ВказСЦвки до оформлення дипломних робот

дипломная работа: Делопроизводство

Документы: [1]   Word-38472.doc Страницы: Назад 1 Вперед

МСЦнСЦстерство освСЦти СЦ науки УкраСЧни

ВСЦнницький державний технСЦчний унСЦверситет







МетодичнСЦ вказСЦвки

до  виконання  дипломних проектСЦв (робСЦт)

для студентСЦв всСЦх спецСЦальностей





















ВСЦнниця - 2002


МетодичнСЦ вказСЦвки до виконання дипломних проектСЦв (робСЦт) для студентСЦв всСЦх спецСЦальностей / Уклад. В.В.Кухарчук, О.Г.РЖгнатенко. - ВСЦнниця, 2002. -          с. Укр. мовою /


У методичних вказСЦвках подаСФться методологСЦя виконання дипломних проектСЦв (робСЦт) у вузСЦ. Наведено загальнСЦ методичнСЦ вказСЦвки щодо змСЦсту та оформлення проектСЦв (робСЦт).


ПризначенСЦ для студентСЦв всСЦх спецСЦальностей



УкладачСЦ:                Василь Васильович Кухарчук

                       Олександр Григорович РЖгнатенко


Редактор                

Коректор        


ВСЦдповСЦдальний за випуск        

ВСТУП

Заключним етапом навчальноСЧ пСЦдготовки студента у вузСЦ СФ дипломне проектування та захист дипломного проекту (дипломноСЧ роботи).

       Дипломне проектування - це творча, самостСЦйна робота, пСЦд час якоСЧ студенту необхСЦдно показати вмСЦння вирСЦшувати СЦнженернСЦ задачСЦ, користуватись науково-технСЦчною лСЦтературою, математичними методами, обчислювальною технСЦкою.

       Основна задача дипломного проектування - виконання повного аналСЦзу СЦ розрахунку конкретноСЧ системи, пристрою, елемента автоматики або СЦнформацСЦйно-вимСЦрювальноСЧ технСЦки. Одночасно переслСЦдуСФться СЦ навчальна мета, що полягаСФ в систематизацСЦСЧ, закрСЦпленнСЦ та розширеннСЦ теоретичних та практичних знань студента, бСЦльш глибокому вивченнСЦ спецСЦального роздСЦлу окремих диiиплСЦн.

       Проект вважаСФться виконаним, коли пояснювальна записка СЦ весь графСЦчний матерСЦал оформленСЦ у вСЦдповСЦдностСЦ з вимогами дСЦючих стандартСЦв.

ВСЦдповСЦдальнСЦсть за правильнСЦсть прийнятих рСЦшень, обгрунтувань, розрахункСЦв та якСЦсть оформлення несе студент - автор проекту (роботи).

       ВСЦдомостСЦ, якими необхСЦдно керуватися при виконаннСЦ схем, текстовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, наведенСЦ в стандартах, а також в СЦншСЦй технСЦчнСЦй лСЦтературСЦ. Багато стандартСЦв обновились, зявилися новСЦ стандарти (ДСТУ) по умовному позначенню елементСЦв цифровоСЧ та аналоговоСЧ технСЦки, оформленню текстовоСЧ, програмноСЧ та схемноСЧ документацСЦСЧ.

       Все це ускладнюСФ роботу студентСЦв при розробцСЦ дипломного проекту СЦ по завершеннСЦ роботи, при оформленнСЦ пояснювальноСЧ записки та графСЦчноСЧ частини до нього.

       В даних методичних вказСЦвках систематизованСЦ основнСЦ положення дер-жавних стандартСЦв по оформленню дипломних проектСЦв (робСЦт).

       Викладення матерСЦалу методичних вказСЦвок подано у вСЦдповСЦдностСЦ до вимог ДСТУ 3008-95.


                                   1 ЗАГАЛЬНРЖ ВРЖДОМОСТРЖ


    1. ТехнСЦчне завдання


Самим першим документом, який розробляСФться СФ технСЦчне завдання.

ТехнСЦчне завдання (ТЗ) СФ основним вихСЦдним документом для розробки продукцСЦСЧ СЦ технСЦчноСЧ документацСЦСЧ на неСЧ.

В дСЦючСЦй рекомендацСЦСЧ на тАЮСистема разработки и поставки продукции на производство. Часть II. Р50-601-5-89тАЭ в додатку 6 викладенСЦ положення щодо змСЦсту СЦ оформленню ТЗ.

ТЗ оформлюють у вСЦдповСЦдностСЦ до вимог стандарту ГОСТ2.105-95, на аркушах формату А4 з однСЦСФСЧ сторони, як правило, без рамки, основного напису СЦ додаткових граф до нього. Номера сторСЦнок проставляють у верхнСЦй частинСЦ аркуша справа.

ТЗ, як правило, складаСФться СЦз наступних роздСЦлСЦв:

  • назва СЦ галузь застосування;
  • пСЦдстава для проведення робСЦт;
  • мета та призначення;
  • технСЦчнСЦ вимоги:
  1. склад продукцСЦСЧ СЦ вимоги до змСЦсту;
  2. вимоги надСЦйностСЦ;
  3. умови експлуатацСЦСЧ;
  4. естетичнСЦ СЦ ергономСЦчнСЦ вимоги;
  5. вимоги безпеки, охорони здоровтАЩя СЦ природи;
  6. вимоги технологСЦчностСЦ СЦ метрологСЦчного забезпечення;
  7. вимоги до маркування СЦ пакування;
  8. вимоги до транспортування СЦ зберСЦгання;
  • економСЦчнСЦ показники;
  • стадСЦСЧ СЦ етапи розробки;
  • порядок контролю СЦ приймання.

ТехнСЦчне завдання затверджуСФться на кафедрСЦ та узгоджуСФться в провСЦднСЦй органСЦзацСЦСЧ.

Зразок виконання титульного листа ТЗ наведено в додатку А.


    1. Пояснювальна записка


Пояснювальна записка (ПЗ) - документ, який мСЦстить технСЦко-економСЦчнСЦ обгрунтованСЦ рСЦшення при розробцСЦ, принцип дСЦСЧ, необхСЦднСЦ розрахунки тощо.

ПЗ складаСФться на аркушах формату А4, а необхСЦднСЦ схеми, креслення виконуються на аркушах любих форматСЦв, встановлених ГОСТ 2.301.

Детальна СЦнформацСЦя щодо оформлення ПЗ викладена в роздСЦлСЦ 2.


    1. ВСЦдомСЦсть проекту


ВСЦдомСЦсть проекту - текстовий конструкторський документ, який мСЦстить перелСЦк документСЦв, що входять в проект. ВСЦдомСЦсть проекту складають за формами 8 СЦ 8а стандарту ГОСТ 2.106-96 тСЦльки для дипломних проектСЦв СЦ розмСЦщують першим аркушем за обкладинкою.


    1. Позначення документа


Кожний документ повинен мати своСФ унСЦкальне позначення вСЦдповСЦдно до рекомендацСЦй методкабСЦнету ВДТУ (додаток Б).


З метою спрощення компонування допускаСФться окремо виконанСЦ малоформатнСЦ текстовСЦ та графСЦчнСЦ документи проекту (вСЦдомСЦсть проекту, пояснювальна записка, технСЦчне завдання, специфСЦкацСЦСЧ, окремСЦ схеми чи креслення, перелСЦки елементСЦв тощо) брошурувати в СФдиний збСЦрник починаючи з вСЦдомостСЦ проекту.


2 ЗМРЖСТ  ТА ОБтАЩРДМ ПОЯСНЮВАЛЬНОРЗ ЗАПИСКИ


За своСЧм змСЦстом пояснювальна записка (ПЗ) повинна вСЦдповСЦВндати СЦндивСЦдуальному завданню на дипломне проектування.

ПЗ мСЦстить у собСЦ ряд обовтАЩязкових складоВнвих частин, перелСЦк яких та вимоги до яких конкретизуються керСЦвником вСЦдповСЦдно до профСЦлю спецСЦальностСЦ.

       ОрСЦСФнтовний порядок подання обов"язкових складових частин ПЗ СЦ СЧх об'СФм:

       РЖ - титульний лист;

       2 - завдання;

3 - змСЦст;

4 - анотацСЦя державною та СЦноземною мовами                                       2;

       5 - вступ                                                                                                    3-5;

       6 - основна (технСЦчна) частина:

               6.1 - технСЦко-економСЦчне обТСрунтування                                 8-12;

               6.2 - дослСЦдження обтАЩСФкта                                                            3-5;

               6.3 - розробка структурноСЧ СЦ (або) функцСЦональноСЧ схеми    20-30;

               6.4 - розробка електричноСЧ схеми                                            15-20; 

6.5 - математичне та програмне забезпечення                          5-10;

               6.6 - розрахунок надСЦйностСЦ та ефективностСЦ                            5-10;

               6.7 - охорона навколишнього середовища                               5-10;                        6.9 - органСЦзацСЦйно-економСЦчний роздСЦл                                  10-15;

       7 - висновки                                                                                               3-5;

       8 - список лСЦтератури;

       9 - додатки.

       ДозволяСФться вводити новСЦ частини за вказСЦвкою керСЦвника.

ОбтАЩСФм ПЗ повинен складати 80-100 стор. машинописного тексту на аркушах форВнмату А4 (210 х 297 мм), причому обтАЩСФм технСЦчноСЧ частини повинен складати не менВнше 70 % всСЦСФСЧ записки.  Додатки до вказаного обтАЩСФму не входять.


3 ОСНОВНРЖ  ПОЛОЖЕННЯ  ОФОРМЛЕННЯ  ПОЯСНЮВАЛЬНОРЗ

ЗАПИСКИ  ТА  ГРАФРЖЧНОРЗ  ЧАСТИНИ


ОсновнСЦ положення установлюють форму, розмСЦри, розмСЦщення та порядок заповнення основних документСЦв в дипломних проектах СЦ повнСЦстю вСЦдповСЦдають вимогам дСЦючих стандартСЦв до конструкторськоСЧ документацСЦСЧ.

       Пояснювальна записка та графСЦчна частина до дипломного проВнекту (дипломноСЧ роботи), як СЦ будь-яка конструкторська документацСЦя, до якоСЧ можуть входити текстовСЦ, схемнСЦ, програмнСЦ та СЦншСЦ документи, оформляються на аркушах бСЦлого паперу певних розмСЦрСЦв, якСЦ носять назву формати.

       3.1 МСЦждержавний стандарт ГОСТ 2.301-68 встановлюСФ такСЦ основнСЦ  формати,  якСЦ  можуть  бути  використанСЦ  при  оформленнСЦ пояснювальноСЧ записки та СЦнших документСЦв:

- АРЖ =  841 В· 594 мм ± 3,0 мм;

- А2 = 420 В· 594 мм ± 2,0 мм;

- АЗ = 420 В· 297 мм ± 2,0 мм;

- А4 = 210 В· 297 мм ± 2,0 мм.

       3.2 ГрафСЦчна частина виконуСФться лСЦнСЦями, якСЦ мають вСЦдповСЦдну товщину СЦ форму (мСЦждержавний стандарт ГОСТ 2.303-68).

       3.3 ВсСЦ надписи на схемах, графСЦках та СЦнших документах, якщо вони виконуються вручну,  повиннСЦ виконуватись креслярським шрифтом чорним кольором згСЦдно з мСЦждержавним стандартом ГОСТ 2.304-85.

3.4 На документах дипломних проектСЦв на всСЦх форматах, незалежно  вСЦд СЧх орСЦСФнтацСЦСЧ, повинна бути рамка робочого поля документа, яку виконують суцСЦльною товстою лСЦнСЦСФю,  вСЦдступаючи вСЦд лСЦвого краю аркуша - 20 мм, вСЦд СЦнших - 5 мм. Для дипломних робСЦт - виконувати вСЦдповСЦдно до таблицСЦ 4.1.

       3.5 ВсСЦ документи дипломного проекту повиннСЦ мати основний напис СЦ  додатковСЦ  графи до нього,  за винятком титульного листа, СЦндивСЦдуального завдання та окремих додаткСЦв.

       Форма, розмСЦри, змСЦст СЦ порядок заповнення основного напису СЦ до- даткових граф до нього викладенСЦ в мСЦждержавному стандартСЦ ГОСТ 2.104-68.

       Стандартом установлено  три форми основного  напису:

               - форма 1  (55 х 185 мм) - для перших аркушСЦв схем;

               - форма 2  (40 х 185 мм) - для перших аркушСЦв текстових  документСЦв;

               - форма 2а (15 х 185 мм) - для наступних аркушСЦв схем СЦ текстових документСЦв.

       РозмСЦщують основний напис унизу справа рамки робочого поля.

