АналСЦз варСЦантСЦв побудови радСЦопередавальних пристроСЧв радиолокацСЦонного озброСФння

курсовая работа: Коммуникации и связь

Документы: [1]   Word-104984.doc Страницы: Назад 1 Вперед















АналСЦз варСЦантСЦв побудови РПП РЛ озброСФння


1. Роль та мСЦiе приймально-передавальних систем в радСЦотехнСЦчних засобах озброСФння


Приймально - передавальнСЦ системи являються складними частинами радСЦотехнСЦчних засобСЦв озброСФння. ВСЦд технСЦчних параметрСЦв приймально - передавальних систем залежать найважливСЦшСЦ тактико - технСЦчнСЦ характеристики комплексСЦв озброСФння. В СЧх число входять: дальнСЦсть дСЦСЧ, якСЦсть передачСЦ та вСЦдображення СЦнформацСЦСЧ (точнСЦсть виявлення координат, захист вСЦд завад, електромагнСЦтна сумСЦснСЦсть СЦ т.д.), а також ряд експлуатацСЦйних СЦ конструктивних показникСЦв.

В радСЦотехнСЦчних засобах озброСФння можуть використовуватися рСЦзнСЦ радСЦо - та радСЦолокацСЦйнСЦ канали. Однак всСЦ цСЦ канали можна представити у виглядСЦ трьох моделей.

До першоСЧ моделСЦ належать системи, призначеннСЦ для передачСЦ СЦнформацСЦСЧ СЦз одних пунктСЦв простору в СЦншСЦ, СЦншими словами передавальнСЦ та приймальнСЦ пристроСЧ знаходяться в рСЦзних точках простору.

Структурну схему першоСЧ моделСЦ представлено на рисунку 1.


Рис.1.


РадСЦолСЦнСЦСЧ при великому числСЦ джерел СЦнформацСЦСЧ повиннСЦ будуватися по багатоканальнСЦй схемСЦ.

В приведенСЦй моделСЦ можуть використовуватись сигнали з вСЦдомими СЦ невСЦдомими параметрами. ОстаннСЦй тип сигналСЦв характерний для систем пасивноСЧ радСЦолокацСЦСЧ СЦ радСЦорозвСЦдки.

Друга модель вСЦдповСЦдаСФ активнСЦй радСЦолокацСЦСЧ з пасивним вСЦдбивачем (рис.2).


Рис.2.


ПередавальнСЦ та приймальнСЦ пристроСЧ можуть знаходитись на рСЦзних або однакових позицСЦях, використовувати рСЦзнСЦ СЦ загальнСЦ антени.У вСЦдповСЦдностСЦ з цим системи називаються обтАЩСФднаними або розтАЩСФднаними.

Третя модель (рис.3.) широко використовуСФться в радСЦолокацСЦйних системах з активною вСЦдповСЦддю.


Рис3.

АналСЦз вСЦдомих систем радСЦотехнСЦчних засобСЦв озброСФння показуСФ, що в них використовуються рСЦзнСЦ комбСЦнацСЦСЧ нижче поданих моделей. Характеристики каналСЦв визначаються вимогами до радСЦотехнСЦчних засобСЦв озброСФння СЦ характеристиками вхСЦдних в СЧх склад передавальних та приймальних пристроСЧв.

СлСЦдуСФ враховувати, що робота радСЦотехнСЦчних засобСЦв в реальних умовах буде проходити при СЦнтенсивнСЦй радСЦопротидСЦСЧ з боку противника. Це призводить до необхСЦдностСЦ створення таких радСЦотехнСЦчних засобСЦв озброСФння, технСЦчнСЦ характеристики яких у важких завадових умовах зменшувалися б в незначних межах. Тому приймально - передавальнСЦ системи повиннСЦ автоматично реагувати на змСЦни в завадовСЦй обстановцСЦ як змСЦною режиму випромСЦнювання, так СЦ використанням можливих видСЦв селекцСЦСЧ сигналСЦв на фонСЦ завад при прийомСЦ.

Вимоги до характеристик приймально - передавальних систем повиннСЦ формуватися на основСЦ тактико - технСЦчних вимог до радСЦотехнСЦчних засобСЦв озброСФння СЦ враховувати можливостСЦ засобСЦв повСЦтряного нападу противника, а також фСЦзичнСЦ, технологСЦчнСЦ, економСЦчнСЦ особливостСЦ бойового використання.


