УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини у 1991-2004рр.

дипломная работа: История

Документы: [1]   Word-167434.doc Страницы: Назад 1 Вперед

ЗмСЦст


      1. Вступ

РоздСЦл 1

1.1 РЖсторСЦографСЦя

1.2 Огляд джерел

РоздСЦл 2. УкраСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в галузСЦ освСЦти, науки та мистецтва

2.1 СпСЦвробСЦтництво в областСЦ освСЦти

        1. 2.2 Наукове спСЦвробСЦтництво. ВзаСФмодСЦя вчених УкраСЧни та РосСЦСЧ

2.3 Науково-технСЦчне та СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво

2.4 ДСЦяльнСЦсть Культурного центру в МосквСЦ

РоздСЦл 3. Стосунки УкраСЧни з РосСЦйською ФедерацСЦСФю в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ

3.1 Засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ - СЦнформацСЦйне поле украСЧно-росСЦйських вСЦдносин

3.2 Книговидавнича справа

3.3 РЖнформацСЦйно-бСЦблСЦотечне спСЦвробСЦтництво

Висновки

Методичний роздСЦл

Список використаних джерел та лСЦтератури


Вступ


Серед держав, що утворилися на територСЦСЧ колишнього Радянського Союзу - УкраСЧна СЦ РосСЦя являють собою найбСЦльшСЦ за кСЦлькСЦстю населення, економСЦчним СЦ вСЦйськовим потенцСЦалом краСЧни. З проголошенням УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ як незалежних держав виникли принципово новСЦ умови формування вСЦдносин мСЦж ними в областСЦ культури, а це звСЦсно потребуСФ великих практичних зусиль з боку обох краСЧн, якСЦ повиннСЦ бути побудованСЦ на основСЦ глибокого переосмислення СЦсторичного досвСЦду, обтАЩСФктивноСЧ оцСЦнки СЦсторичним подСЦям, урахування СЦнтересСЦв обох народСЦв. СьогоднСЦ украСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини, з урахуванням питомоСЧ ваги РосСЦСЧ у свСЦтСЦ та геополСЦтичного становища УкраСЧни, виглядають впливовим фактором мСЦжнародноСЧ полСЦтики, одним СЦз ключових для забезпечення стабСЦльностСЦ на територСЦСЧ СНГ СЦ Центрально-СхСЦдноСЧ РДвропи.

Надзвичайно складний, багато в чому унСЦкальний комплекс украСЧнсько-росСЦйських взаСФмин включаСФ в себе широкий спектр полСЦтичних, економСЦчних, нацСЦональних СЦ, звичайно, культурних проблем, якСЦ пронизують собою вСЦдносини двох народСЦв СЦ держав на всСЦх рСЦвня - державному, суспСЦльному, нацСЦональному, регСЦональному, персональному.

Враховуючи те, що УкраСЧна СЦ РосСЦя сьогоднСЦ СФ незалежними державами, але СЧхнСЦ культури мають багато спСЦльного, постало непросте завдання знаходити шляхи взаСФморозумСЦння у двосторонньому спСЦвробСЦтництву в культурнСЦй галузСЦ, достатнСЦй рСЦвень розвитку, якоСЧ свСЦдчить про великСЦ можливостСЦ кожноСЧ з краСЧн.

ПрСЦоритетнСЦсть украСЧнсько-росСЦйського спСЦвробСЦтництва обумовлена цСЦлою низкою факторСЦв культурно-СЦсторичного, соцСЦокультурного плану. ВзаСФмодСЦя на рСЦвнСЦ культурних пластСЦв двох народСЦв позначена прагненням сприяти досягнення дСЦалогу на культурному рСЦвнСЦ, розвитку спСЦвробСЦтництва й загальних СЦнтересСЦв в сферСЦ культури, освСЦти, науки, мистецтв.

В становленнСЦ СЦ розвитку суверенних УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ СЦснуСФ немало питань, повтАЩязаних з гуманСЦтарною сферою. Важливою задачею в цСЦй сферСЦ являСФться налагодження вСЦдносин в культурнСЦй сферСЦ, прагнути розповсюдження СЦ культурного обмСЦну мСЦж нашими народами, а в бСЦльш-менш вСЦддаленСЦй перспективСЦ й побудова взаСФмовСЦдносин на основСЦ бСЦльш тСЦсного спСЦвробСЦтництва.

ВСЦдправною точкою осмислення й аналСЦзу украСЧнсько-росСЦйських гуманСЦтарних вСЦдносин СФ чСЦтке визнання того факту, що прСЦоритетом в таких вСЦдносинах являСФться - СЦ в змСЦстовному СЦ в формальному планСЦ - рСЦвностороннСФ, рСЦвноправне спСЦвробСЦтництво в сферСЦ культури.

Отже, вибСЦр теми дослСЦдження зумовлений потребою та актуальнСЦстю, вивчення взаСФмовпливу СЦ взаСФмовСЦдносин в украСЧнсько-росСЦйському культурному спСЦлкуваннСЦ, налагодження рСЦвноправного дСЦалогу.

АналСЦзуючи стан науковоСЧ розробки з даноСЧ теми слСЦд зазначити, що на даний момент, нажаль, придСЦляСФться не досить уваги вСЦдносно наукового вивчення даноСЧ теми та не СЦснуСФ комплексного дослСЦдження основних напрямСЦв та аспектСЦв украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин.

Основну групу наукових доробок, якСЦ охоплюють аспекти украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин складають матерСЦали наукових теоретичних та практичних конференцСЦй, якСЦ присвяченСЦ розвитку дСЦалогу УкраСЧни СЦ РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ.

Поодиноку групу наукового дослСЦдження складають монографСЦчнСЦ видання, якСЦ придСЦляють увагу концепцСЦям украСЧнсько-росСЦйських гуманСЦтарних вСЦдносин та культурним процесам на мСЦжнародному рСЦвнСЦ.

ВагомоСЧ уваги при дослСЦдженнСЦ даноСЧ теми заслуговують статСЦ в перСЦодичнСЦй пресСЦ публСЦцистСЦв, науковцСЦв та полСЦтичних та громадських дСЦячСЦв. Але не зважаючи на те, що в них мСЦстяться оперативне висвСЦтлення подСЦй, СЧх первинний аналСЦз, вони не часто мають повну об'СФктивнСЦсть висвСЦтлення проблем украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин.

Мета дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи полягаСФ в тому, щоб на основСЦ джерел та лСЦтератури, маючи широке СЦ рСЦзнохарактерне коло фактСЦв, здСЦйснювати комплексну оцСЦнку найважливСЦших складових украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин, насамперед в областСЦ освСЦти, науки, мистецтв та СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ.

Для досягнення поставленоСЧ мети передбачено вирСЦшити такСЦ завдання:

  • проаналСЦзувати лСЦтературу СЦ джерела з проблематики дослСЦдження, розкрити недостатньо вивченСЦ аспекти украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин;
  • виявити шляхом аналСЦзу науковоСЧ лСЦтератури, преси, матерСЦалСЦв урядових установ найбСЦльш важливСЦ напрямки украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин в галузСЦ освСЦти, науки, мистецтва та СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ;
  • визначити динамСЦку двостороннСЦх вСЦдносин, виявити чинники найбСЦльш важливих змСЦн украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин;
  • проаналСЦзувати СЦ охарактеризувати значення звтАЩязкСЦв з РосСЦйською ФедерацСЦСФю для процесу культурноСЧ СЦнтеграцСЦСЧ, вплив украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин на внутрСЦшню ситуацСЦю обох краСЧн;
  • визначити основнСЦ наслСЦдки СЦ перспективи взаСФмодСЦСЧ культурних аспектСЦв украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин.

ОбтАЩСФктом дослСЦдження - СФ основнСЦ напрями та форми украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносини у 1991 - 2004 рр.

Предметом дослСЦдження в дипломнСЦй магСЦстерськСЦй працСЦ СФ дСЦяльнСЦсть державних та громадських установ й органСЦзацСЦй УкраСЧни та РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ в налагодженнСЦ та розвитку взаСФмовигСЦдного спСЦвробСЦтництва в культурнСЦй сферСЦ.

ХронологСЦчнСЦ рамки роботи визначилися з урахуванням полСЦтичних СЦ "асне наукових факторСЦв. Початковий рубСЦж перСЦоду, що дослСЦджуСФться - 1991 рСЦк - час появи на полСЦтичнСЦй картСЦ свСЦту незалежноСЧ УкраСЧни та РосСЦСЧ. Завершенням цього перСЦоду можна вважати 2004 рСЦк - змСЦна "ади в УкраСЧнСЦ, поява новоСЧ полСЦтичноСЧ елСЦти, яка вбачаСФ СЦнший шлях зовнСЦшньоСЧ культурноСЧ орСЦСФнтацСЦСЧ направлений на СФвропейську СЦнтеграцСЦю.

Новизна дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи основана на тому, що вона СФ спробою здСЦйснити комплексне спецСЦальне дослСЦдження розвитку украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин, насамперед в сферСЦ освСЦти, науки, мистецтва в 1991-2004 рр. Неупереджене використання рСЦзноманСЦтних джерел, СЧх порСЦвняльний аналСЦз СЦ узагальнення з позицСЦСЧ СЦсторизму та обтАЩСФктивностСЦ дало змогу виявити основнСЦ тенденцСЦСЧ сучасного стану СЦ вСЦдносин в галузях освСЦти науки, мистецтва та СЦнформацСЦСЧ, проаналСЦзувати на основСЦ рСЦзнохарактерних фактСЦв, гСЦпотез, концепцСЦй, головнСЦ напрямки перетворень украСЧнсько-росСЦйських мСЦждержавних взаСФмин.

МетодологСЦя СЦ методика дослСЦдження. Для виконання поставлених у дипломнСЦй роботСЦ завдань використовувались загальнонауковСЦ СЦ прикладнСЦ концептуально-СЦсторичнСЦ методи дослСЦдницькоСЧ роботи (СЦсторико-порСЦвняльний СЦ статистичний), що ТСрунтуються на здобутках наукознавчих дослСЦджень. Серед них - принципи фСЦлософського плюралСЦзму, СЦсторизму, науковоСЧ обтАЩСФктивностСЦ та системностСЦ.

Джерельна база роботи Основний корпус джерел використаних у роботСЦ становлять документальнСЦ джерела. Першу групу правових документСЦв становлять КонституцСЦСЧ УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, закони та СЦншСЦ нормативно-правовСЦ акти цих держав. В них визначенСЦ загальнСЦ засади внутрСЦшньоСЧ та зовнСЦшньоСЧ полСЦтики, правовСЦ норми розвитку культурного корСЦнного населення та етнонацСЦональних меншин.

Другу групу нормативно-правових актСЦв становлять мСЦждержавнСЦ украСЧнсько-росСЦйськСЦ угоди.

Визначену групу документСЦв, що СФ джерельною базою, становить украСЧнська та росСЦйська перСЦодична (газети та журнальна) преса 1991-2004 рр. РСЦзно змСЦстовСЦ та рСЦзно полюснСЦ з полСЦтичноСЧ точки зору матерСЦали украСЧнськоСЧ СЦ росСЦйськоСЧ перСЦодики дають змогу значно розширити сферу аналСЦзу та узагальнення окремих питань теми.

Структура дипломноСЧ роботи визначаСФться поставленою метою та завданням дослСЦдження. Робота мСЦстить вступ, три роздСЦли, висновки, перелСЦк використаних джерел та лСЦтератури та методичну частину.

Вступ дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи розкриваСФ сутнСЦсть, значимСЦсть СЦ стан вивченостСЦ вибраноСЧ студентом науковоСЧ проблеми, пСЦдстави, вихСЦднСЦ даннСЦ для СЧСЧ розробки.

Так, перший роздСЦл дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи присвячений аналСЦзу СЦсторСЦографСЦСЧ та огляду джерел. В цьому роздСЦлСЦ автор намагався проаналСЦзувати рСЦвень вивченостСЦ теми, вказуючи на поки що, вСЦдсутнСЦсть комплексного спецСЦального дослСЦдження з даноСЧ проблематики.

У другому роздСЦлСЦ автор розглянув основнСЦ аспекти украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин. Нажаль в цьому роздСЦлСЦ авторам досить стисло СЦ майже однобоко проаналСЦзовано такий напрям культурних вСЦдносин як мистецтво (лише на прикладСЦ дСЦяльностСЦ УкраСЧнського культурного центру у МосквСЦ). Значним недолСЦком працСЦ СФ вСЦдсутнСЦсть в цьому роздСЦлСЦ СЦнформацСЦСЧ стосовно лСЦтературного спСЦвробСЦтництва обох краСЧн. Автор працСЦ вСЦдверто розумСЦСФ цей недолСЦк СЦ в своСФ виправдання зазначаСФ, що захопившись великою кСЦлькСЦстю СЦншоСЧ СЦнформацСЦСЧ, не мав часу звернути увагу на цей важливий аспект. ТретСЦй роздСЦл дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи "Стосунки УкраСЧни з РосСЦйською ФедерацСЦСФю в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ", маСФ дещо специфСЦчнСЦ особливостСЦ. Так автор придСЦляСФ велику увагу в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ засобам масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ - якСЦ вважаСФ органСЦзуючою та об'СФднуючою силою, без якоСЧ неможливе формування культурного середовища та становлення СЦ розвитку громадського життя обох краСЧн. В цьому ж роздСЦлСЦ висвСЦтленСЦ також питання, проблеми, дСЦяльнСЦсть книговидавничу СЦ бСЦблСЦотечноСЧ сфери спСЦвробСЦтництва.

У висновках автор дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи коротко аналСЦзуСФ стан наукового вивчення питання, намагаСФться розкрити методи вирСЦшення проблеми та стисло СЦ ТСрунтовно викладаСФ основнСЦ результати, що були одержанСЦ в роботСЦ. Автор оцСЦнюСФ досягнення поставленоСЧ мети СЦ повноту вирСЦшення завдань дипломноСЧ магСЦстерськоСЧ роботи. Так в своСЧх висновках вСЦн спробував викласти подальшСЦ можливостСЦ перспективи роботи над темою.

У методичному роздСЦлСЦ представлена методична розробка науковоСЧ конференцСЦСЧ на тему: "УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини (1991 - 2004рр.)", в якСЦй використанСЦ матерСЦали СЦ результати дослСЦдження автора.

Дипломна магСЦстерська робота маСФ обсяг 98 сторСЦнок, в кСЦнцСЦ роботи поданий список джерел СЦ лСЦтератури кСЦлькСЦстю 98 найменувань.

РоздСЦл 1


1.1 РЖсторСЦографСЦя


У цьому роздСЦлСЦ автор дипломноСЧ роботи намагався проаналСЦзувати рСЦвень вивченостСЦ теми, СЦсторичнСЦ та СЦсторСЦографСЦчнСЦ джерела дипломного дослСЦдження. Автором роботи доречно було подСЦлено лСЦтературу на двСЦ групи (за хронологСЦСФю) - 1) початок 90-х рр.; 2) кСЦнець 90-х - початок ХХРЖ ст. (2004р.).

1) Початок 90-х рр. - поступове поглиблення усвСЦдомлення специфСЦчностСЦ культурних процесСЦв та СЧх особливого значення для розбудови самостСЦйноСЧ держави. Завдання культурного будСЦвництва стають предметом усних виступСЦв та публСЦкацСЦй насамперед громадських дСЦячСЦв (РЖ. Драч, В. КремСЦнь, Л. Танюк) та публСЦцистСЦв (РЖ. Дзюба, В. РЖдзьо, В. Мельниченко, А.Попок, А. Руденко-Десняк та СЦн.) [16, 26, 69].

В основу цих виступСЦв та публСЦкацСЦй покладенСЦ "аснСЦ погляди та оцСЦнки вСЦдносно украСЧнсько-росСЦйських стосункСЦв.

В цей перСЦод спостерСЦгаСФться постСЦйна увага, яка придСЦляСФться вивченню становища росСЦйськоСЧ культури в УкраСЧнСЦ, проблемам СЦ труднощам СЧСЧ функцСЦонування СЦ вСЦдтворення. Обговорення цих питань здСЦйснюСФться у формСЦ круглих столСЦв та науково-практичних конференцСЦй, тематикою яких СФ спрямованСЦсть на пСЦзнання феномена росСЦйськоСЧ культури в УкраСЧнСЦ у загальнословтАЩянському контекстСЦ. Досить промовисто демонструють цю спрямованСЦсть назви тем проведених конференцСЦй - тАЮРосСЦйська освСЦта в УкраСЧнСЦ в контекстСЦ мСЦжнародного досвСЦду"(1995 р.)[76], тАЮДСЦалог украСЧнсько-росСЦйськоСЧ культури" (1996 р.)[12]. КонференцСЦСЧ зазвичай мають своСЧм наслСЦдком розробку проектСЦв, програм розвитку росСЦйськоСЧ мови, культури та освСЦти в УкраСЧнСЦ, або пропозицСЦю щодо вдосконалення державноСЧ етнонацСЦональноСЧ полСЦтики, якСЦ направляються у "аднСЦ структури. МатерСЦали цих наукових теоретичних та практичних конференцСЦй видаються збСЦрками росСЦйських органСЦзацСЦй та товариств в УкраСЧнСЦ. В основному цим займаСФться УкраСЧнське республСЦканське товариство росСЦйськоСЧ культури тАЮРусь".

