"Дзеркало тижня" як суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик

курсовая работа: Журналистика

Документы: [1]   Word-102625.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти та науки УкраСЧни

ДнСЦпропетровський нацСЦональний унСЦверситет




Роботу виконано на кафедрСЦ

масовоСЧ та мСЦжнародноСЧ комунСЦкацСЦСЧ





Курсова робота

на тему:

ВлДзеркало тижня» як суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик»




Виконала

студентка групи ЗЖ-06

Романюк Оксана РЖгорСЦвна

ПеревСЦрила

К.ф.н.,доц.

Гусак Н.А.






ДнСЦпропетровськ 2007

ЗмСЦст роботи


Вступ

Частина РЖ. РЖсторСЦя розвитку суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика:

а) Щотижневик, його СЦсторичний розвиток та поява у ньому полСЦтичноСЧ спрямованостСЦ.

б) РЖсторСЦя взаСФмовСЦдносин "ади СЦ полСЦтичних видань у суспСЦльствСЦ.

в) Роль суспСЦльно-полСЦтичних видань у демократичному суспСЦльствСЦ та становленнСЦ громадянськоСЧ думки.

3. Частина РЖРЖ. ЗагальнСЦ вСЦдомостСЦ про суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик

ВлДзеркало тижня». ДемократичнСЦсть СЦ "свобода слова» на сторСЦнках цього видання, вСЦдповСЦднСЦсть видання до вимог суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика.

Висновки.


Вступ


РЖз здобуттям УкраСЧною незалежностСЦ вСЦдбулись докорСЦннСЦ змСЦни в усСЦх сферах суспСЦльного життя, зокрема СЦ в засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. Причому, тут елементи демократСЦСЧ проявились чи не найбСЦльш виразно СЦ суперечливо. РЖ пояснюСФться це, головним чином, наступним:

тАв потреба демократизму в ЗМРЖ важлива не лише сама по собСЦ, як в однСЦй СЦз складових суспСЦльного життя, а ще й тому, що демократизм в ЗМРЖ прямо впливаСФ на розвиток демократСЦСЧ в усСЦх СЦнших сферах життя;

тАв журналСЦстська праця за своСФю сутнСЦстю СФ працею творчою, вСЦльною, просякнутою свободою думки - ще СФ важливою ознакою демократСЦСЧ;

тАв прояви демократСЦСЧ в журналСЦстицСЦ по-рСЦзному були сприйнятСЦ рСЦзними колами суспСЦльства, не всСЦм вони були до вподоби, а, отже, зустрСЦли й спротив. Структура засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ змСЦнилась СЦ кСЦлькСЦсно, СЦ за способами СЦнформування.

ЗбСЦльшилась кСЦлькСЦсть видань. У республСЦканському масштабСЦ, крСЦм газет, що продовжили СЦснування (СЦнодСЦ пСЦд СЦншими назвами), з'явились новСЦ: "Голос УкраСЧни", "Урядовий кур'СФр", "Дзеркало тижня", "Факти", "Сегодня" та СЦн. ЗбСЦльшилась кСЦлькСЦсть видань, особливо спецСЦалСЦзованих, в яких зацСЦкавленСЦ певнСЦ групи населення. Певний сенс у структурСЦ видань маСФ статус видання у звтАЩязку з територСЦСФю, на якСЦй воно поширюСФться. За радянських часСЦв територСЦальна привтАЩязка була непорушною, а в сучасних умовах будь-яка газета, зареСФстрована державним комСЦтетом УкраСЧни з питань СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики, може вважатись обласною чи республСЦканською. СтруктурнСЦ перетворення означають реальне входження демократСЦСЧ в ЗМРЖ: адже завдяки СЧм краще задовольняСФться попит реципСЦСФнтСЦв СЦнформацСЦСЧ на новини, йде поглиблення знань про свСЦт, посилюСФться аналСЦз суспСЦльних явищ. Однак СЦ СЦдеалСЦзувати цСЦ процеси не можна. В сучаснСЦй структурСЦ ЗМРЖ помСЦтнСЦ СЦ деякСЦ мСЦнуси в проявах демократСЦСЧ:

тАв знизилась перСЦодичнСЦсть виходу багатьох газет: щоденнСЦ в минулому виходять тричСЦ, а то й раз на тиждень - а, значить, споживач СЦнформацСЦСЧ не отримуСФ оперативних новин. Ччерез брак коштСЦв у населення далеко не всСЦ мають можливСЦсть дивитись телевСЦзор, слухати радСЦо, а значить, при всьому розмаСЧттСЦ ЗМРЖ можливостСЦ отримати широку СЦнформацСЦю обмеженСЦ. Також не всСЦ засоби СЦнформацСЦСЧ однаково доступнСЦ для всСЦх (опозицСЦйнСЦ видання, в силу рСЦзного роду перепон - менш доступнСЦ, РЖнтернет - мало доступний для бСЦльшостСЦ громадян) СЦ тому вилив на маси реципСЦСФнтСЦв справляють переважно офСЦцСЦйнСЦ, багатотиражованСЦ видання, яким бракуСФ демократизму.

ЗмСЦни початку 1990-х рокСЦв, якСЦ проходили пСЦд лозунгами демократСЦСЧ та ринкових реформ, викликали змСЦни у друкованСЦй та електроннСЦй пресСЦ пострадянських республСЦк, зокрема в УкраСЧнСЦ. Видавнича дСЦяльнСЦсть припинила бути партСЦйно-державною монополСЦюСФ СЦ почала здСЦйснюватись в умовах ринкового середовища. Тепер на сторСЦнках газет зявляються забороненСЦ теми, користуючись можливСЦстю висловлювати будь-якСЦ думки, деякСЦ видання переходять на критикуючий змСЦст. Звичайно, найбСЦльшСЦ змСЦни вСЦдбулися у сферСЦ суспСЦльно-полСЦтичноСЧ преси, яка звСЦльнилась вСЦд контролю "ади СЦ увСЦйшла в новий етап демократичного розвитку. ВисвСЦтлення полСЦтики перестало носити одно векторний характер, подаСФться в руслСЦ обговорення, спСЦвставлення думок. СвоСФрСЦдною стаСФ тематика ЗМРЖ в ходСЦ полСЦтичноСЧ кампанСЦСЧ. Продовжуючи представляти розмаСЧття тем, вони зосереджують увагу на проблемСЦ, якСЦй присвячуСФться кампанСЦя. В це русло потрапляють СЦ такСЦ факти, подСЦСЧ, якСЦ й не мають безпосереднього вСЦдношення до кампанСЦСЧ, але вони "прив'язуються" до високоСЧ полСЦтики. Наочно пСЦдтвердила це положення президентська кампанСЦя 2004 р. На сторСЦнках газет публСЦкувались не лише матерСЦали, що висвСЦтлювали програми, дСЦСЧ кандидатСЦв у президенти, а й СЦншСЦ подСЦСЧ, зокрема - хСЦд слСЦдства по фактах переслСЦдувань журналСЦстСЦв, заяви та дСЦяльнСЦсть опозицСЦСЧ, реагування правоохоронних органСЦв на рСЦзного роду злочини СЦ т.СЦн.; причому все це - пСЦд кутом зору президентськоСЧ кампанСЦСЧ.

В УкраСЧнСЦ в останнСЦ роки дуже часто використовуСФться поняття "демократСЦя», яке далеко не всСЦм зрозумСЦле до кСЦнця. За неСЧ ми "боремося», на СЧСЧ честь спСЦваСФмо пСЦснСЦ. Кожне поважаюче себе видання претендуСФ на посаду найдемократичнСЦшого та найобСФктивнСЦшого. Але всСЦ цСЦ високСЦ поняття повиннСЦ пСЦдтверджуватись практичними дСЦями, зокрема повагою до реципСЦСФнта СЦнформацСЦСЧ, залучення його до участСЦ у випуску.

