УправлСЦння розрахунковими операцСЦями пСЦдприСФмства при здСЦйсненнСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (на

дипломная работа: Международные отношения

Документы: [1]   Word-186801.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

АкадемСЦя мунСЦципального управлСЦння

Кафедра зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ та маркетингу









ДИПЛОМНА РОБОТА

УправлСЦння розрахунковими операцСЦями пСЦдприСФмства при здСЦйсненнСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (на прикладСЦ дочСЦрнього пСЦдприСФмства ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ)



Студента 5 курсу групи МЗД

спецСЦальностСЦ "Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ"

Науковий керСЦвник:

Допущено до захисту,

протокол засСЦдання кафедри ЗЕД та маркетингу

№__________ вСЦд ______________________

Зав. кафедрою_________________________






КиСЧв - 2005

ЗмСЦст


Вступ

1. Теоретико-методичнСЦ пСЦдходи до органСЦзацСЦСЧ розрахункових операцСЦй в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ пСЦдприСФмства

1.1 МеханСЦзм розрахункСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

1.2 ПСЦдходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

1.3 Вплив системи розрахункСЦв на зменшення рСЦвнСЦв ризикСЦв та витрат в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ

2. МеханСЦзм та ефективнСЦсть розрахункСЦв по зовнСЦшньоторгових операцСЦях на дочСЦрньому пСЦдприСФмствСЦ ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ

2.1 ОрганСЦзацСЦйна структура пСЦдприСФмства

2.2 ЕфективнСЦсть зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ

2.3 АналСЦз схем розрахункових операцСЦй та впливу механСЦзму розрахункСЦв на зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ операцСЦСЧ пСЦдприСФмства

3. ОбТСрунтування ефективностСЦ факторингових та форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ

3.1 ЕкономСЦко-математичнСЦ моделСЦ "ризик-дохСЦднСЦстьтАЭ рСЦзних видСЦв розрахункових операцСЦй в прийняттСЦ управлСЦнських рСЦшень

3.2 Моделювання пСЦдвищення доходностСЦ пСЦдприСФмства при впровадженнСЦ факторингово-форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ

3.3 Прогноз удосконалення показникСЦв та ефективнСЦсть впровадження факторинго-форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства

Висновки та пропозицСЦСЧ

Список використаноСЧ лСЦтератури

Додатки

Вступ


СьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ суб'СФкти господарювання мають можливСЦсть активно брати участь в мСЦжнародному економСЦчному спСЦвробСЦтництвСЦ.

Нормами Закону УкраСЧнСЦ вСЦд 16.04.91 № 959-ХРЖРЖ "Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦстьтАЭ (далСЦ - Закон №959) визначено, що зовнСЦшньоекономСЦчна дСЦяльнСЦсть - це дСЦяльнСЦсть суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни та СЦноземних суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ, побудована на взаСФмовСЦдносинах мСЦж ними, що маСФ мСЦiе як на територСЦСЧ УкраСЧни, так СЦ за СЧСЧ межами.

Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ - це складна сукупнСЦсть управлСЦнських вСЦдносин, що виникають у сферСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ у зв'язку з плануванням, органСЦзацСЦСФю, керСЦвництвом СЦ контролем виконання конкретних мСЦжнародних дСЦлових операцСЦй на рСЦзноманСЦтних рСЦвнях управлСЦння бСЦзнесом, головним чином на пСЦдприСФмствах.

Процес входження УкраСЧни в систему свСЦтогосподарських зв'язкСЦв багато в чому залежить вСЦд якостСЦ прийняття управлСЦнських рСЦшень у сферСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. МСЦжнароднСЦ дСЦловСЦ операцСЦСЧ, як СЦ внутрСЦшнСЦ, СФ результатом визначених управлСЦнських дСЦй: прогнозування СЦ планування, органСЦзацСЦСЧ, мотивацСЦСЧ, керСЦвництва СЦ контролю.

Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (ЗЕД) пов'язаний СЦз застосуванням загальних СЦдей СЦ концепцСЦй менеджменту у всСЦх формах зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (експортСЦ й СЦмпортСЦ товарСЦв СЦ послуг, лСЦзингових операцСЦях, прямому СЦнвестуваннСЦ СЦ т.д.). СутнСЦсть менеджменту зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ полягаСФ в комплексному дослСЦдженнСЦ та моделюваннСЦ мСЦжнародного середовища у поСФднаннСЦ з налагодженою взаСФмодСЦСФю всСЦх пСЦдроздСЦлСЦв СЦ посадових осСЦб органСЦзацСЦСЧ в СЦнтересах продуктивного досягнення визначених зовнСЦшньоекономСЦчних стратегСЦй, якСЦ мають три ключових моменту.

По-перше, менеджмент ЗЕД СФ визначеним процесом, що, насамперед, включаСФ вивчення СЦ проектування елементСЦв мСЦжнародного середовища: закордонних партнерСЦв, рСЦвня цСЦн, митних правил, мСЦжнародних норм СЦ звичаСЧв та СЦн. У цСЦй частинСЦ акцент робиться не тСЦльки на аналСЦз та оцСЦнку майбутнСЦх мСЦжнародних операцСЦй, але СЦ на проектування взаСФмовСЦдносин з урахуванням визначених процедур.

По-друге, необхСЦдно домагатися ефективноСЧ взаСФмодСЦСЧ не тСЦльки мСЦж працСЦвниками зовнСЦшньоекономСЦчних пСЦдроздСЦлСЦв, але СЦ мСЦж усСЦма службами пСЦдприСФмства, що СЦ визначаСФ успСЦх на мСЦжнародних ринках. Тому менеджмент ЗЕД, безумовно, включаСФ СЦ зусилля СЦнших працСЦвникСЦв у просуваннСЦ товарСЦв фСЦрми на зовнСЦшнСЦ ринки.

По-третСФ, критерСЦСФм якостСЦ менеджменту ЗЕД СФ не тСЦльки успСЦх сам по собСЦ (досягнення цСЦлей), але СЦ цСЦна цього успСЦху (витрати ресурсСЦв, продуктивнСЦсть).

АктуальнСЦсть дослСЦджень дипломноСЧ роботи полягаСФ:

- в необхСЦдностСЦ аналСЦзу СЦснуючих схем мСЦжнародних розрахункових операцСЦй та побудови на основСЦ фактичних даних оптимальних схем управлСЦння розрахунками з впровадженням ризик-орСЦСФнтовного пСЦдходу до вибору нових СЦнструментСЦв в розрахунках;

- в пСЦдтвердженнСЦ перспективностСЦ розвитку зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на основСЦ оптимального вибору максимального прибутку та мСЦнСЦмального ризику розрахункових операцСЦй;

- обТСрунтованих пропозицСЦях розвитку факторинго-форфейтингових схем розрахункСЦв при експортСЦ - СЦмпортСЦ гранСЦту, бартерному обмСЦнСЦ гранСЦту на нове закордонне полСЦрувальне обладнання та обладнання з алмазними дисковими пилами, робота за схемами давальницькоСЧ сировини з СФвропейськими видами гранСЦту;

- необхСЦдностСЦ отриманнСЦ управлСЦнських алгоритмСЦв формування економСЦчно оптимальних схем розрахункСЦв при здСЦйсненнСЦ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй.

Мета дослСЦджень дипломноСЧ роботи: вивчення закономСЦрностей та принципСЦв фСЦнансового механСЦзму дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств у зовнСЦшньоекономСЦчних вСЦдносинах, оцСЦнка конкуруючих схем розрахункСЦв при зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства, розробка економСЦко-математичноСЧ моделСЦ та оцСЦнка впливу схем розрахункСЦв на економСЦчну ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства на зовнСЦшньоекономСЦчному ринку.

ОбтАЩСФкт дослСЦджень дипломноСЧ роботи : зовнСЦшньоекономСЦчна дСЦяльнСЦсть та впровадження оптимальних розрахункових операцСЦй у дочСЦрньому пСЦдприСФмствСЦ ТОВ "АНТтАЭ(КиСЧвська область) вСЦдкритого акцСЦонерного товариства "ЯНЦРЖВСЬКИЙ ГРАНРЖТНИЙ КАР'РДРтАЭ (ЗапорСЦзька область) за 2002 - 2004 роки.

Предметом дослСЦджень дипломноСЧ роботи СФ алгоритмСЦзацСЦя схем розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства для створення оптимальних схем управлСЦння економСЦчною ефективнСЦстю розрахункСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчних контрактах.

Основним завданням в першому роздСЦлСЦ дипломноСЧ роботи було проведення аналСЦзу СЦснуючого механСЦзму та СЦнструментарСЦю зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй.

Основним завданням в другому роздСЦлСЦ дипломноСЧ роботи було проведення аналСЦзу ефективностСЦ управлСЦння зовнСЦшньоекономСЦчними операцСЦями в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ у 2002 -2004 роках.

Основними завданнями в третьому роздСЦлСЦ дипломноСЧ роботи була побудова алгоритмСЦв управлСЦння доходнСЦстю рСЦзних схем розрахункСЦв при експорт-но-СЦмпортних операцСЦях СЦ реалСЦзацСЦя СЧх у виглядСЦ таблиць-програм розрахункСЦв на ПЕОМ в середовищСЦ "електронних тАЭ таблиць EXCEL-2000, а також проведення чисельного моделювання та оцСЦнки ефективностСЦ впровадження факторингових та форфейтингових схем розрахункСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях з моделюванням впливу нових схем розрахункСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ на загальну ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

Методичною та методологСЦчною базою проведення дипломного дослСЦдження були законодавчСЦ та нормативнСЦ документи в областСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, а також монографСЦСЧ, учбова лСЦтература та перСЦодичнСЦ видання.

РЖнформацСЦйно-методологСЦчною базою дослСЦджень дипломноСЧ роботи були звСЦтнСЦ документи дочСЦрнього пСЦдприСФмства ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002-2004 роки.

Практичне значення отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи - в наданнСЦ аналСЦтичним групам НаглядовоСЧ Ради акцСЦонерСЦв ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЭСФртАЭ нового методологСЦчного пСЦдходу до побудови оптимальних схем зовнСЦшньоекономСЦчних розрахункСЦв в дСЦяльностСЦ дочСЦрнього пСЦдприСФмства.


1. Теоретико-методичнСЦ пСЦдходи до органСЦзацСЦСЧ розрахункових операцСЦй в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ пСЦдприСФмства


1.1 МеханСЦзм розрахункСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ


МСЦжнароднСЦ розрахунки проводяться перш за все у зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ за наданСЦ послуги СЦ проданСЦ товари та некомерцСЦйнСЦ операцСЦСЧ при кредитуваннСЦ й русСЦ капСЦталСЦв мСЦж краСЧнами, в тому числСЦ пов'язаному з будСЦвництвом об'СФктСЦв за кордоном при наданнСЦ рСЦзноманСЦтних допомог, пСЦдтримок.

Стан мСЦжнародних розрахункСЦв залежить вСЦд умов зовнСЦшньоторговельних контрактСЦв, мСЦжнародних правил та звичаСЧв, банкСЦвськоСЧ практики, валютного законодавства та СЦнших факторСЦв.

МСЦжнароднСЦ розрахунки - це регулювання платежСЦв за грошовими зобов'язаннями та вимогами, якСЦ виникають мСЦж юридичними особами та громадянами рСЦзних краСЧн на пСЦдставСЦ економСЦчних, полСЦтичних, науково-технСЦчних, культурних та СЦнших вСЦдносин. Серед мСЦжнародних розрахункСЦв переважають платежСЦ з зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ, кредитСЦв та СЦнвестицСЦй. МСЦжнароднСЦ розрахунки в основному провадяться через банки за допомогою кореспондентських вСЦдносин, що обумовлюють ведення кредитними установами кореспондентських рахункСЦв. ЦСЦ рахунки провадяться переважно у безготСЦвковому порядку.

Кореспондентськими вСЦдносинами [38,c.6] називаСФться традицСЦйна форма банкСЦвських зв'язкСЦв, яка використовуСФться в основному при обслуговуваннСЦ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ СЦ включаСФ в себе сукупнСЦсть усСЦх можливих форм спСЦвробСЦтництва мСЦж банками. Встановлення кореспондентських вСЦдносин мСЦж двома банками припускаСФ заключення кореспондентськоСЧ угоди, що у свою чергу означаСФ, що банки, обмСЦнявшися контрольними документами (альбомами зразкСЦв пСЦдписСЦв осСЦб, уповноважених пСЦдписувати банкСЦвську документацСЦю СЦ ключем для СЦдентифСЦкацСЦСЧ телеграфного переписування), виконують рСЦзнСЦ операцСЦСЧ з доручення один одного в межах встановлених один одному лСЦмСЦтСЦв на проведення тих чи СЦнших операцСЦй [42, c.158].

Кореспондентська угода мСЦстить у собСЦ всСЦ умови СЦ порядки на пСЦдставСЦ яких будуються взаСФмини банкСЦв. У рамках кореспондентськоСЧ угоди виконуються акцепти тратт, акредитивнСЦ операцСЦСЧ, виплата переказСЦв, видача гарантСЦй СЦнкасування документСЦв СЦ т.п. Для зручностСЦ розрахункСЦв банки-кореспонденти вСЦдкривають один одному кореспондентськСЦ рахунки в рСЦзних валютах. Для торгових партнерСЦв наявнСЦсть кореспондентських вСЦдносин мСЦж банками експортера й СЦмпортера маСФ велике значення, оскСЦльки дозволяСФ здСЦйснювати без затримок мСЦжнароднСЦ розрахунки й уникати включення в них третСЦх банкСЦв (СЦ тим самим уникати додаткових витрат ).

Кореспондентською угодою, що передбачаСФ вСЦдкриття коррахункСЦв банками друг у друга ( рахунки "Ностро" СЦ "Лоро" ) чи вСЦдкриття рахункСЦв в одному з банкСЦв , окреслюються:

а) вид СЦ валюта рахункСЦв, що вСЦдкриваються; порядок нарахування вСЦдсоткСЦв; можливСЦсть переказу коштСЦв з рахункСЦв в СЦншСЦ краСЧни; право конверсСЦСЧ коштСЦв на рахунках в СЦншу валюту; перелСЦк надходжень СЦ платежСЦв, що можуть здСЦйснюватися по рахунках; можливСЦсть одержання СЦ надання кредиту у формСЦ овердрафта чи СЦншСЦй формСЦ; лСЦмСЦт такого кредиту СЦ порядок погашення; захисне застереження до сальдо рахункСЦв СЦ СЦн.;

б) перелСЦк установ СЦ фСЦлСЦй банку, яким надаСФться право робити операцСЦСЧ по рахунках СЦз вказСЦвкою СЧхньоСЧ точноСЧ адреси, номерСЦв телексСЦв СЦ СЦнших необхСЦдних даних;

в) форми СЦ порядок розрахункСЦв (порядок вСЦдкриття, авСЦзування, пСЦдтвердження СЦ виконання акредитивСЦв, умови рамбурсування, порядок здСЦйснення СЦнкасових, переказних СЦ СЦнших розрахункових операцСЦй);

г) порядок стягування комСЦсСЦйноСЧ винагороди СЦ вСЦдшкодування поштових, телеграфних СЦ СЦнших витрат, застосування переказного телеграфного ключа;

д) СЦншСЦ питання, що представляють взаСФмний СЦнтерес.

Уповноважений банк УкраСЧни (банк який отримав вСЦдповСЦдну лСЦцензСЦю та дозволи НацСЦонального банку УкраСЧни,може здСЦйснювати прямСЦ мСЦжбанкСЦвськСЦ розрахунки в СЦноземнСЦй валютСЦ [1, c.12]:

а) з банками (резидентами та нерезидентами), установлюючи прямСЦ кореспондентськСЦ вСЦдносини на пСЦдставСЦ укладеного договору за допомогою:

- пошти, телеграфу, телекса, СЦнших засобСЦв зв'язку за умови забезпечення цСЦлСЦсностСЦ та конфСЦденцСЦйностСЦ СЦнформацСЦСЧ (при цьому виконання розрахункових документСЦв, одержаних за допомогою факсимСЦльного зв'язку, не дозволяСФться);

- мСЦжнародних телекомунСЦкацСЦйних систем, зокрема S.W.I.F.T.;

- програмних та технСЦчних засобСЦв формування СЦ передавання розрахункових документСЦв та повСЦдомлень у форматСЦ платСЦжноСЧ системи банку-кореспондента (резидента та нерезидента), наданих цим банком, за умови забезпечення цСЦлСЦсностСЦ та конфСЦденцСЦйностСЦ СЦнформацСЦСЧ;

б) з банками-резидентами через систему електронних платежСЦв НацСЦонального банку УкраСЧни в мультивалютному режимСЦ [2, c.44].

Банк-резидент, який не маСФ лСЦцензСЦСЧ на вСЦдкриття кореспондентських рахункСЦв у банках-нерезидентах в СЦноземнСЦй валютСЦ та здСЦйснення операцСЦй за ними, може виконувати мСЦжнароднСЦ розрахунки за допомогою мережСЦ кореспондентських рахункСЦв СЦншого банку УкраСЧни, який уповноважений на здСЦйснення таких розрахункСЦв.

РозрахунковСЦ документи, якСЦ передаються за допомогою телеграфу, телекса або СЦнших засобСЦв зв'язку, мають бути структурованСЦ з метою спрощення СЧх подальшоСЧ автоматизованоСЧ обробки, при цьому доцСЦльно використовувати формати, наближенСЦ до форматСЦв мСЦжнародноСЧ системи S.W.I.F.T.(Додаток Б).

SWIFT (Society for World-Wide Interbank Financial Telecommunications) - спСЦвтовариство всесвСЦтнСЦх мСЦжбанкСЦвських фСЦнансових телекомунСЦкацСЦй СФ ведучою мСЦжнародною органСЦзацСЦСФю в сферСЦ фСЦнансових телекомунСЦкацСЦй. Основним напрямком дСЦяльностСЦ SWIFT СФ надання оперативного, надСЦйного, ефективного, конфСЦденцСЦйного СЦ захищеного вСЦд несанкцСЦонованого доступу телекомунСЦкацСЦйного обслуговування для банкСЦв СЦ проведення робСЦт зСЦ стандартизацСЦСЧ форм СЦ методСЦв обмСЦну фСЦнансовою СЦнформацСЦСФю [64, c.74 ].

Один з основних напрямкСЦв дСЦяльностСЦ суспСЦльства SWIFT полягаСФ в розробцСЦ унСЦфСЦкованих засобСЦв обмСЦну фСЦнансовою СЦнформацСЦСФю. Формати стандартизованих машинних повСЦдомлень розробленСЦ таким чином, щоб зробити СЧх найбСЦльш незалежними вСЦд нацСЦональних особливостей банкСЦвськоСЧ сфери в кожнСЦй конкретнСЦй краСЧнСЦ. У той же час унСЦфСЦкованСЦ формати повСЦдомлень, використовуванСЦ для передачСЦ СЦнформацСЦСЧ в мережСЦ SWIFT, поряд СЦз привласнюваними суспСЦльством банкСЦвськими СЦдентифСЦкацСЦйними кодами (восьмизначный код, що СФ унСЦкальною адресою банкСЦвських СЦ СЦнших фСЦнансових СЦнститутСЦв) рекомендованСЦ ISO як мСЦжнароднСЦ стандарти. Стандарти SWIFT стали стандартами де факто для фСЦнансових повСЦдомлень, роблячи усе бСЦльший вплив на банкСЦвську справа рСЦзних краСЧн.

УнСЦфСЦкацСЦя машинних форматСЦв значно полегшуСФ контроль коректностСЦ повСЦдомлень, що вСЦдправляються, що, з одного боку, забезпечуСФ захист вСЦд випадкових помилок, СЦ, з СЦншого боку, пСЦдвищуСФ пропускну здатнСЦсть системи для правильно сформульованих повСЦдомлень. Процеси пСЦдготовки й обробки повСЦдомлень цСЦлком пСЦддаються автоматизацСЦСЧ, що значно пСЦдвищуСФ ефективнСЦсть СЦ рентабельнСЦсть банкСЦвськоСЧ дСЦяльностСЦ.

В даний час використовуСФться 11 категорСЦй, що охоплюють бСЦльш 130 типСЦв повСЦдомлень (Message Transaction - MT), побудованих таким чином, щоб забезпечувати виконання фСЦнансових операцСЦй з великою точнСЦстю .

ПовСЦдомлення, як правило, передаються вСЦд одного користувача до СЦншого, але СЦснуСФ категорСЦя системних повСЦдомлень, що дають можливСЦсть користувачу взаСФмодСЦяти з мережею (категорСЦя 0). СистемнСЦ повСЦдомлення використовуються для запиту визначених дСЦй СЦ одержання спецСЦальних звСЦтСЦв, пошуку повСЦдомлень у базСЦ даних, для навчальних СЦ тренувальних цСЦлей. Користувач може одержувати вСЦд мережСЦ запити, чи вона може СЦнформувати його про свСЦй поточний стан, вСЦдновлення, новСЦ послуги СЦ т.д.

РЖснують три основних системних повСЦдомлення:

LOG-IN/OUT - системне повСЦдомлення для входу/виходу в систему;

RETRIEVAL - по цьому запитСЦ система надсилаСФ копСЦю збереженого повСЦдомлення;

REPORTS - даСФ можливСЦсть одержання рСЦзного виду рахункСЦв.

СистемнСЦ повСЦдомлення користаються найвищим прСЦоритетом, оскСЦльки мСЦстять СЦнформацСЦю, що стосуСФться функцСЦонування мережСЦ.

БанкСЦвськСЦ повСЦдомлення подСЦляють на термСЦновСЦ СЦ звичайнСЦ, причому за вСЦдправлення термСЦнових повСЦдомлень стягуСФться спецСЦальний тариф.

ВсСЦм СЦншим типам повСЦдомлень, що вСЦдноситься до категорСЦй 1-9 СЦ n, привласненСЦ тризначнСЦ цифровСЦ коди, причому перша цифра вСЦдповСЦдаСФ категорСЦСЧ операцСЦСЧ.

КатегорСЦя n - повСЦдомлення загальноСЧ групи. Кожне повСЦдомлення з загальноСЧ групи може використовуватися в кожнСЦй з категорСЦй 1-9, Коди повСЦдомлень загальноСЧ групи виглядають як n9М, де n замСЦняСФться номером тСЦСФСЧ категорСЦСЧ, що щонайкраще вСЦдповСЦдаСФ мети повСЦдомлення, 9 указуСФ на особливий характер повСЦдомлення в кожнСЦй з категорСЦй, М визначаСФ конкретний тип повСЦдомлення (наприклад, 0 - повСЦдомлення, 2 - вимоги про анулювання, 5 СЦ 6 - вСЦдповСЦдно запити СЦ вСЦдповСЦдСЦ).

Формати текстових полСЦв для банкСЦвських переказСЦв [64, c.25] :

1. Тип повСЦдомлення MT 100 - КлСЦСФнтський переказ (Customer transfer): платник та/або бенефСЦцСЦар - клСЦСФнт банку;

2. Тип повСЦдомлення MT 200 - БанкСЦвський переказ на "асний рахунок (Bank transfer for own account): платник та бенефСЦцСЦар - той самий банк;

3. Тип повСЦдомлення MT 202 - Загальний банкСЦвський переказ (General financial institution transfer): платник СЦ бенефСЦцСЦар - банки.

4. Тип повСЦдомлення MT 900 - ПСЦдтвердження дебету (Confirmation of Debit): надсилаСФться банком, який обслуговуСФ кореспондентський рахунок, банку - "аснику рахунку для пСЦдтвердження дебету рахунку.

5. Тип повСЦдомлення MT 910 - ПСЦдтвердження кредиту (Confirmation of Credit): надсилаСФться банком, який обслуговуСФ кореспондентський рахунок, банку - "аснику рахунку для пСЦдтвердження кредиту рахунку.

6. Тип повСЦдомлення MT 950 - Виписка за рахунком (Statement Message)

Умови зовнСЦшньоекономСЦчного контракту визначають конкретну схему взаСФмодСЦСЧ торгових партнерСЦв, тобто, з одного боку - руху товару, з СЦншого боку - руху грошей. Основою цСЦСФСЧ схеми СФ механСЦзм мСЦжнародних розрахункСЦв, що регулюСФ сам процес торгСЦвлСЦ. У зв'язку з цим, розгляд рСЦзних умов СЦ форм мСЦжнародних розрахункСЦв пСЦднСЦмаСФ питання визначення найбСЦльш вигСЦдних умов з погляду фСЦрми (Додаток А).

До форм розрахункСЦв, якСЦ використовуються у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, належать такСЦ :

100%-ний авансовий платСЦж;

оплата пСЦсля вСЦдвантаження;

оплата пСЦсля отримання товару(торгСЦвля по вСЦдкритому рахунку)

документарний акредитив;

документарне СЦнкасо;

мСЦжнародний факторинг;

мСЦжнародний форфейтинг;

Одержання повноСЧ (100%) оплати авансом перед вСЦдвантаженням СФ найбСЦльш безпечним варСЦантом для експортера. У цьому випадку експортер не пСЦдданий ризику вСЦдмови СЦноземного покупця вСЦд платежу за товар. Авансовий платСЦж означаСФ також, що експортер, не надаючи покупцю товарного кредиту, не повинен сам фСЦнансувати цей продаж, тобто вкладати грошовСЦ кошти в оборотний капСЦтал для експортноСЧ торгСЦвлСЦ.

Очевидним же недолСЦком авансового платежу для покупця СФ небезпека того, що експортер не виконаСФ доставку товарСЦв чи вони надСЦйдуть не в належному станСЦ СЦ не вСЦдповСЦдно до вимог специфСЦкацСЦй. Роблячи авансовий платСЦж, покупець фСЦнансуСФ продаж за якийсь час до надходження товару в його розпорядження. У тому випадку, якщо експортер не виконаСФ своСФСЧ частини зобов'язань за контрактом, СЦмпортер зможе застосувати лише юридичний вплив через суд, якщо це виправдаСФ його витрати часу, зусиль СЦ грошей, адже судовий орган може, у тому числСЦ, знаходитися в краСЧнСЦ експортера чи в третСЦй краСЧнСЦ.

У мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ широко використовуСФться часткова передплата, при якСЦй друга частина цСЦни товару оплачуСФться за допомогою СЦншого методу. Цей варСЦант одержав поширення незважаючи на те, що стосовно залишку платежу експортер повинний погодитися на один з менш безпечних з його погляду способСЦв платежу.

У випадку оплати пСЦсля вСЦдвантаження вСЦдповСЦдно до контракту продавець сплачуСФ вартСЦсть товару тСЦльки пСЦсля того, як буде зроблене вСЦдвантаження. За цСЦСФю схемою експортер повинний послати телеграму чи телекс покупцю, сповСЦщаючи його про вСЦдвантаження, СЦ указати всСЦ подробицСЦ вСЦдвантаження. ПСЦсля цього продавець очСЦкуСФ негайного виконання платежу покупцем. Якщо СЦмпортер не виконаСФ платСЦж пСЦсля вСЦдвантаження, то експортер усе ще маСФ право "асностСЦ на товар, оскСЦльки тримаСФ в себе документи на право "асностСЦ.

Для СЦмпортера даний спосСЦб трохи безпечнСЦший авансового платежу. Для експортера ж виникаСФ питання про те, що робити на мСЦiСЦ призначення з товаром у випадку вСЦдмови вСЦд оплати, адже товар вже на шляху доставки.

Оплата пСЦсля одержання товару (торгСЦвля по вСЦдкритому рахунку) являСФ собою продаж у кредит, при якСЦй в експортера немаСФ нСЦякоСЧ гарантСЦСЧ, що покупець розрахуСФться зСЦ своСЧм боргом у передбачений термСЦн.

Експортер вСЦдправляСФ товар покупцю разом з вСЦдвантажувальними документами, отже, вСЦн втрачаСФ контроль над товаром, а також своСФ юридичне право "асностСЦ на нього. При цьому СЦмпортер, даючи згоду сплатити товари в обговорений термСЦн у майбутньому, може розпоряджатися товарами за своСЧм розсудом.

На вСЦдмСЦну вСЦд авансового платежу, оплата пСЦсля одержання товарСЦв забезпечуСФ експортеру найменший ступСЦнь безпеки, СЦмпортеру ж навпаки - найбСЦльшу ступСЦнь волСЦ.

Даний спосСЦб розрахункСЦв припускаСФ велику довСЦру до СЦмпортера, що виникаСФ, як правило, у процесСЦ регулярних дСЦлових вСЦдносин мСЦж торговими партнерами.

ЗгСЦдно з "Положенням про оформлення та подання клСЦСФнтами платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, заяв про купСЦвлю або продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв до уповноважених банкСЦв СЦ СЦнших фСЦнансових установ та порядок СЧх виконання» [37, c.5] наведенСЦ нижче термСЦни в операцСЦях банкСЦвського переказу вживаються в такому значеннСЦ:

- бенефСЦцСЦар - кСЦнцевий отримувач коштСЦв або банкСЦвських металСЦв, на рахунок якого зараховуються кошти в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвськСЦ метали, переказ яких був СЦнСЦцСЦйований за допомогою платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах;

- внутрСЦшньобанкСЦвське повСЦдомлення - документ на переказ коштСЦв, складений вСЦдокремленим структурним пСЦдроздСЦлом банку, що не маСФ статусу юридичноСЧ особи (фСЦлСЦСФю банку), на пСЦдставСЦ поданих клСЦСФнтами платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ, який надсилаСФться до уповноваженого банку та на пСЦдставСЦ якого формуСФться повСЦдомлення до СЦноземного банку про перерахування коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ на користь бенефСЦцСЦара;

- день валютування транскордонного переказу (далСЦ - день валютування) - день, починаючи з якого переказанСЦ клСЦСФнтом кошти в СЦноземнСЦй валютСЦ переходять у "аснСЦсть бенефСЦцСЦара, який визначаСФться уповноваженим банком, що обслуговуСФ клСЦСФнта, СЦ узгоджуСФться з ним в договорСЦ про розрахунково-касове обслуговування. До настання дня валютування сума переказу облСЦковуСФться в уповноваженому банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта;

- переказ у межах УкраСЧни (далСЦ - переказ коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металСЦв) - рух коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металСЦв, який проводиться за СЦнСЦцСЦативою клСЦСФнта уповноваженим банком, що його обслуговуСФ, з метою зарахування коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металСЦв на рахунок бенефСЦцСЦара, розташованого в УкраСЧнСЦ. КлСЦСФнт, СЦнСЦцСЦатор цСЦСФСЧ операцСЦСЧ та бенефСЦцСЦар можуть бути однСЦСФю СЦ тСЦСФю самою особою;

- платСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах - розрахунковий документ, який мСЦстить доручення клСЦСФнта уповноваженому банку, що його обслуговуСФ, виконати переказ коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металСЦв на користь бенефСЦцСЦара;

- транскордонний переказ (далСЦ - переказ коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ) - рух коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ, який здСЦйснюСФться за СЦнСЦцСЦативою клСЦСФнта уповноваженим банком, що його обслуговуСФ, з метою зарахування коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ на рахунок бенефСЦцСЦара, розташованого в СЦншСЦй державСЦ. КлСЦСФнт, СЦнСЦцСЦатор цСЦСФСЧ операцСЦСЧ та бенефСЦцСЦар можуть бути однСЦСФю СЦ тСЦСФю самою особою.

Оформлення оформлення платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ виконуСФться у виглядСЦ структурованих документСЦв згСЦдно положенням НацСЦонального банку УкраСЧни [37, c.4] :

1. ПлатСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ (Додаток Д) заповнюСФться латинськими лСЦтерами. Разом з тим сума СЦноземноСЧ валюти, зазначена словами, заповнюСФться украСЧнською мовою (кирилицею). Назва (для фСЦзичноСЧ особи - прСЦзвище, СЦм'я та по батьковСЦ) та мСЦiезнаходження клСЦСФнта, найменування та мСЦiезнаходження уповноваженого банку, що його обслуговуСФ, та назва СЦноземноСЧ валюти можуть заповнюватися латинськими лСЦтерами або украСЧнською мовою (кирилицею). ПСЦд час переказу коштСЦв у валютах краСЧн СНД та БалтСЦСЧ дозволяСФться заповнювати платСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ росСЦйською мовою.

ДопускаСФться використання англомовних аналогСЦв назв текстових елементСЦв бланкСЦв, але тСЦльки разом з СЧх украСЧнською назвою.

2. ПлатСЦжнСЦ доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах приймаються уповноваженим банком до виконання протягом 10 днСЦв, починаючи з дня СЧх оформлення (день оформлення не враховуСФться).