Щоправда, уповнСЦ витримати суто наукову спрямованСЦсть СЦ самих цих концепцСЦй СЦ СЧхнСЦх матерСЦалСЦв органСЦзаторам не вдаСФться. ДеякСЦ виступи, повСЦдомлення, пропозицСЦСЧ, сформульованСЦ за результатами конференцСЦй, були надмСЦрно полСЦтизованСЦ СЦз полСЦтичною необтАЩСФктивнСЦстю критики держави, зокрема у питаннях ставлення до росСЦйськоСЧ мови та культури в УкраСЧнСЦ.

Таку ж саму ситуацСЦю можна було спостерСЦгати СЦ на шпальтах газет та лСЦтературно-художнСЦх СЦ суспСЦльно-полСЦтичних журналСЦв ("Культура СЦ життя", тАЮЛСЦтературна УкраСЧна", тАЮДень", тАЮДружба народСЦв", тАЮНовий мир" тощо), в яких значнСЦ розбСЦжностСЦ мали мСЦiе в оцСЦнках значення украСЧнсько-росСЦйських культурних звтАЩязкСЦв.

Таким чином, надрукованСЦ в украСЧнсько-росСЦйських перСЦодичних виданнях початку 90-х рр., матерСЦали, здебСЦльшого не мСЦстили ТСрунтовного аналСЦзу двостороннСЦх вСЦдносин СЦ уникали критичних оцСЦнок дСЦй керСЦвних органСЦв. В них лише коротко характеризувалися основнСЦ напрямки культурноСЧ спСЦвпрацСЦ, наводяться окремСЦ поодинокСЦ факти.

2) У другСЦй половинСЦ 90-х рр., на вСЦдмСЦну вСЦд попереднього перСЦоду зтАЩявляються матерСЦали бСЦльш глибокого наукового дослСЦдження. Серед них слСЦд видСЦлити лСЦтературу присвячену украСЧнсько-росСЦйським вСЦдносинам на мСЦжнародному рСЦвнСЦ [7, 77, 97, 102]. В цих збСЦрках, навчальних посСЦбниках зачСЦпаються рСЦзнСЦ аспекти зовнСЦшньоСЧ полСЦтики обох краСЧн (в тому числСЦ СЦ культурних).

Власне концепцСЦям розвитку украСЧнськоСЧ культури та взаСФмозвтАЩязок з росСЦйською культурою присвяченСЦ збСЦрки праць ХаркСЦвськоСЧ державноСЧ академСЦСЧ [44, 45] та Альманах ДержавноСЧ академСЦСЧ керСЦвних кадрСЦв культури та мистецтв [41, 42]

Заслуговують увагу художньо-публСЦцистичнСЦ збСЦрки, в яких подаСФться оцСЦнка украСЧнсько-росСЦйським культурним звтАЩязкам. Так, наприклад, до художньо-публСЦцистичноСЧ збСЦрки "УкраСЧнСЦзацСЦя чи продовження русифСЦкацСЦСЧ" [115] увСЦйшли роздуми, статтСЦ, СЦнтервтАЩю, нариси та художнСЦ замальовки як добре знаних в УкраСЧнСЦ майстрСЦв пера так СЦ мало вСЦдомих. Але всСЦх СЧх поСФднують проблеми украСЧнськоСЧ мови, культури та прагнення СЧх подолання.

В цей час продовжують проходити мСЦжнароднСЦ науково-практичнСЦ конференцСЦСЧ. якСЦ проводяться на мСЦжнародному рСЦвнСЦ СЦ присвяченСЦ питанням розвитку дСЦалогу мСЦж УкраСЧною СЦ РосСЦСФю в мСЦждержавнСЦй сферСЦ загалом СЦ в етнокультурнСЦй зокрема [12, 13, 14]. МатерСЦали цих конференцСЦй подаються на всезагальний огляд у виглядСЦ збСЦрки тАЮДСЦалог украСЧнськоСЧ СЦ росСЦйськоСЧ культур в украСЧнСЦ" [12]. ПСЦд час конференцСЦСЧ обговорювалися процеси, якСЦ вСЦдбуваються в духовному життСЦ украСЧнського суспСЦльства та розгляд проблем розвитку украСЧнськоСЧ СЦ росСЦйськоСЧ культур. В цих збСЦрках матерСЦалСЦв ми зСЦткнулись з виступами вчених, лСЦнгвСЦстСЦв, соцСЦологСЦв та громадських СЦ культурних дСЦячСЦв, якСЦ з використанням наукових фактСЦв висловлювали "асну думку на взаСФмовСЦдносин та взаСФмовпливи обох культур.

Саме в цей час виходять друком першСЦ монографСЦчнСЦ дослСЦдження, так хоча б взяти за приклад монографСЦю О. П. Лановенка тАЮУкраСЧна - РосСЦя: концептуальнСЦ основи гуманСЦтарних вСЦдносин" [102]. Ця монографСЦя СФ першим в СЦсторСЦСЧ УкраСЧни досвСЦдом наукового аналСЦзу проблем украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин у сферСЦ духовноСЧ культури. Вона присвячена розгляду сутСЦ СЦ специфСЦки найбСЦльш актуальних нинСЦ для УкраСЧни гуманСЦтарних проблем. Однак такий розгляд маСФ у даному разСЦ не само оцСЦнний, а пСЦдпорядкований, службовий характер - вСЦн функцСЦонально зорСЦСФнтований на створення необхСЦдних передумов для концептуального прогностичного моделювання украСЧнсько-росСЦйських гуманСЦтарних вСЦдносин.

Привертають собою увагу такСЦ монографСЦСЧ - М. Попович тАЮНариси украСЧнськоСЧ популярноСЧ культури" [68], тАЮНариси з СЦсторСЦСЧ дипломатСЦСЧ УкраСЧни" [58], тАЮУкраСЧна дипломатична" [97] та СЦншСЦ.

Серед монографСЦчних видань мають мСЦiе й такСЦ, якСЦ присвяченСЦ проблемам формування незалежноСЧ УкраСЧнськоСЧ держави. Таким виданням СФ: тАЮУкраСЧна: утвердження незалежноСЧ держави" (1991 - 2001 рр.) [115], в якому поданий аналСЦз суспСЦльно-полСЦтичним, соцСЦально-економСЦчним й культурним процесам трансформацСЦйного перСЦоду. ПридСЦлено увагу дослСЦдженню нацСЦональних державних традицСЦй, також культурним процесам УкраСЧни та частково украСЧнсько-росСЦйським вСЦдносинам.

Наступну групу наукових доробок, якСЦ охоплюють загальнСЦ СЦ поодинокСЦ аспекти проблеми украСЧнсько-росСЦйських культурних взаСФмин складають статтСЦ в перСЦодичнСЦй пресСЦ, публСЦцистСЦв, науковцСЦв, та полСЦтичних дСЦячСЦв. ЦСЦ публСЦкацСЦСЧ можна зустрСЦти в журналах рСЦзних лСЦтературних змСЦстСЦв: лСЦтературно-художнСЦх СЦ суспСЦльно-полСЦтичних тАЮДружба народСЦв" (Москва)[120, 72], тАЮНовый мир" (Москва)[57], тАЮРозбудова держави"(КиСЧв)[69] та СЦншСЦ. В цих журналах зустрСЦчаються поодинокСЦ публСЦкацСЦСЧ (в основному громадських СЦ полСЦтичних дСЦячСЦв), якСЦ стосуються украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин.

До бСЦльш загальних аспектСЦв украСЧнсько-росСЦйських культурних взаСФмин вСЦдносяться публСЦкацСЦСЧ в журналах тАЮУкраСЧнська культура", тАЮБСЦблСЦотека. Наука. Культура", тАЮМистецтва та освСЦта", тАЮНаука СЦ наукознавство", тАЮВСЦсник КнижковоСЧ Палати", тАЮБСЦблСЦографСЦчний вСЦсник" та ряд СЦнших [28, 35, 103]. В цих журналах публСЦцисти уже в бСЦльш широкому ракурсСЦ розглядають украСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ взаСФмозвтАЩязки. Наводять науковСЦ факти, висловлюють "асну точку зору вСЦдносно проблем, оцСЦнок та перспектив взаСФмозвтАЩязкСЦв в областСЦ культури.

Проте варто зазначити, що систематизоване та комплексне дослСЦдження становлення СЦ розвитку основних напрямСЦв украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин у 1991-2004 рр., поки що вСЦдсутнСФ. Дана робота СФ спробою заповнити цю ланку, подати бСЦльш-менш цСЦлСЦсну картину про стан та перспективи украСЧнсько-росСЦйського культурного дСЦалогу.


1.2 Джерельна база


КласифСЦкацСЦя джерел складаСФться за схемою поданою в пСЦдручнику за редакцСЦСФю Я. С. Калакури тАЮРЖсторичне джерелознавство"[34. С. 298].

Так писемнСЦ джерела подСЦляються за наступними групами: документальнСЦ (законодавчСЦ, дипломатичнСЦ, акти, постанови, документи громадських обтАЩСФднань) та оповСЦднСЦ (публСЦцистика, наукова та навчальна лСЦтература).

Основний корпус джерел використаних у роботСЦ становлять документальнСЦ джерела. Першу групу правових документСЦв становлять КонституцСЦСЧ УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, закони та СЦншСЦ нормативно-правовСЦ акти цих держав. В них визначенСЦ загальнСЦ засади внутрСЦшньоСЧ та зовнСЦшньоСЧ полСЦтики, правовСЦ норми розвитку культурного корСЦнного населення та етнонацСЦональних меншин. Адже, зрозумСЦло, що спСЦвпраця у цСЦй непростСЦй сферСЦ мСЦжнацСЦональних вСЦдносин маСФ здСЦйснюватися у повнСЦй вСЦдповСЦдальностСЦ з чинним законодавством. Так в КонституцСЦСЧ УкраСЧни в частинСЦ 3 ст. 10 зазначаСФться, що тАЮВ УкраСЧнСЦ гарантуСФться вСЦльний розвиток використання СЦ захист росСЦйськоСЧ, СЦнших нацСЦональних меншин УкраСЧни", випливаСФ, що росСЦйська мова СФ мовою нацСЦональних меншин.

ВСЦдповСЦдно росСЦяни мають усСЦ права гарантованСЦ особам, якСЦ належать до нацСЦональних меншин. В УкраСЧнСЦ такСЦ права визначаються СЦ регулюються законом УкраСЧни тАЮПро нацСЦональнСЦ меншини в УкраСЧнСЦ"[29], тАЮПро обтАЩСФднання громадян в УкраСЧнСЦ".

Мовно-культурнСЦ права росСЦян, як нацСЦональноСЧ меншини, регулюються статтями 6 СЦ 8 Закону УкраСЧни тАЮПро нацСЦональнСЦ меншини в УкраСЧнСЦ"[29]. Зокрема, у ст.8 цього закону визначаСФться можливСЦсть застосування мов меншин в усСЦх сферах суспСЦльного життя, в тому числСЦ в роботСЦ державних органСЦв, тАЮу мСЦiях де, бСЦльшСЦсть населення становить певна нацСЦональна меншина" Такими мСЦiями в УкраСЧнСЦ СФ Автономна РеспублСЦка Крим, а також населенСЦ пункти.

В усСЦх СЦнших випадках, зокрема, мСЦiях компактного проживання росСЦян, де вони однак не СФ бСЦльшСЦстю, СЧм згСЦдно зСЦ ст.6 згаданого закону гарантуСФться право на нацСЦонально-культурну автономСЦю, тобто на користування СЦ навчання рСЦдною мовою, вивчення рСЦдноСЧ мови в навчальних закладах або через нацСЦонально-культурнСЦ товариства, задоволення духовних, СЦнформацСЦйних та СЦнших етнокультурних потреб.

З боку РосСЦСЧ також спостерСЦгаСФться правовий захист нацСЦональних меншин. КонституцСЦя РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ [37] проголошуСФ права кожного тАЮкористуватися рСЦдною мовою, вСЦльно обирати мову спСЦлкування, виховання, навчання СЦ творчостСЦ" (ст. 26), а також гарантуСФ всСЦм громадянам право на тАЮзбереження рСЦдноСЧ мови, створення умов для СЧСЧ вивчення та розвиток" (ст. 68). Закон РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ тАЮПро освСЦту" [32] передбачаСФ, що тАЮправо громадян на отримання освСЦти рСЦдною мовою забезпечуСФться створенням необхСЦдноСЧ кСЦлькостСЦ вСЦдповСЦдних освСЦтнСЦх закладСЦв, класСЦв та груп, а також установ СЧхнього функцСЦонування" (п. 2, ст. 6).

17 червня 1996 р. набрав чинностСЦ федеральний закон тАЮПро нацСЦонально-культурну автономСЦю", а 15 липня 1996 р. указом Президента РФ № 909 затверджено тАЮКонцепцСЦю державноСЧ нацСЦональноСЧ полСЦтики РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ" [39]. Обидва документа покликанСЦ наповнити реальним змСЦстом конституцСЦйнСЦ положення, що стосуються нацСЦональних прав громадян РФ СЦ закладають нормативну базу та механСЦзм розв'язання проблем задоволення нацСЦонально-культурних потреб украСЧнцСЦв в РосСЦСЧ, зокрема через дСЦалог державних органСЦв "ади всСЦх рСЦвнСЦв з нацСЦонально-культурними обтАЩСФднаннями.

Другу групу нормативно-правових актСЦв становлять мСЦждержавнСЦ украСЧнсько-росСЦйськСЦ угоди. СьогоднСЦ украСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в гуманСЦтарнСЦй галузСЦ регламентують: Угода мСЦж МСЦнСЦстерством культури СЦ мистецтв УкраСЧни та МСЦнСЦстерством РФ вСЦд 25 березня 1994 р.[85]; УкраСЧнсько-росСЦйська декларацСЦя вСЦд 31 травня 1997 р.; Угода про спСЦвробСЦтництво мСЦж Державним комСЦтетом УкраСЧни у справах нацСЦональностей СЦ мСЦграцСЦй та МСЦнСЦстерство РФ у справах нацСЦй СЦ федеративних вСЦдносин вСЦд 24 жовтня 1997р.[93]; Угода мСЦж МСЦнСЦстерством освСЦти УкраСЧни та МСЦнСЦстерством загальноСЧ професСЦйноСЧ освСЦти РФ про спСЦвробСЦтництво у галузСЦ освСЦти вСЦд 27 лютого 1998р.; Угода мСЦж КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни та Урядом РФ про взаСФмне визнання еквСЦвалентнСЦсть документСЦв про освСЦту СЦ вченСЦ ступенСЦ вСЦд 26 травня 2000 р. [84] та СЦн.

ОсобливоСЧ уваги заслуговуСФ, так званий, тАЮВеликий ДоговСЦр 1997 р." [17], який дав змогу дСЦйти висновку, що в ньому, по-перше, правовСЦдносини мСЦж УкраСЧною СЦ РФ затвердженСЦ як рСЦвноправнСЦ, заснованСЦ на взаСФмнСЦй повазСЦ СЦ довСЦрСЦ. По-друге, визначенСЦ цими засадами принципи дружби спСЦвробСЦтництва СЦ партнерства становлять правову основу для розгортання сучасноСЧ цивСЦлСЦзованоСЧ спСЦвпрацСЦ в етнокультурнСЦй сферСЦ, подолання недовСЦри СЦ неприязнСЦ мСЦж украСЧнцями СЦ росСЦянами, якСЦ закладенСЦ трагСЦчним багатовСЦковим минулим. По-третСФ, договСЦр став основою для укладення угод в конкретних галузях етнокультурноСЧ сфери як на державному рСЦвнСЦ, так СЦ на рСЦвнСЦ суспСЦльних недержавних органСЦзацСЦй.

Визначену групу документСЦв, що СФ джерельною базою, становить перСЦодична газети та журнальна преса 1991-2004 рр ("Бюллетень международных договоров", "Московский журнал международного права", "Пам'ятки УкраСЧни", "День", тощо). РСЦзно змСЦстовСЦ та рСЦзно полюснСЦ з полСЦтичноСЧ точки зору матерСЦали украСЧнськоСЧ СЦ росСЦйськоСЧ перСЦодики дають змогу значно розширити сферу аналСЦзу та узагальнення окремих питань теми [17, 19, 91].

КрСЦм того, в роботСЦ широко використовувалися СЦнтернет-ресурси украСЧнськоСЧ СЦ росСЦйськоСЧ мережСЦ бСЦблСЦотек, видань, СЦнституцСЦй.

Таким чином, в даному дослСЦдженнСЦ була використана достатня кСЦлькСЦсть джерел, яка дала можливСЦсть спробувати комплексно та систематично проаналСЦзувати украСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини у 1991 - 2004 рр.


РоздСЦл 2. УкраСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в галузСЦ освСЦти, науки та мистецтва


2.1 СпСЦвробСЦтництво в областСЦ освСЦти


Одним з найцСЦннСЦших СЦ конкурентноздатних ресурсСЦв РосСЦСЧ й УкраСЧни СФ СЧхнСФ освСЦчене населення. Це стаСФ особливо актуальним у нових умовах, коли розвиненСЦ краСЧни переходять до "новоСЧ економСЦки" - економСЦки, заснованоСЧ на знаннях.

РосСЦя й УкраСЧна, будучи спадкоСФмцями радянськоСЧ системи освСЦти, що по праву вважалася однСЦСФСЧ СЦз кращих у свСЦтСЦ, мають багато загальних рис СЦ зв'язкСЦв. Але в сучасному свСЦтСЦ для того, щоб не втратити колишнСЦх переваг, необхСЦдно постСЦйно оновлювати, удосконалювати дСЦючий механСЦзм. Саме тому й росСЦйський й украСЧнський уряд у якостСЦ одного з найважливСЦших прСЦоритетСЦв розвитку економСЦки й соцСЦальноСЧ сфери висувають модернСЦзацСЦю дСЦючих систем освСЦти. ПСЦдтримкою в цих починаннях для них СФ традицСЦйно висока цСЦннСЦсть освСЦти для населення як УкраСЧни, так СЦ РосСЦСЧ.

