ПСЦдготовка до ЗНО - украСЧнська мова

контрольная работа: Педагогика

Документы: [1]   Word-136743.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЧАСТИНА 1


ОрфографСЦя

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


1.        ЛСЦтеру е треба писати в усСЦх словах рядка:

  1. А випещ..ний, долон..чка, удалеч..нСЦ, овоч..сховище;
  2. Б книж..чка, корен..плоди, город..на, б..нтежити;
  3. В ож..ледь, сив..на, замер..хтСЦти, л..вада;
  4. Г випл..каний, гус..ниця, защ..друвати, л..ментувати;
  5. Д сут..нСЦти, зат..сатися, горщ..ковий, кл..котСЦти.


2.        ЛСЦтеру е треба писати в усСЦх словах рядка:

  1. ст..хати, ст..повий, квСЦт..нь;
  2. зал..вати, майст..р, леб..диний;
  3. пригв..нтити, чер..да, шел..стСЦти;
  4. ос..литися, к..шеня, л..дацюга;
  5. д..ржати, тр..мтСЦти, щеб..тати.


    1. ЛСЦтеру е треба писати в усСЦх словах рядка:
  1. б..нтежити, вер..тено, Водохр..ще, горл..чка, мар..во;
  2. благоч..стивий, ластов..ня, запром..нитися, блюд..чко, дал..на;
  3. долон..чка, сут..нСЦти, зат..сатися, дуж..чка, закор..нСЦлий;
  4. л..ментувати, лот..рея, горщ..ковий, кр..нделик, мен..джер;
  5. удалеч..нСЦ, знСЦвеч..ний, м..ткий, вип..щений.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх СЦменниках потрСЦбно писати букву е:
  1. мар..во, кринич..нька, мереж..во, сит..чко;
  2. намист..чко, пр..зидент, вогн..чок, пр..м'СФра;
  3. горл..чко, хвил..чка, пр..стол, любит..ль;
  4. горл..чка, служит..ль, стеж..чка, д..вСЦз.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах потрСЦбно писати лСЦтеру и:
  1. бад..лина, благоч..стивий, кр..хкий, ж..виця;
  2. вар..во, меж..рСЦччя, вич..пурений, кр..шталь;
  3. птАЩят..рСЦчка, заруч..ни, нев..димка, обСЦтн..ця;
  4. зач..нати, виконав..ця, знСЦв..чити, вел..чина;
  5. нож..чок, печ..во, викор..нити, оз..ратися.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з лСЦтерою ТС:
  1. джи(г, ТС)ун, (г, ТС)удзик, а(г, ТС)рус, (г, ТС)учний;
  2. (г, ТС)рунтець, мамали(г, ТС)а, (г, ТС)уля, (г, ТС)азда;
  3. (г, ТС)анок, (г, г)валт, (г, ТС)роно, (г, ТС)ава;
  4. джи(г, ТС)СЦт, (г, ТС)речний, об(г, ТС)рунтувати, (г, ТС)уцул;
  5. , ТС)атунок, за(г, ТС)ратувати, за(г, ТС)артувати, (г, ТС)ринджоли.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з лСЦтерою ТС:
  1. (г, ТС)ероСЧчний, (г, ТС)удзик, (г, ТС)остинець, (г, ТС)воздика;
  2. (г, ТС)рунтець, (г, ТС)лей, (г, ТС)уля, (г, ТС)азда;
  3. (г, ТС)анок, (г, ТС)валт, (г, ТС)отовий, (г, ТС)араж;
  4. (г, ТС)азета, (г, ТС)ерб, (г, ТС)ектар, (г, ТС)уцул.


    1. ЛСЦтеру с треба писати в усСЦх словах рядка:
  1. бе..коштовний, ..казати, ..керований;
  2. ..формувати, пере..кочити, ..фотографувати;
  3. ..плетений, ..питати, ..шити;
  4. ..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний;
  5. ..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах вСЦдбуваСФться спрощення в групах приголосних,що позначаСФться на письмСЦ:
    1. волос..ний, особистСЦс..ний, злСЦс..ний, зап'яс..ний;
    2. цСЦннСЦс..ний, виСЧз..ний, швидкСЦс..ний, перехрес..ний;
    3. тиж..невий, дириген..ський, заздрСЦс..ний, капос..ний;
    4. очис..ний, пристрас..ний, улес..ливий, кореспонден..ський.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах спрощення в групах приголосних позначаСФться на письмСЦ:
  1. балас..ний, пСЦз..нСЦй, гСЦган..ський, безсовСЦс..ний;
  2. зап'яс..ний, злСЦс..ний, захис..ник, буревСЦс..ник;
  3. заздрСЦс..ний, кСЦс..лявий, бороз..на, улес..ливий;
  4. безвиСЧз..ний, пристрас..ний, чес..но, пСЦз..но.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з м'яким знаком:
  1. кСЦл..кСЦсть, пот..мянСЦлий, Уман..щина, ескадрил..я;
  2. власниц..кий, нен..чин, боСЧш..ся, сяд..мо;
  3. павСЦл..йон, дон..чин, с..огоднСЦ, прос..ба;
  4. СЧдал..ня, батал..йон, Акс..онов, матСЦн..чин.


    1. М'який знак пишеться в усСЦх словах рядка:
  1. рибал..ство, погод..ся, прип'ят..ський, голСЦвон..цСЦ;
  2. зателен..кати, красун..чик, купал..ський, вирСЦз..бити;
  3. вигул..кнути, конс..СФржка, зат..марити, нац..кувати;
  4. кан..йон, ковз..кий, мал..ва, локал..ний;
  5. консул..ський, обвСЦн..чати, вСЦдгад..ко, крад..кома.


    1. М'який знак пишеться в усСЦх словах рядка:
  1. брин..чати, дозвол..те, боягуз..кий, оган..бити;
  2. кСЦл..цевий, красун..чик, монгол..ський, вСЦзуал..ний;
  3. рСЦз..бяр, обвСЦн..чати, вирСЦз..бити, зат..марити;
  4. павСЦл..йон, по-братерс..ки, на стежин..цСЦ, РЖзмаСЧл..ський;
  5. устан..те, кур..йоз, на вишен..цСЦ, неволен..ка.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ слова пишуться без м'якого знака:
  1. тон..ший, нСЦч.., перелаз..мо, рибал..цСЦ;
  2. землян..цСЦ, яблун..цСЦ, ремСЦн..чик, емул..сСЦя;
  3. буквар.., брин..чати, т..мянСЦсть, чотир..ма;
  4. Уман..щина, майбут..нСФ, мен..ший, бжСЦл..цСЦ.


    1. М'який знак не пишеться в усСЦх словах рядка:
  1. мСЦл..ярд, ойкан..ня, мен..ший;
  2. Уман..щина, ПодСЦл..ля, Бат..кСЦвщина;
  3. безбат..ченко, змагаСФш..ся, вСЦс..cю;
  4. СЦн..ший, жен..шень, спСЦл..чанський;
  5. Д кин..мо, рСЦж..мо, насип..мо.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з апострофом:
  1. В..ячеслав, кар..СФра, пСЦв..ящика, медв..яний;
  2. верб..я, мСЦжгСЦр..я, дзв..якнути, без..ядерний;   
  3. зв..ялити, кур..йозний, мСЦж..ярусний, круп..яний;
  4. двох..ярусний, пСЦв..яру, об..СФкт, пСЦд..СЧжджати.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ слова пишуться з апострофом:
  1. м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
  2. кам..янСЦти, без..ядерний, кур..йозний, медв..яний;
  3. солов..СЧ, тьм..яно, кон..юктивСЦт, грав..юра;
  4. пСЦр..я, пСЦв..ями, прив..ялений, п..СФдестал.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з подвоСФними лСЦтерами:
  1. А священ..ий, довгождан..ий, блажен..ий, спросон..я;
  2. Б подорож..ю, Поволж..я, пам'ят..ю, суцвСЦт..я;
  3. В л..яний, зран..я, вСЦн..ицький, об..ризкати;   
  4. Г безлСЦч..ю, юн..ат, розкСЦш..ю, жовч..ю.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова пишуться з подвоСФними лСЦтерами:
    1. А зран..я, безсмерт..я, пСЦсен..ий, прочитан..ий;
    2. Б довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;
    3. В страшен..ий, картин..ий, мСЦськ..ом, вСЦд..зеркалити;
    4. Г стат..ей, жит..СФдайний, облич.., роздорСЦж..я.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах СЦншомовного походження вСЦдбуваСФться подвоСФння:
  1. А Рус..о, мул..а, пен..СЦ, барок..о;
  2. Б Кас..андра, мадон..а, антен..а, ван..а;
  3. В Марок..о, ман..а, Калькут..а, гол..андський;
  4. Г Брюс..ель, ОдСЦс..ей, конр..еволюцСЦя, трас..а.


    1. ПодвоСФння лСЦтер у всСЦх словах СЦншомовного походження НЕ вСЦдбуваСФться в рядку:
    1. А крос..ворд, буд..изм, СЦл..юзСЦя, оперет..а;
    2. Б пСЦц..ерСЦя, гум..анСЦзм, СЦм..унСЦтет, спагет..СЦ;
    3. В кристал..СЦчний, однотон..ий, мас..ивний, кол..екцСЦя;
    4. Г дСЦаграм..а, кас..ета, СЦм..обСЦлСЦзацСЦя, процес..ор;
    5. Д конгрес..мен, оперет..а, ел..егСЦя, бон..а (гувернантка).


    1. ПодвоСФння лСЦтер у всСЦх словах СЦншомовного походження НЕ вСЦдбуваСФться в рядку:
  1. А ем..СЦгрант, СЦм..СЦгрант, ас..амблея, бел..етристика;
  2. Б СЦм..унСЦтет, кол..екцСЦя, дис..кусСЦя, кол..ектив;
  3. В СЦм..СЦтацСЦя, гол..андка, ак..уратний, ак..умуляцСЦя;
  4. Г епСЦграм..а, СЦн..овацСЦя, бюл..етень, ак..омпанемент;
  5. Д СЦл..юстрацСЦя, СЦнтел..СЦгент, СЦр..ацСЦональний, кор..еспондент.


    1. ПодвоСФння лСЦтер у всСЦх словах СЦншомовного походження НЕ вСЦдбуваСФться в рядку:
  1. А нет..о, СЦнтел..ект, шасСЦ;
  2. Б нер..ацСЦональний, СЦр..ацСЦональний, тер..иторСЦальний;
  3. В ем..iграцСЦя, СЦм..СЦграцСЦя, ап..еляцСЦя;
  4. Г барок..о, ком..СЦсСЦя, тер..ор;
  5. Д ван..а, кор..ектура, грам..


    1. ПрефСЦкс пре- треба писати в усСЦх словах рядка:
  1. пр..вражий, пр..велебний, пр..дивний, пр..святий;
  2. пр..хороший, пр..старСЦлий, пр..глухий, пр..красний;
  3. пр..жовтий, пр..гСЦрклий, пр..освященний, пр..новий;
  4. пр..тихий, пр..жовкати, пр..непорочний, пр..дивний;
  5. пр..зирливий, пр..глушений, пр..пишний, пр..вСЦрний.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ слова пишуться з префСЦксом пре-:
  1. пр..свСЦтлий, пр..хильний, пр..мружений, пр..солодкий;
  2. пр..зирство, пр..давнСЦй, пр..близний, пр..землення;
  3. пр..мужнСЦй, пр..пишний, пр..злий, пр..милий;
  4. пр..молодий, пр..бережний, пр..старкуватий, пр..сумний.


    1. ПрефСЦкс при- треба писати в усСЦх словах рядка:
  1. пр..тихнути, пр..бережний, пр..буток;
  2. пр..бСЦднюватися, пр..везений, пр..славний;
  3. пр..солодити, пр..солодкий, пр..сСЦсти;
  4. пр..мирний, пр..мСЦський, пр..чинити;
  5. пр..сохнути, пр..високий, пр..ахкувати.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ слова пишуться з префСЦксом с-:
  1. (з, с)понукати, (з, с)плавити, (з, с)класти, (з, с)чепити;
  2. (з, с)твердження, (з, с)хованка, (з, с)постереження, (з, с)сушити;
  3. (з, с)формувати, (з, с)хибити, (з, с)тримуваний, (з, с)пиляний;
  4. (з, с)хвалювати, (з, с)фокусувати, (з, с)цСЦлити, (з, с)шити.


    1. ВСЦд поданих СЦменникСЦв утворСЦть прикметники за допомогою суфСЦкса -ськ-. Позначте рядок, у якому в обох словах не вСЦдбуваСФться чергування в групах приголосних:
  1. Париж, калмик;
  2. Гаага, Виборг;
  3. Буг, Чорнухи;
  4. Цюрих, казах;
  5. РЖртиш, чех.


    1. Позначте, у якому рядку вСЦд усСЦх СЦменникСЦв утворюються прикметники з суфСЦксом -зьк-:
  1. Золотоноша, молодець, студент, Буг;
  2. Волга, товариш, турист, черкес;
  3. КриворСЦжжя, Забужжя, Ладога, Таганрог;
  4. француз, ремСЦсник, турок, брат.


    1. Позначте рядок, у якому видСЦлене слово слСЦд писати з малоСЧ лСЦтери:
  1. Йшли ми до (Ш, ш)евченкового генСЦя духу золотого зачерпнуть!
  2. Щороку в березнСЦ в усСЦх навчальних закладах УкраСЧни вСЦдбуваються (Ш,Ваш)евченкСЦвськСЦ читання.
  3. ОригСЦнальнСЦ (Ш, ш)евченковСЦ твори дають щедру СЦнформацСЦю про те, як вСЦн жив.
  4. Озветься знов дСЦброва темнолиста, коли до тебе, хлопче, край села, немов дарунок теплого дитинства, (Ш, ш)евченкова калина зацвСЦла.
  5. Живе й не вмираСФ (Ш, ш)евченкСЦвська мати, колгоспна крСЦпачка, забута не раз.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова СЦншомовного походження пишуться з буквою и:
  1. Алж..р, еруд..цСЦя, р..читатив, ш..фон;
  2. вент..ляцСЦя, с..стема, д..сертацСЦя, кор..фей;
  3. д..намСЦчний, метод..ка, ц..вСЦлСЦзацСЦя, д..лСЦкатний;  
  4. пр..нциповий, д..корацСЦя, д..ректор, р..торика.


    1. Через дефСЦс пишуться всСЦ слова в рядку:
  1. генерал/майор, кСЦловат/година, мСЦнСЦ/комп'ютер;
  2. пСЦвденно/бережний, пСЦвденно/схСЦдний, пСЦвнСЦчно/захСЦдний;
  3. вСЦйськово/транспортний, вСЦйськово/зобов'язаний, вСЦйськово/юридичний;
  4. ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий;
  5. вогне/гасник, хлСЦб/сСЦль, злСЦт/посадка.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ складнСЦ прикметники пишуться через дефСЦс:
  1. договСЦрно/правовий, культурно/освСЦтнСЦй, гостро/критичний, морально/етичний;
  2. медико/генетичний, ново/грецький, мСЦнерально/сировинний, пСЦвденно/схСЦдний;
  3. житлово/будСЦвельний, вСЦйськово/повСЦтряний, суспСЦльно/корисний, лСЦрико/драматичний;
  4. молочно/бСЦлий, науково/експериментальний, загально/господарський, органСЦзацСЦйно/методичний;
  5. мСЦдно/червоний, навчально/виробничий, обтАЩСФмно/просторовий, електронно/оптичний.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ складнСЦ прикметники пишуться через дефСЦс:
  1. слСЦпучо/бСЦлий, вСЦчно/юний, червоно/гарячий, нСЦжно/рожевий;
  2. снСЦжно/бСЦлий, пСЦвнСЦчно/схСЦдний, свСЦтло/голубий, мовно/лСЦтературний;
  3. гСЦрко/солоний, хСЦмСЦко/бСЦологСЦчний, захСЦдно/украСЧнський, радСЦо/фСЦзичний;
  4. суспСЦльно/полСЦтичний, високо/авторитетний, зовнСЦшньо/торговий, вСЦйськово/морський.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ займенники пишуться разом:
  1. аби/хто, де/котрий, будь/що, хто/небудь;
  2. де/хто, чий/небудь, аби/кому, де/кому;
  3. де/якого, аби/кому, кому/сь, аби/чим;
  4. що/небудь, де/який, будь/який, чого/небудь.


    1. Через дефСЦс треба писати всСЦ прислСЦвники в рядку:
  1. по/нашому, в/нСЦчию, ледве/ледве, сяк/так;
  2. з/рештою, врештСЦ/решт, хтозна/куди, вряди/годи;
  3. мало/помалу, вСЦч/на/вСЦч, десь/СЦнколи, по/латинСЦ;
  4. десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли;
  5. по/двоСФ, по/друге, по/третСФ, по/сучасному.


    1. Позначте рядок, у якому прислСЦвники слСЦд писати через дефСЦс:
  1. плСЦч/о/плСЦч, з давнСЦх/давен, день/у/день, по/латинСЦ;
  2. на/гора, коли/не/коли, без кСЦнця/краю, де/небудь;
  3. вСЦч/на/вСЦч, по/простому, сам/на/сам, хтозна/коли;
  4. ледве/ледве, по/праву, по/друге, як/не/як;
  5. бСЦльш/менш, раз/по/раз, будь/куди, десь/не/десь.


    1. Разом треба писати всСЦ прислСЦвники в рядку:
  1. без/вСЦсти, в/серйоз, до/речСЦ, на/вскСЦс;
  2. у/розтСЦч, вСЦд/давна, без/перестанку, у/брСЦд;
  3. за/багато, до/вкруги, до/вподоби, на/впростець;
  4. по/двоСФ, по/декуди, на/веснСЦ, у/досвСЦта;
  5. с/пСЦднизу, на/прокат, на/жаль, в/суцСЦль.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ прислСЦвники слСЦд писати разом:
  1. на/веснСЦ, на/перекСЦр, до/вСЦку, с/пСЦдлоба;
  2. на/пам'ять, з/переляку, на/завжди, до/купи;
  3. мимо/волСЦ, на/двоСФ, за/кордон, в/основному;
  4. що/найвище, до/вподоби, без/вСЦсти, о/пСЦвночСЦ.


    1. Через дефСЦс треба писати всСЦ прислСЦвники в рядку:
  1. вряди/годи, любо/дорого, раз/у/раз, коли/не/коли;
  2. хтозна/коли, плСЦч/о/плСЦч, по/лСЦтньому, навСЦк/вСЦки;
  3. по/батькСЦвськи, крок/за/кроком, часто/густо, з давнСЦх/давен;
  4. по/сусСЦдськи, по/одинцСЦ, де/не/де, сяк/так;
  5. зроду /вСЦку, як/не/як, кСЦнець/кСЦнцем, довго/довго.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ прислСЦвники записанСЦ правильно:
  1. по сусСЦдськи, удвох, з гори, на диво;
  2. вСЦднинСЦ, нашвидку, без кСЦнця, до вподоби;
  3. десь-СЦнде, пСЦдчас, допобачення, сповна;
  4. з роду-вСЦку, на щастя, на виворСЦт, здалека.


    1. УсСЦ складнСЦ слова потрСЦбно писати через дефСЦс у рядку:
  1. лимонно/жовтий, СЦсторико/культурний, теоретико/пСЦзнавальний;
  2. оздоровчо/спортивний, вогняно/червоний, вСЦйськово/полонений;
  3. слСЦпучо/бСЦлий, середньо/вСЦччя, пСЦвнСЦчно/схСЦдний;
  4. мСЦжнародно/правовий, органСЦзацСЦйно/технСЦчний, лимонно/кислий;
  5. дослСЦдно/виробничий, пСЦв/аркуш, лСЦрико/драматичний.


    1. УсСЦ складнСЦ слова потрСЦбно писати разом у рядку:
  1. вСЦчно/зелений, жовто/грудий, науково/фантастичний;
  2. дрСЦбно/буржуазний, спортивно/оздоровчий, електро/ремонтний;
  3. важко/атлетичний, вСЦйськово/патрСЦотичний, мало/досвСЦдчений;
  4. електро/магнСЦтний, кам'яно/вугСЦльний, приватно/власницький;
  5. високо/авторитетний, слСЦпучо/бСЦлий, пСЦвденно/кримський.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ складнСЦ слова пишуться разом:
  1. народно/поетичний, лСЦсо/степовий, пСЦв/огСЦрка, лСЦтературно/художнСЦй;
  2. первСЦсно/общинний, пСЦв/вСЦкна, темно/синСЦй, схСЦдно/слов'янський;
  3. вСЦйськово/СЦнженерний, хитро/мудрий, високо/квалСЦфСЦкований, свСЦжо/зрубаний;
  4. далеко/схСЦдний, червоно/гарячий, вельми/шановний, краСФ/знавчий.


    1. Позначте рядок, у якому НЕ з усСЦма словами потрСЦбно писати ОКРЕМО:
  1. не/дослСЦдженСЦ ще питання; не/зчувся, як заснув; не/спитавши дозволу;
  2. не/зводячи очей, не/привСЦтно шумСЦли, не/здужав пСЦдняти;
  3. будинок не/збудований; трохи не/дочуваючи; не/перевСЦрений мною текст;
  4. не/можна передбачити; не/чуваний успСЦх; нСЦчому не/навчено;
  5. не/захищений вСЦд вСЦтру сад; не/просячи допомоги; не/потрСЦбно поспСЦшати.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова з НЕ потрСЦбно писати РАЗОМ:
  1. не/можливо визначити; не/спростований факт; не/високе дерево;0
  2. не/начебто знаю; не/ясний, а похмурий; не/сказанне диво;
  3. не/виконавши проект; не/званий гСЦсть; не/розробленСЦ питання;
  4. не/активний учень; ще не/розв'язанСЦ проблеми; не/гайнСЦ вказСЦвки. 


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ дСЦСФприкметники з НЕ пишуться РАЗОМ:
  1. не/виконане завдання; не/скошена трава; не/розв'язана задача;
  2. не/прочитана книга; хата ще не/побСЦлена; стСЦни не/фарбованСЦ, а лакованСЦ;
  3. не/вишитий рушник; слова, ще нСЦкому не/сказанСЦ; не/довантажена машина;
  4. не/доспСЦванСЦ пСЦснСЦ; квСЦти нСЦким не/зСЦрванСЦ; не/доплетений кошик.


Завдання з вибором кСЦлькох правильних вСЦдповСЦдей (3)


    1. Позначте рядки, у яких у всСЦх словах спрощення в групах приголосних позначаСФться на письмСЦ:
  1. шелес..нути, безжалСЦс..но, невСЦс..цСЦ, "ас..ний;
  2. цСЦлСЦс..ний, безкорис..ливий, хворос..няк, беззахис..но;
  3. мес..ник, безпристрас..но, безвиСЧз..но, чес..ний;
  4. гус..нути, двомСЦс..ний, облес..ливСЦсть, доблес..но;
  5. благовСЦс..ний, мас..ниця, жалСЦс..ний, наперс..ний;
  6. намСЦс..ник, СЦнтелСЦген..ський, совСЦс..ливий, пСЦс..ний.


    1. Позначте рядки, у яких в усСЦх словах спрощення в групах приголосних позначаСФться на письмСЦ:
  1. пСЦз..нСЦй, гСЦган..cький, безсовСЦс..ний, балас..ний;
  2. цСЦннСЦс..ний, виСЧз..ний, швидкСЦс..ний, перехрес..ний;
  3. заздрСЦс..ний, кСЦс..лявий, бороз..на, улес..ливий;
  4. тиж..невий, пристрас..ний, чес..но, мСЦжоблас..ний;
  5. волос..ний, особистСЦс..ний, злСЦс..ний, капос..ний;
  6. зап'яс..ний, очис..ний, захис..ник, буревСЦс..ник;

РД        звСЦс..но, блис..нути, пес..ливий, щас..ливий.


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ слова пишуться з мтАЩяким знаком:
  1. крад..кома, ослСЦн..чик, вирСЦз..блений, мал..ва;
  2. волос..кий, дСЦвчинон..цСЦ, зац..вСЦрСЦнькати, воСФначал..ник;
  3. ган..бити, ковал..ський, лос..йон, вигул..кнути;
  4. СФреванс..кий, гет..манщина, вСЦл..ха, нян..читися;
  5. консул..ський, буд...те, вит..охкувати, задзелен..чати;
  6. груз..кий, черешен..цСЦ, рибал..ство, перелаз..мо.


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ слова пишуться без мтАЩякого знака:
    1. Уман..щина, майбут..нСФ, мен..ший, бджСЦл..цСЦ;
    2. землян..цСЦ, яблун..цСЦ, ремСЦн..чик, емул..сСЦя;
    3. буквар.., СЦн..ший, куз..ня, чотир..ма;
    4. тон..ший, нСЦч.., перелаз..мо, рибал..цСЦ;
    5. сопСЦл..цСЦ, домен..щик, степ.., удар..те;
    6. ад..ютант, ковз..кий, украСЧн..ський, кан..йон;

РД         ц..вях, нарСЦж..те, рСЦз..бяр, бояз..кСЦсть.


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ слова пишуться з апострофом:
  1. пСЦв..яблука, горохв..яник, зарум..янитися, дрСЦб..язковий;
  2. вольтер..янець, напСЦв..ява, вСЦдв..язати, круп..яний;
  3. вм..ятина, верф..яний, люб..язний, варшав..янка;
  4. в..юнкий, духм..яний, торф..яний, пСЦдв..язати;
  5. невСЦд..СФмний, розм...якнути, медв..яний, вСЦд..СЧжджати;
  6. верб..я, краков..як, кСЦновар..ю, з..юрбитися.


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ слова пишуться з апострофом:
  1. м..ятний, роз..ятрений, присв..ята, пом..якшити;
  2. в..язати, моркв..яний, комп..ютер, кур..СФр;
  3. дит..ясла, пСЦв..ящика, верф..ю, СЦн..СФкцСЦя;
  4. пСЦр..я, пСЦв..ями, прив..ялений, п..СФдестал;
  5. пСЦв..юрти, дзв..якнути, зв..язок, кров..ю;
  6. солов..СЧ, тьм..яно, кон..юнктивСЦт, грав..юра;

РД        черв..як, В..ячеслав, круп..яний, мСЦж..ярусний.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах вСЦдбуваСФться подвоСФння приголосних, позначене на письмСЦ двома лСЦтерами:
  1. вСЦд..звенСЦти, зав..ишки, лисич..ин, вСЦкон..иця;
  2. дозвСЦл..я, клятвен..ий, непСЦд..атливий, спец..ех;
  3. конюшин..ий, контр..озвСЦдка, розкСЦш..ю, неоцСЦнн..ий;
  4. повоСФн..ий, пСЦв..СЦдра, дореформен..ий, звСЦд..аля;
  5. гСЦлляч..я, кСЦн..ота, затиш..я, вил..СФмо;
  6. жасмин..ий, СЦндичен..я, гарбузин..я, невгамон..ий.


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ слова пишуться з подвоСФними лСЦтерами:
    1. зран..я, безсмерт..я, пСЦсен..ий, прочитан..ий;
    2. страшен..ий, картин..ий, мСЦськ..ом, вСЦд..зеркалити;
    3. довгождан..ий, блажен..ий, згуртован..ий, височен..ий;
    4. жит..СФдайний, бов..анСЦти, роздорСЦж..я, ВСЦн..ич..ина;
    5. узвиш..я, стат..ей, роз..броСЧти, суд..СЦв;
    6. рСЦл..я, узбСЦч..я, пронСЦс..я, вСЦдкрит..СЦв;

РД        старан..о, воз..'СФднання, вСЦддан..ий, прикордон..ий.


    1. Позначте рядки, у яких у всСЦх словах СЦншомовного походження пишеться буква и:
  1. д..спетчер, безпр..цидентний, ват..канський, сент..ментальний;
  2. ш..лСЦнг, конс..стенцСЦя, СЦд..лСЦчний, ш..ллерСЦвський;
  3. пер..ферСЦя, д..вертисмент, ц..тадель, дискр..мСЦнацСЦя;
  4. кар..катура, брав..симо, маркет..нг, серт..фСЦкат;
  5. форт..симо, СЦнц..дент, пр..оритет, д..лема;
  6. парт..тура, д..летант, Алж..р, реж..сер.



Фонетика. ГрафСЦка. ОрфоепСЦя

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова записано за алфавСЦтом:
  1. досвСЦд, дослСЦд, духовний, духмяний;
  2. серСЦйний, серце, серпень, сестричка;
  3. тьохнути, тюль, тюльпан, тяжСЦння;
  4. легенда, лист, лСЦцей, лСЦкар.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова записано за алфавСЦтом:
  1. легко, легкоатлет, лСЦдерство, лицемСЦрство;
  2. лотерея, лоцман, лупнути, лупа;
  3. лижник, лимонка, листоноша, лСЦворуч;
  4. лСЦсовий, лимонний, листування, лСЦсник.


    1. Позначте рядок, у якому в кожному словСЦ однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв:
  1. боСФць, вищСЦсть, зраджений, вСЦдсСЦювання;
  2. СФвробачення, воСЧнський, СЦталСЦСФць, розжувати;
  3. подвоСФння, лояльний, надзвуковий, вимрСЦяний;
  4. гущавСЦнь, озброСФння, лоджСЦя, осяяння;
  5. виявлення, вСЦдзвСЦтувати, мелодСЦя, СЧдальня.


    1. Позначте рядок, у якому в кожному словСЦ однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв:
  1. вСЦдзвук, ячмСЦнь, СЧжак, здоров'я;
  2. джмСЦль, щирСЦсть, п'ять, вугСЦлля;   
  3. щавель, ательСФ, лСЦчба, рядок;
  4. земля, райдуга, СФвропеСФць, порядок.


    1. Однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв у всСЦх словах рядка:
  1. заСФць, життСФвий, хворостняк;
  2. з'являСФться, воджу, ящСЦрка;
  3. ялтинський, нСЦччю, щСЦльно;
  4. люблю, дзвякаСФ, тьмянСЦСФ;
  5. щабель, дСЦяння, контрастний.


    1. Однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв у всСЦх словах рядка:
  1. заСЧжджати, щирСЦсть, СЧстоньки;
  2. дзвонити, п'ятниць, украСЧнський;
  3. йодистий, з'СФднування, сьогодення;
  4. пСЦдйомний, щебечуть, джмСЦль;
  5. висаджують, зозулястий, перемивають.


    1. Однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв у всСЦх словах рядка:
  1. сСЦСФться, всюди, приладдя;
  2. раджу, загСЦн, зоря;
  3. щирСЦсть, шСЦстсот, пейзаж;
  4. СЧдуть, пряжа, осяяння;
  5. СФднСЦсть, шСЦстдесят, вищСЦсть.