Одне СЦз найпопулярнСЦших полСЦтичних видань в УкраСЧнСЦ СФ суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик "Дзеркало тижня», яке СЦ стало обтАЩСФктом моСЧх дослСЦджень. На його прикладСЦ я намагатимусь визначити вСЦдповСЦднСЦсть полСЦтичних видань сучасностСЦ до основних вимог демократичного видання. "Дзеркало тижня» не даремно стало основою моСФСЧ працСЦ, адже цей щотижневик випускаСФться в УкраСЧнСЦ вже протягом 12 рокСЦв СЦ на його прикладСЦ можна прослСЦдкувати тСЦ структурнСЦ змСЦни, якСЦ вСЦдбулися у полСЦтичнСЦй пресСЦ УкраСЧни за час СЧСЧ незалежностСЦ. До того ж, актуальним СФ питання полСЦтичноСЧ преси, адже пСЦсля виборСЦв президента 2004 року, полСЦтика стала гСЦперпопулярною серед населення, де чималу роль зСЦграли саме полСЦтичнСЦ видання.

На прикладСЦ щотижневика "Дзеркало тижня» у цСЦй роботСЦ я спробую прослСЦдити принципи збору та подання СЦнформацСЦСЧ у полСЦтичних виданнях, СЧх роль у формуваннСЦ полСЦтичних прСЦоритетСЦв людства, демократичнСЦсть та обтАЩСФктивнСЦсть поданСЦй у них СЦнформацСЦСЧ. Моя праця присвячена перегляду та аналСЦзу рСЦвня демократичностСЦ полСЦтичних видань, СЧх основнСЦ функцСЦСЧ у сучасному суспСЦльствСЦ, структуру роботи на прикладСЦ конкретного щотижневика, а також СЦсторСЦю розвитку самого поняття "щотижневик» та його функцСЦСЧ у ЗМРЖ. Спираючись на науковСЦ книжки та практичний аналСЦз видання, я сформулюю принцип роботи редакцСЦСЧ, мету видання, СЧСЧ вСЦкову категорСЦю та передбачену аудиторСЦю.


Частина РЖ

ВлРЖсторСЦя розвитку суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика»


а) Щотижневик, його СЦсторичний розвиток та поява у ньому полСЦтичноСЧ спрямованостСЦ


Щотижневик у словарСЦ - "перСЦодичне видання, яке виходить один раз на тиждень». З часом та розвитком соцСЦуму тематична направленСЦсть та популярнСЦсть щотижневика змСЦнювалась. Наприклад, на 1913 рСЦк майже третина системи журналСЦстики була саме тонким щомСЦсячником - компромСЦсним типом журнального видання, яке у великСЦй мСЦрСЦ вСЦдповСЦдало задачам преси у складний перСЦод вСЦйн та революцСЦй. Тонкий щотижневик обтАЩСФднував у собСЦ риси щоденноСЧ газети та товстого щомСЦсячника. Щотижневий вихСЦд дозволяв швидше нСЦж журнал "звичайного типу» вСЦдгукуватись на подСЦСЧ. В той же час бСЦльший нСЦж у газети обтАЩСФм, а також можливСЦсть довше готувати та продумувати матерСЦал давала щотижневику саме ту здатнСЦсть до "узагальнюючого висвСЦтлення», яким так пишались товстСЦ видання. Розвиток технСЦчних можливостей дозволило щотижневому журналу увести до складу номера як обовтАЩязкСЦв компонент СЦлюстрацСЦСЧ. Щотижневик як тип видання перСЦодики читачСЦ обирали для рСЦзноманСЦтних цСЦлей. Для системи нашоСЧ преси тип щотижневого видання не був новим. Вони СЦснували ще у 18 ст., розквСЦт СЧх прийшовся на 50-60-СЦ роки 19 столСЦття. Але в 1900-1917 роках приблизно третина перСЦодичних видань доводилась на щотижневики. У 19 столСЦттСЦ вСЦддСЦлення газети вСЦд журналу ще не було, а загальною особливСЦстю щотижневикСЦв була тСЦльки перСЦодичнСЦсть. Поступово була вСЦдпрацьована форма такого видання: тонкий журнал у 50-60 сторСЦнок. ОбовтАЩязковими були СЦлюстрацСЦСЧ, белетристика, обзори публСЦкацСЦй за тиждень по всСЦм суспСЦльно-полСЦтичним питанням. Таким чином вСЦд товстого видання залишився вСЦддСЦл белетристики. Обзори подСЦй також не перетворились на газетну СЦнформацСЦю. У щотижневиках також була важливою достатньо невисока цСЦна, те, що вСЦн виходив у певний день тижня, таким чином було створено не перебСЦйний журнальний потСЦк.

Тип щотижневикСЦв, що був популярним у революцСЦйнСЦ перСЦоди спочатку вСЦдрСЦзнявся вСЦд класичного. У першу чергу у 1905 роцСЦ випускалися суспСЦльно-полСЦтичнСЦ щотижневики, аналогСЦв яким до тих часСЦв не було. ПСЦонером серед таких видань став журнал "Полярная звезла» П.Б.Струве, навколо якого виникла партСЦя кадетСЦв. Його тип був новим для полСЦтичного щотижневика, у якому використовувався досвСЦд захСЦдноСФвропейських полСЦтичних видань. Достатню кСЦлькСЦсть щотижневикСЦв видавали кадети. Вони використовували цей тип перСЦодики для вСЦдпрацьовки тактичних, стратегСЦчних СЦ навСЦть фСЦлософських програм. ЦСЦ журнали за типом ще не були традицСЦйними щотижневиками: в них не було СЦлюстрацСЦй, але СЦ час СЧх СЦснування був стриманий. ПСЦд ударами цензури полСЦтичнСЦ щотижневики швидко зникли. СуспСЦльно-полСЦтичнСЦ щотижневики знову стали популярними у перСЦоди вСЦйн, коли вони мали велике значення, а тираж збСЦльшувався у декСЦлька разСЦв. ВизначенСЦсть та правдивСЦсть направлення, яке залишаСФться важливою характеристикою суспСЦльно-полСЦтичного видання починаСФ стиратися лише у 20 столСЦттСЦ: у одному органСЦ перСЦодики можуть не спСЦвпадати направленСЦсть рСЦзних частин, СЦ навСЦть рСЦзних вСЦддСЦлСЦв. КрСЦм того, у виданнях , що виходили по 30 СЦ бСЦльше рокСЦв, направлення часто змСЦнювалось у звтАЩязку з полСЦтичними подСЦями або з приходом нових працСЦвникСЦв.

На сучасному ж етапСЦ розвитку нашого соцСЦуму, суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик маСФ досить широкий спектр завдань, адже з поширенням демократСЦСЧ збСЦльшуСФться СЦ кСЦлькСЦсть вимог, що СЧх ставить читач перед полСЦтичним виданням. Саме таке видання повинне мати великий вплив на читача, його думку, а отже надати таку СЦнформацСЦю, що не тСЦльки зацСЦкавить, а й переконаСФ. ВагомСЦсть впливу полСЦтичних видань залежить вСЦд декСЦлькох факторСЦв: по-перше, вСЦд позицСЦСЧ видання (споживач СЦнформацСЦСЧ пСЦддаСФться найбСЦльшому впливу шанованого ним видання), по-друге, вСЦд авторитету журналСЦста, адже вСЦн своСФю майстернСЦстю, позицСЦСФю утверджуСФ у реципСЦСФнта певнСЦ погляди, що стають громадською думкою. Це вимагаСФ вСЦд видання забезпечення не просто квалСЦфСЦкованими кадрами, а журналСЦстами, що мають глибокСЦ знання у сферСЦ полСЦтики, а також аналСЦтичний склад розуму. РЖ по-третСФ, вагомСЦсть впливу залежить вСЦд тиражу видання (чим вСЦн бСЦльший, тим на бСЦльшу кСЦлькСЦсть людей поширюСФться його вплив. Але, щодо останнього, то цей фактор бСЦльш важливий в умовах унСЦверсального видання, що ж до полСЦтики, то вона зацСЦкавить лише певну аудиторСЦю.