В останнСЦ роки в обох краСЧнах почався, без перебСЦльшення, освСЦтнСЦй бум. ДанСЦ соцСЦологСЦчних дослСЦджень показують, що в РосСЦСЧ 73% батькСЦв, у яких СФ дСЦти шкСЦльного вСЦку, хотСЦли б, щоб СЧхнСЦй син або дочка одержали вищу освСЦту, 11% батькСЦв настроСФнСЦ на те, щоб дСЦти одержали двСЦ вищих освСЦти [73].

В 2000 - 2002 р. повну середню школу в РосСЦСЧ закСЦнчували в середньому 1 млн. 300 тис. юнакСЦв СЦ дСЦвчат. РЖ щороку росСЦйськСЦ вузи приймали приблизно 1 млн. 150 тис. - 1 млн. 220 тис. чол. Ростуть прийоми й на очнСЦ вСЦддСЦлення вищих навчальних закладСЦв, СЦ на заочнСЦ. РЖз закСЦнчивши школу вСЦдразу ж у вуз надходить 75% випускникСЦв. Це бСЦльше, нСЦж у США (там в 2000 р. ця цифра склала 65%, СЦ, на думку американцСЦв, це означало перехСЦд до загальноСЧ вищоСЧ освСЦти), у ЯпонСЦСЧ (60%), ВеликобританСЦСЧ (55%). У ФранцСЦСЧ в унСЦверситет може надСЦйти будь-який випускник лСЦцею, що здав бакалаврський СЦспит, але до кСЦнця першого року навчання вСЦдраховуСФться до 40%, що надСЦйшли [73].

Висока частина випускникСЦв шкСЦл, що надходять у вищСЦ навчальнСЦ заклади УкраСЧни - на безкоштовне й платне навчання (за рСЦзним даними вСЦд 65 до 70%) [73].

Така нацСЦленСЦсть молодСЦ на вищу освСЦту ставить серйознСЦ економСЦчнСЦ питання.

КраСЧни ОрганСЦзацСЦСЧ економСЦчного спСЦвробСЦтництва СЦ розвитку витрачають на утворення в середньому 5-7% ВВП. У РосСЦСЧ ця цифра в останнСЦ роки коливалася вСЦд 3 до 3,8% ВВП [73]. На УкраСЧнСЦ бюджетнСЦ витрати на освСЦту становили 4-4,5% ВВП. Однак для пСЦдтримки рСЦвня конкурентноздатностСЦ системи освСЦти при переходСЦ до "новоСЧ економСЦки" цього мало.

У РосСЦСЧ в 2000 р. була розроблена програма, що одержала умовну назву "СтратегСЦя для РосСЦСЧ - освСЦта", де було поставлене досить амбСЦцСЦйне завдання - довести рСЦвень державного фСЦнансування освСЦти найближчим часом до 4,5% ВВП СЦ створити умови для додаткового прибутку позабюджетних коштСЦв в освСЦтСЦ, якСЦ дали б ще 2-2,5% ВВП. Таким чином, сукупнСЦ витрати на освСЦту суспСЦльства й родин повиннСЦ були досягти 6,5-7% ВВП [73].

На УкраСЧнСЦ розгортаються дуже близькСЦ процеси. Держава також намагаСФться пСЦдтримати прагнення молодСЦ одержати якСЦсну освСЦту СЦ як прСЦоритетне завдання висуваСФ розвиток пСЦльгового освСЦтнього кредитування студентСЦв. ВСЦдзначимо, що освСЦтнСФ кредитування одержало великий розвиток у таких краСЧнах як США, Канада, АвстралСЦя й з кСЦнця 90-х рокСЦв у ВеликобританСЦСЧ. Становлення цСЦСФСЧ системи вимагаСФ державних гарантСЦй повернення освСЦтнСЦх кредитСЦв. Це пов'язане з тим, що навСЦть у такСЦй багатСЦй краСЧнСЦ свСЦту як США повернення виданих освСЦтнСЦх кредитСЦв не перевищуСФ 50%[73].

У РосСЦСЧ пСЦшли СЦншим шляхом. Була розроблена система державних СЦменних фСЦнансових зобов'язань (ДРЖФЗ), експериментальне вСЦдпрацьовування якоСЧ здСЦйснюСФться з 2002 р. у трьох суб'СФктах ФедерацСЦСЧ - РеспублСЦцСЦ Марий Эл, ЧуваськСЦй РеспублСЦцСЦ й РеспублСЦцСЦ Саха (ЯкутСЦя). ЦСЦ республСЦки мають вСЦдносно замкнутСЦ освСЦтнСЦ системи, коли бСЦльшСЦсть випускникСЦв шкСЦл надходить у вузи свого регСЦону, тобто освСЦтня мСЦграцСЦя мала. Цього ж року до трьох зазначених регСЦонСЦв планувалося додати ще один - бСЦльше вСЦдкритий.

З чого складаСФться система ДРЖФЗ? ПСЦсля закСЦнчення школи випускники здають РДдиний державний СЦспит (2 обов'язкових предмета й 3 на вибСЦр) СЦ вСЦдповСЦдно до наведеноСЧ суми балСЦв (а оцСЦнки по кожному предмету виставляються по 100 бальнСЦй шкалСЦ) одержують певну категорСЦю ДРЖФЗ [73].

Наведена сума балСЦв КатегорСЦя ДРЖФЗ

понад 80 до 100 балСЦв включно        1

понад 68 до 80 балСЦв включно        2

понад 52 до 68 балСЦв включно                3

понад 43 до 52 балСЦв включно                4

понад 35 до 43 балСЦв включно                5

до 35 балСЦв                                        Без категорСЦСЧ

ТСЦ, хто "заробив" 1 категорСЦю ДРЖФЗ, одержали вСЦд держави на навчання у вищому навчальному закладСЦ в 2002 р. 22,5 тис. руб. Ця сума буде виплачуватися щорСЦчно протягом усього строку навчання. Однак треба пам'ятати, що якщо витрати на державну освСЦту будуть рости, то виросте й фСЦнансове забезпечення ДРЖФЗ. Таким чином, 22,5 тис. руб. - це так сказати обов'язковий мСЦнСЦмум по 1 категорСЦСЧ ДРЖФЗ. ЦСЦ грошСЦ не видаються на руки випускниковСЦ - вСЦн одержуСФ свСЦдоцтво про здачу РДдиного СЦспиту СЦз зазначеною в ньому категорСЦСФю ДРЖФЗ. При зарахуваннСЦ до вузу держава починаСФ фСЦнансувати навчання даного студента вСЦдповСЦдно до першоСЧ категорСЦСЧ ДРЖФЗ.

Друга категорСЦя ДРЖФЗ склала в 2002 р. 15,5 тис. руб., третя - 9,9 тис. Руб. [73].

П'ята - сама маленька - 4,2 тис. руб. ТСЦ, хто здав СЦспит дуже погано й одержав наведений бал нижче 35, одержали право або вчитися у вузСЦ на повнСЦстю платнСЦй основСЦ, або через рСЦк перескласти РДдиний державний СЦспит й одержати вСЦдповСЦдне ДРЖФЗ.

Правда, треба обмовитися, що оскСЦльки умови дСЦяльностСЦ росСЦйських вузСЦв дуже рСЦзнСЦ в силу, наприклад, клСЦмату або розходжень у технСЦчному оснащеннСЦ освСЦтнього процесу, то через ДРЖФЗ в 2002 р. розподСЦлялися не всСЦ грошСЦ. Так, з 22,5 тис. руб. 14, 5 тис. руб. фСЦксувалися як наповнення 1 категорСЦСЧ ДРЖФЗ, а 8,0 тис. руб. або бСЦльше вуз одержував додатково залежно вСЦд конкретних умов.

Вуз при переходСЦ на систему ДРЖФЗ сам установлюСФ цСЦну навчання, але СФ одна обов'язкова умова, що жорстко контролюСФться державою: не менш 50% студентСЦв у вузСЦ повиннСЦ вчитися тСЦльки за ДРЖФЗ, нСЦчого не доплачуючи, СЦншСЦ 50% можуть доплачувати. Це вже в перший рСЦк експерименту привело до того, що вузи стали серйозно конкурувати за сильних студентСЦв з високими категорСЦями ДРЖФЗ, тому що в цьому випадку вони оптимСЦзували своСФ фСЦнансове становище.

Як показав перший рСЦк експерименту по ДРЖФЗ для родин витрати на оплату (тепер доплату) навчання у вузах скоротилися в середньому на 10-12% [73].

КрСЦм механСЦзму ДРЖФЗ, росСЦйський уряд плануСФ ввести також СЦ державнСЦ зворотнСЦ субсидСЦСЧ. Це виплата бюджетних субсидСЦй громадянам, якСЦ мають не дуже високСЦ категорСЦСЧ ДРЖФЗ, але пСЦдписують контракт, що поСЧдуть, наприклад, працювати в сСЦльську мСЦiевСЦсть. У цьому випадку вони одержують субсидСЦю для доплати до ДРЖФЗ, СЦ фактично можуть учитися безкоштовно. Однак якщо вони порушать умови пСЦдписаного контракту, то вони повиннСЦ будуть повернути отриманСЦ кошти.

На УкраСЧнСЦ уряд також плануСФ ввести систему РДдиного екзамену пСЦсля закСЦнченнСЦ школи.

Разом з тим представляСФться, що до введення нацСЦонального тестування (РДдиного СЦспиту) УкраСЧна пСЦдСЦйде бСЦльше пСЦдготовленою змСЦстовно, оскСЦльки вона вже зараз перейшла на 12 -бальну систему шкСЦльних оцСЦнок. Це приводить до бСЦльше точного оцСЦнювання освСЦтнСЦх результатСЦв, досягнутих школярем, СЦ сприяСФ пСЦдвищенню якостСЦ шкСЦльного навчання. Даний момент дуже важливий при переходСЦ до незалежноСЧ системи оцСЦнки якостСЦ шкСЦльного навчання, яким СФ РДдиний СЦспит (загальнонацСЦональний тест). У РосСЦСЧ поки перехСЦд на 10-бальну систему шкСЦльноСЧ оцСЦнки гальмуСФ: шкСЦльна "п'ятСЦрка" зведена педагогСЦчним спСЦвтовариством ледве не в ранг нацСЦональноСЧ традицСЦСЧ.

В СЦнших елементах заявленСЦ програми дСЦй украСЧнського й росСЦйського урядСЦв схожСЦ - це й визнання необхСЦдностСЦ переходу на 12-рСЦчне шкСЦльне навчання, СЦ введення профСЦльноСЧ школи, СЦ визначення державного замовлення на пСЦдготовку фахСЦвцСЦв.

Доречно згадати парадоксальний факт, стосовно усноСЧ домовленостСЦ колишнСЦх прем'СФр-мСЦнСЦстра УкраСЧни В. Ющенка СЦ прем'СФр-мСЦнСЦстра РосСЦСЧ М.Касьянова про створення украСЧнського класу, а в подальшому украСЧнськоСЧ школи в МосквСЦ. Лише за два тижня до 1 вересня 2000 р. вдалося зрушити справу. Батькам дСЦтей чомусь не дозволили зСЦбратися в школСЦ, СЦ вони зСЦйшлися в УкраСЧнському культурному центрСЦ, де заступник голови КомосвСЦти Уряду Москви Ю. Горячев зачитав вСЦдповСЦдний наказ. У МосквСЦ СФ УкраСЧнський освСЦтнСЦй центр. Для потреб освСЦти уряд столицСЦ видСЦлив вСЦсСЦм учительських посад, та вже тривалий час украСЧнська громада не в змозСЦ добрати учнСЦв хоча б на один повноцСЦнний клас. Тож проблема, не цураймося, признаватися, СЦснуСФ чимало наших землякСЦв забули, якого вони роду-племенСЦтАж

В автономних республСЦках з вСЦдродженням нацСЦональних почуттСЦв й украСЧнцСЦ дедалСЦ "признаються", СЧх культурних потреб. Так, у КомСЦ дСЦСФ поять украСЧнських класСЦв, в УфСЦ - 3, стСЦльки ж СЦ у Санкт-ПетербурзСЦ, СаратовСЦ. ЗдобуваСФ украСЧнська мова авторитет, скажСЦмо, у вищих сферах вСЦдкрито украСЧнське вСЦддСЦлення у ДипломатичнСЦй академСЦСЧ, ЛСЦнгвСЦстичному унСЦверситетСЦ, РосСЦйсько-украСЧнському СЦнститутСЦ, в МДУ СЦм. М. Ломоносова, у вузах ТюменСЦ, Уфи. Це теж добрий знак наших взаСФмоповажних мСЦждержавних взаСФмин [73].

АналСЦз стану речей у справСЦ нацСЦональноСЧ освСЦти украСЧнськоСЧ меншини в РФ свСЦдчить, що тут одна з головних тАФ проблема вчителя. Щоб вСЦдкрити нацСЦональну школу (клас), необхСЦдно сформувати учнСЦвський контингент, пСЦдготувати потрСЦбну кСЦлькСЦсть вчителСЦв, забезпечити учнСЦв пСЦдручниками та посСЦбниками. ОскСЦльки вчительськСЦ кадри для украСЧнськоСЧ школи в РосСЦСЧ не готуються, а пСЦдручники не випускаються, необхСЦдна чСЦтка домовленСЦсть про допомогу та взаСФмодСЦю з украСЧнськими партнерами. Без висококвалСЦфСЦкованих учителСЦв школи можуть швидко дискредитувати себе СЦ занепасти. Розвиток украСЧнського шкСЦльництва в РосСЦСЧ стримуСФ СЦ певне небажання батькСЦв вСЦддавати дСЦтей в украСЧнськСЦ класи [113 C 151].

Питання розвитку нацСЦональноСЧ освСЦти повинно розглядаСФться в загальному контекстСЦ створення необхСЦдного нацСЦонально-культурного середовища. СкажСЦмо, одночасно з украСЧнськими шкСЦльними закладами чи осередками повиннСЦ створюватися й украСЧнськСЦ бСЦблСЦотеки, книгарнСЦ, украСЧномовнСЦ засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, не кажучи вже про дитячСЦ садки з етнокультурним ухилом.

Розглядаючи украСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в галузСЦ освСЦти, не можна оминути своСФю увагою таке болюче питання, як нацСЦональна освСЦта украСЧнських СЦ росСЦйських меншин, яке загострювалося протягом становлення суверенних УкраСЧни СЦ РФ, СЦ на сьогоднСЦ ще залишаСФться невирСЦшеним. В науковСЦй лСЦтературСЦ, ЗМРЖ подаються рСЦзнСЦ факти, оцСЦнки вСЦдносно цСЦСФСЧ проблеми.

Так украСЧнськСЦ вченСЦ, науковцСЦ (А. Попок, Ю. Лагутов, А. Руденко-Десняк, В. РЖдзьо та СЦн.). На основСЦ проведених ними дослСЦджень стверджують, що освСЦтнСЦ потреби росСЦян в УкраСЧнСЦ забезпечують 2940 росСЦйськомовних шкСЦл (це видно з поданоСЧ порСЦвняльноСЧ таблицСЦ 1).

Як видно з таблицСЦ 1, за даними 1996 р. школи з росСЦйською мовою навчання становили 42,7 % усСЦх шкСЦл УкраСЧни, не враховуючи двомовних, у вузах з росСЦйською мовою навчання 55,6 % молодСЦ.

ЗСЦ сторони РосСЦСЧ, як стверджують науковцСЦ, навСЦть при появСЦ закону РФ "Про освСЦту", де декларувалося, що право громадян на отримання освСЦти рСЦдною мовою забезпечуСФться створенням необхСЦдноСЧ кСЦлькостСЦ вСЦдповСЦдних освСЦтнСЦх закладСЦв, класСЦв та груп, а також умов для СЧх функцСЦонування (п. 2 ст.6), не позначилось суттСФво на забезпеченнСЦ культурно-освСЦтнСЦх та СЦнформацСЦйних потреб украСЧнського населення. УкраСЧнцСЦ становлять найчисельнСЦшу етнСЦчну групу в РФ пСЦсля росСЦян СЦ татар СЦ роблять помСЦтний внесок у соцСЦально-економСЦчний та культурний розвиток краСЧни проживання, але не мають сьогоднСЦ державноСЧ системи украСЧнського шкСЦльництва. ПоодинокСЦ приклади вСЦдкриття украСЧнських класСЦв та певна пСЦдтримка недСЦльних шкСЦл (Краснодарський край, Тюменська та Волгоградська областСЦ, РеспублСЦка Башкортостан, РеспублСЦка КомСЦ), сприяння дСЦяльностСЦ культурних центрСЦв (Москва, СочСЦ, Омськ) СФ радше винятками з правил СЦ не розв'язують проблеми в цСЦлому. Основна робота спрямована на пСЦдтримку СЦ розвиток украСЧнськоСЧ культури СЦ освСЦти, здСЦйснюСФться товариствами самотужки не завжди сприймаються з розумСЦнням мСЦiевими органами "ади [69. С. 9 - 11].


