Измеритель шума

дипломная работа: Коммуникации и связь

Документы: [1]   Word-113011.doc Страницы: Назад 1 Вперед

АНОТАЦРЖЯ


Дипломний проект оформлений у виглядСЦ пояснювальноСЧ записки, що мСЦстить 99  аркушСЦв, СЦлюстрацСЦй СЦ графСЦчноСЧ частини - 7 аркушСЦв формату А1.

Дипломний проект присвячений розробцСЦ унСЦверсального  пристрою для вимСЦрювання характеристик акустичного оточення, що може працювати як СЦ у автономному режимСЦ, так СЦ у режимСЦ СЦнтелектуального датчика. Використання комп'ютера дозволяСФ робити обробку отриманоСЧ СЦнформацСЦСЧ, а також СЧСЧ зберСЦгання з ефективним використанням запам'ятовувальних пристроСЧв.

Розробка виконана з використанням СЦмпортноСЧ елементноСЧ бази.


ANNOTATION


The degree project is made out as an explanatory note containing 99             sheets,  illustrations and a graphic part  containing 7 sheets of А1 format.

The degree project is devoted to development of the device for acoustic environment measuring. It functions as in autonomous mode as in intellectual sensor mode. 

Using of a computer allows to make processing of the received information, and its storage with an effective utilization of storage devices.

Development is executed with use of import element base.



ЗМРЖСТ

ВступтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...7

1.    Вимоги  до характеристик вимСЦрювача шумутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..8

1.1. АналСЦз характеристик типових вимСЦрювачСЦв шумутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.8

1.2. Вимоги до сучасних вимСЦрювачСЦв шумутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.12

2.    ВибСЦр та обТСрунтування технСЦчних рСЦшень тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.21

2.1. ПроектнСЦ рСЦшення вимСЦрювача шумутАжтАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..21

2.2. Розрахунок джерела напругитАжтАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...30

2.3. Розрахунок пСЦдсилювачатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж тАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАж..31

2.4. МожливостСЦ операторатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж тАжтАж тАжтАжтАжтАжтАж.34

2.5. Розрахунок надСЦйностСЦтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж тАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..41

3.    Помилки вимСЦрювання шумових характеристиктАжтАж   тАжтАжтАжтАжтАж..44

3.1. КласифСЦкацСЦя вимСЦрСЦв по точностСЦтАжтАжтАжтАжтАжтАж   тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.44

3.2. Помилки, повтАЩязанСЦ з частотною характеристикою чутливостСЦ 

       вимСЦрювача шумутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж47

3.3. Помилки, повтАЩязанСЦ з чутливСЦстю селективного вимСЦрювального         трактутАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.49 3.4. Помилки, повтАЩязанСЦ з направленСЦстю мСЦкрофонатАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАж...50

3.5. Помилки, повтАЩязанСЦ з характеристикою детекторатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж51

3.6. Помилки, повтАЩязанСЦ зСЦ звуковим полемтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...52

3.7. Помилки, повтАЩязанСЦ з акустичними завадамитАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж56

3.8. Методи зменшення помилок  вимСЦрювання шумутАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАж58

4.    ЕкономСЦчна частинатАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..60

4.1. АналСЦз ринкутАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.60

4.2. ОцСЦнка рСЦвня якостСЦ виробутАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.65

4.3. ОцСЦка конкурентноспроможностСЦ виробутАжтАж тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...70

4.4. Розрахунок собСЦвартостСЦ  системи вСЦмСЦрювання шумутАжтАжтАж тАжтАжтАж..71




4.5. Основна заробСЦтна плататАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...тАжтАж...73

4.6. Нижня межа цСЦнитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..77

4.7.   Визначення мСЦнСЦмального обсягу виробництва продукцСЦСЧтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..78

5.   Охорона працСЦтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж81

5.1. Вступ тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.....81

5.2. СанСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчна оцСЦнка примСЦщення   тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..81

5.3. АналСЦз шкСЦдливих виробничих факторСЦв при виконаннСЦ роботи, СЦ розробка

       СЦнженерних рСЦшень для СЧх нормалСЦзацСЦСЧтАж   тАжтАжтАж тАж       тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..83

5.3.1. МСЦкроклСЦматтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж тАжтАж тАж    тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..83

5.3.2. ОсвСЦтлення робочоСЧ зонитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж..84

5.3.2.1. Природне освСЦтленнятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж.85

5.3.2.2. Штучне освСЦтленнятАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж89

5.3.3. ЕлектромагнСЦтнСЦ та електростатичнСЦ поля ВДТПЕОМтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАж...90

5.4. Електробезпека тАжтАж        тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж   тАжтАжтАжтАжтАж.тАжтАжтАжтАжтАжтАж92

5.5. Пожежна безпекатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж         тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАжтАжтАж...93

5.6. ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж        тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж  тАжтАж тАжтАжтАжтАж94

ВисновкитАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж       тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж...96

ЛСЦтературатАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж         тАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАжтАж   тАжтАжтАж..97









ВСТУП


Шум СФ важливим аспектом сучасного життСФвого середовища. Для  людини  фактор шуму граСФ не останню роль у життСЦ. ДослСЦдженнями доведено, що навСЦть шум помСЦрноСЧ СЦнтенсивностСЦ, погСЦршуСФ працездатнСЦсть, особливо при розумовому навантаженнСЦ. Негативний вплив шуму сильнСЦший, якщо вище його тональнСЦсть, тривалСЦсть впливу та неоднорСЦднСЦсть спектрального складу (в результатСЦ СЦмпульсних складових й окремих включень чистого тону).

ПСЦд тривалим впливом сильного шуму вСЦд 90 дБ СЦ вище можуть виникати в людини порушення слуху, розлад нервовоСЧ системи. Також шум сприяСФ захворюванням серцево-судинноСЧ системи. В останнСЦ роки з'явився навСЦть спецСЦальний термСЦн "шумова хвороба».

На сучасних пСЦдприСФмствах спостерСЦгаСФться тенденцСЦя збСЦльшення потужностСЦ виробничого встаткування, швидкостСЦ руху його частин, пСЦдвищення ступеня механСЦзацСЦСЧ виробничих процесСЦв, а також впровадження в технологСЦю виробництва рСЦзних коливальних процесСЦв. Все це приводить до збСЦльшення СЦнтенсивностСЦ й часу впливу шуму на людину.

Для органСЦв санСЦтарноСЧ СЦнспекцСЦСЧ та служби охорони працСЦ боротьба з усСЦма видами шумСЦв - виробничими, вуличними, побутовими - обумовлюСФ одну з найважливСЦших функцСЦй на пСЦдприСФмствах. ВСЦдповСЦдно, виробництва де рСЦвень шуму перевищуСФ припустимСЦ норми, пСЦдпадають пСЦд категорСЦю шкСЦдливих.

ВимСЦрювання шумових характеристик здСЦйснюють за допомогою спецСЦальних  приладСЦв - шумомСЦрСЦв. ШумомСЦр являСФ собою автономний переносний прилад, який дозволяСФ вимСЦрювати безпосередньо в децибелах рСЦвнСЦ СЦнтенсивностСЦ звуку в широких межах вСЦдповСЦдно до стандартних рСЦвнСЦв. СучаснСЦ прилади укомплектованСЦ додатково ще й програмним забезпеченням, за допомогою якого можна аналСЦзувати та зберСЦгати статистичнСЦ даннСЦ на ПК.

ДСЦючим  законом УкраСЧни тАЮ Про внесення змСЦн до деяких законодавчих актСЦв УкраСЧни щодо захисту населення вСЦд впливу шуму тАЭ вСЦд 03.06.2004 [9] було значно посилено контроль СЦ вСЦдповСЦдальнСЦсть за порушення законодавчих вимог  та СЦнших нормативно-правових актСЦв щодо захисту населення вСЦд шкСЦдливого впливу шуму.

Часто виникаСФ питання щодо можливостСЦ контролю акустичного середовища у багатьох примСЦщеннях пСЦдприСФмств з метою виявлення, реагування на вСЦдхилення вСЦд норми, подальшоСЧ обробки СЦнформацСЦСЧ та СЧСЧ зберСЦгання.

ВСЦдповСЦдно метою даноСЧ роботи СФ аналСЦз СЦснуючих аналогСЦв та створення унСЦверсальноСЧ системи для контролю шумових характеристик, яка могла б працювати в автономному переносному режимСЦ, так СЦ у складСЦ апаратно-програмного забеспеченнСЦ. Система повина бути надСЦйною, практичною та мати просте керування, щоб забеспечити можливСЦсть швидкого засвоСФння навичок робити.


  1. Вимоги до характеристик вимСЦрювача шуму.


1.1. АналСЦз характеристик типових вимСЦрювачСЦв шуму


ВимСЦрювальна апаратура

Шум машин може вимСЦрюватися рСЦзними приладами. З декСЦлькох послСЦдовно з'СФднаних приладСЦв утвориться так званий вимСЦрювальний тракт. Залежно вСЦд умов проведення вимСЦрСЦв, способу реСФстрацСЦСЧ одержуваних результатСЦв СЦ СЦнших обставин кСЦлькСЦсть приладСЦв, що входять у вимСЦрювальний тракт, може змСЦнюватися в широких межах. У найбСЦльш загальному видСЦ застосовуванСЦ на практицСЦ тракти для вимСЦру шуму представленСЦ на рис. 1.1. Блок-схема унСЦверсального вимСЦрювального тракту

Рис. 1.1


Прилади, зазначенСЦ в блок-схемСЦ,  дозволяють вимСЦрювати рСЦвнСЦ звукового тиску шуму; рСЦвнСЦ звуку; спостерСЦгати на екранСЦ оiилограми значення звукового тиску шуму; реСФструвати змСЦни рСЦвня звукового тиску в часСЦ; дослСЦджувати частотнСЦ спектри шуму та реСФструвати спектрограми; дослСЦджувати статистичнСЦ характеристики шумСЦв (якщо в числСЦ СЦнших приладСЦв СФ вСЦдповСЦдний статистичний аналСЦзатор) СЦ СЦншСЦ характеристики. Застосування додаткових методСЦв обробки результатСЦв вимСЦрСЦв даСФ можливСЦсть також визначати рСЦвнСЦ звуковоСЧ потужностСЦ джерела шуму й характеристики направленостСЦ його випромСЦнювання.

ЗображенСЦ на рис. 1.1. перемикачСЦ показують рСЦзнСЦ варСЦанти з'СФднання приладСЦв. НайчастСЦше цСЦ з'СФднання здСЦйснюються екранованими кабелями зСЦ штекерами на кСЦнцях. РЖнодСЦ два або три прилади поСФднуються в загальному корпусСЦ, що спрощуСФ користування ними, оскСЦльки при цьому кабельна комутацСЦя замСЦняСФться внутрСЦшнСЦми постСЦйними лСЦнСЦями, позначеними перемикачами. Наприклад, часто поСФднуються шумомСЦр СЦ частотний аналСЦзатор; СЦснують прилади,  у яких, крСЦм названих блокСЦв, входить самописний реСФстратор рСЦвня або оiилограф.

У бСЦльшостСЦ випадкСЦв при визначеннСЦ шумових характеристик можна обмежитися шумомСЦром СЦ частотним аналСЦзатором, СЦнодСЦ цей комплект доповнюСФться самопиiем. В деяких випадках шум може бути попередньо записаний на носСЦй СЦнформацСЦСЧ та надалСЦ, вже в лабораторних умовах, проаналСЦзований на стацСЦонарнСЦй апаратурСЦ.

ШумомСЦри призначенСЦ для вимСЦру рСЦвнСЦв звуку, що вСЦдповСЦдають стандартним характеристикам. ЧастотнСЦ характеристики вимСЦрювального тракту й шумомСЦра наведенСЦ в табл. 1.1.

РекомендуСФться  використовувати характеристику А при вимСЦрСЦ рСЦвня звуку й лСЦнСЦйну характеристику для спектрального аналСЦзу. ДопускаСФться використання характеристики C замСЦсть лСЦнСЦйноСЧ. КрСЦм того, шумомСЦр, зазвичай, застосовуСФться, як вхСЦдний блок у бСЦльшостСЦ акустичних вимСЦрювальних трактСЦв СЦ призначаСФться для перетворення акустичного сигналу в електричний СЦ посилення. По-принципу дСЦСЧ шумомСЦр являСФ собою вольтметр СЦз частотними характеристиками, що перемикаються, СЦ ступСЦнчатою регульованою чутливСЦстю. ШумомСЦр повинен працювати в широкому динамСЦчному дСЦапазонСЦ рСЦвнСЦв приблизно вСЦд 20тАФ25 до 130тАФ140 дБ. При вимСЦрах шумСЦв з найнижчими рСЦвнями використовуСФться максимальне посилення вимСЦрювального тракту. Щоб уникнути перевантаження пСЦдсилювача при вимСЦрах шумСЦв середньоСЧ СЦнтенсивностСЦ напруга, посилена першим каскадом, послабляСФться атенюатором у певне число раз. При вимСЦрах СЦнтенсивних шумСЦв напруга, що знСЦмаСФться з мСЦкрофона або мСЦкрофонного трансформатора, виявляСФться досить великою, щоб перевантажити навСЦть перший каскад пСЦдсилювача. Тому мСЦж мСЦкрофоном СЦ першим каскадом також включений атенюатор. Звичайно обидва атенюатора регулюються однСЦСФю ручкою, однак СФ шумомСЦри, у яких кожен атенюатор маСФ свою ручку (фСЦрма "Брюель СЦ КьСФр»). Атенюатори змСЦнюють посилення шумомСЦра щаблями по 10 або 20 дБ.







Таблиця 1.1

ВСЦдноснСЦ частотнСЦ характеристики  вимСЦрювальних трактСЦв  СЦ  шумомСЦрСЦв

Частота, гц

ВСЦдносна частотна характеристика, дБ

Допуски на нерСЦвномСЦрнСЦсть характеристики, дБ

(4)


(1)

А

(2)

C

(3)


63

тАФ26,2

тАФ0,8

В±4,0


80

тАФ22,5

тАФ0,5

В±3,5


100

тАФ19,1

тАФ0,3

В±3,5


125

тАФ16,1

тАФ0,2

В±3,0


160

тАФ13,4

тАФ0,1

В±3,0


200

тАФ10,9

0

В±3,0


250

тАФ 8,6

0

В±3,0







315

тАФ6,6

0

В±3,0


400

  тАФ 4,8

0

В±3,0


500

тАФ 3,2

0

В±3,0







630

тАФ 1,9

0

В±3,0


800

тАФ 0,8

0

В±2,5


1000

0

0

В±2,0


1250

+ 0,6

0

В±2,5







1600

+ 1,0

тАФ0,1

В±3,0


2000

+ 1,2

тАФ0,2

В±3,0


2500

+ 1,3

тАФ0,3

+ 4,0


3150

+  1,2

тАФ0,5

+5,0

тАФ3,5

4000

+ 1,0

тАФ0,8

+ 5,5

тАФ4,0






5000

+ 0,5

тАФ1,3

+6,0

тАФ4,5

6300

тАФ 0,1

тАФ2,0

+6,0

тАФ5,0

8000

тАФ 1,1

тАФ3,0

В±6,0



Для вимСЦру рСЦвнСЦв звуку в тракт шумомСЦра мСЦж каскадами пСЦдсилювача вмикаються коригувальнСЦ ланцюги RС, зазвичай керованСЦ спецСЦальним перемикачем. ДалСЦ сигнал надходить на пСЦдсилювач. З його виходу посилена напруга подаСФться на випрямляч стрСЦлочного приладу й на вихСЦднСЦ гнСЦзда, до яких можуть пСЦдключатися частотнСЦ аналСЦзатори, самопиiСЦ та СЦншСЦ прилади. Призначення випрямляча - продетектувати змСЦнну електричну напругу для можливостСЦ вимСЦру СЧСЧ магнСЦтоелектричним стрСЦлочним приладом. Шкала приладу градуюСФться в децибелах. ВимСЦрювальний рСЦвень звукового тиску або рСЦвень звуку визначаСФться алгебраСЧчною сумою показань атенюатора та стрСЦлочного приладу.

КоефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення шумомСЦра повинен бути постСЦйним. Звичайно в шумомСЦрСЦ СФ пристрСЦй для калСЦбрування пСЦдсилення електричного тракту. РекомендуСФться спосСЦб калСЦбрування, що включаСФ весь  тракт, починаючи з мСЦкрофона.


1.2. Вимоги до сучасних вимСЦрювачСЦв шуму


На сьогоднСЦшнСЦй день СЦснуСФ велика кСЦлькСЦсть приладСЦв, що служать для вимСЦрювання рСЦвня шуму й проведення його спектрального аналСЦзу. НайчастСЦше цСЦ прилади являють собою складнСЦ дорогСЦ програмно-апаратнСЦ комплекси, що вСЦдрСЦзняються високою точнСЦстю й надСЦйнСЦстю.

Очевидним лСЦдером у виробництвСЦ приладСЦв, що вимСЦрюють рСЦвень шуму СФ фСЦрма Bruel & Kjear, прилади якоСЧ дуже вСЦдомСЦ у свСЦтСЦ та вСЦдрСЦзняються великою надСЦйнСЦстю СЦ вартСЦстю.

У зведених таблицях можна визначити всСЦ переваги та недолСЦки сучасних аналогСЦв, якСЦ пердставленСЦ на украСЧнському ринку.


Таблиця 1.2

Зведена таблиця сучасних вимСЦрювачСЦв шуму



SVEN

Брюль СЦ КьСФр

ОКТАВА-101А

(8)

s101 (9)

912

(1)

945

(2)

948

(3)

949

(4)

2221,2222

(5)

2250

(6)

2260

(7)

ДинамСЦчний дСЦапазон

вСЦд 21 дБ до 145ВадБ

вСЦд 21ВадБА до 145ВадБА

вСЦд 21ВадБА до 145ВадБА

вСЦд 24ВадБА до 145ВадБА

з дозволом за рСЦвнем 0,1 дБ

120 дБ

80 дБ що набудовуСФться

для того, щоб одержати шкалу в дСЦапазонСЦ вСЦд 70 дБ

до 130 дБ СЦз кроком 10 дБ

80 дБ

7 дСЦапазонСЦв 50-126 дБ

ЛСЦнСЦйний дСЦапазон частот

вСЦд 0,5 Гц до 90 кГц

вСЦд 1 Гц до 20 кГц

вСЦд 1 Гц до 20 кГц

вСЦд 0,5 Гц до 20 кГц

вСЦд 10 до 20 кГц

вСЦд 3Гц до 20 кГц

8 Гц - 20 кГц для 1/3 октавного аналСЦзу

1,6 Гц- 20 кГц(режим РЖнфразвук)

10 Гц-20 кГц(режим звук)


РозмСЦр

270 мм х 112 мм х 68 мм

190 мм х 70 мм х 40 мм

140 мм х 70 мм х 35 мм

190 мм х 70 мм х 40 мм


300х93х50мм

375 мм х 120 мм х 55 мм


62х173х40 мм

Вага

1,8 кг СЦз батареями

0,4 кг СЦз батареями

0,4 кг СЦз батареями

0,4 кг СЦз батареями


650г разом з батареСФю

1,2 кг СЦз батареями


185 г

Живлення

свинцевий акумуляторВазовнСЦшнСФ живлення вСЦд мережСЦ 220В с зарядним пристроСФм

убудованСЦ Ваакумулятори

зарядний пристрСЦй СЦ зовнСЦшнСФ харчування вСЦд мережСЦ 220В

чотири батарейки формату AA

зовнСЦшнСФ живлення вСЦд мережСЦ 220В (опцСЦя)

чотири батарейки формату AA

зовнСЦшнСФ живлення вСЦд мережСЦ 220В (опцСЦя)


ЛСЦтСЦй-СЦоний акамулятор вСЦд 8 до 20 безперервноСЧ  роботи

Джерела живлення

ZG 0386 - РДвропейська версСЦя

ZG 0387 - АнглСЦйська версСЦя

ZG 0388 - Американська версСЦя

убудована акумуляторна батарея вСЦд мережСЦ 220 В

9 В типу 6LR61/6F22,
термСЦн служби 110 годин

Пам'ять

до 64 МБ енергонезалежноСЧ пам'ятСЦ

доВа 32 МБ енергонезалежноСЧ пам'ятСЦ

до 64 МБ

до 32 МБ


внутрСЦшню пам'ять СФмнСЦстю 20 Мбайт  та карти пам'ятСЦ CF СЦ SD

внутрСЦшню пам'ять СФмнСЦстю 20 Мбайт



МСЦкрофон

1/2тАЭ конденсаторний мСЦкрофон з напругою поляризацСЦСЧ 0 В, або 200 В

1/2тАЭ конденсаторний мСЦкрофон з напругою поляризацСЦСЧ 0 В або 200ВаВ

1/2тАЭ конденсаторний мСЦкрофон з напругою поляризацСЦСЧ 0 В

1/2тАЭ конденсаторний мСЦкрофон з напругою поляризацСЦСЧ 0 В

поляризованим конденсаторним мСЦкрофоном 4176 фСЦрми Брюль СЦ КСФр

Тип 4189: Попередньо поляризований мСЦкрофон

ц

Тип 4189 преполяризований мСЦкрофон вСЦльного поля НомСЦнальна чутливСЦсть: -26 дБ В±1,5 дБ на 1 В/Па

РДмнСЦсть: 14 пФ (при 250 Гц)

МСЦкрофон конденсаторний, 1/2 дюйма, ВМК-205

Електротний конденсатор, двонаправлений

ТочнСЦсть

1-го класу




стандартСЦв МЕК 651, т. 1, ДИН ANSI S1.4-1971

1-го класу точностСЦ IEC 61672-1

типу 1згСЦдно IEC СЦ ANSI

Клас точностСЦ 1

В±2 d при 114 d












Таблиця 1.3

ЗовнСЦшнСЦй вигляд вимСЦрювачСЦв шуму

(1)

(2)

(3)

(4)










(6)

(7)

(8)


(9)

До сучасних шумомСЦрСЦв в комплектСЦ  постачаСФсться тажож програне забеспечення. Характеристики аналСЦзатора можна змСЦнити шляхом замСЦни пакета програмного забезпечення. ОпцСЦСЧ програмного продуктСЦв, забезпечуючи автоматичну вибСЦрку подСЦй, запис даних, дозволяють розширити можливостСЦ системи. ШумомСЦр можна пСЦдключати до персонального комп'ютера та до цифрового  магнСЦтофону для запису звуку, так само можна використовувати модем при роботСЦ з аналСЦзатором. Сполучення потужних апаратних засобСЦв СЦ програмного забезпечення перетворюСФ аналСЦзатор у потужний прилад, що дозволяСФ вирСЦшувати всСЦ питання, виникаючСЦ при дослСЦдженнСЦ звукових сигналСЦв. КрСЦм того вибираючи те або СЦнше програмне забезпечення, користувач може розширити можливостСЦ системи. Програмне забезпечення поставляСФться завантаженим на карти пам'ятСЦ. МожливостСЦ програного забеспечення наведеннСЦ у таблицСЦ 1.4.


Таблиця1.4

МожливостСЦ програного забеспечення

Назва

ЗовнСЦшнСЦй вигляд


ФункцСЦСЧ та можливостСЦ

Дисплей спектра з використанням програмного забеспечення


ЗмСЦннСЦ в умовах навколишнього середовища можуть зажадати зупинцСЦ

та повторному запуску вимСЦрСЦв для одержання необхСЦдних результатСЦв. РЖдентифСЦкацСЦю або маркування подСЦй разом з вСЦзуальним пСЦдтвердженням джерел шуму легше й бСЦльш точно проводити пСЦд час проведення вимСЦрСЦв, чим пСЦсля вимСЦрСЦв. КрСЦм того, для маркування u1089 подСЦй, часто буваСФ необхСЦдним запис звуку разом СЦз процесом вимСЦрСЦв. ВСЦдтворення записаного звуку в подальшому використо-вуСФться для документування типу подСЦСЧ.

РозробленСЦ три пакети програмного забезпечення: BZ7201 - пакет для октавного аналСЦзу, BZ7202 - пакет для октавного й 1/3 октавного аналСЦзу, BZ7206 - пакет програмного забезпечення для проведення октавного й

1/3 октавного аналСЦзу в розширеному частотному дСЦапазонСЦ 8 Гц - 20 кГц.

