ЗмСЦнилось у полСЦтично спрямованих та СЦнших виданнях багато факторСЦв, але далеко не всСЦ вони позитивнСЦ. Наприклад, зменшилось або СЦ зовсСЦм зникло залучення до участСЦ у пСЦдготовцСЦ матерСЦалу та обговореннСЦ того чи СЦншого питання позаштатних авторСЦв. РанСЦше газети регулярно друкували добСЦрки СЦ навСЦть сторСЦнки листСЦв читачСЦв. При редакцСЦях дСЦяли позаштатнСЦ вСЦддСЦли, громадськСЦ приймальнСЦ, корпункти та СЦншСЦ форми громадських засад. Проводились заняття в школах та унСЦверситетах робсСЦлькорСЦв.

ПартСЦйнСЦ комСЦтети регулярно слухали звСЦти редакцСЦй про роботу з листами. НавСЦть гонорарна полСЦтика спрямовувалась на увагу до громадських кореспондентСЦв: 60 вСЦдсоткСЦв належало вСЦддати СЧм, 40 - штатним працСЦвникам.

А зараз? Умови, в яких перебувають журналСЦсти тАФ СЦншСЦ, а, отже, СЦ результати - СЦншСЦ. НемаСФ цСЦлеспрямованого партСЦйного контролю, немаСФ пропорцСЦСЧ 60 х 40, СЦ журналСЦсти отримали змогу бСЦльше писати СЦ самСЦ отримувати гонорар. РЖ за навчання нСЦхто не питаСФ. БСЦльш того, вСЦдмежовування вСЦд авторСЦв з народу здобуло своСФрСЦдне обТСрунтування, багато газет друкують такСЦ ремарки: "Листування з читачами не ведемо", "МатерСЦали не повертаСФмо". Звичайно ж, аж нСЦяк не слСЦд СЦдеалСЦзувати масову роботу редакцСЦй в минулому. Багато в нСЦй було показного, заформалСЦзованого, мовляв, ось вона яка - народна преса. Листи перероблялись в угоду комунСЦстичним СЦдеалам, а то й писались журналСЦстами. Яка вже тут громадська думка?

Мова йде не про механСЦчне вСЦдтворення того, що було. Мова йде про потребу на новСЦй основСЦ, враховуючи сучаснСЦ реалСЦСЧ, повернутись обличчям до реципСЦСФнта СЦнформацСЦСЧ СЦ зробити його ключовою фСЦгурою сучасноСЧ журналСЦстики. ВСЦдрадно, що проявСЦв уваги до думки, до матерСЦалСЦв позаштатних авторСЦв стаСФ в сучаснСЦй украСЧнськСЦй журналСЦстицСЦ дедалСЦ бСЦльше. Адже звернення читачСЦв до газет - свСЦдчення СЧх довСЦри до вагомого слова преси, яка нерСЦдко стаСФ бСЦльш впливовою силою, нСЦж офСЦцСЦйнСЦ органи "ади.


б) РЖсторСЦя взаСФмовСЦдносин "ади СЦ полСЦтичних видань у суспСЦльствСЦ


Починаючи з стародавнСЦх часСЦв, коли виникла преса у своСЧх початкових формах, "ада прагнула пСЦдпорядкувати СЧСЧ своСЧм СЦнтересам, всСЦляко придушуючи вольнодумство, критику на свою адресу. БуржуазСЦя, пСЦднСЦмаючись на боротьбу з феодалСЦзмом, пСЦдкрСЦплюючи економСЦчну "аду "адою полСЦтичною, проголосила на своСЧх знаменах лозунги: "свобода, рСЦвнСЦсть, братерство" - тобто лозунги демократСЦСЧ. На цСЦй демократичнСЦй хвилСЦ в буржуазних краСЧнах створювалася широка сСЦтка преси. Так, у ФранцСЦСЧ за 4 роки ВеликоСЧ ФранцузькоСЧ революцСЦСЧ виникло близько тисячСЦ центральних та мСЦiевих газет СЦ журналСЦв. До 1917 р., в умовах самодержавства, преса в РосСЦСЧ не була вСЦльною. Безперешкодно виходили лише тСЦ газети та журнали, що пСЦдтримували царський режим. БСЦльшовицькСЦ газети друкувались СЦ поширювались пСЦдпСЦльно. В результатСЦ ЛютневоСЧ революцСЦСЧ 1917р.. що поклала початок демократичним перетворенням в краСЧнСЦ, преса отримала свободу. Поряд з буржуазними виходили меншовицькСЦ, бСЦльшовицькСЦ, есерСЦвськСЦ газети. Обмеження свободи преси почались пСЦсля того, як вийшов Декрет про пресу, пСЦдписаний ЛенСЦним в першСЦ днСЦ ЖовтневоСЧ революцСЦСЧ. Його головна СЦдея: "Нова "ада перебуваСФ в процесСЦ становлення СЦ тому не можна залишати пресу в руках буржуазСЦСЧ: в СЧСЧ руках преса не менш небезпечна, нСЦж "бомби та кулемети" СЦ, як тСЦльки новий лад змСЦцниться, - буде повна свобода преси.» "Тимчасовий" декрет дСЦяв 72роки СЦ був скасований лише в 1990 роцСЦ прийняттям ще в умовах горбачовськоСЧ перебудови "Декрету про пресу та СЦншСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ". Але й цей декрет носив половинчатий характер: проголошувалась СЦ гласнСЦсть, полСЦтичний плюралСЦзм, однак - у межах "соцСЦалСЦстичного вибору".

Отже, у процесСЦ СЦсторичного розвитку, преса, як галузь суспСЦльно-полСЦтичноСЧ дСЦяльностСЦ пройшла кСЦлька щаблСЦв. Умовно СЧх можна представити так:

Перший щабель. Виникнувши в першСЦй половинСЦ XVII столСЦття з СЦнформацСЦйних потреб суспСЦльства й будучи первСЦсно спрямована на СЧх забезпечення41, журналСЦстика дуже швидко викликала жвавий СЦнтерес полСЦтичних дСЦячСЦв, якСЦ зрозумСЦли, що за СЧСЧ допомогою можна манСЦпулювати громадською свСЦдомСЦстю й управляти масовими емоцСЦями. А вСЦдтак успСЦшно боротися за "аду, а потСЦм СЦ утримувати СЧСЧ. Другий щабель. У XIX столСЦттСЦ цСЦ спокусливСЦ для полСЦтикСЦв "астивостСЦ журналСЦстики спричинилися до захоплення СЧСЧ в сферу полСЦтичних СЦнтересСЦв, з'СФднання преси з полСЦтикою. Загальних СЦнформацСЦйних видань майже не залишилось, журналСЦстика з'СФдналася з публСЦцистикою СЦ стала головним руслом СЧСЧ розвитку. Будь-яка газета чи журнал декларували свою партСЦйнСЦсть (чи протопартСЦйнСЦсть), читачСЦ були добре зорСЦСФнтованСЦ в полСЦтичних очСЦкуваннях СЦ передбачати наперед, яку позицСЦю займе те чи СЦнше перСЦодичне видання щодо певноСЧ проблеми. На теренах РосСЦСЧ, куди входила бСЦльша частина украСЧнських земель, апогей полСЦтичноСЧ журналСЦстики припав на XX столСЦття, коли журналСЦстика була перетворена на колСЦщатко СЦ гвинтик у здСЦйсненнСЦ в Радянському СоюзСЦ полСЦтики комунСЦстичноСЧ партСЦСЧ. ТретСЦй щабель. СлужСЦнням фашистським та бСЦльшовицькому режимовСЦ партСЦйна журналСЦстика була цСЦлковито скомпрометована в очах свСЦтовоСЧ спСЦльноти. Замовчування в радянськСЦй пресСЦ голодомору 1932-1933 рокСЦв, репресСЦй проти украСЧнськоСЧ СЦнтелСЦгенцСЦСЧ в 1930-х роках, численних порушень прав людини в повоСФнному свСЦтСЦ виявили кричущу несумСЦснСЦсть такоСЧ поведСЦнки з первСЦсними функцСЦями журналСЦстики. До неСЧ спочатку у центральноСФвропейських краСЧнах колишнього соцСЦалСЦстичного табору, а СЦз знищенням СРСР СЦ на схСЦдноСФвропейських теренах почав повертатися СЦдеал загального видання, що головною метою проголошуСФ не пропаганду СЦ агСЦтацСЦю, а правдиве СЦнформування громадян про об'СФктивнСЦ факти дСЦйсностСЦ СЦ на пСЦдставСЦ цього формування громадськоСЧ думки. Незважаючи на затяжний перехСЦдний стан украСЧнського суспСЦльства, у розвитку нашого СЦнформацСЦйного простору все ж виразно намСЦтилися ознаки третього перСЦоду. ПартСЦйнСЦ СЦ державнСЦ видання в УкраСЧнСЦ продовжують СЦснувати, як наявнСЦ вони СЦ в СЦнших краСЧнах свСЦту, але вони явно програють на СЦформацСЦйному ринку конкурентну боротьбу загальним газетам СЦ журналам.