Таблиця 1. РозподСЦл денних середнСЦх загальноосвСЦтнСЦх навчально-виховних закладСЦв за мовами навчання [Див. 69. С. 9]


ПодСЦбноСЧ думки пСЦдтримуються СЦншСЦ не менш визначнСЦ особистостСЦ. Так А.Руденко-Десняк (вСЦдомий журналСЦст та громадський дСЦяч, голова Об'СФднання украСЧнцСЦв РосСЦСЧ) стверджуСФ, що СЦснують окремСЦ спроби створити украСЧнськСЦ кафедри при вузах, класи з украСЧнським компонентом навчання недСЦльнСЦ школи. Системи навчання украСЧнським диiиплСЦнам в рамках державноСЧ системи не СЦснуСФ [11.С. 91].

В.РЖдзьо (кандидат СЦсторичних наук, професор, ректор УкраСЧнського унСЦверситету, голова РЖсторичного клубу, член Ради об'СФднання украСЧнцСЦв у РосСЦСЧ) зазначав: "УкраСЧнська органСЦзацСЦя в МосквСЦ не мають нСЦ примСЦщення, нСЦ бСЦблСЦотек, нСЦ газет, нСЦ УкраСЧнського СЦнституту, який був створений для задоволення науково-освСЦтнСЦх потреб украСЧнцСЦв РосСЦСЧ в 1997 р. пСЦсля пСЦдписання Договору мСЦж РФ СЦ УкраСЧною. Наголошуючи на проблемСЦ вищоСЧ федеральноСЧ освСЦти для украСЧнськоСЧ дСЦаспори РосСЦСЧ, зауважимо, що УкраСЧнський СЦнститут був жорстоко знищений пСЦсля року активного науково-культурного життя СЦ не вСЦдновлений росСЦйською "адою в так званий "РСЦк УкраСЧни в РФ".

Що стосуСФться сьогоднСЦшнього УкраСЧнського СЦнституту в МосквСЦ, то вСЦн СФ суто московською науково-дослСЦдною органСЦзацСЦСФю, який за "асною волею створюСФ представництво в РФ, не маючи для цього фСЦнансСЦв СЦ федерального статусу" [25. С. 181].

ВСЦдносно нацСЦональноСЧ освСЦти росСЦйських меншин в УкраСЧнСЦ також висуваються аргументованСЦ позицСЦСЧ - претензСЦСЧ. За словами доктора фСЦлологСЦчних наук, професора Н. Г. Озеровой: "Не менш важливою серед актуальних проблем росСЦйськоСЧ освСЦти в УкраСЧнСЦ СФ вСЦдплив висококвалСЦфСЦкованих кадрСЦв. Так, наприклад, за навчальнСЦ в 1994-1995 рр. УкраСЧну покинуло 8 видатних професорСЦв - русистСЦв. РЖ головною причиною СЧх виСЧзду були не меркантильнСЦ мСЦркування, а не благоприСФмна соцСЦально-полСЦтична атмосфера в украСЧнському суспСЦльствСЦ, психологСЦчний дискомфорт, який вони вСЦдчували на собСЦ.

РосСЦяни УкраСЧни повиннСЦ бСЦти впевненСЦ в тому, що УкраСЧна забезпечить СЧх дСЦтям всСЦ загальнолюдськСЦ права, в тому числСЦ отримання не лише середньоСЧ а СЦ вищоСЧ освСЦти рСЦдною мовою. Давно говориться про створення росСЦйських унСЦверситетСЦв, про те, що необхСЦдно створювати росСЦйськСЦ групи в СЦснуючих вузах УкраСЧни, з вСЦдповСЦдним конкурсом абСЦтурСЦСФнтСЦв СЦ спецСЦальним циклом предметСЦв, якСЦ виноситимуться на вступнСЦ СЦспити" [76. C. 14-15].

Також можна зСЦткнутися з такими фактами, що в останнСЦ роки кСЦлькСЦсть годин, вСЦдведених в школах Криму на вивчення росСЦйськоСЧ мови СЦ лСЦтератури зменшилось на 35 вСЦдсоткСЦв у випускному 11 класСЦ спСЦввСЦдношення годин на вивчення украСЧнсько-росСЦйськоСЧ фСЦлологСЦСЧ дорСЦвнюСФ 1:3. РосСЦйськомовнСЦ школи Криму ще СФ, але назвати СЧх росСЦйськими не можна, росСЦйська СЦсторСЦя в них не викладаСФться, а украСЧнська викладаСФться з антиросСЦйських позицСЦй. [12. С. 149]

Подаються такСЦ пропозицСЦСЧ, що в УкраСЧнСЦ повинна бути також кСЦлькСЦсть росСЦйських дитячих закладСЦв, шкСЦл, груп, вузСЦв, яка б задовольняла права СЧСЧ громадян, якСЦ бажали отримати освСЦту росСЦйською мовою. ПотрСЦбно надати статус росСЦйського двом-трьом державним унСЦверситетам, тощо [12. C. 56 - 57].

Отже, ми зСЦткнулися СЦз рСЦзнохарактерними фактами СЦ оцСЦнками вСЦдносно нацСЦональноСЧ освСЦти украСЧнських СЦ росСЦйських меншин, якСЦ вказують на цСЦлу низку не вирСЦшених проблем в цСЦй галузСЦ. Щоб якось вирСЦшити цСЦ проблеми УкраСЧна СЦ РосСЦя повиннСЦ чСЦтко усвСЦдомлювати потреби в СЧх вирСЦшеннСЦ. Адже, створення атмосфери взаСФморозумСЦння, згоди мСЦж представниками рСЦзних нацСЦй, якСЦ проживають на територСЦСЧ як РосСЦСЧ так СЦ УкраСЧни, - висока задача, яка стоСЧть не лише перед росСЦйськими СЦ украСЧнськими школами, але й перед всСЦм суспСЦльством обох краСЧн.

Що стосуСФться спСЦвробСЦтництва на рСЦвнСЦ вищоСЧ освСЦти, то на сьогоднСЦшнСЦй день у Московському унСЦверситетСЦ працюють 19 факультетСЦв, де вчаться понад 26 тисяч студентСЦв. Професорсько-викладацький склад - 4 тис. професорСЦв СЦ викладачСЦв, 5 тис. наукових спСЦвробСЦтникСЦв. Ректором МДУ на альтернативнСЦй основСЦ в 1992 роцСЦ був обраний виходець СЦз УкраСЧни, що був робСЦтником шахти м. ГорлСЦвка ДонецькоСЧ областСЦ ВСЦктор Антонович Садовничий, що з 1994 року СФ й Президентом Союзу ректорСЦв РосСЦСЧ. У стСЦнах унСЦверситету безкоштовно навчаються понад 400 студентСЦв з УкраСЧни, яким унСЦверситет платить стипендСЦю й надаСФ гуртожиток. Для найкращих студентСЦв заснованСЦ понад 125 СЦменних стипендСЦй: М.Ломоносова, Н.ВавСЦлова, В.Вернадского, Л.Толстого й СЦн. [73].

Московський унСЦверситет пСЦдтримуСФ тСЦснСЦ зв'язки СЦз провСЦдними навчальними закладами свСЦту, у тому числСЦ й з украСЧнськими - НацСЦональним киСЧвським унСЦверситетом СЦм. Тараса Шевченко, ЛьвСЦвським унСЦверситетом СЦм. РЖвана Франка. ВСЦдомо, що професор мехмату МДУ В.Гдиденко був обраний дСЦйсним членом НацСЦональноСЧ академСЦСЧ наук УкраСЧни, а завСЦдувач кафедрою прикладноСЧ механСЦки МДУ А.Шилинский якийсь час очолював украСЧнський СЦнститут математики. Варто згадати й тСЦснСЦ зв'язки СЦз КБ "ПСЦвденне" СЦ ПО "Южмаш".

УкраСЧнськСЦ й росСЦйська науковСЦ школи тСЦсно зв'язанСЦ дослСЦдницькими пошуками, загальними науковими розробками. По загальних програмах росСЦйськСЦ й украСЧнськСЦ вченСЦ працюють в областСЦ вивчення космосу, пСЦдтримують тСЦснСЦ зв'язки з СЦнститутами НацСЦональноСЧ академСЦСЧ наук УкраСЧни -математики, кСЦбернетики СЦменСЦ академСЦка В.Глушкова, енергозбереження, мовознавства. ЗдСЦйснюСФться тСЦсне спСЦвробСЦтництво з КиСЧвським СЦнститутом електрозварювання СЦм. Е.Патона, Кримською астрономСЦчною обсерваторСЦСФю й т.д. При Кримському унСЦверситетСЦ вСЦдкрита фСЦлСЦя МДУ в м. СевастополСЦ.

Правовою основою, що регулюСФ навчання украСЧнських громадян у вузах РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, СФ Угода мСЦж Урядом УкраСЧни й Урядом РФ про спСЦвробСЦтництво в галузСЦ культури, науки й освСЦти, як вище згадано, пСЦдписане 26 липня 1995 року в МосквСЦ, а також Угода про взаСФмне визнання й еквСЦвалентнСЦсть документСЦв про освСЦту й вченСЦ звання вСЦд 26 травня 2000 року й протокол до нього вСЦд 28 сСЦчня 2003 року [84].

Порядок прийому до вищих навчальних закладСЦв РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ регулюСФться Правилами, затвердженими наказом Державного комСЦтету вищоСЧ освСЦти (нинСЦ МСЦнСЦстерство освСЦти) РФ вСЦд 19 жовтня 1994 р. №1026. Зокрема, пунктом 3 згаданих Правил передбачено, що громадяни республСЦк колишнього СРСР навчаються в державних навчальних установах РосСЦСЧ на тих же пСЦдставах, що й росСЦйськСЦ громадяни.

Указом Президента РФ В.В.ПутСЦна в 2002 роцСЦ була збСЦльшена квота прийому студентСЦв на безкоштовне навчання в росСЦйських вузах до 25 чоловСЦк на рСЦк. НагадаСФмо, що до цього часу по квотСЦ, установленоСЧ попереднСЦм Президентом РФ - Б.М.РДльциним, щорСЦчно приймалися на безкоштовне навчання тСЦльки в Московський державний унСЦверситет мСЦжнародних вСЦдносин при МЗС РФ чотири студенти з УкраСЧни [73].

НавчальнСЦ заклади РФ у межах видСЦлених бюджетних асигнувань вирСЦшують питання щодо кСЦлькостСЦ студентСЦв й учнСЦв, якСЦ зараховуються на навчання безкоштовно, а також з урахуванням своСЧх можливостей (наявнСЦсть викладачСЦв, аудиторСЦй й СЦн.) самостСЦйно здСЦйснюють прийом певноСЧ кСЦлькостСЦ студентСЦв на платне навчання. Така форма пропонуСФться тим, хто показав досить високий рСЦвень пСЦдготовки, але не пройшов по конкурсСЦ на вступних СЦспитах. РозмСЦр оплати за навчальний рСЦк установлюСФться кожним навчальним закладом самостСЦйно. ВСЦн залежить вСЦд престижностСЦ майбутньоСЧ спецСЦальностСЦ й мСЦiезнаходження навчального закладу. У середньому щорСЦчно в РосСЦСЧ вчиться близько 10 тисяч украСЧнських громадян (з яких на платнСЦй основСЦ - двСЦ тисячСЦ), з них в 400 вузах - 7 тис. студентСЦв й в 300 середнСЦх спецСЦальних навчальних закладах - майже тисяча.

ПрестижнСЦсть навчання, порСЦвняно високий рСЦвень пСЦдготовки викладацького складу, подальшСЦ перспективи сприяли тому, що в 90 навчальних закладах м. Москви одержали освСЦту майже 3000 украСЧнських громадян (на платнСЦй основСЦ - 300 осСЦб). На рСЦзних факультетах Московського державного унСЦверситету - 400, РЖндустрСЦального унСЦверситету - 130, ТехнСЦчного унСЦверситету - 140, АкадемСЦСЧ управлСЦння - 100, ГеологорозвСЦдувальноСЧ академСЦСЧ - 90, УнСЦверситету Дружби народСЦв - 100 украСЧнських громадян [73].

В 70 просвСЦтнСЦх установах м. Санкт-Петербурга вчилися 1000 чСЦл., з них - 900 у вищих навчальних закладах. НайбСЦльша кСЦлькСЦсть студентСЦв - у Санкт-Петербургском державному унСЦверситетСЦ, у МорськСЦй СЦ ЛСЦсотехнСЦчнСЦй академСЦях. У вузах РостовськоСЧ областСЦ, що СЦсторично близька нашСЦй державСЦ, в 16 вищих й 28 середнСЦх спецСЦальних навчальних установах навчалося понад 1000 громадян УкраСЧни. Значна кСЦлькСЦсть учнСЦв СЦ студентСЦв одержують освСЦту в навчальних установах Красноярського краю, КурськоСЧ, БСЦлгородськоСЧ, ВоронезькоСЧ областей. Численне украСЧнське населення в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ вчить своСЧх дСЦтей й у вСЦддалених куточках РосСЦСЧ. Так, в ОмськСЦй областСЦ вчиться понад 100 студентСЦв й учнСЦв, ТомськоСЧ, НовосибСЦрськоСЧ - по 30, КамчатськоСЧ, АмурськоСЧ - по 20, Алтайському, Красноярськом, Приморському й Хабаровськом краях - вСЦд 10 до 20 учнСЦв СЦ студентСЦв [73].

Серед учнСЦв - тСЦ, хто виСЧхав у РФ тСЦльки на навчання, а також СЦ тСЦ, що залишилися в РосСЦСЧ на постСЦйне проживання. На жаль, далеко не всСЦ випускники росСЦйських вузСЦв, громадяни УкраСЧни, повертаються на батькСЦвщину. У випадку якщо СЧх залишають у РФ, вони змушенСЦ приймати росСЦйське громадянство, часто стикаються з СЦншими складними проблемами проживання в СЦншомовному середовищСЦ, у тому числСЦ й з СЦншим менталСЦтетом.

Сприяти полСЦпшенню контактСЦв вищих СЦ середнСЦх навчальних закладСЦв УкраСЧни й РосСЦСЧ покликанСЦ пСЦдписанСЦ пСЦд час останнього вСЦзиту в УкраСЧну росСЦйського Президента В.В.ПутСЦна документи щодо вСЦдповСЦдностСЦ посвСЦдчень про вищу й середню фахову освСЦту двох краСЧн, а також про вченСЦ ступенСЦ й звання [73].

Отже, завдяки створенСЦй договСЦрно-правовСЦй базСЦ мСЦж державами сторони можуть розвивати спСЦвробСЦтництво в галузСЦ освСЦти шляхом установлення й розвитку прямих зв'язкСЦв мСЦж освСЦтнСЦми установами й органСЦзацСЦями на основСЦ безпосереднСЦх домовленостей, здСЦйснювати обмСЦн учнями й студентами тощо. На пСЦдставСЦ цих документСЦв кожна зСЦ сторСЦн, вСЦдповСЦдно до своСЧх законодавств, гарантуСФ громадянам СЦншоСЧ держави, якСЦ постСЦйно проживають на СЧСЧ територСЦСЧ, рСЦвне зСЦ своСЧми громадянами право на освСЦту, а також визнаСФ еквСЦвалентнСЦсть документСЦв державного зразка про середню освСЦту (повну), загальну СЦ середню професСЦйну освСЦту, що надаСФ право на вступ у вищСЦ й середнСЦ навчальнСЦ заклади обох краСЧн.

Головним прСЦоритетом обох краСЧн маСФ бути формування високоефективноСЧ системи освСЦти, що надавала б вСЦдповСЦдний сучасним вимогам рСЦвень знань.

БлизькСЦсть пСЦдходСЦв у структурСЦ освСЦти радуСФ, оскСЦльки взаСФмообмСЦн украСЧнськоСЧ й росСЦйськоСЧ систем навчання, СЧхня взаСФмодСЦя може стати дСЦючим СЦнструментом просування обох краСЧн до "новоСЧ економСЦки" й "суспСЦльству, заснованому на знаннях".


        1. 2.2 Наукове спСЦвробСЦтництв. ВзаСФмодСЦСЧ вчених УкраСЧни й РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ


"Наука не знаСФ кордонСЦв" - це не просто красиве гасло, а вСЦдбиття реального життя, ще в давнСЦ часи мислителСЦ обмСЦнювались листами, поширювали манускрипти, ученСЦ мандрували вСЦд двору одного освСЦченого, прихильного до науки правителя до СЦншого, унСЦверситети були вСЦдкритими для громадян усСЦх краСЧн, дослСЦдники стажувалися в кращих наукових центрах будь-якоСЧ краСЧни, нацСЦональнСЦ академСЦСЧ завжди мали СЦноземних членСЦв, а унСЦверситети - професорСЦв-вСЦзитерСЦв. МСЦжнароднСЦ конференцСЦСЧ, симпозСЦуми, науковСЦ школи-невСЦд'СФмний елемент наукового процесу. Коли науковСЦ мСЦжнароднСЦ зв'язки несподСЦвано уриваються, це боляче вСЦдбиваСФться на станСЦ науки в кожнСЦй з краСЧн.

Досягнення украСЧнськоСЧ науковоСЧ школи вСЦдомСЦ в багатьох краСЧнах свСЦту. Продовжують розвиватися мСЦжнароднСЦ науковСЦ й науково-технСЦчнСЦ зв'язки вчених УкраСЧни. В роки незалежностСЦ обох держав розширилося коло дослСЦдницьких установ, що приймають участь у мСЦжнародних наукових програмах СЦ науковому обмСЦнСЦ, росте число спСЦльних наукових проектСЦв СЦ публСЦкацСЦй, проведеннСЦ мСЦжнародних наукових форумСЦв.