Таблиця 1.4 (продовження)


Маркування

Кнопки маркерСЦв дозволяють операторовСЦ СЦдентифСЦкувати умови проведення вимСЦрСЦв. В аналСЦзаторСЦ передбаченСЦ чотири маркери плюс один маркер виключення. Ви можете присвоСЧти  клавСЦшам СЦмена, для того щоб СЦдентифСЦкувати тип подСЦСЧ. Довжина маркера може бути змСЦнена на екранСЦ

дисплея до однСЦСФСЧ хвилини, пСЦсля того як подСЦя вСЦдбулася. Маркери зберСЦ-гаються , як СЦ данСЦ вимСЦри, СЦ якщо йде запис звуку, файл с расширением.wav зберСЦгаються на ПК. Маркери можуть бути обранСЦ в будь-якому порядку й будь-якСЦй тривалостСЦ. Оператор може встановити всСЦ маркери для того, щоб автоматично завершити вимСЦр пСЦсля заздалегСЦдь певного часу або продовжу-вати вимСЦр доти поки оператор не зупинить кожний вимСЦр.

Запис звуку

Для того, щоб бути впевненим у тСЦм, що викликало вСЦдзначену подСЦю,

оператор може записувати звук на жорсткий диск комп'ютера.

Оператор може управляти процесом запису звуку на жорсткий диск пСЦд час проведення вимСЦру. ТривалСЦсть запису

обмежена тСЦльки СФмнСЦстю жорсткого диска. Звук записуСФться на один канал з

опцСЦСФю запису коментарСЦв на другий канал (це може збСЦльшити розмСЦр

файлСЦв). Запис звуку може супрово-джуватися одним або бСЦльше маркерами.

Екран СЦз кривою порушення рСЦвня

Представлений великий масив вимСЦрюваних

параметрСЦв, що використовують рСЦзнСЦ сполучення тимчасових СЦ частотних зважувань, фСЦльтрСЦв, СЦ визначення пСЦкСЦв СЦ т.д. ПСЦд час проведення вимСЦрСЦв А-ЗваженСЦ, З-зваженСЦ й L-ЗваженСЦ акустичнСЦ сигнали

обробляються двома 18-бСЦтними аналого-цифровими перетворювачами й обробляються процесором  реального часу. Процесор безу-пинно обчислюСФ поточнСЦ значення для всього масиву обраних параметрСЦв, якСЦ можуть бути негайно вСЦдображенСЦ й збереженСЦ пСЦзнСЦше, коли вимСЦри завершенСЦ.






Таблиця1.4(продовження)


Екран

автоматичного калСЦбрування

СЦн'СФкцСЦСФю заряду


ВнутрСЦшнСФ калСЦбрування

У цьому випадку використовуСФться стабСЦ-льний, внутрСЦшнСЦй, електричний,  зразковий сигнал для прямого порушення виходу преду-силителя. Весь вимСЦрювальний ланцюг за винятком мСЦкрофона й предусилителя буде вСЦдкалСЦбрована.

ЗовнСЦшнСФ калСЦбрування

Для цього необхСЦдно пСЦдключати мСЦкрофон до зразкового, стабСЦльному звуковому сигналу, наприклад вСЦд калибратора звукового рСЦвня тип 4231 або

пистонфона тип 4228 або вСЦд багатофункцСЦонального акустичного калибратора тип 4226. Цей метод дозволяСФ откалибровать весь ланцюг вимСЦрСЦв.

Початкове калСЦбрування

У кожному аналСЦзаторСЦ зберСЦгаСФться СЦнформацСЦя про початкове калСЦбрування, серСЦйному номерСЦ мСЦкрофона аналСЦзатора, що дозволяСФ одержати СЦнформацСЦю про будь-якому вСЦдхиленнСЦ вСЦд параметрСЦв початкового калСЦбрування.

КалСЦбрування СЦн'СФкцСЦСФю заряду дозволяСФ проводити

монСЦторинг вимСЦрювального ланцюга аж до дСЦафрагми мСЦкрофона.

Коли ви проводите внутреннСФ або зовнСЦшнСФ калСЦбрування, калСЦбрування СЦн'СФкцСЦСФю заряду так само проводиться автоматично та результат калСЦбрування зберСЦгаСФться автоматично. ПСЦзнСЦше ви можете СЦнСЦцСЦювати CIC для того, щоб зрСЦвняти новий результат зСЦ зразковим. СтабСЦльне вСЦдношення CIC дозволяСФ забезпечити стабСЦльну роботу мСЦкрофона, кабелю, предпСЦдсилювача, що залишилася вимСЦрювальноСЧ системи, це забезпечить одержання достовСЦрних резуль-татСЦв вимСЦру. CIC може бути запущена вручну й автоматично. На Рис. показано як

встановити автоматичне калСЦбрування СЦн'СФкцСЦСФю заряду таким чином, щоб запустити та зупинити калСЦбрування щодня протягом тижня в 03:00.

Колонка вСЦдмСЦнностей показуСФ вСЦдхилення поточних калСЦбрувань СЦ зразковоСЧ зовнСЦшнСЦм калСЦбруванням, що була збережена востаннСФ. Наприклад, всСЦ значення CIC калСЦбрувань вСЦдрСЦзняються не бСЦльше нСЦж на 0,1 дб вСЦд зразкового значення, що говорить про стабСЦльний стан.





Таблиця1.4(продовження)


Спектрограми

рСЦзних вимСЦрСЦв

вСЦдображуванСЦ за допомогою

програмного забезпечення

Програма призначена для розрахунку й пророкування рСЦвнСЦв шуму навколишнього се-редовища. Розрахунки ТСрунтуються на СЦнфо-рмацСЦСЧ про джерела шуму й описСЦ поширення шуму вСЦд джерела до приймача, розрахунки виконуються згСЦдно нацСЦональним СЦ мСЦжна-родним стандартам. Акустична модель ство-рюСФться на основСЦ карти мСЦiевостСЦ й вимСЦрСЦв звуковоСЧ потужностСЦ, проведених з допомогою програмного забезпечення СЦнтенсивностСЦ зву-ку BZ7205 або даних про джерело звуку. За допомогою рогрммного забезпечення данСЦ результатСЦв вимСЦрСЦв можна представляти у ви-глядСЦ граф, спектрСЦв або у виглядСЦ статисти-чних кривих, а так само експортувати данСЦ ви-мСЦрСЦв в СЦншСЦ програми або направляти СЧх на принтер. Програма дозволяСФ операторовСЦ за-писувати й вСЦдтворювати звуковСЦ сигнали для наступноСЧ обробки.

Програмне

забезпечення розраховуСФ рейтинговСЦ

рСЦвнСЦ

Ця програма маСФ такоСЧ ж функцСЦСЧ по вСЦдображенню результатСЦв вимСЦрСЦв як СЦ Noise Explorer. Так само ця програма призначена для розрахунку рэйтинговых рСЦвнСЦв (критерСЦй оцСЦнки шуму навколишнього середовища ТСрунтуСФться на LАeq з рСЦзними обмеженнями) вСЦдповСЦдно до стандартСЦв СЦ обмеженням, яким оператор треба. Використовуючи це про-грамне забезпечення й данСЦ вимСЦрСЦв, отриманСЦ за допомогою 2260, можна легко одержати значення рейтингових рСЦвнСЦв. Для аналСЦзу зниження звуку, рСЦвнСЦ шуму можуть бути вСЦдредагованСЦ для того, щоб одержати СЦнфо-рмацСЦю про те, що трапиться якщо будуть виконанСЦ тСЦ або СЦншСЦ заходи щодо зниження шуму. ФункцСЦя запису звуку включена в програмне забезпечення.

Програмне забезпечення, що визначаСФ  значення рСЦвня шуму на заводСЦ

Програмне забезпечення дозволяСФ легко завантажити профСЦлСЦ шуму в певних мСЦiях або обмСЦрюваних бСЦля робочих мСЦiь, якСЦ Protector використовуСФ для розрахункСЦв впли-ву звуку на людей або в мСЦiях, де прово-дяться дослСЦдження. Програма веде розраху-нки згСЦдно ISO 9612.2. У тих випадках, коли можливо провести вимСЦри на робочих мСЦiях, а робСЦтники при цьому перемСЦщаються, про-грама комбСЦнуСФ результати вимСЦрСЦв на робочих мСЦiях з профСЦлем перемСЦщень робСЦтникСЦв, для того, щоб одержати дози шуму, якСЦ впливають на людей.

ПорСЦвняСФмо набСЦр технСЦчних характеристик у наведенСЦй таблицСЦ, зокрема  частотну корерцСЦю (принцип дСЦСЧ роздлядуСФться нижче),  та калСЦбрування.

Для отримання СЦнформацСЦСЧ пророзподСЦл частот застосовуСФться набСЦр частотних коригувальних фСЦльтрСЦв, характеристики яких СЦндексованСЦ лСЦтерами А, В, С (Рисунок 1.2). Характеристика з СЦндексом С мало залежить вСЦд частоти в значнСЦй частинСЦ звукових частот, у той час як характеристика з СЦндексом А перебуваСФ в сильнСЦй залежностСЦ вСЦд частот нижче 1000 Гц. ПорСЦвнюючи частотну характеристику А с кривими рСЦвня рСЦвноСЧ гучностСЦ для чистих тонСЦв можна виявити деяку подСЦбнСЦсть мСЦж останнСЦми й оберненою АтАС характеристикою. НавСЦть незважаючи на те, що процес сприйняття звукСЦв людиною набагато складнСЦше апроксимацСЦСЧ за допомогою частотноСЧ корекцСЦСЧ, як це представлено кривою А, в багатьох випадках СЦнформацСЦя може бути отримана в результатСЦ вимСЦрСЦв за допомогою апаратури за характеристикою А. ОстаннСЦй довСЦд також пСЦдтверджуСФться тим, що СЦснуючСЦ нацСЦональнСЦ й мСЦжнароднСЦ стандарти, що регламентуюсь вимСЦрюваннСЦ та оцСЦнцСЦ рСЦвня шуму головним чином рекомендують застосування коригувальноСЧ характеристики А.

Рис. 1.2


Для того, щоб розрСЦзняти фСЦзичнСЦ вимСЦрювання рСЦвнСЦв звукового тиску в децибелах (дБ) (без частотноСЧ корекцСЦСЧ) вСЦд суб'СФктивного вимСЦру рСЦвнСЦв гучностСЦ у фонах СЦ вимСЦрСЦв, зроблених за допомогою однСЦСФСЧ з уведених стандартних частотних характеристик А, В, С (або D), прийнята мСЦжнародна угода про те, що результати останнього виду вимСЦрСЦв повиннСЦ бути вираженСЦ у виглядСЦ рСЦвнСЦв звуку з використанням шкали децибел СЦз вказСЦвкою виду частотноСЧ коригувальноСЧ характеристики А, В, або С (або D). Якщо, наприклад, шум вимСЦрюСФться з використанням корекцСЦСЧ А, то результат повинен бути представлений у виглядСЦ дБ(А). АналогСЦчно, якщо вимСЦру шуму проводилися з використанням корекцСЦй В та С (або D), цСЦ результати повиннСЦ бути вираженСЦ вСЦдповСЦдно дБ(В), дБ(С) або дБ(D).

РЖснують випадки, коли при вимСЦрюваннях необхСЦдна набагато бСЦльш вичерпна СЦнформацСЦя про рСЦвень шуму. Цю СЦнформацСЦю можна одержати, проводячи частотний аналСЦз шуму; аналСЦз, що часто проводиться у виглядСЦ октавних, третинооктавних або ще бСЦльш вузьких смуг частот. З докладного частотного аналСЦзу спектра шуму може бути отримана найбСЦльш придатна СЦнформацСЦя про звук,  що дослСЦджуСФться.


  1. ВибСЦр та обТСрунтування технСЦчних рСЦшень


2.1. ПроектнСЦ рСЦшення вимСЦрювача шуму


Шум СФ важливим аспектом сучасного життСФвого середовища й визначення його  параметрСЦв  бСЦльше  не надаСФться лише фахСЦвцям акустицСЦ й вимСЦрювальнСЦй технСЦцСЦ. Саме цСЦ  фактори врахованСЦ  в конструкцСЦСЧ СЦнтегруючих прецизСЦйних   шумомСЦрСЦв   2221   СЦ   2222. Прилади   2221    СЦ   2222   постаченСЦ   всСЦма пристроями,  потрСЦбними  при вимСЦрах СЦ дослСЦдженнях шуму,  СЦ СЧхнСЦ  характеристики задовольняють вимогам запропонованоСЧ рекомендацСЦСЧ МЕК, що визначаСФ параметри СЦнтегруючих прецизСЦйних шумомСЦрСЦв типу IP, СЦ стандартСЦв МЕК 651, т. 1, ДИН-МЕК 651, кл. 1 СЦ ANSI S1.4-1971, т. 1.

РЖнтегруючСЦ прецизСЦйнСЦ шумомСЦри 2221 СЦ 2222 автоматично визначають у чотирьох дСЦапазонах еквСЦвалентнСЦ рСЦвнСЦ Lекв  звуковоСЧ експозицСЦСЧ РЗЕ й максимальнСЦ рСЦвнСЦ звуку, тобто максимальнСЦ пСЦковСЦ значення зСЦ зберСЦганням СЦ максимальнСЦ середньоквадратичнСЦ значення зСЦ зберСЦганням СЦ динамСЦчною

Визначення еквСЦвалентних рСЦвнСЦв безперервного звуку Lекв ТСрунтуСФться на принципСЦ рСЦвноСЧ енергСЦСЧ й здСЦйснюСФться шляхом усереднення рСЦвнСЦв, що змСЦнюються, звуку СЦз частотною корекцСЦСФю А протягом точно певного СЦнтервалу часу. Lекв СФ еквСЦвалентним рСЦвнем безперервного звуку з фСЦксованою амплСЦтудою, скоректована схемою частотноСЧ корекцСЦСЧ А енергСЦя якого СЦдентична енергСЦСЧ дСЦйсного звуку або шуму з амплСЦтудою, що змСЦнюСФться в часСЦ. ВСЦдзначимо, що при цьому враховуСФться СЦдентичний опорний СЦнтервал часу. Отже,


де ро - опорне значення звукового тиску (20 мкПа), р(t) звуковий тиск, що змСЦнюСФться в часСЦ, скоректований схемою частотноСЧ корекцСЦСЧ А, СЦ Т - опорний СЦнтервал часу (СЦнтервал часу вимСЦру).

Визначення рСЦвнСЦв звуковоСЧ експозицСЦСЧ РЗЕ. ЕквСЦвалентний рСЦвень звуковоСЧ експозицСЦСЧ РЗЕ СФ рСЦвнем, при фСЦксацСЦСЧ якого протягом тимчасового СЦнтервалу тривалСЦстю 1 секунду виходить скоректована схемою частотноСЧ корекцСЦСЧ А звукова енергСЦя, СЦдентична енергСЦСЧ дСЦйсного короткочасного звуку або шуму, СЦ визначаСФться виразом:

при цьому   =1с.


РСЦвень звуковоСЧ експозицСЦСЧ РЗЕ використовуСФться при описСЦ й оцСЦнцСЦ короткочасних звукСЦв СЦ шумСЦв.

Визначення максимальних середньоквадратичних значень СЦз динамСЦчною характеристикою "швидко» або "повСЦльно» СЦ зСЦ зберСЦганням.

Максимальний рСЦвень скоректованого схемою частотноСЧ корекцСЦСЧ А звуку СФ максимальним середньоквадратичним значенням, певним протягом СЦнтервалу вимСЦру шумомСЦром зСЦ стандартною динамСЦчною характеристикою "швидко» (прилад 2221) або "повСЦльно» (прилад 2222) СЦ зберСЦгаються у вСЦдповСЦдному запам'ятовувальному пристроСЧ. Максимальний рСЦвень використовуСФться при оцСЦнцСЦ звукСЦв СЦ шумСЦв з амплСЦтудами, що змСЦнюються.

Визначення максимальних пСЦкових значень зСЦ зберСЦганням

МаксимальнСЦ пСЦковСЦ значення важливСЦ саме при оцСЦнцСЦ СЦмпульсних звукСЦв та СЧх шкСЦдливого впливу на слух людини. ЦСЦ значення визначаються з урахуванням постСЦйного часу наростання 30 мкс СЦ лСЦнСЦйноСЧ частотноСЧ  характеристики шумомСЦра.

Спрощену блок-схему СЦнтегруючих  презицСЦйних шумомСЦрСЦв 2221 та 2222 наведено на рис. 2.1. ОсновнСЦ операцСЦСЧ, що виконуються СЦнтегруючими прецизСЦйними шумомСЦрами 2221 СЦ 2222, ставляться до визначення еквСЦвалентних рСЦвнСЦв Lекв на протязСЦ СЦнтервалСЦв часу тривалСЦстю до 2,77 годин. ОскСЦльки рСЦвнСЦ звуковоСЧ експозицСЦСЧ (РЗЕ) та пСЦдлягаючСЦ зберСЦганню максимальнСЦ рСЦвнСЦ звуку визначаються на основСЦ значень Lекв, нижче докладно розглядаСФться принцип СЦ метод вимСЦру, обчислення та СЦндикацСЦСЧ еквСЦвалентних рСЦвнСЦв Lекв.

Електричний сигнал, що вСЦддаСФться мСЦкрофоном, пСЦдсилюСФться, пСЦддаСФться частотнСЦй корекцСЦСЧ А й в блоках логарифмСЦчного й анти логарифмСЦчного перетворювачСЦв зводиться у квадрат. Електронний СЦнтегратор здСЦйснюСФ СЦнтегрування сигналу шляхом пСЦдсумовування, видаСФ СЦмпульсний сигнал СЦ при перевищеннСЦ заданого граничного рСЦвня автоматично вертаСФться у вихСЦдний стан. Частота згаданого СЦмпульсного сигналу пропорцСЦйна квадрату миттСФвого значення, що впливаСФ на мСЦкрофон акустичного сигналу. Отже, загальне число СЦмпульсСЦв пропорцСЦйно сумарнСЦй дозСЦ, накопиченоСЧ з моменту запуску процесу вимСЦру й обчислення. Для визначення загального числа СЦмпульсСЦв передбачений електронний лСЦчильник  дози. ОсобливостСЦ вимСЦрювача шуму:

1. Атоматичне повернення та вСЦдтворення з перСЦодом 1с в режимСЦ визначення СЦ зберСЦгання максимальних значень(*)

2. Т=1с в режимСЦ визначення РЗЕ та зберСЦгання максимальних значень (**)

Генератор СЦз кварцовою стабСЦлСЦзацСЦСФю частоти генеруСФ тактовСЦ СЦмпульси, рахунок яких забезпечуСФ лСЦчильник часу. МСЦкропроцесор обробляСФ видавану згаданими вище лСЦчильниками СЦнформацСЦю, обчислюСФ значення Lекв СЦ керуСФ вСЦдновленням показСЦв цифрового СЦндикатора. Цей процес повторюСФться через регулярнСЦ СЦнтервали часу тривалСЦстю 0,5 с. ВСЦдзначимо, що лСЦчильники дози й часу вертаються у вихСЦдний (нульовий) стан при включеннСЦ живлення й застосуваннСЦ керуючим поверненням системи натискноСЧ кнопки.

Процес визначення рСЦвнСЦв звуковоСЧ експозицСЦСЧ РЗЕ аналогСЦчний описаному вище, що вСЦдноситься до еквСЦвалентних рСЦвнСЦв Lэкв процесу. РДдине розходження полягаСФ в тСЦм, що при визначеннСЦ РЗЕ враховуються фСЦксованСЦ СЦнтервали часу тривалСЦстю 1с, а не видавана лСЦчильником часу СЦнформацСЦя про дСЦйсний минулий час.

Рис. 2.1

В режимах  визначення та зберСЦгання максимальних значень використовуСФться спецСЦальний електронний пристрСЦй. Цей пристрСЦй визначаСФ й зберСЦгаСФ максимальнСЦ значення, що пСЦдлягають подальшСЦй обробцСЦ в процесСЦ визначення Lекв. ЕквСЦвалентний рСЦвень Lекв сигналу   з   незмСЦнною   амплСЦтудою дорСЦвнюСФ  миттСФвому рСЦвню останнього. Отже, результатом процесу обробки видаваноСЧ згаданим вище пристроСФм СЦнформацСЦСЧ   й   обчислення   Lекв   СФ вСЦдповСЦдне максимальне значення  скоректованого схемою частотноСЧ корекцСЦСЧ  А СЦ обробленого з облСЦком стандартноСЧ динамСЦчноСЧ   характеристики   "швидко» чи  "повСЦльно» сигналу, або максимальне  пСЦкове значення сигналу без частотноСЧ корекцСЦСЧ (лСЦнСЦйний дСЦапазон вСЦд 20 Гц до 20 кГц).

МСЦкрофон. РЖнтегруючСЦ   прецизСЦйнСЦ шумомСЦри 2221 СЦ 2222 забезпеченСЦ поляризованим конденсаторним мСЦкрофоном 4176 фСЦрми Брюль СЦ КьСФр. Цей пСЦвдюймовий мСЦкрофон вСЦдрСЦзняСФться лСЦнСЦйною частотною характеристикою в умовах вСЦльного звукового поля при кутСЦ падСЦння звукових хвиль 0В° (вСЦдповСЦдно до рекомендацСЦСЧ МЕК). Застосування включеного в комплект при поставцСЦ дифузора DZ 9566 сприяСФ забезпеченню   лСЦнСЦйноСЧ   частотноСЧ характеристики мСЦкрофона 4176 в умовах дифузСЦйного звукового поля ( у вСЦдповСЦдностСЦ зСЦ стандартами АNSI).

ВхСЦдний каскад. ЗмСЦнний вхСЦдний предпСЦдсилювальний  каскад   СЦнтегруючих   прецизСЦйних шумомСЦрСЦв 2221  СЦ 2222 маСФ високий вхСЦдний СЦмпеданс, при  з'СФднаннСЦ  з  високоСЦмпедансним   конденсаторним   мСЦкрофоном. Малий вихСЦдний опСЦр цього знСЦмного каскаду даСФ можливСЦсть застосування   вСЦдносно  довгих сполучних кабелСЦв.

Проблема частотноСЧ корекцСЦСЧ, атенюатор СЦ СЦндикатор перевантаження.

Визначення   частотноСЧ   характеристики   приладСЦв   2221   СЦ   2222,   тобто вмикання та вимикання схеми частотноСЧ корекцСЦСЧ А, вСЦдбуваСФться автоматично вСЦдповСЦдно до положення визначеного режиму  СЧхньоСЧ роботи  перемикача.  Схема  частотноСЧ корекцСЦСЧ   А   використовуСФться   в режимах  визначення еквСЦвалентних СЧй Lекв СЦ РЗЕ й максимальних значень СЦз урахуванням динамСЦчноСЧ характеристики "швидко» або "повСЦльно». У режимСЦ визначення та зберСЦгання максимальних пСЦкових значеннСЦ зчитуСФться       лСЦнСЦйний частотний дСЦапазон  вСЦд 10 до 20 кГц, а частотна корекцСЦя не здСЦйснюСФться.

ВСЦд 25 до 145 дБ робочСЦй  динамСЦчний дСЦапазон пСЦдсилюючого блоку приладСЦв 2221 СЦ 2222 роздСЦлений на чотири пСЦддСЦапазони. СпецСЦальний детектор перевантаження автоматично контролюСФ амплСЦтуду сигналСЦв на входСЦ й виходСЦ пСЦдсилювального блоку та при виявленнСЦ перевищення заданоСЧ межСЦ  значень сприяСФ включенню вСЦдповСЦдного СЦндикатора (тЦІ) у лСЦвСЦй частинСЦ СЦндикаторного табло. РЖндикатор, що сигналСЦзуСФ   про   перевантаження, залишаСФться на СЦндикаторному табло до вСЦку приладу 2221 або 2222 у вихСЦдний стан.

Обчислення еквСЦвалентних рСЦвнСЦв.

ЕквСЦвалентнСЦ рСЦвнСЦ Lекв обчислюються протягом  обумовлених лСЦчильником часу тимчасових СЦнтервалСЦв. ТривалСЦсть цих СЦнтервалСЦв може доходити до 2,77 год. Про перевищення цього значення та, вСЦдповСЦдно,  про неправильне значення показу цифровим СЦндикатором еквСЦвалентного    рСЦвня    сигналСЦзуСФ зСЦрочка (*) СЦндикатор у правСЦй частинСЦ СЦндикаторного табло. ВСЦдзначимо, що згаданСЦ вище межа та СЧСЧ перевищення взагалСЦ не впливають на вСЦдображення цифровим СЦндикатором значення РЗЕ. Передбачена позад у  корпуса  приладСЦв СЦ 2222 перевСЦдна таблиця даСФ можливСЦсть визначення значень Lекв на основСЦ обмСЦрюваних значень  РЗЕ та   дСЦйсного   минулого часу.

