Вплив митно-тарифного регулювання на зовнСЦшню торгСЦвлю (на прикладСЦ пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпр

дипломная работа: Международные отношения

Документы: [1]   Word-110887.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

АкадемСЦя мунСЦципального управлСЦння

Кафедра зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ та маркетингу









ДИПЛОМНА РОБОТА

Вплив митно-тарифного регулювання на зовнСЦшню торгСЦвлю (на прикладСЦ пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ)



Студента 5 курсу групи

спецСЦальностСЦ 7.050206 "Менеджмент

зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦтАЭ

Науковий керСЦвник

Допущено до захисту, протокол засСЦдання

кафедри ЗЕД та маркетингу

№ ______ вСЦд _______________2005 р.

Зав. кафедрою






КиСЧв - 2005

ЗмСЦст


Вступ

РоздСЦл 1.теоретичнСЦ аспекти митно-тарифного регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ

1.1 ОсновнСЦ етапи розвитку митно-тарифного регулювання в УкраСЧнСЦ, структура митного тарифу та визначення митноСЧ вартостСЦ

1.2. Визначення коду товару та вплив визначення краСЧни походження на застосування засобСЦв тарифного регулювання в УкраСЧнСЦ

1.3 Вплив вСЦтчизняноСЧ митницСЦ на сприяння розвитку зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ

РоздСЦл 2. АналСЦз впливу митно-тарифного регулювання на зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть ВАТ "КиСЧвмедпрепарат

2.1 МеханСЦзм впливу митно-тарифного регулювання на ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ на внутрСЦшньому та зовнСЦшньому ринках

2.2 Характеристика господарськоСЧ та зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ за 2002 -2004 роки

2.3 АналСЦз контрактСЦв та технологСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй в дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепарат

РоздСЦл 3. Шляхи мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ впливу змСЦн в полСЦтицСЦ митно-тарифного регулювання на рентабельнСЦсть дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепарат

3.1 МитнСЦ СЦ податковСЦ тарифи в схемах зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та використання пСЦльгових митно-податкових режимСЦв

3.2 УправлСЦнськСЦ моделСЦ загроз та рСЦшень при впливСЦ варСЦацСЦй митно-податкових тарифСЦв на результати дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепарат

3.3. РозрахунковСЦ зони управлСЦнських рСЦшень по забезпеченню рентабельноСЧ роботи ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ при варСЦацСЦях СЦмпортно-експортних тарифСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях

Висновки

Список використаноСЧ лСЦтератури

Додатки

Вступ


Одним з найважливСЦших напрямкСЦв ефективного розвитку зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмств УкраСЧни СФ зважене та продумане регулювання цього виду дСЦяльностСЦ. До цього слСЦд додати, що сприяння держави формуванню ефективного експортного потенцСЦалу промислового виробництва, його оптимальноСЧ структури створюСФ сприятливСЦ умови для виходу економСЦки з кризового стану. Вплив державного регулювання на здСЦйснення зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмницьких структур в умовах переходу до ринкових вСЦд-носин вСЦдносять до малорозроблених проблем вСЦтчизняноСЧ економСЦчноСЧ науки. Зокрема, потребують посиленоСЧ уваги проблеми високих ставок митного збору, акцизного збору, недосконалСЦсть самого процесу митного оформлення товарСЦв, якСЦ провозяться через кордон. Особливо важливого значення набуваСФ дослСЦдження вказаних проблем з позицСЦй розвитку таких визначальних процесСЦв як встановлення зовнСЦшньоторговельних звтАЩязкСЦв мСЦж вСЦтчизняними та зарубСЦжними пСЦдприСФмствами рСЦзних форм "асностСЦ, змСЦна вже встановлених звтАЩязкСЦв з урахуванням тенденцСЦй сучасного виробництва. Таким чином, очевидна потреба нового осмислення сутСЦ, ролСЦ, ефективностСЦ державного регулювання зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ СЦ розробки проблемних питань його ефективного здСЦйснення.

Реформи в галузСЦ державного регулювання ЗЕД УкраСЧни, що вСЦдбуваються за вСЦдсутностСЦ чСЦтко проробленоСЧ СЦ послСЦдовноСЧ стратегСЦСЧ, яка б базувалась на органСЦчному поСФднаннСЦ загальносвСЦтових закономСЦрностей СЦз нацСЦональною специфСЦкою, врахуванням здобуткСЦв СЦсторичного розвитку, а також стартових умов трансформацСЦйного процесу в УкраСЧнСЦ, необгрунтоване приниження важливостСЦ державного регулювання у сферСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ призвели до насичення нацСЦонального ринку СЦмпортними товарами низькоСЧ якостСЦ, негативно позначились на дСЦях окремих фСЦрм СЦ створюють реальну загрозу нацСЦональному виробництву.

ВирСЦшення проблем збуту, завдань технСЦчного переозброСФння через прид-бання сучасних зарубСЦжних технологСЦй та обладнання неможливе без встанов-лення сприятливих для здСЦйснення цих процесСЦв умов державного регулювання ЗЕД, а саме: встановлення фСЦксованих ставок митного та акцизного зборСЦв, розробка системи надання експортних та СЦмпортних субсидСЦй, налагодження конт-ролю за здСЦйсненням квотування товарСЦв та СЦнше.

Як свСЦдчить досвСЦд багатьох зарубСЦжних краСЧн, встановлення чСЦткоСЧ системи регулювання ЗЕД СФ могутнСЦм стимулом для розвитку експорту вСЦтчизняних товарСЦв, що СФ однСЦСФю з головних рушСЦйних сил пСЦдйому економСЦки краСЧни в цСЦло-му, зростання нацСЦонального доходу.

АктуальнСЦсть дослСЦджень дипломноСЧ роботи полягаСФ в:

- необхСЦдностСЦ упередженого проектування зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяль-ностСЦ пСЦдприСФмства в умовах залежностСЦ виробництва вСЦд СЦмпортноСЧ сировини з урахуванням ймовСЦрних тенденцСЦй СЦ змСЦн у митно-тарифнСЦй полСЦтицСЦ УкраСЧни та СЦнших держав свСЦту;

- необхСЦдностСЦ створення прогнозних матерСЦалСЦв менеджерСЦв зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ по оперативному регулюванню цСЦновою полСЦтикою реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ в залежностСЦ вСЦд змСЦн в митно-тарифному регулюваннСЦ та оперативному переорСЦСФнтуванню ринкСЦв збуту з внутрСЦшнього на зовнСЦшнСЦй, а можливо СЦ зупинку виробництва нерентабельноСЧ фармацевтичноСЧ продукцСЦСЧ при пСЦдвищеннСЦ собСЦвартостСЦ вище витрат прямого СЦмпорту готових лСЦкСЦв;

на основСЦ законодавчого створення аудитноСЧ служби економСЦчного супроводження чисельних малих пСЦдприСФмств в УкраСЧнСЦ, якСЦ не мають фахСЦвцСЦв з економСЦчного аналСЦзу дСЦяльностСЦ та органСЦзацСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, тому працюють з чисельними порушеннями законодавства чи з ризиками високих економСЦчних втрат при зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях.

Метою дипломноСЧ роботи СФ дослСЦдження впливу митно-тарифного регу-лювання на зовнСЦшню торгСЦвлю пСЦдприСФмницьких структур УкраСЧни.

Предметом дослСЦдження СФ митно-тарифне регулювання зовнСЦшньоСЧ тор-гСЦвлСЦ та проблеми СЦ шляхи пСЦдвищення його ефективностСЦ.

ОбтАЩСФкт дослСЦдження - фармацевтична фСЦрма ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭпо виробництву лСЦкСЦв.

МетодологСЦчну та медичну основи дослСЦджень становлять сучаснСЦ теорСЦСЧ ринковоСЧ економСЦки, системний пСЦдхСЦд, публСЦкацСЦСЧ вСЦтчизняних вчених з питань митно-тарифного регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ пСЦдприСФмств.

Завдання дослСЦдження зводяться до наступного:

в першому роздСЦлСЦ розглянути :

а) принципи формування митного тарифу та податкСЦв на зовнСЦшньо-економСЦчну торгСЦвлю (транспарентнСЦсть, сталСЦсть, передбачуванСЦсть, можливСЦсть оперативного реагування);

б)дослСЦдити рСЦвень та види ставок мита та СЦнших еквСЦвалентних видСЦв мита, податкСЦв та зборСЦв, що застосовуються в регулюваннСЦ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ та порядок СЧх справляння (на загальнСЦй, пСЦльговСЦй, сезоннСЦй або преференцСЦйнСЦй основСЦ, ставки в рамках тарифних квот)

- в другому роздСЦлСЦ проаналСЦзувати вплив митно-тарифного регулювання на зовнСЦшню торгСЦвлю обтАЩСФкта дослСЦдження (ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ) та оцСЦнити дСЦяльнСЦсть цього пСЦдприСФмства, механСЦзми та ефективнСЦсть його експортно-СЦмпортноСЧ дСЦяльностСЦ цього пСЦдприСФмства;

- в третьому роздСЦлСЦ на основСЦ розроблених алгоритмСЦв провести моделювання на ПЕОМ прогнозного рСЦвня впливу змСЦн в митно-тарифнСЦй полСЦтицСЦ на дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмства та розробити СЦ обТСрунтуватиможливСЦ шляхи розвитку пСЦдприСФмства в упередження негативних впливСЦв.

Методи дослСЦджень: проведення горизонтального(СЦндексно-хронологСЦчного) та вертикального(структурно-хронологСЦчного) аналСЦзу балансу та фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ пСЦдприСФмства, аналСЦз фСЦнансових коефСЦцСЦСФнтСЦв, програмно-математичне моделювання ефективностСЦ схем митно-тарифних операцСЦй пСЦдприСФмства, побудування алгоритмСЦв та програм розрахункСЦв на ПЕОМ (EXCEL-програми).

РЖнформацСЦйно-методологСЦчна база дослСЦджень дипломноСЧ роботи роботи тАФ звСЦтнСЦ документи ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ за 2002-2004 роки.

Практичне значення отриманих результатСЦв дипломноСЧ роботи - в надан-нСЦ керСЦвництву ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ рекомендацСЦй по основним напрямкам планування розвитку дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства в умовах можливих змСЦн в митно-тарифнСЦй та податковСЦй полСЦтицСЦ УкраСЧни в областСЦ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй.


РоздСЦл 1. ТеоретичнСЦ аспекти митно-тарифного регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ


1.1 ОсновнСЦ етапи розвитку митно-тарифного регулювання в УкраСЧнСЦ, cтруктура митного тарифу та визначення митноСЧ вартостСЦ


ТарифнСЦ методи (найбСЦльш прозорСЦ для сприйняття) посСЦдають центральне мСЦiе у системСЦ державного регулювання зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

Водночас митний тариф СФ головним СЦнструментом, що, разом СЦз внутрСЦшньою податковою системою, регулюСФ економСЦчний клСЦмат у краСЧнСЦ СЦ спрямований на захист вСЦтчизняних товаровиробникСЦв вСЦд конкуренцСЦСЧ товарСЦв СЦноземного виробництва та пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ вСЦтчизняних товарСЦв на внутрСЦшньому споживчому ринку.

Митно-тарифне регулювання зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ в УкраСЧнСЦ набуло своСФ втСЦлення з отриманням державою незалежностСЦ в 1991 роцСЦ.

Правовою основою митно-тарифного регулювання став Закон УкраСЧни "Про РДдиний митний тариф", прийнятий 5 лютого 1992 року.

Цей Закон визначив основнСЦ напрями тарифного регулювання, ввСЦв в законодавство УкраСЧни такСЦ поняття:

- ввСЦзне, вивСЦзне, сезонне, спецСЦальне, антидемпСЦнгове, компенсацСЦйне мито;

- митна вартСЦсть товарСЦв, краСЧна походження товарСЦв;

а також:

- визначив види мита за способом справляння - адвалерне, комбСЦноване, специфСЦчне;

- регламентував процедуру нарахування СЦ сплати мита та надання тарифних преференцСЦй.

У 1993 роцСЦ в УкраСЧнСЦ був значно лСЦбералСЦзований зовнСЦшньоторговельний режим. Прийнятим на початку 1993 року РДдиним митним тарифом УкраСЧни були запровадженСЦ ставки СЦмпортного мита на рСЦвнСЦ 0-10% на бСЦльшСЦсть товарних позицСЦй. Лише незначна частина товарСЦв обкладалася за ставками 15-30%, а максимальний СЧх рСЦвень становив 50% (алкогольнСЦ та тютюновСЦ вироби). При цьому товари, якСЦ СЦмпортувалися з краСЧн, що розвиваються, митом не обкладалися, а товари з промислово розвинутих краСЧн, з якими УкраСЧна мала угоди про надання режиму найбСЦльшого сприяння, оподатковувалися за пСЦльговими ставками.

У 1994 роцСЦ кСЦлькСЦснСЦ експортнСЦ обмеження щодо багатьох видСЦв товарСЦв, якСЦ СЦснували на той час, було скасовано. Виняток становили товари, що пСЦдлягають експортним обмеженням у рамках мСЦжнародних угод (текстиль, сталь), а також деякСЦ стратегСЦчнСЦ товари, внесенСЦ до списку "спецСЦального експортного режиму" (сталь, вугСЦлля, нафтопродукти, електроенергСЦя, коштовне камСЦння та метали). У той же час, прийнятСЦ Урядом змСЦни ставок ввСЦзного мита значно СЧх пСЦдвищили на високолСЦквСЦдну продукцСЦю та пСЦдакцизнСЦ товари з фСЦскальною метою. Ставки на енергоносСЦСЧ та сировину, навпаки, були зменшенСЦ.

З початку 1996 року у зовнСЦшньоторговельнСЦй полСЦтицСЦ вСЦдбуваються значнСЦ змСЦни. ЕкспортнСЦ податки по ряду товарних груп (вовна СЦ шкСЦра тварин, чорнСЦ й кольоровСЦ метали) вСЦдновлюються. З лютого 1996 року запроваджуються новСЦ експортнСЦ обмеження, пов'язанСЦ з встановленням СЦндикативних цСЦн на багато видСЦв експортноСЧ продукцСЦСЧ. У митно-тарифному регулюваннСЦ запроваджуються протекцСЦонСЦстськСЦ заходи, спрямованСЦ на захист вСЦтчизняноСЧ промисловостСЦ.

Таким чином, УкраСЧна, не маючи на той час теоретичноСЧ концепцСЦСЧ становлення СЦ розвитку зовнСЦшнього сектора економСЦки, емпСЦричним шляхом дСЦйшла висновку про передчаснСЦсть лСЦбералСЦзацСЦСЧ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ й зробила ставку на полСЦтику протекцСЦонСЦзму. ВирСЦшальну роль у прийняттСЦ такого рСЦшення вСЦдСЦграли два чинники: мСЦсткСЦсть внутрСЦшнього ринку СЦ рСЦвень розвитку нацСЦональних факторСЦв виробництва.

Починаючи з 1999 року УкраСЧна починаСФ поступово лСЦбералСЦзувати свСЦй СЦмпортний режим. Це, зокрема, пов'язано з вСЦдповСЦдними СЧСЧ зобов'язаннями перед мСЦжнародними фСЦнансовими органСЦзацСЦями та намаганнями поступово пом'якшити свСЦй зовнСЦшньоторговельний режим. У цей перСЦод поступово починають скасовуватися мСЦнСЦмальнСЦ митнСЦ вартостСЦ, якСЦ протягом 2000 року були повнСЦстю скасованСЦ. Також було суттСФво зменшено кСЦлькСЦсть рСЦшень, що приймаються Урядом щодо змСЦни ставок ввСЦзного мита.

У 2000 роцСЦ, у зв'язку СЦз вСЦдновленням переговорного процесу щодо вступу УкраСЧни до ГАТТ/СОТ та переговорами з РДС щодо зменшення рСЦвня ввСЦзного мита на товари легкоСЧ промисловостСЦ, було поступово зменшено загальний рСЦвень митного обкладення.

Так, було зменшено розмСЦр максимальних ставок ввСЦзного мита РДдиного митного тарифу до рСЦвня 25 вСЦдсоткСЦв (за винятком окремих видСЦв товарСЦв, став-ки мита на якСЦ встановлено Верховною Радою УкраСЧни). Також було зменшено ставки ввСЦзного мита до рСЦвня вСЦд 0 до 17 вСЦдсоткСЦв на широкий асортимент то-варСЦв та продукцСЦСЧ легкоСЧ промисловостСЦ, що класифСЦкуються в 30-63 групСЦ ТН ЗЕД. На даний час показник середньоарифметичноСЧ ставки ввСЦзного мита на зазначену групу товарСЦв (близько 1300 товарних пСЦдсубпозицСЦй) за попереднСЦми розрахунками фахСЦвцСЦв Держмитслужби, складаСФ близько 6,9 вСЦдсотка.

Також у 2000 роцСЦ Верховною Радою УкраСЧни було прийнято декСЦлька змСЦн щодо ставок ввСЦзного мита на товари з 1 - 24 групи ТН ЗЕД та пСЦдакцизнСЦ товари, зокрема, було суттСФво зменшено перелСЦк пСЦдакцизних товарСЦв - вилученСЦ кава, море- та рибопродукти та СЦншСЦ продукти харчування; зменшенСЦ ставки ввСЦзного мита на жири великоСЧ рогатоСЧ худоби, якСЦ використовуються для виробництва мила.

КрСЦм внесення змСЦн до ставок акцизного збору та ввСЦзного мита на пСЦдакцизнСЦ товари, прийнятими у 2000 роцСЦ Законами УкраСЧни також запроваджуСФться нова деталСЦзацСЦя товарСЦв на рСЦвнСЦ дев'ятого знака ТН ЗЕД.

Постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни здСЦйснювалось коригування ставок ввСЦзного мита на продукцСЦю хСЦмСЦчноСЧ промисловостСЦ, окремСЦ види сСЦльськогосподарськоСЧ технСЦки СЦ запаснСЦ частини до неСЧ, та товари широкого вжитку, що не виробляються або виробляються в недостатнСЦй кСЦлькостСЦ в УкраСЧнСЦ.

На даний час митно-тарифна полСЦтика характеризуСФться наступними напрямками:

- зменшення максимального рСЦвня ставок ввСЦзного мита до рСЦвня 25%;

- зменшення кСЦлькостСЦ пСЦдакцизних товарСЦв;

- зменшення загального рСЦвня ставок ввСЦзного мита (номСЦнального митного тарифу);

- впорядкування рСЦшень Уряду з питань змСЦни ставок ввСЦзного мита;

- зменшення кСЦлькостСЦ постанов Уряду щодо змСЦни ставок ввСЦзного мита;

- зменшення рСЦвня оподаткування ввСЦзним митом текстильноСЧ продукцСЦСЧ у зв'язку СЦз вСЦдповСЦдними домовленостями з РДС;

- початок застосування антидемпСЦнгових мит;

- достатньо високим залишаСФться рСЦвень ставок РДдиного митного тарифу щодо сСЦльськогосподарських товарСЦв та продуктСЦв харчування.

КонцептуальнСЦ засади формування та застосування митного тарифу УкраСЧни визначено в ЗаконСЦ "Про СФдиний митний тариф».

РДдиний митний тариф тАФ це, у першу чергу, систематизований звСЦд ставок мита, встановлених для оподаткування експортованих або СЦмпортованих товарСЦв. Законом визначено, що митний тариф застосовуСФться незалежно вСЦд форми "асностСЦ суб'СФктСЦв ЗЕД. Види мита, визначенСЦ РДдиним митним тарифом, представленСЦ на рис. 1.1 [35,161].












Рис. 1.1. Види мита


РЖмпортне мито нараховуСФться на товари при СЧх ввезеннСЦ на митну територСЦю УкраСЧни. Його застосування диференцСЦйоване в залежностСЦ вСЦд походження. ПреференцСЦйнСЦ, пСЦльговСЦ ставки мита застосовуються в тому разСЦ, коли товар походить з краСЧн експорту, з якими укладено угоди про надання режимСЦв найбСЦльшого сприяння або, якСЦ утворюють з УкраСЧною спецСЦальнСЦ митнСЦ зони. До товарСЦв, що походять з краСЧн, з якими УкраСЧна не маСФ вСЦдповСЦдних угод, застосовуються повнСЦ ставки мита.

Визначення краСЧни походження товару здСЦйснюСФться за певними показниками, якСЦ окреслюють головнСЦ чинники, пов'язанСЦ з виробництвом або обробкою та переробкою сировини чи матерСЦалСЦв для продукцСЦСЧ, що стаСФ об'СФктом купСЦвлСЦ-продажу або обмСЦну.

ПовнСЦстю виробленими в краСЧнСЦ експорту вважаються кориснСЦ копалини, видобутСЦ в данСЦй краСЧнСЦ, рослинна продукцСЦя, живСЦ тварини та продукцСЦя тваринного походження, продукти мисливського, риболовного та морського промислу, продукцСЦя морського промислу, добута зафрахтованими суднами, вторинна сировина та вСЦдходи.

Переробка та обробка вважаСФться достатньою, якщо:

- пСЦсля завершення виробничого циклу товари класифСЦкуються в СЦншСЦй, нСЦж первиннСЦ матерСЦали або сировина, товарнСЦй позицСЦСЧ згСЦдно з ТН ЗЕД;

- додаткова вартСЦсть, що утворилася в результатСЦ переробки та обробки, становить не менше 50 вСЦдсоткСЦв вартостСЦ товару, який стаСФ об'СФктом купСЦвлСЦ-продажу або обмСЦну.

Не визнаються достатньою переробкою товарСЦв технологСЦчнСЦ операцСЦСЧ, пов'язанСЦ зСЦ зберСЦганням, пСЦдготовкою товарСЦв до продажу, простСЦ операцСЦСЧ, пов'язанСЦ зСЦ складанням товару, утворенням сумСЦшей, яким не "астивСЦ новСЦ характеристики, що вСЦдрСЦзняють СЧх вСЦд первинних.

Таким чином, РДдиним митним тарифом визначено порядок застосування ставок мита в залежностСЦ вСЦд краСЧни походження товару та критерСЦСЧв визначення краСЧни походження.

Експортне мито нараховуСФться на товари в разСЦ СЧх вивезення за межСЦ територСЦСЧ УкраСЧни та як засСЦб регулювання експорту застосовуСФться до обмеженоСЧ кСЦлькостСЦ товарних позицСЦй згСЦдно з ТН ЗЕД. Застосування експортного мита в першу чергу передбачаСФ можливСЦсть обмеження вивозу певних товарСЦв за межСЦ краСЧни шляхом пСЦдвищення вартостСЦ самого товару.

Законом визначено основнСЦ види мита: адвалерне, специфСЦчне та комбСЦноване. Адвалерне тАФ обчислюСФться у вСЦдсотках вСЦд митноСЧ вартостСЦ товарСЦв, якСЦ обкладаються митом. СпецифСЦчне тАФ обчислюСФться у фСЦксованому грошовому розмСЦрСЦ на одиницю товару. КомбСЦноване тАФ поСФднуСФ у собСЦ два попереднСЦ види мита.

КрСЦм цих видСЦв мита стосовно певних товарСЦв може тимчасово встановлюватись сезонне ввСЦзне або вивСЦзне мито, яке маСФ на метСЦ захистити вСЦтчизняних товаровиробникСЦв аналогСЦчних товарСЦв.

До особливих видСЦв мита законом вСЦднесено компенсацСЦйне, антидемпСЦнгове та спецСЦальне мито.

КомпенсацСЦйне застосовуСФться до СЦмпортних товарСЦв, у разСЦ виробництва або експорту яких використовуСФться субсидСЦя, а ввезення таких товарСЦв може завдати шкоди нацСЦональному товаровиробнику або загрожуСФ державним СЦнтересам УкраСЧни.

АнтидемпСЦнгове мито виконуСФ захисну роль щодо вСЦтчизняного ринку в разСЦ ввезення товарСЦв за цСЦнами, нижчими вСЦд цСЦн краСЧни експорту. Обчислення ставок антидемпСЦнгового мита проводиться за рСЦзницею цСЦн краСЧни експорту та цСЦн, заявлених при ввезеннСЦ цього товару в УкраСЧну.

СпецСЦальне мито як захисний захСЦд застосовуСФться до певних СЦмпортованих товарСЦв, ввезення яких загрожуСФ СЦнтересам вСЦтчизняних товаровиробникСЦв. КрСЦм цього, у разСЦ дСЦй, що суперечать загальнодержавним СЦнтересам УкраСЧни як запобСЦжний захСЦд також застосовуСФться цей вид мита. СпецСЦальне мито може бути також введене як вСЦдповСЦдь на. дискримСЦнацСЦйнСЦ заходи СЦноземноСЧ держави проти УкраСЧни.

УсСЦ види особливого мита застосовуються пСЦсля проведення вСЦдповСЦдного розслСЦдування МСЦнСЦстерством зовнСЦшньоекономСЦчних зв'язкСЦв та торгСЦвлСЦ УкраСЧни, яке проводиться на пСЦдставСЦ заяви украСЧнських або СЦноземних державних органСЦв, пСЦдприСФмств, органСЦзацСЦй, а також з СЦнСЦцСЦативи Митно-тарифноСЧ ради УкраСЧни.

Експортне мито тАФ це СЦнструмент регулювання та обмеження вивезення деяких товарСЦв. РЖмпортний митний тариф дозволяСФ формувати оптимальну товарну структуру СЦмпорту шляхом диференцСЦацСЦСЧ ставок на рСЦзнСЦ товарнСЦ групи, впливаСФ на господарську дСЦяльнСЦсть пСЦдприСФмств, захищаСФ окремСЦ нацСЦональнСЦ галузСЦ економСЦки, дозволяСФ вести активну зовнСЦшньоторговельну полСЦтику, оптимСЦзуСФ спСЦввСЦдношення експорту та СЦмпорту держави, валютних надходжень СЦ витрат, сприяСФ досягненню позитивного зовнСЦшньоторговельного балансу краСЧни.

РЖмпортний митний тариф застосовуСФться з метою:

створення сприятливих умов для розвитку вСЦтчизняного виробництва;

- регулювання конкурентного впливу СЦноземних товарСЦв на ринок УкраСЧни з метою розвитку рСЦвноСЧ та справедливоСЧ конкуренцСЦСЧ;

- формування рацСЦональноСЧ структури споживчого ринку на основСЦ

збалансованоСЧ пропозицСЦСЧ внутрСЦшнСЦх та зовнСЦшнСЦх ресурсСЦв;

збСЦльшення доходноСЧ частини Державного бюджету УкраСЧни;

- покращення стану платСЦжного балансу держави;

- сприяння структурнСЦй перебудовСЦ нацСЦональноСЧ економСЦки УкраСЧни;

- вирСЦшення торговельно-полСЦтичних завдань у взаСФмовСЦдносинах УкраСЧни з СЦноземними державами, СЧхнСЦми союзами та групами, в тому числСЦ при проведеннСЦ переговорСЦв щодо приСФднання УкраСЧни до ГАТТ та вступу СЧСЧ до СвСЦтовоСЧ органСЦзацСЦСЧ торгСЦвлСЦ (СОТ).

РеалСЦзацСЦСЧ зазначених цСЦлей певною мСЦрою повинна вСЦдповСЦдати структура митного тарифу, котру умовно можна розподСЦлити на три рСЦвня ставок мита, якСЦ СЦснують на даний час. Кожний рСЦвень повинен вСЦдповСЦдати стадСЦСЧ обробки продукцСЦСЧ - сировина, напСЦвфабрикати та готовСЦ вироби. Це розподСЦлення на рСЦвнСЦ також в цСЦлому вСЦдповСЦдаСФ основам побудови ГармонСЦзованоСЧ системи опису та кодування товарСЦв (ГС) та Товарним номенклатурам (ТН ЗЕД) багатьох краСЧн свСЦту.

Якщо розглядати структуру за рСЦвнем ставок, то у якостСЦ моделСЦ можна взяти структуру, граничний рСЦвень якоСЧ на даний час найбСЦльш пристосований до економСЦчних умов та проблем краСЧн колишнього Радянського Союзу, зокрема:

- сировина та матерСЦали - 0-5%,

- напСЦвфабрикати та комплектуючи вироби - 5-15%,

- готовСЦ вироби - 15-30%.

РЖмпортний тариф в УкраСЧнСЦ будуСФться на таких основних положеннях митно-тарифноСЧ полСЦтики, як:

1) "ескалацСЦя митного тарифу" - це пСЦдвищення ставок мита по мСЦрСЦ зростання ступеня обробки продукцСЦСЧ;

2) "ефективний митний тариф" - це встановлення низьких ставок для товарСЦв, необхСЦдних для розвитку виробництва з високою часткою новоствореноСЧ вартостСЦ;

3) поповнення доходноСЧ частини Державного бюджету за рахунок встановлення високих ставок мита для товарСЦв з малою еластичнСЦстю попиту;

4) вСЦдповСЦдно до теореми симетрСЦСЧ Лернера СЦмпортне мито - це податок СЦ на експорт, оскСЦльки воно пСЦдвищуСФ реальний курс нацСЦональноСЧ валюти СЦ робить експорт менш корисним;

5) здСЦйснення структурноСЧ перебудови нацСЦональноСЧ економСЦки СЦ СЧСЧ розвиток повиннСЦ призвести до рацСЦоналСЦзацСЦСЧ тарифу СЦ поступовому зниженню ставок СЦмпортного мита по мСЦрСЦ пСЦдвищення конкурентоспроможностСЦ внутрСЦшнього виробництва, що поперед усСЦм вСЦдображаСФться на зростаннСЦ його експорту. Якщо експорт товару збСЦльшуСФться, то необхСЦдно робити зниження ставок СЦмпортного мита на сировину та комплектуючи, якСЦ використовуються для його виробництва, а зниження ставок на кСЦнцеву продукцСЦю може бути обумовлено торговельно-полСЦтичними мСЦркуваннями.

Формування дСЦючого в певний вСЦдрСЦзок часу митного тарифу повинно проводитись з врахуванням реального стану економСЦки краСЧни. Для цього необхСЦдно враховувати такСЦ фактори: конкурентоспроможностСЦ вСЦтчизняноСЧ продукцСЦСЧ, можливостСЦ внутрСЦшнього виробництва та строкСЦв освоСФння продукцСЦСЧ, сту-пенСЦ дефСЦцитностСЦ товару, рСЦвень його виробничоСЧ та соцСЦальноСЧ важливостСЦ, збереження та створення нових робочих мСЦiь, можливостСЦ залучення СЦнозем-них та стимулювання внутрСЦшнСЦх СЦнвестицСЦй тощо. В той же час врахування цих факторСЦв може призводити до вСЦдхилень вСЦд наведеноСЧ вище базовоСЧ схеми побудови тарифу. Також перСЦодичнСЦсть коригування дСЦючих на певний момент часу ставок СЦмпортного тарифу визначаСФться на базСЦ динамСЦки розвитку економ-мСЦки краСЧни.

Експортний тариф та основнСЦ принципи митно-тарифного регулювання експорту.