2.        ОсновнСЦ вимоги до передавальних систем РЛС


ТехнСЦчнСЦ вимоги до передавальних систем предтАЩявляють, спираючись на основне цСЦльове призначення засобу радСЦотехнСЦчного озброСФння СЦ вимог ТТХ на основСЦ компромСЦсних рСЦшень при системному аналСЦзСЦ з урахуванням фСЦзичних, економСЦчних СЦ органСЦзацСЦйних обмежень. Звичайно розрСЦзнюють три основнСЦ види технСЦчних вимог: електричнСЦ, конструктивнСЦ та експлуатацСЦйнСЦ. При цьому вихСЦдними СЦ найбСЦльш суттСФвими СФ вимоги до СЧх електричних характеристик.

Основними електричними характеристиками передавальних систем СФ:

  1. Вид та параметри зондуючих сигналСЦв;
  2. ДСЦапазон робочих частот fHтАжfB СЦ ширина спектру зондуючих сигналСЦв Пf;
  3. ВихСЦдна потужнСЦсть Pc СЦ коефСЦцСЦСФнт корисноСЧ дСЦСЧ передавальноСЧ системи ;
  4. Частота повтору (при СЦмпульсних зондуючих сигналах) Fn або тривалСЦсть перСЦоду модуляцСЦСЧ (при квазинеперервних зондуючих сигналах) Fc;
  5. РСЦвень небажаних (позасмугових та побСЦчних) випромСЦнювань;
  6. СтабСЦльнСЦсть та точнСЦсть установки частоти (фази), частотних (фазових) та часових параметрСЦв модуляцСЦСЧ зондуючих сигналСЦв.

До основних конструктивних вимог вСЦдносяться:

  1. Габарити, вага СЦ особливостСЦ розмСЦщення апаратури;
  2. Забезпечення доступу до органСЦв регулювання та елементам апаратури при СЧх замСЦнСЦ;
  3. МеханСЦчна мСЦцнСЦсть та вСЦбростСЦйкСЦсть;
  4. Склад комплекту, вид транспортування та СЦн.

До основних експлуатацСЦййних вимог належать:

  1. Час неперервноСЧ роботи, включання та виключання, експлуатацСЦйна надСЦйнСЦсть (коефСЦцСЦСФнт боСФготовностСЦ, напрацювання на вСЦдмову);
  2. КлСЦматичнСЦ умови (межСЦ робочих температур, вологСЦсть, атмосферний тиск);
  3. МСЦнСЦмальна вартСЦсть серСЦйного випуску та експлуатацСЦСЧ;
  4. Ремонтна здатнСЦсть, максимальна безпечнСЦсть обслуговування та СЦн.


3.        Принцип побудови багатокаскадних передавальних пристроСЧв. СтруктурнСЦ схеми


РадСЦопередавальнСЦ пристроСЧ сучасних РЛС будуються, як правило, за багатокаскадною схемою, яка складаСФться зСЦ збудника (або задаючого генератору) та каскадСЦв пСЦдсилення. БагатокаскаднСЦ РПП в порСЦвняннСЦ з однокаскадними мають можливСЦсть керування частотою або фазою коливань, дозволяють отримувати бСЦльш високу стабСЦльнСЦсть несучоСЧ частоти або частотних параметрСЦв сигналСЦв складноСЧ структури, а також досить велику потужнСЦсть вихСЦдних коливань.

В багатокаскадних передавальних пристроях, вСЦдрСЦзняючись вСЦд однокаскадних, СФ можливим роздСЦлення функцСЦй стабСЦлСЦзацСЦСЧ частоти, внутрСЦшньоСЦмпульснСЦ модуляцСЦСЧ та пСЦдсилення потужностСЦ мСЦж каскадами. Побудова багатокаскадних РПП виявилось можливим завдяки розробцСЦ потужних пСЦдсилювальних пристроСЧв: пролСЦтних клСЦстронСЦв, ламп бСЦгучоСЧ хвилСЦ, амплСЦтронСЦв та СЦн. БагатокаскаднСЦ РПП використовуються при формуваннСЦ як неперервних, так СЦ СЦмпульсних зондуючих сигналСЦв. У загальному виглядСЦ схема багатокаскадного РПП СЦмпульсноСЧ РЛС представляСФ собою:


Рис.4.