Обчислення  та  збереження  максимальних значень. У вСЦдповСЦдних до визначення й зберСЦгання максимальних значень режимах використовуСФться спецСЦальний електронний пристрСЦй. Це пристрСЦй визначаСФ   й   зберСЦгаСФ   максимальне значення,  отримуСФ сигнал   безпосередньо вСЦд виходу логарифмСЦчного   перетворювача   (у режимСЦ визначення й зберСЦгання максимальних пСЦкових значень)  або вСЦд з'СФднаного СЦз цим перетворювачем пристрою усереднення (у режимах визначення й зберСЦгання максимальних середньоквадратичних значень СЦз динамСЦчною характеристикою "швидко» СЦ "повСЦльно»).  Сигнал, що вСЦддаСФться   згаданим   вище   електронним пристроСФм  подаСФться на анти логарифмСЦчний    перетворювач,      електронний      СЦнтегратор,  лСЦчильник СЦ мСЦкропроцесор, що здСЦйснюСФ потрСЦбну обробку СЦнформацСЦСЧ   та   керуючий    тим, що вСЦдбуваСФться  з перСЦодом 1с  процесом СЦндикацСЦСЧ та  поновлення  вСЦдображених цифровим СЦндикатором максимальних значень.

Переривання. ШумомСЦри 2221 СЦ 2222 можна вСЦдповСЦдною затисненою кнопкою встановити в режим переривання циклу СЧхньоСЧ нормальноСЧ роботи. Переривання,що вСЦдносяться до визначення еквСЦвалентних рСЦвнСЦв Lекв СЦ  РЗЕ режимСЦв не супроводжуСФться нСЦ скиданням накопиченоСЧ СЦнформацСЦСЧ, нСЦ поверненням цифрового СЦндикатора у вихСЦдний стан, а в режимах, вСЦдповСЦдних до визначення  й  зберСЦгання максимальних значень призводить до автоматичного фСЦксування показання цифрового СЦндикатора.

Повернення. ШумомСЦри 2221 СЦ 2222 повертаються у вихСЦдний стан, або автоматично при змСЦнСЦ положення кожного з СЧхнСЦх перемикачСЦв (не ставиться до вСЦдповСЦдного визначення Lекв СЦ РЗЕ положенням визначальний режим роботи перемикачСЦв), або пСЦд ручним керуванням за допомогою вСЦдповСЦдноСЧ натискноСЧ кнопки.

РЖндикатор. РЖндикаторне табло приладСЦв 2221 СЦ 2222 мСЦстить цифровий СЦндикатор зСЦ 3 1/2 десятковоСЧ  цифри та дозволом за рСЦвнем 0,1 дБ. Покази цифрового СЦндикатора вСЦдновляються через  регулярнСЦ  СЦнтервали  часу тривалСЦстю 0,5 с у тих, що вСЦдносяться до визначення еквСЦвалентних рСЦвнСЦв Lекв СЦ РЗЕ режимах СЦ з перСЦодом 1 с у режимах визначення й  зберСЦгання максимальних   значень.   До   складу СЦндикаторного  табло  також  входять спецСЦальнСЦ СЦндикатори, що сигналСЦзують про режими роботи та стан приладСЦв 2221 СЦ 2222:

ВлА»: частотна корекцСЦя А

ВлL»:   лСЦнСЦйна   частотна    характеристика

Вл*»: перевищення максимально припустимого значення часу при визначеннСЦ еквСЦвалентних рСЦвнСЦв

ВлтЦІ»: перевищення верхньоСЧ межСЦ робочого динамСЦчного дСЦапазону (перевантаження)

ВлтЦј»; догляд за нижню межу робочого динамСЦчного дСЦапазону

"ВАТ»: необхСЦднСЦсть змСЦни елементСЦв внутрСЦшнього батарейного джерела живлення

Вл00.0»: перевСЦрка цифрового СЦндикатора

"- - -»: вихСЦд за нижню межу робочого динамСЦчного дСЦапазону СЦ/або затримка пСЦсля повернення у вихСЦдний стан.

Джерело живлення

Прилади 2221 СЦ 2222 працюють вСЦд трьох внутрСЦшнСЦх лужних елементСЦв, що вСЦдповСЦдають рекомендацСЦСЧ МЕК 20 СЦ забезпечують СЧх струмом протягом приблизно 10 год. безперервноСЧ експлуатацСЦСЧ.

КалСЦбрування. При перевСЦрцСЦ й калСЦбруваннСЦ приладСЦв 2221 СЦ 2222 використовуються акустичний калСЦбратор  4230 фСЦрми  Брюль СЦ КьСФр. Що встановлюСФться на мСЦкрофон шумомСЦра калСЦбратор 4230 генеруСФ звук з точно певними рСЦвнем (94 + 0,3 дБ) СЦ частотою (1 кГц).

ВихСЦд сигналу змСЦнного струму. Сигнал змСЦнного струму, що вСЦддаСФться приладами 2221 СЦ 2222 пропорцСЦйний пСЦдсиленому та профСЦльтрованому сигналу вСЦд СЧхнього мСЦкрофону. ВерхнСЦй  межСЦ дСЦапазону вимСЦрСЦв вСЦдповСЦдаСФ напруга 2 В (СКЗ). ВихСЦдний сигнал змСЦнного току можна      реСФструвати      зовнСЦшньою апаратурою.

Даний шумомСЦр можна пСЦдСФднати у бСЦльш складну  систему (Рис. 2.2, 2.3.). В данСЦй системСЦ шумомСЦр буде розглядатись, як датчик. РЖ вСЦдповСЦдно зявляються ще деякСЦ пристроСЧ та вСЦдалене робоче мСЦiе оператора, який  стежить за показами датчика-шумомСЦра. ТакСЦ системи дуже зручно застосовувать у тих випадках, коли потрСЦбно зробити вимСЦрювання протягом значного вСЦдрСЦзку часу. Завдяки таким системам людина, що знСЦмаСФ зачення не знаходиться  в шумному седеровищСЦ.

Рис. 2.2

Рис. 2.3


ОсновнСЦ частини систем:

  1. ВШ - вимСЦрювач шуму;
  2. ПОС - пристрСЦй обробки сигналСЦв;
  3. T/CDMA - телефон CDMA-стандарту (передача сигналСЦв по радСЦоканалу);
  4. ПВРЖ - пристрСЦй вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ
  5. ТД - точка доступу;
  6. moxa - промисловий сервер, здатний конвертувати сигнал в такий, що     передаСФться витою парою.

В першСЦй схемСЦ розглянуто стСЦльниковий зв'язок, як засСЦб транслювання сигналу та компютер в якостСЦ ПОС.

В другСЦй схемСЦ для передачСЦ СЦнформацСЦСЧ використано точку доступу (ТД), вСЦдповСЦдно, СЦнформацСЦя обробляСФться, а потСЦм конвектуСФться за допомогою промислового сервера (moxa).

Для передачСЦ сигналу поданим каналам можна обчислити : вСЦдносну похибку, СЦнформацСЦйну здатнСЦсть та частотно-квантову здатнСЦсть.

2.2. Розрахунок джерела напруги


Джерело напруги будуСФться на мСЦкросхемах MC34063 фСЦрми Motorola. Застосування таких мСЦкросхем дозволяСФ одержати необхСЦдну напругу +5В и -5В при вхСЦднСЦй напрузСЦ вСЦд 6В до 20В. Це важливо при живленнСЦ вСЦд батарей, тому що напруга батареСЧ може значно мСЦнятися в мСЦру СЧСЧ розряду. При живленнСЦ вСЦд зовнСЦшнього джерела застосування подСЦбних мСЦкросхем вигСЦдно тим, що не потрСЦбно високоСЧ точностСЦ джерела напруги.

Типова схема пСЦдключення MCP34063 показана на рис. 2.4. (Схема пСЦдключення MCP34063 у режимСЦ Step-Down).

         

Рис.  2.4

КрСЦм того, застосування MC34063 дозволяСФ досить легко одержати СЦнверсну напругу, необхСЦдне для живлення операцСЦйного пСЦдсилювача. Типова схема такого пСЦдключення показана на рис .2.5. (Схема включення MCP34063 у режимСЦ Inverting)

Рис.  2.5

Зробимо розрахунок параметрСЦв схеми.

ВхСЦднСЦ данСЦ: бажана вихСЦдна напруга Vout = 5B, мСЦнСЦмальна вхСЦдна напруга Vin = 7B, мСЦнСЦмальна частота коливань Fmin = 200 кГц.

З [17] отримуСФмо Vsat = 1.5 В.

ВСЦдношення часСЦв вмикання/вимикання:

.

мкс.

ТодСЦ з попереднСЦх формул час вимикання:

мкс,

мкс.

Значення СФмностСЦ дорСЦвнюСФ:

мкФ.

Значення СЦндуктивностСЦ дорСЦвнюСФ:

мкГн.    

АналогСЦчнСЦ номСЦнали елементСЦв використовуСФться СЦ для схеми включення, що СЦнвертуСФ.


2.3. Розрахунок пСЦдсилювача.


В якостСЦ  схеми  пСЦдсилювача  виберемо  стандартну  схему  включення  транзистора   СЦз  загальним  емСЦтером  (Рис. 2.6) .   РоздСЦльний  конденсатор   С1  служить  для  передачСЦ  на  вхСЦд  транзистора  VT1  посилюваноСЧ   змСЦнноСЧ  напруги,  а  також  виключаСФ  "учення  на  вхСЦд  транзистора   постСЦйноСЧ  напруги.   Резистори   R1  СЦ  R2   утворюють  дСЦльник  для   отримання  необхСЦдноСЧ  напруги  зсуву  на  базСЦ  транзистора.   Резистор  R1  СЦ  конденсатор  C2  забезпечують  температурну  стабСЦлСЦзацСЦю  роботи  пСЦдсилювача.   У  данСЦй  схемСЦ   резистор   RН    СФ   навантаженням.

Рис. 2.6

       Як  транзистор  VT1  виберемо  широко  розповсюджений  КТ 315  Д  з  наступними  параметрами:

  1. максимальний  струм  колектора   I ДО  MAX = 100  м А ;
  2. максимальна  напруга  колектор - емСЦтер   U КЭ  MAX =  40 В ;
  3. максимальна  розсСЦювана потужнСЦсть транзистора   P МАХ = 150  м Вт ;
  4. статичний  коефСЦцСЦСФнт  передачСЦ  h 21 50 .


Напруга  живлення   U П приймемо  рСЦвним  9  В ,   тодСЦ  для  визначення  робочого  режиму   виберемо  двСЦ  крайнСЦ  точки :  (U КЭ = U П , I K = 0)  СЦ  (U КЭ = 0, I K ), де U КЭ -  напруга  колектор - емСЦтер ,  I K -  максимальний  струм  у  навантаженнСЦ:

I K = = = 45 (м А).

Для  нормальноСЧ  роботи  транзистора   виберемо   робочу  крапку :

I K0 = = 23 (м А),


U КЭ0 = = = 4.5 (В).


ТодСЦ  потужнСЦсть, що видСЦляСФться  в  транзисторСЦ :

P K0 = I K0  * U КЭ0 =  23 *  4.5  =  103.5  ( м Вт),

що   не  перевищуСФ  максимальну  розсСЦювану потужнСЦсть транзистора   P МАХ = 150  м Вт.        ПотужнСЦсть,  споживана  пСЦдсилювачем  вСЦд  джерела  живлення  :

P 0 = I K0  * U П =  23 *  9  =  207  ( м Вт).

Для  схеми  СЦз загальним  емСЦтером   коефСЦцСЦСФнт  пСЦдсилення  по  струму   k i  приблизно  дорСЦвнюСФ статичному  коефСЦцСЦСФнту  передачСЦ  h 21 .  Базовий   струм  транзистора :

I Б0 = = = 0.46 (м А).

Тепер  визначимо  номСЦнали  резисторСЦв :

R1 ,   R2 ,  R3 ,  де

I Д -  струм  через  дСЦльник,    I Д 4* I Б0 .

R1 3.9  (до Ом) ,

R2 560  (Ом) ,

R3  1  (до Ом) .

КоефСЦцСЦСФнт  пСЦдсилення  по  напрузСЦ  визначаСФться  як :     k u = .    

ЗвСЦдси   вхСЦдний  опСЦр   транзистора :

R ВХ = = = 125  (Ом).

РДмнСЦсть  конденсатора   С1  розраховуСФться  виходячи  з  того,  що  його  опСЦр   по  змСЦнному  струмовСЦ  на  найнижчСЦй  частотСЦ  повинен  бути  в  багато  разСЦв  менше   вхСЦдного  опору  :

С1 =  42.46  (мкФ).

ВибираСФмо  найближчий  -   50 мкФ.

Для  заданоСЧ  смуги  частот  СФмнСЦсть  конденсатора  С2   повинна  бути  рСЦвной  десяткам  мСЦкрофарад,  вСЦзьмемо   20  мкФ.

Тепер  розрахуСФмо  стабСЦлСЦзатор  напруги  з  необхСЦдними  параметрами.  ВхСЦднСЦ  ланцюги  блока  живлення  складаються  з  понижувального  мережного  трансформатора   й  мостового   випрямляча.  Схема  стабСЦлСЦзатора  напруги  показана  на  рис. 2.7

Рис.2.7

Тому  що  споживана  схемою  потужнСЦсть  невелика,  як  стабСЦлСЦзатор   DA1  вСЦзьмемо   спецСЦально  призначену   мСЦкросхему    ДО142ЕН8А, що  забезпечуСФ   вихСЦдна  напруга   + 9 В   и  струм  у  навантаженнСЦ  до  1  А. Дана  мСЦкросхема  забезпечуСФ  коефСЦцСЦСФнт  пульсацСЦй  на  виходСЦ  приблизно  0.03,  що  задовольняСФ  завданню.  Для  нормальноСЧ  роботи  напруга  на  входСЦ  мСЦкросхеми  повинна  бути  не  менш  12  ВольтСЦв,  тому   конденсатори   С1  СЦ  С2  вибираСФмо   на  робочу  напругу  25  В  и  СФмнСЦстю   500  мкФ.


2.4. МожливостСЦ оператора


Для приладу вимСЦрювання шуму потрСЦбен оператор,  людина, що буде знСЦмати та аналСЦзувати отриманнСЦ даннСЦ. Утворена система з людини та приладу (машини) розглядаСФться, як загальне цСЦле.

Будь-яка система людина-машина (далСЦ СЛМ) покликана задовольняти певнСЦ потреби людини або суспСЦльства. Для цього вона повинна мати низку "астивостей, якСЦ закладаються пСЦд час СЧСЧ проектування СЦ реалСЦзуються у процесСЦ СЧСЧ експлуатацСЦСЧ. ЗгСЦдно з державним стандартом ДЕСТ 2.116-71, "астивСЦсть СЛМ тАФ це об'СФктивна особливСЦсть, яка виявляСФться в процесСЦ експлуатацСЦСЧ. КСЦлькСЦсна характеристика певноСЧ "астивостСЦ системи маСФ назву показника якостСЦ СЛМ, тобто кожна СЛМ маСФ нескСЦнченну  множину "астивостей, що визначають СЧСЧ якСЦсть. ПСЦд якСЦстю розумСЦють сукупнСЦсть "астивостей, якСЦ характеризують стуВнпСЦнь придатностСЦ системи для використання СЧСЧ за призначенням, тобто СЧСЧ ефективнСЦсть.        

НинСЦ поряд з основними показниками розробки та ексВнплуатацСЦСЧ технСЦчних систем (продуктивнСЦсть, надСЦйнСЦсть, екоВнномСЦчнСЦсть) рСЦзко зросло значення таких показникСЦв, як ергономСЦчнСЦсть, екологСЦчнСЦсть, естетичнСЦсть, котрСЦ забезпечують досягнення соцСЦальноСЧ ефективностСЦ новоСЧ технСЦки. Використання досягнень СЦнженерноСЧ психологСЦСЧ при проектуваннСЦ технСЦки й умов СЧСЧ функцСЦонування сприяСФ пСЦдвищенню ефективностСЦ СЦ якостСЦ працСЦ, зручностСЦ експлуатацСЦСЧ та обслуговування технСЦки, скороченню термСЦнСЦв СЧСЧ освоСФння, полСЦпшенню умов працСЦ, економСЦСЧ витрат фСЦзичноСЧ СЦ нервово-психСЦчноСЧ енергСЦСЧ працюючоСЧ людини, пСЦдтриманню СЧСЧ високоСЧ працездатностСЦ. Участь  людини-оператора у функцСЦонуваннСЦ СТЛС зумовлюСФ наявнСЦсть специфСЦчних "астивостей, якСЦ визначають СЦнтегральнСЦ характеристики зв'язку людини СЦ машини в конкретних умовах зовнСЦшнього середовища. СукупнСЦсть цих специфСЦчних "астивостей, котрСЦ забезпечують можливСЦсть динамСЦчноСЧ взаСФмодСЦСЧ людини з технСЦчними засобами з метою виконання системою поставлених завдань у заданих умовах експлуатацСЦСЧ, можна назвати ергономСЦчнСЦстю системи. Ця СЦнтегральна характеристика забезпечуСФться певними СЦнженерно-психологСЦчними "астивостями - системи, зокрема швидкодСЦСФю, точнСЦстю, надСЦйнСЦстю СЦ напруженСЦстю дСЦяльностСЦ оператора.                 

ШвидкодСЦя, характеризуСФться, часом проходження. РЖнформацСЦСЧ до, замкненому колу  "людина - машина», а точнСЦше, часом функцСЦонування СЛМ до досягнення  певноСЧ мети, тобто тривалСЦстю циклу регулювання:

Де

t тАФ час обробки СЦнформацСЦСЧ в СЦ-й ланцСЦ СЛМ;

k -  кСЦлькСЦсть ланок СЛМ, в ролСЦ яких виступають СЦ технСЦчнСЦ системи, СЦ оператори.

Наприклад: t=1с, а ланок 4, тодСЦ маСФмо Tu= 14        

Цикл регулювання тАФ це промСЦжок часу, за який виникаСФ вСЦдхилення у системСЦ СЦ вСЦдбуваСФться його лСЦквСЦдування, тобто система стаСФ такою, як задано програмою. Розглянемо цю характеристику на прикладСЦ простоСЧ одно-контурноСЧ схеми регулювання.                             

Припустимо, що оператор повинен витримувати технСЦчнСЦ параметри системи в заданих межах. Один СЦз цих технСЦчних параметрСЦв, незалежно вСЦд дСЦй оператора, почав вСЦдхилятися вСЦд заданого значення n1, до значення n0 котре розглядаСФться як порушення в роботСЦ системи. РЖнформацСЦя про це порушення з'явиться на приладах за час t1, який зумовлений СЦнертнСЦстю системи вимСЦрювання. Для СЧСЧ знаходження, сприйняття, обробки СЦ прийняття рСЦшення операторовСЦ неВнобхСЦдний певний, час tг КрСЦм цього,  для виконання певних керуючих дСЦй теж потрСЦбен певний час тАФt3, а для СЧхнього тривання в системСЦ, з метою приведення цього параметра в норму, також необхСЦдний певний час тАФ t4. Таким чином, проходження  СЦнформацСЦСЧ по контуру управлСЦння визначаСФться сумарним часом затримки СЦнформацСЦСЧ в окремих складових системи "людина тАФ машина». Час проходження СЦнформацСЦСЧ; технСЦчних  частинах СЛМ (СЦ ) зумовлений технСЦчними характеристиками системи. Час, необхСЦдний на сприйняття СЦнформацСЦСЧ, прийняття рСЦшень СЦ виконання керуючих дСЦй (СЦ ), залежить вСЦд самого  оператора, цСЦлей та умов його дСЦяльностСЦ:

  Наприклад ==0,5с, t3=2с, t2=2,5с  =0,5+0,5+2+2,5=5,5с

Таким чином, оператор керуСФ системою СЦ регулюСФ СЧСЧ ро-вСЦдповСЦдно до певноСЧ програми, яка маСФ часовСЦ характеристики. Виконання цСЦСФСЧ програми залежить вСЦд технСЦчних характеристик системи, якСЦ зумовлюють зовнСЦшнСЦ, технСЦчнСЦ, часовСЦ обмеження. КрСЦм цього, людинСЦ-оператору притаманнСЦ своСЧ  внутрСЦшнСЦ, психофСЦзСЦологСЦчнСЦ "астивостСЦ, якСЦ теж зумовлюють певнСЦ  часовСЦ обмеження. При цьому цСЦ внуВнтрСЦшнСЦ обмеження можуть змСЦнюватися залежно вСЦд функВнцСЦонального стану оператора. Ось чому досягнення однСЦСФСЧ СЦ тСЦСФСЧ ж мети вСЦдбуваСФться по-рСЦзному не тСЦльки у рСЦзних опеВнраторСЦв, але СЦ в одного й того ж.

Та в конкретних умовах дСЦяльностСЦ певний оператор може не вСЦдчуваючи напруження, витратити мСЦнСЦмальний час на знаходження, сприйняття, переробку СЦнформацСЦСЧ СЦ прийняття рСЦшень ( ), а також на введення цього рСЦшення у систему через керуючСЦ дСЦСЧ (). За таких умов час циклу реВнгулювання буде мСЦнСЦмальним:

Ящо витрачати на та на   хоча б по 5 сек, то буде дорСЦвнювати 11 секунд. Ця характеристика СФ показником внутрСЦшнСЦх обмежень оператора, його швидкСЦсних можливостей, якСЦ залежать вСЦд швидкостСЦ перебСЦгу нервових процесСЦв.

Тепер звернемо увагу на зовнСЦшнСЦ обмеження, якСЦ необВнхСЦдно враховувати в дСЦяльностСЦ оператора. Розглянемо той самий приклад, але припустимо, що оператор, сприйнявши вСЦдхилення параметра п за час , не реагував на нього, СЦ воно (вСЦдхилення параметра п) наростало й надалСЦ. Характер вСЦдхилення параметра п наведений на рис. 2.4. Характер залежностСЦ циклу регулювання () вСЦд параметра n


Рис.   2.8

Гранично допустиме вСЦдхилення даного параметра в системСЦ тАФ, збСЦльшення якого призводить до вСЦдмови сисВнтеми, як бачимо з рис. 2. ОстаннСЦй момент, коли ще оператор може втрутитися у функцСЦонування системи, СФ час , за умови, що команднСЦ дСЦСЧ оператор введе за час , СЦ вони пройдуть у системСЦ за час . Виходячи з цього, оператор у наведеному прикладСЦ маСФ певний вСЦльний час понад мСЦнСЦмальний, який був названий резервним:

СлСЦд зауважити, що поняття резервного часу введене умовно, оскСЦльки в реальнСЦй дСЦяльностСЦ виникають датковСЦ затримки СЦнформацСЦСЧ, якСЦ збСЦльшують час СЧСЧ обробки СЦ реагуВнвання на неСЧ. До того ж резервний час, так би мовити, вмСЦщуСФ або враховуСФ СЦндивСЦдуальнСЦ психофСЦзСЦологСЦчнСЦ розбСЦжВнностСЦ мСЦж операторами. Для оцСЦнки рСЦвня технСЦчних обмеВнжень у часСЦ використовують поняття лСЦмСЦту СЦ дефСЦциту часу. Говорячи про "лСЦмСЦт», мають на увазСЦ певнСЦ зовнСЦшнСЦ обмеВнження у часСЦ. ТермСЦн "дефСЦцит» уживаСФться тодСЦ, коли вСЦдвеВндений оператору час менший за мСЦнСЦмально необхСЦдний для вирСЦшення задачСЦ. Але за рахунок саморегуляцСЦСЧ деякСЦ операВнтори можуть пСЦдвищити своСЧ швидкСЦснСЦ можливостСЦ СЦ укласВнтися у вСЦдведений час. Правда, тут постаСФ питання: якою "цСЦною» це СЧм вдаСФться?

З СЦншого боку, критерСЦСФм швидкодСЦСЧ СФ час вирСЦшення заВндачСЦ, тобто час вСЦд моменту реагування оператора на надВнходження СЦнформацСЦСЧ до моменту закСЦнчення керуючих дСЦй оператора. Звичайно, цей час прямо пропорцСЦйний кСЦлькостСЦ СЦнформацСЦСЧ, що переробляСФться оператором:

де а СЦ b тАФ константи, що мають певний фСЦзичний змСЦст: а тАФ прихований час реакцСЦСЧ, який залежить вСЦд модальностСЦ сигВнналу СЦ приблизно дорСЦвнюСФ 0,2с;  b тАФ величина, яка зворотВнна швидкостСЦ переробки СЦнформацСЦСЧ оператором СЦ дорСЦвнюСФ 0,15/0,35 с/бСЦт; H тАФ кСЦлькСЦсть СЦнформацСЦСЧ в бСЦтах.