    1. Позначте рядок, у якому в кожному словСЦ однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв:
  1. вСЦдзвук, СЧжак, ячмСЦнь, здоров'я;
  2. джмСЦль, щирСЦсть, п'ять, вугСЦлля;
  3. земля, райдуга, СФвропеСФць, порядок;
  4. щавель, ательСФ, лСЦчба, боСФць;
  5. сон, якийсь, подорожжю, заСФць.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах приголоснСЦ тСЦльки дзвСЦнкСЦ:
  1. джерельний, ТСазда, в'юнець, гриб;
  2. жанр, забСЦг, лСЦд, джмСЦль;
  3. коледж, регСЦон, недСЦля, мова;
  4. добро, лимон, рейс, недорогий;
  5. медаль, мармур, рельСФф, немовля.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах приголоснСЦ звуки тСЦльки глухСЦ:
  1. фСЦкус, папуга, цукати, тьохкати;
  2. капуста, пакетик, сахатися, цСЦпочок;
  3. ситечко, тапочки, пайок, часопис;
  4. тактика, пощастити, сестриця, цяточка;
  5. сипучСЦсть, частка, пакуночок, точиться.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах фонетична транскрипцСЦя вСЦдображаСФ нормативну вимову:
  1. кожух [коужх]; левада [левда];
  2. приносить [приенсиеттАІ]; походжаСФ [походжйе];
  3. голубка [гоулбка]; свято [стАІвтАЩто];
  4. промСЦнчик [промтАЩнтАІчиек]; земля [зеимлтАІ];
  5. кишеня [киешнтАІа]; зозуля [зозлтАІа].


    1. Правильну вимову вСЦдображаСФ фонетичний запис слСЦв у рядку:
  1. розсипати [рос:Гєпати], здаСФться [здайГйт'с'а];
  2. знайомишся [знайГімис':а], медвяний [меидвйГбний];
  3. бджСЦлка [бджГнлка], неси [несГє];
  4. ллСФться [л':Гйц':а], СЦстотнСЦ [СЦстГіт'н'СЦ];
  5. милСЦше [миелГнше], дзвСЦн [дзвтАЩСЦн].


    1. Правильну вимову вСЦдображаСФ фонетичний запис слСЦв у рядку:
  1. джмСЦль [джмСЦлтАІ], щастя [шчГбстАІттАІа];
  2. займаСФшся [займГбйеистАІ:а], свято [свйГбто];
  3. джерело [джеиреилГі], вокзал [воТСзГбл];
  4. колеться [клеи ттАІстАІа], виллю [вГєлтАІ:у];
  5. висока [вие сГіка], дзеркало [дзГйркало].


    1. Правильну вимову вСЦдображаСФ фонетичний запис слСЦв у рядку:
  1. вСЦддати [втАЩСЦд:Гбти], пишеться [пГєшеит'с'а];
  2. вмиваСФшся [вмиевГбйеис':а], боротьба [борот'бГб];
  3. сиджу[сиеджГЅ], рСЦчцСЦ [р'Гнц':СЦ];
  4. легко [лГйгко], пСЦдземний [пСЦдзГймний];
  5. безСЦменний [беизСЦмГйн:ий], дзеркало [дзГйркало].
    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова мають наголос на другому складСЦ:
  1. дочка, подруга, вимова, сантиметр, СЦдемо;
  2. спина, виразно, завдання, попереду;
  3. предмет, рукопис, ненавидСЦти, в'язкий;
  4. кропива, приязнь, горошина, каталог.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах при вимовСЦ вСЦдбуваСФться уподСЦбнення приголосних звукСЦв:
  1. зсипати, дужка, розпач, жСЦнцСЦ;
  2. освСЦтнСЦй, зарядка, молотьба, розжувати;
  3. якби, зшити, навеснСЦ, ягСЦдки;
  4. зжовкнути, нСЦжнСЦсть, квСЦтчання, усмСЦшцСЦ;
  5. легкий, екзамен, лСЦжко, безсердечний.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах вСЦдбуваСФться уподСЦбнення приголосних:
  1. рибка, низько, дивишся, розчин;
  2. тяжко, перемогти, гриб, знаходиться;
  3. нелегко, по вСЦнця, смСЦСФшся, футбол;
  4. безпека, на книжцСЦ, промСЦнчик, у грубцСЦ.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах при вимовСЦ вСЦдбуваСФться уподСЦбнення приголосних:
  1. безшумний, дорСЦжка, (на) стежинцСЦ, просьба;
  2. дьогтю, кузня, пругкий, казка;
  3. пСЦднСЦгтьовий, зцСЦдити, боротьба, спСЦвачцСЦ;
  4. сережка, двигтить, стСЦжки, зчистити;
  5. пСЦсня, вокзал, рюкзак, ложка.

ЛексикологСЦя та фразеологСЦя

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. ВидСЦлене слово вжите в прямому значеннСЦ у реченнСЦ: 
  1. ХолоднСЦ осСЦннСЦ тумани спускають на землю мокрСЦ коси.
  2. У чужу душу не "СЦзеш.
  3. УмиваСФться сльозами убога земля.
  4. Приходять друзСЦ, виринають у пам'ятСЦ спогади.


    1. Позначте рядок, у якому слово серце вжито в прямому значеннСЦ:
  1. щире серце;
  2. хворе серце;
  3. батькСЦвське серце;
  4. серце УкраСЧни.


    1. ВидСЦлене слово вжито в переносному значеннСЦ в реченнСЦ:
  1. СмСЦються в сонцСЦ золотому рСЦчки, СЦ села, СЦ поля.
  2. Що думаСФш сказати, спершу обмСЦркуй.
  3. Я шукав усе свСЦтле в дорозСЦ СЦ в людях.
  4. Найдужче у життСЦ цСЦнував я хлСЦб.


    1. ВидСЦлене слово вжито в переносному значеннСЦ в реченнСЦ:
  1. Коли в людинСЦ СФ народ, тодСЦ вона уже людина.
  2. Для того, щоб стать щасливим, треба мрСЦяти завжди.
  3. Зажурився сивий сад осСЦннСЦй у переддень снСЦгСЦв СЦ холодСЦв.
  4. Якщо хочеш жити для себе, живи для СЦнших.


    1. Позначте речення, у якому видСЦлене слово вжито в переносному значеннСЦ:
  1. До булави треба й голови.
  2. Як голова сивСЦСФ, то чоловСЦк мудрСЦСФ.
  3. У голову, як у торбу, що знайдеш, те й сховаСФш.
  4. СкСЦльки голСЦв, стСЦльки й умСЦв.
  5. ХлСЦб - усьому голова.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова належать до емоцСЦйно забарвленоСЧ лексики:
  1. дСЦвчисько, второпати, прикрСЦпити, базСЦкати;
  2. беркицьнутись, козаченько, повчання, мамусю
  3. зСЦронька, злодюга, вСЦкопомний, роззява;
  4. рученьки, промСЦння, вСЦтрище, самСЦсСЦнький.


    1. Позначте пару речень, у якСЦй видСЦленСЦ слова СФ омонСЦмами:


  1. Слово, чому ти не твердая криця!

Слово - срСЦбло, мовчання - золото.

  1. Вона зрозумСЦла душевний стан гостя.

У хлопця плечСЦ широкСЦ, стан високий.

  1. РСЦдна земля СЦ в жменСЦ мила.

Земля - хлСЦбодарка СЦ медоносиця.

  1. У хвалька язик дСЦСФ, а рука не вмСЦСФ.

Держи язик за зубами.

  1. Ми молодСЦ, ми юнСЦ, СЦ нам належить свСЦт.

Брехнею свСЦт обСЦйдеш, а назад не                                              вернеш.


    1. Позначте речення, у якому використано омонСЦми:
  1. Ти будь не скупердяй, не скнара СЦ знай батькСЦвськСЦ заповСЦти.
  2. Якщо у тСЦлСЦ душа крилата - що СЧй хороми, що СЧй палати.
  3. Веснонько любая, часу не гай, якнайскорСЦше прилинь у наш гай.
  4. НародовСЦ потрСЦбнСЦ не вигранСЦ битви, не втСЦшання славою СЦ волею, а майбуття.


    1. Позначте речення, що мСЦстить омонСЦми:
  1. Щире слово й добре дСЦло душу й серце обСЦгрСЦло.
  2. Господь посилаСФ нам мудростСЦ й сили СЦ хранить УкраСЧну нинСЦ, прСЦсно й вовСЦк.
  3. Людина там не буде вСЦльна, де СФ великСЦ СЦ малСЦ.
  4. День у день робота, день у день праця.
  5. МСЦг би його поганити - не хочу вуст поганити.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова утворюють синонСЦмСЦчний ряд:
  1. СЦдеальний, уявний, СЦлюзорний, примарний;
  2. спСЦльнСЦсть, згода, спСЦльнота, договСЦр;
  3. наступати, просуватися, наставати, запановувати;
  4. досить, доволСЦ, вистачить, годСЦ.


    1. Позначте речення, що мСЦстить застарСЦле слово:
  1. РЖ можу поклястись на знаменСЦ, що мав би за найвищу нагороду потрСЦбним бути "асному народу.
  2. МарСЦчка любила, коли вСЦн грав на флояру.
  3. Гостей у РЖвана повна хата, ТСазди СЦ ТСаздинСЦ.
  4. Козаки йшли пСЦд бСЦлими хоругвами, з пСЦками, у зухвалих магерках.
  5. МаСФва нСЦчка леготом дише...


    1. ФразеологСЦчний зворот ужитий у реченнСЦ:
  1. Часу було обмаль, а вСЦн усе одно бив байдики.
  2. Побачивши великий натовп людей, перехожСЦ дивувалися. 
  3. Величезна сила криСФться в людському розумСЦ.
  4. ПСЦсня народжуСФ радСЦсть.


    1. ФразеологСЦчний ворот ужито в реченнСЦ:
  1. ВСЦр до кСЦнця у "аснСЦ сподСЦвання.
  2. Дивлюсь на синСЦ обрСЦСЧ землСЦ з калинових небес моСФСЧ долСЦ.
  3. Його постСЦйною мрСЦСФю було швидше вийти в люди.
  4. Не звикай утертими стежками йти за другим слСЦпо, як у дим.
    1. ФразеологСЦчний зворот ужито в реченнСЦ:
  1. Митцю не треба нагород, його судьба нагородила.
  2. Сказано по струнСЦ ходити - СЦ ходи.
  3. МенСЦ потрСЦбне слово, а не слава.
  4. ДнСЦпро манив нас маревом води.


    1. Позначте рядок, у якому фразеологСЦчний зворот маСФ значення "надумане мСЦрило упередженоСЧ людини, яка пСЦдганяСФ пСЦд нього факти дСЦйсностСЦ»:
  1. пСЦррова перемога;
  2. прокрустове ложе;
  3. геростратова слава;
  4. дамоклСЦв меч;
  5. Еолова арфа.


    1. Позначте рядок, у якому неправильно визначено значення фразеологСЦчного звороту:
  1. надути губи - образитись, виявити невдоволення;
  2. спустити на землю - змусити когось не втрачати почуття реальностСЦ;
  3. рильце в пушку - про когось привСЦтного й лагСЦдного;
  4. черв'ячок точить - непокоять тяжкСЦ, гнСЦтючСЦ роздуми.


    1. Позначте рядок, у якому записано фразеологСЦзм, який не збСЦгаСФться за значенням з СЦншими:
  1. обламати роги;
  2. пСЦдвести пСЦд монастир;
  3. збити пиху;
  4. вкрутити хвоста.
    1. Позначте рядок, у якому правильно пояснено значення фразеологСЦчного звороту плести химери:
  1. плСЦткувати про щось;
  2. СЦнтригувати когось;
  3. виготовляти домотканий килим;
  4. домагатися чого-небудь вСЦд когось;
  5. говорити щось беззмСЦстовне.


    1. Позначте фразеологСЦзм - синонСЦм до слова хитрувати:
  1. заплющувати очСЦ;
  2. замилювати очСЦ;
  3. замазувати очСЦ;
  4. заливати очСЦ.


    1. Позначте фразеологСЦчний зворот, який СФ синонСЦмом до слова засоромитися:
  1. пустити червоного пСЦвня;
  2. як рак свисне;
  3. пекти ракСЦв;
  4. показати, де раки зимують;
  5. ухопити шилом патоки.


    1. Позначте рядок, у якому фразеологСЦчнСЦ звороти СФ синонСЦмСЦчними:
  1. на живу нитку - бСЦлими нитками шитий;
  2. СЦ води не замутить - хоч у вухо бгай;
  3. попасти на слизьке - накрити мокрим рядном;
  4. бентежити кров - не чути землСЦ пСЦд собою;
  5. закрутити веремСЦю - укрутити хвоста.


Завдання на встановлення вСЦдповСЦдностСЦ

    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж значеннями слСЦв лСЦвого та правого стовпчикСЦв:


  1. осоруга;
  2. зваба;
  3. галузь;
  4. пастка;
  5. каверза.
    1. галуззя;
    2. витСЦвка;
    3. облога;
    4. вСЦдраза;
    5. спокуса;
    6. тенети;
    7. царина.

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж фразеологСЦзмами та СЧх тлумаченнями:


ФразеологСЦзм

  1. бочка ДСЦогена;
  2. авгСЦСФвСЦ стайнСЦ;
  3. халСЦф на годину;
  4. езопСЦвська мова

Значення

    1. замаскований спосСЦб висловлювання думок з натяками;
    2. вСЦдмова вСЦд зручностей СЦ вигод;
    3. щось дуже занедбане, безлад;
    4. людина, яка благотворно впливаСФ на когось, приносить користь;
    5. людина, яка захопила "аду або надСЦлена нею на короткий час

А


Б


В


Г



    1. Правильним СФ тлумачення фразеологСЦзму:


ФразеологСЦзм

  1. Нога за ногою





  1. Носити маску





  1. Носити камСЦнь за пазухою




  1. Збитися на манСЦвцСЦ

Значення

  1. СЦти один за одним;
  2. бути дуже пригнСЦченим, сумним;
  3. пересуватися дуже повСЦльно;
  4. досягнути мети без надмСЦрних зусиль.
  1. переховуватися вСЦд когось;
  2. приховувати справжню сутнСЦсть;
  3. вСЦдрСЦзнятися колом занять, свСЦтоглядом;
  4. створювати несприятливСЦ умови.
  1. вСЦдчувати душевний неспокСЦй;
  2. не досягати взаСФмного розумСЦння;
  3. перешкоджати кому-небудь вСЦльно дСЦяти;
  4. приховувати недобрСЦ намСЦри.
  1. втратити правильний напрям у дСЦяльностСЦ;
  2. говорити плутано, нелогСЦчно;
  3. приховувати СЦстинну сутнСЦсть чого-небудь;
  4. ускладнювати ситуацСЦю.

1


2


3


4



    1. Правильним СФ тлумачення фразеологСЦзму


ФразеологСЦзм

Значення


  1. Золота молодь
  1. талановитСЦ молодСЦ люди, якСЦ не можуть реалСЦзувати себе
  2. розбещенСЦ дСЦти багатих батькСЦв
  3. обдарованСЦ молодСЦ дСЦячСЦ культури
  4. молодСЦ пСЦдприСФмцСЦ, якСЦ забезпечують собСЦ високий рСЦвень життя

1


2


3


4


  1. ССЦм птАЩятниць на тиждень
  1. часта й легка змСЦна своСЧх рСЦшень
  2. можливСЦсть вибору рСЦзноманСЦтних варСЦантСЦв
  3. безпораднСЦсть у будь-яких справах
  4. сварливСЦсть, занадто доскСЦпливе ставлення до чогось


  1. Хоч греблю гати
  1. безрезультатно
  2. незрозумСЦло
  3. дуже просто
  4. дуже багато


  1. Честь мундира
  1. чесно заслужена похвала
  2. великСЦ досягнення на службСЦ
  3. гСЦднСЦсть особи як представника певноСЧ органСЦзацСЦСЧ
  4. зневажливе ставлення до цивСЦльних осСЦб



    1. Правильним СФ тлумачення фразеологСЦзму:


ФразеологСЦзм:

  1. Вбиватися в колодочки





  1. Заткнути за пояс





  1. Вискочити на сухе





  1. Зачепити за живе

Значення:

  1. пСЦдростати;
  2. спотикатися;
  3. майструвати;
  4. наздоганяти.


  1. знищити;
  2. приборкати;
  3. перевершити;
  4. дошкуляти.


  1. бути щасливим;
  2. уникнути кари;
  3. зазнати невдачСЦ;
  4. знищити докази.


  1. покарати;
  2. викривати;
  3. дошкулити;
  4. здивувати.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж фразеологСЦчними антонСЦмами:
  1. сховатися у шкаралущу;
  2. попасти в тенета;
  3. зСЦ шкури пнутися;
  4. зривати личину;
  5. берегти нерви.
    1. брати за барки
    2. вСЦдкрити душу;
    3. пальцем не ворухнути;
    4. виходити з рСЦвноваги;
    5. вискочити на сухе;
    6. надягати машкару;
    7. звтАЩязати руки.

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж фразеологСЦчними антонСЦмами:


  1. рвати кайдани;
  2. вСЦдкрити душу;
  3. пальцем не ворухнути;
  4. виходити з рСЦвноваги.
    1. берегти нерви;
    2. лСЦзти в ярмо;
    3. зСЦ шкури пнутися;
    4. знСЦмати стружку;
    5. 5 сховатися у шкаралущу.

А


Б


В


Г


Будова слова СЦ словотвСЦр

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова мають таку будову: префСЦкс, корСЦнь, суфСЦкс, закСЦнчення:
  1. досвСЦтнСЦй, прилетСЦв, по-сСЦльському, безпомилковий;
  2. супутник, вистраждав, взимку, узаконений;
  3. надбудова, вивСЦдавши, напарник, заземлений;
  4. виголошене, надлишок, припечений, приказка;
  5. затСЦнок, викупив, якнайдобрСЦший, переможний.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова мають таку будову: префСЦкс, корСЦнь, суфСЦкс, закСЦнчення:
  1. пречудовий, возз'СФднаний, наддунайський, ухвалений;
  2. обсипати, пСЦдкреслений, по-украСЧнськи, перепиляний;
  3. праотчий, розбитий, пСЦдфарбувати, провесСЦнь;
  4. подарувати, прикордонний, сказаний, зробивши;
  5. пСЦдлеглий, пСЦдзвСЦтний, розквСЦтлий, придорожнСЦй.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх словах значущСЦ частини видСЦлено правильно:
  1. каз/к/а, пСЦд/сум/ува/ти, весел/о, стСЦн/ний;
  2. при/кордон/н/ий, за/добр/ий, хоч/уть, про/вулк/а;
  3. плеч/е, при/воз/и/ти, нож/ем, роб/от/а, за/блуд/а;
  4. шан/ува/ти, мат/ер/СЦ, дар/унк/а, ми/ш/а, нов/ий.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова утворено суфСЦксальним способом:
  1. чайник, перехСЦд, бСЦг, снСЦгопад;
  2. вСЦдродження, читач, подорожник, глядач;
  3. веселСЦсть, слухач, водяник, письменник;
  4. безпорядок, передмова, молокозавод, надзвуковий.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова утворено префСЦксально-суфСЦксальним способом:
  1. переджнивний, бездоганний, запСЦчок, пСЦдснСЦжник;
  2. мСЦжряддя, настСЦльний, протизаконний, заширокий;
  3. по-доброму, провулок, передбачити, заморський;
  4. прегарний, надзвуковий, протипожежний, видолинок.


Завдання на встановлення вСЦдповСЦдностСЦ


    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж словами та способами СЧх творення:


  1. префСЦксальний;
  2. суфСЦксальний;
  3. префСЦксально-суфСЦксальний;
  4. безсуфСЦксальний;
  5. складання основ.
    1. дослСЦдник, надСЦйний, багатСЦти;
    2. всюдихСЦд, двовладдя, сталевар;
    3. прозелень, прадавнСЦй, залетСЦти;
    4. пСЦдлСЦток, вСЦдлетСЦти, розбСЦг;
    5. розповСЦдь, перехСЦд, запис;
    6. вСЦдтАЩСЧхати, по-козацьки, доповСЦдь;
    7. по-новому, провулок, заземлити.

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж словами та способами СЧх творення:


  1. випадковСЦсть, СЧдучи, барвСЦнковий;
  2. лСЦсосмуга, криголам, сталевар;
  3. захСЦд, молодь, зелень;
  4. перев'язати, нСЦхто, безсонний.
    1. префСЦксальний;
    2. суфСЦксальний;
    3. безсуфСЦксальний;
    4. складання основ;
    5. префСЦксально-суфСЦксальний.

А


Б


В


Г



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж словами та способами СЧх творення:
  1. складання основ;
  2. префСЦксально-суфСЦксальний;
  3. суфСЦксальний;
  4. безсуфСЦксальний;
  5. префСЦксальний.
  1. прамова, вСЦдступ, пСЦдгрупа;
  2. заклик, передСЦл, вимСЦр;
  3. обнСЦжок, настСЦльний, неробство;
  4. працездатний, землемСЦр, водогСЦн;
  5. лСЦсосмуга, криголам, мСЦжпредметний;
  6. випадковСЦсть, СЧдучи, барвСЦнковий;
  7. переддень, розСЦрвати, присмак.

А


Б


В


Г


Д



МорфологСЦя

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники належать до спСЦльного роду:
  1. незграба, добряга, гайдамака, базСЦка;
  2. молодчина, капризуха, нероба, бездара;
  3. сСЦромаха, базСЦка, непосида, неотеса;
  4. сердега, нерСЦвня, стиляга, босячня;
  5. роботяга, задирака, жирафа, сирота.


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ СЦменники належать до спСЦльного роду:
  1. професор, математик, педагог, адвокат;
  2. архСЦтектор, касир, бСЦблСЦотекар, листоноша;
  3. капризуля, зануда, чистьоха, приблуда;
  4. ябеда, калСЦка, ледащо, сподвижник.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники СЦншомовного походження належать до жСЦночого роду:
  1. ООН, ЧилСЦ, ледСЦ, МСЦссСЦсСЦпСЦ;
  2. СочСЦ, таксСЦ, метро, кСЦно;
  3. пСЦанСЦно, ДелСЦ, аташе, ГЕС;
  4. бязь, СДПУ, ТокСЦо, мадам.
    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники належать до жСЦночого роду:
  1. вуаль, ЧилСЦ, акварель, МСЦссСЦсСЦпСЦ;
  2. зала, синиця, воСФвода, комСЦсСЦя;
  3. загс, ГЕС, жовч, пастораль;
  4. бязь, СДПУ, ТокСЦо, юнь;
  5. сутСЦнь, путь, степ, галузь.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники мають форми однини СЦ множини:
  1. дзеркало, колосся, дерево, космос;
  2. круча, мати, острСЦв, програма;
  3. слово, рСЦчка, листя, селище;
  4. СЦм'я, село, корСЦння, озеро;
  5. будинок, музика, далина, дорога.


    1. ЗакСЦнчення у формСЦ родового вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку:
  1. Крим, ЛьвСЦв, Миргород;
  2. десяток, нарцис, маневр;
  3. ХаркСЦв, вольт, язик;
  4. фонтан, кСЦр, займенник;
  5. квартал, табун, хлСЦб.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники в родовому вСЦдмСЦнку однини мають закСЦнчення -а(-я):
  1. вСЦдмСЦна рейс.., не вистачаСФ кСЦлограм.., виписав СЦз пСЦдручник..;
  2. з останнього вагон.., вулицСЦ Париж.., зСЦбрали з гектар..;
  3. лСЦтр бензин.., примСЦщення театр.., не було прапор..;
  4. прибув з РДгипт.., не поставив апостроф.., основи свСЦтогляд.. .
    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники у формСЦ родового вСЦдмСЦнка однини мають закСЦнчення -у(-ю):
  1. секцСЦя баскетбол.., художнього гуртк.., задум.. твору;
  2. високого звук.., стовпчик барометр.., запашного бузк..;
  3. номери концерт.., бСЦлого мармур.., держави ЛСЦван..;
  4. наслСЦдки землетрус.., сучасного метрополСЦтен.., хвилСЦ ДСЦнц..;
  5. атмосферного тиск.., сектор.. цирку, лСЦтературного музе.. .


    1. ЗакСЦнчення -у (-ю) у формСЦ родового вСЦдмСЦнка однини мають усСЦ СЦменники в рядку:
  1. конкурс.. виконавцСЦв, 29 листопад.., диригента хор..;
  2. конгрес.. украСЧнцСЦв, щирого лСЦризм.., доставленого вантаж..;
  3. наголос.. слова, студСЦя звукозапис.., визначнСЦ мСЦiя Львов..;
  4. атмосферного тиск.., старезного дуб.., морозного ранк..;
  5. виконаного проект.., сучасного дизайн.., родового вСЦдмСЦнк... .


    1. Позначте, у якому рядку всСЦ СЦменники у формСЦ родового вСЦдмСЦнка однини мають закСЦнчення -у(-ю):
  1. клен, гай, ключ, мороз;
  2. кришталь, прогрес, Буг, електрон;
  3. сон, цукор, вогонь, Байкал;
  4. грСЦм, Конотоп, прогрес, барвСЦнок.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники у формСЦ орудного вСЦдмСЦнка мають у закСЦнченнСЦ лСЦтеру е (СФ):
  1. кухар,тротуар, вихор, ячмСЦнь;
  2. стиль, майстер, прСЦзвище, чиж;
  3. перпендикуляр, рСЦй, плече, слюсар;
  4. калач, кущ, кобзар, слухач.
    1. ЗакСЦнчення у формСЦ кличного вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку:
  1. друг, колега, брат, земля;
  2. воля, швець, Богдан, РЖлля;
  3. боСФць, кравець, хлопець, молодець;
  4. майор, полковник, капСЦтан, лейтенант;
  5. син, кум, Михайло, Павло.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники у формСЦ кличного вСЦдмСЦнка мають закСЦнчення -е:
  1. кравець, Наталя, пСЦсня, вСЦтер;
  2. земля, душа, КиСЧв, кобзар;
  3. Степан, друг, сестриця, Ганнуся;
  4. вовк, Оля, тесляр, народ;
  5. Назар, генерал, РЖлля, героСЧня.


    1. ЗакСЦнчення у формСЦ кличного вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку:
  1. брат, РДвген, товариш, професор;
  2. суддя, голуб, Олекса, доля;
  3. зоря, Оля, Богдан, директор;
  4. актор, Павло, друг, Петро;
  5. сторож, Роман, офСЦцер, Поля.


    1. ЗакСЦнчення у формСЦ кличного вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку:
  1. Галя, школяр, СергСЦй, матуся;
  2. коваль, мудрець, учень, доня;
  3. хлопець, ОлексСЦй, мСЦсяць, бСЦль;
  4. ВалерСЦй, обрСЦй, тополя, дСЦдусь;
  5. Катруся, вСЦвчар, доля, герой.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ СЦменники у формСЦ родового вСЦдмСЦнка множини мають нульове закСЦнчення:
  1. староста, парта, миша, круча;
  2. буря, культура, галерея, мозаСЧка;
  3. особа, перемога, ескадрилья, лелека;
  4. мрСЦя, лСЦщина, стаття, хиба;
  5. чаша, лопата, сСЦмтАЩ, земля.


    1. Позначте рядок, у якому вСЦд усСЦх СЦменникСЦв прикметники утворюються за допомогою суфСЦкса -ов-:
  1. метр, травень, дощ, нуль;
  2. пурпур, емаль, груша, край;
  3. парча, кварц, гроза, шовк;
  4. лСЦс, кСЦльце, кришталь, глянець;
  5. калина, казка, поле, марш.


    1. Позначте рядок, у якому вСЦд усСЦх СЦменникСЦв прикметники утворюються за допомогою суфСЦкса -ев-(-СФв-):
  1. взСЦрець, куля, корабель, матч;
  2. калач, липень, вуглець, плащ;
  3. корСЦнець, криця, значення, замша;
  4. мить, баржа, карамель, кварц;
  5. вишня, сСЦль, журавель, куниця.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ прикметники присвСЦйнСЦ:
  1. лСЦкарСЦв рецепт, лебедина пСЦсня, Оленчина косинка;
  2. ФранковСЦ заклики, ненин голос, слюсарСЦв СЦнструмент;
  3. товаришева книга, КобзарСЦв заповСЦт, ахСЦллесова птАЩята;
  4. професорова лекцСЦя, солдатська каска, РЖванкСЦв олСЦвець;
  5. Лукашева сопСЦлка, братова допомога, батькСЦвськСЦ збори.


    1. Позначте рядок, у якому вСЦд усСЦх прикметникСЦв можна утворити ступенСЦ порСЦвняння:
  1. високий, бСЦлий, приСФмний, смСЦливий;
  2. чорний, м'який, слСЦпий, широкий;
  3. товстий, надзвичайний, глибокий, синСЦй;
  4. красивий, маленький, цСЦкавий, важливий.


    1. Позначте рядок, у якому порушено норму при вСЦдмСЦнюваннСЦ числСЦвникСЦв:
  1. трьохсот, трьомстам, на трьохстах;
  2. птАЩятисот, птАЩятистам, птАЩятистами;
  3. семисот, сСЦмомастами, на семистах;
  4. девтАЩятисот, девтАЩятистам, девтАЩятьмастами;
  5. двохсот, двомастами, на двохстах.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ вСЦдмСЦнковСЦ форми числСЦвникСЦв СФ правильними:
  1. сто вСЦсСЦмдесят сьомого, двомастами п'ятидесяти двома;
  2. шСЦстдесяти семи, чотирма, шестиста, дванадцятий;
  3. трьомастами дев'яноста шСЦстьма, сСЦмох, одна третя;
  4. сСЦмдесятьма двома, двСЦ тисячСЦ другий, дев'яноста шостого.


    1. Позначте рядок, у якому в усСЦх числСЦвниках вСЦдмСЦнюСФться тСЦльки друга частина:
  1. триста, п'ятсот, шСЦстсот, вСЦсСЦмсот;
  2. двСЦстСЦ, шСЦстдесят, сСЦмсот, тридцять;
  3. п'ятдесят, шСЦстдесят, сСЦмдесят, вСЦсСЦмдесят;
  4. чотириста, дев'яносто, вСЦсСЦмдесят, сСЦмсот;
  5. п'ятсот, шСЦстдесят, вСЦсСЦмсот, вСЦсСЦмдесят.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ слова належать до дСЦСФслСЦв:
  1. крикнСЦть, кричиш, крикливий, покрикувати;
  2. переходячи, переходив би, перехСЦдний, переходьте;
  3. перемСЦгши, перемогти, переможний, переможено;
  4. учити, навчивши, учний, учСЦться;
  5. запечений, запСЦк би, запСЦкаючи, запСЦкся.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ дСЦСФслова недоконаного виду:
  1. зберСЦгати, ходити, гарантувати, зашивати;
  2. писати, виконувати, скочити, знати;
  3. поважати, залежати, зашити, думати;
  4. атакувати, перенести, сидСЦти, просити;
  5. вважати, вразити, спостерСЦгати, захоплюватися.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ дСЦСФслова стоять у формСЦ дСЦйсного способу:
  1. буду читати, написав, наробитися, говоритимемо;
  2. скликали, мовчатимуть, будеш панувати, пишеться;
  3. веселяться, пишаСФмося, квСЦтчаймо, поназносили;
  4. наздоганятиму, мовчав би, порадили, прикрашатимемо.


    1. Правильно утворено форму наказового способу дСЦСФслСЦв у рядку:
  1. давайте напишемо;
  2. ходСЦмте;
  3. заспСЦваймо;
  4. прочитаСФмо;
  5. будемо вчити.
    1. Правильно утворено форму наказового способу дСЦСФслСЦв у рядку:
  1. давайте пСЦдемо;
  2. виконаймо;
  3. спечСЦмте;
  4. намалюСФмо;
  5. будемо надсилати.