Багатокаскадний передавач включаСФ в себе збудник, попереднСЦ каскади пСЦдсилення, передвихСЦдний пСЦдсилювач потужностСЦ та вихСЦдний пСЦдсилювач. На збудник накладаСФться задача формування сигналСЦв потрСЦбноСЧ структури та забезпечення високоСЧ стабСЦльностСЦ параметрСЦв, зумовлюючих цю структуру. ПотужнСЦсть коливань збудника повинна бути достатньою для збудження попереднього пСЦдсилювача. Коливання пСЦдсилювача можуть бути стабСЦлСЦзованСЦ кварцом, частота якого багаторазово помножуСФться, наприклад, в транзисторно-баракторному колСЦ. ПомножувачСЦ такого типу мають малСЦ габарити та вагу, досить економСЦчнСЦ та забезпечують високу стабСЦльнСЦсть частоти вихСЦдного коливання. При необхСЦдностСЦ у збуднику виконуСФться фазова або частотна модуляцСЦя або манСЦпуляцСЦя. Збудник, в залежностСЦ вСЦд пред'явлених до нього вимог може" бути однокаскадним або багатокаскадним. ОскСЦльки формування сигналСЦв здСЦйснюСФться на зниженСЦй потужностСЦ, необхСЦдний СЧСЧ рСЦвень забезпечуСФться пСЦдсилювальним колом, який складаСФться з пСЦдсилювачСЦв напруги та потужностСЦ. При розробцСЦ збудника на зниженСЦй частотСЦ у склад попереднього пСЦдсилювача РПП включають або множник частоти, або СФмнСЦсть.

Якщо РПП працюСФ в- СЦмпульсному режимСЦ, то в залежностСЦ вСЦд рСЦвня вихСЦдноСЧ потужностСЦ СЦмпульсна модуляцСЦя здСЦйснюСФться або з вихСЦдному каскадСЦ, або також у промСЦжному пСЦдсилювачСЦ. Якщо збудник виконаний на вСЦдносно високому рСЦвнСЦ потужностСЦ, то СЦмпульсна модуляцСЦя може виконуватися СЦ в збуднику. СтруктурнСЦ схеми варСЦантСЦв побудови ба-гатокаскадних РПП ми бачимо на рисунку 5 та 6.


Рис.5.


На рис.5. зображена структурна схема багатокаскадного РПП. Збудник передавача формуСФ ФМ або ЧМ сигнал на НВЧ СЦ включаСФ в себе: кварцовий генератор, множник частоти, електронний перемикач, перетворювач частоти та формувальник ЧМ або ФМ сигналу.

Рис. 6.


Звичайно кварцовий генератор побудований на транзисторСЦ та маСФ декСЦлька каскадСЦв пСЦдсилення. Множник частоти також складаСФться з декСЦлькох каскадСЦв та будуСФться на варикапах (варакторах). МСЦж каскадами помноження включають транзисторнСЦ пСЦдсилювачСЦ та фСЦльтри. Перетворювач частоти може бути виконаний на напСЦвпровСЦдникових дСЦодах, пролСЦтних клСЦстронах або ЛБХ. Формувач ЧМ/ФМ сигналСЦв працюСФ на промСЦжнСЦй частотСЦ.

Якщо в якостСЦ перетворювача частоти використовуСФться пролСЦтний клСЦстрон або ЛБХ, то ФМ/ЧМ сигнал пСЦсля пСЦдсилення може бути поданий на перший анод клСЦстрона або ЛБХ. В результатСЦ амплСЦтудноСЧ модуляцСЦСЧ на виходСЦ клСЦстрона або ЛБХ буде мати мСЦiе фазоманСЦпульований або частотно-модульований сигнал на НВЧ. Якщо в якостСЦ перетворювача частоти використовуСФться пролСЦтний клСЦстрон, то вСЦдпадаСФ потреба у фСЦльтрСЦ на виходСЦ перетворювача. Роль фСЦльтра виконуСФ резонатори клСЦстрону, настроСФнСЦ на вСЦдповСЦдну частоту НВЧ коливань.