3. ПлатСЦжнСЦ доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах обов'язково мають мСЦстити такСЦ реквСЦзити:

- код платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах вСЦдповСЦдно до Державного класифСЦкатора управлСЦнськоСЧ документацСЦСЧ, затвердженого наказом Держстандарту УкраСЧни вСЦд 31.12.98 N 1024;

- назву документа - "ПлатСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ" або "ПлатСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах";

- номер платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах (може включати цифри та слова);

- дату складання платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах (число - цифрами, мСЦсяць - цифрами або словами, рСЦк - цифрами);

- найменування та мСЦiезнаходження уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта (назва краСЧни, мСЦста);

- повну або скорочену назву клСЦСФнта, що збСЦгаСФться з назвою клСЦСФнта, яка заявлена ним у картцСЦ зСЦ зразками пСЦдписСЦв та вСЦдбитком печатки (для фСЦзичноСЧ особи - прСЦзвище, СЦм'я, по батьковСЦ та документ, що СЧСЧ засвСЦдчуСФ (серСЦя, номер, дата, ким виданий, адреса за мСЦiем проживання), його мСЦiезнаходження (назва краСЧни, мСЦсто);

- номер рахунку клСЦСФнта в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, з якого здСЦйснюСФться переказ коштСЦв або банкСЦвських металСЦв;

- цифровий або лСЦтерний код СЦноземноСЧ валюти вСЦдповСЦдно до КласифСЦкатора СЦноземних валют та банкСЦвських металСЦв, затвердженого постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 02.10.2002 N 378;

- суму переказу цифрами (цСЦла частина числа вСЦдокремлюСФться комою);

- суму переказу та назва СЦноземноСЧ валюти словами;

- назву бенефСЦцСЦара (для бенефСЦцСЦара - фСЦзичноСЧ особи - прСЦзвище, СЦм'я, по батьковСЦ), його мСЦiезнаходження або проживання (за наявностСЦ такоСЧ СЦнформацСЦСЧ) та номер рахунку, на який перераховуються кошти (для бенефСЦцСЦара - фСЦзичноСЧ особи, яка не маСФ рахунку, цей реквСЦзит може не заповнюватися);

- найменування та мСЦiезнаходження банку бенефСЦцСЦара;

- призначення платежу;

- комСЦсСЦйнСЦ - зазначаСФться порядок сплати комСЦсСЦйних витрат уповноваженого банку й СЦнших банкСЦв за переказ коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ за рахунок клСЦСФнта уповноваженого банку (OUR) або бенефСЦцСЦара (BEN), або клСЦСФнта та бенефСЦцСЦара (SHA) та надання права уповноваженому банку утримувати комСЦсСЦйну винагороду без платСЦжного доручення клСЦСФнта;

- код операцСЦСЧ (чотири символи) за стандартною класифСЦкацСЦСФю платСЦжного балансу (заповнюСФться уповноваженим банком, що обслуговуСФ клСЦСФнта);

- код краСЧни бенефСЦцСЦара (три символи) вСЦдповСЦдно до його мСЦiезнаходження або краСЧни реСФстрацСЦСЧ (заповнюСФться уповноваженим банком, що обслуговуСФ клСЦСФнта);

- СЦдентифСЦкацСЦйний код клСЦСФнта - для юридичних осСЦб зазначаСФться код за РДдиним державним реСФстром пСЦдприСФмств та органСЦзацСЦй УкраСЧни, для фСЦзичних осСЦб зазначаСФться СЦдентифСЦкацСЦйний номер платника податкСЦв;

- вСЦдбиток печатки та пСЦдписи вСЦдповСЦдальних осСЦб клСЦСФнта, якСЦ заявленСЦ ним у картцСЦ зСЦ зразками пСЦдписСЦв та вСЦдбитком печатки (для фСЦзичноСЧ особи, яка СЧСЧ не маСФ проставляСФться лише СЧСЧ пСЦдпис).

ПлатСЦжнСЦ доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах можуть мСЦстити такСЦ допомСЦжнСЦ реквСЦзити:

- код уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта;

- SWIFT-код (BIC kod) банку бенефСЦцСЦара, IBAN банку бенефСЦцСЦара;

- найменування та СЦншСЦ реквСЦзити банку-посередника (заповнюСФться за потребою);

- номер рахунку клСЦСФнта, з якого здСЦйснюСФться списання комСЦсСЦйноСЧ винагороди;

- строки виконання переказу: "термСЦновий" - сьогоднСЦ, "строковий" - наступного робочого дня уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта, або "звичайний" - на третСЦй робочий день уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта, ураховуючи день надходження платСЦжного доручення до уповноваженого банку, що обслуговуСФ клСЦСФнта;

4. Найменування та мСЦiезнаходження банку бенефСЦцСЦара, назва бенефСЦцСЦара, номер його рахунку в платСЦжному дорученнСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ мають вСЦдповСЦдати реквСЦзитам, що зазначенСЦ в документах, якСЦ подаються до уповноваженого банку разом з платСЦжним дорученням в СЦноземнСЦй валютСЦ для здСЦйснення уповноваженим банком валютного контролю за правомСЦрнСЦстю перерахування СЦноземноСЧ валюти з рахунку клСЦСФнта.

5. КлСЦСФнт заповнюСФ реквСЦзит "Призначення платежу" платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ таким чином, щоб надавати повну СЦнформацСЦю про платСЦж в СЦноземнСЦй валютСЦ та документи, на пСЦдставСЦ яких здСЦйснюСФться перерахування коштСЦв бенефСЦцСЦару.

У реквСЦзитСЦ платСЦжного доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах "Призначення платежу" зазначаються назва, номер СЦ дата документа, на пСЦдставСЦ якого здСЦйснюСФться переказ коштСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металСЦв.

Частка акредитивноСЧ форми (документарний акредитив) в мСЦжнародних розрахунках значно скромнСЦше в порСЦвняннСЦ з СЦншими формами, одначе, саме акредитив найбСЦльш повно забезпечуСФ своСФчаснСЦсть одержання експортного виторгу, тобто максимально вСЦдповСЦдаСФ СЦнтересам експортера.

Використання акредитивСЦв у мСЦжнародних розрахунках регулюСФться спецСЦальним документом - "УнСЦфСЦкованСЦ правила СЦ звичаСЧ для документарних акредитивСЦв", що розроблений МСЦжнародноСЧ ТорговоСЧ Палатою (ICC) [20, c.5] . ЦСЦ правила перСЦодично доповнюються СЦ змСЦнюються виходячи з тенденцСЦй розвитку мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ СЦ розрахункСЦв. У сьогоденнСЦй час дСЦСФ редакцСЦя Правил вСЦд 1993 р.

Документальний акредитив являСФ собою грошове зобов'язання банку, що виставляСФться на пСЦдставСЦ доручення його клСЦСФнта - СЦмпортера, на користь експортера. Банк, що видаСФ зобов'язання, повинний здСЦйснити платСЦж експортеру чи забезпечити здСЦйснення платежу СЦншим банком (тратта - документ, що мСЦстить наказ продавця (експортера) покупцю (СЦмпортеру) здСЦйснити платСЦж визначеноСЧ суми в зазначений термСЦн).

Зобов'язання банку СФ умовним, тому що його реалСЦзацСЦя зв'язана з виконанням експортером визначеноСЧ вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документСЦв, що пСЦдтверджують виконання всСЦх умов акредитива (Додаток В).

ВСЦдповСЦдно до УнСЦфСЦкованих правил, у кожнСЦм акредитивСЦ повинний бути чСЦтко обговорений спосСЦб його виконання шляхом:

платежу по пред'явленнСЦ документСЦв;

шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленнСЦ документСЦв;

негоцСЦацСЦСЧ (покупки) тратт (переказних векселСЦв) бенефСЦцСЦара (одержувача платежу).

У всСЦх СЦнструкцСЦях у контрактСЦ по вСЦдкриттю акредитива чи змСЦнСЦ його умов повинний бути зазначений чСЦткий перелСЦк документСЦв, проти яких виконуСФться платСЦж з акредитива.

ВСЦд бенефСЦцСЦара (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документСЦв:

1) КомерцСЦйний рахунок. Обов'язковий до складання документ, що мСЦстить СЦнформацСЦю про умови акредитива, про порядок вСЦдвантаження СЦ про самий товар.

2) ТранспортнСЦ документи. Вони виписуються вантажоперевСЦзником у посвСЦдчення того, що товар прийнятий СЧм до перевезення. Як транспортнСЦ документи виступають: при залСЦзничних перевезеннях - залСЦзнична накладна; при авСЦаперевезеннях - авСЦа накладна; при автодорожнСЦх - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) КомерцСЦйнСЦ документи. До СЧхнього числа вСЦдносяться документи, що дають якСЦсну СЦ кСЦлькСЦсну характеристику товару. КомерцСЦйними документами СФ: специфСЦкацСЦя, пакувальний аркуш, сертифСЦкат якостСЦ, свСЦдчення походження, страховий полСЦс СЦ деякСЦ СЦншСЦ документи.

Акредитивна форма розрахункСЦв найбСЦльш вигСЦдна експортеру, тому що являСФ собою тверде СЦ надСЦйне забезпечення платежу. ЗдСЦйснення платежу по акредитивСЦ не зв'язано зСЦ згодою покупця на оплату товару. КрСЦм того, експортер маСФ можливСЦсть одержати платСЦж по акредитиву максимально швидко, часто до прибуття товару в пункт призначення.

З погляду СЦмпортера акредитив зручний тим, що можна бути впевненим, що оплатити товар необхСЦдно буде лише в тому випадку, якщо наданСЦ експортером документи збСЦгаються у всСЦх вСЦдносинах з умовами акредитива.

При укладаннСЦ СЦмпортних контрактСЦв, що передбачають проведення розрахункСЦв по акредитивах, для СЦмпортера безпечнСЦше обмовляти в контрактСЦ вСЦдкриття акредитива тСЦльки на суму конкретного постачання, СЦ домагатися проведення остаточних розрахункСЦв банкСЦвським переказом з оплатою пСЦсля постачання та пСЦсля кСЦлькСЦсного СЦ якСЦсного приймання товару.

У той же час акредитив вважаСФться найбСЦльш складною формою розрахункСЦв особливо для експортера, оскСЦльки одержання платежу зв'язане з правильним оформленням документСЦв СЦ своСФчасним наданням СЧх у банк. Пред'являючи твердСЦ вимоги до оформлення документСЦв з погляду вСЦдповСЦдностСЦ СЧх умовам акредитива, банки захищають СЦнтереси СЦмпортерСЦв, тому що дСЦють на пСЦдставСЦ СЧхнСЦх СЦнструкцСЦй.

Основними недолСЦками акредитивноСЧ форми розрахункСЦв для контрагентСЦв СФ :

по-перше, визначена затримка пробСЦгу документСЦв через банки СЦ,

по-друге, висока вартСЦсть акредитива.

За проведення операцСЦй (вСЦдкриття, авСЦзування, пСЦдтвердження, прийом СЦ перевСЦрку документСЦв по акредитиву) банки стягують комСЦсСЦю в залежностСЦ вСЦд суми акредитива (тарифи на акредитивнСЦ операцСЦСЧ наведенСЦ в Додатку Е). Тому при вСЦдкриттСЦ акредитива його наказодатель повинний чСЦтко вказати, за чий рахунок вСЦдповСЦдно до контракту повиннСЦ бути оплаченСЦ тСЦ чи СЦншСЦ витрати по акредитивСЦ - за рахунок наказодателя чи за рахунок бенефСЦцСЦара. Звичайно в мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ використовуСФться практика подСЦлу банкСЦвських витрат мСЦж партнерами, кожний з який оплачуСФ банкСЦвськСЦ комСЦсСЦСЧ на територСЦСЧ своСФСЧ краСЧни.

Документарне СЦнкасо можна спрощено визначити як доручення експортера своСФму банку одержати вСЦд СЦмпортера через СЦнший банк визначену суму чи пСЦдтвердження (у формСЦ акцепту СЦмпортером тратти (векселя), виписаноСЧ експортером на нього) того, що ця сума буде виплачена у встановлений термСЦн.

Застосування СЦнкасовоСЧ форми розрахункСЦв регулюСФться спецСЦальним документом - "УнСЦфСЦкованСЦ правила по СЦнкасо", що розроблений МСЦжнародною Торговельною Палатою (ICC) [21, c.5] . В теперСЦшнСЦй час дСЦСФ редакцСЦя Правил 1978 р.

ЗгСЦдно УнСЦфСЦкованим правилам, СЦнкасо означаСФ операцСЦю з документами, здСЦйснювану банком на пСЦдставСЦ отриманих СЦнструкцСЦй, з метою:

- одержання акцепту чи платежу;

- видачСЦ документСЦв проти акцепту чи платежу.

Документи, з якими виконуються операцСЦСЧ по СЦнкасо роздСЦляються на двСЦ групи: фСЦнансовСЦ документи (переказнСЦ СЦ простСЦ векселСЦ, чеки й СЦншСЦ документи, використовуванСЦ для одержання платежу грошима) СЦ комерцСЦйнСЦ документи.

Розрахунки за товари у формСЦ СЦнкасо, вСЦдповСЦдно до контракту можуть вимагати оформлення наступних комерцСЦйних документСЦв:

- рахунок-фактура, що виписуСФться експортером СЦ мСЦстить СЦнформацСЦю про товар;

- вСЦдвантажувальнСЦ документи;

- страховСЦ полСЦси;

- сертифСЦкати, специфСЦкацСЦСЧ, свСЦдчення, що визначають кСЦлькСЦсть СЦ якСЦсть товару.

Таким чином, СЦнкасо комерцСЦйних документСЦв, СЦнодСЦ супроводжуваних фСЦнансовими документами, чи СЦнкасо тСЦльки комерцСЦйних документСЦв СЦ являСФ собою документарне СЦнкасо.

РЖнкасова форма розрахункСЦв деякою мСЦрою вигСЦдна експортеру тим, що банки захищають його право на товар до моменту оплати документСЦв чи акцепту тратт (письмовоСЧ згоди на оплату тратти). Право на товар СЦмпортеру дають товаророзпорядчСЦ документи, у володСЦння якими вСЦн вступаСФ пСЦсля СЧхньоСЧ оплати (акцепту тратт), якщо експортер не дав банкам розпорядження про видачу документСЦв без оплати.

У мСЦжнароднСЦй практицСЦ можливСЦ два варСЦанти оплати СЦнкасових документСЦв:

- СЦнкасо з негайним платежем (документи проти платежу);

- СЦнкасо на умовах вСЦдстрочки платежу (документи проти акцепту).

У випадку використання СЦнкасо в розрахунках, експортеру необхСЦдно домагатися, де це можливо, застосування СЦнкасо з платежем проти телекса уповноваженого банку, що пСЦдтверджуСФ виставляння документСЦв на СЦнкасо.

РЖмпортеру ж при СЦнкасовСЦй формСЦ розрахункСЦв необхСЦдно настоювати на варСЦантСЦ оплати документСЦв проти акцепту з максимально можливою вСЦдстрочкою платежу. До настання термСЦну платежу по СЦнкасо СЦмпортер маСФ право ознайомитися в банку з СЦнкасовими документами. Однак, цСЦ документи залишаються в розпорядженнСЦ банку до моменту СЧхньоСЧ оплати (акцепту тратт) СЦ у випадку несплати повертаються банку експортера з вказСЦвкою причин несплати (неакцепту). Проте, ця перевага не завжди реалСЦзуСФться на практицСЦ. Так, СЦмпортер може одержати товар (наприклад, по одному з оригСЦналСЦв коносамента, висланому експортером разом з товаром) до моменту представлення йому документСЦв. ТодСЦ пСЦдвищуСФться ризик необТСрунтованоСЧ затримки платежу покупцем.

РЖнкасова форма розрахункСЦв особливо вигСЦдна СЦмпортеру, оскСЦльки вона маСФ на увазСЦ оплату дСЦйсно поставленого товару, а витрати по проведенню СЦнкасовоСЧ операцСЦСЧ вСЦдносно невеликСЦ.

Розрахунки у формСЦ СЦнкасо дозволяють банкам здСЦйснювати контроль за своСФчаснСЦстю здСЦйснення платежСЦв, хоча банки не мають реальних важелСЦв впливу на СЦмпортера з метою прискорення оплати чи акцепту документСЦв.

Основним недолСЦком СЦнкасовоСЧ форми розрахункСЦв СФ тривалСЦсть пробСЦгу документСЦв через банки СЦ, вСЦдповСЦдно, перСЦоду СЧхнСЦх оплат, що може займати вСЦд декСЦлькох тижнСЦв до мСЦсяця СЦ бСЦльше. КрСЦм того, СЦмпортер вправСЦ вСЦдмовитися вСЦд оплати представлених документСЦв.

У цьому випадку експортер понесе витрати, пов'язанСЦ зСЦ збереженням вантажу, продажем його третСЦй особСЦ чи транспортуванням назад у свою краСЧну.

У цьому зв'язку, у розрахунках по СЦнкасо можуть використовуватися рСЦзнСЦ способи прискорення СЦ забезпечення платежСЦв. У розрахунках, що передбачають вСЦдстрочку платежу, СЦнкасо документСЦв часто супроводжуСФться виставлянням на прохання СЦмпортера банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ платежу на користь експортера, що забезпечуСФ платСЦж у випадку несплати СЦмпортером документСЦв в обумовлений термСЦн. Експортеру варто прагнути до одержання банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ платежу вСЦд СЦмпортера, у той час як для СЦмпортера звертання в банк за гарантСЦСФю пов'язано з додатковими витратами.

Факторинг - це придбання права на стягнення боргСЦв, на перепродаж товарСЦв СЦ послуг з наступним одержанням платежСЦв по них. При цьому мова йде, як правило, про короткостроковСЦ вимоги. РЖншими словами, факторинг СФ рСЦзновидом посередницькоСЧ дСЦяльностСЦ, при якСЦй фСЦрма-посередник (факторингова компанСЦя) за визначену плату одержуСФ вСЦд пСЦдприСФмства право стягувати СЦ зараховувати на його рахунок належнСЦ йому вСЦд покупцСЦв суми грошей (право СЦнкасувати дебСЦторську заборгованСЦсть). Одночасно з цим посередник кредитуСФ оборотний капСЦтал клСЦСФнта СЦ приймаСФ на себе його кредитний СЦ валютний ризики.

Предметом поступки, пСЦд яку надаСФться фСЦнансування, може бути як грошова вимога, термСЦн платежу по який уже наступив (СЦснуюча вимогу), так СЦ право на одержання коштСЦв, що виникне в майбутньому (майбутня вимога). Грошова вимога, що СФ предметом поступки, повинна бути визначена в договорСЦ клСЦСФнта з фСЦнансовим агентом таким чином, який дозволяСФ СЦдентифСЦкувати СЦснуючу вимогу в момент висновку договору, а майбутню вимогу - не пСЦзнСЦше нСЦж у момент СЧСЧ виникнення. Цей тип договору широко застосовуСФться в мСЦжнароднСЦй практицСЦ пСЦд назвою "факторинг".

ОсобливСЦстю використання в схемСЦ розрахункСЦв зовнСЦшньоторговельного факторингу в цСЦлому СФ його завжди вСЦдкритий характер, а також вСЦдсутнСЦсть права регресу до постачальника на експорт. ОстаннСФ обумовлено тим, що основною причиною факторингового обслуговування експортера виступаСФ звичайно захист експортера вСЦд кредитного ризику. Обслуговування всього товарообСЦгу, що передбачаСФться при операцСЦях усерединСЦ краСЧни, зустрСЦчаСФться при факторинговому обслуговуваннСЦ зовнСЦшньоторговельних операцСЦй набагато рСЦдше, факторинговСЦ компанСЦСЧ в бСЦльшостСЦ випадкСЦв спецСЦалСЦзуються на обслуговуваннСЦ ринку однСЦСФСЧ краСЧни чи ринку визначеноСЧ продукцСЦСЧ.

МСЦжнародний факторинг дозволяСФ СЦмпортеру на постСЦйнСЦй основСЦ одержувати товар з вСЦдстрочкою платежу (звичайно до трьох мСЦсяцСЦв). Зобов'язання оплати покладаСФться на СЦмпортера пСЦсля приймання товарного постачання по якостСЦ СЦ кСЦлькостСЦ. Факторинг вСЦдкриваСФ унСЦкальнСЦ можливостСЦ для пСЦдприСФмств, що СЦмпортують товари , будучи не чим СЦншим, як товарним кредитом.

ВСЦдповСЦдно до КонвенцСЦСЧ про мСЦжнародний факторинг, прийнятоСЧ в 1988 МСЦжнародним СЦнститутом унСЦфСЦкацСЦСЧ приватного права, операцСЦя вважаСФться факторингом у тому випадку, якщо вона задовольняСФ як мСЦнСЦмум двом з чотирьох ознак [56, c.22]:

1) наявнСЦсть кредитування у формСЦ попередньоСЧ оплати боргових вимог;

2) ведення бухгалтерського облСЦку постачальника, насамперед облСЦку реалСЦзацСЦСЧ;

3) СЦнкасування його заборгованостСЦ;

4) страхування постачальника вСЦд кредитного ризику.

Можна видСЦлити головнСЦ економСЦчнСЦ достоСЧнства факторингу:

- збСЦльшення лСЦквСЦдностСЦ, рентабельностСЦ СЦ прибутку;

- перетворення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ в готСЦвку;

- можливСЦсть одержувати знижку при негайнСЦй оплатСЦ всСЦх рахункСЦв постачальникСЦв;

- незалежнСЦсть СЦ воля вСЦд дотримання термСЦнСЦв платежСЦв з боку дебСЦторСЦв;

- можливСЦсть розширення обсягСЦв обороту;

- пСЦдвищення прибутковостСЦ;

- економСЦя "асного капСЦталу;

- полСЦпшення фСЦнансового планування.

При експортСЦ продукцСЦСЧ значно зростаСФ кредитний ризик експортера (унаслСЦдок труднощСЦв оцСЦнки кредитоспроможностСЦ потенцСЦйних СЦноземних клСЦСФнтСЦв; надання комерцСЦйного кредиту на бСЦльш тривалий термСЦн, з урахуванням часу, необхСЦдного для доставки товарСЦв на СЦноземнСЦ ринки; а також через такСЦ фактори, як полСЦтична нестабСЦльнСЦсть у краСЧнСЦ СЦмпортера, низький рСЦвень СЧСЧ економСЦчного розвитку СЦ т.д.) [59, c.34]. КрСЦм того, оскСЦльки угода про зовнСЦшньоторговельний факторинг може передбачати використання двох СЦ бСЦльш валют, виникаСФ також валютний ризик тАФ небезпека валютних втрат у зв'язку зСЦ змСЦною курсу СЦноземноСЧ валюти стосовно нацСЦонального. У зв'язку зСЦ збСЦльшенням ступеня ризику факторингова компанСЦя пред'являСФ до експортера бСЦльш твердСЦ вимоги, нСЦж до постачальникСЦв на внутрСЦшньому ринку. При обслуговуваннСЦ експортера факторингова компанСЦя, як правило, укладаСФ договСЦр з факторинговою компанСЦСФю краСЧни - СЦмпортера СЦ передаСФ СЧй частину обсягу робСЦт. У такий спосСЦб учасниками мСЦжнародних факторингових угод СФ постачальник, покупець, СЦмпорт-фактор ( банк чи СЦмпортна фактор- фСЦрма ) СЦ експорт-фактор ( банк чи експортна фактор-фСЦрма).

У мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ застосовуються чотири моделСЦ факторингу:

- двухфакторний;

- прямий СЦмпортний;

- прямий експортний;

- "бэк-ту-бэк" (back-to-back).

Двухфакторна модель дозволяСФ роздСЦлити функцСЦСЧ СЦ ризики мСЦж СЦмпорт-фактором, розташованим у краСЧнСЦ СЦмпортера, СЦ експорт-фактором, розташованим у краСЧнСЦ експортера. Головна мета цСЦСФСЧ моделСЦ -- забезпечити фСЦнансування до 100% СЦ зменшити накладнСЦ витрати в адмСЦнСЦстративнСЦй сферСЦ.

Класична двуфакторна схема складаСФться з наступних етапСЦв:

запит лСЦмСЦту / забезпечення ризикСЦв;

постачання / розсилання фактури;

фСЦнансування;

оплата.

На першому етапСЦ експортер запитуСФ у свого експорт-фактора суму, що пСЦдлягаСФ забезпеченню. Експорт-фактор запитуСФ в СЦмпорт-фактора необхСЦдний лСЦмСЦт. РЖмпорт-фактор перевСЦряСФ СЦмпортера СЦ надаСФ експорт-фактору гарантСЦСЧ. ДалСЦ експорт-фактор даСФ експортеру дозвСЦл на лСЦмСЦт, пСЦсля чого здСЦйснюСФться продаж документСЦв.

На другому етапСЦ експортер поставляСФ товар чи послугу СЦ передаСФ копСЦю рахунка експорт-фактору, а той посилаСФ СЧСЧ СЦмпорт-фактору. Одночасно з товаром експортер направляСФ СЦмпортеру рахунок з позначками про переуступку.

На третьому етапСЦ, пСЦсля постачання товару чи послуги, експорт-фактор фСЦнансуСФ експортера в межах 70--90% повноСЧ первСЦсноСЧ фактурноСЧ цСЦни.

На четвертому етапСЦ СЦмпортер здСЦйснюСФ 100%-ний платСЦж СЦмпорт-фактору, а той перелСЦчуСФ отриману суму експорт-фактору. НарештСЦ, експорт-фактор переводить експортеру не профСЦнансовану частину вимог (10%-30%) за винятком вартостСЦ факторингових послуг.

Якщо термСЦни платежу не дотримуються, СЦмпорт-фактор направляСФ СЦмпортеру нагадування-попередження. Якщо пСЦсля двох-трьох нагадувань вимоги не оплачуються, СЦмпорт-фактор приймаСФ необхСЦднСЦ правовСЦ мСЦри.

РЖмпорт-фактор приймаСФ на себе ризики СЦмпортера, перевСЦряСФ його платоспроможнСЦсть СЦ гарантуСФ експорт-фактору оплату товару, що поставляСФться експортером. Якщо СЦмпортер не оплачуСФ товар, СЦмпорт-фактор платить за нього.

Експорт-фактор приймаСФ на себе ризики, зв'язанСЦ з постачанням товару експортером СЦ при необхСЦдностСЦ кредитуСФ експортера, не чекаючи одержання оплати вСЦд СЦмпортера чи СЦмпорт-фактора.

Перевага двухфакторного факторингу полягаСФ в тСЦм, що для компанСЦСЧ, що обслуговуСФ СЦмпортера, борговСЦ вимоги СФ внутрСЦшнСЦми, а не зовнСЦшнСЦми, як для факторинговоСЧ компанСЦСЧ експортера. Разом з тим вСЦн досить громСЦздкий СЦ припускаСФ високСЦ витрати сторСЦн.

Друга модель мСЦжнародного факторингу -- прямий СЦмпортний факторинг. Його головна мета -- забезпечення платежСЦв. Схема прямого СЦмпортного факторингу складаСФться з наступних етапСЦв:

запит лСЦмСЦту / забезпечення ризикСЦв;

постачання / розсилання фактури;

оплата.

Прямий СЦмпортний факторинг маСФ сенс лише в тому випадку, коли експорт виконуСФться в одну чи двСЦ краСЧни. Якщо експортер маСФ контрагентСЦв у багатьох краСЧнах, то заключення однСЦСФСЧ угоди з факторинговою компанСЦСФю своСФСЧ краСЧни буде бСЦльш зручним, нСЦж бСЦльшоСЧ кСЦлькостСЦ прямих угод з факторинговими компанСЦями СЦнших держав.

У випадку прямого СЦмпортного факторингу фактор - фСЦрма краСЧни - СЦмпортера укладаСФ угоду з експортером про переуступку СЧй боргових вимог по данСЦй краСЧнСЦ, здСЦйснюючи страхування кредитного ризику, облСЦк СЦ СЦнкасування вимог, якСЦ СФ для факторинговоСЧ компанСЦСЧ внутрСЦшнСЦми. Разом з тим кредитування закордонного експортера в СЦноземнСЦй для факторинговоСЧ компанСЦСЧ валютСЦ досить важке, СЦ умова про попередню оплату зустрСЦчаСФться в подСЦбних угодах надзвичайно рСЦдко.

У такий спосСЦб прямий СЦмпортний факторинг може становити СЦнтерес для фСЦрм, яким не потрСЦбно негайне фСЦнансування пСЦд переуступленСЦ вимоги.

Третя модель мСЦжнародних факторингових операцСЦй -- прямий експортний факторинг. При прямому експортному факторингу не потрСЦбно пСЦдключення факторинговоСЧ фСЦрми в краСЧнСЦ СЦмпортера. ОсновнСЦ етапи прямого експортного факторингу такСЦ:

запит лСЦмСЦту/забезпечення ризику;

постачання/розсилання фактури;

фСЦнансування;

оплата.

При цьому факторингова компанСЦя зСЦштовхуСФться зСЦ значними труднощами в оцСЦнцСЦ кредитоспроможностСЦ СЦноземних клСЦСФнтСЦв СЦ СЦнкасуваннСЦ вимог.

Для оцСЦнки ризику чи для перестрахування експорт-фактор може пСЦдключити товариство по страхуванню кредитСЦв у краСЧнСЦ СЦмпортера чи пСЦдстрахувати себе гарантСЦями вСЦдповСЦдноСЧ державноСЧ органСЦзацСЦСЧ. При використаннСЦ цього варСЦанта факторингу можна одержати вигСЦднСЦ умови фСЦнансування експортних постачань при покриттСЦ з боку державноСЧ страховоСЧ компанСЦСЧ.

ОстаннСЦй тип мСЦжнародного факторингу -- "бэк-ту-бэк". У трьох перших моделях мСЦжнародних факторингових операцСЦй фСЦнансування вимог концернСЦв не передбачаСФться. Цю функцСЦю виконуСФ факторинг "бэк-ту-бэк". РеалСЦзацСЦя угоди при цСЦй технологСЦСЧ схожа на комбСЦнацСЦю двухфакторноСЧ схеми СЦ звичайного внутрСЦшнього факторингу.

ФорфейтинговСЦ операцСЦСЧ [56,c.62] - це покупка боргу, вираженого в оборотному документСЦ, у кредитора на безобСЦговСЦй основСЦ. Це означаСФ, що покупець боргу (форфейтер) приймаСФ на себе зобов'язання про вСЦдмовлення - форфейтингу - вСЦд звертання регресивноСЧ вимоги до кредитора при неможливостСЦ одержання задоволення в боржника. КупСЦвля оборотного зобов'язання вСЦдбуваСФться, природно, зСЦ знижкою.

МеханСЦзм форфейтСЦнга використовуСФться в двох видах угод:

- у фСЦнансових угодах - з метою швидкоСЧ реалСЦзацСЦСЧ довгострокових фСЦнансових зобов'язань;

- в експортних угодах - для сприяння надходженню готСЦвки експортеру, що надав кредит СЦноземному покупцю.

Основними оборотними документами, використовуваними в якостСЦ фор-фейтингових СЦнструментСЦв, СФ векселСЦ [62, c.46].

Переваги для експортера :

Надання форфейтСЦнгових послуг на основСЦ фСЦксованоСЧ ставки.

ФСЦнансування за рахунок форфейтера без права регресу на експортера.

МожливСЦсть одержання готСЦвки вСЦдразу пСЦсля постачання продукцСЦСЧ чи надання послуг, що благотворно вСЦдбиваСФться на загальнСЦй лСЦквСЦдностСЦ, знижуСФ обсяг банкСЦвських позик, даСФ можливСЦсть реСЦнвестування коштСЦв.

ВСЦдсутнСЦсть витрат часу СЦ грошей на керування боргом чи на органСЦзацСЦю його погашення.

ВСЦдсутнСЦсть ризикСЦв (усСЦ валютнСЦ ризики, ризики змСЦни процентних ставок, а також ризик банкрутства гаранта несе форфейтер).

Простота документацСЦСЧ СЦ можливСЦсть швидкого оформлення вексельних боргових СЦнструментСЦв.

КонфСЦденцСЦйний характер даних операцСЦй.

МожливСЦсть швидко упевнитися в тСЦм, що форфейтер готовий фСЦнансувати угоду, оперативно погодити умови угоди.

МожливСЦсть заздалегСЦдь одержати вСЦд форфейтера опцСЦон на фСЦнансування угоди по фСЦксованСЦй ставцСЦ, що дозволяСФ експортеру заздалегСЦдь пСЦдрахувати своСЧ витрати СЦ включити СЧх у контрактну цСЦну, розрахувати СЦншСЦ пСЦдсумковСЦ цифри.

НедолСЦки для експортера :

НеобхСЦднСЦсть пСЦдготувати документи таким чином, щоб на самого експортера не було регресу у випадку банкрутства гаранта, а також необхСЦднСЦсть знати законодавство краСЧни СЦмпортера, що визначаСФ форму векселСЦв, гарантСЦй СЦ авалю.

МожливСЦсть виникнення забруднень у випадку, якщо СЦмпортер пропонуСФ гаранта, що не "аштовуСФ форфейтера.

БСЦльш висока, чим при звичайному комерцСЦйному кредитуваннСЦ, маржа форфейтера.

Переваги для СЦмпортера:

Простота СЦ швидкСЦсть оформлення документацСЦСЧ.

МожливСЦсть одержання подовженого кредиту по фСЦксованСЦй процентнСЦй ставцСЦ.

МожливСЦсть скористатися кредитною лСЦнСЦСФю в банку.

НедолСЦки для СЦмпортера:

Зменшення можливостСЦ одержати банкСЦвський кредит при користуваннСЦ банкСЦвською гарантСЦСФю.

НеобхСЦднСЦсть платити комСЦсСЦю за гарантСЦю.

БСЦльш висока маржа форфейтера.

МожливСЦсть виникнення труднощСЦв з оплатою векселя як абстрактного зобов'язання у випадку постачання некондицСЦйних товарСЦв чи невиконання експортером яких-небудь СЦнших умов контракту.

Переваги для форфейтера :

Простота СЦ швидкСЦсть оформлення документацСЦСЧ.

МожливСЦсть легко реалСЦзувати купленСЦ активи на вторинному ринку.

3) БСЦльш висока маржа, нСЦж при операцСЦях кредитування.


1.2 ПСЦдходи до вибору способу, засобу та методу платежу в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ


МСЦжнародними розрахунками називаСФться здСЦйснення платежСЦв за грошовими вимогами СЦ зобов'язаннями, що виникають у зв'язку з економСЦчними вСЦдносинами мСЦж юридичними особами СЦ громадянами рСЦзних краСЧн. Вони охоплюють розрахунки СЦз зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ товарами СЦ послугами, а також СЦз некомерцСЦйних операцСЦй, кредитСЦв, руху капСЦталу мСЦж краСЧнами.

МСЦжнароднСЦ розрахунки включають, з одного боку, умови СЦ порядок здСЦйснення платежСЦв, виробленСЦ практикою СЦ закрСЦпленСЦ мСЦжнародними документами СЦ звичаями, з СЦншого боку - щоденну практичну дСЦяльнСЦсть банкСЦв щодо СЧх проведення. БСЦльшСЦсть розрахункСЦв провадиться безготСЦвковим способом за допомогою записСЦв на рахунках банкСЦв.