       Порядок заповнення граф основного напису (див. додаток     ):

       - в графСЦ 1  вказують найменування виробу,  яке  записують в називному вСЦдмСЦнку однини.  На першому мСЦiСЦ  записують СЦменник (Повторювач емСЦтерний).  Нижче записують найменування документа шрифтом меншого розмСЦру (Схема електрична принципова). Слова не переносять СЦ в кСЦнцСЦ найменувань крапку не ставлять;

       - в графСЦ 2  вказують  позначення документа вСЦдповСЦдно до вказСЦвки ВДТУ (п.       );

       - в графСЦ 3 позначення матерСЦалу деталСЦ (цю графу заповнюють тСЦльки на кресленнях деталей);

       - в графСЦ 4  вказують  лСЦтеру  згСЦдно  з  мСЦждержавним  стандартом  ГОСТ 2.105-68, яка вСЦдповСЦдаСФ стадСЦСЧ розробки документа, наприклад: ескСЦзний проект - Е, технСЦчний проект - Т, учбовий проект - У;

       - в графСЦ 5  вказують  масу виробу в кСЦлограмах без одиницСЦ вимСЦрювання кг (якщо одиниця вимСЦрювання СЦнша, то пишуть);

       - в графСЦ 6 вказують масштаб:

       а) натуральна величина 1:1;

       б) масштаби зменшення  - 1:2, 1:2.5, 1:4, 1:5, 1:10;

       в) масштаби збСЦльшення - 2:1, 2.5:1, 4:1, 5:1, 10:1;

       - в графСЦ 7 вказують порядковий номер аркуша (на документах, якСЦ складаються тСЦльки з одного аркуша графу не заповнюють);

       - в графСЦ 8 вказують загальну кСЦлькСЦсть аркушСЦв в документСЦ;

       - в графСЦ 9 - СЦндекс пСЦдприСФмства (ВДТУ, група РЖАТ-97);

       - в графСЦ 10 - характер роботи того, хто пСЦдписуСФ документ (для дипломного проекту - Розробив, КерСЦвник, Консультант, Н.контроль, Рецензент, Затвердив);

       - в графах 11, 12 - прСЦзвища (без скорочення) та пСЦдписи (ручкою з чорною пастою) осСЦб, якСЦ пСЦдписують документ;

       - в графСЦ 1З - дата пСЦдписання документа;

       - графи 14 ... 18 - для внесення змСЦн вСЦдповСЦдно до мСЦждержавного стандарту ГОСТ 2.503-74.

       ДодатковСЦ графи (19-25), розмСЦщують злСЦва за межами рамки робочого поля.        В дипломних проектах цСЦ графи не заповнюють.

Додаткова графа 26 маСФ розмСЦри 70 х 14 мм. В цСЦй графСЦ вказують позначення документа.        Для форматСЦв А4 СЦ бСЦльших, розмСЦщених горизонтально, дану графу повертають на 180В° та розмСЦщують в лСЦвому верхньому кутСЦ рамки. Для форматСЦв бСЦльше А4 СЦ розмСЦщених вертикально графу поверВнтають на 90В° проти годинниковоСЧ стрСЦлки СЦ розмСЦщують в правому верхньому кутСЦ рамки.


               4 ВРЖДМРЖННРЖСТЬ СТАНДАРТРЖВ ГОСТ 2.105-95 РЖ ДСТУ 3008-95


       В таблицСЦ 4.1 наведено вСЦдмСЦннСЦсть правил оформлення документСЦв викладених в стандартах ГОСТ 2.105-95 СЦ ДСТУ 3008-95.

Таблиця 4.1 - ВСЦдмСЦннСЦсть стандартСЦв ГОСТ 2.105-95 СЦ ДСТУ 3008-95

      ДП - вСЦдповСЦдно ГОСТ 2.105-95

        ДР - вСЦдповСЦдно ДСТУ 3008-95

1 ДокументацСЦю оформляють на стан-дартних аркушах паперу з однСЦСФСЧ сторони

1 Так же

2 НаявнСЦсть вСЦдомостСЦ проекту

2 Документ вСЦдсутнСЦй

3 НаявнСЦсть рамок СЦ основних написСЦв в ПЗ СЦ кресленнях

3 ВСЦдсутнСЦ в ПЗ

4 ВСЦдступи тексту вСЦд рамки: зверху СЦ знизу не менше 10 мм; злСЦва СЦ справа не менше 3 мм. Абзац - 5 знакСЦв.

4 ВСЦдступи вСЦд краСЧв аркуша: звершу, знизу СЦ злСЦва - 20 мм: справа - 10 мм. Абзац - 5 знакСЦв.

5 НумерацСЦя сторСЦнок ПЗ в графСЦ 7 основ-ного напису, починаючи з змСЦсту

5 НумерацСЦя сторСЦнок в правому верхньому кутСЦ

6 ВсСЦ заголовки ПЗ виконують з абзацу малими буквами починаючи з великоСЧ, за виключенням змСЦсту СЦ додаткСЦв, якСЦ вико-нують посерединСЦ рядка

6 Заголовки структурних частин, роз-дСЦлСЦв великими буквами посерединСЦ рядка, всСЦ СЦншСЦ з абзацу малими бук-вами починаючи з великоСЧ. Додатки малими буквами посерединСЦ

7   ПримСЦтка - Текст...

продовження.

     ПримСЦтки

     1 Текст...

продовження.

     2 Текст...

продовження.

7   ПримСЦтка. Текст...

продовження.

     ПримСЦтки:

     1 Текст...

продовження.

     2 Текст...

продовження.


Нижче викладенСЦ вимоги щодо оформлення дипломних проектСЦв.

На наявнСЦсть вСЦдмСЦнностСЦ вСЦд оформлення дипломних робСЦт звернено увагу словами (для ДР див.таблицю 4.1).

5 ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ПОЯСНЮВАЛЬНОРЗ ЗАПИСКИ

       5.1 ЗагальнСЦ правила


       Пояснювальна записка вСЦдноситься до текстових документСЦв, якСЦ мСЦстять СЦнформацСЦю подану в основному технСЦчною мовою та графСЦчну СЦнформацСЦю у виглядСЦ СЦлюстрацСЦй.

       РЖлюстрацСЦями можуть бути фрагменти схем, графСЦки, фотографСЦСЧ тощо.

       Частина СЦнформацСЦСЧ може бути представлена у виглядСЦ формул.

       Цифрову СЦнформацСЦю частСЦше представляють у виглядСЦ таблиць.        Пояснювальну записку оформлюють на однСЦй сторонСЦ  аркушСЦв бСЦлого паперу формату А4 машинописним способом.

       Текст  друкують  через  1,5 СЦнтервали напСЦвжирною стрСЦчкою чорного кольору.

При використаннСЦ  комп'ютерноСЧ  технСЦки шрифт повинен бути близьким  до  машинописного,  простим, прямим, одного  типу  (без  видСЦлення СЦ пСЦдкреслення) СЦ розмСЦром не менше 2,5 мм (Word -№14).

       РЖлюстрацСЦСЧ дозволяСФться виконувати тушшю, простим олСЦвцем, графСЦчними редакторами.

ВИКОРИСТОВУВАТИ КСРДРОКОПРЖРЗ (СКАНРЖРУВАННЯ)- СУВОРО ЗАБОРОНЕНО!        ТСЦльки в оглядовСЦй частинСЦ проекту допускаються чСЦткСЦ вСЦдредагованСЦ копСЦСЧ.

Кожен аркуш пояснювальноСЧ записки повинен мати рамку робочого поля СЦ основний напис. Текст розмСЦщують таким чином, щоб вСЦдстань вСЦд рамки робочого поля становила: злСЦва СЦ справа - не менше 3 мм; зверху СЦ знизу - не менше 10 мм; абзац - 15-17 мм  або дорСЦвнювати п'яти знакам (для ДР див.таблицю 4.1).

Скорочення слСЦв - вСЦдповСЦдно до чинних стандартСЦв. Помилки виправ-ляють  зафарбовуванням бСЦлим коректором СЦ нанесенням на тому ж мСЦiСЦ вип-равленого тексту.

       Назви складових частин чи роздСЦлСЦв записують у виглядСЦ загоВнловкСЦв. Заголовки повиннСЦ бути короткими СЦ вСЦдповСЦдати тематицСЦ викладеного матерСЦалу. Перенесення слСЦв у заголовках не допускаВнються. Крапку в кСЦнцСЦ заголовкСЦв не ставлять. Якщо заголовок складаСФться з двох СЦ бСЦльше речень, то тодСЦ СЧх роздСЦляють крапкою. ВСЦдстань мСЦж заголовком СЦ текстом 3 СЦнт., мСЦж текстом СЦ заголовком 3-4 СЦнт., мСЦж заголовками - така як по тексту.

       Не дозволяСФться залишати заголовок без тексту на попереднСЦй сторСЦнцСЦ.


       5.2 Титульний лист


Титульний лист - це заголовний лист документа (його обкладинка) СЦ в загальну кСЦлькСЦсть аркушСЦв не входить. На ньому виконана рамка робочого поля СЦ заповнюють вСЦдповСЦдно до додатку       (ВказСЦвка ВДТУ №30 вСЦд 11 березня 2001 р.).

Титульний лист дипломноСЧ роботи виконують вСЦдповСЦдно до додатку      

(ВказСЦвка ВДТУ №30 вСЦд 11 березня 2001 р.).


5.3 РЖндивСЦдуальне завдання


РЖндивСЦдуальне завдання  на дипломний проект чи дипломну роботу видаСФться на спецСЦальному бланку випускаючоСЧ кафедри (додаток  ) СЦ розмСЦщу-СФться за титульним листом. В загальну кСЦлькСЦсть аркушСЦв не входить.

       В завданнСЦ формулюють тему проекту, вказують вихСЦдВннСЦ данСЦ до проекту, перелСЦк питань, що належить розробиВнти, перелСЦк графСЦчного матерСЦалу, який необхСЦдно представити в результатСЦ  розробки. Наводиться календарний план роботи по етапах проектування.

На основСЦ СЦндивСЦдуального завдання студентом у взаСФмодСЦСЧ з керСЦвником проекту розробляСФться технСЦчне завдання (ТЗ),  яке розмСЦщуСФться у першому додатку ПЗ.

5.4 ЗмСЦст


ЗмСЦст СФ першим аркушем документа, на якому виконують основний напис за формою 2 (40 х 185 мм), на наступних аркушах - за формою 2а (15 х 185 мм). Додатки можуть мати СЦншу форму (для ДР див.таблицю 4.1).

       НумерацСЦю на данСЦй СЦ  наступних сторСЦнках проставляють в основному написСЦ (для ДР див.таблицю 4.1). НумерацСЦя сторСЦнок повинна бути прохСЦдною.

До змСЦсту включають всСЦ заголовки (без змСЦн !), якСЦ СФ в документСЦ СЦ додатки за формою:


ЗмСЦст


       АнотацСЦя........................................................................................................4        

Annotation.......................................................................................................5

Вступ..............................................................................................................6

  1. Заголовок першого роздСЦлу......................................................................8

1.1 Заголовок першого пСЦдроздСЦлу першого роздСЦлу...................................8

         1.2 Заголовок другого пСЦдроздСЦлу першого роздСЦлу...................................15

         2  Заголовок другого роздСЦлу.......................................................................20

         2.1  Заголовок першого пСЦдроздСЦлу другого роздСЦлу..................................20

         2.1.1  Заголовок першого пункту першого

         пСЦдроздСЦлу другого роздСЦлу..........................................................................20

         2.2  Заголовок другого пСЦдроздСЦлу другого роздСЦлу

         СЦ т.д...............................................................................................................29

Висновки......................................................................................................50

Список лСЦтератури....................................................................................53

Додаток А  Найменування першого додатка.........................................55

Додаток Б Найменування другого

                    додатка СЦ т.д..........................................................................57


5.5 АнотацСЦя


АнотацСЦю розмСЦщують пСЦсля змСЦсту з новоСЧ сторСЦнки.

АнотацСЦя державною мовою виконуСФться з заголовком "АнотацСЦятАЭ - з абзацу (для ДР див.таблицю 4.1). На наступнСЦй сторСЦнцСЦ розмСЦщують анотацСЦю СЦноземною мовою.

АнотацСЦя маСФ бути стислою, СЦнформативною СЦ мСЦстити вСЦдомостСЦ, якСЦ характеризують виконану роботу.


       5.6 Вступ


       Вступ пишуть з новоСЧ пронумерованоСЧ сторСЦнки з заголовком "Вступ" з абзацу (для ДР див.таблицю 4.1).

       Текст вступу повинен бути коротким СЦ висвСЦтлювати питання актуальностСЦ, значення, сучасний рСЦвень СЦ призначення дипломного проекту.

       У вступСЦ СЦ далСЦ по тексту не дозволяСФться використовувати скороченСЦ  слова, термСЦни, крСЦм загальноприйнятих.


