свСЦй слСЦд СЦ в калСЦграфСЦСЧ. Сучасний шрифт, що називаСФться "латинський курсив", вважаСФться наслСЦдуванням його почерку.

ЯпонцСЦ, китайцСЦ СЦ корейцСЦ здавна прагнули творити мистецтво, у якому зливаються воСФдино живопис, поезСЦя СЦ калСЦграфСЦя. УявСЦть типовий японський малюнок: порослий осокою берег, водне плесо, по якому пливуть качки. Малюнок буде неповний без рСЦвних стовпчикСЦв СЦСФроглСЦфСЦв, нанесених прямо на пейзаж:

ПодуСФ вСЦтер тАФ СЦ хвиля встаСФ.

СтихаСФ вСЦтер тАФ СЦ спадаСФ хвиля.

Вони, напевне, давнСЦ друзСЦ,

Коли так легко один одного розумСЦють.

Художник Далекого Сходу навСЦть природу сприймаСФ через калСЦграфСЦю. Ось як вСЦн радить малювати дику сливу: "СуцвСЦття схоже на графСЦчний малюнок СЦСФроглСЦфа пСЦнь, гСЦлки, що перехрещуються, нагадують СЦСФроглСЦф по, перехрещенСЦ дерева подСЦбнСЦ до СЦСФроглСЦфа я, а верхСЦвки СЦз зав'яззю пишуться як СЦСФроглСЦф аго. РЖСФроглСЦф може нагадувати струмування цСЦвочок або язикСЦв полум'я, рух хмаринок або туману, нарештСЦ гру сонячного промСЦння або мСЦсячних лелСЦток".

Перш нСЦж сСЦсти за роботу, художник-калСЦграф маСФ внутрСЦшньо пСЦдготуватися. УспСЦшному письму сприяють п'ять умов: внутрСЦшня гармонСЦя, прислухування до "асноСЧ душСЦ, свСЦже повСЦтря, добре пСЦдСЦбранСЦ папСЦр СЦ туш, несподСЦване бажання писати.

Отже, калСЦграфСЦя тАФ це творчСЦсть. А скСЦльки замилування, скСЦльки поезСЦСЧ в словах майстра калСЦграфСЦСЧ!

Як вСЦдомо, книгодрукування в РДвропСЦ веде свСЦй початок СЦз XV столСЦття. А до того, СЦ ще якийсь час по тому, книжки писалися вСЦд руки. Стародавня книга була витвором мистецтва, а тому й оздоблювалася коштовним каменем, золотом СЦ срСЦблом. У майстернях-скрипторСЦях при монастирях працювали переписувачСЦ, старанно вимальовували тексти, прикрашаючи СЧх мСЦнСЦатюрами. Та й самСЦ лСЦтери мали декоративнСЦ елементи. РЖспанець Педро ДСЦас Моранто тАФ а жив вСЦн у XVII столСЦттСЦ тАФ любив вплСЦтати у букви зображення птахСЦв СЦ морських чудовиськ, а СЦнодСЦ й цСЦлСЦ iенки з мСЦфологСЦСЧ.

РЖ рукописнСЦ, СЦ друкованСЦ книги подавали зразки РЖ калСЦграфСЦСЧ. Зокрема, наш першодрукар РЖван Федоров створив у 1574 роцСЦ буквар. Це був перший друкований пСЦдручник схСЦдних слов'ян, який допомагав дСЦтям учитися читати СЦ писати. Та способи навчання грамоти, зокрема СЦ калСЦграфСЦСЧ, у давнину дуже вСЦдрСЦзнялися вСЦд сучасних. УчнСЦ механСЦчно тАФ хто як мСЦг тАФ копСЦювали написанСЦ вчителем лСЦтери. У XVIII столСЦттСЦ заняття з калСЦграфСЦСЧ вСЦдбувалися так: наставник писав олСЦвцем у зошитСЦ учнСЦв букви, а дСЦти СЧх наводили чорнилом. Таке навчання забирало багато часу СЦ в учителя, СЦ в учнСЦв, до того ж дСЦти не засвоювали правил написання лСЦтер, а коли опинялися бСЦля дошки, ледве могли впоратися СЦз самостСЦйним письмом.