    1. Неправильно утворена форма наказового способу дСЦСФслова в рядку:
  1. А зробимо;
  2. Б зробСЦмо;
  3. В зроби;
  4. Г зробСЦть;
  5. Д нехай зроблять.


    1. Позначте речення, у якому дСЦСФслово умовного способу вжито в значеннСЦ наказового:
  1. ПолетСЦла б я до тебе, та крилець не маю.
  2. НСЦжну-нСЦжну, як подих билини, я хотСЦв би вам пСЦсню сплести.
  3. Вже б покласти кСЦнець всСЦм незгодам СЦ щоб кожен народ поважать.
  4. Я б хотСЦв всСЦ зСЦрки, що над нами, перелити у зСЦрку ясну.
  5. Я б хотСЦла вродитись мСЦж гСЦр, я б хотСЦла гуцулкою стати.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ дСЦСФслова належать до другоСЧ дСЦСФвСЦдмСЦни:
  1. стояти, колоти, полоти, велСЦти;
  2. носити, кроСЧти, стелити, казати;
  3. свистСЦти, СЧздити, хотСЦти, боротися;
  4. бСЦгти, спати, бачити, кричати.
    1. Позначте рядок, у якому всСЦ дСЦСФслова належать до другоСЧ дСЦСФвСЦдмСЦни:
  1. малювати, носити, боятися, знати;
  2. кричати, бачити, просити, клеСЧти;
  3. полоти, боротися, гоСЧти, СЧздити;
  4. ходити, об'СФднатися, радСЦти, веселитися;
  5. любити, хотСЦти, радити, ставити.


    1. Допущена помилка в правописСЦ особових закСЦнчень дСЦСФслСЦв у рядку:
  1. шлють, варють;
  2. бСЦжать, вСЦдчувають;
  3. глянемо, мовчимо;
  4. сушите, будуСФте;
  5. гоСЧш, сивСЦСФш.


    1. Допущено помилку в правописСЦ особових закСЦнчень дСЦСФслСЦв у рядку:
  1. колишемо, хочуть;
  2. бачать, бажаСФш;
  3. бСЦжимо, бродиш;
  4. коляться, спСЦзнися;
  5. клеСЧмо, стоСЧмо.


    1. У написаннСЦ особових закСЦнчень дСЦСФслСЦв допущено помилку в рядку:
  1. дроблять, дружимо, сиплеш;
  2. СЧжджу, стережете, стругаСФш;
  3. хочуть, спСЦзнишся, вСЦдкриСФш;
  4. збСЦжать, перенесуть, стоСЧте;
  5. знайомимо, бСЦжете, вказуСФте.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ службовСЦ слова - прийменники:
  1. попСЦд горами, передСЦ мною, назустрСЦч вСЦтру;
  2. перед редакцСЦСФю, хай знають, навколо стадСЦону;
  3. залежно вСЦд обставин, помСЦж травами, лише сьогоднСЦ;
  4. на свСЦтанку, виконала ж таки, з-помСЦж друзСЦв.


    1. Позначте рядок, у якому видСЦлене слово СФ прийменником:
  1. Аж ось нарештСЦ СЦ коханий край, знайоме поле, озеро СЦ гай.
  2. ПершСЦ орачСЦ порушать ниву, поки напСЦвсонну, тополю збудить трактор край села.
  3. УкраСЧна - ВкраСЧна - краСЧна - так вСЦддавна край рСЦдний звуть.
  4. Ох, тривого, дика тривого, не шаленСЦй СЦ серця не край...
  5. Сини землСЦ тепер повстали за неозорий край свСЦй, за степи.


    1. НемаСФ частки в рядку:
  1. навряд чи це можливо;
  2. нехай кожен наведе приклад;
  3. тСЦльки не змушувати;
  4. синСЦти, наче море.


    1. Частку вжито в рядку:
  1. хоч би бровою моргнув;
  2. або пан або пропав;
  3. задержати слово на язицСЦ;
  4. хто в луг, а хто в плуг.


    1. Частку вжито в реченнСЦ:
  1. Книга мала, та серцю люба.
  2. До булави треба голови.
  3. ПрацюСФ, як мокре горить.
  4. Правди не сховаСФш.


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ словосполучення мСЦстять частки:
  1. хай буде так; ошелешений СЦ розгублений; дСЦзнатися не вСЦд товариша;
  2. озирайся не озирайся; це ж мСЦй друг; сказав би комусь;
  3. то джерело знань; ось чого захотСЦв; довСЦдався про новини;
  4. хотСЦв би сказати; нехай не гнСЦваСФться; розмова з людьми;
  5. зроби саме так, невже це важко, згСЦдно з домовленСЦстю.


    1. ВидСЦлене слово СФ сполучником СЦ його слСЦд писати РАЗОМ у реченнСЦ:
  1. Вибач менСЦ за/те, що була неввСЦчлива.
  2. РаннСЦ птахи сповСЦстили про/те, що займаСФться новий день.
  3. То/ж не дСЦвчина, а справжнСЦсСЦнький вихор.
  4. Як /би не переймався, балачками визнання не здобудеш.
  5. Як/би знали, не те б заспСЦвали.


    1. ВидСЦлене слово СФ сполучником СЦ його слСЦд писати РАЗОМ у реченнСЦ:
  1. О, що/б я не робив, любов моя вмиратиме зСЦ мною.
  2. Слова солодкСЦ говорилися про/те, щоб волю дать нещасному народу.
  3. Як/би я тепер хотСЦла у мале човенце сСЦсти.
  4. Що/б ми щасливими були, ти розпали багаття, розпали.
  5. Ледве стримую докори свого серця за/те, що завинила без вини.


    1. Не СФ сполучником видСЦлена сполука слСЦв, тому СЧСЧ слСЦд писати ОКРЕМО в реченнСЦ:
  1. НСЦч мине, як вже не раз минала, то/ж недарма темрява тремтить.
  2. РЖ досить руку простягнути, що/б за край свСЦту засягнути.
  3. Я хочу вСЦршСЦ написать про/те, як вСЦтер гСЦлочку колише.
  4. ЗдаСФться, нСЦби мирна днина, про/те чорнобильська бСЦда не поминула без слСЦда СЦ гСЦркота пече полинна.
  5. МСЦй бСЦль бринить, за/те коли смСЦюся, то смСЦх мСЦй рветься джерелом на волю!


Завдання з вибором кСЦлькох правильних вСЦдповСЦдей (3)


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ СЦменники у формСЦ родового вСЦдмСЦнка однини мають закСЦнчення -а(-я):
  1. зупинка трамва.., не вистачаСФ кСЦлограм.., виписав СЦз пСЦдручник..;
  2. прибув з РДгипт.., не поставив апостроф.., основи свСЦтогляд..;
  3. лСЦтр бензин.., примСЦщення театр.., не було прапор..;
  4. з останнього вагон.., вулицСЦ Париж.., зСЦбрали з гектар..;
  5. недалеко вСЦд лСЦск.., сторСЦнки журнал.., довгого коридор.. ;
  6. сума сторСЦн трикутник.., доСЧхали до РЖртиш.., кабСЦнет директор...


    1. Позначте рядки, у яких усСЦ СЦменники у формСЦ орудного вСЦдмСЦнка однини мають у закСЦнченнСЦ лСЦтеру -е(-СФ):
  1. кухар, пСЦсня, круча, ячмСЦнь;
  2. стиль, колСЦя, прСЦзвище, мСЦкрофон;
  3. перпендикуляр, рСЦй, плече, слюсар;
  4. калач, кущ, кобзар, слухач;
  5. вулиця, сСЦм'я, бригадир, буквар;
  6. надСЦя, день, гай, соловей.


    1. Позначте рядки, у яких видСЦлене слово СФ сполучником СЦ його слСЦд писати РАЗОМ:
  1. РЖ сказала мати: "Як/би ти, сину, йшов в отаку погоду?».
  2. Чисте полуденне небо, СЦ тихо-тихо, немов/би все заснуло.
  3. То/ж сСЦль землСЦ, то/ж сила молода СЦшла на смерть, на згубу неминучу.
  4. НСЦч колихала так ласкаво, про/те не спалося менСЦ.
  5. Що/б улСЦтку не вродило, те зимою не завадить.
  6. ДрузСЦв люблю, за/те чванливих не терплю.


Завдання на встановлення вСЦдповСЦдностСЦ


    1. Визначте, якою частиною мови СФ видСЦленСЦ слова в реченнСЦ (цифра позначаСФ наступне слово).

Я все глибше поринав у свСЦт поезСЦСЧ Павла Тичини, вражаючись (1)його (2)надзвичайно чутливим вслуховуванням у мелодику строф, ритму, звукСЦв СЦ (3)намагаючись вСЦдчути дивовижну музикальнСЦсть свСЦтосприйняття поета в його спогадах, оповСЦданнях, (4)почутих пСЦд час спСЦльних поСЧздок по УкраСЧнСЦ.


  1. СЦменник;
  2. прикметник;
  3. займенник;
  4. дСЦСФприслСЦвник (як форма дСЦСФслова);
  5. дСЦСФприкметник (як форма дСЦСФслова);
  6. прислСЦвник.

1


2


3


4



    1. Визначте, якою частиною мови СФ видСЦленСЦ слова в реченнСЦ (цифра позначаСФ наступне слово).

Людство давно та всерйоз замислюСФться над тим, як обмежити (1)свСЦй, (2)найчастСЦше небажаний, вплив на живу природу, як регулювати клСЦмат, (3)стримуючи цим темпи глобального (4)потеплСЦння.


  1. СЦменник;
  2. займенник;
  3. дСЦСФприкметник (як форма дСЦСФслова);
  4. дСЦСФприслСЦвник (як форма дСЦСФслова);
  5. прислСЦвник;
  6. частка

1


2


3


4



    1. Визначте, якою частиною мови СФ видСЦленСЦ цифрами слова в реченнСЦ (цифра позначаСФ наступне слово).

(1)ВдалинСЦ, (2)згубившись у полях, петляючи СЦ тонучи в тополях, на БСЦлу Церкву пролягаСФ шлях, (3)рахманний СЦ (4)освСЦтлений при зорях.

  1. СЦменник;
  2. прикметник;
  3. займенник;
  4. дСЦСФприкметник (як форма дСЦСФслова);
  5. дСЦСФприслСЦвник (як форма дСЦСФслова);
  6. прислСЦвник.

1


2


3


4



Синтаксис СЦ пунктуацСЦя

Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ словосполучення СЦменнСЦ:
  1. будь-що СЦз запропонованого, вивчений напам'ять, другий день, цСЦкава виставка;
  2. троСФ з п'яти, намальований фломастерами, квСЦтки нагСЦдок, чесна гра;
  3. великСЦ врожаСЧ, шСЦсть днСЦв, дехто з присутнСЦх, розумнСЦший вСЦд усСЦх;
  4. пишний цвСЦт, руки матерСЦ, дуже сильно, знання про природу;
  5. День Перемоги, сказати слово, тиха пСЦсня, чийсь голос.


    1. Простим СФ речення:
  1. Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.
  2. ЯсноСЧ тихоСЧ днини кружляСФ над землею, сСЦдаСФ на обличчя павутиння.
  3. ПташинСЦ зграСЧ злСЦтають високо в небо, СЦ вСЦд того здСЦймаСФться вСЦтер.
  4. ОсСЦнь не забарилася, бо закони природи невблаганнСЦ.


    1. Складним СФ речення:
  1. Хто ставить завдання простСЦшСЦ, той швидше мети досягаСФ.
  2. Он лСЦс знСЦмаСФ золотистий бриль, прощаючись СЦз вСЦдлетСЦлим лСЦтом.
  3. БСЦлий пилок сСЦявся з неба, устеляв сивою памороззю трави.
  4. Зоря, здавалось, просвСЦтила знову борцям визвольний, легендарний шлях.


    1. Складним СФ речення:
  1. МудрСЦсть, кажуть, приходить з роками.
  2. Про людину кажуть, що вона велетень, бог, гСЦгант.
  3. Наче зачарований велетень, стояв лСЦс, опушений бСЦлим СЦнеСФм.
  4. Грими, моя пСЦсне могутня, ясна, на всСЦм украСЧнськСЦм роздоллСЦ.


    1. Поширеним СФ речення:
  1. КСЦлька покупцСЦв почали сперечатися.
  2. МСЦльярди людей прагнуть жити в злагодСЦ.
  3. Хлопчаки били байдики.
  4. Вистава була надзвичайна.
  5. Трава не скошена.


    1. Поширеним СФ речення:
  1. Вона сидСЦла склавши руки.
  2. Ми з тобою будемо радСЦти.
  3. Я буду крСЦзь сльози смСЦятись.
  4. СотнСЦ птахСЦв почали спСЦвати.
  5. Батько з сином закСЦнчили сСЦяти.


    1. Поширеним СФ речення:
  1. Хай кожен СЦз вас помСЦркуСФ.
  2. ДрузСЦ будуть вСЦдпочивати.
  3. Тут темно.
  4. ВСЦн виявився не в тСЦм'я битий.
  5. Брат СЦз сестрою спСЦвали.


    1. Позначте речення, у якому мСЦж пСЦдметом СЦ присудком треба поставити тире (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Я не турист у рСЦднСЦм краСЧ не мовчазний спостерСЦгач.
  2. В чужих краях СЦ хлСЦб неначе вата.
  3. У нас на УкраСЧнСЦ душа СЦ пСЦсня споконвСЦк жива.
  4. КиСЧвськСЦ кручСЦ фортецСЦ зеленСЦ.


    1. Позначте речення зСЦ складеним дСЦСФслСЦвним присудком:
  1. Книга - це змога погомонСЦти з людиною через тисячолСЦття.
  2. Я люблю очима тишу цСЦлувати.
  3. Там будуть горСЦти до ранку в туманних дзеркалах троянди.
  4. МенСЦ осСЦння нСЦч короткою здаСФться.
  5. Зоря на небСЦ рожева вже почала займатись.


    1. Позначте речення зСЦ складеним дСЦСФслСЦвним присудком:
  1. Я хочу вам про рСЦдний край сказать.
  2. Я берусь за важку роботу - виглядати синСЦв.
  3. МенСЦ дальня зоря буде слати листи вересневими журавлями.
  4. Вже клен, що казку розказав бузкам, лСЦг тСЦнню спати на телСЦгу.
  5. У МарСЦСЧ хата була збудована по-новому.


    1. Обставина причини СФ в реченнСЦ:
  1. Брат навчився керувати автомобСЦлем.
  2. Читаючи пСЦдручник, робСЦть нотатки.
  3. Шляхи засипаючи, завиваСФ лютнева хуртовина.
  4. Поранений солдат побСЦлСЦв вСЦд болю.
  5. МандрСЦвники були вже дуже далеко вСЦд домСЦвки.


    1. Обставина причини СФ в реченнСЦ:
  1. За Сулою, десь далеко-далеко, спалахували зСЦрницСЦ.
  2. Не вСЦд СЧжСЦ ростуть дСЦти, а вСЦд радостСЦ.
  3. Маленьку хату обступили кругом високСЦ ясени.
  4. БСЦлСЦ водянСЦ лСЦлеСЧ гойдались на темнСЦй водСЦ.
  5. О степе, на теплСЦй долонСЦ зрости б СЦ менСЦ колоском!


    1. Обставина причини СФ в реченнСЦ:
  1. ДушСЦ найкращСЦ поривання несем, як сповСЦдь, матерям.
  2. Люблю дивитися на воду.
  3. Я вСЦдчуваю рСЦвний пульс народу.
  4. То вСЦчнСЦсть узяла мене у свСЦдки - усе запам'ятати на вСЦку.
  5. ОвСЦдСЦй прокинувся вСЦд крику.


    1. Позначте речення, у якому другорядним членом виступаСФ обставина способу дСЦСЧ:
  1. Заходить до хати зоря-зоряниця, СЦ гомСЦн стихаСФ кругом.
  2. Ходить вСЦтер яром та горою, плачуть трави, тужать пСЦд косою.
  3. ПрСЦсною прохолодою повСЦяло з лСЦсу.
  4. За пСЦвкСЦлометра рСЦчка розпливалася великим плесом трохи меншого, широкого й чистого ставу.
    1. Позначте речення, у якому перед як потрСЦбно поставити кому (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Сосюра як справжнСЦй лСЦрик рСЦзноманСЦтний у своСЧх переживаннях.
  2. ДСЦти як квСЦти поливай то ростимуть.
  3. Весь свСЦт знаСФ Довженка як великого кСЦнорежисера.
  4. Палаючий Будапешт був перед нами як на долонСЦ.
  5. УночСЦ хоч як трСЦщить а вдень проти сонечка плющить.


    1. Позначте речення, у якому перед словом як ставиться кома:
  1. Мелашка була потрСЦбна в господСЦ (?) як робСЦтниця.
  2. ДСЦвчина сяяла (?) як кущ калини.
  3. УсСЦ дСЦвчата (?) як дСЦвчата.
  4. ПроменСЦ (?) як вСЦСЧ сонячних очей.


    1. Позначте односкладне неозначено-особове речення:
  1. Не приймаю обчухрану мову, довСЦряюсь пшеничному слову.
  2. Маму треба любити й розумСЦти.
  3. ЗачерствСЦлСЦ очищуймо душСЦ!
  4. Задзвонили в усСЦ дзвони по всСЦй УкраСЧнСЦ.


    1. Позначте односкладне безособове речення:
  1. СвСЦтлСЦшаСФ в життСЦ СЦ на душСЦ.
  2. Люблять у нас дотепне слово.
  3. Сади свСЦй сад, плекай своСЧ надСЦСЧ.
  4. ВСЦд добра добра не шукають.


    1. Позначте речення з однорСЦдними присудками:
  1. Не тСЦло, а душа СФ людиною.
  2. Сном блакитним заснули поля, СЦ долини, СЦ гори, й дСЦброви.
  3. А наше слово чисте, запашне.
  4. Шлях освСЦти та науки нас навСЦки поСФдна!


    1. Позначте речення з неоднорСЦдними означеннями (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Вже украСЧнське (?) щире слово почув, збагнув СЦ визнав свСЦт.
  2. У свСЦт СЦдемо щирими (?) гостинними.
  3. РЖ сум шалений (?) непримиренний знов краСФ серце на чужинСЦ.
  4. Сонце розсСЦва своСФ пекуче (?) СЦскристе промСЦння.


    1. Позначте речення, у якому мСЦж однорСЦдними членами кома НЕ ставиться:
  1. Я був у "асному життСЦ СЦ машинСЦст (?) СЦ пасажир.
  2. Один оце я тСЦльки - нСЦ в тин (?) нСЦ в ворота.
  3. Не схотСЦла душа бунтСЦвна нСЦ тепла (?) нСЦ смачного пшона.
  4. Слизняк не виросте нСЦ лебедем (?) анСЦ орлом.


    1. Перед однорСЦдними членами речення потрСЦбно ставити двокрапку, а пСЦсля них - тире в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ):
  1. РЖз сивоСЧ давнини СЦснували на землСЦ чотири доброчесностСЦ а саме мудрСЦсть правосуддя стСЦйкСЦсть вСЦрнСЦсть.
  2. РД мСЦiевостСЦ веселСЦ радСЦснСЦ СФ похмурСЦ тривожнСЦ й недобрСЦ мСЦiя.
  3. Летиш СЦ милуСФшся всСЦм СЦ срСЦблястою нехворощю СЦ ворохами золотими на токах.
  4. СкрСЦзь на вершечку стрСЦлецькоСЧ гори на пагорбах СЦ видолинках панувала тиша.
  5. Земля СЦ мСЦсяць вишнСЦ СЦ тополСЦ СЦ тиша в тишСЦ СЦ тумани в полСЦ усе в чеканнСЦ.


    1. Перед однорСЦдними членами речення потрСЦбно ставити двокрапку, а пСЦсля них - тире в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Луки гори пишнСЦ сади все зелене й принишкле.
  2. ПСЦдручнСЦ гетьмана ПеребийнСЦс Богун Нечай теж були добре вСЦдомСЦ всСЦм.
  3. РЖ право людське СЦ воля й закон усе потоптано.
  4. Козаки були озброСФнСЦ шаблями списами а також вогнепальною зброСФю мушкетами пСЦстолями.
  5. Земля безсмертя кожному дала поету космонавту гречкосСЦю.


    1. Перед однорСЦдними членами речення потрСЦбно ставити двокрапку, а пСЦсля них - тире в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. РЖ стежка у росах СЦ тиха дСЦброва то все моя рСЦдна спСЦвуча земля.
  2. Усе постава непорушна тоненькСЦ нСЦжки розвилки рогСЦв на його голСЦвцСЦ усе було сама довершенСЦсть СЦ краса.
  3. Все забуваСФм скруту СЦ нужду СЦ те здаСФться що й забути годСЦ.
  4. Мерещились менСЦ здаля лСЦси поля квСЦтучСЦ площСЦ уся утрачена земля що за життя менСЦ дорожча.
  5. Усе нСЦби поменшало СЦ звузилось СЦ дорога СЦ стежка в березСЦ СЦ круча над Россю.


    1. Позначте речення з узагальнювальним словом пСЦсля однорСЦдних членСЦв речення (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. ССЦч дала видатних полководцСЦв славних державних дСЦячСЦв Наливайка Сагайдачного Хмельницького ССЦрка.
  2. ШевченковСЦ були пСЦдвладнСЦ всСЦ жанри лСЦтератури поезСЦя проза драматургСЦя.
  3. Несуть пани осаули козацькую збрую литий панцир порубаний шаблю золотую.
  4. Козацтво було озброСФне вогнепальною зброСФю мушкетами пСЦстолями рушницями.
  5. РЖван Богун Данило Нечай Максим КривонСЦс цСЦ пСЦдручнСЦ гетьмана були вСЦдомСЦ всСЦм.


    1. Позначте речення з узагальнювальним словом пСЦсля однорСЦдних членСЦв речення (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. ШевченковСЦ були пСЦдвладнСЦ всСЦ жанри лСЦтератури поезСЦя проза драматургСЦя.
  2. РЖ пСЦснСЦ СЦ приказки й прислСЦв'я все те вражало надзвичайним багатством поезСЦСЧ жарту гумору практичного розуму.
  3. Усе прекрасне народжуСФться зСЦ звичайноСЧ буденностСЦ життя людська врода неперебутнСФ слово невмируща мелодСЦя генСЦальна картина.
  4. У його словСЦ було все злагода спокСЦй усталенСЦсть надСЦя.


    1. Позначте речення, у якому вставне слово (словосполучення) даСФ емоцСЦйну оцСЦнку повСЦдомлюваному:
  1. Мабуть, людинСЦ не можна вСЦдриватися вСЦд рСЦдного берега.
  2. СумлСЦння людське, виявляСФться, схоже на вулик, його теж можна розтривожити.
  3. ДосСЦ днСЦ стояли теплСЦ, сонячнСЦ, а сьогоднСЦ, мов на грСЦх, задощило.
  4. Доброго, кажуть, дожидати треба, а лихе - само прийде.
  5. А хлСЦбам колосистим, здаСФться, немаСФ кСЦнця.


    1. Поширене означення НЕ вСЦдокремлюСФться комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ)
  1. Балка вкрита садками вилась попСЦд горою.
  2. Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами свСЦтла.
  3. УсСЦяна колосками земля пахне лСЦтом.
  4. НевСЦдомий нСЦкому я сСЦдаю на лавку слухаю СЦ дивлюся.
  5. Блискучий та легкий снСЦг здаСФться падаСФ прямо на серце.
    1. Поширене означення НЕ вСЦдокремлюСФться комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Лежить дорога золотом прошита.
  2. РЖ видзвонюСФ мотив моСФ слово срСЦблом скуте.
  3. По вСЦнця сповненСЦ краси шумлять смерековСЦ лСЦси.
  4. До колоскСЦв налитих туго моя прихилена душа.
  5. БСЦлСЦють смолоскипи грайливо пофарбованих ялин.


    1. Поширене означення НЕ вСЦдокремлюСФться комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Сади омитСЦ музикою згадок ковтають пил мСЦжселищних дорСЦг.
  2. А думки моСЧ натхненнСЦ та квСЦтчастСЦ опадають вересневим жовтим листям.
  3. На обрСЦСЧ бСЦлСЦють маревом повитСЦ села.
  4. ВечСЦр гаптований золотом приходить на змСЦну дню.
  5. Понад сади обтяженСЦ плодами з прощальним криком журавлСЦ летять.


    1. Позначте речення з невСЦдокремленим поширеним означенням (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. На землю зорану плугами спада рожево-бСЦлий цвСЦт.
  2. Озвучене пСЦснями бринить моСФ перо.
  3. Гудуть з вСЦтрами до свСЦтання дощем оплаканСЦ сади.
  4. Шумлять смерековСЦ лСЦси по вСЦнця сповненСЦ краси.


    1. Позначте речення з вСЦдокремленим означенням:
  1. Вона вже не чула нСЦчого, крСЦм голосу "асного серця.
  2. ДнСЦпро тече повСЦльно, величаво, розливаючись безлСЦччю рукавСЦв.
  3. На свСЦтСЦ жив хлопчина кучерявий - допитливий, непогамовний, жвавий.
  4. Дозволь менСЦ, мСЦй вечоровий свСЦте, упасти зерням в рСЦднСЦй борознСЦ.


    1. Позначте речення, у якому НЕ потрСЦбно видСЦляти комами вСЦдокремлене означення:
  1. МСЦсячним сяйвом залитСЦ мрСЦють сади.
  2. Гудуть з вСЦтрами до свСЦтання дощем оплаканСЦ сади.
  3. Степ оповитий тишею дихав пахощами росяних трав.
  4. Я небесами пСЦйманий тремчу.
  5. Налита сонцем СЦ вСЦтрами хлюпоче веслами весна.


    1. Позначте речення з дСЦСФприкметниковим зворотом, що НЕ вСЦдокремлюСФться комами (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. За вСЦкном тьмянСЦСФ небо зорями вишите.
  2. Небо чудово блищало все засСЦяне зорями.
  3. Над луками залитими квСЦтневою повСЦнню холонув оранжевий вечСЦр.
  4. Широке рСЦвне плесо вСЦддзеркалювало срСЦбнСЦ кучерСЦ залитих сяСФвом хмар.


    1. Непоширену обставину НЕ треба вСЦдокремлювати комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ):
  1. Не пСЦймавши не кажи що злодСЦй.
  2. Рушниця в його руках стрСЦляла не хиблячи.
  3. Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.
  4. ХлопцСЦ прокинувшись нагодували й напоСЧли коней.
  5. Не зрозумСЦвши студентка запитала ще раз.
    1. Непоширену обставину НЕ треба вСЦдокремлювати комами в реченнСЦ:
  1. СтарСЦ верби стоять похнюпившись.
  2. ВишнСЦ зацвСЦвши в росах заплачуть.
  3. Соснове гСЦлля наСЧжачившись дивиться вгору.
  4. Так вони сидячи дСЦждалися неньки.
  5. Я радСЦючи дивлюсь на сади в цвСЦту.


    1. Непоширену обставину НЕ треба вСЦдокремлювати комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. БСЦля багаття обнявшись сидСЦли друзСЦ.
  2. Та йдучи мСЦркую сам-таки з собою.
  3. Брати пригинаючись входять до хати.
  4. РЖван не вгаваючи розповСЦдав про побачене.
  5. Гай лежав розпластавшись.


    1. Позначте речення з вираженою одиничним дСЦСФприслСЦвником обставиною, що НЕ вСЦдокремлюСФться:
  1. Згуртувавшись (?) хоч наспСЦваСФмось.
  2. Краще вмерти (?) стоячи, як жити на колСЦнах.
  3. Попрацювавши (?) можна й вСЦдпочити.
  4. Спотикаючись (?) вчаться вище ноги пСЦднСЦмати.


    1. Позначте речення з вираженою одиничним дСЦСФприслСЦвником обставиною, що НЕ вСЦдокремлюСФться комами (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. ЛСЦс на хвилину примовк анСЦ шелесне завмерши.
  2. Протестуючи треба запропонувати щось навзамСЦн.
  3. ПташинСЦ хори натомившись поволСЦ затихають.
  4. ОбСЦймаючись плачуть берСЦзки синСЦ-синСЦ свСЦтанки встають.
    1. Позначте речення, у якому одиничний дСЦСФприслСЦвник потрСЦбно вСЦдокремити комою (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. ГуркСЦт канонади ревСЦв не перестаючи.
  2. БСЦйцСЦ сидСЦли деякий час задумавшись.
  3. Пряме дерево СЦ вмираСФ стоячи.
  4. Людина! Це ж яке слово! Його треба говорити стоячи.
  5. Похитуючись СоломСЦя пСЦдСЦйшла до столу.


    1. Позначте складносурядне речення, мСЦж частинами якого потрСЦбно поставити тире (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. СинСЦ роси зблискували на травах СЦ сонце купалось на левадах.
  2. Реве ДнСЦпро й лани широкополСЦ медами пахнуть.
  3. Десь у хлСЦбах кричав перепел СЦ туман стелився од рСЦчки.
  4. На хвилину раптом стихли голоси СЦ спинилися тСЦнСЦ.
  5. Хвилина ще СЦ схСЦд розпише в слСЦпучСЦ барви небосхил.


    1. Позначте складносурядне речення, мСЦж частинами якого НЕ ставиться кома (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Я у думках до мами пригорнулась СЦ стало гарно й затишно менСЦ.
  2. Теплий день розхлюпуСФ блакить СЦ ластСЦвки купаються в промСЦннСЦ.
  3. Свинцем набрякли сивСЦ хмари СЦ сонце зникло якось враз.
  4. ВСЦд пСЦснСЦ журливоСЧ дуб сколихнувся СЦ лелеки здригнулись ввСЦ снСЦ.


    1. Позначте складносурядне речення, мСЦж частинами якого НЕ треба ставити коми (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Весна процвСЦте СЦ наново криниця простеле барвСЦнком крутСЦ береги.
  2. РяснСЦСФ дощ СЦ падаСФ лункСЦше м'яких краплин розмСЦрене биття.
  3. Знову яблунСЦ буйно цвСЦтуть СЦ лунаСФ знайомий мотив.
  4. ГрСЦм одгримСЦв СЦ солодкою млостю спокою вСЦСФ од цвСЦту вишень СЦ сироСЧ землСЦ.
  5. ВишневСЦ зацвСЦли сади СЦ снСЦг пахучий падаСФ на воду.


    1. Позначте складнопСЦдрядне речення з пСЦдрядним означальним:
  1. РСЦдну пСЦсню треба захищати так, як захищають рСЦдний край.
  2. А доки СФ пСЦсня, нСЦкому не вдасться захмарити небо моСФСЧ душСЦ.
  3. ДуховнСЦсть - озонова пелюстка, що так бережно огортаСФ планету й не даСФ зруйнувати життя.
  4. Народе мСЦй, як добре, що ти у мене СФ на свСЦтСЦ.


    1. Позначте речення, яке вСЦдповСЦдаСФ такСЦй характеристицСЦ: складнопСЦдрядне речення з неоднорСЦдною пСЦдряднСЦстю:
  1. Мова - наша зброя, якою ми служимо народовСЦ, що нас народив, вигодував, виховав.
  2. Життя караСФ неодмСЦнно за кожен грСЦх, за хибний крок, поки збагнеш, що не година, а все життя - один урок.
  3. Коли людинСЦ СФ що сказати, вона виллСФ з глибини "асноСЧ душСЦ все те, що маСФ, на папСЦр або полотно.
  4. ХСЦба не вСЦрите, що скоро день засвСЦте, що сонце наше вже з-за обрСЦю встаСФ...