У разСЦ надходження декСЦлькох сигналСЦв оператор пристуВнпаСФ до обробки певного сигналу через деякий час, тобто сигВннал чекаСФ своСФСЧ обробки, на що витрачаСФться певний час тАФ tчек. У цьому випадку швидкодСЦя переробки СЦнформацСЦСЧ опеВнратором характеризуСФться двома складовими:


а тривалСЦсть циклу регулювання становить:

,

Де - час затримки СЦнформацСЦСЧ у i-й ланцСЦ машини, а n -  кСЦлькСЦсть ланок машини..

При заданому Тп СЦ вСЦдомих (паспортнСЦ данСЦ технСЦчних пристроСЧв) вСЦд оператора вимагаСФться така швидкодСЦя:

З СЦншого боку можна визначити як суму часу кожного з етапСЦв переробки СЦнформацСЦСЧ, прийняття рСЦшень СЦ здСЦйВнснення керуючих дСЦй тАФ t2 СЦ t3.

Таким чином, часовСЦ характеристики дСЦяльностСЦ операВнтора в СЦнженернСЦй психологСЦСЧ можуть застосовуватись як:

показник часових обмежень;

показник швидкостСЦ перебСЦгу нервових процесСЦв;

характеристика процесу навчання;

характеристика узгодженостСЦ складових СЛМ.

ТочнСЦсть роботи оператора тАФ це вСЦдповСЦднСЦсть його дСЦй заданСЦй програмСЦ. Програма роботи може задаватися у виВнглядСЦ послСЦдовностСЦ дСЦй СЦ у виглядСЦ результату, якого поВнтрСЦбно досягти. Але в процесСЦ дСЦяльностСЦ операторовСЦ довоВндиться враховувати численнСЦ змСЦни, якСЦ доповнюють СЦ уточВннюють програму, потребують нових критерСЦСЧв оцСЦнок. ЗавВндяки цьому в оператора складаСФться досить конкретна система уявлень про показники дСЦяльностСЦ системи, яка форВнмуСФ певний образ-еталон, згСЦдно з яким вСЦн органСЦзовуСФ свою дСЦяльнСЦсть СЦ пСЦдтримуСФ необхСЦдну точнСЦсть у процесСЦ реалСЦзацСЦСЧ прогрими.

У реальному процесСЦ управлСЦння, хоч би як СЦдеально вСЦн був органСЦзований, результати дСЦй оператора, а також показВнники роботи технСЦки неодмСЦнно мають деякСЦ вСЦдхилення вСЦд заданих програмних значень, якСЦ називають похибками. ПоВнки похибка перебуваСФ в допустимих межах, визначених праВнвилами, СЦнструкцСЦями, програмами тощо, це нормальне явиВнще, СЦ воно принципово не впливаСФ на функцСЦонування сисВнтеми в цСЦлому. Коли ж похибка перевищуСФ встановленСЦ знаВнчення, то це вже порушуСФ нормальну роботу системи, СЦ СЧСЧ квалСЦфСЦкують як помилку.

У випадках, коли похибка в роботСЦ оператора досягаСФ значення, за якого неможлива подальша, робота оператора або. показники .його дСЦяльностСЦ не-можуть забезпечити доВнсягнення поставленоСЧ мети, СЧСЧ квалСЦфСЦкують-як вСЦдмову люВндини-оператора. ТочнСЦсть системи прийнято; характеризуВнвати величиною, зворотною до СЧСЧ найбСЦльш допустимоСЧ поВнхибки.

Коли мова йде про систему "людина тАФ машина» то окрема оцСЦнка точностСЦ оператора СЦ технСЦки без урахування СЧхнього взаСФмозв'язку буде неповною. Оператор пСЦд час керування системою впливаСФ на весь комплекс СЧСЧ параВнметрСЦв, якСЦ, своСФю чергою, теж пов'язанСЦ мСЦж собою, СЦ тому вплив на один СЦз параметрСЦв системи може вСЦдобразитися на точностСЦ регулювання СЦнших. До того ж похибка в реВнгулюваннСЦ рСЦзних систем, вимСЦрюСФться рСЦзними одиницяВнми. Ось чому загальна похибка системи маСФ враховувати питому вагу кожноСЧ з СЧСЧ складових. Такий пСЦдхСЦд даСФ змогу оцСЦнювати вплив окремих систем на загальну точнСЦсть СЧСЧ регулювання, прогнозувати процес накопичення в окреВнмих складових системи, що сприяСФ розробцСЦ цСЦлеспрямоВнваних заходСЦв з пСЦдвищення точностСЦ функцСЦонування СЛМ.

УсСЦ похибки операторСЦв СЦ приладСЦв подСЦляють на систеВнматичнСЦ та випадковСЦ.

СистематичнСЦ похибки виникають у разСЦ впливу постСЦйно СЦ однаково дСЦючих факторСЦв, якСЦ за значноСЧ кСЦлькостСЦ вимСЦВнрювань багаторазово повторюються. В оператора вони з'явВнляються через такСЦ причини:

невиконання правил вимСЦрювання;

невиконання правил оцСЦнки результатСЦв;

СЦндивСЦдуальнСЦ недолСЦки, пов'язанСЦ з професСЦйними СЦ особистСЦсними якостями.

СистематичнСЦ похибки оператора можна зменшити або зовсСЦм лСЦквСЦдувати шляхом його навчання, створення спецСЦВнальних таблиць поправок або внесення певних змСЦн у конВнструкцСЦю самих приладСЦв.

ВипадковСЦ похибки спричиненСЦ впливом факторСЦв нестаВнбСЦльноСЧ дСЦСЧ, появу яких складно передбачити. Для операторСЦв це, як правило, тАФ довкСЦлля або СЧх фСЦзичний чи психСЦчний стан. ВипадковСЦ похибки людини СЦ технСЦки лСЦквСЦдувати неВнможливо, втСЦм, СЧх можна зменшити; забезпечивши належну пСЦдготовку оператора, сприятливСЦ умови його дСЦяльностСЦ, технСЦчне вдосконалення приладСЦв.

УсСЦ похибки вимСЦрювання в оператора або технСЦчних приладСЦв; незалежно вСЦд природи СЧхнього виникнення, подСЦВнляють на абсолютнСЦ, вСЦдноснСЦ СЦ приведенСЦ,

Абсолютна похибка тАФ це рСЦзниця мСЦж вимСЦряною СЦ реальВнною величинами:

ОФa = ах - а.

Вона виражаСФться у тих самих одиницях, що СЦ вимСЦрюВнвана величина, СЦ не характеризуСФ точнСЦсть самого вимСЦрюВнвання.

ВСЦдносна похибка тАФ це вСЦдношення абсолютноСЧ похибки до дСЦйсного значення параметра, виражене у вСЦдсотках:


2.5. Розрахунок надСЦйностСЦ


НадСЦйнСЦстю називають "астивСЦсть пристрою (елемента або системи) виконувати заданСЦ функцСЦСЧ в заданих режимах СЦ умовах застосування, технСЦчного обслуговування, ремонтСЦв, зберСЦгання й транспортування протягом необхСЦдного СЦнтервалу часу.

ПСЦд розрахунком надСЦйностСЦ системи розумСЦють визначення характеристик надСЦйностСЦ:

       О»с - СЦнтенсивнСЦсть вСЦдмов системи;

       Тос - середнСЦй час роботи системи (наробСЦток на вСЦдмову);

       Рс(t) - СЦмовСЦрнСЦсть безвСЦдмовноСЧ роботи за час експлуатацСЦСЧ.

РозрахуСФмо надСЦйнСЦсть джерела напруги. Схема представлена на рис. 2.7.


Рис. 2.9

Розрахунок проводимо в припущеннСЦ послСЦдовностСЦ по надСЦйностСЦ включення елементСЦв:

Рс(t)=exp(-О»с t)

       де  К1, К2, К3 - поправочнСЦ коефСЦцСЦСФнти, що враховують вплив вСЦдповСЦдно механСЦчного навантаження (удари й вСЦбрацСЦя), вологостСЦ й висотностСЦ.

       О»0i - номСЦнальна СЦнтенсивнСЦсть вСЦдмов елемента;

       О»i - коефСЦцСЦСФнт режиму роботи елементСЦв в i-й дорСЦвнюСФ надСЦйнСЦй групСЦ;

       Ni - кСЦлькСЦсть елементСЦв.

ВидСЦлимо N рСЦвно-надСЦйних груп

Таблиця 2.1

НадСЦйнСЦсть елементСЦв схеми

Тип елемента

N

О»0ix6

О±i

О»0i*О±i*N

резистор

1

0,01

0,5

0,6

0,006

котушка

1

0,51

0,5

0,4

0,04

конденсатор керамСЦчний

1

0,1

0,6

0,8

0,08

дСЦод

1

0,2

0,4

0,79

0,158

мСЦкросхема

1

0,1

0,5

1,22

0,122

пайка  для зтАЩСФднання

18

0,0002

1

1

0,0036

плата друкована

1

0,1

1

1

0,1


КоефСЦцСЦСФнти К2, К3 дорСЦвняСФмо до одиницСЦ, К1 = 1,05, тому джерело живлення розраховане на портативний прилад (шумомСЦр),  тодСЦ О»с = 4,972   E-07

Визначимо середнСЦй час роботи системи

Тос = 1/ О»с = 2010938 годин

Встановимо ймовСЦрнСЦсть безвСЦдмовноСЧ роботи для часу t рСЦвне 1000 годинникам.

Рс(t)=exp(-4,972 x 10-7 x1000)=0.998

       У нашСЦй схемСЦ найменш надСЦйний елемент це дСЦод, тому що в нього великий коефСЦцСЦСФнт навантаження. Для зменшення коефСЦцСЦСФнта навантаження зробимо резервування постСЦйним методом, коли й основний, СЦ резервний елемент перебувають в однакових умовах (робСЦтнику режимСЦ) СЦ одночасно виконують тСЦ самСЦ заданСЦ функцСЦСЧ.

ПеревСЦримо змСЦну параметра надСЦйностСЦ при паралельному включеннСЦ двох транзисторСЦв. РЖмовСЦрнСЦсть безвСЦдмовноСЧ роботи елементСЦв однаковСЦ й рСЦвнСЦ Р(t) = 0.998, тодСЦ ймовСЦрнСЦсть всСЦСФСЧ системи

Pm1(t) = 1 - [1 - p(t)]m = 1 - [1 - 0.998]2 = 0.999996

ЙмовСЦрнСЦсть безвСЦдмовноСЧ роботи схеми Рс(t) = 0,9986

Розрахунок надСЦйностСЦ виконуСФмо з того припущення, що вСЦдмова хоча б одного елемента порушуСФ працездатнСЦсть всСЦСФСЧ схеми.

РЖнтенсивнСЦсть вСЦдмов схеми дорСЦвнюСФ сумСЦ СЦнтенсивностей вСЦдмов СЧСЧ компонентСЦв. РЖнтенсивностСЦ вСЦдмови компонентСЦв наведенСЦ в таблицСЦ 2.2

Таблиця 2.2 - РЖнтенсивностСЦ вСЦдмов компонентСЦв

Тип елемента

КСЦлькСЦсть елементСЦв,  шт.

РЖнтенсивнСЦсть вСЦдмов

10 -6 година -1

РЖнтегральнСЦ мСЦкросхеми

7

4

Конденсатори

17

0,05

Резистори

16

0,2

ДСЦоди

6

0,25

СвСЦтлодСЦоднСЦ СЦндикатори

2

1

Кварц

2

16

РознСЦмачСЦ

2

0,062

Пайки

238

0,01

Сумарна СЦнтенсивнСЦсть вСЦдмов:

    год-1.                                                         

ТодСЦ з напрацювання на вСЦдмову

год.


3. Помилки вимСЦрювання шумових характеристик


3.1. КласифСЦкацСЦя вимСЦрСЦв по точностСЦ


Джерела похибок при вимСЦрСЦ шуму машин досить рСЦзноманСЦтнСЦ. Похибки можуть перевищувати десятки децибел. Визначення похибок дозволяСФ СЧх частково усунути й частково зменшити, наблизивши до припустимоСЧ величини. Важливою умовою при визначеннСЦ похибок СФ досягнення повторюваностСЦ результатСЦв. ВСЦдсутнСЦсть повторюваностСЦ свСЦдчить про несправнСЦсть апаратури, нестабСЦльностСЦ роботи джерела та вСЦдсутностСЦ навичок  у оператора. Перевагу вСЦддають даним, отриманим за допомогою бСЦльш точних приладСЦв, але й тут необхСЦднСЦ критерСЦСЧ точностСЦ. Так ми приходимо до подСЦлу вимСЦрСЦв по точностСЦ на класи. РозрСЦзняють три класи: I, II СЦ III. ВимСЦру по I класСЦ проводяться в добре оснащених базових лабораторСЦях, по II класСЦ - у лабораторСЦях промислових пСЦдприСФмств СЦ по III класСЦ - у цехах, де важко створити звукове поле. НаближенСЦ методи розрахунку шумових характеристик також дають результати, що вСЦдповСЦдають III класу.

I        клас точностСЦ вимСЦрСЦв    вимагаСФ    наявностСЦ    прецизСЦйних приладСЦв, високоякСЦсних заглушених    або    реверберацСЦйних камер необхСЦдних розмСЦрСЦв, низького рСЦвня перешкод СЦ суворого дотримання методСЦв вимСЦрСЦв. ДопускаСФться внесення поправок у показники приладСЦв по даним СЧх градуювання.

II        клас точностСЦ вимСЦрСЦв допускаСФ   застосування   приладСЦв нормальноСЧ точностСЦ. ЯкСЦсть звукового поля    може    бути дещо гСЦрше, нСЦж потрСЦбно для I класу. Застосовують методи вимСЦрювання у вСЦльному й вСЦдбитому полях, а також методи з використанням зразкового джерела. ДопускаСФться внесення поправок, що враховують перешкоди.

III        клас точностСЦ вимСЦрСЦв також вимагаСФ   застосування   приладСЦв нормальноСЧ точностСЦ, але допускаСФ знижену точнСЦсть СЧх градуювання, а також застосування приладСЦв застарСЦлих типСЦв. Допускаються вСЦдхилення вСЦд встановлених методСЦв вимСЦру та вимСЦри  при пСЦдвищеному рСЦвнСЦ перешкод. Виконання або невиконання всСЦх умов для певного методу вимСЦрСЦв у багатьох випадках може бути основою для вСЦднесення вимСЦрСЦв до того або СЦншого класу.

ВипадковСЦ похибки вимСЦрСЦв.

НайбСЦльш достовСЦрним прийнято вважати середнСФ значення вимСЦрюваноСЧ величини, рСЦвня звукового тиску або рСЦвня звуку (А). СереднСФ значення утворюСФться як при усередненнСЦ декСЦлькох результатСЦв в однСЦй точцСЦ на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ , так СЦ при усередненнСЦ декСЦлькох результатСЦв для рСЦзних точок .

Похибку окремого вимСЦру найбСЦльш часто характеризують середньоквадратичними значеннями , отриманими на пСЦдставСЦ ряду вимСЦрСЦв. Два окремих вимСЦри, зроблених у рСЦзних лабораторСЦях з однаковою погрСЦшнСЦстю можуть у виняткових випадках розрСЦзнятися мСЦж собою на  3 . БСЦльше розходження малоймовСЦрне.

Якщо зроблено m  вимСЦрСЦв СЦ обчислене середнСФ значення , то його похибку характеризують величиною середньоквадратичноСЧ похибки результату Sm=/ . Величина Sm може бути зроблена досить малоСЧ шляхом збСЦльшення числа вимСЦрСЦв m. АналогСЦчно при усередненнСЦ значень для рСЦзних точок на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ довСЦрчий СЦнтервал, що характеризуСФ розкид середнього значення, звужуСФться при збСЦльшеннСЦ числа точок, СЦ похибка вимСЦрСЦв зменшуСФться.

РЖнодСЦ похибку характеризують середньою, СЦмовСЦрною й граничною погрСЦшностями, що пСЦддаються простому перерахуванню, якщо встановлено, що закон розподСЦлу похибок нормальний.

НормальнСЦсть закону розподСЦлу величини може порушуватися пСЦд впливом регулярно, впливаючого фактору. Так, наприклад, випромСЦнювання звуку зСЦ спрямованим джерелом у реверберацСЦйнСЦй камерСЦ викликаСФ порушення випадкового характеру розподСЦлу щСЦльностСЦ звуковоСЧ енергСЦСЧ в камерСЦ, СЦ область вСЦд вСЦдображеного поля з випадковим розподСЦлом    вСЦддаляСФться вСЦд джерела.

СлСЦд зазначити, що величина ПГ, називана також стандартним вСЦдхиленням, маСФ сенс при будь-якому законСЦ розподСЦлу величини.

СистематичнСЦ похибки вимСЦрСЦв.

Систематичними називають похибки, пов'язанСЦ з  вСЦдхиленням характеристик приладСЦв, звукового поля та величин, що  входять у розрахунок, вСЦд заданих значень.        

СистематичнСЦ похибки можуть бути постСЦйними за знаком у всьому дСЦапазонСЦ вимСЦрСЦв або змСЦнними за знаком ( + ) або (-) СЦ мСЦстити постСЦйну та змСЦнну складовСЦ.

ОкремСЦ складовСЦ систематичноСЧ похибки виявляють градуюванням апаратури, замСЦною деяких приладСЦв у вимСЦрювальному трактСЦ приладами СЦнших типСЦв або порСЦвнянням результатСЦв вимСЦрСЦв, отриманих незалежними методами. СистематичнСЦ похибки нерСЦдко зустрСЦчаються  також при невСЦдповСЦдностСЦ методСЦв вимСЦрСЦв СЦ градуюваннСЦ приладу.

РозрСЦзняють наступнСЦ систематичнСЦ похибки: основнСЦ, додатковСЦ й не виключенСЦ систематичнСЦ залишки.


3.2. Помилки, повтАЩязанСЦ з частотною характеристикою чутливостСЦ вимСЦрювача шуму.


Частотна похибка чутливостСЦ шумомСЦру складаСФться з постСЦйноСЧ для всСЦх частот складовоСЧ, пов'язаноСЧ з пСЦдсиленням, СЦ зСЦ змСЦнною складовоСЧ, що повинна вкладатися в допуски на вСЦдхилення частотноСЧ характеристики чутливостСЦ вСЦд номСЦнального значення. ПостСЦйна складова може бути визначена та потСЦм виключена в результатСЦ градуюваннСЦ шумомСЦра та визначення середнього для всСЦх частот значення рСЦвня чутливостСЦ. РЖз цСЦСФю метою дСЦапазон частот розбивають на n рСЦвних, вСЦдносних СЦнтервалСЦв СЦ складають рСЦвнСЦ чутливостСЦ в цих СЦнтервалах за правилом додавання рСЦвнСЦв. ВСЦд отриманоСЧ суми вСЦднСЦмають 10lg СЦ одержують середнСЦй рСЦвень чутливостСЦ вСЦдносно н/м2. РСЦзниця мСЦж рСЦвнем, вСЦдзначеним у паспортСЦ калСЦбратору шумомСЦра й середнСЦм рСЦвнем, обчисленим для вСЦдповСЦдного положення дСЦльника, СФ постСЦйним виправленням, що додають до показання шумомСЦра. Це виправлення може бути врахована змСЦною настановного рСЦвня в калСЦбраторСЦ. Якщо змСЦнна складова, що залишилася, систематичноСЧ похибки чутливостСЦ не виходить СЦз поля допуску на нерСЦвномСЦрнСЦсть характеристики, то можна чекати, що похибку шумомСЦра при вимСЦрСЦ шуму СЦз широким спектром не перевищить величини максимального вСЦдхилення поля допуску вСЦд номСЦналу в середнСЦй частинСЦ частотного дСЦапазону, тобто В±3 дБ для шумомСЦра нормальноСЧ точностСЦ й В± 1 дБ для прецизСЦйного шумомСЦра.

Цими значеннями й визначаСФться в основному частотна похибка шумомСЦра, що пройшов перевСЦрку. ЧастотнСЦ виправлення до показань шумомСЦра, що пройшов градуювання (тобто визначення частотноСЧ характеристики чутливостСЦ), можуть бути використанСЦ для обчислення виправлення при вимСЦрСЦ шуму з певним вСЦдомим спектром (табл. 3.1.). Виправлення виявляються рСЦвними енергетичнСЦй рСЦзницСЦ мСЦж сумарним рСЦвнем звукового тиску шуму, обчисленим по спектрСЦ, СЦ сумарним рСЦвнем звукового тиску шуму, обчисленим по спектрСЦ, вСЦдкоректованому по таблицСЦ поправок до показань шумомСЦра. Похибку градуюваннСЦ шумомСЦра 0,5 дБ.

Таблиця   3.1

ЧастотнСЦ виправлення до показань шумомСЦра

Номер октавноСЧ смуги

Середня

частота октавноСЧ смуги, Гц

ВСЦдносний рСЦвень спектра в смузСЦ, дБ

СереднСФ виправлення до показання шумомСЦра в межах октавноСЧ смуги, дБ

Корегований  рСЦвень спектра, дБ

1

63

50

+8

58

2

125

50

+4

54

3

250

53

+ 2

55

4

500

56

+ 1

57

5

1000

59

тАФ1

58

6

2000

62

+2

64

7

4000

40

+4

44

8

8000

35

+6

41

Сумарний рСЦвень

65

тАФ

68


Виправлення ОФ=68тАФ65=3 дБ. АналогСЦчно може бути обчислене виправлення для випадку "бСЦлого» шуму, у якого спектральний рСЦвень пСЦдвищуСФться СЦз частотою на 3 дБ на кожну октаву, а також "рожевого» шуму, з постСЦйним спектральним рСЦвнем в октавних смугах.


3.3. Помилки, пов'язанСЦ з чутливСЦстю селективного вимСЦрювального тракту


Селективний вимСЦрювальний тракт може бути представлений у виглядСЦ шумомСЦра з фСЦльтрами; шумомСЦра та електричного аналСЦзатора; вимСЦрювальнСЦ мСЦкрофони, мСЦкрофонного пСЦдсилювача; електричного аналСЦзатора й СЦндикаторного приладу та СЦн. При градуюваннСЦ селективного тракту визначають виправлення до його показань у кожнСЦй частотнСЦй смузСЦ звСЦренням тракту (включаючи мСЦкрофон) зСЦ зразковим вимСЦрювальним трактом на бСЦлому шумСЦ.

Якщо величина цих поправок не виходить СЦз поля допуску, необхСЦдного нормативними документами й гарантованого виробником, то на вимСЦрювальний тракт видаСФться свСЦдоцтво про державну перевСЦрку. У цьому випадку вимСЦрювальний тракт використовуСФться без внесення поправок на його чутливСЦсть.

Якщо величина поправок виходить за  поля допуску, то для облСЦку систематичноСЧ похибки вносять виправлення для кожного смугового фСЦльтра. Виправлення придатнСЦ для дСЦапазону рСЦвнСЦв, при яких вСЦдхилення амплСЦтудноСЧ характеристики тракту (залежностСЦ показань СЦндикатора вСЦд величини на входСЦ тракту) вСЦд лСЦнСЦйноСЧ не перевищуСФ 1тАФ2 дБ. Ця величина також контролюСФться при державнСЦй перевСЦрцСЦ.

В експлуатацСЦйних умовах можуть бути проконтрольованСЦ характеристики як наскрСЦзного тракту (включаючи мСЦкрофон) звСЦренням на чистих тонах з показаннями зразкового мСЦкрофона, так СЦ окремих елементСЦв тракту: атенюатора, пСЦдсилювача, фСЦльтрСЦв, СЦндикаторного приладу шляхом подачСЦ на електричний вхСЦд тракту сигналу постСЦйного рСЦвня вСЦд генератора синусоСЧдальноСЧ напруги, що маСФ досить точний дСЦльник. РЖндикаторний прилад тракту контролюють при цьому, звСЦряючи його на чистих тонах зСЦ зразковим вольтметром. Якщо при держперевСЦрцСЦ вимСЦрювального тракту виправлення до показань дСЦльника та шкали виявляться вище норми, то, у виглядСЦ виключення, на них дають таблицСЦ поправок, внесених у показання приладу при вимСЦрСЦ шуму. Похибку визначення поправок на чутливСЦсть ПГ=1 дБ. Для градуювання селективних трактСЦв по чутливостСЦ можуть бути використанСЦ також чистСЦ тони, однак обчислити виправлення при цьому для широкосмугового шуму важко.


3.4. Помилки, повтАЩязанСЦ з направленСЦстю мСЦкрофона


ОписанСЦ систематичнСЦ похибки вСЦдносяться до випадку застосування приладСЦв у вСЦльному полСЦ та орСЦСФнтацСЦСЧ мСЦкрофона в напрямку до джерела звуку.