ЕкспортнСЦ мита накладаються на експортнСЦ товари при випуску СЧх за межСЦ митноСЧ територСЦСЧ держави. У бСЦльшостСЦ розвинутих краСЧн експортного тарифу просто не СЦснуСФ, а в США його введення навСЦть заборонене конституцСЦСФю. Експортний тариф застосовуСФться в основному краСЧнами, що розвиваються, СЦ краСЧнами з перехСЦдною економСЦкою СЦ накладаСФться на товари традицСЦйного експорту (кава в БразилСЦСЧ, какао в ГанСЦ, нафта в РосСЦСЧ).

Основними функцСЦями експортного тарифу в цих краСЧнах СФ:

- фСЦскальна - збСЦр коштСЦв до бюджету держави для фСЦнансування видаткових статей. В окремих краСЧнах, що розвиваються, за рахунок експортного тарифу збираСФться до половини прибуткСЦв бюджету;

- балансувальна - застосовуСФться як правило у випадку СЦснування вСЦдповСЦдноСЧ рСЦзницСЦ у рСЦвнСЦ внутрСЦшнСЦх регульованих цСЦн СЦ вСЦльних цСЦн свСЦтового ринку на окремСЦ товари.

До 1994 року в УкраСЧнСЦ застосовувався експортний митний тариф на достатньо широку номенклатуру товарСЦв, що мав па метСЦ фСЦскальнСЦ функцСЦСЧ. Починаючи з 1994 року в УкраСЧнСЦ проводиться лСЦберальна експортна полСЦтика, яка маСФ наступнСЦ принципи:

- нарощування експортного потенцСЦалу та лСЦберальний експортний режим регулювання;

- дСЦя експортного мита стосуСФться невеликоСЧ номенклатури товарСЦв (протягом 1996 року - металобрухт; на даний час застосовуються ставки експортного мита на велику рогату худобу та шкСЦряну сировину, а також запровадженСЦ з вересня 1999 року ставки на насСЦння деяких видСЦв олСЦйних культур);

- з 1996 року введення експортного мита маСФ на метСЦ забороннСЦ функцСЦСЧ щодо вивезення зазначених вище товарСЦв, оскСЦльки фСЦскальнСЦ надходження вСЦд його введення у даному випадку незначнСЦ.

Застосування СЦнших видСЦв мита (сезоннСЦ, антидемпСЦнговСЦ, компенсацСЦйнСЦ, спецСЦальнСЦ).

СезоннСЦ мита в УкраСЧнСЦ почали застосовуватись пСЦсля прийняття Закону УкраСЧни "Про державне регулювання СЦмпорту сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ", з 1998 року. На даний час сезоннСЦ мита застосовуються до деяких видСЦв сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ СЦ СЧх дСЦя розповсюджуСФться на товари, якСЦ СЦмпортуються на митну територСЦю УкраСЧни.

ОсновнСЦ положення:

- вСЦдносно невелика номенклатура товарСЦв;

- запроваджуються щорСЦчно у подвСЦйному розмСЦрСЦ до розмСЦру пСЦльгових ставок ввСЦзного мита;

- термСЦн дСЦСЧ - не менше 60, але не бСЦльше 120 послСЦдовних календарних днСЦв протягом строку збирання СЦ закладення на зберСЦгання аналогСЦчноСЧ продукцСЦСЧ украСЧнського виробництва.

2. ОсобливСЦ види мита в УкраСЧнСЦ до сьогодняшнього дня не застосовувалися, незважаючи на СЦснуючу законодавчу можливСЦсть СЦх застосування (Закон УкраСЧни "Про РДдиний митний тариф" (1992 рСЦк)), оскСЦльки не СЦснувало законодавчого механСЦзму проведення антидемпСЦнгових, компенсацСЦйних та спецСЦальних розслСЦдувань. ПСЦсля прийняття в кСЦнцСЦ 1998 року Верховною Радою УкраСЧни АнтидемпСЦнгового кодексу зазначений механСЦзм запрацював, але поки ще особливСЦ мита не застосовуються, а реалСЦзуються заходи нетарифного регулювання (кСЦлькСЦснСЦ обмеження). В той же час особливСЦ види мита повиннСЦ складати основу механСЦзму захисту внутрСЦшнього ринку. За своСФю суттю зазначенСЦ мита - це надзвичайнСЦ тарифнСЦ заходи. ЗахиснСЦ бар'СФри, що при цьому створюються, незважаючи на достатньо високий розмСЦр, повиннСЦ бути обмеженСЦ в часСЦ.

РЖнший важливий аспект особливих видСЦв - це "точковий характертАЭ впливу. Вони використовуються по вСЦдношенню до СЦмпорту окремих СЦноземних товарСЦв СЦ окремих СЦноземних виробникСЦв, якСЦ застосовують демпСЦнг або субсидСЦСЧ при експортСЦ або виробництвСЦ продукцСЦСЧ, або при зростаючСЦй загрозСЦ для украСЧнського ринку вСЦд масованого СЦмпорту товарСЦв.

ОсобливСЦ види мита можуть застосовуватись тСЦльки пСЦсля проведення розслСЦдування СЦ отримання об'СФктивних доказСЦв того, що саме несприятливий вплив СЦноземноСЧ конкуренцСЦСЧ нанСЦс або невСЦдворотно загрожуСФ спричинити СЦстотний збиток якСЦй-небудь галузСЦ украСЧнськоСЧ економСЦки. ЦСЦ обставини ускладнюють процес введення та використання особливих видСЦв мита.

Обкладення товарСЦв СЦ СЦнших предметСЦв ввСЦзним митом при СЧх ввезеннСЦ на митну територСЦю УкраСЧни здСЦйснюСФться за ставками РДдиного митного тарифу УкраСЧни, який являСФ собою систематизоване зведення ставок ввСЦзного мита. РДдиний митний тариф УкраСЧни базуСФться на ГармонСЦзованСЦй системСЦ опису та кодування товарСЦв 1992 року; був чинний до 01.07.2001 року.

РДдиний митний тариф було затверджено Декретом КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 11 сСЦчня 1993 року № 4-93 "Про РДдиний митний тариф УкраСЧни" СЦ введений в дСЦю з 12 лютого 1993 року. В РДдиний митний тариф УкраСЧни за минулий час внесено змСЦни 15 Законами УкраСЧни та 65 постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни. Усього внесено змСЦни бСЦльше нСЦж у 95 % тарифних ставок.

ЗаконодавчСЦ акти, якими були внесенСЦ змСЦни в РДдиний митний тариф стосуються пСЦдакцизних товарСЦв та продукцСЦСЧ з 1 - 24 товарних груп ТН ЗЕД.

ВСЦдповСЦднСЦсть РДдиного митного тарифу до КонцепцСЦСЧ трансформацСЦСЧ митного тарифу УкраСЧни на 1996 - 2005 роки у вСЦдповСЦдностСЦ з системою ГАТТ/СОТ.

УкраСЧна з 1994 року веде переговори по приСФднанню до ГенеральноСЧ угоди з тарифСЦв та торгСЦвлСЦ (ГАТТ) СЦ вступу до СвСЦтовоСЧ органСЦзацСЦСЧ торгСЦвлСЦ (СОТ). У зв'язку з цим нацСЦональне законодавство поступово приводиться у вСЦдповСЦднСЦсть до вимог ГАТТ СЦ угод Уругвайського раунду (1994 року), основним лейтмотивом яких СФ лСЦбералСЦзацСЦя мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ СЦ зняття будь-яких обмежень в цСЦй сферСЦ. Митно-тарифна полСЦтика СФ, мабуть, одним з головних напрямСЦв такого реформування. Тому, вже 6 квСЦтня 1996 року Указом Президента УкраСЧни № 255/96 затверджуСФться "КонцепцСЦя трансформацСЦСЧ митного тарифу УкраСЧни на 1996 -2005 роки у вСЦдповСЦдностСЦ з системою ГАТТ/СОТ",

Ця КонцепцСЦя визначаСФ основнСЦ принципи та напрямки поступового зниження ставок ввСЦзного мита для СЧх реалСЦзацСЦСЧ украСЧнською стороною в переговорному процесСЦ з метою забезпечення доступу до товарних ринкСЦв в рамках вступу УкраСЧни в СОТ.

Мета КонцепцСЦСЧ:

- СЦнтеграцСЦя економСЦки УкраСЧни в свСЦтову ринкову систему;

- забезпечення доступу товарСЦв, якСЦ експортуються з УкраСЧни, на зовнСЦшнСЦ ринки (тобто створення приблизно рСЦвних умов митного оподаткування СЦмпортних товарСЦв в УкраСЧнСЦ СЦ в краСЧнах-членах СОТ);

- забезпечення стабСЦльного СЦ прогнозованого розвитку економСЦки УкраСЧни, залучення СЦноземних СЦнвестицСЦй;

- приведення товарноСЧ номенклатури СЦ рСЦвня ставок ввСЦзного мита до норм СЦ вимог угод СОТ СЦ ГармонСЦзованоСЧ системи опису СЦ кодування товарСЦв (ГС 1996);

- встановлення режиму найбСЦльшого сприяння в сферСЦ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ з краСЧнами-членами СОТ.

КСЦнцевою метою трансформацСЦСЧ митного тарифу УкраСЧни СФ досягнення пСЦсля закСЦнчення перехСЦдного перСЦоду рСЦвня середньозваженоСЧ ставки ввСЦзного мита не бСЦльш нСЦж 14%.

ПорСЦвнюючи рСЦвень ставок у РДдиному митному тарифСЦ (станом на 1.01.2001) СЦз граничним рСЦвнем, встановленим у КонцепцСЦСЧ трансформацСЦСЧ митного тарифу УкраСЧни згСЦдно з вимогами ГАТТ/ СОТ на 1996-2005 роки, можна виявити наступне:

дорСЦвнюють граничному рСЦвню - близько 18%;

перевищують граничний рСЦвень - близько 10%;

нижче граничного рСЦвня - близько 72%.

Структура ставок РДдиного митного тарифу

ДинамСЦка змСЦни частки рСЦзних видСЦв ввСЦзного мита в структурСЦ РДдиного митного тарифу представлена у таблицСЦ 1.2 [37,20], а також на рис. 1.2 [37,20].


Таблиця 1.2

Структура РДдиного митного тарифу за перСЦод 1993 -2000 рокСЦв

Види ставок мита

1993

1994

1995

1996

1997

1998

1999

2000

АдвалернСЦ

100%

100%

99,95

95,6%

75.4%

78.3%

79,1%

80.2%

СпецифСЦчнСЦ

-

-

-

1,4%

1,6%

18.0%

17,7%

16,1 %

КомбСЦнованСЦ

-

-

0,05

5,0%

23%

3,7%

3.1%

3,7%

1993 1994 1995 1996 1997 1998 1999 2000

АдвалернСЦ СпецифСЦчнСЦ КомбСЦнованСЦ

Рис. 1.2. ДинамСЦка застосування рСЦзних видСЦв ставок ввСЦзного мита в митно-тарифному регулюваннСЦ УкраСЧни


З дСЦаграми можна побачити, що до 1996 року застосовувалися лише адвалернСЦ ставки ввСЦзного мита. У 1996 роцСЦ рСЦшеннями Уряду були запровадженСЦ комбСЦнованСЦ та специфСЦчнСЦ ставки ввСЦзного мита. У 1997 роцСЦ комбСЦнованСЦ ставки почали активнСЦше застосовуватися СЦ становили 23%. Впровадження комбСЦнованих СЦ специфСЦчних ставок ввСЦзного мита було направлено на запобСЦгання заниженню суб'СФктами ЗЕД митноСЧ вартостСЦ товарСЦв СЦ на стримування ввезення низькоякСЦсноСЧ продукцСЦСЧ. Тобто, це був один з крокСЦв щодо пСЦдтримки нацСЦонального товаровиробника та захисту внутрСЦшнього ринку.

На даний час основу ставок ввСЦзного мита складають адвалернСЦ ставки. СпецифСЦчнСЦ СЦ комбСЦнованСЦ ставки ввСЦзного мита застосовуються до деяких товарСЦв з 1-24 групи ТН ЗЕД та пСЦдакцизних товарСЦв. Зменшення показника специфСЦчних та комбСЦнованих видСЦв мит також можливо пояснити реальними кро-ками виконавчоСЧ "ади щодо вдосконалення порядку контролю за визначенням митноСЧ вартостСЦ.

У першому пСЦврСЦччСЦ 2001 року показники адвалерноСЧ, специфСЦчноСЧ та комбСЦнованоСЧ ставок ввСЦзного мита залишались незмСЦнними.

Характеристики тарифного захисту

У роботСЦ О. КСЦреСФва "Международная экономика" пропонуСФться шкала "Характер СЦнструментСЦв торговельноСЧ полСЦтики", вСЦдповСЦдно до якоСЧ можливо визначити рСЦвень та вплив СЦнструментСЦв митно-тарифного регулювання, який можливо використати СЦ для номСЦнальноСЧ ставки РДдиного митного тарифу (див. таблицю 1.3) [44,21].


Таблиця 1.3

Вплив рСЦвня митного тарифу

Вплив на СЦмпорт

Заборонний

Обмежувальний

ПомСЦрний

ВСЦдкритий

ВСЦльний

РСЦвень тарифу

<40 - 100

<25

10-15

0- 10

0


Показник середньоарифметичноСЧ ставки ввСЦзного мита в УкраСЧнСЦ у 1999 роцСЦ знизився на 1,7 % СЦ на 1.01.2000 року складав близько 11 %, у 2000 роцСЦ цей показник ще зменшився СЦ складаСФ близько 10 %, що свСЦдчить про загальну тенденцСЦю зниження рСЦвня оподаткування товарСЦв ввСЦзним митом, СЦ характеризуСФ на даний час перехСЦд загального рСЦвня тарифного захисту вСЦд помСЦрного до вСЦдкритого (див. таблицСЦ 1.3, 1.4) [44, 21].


Таблиця 1.4

РСЦвень номСЦнальноСЧ ставки РДдиного митного тарифу (середньоарифметична ставка) в перСЦод з 11.01.1993 р. по 1.01.2001 р.

Показник номСЦнальноСЧ ставки РДдиного митного тарифу 1993-2000 рокСЦв (%)

1993

1996

1997

1998

1999

2000

6,3

6,7

11,52

12,74

11,0

10,2


У першому пСЦврСЦччСЦ 2001 року показник номСЦнальноСЧ ставки РДдиного митного тарифу не змСЦнився СЦ залишався таким, як СЦ на початок року.

На даний час СЦснуСФ 7 тарифних коридорСЦв з рСЦвнями ставок 0, 2, 5, 10, 15, 20 та 25%.

В УкраСЧнСЦ визначена верхня межа ставок СЦмпортного митного тарифу - це 25%. ПотрСЦбно зазначити, що КонцепцСЦСФю трансформацСЦСЧ митного тарифу УкраСЧни передбачено поступове зниження верхньоСЧ межСЦ, СЦ наступний етап - це 20 %. На даний час питома вага ставок СЦз рСЦвнем ставки ввСЦзного мита 0% складаСФ в РДдиному митному тарифСЦ 17%, СЦз рСЦвнем оподатковування 25% СЦ бСЦльше - 10% вСЦд загальноСЧ кСЦлькостСЦ тарифних ставок.

Розрахунки основних показникСЦв РДдиного митного тарифу свСЦдчать про поступове приведення СЧх до вимог ГАТТ/СОТ СЦ мСЦжнародних фСЦнансових органСЦзацСЦй (рис. 1.3) [44, 22].


О 1993 1996 1997 1998 1999 2000

Рис. 1.3. ЗмСЦна номСЦнальноСЧ ставки РДдиного митного тарифу УкраСЧни


НеобхСЦдно окремо зупинитись на показниках рСЦвня тарифного захисту на товари, якСЦ складають найбСЦльш чутливу для украСЧнського ринку групу товарСЦв, це, зокрема, товари, якСЦ класифСЦкуються в 1 - 24 групах ТН ЗЕД.

МаксимальнСЦ ставки ввСЦзного мита (пСЦльговСЦ) на товари 1-24 груп встановленСЦ, зокрема, на м'ясо СЦ харчовСЦ субпродукти, цукор, картоплю, овочСЦ та олСЦю соняшникову, сафлорову, масло вершкове.

МСЦнСЦмальнСЦ ставки ввСЦзного мита на рСЦвнСЦ 0% установлено на такСЦ продовольчСЦ товари, як: горСЦхи кокосу, кеш'ю, виноград сушений, каву несмажену, чай зелений (неферментований) та чай чорний (ферментований СЦ частково ферментований) для промисловоСЧ переробки, пшеницю тверду насСЦннСФву, пшеницю м'яку та сумСЦш для сСЦвби, насСЦннСФвСЦ гСЦбриди кукурудзи, боби соСФвСЦ, олСЦю пальмову та СЧСЧ фракцСЦСЧ, олСЦю кокосову та СЦншСЦ.

Як ми бачимо, на даний час дСЦючий рСЦвень ставок ввСЦзного мита на окремСЦ види СЦмпортованоСЧ сСЦльськогосподарськоСЧ продукцСЦСЧ достатньо високий в порСЦв-няннСЦ з показниками ставок РДдиного митного тарифу на СЦншСЦ види продукцСЦСЧ, СЦ кошти, якСЦ необхСЦдно сплатити при митному оформленнСЦ цих товарСЦв значно перевищують його вартСЦсть. З цього можна зробити висновок, що на даний час рСЦвень ставок ввСЦзного мита на товари з 1 по 24 товарну групу ТН ЗЕД маСФ на метСЦ обмежувальний характер ввезення. У разСЦ подальшого пСЦдвищення розмСЦру ставки ввСЦзного мита, вони будуть виконувати заборонну функцСЦю.

Нарахування мита на товари провадиться на базСЦ СЧх митноСЧ вартостСЦ, визначеноСЧ згСЦдно зСЦ статтею 16 Закону УкраСЧни "Про РДдиний митний тариф». Митна вартСЦсть товару тАФ цСЦна, що фактично сплачена або пСЦдлягаСФ сплатСЦ за товар на момент перетину митного кордону УкраСЧни.

При визначеннСЦ митноСЧ вартостСЦ як складовСЦ частини до неСЧ входить цСЦна товару, зазначена у рахунку-фактурСЦ, а також такСЦ фактичнСЦ витрати, якщо вони не увСЦйшли до рахунку-фактури:

- на транспортування, навантаження, розвантаження, перевантаження СЦ страхування до пункту перетину митного кордону УкраСЧни, у залежностСЦ вСЦд умов поставки товару, що передбаченСЦ контрактом;

- комСЦсСЦйнСЦ СЦ брокерськСЦ, що були нарахованСЦ до моменту перетину кордону, якщо це передбачено контрактом;

- плата за використання об'СФктСЦв СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, якщо це передбачено контрактом.

СкладовСЦ митноСЧ вартостСЦ представлено на рисунку 1.4 [45,164]. У разСЦ невСЦдповСЦдностСЦ заявленоСЧ митноСЧ вартостСЦ товарСЦв вартостСЦ, визначеноСЧ вСЦдповСЦдно до положень ст. 16 Закону, або в разСЦ неможливостСЦ перевСЦрки СЧСЧ обчислення, митнСЦ органи УкраСЧни визначають митну вартСЦсть послСЦдовно на основСЦ цСЦни на СЦдентичнСЦ або подСЦбнСЦ товари провСЦдних краСЧн-експортерСЦв зазначених товарСЦв.















Рис. 1.4. СкладовСЦ митноСЧ вартостСЦ


Законом констатуСФться право митних органСЦв визначати митну вартСЦсть товару. Постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв затверджено порядок визначення митноСЧ вартостСЦ товарСЦв та СЦнших предметСЦв у разСЦ перемСЦщення СЧх через митний кордон УкраСЧни, що окреслив декСЦлька методСЦв визначення митноСЧ вартостСЦ.

Перший з них базуСФться на розглядСЦ цСЦнових показникСЦв товару згСЦдно з рахунками-фактурами (СЦнвойсами), рахунками-проформами зовнСЦшньоеконо-мСЦчних контрактСЦв та включенням до цСЦни товару фактичних витрат, якщо СЧх не включено до рахунку-фактури в залежностСЦ вСЦд умов поставки товарСЦв згСЦдно з правилами "РЖНКОТЕРМС-2000». Таким чином, даний метод визначення митноСЧ вартостСЦ повнСЦстю вСЦдповСЦдаСФ вимогам Закону стосовно порядку визначення митноСЧ вартостСЦ. Певне застереження щодо застосування цього методу полягаСФ в тому, що вСЦдомостСЦ про фактурну вартСЦсть мають бути цСЦлком достовСЦрнСЦ СЦ не викликати жодного сумнСЦву у представникСЦв митного органу.

Другий метод базуСФться на цСЦнах СЦдентичних товарСЦв, якщо неможливо визначити митну вартСЦсть на пСЦдставСЦ документСЦв. РЖдентичними вважаються товари, якСЦ мають однаковСЦ ознаки з товарами, що пСЦдлягають оцСЦнцСЦ, а саме тАФ призначення та характеристики, якСЦсть, наявнСЦсть того ж самого товарного знака, репутацСЦя на ринку, краСЧна походження та пСЦдприСФмство-виробник. НезначнСЦ вСЦдмСЦнностСЦ у зовнСЦшньому виглядСЦ не можуть бути пСЦдставою вважати товари СЦдентичними. Разом з тим, якщо СЦдентичнСЦ товари ввозились в СЦншСЦй кСЦлькостСЦ або умови поставки оцСЦнюваних товарСЦв вСЦдрСЦзняються вСЦд умов поставки СЦдентичних товарСЦв, слСЦд провести коригування цСЦн з урахуванням визначених розбСЦжностей.

Практичне застосування цього методу може бути ускладнене у зв'язку з тим, що Законом "Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть» означено наявнСЦсть термСЦнСЦв "торговельна марка» та "товарний знак» без тлумачення СЧхнього змСЦсту та пСЦдпорядкованостСЦ. СлСЦд зазначити, що окремим законом регулюються вСЦдносини щодо набуття СЦ здСЦйснення права "асностСЦ на знаки для товарСЦв СЦ послуг в УкраСЧнСЦ. При цьому зазначаСФться, що СЦноземнСЦ виробники товарСЦв мають право зареСФструвати знаки на своСЧ товари через своСЧх представникСЦв, зареСФстрованих у порядку, визначеному КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв. Водночас наводиться таке визначення: "Товарний знак (trademark) тАФ это зарегистрированное в установленном порядке обозначение, служащее для отличия товаров одних предприятий от однородньх товаров других предприятий. ТоварнСЦ знаки звичайно мають буквенное или графическое изображение». Це перше обмеження застосування цього методу. КрСЦм того, не встановлено яким чином маСФ визначатись репутацСЦя СЦдентичних та оцСЦнюваних товарСЦв на ринку збуту, не дозволяСФ коректно використовувати цей метод.

ТретСЦй метод передбачаСФ, що у разСЦ неможливостСЦ визначення митноСЧ вартостСЦ першими двома методами, вона здСЦйснюСФться на пСЦдставСЦ цСЦни на подСЦбнСЦ товари. ПодСЦбними вважаються товари, якСЦ не СФ СЦдентичними, але мають подСЦбнСЦ характеристики та складаються з подСЦбних компонентСЦв, використовуються з тСЦСФю ж метою, що й тСЦ, якСЦ пСЦдлягають оцСЦнцСЦ, та комерцСЦйно взаСФмозамСЦннСЦ. Так само, як СЦ при попередньому методСЦ, в цьому разСЦ враховуються призначення та характеристики, якСЦсть, наявнСЦсть товарного знака та репутацСЦя на ринку. Проблеми застосування цього методу такСЦ ж самСЦ, як СЦ в разСЦ використання другого методу.

Якщо у разСЦ користування першим методом виявлено, що вартСЦсть менша, нСЦж визначена для певних товарСЦв мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть, для декларування з метою обчислення сум мита, податку на додану вартСЦсть та акцизного збору (для пСЦдакцизних товарСЦв) обираСФться мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть (четвертий метод). ПерелСЦки товарСЦв та СЧх мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть визначаються вСЦдповСЦдними постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

Так, постановою КМУ встановлено мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть СЦмпортних автомобСЦлСЦв та шин до них. Визначено мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть нових СЦмпортних автомобСЦлСЦв у залежностСЦ вСЦд краСЧни-експортера, марки автомобСЦля та об'СФму двигуна, обчисленому у кубСЦчних сантиметрах. У разСЦ ввезення автомобСЦлСЦв, що були в користуваннСЦ, мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть визначаСФться у вСЦдсотках вСЦдповСЦдно до мСЦнСЦмальноСЧ митноСЧ вартостСЦ нових СЦмпортних автомобСЦлСЦв. Якщо обчислена митна вартСЦсть автомобСЦлСЦв, що були у користуваннСЦ, становить менше 5000 доларСЦв США, СЧСЧ розмСЦр встановлюСФться на рСЦвнСЦ 5000 доларСЦв. ЦСЦСФю ж постановою КМУ встановлено мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть СЦмпортних шин для автомобСЦлСЦв у залежностСЦ вСЦд посадочного дСЦаметру, а для шин, що були в користуваннСЦ будь-якого посадочного дСЦаметру, встановлено фСЦксовану мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть, яка дорСЦвнюСФ 20 доларам США за одну шину.

РЖншою постановою встановлено мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть на СЦмпортнСЦ лСЦкеро-горСЦлчанСЦ вироби та пиво. У преамбулСЦ зазначено, що мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть запроваджена з метою забезпечення повноти справляння податку на додану вартСЦсть пСЦд час СЦмпорту лСЦкеро-горСЦлчаних виробСЦв та пива, недопущення заниження СЧх митноСЧ вартостСЦ. АналогСЦчними постановами КМУ запроваджено мСЦнСЦмальну митну вартСЦсть на СЦмпортованСЦ товари, якСЦ пСЦдлягають обкладенню акцизним збором тАФ тютюновСЦ вироби, бСЦлизну та одяг, деякСЦ продовольчСЦ товари, мило туалетне.

Таким чином, митна вартСЦсть може визначатись на пСЦдставСЦ мСЦнСЦмальноСЧ митноСЧ вартостСЦ на певнСЦ товари, що встановлюСФться вСЦдповСЦдними постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

Держмитслужба УкраСЧни надала роз'яснення щодо основи для нарахування податку на додану вартСЦсть у разСЦ встановлення мСЦнСЦмальноСЧ митноСЧ вартостСЦ, яке полягаСФ в тому, що коли заявлена митна вартСЦсть СЦмпортованого товару перевищуСФ мСЦнСЦмальну, встановлену вСЦдповСЦдною постановою КМУ, за основу розрахунку митних платежСЦв береться заявлена митна вартСЦсть товару. У разСЦ, коли вона менше встановленоСЧ постановою КМУ мСЦнСЦмальноСЧ митноСЧ вартостСЦ, при розрахунках митних платежСЦв застосовуСФться визначена мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть товару.

П'ятий метод застосовуСФться митними органами за умови вСЦдсутностСЦ достовСЦрноСЧ цСЦновоСЧ СЦнформацСЦСЧ щодо СЦмпортованих товарСЦв, якСЦ пСЦдлягають оцСЦнцСЦ. У цьому разСЦ митним органам надаСФться право використовувати цСЦнову СЦнформацСЦю, що мСЦститься в СЧхнСЦй базСЦ даних, а також СЦнформацСЦю органСЦзацСЦй, уповноважених проводити цСЦнову експертизу. Отримана таким чином цСЦнова СЦнформацСЦя використовуСФться як орСЦСФнтацСЦя для порСЦвняння з цСЦнами СЦмпортованого товару, який пСЦдлягаСФ оцСЦнцСЦ. Щоразу, визначаючи митну вартСЦсть, слСЦд враховувати технСЦчнСЦ та якСЦснСЦ характеристики, функцСЦональне призначення, умови поставок та цСЦновСЦ коливання на ринку.

Надавати цСЦнову СЦнформацСЦю стосовно всСЦх СЦмпортованих товарСЦв уповноважено Державний СЦнформацСЦйно-аналСЦтичний центр монСЦторингу зовнСЦшнСЦх товарних ринкСЦв, Торгово-промислову палату УкраСЧни, акцСЦонерне товариство "УкрСЦмпекс» та УкраСЧнський науково-дослСЦдний СЦнститут маркетингу та зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ. Водночас, СЦснують органСЦзацСЦСЧ, що спецСЦалСЦзуються на певних товарах. До них належать Державний гомологСЦчний центр, ДП "УкрзовнСЦшекспертиза», АТ "АлСЦнекс» та ДЗТП "РЖНТЕР-РЖСМ».

Висновки цих установ стосовно вартостСЦ товарСЦв використовуються митними органами як допомСЦжний матерСЦал, а остаточне рСЦшення щодо визначення митноСЧ вартостСЦ СЦмпортованого товару та вСЦдповСЦдальнСЦсть за нього покладаСФться на посадову особу митного органу, до компетенцСЦСЧ якоСЧ входить остаточне визначення цСЦСФСЧ вартостСЦ.

Якщо йдеться про експорт товарСЦв, що пСЦдлягають обов язковому лСЦцензуванню або квотуванню, СЧх митна вартСЦсть зазначаСФться у лСЦцензСЦСЧ чи у картцСЦ реСФстрацСЦСЧ (облСЦку) контракту (шостий метод). Умови поставки згСЦдно з "РЖНКОТЕРМС-2000», зазначенСЦ у лСЦцензСЦСЧ чи картцСЦ реСФстрацСЦСЧ, мають вСЦдповСЦдати умовам, заявленим експортером.

ЦСЦни, зазначенСЦ в лСЦцензСЦСЧ чи картцСЦ реСФстрацСЦСЧ (облСЦку) контракту, не потребують додаткового обТСрунтування та приймаються митними органами без додатковоСЧ перевСЦрки.

У разСЦ експорту товарСЦв, що входять до перелСЦку товарСЦв, на якСЦ МСЦнСЦстерством зовнСЦшнСЦх економСЦчних зв'язкСЦв СЦ торгСЦвлСЦ УкраСЧни запроваджено СЦндикативнСЦ цСЦни, зазначенСЦ у зовнСЦшньоекономСЦчному контрактСЦ, мають вСЦдповСЦдати СЦндикативним цСЦнам, установленим на момент здСЦйснення зовнСЦшньоторговельноСЧ операцСЦСЧ (сьомий метод). Якщо цСЦни вСЦдрСЦзняються, пСЦдставою для проведення митного оформлення СФ лист-погодження, виданий МЗЕЗторгом.