    1. Позначте речення, що вСЦдповСЦдаСФ такСЦй характеристицСЦ: складнопСЦдрядне речення з однорСЦдною пСЦдряднСЦстю:
  1. УсСЦх, хто живе в УкраСЧнСЦ, маСФ об'СФднувати в суспСЦльство украСЧнська мова, котру треба знати.
  2. Скажи менСЦ, всесильна мово, з якого джерела буття тече струмок, що зветься Слово, в рСЦку несмертного життя?
  3. ПовСЦнь добрих почуттСЦв затоплюСФ вчителя, коли вСЦн чуСФ, як довСЦрливо тулиться до нього дитина.
  4. Велике дСЦло, коли людина маСФ чисте сумлСЦння, коли нСЦякСЦ тСЦнСЦ не каламутять, не забруднюють душу.
  5. Хоч проживи сто СЦ двСЦстСЦ рокСЦв, КиСЧв пСЦзнати повнСЦстю неможливо, бо в кожного вСЦн свСЦй, особливий, самобутнСЦй, неповторний.


    1. Позначте рядок, у якому речення вСЦдповСЦдаСФ наведенСЦй схемСЦ:
  1. Яке дерево, такСЦ СЦ його квСЦти, який батько, такСЦ СЦ його дСЦти.        (яке), [ ],(який).
  2. Дощ СЦде не там, де ждуть, а там, де жнуть.        [..., (де ),...],(де).
  3. Багатий той, хто нСЦчого не хоче мати понад те, що вСЦн вже маСФ.        [  ], (хто), (що).
  4. РадСЦй, що на тебе, коли ти говориш, дивляться тисячСЦ очей.        [  ], (що),(коли).
  5. Я з тих краСЧв, де над ДнСЦпром шумлять гаСЧ, де з дня народження
    менСЦ спСЦвали соловтАЩСЧ.        [  ], (де), (де).


    1. Позначте безсполучникове складне речення, мСЦж частинами якого слСЦд поставити тире (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. ВСЦдбились зорСЦ у водСЦ летять до хмар тумани.
  2. Життя росте лишень з любовСЦ лише краса людей навчаСФ жить.
  3. Дощ пройшов хазяйським кроком сад в росСЦ купаСФться.
  4. Дуже дивний пейзаж косяками СЦдуть таланти.
  5. Степ половецький половСЦСФ трава аж срСЦбна вСЦд роси.


    1. Позначте безсполучникове складне речення, мСЦж частинами якого ставиться тире (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Я в давню СЦстину увСЦрував глибоко найвища мудрСЦсть в простотСЦ високСЦй.
  2. Людина йде до краси творить СЧСЧ цим СЦ вСЦдрСЦзняСФться вона вСЦд усього сущого.
  3. Пригадаймо золота тиха осСЦнь застеляла жовтим листям княжий ЛьвСЦв.
  4. ВсСЦ бджоли злетСЦлись гудуть золотавСЦ роСЧ.


    1. Позначте безсполучникове складне речення, мСЦж частинами якого слСЦд поставити тире (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Переконатися пора зробивши зло не жди добра.
  2. Одним заспокоюю себе у мене ще все попереду.
  3. У товариствСЦ лад усяк тому радСЦСФ.
  4. Добре сказано Сенекою жорстокСЦсть народжуСФться з посередностСЦ й слабкостСЦ.
  5. Не повернуть минулого нСЦколи воно пройшло СЦ вже здаСФться миттю.


    1. Позначте речення, що вСЦдповСЦдаСФ такСЦй характеристицСЦ: складне речення з рСЦзними типами синтаксичного звтАЩязку (сполучниковим СЦ безсполучниковим):
  1. РСЦка налСЦтала на камСЦннСЦ зубцСЦ, помСЦж яких застряв дуб-велет, а потСЦк спадав униз, де також стримСЦли каменСЦ.
  2. Не зневСЦрся, не впади у вСЦдчай: вир не вкрутить, хвиля не знесе.
  3. Вже вечСЦр тСЦнСЦ склав у стоси, за обрСЦй котиться курай, СЦ дальнСЦ пахнуть сСЦнокоси, СЦ дальнСЦй пахне рСЦдний край.
  4. Якщо не можна вСЦтер змалювати, прозорий вСЦтер на ясному тлСЦ, змалюй дуби, могутнСЦ СЦ крислатСЦ, котрСЦ од вСЦтру гнуться до землСЦ.
  5. РЖду, дивлюсь: мСЦй край, моя земля, смСЦються в небСЦ золотому рСЦчки, СЦ села, СЦ поля.
    1. Позначте речення, що вСЦдповСЦдаСФ такСЦй характеристицСЦ: складне речення з рСЦзними типами синтаксичного зв'язку (сполучниковим СЦ безсполучниковим):
  1. ДемократСЦя тим СЦ добра, що при нСЦй не держава руйнуСФ людину, а людина будуСФ державу СЦ саму себе.
  2. ПСЦгмей бажа високим буть на зрСЦст, порядним хоче виглядати злодСЦй, завжди злочинець - на дСЦлах добродСЦй.
  3. Преславне украСЧнське слово звучить у серцСЦ у моСЧм, бо мова - хлСЦб, а не полова: я чув СЧСЧ СЦз уст батькСЦв.
  4. Шануймося, бо одна у нас усСЦх УкраСЧна й життя у кожного одне!
  5. НСЦколи я не знав, як тяжко жить без солов'я, що в пСЦснСЦ аж тремтить тСЦльцем своСЧм маленьким.


    1. Позначте речення з непрямою мовою (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Ти до землСЦ всСЦм серцем прихились менСЦ шепоче рСЦдна УкраСЧна.
  2. УчСЦтеся ти нам прорСЦк борСЦтеся з ярмом неволСЦ.
  3. Доводила одна нСЦкчемнСЦсть що пСЦдлабузництво це чемнСЦсть.
  4. Ти доросла людина часто кажуть менСЦ.
  5. Ну, словом, листя розпустили всСЦ назустрСЦч живодайному дощевСЦ.


    1. Позначте речення, у якому правильно оформлено цитату:
  1. Поет змальовуСФ всенародний визвольний рух, коли: "жСЦнки навСЦть з рогачами пСЦшли в гайдамаки».
  2. Сам Олесь Гончар пСЦдкреслюСФ, що його основне завдання - вСЦдкривати в людських душах "джерела свСЦтлСЦ та здоровСЦ».
  3. В У романСЦ "Собор» Олесь Гончар порушив важливСЦ проблеми сучасностСЦ, адже "Нема краСЧни кращоСЧ, нСЦж правда», - як сказав один СЦз героСЧв твору металург РЖван Баглай.
  4. З болем пише Т. Шевченко про украСЧнське село: "ЧорнСЦше чорноСЧ землСЦ блукають люде».


Завдання з вибором кСЦлькох правильних вСЦдповСЦдей (3)


    1. Позначте речення, у яких перед словом як ставиться кома (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Мелашка була потрСЦбна в господСЦ як робСЦтниця.
  2. ДСЦвчина сяяла як кущ калини.
  3. ПрокСЦп пСЦдходив спокСЦйний СЦ дСЦловий як завжди.
  4. ПроменСЦ як вСЦСЧ сонячних очей.
  5. РЖ.Франко знав СЦ любив народну пСЦсню як учений, демократ, патрСЦот.
  6. Хмара як лебСЦдь пливе над лСЦсами.


    1. Позначте речення з однорСЦдними означеннями (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. З другоСЧ хати доносилася сумна журлива пСЦсня.
  2. Чарами вСЦСФ вСЦд необмеженого синього простору.
  3. Ранковий легкий вСЦтер розганяв залишки туману.
  4. Все приймало незвичайний казковий характер.
  5. Набачився ланСЦв зелених золотих набачився надихався напився.
  6. Густий осСЦннСЦй туман встаСФ над лСЦсом вечСЦрньою добою.


    1. Позначте речення з неоднорСЦдними означеннями (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Вже украСЧнське щире слово почув збагнув СЦ визнав свСЦт.
  2. У свСЦт СЦдемо щирими гостинними.
  3. НавСЦть через вСЦкна було видно як пухнастСЦ снСЦги одсвСЦчувались рожевими малиновими бризками зорСЦ.
  4. РСЦзкий пСЦвнСЦчний вСЦтер немилосердно бив в обличчя.
  5. За шкСЦльними партами схилились чорнявСЦ бСЦлявСЦ русявСЦ голСЦвки.
  6. Кругом хати росли старСЦ велетенськСЦ волоськСЦ горСЦхи.


    1. Позначте речення з уточнюючим членом, у якому перед сполучником потрСЦбно поставити кому (роздСЦловСЦ знаки пропущено):
  1. Таку тикву саджають щоб СЦз неСЧ виросла посудина на зразок глека або невеликоСЧ амфори.
  2. Довге життя випало ДорошенчисСЦ або ЧабанисСЦ як частСЦше називають ще СЧСЧ.
  3. Хамелеон або деревна ящСЦрка Африки добре пристосований до життя на деревах.
  4. Гуси чи лебедСЦ в небСЦ пливуть там угорСЦ надСЦ мною?
  5. ХвилСЦ колоскСЦв то вганялись пСЦвкругом у лСЦс то забСЦгали вузькою рСЦчкою або сагою глибоко в дСЦброву.
  6. НайкрасивСЦша рослина украСЧнських водойм бСЦле латаття або водяна лСЦлСЦя.


Завдання на встановлення вСЦдповСЦдностСЦ


    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж реченнями та СЧх характеристиками:


Односкладне речення

  1. означено-особове;
  2. неозначено-особове;
  3. узагальне-но-особове;
  4. безособове;
  5. називне.

Приклади

    1. Без мови рСЦдноСЧ, юначе, й народу нашого нема.
    2. Друга шукай, а знайдеш - тримай.
    3. Над широким ДнСЦпром у промСЦннСЦ блакить.
    4. Нас зустрСЦчають хлСЦбом-сСЦллю.
    5. Люди, овСЦянСЦ грозами, обпаленСЦ громами.
    6. Один з останнСЦх рейсСЦв був винятковим.
    7. БагатСЦй, розбруньковуйся, мово!

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж реченнями та СЧх характеристиками:

Односкладне речення

  1. означено-особове;
  2. неозначено-особове;
  3. безособове;
  4. узагальнено-особове;
  5. називне.

Приклади

    1. СвСЦтлСЦшаСФ в життСЦ СЦ на душСЦ.
    2. НСЦжнСЦ сутСЦнки. ВечСЦр.
    3. ВечСЦрнСФ сонце, дякую за день! ВечСЦрнСФ сонце, дякую за втому!
    4. РЖ сад, СЦ гай, СЦ пСЦсня солов'я - дорогоцСЦнна спадщина моя.
    5. На пагорбСЦ зеленСЦм бСЦла хата.
    6. Задзвонили в усСЦ дзвони по всСЦй УкраСЧнСЦ.
    7. Десять раз подумай, а раз скажи.

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


Односкладне речення

  1. означено-особове;
  2. неозначено-особове;
  3. узагальнено-особове;
  4. безособове.

Приклади

    1. Сонним холодом од трав вСЦСФ.
    2. ХлСЦб-сСЦль СЧж, а правду рСЦж.
    3. КвСЦтчастий луг СЦ дощик золотий.
    4. За правду, браття, СФднаймося щиро.
    5. Задзвонили в усСЦ дзвони по всСЦй УкраСЧнСЦ

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


Односкладне речення

Приклади


  1. означено-особове;
  2. неозначено-особове;
  3. узагальнено-особове;
  4. безособове.
  1. З гармат по горобцях не стрСЦляють.
  2. Кругом гомонСЦли, вешталися, лагодилися до чогось.
  3. Можна вибрать друга СЦ по духу брата, та не можна рСЦдну матСЦр вибирати.
  4. Довго спали вСЦтри у ярах на припонСЦ.
  5. Буду хлСЦбом СЦ цвСЦтом дСЦлитись, вСЦдчиняти ворота гСЦнцям.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть.


Односкладне речення:

  1. означено-особове;
  2. неозначено-особове;
  3. узагальнено-особове;
  4. безособове.

Приклади

    1. Пахне в домСЦ димом СЦ вогнем.
    2. Добру СЦ злу, СЦ хлСЦбу знаСФм цСЦну.
    3. ЖСЦночСЦ голоси СЦ перегук дитячий.
    4. На балконСЦ посадили сонях.
    5. УважнСЦшСЦ будьмо до всього в природСЦ.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж реченнями й назвами вСЦдокремлених членСЦв, якими ускладнено цСЦ речення:


ВСЦдокремлений член речення

  1. означення;
  2. прикладка (рСЦзновид означення);
  3. обставина;
  4. додаток.

Приклади

    1. Там, замСЦсть житечка, в теплеСФ лСЦтечко терен зацвСЦв.
    2. По всСЦм свСЦтСЦ пронесу нашу гордСЦсть СЦ красу - рСЦдну мову.
    3. У всякому дСЦлСЦ СФ своСЧ майстри СЦ своСФ, так би мовити, натхнення.
    4. Небо розгорнуло намет свСЦй - синСЦй, широкий, глибокий.
    5. Благословенним будь, свСЦтанок долСЦ, мСЦй добрий незабутнСЦй отчий дСЦм.
    6. З дорСЦг життя сховавши втому, я в отчий край вернусь назад.

А


Б


В


Г



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


ВСЦдокремлений член речення

  1. означення;
  2. прикладка (рСЦзновид означення);
  3. обставина;
  4. додаток.

Приклади

        1. Сад, нахиливши срСЦбнСЦ вСЦти, пСЦснСЦ пташинСЦ пригадав.
        2. ОкрСЦм скрипки, не мав вСЦн вСЦдради, не було в нього втСЦхи.
        3. Здавна, кажуть добрСЦ люди, Бог цей свСЦт звелСЦв любити.
        4. Весь простСЦр степу повнився нею, пСЦснею-жагою, пСЦснею-протестом.
        5. Безмежний степ, укритий снСЦгом, спав.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


ВСЦдокремлений член речення

Приклади


  1. означення;
  2. прикладка (рСЦзновид означення);
  3. обставина;
  4. додаток.
  1. Я так люблю тебе, мСЦй краю, красу твоСЧх степСЦв СЦ гСЦр.
  2. Данилко радо, з пСЦдскоком, бСЦг до сусСЦдСЦв.
  3. На свСЦтСЦ все знайдеш, крСЦм рСЦдноСЧ матерСЦ.
  4. ВСЦн, птАЩятирСЦчний хлопчик, мСЦг би гратися годинами.
  5. Ночували гайдамаки в зеленСЦй дСЦбровСЦ, на припонСЦ пасли конСЦ, сСЦдланСЦ, готовСЦ.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть.

ВСЦдокремлений член реченн:

  1. означення;
  2. прикладка (рСЦзновид означення);
  3. обставина;
  4. додаток.

Приклади

  1. Натомившись од щоденних справ, я душею й тСЦлом спочивав на галявСЦ.
  2. Суд? ОкрСЦм суду природи, я всСЦ зневажаю суди.
  3. ОбсипанСЦ пилом роси, пСЦдснСЦжники щемно запахли.
  4. Ще вСЦтрами шумСЦв ясно день, та лелеки дорСЦг не втрачали.
  5. Знайшла в пилу золочену пСЦдкову - невизнаний старокозацький герб.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


Вид пСЦдрядного речення

  1. означальне;
  2. з'ясувальне;
  3. обставинне наслСЦдкове;
  4. обставинне часу.

Приклади

  1. Адже матСЦнка недурно казали, що свСЦт не без добрих людей.
  2. Було так тихо, що навСЦть шелест листя на ясенСЦ здавався великим шумом.
  3. Моря перелетиш СЦ не впадеш, допоки буде в серцСЦ рСЦдна мова.
  4. На небСЦ збиралися великСЦ хмари, так що можна сподСЦватися дощу.
  5. АнглСЦя - перша неслов'янська краСЧна, де з'явилися переклади украСЧнських дум.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть

Вид пСЦдрядного речення

Приклади


  1. означальне;
  2. зтАЩясувальне;
  3. обставинне причини;
  4. обставинне мСЦiя.
    1. МенСЦ було байдуже, де вони отримували цю СЦнформацСЦю.
    2. Туди, де образи коханСЦ, душа окрилена летить.
    3. Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.
    4. Вогонь був таким, що в повСЦтрСЦ снаряди зустрСЦчалися зСЦ снарядами.
    5. Прокинувся вСЦд того, що в хатСЦ стало видно, як удень.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть


Вид пСЦдрядного речення

  1. обставинне умови;
  2. обставинне причини;
  3. означальне;
  4. з'ясувальне.

Приклади

  1. Зупинюсь у вечоровСЦй тишСЦ, слухаю, як дихаСФ земля.
  2. ЦСЦ дуби, що небо пСЦдпирають, певне, ще Батия пам'ятають.
  3. РЖ зСЦрка впала, наче в Бога скотилась по щоцСЦ сльоза.
  4. Книга корисна, коли СЧСЧ читають.
  5. РЖ, може, я тому й поетом став, що увСЦбрав у себе казку дСЦда.

1


2


3


4



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж складнопСЦдрядними реченнями та видами СЧх пСЦдрядноСЧ частини:


Вид пСЦдрядного речення

  1. обставинне допустове;
  2. обставинне умови;
  3. зтАЩясувальне;
  4. обставинне мети;
  5. обставинне часу.

Приклади

    1. Скажи що-небудь, щоб я тебе побачив.
    2. Вона бачила цСЦ береги, коли вони були ще зовсСЦм пустельнСЦ.
    3. РСЦдну пСЦсню треба захищати так, як захищають рСЦдний край.
    4. Якщо ти усмСЦхнешся свСЦту, вСЦн вСЦдповСЦсть посмСЦшкою.
    5. У свСЦтСЦ слСЦв немаСФ випадкових, хоча вони й столСЦттями мовчать.
    6. Чим бСЦльше грошей маСФ, тим бСЦльше плаче.
    7. 7. Спинюся я СЦ довго буду слухать, як бродить серпень по землСЦ моСЧй.

А


Б


В


Г


Д



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж складнопСЦдрядними реченнями та видами СЧх пСЦдрядноСЧ частини:


Вид пСЦдрядного речення

  1. обставинне умови;
  2. обставинне наслСЦдку;
  3. обставинне мети;
  4. обставинне мСЦiя;
  5. з'ясувальне.

Приклади

  1. Я чув, як дихав сонний лСЦс у прохолодному туманСЦ.
  2. Я СФсть народ, якого правди сила нСЦким звойована ще не була.
  3. Якби менСЦ сила та воля, жив би без горя.
  4. Соборна ВкраСЧно, всСЦ храми твоСЧ вСЦдбудуСФм, щоб лунами дзвонСЦв сягнути духовних вершин.
  5. УкраСЧна моя починаСФться там, де доля моя усмСЦхаСФться.
  6. Людина прагне до щастя одвСЦчно, як рСЦки в долини.
  7. Теплий туман слався по полю й наливав балку по самСЦ вСЦнця, так що дерева потопали в ньому.

А


Б


В


Г


Д



СтилСЦстика СЦ культура мовлення


Завдання з вибором однСЦСФСЧ правильноСЧ вСЦдповСЦдСЦ


    1. Позначте рядок, у якому всСЦ словосполучення мають вСЦдтСЦнок урочистостСЦ:
  1. сивочолий КиСЧв; видатний зодчий; серденько моСФ;
  2. священний обов'язок; почесне право; пам'ятки мистецтва;
  3. козацька доба; державнСЦ символи; випала СЦсторична мСЦсСЦя;
  4. серце ВСЦтчизни; закарбованСЦ на скрижалях СЦсторСЦСЧ; люди доброСЧ волСЦ.


    1. Позначте речення, у якому видСЦлене слово НЕ можна замСЦнити варСЦантом у дужках:
  1. АрхСЦтектор наголосив (пСЦдкреслив), що проект слСЦд виконати вчасно.
  2. За мить вантажна машина зникла (щезла) з очей.
  3. ТехнСЦчний персонал змарнував (згаяв) багато часу на пСЦдготовчСЦ роботи.
  4. У нашСЦй родинСЦ панують теплСЦ, дружнСЦ стосунки (взаСФмини).
  5. Щоб здобути (отримати) вищу освСЦту, потрСЦбно наполегливо працювати.


    1. НЕ можна замСЦнити поданим варСЦантом у дужках видСЦлене слово в реченнСЦ:
  1. ДСЦти безтурботно (безпечно) гралися на проСЧжджСЦй частинСЦ вулицСЦ.
  2. Усяке друковане слово мало своСФ мСЦiе на поличках цСЦСФСЧ бСЦблСЦотеки (книгозбСЦрнСЦ).
  3. МаксимовСЦ Рильському була властива (притаманна) любов до людини СЦ природи.
  4. Колись тут було русло (рСЦчище) ТашанСЦ, потСЦм воно пересохло, поросло травою.
  5. Я люблю тСЦльки (лише) таку гру, де я певна, що виграю.


    1. НЕ можна замСЦнити поданим варСЦантом у дужках видСЦлене слово в реченнСЦ:
  1. За високими осокорами почало свСЦтлСЦти (свСЦтлСЦшати) небо.
  2. М'який (незлостивий) докСЦр кориснСЦший за нещиру подяку.
  3. Ми не хотСЦли брати участь у цих темних (пСЦдозрСЦлих) справах.
  4. Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого органСЦзму.
  5. Подекуди (мСЦiями) пройшов слСЦпий дощик.
    1. НЕ можна замСЦнити поданим варСЦантом в дужках видСЦлене слово в реченнСЦ:
  1. У сСЦм'СЧ панували теплСЦ, дружнСЦ взаСФмини (стосунки).
  2. Активно розвиваСФться спСЦвробСЦтництво мСЦж двома краСЧнами в науковСЦй СЦ культурнСЦй галузях(царинах).
  3. У 1939 роцСЦ виникла реальна воСФнна (вСЦйськова) загроза мирному життю краСЧн РДвропи.
  4. ГамСЦр атенцСЦ зняли (зчинили), наче готували бурю.
  5. УсСЦм працСЦвникам належить (треба) пройти СЦнструктаж з технСЦки безпеки.


    1. ВидСЦлене слово вжито у невластивому йому значеннСЦ в реченнСЦ:
  1. УкраСЧна проголосила незалежнСЦсть у серпнСЦ 1991 року.
  2. Цю СЦнформацСЦю розголошувати заборонено.
  3. ДоповСЦдач виголосив палку промову.
  4. НайактивнСЦшим учасникам концерту оголошено подяку.
  5. Голова зборСЦв проголосив порядок денний.


    1. ВидСЦлене слово вжито у невластивому для нього значеннСЦ в реченнСЦ:
  1. ТактичнСЦ заняття допомагають вСЦйськовим удосконалити професСЦйну пСЦдготовку.
  2. КерСЦвництво армСЦСЧ розробляСФ новСЦ тактичнСЦ прийоми оборони.
  3. Наш командир - дуже тактична людина.
  4. Генерал пояснив своСЧ тактичнСЦ мСЦркування.
  5. УспСЦх бою забезпечили правильнСЦ тактичнСЦ розрахунки.


    1. ВидСЦлене слово вжите в невластивому йому значеннСЦ в реченнСЦ:
  1. Два примСЦрники словника присутнСЦ в кабСЦнетСЦ.
  2. Вантажне вСЦддСЦлення розташоване на першому поверсСЦ.
  3. Ялту вважають одним СЦз найпопулярнСЦших курортСЦв.
  4. Директор банку перебуваСФ за кордоном.
  5. У санаторСЦСЧ СФ кСЦлька басейнСЦв.


    1. РЖз поданих у дужках синонСЦмСЦв кожен СЦз варСЦантСЦв можливий у реченнСЦ:
  1. ВСЦн поминув лСЦс СЦ пСЦшов (стежкою, трактом) через жита.
  2. На узлСЦссСЦ розкинув своСФ гСЦлля (вСЦковий, древнСЦй) дуб.
  3. Щось сьогоднСЦ такий (довгий, тривалий) день!
  4. (Славетна, легендарна) спСЦвачка СоломСЦя Крушельницька мала унСЦкальний голос.
  5. РЖ в кого цей хлопець удався такий (вайлуватий, незграбний)?


    1. З поданих у дужках синонСЦмСЦв кожен СЦз варСЦантСЦв можливий у реченнСЦ:
  1. (РетельнСЦ, проникливСЦ) дослСЦдження археологСЦв пСЦдтверджують слова Геродота.
  2. ЧервонСЦ жоржини (сильнСЦше, потужнСЦше) мерехтять росами.
  3. СтарСЦ дуби (оточували, облягали) галявину.    
  4. Представники рСЦзних поколСЦнь не завжди (здатнСЦ, здСЦбнСЦ) порозумСЦтися.
  5. Ми стояли, зачарованСЦ (дивною, прекрасною) музикою весняних лугСЦв.


    1. РЖз поданих у дужках слСЦв кожен СЦз варСЦантСЦв можливий у реченнСЦ:
  1. Рекламу розмСЦстили в найбСЦльш (людних, людяних) мСЦiях мСЦста.
  2. ЗрСЦлСЦсть людська виростаСФ з боротьби. Часто з боротьби зСЦ своСЧми сумнСЦвами (ваганнями, коливаннями).
  3. Тато мСЦй - рСЦшуча людина, хоч СЦ мрСЦйник. ЦСЦ якостСЦ в людинСЦ не поСФднуються, але тато, мабуть, (виняток, виключення).
  4. На фото: П. Тичина - у центрСЦ, М. ВСЦнграновський (злСЦва, лСЦворуч), В. Шевчук (справа, праворуч).
  5. У народнСЦй медицинСЦ мед маСФ (лСЦкувальнСЦ, лСЦкарськСЦ) властивостСЦ.


    1. Позначте словосполучення, у якому порушено граматичну норму на позначення часу:
  1. рСЦвно о першСЦй;
  2. десять хвилин по шостСЦй;
  3. пСЦв на десяту;
  4. сСЦм годин двадцять хвилин;
  5. за двадцять птАЩята.


    1. Граматичний зв'язок порушено в словосполученнСЦ:
  1. пам'ятник Т. Шевченка;
  2. прийти о п'ятСЦй годинСЦ;
  3. у зв'язку з виданою постановою;
  4. зраджувати СЦдеали;
  5. дякувати батьковСЦ.


    1. Граматичний зв'язок порушено у словосполученнСЦ:
  1. працювати щосереди;
  2. вищий мене;
  3. зошит з математики;
  4. вСЦрний собака;
  5. розповСЦдати про СЦспит.


    1. Позначте рядок, у якому словосполучення побудованСЦ неправильно:
  1. зелене ТбСЦлСЦсСЦ, злий собака, нуль цСЦлих СЦ три десятих;
  2. давнСЦй друг, вчасна допомога, гострий бСЦль;
  3. вчена ступСЦнь, синСФ ДнСЦпро, важкий путь;
  4. червона гуаш, барабанний дрСЦб, прозорий тюль.
    1. Позначте словосполучення, яке потребуСФ редагування:
  1. дотримати слова;
  2. навчати математики;
  3. оволодСЦти знання;
  4. опанувати мову;
  5. знехтувати наказом.


    1. ПотребуСФ редагування словосполучення:
  1. переказати кошти;
  2. милуватися краСФвидом;
  3. знатися на живописСЦ;
  4. поступати в унСЦверситет;
  5. алфавСЦтний покажчик.


    1. Позначте речення, що потребуСФ редагування:
  1. Журнал пропонуСФ низку лСЦтературних портретСЦв. 
  2. У киян цей часопис маСФ великий авторитет.
  3. Номер розпочинаСФться добСЦркою сатиричних творСЦв.
  4. З новими творами виступаСФ понад пСЦвсотнСЦ гумористСЦв. 


    1. Позначте речення, що потребуСФ редагування:
  1. СнСЦжинки з СЦнеСФм ще бСЦльше закрутилися, стовпом здСЦймаючись угору.
  2. Сидячи на березСЦ рСЦчки, милуюся СЧСЧ повСЦльною течСЦСФю.
  3. Хтось кидаСФ жарт, розсмСЦшивши всСЦх навколо.
  4. Прочитавши цСЦкаву книжку, хочеться подСЦлитися враженнями з СЦншими.
  5. За таких обставин не будемо сидСЦти склавши руки.


    1. Позначте речення, що потребуСФ редагування:
  1. Готуючись до екзаменСЦв, студенти вСЦдвСЦдують науковСЦ бСЦблСЦотеки.
  2. Трохи пСЦдрСЦсши, хлопець почав розпитувати про важку долю батька.
  3. Милуючись лСЦсовими краСФвидами з вСЦкна вагона, у мене виникали спогади дитинства.
  4. Читаю п'СФсу, звертаючи увагу на ремарки.


    1. Позначте речення, що потребуСФ редагування:
  1. Важливим напрямком взаСФмодСЦСЧ суспСЦльства та ЗМРЖ СФ висвСЦтлення дСЦяльностСЦ органСЦв державноСЧ "ади.
  2. МайбутнСФ украСЧнського слова значною мСЦрою залежить вСЦд освСЦтян.
  3. Випускники мають бСЦльш вСЦдповСЦдальнСЦше ставитися до навчання.
  4. Студенти висловлюються за необхСЦднСЦсть демократизацСЦСЧ суспСЦльства.  


    1. Позначте речення, яке потребуСФ редагування:
  1. РЖнформацСЦю про надходження нових товарСЦв можна отримати у продавця-консультанта.
  2. РозпочинаСФться сезонний розпродаж зимових пальто.
  3. ПропозицСЦСЧ покупцСЦв буде обов'язково передано виробникам.
  4. У недСЦлю магазин працюСФ з десятоСЧ години.
  5. На нашому масивСЦ вСЦдкрито новий супермаркет.


    1. Позначте речення, яке потребуСФ редагування:
  1. Дозвольте оголосити порядок денний.
  2. ПропозицСЦю прошу внести до протоколу.
  3. Хочу подякувати учасникСЦв круглого столу.
  4. Нараду було проведено вСЦдповСЦдно до визначеного регламенту.
  5. Ми зацСЦкавилися Вашою пропозицСЦСФю СЦ хочемо отримати детальнСЦшу СЦнформацСЦю.


    1. Позначте рядок, у якому порушено правила чергування у-в;
  1. Батьки нас учили жити чесно й допомагати один одному в усьому.        
  2. Упевнений, що немаСФ в свСЦтСЦ нСЦчого кращого за землю, де ти народився.
  3. Вони завжди знали: у будь-яку хвилину тренер дасть слушну пораду, допоможе повСЦрити в себе.
  4. У нашому мСЦстСЦ багато паркСЦв СЦ скверСЦв.


    1. Граматичну помилку допущено в реченнСЦ:
  1. Сковорода СЦшов поруч, спСЦдлоба стежачи за спСЦврозмовником.
  2. Летять в село лелеки напСЦвсоннСЦ, лСЦниво й важко махаючи крильми.
  3. Теплий вСЦтер цСЦлуСФ каштани, колихаючи вСЦти смутнСЦ.
  4. Треба зранку до працСЦ ставати, зневажаючи втому СЦ лСЦнь.
  5. Побачивши картини Катерини БСЦлокур, мене охопило зачарування.