НайскладнСЦшими СЦ такими, що вимагають високоСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ учасникСЦв угоди, СФ розрахунки за мСЦжнародними торговельними контрактами. ВСЦд вибору форм СЦ умов розрахункСЦв залежать швидкСЦсть СЦ гарантСЦя одержання платежу, сума витрат, пов'язаних СЦз проведенням операцСЦй через банки.

СьогоднСЦ у зовнСЦшньоторговельних операцСЦях використовуСФться цСЦла система способСЦв, засобСЦв СЦ форм платежСЦв, що створюють цСЦлСЦсний, гнучкий СЦ динамСЦчний механСЦзм розрахункСЦв.

а) Способи платежу

Способи платежу визначаються залежно вСЦд механСЦзму оплати товару вСЦдносно моменту його фактичноСЧ поставки. У зовнСЦшньоторговельних операцСЦях СЦснують три способи платежу: платСЦж готСЦвкою, авансовий платСЦж СЦ платСЦж у кредит.

ПлатСЦж готСЦвкою у мСЦжнародному платСЦжному оборотСЦ не означаСФ, що розрахунки ведуться готСЦвковими грошовими знаками (банкнотами). Вони практично тут не застосовуються. У цьому разСЦ поняття "готСЦвковий платСЦж" використовуСФться як протиставлення авансовому СЦ кредитному способам платежу.

ГотСЦвковий платСЦж, залежно вСЦд обраноСЧ сторонами в контрактСЦ форми розрахункСЦв, здСЦйснюСФться, якщо дотримано одну з таких умов: СЦмпортер одержав вСЦд експортера повСЦдомлення про готовнСЦсть товару до вСЦдвантаження; СЦмпортер одержав телеграфне повСЦдомлення про закСЦнчення вСЦдвантаження товару; СЦмпортер отримав комплект документСЦв, передбачених у контрактСЦ; СЦмпортер отримав комплект документСЦв СЦ право вСЦдстрочки оплати на кСЦлька годин або днСЦв, якщо перед цим СЦмпортер надав банкСЦвську гарантСЦю, що вСЦн заплатить проти приймання товару. Природно, що для експортера найвигСЦднСЦшою буде перша умова, а для СЦмпортера - остання.

ПлатСЦж готСЦвкою здСЦйснюСФться через банк за угодами типу "спот" до чи при переданнСЦ продавцем товаророзпорядчих документСЦв або самого товару покупцю.

Авансовий платСЦж передбачаСФ виплату покупцем обговорених у контрактСЦ сум до передання товаророзпорядчих документСЦв СЦ самого товару в розпорядження покупця, а найчастСЦше - пСЦд час СЦ навСЦть до початку виконання замовлення. Авансовий платСЦж вСЦдСЦграСФ подвСЦйну роль. З одного боку, авансом СЦмпортер кредитуСФ експортера, з СЦншого - забезпечуСФ виконання зобов'язань, узятих СЦмпортером за контрактом, СЦ, якщо пСЦсля виконання замовлення покупець вСЦдмовляСФться вСЦд приймання замовленого товару, експортер може використовувати аванс для вСЦдшкодування своСЧх збиткСЦв.

Аванс може надаватися у грошовСЦй СЦ товарнСЦй формах. Аванс у товарнСЦй формСЦ передбачаСФ надання замовником-СЦмпортером сировини СЦ комплектуючих, необхСЦдних для виконання замовлення (давальницька сировина). Аванс у грошовСЦй формСЦ визначаСФться у вСЦдсотках вСЦд контрактноСЧ вартостСЦ замовлення.

РозмСЦр авансу залежить вСЦд цСЦлей авансу, характеру СЦ новизни товару, його вартостСЦ, строку виготовлення й СЦнших умов. НайчастСЦше аванс становить 15-20% вСЦд вартостСЦ замовлення, виплачуСФться пСЦсля пСЦдписання контракту. Як правило, покупець, виплачуючи аванс, вимагаСФ вСЦд продавця банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ на випадок, якщо експортер не виконаСФ умов замовлення, або ж у контрактСЦ робиться застереження, що у разСЦ невиконання експортером своСЧх контрактних зобов'язань аванс повертаСФться СЦмпортеру в повному розмСЦрСЦ.

У мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ аванси звичайно даються солСЦдним фСЦрмам, котрСЦ добре себе зарекомендували при поставках товарСЦв, що потребують тривалого термСЦну виготовлення, виконуються за СЦндивСЦдуальними специфСЦкацСЦями, а також при поставках дефСЦцитних товарСЦв, коли аванс виконуСФ роль застави.

ПлатСЦж у кредит передбачаСФ, що покупець оплачуСФ суму, обумовлену в контрактСЦ через якийсь час пСЦсля поставки товару. Таким чином, продавець надаСФ покупцевСЦ комерцСЦйний (товарний) кредит. ОскСЦльки одна фСЦрма даСФ кредит СЦншСЦй, такий кредит називаСФться ще й фСЦрмовим товарним кредитом. Межа кредиту, тобто максимальний розмСЦр кредиту, наданий покупцю одноразово, звичайно не перевищуСФ 10% вСЦд капСЦталу покупця. Щоб визначити таку "межу", продавець повинен поцСЦкавитися фСЦнансовим станом покупця.

Кредит надаСФться не на всю суму контракту, а на 80- 85%, СЦншу частину покупець виплачуСФ авансом, що даСФ змогу продавцю вСЦдшкодувати своСЧ витрати, якщо покупець порушить своСЧ зобов'язання за контрактом.

За термСЦнами комерцСЦйнСЦ кредити подСЦляються на короткостроковСЦ (до одного року), середньостроковСЦ(вСЦд року до п'яти рокСЦв) СЦ довгостроковСЦ (вСЦд п'яти до десяти рокСЦв СЦ бСЦльше). У контрактСЦ обумовлюються вартСЦсть кредиту, виражена у процентах рСЦчних, термСЦн використання кредиту, термСЦн погашення кредиту, пСЦльговий перСЦод, протягом якого не вСЦдбуваСФться погашення процентСЦв за кредит, та СЦншСЦ умови.

При наданнСЦ комерцСЦйного кредиту виникаСФ питання про гарантСЦСЧ платежу. Серед способСЦв запобСЦгання неплатежу або затримки платежу основними СФ гарантСЦйнСЦ листи першокласних банкСЦв, пСЦдтвердженСЦ (резервнСЦ) акредитиви першокласних банкСЦв, векселСЦ, банкСЦвський акцепт СЦ аваль векселСЦв, аваль чекСЦв.

ГарантСЦСЧ бувають платСЦжнСЦ й договСЦрнСЦ. ПлатСЦжнСЦ гарантСЦСЧ захищають СЦнтереси продавця, договСЦрнСЦ - покупця.

б) Засоби платежу

Поширення в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ комерцСЦйного кредиту зумовлюСФ використання кредитних засобСЦв платежу - чекСЦв СЦ векселСЦв.

Чек являСФ собою безумовну пропозицСЦю чекодавця платнику здСЦйснити платСЦж зазначеноСЧ на чеку грошовоСЧ суми чекодержателевСЦ готСЦвкою чи перерахуванням на рахунок "асника чека в банку. РЖлюстрацСЦСЧ механСЦзму розрахункСЦв за допомогою чека наведена на схемСЦ рис. 1.В Додатку В.

Чек дуже зручний для розрахункСЦв тодСЦ, коли платник боСЧться вСЦддати грошСЦ до того, як одержить товар, а постачальник не хоче передати товар до одержання гарантСЦй платежу. До того ж, застосування чека як засобу платежу даСФ змогу економити витрати обСЦгу справжнСЦх грошей СЦ прискорюСФ платежСЦ, оскСЦльки всСЦ чеки оплачуються пСЦсля подання.

Документ, виписаний чекодавцем, повинен мати покриття, причому законодавство багатьох краСЧн передбачаСФ кримСЦнальну вСЦдповСЦдальнСЦсть за виставляння чека без покриття. Чеки, що виписуються клСЦСФнтом банку, видаються в межах суми, що СФ на його поточному та СЦнших рахунках, включаючи суми, що надСЦйшли на цСЦ рахунки в результатСЦ надання банками кредиту.

Як засСЦб платежу в мСЦжнародному оборотСЦ чек використовуСФться в розрахунках за поставлений товар при остаточному розрахунку за товар СЦ наданСЦ послуги, урегулюваннСЦ рекламацСЦй СЦ штрафних санкцСЦй, при погашеннСЦ боргу, а також у розрахунках за неторговельними операцСЦями. ВСЦдповСЦдно до мСЦжнародного права при вирСЦшеннСЦ спорСЦв, пов'язаних СЦз формою чекСЦв та СЧх обСЦгом, застосовуСФться право тСЦСФСЧ краСЧни, де чек був виписаний.

Чек маСФ строго визначену форму письмового документа СЦ виписуСФться на спецСЦальному бланку, що видаСФ чекодавцю банк або подСЦбна кредитна установа.

Текст чека повинен мСЦстити такСЦ основнСЦ елементи:

1. Найменування "чек" (чекова помСЦтка), виражене тСЦСФю мовою, якою виписаний чек.

2. Просте СЦ нСЦчим не обумовлене розпорядження платнику сплатити зазначену на чеку суму, яке не повинно мСЦстити жодних умов платежу. За "Положенням про чек" сума чека також повинна бути вказана прописом вСЦд руки.

3. Найменування платника, яким СФ банк (СЦнша кредитна СЦнституцСЦя), де чекодавець маСФ свСЦй поточний та СЦншСЦ рахунки. За "Положенням про чек" чекодавець зобов'язаний вказати на чеку свСЦй рахунок у банку, з якого маСФ бути здСЦйснений платСЦж. АнглСЦйськСЦ норми права передбачають банкСЦвську помСЦтку на чеку, яка означаСФ, що на поточному рахунковСЦ чекодавця СФ достатньо коштСЦв для оплати чека.

4. МСЦiе платежу, яке здебСЦльшого збСЦгаСФться з мСЦiезнаходженням банку-платника.

5. Дата та мСЦiе складання (виписування) чека. За "Положенням про чек" необхСЦдно вписати число, мСЦсяць СЦ рСЦк видачСЦ чека. Причому мСЦсяць видачСЦ слСЦд вказати прописом. Якщо мСЦiе складання чека не зазначено, ним прийнято вважати мСЦiезнаходження чекодавця.

6. ПСЦдпис чекодавця.

НСЦякСЦ поправки чи виправлення в чеку не допускаються. ВСЦдсутнСЦсть у ньому якогось СЦз перелСЦчених елементСЦв позбавляСФ цей документ сили чека.

ВСЦдповСЦдно до ЖеневськоСЧ конвенцСЦСЧ строк подання чека до оплати в краСЧнСЦ його видачСЦ дорСЦвнюСФ восьми дням, у платСЦжному оборотСЦ мСЦж краСЧнами ЗахСЦдноСЧ РДвропи, СхСЦдноСЧ РДвропи СЦ Середземномор'я - 20-ти дням, а в мСЦжконтинентальному платСЦжному оборотСЦ - 70-ти дням. ЦСЦ термСЦни дСЦють СЦз дня, вказаного у чеку, як дата виставлення чека.

Чек може передаватися однСЦСФю особою СЦншСЦй шляхом внесення в нього передавального надпису (СЦндосаменту). РЖндосамент здСЦйснюСФться на зворотному боцСЦ чека СЦ пСЦдписуСФться особою, що зробила такий надпис (СЦндосантом).

Передавальний надпис маСФ бути простим СЦ нСЦчим не обумовленим. ВСЦн засвСЦдчуСФ передання прав щодо чека СЦншСЦй особСЦ, а також визначаСФ вСЦдповСЦдальнСЦсть СЦндосанта перед усСЦма наступними держателями чека.

Умови передання чека вСЦд однСЦСФСЧ особи СЦншСЦй визначаСФ вид чека СЦ характер його використання в обСЦгу як засобу платежу.

РозрСЦзняють такСЦ види чекСЦв:

а) СЦменний, або чек на користь-певноСЧ особи. Такий документ не може бути переданий за допомогою звичайного СЦндосаменту. Тут передання здСЦйснюСФться цесСЦСФю, тобто через передавальний надпис СЦз застереженням "Не наказу" завСЦреним у нотарСЦальному порядку вСЦдповСЦдно до норм цивСЦльного права;

б) ордерний, тобто чек, виписаний на користь певноСЧ особи або за його наказом. ПередаСФться такий чек за допомогою СЦндосаменту з застереженням "Наказу" або без нього. Цей вид чека широко застосовуСФться в мСЦжнародному платСЦжному оборотСЦ. Зразок такого чека показано вище при перелСЦку елементСЦв чека;

в) чек на пред'явника виписуСФться пред'явниковСЦ СЦ може бути переданий СЦншСЦй особСЦ, як з СЦндосаментом, так СЦ без нього. Як правило, цей чек виставляСФться клСЦСФнтам на свСЦй банк.

Чекодавець висилаСФ його своСФму партнеру за кордоном, котрий при одержаннСЦ чека виставляСФ його своСФму банку для кредитування свого рахунку. Таким чином, за допомогою чека на пред'явника чекодавець здСЦйснюСФ платСЦж прямо своСФму партнеровСЦ. Цей платСЦж виконуСФться швидше, нСЦж платСЦж через банкСЦвський переказ. Тому чеки на пред'явника також широко застосовуються в мСЦжнародному платСЦжному оборотСЦ.

Чеки ще подСЦляються на фСЦрмовСЦ СЦ банкСЦвськСЦ.

БанкСЦвський чек - це чек, виписаний банком на свСЦй банк-кореспондент. У текстСЦ таких чекСЦв немаСФ найменування фСЦрми-чекодавця, а чекодавцем СФ банк боржника. Оплата за цими чеками здСЦйснюСФться за рахунок коштСЦв банку чекодавця на його рахунку у банку-кореспондентСЦ за кордоном. У мСЦжнародному платСЦжному оборотСЦ найчастСЦше використовуються банкСЦвськСЦ ордернСЦ чеки.

ФСЦрмовий чек - це чек, виписаний фСЦрмою на одержувача. Переважно такСЦ документи виписуються в нацСЦональнСЦй або СЦноземнСЦй валютСЦ на пред'явника СЦ виставляються фСЦрмою на свСЦй банк. Оплата за ним здСЦйснюСФться за рахунок коштСЦв чекодавця.

Вексель - це цСЦнний папСЦр, що оформлений у строгСЦй вСЦдповСЦдностСЦ з вимогами закону СЦ мСЦстить у собСЦ безумовне абстрактне грошове зобов'язання.

При розрахунках за зовнСЦшньоторговельними операцСЦями використовуються простий СЦ переказний вексель (тратта). ЧастСЦше застосовуСФться переказний вексель, що являСФ собою безумовну пропозицСЦю трасанта (кредитора), адресовану трасату (боржнику), сплатити третСЦй особСЦ (ремСЦтенту) у встановлений термСЦн вказану у векселСЦ суму. При виникненнСЦ такого грошового зобов'язання трасант виступаСФ СЦ кредитором вСЦдносно боржника (трасату), СЦ боржником вСЦдносно ремСЦтента.

Визначення термСЦна "вексель» наведено у статтСЦ 21 Закону УкраСЧни "Про цСЦннСЦ папери та фондову бСЦржу» вСЦд 18 червня 1991 року № 1201-XII . У ньому зазначено, що вексель - це цСЦнний папСЦр, який пСЦдтверджуСФ безумовне грошове зобов'язання векселедавця сплатити пСЦсля настання строку певну суму грошей "аснику векселя (векселедержателю).

По-перше, вексель вСЦднесено до цСЦнних паперСЦв, що накладаСФ певнСЦ обмеження на проведення окремих операцСЦй з його використанням.

По-друге, вексельне зобов'язання СФ грошовим, тобто маСФ погашатися грошима (причому тСЦльки в безготСЦвковСЦй формСЦ).

По-третСФ, вексельне зобов'язання СФ безумовним.

Новий Закон УкраСЧни тАЮПро обСЦг векселСЦвтАЭ [11, c.3] додатково впровадив особливостСЦ вексельного обСЦгу в УкраСЧнСЦ :

1. Заборонено видачу безтоварних векселСЦв (ст. 4). ПростСЦ та переказнСЦ векселСЦ тепер можна видавати (первинна емСЦсСЦя - не плутати з купСЦвлею-продажем векселя) лише для оформлення грошового боргу за фактично поставленСЦ товари (ранСЦше була продукцСЦя), виконанСЦ роботи, наданСЦ послуги.

2. ЗабороняСФться використовувати вексель як внесок до статутного фонду господарського товариства (ст. 12).

3. ПлатСЦж за векселем може здСЦйснюватись лише у безготСЦвковСЦй форм (ст. 6). Судячи з усього, це унеможливлюСФ i проведення погашення векселСЦв взаСФмозалСЦками у прямСЦй формСЦ (ст. 217 ЦК), втСЦм зберСЦгаються можливостСЦ зустрСЦчного СЦндосаменту-викупу векселСЦв без СЧхнього погашення.

4. Вексель опротестований нотарСЦусом (виконавчий напис), стаСФ виконавчим документом . Це положення звСЦльняСФ векселедержателя, СЦнших кредиторСЦв за векселем вСЦд необхСЦдностСЦ звертатись до арбСЦтражного суду для задоволення своСЧх вимог, тобто звСЦльняСФ вСЦд довготривалоСЧ складноСЧ процедури з непередбачуваним результатом.

5. Вексельна форма розрахункСЦв та СЧх умови обовтАЩязково повиннСЦ оформлятись вСЦдповСЦдними договорами або передбачатись ними (статтСЦ 4, 9).

При виконаннСЦ розрахункових операцСЦй з використанням векселСЦв [12, c.4] вживаСФться наступна термСЦнологСЦя оформлення векселСЦв та дСЦй осСЦб, якСЦ приймають участь у вексельному обСЦгу:

авалСЦст - юридична або фСЦзична особа, яка гарантуСФ оплату векселя;

аваль - вексельне поручительство, за яким особа (авалСЦст), яка його здСЦйснюСФ, бере на себе вСЦдповСЦдальнСЦсть перед "асником векселя за виконання векселедавцем, акцептантом або СЦндосантом зобов`язань щодо оплати цього векселя. Аваль виражаСФться словами "вважати за авальтАЭ або будь-яким СЦншим рСЦвнозначним формулюванням, оформляСФться на векселСЦ або на алонжСЦ, пСЦдписуСФться авалСЦстом;

авалювання - оформлення юридичною або фСЦзичною особою авалю за векселем, тобто прийняття зобов`язання оплатити вексель повнСЦстю або частково за одну СЦз зобов`язаних за векселем осСЦб у разСЦ не оплати векселя платником у строк або, якщо немаСФ змоги одержати платСЦж за векселем у строк;

акцепт векселя - напис платника на переказному векселСЦ (траттСЦ) про згоду на оплату;

акцептант векселя - юридична або фСЦзична особа, яка акцептуСФ (пСЦдписуСФ) вексель (тратту), беручи на себе зобов`язання здСЦйснити платСЦж за переказним векселем пСЦд час настання строку платежу;

алонж - аркуш паперу, що додаСФться до векселя для додаткових СЦндосаментСЦв (передатних записСЦв), якщо на зворотному боцСЦ векселя вони не вмСЦщуються. Перший передатний запис на алонжСЦ робиться впоперек з`СФднання векселя СЦ додаткового аркуша, тобто таким чином, щоб вСЦн починався на векселСЦ й закСЦнчувався на алонжСЦ. На алонжСЦ можна також оформляти аваль;

банк СЦнкасувальний - будь-який банк, крСЦм банку-ремСЦтента, який бере участь в операцСЦСЧ з СЦнкасування векселя;

банк-пред`явник - СЦнкасувальний банк, який здСЦйснюСФ пред`явлення векселСЦв СЦ супровСЦдних документСЦв платнику;

банк-ремСЦтент - банк, якому комСЦтент доручив операцСЦю з СЦнкасування векселя;

безперервнСЦсть ряду СЦндосаментСЦв - послСЦдовний ряд СЦндосаментСЦв, через який кожний СЦндосат отримуСФ вексель за СЦндосаментом на "асне СЦм`я, бланковим СЦндосаментом або СЦндосаментом на пред`явника;

бенефСЦцСЦар - юридична або фСЦзична особа, на користь якоСЧ здСЦйснюють довСЦрчСЦ функцСЦСЧ та яка СФ одержувачем доходу чи платежу за векселем;

векселедавець - юридична або фСЦзична особа, яка видала простий або переказний вексель;

векселедержатель - юридична або фСЦзична особа, яка володСЦСФ векселем, що виданий або СЦндосований цСЦй особСЦ чи СЧСЧ наказу, або СЦндосований на пред`явника, або шляхом бланкового СЦндосаменту, чи на пСЦдставСЦ СЦнших законних прав;

векселедержатель перший - особа, на СЦм`я якоСЧ виписано переказний вексель СЦ за наказом якоСЧ слСЦд сплатити певну суму грошей за цим векселем;

вексель - цСЦнний папСЦр, який засвСЦдчуСФ безумовне грошове зобов`язання векселедавця сплатити у визначений строк визначену суму грошей "аснику векселя (векселедержателю);

вексель домСЦцильований - вексель, у якому зазначене мСЦiе оплати не збСЦгаСФться з мСЦiем проживання векселедержателя;

вексель СЦногороднСЦй - вексель, який пСЦдлягаСФ оплатСЦ в СЦншому населеному пунктСЦ нСЦж мСЦiезнаходження векселедержателя;

вексель мСЦiевий - вексель, який пСЦдлягаСФ оплатСЦ в мСЦiезнаходженнСЦ векселедержателя;

вексель опротестований - вексель, щодо якого векселедержатель нотарСЦально засвСЦдчив вСЦдмову боржника вСЦд оплати або акцепту цього векселя;

вексель переказний - вексель, який мСЦстить письмовий наказ однСЦСФСЧ особи (юридичноСЧ або фСЦзичноСЧ) СЦншСЦй особСЦ сплатити у зазначений строк визначену суму грошей третСЦй особСЦ;

вексель простий - вексель, який мСЦстить зобов`язання векселедавця сплатити у зазначений строк визначену суму грошей "аснику векселя (векселедержателю);

врахування векселя - придбання банком векселя до настання строку платежу за ним у векселедержателя за грошовСЦ кошти з дисконтом;

врахування векселя безоборотне - рСЦзновид врахування, за якого пред`явник векселя вибуваСФ з числа зобов`язаних за векселем осСЦб, що здСЦйснюСФться шляхом вчинення пред`явником у текстСЦ СЦндосаменту безоборотного застереження (здСЦйснення безоборотного СЦндосаменту) або шляхом передавання банку векселя пред`явником без вчинення СЦндосаменту, якщо останнСЦй СЦндосамент бланковий або на пред`явника;

врахування векселя з реверсом - рСЦзновид врахування, за якого пред`явник векселя даСФ банку позавексельне зобов`язання викупити врахованСЦ векселСЦ до настання строку СЧх оплати та/або в разСЦ настання/ненастання певних обставин. РЖз технСЦчного боку врахування векселСЦв з реверсом подСЦбне до кредиту, забезпеченого векселями, СЦ СФ операцСЦСФю репо з вСЦдкладальними та/або скасувальними умовами. ВСЦд звичайного врахування з реверсом вСЦдрСЦзняСФться тим, що платСЦж за векселем виконуСФ не безпосередньо зобов`язана за векселем особа-платник, а пред`явник, який пСЦдписуСФ реверс СЦ викуповуСФ вексель;

дисконт - винагорода, що беруть банки пСЦд час врахування векселСЦв та купСЦвлСЦ векселСЦв у векселедержателСЦв до закСЦнчення термСЦну СЧх сплати;

довСЦритель - юридична або фСЦзична особа, яка передаСФ банку повноваження "асника щодо належних СЧй векселСЦв вСЦдповСЦдно до умов договору, укладеного мСЦж ними;

домСЦцилСЦант - платник за векселем, який уповноважуСФ домСЦцилСЦата здСЦйснити платСЦж за векселем у мСЦiСЦ домСЦциляцСЦСЧ - мСЦiезнаходженнСЦ домСЦцилСЦата. МСЦiезнаходження платника СЦ домСЦцилСЦата рСЦзнСЦ. Право домСЦцилювати вексель, тобто визначати особливе мСЦiе платежу (населений пункт, вСЦдмСЦнний вСЦд мСЦiезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем), належить виключно векселедавцю як у простих, так СЦ в переказних векселях;

домСЦцилСЦат - особа, яка СФ особливим платником за векселем за дорученням СЦ за рахунок домСЦцилСЦанта. МСЦiезнаходження такоСЧ особи СЦ домСЦцилСЦанта рСЦзнСЦ;

домСЦциляцСЦйна формула - напис на векселСЦ, що обумовлюСФ особливе мСЦiе платежу, яке вСЦдрСЦзняСФться вСЦд мСЦiезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем. УчиняСФться векселедавцем;

домСЦциляцСЦя векселя - призначення за векселем особливого мСЦiя платежу, що вСЦдрСЦзняСФться вСЦд мСЦiезнаходження особи, яка зазначена як платник за векселем, шляхом проставлення домСЦциляцСЦйноСЧ формули. ПСЦд час складання векселя векселедавець може зазначити не лише особливе мСЦiе платежу, а й особу, яка оплатить вексель у мСЦiСЦ домСЦциляцСЦСЧ. Якщо така особа не зазначена, то СЧСЧ може зазначити трасат пСЦд час акцепту. Якщо вСЦн цього не зробить, то вважаСФться, що акцептант сам виконаСФ платСЦж у мСЦiСЦ домСЦциляцСЦСЧ;

зберСЦгання векселСЦв - здСЦйснення банком за дорученням, вСЦд СЦменСЦ та за рахунок векселедержателя операцСЦй з векселями на пСЦдставСЦ одержаних вСЦд векселедержателя СЦнструкцСЦй;

зберСЦгання векселСЦв вСЦдкрите - зберСЦгання векселСЦв шляхом подання в банк супровСЦдного векселя доручення на зберСЦгання з точними СЦ повними СЦнструкцСЦями щодо дСЦй банку з векселями;

зберСЦгання векселСЦв закрите - зберСЦгання векселСЦв шляхом надання векселедержателю депозитного вСЦчка у сховищСЦ (сейфСЦ) банку без будь-яких СЦнструкцСЦй щодо дСЦй банку з векселями;

СЦндосамент, передатний напис, жиро - особливий (спецСЦальний) передатний запис на зворотСЦ векселя або на додатковому аркушСЦ (алонжСЦ), що засвСЦдчуСФ перехСЦд права за цим документом до СЦншоСЧ особи;

СЦндосамент векселя безоборотний - форма СЦндосаменту, за якоСЧ СЦндосант перед своСЧм пСЦдписом робить напис: "без обороту на менетАЭ або СЦнше рСЦвнозначне застереження. Це даСФ СЦндосанту змогу уникнути пред`явлення до нього претензСЦй у разСЦ не оплати векселя зобов`язаною за ним особою;

СЦндосамент векселя бланковий - форма передавання векселя, за якоСЧ юридична або фСЦзична особа, яка передаСФ вексель, ставить пСЦдпис без зазначення особи, яка стаСФ "асником векселя. У цьому разСЦ вексель стаСФ цСЦнним папером на пред`явника. Бланковий СЦндосамент стаСФ передатним СЦндосаментом, виконаним на СЦм`я визначеноСЧ особи завдяки такому запису над СЦндосаментом: "заплатити за наказом такоСЧ-то особитАЭ або здСЦйсненню СЦншого рСЦвнозначного напису;

СЦндосамент векселя, виконаний на СЦм`я визначеноСЧ особи (СЦменний СЦндосамент), - форма СЦндосаменту, за якоСЧ СЦндосант, який передаСФ вексель, зазначаСФ перед своСЧм пСЦдписом юридичну або фСЦзичну особу, якСЦй належатимуть усСЦ права за векселем та застереження "не наказутАЭ;

СЦндосамент векселя заставний - форма СЦндосаменту, за якоСЧ забороняСФться подальше передавання векселя, що видаСФться пСЦд заставу;

СЦндосант - юридична або фСЦзична особа, яка володСЦСФ векселем СЦ здСЦйснюСФ передатний напис (СЦндосамент);

СЦнкасо документарне - СЦнкасування векселСЦв СЦз супровСЦдними документами;

СЦнкасування (СЦнкасо) векселя - здСЦйснення банком за дорученням векселедержателя операцСЦСЧ з векселем з метою одержання платежу;

СЦнкасо чисте - СЦнкасування векселСЦв без супровСЦдних документСЦв.

комСЦтент - юридична або фСЦзична особа, яка доручаСФ банку здСЦйснити операцСЦю з векселем на пСЦдставСЦ укладеноСЧ угоди з банком;

копСЦя векселя - письмове вСЦдтворення векселя з усСЦма його частинами СЦ подробицями як з лицьового, так СЦ зСЦ зворотного бокСЦв. КопСЦя виготовляСФться СЦ засвСЦдчуСФться векселедержателем;

платСЦж за векселем - операцСЦя, за якоСЧ оплату векселя здСЦйснюСФ платник або СЦнша уповноважена особа або в порядку регресу, або в порядку посередництва, або в порядку поручительства;

платник (трасат) - юридична або фСЦзична особа (боржник, платник), яка зобов`язана(ий) сплатити за переказним векселем (траттою);

платник особливий - юридична або фСЦзична особа, яка маСФ здСЦйснити платСЦж за векселем за дорученням, за рахунок СЦ вСЦд СЦменСЦ СЦншоСЧ особи - платника за векселем;

погашення векселя - здСЦйснення платежу за векселем векселедавцем (платником);

порто - сума для вСЦдшкодування поштово-телеграфних видаткСЦв банку за пересилання векселя, яка стягуСФться з векселедавця за векселем з платежем не за мСЦiем його врахування;

право регресу - право зворотноСЧ вимоги. Законний векселедержатель маСФ право в разСЦ неможливостСЦ отримати платСЦж за векселем у строк притягнути кожного, хто поставив свСЦй пСЦдпис на векселСЦ, до вСЦдповСЦдальностСЦ та вимагати сплати вексельноСЧ суми вСЦд кожного з них;

пред`явлення векселя для платежу - дСЦя, пСЦд час якоСЧ векселедержатель (особа з вексельними повноваженнями) пред`являСФ векселедавцю (акцептанту) вексель до платежу (оплати);

придбання векселя - одержання векселя у "аснСЦсть через купСЦвлю, врахування, заставу (заклад), видачу або дарування, спадщину або СЦншу угоду, результат якоСЧ - майнове право на вексель;

примСЦрник векселя - один з векселСЦв, якСЦ в сукупностСЦ становлять комплект переказного векселя. УсСЦ примСЦрники мають СЦдентичний змСЦст СЦ самостСЦйний обСЦг, разом з тим усСЦ примСЦрники становлять одне вексельне зобов'язання. У текстСЦ примСЦрника векселя зазначаСФться його порядковий номер: перший (прима), другий (секунда), третСЦй (терцСЦя) тощо; в СЦншому разСЦ кожний примСЦрник СФ самостСЦйним векселем. ПримСЦрники виготовляються трасантом;

принципал - основна особа (боржник) у борговому зобов`язаннСЦ;

протест - офСЦцСЦйно засвСЦдчена вимога щодо здСЦйснення встановлених законодавством про вексельний обСЦг дСЦй за векселем СЦ свСЦдчення про СЧх невиконання. Протест СФ фактом, що свСЦдчить про ухиляння вСЦд законодавчо встановленого порядку обСЦгу векселя СЦ про настання певних правових наслСЦдкСЦв;

реверс - це письмове зобов`язання пред`явника викупити векселСЦ до настання СЧх строку та/або в разСЦ настання (ненастання) певних обставин. За допомогою реверсу векселСЦ вСЦдчужуються СЦ тимчасово передаються банку;

регресант - юридична або фСЦзична особа, яка пред`являСФ зворотну вимогу до СЦншоСЧ особи щодо вСЦдшкодування збиткСЦв, яких перша особа зазнала на користь другоСЧ (наприклад, здСЦйснила оплату векселя);

реквСЦзити векселя - обов`язковСЦ вСЦдомостСЦ, що маСФ мСЦстити вексель вСЦдповСЦдно до УнСЦфСЦкованого закону про переказнСЦ векселСЦ та простСЦ векселСЦ;

ремСЦтент - перший векселедержатель переказного векселя, особа, на користь якоСЧ виданий переказний вексель;

сума векселя повна - сума, яка пСЦдлягаСФ сплатСЦ за векселем, з врахуванням обумовлених у текстСЦ векселя вСЦдсоткСЦв;

трасант - векселедавець переказного векселя;

трасування - видача переказного векселя на трасата;

цесСЦя - поступка вимоги або передавання вимоги в зобов`язаннСЦ СЦншСЦй особСЦ.

Вексель складаСФться за строго установленою формою. Його форма СЦ вид визначаються нацСЦональним законодавством. У краСЧнах СНД форма СЦ вид векселСЦв, а також СЧх обСЦг регламентуються "Положенням про перекладний СЦ простий вексель" (Постанова ЦВК СЦ РНК СРСР вСЦд 7 серпня 1937 p.).

У сферСЦ мСЦжнародного платСЦжного обороту застосовуються норми СЦ нацСЦонального, СЦ мСЦжнародного права. Так, у 1930 р. у ЖеневСЦ ряд краСЧн прийняли "Однотипний вексельний закон" [12, c.2]. На його основСЦ держави - учасники угоди, у тому числСЦ й СРСР, унСЦфСЦкували нацСЦональне вексельне законодавство, СЧх стали називати краСЧнами ЖеневськоСЧ угоди. Третю, самостСЦйну групу утворюють краСЧни, чиСФ вексельне законодавство не належить до двох СЦнших систем. Тому в мСЦжнародних розрахунках необхСЦдно враховувати нормативнСЦ акти, що СФ у вексельному законодавствСЦ рСЦзних краСЧн, СЦ передбачати в контрактах, який СЦз чинних нормативних актСЦв регулюватиме фСЦнансовСЦ вСЦдносини за угодою.