РЖндикативнСЦ цСЦни запроваджено Указом Президента УкраСЧни, який констатував, що "контрактнСЦ цСЦни у сферСЦ зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ визначаються суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни вСЦдповСЦдно до СЦндикативних цСЦн, запроваджених МСЦнСЦстерством зовнСЦшнСЦх економСЦчних зв'язкСЦв СЦ торгСЦвлСЦ УкраСЧни». Щодо перелСЦку товарСЦв, на якСЦ запроваджуються СЦндикативнСЦ цСЦни, Указом зазначено, що такСЦ цСЦни встановлюються на товари:

Влщодо експорту яких застосовано антидемпСЦнговСЦ заходи або розпочато антидемпСЦнговСЦ розслСЦдування чи процедури в УкраСЧнСЦ або за СЧСЧ межами;

щодо яких застосовуються спецСЦальнСЦ СЦмпортнСЦ процедури вСЦдповСЦдно до ст. 19 Закону УкраСЧни "Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть»;

щодо експорту яких встановлено режим квотування, лСЦцензування;

щодо експорту яких встановлено спецСЦальнСЦ режими;

експорт яких здСЦйснюСФться у порядку, передбаченому ст. 20 Закону УкраСЧни "Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть»;

в СЦнших випадках на виконання мСЦжнародних зобов'язань УкраСЧни».

ЗгСЦдно з Указом МЗЕЗторгом розроблено Положення про методику формування та використання СЦндикативних цСЦн, у якому наведено визначення термСЦну " СЦндикативна цСЦна». "ПСЦд СЦндикативними цСЦнами розумСЦються цСЦни на товари, якСЦ вСЦдповСЦдають цСЦнам, що склалися чи складаються на вСЦдповСЦдний товар на ринку експорту або СЦмпорту на момент здСЦйснення експортноСЧ (СЦмпортноСЧ) операцСЦСЧ з урахуванням умов поставки та умов здСЦйснення розрахункСЦв, визначених згСЦдно з законодавством УкраСЧни, а також якСЦсних показникСЦв товару, СЦ якСЦ затверджено МЗЕЗторгом УкраСЧни».

Визначення рСЦвня СЦндикативних цСЦн проводиться на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ з рСЦзноманСЦтних джерел. Беруться до уваги: вид зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ угоди, умови поставки товару згСЦдно з "РЖнкотермс-2000», умови оплати, вСЦдхилення показникСЦв якостСЦ товару вСЦд стандарту УкраСЧни та СЦншСЦ фактори, що мають СЦстотний вплив на умови здСЦйснення операцСЦй.

РозглянутСЦ методи визначення митноСЧ вартостСЦ товарСЦв та СЦнших предметСЦв представлено на рисунку 1.5 [45,170].

Таким чином, в УкраСЧнСЦ законодавчо закрСЦплено поняття "митна вартСЦсть», державними актами визначено методи СЧСЧ обчислення, вСЦдповСЦдальнСЦсть за ухвалене рСЦшення щодо визначення митноСЧ вартостСЦ СЦмпортованого товару покладено на посадову особу митного органу, до компетенцСЦСЧ якоСЧ входить остаточне визначення митноСЧ вартостСЦ.

















Рис. 1.5. Методи визначення митноСЧ вартостСЦ.


СлСЦд зазначити, що у 1998 роцСЦ в УкраСЧнСЦ введено ще одну цСЦнову категорСЦю тАФ максимальна митна вартСЦсть, яку, на виконання Указу Президента УкраСЧни вСЦд 08.05.98 за № 444, запроваджено вСЦдповСЦдною Постановою КМУ з метою регулювання СЦмпорту окремих видСЦв рослинноСЧ олСЦСЧ. Питання розробки та затвердження максимальноСЧ митноСЧ вартостСЦ покладено на МЗЕЗторг.

Статтею 1.20 Закону закрСЦплене поняття тАФ "звичайна цСЦна», що СФ цСЦною продажу товарСЦв (робСЦт, послуг), яка включаСФ суму нарахованих (сплачених) процентСЦв, вартСЦсть СЦноземноСЧ валюти, яка може бути отримана у разСЦ СЧх продажу особам, якСЦ не пов'язанСЦ з продавцем за звичайних умов ведення господарськоСЧ дСЦяльностСЦ. У разСЦ, коли цСЦни пСЦдлягають державному регулюванню згСЦдно з законодавством, звичайною вважаСФться цСЦна, встановлена з дотриманням принципСЦв такого регулювання. ЗгСЦдно з п. 9 Правил застосування Закону УкраСЧни "Про оподаткування прибутку пСЦдприСФмств» виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ (робСЦт, послуг) в межах бартерних операцСЦй визначаСФться з метою оподаткування, виходячи СЦз звичайних цСЦн, що дСЦяли на дату виписування вСЦдвантажувальних документСЦв, а для товарообмСЦнних операцСЦй в галузСЦ зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ тАФ на дату проходження продукцСЦСФю, що експортуСФться, митного контролю.

Таким чином, додатково визначено ще двСЦ цСЦновСЦ категорСЦСЧ - максимальна митна вартСЦсть та звичайна цСЦна, якСЦ також знаходять своСФ мСЦiе в разСЦ митного оформлення товарСЦв, що СЦмпортуються та експортуються.

РЖснують ще цСЦни, якСЦ запроваджено для СЦнформування, в першу чергу, суб'СФктСЦв ЗЕД про реально СЦснуючий рСЦвень цСЦн украСЧнського та свСЦтового ринкСЦв. Це, перш за все, довСЦдковСЦ цСЦни, якСЦ розроблюються вСЦдповСЦдними управлСЦннями Держмитслужби та МЗЕЗторгу УкраСЧни на пСЦдставСЦ СЦнформацСЦСЧ Державного СЦнформацСЦйно-аналСЦтичного центру монСЦторингу зовнСЦшнСЦх товарних ринкСЦв. Вони мають використовуватися митними органами як СЦнформацСЦйний матерСЦал для оцСЦнки вартостСЦ заявлених до митного оформлення товарСЦв шляхом порСЦвняння з довСЦдковими цСЦнами СЦдентичних або аналогСЦчних товарСЦв.

РозглянутСЦ види цСЦн, якСЦ застосовуються при визначеннСЦ митноСЧ вартостСЦ товарСЦв, що пСЦдлягають митному оформленню, представлено на рис.1.6 [45,171].

СлСЦд зазначити, що передбачаСФться заповнення та подання до митного органу для проведення процедури митного оформлення довСЦдки-розрахунку митноСЧ вартостСЦ як для товарСЦв, що СЦмпортуються, так СЦ для товарСЦв, якСЦ заявляються для митного режиму експорту.

ДовСЦдка-розрахунок подаСФться декларантом разом СЦз заповненою вантажною митною декларацСЦСФю на партСЦю товару, заявлену до митного оформлення. ДовСЦдка-розрахунок заповнюСФться декларантом та засвСЦдчуСФться печаткою органСЦзацСЦСЧ-декларанта. ВСЦдомостСЦ, що мають бути внесенСЦ до довСЦдки, можна роздСЦлити на декСЦлька взаСФмопов'язаних груп, а саме:

- вСЦдомостСЦ про покупця та продавця, декларанта, краСЧну походження та пСЦдприСФмство-виробника, краСЧну експортера; дата та номер контракту, умови

















Рис. 1.6. Види цСЦн, що можуть використовуватись при визначеннСЦ митноСЧ вартостСЦ


поставки, дата та номер рахунку-фактури, курс валюти на день подання вантажноСЧ митноСЧ декларацСЦСЧ. ЦСЦ вСЦдомостСЦ надають представникам митного органу попередню СЦнформацСЦю для визначення напрямку цСЦновоСЧ експертизи;

- вСЦдомостСЦ, якСЦ характеризують товар, що пСЦдлягаСФ митному оформленню, та визначаСФ: найменування та код товару згСЦдно з ТН ЗЕД, його кСЦлькСЦсть, фактурну вартСЦсть у валютСЦ розрахунку та у валютСЦ УкраСЧни. ЦСЦ вСЦдомостСЦ визначають основнСЦ цСЦновСЦ показники товару та дозволяють обчислювати митну вартСЦсть одним СЦз розглянутих вище методом;

- данСЦ про витрати на транспортування, страхування, пакування, навантаження, комСЦсСЦйнСЦ та брокерськСЦ витрати продавця та СЦншСЦ витрати, що за умовами договору (контракту) не були включенСЦ до фактурноСЧ вартостСЦ, але були здСЦйсненСЦ, що засвСЦдчено вСЦдповСЦдними документами;

- вСЦдомостСЦ про витрати, що при визначеннСЦ митноСЧ вартостСЦ з контрактноСЧ фактурноСЧ вартостСЦ виключаються, а саме: на транспортування пСЦсля моменту перетину митного кордону та пов'язанСЦ з монтажем, складанням, налагодженням устаткування чи з поданням технСЦчноСЧ допомоги пСЦсля ввезення.

На пСЦдставСЦ цих чотирьох взаСФмопов'язаних груп вСЦдомостей визначаСФться митна вартСЦсть товару у валютСЦ розрахунку та у валютСЦ УкраСЧни. ВсСЦ вСЦдомостСЦ третьоСЧ та четвертоСЧ груп мають бути документально пСЦдтвердженСЦ. РЖнформацСЦя довСЦдки-розрахунку митноСЧ вартостСЦ мусить бути тотожна вСЦдомостям вСЦдповСЦдних граф вантажноСЧ митноСЧ декларацСЦСЧ.

ДовСЦдка-розрахунок митноСЧ вартостСЦ подаСФться митному органу декларантом, який несе вСЦдповСЦдальнСЦсть за:

- достовСЦрнСЦсть та повноту вСЦдомостей, що заявляються у ДовСЦдцСЦ;

- автентичнСЦсть документСЦв, на пСЦдставСЦ яких здСЦйснюСФться митне оформлення товарСЦв, та розрахунки за них;

- надання у разСЦ потреби додаткових вСЦдомостей чи документСЦв для визначення митноСЧ вартостСЦ товарСЦв.

НайбСЦльша кСЦлькСЦсть товарних позицСЦй тАФ вСЦсСЦмнадцять, на якСЦ слСЦд подавати довСЦдку, припадаСФ на 71 групу товарСЦв за ТН ЗЕД "Перли природнСЦ чи культивованСЦ, дорогоцСЦнне чи напСЦвдорогоцСЦнне камСЦння, дорогоцСЦннСЦ метали, метали, оплакованСЦ дорогоцСЦнними металами, СЦ вироби з них; бСЦжутерСЦя; монети».

По дев'яти товарних позицСЦях з 20-СЧ групи "Продукти переробки плодСЦв, овочСЦв, горСЦхСЦв або СЦнших частин рослин» слСЦд подавати довСЦдку-розрахунок. По семи товарних позицСЦях потребують довСЦдки-розрахунку товари з 85 та 87 груп згСЦдно з ТН ЗЕД. Таким чином, у разСЦ митного оформлення СЦмпорту потребують довСЦдки-розрахунку митноСЧ вартостСЦ 111 товарних позицСЦй.

Разом з оцСЦнкою митноСЧ вартостСЦ СЦмпортованих товарСЦв СЦснуСФ перелСЦк товарСЦв, у разСЦ експорту яких слСЦд узгоджувати вартСЦсть з вСЦддСЦлом тарифСЦв та митноСЧ вартостСЦ. ТоварнСЦ позицСЦСЧ цих товарСЦв представлено в табл.1.6 [45,174].


Таблиця 1.6

ПерелСЦк кодСЦв товарСЦв згСЦдно з ТН ЗЕД, у разСЦ експорту яких потрСЦбно узгодження вартостСЦ з вСЦддСЦлом тарифСЦв та митноСЧ вартостСЦ

№ з/п

Коди товарСЦв згСЦдно з ТН ЗЕД*

1

2

3

4

5

6

1

02.02

11.03

16.02

26.16

71.06

72.08

2

02.03

11.04

17.01

28.43

71.08

72.10

3

04.02

12.06

17.03

35.01

71.10

72.11

4

07.13

12.08

22.07

71.02

71.12

72.12

5

11.01

15.16

25.30

71.03

71.18

81.04

* ПримСЦтка: Узгодженню пСЦдлягають цСЦни товарСЦв, що оформлюються в режимСЦ експорту та на якСЦ встановлено СЦндикативнСЦ цСЦни.


СлСЦд зазначити, що перелСЦки товарСЦв, коди яких зазначено в таблицях, можуть бути доповненСЦ за рСЦшенням начальника регСЦональноСЧ митницСЦ товарами, якСЦ традицСЦйно експортуються чи СЦмпортуються у певному регСЦонСЦ.

ПСЦдсумовуючи все вищевикладене, можна дСЦйти висновку, що СЦснуСФ проблема обчислення митноСЧ вартостСЦ заявленого до митного оформлення товару, за винятком товарСЦв, на якСЦ встановлено мСЦнСЦмальну та максимальну митну вартСЦсть. НаявнСЦсть проблеми можна розглянути на прикладСЦ визначення митноСЧ вартостСЦ на пСЦдставСЦ цСЦни на СЦдентичнСЦ товари . У цьому разСЦ як вхСЦднСЦ данСЦ для оцСЦнки слСЦд використовувати такСЦ показники:

1. Призначення;

2. Характеристики;

3. ЯкСЦсть;

4. Один СЦ той же товарний знак;

5. РепутацСЦя на ринку;

6. КраСЧна походження;

7. ПСЦдприСФмство-виробник.

УявСЦмо, що йдеться про СЦмпорт кулькових ручок. Найлегше стосовно цього товару визначити показники 1, 6 та 7. З рештою справа дещо ускладнюСФться, оскСЦльки практично вСЦдсутнСЦ данСЦ про характеристики та якСЦсть ручок, якСЦ слСЦд використовувати для порСЦвняння. ОкрСЦм того, треба визначитись, з якого офСЦцСЦйного джерела можна довСЦдатися про репутацСЦю на ринку обох типСЦв кулькових ручок та за якими ознаками можна СЧх порСЦвнювати. ВиникаСФ коло невизначених характеристик (показникСЦв) даного товару, за якими можна оцСЦнювати товари як СЦдентичнСЦ. Ця невизначенСЦсть стосуСФться також якСЦсних характеристик товарСЦв та СЧх репутацСЦСЧ на ринку. Вже йшлося про невизначенСЦсть такоСЧ категорСЦСЧ як "товарний знак».

За провСЦдним маркетологом Ф. Котлером: "Марка тАФ СЦм'я, термСЦн, знак, символ, малюнок або СЧх сукупнСЦсть, призначенСЦ для СЦдентифСЦкащСЧ товарСЦв або послуг одного продавця або групи продавцСЦв та диференцСЦацСЦСЧ СЧх вСЦд товарСЦв та послуг конкурентСЦв...». "Товарний знак тАФ марка або СЧСЧ частина, забезпеченСЦ правовим захистом. Товарний знак захищаСФ винятковСЦ права продавця та використання марочноСЧ назви та/або марочного знаку (емблеми)».

Виходячи з цих визначень, "товарний знак» тАФ узагальнююча категорСЦя. Товарна марка категорСЦя вужча, що маСФ правовий захист та визначаСФ винятковСЦсть СЧСЧ використання пСЦдприСФмством-виробником певного товару.

СлСЦд зазначити, що Законом УкраСЧни "Про охорону прав на знаки для товарСЦв СЦ послуг» визначено, що "знак тАФ позначення, за яким товар СЦ послуги одних осСЦб вСЦдрСЦзняються вСЦд однорСЦдних товарСЦв СЦ послуг СЦнших осСЦб», а "об'СФктом знака можуть бути словеснСЦ, зображувальнСЦ, об'СФмнСЦ та СЦншСЦ позначення або СЧх комбСЦнацСЦСЧ, виконанСЦ у будь-якому кольорСЦ чи поСФднаннСЦ кольорСЦв». Цей Закон визначив правову охорону знака та зобов'язав Державний комСЦтет УкраСЧни з питань СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ (Держпатент УкраСЧни) здСЦйснювати реСФстрацСЦю знакСЦв та вести Державний реСФстр СвСЦдоцтв УкраСЧни на знаки для товарСЦв та послуг.

ПСЦдсумовуючи, слСЦд зазначити таке:

1. Одна з основних проблем, що потребуСФ вирСЦшення при митному оформленнСЦ експортних та СЦмпортних товарСЦв тАФ визначення митноСЧ вартостСЦ.

2. Тлумачення Законом УкраСЧни "Про РДдиний митний тариф» термСЦну "митна вартСЦсть» та наявнСЦсть методСЦв СЧСЧ визначення на пСЦдставСЦ документСЦв, цСЦн на аналогСЦчнСЦ чи подСЦбнСЦ товари, мСЦнСЦмальноСЧ митноСЧ вартостСЦ, цСЦновоСЧ СЦнформацСЦСЧ, цСЦн, зазначених у лСЦцензСЦях та картках реСФстрацСЦСЧ (облСЦку) контрактСЦв, СЦндикативних цСЦн допомагають митним органам обчислювати митну вартСЦсть товарСЦв та, тим самим, не допускати зменшення сум митних платежСЦв з кожноСЧ процедури митного оформлення.

3. НаявнСЦсть термСЦнСЦв "митна вартСЦсть», "контрактна цСЦна», "мСЦнСЦмальна митна вартСЦсть», "фактурна вартСЦсть», "СЦндикативна цСЦна», "цСЦна лСЦцензСЦСЧ чи картки реСФстрацСЦСЧ (облСЦку) контракту», "максимальна митна вартСЦсть», "звичайна цСЦна», "довСЦдкова цСЦна» та вСЦдсутнСЦсть чСЦтко визначеноСЧ СЧх пСЦдпорядкованостСЦ не дозволяють митним органам проводити митне оформлення за безумовно визначеною митною вартСЦстю товарноСЧ партСЦСЧ, заявленою у вантажнСЦй митнСЦй декларацСЦСЧ.

4. Визначення митноСЧ вартостСЦ розглянутими методами потребуСФ визначення сукупностСЦ ознак для кожноСЧ товарноСЧ позицСЦСЧ ТН ЗЕД у числовому вираженнСЦ для практичного застосування митними органами пСЦд час митного оформлення товарСЦв.


1.2 Визначення коду товару та вплив визначення краСЧни походження на застосування засобСЦв тарифного регулювання в УкраСЧнСЦ


Розглянуте вище свСЦдчить про те, що для митного оформлення заявленого товару, працСЦвникам митницСЦ слСЦд визначити правильнСЦсть обчислення митноСЧ вартостСЦ декларантом, перевСЦривши чи вСЦдповСЦдаСФ заявлений згСЦдно з ТН ЗЕД код реальному, пред'явленому для митного оформлення, товару.

Процедуру визначення коду товару, який стане основою для обчислення митноСЧ вартостСЦ, можна роздСЦлити на три окремих, але взаСФмопов'язаних етапи.

На першому етапСЦ СЦнспектор оперативного пСЦдроздСЦлу звСЦряСФ заявлений, згСЦдно з вантажною митною декларацСЦСФю, товар за кодом ТН ЗЕД та описом з фактичним, пред'явленим до митного оформлення. За наявностСЦ зауважень або в разСЦ неможливостСЦ з'ясувати чи вСЦдповСЦдають вСЦдомостСЦ, заявленСЦ у вантажнСЦй митнСЦй декларацСЦСЧ, фактичному товару, СЦнспектор маСФ право:

- по-перше, письмово запропонувати суб'СФкту звернутись до вСЦддСЦлу тарифСЦв та вартостСЦ митницСЦ для визначення коду товару. В такому разСЦ маСФ бути зазначено пСЦдстави направлення з посиланням на представленСЦ документи (контракт, товарнСЦ документи, специфСЦкацСЦСЧ, технСЦчна документацСЦя, паспорти на товар) та зазначено ймовСЦрнСЦсть вСЦднесення оглянутого товару до певного коду ТН ЗЕД;

- по-друге, на пСЦдставСЦ вимог ст. 40 "Взяття проб СЦ зразкСЦв» Митного кодексу УкраСЧни взяти проби та зразки. Постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни вСЦд 21.10.98 за № 1665 "Про порядок взяття проб СЦ зразкСЦв товарСЦв та СЦнших предметСЦв для проведення дослСЦджень, необхСЦдних для СЧх митного оформлення» затверджено порядок взяття проб СЦ зразкСЦв. Документ передбачаСФ вибСЦркове взяття проб СЦ зразкСЦв товарСЦв, задля встановлення виду та найменування при СЧх класифСЦкацСЦСЧ згСЦдно з Товарною номенклатурою зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. Зразки вСЦдбираються на пСЦдставСЦ письмового розпорядження керСЦвника митного органу в присутностСЦ "асника вантажу. Проби та зразки беруться у кСЦлькостСЦ, потрСЦбнСЦй для проведення дослСЦджень, з обов'язковим накладенням митного забезпечення та укладенням вСЦдповСЦдного акта вСЦдбору зразкСЦв.

На другому етапСЦ, на пСЦдставСЦ запису СЦнспектора оперативного пСЦдроздСЦлу та супроводжувальних документСЦв або на пСЦдставСЦ розгляду зразкСЦв, вСЦддСЦл тарифСЦв та вартостСЦ перевСЦряСФ правильнСЦсть визначення коду товару, керуючись вСЦдповСЦдними правилами. Якщо код визначаСФться у вСЦддСЦлСЦ тарифСЦв та вартостСЦ, видаСФться вСЦдповСЦдне рСЦшення встановленого зразка з обов'язковим посиланням на зовнСЦшньоекономСЦчний договСЦр (контракт), СЦнвойс, згСЦдно з яким проводиться митне оформлення даного товару, зазначаються результати огляду його зразкСЦв та робиться посилання на документи, на пСЦдставСЦ яких було ухвалено рСЦшення щодо визначення вСЦдповСЦдного коду.

КласифСЦкацСЦйне рСЦшення, ухвалене вСЦддСЦлом тарифСЦв та вартостСЦ, доводиться до оперативного пСЦдроздСЦлу митницСЦ, що здСЦйснюСФ митне оформлення.

У разСЦ неможливостСЦ визначити код товару шляхом вивчення наданих документСЦв та огляду його зразкСЦв, вСЦддСЦл готуСФ звернення до митноСЧ лабораторСЦСЧ.

ТретСЦй етап тАФ проведення, у разСЦ необхСЦдностСЦ, дослСЦджень митною лабораторСЦСФю. СвоСЧ висновки щодо класифСЦкацСЦСЧ товарСЦв вона робить за результатами лабораторних випробувань проб СЦ зразкСЦв товарСЦв, доставлених з митного органу згСЦдно з вимогами. Разом з тим, у разСЦ потреби ТСрунтовнСЦших дослСЦджень товарСЦв, митна лабораторСЦя може вСЦдправляти зразки до спецСЦалСЦзованих науково-дослСЦдних СЦнститутСЦв та спецСЦалСЦзованих лабораторСЦй.

На всСЦх трьох етапах застосовуються шСЦсть основних правил кодування товару. На всСЦх трьох етапах слСЦд дотримуватись однозначного вСЦднесення товарСЦв до певного коду у вСЦдповСЦдностСЦ до примСЦток та основних правил СЦнтерпретацСЦСЧ ТН ЗЕД.

Отже, визначення коду товару може вСЦдбуватися поетапно. На першому етапСЦ код визначаСФться у пСЦдроздСЦлСЦ митницСЦ, який здСЦйснюСФ митне оформлення. У разСЦ необхСЦдностСЦ оформлюСФться вСЦдповСЦдний пакет документСЦв та вСЦдбираються проби СЦ зразки товару для проведення на другому етапСЦ кодифСЦкацСЦСЧ у вСЦддСЦлСЦ тарифСЦв та вартостСЦ митного органу. КрСЦм цього СФ можливСЦсть проведення вСЦдповСЦдних дослСЦджень у спецСЦалСЦзованСЦй митнСЦй лабораторСЦСЧ.

НацСЦональне законодавство УкраСЧни, що регулюСФ застосування ставок мита, визначаСФ, що ввСЦзне мито, яким обкладаються СЦмпортованСЦ товари, СФ диференцСЦйованим. До товарСЦв застосовуються преференцСЦйнСЦ, пСЦльговСЦ та повнСЦ ставки ввСЦзного мита згСЦдно з РДдиним митним тарифом УкраСЧни.

ПреференцСЦйнСЦ ставки мита застосовуються до товарСЦв, що походять з краСЧн, якСЦ входять разом з УкраСЧною до митних союзСЦв або утворюють з нею спецСЦальнСЦ митнСЦ зони, та в разСЦ встановлення будь-якого спецСЦального преференцСЦйного митного режиму згСЦдно з мСЦжнародними договорами за участю УкраСЧни.

ПСЦльговСЦ ставки застосовуються до товарСЦв, що походять з тих краСЧн або економСЦчних союзСЦв, якСЦ користуються в УкраСЧнСЦ режимом найбСЦльшого сприяння або нацСЦональним режимом (за винятком товарСЦв, ввезених з тих краСЧн, з якими укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю).

ПовнСЦ ставки застосовуються до товарСЦв, що походять з краСЧн, з якими не укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю, торговельно-економСЦчнСЦ угоди з наданням режиму найбСЦльшого сприяння або нацСЦонального режиму, а також до товарСЦв, краСЧну походження яких не встановлено.

Разом з цим Законом УкраСЧни надано певнСЦ роз'яснення щодо застосування ставок мита в залежностСЦ вСЦд краСЧни походження товару. Ним визначено, що преференцСЦйнСЦ ставки, передбаченСЦ РДдиним митним тарифом УкраСЧни, включаючи звСЦльнення вСЦд сплати мита, в зв'язку з вСЦдсутнСЦстю перелСЦку краСЧн, до товарСЦв з яких застосовуСФться преференцСЦйний режим митного оподаткування, та мСЦжнародних угод про створення митного союзу або утворення спецСЦальних митних зон, не застосовуються.

КрСЦм цього Законом визначено, що при митному оформленнСЦ товарСЦв, якСЦ ввозяться в УкраСЧну з краСЧн, з якими укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю, за умови дотримання всСЦх вимог, установлених вСЦдповСЦдними мСЦжнародними угодами, застосовуСФться вСЦдповСЦдне положення про звСЦльнення вСЦд обкладення митом. У разСЦ невиконання правил, установлених вСЦдповСЦдною угодою про вСЦльну торгСЦвлю, що передбачають пСЦдтвердження походження СЦмпортованого товару, правил "прямого вСЦдвантаження» та "безпосередньоСЧ закупСЦвлСЦ», застосовуються пСЦльговСЦ ставки ввСЦзного мита. ТакСЦ ж пСЦльговСЦ ставки ввСЦзного мита застосовуються до товарСЦв, яким УкраСЧна надаСФ режим найбСЦльшого сприяння або нацСЦональний режим, незалежно вСЦд краСЧни-експортера цих товарСЦв.

ПовнСЦ ставки ввСЦзного мита застосовуються до товарСЦв походженням з краСЧн, з якими вСЦдсутнСЦ угоди про вСЦльну торгСЦвлю та яким УкраСЧна не надала режиму найбСЦльшого сприяння або нацСЦонального режиму. СлСЦд зазначити, що повнСЦ ставки ввСЦзного мита також застосовуються до товарСЦв, краСЧну походжень-ня яких визначити неможливо.

Таким чином, до СЦмпортованих в УкраСЧну товарСЦв можуть застосовуватись повнСЦ або пСЦльговСЦ ставки ввСЦзного мита, а за умови виконання певних вимог, можливо звСЦльнення вСЦд обкладення ввСЦзним митом.

ПерелСЦк краСЧн, з якими укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю наведено в таблицСЦ 1.7 [45,180].


Таблиця 1.7

ПерелСЦк краСЧн, з якими УкраСЧноюукладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю

№ з/п

КраСЧна

№ з/п

КраСЧна

1

Азербайджан

8

Литва

2

БСЦлорусь

9

Молдова

3

ВСЦрменСЦя

10

РосСЦя

4

ГрузСЦя

11

ТуркменСЦстан

б

ЕстонСЦя

12

Узбекистан

6

Казахстан

13

Киргизстан

7

ЛатвСЦя




Угоди про вСЦльну торгСЦвлю передбачають, що сторони не застосовують мито, податки СЦ збори, якСЦ мають еквСЦвалентну дСЦю на експорт СЦ/або СЦмпорт товарСЦв, що походять з митноСЧ територСЦСЧ однСЦСФСЧ з держав СЦ призначенСЦ для митноСЧ територСЦСЧ СЦншоСЧ держави.

Документом, що засвСЦдчуСФ походження товарСЦв з краСЧн, перелСЦк яких зазначено в таблицСЦ № 8, за винятком краСЧн БалтСЦСЧ, СФ сертифСЦкат за формою "СТ-1». ВСЦдповСЦдно до угод, укладених з краСЧнами БалтСЦСЧ, документом, що засвСЦдчуСФ походження товарСЦв з цих краСЧн СЦ дозволяСФ не застосовувати СЦмпортне мито у разСЦ ввезення СЧх в УкраСЧну, СФ сертифСЦкат за формою "EUR-1» або "EUR-2».

Податок на додану вартСЦсть, за винятком товарСЦв, якСЦ походять СЦ ввозяться з РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ та РеспублСЦки БСЦлорусь, акцизний збСЦр та митнСЦ збори в разСЦ ввезення товарСЦв, що походять з краСЧн, з якими укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю, справляються на загальних пСЦдставах. У разСЦ невиконання принаймнСЦ однСЦСФСЧ з зазначених умов звСЦльнення, застосовуються пСЦльговСЦ ставки ввСЦзного мита, так само як СЦ при митному оформленнСЦ товарСЦв у разСЦ вСЦдсутностСЦ сертифСЦката СТ-1 та неможливостСЦ визначення краСЧни походження на пСЦдставСЦ маркування товару, товаросупроводжувальних чи СЦнших документСЦв. В такому разСЦ, на товари, якСЦ походять та СЦмпортуються з РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ та РеспублСЦки БСЦлорусь нараховуСФться податок на додану вартСЦсть. Якщо стосовно товарСЦв неможливо визначити краСЧну походження, застосовуються повнСЦ ставки ввСЦзного мита, а також сплачуСФться податок на додану вартСЦсть.

СлСЦд зауважити, що деякСЦ угоди про вСЦльну торгСЦвлю мають певнСЦ вилучення, якСЦ скасовують вСЦдповСЦдний режим у торгСЦвлСЦ деякими товарами. Так, протоколом мСЦж урядом УкраСЧни СЦ урядом РеспублСЦки БСЦлорусь вилучено з режиму вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ певний перелСЦк товарСЦв у разСЦ експорту з УкраСЧни. ЦСЦ товари обкладаються вивСЦзним (експортним) митом за ставками, встановленими Законом УкраСЧни вСЦд 07.05.96 за № 180/96-ВР "Про вивСЦзне (експортне) мито на живу худобу та шкСЦряну сировину». КрСЦм того, також вилучено з режиму вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ бСЦлий цукор, у разСЦ його експорту з УкраСЧни до РеспублСЦки БСЦлорусь. ПерелСЦк краСЧн та коди товарСЦв, вилучених у торговельних вСЦдносинах з режиму вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ з УкраСЧною, представлено в таблицСЦ К.9 (Додаток К) .