Значно розширилося наукове й науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво украСЧнських учених з вСЦдповСЦдними органСЦзацСЦями РосСЦСЧ. Особливий розвиток придбали зв'язки з РосСЦйською академСЦСФю наук. СпСЦвробСЦтництво украСЧнських СЦ росСЦйських учених регулюють ДоговСЦр про спСЦвробСЦтництво мСЦж РосСЦйською академСЦСФю наук й АкадемСЦСФю наук УкраСЧни (липень 1992 р.)[19] СЦ ДоговСЦр про наукове спСЦвробСЦтництво мСЦж СибСЦрським вСЦддСЦленням РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук СЦ НацСЦональною академСЦСФю наук УкраСЧни (липень 1998 р.) [18].

ЗдСЦйснюСФться науковий обмСЦн мСЦж установами, закрСЦплений Протоколом про порядок здСЦйснення обмСЦну вченими вСЦд 2 грудня 1998 року вСЦдповСЦдно до Договору про спСЦвробСЦтництво.

У минулому, 2002 року, украСЧнськСЦ вченСЦ одержали вагомСЦ результати в таких важливих напрямках, як дослСЦдження космСЦчного простору, нанофСЦзика й наноэлектроника, актуальнСЦ проблеми економСЦки й СЦсторСЦСЧ й СЦнших.

СпСЦвробСЦтництво двох краСЧн розвиваСФться за найбСЦльш актуальними сучасними проблемами: у дослСЦдженнСЦ бСЦологСЦчних речовин, космосу, в авСЦацСЦйному будСЦвництвСЦ, ядерного процесу й т.д. Головними напрямками спСЦвробСЦтництва СФ ракетно-космСЦчна й авСЦабудСЦвельна сфери, де держави виступають не конкурентами, а партнерами. ДвостороннСЦ зв'язки наближаються тут до 40%, а в деяких вузьких областях - до 60%. НацСЦональне космСЦчне агентство УкраСЧни (НКАУ) бере участь у науковому проектСЦ по космСЦчному матерСЦалознавству "Автоматична унСЦверсальна орбСЦтальна станцСЦя (АУОС) - Фотон" у рамках ФедеральноСЧ космСЦчноСЧ програми РФ, - буде дослСЦджувати сонячно-земнСЦ зв'язки "Коронас-Ф" [64. С.45].

За допомогою сонячного телескопа ДИФОС, сконструйованого разом з росСЦйськими вченими й виведеного на навколоземну орбСЦту, нашими астрономами встановлена залежнСЦсть потужностСЦ коливань яскравостСЦ Сонця вСЦд його висоти в атмосферСЦ.

УкраСЧнськСЦ дослСЦдники розробляють бортову дослСЦдницьку й контрольно-перевСЦрочну апаратури космСЦчних апаратСЦв "ССЦч", беруть участь у мСЦжнародному проектСЦ "РЖнтербол", а також спСЦвробСЦтничають в областСЦ глобальних навСЦгацСЦйних супутникових систем (ГНСС) з використанням росСЦйськоСЧ системи "ТЛОНАСС".

КосмСЦчнСЦ агентства й академСЦСЧ наук сформували украСЧно-росСЦйську програму наукових дослСЦджень СЦ технологСЦчних експериментСЦв на росСЦйському сегментСЦ мСЦжнародноСЧ космСЦчноСЧ станцСЦСЧ (МКС).

В областСЦ наук про Землю отриманСЦ оцСЦнки мезомасштабноСЧ мСЦнливостСЦ плинСЦв й СЦнших характеристик поверхневого й приповерхнього шарСЦв Чорного моря. Цей важливий результат досягнуть у мСЦжнародному експериментСЦ за участю вчених Туреччини, РосСЦСЧ й США з використанням новСЦтнСЦх технологСЦй спостереження за станом морського середовища й приводноСЧ атмосфери.

Щодо спСЦвробСЦтництва з регСЦонами РосСЦСЧ, то був наприкСЦнцСЦ 2002 року затверджений План загальних заходСЦв щодо реалСЦзацСЦСЧ Угоди про науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво мСЦж НАН УкраСЧни, Урядом Москви й Урядом МосковськоСЧ областСЦ [24]. За планом передбачалося впровадження на московських пСЦдприСФмствах розробок украСЧнських учених. Зокрема, планувався запуск технологСЦчноСЧ лСЦнСЦСЧ по виробництву теплосберСЦгаючого скла для промислового й цивСЦльного будСЦвництва.

Разом з росСЦйськими вченими реалСЦзовувалися перспективнСЦ науково-технСЦчнСЦ проекти, у т.ч. по створенню СЦнтелектуальних комп'ютерСЦв, нових методСЦв й апаратури медичноСЧ дСЦагностики, унСЦкальних СЦнструментСЦв СЦ технологСЦй прецизСЦйноСЧ обробки на основСЦ нових матерСЦалСЦв.

УкраСЧнськСЦ науковСЦ спСЦвробСЦтники берали участь у роботСЦ Об'СФднаного СЦнституту ядерних дослСЦджень у м. ДубнСЦ (Московська область). Це давало можливСЦсть для встановлення надСЦйних зв'язкСЦв з СЦншими великими мСЦжнародними центрами. Це стосуСФться, зокрема, ЦЕРНа -ЗагальноСФвропейського центра ядерних дослСЦджень.

УченСЦ обох краСЧн беруть участь у загальних розробках на мСЦжнародному рСЦвнСЦ з науковими центрами впливових мСЦжнародних органСЦзацСЦй - ЮНЕСКО, РДвропейськоСЧ комСЦсСЦСЧ, ОрганСЦзацСЦСЧ Чорноморського ЕкономСЦчного СпСЦвробСЦтництва, ученими ряду краСЧн. Зокрема, на базСЦ АкадемСЦСЧ пСЦд егСЦдою ОЧЕС створений МСЦжнародний центр дослСЦдження води, покликаний вирСЦшувати проблеми, пов'язанСЦ СЦз забезпеченням краСЧн регСЦону питною водою.

У вереснСЦ 1993 р. академСЦСЧ наук суверенних держав, утворених на територСЦСЧ коли СЧм нього Радянського Союзу, створили МСЦжнародну асоцСЦацСЦю академСЦй наук (МААН). На правах спостерСЦгачСЦв до неСЧ ввСЦйшли академСЦСЧ наук краСЧн БалтСЦСЧ, СловакСЦСЧ, ЧеськоСЧ республСЦки. До складу АсоцСЦацСЦСЧ входять також асоцСЦйованСЦ члени-органСЦзацСЦСЧ, пСЦдприСФмства, мерСЦСЧ мСЦст, фонди. Основною метою цСЦСФСЧ неурядовоСЧ мСЦжнародноСЧ самоврядноСЧ органСЦзацСЦСЧ СФ вСЦдновлення втрачених наукових зв'язкСЦв, вирСЦшення найсуттСФвСЦших наукових проблем розвитку цивСЦлСЦзацСЦСЧ, кооперування фундаментальних дослСЦджень, об'СФднання зусиль у проведеннСЦ найперспективнСЦших розробок, спСЦльне використання унСЦкального й дорогого обладнання, збереження СЦнтелектуального й науково-технСЦчного потенцСЦалу своСЧх краСЧн, законодавче закрСЦплення науки як найважливСЦшого державного прСЦоритету.

ЗгСЦдно з Положенням про МААН вищим органом АсоцСЦацСЦСЧ СФ Рада асоцСЦацСЦСЧ, до якоСЧ входять президенти академСЦй наук-членСЦв МААН або делегованСЦ ними представники. Основна робота АсоцСЦацСЦСЧ проводиться в постСЦйних СЦ тимчасових комСЦсСЦях та комСЦтетах за такими науковими напрямами: комСЦтети з технСЦчних, природничих СЦ гуманСЦтарних наук. з проблем розвитку екологСЦСЧ, космСЦчних дослСЦджень, енергетики, з проблем правового СЦ економСЦчного забезпечення дСЦяльностСЦ академСЦй наук.

З перших крокСЦв своСФСЧ дСЦяльностСЦ АсоцСЦацСЦя придСЦляСФ багато уваги гласностСЦ заходСЦв, що проводяться, залученню "адних структур до конструктивного дСЦалогу, спрямованого на стабСЦлСЦзацСЦю СЦ розвиток сфери науки, формуванню сприятливого СЦ шанобливого ставлення до фундаментальноСЧ науки СЦ нацСЦональних академСЦй наук, СЦнформуванню "ади СЦ громадян про колективну думку вчених щодо актуальних державних СЦ наукових проблем, ознайомленню з проектами мСЦждержавних наукових СЦ науково-технСЦчних програм, розроблених пСЦд егСЦдою АсоцСЦацСЦСЧ. Меморандуми, звернення до урядСЦв, оприлюднення звСЦтСЦв про роботу АсоцСЦацСЦСЧ СЦ СЧСЧ комСЦсСЦй - поширенСЦ форми дСЦяльностСЦ цСЦСФСЧ органСЦзацСЦСЧ.

УнаслСЦдок наполегливоСЧ копСЦткоСЧ роботи, зацСЦкавленоСЧ участСЦ всСЦх академСЦй - членСЦв МААН у пСЦдготовцСЦ СЦ проведеннСЦ спСЦльних заходСЦв АсоцСЦацСЦя досягла позитивних результатСЦв у поновленнСЦ спСЦвробСЦтництва мСЦж ученими краСЧн СпСЦвдружностСЦ. В останнСЦ роки сформованСЦ СЦ регулярно працюють новСЦ комСЦсСЦСЧ СЦ ради АсоцСЦацСЦСЧ -рада з нових матерСЦалСЦв, рада з фундаментальних географСЦчних дослСЦджень, комСЦсСЦСЧ в галузСЦ астрономСЦСЧ, порошковоСЧ металургСЦСЧ, охорони довкСЦлля.

Практичного втСЦлення набуваСФ, наприклад, розробка СФдиноСЧ програми радСЦобСЦологСЦчних дослСЦджень академСЦй-членСЦв МААН, мСЦждержавноСЧ науковоСЧ програми "Проблеми охорони природного середовища СЦ сталого соцСЦально-економСЦчного розвитку", до якоСЧ увСЦйде наукова програма "ГСЦрнича геоекологСЦя СЦ сталий розвиток", програма наукових дослСЦджень з проблеми "РацСЦональне використання СЦ охорона природних комплексСЦв басейнСЦв рСЦчок ДнСЦпра, Прип'ятСЦ СЦ ДнСЦстра" [64. С. 42].

Так протягом останнСЦх рокСЦв СЦнтенсивно розвивалися науковСЦ зв'язки по лСЦнСЦСЧ МААН та двостороннього спСЦвробСЦтництва мСЦж НацСЦональною академСЦСФю НУ та РАН. ВченСЦ СекцСЦСЧ [47. С. 118] взяли участь у державних та мСЦж академСЦчних заходах, здСЦйснюваних в рамках Року УкраСЧни в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ (2002р.) та Року РосСЦСЧ в УкраСЧнСЦ (2003 р.).

НауковСЦ установи секцСЦСЧ взяли участь в науковому забезпеченнСЦ проведення в УкраСЧнСЦ МСЦжнародних економСЦчних форумСЦв.

Особливий СЦнтерес становила реалСЦзацСЦя спСЦльних наукових проектСЦв.

Разом з урядовими структурами УкраСЧни та РосСЦСЧ РЖнститутом держави СЦ права СЦм. В. М. Корецького НАН УкраСЧни створено МСЦжнародний центр космСЦчного права, СФдину на просторах СНД профСЦльну наукову установу, яка працюСФ у цСЦй новСЦй для правовоСЧ науки галузСЦ СЦ забезпечуСФ юридичне супроводження участСЦ УкраСЧни у реалСЦзацСЦСЧ мСЦжнародних космСЦчних проектСЦв.

РЖнститутам полСЦтичних СЦ етнонацСЦональних дослСЦджень НАН УкраСЧни пСЦд керСЦвництвом академСЦка НАН УкраСЧни РЖ. Ф. Кураса втСЦлювався в життя багатостороннСЦй науковий проект видання журналу тАЮДСЦалог", присвяченого СЦсторичним та культурними звтАЩязкам УкраСЧни з краСЧнами РДвропи. В його рамках опублСЦковано випуски присвяченСЦ украСЧнсько-росСЦйським взаСФмозв'язкам.

Розвиненим СФ мСЦжнародне наукове спСЦвробСЦтництво в таких традицСЦйних для академСЦчноСЧ науки напрямках, як слов'янознавство, мовознавство, лСЦтературознавство, етнографСЦя.

СпСЦльно з РЖнститутом росСЦйськоСЧ мови та РЖнститутом мовознавства РАН украСЧнськСЦ мовознавцСЦ працюють над зСЦставленими дослСЦдженнями росСЦйськоСЧ та украСЧнськоСЧ мов.

РЖнститутом археологСЦСЧ НАН УкраСЧни, його Кримським фСЦлСЦалом, Одеським археологСЦчним музеСФм НАН УкраСЧни впродовж звСЦтного перСЦоду було органСЦзовано кСЦлька спецСЦальних з науковцями НСЦмеччини, ПольщСЦ, РосСЦСЧ, ШвецСЦСЧ, РумунСЦСЧ археологСЦчних експедицСЦй.

Велике значення для розвитку наукових звтАЩязкСЦв, утвердження мСЦжнародного авторитету украСЧнськоСЧ соцСЦогуманСЦтарноСЧ науки мала органСЦзацСЦя в УкраСЧнСЦ представницьких мСЦжнародних наукових форумСЦв, насамперед таких, як РЖV та V мСЦжнароднСЦ конгреси украСЧнознавства (1999р. Одеса, 2002р. ЧернСЦвцСЦ) [47. С. 113].

Рада МААН щороку проводить засСЦдання СЦ конференцСЦСЧ. Регулярно вСЦдбуваються засСЦдання СЧСЧ комСЦсСЦй СЦ наукових рад, започатковано таку форму спСЦвпрацСЦ, як проведення нарад керСЦвникСЦв вСЦддСЦлень одного профСЦлю всСЦх академСЦй для прийняття узгоджених пропозицСЦй з розширення спСЦвробСЦтництва у певнСЦй галузСЦ. У 2001 р., наприклад, спСЦльнСЦ плани узгодили хСЦмСЦки.

У 2002 р. пСЦд егСЦдою МААН у МосквСЦ вСЦдбулось спСЦльне засСЦдання президСЦй РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук СЦ НацСЦональноСЧ академСЦСЧ наук УкраСЧни. На засСЦданнСЦ вСЦдзначалось, що академСЦСЧ наук УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, СЧх президенти -академСЦки Ю. С. Осипов СЦ Б. РД. Патон - доклали всСЦх зусиль, щоб зв'язки мСЦж ученими не переривалися. Були розглянутСЦ основнСЦ досягнення у рамках Договору про спСЦвробСЦтництво та протоколу про мСЦж академСЦчнСЦ обмСЦни на без валютнСЦй основСЦ. На засСЦданнСЦ вСЦдзначалось, що академСЦСЧ реалСЦзують спСЦльнСЦ програми фундаментальних дослСЦджень у галузСЦ астрономСЦСЧ, екологСЦСЧ, медицини, а також велику програму космСЦчних дослСЦджень з використанням автоматичних апаратСЦв, у рамках якоСЧ в останнСЦ роки проведено кСЦлька запускСЦв космСЦчних апаратСЦв, 13 проектСЦв охоплюСФ спСЦльна програма в галузСЦ нанофСЦзики СЦ наноелектронСЦки. БСЦльша частина спСЦльного засСЦдання була присвячена доповСЦдям про результати цих-дослСЦджень.

Вченими зазначалося те, що через нестачу коштСЦв, основна робота виконуСФться не на рСЦвнСЦ великих академСЦчних проектСЦв, а на основСЦ взаСФмодСЦСЧ мСЦж окремими СЦнститутами. Серед тих, хто зробив найбСЦльший внесок у росСЦйсько-украСЧнськСЦ вСЦдносини, украСЧнськСЦ СЦнститути електрозварювання, кСЦбернетики, проблем транспорту, а також СЦнститути бСЦологСЦчного профСЦлю, Кримська астрофСЦзична обсерваторСЦя. РосСЦйськСЦ - СЦнститути астрономСЦСЧ, ядерних дослСЦджень, машинознавства, проблем транспорту, проблем управлСЦння. ПостСЦйнСЦ контакти встановились мСЦж фСЦлософами, економСЦстами, психологами, СЦсториками, якСЦ часто зустрСЦчаються на конференцСЦях, симпозСЦумах СЦ семСЦнарах.

Вдалою формою спСЦвробСЦтництва виявилося також спСЦльне використання унСЦкальних наукових об'СФктСЦв. Серед таких Ю. С. Осипов назвав передавальну систему у Нижньому НовгородСЦ СЦ радСЦотелескоп у ХарковСЦ, доступ до яких вСЦдкрито для вчених обох краСЧн, що спецСЦалСЦзуються у радСЦоастрономСЦСЧ СЦ радСЦофСЦзицСЦ.

У 2003 р., який було проголошено Роком РосСЦСЧ в УкраСЧнСЦ, планувалося вСЦзит-вСЦдповСЦдь РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук до КиСФва.

Рада МААН органСЦзувала низку великих мСЦжнародних форумСЦв, таких як мСЦжнародна конференцСЦя "ТрансформацСЦя" наукових систем у державах з перехСЦдною економСЦкою СЦ роль науки в суспСЦльствСЦ, що змСЦнюСФться; щорСЦчно, починаючи з 1996 р., проводить у КиСФвСЦ мСЦжнародний семСЦнар з питань охорони СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ.

