ГлобалСЦзацСЦя свСЦтогосподарських звязкСЦв

дипломная работа: Международные отношения

Документы: [1]   Word-47959.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


ВСТУП        3

РоздСЦл 1. ОСОБЛИВОСТРЖ ТА ХАРАКТЕРНРЖ РИСИ ПРОЦЕСРЖВ ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖРЗ НА      ПОРОЗРЖ 21 СТОЛРЖТТЯ        8

1.1. Що означаСФ глобалСЦзацСЦя?        8

1.2. ГлобальнСЦ проблеми сучасностСЦ.        15

1.3. Причини та рушСЦйнСЦ сили глобалСЦзацСЦСЧ.        17

РоздСЦл 2. ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖЯ СВРЖТОВОРЗ ЕКОНОМРЖКИ        36

2.1. ТранснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ та прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ як основа глобалСЦзацСЦСЧ.        36

2.2. ОсновнСЦ напрями глобалСЦзацСЦСЧ та СЧСЧ показники.        56

2.3. Глобальна економСЦчна система.        70

2.4. НегативнСЦ наслСЦдки глобалСЦзацСЦСЧ.        96

РоздСЦл 3. ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖЯ СВРЖТОВОРЗ ЕКОНОМРЖКИ ТА ПРОБЛЕМИ УКРАРЗНИ        103

ВИСНОВКИ        111

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ        116

ДОДАТКИ        121














ВСТУП

АктуальнСЦсть теми. КСЦнець 20 столСЦття залишиться в памтАЩятСЦ людства епохою великих сподСЦвань, якСЦ частково збулися, а частково не реалСЦзувалися. Протягом найближчих рокСЦв доведеться побачити в якСЦй мСЦрСЦ цСЦ сподСЦвання були обТСрунтованСЦ. ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ питання про те, чи судилося збутися мрСЦСЧ про глобалСЦзацСЦю сучасного свСЦту, про вСЦльний господарський обмСЦн мСЦж регСЦонами, СФдиний СЦнформацСЦйний простСЦр СЦ домСЦнування в свСЦтовому масштабСЦ принципСЦв гуманСЦстичного соцСЦального устрою.

На межСЦ двох тисячолСЦть в життСЦ практично всСЦх держав свСЦту центральне мСЦiе займають  глобальнСЦ економСЦчнСЦ, фСЦнансовСЦ та валютнСЦ проблеми. Вони  значною мСЦрою впливали на розвиток всСЦх краСЧн планети СЦ в перСЦод ПершоСЧ та ДругоСЧ свСЦтових вСЦйн, СЦ у роки ВеликоСЧ ДепресСЦСЧ, СЦ мСЦжнародних валютних криз.

РЖ все ж до кСЦнця 20 столСЦття всСЦлякСЦ економСЦчнСЦ та екологСЦчнСЦ глобальнСЦ катаклСЦзми, що призводили до серйозних порушень економСЦчного зростання СЦ рСЦвноваги в  свСЦтовому масштабСЦ, значно посилили мСЦжнародний вплив на кожну державу щодо формування "асноСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики. Протягом другоСЧ половини 20 столСЦття вСЦдбувалося постСЦйне пСЦдвищення рСЦвня взаСФмозалежностСЦ та СЦнтеграцСЦСЧ краСЧн,  СЧх регСЦоналСЦзацСЦСЧ для вирСЦшення спСЦльних завдань. Головне на сьогоднСЦ для свСЦтового спСЦвтовариства - збереження миру, соцСЦально-економСЦчного добробуту, забезпечення мСЦжнародного економСЦчного порядку, який базуСФться на лСЦбералСЦзацСЦСЧ, вСЦдкритостСЦ економСЦки, вСЦльнСЦй торгСЦвлСЦ та спСЦвпрацСЦ мСЦж державами. Тому дуже важливим на сьогоднСЦ СФ визначення того, яким же чином впливаСФ глобалСЦзацСЦя на свСЦтовСЦ економСЦчнСЦ процеси та на процеси, що вСЦдбуваються всерединСЦ кожноСЧ краСЧни. РЖ досСЦ не зрозумСЦло, що ж що ж у кСЦнцевому рахунку глобалСЦзацСЦя несе краСЧнам - загрозу чи новСЦ можливостСЦ? Очевидно, СЦ те й СЦнше.

Можна сказати, що тенденцСЦя ця загалом не нова, процес, який ми називаСФмо  "СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя господарського життятАЭ, йде вже не один десяток рокСЦв. Все так. Але саме в останнСЦ роки кСЦлькСЦснСЦ змСЦни, що накопичувалися протягом досить довгого перСЦоду часу призвели до якСЦсного стрибка, до нового статусу економСЦчного життя загалом,  до нового змСЦсту навСЦть такого, здавалося б, самоочевидного, поняття, як  "нацСЦональна економСЦкатАЭ. Для прикладу  можна послатися на статтю в  "Уолл СтрСЦт ДжорнелтАЭ пСЦд  заголовком:  "МСЦф, який називаСФться  "Зроблено в СШАтАЭ[13], яка була надрукована ще в 1991р. Автор наводить данСЦ, що вСЦдносяться до галузСЦ промисловостСЦ, серцевини американськоСЧ нацСЦональноСЧ економСЦки - автомобСЦлебудуванню. ВиявляСФться, що з 10 250 долл., якСЦ автомобСЦльна компанСЦя  "Дженерал МоторстАЭ отримуСФ за продаж  в США автомобСЦлю марки "ПонтСЦактАЭ,  всього 4000 долл. потрапляСФ в СЧСЧ "асне розпорядження. РЖнше йде за кордон у виглядСЦ оплати за поставленСЦ частини або виконанСЦ послуги: 3000 долл. - в ПСЦвденну Корею, 1850 долл. - в ЯпонСЦю, 700 долл. - в НСЦмеччину, 400 долл. - в Сингапур СЦ Тайвань, 250 долл. - в АнглСЦю, 50 долл. - в РЖрландСЦю. также ж дСЦйсно зроблена ця автомашина, чи лише в США або фактично у всСЦх перерахованих краСЧнах?

Напевно, точнСЦше було б вказати не тСЦльки США, а й СЦншСЦ краСЧни, якСЦ брали участь в СЧСЧ створеннСЦ. Згодом,  можливо, так СЦ буде, як це вСЦдбуваСФться зараз, коли японська марка  "СонСЦтАЭ позначаСФться на предметах, що були зСЦбранСЦ або зроблених в краСЧнах ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ або ЗахСЦдноСЧ РДвропи. Вже зтАЩявилися пропозицСЦСЧ вСЦдмовитися вСЦд звичних слСЦв  "Зроблено в такСЦй-то краСЧнСЦтАЭ СЦ перейти до формули  "Зроблено в такСЦй-то компанСЦСЧтАЭ.

ДСЦйсно, глобалСЦзацСЦя економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СФ однСЦСФю з головних тенденцСЦй в розвитку сучасного свСЦту, що величезний чином впливаСФ не лише на економСЦчне життя, але й тягне за собою полСЦтичнСЦ (внутрСЦшнСЦ СЦ мСЦжнароднСЦ), соцСЦальнСЦ СЦ навСЦть культурно-цивилСЦзацСЦйнСЦ наслСЦдки. ЦСЦ наслСЦдки все бСЦльше вСЦдчувають на собСЦ практично всСЦ краСЧни СЦ серед них, звичайно, УкраСЧна, яка цСЦлком усвСЦдомлено, активно СЦ цСЦлеспрямовано рухаСФться в напрямку СЦнтеграцСЦСЧ в свСЦтову економСЦку. Тому аналСЦз цього всесвСЦтнього процесу маСФ не лише теоретичне, але СЦ суто практичне, СЦ причому надзвичайне важливе, значення для УкраСЧни, для СЧСЧ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ, а в бСЦльш широкому значеннСЦ - всСЦСФСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики.

РозробленСЦсть. Тим часом процес глобалСЦзацСЦСЧ, що розгортаСФться в його сучасних формах переважно в останнСЦ пСЦвтори два десятирСЦччя з особливою силою таСЧть в собСЦ досить велику кСЦлькСЦсть непорозумСЦнь СЦ протирСЦч,  стаСФ предметом гострих дискусСЦй в академСЦчних СЦ дСЦлових колах, на мСЦжнародних форумах, де нерСЦдко стикаються самСЦ рСЦзнСЦ, часом прямо протилежнСЦ думки, оцСЦнки, прогнози. СьогоднСЦ досить важко знайти бСЦльш модну та дискусСЦйну тему, нСЦж глобалСЦзацСЦя. Про неСЧ говорять та сперечаються вченСЦ, полСЦтики, бСЦзнесмени, релСЦгСЦйнСЦ дСЦячСЦ, журналСЦсти. Предметом жвавих дискусСЦй СФ майже все - що таке глобалСЦзацСЦя, коли вона розпочалась, як вона спСЦввСЦдноситься  з СЦншими процесами суспСЦльного життя, якСЦ будуть СЧ наслСЦдки.  Проблеми СЦ перспективи сучасноСЧ людськоСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ, що СЦнтенсивно обговорюються на межСЦ 21 ст. СЦ третього тисячолСЦття, на одному рСЦвнСЦ з питаннями науки, технСЦки, культури, стилю життя, в чималСЦй мСЦрСЦ обертаються СЦ навколо проблем економСЦчноСЧ глобалСЦзацСЦСЧ.

Як СЦ вСЦдносно СЦнших термСЦнСЦв, що широко застосовуються,  начебто загальновизнаних СЦ цСЦлком зрозумСЦлих, тут накопичилось чимало далеко не безперечних думок, що вимагають критичного аналСЦзу.

ТермСЦн "глобалСЦзацСЦятАЭ, який епСЦзодично використовувався з кСЦнця 60-х рр., вперше став центром концептуальних побудов в 1981 роцСЦ американським соцСЦологом Дж. МаклСЦном, який закликав "зрозумСЦти СЦсторичний процес посилення глобалСЦзацСЦСЧ соцСЦальних вСЦдносин СЦ дати йому поясненнятАЭ [6]. До середини 80-х рр. концепцСЦя глобалСЦзацСЦСЧ була вже настСЦльки поширена, що М.Уотерс писав :тАЭПодСЦбно до того, як основним поняттям  80-х  був постмодернСЦзм, ключовою СЦдеСФю 90-х може стати глобалСЦзацСЦя, пСЦд якою ми розумСЦСФмо перехСЦд людства у третСФ тисячолСЦттятАЭ.  В цей же перСЦод основнСЦ термСЦнологСЦчнСЦ аспекти були розробленСЦ  Р.Робертсоном, який у 1983 роцСЦ винСЦс поняття "glabality тАЭ в назвСЦ однСЦСФСЧ зСЦ своСЧх статей, в 1985 дав детальне тлумачення термСЦну "globalizationтАЭ, а в 1992 р. виклав основи своСФСЧ концепцСЦСЧ в спецСЦальному дослСЦдженнСЦ. З початку 90-х рр. кСЦлькСЦсть книг СЦ статей на цю тему  почала збСЦльшуватися в геометричнСЦй прогресСЦСЧ, СЦ на сьогоднСЦ переважна бСЦльшСЦсть економСЦстСЦв вважають, що господарська глобалСЦзацСЦя СФ найважливСЦшим соцСЦальним процесом кСЦнця 20 столСЦття, хоча СЦ визнають, що перехСЦдний перСЦод буде надзвичайно важким [5].

Безперечно вСЦтчизняних та росСЦйських авторСЦв також не обходить проблема глобалСЦзацСЦСЧ. Серед росСЦйських науковцСЦв можна назвати таких як доктор економСЦчних наук, директор Центру  дослСЦджень постСЦндустрСЦального суспСЦльства, заступник головного редактора журналу "Свободная мысльтАЭ (РосСЦя) "адислав РЖноземцев; доктор СЦсторичних наук, професор ВСЦктор КувалдСЦн; доктор економСЦчних наук, директор ВсеросСЦйського науково-дослСЦдницького СЦнституту зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв РЖгор ФамСЦнський та багато СЦнших. Серед украСЧнських авторСЦв особливо приСФмно вСЦдмСЦтити викладачСЦв нашого СЦнституту доктора економСЦчних наук, професора Антона ФСЦлСЦпенка; доктора економСЦчних наук Олександра Рогача; а також секретаря Ради з питань спецСЦальних економСЦчних зон ВСЦктора Письмака, якСЦ дослСЦджують питання, чому процес глобалСЦзацСЦСЧ так активно набираСФ обертСЦв останнСЦми роками СЦ якСЦ негативнСЦ наслСЦдки вони будуть мати для УкраСЧни та свСЦту в цСЦлому.   Варто вСЦдзначити фахСЦвцСЦв з РЖнституту свСЦтовоСЧ економСЦки та мСЦжнародних вСЦдносин  докторСЦв економСЦчних наук О. БСЦлоруса, Д. ЛуктАЩяненка, Д. Гончаренка, Ю. Мацейко, О. Скаленко, якСЦ займаються фундаментальними дослСЦдженнями глобальних трансформацСЦйних процесСЦв.

ОбтАЩСФкт та сфера. ОбтАЩСФктом дослСЦдження в моСЧй роботСЦ стали сучаснСЦ свСЦтогосподарськСЦ звтАЩязки та процеси, якСЦ сьогоднСЦ вСЦдбуваються в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ у звтАЩязку з активСЦзацСЦСФю процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ. Щодо предмету,то ним можна вважати нацСЦональнСЦ економСЦки краСЧн свСЦту та зтАЩясування того, яким саме чином глобалСЦзацСЦя впливаСФ на них.  В своСЧй роботСЦ я розглянула характернСЦ риси та особливостСЦ розвитку процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ та регСЦоналСЦзацСЦСЧ на порозСЦ 21 столСЦття, яким чином цСЦ процеси впливають на свСЦтову економСЦку СЦ на економСЦчнСЦ процеси, що вСЦдбуваються в УкраСЧнСЦ.

Основною метою роботи було намагання розкрити складнСЦ та суперечливСЦ процеси, тенденцСЦСЧ та наслСЦдки свСЦтових економСЦчних трансформацСЦй; яким чином глобальнСЦ процеси в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ впливають на економСЦки розвинутих краСЧн та краСЧн, що розвивають СЦ хто в кСЦнцевому пСЦдсумку залишиться у виграшСЦ. Значне мСЦiе в роботСЦ займаСФ аналСЦз причин та рушСЦйних сил глобалСЦзацСЦСЧ, а також СЧСЧ основи -  дСЦяльностСЦ транснацСЦональних корпорацСЦй.  КрСЦм того, на мою думку, аналСЦз процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ був би неповним, якби в роботСЦ не було придСЦлено певноСЧ уваги проблемам неподСЦльностСЦ розвитку глобальноСЧ економСЦки та екологСЦчним проблемам. Також, частково  я торкнулась негативних наслСЦдкСЦв глобалСЦзацСЦСЧ, оскСЦльки ми не маСФмо права нехтувати ними, якСЦ СФ характерними не лише для глобалСЦзацСЦСЧ, а для будь-якого процесу, що вСЦдбуваСФться в свСЦтСЦ. Входження кожноСЧ краСЧни в умовах глобалСЦзацСЦСЧ у наступне тисячолСЦття вимагатиме вСЦд неСЧ проведення серйозних полСЦтичних, економСЦчних та культурних реформ. Ключовим фактором успСЦшноСЧ реалСЦзацСЦСЧ запланованих програм буде формування людини,  здатноСЧ до ефективноСЧ роботи в межах СЦнформацСЦйного суспСЦльства.   УкраСЧну чекають нелегкСЦ, але цСЦкавСЦ роки трансформацСЦСЧ та адаптацСЦСЧ, СЦ в результатСЦ - достойне входження краСЧни СЦ свСЦтове спСЦвтовариство 21 столСЦття.


РоздСЦл 1. ОСОБЛИВОСТРЖ ТА ХАРАКТЕРНРЖ РИСИ ПРОЦЕСРЖВ ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖРЗ НА ПОРОЗРЖ 21 СТОЛРЖТТЯ


1.1. Що означаСФ глобалСЦзацСЦя?

ГлобалСЦзацСЦя свСЦтовоСЧ економСЦки   складна, багатоаспектна проблема, що постСЦйно породжуСФ численнСЦ науковСЦ дискусСЦСЧ СЦ тому на сьогоднСЦ вона не маСФ простого СЦ однозначного тлумачення. За цим поняттям переховуСФться велика кСЦлькСЦсть явищ СЦ одночасно протСЦкаючих процесСЦв, а також проблем, якСЦ торкаються всього людства СЦ якСЦ прийнято називати глобальними проблемами сучасностСЦ. Семантично це поняття повтАЩязане з англСЦйським словом "GlobeтАЭ (земна куля), яке не залишаСФ шансСЦв на СЦснування СЦншим термСЦнам СЦншого семантичного корСЦння типу "мировизациятАЭ (рос.) або "мондиалСЦзацСЦятАЭ (фр.). З множини вимСЦрювань поняття глобалСЦзацСЦСЧ можна видСЦлити два найбСЦльш очевидних [ 13 ].

  1. Загальнопланетарний  масштаб СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки як логСЦчний результат взаСФмодСЦСЧ нацСЦональних економСЦк, якСЦ постСЦйно розширювались, коли ця взаСФмодСЦя набула вигляду транснационалСЦзацСЦСЧ, тобто СЧх взаСФмного проникнення СЦ переплетСЦння.
  2. УнСЦверсалСЦзацСЦя або гомогенСЦзацСЦя економСЦчного життя, яка пСЦд впливом обмСЦну знаннями, людьми, товарами, культурними цСЦнностями СЦ т.п. все бСЦльш тяжСЦСФ до СФдиних стандартСЦв, принципСЦв СЦ цСЦнностей.

СьогоднСЦ термСЦн "глобалСЦзацСЦятАЭ отримав виражене емоцСЦйне забарвлення. ОднСЦ вважають, що це корисний процес, що маСФ ключове значення для розвитку свСЦтовоСЧ економСЦки в майбутньому, СЦ що вСЦн неминучий СЦ необоротний. РЖншСЦ ж вСЦдносяться до нього вороже, навСЦть зСЦ страхом, вважаючи, що глобалСЦзацСЦя веде до збСЦльшення нерСЦвностСЦ мСЦж краСЧнами й у СЧхнСЦх межах, породжуСФ загрозу зростання безробСЦття СЦ зниження рСЦвня життя та служити гальмом на шляху соцСЦального прогресу. Дуже важливо  визначити шляхи, що вСЦдкривають усСЦм краСЧнам можливСЦсть користуватися плодами процесу глоблСЦзацСЦСЧ, зберСЦгаючи при цьому тверезСЦсть в оцСЦнцСЦ його потенцСЦалу СЦ ризикСЦв.

ГлобалСЦзацСЦя справдСЦ вСЦдкриваСФ найширшСЦ можливостСЦ для всесвСЦтнього розвитку, однак темпи СЧСЧ поширення нерСЦвномСЦрнСЦ [56,65]. Процес СЦнтеграцСЦСЧ у свСЦтову економСЦку вСЦдбуваСФться в деяких краСЧнах швидше, нСЦж в СЦнших. У краСЧнах, що зумСЦли досягти СЦнтеграцСЦСЧ, спостерСЦгаються бСЦльш високСЦ темпи зростання СЦ скорочення бСЦдностСЦ. ПолСЦтика зовнСЦшньоСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ принесла динамСЦзм СЦ процвСЦтання значноСЧ частини СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ, цСЦлком перетворивши цей регСЦон, який 40 рокСЦв тому знаходився в числСЦ найбСЦднСЦших у свСЦтСЦ. У свою чергу, пСЦдвищення рСЦвня життя створило можливостСЦ для розвитку демократСЦСЧ СЦ просування вперед у рСЦшеннСЦ таких економСЦчних питань, як захист навколишнього середовища СЦ полСЦпшення умов працСЦ.

На вСЦдмСЦну вСЦд цього, для багатьох краСЧнах ЛатинськоСЧ Америки й Африки, що проводили в 70-СЦ СЦ 80-СЦ роки ХХ столСЦття полСЦтику внутрСЦшньоСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ, були характернСЦ  застСЦй чи спад економСЦки, зростання бСЦдностСЦ СЦ високСЦ темпи СЦнфляцСЦСЧ, що стали нормою. У багатьох випадках, особливо в АфрицСЦ, проблеми збСЦльшувалися через несприятливий розвиток зовнСЦшнСЦх умов. ПСЦсля того як цСЦ краСЧни змСЦнили свою полСЦтику, рСЦвень СЧхнСЦх доходСЦв почав зростати. В даний час вСЦдбуваСФться процес СЧхньоСЧ трансформацСЦСЧ. НеобхСЦдно сприяти збереженню цСЦСФСЧ тенденцСЦСЧ, а не спробам переломити СЧСЧ, СЦ це стане найкращим способом сприяння економСЦчному зростанню, розвитку СЦ скороченню бСЦдностСЦ [59, c. 1-2].

Кризи, що вибухнули в краСЧнах з перехСЦдною економСЦкою, у 90-СЦ роки ХХ столСЦття, СЦз всСЦСФю очевиднСЦстю продемонстрували, що можливостСЦ, якСЦ вСЦдкриваються глобалСЦзацСЦСФю не застрахованСЦ вСЦд небезпек, якСЦ повтАЩязанСЦ з нестСЦйким рухом капСЦталу, а також СЦз загрозою соцСЦальноСЧ, економСЦчноСЧ й екологСЦчноСЧ деградацСЦСЧ, яка породжуСФться бСЦднСЦстю. Це, однак, не СФ пСЦдставою для вСЦдмовлення вСЦд намСЦченого курсу. Навпаки, усСЦ зацСЦкавленСЦ сторони, як у краСЧнах, що розвиваються, так СЦ в краСЧнах з розвинутою економСЦкою, СЦ, зрозумСЦло, СЦнвестори, повиннСЦ вСЦдгукнутися на це готовнСЦстю до перегляду полСЦтики з метою побудови мСЦцноСЧ економСЦки СЦ надСЦйноСЧ свСЦтовоСЧ фСЦнансовоСЧ системи, здатних забезпечити бСЦльш швидке зростання СЦ скорочення бСЦдностСЦ.

Як допомогти краСЧнам, що розвиваються, особливо найбСЦднСЦшим, у подоланнСЦ вСЦдставання?  Чи веде глобалСЦзацСЦя до посилення нерСЦвностСЦ, чи  вона може допомогти у викорСЦнюваннСЦ бСЦдностСЦ? РЖ чи правда, що, СЦнтегруючись у свСЦтову економСЦку, краСЧни неминуче пСЦддаються нестабСЦльностСЦ? ЦСЦ та  СЦншСЦ питання висвСЦтлюються в наступних роздСЦлах.

ЕкономСЦчна "глобалСЦзацСЦя» являСФ собою СЦсторичний процес, що СФ результатом новаторства людей СЦ технСЦчного прогресу. Цим термСЦном називають усе зростаючу ступСЦнь СЦнтеграцСЦСЧ краСЧн в усьому свСЦтСЦ, обумовлену насамперед торговими СЦ фСЦнансовими потоками. РЖнодСЦ пСЦд ним маСФться на увазСЦ також рух людей (працСЦ) СЦ знань (технологСЦй) через мСЦжнароднСЦ кордони. ГлобалСЦзацСЦСЧ "астивСЦ також бСЦльш широкСЦ культурнСЦ, полСЦтичнСЦ й екологСЦчнСЦ параметри.

У своСЧй основСЦ глобалСЦзацСЦя не таСЧть нСЦчого загадкового. Цей термСЦн став широко використовуватися починаючи з 80-х рокСЦв ХХ столСЦття у вСЦдповСЦдь на прогрес у технологСЦчнСЦй областСЦ, що дозволив спростити СЦ прискорити проведення мСЦжнародних операцСЦй, повтАЩязаних як з торговими, так СЦ з фСЦнансовими потоками. ВСЦн означаСФ поширення за межСЦ нацСЦональних кордонСЦв тих же ринкових сил, що вже протягом багатьох сторСЦч пронизували всСЦ рСЦвнСЦ господарськоСЧ дСЦяльностСЦ людей, будь то сСЦльськСЦ ринки, промисловСЦ пСЦдприСФмства в мСЦстах чи фСЦнансовСЦ центри [65, c. 2-3].

Ринки сприяють зростанню ефективностСЦ завдяки конкуренцСЦСЧ СЦ подСЦлу працСЦ - спецСЦалСЦзацСЦСЧ, в результатСЦ якоСЧ люди СЦ краСЧни можуть зосереджувати своСЧ зусилля над тим, що СЧм вдаСФться найкраще. ГлобалСЦзацСЦя ринкСЦв вСЦдкриваСФ додатковСЦ можливостСЦ для виходу краСЧн на новСЦ СЦ бСЦльш широкСЦ ринки в усьому свСЦтСЦ, а це означаСФ розширення СЧхнього доступу до потокСЦв капСЦталу, технологСЦям, бСЦльш дешевому СЦмпорту СЦ бСЦльш широким експортним ринкам. Однак ринки не обовтАЩязково СФ гарантСЦСФю того, що блага, принесенСЦ пСЦдвищенням ефективностСЦ, дСЦстануться усСЦм без винятку. КраСЧни повиннСЦ виявити готовнСЦсть до проведення необхСЦдноСЧ полСЦтики, а у випадку найбСЦднСЦших краСЧн може знадобитися пСЦдтримка з боку мСЦжнародного спСЦвтовариства.

На думку ряду аналСЦтикСЦв, 100 рокСЦв тому глобалСЦзацСЦя свСЦтовоСЧ економСЦки була нСЦтрохи не меншоСЧ, нСЦж зараз. Однак на вСЦдмСЦну вСЦд того часу сьогоднСЦ значно зрСЦс ступСЦнь розвитку СЦ глибина интегрованостСЦ комерцСЦйних СЦ фСЦнансових послуг. НайбСЦльш разючим прикладом цього СФ СЦнтеграцСЦя фСЦнансових ринкСЦв, досягнута завдяки сучасним засобам електронного звтАЩязку [17, c. 37-39].

У ХХ сторСЦччСЦ спостерСЦгався безпрецедентне зростання економСЦки, яке знайшло своСФ вираження в майже птАЩятикратному збСЦльшеннСЦ свСЦтового ВВП на душу населення. Однак темпи цього росту не були постСЦйними: найбСЦльший рСЦст вСЦдбувся в другСЦй половинСЦ сторСЦччя, у перСЦод стрСЦмкого розвитку торгСЦвлСЦ, що супроводжувались торговою, а також (як правило, трохи бСЦльш пСЦзньою) фСЦнансовою лСЦбералСЦзацСЦСФю. На рис. 1.1.  20 сторСЦччя розбите на чотири перСЦоди.

У перСЦод мСЦж двома свСЦтовими вСЦйнами свСЦт повернувся спиною до СЦнтернацСЦоналСЦзму - чи глобалСЦзацСЦСЧ, як ми тепер його називаСФмо, - СЦ краСЧни замкнулися в межах своСЧх економСЦк, вСЦдкотившись до протекцСЦонСЦзму СЦ всеосяжного контролю за рухом капСЦталу. Це стало одним з найважливСЦших факторСЦв руйнСЦвних наслСЦдкСЦв перСЦоду 1913-1950 рокСЦв, протягом якого темпи росту доходу на душу населення зменшились нижче 1%. Протягом другоСЧ частини сторСЦччя зростання доходу на душу населення перевищувало 2%, незважаючи на безпрецедентнСЦ темпи росту населення, причому найшвидших темпСЦв вСЦн досяг у перСЦод пСЦслявоСФнного економСЦчного бума в промислово-розвинутих краСЧнах [59,65].

Рис.  1.1. Зростання доходу ( середньорСЦчна % змСЦна ВВП на душу населення).

Джерело:  International Monetary Fund, 2000


РЖсторСЦя ХХ столСЦття характеризуСФться вражаючим ростом середнього доходу, однак очевидно також, що цей прогрес був нерСЦвномСЦрним. ЗбСЦльшився розрив мСЦж багатими СЦ бСЦдними краСЧнами, так само як СЦ мСЦж СЦмущими СЦ незаможними верствами населення в межах краСЧн. Для найбагатшоСЧ чвертСЦ свСЦтового населення ВВП на душу населення зрСЦс протягом сторСЦччя приблизно в шСЦсть разСЦв, а у випадку найбСЦднСЦшоСЧ чвертСЦ цей рСЦст склав менш трьох разСЦв (рис.1.2.).

НерСЦвнСЦсть рСЦвнСЦв доходСЦв, безумовно, збСЦльшилась. Однак ВВП в обрахунку на душу населення не даСФ повного уявлення про процеси, що вСЦдбуваються.





Рис. 1.2. РСЦвнСЦ доходСЦв (ВВП на душу населення, дол.США).

ПримСЦтки:

          Низький дохСЦд;     ДохСЦд нижче середнього;      ДохСЦд вище середнього;      Високий дохСЦд.

Джерело: IMF, World Economical Outlook, May 2000.                


ГлобалСЦзацСЦя, як СЦ СЧСЧ основа   СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя, вСЦдбуваСФться на двох рСЦвнях. Перший рСЦвень - це рСЦвень стихСЦйно-ринкового протСЦкання глобальних процесСЦв, в основСЦ яких лежать постСЦйнСЦ СЦ знайомСЦ нам з курсу загальноСЧ теорСЦСЧ пошуки виробниками способСЦв мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ витрат через використання механСЦзму порСЦвняльних витрат СЦ побудова нових комбСЦнацСЦй спецСЦалСЦзацСЦСЧ, з уточненням, що виробниками тут стали ТНК. РЖншими словами, це рСЦвень ринкових механСЦзмСЦв, що стали глобальними. Другий рСЦвень - це рСЦвень мСЦждержавних форм, що компенсують втрату або обмеженСЦсть можливостей з боку держави регулювати стихСЦйно-ринковСЦ прояви глобалСЦзацСЦСЧ. Обидва рСЦвнСЦ  були причиною появи цСЦлоСЧ гами СЦнституцСЦональних утворень, серед яких лСЦдерство, безумовно, належить ТНК.

Одна з новСЦтнСЦх тенденцСЦй останнього часу в областСЦ глобалСЦзацСЦСЧ - це фСЦнансова глобалСЦзацСЦя, свого роду "фСЦнансизацСЦятАЭ свСЦтовоСЧ економСЦки [4, c.74-76]. У чому тут справа?

       На етапСЦ транснацСЦоналСЦзацСЦСЧ СЦнтернацСЦоналСЦзованих процесСЦв виникають виробничСЦ комплекси, нацСЦональна приналежнСЦсть яких починаСФ долати державнСЦ кордони. ЦСЦ комплекси СЦнтегруються  в могутню торгово-СЦндустрСЦальну транснацСЦональну систему, в якСЦй лСЦдируюча роль переходить вСЦд торгового СЦ промислового капСЦталу до фСЦнансового капСЦталу. Отримуючи прибуток з всСЦх краСЧн свСЦту, ТНК досить швидко нагромадили резерви валют, якСЦ сьогоднСЦ в декСЦлька разСЦв перевищують резерви всСЦх центральних банкСЦв свСЦту разом узятих. ЗрозумСЦло, що багато якСЦ ТНК не вСЦдмовляються отримати прибуток на обмСЦнних валютних операцСЦях, на операцСЦях з корпоративними цСЦнними паперами або на ринках державних позик. Це породжуСФ загрозу глобальноСЧ фСЦнансовоСЧ нестабСЦльностСЦ, жертвами якоСЧ стали, наприклад, в 1998 р. багато якСЦ азСЦатськСЦ краСЧни. Про небезпеку глобальноСЧ фСЦнансовоСЧ нестСЦйкостСЦ свСЦдчить наступне авторитетне висловлювання: "ГлобалСЦзацСЦя стала однСЦСФю з самих драматичних подСЦй останнСЦх рокСЦв. БСЦльше за трильйон доларСЦв бродить по свСЦту щодня в постСЦйних пошуках максимального прибутку. Цей потСЦк капСЦталу не тСЦльки вСЦдкриваСФ безпрецедентнСЦ можливостСЦ отримання прибутку (або понесення збиткСЦв). ВСЦн вСЦдкрив свСЦт для операцСЦй на глобальному фСЦнансовому ринку, який залишаСФ тСЦльки обмежену автономСЦю навСЦть самим могутнСЦм краСЧнам вСЦдносно процентних ставок, обмСЦнних валютних курсСЦв або СЦншоСЧ фСЦнансовоСЧ полСЦтикитАЭ[15].

Таким чином, розвиток свСЦтовоСЧ економСЦки, починаючи з останньоСЧ чвертСЦ XX ст., складаСФться пСЦд зростаючим впливом глобальних або загальносвСЦтових проблем. Виникнення цих проблем  очевидний вияв глобалСЦзацСЦСЧ всесвСЦтнього господарства, що протСЦкаСФ в конфлСЦктнСЦй, проблемнСЦй, суперечливСЦй формСЦ.




1.2. ГлобальнСЦ проблеми сучасностСЦ.

Хоча перед людством стоСЧть безлСЦч завдань рСЦзного масштабу СЦ хаВнрактеру, з них можна видСЦлити групу глобальних проблем, на що ще в 60-СЦ роки XX ст. звернули увагу такСЦ визначнСЦ економСЦсти, як О. Тоффлер, Д. Медоуз, П. КеннедСЦ та СЦн.: обмеженСЦсть ресурсСЦв, перенаселення планети, порушення екологСЦчноСЧ рСЦвноваги, СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя госпоВндарського життя, полСЦтики, науки, культури, розвиток науково-технСЦчВнного прогресу, глобальна комптАЩютеризацСЦя тощо [34, c.40-42].

Галузь економСЦчноСЧ науки, яка займаСФться ключовими планетарниВнми проблемами сучасностСЦ СЦ майбутнього людськоСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ, одержаВнла назву "глобалСЦстикатАЭ. У сферу СЦнтересСЦв цСЦСФСЧ галузСЦ науки входять проблеми свСЦтового характеру, якСЦ або зачСЦпають СЦнтереси широкого кола держав чи навСЦть усього свСЦтового спСЦвтовариства, або ж тСЦ, що вимагаВнють рСЦшучих дСЦй на основСЦ колективних зусиль з метою усунення заВнгальноСЧ загрози або запобСЦгання регресу в умовах життя людей.

ГлобальнСЦ проблеми торкаються всього людства, торкаючись СЦнтересСЦв СЦ долСЦ всСЦх краСЧн, народСЦв СЦ соцСЦальних прошаркСЦв, вони призводять до значних економСЦчних СЦ соцСЦальних втрат, а у випадку загостреня можуть загрожувати самому СЦснуванню людськоСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ, вони вимагають для свого рСЦшення спСЦвпрацСЦ в загальнопланетарному масштабСЦ, спСЦльних дСЦй всСЦх краСЧн СЦ народСЦв. Серед глобальних проблем частСЦше за все фСЦгурують проблеми свСЦту СЦ роззброСФння, екологСЦчна, демографСЦчна, енергетична, сировинна, продовольча, використання ресурсСЦв СвСЦтового океану, освоСФння космСЦчного простору СЦ деякСЦ СЦншСЦ. Уважний погляд на них дозволяСФ помСЦтити, що глобальнСЦ проблеми тСЦсно взаСФмоповтАЩязанСЦ, зокрема,  енергетична СЦ сировинна проблеми спСЦввСЦдносяться з екологСЦчною, екологСЦчна   з демографСЦчною, демографСЦчна   з продовольчою СЦ т.д. Тому аналСЦз цих проблем, не кажучи вже про пошуки шляхСЦв СЧх вирСЦшення, являСФ собою складну наукову задачу. ПСЦдходи до аналСЦзу причин виникнення самого кола цих проблем, наслСЦдкСЦв СЦ шляхСЦв СЧх дозволу постСЦйно видозмСЦнюються.

У 90-СЦ рр. склалася приблизно наступна класифСЦкацСЦя глобальних проблем.

  1. ПолСЦтичнСЦ СЦ соцСЦально-економСЦчнСЦ проблеми (збереження свСЦту СЦ запобСЦгання ядернСЦй вСЦйнСЦ, обмеження гонки озброСФнь СЦ роззброСФння, стСЦйкСЦсть розвитку свСЦтовоСЧ спСЦльноти).
  2. Проблеми, повтАЩязанСЦ з природньо-економСЦчним розвитком (екологСЦчна, енергетична, сировинна, продовольча,проблема збереження клСЦмату, проблеми СвСЦтового океану, СЦ т.д.).
  3. СоцСЦальнСЦ проблеми (мСЦжнацСЦональнСЦ конфлСЦкти, проблеми демографСЦСЧ, питання культури, освСЦти СЦ охорон здоровтАЩя).
  4. ЗмСЦшанСЦ проблеми, виникнення СЦ невирСЦшеннСЦсть яких таСЧть загрозу масовоСЧ загибелСЦ людей (вСЦйськовСЦ СЦ регСЦональнСЦ конфлСЦкти, злочиннСЦсть, техногеннСЦ катастрофи, стихСЦйне лихо).
  5. НауковСЦ проблеми (освоСФння космСЦчного простору, довгострокове прогнозування в рСЦзних областях СЦ СЦнш.).

Варто ще раз зазначити, що в розумСЦннСЦ, класифСЦкацСЦСЧ СЦ СЦСФрархСЦСЧ прСЦоритетних глобальних проблем вСЦдбуваються СЦстотнСЦ змСЦни. ДеякСЦ автори вважають, що на першому мСЦiСЦ серед глобальних проблем як СЦ ранСЦше залишаСФться питання запобСЦгання ядернСЦй вСЦйнСЦ, СЦншСЦ на перше мСЦiе ставлять екологСЦчну проблему, третСЦ - демографСЦчну, продовольчу або проблему подолання вСЦдсталостСЦ розвитку ряду краСЧн свСЦту [13, c. 10-15].

Очевидно, що всСЦ цСЦ проблеми можна назвати прСЦоритетними, оскСЦльки всСЦ глобальнСЦ проблеми стосуються виживання людства. Вони породженСЦ рСЦзними чинниками, поява яких повтАЩязана передусСЦм з СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСФю господарського життя. Тому глобальнСЦ проблеми СФ обтАЩСФктом дослСЦджень в областСЦ свСЦтовоСЧ економСЦки, соцСЦологСЦСЧ, права, бСЦологСЦСЧ, географСЦСЧ, екологСЦСЧ, океанологСЦСЧ СЦ СЦнш. СьогоднСЦ почала розвиватися геоглобалСЦстика, яка пропонуСФ вивчення проблем на трьох послСЦдовних рСЦвнях - глобальному, регСЦональному, на рСЦвнСЦ краСЧни.

Загострення загальних для всього людства глобальних проблем посилюСФ необхСЦднСЦсть узгоджених дСЦй для СЧх вирСЦшення, необхСЦднСЦсть спСЦльного вироблення оптимальних варСЦантСЦв розвитку. СвСЦтова спСЦльнота може протистояти цьому виклику лише обтАЩСФднавши зусилля СЦ ресурси, бо розвтАЩязання глобальних проблем вимагаСФ величезних витрат. За деякими оцСЦнками щорСЦчнСЦ витрати на розвтАЩязання глобальних проблем повиннСЦ складати приблизно один трлн. долл. Знайти такСЦ значнСЦ кошти досить складно, зараз людство не маСФ в своСФму розпорядженнСЦ таких коштСЦв, оскСЦльки на кСЦнець 90-х рр. рСЦчний свСЦтовий валовий продукт склав близько 30 трлн долл. Тому можливостСЦ розвтАЩязання глобальних проблем залежать вСЦд визначення СЧх прСЦоритетностСЦ при розподСЦлСЦ фСЦнансових коштСЦв.

Таким чином, саме цСЦ питання вимагають особливо пильноСЧ уваги.  ГлобальнСЦ проблеми не можна вирСЦшити швидко СЦ на рСЦвнСЦ окремих краСЧн. НеобхСЦдний СФдиний мСЦжнародний механСЦзм СЧх вирСЦшення СЦ регулювання, визначення мСЦжнародних правових СЦ економСЦчних норм. ВеликСЦ надСЦСЧ в розвтАЩязаннСЦ глобальних проблем покладаються на ООН, МВФ, CОТ, регСЦональнСЦ СЦ галузевСЦ органСЦзацСЦСЧ, якСЦ мають великий досвСЦд координацСЦСЧ мСЦжнародних зусиль, використання ресурсСЦв, регулювання мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин.



1.3. Причини та рушСЦйнСЦ сили глобалСЦзацСЦСЧ.

Що стосуСФться причин СЦ рушСЦйних сил глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки, то в основСЦ цього явища лежать декСЦлька чинникСЦв, що вСЦдносяться до ведучих сфер сучасного життя [13, 14].

По-перше, це економСЦчний чинник. Величезна концентрацСЦя СЦ централСЦзацСЦя капСЦталу, зростання великих компанСЦй СЦ фСЦнансових груп, якСЦ в своСЧй дСЦяльностСЦ все бСЦльше виходять за межСЦ нацСЦональних кордонСЦв, освоюючи свСЦтовий економСЦчний простСЦр.

По-друге, полСЦтичний чинник. ДержавнСЦ кордони поступово втрачають своСФ значення, стають все бСЦльш прозорими, дають все бСЦльше можливостей для свободи пересування.

По-третСФ, мСЦжнародний чинник. ДинамСЦка глобалСЦзацСЦСЧ повтАЩязуСФться з датами великих мСЦжнародних подСЦй. Так, називають три такСЦ вСЦхи, що стимулювали процеси глобалСЦзацСЦСЧ. Це, передусСЦм,  конференцСЦя РДвропейських спСЦвтовариств в ЛюксембурзСЦ в 1985 р., яка прийняла РДвропейський акт (набрав чинностСЦ в 1987 р.), що проголосив чотири свободи в мСЦжнародному русСЦ товарСЦв, людей, послуг СЦ капСЦталу.