ЕкскурсСЦя у церковно-парафСЦяльну школу. Розмова з дСЦдусем


  1. ЗамСЦсть зошитСЦв, якСЦ ви вельми не бережете, ми користувалися невеличкими дощечками. Щось на зразок вашоСЧ шкСЦльноСЧ, тСЦльки менших розмСЦрСЦв. Зшиток був великим дефСЦцитом. Учитель диктуСФ, а ми грифелями пишемо. Списалася дощечка тАФ витер написане квачем СЦ знову за роботу.
  2. А домашнСФ завдання на чому виконували?
  3. ДомашнСЦ вправи вже робили на паперСЦ. Ось тут СЦ ставали в пригодСЦ гусячСЦ пера. З ними було легше, бo в кожнСЦй хатСЦ тримали сю живнСЦсть. Зайдеш, бувало, до сусСЦда, а там самСЦ пера скриплять та каламарСЦ чорнСЦють...
  4. КаламарСЦ? тАФ перепитую. тАФ А що воно таке?

тАФЦе по-теперСЦшньому чорнильниця, виготовлена СЦ чорноСЧ порцеляни. Напевно, ти також не знаСФш, з чого виготовляли СЦ чорнило?

ДСЦдусь неквапом полСЦз у кишеню, витяг кСЦлька жовтуватих бульбашечок СЦ поклав СЧх на стСЦл.

  1. Так це ж, - посмСЦхаюся, - звичайнСЦсСЦнькСЦ кислички. Вони на дубовому листСЦ ростуть!
  2. Так, на дубовому, але не кожен дуб плодить СЧх. З'являються вони пСЦд осСЦнь лише на тих деревах, якСЦ хворСЦють. Кисличками ж називають тому, що сСЦк у них вельми кислий. З нього СЦ робили колись чорнило.

Як я довСЦдався, народний спосСЦб виготовлення чорнила досить простий, але цСЦкавий. З достиглих кисличок вичавлювали сСЦк. Його тримали лише в глиняному посудСЦ. ПотСЦм туди клали будь-яку залСЦзну деталь. Але обов'язково СЦржаву. СкажСЦмо, цвях чи гайку. За добу сСЦк "з'СЧдав" СЦржу. Це, "асне, вже й було чорнило. Воно даСФ досить красивий колСЦр тАФ свСЦтло-жовтий, наче позолочений.

У тих мСЦiевостях, де дуби не росли, чорнило робили з ягСЦд бузини або крушини. У гСЦрськСЦй мСЦiевостСЦ розчиняли спецСЦальний сорт глини.

(За В.СкуратСЦвським)


ТрадицСЦСЧ калСЦграфСЦСЧ


ТрадицСЦСЧ калСЦграфСЦСЧ неоднаковСЦ тАФ у рСЦзних народСЦв СЦ в рСЦзнСЦ епохи. Та й матерСЦали, призначенСЦ для письма, вСЦдзначаються розмаСЧттям. У сиву давнину люди вправлялися у письмСЦ на каменСЦ, на шкурах диких звСЦрСЦв, на березовСЦй корСЦ тАФ берестСЦ, на глиняних табличках СЦ на дерев'яних табличках, покритих воском. Знаряддями письма були загостренСЦ предмети.

НайдавнСЦшим матерСЦалом, призначеним спецСЦально для письма, був папСЦрус. Його використовували з третього тисячолСЦття до нашоСЧ ери. До речСЦ, украСЧнське слово папСЦр СФ нащадком давньогрецького слова папСЦрус, яким називали болотяну рослину. ПапСЦрус рСЦс у великСЦй кСЦлькостСЦ на берегах НСЦлу. Серцевину цСЦСФСЧ рослини нарСЦзали довгими смужками, розкладали у два шари тАФ один уздовж, а другий тАФ упоперек. ПСЦсля спресовування, висушування, розгладжування СЦ вСЦдбСЦлювання аркушСЦ склеювали у сувоСЧ, довжина яких могла сягати сорока метрСЦв! Тексти писали паличками, а за чорнило правила сумСЦш сажСЦ з клеСФм.