ВСЦдповСЦдно до "Однотипного вексельного законутАЭ вексель складаСФться в письмовому виглядСЦ СЦ мСЦстить певний перелСЦк обов'язкових реквСЦзитСЦв.

РеквСЦзити простого векселя:

1. "Вексельна помСЦтка".

2. Просте СЦ нСЦчим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму грошей.

3. Зазначення термСЦну платежу.

4. МСЦiе платежу.

5. Найменування одержувача.

6. Зазначення дати СЦ мСЦiя упорядкування платежу.

7. ПСЦдпис векселедавця.

Без якогось СЦз цих реквСЦзитСЦв документ не маСФ сили простого векселя.

ВСЦдповСЦдно до "Однотипного вексельного закону", переказний вексель (тратта) повинен мСЦстити:

1. Найменування "вексель", включене в сам текст документа.

2. Просту СЦ нСЦчим не обумовлену пропозицСЦю сплатити певну суму грошей.

3. Найменування трасата (боржника).

4. Зазначення термСЦну платежу.

5. МСЦiе платежу.

6. Найменування особи (ремСЦтента, одержувача), котрому чи за чиСЧм наказом, маСФ бути здСЦйснений платСЦж.

7. Зазначення дати СЦ мСЦiя складання векселя.

8. ПСЦдпис особи (векселедавця, трасанта, кредитора), що видаСФ вексель.

Документ без будь-якого з цих реквСЦзитСЦв не маСФ сили перекладного векселя.

ОскСЦльки переказний вексель сам по собСЦ не маСФ сили законного платСЦжного засобу, а СФ лише представником справжнСЦх грошей, у мСЦжнароднСЦй практицСЦ заведено, що боржник-трасат зобов'язаний письмово пСЦдтвердити свою згоду здСЦйснити платСЦж за векселем у визначений термСЦн, тобто здСЦйснити акцепт тратти. Акцепт вСЦдбуваСФться у виглядСЦ надпису на лицьовому боцСЦ векселя СЦ пСЦдписуСФться акцептантом.

Печатка пСЦд акцептом не ставиться. Акцепт тратти може бути загальним або обмеженим. Обмежений (частковий) акцепт - це письмова згода боржника сплатити тСЦльки частину суми, зазначеноСЧ на траттСЦ. НеобхСЦднСЦсть акцепту тратти викликана тим, що обов'язок трасату оплатити СЧСЧ виникаСФ тСЦльки пСЦсля акцепту.

Тому для належного виконання трасатом своСЧх зобов'язань експортер, передаючи в банк з СЦнкасовим листом товаровСЦдвантажувальнСЦ документи, додаСФ до них тратту. В СЦнкасовому дорученнСЦ експортер вказуСФ, що товаровСЦдвантажувальнСЦ документи, за якими СЦмпортер може отримати товар, мають бути переданСЦ СЦнкасуючим банком СЦмпортеру проти акцепту виставленоСЧ на нього тратти (схема мСЦжнародноСЧ вексельноСЧ операцСЦСЧ наведена на рис.В.2 додатку В).

У тому разСЦ, коли тратта пСЦдлягаСФ акцепту до поставки товару, експортер пересилаСФ тратту СЦмпортеру, СЦмпортер акцептуСФ СЧСЧ СЦ передаСФ акцептовану тратту банку з дорученням видати СЧСЧ експортеру тСЦльки пСЦсля одержання трасатом товаророзпорядчих документСЦв, що засвСЦдчують поставку товару.

Акцепт тратти може здСЦйснювати СЦ банк. Такий банкСЦвський акцепт застосовуСФться для дострокового облСЦку тратти. ОблСЦк (або негоцСЦацСЦя) тратти - це продаж векселя векселедержателем банку до настання термСЦну платежу за векселем. Але при цьому векселедержатель отримуСФ не повну суму векселя, а тСЦльки СЧСЧ частину, яка залишилася пСЦсля вСЦдрахування облСЦкового процента СЦ банкСЦвського збору. ПСЦсля цього банк може в зазначений термСЦн пред'явити трасату вексель до оплати.

НадСЦйнСЦшою гарантСЦСФю порСЦвняно з акцептом за траттами СЦ простими векселями у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ СФ СЧх авалювання (пСЦдтвердження) банками. Аваль СФ вексельним поручительством, до якого застосовуСФться вексельне право. Це поручительство означаСФ гарантСЦю платежу за траттою або простим векселем (повнСЦстю чи частково) з боку банку, якщо боржник не виконав у строк зобов'язання за векселем.

У мСЦжнародному платСЦжному обСЦгу вексель СФ оборотним фСЦнансовим документом. Це означаСФ, що з переданням векселя СЦншСЦй особСЦ до нього переходять усСЦ права, вимоги та ризики за цим документом. Передання векселя здСЦйснюСФться шляхом простого вручення або за допомогою передавального напису (СЦндосаменту). Такий напис ставиться на зворотному боцСЦ векселя СЦ пСЦдписуСФться СЦндосантом.

РЖндосаменти бувають таких видСЦв:

1. Бланковий СЦндосамент. Це передавальний Анапи зроблений на зворотному боцСЦ векселя, у якому не зазначено, за наказом якоСЧ особи необхСЦдно здСЦйснити платСЦж. ВСЦн являСФ собою найменування СЦндосанта СЦ його пСЦдпис.

2. РЖменний (повний) СЦндосамент. За його допомогою СЦндосант передаСФ усСЦ права СЦ вимогу за векселем СЦншСЦй особСЦ, чиСФ найменування або СЦм'я вказуСФться в СЦндосаментСЦ.

3. Перепоручительський СЦндосамент. Такий передавальний напис робиться держателем векселя при переданнСЦ цього документа на СЦнкасо банку з проханням отримати за ним платСЦж СЦ забезпечити виконання останнСЦм усСЦх вимог за векселем.

РЖндосамент можна здСЦйснити у виглядСЦ передавального напису з умовою вСЦдмови взяти на себе вСЦдповСЦдальнСЦсть, що випливаСФ з тратти. ТодСЦ робиться напис "Без обороту на мене", а передавальний напис називаСФться безоборотним СЦндосаментом.

Борг трасата вважаСФться погашеним при оплатСЦ векселя готСЦвкою, перерахуванням зазначеноСЧ в його текстСЦ суми на банкСЦвський рахунок пред'явника чеком чи переказом. ПСЦсля оплати пред'явник цього документа мусить повернути трасату вексель з оцСЦнкою про оплату, яка ставиться на зворотному боцСЦ векселя.

ТретСЦм засобом платежу, використовуваним у мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, СФ банкСЦвський переказ. Це розрахункова банкСЦвська операцСЦя, що полягаСФ у пересиланнСЦ платСЦжного доручення одного банку СЦншому. ПлатСЦжне доручення являСФ собою наказ банку, складений на основСЦ вказСЦвок переказодавача - клСЦСФнта банку, адресований своСФму банку-кореспонденту, про виплату певноСЧ суми грошей переказоодержувачу (бенефСЦцСЦару). ПлатСЦжними дорученнями розраховуються з постачальниками СЦ пСЦдрядниками у разСЦ "передоплати ними за узгодженням СЦз рСЦзними кредиторами. ПлатСЦжнСЦ доручення приймаються банками тСЦльки за наявностСЦ грошей на рахунках платникСЦв.

При розрахунку дорученнями скорочуСФться час СЦ документообСЦг операцСЦСЧ, що СЦлюструСФ наведена нижче схема (рис.В.3 Додатку В).

Документальний акредитив являСФ собою грошове зобов'язання банку, що виставляСФться на пСЦдставСЦ доручення його клСЦСФнта - СЦмпортера, на користь експортера. Банк, що видаСФ зобов'язання, повинний здСЦйснити платСЦж експортеру чи забезпечити здСЦйснення платежу СЦншим банком (тратта - документ, що мСЦстить наказ продавця (експортера) покупцю (СЦмпортеру) здСЦйснити платСЦж визначеноСЧ суми в зазначений термСЦн).

Зобов'язання банку СФ умовним, тому що його реалСЦзацСЦя зв'язана з виконанням експортером визначеноСЧ вимоги - пред'явлення в банк передбачених акредитивом документСЦв, що пСЦдтверджують виконання всСЦх умов акредитива.

ВСЦдповСЦдно до УнСЦфСЦкованих правил, у кожнСЦм акредитивСЦ повинний бути чСЦтко обговорений спосСЦб його виконання шляхом:

платежу по пред'явленнСЦ документСЦв;

шляхом платежу з розстрочкою по пред'явленнСЦ документСЦв;

негоцСЦацСЦСЧ (покупки) тратт (переказних векселСЦв) бенефСЦцСЦара (одержувача платежу).

У всСЦх СЦнструкцСЦях у контрактСЦ по вСЦдкриттю акредитива чи змСЦнСЦ його умов повинний бути зазначений чСЦткий перелСЦк документСЦв, проти яких виконуСФться платСЦж з акредитива.

ВСЦд бенефСЦцСЦара (експортера) за умовами акредитива може вимагатися надання таких документСЦв:

1) КомерцСЦйний рахунок. Обов'язковий до складання документ, що мСЦстить СЦнформацСЦю про умови акредитива, про порядок вСЦдвантаження СЦ про самий товар.

2) ТранспортнСЦ документи. Вони виписуються вантажоперевСЦзником у посвСЦдчення того, що товар прийнятий СЧм до перевезення. Як транспортнСЦ документи виступають: при залСЦзничних перевезеннях - залСЦзнична накладна; при авСЦаперевезеннях - авСЦа накладна; при автодорожнСЦх - автодорожня накладна; при морських - коносамент.

3) КомерцСЦйнСЦ документи. До СЧхнього числа вСЦдносяться документи, що дають якСЦсну СЦ кСЦлькСЦсну характеристику товару. КомерцСЦйними документами СФ: специфСЦкацСЦя, пакувальний аркуш, сертифСЦкат якостСЦ, свСЦдчення походження, страховий полСЦс СЦ деякСЦ СЦншСЦ документи.

На рис. В.4 Додатку В наведений загальний механСЦзм проведення акредитивноСЧ операцСЦСЧ, який може змСЦнюватись в залежностСЦ вСЦд виду акредитива [57, c.36].


1.3 Вплив системи розрахункСЦв на зменшення рСЦвнСЦв ризикСЦв та витрат в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ


Вплив системи розрахункСЦв на результативнСЦсть зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ оцСЦнюСФться за трьома основними параметрами :

рСЦвень ризику непоставки товарСЦв чи вСЦдсутностСЦ своСФчасного розрахунку коштами;

рСЦвень витрат експортера та СЦмпортера на проведення розрахункСЦв;

рСЦвень штрафних санкцСЦй держави за порушення строкСЦв чи механСЦзму зовнСЦшньоекономСЦчних розрахункСЦв;

В Додатку Г наведенСЦ основнСЦ складовСЦ витрат при проведеннСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв за тарифами АППБ тАЮАвальтАЭ .

При проведеннСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв неможливо уникнути ризикСЦв. Ризик СЦснуСФ як для СЦмпортера, так СЦ для експортера (кредитора СЦ позичальника, агента СЦ контрагента).

Ризики, пов'язанСЦ з контрагентами розподСЦляються на :

а) дебСЦторський ризик (ризик делькреде), який з погляду експортера повтАЩязаний з неплатоспроможнСЦстю, небажанням боржника платити, затримкою платежСЦв з боку покупця; з погляду СЦмпортера повтАЩязаний з неспроможнСЦстю чи небажанням експортера повернути завдаток

б) Виробничий ризик (ризик невиконання угоди/договору), який з погляду експортера повтАЩязаний з анулюванням чи односторонньою модифСЦкацСЦСФю заказу СЦмпортером, неприйняття товару, виготовленого на замовлення СЦмпортера;

- з погляду СЦмпортера повтАЩязаний з неспроможнСЦстю експортера виконати угоду за виробничими чи фСЦнансовими причинами, небажанням експортера виконувати угоду за вимогами СЦмпортера.

Ризики, повтАЩязанСЦ з економСЦчною або полСЦтичною ситуацСЦСФю в краСЧнСЦ партнера чи угодою в СЦнших краСЧнах розподСЦляються на:

а) полСЦтичний ризик, який з погляду експортера повтАЩязаний з полСЦтичними подСЦями чи заходами, що перешкоджають виконанню договору СЦмпортером (вСЦйна, революцСЦя, заборона чи конфСЦскацСЦя СЦмпорту); з погляду СЦмпортера повтАЩязаний з полСЦтичними подСЦями чи заходами, що перешкоджають виконанню договору експортером (вСЦйна, революцСЦя, ембарго на експорт);

б) ризик затримки переказу належних сум, який з погляду експортера повтАЩязаний з вСЦдмовою чи неспроможнСЦстю держав чи СЦнших правових органСЦзацСЦй провести платежСЦ в узгодженСЦй валютСЦ (мораторСЦй); з погляду СЦмпортера повтАЩязаний з перешкодами платежу за гарантСЦями чи поверненням завдатку;

в) валютний ризик, який з погляду експортера повтАЩязаний з девальвацСЦСФю валюти угоди щодо валюти експортера; з погляду СЦмпортера повтАЩязаний з девальвацСЦя валюти угоди щодо валюти СЦмпортера;

Ризик або небезпека зазнати втрат може залежати як вСЦд самого контрагента за контрактом, так СЦ вСЦд полСЦтичноСЧ та економСЦчноСЧ ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ чи в СЦнших державах. За наявностСЦ, в принципСЦ, однакових видСЦв ризикСЦв, причини СЧх виникнення для продавця СЦ покупця рСЦзнСЦ.

Одними з найпоширенСЦших ризикСЦв при мСЦжнародних розрахунках СФ ризики, пов'язанСЦ з несподСЦваними коливаннями обмСЦнних курсСЦв.

РД три типи ризикСЦв обмСЦнних курсСЦв: операцСЦйний, бухгалтерський (ризик переоцСЦнок) СЦ економСЦчний. У цСЦй частинСЦ йтиметься про зменшення або навСЦть повне усунення першого зСЦ згаданих ризикСЦв.

ОперацСЦйний валютний ризик - це такий ризик, якому пСЦддаються дСЦловСЦ кола або приватнСЦ особи, коли майбутнСЦ платежСЦ або отримання коштСЦв повиннСЦ бути зробленСЦ в СЦноземнСЦй валютСЦ, майбутня цСЦна якоСЧ не визначена. Цей ризик може бути усунено використанням контрактСЦв, якСЦ фСЦксують вСЦдносини, за якими повиннСЦ вСЦдбуватися передбаченСЦ в майбутньому платежСЦ або надходження в СЦноземнСЦй валютСЦ. ОскСЦльки завжди СФ обставини, якСЦ можуть перешкоджати сторонам виконувати своСЧ зобов'язання за такими контрактами, то було розроблено багато варСЦантСЦв угод, що запобСЦгають несприятливим результатам.

Найлегше усунути або СЦстотно зменшити короткостроковСЦ операцСЦйнСЦ валютнСЦ ризики. Угоди з хеджування включають операцСЦСЧ на форвардному, ф'ючерсному та опцСЦонних ринках та ринках короткострокового капСЦталу. У випадках, коли таких ринкСЦв не СЦснуСФ, СЦнодСЦ звертаються до перехресного хеджування, використовуючи контракти у валютах, вартостСЦ яких тяжСЦють до взаСФмозалежностСЦ. ВалютнСЦ ризики, пов'язанСЦ з переоцСЦнкою, - другий тип валютних ризикСЦв, пСЦд якСЦ пСЦдпадають пСЦдприСФмства СЦ приватнСЦ особи при несподСЦваних змСЦнах обмСЦнних курсСЦв. ПереоцСЦнка належить до операцСЦй перерахунку фСЦнансових звСЦтСЦв компанСЦСЧ з однСЦСФСЧ валюти в СЦншу. При цьому валютний ризик переоцСЦнки пов'язаний СЦз змСЦною зареСФстрованих даних про фСЦнансовий стан компанСЦСЧ, викликаний змСЦнами обмСЦнного курсу, який використовуСФться для переоцСЦнки фСЦнансових звСЦтСЦв.

ЕкономСЦчний валютний ризик пов'язаний зСЦ змСЦнами вартостСЦ компанСЦСЧ, якСЦ залежать вСЦд змСЦн обмСЦнних курсСЦв. ВартСЦстю компанСЦСЧ вважаСФться ринкова цСЦна акцСЦСЧ, помножена на кСЦлькСЦсть таких акцСЦй, випущених в обСЦг. Ринкова цСЦна акцСЦСЧ - це цСЦна, при якСЦй попит СЦ пропозицСЦя дорСЦвнюють один одному. При такому станСЦ ринку нСЦхто не вважаСФ, що акцСЦя коштуСФ бСЦльше, СЦ нСЦхто не готовий сплачувати за неСЧ вищу цСЦну. АналогСЦчно нСЦхто СЦ не думаСФ, що ця акцСЦя коштуСФ дешевше, СЦ нСЦхто не буде продавати СЧСЧ за нижчою цСЦною.

Методики для зниження економСЦчного валютного ризику включають вирСЦвнювання валют платежСЦв компанСЦСЧ з валютами, в яких вСЦдбуваються надходження коштСЦв у компанСЦю; диверсифСЦкацСЦю СЦ використання вСЦдповСЦдних стратегСЦй для фСЦнансування своСФСЧ дСЦяльностСЦ закордоном. Проте, оскСЦльки неможливо точно вимСЦряти чинники, якСЦ пов'язують змСЦни обмСЦнного курсу СЦз змСЦнами ринковоСЧ вартостСЦ компанСЦСЧ, то неможливо СЦ точно провести хеджування економСЦчного валютного ризику.

ЗгСЦдно з Законом № 959 [9,c.32] суб'СФкти зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ за порушення правил виконання зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй несуть карну, адмСЦнСЦстративну СЦ фСЦнансову вСЦдповСЦдальнСЦсть в порядку, встановленому чинним законодавством УкраСЧни. КрСЦм того, статтею 37 Закону № 959 передбаченСЦ спецСЦальнСЦ санкцСЦСЧ - санкцСЦСЧ економСЦчного характеру.

СпецСЦальнСЦ санкцСЦСЧ застосовуються МСЦнСЦстерством економСЦки УкраСЧни до суб'СФктСЦв ЗЕД УкраСЧни СЦ СЦноземних суб'СФктСЦв господарськоСЧ дСЦяльностСЦ у разСЦ порушення ними валютного, митного, податкового, СЦншого законодавства, а також у випадку, коли зробленСЦ такими суб'СФктами дСЦСЧ торкаються СЦнтереси нацСЦональноСЧ економСЦчноСЧ безпеки. До спецСЦальних санкцСЦй вСЦдносяться: СЦндивСЦдуальний режим лСЦцензування, припинення зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

Карна вСЦдповСЦдальнСЦсть передбачена статтями 201, 207 СЦ 208 КК [16, c.347]. У вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ статтею 201 КК за контрабанду товарСЦв у великих розмСЦрах, а також СЦсторичних СЦ культурних цСЦнностей, отруйливих, сильнодСЦючих, радСЦоактивних або вибухових речовин, зброСЧ СЦ боСФприпасСЦв; стратегСЦчно важливих сировинних товарСЦв передбачена вСЦдповСЦдальнСЦсть у виглядСЦ позбавлення свободи на термСЦн вСЦд 3 до 7 рокСЦв з конфСЦскацСЦСФю предметСЦв контрабанди.

Контрабанда товарСЦв вважаСФться довершеною у великих розмСЦрах, якщо СЧх вартСЦсть в тисячу СЦ бСЦльше за рази перевищуСФ 1 НМДГ.

Статтею 207 КК передбачена вСЦдповСЦдальнСЦсть посадових осСЦб пСЦдприСФмств, установ, органСЦзацСЦй незалежно вСЦд форми "асностСЦ СЦ осСЦб, якСЦ здСЦйснюють господарську дСЦяльнСЦсть без створення юридичноСЧ особи, за ухилення вСЦд повернення виручки у СЦноземнСЦй валютСЦ у встановленСЦ законодавством термСЦни. Покарання передбачене у виглядСЦ штрафу в розмСЦрСЦ вСЦд 600 до 1 000 НМДГ або виправних робСЦт до 2 рокСЦв або у виглядСЦ обмеження свободи на термСЦн до 3 рокСЦв. За повторне таке порушення (або у великих розмСЦрах) - у виглядСЦ обмеження свободи на термСЦн вСЦд 3 до 5 рокСЦв або позбавлення свободи на термСЦн до 3 рокСЦв. За тСЦ ж дСЦСЧ, якщо вони класифСЦкованСЦ як довершенСЦ в особливо великих розмСЦрах, виннСЦ особи караються позбавленням свободи на термСЦн вСЦд 3 до 7 рокСЦв.

Особливо великСЦ розмСЦри - сума в 3 000 раз перевищуСФ 1 НМДГ.

Статтею 208 КК передбачена вСЦдповСЦдальнСЦсть громадян УкраСЧни, а також посадових осСЦб пСЦдприСФмств за незаконне вСЦдкриття або використання за межами УкраСЧни валютних рахункСЦв. ВСЦдповСЦдальнСЦсть передбачена у виглядСЦ штрафу в розмСЦрСЦ вСЦд 500 до 1 000 НМДГ або виправних робСЦт на термСЦн до двох рокСЦв або у виглядСЦ обмеження свободи на термСЦн вСЦд 2 до 4 рокСЦв з конфСЦскацСЦСФю валютних цСЦнностей, якСЦ знаходяться на рахунках цих осСЦб. За тСЦ ж самСЦ дСЦСЧ, довершенСЦ повторно, - у виглядСЦ позбавлення свободи на термСЦн вСЦд 3 до 5 рокСЦв з позбавленням права займати певнСЦ посади або займатися певною дСЦяльнСЦстю на термСЦн до 3 рокСЦв з конфСЦскацСЦСФю валютних цСЦнностей.

АдмСЦнСЦстративна вСЦдповСЦдальнСЦсть передбачена статтею 162 КуоАП [15, c.103] за незаконну скупку, продаж, обмСЦн, використання валютних цСЦнностей як засобу платежу або як застави. ТакСЦ дСЦСЧ спричиняють попередження або накладення штрафу вСЦд 30 до 44 НМДГ (на сьогоднСЦшнСЦй день - вСЦдповСЦдно вСЦд 510 до 748 грн.) з конфСЦскацСЦСФю валютних цСЦнностей.

КрСЦм того, адмСЦнСЦстративна вСЦдповСЦдальнСЦсть передбачена за порушення митного законодавства статтями 103 - 120 Митного кодексу УкраСЧни.

ФСЦнансова вСЦдповСЦдальнСЦсть. Якщо карна СЦ адмСЦнСЦстративна вСЦдповСЦдальнСЦсть розповсюджуСФться тСЦльки на фСЦзичних облич, то до фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ можуть притягуватися як фСЦзичнСЦ, так СЦ юридичнСЦ особи. Види порушень, за якСЦ суб'СФкти ЗЕД можуть бути притягнутСЦ до фСЦнансовоСЧ вСЦдповСЦдальностСЦ, СЦ розмСЦри фСЦнансових санкцСЦй передбаченСЦ в рСЦзних нормативних актах .

Право застосовувати перерахованСЦ в таблицСЦ фСЦнансовСЦ санкцСЦСЧ мають:

- НацСЦональний банк УкраСЧни - вСЦдносно банкСЦв СЦ СЦнших фСЦнансово-кредитних установ;

- органи державноСЧ податковоСЧ служби - до СЦнших суб'СФктСЦв ЗЕД - резидентам СЦ нерезидентам.

Для контролю уповноваженими банками, митною службою та податковими СЦнспекцСЦями мСЦжнародних розрахункСЦв в УкраСЧнСЦ встановленСЦ наступнСЦ норми:

а) при експортСЦ товарСЦв та послуг надходження валютноСЧ виручки на рахунок уповноваженого банка експортера повинно бути не пСЦзнСЦше нСЦж за 90 днСЦв пСЦсля оформлення експортноСЧ вантажно митноСЧ декларацСЦСЧ;

б) для СЦмпортерСЦв - надходження сплачених авансом товарСЦв та послуг через митний кордон УкраСЧни повинно бути не пСЦзнСЦше нСЦж за 90 днСЦв пСЦсля оплати;

До резидентСЦв, винних у порушеннСЦ правил валютного регулювання СЦ валютного контролю, застосовуються такСЦ мСЦри вСЦдповСЦдальностСЦ (фСЦнансовСЦ санкцСЦСЧ) за порушення резидентами порядку розрахункСЦв, установленого Декретом, - штраф у розмСЦрСЦ, еквСЦвалентному сумСЦ валютних цСЦнностей, що використовувалися при розрахунках, перерахованСЦй у валюту УкраСЧни за обмСЦнним курсом НацСЦонального банку УкраСЧни на день здСЦйснення таких розрахункСЦв [13, c.12];

Таким чином, представлений аналСЦз правового та економСЦчного СЦснуючого механСЦзму та СЦнструментарСЦю зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй пСЦдприСФмств дозволяСФ зробити наступнСЦ узагальнення.

МСЦжнароднСЦ розрахунки можна розглядати, як механСЦзм регулювання платежСЦв по зобов'язаннях, що виникають в результатСЦ економСЦчноСЧ взаСФмодСЦСЧ фСЦрм рСЦзних держав. Розрахунки виконуються безготСЦвковим шляхом на рахунках банкСЦв, що вСЦдСЦграють найважливСЦшу роль у системСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв .

ПСЦд час укладання торгового контракту експортер СЦ СЦмпортер визначають умови розрахункСЦв, а саме засоби платежу СЦ спосСЦб платежу.

Як технологСЦчнСЦ засоби безготСЦвкового платежу можна видСЦлити:

банкСЦвськСЦ телекснСЦ перекази (використовуються тСЦльки в СНД);

СЦнструкцСЦСЧ системи вСЦддаленого керування коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числСЦ банкСЦв свСЦту, що СФ учасниками системи).

клСЦСФнтськСЦ пластиковСЦ карти керування корпоративними рахунками

через систему коррахункСЦв банкСЦв СЦ мСЦжнароднСЦ центри авторизацСЦСЧ операцСЦй банкСЦв-членСЦв пластикових платСЦжних систем;

документальнСЦ (акредитиви, СЦнкасо, чеки, переказнСЦ векселСЦ) системи вСЦддаленого керування коштами банкСЦв на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.

Основою технологСЦчних мСЦжнародних платСЦжних систем мСЦж банками краСЧни-резидента СЦ нерезидентСЦв СФ системи взаСФмних кореспондентських рахункСЦв банкСЦв-резидентСЦв СЦ банкСЦв-нерезидентСЦв, за допомогою яких вСЦдбуваСФться керування платСЦжними активами при проплатСЦ експортно-СЦмпортних контрактСЦв.

ВибСЦр способу платежу - важлива задача, оскСЦльки вСЦн визначаСФ схему руху коштСЦв СЦ товару . Кожний зСЦ способСЦв платежу маСФ своСЧ переваги СЦ може бути найбСЦльш вигСЦдний кому-небудь з партнерСЦв.

МСЦжнароднСЦ торгСЦвельнСЦ розрахунки, лСЦцензування валютних операцСЦй, купСЦвля-продаж валюти для проведення розрахункСЦв та застосування банкСЦвських валютних розрахунково-платСЦжних СЦнструментСЦв в УкраСЧнСЦ регулюСФться двома основними Законами та десятками СЦнструкцСЦй НацСЦонального банку УкраСЧни.


2. МеханСЦзм та ефективнСЦсть розрахункСЦв по зовнСЦшньоторгових операцСЦях на дочСЦрньому пСЦдприСФмствСЦ ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ


2.1 ОрганСЦзацСЦйна структура пСЦдприСФмства


Товариство з обмеженою вСЦдповСЦдальнСЦстю ТОВ "АНТтАЭ СФ дочСЦрнСЦм територСЦальним (по КиСЧвськСЦй областСЦ) пСЦдроздСЦлом - самостСЦйним пСЦдприСФмством вСЦдкритого акцСЦонерного товариства ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФр" - одного з крупних на УкраСЧнСЦ пСЦдприСФмств по видобутку та обробцСЦ гранСЦту. Завдяки високСЦй якостСЦ гранСЦту пСЦдприСФмство СФ одним СЦз небагатьох, де виробляються заготовки для мукомольноСЧ, фарфоро-фаянсовоСЧ та паперовоСЧ промисловостСЦ.

Добра блочнСЦсть, виняткова свСЦтлота та декоративнСЦсть янцСЦвського гранСЦту, робить його унСЦкальним матерСЦалом для архетиктурних споруд, пам'ятникСЦв. Використання пСЦдйомних механСЦзмСЦв дозволяСФ вСЦдколювати та вСЦдвантажувати каменСЦ вагою до 60 тон. ГранСЦт пСЦддаСФться усСЦм видам механСЦчноСЧ та термСЦчноСЧ обробцСЦ, добре колеться СЦ полСЦруСФться.

Статутний фонд ТОВ "АНТтАЭ становить 57 070 грн. та розподСЦлений на 5707000 простих СЦменних акцСЦй номСЦналом по 0,01 гривнСЦ(1 коп).

Форма "асностСЦ - колективна(20),Код РДДРПОУ - 05467607,Код дСЦяльностСЦ ПО КВЕД - 14.11.0., основнСЦ реСФстрацСЦйнСЦ данСЦ наведенСЦ в Додатку Д.

Основний вид дСЦяльностСЦ - обробка гранСЦту, добутого на картАЩСФрах основного пСЦдприСФмства ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФр». ЯнцСЦвськСЦ гранСЦти - це сСЦрСЦ гранСЦти з кварцовими бСЦлими прожилками - вСЦдносяться до груп вСЦдносно дешевих гранСЦтСЦв (вартСЦсть 1 м2 полСЦрованоСЧ плитки 10 мм товщини не вище 21$/м2 при вартостСЦ червоно-чорних гранСЦтСЦв КриворСЦзького басейну вСЦдповСЦдноСЧ товщини не менше 30$/м2)

ПершСЦ гСЦрничСЦ роботи на ЯнцСЦвському родовищСЦ були органСЦзованСЦ у 1886 роцСЦ. У 1893 була вСЦдкрита станцСЦя Янцево. У кар'СФрСЦ виготовляли мозаСЧку для мостСЦв, ферми, сходи. У 1922 роцСЦ була створена артель "Кам'янотес", яка виготовляла каменСЦ до жернову, пСЦдферми, сходи, борт. З 1961 року кар'СФр став мати назву "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФр".

ОсновнСЦ види дСЦяльностСЦ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ:

- виробництво нерудних будСЦвельних матерСЦалСЦв;

- видобуток та обробка облицувальних матерСЦалСЦв.

ДочСЦрнСФ пСЦдприСФмство ТОВ "АНТтАЭ СФ повнофункцСЦональним пСЦдприСФмством по обробцСЦ гранСЦтних облицювальних матерСЦалСЦв з блокСЦв ( 3-8 м3), в основному добутих в ЯнцСЦвського картАЩСФрСЦ, та з блокСЦв СЦнших картАЩСФрСЦв (давальницька сировина).

Виробничо-управлСЦнська структура дочСЦрнього пСЦдприСФмства ТОВ "АНТтАЭ складаСФться з таких пСЦдроздСЦлСЦв:

а) основних виробничих цехСЦв:

- каменеобробний цех;

- цех по виробництву щебеню.

б) допомСЦжних цехСЦв та дСЦлянок:

- виробничо-вантажна дСЦлянка;

- автотранспортний цех;

- ремонтно-механСЦчний цех;

- ремонтно-будСЦвельний цех;

- електроцех;

- паросилове господарство;

в) АдмСЦнСЦстративно-керСЦвний апарат :

- керСЦвництво;

- вСЦддСЦл головного СЦнженера;

- вСЦддСЦл головного технолога;

- бухгалтерСЦя;

- планово-фСЦнансовий вСЦддСЦл;

- вСЦддСЦл маркетингу та збуту продукцСЦСЧ;

Номенклатура продукцСЦСЧ, що виробляСФться пСЦдприСФмством, рСЦзноманСЦтна:

- плити облицювальнСЦ рСЦзноСЧ фактури обробки;

- архСЦтектурно-будСЦвельнСЦ вироби: плити, сходи, карнизи, колони та СЦн.

- заготСЦвлСЦ гранСЦтнСЦ для деталей машин: вали, вальцСЦ, катки, поди, плити повСЦрочнСЦ;

- деталСЦ пам'ятникСЦв намогильних;

- щебСЦнь;

- блоки СЦз природного каменю;

- брусчатка.

Блоки гранСЦтнСЦ ЯнцСЦвського родовища мають форму чотиригранника, використовуються для розпилювання на облицювальнСЦ та архСЦтектурно-будСЦвельнСЦ вироби, а також для виконання скульптурних робСЦт та постаментСЦв.

Плита облицювальна - СЦз природного каменю, товщиною 30-450 мм сСЦрого та червоного кольору. Фактура лицевоСЧ поверхнСЦ:

- полСЦрована;

- шлСЦфована;

- термооброблена.

Використовуються для облицювання будСЦвель, пСЦдлог, сходСЦв, тротуарСЦв та СЦнших видСЦв будСЦвництва.

Плити цокольнСЦ: використовуються для облицювання фундаментСЦв, будСЦвництва заборСЦв, парапетних загороджень, тротуарних бордюрСЦв. Види:

- пСЦд "скелю";

- пСЦд "скелю" в рамку.

Брущатка розмСЦром 10х10, 10х20, 5Х5 та СЦн., використовуються для покриття дорСЦг, майданСЦв, тротуарСЦв, для возведення фундаментСЦв, для оформлення територСЦСЧ бСЦля офСЦсСЦв.