Саме до них схилилися читацькСЦ симпатСЦСЧ, СЧх обрав сам народ,

41 Див. про це у працСЦ: Михайлин 1. Л. РЖсторСЦя украСЧнськоСЧ журналСЦстики. Книга перша: ПСЦдручник. - X.: ХРЖФТ. 2000. тАФ С. 4-15.

проголосувавши за них частинкою своСФСЧ працСЦ, матерСЦалСЦзованою в гривнях, якСЦ вСЦн сплачуСФ за право читати улюблене перСЦодичне видання. КонцепцСЦя агСЦтацСЦйноСЧ газети сьогоднСЦ виявляСФться цСЦлком витСЦсненою концепцСЦСФю СЦнформацСЦйного перСЦодичного видання. Службова журналСЦстика замСЦнюСФться на таку, що маСФ самодостатнСФ значення й функцСЦСЧ. Вона перестаСФ бути засобом масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. НовСЦ можливостСЦ для демократизацСЦСЧ засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ вСЦдкрились в УкраСЧнСЦ пСЦсля здобуття нею незалежностСЦ. "ада, що проголосила курс на демократСЦю, змушена була заявити про демократизацСЦю ЗМРЖ. Фактори, що це обумовлювали:

-демократичнСЦ ЗМРЖ - визначальна ознака загальноСЧ демократСЦСЧ саме вони здатнСЦ переконати СЦ вСЦтчизняну СЦ свСЦтову громадську думку, в тому, що УкраСЧна стала на шлях демократизацСЦСЧ;

- демократичнСЦ ЗМРЖ дозволяють мати найширшу СЦнформацСЦю про подСЦСЧ, процеси в суспСЦльствСЦ, без чого "ада неСЧ може дСЦяти зважено;

тАФ демократичнСЦ ЗМРЖ сприяють залученню громадян до активноСЧ полСЦтичноСЧ дСЦяльностСЦ, до участСЦ в самоврядуваннСЦ, що СФ складовою процесу державотворення, чим стали займатись "аднСЦ органи. У Радянському СоюзСЦ такСЦ репресСЦСЧ набули масового характеру СЦ призвели до загибелСЦ мСЦльйонСЦв найбСЦльш талановитих громадян. На тлСЦ цих СЦсторичних подСЦй сучасна економСЦчна залежнСЦсть преси вСЦд засновникСЦв виглядаСФ цСЦлком СЦншого рСЦвня проблемою, не пов'язаною СЦз загрозою для життя цСЦлого журналСЦстського корпусу краСЧни. Проблемою, яка пСЦдлягаСФ розв'язанню СЦ швидше чи пСЦзнСЦше буде розв'язана в нашому суспСЦльствСЦ. УкраСЧна, у силу специфСЦчних внутрСЦшнСЦх умов, лише зараз опановуСФ модель соцСЦально вСЦдповСЦдальноСЧ журналСЦстики. ВихСЦд суспСЦльства з економСЦчноСЧ кризи, який уже розпочався, стимулюватиме появу купСЦвельно спроможного читача, а вСЦдтак СЦ зростання накладСЦв газет, що уможливить СЧх незалежне СЦснування СЦ опанування тим рСЦвнем свободи, яким володСЦють журналСЦсти суспСЦльно-полСЦтичних видань розвинених держав свСЦту.


в) Роль суспСЦльно-полСЦтичних видань у демократичному суспСЦльствСЦ та становленнСЦ громадянськоСЧ думки


"Громадянське суспСЦльствотАЭ - поняття, символСЦчне поле, розгалуження соцСЦальних СЦнститутСЦв, практик та цСЦнностей, яке охоплюСФ комплекс основних соцСЦСФтальних характеристик та параметрСЦв суспСЦльноСЧ життСФдСЦяльностСЦ, яка вСЦдокремлена вСЦд держави СЦ СФ само-органСЦзованою. Це - комплексний соцСЦокультурний та суспСЦльно-полСЦтичний феномен, який включаСФ в себе наявнСЦсть та розвиненСЦсть:

  • соцСЦальних СЦнститутСЦв (незалежнСЦ медСЦа; громадська думка; добровСЦльнСЦ асоцСЦацСЦСЧ та обтАЩСФднання громадян; принцип верховенства права, реалСЦзований в рСЦвностСЦ громадян перед законом та в реальному доступСЦ громадян до правовоСЧ справедливостСЦ; структурована та СЦнституалСЦзована полСЦтична опозицСЦя; системи зовнСЦшнього громадського контролю за "адою на всСЦх рСЦвнях, парламентськСЦ комСЦсСЦСЧ, парламентськСЦ та громадськСЦ аудиторсько-контрольнСЦ комСЦсСЦСЧ; правозахиснСЦ органСЦзацСЦСЧ - "сторожовСЦ собаки суспСЦльстватАЭ),
  • соцСЦальних практик (суспСЦльна активнСЦсть громадян, що не обмежуСФться участю у виборах; громадськСЦ рухи; СЦнСЦцСЦативнСЦ групи; громадянська залученСЦсть до добровСЦльних суспСЦльних, почасти неформалСЦзованих та "вСЦртуальнихтАЭ (наприклад, через СЦнтернет-лист) обтАЩСФднань; поСЦнформованСЦсть - знання мСЦiевих та загальнонацСЦональних новин; правова культура та вмСЦння застосовувати правозахисну та судову систему; дСЦяльнСЦсть незалежних правозахисних недержавних органСЦзацСЦй; лобСЦювання суспСЦльно-значимих СЦнСЦцСЦатив)
  • суспСЦльних цСЦнностей та чеснот (плюралСЦзм, толерантнСЦсть, довСЦра до спСЦввСЦтчизникСЦв та суспСЦльних СЦнститутСЦв, здатнСЦсть до компромСЦсСЦв без втрати гСЦдностСЦ, самоповага, ввСЦчливСЦсть, громадська солСЦдарнСЦсть та взаСФмодопомога).

ДослСЦдники вСЦдзначають такСЦ нарСЦжнСЦ принципи громадянського суспСЦльства як плюралСЦзм, публСЦчнСЦсть, легальнСЦсть, сприйняття та повага до прав особистостСЦ. Характерною особливСЦстю суспСЦльств, що розвиваються по демократичному шляху виступаСФ проблема формування громадянського суспСЦльства. Засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ мають особливе значення в контекстСЦ громадянського суспСЦльства. ЗМРЖ, а особливо суспСЦльно-полСЦтичнСЦ видання, виступають тим медСЦумом-посередником, який як раз СЦ здСЦйснюСФ звтАЩязок помСЦж державою та суспСЦльством. НезалежнСЦ видання втСЦлюють та репрезентують громадську думку як соцСЦальний СЦнститут СЦ як "четверта "адатАЭ здСЦйснюють функцСЦСЧ спостерСЦгача та контролера законодавчоСЧ, виконавчоСЧ та судовоСЧ "ади. ВажливСЦсть суспСЦльно-полСЦтичних видань для громадянського суспСЦльства полягаСФ також в створеннСЦ символСЦчноСЧ публСЦчноСЧ сфери - уявноСЧ загально-громадськоСЧ трибуни, яка може слугувати для висловлення та лобСЦювання суспСЦльних та мСЦiевих СЦнтересСЦв.