Вже зазначалось, що до товарСЦв походженням з краСЧн, яким УкраСЧна надаСФ режим найбСЦльшого сприяння або нацСЦональний режим, пСЦльгова ставка ввСЦз-ного мита застосовуСФться, у разСЦ митного оформлення, незалежно вСЦд краСЧни-вСЦдправника цих товарСЦв.

Отже, на сьогоднСЦшнСЦй день до СЦмпортованих в УкраСЧну товарСЦв може застосовуватися режим звСЦльнення вСЦд сплати ввСЦзного мита, пСЦльговСЦ та повнСЦ його ставки.


1.3 Вплив вСЦтчизняноСЧ митницСЦ на сприяння розвитку зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ


16 липня 2003 року в БрюсселСЦ у ходСЦ переговорСЦв мСЦж Головою ДержавноСЧ митноСЧ служби УкраСЧни Миколою Каленським та директором директорату офСЦсу РДвродопомоги РДврокомСЦсСЦСЧ Пером БрСЦксом Кнудсеном пСЦдписано контракт "Митниця-7» програми ТАСIS.

Це - черговий важливий крок на шляху поглиблення спСЦвпрацСЦ з РДвросоюзом, що маСФ на метСЦ лСЦквСЦдацСЦю зайвих перешкод на кордонСЦ. На реалСЦзацСЦю проекту "Реформа та модернСЦзацСЦя митноСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ УкраСЧни" за цим контрактом украСЧнськСЦй митницСЦ видСЦлено 2 000 000 СФвро.

У березнСЦ 1998 року набула чинностСЦ Угода про партнерство СЦ спСЦвробСЦтництво мСЦж УкраСЧною та РДС (далСЦ: УПС), пСЦдписана УкраСЧною 14 червня 1994 року.

У цьому зв'язку набуття УкраСЧною асоцСЦйованого, а згодом СЦ повного членства з РДС визначено стратегСЦСФю економСЦчного та соцСЦального розвитку нашоСЧ держави на 2000 - 2004 роки, а це - суттСФве збСЦльшення СЦноземних СЦнвестицСЦй, розвиток експортного потенцСЦалу УкраСЧни та СЦншСЦ переваги.

Саме з метою реалСЦзацСЦСЧ положень УПС СЦ було затверджено СтратегСЦю СЦнтеграцСЦСЧ УкраСЧни до РДС, якою визначено прСЦоритети спСЦвробСЦтництва. Цей документ включаСФ також СЦ заходи у галузСЦ митноСЧ справи, конкретизуСФ кроки СЦз забезпечення виконання нашою державою критерСЦСЧв членства у РДС СЦ знайшов широку пСЦдтримку та схвалення РДвропейським Союзом.

Так, у рамках адаптацСЦСЧ вСЦтчизняного законодавства до законодавства РДС Держмитслужба СЦнСЦцСЦювала та здСЦйснила велику нормотворчу роботу, зокрема СЦз ухвалення Верховною Радою УкраСЧни 11.07.02 Митного кодексу УкраСЧни (був введений у дСЦю 01.01.04), побудованого на базСЦ основних угод СОТ з питань надання нацСЦонального режиму або режиму найбСЦльшого сприяння, митноСЧ оцСЦнки товарСЦв, визначення краСЧни походження, захисту прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ тощо.

З 01.07.2001 року набув чинностСЦ новий Митний тариф УкраСЧни, побудований на базСЦ ГармонСЦзованоСЧ системи опису та кодування товарСЦв (ГС) 1996 року та КомбСЦнованоСЧ номенклатури РДС. Ще бСЦльшу прозорСЦсть у спСЦвставленнСЦ даних статистики зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ та засобСЦв тарифного регулювання обох сторСЦн забезпечать опрацьованСЦ Держмитслужбою змСЦни до УкраСЧнськоСЧ класифСЦкацСЦСЧ товарСЦв ЗЕД вСЦдповСЦдно до ГС 2002 року. ПередбачаСФться також знизити ставки ввСЦзного мита на текстильну продукцСЦю вСЦдповСЦдно СЦз домовленостями УкраСЧни та РДС у режимСЦ безквотового ввезення в РДС украСЧнськоСЧ текстильноСЧ продукцСЦСЧ.

З 2001 року дСЦСФ механСЦзм захисту прав СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ на митному кордонСЦ УкраСЧни, що СФ обов'язковою умовою УПС (передбачено й новим Митним кодексом УкраСЧни).

ЗдСЦйснюються заходи з приСФднання УкраСЧни до низки мСЦжнародних торго-вих та митних конвенцСЦй (законодавча база мСЦжнародного митного спСЦвробСЦт-ництва УкраСЧни вже налСЦчуСФ 30 мСЦжнародних угод).

На розвиток положень Протоколу про надання адмСЦнСЦстративноСЧ допомоги митним органам сторСЦн, який СФ невСЦд'СФмною частиною УПС, Держмитслужбою вСЦд СЦменСЦ КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни укладено двостороннСЦ Угоди про спСЦвробСЦтництво та взаСФмну допомогу з такими краСЧнами-членами РДС: ФранцСЦСФю, ГрецСЦСФю, ВеликобританСЦСФю, АвстрСЦСФю, ФСЦнляндСЦСФю. Готова до пСЦдписання Угода з БельгСЦСФю (предметом Протоколу та Угод з надання допомоги у попередженнСЦ, розслСЦдуваннСЦ та припиненнСЦ порушень митного законодавства, а також у забезпеченнСЦ правильного стягнення СЦмпортного та експортного мита та СЦнших податкСЦв). На черзСЦ пСЦдписання Угод з РЖталСЦСФю та НСЦдерландами.

НезамСЦнним елементом органСЦзацСЦйного та матерСЦально-технСЦчного забезпечення процесу адаптацСЦСЧ законодавства СФ технСЦчна допомога, яка надаСФться СФвропейським спСЦвтовариством та за фСЦнансовоСЧ пСЦдтримки

РДвропейськоСЧ КомСЦсСЦСЧ й сприяння РДвромитницСЦ (РДС СФ найбСЦльшим донором фСЦнансовоСЧ допомоги УкраСЧнСЦ. За останнСЦ 10 рокСЦв - 1 мСЦльярд СФвро).

Прийняттю такого рСЦшення передувало спецСЦальне попереднСФ вивчення СФвропейською Стороною окремих аспектСЦв роботи украСЧнськоСЧ митницСЦ з метою встановлення прСЦоритетСЦв. Результати засвСЦдчили загалом дуже високий рСЦвень органСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ вСЦтчизняноСЧ митницСЦ, яка, за експертними висновками, може слугувати прикладом для митних адмСЦнСЦстрацСЦй деяких сусСЦднСЦх краСЧн, а в окремих сферах надаСФ послуги, рСЦвень яких перевищуСФ загальноСФвропейський. ЗгСЦдно з висновками, однак, СФ потреба внести окремСЦ змСЦни на стратегСЦчному та функцСЦональному рСЦвнях.

Так, з ухваленням Меморандуму взаСФморозумСЦння 4 травня 2000 року мСЦж КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни та КомСЦсСЦСФю РДвропейських спСЦвтовариств, фСЦнансовСЦ потоки за програмою TACIS були спрямованСЦ на розвиток митноСЧ СЦнфраструктури, зокрема, на будСЦвельнСЦ роботи у пунктСЦ пропуску "Тиса», постачання засобСЦв митного контролю, надання технСЦчноСЧ допомоги на реконструкцСЦю всСЦСФСЧ територСЦСЧ даного пункту пропуску з метою безперебСЦйного перемСЦщення вантажСЦв та громадян, а також забезпечення комфортного сервСЦсу.

У груднСЦ 2002 року реконструйований пункт пропуску було введено в дСЦю на дСЦлянцСЦ ЗахСЦдного кордону нашоСЧ держави, що стало вСЦдчутним кроком на шляху розвитку мСЦжнародних транспортних мереж у РДвропейському регСЦонСЦ. Тобто збСЦльшення у 2 рази пропускноСЧ спроможностСЦ дозволяСФ за добу здСЦйснити пропуск до 5 000 легкових, 500 вантажних автомобСЦлСЦв та 80 автобусСЦв. ЗмСЦнився не лише зовнСЦшнСЦй вигляд пункту пропуску. За СФвропейськими стан-дартами створено всСЦ необхСЦднСЦ умови для здСЦйснення прикордонного та митного контролСЦв, безперебСЦйного перемСЦщення вантажСЦв та громадян, здСЦйснення з належною швидкСЦстю та якСЦстю прикордонно-митних процедур, забезпечення комфортного сервСЦсу. У рамках зазначеноСЧ вище програми в кСЦнцСЦ жовтня 2002 року на дСЦлянцСЦ украСЧнсько-польського кордону в районСЦ пункту пропуску "Ягодин-Дорогуськ» було вСЦдкрито рух по автодорожньому мосту через рСЦчку ЗахСЦдний Буг.

УспСЦшне та своСФчасне завершення проекту з прикордонного менеджменту на доповнення попереднСЦх СЦнСЦцСЦатив, розпочатих в рамках НацСЦональноСЧ програми в УкраСЧнСЦ та Програми прикордонного спСЦвробСЦтництва, стало добрим пСЦдТСрунтям для спСЦвпрацСЦ надалСЦ.

ЗгСЦдно з програмою дСЦй ТАСРЖS також передбачено у рамках надання технСЦчноСЧ допомоги на розвиток СЦнфраструктури пункту пропуску "Рава-Руська» спорудження вантажного термСЦналу на украСЧнському боцСЦ кордону та забезпечення пункту пропуску найсучаснСЦшим обладнанням для митного контролю (пересувнСЦ рентгенСЦвськСЦ установки, засоби радСЦозв'язку, детектори наркотикСЦв тощо). Цей проект (вартСЦстю 8 500 тис. СФвро) доповнюСФ СЦнСЦцСЦативу Програми PHARE, яка маСФ здСЦйснюватися на польському боцСЦ кордону, а також передбачаСФ навчання та постачання обладнання, що охоплюватиме як захСЦдну, так СЦ схСЦдну дСЦлянки кордону.

За проектом "Вдосконалення системи прикордонного менеджменту» на реконструкцСЦю з розширенням мСЦжнародного автомобСЦльного пункту пропуску "Ягодин» передбачаСФться спрямувати 2 750 тис. СФвро.

ОкрСЦм того, у рамках Програми ТАСIS та за фСЦнансовоСЧ пСЦдтримки РДвро-пейськоСЧ КомСЦсСЦСЧ й сприяння РДвромитницСЦ в реалСЦзацСЦСЧ законодавчих СЦнСЦцСЦатив Держмитслужби у 1996 - 1998 роках були запровадженСЦ проекти за контрактом "Митниця-2», а з 1998 по 2001 - "Митниця-4». РЖнформацСЦйнСЦ, фСЦнансовСЦ та СЦншСЦ ресурси, передбаченСЦ цими проектами, були задСЦянСЦ пСЦд час пСЦдготовки проекту нового Митного кодексу - документу, створеного з урахуванням норм мСЦжна-родного права та свСЦтового досвСЦду реалСЦзацСЦСЧ митноСЧ справи; розроблено низку навчальних модулСЦв (у тому числСЦ з системи аналСЦзу ризикСЦв) пСЦд час пСЦдготовки викладачСЦв АкадемСЦСЧ митноСЧ служби УкраСЧни; проведено навчання фахСЦвцСЦв РЖн-формацСЦйно-аналСЦтичного митного управлСЦння на базСЦ ORACLE та Sun Micro-systems (вартСЦсть навчання 150 тис. СФвро), проведено СЦншСЦ заходи.

НинСЦ розпочато реалСЦзацСЦю проекту "Митниця-6» за напрямами: "Митне законодавство» - пСЦдготовка пСЦдзаконних актСЦв щодо реалСЦзацСЦСЧ механСЦзмСЦв дСЦСЧ нового Митного кодексу УкраСЧни; "Митний контроль» - удосконалення навичок роботи СЦз застосування системи аналСЦзу ризикСЦв (ПодСЦльська регСЦональна митниця), контроль за перемСЦщенням через кордон товарСЦв, що мСЦстять об'СФкти СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ; "Комп'ютеризацСЦя» - допомога у створеннСЦ СЦнтегрованого тарифу та можливе навчання фахСЦвцСЦв РЖАМУ, постачання комп'ютерного обладнання; "МитнСЦ лабораторСЦСЧ» - постачання лабораторного обладнання на суму 300 тис. СФвро, навчання фахСЦвцСЦв лабораторСЦСЧ, вивчення потреб регСЦональних митних лабораторСЦй з метою подальшого оснащення необхСЦдним обладнанням.

29 листопада 2002 року у БрюсселСЦ вСЦдбулася презентацСЦя ДержавноСЧ митноСЧ служби УкраСЧни в РДвропейських структурах. Широкому мСЦжнародному представництву були продемонстрованСЦ досягнення ДержавноСЧ митноСЧ служби УкраСЧни: створену в УкраСЧнСЦ супутникову систему контролю за доставкою вантажСЦв, аналоги якоСЧ СФ лише в декСЦлькох краСЧнах - членах РДС та яка практично унеможливила певнСЦ види мСЦжнародного економСЦчного шахрайства СЦ однозначно додала привабливостСЦ УкраСЧнСЦ як транзитнСЦй державСЦ. Не залишилася без уваги дСЦяльнСЦсть з унСЦфСЦкацСЦСЧ митного законодавства та приведення його до СФвропейських норм, як СЦ результати реалСЦзацСЦСЧ проектСЦв за програмою TACIS.

УспСЦх цСЦСФСЧ презентацСЦСЧ здобуткСЦв ДержавноСЧ митноСЧ служби УкраСЧни вСЦдкрив серйознСЦ перспективи в реалСЦзацСЦСЧ нових проектСЦв, зокрема, з адмСЦнСЦстративного реформування митних органСЦв та вдосконалення митноСЧ СЦнфраструктури й розвитку прикордонного менеджменту, що надзвичайно важливо сьогоднСЦ у контекстСЦ геополСЦтичних змСЦн. ОскСЦльки найближчим часом УкраСЧна матиме спСЦльнСЦ кордони з РДС, та роль, яку вСЦдСЦграСФ у врегулюваннСЦ внутрСЦшнього конфлСЦкту у сусСЦднСЦй МолдовСЦ Митна служба УкраСЧни, демонструСФ СЧСЧ активну позицСЦю лСЦдера пСЦд час проведення нещодавно переговорСЦв з Молдовою щодо органСЦзацСЦСЧ митного контролю на ПриднСЦстровськСЦй дСЦлянцСЦ украСЧнсько-молдовського кордону. ДружнСЦ стосунки мСЦж сторонами, що встановлюватимуться у процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ митних проектСЦв та програми прикордонного спСЦвробСЦтництва ТАСIS, будуть використанСЦ при нормалСЦзацСЦСЧ здСЦйснення митних СЦ прикордонних процедур у регСЦонСЦ для взаСФмноСЧ вигоди громадян та економСЦк заСЦнтересованих краСЧн.

У ходСЦ реалСЦзацСЦСЧ проекту "Мигниця-7» кошти, видСЦленСЦ РДвропейською КомСЦсСЦСФю, будуть використанСЦ на:

- вдосконалення митного законодавства, а саме: приведення у вСЦдповСЦднСЦсть до положень нового Митного кодексу УкраСЧни актСЦв вторинного законодавства та адмСЦнСЦстративних СЦнструкцСЦй для всСЦх рСЦвнСЦв управлСЦння (робота повинна бути сфокусована на пСЦдготовцСЦ адмСЦнСЦстративних СЦнструкцСЦй/вказСЦвок щодо застосування положень нового Митного кодексу, якСЦ б вСЦдповСЦдали законодавству СЦ правилам РДС та кращим свСЦтовим стандартам, згСЦдно з визначеним завданням в УПС про досягнення сумСЦсностСЦ мСЦж митними системами УкраСЧни СЦ СпСЦвтовариства);

- приСФднання до основних конвенцСЦй ВМО шляхом видСЦлення необхСЦдних коштСЦв для здСЦйснення СЧх перекладу;

- спрощення митних процедур, яке маСФ вСЦдбуватися з урахуванням цих змСЦн;

- створення центрального бюро аналСЦзу ризикСЦв;

- розвиток СЦнформацСЦйних технологСЦй та комп'ютеризацСЦю (прСЦоритетними для РДС будуть системи митного оформлення, фСЦнансових / бухгалтерських систем, системи аналСЦзу ризикСЦв, а також СЦнформацСЦйних транзитних систем);

- визначення митноСЧ вартостСЦ товарСЦв;

- тарифну класифСЦкацСЦю та верифСЦкацСЦю сертифСЦкатСЦв.

За допомогою цього проекту передбачаСФться розробити законодавчСЦ пСЦдстави для проведення спСЦвробСЦтниками митних органСЦв пост-аудит контролю операцСЦй, здСЦйснюваних суб'СФктами зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ.

МаСФ бути скорочено кСЦлькСЦсть, спрощено та стандартизовано СЦнформацСЦю СЦ документи, якСЦ вимагаються митними та СЦншими контролюючими органами, включаючи використання РДдиного адмСЦнСЦстративного документа та надано на основСЦ мСЦжнародних стандартСЦв бСЦльшу кСЦлькСЦсть комерцСЦйних даних СЦ документСЦв.

ОкрСЦм того, передбачаСФться, що дизайн транзитноСЧ системи також може бути пСЦдтриманий у рамках цього проекту.

Головним результатом, якого прагнуть досягти обидвСЦ сторони внаслСЦдок реалСЦзацСЦСЧ контракту "Митниця-7» програми TACIS, маСФ стати повна автоматизацСЦя процедури митного оформлення, СЦ як наслСЦдок - лСЦквСЦдацСЦя зайвих перешкод на шляху розвитку мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ, при цьому не завдаючи шкоди економСЦчнСЦй безпецСЦ держави.

Таким чином, у контекстСЦ загальнодержавних завдань СЦз вступу УкраСЧни до ГАТТ/СОТ та стратегСЦСЧ входження нашоСЧ держави до РДС, практика дСЦяльностСЦ Держмитслужби вочевидь засвСЦдчуСФ системне поглиблення спСЦвробСЦтництва вСЦтчизняноСЧ митницСЦ з СФвропейськими структурами.


РоздСЦл 2. АналСЦз впливу митно-тарифного регулювання на зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦсть ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


2.1 МеханСЦзм впливу митно-тарифного регулювання на ефективнСЦсть дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ на внутрСЦшньому та зовнСЦшньому ринках


Серед економСЦчних функцСЦй мита можна видСЦлити такСЦ: протекцСЦонСЦстська - для захисту нацСЦонального виробництва вСЦд припливу в краСЧну СЦноземних това-рСЦв; преференцСЦйна - для стимулювання СЦмпорту товарСЦв СЦз певних краСЧн СЦ райо-нСЦв; статистична - для бСЦльш точного урахування зовнСЦшньоторговельного обо-роту; зрСЦвняльна - для вирСЦвнювання цСЦн на СЦмпортнСЦ товари, товари мСЦiевого виробництва тощо.

Розглянемо механСЦзм впливу митно-тарифного регулювання на прикладСЦ регулювання сукупного попиту та сукупноСЧ пропозицСЦСЧ на випускаСФмий дослСЦд-жуваним ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ лСЦкарський препарат "тСЦопентал КМПтАЭ, сиро-вина (субстанцСЦя порошку - тСЦопентал натрСЦю NaCl+C17H24N2NaO2S+Na2CO3) для випуску якого СЦмпортуСФться з ЛатвСЦСЧ (контракт у Додатку Ж), а вироблений препарат поставляСФться як на внутрСЦшнСЦй, так СЦ на зовнСЦшнСЦй ринки (цСЦновСЦ рСЦвнСЦ реалСЦзацСЦСЧ тСЦопенталу КМП в ампулах для СЦнтАЩСФкцСЦй на внутрСЦшньому та зовнСЦшньому ринках наведенСЦ в Додатках Д, Е) .

Сукупний попит тАФ це залежнСЦсть мСЦж кСЦлькСЦстю виробленоСЧ продукцСЦСЧ, на яку СФ попит покупцСЦв, та загальним рСЦвнем цСЦн. РЖншими словами, сукупний попит тАФ це реальний обсяг нацСЦонального виробництва, який споживачСЦ готовСЦ придбати за СЦснуючого рСЦвня цСЦн.

Сукупна пропозицСЦя тАФ це обсяг виробництва товарСЦв, який виробники готовСЦ запропонувати споживчому ринку за СЦснуючого рСЦвня цСЦн. СлСЦд зазначити, що сукупна пропозицСЦя визначаСФ рСЦвень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рСЦвня цСЦн.

Сукупний попит як категорСЦя, що залежить вСЦд кСЦлькостСЦ виробленоСЧ продукцСЦСЧ та рСЦвня цСЦн на неСЧ можна розглянути, аналСЦзуючи формулу кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ грошей.

ВСЦдомо, що кСЦлькСЦсть грошових одиниць (пропозицСЦя грошей тАФ Гр), яка потрСЦбна в даний перСЦод для забезпечення товарно-грошового обСЦгу, прямо пропорцСЦйна кСЦлькостСЦ вироблених товарСЦв (Q), СЧх цСЦнСЦ (Ц) та обернено пропорцСЦйна швидкостСЦ обСЦгу грошей (Об):


Гр х Об = Q х Ц, (2.1)


або у показниках попиту та пропозицСЦСЧ грошей


Гр/Ц = К х Q , (2.2)


де


К = 1/Об. (2.3)


З рСЦвнянь видно, що пропозицСЦя грошей визначаСФться обсягом виробництва товарСЦв, яке, у свою чергу, залежить вСЦд рСЦвня цСЦн Ц та кСЦлькостСЦ виробленоСЧ продукцСЦСЧ Q.

РСЦвняння кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ грошей визначаСФ, що залежнСЦсть мСЦж рСЦвнем цСЦн Ц та кСЦлькСЦстю виробленого товару Q обернено пропорцСЦйна за будь-якого рСЦвня грошей.

На рисунку 2.1 наведено криву, положення якоСЧ залежить вСЦд двох факторСЦв тАФ кСЦлькостСЦ вироблених товарСЦв (Q) та СЧх цСЦни (Ц). Це крива сукупного попиту, Кпо.

РСЦвняння кСЦлькСЦсноСЧ теорСЦСЧ грошей Гр х Об = Q х Ц свСЦдчить про те, що зменшення пропозицСЦСЧ грошей Гр призведе до пропорцСЦйного зменшення вартСЦсного обсягу виробництва товарСЦв Q х Ц, тому кожному визначеному рСЦвню цСЦн вСЦдповСЦдаСФ менша кСЦлькСЦсть виробленоСЧ продукцСЦСЧ, а кожнСЦй заданСЦй кСЦлькостСЦ виробленоСЧ продукцСЦСЧ тАФ нижчий рСЦвень цСЦн. Такому зменшенню пропозицСЦСЧ грошей Гр2 < Гр1 вСЦдповСЦдаСФ змСЦщення Кпо1 до положення Кпо2.


Рис. 2.1. Крива сукупного попиту.


На графСЦку вСЦдображено, що за фСЦксованоСЧ цСЦни Ц* та пропозицСЦСЧ грошей Гр1 загальна кСЦлькСЦсть вироблених товарСЦв складаСФ обсяг Q1. У разСЦ зменшення пропозицСЦСЧ грошей до Гр2 за умови тСЦСФСЧ ж фСЦксованоСЧ цСЦни Ц* обсяг виробництва падаСФ до рСЦвня Q 2.

Якщо виникаСФ зворотна ситуацСЦя, тобто коли пропозицСЦя грошей збСЦльшуСФться ГрЗ > Гр1, зростаСФ СЦ вартСЦсний обсяг виробництва товарСЦв Q х Ц. У цьому разСЦ певному рСЦвню цСЦн вСЦдповСЦдаСФ бСЦльший обсяг виробництва, а будь-якСЦй певнСЦй кСЦлькостСЦ виробленоСЧ продукцСЦСЧ тАФ бСЦльший рСЦвень цСЦн. Таким чином Кпо1 змСЦщуСФться лСЦворуч до положення КпоЗ. Отже, зСЦ збСЦльшенням пропозицСЦСЧ грошей з Гр1 до ГрЗ пропорцСЦйно збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть вироблених товарСЦв на рСЦзницю Q 3- Q1.

СлСЦд зауважити, що положення кривоСЧ Кпо залежить не тСЦльки вСЦд обсягСЦв грошовоСЧ маси, а також вСЦд певних цСЦнових та нецСЦнових факторСЦв.

Сукупна пропозицСЦя (ПР) визначаСФ рСЦвень наявного реального обсягу виробництва за умови певного рСЦвня цСЦн. ВисокСЦ цСЦни стимулюють товаровиробникСЦв до збСЦльшення обсягу виробництва товарСЦв, а низькСЦ цСЦни створюють умови для згортання виробництва. Отже, залежнСЦсть мСЦж рСЦвнем цСЦн (Ц) та обсягом реального виробництва товарСЦв (Q) СФ прямою.

СлСЦд зауважити, що у разСЦ розгляду впливу на попит та пропозицСЦю додаткових факторСЦв, таких як рСЦвень доходу споживачСЦв товару, цСЦн на ресурси та сировину, технологСЦй виробництва, податкСЦв, Кпо та Кпр не СФ прямими лСЦнСЦями, але для спрощення розгляду вони СЦ надалСЦ представлятимуться на графСЦках прямими.

Сукупну пропозицСЦю можна представити у виглядСЦ кривоСЧ сукупноСЧ пропозицСЦСЧ Кпр (рисунок 2.2), на поведСЦнку якоСЧ, крСЦм рСЦвня цСЦн, впливають нецСЦновСЦ фактори, що призводять до СЧСЧ змСЦщення. Положення кривоСЧ Кпр2 стосовно Кпр1 свСЦдчить, що за фСЦксованоСЧ цСЦни Ц1 пропозицСЦя Q 2 > Q 1, отже обсяги виробництва товарСЦв збСЦльшуються. За тСЦСФСЧ ж цСЦни Ц1 положення кривоСЧ КпрЗ стосовно Кпр1 свСЦдчить про зменшення обсягСЦв виробництва Q 3 < Q 1.


Рис. 2.2. Крива сукупноСЧ пропозицСЦСЧ.


Загалом змСЦщення кривоСЧ Кпр1 до положення Кпр2 та КпрЗ залежить вСЦд ряду факторСЦв, до яких можна вСЦднести змСЦну:

тАв цСЦн на ресурси, в тому числСЦ СЦ на сировину;

тАв технологСЦй виробництва товару;

тАв кСЦлькостСЦ продавцСЦв певного товару на даному ринку;

тАв обсягу податкСЦв, якими держава стимулюСФ чи стримуСФ виробництво певного товару.

Розгляд впливу цих факторСЦв переконуСФ, що зниження цСЦн на ресурси та сировину (тСЦопентал натрСЦю), якСЦ витрачаються на виробництво лСЦкарського засобу "тСЦопенталу - КМПтАЭ, дозволяСФ товаровиробниковСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ збСЦльшити обсяг виробництва за тСЦСФСЧ ж фСЦксованоСЧ цСЦни. Крива пропозицСЦСЧ змСЦщуСФться з положення Кпр1 до положення Кпр2 та при фСЦксованСЦй цСЦнСЦ Ц обсяг виробництва препарату збСЦльшуСФться з Q1 до Q 2. У разСЦ збСЦльшення витрат на ресурси та сировину товаровиробник ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, за фСЦксованоСЧ цСЦни товару Ц, мусить зменшувати обсяг виробництва. У цьому разСЦ Кпр1 може зайняти положення КпрЗ, а обсяг виробництва лСЦкарського засобу зменшиться з Q 1 до Q З.

Таким самим чином впливаСФ на поведСЦнку Кпр1 полСЦпшення технологСЦСЧ виробництва даного товару, що призводить до збСЦльшення обсягу виробленого товару за фСЦксованоСЧ цСЦни (Кпр1 "переходить» до положення Кпр2, а обсяг збСЦльшуСФться з Q1 до Q2). У разСЦ погСЦршення технологСЦСЧ утворюСФться зворотна ситуацСЦя, а обсяг виробництва препаратуу зменшуСФться (Кпр1 "переходить» до положення КпрЗ, а обсяг зменшуСФться з Q1 до Q3).

Вплив податкСЦв, у тому числСЦ мита за СЦмпортовану сировину (тСЦопентал натрСЦю) та експортовану продукцСЦю ("тСЦопентал - КМПтАЭ), призводить також до коливання пропозицСЦй товару в залежностСЦ вСЦд СЧх скасування чи введення нових збСЦльшених податкСЦв.

Таким чином, визначено, що кривСЦ сукупного попиту та сукупноСЧ пропозицСЦСЧ представляють можливСЦсть придбати та виробити певнСЦ обсяги товару. РЗхня поведСЦнка залежить вСЦд двох основних факторСЦв тАФ цСЦни на товар СЦ обсягСЦв його виробництва та вСЦдображаСФться у виглядСЦ прямих лСЦнСЦй.

ОцСЦнку ефективностСЦ запроваджених державою митно-тарифних методСЦв регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ на прикладСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ буде проведено з застосуванням кривих сукупного попиту та сукупноСЧ пропозицСЦСЧ, якСЦ, у разСЦ накладення на один графСЦк, визначають у точцСЦ перетину рСЦвноважний рСЦвень цСЦн Ц та рСЦвноважний обсяг виробництва товару Q (рисунок 2.3).


Рис. 2.3. Крива сукупного попиту.


ОцСЦнюючи ефективнСЦсть запроваджених державою тарифних засобСЦв регулювання, ми будемо використовувати кривСЦ попиту на СЦмпортну продукцСЦю (лСЦкарського засобу аналогСЦчного за "астивостями "тСЦопенталу - КМПтАЭ) Кпо,СЦм та кривСЦ пропозицСЦСЧ товару ("тСЦопентал - КМПтАЭ) на експорт Кпр,ек.

СлСЦд зазначити, що попит на СЦмпортний товар та пропозицСЦя товару на експорт характеризують окремСЦ сектори ринку цього товару.

РозглянутСЦ види мита мають рСЦзний вплив на обсяги та на вартСЦсть одиницСЦ СЦмпортованоСЧ продукцСЦСЧ.

Накреслимо криву попиту Кпо та криву пропозицСЦСЧ Кпр лСЦкарського засобу виробництва ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ "тСЦопенталу - КМПтАЭ в межах нашоСЧ краСЧни. Крива Кпр показуСФ скСЦльки товару за певну цСЦну готовий реалСЦзувати нацСЦональний товаровиробник ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, а крива Кпо характеризуСФ кСЦлькСЦсть товару, яку готовСЦ придбати нацСЦональнСЦ споживачСЦ (рисунок 2.4 а). Точка перетину кривих Кпр та Кпо СФ точкою рСЦноваги цСЦни, яка характеризуСФ такий стан внутрСЦшнього ринку, коли весь попит на цей товар повнСЦстю задовольняСФться за рахунок нацСЦонального товаровиробника, тобто за цСЦни Ц тАФ цСЦни рСЦвноваги СЦмпорт дорСЦвнюСФ нулю.