ЩебСЦнь будСЦвельний, фракцСЦй 5х10, 10х20, 20х40.Використовуються для будСЦвництва дорСЦг, для фундаментСЦв будинкСЦв та споруд.

ТехнСЦчнСЦ вироби для промислового будСЦвництва (вали, вальцСЦ, катки, жернова, плити).

ДеталСЦ намогильних пам'ятникСЦв рСЦзних груп складностСЦ та конфСЦгурацСЦй - плити надгробнСЦ, тумби, шпилСЦ, обрамлення, стовбчики, хрести. Фактура обробки: полСЦрована, термооброблена, пСЦд "шубу". Можливе виготовлення за СЦндивСЦдуальними замовленнями.

АрхСЦтектурно-будСЦвельнСЦ вироби: вази, постаменти, парапети, в'СЧзднСЦ знаки у населеннСЦ пункти. ВикористовуСФться для благоустрою паркСЦв, набережних, оформлення братських могил.

ОсновнСЦ ринки збуту:

- УкраСЧна - 60,2% вСЦд загального збуту;

- краСЧни СНД та БалтСЦСЧ - 39,8% вСЦд загального збуту.

Основними конкурентами пСЦдприСФмства СФ:

1. "Коростишевський кар'СФр" (блоки, вироби СЦз гранСЦту).

2. "Головинський кар'СФр" (блоки гранСЦтнСЦ).

3. "Беличи" (вироби СЦз гранСЦту).

4. ЧП "Беютага" (вироби гранСЦтнСЦ Токовського картАЩСФру).

5. "Капустинський кар'СФр" (блоки гранитнСЦ).

НизькСЦ цСЦни та висока якСЦсть продукцСЦСЧ дозволяСФ бути СЧй конкурентно-спроможною не тСЦльки на украСЧнському ринку, а й на ринках РосСЦСЧ, БСЦлорусСЦ, краСЧнах БалтСЦСЧ.

В той же час на украСЧнському ринку низька платоспроможнСЦсть споживачСЦв продукцСЦСЧ призвели до зростанню питомоСЧ ваги бартерних поставок з 50% до 62,3%.

АналСЦз привабливостСЦ попиту та формування цСЦн СЦ збуту продукцСЦСЧ на зовнСЦшньоекономСЦчному ринку виконуСФ вСЦддСЦл маркетингу та збуту.

В Додатку Е наведений прайс-лист росСЦйськоСЧ фСЦрми ТОВ "ГАЛАТР" (м. Москва, РосСЦя) на модульнСЦ гранСЦтнСЦ плити з РосСЦСЧ СЦ СНД для будСЦвельних фСЦрм Москви СЦ ПСЦдмосков'я в USD/м2 з урахуванням ПДВ, тари СЦ навантаження (розмСЦри гранСЦтних плиток: 300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600 мм).

В Додатку Е наведений прайс-лист аналСЦзуСФмоСЧ в дипломному проектСЦ украСЧнськоСЧ фСЦрми - дочСЦрнього пСЦдприСФмства ООО "АНТ" (УкраСЧна, КиСЧв-73, вул. Вербова, 8-а) ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ, яка пропонуСФ продукцСЦю з гранСЦтСЦв украСЧнських родовищ, зроблену на устаткуваннСЦ фСЦрм: "Pedrini", "Barsanti" (РЖталСЦя) - плитка лицювальна розмСЦром: 300x300, 300x600, 400x400, 400x600, 500x500, 600x600 мм.

АналСЦз даних Додатку Е, наведений на рис.Е.1 - Е.3 Додатку Е, по порСЦвняльному цСЦновому аналСЦзу вартостСЦ гранСЦтноСЧ полСЦрованоСЧ плитки (прямих та альтернативних конкурентСЦв по кольору для "ЯнцСЦвськоготАЭ гранСЦту) на ринках РосСЦСЧ та УкраСЧни показуСФ, що вартСЦсть украСЧнських сортСЦв гранСЦту на ринках РосСЦСЧ на 40 - 60 % вище, нСЦж цСЦна на вСЦтчизняному ринку. При цьому слСЦд зауважити, що для пСЦвденних краСЧн архСЦтектори надають перевагу червоних кольорам текстури гранСЦту, а у пСЦвнСЦчних краСЧнах архСЦтектори бСЦльш схильнСЦ до сСЦрого (сталевого) кольору текстури гранСЦту. Так, набережна Москва-рСЦки облицьована "ЯнцСЦвськимтАЭ гранСЦтом ще за часи СРСР.


2.2 ЕфективнСЦсть зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ


ВидСЦлити в чистому виглядСЦ менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СЦз загального функцСЦонування пСЦдприСФмства неможливо, оскСЦльки плани зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ органСЦчно пов'язанСЦ з планами випуску продукцСЦСЧ на внутрСЦшньому ринку. Тому для аналСЦзу ефективностСЦ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй на пСЦдприСФмствСЦ аналСЦзуСФться його загальний фСЦнансово-економСЦчний стан, вСЦдносний обсяг зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй та оцСЦнка ефекту пСЦдвищення (зниження) структурноСЧ долСЦ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй в дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

АналСЦз фСЦнансово-економСЦчного стану пСЦдприСФмства СЦ керування його фСЦнансами проводиться на основСЦ його фСЦнансових звСЦтСЦв [32,c.5]. Метою фСЦнансових звСЦтСЦв СФ структурована економСЦчна СЦнформацСЦя про фСЦнансовий стан, результати дСЦяльностСЦ СЦ змСЦни у фСЦнансовому станСЦ пСЦдприСФмства, що СФ корисноСЧ для менеджменту пСЦдприСФмства у прийняттСЦ ними економСЦчних рСЦшень.

З 1 сСЦчня 2000 р. на пСЦдприСФмствах УкраСЧни незалежно вСЦд форм "асностСЦ (крСЦм банкСЦв СЦ бюджетних установ) впровадженСЦ основнСЦ форми фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ, що вСЦдповСЦдають мСЦжнародним стандартам, СЦ використовуються при розрахунках фСЦнансового стану пСЦдприСФмства й акцСЦонерного капСЦталу :

Форма №1 "БаланстАЭ - звСЦт про фСЦнансовий стан, що вСЦдображаСФ активи, зобов'язання СЦ капСЦтал пСЦдприСФмства на встановлену дату [33, c.3].

Форма №2 "ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результатитАЭ, що мСЦстить данСЦ про доходи, витрати СЦ фСЦнансовСЦ результати дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства за звСЦтний СЦ попереднСЦй перСЦоди [34, c.3].

У табл. Ж.1, Ж.2 Додатку Е приведена динамСЦка статей балансу ТОВ "АНТтАЭ за 2002 - 2004 роки та динамСЦка статей звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати за 2002 - 2004 роки.

Як видно з аналСЦзу графСЦкСЦв рис.2.1 - 2.2 :

статутний капСЦтал займаСФ долю 0,54%(2002) - 1,07%(2004) в структурСЦ джерел (пасивСЦв) та не вСЦдСЦграСФ суттСФвоСЧ ролСЦ в дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства;

основним джерелом в пасивах СФ додатковий накопичений за роки роботи капСЦтал, який займаСФ долю:

а) 85,93% пасивСЦв в 2002 роцСЦ, покриваючи необоротнСЦ активи - доля 76% в балансСЦ активСЦв;

б) 73,6% пасивСЦв в 2003 роцСЦ, покриваючи необоротнСЦ активи - доля 62,4% в балансСЦ активСЦв;

в) 58,9% пасивСЦв в 2004 роцСЦ, що разом з довгостроковими коштами 20,4% покривають необоротнСЦ активи - доля 70% в балансСЦ активСЦв

У табл.З.1, З.2 Додатку Ж представленСЦ результати вертикального СЦ горизонтального аналСЦзу балансСЦв дочСЦрнього пСЦдприСФмства ТОВ "АНТ» за 2002 - 2004 роки , що дозволяють аналСЦзувати як динамСЦку змСЦни сум статей балансу пСЦдприСФмства протягом року по кварталах, так СЦ дослСЦджувати змСЦну внутрСЦшньоСЧ структури статей балансу [32, c.5].

ПорСЦвняльний аналСЦз динамСЦки змСЦн агрегатСЦв пасиву балансСЦв ТОВ "АНТтАЭ у 2002 - 2004 роках (рис.2.3) даСФ наступнСЦ результати

у 2002 -2003 роках при загальному падСЦннСЦ валюти балансу на -32,6 % (з 10,437 млн.грн. до 7,033 млн.грн.), "асний капСЦтал зменшився на - 41,7 % за рахунок зменшення ранСЦше створеного фонду додаткового капСЦталу на - 42,4% ( на - 3,878 млн.грн.);

у 2003 -2004 при продовженнСЦ загального падСЦння валюти балансу на - 24,0 % (з 7,033 млн.грн. до 5,348 млн.грн.), "асний капСЦтал зменшився на -37,5 % за рахунок зменшення ранСЦше створеного фонду додаткового капСЦталу на - 40,3% ( на -2,124 млн.грн.);

у 2002 -2003 роках структурна доля "асного капСЦталу зменшилась з 87,15% в валютСЦ пасивСЦв балансу до 75,3 %, у 2004 роцСЦ структурна доля знизилась до 58,7%, але в валютСЦ балансу з ' явилися додатковСЦ кошти, якСЦ прирСЦвнюються до "асного капСЦталу, по роздСЦлу РЖРЖ "Забезпечення наступних виплаттАЭ в долСЦ - 25,09% вСЦд валюти балансу ( + 1,5 млн.грн);

у 2002 -2003 кредиторська заборгованСЦсть незначно впала на -0,75 %, але становить долю 10,77%(2003) в валютСЦ балансу замСЦсть 7,5%(2002), у 2004 роцСЦ кредиторська заборгованСЦсть впала на 30,3 % вСЦдносно рСЦвня 2003 року СЦ становить структурну долю 10,1% в валютСЦ балансу ;

структурна доля векселСЦв виданих, якСЦ становили в 2002 роцСЦ долю 0,28% в валютСЦ балансу, в 2003 роцСЦ рСЦзко пСЦдвищилась та становила долю 8,9 % в валютСЦ балансу, а в2004 роцСЦ знизилась до нуля.

Рис.2.3 ДинамСЦка основних статей балансу та фСЦнансових результатСЦв в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ 2002 -2004 роки


У такий спосСЦб дочСЦрнСФ пСЦдприСФмство ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ в 2002 - 2004 роках практично не впроваджуСФ у своСЧй дСЦяльностСЦ механСЦзми фСЦнансових важелСЦв банкСЦвських позичкових коштСЦв, а доля комерцСЦйних позичок (виданСЦ векселСЦ та кредиторська заборгованСЦсть) - рСЦзко зменшилася у звСЦтному перСЦодСЦ вСЦдносно базового.

ПорСЦвняльний аналСЦз динамСЦки змСЦн агрегатСЦв активу балансСЦв ТОВ "АНТтАЭ у 2002 - 2004 роках (рис.2.3) даСФ наступнСЦ результати:

в 2003 роцСЦ необоротнСЦ активи зменшилися на -68,37% вСЦдносно рСЦвня 2002 року за рахунок руху основних фондСЦв, в 2004 роцСЦ необоротнСЦ активи вСЦдносно рСЦвня 2003 роцСЦ додатково зменшилися на - 14,7%;

в 2003 роцСЦ доля необоротних фондСЦв в валютСЦ балансу активСЦв зменшилась з 76,51 % (2002) до 61,8% (2003) при падСЦннСЦ фактичноСЧ суми необоротних активСЦв з 7,984 млн.грн.(2002) до 4,454 млн.грн. (2003) ;

в 2004 роцСЦ доля необоротних фондСЦв в валютСЦ балансу активСЦв зросла з 61,8 % (2003 - базовий перСЦод) до 71,23% при падСЦннСЦ фактичноСЧ суми необоротних активСЦв з 4,454 млн.грн.(2003 - базовий перСЦод) до 3,809 млн.грн. (2004) ;

в 2003 роцСЦ загальна доля оборотних активСЦв в валютСЦ балансу зросла з 23,32%(2002 - базовий перСЦод) до 38,2% при зростаннСЦ суми оборотних активСЦв на + 13,1% ( з 2,434 млн.грн. до 2,753 млн.грн.), в 2004 роцСЦ загальна доля оборотних активСЦв в валютСЦ балансу впала з 38,2%(2003 -базовий перСЦод) до 28,7 % при падСЦннСЦ суми оборотних активСЦв на - 40,3 % ( з 2,578 млн.грн. до 1,538 млн.грн.);

в 2003 роцСЦ доля виробничих запасСЦв в валютСЦ балансу активСЦв зросла з 6,95%(2002 - базовий перСЦод) до 11,45% при зростаннСЦ суми виробни-чих запасСЦв на + 13,76% (з 0,725 млн.грн. до 0,825 млн.грн.), в 2004 роцСЦ доля виробничих запасСЦв в валютСЦ балансу активСЦв впала на

- 23, 7% (з 0,825 млн.грн. до 0,634 млн.грн.);

в 2003 роцСЦ доля готовоСЧ продукцСЦСЧ в валютСЦ балансу активСЦв зросла з 2,04%(2002 - базовий перСЦод) до 8,35% при зростаннСЦ суми готовоСЧ продукцСЦСЧ на + 182,2% (з 0,213 млн.грн. до 0,601 млн.грн.), в 2004 роцСЦ доля готовоСЧ продукцСЦСЧ в валютСЦ балансу активСЦв впала на - 22, 08% (з 0,6 млн.грн. до 0,47 млн.грн.);;

в 2003 роцСЦ доля дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдпущену продукцСЦю зросла в валютСЦ балансу активСЦв з 10,16%(2002 - базовий перСЦод) до 10,91% при падСЦннСЦ суми дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ на - 25,85% (з 1,061 млн.грн. до 0,787 млн.грн.), в 2004 роцСЦ доля дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдпущену продукцСЦю впала на - 70,4 % (з 0,786 млн.грн. до 0,232 млн.грн.);

Таким чином, проведений аналСЦз активСЦв валюти балансу свСЦдчить про падСЦння активСЦв балансу за рахунок рСЦзкого зменшення (лСЦквСЦдацСЦСЧ) основних фондСЦв СЦ зносу основних фондСЦв та за рахунок рСЦзкого зменшення виробничих запасСЦв СЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ.

ОскСЦльки , вСЦдповСЦдно, при аналСЦзСЦ пасивСЦв балансу вСЦдмСЦчаСФться падСЦння долСЦ поточних зобов'язань, для детального аналСЦзу треба провести дослСЦдження звСЦту про фСЦнансовСЦ результати.

При аналСЦзСЦ фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ використанСЦ Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку "ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати" (Форма 2), що обумовлюють змСЦст СЦ форму ЗвСЦту , а також загальнСЦ вимоги до розкриття його статей [34, c.4].

Результати вертикально-горизонтального аналСЦзу звСЦту про фСЦнансовСЦ результати за 2003 рСЦк та , вСЦдповСЦдно, за 2002 рСЦк (базовий) наведенСЦ в табл.РЖ.1 Додатку РЖ, результати 2004 року та , вСЦдповСЦдно, за 2003 рСЦк (базовий) - в табл. РЖ.2 Додатку РЖ. Характер динамСЦки змСЦни показникСЦв доходСЦв та витрат у 2002 - 2004 роках наведений в дСЦаграмах рис.2.4,2.5.

Як показуСФ аналСЦз графСЦкСЦв рис.2.4,2.5 у 2002 - 2004 роках , при загальному зменшеннСЦ валюти балансу у пСЦдприСФмства зафСЦксоване зростання обсягСЦв реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ та рСЦзке пСЦдвищення доходностСЦ акцСЦй, що СФ позитивним ефектом розвитку дочСЦрнього пСЦдприСФмства ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ.

В Додатку К наведенСЦ алгоритми розрахункСЦв показникСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства [51, c.26] з використанням форм фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ - Форма 1 "БаланстАЭ та Форма 2 "ЗвСЦт про результати фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

Результати розрахункСЦв коефСЦцСЦСФнтСЦв - показникСЦв фСЦнансового стану дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки згСЦдно алгоритмСЦв табл.К.1 -К.4 Додатку К наведенСЦ в табл. Л.1 - Л.5 Додатку Л та на рис.2.6 - 2.11.

ДинамСЦка стану виконання нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.6) характеризуСФться :

- значним запасом коефСЦцСЦСФнта загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ вСЦдносно нормативу;

- невиконанням з 2003 року нормативу строковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, що у 2004 роцСЦ набуло загрозливоСЧ тенденцСЦСЧ втрати лСЦквСЦдностСЦ;

- постСЦйного невиконання нормативу абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ, тобто нестачею готСЦвкових коштСЦв для виконання строкових платежСЦв;

ДинамСЦка стану виконання нормативСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.7) характеризуСФться :

- зниженням запасу коефСЦцСЦСФнту фСЦнансовоСЧ незалежностСЦ до нижньоСЧ границСЦ нормативу;

- невиконання нормативу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ на 10-12%;

- нестачею з 2003 року "асних оборотних коштСЦв, оскСЦльки весь "асний капСЦтал СФ забезпеченням необоротних активСЦв;

ДинамСЦка рентабельностСЦ активСЦв та "асного капСЦталу в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.8) характеризуСФться зниженням рентабельностСЦ у 2003 роцСЦ та рСЦзким пСЦдняттям рентабельностСЦ "асного капСЦталу у 2004 роцСЦ по реалСЦзацСЦйному прибутку за рахунок рСЦзкого зниження собСЦвартостСЦ виготовлення продукцСЦСЧ.

ДинамСЦка стану показникСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.9 ) характеризуСФться :

- сталою тенденцСЦСФю пСЦдвищення коефСЦцСЦСФнтСЦв оборотностСЦ оборотних коштСЦв по всСЦм статтям;

- реалСЦзацСЦСФю у 2004 роцСЦ бСЦльш швидкоСЧ оборотностСЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ вСЦдносно циклу оборотностСЦ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, що пСЦднСЦмаСФ рСЦвень платоспроможностСЦ пСЦдприСФмства;

ДинамСЦка показникСЦв використання активСЦв та основних засобСЦв в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.10) характеризуСФться:

- пСЦдвищенням фондовСЦддачСЦ основних засобСЦв на фонСЦ скорочення рСЦвня основних засобСЦв та пСЦдвищення рСЦвня доходСЦв вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ;

- пСЦдвищенням рСЦвня трансформацСЦСЧ активСЦв у виручку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ з рСЦвня 0,75(2002 рСЦк) до 1,6 (2004 рСЦк), що характеризуСФ СЦнтенсивний шлях розвитку пСЦдприСФмства.

Характеристики фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ по покриттю запасСЦв в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки (Рис.2.11) свСЦдчать про сталу нестачу "асного капСЦталу для покриття запасСЦв, що загрожуСФ кризовим фСЦнансовим станом при збоях в реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ.

Таким чином, вихСЦд у 2004 роцСЦ пСЦдприСФмства на прибуткову дСЦяльнСЦсть повинен супроводжуватися :

- пСЦдвищенням доходностСЦ операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ ;

- нарощенням "асного капСЦталу за рахунок пСЦдвищення прибутковостСЦ при переходСЦ на експортний варСЦант дСЦяльностСЦ;

ОтриманСЦ характеристики дСЦловоСЧ активностСЦ , що свСЦдчать про розвиток пСЦдприСФмства, можуть бути використанСЦ при бюджетному прогнозуваннСЦ плану наступного року.


2.3 АналСЦз схем розрахункових операцСЦй та впливу механСЦзму розрахункСЦв на зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ операцСЦСЧ пСЦдприСФмства


На пСЦдприСФмствСЦ ТОВ "АНТтАЭ виконуСФться повний цикл операцСЦй зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ :

експортнСЦ операцСЦСЧ;

СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ;

операцСЦСЧ з давальницькою сировиною;

бартернСЦ операцСЦСЧ;

В табл. 2.3 - 2.4 наведенСЦ основнСЦ типовСЦ зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ умови експортних та СЦмпортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ у 2004 роцСЦ.


Таблиця 2.3

ОсновнСЦ характеристики типових видСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних СЦмпортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ у 2004 роцСЦ

Назва експортеру та краСЧна

Умови поставки

Обсяги поставки

ЦСЦна в контрактСЦ

Умови оплати

SIMED LABORATORIES INC. (Edmonton, Canada)

CРЖР, аеропорт БориспСЦль,

Через 30 днСЦв пСЦсля оплати

ШлСЦфовальна паста U34/2

600 кг (в бочках по 60 кг)

75 $/кг

100% передоплата банкСЦвським переказом


Для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ витрат експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ ТОВ "АНТтАЭ проводяться , в основному, з РосСЦСФю та БСЦлорусСЦСФю, з якими у УкраСЧни погодженСЦ "Угоди про вСЦльну торгСЦвлютАЭ, що передбачають вСЦдсутнСЦсть митних тарифСЦв на СЦмпорт та експорт мСЦж державами;


Таблиця 2.4

ОсновнСЦ характеристики типових зовнСЦшньоекономСЦчних експортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ у 2004 роцСЦ

Назва СЦмпортеру та краСЧна

Умови поставки

Обсяги поставки

ЦСЦна в контрактСЦ

Умови оплати

УправлСЦння будСЦвництва метрополСЦтену (м. Москва, РосСЦя)

CIP (ж\д митн/кордон УкраСЧна-РосСЦя)

ПлСЦтка гранСЦтна полСЦрована

300*300*15

( 12 750 м2)

23,7 $/m2

Оплата банкСЦвським переводом через 70 днСЦв пСЦсля поставки + банкСЦвська гарантСЦя СЦмпортера

ЗАО "Котедж-2тАЭ (м. Курськ, РосСЦя)

CIP (авт\д митн/кордон УкраСЧна - РосСЦя)

ПлСЦтка гранСЦтна полСЦрована

600*300*20

( 350 м2)

32 $/m2

Передоплата 50% + оплата банкСЦвським переводом через 60 днСЦв пСЦсля поставки

УправлСЦння будСЦвництва № 4 (м. МСЦнськ, БСЦлорусСЦя)

CIP (ж\д кордон УкраСЧна - БСЦлорусСЦя)

ПлСЦтка гранСЦтна полСЦрована

600*300*20

( 3 350 м2)

30 $/m2

Бартерна поставка дискових пил фСЦрми "PedriniтАЭ (РЖталСЦя) через 30 днСЦв пСЦсля поставки

УправлСЦння будСЦвництва № 2 (м. МСЦнськ, БСЦлорусСЦя)

CIP (ж\д кордон УкраСЧна - БСЦлорусСЦя)

ПлСЦтка гранСЦтна полСЦрована

600*300*20

( 1 250 м2)

29,5 $/m2

Бартерна поставка шлСЦфовальних станкСЦв фСЦрми "PedriniтАЭ (РЖталСЦя)

через 30 днСЦв пСЦсля поставки


Як показуСФ аналСЦз типових експортних та СЦмпортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ вони полягають на умовах комерцСЦйного кредитування експортера чи СЦмпортера з боку пСЦдприСФмства на 30 -70 днСЦв. За цей час для поповнення обСЦгових коштСЦв, ТОВ "АНТтАЭ повинно використовувати короткостроковСЦ комерцСЦйнСЦ кредити банкСЦв пСЦд надходження коштСЦв по експортним договорам, чи реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ по СЦмпортним договорам.

ОскСЦльки схеми оплати, використовуСФмСЦ ТОВ "АНТтАЭ в умовах жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ та бажання пробитися на зовнСЦшньоекономСЦчний ринок, для чого необхСЦдно СЦмпортувати якСЦсну захСЦдну технологСЦю та обладнання обробки гранСЦту, мають самий високий зовнСЦшньоекономСЦчний ризик, комерцСЦйнСЦ банки вСЦдмовляються кредитувати цСЦ операцСЦСЧ чи кредитують пСЦд пСЦдвищенСЦ кредитнСЦ ставки.

ВказанСЦ недолСЦки потрСЦбно "вилСЦкуватитАЭ впровадженням схем факторингу та форфейтингу :

- замСЦнити умови оплати банкСЦвським переводом експортера через 60-70 днСЦв на видачу авальованого векселя зСЦ строком погашення 60-70 днСЦв;

- використати авальованСЦ векселСЦ для рефСЦнансування пСЦдприСФмства на умовах факторинговоСЧ чи форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ;

- замСЦнити передоплату у СЦмпортних контрактах на видачу пСЦдприСФмством авальованого векселя експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних коштСЦв до моменту реалСЦзацСЦСЧ СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ та отримання коштСЦв для оплати векселя, навСЦть СЦ з додатковими витратами на вексельний обСЦг.

Таким чином, проведений аналСЦз дСЦяльностСЦ та привабливостСЦ розвитку зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ у 2002 -2004 роках показав, що недостатнСЦй рСЦвень розвитку експортних операцСЦй при природному переповненнСЦ ринку пропозицСЦй гранСЦту украСЧнських картАЩСФрСЦв на украСЧнському внутрСЦшньому ринку стримуСФ можливостСЦ розвитку пСЦдприСФмства та приводить до нестабСЦльностСЦ показникСЦв його фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ :

а) динамСЦка стану виконання нормативСЦв лСЦквСЦдностСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки характеризуСФться :

- значним запасом коефСЦцСЦСФнта загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ вСЦдносно нормативу;

- невиконанням з 2003 року нормативу строковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ, що у 2004 роцСЦ набуло загрозливоСЧ тенденцСЦСЧ втрати лСЦквСЦдностСЦ;

- постСЦйного невиконання нормативу абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ, тобто нестачею готСЦвкових коштСЦв для виконання строкових платежСЦв;

б) динамСЦка стану виконання нормативСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки характеризуСФться :

- зниженням запасу коефСЦцСЦСФнту фСЦнансовоСЧ незалежностСЦ до нижньоСЧ границСЦ нормативу;

- невиконання нормативу фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ на 10-12%;

- нестачею з 2003 року "асних оборотних коштСЦв, оскСЦльки весь "асний капСЦтал СФ забезпеченням необоротних активСЦв;

в) динамСЦка рентабельностСЦ активСЦв та "асного капСЦталу в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки характеризуСФться зниженням рентабельностСЦ у 2003 роцСЦ та рСЦзким пСЦдняттям рентабельностСЦ "асного капСЦталу в 2004 роцСЦ по реалСЦзацСЦйному прибутку за рахунок рСЦзкого зниження собСЦвартостСЦ виготовлення продукцСЦСЧ.

г) динамСЦка стану показникСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки характеризуСФться :

- сталою тенденцСЦСФю пСЦдвищення коефСЦцСЦСФнтСЦв оборотностСЦ оборотних коштСЦв по всСЦм статтям;

- реалСЦзацСЦСФю у 2004 роцСЦ бСЦльш швидкоСЧ оборотностСЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ вСЦдносно циклу оборотностСЦ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, що пСЦднСЦмаСФ рСЦвень платоспроможностСЦ пСЦдприСФмства;

д) динамСЦка показникСЦв використання активСЦв та основних засобСЦв в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки характеризуСФться:

- пСЦдвищенням фондовСЦддачСЦ основних засобСЦв на фонСЦ скорочення рСЦвня основних засобСЦв та пСЦдвищення рСЦвня доходСЦв вСЦд реалСЦзацСЦх продукцСЦСЧ;

- пСЦдвищенням рСЦвня трансформацСЦСЧ активСЦв у виручку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ з рСЦвня 0,75(2002 рСЦк) до 1,6 (2004 рСЦк), що характеризуСФ СЦнтенсивний шлях розвитку пСЦдприСФмства.

е) характеристики фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ по покриттю запасСЦв в дочСЦрньому ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ за 2002 -2004 роки свСЦдчать про сталу нестачу "асного капСЦталу дя покриття запасСЦв, що загрожуСФ кризовим фСЦнансовим станом при сбоях в реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ.

ж) як показуСФ аналСЦз типових експортних та СЦмпортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ вони заключаються на умовах комерцСЦйного кредитування експортера чи СЦмпортера з боку пСЦдприСФмства на 30 -70 днСЦв. За цей час для поповнення обСЦгових коштСЦв, ТОВ "АНТтАЭ повинно використовувати короткостроковСЦ комерцСЦйнСЦ кредити банкСЦв пСЦд надходження коштСЦв по експортним договорам, чи реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ по СЦмпортним договорам.

Але, оскСЦльки схеми оплати, використовуСФмСЦ ТОВ "АНТтАЭ в умовах жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ та бажання пробитися на зовнСЦшньоекономСЦчний ринок, для чого необхСЦдно СЦмпортувати якСЦсну захСЦдну технологСЦю та обладнання обробки гранСЦту, мають самий високий зовнСЦшньоекономСЦчний ризик, комерцСЦйнСЦ банки вСЦдмовляються кредитувати цСЦ операцСЦСЧ чи кредитують пСЦд пСЦдвищенСЦ кредитнСЦ ставки.

ВказанСЦ недолСЦки потрСЦбно "вилСЦкуватитАЭ впровадженням схем факторингу та форфейтингу :

- замСЦнити умови оплати банкСЦвським переводом експортера через 60-70 днСЦв на видачу авальованого векселя зСЦ строком погашення 60-70 днСЦв;

- використати авальованСЦ векселСЦ для рефСЦнансування пСЦдприСФмства на умовах факторинговоСЧ чи форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ;

- замСЦнити передоплату у СЦмпортних контрактах на видачу пСЦдприСФмством авальованого векселя експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних коштСЦв до моменту реалСЦзацСЦСЧ СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ та отримання коштСЦв для оплати векселя, навСЦть СЦ з додатковими витратами на вексельний обСЦг.


3. ОбТСрунтування ефективностСЦ факторингових та форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ


3.1 ЕкономСЦко-математичнСЦ моделСЦ "ризик-дохСЦднСЦстьтАЭ рСЦзних видСЦв розрахункових операцСЦй в прийняттСЦ управлСЦнських рСЦшень


Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (ЗЕД) пов'язаний СЦз застосуванням загальних СЦдей СЦ концепцСЦй менеджменту у всСЦх формах зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (експортСЦ й СЦмпортСЦ товарСЦв СЦ послуг, лСЦзингових операцСЦях, прямому СЦнвестуваннСЦ СЦ т.д.). СутнСЦсть менеджменту зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ полягаСФ в комплексному дослСЦдженнСЦ та моделюваннСЦ мСЦжнародного середовища у поСФднаннСЦ з налагодженою взаСФмодСЦСФю всСЦх пСЦдроздСЦлСЦв СЦ посадових осСЦб органСЦзацСЦСЧ/установи в СЦнтересах продуктивного досягнення визначених зовнСЦшньоекономСЦчних стратегСЦй.

Основним ключовим моментом, менеджменту ЗЕД СФ визначенСЦсть процесСЦв, що, насамперед, включаСФ вивчення СЦ проектування елементСЦв мСЦжнародного середовища: закордонних партнерСЦв, рСЦвня цСЦн, митних правил, мСЦжнародних норм СЦ звичаСЧв та СЦн. У цСЦй частинСЦ акцент робиться не тСЦльки на аналСЦз та оцСЦнку майбутнСЦх мСЦжнародних операцСЦй, але СЦ на проектування взаСФмовСЦдносин з урахуванням визначених процедур. Цей елемент менеджменту становить майже половину чинникСЦв успСЦху в мСЦжнародному бСЦзнесСЦ.

Враховуючи це, в дипломнСЦй роботСЦ побудованСЦ алгоритми схем зовнСЦшньоторгових операцСЦй для управлСЦння мСЦнСЦмСЦзацСЦСФю витрат та оптимСЦзацСЦСФю доходСЦв при застосовуваннСЦ нових видСЦв мСЦжнародних розрахункСЦв.

Алгоритм програми розрахунку на ПЕОМ витрат та доходСЦв при розрахунках в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях СЦмпорту за механСЦзмом передоплати банкСЦвським переказом (максимальний ризик СЦмпортера) наведений на схемСЦ рис. О.1 Додатку О при наступних умовах контракту :

надання експортером банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ платоспроможностСЦ СЦмпортеру (страхування переказу);

100% передоплата банкСЦвським переказом;

поставка продукцСЦСЧ на умовах DAF - митний склад на кордонСЦ УкраСЧни;

кредитування СЦмпортера в банку для фСЦнансування банкСЦвського переказу СЦмпортера;

оформлення гарантСЦСЧ оптовим покупцем майбутньоСЧ покупки СЦмпортуСФмого товару перед банком СЦмпортера для отримання кредиту СЦмпортером;

1) Етап 0 - Заключення зовнСЦшньоекономСЦчного договору (100% передоплата перерахуванням коштСЦв в банк нерезидента-експортера);

2) Етап 1,2,3 - отримання експортером документальноСЧ гарантСЦСЧ свого банку по платоспроможностСЦ на суму контракту та надання гарантСЦСЧ СЦмпортеру;

2) Етап 4,5,6,7 - Заключення договору з комерцСЦйним банком (пСЦд заставу партСЦСЧ СЦмпортуСФмих товарСЦв(гарантСЦйний лист банку СЦмпортера) + гарантСЦю оптового покупця за пСЦдприСФмство-СЦмпортер ще на одну суму партСЦСЧ СЦмпорту, яку оптовий покупець-резидент покупаСФ по угодСЦ у СЦмпортера) на видачу кредиту та перерахування суми в банк нерезидента (час Т0).