    1. Граматична помилка допущена в реченнСЦ
  1. Коли свСЦтило яскраве сонце, я вийшов з дому.
  2. Яскраве сонце заслСЦпило мене, коли я виходив з дому.
  3. Виходячи з дому, я мружився вСЦд яскравого сонця.
  4. Коли я виходив з дому, мене заслСЦпило яскраве сонце.
  5. Виходячи з дому, мене заслСЦпило яскраве сонце.


    1. Граматичну помилку допущено в реченнСЦ:
  1. Вивчаючи СЦсторСЦю, серце сповнюСФться болем за долю нашоСЧ БатькСЦвщини.
  2. СпСЦваючи веснянки, дСЦвчата беруться за руки й утворюють коло.
  3. Брат подарував менСЦ пСЦдручник з СЦсторСЦСЧ, написаний О. Субтельним.
  4. Не ошукайся ж, вСЦрячи добру, СЦ не згубись у мук своСЧх огромСЦ.
  5. Хмаринки, сонцем переснованСЦ, пливуть СЦ тануть, наче дим.


Завдання на встановлення вСЦдповСЦдностСЦ


    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж реченнями СЦ стилями мовлення, до яких вони належать:


  1. Громадяни мають право безплатно здобувати вищу освСЦту в державних навчальних закладах на конкурснСЦй основСЦ.
  2. Незважаючи на згубний вплив асимСЦляцСЦйних процесСЦв, якщо йдеться про нацСЦональнСЦ обереги, твердСЦсть СЦ принциповСЦсть батькСЦв повинна передаватися з генами.
  3. ССЦра маленька пташка, як грудка землСЦ, низько висСЦла над полем.
  4. Як провалишся на СЦспитСЦ, додому не навертайся!
    1. розмовний;
    2. публСЦцистичний;
    3. художнСЦй;
    4. офСЦцСЦйно-дСЦловий;
    5. науковий.

А


Б


В


Г



    1. УстановСЦть вСЦдповСЦднСЦсть мСЦж словосполученнями та стилями мовлення, до яких вони належать:


  1. член речення; геометрична прогресСЦя; суспСЦльно-полСЦтична формацСЦя;
  2. доводити до вСЦдома; вСЦдповСЦдно до плану роботи; вСЦдповСЦдальнСЦсть покласти;
  3. мислити по-державному; голос тисячолСЦть; уписати героСЧчну сторСЦнку;
  4. веселкова роса; срСЦбнСЦ струни мрСЦй; усмСЦшка долСЦ.


    1. офСЦцСЦйно-дСЦловий;
    2. розмовний;
    3. художнСЦй;
    4. науковий;
    5. публСЦцистичний

А


Б


В


Г


Завдання до мСЦкротекстСЦв


Прочитайте текст. Виконайте завдання до нього


тЧПТекст 1

(1)Я почав роздумувати, що таке людина, у чому наша суть людська: у тому, що ми думаСФмо, чи в тому, що ми робимо? (2)На кожному кроцСЦ ми бачимо: людина добра в душСЦ, а не робить добро через те, що СЧй не вистачаСФ рСЦшучостСЦ або вона просто лСЦнуСФться. (З)РЖнша людина за природою зла, але вона в собСЦ те зло тамуСФ СЦз якихось, може, навСЦть, не добрих мСЦркувань СЦ робить масу добра. (4)Так що таке людина? (5)Те, що вона всерединСЦ, чи те, що вона назовнСЦ?


  1. ОрфографСЦчну помилку допущено в написаннСЦ слова:
    1. за природою;
    2. не добрих;
    3. всерединСЦ;
    4. назовнСЦ.


  1. ПунктуацСЦйну помилку допущено в реченнСЦ:
  1. першому;
  2. другому;
  3. третьому;
  4. п'ятому.


  1. Вставним словом ускладнено речення:
  1. перше;
  2. друге;
  3. третСФ;
  4. птАЩяте.

тЧПТекст 2

(1)У життСФвому круговоротСЦ народжуються неповторнСЦ людськСЦ свСЦти. (2)Вдивляючись щороку в очСЦ юнакСЦв СЦ дСЦвчат, яких проводжаю в самостСЦйну дорогу життя, я не можу бути спокСЦйним. (3)Що ж СФ найголовнСЦшим у людинСЦ яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу нСЦч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрСЦчати перше сонце СЧх нового життя, в моСФ серце стукають болючСЦ питання: де, в чому людська сердцевина? (5)Як СЧСЧ, зрештою, створити?


  1. ОрфографСЦчна помилка допущена в написаннСЦ слова:
    1. життСФвому;
    2. проводжаю;
    3. сонце;
    4. сердцевина.


  1. ПунктуацСЦйна помилка допущена в реченнСЦ:
  1. першому;
  2. другому;
  3. третьому;
  4. п'ятому.


  1. Вставним словом ускладнене речення:
  1. перше;
  2. друге;
  3. третСФ;
  4. п'яте.


тЧПТекст 3

(1)СпоконвСЦку перед кожним з нас постають вСЦчнСЦ питання: для чого я на цСЦй землСЦ живу, що можу зробити корисного? (2)Вони СФ, можливо, центральними у формуваннСЦ й розвитку особистостСЦ. (3)Уся мудрСЦсть людства упродовж вСЦкСЦв зосереджувалася навколо питань сенсу життя. (4)Вони вбирають у себе всю гаму почуттСЦв: радостСЦ й вСЦдчаю, енергСЦСЧ та безсилля, захвату й розчарувань, цСЦлеспрямованностСЦ й бездСЦяльностСЦ. (5)Нагадуючи колСЦiе що регулюСФ хСЦд годинника, вони вчать людину визначати мСЦру добра та зла.


  1. ОрфографСЦчну помилку допущено у словСЦ:

А питання;

Б формуваннСЦ;

В безсилля;

Г цСЦлеспрямованностСЦ.


  1. ПунктуацСЦйну помилку допущено в реченнСЦ:

А першому;

Б другому;

В четвертому;

Г п'ятому.


  1. Вставним словом ускладнено речення:

А перше;

Б друге;

В четверте;

Г п'яте.


Прочитайте текст, виконайте поданСЦ пСЦсля нього завдання, якСЦ передбачають вибСЦр речення, що мСЦстить певне мовне явище (роздСЦловСЦ знаки пропущено). ВиберСЦть правильнСЦ вСЦдповСЦдСЦ (СЧх може бути ОДНА, ДВРЖ чи БРЖЛЬШЕ). Номер вибраного речення позначте в таблицСЦ знаком X.

тЧПТекст 4

(1) Любий сину кожен повинен стежити СЦ за своСЧм тСЦлом СЦ за душею. (2)ВаКоли я був у твоСФму вСЦцСЦ то регулярно "аштовував собСЦ сповСЦдь що я зробив за мСЦсяць доброго що злого. (3) Я картав себе за недобре й виробив здатнСЦсть дбати про душу. (4) Чиста душа то запорука людського здоровтАЩя. (5) Завжди приСФмно було згадувати все що зробив доброго бо тСЦльки воно вводить нас у коло СЦнших людей робить СЧх братами а не просто сусСЦдами. (6) Дбай про своСЧх друзСЦв вони повиннСЦ бути добрСЦ. (7) А добрСЦ друзСЦ допомагають ставати кращим.

(За В.Стусом)

  1. Позначте речення з однорСЦдними членами:


1

2

3

4

5

6

7










  1. Позначте речення, у яких ужито прислСЦвники:


1

2

3

4

5

6

7










  1. Позначте складнСЦ речення, у яких потрСЦбно поставити двокрапку:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 5

(1) ЮнСЦсть небезпечна тим що все СФ а тому тяжко вибирати очСЦ розбСЦгаються. (2) Але треба вибрати правильно а юнСЦсть либонь не втратить на своСЧх розкошах. (3) Тримай себе в руках сину учися керувати собою. (4) Будь "асним штурманом а не пасажиром на чужому човнСЦ. (5) Головне думати над собою шукати себе творити себе. (6) Вчись робити життя змСЦстовним СЦ цСЦкавим це залежить без сумнСЦву тСЦльки вСЦд тебе. (7) Читай тСЦльки добрСЦ книги будь добрий до людей намагайся вСЦддавати СЧм бСЦльше нСЦж брати.

(За В.Стусом)

  1. Позначте речення, ускладненСЦ вставними словами:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте складнСЦ речення, частини яких поСФднано сурядним звтАЩязком (у межах речення можлива наявнСЦсть СЦнших звтАЩязкСЦв):


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення, у яких ужито дСЦСФслова дСЦйсного способу:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 6

(1) Учитися жити то високе мистецтво якого чимало людей так СЦ не навчилося хоч СЦ прожили життя. (2) Це означаСФ триматися виборюючи самого себе з лСЦнощСЦв бездСЦяльностСЦ безСЦнтересу. (3) Люди народившись вважають що жити вони вмСЦють. (4) Для багатьох жити прибСЦльшувати "асну порожнечу всякими набутками. (5) Свою бездуховнСЦсть вони намагаються заслонити громаддям рСЦзноманСЦтних речей. (6) Це СФ наСЧвною й смСЦшною спробою втекти на луки задоволення. (7) Життя не СФ задоволення воно маСФ свСЦй насущний смисл СЦ у тому насущному СФ мСЦра життя.

(За В. Стусом)

  1. Позначте речення, ускладненСЦ однорСЦдними членами речення:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення з вСЦдокремленими обставинами:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення, у яких мСЦж пСЦдметом СЦ присудком потрСЦбно поставити тире:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 7

(1) Якщо ти друже повСЦрив що безсилий тобСЦ вже нема чого робити на цьому свСЦтСЦ. (2) Отже вСЦр у себе. (3) Не пСЦддавайся "аснСЦй зневСЦрСЦ ти без сумнСЦву сильнСЦший за неСЧ. (4) Усе на свСЦтСЦ минуще неминущий тСЦльки могутнСЦй дух людини. (5) Якщо ти брате сильний духом переможеш себе. (6) РЖ люди не забудуть твоСФСЧ мужностСЦ. (7) Вони пам'ятатимуть СЦ твою юначе силу СЦ твоСЧ прекраснСЦ зусилля у боротьбСЦ СЦз самим собою.

(О. Довгий)

  1. Позначте речення, ускладненСЦ звертаннями:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення, ускладненСЦ вставними словами:

1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте складнопСЦдряднСЦ речення:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 8

(1)Наука без совСЦстСЦ спустошуСФ душу стверджував видатний французький гуманСЦст Франсуа Рабле. (2)Для вченого коли вСЦн захоплений пошуком СЦстини досить часто не СЦснуСФ понять добра СЦ зла. (З)Вони зазвичай з'являються потСЦм коли починаСФться використання наукового результату. (4)Характерна з цього погляду вСЦдповСЦдь ЕнрСЦко ФермСЦ. (5)Коли йому докоряли за участь у створеннСЦ атомноСЧ бомби вСЦн казав До чого тут мораль це була просто гарна фСЦзика. (6)РЖ все ж учений повинен усвСЦдомлювати на якСЦ наслСЦдки своСЧх вСЦдкриттСЦв слСЦд сподСЦватися. (7)НинСЦ неприпустимою СФ праця вченого задля задоволення "асноСЧ допитливостСЦ.


  1. Речення з прямою мовою:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Двокрапку треба поставити в реченнСЦ:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Кому (коми) треба поставити в реченнях:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 9

(1)УмСЦння радСЦти чужим успСЦхам мСЦрило шляхетностСЦ. (2)Якщо людину пСЦдтримати похвалити пСЦдкреслити щось хороше в нСЦй вона намагаСФться дорСЦвнювати уявленню яке про неСЧ склалося. (З)Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людинСЦ почуття "асноСЧ гСЦдностСЦ вСЦдчуття певноСЧ "собСЦвартостСЦ» аби згодом не склався комплекс меншовартостСЦ. (4)Недарма кажуть Якщо казати людинСЦ постСЦйно що вона свиня то згодом вона зарохкаСФ. (5)Не ввСЦчливо кидати комплСЦменти малознайомим або незнайомим людям. (6)Краще зачекати познайомившись ближче чи навСЦть заприятелювавши з ними. (7)Але пам'ятаймо що слова похвали потрСЦбнСЦ кожному.


  1. Речення з прямою мовою


1

2

3

4

5

6

7









  1. Тире треба поставити в реченнСЦ


1

2

3

4

5

6

7









  1. Кому (коми) треба поставити в реченнях

1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 10

(1)Коли саме людина збагне що таке доля? (2)Одна в пСЦзнСЦшому вСЦцСЦ коли змарнуСФ своСЧ лСЦта СЦ свою долю друга взагалСЦ нСЦколи не пСЦзнаСФ. (3)Може ти скажеш а для чого це бути вСЦрним долСЦ? (4)РЖ це питання буде найнедоречнСЦшим бо доля не маСФ мети (для чого росте дерево? для чого тече рСЦчка?) вона СФ а СЦснуючи вже маСФ мету. (5)РЖ в цСЦй широкостСЦ долСЦ яка ширша (СЦ незрСЦвнянно!) за мету справжнСЦ розкошСЦ життя. (6)Хоч розкошСЦ цСЦ своСФрСЦднСЦ вСЦд них синцСЦ не сходять з голови на яку сиплються горСЦхи СЦ яблука СЦ тяжкСЦ грудки але доля не вСЦдгороджуСФ нас вСЦд болю вона не зважаСФ на бСЦль. (7)Так СЦ справжня людина на бСЦль не зважаСФ.

(За В. Стусом)

  1. ВСЦдокремлену обставину, виражену одиничним дСЦСФприслСЦвником, треба видСЦлити комами в реченнСЦ:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Двокрапку треба поставити в реченнСЦ:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Вставне слово треба вСЦдокремити комою в реченнСЦ:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 11

(1) НайголовнСЦша ознака СЦндивСЦдуальностСЦ народу це його мова. (2) Мова знаряддя для засвоСФння спадщини минулого найвищих здобуткСЦв людськоСЧ культури. (3) Завдяки прилученню дитини до чарСЦв слова в неСЧ виникаСФ спрага пСЦзнання бажання глибше опанувати духовнСЦ багатства людства.

(4) Слово наймогутнСЦше знаряддя що уможливлюСФ перегук поколСЦнь. (5) Воно СФ запорукою нашоСЧ гСЦдностСЦ й незнищенностСЦ. (6) В.Сухомлинський казав що словом можна створити красу душСЦ. (7) Прилучення до скарбСЦв рСЦдноСЧ мови надаСФ нам духовноСЧ дужостСЦ.

(За РЖ. Вихованцем)

  1. Позначте речення, у яких ужито прикметники найвищого ступеня:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення, ускладненСЦ однорСЦдними членами:


1

2

3

4

5

6

7









  1. Позначте речення з тире мСЦж пСЦдметом СЦ присудком:


1

2

3

4

5

6

7









тЧПТекст 12

(1) Мово рСЦдна ти безконечна могутня як море. (2) Скарбе мСЦй СФдиний з тобою я найбагатший СЦ найдужчий у свСЦтСЦ. (3) Без тебе я перекотиполе що його вСЦтер несе в сСЦру безвСЦсть. (4) Ти клекочеш у гнСЦвСЦ як вулкан. (5) Ти зСЦгрСЦваСФш словом мов сонце. (6) Ти мСЦсток до прийдешнього про яке мрСЦяло людство. (7) Красо моя СФдина печаль проймаСФ що не вистачить життя аби переплисти твСЦй мовний океан.

(За С. Плачиндою)

  1. Позначте речення, ускладненСЦ звертаннями:


1

2

3

4

5

6

7








  1. Позначте речення з порСЦвняльними зворотами:


1

2

3

4

5

6

7








  1. Позначте складнопСЦдряднСЦ речення з пСЦдрядними означальними:


1

2

3

4

5

6

7









ВСЦдкритСЦ завдання з короткою вСЦдповСЦддю


  1. Прочитайте другу частину фразеологСЦчних зворотСЦв:

...волю язиковСЦ;

...нагСЦнку;

...припарки;

...прочухана.

В усСЦх фразеологСЦчних зворотах на мСЦiСЦ крапок уживаСФться слово:


















  1. Прочитайте другу частину фразеологСЦчних зворотСЦв

... загребущСЦ;        

... не доходять;

... не пСЦдСЦймаються;         

... сверблять.

В усСЦх фразеологСЦчних зворотах на мСЦiСЦ крапок уживаСФться слово:


















  1. Прочитайте другу частину фразеологСЦчних зворотСЦв:

... зуба;

... на думцСЦ;

... страх на душСЦ;

... щастя.

У всСЦх фразеологСЦчних зворотах на мСЦiСЦ крапок уживаСФться слово:


















  1. УпишСЦть до таблицСЦ слово викладач, узгодивши його з числСЦвником два.


















  1. УпишСЦть до таблицСЦ СЦменник стСЦлець, узгодивши його з числСЦвником два.














  1. УпишСЦть до таблицСЦ слово командир, узгодивши його з числСЦвником чотири.

















  1. ВпишСЦть до таблицСЦ слово студент, узгодивши його з числСЦвником двадцять три.

















  1. УпишСЦть до таблицСЦ форму родового вСЦдмСЦнка множини СЦменника стаття.














  1. УпишСЦть до таблицСЦ чоловСЦче по батьковСЦ вСЦд СЦменСЦ АндрСЦй.

















  1. УпишСЦть до таблицСЦ просту форму найвищого ступеня порСЦвняння прикметника мСЦцний.

















  1. У прикметниках вищого й найвищого ступенСЦв порСЦвняння видСЦлСЦть неправильно утворену форму, запишСЦть слово правильно.

БСЦльш рСЦшучий, щонайдужчий, лСЦпший, найточнСЦший, найменш потрСЦбний,

якнайглибокСЦший, точнСЦший.


















  1. У прикметниках вищого й найвищого ступенСЦв порСЦвняння видСЦлСЦть неправильно утворену форму, запишСЦть слово правильно.        

ВигСЦднСЦший, зрозумСЦлСЦший, найдорогСЦший, набагато зручнСЦший, щонайповнСЦший, якнайближчий, менш придатний.


















  1. У прикметниках вищого й найвищого ступенСЦв порСЦвняння видСЦлСЦть неправильно утворену форму, запишСЦть слово правильно.

БСЦльш енергСЦйний, щонайсильнСЦший, гСЦрший, якнайздСЦбнСЦший, найменш здатний, вузькСЦший, нСЦжнСЦший.


















  1. УпишСЦть до таблицСЦ форму родового вСЦдмСЦнка числСЦвника вСЦсСЦмсот.

















  1. УпишСЦть до таблицСЦ форму родового вСЦдмСЦнка числСЦвника шСЦстдесят.


















  1. ВпишСЦть до таблицСЦ форму давального вСЦдмСЦнка числСЦвника сСЦмдесят.


















  1. УпишСЦть до таблицСЦ форму давального вСЦдмСЦнка числСЦвника двСЦстСЦ.


















  1. УпишСЦть до таблицСЦ форму орудного вСЦдмСЦнка числСЦвника шСЦстдесят:














  1. УкажСЦть, до якого стилю мовлення належить тЧПТекст 8 (прикметник запишСЦть у називному вСЦдмСЦнку).


















  1. УкажСЦть, до якого стилю мовлення належить тЧПТекст 9 (прикметник запишСЦть у називному вСЦдмСЦнку).


















  1. УкажСЦть, до якого типу мовлення належить тЧПТекст 10 (назву термСЦна запишСЦть у називному вСЦдмСЦнку).


















Розвиток мовлення


РЖ. Прочитайте уважно текст "ЦСЦнностСЦ». Дайте вСЦдповСЦдСЦ на запитання та виконайте завдання 1-6 до нього. ВСЦдповСЦдСЦ на запитання й завдання запишСЦть пСЦсля слова "ВСЦдповСЦдь».


ЦСЦнностСЦ

ЦСЦнностСЦ - соцСЦально схвалюванСЦ уявлення бСЦльшостСЦ людей про те, що таке добро, справедливСЦсть, патрСЦотизм, любов, дружба тощо. Вони виражають те, як повинен бути "аштований свСЦт СЦ якою маСФ бути людина. ЦСЦнностСЦ не беруться пСЦд сумнСЦв, служать еталоном й СЦдеалом для всСЦх людей. Якщо вСЦрнСЦсть СФ цСЦннСЦстю, то вСЦдступ вСЦд неСЧ засуджуСФться як зрада.

ЦСЦнностСЦ СФ переконаннями, що подСЦляються багатьма людьми стосовно мети, до якоСЧ потрСЦбно прагнути. Норми й цСЦнностСЦ тСЦсно взаСФмопов'язанСЦ. ВСЦдмСЦннСЦсть мСЦж нормою й цСЦннСЦстю виражаСФться так: норми - правила поведСЦнки, цСЦнностСЦ - абстрактнСЦ поняття про те, що таке добро СЦ зло, правильне й неправильне, належне й неналежне. ЦСЦнностСЦ мають загальну основу з нормами й завжди перекладаються суспСЦльством на мову приписСЦв.

Припис - це заборона або дозвСЦл що-небудь робити, зверненСЦ до СЦндивСЦда або групи СЦндивСЦдСЦв СЦ вираженСЦ в будь-якСЦй формСЦ (уснСЦй або письмовСЦй, формальнСЦй або неформальнСЦй). ЦСЦнностСЦ - це те, що виправдовуСФ й надаСФ сенсу нормам. Життя людини - цСЦннСЦсть, а охорона життя - норма. Дитина - соцСЦальна цСЦннСЦсть, обов'язок батькСЦв всСЦляко пСЦклуватися про неСЧ - соцСЦальна норма.

ОднСЦ норми очевиднСЦ на рСЦвнСЦ здорового глузду, СЦ СЧх ми виконуСФмо не замислюючись. РЖншСЦ вимагають вСЦд нас напруження СЦ серйозного морального вибору. Поступатися лСЦтнСЦм людям мСЦiем або вСЦтатися при зустрСЦчСЦ зСЦ знайомими видаСФться очевидним. Однак залишитися з хворою матСЦр'ю або йти воювати за звСЦльнення батькСЦвщини - вибСЦр мСЦж двома фундаментальними етичними цСЦнностями.

До духовноСЧ сфери зрСЦлоСЧ особистостСЦ-громадянина входять моральнСЦ, громадянськСЦ, свСЦтогляднСЦ, екологСЦчнСЦ, естетичнСЦ, СЦнтелектуальнСЦ, валеологСЦчнСЦ цСЦнностСЦ.

МоральнСЦ цСЦнностСЦ втСЦлюються в найрСЦзноманСЦтнСЦших виявах активностСЦ та самоактивностСЦ людини, спрямованих на утвердження у мСЦжлюдських стосунках гуманних начал: доброти, справедливостСЦ, толерантностСЦ, щиростСЦ, сумлСЦнностСЦ, взаСФмоповаги, "асноСЧ гСЦдностСЦ, вСЦдповСЦдальностСЦ, принциповостСЦ. УсвСЦдомлення творчоСЧ, улюбленоСЧ працСЦ, працСЦ за покликанням як однСЦСФСЧ з найважливСЦших моральних цСЦнностей допомагаСФ людинСЦ реалСЦзувати себе, збагнути своСЧ можливостСЦ, вСЦдчути свою потрСЦбнСЦсть людям, здатнСЦсть "асною працею дарувати щастя рСЦдним, близьким СЦ незнайомим людям, БатькСЦвщинСЦ. Але праця, що не одухотворена моральним, гуманСЦстичним сенсом, а використовуСФться як засСЦб "асного збагачення, породжуСФ егоСЧзм, скнарСЦсть, цинСЦзм, прагнення до наживи, намагання досягти успСЦху будь-якою цСЦною.

УболСЦвання за долю БатькСЦвщини, прагнення збагнути як величнСЦ, героСЧчнСЦ етапи в СЦсторСЦСЧ БатькСЦвщини, так СЦ причини трагСЦчних занепадСЦв, страждань народу, шана до видатних людей, героСЧв нацСЦСЧ, потреба вСЦддавати всСЦ своСЧ сили, талант служСЦнню спСЦввСЦтчизникам, почуття вСЦдповСЦдальностСЦ за сучасне й майбутнСФ нацСЦСЧ, держави - реальнСЦ вияви громадянських цСЦнностей. Важливе значення маСФ також правова вихованСЦсть людини, що передбачаСФ законослухнянСЦсть, володСЦння правовою культурою, свСЦдоме й вСЦдповСЦдальне ставлення до прав та обов'язкСЦв громадян.

Чи не найважливСЦше значення в пСЦдсистемСЦ громадянських цСЦнностей маСФ глибоке усвСЦдомлення особистСЦстю винятковоСЧ ролСЦ в життСЦ людей мови своСФСЧ нацСЦСЧ, у якСЦй на генетичному рСЦвнСЦ втСЦлюються творча сила народного духу, помисли народу, його сподСЦвання, вСЦра та воля. Водночас кожен громадянин повинен усвСЦдомити об'СФднувальну, державотворчу роль державноСЧ мови, розумСЦти СЧСЧ значення для розвитку нацСЦСЧ, бездоганно володСЦти нею, активно сприяти СЧСЧ функцСЦонуванню в усСЦх сферах суспСЦльного життя.

СвСЦтогляднСЦ цСЦнностСЦ належать до, так би мовити, транiендентних орСЦСФнтацСЦй людини. Вони допомагають людинСЦ виходити за межСЦ своСФСЧ земноСЧ буденностСЦ й оцСЦнювати себе, своСЧ теперСЦшнСЦ дСЦяння, спосСЦб життя з позицСЦй вСЦчних цСЦнностей. НавСЦщо я живу? Що залишу для людей пСЦсля себе? Чи не зникну я безслСЦдно, коли закСЦнчиться земне моСФ життя?

ВСЦра в безсмертя людськоСЧ душСЦ може органСЦчно поСФднуватись у свСЦдомостСЦ та самосвСЦдомостСЦ особистостСЦ з СЧСЧ вСЦрою в Бога. Таке поСФднання за певних умов виховання, що базуСФться на гуманСЦстичних, моральних засадах, стаСФ для людини невичерпним джерелом самоактивностСЦ. Воно допомагаСФ збагнути сенс життя в його зв'язку з вСЦчнСЦстю, актуалСЦзувати потребу самовдосконалення та творення себе задля осягнення найвищоСЧ, достойноСЧ гСЦдностСЦ Людини мети - служити людям, ВСЦтчизнСЦ СЦ знаходити в цьому справжнСФ людське щастя.

ЕкологСЦчна вихованСЦсть СФ однСЦСФю з найбСЦльш вагомих СЦ найбСЦльш актуальних особистСЦших цСЦнностей. Вона виражаСФться у глибокому усвСЦдомленнСЦ неоцСЦненного значення навколишнього природного середовища у життСЦ, у бережливому ставленнСЦ до природи, розвиненСЦй, дСЦйовСЦй потребСЦ захищати СЧСЧ вСЦд нерозумних СЦ небезпечних впливСЦв.

Естетична вихованСЦсть, розвиненСЦсть естетичних смакСЦв, уподобань, умСЦння вСЦдрСЦзняти справжню, благородну красу вСЦд дешевих СЦмСЦтацСЦй, вульгарностСЦ - все це завжди розглядалось як важливСЦ характеристики людини, що свСЦдчать про СЧСЧ СЦнтелСЦгентнСЦсть, високу духовнСЦсть.

На перший погляд може здатися, що СЦнтелектуальнСЦ цСЦнностСЦ не мають вСЦдношення до духовностСЦ. Проте такСЦ СЦнтелектуальнСЦ характеристики, як здатнСЦсть мислити критично й самокритично, спроможнСЦсть плекати "аснСЦ об'СФктивнСЦ оцСЦнки, погляди на рСЦзнСЦ життСФвСЦ явища, на саму людину, сенс життя як запоруку здатностСЦ до самостСЦйного вибору, забезпечують нашу готовнСЦсть протистояти експансивному нав'язуванню СЧй ззовнСЦ готових, часто сумнСЦвного ТСатунку еталонСЦв, орСЦСФнтацСЦй.

ВалеологСЦчнСЦ цСЦнностСЦ виявляються в серйозному, вСЦдповСЦдальному ставленнСЦ до свого фСЦзичного та психСЦчного здоров'я. Людина може зреалСЦзувати своСЧ майже безмежнСЦ можливостСЦ, якщо з раннСЦх лСЦт привчаСФ себе до здорового способу життя, надаСФ належного значення фСЦзичнСЦй культурСЦ та спорту, зрештою, усвСЦдомлюСФ, що турбота про здоров'я - це не тСЦльки СЧСЧ особиста справа, а й вияв вСЦдповСЦдальностСЦ перед суспСЦльством, державою.

ВагомСЦсть охарактеризованих груп цСЦнностей зростаСФ в мСЦру посилення СЧх взаСФмозв'язку в СФдинСЦй системСЦ духовностСЦ, яка й визначаСФ сутнСЦсть особистостСЦ взагалСЦ та СЧСЧ громадянську сутнСЦсть зокрема.

(З пСЦдручника)


Запитання:

  1. До якого стилю мовлення належить текст? Свою вСЦдповСЦдь обТСрунтуйте.

ВСЦдповСЦдь:        


  1. ПродовжСЦть третСЦй абзац, навСЦвши приклад, який СЦлюструватиме вСЦдмСЦннСЦсть мСЦж цСЦннСЦстю СЦ нормою.

ВСЦдповСЦдь:        


  1. Спираючись на змСЦст тексту, сформулюйте речення про роль цСЦнностей у життСЦ людини СЦ запишСЦть його.

ВСЦдповСЦдь:        


  1. НаведСЦть 6-7 найважливСЦших, на Ваш погляд, цСЦнностей та СЧхнСЦ антонСЦмСЦчнСЦ поняття

(наприклад: добро-зло).

ВСЦдповСЦдь:        


  1. ПояснСЦть, як Ви оцСЦнюСФте нСЦгСЦлСЦстичне ставлення частини нашоСЧ молодСЦ до мови СЦ культури свого народу.

ВСЦдповСЦдь:        


  1. Спираючись на змСЦст тексту, дайте визначення поняття духовнСЦсть.

ВСЦдповСЦдь:        


РЖРЖ. Прочитайте уважно текст. Дайте вСЦдповСЦдСЦ на запитання та виконайте завдання 1-6 до нього. ВСЦдповСЦдСЦ на запитання й завдання запишСЦть пСЦсля слова "ВСЦдповСЦдь».