ВимСЦри у вСЦдбитому полСЦ вимагають визначення рСЦвня чутливостСЦ приладу у вСЦдбитому полСЦ Е2. Ця величина може бути визначена градуюванням мСЦкрофона (шумомСЦра) у реверберацСЦйнСЦй камерСЦ по методу звСЦрення зСЦ зразковим ненаправленим мСЦкрофоном або вирахуванням (у децибелах) вСЦд вСЦдомого рСЦвня чутливостСЦ у вСЦльному полСЦ Е1 СЦндексу спрямованостСЦ мСЦкрофона

Е2 = Е1 -(РЖС).                

Для селективних трактСЦв можна врахувати вСЦдповСЦднСЦ виправлення для кожноСЧ середньоСЧ частоти фСЦльтра, а для шумомСЦра тАФ лише електричною корекцСЦСФю частотноСЧ характеристики чутливостСЦ по частотнСЦй характеристицСЦ СЦндексу спрямованостСЦ мСЦкрофона, застосованого в шумомСЦрСЦ.

ПрипустимСЦ вСЦдхилення характеристики спрямованостСЦ   вимСЦрювального мСЦкрофона вСЦд круговоСЧ в дСЦапазонСЦ    кутСЦв В±90В°  для шумомСЦра нормальноСЧ точностСЦ наведенСЦ в табл. 3.2

При вимСЦрСЦ в промСЦжнСЦй областСЦ мСЦж вСЦльним СЦ вСЦдбитим.

Таблиця 3.2

ПрипустимСЦ вСЦдхилення характеристики спрямованостСЦ вимСЦрювального мСЦкрофона вСЦд круговоСЧ в дСЦапазонСЦ кутСЦв В±90В° для шумомСЦра нормальноСЧ точностСЦ.

Частотний дСЦапазон, гц

ВСЦдхилення, дБ


МСЦкрофон на корпусСЦ шумомСЦра

МСЦкрофон на подовжувальному шланги

Менш 500

В±1,0

В±1,0

До 1000

В±1.5

+ 1; тАФ2,0

До 2000

В±4,0

+ 1; тАФ6,0

До 4000

В±8,0

+ 1; тАФ8,0

До 8000

В±15,0

+ 1; тАФ15,0


3.5. Помилки, повтАЩязанСЦ з характеристикою детектора


У шумовимСЦрюючСЦй апаратурСЦ рекомендуСФться застосовувати квадратичний детектор, який допускаСФ енергетичне додавання обмСЦрюваних рСЦвнСЦв. ЛСЦнСЦйне детектування у випадку нормального розподСЦлу миттСФвих значень сигналу даСФ похибку порядку 1 дБ у порСЦвняннСЦ з квадратичною. ПСЦковий детектор даСФ показання при вимСЦрСЦ шуму, на декСЦлька децибел, що вСЦдрСЦзняються вСЦд показань квадратичного детектора, якщо вони однаково вСЦдградуюваннСЦ на чистому тонСЦ.

Цим пояснюСФться, що сума спектральних рСЦвнСЦв, обчислена по записСЦ спектра на деяких самопиiях, вСЦдрСЦзняСФться вСЦд сумарного рСЦвня.

У шумомСЦрах, допущених до застосування, характеристика детектора задовольняСФ необхСЦдним вимогам. Це не ставиться до деяких типСЦв самописСЦв рСЦвня (Н-110, 2304 СЦ СЦн.), що мають детектор, близький до пСЦкового. Отже, показання СЧх СЦстотно залежать вСЦд пСЦкфактора сигналу. Похибки цих самопиiСЦв при абсолютних вимСЦрах дозволяють вважати результати вимСЦрСЦв орСЦСФнтовними. СамопиiСЦ з квазипСЦковим детектором можуть використовуватися для вСЦдносних вимСЦрСЦв при контролСЦ продукцСЦСЧ, але не для точного визначення шумових характеристик рСЦвня звуковоСЧ потужностСЦ й рСЦвня звуку (А).


3.6. Помилки, повтАЩязанСЦ зСЦ звуковим полем


ВСЦльне звукове поле контролюють за допомогою допомСЦжного джерела (гучномовця) або, що менш бажано, за допомогою випробуваноСЧ машини. Систематична похибку, зв'язана зСЦ звуковим полем, у цьому випадку дорСЦвнюСФ рСЦзницСЦ мСЦж рСЦвнем сумарного звуку (прямий звук плюс вСЦдбитий звук) СЦ рСЦвнем прямого звуку в точцСЦ прийому. ВидСЦлити прямий звук СЦз сумарного можна графСЦчно шляхом побудови за даними вимСЦрСЦв кривоСЧ спаду рСЦвня звукового тиску зСЦ збСЦльшенням вСЦдстанСЦ вСЦд джерела (рСЦвень звукового тиску залежно вСЦд логарифма вСЦдстанСЦ). РСЦзниця в децибелах мСЦж експериментальною кривою спаду та прямою  з нахилом 6 дБ на вСЦдрСЦзок, що вСЦдповСЦдаСФ подвоСФнню вСЦдстанСЦ, представляСФ вСЦдхилення поля вСЦд "закону оберненоСЧ пропорцСЦйностСЦ», тобто систематичну похибку. Сполучити обидвСЦ кривСЦ можна в точцСЦ, що задовольняСФ цьому закону, наприклад, на вСЦдстанСЦ вСЦд випромСЦнювача, рСЦвнСЦй його подвоСФному дСЦаметру. Для наближеного контролю поля стандарт рекомендуСФ не знСЦмати всю криву спаду рСЦвня, а визначати рСЦзницю рСЦвнСЦв у точцСЦ на половиннСЦй вСЦдстанСЦ вСЦд машини й у вимСЦрювальнСЦй точцСЦ. РСЦзниця повинна бути не менш 5 дБ. Можна також визначати рСЦзницю рСЦвнСЦв у вимСЦрювальнСЦй точцСЦ СЦ на подвоСФнСЦй вСЦдстанСЦ. У цьому випадку рСЦзниця повинна бути не менш 4 дБ. РСЦзнСЦ значення допуску пов'язанСЦ зСЦ збСЦльшенням впливу вСЦдбитого поля на подвоСФнСЦй вСЦдстанСЦ. Систематична похибку, пов'язана з вСЦдхиленням вСЦд вСЦльного поля, допускаСФться рСЦвною 1,5тАФ2 дБ для I СЦ II класСЦв. Стандарт допускаСФ вимСЦру за методикою вСЦльного поля СЦ при трохи бСЦльшСЦй систематичнСЦй похибцСЦ. Це повинно бути зазначено в протоколСЦ вимСЦрСЦв, СЦ вимСЦри в цьому випадку вСЦдносять до III класу.

Виходячи СЦз заданоСЧ похибки поля в точцСЦ вимСЦрювання, розрахуСФмо припустимСЦ значення рСЦзницСЦ рСЦвнСЦв при контролСЦ вСЦльного поля за методами подвоСФння вимСЦрювальноСЧ вСЦдстанСЦ й дСЦлення цСЦСФСЧ вСЦдстанСЦ навпСЦл.

ВСЦдкладемо по осСЦ абiис (Рис. 3.1. Визначення   впливу       вСЦдбитого

звуку на похибку вимСЦрСЦв у вСЦльному звуковому полСЦ.) вСЦдноснСЦ вСЦдстанСЦ до крапкового джерела r/r0 у логарифмСЦчному масштабСЦ та виберемо вимСЦрювальну точку на вСЦдстанСЦ r/r0= 1.

По осСЦ ординат  вСЦдкладемо перевищення   рСЦвня в порСЦвняннСЦ   СЦз рСЦвнем на вимСЦрювальнСЦй вСЦдстанСЦ, прийнятСЦй за 0.

Визначимо рСЦзницю рСЦвнСЦв у крапках b1 СЦ b2 якщо пряма а1 а2 вСЦдповСЦдаСФ закону оберненоСЧ пропорцСЦйностСЦ мСЦж звуковим тиском v вСЦдстанню до випромСЦнювача, а вСЦдрСЦзок  ОФ=а1b1 =1 дБ представляСФ припустиму похибку поля в точцСЦ вимСЦру.

   Рис.  3.1

РСЦвень вСЦдбитого звуку LвСЦд для кривСЦй (b0,5, b1, b2), визначимо як енергетичну рСЦзницю мСЦж рСЦвнем у точках b1 СЦ а1. Тому що рСЦвнСЦ в цих точках розрСЦзняються на 1 дБ, енергетична рСЦзниця рСЦвнСЦв буде на 5,8 дБ менше, нСЦж рСЦвень у точцСЦ а1, тобто у всСЦх точках примСЦщення

LвСЦд =La1 тАФ 5,8 дБ.

Прийнявши для визначеностСЦ, наприклад, La1=70 дБ, одержуСФмо LвСЦд =64,2 дБ. РСЦвень у точцСЦ b2 дорСЦвнюСФ енергетичнСЦй сумСЦ рСЦвнСЦв у точцСЦ аз прямого звуку й рСЦвня LвСЦд , обчисленого ранСЦше. Тому що рСЦвень у точцСЦ а2 на 6 дБ менше, нСЦж у точцСЦ а1, то його величина дорСЦвнюСФ La2=70тАФ6 =64 дБ. Енергетична сума La2 СЦ Lотр буде дорСЦвнюСФвати вСЦдповСЦдно до номограми, 66,9 дБ. РЖнакше кажучи, рСЦвень у точцСЦ b2 (Lb2 ) виявляСФться рСЦвним 66,9 дБ, а рСЦвень у точцСЦ b1 (Lb1 ) тАФ рСЦвним 70 + 1 = 71 дБ.

При контролСЦ поля визначають арифметичну рСЦзницю рСЦвнСЦв у точках b1 СЦ b2, що у нашСЦм випадку виявляСФться рСЦвноСЧ 71тАФ66,9=4,1 дБ. АналогСЦчно, для випадку контролю поля за методом дСЦлення вимСЦрювальноСЧ вСЦдстанСЦ навпСЦл отримаСФмо арифметичну рСЦзницю рСЦвнСЦв у точках b0,5 СЦ b1, рСЦвну 5,3 дБ.

Результати 4,1 СЦ 5,3 дБ справедливСЦ при будь-яких значеннях рСЦвня Lаl при заданСЦй похибки в точцСЦ а1, рСЦвноСЧ 1 дБ, тобто в певному заглушеному примСЦщеннСЦ. Отже, якщо допустити в точцСЦ вимСЦру похибку поля, рСЦвну 1 дБ, тобто при контролСЦ поля за методом подвоСФння вСЦдстанСЦ варто допустити рСЦзницю рСЦвнСЦв не менш 4,1 дБ, а при контролСЦ за методом дСЦлення вимСЦрювальноСЧ вСЦдстанСЦ навпСЦл тАФ не менш 5,3 дБ

Для припустимоСЧ похибки ОФ=1,5 дБ отримаСФмо вСЦдповСЦдно 3,3 СЦ 5,0 дБ. Для припустимоСЧ похибки ОФ= 2 дБ тАФ вСЦдповСЦдно 2,8 СЦ 4,5 дБ. Можуть бути обчисленСЦ також мСЦнСЦмально припустимСЦ рСЦзницСЦ рСЦвнСЦв для промСЦжних точок кривоСЧ спаду рСЦвнСЦв звукового тиску.

У табл. 3.3.  наведенСЦ значення мСЦнСЦмально припустимоСЧ рСЦзницСЦ для ОФ= 1,5 дБ.


Таблиця  3.3

МСЦнСЦмально припустимСЦ рСЦзницСЦ рСЦвнСЦв при контролСЦ вСЦльного поля ОФL у децибелах на вимСЦрювальнСЦй вСЦдстанСЦ r/r0=1 СЦ на допомСЦжнСЦй вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ на вСЦдстанСЦ r/r0

r/r0

ОФL,дБ

r/r0

ОФL, дБ

r/r0

ОФL, дБ

r/r0

ОФL, дБ

0,50

5,0

0,58

3,8

0,66

2,8

1,90

3,1

0,51

4,8

0,59

3,7

0,67

2,7

1,95

3,2

0,52

4,6

0,60

3,5

1,60

2,5

2,00

3,3

0,53

4,5

0,61

3,4

1,65

2,6

2,10

3,4

0,54

4,3

0,62

3,3

1,70

2,7

2,20

3,6

0,55

4,2

0,63

3,2

1,75

2,8

2,30

3,7

0,56

4,l

0,64

3,1

1,80

2,9

2,40

3,8

0,57

3,9

0,65

2,9

1,85

3,0

2,50

3,9


ВСЦдбите поле також контролюють за допомогою допомСЦжного джерела. При цьому визначають мСЦнСЦмальну вСЦдстань вСЦд джерела, починаючи з якого на данСЦй частотСЦ можна зневажити прямим випромСЦнюванням СЦ вибрати вимСЦрювальнСЦ точки. Систематичною погрСЦшнСЦстю вимСЦру (у цьому випадку) буде рСЦзниця мСЦж сумарним рСЦвнем звукового тиску (прямий звук СЦ звук вСЦдбиття) СЦ вСЦдбитим рСЦвнем звукового тиску. Величина цСЦСФСЧ похибки звичайно не перевищуСФ 1 тАФ 2 дБ на вСЦдстанях, рСЦвних або бСЦльших, нСЦж три граничних радСЦуси.

Якщо при вимСЦрюваннСЦ рСЦвня звуковоСЧ потужностСЦ у вСЦдбитому полСЦ прагнуть досягти похибку вимСЦрСЦв менше, нСЦж 2 дБ, то до результату обчислення рСЦвня звуковоСЧ потужностСЦ додають виправлення в децибелах, що враховуСФ збСЦльшення щСЦльностСЦ звуковоСЧ енергСЦСЧ бСЦля стСЦнок примСЦщення (чисельник) СЦ зростання звукового тиску поблизу джерела (знаменник) у порСЦвняннСЦ з тиском у точцСЦ вимСЦрювання:

ОФ=10*lg[(1+SvО»/8*V)/(1-О±)],

де        Sv - площа поверхонь, що обгороджують, примСЦщення, м2;

V тАФ об'СФм примСЦщення, м3;

О», тАФ довжина хвилСЦ, м;

середнСЦй коефСЦцСЦСФнт поглинання;

А тАФ еквСЦвалентна площа звукопоглинання, м2.

ВСЦдповСЦдна систематична похибку зростаСФ в областСЦ низьких частот пропорцСЦйно збСЦльшенню чисельника СЦ в областСЦ високих частот пропорцСЦйно зменшенню знаменника. СистематичнСЦ похибки, пов'язанСЦ з полем, при вимСЦрСЦ за методом зразкового джерела шуму не грають СЦстотноСЧ ролСЦ. Вони можуть впливати на результати, якщо випробувана машина маСФ значну спрямованСЦсть випромСЦнювання, що вСЦдрСЦзняСФться вСЦд спрямованостСЦ зразкового джерела шуму.

При вимСЦрСЦ в ближньому полСЦ, на вСЦдстанСЦ 1 м вСЦд зовнСЦшнього контуру машин з lmах >0,75 м, похибки, пов'язанСЦ з полем СЦнтерференцСЦСЧ, не пСЦддаються точному облСЦку. Звукове поле в примСЦщеннСЦ при цьому контролюють, як прийнято для випадку вСЦльного поля.


3.7. Помилки, повтАЩязанСЦ з акустичними завадами


РозрСЦзняють постСЦйнСЦ СЦ коливнСЦ в часСЦ систематичнСЦ похибки, пов'язанСЦ з акустичними перешкодами.

У першому випадку вСЦдповСЦдне виправлення до результату вимСЦру ОФL обчислюють за правилом вирахування рСЦвнСЦв, причому вСЦд сумарного рСЦвня Lcyм (рСЦвень сигналу плюс рСЦвень перешкод) вСЦднСЦмають рСЦвень перешкод Lпер , вимСЦрювальний при виключеному випробуваному джерелСЦ шуму. РСЦзниця Lcyм - Lпер, вСЦд 9 до 6 дБ вСЦдповСЦдаСФ ОФL=1 дБ, рСЦзниця вСЦд 5 до 4 дБ вСЦдповСЦдаСФ ОФL = 2 дБ.

СистематичнСЦ похибки через передачу структурного звуку важко пСЦддаються облСЦку, СЦ стандарти  рекомендують зменшувати СЧх за допомогою належного фундаменту й амортизаторСЦв.

Приклад. Обчислити випадкову похибку вимСЦрСЦв. Результати вимСЦрСЦв в однСЦй точцСЦ вСЦльного поля на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ Lk СЦ у вСЦсьмох точках  LСЦ, наведенСЦ в таблицСЦ 3.4 та 3.5.

Таблиця 3.4

ВимСЦри вСЦльного поля на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ  Lk

, дБ

, дБ

80

16

84

0

83

1

85

1

84

0

87

9

85

1

82

4

86

4

83

1


Для однСЦСФСЧ точки на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ вимСЦрСЦв:

;

дБ;

дБ.

Для восьми точок на вимСЦрюванСЦй поверхнСЦ наведенСЦ у таблицСЦ 3.5.


Таблиця 3.5

ВимСЦри вСЦльного поля на вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ у вСЦсьмох точках  LСЦ

, дБ

, дБ

84

9

88

1

87

0

86

1

87

0

86

1

91

10

85

4


дБ

дБ

дБ

Для степенСЦ надСЦйностСЦ Ом=0,7 СЦ числа степенСЦ свободи b = 8-1=7, t =1,12

дБ

СереднСФ значення вимСЦряного рСЦвня лежить у довСЦрчому СЦнтервалСЦ


3.8. Помилки, повтАЩязанСЦ з акустичними завадами


Для зменшення похибок проводять наступнСЦ органСЦзацСЦйнСЦ й технСЦчнСЦ заходи.

СтандартизацСЦя методСЦв вимСЦру шуму окремих видСЦв машин.

На пСЦдставСЦ старих стандартСЦв розробляють стандарти, що враховують специфСЦчнСЦ особливостСЦ випромСЦнювання шуму рСЦзними видами й групами машин, у яких вказують режим роботи машини, уточнюють положення мСЦкрофона й вибирають метод вимСЦру з рекомендованих в основному стандартСЦ, пропонують вимСЦри по сферичнСЦй або напСЦвсферичнСЦй вимСЦрювальнСЦй поверхнСЦ, встановлюють необхСЦднСЦсть вимСЦру показника спрямованостСЦ та СЦн. ПодСЦбнСЦ уточнення ведуть до бСЦльшоСЧ однаковостСЦ проведення вимСЦрСЦв для певного виду машин СЦ до зменшення систематичних СЦ випадкових похибок.

СтандартизацСЦя шумовимСЦрюваноСЧ апаратури.

У нашСЦй краСЧнСЦ ще не розробленСЦ стандарти на шумомСЦри фСЦльтри, вимСЦрювальнСЦ мСЦкрофони, хоча рекомендацСЦСЧ СЦз шумомСЦрСЦв нормальноСЧ точностСЦ й прецизСЦйним, а також рекомендацСЦСЧ з фСЦльтрСЦв МСЦжнародноСЧ електротехнСЦчноСЧ комСЦсСЦСЧ (МЕК) СФ.

ВСЦдсутнСЦсть стандартСЦв на прилади гальмуСФ СЧхнСФ серСЦйне виробництво СЦ зняття з виробництва застарСЦлих зразкСЦв. Це заважаСФ також держперевСЦрцСЦ приладСЦв.

ДосвСЦд спецСЦалСЦзованих фСЦрм по виробництву акустичноСЧ вимСЦрювальноСЧ апаратури показуСФ, що цСЦннСЦсть апаратури значно зростаСФ при СЧСЧ комплектностСЦ, централСЦзованСЦй розробцСЦ комплексу приладСЦв, пристосованих до роботи в рСЦзних сполученнях. Розробка окремих приладСЦв рСЦзними органСЦзацСЦями шкодить справСЦ СФдностСЦ вимСЦрСЦв у краСЧнСЦ, тому що цСЦ прилади часто виявляються неузгодженими мСЦж собою, що веде до систематичних похибок вимСЦрСЦв.

ПСЦдготовка фахСЦвцСЦв.

Похибки вимСЦрСЦв СЦстотно залежать вСЦд ступеня пСЦдготовки технСЦчного персоналу, що проводить вимСЦрювання. Але у вищому й середньому навчальному закладах ще недостатньо кафедр, що готують метрологСЦв СЦ акустикСЦв. Тому найближчим часом плануСФться органСЦзацСЦя семСЦнарСЦв, курсСЦв, а також постСЦйна консультацСЦя з питань вимСЦрювання шуму машин на ВДНГ. Навчання включаСФ знайомство з основами метрологСЦСЧ, ипромСЦнювання й поширення звуку, з обробкою результатСЦв вимСЦрСЦв, пристроСФм СЦ характеристиками вимСЦрювальноСЧ апаратури.












4. ЕкономСЦчна частина

4.1.        АналСЦз ринку

    ОГЛЯД ТА АНАЛРЖЗ СУЧАСНИХ АНАЛОГРЖВ ОБ'РДКТА ПРОЕКТУВАННЯ

В цьому роздСЦлСЦ буде проведений огляд та порСЦвняльна оцСЦнка важливих параметрСЦв деяких шумомСЦрСЦв вСЦтчизняного та зарубСЦжного виробництва, якСЦ представленСЦ на УкраСЧнському ринку. Будуть виявленСЦ недолСЦки та переваги у кожного з них.


ПорСЦвняльна оцСЦнка буде проведена по таким головним критерСЦям:

- Клас точностСЦ.

- Стандарти.

- ЛСЦнСЦйний дСЦапазон частот.

- Частотний аналСЦз в реальному часСЦ.

- АпаратнСЦ засоби та програмне забезпечення.

- Збереження даних.


Огляд пСЦдсилювачСЦв зарубСЦжного виробництва

Рис. 4.1

На рисунку 1.1 представлено SVAN-912M - цифровий, 1-го класу точностСЦ аналСЦзатор звуку й вСЦбрацСЦСЧ, призначений для акустичних вимСЦрСЦв, монСЦто-рингу шуму навколишнього середовища, оцСЦнки впливу шуму й вСЦбрацСЦСЧ на здоров'я людини, контролю технСЦчного стану машин. Використовуючи два цифрових процесори, SVAN-912M вимСЦрюСФ СЦнфразвук, ультразвук, здСЦйснюСФ 1/1 СЦ 1/3 октавний аналСЦз (включаючи статистичний аналСЦз у цих смугах), а також обчислюСФ в реальному масштабСЦ часу вузькосмуговий спектр. ВсСЦ цСЦ вимСЦри прилад виконуСФ в частотному дСЦапазонСЦ вСЦд 0,5 Гц до 90 кГц. ВсСЦ вимСЦри записуються в бСЦльшу енергонезалежну пам'ять (64 МБ СЦз можливСЦс-тю запису бСЦльше 40000 значень) СЦ легко переносяться в комп'ютер, викори-стовуючи програму SVAN_PC СЦ стандартнСЦ СЦнтерфейси USB, або RS-232C.

Разом з модулями SV06A СЦ SV08A представляСФ чотирьох-канальну вимСЦрювальну систему (кожний з каналСЦв незалежний), що дозволяСФ вимСЦрювати СЦнтегральнСЦ значення шуму й вСЦбрацСЦСЧ, а також виконувати 1/ 1-1- СЦ 1/ 3-октавний СЦ вузькосмуговий аналСЦз по всСЦм чотирьох каналах у режимСЦ реального часу.

НедолСЦки: мало модулСЦв програмного забезпечення.

Переваги: можливСЦсть запису бСЦльше 40000 значень, разом з модулями SV06A СЦ SV08A представляСФ чотирьох-канальну вимСЦрювальну систему, його вплив на звукове поле в ходСЦ вимСЦрСЦв зведене до абсолютного мСЦнСЦмуму.

На рисунку 4.2  представлений РЖнтегруючий шумомСЦр 1 класу - 2239A Bruel&Kjear, що вСЦдповСЦдаСФ наступним технСЦчним вимогам:

  • IEC 60651 СЦ 60804 частина1; IEC 61672 Клас1
  • ANSI S1.4 -1983 СЦ S1.43-1997 частина1.
  • Зручне й просте калСЦбрування
  • НаочнСЦсть вСЦдображення вимСЦрюваних параметрСЦв.
  • Два детектори, що працюють паралельно, з можливСЦстю одночасного вимСЦру середньоквадратичних СЦ пСЦкових значень.
  • РСЦдкокресталСЦчний екран з пСЦдсвСЦчуванням
  • Вбудована пам'ять для зберСЦгання 40 протоколСЦв вимСЦрСЦв.









Рис  4.2

НедолСЦки: обмежена пам'ять 40 протоколами, не маСФ програмного забезпечення.