3) Етап 8 - Поставка СЦмпортного контракту на облСЦк в комерцСЦйному банку ( виконання термСЦну поставки товару на митний кордон УкраСЧни - не бСЦльше 90 днСЦв з дня переоплати);

4) Етап 9,10,11 - Перерахування коштСЦв банкСЦвським переказом на коррахунок банку СЦмпортера в банку експортера, перерахування коштСЦв на розрахунковий рахунок експортера та повСЦдомлення банку експортеру про надходження коштСЦв;

5) Етап 12,13 - Фактична поставка товару на митний кордон УкраСЧни


Тпост=Т0+ОФТ

де ΔТ1<=90 днСЦв, повСЦдомлення про надходження продукцСЦСЧ в фСЦскальнСЦ органи;

6) Етап 14 - Розмитнення та доставка товару на склад пСЦдприСФмства з митного поста та пСЦдготовка до продажу


Тпрод=Тпост+ΔТ2, де ΔТ2<=2 днСЦв


7) Етап 15,16 - Оптовий продаж партСЦСЧ товару за заздалегСЦдь пСЦдготовленими контрактами для роздрСЦбного продажу з дебСЦторською заборгованСЦстю, тобто строк отримання коштСЦв за проданий товар :


Тгрош=Тпрод +ΔТ3, де ΔТ3<=15 днСЦв


8) Етап 17 - Повернення комерцСЦйному банку кредита, сплата процентСЦв за кредит та комСЦсСЦйних за валютообмСЦнну операцСЦю (отриманСЦ гривнСЦ на валюту кредиту):



9) Етап 18 - Сплата можливих штрафСЦв за порушення строкСЦв контракту

10) Доход вСЦд СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ становитиме



11) ОсновнСЦ ризики схеми контракту для СЦмпортера :

а) непоставка продукцСЦСЧ експортером чи поставка неповноСЧ партСЦСЧ продукцСЦСЧ та фСЦнансовСЦ претензСЦСЧ всСЦх ланок гарантерСЦв та кредиторСЦв;

б) фальсифСЦкацСЦя гарантСЦйного листа банка експортера та вСЦдсутнСЦсть страхового захисту вСЦд непоставки продукцСЦСЧ експортером;

в) поставка продукцСЦСЧ експортером в строки бСЦльше нормативу в 90 днСЦв та штрафнСЦ санкцСЦСЧ фСЦскальних органСЦв УкраСЧни;

г) змСЦна попиту на ринку (зниження внутрСЦшньоСЧ цСЦни на СЦмпортовану

продукцСЦю) та перевищення строкСЦв надходження виручки за

продану СЦмпортовану продукцСЦю;

д) змСЦна курсу нацСЦональноСЧ валюти та додатковСЦ витрати на конвертацСЦСЧ виручки в нацСЦональнСЦй валютСЦ на погашення банкСЦвського кредиту в СЦноземнСЦй валютСЦ;

Алгоритм витрат та доходСЦв при розрахунках в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях експорту за механСЦзмом вексельноСЧ вСЦдстрочки оплати банкСЦвським переказом (максимальний ризик експортера) наведений схемами на рис.О.2 додатку О при наступних умовах контракту:

надання СЦмпортером авальованого банком СЦмпортера простого векселя

зСЦ строком пред'явлення до погашення до 80 днСЦв (не бСЦльше контрольного строку в 90 днСЦв);

поставка продукцСЦСЧ на умовах EWX - франко-склад експортера на заводСЦ (складСЦ) в УкраСЧнСЦ;

1) Етап 0 - Заключення зовнСЦшньоекономСЦчного експортного договору;

2) Етапи 1,2 - Авалювання нерезидентом - СЦмпортером у своСФму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 - Поставка тАЮфранко-заводтАЭ продукцСЦСЧ в обмСЦн на авальований вексель (час Т0);

4) Етап 5 - Поставка експортного контракта на облСЦк в комерцСЦйному банку (виконання термСЦну надходження коштСЦв на рахунок - не бСЦльше 90 днСЦв з дня вСЦдгрузки продукцСЦСЧ);

5) Етап 6 - Заключення з банком А - резидентом договору на СЦнкасування векселю через банк Б - нерезидент ( ТСЦнкас=Т0+ОФТ1), де ΔТ1<= 70 днСЦв;

6) Етап 7 - направлення банком А СЦнкасовоСЧ вимоги (з додатком - векселем) в банк Б - нерезидент на сплату коштСЦв за векселем по строку


Твимог=ТСЦнкас+ОФТ2,


де ΔТ2<= 10 днСЦв;

7) Етап 8,9 - направлення банком Б-нерезидентом повСЦдомлення СЦмпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту - згоди СЦмпортера на перерахування коштСЦв з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) Етап 10 - банкСЦвський переказ коштСЦв з розрахункового рахунку СЦмпортера в банку Б -нерезидентСЦ на кореспондентський рахунок банку А - резидента в банку Б - нерезидентСЦ


Ткошти=Твимог+ОФТ3,


де ΔТ3<= 5 днСЦв;

9) Етап 11, 12 - перерахування 50% валютних коштСЦв на розрахунковий рахунок експортера та 50% на транзитний рахунок продажу валютноСЧ виручки на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни

9) Етап 13 - повСЦдомлення в фСЦскальнСЦ органи фактичного строку виконання експортного контракту та обов'язкового продажу 50% валютноСЧ виручки на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни

10) Етап 14 - Перерахування гривневого еквСЦваленту 50% проданоСЧ валютноСЧ виручки на розрахунковий рахунок експортера


Текспорт=Ткошти+ОФТ4


де ΔТ4<= 3 днСЦв;

11) Етап 15 - Сплата можливих штрафСЦв за порушення строкСЦв контракту

12) Етап 16,17 - Надання документСЦ в податковСЦ органи та отримання експортного вСЦдшкодування ПДВ (20% вСЦд суми експортного контракту)

13) ОсновнСЦ ризики схеми контракту для експортера :

а) ненадходження коштСЦв вСЦд СЦмпортера (процедура опротестування векселю) експортером чи надходження неповноСЧ суми контракту за причиною змСЦни цСЦн на ринку нерезидента;

б) фальсифСЦкацСЦя авалю векселя банком СЦмпортера та вСЦдсутнСЦсть страхового захисту вСЦд ненадходження коштСЦв за поставлену продукцСЦю;

в) перерахування коштСЦв СЦмпортером в строки бСЦльше нормативу в 90 днСЦв та штрафнСЦ санкцСЦСЧ фСЦскальних органСЦв УкраСЧни;

д) змСЦна курсу нацСЦональноСЧ валюти та додатковСЦ витрати на конвертацСЦю 50% виручки в нацСЦональну валюту ;

Алгоритм витрат та доходСЦв при розрахунках в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях СЦмпорту за механСЦзмом факторинговоСЧ операцСЦСЧ (розподСЦл ризику СЦмпортера з фактор-компанСЦСФю) наведений на схемах рис. О.3 Додатку О при наступних умовах контракту:

надання експортером банкСЦвськоСЧ гарантСЦСЧ платоспроможностСЦ СЦмпортеру (страхування переказу);

кредитування СЦмпортера в банку для фСЦнансування банкСЦвського переказу СЦмпортера;

оформлення гарантСЦСЧ фактор - фСЦрмою перед банком СЦмпортера для отримання кредиту СЦмпортером;

100% передоплата банкСЦвським переказом;

оформлення факторинговоСЧ угоди на дебСЦторську заборгованСЦсть по поставцСЦ продукцСЦСЧ та СЧСЧ продажу по контракту (на 70% суми контракту);

погашення банкСЦвського кредиту (можливо часткове);

поставка продукцСЦСЧ на умовах DAF - митний склад на кордонСЦ УкраСЧни;

1) Етап 0 - Заключення зовнСЦшньоекономСЦчного договору (100% передоплата перерахуванням коштСЦв в банк нерезидента-експортера);

2) Етап 1,2,3 - отримання експортером документальноСЧ гарантСЦСЧ свого банку по платоспроможностСЦ на суму контракту та надання гарантСЦСЧСЦмпортеру;

3) Етап 4,5,6,7 - Заключення договору з комерцСЦйним банком (пСЦд заставу партСЦСЧ СЦмпортуСФмих товарСЦв(гарантСЦйний лист банку СЦмпортера) + гарантСЦю фактор-фСЦрми ще на одну суму партСЦСЧ СЦмпорту, якуоптовий покупець-резидент покупаСФ по угодСЦ у СЦмпортера) на видачу кредиту та перерахування суми в банк нерезидента (час Т0).

4) Етап 8 - Оформлення факторинговоСЧ угоди продажу дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ та отримання 70% коштСЦв негайно СЦ 20% пСЦсля реалСЦзацСЦСЧ товарСЦв СЦмпорту

3) Етап 9 - Поставка СЦмпортного контракта на облСЦк в комерцСЦйному банку ( виконання термСЦну поставки товару на митний кордон УкраСЧни - не бСЦльше 90 днСЦв з дня переоплати);

4) Етап 10,11,12 - Перерахування коштСЦв банкСЦвським переказом на коррахунок банку СЦмпортера в банку експортера, перерахування коштСЦв на розрахунковий рахунок експортера та повСЦдомлення банку експортеру про надходження коштСЦв;

5) Етап 13,14 - Фактична поставка товару на митний кордон УкраСЧни


Тпост=Т0+ОФТ1


де ΔТ1<=90 днСЦв, повСЦдомлення про надходження продукцСЦСЧ в фСЦскальнСЦ органи;

6) Етап 15 - Розмитнення та доставка товару на склад фактор-фСЦрми з митного поста та пСЦдготовка до продажу


Тпрод=Тпост+ΔТ2)

де ΔТ2<=2 днСЦв

7) Етап 17,18 - Оптовий продаж партСЦСЧ товару фактор-фСЦрмою за заздалегСЦдь пСЦдготовленими контрактами для рознСЦчного продажу з дебСЦторською заборгованСЦстю, тобто строк отримання коштСЦв за проданий товар:


Тгрош=Тпрод +ΔТ3, де ΔТ3<=15 днСЦв


8) Етап 19 - Повернення фактор-фСЦрмою 20% суми пСЦсля реалСЦзацСЦСЧ товару;

9) ОсновнСЦ ризики схеми контракту для СЦмпортера за факторинговою схемою:

а) непоставка продукцСЦСЧ експортером чи поставка неповноСЧ партСЦСЧ продукцСЦСЧ та фСЦнансовСЦ претензСЦСЧ фактор - фСЦрми;

б) фальсифСЦкацСЦя гарантСЦйного листа банка експортера та вСЦдсутнСЦсть страхового захисту вСЦд непоставки продукцСЦСЧ експортером;

в) поставка продукцСЦСЧ експортером в строки бСЦльше нормативу в 90 днСЦв та штрафнСЦ санкцСЦСЧ фСЦскальних органСЦв УкраСЧни;

г) змСЦна попиту на ринку (зниження внутрСЦшньоСЧ цСЦни на СЦмпортовану продукцСЦю) та перевищення строкСЦв надходження 20 % виручки за продану СЦмпортовану продукцСЦю;

д) змСЦна курсу нацСЦональноСЧ валюти та додатковСЦ витрати на конвертацСЦСЧ виручки в нацСЦональнСЦй валютСЦ на погашення банкСЦвського кредиту в СЦноземнСЦй валютСЦ;

Алгоритм витрат та доходСЦв при розрахунках в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях експорту за механСЦзмом форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ (мСЦнСЦмальний ризик експортера) наведений на схемах рис.О.4 Додатку О при наступних умовах контракту :

надання СЦмпортером авальованого банком СЦмпортера простого векселя зСЦ строком предтАЭявлення до погашення до 80 днСЦв (не бСЦльше контрольного строку в 90 днСЦв);

поставка продукцСЦСЧ на умовах EWX [19,c.23] - франко-склад експортера на заводСЦ (складСЦ) в УкраСЧнСЦ;

форфейтинг (продаж) векселя форфейтинг-фСЦрмСЦ за 80 % вСЦд суми на право отримання коштСЦв по строку погашення векселя

1) Етап 0 - Заключення зовнСЦшньоекономСЦчного експортного договору;

2) Етапи 1,2 - Авалювання нерезидентом - СЦмпортером у своСФму банку векселя на суму контракту;

3) Етапи 3,4 - Поставка тАЮфранко-заводтАЭ продукцСЦСЧ в обмСЦн на авальований вексель (час Т0);

4) Етап 5 - Поставка експортного контракта на облСЦк в комерцСЦйному банку (виконання термСЦну надходження коштСЦв на рахунок - не бСЦльше 90 днСЦв з дня вСЦдгрузки продукцСЦСЧ);

5) Етап 6 - продаж експортером векселя по форфейтинговСЦй угодСЦ фСЦрмСЦ-форейтору та перерахування 80% суми на розрахунковий рахунок експортера;

5) Етап 7 - Заключення фактор -фСЦрмою з банком А - резидентом договору на СЦнкасування векселю через банк Б - нерезидент


ТСЦнкас=Т0+ОФТ1


де ΔТ1<= 70 днСЦв;

6) Етап 8 - направлення банком А СЦнкасовоСЧ вимоги (з додатком - векселем) в банк Б - нерезидент на сплату коштСЦв за векселем по строку


Твимог=ТСЦнкас+ОФТ2


де ΔТ2<= 10 днСЦв;

7) Етап 9,10 - направлення банком Б-нерезидентом повСЦдомлення СЦмпортеру про надходження векселя на оплату та отримання акцепту - згоди СЦмпортера на перерахування коштСЦв з його розрахункового рахунку в банк експортера;

8) Етап 11 - банкСЦвський переказ коштСЦв з розрахункового рахунку СЦмпортера в банку Б -нерезидентСЦ на кореспондентський рахунок банку А - резидента в банку Б - нерезидентСЦ


Ткошти=Твимог+ОФТ3


де ΔТ3<= 5 днСЦв;

9) Етап 12, 13 - перерахування 50% валютних коштСЦв на розрахунковий рахунок фактор-фСЦрми та 50% на транзитний рахунок продажу валютноСЧ виручки на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни

9) Етап 14 - повСЦдомлення в фСЦскальнСЦ органи фактичного строку виконання експортного контракту та обовтАЭязкового продажу 50% валютноСЧ виручки на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧни

10) Етап 15 - Перерахування гривневого еквСЦваленту 50% проданоСЧ валютноСЧ виручки на розрахунковий рахунок експортера


Текспорт=Ткошти+ОФТ4


де ΔТ4<= 3 днСЦв;

11) Етап 16 - Сплата можливих штрафСЦв за порушення строкСЦв контракту

12) Етап 17,18 - Надання документСЦ в податковСЦ органи та отримання експортного вСЦдшкодування ПДВ (20% вСЦд суми експортного контракту)

11) ОсновнСЦ ризики форфейтинговоСЧ схеми контракту для експортера :

а) перерахування коштСЦв СЦмпортером в строки бСЦльше нормативу в 90 днСЦв та штрафнСЦ санкцСЦСЧ фСЦскальних органСЦв УкраСЧни;

На основСЦ розроблених алгоритмСЦв в середовищСЦ "електронних таблицьтАЭ EXCEL -2000 реалСЦзованСЦ програми моделювання (управлСЦння) вихСЦдних параметрСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних розрахункСЦв в залежностСЦ вСЦд комплексу вхСЦдних параметрСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв.


3.2 Моделювання пСЦдвищення доходностСЦ пСЦдприСФмства при впровадженнСЦ факторингово-форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ


Для якСЦсного управлСЦння ефективнСЦстю розрахункових операцСЦй при проведеннСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ торгСЦвлСЦ необхСЦдно розробити моделСЦ планування менеджером параметрСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв при можливих варСЦацСЦях параметрСЦв операцСЦй.

Моделювання алгоритмСЦв розрахункСЦв, наведених в роздСЦлСЦ 3.1 на ПЕОМ виконано в середовищСЦ "електронних таблицьтАЭ EXCEL-2000 (програмування табличними розрахунками).

При моделюваннСЦ СЦмпортного контракту в якостСЦ вихСЦдних даних були вибранСЦ наступнСЦ параметри реального контракту ТОВ "АНТтАЭ :

а) Митна цСЦна контракту СЦмпорту на кордонСЦ - 100 000 $;

б) Попередня цСЦна продажу СЦмпортноСЧ партСЦСЧ резидентам - вСЦд 130 000$ до 150 000$;

в) Витрати на банкСЦвський переказ - 2% вСЦд суми контракту;

г) Витрати на розмитнення (без ПДВ) - 7% вСЦд суми контракту;

д) Витрати на транспортування по УкраСЧнСЦ з митного складу - 5% вСЦд суми контракту;

е) Витрати на конвертування виручки вСЦд продажу в долари США для погашення кредиту - 1,5% вСЦд суми контракту;

ж) Ставка процентСЦв за кредит - вСЦд 20% до 28% рСЦчних;

з) Суми штрафСЦв за перевищення строкСЦв поставки - 3%(10 днСЦв) та 6%(30днСЦв) вСЦд суми контракту;

и) ВарСЦацСЦя строкСЦв поставки продукцСЦСЧ на митний кордон пСЦсля банкСЦвського переказу - вСЦд 30 до 120 днСЦв;

к) Строк розмитнення та транспортування продукцСЦСЧ по УкраСЧнСЦ - 2 днСЦ;

л) Строк реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ (погашення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ) - вСЦд 5 до 45 днСЦв;

м) Витрати на гарантСЦю у оптового покупця пСЦд кредит в банку - 6% вСЦд суми контракту;

н) Перевищення суми кредиту над сумою контракту (для сплати СЦнших витрат ) - 21,5%

и) Факторинг реалСЦзуСФться схемою аванса (вСЦд 80000$ до 95000$) та сумами розрахункСЦв пСЦсля реалСЦзацСЦСЧ партСЦСЧ (вСЦд 55000$ до 40000$), тобто при продажнСЦй сумСЦ контракта 150000$ дисконт за послуги факторинга становить 15000$ (10%);

к) авансована сума фактор-операцСЦСЧ витрачаСФться на дострокове погашення частини кредиту банка та вСЦдповСЦдне зменшення суми нарахованих процентСЦв;

л) при факторинговСЦй схемСЦ витрати на розмитнення, транспортировку та гарантСЦСЧ (вСЦд фактор -фСЦрми) - вСЦдсутнСЦ

м) Форфейтинг-схема - продажа безоборотного векселя за 130000$

На рис.П.1 - П.6 Додатку П наведенСЦ результати варСЦацСЦйних розрахункСЦв по застосуванню факторингу та форфейтингу при СЦмпортСЦ.

При моделюваннСЦ експортного контракту в якостСЦ вихСЦдних даних були вибранСЦ наступнСЦ параметри реального контракту ТОВ "АНТтАЭ:

а) Митна цСЦна контракту експорту на франко-заводСЦ - 150 000 $;

б) СобСЦвартСЦсть експортноСЧ партСЦСЧ - 100000$, якСЦ необхСЦднСЦ для продовження виробничого процесу на перСЦод надходження коштСЦв заекспортовану продукцСЦю;

в) Витрати на облСЦк векселя в банку з цСЦллю отримання обСЦгових до строку надходження коштСЦв по векселю :

- банк видаСФ вексельний кредит на суму 75 000$ (пСЦд 20% рСЦчних) на строк до погашення векселя чи 100 000$ (пСЦд 35% рСЦчних) на строк до погашення векселю;

г) Суми штрафСЦв за перевищення строкСЦв надходження коштСЦв експортного контракту - 3%(10 днСЦв) та 6%(30днСЦв) вСЦд суми контракту;

д) ВарСЦацСЦя строкСЦв надходження коштСЦв за експортовану продукцСЦю - вСЦд 30 до 120 днСЦв;

и) Форфейтинг реалСЦзуСФться продажею авальованого векселя на безоборотнСЦй основСЦ (вСЦд 120000$ до 130000$);

к) ПСЦсля вСЦдгрузки товару виникаСФ вСЦдшкодування ПДВ на суму експортного вСЦдшкодування

На рис.П.8 Додатку П наведенСЦ результати варСЦацСЦйних розрахункСЦв по застосуванню форфейтингу при експортСЦ.

Як показуСФ аналСЦз результатСЦв розрахункСЦв, наведених на рис.П.1 - П.8 Додатку П, при впровадженнСЦ факторингових та форфейтингових схем :

- впровадження факторингових та форфейтингових схем суттСФво знижуСФ ризик можливих втрат за рахунок авансового отримання коштСЦв на початку СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ та дострокового часткового чи повного погашення кредиту, або направлення отриманих коштСЦв на СЦншСЦ короткостроковСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ;

суттСФвий виграш пСЦдприСФмства очСЦкуСФться при ризику затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при 100% передоплатСЦ (СЦндекс виграшу фактор-схеми СЦмпорту пСЦдвищуСФться з 1,26 при 30 днях до 1,62 при 90 днях);

форфейтингова схема з безоборотною продажем векселя характеризуСФться виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строкСЦв поставки продукцСЦСЧ вище 90 днСЦв, коли додатковими витратами СФ штрафи за порушення правил розрахункСЦв при зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях в УкраСЧнСЦ (СЦндекс виграшу форфейтинговоСЧ схеми при 120 днях становить 2,63 у порСЦвняннСЦ з СЦндексом 2,22 для факторинговоСЧ схеми);

основний виграш факторинговоСЧ та форфейтинговоСЧ схеми включаСФ дострокове погашення банкСЦвського кредиту за рахунок надання фактор-фСЦрмой (форфейтор-фСЦрмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, що даСФ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розмитнення та транспортування продукцСЦСЧ за рахунок фактор-фСЦрми (форфейтер-фСЦрми);

вплив пСЦдвищення ставки кредитування особливо вСЦдчуваСФться при зниженнСЦ коефСЦцСЦСФнту проектного виторгу (сума продажу СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ вСЦдносно цСЦни контракту на СЦмпорт з 1,5 до 1,3), коли затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ з 30 до 90 днСЦв та строкСЦв реалСЦзацСЦСЧ з 5 до 45 днСЦв приводить до збиткових результатСЦв СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ, захистом вСЦд чого СФ форфейтинг при продажу з бСЦльшим, нСЦж при факторингу, дисконтом векселя на дебСЦторську заборгованСЦсть на умовах безоборотностСЦ векселя.

Таким чином, проведений в дипломному проектСЦ аналСЦз показуСФ практичнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення менеджера по зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдпри-СФмства ТОВ "АНТтАЭ при СЦмпортних контрактах:

- при прогнозуваннСЦ середнСЦх строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при СЦмпортСЦ найбСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного факторингу (виграш вСЦд 25% до 60% по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ), яка на 10

- 15% краща нСЦж форфейтингова схема з бСЦльшим початковим дисконтом перекупки дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ;

- при прогнозуваннСЦ граничних строкСЦв поставки СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ (до 90 днСЦв та вище) бСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного форфейтингу, яка в цСЦй зонСЦ строкСЦв даСФ бСЦльший виграш (на 30 - 40%) по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ , нСЦж факторингова схема;

АналогСЦчний аналСЦз проектування схем експортних контрактСЦв з впровадженням дисконтних форфейтингових схем показуСФ, що прийняття управлСЦнського рСЦшення про вигСЦднСЦсть форфейтинга (рис.П.8) наступаСФ при наближеннСЦ до граничних строкСЦв надходження коштСЦв вСЦд експортноСЧ поставки ( 90 днСЦв) :

- штрафнСЦ санкцСЦСЧ за перевищення строкСЦв надходження виручки перевищують збитки на дисконтному продажСЦ векселСЦв форфейтеру;

- форфейтинг при дисконтСЦ менше 10% буде невигСЦдний для форфейтинг-фСЦрми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невигСЦдний експортеру

навСЦть при гранСЦчних строках надходження коштСЦв;

виграш фСЦрми-експортера при проведеннСЦ форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ - це зниження частки прибутку за рахунок перекладання ризику несвоСФчасного надходження коштСЦв вСЦд СЦмпортера;

основний виграш фСЦрми - експортера - це 20% вСЦдшкодування ПДВ з повноСЧ суми експортноСЧ поставки, оскСЦльки права форфейтора на вСЦдшкодування ПДВ не переходять;


3.3 Прогноз удосконалення показникСЦв та ефективностСЦ впровадження факторинго-форфейтингових розрахункових операцСЦй в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства


В аналСЦзСЦ дСЦяльностСЦ ТОВ "АНТтАЭ на зовнСЦшньоекономСЦчному ринку (роздСЦл 2 дипломного проекту) показано, що :

основнСЦ експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ проводяться на основСЦ комерцСЦйного кредиту з вСЦдстрочкою платежСЦв до 60 -70 днСЦв пСЦсля фактичноСЧ поставки товарСЦв, тобто пСЦдприСФмство працюСФ в зонСЦ ризику порушення строкСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних розрахункСЦв по законодавству УкраСЧни (до 90 днСЦв);

пСЦдприСФмство не використовуСФ банкСЦвськСЦ кредити, оскСЦльки кредитування пСЦд зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ контракти з комерцСЦйним кредитом для банкСЦв СФ неприйнятним;

в результатСЦ пСЦдприСФмство маСФ нестачу коштСЦв для розрахункСЦв СЦ не виконуСФ нормативи строковоСЧ та абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ, а також норматив покриття запасСЦв "асними коштами та довгостроковими кредитами;

- для мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ витрат експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ проводяться , в основному, з РосСЦСФю та БСЦлорусСЦСФю, з якими у УкраСЧни погодженСЦ "Угоди про вСЦльну торгСЦвлютАЭ, що передбачають вСЦдсутнСЦсть митних тарифСЦв на СЦмпорт та експорт мСЦж державами;

Враховуючи вищенаведене та результати моделювання роздСЦлу 3.2, в дипломнСЦй роботСЦ виконане прогнозування результатСЦв дСЦяльностСЦ ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторингово-форфейтингових схем, тобто отримання коштСЦв часткового рефСЦнансування на перСЦод виконання розрахункСЦв за зовнСЦшньоекономСЦчними контрактами.

В Додатку Н наведенСЦ результати розрахункСЦв прогнозних балансСЦв та фСЦнансових звСЦтСЦв ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторинго-форфейтингових схем розрахункСЦв у зовнСЦшньоекономСЦчних контрактах.

Прогнозування виконано на базСЦ фактичноСЧ звСЦтностСЦ за 2004 рСЦк при введеннСЦ отриманих в роздСЦлСЦ 3.2 параметрСЦв впливу форфейтинго-факторингових операцСЦй на фСЦнансовСЦ результати (скорочення витрат на сплату процентСЦв за банкСЦвський кредит) та балансовСЦ агрегати (пСЦдвищення агрегату готСЦвки за рахунок форфейтинго-факторингового кредитування та пСЦдвищення "асного капСЦталу за рахунок зростання чистого прибутку).



Рис.3.3 Зростання прогнозованого рСЦвня рентабельностСЦ в ТОВ "АНТтАЭ


На рис.3.3 -3.5 наведенСЦ результати прогнозування (Додаток Н), якСЦ констатують рСЦвень прогнозованого позитивного впливу впровадження факторингових та форфейтингових розрахункСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ ТОВ "АНТтАЭ на пСЦдвищення прибутковостСЦ дСЦяльностСЦ та рСЦвня лСЦквСЦдностСЦ, дСЦловоСЧ активностСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ пСЦдприСФмства.

Проведене прогнозування на ПЕОМ пСЦдвищення характеристик дСЦяльностСЦ дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторингових та форфейтингових схем розрахункСЦв на базСЦ фактичних матерСЦалСЦв 2004 року показало, що впровадження запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахункСЦв позитивно впливаСФ на прогнозованСЦ результати дСЦяльностСЦ :

прогнозована рентабельнСЦсть активСЦв по валовому реалСЦзацСЦйному прибутку пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29% до рСЦвней 37-39,8%;

прогнозована рентабельнСЦсть "асного капСЦталу по чистому прибутку пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 4,4% до рСЦвней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельнСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ по чистому доходу пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,76% до рСЦвней 9 -11,3 %;



Рис. 3.4 Зростання показникСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ (зниження перСЦодСЦв оборотСЦв агрегатСЦв балансу) в прогнозах ТОВ "АНТтАЭ


прогнозований перСЦод одного обороту запасСЦв скорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 59,9 днСЦв/оборот до рСЦвней 49 - 52,6 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту(погашення) дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ скорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 10,2 днСЦв/ оборот до рСЦвней 8 - 8,46 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту (погашення) кредиторськоСЧ заборгованостСЦ скорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29,1 днСЦв/ оборот до рСЦвней 16,3 - 20,2 днСЦв /оборот;

прогнозоване спСЦввСЦдношення поточноСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ до поточноСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,43 до рСЦвней 0,52- 0,65, що з врахуванням бСЦльшоСЧ нСЦж в 2 рази швидкостСЦ обертання дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ нСЦж кредитроськоСЧ, забезпечуСФ стСЦйкий графСЦк платоспроможностСЦ пСЦдприСФмства;



Рис. 3.5 ПрогнозованСЦ рСЦвнСЦ пСЦдвищення лСЦквСЦдностСЦ ТОВ "АНТтАЭ


прогнозований рСЦвень загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,653 до рСЦвней 2,17 - 2,44, що при нормативному значеннСЦ цього показника не менше 1,0 свСЦдчить про стСЦйкий запас лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства;

прогнозований рСЦвень швидкоСЧ (строковоСЧ) лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,369 до рСЦвней 0,78 - 1,00, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,7 - 0,8 свСЦд-чить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкоСЧ строковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ;

прогнозований рСЦвень моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,119 до рСЦвней 0,53 - 0,72, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,2-0,35 свСЦдчить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкого запасу моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ ;

Таким чином при проектному дослСЦдженнСЦ в дипломнСЦй роботСЦ були:

побудованСЦ алгоритми розрахунку доходностСЦ рСЦзних схем реалСЦзацСЦСЧ розрахункСЦв при експортно-СЦмпортних операцСЦях та реалСЦзованСЦ у виглядСЦ таблиць-програм розрахункСЦв на ПЕОМ в середовищСЦ "електроннихтАЭ таблиць EXCEL-2000;

проведене чисельне моделювання та оцСЦнки ефективностСЦ впровадження факторингових та форфейтингових схем розрахункСЦв на пСЦдвищення результативностСЦ ЗЕД та загальнСЦ характеристики пСЦдприСФмства.

Як показуСФ аналСЦз результатСЦв розрахункСЦв при впровадженнСЦ факторингових та форфейтингових схем :

- впровадження факторингових та форфейтингових схем суттСФво знижуСФ ризик можливих втрат за рахунок авансового отримання коштСЦв на початку СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ та дострокового часткового чи повного погашення кредиту, або направлення отриманих коштСЦв на СЦншСЦ короткостроковСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ;

суттСФвий виграш пСЦдприСФмства очСЦкуСФться при ризику затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при 100% передоплатСЦ (СЦндекс виграшу фактор-схеми СЦмпорту пСЦдвищуСФться з 1,26 при 30 днях до 1,62 при 90 днях);

форфейтингова схема з безоборотною продажею векселя характеризуСФться виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строкСЦв поставки продукцСЦСЧ вище 90 днСЦв, коли додатковими витратами СФ штрафи за порушення правил розрахункСЦв при зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях в УкраСЧнСЦ (СЦндекс виграшу форфейтинговоСЧ схеми при 120 днях становить 2,63 у порСЦвняннСЦ з СЦндексом 2,22 для факторинговоСЧ схеми);

основний виграш факторинговоСЧ та форфейтинговоСЧ схеми включаСФ дострокове погашення банкСЦвського кредиту за рахунок надання фактор-фСЦрмой (форфейтор-фСЦрмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, що даСФ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розтаможуваннСЦ та транспортировСЦ продукцСЦСЧ за рахунок фактор-фСЦрми (форфейтер-фСЦрми);

вплив пСЦдвищення ставки кредитування особливо вСЦдчуваСФться при зниженнСЦ коефСЦцСЦСФнту проектного виторгу (сума продажу СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ вСЦдносно цСЦни контракту на СЦмпорт з 1,5 до 1,3), коли затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ з 30 до 90 днСЦв та строкСЦв реалСЦзацСЦСЧ з 5 до 45 днСЦв приводить до збиткових результатСЦв СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ, захистом вСЦд чого СФ форфейтинг при продажу з бСЦльшим, нСЦж при факторингу, дисконтом векселя на дебСЦторську заборгованСЦсть на умовах безоборотностСЦ векселя.