Якщо цСЦна на внутрСЦшньому споживчому ринку зменшиться до Ц1, це призведе до зменшення кСЦлькостСЦ виробленого товару з Qц до Q1. Водночас, споживачСЦ готовСЦ придбати Q 2 товару за цСЦною Ц1, а дефСЦцит, що виник у обсязСЦ Q2 -Q 1, можна задовольнити СЦмпортом аналогСЦчного товару. Коли цСЦна досягне рСЦвня Ц2, нацСЦональне виробництво припиняСФться, а весь попит у кСЦлькостСЦ Q3 задовольняСФться виключно за рахунок СЦмпорту. Таким чином, обсяг можливого СЦмпорту обчислюСФться як рСЦвень попиту мСЦнус обсяг нацСЦонального виробництва (РЖМ = Кпо - Кпр). За цСЦни Ц обсяг СЦмпорту дорСЦвнюСФ нулю, за цСЦни Ц1 тАФQ2-Q1, а за цСЦни Ц2 - Q3. Сполучивши отриманСЦ точки у системСЦ координат QСЦм, ЦСЦм побудуСФмо криву попиту иа СЦмпортний товар Кпо, СЦм (рис. 2.4 б).


Рис.2.4 Побудова кривоСЧ попиту на СЦмпортний товар та кривоСЧ пропозицСЦСЧ товару на експорт


СлСЦд зазначити, що за цСЦни на внутрСЦшньому ринку Ц1 можна СЦмпортувати для задоволення нацСЦональних потреб QСЦм1=Q2 - Q1товару, а за цСЦни Ц2, коли пропозицСЦя даного товару вСЦтчизняним товаровиробником "КиСЧвмедпрепараттАЭ дорСЦвнюСФ нулю, можливий СЦмпорт товару складаСФQ3 = QСЦм2.

Так само побудуСФться крива пропозицСЦСЧ товару "тСЦопенталу - КМПтАЭ на експорт Кпр,ек. Обсяг експорту можна визначити як рСЦзницю мСЦж нацСЦональним попитом та обсягом внутрСЦшнього нацСЦонального виробництва. За цСЦни Ц увесь товар, вироблений нацСЦональним товаровиробником ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, споживаСФться на внутрСЦшньому нацСЦональному ринку. За цСЦни Ц*1 виникаСФ надлишкова пропозицСЦя цього товару в обсязСЦ Q*2 - Q*1, якому вСЦдповСЦдаСФ обсяг Qек1 (графСЦк 4б). За цСЦни Ц*2 нацСЦональний попит на товар "тСЦопентал - КМПтАЭ дорСЦвнюСФ нулю (Кпо = 0), тому весь обсяг цього товару, виробленого пСЦдприСФмством "КиСЧвмедпрепараттАЭ, можна реалСЦзувати тСЦльки на зовнСЦшньому ринку.

Таким чином, використовуючи кривСЦ попиту Кпо та пропозицСЦСЧ Кпр певного товару в межах окремо взятоСЧ краСЧни, можна побудувати криву пропозицСЦСЧ нацСЦонального товару на експорт Кпр,ек та визначити експортний потенцСЦал краСЧни. КрСЦм того, побудова кривоСЧ попиту на СЦмпортнСЦ товари Кпо,СЦм дозволяСФ визначити можливСЦ обсяги СЦмпорту певних товарСЦв на внутрСЦшнСЦй ринок.

Побудувавши криву попиту на СЦмпортованСЦ товари та криву пропозицСЦСЧ нацСЦонального товару на експорт, можна оцСЦнити вплив видСЦв СЦмпортного мита стосовно ввезених на внутрСЦшнСЦй ринок товарСЦв. РозглянутСЦ види мита мають рСЦзний вартСЦсний вплив на обсяги СЦмпорту, а також на вартСЦсть одиницСЦ СЦмпортованого товару.

Розглянемо вплив специфСЦчного виду мита на вартСЦсть одиницСЦ СЦмпортованого товару та на його обсяги. МеханСЦзм впливу цього виду мита, коли за кожну одиницю СЦмпортованого товару сплачуСФться фСЦксована ставка, можна розглянути, використовуючи кривСЦ попиту та пропозицСЦСЧ на СЦмпортованСЦ товари тАФ Кпо,СЦм та Кпр,СЦм (рисунок 2.5).

Рис. 2.5. Вплив специфСЦчного мита на вартСЦсть одиницСЦ товару та обсяги СЦмпорту.


Точка перетину кривих Кпо,СЦм та Кпр,СЦм характеризуСФ стан рСЦвноваги внутрСЦшнього ринку щодо товару аналогСЦчному "тСЦопенталу - КМПтАЭ, який СЦмпортуСФться за цСЦною Ц у обсязСЦ Qц. Введення специфСЦчного виду мита на даний товар пСЦдвищуСФ його вартСЦсть на внутрСЦшньому ринку та веде до перемСЦщення кривоСЧ пропозицСЦСЧ з положення Кпр,СЦм паралельно вгору до положення К*пр,СЦм на величину ставки мита. Нова рСЦвновага встановлюСФться за цСЦни Ц* та обсягу СЦмпортованого товару QСЦм. У цьому разСЦ зменшуСФться обсяг СЦмпорту з Qц до QСЦм, але цСЦна, за якою можна придбати товар для СЦмпорту на внутрСЦшнСЦй ринок, становить ЦСЦм. РСЦзниця цСЦн Ц* -ЦСЦм дорСЦвнюСФ ставцСЦ специфСЦчного мита.

Надходження до бюджету держави пСЦсля введення специфСЦчного мита представлено площею прямокутника, яка у числовому вираженнСЦ дорСЦвнюСФ (Ц* - ЦСЦм)хQСЦм. За умови збСЦльшення ставки специфСЦчного мита зменшуватиметься обсяг СЦмпортованого товару, але розрив мСЦж Ц* та ЦСЦм буде збСЦльшуватись, що свСЦдчить про зменшення одиниць СЦмпортованого товару, який пСЦдлягаСФ обкладенню митом. Тому у разСЦ державного застосування ставок специфСЦчного мита потрСЦбне прогнозуюче обчислення можливих надходжень до бюджету держави (площа прямокутника ЦСЦм; Ц*; Ц*; В). СлСЦд зазначити, що надходження до бюджету здСЦйснюються як за рахунок нацСЦональних споживачСЦв (площа прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А), так СЦ за рахунок СЦноземних експортерСЦв (площа прямокутника ЦСЦм; Ц; А; В).

Вплив адвалерного виду мита, яке обчислюСФться у вСЦдсотках вСЦд вартостСЦ СЦмпортованоСЧ партСЦСЧ товару, також можна розглянути користуючись кривими пропозицСЦСЧ Кпр,СЦм та попиту Кпо,СЦм на СЦмпортний товар (аналогСЦчний "тСЦопенталу - КМПтАЭ) (рисунок 2.6). Положення кривоСЧ попиту залежить не вСЦд введення податку на СЦмпортованСЦ товари, а тСЦльки вСЦд бажання споживачСЦв внутрСЦшнього ринку придбати той чи СЦнший вид товару. Разом з цим, поведСЦнка кривоСЧ пропозицСЦСЧ СЦмпортованого товару суттСФво залежить вСЦд необхСЦдностСЦ дотримуватися вимог тарифних методСЦв регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ краСЧни СЦмпорту.


Рис. 2.6. Вплив адвалерного мита на вартСЦсть одиницСЦ товару та обсяги СЦмпорту


ПервСЦсне положення Кпр,СЦм пов'язано з формуванням цСЦни внутрСЦшнього споживчого ринку в залежностСЦ вСЦд цСЦни СЦмпортованого товару.

На вСЦдмСЦну вСЦд положення кривоСЧ Кпр,СЦм, яке характеризуСФ пропозицСЦю за вСЦдсутностСЦ СЦмпортного мита, положення кривоСЧ К*пр,СЦм у разСЦ застосування адвалерного мита змСЦщуСФться щодо Кпр,СЦм не паралельно. Для кожноСЧ цСЦни осСЦ Ц графСЦку абсолютна величина мита зростаСФ внаслСЦдок збСЦльшення основи для розрахунку мита в залежностСЦ вСЦд цСЦни та обсягу СЦмпортованого товару. З уведенням адвалерного мита, як СЦ у разСЦ застосування специфСЦчного мита, зменшуСФться можливСЦсть споживання СЦмпортованого товару споживачами внутрСЦшнього ринку з Qц до QСЦм. За таких обставин цСЦна СЦмпортованого товару збСЦльшуСФться до Ц*, а експортери можуть здСЦйснювати поставки товару за цСЦною ЦСЦм.

БюджетнСЦ надходження вСЦд застосування адвалерного мита позначаються площею прямокутника Ц*; Ц*; В; ЦСЦм, яка дорСЦвнюСФ (Ц* - ЦСЦм) х QСЦм. Надходження до бюджету, якСЦ окресленСЦ зазначеним прямокутником, сплачуються споживачами та закордонними експортерами. Частка сплати до бюджету вСЦтчизняними споживачами позначаСФться площею прямокутника Ц; Ц*; Ц*; А та дорСЦвнюСФ (Ц * - ЦСЦм) х QСЦм, а експортерами тАФ площею прямокутника ЦСЦм; Ц; А; В та дорСЦвнюСФ (Ц - ЦСЦм) х QСЦм.

Застосування державою адвалерного, "вСЦдсоткового» мита окреслюСФ проблему коректного визначення митноСЧ вартостСЦ.

Таким чином, застосування СЦмпортних митних тарифСЦв призводить до пСЦдвищення вартостСЦ СЦмпортованого лСЦкарського препарату аналогСЦчного за "астивостями "тСЦопенталу - КМПтАЭ на внутрСЦшньому ринку та зменшуСФ обсяги його надходження на нацСЦональний ринок. Це дозволяСФ нацСЦональному виробниковСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ пСЦдвищувати вартСЦсть лСЦкарського препарату "тСЦопентал - КМПтАЭ до цСЦни СЦмпортованого. Разом з тим, у зв'язку зСЦ зменшенням кСЦлькостСЦ СЦмпортованих товарСЦв на внутрСЦшньому ринку, дозволяСФ вСЦтчизняному товаровиробниковСЦ додатково виробляти товар в обсязСЦ, який дорСЦвнюСФ обсягу зменшення СЦмпорту пСЦсля введення на нього вСЦдповСЦдного СЦмпортного мита.


2.2 Характеристика господарськоСЧ та зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ за 2002 -2004 роки


ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ - це пСЦдприСФмство з 150 -рСЦчною СЦсторСЦСФю.

МРЖСРЖЯ КОМПАНРЖРЗ - Ми створюСФмо, робимо СЦ просуваСФмо на ринок УкраСЧни, а також краСЧн СНД якСЦснСЦ й ефективнСЦ генерСЦчнСЦ лСЦкарськСЦзасоби для забезпечення здорового, тривалого СЦ бСЦльш продуктивного життя людей.

1847 - У КиСФвСЦ Адольфом Марцинчиком заснована "Парова лабораторСЦя фармацевтичних СЦ галенових препаратСЦв, медичних пережирених СЦ гСЦгСЦСФнСЦчних мил СЦ пресованих коржСЦв".

1897 - Розширено потужностСЦ пСЦдприСФмства тАФ хСЦмСЦко-фармацевтична лабораторСЦя СЦ миловарний завод стають одними з найбСЦльших регСЦональних виробникСЦв фармацевтичноСЧ продукцСЦСЧ.

1908 - ХСЦмСЦко-фармацевтична лабораторСЦя СЦ миловарний завод А.Марцинчика поСФднуються з паровою лабораторСЦСФю ПСЦвденно-РосСЦйського товариства торгСЦвлСЦ аптекарськими товарами в хСЦмСЦчне об'СФднання "ЮРОТАТ".

1920 - На основСЦ пСЦдприСФмств об'СФднання "ЮРОТАТ" створена 1-я УкраСЧнська Радянська хСЦмфабрика. Протягом наступних десятилСЦть компанСЦя кСЦлька разСЦв змСЦнюСФ назву (1923-киСЧвський хСЦмСЦко-фармацевтичний завод СЦм. Я.М. Свердлова, 1947 тАФ КиСЧвський пенСЦцилСЦновий завод СЦм. Я.М. Свердлова, 1950 тАФ завод "поштова скринька №488", з 1954 тАФКиСЧвський завод медичних препаратСЦв)

1992 - "КиСЧвмедпрепарат" перетворений в орендне пСЦдприСФмство, а в 1994 р. тАФ у вСЦдкрите акцСЦонерне товариство.

2002 - ОрганСЦзацСЦя керування якСЦстю продукцСЦСЧ "КиСЧвмедпрепарат" сертифСЦкована на вСЦдповСЦднСЦсть мСЦжнародним стандартам ISO 9001- 2000.

2003 - "КиСЧвмедпрепарат" став першою киСЧвською компанСЦСФю, що сертифСЦкувала систему екологСЦчного менеджменту на вСЦдповСЦднСЦсть мСЦжнародному стандарту керування навколишнСЦм середовищем ISO 14001:1996.

2004 - У рамках програма поетапноСЧ сертифСЦкацСЦСЧ виробництва за мСЦжнародними стандартами НалежноСЧ ВиробничоСЧ Практики (GMP EC) сертифСЦкована перша дСЦлянка по виробництву твердих форм готових лСЦкарських форм (сертификат № 8 от 14.03.2004).

ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" тАФ одна з найбСЦльших фармацевтичних компанСЦй УкраСЧни. Заснована в 1847 роцСЦ, компанСЦя СФ найстаршим пСЦдприСФмством хСЦмСЦко-фармацевтичноСЧ промисловостСЦ УкраСЧни.

Засновник компанСЦСЧ Адольф Марцинчик тАФ талановитий фармацевт, неординарний пСЦдприСФмець, меценат тАФ стояв у джерел фармацевтичноСЧ промисловостСЦ УкраСЧни. Одержавши престижне унСЦверситетське утворення СЦ пройшовши стажування на кращих хСЦмСЦчних фабриках БерлСЦна СЦ ВСЦдня, Адольф Марцинчик повернувся на батькСЦвщину й у 1846 р. орендував одну з киСЧвських аптек.

У серединСЦ XIX столСЦття виробництво лСЦкарських засобСЦв залишалося полем дСЦяльностСЦ тСЦльки аптек, а розширення цього виробництва СЦшло по лСЦнСЦСЧ росту аптечноСЧ мережСЦ й удосконалення аптечних технологСЦй виготовлення хСЦмСЦко-фармацевтичних препаратСЦв СЦ лСЦк. Як правило, до складу аптеки входила виробнича лабораторСЦя, у якСЦй у промисловому масштабСЦ виготовлялися медика-менти, СЦ "асне аптека, що готувала лСЦки по рецептах лСЦкарСЦв. Цим шляхом роз-вивалося СЦ сСЦмейне пСЦдприСФмство Марцинчиков. Згодом аптечна лабораторСЦя перетворилася в самостСЦйне промислове пСЦдприСФмство. Як свСЦдчать архСЦвнСЦ мате-рСЦали: "...аптека ця старанням СЦ зСЦ значними витратами, поставлена на ступСЦнь вСЦдмСЦнного благоустрою. Розташовуючи достатнСЦми матерСЦальними коштами СЦ широкими теоретичними СЦ практичними пСЦзнаннями по фармацСЦСЧ, "асник апте-ки ввСЦв багато полСЦпшень у традицСЦйнСЦ способи готування СЦ вСЦдпустки лСЦк, чим незабаром СЦ здобув собСЦ довСЦру й увагу населення. Коли по смертСЦ його, аптека перейшла до сина його, то останнСЦй, продовжуючи добре почату справу, застосував поступово новСЦтнСЦ способи й удосконалення в готуваннСЦ медичних засобСЦв, зробив капСЦтальну перебудову примСЦщення СЦ розширив розмСЦри виробництва ап-течноСЧ лабораторСЦСЧ, попит на вироби якоСЧ прогресивно зростав з кожним роком"

НаприкСЦнцСЦ ХРЖХ столСЦття в лабораторСЦСЧ й аптецСЦ працювало вже 20 фарма-цевтСЦв СЦ 25 працСЦвникСЦв. Вона була обладнана паровим двигуном у чотири кСЦнсь-кСЦ сили, вакуум-апаратом, гСЦдравлСЦчним пресом для виготовлення таблеток, рСЦзноманСЦтними перколяторами, апаратами для виготовлення спиртових СЦ ефСЦрних екстрактСЦв, бинто-рСЦзальною машиною, машиною для виготовлення медичних СЦ косметичних мил.

У 1897 роцСЦ продукцСЦя аптеки була визнана гСЦдною срСЦбноСЧ медалСЦ КиСЧвськоСЧ ССЦльськогосподарськоСЧ СЦ ПромисловоСЧ виставки. У цьому ж роцСЦ лабораторСЦя переСЧхала в новий будинок по вул. МариСЧнсько-БлаговещенськСЦй, 139, що стало новим виробничим центром пСЦдприСФмства Марцинчика тАФ компанСЦСЧ, що за роки своСФСЧ дСЦяльностСЦ нСЦколи не змСЦнювала своСФСЧ гуманноСЧ мСЦсСЦСЧ, зв'язаноСЧ з турботою про здоров'я людини.

Особливе мСЦiе, що "КиСЧвмедпрепарат" займаСФ серед СЦнших фармацевтичних пСЦдприСФмств УкраСЧни сьогоднСЦ, визначено його найбагатшою СЦсторСЦСФю, традицСЦями СЦ досвСЦдом виробництва лСЦкарських препаратСЦв, якСЦстю й асортимент-том продукцСЦСЧ, що випускаСФться.

У 1997 роцСЦ, крСЦм стаптАЭятидесятирСЦчного ювСЦлею компанСЦСЧ, вСЦдзначалася ще одна знаменна дата. 1 листопада 1947 р. постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УРСР було прийняте рСЦшення про будСЦвництво на базСЦ ХСЦмСЦко-Фармацевтичного заводу СЦм. Я.М. Свердлова КиСЧвського пенСЦцилСЦнового заводу. РЖ вже в 1949 роцСЦ УкраСЧна одержала свСЦй перший пенСЦцилСЦн. З цього моменту СЦсторСЦя "КиСЧв медпрепарат" була нерозривно зв'язана з СЦсторСЦСФю освоСФння виробництва антибСЦотикСЦв в УкраСЧнСЦ. За минулСЦ десятилСЦття асортимент продукцСЦСЧ, що випускаСФться, розширився до бСЦльш нСЦж 80 найменувань лСЦкарських засобСЦв.

У перСЦод переходу УкраСЧни до ринкових вСЦдносин ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" удалося зберегти позицСЦСЧ найбСЦльшого пСЦдприСФмство з виробництва антибСЦотикСЦв СЦ одного з лСЦдерСЦв украСЧнськоСЧ фармацевтики. КомпанСЦСЧ удалося зберегти не тСЦльки обсяги виробництва СЦ високу якСЦсть продукцСЦСЧ, але й унСЦкальний кадровий потенцСЦал. У 1994 р. було створено акцСЦонерне товариство "КиСЧвмедпрепарат". У 1998-1999р. у структурСЦ акцСЦонерного капСЦталу компанСЦСЧ вСЦдбулися СЦстотнСЦ змСЦни: значна частина акцСЦй компанСЦСЧ сконцентрувалася в руках стратегСЦчних СЦнвестор-рСЦв, що послужило могутнСЦм поштовхом для подальшого розвитку пСЦдприСФмств-ва.

ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" сьогоднСЦ тАФ одна з найбСЦльших фармацевтичних компанСЦй УкраСЧни. КомпанСЦя робить СЦ просуваСФ на ринок УкраСЧни, а також краСЧн СНД якСЦснСЦ й ефективнСЦ лСЦкарськСЦ засоби для забезпечення здоровоСЧ, тривалоСЧ СЦ бСЦльш продуктивного життя людей.

В основСЦ рСЦзноманСЦтного асортименту добре вСЦдомих препаратСЦв рецептурноСЧ СЦ безрецептурноСЧ груп тАФ 150-лСЦтнСЦй досвСЦд розробки, виробництва СЦ просування лСЦкарських препаратСЦв, сучаснСЦ технологСЦСЧ СЦ професСЦйний менеджмент.

Номенклатура продукцСЦСЧ складаСФ бСЦльш 80 найменувань препаратСЦв практик-но усСЦх фармакотерапевтичних груп. ПСЦдприСФмство випускаСФ рСЦзнСЦ лСЦкарськСЦ форми: СЦн'СФкцСЦСЧ, таблетки, капсули, мазСЦ СЦ гелСЦ.

У 2003 р. компанСЦя зайняла 4 мСЦiе серед украСЧнських виробникСЦв по обсягах продажСЦв у роздрСЦбному сегментСЦ, 2 мСЦiе тАФ у госпСЦтальному секторСЦ, СЦ 1 мСЦiе тАФ по обсягах продажСЦв антибСЦотикСЦв.

У 2002 р. за короткий термСЦн освоСФний випуск СЦн'СФкцСЦйних форм цефалоспоринових антибСЦотикСЦв, проведена модернСЦзацСЦя фасувального устаткування, уста-новлена нова система пСЦдготовки кондицСЦонування повСЦтря для виробничих примСЦщень по випуску СЦн'СФкцСЦйних препаратСЦв.

У 2002 р. обладнанСЦ чистСЦ примСЦщення з зонами А и В, що забезпеченСЦ ста-цСЦонарним пСЦдведенням стерильного повСЦтря, що пройшло триступСЦнчасте очи-щення з автоматизованим процесом керування з дотриманням вимог НалежноСЧ ВиробничоСЧ Практики.

У 2002 р. виробництво ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" сертифСЦковано на вСЦдповСЦд-нСЦсть мСЦжнародним стандартам керування якСЦстю (стандарт ISO 9001:2000).

У 2003 р. "КиСЧвмедпрепарат" став першоСЧ компанСЦСФю у КиСФвСЦ, що одержала сертифСЦкат вСЦдповСЦдностСЦ мСЦжнародному стандарту керування навколишнСЦм середовищем ISO 14001:1996.

Важливу роль у системСЦ керування якСЦстю продукцСЦСЧ, що випускаСФться, грають "аснСЦ лабораторСЦСЧ компанСЦСЧ: хСЦмСЦчна, бСЦологСЦчна, фармакологСЦчна, санСЦтарно-епСЦдемСЦологСЦчна СЦ центральна лабораторСЦСЧСЧ. ЛабораторСЦСЧ оснащенСЦ сучасним устаткуванням: високоефективними рСЦдинними СЦ газовими хроматографами, РЖК-спектрофотометрами, поляриметрами, графСЦчною станцСЦСФю для визначення активностСЦ антибСЦотикСЦв СЦ СЦн.

СвСЦдчення про атестацСЦю №002, видане Державною службою лСЦкарських засобСЦв СЦ виробСЦв медичного призначення МСЦнСЦстерства охорони здоров'я Укра-СЧни 19 квСЦтня 2004 р., пСЦдтверджуСФ, що хСЦмСЦчна СЦ бСЦологСЦчна лабораторСЦСЧ компанСЦСЧ ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" атестованСЦ на право проведення контролю якостСЦ СЦ безпеки лСЦкарських засобСЦв.

У рамках програми поетапноСЧ сертифСЦкацСЦСЧ виробництва на вСЦдповСЦднСЦсть мСЦжнародним стандартам GMP у березнСЦ 2004 р. "КиСЧвмедпрепарат" сертифСЦку-вав дСЦлянку по виробництву твердих форм лСЦкарських препаратСЦв на вСЦдповСЦд-нСЦсть вимогам НалежноСЧ ВиробничоСЧ Практики СЦ завершуСФ пСЦдготовку до сертифСЦкацСЦСЧ дСЦлянки по виробництву СЦн'СФкцСЦйних форм ГЛС.

Виконавчий директор ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" Д. Гарцилов вСЦдзначив, що сертифСЦкацСЦя виробництва на вСЦдповСЦднСЦсть СФвропейським стандартам GMP СФ ще одним послСЦдовним кроком, що зробила компанСЦя на шляху забезпечення висо-коСЧ, стабСЦльноСЧ якостСЦ лСЦкарських засобСЦв, що випускаються. "ТСЦльки за останнСЦ три роки наша компанСЦя СЦнвестувала в створення сучасноСЧ системи керування якСЦстю СЦ модернСЦзацСЦю виробництва бСЦльш 50 мСЦльйонСЦв гривень. УсСЦ зусилля нашого колективу спрямованСЦ на створення сучасноСЧ фармацевтичноСЧ компанСЦСЧ, що гарантуСФ украСЧнським СЦ закордонним споживачам, лСЦкарям, провСЦзорам, парт-нерам якСЦсть кожноСЧ таблетки, кожного флакона, кожного лСЦкарського препара-ту, що випускаСФться компанСЦСФю".

2 березня 2005 р. ВАТ "КиСЧвмедпрепарат», одна з найбСЦльших фармацевт-тичних компанСЦй УкраСЧни, СЦ ВАТ "Галичфарм», найбСЦльше фармацевтичне пСЦдприСФмство захСЦдного регСЦону УкраСЧни, одержали дозвСЦл Антимонопольного комСЦтету УкраСЧни на створення фармацевтичноСЧ корпорацСЦСЧ "АртерСЦум».

ЦСЦль створення корпорацСЦСЧ - координацСЦя виробництва, маркетингу СЦ дист-рибуцСЦСЧ лСЦкарських засобСЦв в УкраСЧнСЦ СЦ на закордонних ринках, освоСФння нових технологСЦй виробництва, розробка нових сучасних препаратСЦв, впровадження СЦ розвиток мСЦжнародних стандартСЦв якостСЦ продукцСЦСЧ, що випускаСФться.

В асортиментСЦ лСЦкарських засобСЦв, що випускаються пСЦдприСФмствами корпорацСЦСЧ "АртерСЦум», - бСЦльш 150 найменувань препаратСЦв, у тому числСЦ генерСЦчнСЦ препарати й оригСЦнальнСЦ лСЦкарськСЦ засоби, розробленСЦ украСЧнськими фахСЦвцями. ПродукцСЦя корпорацСЦСЧ представлена в 12 з 14 фармакотерапевтичних груп.

Забезпечення високоСЧ якостСЦ й ефективностСЦ лСЦкарських засобСЦв, що випускаються - прСЦоритетний напрямок розвитку корпорацСЦСЧ. КомпанСЦСЧ, що входять у корпорацСЦю, сертифСЦкованСЦ на вСЦдповСЦднСЦсть мСЦжнародним вимогам, пропонова-ним до системи керування якСЦстю ISO 9001. У 2004 р. у рамках реалСЦзацСЦСЧ прог-рами поетапноСЧ сертифСЦкацСЦСЧ виробництва на вСЦдповСЦднСЦсть мСЦжнародним стан-дартам НалежноСЧ ВиробничоСЧ Практики (GMP EC) сертифСЦкована перша дСЦляг-ка по випуску твердих форм готових лСЦкарських засобСЦв.

У 2004 р. обсяг продажСЦв лСЦкарських засобСЦв, що випускаються компанСЦя-ми, що входять у корпорацСЦю "АртерСЦум», склав близько 220 млн. гривень, а сукупна частка роздрСЦбного ринку корпорацСЦСЧ - 3,2%, що вСЦдповСЦдаСФ другСЦй позицСЦСЧ в рейтингу украСЧнських фармацевтичних компанСЦй.

ВлАртерСЦум» володСЦСФ значним експортним потенцСЦалом СЦ входить у трСЦйку найбСЦльших украСЧнських експортерСЦв фармацевтичноСЧ продукцСЦСЧ. У 2004 р. су-купний обсяг експортних продажСЦв лСЦкарських засобСЦв збСЦльшився на 60% у по-рСЦвняннСЦ з попереднСЦм роком СЦ склав 14% вСЦд загального доходу корпорацСЦСЧ.

За словами виконавчого директора ВАТ "КиСЧвмедпрепарат» Дениса Гарцилова, що очолить корпорацСЦю, "створення "АртерСЦума» означаСФ, що на фармацевтичному ринку УкраСЧни з'явився новий могутнСЦй гравець СЦз серйозним ви-робничим потенцСЦалом, широким спектром лСЦкарських засобСЦв, що випускаються, СЦ командою професСЦоналСЦв, що володСЦють як сучасними технологСЦями вироб-ництва СЦ маркетингу лСЦкарських засобСЦв, так СЦ унСЦкальними традицСЦями фарма-цевтичного виробництва».

Президент ВАТ "Галичфарм» Ольга Семеренко пСЦдкреслюСФ, що "новий рСЦ-вень спСЦвробСЦтництва дозволить обом компанСЦям СЦстотно пСЦдвищити ефектив-нСЦсть роботи СЦ вийти на якСЦсно новий рСЦвень виробництва СЦ маркетингу лСЦкарсь-ких засобСЦв для реалСЦзацСЦСЧ стратегСЦСЧ розвитку».

ДовСЦдка: Про компанСЦю ВАТ "КиСЧвмедпрепарат».

ВАТ "КиСЧвмедпрепарат» - одна з найбСЦльших фармацевтичних компанСЦй УкраСЧни. Створена бСЦльш 150 рокСЦв тому, сьогоднСЦ компанСЦя випускаСФ бСЦльш 80 генерических лСЦкарських препаратСЦв, у т.ч. такСЦ вСЦдомСЦ препарати як Герпервир, Дифлюзол, Сонат, Цефазолин, Цефтриаксон. За останнСЦ три роки в модернСЦза-цСЦю виробництва СЦ розвиток системи керування якСЦстю СЦнвестовано бСЦльш 50 млн. грн.

Про компанСЦю ВАТ "Галичфарм»

ВлГаличфарм» - найбСЦльший виробник лСЦкарських препаратСЦв у захСЦдному регСЦонСЦ УкраСЧни. КомпанСЦя, створена в 1907 р., випускаСФ близько 70 генерСЦчних СЦ оригСЦнальних лСЦкарських препаратСЦв. УкраСЧнським споживачам СЦ медичним фа-хСЦвцям добре вСЦдомСЦ такСЦ препарати як Уролесан, Седавит, L-лСЦзина эiинат, Мукалтин, Хлорофилипт. "Галичфарм" маСФ замкнутий цикл виробництва вСЦд виготовлення субстанций до виробництва готових лСЦкарських форм СЦ СФ найбСЦльшим украСЧнським виробником препаратСЦв на рослиннСЦй основСЦ (фСЦтопрепаратСЦв).

"КиСЧвмедпрепарат" купуСФ росСЦйський завод "Акрихин".

"Альфа-Банк" продаСФ одне з найбСЦльших пСЦдприСФмств фармацевтичноСЧ га-лузСЦ РосСЦСЧ "АкрихСЦн". Покупцями виступлять компанСЦСЧ-акцСЦонери АТ "КиСЧвмед-препарат" СЦ АТ "Галичфарм".