ДалСЦ, це конференцСЦя ГАТТ в Пунта-дель-Есте в 1986 р., що вСЦдкрила Уругвайський раунд переговорСЦв (про зниження тарифСЦв СЦ СЦнших обмежень в торгСЦвлСЦ).

РЖ нарештСЦ, це воззтАЩСФднання НСЦмеччини СЦ лСЦквСЦдацСЦя СРДВ СЦ Варшавського пакту.

Серед причин, що прискорили процеси глобалСЦзацСЦСЧ колишнСЦй (протягом багатьох рокСЦв) мСЦнСЦстр закордонних справ ФРН X. Д. Геншер надаСФ важливе значення закСЦнченню  "холодноСЧтАЭ вСЦйни СЦ подоланню СЦдеологСЦчних розбСЦжностей мСЦж Сходом СЦ Заходом, якСЦ не лише розколювали НСЦмеччину СЦ РДвропу, але СЦ торкалися так чи СЦнакше й СЦнших частин свСЦту.

По-четверте, це технСЦчний чинник. Засоби  транспорту СЦ звтАЩязку створюють досСЦ небаченСЦ  можливостСЦ для швидкого поширення СЦдей, товарСЦв, фСЦнансових ресурсСЦв.

По-птАЩяте, суспСЦльний чинник. Послаблення  ролСЦ традицСЦй, соцСЦальних звтАЩязкСЦв СЦ звичаСЧв сприяСФ мобСЦльностСЦ людей в географСЦчному, духовному СЦ емоцСЦйному значеннСЦ.

По-шосте, лСЦбералСЦзацСЦя, дерегулювання ринкСЦв товарСЦв СЦ капСЦталу посилили тенденцСЦю до СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ [26, c.69-71] .

Перше питання, яке виникаСФ в звтАЩязку з цим, звучить так: в якСЦй мСЦрСЦ ми дСЦйсно маСФмо справу з новим явищем, а не просто з новим дзвСЦнким словом, вказуючим, по сутСЦ, те ж саме, що вже давно називалося  "СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСФю господарського життятАЭ СЦ використовувалося для характеристики розвитку мСЦжнародних економСЦчних звтАЩязкСЦв ще в кСЦнцСЦ XIX - початку XX ст.? Про це вже йшла мова вище. Але тим часом можна зустрСЦти твердження, що сама по собСЦ глобалСЦзацСЦя аж нСЦяк не нове явище. При цьому робляться посилання навСЦть на ДревнСЦй Рим, пСЦд егСЦдою якого знаходилася велика частина античного свСЦту, на ганзейське обтАЩСФднання в середнСЦ вСЦки СЦ комунСЦстичне рух, який кинув лозунг:  "ПролетарСЦ всСЦх краСЧн, СФднайтеся!тАЭ. Новим, з цСЦСФСЧ точки зору, представляються лише нинСЦшнСЦ масштаби цього процесу, який вперше прийняв дСЦйсно всесвСЦтнСЦй, глобальний характер.

ОстаннСФ твердження справедливо, але вирСЦшальне значення мають не кСЦлькСЦснСЦ, а якСЦснСЦ параметри.

У чому ж перебувають цСЦ якСЦсно новСЦ межСЦ, чим вСЦдрСЦзняються вони вСЦд того, що вСЦдбувалося в цСЦй областСЦ 100 рокСЦв тому? ЦСЦ вСЦдмСЦнностСЦ справдСЦ вражають.

Варто почати  з того, що ранСЦше мСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ звтАЩязки розвивалися переважно в рамках колонСЦальних СЦмперСЦй (британськоСЧ, французькоСЧ, нСЦмецькоСЧ, голландськоСЧ, фактично СЦ американськоСЧ), що сформувалися до того часу СЦ лише потСЦм мСЦж самими метрополСЦями.

СучаснСЦ процеси глобалСЦзацСЦСЧ розгортаються передусСЦм мСЦж промислово розвиненими краСЧнами СЦ лише у другу чергу захоплюють  краСЧни, що розвиваються (в минулому в бСЦльшстСЦ - колонСЦальнСЦ володСЦння) [6, c. 41-43].

Головною формою СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ господарського життя тривалий час була мСЦжнародна торгСЦвля, а точнСЦше, торгСЦвля мСЦж метрополСЦями СЦ колонСЦями у виглядСЦ обмСЦну готових виробСЦв на колонСЦальнСЦ аграрно-сировиннСЦ товари.

А як йде справа зараз? РЖ основнСЦ напрямки СЦ товарний склад мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ СЦстотно змСЦнилися: переважаюче мСЦiе зайняв товарооборот мСЦж найрозвинутСЦшими  краСЧнами, а його товарне наповнення складають машини, обладнання, науковоСФмкСЦ, високотехнологСЦчнСЦ предмети СЦ СЦншСЦ готовСЦ вироби. За своСЧм змСЦстом це переважно не мСЦжгалузева, а внутрСЦшньогалузева торгСЦвля, заснована на внутрСЦшньогалузевСЦй спецСЦалСЦзацСЦСЧ окремих краСЧн.

ДалСЦ основою глобалСЦзацСЦСЧ стала СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя не обмСЦну, а виробництва, СЦнституцСЦональною формою якого виступають транснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ. МСЦжнародна торгСЦвля як така  значною частиною реалСЦзуСФ процеси спецСЦалСЦзацСЦСЧ СЦ кооперування або в рамках однСЦСФСЧ СЦ тСЦСФСЧ ж ТНК (мСЦж СЧСЧ головним пСЦдприСФмством СЦ фСЦлСЦали в СЦнших краСЧнах або мСЦж рСЦзними фСЦлСЦали), або з СЦншими ТНК, або мСЦж ТНК СЦ звичайними компанСЦями рСЦзних краСЧн. В основСЦ цСЦСФСЧ торгСЦвлСЦ все частСЦше лежать не разовСЦ комерцСЦйнСЦ операцСЦСЧ, а довгостроковСЦ виробничСЦ звтАЩязки на базСЦ вСЦдповСЦдних альянсСЦв, угод про спСЦвпрацю СЦ т.п. Ця загальна тенденцСЦя, хоча СЦ в меншСЦй мСЦрСЦ, простежуСФться СЦ в економСЦчних звтАЩязках з участю краСЧн, що розвиваються,  а також краСЧн з перехСЦдною економСЦкою[29, 30].

Абсолютно  нове явище, характерне для сучасних процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ, - становлення СЦ прогресуюче зростання фСЦнансових ринкСЦв (валютних, фондових, кредитних), що величезним чином впливають на всю сферу виробництва СЦ торгСЦвлСЦ в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ [4, c.74-75].

Але головне полягаСФ в якСЦснСЦй змСЦнСЦ всСЦСФСЧ фСЦнансовоСЧ сфери СЦ СЧСЧ ролСЦ в мСЦжнародному економСЦчному життСЦ. До недавнього часу фСЦнансовСЦ ринки передусСЦм обслуговували реальний сектор економСЦки: тут здСЦйснювалися платежСЦ, розрахунки, надавалися короткостроковСЦ (для покриття недостатньоСЧ лСЦквСЦдностСЦ) СЦ довгостроковСЦ (СЦнвестицСЦйнСЦ) кредити, мобСЦлСЦзувалися необхСЦднСЦ для цього сектора фСЦнансовСЦ ресурси на ринках цСЦнних паперСЦв (облСЦгацСЦй як боргових зобовтАЩязань СЦ акцСЦй як титулСЦв "асностСЦ). Поступово, однак, особливо у 80-90-СЦ рр., ця сфера стала набувати багато в чому самодовлСЦючого, самостСЦйного значення. Це перетворення, яке призвело до СЧСЧ величезного кСЦлькСЦсного зростання, сталося внаслСЦдок тих широких можливостей для чисто фСЦнансових, спекулятивних СЦ страхових операцСЦй (СЦ внутрСЦшнСЦх, СЦ мСЦжнародних), якСЦ повтАЩязанСЦ з цСЦСФю сферою. ЦСЦ можливостСЦ ще бСЦльш розширилися з появою в 70-80-СЦ рр. нових фСЦнансових СЦнструментСЦв СЦ операцСЦй - так званих похСЦдних цСЦнних паперСЦв (деривативСЦв), насамперед фтАЩючерсСЦв СЦ опцСЦонСЦв [2].

В  цих умовах мСЦжнародна фСЦнансова сфера, яка СФ  "слугоютАЭ, стала мати все бСЦльший вплив на  "господарятАЭ, фСЦнансовий  "хвСЦсттАЭ став частково управляти економСЦчною  "собакоютАЭ [13, c.34]. ФСЦнансова криза, що почалася в ПСЦвденно-СхСЦднСЦй АзСЦСЧ восени 1997 р., наочно продемонструвала цю нову ситуацСЦю: 1) роль фСЦнансових ринкСЦв, що колосально зросла СЦ 2) глобалСЦзацСЦю цих ринкСЦв, що далеко зайшла: саме тому подСЦСЧ в АзСЦСЧ тут же позначилися на таких же ринках - а звСЦдси СЦ на економСЦцСЦ в цСЦлому - в РДвропСЦ СЦ в США.

Множаться скарги, зверненСЦ частСЦше за все у  "вСЦдкритий космостАЭ, з приводу того, що  "глобальна СЦнтеграцСЦя фСЦнансових ринкСЦв набуваСФ все бСЦльшоСЧ СЦ великоСЧ сили, пСЦдриваючи нацСЦональну экономСЦчну, грошову СЦ фСЦскальну полСЦтикутАЭ.  А президент ФранцСЦСЧ Ж.Ширак назвав спекулятивнСЦ операцСЦСЧ на мСЦжнародних фСЦнансових ринках  "СНРЖДом нашоСЧ екномСЦкитАЭ [59, c. 2].

Тим часом на такСЦ операцСЦСЧ припадаСФ приблизно 90% щоденних валютних операцСЦй СЦ тСЦльки 10% обслуговують зовнСЦшню торгСЦвлю. У звтАЩязку з цим фСЦнансовСЦ ринки називають СЦнодСЦ  "економСЦкою казСЦнотАЭ,  причому в цю гру вже втягнулися СЦ такСЦ солСЦднСЦ органСЦзацСЦСЧ, як пенсСЦйнСЦ фонди. У цей час на кожний долар або фунт стерлСЦнгСЦв, зайнятих в мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ, доводиться 8-9 таких же одиниць в чисто фСЦнансовому оборотСЦ.

В умовах нинСЦшньоСЧ, СЦнновацСЦйноСЧ стадСЦСЧ свСЦтового розвитку, заснованоСЧ на науково-технСЦчному прогресСЦ, однСЦСФю з рушСЦйних сил глобалСЦзацСЦСЧ стаСФ мСЦжнародний обмСЦн технологСЦСФю [35].

РЖ ще один наслСЦдок НТП: на новСЦй технСЦчнСЦй базСЦ докорСЦнно змСЦнилися транспортнСЦ СЦ комунСЦкацСЦйнСЦ умови свСЦтовоСЧ економСЦки, так важливСЦ для розвитку мСЦжнародних звтАЩязкСЦв. Автомашини, авСЦацСЦя, контейнернСЦ перевезення, комптАЩютернСЦ мережСЦ, оптико-волоконнСЦ лСЦнСЦСЧ СЦ космСЦчний звтАЩязок незмСЦрно розширили можливостСЦ для перемСЦщення на будь-якСЦ вСЦдстанСЦ людей СЦ товарСЦв, а також для мСЦжнародного спСЦлкування.

У сучасних умовах величезне значення для всСЦСФСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки СЦ особливо СЧСЧ мСЦжнародного сектора придбала СЦнформацСЦя - економСЦчна, фСЦнансова, полСЦтична, науково-технСЦчна. ЗСЦ зростанням масштабСЦв економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, з розширенням загальних рамок свСЦтових ринкСЦв -  товарних, фСЦнансових, фондових, СЦнтелектуальнСЦй "асностСЦ, ринкСЦв послуг, компанСЦй СЦ СЦнвестицСЦйних проектСЦв   для прийняття рСЦшень, особливо середньострокового СЦ тим бСЦльше довгострокового характеру, потрСЦбний все бСЦльший обсяг рСЦзноманСЦтноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Процеси глобалСЦзацСЦСЧ охоплюють СЦ цю специфСЦчну галузь. ВиникаСФ не тСЦльки швидко зростаючий свСЦтовий ринок СЦнформацСЦйних технологСЦй, але й ринок мСЦжнародноСЧ СЦнформацСЦСЧ (рСЦзнСЦ бази даних), яка сама по собСЦ стаСФ цСЦнним, дорогим товаром,   СЦ притому таким, що швидко псуСФться СЦ потребуСФ постСЦйного оновлення СЦ поповнення. НСЦчого подСЦбного, звичайно, не було ранСЦше.

Процеси глобалСЦзацСЦСЧ по своСФму значенню СЦ наслСЦдкам не обмежуються лише економСЦчною сферою. Вони впливають СЦ на СЦншСЦ сторони людського суспСЦльства: культуру, мораль, життСФвСЦ цСЦнностСЦ, мистецтво, полСЦтичнСЦ СЦ соцСЦальнСЦ уявлення СЦ установки мСЦльйонСЦв людей. У системСЦ глобалСЦзованноСЧ економСЦки пСЦд егСЦдою ТНК знаходяться СЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ: телебачення, можливостСЦ якого з появою супутникового звтАЩязку безмежно розширилися, видавнича дСЦяльнСЦсть, кСЦно- СЦ вСЦдеовиробництво СЦ багато що СЦнше, навСЦть спорт  (пСЦд час першостСЦ свСЦту по футболу в червнСЦ 1998 р. стали говорити СЦ писати про  "глобалСЦзацСЦю футболатАЭ, маючи на увазСЦ залучення до цСЦСФСЧ гри все бСЦльшого числа краСЧн (африканських, арабських СЦ СЦнш.).

Ще одна нова суттСФва обставина. ГлобалСЦзацСЦя сьогоднСЦ супроводиться СЦншим, у вСЦдомому значеннСЦ аналогСЦчним за своСЧм змСЦстом, але суперечливим СЧй процесом, а саме: регСЦоналСЦзацСЦСФю економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

Це, так би мовити, глобалСЦзацСЦя в обмежених масштабах, що охоплюСФ групу краСЧн, що створюють обтАЩСФднання, в яких вСЦдбуваються велика або менша лСЦбералСЦзацСЦя торгСЦвлСЦ, рух капСЦталу СЦ людей в рамках вСЦдповСЦдного СЦнтеграцСЦйного угрупування.

В останнСЦ два десятирСЦччя XX ст. спостерСЦгалося зростання СЦнтегВнрацСЦйних процесСЦв у свСЦтСЦ, у ходСЦ яких багато краСЧн ставало все бСЦльш взаСФмозалежними й починали вести пошук вирСЦшення проблем, що виВнходять за межСЦ нацСЦональних. ЦСЦ прагнення до спСЦльного вирСЦшення госВнподарських завдань, до обтАЩСФднання зусиль по подоланню труднощСЦв реВнгСЦонального чи глобального характеру привели ще у першСЦй половинСЦ XX ст. до створення кСЦлькох десяткСЦв мСЦжурядових та неурядових органСЦВнзацСЦй. У другСЦй половинСЦ XX ст. СЧх кСЦлькСЦсть почала стрСЦмко зростати й становила близько 3 тис. З СЧх ростом виникла й нова хвиля регСЦональВнних торгових угод. ВнаслСЦдок у другСЦй половинСЦ XX ст. виник так зваВнний  "новий регСЦоналСЦзмтАЭ[47].

Першим представником регСЦоналСЦзму нового типу було РДвропейВнське СпСЦвтовариство (РДС), що виникло бСЦльш як 45 рокСЦв тому СЦ яке з 1993 р. отримало назву РДвропейський Союз (РДС). Його створення дало поштовх першСЦй хвилСЦ регСЦоналСЦзму нового типу, який почав розповВнсюджуватися по всьому свСЦтовСЦ. Майже на два десятилСЦття цей процес загаснув, СЦ його вСЦдновлення почалося лише у серединСЦ 1980-х рокСЦв. У процеси новоСЧ регСЦоналСЦзацСЦСЧ включилися майже всСЦ "головнСЦ дСЦючСЦтАЭ особи на планетСЦ. Канада, Мексика та США сформували ПСЦвнСЦчноамеВнриканську зону вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ (NAFTA). США також СЦнСЦцСЦювали поВняву "ПСЦдприСФмства американськоСЧ СЦнСЦцСЦативитАЭ (EAI - Enterprise for the AmericanтАЩs Initiative), кСЦнцевою метою якого було створення вСЦльноСЧ торВнговоСЧ зони на територСЦСЧ ПСЦвнСЦчноСЧ й ПСЦвденноСЧ Америки. В АзСЦСЧ почала успСЦшно дСЦяти АсоцСЦацСЦя держав ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ (ASEAN), ствоВнрена у 1967 р., яка включила у себе АзСЦатський банк розвитку (AsBD), СЦншСЦ союзи та обтАЩСФднання.

ПодСЦбнСЦ процеси мали мСЦiе й на СЦнших континентах. КраСЧни ЛатинсьВнкоСЧ Америки створили декСЦлька регСЦональних обтАЩСФднань. Серед перших у 1960 р. були створенСЦ Латиноамериканська асоцСЦацСЦя вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ (LAAFT), яка обтАЩСФднала 10 краСЧн ПСЦвденноСЧ Америки й Мексику, а таВнкож Центральноамериканський спСЦльний ринок (CACM), у який ввСЦйшли 5 краСЧн ЦентральноСЧ Америки. У 1973 р. сформувався Карибський спСЦльний ринок (CCM), до якого ввСЦйшло спочатку 4 острСЦвнСЦ держави, а через рСЦк вСЦн приСФднав до себе ще 9 держав. У 1980 р. виникла ЛатиВнноамериканська асоцСЦацСЦя СЦнтеграцСЦСЧ (LAIA), на базСЦ якоСЧ у 1990-СЦ роки було створено СпСЦльний ринок краСЧн ПСЦвденноСЧ Америки (MERCOSUR) [34].

Перша хвиля регСЦоналСЦзацСЦСЧ, яка продовжувалася з 1960-х до сереВндини   80-х рокСЦв, оформлювалася у виглядСЦ пактСЦв мСЦж краСЧнами, що розВнвивалися, або у виглядСЦ додаткових угод, якСЦ дозволяли цим краСЧнам брати деяку участь у дСЦяльностСЦ РДвропейського СпСЦвтовариства.

Друга хвиля регСЦоналСЦзацСЦСЧ, яка сформувалася протягом двох осВнтаннСЦх десятилСЦть XX ст., рСЦзко вСЦдрСЦзнялася вСЦд першоСЧ. США надали СЧй активну пСЦдтримку, СЦ вона здСЦйснювалася на бСЦльш широкСЦй основСЦ й в умовах, коли СЦснувало значно менше перешкод у торгСЦвлСЦ, нСЦж ранСЦше. На цьому етапСЦ краСЧни, що розвиваються, почали демонструвати своСФ прСЦоритетне бажання спСЦвробСЦтничати з краСЧнами першого свСЦту, а не об'СФднувати зусилля з краСЧнами третього свСЦту.

Розглядаючи хСЦд регСЦоналСЦзацСЦСЧ на межСЦ двох столСЦть, дуже важлиВнво одержати вСЦдповСЦдь на питання, чи СФ змСЦцнення трьох економСЦчних блокСЦв ("триполярний свСЦтовий устрСЦйтАЭ), центрами яких стали РДС, ЯпонСЦя та США, загрозою для багатосторонньоСЧ торгСЦвлСЦ та джерелом широкомасштабних конфлСЦктСЦв? Можливо, свСЦт може знайти вСЦдповСЦдь у розгортаннСЦ дСЦяльностСЦ СОТ, здатноСЧ увтАЩязати у СФдине цСЦле три могутнСЦ регСЦональнСЦ угруповання, СЦ у цьому випадку буде виправдаВнним вислСЦв Б. ФранклСЦна про те, що "жодна нацСЦя не була зруйнована торгСЦвлеютАЭ.

Важливо також вСЦдповСЦсти на питання, чи даСФ регСЦоналСЦзацСЦя якСЦсь переваги краСЧнам, що розвиваються? Адже вони у бСЦльшостСЦ своСЧй маВнють досить лСЦберальнСЦ торговСЦ режими. РЖснуСФ також небезпека, що реВнгСЦоналСЦзацСЦя може порушити пСЦдвалини вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, що так важко впроваджувалися, через використання регСЦональними блоками практиВнки нетарифного регулювання. На думку спецСЦалСЦстСЦв, регСЦоналСЦзм на початку XX ст., а також вСЦдразу пСЦсля ДругоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни, представВнлений кСЦлькома блоками, був корисним у тому розумСЦннСЦ, що на тому етапСЦ мСЦжнародного подСЦлу працСЦ саме блоки були здатнСЦ шукати компВнромСЦси й досягати скорочення чи усунення СЦснуючих торгових перешкод шляхом переговорСЦв, для того щоб прискорити створення свСЦтовоСЧ сисВнтеми вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ.

Однак спецСЦалСЦсти вСЦдмСЦчають, що регСЦоналСЦзацСЦя приховувала у собСЦ чимало пасток. Одна з них полягала у тому, що регСЦоналСЦзм виявив себе повСЦльним й менш ефективним, нСЦж система багатосторонньоСЧ торгСЦвлСЦ [46]. Це пСЦдтверджуСФ хоча б той факт, що РДС вже бСЦльше 40 рокСЦв йде до побудови СФдиного ринку.

Другим недолСЦком СФ те, що регСЦоналСЦзм не в змозСЦ дати бСЦльш позиВнтивнСЦ результати, нСЦж система багатосторонньоСЧ торгСЦвлСЦ. Прикладом може бути угода мСЦж Мексикою та США про захист авторських прав. Незважаючи на факт пСЦдписання цСЦСФСЧ двосторонньоСЧ угоди, Мексика була не здатна забезпечити адекватний захист права на СЦнтелектуальну "аснСЦсть, оскСЦльки краСЧна, яка розвиваСФться, значно вСЦдстала вСЦд найбСЦльш передовоСЧ в технологСЦчному планСЦ краСЧни свСЦту з багатьох соцСЦВнально-економСЦчних показникСЦв.

Одним з СЦнтелектуальних питань, яке постСЦйно обговорюСФться, особВнливо в останнСЦ два десятилСЦття, СФ питання про те, якСЦ ж переваги одерВнжують краСЧни, що беруть участь у регСЦональних блоках. Це стаСФ ще бСЦльш актуальним у звтАЩязку з тим, що у межах свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ торговСЦ бартАЩСФВнри значно знижено, СЦ тому преференцСЦйна лСЦбералСЦзацСЦя всерединСЦ регСЦоВннального обтАЩСФднання може дати лише дуже незначний результат. Таким чином, переваги участСЦ у регСЦональних угрупованнях закладенСЦ в СЦнших потенцСЦальних можливостях блокСЦв.

Одна з найбСЦльш важливих привабливих сторСЦн такоСЧ участСЦ визнаВнчаСФться можливСЦстю "СЦмпортутАЭ органСЦзацСЦйного менеджменту в галузСЦ торгСЦвлСЦ й передання технологСЦСЧ щодо органСЦзацСЦСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики з боку краСЧн-учасниць [35]. БСЦльше того, умови участСЦ в регСЦональних блоках вимагають гармонСЦзацСЦСЧ як агропромисловоСЧ, так СЦ податковоСЧ полСЦтики, координацСЦСЧ полСЦтики у сферСЦ захисту навколишнього середовища та приВнхильностСЦ краСЧн-учасниць до стабСЦльноСЧ монетарноСЧ полСЦтики й постСЦйноВнго валютного курсу.

На початковому етапСЦ регСЦоналСЦзацСЦСЧ, у ходСЦ СЧСЧ першоСЧ хвилСЦ, почали зтАЩявлятися першСЦ регСЦональнСЦ угрупування у рамках "ПСЦвдень-ПСЦвденьтАЭ та "ПСЦвнСЦч-ПСЦвнСЦчтАЭ. Як показала практика органСЦзацСЦСЧ роботи регСЦональВнних угруповань у рамках "ПСЦвдень-ПСЦвденьтАЭ, бСЦльшСЦсть з них не витриВнмало випробування часом, СЦ лише 5 з 34, тобто 15%, змогли зберегтися й зробити певний внесок у мСЦжнародну торгСЦвлю. До найбСЦльш успСЦшних серед них, мабуть, можна вСЦднести Центральноамериканський спСЦльний ринок (САСМ), однак й у нього результати були незначнСЦ. В цСЦлому, у межах регСЦональних угруповань "ПСЦвдень-ПСЦвденьтАЭ спостерСЦгалася доВнсить низька, позбавлена динамСЦки внутрСЦшня регСЦональна торгСЦвля, й загальнСЦ вигоди вСЦд подСЦбноСЧ регСЦоналСЦзацСЦСЧ були дуже обмеженими. УчасВнники таких регСЦональних угруповань, як правило, заявляли, що регСЦоВннальна СЦнтеграцСЦя через преференцСЦйну торгСЦвлю серед краСЧн, якСЦ розвиВнваються, СФ досить сумнСЦвним експериментом. РЖ справа зовсСЦм не у складнощах щодо втСЦлення в життя цСЦСФСЧ схеми, а у тому, що внутрСЦшнСЦ ринки угруповань "ПСЦвдень-ПСЦвденьтАЭ надто малСЦ, у порСЦвняннСЦ зСЦ свСЦтоВнвими ринками, для того, щоб стати генераторами росту глобальноСЧ торгСЦвлСЦ. На думку учасникСЦв таких обтАЩСФднань, у майбутньому роль регВнСЦоналСЦзацСЦСЧ серед краСЧн, що розвиваються, маСФ бути обмежена сферами суто регСЦональних СЦнтересСЦв, у тому числСЦ при створеннСЦ нацСЦональноСЧ системи освСЦти, для здСЦйснення регСЦональних проектСЦв по охоронСЦ отоВнчуючого середовища та при реалСЦзацСЦСЧ програм по вдосконаленню СЦнфраВнструктури, включаючи будСЦвництво шляхСЦв, транспортних розвтАЩязок, греВнбель тощо.

З практики регСЦональних угруповань "ПСЦвнСЦч-ПСЦвнСЦчтАЭ можна конВнстатувати, що цСЦ угруповання, незважаючи на труднощСЦ СЦ конфлСЦктнСЦ ситуацСЦСЧ, якСЦ траплялися, змогли довести свою життСФздатнСЦсть. РДС, неВнзважаючи на його сумнСЦвний внесок у розвиток свСЦтовоСЧ системи вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, виявився досить успСЦшним, особливо у полСЦтичному планСЦ, коли досяг зменшення напруженостСЦ у вСЦдносинах мСЦж такими учасниками регСЦонального блоку, як ФранцСЦя й НСЦмеччина. Стосовно ж торгових можливостей РДС при деякому скороченнСЦ рСЦвня тарифного регулюванВння створив досить серйознСЦ нетарифнСЦ бартАЩСФри, якСЦ за пСЦдрахунками спецСЦВналСЦстСЦв за перСЦод з 1966 по 1986рр. збСЦльшилися у 5 разСЦв. Особливо високСЦ нетарифнСЦ бартАЩСФри РДС встановив у сферСЦ сСЦльгосппродукцСЦСЧ, хоча в РДвропСЦ СЦснують регСЦони, у яких нацСЦональнСЦ сСЦльськогосподарськСЦ ринВнки закритСЦ ще бСЦльше, а саме - у пСЦвнСЦчних краСЧнах СЦ ШвейцарСЦСЧ [34, c. 79-80].

ЯкСЦ ж перспективи створення свСЦтовоСЧ системи вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ в умовах, коли змСЦцнюються регСЦональнСЦ торговСЦ угруповання? Це питанВння особливо актуальне для краСЧн, що розвиваються, а для маленьких краСЧн особливо, оскСЦльки для них доступ на ринки промислове розвиВннутих краСЧн СФ життСФво необхСЦдним. Насамперед, тривожить та обставиВнна, що просування свСЦту у напрямСЦ до триполярного свСЦтового устрою може значно посилити СЦзоляцСЦю тих держав, якСЦ не ввСЦйшли у тСЦ чи СЦншСЦ регСЦоВннальнСЦ блоки. Це зауваження стосуСФться й майбутнього економСЦчного розвитку УкраСЧни, оскСЦльки вона дСЦйсно найближчим часом може опиВннитися в СЦзоляцСЦСЧ, розмСЦстившись мСЦж краСЧнами РДвропейського Союзу на ЗаходСЦ й краСЧнами-членами СНД на СходСЦ, де УкраСЧна виступаСФ у ролСЦ асоцСЦйованого члена.

Питання оперативного визначення участСЦ у регСЦональних угрупоВнваннях для малих краСЧн завжди актуальне (а сьогоднСЦ УкраСЧна за обсягаВнми товарообСЦгу може бути вСЦднесена до групи краСЧн-карликСЦв). ПриклаВндом оперативного визначення своСФСЧ участСЦ може бути Канада, яка пСЦсля деяких роздумСЦв, лише пСЦсля того, як США та Мексика анонсували свою згоду по НАФТА, термСЦново оформила членство у цьому регСЦональному обтАЩСФднаннСЦ.

РЖдеСЧ формування торгових блокСЦв почали обговорюватися серед СФвроВнпейського, азСЦатського й американського дСЦлового свСЦту у другСЦй полоВнвинСЦ 1990-х рокСЦв. Формування трьох економСЦчних регСЦонСЦв "трСЦадитАЭ, що включаСФ РДвропу, ПСЦвнСЦчну Америку й АзСЦатський блок, для багатьох позаблокових краСЧн не СФ обнадСЦйливим.

Як висловився державний мСЦнСЦстр ССЦнгапура Кер ССЦн Цзе, СЦнтеграВнцСЦйний процес у РДвропСЦ, Маастрихтський договСЦр СЦ угода про РДвропейВнську економСЦчну зону збентежили свСЦт у звтАЩязку з вСЦрогСЦднСЦстю появи "РДвропейськоСЧ фортецСЦ». У рСЦзних колах також висловлюСФться занеВнпокоСФння з приводу НАФТА, яка, як вважають, зможе вСЦдвернути значнСЦ обсяги торгСЦвлСЦ й капСЦталовкладень вСЦд СЦнших регСЦонСЦв. Чи СЦснують засоВнби захисту СЦнтересСЦв позаблокових краСЧн? На це запитання СФ двСЦ рСЦзнСЦ вСЦдповСЦдСЦ. З одного боку, правила й норми СОТ регулюють поведСЦнку краСЧн-членСЦв СЦ у змозСЦ захищати СЦнтереси всСЦх учасникСЦв ВсесвСЦтньоСЧ торВнговоСЧ органСЦзацСЦСЧ, як тих, що входять у блоки, так СЦ тих, що до них не входять, по усуненню перешкод на шляху до вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ. З СЦншого боку, розширення й змСЦцнення РДС та СЦнших союзСЦв спрямовано на поВнкращення життСФвого стандарту всерединСЦ блоку СЦ створюСФ можливостСЦ для прискореного зростання обсягСЦв внутрСЦшнього ринку, що корисно для краСЧн-сусСЦдСЦв, якСЦ не входять у цСЦ угруповання. Для УкраСЧни змСЦцнення й розширення РДС також даСФ унСЦкальну можливСЦсть розширити поставВнки своСФСЧ сСЦльгосппродукцСЦСЧ й СЦнших товарСЦв на його ринки, що може стати одним СЦз СЦстотних джерел вСЦдродження економСЦки УкраСЧни. Однак слСЦд памтАЩятати, що розширення блокСЦв, СЦ РДС у тому числСЦ, - справа повСЦльна, тому в УкраСЧни ще СФ час для наведення порядку у своСФму агропромисловому комплексСЦ й пСЦдготовки його для конкуренВнтноСЧ боротьби як на ЗаходСЦ, так СЦ на СходСЦ.

РегСЦоналСЦзацСЦя, з одного боку, стимулюСФ (в своСЧх рамках) процеси економСЦчного обтАЩСФднання рСЦзних краСЧн, але, з СЦншого боку, гальмуСФ процеси всесвСЦтньоСЧ глобалСЦзацСЦСЧ, посилюючи вСЦдособленСЦсть окремих економСЦчних угрупувань, а разом з тим протирСЦччя СЦ конкуренцСЦю мСЦж ними.

НарештСЦ, з всього попереднього витСЦкаСФ роль людини, яка вже у значнСЦй мСЦрСЦ зросла СЦ  продовжуСФ зростати, людськоСЧ особистостСЦ в глобальнСЦй економСЦцСЦ, СЧСЧ в цьому значеннСЦ гуманСЦзацСЦя. Ряд нових моментСЦв говорить про це.

ПередусСЦм,  в сучасному постСЦндустрСЦальному суспСЦльствСЦ, в яке вже вступили розвиненСЦ краСЧни, економСЦчне зростання все бСЦльше набуваСФ СЦнтенсивного (а не екстенсивного) СЦ притому СЦнновацСЦйного характеру. НовСЦ вСЦдкриття, винаходи, технологСЦСЧ, принципово новСЦ товари СЦ послуги виникають не епСЦзодично СЦ спонтанно, а стають постСЦйною складовою економСЦчного процесу, яка прогнозуСФться, плануСФться, органСЦзуСФться, в тому числСЦ СЦ на основСЦ мСЦжнародноСЧ кооперацСЦСЧ, яка розширяСФться.

Весь навколишнСЦй свСЦт все бСЦльше являСФ собою матерСЦалСЦзованСЦ знання, а виробництво цих знань   найважливСЦшу частину всСЦСФСЧ економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. У центрСЦ ж цього специфСЦчного виробництва знаходиться творча людська особистСЦсть. ПСЦдготовка СЦ навчання такоСЧ особистостСЦ, створення для неСЧ належних умов -  основа успСЦхСЦв в сучасному економСЦчному розвитку.

А оскСЦльки галузСЦ високих технологСЦй займають зростаюче мСЦiе в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, СЦ до того ж у всСЦх галузях конкуренцСЦя вимагаСФ всСЦлякого пСЦдвищення якостСЦ товарСЦв СЦ послуг, остСЦльки ростуть вимоги до рСЦвня пСЦдготовки, працездатностСЦ, акуратностСЦ СЦ сумлСЦнностСЦ працСЦвникСЦв на всСЦх рСЦвнях СЦ у всСЦх ланках економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

ЦСЦкаво також, що, позитивно оцСЦнюючи перспективи азСЦатських  "тигрСЦвтАЭ на подолання нинСЦшньоСЧ кризи СЦ вСЦдновлення втрачених позицСЦй в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, головний радник ВсесвСЦтнього банку Дж. СтиглСЦц пише, що ця криза не похитнула основ цього  "чудатАЭ, називаючи на першому мСЦiСЦ  "хорошу трудову моральтАЭ СЦ лише потСЦм експортну орСЦСФнтацСЦю СЧх економСЦки СЦ високу норму заощаджень. Разом з тим, як вСЦн вважаСФ, криза сприяСФ послабленню корупцСЦйних звтАЩязкСЦв мСЦж полСЦтиками, пСЦдприСФмствами СЦ банками (чинник, що також вСЦдноситься до сфери людськоСЧ поведСЦнки).

В умовах глобалСЦзованоСЧ економСЦки величезна вСЦдповСЦдальнСЦсть лягаСФ на плечСЦ органСЦзаторСЦв СЦ керСЦвникСЦв виробництва, торгСЦвлСЦ, фСЦнансСЦв, сфери послуг   менеджерСЦв. ПСЦдприСФмницька дСЦяльнСЦсть вимагаСФ багатьох специфСЦчних здСЦбностей СЦ знань, навСЦть якщо мова йде про малу або середню по розмСЦрах фСЦрму. Що ж говорити про сучаснСЦ великСЦ СЦ найбСЦльшСЦ транснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ або банки з фСЦлСЦалами та дочСЦрнСЦми компанСЦями в десятках краСЧн, з багатьма тисячами спСЦвробСЦтникСЦв рСЦзних нацСЦональностей.

ГлобалСЦзацСЦя поставила на порядок денний вСЦдбСЦр СЦ пСЦдготовку не просто менеджерСЦв, а фахСЦвцСЦв саме в областСЦ глобального менеджменту, якСЦ вже почалися в рядСЦ вищих учбових закладСЦв рСЦзних краСЧн, зокрема в НСЦмеччинСЦ.

РЖ ще один досить важливий момент, повтАЩязаний з роллю людського чинника в умовах глобалСЦзацСЦСЧ. Мова йде про економСЦчне СЦ в той же час психологСЦчне явище, яке називаСФться  "очСЦкуваннятАЭ. На очСЦкуваннях людей, СЧх оцСЦнках, розрахунках СЦ прогнозах грунтуСФться вся ринкова економСЦка. ЦСЦ очСЦкування СЦ оцСЦнки завжди присутнСЦ   в неусвСЦдомленСЦй, усвСЦдомленСЦй або навСЦть в суворо розробленСЦй, формалСЦзованСЦй формСЦ   в економСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ, будь то початок невеликоСЧ справи, дрСЦбного або великого СЦнвестицСЦйного проекту, фСЦнансовоСЧ операцСЦСЧ на валютному або фондовому ринку. Все це, складаючись з оцСЦнок СЦ розрахункСЦв мСЦльйонСЦв людей, безпосередньо впливаСФ на СЧх споживчСЦ, СЦнвестицСЦйнСЦ, фСЦнансовСЦ, виробничСЦ рСЦшення, а разом з тим на загальну динамСЦку реального економСЦчного життя [13,14].

З величезним ускладненням економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ в умовах глобалСЦзацСЦСЧ СЦ вСЦдповСЦдно в потоку СЦнформацСЦСЧ, що безперервно змСЦнюСФться, цСЦ очСЦкування СЦ оцСЦнки надто ускладнюються, нерСЦдко набувають СЦррацСЦонального характеру СЦ породжують або загальнСЦ панСЦчнСЦ настроСЧ, або невиправдану ейфорСЦю (те СЦ СЦнше часом захоплюСФ не тСЦльки широку публСЦку, але СЦ фахСЦвцСЦв, якСЦ при цьому стараються витягнути вигоду з ситуацСЦСЧ, що складаСФться ), якСЦ тягнуть за собою серйознСЦ економСЦчнСЦ наслСЦдки свСЦтового масштабу.

     ВказанСЦ межСЦ СЦ особливостСЦ глобалСЦзацСЦСЧ носять взаСФмоповтАЩязаний, комплексний, багаторСЦвневий  характер. У цей процес залученСЦ сфери мСЦжнародного виробництва, мСЦжнародного обмСЦну, мСЦжнародних фСЦнансСЦв, а над ними величезне СЦнформацСЦйне поле СЦ психологСЦчне поле очСЦкувань. Тут дСЦють багатоскладовСЦ ланцюжки причинно-наслСЦдковСЦ звтАЩязки, якСЦ аж нСЦяк  не вписуються в примСЦтивнСЦ уявлення про  "базис СЦ надбудовутАЭ. Ось, наприклад, один з таких ланцюжкСЦв: СЦнформацСЦя (систематична або разова, повнСЦстю або частково обгрунтована або зовсСЦм не обгрунтована, аж до навмисноСЧ дезСЦнформацСЦСЧ) - очСЦкування, оцСЦнки СЦ розрахунки, що поступово приймають масовий характер, - переважаючСЦ економСЦчнСЦ рСЦшення (споживчСЦ, фСЦнансовСЦ, СЦнвестицСЦйнСЦ) -  реальнСЦ змСЦни в економСЦчному життСЦ - нова СЦнформацСЦя СЦ новСЦ очСЦкування СЦ прогнози СЦ т.д.

Сучасна економСЦка (СЦ в нацСЦональних, СЦ в регСЦональних, СЦ в глобальних масштабах) СЦснуСФ в трьох вимСЦрах, трьох взаСФмодСЦючих  "поляхтАЭ: матерСЦальне економСЦчне поле з вСЦдомими законами (попиту СЦ пропозицСЦСЧ, витрат СЦ прибутку, конкуренцСЦСЧ СЦ т.д.), СЦнформацСЦйне поле СЦ, нарештСЦ, поле очСЦкувань. При цьому процеси глобалСЦзацСЦСЧ, повтАЩязанСЦ з величезним розширенням масштабСЦв економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ (СЦ в територСЦальному, СЦ в галузевому, СЦ в функцСЦональному значеннСЦ), багато разСЦв збСЦльшують обтАЩСФм СЦ ускладнюють змСЦст СЦнформацСЦСЧ, яка безперервно обертаСФться,  а разом з тим СЦ неминуче накопичення СЦ зростання  "шумСЦвтАЭ, що спотворюють цю СЦнформацСЦю. А це робить всю систему вСЦдносно менш стСЦйкою.

ГлобалСЦзацСЦя економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ розгортаСФться на двох рСЦвнях: мСЦкро- СЦ макроекономСЦчному. Як будь-якСЦ процеси в ринковСЦй економСЦцСЦ, все найбСЦльш суттСФве тут СЦнСЦцСЦюСФться СЦ розвиваСФться передусСЦм на рСЦвнСЦ самостСЦйних господарюючих субтАЩСФктСЦв. Саме вони встановлюють виробничСЦ, торговСЦ, науково-технСЦчнСЦ, фСЦнансовСЦ звтАЩязки зСЦ своСЧми зарубСЦжними партнерами, створюють або купують компанСЦСЧ в СЦнших краСЧнах, формують транснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ СЦ банки, мСЦжнароднСЦ альянси СЦ синдикати.