Громадська думка, що формуСФться з допомогою суспСЦльно-полСЦтичних видань, тАФ це не лише певнСЦ погляди, оцСЦнки. Вона здатна виходити в русло дСЦСЧ, проявлятися в певних вчинках, на практицСЦ. Адже, ставши на певну позицСЦю, люди, об'СФднанСЦ цСЦСФю позицСЦСФю, починають дСЦяти, використовуючи рСЦзнСЦ форми та засоби (демонстрацСЦя, пСЦкетування, страйк, збори, голосування на виборах СЦ т.СЦн.). У зв'язку з цим "ада не може бути байдужою до громадськоСЧ думки: вона неодмСЦнно враховуСФ (повинна враховувати!) СЧСЧ, тому що за думкою слСЦдуСФ дСЦя, яка нерСЦдко спрямовуСФться проти "ади. Саме тому "ада завжди намагалася стримувати та керувати саме суспСЦльно-полСЦтичною пресою, яка маСФ неабиякий вплив на громаду СЦ може призвести до неочСЦкуваних наслСЦдкСЦв.

ПроаналСЦзувавши всСЦ цСЦ фактори, можна визначити декСЦлька основних важелСЦв впливу суспСЦльно-полСЦтичноСЧ преси на формування громадськоСЧ думки:

Перший важСЦль - професСЦйно-журналСЦстський

Готуючи публСЦцистичний виступ, журналСЦст збираСФ факти, спостерСЦгаСФ подСЦСЧ, цСЦкавиться судженням людей, причетних до визначеноСЧ для виступу проблеми. Може статись (СЦ так воно звичай буваСФ) в ходСЦ розмов, журналСЦстського розслСЦдування автор майбутнього виступу почуСФ рСЦзнСЦ думки, в тому числСЦ протилежнСЦ: вони можуть бути вСЦдображенням навСЦть рСЦзних громадських думок. РЖ тодСЦ настаСФ найвСЦдповСЦдальнСЦшСЦй етап творчостСЦ: необхСЦдно розСЦбратися в розмаСЧттСЦ думок, вСЦддати перевагу (враховуючи, звичайно, СЦ своСЧ погляди) тСЦй думцСЦ, що переважаСФ, СЦ забезпечити тим самим поширення цСЦСФСЧ думки, набуття нею статусу громадськоСЧ.

Другий важСЦль тАФ використання матерСЦалСЦв соцСЦологСЦчних дослСЦджень.

ТакСЦ дослСЦдження проводяться найчастСЦше спецСЦалСЦзованими як центральними так СЦ мСЦiевими органСЦзацСЦями. РЖншого способу обнародувати результати, як не через ЗМРЖ, у них немаСФ. Однак полСЦтичнСЦ видання не обов'язково просто дублюють отриманСЦ данСЦ, вони, звичайно, використовують СЧх вибСЦрково, як правило, коментують; зважають при цьому на те, хто замовник дослСЦдження.

Вплив висновкСЦв соцСЦологСЦчних дослСЦджень, оприлюднених у виданнях, залежить:

тАв вСЦд кСЦлькостСЦ респондентСЦв, задСЦяних в опитСЦ (чим бСЦльша кСЦлькСЦсть, тим бСЦльше довСЦри у реципСЦСФнта СЦнформацСЦСЧ до результатСЦв опитування - в бСЦк переважаючих результатСЦв);

тАв вСЦд престижу соцСЦологСЦчноСЧ СЦнституцСЦСЧ (результати якоСЧ саме дослСЦдницькоСЧ установи використовують, коментують ЗМРЖ - загальнодержавноСЧ чи приватноСЧ);

тАв вСЦд того, яке видання обнародуСФ СЦ коментуСФ результати дослСЦдження (якщо це поважане "Дзеркало тижня" - вплив бСЦльший, якщо вузькопартСЦйне чи залежне вСЦд адмСЦнСЦстрацСЦСЧ - вилив СЦнший; в другому випадку - на частину населенням.

ТретСЦй важСЦль тАФ використання виступСЦв позаштатних авторСЦв, листСЦв читачСЦв. Вплив цСЦСФСЧ категорСЦСЧ на формування громадськоСЧ думки визначаСФться такими факторами:

тАв позаштатний автор, будучи членом певного колективу, соцСЦальноСЧ групи, полСЦтичноСЧ партСЦСЧ, виражаСФ через друковане видання не лише свою особисту думку, але й громадську, суспСЦльно значущу;

тАв СЧхнСЦ виступи можуть викликати у читача навСЦть бСЦльше довСЦри, нСЦж виступи журналСЦстСЦв, тому що це виступи з одного з реципСЦСФнтом СЦнформацСЦСЧ середовища;

тАв особливо посилюСФться вплив, якщо позаштатний автор знайома реципСЦСФнту громадсько-полСЦтична постать - займаСФ авторитетну в очах населення посаду.

ЦСЦ переваги красномовно засвСЦдчують кориснСЦсть СЦ необхСЦднСЦсть широкого залучення позаштатних авторСЦв до участСЦ в газетах, тим паче, якщо вона намагаСФться вплинути на думку громади. Низький ступСЦнь довСЦри громадян до усСЦх ЗМРЖ, зокрема сусСЦльно-полСЦтичних, в УкраСЧнСЦ, на жаль, пСЦдтверджуСФ, що украСЧнськСЦ медСЦа у переважнСЦй своСЧй масСЦ не наблизились до ролСЦ соцСЦального СЦнституту громадянського суспСЦльства. Збереження критичного ставлення украСЧнських громадян до нацСЦональних суспСЦльно-полСЦтичних видань СФ, водночас, позитивним СЦндикатором, адже показуСФ суспСЦльне незадоволення роботою ЗМРЖ та наявнСЦсть вСЦрного "громадянського СЦнстинктутАЭ щодо того, якими ЗМРЖ повиннСЦ бути СЦ якими вони поки що не СФ в УкраСЧнСЦ - обтАЩСФктивними, економСЦчно незалежними, соцСЦально-критичними, такими, що прагнуть до висловлення суспСЦльного СЦнтересу. ЗустрСЦчнСЦ тенденцСЦСЧ пСЦдвищення рСЦвня довСЦри та зниження недовСЦри до ЗМРЖ в перСЦод з 1997 по 2000 рр. були згорнутСЦ в останнСЦй перСЦод. Причиною цього можуть бути незадовСЦльне та однобСЦчне висвСЦтлення дСЦяльностСЦ опозицСЦСЧ у перСЦод украСЧнськоСЧ полСЦтичноСЧ кризи вСЦд кСЦнця 2000 р., а також загострення боротьби за "аду конкуруючих полСЦтичних угруповань в контекстСЦ парламентських виборСЦв 2002 р.

Ще одна проблема полСЦтичних видань з демократичним пСЦдходом - це балансування мСЦж визнанням необхСЦдностСЦ незалежноСЧ вСЦд держави преси СЦ утвердженням думки про необхСЦднСЦсть СЧСЧ пСЦдтримки УкраСЧною. В новСЦтньому СЦнформацСЦйному просторСЦ нашоСЧ краСЧни замСЦсть партСЦйноСЧ преси в ходСЦ демократичноСЧ революцСЦСЧ зтАЩявляються газети Рад, якСЦ утворюють нову монополСЦю. З одного боку, четверту "аду тут необхСЦдно зовсСЦм вСЦдокремити вСЦд усСЦх гСЦлок "ади. Але з СЦншого боку, саме державною пСЦдтримкою маСФ заохочуватись виробництво та поширення СЦнформацСЦйноСЧ продукцСЦСЧ в усСЦх сферах суспСЦльно-полСЦтичного життя суспСЦльства. Цю гостро актуальну проблему розвтАЩязати дуже важко. ВихСЦд треба шукати, мабуть, на шляху досвСЦду тих держав, якСЦ на законодавчому рСЦвнСЦ регулюють свСЦй СЦнформацСЦйний полСЦтичний та суспСЦльний ринок, слСЦд не боятися слСЦв "державна пСЦдтримка».