Переваги письма на папСЦрусСЦ оцСЦнили й давнСЦ греки. Лише через його нестачу в ГрецСЦСЧ користувалися пергаментом. Та пергамент винайшли теж не греки тАФ ще в другому столСЦттСЦ до нашоСЧ ери його навчилися робити у МалСЦй АзСЦСЧ, а назва цього матерСЦалу походить вСЦд назви мСЦста Пергам. А що ж таке пергамент? Це вичинена, вСЦдполСЦрована СЦ вибСЦлена шкСЦра молодоСЧ рогатоСЧ худоби. Саме пергаментнСЦ книги були поширенСЦ у наших предкСЦв тАФ схСЦдних слов'ян. Писалися книги перами пташок: гусячим, орлиним, лебединим, яструбиним, воронячим тощо. А чорнило виготовляли з природного матерСЦалу.

НайпоширенСЦший зараз писальний матерСЦал винайшли китайцСЦ у другому столСЦттСЦ до нашоСЧ ери. На батькСЦвщинСЦ паперу його виготовляли з бамбуку, рСЦдше тАФ з СЦншоСЧ сировини рослинного походження. А в РДвропСЦ папСЦр, зроблений СЦз бавовняного ганчСЦр'я, з'явився у десятому столСЦттСЦ, запанував же ще пСЦзнСЦше тАФ рокСЦв через триста по тому. РЖ якщо китайцСЦ писали пензлями, умочуючи СЧх у туш, то СФвропейцСЦ продовжували користуватися перами.

РСЦзнСЦ культурнСЦ традицСЦСЧ зумовили СЦ рСЦзноманСЦття поз, зручних для письма. ДавньоСФгипетський калСЦграф сидСЦв на пСЦдлозСЦ, а папСЦрус тримав, поклавши пСЦд нього пСЦдставку на колСЦно правоСЧ ноги. Японський калСЦграф опускаСФться навколСЦшки перед циновкою, на якСЦй лежить папСЦр.


З якого боку почати?


Ми пишемо злСЦва направо тАФ так само, як СЦ мешканцСЦ бСЦльшостСЦ краСЧн свСЦту. Навпаки тАФ справа налСЦво, тобто вСЦд останньоСЧ сторСЦнки до першоСЧ тАФ пишуть араби та СФвреСЧ. КитайцСЦ та японцСЦ розмСЦщують СЦСФроглСЦфи стовпчиками тАФ зверху вниз, а самСЦ стовпчики тАФ справа налСЦво. РД ще один спосСЦб письма тАФ бустрофедон. Ця складна назва утворилася вСЦд слСЦв "бик" СЦ "повертаю". Таке письмо нагадуСФ орання ниви биком. Коли доходиш до кСЦнця рядка-ниви, не повертаСФшся на початок наступного, а просто починаСФш писати у зворотний бСЦк. Щоправда, бустрофедоном зараз давно вже не користуються.


КалСЦграфСЦчнСЦ курйози


  1. РозповСЦдають, що НСЦзам Бухарський водив по паперу... просто пальцем. Але тексти з-пСЦд його руки виходили на диво досконалими.
  2. За часСЦв англСЦйськоСЧ королеви РДлизавети II Дональд Джексон, писар королСЦвськоСЧ канцелярСЦСЧ, скористався для письма не зовсСЦм звичним матерСЦалом. Умочивши ложечку в чашку з кавою, вСЦн бездоганним почерком написав на скатертинСЦ невеличкий текст. РЖ цим довСЦв, що справжнСЦй калСЦграф може продемонструвати своСФю майстернСЦсть у будь-яких умовах!
  3. ДавньоруськСЦ переписувачСЦ нерСЦдко на полях книги увСЦчнювали подробицСЦ своСФСЧ нелегкоСЧ працСЦ. "Погибель перья сего" тАФ нашкрябав один майстер, списавши перо. А СЦнший хвалився: "Псалм есмь павьим пером".
  4. ОсобливостСЦ почерку завжди приваблювали своСФю таСФмничСЦстю, адже всСЦ навчаються писати за однаковими зразками, проте у кожноСЧ людини почерк СЦндивСЦдуальний, не схожий на РЖншСЦ. До того ж, почерк людини мСЦняСФться з вСЦком, а також при хвилюваннСЦ, втомСЦ або хворобСЦ. ОсобливостСЦ почерку дослСЦджуСФ графологСЦя. Назвати СЧСЧ рСЦвноправною наукою важко, бо нерСЦдко графологи роблять фантастичнСЦ припущення. Так, нСЦмець Йоганн Громан, який жив у XV11I столСЦттСЦ, стверджував, що за особливостями письма можна описати зрСЦст, голос, колСЦр очей СЦ волосся. Так само СЦ в XIX столСЦттСЦ побутувала думка, що СФ зв'язок мСЦж почерком, мовою СЦ ходою людини. Та графологСЦя може стати у пригодСЦ тАФ наприклад, кримСЦналСЦстовСЦ, коли треба визначити, чи та сама людина СФ автором кСЦлькох написань. Також за почерком можна виявити психСЦчнСЦ розлади.