УкраСЧнськСЦ виробники медпрепаратов звернули увагу на росСЦйський ри-нок. За СЦнформацСЦСФю росСЦйськоСЧ газети "Коммерсантъ", найбСЦльш ймовСЦрним покупцем заводу "АкрихСЦн" СФ украСЧнське пСЦдприСФмство "КиСЧвмедпрепарат". Су-ма угоди може скласти не менш $40 млн.

Обсяг продажСЦв ВАТ "ХСЦмСЦко-фармацевтичний комбСЦнат "АкрихСЦн" у РосСЦСЧ в першому пСЦврСЦччСЦ 2004 року склав $22,9 млн. "Альфа-Банк" СФ "асником бСЦльш 90% акцСЦй ВАТ, СЦншСЦ належать приватним особам. Основна спецСЦалСЦзацСЦя - серцево-судиннСЦ лСЦки.

За словами виконавчого директора ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" Дениса Гарцилова, у рамках процесу бСЦльш глибокого ознайомлення з дСЦяльнСЦстю СЦ потен-цСЦалом обох пСЦдприСФмств СЦ аналСЦзу можливостей спСЦвробСЦтництва плануСФться участь керСЦвникСЦв компанСЦй у роботСЦ рад директорСЦв. В даний час представники менеджменту компанСЦСЧ ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" включенСЦ в раду директорСЦв ВАТ "АкрихСЦн".

"КиСЧвмедпрепарат" вже спСЦвробСЦтничав з "Альфа-Банком" при покупцСЦ фармацевтичних заводСЦв. Так, торСЦк "КиСЧвмедпрепарат" купив пСЦдприСФмство "Галичфарм" (м. ЛьвСЦв), що належав структурам "Альфи" з 1998 року. Зараз "КиСЧвмедпрепарату" належать прямо 24,95% акцСЦй "Галичфарма", ще 35% роз-дСЦленСЦ мСЦж двома акцСЦонерами киСЧвського заводу - EastCoast United Inc. СЦ Newport Inc. (за даними Агентства по розвитку СЦнфраструктури фондового ринку в УкраСЧнСЦ). У 2003 роцСЦ доход "Галичфарма" склав 60,452 млн. грн.

З покупкою росСЦйського заводу обсяг продажСЦв фармацевтичного холдин-гу ("КиСЧвмедпрепарат", "Галичфарм" СЦ "АкрихСЦн") наблизиться до $100 млн. На думку учасникСЦв ринку, СЦнтерес украСЧнських СЦнвесторСЦв до росСЦйського фармвиробника цСЦлком логСЦчний. Асортимент "Галичфарма" СЦ "КиСЧвмедпрепарата" практично не перетинаСФться з продукцСЦСФю "АкрихСЦну". Купивши цей завод, ук-раСЧнцСЦ СЦстотно збСЦльшать свСЦй вплив на ринок фармпрепаратСЦв краСЧн СНД, а та-кож розширять асортиментну лСЦнСЦйку. ЛогСЦчно також очСЦкувати, що вони змо-жуть скористатися напрацьованими схемами "АкрихСЦну" для збуту своСЧх препа-ратСЦв у РосСЦСЧ. "КиСЧвмедпрепарат" плануСФ до 2006 року збСЦльшити частку експор-ту до 30%.

Таблиця 2.1

ОсновнСЦ реСФстрацСЦйнСЦ характеристики ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ

00480862

ВСЦдкрите акцСЦонерне товариство "КиСЧвмедпрепарат"

ВСЦдкрите акцСЦонерне товариство , КиСЧв, хСЦмСЦко-фармацевтична промисловСЦсть адреса: 032, КиСЧв, КиСЧв, Саксаганського, 139, ссылка на сайт удалена e-mail: office@kievmedpreparat.com

цСЦннСЦ папери емСЦтента в ПФТС


акцСЦСЧ, СЦменнСЦ простСЦ, третСЦй рСЦвень лСЦстингу

продаж

250,00 грн.

купСЦвля

25,00 грн.

акцСЦонерний капСЦтал (01.01.2005)

кСЦлькСЦсть акцСЦй, шт.

804 002

номСЦнальна вартСЦсть акцСЦСЧ, грн.

25,00

статутний капСЦтал, грн.

20 100 050,00


ринкова вартСЦсть ак-цСЦСЧ, грн. (11.04.2005)

137,50


вСЦдомости про компанСЦСЧ - "асникСЦв бСЦльше 5% акцСЦй емСЦтента

Частка

РДДРПОУ

Назва компанСЦСЧ або установи

На дату

24,70%

23721506

ЗАТ "ДСЦловСЦ партнери", 03056, КиСЧв, РЖндустрСЦальна, 27

01.01.2003

8,66%


NEWPORT INC., 5920, Yellowstone road, Cheyenne, WY 82003,USA

01.01.2003

5,14%


EastCoast United Inc., 913,N.Market Street, Suite 1100, Wilmington, DE 19801, USA

01.01.2003

РеСФстратором емСЦтента СФ ЗАТ "F.C.I.", код за РДДРПОУ 21611564, КиСФва, м.КиСЧв, вул.ССЦчневого Повстання (СЦнформацСЦя на 01.01.2003)

АудиторськСЦ послуги надаСФ емСЦтенту АФ "Главбух-аудит", код за РДДРПОУ 30676059, КиСФва, м.КиСЧв, вул.ССЦчневого Повстання (СЦнформацСЦя на 01.01.2003)


АналСЦз фСЦнансово-економСЦчного стану пСЦдприСФмства СЦ керування його фСЦ-нансами проводиться на основСЦ його фСЦнансових звСЦтСЦв [20,3] :

- Форма №1 "БаланстАЭ - звСЦт про фСЦнансовий стан, що вСЦдображаСФ активи, зобов'язання СЦ капСЦтал пСЦдприСФмства на встановлену дату [21,2].

- Форма №2 "ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результатитАЭ, що мСЦстить данСЦ про доходи, витрати СЦ фСЦнансовСЦ результати дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства за звСЦтний СЦ попереднСЦй перСЦоди [22,2].

У табл. А.1, А.2 Додатку А приведенСЦ баланси пСЦдприСФмства ВАТ тАЮКиСЧв-медпрепараттАЭ за 2002 - 2004 роки та звСЦти про фСЦнансовСЦ результати за 2002 - 2004 роки.

В табл.А.3 - А.5 Додатку А представленСЦ результати вертикального та го-ризонтального розрСЦзу при аналСЦзСЦ динамСЦки статей балансСЦв пСЦдприСФмства та звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати. Розрахунки виконанСЦ з використанням тАЭефект-роннихтАЭ таблиць EXCEL -2000 згСЦдно статистичних алгоритмСЦв робСЦт [38,45], [40,25].

АналСЦз результатСЦв первинноСЧ статистичноСЧ обробки балансових звСЦтСЦв та звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ за 2002 -2004 роки, наведених в табл. А.1 - А.6 Додатку А, показуСФ :

- валюта балансу ВАТ зросла на +27,4% у 2003 роцСЦ (з 96,1 млн.грн.. до 122, 4 млн.грн..), а у 2004 роцСЦ додаткове зростання становило + 7,4% (з 122,4 млн.грн. до 131,4 млн.грн..);

статутний капСЦтал у 2002 -2003 роках становив суму 10,1 млн.грн. та, вСЦдповСЦдно займав долю 10,5% (2002) та 8,5%(2003), у 2004 роцСЦ статутний капСЦтал зрСЦс в два рази до 20,1 млн.грн., вСЦдповСЦдно зайнявши структурну долю 15,3 % в валютСЦ балансу;

сумарно "асний капСЦтал у 2002 - 2004 роках системно нарощуСФться з 64,0 млн.грн..(2002) до 76,7 млн.грн..(2003) та до 98,2 млн.грн.., вСЦдповСЦдно займаючи долю 66,6% (2002), 62,7%(2003) та 74,7% (2004) в валютСЦ балансу;

таким чином основним джерелом в пасивах СФ "асного капСЦтала, а його значна структурна доля забезпечуСФться капСЦталСЦзацСЦСФю прибутку - 52,0 млн.грн..(2002), 65,1 млн.грн..(2003) та 75,6 млн.грн..(2004), що вСЦдповСЦдаСФ структурним долям 54,1%(2002), 53,2%(2003) та 57,5%(2004) в валютСЦ балансу;

власний капСЦтал СФ основним джерелом необоротних активСЦв балансу, при цьому його величина перекриваСФ обсяги необоротних активСЦв, тобто в ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ СФ значСЦнСЦ "аснСЦ оборотнСЦ кошти

а) доля 66,6% "асного капСЦталу в пасивах в 2002 роцСЦ, покриваСФ необоротнСЦ активи - доля 38,9 % в балансСЦ активСЦв;

б) доля 62,7% "асного капСЦталу в пасивах в 2003 роцСЦ, покриваСФ необоротнСЦ активи - доля 40,0 % в балансСЦ активСЦв;

в) доля 74,7 % "асного капСЦталу в пасивах в 2004 роцСЦ, покриваСФ необоротнСЦ активи - доля 44,79 % в балансСЦ активСЦв;

позичений та залучений капСЦтали ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ представленСЦ наступними основними агрегатами :

а) доля довгострокових зобовтАЩязань становить 0% (2002), 3,8% (2003) та 3,1% (2004) вСЦд валюти пасивСЦв балансу;

а) доля короткострокових банкСЦвських кредитСЦв становить 8,8% (2002), 6,2% (2003) та 9,3% (2004) вСЦд валюти пасивСЦв балансу;

а) доля поточноСЧ заборгованостСЦ за довгостроковими зобовтАЩязаннями становить 3,5% (2002), 8,9% (2003) та 0% (2004) вСЦд валюти пасивСЦв балансу;

а) доля виданих векселей становить 0% (2002), 1,9% (2003) та 0% (2004) вСЦд валюти пасивСЦв балансу;

а) доля кредиторськоСЧ заборгованостСЦ становить 19,0 % (2002), 14,7% (2003) та 11,5% (2004) вСЦд валюти пасивСЦв балансу;

ПорСЦвняльний аналСЦз динамСЦки змСЦн агрегатСЦв активу балансСЦв ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ (рис.2.8) даСФ наступнСЦ результати:

в 2003 роцСЦ необоротнСЦ активи зросли на +31,1 % вСЦдносно рСЦвня 2002 року (з 37,3 млн.грн.. до 49,0 млн.грн..), займаючи, вСЦдповСЦдно, структурнСЦ долСЦ в 38,9% (2002) та 40,0%(2003) вСЦд валюти балансу;

в 2004 роцСЦ необоротнСЦ активи зросли на +20,0 % вСЦдносно рСЦвня 2003 року (з 49,0 млн.грн.. до 58,8 млн.грн..), займаючи, вСЦдповСЦдно, структурнСЦ долСЦ в 40,0% (2003) та 44,7%(2004) вСЦд валюти балансу;

в 2003 роцСЦ оборотнСЦ активи зросли на +18,0 % вСЦдносно рСЦвня 2002 року (з 55,7 млн.грн.. до 65,8 млн.грн..), займаючи, вСЦдповСЦдно, структурнСЦ долСЦ в 58,0% (2002) та 53,7%(2003) вСЦд валюти балансу;

в 2004 роцСЦ оборотнСЦ активи зросли на +2,6 % вСЦдносно рСЦвня 2003 року (з 65,8 млн.грн.. до 67,5 млн.грн..), займаючи, вСЦдповСЦдно, структурнСЦ долСЦ в 53,7% (2003) та 51,3%(2004) вСЦд валюти балансу;

оборотнСЦ активи , в основному, представленСЦ наступними агрегатами :

а) виробничСЦ запаси в структурних долях 26,0%(2002), 22,1%(2003), 21,7% (2004) вСЦд валюти балансу;

б) незавершене виробництво в структурних долях 4,7%(2002),4,2%(2003), 3,75% (2004) вСЦд валюти балансу;

в) готова продукцСЦя в структурних долях 7,4%(2002), 7,6%(2003), 9,65 % (2004) вСЦд валюти балансу;

г) дебСЦторська заборгованСЦсть за вСЦдпущену продукцСЦю в структурних долях 10,0%(2002), 10,9%(2003), 9,52% (2004) вСЦд валюти балансу;

д) дебСЦторська заборгованСЦсть за виданими авансами в структурних долях 7,0%(2002), 6,3%(2003), 5,5% (2004) вСЦд валюти балансу;

е) грошовСЦ кошти в структурних долях 2,5 %(2002), 0,52% (2003), 1,0 % (2004) вСЦд валюти балансу;

Таким чином, проведений аналСЦз активСЦв валюти балансу свСЦдчить, що практично половина активСЦв балансу ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ вкладено в необоротнСЦ кошти, таким чином диiиплСЦна нормування оборотних коштСЦв на пСЦдприСФмствСЦ СФ нагальною задачею.

При аналСЦзСЦ фСЦнансових результатСЦв дСЦяльностСЦ використанСЦ Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку "ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати" (Форма 2), що обумовлюють змСЦст СЦ форму ЗвСЦту , а також загальнСЦ вимоги до розкриття його статей [22, 4].

Результати вертикально-горизонтального аналСЦзу звСЦту про фСЦнансовСЦ результати за 2003 рСЦк та , вСЦдповСЦдно, за 2002 рСЦк (базовий) наведенСЦ в табл.А.5 Додатку А, результати 2004 року та , вСЦдповСЦдно, за 2003 рСЦк (базовий) - в табл. А.6 Додатку А. Характер динамСЦки змСЦни показникСЦв доходСЦв та витрат у 2002 - 2004 роках наведений в дСЦаграмах рис.2.9,2.10.

Як показуСФ аналСЦз графСЦкСЦв рис.2.9,2.10 у 2002 - 2004 роках :

при зростаннСЦ обсягу валюти баланса у 2003 роцСЦ вСЦдносно 2002 року на + 27,4%, зростання виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ у 2003 роцСЦ вСЦдносно 2002 року становило +22,37%, зростання собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ у 2003 роцСЦ вСЦдносно 2002 року становило +25,1%, а зростання чистого прибутку пСЦсля оподаткування у 2003 роцСЦ вСЦдносно 2002 року становило 13,28%;

при зростаннСЦ обсягу валюти баланса у 2004 роцСЦ вСЦдносно 2003 року на + 7,4%, зменшення виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ у 2004 роцСЦ вСЦдносно 2003 року становило - 2,75 %, зменшення собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ у 2004 роцСЦ вСЦдносно 2003 року становило -14,6%, а зростання чистого прибутку пСЦсля оподаткування у 2004 роцСЦ вСЦдносно 2003 року становило 7,76%;

Таким чином процеси росту чистого прибутку на ВАТ "КиСЧвмедпре-парат" реалСЦзуються як за рахунок екстенсивного росту валюти балансу, так СЦ за рахунок СЦнтенсивного зменшення собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ.

В табл. Б.1-Б.4 Додатку Б наведенСЦ алгоритми розрахункСЦв показникСЦв дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства [40,26] з використанням форм фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ - Форма 1 "БаланстАЭ та Форма 2 "ЗвСЦт про результати фСЦнансовоСЧ дСЦяльностСЦтАЭ.

Результати розрахункСЦв коефСЦцСЦСФнтСЦв - показникСЦв фСЦнансового стану дочСЦрнього ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ за 2002 -2004 роки згСЦдно алгоритмСЦв табл.Б.1 - Б.4 Додатку Б наведенСЦ в табл. В.1 - В.5 Додатку В та на рис.2.11 - 2.16.

АналСЦз графСЦкСЦв, наведених на рис.2.11 показуСФ, що у ВАТ "КиСЦвмедпре-параттАЭ :

- у 2002-2004 роках тСЦльки рСЦвень загальноСЧ лСЦквСЦдностСЦ знаходився в дСЦапазонСЦ, який значно перевищуСФ нормативну;

- у 2002 -2004 роках рСЦвнСЦ швидкоСЧ (строковоСЧ) та абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ знаходилися значно нижче нормативного дСЦапазону, що свСЦдчить про проблеми моментальноСЧ та строковоСЧ платоспроможностСЦ у пСЦдприСФмства;

- у 2002 - 2004 роках показник вСЦдношення короткостроковоСЧ дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостей був суттСФво нижче значення стСЦйкого дСЦапазону (бСЦльше 1,0), тому для розрахункСЦв з кредиторами необхСЦдно було не тСЦльки отримати кошти дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдпущенСЦ товари, але СЦ реалСЦзувати частину продукцСЦСЧ, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 - 2004 рокахСЦ пСЦдприСФмство ВАТ "КиСЦвмедпрепа-раттАЭ попало в кризову полосу нелСЦквСЦдностСЦ балансу в короткострокових перСЦодах.

АналСЦз рентабельностСЦ активСЦв та "асного капСЦталу ВАТ тАЮКиСЧвмедпрепа-раттАЭ показуСФ, що дСЦяльнСЦсть може бути охарактеризована з двох сторСЦн :

1. РесурсовСЦддача активСЦв в чисту виручку знизилась з рСЦвня 1,34 (2002) до 1,22 у 2003 роцСЦ та зменшилась до рСЦвня 1,10 у 2004 роцСЦ;

1. РентабельнСЦсть активСЦв та "асного капСЦталу по валовому прибутку вСЦд реалСЦзацСЦСЧ ( рСЦзниця мСЦж чистим доходом та собСЦвартСЦстю продукцСЦСЧ) СФ позитивною, маСФ високСЦ значення, але СЦ тенденцСЦю до падСЦння у 2003 -2004 роках вСЦдносно рСЦвня 2002 року.

2. Витрати на реалСЦзацСЦю та СЦншСЦ статтСЦ позареалСЦзацСЦйних витрат, якСЦ не входять до виробничоСЧ собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ, у 2003 -2004 роцСЦ складають до 93% вСЦд чистоСЧ вартостСЦ виручки вСЦд реалСЦзацСЦСЧ, що даСФ стСЦйку норму рентабельностСЦ "асного капСЦтала по чистому прибутку на рСЦвнСЦ 18% (2002 -2003) та 14,8%(2004), яка СФ СЦнвестицСЦйно привабливою на рСЦвнСЦ альтернативних ставок банкСЦвських депозитСЦв у 2004 роцСЦ..

На рис.2.13 наведенСЦ характеристики дСЦловоСЧ активностСЦ (швидкостСЦ обо-роту окремих характерних агрегатСЦв активСЦв та пасивСЦв балансу) ВАТ тАЮКиСЦвмед-препараттАЭ.

Як показано графСЦками рис.2.13 у 2004 роцСЦ вСЦдносно 2002 - 2003 року з нарощенням обсягСЦв операцСЦй перСЦод обороту запасСЦв балансу пСЦдвищився на 30,9%, що пСЦдняло вСЦдповСЦдно строк фСЦнансового та операцСЦйного циклу та свСЦдчить про зниження темпСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ пСЦдприСФмства при нарощеннСЦ обсягСЦв дСЦяльностСЦ.

В той же час, слСЦд вСЦдмСЦтити, що строк обороту дебСЦторськоСЧ за боргова-ностСЦ в 2 рази бСЦльший, нСЦж строк обороту кредиторськоСЧ заборгованостСЦ, що компенсуСФ невиконання нормативу вСЦдношення дебСЦторськоСЧ до кредиторськоСЧ заборгованостей .

На рис.2.14 наведенСЦ результати аналСЦзу джерел покриття запасСЦв в ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ.

Як видно з графСЦкСЦв рис. 2.14 в 2002 -2003 роках по покриттю запасСЦв в ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" був кризовий стан, в 2004 роцСЦ за рахунок пСЦдняття "асних обСЦгових коштСЦв та залучення бСЦльших сум банкСЦвських кредитСЦв стан покриття запасСЦв перемСЦстився в нестСЦйку зону.

В табл. 2.2 наведенСЦ данСЦ декларацСЦСЧ по прибутку ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ за 2003 - 2004 роки, який дозволяСФ проаналСЦзувати використання пСЦльгових режимСЦв оподаткування в дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.

АналСЦз даних декларацСЦй по податку на додану вартСЦсть за 2004 рСЦк (табл.2.3) показуСФ, що ВАТ "КиСЦвмедпрепарат використовуСФ пСЦльги по оподат-куванню як при виконаннСЦ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй (пСЦльги по несплатСЦ ПДВ при СЦмпортСЦ з краСЧн режиму вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ) , так СЦ при внутрСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ ( пСЦльги по несплатСЦ ПДВ з покупки - продажу лСЦкСЦв в УкраСЧнСЦ).


Таблиця 2.2


АналСЦтичнСЦ данСЦ з декларацСЦй про податок на прибуток ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ

Таблиця 2.3

АналСЦтичнСЦ данСЦ з декларацСЦй ПДВ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


2.3 АналСЦз контрактСЦв та технологСЦСЧ зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦй в дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


АналСЦз типових зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв по СЦмпортуванню сировини для виготовлення медпрепаратСЦв показав, що менеджери використовують двСЦ основнСЦ схеми поставок та мСЦжнародних розрахункСЦв :

а) контракт заключаСФться з фСЦрмою - виробником сировини в ЛатвСЦСЧ, з якою УкраСЧна заключила "Угоду про вСЦльну торгСЦвлютАЭ, при цьому експортер надаСФ сертифСЦкат походження товару - ЛатвСЦя. Це даСФ наступнСЦ митнСЦ виграшСЦ:

митнСЦ тарифи на кордонСЦ не застосовуються (ставка ввСЦзного мита для СЦмпорту СЦз ЛатвСЦСЧ равна 0);

податок на додану вартСЦсть при ввезеннСЦ товарСЦв на митну територСЦю УкраСЧни не сплачуСФться;

б) контракт заключаСФться з мСЦжнародною торгово-посередницькою фСЦрмою (в СловенСЦСЧ чи ВенгрСЦСЧ), яка знаходить по свСЦту (РЖспанСЦя, Китай, ПСЦвденна Корея) необхСЦдну сировину, яка вСЦдгружаСФться прямо в аеропорт БориспСЦль(КиСЧв), а оплата за поставлену партСЦю направляСФться на рахунки торгово-посередницькоСЧ фСЦрми.

ОсновнСЦ умови контрактСЦв обох типСЦв :

контракт заключаСФться на 2 -3 роки на певний великий обсяг поставки сировини по "твердимтАЭ цСЦнам, а поставка виконуСФться партСЦями по письмовому заказу ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ;

оплата за поставлену партСЦю виконуСФться банкСЦвським переказом в валютСЦ платежу через 60 - 75 днСЦв пСЦсля поставки партСЦСЧ;

при рСЦзкому падСЦннСЦ свСЦтових цСЦн на СЦмпортуСФму сировину ВАТ "КиСЧСЦвмедпрепараттАЭ може настояти на додатковому погодженнСЦ до контракту на зниження цСЦни сировини чи вСЦдказатися вСЦд наступних заказСЦв по високих цСЦнах;

В табл. 2.4 - 2.6 наведенСЦ результати аналСЦзу основних умов СЦмпортних контрактСЦв ВАТ "КиСЧв-медпрепараттАЭ у 2004 - 2005 роках (2 типи контрактСЦв).



Таблиця 2.4

ОсновнСЦ параметри зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ



Таблиця 2.5

ОсновнСЦ параметри зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ



Таблиця 2.6

ОсновнСЦ параметри зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ



Проведений аналСЦз дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та впливу митно-тарифноСЧ полСЦтики на ефективнСЦсть його зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ дають можливСЦсть сформулювати наступнСЦ висновки :

1. ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ СФ динамСЦчно розвиваючимся пСЦдприСФмством з високими рСЦвнями рентабельностСЦ, при цьому виробництво лСЦкСЦв на ньому основане на СЦмпортнСЦй фармакологСЦчнСЦй сировинСЦ.

Це приводить до суттСФвоСЧ залежностСЦ пСЦдприСФмства вСЦд митно-податковоСЧ полСЦтики УкраСЧни по вСЦдношенню до СЦмпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. РЖмпортуСФмСЦ товари (фармацевтична сировина), згСЦдно з проаналСЦзовани-ми матерСЦалами зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв, по заключенням експертСЦв КиСЧвськоСЧ торгово-промисловоСЧ палати вСЦдносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

РоздСЦл VI. ПродукцСЦя хСЦмСЦчноСЧ та пов'язаних з нею галузей промисловостСЦ.

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 20% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пСЦльгова - 0 % вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 5 % вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пСЦльгова - 5% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 10% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Таким чином, митнСЦ тарифи на СЦмпортуСФму сировину законодавством УкраСЧни встановленСЦ зниженСЦ чи зовсСЦм вСЦдсутнСЦ.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни "Про податок на додану вартСЦстьтАЭ [3,7] вищевказанСЦ групи фармацевтичнСЦх товарСЦв та сировини не оподатковуються як при операцСЦях СЦмпорту, так СЦ при операцСЦях реалСЦзацСЦСЧ на внутрСЦшньому ринку УкраСЧни.

При СЦмпортСЦ продукцСЦСЧ, краСЧною походження якоСЧ СФ ЛатвСЦя, працюСФ "Угода про вСЦльну торгСЦвлю мСЦж УкраСЧною та ЛатвСЦСФютАЭ [18,1] про звСЦльнення товарСЦв СЦмпорту-експорту вСЦд митних тарифСЦв. Таким чином, частина СЦмпорту ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ по продукцСЦСЧ ЛатвСЦСЧ на митному кордонСЦ звСЦльнюСФться вСЦд сплати навСЦть зниженого митного тарифу.

ОсновнСЦ ризики та недолСЦки проаналСЦзованих схем управлСЦння митно-тарифною полСЦтикою в зовнСЦшньоекономСЦчних контрактах ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ:

а) досвСЦд постСЦйноСЧ корекцСЦСЧ "Угоди про вСЦльну торгСЦвлю УкраСЧни з БСЦлорусСЦСФю та РосСЦСФютАЭ показуСФ, що змСЦна статусу ЛатвСЦСЧ, як держави РДвропейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вСЦльну торгСЦвлю, що приведе до появи повноСЧ ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва ЛатвСЦСЧ (наприклад, тСЦопентал);

б) при затримцСЦ реалСЦзацСЦСЧ отриманоСЧ партСЦСЧ за рахунок несвоСФчасноСЧ спла-ти дебСЦторами вартостСЦ авансово вСЦдпущеноСЧ продукцСЦСЧ виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днСЦв);

в) при несплатСЦ нерезиденту вартостСЦ поставленоСЧ партСЦСЧ продукцСЦСЧ через 90 днСЦв законодавство УкраСЧни передбачаСФ штрафнСЦ санкцСЦСЧ за порушення режиму розрахункСЦв при експортно- СЦмпортних контрактах;

3. У ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ зафСЦксованСЦ проблеми регулювання лСЦк вСЦд-ностСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ:

- у 2002 -2004 роках рСЦвнСЦ швидкоСЧ (строковоСЧ) та абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ знаходилися значно нижче нормативного дСЦапазону, що свСЦдчить про проблеми моментальноСЧ та строковоСЧ платоспроможностСЦ у пСЦдприСФмства;

- у 2002 - 2004 роках показник вСЦдношення короткостроковоСЧ дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостей був суттСФво нижче значення стСЦйкого дСЦапа-зону (бСЦльше 1,0), тому для розрахункСЦв з кредиторами необхСЦдно було не тСЦльки отримати кошти дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдпущенСЦ товари, але СЦ реалСЦ-зувати частину продукцСЦСЧ, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 - 2004 рокахСЦ пСЦдприСФмство ВАТ "КиСЦвмедпрепа-раттАЭ попало в кризову полосу нелСЦквСЦдностСЦ балансу в короткострокових перСЦ-одах.

4. ЗалежнСЦсть виробництва пСЦдприСФмства вСЦд СЦмпортноСЧ сировини визиваСФ необхСЦднСЦсть пСЦдвищення норм виробничих запасСЦв( запаси на негативний цСЦно-вий тренд, страховСЦ запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, якСЦ не покриваються джерелами ресурсСЦв пСЦдприСФмства та створю-ють нестСЦйкий (2004) чи кризовий (2002 -2003) характер забезпечення покриття запасСЦв ресурсними джерелами.

При цьому ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ не в повнСЦй мСЦрСЦ використовуСФ фСЦнан-совСЦ важелСЦ кредитного капСЦталу банкСЦв, оскСЦльки в структурСЦ пасивСЦв балансу "асний капСЦтал займаСФ долю до 75% ( при стСЦйкСЦй формСЦ роботи не менше 55%), при цьому двСЦ третини його СЦмобСЦлСЦзованСЦ в необоротних фондах.

Враховуючи вищевикладене для менеджерСЦв по зовнСЦшньоекономСЦчним операцСЦям ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ необхСЦдно розробити модель загроз бСЦнесу та заходи по превентивному реагуванню на негативнСЦ процеси в митно-тариф-ному регулюваннСЦ СЦмпорту сировини для виробничоСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства.


РоздСЦл 3. Шляхи мСЦнСЦмСЦзацСЦСЧ впливу змСЦн в полСЦтицСЦ митно-тарифного регулювання на рентабельнСЦсть дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


3.1 МитнСЦ СЦ податковСЦ тарифи в схемах зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та використання пСЦльгових митно-податкових режимСЦв


Для розробки моделСЦ загроз бСЦзнесу необхСЦдно розробити та проаналСЦзу-вати технологСЦю використання ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ в зовнСЦшнСЦй торгСЦвлСЦ пСЦльгових митно-податкових режимСЦв.

Попередня оцСЦнка ефективностСЦ СЦмпортних операцСЦй маСФ проводитись на етапСЦ пСЦдготовки до укладання угоди на СЦмпорт товарСЦв певноСЧ групи, з урахуванням того, що при митному оформленнСЦ проводиться нарахування та сплата таких видСЦв платежСЦв:

тАФ митнСЦ збори;

тАФ мито;

тАФ акцизний збСЦр;

тАФ податок на додану вартСЦсть.

МитнСЦ збори стягуються у вСЦдсотках до митноСЧ вартостСЦ партСЦСЧ товару, при цьому, якщо митна вартСЦсть знаходиться в межах вСЦд 100 до 1000 дол. США, то стягуСФться 5%. При митнСЦй вартостСЦ товарСЦв понад 1000 дол. США стягуСФться 0,2%, але не бСЦльше еквСЦвалента 1000 дол. США.

Мито обчислюСФться згСЦдно зСЦ ставками мита, запровадженими вСЦдповСЦдною постановою КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни.

Для виготовлення своСФСЧ продукцСЦСЧ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ обрав шлях закупСЦвлСЦ сировини переважно на зовнСЦшнСЦх ринках, з подальшою СЧСЧ обробкою СЦ виготовлення лСЦкСЦв.

Як ми з вами знаСФмо, сьогоднСЦ будь-який ринок диктуСФ своСЧ умови СЦснування/виживання. Саме тому ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ обрав полСЦтику поСФднання двох найважливСЦших факторСЦв, а саме:

висока якСЦсть товару;

помСЦрна/доступна для широкого кола споживачСЦв цСЦна.