У преси немаСФ СЦншого способу реалСЦзувати свою "аду, окрСЦм слова, правдивоСЧ СЦнформацСЦСЧ, (за допомогою чого вона формуСФ громадську думку). "ада преси, таким чином, непряма "ада. ПолСЦтична преса не приймаСФ нСЦяких рСЦшень СЦ не запроваджуСФ СЧх у життя. Але вона володСЦСФ бСЦльшим матерСЦальнСЦ скарбом: умами, свСЦдомСЦстю людей, формуСФ погляди на тСЦ чи СЦншСЦ проблеми. А вСЦдтак, саме вСЦд неСЧ в розвинутих краСЧнах залежать у кСЦнцевому пСЦдсумку державнСЦ рСЦшення, якСЦ приймають СЦ здСЦйснюють три першСЦ гСЦлки "ади. У цивСЦлСЦзованих краСЧнах СЦснуСФ розумСЦння того, що лише свобода преси забезпечуСФ СЧСЧ функцСЦонування як "четвертоСЧ "ади". Демократичне суспСЦльство зацСЦкавлене в перетвореннСЦ преси на "четверту" "аду, вбачаючи в цьому найважливСЦшу гарантСЦю "асноСЧ тотожностСЦ й тривалого буття, контролю за суспСЦльною рСЦвновагою.

СуспСЦльно-полСЦтичнСЦ видання, немов дзеркало, вСЦдображають усСЦ тСЦ процеси, що вСЦдбуваються у державСЦ та громадськостСЦ. Саме за рСЦвнем полСЦтично спрямованоСЧ преси, СЧСЧ свободою та демократичнСЦстю можна визначити ступСЦнь розвитку демократСЦСЧ у тСЦй чи СЦншСЦй краСЧнСЦ. Не можна забувати СЦ про величезний вплив, що маСФ така преса на суспСЦльство, а отже СЦнформацСЦя повинна бути достовСЦрною, чСЦткою та перевСЦреною. В той же час, суспСЦльно-полСЦтична преса повинна охоплювати усСЦ сфери суспСЦльного життя громадян, висвСЦтлювати не тСЦльки полСЦтичнСЦ, а й культурнСЦ, спортивнСЦ, науковСЦ аспекти життя. Тому така преса маСФ разом СЦз бСЦльшим впливом, бСЦльшу кСЦлькСЦсть вимог до структури свого видання, а працСЦвники подСЦбних видань повиннСЦ вмСЦти не лише висвСЦтлити подСЦю, а й проаналСЦзувати СЧСЧ з усСЦх можливих сторСЦн, обТСрунтовуючи кожне своСФ слово.


Частина РЖРЖ

ЗагальнСЦ вСЦдомостСЦ про суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик "Дзеркало тижня». ДемократичнСЦсть СЦ "свобода слова» на сторСЦнках цього видання, вСЦдповСЦднСЦсть до вимог суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика


ВлДзеркало тижня» - одне СЦз найяскравСЦших видань сучасностСЦ, яке здобуло популярнСЦсть та визнання багатьох тисяч читачСЦв. Його статус - мСЦжнародний суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик, тираж якого становить 30 тисяч екземплярСЦв. ОбтАЩСФм видання - 24 сторСЦнки друкованого тексту, розмСЦщеноСЧ на паперСЦ, формату А2. На вСЦдмСЦну вСЦд глянцевих журналСЦв та друкованих "розважальних» газет, на перший погляд, формат видаСФться досить незручним СЦ дивним. Але цей фактор лише пСЦдкреслюСФ серйознСЦсть видання, його вСЦддаленСЦсть та невСЦдповСЦднСЦсть так званСЦй "туалетнСЦй» чи "автобуснСЦй» пресСЦ.

Перший номер видання побачив свСЦт у жовтнСЦ 1994 року. З того часу, "Дзеркало тижня» тримаСФться на перших позицСЦях серед лСЦдерСЦв, досить не чисельноСЧ, полСЦтичноСЧ преси УкраСЧни. 13 рокСЦв - великий термСЦн для друкованого видання, не кажучи вже про суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик. Адже в умовах економСЦчних криз, полСЦтичних "вСЦйн» та революцСЦй важко втриматися на плаву СЦ продовжувати своСФ СЦснування, попри змСЦни у правлячСЦй верхСЦвцСЦ краСЧни. Але найбСЦльш вражаючим залишаСФться той факт, що протягом всСЦх цих рокСЦв "Дзеркало тижня» не перетворювалось на "ручне» видання того чи СЦншого полСЦтика, не ставало примСЦтивною друкованою машинкою для пропаганди полСЦтичноСЧ партСЦСЧ чи блоку, не прогиналось пСЦд могутнСЦм тиском керуючого бомонду.

Починаючи з перших рокСЦв правлСЦння президента ЛеонСЦда Кучми, "Дзеркало тижня» починаСФ активно пропагувати СЦдеСЧ демократизму СЦ свободи слова на сторСЦнках свого видання. У 90-х роках, коли вСЦдбувався утиск та контроль всСЦСФСЧ СЦнформацСЦСЧ, що висвСЦтлювали ЗМРЖ, "Дзеркало» продовжувало критику щодо правлячоСЧ верхСЦвки. Звичайно, тодСЦшня критика вСЦдрСЦзнялась вСЦд сучасноСЧ, статтСЦ все ж були бСЦльш стриманими, але опозицСЦйний настрСЦй був вСЦдчутний у цьому виданнСЦ з моменту його появи. В таких умовах залишаСФться незрозумСЦлим факт непереривного СЦснування щотижневика, адже яким саме чином йому вдалося домовитися з "адою СЦ чому попри нищСЦвнСЦ утиски видавництво "Дзеркала» не закрили СЦ досСЦ невСЦдомо. Можливо, "Дзеркало тижня» залишалось протягом усСЦх цих рокСЦв певною ширмою, демократичною завСЦсою, якою прикривалась полСЦтична верхСЦвка. Мовляв, ось вам опозицСЦя, свобода слова, а отже СЦ повна демократСЦя в краСЧнСЦ. У всякому разСЦ, факт залишаСФться фактом, а "Дзеркало тижня» вже бСЦльше 13 рокСЦв залишаСФться чи не СФдиним демократичним, здебСЦльшого критичним, суспСЦльно-полСЦтичним щотижневиком.

Отже, одним СЦз головних досягнень видання можна вважати вСЦдродження та розвиток опозицСЦйностСЦ, а разом з нею бунтарства, незгоди та нацСЦональноСЧ самосвСЦдомостСЦ. Адже украСЧнський СЦнформацСЦйний простСЦр, особливо у столицСЦ, де СЦ знаходиться редакцСЦя "Дзеркала», надзвичайно полСЦтизований. Це спричинюСФться розташуванням тут центральних органСЦв та правлячих партСЦй, що призводить до того, що в столицСЦ практично вСЦдсутнСЦ безпартСЦйнСЦ полСЦтичнСЦ видання, а полСЦтична залежнСЦсть пСЦдкрСЦплюСФться економСЦчною. В таких умовах надзвичайно важко зберегти нейтральнСЦсть СЦ намагатися будувати демократичне видання. Ще однСЦСФю з головних рис щотижневика можна назвати патрСЦотично настроСФних журналСЦстСЦв, що й досСЦ залишаСФться дикСЦстю для сучасних ЗМРЖ УкраСЧни. Щотижневик виходить двома мовами: украСЧнською СЦ росСЦйською, маСФ також повноцСЦнну РЖнтернет - версСЦю для дСЦлових людей. Цей факт ще раз пСЦдкреслюСФ, що "Дзеркало тижня» намагаСФться вСЦдповСЦдати вимогам рСЦзних людей з рСЦзними можливостями та уподобаннями.