ДСЦяльнСЦсть АсоцСЦацСЦСЧ певною мСЦрою сприяла збереженню системи органСЦзацСЦСЧ академСЦчноСЧ науки, яка СЦсторично склалася в пострадянських державах СЦ виправдовуСФ себе.

У полСЦ зору МААН постСЦйно знаходяться питання СЦнтеграцСЦСЧ науки СЦ освСЦти, залучення молодСЦ в науку, пСЦдготовки наукових кадрСЦв вищоСЧ квалСЦфСЦкацСЦСЧ. АналСЦтичнСЦ записки з цього питання регулярно надсилаються урядам держав, академСЦСЧ яких СФ членами МААН. Один зСЦ шляхСЦв СЦнтеграцСЦСЧ науки СЦ освСЦти тАФ прийом до складу МААН зСЦ статусом асоцСЦйованого члена провСЦдних унСЦверситетСЦв свСЦту. У 2002 р. асоцСЦйованими членами МААН стали Московський державний унСЦверситет, Об'СФднаний СЦнститут ядерних дослСЦджень (м. Дубна), Московський фСЦзико-технСЦчний СЦнститут, БСЦлоруський фонд фундаментальних дослСЦджень.

Рада МААН заснувала золоту медаль "За содействие развитию науки" СЦ премСЦю МААН за видатнСЦ науковСЦ досягнення

В КиСФвСЦ у вереснСЦ 2001 за рСЦшенням Ради МСЦжнародноСЧ асоцСЦацСЦСЧ академСЦСЧ наук було проведено симпозСЦум "Роль мСЦжнародних органСЦзацСЦй по розвитку загальноСФвропейського научно-технСЦчного простору", в роботСЦ цього форуму, який пСЦдтримала ЮНЕСКО СЦ РДвропейська комСЦсСЦя, прийняли участь вченСЦ та спецСЦалСЦсти СЦз 16 краСЧн, представники 10 мСЦжнародних органСЦзацСЦй [23].

РозвиваСФться спСЦвробСЦтництво з МСЦжнародним СЦнститутом прикладного системного аналСЦзу. Завдяки цьому НАН УкраСЧни стала по сутСЦ повноправним членом цього провСЦдного мСЦжнародного наукового центра. Важливим СФ й те, що системнСЦ дослСЦдження наших учених спСЦльних проектах ПАЗА стосуються актуальних проблем, що мають глобальний характер й, разом з тим, важливе значення для УкраСЧни. Серед них - "Енергетика", "НовСЦ технологСЦСЧ", "ЛСЦсове господарство", "Землекористування". Особливо корисним представляСФться подальше розширення участСЦ АкадемСЦСЧ наук УкраСЧни в проектах ПАЗА. Насамперед це стосуСФться проекту "Ризик, моделювання й суспСЦльство", у якому вивчаються, зокрема, питання формування й прогнозування паводкових ситуацСЦй у верхньому басейнСЦ рСЦчки Тиса.

ЗначнСЦ зусилля були задСЦянСЦ для СЦстотного поглиблення спСЦвробСЦтництва нацСЦональних академСЦй наук УкраСЧни, РосСЦСЧ й БСЦлорусСЦСЧ, зокрема щодо рСЦшення проблем украСЧнського й бСЦлоруського ПолСЦсся, лСЦквСЦдацСЦСЧ наслСЦдкСЦв аварСЦСЧ на ЧАЕС СЦ ряду СЦнших.

На початку 2001 року КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни була утворена МСЦжвСЦдомча рада по координацСЦСЧ фундаментальних дослСЦджень. До перелСЦку прСЦоритетних напрямкСЦв розвитку науки й технСЦки на перСЦод до 2006 року, наведеного в документСЦ, уперше включенСЦ фундаментальнСЦ дослСЦдження СЦз природних, суспСЦльних СЦ гуманСЦтарних наук. До речСЦ, у РосСЦСЧ фундаментальна наука СФ одним СЦз шести найвищих державних прСЦоритетСЦв.

До того ж, цСЦкавий досвСЦд пСЦдтримки вСЦтчизняноСЧ науки можна було запозичити й у росСЦйських пСЦдходах до рСЦшення складних проблем фСЦнансування. У жовтнСЦ 2001 р. прем'СФр-мСЦнСЦстр РФ Михайло Касьянов пСЦдписав постанову "Про надання в 2001 роцСЦ за рахунок засобСЦв федерального бюджету кредитСЦв на виконання високоефективних науково-технСЦчних розробок, що мають комерцСЦйну значимСЦсть". ВСЦдповСЦдно до постанови, зазначенСЦ кредити надаються росСЦйським органСЦзацСЦям, для яких наукова й (або) науково-технСЦчна дСЦяльнСЦсть СФ основною, незалежно вСЦд СЧхньоСЧ органСЦзацСЦйно-правовоСЧ форми (за винятком державних СЦ мунСЦципальних унСЦтарних пСЦдприСФмств, а також бюджетних органСЦзацСЦй). БюджетнСЦ кредити надаються на конкурснСЦй основСЦ, здСЦйснюваноСЧ мСЦнСЦстерством промисловостСЦ, науки й технологСЦй [23].

Отже, з усього вище сказаного ми спостерСЦгаСФмо тСЦснСЦ зв'язки украСЧнських СЦ росСЦйських вчених-науковцСЦв, якСЦ зацСЦкавленСЦ в двосторонньому спСЦвробСЦтництвСЦ мають спСЦльнСЦ СЦнтереси, СЦдеСЧ та цСЦлСЦ, направленСЦ на розвиток науки кожноСЧ з краСЧн.


2.3 Науково-технСЦчне та СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво


У XXI столСЦттСЦ мСЦiе СЦ роль УкраСЧни у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ визначаСФться передусСЦм рСЦвнем СЧСЧ науково-технСЦчного розвитку, спроможнСЦстю створювати СЦ ефективно впроваджувати "аснСЦ СЦ зарубСЦжнСЦ наукоСФмнСЦ технологСЦСЧ, активнСЦстю краСЧни на свСЦтовому технологСЦчному ринку. ДосвСЦд провСЦдних держав свСЦту переконливо доводить, що докорСЦнна структурна перебудова економСЦки проходила успСЦшно лише в тих краСЧнах, де була зроблена ставка на ефективне використання передових науково- технСЦчних досягнень СЦ активну державну полСЦтику пСЦдтримки СЧх освоСФння. ВирСЦшенню цього завдання маСФ сприяти мСЦжнародне науково-технСЦчне та СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво.

Науково-технСЦчнСЦ зв'язки УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ розвиваються як на двосторонньому, так СЦ багатосторонньому рСЦвнях. Основою багатостороннього спСЦвробСЦтництва СФ пСЦдписана у листопадСЦ 1995 р. на засСЦданнСЦ глав урядСЦв краСЧн-учасниць СНД Угода про створення загального науково-технологСЦчного простору краСЧн-учасниць СНД [94]. ВСЦдповСЦдно до Угоди, створено МСЦждержавний комСЦтет з науково-технологСЦчного розвитку (МК НТР) та МСЦждержавну науково-технСЦчну раду (МНТР). Затверджено Регламент роботи МК НТР, розроблено низку мСЦжурядових угод, якСЦ суттСФво доповнюють СЦснуючу правову базу мСЦжнародного спСЦвробСЦтництва у науково-технСЦчнСЦй сферСЦ.

В рамках Угоди держави-учасницСЦ концентрують увагу на формуваннСЦ мСЦждержавних науково-технСЦчних програм, гармонСЦзацСЦСЧ законодавств держав у галузСЦ науково-технСЦчноСЧ полСЦтики, забезпеченнСЦ прСЦоритету науки в краСЧнах СпСЦвдружностСЦ, виробленнСЦ узгоджених заходСЦв щодо державноСЧ пСЦдтримки спСЦльних фундаментальних СЦ прикладних дослСЦджень.

СтратегСЦчне значення для УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, а також СЦнших краСЧн СНД маСФ реалСЦзацСЦя СЦ державна пСЦдтримка мСЦждержавноСЧ науково-технСЦчноСЧ програми "Високо надСЦйний трубопровСЦдний транспорт". Виконання СЦнновацСЦйних проектСЦв Програми дасть змогу забезпечити надСЦйнСЦсть СЦ безпеку магСЦстральних трубопроводСЦв, оцСЦнити СЧх залишковий ресурс, розробити конкретнСЦ рекомендацСЦСЧ щодо безаварСЦйноСЧ експлуатацСЦСЧ, що надзвичайно важливо для безперебСЦйного експорту газу СЦ нафти в СФвропейськСЦ краСЧни через територСЦСЧ РосСЦСЧ СЦ УкраСЧни з найменшими затратами.

Для УкраСЧни надто важливим СФ питання технологСЦчноСЧ безпеки краСЧни. У цьому зв'язку актуальною СФ реалСЦзацСЦя комплексу заходСЦв з удосконалення системи створення СЦ захисту наукових СЦ технологСЦчних досягнень та механСЦзмСЦв СЧх використання в РФ та СЦнших краСЧнах СНД, координацСЦя на державному рСЦвнСЦ дСЦяльностСЦ украСЧнських учасникСЦв мСЦжнародного науково-технологСЦчного спСЦвробСЦтництва з метою його прСЦоритетного розвитку в найбСЦльш важливих для УкраСЧни галузях науки СЦ технСЦки, забезпечення участСЦ зацСЦкавлених украСЧнських мСЦнСЦстерств, вСЦдомств СЦ громадських органСЦзацСЦй в заходах мСЦжнародних органСЦзацСЦй та мСЦжнародних програм.

В цСЦлому ж можна вСЦдмСЦтити, що попри значнСЦ труднощСЦ СЦ перешкоди, клСЦмат РосСЦСЧ стаСФ дедалСЦ сприятливСЦшим для мСЦжнародного обмСЦну технологСЦями СЦ в ньому починають брати участь не тСЦльки "велетнСЦ" мСЦжнародного бСЦзнесу, а й дрСЦбнСЦшСЦ фСЦрми, що можуть дСЦяти в РосСЦСЧ у рСЦзних галузях науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва. ВСЦдбуваСФться реструктуризацСЦя науково-технСЦчноСЧ сфери, змСЦнюються методи СЦ форми управлСЦння цСЦСФю галуззю, зростаСФ роль держави у формуваннСЦ та проведеннСЦ науково-технСЦчноСЧ полСЦтики. Вперше за роки реформ у РФ виконано план бюджетного фСЦнансування РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук у 2000 р. та заплановано загальне збСЦльшення фСЦнансування РАН майже у 1,5 рази в 2001 р., передбачалося також пСЦдвищення заробСЦтноСЧ плати спСЦвробСЦтникам СЦнститутСЦв РАН у середньому в 1,3 рази [112. С. 125]. СпостерСЦгаСФться тенденцСЦя до поступовоСЧ децентралСЦзацСЦСЧ надходжень федеральних бюджетних коштСЦв, тобто до появи нових джерел асигнувань, якСЦ розподСЦляються, як правило, на конкурсних засадах. До таких джерел належать передусСЦм РосСЦйський фонд фундаментальних дослСЦджень, РосСЦйський гуманСЦтарний науковий фонд. РЖншою характерною рисою стало зростання ролСЦ мСЦiевих бюджетних ресурсСЦв у пСЦдтримцСЦ науки в регСЦонах, зокрема шляхом фСЦнансування регСЦональних науково-технСЦчних програм та виконання окремих НДДКР (науково-дослСЦднСЦ та дослСЦдно-конструктивнСЦ роботи) в СЦнтересах регСЦонСЦв. Зроблено також певнСЦ кроки для поглиблення науково-технСЦчних зв'язкСЦв мСЦж РосСЦСФю та УкраСЧною. В зв'язку з цим досягнення украСЧнськоСЧ науки СЦ технСЦки в МосквСЦ на мСЦжнародних виставках та ярмарках повиннСЦ представлятися найкращим чином, маСФ збСЦльшуватись кСЦлькСЦсть украСЧнських вчених СЦ спецСЦалСЦстСЦв на росСЦйських наукових конференцСЦях та симпозСЦумах, ширше використовуватися можливостСЦ Культурного центру УкраСЧни.

Основою двостороннього науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва мСЦж УкраСЧною та РосСЦСФю СФ мСЦжурядова угода про спСЦвробСЦтництво в галузСЦ науки СЦ технСЦки, в рамках якоСЧ створено ПСЦдкомСЦсСЦю з питань науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва ЗмСЦшаноСЧ украСЧнсько-росСЦйськоСЧ комСЦсСЦСЧ [112. С. 126]. В рамках Програми двостороннього науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва на 1998-2007 роки виконуються спСЦльнСЦ проекти за прСЦоритетними науково-технСЦчними напрямами. На частину проектСЦв цСЦСФСЧ Програми у 2000р. не були видСЦленСЦ кошти через недостатнСЦй рСЦвень бюджетного фСЦнансування СЧСЧ з обох сторСЦн.

Розроблено СЦ пСЦдписано 22 червня 2000 р. у МосквСЦ Угоду про науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво мСЦж НацСЦональноСЧ академСЦСФю наук УкраСЧни та Урядом Москви [92]. Було опрацьовано програму спСЦльних робСЦт щодо впровадження розробок установ НАН УкраСЧни, якСЦ можуть бути використанСЦ для рСЦшення актуальних проблем росСЦйськоСЧ столицСЦ.

ОстаннСЦми роками успСЦшно виконувалися роботи в галузСЦ дослСЦдження та використання космСЦчного простору на 1998-2007 рр. Прикладом успСЦшного спСЦвробСЦтництва у ракетно-космСЦчнСЦй галузСЦ СФ мСЦжнародний проект "Морський старт", а також функцСЦонування спСЦльного пСЦдприСФмства "Космотрас" з метою використання мСЦжконтинентальних балСЦстичних ракет вСЦйськового призначення у мирних цСЦлях. Поглиблюються зв'язки мСЦжнародноСЧ органСЦзацСЦСЧ космСЦчного зв'язку "РЖнтерсупутник" з украСЧнськими органСЦзацСЦями та пСЦдприСФмствами ракетно-космСЦчноСЧ галузСЦ, зокрема з державним конструкторським бюро "ПСЦвденне", вСЦдомими утвореннями "Укркосмос", "Укртелеком" [112. С. 126].

Велике позитивне значення для поглиблення украСЧнсько-росСЦйського спСЦвробСЦтництва в аерокосмСЦчнСЦй галузСЦ мала зустрСЦч на найвищому рСЦвнСЦ у ДнСЦпропетровську (лютий 2001 р.), в ходСЦ якоСЧ було прийнято СпСЦльну заяву президентСЦв РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ СЦ УкраСЧни з питань розширення спСЦвробСЦтництва у галузСЦ ракетно-космСЦчноСЧ та авСЦацСЦйноСЧ технСЦки СЦ пСЦдписано Угоду мСЦж Урядом РФ та КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни про перемСЦщення товарСЦв у рамках спСЦвробСЦтництва в освоСФннСЦ космСЦчного простору , створеннСЦ та експлуатацСЦСЧ ракетно-космСЦчноСЧ та ракетноСЧ технСЦки [87]. З обох сторСЦн СФ розумСЦння того, що збереження СЦ подальший розвиток зв'язкСЦв - це важливе СЦ першочергове завдання, без вирСЦшення якого неможливо пСЦдтримувати на належному рСЦвнСЦ науково-технСЦчний потенцСЦал кожноСЧ з держав. Науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво УкраСЧни з РосСЦСФю маСФ вийти на рСЦвень, необхСЦдний для забезпечення сталого розвитку двох краСЧн на СЦнновацСЦйному шляху економСЦчного зростання.

Прикладом перспективноСЧ програми СЦнновацСЦйного спрямування стала украСЧнсько-росСЦйська програма "НанофСЦзика та наноелектронСЦка", виконання якоСЧ затверджено розпорядженням КабмСЦну УкраСЧни у березнСЦ 2001 р. До складу Програми входить близько 120 науково-дослСЦдних та дослСЦдно-конструкторських робСЦт, що виконуються росСЦйськими та украСЧнськими науковими СЦ виробничими органСЦзацСЦями в найпрСЦоритетнСЦших напрямках розвитку сучасноСЧ твердотСЦлоСЧ електронСЦки. Мета програми - розвиток фундаментальних дослСЦджень СЦ технологСЦй в одному з найбСЦльш перспективних напрямкСЦв сучасноСЧ фСЦзики - фСЦзики наноструктур СЦ створення на цСЦй основСЦ конкурентоспроможноСЧ та патентопридатноСЧ продукцСЦСЧ, яка маСФ забезпечити нацСЦональний прогрес в наукоСФмних технологСЦях, а також стратегСЦчнСЦ СЦнтереси РосСЦСЧ СЦ УкраСЧни. Програма за умови СЧСЧ успСЦшноСЧ реалСЦзацСЦСЧ маСФ забезпечити вихСЦд партнерСЦв на великий ринок науко-СФмноСЧ високотехнологСЦчноСЧ продукцСЦСЧ.

НацСЦональнСЦ СЦнтереси УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ вимагають рСЦшучих дСЦй по створенню надСЦйноСЧ СЦ ефективноСЧ системи полСЦтичних, органСЦзацСЦйно-правових, економСЦчних СЦ соцСЦальних механСЦзмСЦв захисту вСЦдтворення вСЦтчизняного науково-технСЦчного потенцСЦалу, збереження технологСЦчного СЦ, в кСЦнцевому пСЦдсумку, економСЦчного й полСЦтичного суверенСЦтету, подолання СЦнновацСЦйноСЧ пасивностСЦ пСЦдприСФмств для зменшення частки утримання науки за рахунок бюджету, збСЦльшення позабюджетних джерел фСЦнансування пСЦдготовки виробництва до освоСФння новоСЧ технСЦки, змСЦна СЦснуючоСЧ системи оподаткування СЦ тарифСЦв, ставки банкСЦвських кредитСЦв, якСЦ недостатньо стимулюють науково-технСЦчну й СЦнновацСЦйну дСЦяльнСЦсть, залучення до цСЦСФСЧ сфери коштСЦв комерцСЦйних структур [112.С. 127].