Головною особливСЦстю глобалСЦзацСЦСЧ на мСЦкроекономСЦчному рСЦвнСЦ СФ передусСЦм загальна стратегСЦчна орСЦСФнтацСЦя компанСЦй, всесвСЦтня за своСЧм характером -  будь то орСЦСФнтацСЦя на ринки збуту по всьому свСЦту або на такСЦ ж джерела постачання, а також, звичайно, на розмСЦщення виробництва в рСЦзних краСЧнах. Цей перелСЦк основних рушСЦйних сил глобалСЦзацСЦСЧ вСЦдображаСФ переважаючу (хоч СЦ не СФдину) послСЦдовнСЦсть в розвитку даного процесу: збут - постачання - виробництво.

Так складаСФться фундамент глобалСЦзацСЦСЧ, СЦ по мСЦрСЦ розвитку цього процесу вСЦн потребуСФ пСЦдтримки державноСЧ "ади, СЧСЧ макроекономСЦчноСЧ полСЦтики. Якщо головне джерело СЦ генератор глобалСЦзацСЦСЧ полягаСФ у всесвСЦтньо орСЦСФнтованСЦй стратегСЦСЧ на рСЦвнСЦ окремих фСЦрм СЦ компанСЦй, то на загальнонацСЦональному рСЦвнСЦ вСЦдображаються макроекономСЦчнСЦ наслСЦдки цього процесу, якСЦ, в свою чергу, викликають тСЦ або СЦншСЦ полСЦтичнСЦ реакцСЦСЧ, пСЦдтримуючСЦ цю тенденцСЦю або що гальмують СЧСЧ. Головний (хоч СЦ не СФдиний) змСЦст цСЦСФСЧ пСЦдтримки в державнСЦй зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй полСЦтицСЦ полягаСФ в поняттСЦ  "лСЦбералСЦзацСЦятАЭ. ГлобалСЦзацСЦя економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ наполегливо вимагаСФ СЧСЧ лСЦбералСЦзацСЦСЧ, тобто скорочення або усунення обмежень на шляхах мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, СЦноземних СЦнвестицСЦй, мСЦжнародних фСЦнансових операцСЦй. Саме це СЦ вСЦдбуваСФться протягом останнСЦх десятирСЦч, саме цим передусСЦм займалася мСЦжурядова Генеральна угода про тарифи СЦ торгСЦвлю (ГАТТ), а зараз (з 1995 р.) продовжуСФ займатися його спадкоСФмиця - СвСЦтова органСЦзацСЦя торгСЦвлСЦ (СОТ).

РеальнСЦсть же полягаСФ в тому, що глобалСЦзацСЦя представляСФ обтАЩСФктивне СЦ абсолютно неминуче явище сучасностСЦ, яке можна призупинити засобами економСЦчноСЧ полСЦтики (що СЦ вСЦдбуваСФться в рядСЦ випадкСЦв), але не можна зупинити або  "вСЦдмСЦнититАЭ, бо така СФ СЦмперативна вимога сучасного суспСЦльства СЦ науково-технСЦчного прогресу. У всесвСЦтньо-СЦсторичному масштабСЦ це, зрозумСЦло, позитивний поступальний рух на шляху до подальшого економСЦчного СЦ соцСЦального розвитку, такеж прогресивне в цьому значеннСЦ, як в свСЦй час мануфактурна стадСЦя капСЦталСЦзму, а потСЦм велика машинна СЦндустрСЦя, поява акцСЦонерних компанСЦй, становлення СЦ подальший розпад колонСЦальноСЧ системи, формування мСЦжнародних економСЦчних органСЦзацСЦй СЦ регСЦональних обтАЩСФднань. Але все це, так би мовити, прогрес в стратегСЦчнСЦй перспективСЦ, а на сьогоднСЦ в сферСЦ поточних тактичних СЦнтересСЦв глобалСЦзацСЦя, як СЦ всСЦ згаданСЦ вище явища, здатна викликати неминучСЦ протирСЦччя, повтАЩязанСЦ з явними перевагами для одних компанСЦй, галузей, сфер господарства, краСЧн СЦ так же явними втратами для СЦнших. До того ж баланс  "виграшСЦв СЦ програшСЦвтАЭ постСЦйно змСЦнюСФться, так що який-небудь однозначний висновок тут неможливий. Можна лише визначити деяку загальну СЦ цСЦлком зрозумСЦлу закономСЦрнСЦсть. У перСЦоди сприятливоСЧ економСЦчноСЧ контАЩюнктури (в рамках свСЦтовоСЧ економСЦки загалом або окремих регСЦонСЦв СЦ краСЧн) переваги глобалСЦзацСЦСЧ, СЧСЧ вигоди для бСЦльшостСЦ груп СЦ краСЧн вСЦдчуваються в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ, а тому СЦнтенсивнСЦше йдуть процеси лСЦбералСЦзацСЦСЧ в економСЦчнСЦй полСЦтицСЦ.

Навпаки, в перСЦоди криз сильнСЦше дСЦСФ принцип  "кожний сам за себетАЭ,  "врятовуйся, хто СЦ як можетАЭ, звСЦдси рецидиви протекцСЦонСЦзму, а вСЦдкат назад вСЦд досягнутого рСЦвня лСЦбералСЦзацСЦСЧ. Ось чому, хоч в довгостроковому планСЦ глобалСЦзацСЦя представляСФться безповоротним процесом, тенденцСЦя ця розвиваСФться СЦ, очевидно, буде розвиватися не прямолСЦнСЦйно; тут на якихось вСЦдрСЦзках можливСЦ СЦ зигзаги СЦ рухи в зворотньому напрямку.

З всього сказаного витСЦкаСФ, що термСЦн  "глобалСЦзацСЦятАЭ закономСЦрно виник для позначення нового явища в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, досить значного за своСЧм змСЦстом СЦ далеко йдучим наслСЦдкам, якСЦ в повнСЦй мСЦрСЦ поки ще важко передбачити.

З новизною цього явища повтАЩязано СЦ вСЦдсутнСЦсть досСЦ комплексноСЧ теорСЦСЧ глобалСЦзацСЦСЧ. РЖснують СЦ продовжують розвиватися теорСЦСЧ, що вСЦдносяться до окремих сторСЦн цього рСЦзноманСЦтного явища (наприклад, рСЦзнСЦ теорСЦСЧ мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, теорСЦСЧ прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй, теорСЦСЧ фСЦнансових ринкСЦв, в останнСЦ роки зтАЩявився ряд концепцСЦй, якСЦ намагаються осмислити феномен ТНК). Однак кожна з цих теорСЦй СЦснуСФ як би сама по собСЦ, у вСЦдривСЦ вСЦд СЦнших, тодСЦ як глобалСЦзацСЦя -  це СФдиний комплексний процес, що вимагаСФ СФдиного комплексного теоретичного пСЦдходу. Узагальнення великоСЧ кСЦлькостСЦ емпСЦричних даних повинно призвести до формування такого пСЦдходу.

ЗвСЦдси випливаСФ принципове питання, яке вже починаСФ звучати в лСЦтературСЦ: а чи пСЦддаСФться взагалСЦ сучасна свСЦтова економСЦка рацСЦональному пСЦзнанню? Напевно, в якСЦйсь мСЦрСЦ пСЦддаСФться, але тСЦльки в якСЦйсь обмеженСЦй СЦ, швидше усього, в не дуже значнСЦй мСЦрСЦ. Ця скромна вСЦдповСЦдь може здатися дивною на фонСЦ тСЦСФСЧ майже загальноСЧ ейфорСЦСЧ навколо поняття  "наукатАЭ, яке характерне для нашого часу. Проте  в перспективСЦ, очевидно, доведеться все бСЦльше стикатися не тСЦльки СЦз захоплюючими досягненнями науковоСЧ думки, але СЦ з СЧСЧ межами, особливо в сферСЦ суспСЦльних наук, до яких вСЦдноситься СЦ економСЦчна теорСЦя.

У цих умовах абсолютно справедлива та характеристика ситуацСЦСЧ, що склалася,  яку даСФ вСЦдомий росСЦйський економСЦст В. М. Кудров: "Сучасний свСЦт наприкСЦнцСЦ XX сторСЦччя набув зростаючоСЧ динамСЦки СЦ ще бСЦльшоСЧ непередбачуваностСЦ свого майбутнього. СерйознСЦ дослСЦдники СЦ економСЦчнСЦ оглядачСЦ не тСЦльки не встигають узагальнювати СЦ професСЦонально реагувати на цСЦ змСЦни, гнучко пристосуватися до умов, що швидко мСЦняються,  але часто виявляються не в змозСЦ навСЦть  "вСЦдстежуватитАЭ СЦ грамотно осмислювати СЧх. РЖ якщо СЧм при цьому ясно, вСЦд чого свСЦт йде, то повноСЧ ясностСЦ про те, до чого вСЦн приходить, немаСФтАЭ [13].

В умовах глобалСЦзацСЦСЧ ще виразнСЦше СЦ у великих масштабах виявляСФться одна з основних закономСЦрностей всСЦСФСЧ ринковоСЧ економСЦки: жодна компанСЦя, будь то мала, середня, велика жодна краСЧна незалежно вСЦд рСЦвня СЧСЧ розвитку СЦ розмСЦрСЦв, жоден регСЦон або регСЦональне угрупування не займають якесь незмСЦнне, назавжди закрСЦплене за ними мСЦiе в свСЦтовСЦй економСЦцСЦ СЦ на шкалСЦ життСФздатностСЦ СЦ конкурентоздатностСЦ (що багато в чому одне СЦ те ж).

Тому не слСЦд, з одного боку, занадто захоплюватися рСЦзними економСЦчними  "чудесамитАЭ, надаючи то однСЦй, то СЦншСЦй краСЧнСЦ титул  "чудатАЭ (його вже носили НСЦмеччина, ЯпонСЦя, краСЧни ПСА, Кувейт), а з СЦншого - занадто засмучуватись, втрачати витримку СЦ впадати в панСЦку, коли  "чудотАЭ кСЦнчаСФться СЦ приходить час економСЦчних потрясСЦнь. Як в долях окремих людей нерСЦдко чергуються злети СЦ падСЦння, так чергуються вони СЦ в економСЦчних долях окремих краСЧн. АналогСЦя ця тим бСЦльше справедлива, що СЦ в тому, СЦ в СЦншому випадку пСЦдйоми СЦ спади виявляються результатом складного СЦ часто важко передбачуваного поСФднання обтАЩСФктивних СЦ субтАЩСФктивних чинникСЦв.ТСЦльки по вСЦдношенню до економСЦки краСЧни цих чинникСЦв незмСЦрно бСЦльше, нСЦж в життСЦ окремоСЧ особи, так що виявити, а тим бСЦльше передбачити СЧх значно складнСЦше.

Що ж до субтАЩСФктивних чинникСЦв, то при цьому маСФться на увазСЦ економСЦчна полСЦтика тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ краСЧни, яка здСЦйснюСФться цСЦлком конкретними особами, що стоять при "адСЦ.

З цього погляду зрозумСЦла позицСЦя тих економСЦстСЦв (наприклад, американця Дж. СтСЦглСЦца), якСЦ радять не поспСЦшати ставити хрест на колишнСЦх фаворитах - краСЧнах ПСА СЦ передбачують СЧх успСЦшне вСЦдновлення.

У цьому ж руслСЦ надаються рекомендацСЦСЧ навСЦть найуспСЦшнСЦшим СЦ процвСЦтаючим компанСЦям  "не заспокоюватися на досягнутомутАЭ СЦ не втрачати пильностСЦ. Так йде справа, наприклад, з однСЦСФю з досить глобалСЦзованих галузей промисловостСЦ - фармацевтичноСЧ. ЛСЦдируючСЦ позицСЦСЧ займають тут СФвропейськСЦ компанСЦСЧ, але, як вСЦдмСЦчаСФться в одному дослСЦдженнСЦ,  "глобальна конкурентоздатнСЦсть вимагаСФ постСЦйноСЧ уваги СЦ постСЦйноСЧ боротьбитАЭ,  СЦ цСЦ компанСЦСЧ повиннСЦ тому зробити вСЦдповСЦднСЦ висновки.

РоздСЦл 2. ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖЯ СВРЖТОВОРЗ ЕКОНОМРЖКИ


2.1. ТранснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ та прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ як основа глобалСЦзацСЦСЧ.

СутнСЦсть глобалСЦзацСЦСЧ легше зрозумСЦти, якщо проаналСЦзувати деякСЦ висновки й цифри з недавнСЦх статистичних дослСЦджень. Протягом осВнтаннСЦх десятилСЦть кСЦлькСЦсть "транснацСЦональнихтАЭ або "багатонацСЦональВннихтАЭ компанСЦй бурхливо зростала. За даними ЮНКТАД, СЧх кСЦлькСЦсть у 14 найбагатших краСЧнах свСЦту бСЦльш нСЦж потроСЧлася за останню чверть столСЦття, тобто з 7 тис. у 1970 р. досягла близько 30 тис. у 1997 р. А всього в свСЦтСЦ у 1999р. нараховувалося близько 60 тис. транснацСЦональних комВнпанСЦй (ТНК). Через них по всСЦй планетСЦ здСЦйснюються поставки та проВндажСЦ майже на 6 трлн дол., що майже дорСЦвнюСФ обсягу всього ВВП США [51].

У звтАЩязку з таким ступенем насиченостСЦ свСЦтових ринкСЦв вкрай загоВнстрюСФться конкуренцСЦя на них. Щоб стати конкурентоспроможною, мало бути транснацСЦональною чи багатонацСЦональною компанСЦСФю (БНК), - треба стати "глобальноютАЭ, тобто розширити сфери своСФСЧ дСЦяльностСЦ на весь свСЦт. Метою глобальноСЧ компанСЦСЧ, де б вона не зтАЩявилася, СФ спрямуВнвання всСЦх СЧСЧ ресурсСЦв проти конкурентСЦв. Для глобальноСЧ компанСЦСЧ не досить обмежитися перенесенням виробничих потужностей туди, де можливо скористатися найкращими умами й найдешевшими руками, а необхСЦдно зламати всСЦ внутрСЦшнСЦ бартАЩСФри, якСЦ заважають руховСЦ людей, СЦдей та капСЦталСЦв.

ТранснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ СФ основою глобалСЦзацСЦСЧ, СЧСЧ головною рушСЦйною силою, несучою конструкцСЦСФю всСЦСФСЧ сучасноСЧ мСЦжнародноСЧ економСЦки.  Для ТНК закордонна дСЦяльнСЦсть маСФ не менш, а все частСЦше СЦ бСЦльш важливе значення, нСЦж внутрСЦшнСЦ операцСЦСЧ. Про це можна судити по наступним даним, що вСЦдносяться до 10 найбСЦльших ТНК (1998 р.) (табл. 2.1.) [13].

У доповСЦдСЦ ООН про СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ роль ТНК СЦ прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй як основних компонентСЦв глобалСЦзацСЦСЧ визначаСФться таким чином:  "ВнаслСЦдок все бСЦльш лСЦберальноСЧ полСЦтики СЦ технологСЦчних досягнень СЦ пСЦд тиском конкуренцСЦСЧ глобалСЦзацСЦя все в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ формуСФ сучасну свСЦтову економСЦку.

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ транснацСЦональних корпорацСЦй грають зараз найважливСЦшу роль в обтАЩСФднаннСЦ багатьох нацСЦональних економСЦк СЦ створеннСЦ СЦнтегрованоСЧ СЦнтернацСЦональноСЧ виробничоСЧ системи   виробничого ядра свСЦтовоСЧ економСЦки, що глобалСЦзуСФтьсятАЭ[29,30].

Таблиця 2.1.

КомпанСЦя

КраСЧна

Галузь господарства

Активи СЦноземнСЦ

Активи загальнСЦ

ЗакордоннСЦ активи    в%  до всСЦх активСЦв

Продаж за кордон в % до загального об'СФму продажу

  Ч исло зайнятих за кордоном   в %  до загального числа зайнятих

          Роял Датч-Шелл

НСЦдерланди/ВеликобританСЦя

Нафтодобувна

67,0

110,0

60,9

73,3

77,9

        Форд  Мотор Компани

США

АвтомобСЦлебудування

Даних немаСФ

237,5

-

30,6

29,8

          Дженерал електрик

США

ЕлектронСЦка

128,6

355,9

36,1

24,4

32,4

       Екссон

США

Енергетика

50,1

70,0

71,5

79,6

53,7

Дженерал Моторс

США

АвтомобСЦлебудування

73,1

246,7

29,6

29.2

33.9

      АйБСЦЕм

США

Комп'ютери

43,6

86,1

50,6

62,7

50,1

       Тойота

ЯпонСЦя

АвтомобСЦлебудування

44,9

131,5

34,1

45,1

23,0

       Нестле

ШвейцарСЦя

Харчова      промисловСЦсть

35,6

  41,1

86,6

98,2

97,0

             BP AMOCO

ВеликобританСЦя

Нафтодобувна

40,5

54,9

73,7

-

-

  Даймлер-Бенц

НСЦмеччина

АвтомобСЦлебудування

36,7

159,7

22,9

63,2

22,2


ДжерелоЗа матерСЦалами ЮНКТАД, 1999.



Про те ж йде мова СЦ в дослСЦдженнСЦ КонференцСЦСЧ ООН з торгСЦвлСЦ СЦ розвитку (ЮНКТАД), виданому в 1998 р.:

"ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ продовжують бути рушСЦйною силою процесу глобалСЦзацСЦСЧ, характерною для сучасноСЧ мСЦжнародноСЧ економСЦки. НинСЦшнСЦй бум в сферСЦ прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй свСЦдчить про все бСЦльш важливу роль, яку грають транснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ в розвинених СЦ краСЧнах, що розвиваютьсятАЭ  [52].

ТНК розмСЦщують в рСЦзних краСЧнах своСЧ матерСЦальнСЦ СЦ нематерСЦальнСЦ активи (капСЦтал, технологСЦю СЦ НДДКР, органСЦзацСЦйний СЦ управлСЦнський досвСЦд) з метою пСЦдвищити свою конкурентоздатнСЦсть СЦ ефективнСЦсть, що знаходить вираження в прибутку. Разом з тим дСЦяльнСЦсть ТНК змСЦцнюСФ ресурсну СЦ виробничу базу приймаючих краСЧн, розширюСФ СЧх експортнСЦ можливостСЦ, сприяСФ реструктуризацСЦСЧ СЧх економСЦки СЦ в результатСЦ полСЦпшуСФ СЧх економСЦчне становище. В принципСЦ ТНК справляють позитивний вплив СЦ на економСЦку тих краСЧн,  "звСЦдки вони родомтАЭ, де знаходяться СЧх штаб-квартири.

ЯкСЦ ж причини  перетворюють велику компанСЦю в транснацСЦональну? ВСЦдповСЦдь на це питання не така проста, як може здатися з першого погляду. РЖ стандартне мСЦркування - отримання прибутку,   хоч СЦ справедливо, не СФ достатнСЦм для пояснення. ОскСЦльки тут дСЦСФ цСЦлий ряд причин, причому не у всСЦх випадках вони однаковСЦ.

У одних випадках це, звичайно, те, що називаСФться економСЦкою, або ефектом масштабу. Все бСЦльше виходячи на глобальнСЦ ринки, компанСЦСЧ нарощують виробництво,  "набирають вагутАЭ, стають крупнСЦшим, а разом з тим ефективнСЦше. ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ СЦнша форма ефекту масштабу, яку представляСФ, наприклад, компанСЦя  "Кока-КолатАЭ. Тут вирСЦшальну роль грають масштаби не виробництва, а збуту, маркетингу на основСЦ мережСЦ незалежних фСЦрм, дСЦючого по лСЦцензСЦСЧ головноСЧ компанСЦСЧ.

РЖнший чинник в створеннСЦ ТНК - вертикальна СЦнтеграцСЦя, повтАЩязана з придбанням фСЦрм-постачальникСЦв або фСЦрм-споживачСЦв. Так забезпечуються гарантСЦСЧ стСЦйкостСЦ для джерел постачання або каналСЦв збуту. РЖ якщо фСЦрми, що поглинаються знаходяться за кордоном, головна компанСЦя перетворюСФться в транснацСЦональну.

ТретСЦй чинник - конкурентна боротьба в масштабах свСЦтового ринку. ВеликСЦ компанСЦСЧ, що зросли в конкурентному середовищСЦ, характерному для розвинених краСЧн, найкращим чином пристосованСЦ до цСЦСФСЧ боротьби.

НарештСЦ, формування ТНК само по собСЦ породжуСФ своСФрСЦдну ланцюгову реакцСЦю, витягуючи за собою на мСЦжнародний рСЦвень сумСЦжнСЦ з ними обслуговуючСЦ виробництва, що постачають необхСЦднСЦ товари СЦ послуги. Прикладами можуть служити компанСЦСЧ засобСЦв звтАЩязку або СЦнжинСЦрСЦнговСЦ, лСЦзинговСЦ та консультацСЦйнСЦ фСЦрми [29].

Приблизно половина всСЦх прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй здСЦйснюСФться за допомогою злиття СЦ поглинання, переважно серед фСЦрм в розвинених краСЧнах. Саме США, зокрема,  всСЦ останнСЦ роки виявляються на першому мСЦiСЦ по розмСЦрах залучених прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй. Вже протягом багатьох рокСЦв приблизно 3/5 всСЦх таких СЦнвестицСЦй прямують в розвиненСЦ краСЧни СЦ лише 2/5   в краСЧни, що розвиваються [35, c.335-337].

Разом з тим галузева структура цих СЦнвестицСЦй поступово змСЦнюСФться. Якщо ранСЦше переважали СЦнвестицСЦСЧ в сировиннСЦ галузСЦ, особливо в нафтодобувну для вивозу за кордон, то в цей час все бСЦльша частина цих СЦнвестицСЦй нацСЦлена на використання мСЦiевого ринку, особливо по мСЦрСЦ зростання рСЦвня життя в цих краСЧнах СЦ звСЦдси попиту на автомашини, комп'ютери СЦ СЦншСЦ предмети споживання. Ось чому автомобСЦльнСЦ компанСЦСЧ створюють своСЧ пСЦдприСФмства в ТаСЧландСЦ СЦ БразСЦлСЦСЧ: не для експорту автомашин в ЯпонСЦю або США, а для збуту СЧх в ПСЦвденно-СхСЦднСЦй АзСЦСЧ СЦ ПСЦвденнСЦй АмерицСЦ. Частково з цСЦСФСЧ ж причини (особливо працюючи на перспективу) саме Китай займаСФ нинСЦ провСЦдне мСЦiе серед ринкСЦв, що розвиваються по залученню СЦноземних СЦнвестицСЦй (хоча у 80-СЦ роки СЧх там майже не було). Темпи економСЦчного зростання в КитаСЧ вже багато рокСЦв знаходяться на рСЦвнСЦ 8-10% в рСЦк.

ЦСЦ темпи СЦ повтАЩязанСЦ з ними перспективи СЦ визначають географСЦю СЦноземних прямих СЦнвестицСЦй. Так, в 1998 р. азСЦатськСЦ краСЧни (без ЯпонСЦСЧ)  "захопилитАЭ 80 млрд. дол. цих СЦнвестицСЦй (приблизно 2/3 СЧх загального обтАЩСФму в всСЦх краСЧнах, що розвиваються ). На частку ЛатинськоСЧ Америки припало в тому ж роцСЦ 39 млрд. дол. У той же час бСЦльшСЦсть африканських краСЧн, незважаючи на СЧх багатСЦ природнСЦ ресурси, майже не залучають СЦноземний капСЦтал: споживчий ринок тут надто вузький, полСЦтична обстановка нестабСЦльна, часто спалахують збройнСЦ конфлСЦкти.

ТНК сьогоднСЦ - це приблизно 60 тис. основних (материнських) компанСЦй СЦ 500 тис. СЧх закордонних фСЦлСЦалСЦв[29], що впливають все бСЦльшим чином на всю систему мСЦжнародних економСЦчних вСЦдносин СЦ свСЦтову економСЦку в цСЦлому.  Загальний обтАЩСФм накопичених прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй становить приблизно 3-4 трлн. дол., а обтАЩСФм продажу закордонних фСЦлСЦалСЦв ТНК - 10 трлн. дол. Продаж цих зарубСЦжних фСЦлСЦалСЦв росте на 20-30% швидше, нСЦж прямий експорт ТНК.

Що стосуСФться прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй ТНК, то в останнСЦ роки вони росли в 3 рази швидше, нСЦж внутрСЦшнСЦ СЦнвестицСЦСЧ, хоч на СЧх частку припадаСФ всього 6% щорСЦчних СЦнвестицСЦй в промислово розвинених краСЧнах. Ще одна показова цифра: 70% всСЦх мСЦжнародних платежСЦв, повтАЩязаних з кредитами СЦ лСЦцензСЦями, представляють платежСЦ мСЦж материнськими компанСЦями СЦ СЧх закордонними фСЦлСЦалами.

При цьому темпи зростання прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в 90-СЦ рр. СЦстотно випереджали темпи зростання свСЦтового виробництва (ВВП) СЦ експорту (табл. 2.2.).

ЦСЦ данСЦ, однак, не дають повного уявлення про масштаби СЦнтернацСЦоналСЦзованого виробництва. До них треба додати такСЦ форми мСЦжнародноСЧ дСЦяльностСЦ ТНК, що не вСЦдбиваються в статистицСЦ прямих СЦнвестицСЦй, як субпСЦдряднСЦ СЦ лСЦцензСЦйнСЦ угоди з СЦноземними компанСЦями, угоди типу франчайзинг, договори про управлСЦння.


Таблиця 2.2.

ПрямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ (ПРЖРЖ) СЦ мСЦжнародне виробництво, 1986тАФ1998 рр.


ВартСЦсть в поточних цСЦнах             (млрд. долл.)

                                                            СередньорСЦчнСЦ темпи зростання (%)

                  1995г.

11996г.

1986-1990гг.

1991-1996гг.

1997г.

1998г.

                       ВивСЦз   капСЦталу в формСЦ ПРЖРЖ

  317

  349

  24,4

17,1

32,6

10,3

          Накопичений обтАЩСФм ПРЖРЖ

                                                          ,866

  3,233

  18,7

11,7

18,2

12,8

                      ОбтАЩСФм продажу закордонних фСЦлСЦалСЦв

  5,933

  6,412

17,3

  4,0

12,5

8,1

                    Активи закордонних фСЦлСЦалСЦв

7,091

  8,343

  19,9

11,2

13,1

  17,7

                         ВВП

28, 264

  30,142

10,7

  6,4

9,5

6,6

                     Валове накопичення основного капСЦталу

  6,088

         

10,7

  4,5

12,4

    -

                  Експорт товарСЦв СЦ послуг

  5,848

  6,111

14,3

    7, 4

16,2

4,5

ПлатежСЦ за лСЦцензСЦСЧ СЦ патенти

  48

тАФ

21,9

12,0

16,4

   -


Джерело: World Investment Report 1998, U.N., N.Y., 1998



При цьому рСЦзнСЦ форми СЦнтернацСЦонального виробництва замСЦнюють або доповнюють один одну в залежностСЦ вСЦд загальноСЧ стратегСЦСЧ тСЦСФСЧ або СЦншоСЧ ТНК. Мета такоСЧ стратегСЦСЧ полягаСФ в тому, щоб забезпечити з найбСЦльшою ефективнСЦстю доступ до ринкСЦв товарСЦв СЦ послуг, а також до ринкСЦв факторСЦв виробництва.

В умовах зростаючоСЧ глобалСЦзацСЦСЧ зовнСЦшня торгСЦвля виявляСФться у все бСЦльш тСЦсному звтАЩязку з прямими СЦнвестицСЦями, розвиваючись на основСЦ цих СЦнвестицСЦй, отримуючСЦ внаслСЦдок цього велику стСЦйкСЦсть, постСЦйнСЦсть СЦ передбачуванСЦсть.ЦСЦ процеси знаходять вСЦдображення СЦ в полСЦтицСЦ, що стосуСФться режиму СЦноземних СЦнвестицСЦй.

Загальна тенденцСЦя тут така, що нарСЦвнСЦ з лСЦбералСЦзацСЦСФю зовнСЦшньоторгСЦвельного обмСЦну вСЦдбуваСФться (хоч СЦ в меншСЦй мСЦрСЦ) лСЦбералСЦзацСЦя в областСЦ СЦноземних СЦнвестицСЦй (табл. 2.3.).

Як видно переважна бСЦльшСЦсть змСЦн, що вСЦдбулися в десятках краСЧн протягом 1991-1996рр., передбачало послаблення обмежень, лСЦбералСЦзацСЦю СЦнвестицСЦйного режиму.

ЦСЦ данСЦ, однак, стосуються заходСЦв прийнятих в односторонньому порядку. До них варто додати подСЦбнСЦ заходи, прийнятСЦ на основСЦ дво- та багатостороннСЦх угод, кСЦлькСЦсть яких особливо збСЦльшилась в 90-СЦ рр. Так, на 1 сСЦчня 1997р. дСЦяло бСЦльше 1330 таких угод за участю 162 краСЧн.

Таблиця 2.3.

ЛСЦбералСЦзацСЦя СЦноземних СЦнвестицСЦй, 1991тАФ1996 рр. (кСЦлькСЦсть краСЧн СЦ кСЦлькСЦсть змСЦн в цСЦй галузСЦ)


1991 г.

1992г.

1993г. 

1994г.

1995г.

1996г.

КСЦлькСЦсть краСЧн, що внесли змСЦни в режим СЦноземних СЦнвестицСЦй

  35

43

  5 7

49

64

  65








КСЦлькСЦсть прийнятих змСЦн

   82

79

102

110

112

114

З  них:







в напрямку лСЦбералСЦзацСЦСЧ або заохочення СЦнвестицСЦй

  80

79

101

108

106

  98

в напрямку посилення контролю

   2

  -

  1

  2

   6

  16


Джерело: World Investment Report 1997, U.N., N.Y., 1997


АналСЦз прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй ТНК, СЧх масштаби СЦ динамСЦка виявляють ще одну СЦстотну закономСЦрнСЦсть: ведуча, переважаюча роль у всСЦх цих процесах належить найбСЦльш розвиненим СЦндустрСЦальним краСЧнам, причому не тСЦльки як донори, звСЦдки поступають за кордон цСЦ СЦнвестицСЦСЧ, але, СЦ   що необхСЦдно особливо пСЦдкреслити,  як реципСЦСФнти, куди прямують СЦнвестицСЦСЧ. Чим бСЦльш розвинена в економСЦчних вСЦдносинах та або СЦнша краСЧна, тим бСЦльше бере участь вона в сучасних умовах в цьому двосторонньому русСЦ прямих СЦнвестицСЦй. Справедливо СЦ зворотнСФ: менш розвиненСЦ краСЧни в набагато меншСЦй мСЦрСЦ  "притягуютьтАЭ СЦноземний капСЦтал (в формСЦ прямих СЦнвестицСЦСЧ) СЦ, звичайно, ще менше служать джерелом таких СЦнвестицСЦй. Ось як виглядають цСЦ потоки в 1980-х СЦ 1990-х рр (табл. 2.4).

ЗакономСЦрним результатом цих процесСЦв СФ концентрацСЦя основного масиву прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в розвинених краСЧнах, передусСЦм в краСЧнах, що представляють три основних економСЦчних центра сучасного свСЦту: США, РДвропейський Союз, ЯпонСЦя.

Таблиця 2.4

Приплив та вСЦдтСЦк прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй 1982тАФ1996 гг. (млрд. долл.)

Роки

  РозвиненСЦ

КраСЧни

     КраСЧни, що розвиваються

КраСЧни ЦентральноСЧ та СхСЦдноСЧ РДвропи

           УсСЦ краСЧни

Приплив

ВСЦдтСЦк

Приплив

ВСЦдтСЦк

Приплив

ВСЦдтСЦк

Приплив

ВСЦдтСЦк

  1982-1986

43

53

  19

      4 

0,02

0,01

61

5 7

1987-1991

142

183

31

1   2

0,6

0,02

174

195

1989

172

202

29

15

0,3

0,02

200

218

1990

176

226

35

17

0,3

0,04

211

243

1991

115

188

41

11

2,5

0,04

158

199

1992

111

171

55

19

4,4

0,02

170

191

1993

129

193

73

29

6,4

0,08

208

222

1994

135

189

84

33

0,3

0,07

226

222

1995

205

291

96

47

14,3

0,4

316

339

1996

208

295

129

51

12,2

0,6

349

346

  Джерело: World Investment Report 1997, U.N., N.Y., 1997; World Investment Report 1997, U.N., N.Y., 1997


Показовими СФ данСЦ про найбСЦльш розвиненСЦ краСЧни, виступаючСЦ в ролСЦ СЦмпортерСЦв капСЦталу ( у виглядСЦ прямих СЦнвестицСЦй) (табл. 2.5).

Таблиця 2.5

Частка пСЦдприСФмств, якСЦ знаходяться пСЦд СЦноземним контролем, в загальному обсязСЦ продажу обробноСЧ промисловостСЦ в 1980 и 1990рр. (%)

КраСЧна тАФ СЦмпортер капСЦталу

1980р.

1989-1990 рр.

США

5

15

Канада

51

48(1987)

ЯпонСЦя

5

2 (1987)

АвстралСЦя

34(1982-1983)

32 (1986-1987)

ФранцСЦя

27

28(1988)

НСЦмеччина

26

25

РЖрландСЦя

46(1983)

55(1988)

РЖталСЦя

19

22 (1988)

ВеликобританСЦя

19(1981)

25

ШвецСЦя

8

15


Джерело OECD (1992); nationale Statistiken. (Borrmann A., Regionalismmustendenzen in Welthandel. Baden-Baden, 1995).

ЗвертаСФ на себе увагу як сам порядок цих цифр, так СЦ майже повсюдна тенденцСЦя до СЧх зростання.

При порСЦвняннСЦ всСЦСФСЧ групи розвинених краСЧн з групою краСЧн, що розвиваються в першСЦй групСЦ, природно, виявляСФться активний баланс по поточнСЦй динамСЦцСЦ СЦнвестицСЦй (як переважно донорСЦв для краСЧн, що розвиваються ), а у другий   пасивний баланс (як переважно реципСЦСФнтСЦв цих СЦнвестицСЦй).

Ця ж тенденцСЦя безпосередньо виражаСФться в такому показнику, як спСЦввСЦдношення всього обтАЩСФму накопичених даною краСЧною прямих СЦнвестицСЦй за кордоном, з одного боку, СЦ такими ж СЦноземними СЦнвестицСЦями в цСЦй же краСЧнСЦ, з СЦншою. Цей коефСЦцСЦСФнт в 90-СЦ рр. виглядаСФ таким чином. 



ДанСЦя

1,14

ШвейцарСЦя

2,03

ФранцСЦя

1,46

ЯпонСЦя

16,86

ФРН

1,66

РЖталСЦя

0,97

НСЦдерланди

1,59

РЖспанСЦя

0,36

ВеликобританСЦя

1,19

АвстралСЦя

0,37

США

1,05

Канада

0,69

ШвецСЦя

3,40

БельгСЦя-Люксембург

0,79

  Джерело: Daniels P.W., Lever W.F. The Global  economy in transition. London, 1998


Надзвичайно показовСЦ данСЦ! Чим бСЦльш економСЦчно розвинена та або СЦнша краСЧна, тим активнСЦше вона експортуСФ СЦ СЦмпортуСФ капСЦтал (у виглядСЦ прямих СЦнвестицСЦй) [11].

Характерною рисою в 1990-х рр. стало зростання частки краСЧн, що розвиваються як одержувачСЦв нових СЦноземних СЦнвестицСЦй. Якщо виключити СЦнвестицСЦСЧ мСЦж краСЧнами РДС, на частку краСЧн, що розвиваються в 1995 р. припало 35% всСЦх СЦнвестицСЦй, а в 1996 р. -  44%. Однак за цСЦСФю цифрою по сутСЦ переховуСФться головним чином одна краСЧна -  Китай, частка якоСЧ в цьому вСЦдношеннСЦ серед всСЦх краСЧн, що розвиваються в 1996 р. становила 40%. Правда, СЦ без Китаю прямСЦ СЦнвестицСЦСЧ в краСЧни, що розвиваються виросли з 46 млрд. до 51 млрд. дол. в 1996 р., тобто на 11% (таким чином, СЦз загального обтАЩСФму в 84 млрд. дол. СЦнвестицСЦй у краСЧни, що розвиваються в цьому роцСЦ 34 млрд. дол. - це вкладення в Китай СЦ 50 млрд. дол. -  у всСЦ СЦншСЦ краСЧни, включаючи приблизно 150 великих  СЦ малих краСЧн). У 1996 р. вСЦдповСЦднСЦ цифри становили 129 млрд. дол. - всСЦ краСЧни, що  розвиваються СЦ в тому числСЦ 43 млрд. дол. - Китай. У останнСЦ роки нарСЦвнСЦ СЦз заходами, що продовжуються по залученню СЦноземних СЦнвестицСЦй в КитаСЧ стали вимогливСЦше оцСЦнювати СЦнвестицСЦйнСЦ проекти, пСЦдходити до них бСЦльш виборче, домагатися бСЦльш широкоСЧ географСЦСЧ СЦнвестицСЦй в КитаСЧ, маючи на увазСЦ не тСЦльки прибережнСЦ, але СЦ внутрСЦшнСЦ райони краСЧни [11,14].

Що стосуСФться, розподСЦлу СЦноземних СЦнвестицСЦй мСЦж краСЧнами, що розвиваються,  то тут виявляСФться все та ж закономСЦрнСЦсть: явна перевага в цьому вСЦдношеннСЦ бСЦльш розвинених краСЧн в порСЦвняннСЦ з менш розвиненими. Тому список вСЦдповСЦдних регСЦонСЦв очолюють краСЧни СхСЦдноСЧ, ПСЦвденноСЧ СЦ ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ (в 1996 р. на СЧх частку припадало 81,2 млрд. дол.), потСЦм слСЦдують краСЧни ЛатинськоСЧ Америки СЦ КарСЦбського басейну (38,5 млрд. дол. в тому ж роцСЦ). У той же час в найменш розвиненСЦ краСЧни було вкладено всього 11,6 млрд. дол.

Що стосуСФться краСЧн ЦентральноСЧ СЦ СхСЦдноСЧ РДвропи, то вони займають нинСЦ досить скромне мСЦiе в загальних потоках прямих СЦнвестицСЦй - СЧх приток в регСЦон в 1996 р. становив всього 12,2 млрд. дол. (для порСЦвняння: вкладення в Сингапур в тому ж роцСЦ - 9,4 млрд. дол.), а загальний обтАЩСФм накопичених СЦнвестицСЦй дорСЦвнював 46,3 млрд. дол. (в СингапурСЦ - 66,7 млрд. дол.). До того ж велика частина СЦнвестицСЦй в цьому регСЦонСЦ зосереджена усього в трьох краСЧнах: ЧехСЦСЧ, УгорщинСЦ СЦ ПольщСЦ.

Ще одна сучасна тенденцСЦя: значна, СЦ в рядСЦ випадкСЦв зростаюча, частка всерединСЦ регСЦональних прямих СЦнвестицСЦй. Особливо виразно це видно на прикладСЦ ЗахСЦдноСЧ РДвропи СЦ РДвропейського Союзу, а також АзСЦСЧ. Тут, як СЦ в потоках мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, знаходить вираження процес регСЦоналСЦзацСЦСЧ економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, детальнСЦше про який йтиметься нижче.

РЖнодСЦ розрСЦзнюють ТНК СЦ БНК (тобто транснацСЦональнСЦ СЦ багатонацСЦональнСЦ компанСЦСЧ), причому останнСЦй термСЦн використовуСФться для того, щоб визначити переважаючу прихильнСЦсть компанСЦСЧ до краСЧни свого походження (за  обсягом дСЦяльностСЦ, звтАЩязкСЦв з дСЦловими СЦ полСЦтичними колами, зосередження наукових дослСЦджень СЦ т.п.), тодСЦ як сфера дСЦй СЦ  "адресатАЭ ТНК - весь свСЦт. Це дСЦйсно глобальнСЦ, космополСЦтичнСЦ компанСЦСЧ.

У СЦнших випадках пСЦд багатонацСЦональними все частСЦше мають на увазСЦ такСЦ компанСЦСЧ, ядро яких утворить капСЦтал двох або трьох краСЧн (наприклад, знаменита англо-голландська компанСЦя Роял - Датч-шелл), на вСЦдмСЦну вСЦд звичайних ТНК з контролюючим капСЦталом однонацСЦонального походження. У звтАЩязку з наростаючою хвилею мСЦжстранового злиття СЦ поглинання число таких двухнацСЦональних ТНК виросло СЦ продовжуСФ зростати.

ЗакордоннСЦ СЦнвестицСЦСЧ у виглядСЦ СЦноземних фСЦлСЦалСЦв ТНК СФ одним з генераторСЦв мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ. СвСЦт  ТНК охоплюСФ - всупереч усталеноСЧ думки - не лише крупнСЦ компанСЦСЧ. В СЧх число  все бСЦльше входять також малСЦ СЦ середнСЦ фСЦрми (з кСЦлькСЦстю зайнятих не бСЦльш 500 чоловСЦк). У рамках ЮНКТАД складений приблизний список, що включаСФ 50 таких компанСЦй з розвинених краСЧн. РЗх середнСЦй СЦндекс транснацСЦональностСЦ рСЦвний 27%, причому в 13 вСЦн перевищуСФ 40%, а в 6 - навСЦть 50%. При цьому транснацСЦоналСЦзацСЦя цих компанСЦй йде переважно по лСЦнСЦСЧ зайнятостСЦ (44%), потСЦм по лСЦнСЦСЧ активСЦв (28%) СЦ обтАЩСФму продаж (26%) за кордоном. З цього слСЦдуСФ, що такСЦ фСЦрми функцСЦонують у вСЦдносно бСЦльш трудомСЦстких галузях СЦ прагнуть знизити витрати на робочу силу за допомогою зарубСЦжного виробництва [52].            