4.        Вплив числа каскадСЦв та СЧх параметрСЦв на основнСЦ характеристики РПП


БагатокаскаднСЦ РПП сучасних РЛС представляють собою складнСЦ комплекси радСЦоелектронноСЧ апаратури, якСЦ складаються з елементСЦв автоматики та цифровоСЧ обчислювальноСЧ технСЦки. Для зменшення спотворень, якСЦ з'являються завдяки високочастотним каскадам, пСЦдсилювальний тракт намагаються виконати таким чином, щоб забезпечити отримання рСЦвномСЦрноСЧ амплСЦтудно-частотноСЧ характеристики в межах спектра частот сигналу, що пСЦдсилюСФться. З цСЦСФю метою зменшують число каскадСЦв в пСЦдсилювальному трактСЦ шляхом використання потужного збудника або пСЦдсилювача з великим коефСЦцСЦСФнтом пСЦдсилення (клСЦстронСЦв та ЛБХ). Але ж пристроСЧ, якСЦ мають великий коефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення, мають вСЦдносно низький коефСЦцСЦСФнт корисноСЧ дСЦСЧ (ККД). Навпаки пристроСЧ з великим ККД (амплСЦтрони, ВУМ) мають малий коефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення. РацСЦональним розмСЦщення рСЦзних пристроСЧв в пСЦдсилюючому каскадСЦ можна отримати великий коефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення СЦ високий ККД. КрСЦм генераторних пристроСЧв, пСЦдсилюючий тракт складаСФться з розв'язуючСЦ пристроСЧ (феритовСЦ вентилСЦ), мостовСЦ схеми та СЦншСЦ елементи.


Рис. 7.


На рисунку 7. зазначено:

рN - вихСЦдна потужнСЦсть;

рON - потужнСЦсть що пСЦдводиться;

КN - коефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення;

О·N - ККД N го каскаду;

dN - затухання в розв'язувальному пристроСЧ.

Як ми бачимо, в усСЦх випадках бажано мати якнайменшу кСЦлькСЦсть каскадСЦв тракту N при завданСЦй потужностСЦ збудника Рвх вихСЦднСЦй потужностСЦ Рвих та найбСЦльший ККД.

ККД пСЦдсилюючого тракту може бути знайдено, як вСЦдношення вихСЦдноСЧ потужностСЦ Рвих до суми потужностей р0i, якСЦ пСЦдводяться вСЦд джерела живлення до каскадСЦв пСЦдсилення:



ПотужностСЦ, якСЦ пСЦдводяться до каскадСЦв пСЦдсилення, повиннСЦ рахуватися з урахуванням потужностей, що тратяться в елементах схеми СЦмпульсних модуляторСЦв, колах накалу, фокусуючих системах, пускорегулюючСЦй апаратурСЦ СЦ т.д. ОскСЦльки:



то, перетворюючи спСЦввСЦдношення (1), можна отримати



КоефСЦцСЦСФнт пСЦдсилення каскадСЦв РПП звичайно задовольняСФ умовСЦ ki>>1, коефСЦцСЦСФнт затухання в мСЦжкаскадних розв'язуючих та узгоджуючих пристроях di<< Звичайно ККД каскадСЦв пСЦдсилення мають значення 0,2... 0,8.

Якщо у вихСЦдному каскадСЦ використовуСФться пристрСЦй з вСЦдносно малою величиною kN (амплСЦтрон або ВУМ) , то при kN-i>>kN, де СЦ=1,2,З...N. На основСЦ (2) можна прийняти приблизно :


Отриманий вираз показуСФ, що з урахуванням прийнятих ранСЦше умов, ККД усього пСЦдсилюючого тракту в основному визначаСФться коефСЦцСЦСФнтом корисноСЧ дСЦСЧ вихСЦдного та попередньокСЦнцевого каскадСЦв.

Тому в кСЦнцевих каскадах доречно використовувати пристроСЧ з високим ККД (амплСЦтрони, ЛБХ "М"-типу ВУМ). В попередньокСЦнцевих та промСЦжних каскадах доречно використовувати пристроСЧ з великим коефСЦцСЦСФнтом пСЦдсилення.