ВлДзеркало тижня» досить чСЦтко вСЦдповСЦдаСФ вимогам суспСЦльно-полСЦтичного видання, адже кСЦлькСЦсть СЦснуючих роздСЦлСЦв у газетСЦ наближаСФться до перелСЦку тем, якими здебСЦльшого цСЦкавиться суспСЦльство. Газета подСЦляСФться на три великСЦ роздСЦли: "ада, грошСЦ та людина, якСЦ в свою чергу дСЦляться на бСЦльш вузькСЦ пСЦдроздСЦли. До роздСЦлу "Влада» належать Право, ВнутрСЦшня та ЗовнСЦшня полСЦтика. РоздСЦл "ГрошСЦ» подСЦляСФться на ФСЦнанси, "аснСЦсть, ССЦльське господарство, Енергоринок, Нафтовий сегмент, ЗарубСЦжну та мСЦiеву економСЦку, СоцСЦальний захист, БСЦзнес, РЖнформатизацСЦю та звтАЩязок. ПСЦдроздСЦли, що належать до роздСЦлу "Людина» такСЦ: ПублСЦцистика, Наука, РЖсторСЦя, ОсвСЦта, НавколишнСФ середовище, ЗдоровтАЩя. Культура, ЛСЦтература, ПерсоналСЦСЧ, сСЦмейне коло, Туризм СЦ спорт. РозмаСЧття тематики можна простежити по конкретних номерах видання. Взяти хоча б один номер за червень 2004 р. (№22) газети "Дзеркало тижня". У ньому в рСЦзних за розмСЦром СЦ рСЦзних за жанром матерСЦалах представлено щонайменше три десятка тем: пСЦдготовка до виборСЦв президента, обговорення бюджетних проблем у парламентСЦ, становище на нафторинку, стан галузевоСЧ науки, конфлСЦкт, пов'язаний з виборами мера в Мукачево, обмеження на демократичних телеканалах в МосквСЦ (заборона програми "Намедни"), дСЦяльнСЦсть правоохоронних органСЦв у ЧернСЦговСЦ, наслСЦдки депортацСЦСЧ татар в Криму, перспективи приватизацСЦСЧ "Укртелекому", стаття до 100-рСЦччя вСЦд дня народження композитора Михайла ГлСЦнки, можливостСЦ лСЦтнього вСЦдпочинку СЦ т.СЦн. Якщо узагальнити - тут СЦ позитивний досвСЦд, СЦ критика, тут СЦ полСЦтика, СЦ економСЦка, тут СЦ подСЦСЧ в УкраСЧнСЦ, СЦ в СЦнших державах, тут СЦ серйознСЦ матерСЦали, СЦ - розважальнСЦ. Це розмаСЧття тем СЦ СФ однСЦСФю з ознак демократичностСЦ "Дзеркала». Адже демократизм якраз СЦ полягаСФ в тому, що реципСЦСФнту СЦнформацСЦСЧ подаються матерСЦали на всякий смак, кожний може взяти з номера те, що його цСЦкавить.

Привертають увагу читачСЦв також рСЦзноманСЦтнСЦ яскравСЦ пародСЦСЧ, що прикрашають щотижневик. Це не просто смСЦшнСЦ малюночки художника-початкСЦвця або комптАЩютерна графСЦка. Карикатури смСЦливо можна назвати окремим роздСЦлом видання, складним СЦ досить заплутаним. Адже далеко не кожний пересСЦчний громадянин зможе зрозумСЦти той глибокий задум, що його вклав майстер у своСФ творСЦння. ПотрСЦбно мати неабияку фантазСЦю СЦ глибокСЦ знання у новинах суспСЦльно-полСЦтичного життя краСЧни СЦ свСЦту.

Кожен журналСЦст редакцСЦСЧ "Дзеркало тижня» вСЦдповСЦдаСФ за окрему сферу соцСЦального життя людства, не тСЦльки вСЦдображаючи подСЦСЧ чи подаючи окремСЦ факти, але й аналСЦзуючи СЧх. Адже "Дзеркало» - аналСЦтичне видання, що допомагаСФ освСЦченим людям знайти потрСЦбну точку зору або сформулювати свою особисту на засадах представленого аналСЦзу. Головним редактором видання вже протягом багатьох рокСЦв СФ Володимир Мостовий, а його першим заступником - дочка, ЮлСЦя Мостова. Це один СЦз тих рСЦдкСЦсних випадкСЦв, коли дитина вСЦдповСЦдаСФ статусу батька СЦ СЧСЧ журналСЦстський талант дозволяСФ вСЦдкидати думки про "батькСЦвське просунення» у картАЩСФрСЦ, адже тематичне наповнення СЦ якСЦсний аналСЦз, що присутнСЦ в СЧСЧ статтях, дозволяють стверджувати про СЧСЧ професСЦйнСЦсть СЦ талант. Загалом, редакцСЦя газети складаСФться СЦз великоСЧ кСЦлькостСЦ професСЦоналСЦв та помСЦчникСЦв рСЦзних рСЦвнСЦв, адже для отримання глибокоСЧ та достовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ, що мСЦститься на сторСЦнках "Дзеркала» потрСЦбна плСЦдна СЦ наполеглива праця людей СЦз абсолютно рСЦзних сфер суспСЦльного життя.

Говорячи про суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик "Дзеркало тижня» здебСЦльшого використовують епСЦтети "поважне», "достовСЦрне», "серйозне» видання, якому довСЦряють. За даними опитування дослСЦдноСЧ компанСЦСЧ TNS Ukraine, до трСЦйки лСЦдерСЦв усеукраСЧнського рейтингу тижневих громадсько-полСЦтичних газет увСЦйшли "Аргументы и факты тАФ Украина» (розрахована компанСЦСФю аудиторСЦя одного номера тАФ 1,5 млн. осСЦб), "Московский комсомолец» в Украине» (330 тис. осСЦб) СЦ "Дзеркало тижня» (165 тис. осСЦб). Це означаСФ, що кожен примСЦрник газети "Дзеркало тижня» потрапляСФ до рук чотирьох украСЧнцСЦв. Якщо ж звернутися до рейтингу всеукраСЧнськоСЧ дСЦловоСЧ преси, то "Дзеркало тижня» займаСФ тут почесне друге мСЦiе. Саме цей рейтинг дивуСФ, адже статус дСЦловоСЧ преси дозволяСФ говорити про видання, як про серйозний довСЦдник для дСЦлових сучасних людей. Саме ж такою СЦ СФ аудиторСЦя суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика "Дзеркало тижня». Адже бСЦльшСЦсть читачСЦв - це квалСЦфСЦкованСЦ спецСЦалСЦсти, керСЦвники рСЦзних пСЦдроздСЦлСЦв, бСЦзнесмени, пСЦдприСФмцСЦ, здебСЦльшого люди з гарною освСЦтою. СереднСЦй вСЦк читачСЦв - 39 рокСЦв. АудиторСЦя видання на двСЦ третини складаСФться з чоловСЦкСЦв, СЦ лише одна третина - жСЦнки.

ВлДзеркало тижня» майже не купляють у роздрСЦбному вуличному продажу, а кСЦлька рокСЦв тому це було майже зовсСЦм неможливо. ЗдебСЦльшого керСЦвники компанСЦй чи органСЦзацСЦй, якСЦ цСЦкавляться СЦ залежать вСЦд суспСЦльно-полСЦтичноСЧ ситуацСЦСЧ в краСЧнСЦ, передплачують цю газету протягом багатьох рокСЦв. Тексти статей загалом важкСЦ та заплутанСЦ для звичайного читача, тому щотижневик користуСФться попитом у обСЦзнаних в полСЦтицСЦ та економСЦцСЦ людей, якСЦ люблять СЦ вмСЦють аналСЦзувати прочитане, а не поглинати подану на тарСЦлочцСЦ "простеньку» СЦнформацСЦю. Поважно ставляться до "Дзеркала тижня» СЦ сучаснСЦ полСЦтики, навСЦть керуюча "ада. Президент краСЧни, ВСЦктор АндрСЦйович Ющенко, будучи ще ПремтАЩСФр-мСЦнСЦстром краСЧни, у своСЧх привСЦтаннях до першого випуску газети украСЧнською мовою вСЦдмСЦтив, що "газетСЦ притаманний високий професСЦйний та СЦнтелектуальний рСЦвень журналСЦстики. ПублСЦкацСЦСЧ в тижневику тАФ навСЦть найгострСЦшСЦ СЦ найкритичнСЦшСЦ тАФ вСЦддзеркалюють полСЦтичнСЦ, економСЦчнСЦ, соцСЦально-культурнСЦ подСЦСЧ в УкраСЧнСЦ».