РЖ для того, щоб забезпечити своСЧй продукцСЦСЧ цСЦ показники, потрСЦбно, насамперед, закупити якСЦсну та вСЦдносно недорогу сировину.

На сьогоднСЦшнСЦй день на територСЦСЧ УкраСЧни закупити таку сировину досить важко, тому що фактично виробникСЦв сировини медичного призначення немаСФ, а тСЦ одиницСЦ, якСЦ все ж таки займаються подСЦбною дСЦяльнСЦстю, не можуть задовольнити необхСЦднСЦ умови.

Саме тому, ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ звертаСФ свою увагу на зовнСЦшнСЦй/свСЦтовий ринок, де можна знайти сировину, яка повнСЦстю задовольняСФ поставленСЦ умови.

На сьогоднСЦшнСЦй день свСЦтовий ринок сировини для медичних препаратСЦв досить насичений, тому проблеми з пошуком необхСЦдноСЧ сировини навСЦть не виникаСФ.

Саме тому, я пропоную розглянути вплив митного тарифу на СЦмпортно-експортну дСЦяльнСЦсть ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ. СпробуСФмо розглянути СЧСЧ на прикладСЦ закупСЦвлСЦ (тобто СЦмпорту) сировини - тСЦопентал натрСЦю, СЦ подальшоСЧ реалСЦзацСЦСЧ (експорту) готовоСЧ продукцСЦСЧ - "тСЦопентал-КМПтАЭ. Використовуючи достовСЦрну СЦнформацСЦю, необхСЦдно зазначити, що сировина тСЦопентал натрСЦю закуповуСФться в краСЧнСЦ колишнього СРСР - ЛатвСЦСЧ, у пСЦдприСФмства "MED Pro IncтАЭ. Тобто за умовами укладеного контракту: за 1 кг вище згаданоСЧ сировини ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ сплачуСФ 100 дол. США. В середньому за 1 рСЦк ми ввозимо 1000 кг сировини - тСЦопенталу натрСЦю, тобто маСФмо сплатити суму: 1000 кг * 100$ = 100000$.

Але це далеко не всСЦ витрати, якСЦ несе ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ пСЦд час закупСЦвлСЦ цСЦСФСЧ сировини.

При ввезеннСЦ товару на територСЦю УкраСЧни потрСЦбно виконати фСЦксовану процедуру оформлення цього товару на митницСЦ, так зване - "митне очищеннятАЭ, з обовязковою сплатою вСЦдповСЦдних митних зборСЦв (стягнень).

МитнСЦ стягнення:

1. Митний збСЦр - складаСФ 0,2 % вСЦд загальноСЧ фактичноСЧ вартостСЦ сирови-ни, 0,2% - це фСЦксована ставка, яка не може змСЦнюватися при здСЦйсненнСЦ будь-яких СЦмпортно-експортних операцСЦй.

Тобто у нашому випадку митний збСЦр дорСЦвнюСФ: 100000$ * 0,2% = 200$.

Отже, щорСЦчно при СЦмпортСЦ тСЦопенталу натрСЦю ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ сплачуСФ 200$ митного збору.

2. Ставка ввСЦзного мита.

РЖснуСФ два види ставок ввСЦзного мита: пСЦльгова та повна. Ставка ввСЦзного мита залежить вСЦд товару, який перемСЦщуСФться через митний кордон УкраСЧни. Вид ставки мита залежить вСЦд краСЧни походження товару, що пСЦдтверджуСФться вСЦдповСЦдним документом - сертифСЦкатом про походження товару.

Митна ставка для сировини тСЦопентал натрСЦю становить: повна - 10%, пСЦльгова - 5%.

Але в звтАЩязку з тим, що УкраСЧна з бСЦльшСЦстю краСЧн СНД, зокрема з ЛатвСЦСФю, уклала угоди про зону вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ, товари, що СЦмпортуються з цих краСЧн, за наявностСЦ сертифСЦкату про походження товару, звСЦльняються вСЦд сплати ввСЦзного мита.

Саме тому, при закупСЦвлСЦ цСЦСФСЧ сировини ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ взагалСЦ не сплачуСФ ввСЦзне мито. Умовно ж можна вирахувати, скСЦльки необхСЦдно сплатити: 1) за пСЦльговоСЧ ставки ввСЦзного мита: 100000$ * 5% = 5000$; 2) за повноСЧ ставки: 100000$ * 10% = 10000$.

Отже, сума, яку ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ мало б сплатити, складаСФ 5000 або 10000$ вСЦдповСЦдно до виду ставки.

3. Податок на додану вартСЦсть (ПДВ).

Як при будь-якСЦй операцСЦСЧ купСЦвлСЦ-продажу, так СЦ при СЦмпортСЦ, пСЦдприСФмство, яке СЦмпортуСФ товар повинно сплатити ПДВ, ставка якого на територСЦСЧ УкраСЧни становить 20%.

Тобто сума, яку необхСЦдно сплатити пСЦдприСФмству "КиСЧвмедпрепараттАЭ при СЦмпортСЦ сировини, складаСФ: 100000$ * 20% = 20000$.

Але на територСЦСЧ УкраСЧни СЦснуСФ та дСЦСФ затверджений КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни перелСЦк медичних препаратСЦв, якСЦ звСЦльняються вСЦд сплати ПДВ. РЖ сировина тСЦопентал натрСЦю входить до цього перелСЦку, тому "КиСЧвмедпрепараттАЭ при ввезеннСЦ тСЦопенталу натрСЦю не сплачуСФ 20000$.

ЗгСЦдно з вСЦдповСЦдними законодавчими актами, що визначають ставки вивСЦзного мита, встановлено ставки експортного мита щодо певних видСЦв товарСЦв. РДдиним видом митного платежу СФ митнСЦ збори, що розраховуються аналогСЦчно викладеному вище.

Застосування положень методики оцСЦнки ефективностСЦ експортноСЧ угоди розглянемо на прикладах.

Приклад 1.

Укладено угоду мСЦж украСЧнським ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та латвСЦйською фармацевтичною фСЦрмою "MED Pro Inc.тАЭ на експорт 50 кг лСЦкарського препарату "тСЦопенталу-КМП 0,5 гтАЭ при вартостСЦ одного кСЦлограму 740 дол. США. Загальна вартСЦсть товару за контрактом становить 37000 дол. США.

ПримСЦтка. На момент експорту спСЦввСЦдношення валют: 1 дол. США дорСЦвнюСФ 5,3 грн. ЗгСЦдно з перелСЦком довСЦдкових цСЦн, запропонованих ДержзовнСЦшСЦнформом для укладення контрактСЦв, цСЦна 1 кг "тСЦопенталу-КМП 0,5 гтАЭ маСФ складати 408 - 468 дол. США.

Проведемо розрахунки ефективностСЦ даноСЧ угоди.

1. Визначимо контрактну вартСЦсть експортованоСЧ партСЦСЧ, взявши за цСЦну однСЦСФСЧ тонни середню довСЦдкову цСЦну у 438 дол. США.

50 х 438 = 21900 дол. США

2. Додатково розрахуСФмо вартСЦсть партСЦСЧ, виходячи з роздрСЦбноСЧ цСЦни внутрСЦшнього ринку, яка складаСФ 1,2 грн за 1г. (За один кСЦлограм тАФ 2400 грн, що дорСЦвнюСФ 453 дол. США)

50 х 453 = 22650 дол. США

3. РозрахуСФмо ефективнСЦсть даноСЧ угоди:

а) виходячи з довСЦдкових цСЦн:

37000 тАФ 21900 = 15100 дол. США;

б) виходячи з роздрСЦбних цСЦн внутрСЦшнього ринку:

37000 тАФ 22650 = 14350 дол. США.

Таким чином, якщо суб'СФкт зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ УкраСЧни ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ для виконання контракту продасть СЦноземному контрагентовСЦ "тСЦопентал-КМП 0,5 гтАЭ за роздрСЦбними цСЦнами внутрСЦшнього ринку, вСЦн зможе отримати прибуток у розмСЦрСЦ 14350 дол. США.

Разом з тим, слСЦд вСЦдзначити, що продаж оптовоСЧ партСЦСЧ за довСЦдковими цСЦнами дозволить отримати прибуток у розмСЦрСЦ 15100 дол. США, що даСФ прибуток майже вдвСЦчСЦ бСЦльший, нСЦж при продажу товару за роздрСЦбними цСЦнами.

Приклад 2

Укладено угоду мСЦж украСЧнським ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та латвСЦйською фармацевтичною фСЦрмою "MED Pro Inc.тАЭ на експорт 30 кг лСЦкарського препарату "тСЦопенталу-КМП 1,0 гтАЭ при вартостСЦ одного кСЦлограму 650 дол. США. Загальна вартСЦсть товару за контрактом становить 19500 дол. США.

ПримСЦтка. На момент укладення контракту спСЦввСЦдношення валют: 1 дол. США дорСЦвнюСФ 5,3 грн. ЗгСЦдно з перелСЦком довСЦдкових цСЦн, цСЦна 1 кг "тСЦопенталу-КМП 1,0тАЭ складаСФ вСЦд 340 до 370 дол. США.

РоздрСЦбна цСЦна внутрСЦшнього ринку за 1 г "тСЦопенталу-КМП 1,0 гтАЭ становить 3,6 грн, що вСЦдповСЦдаСФ 3600 грн за 1 кг, що дорСЦвнюСФ 643 дол. США.

Проведемо розрахунки ефективностСЦ даноСЧ угоди.

1. Визначимо контрактну ефективнСЦсть експортноСЧ партСЦСЧ, взявши за цСЦну одного кСЦлограму "тСЦопенталу-КМП 1,0 гтАЭ довСЦдкову цСЦну (355 дол. США).

30 х 355 = 10650 дол. США

2. РозрахуСФмо вартСЦсть контракту, виходячи з роздрСЦбноСЧ цСЦни внутрСЦшнього ринку (643 дол. США).

30 х 643 = 19290 дол. США

3. ЕфективнСЦсть даноСЧ угоди визначимо як можливий прибуток при придбаннСЦ експортноСЧ партСЦСЧ:

а) за довСЦдковою цСЦною 355 дол. США за кСЦлограм.

19500 тАФ 106500 = 8850 дол. США;

б) за роздрСЦбною цСЦною внутрСЦшнього ринку УкраСЧни (643 дол. США за кСЦлограм).

19500 тАФ 19290 = 210 дол. США

Таким чином, при виконаннСЦ вимог зовнСЦшньоекономСЦчного контракту, експортер УкраСЧни ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ отримуСФ 100% прибуток при продажСЦ на зовнСЦшнСЦй ринок експортноСЧ партСЦСЧ за довСЦдковими цСЦнами.

СлСЦд зауважити, що продаж товару за роздрСЦбними цСЦнами теж даСФ знач-ний прибуток, який дорСЦвнюСФ близько 50% прибутку, порСЦвняно з витратами на отримання експортноСЧ партСЦСЧ.

Отже, розглянутСЦ приклади розрахунку ефективностСЦ зовнСЦшньоекономСЦч-ноСЧ угоди дозволяють дСЦйти висновку, що на етапСЦ попередньоСЧ оцСЦнки ефектив-ностСЦ умов експортноСЧ угоди, базуючись на довСЦдкових цСЦнах ДержзовнСЦшСЦнфор-му, СЦ взявши за базовСЦ внутрСЦшнСЦ роздрСЦбнСЦ цСЦни, можна визначити прибутко-вСЦсть укладення того чи СЦншого зовнСЦшньоекономСЦчного контракту (договору).


3.2 УправлСЦнськСЦ моделСЦ загроз та рСЦшень при впливСЦ варСЦацСЦй митно-податкових тарифСЦв на результати дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


В модель загроз бСЦзнесу ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ в частинСЦ СЦмпортних поставок сировини, з врахуванням даних розрахункСЦв роздСЦлу 3.1, вводяться наступнСЦ флуктуацСЦСЧ митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частинСЦ митних тарифСЦв на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

вСЦдмСЦна безмитного режиму торгСЦвлСЦ з ЛатвСЦСФю;

пСЦдняття ввСЦзних мит з рСЦвня 0 - 10% до 20%;

Причиною таких загроз може бути заснування на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльного хСЦмСЦко-фармацевтичного пСЦдприСФмства, яке отримаСФ СЦнвестицСЦйну пСЦдтримку КМУ УкраСЧни та введення захисних СЦмпортних мит для розвитку внутрСЦшнього попиту. Такий прецедент з украСЧнсько-корейським СП "Автозаз-ДеутАЭ вже в УкраСЧнСЦ реалСЦзований.

Проектними управлСЦнськими рСЦшенням цСЦСФСЧ проблеми можна вважати три напрямки :

спСЦльне хСЦмСЦко-фармацевтичне пСЦдприСФмство для виготовлення фарма-цевтичноСЧ сировини на територСЦСЧ УкраСЧни треба засновувати самому ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ;

при вступСЦ УкраСЧни до ГАТТ/СОТ - зона вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ та вСЦдсутностСЦ СЦмпортних мит значно розшириться, але на внутрСЦшньому ринку безпе-решкодно зтАЩявляться лСЦки виробництва СЦнших краСЧн;

при введеннСЦ пСЦдвищених СЦмпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% пСЦднСЦметься внутрСЦшня цСЦна на виробленСЦ лСЦкарськСЦ препарати ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, а для аналСЦзу результатСЦв не обхСЦд-но провести порСЦвняння з внутрСЦшньою та свСЦтовою цСЦною на аналогСЦч-нСЦ лСЦки;

б) введення СЦмпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.

Причинами такого рСЦшення КМУ УкраСЧни може бути :

- нестача зСЦбраного ПДВ для компенсацСЦСЧ "експортноготАЭ вСЦдшкодування експортерам та напрямки дСЦй нового керСЦвництва на зняття всСЦх пСЦльг;

- заснування на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльного хСЦмСЦко-фармацевтичного пСЦдприСФмства, яке отримаСФ СЦнвестицСЦйну пСЦдтримку КМУ УкраСЧни та введення захисного СЦмпортного ПДВ для розвитку внутрСЦшнього попиту. розвиток вСЦтчизняного фармако-хСЦмСЦчного виробництва та виробництва лСЦкСЦв та введення захисних бартАЩСФрСЦв вСЦд демпСЦнгового СЦмпорту;

Проектними управлСЦнськими рСЦшенням цСЦСФСЧ проблеми можна вважати три напрямки :

- заснування ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ своСЧх спСЦльних виробництв хСЦмСЦко-фармацевтичноСЧ промисловостСЦ на територСЦСЧ СЦнших держав та перехСЦд на транснацСЦональну технологСЦю митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонСЦв в процесах технологСЦчного виробництва в СФдиному транснацСЦональномуконцернСЦ при бартернСЦй формСЦ взаСФморозрахункСЦв;

- пСЦдвищення експортноСЧ долСЦ продукцСЦСЧ та застосування механСЦзму компенсацСЦСЧ введеного "СЦмпортного ПДВтАЭ зустрСЦчними потоками вимог на "експортне вСЦдшкодування ПДВтАЭ за продукцСЦю, поставлену на експорт;

- переход ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ на технологСЦю роботи з виготовлення лСЦкСЦв на основСЦ давальницькоСЧ сировини та сплати ПДВ тСЦльки за ту частину сировини, яка у виглядСЦ лСЦкСЦв ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробцСЦ давальницькоСЧ сировини) залишаСФться в УкраСЧнСЦ та реалСЦзуСФться на внутрСЦшньому ринку.


3.3 РозрахунковСЦ зони управлСЦнських рСЦшень по забезпеченню рентабельноСЧ роботи ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ при варСЦацСЦяхСЦмпортно-експортних тарифСЦв в зовнСЦшньоекономСЦчних операцСЦях


З врахуванням даних декларацСЦй ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ по податку на прибуток (табл.2.2), податку на додану вартСЦсть (табл.2.3) та звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати Форми-2 (Додаток А, табл..А.2) виконаСФмо на ПЕОМ моделювання звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ при введеннСЦ ймовСЦрних подСЦй з моделСЦ загроз ( роздСЦл 3.2) :

1. Етап 1 - введення митних тарифСЦв на СЦмпортуСФму сировину до 20% вСЦд контрактноСЧ митноСЧ вартостСЦ (тобто пСЦдвищення суми матерСЦальних витрат в собСЦвартостСЦ на 12% з врахуванням пСЦльгових статей по сировинСЦ);

2.Етап 2 - введення СЦмпортного ПДВ на СЦмпортуСФму сировину 20% вСЦд повноСЧ митноСЧ вартостСЦ з врахуванням митних тарифСЦв. При цьому нацСЦональний режим торгСЦвлСЦ фармакологСЦчною сировиною та лСЦками на внутрСЦшньому ринку залишаСФться без змСЦн - тобто без ПДВ, що визиваСФ сплату СЦмпортного ПДВ у виглядСЦ некомпенсуСФмого на внутрСЦшньому ринку податка.

3. Етап 3 - пСЦдвищення рСЦвня експортноСЧ реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ, випущеноСЧ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ до 70%-80% та отримання "експортного вСЦдшкодуван-ня ПДВтАЭ, який частково компенсуСФ сплачений СЦмпортний ПДВ.

В табл.3.1 наведенСЦ результати моделюючих розрахункСЦв, виконанСЦ на ПЕОМ в "електронних таблицяхтАЭ EXCEL-2000. На рис.3.1 наведенСЦ розрахунковСЦ графСЦки впливу змСЦнних факторСЦв митно-податкового регулювання по 3 етапам ймовСЦрних подСЦй в моделСЦ загроз на зони змСЦни прогнозного прибутку за 2004 рСЦк.

Як показуСФ аналСЦз даних табл.3.1 та графСЦкСЦв рис.3.1 :

а) при сплатСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ повного обсягу митних зборСЦв за СЦмпортуСФму сировину (по ставцСЦ 20%) прогнозуСФмий прибуток Етапу 1 за 2004 рСЦк зменшиться в 3 рази, а рентабельнСЦсть "асного капСЦталу по чистому прибутку знизиться з рСЦвня 14,8 % (рис.3.2) до рСЦвня 5,3 %;

б) при сплатСЦ на ЕтапСЦ 2 ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ повного обсягу митних зборСЦв за СЦмпортуСФму сировину та сплатСЦ СЦмпортного ПДВ (ставка 20%) пСЦдприСФмство попадаСФ в зону збитковоСЧ роботи (збиток до - 3 млн.грн..);

в) якщо на ЕтапСЦ 3 при прийняттСЦ рСЦшення про сплату СЦмпортного ПДВ з товарСЦв фармакологСЦчноСЧ групи та фармакологСЦчноСЧ сировини автоматично буде прийняте рСЦшення про введенню для цСЦСФСЧ групи товарСЦв, вСЦдповСЦдно, "експортного вСЦдшкодування ПДВтАЭ по ставцСЦ 20% вСЦд митноСЧ вартостСЦ експортованих товарСЦв, то при спрямуваннСЦ 70% продукцСЦСЧ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ на експорт по цСЦнам внутрСЦшнього ринку пСЦдприСФмству вдасться вийти СЦз зони збитковостСЦ та набрати рСЦвень рентабельностСЦ "асного капСЦталу по чистому прибутку на рСЦвнСЦ 18,5 %, що вище за фактичний рСЦвень 2004 року 14,8 %.


Таблиця 3.1


Результати 3 етапСЦв моделювання змСЦн в митно-податкових тарифах по ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ


Таким чином, проведене моделювання показуСФ, що :

1. Введення повних ставок митних тарифСЦв на СЦмпортуСФму сировину для пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпрепарат СФ при незмСЦнностСЦ цСЦн на реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ еквСЦвалентним зниженню рСЦвня рентабельностСЦ "асного капСЦтала з 14,8% до 5,3%, що СФ нижче нСЦж альтернативний рСЦвень доходностСЦ капСЦталу по депозитним ставкам комерцСЦйних банкСЦв (12 -16 %) СЦ СФ неприйнятним для вСЦдкритого акцСЦонерного товариства, де рСЦвень доходностСЦ акцСЦй повинен бути вищим за альтернативну доходнСЦсть капСЦталу.

РСЦшення менеджерСЦв :

на першому термСЦновому етапСЦ - пСЦдняття цСЦн на реалСЦзуСФму продукцСЦСЧ;

на другому строковому етапСЦ - перенести виробництво в СЦншу краСЧну чи органСЦзувати на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльне хСЦмСЦко-фармакологСЦчне пСЦдприСФмство по випуску фармакологСЦчноСЧ сировини;

2. При введенСЦ додатково до повних митних тарифСЦв податку на додану вартСЦсть на СЦмпортуСФму сировину - результати для ВАТ "КиСЧСЦвмедпрепараттАЭ - катастрофСЦчнСЦ - пСЦдприСФмство з прибутковоСЧ дСЦяльностСЦ становиться збитковим.

РСЦшення менеджерСЦв:

при наявностСЦ тенденцСЦй на введення ПДВ на СЦмпортуСФму фармаколог-гСЦчну сировину термСЦново наполягати на введеннСЦ вСЦдносно цСЦСФСЧ сиро-вини , вСЦдповСЦдно, загального режиму "експортного вСЦдшкодуваннятАЭ, пСЦсля чого переорСЦСФнтувати 70% продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства на експорт, враховуючи, що цСЦни ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ нижчСЦ за свСЦтовСЦ, що забезпечить попит та поверне необхСЦдний рСЦвень прибутковостСЦ;

прийняти стратегСЦчну програму створення транснацСЦональноСЧ компанСЦСЧ з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпора-цСЦйного перемСЦщення сировини та продукцСЦСЧ на технологСЦчно рознесе-них мСЦж державами виробничих участках;


Висновки


Розглянувши особливостСЦ тарифного регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ в УкраСЧнСЦ треба уявляти, що при розробцСЦ стратегСЦСЧ експорту чи СЦмпорту нацСЦональний пСЦдприСФмець маСФ будувати прогнози та плани з урахуванням впливу митного тарифу своСФСЧ держави СЦ тарифних засобСЦв краСЧни можливого контрагента зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ угоди. Окреслюючи проблему виходу на зовнСЦшнСЦй ринок та обчислюючи можливий вплив тарифного регулювання двох краСЧн, слСЦд уявляти комплекснСЦсть впливу на вартСЦсть експортованого чи СЦмпортованого товару видСЦв та ставок мита, особливостей визначення митноСЧ вартостСЦ товару як бази обкладення митом та податками, застосування документального пСЦдтвердження походження товару, формування та застосування правил кодування згСЦдно з нацСЦональними версСЦями товарноСЧ номенклатури зовнСЦшньоекономСЦчнСЦ дСЦяльностСЦ.

НацСЦональне законодавство УкраСЧни визначаСФ, що ввСЦзне мито, яким обкладаються СЦмпортованСЦ товари, СФ диференцСЦйованим. У разСЦ виконання певних умов можливе звСЦльнення вСЦд сплати мита або застосування пСЦльгових чи повних ставок СЦмпортного мита. ПСЦдставою для звСЦльнення вСЦд сплати ввСЦзного мита СФ представлення до митних органСЦв вСЦдповСЦдного сертифСЦката походження товару та виконання умов безпосередньоСЧ закупСЦвлСЦ та прямого вСЦдвантаження, що передбачаСФться вСЦдповСЦдними мСЦжнародними угодами про вСЦльну торгСЦвлю.

Угоди про вСЦльну торгСЦвлю застерСЦгають, що сторони угоди не застосовують мито, податки та збори, що мають еквСЦвалентну дСЦю на експорт СЦ/або СЦмпорт, походять з митноСЧ територСЦСЧ однСЦСФСЧ з держав та призначенСЦ для митноСЧ територСЦСЧ СЦншоСЧ держави.

ОцСЦнюючи ефективнСЦсть запроваджених державою митно-тарифних мето-дСЦв регулювання зовнСЦшньоСЧ торгСЦвлСЦ на прикладСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, мож-на застосувати кривСЦ сукупного попиту та сукупноСЧ пропозицСЦСЧ, якСЦ дозволяють визначити вартСЦсть СЦмпортованих товарСЦв на внутрСЦшньому ринку та обсяги зменшення його надходження на нацСЦональний ринок. Це, в свою чергу, дозволяСФ нацСЦональному виробниковСЦ аналогСЦчного товару пСЦдвищити його вартСЦсть до цСЦни СЦмпортованого та додатково виробити певну кСЦлькСЦсть для споживання на внутрСЦшньому нацСЦональному ринку.

ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ виробляСФ СЦмпортноконкурентну продукцСЦю, тому воно залишаСФться у виграшСЦ вСЦд запровадження СЦмпортного тарифу, оскСЦльки для нього збСЦльшуСФться сектор ринку, а також зтАЩявляСФться можливСЦсть пСЦдвищувати цСЦну за свою продукцСЦю на внутрСЦшньому ринку УкраСЧни.

ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ здСЦйснюСФ неоподатковуваний експорт товарСЦв. Тому вплив експортного тарифу для нього виявляСФться мСЦнСЦмальним, а "знактАЭ наслСЦдкСЦв залежить вСЦд характеру змСЦни загальноСЧ контАЩюнктери залежно вСЦд ситуацСЦСЧ.

ПСЦдприСФмство "КиСЧвмедпрепараттАЭ здСЦйснюСФ зовнСЦшню торгСЦвлю переважно з краСЧнами СНД, що виявляСФться для нього найбСЦльш ефективним з точки зору звСЦльнення вСЦд значного оподаткування експортно-СЦмпортноСЧ дСЦяльностСЦ пСЦдприСФмства з цими краСЧнами (наявнСЦсть угод про зону вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ).

Проведений аналСЦз дСЦяльностСЦ ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ та впливу митно-тарифноСЧ полСЦтики на ефективнСЦсть його зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ дають можливСЦсть сформулювати наступнСЦ висновки :

1. ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ СФ динамСЦчно розвиваючимся пСЦдприСФмством з високими рСЦвнями рентабельностСЦ, при цьому виробництво лСЦкСЦв на ньому основане на СЦмпортнСЦй фармакологСЦчнСЦй сировинСЦ.

Це приводить до суттСФвоСЧ залежностСЦ пСЦдприСФмства вСЦд митно-податковоСЧ полСЦтики УкраСЧни по вСЦдношенню до СЦмпорту сировини для фармацевтичних виробництв.

2. РЖмпортуСФмСЦ товари (фармацевтична сировина), згСЦдно з проаналСЦзовани-ми матерСЦалами зовнСЦшньоекономСЦчних контрактСЦв, по заключенням експертСЦв КиСЧвськоСЧ торгово-промисловоСЧ палати вСЦдносяться до наступних груп УКТ ЗЕД :

РоздСЦл VI. ПродукцСЦя хСЦмСЦчноСЧ та пов'язаних з нею галузей промисловостСЦ.

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2933 90 95 90):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 20% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 3003 10 00 00):

пСЦльгова - 0 % вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 5 % вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2941 10 20 00):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 3003 90 90 00):

пСЦльгова - 5% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 10% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Ставки ввСЦзного мита (товарна група 2941 90 00 00):

пСЦльгова - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

повна - 0% вСЦд митноСЧ вартостСЦ контракту;

Таким чином, митнСЦ тарифи на СЦмпортуСФму сировину законодавством УкраСЧни встановленСЦ зниженСЦ чи зовсСЦм вСЦдсутнСЦ.

ЗгСЦдно Закону УкраСЧни "Про податок на додану вартСЦстьтАЭ [10,7] вищевказанСЦ групи фармацевтичнСЦх товарСЦв та сировини не оподатковуються як при операцСЦях СЦмпорту, так СЦ при операцСЦях реалСЦзацСЦСЧ на внутрСЦшньому ринку УкраСЧни.

При СЦмпортСЦ продукцСЦСЧ, краСЧною походження якоСЧ СФ ЛатвСЦя, працюСФ "Угода про вСЦльну торгСЦвлю мСЦж УкраСЧною та ЛатвСЦСФютАЭ про звСЦльнення товарСЦв СЦмпорту-експорту вСЦд митних тарифСЦв. Таким чином, частина СЦмпорту ВАТ "КиСЦвмедпрепараттАЭ по продукцСЦСЧ ЛатвСЦСЧ на митному кордонСЦ звСЦльнюСФться вСЦд сплати навСЦть зниженого митного тарифу.

Основними ризиками та недолСЦками проаналСЦзованих схем управлСЦння митно-тарифною полСЦтикою в зовнСЦшньоекономСЦчних контрактах ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ СФ наступнСЦ:

а) досвСЦд постСЦйноСЧ корекцСЦСЧ "Угоди про вСЦльну торгСЦвлю УкраСЧни з БСЦлорусСЦСФю та РосСЦСФютАЭ показуСФ, що змСЦна статусу ЛатвСЦСЧ, як держави РДвропейського Союзу, може визвати анулювання угоди про вСЦльну торгСЦвлю, що приведе до появи повноСЧ ставки митного тарифу на ввезення сировини виробництва ЛатвСЦСЧ (наприклад, тСЦопентал);

б) при затримцСЦ реалСЦзацСЦСЧ отриманоСЧ партСЦСЧ за рахунок несвоСФчасноСЧ спла-ти дебСЦторами вартостСЦ авансово вСЦдпущеноСЧ продукцСЦСЧ виникають проблеми з оплатою контракту нерезиденту (через 60 днСЦв);

в) при несплатСЦ нерезиденту вартостСЦ поставленоСЧ партСЦСЧ продукцСЦСЧ через 90 днСЦв законодавство УкраСЧни передбачаСФ штрафнСЦ санкцСЦСЧ за порушення режиму розрахункСЦв при експортно- СЦмпортних контрактах;

3. У ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ зафСЦксованСЦ проблеми регулювання лСЦквСЦд-ностСЦ та фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ:

- у 2002 -2004 роках рСЦвнСЦ швидкоСЧ (строковоСЧ) та абсолютноСЧ лСЦквСЦдностСЦ знаходилися значно нижче нормативного дСЦапазону, що свСЦдчить про проблеми моментальноСЧ та строковоСЧ платоспроможностСЦ у пСЦдприСФмства;

- у 2002 - 2004 роках показник вСЦдношення короткостроковоСЧ дебСЦторськоСЧ та кредиторськоСЧ заборгованостей був суттСФво нижче значення стСЦйкого дСЦапа-зону (бСЦльше 1,0), тому для розрахункСЦв з кредиторами необхСЦдно було не тСЦльки отримати кошти дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ за вСЦдпущенСЦ товари, але СЦ реалСЦ-зувати частину продукцСЦСЧ, яка знаходилась в товарних запасах та ще не була продана;

Таким чином, у 2002 - 2004 рокахСЦ пСЦдприСФмство ВАТ "КиСЦвмедпрепа-раттАЭ попало в кризову полосу нелСЦквСЦдностСЦ балансу в короткострокових перСЦ-одах, що СФ результатом неоптимальних схем мСЦжнародних розрахункСЦв.