Наш гСЦсть жаданий - Дон КСЦхот

  1. Ще в дитинствСЦ багатьом СЦз нас доводилося читати трохи дивацьку книжку про химерного лицаря Дон КСЦхота та його незвичайного, але зворушливо вСЦдданого зброСФноiя СанчоПансу. ПотСЦм, звСЦдавши колючих вСЦтрСЦв життя, ми вдумливо перечитуСФмо мудру книгу: МСЦгель Сервантес де Сааведра "Хитромудрий СЦдальго Дон КСЦхот з ЛаманчСЦ». Спершу бачимо тСЦльки контури неправдоподСЦбних постатей СЦ подСЦй. ТодСЦ вСЦдходимо на певну вСЦдстань, як вСЦд великоСЧ картини художника, СЦ за рясними мазками пензля починають проглядатися постатСЦ, разюче знайомСЦ картини, що наче узагальнюють подСЦСЧ нашого "асного життя. ВдивляСФмось у книгу, як у прозору глибСЦнь води, - СЦ на спокСЦйному плесСЦ вСЦдбиваСФться обличчя СЦ весь свСЦт навколо...
  2. ВлДон КСЦхот» - це не звичайна книжка пригод, а книжка про людину, про людство, про високСЦ поривання духу, людськСЦ змагання й здобутки. Ось чому три з половиною столСЦття читають СЧСЧ СЦ знаходять у нСЦй, либонь, глибший змСЦст, нСЦж знаходили сучасники.
  3. Дуже цСЦкавСЦ взаСФмини з "Дон КСЦхотом» були в Гейне: "КожнСЦ п'ять рокСЦв мого життя я перечитував "Дон КСЦхота» з рСЦзними враженнями, що змСЦнювали одне одне. Коли я досяг юнацького розквСЦту й недосвСЦдченими руками нишпорив у трояндових кущах життя та хапався за найвищСЦ скелСЦ, щоб бути ближче до сонця, а ночами марив про орлСЦв та чистих дСЦв, тодСЦ "Дон КСЦхот» уявлявся менСЦ досить безвСЦдрадною книгою, а коли вона траплялася менСЦ дорогою, я роздратовано вСЦдкидав СЧСЧ набСЦк. ПСЦзнСЦше, коли я дозрСЦв СЦ став мужем, я вже певною мСЦрою змирився з сердешним захисником ДульсСЦнеСЧ й почав насмСЦхатися з нього. "Дурень», - казав я. Але дивна рСЦч: на всСЦх життСФвих дорогах мене переслСЦдували захмарнСЦ тСЦнСЦ худющого лицаря та його опецькуватого зброСФноiя, а особливо коли я зупинявся на небезпечному перехрестСЦ... Праворуч був Дон КСЦхот з ЛаманчСЦ на своСФму абстрактному РосСЦнантСЦ, а лСЦворуч - Санчо Панса на своСФму позитивному вСЦслюковСЦ».
  1. У кожноСЧ людини "асна концепцСЦя свСЦту, СЦ кожен по-своСФму шукаСФ в цьому свСЦтСЦ своСФ мСЦiе. Один знаходить мСЦiе для подвигу, СЦншого життя облягаСФ так щСЦльно, що не залишаСФ такого мСЦiя. У Дон КСЦхота призма, крСЦзь яку вСЦн дивився на життя, була аж надто своСФрСЦдною й перебСЦльшувальною, а внутрСЦшня сила й рСЦшучСЦсть дивовижною. НайгСЦршСЦ невдачСЦ не могли його навчити тСЦСФСЧ помСЦркованостСЦ й обережностСЦ, що ведуть до успСЦху. Зрештою, для нього важливий не успСЦх, а вСЦрнСЦсть собСЦ, своСЧм СЦдеалам СЦ високим поняттям честСЦ. В найскладнСЦших ситуацСЦях вСЦн не падаСФ духом СЦ залишаСФться собою.
  2. Дон КСЦхот вийшов у лицарському озброСФннСЦ допомагати зневаженим СЦ скривдженим, що чекають його прикладу, бСЦльше того - його подвигСЦв. ВСЦн мав високСЦ уявлення про людину, творив СЦз неСЧ СЦдеал.
  3. Його зброСФносець Санчо Панса не маСФ жодних СЦлюзСЦй. Його простонародний тверезий розум сприймаСФ свСЦт практично. Розум цього хитруватого селянина оцСЦнюСФ всСЦ поразки й приниження шляхетного лицаря, а серце Санчо схиляСФться до того величного й чесного, що СФ в слСЦпСЦй хоробростСЦ Дон КСЦхота. Здоровим чуттям Санчо розумСЦСФ високий дух шляхетностСЦ, безкорисливостСЦ свого доброго, але такого незугарного пана й вСЦдданий йому всСЦСФю душею. ВиявляСФться, зрештою, Санчо Пансу приваблюСФ не губернаторство, а висока натура, ентузСЦазм, духовна енергСЦя Дон КСЦхота. Санчо пСЦдсвСЦдомо розумСЦСФ той високий дух СЦ вСЦдчуваСФ в ньому опору. Може, цСЦлий народ, з якого Санчо - лише колоритний тип, вСЦдчуваСФ такий неусвСЦдомлений потяг до Дон КСЦхотСЦв?

(7) Що змушуСФ розважливого Санчо йти за напСЦвбожевСЦльним СЦдальго? Це велика загадка роману й велика загадка життя. У чому сила шляхетних СЦ непрактичних, сповнених духу й, по сутСЦ, беззахисних, тих хоробрих смСЦливцСЦв, що вирушають на боротьбу зСЦ свСЦтом боронити скривджених, з ентузСЦазмом СЦ вСЦрою в остаточну перемогу правди й добра? Чому тверезий СЦ кмСЦтливий селянин самохСЦть подСЦляСФ долю дивака, його пригоди й поразки, а також його надСЦСЧ? Чи немаСФ в цьому прихованоСЧ алегорСЦСЧ про затаСФну в глибинСЦ серця вСЦру народу у своСЧх духовних провСЦдникСЦв, у своСЧх шляхетних СЦдеалСЦстСЦв, далеко не завжди розважливих СЦ розумних, але високих духом?

  1. Дон КСЦхот - вСЦчний образ. ВСЦн з'явився в краСЧнСЦ найбСЦльших суперечностей, найглибших прСЦрв мСЦж реальним буттям СЦ марнославною свСЦдомСЦстю людей. ВСЦн СЦ зараз СЦде по землСЦ, його дух неодмСЦнно оживаСФ в кожному народовСЦ й у кожнСЦй людинСЦ.
  2. Дон КСЦхот приходить до нас у зоряну годину нашого життя. В юнацтвСЦ, коли вСЦдчуваСФш легкСЦсть кроку, а надмСЦр сил розпираСФ груди, хочеться зробити щось надзвичайне. Хочеться створити СЦнший свСЦт, якого нам, звичним до второваноСЧ колСЦСЧ, так бракуСФ.

(10) Кожне поколСЦння шукатиме в романСЦ "Дон КСЦхот» розгадки притчСЦ про життя й наповнюватиме своСЧм змСЦстом пСЦдтекст твору, шукатиме в ньому алегорСЦй, метафор.

(За РД. Сверстюком)


Запитання:

  1. До якого стилю мовлення належить текст? Свою вСЦдповСЦдь обТСрунтуйте.

ВСЦдповСЦдь: ________________________________________________________________


  1. Яка думка об'СФднуСФ перший СЦ третСЦй абзаци?

ВСЦдповСЦдь: ________________________________________________________________


  1. Спираючись на змСЦст 4, 5, 6, 7 абзацСЦв, назвСЦть найсуттСФвСЦше у свСЦтоглядах Дон КСЦхота й Санчо Панси.

ВСЦдповСЦдь: _________________________________________________________________


  1. Розважливий Санчо Панса подСЦляСФ долю Дон КСЦхота, його поразки, а також надСЦСЧ. Що, на думку автора тексту, означаСФ така поведСЦнка Санчо?

ВСЦдповСЦдь: ________________________________________________________________


  1. Спираючись на текст, дайте визначення поняття донкСЦхотство.

ВСЦдповСЦдь: _________________________________________________________________


  1. Сформулюйте й запишСЦть своСЧми словами проблему, метафорично виражену Гейне так: "Але дивна рСЦч: на всСЦх життСФвих дорогах мене переслСЦдували захмарнСЦ тСЦнСЦ худющого лицаря та його опецькуватого зброСФноiя, а особливо коли я зупинявся на небезпечному перехрестСЦ... Праворуч був Дон КСЦхот з ЛаманчСЦ на своСФму абстрактному РосСЦнантСЦ, а лСЦворуч - Санчо Панса на своСФму позитивному вСЦслюковСЦ».

ВСЦдповСЦдь: ________________________________________________________________


РЖРЖРЖ. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. РЖз чотирьох варСЦантСЦв вСЦдповСЦдей виберСЦть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ


Феномен Стуса

(1-3) На сьогоднСЦшнСЦй хвилСЦ оновлення СЦм'я Стуса увСЦйшло в життя украСЧнського народу як важливий чинник пробудження й самоусвСЦдомлення, набуло значною мСЦрою символСЦчного значення.

(4-7) В СЦсторСЦСЧ кожноСЧ нацСЦональноСЧ культури були своСЧ подвижники. Що ж до культури украСЧнськоСЧ, то вона давала особливо вдячний ТСрунт для подвижництва, СЦнакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких СЦ неповноцСЦнних умовах, якСЦ визначила СЧй СЦсторСЦя. Дух Шевченка витаСФ над нею, невблаганно шукаючи все нових втСЦлень, СЦ одним з них став Василь Стус.

(8-15) ДосвСЦдовСЦ Шевченка належить особливе мСЦiе в поезСЦСЧ Стуса. Це щось незмСЦрно вагомСЦше вСЦд суто лСЦтературного впливу. Недарма Ю. Шевельов писав: "Шевченко для нього - як украСЧнська мова. ВСЦн нею пише, вСЦн нею дихаСФ, вСЦн куСФ й перековуСФ СЧСЧ, як йому велить творчий дух. Не можна собСЦ уявити Стуса поза украСЧнською мовою, не можна його уявити поза Шевченковою стихСЦСФю». То, справдСЦ, глибоко внутрСЦшня СФднСЦсть, генетичний духовний зв'язок при гострому запереченнСЦ наслСЦдування шевченкСЦвських форм, СЦнерцСЦСЧ "шевченкСЦвського кожуха». Стусову поетику, його "образ вСЦрша» СФднаСФ з Шевченком своСФрСЦдний кругообСЦг образСЦв, глобальна повторюванСЦсть певних мотивСЦв СЦ форм.

(16-21) 3 перших крокСЦв свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато. Вже в раннСЦх вСЦршах болСЦсно шукаСФ втраченоСЧ гармонСЦСЧ зСЦ свСЦтом, цСЦлСЦсностСЦ - не ситоСЧ СЦ ледачоСЧ, а тСЦСФСЧ, що СЧСЧ треба виборювати дорогою цСЦною - пСЦзнанням самого себе, готовнСЦстю не зрадити себе. "Як вибухнути, щоб горСЦть?!» - так звучить у Стуса вСЦчне гамлетСЦвське запитання. Його життСФва модель - втСЦлення принципу: мСЦж високою СЦдеСФю та життСФвим вибором, мСЦж словом СЦ вчинком немаСФ вСЦдстанСЦ, немаСФ суперечностСЦ.

(22-26) Саме цим насамперед зумовлена особлива значущСЦсть Стусового образу буття для нашоСЧ людини, яку привчали бути рабом обставин, об'СФктом чиСФСЧсь волСЦ, а не суб'СФктом в його самовиявленнСЦ й самоутвердженнСЦ. З цим пов'язана й особлива вага Стусового слова. Воно пСЦдтверджене вчинком, "забезпечене нерозмСЦнним запасом правди СЦ цСЦною "асного життя» (РДвген Сверстюк), тому й не сприймаСФться як фраза.

(27-35) Доводиться чути, що вся сила поезСЦСЧ Стуса - в тих СЦдеях, якСЦ вона несе в собСЦ, в образСЦ автора, тодСЦ як суто поетичних вСЦдкриттСЦв тут небагато. На цСЦй пСЦдставСЦ його як традицСЦоналСЦста протиставляють новаторам. Та з огляду на нашу СЦсторичну, нацСЦональну долю така поезСЦя завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не СФдиним чинником нацСЦонально-культурного самоствердження. У мСЦсткому афористичному словСЦ вона несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифСЦкацСЦСЧ. А що за таке слово дорого треба платити - здоров'ям, долею, самим життям (СЦ платили, платили сповна!), - воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличноСЧ сили. Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справдСЦ вСЦльними серед рСЦвних - тодСЦ й вСЦдмовимося вСЦд поетичноСЧ публСЦцистики, але ще не час...

(36-41) РЖ, очевидно, сила поезСЦСЧ Стуса, СЧСЧ здатнСЦсть зворушити глибиннСЦ шари свСЦдомостСЦ читача зумовлена не тСЦльки сумою СЦстин, висловлених у нСЦй. РЖнша рСЦч, що "секрети поетичноСЧ творчостСЦ» Стуса не лежать на поверхнСЦ, не заявляють голосно про себе. Вони - у "непомСЦтних» взаСФминах традицСЦйних СЦ новаторських начал, у непСЦдвладностСЦ модСЦ, в майстерному опануваннСЦ смисловими глибинами слова, в умСЦннСЦ вСЦднайти рСЦзнСЦ смисловСЦ шари й глибоко захованСЦ асоцСЦативнСЦ зв'язки, символСЦчне пСЦдТСрунтя слова й образу.

(42-47) СьогоднСЦшня популярнСЦсть СЦменСЦ Стуса виникла на гребенСЦ полСЦтичноСЧ хвилСЦ. Вона зумовлена навалою пСЦзнання того, що замовчувалося, душилося, а насправдСЦ було СЦ СФ гордСЦстю нацСЦСЧ. Широкий загал знаСФ передусСЦм СЦм'я Стуса: душСЦ, згодованСЦ сурогатами, вабить образ праведника. РЖ що бСЦльше його поезСЦя наближатиметься до людей, то глибиннСЦшСЦ смисловСЦ пласти вСЦдкриватимуться в нСЦй. Час уже, нарештСЦ, формувати смаки не дешевими ерзацами поезСЦСЧ, а такими чистими й справжнСЦми взСЦрцями, як Стусове слово.

(48-53) Якби життя Стуса склалося СЦнакше, пролягло б у звичному, "спокСЦйному» рСЦчищСЦ, без трагСЦчних випробувань, ми, без сумнСЦвСЦв, мали б поета СЦнтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицСЦСФю, оригСЦнальним переосмисленням свСЦтового мистецького досвСЦду, що для украСЧнськоСЧ поезСЦСЧ з СЧСЧ вСЦчно актуальною небезпекою провСЦнцСЦалСЦзму - життСФво важливо. Але то був би вже СЦнший поет. Феномен Стуса постав саме на такому СЦсторичному тлСЦ. РЖ саме такий Стус дорогий нам.

(За Михайлиною Коцюбинською)

(628 слСЦв)

Завдання до тексту

  1. СправедливСЦсть думки: "На сьогоднСЦшнСЦй хвилСЦ оновлення СЦм'я Стуса ввСЦйшло в життя украСЧнського народу як важливий чинник пробудження й самоусвСЦдомлення, набуло значною мСЦрою символСЦчного значення» (рядки 1-3) доводять висловлювання з тексту:
  1. СьогоднСЦшня популярнСЦсть СЦменСЦ Стуса виникла на гребенСЦ полСЦтичноСЧ хвилСЦ. Вона зумовлена навалою пСЦзнання того, що замовчувалося, душилося, а насправдСЦ було СЦ СФ гордСЦстю нацСЦСЧ (рядки 42-44).
  2. Вже в раннСЦх вСЦршах (Стус) болСЦсно шукаСФ втраченоСЧ гармонСЦСЧ зСЦ свСЦтом, цСЦлСЦсностСЦ - не ситоСЧ СЦ ледачоСЧ, а тСЦСФСЧ, що СЧСЧ треба виборювати дорогою цСЦною - пСЦзнанням самого себе, готовнСЦстю не зрадити себе (рядки 16-20).
  3. ВлСекрети поетичноСЧ творчостСЦ» Стуса - у непомСЦтних взаСФминах традицСЦйних СЦ новаторських начал, у непСЦдвладностСЦ модСЦ (рядки 37-39).
  4. ... З огляду на нашу СЦсторичну, нацСЦональну долю така поезСЦя завжди була актуальною, лишаючись головним, а подекуди чи не СФдиним чинником нацСЦонально-культурного самоствердження (рядки 29-31).


А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тСФ висловлювання;

Г 4-те висловлювання.


  1. Принцип "мСЦж високою СЦдеСФю СЦ життСФвим вибором, мСЦж словом СЦ вчинком немаСФ вСЦдстанСЦ, немаСФ суперечностСЦ» (рядки 20-21) характеризуСФ натуру:

А рСЦшучу;

Б цСЦлСЦсну;

В вСЦддану;

Гнерозважливу.


  1. Доказ того, що життя СЦ творчСЦсть В. Стуса СФ подвижництвом, мСЦстять висловлювання з тексту:
  1. В СЦсторСЦСЧ кожноСЧ нацСЦональноСЧ культури були своСЧ подвижники. Що ж до культури украСЧнськоСЧ, то вона давала особливо вдячний ТСрунт для подвижництва, СЦнакше вона просто не могла б вижити в тих жорстких СЦ неповноцСЦнних умовах, якСЦ визначила СЧй СЦсторСЦя (рядки 4-6).
  2. У мСЦсткому афористичному словСЦ вона (така поезСЦя) несла правду всупереч заборонам, насильству, фальсифСЦкацСЦСЧ. А що за таке слово дорого треба платити - здоров'ям, долею, самим життям (СЦ платили, платили сповна!), - воно не сприймалося як фраза, набувало ваги й закличноСЧ сили (рядки 31-34).
  3. Що бСЦльше його (Стусова) поезСЦя наближатиметься до людей, то глибиннСЦшСЦ смисловСЦ пласти вСЦдкриватимуться в нСЦй (рядки 45-46).
  4. Широкий загал знаСФ передусСЦм СЦм'я Стуса: душСЦ, згодованСЦ сурогатами, вабить образ праведника (рядки 44-45).


А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тСФ висловлювання;

Г 4-те висловлювання.


  1. Загальним щодо СЦнших СФ змСЦст висловлювання:

А Шевченко для нього - як украСЧнська мова (рядки 9-10).

Б Стусову поетику, його "образ вСЦрша» СФднаСФ з Шевченком своСФрСЦдний кругообСЦг образСЦв (рядки 14-15).

В ДосвСЦдовСЦ Шевченка належить особливе мСЦiе в поезСЦСЧ Стуса (рядок 8).

Г То, справдСЦ, глибоко внутрСЦшня СФднСЦсть при гострому запереченнСЦ наслСЦдування шевченкСЦвських форм, СЦнерцСЦСЧ "шевченкСЦвського кожуха» (рядки 12-13).


  1. У висловСЦ "ДосвСЦдовСЦ Шевченка належить особливе мСЦiе в поезСЦСЧ Стуса. Це щось незмСЦрно вагомСЦше вСЦд суто лСЦтературного впливу» (рядки 8-9) автор говорить про:

А епСЦгонство;

Б прихильнСЦсть;

В наслСЦдування;

Г спадкоСФмнСЦсть.


  1. У реченнСЦ "З перших крокСЦв свого творчого самовиявлення Стус брав на себе багато»:

А немаСФ фразеологСЦзмСЦв;

Б ужито фразеологСЦзм "брати на себе»;

В ужито фразеологСЦзм "брати на себе багато»;

Г ужито фразеологСЦзм "творче самовиявлення».


  1. Стусове запитання "Як вибухнути, щоб горСЦть?!» (рядок 19) означаСФ:

А роздвоСФнСЦсть, сумнСЦв;

Б занурення в роздуми, нездатнСЦсть дСЦяти швидко й рСЦшуче;

В невСЦдворотну потребу в рСЦшеннСЦ перед серйозним кроком;

Г визначення творчоСЧ позицСЦСЧ, життСФвий вибСЦр.


  1. Висловлення "Доводиться чути, що вся сила поезСЦСЧ Стуса - у тих СЦдеях, якСЦ вона несе в собСЦ, в образСЦ автора, в той час як суто поетичних вСЦдкриттСЦв тут небагато» (27-28) СФ в текстСЦ:

А висновком СЦз попереднього роздуму автора;

Б тезою автора, яку вСЦн маСФ пСЦдтвердити або спростувати;

В формулюванням проблеми, спСЦрного питання;

Г аргументом, доказом, що пСЦдтверджуСФ або спростовуСФ тезу автора.


  1. Думку про те, що поетичних вСЦдкриттСЦв у творчостСЦ Стуса небагато, вСЦн СФ традицСЦоналСЦстом, а не новатором, найкраще спростовуСФ висловлювання:
  1. Можливо, настане колись такий час, коли ми будемо справдСЦ вСЦльними серед рСЦвних - тодСЦ й вСЦдмовимося вСЦд поетичноСЧ публСЦцистики, але ще не час... (рядки 34-35).
  2. Ми, без сумнСЦвСЦв, мали б поета СЦнтелектуально наповненого, з високою мистецькою ерудицСЦСФю (рядки 49-50).
  3. РЖ що бСЦльше його поезСЦя наближатиметься до людей, то глибиннСЦшСЦ смисловСЦ пласти вСЦдкриватимуться в нСЦй. Час уже, нарештСЦ, формувати смаки не дешевими ерзацами поезСЦСЧ, а такими чистими СЦ справжнСЦми взСЦрцями, як Стусове слово (рядки 45-47).
  4. ... "Секрети поетичноСЧ творчостСЦ» Стуса - у "непомСЦтних» взаСФминах традицСЦйних СЦ новаторських начал, у непСЦдвладностСЦ модСЦ, в майстерному опануваннСЦ смисловими глибинами слова, в умСЦннСЦ вСЦднайти рСЦзнСЦ смисловСЦ шари й глибоко захованСЦ асоцСЦативнСЦ зв'язки, символСЦчне пСЦдТСрунтя слова й образу (рядки 37-41).

А 1-ше висловлювання;

Б 2-ге висловлювання;

В 3-тСФ висловлювання;

Г 4-те висловлювання.


  1. Посилання автора на "непомСЦтнСЦ» взаСФмини традицСЦйних СЦ новаторських начал» (38-39) у поезСЦСЧ В. Стуса заперечуСФ думку про те, що вСЦн як традицСЦоналСЦст протистоСЧть новаторам, оскСЦльки:

А традицСЦоналСЦст СЦ новатор - у текстСЦ антонСЦми, а традицСЦйний СЦ новаторський - нСЦ;

Б слова в обох парах - антонСЦми;

В традицСЦоналСЦст СЦ новатор - антонСЦми, а традицСЦйний СЦ новаторський - синонСЦми;

Г слова в обох парах належать до однСЦСФСЧ тематичноСЧ групи.


РЖV. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. РЖз чотирьох варСЦантСЦв вСЦдповСЦдей виберСЦть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ


ГордСЦсть РЖспанСЦСЧ

(1)Тридцять рокСЦв тому фашистськСЦ заплСЦчники вивезли ФедерСЦко ГарсСЦа Лорку в гори СЦ там розстрСЦляли. Десь недалеко було рСЦдне село Фуенте Вакерос. Навколо була рСЦдна земля Гранади.

(2)Для холуСЧв кривавого каудильйо цей молодий СЦ ще наСЧвний в'язень був тСЦльки черговою жертвою. НовСЦтнСЦ герострати - не рСЦвня давнСЦм: вони не прагнуть слави, вони ладнСЦ були б задушити будь-який поголос про своСЧ звСЦрства. Але людство знаСФ: кривавСЦ руки франкСЦстСЦв скропленСЦ кров'ю одного з найбСЦльших поетСЦв XX столСЦття - ФедерСЦко Лорки. Це СЧм можна було б адресувати поетовСЦ слова: "Я СЦспанець до мозку кСЦсток СЦ не уявляю собСЦ життя поза межами своСФСЧ краСЧни, але я ненавиджу тих, хто СЦспанець тСЦльки тому, що народився в РЖспанСЦСЧ».

(3)ВирСЦсши на багатостраждальнСЦй СЦспанськСЦй землСЦ, закоханий у трагСЦчнСЦ мотиви канте хон-до, перейнятий скорботно-благородними образами Сервантеса СЦ Кальдерона, Веласкеса СЦ ГойСЧ, Лорка не мСЦг не сприйняти цього почуття фатального трагСЦзму, яке мало не стало рисою нацСЦонального характеру його народу.

(4)Стиль його поезСЦСЧ успадкований од народноСЧ творчостСЦ. Це стиль СЦспанських темпераментних хот СЦ народних пСЦсень. Це стиль СЦспанськоСЧ СЦсторСЦСЧ, яка витворила тип темпераментноСЧ людини, що нСЦколи не звСЦльнюСФться вСЦд почуття життСФвоСЧ небезпеки.

(5)Але, будучи виразно нацСЦональним поетом, Лорка разом з тим СФ одним з найбСЦльш оригСЦнальних поетСЦв нашого вСЦку. СвСЦтова поетична культура була ним дуже добре засвоСФна.

(6)Лорка - передусСЦм поет драматичний. ДвобСЦй життя СЦ смертСЦ - це магСЦстральна його тема. НавСЦть книга вСЦршСЦв у його сприйманнСЦ нагадуСФ "мертву осСЦнь», вСЦршСЦ - "чорне листя на бСЦлСЦй землСЦ». Так виявляСФться в Лорки суто живописний аспект дСЦйсностСЦ: майже кожен його вСЦрш можна "дивитись». Таке його все "Циганське романсеро». У листСЦ до свого друга Хорхе ГСЦльСФна сам Лорка писав про цей твСЦр так: "Я намагаюсь поСФднати циганську мСЦфологСЦю з вСЦдвертою буденнСЦстю плинного часу. Виходить щось дивовижне, та, сподСЦваюсь, СЦ по-новому прекрасне. Я прагну добитися того, щоб образи, якими я зобов'язаний своСЧм героям, були зрозумСЦлСЦ для них, були видСЦнням того свСЦту, де вони живуть. Залишиться книга романсСЦв, СЦ можна буде сказати, що це книга про АндалузСЦю. Це вже так! АндалузСЦя не повернеться спиною до мене...»

(7)Багатство поетових вражень дивуСФ в кожному вСЦршСЦ. Його рядок нСЦби доведено до вищоСЧ поетичноСЧ конденсацСЦСЧ. ОсСЦнь приходить з гронами туману, равликами та громаддям гСЦр. У вСЦтах яблунСЦ - птахи й тСЦнСЦ. Горбате мСЦсто горян маСФ густу нечесану шевелюру зеленСЦ. Серце гСЦтари поранене п'ятьма шпагами.

(8)Слухаючи, як вишумовуСФ морська черепашка, можна вСЦдчути, як серце повниться бризками води й свСЦтла, зеленавою сутСЦнню та срСЦбними рибками. Його образи дуже конкретнСЦ, його поетична думка глибока СЦ не завжди осягнена. Часом цю думку легше вСЦдчути, анСЦж збагнути. Треба мати дуже розвиненСЦ почуття, щоб любити Лорку.

(9)ВлПоет розумСЦСФ все незбагненне», - писав Лорка. Але незбагненнСЦсть його самого не слСЦд перебСЦльшувати. ВСЦн якось зазначав, що у всьому любить простоту. Його образи "точнСЦ до найдрСЦбнСЦших деталей» СЦ здаються багатьом незвичними тСЦльки тому, що "не так уже часто зустрСЦчаСФться нехитре вмСЦння бачити й чути».

(10)Не можна не вказати на ще одну визначальну ознаку його обдарування - виняткову музичнСЦсть. РЖнтонацСЦйний малюнок багатьох його вСЦршСЦв неповторний.

(11)ВлРЖспанець до мозку кСЦсток», Лорка мСЦг з повним правом назвати себе "братом усСЦх людей». СправдСЦ, його поезСЦя маСФ СЦнтернацСЦональний попит, як справедливСЦсть СЦ людська доброта. ВСЦн писав про негрСЦв, що "зСЦ своСФю зворушливою печаллю перетворилися на духовну вСЦсь Америки». Такою духовною вСЦссю СЦспанського народу СФ генСЦальнСЦ поезСЦСЧ ФедерСЦко ГарсСЦа Лорки.

(За В. Стусом)

  1. У другому абзацСЦ фразеологСЦзмом СФ сполучення слСЦв:

А бути (кимось, чимось) до мозку кСЦсток;

Б бути черговою жертвою;

В задушити поголос про звСЦрства;

Г не уявляти життя поза межами краСЧни.


  1. СпСЦльною думкою про те, що Лорка засвоСЧв кращСЦ надбання СЦспанськоСЧ лСЦтератури, об'СФднанСЦ абзаци:

А 2,3;

Б 3,4;

В 3,6;

Г 3,11.


  1. У будовСЦ тексту п'ятий абзац виконуСФ роль:

А вступу;

Б тези;

В аргументу;

Г контраргументу.


  1. Словосполучення "новСЦтнСЦ герострати» в текстСЦ означаСФ людей, якСЦ:

А таСФмно здСЦйснюють кривавСЦ злочини;

Б прагнуть здобути славу будь-якою цСЦною;

В вСЦддано прагнуть служити своСФму вождевСЦ;

Г нещодавно незаконно захопили "аду.


  1. У текстСЦ публСЦцистичного стилю використано елементи СЦншого стилю, а саме:

А розмовного;

Б художнього;

В офСЦцСЦйно-дСЦлового;

Г епСЦстолярного.


  1. ВислСЦв ГарсСЦа Лорки: "Я СЦспанець до мозку кСЦсток СЦ не уявляю собСЦ життя поза межами своСФСЧ краСЧни, але я ненавиджу тих, хто СЦспанець тСЦльки тому, що народився в РЖспанСЦСЧ» СФ утвердженням думки про те, що письменник:

А протиставляСФ себе СЦншим, хто народився в РЖспанСЦСЧ;

Б передбачаСФ свою трагСЦчну загибель;

В осуджуСФ будь-якСЦ прояви нацСЦоналСЦзму;

Г протестуСФ, що "аду в РЖспанСЦСЧ захопили фашисти.


  1. Щоб любити Лорку та вСЦдчувати естетичну насолоду вСЦд його поезСЦСЧ, треба:

А добре знати факти бСЦографСЦСЧ митця;

Б розумСЦти парадоксальнСЦсть мислення поета;

В тонко вСЦдчувати образнСЦсть поетичного рядка Лорки;

Г ознайомитися з традицСЦями СЦспанськоСЧ лСЦтератури.


  1. Не СФ особливСЦстю СЦндивСЦдуального поетичного стилю Лорки:

А музичнСЦсть поетичного рядка;

Б виразнСЦ форми СФвропейськоСЧ класичноСЧ гармонСЦСЧ;

В тонке вСЦдчуття дСЦйсностСЦ й вСЦдображення СЧСЧ в конкретно-чуттСФвих образах;

Г  наявнСЦсть зорових образСЦв, вСЦдображення живописних аспектСЦв дСЦйсностСЦ.


  1. Думку про те, що "Лорка - передусСЦм поет драматичний», пСЦдтверджуСФ речення:

А "Його образи дуже конкретнСЦ, його поетична думка глибока СЦ не завжди осягнена».

Б "ДвобСЦй життя СЦ смертСЦ - це магСЦстральна його тема».

В "Це стиль СЦспанськоСЧ СЦсторСЦСЧ, яка витворила тип темпераментноСЧ людини, що нСЦколи не звСЦльнюСФться вСЦд почуття життСФвоСЧ небезпеки».

Г  "Його рядок нСЦби доведено до вищоСЧ поетичноСЧ конденсацСЦСЧ».


  1. Головну думку тексту висловлено в реченнСЦ (реченнях):

А "Я СЦспанець до мозку кСЦсток СЦ не уявляю собСЦ життя поза межами своСФСЧ краСЧни».