ПСЦдсилення координацСЦСЧ в дСЦяльностСЦ мСЦнСЦстерств та вСЦдомств щодо проведення СФдиноСЧ науково-технСЦчноСЧ полСЦтики СЦ вирСЦшення питань технологСЦчного переозброСФння виробництва маСФ подолати "структурний консерватизм", марнотратство, неможливСЦсть СЧх повноцСЦнноСЧ концентрацСЦСЧ на прСЦоритетах державноСЧ ваги. Цьому маСФ сприяти належним чином узгоджена робота органСЦв виконавчоСЧ "ади у визначеннСЦ прСЦоритетСЦв структурноСЧ, промисловоСЧ СЦ науково- технСЦчноСЧ полСЦтики, формуваннСЦ та реалСЦзацСЦСЧ федеральних цСЦльових, СЦнновацСЦйних та науково-технСЦчних програм, повноцСЦнного видСЦлення необхСЦдних коштСЦв, передачСЦ результатСЦв завершених НДДКР у виробництво.

КоординацСЦя науково-дослСЦдних та дослСЦдно-конструкторських робСЦт УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ у сферСЦ СЦнформацСЦйних технологСЦй сприятиме вирСЦшенню проблеми створення суперкомп'ютерних комплексСЦв СЦ систем, а також спСЦльному украСЧнсько-росСЦйському просуванню на свСЦтовий ринок програмних продуктСЦв СЦ комп'ютерних технологСЦй.

Для украСЧнсько-росСЦйського спСЦвробСЦтництва в наукоСФмних галузях промисловостСЦ та розширення технологСЦчного обмСЦну велике значення маСФ спСЦльна дСЦяльнСЦсть щодо створення СЦнновацСЦйноСЧ структури в науково-технСЦчнСЦй та виробничСЦй сферах. Актуальним СФ також створення спСЦльноСЧ украСЧнсько-росСЦйськоСЧ структури в галузСЦ СЦнновацСЦйного менеджменту.

СпСЦльному розвитку атомно-енергетичних комплексСЦв УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ сприятиме поглиблене спСЦвробСЦтництво в галузСЦ ядерноСЧ енергетики, у тому числСЦ створення спСЦльного СЦнновацСЦйно-технологСЦчного комплексу для використання результатСЦв наукових дослСЦджень СЦ технологСЦчних розробок. Це дасть змогу забезпечити суттСФву економСЦю газомазутного палива, спСЦльний експорт електроенергСЦСЧ та атомно-енергетичного устаткування нових поколСЦнь.

До прСЦоритетних напрямСЦв украСЧнсько-росСЦйського науково-технСЦчного спСЦвробСЦтництва слСЦд вСЦднести СЦ створення спСЦльних СЦнновацСЦйно-технологСЦчних центрСЦв з розробки СЦ виробництва лСЦкарських засобСЦв, медичноСЧ технСЦки, виробСЦв медичного призначення для забезпечення населення та лСЦкарсько-профСЦлактичних закладСЦв охорони здоров'я двох краСЧн, а також спСЦвробСЦтництво в галузСЦ бСЦотехнологСЦСЧ, генноСЧ СЦнженерСЦСЧ, засобСЦв експрес-лабораторного бСЦохСЦмСЦчного аналСЦзу тощо.

Таким чином, головним змСЦстом двостороннього науково-технСЦчного та СЦнновацСЦйного спСЦвробСЦтництва на сучасному етапСЦ СФ збереження й вСЦдновлення науково-технСЦчного потенцСЦалу РосСЦСЧ СЦ УкраСЧни та його адаптацСЦя до умов ринковоСЧ економСЦки. При цьому увага маСФ концентруватися в першу чергу на прСЦоритетних напрямах науки СЦ технологСЦй, в яких досягнуто значних успСЦхСЦв, СФ вСЦдповСЦдна дослСЦдно-експериментальна база, склалися квалСЦфСЦкованСЦ досвСЦдченСЦ колективи. До прСЦоритетних напрямСЦв двостороннього спСЦвробСЦтництва вСЦдносимо лСЦтакобудування та аерокосмСЦчнСЦ технологСЦСЧ, ресурсо- та енергозбереження; СЦнформацСЦйнСЦ технологСЦСЧ й електронСЦку; новСЦ матерСЦали та хСЦмСЦчнСЦ продукти; паливно-енергетичний комплекс; атомну енергетику; проблеми екологСЦСЧ та рацСЦонального природокористування. У зв'язку з цим для УкраСЧни важливим завданням СФ створення сучасноСЧ, узгодженоСЧ зСЦ свСЦтовими нормами СЦ стандартами, нацСЦональноСЧ системи охорони СЦнтелектуальноСЧ "асностСЦ, забезпечення необхСЦдноСЧ законодавчоСЧ бази.

Отже, характеризуючи та аналСЦзуючи наукове украСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво, ми акцентували увагу на двох його головних аспектах: взаСФмодСЦя вчених СЦ науково-технСЦчна та СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво. З вище сказаного можна зробити такСЦ висновки: не зважаючи на розпад СРСР стосунки мСЦж вченими-науковцями, вже в незалежнСЦй УкраСЧнСЦ та РФ, не припинялися, навпаки, стають ще бСЦльш тСЦсними. Про це красномовно свСЦдчить: пСЦдписання двостороннСЦх ДоговорСЦв про наукове спСЦвробСЦтництво, реалСЦзацСЦя спСЦльних програм, перспективних проектСЦв, проведення науково-практичних засСЦдань та конференцСЦй, тощо.

Як вСЦдомо, РосСЦя для УкраСЧни була СЦ залишаСФться головним стратегСЦчним партнером в рамках спСЦвробСЦтництва обох краСЧн, важливим СФ спСЦвпраця в науково-технСЦчнСЦй сферСЦ.

В цьому напрямку ми також спостерСЦгаСФмо вСЦдповСЦдне двостороннСФ зближення, яке проявляСФться в поглибленнСЦ науково-дослСЦдного спСЦвробСЦтництва, реалСЦзацСЦСЧ перспективних проектСЦв СЦ програм СЦнновацСЦйного спрямування.


2.4 ДСЦяльнСЦсть УкраСЧнського культурного центру в МосквСЦ


14 травня 1993 року КабСЦнет МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни прийняв постанову "Про створення Культурного центру УкраСЧни в МосквСЦ" СЦ передав його до сфери управлСЦння МСЦнСЦстерства культури. ПСЦдписав цей документ прем'СФр-мСЦнСЦстр УкраСЧни ЛеонСЦд Кучма.

27листопада 1998 р. вСЦдбулося офСЦцСЦйне вСЦдкриття довгоочСЦкуваного СЦ багатостраждального Культурного центру УкраСЧни у МосквСЦ, створення якого передбачено статтею 8 угоди про торгСЦвельне, науково-технСЦчне та культурне спСЦвробСЦтництво мСЦж урядом УкраСЧни та урядом Москви, яку було пСЦдписано в червнСЦ 1992 р. Для розмСЦщення його УкраСЧнСЦ було надано примСЦщення в заповСЦдному центрСЦ столицСЦ РосСЦСЧ на Старому АрбатСЦ, а крСЦм того, будинок цей площею понад 4 тис. кв. метрСЦв СФ памтАЩяткою архСЦтектури [51. С. 196].

Культурний центр УкраСЧни в МосквСЦ СФ закладом унСЦкальним, першим в украСЧнськСЦй державнСЦй практицСЦ, а тому може стати моделлю, де опрацьовуватиметься досвСЦд створення подСЦбних представництв у майбутньому. Створення центру саме у МосквСЦ, де довгий час нажаль, немаСФ СЦстотного СЦнтересу нСЦ до украСЧнськоСЧ культури, нСЦ до позитивного СЦмСЦджу нашоСЧ держави, повинно сприяти формуванню в РосСЦСЧ всебСЦчного та обтАЩСФктивного образу УкраСЧни як новоСЧ демократичноСЧ держави, активного партнера зарубСЦжних краСЧн у культурних, наукових та економСЦчних звтАЩязках.

Головним завданням Центру СЦ СФ саме розширення рСЦвноправних культурних звтАЩязкСЦв з РосСЦйською ФедерацСЦСФю, участь у реалСЦзацСЦСЧ гуманСЦтарних, науково-технСЦчних, СЦнформацСЦйних програм сприяли налагодженню контактСЦв СЦ розвитковСЦ спСЦвробСЦтництва творчих, культурно-освСЦтнСЦх органСЦзацСЦй, наукових та пСЦдприСФмницьких кСЦл обох краСЧн,популяризацСЦя досягнень УкраСЧни в рСЦзних галузях суспСЦльно-економСЦчного та духовного життя тощо. Для здСЦйснення цих завдань та намСЦрСЦв при Культурному центрСЦ працюють бСЦблСЦотека, кСЦно-лекцСЦйний та виставковий зал.

У своСЧй роботСЦ Центр передбачаСФ вСЦдкриття фСЦлСЦй у рСЦзних регСЦонах РосСЦСЧ, де живе чимало украСЧнцСЦв - у Санкт-ПетербурзСЦ, ТюменСЦ, СочСЧ, Норильську, КраснодарСЦ. Ця СЦнфраструктура зтАЩСФднаСФ УкраСЧну з громадянськими органСЦзацСЦями украСЧнцСЦв, що дСЦють на теренах РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, СЦ це дасть можливСЦсть рСЦзнобСЦчно допомагати цим осередкам у проведеннСЦ культурно-мистецьких заходСЦв, спСЦвпрацювати з ними.

В рамках програми мСЦждержавного украСЧнсько-росСЦйського спСЦвробСЦтництва КиСЧвська мСЦська державна адмСЦнСЦстрацСЦя надало дСЦлянки для будСЦвництва РосСЦйського мСЦждержавного наукового та культурного спСЦвробСЦтництва при урядСЦ РФ по вулицСЦ Олеся Гончара, 39. Центр, "асне, працюватиме на двСЦ держави, адже украСЧнцСЦв у РосСЦСЧ за рСЦзними пСЦдрахунками налСЦчуСФться вСЦд 4,3 до 6 мСЦльйонСЦв [51. С. 139].

Культурний центр - унСЦкальна поки що СФдина за кордоном украСЧнська державна установа такого роду. Його завдання - всебСЦчне сприяння утвердженню й змСЦцненню мСЦжнародного авторитету УкраСЧни. КонкретнСЦше - пропаганда украСЧнськоСЧ культури й духовностСЦ в РосСЦСЧ, ознайомлення зарубСЦжноСЧ громадськостСЦ з СЦсторСЦСФю, культурою, внутрСЦшньою та зовнСЦшньою полСЦтикою УкраСЧни, СЧСЧ досягнення в суспСЦльному й культурному життСЦ. Це участь у реалСЦзацСЦСЧ програми мСЦжнародного спСЦвробСЦтництва у галузСЦ розвитку гуманСЦтарних, науково-технСЦчних, культурних та СЦнформацСЦйних зв'язкСЦв. За словами його генерального директора, доктора СЦсторичних наук В.Мельниченка: Культурний центр в МосквСЦ виник СЦ утвердився як СЦ сама незалежна УкраСЧна, на межСЦ столСЦть, ставши СЧСЧ духовними символом за кордоном, унСЦкальним храмом украСЧнськоСЧ культури СЦ мистецтв в самому серцСЦ Москви [51. С. 162].

Так як, Центр працюСФ недавно СЦ не встиг ще охопити багатющу палСЦтру украСЧнського образотворчого мистецтва. Це пов'язано також СЦз фСЦнансовими труднощами, проблемами доставки художнСЦх полотен через кордон СЦ митницСЦ. Та все ж центр намагаСФться в мСЦру можливостей представити широкий художнСЦй спектр живописних творСЦв, виробСЦв народних майстрСЦв. Про це свСЦдчать проведенСЦ в центрСЦ дуже цСЦкавСЦ виставки "Тарас Шевченко - художник" СЦз фондСЦв державного музею СЦм.Т. Г. Шевченка гобелени, ткацтво народноСЧ художницСЦ украСЧнки Людмили Жоголь; украСЧнськСЦ великоднСЦ писанки з колекцСЦСЧ ЗСЦнаСЧди РЖваницькоСЧ, вироби СЦз шкСЦри заслуженого майстра народноСЧ творчостСЦ НСЦни КосаревоСЧ; полотна кримських художникСЦв; двСЦ фотовиставки Валентина Наугольного та СЦн.

Прекрасних украСЧнських майстрСЦв центру презентував до 10-рСЦччя незалежностСЦ УкраСЧни. Це - ВалерСЦй Франчук , твори якого знаходяться не лише в музеях УкраСЧни, але й у приватних збСЦрках США, Канади, НСЦмеччини, ПольщСЦ, ДанСЦСЧ. Один СЦз критикСЦв писав про картини Франчука: "ХотСЦлося би пСЦдкреслити одну яскраву деталь творчоСЧ вдачСЦ художника: його вСЦдчутне украСЧнствотАж Як ми, украСЧнцСЦ, жили досСЦ? Як живимо нинСЦ? Куди йдемо СЦ що на нас чекаСФ? ..ЦСЦ запитання промовляють до вас СЦз картин, ви нСЦкуди вСЦд них не подСЦнетесь СЦ так СЦ пСЦдете з виставки в задумСЦ - ясна рСЦч, коли й ви так само носити в душСЦ бодай грудочку болю за все пережите й переживане УкраСЧною" [51. С. 163].

Дивно спСЦвзвучнСЦ полотнам Франчука чудотворнСЦ украСЧнськСЦ вишивки ВСЦри РоСЧк, роботи якоСЧ представленСЦ в 30 музеях СЦ галереях свСЦту.

В жовтнСЦ 2001 року мала великий успСЦх виставка слСЦпого художника, члена МолодСЦжного об"СФднання при ХаркСЦвськСЦй органСЦзацСЦСЧ НацСЦональноСЧ СпСЦлки художникСЦв УкраСЧни Дмитра Дидоренка. Виставка називалась "Феномен Дмитра Дидоренка або 10 рокСЦв другого народження". З 1989 року Д.Дидоренко вчився в ХаркСЦвському художньо-промисловому СЦнститутСЦ, написав чимало цСЦкавих полотен. "СЦтку 1991 року при пере захороненнСЦ останкСЦв воСЧнСЦв, якСЦ загинули у ВеликСЦй ВСЦтчизнянСЦй вСЦйнСЦ, був тяжко поранений пСЦд час вибуху староСЧ нСЦмецькоСЧ мСЦни, втратив зСЦр. Але не волю до життя й спрагу до творчостСЦ.

Про пСЦдтримку розвитку украСЧнського живопису та образотворчого мистецтва свСЦдчать також вСЦдкриття персональноСЧ виставки "Натхнення" НаталСЦСЧ МаховськоСЧ (17 травня 2002 року )(живопис, колаж, ляльки). 20 рокСЦв, студентка 3 курсу НацСЦональноСЧ академСЦСЧ образотворчого мистецтва та архСЦтектури, iенограф. Про неСЧ говорять, що в неСЧ талант вСЦд Бога. А талант , як вСЦдомо, треба пСЦдтримувати, чим СЦ займаСФться Культурний центр.(виставкову площу надав безкоштовно, а художники приСЧжджають в Москву за рахунок Центру)

Культурний центр постСЦйно представляСФ в МосквСЦ вСЦдомих украСЧнських майстрСЦв пензля - Миколу Глущенко СЦ Тетяну Яблонську, ВСЦктора ШаполСЦна СЦ Олександра Лапухова, Тетяну ГолембСЦСФвську СЦ СергСЦя Шишка. Минулого року центр з успСЦхом показав москвичам роботи класика украСЧнського живопису, народноСЧ художницСЦ УкраСЧни Валентини ЦвСФтковоСЧ (АР Крим) та ВалерСЦя Франчука - "символСЦчного реалСЦста", динамСЦчного експресивного, фСЦлософськи глибокого художника. Також вражаюче пройшли фотовиставки Валентина Наугольного СЦ Василя ПилиптАЩюка.

23 травня 2002 р. в Культурному центрСЦ започатковано новий проект "УкраСЧнське мистецтво. СвСЦтовСЦ величини". Першу тему - "УкраСЧнськСЦ художники Москви СЦ Петербурга" - розкрив один СЦз найкращих мистецтвознавцСЦв УкраСЧни, професор Д. Горбачов. Були представленСЦ також документальнСЦ фСЦльми "КиСФво-Печерська Лавра" СЦ "КазимСЦр Великий або Малевич Селянський" про автора "Чорного квадрату" з успСЦхом навеснСЦ 2002 р. в ЦентрСЦ пройшла ВсеукраСЧнська виставка-конкурс дитячого малюнка "Ласкаво просимо до УкраСЧни, дСЦти!" органСЦзована СпСЦлкою рекламСЦстСЦв УкраСЧни за участю МСЦнСЦстерства культури СЦ мистецтв УкраСЧни та при пСЦдтримцСЦ НацСЦонального фонду соцСЦального захисту матерСЦв СЦ дСЦтей "УкраСЧна дСЦтям". Вражаюче була розгорнута в дитячих малюнках панорама украСЧнського життя й нацСЦональних традицСЦй [51.С.186].