4. ЗалежнСЦсть виробництва пСЦдприСФмства вСЦд СЦмпортноСЧ сировини визиваСФ необхСЦднСЦсть пСЦдвищення норм виробничих запасСЦв( запаси на негативний цСЦно-вий тренд, страховСЦ запаси на зрив транспортування чи митного оформлення) до величин, якСЦ не покриваються джерелами ресурсСЦв пСЦдприСФмства та створю-ють нестСЦйкий (2004) чи кризовий (2002 -2003) характер забезпечення покриття запасСЦв ресурсними джерелами.

При цьому ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ не в повнСЦй мСЦрСЦ використовуСФ фСЦнан-совСЦ важелСЦ кредитного капСЦталу банкСЦв, оскСЦльки в структурСЦ пасивСЦв балансу "асний капСЦтал займаСФ долю до 75% ( при стСЦйкСЦй формСЦ роботи не менше 55%), при цьому двСЦ третини його СЦмобСЦлСЦзованСЦ в необоротних фондах.

В проектнСЦй частинСЦ дипломноСЧ роботи в модель загроз бСЦзнесу ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ в частинСЦ СЦмпортних поставок сировини були введенСЦ наступнСЦ флуктуацСЦСЧ митно-тарифного та податкового законодавства :

а) В частинСЦ митних тарифСЦв на фармацевтичну сировину груп 2933,2941 та 3003 :

вСЦдмСЦна безмитного режиму торгСЦвлСЦ з ЛатвСЦСФю;

пСЦдняття ввСЦзних мит з рСЦвня 0 - 10% до 20%;

Причиною таких загроз може бути заснування на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльного хСЦмСЦко-фармацевтичного пСЦдприСФмства, яке отримаСФ СЦнвестицСЦйну пСЦдтримку КМУ УкраСЧни та введення захисних СЦмпортних мит для розвитку внутрСЦшнього попиту. Такий прецедент з украСЧнсько-корейським СП "Автозаз -

ДеутАЭ вже в УкраСЧнСЦ реалСЦзований.

Проектними управлСЦнськими рСЦшенням цСЦСФСЧ проблеми можна вважати три напрямки :

спСЦльне хСЦмСЦко-фармацевтичне пСЦдприСФмство для виготовлення фарма-цевтичноСЧ сировини на територСЦСЧ УкраСЧни треба засновувати самому ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ;

при вступСЦ УкраСЧни до ГАТТ/СОТ - зона вСЦльноСЧ торгСЦвлСЦ та вСЦдсутностСЦ СЦмпортних мит значно розшириться, але на внутрСЦшньому ринку безпе-решкодно зтАЩявляться лСЦки виробництва СЦнших краСЧн;

при введеннСЦ пСЦдвищених СЦмпортних мит на сировину (до 20%) авто-матично на 20% пСЦднСЦметься внутрСЦшня цСЦна на виробленСЦ лСЦкарськСЦ препарати ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ, а для аналСЦзу результатСЦв не обхСЦд-но провести порСЦвняння з внутрСЦшньою та свСЦтовою цСЦною на аналогСЦч-нСЦ лСЦки;

б) введення СЦмпортного ПДВ на товари фармацевтичних груп.

Причинами такого рСЦшення КМУ УкраСЧни може бути :

- нестача зСЦбраного ПДВ для компенсацСЦСЧ "експортноготАЭ вСЦдшкодування експортерам та напрямки дСЦй нового керСЦвництва на зняття всСЦх пСЦльг;

- заснування на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльного хСЦмСЦко-фармацевтичного пСЦдприСФмства, яке отримаСФ СЦнвестицСЦйну пСЦдтримку КМУ УкраСЧни та введення захисного СЦмпортного ПДВ для розвитку внутрСЦшнього попиту.

розвиток вСЦтчизняного фармако-хСЦмСЦчного виробництва та виробництва лСЦкСЦв та введення захисних бартАЩСФрСЦв вСЦд демпСЦнгового СЦмпорту;

Проектними управлСЦнськими рСЦшенням цСЦСФСЧ проблеми можна вважати три напрямки :

- заснування ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ своСЧх спСЦльних виробництв хСЦмСЦко-фармацевтичноСЧ промисловостСЦ на територСЦСЧ СЦнших держав та перехСЦд на транснацСЦональну технологСЦю митно-податкового регулювання, тобто безмитне перетинання полу фабрикатами та сировиною кордонСЦв впроцесах технологСЦчного виробництва в СФдиному транснацСЦональному концернСЦ при бартернСЦй формСЦ взаСФморозрахункСЦв;

- пСЦдвищення експортноСЧ долСЦ продукцСЦСЧ та застосування механСЦзму компенсацСЦСЧ введеного "СЦмпортного ПДВтАЭ зустрСЦчними потоками вимог на "експортне вСЦдшкодування ПДВтАЭ за продукцСЦю, поставлену на експорт;

- переход ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ на технологСЦю роботи з виготовлення лСЦкСЦв на основСЦ давальницькоСЧ сировини та сплати ПДВ тСЦльки за ту частину сировини, яка у виглядСЦ лСЦкСЦв ( сплата замовником-нерезидентом за виконану роботу по переробцСЦ давальницькоСЧ сировини) залишаСФться в УкраСЧнСЦ та реалСЦзуСФться на внутрСЦшньому ринку.

Проведене в дипломному проектСЦ моделювання впливу введених факторСЦв моделСЦ загрози бСЦзнесу показуСФ, що :

1. Введення повних ставок митних тарифСЦв на СЦмпортуСФму сировину для пСЦдприСФмства ВАТ "КиСЧвмедпрепарат СФ при незмСЦнностСЦ цСЦн на реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ еквСЦвалентним зниженню рСЦвня рентабельностСЦ "асного капСЦтала з 14,8% до 5,3%, що СФ нижче нСЦж альтернативний рСЦвень доходностСЦ капСЦталу по депозитним ставкам комерцСЦйних банкСЦв (12 -16 %) СЦ СФ неприйнятним для вСЦдкритого акцСЦонерного товариства, де рСЦвень доходностСЦ акцСЦй повинен бути вищим за альтернативну доходнСЦсть капСЦталу.

ПропонуСФме рСЦшення менеджерСЦв :

на першому термСЦновому етапСЦ - пСЦдняття цСЦн на реалСЦзуСФму продукцСЦСЧ;

на другому строковому етапСЦ - перенести виробництво в СЦншу краСЧну чи органСЦзувати на територСЦСЧ УкраСЧни спСЦльне хСЦмСЦко-фармакологСЦчне пСЦдприСФмство по випуску фармакологСЦчноСЧ сировини;

2. При введенСЦ додатково до повних митних тарифСЦв податку на додану вартСЦсть на СЦмпортуСФму сировину - результати для ВАТ "КиСЧСЦвмедпрепараттАЭ - катастрофСЦчнСЦ - пСЦдприСФмство з прибутковоСЧ дСЦяльностСЦ становиться збитковим.

ПропонуСФме рСЦшення менеджерСЦв:

при наявностСЦ тенденцСЦй на введення ПДВ на СЦмпортуСФму фармаколог-гСЦчну сировину термСЦново наполягати на введеннСЦ вСЦдносно цСЦСФСЧ сиро-вини , вСЦдповСЦдно, загального режиму "експортного вСЦдшкодуваннятАЭ, пСЦсля чого переорСЦСФнтувати 70% продукцСЦСЧ пСЦдприСФмства на експорт, враховуючи, що цСЦни ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ нижчСЦ за свСЦтовСЦ, що забезпечить попит та поверне необхСЦдний рСЦвень прибутковостСЦ;

- прийняти стратегСЦчну програму створення транснацСЦональноСЧ компанСЦСЧ з обходом митно-тарифного регулювання за рахунок внутрикорпоративного перемСЦщення сировини та продукцСЦСЧ на технологСЦчно рознесених мСЦж державами виробничих участках;

Список використаноСЧ лСЦтератури


1. Закон УкраСЧни " Про зовнСЦшньоекономСЦчну дСЦяльнСЦстьтАЭ // вСЦд 16 квСЦтня 1991 року N 959-XII (вСЦд 8 червня 2000 року N 1807-III).

2. Закон УкраСЧни "Про порядок виконання розрахункСЦв в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ// № 185/94-ВР вСЦд 23.09.1994 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом на 5 лютого 2004 року N 1454-IV)

3. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про податок на додану вартСЦстьтАЭ // вСЦд 3 квСЦтня 1997 року N 168/97-ВР (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 25 березня 2005 року N 2505-IV)

4. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про захист нацСЦонального товаровиробника вСЦд субсидованого СЦмпортутАЭ// вСЦд 22 грудня 1998 року N 331-XIV (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 22 травня 2003 року N 860-IV)

5. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про застосування спецСЦальних заходСЦв щодо СЦмпорту в УкраСЧнутАЭ // вСЦд 22 грудня 1998 року N 332-XIV (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями,внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 22 травня 2003 року N 860-IV)

6. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про захист нацСЦонального товаровиробника вСЦд демпСЦнгового СЦмпортутАЭ // вСЦд 22 грудня 1998 року N 330-XIV (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 22 травня 2003 року N 860-IV)

7. ЗАКОН УКРАРЗНИ "Про РДдиний митний тарифтАЭ // вСЦд 5 лютого 1992 року N 2097-XII (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 25 березня 2005 року N 2505-IV)

8. Закон УкраСЧни "Про Митний тариф УкраСЧни" // вСЦд N 2371-III вСЦд 5 квСЦтня 2001 року(РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 25 березня 2005 року N 2505-IV)

9. МИТНИЙ КОДЕКС УКРАРЗНИ // вСЦд 11 липня 2002 року N 92-IV (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними Законами УкраСЧни станом вСЦд 25 березня 2005 року N 2505-IV, ОВУ, 2005 р., N 13, ст. 662)

10. Декрет КабмСЦну УкраСЧни " Про систему валютного регулювання СЦ валютного контролютАЭ // № 15-93 вСЦд 19.02.1993 в редакцСЦСЧ змСЦн вСЦд вСЦд 16 сСЦчня 2003 року N 436-IV

11. Про затвердження Порядку визначення митноСЧ вартостСЦ товарСЦв та СЦнших предметСЦв у разСЦ перемСЦщення СЧх через митний кордон УкраСЧнитАЭ // Постанова КМУ вСЦд 5.10.98 за № 1598

12. Про затвердження Порядку визначення краСЧни походження товару, що перемСЦщуСФться через митний кордон УкраСЧни// Постанова КМУвСЦд 12 грудня 2002 р. N 1864 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни станом вСЦд 28 жовтня 2004 року N 1443)

13. Про затвердження Положення про вантажну митну декларацСЦю // Постанова КМУ вСЦд 9 червня 1997 р. N 574 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни станом вСЦд 26 травня 2004 року N 675)

14. Про затвердження Порядку митного оформлення СЦмпортних товарСЦв (продукцСЦСЧ), що пСЦдлягають обов'язковСЦй сертифСЦкацСЦСЧ в УкраСЧнСЦ // Постанова КМУ вСЦд 4 листопада 1997 р. N 1211 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами КабСЦнету МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни станом вСЦд 28 жовтня 2004 року N 1464)

15. Про затвердження Порядку випуску, обСЦгу та погашення векселСЦв, якСЦ видаються на суму податку на додану вартСЦсть при ввезеннСЦ (пересиланнСЦ) товарСЦв на митну територСЦю УкраСЧни // Постанова КМУ вСЦд 1 жовтня 1997 р. N 1104 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами КМУ станом вСЦд 23 лютого 2005 року N 143 )

16. МЕЖДУНАРОДНАЯ КОНВЕНЦИЯ о Гармонизированной системе описания и кодирования товаров //ДАТА ПОДПИСАНИЯ: 14.06.83 г., ДАТА ПРИСОЕДИНЕНИЯ УКРАИНЫ: 17.05.2002 г.

17. МРЖЖНАРОДНА ТОРГОВЕЛЬНА ПАЛАТА МСЦжнароднСЦ правила по тлумаченню термСЦнСЦв "РЖнкотермс" (редакцСЦя 2000 р.) // Надруковано: "Урядовий кур'СФр", N 63, 3 квСЦтня 2000 р., "Урядовий кур'СФр", N 68, 10 квСЦтня 2002 р.

18. УГОДА мСЦж УкраСЧною та ЛатвСЦйською РеспублСЦкою про вСЦльну торгСЦвлю // ДАТА ПРЖДПИСАННЯ: 21.11.95 р., ДАТА РАТИФРЖКАЦРЖРЗ: 01.11.96 р., ДАТА НАБУТТЯ ЧИННОСТРЖ: 15.01.97 р.( Додатково див. Угоду вСЦд 26 лютого1998 року)

19. ДовСЦдник № 33 пСЦльг, наданих чинним законодавством по сплатСЦ податкСЦв, зборСЦв, СЦнших обовтАЩязкових платежСЦв СТАНОМ НА 01.04.2005 // Державна податкова адмСЦнСЦстрацСЦя УкраСЧни 19.04.2005 №7532/7/19-1117

20. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 1 "ЗагальнСЦ вимоги до фСЦнансовоСЧ звСЦтностСЦ", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

21. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 2 "Баланс", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

22. Положення (стандарт) бухгалтерського облСЦку 3 " ЗвСЦт про фСЦнансовСЦ результати ", Наказ МСЦнфСЦна УкраСЧни № 87 вСЦд 31.03.1999 + № 304 вСЦд 30.11.2000.

23. "Про типовСЦ платСЦжнСЦ умови зовнСЦшньоекономСЦчних договорСЦв (контрактСЦв) СЦ (контрактСЦв), якСЦ передбачають розрахунки в СЦноземнСЦй валютСЦтАЭ // КАБРЖНЕТ МРЖНРЖСТРРЖВ УКРАРЗНИ РЖ НАЦРЖОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАРЗНИ ПОСТАНОВА вСЦд 21 червня 1995 р. N 444

24. Положення про оформлення та подання клСЦСФнтами платСЦжних доручень в СЦноземнСЦй валютСЦ або банкСЦвських металах, заяв про купСЦвлю або продаж СЦноземноСЧ валюти або банкСЦвських металСЦв до уповноважених банкСЦв СЦ СЦнших фСЦнансових установ та порядок СЧх виконання //Постанова ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни вСЦд 5 березня 2003 року N 82 (РЖз змСЦнами СЦ доповненнями, внесеними постановами ПравлСЦння НацСЦонального банку УкраСЧни станом на 12 листопада 2003 року N 493)

25. Щодо застосування преференцСЦйного режиму оподаткування при ввезеннСЦтоварСЦв з краСЧн, з якими УкраСЧною укладено угоди про вСЦльну торгСЦвлю // ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАРЗНИ , ЛИСТ вСЦд 29.09.2004 р.N 25/4-14-35/11841-ЕП

26. Баканов М.И., Шеремет А.Д. Теория экономического анализа: учебник. - М.: Финансы и статистика, 1996.

27. БанкСЦвськСЦ операцСЦСЧ. ПСЦд ред. А.М.Мороз, М.РЖ.Савлук, М.Ф.ПудовкСЦна та СЦншСЦ - КиСЧв: КНЕУ, 2000 .

28. Бойчук РЖ.М. ХарСЦв П.С., Хопчан М.РЖ. ЕкономСЦка пСЦдприСФмств. - ЛьвСЦв: В-во "СполомтАЭ, 1998.

29. Буряковський РЖ. ТеорСЦя мСЦжнародноСЧ торгСЦвлСЦ. - К.: Основи, 1996. - 241 с.;

30. Грачев Ю. Н. Внешнеэкономическая деятельность. Организация и техника внешнеэкономических операций: Учеб.-практ. пособие. - М., 2000. 35. Гребельник О.П. Тарифна полСЦтика за умов трансформацСЦСЧ економСЦчноСЧ системи. - К.: КНТЕУ, 2001. - 488 с.;

36. Дегтярева О. И., Полякова Т. Н., Саркисов С. В. Внешнеэкономическая деятельность. Учеб. пособие. - М., 1999.

37. Дудчак В.РЖ., Мартинюк О.В. Митна справа: Навч. посСЦбник. - К.: КНЕУ, 2002. - 310 с.;

38. Ефимова М.Р., Ганченко О.И., Петрова Е.В. Практикум по общей теории статистики: Учебное пособие. - Москва: Финансы и статистика, 2000.

39. РДршов А.Д. МСЦжнароднСЦ митнСЦ вСЦдносини - Товариство "ЗнаннятАЭ,Санкт-Петербург, 2000

40. РЖзмайлова К.В. ФСЦнансовий аналСЦз: Навч. посСЦбник - К.: МАУП,2000.

41. Козик В.В., Панкова Л.А., Даниленко Н.Б. МСЦжнароднСЦ економСЦчнСЦ вСЦдносини: навч. посСЦбник - КиСЧв, "Знання Прес-2000тАЭ, 2000.

42. Ковалев В.В. Финансовый анализ: Управление капиталом. Выбор инвестиций. Анализ отчётности. - М.: Финансы и статистика, 1996г.

43. Кириченко О.А. Менеджмент зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ: Навч. посСЦб. - 3-тСФ вид., перероб. СЦ доп. - К.: Знання-Прес, 2002. - 384 с.

44. Киреев А.П. Международная экономика: В 2 ч. Учебное пособие для вузов. - М.: 1997. - Ч.1 Международная микроэкономика: движение товаров и факторов производства. - 416 с.;

45. Митне регулювання зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ. Опорний конспект лекцСЦй для студентСЦв всСЦх форм навчання/сост. О.П.Гребельник. - К.:КНТЕУ, 2001. - 120 с.;

46. Международные валютно-кредитные и финансовые отношения / под. редакцией Л.Н.Красавиной - М.: "Финансы и статистика», 2001

47. Новицький В.РД. МСЦжнародна економСЦчна дСЦяльнСЦсть УкраСЧни: ПСЦдручник. - К.: КНЕУ, 2003. - 948 с.;

48. Податкова система УкраСЧни: ПСЦдручник/За ред. В.М. Федосова. - К.: ЛибСЦдь, 1994. - 464 с.;

49. Рогач О.РЖ., ФСЦлСЦпенко А.С., Шемет Т.С. МСЦжнароднСЦ фСЦнанси. ПСЦдручник. КиСЧв: ЛибСЦдь, 2003, 784 с.

50. Стровский Л.Е., Казанцев С.К., Паршина Е.А. и др. Внешнеэкономическая деятельность предприятия: Учеб. для вузов / Под ред. проф. Л.Е. Стровского. - 2-е изд., перераб. и доп. - М., 1999. 51. Терещенко С., Науменко В. Основи митного законодавства в УкраСЧнСЦ: ТеорСЦя та практика: Навч. посСЦб. для студентСЦв вищ. та серед. спец. навч. закл. - К.: АТ "АвгусттАЭ, 1999. - 296 с.;

52. Терещенко С.С. Основи митного законодавства УкраСЧни: Питання теорСЦСЧ та практики зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ: Навч. посСЦбник для студ. вищих та середнСЦх спецСЦальних навч. закладСЦв. - К.: АТ "АвгусттАЭ, 2001. - 422 с.

53. Фомичев В.И. "Международная торговля»: Учебник. - М.: ИНФРА - М,1998. - 496 с.;

54. Циганкова Т.М., Петрашко Л.П., Кальченко Т.В. МСЦжнародна торгСЦвля: Навч.-метод.посСЦбник для самост. вивч. диi. - К.: КНЕУ, 2003. - 256 с.;

55. УправлСЦння зовнСЦшньоекономСЦчною дСЦяльнСЦстю: Навч.посСЦбник: 2-ге вид., випр. СЦ доп. / За заг. ред. А. РЖ. КредСЦсова. - К.: ВРЖРА-Р, 2002. - 552 с.

56. Виробничо-практичний журнал торгово-промисловоСЧ палати УкраСЧни "ДСЦловий вСЦсниктАЭ № 1 (68), сСЦчень 2000 р. - с. 22 - 23;

57. Виробничо-практичний журнал торгово-промисловоСЧ палати УкраСЧни "ДСЦловий вСЦсниктАЭ. - 2003/ -10. -с. 28 - 29;

58. Журнал державноСЧ податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ УкраСЧни "ВСЦсник податковоСЧ служби УкраСЧнитАЭ № 29, серпень 2000 р. - с. 59 - 61;

59. Журнал державноСЧ податковоСЧ адмСЦнСЦстрацСЦСЧ УкраСЧни "ВСЦсник податковоСЧ служби УкраСЧнитАЭ № 30, серпень 2000 р. - с. 52 - 53;

60. РЖнформацСЦйно-аналСЦтичний журнал з питань митноСЧ справи та ЗЕД "Митна справатАЭ № 1, сСЦчень - лютий 2000 р. - с. 3 - 13;

61. Науково-аналСЦтичний журнал з питань митноСЧ справи та ЗЕД "Митна справатАЭ № 4, липень - серпень 2001 р. - с. 17 - 23;

62. Науково-аналСЦтичний журнал з питань митноСЧ справи та ЗЕД "Митна справатАЭ № 1, сСЦчень - лютий 2003 р. - с. 107 - 109;

63. ссылка на сайт удаленаrichna/ZD /ZD U/ 2002. html;

64. ссылка на сайт удаленаspan>

65. ссылка на сайт удаленаspan>


Додаток А


Таблиця А.1


ДинамСЦка балансСЦв ВАТ "КиСЧв медпрепараттАЭ у 2002 - 2004 роках



Таблиця А.2


ДинамСЦка звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати ВАТ "КиСЧвмедпрепарат" у 2002 - 2004 роках




Таблиця А.3

Результати статистичноСЧ обробки показникСЦв динамСЦки агрегатСЦв балансСЦв ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ у 2002 -2003 р.



Таблиця А.4


Результати статистичноСЧ обробки показникСЦв динамСЦки агрегатСЦв балансСЦв ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ у 2003 -2004 р.



Таблиця А.5


Результати статистичноСЧ обробки показникСЦв динамСЦки агрегатСЦв звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ у 2002 -2003 роках



Таблиця А.6

Результати статистичноСЧ обробки показникСЦв динамСЦки агрегатСЦв звСЦтСЦв про фСЦнансовСЦ результати ВАТ "КиСЧвмедпрепараттАЭ у 2003 -2004 роках




Додаток Б


Таблиця Б.1

Алгоритми розрахунку показникСЦв рентабельностСЦ

№ п/п

Показник

Умовн.

поз-ня

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ РЕНТАБЕЛЬНОСТРЖ

1

РентабельнСЦсть активСЦв за прибутком вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ

Rзв

Прибуток вСЦд звичайноСЧ дСЦяльностСЦ / Валюта активСЦв

Форма 2(190) / Форма1 (280)

2

РентабельнСЦсть капСЦталу (активСЦв) за чистим прибутком

Чистий Прибуток / Валюта активСЦв

Форма 2(220) / Форма1 (280)

3

РентабельнСЦсть "асного капСЦталу

Rвк

Чистий Прибуток / "асний капСЦтал

Форма 2(220) / Форма1 (380)

4

РентабельнСЦсть виробничих фондСЦв

Rвф

Чистий Прибуток / ВиробничСЦ фонди

Форма 2(220) /Фор-ма1 (030+100+120)

5

РентабельнСЦсть реалСЦзо-ваноСЧ продукцСЦСЧ за прибутком вСЦд реалСЦзацСЦСЧ

Rq

Прибуток вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Виручка

Форма 2(050-070-080) /Форма 2 (035)

6

РентабельнСЦсть реалСЦзованоСЧ продукцСЦСЧ за прибутком вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ

Rqоп

Прибуток вСЦд операцСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ / Виручка

Форма 2(100) /

Форма 2 (035)

7

РентабельнСЦсть реал. продукцСЦСЧ за прибутком

Rqч

Чистий прибуток / Виручка

Форма 2(220) /

Форма 2 (035)

.8

КоефСЦцСЦСФнт стСЦйкостСЦ економСЦчного зростання

Ксез

РеСЦнвестований прибуток / "асний капСЦтал

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 1 (380)

9

КоефСЦцСЦСФнт реСЦнвестування

Кр

РеСЦнвестований прибуток / Чистий прибуток

Форма 2(100 - 335)* Ф.2(220)/100 /Форма 2 (220)

10

ПерСЦод окупностСЦ капСЦталу

Тк

Активи/Чистий прибуток

Форма 1(280) /

Форма 2 (220)

11

ПерСЦод окупностСЦ "асного капСЦталу

Твк

Власний капСЦтал / Чистий прибуток

Форма 1(380) /

Форма 2 (220)


Таблиця Б.2

Алгоритми розрахунку показникСЦв дСЦловоСЧ активностСЦ

№ п/п

Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ

ПОКАЗНИКИ ДРЖЛОВОРЗ АКТИВНОСТРЖ


1

КоефСЦцСЦСФнт трансформацСЦСЧ

Кт

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Валюта активСЦв

Форма 2(035) /Форма1 (280)

2

ФондовСЦддача

Фоф

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / ОсновнСЦ виробничСЦ фонди

Форма 2(035) /Форма1 (030)

3

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ обСЦгових коштСЦв (обороти)

Ко

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / ОбСЦговСЦ кошти

Форма 2(035) /Форма1 (260+270)

4

ПерСЦод одного обороту обСЦгових коштСЦв (днСЦв)

Чо

365/ Ко

365 / Ко

5

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ запасСЦв ( обороти)

Коз

СобСЦвартСЦсть реалСЦзацСЦСЧ / СереднСЦ запаси

Форма 2(040) /Форма1 (100+120+130+140 +150)

6

ПерСЦод одного обороту запасСЦв(днСЦв)

Чз

365 / Коз

365 / Коз

7

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ (обороти)

Кдз

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Середня дебСЦторська заборгованСЦсть

Форма 2(035) /Форма1 (050+170+180+190+200+210)

8

ПерСЦод погашення дебСЦторськоСЧ заборгованостСЦ (днСЦв)

Чдз

365 / Кдз

365 / Кдз

9

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ готовоСЧ продукцСЦСЧ

Кгп

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / Готова продукцСЦя

Форма 2(035) /Форма1 (130)

10

ПерСЦод погашення кредиторськоСЧ заборгованостСЦ (днСЦв)

Чкз

Середня кредиторська заборгованСЦсть *360/ СобСЦвартСЦсть реалСЦзацСЦСЧ

Форма 1(500+520+530 +550+580) /Форма 2 (040)

11

ПерСЦод фСЦнансового циклу (днСЦв) - перСЦод обороту коштСЦв

Чфц

Чфц= Чоц - Чкз

Чфц= Чоц - Чкз

12

КоефСЦцСЦСФнт оборотностСЦ "асного капСЦталу (оборотнСЦсть)

Квк

Чиста виручка вСЦд реалСЦзацСЦСЧ / "асний капСЦтал

Форма 2(035) /Форма1 (380+430+630)


Таблиця Б.3

Алгоритми розрахунку показникСЦв майнового стану


№ п/п

Показник

Умовне позначення

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦн звСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ МАЙНОВОГО СТАНУ

1.

Частка оборотних виробничих фондСЦв в обСЦгових коштах

Ч овф

ОборотнСЦ виробничСЦ фонди/ ОборотнСЦ активи

Форма 1 (100+120+270) /Форма1 (260+270)

2

Частка основних засобСЦв в активах

Ч оз

Залишкова вартСЦсть основних засобСЦв / Валюта активСЦв

Форма 1(030) / Форма1 (280)

3

КоефСЦцСЦСФнт зносу основних засобСЦв

К зн

Знос основних засобСЦв/ ПервСЦсна вартСЦсть основних засобСЦв

Форма 1(032) / Форма1 (031)

4

КоефСЦцСЦСФнт оновлення основних засобСЦв

К он

ЗбСЦльшення за звСЦтний перСЦод первСЦсноСЧ вар-тостСЦ основних засобСЦв/ ПервСЦсну вартСЦсть основних засобСЦв

Форма 1((031к)-(031п)) / Форма1 (031п)

5

Частка довгострокових фСЦнансових СЦнвестицСЦй в активах

Ч дф

ДовгостроковСЦ фСЦнансовСЦ СЦнвестицСЦСЧ / валюта активСЦв

Форма 1(040+045) /Форма1 (280)

6

Частка оборотних виробничих активСЦв

Ч ова

ОборотнСЦ виробничСЦ фонди/ Валюта активСЦв

Форма 1(100+120+270) /Форма1 (280)

7

КоефСЦцСЦСФнт мобСЦльностСЦ активСЦв

К моб

МобСЦльнСЦ активи / НемобСЦльнСЦ активи

Форма 1(260+270) /Форма1 (080)


Таблиця Б.4

Алгоритми розрахунку показникСЦв фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ


Показник

Умов. позн.

Формула для розрахунку

Джерела СЦнформацСЦСЧ з форм фСЦнзвСЦтностСЦ


ПОКАЗНИКИ ФРЖНАНСОВОРЗ СТРЖЙКОСТРЖ

1

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти (робочий, функцСЦонуючий капСЦтал)

Рк

ОборотнСЦ активи - короткостроковСЦ зобов'язання

Форма 1(260+270-620-630)

2

КоефСЦцСЦСФнт забезпечення оборотних активСЦв "асними коштами

Кзвк

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / оборотнСЦ кошти

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (260+270)

3

МаневренСЦсть робочого капСЦталу

Мрк

Запаси / Робочий капСЦтал

Форма 1(100+120 +130+140+150) /Форма1 (260+270-620-630)

4

МаневренСЦсть "асних обСЦгових коштСЦв

Мвок

ГрошовСЦ Кошти / "аснСЦ обСЦговСЦ кошти

Форма 1(230+240) /Форма1 (380+430-080)

5

КоефСЦцСЦСФнт забезпечення "асними обСЦговими коштами запасСЦв

Кзап

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / Запаси

Форма 1(380+430-080) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

6

КоефСЦцСЦСФнт покриття запасСЦв

Кпз

"НормальнСЦ" джерела покриття запасСЦв / Запаси

Форма 1(380+430 +480-080+500+520+530+540) /Форма1 (100+120 +130+140+150)

7

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ незалежностСЦ

(автономСЦСЧ)

Кавт

Власний капСЦтал / Валюта ПасивСЦв балансу

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (640)

8

КоефСЦцСЦСФнт маневреностСЦ "асного капСЦталу

Км

ВласнСЦ обСЦговСЦ кошти / "асний капСЦтал

Форма 1(380+430+630-080) /Форма1 (380+430+630)

9

КоефСЦцСЦСФнт концентрацСЦСЧ позикового капСЦталу

Кпк

Позиковий капСЦтал/Валюта пасивСЦв

Форма 1(480+620) /Форма1 (640)

10

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ стабСЦльностСЦ ( фСЦнансування)

Кфс

ВласнСЦ кошти / позиковСЦ кошти

Форма 1(380+430+630) /Форма1 (480+620)

12

КоефСЦцСЦСФнт фСЦнансовоСЧ стСЦйкостСЦ

Кфст

Власний капСЦтал + довгостроковСЦ зобов ' язання / Валюта пасивСЦв

Форма 1(380+430+480 +630) /Форма1 (640)


Додаток В

Таблиця В.1



Таблиця В.2




Таблиця В.3



Таблиця В.4


Таблиця В.5


Страницы: Назад 1 Вперед