Переваги: можливСЦсть одночасного вимСЦру середньоквадратичних СЦ пСЦкових значень

Модульний прецизСЦйний аналСЦзатор звукових сигналСЦв

2260 Investigator TM з пакетами програмного забезпечення для

аналСЦзу звуку BZ7201, BZ7202, BZ7206


ДослСЦдження шуму в навколишнСЦм середовищСЦ, октавний аналСЦз (BZ7201), октавний СЦ 1/3 октавний аналСЦз (BZ7202 СЦ BZ7206), монСЦторинг шуму, оцСЦнка мСЦр по зниженню шуму, одержання даних для подальшого аналСЦзу, дослСЦдження й удосконалення устаткування. ШумомСЦр типу 1 згСЦдно IEC СЦ ANSI. Частотний дСЦапазон 8 Гц - 20 кГц для 1/3 октавного аналСЦзу (тСЦльки для BZ7206). АнотацСЦСЧ пСЦд час вимСЦрСЦв СЦ виключення даних вимСЦрСЦв. МаСФ внутрСЦшню пам'ять СФмнСЦстю 20 Мбайт. Керування записом звуку на комп`ютер. Автоматична реСФстрацСЦя подСЦй. Часовий СЦнтервал реСФстрацСЦСЧ до 100 мсек (тСЦльки для BZ7206). РЖнтерфейс для цифрових магнСЦтофонСЦв SONY. ДистанцСЦйне керування через модем. Автоматичне калСЦбрування СЦндексацСЦСФю заряду (CIC). Широкосмугова й спектральна статистика.

Переваги: Портативний програмувальний аналСЦзатор звуку 2260 базуСФться на стандартноСЧ архСЦтектурСЦ й файловоСЧ системСЦ персонального комп`ютера. Характеристики аналСЦзатора можна змСЦнити шляхом замСЦни пакета програмного забезпечення. ОпцСЦСЧ програмного продуктСЦв, забезпечуючи

автоматичну вибСЦрку подСЦй, запис даних, дозволяють розширити можливостСЦ системи.

Огляд шумомСЦру вСЦтчизняного виробництва.

ОКТАВА-101А

ШумомСЦр-АналСЦзатор спектра призначений для вимСЦру  середньоквадра-тичнихевСЦлентних СЦ пСЦкових рСЦвнСЦв звуку, рСЦвнСЦв звукового тиску (УЗД) в октавнСЦ й 1/3 октавних смугах частот з метою оцСЦнки впливу звуку й СЦнфразвуку на людину на виробництвСЦ й у жилих СЦ суспСЦльних будинках, визначення акустичних характеристик механСЦзмСЦв СЦ машин, а також наукових дослСЦджень. Живлення: вбудована акумуляторна батарея вСЦд мережСЦ 220 В через блок живлення-зарядний пристрСЦй. Режими вимСЦрСЦв звук, СЦнфразвук

Клас точностСЦ 1. ДСЦапазон вимСЦрСЦв (з мСЦкрофоном 50мВ\Па) 20-145 дба (СКА) ЛСЦнСЦйний робочий дСЦапазон  80 дб. Частотна корекцСЦя А, З, Лин (1Гц-20 кГц)

Частотний дСЦапазон 1,6 Гц- 20 кГц(режим РЖнфразвук) 10 Гц-20 кГц(режим звук). ЧастотнСЦ фСЦльтри 1/ 3-3- октавнСЦ фСЦльтри 1,6 Гц-16 кГц октавнСЦ фСЦльтри 2 Гц-16кгц (клас 1 по мек 1260)

НедолСЦки: система живлення, прилад не мобСЦльний, не маСФ програмного забезпечення.

Переваги: оцСЦнка впливу звуку й СЦнфразвуку.

ШумомСЦр Ш-3М

В комплект входить мСЦрофоний кабель довжиною 1,5 м .ШумомСЦр допускаСФ пСЦдключення до електричного виходу рСЦзни приладСЦв: аналСЦзатора, магнСЦтофона, самопиiя. ВихСЦдний опСЦр 10 кОм, найбСЦльша напруга на виходСЦ 0,8 В. Живиться шумомСЦр вСЦд сухих батарей ГБ-СА-45(2 шт.) и НС-СА (3 шт.). РДмнСЦсть батареСЧ невелика, тому шумомСЦр не можна зоставляти  увСЦмкнутим бСЦльш нСЦж 5 хв. ПСЦдряд. Стан батареСЧ контролюють по рискСЦ на шкалСЦ стрСЦлкового СЦндикатора. Для калСЦбрування приладу перемикач чутливостСЦ встановлюють в положення "калСЦбровка». При цьому напруга з  виходу пСЦдсилювача подаСФться на вхСЦд, та пСЦдсилювач самозбуджуСФться. При цьому стрСЦлка  СЦндик ара повинна знаходитись  в межах калСЦбрую чого сектору. Акустична калСЦбровка вСЦдсутня.

НедолСЦки: недостатньо велика СФмнСЦсть батарей, застарСЦла модель.

Переваги: СтрСЦлковий  прилад.

Враховуючи тенденцСЦю збСЦльшення шумового забруднення середовища приводяться  вимСЦрювачСЦ шуму. Шум СФ важливим аспектом сучасного життСФвого середовища й визначення його  параметрСЦв  бСЦльше  не надаСФться лише фахСЦвцям акустицСЦ й вимСЦрювальнСЦй технСЦцСЦ.


Схема, що розроблялась.


де: ВШ - вимСЦрювач шуму;

     ПОС - пристрСЦй обробки сигналСЦв;

     T/CDMA - телефон CDMA-стандарту (передача сигналСЦв по радСЦоканалу);

     ПВРЖ - пристрСЦй вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ

Система  розробляСФться для вимСЦрювання рСЦвню шуму та вСЦбрацСЦй. Застосування - контроль умов працСЦ та атестацСЦя робочих мСЦiь також незалежна експертна оцСЦнка  шумового забруднення навколишнього середовища (для забудови тощо).

Головний конкурент- фСЦрма "Спана»





4.2. ОцСЦнка рСЦвня якостСЦ виробу


4.2.1. ВихСЦднСЦ положення

ОцСЦнка рСЦвня якостСЦ виробу проводиться з метою порСЦвняльного аналСЦзу СЦ визначення найбСЦльш ефективного в технСЦчному вСЦдношеннСЦ варСЦанту СЦнженерного рСЦшення.

При наявностСЦ кСЦлькСЦсноСЧ характеристики "астивостей виробу коефСЦцСЦСФнт технСЦчного рСЦвня можна визначити за формулою:

де - вСЦдносний (одиничний ) СЦ-й показник якостСЦ,

- коефСЦцСЦСФнт вагомостСЦ СЦ-го параметру якостСЦ

ВСЦдноснСЦ (одиничнСЦ) показники якостСЦ будь-якому параметру ЦСЦ якщо вони

знаходяться в лСЦнСЦСЧ залежностСЦ вСЦд якостСЦ, визначаються за формулами:

(2.2) або

(2.3)

де СЦ - числовСЦ значення СЦ-го параметру вСЦдповСЦдно нового СЦ базового виробСЦв. Формула 2.2 використовуСФться при розрахунку вСЦдносних показникСЦв якостСЦ, коли збСЦльшення величини параметру веде до покращення якостСЦ виробу СЦ формула 2.3 - коли СЦз збСЦльшенням величини параметру якСЦсть виробу погСЦршуСФться. У випадку, коли зв'язок мСЦж параметрами СЦ якСЦстю виробу нелСЦнСЦйний, тодСЦ використовуються наступнСЦ формули:

       (2.4)

або

  (2.5)

Значення вСЦдносного показника якостСЦ повинно бути бСЦльше одиницСЦ - при покращеннСЦ СЦ-го показника якостСЦ СЦ менше одиницСЦ - при його погСЦршеннСЦ.

4.2.2. Обгрунтування системи параметрСЦв виробу СЦ визначення вСЦдносних показникСЦв якостСЦ

Можна використати цСЦлий ряд показникСЦв - це показники призначення, надСЦйностСЦ, конструкцСЦСЧ, безпеки, ергономСЦчнСЦ показники, естетичнСЦ, економСЦчнСЦ й комерцСЦйнСЦ. Виберемо найбСЦльш важливСЦ показники :

- тип шумомСЦра - показник без якого не запрацюСФ система;

  • дСЦапазон частот - важливий показник, який характеризуСФ можливостСЦ
    шумомСЦру;
  • пакет для октавного й 1/3 октавного аналСЦзу - один з важливих показникСЦв.

ЦСЦ найважливСЦшСЦ характеристики не можуть бути використаннСЦ для визначення показника конкурентноздатностСЦ, так як вони СФ цСЦльовими показниками СЦ визначають сектор ринку потенцСЦйних покупцСЦв.

Оберемо найважливСЦшСЦ параметри, що характеризують якСЦсть виробу:

X1 - МобСЦльнСЦсть приладу.

Х2 -  Частоний дСЦапазон.

ХЗ - Вага та габарити приладу.

Х4 -  Частотний аналСЦз в реальному часСЦ.

Х5 -  РДмнСЦсть вбудованоСЧ пам'ятСЦ.

Х6 - Пакети програмного забезпечення.

Таким чином, ми вибрали шСЦсть найбСЦльш важливих параметрСЦв, СЦ тепер необхСЦдно визначити коефСЦцСЦСФнт вагомостСЦ кожного з них.


  4.2.3 Визначення коефСЦцСЦСФнтСЦв вагомостСЦ параметрСЦв


Встановлення чисельних значень коефСЦцСЦСФнтСЦв, що визначають важливСЦсть показникСЦв, виробляСФться спецСЦальною експертною комСЦсСЦСФю (5 чоловСЦк). ПСЦсля докладного обговорення й аналСЦзу показникСЦв кожен експерт оцСЦнюСФ ступСЦнь СЧхньоСЧ важливостСЦ шляхом присвоСФння СЧм рСЦзних рангСЦв. НайважливСЦшому (на думку експерта) показнику ставиться ранг 1, менш важливому ранг 2 СЦ т.д.

Результати експертного ранжирування показникСЦв приведенСЦ в таблицСЦ 4.1

Таблиця 4.1

Назва

парам.

Ранг параметру за оцСЦнкою експерта

Сума

рангСЦв

ВСЦдхиле ння ОФСЦ;

ОФ2


1-го

2-го

3-го

4-го

5-го




XI

1,0

2,5

1,5

1,0

1,5

7,5

-10

100,0

Х2

2,0

1,5

3,0

2,0

1,5

10

-7,5

56,25

ХЗ

3,0

2,0

4,0

4,0

4,0

17

-0,5

0,25

Х4

4,0

3,0

1,5

3,0

3,0

14,5

-3,0

9,0

Х5

5,0

6,0

6,0

6,0

6,0

29,0

11,5

132,25

Х6

6,0

6,0

5,0

5,0

5,0

27,0

9,5

90,25

Сума

21,0

21,0

21,0

21,0

21,0

105,0

0,0

388

Перед подальшою обробкою необхСЦдно перевСЦрити суму рангСЦв по кожному стовпчиковСЦ, що повинна дорСЦвнювати: n*(n+1)/2=6*(6+1)/2=21,  де n- кСЦлькСЦсть оцСЦнюваних параметрСЦв.

Визначення можливостСЦ використання результатСЦв рангування показникСЦв для подальших розрахункСЦв проводять на пСЦдставСЦ розрахунку коефСЦцСЦСФнта конкордацСЦСЧ (погодженостСЦ) експертних оцСЦнок. Для цього:

а)        визначаСФться сума рангСЦв кожного показника (по рядках) ,

де - ранг СЦ-го параметру, визначений 1-м експертом;   N - кСЦлькСЦсть експертСЦв.

ВиконуСФться перевСЦрка загальноСЧ суми рангСЦв, яка повинна дорСЦвнювати RСЦ1=N*n*(n+1)/2=5*6*(6+1)/2=105;

б) пСЦдраховуСФться середня сума рангСЦв Т по формулСЦ Т =(1/n)* RСЦ1=
=(1/6)*105=17,5;

  в)        визначаСФться вСЦдхилення суми рангСЦв по кожному параметру вСЦд
середньоСЧ суми ОФi = RСЦ-T.

Сума вСЦдхилень за всСЦма показниками повинна дорСЦвнювати нулю.

г)   розраховуСФться квадрат вСЦдхилень по кожному показнику ОФСЦ2  загальна сума квадратСЦв вСЦдхилень


;

S=388

е)    визначаСФться коефСЦцСЦСФнт конкордацСЦСЧ по формулСЦ W=12*S/(N*(n-n)).

Величина коефСЦцСЦСФнта конкордацСЦСЧ може мати значення в дСЦапазонСЦ W < 1 ,0; у випадку повноСЧ узгодженостСЦ думок експертСЦв W = 1 ,0; чим бСЦльше непогодженСЦсть думок експертСЦв при рангуваннСЦ показникСЦв, тим менше величина W.  W=0,9.

ПорСЦвнюСФмо з мСЦнСЦмально припустимою величиною Wн (для виробСЦв електровимСЦрювальноСЧ СЦ радСЦотехнСЦки Wн = 0,77) W>Wн , тому отриманСЦ данСЦ заслуговують довСЦри РЖ придатнСЦ для подальшого використання.


4.2.4 ОцСЦнка попарного прСЦоритету показникСЦв


Використовуючи отриманСЦ вСЦд кожного експерта результати рангування показникСЦв, проводиться попарне порСЦвняння всСЦх параметрСЦв СЦ результати заносяться в таблицю 2.2.

Для цього послСЦдовно порСЦвнюються попарно всСЦ показники СЦ визначаються спСЦввСЦдношення в такий спосСЦб:

а)        якщо з розглянутоСЧ пари показникСЦв перший бСЦльш важливий стосовно
порСЦвнюваного, прСЦоритет вихСЦдного показника визначаСФться термСЦном
''бСЦльш важливий" СЦ йому присвоюСФться знак " > " /числова оцСЦнка 1,5/ ;

б)        якщо з розглянутоСЧ пари показникСЦв перший менш важливий стосовно
порСЦвнюваного, прСЦоритет вихСЦдного показника визначаСФться термСЦном "менш
важливий" СЦ йому присвоюСФться знак " < " /числова оцСЦнка 0,5/ ;

в) якщо показники однаково важливСЦ, то СЧхнСЦй прСЦоритет визначаСФться термСЦном "рСЦвноцСЦнно" СЦ йому присвоюСФться знак " = " /числова оцСЦнка 1 ,0/. На пСЦдставСЦ проставлених знакСЦв попарного прСЦорСЦтету визначаСФться пСЦдсумок, виходячи з думок всСЦх експертСЦв (таблиця 4.2).




Таблиця 4.2

ПараВнметри

Експерти

Результуючий показник

Числове значення

1

2

3

4

5

ХРЖ,Х2

=

>

>

>

>

> 

1,5

ХРЖ,ХЗ

> 

> 

>

>

>

>

1,5

ХРЖ,X4

>

> 

>

>

=

>

1,5

ХРЖ,X5

>

>

>

> 

>

>

1,5

ХРЖ,Xб

>

>

>

>

>

> 

1,5

Х2,ХЗ

>

>

>

>

>

>

1,5

Х2,X4

> 

>

>

>

<

>

1,5

Х2,X5

>

>

>

>

>

>

1,5

Х2,X6

>

>

>

>

>

> 

1,5

ХЗ,X4

<

<

<

<

>

<

0,5

ХЗ,Х5

>

>

>

>

>

>

1,5

ХЗ,Х6

<

>

>

>

>

>

1,5

Х4,X5

>

>

>

>

>

>

1,5

Х4,X6

<

<

<

<

>

<

0,5

Х5,Х6

>

>

>

>

>

>

1,5


ОтриманСЦ данСЦ чисельноСЧ оцСЦнки попарного прСЦоритету показникСЦв використовуються для розрахунку величин коефСЦцСЦСФнтСЦв важливостСЦ кожного показника, що зручно виконувати, використовуючи матрицю (таблиця 4.3 ).

Таблиця 4.3


Показник

1-й крок

2-й крок


XI

Х2

хз

Х4

Х5

Х6

ВСЦ

ВСЦ `

XI

1,0

1,5

1,5

1,5

1,5

1,5

8,5

0,236

49,8

0,251

Х2

0,5

1,0

1,5

1,5

1,5

1,5

7,5

0,208

41,8

0,210

ХЗ

0,5

0,5

1,0

0,5

1,5

1,5

5,5

0,153

28,8

0,145

Х4

0,5

0,5

1,5

1,0

1,5

1,5

6,5

0,181

34,8

0,175

Х5

0,5

0,5

0,5

0,5

1,0

0,5

3,5

0,097

19,8

0,099

Х6

0,5

0,5

0,5

0,5

1,5

1,0

4,5

0,125

23,8

0,120

Сума

36,0

1,0

198,5

1,0


Розрахунок вагомостСЦ (прСЦоритетностСЦ) кожного параметра фСЦ проводиться за наступними формулами:

,    

де - вагомСЦсть СЦ-го параметру за результатами оцСЦнок всСЦх експертСЦв; визначаСФться як сума значень коефСЦцСЦСФнтСЦв переваги () даних усСЦма експертами по СЦ-му параметру.

АналСЦзуючи останнСЦй стовпчик помСЦчаСФмо, що найбСЦльш важливим , на думку експертСЦв, СФ параметр X1 - мобСЦльнСЦсть приладу.

    1. ОцСЦнка конкурентоспроможностСЦ виробу


КонкурентоспроможнСЦсть - поняття вСЦдносне, чСЦтко прив'язане до ринку, що носить визначений СЦндивСЦдуальний вСЦдтСЦнок. ПСЦд конкурентоспроможнСЦстю варто розумСЦти ступСЦнь вСЦдповСЦдностСЦ виробу в даний момент обраному ринку по технСЦчних, економСЦчних, комерцСЦйних СЦ СЦнших параметрах.ЗвСЦсно в даному випадку можна лише грубо оцСЦнити пристрСЦй по технСЦчним характеристикам, так як пристрСЦй являСФться виробом вузько цСЦльового застосування СЦ конкретно порСЦвняти з СЦншим практично неможливо. В якостСЦ базового варСЦанта виберемо аналСЦзатор звукових сигналСЦв ОКТАВА-110А-BASIC" режим вимСЦрСЦв "Звук"+"РЖнфразвук"+"Ультразвук". На вибСЦр базового виробу вплинули його високСЦ характеристики. НайважливСЦшСЦ показники нашого виробу СЦ базового наведенСЦ в таблицСЦ 4.4.

Таблиця 4.4

Параметр

В системСЦ

Базовий вирСЦб

1

МобСЦльнСЦсть приладу

10

10

2

ДСЦапазон частот (Гц)

8-20000

8-2000

3

Маса пристрою, кг

0,5

0,5

4

Частотний аналСЦз в реальному часСЦ.

1/1, 1/3

1

5

РДмнСЦсть вбудованоСЧ пам'ятСЦ, Мбайт

100

20

6

Пакети програмного забезпечення

3

0

Найдемо узагальнений показник якостСЦ по формулСЦ: Кт.р=0,251*(1/1)+0,21*(1)+0,145*(0,5/0,5)+0,175*(1/0,3)+ +0,099*(20/100)+0,12*(0/3)=1,209

З приведених розрахункСЦв видно , що розроблювальна система маСФ бСЦльш високСЦ технСЦчним показники, з узагальненим коефСЦцСЦСФнтом якостСЦ Кт.р.=1,209

КонкурентоспроможнСЦсть за економСЦчними показниками, залежить вСЦд цСЦни споживання. ЦСЦна споживання у свою чергу, складаСФться з наступних елементСЦв:

  • витрати на транспортування до мСЦiя користування;
  • експлуатацСЦйнСЦ витрати;
  • цСЦна покупки.

Так як вага приладу складаСФ 0,5кг. витрати на транспортування складуть мСЦзерну частину вСЦдносно його цСЦни, якими можна знехтувати.

ЕксплуатацСЦйнСЦ витрати являють собою зарплату обслуговуючого персоналу, рСЦчнСЦ амортизацСЦйнСЦ вСЦдрахування, витрати на поточнСЦ ремонти СЦ допомСЦжнСЦ матерСЦали . Так як вирСЦб працюСФ цСЦлком автономно - то ж не потребуСФ обслуговуючого персоналу РЖ в термСЦн безвСЦдмовноСЧ роботи ремонту не пСЦдлягаСФ.

Отже практично СФдиний  параметр, що  впливаСФ  на  економСЦчну конкурентноздатнСЦСЧсть виробу - це його покупна цСЦна.


4.4. Розрахунок собСЦвартостСЦ системи вСЦмСЦрювання шуму


СобСЦвартСЦсть - грошова форма поточних витрат пСЦдприСФмства на виробництво й реалСЦзацСЦю продукцСЦСЧ.

СобСЦвартСЦсть продукцСЦСЧ маСФ велике значення для пСЦдприСФмства. Вона показуСФ, наскСЦльки ефективно використовуються методи й предмети працСЦ при виготовленнСЦ продукцСЦСЧ. ВСЦд собСЦвартостСЦ залежать такСЦ показники виробництва, як прибуток РЖ рСЦвень рентабельностСЦ, тому аналСЦз собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ виступаСФ як важливий СЦнструмент пошуку нових резервСЦв пСЦдняття ефективностСЦ виробництва.


4.4.1. КалькуляцСЦя собСЦвартостСЦ


Для розрахунку повноСЧ собСЦвартостСЦ системи необхСЦдно визначити усСЦ витрати пСЦдприСФмства, пов'язанСЦ з виготовленням СЦ реалСЦзацСЦСФю виробу, вСЦдповСЦдно до затверджених нормативСЦв.


4.4.2. Сировина та матерСЦали


Витрати на придбання матерСЦалСЦв по кожному найменуванню визначаються, виходячи з технСЦчноСЧ норми витрати й оптовоСЧ цСЦни одиницСЦ матерСЦалу.

Таблиця 4.5

Найменування

Од. Ним.

КСЦльк.

ЦСЦна одиницСЦ, грн.

Сума, грн.

1

ОКТАВА-110А-BASIC





програмного забезпечення для аналСЦзу звуку BZ7201, BZ7202, BZ7206

шт.

1

36180,00

36180,00

2

Ноутбук HP 500 (RQ257AA)

шт.

1

2524,5

2524,5

3

КалСЦбратор акустичний СAL-200

шт.

1

6000

6000

4

Адаптер телеметрии 110-DOUT

шт.

1

1110,00

1110,00

5

Кабель USB

шт.

1

210,00

210,00

6

Програмне забеспечення 110-Util без телеметрСЦСЧ

шт.

1

2100,00

2100,00

7

НеврахованСЦ матерСЦали

60,20

Разом

48184,7

8

ТранспортнСЦ заготСЦвельнСЦ витрати (5%)

2409,235

Всього

50593,935


ссылка на сайт удаленаShop/Details.aspx?Good=892717 цСЦни наведенСЦ на 24.05.07 (ноутбук)

ссылка на сайт удаленаa>  цСЦни наведенСЦ на 24.05.07 (шумомСЦр та комплектуючСЦ)


4.4.3 Витрати на покупнСЦ вироби й напСЦвфабрикати


Витрати на покупнСЦ вироби СЦ напСЦвфабрикати визначаються аналогСЦчно витратам на матерСЦали, виходячи з кСЦлькостСЦ на одиницю виробу, згСЦдно схеми   тракту  СЦ   цСЦни   за   одиницю   комплектуючих.

Так, як ми розробляСФмо систему з окремих вже готових приладСЦв, то напСЦвфабрикати нам не потрСЦбнСЦ.


4.5 Основна заробСЦтна плата


Дана стаття мСЦстить у собСЦ тарифну зарплату, по даним НДРЖ "РадСЦовимСЦрювач" станом на грудень 2005 року, доплати СЦ надбавки. Витрати за цСЦСФю статтею розраховуються по кожному виду робСЦт (операцСЦй) залежно вСЦд норми часу (нормативноСЧ трудомСЦсткостСЦ) та погодинноСЧ тарифноСЧ ставки робСЦтникСЦв

,

де СTi. тАФ погодинна тарифна ставка для СЦ-го виду робСЦт (операцСЦй),грн;

tШСЦ. - норма часу для СЦ-го виду робСЦт (операцСЦй), н. годин.

Загальну трудомСЦсткСЦсть виробництва виробу (блока, вузла) можна приблизно визначити за формулою

,

де ТB - трудомСЦсткСЦсть виробництва виробу, годин;

ТC.M - трудомСЦсткСЦсть складально-монтажних робСЦт, годин;

КC.M тАФ питома вага цих робСЦт у загальнСЦй трудомСЦсткостСЦ виробництва виробу (Табл. 4.6).