На прийом до... лСЦкаря


ЛСЦкарСЦ з Гонконгу радять для профСЦлактики стресСЦв займатися калСЦграфСЦСФю. Виводячи СЦСФроглСЦфи чи букви, людина заспокоюСФться, частота пульсу зменшуСФться.

Про калСЦграфСЦю можна розповСЦдати багато. Та варто запам'ятати дуже важливу рСЦч: якщо ви поважаСФте тих, хто читатиме вашСЦ нотатки, то будете старатися писати охайно СЦ розбСЦрливо, пам'ятаючи, що калСЦграфСЦя тАФ це складова людськоСЧ культури, своСФрСЦдне мистецтво, доступне при бажаннСЦ кожному.


Додаток В. ДидактичнСЦ матерСЦали до урокСЦв письма


РЖ. ПСЦдготовчСЦ артикуляцСЦйно-слуховСЦ вправи


  1. ВидСЦлення звукСЦв [с], [с'] СЦз скоромовки, наприклад:

Босий хлопець сСЦно косить,

роса росить ноги босСЦ.

2. Активне вимовляння видСЦлених звукСЦв, спостереження за СЧх артикуляцСЦйними особливостями (якими мовними органами СЦ в який спосСЦб створюСФться перешкода на шляху струменя видихуваного повСЦтря).

3. ВСЦднесення видСЦлених звукСЦв до приголосних; зСЦставлення твердого СЦ м'якого звукСЦв на слух та за способом вимовляння; позначення СЧх фСЦшками.

4. Вправи на впСЦзнавання звукСЦв [с], [с'] у заданих учителем словах (лось, лСЦс, лисиця, смола, береза (!), роса, сСЦм, вСЦсСЦм, зСЦрки (!), мСЦсяць, сонце).

5. СамостСЦйний добСЦр учнями слСЦв СЦз звуками [с], [с'] в рСЦзних позицСЦях.

6. АналСЦтичнСЦ СЦ синтетичнСЦ вправи СЦз звуками [с], [с'] та з голосними (на утворення та аналСЦз складСЦв-злиттСЦв).


РЖI. ЗвуковСЦ аналСЦтичнСЦ СЦ синтетичнСЦ вправи зСЦ звуками [з], [з']


1. ВпСЦзнавання звукСЦв у заданих учителем словах з визначенням мСЦiя звучання (на початку, в серединСЦ, в кСЦнцСЦ). Пропонуються, наприклад, слова: заСФць, коза, вСЦз, сажа (!), залСЦзний, зяблик, узяв, калюжа (!), злазь, вСЦзерунки, друзСЦ, жасмин (!), зелений.

2. Доповнення складу СЦз звуками [з], [з'] для утворення слСЦв: залСЦ(зо), гро(за), моро(зи), ва(за, зон), вСЦ(зок), бере(за), мага(зин) та СЦн.

3. Утворення складСЦв типу злиття СЦз звуком [з] (за, зо, зу, зи. зе), СЦз звуком [з'] (зя, зьо, зю, зСЦ, зСФ).

4. Показ зразка писаноСЧ лСЦтери з у сСЦтцСЦ зошита (збСЦльшеноСЧ в 20 разСЦв).

5. АналСЦз будови букви з перелСЦком СЧСЧ елементСЦв (верхня дужка, схожа на правий пСЦвовал, СЦ нижня дужка, яка переходить у нижню петлю).

6. ЗасвоСФння конфСЦгурацСЦСЧ лСЦтери з.