ГлобалСЦзацСЦя набуваСФ рСЦзного значення в залежностСЦ вСЦд того, чи йдеться про окрему компанСЦю, галузь, краСЧну, чи про свСЦтове виробницВнтво взагалСЦ. Для окремоСЧ компанСЦСЧ глобалСЦзацСЦя визначаСФться тим, наВнскСЦльки компанСЦя розширила географСЦю надходження своСЧх доходСЦв СЦ в яких масштабах СЦ пропорцСЦях розподСЦлила своСЧ активи у рСЦзних краСЧнах, а також тим, наскСЦльки вона залучена до експорту капСЦталу, товарСЦв та ноу-хау через структури, що залежать вСЦд неСЧ .

Тойота СФ хорошим прикладом високоглобалСЦзованоСЧ компанСЦСЧ, в якСЦй в 1998 р. одна третина загального обсягу виробництва здСЦйснювалася у дочСЦрнСЦх компанСЦях, якСЦ повнСЦстю або частково належали головнСЦй комВнпанСЦСЧ. Виробництво автомобСЦлСЦв було налагоджено у 25 краСЧнах РДвропи, АзСЦСЧ та Америки. БСЦльше того, Тойота експортувала 38% свого вСЦтчизняВнного виробництва з ЯпонСЦСЧ на зарубСЦжнСЦ ринки СЦ була залучена до значВнних внутрСЦшнСЦх поставок фСЦрми, що здСЦйснювалися мСЦж СЧСЧ дочСЦрнСЦми структурами [43]. Наприклад, всерединСЦ СЧСЧ регСЦональноСЧ мережСЦ на пСЦвденВнному сходСЦ АзСЦСЧ Тойота експортувала дизельнСЦ двигуни з ТаСЧланду, трансмСЦсСЦСЧ з ФСЦлСЦппСЦн, рульовСЦ механСЦзми з МалайзСЦСЧ та бензиновСЦ двигуни з РЖндонезСЦСЧ. Поглиблення процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ змусило керСЦвництво компанСЦСЧ продовжити полСЦтику скорочення виробництва на нацСЦональВнному ринку та розширювати його за межами своСФСЧ краСЧни. За пСЦдсумВнками 1998 р. Тойота за межами ЯпонСЦСЧ виробила автомобСЦлСЦв на 21% бСЦльше, нСЦж у 1997 р. У 1999 р. було завершено будСЦвництво нового автозаводу Тойота у США СЦ у стадСЦСЧ завершення було будСЦвництво заВнводу у РДвропСЦ. Водночас у груднСЦ 1998 р. було закрито автозавод у райВнонСЦ ТокСЦо, який випускав моделСЦ Согоllа та Sprinter [43].

Головними показниками глобалСЦзацСЦСЧ компанСЦСЧ СФ: мСЦжнародне розВносередження надходжень вСЦд продажСЦв та основних активСЦв; внутрСЦшньо-фСЦрмова торгСЦвля напСЦвфабрикатами, заготовками та готовою продукВнцСЦСФю; внутрСЦшньофСЦрмовСЦ потоки технологСЦй.

Одним СЦз прикладСЦв успСЦху глобальноСЧ компанСЦСЧ, яка зумСЦла наприкСЦнцСЦ 1990-х рокСЦв скористатися перевагами глобалСЦзацСЦСЧ, може слугувати дСЦяльнСЦсть автомобСЦльного концерну Ленд Ровер (ВеликобританСЦя), придбаного у 1995 р. компанСЦСФю БМВ (НСЦмеччина) [44]. КомпанСЦя Ленд Ровер, яка протяВнгом 50 рокСЦв випускала лише чотирьохприводнСЦ джипи, розробила й почала випускати у 1997-1999 рр. три новСЦ моделСЦ в рамках проекту Freelander, якСЦ вСЦдразу ж стали популярними. Занепадаюча компанСЦя добилася успСЦху завдяки технСЦчним СЦнновацСЦям, а також внутрСЦшньо фСЦрмовСЦй кооперацСЦСЧ та повернула собСЦ лСЦдерство на свСЦтовому ринку спортивВнних джипСЦв високого класу.

ГлобалСЦзацСЦя на рСЦвнСЦ окремоСЧ галузСЦ визначаСФться тим, наскСЦльки конкурентоспроможнСЦсть компанСЦСЧ всерединСЦ галузСЦ в данСЦй краСЧнСЦ взаСФВнмоповтАЩязана з СЧСЧ конкурентоспроможнСЦстю в СЦншСЦй краСЧнСЦ. Чим бСЦльше глобалСЦзована галузь промисловостСЦ, тим бСЦльше переваг одержуСФ комВнпанСЦя вСЦд внесеноСЧ технологСЦСЧ, виробничого процесу, фабричноСЧ марки. ГлобалСЦзованСЦ галузСЦ промисловостСЦ мають тенденцСЦю домСЦнувати на кожному ринку одним СЦ тим самим набором глобальних компанСЦй, якСЦ координують своСЧ стратегСЦчнСЦ дСЦСЧ в усСЦх краСЧнах своСФСЧ активностСЦ. Так, галузь промисловостСЦ, що виробляСФ спортивне взуття, на всСЦх ринках представлена домСЦнуючими компанСЦями Nike, Reebok та Adidas. ГоловВнними показниками глобалСЦзацСЦСЧ галузСЦ промисловостСЦ СФ спСЦввСЦдношення обсягСЦв зустрСЦчноСЧ торгСЦвлСЦ усерединСЦ галузСЦ з обсягом свСЦтового виробВнництва, спСЦввСЦдношення зустрСЦчних СЦнвестицСЦй з усСЦм СЦнвестованим у цю галузь капСЦталом, а також пропорцСЦСЧ прибуткСЦв, що отримали конкуруВнючСЦ компанСЦСЧ галузСЦ у всСЦх головних регСЦонах свСЦту [41, c.95-96].

ГлобалСЦзацСЦя галузСЦ характеризуСФться також концентрацСЦСФю капСЦВнталу, що зростаСФ, через аквСЦзицСЦю та злиття компанСЦй [35, c. 335]. Злиття, якСЦ найбСЦльш серйозно вплинули на фармацевтичний ринок, можна дати у такому хронологСЦчному порядку:

1989 тАФ Smithkline Beckman  + Beecham = Smithkline Beecham (UK);

1994 тАФ American Home Products + American Cyanamid = American Home Products (USA);

1994 тАФ Glaxo + Welcome = Glaxo Welcome (UK);

1994 тАФ Roche + Syntex = Roche (Fr);

1996 тАФ Ciba + Sandor = Novartis (Swiss);

1996 тАФ Pharmacia (Sweden) + Upjohn (USA) = Pharmacia&Upjohn.

Злиття, яке можна вважати одним з найбСЦльш успСЦшних у галузСЦ, безперечно, СФ утворення Novartis. У Novartis  йде постСЦйне оновлення продукцСЦСЧ. Те ж характерне й для СЦнших лСЦдерСЦв свСЦтовоСЧ фармацевтики. Наприклад, Eli Lilly (ВеликобританСЦя) у 1998 р. завоювала ринок новими продуктами тАФ антидепресантом Ргоzас та заВнсобом проти шизофренСЦСЧ Zурrеха. КомпанСЦя Merck (ВеликобританСЦя) СФ свСЦтовим лСЦдеВнром по виробництву лСЦкСЦв вСЦд серцево-судинних захворювань, найбСЦльВншоСЧ групи лСЦкувальних препаратСЦв. Однак у 1998 р. зтАЩявився новий лСЦдер серед фармацевтичних товарСЦв тАФ Viagra, засСЦб проти СЦмпотенцСЦСЧ у чоВнловСЦкСЦв, вирСЦб компанСЦСЧ Pfizer. ВважаСФться, що це буде найбСЦльш попуВнлярний по продажах медикамент столСЦття [45].

В табл.2.6. представлено 20 найбСЦльших за обсягом капСЦталСЦзацСЦСЧ ринкСЦв фармацевтичних компанСЦй, якСЦ активно змагаються за подСЦл одВнного з найбСЦльших глобальних ринкСЦв медикаментСЦв.

Таблиця 2.6.

"Big PharmaтАЭ - найбСЦльша за рСЦвнем капСЦталСЦзацСЦСЧ компанСЦСЧ за станом на 10.03.99

                               КапСЦталСЦзацСЦя ринку,                                     КапСЦталСЦзацСЦя ринку,

КомпанСЦя                млрд дол. США.             КомпанСЦя               млрд дол. США.

             

       Merck                           198,0                           Zeneca *                                  38,6


       Pfizer                            179,9                           Astra *                                     32,3


       Bristol-Myers Squibb   126,7                           Monsanto                                27,8 


       Novartis                        122,9                           Pharmacia & Upjohn              27,5


       Roche                             116,6                           Bayer                                      24,7


       Glaxo Wellcome            114,6                            Hoechst***                            24,6


       Eli Lilly                          105,0                            Sanofi**                                  20,8


      Schering-Plough              82,9                             BASF                                       19,9

      American Home Products 82,0                             Rhone-Poulenc ***                  16,8


      Smithkline Beecham         80,7                            Synthelabo                                10,8         

_____________________________________________________________        ПримСЦтка: *, **, *** : планують злиття        

Джерело: Goldman Sachs, 15 March 1999            


Наведене вище лише пСЦдтверджуСФ, що глобалСЦзацСЦя галузСЦ вимагаСФ вСЦд компанСЦй, якСЦ прагнуть до успСЦху, постСЦйноСЧ уваги до пошуку новинок, розробки найефективнСЦшоСЧ продукцСЦСЧ та реструктуризацСЦСЧ пСЦдприСФмств з метою зростання СЧхньоСЧ рентабельностСЦ.

ГлобалСЦзацСЦя на рСЦвнСЦ окремоСЧ краСЧни характеризуСФться ступенем взаСФВнмозвтАЩязку СЧСЧ економСЦки зСЦ свСЦтовою економСЦкою в цСЦлому. Незважаючи на зростання глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки, не всСЦ краСЧни в однаковСЦй мСЦрСЦ СЦнтегрованСЦ до неСЧ. РЖснуСФ декСЦлька головних показникСЦв, що визначають ступСЦнь СЦнтегрованостСЦ економСЦк рСЦзних держав у глобальну економСЦку, серед яких:

  • спСЦввСЦдношення зовнСЦшньоторгового обороту СЦ ВВП;
  • прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ, якСЦ спрямовуються в краСЧну СЦ з краСЧВнни, та портфельнСЦ СЦнвестицСЦСЧ;
  • потСЦк платежСЦв роялтСЦ в краСЧну та з краСЧни, що повтАЩязанСЦ з переданням технологСЦй.

ГлобалСЦзацСЦя на свСЦтовому рСЦвнСЦ визначаСФться економСЦчним взаСФмоВнзвтАЩязком мСЦж краСЧнами, який зростаСФ та вСЦдбиваСФться на зустрСЦчних поВнтоках товарСЦв, послуг, капСЦталу та ноу-хау, що постСЦйно збСЦльшуються. ЧСЦтким пСЦдтвердженням цьому СФ такСЦ тенденцСЦСЧ:

  • за перСЦод з 1989 по 1996 рр. середньорСЦчне зростання зустрСЦчноСЧ торгСЦвлСЦ товарами та послугами дорСЦвнювало 6,2% тАФ майже у 2 рази швидше, нСЦж середньорСЦчний темп зростання (3,2%) всесвСЦтнього ВВП за аналогСЦчний перСЦод часу;
  • з 1989 до 1994 рр. ПРЖРЖ зросли з 4,8 до 9,6% по вСЦдношенню до всеВнсвСЦтнього ВВП за такий же перСЦод часу;
  • у 1970 р. спСЦввСЦдношення обсягСЦв зустрСЦчноСЧ торгСЦвлСЦ облСЦгацСЦями та акцСЦями до ВВП було нижче 5% у США, НСЦмеччинСЦ, ЯпонСЦСЧ. У 1996 р., тобто через бСЦльш як чверть столСЦття, вСЦдповСЦднСЦ показВнники для цих краСЧн дорСЦвнювали 152, 197 та 83% вСЦдповСЦдно.

Центр ООН з транснацСЦонального спСЦвробСЦтництва (UNCTC) у своСЧх дослСЦдженнях глобальних потокСЦв ПРЖРЖ повСЦдомляСФ про формуВнвання кластерСЦв ПРЖРЖ, у яких ключовими СФ члени глобальноСЧ трСЦади РДС-США-ЯпонСЦя. Навколо них формуються регСЦональнСЦ кластери ПРЖРЖ, до яких входять 37 краСЧн, що розвиваються, та краСЧн з перехСЦдною економСЦкою. За пСЦдрахунками UNCTC понад 40% усСЦх ПРЖРЖ свСЦту розмСЦщуються у меВнжах цих кластерСЦв[49]. На рис.2.1 показано потоки ПРЖРЖ в системСЦ "трСЦаВнда тАФ кластеритАЭ.

Наведене вище пояснення важливостСЦ процесу глобалСЦзацСЦСЧ на рСЦзних рСЦвнях наочно демонструСФ той факт, що найбСЦльшим досягненням дСЦлового життя кСЦнця XX та початку XXI ст. було пСЦднесення та розвиток глобальноСЧ торгСЦвлСЦ. ОцСЦнюючи це, журнал "ЕкономСЦсттАЭ пише: "ГлоВнбальнСЦ фСЦрми можуть перекидати у будь-яку точку земноСЧ кулСЦ величезнСЦ обсяги товарСЦв з великою швидкСЦстютАЭ[50]. Враховуючи результати УругВнвайського раунду, а також переваги, якСЦ принесли домовленостСЦ на зраВнзок ГАТТ/СОТ, НАФТА, АПЕК, МЕРКОСУР та СЦншСЦ, нинСЦ кожна краСЧВнна намагаСФться збСЦльшити обсяги свого експорту в звтАЩязку зСЦ значним зниженням рСЦвня торгових бартАЩСФрСЦв як у межах регСЦональних утворень, так СЦ у свСЦтСЦ в цСЦлому.













Рис. 2.1 Кластери  ПРЖРЖ

Джерело: за матерСЦалами The Economist.

ВиникаСФ питання, чи торкнулася глобалСЦзацСЦя УкраСЧни та тих проВнцесСЦв, що у нСЦй вСЦдбуваються? На жаль, рСЦвень реструктуризацСЦСЧ екоВнномСЦки УкраСЧни поки що дуже невисокий, СЦ уповСЦльненСЦ темпи реформ не дозволяють СЧй цСЦлеспрямовано й ефективно брати участь у процеВнсах глобалСЦзацСЦСЧ, хоча побСЦчно цСЦ процеси зачСЦпають життя кожного в УкраСЧнСЦ, незалежно вСЦд його бажання.

При всСЦй безперечнСЦй ролСЦ ТНК в мСЦжнародних потоках товарСЦв, капСЦталу, технологСЦСЧ не треба перебСЦльшувати мСЦру СЧх глобальностСЦ. Типова, середня з цих корпорацСЦй виготовляСФ у "аснСЦй краСЧнСЦ понад 2/3 всСЦСФСЧ продукцСЦСЧ СЦ використовуСФ тут же 2/3 свого персоналу, хоч для найбСЦльших ТНК цей  "СЦндекс мСЦжнародностСЦтАЭ (або  "транснацСЦональностСЦтАЭ) часто значно вище.                 

Варто вСЦдзначити ще одну характерну тенденцСЦю, повтАЩязану з глобалСЦзацСЦСФю: зростання ТНК СЦ вСЦдповСЦдно прямих СЦнвестицСЦй, що надходять з краСЧн, що розвиваються.  РЗх абсолютнСЦ СЦ вСЦдноснСЦ розмСЦри поки невелики (51,4 млрд. дол. в 1996 р., або приблизно 14% СЧх загального обтАЩСФму). Однак в1980-1984 рр. ця цифра становила всього 5%. При цьому мова йде передусСЦм не про всСЦ новСЦ СЦндустрСЦальнСЦ краСЧн ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ СЦ ЛатинськоСЧ Америки. Масштаби цих ТНК, звичайно, СЦстотно поступаються найбСЦльшим ТНК з розвинених краСЧн. ЗСЦставлення 25 найбСЦльших ТНК, що базуються в розвинених краСЧнах, СЦ 25 ТНК з краСЧн, що розвиваються дозволяСФ судити про СЧх порСЦвняльну потужнСЦсть.

У першСЦй групСЦ активи компанСЦй складають вСЦд 24 млрд. до 252 млрд. дол., а СЧх  "СЦндекс транснацСЦональностСЦтАЭ   вСЦд 20 до 92%. У другСЦй групСЦ активи бСЦльшостСЦ компанСЦй знаходяться в межах 1,5-8 млрд. дол., а  "СЦндекс транснацСЦональностСЦтАЭ значно нижче (вСЦд 3 до 40%).

Головне, однак, складаСФться не в цьому порСЦвняннСЦ, а неминучому русСЦ будь-якоСЧ краСЧни, що досягаСФ певного рСЦвня економСЦчного розвитку,  цим шляхом.

Це загальна тенденцСЦя, яка, однак, реалСЦзуСФться далеко не прямолСЦнСЦйно СЦ не безконфлСЦктно. ДСЦяльнСЦсть ТНК, як, проте, СЦ всСЦх СЦнших господарюючих субтАЩСФктСЦв в ринковСЦй економСЦцСЦ, повтАЩязана з безперервною боротьбою суперечливих СЦнтересСЦв, з виявом не лише позитивних, але СЦ негативних моментСЦв СЦ тенденцСЦй. Причому коли мова йде про ТНК, то в орбСЦту цСЦСФСЧ боротьби СЦ протирСЦч виявляються втягнутими цСЦлСЦ краСЧни СЦ регСЦони, СЦ економСЦчнСЦ чинники при цьому викликають нерСЦдко полСЦтичнСЦ наслСЦдки.

ЗСЦткнення СЦнтересСЦв йде за декСЦлькома напрямками:

по-перше, конкуренцСЦя мСЦж ТНК в масштабах свСЦтовоСЧ економСЦки (як мСЦж ТНК з рСЦзних краСЧн так СЦ часом мСЦж ТНК, що базуються в однСЦй СЦ тСЦй же краСЧнСЦ);

по-друге, це складний комплекс взаСФмовСЦдносин мСЦж ТНК СЦ приймаючими краСЧнами   СЧх населенням, дСЦловими СЦ, офСЦцСЦйними колами;

по-третСФ, це аж нСЦяк не завжди спСЦвпадаючСЦ СЦнтереси ТНК СЦ СЧх "асних краСЧн.

ПримСЦтно, що в останнСЦ роки нарСЦвнСЦ з явним ослабленням критики в адресу ТНК з боку краСЧн, що розвиваються,  якСЦ нинСЦ бСЦльше стурбованСЦ СЧх залученням, посилюСФться критика в краСЧнах СЧх основного базування, особливо в звтАЩзку з проблемою зайнятостСЦ.

З боку краСЧн, що розвиваються вже давно значно втихли  грСЦзнСЦ обвинувачення на адресу ТНК, що звучали СЦ в ООН, СЦ на рСЦзних форумах в 60-70-СЦ рр. Навпаки, цСЦ краСЧни конкурують мСЦж собою за залучення СЦноземного капСЦталу. А в розвинених краСЧнах (так би мовити, на батькСЦвщинСЦ ТНК) така критика продовжуСФться СЦ навСЦть посилюСФться. При цьому звичайно мова йде про те, що якщо компанСЦя, дСЦюча тСЦльки в  "своСЧйтАЭ краСЧнСЦ, вимушена рахуватися з СЧСЧ законами СЦ  соцСЦальними нормами, то транснацСЦональна корпорацСЦя маСФ можливСЦсть обСЦйти цСЦ закони. Якщо, скажСЦмо, СЧСЧ не влаштовуСФ соцСЦальне законодавство в США, вона може перевести виробництво в Мексику, де зарплата СЦ пСЦльги для робСЦтникСЦв менше. Вона може також частково йти вСЦд податкСЦв шляхом внутрСЦшнСЦх трансфертних цСЦн, переводячи таким чином бСЦльше прибутку в краСЧни з меншими податками. Це створюСФ пСЦдгрунття для ослаблення соцСЦальноСЧ полСЦтики, щоб не вСЦдлякувати СЦнвестицСЦСЧ ТНК.

ЗгСЦдно з СЦншими поглядами, в цьому СФ свСЦй позитивний момент, що втримуСФ уряди розвинених краСЧн вСЦд надмСЦрних податкСЦв СЦ регулювання економСЦки, оскСЦльки СЦснуСФ безлСЦч краСЧн, що розвиваються,  що мрСЦють про те, щоб як можна бСЦльше зазнати  "експлуатацСЦСЧтАЭ з боку тих же ТНК.                                        

Ще один розхожий докСЦр на адресу ТНК полягаСФ в тому, що, створюючи робочСЦ мСЦiя в краСЧнах з дешевою робочою силою, вони збСЦльшують безробСЦття у себе вдома. Для деяких галузей це дСЦйсно так, наприклад для текстильноСЧ промисловостСЦ СЦ електронСЦки. Але часто цей аргумент перебСЦльшений. У розвинених  краСЧнах зарплата становить нинСЦ всього 10-15% витрат виробництва в порСЦвняннСЦ з 25% в 1970-х рр., так що цей мотив багато в чому вСЦдходить на другий план.

Зростаюча економСЦчна потужнСЦсть ТНК неминуче спричиняСФ СЦ СЧх вплив в полСЦтичнСЦй сферСЦ, причому в глобальних масштабах.

"КорпорацСЦСЧ починають функцСЦонувати подСЦбно урядам. Наприклад, IВМ фактично являСФ собою цСЦлу краСЧну. У неСЧ, як СЦ в СЦнших великих ТНК, СФ своСЧ кадри дипломатСЦв-спСЦвробСЦтникСЦв, що займаються дСЦловими вСЦдносинами з нацСЦональними державами. РЗСЧ справжнСЦй електорат - це, звичайно, не американцСЦ загалом,  а СЧСЧ акцСЦонери. Таким чином, по мСЦрСЦ розширення глобалСЦзацСЦСЧ ми вступаСФмо в еру корпоративного феодалСЦзмутАЭ[13].

ДСЦйсно, сучасна економСЦчна СЦ полСЦтична карта свСЦту виглядаСФ як химерне поСФднання СЦ переплетення звичайних держав СЦ володСЦнь транснацСЦональних корпорацСЦй, причому кордони тих СЦ СЦнших не спСЦвпадають, СЦ нарСЦвнСЦ з вСЦдкритими або частСЦше прикритими, тлСЦючими територСЦальними суперечками мСЦж державами йде безперервна боротьба мСЦж ТНК за сфери переважаючого впливу.

У останнСЦ роки ця боротьба характеризуСФться двома особливостями. По-перше, в арсеналСЦ СЧСЧ коштСЦв все бСЦльше мСЦiе займають злиття СЦ поглинання конкуруючих компанСЦй (в СЦнших краСЧнах, а часом СЦ в своСЧй краСЧнСЦ), що вже отримало назву  "слонячих весСЦльтАЭ. 

По-друге, стратегСЦчнСЦ альянси мСЦж ТНК як правило, СФ довгостроковими СЦ охоплюють в рСЦзних випадках рСЦзнСЦ стадСЦСЧ всього ланцюжка - вСЦд наукових розробок до спСЦльного виробництва СЦ збуту.

КонкуренцСЦя СЦ спСЦвпраця - ось, мабуть, що характерно для ТНК в умовах глобалСЦзацСЦСЧ. РЖ те СЦ СЦнше, однак, даСФ позитивнСЦ результати, якщо спиратися на економСЦчнСЦ досягнення СЦ переваги кожноСЧ з учасникСЦв.

ЗвСЦдси витСЦкають висновки СЦ для украСЧнських компанСЦй. Розраховувати на успСЦхи в конкуренцСЦСЧ на свСЦтовому ринку важко. А ось в сферСЦ спСЦвпрацСЦ, безсумнСЦвно, СФ можливостСЦ СЦ перспективи, якщо, звичайно,  з глуздом СЧх використати.


2.2. ОсновнСЦ напрями глобалСЦзацСЦСЧ та СЧСЧ показники.

ГлобалСЦзацСЦя економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ розвиваСФться у наступних основних напрямах:

1.МСЦжнародна торгСЦвля:

  • товарами;
  • послугами;
  • технологСЦСФю;
  • обтАЩСФктами СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ.

2. МСЦжнародне рух факторСЦв виробництва:

  • капСЦталу (у виглядСЦ прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй);
  • робочоСЧ сили (у виглядСЦ стихСЦйних мСЦграцСЦй неквалСЦфСЦкованих СЦ малоквалСЦфСЦованих робСЦтникСЦв СЦ у виглядСЦ  "вСЦдпливу умСЦвтАЭ).

3. МСЦжнароднСЦ фСЦнансовСЦ операцСЦСЧ:

  • кредити (приватнСЦ, державнСЦ, мСЦжнародних органСЦзацСЦй);
  • основнСЦ цСЦннСЦ папери (акцСЦСЧ, облСЦгацСЦСЧ СЦ СЦншСЦ борговСЦ зобовтАЩзання);
  • похСЦднСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти (фтАЩючерси, опцСЦони СЦ СЦнш.);
  • валютнСЦ операцСЦСЧ.

При цьому спСЦввСЦдношення як мСЦж цими трьома напрямами, так СЦ рСЦзними формами в рамках кожного з них в останнСЦ роки СЦстотно змСЦнюСФться [55].

Для початку варто зупинитись на короткому оглядСЦ чотирьох найголовнСЦших аспектах глобалСЦзацСЦСЧ.

ТоргСЦвля: у сукупностСЦ частка краСЧн, що розвиваються у свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ збСЦльшилася з 19 вСЦдсоткСЦв у 1971 роцСЦ до 29 вСЦдсоткСЦв у 1999 роцСЦ. Однак маСФ мСЦiе глибоке розходження мСЦж найбСЦльшими регСЦонами. Наприклад, краСЧни АзСЦСЧ з новою СЦндустрСЦальною економСЦкою досягли високих показникСЦв, у той час як для Африки в цСЦлому характернСЦ поганСЦ результати. Важливе значення маСФ також структура експорту краСЧн. РЖстотно випереджальними темпами йшов рСЦст експорту продукцСЦСЧ обробноСЧ промисловостСЦ. Частка первинних продуктСЦв у свСЦтовому експортСЦ (таких як продукти харчування СЦ сировина), виробництвом яких нерСЦдко займаються найбСЦднСЦшСЦ краСЧни, скоротилася.

Рух капСЦталу: рис. 2.2 служить СЦлюстрацСЦСФю явища, яке нерСЦдко асоцСЦюСФться з процесом глобалСЦзацСЦСЧ, - рСЦзкого зростання припливу приватних капСЦталСЦв у краСЧни, що розвиваються, протягом бСЦльшоСЧ частини 90-х рокСЦв ХХ столСЦття. З графСЦка видно також, що а) цей рСЦст вСЦдбувся пСЦсля перСЦоду особливо вираженого "пересиханнятАЭ цих потокСЦв у 80-СЦ роки, що б) чистСЦ припливи офСЦцСЦйноСЧ "допомогитАЭ чи допомоги з метою розвитку помСЦтно скоротилися з початку 80-х рокСЦв СЦ що в) структура приватних потокСЦв зазнала радикальних змСЦн. НайбСЦльш важливою категорСЦСФю стали прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ. ПортфельнСЦ СЦнвестицСЦСЧ СЦ банкСЦвськСЦ кредити також збСЦльшилися, однак вони характеризувалися бСЦльшою нестСЦйкСЦстю й особливо рСЦзко скоротилися слСЦдом за фСЦнансовими кризами наприкСЦнцСЦ 90- х рокСЦв.

ПеремСЦщення людей: частково пересування працСЦвникСЦв з однСЦСФСЧ краСЧни в СЦншу пояснюСФться бажанням знайти кращСЦ можливостСЦ для працевлаштування. КСЦлькСЦсть людей, що беруть участь у такому перемСЦщеннСЦ, все ще досить незначна, однак за перСЦод з 1965 по 1990 рСЦк частка робочоСЧ сили, представлена народженими в СЦншСЦй краСЧнСЦ, зросла у свСЦтовому масштабСЦ приблизно наполовину.


В основному мСЦграцСЦя вСЦдбуваСФться мСЦж краСЧнами, що розвиваються. Проте, приплив переселенцСЦв у краСЧни з розвинутою економСЦкою, очевидно, служить засобом, завдяки якому скорочуСФться розрив мСЦж розмСЦрами заробСЦтних плат у свСЦтСЦ. Поряд з цим, цей процес потенцСЦйно може сприяти зворотнСЦй передачСЦ навичок у  краСЧни, що розвиваються СЦ пСЦдвищенню рСЦвня зарплат у цих краСЧнах.

Поширення знань СЦ технологСЦй: обмСЦн СЦнформацСЦСФю складаСФ невСЦдтАЩСФмний аспект глобалСЦзацСЦСЧ. Наприклад, прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ приносять СЦз собою не лише збСЦльшення реальних капСЦтальних фондСЦв, але СЦ технСЦчнСЦ нововведення. У бСЦльш загальному планСЦ можна сказати, що придбання знань виробничих методСЦв, управлСЦнських прийомСЦв, експортних ринкСЦв СЦ економСЦчноСЧ полСЦтики вимагаСФ дуже низьких витрат, хоча такСЦ знання представляють собою надзвичайно коштовний ресурс для краСЧн, що розвиваються [59,67].

Варто вСЦдмСЦтити передусСЦм загальну закономСЦрнСЦсть: всСЦ сфери мСЦжнародноСЧ економСЦки по темпам зростання випереджають темпи зростання реального сектора, тобто валового внутрСЦшнього продукту. ЗвСЦдси зростання СЧх питомоСЧ ваги (СЧх частки, або квот) в ВВП: це торкаСФться СЦ торгСЦвлСЦ, СЦ руху капСЦталу, СЦ фСЦнансових операцСЦй.

Серед вказаних трьох напрямкСЦв швидше всього збСЦльшуСФться обтАЩСФм мСЦжнародних фСЦнансових операцСЦй, потСЦм слСЦдують мСЦжнародний рух капСЦталу (прямСЦ СЦнвестицСЦСЧ) СЦ, нарештСЦ, мСЦжнародна торгСЦвля. Разом з тим в рамках фСЦнансового напряму особливо стрСЦмко зростають валютнСЦ операцСЦСЧ СЦ обтАЩСФм мСЦжнародних операцСЦй з цСЦнними паперами (включаючи похСЦднСЦ фСЦнансовСЦ СЦнструменти), процес, що вСЦдображаСФ все бСЦльшу сектАЩюритизацСЦю сучасних фСЦнансових ринкСЦв (СЦ внутрСЦшнСЦх СЦ мСЦжнародних).

Що стосуСФться прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй, то СЧх зростання перевершуСФ темпи зростання мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, в якСЦй випереджальними (в порСЦвняннСЦ з товарами) темпами збСЦльшуСФться торгСЦвля послугами, технологСЦСФю, обтАЩСФктами СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ.

ЦСЦ тенденцСЦСЧ знаходять вСЦдображення СЦ в СЦнформацСЦйному полСЦ глобалСЦзованноСЧ економСЦки, в якому все бСЦльше мСЦiе займаСФ фСЦнансова СЦнформацСЦя, СЦ у випереджальному зростаннСЦ активСЦв фСЦнансових СЦнститутСЦв (банкСЦв, страхових компанСЦй, СЦнвестицСЦйних фондСЦв), СЦ в кадрових потребах мСЦжнародноСЧ економСЦки, СЦ в сферСЦ очСЦкувань, якСЦ частково змСЦщаються у бСЦк найбСЦльш жвавих, мСЦнливих СЦ тому найменше передбачуваних фСЦнансових ринкСЦв. НарСЦвнСЦ з рацСЦональними очСЦкуваннями тут виникаСФ чимало СЦррацСЦональних, якСЦ мають реальний вплив на цСЦ ринки.

Як СЦ в СЦнших економСЦчних явищах, слСЦдом за характеристикою СЧх якСЦсноСЧ природи встаСФ питання про СЧх кСЦлькСЦснСЦ параметри. У цьому випадку мова йде про те, як  "вимСЦрятитАЭ глобалСЦзацСЦю економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, як визначити СЧСЧ мСЦру, динамСЦку СЧСЧ у часСЦ [64].

ПередусСЦм тут треба розрСЦзнювати два питання. Перше з них -  це параметри, по яких можна судити про рСЦвень глобалСЦзацСЦСЧ всСЦСФСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки. Друге питання - це мСЦра вСЦдкритостСЦ економСЦки окремоСЧ краСЧни або групи краСЧн, рСЦвень СЧСЧ або СЧх участь в глобальних економСЦчних процесах.

Самими простими СЦ очевидними показниками в цьому значеннСЦ СФ темпи зростання мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, якСЦ за останнСФ десятирСЦччя в 2 рази перевищували темпи зростання виробництва; прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ в тСЦ ж роки росли в 3 рази бСЦльш високими темпами, а мСЦжнароднСЦ операцСЦСЧ з акцСЦями - в 10 раз.

БСЦльш суворий СЦ по можливостСЦ формалСЦзований пСЦдхСЦд вимагаСФ використання ряду абсолютних СЦ особливо вСЦдносних величин. ПершСЦ характеризують загальнСЦ масштаби зростання зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй. ДругСЦ дозволяють порСЦвняти СЧх з темпами зростання таких базових економСЦчних показникСЦв, як валовий внутрСЦшнСЦй продукт, нацСЦональний прибуток чи обтАЩСФм СЦнвестицСЦй (як в цСЦлому,  так СЦ по сферах господарства або галузях).

У кожному випадку особливо важливим стаСФ поняття  "квотатАЭ, тобто вСЦдношення зовнСЦшньоекономСЦчних показникСЦв до загальноекономСЦчних, що дозволяСФ судити про мСЦру глобалСЦзацСЦСЧ (всього свСЦту або окремоСЧ краСЧни)[61].

РСЦвень, або мСЦра, глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки загалом слСЦд  визначати такими показниками, як:

  1. обсяг СЦнтернацСЦоналСЦзованого (мСЦжнародного) виробництва товарСЦв СЦ послуг СЦ темпи його зростання в порСЦвняннСЦ з обтАЩСФмом СЦ темпами зростання усього валового продукту в свСЦтСЦ;
  2. обтАЩСФм СЦ динамСЦка прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй в порСЦвняннСЦ з обтАЩСФмом СЦ динамСЦкою всСЦх СЦнвестицСЦй (СЦ внутрСЦшнСЦх СЦ мСЦжнародних);
  3. обтАЩСФм СЦ динамСЦка мСЦжнародноСЧ централСЦзацСЦСЧ капСЦталу (у виглядСЦ  злиття СЦ поглинання компанСЦй в рСЦзних краСЧнах) в порСЦвняннСЦ СЦз загальними даними про централСЦзацСЦю капСЦталу (включаючи  злиття СЦ поглинання в серединСЦ краСЧни);
  4. обтАЩСФм СЦ динамСЦка великих, складних комплексних мСЦжнародних СЦнвестицСЦйних проектСЦв (проектне фСЦнансування) в порСЦвняннСЦ СЦз загальними масштабами подСЦбних проектСЦв (СЦ внутрСЦшнСЦх СЦ мСЦжнародних), наскСЦльки дозволяСФ СЦснуюча статистика;
  5. обтАЩСФм всСЦСФСЧ мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ товарами СЦ послугами СЦ темпи СЧСЧ зростання в порСЦвняннСЦ з валовим продуктом (в тому й СЦншому випадку необхСЦдно розглядати товари СЦ послуги не лише в СЧх сукупностСЦ, але СЦ роздСЦльно, оскСЦльки СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦя товарного виробництва СЦ обСЦгу внаслСЦдок природних причин СЦстотно вище, нСЦж в сферСЦ послуг);
  6. данСЦ про мСЦжнароднСЦ операцСЦСЧ з патентами, лСЦцензСЦями, ноу-хау;
  7. обтАЩСФм, СЦ динамСЦка мСЦжнародних операцСЦй банкСЦв СЦ СЦнших кредитних установ в порСЦвняннСЦ СЦз загальним об'СФмом СЦ динамСЦкою всСЦх СЧх операцСЦй;
  8. обтАЩСФм СЦ динамСЦка мСЦжнародних фондових ринкСЦв в порСЦвняннСЦ СЦз загальними розмСЦрами цих ринкСЦв СЦ темпами СЧх зростання (портфельнСЦ СЦнвестицСЦСЧ: загальнСЦ СЦ мСЦжнароднСЦ), при цьому доцСЦльно розрСЦзнювати основнСЦ сегменти цих ринкСЦв: облСЦгацСЦСЧ СЦ СЦншСЦ борговСЦ зобовтАЩязання (державнСЦ СЦ приватнСЦ), акцСЦСЧ, похСЦднСЦ цСЦннСЦ папери (фтАЩючерси, опцСЦони), операцСЦСЧ своп СЦ репо [2,64];
  9. обтАЩСФм СЦ динамСЦка валютних ринкСЦв в порСЦвняннСЦ СЦз загальними масштабами грошових ринкСЦв.

Значення кожного з цих показникСЦв, очевидно, нерСЦвнозначно, СЦ тому доцСЦльно додати кожному з них певну вагу, вСЦддаючи прСЦоритет сферСЦ виробництва, науково-технСЦчному прогресу, потСЦм сферСЦ обСЦгу СЦ, нарештСЦ, фСЦнансовСЦй сферСЦ як найбСЦльш рухомСЦй СЦ  такСЦй, яка найбСЦльш пСЦддаСФться глобалСЦзацСЦСЧ,  але в той же час СЦ занадто незалежнСЦй СЦ частково вСЦдСЦрванСЦй вСЦд реального сектора економСЦки.

Питома вага кожного з вказаних чинникСЦв могла б виглядати (зрозумСЦло, умовно ) таким чином:

  1. 15%
  2. 15%       сфера виробництва - 48%
  3. 10%
  4. 8%
  5. 30%   -   сфера обСЦгу  -  30% (товари - 25%, послуги - 5%)
  6. 10%   -   сфера обмСЦну технологСЦями  -  10%
  7. 4%
  8. 4%         фСЦнансова сфера  -  12%
  9. 4%

100%

На основСЦ вСЦдповСЦдних даних СЦ з урахуванням СЧх ваги можна було б визначити загальний СЦндекс глобалСЦзацСЦСЧ в сучаснСЦй свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, його динамСЦку СЦ подальшСЦ тенденцСЦСЧ [13].

В принципСЦ, на базСЦ таких же показникСЦв можна розрахувати СЦндекс глобалСЦзацСЦСЧ вСЦдносно окремих краСЧн СЦ регСЦонСЦв, ступСЦнь СЧх СЦнтеграцСЦСЧ в свСЦтову економСЦку[64].

При цьому, однак, потрСЦбно враховувати деякСЦ СЦстотнСЦ обставини СЦ застереження. Процеси глобалСЦзацСЦСЧ розгортаються перш за все СЦ в найбСЦльшСЦй мСЦрСЦ в межах промислово розвинених краСЧн, що входять в ОрганСЦзацСЦю економСЦчноСЧ спСЦвпрацСЦ СЦ розвитку (ОЕСР, 29 краСЧн), СЦ разом з ними - в групСЦ нових СЦндустрСЦальних краСЧн. КраСЧни, що розвиваються беруть участь в цьому процесСЦ в  меншСЦй мСЦрСЦ, а так званСЦ найменш розвиненСЦ краСЧни майже зовсСЦм не беруть участь в ньому. У звтАЩязку з цим середнСЦ загальносвСЦтовСЦ показники зменшують рСЦвень СЦ значення глобалСЦзацСЦСЧ для одних краСЧн СЦ перебСЦльшують його для СЦнших. Тому представляСФться доцСЦльним розглядати дане явище передусСЦм стосовно  розвинених краСЧн.

НеобхСЦдно також враховувати (що переважно не робиться) не лише пряму, безпосередню, але й непряму участь повтАЩязаних пСЦдприСФмств, компанСЦй, галузей СЦ сфер господарства в мСЦжнароднСЦй економСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ, а отже, СЦ в СЧСЧ глобалСЦзацСЦСЧ. РЖснуСФ, наприклад, прямий товарний експорт, який вСЦдбиваСФться в митнСЦй статистицСЦ СЦ на СЧСЧ основСЦ в показниках експортних квот. НарСЦвнСЦ з цим СЦснуСФ непрямий експорт у виглядСЦ постачання товарСЦв СЦ послуг для пСЦдприСФмства, що експортуСФ свою продукцСЦю, або для торговоСЧ експортноСЧ фСЦрми.

Так, на основСЦ розгалужених мСЦжгалузевих звтАЩязкСЦв (а чим вище рСЦвень економСЦчного розвитку краСЧни, тим складнСЦше СЦ ланцюжки цих звтАЩязкСЦв) у зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть виявляСФться залученоСЧ значно бСЦльша частина нацСЦональноСЧ економСЦки, чим про це можна судити лише по експортним квотам, якСЦ заснованСЦ на прямому експортСЦ.