Таблиця 4.6

Вид робСЦт

Тип виробництва


Одиничне та мСЦлкосерСЦйне

Масове та крупносерСЦйне

  1. МонтажнСЦ
  2. СкладальнСЦ

0,13-0,2

0,2 - 0,25

0,2 - 0,28

0,15-0,2


ОрСЦСФнтовно трудомСЦсткСЦсть виробництва радСЦоелектронних виробСЦв можна також визначити за слСЦдуючими даними: заготСЦвельнСЦ роботи - 0,2-0,4, механСЦчна обробка - 0,3-0,4, складальнСЦ роботи - 0,2-0,4нормо-години на 1 кг маси конструкцСЦСЧ, монтажнСЦ роботи тАФ 0,5-1,2 нормо-години на кожнСЦ 100 точок пайки. РЖншСЦ неврахованСЦ роботи можуть бути прийнятСЦ у розмСЦрСЦ 20-25% сумарноСЧ трудомСЦсткостСЦ врахованих робСЦт.

Розрахунок основноСЧ заробСЦтноСЧ плати виробничих робСЦтникСЦв зведений у таблицю 4.7.

Таблиця 4.7

Найменування робСЦт (операцСЦй)

Середня часова тарифна ставка, грн

Норма часу, годин

Сума, грн

1.СкладальнСЦ робити

2,6

2

5,20

2.Оформлення документацСЦСЧ

2,1

8

16,8

Разом

22

9. Доплати (25%)

5,5

10. Надбавки (25%)

5,5

Всього

33,00

4.5.1 Додаткова заробСЦтна плата


Додаткова заробСЦтна плата визначаСФться у вСЦдсотках вСЦд основноСЧ
зарплати (норматив 30%):        33*0,3=9,9грн.

Повна заробСЦтна плата вСЦдповСЦдно:

33+9,9 =42,9 грн.

Норму нарахування на зарплату визначають по сумСЦ основноСЧ СЦ додатковоСЧ зарплати.


4.5.2 Нарахування на заробСЦтну плату


Це нарахування в пенсСЦйний фонд, фонд соцСЦального страхування, фонд страхування на випадок безробСЦття та фонд страхування вСЦд нещасного випадку на виробництвСЦ.

42,9*38%=16,302 грн

42,9+16,302=59,202 грн


4.5.3 ЗагальновнробничСЦ витрати


У загальновиробничСЦ витрати включаються крСЦм загальновиробничих спецСЦальних СЦнструментСЦв СЦ пристроСЧв цСЦльового призначення , утримання та експлуатацСЦю устаткування. Даний норматив складаСФ 200% вСЦд основноСЧ заробСЦтноСЧ плати.

витрат витрати на: освоСФння нового виробництва , вСЦдшкодування зносу.

33*2=66грн

4.5.4 Виробнича собСЦвартСЦсть


ЦСЦ шСЦсть статей складають виробничу собСЦвартСЦсть системи:


Таблиця 4.7 - СобСЦвартСЦсть

Стаття витрат

Сума, грн.

1. Спецобладнання для сиистеми

30

2. Основна заробСЦтна плата

33

3. Додаткова заробСЦтна плата

9,9

4. Нарахування на заробСЦтну плату

16,302

5. ЗагальновнробничСЦ витрати

66

Планова собСЦвартСЦсть:

155,202


Св= 155,202грн.


4.5.5АдмСЦнСЦстративнСЦ витрати


АдмСЦнСЦстративнСЦ витрати вСЦдносяться на собСЦвартСЦсть виробу пропорцСЦйно основнСЦй заробСЦтнСЦй платСЦ. Становлять 100%

33*1= 33грн.

4.5.6  КомерцСЦйнСЦ витрати


Витрати на збут складають 2-5% вСЦд виробничоСЧ собСЦвартостСЦ виробу 33*0.05=1,65грн.


      1. КалькуляцСЦя собСЦвартостСЦ системи


Результати розрахунку по кожнСЦй зСЦ статей витрати при виробництвСЦ пСЦдсилювача зведенСЦ в таблицю 4.8.



Таблиця 4.8

Найменування статтСЦ витрат.

Сума , грн

Питома вага , %


1

ОсновнСЦ матерСЦали

50593,935

0,7


2

Основна заробСЦтна плата

33

0,06


3

Додаткова заробСЦтна плата

9,9

0,05


4

ВСЦдрахування на соцСЦальнСЦ потреби

16,302

0,03


5

ЗагальновиробничСЦ витрати

66

0,04


Виробнича собСЦвартСЦсть

50753,787

0,01


6

АдмСЦнСЦстративнСЦ витрати

33

0,06


7

КомерцСЦйнСЦ витрати

1,65

0,05


Повна собСЦвартСЦсть

50949,939

1



    1. Нижня межа цСЦни


Нижня межа цСЦни () захищаСФ СЦнтереси виробника продукцСЦСЧ СЦ передбачаСФ, що цСЦна повинна покрити витрати виробника, пов'язанСЦ з виробництвом та реалСЦзацСЦСФю продукцСЦСЧ, СЦ забезпечити рСЦвень рентабельностСЦ не нижчий за той, що маСФ пСЦдприСФмство при виробництвСЦ вже освоСФноСЧ

продукцСЦСЧ. ПСЦд повною собСЦвартСЦстю виробу будемо розглядати вартСЦсть  за  надану послугу оцСЦнка рСЦвня шуму.  Спов=600 грн/год


600*1,05=630грн.

630*1,2= 657грн.


(50.949,939*1,05=53.497,43595грн.

53.497,43595*1,2= 64.196,92314грн.,)


де - оптова цСЦна пСЦдприСФмства, грн.;

    - повна собСЦвартСЦсть виробу, грн.;

    Рн - нормативний рСЦвень рентабельностСЦ, %,( РН=5%)

     - податок на додану вартСЦсть, % ,( = 20%).

НеобхСЦднСЦсть врахування податку на додану вартСЦсть виникаСФ у зв'язку з тим, що коли буде встановлюватись верхня межа цСЦни, а потСЦм договСЦрна цСЦна, то цСЦна базового виробу звичайно включаСФ цей податок.


4.6.1 Верхня межа цСЦни


Верхня межа цСЦни (Цв.м.) захищаСФ СЦнтереси споживача СЦ визначаСФться тСЦСФю цСЦною, яку споживач готовий сплатити за продукцСЦю з кращою споживчою якСЦстю:                Цв.м.= цб*кт.р.=500*1,35  = 675грн.,

де Цб. - цСЦна базового виробу, грн.

КТ.Р.- рСЦвень якостСЦ нового виробу вСЦдносно базового.


      1. ДоговСЦрна цСЦна


ДоговСЦрна цСЦна ( ЦДОГ ) може бути встановлена за домовленСЦстю мСЦж виробником СЦ споживачем в СЦнтервалСЦ мСЦж нижньою та верхньою лСЦмСЦтними цСЦнами                       

ЦН.М. <ЦДОГ < Цв.м.                       657<650<675


    1. Визначення мСЦнСЦмального обсягу виробництва продукцСЦСЧ


ЕкономСЦчнСЦ показники визначають мСЦнСЦмальний обсяг виробництва, за якого випуск продукцСЦСЧ стаСФ доцСЦльним. Це залежить вСЦд спСЦввСЦдношення умовно-змСЦнних, умовно-постСЦйних витрат у складСЦ собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ та договСЦрноСЧ цСЦни.

Визначення складовоСЧ умовно-постСЦйних витрат спецСЦальних розрахункСЦв та вСЦдповСЦдноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ бази. У складСЦ умовно-змСЦннСЦ витрати складають 65-75%, а умовно-постСЦйнСЦ - 25-35%.

ТодСЦ при розрахунковСЦй рСЦчнСЦй потужностСЦ шт. - собСЦвартСЦсть рСЦчного випуску продукцСЦСЧ (Ср) складе

де Q - рСЦчний обсяг випуску продукцСЦСЧ, шт/рСЦк (Q = 250 вимСЦрСЦв/рСЦк);

а,b - вСЦдповСЦдно умовно-змСЦннСЦ та умовно-постСЦйнСЦ витрати у складСЦ собСЦвартостСЦ одиницСЦ продукцСЦСЧ (а=0,7;b=0,3);

СРЖРЖОВ - повна собСЦвартСЦсть одиницСЦ продукцСЦСЧ, грн;

  - розрахункова виробнича потужнСЦсть пСЦдприСФмства з випуску продукцСЦСЧ шт./рСЦк (=250 вимСЦрСЦв./рСЦк).

Ср=0,7*600+0,3*600*250=45420 грн

Умовно-постСЦйнСЦ витрати -  268,36

Умовно- змСЦннСЦ витрати    -   626,17

ВартСЦсть рСЦчного випуску продукцСЦСЧ

=650*250=162500 грн

ПобудуСФмо графСЦк, на якому визначимо при якому обсязСЦ продукцСЦСЧ (Q1) виторг вСЦд реалСЦзацСЦСЧ продукцСЦСЧ та СЧСЧ собСЦвартСЦсть спСЦвпадають (прибуток дорСЦвнюСФ 0), що вСЦдповСЦдаСФ беззбитковостСЦ виробництва, та визначимо обсяг продукцСЦСЧ (Q2), при якому буде досягнуто запланований рСЦвень рентабельностСЦ.

АналСЦтичне Q1 та Q2 можуть бути визначенСЦ за формулами:

Q1=(0,3*50949,939*250)/(650-0,4*50949,939)= 194 вимСЦрСЦв


(0,3*50949 *250*(1+15/100)) /(650-50949 *(1+15/100)) = 254 вимСЦра


РСЦчний прибуток при досягненнСЦ запланованого рСЦвня рентабельностСЦ складе:

650*254-50949 =165100грн.

ГрафСЦк беззбитковостСЦ виробництва вСЦдображаСФ вплив на прибуток обсягу виробництва, цСЦни продажу СЦ собСЦвартостСЦ продукцСЦСЧ при подСЦлСЦ витрат на умовно-постСЦйнСЦ й умовно-змСЦннСЦ (Рис. 4.9).

За допомогою цього графСЦка можна визначити так називаСФмий рСЦвень беззбитковостСЦ - обсяг виробництва, за яким крива, що показуСФ змСЦну виторгу вСЦд обсягу реалСЦзацСЦСЧ, перетинаСФться з кривою, що показуСФ змСЦну СЧСЧ вартостСЦ

Рис.4.9


5.  Охорона працСЦ

5.1. Вступ


У даннСЦй частинСЦ дипломноСЧ роботи розглянутСЦ шкСЦдливСЦ та небезпечнСЦ виробничСЦ фактори, якСЦ можуть мати мСЦiе при розробцСЦ, виготовленнСЦ та експлуатацСЦСЧ зпроектованого вимСЦрювача шуму та розробленСЦ заходи щодо зменшення СЧх пливу на людину.

Враховуючи той факт, що технСЦчнСЦй частинСЦ дипломного проекту були врахованСЦ усСЦ вимоги ДСНЗ 3.3.6.037-99 щодо захисту обслуговуючого персоналу вСЦд пСЦдвищених рСЦвней шумСЦв при налагоджуваннСЦ та експлуатацСЦСЧ данного виробу, а також передбачена можливСЦсть ЗРЖЗ при перевищеннСЦ рСЦвня шумСЦв допустимих норм, то цСЦ питання в данному роздСЦлСЦ не розглядаються.

Основна увага придСЦлена забеспеченню вСЦдповСЦдних санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов працСЦ, де виконуСФтьця ця робота, а також питання стосовно безпечних умов працСЦ  при використаннСЦ  ПЕОМ з урахуванням вимог Дсан ПСЦН3.3.2.007-98 та ДНАОП0.00-1.31-99. Також розглянутСЦ питання енергозбереження та пожежноСЧ безпеки.

5.2. СанСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчна оцСЦнка примСЦщення


ПримСЦщення, оснащенСЦ ЕОМ, СЧхнСЦ розмСЦри (площа, обтАЩСФм) повиннСЦ в першу чергу вСЦдповСЦдати кСЦлькостСЦ працюючих СЦ розташовуваному в них комплексу технСЦчних засобСЦв. У них передбачаються вСЦдповСЦднСЦ параметри температури,   освСЦтлення,   чистоти   повСЦтря,   забезпечують  СЦзоляцСЦю   вСЦд виробничих шумСЦв СЦ т.п. Для забезпечення нормальних умов працСЦ ДСанПСЦН3.3.2.007-98 встановлюСФ : площа на одне робоче мСЦiе маСФ становити  не  менше  нСЦж 6 м2, а об'СФм не менше нСЦж 20м3.

ПримСЦщення являСФ собою кСЦмнату розмСЦром 4х 6 м, висотою 3м. РозмСЦр дверного прорСЦзу  1м. ПримСЦщення знаходиться на вул. ак. Шпака на девтАЩятому поверсСЦ девтАЩятиповерхового будинку, маСФ бСЦчне природне та штучне освСЦтлення, центральне водяне опалення. У примСЦщеннСЦ два вСЦкна розмСЦром 1,8 х 2,2м, що орСЦСФнтованСЦ на захСЦд. Штучне освСЦтлення забезпечуСФ два люмСЦнеiентних свСЦтильники з лампами ЛБ-40, розмСЦщених у ряд. КСЦлькСЦсть робочих мСЦiь у кСЦмнатСЦ - два.

СтСЦни СЦ стеля примСЦщення бСЦлого кольору, пСЦдлога з паркету темно-жовтого кольору, жалюзСЦ на вСЦкнах вСЦдсутнСЦ.

Площа й обтАЩСФм примСЦщення знаходимо по формулах

S=a*b      

V = S * h 

Де а - довжина, b - ширина, h - висота примСЦщення.

МаСФмо:

S=4* 6=24м2,     V=24*3=72м3.

Зведемо нормативнСЦ та фактичнСЦ данСЦ виробничого примСЦщення в таблицю5.1.

Таблиця 5.1. Параметри примСЦщення

Назва характеристики

Нормативне

Фактичне

Площа примСЦщення з розрахунку

на 1 чоловСЦк

>6м2

12м2

ОбтАЩСФм примСЦщення з розрахунку на 1 чоловСЦк

>20м3

36м3

Висота примСЦщення

3 - 3.5м

РозмСЦри дверей

1.1х1.8м

1.4х2м


ВСЦдстань вСЦд стСЦни зСЦ свСЦтловими прорСЦзами до  ВДТ

ВДТ   



ШкСЦдливСЦ речовини в примСЦщеннСЦ не зберСЦгаються СЦ не використовуються. СпецифСЦка робСЦт вимагаСФ спецодягу (чистий бСЦлий халат) та волого прибирання перед початком вимСЦрСЦв.  Джерела запилення повСЦтря в примСЦщеннСЦ вСЦдсутнСЦ. ВмСЦст пилу в повСЦтрСЦ робочоСЧ зони не повинен перевищувати 4 мг/мВн3 ГОСТ12.1.005-88. ОскСЦльки у примСЦщеннСЦ проводяться щоденнСЦ вологСЦ збирання, то можна вважати, що запилення повСЦтря не перевищуСФ припустимСЦ значення.

На пСЦдставСЦ отриманих результатСЦв можна зробити висновок, що геометричнСЦ розмСЦри примСЦщення цСЦлком вСЦдповСЦдають нормативним вимогам.

5.3. АналСЦз шкСЦдливих виробничих факторСЦв при виконаннСЦ роботи, СЦ розробка СЦнженерних рСЦшень для СЧх нормалСЦзацСЦСЧ.

5.3.1. МСЦкроклСЦмат.


ПСЦд метеорологСЦчними умовами виробничого середовища розумСЦють сполучення температури, вологостСЦ СЦ швидкостСЦ руху повСЦтря ДСН 3.3.6.042-99. ПерерахованСЦ параметри впливають на функцСЦональну дСЦяльнСЦсть людини, його самопочуття СЦ здоров'я, а також на надСЦйнСЦсть засобСЦв обчислювальноСЧ технСЦки.

На мСЦкроклСЦмат дуже впливають джерела теплоти, що СЦснують у примСЦщеннСЦ. Основними джерелами тепла в примСЦщеннСЦ СФ ЕОМ СЦ периферСЦйне устаткування, прилади освСЦтлення, спСЦвробСЦтники.

Робота з обладнанням - сидяча, не зв'язана з фСЦзичною напругою. ВСЦдповСЦдно до ГОСТ 12.1.005-88 така робота вСЦдноситься до легких фСЦзичних робСЦт СЦ повинна бути вСЦднесена до категорСЦСЧ 1а - роботи з витратою енергСЦСЧ до 120 ккал/ч.

Нормованими параметрами мСЦкроклСЦмату СФ температура СЦ вологСЦсть повСЦтря, а також швидкСЦсть його руху. НормативнСЦ значення цих параметрСЦв залежать вСЦд перСЦоду року (теплий холодний).

У примСЦщеннСЦ опалення центральне водяне (батареСЧ центрального водяного опалення в кСЦлькостСЦ 2 шт.), що включаСФться в холодний СЦ перехСЦдний перСЦоди року, що сприяСФ створенню нормальних умов працСЦ. Для пСЦдтримки нормальних умов працСЦ в примСЦщеннСЦ регулярно проводиться провСЦтрювання СЦ вологе збирання пилу.

ВентиляцСЦСЧ, як такоСЧ, у примСЦщеннСЦ не органСЦзовано. ЗамСЦсть цього здСЦйснюСФться провСЦтрювання через кватирку. РозмСЦр кватирки - 0.6 x 1м, отже площа кватирки складаСФ 0.6 м2. ШвидкСЦсть руху повСЦтря за таких умов не перевищуСФ 0.1 м/с.

ОптимальнСЦ, припустимСЦ СЦ фактичнСЦ параметри мСЦкроклСЦмату для температури, вологостСЦ СЦ швидкостСЦ повСЦтря приведенСЦ в таблицях 5.2, 5.3, 5.4. ДСН3.3.6.042-99

Таблиця 5.2.  Температура

ПерСЦод







-+

КатегорСЦя робСЦт

Оптимальна

Припустима

Фактична

Холодний

22-24

21-25

20-21

Теплий

23-25

22-28

22-23


Таблиця 5.3. ВологСЦсть

ПерСЦод

КатегорСЦя робСЦт

Оптимальна

Припустима

Фактична

Холодний

40-60%

75%

60-70%

Теплий

40-60%

75%

60-70%


Таблиця 5.4.  ШвидкСЦсть повСЦтря

ПерСЦод

КатегорСЦя робСЦт

Оптимальна

Припустима

Фактична

Холоднийнийний

0.1м/с

< 0.1 м/с

Менш 0.1м/с

Теплий

0.1м/с

0.1-0.2м/с

Менш 0.1м/с


Для вимСЦрювань клСЦматичних умов використовувались наступнСЦ прилади: психрометр аспСЦрацСЦйний МВ-4М, анемометр АРИ-49 та термометр ЭТП-М. Таким чином фактичнСЦ параметри мСЦкроклСЦмату задовольняють вимогам ДСН 3.3.6.642-99.

5.3.2. ОсвСЦтлення робочоСЧ зони


ОскСЦльки дуже велике навантаження при роботСЦ з вСЦдеотермСЦналами приходиться на органи зору, то освСЦтленСЦсть робочого примСЦщення СФ одним з найбСЦльш критичних критерСЦСЧв, по якому варто оцСЦнювати умови роботи.

Для запобСЦгання перевантаження зорового апарата в примСЦщеннСЦ, для обробки варто використовувати матерСЦали, що дифузСЦйно-вСЦдбивають, з наступними коефСЦцСЦСФнтами вСЦдображення: стеля - 0.7-0.8; стСЦни - 0.5-0.6; пСЦдлога - 0.3-0.5. У робочому примСЦщеннСЦ стеля пофарбована у бСЦлий колСЦр, стСЦни пофарбованСЦ в бСЦлий колСЦр, пСЦдлогу покрито паркетом темно-жовтого кольору. ЦСЦ покриття мають необхСЦднСЦ коефСЦцСЦСФнти вСЦдображення СЦ не перевантажують зоровий апарат.

ЗгСЦдно з Дсан ПСЦН, спСЦввСЦдношення яскравостСЦ мСЦж робочими поверхнями повинне складати не бСЦльш 3:1. Ця умова досягаСФться, тому що робоча поверхня тСЦльки одна - монСЦтор комп'ютера. СпСЦввСЦдношення яскравостей робочих поверхонь та поверхонь стСЦн, обладнання тощо повинне бути не бСЦльш 5:1. ОскСЦльки стСЦни пофарбованСЦ в бСЦлий колСЦр, то ця умова теж виконуСФться.

КСЦмната повинна бути орСЦСФнтована вСЦкнами на чи пСЦвнСЦч на пСЦвнСЦчний схСЦд. При орСЦСФнтацСЦСЧ на СЦншСЦ сторони обрСЦю повиннСЦ бути передбаченСЦ регулярнСЦ сонцезахиснСЦ пристроСЧ типу жалюзСЦ, розташованСЦ зовнСЦ. Основний потСЦк природного свСЦтла повинний бути виправлений лСЦворуч. Не допускаСФться напрямок свСЦтла позаду, праворуч СЦ попереду.

5.3.2.1. Природне освСЦтлення


ВСЦкно робочого примСЦщення виходить на захСЦд. ОсвСЦтлення примСЦщення вСЦдбуваСФться за системою однобСЦчного бСЦчного освСЦтлення. МСЦсто КиСЧв знаходиться в 4-ому поясСЦ помСЦрного клСЦмату пСЦвденнСЦше 50 градусСЦв пСЦвнСЦчноСЧ широти.

ЗгСЦдно з СНиПРЖРЖ-4-79 природне освСЦтлення  маСФ  здСЦйснюватись  через  свСЦтловСЦ прорСЦзи,  орСЦСФнтованСЦ  переважно  на  пСЦвнСЦч  чи  пСЦвнСЦчний схСЦд СЦ зебезпечувати коефСЦцСЦСФнт природною освСЦтленостСЦ (КПО) не нижче нСЦж 1,5%.

Тепер визначимо реальне значення коефСЦцСЦСФнта природноСЧ освСЦтленостСЦ eр по формулСЦ :

eр = (Оµб*q + Оµбуд *R) r1τ0з   (5,3)

r1 тАФ коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ збСЦльшення КПО при бСЦчному освСЦтленнСЦ завдяки свСЦтлу, вСЦдбитому вСЦд поверхнСЦ примСЦщення СЦ пСЦдстильного шару, що прилягаСФ до будинку, обумовлений по таблицях.

Кз тАФ коефСЦцСЦСФнт запасу, обумовлений по таблицСЦ в залежностСЦ вСЦд концентрацСЦСЧ пилу СЦ розташування вСЦкон;

Де Оµб - геометричний КПО в розрахунковСЦй точцСЦ при бСЦчному освСЦтленнСЦ, що враховуСФ пряме свСЦтло неба,

Оµб =0,01(n1(n2тАЩ+ n2)+ n1тАЩ n2)                        (5.4)

n1 - кСЦлькСЦсть променСЦв, що проходять вСЦд неба через свСЦтловСЦ прорСЦзи в розрахункову точку на поперечному розрСЦзСЦ примСЦщення;

n2 - кСЦлькСЦсть променСЦв, що проходять вСЦд неба через свСЦтловСЦ прорСЦзи в розрахункову точку на планСЦ примСЦщення;

q - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ нерСЦвномСЦрну яскравСЦсть хмарного неба МКО;

Оµбуд - геометричний КПО в розрахунковСЦй точцСЦ при бСЦчному освСЦтленнСЦ, що враховуСФ свСЦтло вСЦдбите вСЦд конфронтуючого будинку,

Оµбуд =0,01n1тАЩn2тАЩ                                (5.5)

n1тАЩ - кСЦлькСЦсть променСЦв, що проходять вСЦд протилежного будинку через свСЦтловий прорСЦз у розрахункову точку на поперечному розрСЦзСЦ примСЦщення;

n2тАЩ - кСЦлькСЦсть променСЦв, що проходять вСЦд конфронтуючого будинку через свСЦтловий прорСЦз у розрахункову точку на планСЦ примСЦщення;

R - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ вСЦдносну яскравСЦсть конфронтуючого будинку, визначаСФться в залежностСЦ вСЦд оздоблювального матерСЦалу стСЦн СЦ СЦндексСЦв конфронтуючого будинку в планСЦ Z1 СЦ розрСЦзСЦ Z2,

Z1=lбуд*l/((p+l)a)                        

Z2=H*l/((p+l)h1тАЩ)                        

Lбуд - довжина конфронтуючого будинку, м;

l - вСЦдстань вСЦд розрахунковоСЧ точки в примСЦщеннСЦ до зовнСЦшньоСЧ поверхнСЦ зовнСЦшньоСЧ стСЦни будинку, у якому знаходиться розглянуте примСЦщення, м;

p - вСЦдстань мСЦж розглянутими будинками;

а - ширина вСЦкна в планСЦ, м;

H - висота конфронтуючого будинку, м;

h1тАЩ - висота верхньоСЧ гранСЦ вСЦкна над пСЦдлогою, м;

r1 - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ збСЦльшення КПО при бСЦчному освСЦтленнСЦ свСЦтлом, вСЦдбитим вСЦд поверхонь примСЦщення СЦ пСЦдстильного шару, що прилягаСФ до будинку; визначаСФться в залежностСЦ вСЦд вСЦдношення глибини примСЦщення В до висоти верха вСЦкна вСЦд рСЦвня робочоСЧ поверхнСЦ h1, вСЦдносини вСЦдстанСЦ l розрахунковоСЧ точки вСЦд зовнСЦшньоСЧ стСЦни до глибини примСЦщення В, вСЦдносини довжини примСЦщення ln до його глибини В, середньозваженого коефСЦцСЦСФнта вСЦдображення поверхонь примСЦщення

ρср=(ρ1S1+ρ2S2+ρ3S3)/(S1+S2+S3)                                

ρ1,ρ2,ρ3 - коефСЦцСЦСФнт вСЦдображення вСЦдповСЦдно стелСЦ, стСЦн СЦ пСЦдлоги;

S1 ,S2 ,S3 - площа вСЦдповСЦдно стелСЦ, стСЦн СЦ пСЦдлоги;

τ0 - загальний коефСЦцСЦСФнт светлопропускання.