       5.7 Основна (технСЦчна) частина


       Основна (технСЦчна) частина проекту мСЦстить усСЦ необхСЦднСЦ роВнзробки та обгрунтування прийнятих рСЦшень, якСЦ супроводжуються вСЦВндповСЦдними розрахунками  (в тому числСЦ з допомогою ЕОМ), СЦлюстраВнцСЦями, посиланнями на лСЦтературнСЦ джерела, результатами "асних експериментальних та теоретичних дослСЦджень.

       Структурними елементами  основноСЧ частини СФ роздСЦли, пСЦдрозВндСЦли, пункти, пСЦдпункти, перелСЦки та примСЦтки.

       РоздСЦл - головна ступСЦнь подСЦлу тексту, позначена номером СЦ маСФ заголовок.

       ПСЦдроздСЦл - частина роздСЦлу, позначена номером СЦ маСФ заголоВнвок.

       Пункт - частина роздСЦлу чи пСЦдроздСЦлу, позначена номером СЦ може мати заголовок.

       ПСЦдпункт - частина пункту, позначена номером СЦ може мати заВнголовок.        Заголовки структурних елементСЦв необхСЦдно нумерувати тСЦльки араб-ськими числами.

       ДопускаСФться розмСЦщувати текст мСЦж заголовками роздСЦлу СЦ пСЦВндроздСЦлу, мСЦж заголовками пСЦдроздСЦлу СЦ пункту.

       Кожен роздСЦл рекомендуСФться починати з новоСЧ сторСЦнки.

       Заголовки роздСЦлСЦв, пСЦдроздСЦлСЦв, пунктСЦв та пСЦдпунктСЦв (при наявностСЦ заголовка) записують з абзацу малими буквами починаючи з великоСЧ.

РоздСЦли нумерують порядковими номерами в межах всього документа (РЖ, 2, СЦ т.д.). ПСЦсля номера крапку не ставлять, а пропускають один знак.

ПСЦдроздСЦли нумерують в межах кожного роздСЦлу, пункти в межах пСЦдроздСЦлу СЦ т.д. за формою (3.1, 3.2, 3.2.1, 3.2.2, 3.2.2.1 СЦ т.д.).

Цифри, якСЦ вказують номер, не повиннСЦ виступати за абзац.

Посилання в текстСЦ на роздСЦли виконуСФться за формою: "...наведено в роздСЦлСЦ 3тАЭ.

       В текстСЦ документа може наводитись перелСЦк, який рекомендуВнСФться нумерувати малими буквами украСЧнського алфавСЦту з дужкою або видСЦляти дефСЦсом перед текстом. Для дальнСЦшоСЧ деталСЦзацСЦСЧ перелСЦку використовують арабськСЦ цифри з дужкою.

       Кожну частину перелСЦку записують з абзацу, починаючи з малоСЧ букви СЦ закСЦнчуючи крапкою з комою, в кСЦнцСЦ останньоСЧ ставлять крапку.

Приклад:

а) текст перелСЦку та його

продовження;

б) текст перелСЦку:

                 1) текст перелСЦку дальнСЦшоСЧ деталСЦзацСЦСЧ та його

            продовження;

                 2)....;

          в) останнСЦй перелСЦк.


5.7.1 ПримСЦтки


В текстСЦ документСЦв давати примСЦтки не рекомендуСФться.

При необхСЦдностСЦ пояснення СЦнформацСЦСЧ в текстСЦ, таблицСЦ, СЦлюстрацСЦСЧ дозволяСФтьВнся розмСЦщувати примСЦтки зразу ж за ними, починаючи з абзацу   словом  " ПримСЦтка -  тАЭ чи " ПримСЦтки тАЭ (для ДР див.таблицю 4.1).

Одна примСЦтка не нумеруСФться  СЦ  пСЦсля слова "ПримСЦткатАЭ стаВнвиться тире. Текст примСЦтки починають в цьому ж рядку. Продовжують без абзацу. Якщо примСЦток кСЦлька,  то пСЦсля слова "ПримСЦткитАЭ нСЦчого не ставлять, а записують кожну примСЦтку з абзацу,  нумеруючи за порядком арабськими числами. ПСЦсля номера крапку не ставлять.  ПриВнмСЦтку починають з великоСЧ букви. Продовжують текст примСЦтки без абзацу. ПСЦсля кожноСЧ примСЦтки ставлять крапку.

ПримСЦтка - Текст примСЦток дозволяСФться друкувати через один СЦнтервал.


5.7.2 Правила написання тексту


При написаннСЦ тексту слСЦд дотримуватися наступних правил:

а) текст необхСЦдно викладати в лаконСЦчному технСЦчному стилСЦ;

б) умовнСЦ буквеннСЦ позначення фСЦзичних величин СЦ умовнСЦ граВнфСЦчнСЦ позначення компонентСЦв повиннСЦ вСЦдповСЦдати установленим в стандартах. Перед буквенним позначеням фСЦзичноСЧ величини повинно бути СЧСЧ пояснення (резистор R, конденсатор С);

в) числа з розмСЦрнСЦстю слСЦд записувати цифрами, а без розмСЦВнрностСЦ словами (вСЦдстань - 2 мм, вСЦдмСЦряти  три  рази);

г) позначення одиниць слСЦд писати в рядок з числовим значенВнням без перенесення в наступний рядок. МСЦж останньою цифрою числа СЦ позначенням одиницСЦ слСЦд робити пропуск (100 Вт, 2 А);

д) якщо наводиться ряд числових значень однСЦСФСЧ СЦ тСЦСФСЧ ж фСЦВнзичноСЧ величини, то одиницю фСЦзичноСЧ величини вказують тСЦльки пСЦсля останнього числового значення (1,5; 1,75; 2 мм);

е) позначення величин з граничними вСЦдхиленнями слСЦд записуВнвати так: 100 В± 5 мм;

СФ) буквеннСЦ позначення одиниць, якСЦ входять в добуток, розВндСЦляють крапкою на середнСЦй лСЦнСЦСЧ (тАв); знак дСЦлення замСЦнюють косою рискою (/);

ж) порядковСЦ числСЦвники слСЦд записувати цифрами з вСЦдмСЦнкоВнвими закСЦнченнями (9-й день, 4-а лСЦнСЦя); при кСЦлькох порядкових числСЦвниках вСЦдмСЦнкове закСЦнчення записують пСЦсля останнього (3,4,5-й графСЦки); кСЦлькСЦснСЦ числСЦвники записують без вСЦдмСЦнкових закСЦнчень (на 20 аркушах); не пишуть закСЦнчення в датах (21 жовтня) та при римських числах (XXI столСЦття);

з) скорочення слСЦв в текстСЦ не допускаються, крСЦм загальноВнприйнятих   в  украСЧнськСЦй мовСЦ СЦ установлених в стандартСЦ ГОСТ 2.316-68, а також скорочень, якСЦ прийнятСЦ для надписСЦв на виробСЦ (в текстСЦ вони повиннСЦ бути видСЦленСЦ великим шрифтом: ON, OFF), а якщо надпис складаСФться з цифр або знакСЦв, то в лапках. Лапками також видСЦляють найменування команд, режимСЦв, сигналСЦв ("ЗапусктАЭ);

и) дозволяСФться виконувати записи математичних виразСЦв за формою:

                                         ;

знак множення "тАЭ замСЦнювати зСЦрочкою "тАЭ;

                        = z1/2 = z 0,5;

                         ;

                         A1 = A1 = A(1);

                  ± 20°C = +- 20°C = +- 20 ЦЕЛ;

                       200 = 200 (+20; -30);

СЦ) не дозволяСФться:

- допускати професСЦйних або мСЦiевих слСЦв СЦ виразСЦв (технСЦВнцизмСЦв);

- пСЦсля назви мСЦсяця писати слово "мСЦсяцьтАЭ (не "в травнСЦ мСЦсяцСЦтАЭ, а "в травнСЦтАЭ);

- використовувати вирази: "цього рокутАЭ, "минулого рокутАЭ, слСЦд писати конкретну дату "в червнСЦ 2001 рокутАЭ;

- використовувати позначення одиниць фСЦзичних величин без цифр, необхСЦдно писати повнСЦстю: "кСЦлька кСЦлограмСЦвтАЭ (за виклюВнченням оформлення таблиць СЦ формул);

- з'СФднувати текст з умовним позначенням фСЦзичних величин за допомогою математичних  знакСЦв   (не  "швидкСЦсть = 5 км/годтАЭ,  а тАЭшвидкСЦсть  дорСЦвнюСФ       5 км/годтАЭ, не  "температура дорСЦвнюСФ - 5В° СтАЭ,  а  "температура дорСЦвнюСФ мСЦнус 5°С тАЭ);

- використовувати математичнСЦ знаки <,>, o, №, %, sin, cos, tg, log та СЦн. Без цифрових або буквенних позначень. В текстСЦ слСЦд писати словами "нультАЭ, "номертАЭ, "логарифмтАЭ СЦ т.д.;

- використовувати СЦндекси стандартСЦв (ДСТУ, СТП) без реСФстВнрацСЦйного номера.


5.7.3 Оформлення формул


Кожну формулу записують з нового рядка, симетрично до тексту. МСЦж формулою СЦ текстом пропускають один рядок.

УмовнСЦ буквеннСЦ позначення (символи) в формулСЦ повиннСЦ пСЦдповСЦдати установленим у мСЦждержавному стандартСЦ ГОСТ 1494-77. РЗх пояснення наводять в текстСЦ або зразу ж пСЦд формулою. Для цього пСЦсля формули ставлять кому СЦ записують пояснення до кожного символу з нового рядка в тСЦй послСЦдовностСЦ, в якСЦй вони наведенСЦ у формулСЦ, роздСЦляючи крапкою з комою. Перший рядок повинен починатися з абзацу з слова "детАЭ СЦ без будь-якого знака пСЦсля нього.

ВсСЦ формули нумерують в межах роздСЦлу арабськими числами. Номер вказують в круглих дужках з правоСЧ сторони, в кСЦнцСЦ рядка, на рСЦвнСЦ закСЦнчення формули. Номер формули складаСФться з номера роздСЦлу СЦ порядкового номера формули в роздСЦлСЦ, роздСЦлених крапкою. ДозволяСФться виконувати нумерацСЦю в межах всього документа.

Приклад.

Таким чином, момент тертя в кернових опорах

                                     Мт = - к G1,5,                                                      (5.1)

де к - коефСЦцСЦСФнт пропорцСЦйностСЦ;

G - вага рухомоСЧ частини вимСЦрювального

механСЦзму.

Одиницю вимСЦру, при необхСЦдностСЦ, заключають в квадратнСЦ дужки

                                                  I  = [A].                                                       (5.2)

Числову пСЦдстановку СЦ розрахунок виконують з нового рядка не нумеруючи. Одиницю вимСЦру заключають в круглСЦ дужки. Наприклад,

                                                 I  = = 2,2 (А).

РозмСЦрнСЦсть одного й того ж параметра в межах документа повинна бути однаковою.

Якщо формула велика, то СЧСЧ можна переносити в наступнСЦ рядки. Пере-несення виконують тСЦльки математичними знаками, повторюючи знак на почат-ку наступного рядка. При цьому знак множення "тАЭ замСЦнюють знаком "хтАЭ.

Формула СФ членом речення, тому до неСЧ застосовують такСЦ ж правила граматики, як СЦ до СЦнших членСЦв речення. Якщо формула знаходиться в кСЦнцСЦ речення, то пСЦсля неСЧ ставлять крапку. Формули, якСЦ слСЦдують одна за другою СЦ не роздСЦленСЦ текстом, роздСЦляють комою.

Посилання на формули в текстСЦ дають в круглих дужках за формою:    "... в формулСЦ (5.2)тАЭ; "... в формулах (5.7, ... , 5.10)тАЭ.

       

5.7.4 Оформлення СЦлюстрацСЦй


Для пояснення викладеного тексту рекомендуСФться його СЦлюструвати графСЦками, кресленнями, фрагментами схем та СЦн., якСЦ можна виконувати чорною тушшю, простим олСЦвцем середньоСЧ твердостСЦ та комптАЩютерною графСЦкою.

РозмСЦщують СЦлюстрацСЦСЧ в текстСЦ або в додатках.

В текстСЦ СЦлюстрацСЦю розмСЦщують симетрично до тексту пСЦсля першого посилання на неСЧ або на наступнСЦй сторСЦнцСЦ, якщо на данСЦй вона не умСЦщуСФться  без повороту.

На всСЦ СЦлюстрацСЦСЧ в текстСЦ ПЗ мають бути посилання. Посилання виконують за формою: "...показано на рисунку 3.1.тАЭ або в дужках  за  текстом  (рисунок 3.1),   на   частину  СЦлюстрацСЦСЧ: "... показанСЦ на рисинку 3.2,бтАЭ. Посилання  на  ранСЦше  наведенСЦ  СЦлюстрацСЦСЧ  дають з  скороченим  словом  дивись  (див. рисунок 1.3).