Те ж саме вСЦдноситься СЦ до прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй. РЖ експорт, СЦ СЦмпорт цих СЦнвестицСЦй звичайно виявляються повтАЩязаними СЦ з внутрСЦшньою СЦнвестицСЦйною активнСЦстю, яка необхСЦдна для обслуговування СЦноземних (тим бСЦльше змСЦшаних - joint ventures) компанСЦй в данСЦй краСЧнСЦ, або в звтАЩязку з дСЦяльнСЦстю "асних компанСЦй за кордоном.

У всСЦх подСЦбних випадках вступаСФ в дСЦю ефект так званого мультиплСЦкатора, який вперше був описаний Дж. М. Кейнсом, зокрема,  зовнСЦшньоторгСЦвельного СЦ СЦнвестицСЦйного мультиплСЦкатора. Такого роду мультиплСЦкатор, хоч СЦ в специфСЦчних формах, дСЦСФ СЦ на фСЦнансових ринках [22]. Так, наприклад, зовнСЦшнСЦ кредитнСЦ операцСЦСЧ банкСЦв стимулюють мСЦжбанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ на внутрСЦшньому ринку. Це ж вСЦдноситься СЦ до фондових ринкСЦв, мСЦжнароднСЦ СЦ внутрСЦшнСЦ сегменти яких тСЦсно повтАЩязанСЦ один з одним. Що ж до валютних СЦ внутрСЦшнСЦх грошових ринкСЦв окремих краСЧн, то в умовах вСЦльного обСЦгу бСЦльшостСЦ валют вони представляють, по сутСЦ, СФдинСЦ ринки.

ВнаслСЦдок всСЦх цих обставин глобалСЦзацСЦя економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ звичайно захоплюСФ не лише якусь вСЦдокремлену частину нацСЦональноСЧ економСЦки, безпосередньо залучену до системи зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв, але СЦ набагато бСЦльш глибокСЦ СЧСЧ основи, пронизуСФ в бСЦльшСЦй або меншСЦй мСЦрСЦ всСЦ або майже всСЦ шари економСЦчного життя. Це справедливо насамперед саме для розвинених краСЧн, де на вСЦдмСЦну вСЦд багатьох краСЧн, що розвиваються немаСФ якогось особливого експортного сектора, СЦзольованого вСЦд СЦншоСЧ економСЦки, не повтАЩязаноСЧ   СЦз зовнСЦшнСЦм свСЦтом.

РЖ, звичайно, ця обставина (мультиплСЦкацСЦйний ефект зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ) потрСЦбно в повнСЦй мСЦрСЦ враховувати стосовно до сучасноСЧ УкраСЧни СЦ СЧСЧ поступовоСЧ СЦнтеграцСЦСЧ в свСЦтову економСЦку. "асне кажучи, сам термСЦн  "СЦнтеграцСЦятАЭ доречний лише тодСЦ, коли мова йде не про розвиток зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв в окремих секторах економСЦки СЦ не в якСЦйсь однСЦй переважаючСЦй формСЦ, а про широкСЦ СЦ глибокСЦ звтАЩязки всСЦСФСЧ нацСЦональноСЧ економСЦки з економСЦками СЦнших краСЧн СЦ, отже, зСЦ свСЦтовою економСЦкою загалом.

ЗвСЦдси витСЦкаСФ, що вигоди СЦ переваги такоСЧ глобалСЦзацСЦСЧ СЦ СЦнтеграцСЦСЧ нСЦ в якому разСЦ не можна розглядати лише у виглядСЦ одностороннього напрямку СЦ руху, зменшуючи значення СЦншого напрямку. Тим часом саме це вСЦдбуваСФться, коли, наприклад, експорт на вСЦдмСЦну вСЦд СЦмпорту визнаСФться безумовним благом, СЦ заходи по стимулюванню експорту супроводжуються обмеженнями в областСЦ СЦмпорту, або коли проблеми мСЦжнародних кредитних вСЦдносин, прямих СЦ портфельних СЦнвестицСЦй розглядаються виключно в розрСЦзСЦ  "залучення СЦноземних ресурсСЦвтАЭ.

Загальна тенденцСЦя до зростаючоСЧ глобалСЦзацСЦСЧ не викликаСФ сумнСЦвСЦв. Проте бСЦльш ретельний аналСЦз веде до ряду застережень.

ЗовнСЦшньоторгСЦвельнСЦ квоти (вСЦдношення зовнСЦшньоторгСЦвельного обороту до валового внутрСЦшнього продукту) в бСЦльшостСЦ краСЧн за останнСЦ десятирСЦччя рСЦзко збСЦльшилися. Але в той же час цей показник для ВеликобританСЦСЧ СЦ ФранцСЦСЧ зараз лише трохи перевищуСФ рСЦвень 1913 р., а для ЯпонСЦСЧ виявляСФться навСЦть нижче за цей рСЦвень.

Особливе мСЦiе серед показникСЦв СЦнтеграцСЦСЧ СЦ глобалСЦзацСЦСЧ займаСФ порСЦвняльна динамСЦка цСЦн на однаковСЦ товари в рСЦзних краСЧнах. Теоретично чим менше бартАЩСФрСЦв в мСЦжнароднСЦй торгСЦвлСЦ (а лСЦбералСЦзацСЦя якраз СЦ полягаСФ в зниженнСЦ, часом навСЦть усуненнСЦ цих бартАЩСФрСЦв), тим бСЦльше повиннСЦ зближуватися, вирСЦвнюватися цСЦ цСЦни пСЦд тиском конкуренцСЦСЧ. Проте значнСЦ розходження в цСЦнах продовжують зберСЦгатися.

Поряд з багатьма СЦншими чинниками (транспортнСЦ витрати, вСЦдмСЦнностСЦ в податках) певну роль вСЦдСЦграють при цьому СЦ СЦмпортнСЦ обмеження.

НавСЦть в тих не таких численних випадках, коли торгСЦвля мСЦж сусСЦднСЦми краСЧнами майже повнСЦстю либералСЦзована, як, наприклад, мСЦж США СЦ Канадою, все ж виявляСФться, що обтАЩСФм торгСЦвлСЦ мСЦж двома канадськими провСЦнцСЦями в 20 раз бСЦльше, нСЦж мСЦж канадською провСЦнцСЦСФю СЦ сусСЦднСЦм американським штатом. РЖ це   незважаючи на всСЦ розмови про СФдиний американський ринок, особливо пСЦсля створення трьохсторонньоСЧ зони вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ з участю США, Канади СЦ МексСЦки. Те ж саме вСЦдноситься до СЦ СЦнтеграцСЦСЧ, що вже давно розпочалася в рамках РДвропейського Союзу.

Певних застережень вимагаСФ СЦ глобалСЦзацСЦя фСЦнансових ринкСЦв, яка, безсумнСЦвно, просунулася досить далеко, випереджаючи в цьому вСЦдношеннСЦ СЦ товарнСЦ  ринки, СЦ сферу прямих СЦнвестицСЦй. Так, за даними англСЦйського журналу  "ЕкономСЦсттАЭ,  ринки капСЦталу на початку столСЦття були бСЦльше СЦнтегрованСЦ, нСЦж тепер[51]. Протягом багатьох рокСЦв перед першою свСЦтовою вСЦйною, в умовах  золотого стандарту, що переважав в той час  величезнСЦ капСЦтали прямували з ЗахСЦдноСЧ РДвропи в ПСЦвнСЦчну Америку, Аргентину СЦ АвстралСЦю. Чистий вСЦдтСЦк капСЦталу з ВеликобританСЦСЧ (тобто активне сальдо СЧСЧ платСЦжного балансу по поточних операцСЦях) складав в середньому за 1880-1913 рр. 5% валового внутрСЦшнього продукту, досягаючи СЦнодСЦ навСЦть 10%. Для порСЦвняння можна зазначимо, що для сучасноСЧ ЯпонСЦСЧ - краСЧни з максимальним активним сальдо платСЦжного балансу ця цифра в останнСФ десятирСЦччя становить лише 2-3% [20].

ДекСЦлька зауважень з приводу ринкСЦв робочоСЧ сили. МСЦра СЧх СЦнтеграцСЦСЧ СЦ глобалСЦзацСЦСЧ значно поступаСФться глобалСЦзацСЦСЧ ринкСЦв товарСЦв СЦ капСЦталу. Звичайно, десятки мСЦльйонСЦв людей працюють за межами своСЧх краСЧн. РЖ все ж мобСЦльнСЦсть трудових ресурсСЦв нинСЦ набагато менше, нСЦж у другСЦй половинСЦ XIXст., коли приблизно 100 млн. людей емСЦгрували з РДвропи в краСЧни Нового свСЦту, передусСЦм в США. НавСЦть в межах РДвропейського союзу, де створенСЦ найкращСЦ правовСЦ умови для трудовоСЧ мСЦграцСЦСЧ мСЦж краСЧнами учасниками РДС, ця мСЦграцСЦя не така значна, СЦ ринки працСЦ зберСЦгають свСЦй нацСЦональний характер[26]. Але тут постаСФ питання наскСЦльки обТСрунтованими СФ побоювання щодо того, що конкуренцСЦя з боку "краСЧн з низькими рСЦвнями заробСЦтноСЧ платитАЭ веде до витСЦснення робСЦтникСЦв з високооплачуваних робочих мСЦiь СЦ зниженню попиту на працСЦвникСЦв низькоСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ? Чи не СФ економСЦчнСЦ СЦ суспСЦльнСЦ змСЦни, що вСЦдбуваються в цих краСЧнах, прямим наслСЦдком глобалСЦзацСЦСЧ?

ЕкономСЦка знаходиться в станСЦ безупинного вСЦдновлення, СЦ поглиблення глобалСЦзацСЦСЧ СФ лише однСЦСФю з цСЦлого ряду постСЦйних тенденцСЦй. У число таких тенденцСЦй входить СЦ те, що в мСЦру дозрСЦвання економСЦки в промислово розвинутих краСЧнах вона стаСФ усе бСЦльш орСЦСФнтованою на надання послуг з метою задоволення потреб населення цих краСЧн. Ще одна тенденцСЦя полягаСФ у зсувСЦ в бСЦк бСЦльш висококвалСЦфСЦкованоСЧ працСЦ. Однак згСЦдно всСЦм наявним даним, такСЦ змСЦни вСЦдбувалися б (хоча СЦ не обовтАЩязково такими ж темпами) незалежно вСЦд  наявностСЦ чи вСЦдсутностСЦ процесу глобалСЦзацСЦСЧ. БСЦльш того, глобалСЦзацСЦя робить цСЦ процеси менш хворобливими СЦ дорогими для економСЦки в цСЦлому, оскСЦльки приносить вигоди у видСЦ потокСЦв капСЦталу, технологСЦчних нововведень СЦ бСЦльш низьких цСЦн на СЦмпортнСЦ товари. ЕкономСЦчне зростання, зайнятСЦсть СЦ життСФвий рСЦвень населення тАФ усСЦ цСЦ показники перевищують рСЦвень, на якому вони знаходилися, якби економСЦка була закритою[7,9].

Однак цСЦ блага, як правило, нерСЦвномСЦрно розподСЦляються серед рСЦзних груп населення в межах краСЧн, СЦ деякСЦ з цих груп можуть виявитися в програшСЦ. Наприклад, працСЦвникам застарСЦваючих галузей, якСЦ знаходяться на стадСЦСЧ спаду, може виявитися непросто перейти в новСЦ галузСЦ.

Яку полСЦтику варто проводити у вСЦдповСЦдь на цСЦ проблеми? Чи належнСЦ органи державного керування намагатися захистити конкретнСЦ групи, наприклад, низькооплачуваних працСЦвникСЦв чи застарСЦлСЦ виробництва, шляхом введення обмежень на торгСЦвлю  чи перемСЦщення капСЦталу? Такий пСЦдхСЦд, можливо, комусь допоможе в найближчСЦй перспективСЦ, однак, у кСЦнцевому рахунку досягатися це буде за рахунок життСФвого рСЦвня населення в цСЦлому. ЗамСЦсть цього урядам необхСЦдно проводити полСЦтику, спрямовану на сприяння СЦнтеграцСЦСЧ у свСЦтову економСЦку СЦ, у той же час, яка передбачаСФ практичнСЦ заходи для надання допомоги потерпСЦлим у результатСЦ змСЦн. ПроцвСЦтанню економСЦки в цСЦлому буде бСЦльш сприяти полСЦтика, орСЦСФнтована на пСЦдтримку глобалСЦзацСЦйнних процесСЦв шляхом надання економСЦцСЦ бСЦльш вСЦдкритого характеру СЦ, яка  враховуСФ необхСЦднСЦсть забезпечення загального доступу до благ. У центрСЦ уваги державноСЧ полСЦтики повиннСЦ знаходитися двСЦ важливСЦ галузСЦ:

  • освСЦта та професСЦйна пСЦдготовка, з метою надання працСЦвникам гарантованоСЧ можливостСЦ придбання необхСЦдних навичок в умовах динамСЦчних змСЦн в економСЦцСЦ;
  • точно нацСЦленСЦ системи соцСЦального захисту, призначенСЦ для надання допомоги працСЦвникам, що втратили роботу.

РЖ все ж цСЦлий ряд чинникСЦв даСФ пСЦдстави вважати сучасну глобалСЦзацСЦю економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ новим за змСЦстом СЦ бСЦльш значним по кСЦлькСЦсним показникам явищем, нСЦж те, що вСЦдбувалося до 70-90-х рр. XX ст.

До того часу значна частина свСЦту була слабо залучена до свСЦтовоСЧ економСЦки. СьогоднСЦ ж процеси глобалСЦзацСЦСЧ охопили велику кСЦлькСЦсть краСЧн, що розвиваються в АзСЦСЧ СЦ ЛатинськСЦй АмерицСЦ, а також краСЧни ЦентральноСЧ СЦ СхСЦдноСЧ РДвропи, якСЦ встали на шлях ринкових реформ СЦ лСЦбералСЦзацСЦСЧ [5].

РЖнша вСЦдмСЦннСЦсть полягаСФ в тому, що якщо в XIX ст. - на  початку XX ст. важливе значення для розвитку мСЦжнародних економСЦчних звтАЩязкСЦв мало зниження транспортних витрат (на основСЦ технСЦчних досягнень того часу), то тепер головну роль в цьому вСЦдношеннСЦ вСЦдСЦграСФ здешевлення засобСЦв звтАЩязку. Ця обставина СЦстотно полегшила органСЦзацСЦю СЦ функцСЦонування компанСЦй, дСЦючих в глобальних масштабах. ДешевСЦ СЦ ефективнСЦ засоби звтАЩязку дають можливСЦсть таким компанСЦям розмСЦщувати спецСЦалСЦзованСЦ частини СФдиного виробництва в рСЦзних краСЧнах СЦ в той же час пСЦдтримувати необхСЦднСЦ контакти мСЦж менеджерами рСЦзних рСЦвнСЦв, мСЦж виробниками, постачальниками СЦ споживачами, якСЦ можуть знаходитися на будь-якСЦй вСЦдстанСЦ один вСЦд одного [24].

СучаснСЦ засоби звтАЩязку рСЦзко розширили дСЦапазон економСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ супутнСЦх комерцСЦйних операцСЦй, що не вимагаСФ безпосереднСЦх контактСЦв мСЦж сторонами. Це торкаСФться майже всСЦх форм дСЦяльностСЦ, яка може знайти вСЦдображення на екранСЦ комптАЩютера або в телефонному спСЦлкуваннСЦ,   будь то продаж авСЦаквиткСЦв, бСЦльшСЦсть банкСЦвських операцСЦй, навчання на вСЦдстанСЦ, аж до медичних консультацСЦй.

ТретСЦй момент вСЦдноситься до мСЦжнародних фСЦнансових ринкСЦв, загальнСЦ масштаби яких несумСЦрно зросли не лише в порСЦвняннСЦ з початком столСЦття, але СЦ протягом останнСЦх рокСЦв[4,9].

Однак, незважаючи на  данСЦ, що свСЦдчать про зростаючу глобалСЦзацСЦю, свСЦтова економСЦка все ще далека вСЦд повноСЧ СЦнтеграцСЦСЧ. У економСЦчних вСЦдносинах свСЦт поступово стаСФ, але ще аж нСЦяк не став (СЦ, звичайно, ще не скоро стане) по-справжньому СФдиним. До того ж успСЦшне просування до цСЦСФСЧ СФдностСЦ, подальша економСЦчна глобалСЦзацСЦя на ринковСЦй основСЦ (а нСЦякоСЧ СЦншоСЧ основи для цього процесу немаСФ СЦ бути не може) зовсСЦм не означають рух до якогось безконфлСЦктного, несуперечливого свСЦту. Швидше, навпаки. ТСЦльки СЦснуючСЦ СЦ новСЦ протирСЦччя, повтАЩязанСЦ передусСЦм з конкурентною боротьбою ще бСЦльш могутнСЦх економСЦчних сил, будуть розгортатися на новому, бСЦльш високому рСЦвнСЦ розвитку науки, технСЦки, технологСЦСЧ, економСЦки, органСЦзацСЦйних структур, загального накопиченого багатства, рСЦвня СЦ якостСЦ життя.

У найближчСЦ роки потрСЦбно чекати подальшого, причому вельми рСЦзкого, пониження тарифСЦв на послуги звтАЩязку.

КрСЦм того, за допомогою системи РЖнтернет СЦ супутнСЦх систем СЦ технологСЦй СЦнформацСЦя про ринки СЦ цСЦни в глобальних масштабах буде ставати все бСЦльш доступноСЧ для покупцСЦв СЦ продавцСЦв. СвСЦтовий ринок, який до цього часу СФ декСЦлька абстрактною категорСЦСФю, знайде свою справжню реальнСЦсть.

З СЦншого боку, це питання можна розглянути СЦ в бСЦльш широкому планСЦ: якСЦ взагалСЦ межСЦ глобалСЦзацСЦСЧ в умовах сотень суверенних держав? ЗрозумСЦло, не лише в найближчому, але СЦ в бСЦльш вСЦддаленому майбутньому, наприклад в серединСЦ XXI ст., свСЦт буде ще далеко не СФдиним, не гомогенним. РСЦвень глобалСЦзацСЦСЧ пСЦдвищиться, частка СЦнтернацСЦоналСЦзованого виробництва СЦ мСЦжнародного обмСЦну зросте, масштаби фСЦнансових ринкСЦв збСЦльшаться в багато разСЦв, але при цьому збережуться чималСЦ економСЦчнСЦ масиви, обмеженСЦ переважно нацСЦональними рамками СЦ не повтАЩязанСЦ (або лише вСЦддалено повтАЩязанСЦ) з процесами глобалСЦзацСЦСЧ. В звтАЩязку з цим варто зазначити, що повнСЦстю гомогенних ринкСЦв СЦ економСЦк практично не СЦснуСФ навСЦть в рамках окремих краСЧн (особливо великих багатонацСЦональних краСЧн, наприклад, РЖндСЦСЧ); своСЧ гострСЦ регСЦональнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ, а звСЦдси СЦ вСЦдмСЦнностСЦ в основних економСЦчних показниках СЦснують в РЖталСЦСЧ (проблема ПСЦвдня), в ВеликобританСЦСЧ (проблема ШотландСЦСЧ) СЦ в НСЦмеччинСЦ (проблеми схСЦдних земель). Це вСЦдноситься СЦ до такоСЧ стСЦйкоСЧ регСЦональноСЧ спСЦльноти, як РДвропейський Союз.

У найменшСЦй мСЦрСЦ глобалСЦзацСЦСЧ пСЦддаСФться ринок працСЦ, особливо на своСФму основному, середньому професСЦйному рСЦвнСЦ, тСЦсно повтАЩязаному з нацСЦональним пСЦдгрунтям. НижнСЦй рСЦвень представляють неквалСЦфСЦкованСЦ або малоквалСЦфСЦкованнСЦ робСЦтники-мСЦгранти, вищий рСЦвень - це люди, що втСЦлюють сучасний глобальний менеджмент, а також вченСЦ СЦ особи вСЦльних професСЦй з високою мСЦжнародною рухомСЦстю. ГлибокСЦ вСЦдмСЦнностСЦ в культурСЦ, звичаях, образСЦ життя, не кажучи вже про мови, неминуче стримують глобалСЦзацСЦю в цСЦй сферСЦ [35].

Тут, очевидно, буде вСЦдбуватися те, що можна назвати  "глобалСЦзацСЦСФю без вСЦдриву вСЦд будинкутАЭ. Мова йде про певне вирСЦвнювання умов працСЦ, органСЦзацСЦйних форм СЦ, звичайно, оплати працСЦ в рСЦзних краСЧнах, поширеннСЦ деяких загальних принципСЦв глобального менеджменту.



2.3. Глобальна економСЦчна система.

ЗмСЦни, що вСЦдбуваються у сферСЦ СЦнформацСЦйних технологСЦй, СЦ охопВнлення ними все нових територСЦй та регСЦонСЦв привели не лише до зблиВнження рСЦзних цивСЦлСЦзацСЦй, але й до встановлення сталих контактСЦв мСЦж ними, тСЦсноСЧ взаСФмодСЦСЧ, а в кСЦнцевому результатСЦ й до звуження життСФвоВнго простору на планетСЦ. На кСЦнець XX ст. людство визнало обмеженСЦсть й замкнутСЦсть середовища проживання людини на ЗемлСЦ та марнСЦсть теВнриторСЦальних завоювань. ВихСЦд один - пСЦдвищення ефективностСЦ виВнкористання природних та людських ресурсСЦв.

Визначальним напрямом сучасного економСЦчного розвитку може бути лише швидке й ефективне використання науково-технСЦчних розроВнбок та пСЦдвищення на цСЦй основСЦ економСЦчноСЧ конкурентоспроможностСЦ краСЧн СЦ народСЦв. ЕволюцСЦя енергозберСЦгаючих та СЦнших наукоСФмних гаВнлузей економСЦки, а також розвиток глобальних технологСЦчних систем для СЦнформацСЦйних та СЦнших послуг призвели до зменшення залежВнностСЦ економСЦчного розвитку вСЦд природних ресурсСЦв. НовСЦ технологСЦСЧ значно менш енергоСФмнСЦ та, як правило, базуються на малих витратах сировини.

В агропромисловому комплексСЦ, завдяки дослСЦдженням СЦ виведенВнню покращених сортСЦв зернових, обсяг СЧх виробництва за останнСЦ 40 рокСЦв збСЦльшився майже у 3 рази СЦ складаСФ на кСЦнець XX ст. 1,9-2 млрд т на рСЦк.

РЖнтенсивний розвиток бСЦотехнологСЦй дозволяСФ розраховувати на одерВнжання ще бСЦльших врожаСЧв СЦ виведення таких сортСЦв зернових, якСЦ буВндуть краще пристосованСЦ до нових клСЦматичних умов СЦ бСЦльш суворих методСЦв культивацСЦСЧ.

Особливо значний вплив на розвиток процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ справВнляють новСЦтнСЦ СЦнформацСЦйнСЦ та телекомунСЦкацСЦйнСЦ технологСЦСЧ, що переВнтворилися з елементСЦв СЦнфраструктури минулих рокСЦв в унСЦверсальний засСЦб економСЦчного, культурного, наукового розвитку. ЦСЦ технологСЦСЧ дозВнволяють обтАЩСФднати в СФдине цСЦле розмСЦщенСЦ у рСЦзних куточках земноСЧ кулСЦ пСЦдприСФмства, що належать глобальним компанСЦям. З СЧхньою доВнпомогою зтАЩявляСФться можливСЦсть гнучко реагувати на змСЦни контАЩюнктури СЦ перекидати ресурси з метою захоплення нових ринкСЦв. ТакСЦй новСЦй моВнделСЦ свСЦтовоСЧ економСЦки деякСЦ автори дають  назву -  "нова глобальна СЦнформацСЦйна економСЦкатАЭ [47].

Використання гнучких виробничих систем, а також систем автомаВнтичного проектування дозволяСФ прискорити процес створення виробСЦв, а також скоротити число одиниць виробничого обладнання з метою наВнлагодження гнучкого серСЦйного виробництва.

НовСЦ СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ дозволяють здСЦйснити створення деВнцентралСЦзованого виробництва з централСЦзованим фСЦнансовим контроВнлем. ТакСЦ новСЦ технологСЦчнСЦ можливостСЦ сприяють ще бСЦльшСЦй СЦнтернацВнСЦоналСЦзацСЦСЧ виробництва, яка веде до збСЦльшення обсягСЦв свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ. Розвиток бСЦльш дешевих транспортних можливостей також сприяСФ зроВнстанню обсягСЦв комерцСЦйноСЧ торгСЦвлСЦ на бСЦльших вСЦдстанях, виконанню прямих замовлень, що надходять з вСЦддалених регСЦонСЦв, а також розшиВнренню обмСЦну послугами.

На розвиток процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ також сильно впливають змСЦни, що вСЦдбуваються у правовому регулюваннСЦ майнових взаСФмовСЦдносин. ПерерозподСЦл прав "асностСЦ, що вСЦдбуваСФться в глобальному масштабСЦ в кСЦнцСЦ XX ст., як на рСЦвнСЦ СЦндивСЦдуума, компанСЦСЧ, так СЦ держави в цСЦлому, являСФ собою процес упорядкування основних соцСЦальних, економСЦчних та полСЦтичних проблем. У мСЦжнародному планСЦ контроль та подСЦл териВнторСЦй - це головний механСЦзм регулювання розподСЦлу ресурсСЦв мСЦж дерВнжавами у рамках свСЦтовоСЧ системи.

ГлобалСЦзацСЦя економСЦчних вСЦдносин сприяла розширенню прав "асВнностСЦ фСЦзичних осСЦб та корпорацСЦй у географСЦчному планСЦ. РЖдея, згСЦдно якоСЧ громадянин однСЦСФСЧ держави маСФ можливСЦсть реалСЦзувати права "асВнностСЦ за межами своСЧх нацСЦональних кордонСЦв, внесла цСЦлком нове заВнбарвлення у характеристику сучасного свСЦту. НовСЦ пСЦдходи до регулюВнвання права "асностСЦ стали ключовим елементом сучасних мСЦжнародних вСЦдносин, функцСЦонально змСЦнили процеси транснацСЦоналСЦзацСЦСЧ та глоВнбалСЦзацСЦСЧ економСЦки СЦ врештСЦ-решт прискорили формування глобальних господарських комплексСЦв у формСЦ мультинацСЦональних компанСЦй (МНК), багатопрофСЦльних ТНК, транснацСЦональних банкСЦв (ТНБ) тощо. Ч. Бартлетт бачив вСЦдмСЦннСЦсть МНК вСЦд ТНК у тому, що МНК моделСЦ 1950-1970-х рокСЦв орСЦСФнтувалися на виробництво продукцСЦСЧ в рамках своСФСЧ головноСЧ нацСЦональноСЧ компанСЦСЧ, яка маСФ дочСЦрнСЦ торговельнСЦ струкВнтури за кордоном з метою завоювання ринкСЦв [35]. ГлобальнСЦ компанСЦСЧ моВнделСЦ 1990-х рр. вже переорСЦСФнтувалися на виробництво у тих куточках планети, де воно коштуСФ дешевше. Перекидання виробництва здСЦйснюСФться, головним чином, через злиття, або аквСЦзицСЦСЧ.

Поглиблення процесу формування таких комплексСЦв у майбутньоВнму приводить до виникнення союзСЦв та обтАЩСФднань найбСЦльших ТНК СЦ ТНБ у таких галузях, як транспортне (автомобСЦлСЦ, лСЦтаки) та енергетичВнне машинобудування, фармацевтична промисловСЦсть, комптАЩютернСЦ техВннологСЦСЧ, телекомунСЦкацСЦСЧ. ПодСЦбнСЦ обтАЩСФднання за обсягами своСЧх операцСЦй значно перевищують обсяги зовнСЦшнього товарообороту багатьох краСЧн свСЦту (див. рис. 2.1 додатку). З метою подСЦлу глобальних ринкСЦв вони чаВнсом укладають союзи з окремими державами або мСЦждержавними обтАЩСФдВннаннями для розробки норм поведСЦнки на ринках.

Таким чином, на початок третього тисячолСЦття свСЦт перетворився у глобальну економСЦчну систему, в якСЦй практично не залишилося можлиВнвостей для сповСЦдування стихСЦйних ринкових вСЦдносин мСЦж державами. Виник глобально функцСЦонуючий свСЦтовий виробничо-господарський механСЦзм, складовими якого стали окремСЦ нацСЦональнСЦ економСЦки.

Бум у розвитку свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ, що продовжуСФться, викликаСФ заВнхоплення й подив. З 1990 до 1996 рр. свСЦтовий торговий оборот зрСЦс у 14 разСЦв, а 8 раундСЦв багатостороннСЦх переговорСЦв пСЦд егСЦдою ГАТТ приВнвели до десятикратного зниження митного збору. На кСЦнець 1990-х рокСЦв вСЦн складаСФ менше 4%, тодСЦ як вСЦдразу пСЦсля ДругоСЧ свСЦтовоСЧ вСЦйни дорСЦВнвнював 40% [53]. ЗовнСЦшня торгСЦвля характеризуСФ стан здоровтАЩя економСЦВнки краСЧни в цСЦлому. Завдяки зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ багатство здобули краСЧВнни, якСЦ змогли використати всСЦ СЧСЧ переваги. Будь-яка торгСЦвля, внутрСЦшня чи зовнСЦшня, обовтАЩязково залежала вСЦд проблем свСЦтового ринку. КомВнпанСЦСЧ, що виходять лише на внутрСЦшнСЦй ринок, як правило, конкурують з постачальниками СЦмпортних виробСЦв, а тСЦ компанСЦСЧ, що працюють на зовнСЦшнСЦх ринках, стикаються СЦз ще бСЦльшою конкуренцСЦСФю. З такоСЧ пракВнтики конкуренцСЦСЧ на внутрСЦшнСЦх та зовнСЦшнСЦх ринках можна зробити висновок: чим ширший ринок, тим бСЦльш вузькою маСФ бути спецСЦалСЦзаВнцСЦя компанСЦСЧ, яка прагне до успСЦху, тим бСЦльше переваг мають на ньому спецСЦалСЦзованСЦ компанСЦСЧ. Чим менший ринок, тим менше вимагаСФться вСЦд компанСЦСЧ спецСЦалСЦзацСЦСЧ СЦ тим ширша номенклатура товарСЦв, з якими компанСЦя виходить на ринок.

Хоча багато компанСЦй вмСЦло використовують переваги глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки, СФ також чимало компанСЦй, якСЦ в ходСЦ цього процесу загубили свСЦй потенцСЦал, але так СЦ не змогли вписатися у рамки свСЦтовоСЧ вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ. В СЦдеалСЦ при абсолютно вСЦльнСЦй системСЦ торгСЦвлСЦ кожна компанСЦя, що виходить на глобальнСЦ ринки, повинна бути вузькоспецСЦалСЦзованою для того, щоб вижити. МСЦж тим чимало компанСЦй прагнуть брати участь у процесСЦ глобалСЦзацСЦСЧ не на засадах бСЦльш вузькоСЧ спецСЦалВнСЦзацСЦСЧ, а навпаки - через розширення сфери дСЦяльностСЦ й кСЦлькостСЦ наВнпрямСЦв своСФСЧ активностСЦ. ВнаслСЦдок, для багатьох компанСЦй свСЦту глобалСЦзацСЦя принесла багато проблем або навСЦть привела СЧх до краху. ГлобалСЦзацСЦя впливаСФ на компанСЦСЧ у деяких сферах бСЦльше, а у деяких - менше. Те ж стосуСФться й регСЦонСЦв, оскСЦльки у деяких регСЦонах вплив глобалСЦзацСЦСЧ вСЦдчуваСФться менше, а в СЦнших - бСЦльше. РДвропа бСЦльш чутлива до впливу цього процесу, що спричинено високою вартСЦстю робочоСЧ сили, високим рСЦвнем оподаткування, жорсткСЦшим законодавВнством про працю та, що особливо ускладнюСФ й позбавляСФ гнучкостСЦ, неможливСЦстю при необхСЦдностСЦ наймати й звСЦльняти працСЦвникСЦв.

АмериканськСЦ корпорацСЦСЧ, якСЦ дещо ранСЦше розпочали адаптацСЦю до умов глобалСЦзацСЦСЧ економСЦки, досягли значно вищого ступеню спецСЦалСЦВнзацСЦСЧ, нСЦж СФвропейськСЦ чи японськСЦ корпорацСЦСЧ. РДвропейськСЦ компанСЦСЧ хаВнрактеризуСФ дуже широкий спектр виробничих напрямСЦв. Якщо подивиВнтися на структуру Даймлер-Бенц, найбСЦльшоСЧ промисловоСЧ компанСЦСЧ ФРН, то можна видСЦлити ряд напрямСЦв.

БезсумнСЦвно, найбСЦльшим у структурСЦ компанСЦСЧ СФ виробництво легкоВнвих та вантажних автомобСЦлСЦв, автобусСЦв та СЦншоСЧ транспортноСЧ технСЦки. Весь свСЦт визнав найвищий рСЦвень транспортних засобСЦв, якСЦ виробляСФ компанСЦя. Однак в останнСЦ роки компанСЦя в цСЦлому несе збитки, що сягаВнють 1 млрд дол. на рСЦк. Причиною збиткСЦв Даймлер-Бенц СФ СЧСЧ надмСЦрна диВнверсифСЦкацСЦя. Адже в програмСЦ розвитку компанСЦСЧ, окрСЦм автомобСЦлСЦв найВнрСЦзноманСЦтнСЦших модифСЦкацСЦй, значне мСЦiе займаСФ також виробництво реактивних лСЦтакСЦв, вертольотСЦв, залСЦзничних вагонСЦв та локомотивСЦв, косВнмСЦчноСЧ технСЦки, медичного обладнання й багато СЦншого. З розвитком глоВнбалСЦзацСЦСЧ компанСЦя розширювала свою присутнСЦсть на свСЦтових ринках, використовуючи кошти, заробленСЦ на продажу автомобСЦльноСЧ технСЦки. З часом це призвело до великих збиткСЦв, якСЦ понесла компанСЦя, розвиваюВнчи неефективнСЦ неприбутковСЦ напрями. На думку спецСЦалСЦстСЦв, правильнВнСЦшим було б сконцентрувати зусилля Даймлер-Бенц на виробництвСЦ автоВнмобСЦлСЦв суперкласу на головних пСЦдприСФмствах фСЦрми й на створеннСЦ складальних виробництв для випуску автомобСЦлСЦв по всьому свСЦту.

Для того, щоб вирСЦшити накопиченСЦ проблеми, компанСЦя прискоВнрила злиття з компанСЦСФю Крайслер (США), яке довго готувалося й було закСЦнчено 17 листопада 1998 р. Вже на початку 1999 р. Даймлер-Крайслер, тепер вже нСЦмецько-американська промислова група, оголосила про своСЧ першСЦ успСЦхи. 1998-й рСЦк принСЦс СЧй 13% зростання товарообСЦгу, що склав 155 млрд дол. У 1999 р. на пСЦдприСФмствах Даймлер-Крайслер по всьому свСЦту працювало 420 тис. працСЦвникСЦв [51].

Однак однСЦСФю з найбСЦльш несподСЦваних комерцСЦйних операцСЦй, проВнведених нСЦмецькими автогСЦгантами БМВ та Фольксваген у 1998 р., було придбання ними англСЦйських заводСЦв Роллс-Ройс та торговоСЧ мережСЦ цСЦСФСЧ компанСЦСЧ.

З розвитком глобалСЦзацСЦСЧ бСЦзнесу серед СФвропейських компанСЦй все гострСЦше вСЦдчуваСФться необхСЦднСЦсть звуження СЧхнСЦх виробничих програм. А з розширенням РДвропейського Союзу, ринок якого за своСЧми обсягаВнми маСФ стати бСЦльшим за ринок Сполучених ШтатСЦв, це завдання стане ще бСЦльш актуальним. Хоча СФвропейський ринок СЦ не стане вСЦдразу СФдиВнним ринком, РДС знадобиться не менше десяти рокСЦв, щоб у ньому склався ринок, за своСФю однорСЦднСЦстю подСЦбний американському.

Якщо поки важко досягти СФдностСЦ й однорСЦдностСЦ ринку в РДвропСЦ, то ще складнСЦше це здСЦйснити в глобальному планСЦ. Вимагатиметься кСЦлька десятилСЦть, щоб наблизитися до СФдиного глобального ринку, навСЦть якщо всСЦ краСЧни докладуть до цього чимало зусиль.

Ще складнСЦшою виглядаСФ справа з процесами глобалСЦзацСЦСЧ у краСЧВннах Далекого Сходу. До найбСЦльших компанСЦй свСЦту належать 10 проВнвСЦдних корпорацСЦй ЯпонСЦСЧ, 8 з яких являють собою класичнСЦ конгломеВнрати. За родом своСФСЧ дСЦяльностСЦ вони виступають як агенти на комСЦсСЦСЧ, дСЦлери, фСЦнансисти, венчурнСЦ пСЦдприСФмцСЦ, вкладники портфельних СЦнвесВнтицСЦй. Вони розмСЦщують своСЧ кошти в енергетицСЦ, телекомунСЦкацСЦях, маВншинобудуваннСЦ, космСЦчнСЦй та СЦнших галузях.

У довготермСЦновому планСЦ японськСЦ корпорацСЦСЧ навряд чи швидко пеВнретворяться у вузьконаправленСЦ компанСЦСЧ з сильними торговими марками.

Фондовий ринок ЯпонСЦСЧ 1997-1999 рр. у розпалСЦ могутньоСЧ азСЦатсьВнкоСЧ фСЦнансовоСЧ кризи ще раз пСЦдкреслив слабкСЦ сторони японських суперконгломератСЦв. З 1990 до 1997 рр. японський фондовий ринок впав на 50%, тодСЦ як за цей час фондовий ринок США пСЦднявся на 75%. ВеликСЦ прикрощСЦ принСЦс ЯпонСЦСЧ 1998 рСЦк, що за своСЧми результатами став найгСЦршим пСЦсля 1975 р., який тодСЦ був позначений шоком нафтовоСЧ криВнзи. Про серйознСЦсть ситуацСЦСЧ, що склалася в японськСЦй економСЦцСЦ, говоВнрить й те, що ХСЦтачСЦ й ТошСЦба, два лСЦдери свСЦтовоСЧ електронСЦки, вперше за останнСЦ 48 рокСЦв зафСЦксували збитки за результатами 1998 р., а всСЦ 5 найВнбСЦльших металургСЦйних компанСЦй ЯпонСЦСЧ  заявили про свою неплатоспроможнСЦсть та початок процесу банкрутства. ДеякСЦ японськСЦ аналСЦтики вважають,що японська економСЦка вСЦдкинута назад через поВнмилковСЦ масштабнСЦ довгостроковСЦ вкладення капСЦталСЦв у нерентабельнСЦ проекти. До останнього часу японськСЦ компанСЦСЧ вкладали кошти в проВнекти, не думаючи про СЧх окупнСЦсть. Це пояснюСФ спад економСЦки краСЧни в цСЦлому, а 1990-СЦ перетворилися для ЯпонСЦСЧ у загублене десятирСЦччя [35,59].

У рядСЦ нових СЦндустрСЦальних держав тихоокеанського регСЦону (ТайВнвань, ПСЦвденна Корея) в звтАЩязку з суворим контролем уряду над економСЦВнкою умови ще бСЦльш складнСЦ. НайбСЦльш характерна ситуацСЦя склалася у ПСЦвденнСЦй КореСЧ, в якСЦй домСЦнують 4 суперкорпорацСЦСЧ, що мають значнСЦ рСЦчнСЦ прибутки: Самсунг  (63 млрд дол.), ХтАЩюндай (63 млрд дол.), ЕлДжи (48 млрд дол.) та Деу (40 млрд дол.)

У боротьбСЦ за ринки збуту СЦ з надСЦСФю на звуження спецСЦалСЦзацСЦСЧ за рахунок обтАЩСФднання зусиль декСЦлькох суперкорпорацСЦй у виробництвСЦ одного визначеного виду продукцСЦСЧ глобальнСЦ компанСЦСЧ освоСЧли тактику "keiretsus», запозичену у японських корпорацСЦй. ДослСЦдження цСЦСФСЧ такВнтики дозволяСФ зрозумСЦти технСЦку створення консорцСЦумСЦв, якСЦ вкладають грошСЦ у розвиток виробництва високоприбуткового товару, який швидВнко реалСЦзуСФться. ТехнологСЦя створення "keiretsus», чи обтАЩСФднань без жорВнстких зобовтАЩязань, стала виключно популярною у США. У цСЦй краСЧнСЦ у 1970-СЦ роки нараховувалося 750 таких формальних альянсСЦв, за перСЦод з 1987 по 1992 рр. СЧх кСЦлькСЦсть зросла до 200 тис [42].

БСЦльшСЦсть подСЦбних альянсСЦв були лише спробою завоювання ринВнку, СЦ тСЦльки у рядСЦ випадкСЦв спСЦльними зусиллями було досягнуто успСЦху. Хоча для створення таких обтАЩСФднань знаходилося багато причин, все ж, аналСЦзуючи активнСЦсть подСЦбних консорцСЦумСЦв, можна видСЦлити декСЦльВнка головних причин СЧх утворення:

  • придбання новоСЧ продукцСЦСЧ, технологСЦчних процесСЦв чи органСЦзаВнторських навичок - особливо тих, що необхСЦднСЦ для пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ фСЦрм-покупцСЦв;
  • розподСЦл ризикСЦв високих капСЦтальних витрат чи скорочення часу на розвиток виробництва новоСЧ продукцСЦСЧ;
  • досягнення економСЦчного ефекту вСЦд злиття взаСФмодоповнюючих структур або вСЦд збСЦльшення розмСЦру консорВнцСЦуму ;
  • отримання доступу на новСЦ ринки або до капСЦталСЦв розподСЦлу.