За вСЦкном навпроти СФ птАЩятиповерховий будинок СЦз дзеркальною облСЦковою на вСЦдстанСЦ 40 метрСЦв.

Визначимо τ0 по формулСЦ :

τ0 = τ1 * τ2 * τ3 * τ4 * τ5     

де τ1 - коефСЦцСЦСФнт свСЦтлопропускання матерСЦалу склування рСЦвний 0.8;

τ2 - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ утрати свСЦтла в плетСЦннях свСЦтлопрорСЦзу рСЦвний 0,75,

τ3 - коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ утрати свСЦтла в несущих конструкцСЦях рСЦвний 1;

τ4- коефСЦцСЦСФнт, що враховуСФ утрати свСЦтла в сонцезахисних пристроях, рСЦвний 1;

τ5 - дорСЦвнюСФ 1 для бСЦчного освСЦтлення.

Отже τ0 = 0.8 * 0.75 * 1 * 1 * 1 = 0.6        


Знаходимо для даного робочого примСЦщення:

n1= 46 - 42 = 4

n1тАЩ= 50 - 46 = 4

n2= 24 - 20 = 4

n2тАЩ=39 - 24 = 15


На основСЦ цих значень знайдемо Оµб, Оµбуд по формулам:

Оµб =0,01(n1(n2тАЩ+ n2)+ n1тАЩ n2)=0,01*(4*(15+4)+4*4)=0,92

Оµбуд =0,01n1тАЩn2тАЩ=0,01*4*15=0,6

ПотСЦм знайдемо кутову висоту середини свСЦтлового прорСЦзу над робочою поверхнею - 18°. З таблицСЦ  знайдемо значення нерСЦвномСЦрностСЦ яскравостСЦ неба q = 0,69.

Знайдемо Z1 СЦ Z2, з огляду на lбуд=30 м, p=40 м, H=17 м, l =3 м, a=1,8 м, h1тАЩ=2,8 м :

Z1=lбуд*l/((p+l)a)=30*3/(41*1,8)=1,22

Z2=H*l/((p+l)h1тАЩ)=17*3/(41*2,8)=0,44

ВСЦдповСЦдно до обчислених значень знайшли значення коефСЦцСЦСФнта R, з огляду на що оздоблювальний матерСЦал фасаду конфронтуючого будинку - блоки облицьованСЦ керамСЦчнСЦ:  R=0,26.

Для визначення коефСЦцСЦСФнта r1 вимСЦрюСФмо :

В=4 м; h1=2,8 м; l=3м; ln=4 м.

А також знаходимо середньозважений коефСЦцСЦСФнт ρср, прийнявши ρ1, ρ2 (вСЦдповСЦдно стелСЦ СЦ стСЦн)=0,7 , а ρ3 (пСЦдлоги)=0,1.

ρср=(ρ1S1+ρ2S2+ρ3S3)/(S1+S2+S3)=(0,7*16+0,7*12+0,1*16)/(16+12+16)=0,48

Значення В/ h1=1,43; l/B=0,75; ln/B=1.

З таблицСЦ знаходимо значення коефСЦцСЦСФнта r1=1,3.

τ0=0,6 беремо з попереднСЦх пСЦдрахункСЦв.

КоефСЦцСЦСФнт запасу для примСЦщень суспСЦльних будинкСЦв при вертикальному освСЦтленнСЦ свСЦтлових прорСЦзСЦв дорСЦвнюСФ Kз=1,2.

ОбчислюСФмо КоефСЦцСЦСФнт природноСЧ освСЦтленостСЦ за формулою (5.3) :

eр=( Оµб q+ Оµбуд R)r1*τ0/Kз=(0,92*0,69+0,6*0,26)*1,3*0,6/1,2=0,514


Висновок: у даному примСЦщеннСЦ в денний час доби не допускаСФться робота без штучного освСЦтлення, тому що реальне значення коефСЦцСЦСФнта природноСЧ освСЦтленостСЦ eр складаСФ 0.514% СЦ вСЦдрСЦзняСФться вСЦд нормованого майже в 3 рази, що не допускаСФться нормативами. Додатково може бути використане мСЦiеве освСЦтлення.


5.3.2.2. Штучне освСЦтлення.  


При штучному освСЦтленнСЦ нормуСФться значення освСЦтленостСЦ в залежностСЦ вСЦд характеру зоровоСЧ роботи РЖРЖРЖ розряд зоровоСЧ роботи, пСЦдрозрядд В. ЗгСЦдно з СниП-4-79 значення   освСЦтленостСЦ   на   поверхнСЦ робочого  столу в зонСЦ розмСЦщення документСЦв маСФ становити 300-500 лк. КоефСЦцСЦСФнт пульсацСЦСЧ освСЦтленостСЦ в примСЦщеннях з ЕОМ не повинен перевищувати 5%. При стабСЦльнСЦй напрузСЦ в мережСЦ свСЦтильники не мають видимих пульсацСЦй яскравостСЦ СЦ задовольняють цСЦй вимозСЦ.

Задачею розрахунку СФ визначення потрСЦбноСЧ потужностСЦ електричноСЧ освСЦтлювальноСЧ установки для створення у виробничому примСЦщеннСЦ заданоСЧ освСЦтленостСЦ. При проектуваннСЦ системи штучного освСЦтлення застоcуСФмо метод свСЦтлового потоку (коефСЦцСЦСФнта використання).

В основу методу свСЦтлового потоку закладена формула

де Фл - свСЦтловий потСЦк однСЦСФСЧ лампи, лм;

Ен - нормована мСЦнСЦмальна освСЦтленСЦсть, лк;

S - площа освСЦтлюваного примСЦщення, м2;

Z - коефСЦцСЦСФнт мСЦнСЦмальноСЧ освСЦтленостСЦ, обумовлений вСЦдношенням Еср/ЕmСЦn значення якого для ламп накалювання СЦ газорозрядних ламп високого тиску (ДРЛ, МГЛ, НЛВД) - 1,15, для люмСЦнеiентних ламп - 1,1;

К - коефСЦцСЦСФнт запасу (див. додаток, табл. СНиП);

N - число свСЦтильникСЦв у примСЦщеннСЦ;

n - число ламп у свСЦтильнику;

h - коефСЦцСЦСФнт використання свСЦтлового потоку лампи (%), що залежить вСЦд типу лампи, типу свСЦтильника, коефСЦцСЦСФнта вСЦдображення стелСЦ СЦ стСЦн, висоти пСЦдвСЦсу свСЦтильникСЦв СЦ СЦндексу примСЦщення СЦ.


РЖндекс примСЦщення (СЦ) визначаСФться по формулСЦ

де А и В - довжина СЦ ширина примСЦщення, м;

Нр - висота пСЦдвСЦсу свСЦтильника над робочою поверхнею, м.

i = 16 / 0.4*8 = 5

де Фл - свСЦтловий потСЦк однСЦСФСЧ лампи, лм;

Ен, лк = 400;

S, м2 = 1,5;

Z коефСЦцСЦСФнт мСЦнСЦмальноСЧ освСЦтленостСЦ = 1,15;

К - коефСЦцСЦСФнт запасу = 1,3;

N - число свСЦтильникСЦв у примСЦщеннСЦ = 1;

n - число ламп у свСЦтильнику = 1;

h - коефСЦцСЦСФнт використання свСЦтлового потоку лампи (%) = 69;

       ТодСЦ Фл = 100*400*1,5*1,15*1,3 / 1*1*69 = 89700 / 69 = 1300 лм

Проведений розрахунок свСЦдчить про необхСЦднСЦсть використання на робочих мСЦiях ламп накалювання зСЦ свСЦтловим потоком не меншим за 1300 лм. Загальне штучне освСЦтлення рв робочому примСЦщеннСЦ складаСФться з чотирьох свСЦтильникСЦв по двСЦ лампи в кожному. СвСЦтильники розташованСЦ на стелСЦ, перпендикулярно площСЦ вСЦконного прорСЦзу. Тип ламп - ЛБ-40, потужнСЦсть - 40Вт, номСЦнальний свСЦтловий потСЦк тАФ 3120лм, щ задовСЦльняСФ вимогам , щ задовСЦльняСФ вимогам СниП.

5.3.3. ЕлектромагнСЦтнСЦ та електростатичнСЦ поля ВДТПЕОМ.


Основним джерелом електромагнСЦтних випромСЦнювань на робочому мСЦiСЦ дослСЦдника СФ монСЦтор комп'ютера. У процесСЦ своСФСЧ роботи монСЦтор випромСЦнюСФ широкий спектр електромагнСЦтних випромСЦнювань, що впливають на мозок СЦ в першу чергу на очСЦ оператора. Нормування шкСЦдливих випромСЦнювань та електромагнСЦтного СЦ електростатичного полСЦв монСЦтора виконуСФться згСЦдно ДсанПСЦН3.3.2.007-98. За допомогою таблицСЦ 4.6 можна порСЦвняти нормованСЦ параметри електромагнСЦтного електростатичного полСЦв для монСЦторСЦв з фактичними параметрами. ФактичнСЦ значення були взятСЦ з технСЦчноСЧ  документацСЦСЧ монСЦтора. Модель монСЦтора, що використовуСФться за робочими мСЦiями - Samsung 550B.

Таблиця 5.6  Параметри електромагнСЦтного електростатичного полСЦв.

Параметр


Нормативне значення

ПаспортнСЦ данСЦ

НапруженСЦсть ЕМП по електричнСЦй складовСЦй на вСЦдстанСЦ 50 см вСЦд поверхнСЦ монСЦтора

10В/м

<6 В/м

НапруженСЦсть ЕМП по магнСЦтнСЦй складовСЦй на вСЦдстанСЦ 50 см вСЦд поверхнСЦ монСЦтора

0.3 А/м

< 0.2А/м

НапруженСЦсть електростатичного поля

20кВ/м

< 10кВ/м

Поверхневий електростатичний потенцСЦал

500В

< 270В

НапруженСЦсть електромагнСЦтного поля на вСЦдстанСЦ 50 см навколо монСЦтора по електричноСЧ складовоСЧ: У дСЦапазонСЦ частот  5 Гц - 2 кгц 2кгц - 400 кгц



25В/м

2.5 В/м



20В/м

2 В/м

ЩСЦльнСЦсть магнСЦтного потоку: У дСЦапазонСЦ частот    

5 Гц - 2 кгц  2кгц - 400 кгц


250 нТл

25нТл


200 нТл

20нТл


Розташування монСЦтора на вСЦдстанСЦ менш 1 м вСЦд стСЦни пСЦдсилюСФ вплив вСЦдбитих випромСЦнювань, що не СФ позитивною характеристикою, але не може бути усунуте через невеликий розмСЦр робочого примСЦщення.

ВимСЦрами встановлено, що максимальна напруженСЦсть електромагнСЦтного поля на кожусСЦ вСЦдеотермСЦнала складаСФ 3.6 В/м, у мСЦiСЦ перебування оператора СЧСЧ величина складаСФ 0.2 - 0.5 В/м, що вСЦдповСЦдаСФ фоновому рСЦвню; градСЦСФнт електростатичного поля на вСЦдстанСЦ 0.5 м вСЦд екрана складаСФ не менш 300 В/см, що задовольняСФ нормам.

ПрисутнСЦсть персоналу на робочому мСЦiСЦ протягом 8 годин допускаСФться при напруженостСЦ електричного поля, що не перевищуюСФ 5 кв/м. У такий спосСЦб захист вСЦд електромагнСЦтних полСЦв промисловоСЧ частоти не потрСЦбна.

РСЦвнСЦ УФВ та НРВ ВДТ ПЕОМ також вСЦдповСЦдають нормам, оскСЦльки на робочих мСЦiях використовуються променевСЦ ПЕОМ, що мають сертифСЦкати вСЦдповСЦдностСЦ санСЦтарним нормам УкраСЧни.

5.4. Електробезпека


Електробезпека СФ одним СЦз критичних питань для спСЦвробСЦтникСЦв, що працюють з технСЦкою, що одержуСФ живлення з електричноСЧ мережСЦ. При невиконаннСЦ норм електробезпеки можлива поразка електричним струмом. Системний блок ПЕОМ маСФ вСЦдповСЦднСЦсть до ГОСТ 12.2.007.0-75 РЖ клас щодо електрозахисту електротехнСЦчний вирСЦб, ВДТПЕОМ, маСФ подвСЦйну СЦзоляцСЦю: СЦзоляцСЦя блоку живлення СЦ покритий пластмасою корпус (пластмаса зберСЦгаСФ вСЦд струму навСЦть у тому випадку, якщо корпус виявляСФться пСЦд напругою), але не маСФ заземлення, тому вСЦдноситься до РЖРЖ класу щодо електрозахисту.

Не виключена ситуацСЦя, коли корпус комп'ютера виявиться пСЦд напругою внаслСЦдок порушення СЦзоляцСЦСЧ проводСЦв живлення комп'ютера або порушенСЦй СЦзоляцСЦСЧ корпуса. Якщо корпус буде без занулення, то в такому випадку людина може бути уражена електричним струмом.

Захист вСЦд короткого замикання здСЦйснюСФться автоматом A312, вСЦд переходу напруги на корпус тИТ зануленням.

Для  запобСЦгання  поразки  електричним  струмом  використовуСФться  ряд органСЦзацСЦйно-технСЦчних заходСЦв: розташування проводСЦв живлення поза зоною пересування людей; допуск до роботи в лабораторСЦСЧ людей, знайомих з технСЦкою безпеки; використання мережних подовжувачСЦв СЦз вбудованими запобСЦжниками на 10 А.

Устаткування, застосовуване в примСЦщеннСЦ заживлюСФться вСЦд мережСЦ 220 В з частотою 50 Гц. Споживачами цСЦСФСЧ напруги СФ також джерела штучного освСЦтлення. Вони розташовуються на висотСЦ 2.8, що задовольняСФ нормСЦ [6], вСЦдповСЦдно до якоСЧ джерела освСЦтлення повиннСЦ розташовуватися на висотСЦ 2.5м вСЦд пСЦдлоги. Проводка схована. Як розетки для пСЦдключення устаткування застосовуються розетки з СЦзолюючим кожухом, що захищаСФ вСЦд випадкового дотику до струмоведучих частин. Електроустаткування яке знаходиться в примСЦщеннСЦ в основному вСЦдноситься до установок напругою до 1000 В, виключення складають екраннСЦ пульти, дисплеСЧ, у яких напруги живлення анодСЦв електронно-променевих трубок складаСФ декСЦлькох кСЦловольт.

ПримСЦщення без пСЦдвищеноСЧ небезпеки, тому що вСЦдсутнСЦ умови, що створюють пСЦдвищену чи особливу небезпеку (вогкСЦсть, струмопровСЦдний пил, струмопровСЦднСЦ пСЦдлоги, висока температура наявнСЦсть хСЦмСЦчно активного середовища)(ОНТП24-86).

При аварСЦйному режимСЦ роботи електрообладнання напруги дотику не перевищують допустимСЦ значення (UдоттЙдUдоп) Uдоп=500В при часСЦ спрацювання автоматСЦв струмового захисту t менше 1сек. ЕквСЦвалентний опСЦр зазаемлюючих пристроСЧв не перевищую 4 Ом згСЦдно вимог ГОСТ 12.1.030-82 та ПБЕ. Таким чином, вимоги ПУЭ 76/87, ПБЕ ДНАОП 0.00-1.31-99  СЦ ГОСТ 12.1.038-88 задовСЦльнено.

5.5. Пожежна безпека


За даними статистики з загального числа пожеж, що вСЦдбуваються з причин несправного електроустаткування, близько 45% виникаСФ через короткСЦ замикання, 35% вСЦд електронагрСЦвальних приладСЦв, 13% вСЦд перевантаження електродвигунСЦв СЦ мереж, 5% вСЦд великих перехСЦдних опорСЦв.

По класифСЦкацСЦСЧ примСЦщень за вубихопожежною СЦ пожежною небезпекою дане примСЦщення вСЦдноситься до категорСЦСЧ В (в наявностСЦ такСЦ горючСЦ матерСЦали - деревина, папСЦр, СЦзоляцСЦя дротСЦв живлення) за класифСЦкацСЦСФю ОНТП 24-86.

РобочСЦ зони даного примСЦщення вСЦдноситься до зон класу П-РЖРЖа згСЦдно ПУЭ 76/87, ТиПБЕ ( до них вСЦдносять примСЦщення, у яких мСЦстяться твердСЦ горючСЦ речовини, нездатнСЦ переходити в зважений стан). У даному примСЦщеннСЦ знаходяться дерев'янСЦ столи, шафи, полки, дерев'яний паркет. У примСЦщеннСЦ не ведеться робота з горючими чи легкозаймистими речовинами.

НайбСЦльш ймовСЦрною причиною пожежСЦ в примСЦщеннСЦ СФ коротке замикання при порушеннСЦ СЦзоляцСЦСЧ свСЦтловоСЧ чи проводки кабелСЦв живлення комп'ютерСЦв. Також можливе виникнення пожежСЦ при недбалому використаннСЦ вогню.

З метою попередження виникнення пожежСЦ в примСЦщеннСЦ виконуСФться ряд органСЦзацСЦйних заходСЦв:

РозмСЦщення кабелСЦв живлення поза зонами перемСЦщення персоналу, де вони можуть бути випадково ушкодженСЦ.

РозмСЦщення легкогорючих матерСЦалСЦв (папСЦр) на вСЦдстанСЦ вСЦд кабелСЦв живлення.

ПалСЦння в спецСЦально вСЦдведених для цього мСЦiях.

Виконання робСЦт з модифСЦкацСЦСЧ мережноСЧ проводки вСЦдповСЦдальними за виконання подСЦбних робСЦт людьми.

Робота в примСЦщеннСЦ виконуСФться тСЦльки персоналом фСЦрми.

Для пСЦдвищення оперативностСЦ реагування при виникненнСЦ пожеж у примСЦщеннСЦ  використовуСФться наступний комплекс заходСЦв:

обовтАЩязковий СЦнструктаж персоналу з питань охорони працСЦ, зокрема, правила пожежноСЧ безпеки у примСЦщеннях з ЕОМ;

наявнСЦсть шляхСЦв евакуацСЦСЧ при виникненнСЦ пожежСЦ;

розмСЦщення схеми евакуацСЦСЧ людей при пожежСЦ СЦ ознайомлення з нею персоналу.

передбачено вСЦльний доступ до мережевих вимикачСЦв;

наянСЦсть вогнегасника - ОУ-2 (2 шт.) - клас точностСЦ "Е»

Як зазначено в ISO3941-77, для визначення необхСЦдноСЧ кСЦлькостСЦ вогнегасникСЦв слСЦд виходити з розрахунку 2 шт. на кожнСЦ 20 кв. м площСЦ примСЦщення. Тобто на площу 16 м2 буде достатньо 2-х вогнегасникСЦв.

Мынымальний час евакуацСЦСЧ, ширина евакуацСЦйних виходСЦв та проходСЦв та максимальна вСЦддаленСЦсть вСЦд них робочих мСЦiь задовольняють вимогам СниП2.01.02-85робочому примСЦщеннСЦ виконанСЦ усСЦ вимоги НАПБА.01.001-95 "Правил пожежноСЧ безпеки в УкраСЧнСЦ»

5.6. Висновки


ПСЦсля проведеного аналСЦзу санСЦтарно-гСЦгСЦСФнСЦчних умов працСЦ, умов  електробезпеки СЦ пожежноСЧ безпеки примСЦщення можна зробити наступний висновок: переважна бСЦльшСЦсть чинникСЦв вСЦдповСЦдаСФ нормативним вимогам. Тобто умови працСЦ в дослСЦдному примСЦщеннСЦ можна вважати задовСЦльними. Але все ж таки СЦснують деякСЦ невСЦдповСЦдностСЦ фактичних умов працСЦ щодо норм. Тому можна запропонувати наступнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо показникСЦв, якСЦ не вСЦдповСЦдають нормативам:

    1. рекомендуСФться проводити бСЦльшСЦсть робСЦт в автоматичному режимСЦ, в цей час знаходитись поза межами лабораторСЦСЧ;
    2. пСЦсля виконання робСЦт примСЦщення лабораторСЦСЧ необхСЦдно провСЦтрити.























ВИСНОВКИ


У рамках даного проекту були розглянутСЦ аналСЦзатори акустичних сигналСЦв, або шумомСЦри та розроблена система для дистанцСЦйного вимСЦрювання шуму.

Головний акцент у проектСЦ зроблено на унСЦверсальнСЦсть та вСЦддаленСЦсть  роботи з даним пристроСФм. Завдяки цьому вимСЦрювач шуму може працювати довший вСЦдрСЦзок часу. Також основною перевагою розробленоСЧ системи СФ те, що всСЦ результати, незалежно вСЦд кСЦлькостСЦ вимСЦрСЦв, фСЦксуються, що значно покращуСФ роботу операторовСЦ при роботСЦ з розробленою системою та з результатами вСЦмСЦрСЦв шуму. Отримана система СФ також мобСЦльною завдяки тому, що всСЦ роботи по збору можна виконати за порСЦвняно короткий промСЦжок часу - максимум за двадцять хвилин.

Також розглянута робота оператора, а саме: швидкодСЦя, точнСЦсть роботи оператора, час необхСЦдний для прийняття рСЦшень та СЦншСЦ часовСЦ характеристики.

ОкрСЦм того розглянуто помилки рСЦзного характеру для вимСЦрСЦв по точностСЦ, зокрема, помилки, повтАЩязанСЦ з акустичними завадами та звуковим полем.

Розроблена система може застосовуватись для вимСЦрювання рСЦвня шуму на пСЦдприСФмствах з метою попередження негативного впливу шуму на органСЦзм людини, для неперервного акустичного контролю примСЦщення у режимСЦ СЦнтелектуального датчика.








ЛРЖТЕРАТУРА


  1. ГОСТ 17187-71. Шумомеры. Общие технические требования и методы испытаний.
  2. Енс Трампе Брох. Применение измерительных систем фирмы "Брюль и Къер» для измерений акустического шума, Дания, 1971 г. - 224 с.
  3. ДСЦдковський В.С., Маркелов П.О. Шум СЦ вСЦбрацСЦя: ПСЦдручник. - К.: Вища школа., 1995. - 263с.
  4. ДСЦдковський В.С., Якименко В.Я., Запорожець О.РЖ., СавСЦн В.Г., Токарев В.РЖ. Основи акустичноСЧ екологСЦСЧ: Навчальний посСЦбник.
  5. Венда В.Ф. Инженерная психология и синтез систем отображения информации. М., 1982
  6. ТрофСЦмов Ю.Л., РЖнженерна психологСЦя: ПСЦдручник.- К.: ЛибСЦть, 2002-264с.
  7. Осипов Г.Л., Лопашов Д.З., Федосеева Е.Н., Ильяшук Ю.М.. Измерение шума машин и оборудования: - М.: Издательство стандартов, мер.,1968
  8. Лагунов Л.Ф., Осипов Г.Л., Борьба с шумом в машиностроении. М., Машиностроение., 1980
  9. ссылка на сайт удаленаspan>
  10. ссылка на сайт удаленаspan>.
  11. http://www.ciklon.ru/pribor/prod.htm.
  12. ссылка на сайт удаленаspan>
  13. www.tecon.com.ua
  14. ссылка на сайт удаленаcatalog/4/
  15. ссылка на сайт удаленаcatalog/13/#nazn
  16. www.intron-set.com.ua
  17. ссылка на сайт удаленаa_ob/102.php
  18. http://www.ecolab.kiev.ua



Страницы: Назад 1 Вперед