МСЦж СЦлюстрацСЦСФю СЦ текстом пропускають один рядок (3 СЦнт.).

ВсСЦ СЦлюстацСЦСЧ в ПЗ називають рисунками СЦ позначають пСЦд СЦлюстрацСЦСФю симетрично до неСЧ за такою формою: "Рисунок 3.5 - Найменування рисункатАЭ. Крапку в кСЦнцСЦ не ставлять, знак переносу не використовують. Якщо найме-нування рисунка довге, то його продовжують у наступному рядку починаючи вСЦд найменування.

Нумерують СЦлюстрацСЦСЧ в межах роздСЦлСЦв, вказуючи номер роздСЦлу СЦ порядковий номер СЦлюстрацСЦСЧ в роздСЦлСЦ роздСЦляючи крапкою. ДозволяСФться нумерувати в межах всього документа.

ПояснюючСЦ данСЦ розмСЦщують пСЦд СЦлюстрацСЦСФю над СЧСЧ позначенням.

У випадку, коли СЦлюстрацСЦя складаСФться з частин, СЧх позначають малими буквами украСЧнського алфавСЦту з дужкою (а), б)) пСЦд вСЦдповСЦдною частиною. В такому випадку пСЦсля найменування СЦлюстрацСЦСЧ ставлять двокрапку СЦ дають найменування кожноСЧ частини за формою:

а - найменування першоСЧ частини; б - найменування другоСЧ частини

або за ходом найменування СЦлюстрацСЦСЧ, беручи букви в дужки:

Рисунок 3.2 - Структурна схема (а) СЦ часовСЦ дСЦаграми (б) роботи         

                                     фазометра

Якщо частини СЦлюстрацСЦСЧ не вмСЦщуСФться на однСЦй сторСЦнцСЦ, то СЧх переносять на наступнСЦ сторСЦнки. В цьому випадку, пСЦд початком СЦлюстрацСЦСЧ вказують повне СЧСЧ позначення, а пСЦд СЧСЧ продовженнями позначають "Рисунок 3.2 (продовження). ПояснюючСЦ данСЦ розмСЦщують пСЦд кожною частиною СЦлюстрацСЦСЧ.

Якщо в текстСЦ СФ посилання на складовСЦ частини зображеного засобу, то на вСЦдповСЦднСЦй СЦлюстрацСЦСЧ вказують СЧх порядковСЦ номери в межах СЦлюстрацСЦСЧ.

Якщо СЦлюстрацСЦя СФ фрагментом повноСЧ розробленоСЧ схеми, то для  всСЦх  компонентСЦв  вказують  тСЦ  позицСЦйнСЦ  позначення,  якСЦ вказанСЦ на схемСЦ.

Якщо СЦлюстрацСЦями являються фотографСЦСЧ, то останнСЦ повиннСЦ бути наклеСФнСЦ на стандартнСЦ аркушСЦ бСЦлого паперу СЦ позначенСЦ як рисунки.


5.7.5 Оформлення таблиць

Таблицю розмСЦщують симетрично до тексту пСЦсля першого посилання на данСЦй сторСЦнцСЦ або на наступнСЦй, якщо на данСЦй вона не умСЦщуСФться СЦ таким чином, щоб зручно було СЧСЧ розглядати без повороту, або з поворотом на кут 90° за годинниковою стрСЦлкою.

На всСЦ таблицСЦ мають бути посилання за формою: "наведено в таблицСЦ 3.1тАЭ; " ... в таблицях 3.1 - 3.5тАЭ або в дужках по тексту (таблиця 3.6). Посилання  на  ранСЦше  наведену  таблицю дають з словом дивись (див. таблицю 2.4) за ходом чи в кСЦнцСЦ речення.

Таблицю роздСЦляють  на  графи (колонки)  СЦ рядки.  В верхнСЦй частинСЦ розмСЦщують  шапку  таблицСЦ,  в якСЦй вказують найменування граф.  ДСЦагональне дСЦлення шапки таблицСЦ не допускаСФться.  ЛСЦву графу (боковик) часто вико-ристовують для найменування рядкСЦв. ДоВнпускаСФться не роздСЦляти рядки гори-зонтальними лСЦнСЦями. МСЦнСЦмальна вСЦдстань мСЦж основами рядкСЦв - 8 мм. РозмСЦри таблицСЦ визначаються об'СФмом матерСЦалу.

Графу "№ п/птАЭ  в таблицю не включають.  При необхСЦдностСЦ нумерацСЦСЧ, номера вказують в боковику таблицСЦ перед найменуванням рядка.

Найменування граф може складатися з заголовкСЦв СЦ пСЦдзаголовВнкСЦв, якСЦ записують в однинСЦ, симетрично до тексту графи малими буквами,  починаючи з великоСЧ.  Якщо пСЦдзаголовок складаСФ одне речення з заголовком, то в цьому випадку його починають з малоСЧ букви. В кСЦнцСЦ заголовкСЦв СЦ пСЦдзаголовкСЦв граф таблицСЦ крапку не ставлять. ДозволяСФться заголовки СЦ пСЦдзаголовки граф таблицСЦ виконуваВнти через один СЦнтервал.

Якщо всСЦ параметри величин, якСЦ наведенСЦ в таблицСЦ, мають одну й ту саму одиницю фСЦзичноСЧ величини, то над таблицею розмСЦВнщують СЧСЧ скорочене позначення (мм).  Якщо ж параметри мають рСЦзнСЦ одиницСЦ  фСЦзичних  величин,  то  позначення  одиниць  записують   в   заголовках  граф  пСЦсля  коми (Довжина, мм).

Текст заголовкСЦв СЦ пСЦдзаголовкСЦв граф може бути замСЦнений буквеними позначеннями, якщо тСЦльки вони поясненСЦ в попередньому текстСЦ чи на СЦлюстрацСЦях ( D - дСЦаметр, Н - висота СЦ т.д.). ОднаВнковСЦ буквенСЦ позначення групують послСЦдовно в порядку росту СЧх СЦндексСЦв, наприклад: (L1, L2, ...).

Найменування рядкСЦв записують в боковику таблицСЦ у виглядСЦ заголовкСЦв в називному вСЦдмСЦнку однини, малими буквами, починаючи з великоСЧ  СЦ  з однСЦСФСЧ  позицСЦСЧ.  В кСЦнцСЦ  заголовкСЦв крапку не ставлять. Позначення одиниць фСЦзичних величин вказують в заголовках пСЦсля коми.

Для опису визначеного СЦнтервалу значень в найменуваннях граф СЦ рядкСЦв таблицСЦ можна використовувати слова: "бСЦльшетАЭ, "меншетАЭ, "не бСЦльшетАЭ, "не меншетАЭ, "в межахтАЭ. ЦСЦ слова розмСЦщують пСЦсля одиницСЦ фСЦзичноСЧ величини:

(Напруга, В, не бСЦльше),

а також використовують слова "вСЦдтАЭ, "бСЦльшетАЭ, "дотАЭ:

(ВСЦд 10 до 15; бСЦльше 15; до 20)

ДанСЦ, що наводяться в таблицСЦ, можуть бути словесними СЦ чисВнловими.

Слова записують в графах з однСЦСФСЧ позицСЦСЧ. Якщо рядки таблиВнцСЦ не роздСЦленСЦ лСЦнСЦями, то текст, який повторюСФться СЦ складаСФтьВнся з одного слова дозволяСФться замСЦнювати лапками  (,,).  Якщо текст складаСФться з одного СЦ бСЦльше слСЦв, то при першому повтоВнреннСЦ його замСЦнюють словами "так жетАЭ, а далСЦ лапками. При роздСЦВнленнСЦ таблицСЦ горизонтальними лСЦнСЦями - нСЦякоСЧ замСЦни не виконуВнють.

Числа записують посерединСЦ графи так, щоб СЧх однаковСЦ розВнряди по всСЦй графСЦ були точно один пСЦд одним, за виключенням виВнпадку,  коли вказують СЦнтервал.  РЖнтервал вказують вСЦд меншого числа до бСЦльшого з тире мСЦж ними:

12 - 35

122 - 450

ДробовСЦ числа наводять у виглядСЦ десяткових дробСЦв, з однаВнковою кСЦлькСЦстю знакСЦв пСЦсля коми в однСЦй графСЦ. РозмСЦри в дюймах можна записувати у виглядСЦ: РЖ/2", 1/4", 1/8".

Ставити лапки замСЦсть цифр, чи математичних символСЦв, якСЦ повто-рюються не можна. Якщо цифровСЦ чи СЦншСЦ данСЦ в таблицСЦ не наводяться, то стаВнвиться прочерк.

       ТаблицСЦ нумерують в межах роздСЦлСЦв СЦ позначають злСЦва над таблицею за формою: "Таблиця 4.2 - Найменування таблицСЦтАЭ. Крапку в кСЦнцСЦ не ставлять. Якщо найменування таблицСЦ довге, то продовжують у наступному рядку починаючи вСЦд слова "ТаблицятАЭ. Номер таблицСЦ складаСФться з номера розВндСЦлу СЦ порядкового номера таблицСЦ в роздСЦлСЦ, роздСЦлених крапкою. ДозволяСФться нумерувати в межах всього документа.

Таблиця може бути великою як в горизонтальному так СЦ  в вертикальному напрямках,  або СЦншими словами може мати велику кСЦлькСЦсть граф СЦ рядкСЦв. В таких випадках таблицю роздСЦляють на частини  СЦ  переносять  на  СЦншСЦ  сторСЦнки,  або розмСЦщують  одну частину пСЦд СЦншою чи поряд.

Якщо частини таблицСЦ розмСЦщують поряд, то в кожнСЦй частинСЦ повторюють шапку таблицСЦ, а при розмСЦщеннСЦ однСЦСФСЧ частини пСЦд СЦнВншою - повторюють боковик.

Якщо в кСЦнцСЦ сторСЦнки таблиця перериваСФться СЦ СЧСЧ продовження буде на наступнСЦй сторСЦнцСЦ, в першСЦй частинСЦ таблицСЦ нижню горизонтальну лСЦнСЦю, що обмежуСФ таблицю, не проводять.

При перенесеннСЦ частин таблицСЦ на СЦншСЦ сторСЦнки, повторюють або продовжують найменування граф. ДопускаСФться виконувати нумеВнрацСЦю граф на початку таблицСЦ СЦ при перенесеннСЦ частин таблицСЦ на наступнСЦ сторСЦнки повторювати тСЦльки нумерацСЦю граф.

У всСЦх випадках найменування (при його наявностСЦ) таблицСЦ розмСЦщують тСЦльки над першою частиною, а над СЦншими частинами злСЦва пишуть "Продовження таблицСЦ 4.2тАЭ без крапки в кСЦнцСЦ.

РЖншСЦ вимоги до виконання таблиць - вСЦдповСЦдно до чинних стандартСЦв на технСЦчну документацСЦю.


5.8 Висновки


Висновки оформлюють з заголовком "ВисновкитАЭ з новоСЧ пронумеВнрованоСЧ сторСЦнки, починаючи з абзацу.

В текстСЦ  аналСЦзуються основнСЦ пСЦдсумки роботи над проектом, дають оцСЦнку одержаним результатам,  визначають перспективи СЧх покращення. Вказують значення виконаноСЧ роботи для виробництва СЦ перспективи реалСЦзацСЦСЧ проекту.


5.9 Список лСЦтератури


Список лСЦтератури оформлюють з заголовком "Список лСЦтературитАЭ з новоСЧ пронумерованоСЧ сторСЦнки, починаючи з абзацу.

Список лСЦтератури повинен включати тСЦльки тСЦ лСЦтературнСЦ джерела, якСЦ використовувалися в дипломному проектСЦ (дипломнСЦй роботСЦ).

Використану лСЦтературу розмСЦщують в порядку появи посилання на неСЧ в текстСЦ. Посилання на лСЦтературу наводять в квадратних дужках, вказуВнючи порядковий номер за списком [1]. НумерацСЦя посилань повинна починатися з одиницСЦ СЦ далСЦ по порядку.

В списку кожну лСЦтературу записують з абзацу СЦ нумерують арабськими числами.  ЛСЦтературу записують мовою, якою вона видана.


5.9.1 Форми запису

Список лСЦтератури

1. ПрСЦзвище РЖ. Б. Назва книги.- МСЦiе видання.: Видавництво, РСЦк.- Число сторСЦнок.

(1. Максимович Н.Г. ТеорСЦя графСЦв СЦ електричних кСЦл.- ЛьвСЦв: Вища школа, 1987. - 216 с.)

2. Назва книги / РЖ.Б. ПрСЦзвище.- МСЦiе видання.: Видавництво, РСЦк.- Число сторСЦнок.

(2. ВимСЦрювання СЦ комптАЩютерно-вимСЦрювальна технСЦка: Навч. посСЦбВнник / В.О.Поджаренко, В.В.Кухарчук.- К.: НМК ВО, 1991. - 240 с.)