7. Показ написання букви на дошцСЦ з поясненням послСЦдовностСЦ зображення елементСЦв.

8. "Писання» учнями букви в повСЦтрСЦ з орСЦСФнтацСЦСФю на показ учителя.

9. АналСЦз зразка букви в зошитах, усне пояснення порядку зображення елементСЦв.

10. Писання лСЦтери за пунктирними зразками у зошитСЦ (на друкованСЦй основСЦ).

11. Писання трьох лСЦтер (самостСЦйно). ЗСЦставлення написаних лСЦтер СЦз зразком. АналСЦз помилок.

12. Звуковий аналСЦз слова зима з наступним записом за зразком.

13. ДобСЦр слСЦв СЦз звуком [з], якСЦ вСЦдповСЦдають на питання що робити? (казати, возити, рСЦзати, лазити, збирати, в'язати, зустрСЦчати та СЦн.).

14. Складання з одним СЦз слСЦв (на вибСЦр) речення.


Додаток Г. Фрагменти урокСЦв письма


Тема: ГСЦгСЦСФна зору пСЦд час читання СЦ письма


Мета: збагатити уявлення дСЦтей про значення зору в життСЦ людини та прищепити навички гСЦгСЦСФни читання СЦ письма.

Обладнання: таблиця "Будова ока».

ХСЦд уроку

тАФ ДСЦти, вСЦдгадайте загадку. Про який орган чуття йде мова:

На обличчСЦ людини

двСЦ маленькСЦ пташини.

Одна одну не знають

та у парСЦ лСЦтають.

(ОчСЦ)

Два брати через дорогу живуть,

один одного не бачать.

(ОчСЦ).

  • ДСЦти, вСЦдгадайте ребус. НазвСЦть чуття, органом якого СФ очСЦ.

(ЗСЦр).


тАФ ПеревСЦримо це на прикладСЦ СЦгор "Хто пСЦшов СЦз класу?» та "Що змСЦнилося на партСЦ?».

тАФ Як же око працюСФ?

Вихователь демонструСФ таблицю "Будова ока».

тАФ Щоб не зСЦпсувався зСЦр, треба знати СЦ дотримуватись правил охорони зору, або СЦнакше тАФ гСЦгСЦСФни читання СЦ письма:

1. Не схиляй низько голову над зошитом, книгою.

2. Не лягай животом СЦ грудьми на парту.

3. Не читай лежачи.

4. Не читай в автобусСЦ чи тролейбусСЦ.

5. Не сиди близько (вСЦдгадайте тАФ бСЦля чого?):

Диво-скринька, в нСЦй тАФ вСЦкно,

У вСЦкнСЦ тАФ щодня кСЦно.

(ТелевСЦзор).

6. Якщо лСЦкар прописав, то треба носити (вСЦдгадайте тАФ що?).

СвоСЧх очей не маю,

а СЦншим допомагаю.

(Окуляри).

7. СвСЦтло повинно падати на зошит з лСЦвого боку.

8. Книга чи зошит мають бути вСЦд очей на вСЦдстанСЦ 30 см СЦ пСЦд кутом 45В°.

Для самоперевСЦрки правильноСЧ вСЦдстанСЦ вСЦд очей до книги виконаСФмо вправи:

* Поставте лСЦкоть на парту, вказСЦвним СЦ середнСЦм пальцями доторкнСЦться до виска тАФ це СЦ СФ вСЦдстань 25тАФ30 см та кут 45В°.

* Сядьте так, щоб мСЦж краСФм парти СЦ грудною клСЦткою проходила долоня з притиснутим всередину великим пальцем Запам'ятайте цю позу.

9. ПСЦсля 25 хв. навчання робСЦть фСЦзкультурну хвилинку за партою чи бСЦля неСЧ тАФ 5-хвилинну гСЦмнастику для тСЦла та очей, пСЦд час якоСЧ очСЦ вСЦдпочивають СЦ вСЦдновлюють працездатнСЦсть.

ВиконаСФмо вправи сидячоСЧ фСЦзкультхвилинки:

1. Руки на поясСЦ, пСЦднСЦмати СЦ опускати ноги на носки.

2. Руки до плечей, повороти тулуба направо тАФ налСЦво.

3. Руки перед собою, "ножицСЦ».