Якщо глобальнСЦ корпорацСЦСЧ та суперкорпорацСЦСЧ до кСЦнця XX ст. успСЦшВнно засвоСЧли технСЦку створення альянсСЦв типу "keiretsus», то бСЦльш скромнСЦ за розмСЦрами компанСЦСЧ, що представляють малий СЦ середнСЦй бСЦзнес, з меВнтою захоплення своСФСЧ нСЦшСЦ на глобальних ринках, почали активнСЦше заВнстосовувати технологСЦю створення "clusters» чи "arbeitsgeselshafts». РЖ у цьому випадку головною метою таких утворень стало обтАЩСФднання зуВнсиль для досягнення успСЦху на ринку .

Для того, щоб ефективно конкурувати на глобальному ринку, комВнпанСЦя повинна звузити номенклатуру товарСЦв, якСЦ вона пропонуСФ, СЦ зосеВнредитися на створеннСЦ позитивноСЧ репутацСЦСЧ у визначеному напрямСЦ, а також добитися постСЦйноСЧ присутностСЦ на ринку. РЖнакше кажучи, не маСФ особливого значення, який товар лежить в основСЦ виробничо-торговоСЧ програми компанСЦСЧ. НайбСЦльшого успСЦху можуть досягти тСЦ компанСЦСЧ, якСЦ сфокусували свою програму на конкретному виробСЦ та зорСЦСФнтувалися на глобальний ринок в цСЦлому.

В епоху глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки сказане вище стосуСФться не лише окремоСЧ компанСЦСЧ, а й окремих галузей, а також нацСЦональних економСЦк в цСЦлому. АнСЦ краСЧна, анСЦ галузь, анСЦ компанСЦя не в змозСЦ ефективно конкурувати у кожному секторСЦ свСЦтового ринку. ГлобалСЦзацСЦя диктуСФ як компанСЦСЧ, так СЦ краСЧнСЦ необхСЦднСЦсть поглиблення спецСЦалСЦзацСЦСЧ або, СЦнаВнкше кажучи, СЧх перетворення у спецСЦалСЦста на даному ринку.

Як же можна сьогоднСЦ охарактеризувати стан глобальноСЧ економСЦВнки? КонцепцСЦю глобальноСЧ економСЦки, розроблену в останнСЦ десятилСЦття XX ст., можна розглядати як довготермСЦнову тенденцСЦю у розвитку СЦнтерВннацСЦоналСЦзацСЦСЧ економСЦчних вСЦдносин. Цей розвиток не завжди був поВнслСЦдовним. Були перСЦоди, особливо у XIX ст., коли мСЦжнароднСЦ стосунВнки були бСЦльше вСЦдкритСЦ для грошей, товарСЦв та робочоСЧ сили, нСЦж в останнСЦ 30 рокСЦв XX ст. Однак не викликаСФ сумнСЦвСЦв те, що свСЦтова торВнгСЦвля й СЦнвестицСЦСЧ в економСЦку протягом останнього сторСЦччя робили всСЦ краСЧни все бСЦльш взаСФмозалежними.

На противагу попереднСЦм пСЦдходам, що характеризувалися порСЦвняно високим ступенем незалежностСЦ нацСЦональних економСЦк СЦ бСЦльшою своВнбодою прийняття рСЦшень, у новСЦй глобалСЦзованСЦй мСЦжнароднСЦй економСЦцСЦ залишаСФться все менше й менше можливостей для нацСЦональних автоВнномСЦй. Це, вСЦдповСЦдно, призводить керСЦвництво, яке стоСЧть на чолСЦ нацСЦоВннальних економСЦк, до втрати ним контролю в управлСЦннСЦ господарським розвитком краСЧни, зокрема у таких ключових сферах, як "рСЦвень дерВнжавних витраттАЭ. ГлобалСЦзацСЦя економСЦки призводить практично до неВнможливостСЦ регулювати функцСЦонування ринку й систему виробництва в краСЧнСЦ на нацСЦональному рСЦвнСЦ у вСЦдривСЦ вСЦд свСЦтових господарських процесСЦв й стану мСЦжнародноСЧ контАЩюнктури.

ТоргСЦвля СФ найбСЦльш суттСФвою та значною ланкою в економСЦчнСЦй полСЦтицСЦ. На думку ОЕСР, розширення торгСЦвлСЦ серед розвинутих краСЧн, особливо готовими виробами та напСЦвфабрикатами, СФ чСЦтким показниВнком посилення процесСЦв свСЦтовоСЧ економСЦчноСЧ СЦнтеграцСЦСЧ (див. рис. 2.2 та 2.3 додатку) .

За два з половиною десятилСЦття мСЦж 1950 та 1975 рр. обсяг свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ зрСЦс у 5 разСЦв, що стало наслСЦдком лСЦбералСЦзацСЦСЧ й скорочення податкСЦв, тодСЦ як свСЦтове виробництво за цей самий перСЦод часу виросло у 2,2 рази. У 1990-СЦ роки бСЦльш нСЦж 80% свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ здСЦйснювалося мСЦж промислово розвинутими краСЧнами-членами ОЕСР [46]. ТоргСЦвля ж з краСЧнами, якСЦ щойно виникли пСЦсля розпаду соцСЦалСЦстичного блоку, а також з найменш розвинутими краСЧнами СЦ навСЦть з новими СЦндустрСЦальВнними краСЧнами, що динамСЦчно розвиваються (НРЖК), складала лише неВнвелику частку свСЦтових торгових операцСЦй. Глобальна торгСЦвля й еконоВнмСЦка все ще концентруються у межах багатих краСЧн, а обсяги, що припадають на торгСЦвлю з краСЧнами, якСЦ не входять до елСЦти, як СЦ ранСЦше характеризують нерСЦвноцСЦннСЦсть обмСЦну СЦ являють собою свого роду меВнханСЦзм створення глобальноСЧ нерСЦвностСЦ (див. табл. 2.1 та.2.2 додатку).

У наступнСЦ роки деякСЦ НРЖК, такСЦ, як Гонконг, Тайвань, ПСЦвденна КоВнрея, пСЦдняли рСЦвень експорту готовоСЧ продукцСЦСЧ до 60% ВНП, в той час як навСЦть у головних краСЧн-трейдерСЦв на свСЦтовому ринку спСЦввСЦдношенВння обсягу товарообороту до ВНП досягала тСЦльки 15-20%. У свою черВнгу, краСЧни третього свСЦту за цСЦ роки зумСЦли збСЦльшити обсяги експорту готовоСЧ продукцСЦСЧ майже у два рази й також досягай чималого результаВнту, що становив 47% вСЦд ВНП. НаведенСЦ цифри пСЦдтверджують той факт, що свСЦтова економСЦчна СЦнтеграцСЦя значно прискорюСФться СЦз зростанням свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ. Цей процес набрав обертСЦв, СЦ можна констатувати, що за перСЦод з 1950 по 1995 рр., за даними ЮНКТАД, свСЦтовСЦ потоки тоВнварСЦв та послуг збСЦльшилися майже у 15 разСЦв [53].

ВСЦд початку 1990-х рокСЦв темпи зростання свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ стабСЦльВнно перевищують темпи росту свСЦтового виробництва. Як свСЦдчать дослВнСЦдження СОТ, на кожнСЦ 10% зростання свСЦтового виробництва припаВндаСФ 16% збСЦльшення обсягу свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ. Можна вСЦдмСЦтити таку тенденцСЦю що, чим лСЦберальнСЦшими стають торговельнСЦ вСЦдносини мСЦж краСЧнами, тим виВнразнСЦшого характеру набираСФ ця тенденцСЦя  ( див. табл. 2.3. додатку).

Зростання частки експорту готовоСЧ продукцСЦСЧ у свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ свСЦдчить про значнСЦ зрушення у свСЦтогосподарських звтАЩязках, у тому числСЦ про перехСЦд багатьох краСЧн вСЦд постачання свого виробництва вСЦтчизняВнною сировиною та напСЦвфабрикатами на СЦмпортне з метою скорочення витрат. У бСЦльш широкому розумСЦннСЦ придбання компонентСЦв не обмеВнжуСФться лише купСЦвлею сировини та напСЦвфабрикатСЦв, а включаСФ у себе також придбання послуг та квалСЦфСЦкованоСЧ робочоСЧ сили.

Ще одним показником глобалСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки та розширення дСЦловоСЧ активностСЦ по всСЦй планетСЦ СФ значне зростання операцСЦй всереВндинСЦ фСЦрм, а також торгСЦвля мСЦж партнерами в стратегСЦчних альянсах чи спСЦльних пСЦдприСФмствах у рСЦзних регСЦонах свСЦту. Такий розвиток набрав сили з 1980-х рокСЦв СЦ створив один з напрямСЦв по формуванню та пСЦдтримцСЦ системи глобальноСЧ торгСЦвлСЦ. ГлобальнСЦ ринки товарСЦв та глоВнбальнСЦ ринки послуг, якСЦ особливо швидко зростають, нинСЦ увтАЩязали краСЧВнни, регСЦони, мСЦста, органСЦзацСЦСЧ та окремих людей у щСЦльну мережу, яка заводить нас значно далСЦ вСЦд нашого уявлення про торгСЦвлю як обмСЦн готовими виробами ( див. рис. 2.4 та табл. 2.4  додатку).

СвСЦтовий економСЦчний прогрес протягом останнСЦх чотирьох десятирСЦч може бути краще усвСЦдомлений через вСЦдповСЦднСЦ успСЦхи мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, зокрема багатостороннСЦ торговельнСЦ угоди. На рубежСЦ XX та XXI ст. все бСЦльш популярним стаСФ новий iенарСЦй майбутнього розвитВнку свСЦтовоСЧ торговоСЧ системи та свСЦтових ринкСЦв капСЦталу. У колах вчених та полСЦтикСЦв ця модель одержала назву "КерованСЦ торгСЦвля та СЦнвестицСЦСЧтАЭ (MTI - Managed Тrade & Investments). Вона зтАЩявилася як результат не завжди успСЦшних торгово-фСЦнансових операцСЦй Сполучених ШтатСЦв зСЦ своСЧми торговими партнерами. НайвизначнСЦшим з них, а також найнебезпечнСЦшим для США партнером була й залишаСФться ЯпонСЦя.

Основа цСЦСФСЧ моделСЦ базуСФться на погодженнСЦ й встановленнСЦ як на макрокерованому, так СЦ на мСЦкрокерованому рСЦвнях вимог до досягненВння балансу у двостороннСЦх торгово-фСЦнансових вСЦдносинах. Якщо до макрокерованого рСЦвня вСЦдносять орСЦСФнтовнСЦ обсяги нацСЦонального ексВнпорту та СЦмпорту у межах таких вСЦдносин, то до мСЦкрокерованих орСЦСФнВнтовних цСЦлей вСЦдносять двостороннСЦ торговСЦ баланси по окремих товарВнних групах. ПрибСЦчники цього iенарСЦю стверджують, що в разСЦ перемоги моделСЦ МТI глобальна конкуренцСЦя перетворюСФться у безприбуткову гру, в якСЦй краСЧни, що не прийняли новСЦ мСЦжнароднСЦ правила, будуть серед тих, що зазнали поразки. ОскСЦльки краСЧни-учасницСЦ на практицСЦ по-рСЦзноВнму СЦнтерпретують новСЦ мСЦжнароднСЦ правила, на думку засновникСЦв цСЦСФСЧ моделСЦ вимагатимуться розробка та затвердження кСЦлькСЦсних показникСЦв у ключових торгових та виробничих секторах економСЦки [32].

ЯкСЦ ж масштаби глобальних процесСЦв у торгово-фСЦнансовСЦй сферСЦ на рубежСЦ XXI столСЦття? За даними ООН, свСЦтовий обсяг прямих СЦноВнземних СЦнвестицСЦй на початку 90-х рокСЦв дещо скоротився у звтАЩязку з широкомасштабними змСЦнами у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, повтАЩязаВнними значною мСЦрою з розпадом деяких краСЧн, однак з 1993 р. вСЦн знову почав зростати СЦ у 1997 р. досяг 3 трлн дол., причому майже 90% цСЦСФСЧ суми припадаСФ на ТНК [64]. У серединСЦ 90-х рокСЦв щоденний глобальний рух капСЦталСЦв сягав 1-1,5 трлн дол. ВСЦдбулася значна трансформацСЦя глоВнбальних торгових потокСЦв. На активСЦзацСЦю та диверсифСЦкацСЦю цих поВнтокСЦв значно вплинуло те, що оплата товарСЦв та послуг у 116 краСЧнах стала повнСЦстю конвертованою, що дозволило усунути валютнСЦ обмеВнження, якСЦ перешкоджають свСЦтовСЦй торгСЦвлСЦ.

У дСЦлових та наукових колах ранСЦше висловлювалася думка про те, що глобалСЦзацСЦя приведе до глибокоСЧ СЦнтеграцСЦСЧ, яка проявлятиметься через розширення сфери дСЦяльностСЦ СОТ та застосування практики гарВнмонСЦзацСЦСЧ на регСЦональному рСЦвнСЦ. На наступних етапах домСЦнувала думВнка про те, що лСЦбералСЦзацСЦя зовнСЦшнСЦх економСЦчних вСЦдносин мСЦж краСЧнаВнми-учасницями буде бСЦльш дСЦйовим та, мабуть, бСЦльш революцСЦйним фактором, нСЦж будь-якСЦ СЦншСЦ торгово-полСЦтичнСЦ рСЦшення. Основним арВнгументом для такоСЧ змСЦни пСЦдходСЦв був надто мСЦзерний прогрес, який було досягнуто у сферСЦ лСЦбералСЦзацСЦСЧ через багатонацСЦональнСЦ зусилля. Це пояснюСФться тим, що СОТ складаСФться з представникСЦв бСЦльш як 100 нацСЦональних економСЦк, якСЦ дуже вСЦдрСЦзняються одна вСЦд одноСЧ. Тому зовнСЦшнСЦ й внутрСЦшнСЦ бартАЩСФри, якСЦ поки що залишаються, буде нелегко лСЦквСЦдувати у майбутньому лише шляхом переговорСЦв. ТСЦльки тСЦ краСЧни, якСЦ проявлятимуть щиру зацСЦкавленСЦсть у здСЦйсненнСЦ подальшоСЧ лСЦбераВнлСЦзацСЦСЧ й гармонСЦзацСЦСЧ своСЧх економСЦк, зможуть взяти участь у спСЦльних дСЦях.

В основу класичноСЧ теорСЦСЧ мСЦжнародного подСЦлу працСЦ було поклаВндено уявлення про те, що найбСЦльш промислове розвинутСЦ краСЧни виВнробляють готову продукцСЦю для внутрСЦшнього споживання й на експорт, у той час як економСЦчно менш розвинутСЦ краСЧни, що знаходяться на пеВнриферСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки, поставляють на експорт продукцСЦю видоВнбувноСЧ промисловостСЦ й сСЦльськогосподарськСЦ товари. "Правило кожноВнго розсудливого голови сСЦмтАЩСЧ полягаСФ у тому, щоб не намагатися зробити самому рСЦч, яку йому буде дешевше купити, нСЦж зробити. Те, що розумВнно в управлСЦннСЦ домашнСЦм господарством, лише у виключному випадку буде безрозсуднСЦстю й у великому королСЦвствСЦтАЭ, - така вСЦдправна точка аналСЦзу, представленого у 1776 р. Адамом СмСЦтом, засновником концепцСЦСЧ вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ [34]. Таке уявлення про глобальний розподСЦл працСЦ ранСЦше якоюсь мСЦрою допомагало пояснювати причини нерСЦвномСЦрностСЦ розвитВнку свСЦтовоСЧ економСЦки, однак не в змозСЦ було пояснити причини швидкоСЧ СЦндустрСЦалСЦзацСЦСЧ деяких краСЧн третього свСЦту й СЧхнього проникнення на свСЦтовСЦ ринки як експортерСЦв готових виробСЦв СЦ капСЦталоСФмноСЧ продукцСЦСЧ.

В кСЦнцСЦ XX ст. все ще прийнято вживати поняття "периферСЦятАЭ у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ. Однак значний СЦнтерес становить аналСЦз тих унСЦкальВнних СЦ рСЦзноманСЦтних шляхСЦв, якими краСЧни третього свСЦту змогли СЦнтегВнруватися у свСЦтову економСЦку. СпецифСЦка криСФться, головним чином, у сферСЦ залучення ними прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй, а також СЦнших СЧх рСЦзновидСЦв, головним чином портфельних, якСЦ у деяких краСЧнах вСЦдСЦграВнвали вирСЦшальну роль при перемСЦщеннСЦ виробничих потужностей з перВншого свСЦту у краСЧни третього свСЦту (див. рис. 2.5 та 2.6 додатку) .

ДинамСЦка потоку прямих СЦноземних СЦнвестицСЦй змСЦнювалася протяВнгом другоСЧ половини XX ст. На початку 1990-х рокСЦв потСЦк ПРЖРЖ на периВнферСЦю СЦстотно скоротився, оскСЦльки головнСЦ СЧх джерела у РДвропСЦ й ЯпонСЦСЧ змСЦнили вектор переважного використання й сконцентрували свСЦй поВнтенцСЦал на придбаннях, поглинаннях та злиттях у промислове розвинуВнтих краСЧнах. До того ж у цСЦ роки довгостроковСЦ мСЦжнароднСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ потоки частСЦше здСЦйснювалися через випуск мСЦжнародних облСЦгацСЦй або шляхом жорсткого банкСЦвського кредитування.

Одне з найбСЦльших реформувань свСЦтового виробництва сталося пСЦсля нафтовоСЧ кризи 1970-1980-х рр. Воно привело до великого переВнмСЦщення виробничого потенцСЦалу з розвинутих краСЧн у краСЧни третього свСЦту СЦ, головним чином, у найбСЦльш динамСЦчнСЦ НРЖК. У 1990-СЦ роки значВнно зросла частка СЦноземних СЦнвестицСЦй у краСЧни колишнього соцСЦалСЦстичВнного табору. ПеремСЦщення у цСЦ краСЧни виробничих потужностей вСЦдбуВнвалося часто у формСЦ переводу складальних дСЦльниць, пСЦдроздСЦлСЦв по виготовленню окремих вузлСЦв, СЦ лише у дуже рСЦдких випадках разом СЦз виробництвом переносилися ключовСЦ дослСЦдницькСЦ й проектнСЦ служби. Перенесення останнСЦх вСЦдбувалося, як правило, мСЦж розвинутими СЦндуВнстрСЦальними краСЧнами [36].

На глобальне перемСЦщення виробничого потенцСЦалу вплинуло деВнкСЦлька факторСЦв:

  • зростаюча мобСЦльнСЦсть капСЦталу, потужний потСЦк кредитування краСЧн третього свСЦту як банкСЦвськими й СЦншими фСЦнансовими СЦнстиВнтутами, так СЦ приватними СЦнвесторами, якСЦ намагаються одержати швидкий прибуток при розмСЦщеннСЦ коштСЦв на периферСЦСЧ (див. рис. 2.7 додатку);
  • зусилля багатонацСЦональних СЦнститутСЦв, таких, як МВФ, СвСЦтовий Банк, РДБРР та СЦнших, якСЦ спрямованСЦ на допомогу й сприяння в проВнцесСЦ надання СЦноземних СЦнвестицСЦй;
  • прогрес, досягнутий у транспортуваннСЦ та телекомунСЦкацСЦях (конВнтейнернСЦ перевезення, широкофюзеляжнСЦ лСЦтаки, оптико-волоконний та супутниковий звтАЩязок), який значно скоротив органСЦзацСЦйно-технСЦчнСЦ витрати, повтАЩязанСЦ з передислокацСЦСФю компанСЦй.

Проблема створення лСЦбералСЦзованоСЧ торгСЦвлСЦ нового порядку обуВнмовила появу нових органСЦзацСЦйних форм, серед яких найбСЦльше застоВнсування одержали створення торгових блокСЦв чи систем керованоСЧ торгСЦвлСЦ, а також повернення до добровСЦльних угод по регулюванню обсягСЦв головних позицСЦй експорту (див. рис. 2.8 додатку). Це вимагало вСЦд глобальноСЧ компанСЦСЧ перемСЦщення чи, деякою мСЦрою, копСЦювання виробничих потужностей у привабливСЦй формСЦ на периферСЦСЧ для того, щоб досягти бажаноСЧ переваги, хоча б у обмеженому обсязСЦ. Однак, як показала практика, очСЦкувана перевага вСЦд перемСЦщення виробництва у регСЦони з вСЦдносно дешевою робочою силою завжди виявляСФться дуже короткостроковою, якщо не супроводжуСФться покращаннями технологСЦчВнностСЦ виробництва, удосконаленням системи його управлСЦння у новому мСЦiСЦ розташування.

ЖиттСФдСЦяльнСЦсть виробничоСЧ компанСЦСЧ - досить складний процес у всСЦх секторах виробництва. Наприклад, всесвСЦтньо вСЦдома в галузСЦ виробництва СЦграшок датська компанСЦя ЛСФго розмСЦстила своСФ виробВнництво тСЦльки в промислове розвинутих краСЧнах РДвропи та ПСЦвнСЦчноСЧ Америки, пояснюючи це тим, що таке розмСЦщення найбСЦльшою мСЦрою вСЦдповСЦдаСФ вимогам дизайну та якостСЦ продукцСЦСЧ. Моторола - один з найбСЦльших у свСЦтСЦ виробникСЦв мобСЦльних телефонСЦв - пСЦсля довгих пошукСЦв недавно прийняла рСЦшення про розвиток виробництва у НСЦмечВнчинСЦ [53].

Яким же чином на рубежСЦ XX та XXI ст. глобальна компанСЦя органСЦВнзовуСФ свою виробничу мережу? ЕкономСЦчна дСЦяльнСЦсть надзвичайно ускладнилася й урСЦзноманСЦтнилася. ТорговельнСЦ бартАЩСФри майже в усьому свСЦтСЦ значно зменшено або й зовсСЦм усунено. Одночасно зтАЩявився ряд нових ринкСЦв, вСЦдкритих для ПРЖРЖ, особливо в АзСЦСЧ, ЦентральнСЦй та СхСЦднСЦй РДвропСЦ.

Очевидно, що саме створення глобального виробництва нинСЦ стало не такою вже складною справою. Однак водночас скоротилася потреба у створеннСЦ чи пСЦдтримцСЦ функцСЦонування багатьох зарубСЦжних виробВнництв. Ринки, що ранСЦше були орСЦСФнтованСЦ на мСЦiевСЦ виробничСЦ можлиВнвостСЦ (через рСЦвень тарифСЦв, що практично забороняли СЦмпорт), останнСЦм часом перейшли на постачання сировини, компонентСЦв та готових виВнробСЦв з-за кордону. У звтАЩязку з цим процес прийняття рСЦшень для глоВнбальноСЧ компанСЦСЧ значно ускладнився, однак став бСЦльш багатоварСЦантВнним та менш лСЦмСЦтованим. Прикладом такоСЧ динамСЦчностСЦ ринку може служити розвиток автомобСЦльного сектору ринку АвстралСЦСЧ. Лише за осВнтаннСЦ два десятилСЦття тариф на СЦмпортованСЦ автомобСЦлСЦ впав з 57,5 до 22,5%, в той час як число продажСЦв СЦмпортованих машин збСЦльшилося з 15 до 50% вСЦд всСЦСФСЧ реалСЦзацСЦСЧ авто на ринку за рСЦк. В результатСЦ один з найбСЦльВнших виробникСЦв автомобСЦлСЦв НСЦссан припинив СЧх виробництво в АвстВнралСЦСЧ, а СЦнший автомобСЦльний гСЦгант Тойота погрожуСФ наслСЦдувати його приклад, якщо не вдасться призупинити подальше скорочення тарифСЦв.

Само собою зрозумСЦло, що у нових умовах лСЦбералСЦзацСЦСЧ набувають бСЦльшого значення основнСЦ виробничСЦ витрати. Наприклад, у секторСЦ електронСЦки виробничСЦ потужностСЦ спочатку було передислоковано з Гонконгу СЦ ССЦнгапура на Тайвань СЦ в ПСЦвденну Корею, а нинСЦ тАФ у МалайВнзСЦю, Китай та РЖндонезСЦю (див. рис. 2.10 додатку).

Однак не завжди пСЦдхСЦд, заснований на аналСЦзСЦ витрат, впроваджуСФтьВнся у рамках глобального розширення виробничого потенцСЦалу. Багато компанСЦй створили своСЧ виробничСЦ структури шляхом поглинання СЦнших пСЦдприСФмств, часто без проведення серйозних розрахункСЦв по витратах. Прикладом цьому може слугувати ТНК зСЦ штаб-квартирою у ЦинциннатСЦ, штат Огайо (США), яка спецСЦалСЦзуСФться на виробництвСЦ товарСЦв широкого вжитку - ПроктерендГембл (P&G). З 1982 р. компанСЦя проВнковтнула й придбала 79 пСЦдприСФмств, з яких 24 було закрито. У 1993 р. та до кСЦнця цього десятилСЦття продукцСЦю виробляло 147 пСЦдприСФмств Р&G, розкиданих по всьому свСЦтовСЦ. У серединСЦ 1990-х рокСЦв компанСЦя в СЦнтересах пСЦдвищення рентабельностСЦ всСЦСФСЧ виробничоСЧ програми виВнрСЦшила закрити 30 заводСЦв. ОднСЦСФю з цСЦлей програми реструктуризацСЦСЧ був намСЦр Р&G акцентувати зусилля своСЧх пСЦдприСФмств на задоволеннСЦ потреб мСЦiевих ринкСЦв та одержаннСЦ прибуткСЦв вСЦд працюючих пСЦдприСФмств [34,59].

Серйозною проблемою в умовах швидкоСЧ змСЦни ситуацСЦй на фСЦнанВнсових та торгових ринках СФ розрахунок рентабельностСЦ й визначення ефективностСЦ вкладень у звтАЩязку з виключно швидкими змСЦнами, що перетворюють сучасну РЖндонезСЦю у вчорашнСЦй Гонконг, а ТаСЧланд - у ССЦнгапур. Одна з нових моделей, що сприяСФ подоланню конкуренцСЦСЧ на ринку, - це схема "частковоСЧ конфСЦгурацСЦСЧтАЭ. Вона, як правило, включаСФ ряд вСЦдСЦбраних регСЦональних виробникСЦв, що являВнються обтАЩСФктами довгострокових СЦнвестицСЦй ТНК, СЧх доповнено склаВндальними пСЦдприСФмствами, орСЦСФнтованими на малоквалСЦфСЦковану праВнцю. ПодСЦбнСЦ конгломерати довели свою життСФздатнСЦсть, оскСЦльки легше проникають на регСЦональнСЦ та глобальнСЦ ринки [30].

Чималого значення набуваСФ оцСЦнка квалСЦфСЦкацСЦСЧ персоналу, що СФ на пСЦдприСФмствСЦ, в процесСЦ його аквСЦзицСЦСЧ чи придбання акцСЦй СЦноземною компанСЦСФю. Це вкрай важливо при визначеннСЦ цСЦлей виробництва СЦ вдосВнконаленнСЦ кСЦнцевого продукту для пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ й закрСЦплення позицСЦй на ринку. БСЦльшСЦсть глобальних компанСЦй ствоВнрюють своСЧ схеми вирСЦшення проблеми диференцСЦацСЦСЧ типу виробництВнва в залежностСЦ вСЦд вимог ринку. Яскравим прикладом може слугувати тактика американськоСЧ компанСЦСЧ ВСЦрпул, яка виробляСФ побутовСЦ елекВнтроприлади й використовуСФ виробничСЦ потужностСЦ у багатьох регСЦонах свСЦту. У компанСЦСЧ СФ два заводи, що виробляють мСЦкрохвильовСЦ електропСЦчСЦ. Один СЦз заводСЦв, що знаходиться у ШвецСЦСЧ, було придбано компанСЦСФю у 1991 р., коли вона встановила контроль над частиною ФСЦлСЦпс, орСЦСФнтоваВнного на СФвропейське виробництво побутового електрообладнання. ВСЦрпул зберСЦг орСЦСФнтацСЦю пСЦдприСФмства на СФвропейський ринок, лише спрямувавши його на постСЦйне вдосконалення й СЦнновацСЦСЧ у своСЧй галузСЦ [26].

Друге пСЦдприСФмство компанСЦСЧ знаходиться у КитаСЧ СЦ було придбане нею у серединСЦ 1990-х рокСЦв з метою виробництва продукцСЦСЧ, орСЦСФнтоВнваноСЧ на азСЦатського споживача, та розширення експорту на ринки СЦнших краСЧн, що розвиваються.

РЖ все ж до кола найбСЦльш суттСФвих проблем глобальноСЧ компанСЦСЧ вСЦдноситься розвтАЩязання банального завдання - виробляВнти чи не виробляти взагалСЦ ту чи СЦншу продукцСЦю. 1990-СЦ роки показали, що закупСЦвля комплектуючих вузлСЦв СЦ компонентСЦв з-за кордону набула величезноСЧ популярностСЦ. НерСЦдко стаСФ невигСЦдно виробляти комплекВнтуючСЦ на основних пСЦдприСФмствах. У звтАЩязку з цим шляхом закупСЦвлСЦ комплектуючих пСЦшло багато компанСЦй, що зробило СЧх бСЦльш гнучкими й допомогло реалСЦзацСЦСЧ СЧхнСЦх стратегСЦй щодо глобалСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ.

До найбСЦльш досвСЦдчених корпорацСЦй, якСЦ вмСЦло використовують практику закупСЦвель компонентСЦв, в останнСЦ роки вСЦдносили Найк, супергСЦганта в галузСЦ виробництва спортивного взуття. РЗСЧ стратегСЦя виробВнництва продукцСЦСЧ на основСЦ субконтрактСЦв з багатьма азСЦатськими комВнпанСЦями виявилася вдалою лише на паперСЦ, а по сутСЦ вилилася у цСЦлковитий провал, коли бСЦльшСЦсть азСЦатських заводСЦв загальмували вСЦдвантаження продукцСЦСЧ, посилаючись на вкрай низьку заробСЦтну плаВнту й працю у важких умовах. В серединСЦ 1997 р. Найк була змушена ануВнлювати контракти з 4 пСЦдприСФмствами РЖндонезСЦСЧ, заявивши, що азСЦатськСЦ постачальники вСЦдмовилися погодитись зСЦ стандартами Найк щодо умов працСЦ та СЧСЧ оплати.

Однак СФ чимало прикладСЦв успСЦшного використання глобальними компанСЦями поставок компонентСЦв на субконтрактнСЦй основСЦ. Це СЦ розроблена АGСО тактика постачання комплектуючих на субконтрактнСЦй основСЦ. Ця компанСЦя - виробник сСЦльськогосподарського обладнання, яке продаСФться на свСЦтовому ринку пСЦд вСЦдомими торговими марками у бСЦльш як 140 краСЧнах свСЦту. Близько половини готовоСЧ продукцСЦСЧ також надходить на ринок США. АGСО у кСЦнцСЦ 1990-х рокСЦв демонструвала гнучкСЦсть своСФСЧ роботи на свСЦтових ринках. Вона вСЦдмовилася вСЦд вертикальноСЧ стратегСЦСЧ розвитку, вважаючи, що СЦз зростанням конкуренцСЦСЧ кожен з напрямСЦв компанСЦСЧ виВнмагатиме великих витрат на пСЦдтримку високоСЧ якостСЦ продукцСЦСЧ, що виробляСФться. В умовах глобалСЦзацСЦСЧ цСЦ витрати зростають, а переваги у обсягах продажСЦв швидко скорочуються. АGСО створила свою галузь сСЦльськогосподарського машинобудування у той час, коли свСЦтова агроВнпромислова СЦндустрСЦя стабСЦлСЦзувалася й скоротилися обсяги обладнанВння, що закуплялося. В цей момент вона впровадила у свою практику стратегСЦю горизонтального розвитку. Метою компанСЦСЧ стали закупСЦвлСЦ комплектуючих на суму до 50% вСЦд вартостСЦ всСЦх компонентСЦв, необхСЦдВнних для виробництва. На початок 1998 р. обсяги придбаних компонентСЦв склали 55% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ необхСЦдних. У США компанСЦя маСФ пСЦдприСФмства у штатах МСЦссурСЦ, Канзас та Огайо, СЦ всСЦ вони СФ, головним чином, складальними пСЦдприСФмствами. За межами США компанСЦя маСФ заводи у ВеликСЦй БританСЦСЧ, ФранцСЦСЧ, НСЦмеччинСЦ, БразилСЦСЧ та АргентинСЦ [46].

Це також пСЦдприСФмства по складанню сСЦльгоспмашин. В СЦнших частиВннах земноСЧ кулСЦ АGСО не створюСФ пСЦдприСФмства, але оформлюСФ лСЦцензСЦйнСЦ угоди й розширюСФ сферу закупСЦвель комплектуючих.

ГлобалСЦзацСЦя економСЦчних процесСЦв також швидко СЦнтенсифСЦкуСФтьВнся завдяки прогресу у технологСЦСЧ й, в першу чергу, завдяки швидкому розповсюдженню технологСЦй програмного забезпечення в галузСЦ СЦнфорВнматики й телекомунСЦкацСЦй. ВсСЦ сфери життя у передових краСЧнах виявиВнлися пСЦдвладнСЦ впливу цих змСЦн у технологСЦях [36].

СвСЦтова ринкова економСЦка у 1990-СЦ роки розширилася через приВнСФднання до неСЧ колишнСЦх соцСЦалСЦстичних краСЧн, якСЦ ранСЦше сповСЦдували принципи плановоСЧ економСЦки. ЗавВндяки впливовСЦ СЦнформацСЦйних та комунСЦкацСЦйних технологСЦй, дальшому поглибленню СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки змСЦнилися умови й можливостСЦ для здСЦйснення нацСЦональних полСЦтик держав, посилилася глобалСЦзацСЦя соцСЦальних рухСЦв та, що найголовнСЦше, змСЦнився акцент у виробництвСЦ з виготовлення матерСЦальноСЧ продукцСЦСЧ на продукцСЦю, засноВнвану на СЦнформацСЦйних технологСЦях.

Це означаСФ, що на рубежСЦ XX та XXI ст. володСЦння грошима, землею, технологСЦСФю та робочою силою, яке ранСЦше вважалося необхСЦдним СЦ досВнтатнСЦм для успСЦху, вже не досить у конкурентнСЦй боротьбСЦ з новими фактоВнрами, заснованими на комптАЩютеризованих наукових СЦнновацСЦях та можВнливостях використання нових концепцСЦй управлСЦння. У глобалСЦзованСЦй економСЦцСЦ СЦнтелект став новою формою "асностСЦ та основою для ствоВнрення та накопичення багатств. Таким чином, глоВнбальна економСЦка вступила у перСЦод СЦнтелектуальноСЧ економСЦки. Промислове розвиненСЦ краСЧни намагаються сконцентрувати свою дСЦяльнСЦсть на виготовленнСЦ високотехнологСЦчних виробСЦв СЦ на виробництвСЦ товарСЦв з високою доданою вартСЦстю. РЗх намагаються виробляти на невеликих пСЦдприСФмствах, якСЦ мають у своСФму штатСЦ високопрофесСЦйних працСЦвникСЦв, пСЦдготовлених за найвищими стандартами. Ця тенденцСЦя простежуСФться у практицСЦ усСЦх розвинених краСЧн свСЦту й супроводжуСФться процесом пеВнремСЦщення робочих мСЦiь у сектор послуг, а також експортом робочих мСЦiь виробничого сектору у краСЧни, що розвиваються.

Процеси глобалСЦзацСЦСЧ безпосередньо торкаються нацСЦональноСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики, обмежуючи СЧСЧ можливостСЦ. МСЦжнародна економСЦка, що впливаСФ все бСЦльшим чином на стан окремих краСЧн, знаходиться поза юрисдикцСЦСФю нацСЦональних урядСЦв, мСЦнСЦстерств, центральних банкСЦв СЦ СЧх економСЦчноСЧ полСЦтики, а тому звичайнСЦ засоби цСЦСФСЧ полСЦтики (в грошово-кредитнСЦй, бюджетнСЦй, податковСЦй сферСЦ, навСЦть сферСЦ трудового або антимонопольного законодавства) дСЦють нинСЦ в ослабленСЦй формСЦ, а то СЦ зовсСЦм не працюють або призводять зовсСЦм не до тих результатСЦв, на якСЦ були розрахованСЦ. МСЦжнароднСЦ фактори знижують ефективнСЦсть державних рСЦшень СЦ заходСЦв, здСЦйснюваних в нацСЦональних рамках. Чим ширше СЦ глибше розгортаються процеси глобалСЦзацСЦСЧ, тим сильнСЦше вСЦдчуваСФться ця суперечнСЦсть [54].

ЗвСЦдси обтАЩСФктивна необхСЦднСЦсть координацСЦСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики окремих краСЧн. МСЦжнародна економСЦка, яка стаСФ все бСЦльш  "СФдиною СЦ неподСЦльноютАЭ, вимагаСФ СФдиноСЧ або принаймнСЦ узгодженоСЧ (в бСЦльшСЦй або меншСЦй мСЦрСЦ) полСЦтики. Сучасна ринкова економСЦка неможлива без рСЦзноманСЦтних заходСЦв державного регулювання (СЦз застосуванням насамперед як економСЦчних важелСЦв, так СЦ адмСЦнСЦстративних). Однак на основСЦ багаторСЦчного СЦ багато в чому негативного досвСЦду свСЦт вже засвоСЧв, що рСЦзнобСЦй СЦ хаос в регулюваннСЦ, при якому кожна краСЧна переслСЦдуСФ лише своСЧ  "нацСЦональнСЦтАЭ, а точнСЦше сказати, егоСЧстичнСЦ, СЦнтереси, зрештою наносять збитку всСЦм. На цСЦй обтАЩСФктивнСЦй СЦ субтАЩСФктивнСЦй основСЦ паралельно з формуванням глобальноСЧ економСЦки виникла, розвинулася СЦ продовжуСФ розвиватися розгалужена система мСЦждержавних органСЦзацСЦй, органСЦв СЦ форумСЦв для обговорення СЦ координацСЦСЧ мСЦжнародноСЧ (а в звтАЩязку з цим в тСЦй або СЦншСЦй мСЦрСЦ СЦ внутрСЦшнСЦм) економСЦчноСЧ полСЦтики. ДеякСЦ з цих органСЦзацСЦй носять наднацСЦональний характер, частково доповнюючи або навСЦть замСЦнюючи часом органи внутрСЦдержавного регулювання. Мова йде, по-перше, про складну систему органСЦзацСЦй СЦ органСЦв ООН СЦ СЧСЧ спецСЦалСЦзованих установ, по-друге, про рСЦзнСЦ регСЦональнСЦ СЦнтеграцСЦйнСЦ угруповання СЦ обтАЩСФднання СЦ, по-третСФ, про неформальнСЦ консультацСЦйнСЦ групи, якСЦ регулярно проводять своСЧ зустрСЦчСЦ (на вищому СЦ СЦнших рСЦвнях), типу  "великоСЧ вСЦсСЦмкитАЭ, деяких груп в рамках МВФ СЦ т.п. [21]. Все бСЦльшого значення набуваСФ багатостороннСФ, а не двостороннСФ регулювання зовнСЦшньоекономСЦчних звтАЩязкСЦв. До цього треба додати велику кСЦлькСЦсть недержавних мСЦжнародних органСЦзацСЦй унСЦверсального, регСЦонального, галузевого СЦ функцСЦонального характеру, що виконують консультативнСЦ, статистичнСЦ, дослСЦдницькСЦ, видавничСЦ СЦ СЦншСЦ задачСЦ в сферСЦ мСЦжнародноСЧ економСЦки СЦ сприяючСЦ СЧСЧ регулюванню.

Формування такого механСЦзму безперервного вивчення, обговорення, монСЦторинга СЦ координацСЦСЧ в сферСЦ мСЦжнародноСЧ економСЦки, який склався в останнСЦ десятирСЦччя, СФ однСЦСФю з характерних рис процесу глобалСЦзацСЦСЧ. Цей механСЦзм, звичайно, нСЦяк не знСЦмаСФ СЦснуючих протирСЦч СЦ розбСЦжностей (що неможливо, тому що цСЦ протирСЦччя обтАЩСФктивно незмСЦнюванСЦ), але дозволяСФ досягати певних взаСФмовигСЦдних компромСЦсСЦв.В умовах сучасноСЧ мСЦжнародноСЧ економСЦки забезпечення справжнСЦх  нацСЦональних СЦнтересСЦв обовтАЩязково вимагаСФ подСЦбних компромСЦсСЦв, а саме слово  "компромСЦстАЭ справдСЦ стаСФ ключовим для нормального функцСЦонування не тСЦльки полСЦтичноСЧ демократСЦСЧ, але СЦ мСЦжнародного економСЦчного життя [57].

ЦСЦ компромСЦси повтАЩязанСЦ передусСЦм з двома суперечливими тенденцСЦями зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ полСЦтики - СЧСЧ лСЦбералСЦзацСЦСФю, з одного боку, СЦ протекцСЦонСЦстськими спрямуваннями, з СЦншого.