3. ПрСЦзвище РЖ. Б. Назва частини книги // ПрСЦзвище РЖ.Б. Назва книги.- МСЦiе видання.: Видавництво, РСЦк.- С. РЖнтервал сторСЦнок.

(3. Хоор К. О структурной организации данных // Дал У., Дейкстра Э., Хоор К. Структурное программирование.- М.: Мир, 1975.- С. 98-197.)

4. ПрСЦзвище РЖ.Б. Назва частини видання // Назва видання.- РСЦк.- № Число.- С. РЖнтервал сторСЦнок.

(4. Dreiheller A. Programming Lanquage Incorporating Units of Measure // Informationstechnik.- 1997.- №1.- P. 83-88.)

(5. Ершов А. А. Стабильные методы оценки параметров // Автоматика и телемеханика.- 1978.- №8.- С. 86-91.)

5. Нормативно-технСЦчнСЦ та патентнСЦ документи.

(6. ГОСТ 7.9-77. Реферат и аннотация.- М.: Издательство стандартов, 1981.- 6 с.)

(7. Пат. 3818311, США, МКИ НОЗК 17/60. Схема защиты полу-проводникового переключателя.- Опубл. 04.05.84.)


5.10 Додатки


РЖлюстрацСЦСЧ, таблицСЦ, текст допомСЦжного характеру, схеми можна оформляти у додатках.

Додатки оформлюють як продовження документа на його наступВнних сторСЦнках, розташовуючи в порядку посилань на них у текстСЦ ПЗ.

Посилання на додатки в текстСЦ ПЗ дають за формою:

"... наведено в додатку АтАЭ , тАЮ ... наведено в таблицСЦ В.5 тАЭ або (додаток Б); (додатки К, Л ).

Кожен додаток необхСЦдно починати з новоСЧ сторСЦнки вказуючи зверху посерединСЦ рядка слово "ДодатоктАЭ СЦ через пропуск його позначення. Додатки позначають послСЦдовно великими украСЧнськими буквами, за винятком букв РД, З, РЖ, РЗ, Й, О, Ч, Ь, наприклад, Додаток А, Додаток Б СЦ т.д. Якщо додаткСЦв бСЦльше нСЦж букв, то продовжують позначати арабськими цифрами. ДозволяСФться позначати додатки латинськими буквами, за винятком букв I  СЦ O.

ПСЦд позначенням для обовтАЩязкового додатку пишуть в дужках слово (обовтАЩязковий), а для СЦнформативного - (довСЦдниковий).

Кожен додаток повинен мати тематичний (змСЦстовний) заголоВнвок, який записують посерединСЦ рядка малими буквами починаючи з великоСЧ. При наявностСЦ основного напису - заголовок записують у вСЦдповСЦднСЦй графСЦ.

РЖлюстрацСЦСЧ, таблицСЦ, формули нумерують в межах кожного додатка, вказуючи його позначення:  "Рисунок Б.3 - НайменуваннятАЭ; "Таблиця В.5 - НайменуваннятАЭ СЦ т.п.

НумерацСЦя аркушСЦв документа СЦ додаткСЦв, якСЦ входять до його складу, повинна бути прохСЦдною.

ВсСЦ додатки включають у змСЦст, вказуючи номер, заголовок СЦ сторСЦнки з яких вони починаються.


6  ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ ГРАФРЖЧНОРЗ ЧАСТИНИ


6.1 ЗагальнСЦ правила


Схеми необхСЦдно виконувати у вСЦдповСЦдностСЦ до вимог станВндартСЦв РДСКД на установлених форматах простим олСЦвцем середньоСЧ тверВндостСЦ, а демонстра-цСЦйнСЦ плакати - тушшю або олСЦвцем (ГОСТ 2.701-84 СЦ ГОСТ 2.702-75). При викорисВнтаннСЦ комп'ютерних графСЦчних редакторСЦв дозволяСФться друкувати креслення СЦ схеми  на  аркушах  принтерного  формату,  а  потСЦм закрСЦплювати на вСЦдповСЦдних форматах.

Кожен аркуш графСЦчноСЧ частини повинен мати рамку робочого поля СЦ основнСЦ написи. На плакатах основний напис розмСЦщують з тильноСЧ сторони у вСЦдповСЦдному мСЦiСЦ (справа-внизу).

Кожна схема повинна мати назву, яка визначаСФться назвою СЧСЧ виду СЦ типу, наприклад, Схема електрична принципова

Назву схеми вписують в графу 1 основного напису пСЦсля назВнви виробу, для якого розроблена схема СЦ шрифтом меншого розмСЦру. Назву виробу слСЦд записувати в називному вСЦдмСЦнку однини, ставлячи на першому мСЦiСЦ СЦменник. Знак переносу в назвах не використовуСФться, крапка в кСЦнцСЦ не ставиться.

ВсСЦ надписи  на схемах  повиннСЦ  виконуватися  креслярськими шрифтами згСЦдно з мСЦждержавним стандартом ГОСТ 2.304-81.

Посилання на графСЦчну частину виконують за формою:

"... наведено на схемСЦ 08-29.ДП.015.00.000ВаЕЗтАЭ.

Нижче наведенСЦ основнСЦ правила виконання деяких типСЦв схем, якСЦ найчастСЦше представляються в графСЦчнСЦй частинСЦ.

6.2 Типи схем


Структурна схема визначаСФ основнСЦ функцСЦональнСЦ частини виробу, СЧх призначення та взаСФмозвВґязки.

ФункцСЦональна схема пояснюСФ окремСЦ процеси, що протСЦкають в окремих функцСЦональних колах або у виробСЦ в цСЦлому. ЦСЦ схеми використовуються при вивченСЦ принципСЦв роботи виробСЦв, при СЧхнСЦй наладцСЦ, контролСЦ та ремонтСЦ.

Схема електрична принципова визначаСФ повний склад елементСЦв та звВґязкСЦв мСЦж ними та, як правило, даСФ детальне уявлення про принципи роботи виробу. Принципова схема служить вихСЦдним документом для розробки СЦнших конструкторських документСЦв, в тому числСЦ креслень.

При розробцСЦ конструкторських документСЦв, якСЦ визначають прокладку СЦ способи крСЦплення проводСЦв, жгутСЦв та кабелСЦв або трубопроводСЦв у виробСЦ, а також для здСЦйснення приСФднань при контролСЦ, експлуатацСЦСЧ та ремонтСЦ виробСЦв використовують схему зВґСФднань.

Для здСЦйснення зовнСЦшнСЦх пСЦдключень виробСЦв при СЧх експлуатацСЦСЧ використовують схеми пСЦдключення.

СкладовСЦ частини комплекса, а також зВґСФднання СЧх мСЦж собою на мСЦiСЦ експлуатацСЦСЧ визначаСФ загальна схема.

ВСЦдносне розташування складових частин виробСЦв та (при необхСЦдностСЦ) проводСЦв, жгутСЦв, кабелСЦв показують на схемСЦ розташування.

Коли на одному конструкторському документСЦ необхСЦдно виконати схеми двох або декСЦлькох типСЦв на один СЦ той же вирСЦб, оформляють обВґСФднану схему.

Вид та тип схеми визначають СЧСЧ найменування та код.


6.2.1 Схема електрична структурна


Електрична структурна схема визначаСФ основнСЦ функцСЦональнСЦ частини виробу (елементи, пристроСЧ, функцСЦональнСЦ групи), СЧх призначення СЦ звВґязки.

ВсСЦ функцСЦональнСЦ частини на схемСЦ зображують у виглядСЦ прямокутникСЦв або умовних графСЦчних позначень (УГП). При зображеннСЦ  прямокутниками найменування,  умовнСЦ  познаВнчення або номера функцСЦональних частин вписують в середину прямоВнкутникСЦв. УмовнСЦ позначення СЦ номери повиннСЦ бути розшифрованСЦ на вСЦльному полСЦ схеми в таблицСЦ довСЦльноСЧ форми.  ПозицСЦйнСЦ познаВнчення записують над УГП або справа вСЦд них.

Прямокутники чи УГП на схемСЦ з'СФднують лСЦнСЦями електричного зв'язку, на яких стрСЦлками вказують напрямок ходу робочого процеВнсу. Структурна схема повинна давати уявлення про хСЦд робочого процесу в напрямку злСЦва-направо, зверху-вниз.

Якщо функцСЦональних частин багато, останнСЦ замСЦнюють квадратами з сторонами кратними 12 мм. В цьому випадку замСЦсть найменувань, типСЦв СЦ позначень  проставляють порядковСЦ номери справа вСЦд зображення або над ним, як правило, зверху-вниз у напрямСЦ злСЦва-направо, СЦ розшифровують в таблицСЦ довСЦльноСЧ форми, яку розмСЦщують на вСЦльному полСЦ схеми.

На схемСЦ рекомендуСФться розмСЦщувати пояснювальнСЦ надписи, дСЦаграми, таблицСЦ, вказСЦвки параметрСЦв у характерних точках (величини струмСЦв, напруг, форми СЦ величини СЦмпульсСЦв), математичнСЦ залежностСЦ та СЦн.


6.2.2 Схема електрична функцСЦональна


ФункцСЦональна схема вСЦдображаСФ процеси,  якСЦ  протСЦкають в окремих функцСЦональних колах виробу або у виробСЦ в цСЦлому. Ця схема в порСЦвняннСЦ з структурною бСЦльш детально розкриваСФ функВнцСЦСЧ окремих елементСЦв чи пристроСЧв.

На схемСЦ  зображують всСЦ функцСЦональнСЦ частини виробу та осВнновнСЦ звтАЩязки мСЦж ними.

ФункцСЦональнСЦ  частини на схемСЦ  зображують у виглядСЦ  УГП згСЦдно з дСЦючими державними стандартами. ДозволяСФться окремСЦ фунВнкцСЦональнСЦ  час-тини,  на яких немаСФ УГП,  зображувати у виглядСЦ прямокутникСЦв, а також розкривати до рСЦвня принципових схем.

ДозволяСФться об'СФднувати функцСЦональнСЦ  частини в функцСЦоВннальнСЦ групи, якСЦ видСЦляють на схемСЦ штрих-пунктирними лСЦнСЦями. КожнСЦй видСЦленСЦй групСЦ  присвоюють найменування або умовне познаВнчення.

На схемСЦ повинно бути вказано:

- для кожноСЧ функцСЦональноСЧ частини,  зображеноСЧ прямокутниВнком,   СЧСЧ   найменування  або  умовне  позначення,   вписане  в прямокутник;

- для кожноСЧ функцСЦональноСЧ частини  або елемента,  зображеВнного УГП  позицСЦйне позначення.

Якщо функцСЦональна схема використовуСФться разом з принВнциповою,  то позицСЦйне  позначення елементСЦв та функцСЦональних частин  на  цих  доку-ментах повиннСЦ бути однаковими. ПерелСЦк елементСЦв в цьому випадку для  функцСЦональноСЧ   схеми  не розробляють,  оскСЦльки користуються даними принциповоСЧ схеми.

Якщо функцСЦональна схема розробляСФться самостСЦйно (без принВнциповоСЧ), то позицСЦйне позначення елементСЦв СЦ функцСЦональних часВнтин  вказують  за  загальними  правилами  СЦ  розробляють  перелСЦк елементСЦв.

На функцСЦональних схемах рекомендуСФться вказувати поряд з графСЦчним позначенням чи на вСЦльному полСЦ схеми технСЦчнСЦ характеВнристики функ-цСЦональних частин, дСЦаграми, параметри сигналСЦв тощо.


6.2.3 Схема електрична принципова


Схема електрична принципова СФ найбСЦльш повною схемою виробу СЦ даСФ детальне уявлення про принцип його роботи.

На схемСЦ зображують  всСЦ складовСЦ частини виробу  СЦ  зв'язки мСЦж ними, а також елементи якими закСЦнчуються вхСЦднСЦ  та  вихСЦднСЦ  кола  (розтАЩСФми, зажими СЦ т.п.).

Схему слСЦд виконувати для режиму, коли вирСЦб знаходиться у вимкне-ному станСЦ. Якщо ж режим СЦнший, то на полСЦ схеми вказують режим для якого виконуСФться схема.

ВсСЦ  елементи СЦ  зв'язки мСЦж ними на схемСЦ  зображують за допомогою УГП згСЦдно з дСЦючими державними стандартами СЦ розмСЦВнщують таким чином, щоб схема була найбСЦльш наглядною, зручною для читання.

Схеми рекомендуСФться виконувати строчним способом: умовнСЦ графСЦчнСЦ позначення пристроСЧв та СЧх складових частин, якСЦ входять в одне коло, зображають послСЦдовно одне за одним по прямСЦй, а окремСЦ кола у виглядСЦ паралельних горизонтальних або вертикальних стрСЦчок.