4. Руки на поясСЦ, оберти головою.

5. Руки за головою, нахили тулуба назад.

ВиконаСФмо танець "Каченята» (рухлива фСЦзкультхвилинка бСЦля парти).

А тепер навчимось виконувати вправи сидячоСЧ фСЦзкультхвилинки для очей:

1. Заплющити очСЦ на рахунок 3, потСЦм розплющити. Повторити 5 разСЦв.

2. Швидко розплющувати СЦ заплющувати очСЦ (10 с).

3. Повертати очСЦ вправо, "СЦво, вгору, вниз.

4. Заплющити очСЦ. Злегка натиснути пальцями на повСЦки, промасажувати скронСЦ бСЦля очей.

5. Стежити очима за наближенням пальцСЦв правоСЧ руки до кСЦнчика носа СЦ за вСЦдведенням вСЦд носа.

6. Подивитись у далину неба (30 с).

7. Заплющити очСЦ, коловСЦ оберти очними яблуками "СЦво тАФ вправо.

Запитання на закрСЦплення.

1. ЯкСЦ ви знаСФте правила гСЦгСЦСФни зору?

2. Як перевСЦрити вСЦдстань вСЦд книги до очей?

3. ЯкСЦ СФ вправи на фСЦзкультхвилинцСЦ?

4. ЯкСЦ ви знаСФте вправи для очей?

ПСЦдсумок. АктивнСЦсть СЦ диiиплСЦна учнСЦв на заняттСЦ.


Тема. Письмо вивчених ранСЦше малих букв


Мета. ЗакрСЦпити написання малих букв, вдосконалювати навички списування з друкованого тексту. Розширювати словниковий склад та виховувати кмСЦтливСЦсть першокласникСЦв.

НаочнСЦсть. Таблиця "Сиди правильно при письмСЦ», предметнСЦ малюнки.

План СЦ хСЦд уроку.

РЖ. Зв'язок уроку читання з уроком письма.

тАФ Про кого ми читали на уроцСЦ читання?

тАФ Що ви запам'ятали з тексту?

тАФ Повторимо вСЦршик, який вивчили на уроцСЦ читання.

тАФ А зараз я перевСЦрю, як ви уважно слухали, працювали на попереднСЦх уроках письма.

2. Вправи в безвСЦдривному написаннСЦ.

Вчитель може запропонувати розгляд якогось завдання та виконання його в зошитСЦ тАФ 1 рядок.

3. Повторення написання малих букв.

1) Письмо букв у зошитах пСЦд диктовку: а, м, о, в, ш, р, к, с, л, СЦ, н тАФ 1 рядок.

2) АналСЦз помилок при написаннСЦ букв та сполучень СЧх: р, ра, ар, ур; в, ва, во, ", ув, ум тАФ 1 рядок.

4. Письмо складСЦв пСЦсля аналСЦзу: ка, ви, ши, ро, зСЦ, лу, то, ук, ав тАФ 1 рядок.

5. Робота з предметними малюнками.

Вчитель показуСФ предметний малюнок, дСЦти називають його СЦ розповСЦдають про значення цього предмета чи колСЦр, СЦншСЦ якостСЦ: лСЦтак, пСЦвень, трактор, велосипед.

тАФ Чи можна цСЦ предмети назвати одним словом?

тАФ Що зайве? Чому?

тАФ Як назвати одним словом лСЦтак, велосипед, трактор? (Машини.)

тАФ СпишСЦть це речення з друкованого тексту: ЛСЦтак, велосипед, трактор тАФ це машини.

6. Як можна записати одним словом? (Слова-вСЦдповСЦдСЦ записуються в зошитСЦ пСЦсля аналСЦзу.)

Невелике за розмСЦром заглиблення, заповнене водою пСЦсля дощу (калюжа).

Знаряддя для копання землСЦ з довгою ручкою СЦ широким металевим вСЦдточеним кСЦнцем (лопата).

Знаряддя з зубцями, насадженими на довгу ручку, для згрСЦбання сСЦна (граблСЦ).

Дванадцятий мСЦсяць календарного року (грудень).

тАФ ПСЦдкреслСЦть букви, якСЦ позначають м'якСЦ приголоснСЦ, та пояснСЦть СЧх.