У економСЦчнСЦй лСЦтературСЦ останнСЦх рокСЦв зтАЩявився ряд дослСЦджень, в яких розглядаСФться звтАЩязок мСЦж вСЦдкритою або закритою економСЦкою (а також  "мСЦрою вСЦдкритостСЦтАЭ), з одного боку, СЦ темпами економСЦчного зростання, з СЦншого.

У однСЦй з найбСЦльш грунтовних подСЦбних робСЦт розглядаСФться 111 краСЧн з вСЦдкритим СЦ закритим нацСЦональним господарством. ЦСЦкавСЦ при цьому критерСЦСЧ, по яким краСЧни роздСЦляються на вСЦдкритСЦ СЦ закритСЦ.

Так, економСЦка краСЧни вважаСФться закритою, якщо виконуСФться хоч б одна з наступних умов:

1) принаймнСЦ,  40% зовнСЦшньоторгСЦвельних оборотСЦв пСЦдлягають нетарифним обмеженням;

2) середнСЦй рСЦвень мита становить 40% СЦ вище;

3) валютний курс на чорному ринку на 20% СЦ бСЦльше вСЦдхиляСФться вСЦд офСЦцСЦйного курсу;

4) СЦснуСФ державна монополСЦя на найважливСЦшСЦ експортнСЦ товари.

ЕкономСЦку краСЧни можна вважати вСЦдкритою, якщо в наявностСЦ немаСФ жодного з цих моментСЦв.

При цьому порСЦвняння тих СЦ СЦнших краСЧн показуСФ, що в краСЧнах, що розвиваються з вСЦдкритою економСЦкою в 1970-1990-СЦ рр. середньорСЦчний темп зростання становив 4,49%, а в краСЧнах СЦз закритою економСЦкою - 0,69%.

У групСЦ промислово розвинених краСЧн в цСЦ ж роки спостерСЦгаСФться та ж закономСЦрнСЦсть: середнСЦй темп зростання для вСЦдкритих господарств в цСЦ ж роки становив 2,29%, а для закритих  - 0,74%.

ЗвСЦдси витСЦкаСФ, що темпи зростання в  розвинених краСЧнахи СЦ краСЧнах, що розвиваються СЦз закритою економСЦкою в цей перСЦод були приблизно однаковСЦ, СЦ, отже, розрив мСЦж ними за абсолютними показниками залишався незмСЦнним. У той же час в групСЦ краСЧн з вСЦдкритою економСЦкою випереджальнСЦ темпи зростання краСЧн (4,49% проти 2,29%), що розвиваються ведуть, природно, до скорочення цього розриву.

До чого повинна прагнути краСЧна, щоб справитися з проблемами, повтАЩязаними з глобалСЦзацСЦСФю? До дерегулюванню економСЦки СЦ вСЦдмовСЦ вСЦд занадто високих податкСЦв, вСЦдповСЦдаСФ на це питання Геншер, оскСЦльки глобалСЦзацСЦя означаСФ, крСЦм всього, глобальну конкуренцСЦю мСЦж податковими системами, а також змагання в зусиллях, направлених на дерегулювання СЦ дебюрократизацСЦю економСЦчного життя.

На перший погляд цСЦ рекомендацСЦСЧ можуть здатися абсолютно неспСЦвзвучними з нинСЦшньою ситуацСЦСФю в УкраСЧнСЦ СЦ вСЦдносно ролСЦ державного регулювання СЦ тим бСЦльше з приводу податкСЦв, яких вСЦдчайдушно не вистачаСФ для покриття величезного дефСЦциту держбюджету. РЖ проте,  якщо в найближчому майбутньому, в тактичному планСЦ це дСЦйсно не так актуально, то, виходячи за цю обмежену тимчасову межу, в стратегСЦчному значеннСЦ такСЦ ж задачСЦ неминуче встануть (частково, наприклад, в областСЦ створення належних умов для СЦноземних СЦнвестицСЦй вже встають) СЦ перед УкраСЧною. ВирСЦшуючи тактичнСЦ задачСЦ, не треба забувати про стратегСЦчнСЦ цСЦлСЦ - такий найважливСЦший принцип полСЦтики у всСЦх областях, в тому числСЦ в економСЦчнСЦй сферСЦ.

Варто задуматися над тим, якСЦ висновки, якСЦ вже втСЦлюються в життя, зробили краСЧни ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ АзСЦСЧ з кризи, що почалася осСЦнню 1997 р. РЗх головний напрям - дерегулювання (в областСЦ ринкСЦв капСЦталу, працСЦ, прямих СЦнвестицСЦй, дСЦяльностСЦ СЦноземних компанСЦй). У квСЦтнСЦ 1998 р. японський уряд обнародував програму дерегулювання, що включаСФ 600 заходСЦв. Було знято ряд обмежень на дСЦяльнСЦсть СЦноземних фСЦрм в ПСЦвденнСЦй КореСЧ.  "РЖноземнСЦ СЦнвестори пСЦдСЦймають наш добробуттАЭ,   заявив президент ПСЦвденноСЧ КореСЧ.

Отже, постаСФ запитання чи СФ перСЦодичнСЦ кризи неминучим наслСЦдком глобалСЦзацСЦСЧ?

Ряд  криз у 90-СЦ роки ХХ столСЦття тАФ у МексицСЦ, ТаСЧландСЦ, РЖндонезСЦСЧ, КореСЧ, РосСЦСЧ СЦ БразилСЦСЧ - був сприйнятий низкою людей, як доказ того, що фСЦнансовСЦ кризи СФ прямим СЦ неминучим результатом глобалСЦзацСЦСЧ. ДСЦйсно, СЦ в краСЧнах з розвинутою економСЦкою, СЦ в краСЧнах з перехСЦдною економСЦкою, стало обговорюватися питання про те, чи ускладнюСФться економСЦчне керування внаслСЦдок глобалСЦзацСЦСЧ.

Чи ускладнюСФться з ростом СЦнтеграцСЦСЧ, насамперед у фСЦнансовСЦй сферСЦ, процес державного керування економСЦчною дСЦяльнСЦстю, наприклад у результатСЦ того, що в урядСЦв скорочуСФться можливСЦсть вибору ставок оподатковування СЦ податкових режимСЦв, обмежуСФться воля дСЦй в галузСЦ грошово-кредитноСЧ та валютноСЧ полСЦтики? Якщо виходити з того, що кожна краСЧна прагне  досягти стСЦйкого розвитку, низькоСЧ СЦнфляцСЦСЧ СЦ соцСЦального прогресу, то глобалСЦзацСЦя, як свСЦдчать останнСЦ 50 рокСЦв, сприяСФ досягненню цих цСЦлей у довгостроковому планСЦ [61, 54].

У короткостроковому ж планСЦ, як ми переконалися в останнСЦ кСЦлька рокСЦв, нестСЦйкСЦсть потокСЦв короткострокового капСЦталу може являти загрозу для макроекономСЦчноСЧ стабСЦльностСЦ. З цього випливаСФ, що у свСЦтСЦ СЦнтегрованих фСЦнансових ринкСЦв краСЧни будуть пСЦддаватися усе бСЦльшому ризику, якщо будуть проводити полСЦтику, яка  не сприяСФ фСЦнансовСЦй стабСЦльностСЦ. РСЦвною мСЦрою це буде стимулювати СЦ приватний сектор, якому усе складнСЦше буде пСЦдвищувати рСЦвень зарплати СЦ встановлювати надбавки до цСЦн, у результатСЦ яких краСЧна втратить свою конкурентноздатнСЦсть.

Але СЦснуСФ й СЦнший рСЦзновид ризику. РЖнодСЦ СЦнвестори - особливо короткостроковСЦ - дотримуються занадто оптимСЦстичних поглядСЦв на перспективи краСЧни, СЦ приплив капСЦталу може продовжуватися навСЦть пСЦсля того, як вСЦдбулося надмСЦрне пом'якшення економСЦчноСЧ полСЦтики. У цьому випадку краСЧна стикаСФться з ризиком того, що змСЦни в настроСЧ СЦнвесторСЦв можуть призвести до раптового СЦ масового вилучення капСЦталу з краСЧни [67].

Отже, глобалСЦзацСЦя не веде до обмеження нацСЦонального суверенСЦтету. Вона створюСФ могутнСЦй стимул для проведення надСЦйноСЧ державноСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики. Вона може стимулювати приватний сектор до проведення ретельного аналСЦзу ризику. У той же час, потоки короткострокових СЦнвестицСЦй можуть виявитися надзвичайно нестСЦйкими.

Зусилля по стабСЦлСЦзацСЦСЧ мСЦжнародних потокСЦв капСЦталу займають центральне мСЦiе в триваючСЦй роботСЦ зСЦ змСЦцнення мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ архСЦтектури. У цьому звтАЩязку СЦнодСЦ висловлюються побоювання з приводу того, що глобалСЦзацСЦя веде до скасування правил СЦ обмежень, що регулюють пСЦдприСФмницьку дСЦяльнСЦсть. ЦСЦ побоювання абсолютно необТСрунтованСЦ, навпаки, одна з основних цСЦлей роботи з удосконалювання мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ архСЦтектури СФ розробка стандартСЦв СЦ кодексСЦв, заснованих на международно визнаних принципах СЦ придатних для застосування в самих рСЦзних нацСЦональних умовах.

Очевидно, що розвиток криз вСЦдбувався б зовсСЦм по СЦншому, не будь такоСЧ вСЦдкритостСЦ перед свСЦтовими ринками капСЦталу. З СЦншоСЧ боку, цСЦ краСЧни не могли б досягти настСЦльки вражаючих успСЦхСЦв в економСЦчному зростаннСЦ, якби не СЦснувало таких фСЦнансових потокСЦв.

Це були складнСЦ за своСЧм характером кризи, породженСЦ взаСФмодСЦСФю упущень у нацСЦональнСЦй полСЦтицСЦ краСЧн з недолСЦками мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ системи. Уряди окремих краСЧн СЦ мСЦжнародне спСЦвтовариство в цСЦлому починають зараз кроки, спрямованСЦ на зниження ризику таких криз у майбутньому.

На нацСЦональному рСЦвнСЦ деякСЦ краСЧни, навСЦть тСЦ, котрСЦ мали вражаючий перелСЦк економСЦчних досягнень, виявилися не цСЦлком готовими протистояти потенцСЦйним потрясСЦнням, поширення яких могло вСЦдбутися через мСЦжнароднСЦ ринки. МакроекономСЦчна стабСЦльнСЦсть, фСЦнансова надСЦйнСЦсть, вСЦдкритСЦсть економСЦки, прозорСЦсть СЦ належне керування тАФ наявнСЦсть усСЦх цих умов маСФ вирСЦшальне значення для краСЧн, що СФ учасниками свСЦтових ринкСЦв. Однак жодна з краСЧн не вСЦдповСЦдала цим умовам в одному чи декСЦлькох спСЦввСЦдношеннях [7].

На мСЦжнародному рСЦвнСЦ були порушенСЦ кСЦлька важливих лСЦнСЦй оборони вСЦд настання кризи. РЖнвестори не оцСЦнювали ризики належним чином. Органи регулювання СЦ нагляду в головних фСЦнансових центрах недостатньо пильно стежили за розвитком подСЦй. РЖ не було достатньоСЧ СЦнформацСЦСЧ про ряд мСЦжнародних СЦнвесторСЦв, насамперед про офшорнСЦ фСЦнансовСЦ установи. У результатСЦ ринки були схильнСЦ поводитися, пСЦдкоряючи "стадному почуттютАЭ, що виражалося в раптових перепадах настроСЧв серед СЦнвесторСЦв СЦ стрСЦмкому перемСЦщеннСЦ капСЦталу, особливо у формСЦ короткострокового фСЦнансування, усередину краСЧни СЦ за СЧСЧ межСЦ.

МСЦжнародне спСЦвтовариство вСЦдреагувало на глобальнСЦ масштаби кризи безупинними зусиллями по удосконалюванню архСЦтектури мСЦжнародноСЧ валютно-фСЦнансовоСЧ системи. Загальна мета полягаСФ в забезпеченнСЦ бСЦльшоСЧ прозоростСЦ, справедливостСЦ й ефективностСЦ в роботСЦ ринкСЦв. Ведучу роль у цих зусиллях маСФ вСЦдСЦгравати МВФ.

На думку американського економСЦста Дж. СтСЦглСЦца, глобалСЦзацСЦя обмежуСФ можливостСЦ нацСЦональноСЧ економСЦчноСЧ полСЦтики лише в тому значеннСЦ, що звужуСФ простСЦр для поганоСЧ полСЦтики, яка в цих умовах веде до бСЦльш серйозних негативних наслСЦдкСЦв. У той же час глобалСЦзацСЦя вСЦдкриваСФ новСЦ сприятливСЦ можливостСЦ. РанСЦше краСЧна могла використати для СЦнвестицСЦй лише "аснСЦ заощадження. Тепер краСЧни (в тому числСЦ, що розвиваються), якСЦ проводять вСЦрну полСЦтику, можуть залучати величезнСЦ капСЦтали з-за кордону. У цьому значеннСЦ економСЦчна полСЦтика в обстановцСЦ глобалСЦзацСЦСЧ може бути набагато ефективнСЦшою, нСЦж ранСЦше. А в цСЦлому глобалСЦзацСЦя пСЦдштовхуСФ всСЦ краСЧни до кращого використання своСЧх ресурсСЦв СЦ своСЧх конкурентних переваг.

Що стосуСФться соцСЦальноСЧ нерСЦвностСЦ в США, яка за останнСЦ 25 рокСЦв зросла, то, на думку Дж. СтСЦглСЦца, причиною цього СФ не глобалСЦзацСЦя, а технСЦчний прогрес. Попит на високоосвСЦчених працСЦвникСЦв вищоСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ перевищуСФ пропозицСЦю, СЦ це веде до зростання СЧх оплати. З розвитком СЦ полСЦпшенням системи освСЦти ця перевага (а з ним СЦ нерСЦвнСЦсть в оплатСЦ) буде, очевидно, зменшуватись.



2.4. НегативнСЦ наслСЦдки глобалСЦзацСЦСЧ.

ПротирСЦччя глобалСЦзацСЦСЧ, СЧСЧ очевиднСЦ (а також менш очевиднСЦ, але передбачуванСЦ) позитивнСЦ СЦ негативнСЦ наслСЦдки, природньо, викликають  рСЦзноманСЦтнСЦ, часом прямо протилежнСЦ оцСЦнки СЦ прогнози, аж до самих песимСЦстичних. Одним з характерних прикладСЦв в цьому вСЦдношеннСЦ СФ книга, що вийшла в 1996 р.,  написана двома спСЦвробСЦтниками вСЦдомого нСЦмецького журналу  "ШпСЦгельтАЭ X. Мартином СЦ X. Шуманом СЦ що стала своСФрСЦдним бестселером. РЗСЧ назва говорить саме за себе:  "Пастка глобалСЦзацСЦСЧ. Наступ на демократСЦю СЦ добробуттАЭ. ДекСЦлька ключових фраз розкривають аргументацСЦю СЦ позицСЦю авторСЦв:  "ПотужнСЦсть глобалСЦзацСЦСЧ обтАЩСФднуСФ свСЦт СЦ в той же час руйнуСФ цей обтАЩСФднаний свСЦт. "асники величезних СЦнвестицСЦйних коштСЦв СЦ свСЦтових концернСЦв диктують свою волю млявим нацСЦональним державам. При цьому полСЦтичнСЦ дСЦячСЦ, як СЦ представники дСЦлових кСЦл, домагаються все бСЦльшого дерегулювання економСЦки. Результатом цього динамСЦчного СЦ жорсткого процесу стають все новСЦ програми економСЦки СЦ масовСЦ звСЦльненнятАЭ. У цих мСЦркуваннях, пронизаних страхом перед майбутнСЦм,  мСЦстяться типовСЦ мотиви СЦ побоювання: зростаюча "ада транснацСЦональних господарських структур СЦ послаблення полСЦтичних сил, загроза масового безробСЦття [13].

Розглянемо, якСЦ можливСЦ загрози несе в собСЦ глобалСЦзацСЦя:

1. Перша загроза в звтАЩязку з глобалСЦзацСЦСФю викликана тим, що СЧСЧ переваги, якСЦ зрозумСЦлСЦ людям, будуть, однак, розподСЦлятися нерСЦвномСЦрно. У короткостроковСЦй перспективСЦ, як вСЦдомо, змСЦни в обробнСЦй промисловостСЦ, сферСЦ послуг призводять до того, що галузСЦ, якСЦ отримують переваги вСЦд зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ, СЦ галузСЦ, повтАЩязанСЦ з експортом, вСЦдчувають бСЦльший приплив капСЦталу СЦ квалСЦфСЦкованоСЧ робочоСЧ сили. У той же час ряд галузей значно програСФ вСЦд глобалСЦзацСЦйних процесСЦв, втрачаючи своСЧ конкурентнСЦ переваги через зростання вСЦдкритостСЦ ринку. ТакСЦ галузСЦ змушенСЦ докладати додаткових зусиль, щоб пристосуватися до господарських умов, якСЦ змСЦнились не в СЧхню користь.

Це означаСФ можливСЦсть вСЦдтоку капСЦталу СЦ робочоСЧ сили з цих галузей, що послужить головною причиною для вживання адаптацСЦйних заходСЦв, повтАЩязаних з дуже великими витратами. АдаптацСЦйнСЦ мСЦри чреватСЦ для людей втратою роботи, необхСЦднСЦстю пошуку СЦншого робочого мСЦiя, переквалСЦфСЦкацСЦСЧ, що призводить не лише до сСЦмейних проблем, але СЦ вимагаСФ великих соцСЦальних витрат, причому в короткий термСЦн. В остаточному пСЦдсумку вСЦдбудеться перерозподСЦл робочоСЧ сили, але спочатку соцСЦальнСЦ витрати будуть дуже великСЦ [37].

2. Другою загрозою багато хто вважаСФ деСЦндустрСЦалСЦзацСЦю економСЦки, оскСЦльки глобальна вСЦдкритСЦсть асоцСЦюСФться зСЦ зниженням зайнятостСЦ в обробних галузях.

НасправдСЦ, однак, цей процес не СФ наслСЦдком глобалСЦзацСЦСЧ, хоча СЦ протСЦкаСФ паралельно з ним. ДеСЦндустрСЦалСЦзацСЦя - нормальне явище, породжуване технологСЦчним прогресом СЦ економСЦчним розвитком. ДСЦйсно, частка обробних галузей в економСЦцСЦ промислово розвинутих краСЧн рСЦзко знижуСФться, але це зниження балансуСФться швидким ростом питомоСЧ ваги сфери послуг, включаючи фСЦнансовий сектор [55].

У звтАЩязку зСЦ зниженням зайнятостСЦ в обробних галузях у спСЦвставленнСЦ зСЦ сферою послуг продуктивнСЦсть буде залежати в першу чергу вСЦд цСЦСФСЧ сфери, що, традицСЦйно вСЦдрСЦзняСФться СЧСЧ бСЦльш низьким рСЦвнем. Це значить, що якщо краСЧна хоче збСЦльшувати свСЦй ВНП, вона повинна використовувати всСЦ можливостСЦ для пСЦдняття продуктивностСЦ в галузСЦ послуг. ТруднощСЦ тут полягають у тому, що саме дана сфера завжди вСЦдрСЦзнялася осередком великоСЧ кСЦлькостСЦ робочоСЧ сили. Тому якщо краСЧна дСЦйсно маСФ намСЦр використовувати всСЦ можливостСЦ для пСЦдвищення продуктивностСЦ в сферСЦ послуг, будуть потрСЦбнСЦ заходи для дерегулювання СЦ розвитку конкуренцСЦСЧ, включаючи банкСЦвсько-фСЦнансовий сектор.

На сьогоднСЦ даний процес уже почався СЦ це стосуСФться не тСЦльки змСЦн в полСЦтицСЦ зайнятостСЦ у вуглевидобувнСЦй, сталеливарнСЦй СЦ суднобудСЦвнСЦй галузях промисловостСЦ. СьогоднСЦ вже видно, що як швидко технологСЦСЧ, що змСЦнюються призводять до дуже рухливих змСЦн у практицСЦ контрактних послуг у фСЦнансовому секторСЦ. На Уолл-стритСЦ, ймовСЦрно, отримують вигоди з такоСЧ ситуацСЦСЧ, однак паралельно вСЦдбуваються СЦ масовСЦ звСЦльнення. АналогСЦчне положення склалося й у лондонському ССЦтСЦ. ТакСЦ реалСЦСЧ адаптацСЦСЧ, яка СФ необхСЦдною для пСЦдвищення продуктивностСЦ в секторСЦ послуг.

3. Третя загроза, яку   таСЧть у собСЦ глобалСЦзацСЦя, повтАЩязана з помСЦтним збСЦльшенням розриву в рСЦвнях заробСЦтноСЧ плати квалСЦфСЦкованих СЦ менш квалСЦфСЦкованих працСЦвникСЦв, а також СЦз зростанням безробСЦття серед останнСЦх. СьогоднСЦ, однак, це аж нСЦяк не обовтАЩязково СФ наслСЦдком СЦнтенсифСЦкацСЦСЧ мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ. БСЦльш важливо та обставина, що пСЦдвищуСФться попит на квалСЦфСЦкованСЦ кадри в галузях СЦ на пСЦдприСФмствах [37].

Це викликано тим, що конкуренцСЦя з боку трудомСЦстких товарСЦв, випущених у краСЧнах з низьким рСЦвнем заробСЦтноСЧ плати СЦ невисокою квалСЦфСЦкацСЦСФю працСЦвникСЦв, спричиняСФ зниження цСЦн на аналогСЦчну продукцСЦю СФвропейських фСЦрм СЦ скорочення СЧхнСЦх прибуткСЦв. У подСЦбних умовах СФвропейськСЦ компанСЦСЧ припиняють випуск збитковоСЧ продукцСЦСЧ СЦ переходять до виробництва товарСЦв, що вимагають використання висококвалСЦфСЦкованого персоналу. У результатСЦ робСЦтники з бСЦльш низькою квалСЦфСЦкацСЦСФю залишаються незатребуваними, СЧхнСЦ доходи падають.

На перший погляд може здатися, що така постановка питання носить емоцСЦйне забарвлення, однак МВФ завжди додавав йому скорСЦше емпСЦричний характер: чи дСЦйсно цСЦни на трудомСЦсткСЦ СЦмпортнСЦ товари, виробленСЦ в краСЧнах з неквалСЦфСЦкованою робочою силою, бСЦльш низки в порСЦвняннСЦ з цСЦнами на трудомСЦсткСЦ товари, що випускаються з використанням бСЦльш квалСЦфСЦкованого персоналу?

ПрактичнСЦ данСЦ навряд чи можуть пСЦдтвердити це. ЦСЦни на промисловСЦ товари в СЦндустрСЦальних краСЧнах навряд чи мСЦнялися настСЦльки значно пСЦд впливом СЦмпортноСЧ продукцСЦСЧ. ЗмСЦни заробСЦтноСЧ плати СЦ масштабСЦв безробСЦття викликаються переважно не впливом торгСЦвлСЦ, а СФ результатом зрушень у структурСЦ внутрСЦшнього споживання, а також технологСЦчних змСЦн як у сферСЦ виробництва, так СЦ в сферСЦ послуг.

Тому розглянута небезпека, що несе глобалСЦзацСЦя, носить, очевидно, лише потенцСЦйний характер СЦ аж нСЦяк не СФ невСЦдворотною.

4. Як четверту загрозу вСЦдзначають переведення фСЦрмами краСЧн з високою вартСЦстю робочоСЧ сили частини своСЧх виробничих потужностей у краСЧни з низькою оплатою працСЦ. Експорт робочих мСЦiь може виявитися небажаним для економСЦки ряду держав. Однак подСЦбна погроза не занадто небезпечна.

РобСЦтники СЦноземних фСЦлСЦй СЦ робСЦтники головноСЧ компанСЦСЧ не СФ серйозними конкурентами, вони скорСЦше доповнюють один одного. Якщо пСЦдприСФмство вСЦдкриваСФ свою фСЦлСЦю в СЦншСЦй краСЧнСЦ, це не означаСФ, що воно робить це лише за свСЦй рахунок СЦ несе непоправнСЦ втрати. Часто материнська компанСЦя одержуСФ можливСЦсть збСЦльшити випуск продукцСЦСЧ за рахунок потужностей своСФСЧ фСЦлСЦСЧ, а також скористатися СЦншими його перевагами. ПодСЦбнСЦ звтАЩязки СФ важливим елементом у вСЦдносинах нових партнерСЦв. Тому "передислокацСЦя" потужностей в СЦншСЦ краСЧни також може розглядатися лише як потенцСЦйна небезпека.

5. ПтАЩяту погрозу повтАЩязують з мобСЦльнСЦстю робочоСЧ сили. СьогоднСЦ багато говориться про вСЦльний обмСЦн товарами, послугами СЦ капСЦталом СЦ значно менше - про свободу перемСЦщення робочоСЧ сили. НегативнСЦ наслСЦдки СЧСЧ вже давно визнавали як потенцСЦйну небезпеку, а сьогоднСЦ в багатьох краСЧнах вона вважаСФться цСЦлком реальною [62]. Тому майже всСЦ держави ввели тСЦ чи СЦншСЦ форми контролю над вСЦльним перемСЦщенням робочоСЧ сили, тим бСЦльше що воно може здСЦйснюватися самими рСЦзними способами.

СлСЦд зазначити, що найбСЦльш пСЦдготовлена СЦ найцСЦннСЦша робоча сила вСЦдрСЦзняСФться бСЦльшою мобСЦльнСЦстю СЦ здатна ефективно вСЦдшукати свою ринкову нСЦшу. В умовах глобалСЦзацСЦСЧ всСЦ краСЧни спробують залучити талановитих фахСЦвцСЦв СЦ квалСЦфСЦкованих працСЦвникСЦв, охоче надавши СЧм вСЦзи СЦ впустивши на свСЦй ринок. Виникнення мСЦжстранового переливу робочоСЧ сили призведе до глобального пСЦдвищення продуктивностСЦ, оскСЦльки буде досягнутий оптимум у розподСЦлСЦ трудових ресурсСЦв. Це значний, але далеко не найважливСЦший елемент у загальному процесСЦ глобалСЦзацСЦСЧ.

На закСЦнчення розглянемо питання про потоки капСЦталу в умовах глобалСЦзацСЦСЧ. ХотСЦлося б зупинитися на двох його аспектах. По-перше, потрСЦбно зтАЩясувати, чи дСЦйсно зростаюча глобальна СЦнтеграцСЦя ринкСЦв капСЦталу загрожуСФ економСЦчнСЦй полСЦтицСЦ окремих краСЧн. По-друге, СЦснуСФ необхСЦднСЦсть сказати декСЦлька слСЦв про звтАЩязок мСЦж глобалСЦзацСЦСФю СЦ можливСЦстю фСЦнансових криз [64].

Очевидно,  що потоки капСЦталСЦв, що спостерСЦгаються сьогоднСЦ у свСЦтСЦ, рСЦзко зросли протягом останнСЦх птАЩятнадцяти рокСЦв. РЖноземний капСЦтал у видСЦ прямих чи портфельних СЦнвестицСЦй таСЧть у собСЦ визначену загрозу для нацСЦональноСЧ економСЦки, тому що може зникнути з краСЧни настСЦльки ж швидко, як СЦ зтАЩявився. На це нарСЦкають лСЦдери ряду краСЧн у рСЦзних частинах свСЦту, вСЦдзначаючи великий збиток, нанесений вСЦдпливом притягнутого ззовнСЦ капСЦталу. У принципСЦ це вСЦльний, нСЦчим не звтАЩязаний капСЦтал.

Разом з тим якщо говорити про прямСЦ СЦноземнСЦ СЦнвестицСЦСЧ, то стосовно них сказане вище не цСЦлком вСЦрно. ВкладенСЦ грошСЦ мСЦцно привтАЩязанСЦ до мСЦiевого господарства, СЧхня лСЦквСЦднСЦсть незначна, СЧх важко вилучити СЦ повернути в краСЧну СЦнвестора. Що стосуСФться цСЦнних паперСЦв, те це, безсумнСЦвно, бСЦльш вСЦльна, рухлива форма капСЦталу, однак "асники цСЦнних паперСЦв у будь-якСЦй краСЧнСЦ, будь то Чеська РеспублСЦка чи МалайзСЦя, у принципСЦ не хочуть, щоб СЧхнСЦй капСЦтал був цСЦлком вСЦльний. Вони хочуть зробити повноцСЦннСЦ вкладення на вСЦдносно тривалий термСЦн, щоб дСЦстати гарантований прибуток. КапСЦтал СЦ у формСЦ цСЦнних паперСЦв не можна вважати цСЦлком вСЦльним. Тому посилання на те, що в результатСЦ глобалСЦзацСЦСЧ виникне загроза для макроекономСЦчноСЧ полСЦтики через наявнСЦсть великих мас "вСЦльноготАЭ капСЦталу, навряд чи переконливСЦ [61].

Треба, однак, визнати, що великомасштабнСЦ потоки капСЦталу зобовтАЩязують держави дотримуватись у вСЦдомСЦй мерСЦ макрофСЦнансовоСЧ диiиплСЦни. Це значить, що якщо мСЦнСЦстри фСЦнансСЦв СЦ полСЦтичнСЦ дСЦячСЦ якоСЧ-небудь краСЧни розумСЦють, що СЧхня полСЦтика, наприклад, занадто ризикована чи недостатньо гнучка, загрожуСФ стабСЦльностСЦ нацСЦональноСЧ валюти чи економСЦки в цСЦлому, то вони повиннСЦ усвСЦдомлювати, що будуть за це покаранСЦ мСЦжнародним ринком капСЦталу (який, наприклад, позбавить СЧх необхСЦдних фСЦнансових засобСЦв). ТакСЦ кроки можна розглядати як форму критичного вСЦдношення зовнСЦшнСЦх СЦнвесторСЦв до полСЦтики краСЧни, що виражаСФться у вСЦдмовСЦ надати СЧй необхСЦднСЦ фонди.

У цСЦлому ж варто визнати, що глобальнСЦ капСЦтальнСЦ потоки СФ у вСЦдомому сенсСЦ великою перевагою глобалСЦзацСЦСЧ, хоча СЦ навтАЩязують краСЧнам визначену диiиплСЦну СЦ правила гри.

Розглядаючи питання про те, чи загрожуСФ РДвропСЦ пСЦдвищена небезпека через негативний вплив глобалСЦзацСЦСЧ ринкСЦв капСЦталу СЦ трансграничноСЧ цСЦновоСЧ динамСЦки, варто пСЦдкреслити, що заходи на мСЦжнародному рСЦвнСЦ можуть обмежити цей вплив.

У той же час можна погодитися з думкою одного з членСЦв Ради керуючих ФедеральноСЧ резервноСЧ системи США, який вважаСФ, що глобалСЦзацСЦя фСЦнансових ринкСЦв буде означати, що управлСЦнськСЦ помилки великого "гравцятАЭ на свСЦтовому ринку здатнСЦ призвести до реальних втрат не лише вСЦдповСЦдноСЧ органСЦзацСЦСЧ чи краСЧни, але й СЦнших учасникСЦв, включаючи банкСЦвськСЦ системи цСЦлих краСЧн.

ЗвСЦдси випливаСФ необхСЦднСЦсть бСЦльш ефективного захисного регулювання, але це важкий крок. Ясно, що технологСЦчний рСЦвень СЦ винахСЦдливСЦсть тих, хто виробляСФ фСЦнансовий продукт, допоможуть СЧм знайти обхСЦднСЦ шляхи. Тому важливо, щоб великСЦ фСЦнансовСЦ установи дотримували чесних правил гри при дотриманнСЦ вСЦдповСЦдного контролю.

Отже, що ж у кСЦнцевому рахунку глобалСЦзацСЦя несе краСЧнам - загрозу чи новСЦ можливостСЦ? Очевидно, СЦ те й СЦнше. Однак альтернативи фактично немаСФ.  Спроби обмежити чи вСЦдтягнути на бСЦльш пСЦзнСЦ термСЦни ефект глобалСЦзацСЦСЧ призведуть лише до зменшення вигод вСЦд неСЧ СЦ збСЦльшенню витрат. ЦСЦни на СЦмпортну продукцСЦю, мабуть, зростуть, що викличе зниження життСФвого рСЦвня населення, а бСЦльш високСЦ витрати виробництва спричинять  подорожчання капСЦталу СЦ, отже, значний спад в галузСЦ СЦнновацСЦй СЦ нових технологСЦй. Швидше за все краСЧни, яким не вдасться пристосуватися до умов глобальноСЧ торгСЦвлСЦ, вСЦдстануть вСЦд держав, що це зроблять. Альтернативи немаСФ й у цьому випадку, тому що нСЦкому не хочеться виявитися серед вСЦдстаючих.























РоздСЦл 3. ГЛОБАЛРЖЗАЦРЖЯ СВРЖТОВОРЗ ЕКОНОМРЖКИ ТА ПРОБЛЕМИ УКРАРЗНИ


Роль СЦ мСЦiе будь-якоСЧ краСЧни у свСЦтовому господарствСЦ й мСЦжнародВнному подСЦлСЦ працСЦ (МПП) залежить вСЦд багатьох факторСЦв. ОсновнСЦ з них такСЦ: динамСЦка розвитку нацСЦональноСЧ економСЦки, ступСЦнь СЧСЧ вСЦдкритостСЦ й залучення у МПП, СЧСЧ вмСЦння адаптуватися до умов мСЦжнародного госВнподарського життя. УкраСЧна як суверенна держава поки що дуже незначВнною мСЦрою впливаСФ на МПП й СЦнтеграцСЦйнСЦ процеси, якСЦ вСЦдбуваються у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ, залишаючись тривалий час осторонь головних свСЦто-господарських процесСЦв (див. табл. 2.3 додатку).

В кСЦнцСЦ XX ст., коли вСЦджили й виявилися вСЦдкинутими безлСЦч СЦдеоВнлогСЦчних догм, УкраСЧна лише почала знСЦмати з себе пута, якСЦ заважали СЧй активно брати участь у сучасних процесах глобалСЦзацСЦСЧ й регСЦоналСЦзацСЦСЧ. УкраСЧна, що розташована у центрСЦ РДвропи, поруч з державами, якСЦ акВнтивно реформують своСЧ економСЦки, помСЦтно вСЦдстала й не встигаСФ за процесами, котрСЦ вСЦдбуваються у сусСЦднСЦх державах. Беручи до уваги ресурси й географСЦчне положення УкраСЧни, а також конкретнСЦ умови, якСЦ створюСФ свСЦтова економСЦка для кожноСЧ держави, УкраСЧна повинна знайти свСЦй шлях переходу до ринковоСЧ економСЦки й прискорення структурних перетворень з метою змСЦцнення своСФСЧ ролСЦ у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ.

При СЦснуючСЦй розбСЦжностСЦ думок стосовно включення УкраСЧни у МПП та свСЦтогосподарськСЦ звтАЩязки СФ зрозумСЦлим СЦ безсумнСЦвним те, що без озВндоровлення економСЦки через структурну перебудову СЦ без створення дСЦйоВнвих законодавчих, органСЦзацСЦйних, матерСЦальних СЦ технСЦчних пСЦдвалин гСЦдне входження УкраСЧни у свСЦтове господарство неможливе. У "ПланСЦ для РДвропи» 3. БжезСЦнський писав: "Проблему УкраСЧни не можна залиВншати без уваги. УкраСЧна просто надто велика, надто важлива, а СЧСЧ СЦснуВнвання маСФ особливе значення як для РосСЦСЧ, так СЦ для Заходу» [16].

УкраСЧна як суверенна держава робить лише першСЦ кроки на свСЦтовСЦй аренСЦ. У цих умовах СЧй належить вирСЦшувати у порСЦвняно короткий термСЦн багато принципово важливих проблем переходу до економСЦки вСЦдкритоВнго типу. Помилки на цьому шляху можуть призвести до того, що зовнСЦВншня конкуренцСЦя буде не стимулюючим фактором, а зруйнуСФ й без того слабку украСЧнську економСЦку.

ЛогСЦка розвитку УкраСЧни в кСЦнцСЦ 1990-х рокСЦв та перспективи на найВнближче десятилСЦття XXI ст. пСЦдказують СЧй необхСЦднСЦсть балансування у вСЦдносинах СЦз Заходом, де вона впритул межуСФ з РДвропейським Союзом, СЦ на СходСЦ - з РосСЦСФю й СЦншими краСЧнами СНД. ДержавСЦ, яка перебуваСФ на перехСЦдному етапСЦ й вСЦдчуваСФ дефСЦцит капСЦтальних ресурсСЦв, а також обмеженСЦсть мСЦжнародних економСЦчних зв'язкСЦв, необхСЦдно придСЦляти першочергову увагу врахуванню сучасних тенденцСЦй мСЦжнародного екоВнномСЦчного розвитку. Тут доцСЦльно згадати вСЦдомий вислСЦв У. ЧерчСЦлля: "У ВеликоСЧ БританСЦСЧ немаСФ анСЦ друзСЦв, анСЦ ворогСЦв. У неСЧ СФ тСЦльки нацСЦоВннальнСЦ СЦнтереситАЭ. УкраСЧнСЦ також не завадило б дотримуватись цього принВнципу заради майбутнього добробуту.

Може скластися уява, що такий пСЦдхСЦд, який пСЦдкреслюСФ прСЦориВнтетнСЦсть нацСЦональних СЦнтересСЦв, вступаСФ у протирСЦччя з процесами глоВнбалСЦзацСЦСЧ й СЦнтернацСЦоналСЦзацСЦСЧ. Проте це не так. ПолСЦтика суверенноСЧ держави визначаСФться безлСЦччю детермСЦнант, включаючи рСЦвень соцСЦВнально-економСЦчного та суспСЦльно-полСЦтичного розвитку, географСЦчне положення краСЧни, СЧСЧ нацСЦонально-СЦсторичнСЦ традицСЦСЧ, культурну спадВнщину, спСЦввСЦдношення державних засад СЦ демократСЦСЧ тощо. ВсСЦ вони, акумулюючись у зовнСЦшнСЦй полСЦтицСЦ держави, СФ складовими концепцСЦСЧ нацСЦонального СЦнтересу, СЦ мають слугувати для самозбереження нацСЦСЧ та держави.

Як показуСФ практика глобалСЦзацСЦСЧ кСЦнця XX сторСЦччя, все бСЦльше наВнбираСФ сили процес регСЦоналСЦзацСЦСЧ свСЦтового економСЦчного простору. УкВнраСЧна вбачаСФ одне з найпрСЦоритетнСЦших своСЧх завдань у налагодженнСЦ ефекВнтивних та гСЦдних СЧСЧ потенцСЦалу звтАЩязкСЦв з РДвропейським Союзом. До речСЦ, це збСЦгаСФться СЦ з концепцСЦСФю, котру обрав для себе РДвропейський Союз ще у 1993 р. на зустрСЦчСЦ вищого керСЦвного складу у КопенгагенСЦ, заявивВнши, що вСЦн буде розширюватися на схСЦд за рахунок краСЧн ЦентральноСЧ та СхСЦдноСЧ РДвропи. УкраСЧна не ввСЦйшла до списку першочергових кандидатСЦв та навСЦть кандидатСЦв другого ешелону, однак на наступних етапах СЧСЧ канВндидатура цСЦлком реальна. На думку того ж 3. БжезСЦнського, УкраСЧна приВнСФднаСФться до НАТО до 2010 р., а надалСЦ ввСЦйде повноправним членом до РДвропейського Союзу [16]. Угоду про партнерство та спСЦвробСЦтництво мСЦж УкраСЧною та РДС було пСЦдписано 14 червня 1994 р., але на СЧСЧ ратифСЦкацСЦю всСЦма членами РДС пСЦшло майже 4 роки. Вона вступила в силу 1 березня 1998 р., СЦ з цього моменту для УкраСЧни вСЦдкрилися новСЦ можливостСЦ вихоВнду на ринки краСЧн-членСЦв РДС з вСЦтчизняною продукцСЦСФю. Проте угода поВнставила перед УкраСЧною завдання подальшоСЧ реструктуризацСЦСЧ економСЦВнки, замСЦни механСЦзму спСЦвробСЦтництва з РДС СЦ пСЦдготовки правничого поля, яке забезпечило б реалСЦзацСЦю цСЦСФСЧ угоди.

В умовах вкрай жорсткоСЧ конкуренцСЦСЧ мСЦж регСЦональними торговиВнми блоками РДвропейський Союз з метою пСЦдвищення своСФСЧ конкурентоспроможностСЦ у змаганнСЦ з НАФТА й краСЧнами АТР зацСЦкавлений у прийомСЦ економСЦчно сильних та пСЦдготовлених до конкуренцСЦСЧ краСЧн-кандидатСЦв.

УкраСЧнСЦ на сучасному етапСЦ СЧСЧ розвитку необхСЦдно ще багато чого зробити, щоб досягти бажаного рСЦвня. Так, у вСЦдповСЦдностСЦ з угодою про партнерство та спСЦвробСЦтництво мСЦж УкраСЧною та РДС, з 1998 р. розВнпочато практичнСЦ дСЦСЧ по формуванню мСЦж ними зони вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ.