Елементи, якСЦ у виробСЦ використовуються частково, допускаВнСФться зображувати не повнСЦстю,  а тСЦльки тСЦ частини, якСЦ викорисВнтовуються.

Виводи невикористаних частин УГП слСЦд креслити короткими.

ДопускаСФться зливати в одну лСЦнСЦю декСЦлька електрично не звВґязаних лСЦнСЦй звВґязку. При цьому кожну лСЦнСЦю в мСЦiСЦ злиття на обох кСЦнцях помСЦчають умовними позначеннями (цифровими або буквенно-цифровими).

На схемСЦ дозволяСФться вказувати характеристики вхСЦдних кСЦл виробСЦв (частоту, напругу, силу струму, опСЦр та СЦн.), а також параметри, якСЦ пСЦдлягають вимСЦрюванню на контрольних контактах. Написи, знаки або графСЦчнСЦ позначення, якСЦ повиннСЦ бути нанесенСЦ на вирСЦб, помСЦщають бСЦля вСЦдповСЦдних елементСЦв в лапках.

ДопускаСФться вказувати адреси зовнСЦшнСЦх зВґСФднань вхСЦдних та вихСЦдних кСЦл даного виробу, якщо вони вСЦдомСЦ.

УмовнСЦ графСЦчнСЦ позначення вхСЦдних та вихСЦдних елементСЦв - зВґСФднувачСЦв, плат та СЦнших дозволяСФться замСЦняти таблицями довСЦльних розмСЦрСЦв. Таблицям присвоюють позицСЦйнСЦ позначення елементСЦв, якСЦ вони замСЦняють. Порядок розташування контактСЦв в таблицСЦ визначаСФться зручнСЦстю побудови схеми.

ВсСЦ елементи на схемСЦ повиннСЦ мати буквенно-цифрове позицСЦйВнне позначення (ПП), яке записують тСЦльки великими буквами латинВнського алфавСЦту  та арабськими числами, однаковим шрифтом, в один рядок без пропускСЦв (R1, C25, ...), справа вСЦд УГП або над ними (ГОСТ 2.710-81). ПорядковСЦ номери присвоюють в напрямку зверху-вниз, злСЦва-напраВнво в межах виду елемента. При виконаннСЦ схеми на кСЦлькох аркушах П. продовжують. Вид СЦ номер СФ обовтАЩязковими частинами УГП.

При обтАЩСФднаннСЦ елементСЦв у функцСЦональнСЦ групи, П. елементСЦв про-ставляють в межах групи СЦ присвоюють П. групСЦ.

На полСЦ схеми дозволяСФться розташовувати:

  • вказСЦвки про марки, перерСЦзи та кольори проводСЦв та кабелСЦв, якСЦ зВґСФднують елементи, пристроСЧ, функцСЦональнСЦ групи;
  • вказСЦвки про специфСЦчнСЦ вимоги до електричного монтажу даного виробу.

УГП можуть виконуватися сполученим або рознесеним способом:

  • при сполученому способСЦ складовСЦ частини елемента зобраВнжують

на схемСЦ так, як вони розмСЦщенСЦ у виробСЦ, тобто разом;

- при рознесеному способСЦ складовСЦ частини елемента розмСЦВнщують в рСЦзних частинах схеми так, як це обумовлено послСЦдовнСЦстю процесу роботи виробу. При цьому в П. добавляють порядковий номер частини елемента, роздСЦляючи крапкою (DA1.2).

Кожна схема повинна мати перелСЦк елементСЦв (ПЕ),  в якому записують всСЦ елементи, що зображенСЦ на схемСЦ.

Форма  СЦ  розмСЦри  ПЕ  повиннСЦ  вСЦдповСЦдати  мСЦждержавному стандарту ГОСТ 2.701-84.

Заповнюють ПЕ за групами елементСЦв в алфавСЦтному порядку СЧх П..

В графСЦ "НайменуваннятАЭ повинно бути вказано: тип елемента, його параметри СЦ позначення документа, згСЦдно з яким його викоВнристовують (ТУ, ДСТУ), наприклад,

  C1                      К53-14 - 16 В - 22 мкФ В± 20 %   ОЖО.464.139 ТУ

DA1                   КР142ЕН5А                                  бКО.348.634-02 ТУ

  R1                     СП5-2 - 1 Вт  - 100 Ом В± 5 %     ОЖО.468.559 ТУ

ПЕ розмСЦщують на першому аркушСЦ схеми або виконують у вигляВндСЦ самостСЦйного документа.

В першому випадку його розмСЦщують над основним написом, але не ближче 12 мм (продовження - злСЦва вСЦд основного напису). В другому випадку - на аркушах формату А4 з основним написом за формою 2  СЦ розмСЦщують в додатках пояснюВнвальноСЧ записки. При цьому в графСЦ 1 основного напису вказують найменування виробу, а нижче - "ПерелСЦк елементСЦвтАЭ.

Якщо в схему входять функцСЦональнСЦ групи, то в ПЕ спочатку записують елементи якСЦ не входять в групу,  а  потСЦм  вказують П. функцСЦональноСЧ групи, найменування групи (яке пСЦдкреслюють) СЦ СЧх кСЦлькСЦсть. ДалСЦ записують елементи, якСЦ входять в групу по вище вказаним правилам.

Якщо на схемСЦ СФ УГП мСЦкросхем, на яких не вказанСЦ виводи для пСЦдключення живлення, то на вСЦльному полСЦ схеми виконують таблицю за формою:

Таблиця пСЦдключення мСЦкросхем до шин живлення

Шина  живлення

Виводи  мСЦкросхем

DD1, DD4

DD2

DD3,DD5 тАж DD8

+ 5 В

20

16

14

0 В

10

08

07


       

6.2.4 Схеми зВґСФднань


       На схемСЦ зВґСФднань (ГОСТ 2.702-75) наносять всСЦ пристроСЧ та елементи, якСЦ входять до складу виробу та СЧх зВґСФднання - проводи, жгути, кабелСЦ, вхСЦднСЦ СЦ вихСЦднСЦ елементи (зВґСФднувачСЦ, зажими, плати та СЦн.).

       На схемСЦ зВґСФднань, показанСЦ:

- пристроСЧ - у виглядСЦ прямокутникСЦв та спрощених зовнСЦшнСЦх обрисСЦв;

- елементи - у виглядСЦ УГП, прямокутникСЦв або спрощених зовнСЦшнСЦх

обрисСЦв.

Правила зображення вхСЦдних та вихСЦдних елементСЦв, якСЦ встановленСЦ для принципових електричних схем, залишаються в силСЦ СЦ для схем зВґСФднань. ЗВґСФднувачСЦ дозволяСФться зображати без окремих контактСЦв.

В загальному випадку проводи, групи проводСЦв, жгути та кабелСЦ показують на схемСЦ окремими лСЦнСЦями товщиною 0,4 - 1 мм. Провода, якСЦ йдуть на схемСЦ в одному напрямку, дозволяСФться зливати в загальну лСЦнСЦю з зображенням при пСЦдходСЦ до контактСЦв кожного провода окремо.

Провода, жгути, кабелСЦ, жили кабеля повиннСЦ бути пронумерованСЦ в межах виробу окремо. РЗх позначення на схемСЦ наносять по-рСЦзному: номера кабелСЦв проставляють в колах, якСЦ помСЦщенСЦ в розривах зображень кабелСЦв бСЦля мСЦiь розгалуження; номера жгутСЦв - на поличках лСЦнСЦй - виносок бСЦля мСЦiь розгалуження проводСЦв. ДозволяСФться над кабелем писати його позначення, якщо зВґСФднання читаСФться по схемСЦ однозначно.

ДозволяСФться розмСЦщувати на схемСЦ необхСЦднСЦ технСЦчнСЦ вказСЦвки (над основним написом), наприклад величини допустимих вСЦдстаней мСЦж проводами, жгутами та кабелями.

Схема повинна також мСЦстити вСЦдомостСЦ про провода, кабелСЦ (марку, перерСЦз провода, кСЦлькСЦсть та перерСЦз жил в кабелСЦ та СЦн.), якСЦ помСЦщають або бСЦля лСЦнСЦй, якими зображують провода СЦ кабелСЦ, або в таблицСЦ зВґСФднань. Форму таблицСЦ зтАЩСФднань вибираСФ розробник схеми в залежностСЦ вСЦд вСЦдомостей, якСЦ необхСЦдно помСЦстити в схемСЦ (ГОСТ 2.702-75, рисунок 26). Таблицю помСЦщають на першому аркушСЦ схеми над основним написом на вСЦдстанСЦ не ближче 12 мм вСЦд нього (продовження - злСЦва вСЦд основного напису) або у виглядСЦ самостСЦйного документа на форматСЦ А4 з основним написом за формою 2.

В таблицСЦ записують спочатку окремСЦ проводи, а потСЦм жгути проводСЦв та кабелСЦв у порядку зростання СЧх номерСЦв. В графу "ПримСЦткитАЭ помСЦщають данСЦ про СЦзоляцСЦйнСЦ трубки та СЦн.


6.2.5 Схеми пСЦдключення, загальнСЦ схеми та схеми розмСЦщення


На електричнСЦй схемСЦ пСЦдключення зображують вирСЦб у виглядСЦ прямокутника; вхСЦднСЦ СЦ вихСЦднСЦ елементи (зВґСФднувачСЦ, зажими СЦ т.п.) - у виглядСЦ умовних графСЦчних позначень з вказСЦвкою позицСЦйних позначень вСЦдповСЦдно до електричноСЧ принциповоСЧ схеми. В кСЦнцСЦ проводСЦв СЦ кабелСЦв зовнСЦшнього монтажу, що пСЦдводяться до вхСЦдних СЦ вихСЦдних елементСЦв, наносять з необхСЦдними даними про пСЦдключення виробу. Зображення вхСЦдних СЦ вихСЦдних елементСЦв в серединСЦ графСЦчного позначення виробу повинно вСЦдповСЦдати СЧх дСЦйсному розмСЦщенню у виробСЦ.

На електричнСЦй загальнСЦй схемСЦ елементи, якСЦ входять у комплекс пристрою зображують у виглядСЦ прямокутникСЦв, або умовних графСЦчних позначень, або зовнСЦшнСЦх обрисСЦв. ГрафСЦчнСЦ позначення пристроСЧв СЦ елементСЦв, у тому числСЦ вхСЦдних СЦ вихСЦдних, слСЦд розташовувати близько до СЧх дСЦйсного розташування у виробСЦ.

ВСЦдомостСЦ про елементи СЦ пристроСЧ (СЧх назва, тип СЦ позначення документу, на основСЦ якого вони використанСЦ) розмСЦщують бСЦля графСЦчних позначень елементСЦв, пристроСЧв. При великСЦй кСЦлькостСЦ елементСЦв цСЦ вСЦдомостСЦ дають у перелСЦку елементСЦв по формСЦ, що приведена для принциповоСЧ схеми. В такому випадку бСЦля графСЦчних позначень елементСЦв СЦ пристроСЧв проставляють позицСЦйнСЦ позначення.

На загальних схемах та схемах пСЦдключення показують провода, жгути СЦ кабелСЦ окремими лСЦнСЦями з позначенням СЧх порядкових номерСЦв у межах виробу (дозволяСФться сквозна нумерацСЦя проводСЦв, жгутСЦв СЦ кабелСЦв, якщо провода, що входять у жгути пронумерованСЦ в межах кожного жгута).

Позначення проводСЦв, кабелСЦв СЦ жгутСЦв, а також необхСЦднСЦ вСЦдомостСЦ про них записують також, як на схемах зВґСФднань.

На електричнСЦй схемСЦ розмСЦщення зображують складовСЦ частини виробу у виглядСЦ спрощених зовнСЦшнСЦх обрисСЦв або умовних графСЦчних позначень (при необхСЦдностСЦ наносять звВґязки мСЦж ними), а також конструкцСЦю примСЦщення або мСЦiевСЦсть, де цСЦ складовСЦ частини будуть розмСЦщенСЦ. Розташування графСЦчних позначень складових частин повинно вСЦдповСЦдати СЧх дСЦйсному розмСЦщенню у конструкцСЦСЧ. Схема мСЦстить вСЦдомостСЦ про складовСЦ частини: назву, тип СЦ позначення документа, на основСЦ якого вони застосованСЦ.

При великСЦй кСЦлькостСЦ складових частин цСЦ вСЦдомостСЦ записують у перелСЦк елементСЦв по формСЦ, передбаченСЦй для електричних принципових схем.


6.2.6 Креслення друкованих плат


ДрукованСЦ плати (ДП) дСЦляться на одностороннСЦ (ОДП), двостороннСЦ (ДДП), багатошаровСЦ (БДП) на жорсткСЦй та гнучкСЦй дСЦелектричнСЦй основСЦ.