Б  "Лорка не мСЦг не сприйняти цього почуття фатального трагСЦзму, яке мало не стало рисою нацСЦонального характеру його народу».

В "Стиль його поезСЦСЧ успадкований од народноСЧ творчостСЦ. Це стиль СЦспанських темпераментних хот СЦ народних пСЦсень».

Г "Будучи виразно нацСЦональним поетом, Лорка разом з тим СФ одним з найбСЦльш оригСЦнальних поетСЦв нашого вСЦку. СвСЦтова поетична культура була ним дуже добре засвоСФна».


V. Прочитайте уважно текст. Виконайте завдання до нього. З чотирьох варСЦантСЦв вСЦдповСЦдей виберСЦть ОДНУ ПРАВИЛЬНУ .


Поетка украСЧнського вСЦдродження

(1-3) РД постатСЦ, забутСЦ сучасниками, зродженСЦ для СЦнших часСЦв, якСЦ вириваються нащадками з пазурСЦв минулого СЦ ставляться на недосяжну височину. До таких належить СЦ Леся УкраСЧнка.

(4-12) РЗСЧ життя було цСЦлою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всСЦх сучасних письменникСЦв, а лишилася дивно незрозумСЦлою. Вона мала чи не найглибшу освСЦту в крузСЦ товаришСЦв пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освСЦчена критика. Людина СЦнтенсивного шукання СЦ впертоСЧ думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цСЦкавився тайнами поетичноСЧ творчостСЦ. Письменниця, яку Франко назвав одиноким мужчиною серед поетСЦв соборноСЧ УкраСЧни, лишилася якимось сфСЦнксом для поколСЦння, для якого вСЦдвага, завзяття, воля - всСЦ мужськСЦ чесноти повиннСЦ були б стати конечними, коли воно хотСЦло вистояти в тСЦй страшнСЦй завСЦрюсСЦ, що несподСЦвано впала на нього.

(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся УкраСЧнка своСЧми уподобаннями, пристрастями СЦ вдачею з'явилася на свСЦт завчасно. Вона жила й дСЦяла в добу, яка на мСЦiе невидимого Бога поставила релСЦгСЦю розуму. На мСЦiе абсолютноСЧ моралСЦ - етику, прописи якоСЧ, як математичнСЦ формули, доводилися доказами розсудку. На мСЦiе великих пристрастей - помСЦркованСЦсть. На мСЦiе вСЦри, що рушаСФ горами, - слСЦпе упокорення перед так званим богом подСЦй.

(19-25) Це був час, коли нСЦхто не пСЦдСЦймався вже за своСЧ переконання нСЦ на ешафот, нСЦ на кострище, коли людське життя стало важити бСЦльше, нСЦж людська честь, коли на змСЦну безпосередностСЦ прийшов зарозумСЦлий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну легенду заступила проза щоденного життя, коли на змСЦну непокСЦрливих дСЦдСЦв прийшли врСЦвноваженСЦ внуки, що "садили картопельку», СЦ котрим байдуже було, "... чиСФю кров'ю ота земля напоСФна, що картоплю родить». В таку добу з'явилася в нас Леся УкраСЧнка.

(26-33) "На шлях я вийшла ранньою весною», - зачинаСФ вона один СЦз своСЧх молодечих вСЦршСЦв. РЖ дСЦйсно, найтемнСЦшСЦ днСЦ цСЦСФСЧ доби вже упливали. Тривога, непевнСЦсть, туга за великим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського "я» за чимось великим, що довго, придушене, таСЧлось на днСЦ душСЦ, вибухаючи раз на кСЦлькасот рокСЦв, тодСЦ, коли зачиналися новСЦ роздСЦли в СЦсторСЦСЧ. Коли б Леся УкраСЧнка прийшла трохи пСЦзнСЦше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, СЧСЧ скорСЦше зрозумСЦли би. Та майже нСЦхто з СЧСЧ сучасникСЦв не вСЦдчував бурСЦ, якоСЧ так пристрасно прагнула вона.

(34-38) В тузСЦ за моментом боротьби СЦ подвигу писала вона в однСЦй своСЧй поемСЦ, з якою насолодою вона б "упилася щастям перемоги», але це упоСФння СЧй не судилося. Те, про що вона мрСЦяла в безсоннСЦ ночСЦ, СЧСЧ не торкнулося. Вона "себе вогнем спалила "асним», не дочекавшись сподСЦваного моменту щастя. Тому була СЧСЧ поезСЦя тугою за щастям, а не насолодою ним.

(39-41) Вона мрСЦяла вСЦддати себе цСЦлу справСЦ нацСЦСЧ, "спалити молодСЦсть СЦ полягти при зброСЧ», але в тисячний раз справдилася на нСЦй знана оповСЦдка: немаСФ пророкСЦв у своСЧй землСЦ!

(42-46) Кажуть, що Леся УкраСЧнка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не цСЦла правда. Бо це засмСЦшна назва на ту хворобу, що жерла СЧСЧ. Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так СЦнтенсивно, живуть коротко.

(47-57) РЗСЧ голосу не дочували за життя, СЦ вона була в нСЦм застрашаючо самотньою. ТСЦСФю самотою, котру зносити можуть лише люди, повнСЦ глибокоСЧ вСЦри в своСФ покликання. Але подСЦбно багатьом трагСЦчним постатям, умираючи, вона перемогла. РЖскра людськоСЧ СЦ нацСЦональноСЧ гСЦдностСЦ перейде в кожного з СЧСЧ духовних нащадкСЦв. ВсСЦ, навСЦть духовнСЦ противники поетки, що не зрозумСЦли СЧСЧ пророчого шалу й жорстокоСЧ правди, муситимуть скорше чи пСЦзнСЦше зложити вСЦнець СЦз написом: "Ти перемСЦг!» ТодСЦ нацСЦя визнаСФ як одного зСЦ своСЧх духовних вождСЦв ту слабу жСЦнку, чий вищий дух ще в темну нСЦч перед пробудженням народу вказував йому страшну СЦ величну путь безумства й слави. ТодСЦ останки ЛесСЦ УкраСЧнки в день великого свята перенесуть до украСЧнського пантеону, збудованого своСЧм великим людям вСЦльною нацСЦСФю, яку вона так немилосердно картала СЦ так безумно любила.

(За Д. Донцовим)

633 слова


  1. Висловлювання "РД постатСЦ, забутСЦ сучасниками, зродженСЦ для СЦнших часСЦв, якСЦ вириваються нащадками з пазурСЦв минулого СЦ ставляться на недосяжну височину. До таких належить СЦ Леся УкраСЧнка» (рядки 1-3) СФ в текстСЦ

А тлумаченням заголовку;

Б тезою автора, яку вСЦн маСФ пСЦдтвердити або спростувати;

В формулюванням проблеми, спСЦрного питання;

Г аргументом, доказом, що пСЦдтверджуСФ або спростовуСФ тезу автора.


  1. Серед суджень, що пСЦдтверджують думку "... В тисячний раз справдилася на нСЦй (ЛесСЦ УкраСЧнцСЦ) знана оповСЦдка: немаСФ пророкСЦв у своСЧй землСЦ!» (рядки 40-41), зайвим СФ судження

А СЧСЧ голосу не дочували за життя, СЦ вона була в нСЦм застрашаючо самотньою
(рядки 47-48).

Б "На шлях я вийшла ранньою весною», - зачинаСФ вона один СЦз своСЧх молодечих вСЦршСЦв (рядки 26-27).

В ВсСЦ, навСЦть духовнСЦ противники поетки, що не зрозумСЦли СЧСЧ пророчого шалу й жорстокоСЧ правди, муситимуть скорше чи пСЦзнСЦше зложити вСЦнець СЦз написом: "Ти перемСЦг!» (рядки 51-53).

Г ... Майже нСЦхто з СЧСЧ сучасникСЦв не вСЦдчував бурСЦ, якоСЧ так пристрасно прагнула вона (рядки 32-33).


  1. Загальним вСЦдносно СЦнших СФ змСЦст висловлювання:

А Вона на голову переростала хистом майже всСЦх сучасних письменникСЦв, а лишилася дивно незрозумСЦлою (рядки 4-5).

Б Вона мала чи не найглибшу освСЦту в крузСЦ товаришСЦв пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освСЦчена критика (рядки 5-7).

В Людина СЦнтенсивного шукання СЦ впертоСЧ думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цСЦкавився тайнами поетичноСЧ творчостСЦ (рядки 7-8).

Г РЗСЧ життя було цСЦлою проблемою (рядок 4).   


  1. Висновком, що випливаСФ з СЦнших поданих суджень, СФ:

А В тузСЦ за моментом боротьби СЦ подвигу писала вона в однСЦй своСЧй поемСЦ, з якою насолодою вона б "упилася щастям перемоги», але це упоСФння СЧй не судилося (рядки 34-36).

Б Тому була СЧСЧ поезСЦя тугою за щастям, а не насолодою ним (рядки 37-38).

В Те, про що вона мрСЦяла в безсоннСЦ ночСЦ, СЧСЧ не торкнулося (рядок 36).

Г Вона "себе вогнем спалила "асним», не дочекавшись сподСЦваного моменту щастя (рядки 36-38).


  1. НаведенСЦ судження доводять справедливСЦсть думки Франка про те, що Леся УкраСЧнка була "одиноким мужчиною серед поетСЦв соборноСЧ УкраСЧни» (рядки 9-10), окрСЦм судження

А ... Леся УкраСЧнка своСЧми уподобаннями, пристрастями СЦ вдачею з'явилася на свСЦт завчасно (рядки 13-14).

Б Вона мрСЦяла вСЦддати себе цСЦлу справСЦ нацСЦСЧ, "спалити молодСЦсть СЦ полягти при зброСЧ» (рядки 39-40).

В Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея (рядки 43-45).

Г ... Вона була ... застрашаючо самотньою. ТСЦСФю самотою, котру зносити можуть лише люди, повнСЦ глибокоСЧ вСЦри в своСФ покликання (рядки 47-49).


  1. У реченнСЦ "Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея» (рядки 43-45) слово вогонь ужите в значеннСЦ

А полум'я;

Б душевне пСЦднесення;

В вогнище;

Г стрСЦльба.

  1. Уособленням у текстСЦ СФ висловлювання

А на змСЦну непокСЦрливих дСЦдСЦв прийшли врСЦвноваженСЦ внуки;

Б письменниця лишилася якимось сфСЦнксом;

В це засмСЦшна назва на ту хворобу, що жерла СЧСЧ;

Г пазурСЦ минулого.


  1. У реченнСЦ "Це був час, ... коли на змСЦну безпосередностСЦ прийшов зарозумСЦлий, але зблазований сноб» (рядки 19-21) слово сноб означаСФ людина, яка

А у нових умовах механСЦчно вСЦдтворюСФ застарСЦлСЦ СЦдеСЧ своСЧх попередникСЦв;

Б над усе ставить насолоду життям;

В уважаСФ себе носСЦСФм СЦнтелектуальностСЦ й вишуканих смакСЦв, беззастережно схиляСФться перед модою;

Г маСФ глибокСЦ рСЦзностороннСЦ знання, СФ начитаною.


  1. Слова, видСЦленСЦ у висловСЦ "маленька жСЦнка з душею скованого Прометея» (рядок 45), означають: та, яка

А терпить невимовнСЦ фСЦзичнСЦ муки;

Б страждаСФ через нездСЦйсненнСЦсть того, до чого прагне;

В покарана за свавСЦлля;

Г самотня й не сприйнята сучасниками.


  1. Слова вищий дух вказував страшну СЦ величну путь у реченнСЦ "ТодСЦ нацСЦя визнаСФ як одного зСЦ своСЧх духовних вождСЦв ту слабу жСЦнку, чий вищий дух ще в темну нСЦч перед пробудженням народу вказував йому страшну СЦ величну путь безумства й слави» (рядки 53-55) становлять

А уособлення;

Б гСЦперболу;

В лСЦтоту;

Г метафору.


ЧАСТИНА 2


Написання "асного висловлення


  1. Спираючись на змСЦст тексту "Наш гСЦсть жаданий - Дон КСЦхот», напишСЦть твСЦр-роздум на тему: ВлДонкСЦхотство - це вибСЦр сильних?». Аргументуючи своСЧ думки, обов'язково:

1) посилайтеся на змСЦст тексту; 2) використовуйте приклади з "асного життя, розповСЦдСЦ СЦнших людей; 3) аналСЦзуйте твори художньоСЧ лСЦтератури, використовуйте цитати. ОрСЦСФнтовний обсяг твору тАФ 200-250 слСЦв.


  1. Прочитайте тлумачення значення слова вСЦдповСЦдальнСЦсть.

ВСЦдповСЦдальнСЦсть - це покладений на когось або взятий на себе обовтАЩязок вСЦдповСЦдати за певну дСЦлянку роботи, справу, за чиСЧсь дСЦСЧ, вчинки, слова.

Висловте мСЦркування з приводу того, що означаСФ вСЦдповСЦдати за себе та що означаСФ вСЦдповСЦдати за СЦнших. Сформулюйте тезу висловлювання, наведСЦть два-три переконливСЦ докази, якСЦ найкраще арТСументуватимуть ВашСЦ думки. ПроСЦлюструйте СЧх посиланнями на приклади з художньоСЧ лСЦтератури (укажСЦть проблему, порушену письменником, назвСЦть художнСЦ образи, через якСЦ розкрито проблему, наведСЦть цитату з твору тощо), СЦсторичнСЦ факти чи випадки з життя. ЗробСЦть висновок. Не переказуйте змСЦсту художнСЦх творСЦв, не характеризуйте всебСЦчно образи. Обсяг тексту - 150-200 слСЦв.


  1. СкладСЦть СЦ запишСЦть роздум про те, що таке шляхетнСЦсть.

Сформулюйте тезу, наведСЦть два-три переконливСЦ докази, якСЦ найкраще аргументуватимуть ВашСЦ мСЦркування. ПроСЦлюструйте ВашСЦ думки посиланнями на приклади з художньоСЧ лСЦтератури (укажСЦть проблему, порушену письменником, назву твору, назвСЦть художнСЦй образ, через який проблему розкрито, наведСЦть цитату з твору тощо), СЦсторичнСЦ факти або випадки з життя. Не переказуйте змСЦсту, не давайте повноСЧ характеристики образСЦв. Сформулюйте висновки. ОрСЦСФнтовний обсяг роботи - 200-250 слСЦв.


  1. Чи погоджуСФтесь Ви з думкою про те, що чим людина освСЦченСЦша, тим вона вСЦльнСЦша?

СкладСЦть СЦ запишСЦть роздум. Сформулюйте тезу, наведСЦть два-три докази, якСЦ найкраще аргументуватимуть ВашСЦ мСЦркування. ПроСЦлюструйте ВашСЦ думки прикладами з художньоСЧ лСЦтератури (вкажСЦть проблему, порушену письменником, назву твору, назвСЦть персонаж, через якого розкрита проблема, запишСЦть цитати з твору тощо), наведСЦть СЦсторичнСЦ факти або випадки з життя. Не переказуйте змСЦсту, не давайте повноСЧ характеристики образСЦв. Сформулюйте висновки. ОрСЦСФнтовний обсяг роботи - 200-250 слСЦв.


  1. Спираючись на змСЦст тексту "ЦСЦнностСЦ», напишСЦть твСЦр-роздум на тему: ВлМСЦй цСЦннСЦсний вибСЦр». Аргументуйте своСЧ твердження прикладами СЦз "асного життя, художньоСЧ лСЦтератури, преси, розповСЦдей СЦнших людей. ОрСЦСФнтовний обсяг твору 200-250 слСЦв.


  1. ПСЦдтвердСЦть або спростуйте думку, висловлену Ю. Яновським у романСЦ "Майстер корабля»: ВлЛюдина - натура творча. ЛюдинСЦ треба, щоб СЧСЧ робота залишалася пСЦсля неСЧ самоСЧ жити. ТодСЦ людина працюватиме так, як спСЦваСФ». Сформулюйте тезу, наведСЦть два-три переконливСЦ докази, якСЦ найкраще аргументуватимуть ВашСЦ мСЦркування. ПроСЦлюструйте ВашСЦ думки посиланнями на приклади з художньоСЧ лСЦтератури (укажСЦть проблему, порушену письменником, назву твору, назвСЦть художнСЦй образ, через який проблему розкрито, наведСЦть цитату з твору тощо), СЦсторичнСЦ факти або випадки з життя. Не переказуйте змСЦсту, не давайте повноСЧ характеристики образСЦв. Сформулюйте висновки. ОрСЦСФнтовний обсяг роботи - 150-200 слСЦв.


  1. СкладСЦть СЦ запишСЦть роздум про те, що таке покликання.

Сформулюйте тезу, наведСЦть два-три переконливСЦ докази, що найкраще аргументуватимуть ВашСЦ мСЦркування. ПроСЦлюструйте ВашСЦ думки посиланнями на приклади з художньоСЧ лСЦтератури (укажСЦть проблему, порушену письменником, назву твору, назвСЦть художнСЦй образ, через який проблема розкрита, наведСЦть цитату з твору тощо), СЦсторичнСЦ факти або випадки з життя. Не переказуйте змСЦсту, не давайте повноСЧ характеристики образСЦв. Сформулюйте висновки. ОрСЦСФнтовний обсяг роботи - 200-250 слСЦв.


УКРАРЗНСЬКА МОВА


ТЕСТОВРЖ ЗАВДАННЯ 2007 РОКУ З ВРЖДПОВРЖДЯМИ ТА КОМЕНТАРЯМИ


Частина 1


ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ ОДНРЖРДРЗ ПРАВИЛЬНОРЗ ВРЖДПОВРЖДРЖ


  1. * ВидСЦлене слово вжите в прямому значеннСЦ в реченнСЦ

А ХолоднСЦ осСЦннСЦ тумани спускають на землю мокрСЦ коси.

Б У чужу душу не "СЦзеш.

В УмиваСФться сльозами убога земля.

Г Приходять друзСЦ, виринають у памтАЩятСЦ спогади.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Лексика. Пряме та переносне значення слова.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Пояснювати лексичнСЦ значення слСЦв.


  1. * ФразеологСЦчний зворот ужитий у реченнСЦ

А Часу було обмаль, а вСЦн усе одно бив байдики.

Б Побачивши великий натовп людей, перехожСЦ дивувалися.

В Величезна сила криСФться в людському розумСЦ.

Г ПСЦсня народжуСФ радСЦсть.


Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. ФразеологСЦзми.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Знаходити в текстСЦ фразеологСЦзми.


  1. * Простим СФ речення

А Далеко чути звуки, гучно линуть голоси.

Б ЯсноСЧ тихоСЧ днини кружляСФ над землею, сСЦдаСФ на обличчя павутиння.

В ПташинСЦ зграСЧ злСЦтають високо в небо, СЦ вСЦд того здСЦймаСФться вСЦтер.

Г ОсСЦнь не забарилася, бо закони природи невблаганнСЦ.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Види речень у сучаснСЦй украСЧнськСЦй мовСЦ за будовою (простСЦ й складнСЦ).

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозрСЦзняти речення рСЦзних видСЦв за будовою.


  1. * НемаСФ частки в рядку

А навряд чи це можливо;

Б нехай кожен наведе приклад;

В тСЦльки не змушувати;

Г синСЦти, наче море.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Частка як службова частина мови.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати частки.


Текст 1

(завдання 5-7)

(1)У життСФвому круговоротСЦ народжуються неповторнСЦ людськСЦ свСЦти. (2)Вдивляючись щороку в очСЦ юнакСЦв СЦ дСЦвчат, яких проводжаю в самостСЦйну дорогу життя, я не можу бути спокСЦйним. (3)Що ж СФ найголовнСЦшим у людинСЦ яку ми творимо? (4)У ту коротку червневу нСЦч, коли разом з ними ми виходимо в поле зустрСЦчати перше сонце СЧх нового життя, в моСФ серце стукають болючСЦ питання: де, в чому людська сердцевина? (5)Як СЧСЧ, зрештою, створити?


  1. * ОрфографСЦчна помилка допущена в написаннСЦ слова

А життСФвому;

Б проводжаю;

В сонце;

Г сердцевина.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. Фонетика. ГрафСЦка. Спрощення в групах приголосних.

2. ОрфографСЦя. Позначення спрощення в групах приголосних на письмСЦ.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозпСЦзнавати явища спрощення в групах приголосних.

2. РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми. Знаходити й виправляти орфографСЦчнСЦ помилки на вивченСЦ правила.


  1. * ПунктуацСЦйна помилка допущена в реченнСЦ

А першому;

Б другому;

В третьому;

Г птАЩятому.

Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки в складному реченнСЦ.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в складному реченнСЦ. Знаходити й виправляти помилки на вивченСЦ правила.


  1. * Вставним словом ускладнене речення

А перше;

Б друге;

В третСФ;

Г птАЩяте.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Речення зСЦ вставними словами, словосполученнями, реченнями, СЧх значення.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати просте речення зСЦ вставними словами, словосполученнями, реченнями.


  1. * ЛСЦтеру с треба писати в усСЦх словах рядка

А бе..коштовний, ..казати, ..керований;

Б ..формувати, пере..кочити, ..фотографувати;

В ..плетений, ..питати, ..шити;

Г ..тягнути, ро..тлумачити, не..терпний;

Д ..фальшувати, бе..смертя, ..хвалити.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Правопис префСЦксСЦв СЦ суфСЦксСЦв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * ЛСЦтеру е треба писати в усСЦх словах рядка

А ст..хати, ст..повий, квСЦт..нь;

Б зал..вати, майст..р, леб..диний;

В пригв..нтити, чер..да, шел..стСЦти;

Г ос..литися, к..шеня, л..дацюга;

Д д..ржати, тр..мтСЦти, щеб..тати.


Правильна вСЦдповСЦдь: Д

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Правопис лСЦтер, що позначають ненаголошенСЦ голоснСЦ [е], [и], [о] в коренях слСЦв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * Допущена помилка в правописСЦ особових закСЦнчень дСЦСФслСЦв у рядку

А шлють, варють;

Б бСЦжать, вСЦдчувають;

В глянемо, мовчимо;

Г сушите, будуСФте;

Д гоСЧш, сивСЦСФш.

Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. ДСЦСФвСЦдмСЦнювання дСЦСФслСЦв РЖ та РЖРЖ дСЦСФвСЦдмСЦн.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Визначати особливостСЦ словозмСЦни кожноСЧ дСЦСФвСЦдмСЦни дСЦСФслСЦв.

2. ВСЦдрСЦзняти правильнСЦ форми дСЦСФслСЦв вСЦд помилкових.


  1. * МтАЩякий знак НЕ пишеться в усСЦх словах рядка

А мСЦл..ярд, ойкан..ня, мен..ший;

Б Уман..щина, ПодСЦл..ля, Бат..кСЦвщина;

В безбат..ченко, змагаСФш..ся, вСЦс..сю;

Г СЦн..ший, жен..шень, спСЦл..чанський;

Д кин..мо, рСЦж..мо, насип..мо.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Правила вживання мтАЩякого знака.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * ПодвоСФння лСЦтер у всСЦх словах СЦншомовного походження НЕ вСЦдбуваСФться в рядку

А нет..о, СЦнтел..ект, шас..СЦ;

Б нер..ацСЦональний, СЦр..ацСЦональний, тер..иторСЦальний;

В ем..СЦграцСЦя, СЦм..СЦграцСЦя, ап..еляцСЦя;

Г барок..о, комСЦс..СЦя, тер..ор;

Д ва..на, кор..ектура, грам...

Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Написання слСЦв СЦншомовного походження.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * ЗакСЦнчення у формСЦ родового вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку

А Крим, ЛьвСЦв, Миргород;

Б десяток, нарцис, маневр;

В ХаркСЦв, вольт, язик;

Г фонтан, кСЦр, займенник;

Д квартал, табун, хлСЦб.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Букви -а(-я), -у(-ю) в закСЦнченнях СЦменникСЦв другоСЧ вСЦдмСЦни.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Правильно вСЦдмСЦнювати СЦменники, вСЦдрСЦзняти правильнСЦ форми СЦменникСЦв вСЦд помилкових.


  1. * Граматичний звтАЩязок порушений у словосполученнСЦ

А працювати щосереди;

Б вищий мене;

В зошит з математики;

Г вСЦрний собака;

Д розповСЦдати про СЦспит.

Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Головне й залежне слово в словосполученнСЦ.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Знаходити й виправляти похибки та помилки в побудовСЦ словосполучень.


  1. * ВидСЦлене слово СФ сполучником СЦ його слСЦд писати разом у реченнСЦ

А Вибач менСЦ за/те, що була неввСЦчлива.

Б РаннСЦ птахи сповСЦстили про/те, що займаСФться новий день.

В То/ж не дСЦвчина, а справжнСЦсСЦнький вихор.        

Г Як/би не переймався, балачками визнання не здобудеш.

Д Як/би знали, не те б заспСЦвали.


Правильна вСЦдповСЦдь: Д.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Сполучник як службова частина мови.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати сполучники, правильно й комунСЦкативно доцСЦльно використовувати сполучники в мовленнСЦ.


  1. * Через дефСЦс пишуться всСЦ слова в рядку

А генерал/майор, кСЦловат/година, мСЦнСЦ/комптАЩютер;

Б пСЦвденно/бережний, пСЦвденно/схСЦдний, пСЦвнСЦчно/захСЦдний;

В вСЦйськово/транспортний, вСЦйськово/зобовтАЩязаний, вСЦйськово/юридичний;

Г ясно/зелений, ясно/окий, ясно/золотистий;

Д вогне/гасник, хлСЦб/сСЦль, злСЦт/посадка.


Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Написання складних слСЦв разом СЦ через дефСЦс.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * Неправильно утворена форма наказового способу дСЦСФслова в рядку

А зробимо;

Б зробСЦмо;

В зроби;

Г зробСЦть;

Д нехай зроблять.


Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Творення форм наказового способСЦв дСЦСФслСЦв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Визначати форми наказового способу дСЦСФслСЦв.

2. ВСЦдрСЦзняти правильнСЦ форми дСЦСФслСЦв вСЦд помилкових.


  1. * Обставина причини СФ в реченнСЦ

А Брат навчився керувати автомобСЦлем.

Б Читаючи пСЦдручник, робСЦть нотатки.

В Шляхи засипаючи, завиваСФ лютнева хуртовина.

Г Поранений солдат побСЦлСЦв вСЦд болю.

Д МандрСЦвники були вже дуже далеко вСЦд домСЦвки.

Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Обставини. Типи обставин за значенням.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати види другорядних членСЦв та СЧх типи й рСЦзновиди, визначати способи вираження обставин.


  1. * Поширене означення не вСЦдокремлюСФться комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ)

А Балка вкрита садками вилась попСЦд горою.

Б Птахолови минали березовий гай пронизаний пасмами свСЦтла.

В УсСЦяна колосками земля пахне лСЦтом.

Г НевСЦдомий нСЦкому я сСЦдаю на лавку слухаю СЦ дивлюся.

Д Блискучий та легкий снСЦг здаСФться падаСФ прямо на серце.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки при вСЦдокремлених членах речення.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: ОбТСрунтовувати вживання роздСЦлових знакСЦв за допомогою вивчених правил; правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в простому реченнСЦ.


  1. * Перед однорСЦдними членами речення потрСЦбно ставити двокрапку, а пСЦсля них - тире в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ)

А РЖз сивоСЧ давнини СЦснували на землСЦ чотири доброчесностСЦ а саме мудрСЦсть правосуддя стСЦйкСЦсть вСЦрнСЦсть.

Б РД мСЦiевостСЦ веселСЦ радСЦснСЦ СФ похмурСЦ тривожнСЦ й недобрСЦ мСЦiя.

В Летиш СЦ милуСФшся всСЦм СЦ срСЦблястою нехворощю СЦ ворохами золотими на токах.

Г СкрСЦзь на вершечку стрСЦлецькоСЧ гори на пагорбах СЦ видолинках панувала тиша.

Д Земля СЦ мСЦсяць вишнСЦ СЦ тополСЦ СЦ тиша в тишСЦ СЦ тумани в полСЦ усе в чеканнСЦ.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки при однорСЦдних членах речення.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: ОбТСрунтовувати вживання роздСЦлових знакСЦв за допомогою вивчених правил; правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в простому реченнСЦ.


  1. * Непоширену обставину НЕ треба вСЦдокремлювати комами в реченнСЦ (роздСЦловСЦ знаки пропущенСЦ)

А Не пСЦймавши не кажи що злодСЦй.

Б Рушниця в його руках стрСЦляла не хиблячи.

В Посеред плеса вода мов сказившись починала хлюпати й кружляти.

Г ХлопцСЦ прокинувшись нагодували й напоСЧли коней.

Д Не зрозумСЦвши студентка запитала ще раз.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки при вСЦдокремлених членах речення.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: ОбТСрунтовувати вживання роздСЦлових знакСЦв за допомогою вивчених правил; правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в простому реченнСЦ.


  1. * Однакова кСЦлькСЦсть звукСЦв СЦ букв у всСЦх словах рядка

А заСЧжджати, щирСЦсть, СЧстоньки;

Б дзвонити, птАЩятниць, украСЧнський;

В йодистий, зтАЩСФднування, сьогодення;

Г пСЦдйомний, щебечуть, джмСЦль;

Д висаджують, зозулястий, перемивають.


Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Фонетика. ГрафСЦка. СпСЦввСЦдношення звукСЦв СЦ букв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Визначати звукове значення букв у словСЦ. розпСЦзнавати явища уподСЦбнення приголосних звукСЦв.


  1. * Граматична помилка допущена в реченнСЦ

А Коли свСЦтило яскраве сонце, я вийшов з дому.

Б Яскраве сонце заслСЦпило мене, коли я виходив з дому.

В Виходячи з дому, я мружився вСЦд яскравого сонця.

Г Коли я виходив з дому, мене заслСЦпило яскраве сонце.

Д Виходячи з дому, мене заслСЦпило яскраве сонце.


Правильна вСЦдповСЦдь: Д.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. МорфологСЦя. ДСЦСФприслСЦвниковий зворот .

2. Синтаксис. ВСЦдокремленСЦ обставини.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Правильно будувати речення з дСЦСФприслСЦвниковими зворотами.

2. Правильно й комунСЦкативно доцСЦльно використовувати виражальнСЦ можливостСЦ речень з вСЦдокремленими обставинами в мовленнСЦ.

  1. * Через дефСЦс треба писати всСЦ прислСЦвники в рядку

А по/нашому, в/нСЦчию, ледве/ледве, сяк/так;

Б з/рештою, врештСЦ/решт, хтозна/куди, вряди/годи;

В мало/помалу, вСЦч/на/вСЦч, десь/СЦнколи, по/латинСЦ;

Г десь/то, як/раз, як/небудь, будь/коли;

Д по/двоСФ, по/друге, по/третСФ, по/сучасному.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ОрфографСЦя. Написання окремо (сполучень прислСЦвникового типу), разом СЦ через дефСЦс (прислСЦвникСЦв, службових частин мови, вигукСЦв).

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


  1. * Не можна замСЦнити поданим варСЦантом у дужках видСЦлене слово в реченнСЦ

А За високими осокорами почало свСЦтлСЦти (свСЦтлСЦшати) небо.

Б МтАЩякий (незлостивий) докСЦр кориснСЦший за нещиру подяку.

В Ми не хотСЦли брати участь у цих темних (пСЦдозрСЦлих) справах.