5.        ОцСЦнка вимог до каскадСЦв передавача


ЕскСЦзний розрахунок структурноСЧ схеми багатокаскадного радСЦолокацСЦйного передавача зумовлюСФ:

    • визначення кСЦлькостСЦ каскадСЦв високочастотного тракту передавача;
    • вибСЦр типСЦв СЧх генераторних пристроСЧв;
    • визначення вимог до модуляторСЦв або до джерел живлення генераторних пристроСЧв.


Рис. 8.


Так як величина потужностСЦ вихСЦдного сигналу в антенСЦ СФ заданою, то кСЦлькСЦсть каскадСЦв високочастотного тракту знаходиться шляхом розподСЦлення потужностей коливань мСЦж каскадами передавача.


6.        Методи вимСЦрювання СЦ контролю основних параметрСЦв передавальних пристроСЧв при технСЦчному обслуговуваннСЦ


ПСЦд технСЦчним обслуговуванням розумСЦють комплекс операцСЦй по пСЦдтримцСЦ працездатностСЦ або справностСЦ передавального пристрою при використаннСЦ за призначенням, очСЦкуваннСЦ, зберСЦганнСЦ СЦ транспортуваннСЦ. ТехнСЦчне обслуговування передавальних пристроСЧв проводиться з метою:

1.Отримання достовСЦрноСЧ СЦнформацСЦСЧ про технСЦчний стан, працездатнСЦсть та ефективнСЦсть бойового використання;

2.Виявлення СЦ негайного усунення причин, якСЦ можуть повести за собою вСЦдмови;

3.ПеревСЦрки технСЦчного стану, виконання правил експлуатацСЦСЧ, догляду, зберСЦгання СЦ умов бойового застосування.

Для досягнення останньоСЧ мети обов'язковСЦ наступнСЦ види робСЦт:

1.Контрольно-перевСЦрочнСЦ роботи, якСЦ полягають у вимСЦрюваннСЦ та контролСЦ параметрСЦв передавального пристрою СЦ режимСЦв його роботи з метою виявлення готовностСЦ до бойового застосування;

2.НалагоджувальнСЦ та регулювальнСЦ роботи, що направленСЦ на пСЦдтримання основних параметрСЦв на заданому рСЦвнСЦ;

З.ПрофСЦлактичнСЦ мСЦроприСФмства, що забезпечують надСЦйнСЦсть передавального пристрою за рахунок своСФчасного попередження вСЦдмов шляхом СЧх прогнозування та замСЦни елементСЦв, що вСЦдпрацювали встановленСЦ ресурси.


7.        РЛС на твердотСЦльних пристроях


Безперервно, починаючи з перших магнетронСЦв для використання в радСЦолокацСЦСЧ проводились розробки НВЧ великоСЧ потужностСЦ, якСЦ володСЦли би високою надСЦйнСЦстю та покращеними параметрами. Розробки ТСрунтувалися на дослСЦдженнях в областСЦ електронно-променевих, плазмових та феритових пристроСЧв, а також на вивченнСЦ об'СФмних ефектСЦв у напСЦвпровСЦдникових матерСЦалах. Генерування великоСЧ СЦмпульсноСЧ та середньоСЧ потужностСЦ, необхСЦдних для розв'язку задач радСЦолокацСЦСЧ, було та залишаСФться предметом найбСЦльш значного технСЦчного пошуку в радСЦоелектронСЦцСЦ.

НавСЦть для звичайних радСЦолокацСЦйних систем з середнСЦми параметрами необхСЦдна СЦмпульсна потужнСЦсть порядку 100 кВт та середня потужнСЦсть вСЦд 50 до 200 Вт. В залежностСЦ вСЦд призначення РЛС потужнСЦсть яка потрСЦбна на виходСЦ змСЦнюСФться в самих широких межах, починаючи вСЦд малих потужностей невеликих переносних РЛС до величезних потужностей, необхСЦдних для станцСЦй контролю космСЦчного простору та протиракетноСЧ оборони.