Проведений в дипломному проектСЦ аналСЦз показуСФ практичнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення для менеджерСЦв пСЦдприСФмства при СЦмпортних контрактах:

- при прогнозуваннСЦ середнСЦх строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при СЦмпортСЦ найбСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного факторингу (виграш вСЦд 25% до 60% по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ), яка на 10

- 15% краща нСЦж форфейтингова схема з бСЦльшим початковим дисконтом перекупки дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ;

- при прогнозуваннСЦ граничних строкСЦв поставки СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ (до 90 днСЦв та вище) бСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного форфейтингу, яка в цСЦй зонСЦ строкСЦв даСФ бСЦльший виграш (на 30 - 40%) по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ , нСЦж факторингова схема;

АналогСЦчний аналСЦз проектування схем експортних контрактСЦв з впровадженням дисконтних форфейтингових схем показуСФ, що доцСЦльнСЦсть прийняття управлСЦнського рСЦшення про вигСЦднСЦсть форфейтинга наступаСФ при граничних строках надходження коштСЦв вСЦд експортноСЧ поставки ( 60 - 90 днСЦв) :

- штрафнСЦ санкцСЦСЧ за перевищення строкСЦв надходження виручки

перевищують збитки на дисконтному продажСЦ векселСЦв форфейтеру;

- форфейтинг при дисконтСЦ менше 10% буде невигСЦдний для форфейтинг-фСЦрми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невигСЦдний експортеру навСЦть при гранСЦчних строках надходження коштСЦв;

виграш фСЦрми-експортера при проведеннСЦ форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ - це зниження частки прибутку за рахунок перекладання ризику несвоСФчасного надходження коштСЦв вСЦд СЦмпортера;

основний виграш фСЦрми - експортера - це 20% вСЦдшкодування ПДВ з повноСЧ суми експортноСЧ поставки, оскСЦльки права форфейтора на вСЦдшкодування ПДВ не переходять;

Проведене прогнозування на ПЕОМ пСЦдвищення характеристик дСЦяльнос-тСЦ дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторингових та форфейтинго-вих схем розрахункСЦв в ЗЕД на базСЦ фактичних матерСЦалСЦв 2004 року показало, що впровадження запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахункСЦв позитивно впливаСФ на прогнозованСЦ результати дСЦяльностСЦ :

прогнозована рентабельнСЦсть активСЦв по валовому реалСЦзацСЦйному прибутку пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29% до рСЦвней 37-39,8%;

прогнозована рентабельнСЦсть "асного капСЦталу по чистому прибутку пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 4,4% до рСЦвней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельнСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ по чистому доходу пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,76% до рСЦвней 9 -11,3 %;

прогнозований рСЦвень дивСЦдендноСЧ прибутковостСЦ 1 грн. статутного фонду товариства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 46 % до рСЦвней 249 -320 % рСЦчних;

прогнозований перСЦод одного обороту запасСЦв зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 59,9 днСЦв/оборот до рСЦвней 49 - 52,6 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту(погашення) дебСЦторськоСЧ забор-гованостСЦ зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 10,2 днСЦв/ оборот до рСЦвней 8 - 8,46 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту (погашення) кредиторськоСЧ за-боргованостСЦ зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29,1 днСЦв/ оборот до рСЦвней 16,3 - 20,2 днСЦв /оборот;

прогнозоване спСЦввСЦдношення поточноСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ до поточноСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,43 до рСЦвней 0,52- 0,65, що з врахуванням бСЦльшоСЧ нСЦж в 2 рази швидкостСЦ обертання дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ нСЦж кредитроськоСЧ, забезпечуСФ стСЦйкий графСЦк платоспроможностСЦ пСЦдприСФмства;

прогнозований рСЦвень загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,653 до рСЦвней 2,17 - 2,44, що при нормативному значеннСЦ цього показника не менше 1,0 свСЦдчить про стСЦйкий запас лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства;

прогнозований рСЦвень швидкоСЧ (строковоСЧ) лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,369 до рСЦвней 0,78 - 1,00, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,7 - 0,8 свСЦд-чить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкоСЧ строковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ;

прогнозований рСЦвень моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,119 до рСЦвней 0,53 - 0,72, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,2-0,35 свСЦдчить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкого запасу моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ ;


Висновки та пропозицСЦСЧ


Результати дослСЦдження дСЦйсноСЧ дипломноСЧ роботи включають:

аналСЦз СЦснуючого механСЦзму та СЦнструментарСЦю зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй;

аналСЦз дСЦяльностСЦ та привабливостСЦ розвитку зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй в дочСЦрньому пСЦдприСФмствСЦ ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ у 2002 -2004 роках ;

побудованСЦ алгоритми розрахунку доходностСЦ рСЦзних схем реалСЦзацСЦСЧ розрахункСЦв при експортно-СЦмпортних операцСЦях та реалСЦзацСЦСЧ СЧх у виглядСЦ таблиць-програм розрахункСЦв на ПЕОМ в середовищСЦ "електроннихтАЭ таблиць EXCEL-2000;

результати проведення чисельного моделювання та оцСЦнки ефективностСЦ впровадження факторингових та форфейтингових схем розрахункСЦв.

МСЦжнароднСЦ розрахунки можна розглядати, як механСЦзм регулювання платежСЦв по зобов'язаннях, що виникають в результатСЦ економСЦчноСЧ взаСФмодСЦСЧ фСЦрм рСЦзних держав. Розрахунки виконуються безготСЦвковим шляхом на рахунках банкСЦв, що вСЦдСЦграють найважливСЦшу роль у системСЦ мСЦжнародних розрахункСЦв .

ПСЦд час укладання торгового контракту експортер СЦ СЦмпортер визначають умови розрахункСЦв, а саме засоби платежу СЦ спосСЦб платежу.

Як технологСЦчнСЦ засоби безготСЦвкового платежу можна видСЦлити :

банкСЦвськСЦ телекснСЦ переведення (використовуються тСЦльки в СНД);

СЦнструкцСЦСЧ системи вСЦддаленого керування коррахунками в банках - кореспондентах (нерезидентах) SWIFT (у основному числСЦ банкСЦв свСЦту, що СФ учасниками системи).

клСЦСФнтськСЦ пластиковСЦ карти керування корпоративними рахунками через систему коррахункСЦв банкСЦв СЦ мСЦжнароднСЦ центри авторизацСЦСЧ операцСЦй банкСЦв-членСЦв пластикових платСЦжних систем;

документальнСЦ (акредитиви, СЦнкасо, чеки, переказнСЦ векселСЦ) системи вСЦддаленого керування коштами банкСЦв на кореспондентських рахунках в банках-нерезидентах.

Основою технологСЦчних мСЦжнародних платСЦжних систем мСЦж банками краСЧни-резидента СЦ нерезидентСЦв СФ системи взаСФмних кореспондентських рахункСЦв банкСЦв-резидентСЦв СЦ банкСЦв-нерезидентСЦв, за допомогою яких вСЦдбуваСФться керування платСЦжними активами при проплатСЦ експортно-СЦмпортних контрактСЦв.

ВибСЦр способу платежу - важлива задача, оскСЦльки вСЦн визначаСФ схему руху коштСЦв СЦ товару . Кожний зСЦ способСЦв платежу маСФ своСЧ переваги СЦ може бути найбСЦльш вигСЦдний кому-небудь з партнерСЦв.

МСЦжнароднСЦ торгСЦвельнСЦ розрахунки, лСЦцензування валютних операцСЦй, купСЦвля-продаж валюти для проведення розрахункСЦв та застосування банкСЦвських валютних розрахунково-платСЦжних СЦнструментСЦв в УкраСЧнСЦ регулюСФться двома основними Законами та десятками СЦнструкцСЦй НацСЦонального банку УкраСЧни.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни "Про порядок здСЦйснення розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ :

- виручка резидентСЦв у СЦноземнСЦй валютСЦ пСЦдлягаСФ зарахуванню на СЧх валютнСЦ рахунки в уповноважених банках у термСЦни виплати заборгованостей, зазначенСЦ в контрактах, але не пСЦзнСЦше 90 календарних днСЦв з дати митного оформлення (виписки вивСЦзноСЧ вантажноСЧ митноСЧ декларацСЦСЧ) продукцСЦСЧ, що експортуСФться, а в разСЦ експорту робСЦт (послуг), прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ - з моменту пСЦдписання акта або СЦншого документа, що засвСЦдчуСФ виконання робСЦт, надання послуг, експорт прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ. Перевищення зазначеного термСЦну потребуСФ СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни.

- СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ резидентСЦв, якСЦ здСЦйснюються на умовах вСЦдстрочення поставки, в разСЦ, коли таке вСЦдстрочення перевищуСФ 90 календарних днСЦв з моменту здСЦйснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг), що СЦмпортуСФться, потребують СЦндивСЦдуальноСЧ лСЦцензСЦСЧ НацСЦонального банку УкраСЧни.

- при застосуваннСЦ розрахункСЦв щодо СЦмпортних операцСЦй резидентСЦв у формСЦ документарного акредитиву термСЦн строку розрахункСЦв дСЦСФ з моменту здСЦйснення уповноваженим банком платежу на користь нерезидента.

АналСЦз дСЦяльностСЦ ТОВ "АНТтАЭ в 2002 - 2004 роцСЦ на зовнСЦшньоекономСЦчному ринку показав, що :

основнСЦ експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ проводяться на основСЦ комерцСЦйного кредиту з вСЦдстрочкою платежСЦв до 60 -70 днСЦв пСЦсля фактичноСЧ поставки товарСЦв, тобто пСЦдприСФмство працюСФ в зонСЦ ризику порушення строкСЦв зовнСЦшньоекономСЦчних розрахункСЦв по законодавству УкраСЧни (до 90 днСЦв);

пСЦдприСФмство не використовуСФ банкСЦвськСЦ кредити, оскСЦльки кредитування пСЦд зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ контракти з комерцСЦйним кредитом для банкСЦв СФ неприйнятним;

в результатСЦ пСЦдприСФмство маСФ нестачу коштСЦв для розрахункСЦв СЦ не виконуСФ нормативи строковоСЧ та абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ, а також норматив покриття запасСЦв "асними коштами та довгостроковими кредитами;

Як показуСФ аналСЦз типових експортних та СЦмпортних контрактСЦв ТОВ "АНТтАЭ вони заключаються на умовах комерцСЦйного кредитування експортера чи СЦмпортера з боку пСЦдприСФмства на 30 -70 днСЦв. За цей час для поповнення обСЦгових коштСЦв, ТОВ "АНТтАЭ повинно використовувати короткостроковСЦ комерцСЦйнСЦ кредити банкСЦв пСЦд надходження коштСЦв по експортним договорам, чи реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ по СЦмпортним договорам.

ОскСЦльки схеми оплати, використовуСФмСЦ ТОВ "АНТтАЭ в умовах жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ та бажання пробитися на зовнСЦшньоекономСЦчний ринок, для чого необхСЦдно СЦмпортувати якСЦсну захСЦдну технологСЦю та обладнання обробки гранСЦту, мають самий високий зовнСЦшньоекономСЦчний ризик, комерцСЦйнСЦ банки вСЦдмовляються кредитувати цСЦ операцСЦСЧ чи кредитують пСЦд пСЦдвищенСЦ кредитнСЦ ставки.

ВказанСЦ недолСЦки потрСЦбно "вилСЦкуватитАЭ впровадженням схем факторингу та форфейтингу :

- замСЦнити умови оплати банкСЦвським переводом експортера через 60-70 днСЦв на видачу авальованого векселя зСЦ строком погашення 60-70 днСЦв;

- використати авальованСЦ векселСЦ для рефСЦнансування пСЦдприСФмства на умовах факторинговоСЧ чи форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ;

- замСЦнити передоплату у СЦмпортних контрактах на видачу пСЦдприСФмством авальованого векселя експортеру-нерезиденту, що дозволить компенсувати недостачу оборотних коштСЦв до моменту реалСЦзацСЦСЧ СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ та отримання коштСЦв для оплати векселя, навСЦть СЦ з додатковими витратами на вексельний обСЦг.

Як показуСФ аналСЦз результатСЦв розрахункСЦв при впровадженнСЦ факторинго-вих та форфейтингових схем :

- впровадження факторингових та форфейтингових схем суттСФво знижуСФ ризик можливих втрат за рахунок авансового отримання коштСЦв на початку СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ та дострокового часткового чи повного погашення кредиту, або направлення отриманих коштСЦв на СЦншСЦ короткостроковСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ;

суттСФвий виграш пСЦдприСФмства очСЦкуСФться при ризику затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при 100% передоплатСЦ (СЦндекс виграшу фактор-схеми СЦмпорту пСЦдвищуСФться з 1,26 при 30 днях до 1,62 при 90 днях);

форфейтингова схема з безоборотною продажею векселя характеризуСФться виграшем перед факторинговою схемою особливо при зриву строкСЦв поставки продукцСЦСЧ вище 90 днСЦв, коли додатковими витратами СФ штрафи за порушення правил розрахункСЦв при зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях в УкраСЧнСЦ (СЦндекс виграшу форфейтинговоСЧ схеми при 120 днях становить 2,63 у порСЦвняннСЦ з СЦндексом 2,22 для факторинговоСЧ схеми);

основний виграш факторинговоСЧ та форфейтинговоСЧ схеми включаСФ дострокове погашення банкСЦвського кредиту за рахунок надання фактор-фСЦрмой (форфейтор-фСЦрмой) часткового(чи повного) платежу за перекупку дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ, що даСФ виграш на процентах за кредит, а також витратах на розтаможуваннСЦ та транспортировСЦ продукцСЦСЧ за рахунок фактор-фСЦрми (форфейтер-фСЦрми);

вплив пСЦдвищення ставки кредитування особливо вСЦдчуваСФться при зниженнСЦ коефСЦцСЦСФнту проектного виторгу (сума продажу СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ вСЦдносно цСЦни контракту на СЦмпорт з 1,5 до 1,3), коли затягування строкСЦв поставки продукцСЦСЧ з 30 до 90 днСЦв та строкСЦв реалСЦзацСЦСЧ з 5 до 45 днСЦв приводить до збиткових результатСЦв СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ, захистом вСЦд чого СФ форфейтинг при продажу з бСЦльшим, нСЦж при факторингу, дисконтом векселя на дебСЦторську заборгованСЦсть на умовах безоборотностСЦ векселя.

Таким чином, проведений в дипломному проектСЦ аналСЦз показуСФ практичнСЦ управлСЦнськСЦ рСЦшення для пСЦдприСФмства при СЦмпортних контрактах:

- при прогнозуваннСЦ середнСЦх строкСЦв поставки продукцСЦСЧ при СЦмпортСЦ найбСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного факторингу (виграш вСЦд 25% до 60% по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ), яка на 10 - 15% краща нСЦж форфейтингова схема з бСЦльшим початковим дисконтом перекупки дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ;

- при прогнозуваннСЦ граничних строкСЦв поставки СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ (до 90 днСЦв та вище) бСЦльш вигСЦдною СФ схема СЦмпортного форфейтингу, яка в цСЦй зонСЦ строкСЦв даСФ бСЦльший виграш (на 30 - 40%) по пСЦдвищенню рСЦвня рентабельностСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ , нСЦж факторингова схема;

АналогСЦчний аналСЦз проектування схем експортних контрактСЦв з впровадженням дисконтних форфейтингових схем показуСФ, що вигСЦднСЦсть форфейтинга наступаСФ при граничних строках надходження коштСЦв вСЦд експортноСЧ поставки ( 90 днСЦв) :

- штрафнСЦ санкцСЦСЧ за перевищення строкСЦв надходження виручки перевищують збитки на дисконтному продажСЦ векселСЦв форфейтеру;

- форфейтинг при дисконтСЦ менше 10% буде невигСЦдний для форфейтинг-фСЦрми;

- форфейтинг при дисконтах вище 15% буде невигСЦдний експортеру навСЦть при граничних строках надходження коштСЦв;

виграш фСЦрми-експортера при проведеннСЦ форфейтинговоСЧ операцСЦСЧ - це зниження частки прибутку за рахунок перекладання ризику несвоСФчасного надходження коштСЦв вСЦд СЦмпортера;

основний виграш фСЦрми - експортера - це 20% вСЦдшкодування ПДВ з повноСЧ суми експортноСЧ поставки, оскСЦльки права форфейтора на вСЦдшкодування ПДВ не переходять;

Враховуючи вищенаведене дипломнСЦй роботСЦ виконане прогнозування результатСЦв дСЦяльностСЦ ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторингово-форфейтингових схем, тобто отримання коштСЦв часткового рефСЦнансування на перСЦод виконання розрахункСЦв за зовнСЦшньоекономСЦчними контрактами.

Проведене прогнозування на ПЕОМ пСЦдвищення характеристик дСЦяльностСЦ дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ при впровадженнСЦ факторингових та форфейтингових схем розрахункСЦв на базСЦ фактичних матерСЦалСЦв 2004 року показало, що впровадження запропонованих моделей факторингових та форфейтингових розрахункСЦв позитивно впливаСФ на прогнозованСЦ результати дСЦяльностСЦ :

прогнозована рентабельнСЦсть активСЦв по валовому реалСЦзацСЦйному прибутку пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29% до рСЦвней 37-39,8%;

прогнозована рентабельнСЦсть "асного капСЦталу по чистому прибутку пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 4,4% до рСЦвней 20 -24,3 %;

прогнозована рентабельнСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ по чистому доходу пСЦсля оподаткування пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,76% до рСЦвней 9 -11,3 %;

прогнозований рСЦвень дивСЦдендноСЧ прибутковостСЦ 1 грн. статутного фонду товариства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 46 % до рСЦвней 249 -320 % рСЦчних;

прогнозований перСЦод одного обороту запасСЦв зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 59,9 днСЦв/оборот до рСЦвней 49 - 52,6 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту(погашення) дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 10,2 днСЦв/ оборот до рСЦвней 8 - 8,46 днСЦв /оборот;

прогнозований перСЦод одного обороту (погашення) кредиторськоСЧ заборгованостСЦ зкорочуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 29,1 днСЦв/ оборот до рСЦвней 16,3 - 20,2 днСЦв /оборот;

прогнозоване спСЦввСЦдношення поточноСЧ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ до поточноСЧ кредиторськоСЧ заборгованостСЦ пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,43 до рСЦвней 0,52- 0,65, що з врахуванням бСЦльшоСЧ нСЦж в 2 рази швидкостСЦ обертання дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ нСЦж кредитроськоСЧ, забезпечуСФ стСЦйкий графСЦк платоспроможностСЦ пСЦдприСФмства;

прогнозований рСЦвень загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 1,653 до рСЦвней 2,17 - 2,44, що при нормативному значеннСЦ цього показника не менше 1,0 свСЦдчить про стСЦйкий запас лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства;

прогнозований рСЦвень швидкоСЧ (строковоСЧ) лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,369 до рСЦвней 0,78 - 1,00, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,7 - 0,8 свСЦд-чить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкоСЧ строковоСЧ лСЦквСЦдностСЦ;

прогнозований рСЦвень моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ пСЦдприСФмства пСЦдвищуСФться з фактичного рСЦвня 2004 року - 0,119 до рСЦвней 0,53 - 0,72, що при нормативному значеннСЦ цього показника 0,2-0,35 свСЦдчить про перехСЦд пСЦдприСФмства в зону стСЦйкого запасу моментальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ ;


Список використаноСЧ лСЦтератури


1. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про банки СЦ банкСЦвську дСЦяльнСЦсть» // вСЦд 7 грудня 2000 року N 2121-III (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 20 листопада 2003 року N 1294-IV)

2. Закон УкраСЧни "Про НацСЦональний банк УкраСЧнитАЭ // вСЦд 20 травня 1999 року N 679-XIV (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 10.01. 2002 року N 2922-III)

3. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про Митний тариф УкраСЧни» // вСЦд 5 квСЦтня 2001 року N 2371-III (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 7 березня 2002 року N 3114-III)

4. Закон УкраСЧни "Про регулювання товарообмСЦнних (бартерних) операцСЦй у сферСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ» вСЦд 23.12.98 р. № 351-XIV, зСЦ змСЦнами та доповненнями

5. Закон УкраСЧни " Про операцСЦСЧ з давальницькою сировиною у зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦтАЭ // вСЦд 15 вересня 1995 року N 327/95-ВР ( СЦз змСЦнами станом на 21 червня 2001 року N 2555-III)

6. Закон УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмствтАЭ // вСЦд 28.12.1994 N 334/94-ВР( СЦз змСЦнами та доповненнями станом на 27.11.2003 N 1344-IV)

7. Закон УкраСЧни "Про господарськСЦ товаристватАЭ / вСЦд 19 вересня 1991 року N 1576-XII/ вСЦд 17 травня 2001 року N 2409-III

8. ЗАКОН УКРАРЗНИ тАЮПро податок на додану вартСЦсть тАЮ// вСЦд 3 квСЦтня 1997 року N 168/97-ВР (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни вСЦд 7 березня 2002 року N 3118-III)

9. Закон УкраСЧни " Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦстьтАЭ // вСЦд 16 квСЦтня 1991 року N 959-XII (вСЦд 8 червня 2000 року N 1807-III).

10. Закон УкраСЧни "Про порядок виконання розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ// № 185/94-ВР вСЦд 23.09.1994 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 5 лютого 2004 року N 1454-IV)

11. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про обСЦг векселСЦв в УкраСЧнСЦ» //вСЦд 5 квСЦтня 2001 року N 2374-III (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законом УкраСЧни вСЦд 25 грудня 2002 року N 364-IV)

12. КОНВЕНЦРЖЯ, якою запроваджено УнСЦфСЦкований закон про переказнСЦ векселСЦ та простСЦ векселСЦ //ДАТА ПРЖДПИСАННЯ: 07.06.30 р., ДАТА ПРИРДДНАННЯ УКРАРЗНОЮ: 06.07.99 р. ,ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТРЖ УКРАРЗНОЮ: 06.01.2000 р.

13. Декрет КабмСЦну УкраСЧни " Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролютАЭ // № 15-93 вСЦд 19.02.1993 в редакцСЦСЧ змСЦн вСЦд вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436-IV

14. Господарський кодекс УкраСЧни // вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436-IV(дСЦСФ з 01.01.2004)

15. Кодекс УкраСЧни про адмСЦнСЦстративнСЦ правопорушення //вСЦд 7 грудня 1984 року № 8073-Х(РЖз змСЦнами СЦ доповненнями станом на 24 червня 2004 року N 1876-IV)

16. КРИМРЖНАЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАРЗНИ // вСЦд 5 квСЦтня 2001 року N 2341- III (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни на 15 травня 2003 року N 744-IV, ОВУ, 2003 р., N 23, ст. 1016)

17. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАРЗНИ // вСЦд 11 липня 2002 року N 92-IV

18. ЦИВРЖЛЬНИЙ КОДЕКС УКРАРЗНИ // 16 сСЦчня 2003 року N 435-IV ( РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними законами УкраСЧни станом на 12 травня 2004 року N 1713-IV, ОВУ, 2004 р., N 25, ст. 1629)

19. МРЖЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА МСЦжнароднСЦ правила по тлумаченню термСЦнСЦв "РЖнкотермс" (редакцСЦя 2000 р.) // Надруковано: "Урядовий кур'СФр", N 63, 3 квСЦтня 2000 р., "Урядовий кур'СФр", N 68, 10 квСЦтня 2002 р.

20. МТП "УнСЦфСЦкованСЦ правила та звичаСЧ для документарних акредитивСЦвтАЭ (редакцСЦя 1993 р., публСЦкацСЦя МСЦжнародноСЧ ТорговельноСЧ Палати N 500)

21. МЕЖДУНАРОДНЫЕ ПРАВИЛА ПО ИНКАССО* // (редакция 1995 года, публикация Международной торговой палатСЦ № 522

22. "Женевская Конвенция, устанавливающая единообразний закон о переводном и простом векселетАЭ (1930 г. о единообразном Законе о переводном и простом векселе от 07.06.30 г.) N 358 (ДЛЯ УКРАИНЫ: 06.01 2000 г )

23. РЖнструкцСЦя " Правила здСЦйснення операцСЦй на мСЦжбанкСЦвському валютному ринку УкраСЧнитАЭ // Постанова ПравлСЦння НБУ № 127 вСЦд 18.03.1999 (в редакцСЦСЧ змСЦн Постанови НБУ вСЦд 17 вересня 2003 року N 400)

24. РЖнструкцСЦя про порядок вСЦдкриття, використання СЦ закриття рахункСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземних валютах //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 12 листопада 2003 року N 492 (станом змСЦн на 23 червня 2004 року N 295

25. РЖнструкцСЦя " Про перемСЦщення валюти УкраСЧни, СЦноземноСЧ валюти, банкСЦвських металСЦв, платСЦжних документСЦв та платСЦжних карток через митний кордон УкраСЧнитАЭ // Постанова ПравлСЦння НБУ № 283 вСЦд 12.07.2000 (в редакцСЦСЧ змСЦн Постанови НБУ вСЦд 12 липня 2004 року N 319);

26. РЖнструкцСЦя про порядок регулювання дСЦяльностСЦ банкСЦв в УкраСЧнСЦ // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 28 серпня 2001 року N 368 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом вСЦд 10 серпня 2004 року N 377)

27. Положення про валютний контроль // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 8 лютого 2000 року N 49 (станом змСЦн на 29 сСЦчня 2003 року N 30)

28. Положення про порядок видачСЦ банкам банкСЦвських лСЦцензСЦй, письмових дозволСЦв та лСЦцензСЦй на виконання окремих операцСЦй //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 липня 2001 року N 275 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 17 березня 2004 року N 112)

29. Положення "Про порядок здСЦйснення операцСЦй з чеками в СЦноземнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧнитАЭ(Постанова ПравлСЦння НБУ № 520 вСЦд 29.12.2000 )

30. Положення " Про порядок реСФстрацСЦСЧ договорСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ мСЦж резидентами та нерезидентами УкраСЧнитАЭ (Постанова ПравлСЦння НБУ № 12 вСЦд 15.01.2001) ;

31. Положення про вантажну митну декларацСЦю //постанова КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 9 червня 1997 р. N 574 / вСЦд 28 березня 2001 року N 287

32. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 1 "ЗагальнСЦ вимоги до фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

33. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 2 "Баланс", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

34. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 3 " ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати ", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

35. "Про типовСЦ платСЦжнСЦ умови зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв (контрактСЦв) СЦ типовСЦ форми захисних застережень до зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв (контрактСЦв), якСЦ передбачають розрахунки в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ // КАБРЖНЕТ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ РЖ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ ПОСТАНОВА вСЦд 21 червня 1995 р. N 444

36. Про переказування коштСЦв у нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютСЦ на користь нерезидентСЦв за деякими операцСЦями //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 30 грудня 2003 року N 597 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановою ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 17 червня 2004 року N 270)

37. Положення про оформлення та подання клСЦСФнтами платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, заяв про купСЦвлю або продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв до уповноважених банкСЦв СЦ СЦнших фСЦнансових установ та порядок СЧх виконання //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 5 березня 2003 року N 82 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 12 листопада 2003 року N 493)

38. Положення про вСЦдкриття та функцСЦонування в уповноважених банках УкраСЧни рахункСЦв банкСЦв-кореспондентСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦ та в гривнях // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 26 березня 1998 року N 118 (в редакцСЦСЧ змСЦн Постанови НБУ станом на 10 листопада 2003 року N 485)

39. Положення про порядок здСЦйснення банками операцСЦй з векселями в нацСЦональнСЦй валютСЦ на територСЦСЧ УкраСЧни // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 16 грудня 2002 року N 508

40. Положення про порядок здСЦйснення уповноваженими банками операцСЦй за документарними акредитивами в розрахунках за зовнСЦшньоекономСЦчними операцСЦями // Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 3 грудня 2003 року N 514

41. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.

42. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ. ПСЦд ред. А.М.Мороз, М.РЖ.Савлук, М.Ф.ПудовкСЦна та СЦншСЦ - КиСЧв: КНЕУ, 2000 .

43. Бойчук РЖ.М. ХарСЦв П.С., Хопчан М.РЖ. ЕкономСЦка пСЦдприСФмств. - ЛьвСЦв: В-во "СполомтАЭ, 1998.

44. Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М., 2000.

45. Ганна Негода ОперацСЦСЧ з простим векселем //ВлВСЦсник податковоСЧ служби УкраСЧни», жовтень 2002 р., № 39 с. 39

46. Д. Винокуров Вексельний обСЦг в УкраСЧнСЦ: нове та узаконене старе // "Податки та бухгалтерський облСЦк», 10 травня 2001 р., № 38 (387), с. 22

47. Дегтярева О. И., Полякова Т. Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. пособие. - М., 1999.

48. ЕкономСЦка пСЦдприСФмств / За ред. Покропивного С. Ф.- К.: Хвиля-Прес, 1995.

49. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 2000.

50. РДршов А.Д. МСЦжнароднСЦ митнСЦ вСЦдносини - Товариство "ЗнаннятАЭ,Санкт-Петербург, 2000

51. РЖзмайлова К.В. ФСЦнансовий аналСЦз: Навч. посСЦбник - К.: МАУП,2000.

52. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. МСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини: навч. посСЦбник - КиСЧв, "Знання Прес-2000тАЭ, 2000.

53. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996г.

54. Кириченко О.А. Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ: Навч. посСЦб. - 3-тСФ вид., перероб. СЦ доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

55. Коцовська Р., РичакСЦвська В та СЦнш. ОперацСЦСЧ комерцСЦйних банкСЦв - ЛьвСЦв : ЛБРЖ НБУ, 2001

56. Лизинговые, факторинговые, форфейтинговые операции банков/под ред. Абалкин Л.И., Аболихина Г.Л., Адибеков М.Г. - Москва, "ДеКА" 1995г.

57. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 1:Аккредитив. Перевод под ред. Носко А.П., АО "Консалтбанкир", М.: 1994 .

58. Международные расчеты по коммерческим операциям. Часть 2: Инкассо. Перевод. Перевод под ред. Носко А.П., АО "Консалтбанкир", М.: 1994 .

59. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под. редакцией Л.Н.Красавиной - М.: "Финансы и статистика», 2001

60. ПапСЦнова О. ВСЦдображення операцСЦй з векселями в бухгалтерському облСЦку// "Баланс», 22 серпня 2000 р., № 34 (315), с. 29

61. Рогач О.РЖ., ФСЦлСЦпенко А.С., Шемет Т.С. МСЦжнароднСЦ фСЦнанси. ПСЦдручник. КиСЧв: ЛибСЦдь, 2003, 784 с.

62. Стровский Л.Е., Казанцев С.К., Паршина Е.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1999.

63. УправлСЦння зовнСЦшньоекономСЦчною дСЦяльнСЦстю: Навч.посСЦбник: 2-ге вид., випр. СЦ доп. / За заг. ред. А. РЖ. КредСЦсова. - К.: ВРЖРА-Р, 2002. - 552 с.

64. SWIFT - Руководство пользователя по форматированию телекоммуникационных сообщений, Бельгия, 1994.

Додаток А

Структура умов зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв по РЖНКОТЕРМС-2000


Група E

ВСЦдправлення

EXW

Франко-завод (... назва мСЦiя)

Група F

Основне перевезення не оплачено

FCA

Франко-перевСЦзник (... назва мСЦiя призначення)

FAS

Франко вздовж борту судна (... назва порту вСЦдвантаження)

FOB

Франко-борт (... назва порту вСЦдвантаження)

Група C

Основне перевезення оплачено

CFR

ВартСЦсть СЦ фрахт (... назва порту призначення)

CIF

ВартСЦсть, страхування та фрахт (... назва порту призначення)

CPT

Фрахт/перевезення оплаченСЦ до (... назва мСЦiя призначення)

CIP

Фрахт/перевезення та страхування оплаченСЦ до (... назва мСЦiя призначення)

Група D

Прибуття

DAF

Поставка до кордону (... назва мСЦiя поставки)

DES

Поставка з судна (тАж назва порту призначення)

DEQ

Поставка з причалу (тАж назва порту призначення)

DDU

Поставка без сплати мита (... назва мСЦiя призначення)

DDP

Поставка зСЦ сплатою мита (... назва мСЦiя призначення)


Додаток Б

ДодатковСЦ поля - СЦнструкцСЦСЧ повСЦдомлень SWIFT


Скорочення

Значення

Тип повСЦдомлення

ACC

РЖнструкцСЦСЧ для банку кСЦнцевого одержувача коштСЦв (бенефСЦцСЦара)

100, 200, 202

BENONLY

ПлатСЦж маСФ бути здСЦйснено виключно для бенефСЦцСЦара

100

BNF

РЖнструкцСЦСЧ для бенефСЦцСЦара

202

CHEQUE

Платити чеком

100

CORPTRAD

ПлатСЦж здСЦйснено при торговельних розрахунках, наприклад, при валютних угодах, угодах з цСЦнними паперами

100

HOLD

БенефСЦцСЦар буде виходити на зв'язок. Платити пСЦсля з'ясування

100

INS

Установа, яка доручила вСЦдправнику виконання операцСЦСЧ

100, 202

INT

РЖнструкцСЦСЧ для банку-посередника

100, 200, 202

INTRACOM

ПлатСЦж СФ внутрСЦшньофСЦрмовим, тобто - платСЦж мСЦж двома компанСЦями, що належать до однСЦСФСЧ групи

100

PHON

ПовСЦдомте банк кСЦнцевого одержувача коштСЦв (бенефСЦцСЦара) по телефону

100, 200, 202

PHONBEN

ПовСЦдомте/зв'яжСЦться з бенефСЦцСЦаром по телефону

100, 202

PHONIBK

ПовСЦдомте банк-посередник по телефону

100, 200, 202

RCB

ФСЦлСЦя банку-одержувача або СЦнший банк, через який кошти будуть доступними банку-одержувачу

100

REC

РЖнструкцСЦСЧ для одержувача

100, 200, 202

REJT

ВСЦдмова

100, 200, 202

RETN

Повернення

100, 200, 202

TELE

ПовСЦдомте банк кСЦнцевого одержувача коштСЦв (бенефСЦцСЦара) найбСЦльш ефективним засобом зв'язку

100, 200, 202

TELEBEN

ПовСЦдомте бенефСЦцСЦара найбСЦльш ефективним засобом зв'язку

100, 202

TELEIBK

ПовСЦдомте банк-посередник найбСЦльш ефективним засобом зв'язку

100, 200, 202



Додаток В

Схеми застосування основних розрахунових СЦнструментСЦв в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ


Рис. В.1 Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв чеками при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ

Рис. В.2 Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв векселями при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ

Рис. В.3 Схема операцСЦйних етапСЦв розрахункСЦв банкСЦвськими переказами при проведеннСЦ СЦмпортноСЧ операцСЦСЧ з частковим попереднСЦм авансуванням



Рис.В.4 Схема акредитивноСЧ операцСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчного банкСЦвського переказу з документальними умовами виконання платСЦжного доручення


1. Експортер СЦ СЦмпортер укладають угоду купСЦвлСЦ-продажу, що передбачаСФ акредитивну форму розрахункСЦв.

2. ПСЦсля укладання угоди експортер готуСФ товар до вСЦдвантаження, про що сповСЦщаСФ СЦмпортера.

3. Одержавши таке повСЦдомлення , СЦмпортер направляСФ своСФму банку заяву на вСЦдкриття акредитива, у якСЦй вСЦдзначаСФ всСЦ необхСЦднСЦ його умови.

4. Банк-емСЦтент вСЦдкриваСФ акредитив СЦ просить банк у краСЧнСЦ продавця авСЦзувати СЦ в рядСЦ випадкСЦв пСЦдтвердити акредитив.

5. Одержавши акредитив вСЦд банку-емСЦтента, авСЦзуючий банк сповСЦщаСФ продавця про вСЦдкриття акредитива.