Значною проблемою СФ перспективи економСЦчних вСЦдносин з краСЧнаВнми СНД СЦ особливо з РосСЦСФю. РДдиний народногосподарський комплекс, що СЦснував ранСЦше СЦ у якому УкраСЧна була периферСЦСФю, сьогоднСЦ сприйВнмаСФться досить критично. Але, мСЦж тим, не слСЦд вСЦдкидати те, що було корисним СЦ що може бути корисним нинСЦ й у майбутньому. Мова йде про економСЦчнСЦ зв'язки та паростки кооперацСЦСЧ, якСЦ ще можливо зберегти й розвинути. РЖснуСФ декСЦлька моделей економСЦчних взаСФмовСЦдносин з новиВнми державами, що виникли на теренах колишнього СРСР. Не всСЦ СЦнтегВнрацСЦйнСЦ пропозицСЦСЧ сьогоднСЦ вСЦдповСЦдають потребам й СЦнтересам УкраСЧВнни, та й можливостСЦ УкраСЧни зараз вкрай обмеженСЦ. ДосвСЦд пСЦдказуСФ, що тепер у взаСФмовСЦдносинах з краСЧнами СНД неможливо будувати будь-яку однорСЦдну систему.

ДоговСЦр про створення ЕкономСЦчного союзу в СНД вСЦд 24 вересня 1993 р. ставив за мету послСЦдовне й погоджене економСЦчне зближення колишнСЦх радянських республСЦк через створення системи вСЦльного пеВнремСЦщення товарСЦв, послуг, капСЦталСЦв та робочоСЧ сили, а також погодВнження бюджетноСЧ, грошово-кредитноСЧ, зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ, митноСЧ та податковоСЧ полСЦтики. На основСЦ договору було пСЦдписано велику кСЦлькСЦсть угод, якСЦ неможливо було реалСЦзувати, оскСЦльки вони не вСЦдповСЦдали новим нацСЦональним законодавчим актам молодих держав.

ПСЦсля ухвалення договору про створення ЕкономСЦчного союзу було складено план СЦнтеграцСЦйного розвитку, у межах якого передбачалося створення ПлатСЦжного та Митного союзСЦв краСЧн СНД. Через проблеми, що виникли у платСЦжно-розрахункових та митних вСЦдносинах, повноцСЦнВнноСЧ реалСЦзацСЦСЧ цих СЦдей досягнуто не було. НездатнСЦсть СЦ неможливСЦсть реалСЦзувати СЦнтеграцСЦйнСЦ плани у рамках СНД пояснювалися не лише внутрСЦшнСЦми труднощами кожноСЧ з держав СНД, але й недостатнСЦми обгрунтуванням та вСЦдпрацьованСЦстю концепцСЦй створення нових меВнханСЦзмСЦв. Саме тому взаСФмовСЦдносини УкраСЧни з державами СНД упроВндовж 1990-х рокСЦв складалися ранСЦше СЦ дотепер на основСЦ двостороннСЦх торгово-економСЦчних угод.

Для УкраСЧни СЧСЧ майбутнСФ насамперед повтАЩязане з вСЦдтворенням дерВнжавностСЦ й оформленням загальнонацСЦональноСЧ СЦдеСЧ. Молода держава ще маСФ виробити стСЦйку й динамСЦчну модель "асноСЧ економСЦки, СЧСЧ полСЦВнтична система досить переконливо обумовлена специфСЦкою, що виплиВнваСФ з географСЦчного положення держави у межах ЦентральноСЧ, СхСЦдноСЧ та ПСЦвденно-СхСЦдноСЧ РДвропи.

РДвропейський вибСЦр УкраСЧни не передбачаСФ СЧСЧ однозначного тяжСЦнВння до РДвропи, а припускаСФ створення системи взаСФмовСЦдносин УкраСЧни у просторСЦ РосСЦя-РДвропа-ПСЦвнСЦчна Америка-ЧорномортАЩя-СНД. Саме ця система у глобальному контекстСЦ передбачаСФ набСЦр стратегСЦй СЦ перспекВнтив шляхСЦв розвитку УкраСЧни у XXI ст.

Найперше мСЦiе у данСЦй системСЦ займаСФ РосСЦя. ПСЦсля багатьох мСЦсяцСЦв пСЦдготовчоСЧ роботи президенти двох краСЧн 27 лютого 1998 р. пСЦдписали договСЦр про економСЦчне спСЦвробСЦтництво до 2007р. ДоговСЦр передбачаСФ координацСЦю економСЦчного та соцСЦального розвитку обох краСЧн, спСЦвробСЦтництво у сферСЦ торгСЦвлСЦ, створення мСЦцноСЧ та вСЦльноСЧ бази для стратегСЦчного партнерства у глобальному масштабСЦ. Практично в обмСЦн на визнання РосСЦСФю повного суверенСЦтету УкраСЧни та СЧСЧ територСЦальноСЧ цСЦлСЦсностСЦ УкраСЧна вСЦдкрила дверСЦ для проникнення росСЦйського капСЦталу на украСЧнськСЦ ринки. Цей договСЦр став яскравим прикладом компромСЦсу в СЦмтАЩя руху вперед [40].

В основу розвитку економСЦчних звтАЩязкСЦв у рамках "ПСЦвнСЦч-ПСЦвденьтАЭ може бути покладене зручне географСЦчне положення УкраСЧни мСЦж техВннологСЦчно розвиненою пСЦвнСЦччю та пСЦвднем РДвропи, який швидко розВнвиваСФться, та прилеглим до нього Близьким Сходом СЦ пСЦвнСЦчноафриканськими краСЧнами. У розвитковСЦ й пСЦдтримцСЦ цих звтАЩязкСЦв зацСЦкавленСЦ як пСЦвнСЦчнСЦ краСЧни РДвропи, а також краСЧни зони Чорноморського економСЦчВнного спСЦвробСЦтництва, так СЦ практично весь регСЦон СередземномортАЩя. Чорноморсько-БалтСЦйський стратегСЦчний вектор набуваСФ ще бСЦльшоСЧ акВнтуальностСЦ у рамках прСЦоритетСЦв, визначених РДвропейським Союзом при розвитковСЦ транспортноСЧ СЦнфраструктури у напрямку "ПСЦвнСЦч-ПСЦвденьтАЭ, який включаСФ у себе декСЦлька транспортних коридорСЦв, будСЦвництво труВнбопроводСЦв та СЦншСЦ СЦнвестицСЦйнСЦ проекти.

УнСЦкальнСЦсть географСЦчного положення УкраСЧни даСФ СЧй можливСЦсть виконувати роль однСЦСФСЧ з найважливСЦших ланок на осСЦ "СхСЦд-ЗахСЦдтАЭ, або СЦншими словами на шляху "РДвропа-Тихоокеанський регСЦонтАЭ. На полюсах цСЦСФСЧ стратегСЦчноСЧ осСЦ розмСЦщуються два головних свСЦтових регСЦональних торговельних блоки. Про важливСЦсть схСЦдного напрямку у зовнСЦшньоекономСЦчнСЦй дСЦяльностСЦ УкраСЧни говорить СЦ те, що у держаВнвах АТР нинСЦ проживаСФ майже половина людства, виробляСФться бСЦльше 55% товарноСЧ продукцСЦСЧ свСЦту й зосереджено приблизно 40% обсягСЦв свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ. Це - один з найбагатших СЦ найбСЦльш передових регСЦВнонСЦв у галузСЦ розробки новСЦтнСЦх технологСЦй та СЧх впровадження у життя, який сьогоднСЦ генеруСФ майже половину всСЦх свСЦтових СЦнвестицСЦй (див. рис. 2.9 додатку).

КрСЦм економСЦчного значення, АТР вСЦдСЦграСФ одну з ключових ролей у глобальнСЦй полСЦтицСЦ, оскСЦльки тут перетинаються СЦнтереси США, КиВнтаю, ЯпонСЦСЧ, РосСЦСЧ, РЖндСЦСЧ. Швидке перетворення АТР у зону високоСЧ СЦнтегВнрацСЦйноСЧ активностСЦ, економСЦчного та полСЦтичного динамСЦзму передрСЦкаСФ йому лСЦдерство у новому XXI сторСЦччСЦ.

Все це обумовлюСФ необхСЦднСЦсть розширення присутностСЦ УкраСЧни у цьому регСЦонСЦ. СьогоднСЦ бСЦльш активна орСЦСФнтацСЦя УкраСЧни на ЗахСЦд, що повтАЩязано з можливСЦстю отримання СЦнвестицСЦй, переданням технологСЦй, досвСЦду управлСЦння, проте це не виключаСФ тих широких можливостей, якСЦ вСЦдкриваються перед УкраСЧною на СходСЦ. Саме схСЦднСЦ краСЧни здатнСЦ поглинути майже всю номенклатуру украСЧнського машинотехнСЦчного експорту, а також могли б завантажити роботою СЧСЧ науково-технСЦчний потенцСЦал. УкраСЧна маСФ великСЦ можливостСЦ для участСЦ в реалСЦзацСЦСЧ значВнних енергетичних та СЦнших промислових проектСЦв. РЗСЧ СЦнтеграцСЦя у систеВнму економСЦчних вСЦдносин з державами АТР вимагаСФ вирСЦшення багаВнтьох економСЦчних та полСЦтичних проблем, певного часу на адаптацСЦю украСЧнського законодавства до вимог та специфСЦки регСЦону.

МагСЦстральним шляхом розвитку економСЦки УкраСЧни у XXI ст. буде створення економСЦки вСЦдкритого типу, тобто такоСЧ економСЦчноСЧ системи, яка останнСЦм часом зСЦбрала найбСЦльшу кСЦлькСЦсть прибСЦчникСЦв у свСЦтСЦ. Це, з одного боку, дасть можливСЦсть УкраСЧнСЦ, яка вСЦдкрилася свСЦтовСЦ, бути зрозумСЦлою для краСЧн-партнерСЦв СЦ розмовляти з ними однСЦСФю мовою бСЦзнеВнсу, а з другого боку, вСЦдкриСФ для ТНК шлях в УкраСЧну.

Таким чином, з метою входження у свСЦтовий економСЦчний простСЦр УкраСЧна маСФ впровадити у практику принципи вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ й сповСЦВндувати вСЦдкритСЦсть економСЦки, послСЦдовно й неухильно проводити приВнватизацСЦю й формувати ефективну, вСЦддану справСЦ, скорочену до ефекВнтивного мСЦнСЦмуму державну адмСЦнСЦстрацСЦю.

На цСЦ процеси в УкраСЧнСЦ впливатимуть також СЦ ТНК, якСЦ подСЦлили мСЦж собою свСЦтовий простСЦр СЦ використовують нацСЦональнСЦ уряди в своСЧх СЦнтересах, диктуючи СЧм умови й визначаючи коло пСЦльг, що необхСЦднСЦ для СЧхньоСЧ дСЦяльностСЦ у краСЧнСЦ. Практика роботи ТНК на нацСЦональних ринках розкриваСФ методику використання ними полСЦтичних кСЦл окреВнмих держав, а також зацСЦкавленСЦсть ТНК у використаннСЦ СЧхньоСЧ СЦнфраВнструктури, нацСЦональноСЧ системи СЦнновацСЦй й захисту авторських прав. У результатСЦ складаСФться ситуацСЦя, коли ТНК мають потребу в органСЦВнзацСЦСЧ допомоги з боку нацСЦональноСЧ держави, якСЦй, у свою чергу, потрСЦбнСЦ ТНК для досягнення своСЧх цСЦлей.

Не СФ секретом те, що сьогоднСЦ успСЦху досягаСФ той, хто володСЦСФ найВндосконалСЦшими технологСЦями СЦ вмСЦСФ СЧх впроваджувати у виробництво. Однак досягнення успСЦху неможливе без створення нацСЦональноСЧ систеВнми СЦнновацСЦй, яка формуСФться на засадах використання знань як проВндуктивноСЧ сили шляхом органСЦзацСЦСЧ дослСЦджень й забезпечення сприянВння впровадженню СЦнновацСЦй. У перСЦод розгортання глобалСЦзацСЦСЧ багато краСЧн обтАЩСФднуються на основСЦ взаСФмовигСЦдного обмСЦну знаннями й техВннологСЦями з метою досягнення прогресу у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ. Якщо уряд не маСФ своСФСЧ сформованоСЧ системи СЦнновацСЦй проведення полСЦтики вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, то це може призвести до серйозних економСЦчних збиткСЦв СЦ, бСЦльше того, до застою та деградацСЦСЧ. Науково-технСЦчний потенцСЦал та нацСЦональна система СЦнновацСЦй, на думку спецСЦалСЦстСЦв, дають УкраСЧнСЦ значнСЦ переваги у конкурентнСЦй боротьбСЦ. Цей потенцСЦал СЦ всСЦ повтАЩязанСЦ з ним переваги слСЦд активно задСЦяти для реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦчних СЦнтересСЦв УкраСЧни та забезпечення довгостроковоСЧ стабСЦлСЦзацСЦСЧ економСЦки.























































ВИСНОВКИ

Що ж в кСЦнцевому пСЦдсумку являСФ собою глобалСЦзацСЦя? Що вона несе краСЧнам свСЦту - загрозу чи новСЦ  можливостСЦ? Напевно, прибСЦчники глобалСЦзацСЦСЧ та СЧх опоненти ще довгий час будуть сперечатися. Але вже сьогоднСЦ всСЦ погоджуються з тим, що це СФ обтАЩСФктивний процес СЦ СЦншоСЧ альтернативи просто не СЦснуСФ. Джин глобалСЦзацСЦСЧ вирвався на волю СЦ не варто намагатися знову загнати його в пляшку. Спроби обмежити чи вСЦдтягнути на бСЦльш пСЦзнСЦ  строки ефект глобалСЦзацСЦСЧ призведуть лише до зменшення вигод вСЦд неСЧ та збСЦльшення витрат.  

Надзвичайно важко прогнозувати майбутнСФ СЦ шляхи вирСЦшення основних проблем, що стоять перед суспСЦльством в цСЦлому або будь-якою конкретною державою. СьогоднСЦ, коли свСЦтове спСЦвтовариство перебуваСФ на етапСЦ глобалСЦзацСЦСЧ та процесСЦв регСЦоналСЦзацСЦСЧ, що СЧСЧ супроводжують, ще складнСЦше передбачити хСЦд подСЦй у майбутньому.

По мСЦрСЦ розвитку глобалСЦзацСЦСЧ практично в усСЦх краСЧнах вСЦдбувалось помСЦтне покращення умов життя. Проте, при цьому найбСЦльш вражаючих успСЦхСЦв досягли краСЧни з розвинутою економСЦкою СЦ лише невелика кСЦлькСЦсть краСЧн, що розвиваються.

ЗбСЦльшення розриву мСЦж доходами в краСЧнах з високим рСЦвнем доходу та краСЧнах з низьким рСЦвнем доходу не може не викликати занепокоСФння. Глибоку тривогу викликаСФ й те, що значна кСЦлькСЦсть населення земноСЧ кулСЦ за межею бСЦдностСЦ. Проте, було би помилково поспСЦшно робити з цього висновок, що причиною цього розриву СФ глобалСЦзацСЦя чи, що нСЦчого не можна зробити для виправлення такого становища. Навпаки, краСЧни з низьким рСЦвнем доходу не змогли СЦнтегруватися в свСЦтову економСЦку так швидко, як СЦ СЦншСЦ краСЧни, частково через обрану ними полСЦтику та частково через фактори, якСЦ не пСЦддаються контролю. Жодна краСЧна, тим бСЦльше найбСЦднСЦша, не може дозволити собСЦ залишатись в СЦзоляцСЦСЧ вСЦд свСЦтовоСЧ економСЦки. Кожна краСЧна повинна прагнути до скорочення бСЦдностСЦ. МСЦжнародне спСЦвтовариство повинно намагатися допомогти (шляхом змСЦцнення мСЦжнародноСЧ фСЦнансовоСЧ системи, за допомогою торгСЦвлСЦ та сприяння) найбСЦднСЦшим краСЧнам в СЧх зусиллях СЦнтегруватися в свСЦтову економСЦку, досягненню бСЦльш швидких темпСЦв зростання та скороченню бСЦдностСЦ. Саме таким шляхом можна буде забезпечити доступ до блага глобалСЦзацСЦСЧ для всСЦх людей в усСЦх краСЧнах.

З впевненСЦстю можна сказати, що основнСЦ процеси, повтАЩязанСЦ з глобалСЦзацСЦСФю СЦ про якСЦ йшла мова в моСЧй дипломнСЦй роботСЦ, будуть продовжуватися СЦ в найближчСЦ десятилСЦття. Головними субтАЩСФктами свСЦтовоСЧ економСЦки ще в бСЦльшСЦй мСЦрСЦ,  нСЦж сьогоднСЦ, будуть транснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ. РЗх склад, структура, спСЦввСЦдношення економСЦчноСЧ могутностСЦ будуть безперервно змСЦнюватись. Коло краСЧн базування таких корпорацСЦй буде, очевидно, розширятися, перш за все, за рахунок нових СЦндустрСЦальних краСЧн першого, другого, а можливо СЦ третього ешелону. Безперервно будуть вСЦдбуватися злиття та поглинання компанСЦй рСЦзних краСЧн, так що кСЦлькСЦсть двонацСЦональних корпорацСЦй буде збСЦльшуватись. В той же час не можна виключати СЦ можливСЦсть розпаду транснацСЦональних конгломератСЦв, якСЦ надзвичайно розрослися, видСЦлення з СЧх складу бСЦльш компактних дСЦСФздатних структур.

КонкуренцСЦя залишиться мСЦцною рухомою силою всього економСЦчного розвитку, яка протистоСЧть застою, малорухомостСЦ. Велика потужнСЦсть ТНК не призведе до придушення та усунення малого та середнього бСЦзнесу - СЦ те СЦ СЦнше буде спСЦвСЦснувати, доповнюючи одне одного. При цьому звичайний бСЦзнес також буде втягуватись в мСЦжнародну економСЦку - СЦ через звтАЩязки з ТНК СЦ самостСЦйно.

Зростаюча глобалСЦзацСЦя економСЦчного життя на рСЦвнСЦ ТНК все бСЦльше е вимагатиме вСЦдповСЦдноСЧ макроекономСЦчноСЧ полСЦтики на державному та мСЦжнародному рСЦвнСЦ. Ця полСЦтика буде йти за двома напрямками: по-перше, шляхом подальшоСЧ регСЦоналСЦзацСЦСЧ свСЦтовоСЧ економСЦки та,  по-друге, шляхом розширення функцСЦй та закрСЦплення унСЦверсальних мСЦжнародних органСЦзацСЦй.

НайбСЦльш життСФздатнСЦ регСЦональнСЦ економСЦчнСЦ угрупування будуть розширятися та поглиблюватись. РЖншСЦ залишаться у виглядСЦ розмитих та не дуже мСЦцних утворень, а можливо й зовсСЦм перестануть СЦснувати.

Конкурентна боротьба мСЦж ТНК на свСЦтовСЦй аренСЦ буде поСФднуватись та переплСЦтатися СЦз суперництвом мСЦж регСЦональними обтАЩСФднаннями. Загальною тенденцСЦСФю для найбСЦльш успСЦшних угрупувань стане поступове посилення СЧх наднацСЦонального характеру, розширення повноважень СЧх спСЦльних мСЦждержавних та наднацСЦональних органСЦв.

ЛогСЦка життя в умовах глобалСЦзацСЦСЧ неминуче вимагатиме розширення та посилення мСЦждержавного регулювання мСЦжнародноСЧ економСЦки, узгодження правових норм, правил поведСЦнки та, що особливо важливо,  реального дотримання цих норм та правил.

Все це неминуче вимагатиме нових пСЦдходСЦв до проблеми суверенСЦтету кожноСЧ держави. Тут можна навести аналогСЦю з проблемою прав людини. Якими б безумовними та невСЦдтАЩСФмними не були цСЦ права, але суверенСЦтет особистостСЦ, яка живе в суспСЦльствСЦ, за необхСЦдностСЦ обмежуСФться.  ГлобалСЦзацСЦя буде вести до обмеження прав суверенних держав СЦ передачСЦ частини СЧх функцСЦй в економСЦчнСЦй сферСЦ деяким мСЦжнародним або наднацСЦональним органам. В цьому аспектСЦ створення РДвропейського центрального банку та СФвропейськоСЧ валютноСЧ системи з СФдиною валютою можна розглядати як деякий прототип далекого майбутнього для все бСЦльшого кола краСЧн.

З усього вищесказаного витСЦкаСФ й значення процесСЦв глобалСЦзацСЦСЧ для УкраСЧни. Але особливо нелегко прогнозувати шляхи розвитку краСЧни, що трансформуСФ "асну економСЦку, коли не зроблено ще остаточно вибСЦр щодо найсприятливСЦшоСЧ моделСЦ розвитку ринковоСЧ економСЦки. Для УкраСЧни, молодоСЧ центральноСФвропейськоСЧ держави, перше десятилСЦття СЧСЧ незалежного розвитку виявилося вкрай складним, обтяженим економСЦчними кризами, загостренням соцСЦальних проблем у суспСЦльствСЦ. РЖ все ж подаСФ надСЦю те, що почали зтАЩявлятися елементи стабСЦльностСЦ СЦ деякого прогресу в економСЦцСЦ, якСЦ поки ще СФ надзвичайно скромними порСЦвняно з результатами, досягнутими сусСЦднСЦми краСЧнами, що переживають подСЦбнСЦ труднощСЦ перехСЦдного перСЦоду.

УкраСЧна, що затрималась на стартСЦ реформ, поки що не виробила своСФСЧ чСЦткоСЧ моделСЦ ринковоСЧ економСЦки. СьогоднСЦ вона повинна без зволСЦкання зосередити зусилля на пСЦдготовцСЦ найбСЦльш прийнятноСЧ нацСЦональноСЧ програми прискореного зростання. ПотенцСЦал краСЧни ще настСЦльки значний, що СЧй пСЦд силу застосувати в програмСЦ те краще, що вироблено свСЦтовим спСЦвтовариством для перетворення кризовоСЧ економСЦки в ефективно функцСЦонуючу.

Важливими елементами програми ринкового господарства в УкраСЧнСЦ мають бути:

  • активне усвСЦдомлення в суспСЦльствСЦ необхСЦдностСЦ наведення господарського порядку у всСЦх сферах життя з метою досягнення балансу суспСЦльних та СЦндивСЦдуальних СЦнтересСЦв;
  • розвиток економСЦчноСЧ активностСЦ громадян, орСЦСФнтованих на одержання максимального прибутку в суспСЦльно корисних сферах дСЦяльностСЦ;
  • забезпечення максимально ефективного розподСЦлу ресурсСЦв з усуненням впливу на цей процес вузьковСЦдомчих або СЦндивСЦдуальних СЦнтересСЦв, що гальмують суспСЦльний процес;
  • забезпечення найсприятливСЦших умов для виявлення кожним громадянином його суспСЦльно корисноСЧ активностСЦ СЦ наступноСЧ реалСЦзацСЦСЧ ним своСЧх здСЦбностей в умовах вСЦдкритоСЧ економСЦки;
  • забезпечення СЦнтеграцСЦСЧ державних СЦ особистих СЦнтересСЦв як через економСЦчнСЦ, так СЦ соцСЦальнСЦ важелСЦ.

Спроба створення такоСЧ програми була розпочата на початку 1999 року, коли КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни на своСФму засСЦданнСЦ 14 сСЦчня 1999 року розглянув проект Програми "УкраСЧна-2010тАЭ, що стала практично першим в СЦсторСЦСЧ незалежноСЧ УкраСЧни прогнозом майбутнього розвитку молодоСЧ держави. Проект Програми передбачаСФ, що до 2010 року в УкраСЧнСЦ маСФ бути досягнуте стСЦйке зростання економСЦки та СЧСЧ стабСЦльний розвиток.

Отже, адекватна реакцСЦя повинна полягати в тому, щоб СЦ УкраСЧна СЦ все свСЦтове спСЦвтовариство змогло адаптуватися до нових умов СЦ скористатися шансами, якСЦ надаСФ глобалСЦзацСЦя. Тому необхСЦдна нова стратегСЦя, яка гарантувала б прибутки вСЦд розширення свСЦтового ринку для всСЦх краСЧн.















































СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

  1. Будкин В. Модель участия Украины в мирохозяйственных связях. // Экономика и жизнь. - 1992. - №12. - с. 12.
  2. Буренин А.Н. Рынки производных финансовых инструментов. М.,  1996.  259 с.
  3. БСЦлорус О. Г., ЛуктАЩяненко Д.Г. та СЦн. ГлобальнСЦ трансформацСЦСЧ та стратегСЦСЧ розвитку. МонографСЦя. - К., 1998. - 416 с.
  4. Евстигнеев В. Финансовая глобализация - явление и методологический инструмент. //  Мировая экономика и международные отношения . - 2001. - №3. -  с. 74-76.
  5. Иноземцев В. Глобализация: иллюзии и реальность. // Свободная мысль - XXРЖ. - 2000. - №1. - с.26-36.
  6. Иноземцев В. Глобализация: наивная мечта 20 века. // Финансист. - 2000. - №5. - с.41-43.
  7. Иноземцев В. "Глобализация» национальных хозяйств и современный экономический кризис. //  Проблемы теории и практики управления. - 1999. - №3. - с.18-23.
  8. Оболенский В. Глобализация мировой экономики и Россия. // Мировая экономика и международные отношения . - 2001. - №3. -  с. 23-34.
  9. Письмак В. ТенденцСЦСЧ глобалСЦзацСЦСЧ. // ЕкономСЦст. - 2001. - №1.
  10. Рыбаков В. "Розовая ЕвропатАЭ в час глобализации. //   Мировая экономика и международные отношения . - 2001. - №3. - с. 77-83.
  11. Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнСФ. - К.: Основи, 1993.
  12. Губський Б. В. РЖнвестицСЦйнСЦ процеси в глобальному середовищСЦ. - К.: "Наукова думкатАЭ, 1998. - 390 с.
  13. Долгов С.И. Глобализация экономики: новое слово или новое явление? - М.: "Изд-во "ЭкономикатАЭ, 1998. - 215 с.
  14. Долгов С.И. Единая валюта в странах Европейского союза - евро: проблемы и перспективы // Деньги и кредит. 1998. №7
  15. ДоповСЦдь про розвиток людини. 1996 р. Нью-Йорк, Оксфорд; Оксфорд юнСЦверсСЦтСЦ прес, 1996.
  16. Бжезинский Зб. Преждевременное партнерство // Политические исследования, 1994. - №1.
  17. Киреев А. Международная экономика. В 2-х ч. - М., Международные отношения, 1998.-418 с.
  18. Круглый стол МЭ и МО. Актуальные вопросы глобализации. // Мировая экономика и международные отношения.- 1999. - №4. - с.37-52.
  19. Круглый стол МЭ и МО. Актуальные вопросы глобализации. // Мировая экономика и международные отношения. - 1999 -  № 5. - с.41-57.
  20. ЛукСЦнов РЖ. ЕкономСЦчнСЦ трансформацСЦСЧ (наприкСЦнцСЦ XX столСЦття). - К.: АТ "КнигатАЭ, 1997.
  21. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / Под ред. Л. Н. Красавиной. М., 2000.
  22. Международные экономические отношения./ Под ред. В.Е. Рыбалкина. М., 1998.
  23. МСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини: СучаснСЦ мСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини: ПСЦдручник для студентСЦв економ. вузСЦв СЦ факультетСЦв / А. С. ФСЦлСЦпенко, С. Я. Боринець, В. А. Вергун та СЦн. - К.: ЛибСЦдь, 1992. - 255 с.
  24. Нухович Э.С., Смитиенко Б.М., Эскиндаров М.А. Мировая экономика на рубеже 20-21 вв. М., 1997.
  25.    Новые шансы для бизнеса в условиях кризиса   // Комп&ньон, 1999, - №7, 25 февраля.
  26. Косолапов Н. Глобализация: сущность и международно-политические аспекты. //  Мировая экономика и международные отношения . - 2001. - №3. -  с. 69-73.
  27. Симония Н.. Глобализация и неравномерность мирового развития. //  Мировая экономика и международные отношения . - 2001. - №3. -  с. 35-44.
  28. Пахомов Ю. М., ЛуктАЩяненко Д.Г., Губський Б.В. НацСЦональнСЦ економСЦки в глобальному конкурентному середовищСЦ. - К.: УкраСЧна, 1997. - 237 с.
  29. Рогач О. ТранснацСЦональнСЦ корпорацСЦСЧ та економСЦчне зростання. - К.: ВПЦ "КиСЧвський УнСЦверситеттАЭ, 1997. - 144с.
  30. Рогач О., Шнирков О. ТранснацСЦоналСЦзацСЦя свСЦтового господарства та перехСЦднСЦ економСЦки: навчальний посСЦбник. - К.: ВЦ "КиСЧвський УнСЦверситеттАЭ, 1999. - 302с.
  31. Рут Ф., ФСЦлСЦпенко А. МСЦжнародна торгСЦвля та СЦнвестицСЦСЧ.- К.: "ОсновитАЭ, 1998.
  32. СвСЦтова економСЦка: ПСЦдручник / А. С. ФСЦлСЦпенко, О. РЖ. Рогач, О. РЖ. Шнирков та СЦн. - К.: ЛибСЦдь, 2000. - 582 с.
  33. Скаленко О. ГлобальнСЦ резерви поступу / Передмова О. БСЦлоруса. - К.: Основи,   2000. - 394 с.
  34. Смит А. Исследование о природе и причинах богатства народов. Антология            экономической классики, т.1. - М.: Эконов, 1993.
  35. Cоколенко С.РЖ. ГлобалСЦзацСЦя СЦ економСЦка УкраСЧни. - К.: Логос, 1999. - 568с.
  36. Ступницький О. РЖ. ТранснацСЦоналСЦзацСЦя  науково-технСЦчноСЧ полСЦтики в умовах посилення мСЦжнародноСЧ економСЦчноСЧ взаСФмозалежностСЦ: МонографСЦя. - К.: ВПЦ "КиСЧвський УнСЦверситеттАЭ, 2001. - 243 с.
  37. Маслов С. НегативнСЦ наслСЦдки глобалСЦзацСЦСЧ економСЦки. // ЕкономСЦка. ФСЦнанси. Право.- 2000. - №8.- с.13-18.
  38. Тойнби А. Цивилизация перед судом истории. - М.: 1995.
  39. УкраСЧна - 2010. Поглиблення ринкових реформ та стратегСЦя економСЦчного розвитку УкраСЧни до 2010 (матерСЦали науковоСЧ конференцСЦСЧ). - К., 1999.
  40.    Урядовий куртАЩСФр,  1998, 28 лютого.
  41. ФСЦлСЦпенко А.С.  ЕкономСЦчний розвиток сучасноСЧ цивСЦлСЦзацСЦСЧ. К.: "ЗнаннятАЭ, 2000. - 174 с.
  42. Канамори Х. Структурная перестройка в промышленности: опыт Японии. // Проблемы Дальнего Востока, 1994. - №1.
  43.   B. Bremmer, L. Armstrong, K. Kerwin. ToyotaтАЩs Crusade. Business Week, 1997, 7 April.
  44. D. Feeny, R. Plant Land Rover Vehicles: The CB40 Project. Templeton College, Oxford University, 1999, 7 February.
  45. Daniel Green. Pharmaceuticals - uniting against a sea of troubles. FT Survey, 1998, 16 March.
  46. Globalization of Industry - Overview and Sector Reports. OECD, 1996.
  47. J. Friedman. Being in the World: Globalization and Localization. London, Sage, 1993.
  48. M. Carnoy, M. Castells, S. Cohen, F. Cardoso. The New Global Economy in the Information Age. Basingstoke, Penn State Press, 1993.
  49. R. Keohane, S. Hoffman. The New European Community: Decision Making and Institutional Change. Boulder, CO, Westview Press, 1991/
  50. The Economist, 1991, 24 August.
  51. The Economist, 1998, 11 April.
  52. The Economist, №12, 2000.
  53. UNCTAD. Business Guide to the Uruguay Round. ITC/UNCTAD/WTO, Geneva,1998.
  54. Антиглобализация в собственном соку. Ю.Мосенко. / ссылка на сайт удаленаprint.php?art
  55. Иноземцев В. "Глобализация» национальных хозяйств и современный экономический кризис. / ссылка на сайт удаленаarticl.shtml?article=217&type=6
  56. Иноземцев В. Глобализация: иллюзии и реальность. / ссылка на сайт удаленаarticl.shtml?article=225&type=6
  57. Глобализация как источник международных конфликтов и обострения конкуренции. Майкл Д. Интриллигейтор. / www.ссылка на сайт удаленаissues/6_98/6_6_98.php
  58. Глобализация - светлое будущее человечества? В.Кувалдин. / ссылка на сайт удаленаglobal/17_1/index.shtml
  59. Глобализация и международный финансовый кризис. Диего Пизано/ www.liberal.by.ru
  60. Глобализация - угроза или новые возможности для Европы? Алан А. Тейт. /  www.liberal.by.ru
  61. Глобализация - неотвратимая реальность. М.Легуенко./ ссылка на сайт удаленаcgi-bin/showart.cgi?mode=print&KEY=200002040110000141
  62. Глобализация.: Социальная перспектива - Часть третья. Ник Бимс. / ссылка на сайт удаленаru/2000/jul2000/nbl3-j14.shtml 
  63. Глобализация - угроза или новая возможность? / ссылка на сайт удаленаexternal/np/exr/ib/2000/041200.php
  64. Доклад Генерального секретаря ООН о работе организации. Глава 4. По пути глобализации. / ссылка на сайт удаленаrussian/documen/gadocs/54sess/ch4-4.php
  65. Заседание МВФ и ВБ в Праге. / ссылка на сайт удаленаcgi/lenta/show_print.cgi?id=2204 
  66. Измеряя глобализацию. / ссылка на сайт удаленаprint.php?art3440997
  67. Массовое списание долгов развивающимся странам. М.Делягин. /  ссылка на сайт удаленаcomment_doc.asp?d_no=6802 
  68. As Global Economic Forces Shape a New World Order, Human Rights Face Urgent New Challenges / ссылка на сайт удаленаglobalization/home.php
  69. Globalization: Threat or Opportunity?/ссылка на сайт удаленаexternal/np/exr/ib/2000/041200.php
  70. The Radical Agenda for Global Social Transformation. The Jubilee 2000 - Agenda. / ссылка на сайт удаленаa> bilee2000.org/agenda.php
  71. Противоречия глобализации. Сакс Джефри / ссылка на сайт удаленаeconomics/2000-10-11/4_globe.php 
  72.      ссылка на сайт удаленаProblems.php
  73. ссылка на сайт удаленаdefault.php?art=11109901
  74.   ссылка на сайт удаленаa> stindustrial.ru
  75. ссылка на сайт удаленаimf.org










ДОДАТКИ

Рис.2.1. ВВП нацСЦональних держав СЦ обсяги продажСЦв ТНК, млрд

дол.  США.

Джерело: International Monetary Fund, 1999.


Рис. 2.2. Зростання обсягСЦв свСЦтового експорту та ВВП у 1980-1997  рр.,  %  середньорСЦчних змСЦн.

   Джерело: IMF World Economic Outlook, 1998.








Рис. 2.3. Частка обсягСЦв свСЦтового виробництва, що реалСЦзована в межах          свСЦтовоСЧ торгСЦвлСЦ у 1970-1998 рр. за постСЦйних цСЦн, %.

         Джерело: International Monetary Fund, 1999.




Рис.2.4. СвСЦтовий експорт комерцСЦйних послуг у 1985-1998 рр., трлн дол      США.           

Джерело: World Trade Organization, 1999.


Рис.2.5. СередньорСЦчний свСЦтовий потСЦк ПРЖРЖ у 1970-1999 рр., млрд дол США.                                  

                        Джерело: United Nations, 1999.





Рис.2.6. Обсяги експорту капСЦталу США, ЯпонСЦСЧ, НСЦмеччини в 1986-1998 рр.,     млрд дол. США.

   Джерело: National Sources, 1999


Рис.2.7. Нетто потоку довгострокових СЦнвестицСЦй у краСЧни, що       розвиваються в 1990-1997 рр., млрд дол. США.

ПримСЦтки:         ОфСЦцСЦйне фСЦнансування розвитку (гранти, позики).

                          ПриватнСЦ СЦнвестицСЦСЧ (позики, ПРЖРЖ, портфельнСЦ СЦнвестицСЦСЧ, ЦП).   

         Джерело: Global Development Finance, World Bank, 1998.



  Рис.2.8. ДинамСЦка зростання регСЦональних СЦнтеграцСЦйних угод,         нотифСЦкованих ГАТТ/ВТО у 1948-1998 рр.

              Джерело: World Trade Organization, 1999.



  Рис.2.9. ДинамСЦка зростання продажСЦв на свСЦтовому ринку електронСЦки    у         1983-1998 рр., млрд дол. США. 

     Джерело: Semiconductor Industry Association, World Semiconductor Trade  Statistics, 1999.





Таблиця 2.1.

ГлобальнСЦ експортно-СЦмпортнСЦ операцСЦСЧ в розрСЦзСЦ регСЦонСЦв у 1990-97 рр., % змСЦн за рСЦк.

РегСЦон


Експорт



РЖмпорт



1990-95

1996

1997

1990-95

1996

1997

          ПСЦвнСЦчна Америка*

   7,0

6,0

10,5

7,5

6,0

12,5

      Латинська Америка

   8,0

11,0

12,5

11,5

11,5

21,5

  РДвропейський Союз

   5,5

4,0

8,0

4,5

2,5

6,5

             КраСЧни з перехСЦдною економСЦкою

   4,5

7,5

11,0

1,5

14,5

16,0

АзСЦя

   7,5

3,5

11,5

10,5

5,0

5,5

ЯпонСЦя

   1,5

-0,5

9,5

6,5

  2, 0

2,5

НРЖК

  11,0

6,5

10,0

12,0

4,5

    5, 5

       

         ПримСЦтки: * Без Мексики.

         Джерело: World Trade Organization, 1998.








Рис.2.10. РСЦвень глобальноСЧ комптАЩютеризацСЦСЧ в 1997 р., кСЦлькСЦсть ПК на 1000 жителСЦв.

           Джерело: World Bank, World Development Indicators, 1998.









Таблиця 2.2.

НайбСЦльшСЦ краСЧни-СЦмпортери та експортери.


РЖмпортери

Обсяг,                   млрд дол. США

РСЦчний прирСЦст,                  %

  Експортери

     Обсяг,           млрд дол.США

РСЦчний прирСЦст,       %

США

899,2

9

    США

689,0

10

Канада

201,0

15

Велика БританСЦя

280,1

7

Тайвань

113,2

12

Канада

214,4

6

Мексика

112,5

23

       Китай

182,7

21

БразилСЦя

65,7

15

ПСЦвденна Корея

136,6

5

РосСЦя

48,0

11

Тайвань

123,0

5

Туреччина

46,8

10

Мексика

110,4

15

Польща

42,0

13

РЖндонезСЦя

53,4

7

РЖндСЦя

40,6

9

БразилСЦя

53,0

11

РЖрландСЦя

39,1

9

РЖрландСЦя

52,4

8

         Джерело: World Trade Organization, 1998.





















Таблиця 2.4.

НайбСЦльшСЦ екпортери та СЦмпортери комерцСЦйних послуг у 1998 р.


Експортери

Обсяг, млрд дол. США

Частка, %

     РЖмпортери

  Обсяг, млрд дол. США

Частка, %

     США

230,7

17,8

     США

151,4

12

ВеликобританСЦя

84,8

6,5

   ЯпонСЦя

122,6

9,7

ФранцСЦя

81,9

6,3

НСЦмеччина

116,3

9,2

НСЦмеччина

72,3

5,6

ВеликобританСЦя

69,7

5,5

    РЖталСЦя

71,2

5,5

    РЖталСЦя

69,1

5,5

  ЯпонСЦя

68,4

5,3

ФранцСЦя

61,4

4,9

НСЦдерланди

48,5

3,7

НСЦдерланди

43,4

3,4

  РЖспанСЦя

43,6

3,4

Канада

35,7

2,8

Гонконг

37,4

2,9

ПСЦвденна Корея

33,4

2,6

БельгСЦя-Люксембург

33,3

2,6

БельгСЦя-Люксембург

32,2

2,5

   

    ПримСЦтки: НайважливСЦшСЦ статтСЦ: освСЦта, медичнСЦ та фСЦнансовСЦ послуги, страхування,      розваги,            програмне забезпечення.

    Джерело: World Trade Organization, 1999.

















Таблиця 2.3.

Глобальна СЦнтеграцСЦя в 1998 р.

КраСЧна

Торгова вСЦдкритСЦсть*

РЖнвестицСЦйна вСЦдкритСЦсть**

АЗРЖЯ



Гонконг

297

8,4

ССЦнгапур

275

24,6

Китай

40

25,7

ФСЦлСЦппСЦни

80

9,0

РЖндонезСЦя

53

6,5

МалайзСЦя

194

17,9

ТаСЧланд

90

2,9

ПСЦвденна Корея

67

1,1

Тайвань

90

2,7

РЖндСЦя

27

3,6

ЛАТИНСЬКА АМЕРИКА



Мексика

48

17,1

БразилСЦя

15

4,7

Аргентина

16

11,7

ЧилСЦ

54

10,8

Венесуела

49

7,6

КолумбСЦя

35

14,8

Перу

30

24,7

ЦЕНТРАЛЬНА ТА СХРЖДНА РДВРОПА



Польща

53

18,1

Чеська РеспублСЦка

108

18,6

Угорщина

67

59,7

РосСЦя

44

0,9

РумунСЦя

60

8,7

США

18,3

5,9

ЯПОНРЖЯ

15,2

0,1

НРЖМЕЧЧИНА

40,8

1,7

        

                ПримСЦтки: * (експорт+СЦмпорт)/ ВВП;

                                 ** частка внутрСЦшнСЦх СЦнвестицСЦй у загальних капСЦталовкладеннях.


              Джерело: OECD, UN, World Investment Report, 1998.




Страницы: Назад 1 Вперед