ОдностороннСЦ плати характеризуються: точнСЦстю виконання проводящого рисунку, вСЦдсутнСЦстю металСЦзованих отворСЦв, установкою виробСЦв електронноСЧ технСЦки на поверхню ДП зСЦ П.паи, протилежнСЦй сторонСЦ пайки.

ДвостороннСЦ ДП без металСЦзацСЦСЧ монтажних та перехСЦдних отворСЦв характеризуються високою точнСЦстю, використанням обВґСФмних металСЦчних елементСЦв конструкцСЦСЧ.

Конструювання ДП та гнучких друкованих кабелСЦв здСЦйснюють ручним, полуавтоматизованим, автоматизованим методами.

При ручному методСЦ, розмСЦщення виробСЦв електронноСЧ технСЦки на ДП здСЦйснюСФ безпосередньо конструктор.

Полуавтоматизований метод передбачаСФ розмСЦщення навСЦсних виробСЦв електронноСЧ технСЦки за допомогою ЕОМ.

Автоматизований метод передбачаСФ кодування вихСЦдних даних, розмСЦщення навСЦсних елементСЦв за допомогою ЕОМ.

Координатну сСЦтку наносять або на всьому кресленнСЦ, або на частинСЦ поверхнСЦ ДП, або рисками по периметру СЧСЧ контура. ЛСЦнСЦСЧ сСЦтки повиннСЦ бути пронумерованСЦ пСЦдряд або через визначенСЦ СЦнтервали. За нуль в прямокутнСЦй системСЦ координат на головному видСЦ ДП слСЦд приймати:

  • центр крайнього лСЦвого нижнього отвору, який знаходиться на полСЦ плати, у тому числСЦ технологСЦчного;
  • лСЦвий нижнСЦй кут ДП;
  • лСЦву П.па точку, утворену лСЦнСЦями побудови.

РекомендуСФмий склад та послСЦдовнСЦсть запису технСЦчних вимог креслення:

Друковану плату виготовити тАж........ методом.

Друкована плата повинна вСЦдповСЦдати ДСТУ тАж..........., П.па жорсткостСЦ тАж.......

Крок координатноСЧ сСЦтки тАж...... мм.

Параметри елементСЦв рисунка рекомендуСФться групувати у виглядСЦ таблиць СЦ розташовувати на вСЦльному полСЦ креслення. В таблицСЦ можна вказувати мСЦнСЦмально допустимСЦ значення елементСЦв проводящого рисунку (ширина друкованого провСЦдника, дСЦаметр контактноСЧ площадки).

РозмСЦри для справок.

Покриття ............ (по ДСТУ .......).

Маса покриття ......, кг (тСЦльки для коштовних металСЦв).

Маркувати ........ шрифт по ..........


6.2.7 СкладальнСЦ креслення друкованих плат


Друкованим вузлом називають друковану плату з навСЦсними елементами. Складальне креслення повинно давати повну уяву про навСЦснСЦ радСЦоелементи та СЦншСЦ деталСЦ, СЧх розташування та установку на платСЦ, а також вСЦдомостСЦ про:

  • маркування позицСЦйних позначень радСЦоелементСЦв;
  • умовнСЦ позначення виводСЦв приборСЦв (трансформаторСЦв, реле);
  • нумерацСЦю вихСЦдних контактСЦв, полярностСЦ.

В мСЦiях крСЦплення установочних деталей приводять мСЦiевСЦ розрСЦзи.

НавСЦснСЦ елементи зображають спрощено, якщо це не заважаСФ правильному поняттю креслення. РЗх розмСЦщують паралельно поверхнСЦ плати рядами у визначеному порядку з зазором 2 ... 3 мм мСЦж платою та елементом.

ПровСЦдний монтаж ДП виконуСФться методом прошивки. Метод заключаСФться в тому, що на друкованСЦй платСЦ-заготовцСЦ електричнСЦ зВґСФднання елементСЦв схеми виконуються СЦзольованим проводом. В якостСЦ вихСЦдноСЧ плати застосовуСФться ДДП з постСЦйним проводящим рисунком пСЦд визначену серСЦю мСЦкросхем. Метод провСЦдного монтажа дозволяСФ отримати ДП будь-якого функцСЦонального призначення в залежностСЦ вСЦд кСЦлькостСЦ та типу встановлених мСЦкросхем.

       

6.2.8 Схема розмСЦщення


Схема розмСЦщення визначаСФ вСЦдносне розмСЦщення складових частин засобу.

СкладовСЦ частини засобу зображують спрощеними зовнСЦшнСЦми контурами видом зверху, у вСЦдповСЦдностСЦ з СЧх дСЦйсним розмСЦщенням у засобСЦ.

БСЦля графСЦчних зображень складових частин або в серединСЦ СЧх вказують П., якСЦ були присвоСФнСЦ на принциповСЦй схемСЦ.



6.3 Правила виконання схем автоматизацСЦСЧ

6.3.1 Схема автоматизацСЦСЧ структурна

Структурна схема призначена для вСЦдображення системи контролю та керування виробничими процесами даного обтАЩСФкта СЦ встановлюСФ взаСФмнСЦ звтАЩязки мСЦж щитами, пунктами керування, оперативними робочими постами основних груп технологСЦчного обладнання СЦ показуСФ адмСЦнСЦстративно-технСЦчну суть централСЦзованого управлСЦння обтАЩСФктом.

В загальному випадку на структурних схемах автоматизацСЦСЧ умовними графСЦчними зображеннями показують: керуючСЦ обчислювальнСЦ машини, всСЦ оперативнСЦ СЦ диспетчерськСЦ щити СЦ пункти, якСЦ входять в структуру обтАЩСФкта, що проектуСФться; диспетчерськСЦ СЦ оперативнСЦ щити СЦ пункти керування, якСЦ не входять до складу розроблюваного проекту автоматизацСЦСЧ, але звязанСЦ з ним системами контролю СЦ керування; цехи з розподСЦлом на вСЦддСЦлення, дСЦльницСЦ, агрегати або групи обладнання; лСЦнСЦСЧ технологСЦчних потокСЦв; лСЦнСЦСЧ оперативного звязку з зазначенням напрямку проходження СЦнформацСЦСЧ.

ОперативнСЦ СЦ диспетчерськСЦ щити та пункти керування, якСЦ входять в структуру автоматизацСЦСЧ обтАЩСФкта, що проектуСФться, зображують на схемСЦ у виглядСЦ прямокутникСЦв, усерединСЦ яких виконують такСЦ надписи: найменування щита або пункту, вид оперативного звязку, найменування основного чергового персоналу (наприклад, оператор, апаратник СЦ т.д.), перелСЦк основних задач.

ДиспетчерськСЦ СЦ оперативнСЦ щити та пункти керування, якСЦ не входять до структури даного проекту зображуються на схемСЦ кружечками, в якСЦ вписують СЧх найменування СЦ найменування чергового персоналу.

Для наглядностСЦ креслення контурнСЦ лСЦнСЦСЧ умовних зображень цехСЦв (або других виробничих пСЦдроздСЦлСЦв), щитСЦв, пультСЦв СЦ пунктСЦв контролю та керування, лСЦнСЦСЧ функцСЦональних звязкСЦв мСЦж ними виконуються бСЦльш жирними лСЦнСЦями (0,5 мм),  нСЦж  лСЦнСЦСЧ  умовного  подСЦлу  всерединСЦ  умовних зображень (0,2 мм). При наявностСЦ лСЦнСЦй технологСЦчних потокСЦв останнСЦ  виконуються лСЦнСЦями товщиною не менше 1 мм.

Види оперативного звязку позначаються буквами, наприклад: ДАК - дистанцСЦйне автоматизоване керування; К - контроль; СередньовСЦчч -сигналСЦзацСЦя; ТК - телекерування СЦ т.д., якСЦ наносяться над лСЦнСЦВнями звязку.

При виконаннСЦ структурних схем масштабу не дотримуються.


6.3.2 Схема автоматизацСЦСЧ функцСЦональна


ФункцСЦональна схема автоматизацСЦСЧ СФ основним проектним докуВнментом, який визначаСФ структуру СЦ рСЦвень автоматизацСЦСЧ технолоВнгСЦчного  процесу обтАЩСФкта, що  проектуСФться, СЦ оснащення  його приладами  та  засобами  автоматизацСЦСЧ  (в  тому  числСЦ  засобами обчислювальноСЧ  технСЦки).  На функцСЦональнСЦй схемСЦ  за допомогою умовних зображень показують технологСЦчне обладнання, комунСЦкацСЦСЧ, органи  керування,  прилади  СЦ  засоби  автоматизацСЦСЧ  та  СЦн.  З зазначенням  звтАЩязкСЦв  мСЦж  ними,  таблицСЦ  умовних  позначень  СЦ необхСЦдних пояснень.

ФункцСЦональна схема автоматизацСЦСЧ  графСЦчно подСЦляСФться на двСЦ зони. В верхнСЦй частинСЦ креслення зображуСФться технологСЦчна схема, а в нижнСЦй креслять прямокутники, якСЦ умовно зображують: установку мСЦiевих приладСЦв, щитСЦв, пультСЦв, пунктСЦв контролю та керування, керуючСЦ машини СЦ т.п.

Обладнання СЦ комунСЦкацСЦСЧ зображуються тонкими лСЦнСЦями, техВннологСЦчнСЦ потоки видСЦляються бСЦльш жирними лСЦнСЦями.

У зображеннСЦ обтАЩСФктСЦв СЦ трубопроводСЦв повиннСЦ бути пояснюваВнльнСЦ надписи (найменування обладнання, номери та СЦн.), а також вказанСЦ  стрСЦлками  напрямки  потокСЦв  згСЦдно  з  стандартом ГОСТ 2.721-74.

ТехнологСЦчнСЦ трубопроводи, газопроводи, водопроводи та СЦн. Зображують однолСЦнСЦйне згСЦдно з стандартом ГОСТ 3464-63.

Точки входу СЦ виходу сигналСЦв на прямокутниках вСЦдповСЦдних блокСЦв показують точками дСЦаметром 1,5 - 2 мм, бСЦля яких вказують кСЦлькСЦсть СЦ умовне позначення каналСЦв.

ГрафСЦчнСЦ умовнСЦ зображення приладСЦв СЦ засобСЦв автоматизацСЦСЧ, СЧх розмСЦри СЦ буквенСЦ позначення повиннСЦ  вСЦдповСЦдати стандарту ДСТУ21.404-85.

Прилади СЦ засоби автоматизацСЦСЧ показують на функцСЦональних схемах розгорнутим способом, згСЦдно якого кожний прилад чи блок, який входить в СФдиний комплект,  показують окремими умовними граВнфСЦчними зображен-нями. В верхнСЦй частинСЦ зображення (кола, овала) наносять позначення вимСЦ-рюваноСЧ величини та функцСЦСЧ, яка виконуВнСФться приладом в порядку СЧх розмСЦщення злСЦва-направо. В нижнСЦй частинСЦ вказують позицСЦйне позначення комплекта вимСЦрювання або його окремих елементСЦв.

ВсСЦ прийнятСЦ умовнСЦ буквенСЦ позначення повиннСЦ бути розшифВнрованСЦ на схемСЦ.

ЛСЦнСЦСЧ звтАЩязку  зображують однолСЦнСЦйне СЦ пСЦдводять до графСЦчних зображень приладСЦв зверху, знизу, збоку. Напрямок передачСЦ СЦнформацСЦСЧ  вказують стрСЦлками.  Для зменшення перетинСЦв лСЦнСЦй звтАЩязку, останнСЦ дозво-ляСФться розривати. В мСЦiях розриву обидва кСЦнцСЦ лСЦнСЦСЧ звтАЩязку нумерують одним СЦ тим же арабським числом. НумерацСЦя розривСЦв лСЦнСЦй звязку зСЦ сторони щитових приладСЦв даВнСФться в порядку зростання номерСЦв. ВСЦдстань мСЦж паралельними лСЦнСЦями звязку повинна бути не менше 3 мм.


6.3.3 Схема автоматизацСЦСЧ принципова


Принципова схема автоматизацСЦСЧ визначаСФ повний склад складоВнвих частин виробу СЦ звязкСЦв мСЦж ними, СЦ даСФ детальне уявлення про принцип його роботи.

За способом виконання (мСЦждержавний стандарт ГОСТ 2.702-69) роз-рСЦзняють сумСЦснСЦ принциповСЦ схеми СЦ рознесенСЦ.

На сумСЦсних схемах прилади СЦ апарати зображують в збСЦрному виглядСЦ, тобто всСЦ зображення елементСЦв, якСЦ входять в комплект приладу (котушки, конденсатори, електромагнСЦти, контакти та СЦн.), розмСЦщують всерединСЦ умовного графСЦчного зображення приладу. За допомогою сумСЦсних принципових схем зображують принцип дСЦСЧ складВнних систем автоматизацСЦСЧ.