Базовий варСЦант твердотСЦльноСЧ радСЦолокацСЦйноСЧ системи може бути, в якому один твердотСЦльний НВЧ генератор живить параболСЦчну антену. Такий варСЦант використовуСФться для малопотужних РЛС, але в бСЦльшостСЦ задач, якСЦ зустрСЦчаються в радСЦолокацСЦСЧ, необхСЦдна СЦмпульсна та середня потужнСЦсть на один, два або три порядку бСЦльше отриманоСЧ за допомогою одного напСЦвпровСЦдникового генератора незалежно вСЦд його типу. Для отримання необхСЦдноСЧ потужностСЦ потрСЦбна сумСЦсна робота великоСЧ кСЦлькостСЦ твердотСЦльних генераторСЦв, включених в тому чи СЦншому поСФднаннСЦ*.

Для складання потужностей декСЦлькох генераторСЦв розробник РЛС використовувати будь-який з двох основний видСЦв СЧх складання. Генератори можна з'СФднувати безпосередньо паралельно, утворюючи твердотСЦльний еквСЦвалент електронно-променевоСЧ лампи, або окремСЦ генератори можна розподСЦлити в апертурСЦ ФАР з додаванням потужностей в просторСЦ .

Принципи, покладенСЦ в сучасних РЛС, потребують мСЦнСЦмальноСЧ модифСЦкацСЦСЧ в тому випадку, коли безпосередньо замСЦнити електронно-променевСЦ НВЧ лампи вСЦдповСЦдною кСЦлькСЦстю твердотСЦльних пСЦдсилювачСЦв. Таке рСЦшення представляСФ великий СЦнтерес для деяких типСЦв радСЦолокацСЦйного обладнання, а також при модернСЦзацСЦСЧ застарСЦлого обладнання для пСЦдвищення його надСЦйностСЦ. Але з точки зору розробки нового обладнання цей варСЦант маСФ ряд недолСЦкСЦв та обмежень :

1) з-за значних втрат в пристроСЧ додавання потужностей знижуються ККД та вихСЦдна потужнСЦсть НВЧ генераторСЦв;

2) вартСЦсть пристрою додавання потужностСЦ при великСЦй потужностСЦ буде складати значну долю вСЦд вартостСЦ системи в цСЦлому;

3) електронне вСЦдхилення променя антени може бути здСЦйснене тСЦльки за допомогою фазообертача великоСЧ потужностСЦ, 'Що також буде сприяти збСЦльшенню втрат та зменшенню ККД;

4) при живленнСЦ антени потужним пСЦдсилювачем появляться втрати на розподСЦлення поля в апертурСЦ.

Одначе цей варСЦант володСЦСФ рядом переваг:

1) оскСЦльки потрСЦбний один приймальний пристрСЦй, може бути застосовуватись лазер чи параметричний пСЦдсилювач, використання яких в антеннСЦй решСЦтцСЦ зазвичай неможливо СЦз-за економСЦчних чинникСЦв;

2) твердотСЦльнСЦ та електронно-променевСЦ генератори можуть бути взаСФмозамСЦнними для забезпечення резервування та полСЦпшення параметрСЦв;

3) в випадку антен з механСЦчним скануванням один генератор зручнСЦше.


8.        ВибСЦр потужних НВЧ транзисторСЦв


В потужних каскадах передавача з напСЦвпровСЦдникових пристроСЧв використовуються бСЦполярнСЦ та польовСЦ транзистори. БСЦполярнСЦ транзистори використовуються вСЦд самих низьких частот до 10 ГГц. За потужними параметрами на частотах приблизно до 1,5 ГГц до них наблизились, а за багатьма СЦншими параметрами СЦ випередили МДП-польовСЦ транзистори, а на частотах вище 5...б ГГц бСЦльш пСЦдходять польовСЦ транзистори з бар'СФром Шоттки. ОстаннСЦ таку ж величину потужностСЦ, як у бСЦполярних транзисторСЦв, забезпечують на частотах приблизно в 3 рази бСЦльше. У транзисторСЦв з бар'СФром Шоттки верхня робоча частота доходить до 60 ГГц та вище.

КрСЦм бСЦполярних та польових транзисторСЦв в каскадах передавачСЦв використовуються ще ряд напСЦвпровСЦдникових пристроСЧв, таких як тиристори, дСЦоди Ганна, лавинно-пролСЦтнСЦ дСЦоди, варикапи, варактори та тунельнСЦ дСЦоди.