Багато вСЦдомих полСЦтикСЦв, науковцСЦв, спецСЦалСЦстСЦв у всСЦх сферах суспСЦльного життя висловлювали прихильнСЦсть до "Дзеркала тижня». Володимир Здоровега, професор Львiвського нацiонального унiверситету, вСЦдмСЦтив: "Коли хтось у майбутньому захоче укласти хрестоматСЦю украСЧнськоСЧ аналСЦтики кСЦнця 90-х тАФ початку 2000-го рокСЦв, то на першому мСЦiСЦ там будуть кращСЦ публСЦцисти "Дзеркала тижня». ЦСЦ висловлювання ще раз пСЦдкреслюють той величезний вплив, що маСФ цей суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик на громадську думку освСЦчених людей.

Та попри всСЦ переваги, що маСФ цей щотижневик, СЦнколи СЦ в ньому прослСЦджуються елементи однобокостСЦ та субтАЩСФктивностСЦ, чим завжди апелюють його противники. "Дзеркало тижня» звинувачують у проамериканськСЦй полСЦтицСЦ, РДвропейському напрямку суспСЦльного життя, а також в надмСЦрному вживаннСЦ особистоСЧ думки журналСЦстСЦв. ДеякСЦ з цих факторСЦв неможливо не пСЦдтвердити, адже видання вСЦдкрито пропагуСФ такСЦ СЦдеСЧ. Але, на мою думку, СФвропейськСЦ стандарти досить вдалСЦ, щоб намагатися СЧх досягти, а субтАЩСФктивний аналСЦз автора, тим паче професСЦйний, не змушуСФ копСЦювати думки, а лише дозволяСФ використати висновки для створення та формування особистоСЧ точки зору читача. Адже обтАЩСФктивностСЦ у чистому виглядСЦ зовсСЦм не СЦснуСФ, бо люди завжди якимось чином намагаються висловити особисту думку, може, навСЦть у прихованому виглядСЦ. ОбтАЩСФктивнСЦсть, насправдСЦ, - це кропСЦтка праця, коли людина поглинаСФ велику кСЦлькСЦсть СЦнформацСЦСЧ, СЦ, лише проаналСЦзувавши рСЦзностороннСЦ погляди, формуСФ свою точку зору. Отже, досягнути обтАЩСФктивностСЦ можна лише шляхом всебСЦчного СЦнформування та зацСЦкавленостСЦ в СЦнформацСЦСЧ з абсолютно рСЦзних джерел.

ПроаналСЦзувавши велику кСЦлькСЦсть випускСЦв суспСЦльно-полСЦтичного щотижневика "Деркало тижня», а також видСЦливши той статус, що його маСФ видання у колСЦ освСЦчених людей, я можу зробити висновок, що це видання дСЦйсно можна назвати досить близьким до СЦдеалу суспСЦльно-полСЦтичноСЧ преси демократичноСЧ краСЧни. Це газета, яка вСЦдображаСФ усСЦ тСЦ змСЦни та подСЦСЧ, що вСЦдбуваються у суспСЦльствСЦ, а також аналСЦзуСФ СЧх та робить своСЧ висновки. Така преса вСЦдзначаСФться правдивою та достовСЦрною СЦнформацСЦСФю, маСФ на метСЦ розвиток краСЧни, зокрема демократичного суспСЦльства. РЗСЧ стосунки СЦз "адою вражають, адже попри критичнСЦ зауваження у бСЦк полСЦтикСЦв, що мСЦстяться на сторСЦнках цього видання, воно користуСФться популярнСЦсть та повагою серед усСЦСФСЧ полСЦтичноСЧ верхСЦвки. "Дзеркало тижня» здобувало визнання протягом багатьох рокСЦв плСЦдною працею, правдивСЦстю висловлювань та глибоким аналСЦзом представлених статей.

На мою думку, назву цей суспСЦльно-полСЦтичний щотижневик отримав не даремно. Адже вСЦн дСЦйсно СФ дзеркалом нашого суспСЦльства СЦ усСЦх змСЦн, що в ньому вСЦдбуваються. Але його не можна назвати популярною пресою, адже це спецСЦальне видання для обСЦзнаних, освСЦчених людей, якСЦ цСЦкавляться не тСЦльки своСЧм життям, а й ситуацСЦСФю в краСЧнСЦ СЦ свСЦтСЦ. "Дзеркало тижня» вСЦдродило СЦ продовжуСФ розвивати в суспСЦльствСЦ опозицСЦйнСЦ настроСЧ, бажання жити у цивСЦлСЦзованому суспСЦльствСЦ та пишатися своСФю краСЧною. Саме така преса потрСЦбна УкраСЧнСЦ на сучасному етапСЦ розвитку, адже журналСЦстика - найвпливовСЦший важСЦль, який може регулювати формування тСЦСФСЧ чи СЦншоСЧ громадськоСЧ думки.


Висновок


СуспСЦльно-полСЦтична преса кожноСЧ краСЧни вСЦдображаСФ сутнСЦсть тих перетворень, що вСЦдбуваються всерединСЦ соцСЦуму, а отже СФ реальним показником розвитку економСЦки та демократСЦСЧ в державСЦ. Саме така преса маСФ величезний вплив на свСЦдомСЦсть та формування громадянськоСЧ думки населення, адже СЧй довСЦряють, як серйозному та достовСЦрному виданню. Не дивно, що саме полСЦтична преса завжди була пСЦд контролем правлячоСЧ верхСЦвки, адже це результативна зброя у боротьбСЦ з опозицСЦйними настроями громадян.

В цСЦй роботСЦ я простежила основнСЦ задачСЦ та вимоги до суспСЦльно-полСЦтичного видання на прикладСЦ мСЦжнародного щотижневика "Дзеркало тижня». Перший роздСЦл повСЦдомляСФ про актуальнСЦсть та головнСЦ проблеми, що розкриваються у ходСЦ моСФСЧ роботи. Другий роздСЦл - теоретичний. В ньому розкриваСФться сутнСЦсть понять щотижневик, суспСЦльно-полСЦтична преса, СЧСЧ вСЦдносини з "адою та роль у побудовСЦ демократичного суспСЦльства. У третьому роздСЦлСЦ на прикладСЦ газети "Дзеркало тижня» я простежила аспекти, висвСЦтленСЦ у теоретичнСЦй частинСЦ, а також СЦндивСЦдуальнСЦ особливостСЦ видання. Я прийшла до висновку, що такСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ дозволяють людинСЦ вийти за вузький горизонт безпосереднього особистого досвСЦду, роблять зрозумСЦлим свСЦт полСЦтики. "Дзеркало тижня» не лише вСЦдповСЦдаСФ бСЦльшостСЦ вимог до суспСЦльно-полСЦтичноСЧ преси, але й на диво залишаСФться у добрих стосунках СЦз "адою вже протягом 13 рокСЦв. За весь перСЦод свого СЦснування видання жодного разу не ставало "пресою на замовлення» чим СЦ здобуло повагу та довСЦру багатьох тисяч освСЦчених людей УкраСЧни. Моя робота ще раз пСЦдкреслюСФ СЦнформативнСЦсть, правдивСЦсть та глибину висвСЦтлення проблем у щотижневику "Дзеркало тижня», яке смСЦливо можна назвати демократичним суспСЦльно-полСЦтичним виданням, що пробуджуСФ опозицСЦйнСЦ настроСЧ та формуСФ нацСЦональну свСЦдомСЦсть наших громадян.

Страницы: Назад 1 Вперед