В принциповСЦй схемСЦ, виконанСЦй рознесеним способом, кожний прилад чи апарат зображуСФться розСЦбраним на складовСЦ частини, якСЦ зСФднують в ряд електричних кСЦл лСЦнСЦями звязку. ЕлектричнСЦ кола слСЦд розмСЦщувати у вСЦдповСЦдностСЦ з послСЦдовнСЦстю роботи окремих елементСЦв в часСЦ.

Елементи  на  схемСЦ  зображують  згСЦдно  з  мСЦждержавним стандартом ГОСТ 2.747-68.

Елементи комутацСЦйних пристроСЧв зображують у вимкненому або вихСЦдному станСЦ.

Кожен елемент, зображений на схемСЦ, повинен мати буквено-цифрове позицСЦйне позначення.

ПерелСЦк елементСЦв розмСЦщують над основним надписом схеми (не ближче 12 мм) або оформлюють окремим документом.


6.4 Правила виконання креслення

6.4.1 Креслення загального вигляду


Загальний вигляд пристрою або вузла виконуСФться згСЦдно з виВнмогами мСЦждержавного стандарту ГОСТ 2.109-73 СЦ не менше нСЦж в трьох проекцСЦях. ДоцСЦльно показувати розрСЦзи. На кресленнСЦ вказують габаритнСЦ та установочнСЦ розмСЦри. ДеталСЦ СЦ вузли, якСЦ входять в даний пристрСЦй чи вузол, нумерують в десятковСЦй системСЦ.

До креслення повинна бути виконана специфСЦкацСЦя.  В графСЦ "№п/птАЭ проставляСФться порядковий номер, в графСЦ "ПозначеннятАЭ - десятковий номер креслення або стандарт (технСЦчнСЦ умови) для стандартизованих (нормалСЦзованих) деталей, в графСЦ "НайменуваннятАЭ - назва деталей.


6.4.2  РобочСЦ креслення деталей


РобочСЦ креслення деталей вузла виконуються на окремих формаВнтах, якСЦ обСФднують в один аркуш. На кожному форматСЦ креслять тСЦльки одну деталь в необхСЦднСЦй кСЦлькостСЦ проекцСЦй.

На кресленнях деталей вказують всСЦ необхСЦднСЦ для СЧСЧ виготовВнлення розмСЦри, допуски, види обробки СЦ т.д., в основному надписСЦ - матерСЦал СЦ сортамент згСЦдно з стандартом.


6.5 Правила виконання схем програми


Схема програми  вСЦдображаСФ послСЦдовнСЦсть операцСЦй в програмСЦ СЦ в загальному випадку складаСФться з вСЦдповСЦдноСЧ кСЦлькостСЦ умовВнних графСЦчних позначень (символСЦв) основних операцСЦй, короткого пояснювального тексту та з'СФднувальних лСЦнСЦй.

Оформлюють схеми програм на стандартних аркушах паперу з рамкою робочого поля, основним написом за формою 1 та додатковою графою №26.

РозмСЦщують в додатках пояснювальноСЧ записки.

Символи креслять суцСЦльною основною лСЦнСЦСФю, лСЦнСЦСЧ потоку даВнних або керування - тонкою.

Форма символСЦв СЦ СЧх орСЦСФнтацСЦя повинна вСЦдповСЦдати установВнленим у мСЦждержавному стандартСЦ ГОСТ 19.701-90.

РозмСЦр символСЦв по вертикалСЦ (а) повинен вибиратися СЦз ряду чисел кратних 5, починаючи з 10.

РозмСЦр по горизонталСЦ (в) повинен дорСЦвнювати 1,5а або 2а.

В межах однСЦСФСЧ схеми допускаСФться використовувати не бСЦльше двох сумСЦжних розмСЦрСЦв ряду чисел кратних 5.

Символи в схемСЦ слСЦд розмСЦщувати рСЦвномСЦрно.

Текст в серединСЦ символСЦв розмСЦщують паралельно до основного надпису, незалежно вСЦд напрямку потоку.  Текст виконуСФться кресВнлярським шрифтом або машинописним способом через 1 СЦнтервал. Скорочення слСЦв не допускаСФться, крСЦм загальноприйнятих.

Для пояснень, або коли в серединСЦ символа не вистачаСФ мСЦiя для тексту, використовують символ коментарСЦю.

ЛСЦнСЦСЧ потоку повиннСЦ бути паралельними або перпендикулярними лСЦнСЦям рамки робочого поля СЦ пСЦдходити до символСЦв чи вСЦдходити вСЦд них - злСЦва,  справа,  зверху,  знизу в напрямку до центра символа.

ВСЦдстань мСЦж паралельними лСЦнСЦями потоку - не менше 3 мм, мСЦж СЦншими символами - не менше 5 мм.

Напрямок потоку зображують стрСЦлками на лСЦнСЦях потоку бСЦля символСЦв до яких вони приходять. ДозволяСФться стрСЦлки не вказуваВнти, якщо напрямок потоку йде зверху-вниз, злСЦва-направо. В СЦнших напрямках стрСЦлки вказують обов'язково.

ДвСЦ або бСЦльше вхСЦднСЦ лСЦнСЦСЧ можуть об'СФднуватися в одну виВнхСЦдну лСЦнСЦю. При цьому мСЦiе зСФднання необхСЦдно змСЦщувати:






ЛСЦнСЦСЧ потоку повиннСЦ перетинатися СЦ згинатися тСЦльки пСЦд куВнтом 90В°. ЗмСЦна напрямку в точках перетину не допускаСФться.

Для того щоб зменшити кСЦлькСЦсть перетинСЦв лСЦнСЦй потоку, використовують символ з'СФднання.  В електричних схемах для цього використовують стрСЦлочку, в схемах програм - коло дСЦаметром 0,5а, в серединСЦ якого вказать номер зСФднання.

Якщо схема не вмСЦщуСФться на однСЦй сторСЦнцСЦ, то перехСЦд на СЦншСЦ  сторСЦнки виконуСФться символом з'СФднання разом з символом коментарСЦю:



               5            [ До стор.2                   З стор.1 ]             5




Кожна схема програми повинна починатись СЦ закСЦнчуватись обовязковим символом "ТермСЦнатортАЭ, в якому на входСЦ в програму пишуть слово "ПочатоктАЭ, а на виходСЦ з програми слово "КСЦнецьтАЭ. В схемах пСЦдпрограм в початковому символСЦ "ТермСЦнатортАЭ вказують СЧСЧ "НайменуваннятАЭ, а на виходСЦ - "Оператор виходутАЭ з пСЦдпрограми.

Текст програми (лСЦстСЦнг) на алгоритмСЦчнСЦй мовСЦ, як правило, розмСЦщують в додатках пояснювальноСЧ записки на аркушах формату А4 без рамки робочого поля СЦ  без основного напису за формою:


Додаток В

(обовтАЩязковий)

Текст  програми "Найменування  програмитАЭ

або "Найменування пСЦдпрограмитАЭ

Додаток А

(обовтАЩязковий)

Зразок заповнення титульного листа технСЦчного завдання


ВДТУ

       УЗГОДЖЕНО                                                           ЗАТВЕРДЖЕНО                                               

Директор НВП  "РЖндикатортАЭ                                 Зав.кафедри МПА ВДТУ,                                         

                                                                                  д.т.н., проф.                                                  

                    О.В.ЧереднСЦченко                                            В.О.Поджаренко                         





ТЕХНРЖЧНЕ ЗАВДАННЯ

на дипломне проектування

БЕЗКОНТАКТНИЙ ПРИЛАД ДЛЯ КОНТРОЛЮ

СТРУМУ В ПОВРЖТРЯНИХ ЛРЖНРЖЯХ

ЕЛЕКТРИЧНИХ МЕРЕЖ

08-03.ДП.015.00.000 ТЗ




                                                                    КерСЦвник проекту

                                                                    к.т.н.,доц. кафедри МПА ВДТУ

                                                                                          КапСЦцький Я.РЖ.

                                                                    Виконавець: ст. гр. 1АМ-95

                                                                                          Рак С.В.


                                             ВСЦнниця 2002

Додаток Б

(довСЦдниковий)

ПРОПОЗИЦРЖРЗ

для умовних позначень текстових СЦ графСЦчних

документСЦв дипломних проектСЦв /роботСЦв/

Для дипломних проектСЦв /робСЦт/ найбСЦльш доцСЦльною СФ предметна система умовних позначень, яка маСФ наступну структуру:

                             хх-хх.хх.ххх.хх.ххх хх

      1      2      3       4      5     6

де        1 /ХХ-ХХ/        - числовий шифр кафедри, прийнятий у ВДТУ;

2 /XX/        - ДП чи ДР /дипломний проект або робота/;

3 /XXX/   - порядковий номер теми дипломного проекту /роботи/ в наказСЦ, яким затвердженСЦ теми дипломних проектСЦв /робСЦт/;

4 /XX/       - два символи для позначення складальних одиниць /вСЦд 01 до 99/;

5 /XXX/      - три символи для позначень простих складальних одиниць, що входять в основнСЦ складальнСЦ одиницСЦ об'СФкта дипломного проекту, за писанСЦ в специфСЦкацСЦСЧ складального креслення об'СФкта /використовуСФться один знак злСЦва вСЦд РЖ до 9/, СЦ порядкових номерСЦв оригСЦнальних деталей /два останнСЦх знаки праворуч вСЦд 01 до 99/;

6 /XX/        - код неосновного конструкторського документа /ВС, СК, ПЗ, КЗ, ЕЗ, Е5 тощо/. Для схем позначення вибираються наступним чином:

Види схем:                електрична                Е;

               автоматизацСЦСЧ        А;

               гСЦдравлСЦчна                Г.

Типи схем:                структурна                1;

               функцСЦональна        2;

               принципова                3;

               зтАЩСФднання                4;

               пСЦдключення        5;

               загальна                6;

               розмСЦщення                7;

               СЦншСЦ                        8;

               обтАЩСФднана                0.

Наприклад, для схеми електричноСЧ принциповоСЧ - Е3

Приклад позначень:

08-29.ДП.015.00.000 - специфСЦкацСЦя складального креслення об'СФкта дипломного проектування /основний конструкторський документ/;

08-29.ДП.015.00.000 ПЗ - пояснювальна записка;

08-29. ДП.015.00.000 КЗ - принципова кСЦнематична схема об'СФкту, розробленого за темою проекту;

08-29.ДП.015.01.000 - специфСЦкацСЦя основноСЧ складальноСЧ одиницСЦ;

08-29.ДП.015.01.000 СК - складальне креслення основноСЧ складальноСЧ одиницСЦ;

08-29.ДП.015.01.100 - специфСЦкацСЦя простоСЧ складальноСЧ одиницСЦ, що входить в основну;

08-29.ДП.015.01.100 СК - складальне креслення простоСЧ складальноСЧ одиницСЦ;

08-29.ДП.015.00.001 - креслення деталСЦ , що входить безпосередньо в складальне креслення об'СФкта дипломного проектування;

08-29.ДП.015.01.001 - креслення деталСЦ, що входить в основну складальну одиницю;

08-29.Д1.015.01.101 - креслення деталСЦ, що входить в просту складальну одиницю.

       ПринциповСЦ схеми об'СФкта дипломного проектування чи його складових частин обов'язково повиннСЦ мати перелСЦк елементСЦв, який у виглядСЦ таблицСЦ, оформленоСЧ згСЦдно вимог вСЦдповСЦдного стандарту, розмСЦщуСФться над основним надписом принциповоСЧ схеми або випускаСФться як самостСЦйний документ. При випусковСЦ перелСЦка елементСЦв як самостСЦйного документа його умовний шифр складаСФться СЦз шифра схеми з добавленням перед позначенням неосновного конструкторського документа лСЦтери П, наприклад, для кСЦнематичноСЧ схеми - 08-29.ДП.015.00.000ВаПКЗВа/...ПЕЗ - електрична принципова схема СЦ т.п./. ПерелСЦк елементСЦв записують в специфСЦкацСЦю складального креслення об'СФкта дипломного проектування пСЦсля схеми, до якоСЧ вСЦн випущений.

Схеми з'СФднань /монтажнСЦ/ об'СФкта дипломного проектування або його складових частин обов'язково повиннСЦ мати таблицю з'СФднань, яка може розмСЦщуватись над основним надписом схеми або випускатись як самостСЦйний документ.

Шифр таблицСЦ з'СФднань при випусковСЦ СЧСЧ як самостСЦйного документа складаСФться СЦз шифра схеми з'СФднань з добавленням перед позначенням неосновного конструкторського документа лСЦтери Т, наприклад, для гСЦдравлСЦчноСЧ схеми з'СФднань - 08-29.ДП.015.00.000ВаТГ4. Таблицю з'СФднань записують в специфСЦкацСЦю пСЦсля схеми, до якоСЧ вона /або замСЦсть схеми/ випущена.

Страницы: Назад 1 Вперед