ВСЦдсутнСЦсть кола накалу у транзисторСЦв зумовлюСФ СЧх негайну готовнСЦсть до роботи. НизькСЦ живлячСЦ напруги рСЦзко зменшують надСЦйнСЦсть системи захисту обслуговуючого персоналу. В передавачах потужнСЦстю приблизно до 1 кВт повна замСЦна ламп транзисторами призводить до зменшення габаритСЦв та маси.

НедолСЦки транзисторних передавачСЦв перед усСЦм пов'язанСЦ з високою вартСЦстю потужних транзисторСЦв СЦз-за надзвичайно важкоСЧ технологСЦСЧ СЧх виготовлення. РЖншСЦ СЧхнСЦ недолСЦки в порСЦвняннСЦ з лампами визначаються малою потужнСЦстю одного транзистору СЦ високою чуттСФвСЦстю СЧх до перевантажень .

В теперСЦшнСЦй час вСЦтчизняна промисловСЦсть та зарубСЦжнСЦ фСЦрми випускають потужнСЦ генераторнСЦ транзистори як широкого використання, так СЦ вузькоспецСЦалСЦзованСЦ. Це в першу чергу визначаСФ дСЦапазон робочих частот, який для перших СЦ головним чином для других жорстко пов'язаних з СЧх призначенням.

ПольовСЦ транзистори випускаються з затвором на основСЦ p-n-переходу, з СЦзольованим затвором (МДП-транзистори) та з бар'СФром Шоттки (ПТШ). Спочатку розглянемо МДП-транзистори, що забезпечують в порСЦвняннСЦ з першими набагато бСЦльшСЦ потужностСЦ, що генеруються. ПольовСЦ МДП-транзистори вигСЦдно вСЦдрСЦзняються вСЦд бСЦполярних завдяки ряду переваг. До перших з них можна вСЦднести менший вплив температури на СЧх "астивостСЦ внаслСЦдок вСЦд'СФмного температурного коефСЦцСЦСФнту струму стоку, а також вСЦдсутнСЦсть вторинного пробою. Це значно пСЦдвищуСФ СЧх експлуатацСЦйну надСЦйнСЦсть, СЦ зокрема дозволяСФ включати бСЦльшу кСЦлькСЦсть транзисторСЦв паралельно. До переваг МДП-транзисторСЦв можна вСЦднести значно менший час включання та виключання, вСЦдсутнСЦсть або значне послаблення процесСЦв накопичування заряду, якСЦ визначають СЦнерцСЦйну нелСЦнСЦйнСЦсть транзисторСЦв .

В польових транзисторах з бар'СФром Шоттки СЦнерцСЦйнСЦсть процесСЦв на один-два порядки менше, нСЦж у польових транзисторСЦв з р-п-переходом та МДП-транзисторСЦв. КрСЦм того технологСЦя виготовлення бар'СФра Шоттки дозволяСФ зменшувати мСЦжелектроднСЦ промСЦжки аж до субмСЦкронних розмСЦрСЦв .


Висновки


На сучасному етапСЦ розвитку науково-технСЦчноСЧ думки вченСЦ, якСЦ працюють в галузСЦ промисловостСЦ, що займаСФться розробками радСЦоелектронних пристроСЧв для комплексСЦв та систем протиповСЦтряноСЧ оборони, розробили потужнСЦ НВЧ-транзистори на основСЦ яких стало можливим побудувати радСЦопередавальнСЦ пристроСЧ якСЦсно нового поколСЦння. ЦСЦ радСЦопередавальнСЦ пристроСЧ вСЦдповСЦдають сучасним тактико-технСЦчним характеристикам радСЦолокацСЦйних станцСЦй виявлення цСЦлей, СЧх супроводження та наведення.

Як ми побачили, СЦснуСФ велика кСЦлькСЦсть рСЦзноманСЦтних способСЦв побудування багатоканальних передавальних пристроСЧв, що вСЦдповСЦдають вимогам до передавальних систем РЛС. КСЦлькСЦсть каскадСЦв впливаСФ на параметри та характеристики РПП за вСЦдомими законами.

Страницы: Назад 1 Вперед