Г Молоко дуже корисне (корисливе) для молодого органСЦзму.

Д Подекуди (мСЦiями) пройшов слСЦпий дощик.


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. СинонСЦми.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Доречно використовувати в мовленнСЦ синонСЦми та СЦншСЦ вивченСЦ групи слСЦв.

2. Знаходити й виправляти похибки та помилки в мовному оформленнСЦ висловлювань, спираючись на засвоСФнСЦ знання.


  1. * ЗакСЦнчення у формСЦ кличного вСЦдмСЦнка мають усСЦ СЦменники в рядку

А друг, колега, брат, земля.

Б воля, швець, Богдан, РЖлля;

В боСФць, кравець, хлопець, молодець;

Г майор, полковник, капСЦтан, лейтенант;

Д син, кум, Михайло, Павло.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. ОсобливостСЦ вживання та написання вСЦдмСЦнкових форм СЦменника.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Правильно вСЦдмСЦнювати СЦменники, вСЦдрСЦзняти правильнСЦ форми СЦменникСЦв вСЦд помилкових.


  1. * ВидСЦлене слово вжите в невластивому йому значеннСЦ в реченнСЦ

А Два примСЦрники словника присутнСЦ в кабСЦнетСЦ.

Б Вантажне вСЦддСЦлення розташоване на першому поверсСЦ.

В Ялту вважають одним з найпопулярнСЦших курортСЦв.

Г Директор банку перебуваСФ за кордоном.

Д У санаторСЦСЧ СФ кСЦлька басейнСЦв.


Правильна вСЦдповСЦдь: А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. Лексичне значення слова.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Доречно використовувати в мовленнСЦ слова, близькСЦ за значенням.

2. Знаходити й виправляти похибки та помилки в мовному оформленнСЦ висловлювань, спираючись на засвоСФнСЦ знання.


  1. * Поширеним СФ речення

А КСЦлька покупцСЦв почали сперечатися.

Б МСЦльярди людей прагнуть жити в злагодСЦ.

В Хлопчаки били байдики.

Г Вистава була надзвичайна.

Д Трава не скошена.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. Синтаксис. Види речень за наявнСЦстю чи вСЦдсутнСЦстю другорядних членСЦв (непоширенСЦ й поширенСЦ).

2. Синтаксис. Способи вираження пСЦдмета та присудка.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозрСЦзняти речення рСЦзних видСЦв за наявнСЦстю чи вСЦдсутнСЦстю другорядних членСЦв.

2. Визначати способи вираження пСЦдмета й присудка (простого та складеного).


  1. * З поданих у дужках синонСЦмСЦв кожен з варСЦантСЦв можливий у реченнСЦ

А (РетельнСЦ, проникливСЦ) дослСЦдження археологСЦв пСЦдтверджують слова Геродота.

Б ЧервонСЦ жоржини (сильнСЦше, потужнСЦше) мерехтять росами.

В СтарСЦ дуби (оточували, облягали) галявину.

Г Представники рСЦзних поколСЦнь не завжди (здатнСЦ, здСЦбнСЦ) порозумСЦтися.

Д Ми стояли, зачарованСЦ (дивною, прекрасною) музикою весняних лугСЦв.


Правильна вСЦдповСЦдь: Д.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. СинонСЦми.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Доречно використовувати в мовленнСЦ синонСЦми.

2. Знаходити й виправляти похибки та помилки в мовному оформленнСЦ висловлювань, спираючись на засвоСФнСЦ знання.


  1. * Правильну вимову вСЦдображаСФ фонетичний запис слСЦв у рядку

А джмСЦль [джмСЦлтАІ], щастя [шчГбстАІттАІа];

Б займаСФшся [займГбйеистАІ:а], свято [свйГбто];

В джерело [джеиреилГі], вокзал [воТСзГбл];

Г колеться [клеи ттАІстАІа], виллю [вГєлтАІ:у];

Д висока [вие сГіка], дзеркало [дзГйркало].


Правильна вСЦдповСЦдь: В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. Фонетика. ГрафСЦка. ПриголоснСЦ твердСЦ СЦ мтАЩякСЦ. Звукове значення букв я, ю, СФ, СЧ, щ. УподСЦбнення приголосних звукСЦв.

2. ОрфоепСЦя. Вимова голосних (наголошених СЦ ненаголошених). Вимова приголосних звукСЦв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозрСЦзняти звуки мови й мовлення, визначати в словах твердСЦ СЦ мтАЩякСЦ приголоснСЦ, ненаголошенСЦ й наголошенСЦ голоснСЦ; визначати звукове значення букв у словСЦ. РозпСЦзнавати явища уподСЦбнення приголосних звукСЦв.

2. Визначати особливостСЦ вимови голосних СЦ приголосних звукСЦв вСЦдповСЦдно до орфоепСЦчних норм.


ЗАВДАННЯ НА ВСТАНОВЛЕННЯ ВРЖДПОВРЖДНОСТРЖ.


Односкладне речення

Приклади

  1. означено-особове
  2. неозначено-особове
  3. узагальнено-особове
  4. безособове


    1. З гармат по горобцях не стрСЦляють.
    2. Кругом гомонСЦли, вешталися, лагодилися до чогось.
    3. Можна вибрать друга СЦ по духу брата, та не можна рСЦдну матСЦр вибирати.
    4. Довго спали вСЦтри у ярах на припонСЦ.
    5. Буду хлСЦбом СЦ цвСЦтом дСЦлитись, вСЦдчиняти ворота гСЦнцям.


Правильна вСЦдповСЦдь: 1 - Д, 2 - Б, 3 - А, 4 - В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Типи односкладних речень за способом вираження та значенням головного члена. Способи вираження головних членСЦв односкладних речень.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати типи односкладних ре-чень, визначати особливостСЦ кожного з типСЦв.


32.

Вид пСЦдрядного речення

Приклади

  1. означальне
  2. зтАЩясувальне
  3. обставинне причини
  4. обставинне мСЦiя
    1. МенСЦ було байдуже, де вони отримували цю СЦнформацСЦю.
    2. Туди, де образи коханСЦ, душа окрилена летить.
    3. Ясени, ясени, бачу вас за селом край дороги.
    4. Вогонь був таким, що в повСЦтрСЦ снаряди зустрСЦчалися зСЦ снарядами.
    5. Прокинувся вСЦд того, що в хатСЦ стало видно, як удень.


Правильна вСЦдповСЦдь: 1 - Г, 2 - А, 3 - Д, 4 - Б.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. ОсновнСЦ види пСЦдрядних речень.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Визначати основнСЦ види пСЦдрядних речень.


33.

ВСЦдокремлений член речення

Приклади

  1. означення
  2. прикладка
  3. обставина
  4. додаток
    1. Я так люблю тебе, мСЦй краю, красу твоСЧх степСЦв СЦ гСЦр.
    2. Данилко радо, з пСЦдскоком, бСЦг до сусСЦдСЦв.    
    3. На свСЦтСЦ все знайдеш, крСЦм рСЦдноСЧ матерСЦ.
    4. ВСЦн, птАЩятирСЦчний хлопчик, мСЦг би гратися годинами.
    5. Ночували гайдамаки в зеленСЦй дСЦбровСЦ, на припонСЦ пасли конСЦ, сСЦдланСЦ, готовСЦ.


Правильна вСЦдповСЦдь: 1 - Д, 2 - Г, 3 - Б, 4 - В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. ДругоряднСЦ члени речення у двоскладному й односкладному реченнСЦ. Речення з вСЦдокремленими членами.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозпСЦзнавати види другорядних членСЦв, СЧх типи й рСЦзновиди.

2. РозпСЦзнавати просте речення з вСЦдокремленими членами уточнювальними.


34. Правильним СФ тлумачення фразеологСЦзму

ФразеологСЦзми

Значення

  1. Золота молодь
    1. талановитСЦ молодСЦ люди, якСЦ не можуть реалСЦзувати себе
    2. розбещенСЦ дСЦти багатих батькСЦв
    3. обдарованСЦ молодСЦ дСЦячСЦ культури
    4. молодСЦ пСЦдприСФмцСЦ, якСЦ забезпечують собСЦ високий рСЦвень життя
  1. ССЦм птАЩятниць на тиждень
  1. часта й легка змСЦна своСЧх рСЦшень
  2. можливСЦсть вибору рСЦзноманСЦтних варСЦантСЦв
  3. безпораднСЦсть у будь-яких справах
  4. сварливСЦсть, занадто доскСЦпливе ставлення до чогось
  1. Хоч греблю гати
  1. безрезультатно
  2. незрозумСЦло
  3. дуже просто
  4. дуже багато
  1. Честь мундира
  1. чесно заслужена похвала
  2. великСЦ досягнення на службСЦ
  3. гСЦднСЦсть особи як представника певноСЧ органСЦзацСЦСЧ
  4. зневажливе ставлення до цивСЦльних осСЦб


Правильна вСЦдповСЦдь: 1 - Б, 2 - А, 3 - Г, 4 - В.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. ФразеологСЦзми.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Пояснювати значення фразеологСЦзмСЦв.


35. Визначте, якою частиною мови СФ видСЦленСЦ слова в реченнСЦ (цифра позначаСФ наступне слово).

Людство давно та всерйоз замислюСФться над тим, як обмежити (1)свСЦй, (2)найчастСЦше небажаний, вплив на живу природу, як регулювати клСЦмат, (3)стримуючи цим темпи глобального (4)потеплСЦння.


  1. СЦменник
  2. займенник
  3. дСЦСФприкметник
  4. дСЦСФприслСЦвник
  5. прислСЦвник
  6. частка

Правильна вСЦдповСЦдь: 1 - Б, 2 - Д, 3 - Г, 4 - А.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: РозпСЦзнавати частини мови.


ЗАВДАННЯ З ВИБОРОМ КРЖЛЬКОХ ПРАВИЛЬНИХ ВРЖДПОВРЖДЕЙ


Текст 2

(завдання 36-38)


(1)УмСЦння радСЦти чужим успСЦхам мСЦрило шляхетностСЦ. (2)Якщо людину пСЦдтримати похвалити пСЦдкреслити щось хороше в нСЦй вона намагаСФться дорСЦвнювати уявленню яке про неСЧ склалося. (3)Ось чому так важливо з дитинства культивувати в людинСЦ почуття "асноСЧ гСЦдностСЦ вСЦдчуття певноСЧ "собСЦвартостСЦ» аби згодом не склався комплекс меншовартостСЦ. (4)Недарма кажуть Якщо казати людинСЦ постСЦйно що вона свиня то згодом вона зарохкаСФ. (5)Не ввСЦчливо кидати комплСЦменти малознайомим або незнайомим людям. (6)Краще зачекати познайомившись ближче чи навСЦть заприятелювавши з ними. (7)Але памтАЩятаймо що слова похвали потрСЦбнСЦ кожному.


    1. Речення з прямою мовою


Правильна вСЦдповСЦдь: 4.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Визначати в реченнСЦ з прямою мовою слова автора й пряму мову.

    1. Тире треба поставити в реченнСЦ

Правильна вСЦдповСЦдь: 1.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. Синтаксис. Пряма й непряма мова. Речення з прямою мовою.

2. ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки при прямСЦй мовСЦ.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Визначати в реченнСЦ з прямою мовою слова автора й пряму мову.

2. ОбТСрунтовувати вживання роздСЦлових знакСЦв за допомогою вивчених правил; правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в при прямСЦй мовСЦ.


    1. Кому (коми) треба поставити в реченнях


Правильна вСЦдповСЦдь: 2, 3, 4, 6, 7.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ПунктуацСЦя. РоздСЦловСЦ знаки в простому й складному реченнях.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: ОбТСрунтовувати вживання роздСЦлових знакСЦв за допомогою вивчених правил; правильно ставити роздСЦловСЦ знаки в простому та складному реченнСЦ.


ВРЖДКРИТРЖ ЗАВДАННЯ З КОРОТКОЮ ВРЖДПОВРЖДДЮ


    1. УкажСЦть, до якого стилю мовлення належить текст 2 (прикметник запишСЦть у називному вСЦдмСЦнку).


Правильна вСЦдповСЦдь: ПУБЛРЖЦИСТИЧНИЙ.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: СтилСЦстика. СтилСЦ мовлення, СЧх основнСЦ ознаки.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозпСЦзнавати стилСЦ мовлення, визначати особливостСЦ кожного з них.

2. Правильно вСЦдмСЦнювати прикметники.

3. РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.


    1. УпишСЦть до таблицСЦ форму давального вСЦдмСЦнка числСЦвника двСЦстСЦ.


Правильна вСЦдповСЦдь: ДВОМСТАМ.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Типи вСЦдмСЦнювання кСЦлькСЦсних числСЦвникСЦв.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозпСЦзнавати основнСЦ способи вСЦдмСЦнювання числСЦвникСЦв.

2. ВСЦдрСЦзняти правильнСЦ форми числСЦвникСЦв вСЦд помилкових.

3. Добирати потрСЦбнСЦ форми числСЦвникСЦв СЦ використовувати СЧх у мовленнСЦ.


    1. Прочитайте другу частину фразеологСЦчних зворотСЦв

... загребущСЦ;

... не доходять;

... не пСЦдСЦймаються;

... сверблять.


В усСЦх фразеологСЦчних зворотах на мСЦiСЦ крапок уживаСФться слово...


Правильна вСЦдповСЦдь: РУКИ.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: ЛексикологСЦя. ФразеологСЦя. ФразеологСЦзми.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання: Пояснювати значення фразеологСЦзмСЦв, правильно й комунСЦкативно доцСЦльно використовувати СЧх у мовленнСЦ.


    1. У прикметниках вищого й найвищого ступенСЦв порСЦвняння видСЦлСЦть неправильно утворену форму, запишСЦть слово правильно.

ВигСЦднСЦший, зрозумСЦлСЦший, найдорогСЦший, набагато зручнСЦший, щонайповнСЦший, якнайближчий, менш придатний.


Правильна вСЦдповСЦдь: НАЙДОРОЖЧИЙ.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. Способи творення ступенСЦв порСЦвняння якСЦсних прикметникСЦв. ЗмСЦни приголосних при твореннСЦ ступенСЦв порСЦвняння.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. РозпСЦзнавати ступенСЦ порСЦвняння якСЦсних прикметникСЦв.

2. Правильно утворювати форми ступенСЦв порСЦвняння якСЦсних прикметникСЦв.

3. РозпСЦзнавати вивченСЦ орфограми й пояснювати СЧх за допомогою правил; правильно писати слова з вивченими орфограмами.

4. Знаходити й виправляти похибки та помилки, спираючись на засвоСФнСЦ знання.


    1. УпишСЦть до таблицСЦ слово викладач, узгодивши його з числСЦвником два.


Правильна вСЦдповСЦдь: ВИКЛАДАЧРЖ.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням: МорфологСЦя. ОсобливостСЦ вживання та написання вСЦдмСЦнкових форм СЦменника.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. Правильно вСЦдмСЦнювати СЦменники.

2. Визначати сполучуванСЦсть числСЦвникСЦв з СЦменниками.


ЗАВДАННЯ НА РЖНТЕРПРЕТАЦРЖЮ ПРОЧИТАНОГО ТЕКСТУ


Поетка украСЧнського вСЦдродження

(1-3) РД постатСЦ, забутСЦ сучасниками, зродженСЦ для СЦнших часСЦв, якСЦ вириваються нащадками з пазурСЦв минулого СЦ ставляться на недосяжну височину. До таких належить СЦ Леся УкраСЧнка.

(4-12) РЗСЧ життя було цСЦлою проблемою. Вона на голову переростала хистом майже всСЦх сучасних письменникСЦв, а лишилася дивно незрозумСЦлою. Вона мала чи не найглибшу освСЦту в крузСЦ товаришСЦв пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освСЦчена критика. Людина СЦнтенсивного шукання СЦ впертоСЧ думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цСЦкавився тайнами поетичноСЧ творчостСЦ. Письменниця, яку Франко назвав одиноким мужчиною серед поетСЦв соборноСЧ УкраСЧни, лишилася якимось сфСЦнксом для поколСЦння, для якого вСЦдвага, завзяття, воля - всСЦ мужськСЦ чесноти повиннСЦ були б стати конечними, коли воно хотСЦло вистояти в тСЦй страшнСЦй завСЦрюсСЦ, що несподСЦвано впала на нього.

(13-18) Як це могло статися? Я думаю, це сталося через те, що Леся УкраСЧнка своСЧми уподобаннями, пристрастями СЦ вдачею зтАЩявилася на свСЦт завчасно. Вона жила й дСЦяла в добу, яка на мСЦiе невидимого Бога поставила релСЦгСЦю розуму. На мСЦiе абсолютноСЧ моралСЦ - етику, прописи якоСЧ, як математичнСЦ формули, доводилися доказами розсудку. На мСЦiе великих пристрастей - помСЦркованСЦсть. На мСЦiе вСЦри, що рушаСФ горами, - слСЦпе упокорення перед так званим богом подСЦй.

(19-24) Це був час, коли нСЦхто не пСЦдСЦймався вже за своСЧ переконання нСЦ на ешафот, нСЦ на кострище, коли людське життя стало важити бСЦльше, нСЦж людська честь, коли на змСЦну безпосередностСЦ прийшов зарозумСЦлий, але зблазований сноб. Це був час, коли поетичну легенду заступила проза щоденного життя, коли на змСЦну непокСЦрливих дСЦдСЦв прийшли врСЦвноваженСЦ внуки, що тАЮсадили картопелькутАЭ, СЦ котрим байдуже було, "... чиСФю кровтАЩю ота земля напоСФна, що картоплю родить». В таку добу зтАЩявилася в нас Леся УкраСЧнка.

(25-32) "На шлях я вийшла ранньою весною», - зачинаСФ вона один СЦз своСЧх молодечих вСЦршСЦв. РЖ дСЦйсно, найтемнСЦшСЦ днСЦ цСЦСФСЧ доби вже упливали. Тривога, непевнСЦсть, туга за великим всеочищаючим поривом огортала маси. Пробуджена туга людського "я» за чимось великим, що довго, придушене, таСЧлось на днСЦ душСЦ, вибухаючи раз на кСЦлькасот рокСЦв, тодСЦ, коли зачиналися новСЦ роздСЦли в СЦсторСЦСЧ. Коли б Леся УкраСЧнка прийшла трохи пСЦзнСЦше, коли й безжурних огортав переляк перед катастрофою, що йшла, СЧСЧ скорСЦше зрозумСЦли би. Та майже нСЦхто з СЧСЧ сучасникСЦв не вСЦдчував бурСЦ, якоСЧ так пристрасно прагнула вона.  

(33-37) В тузСЦ за моментом боротьби СЦ подвигу писала вона в однСЦй своСЧй поемСЦ, з якою насолодою вона б "упилася щастям перемоги», але це упоСФння СЧй не судилося. Те, про що вона мрСЦяла в безсоннСЦ ночСЦ, СЧСЧ не торкнулося. Вона "себе вогнем спалила "асним», не дочекавшись сподСЦваного моменту щастя. Тому була СЧСЧ поезСЦя тугою за щастям, а не насолодою ним.

(38-40) Вона мрСЦяла вСЦддати себе цСЦлу справСЦ нацСЦСЧ, "спалити молодСЦсть СЦ полягти при зброСЧ», але в тисячний раз справдилася на нСЦй знана оповСЦдка: немаСФ пророкСЦв у своСЧй землСЦ!

(41-45) Кажуть, що Леся УкраСЧнка вмерла на сухоти. Думаю, що це неправда, або не цСЦла правда. Бо це засмСЦшна назва на ту хворобу, що жерла СЧСЧ. Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея. Вона вмерла прудко, бо люди, що живуть так СЦнтенсивно, живуть коротко.

(46-56) РЗСЧ голосу не дочували за життя, СЦ вона була в нСЦм застрашаючо самотньою. ТСЦСФю самотою, котру зносити можуть лише люди, повнСЦ глибокоСЧ вСЦри в своСФ покликання. Але подСЦбно багатьом трагСЦчним постатям, умираючи, вона перемогла. РЖскра людськоСЧ СЦ нацСЦональноСЧ гСЦдностСЦ перейде в кожного з СЧСЧ духовних нащадкСЦв. ВсСЦ, навСЦть духовнСЦ противники поетки, що не зрозумСЦли СЧСЧ пророчого шалу й жорстокоСЧ правди, муситимуть скорше чи пСЦзнСЦше зложити вСЦнець СЦз написом: "Ти перемСЦг!» ТодСЦ нацСЦя визнаСФ як одного зСЦ своСЧх духовних вождСЦв ту слабу жСЦнку, чий вищий дух ще в темну нСЦч перед пробудженням народу вказував йому страшну СЦ величну путь безумства й слави. ТодСЦ останки ЛесСЦ УкраСЧнки в день великого свята перенесуть до украСЧнського пантеону, збудованого своСЧм великим людям вСЦльною нацСЦСФю, яку вона так немилосердно картала СЦ так безумно любила.

                                               (За Д. Донцовим)

                                             633 слова

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданнями 44-53:

        1. СтилСЦ мовлення, СЧх основнСЦ ознаки, функцСЦСЧ.
        2. Тема й основна думка висловлювання.
        3. Текст, подСЦл тексту на абзаци, мСЦкротеми.
        4. МовнСЦ засоби звтАЩязку речень у текстСЦ.
        5. СтилСЦстичнСЦ засоби лексикологСЦСЧ та фразеологСЦСЧ.
        6. ВиражальнСЦ засоби риторики (порСЦвняння, подробицСЦ, метафора, цитування, протиставлення, заклик, парадокс, гСЦпербола, риторичнСЦ запитання).


ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдань 44-53:

          1. Уважно читати, усвСЦдомлювати й запамтАЩятовувати змСЦст прочитаного, диференцСЦюючи в ньому головне та другорядне.
          2. ОрСЦСФнтуватися в змСЦстСЦ прочитаного висловлювання.
          3. УмСЦти користуватися рСЦзноманСЦтними виражальними засобами украСЧнськоСЧ мови в процесСЦ спСЦлкування для оптимального досягнення мети спСЦлкування.
          4. Критично оцСЦнювати прочитане.
          5. Виконувати мисленнСФвСЦ дСЦСЧ - аналСЦз, порСЦвняння, узагальнення, конкретизацСЦю, синтез, робити висновки за аналогСЦСФю, моделювати.


    1. Висловлювання "РД постатСЦ, забутСЦ сучасниками, зродженСЦ для СЦнших часСЦв, якСЦ вириваються нащадками з пазурСЦв минулого СЦ ставляться на недосяжну височину. До таких належить СЦ Леся УкраСЧнка» (рядки 1-3) СФ в текстСЦ


А тлумаченням заголовку;

Б тезою автора, яку вСЦн маСФ пСЦдтвердити або спростувати;

В формулюванням проблеми, спСЦрного питання;

Г аргументом, доказом, що пСЦдтверджуСФ або спростовуСФ тезу автора.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.


    1. Серед суджень, що пСЦдтверджують думку "... В тисячний раз справдилася на нСЦй (ЛесСЦ УкраСЧнцСЦ) знана оповСЦдка: немаСФ пророкСЦв у своСЧй землСЦ!» (рядки 39-40), зайвим СФ судження


А РЗСЧ голосу не дочували за життя, СЦ вона була в нСЦм застрашаючо самотньою (рядок 46).

Б "На шлях я вийшла ранньою весною», - зачинаСФ вона один СЦз своСЧх молодечих вСЦршСЦв (рядки 25-26).

В ВсСЦ, навСЦть духовнСЦ противники поетки, що не зрозумСЦли СЧСЧ пророчого шалу й жорстокоСЧ правди, муситимуть скорше чи пСЦзнСЦше зложити вСЦнець СЦз написом: "Ти перемСЦг!» (рядки 49-51).

Г ... Майже нСЦхто з СЧСЧ сучасникСЦв не вСЦдчував бурСЦ, якоСЧ так пристрасно прагнула вона (рядки 31-32).  


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.


    1. Загальним вСЦдносно СЦнших СФ змСЦст висловлювання


А Вона на голову переростала хистом майже всСЦх сучасних письменникСЦв, а лишилася дивно незрозумСЦлою (рядки 4-5).

Б Вона мала чи не найглибшу освСЦту в крузСЦ товаришСЦв пера, а залишилась особою, якою найменше займалася освСЦчена критика (рядки 5-7).

В Людина СЦнтенсивного шукання СЦ впертоСЧ думки не прикувала чомусь до себе уваги тих, хто цСЦкавився тайнами поетичноСЧ творчостСЦ (рядки 7-8).

Г РЗСЧ життя було цСЦлою проблемою (рядок 4).


Правильна вСЦдповСЦдь: Г.


    1. Висновком, що випливаСФ з СЦнших поданих суджень, СФ


А В тузСЦ за моментом боротьби СЦ подвигу писала вона в однСЦй своСЧй поемСЦ, з якою насолодою вона б "упилася щастям перемоги», але це упоСФння СЧй не судилося (рядки 33-34).

Б Тому була СЧСЧ поезСЦя тугою за щастям, а не насолодою ним (рядки 36-37).

В Те, про що вона мрСЦяла в безсоннСЦ ночСЦ, СЧСЧ не торкнулося (рядки 34-35).

Г Вона "себе вогнем спалила "асним», не дочекавшись сподСЦваного моменту щастя (рядки 35-36).


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

    1. НаведенСЦ судження доводять справедливСЦсть думки Франка про те, що Леся УкраСЧнка була "одиноким мужчиною серед поетСЦв соборноСЧ УкраСЧни» (рядок 9), окрСЦм судження


А ...Леся УкраСЧнка своСЧми уподобаннями, пристрастями СЦ вдачею зтАЩявилася на свСЦт завчасно (рядки 13-14).

Б Вона мрСЦяла вСЦддати себе цСЦлу справСЦ нацСЦСЧ, "спалити молодСЦсть СЦ полягти при зброСЧ» (рядки 38-39).

В Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея (рядки 42-44).

Г ... Вона була ... застрашаючо самотньою. ТСЦСФю самотою, котру зносити можуть лише люди, повнСЦ глибокоСЧ вСЦри в своСФ покликання (рядки 46-47).


Правильна вСЦдповСЦдь: А.


    1. У реченнСЦ "Вона вмерла вСЦд того внутрСЦшнього вогню, що гонив СЧСЧ до чину, тодСЦ ще нездСЦйснимого, - цю маленьку жСЦнку з душею скованого Прометея» (рядки 42-44) слово вогонь ужите в значеннСЦ


А полумтАЩя;

Б душевне пСЦднесення;

В вогнище;

Г стрСЦльба.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.


    1. Уособленням у текстСЦ СФ висловлювання

А на змСЦну непокСЦрливих дСЦдСЦв прийшли врСЦвноваженСЦ внуки;

Б письменниця лишилася якимось сфСЦнксом;

В це засмСЦшна назва на ту хворобу, що жерла СЧСЧ;

Г пазурСЦ минулого.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.


    1. У реченнСЦ "Це був час, ..коли на змСЦну безпосередностСЦ прийшов зарозумСЦлий, але зблазований сноб» (рядки 19-21) слово сноб означаСФ людина, яка:


А у нових умовах механСЦчно вСЦдтворюСФ застарСЦлСЦ СЦдеСЧ своСЧх попередникСЦв;

Б над усе ставить насолоду життям;

В уважаСФ себе носСЦСФм СЦнтелектуальностСЦ й вишуканих смакСЦв, беззастережно схиляСФться перед модою;

Г маСФ глибокСЦ рСЦзностороннСЦ знання, СФ начитаною.


Правильна вСЦдповСЦдь: В.


    1. Слова, видСЦленСЦ у висловСЦ "маленька жСЦнка з душею скованого Прометея» (рядки 43-44), означають: та, яка


      1. терпить невимовнСЦ фСЦзичнСЦ муки;
      2. страждаСФ через нездСЦйсненнСЦсть того, до чого прагне;
      3. покарана за свавСЦлля;
      4. самотня й не сприйнята сучасниками.


Правильна вСЦдповСЦдь: Б.

    1. Слова вищий дух вказував страшну СЦ величну путь у реченнСЦ "ТодСЦ нацСЦя визнаСФ як одного зСЦ своСЧх духовних вождСЦв ту слабу жСЦнку, чий вищий дух ще в темну нСЦч перед пробудженням народу вказував йому страшну СЦ величну путь безумства й слави» (рядки 51-53) становлять


  1. уособлення
  2. гСЦперболу
  3. лСЦтоту
  4. метафору


Правильна вСЦдповСЦдь: А.


Частина 2


ВРЖДКРИТЕ ЗАВДАННЯ З РОЗГОРНУТОЮ ВРЖДПОВРЖДДЮ


ВЛАСНЕ ВИСЛОВЛЕННЯ


СкладСЦть СЦ запишСЦть роздум про те, що таке покликання.


Сформулюйте тезу, наведСЦть два-три переконливСЦ докази, що найкраще аргументуватимуть ВашСЦ мСЦркування. ПроСЦлюструйте ВашСЦ думки посиланнями на приклади з художньоСЧ лСЦтератури (укажСЦть проблему, порушену письменником, назву твору, назвСЦть художнСЦй образ, через який проблема розкрита, наведСЦть цитату з твору тощо), СЦсторичнСЦ факти або випадки з життя. Не переказуйте змСЦсту, не давайте повноСЧ характеристики образСЦв. Сформулюйте висновки.

Роботу запишСЦть у вСЦдведеному мСЦiСЦ тестового зошита. У разСЦ потреби використовуйте чернетку.

ОрСЦСФнтовний обсяг роботи - 1 сторСЦнка тестового зошита (200-250 слСЦв). Текст обсягом до 100 слСЦв екзаменатори не перевСЦрятимуть.

Компоненти програмових вимог, що перевСЦряються завданням:

1. Текст. СтилСЦ та типи мовлення.

2. Будова тексту. МовнСЦ засоби увиразнення висловлення.

3. ОрфографСЦчнСЦ та пунктуацСЦйнСЦ правила.

4. ОсобливостСЦ побудови роздуму.

ПроцесуальнСЦ складовСЦ мовноСЧ предметноСЧ компетентностСЦ, що реалСЦзуються при виконаннСЦ завдання:

1. УсвСЦдомлювати структуру "асноСЧ пСЦзнавальноСЧ дСЦяльностСЦ.

2. Виконувати мисленнСФвСЦ дСЦСЧ - аналСЦз, порСЦвняння, узагальнення, конкретизацСЦю, синтез, експериментування, формулювати висновки, моделювати, робити припущення СЦ добирати переконливСЦ аргументи на пСЦдтвердження висловлених тез, критично оцСЦнювати сприйняту СЦнформацСЦю, а також спростовувати хибнСЦ твердження, оперуючи вСЦдомими уявленнями СЦ поняттями лСЦнгвСЦстичного й позалСЦнгвСЦстичного плану.

3. Будувати письмове висловлення, логСЦчно викладаючи змСЦст, пСЦдпорядковуючи його темСЦ й основнСЦй думцСЦ, задуму, обраному стилю та типу мовлення, досягати визначеноСЧ комунСЦкативноСЧ мети.

4. Знаходити й виправляти похибки та помилки в змСЦстСЦ, побудовСЦ й мовному оформленнСЦ "асних висловлювань, спираючись на засвоСФнСЦ знання.


Бланк вСЦдповСЦдей А

Страницы: Назад 1 Вперед