6. Одержавши акредитив вСЦд авСЦзуючего банку СЦ переконавшись , що умови акредитива цСЦлком вСЦдповСЦдають угодСЦ, продавець вСЦдвантажуСФ товар на адресу покупця.

7. ПСЦсля вСЦдвантаження товару продавець одержуСФ вСЦд перевСЦзника транспортнСЦ документи.

8. Продавець надаСФ передбаченСЦ акредитивом документи у свСЦй банк.

9. Банк бенефСЦцСЦара перевСЦряСФ СЦ вСЦдсилаСФ документи банку-емСЦтенту для оплати.

10. Одержавши документи банк-емСЦтент перевСЦряСФ СЧх, пСЦсля чого переводить суму платежу банку експортера.

11. Банк-емСЦтент дебетуСФ рахунок СЦмпортера.

12. Банк експортера зараховуСФ виторг бенефСЦцСЦару.

13. РЖмпортер, за допомогою отриманих документСЦв, одержуСФ товар.


Таблиця В.1

Види акредитивСЦв та СЧх класифСЦкацСЦя

№ п/п

КласифСЦкацСЦя

Вид

ПСЦдвид

1.

За способом використання

а) документарнСЦ (товарнСЦ)

б) грошовСЦ (циркулярнСЦ)


2.

За формою

а) документарнСЦ акредитиви

б) акредитивнСЦ комерцСЦйнСЦ листи


3.

За способом повСЦдомлення бенефСЦцСЦара (експортера) про вСЦдкриття акредитива на його користь

а) прямо авСЦзованСЦ акредитиви

б) акредитиви, авСЦзованСЦ через авСЦзуючий банк

в) попередньо авСЦзованСЦ акредитиви


4.

Залежно вСЦд виду зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ субтАЩСФктСЦв господарювання

а) акредитиви на СЦмпорт

б) акредитиви на експорт

транзитнСЦ акредитиви

5.

За ступенем гарантованоСЧ оплати сум, якСЦ мають бути сплаченСЦ експортеру

а) вСЦдкличнСЦ

б) безвСЦдкличнСЦ


6.

За наявнСЦстю або вСЦдсутнСЦстю пСЦдтвердження за акредитивом з боку авСЦзу-ючого чи СЦншого банку

а) пСЦдтвердженСЦ

б) непСЦдтвердженСЦ


7.

За характером платежу у звтАЩязку з можливСЦстю чи неможливСЦстю здСЦйснювати частковСЦ поставки продукцСЦСЧ

а) подСЦльнСЦ

б) неподСЦльнСЦ


8.

За валютою платежу

а) в нацСЦональнСЦй валютСЦ бенефСЦцСЦара (експортера)

б) в нацСЦональнСЦй валютСЦ СЦмпортера (наказодавця акредитива)

в) у третСЦй валютСЦ


9.

За мСЦiем та субтАЩСФктом виконання

а) виконуються банком-емСЦтентом у краСЧнСЦ СЦмпортера

б) виконуються авСЦзуючим або пСЦдтверджуючим банком, який знаходиться у краСЧнСЦ бенефСЦцСЦара (експортера)

в) виконуються за участю третього банку


10.

За способом виконання

а) шляхом платежу за предтАЩявленням

б) шляхом платежу з вСЦдстрочкою

в) шляхом акцепту

г) шляхом негоцСЦацСЦСЧ

обмеженСЦ

вСЦльнСЦ

11.

Залежно вСЦд наявностСЦ СЦнших бенефСЦцСЦарСЦв

а) переказнСЦ (трансферабельнСЦ)

б) не переказнСЦ


12.

Залежно вСЦд наявностСЦ депонованих коштСЦв у пСЦдтверджуючому банку

а) покритСЦ

б) непокритСЦ


13.

СпецСЦальнСЦ форми акредитивСЦв

а) компенсацСЦйнСЦ

б) зустрСЦчнСЦ

в) резервнСЦ ("стенд-байтАЭ)

г)вСЦдновлювальнСЦ (револьвернСЦ)

д.) з червоною смугою

кумулятивнСЦ

не кумулятивнСЦ


Додаток Г

Тарифи АППБ "Аваль» на обслуговування мСЦжнародних операцСЦй по документарних акредитивах та банкСЦвських переказах



Види операцСЦй

Ставки

ПримСЦтки

ЕкспортнСЦ акредитиви

1

ПопереднСФ авСЦзування акредитиву бенефСЦцСЦару

50 USD

2

АвСЦзування акредитиву*

0,1% min 40 USD max 500 USD

3

ПСЦдтвердження акредитиву:

без грошового покриття

5% рСЦчних, або згСЦдно з окремим договором

з грошовим покриттям в АППБ "Аваль»

0,2% за квартал

min 50 USD

max 1000 USD

4

ПеревСЦрка документСЦв на вСЦдповСЦднСЦсть умовам акредитиву**

0,3%

min 50 USD

max 1000 USD

За кожний пакет документСЦв

5

ПлатСЦж на користь бенефСЦцСЦара

0,2%

min 20 USD

max 500 USD

6

АвСЦзування змСЦн умов акредитиву

40 USD

За кожне повСЦдомлення

7

Обробка документСЦв, що мають розбСЦжностСЦ з умовами акредитиву

30 USD

8

Анулювання акредитиву до термСЦну його закСЦнчення

40 USD

9

ПеревСЦрка документСЦв на вСЦдповСЦднСЦсть умовам акредитиву, якщо АППБ "Аваль» не СФ виконавчим банком

0,1%

min 40 USD

max 250 USD

10

ВСЦдстеження платежу з вСЦдстрочкою

0,1%

max 50 USD

11

Переказ трансферабельного акредитиву на користь СЦншого бенефСЦцСЦара

0,25%

min 50 USD

max 1000 USD

12

НегоцСЦацСЦя акредитиву

ЗгСЦдно з окремим договором

РЖмпортнСЦ акредитиви

1

ПопереднСФ авСЦзування акредитиву

1

ПопереднСФ авСЦзування акредитиву

2

ВСЦдкриття акредитиву/збСЦльшення суми акредитиву

2

ВСЦдкриття акредитиву/збСЦльшення суми акредитиву

Залежно вСЦд суми: вСЦд 0 до 400 000 USD

вСЦд 400 000,01 до 800 000 USD

вСЦд 800 000,01 до 1 500 000 USD

вСЦд 1 500 000,01 USD СЦ бСЦльше

Залежно вСЦд суми: вСЦд 0 до 400 000 USD

вСЦд 400 000,01 до 800 000 USD

вСЦд 800 000,01 до 1 500 000 USD

вСЦд 1 500 000,01 USD СЦ бСЦльше

3

Забезпечення акредитиву, що вСЦдкриваСФться, пСЦдтвердженням СЦншого банку з використанням кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ

3

Забезпечення акредитиву, що вСЦдкриваСФться, пСЦдтвердженням СЦншого банку з використанням кредитноСЧ лСЦнСЦСЧ

4

РЖншСЦ змСЦни

4

РЖншСЦ змСЦни

5

ПеревСЦрка отриманих документСЦв**

5

ПеревСЦрка отриманих документСЦв**

6

Обробка документСЦв з розбСЦжнСЦстю за умовами акредитиву

6

Обробка документСЦв з розбСЦжнСЦстю за умовами акредитиву

7

Анулювання акредитиву до строку його закСЦнчення

7

Анулювання акредитиву до строку його закСЦнчення

8

ПлатСЦж на користь бенефСЦцСЦара

8

ПлатСЦж на користь бенефСЦцСЦара

9

Акцепт витрат

9

Акцепт витрат


Обслуговування операцСЦй за допомогою SWIFT, TELEX, FAX тАФ20 USD.

ПоштовСЦ витрати тАФ за фактом.

* Банк залишаСФ за собою право стягувати додаткову комСЦсСЦю у розмСЦрСЦ 100 USD тодСЦ, коли отриманий акредитив мСЦстить складнСЦ умови чи велику кСЦлькСЦсть умов.

** Банк залишаСФ за собою право стягувати додаткову комСЦсСЦю в розмСЦрСЦ 100 USD тодСЦ, коли акредитив передбачаСФ надання складних документСЦв чи великоСЧ кСЦлькостСЦ документСЦв (бСЦльше 7).

КомСЦсСЦСЧ не повертаються у разСЦ анулювання акредитиву або по закСЦнченнСЦ строку дСЦСЧ акредитиву чи його частини.

Тарифи АППБ тАЮАвальтАЭ за обслуговування операцСЦй по мСЦжнародному документарному СЦнкасо та банкСЦвським переказам


Види операцСЦй

Ставки

ПримСЦтки


Експортне СЦнкасо

1

Обробка СЦ пСЦдготовка до вСЦдправлення документСЦв по СЦнкасо

0,25%

min 50 USD

max 500 USD

Тариф включаСФ контроль зарахування коштСЦв з СЦнкасо та телекомунСЦкацСЦйнСЦ витрати

2

Запити за СЦнкасовою операцСЦСФю / внесення змСЦн

50 USD

Тариф включаСФ телекомунСЦкацСЦйнСЦ витрати


РЖмпортне СЦнкасо

3

Одержання й авСЦзування документСЦв по СЦнкасо

0,15%

min 50 USD

max 500 USD

4

Передача документСЦв по СЦнкасо на платСЦж з використанням останнього згСЦдно з умовами СЦнкасо / повернення документСЦв по СЦнкасо без виконання.

0,2%

min 50 USD

max 500 USD

5

Запити за СЦнкасовою операцСЦСФю / внесення змСЦн

50 USD

Тариф включаСФ телекомунСЦкацСЦйнСЦ витрати


Виконання операцСЦй з пересилки документСЦв

1

Для документСЦв, що пересилаються на територСЦСЧ УкраСЧни

30 грн.

За кожну операцСЦю з пересилки документСЦв

2

Для документСЦв, що пересилаються поза меж територСЦСЧ УкраСЧни

300 грн.

За кожну операцСЦю з пересилки документСЦв


Обслуговування операцСЦй за допомогою SWIFT, Telex, Fax тАФ 20 USD.

ПоштовСЦ витрати тАФ за фактом.

КомСЦсСЦйна винагорода в СЦноземнСЦй валютСЦ, що виплачуСФться СЦноземним банкам по документарних операцСЦях, вСЦдшкодовуСФться у вСЦдповСЦднСЦй валютСЦ за рахунок коштСЦв клСЦСФнтСЦв.


Додаток Д

ОсновнСЦ реСФстрацСЦйнСЦ та органСЦзацСЦйнСЦ данСЦ ТОВ "АНТтАЭ - дочСЦрнього пСЦдприСФмства ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ


КОДИ

ТериторСЦя




Форма "асновтСЦ

Колективна "аснСЦсть

КФВ

20

СПОДУ

06024

Галузь (вид дСЦяльностСЦ)

виготовлення нерудних та будСЦвельних матерСЦалСЦв

ЗКГНГ

16180



ЗареСФстрований статутний капСЦтал (грн.)

57 070,00

Найменування банка , обслуговуючого пСЦдприСФмство нацСЦональнСЦй та СЦноземнСЦй валютах

АКБ "Укрсоцбанк"



Код по ЗКГНГ

ЗареСФстрованСЦ види дСЦяльностСЦ по статуту

16180

ПромисловСЦсть нерудних будСЦвельних матерСЦалСЦв

71250

РоздрСЦбна торгСЦвля недержавних органСЦзацСЦй, крСЦм споживчоСЧ кооперацСЦСЧ

71130

Оптова торгСЦвля недержавних органСЦзацСЦй, крСЦм споживчоСЧ кооперацСЦСЧ

72200

ЗовнСЦшня торгСЦвля недержавних органСЦзацСЦй

КСЦлькСЦсть засновникСЦв - юридичних осСЦб

5

Доля акцСЦй, якСЦ належать юридичним особам ( в %)

77.17

КСЦлькСЦсть засновникСЦв - фСЦзичних осСЦб

25

Доля акцСЦй, якСЦ належать фСЦзичним особам ( в %)

22.83

СереднСФспискова чисельнСЦсть працСЦвникСЦв за 2002 -2004 роки (осСЦб)

333



РЖнформацСЦя про "асникСЦв 5%-СЧ та бСЦльшоСЧ долСЦ дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФртАЭ

Найменування юридичноСЧ особи

Код ЕДРПОУ

МСЦiезнаходження

Дата внесення в реСФстр

КСЦлькСЦсть акцСЦй (штук)

ВСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ акцСЦй (%)

КСЦлькСЦсть акцСЦй по видах

ЗвичайнСЦ СЦменнСЦ

ЗвичайнСЦ на предтАЩявника

ПривСЦлегСЦрованСЦ СЦменнСЦ

ПривСЦле-гСЦрованСЦ на предтАЩявника

ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний картАЩСФр"

30801647

м.ЗапорСЦжжя, бул.ВСЦтчизняний, 2

02.04.2001

2989426

52.38

2989426

ВАТ "МСЦжрегСЦональний фондовий союз" (ном.утримувач)

24917996

м.КиСЧв, вул.О.Гончара, 3

20.04.2001

677525

11.87

677525

ЗАТ "РЖнвестицСЦйна компанСЦя "Тект" (ном.утримувач)

20393384

м.КиСЧв, вул.Солом'янська, 3

18.12.2001

560000

9.81

560000

ПРЖБ фСЦзичноСЧ особи

Дата внесення в реСФстр

КСЦлькСЦсть акцСЦй (штук)

ВСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ акцСЦй (%)

КСЦлькСЦсть акцСЦй по видах

ЗвичайнСЦ СЦменнСЦ

ЗвичайнСЦ на предтАЩявника

ПривСЦле-вСЦйованСЦ СЦменнСЦ

ПривСЦле-гСЦрованСЦ на предтАЩявника

Трофименко Вадим Всеволодович

27.12.2001

350000

6,30

350000

Усього:

4576951

80,36

4576951

-

-

-

Дата реСФстрацСЦСЧ емСЦсСЦСЧ

Номер свСЦдоцтва

О

Орган реСФстрацСЦСЧ емСЦсСЦСЧ

Вид акцСЦй

Форма випуску

НомСЦнальна вартСЦсть (грн.)

КСЦлькСЦсть акцСЦй (штук)

Сума по номСЦналу (грн.)

Доля в статутному капСЦталСЦ

15.02.1999

43/08/1/99

КиСЧвське управлСЦння ДКЦПФР

обычные именные

документарная

0.01

5 707 000

57 070.00

100.00


Додаток Е

Прайс-лист ТОВ "ГАЛАТР" (м. Москва, РосСЦя) на модульнСЦ гранСЦтнСЦ плити з РосСЦСЧ СЦ СНД для будСЦвельних фСЦрм Москви СЦ ПСЦдмосков'я в USD/м2 з урахуванням ПДВ, тари СЦ навантаження. (РозмСЦри: 300х300, 300х400, 300х600, 400х400, 400х600)


Найменування

КолСЦр

Фактура обробки при товщинСЦ плити, мм

ПолСЦрована

Термооброблена

20

30

40

20

30

40

1

АмфСЦболСЦт гранат.


64

78

87

-

-

-

4

ВСЦдродження


60

72

80

60

72

80

5

Габро (КарелСЦя)


75

89

99

75

89

99

7

Дидковический


72

82

95

72

82

95

8

Джиль--


65

75

85

65

77

87

10

Емельяновский


72

82

98

72

82

98

13

Калгуваара


60

70

80

60

70

80

15

Капустинский


70

80

96

70

80

98

16

Кашина Гора


67

78

90

67

78

90

22

Ковальський


65

75

82

65

75

82

24

Курдайский


65

75

85

65

75

85

25

Куртинский


65

75

85

65

76

88

26

Лабрадорит


75

85

95

-

-

-


27

Лезниковский


69

82

98

70

85

98

32

Междуреченский


70

85

95

70

85

95

33

Олоновский


65

75

90

65

75

90

34

Ореховский


72

80

90

72

80

90

38

Танский


65

78

92

65

78

94

40

Токовский


72

82

95

72

82

97

42

Южно-Султаевский


60

70

75

60

75

81

14

Каменогорский

(ССЦрий гранСЦт)

62

75

82

-

75

80

12

Исетский

(ССЦрий гранСЦт)

59

75

80

60

75

80

18

Константиновский

(ССЦрий гранСЦт)

72

82

98

72

82

98

35

Покостовский

(ССЦрий гранСЦт)

68

78

89

68

78

92

36

Суховязский

(ССЦрий гранСЦт)

62

75

85

62

75

85

37

Сибирский

(ССЦрий гранСЦт)

65

76

87

61

77

87

43

Янцевский

(ССЦрий гранСЦт)

65

75

88

65

76

92


ПримСЦтки: 1. Постачання каменю в будь-якСЦй фактурСЦ (пиленСЦй, шлСЦфованоСЧ, термообработанСЦй, бучардованСЦй, полСЦрованСЦй) здСЦйснюСФться протягом10 днСЦв з моменту внесення передоплати за замовлення (70%). ТермСЦн виготовлення замовлення обсягом > 300 м2 протягом 30 робочих днСЦв. ДСЦСФ гнучка система знижок: вСЦд обсягу бСЦльш 100м2 до 300м2 - 2-3%; вСЦд 300м2 до 600м2 - 3-5%, вСЦд 600м2 до 1500м2 - 5-7%; вСЦд 1500м2 знижки договСЦрнСЦ.

6. ВартСЦсть плит пиляноСЧ фактури - 80-90% вартостСЦ полСЦрованоСЧ, шлСЦфованоСЧ - 95%.


ТОВ "АНТ" (УкраСЧна 04073,КиСЧв-73, вул.Вербова,8-а) пропонуСФ продукцСЦю з гранСЦтСЦв украСЧнських родовищ, зроблену на устаткуваннСЦ фСЦрм: "Pedrini", "Barsanti" (РЖталСЦя) Плитка лицювальна розмСЦром: 300x300, 300x600, 400x400, 400x600, 500x500, 600x600мм

Назва природного каменю

Фактура лицьовоСЧ поверхнСЦ

ЦСЦна 1 кв.м $США

Товщина, мм

15 мм

20 мм

30 мм

Blue Volga /Головинський/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

46

44

50

53

60

Irina Blue/Осникивський/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

41

47

44

50

53

60

Dobryanske/Добринський/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

41

55

46

59

52

71

Nebigsky/НебСЦжський/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

46

44

50

53

60

Kamyanobrodsky/Каменобродський/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

46

44

50

53

60

Blue Night/Кам'яна пСЦч/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

46

44

50

53

60

Blue Volga/СинСЦй камСЦнь/

/Лабрадорит/

Dobryn Blue

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

46

44

50

53

60

Pervomaysky/Першотравневий/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

34

40

37

43

45

52

Rosso Santiago/Капустинський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

47

54

Brown Santiago/Войновський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

47

54

Moon's Night/МСЦсячна нСЦч/

Темно-коричне-вий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

47

54

Maple Red/Лезниковський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

47

43

50

54

63

Star of Ukraine/Дидковичський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

38

45

41

48

49

58

Karmin/Крупський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

37

43

40

46

48

55

Rosso Pink/Ореховський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

35

41

38

44

46

52

Flower of Ukraine/Межиричський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

35

42

38

45

47

53

Carpazi/Токовський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

43

39

46

48

55

Withered/НоводанилСЦвський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

35

42

39

45

48

54

Rosso Toledo/ЕмельянСЦвський/

Червоний гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

35

42

39

45

48

54

Grey Ukraine/Покостовський/

ССЦрий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54

Real Grey/Янцевський/

ССЦрий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

47

54

Tansky/Танський/

ССЦрий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54

Rosso Toledo/Евдокимивський/

ССЦрий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54

Verde Oliva/Масловський/

Кольоровий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

40

47

43

50

53

60

Chovnovsky/Човновський/

Кольоровий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

37

43

40

46

49

55

Leopard/Корнинський/

Кольоровий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

35

41

38

44

47

53

Neryazhsky/Неряжський/

Темно-сСЦрий

ШлСЦфований

ПолСЦрований

34

40

37

43

46

52

Shadurovsky/Шадуровський/

/Габро/Black Prince

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Pivnichno-slobodsky/ПСЦвнСЦчнослободський/

/Габро/Black Prince

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Horbulivske/Горбулевське/

/Габро/Black Prince

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Verkholuzhske/Верхолужське/

/Габро/Black Prince

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Rakhny-polivsky/Рахни-Полевське/

ШлСЦфований

ПолСЦрований

34

40

37

43

46

52

Khotyzhsky/Хотижське/

Zelenytsya

ШлСЦфований

ПолСЦрований

37

43

40

46

49

55

Brown Ukraine/Мирнянське/

Dark Brown

ШлСЦфований

ПолСЦрований

37

43

40

46

49

55

Konstyantynivsky/Константиновське/

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54

Tuman/Болтишське/

ССЦрий гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

34

40

37

43

46

52

Rosa Azova/Стильське/

ШлСЦфований

ПолСЦрований

34

40

37

43

46

52

Pivnichno-Tanske/Северо-Танське/

GreenishTansky

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54

Osmalinsky/Осмалинський/

Коричневий

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Kamyanobridske/Каменобродське/

/Габро/Black Prince

ШлСЦфований

ПолСЦрований

39

45

42

48

52

58

Kudashivsky/КудашСЦвське/

ССЦро-коричн. гранСЦт

ШлСЦфований

ПолСЦрований

37

43

40

46

48

55

Zhezhelivske/ЖежелСЦвське/

Cardinal Grey

ШлСЦфований

ПолСЦрований

36

42

39

45

48

54


Додаток Ж

Баланс дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ за 2002 - 2004 роки



ФСЦнансовСЦ результати дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ у 2002 - 2004 роках



Додаток З

Вертикально-горизонтальний аналСЦз балансу дочСЦрнього ТОВ "АНТтАЭ у 2002 - 2003 роках


1

Вертикально-горизонтальний аналСЦз балансу ВАТ "ЯнцСЦвський гранСЦтний кар'СФртАЭ у 2003 - 2004 роках



Додаток РЖ

Вертикально-горизонтальний аналСЦз фСЦнансових результатСЦв за 2002-2003 р.р.


Вертикально-горизонтальний аналСЦз фСЦнансових результатСЦв за 2003 - 2004 р.р.

Додаток К

Алгоритми розрахунку показникСЦв рентабельностСЦ


№ п/п

Показник

Умовн.

поз-ня

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТРЖ

1

РентабельнСЦсть активСЦв за прибутком вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ

Rзв

Прибуток вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ / Валюта активСЦв

Форма 2(190) / Форма1 (280)

2

РентабельнСЦсть капСЦталу (активСЦв) за чистим прибутком

Чистий Прибуток / Валюта активСЦв

Форма 2(220) / Форма1 (280)

3

РентабельнСЦсть "асного капСЦталу

Rвк

Чистий Прибуток / "асний капСЦтал

Форма 2(220) / Форма1 (380)

4

РентабельнСЦсть виробничих фондСЦв

Rвф

Чистий Прибуток / ВиробничСЦ фонди

Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)

5

РентабельнСЦсть реалСЦзо-ваноСЧ продукцСЦСЧ за прибутком вСЦд реалСЦзацСЦСЧ

Rq

Прибуток вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Виручка

Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)

6

РентабельнСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ за прибутком вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

Rqоп

Прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ / Виручка

Форма 2(100) /

Форма 2 (035)

7

РентабельнСЦсть реал. продукцСЦСЧ за прибутком

Rqч

Чистий прибуток / Виручка

Форма 2(220) /

Форма 2 (035)

.8

КоефСЦцСЦСФнт стСЦйкостСЦ економСЦчного зростання

Ксез

РеСЦнвестований прибуток / "асний капСЦтал

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)

9

КоефСЦцСЦСФнт реСЦнвестування

Кр

РеСЦнвестований прибуток / Чистий прибуток

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)

10

ПерСЦод окупностСЦ капСЦталу

Тк

Активи/Чистий прибуток

Форма 1(280) /

Форма 2 (220)

11

ПерСЦод окупностСЦ "асного капСЦталу

Твк

Власний капСЦтал / Чистий прибуток

Форма 1(380) /

Форма 2 (220)


Алгоритми розрахунку показникСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ

№ п/п

Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ

ПОКАЗНИКИ ДРЖЛОВОРЗ АКТИВНОСТРЖ


1

КоефСЦцСЦСФнт трансформацСЦСЧ

Кт

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Валюта активСЦв

Форма 2(035) /Форма1 (280)

2

ФондовСЦддача

Фоф

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / ОсновнСЦ виробничСЦ фонди

Форма 2(035) /Форма1 (030)

3

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ обСЦгових коштСЦв (обороти)

Ко

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / ОбСЦговСЦ кошти

Форма 2(035) /Форма1 (260+270)

4

ПерСЦод одного обороту обСЦгових коштСЦв (днСЦв)

Чо

365/ Ко

365 / Ко

5

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ запасСЦв ( обороти)

Коз

СобСЦвартСЦсть реалСЦзацСЦСЧ / СереднСЦ запаси

Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)

6

ПерСЦод одного обороту запасСЦв(днСЦв)

Чз

365 / Коз

365 / Коз

7

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ (обороти)

Кдз

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Середня дебСЦторська заборгованСЦсть

Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)

8

ПерСЦод погашення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ (днСЦв)

Чдз

365 / Кдз

365 / Кдз

9

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ готовоСЧ продукцСЦСЧ

Кгп

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Готова продукцСЦя

Форма 2(035) /Форма1 (130)

10

ПерСЦод погашення кредиторськоСЧ заборгованостСЦ (днСЦв)

Чкз

Середня кредиторська заборгованСЦсть *360/ СобСЦвартСЦсть реалСЦзацСЦСЧ

Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)

11

ПерСЦод фСЦнансового циклу (днСЦв) - перСЦод обороту коштСЦв

Чфц

Чфц= Чоц - Чкз

Чфц= Чоц - Чкз

12

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ "асного капСЦталу (оборотнСЦсть)

Квк

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / "асний капСЦтал

Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)


Алгоритми розрахунку показникСЦв майнового стану

№ п/п

Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦн звСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ

1.

Частка оборотних виробничих фондСЦв в обСЦгових коштах

Ч овф

ОборотнСЦ виробничСЦ фонди/ ОборотнСЦ активи

Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)

2

Частка основних засобСЦв в активах

Ч оз

Залишкова вартСЦсть основних засобСЦв / Валюта активСЦв

Форма 1(030) / Форма1 (280)

3

КоефСЦцСЦСФнт зносу основних засобСЦв

К зн

Знос основних засобСЦв/ ПервСЦсна вартСЦсть основних засобСЦв

Форма 1(032) / Форма1 (031)

4

КоефСЦцСЦСФнт оновлення основних засобСЦв

К он

ЗбСЦльшення за звСЦтний перСЦод первСЦсноСЧ вар-тостСЦ основних засобСЦв/ ПервСЦсну вартСЦсть основних засобСЦв

Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п)

5

Частка довгострокових фСЦнансових СЦнвестицСЦй в активах

Ч дф

ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ / валюта активСЦв

Форма 1(040+045) /Форма1 (280)

6

Частка оборотних виробничих активСЦв

Ч ова

ОборотнСЦ виробничСЦ фонди/ Валюта активСЦв

Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)

7

КоефСЦцСЦСФнт мобСЦльностСЦ активСЦв

К моб

МобСЦльнСЦ активи / НемобСЦльнСЦ активи

Форма 1(260+270) /Форма1 (080)


Алгоритми розрахунку показникСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ


Показник

Умов. позн.

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ ФРЖНАНСОВОРЗ СТРЖЙКОСТРЖ

1

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти (робочий, функцСЦонуючий капСЦтал)

Рк

ОборотнСЦ активи - короткостроковСЦ зобов'язання

Форма 1(260+270-620-630)

2

КоефСЦцСЦСФнт забезпечення оборотних активСЦв "асними коштами

Кзвк

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / оборотнСЦ кошти

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)

3

МаневренСЦсть робочого капСЦталу

Мрк

Запаси / Робочий капСЦтал

Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)

4

МаневренСЦсть "асних обСЦгових коштСЦв

Мвок

ГрошовСЦ Кошти / "аснСЦ обСЦговСЦ кошти

Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)

5

КоефСЦцСЦСФнт забезпечення "асними обСЦговими коштами запасСЦв

Кзап

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / Запаси

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

6

КоефСЦцСЦСФнт покриття запасСЦв

Кпз

"НормальнСЦ" джерела покриття запасСЦв / Запаси

Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

7

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ незалежностСЦ

(автономСЦСЧ)

Кавт

Власний капСЦтал / Валюта ПасивСЦв балансу

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)

8

КоефСЦцСЦСФнт маневреностСЦ "асного капСЦталу

Км

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / "асний капСЦтал

Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)

9

КоефСЦцСЦСФнт концентрацСЦСЧ позикового капСЦталу

Кпк

Позиковий капСЦтал/Валюта пасивСЦв

Форма 1(480+620) /Форма1 (640)

10

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ ( фСЦнансування)

Кфс

ВласнСЦ кошти / позиковСЦ кошти

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)

12

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ

Кфст

Власний капСЦтал + довгостроковСЦ зобов ' язання / Валюта пасивСЦв

Форма 1(380+430+480 +630) /Форма1 (640)


Додаток Л

Результати розрахункСЦв фСЦнансових коефСЦцСЦСФнтСЦв дСЦяльностСЦ





Додаток М

ПлатСЦжне доручення в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах вСЦд "___" ____________ 200_ р. [ ]


52: Банк клСЦСФнта:

найменування __________________________________________________________________

мСЦiезнаходження _______________________________________________________________


50: КлСЦСФнт:

назва __________________________________________________________________________

мСЦiезнаходження/адреса _________________________________________________________

N рахунку ____________________

32: Цифровий код СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвського металу _____________________________

сума або маса цифрами ___________________________________________________________

сума або маса банкСЦвських металСЦв та назва СЦноземноСЧ валюти або виду банкСЦвського

металу словами _________________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

59: БенефСЦцСЦар:

найменування __________________________________________________________________

мСЦiезнаходження _______________________________________________________________

N рахунку ____________________

57: Банк бенефСЦцСЦара:

найменування __________________________________________________________________

мСЦiезнаходження _______________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

70: Призначення платежу ____________________________________________________________

_______________________________________________________________________________

71: КомСЦсСЦйнСЦ за рахунок

Код операцСЦСЧ ____________________

Код краСЧни бенефСЦцСЦара ___________

РЖдентифСЦкацСЦйний код/номер клСЦСФнта ________________________________

НадаСФмо право утримати комСЦсСЦйну винагороду за здСЦйснення переказу коштСЦв в СЦноземнСЦй

валютСЦ або банкСЦвських металСЦв.

ДопомСЦжнСЦ реквСЦзити:

код банку клСЦСФнта __________________

SWIFT-код (BIC cod) банку бенефСЦцСЦара _____________________________________________

IBAN бенефСЦцСЦара ___________________________

найменування та СЦншСЦ реквСЦзити банку-посередника ___________________________________

строки виконання переказу ________________________________________________________

СЦншСЦ ____________________________________________________________________________

М. П.

ПСЦдпис клСЦСФнта _______________


Додаток Н

Фактичний та прогнозованСЦ баланси ТОВ "АНТтАЭ у 2004 роцСЦ



Фактичний та прогнозований звСЦти про фСЦнансовСЦ результати ТОВ "АНТтАЭ


ФактичнСЦ та прогнозованСЦ показники фСЦнансового стану ТОВ "АНТтАЭ у 2004 роцСЦ


Додаток О


Рис.О.1 Схема операцСЦй при СЦмпортному контрактСЦ на умовах 100% передоплати банкСЦвським переказом при його страхуваннСЦ письмовою гарантСЦСФю банка експортера

Рис.О.2 Схема операцСЦй при експортному контрактСЦ на умовах вСЦдстрочки оплати банкСЦвським переказом при видачею авальованого векселя (страхування авалем банку СЦмпортера)

Рис.О.3 Схема факторинговоСЧ схеми операцСЦй при СЦмпортному контрактСЦ на умовах 100% передоплати банкСЦвським переказом при його страхуваннСЦ письмовою гарантСЦСФю банка експортера

Рис.О.4 Схема форфейтинговоСЧ схеми операцСЦй при експортному контрактСЦ на умовах вСЦдстрочки оплати банкСЦвським переказом при видачСЦ авальованого векселя (страхування авалем банку СЦмпортера)

Додаток П



Рис.П.1 ДинамСЦка показникСЦв розрахунковоСЧ рентабельностСЦ продажу при варСЦацСЦСЧ строкСЦв поставки (30 -120 днСЦв) та стабСЦльних строках транспортировки та реалСЦзацСЦСЧ (7днСЦв) для варСЦантСЦв продажноСЧ маржСЦ в 50% та 30% вСЦд суми контракту (стандартний СЦмпортний контракт)




Рис.П.2 ДинамСЦка показникСЦв розрахунковоСЧ рентабельностСЦ продажу при варСЦацСЦСЧ строкСЦв реалСЦзацСЦСЧ (5 - 45 днСЦв) та стабСЦльних строках поставки (90 днСЦв) для варСЦантСЦв продажноСЧ маржСЦ в 50% та 30% вСЦд суми контракту (стандартний СЦмпортний контракт)

Рис.П.3 ДинамСЦка показникСЦв розрахунковоСЧ рентабельностСЦ продажу при варСЦацСЦСЧ ставки кредитування (20-28)% та мСЦнСЦмальних (30+5днСЦв) СЦ максимальних (90+45днСЦв) строках поставки та реалСЦзацСЦСЧ (стандартний СЦмпортний контракт)


Рис.П.4 ДинамСЦка показникСЦв розрахунковоСЧ рентабельностСЦ продажу при варСЦацСЦСЧ строкСЦв поставки (30 -120 днСЦв) та стабСЦльних строках транспортировки та реалСЦзацСЦСЧ (7днСЦв) для варСЦанту продажноСЧ маржСЦ в 50% вСЦд суми контракту при стандартний СЦмпортний контрактСЦ та схемСЦ СЦмпортного факторинга

Страницы: Назад 1 Вперед