7. Просте списування з друкованого тексту. (ВказуСФться сторСЦнка букваря або СЦншого джерела.)


Тема. Письмо малоСЧ букви т, складСЦв та слСЦв з нею


Мета. Навчити дСЦтей писати букву т та сполучати СЧСЧ з СЦншими буквами. Виробляти вмСЦння писати на слух. Розвивати усне мовлення СЦ увагу дСЦтей.

Обладнання. ДемонстрацСЦйна картка, розрСЦзна азбука, предметнСЦ малюнки: сито, лото; таблиця "Сиди правильно пСЦд час письма».

ХСЦд уроку

1. Зв'язок уроку письма з уроком читання.

1) БесСЦда: тАФ 3 якою буквою на уроцСЦ читання ми ознайомились?

тАФ ЗнайдСЦть СЧСЧ в розрСЦзнСЦй азбуцСЦ.

тАФ ЯкСЦ звуки ця буква може позначати? (т, т').

2) Гра "ПСЦймай звук». НеобхСЦдно "пСЦймати» звуки (т, т') в словах: степ, тут, звук, ластСЦвка, трактор, лист, небо, сито, торт, летСЦв, лопата, школа.

тАФ Якою буквою позначаються на письмСЦ звуки (т, т')?

тАФ На цьому уроцСЦ, дСЦти, ми ознайомимося з рукописною буквою т, навчимося СЧСЧ писати саму та в сполученнСЦ з СЦншими буквами, а для цього треба уважно слухати моСФ пояснення СЦ старанно працювати...

2. Ознайомлення з писемною буквою. (ВивСЦшуСФться демонстрацСЦйна картка.)

тАФ Що це за буква (показуСФ на друковану)? А це, дСЦти, рукописна мала буква т (показуСФ).

тАФ Розгляньте, чи схожа вона на друковану?

тАФ На яку писану букву вона схожа?

тАФ Чим вСЦдрСЦзняСФться?

тАФ НазвСЦть усСЦ елементи цСЦСФСЧ букви (похила паличка, паличка з заокругленням внизу, паличка з заокругленням внизу та вгорСЦ).

3. Пояснення вчителем написання букви т.

1) Показ письма букви з коментуванням.

2) Написання букви за зразком тАФ 1 рядок.

ФСЦзкультхвилинка.

3) Фронтальна перевСЦрка написаного, зСЦставлення, повторне пояснення написання букви. Письмо на дошцСЦ.

4) Написання букви в зошитСЦ пСЦд такт тАФ 1 рядок.

4. Написання складСЦв та буквосполучень.

1) Читання складСЦв, буквосполучень з розрСЦзноСЧ азбуки, пояснення написання СЧх на дошцСЦ та запис у зошитах: ат, от, ут, ит, СЦт тАФ 1 рядок. (Недописаний рядок першокласники заповнюють цими складами до кСЦнця.)

ФСЦзкультхвилинка.

2) Зорово-слуховий диктант: та, то, ту, ти, тСЦ тАФ 1 рядок. Цими складами рядок дописуСФться до кСЦнця.

3) Письмо на слух: ут, тСЦ, ат, то, ит, та, от тАФ 1 рядок.

5. Письмо слСЦв.

1) Читання складовоСЧ таблицСЦ та складання слСЦв по нСЦй.


Складова таблиця

ро

ти

на

но

то

та

ло

во

ку

ви

ма

ла

пи

си

оа


Можна скласти слова: носила, випила, новина, ворона, ворота, тато, писати, лото, сито...

2) Запис слСЦв: тато, писати, ворота, тут тАФ 1 рядок.

3) ПСЦдпишемо малюнок: лото, сито. (Вчитель вивСЦшуСФ предметнСЦ малюнки).

тАФ РозбСЦр, де використовуються цСЦ предмети.

6. Складання речень зСЦ словами. Запис речення: У ПолСЦни сито.

7. ПСЦдсумок уроку. ОцСЦнювання роботи учнСЦв.

тАФ Яку букву ми навчилися з вами писати?

тАФ З яких елементСЦв вона складаСФться?

тАФ А ще що ми писали з цСЦСФю буквою? (Склади, слова, речення).

Страницы: Назад 1 Вперед