СлСЦд згадати також, що наприкСЦнцСЦ 2002 р. у ЦентрСЦ пройшла виставка акварелСЦ художника ЛарСЦона Бальзака "КиСЧв Михайла Булгакова".

В Культурному центрСЦ достойно представленСЦ майстри мистецтв СЦ творчСЦ колективи столицСЦ нашоСЧ держави. Тут виступали народнСЦ артисти УкраСЧни Б.Ступка, М. МатвСЦСФнко, РЖ. Пономаренко, М Скорик, Б. Которович, Н. Крюкова, Н.Шестак, М. ДСЦдик, Л. Юрченко, Й. Кобзон.

ЗСЦ iени Центру вражали своСФю майстернСЦстю оркестри "КиСЧвська Камера" та "КиСЧвськСЦ солСЦсти", чоловСЦчСЦ квартети "Гетьман" СЦ "ЯвСЦр", жСЦночий квСЦнтет НацСЦональноСЧ фСЦлармонСЦСЧ "Каприз", жСЦноче вокальне трСЦо "ЛибСЦдь" та СЦн.

В Культурному центрСЦ активну участь беруть рСЦзнСЦ дитячСЦ колективи. Один СЦз них украСЧнський дитячий хор "Жайворонок". Колектив працюСФ в ЦентрСЦ, керуСФ ним випускниця ЛьвСЦвськоСЧ державноСЧ консерваторСЦСЧ Галина Кульчицька. В "Жайворонку" дСЦти московських украСЧнцСЦв виховуються на украСЧнськСЦй пСЦснСЦ, в любовСЦ до духовноСЧ спадщини, звичаСЧв, обрядСЦв украСЧнського народу. В ЦетрСЦ СЦснуСФ традицСЦя вСЦдзначення колективом рСЦздвяних СЦ великоднСЦх свят, дня Святого Миколая. "Жайворонок" бере участь у загально московських концертах СЦ мСЦжнацСЦональних фестивалях. Колектив був учасником МСЦжнародного дитячого фольклорного фестивалю "Московський хоровод", де представляв УкраСЧну. Минулого року "Жайворонок" з допомогою Центру гастролював у Санкт-ПетербурзСЦ, дав там благодСЦйний концерт у дитячому санаторСЦСЧ, спСЦлкувався з украСЧнською дСЦаспорою.

Центр познайомив Москву з мистецтвом лауреата мСЦжнародних фестивалСЦв дитячим ансамблем народного танцю "ЦвСЦтень" з ДнСЦпропетровська (керСЦвник В.Терленко). На iенСЦ Центру виступали дитячСЦ колективи з РЖталСЦСЧ, РосСЦСЧ та СЦнших краСЧн в рамках Першого всесвСЦтнього молодСЦжного хорового конкурсу "Москва - 2001". ТодСЦ всСЦх вразила висока майстернСЦсть хоровоСЧ капели хлопчикСЦв СЦ юнакСЦв "ДзвСЦночок" СЦз КиСФва (керСЦвник О. Волкова).

Серед музичних кСЦл УкраСЧни й Москви вже давно вСЦдомо, що в ЦентрСЦ постСЦйно грають переможцСЦ та лауреати мСЦжнародного конгресу молодих пСЦанСЦстСЦв пам'ятСЦ Володимира Горовиця СЦ мСЦжнародного конгресу юних пСЦанСЦстСЦв Володимира КрайнСФва.

Чималий успСЦх серед московських школярСЦв маСФ абонемент "ЮнСЦ музиканти - третьому тисячолСЦттю", який органСЦзувати з КомСЦтетом по культурСЦ уряду Москви. В його програмСЦ: УкраСЧнська СЦ росСЦйська хорова музика (Д.Бортненський, М.Березовський, М. Мусорський та СЦн.); УкраСЧнська СЦ росСЦйська фортепСЦанна музика; СЦнструментальнСЦ твори украСЧнських СЦ росСЦйських авторСЦв; украСЧнськСЦ СЦ росСЦйськСЦ народнСЦ пСЦснСЦ СЦ т.д.

В ЦентрСЦ вСЦдбуваСФться пошук рСЦзних варСЦантСЦв творчоСЧ спСЦвпрацСЦ з росСЦйськими колективами й виконавцями. Багато вСЦдвСЦдувачСЦв добрим словом згадують концерт Центрального концертного звукового оркестру ВСЦйського-морського флоту РосСЦСЧ СЦм. М. О. Римсько-Корсакова, який виконував твори украСЧнських композиторСЦв, зокрема, знамениту "ПСЦсню про рушник" П. Майбороди чи "ВСЦночок" СЦз украСЧнських пСЦсень О. Уманця. ЗСЦ свого боку, украСЧнськСЦ виконавцСЦ часто беруть участь у концертах в СЦнших регСЦонах РосСЦСЧ.

Широкою популярнСЦстю користуСФться МСЦжнародна хорова капела "Славутич" Культурного центру у МосквСЦ, якою керуСФ спСЦвробСЦтник центру, талановитий митець, заслужений артист украСЧни СЧ РосСЦСЧ Олександр Сьомака. РосСЦйськСЦ артисти-вокалСЦсти, якСЦ входять до капели, чудово спСЦвають украСЧнськСЦ пСЦснСЦ, до концертСЦв "Славутича" продумано залучаються оркестровСЦ й танцювальнСЦ групи. З успСЦхом виступаСФ в Культурному центрСЦ й за його межами украСЧнська народна хорова капела м. Москви пСЦд керСЦвництвом заслуженого працСЦвника культури УкраСЧни ВСЦктора Скопенка [51. С. 188].

СольнСЦ концерти оперних спСЦвакСЦв збирають у ЦентрСЦ елСЦтну аудиторСЦю з аншлагом пройшли виступи народних артисток УкраСЧни МарСЦСЧ СтефтАЩюк, Людмили Юрченко, заслуженоСЧ артистки УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, солСЦстки Великого театру РосСЦСЧ Галини Чорноби. СпСЦваки Великого театру - часто виступають на iенСЦ Центру. Серед них - народний артист РосСЦСЧ Олександр Ворошило, лауреати мСЦжнародних конкурсСЦв СергСЦй Мавнуков, Катерина Головльова, МихаСЧл Гужов [51. С. 189].

Культурний центр пишаСФться й тим, що в його концертному залСЦ звучить музика славетних сучасних украСЧнських композиторСЦв М. Скорика, РД.Станковича, Л. Дичко, В. ССЦльвестровича та СЦн.

НеобхСЦдно вСЦдзначити, що в примСЦщеннСЦ ВсеросСЦйського музичного товариства й плСЦдно працюСФ УкраСЧнський музичний салон, органСЦзаторами якого СФ комСЦтет громадських мСЦжрегСЦональних зв'язкСЦв уряду Москви, ВсеросСЦйське музичне товариство, Культурний центр УкраСЧни й об'СФднання украСЧнцСЦв Москви.

Культурний центр - це храм високого мистецтва й у ньому вСЦдсутнСЦй характерний для сучасностСЦ перекСЦс у бСЦк масовоСЧ культури й попси. Народний артист УкраСЧни, режисер Михайло РСФзнСЦковий з цього приводу писав: "СпСЦвак, який спСЦваСФ пСЦд "фанеру", тобто пСЦд фонограму, - а, значить, взагалСЦ не спСЦвак, - кумир. Його обсипають почестями, засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ про нього сурмлять, його пропагують. Представники ж серйозного мистецтва перебувають в тСЦнСЦ, що, природно, неприродно, якщо серйозно розбиратися в коефСЦцСЦСФнтСЦ корисноСЧ дСЦСЧ тих СЦ СЦнших для духовного розвитку особистостСЦ" [51. С. 191].

Що стосуСФться театрального мистецтва, то нажаль, iена Культурного центру не пристосована до повномасштабного показу театральних спектаклСЦв, але все-таки в ЦентрСЦ гастролював ЛьвСЦвський державний академСЦчний украСЧнський драматичний театр СЦм. М. ЗаньковецькоСЧ СЦ Житомирський державний украСЧнський музично-драматичний театр СЦм.РЖ.Кочерги, КиСЧвська театральна майстерня "СузСЦртАЩя". КСЦлька разСЦв своСЧ виставки показував Московський вСЦдкритий студентський театр при комСЦтетСЦ по культурСЦ уряду Москви Богдан Ступка СЦз сином Остапом зСЦграли в ЦентрСЦ "Записи божевСЦльного" Миколи Гоголя.

Багатогранна творча дСЦяльнСЦсть колективу Центру даСФ право казати, що Культурний центр УкраСЧни в МосквСЦ став унСЦкальним осередком украСЧнськоСЧ культури, духовностСЦ й ментальностСЦ. Проте Центру потрСЦбна пСЦдтримка. Так в УкраСЧнСЦ немало патрСЦотичних видань, якСЦ могли б постСЦйно висвСЦтлювати дСЦяльнСЦсть духовного представництва нашоСЧ держави в РосСЦСЧ - приклад цьому подала саме "Культура СЦ життя".

Таким чином, з всього вище написаного ми можемо з упевненСЦстю стверджувати, що Культурний центр УкраСЧни покликаний активно сприяти тому, щоб у росСЦян сформувався певний задСЦл правдивоСЧ СЦнформованостСЦ про украСЧнську СЦсторСЦю та культуру, якийсь мСЦнСЦмум розумСЦння украСЧнського народу, як окремоСЧ самобутньоСЧ частини людства, а УкраСЧни, як суверенноСЧ держави.

ДосвСЦд Культурного центру показав, що ми маСФмо СЦ в образотворчому мистецтвСЦ, СЦ в лСЦтературСЦ видатнСЦ СЦмена СЦ явища, якСЦ викликають найвищий СЦнтерес, здобувають величезний успСЦх, завойовують широку популярнСЦсть у сусСЦда, переконливо засвСЦдчують росСЦйському суспСЦльству неповторнСЦсть й багатство украСЧнськоСЧ культури, СЧСЧ СЦсторичну будучнСЦсть. Спираючись на нашСЦ украСЧнськСЦ традицСЦСЧ й своСФрСЦднСЦсть вСЦтчизняноСЧ культури, УкраСЧно впевнено входить тепер дорогоцСЦнною мозаСЧчною частиною у свСЦтовий культурний простСЦр.

Отже, розглянувши СЦ проаналСЦзувавши украСЧнсько-росСЦйське культурне спСЦвробСЦтництво в його головних аспектах СЦ напрямках (в галузСЦ освСЦти, науки та мистецтва) ми дСЦйшли до таких висновкСЦв. По-перше, в областСЦ освСЦти: вСЦдбуваються досить схожСЦ процеси реформування СЦ модернСЦзацСЦя системи освСЦти; завдяки створенСЦй договСЦрно-правовСЦй базСЦ мСЦж державами сторони можуть спСЦвробСЦтничати на рСЦвнСЦ освСЦтнСЦх установ СЦ органСЦзацСЦй, здСЦйснювати обмСЦн мСЦж учнями СЦ студентами, це також надаСФ можливСЦсть отримати загальну СЦ середню освСЦту, вступу до вузу, але залишаСФться вСЦдкритим питання нацСЦональноСЧ освСЦти меншин, якСЦ кожна СЦз сторСЦн поки що неспроможнСЦ вирСЦшити. По-друге в областСЦ науки: спостерСЦгаються науково-технСЦчнСЦ зв'язки, яким притаманне двостороннСФ зближення, поглиблення науково-дослСЦдного спСЦвробСЦтництва, реалСЦзацСЦСЧ перспективних проектСЦв та програм СЦнновацСЦйного спрямування. По-третСФ, для розвитку спСЦвробСЦтництва УкраСЧни СЦ РФ в областСЦ мистецтва покликаний УкраСЧнський культурний центр, про що яскраво свСЦдчить його дСЦяльнСЦсть в цСЦй сферСЦ.


РоздСЦл 3. Стосунки УкраСЧни з РосСЦйською ФедерацСЦСФю в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ


3.1 Засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ - СЦнформацСЦйне поле украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин


НацСЦональнСЦ СЦнтереси УкраСЧни у сферСЦ мСЦждержавних СЦнформацСЦйних вСЦдносин визначають роль та функцСЦСЧ СЦнформацСЦйного середовища в сучасному украСЧнському суспСЦльствСЦ, першочерговими серед яких СФ здСЦйснення керованих процесСЦв суспСЦльноСЧ трансформацСЦСЧ, зокрема щодо реформування економСЦчних вСЦдносин та адмСЦнСЦстративно-управлСЦнськоСЧ системи, СЦнтегрування у свСЦтову спСЦльноту (основною з ознак якоСЧ на сьогоднСЦ СФ СЦнформацСЦйна вСЦдкритСЦсть) на правах повноправного СЧСЧ члена, зберСЦгши при цьому суттСФвСЦ ознаки нацСЦональноСЧ СЦдентичностСЦ.

У рамках цих завдань головною метою взаСФмодСЦСЧ з РФ в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ СФ створення умов для побудови в УкраСЧнСЦ вСЦдкритого громадянського суспСЦльства СЦнформацСЦйного типу, створення розвинутоСЧ СЦнформацСЦйноСЧ СЦнфраструктури, вихСЦд у свСЦтовий СЦнформацСЦйний простСЦр, захист нацСЦональноСЧ культурноСЧ спадщини, мови, протистояння культурнСЦй експансСЦСЧ СЦнших краСЧн, забезпечення СЦнформацСЦйноСЧ безпеки. АналСЦз украСЧнських та росСЦйських СЦнтересСЦв у двостороннСЦх СЦнформацСЦйних вСЦдносинах надаСФ можливСЦсть вСЦдокремити сфери збСЦгу та розбСЦжностей у полСЦтицСЦ двох держав.

НайбСЦльш напруженСЦ змагання мСЦж УкраСЧною та РФ, скорСЦш за все, вСЦдбуватимуться у площинСЦ економСЦки та геополСЦтики. Йдеться, зокрема, про намСЦри РФ утримати УкраСЧну у сферСЦ свого впливу й не допустити подальшого дрейфу нашоСЧ держави у бСЦк Заходу, утримати, головним чином, за допомогою СЦнформацСЦйного тиску, подальшого використання "проблеми спСЦввСЦтчизникСЦв". ПСЦд чинниками негативного впливу (ЧНВ) маються на увазСЦ насамперед обставини, дСЦСЧ чи намСЦри певноСЧ сторони (нав'язування нерСЦвноправного характеру спСЦвробСЦтництва, а також внутрСЦшнього СЦ зовнСЦшнього полСЦтичного курсу, неадекватного нацСЦональним СЦнтересам держави, втручання у внутрСЦшнСЦ справи, порушення статусу краСЧни на мСЦжнароднСЦй аренСЦ) [112. С. 159].

ПСЦсля пСЦдписання широкомасштабного Договору з РФ СЦ часткового розв'язання проблеми Чорноморського флоту значення традицСЦйних полСЦтичних важелСЦв тиску на УкраСЧну значно знизилося. Незважаючи на це, двостороннСЦ украСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини продовжують нести в собСЦ високий конфлСЦктний потенцСЦал, що визначаСФться передусСЦм певною рСЦзноспрямованСЦсть СЧхнСЦх геополСЦтичних орСЦСФнтирСЦв. Водночас, завдяки спСЦльному СЦсторичному "корСЦнню" двох народСЦв двостороннСЦ взаСФмини характеризуються пСЦдвищеною терпимСЦстю та вСЦдсутнСЦстю злостивостСЦ. ВнаслСЦдок цього навСЦть найгострСЦшСЦ конфлСЦкти досСЦ не виявляли тенденцСЦСЧ до переростання у вСЦдкриту конфронтацСЦю [112. С. 160].

УкраСЧна СЦ РосСЦйська ФедерацСЦя мають багато спСЦльного, що створюСФ необхСЦднСЦ передумови для виведення вСЦдносин в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ на рСЦвень стратегСЦчного партнерства. МожливСЦсть СЦснування типу взаСФмодСЦСЧ у формСЦ стратегСЦчного партнерства зумовлена низкою об'СФктивних СЦ суб'СФктивних чинникСЦв. РСЦвень такого партнерства мСЦж УкраСЧною СЦ РосСЦСФю зумовлений передусСЦм тенденцСЦями розвитку свСЦтового СЦнформацСЦйного простору й особливостями становища УкраСЧни та РФ у ньому. Головними з тенденцСЦй можна вважати створення глобальних СЦнформацСЦйних систем як найважливСЦшого чинника, що визначаСФ соцСЦально-економСЦчний прогрес суспСЦльства, приблизно однаково складне економСЦчне становище краСЧн, високий рСЦвень соцСЦально-полСЦтичноСЧ нестабСЦльностСЦ як в УкраСЧнСЦ, так СЦ в РФ, загальне прагнення подолати економСЦчну кризу, взаСФмна пСЦдтримка в полСЦтичному реформуваннСЦ суспСЦльства. Для УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ актуальною стала проблема збереження етнокультурного потенцСЦалу, нацСЦонально-культурноСЧ самобутностСЦ в протистояннСЦ агресСЦСЧ гСЦрших зразкСЦв захСЦдноСЧ масовоСЧ культури.

Поява низки об'СФктивних чинникСЦв довготривалоСЧ дСЦСЧ та масштабних суспСЦльних трансформацСЦй в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ та УкраСЧнСЦ утворюСФ пСЦдТСрунтя для створення такоСЧ системи СЧх взаСФмовСЦдносин в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ, яка б вСЦдповСЦдала новим СЦсторичним умовам СЦ унеможливлювала мСЦжнацСЦональну катастрофу - зСЦткнення двох найбСЦльших слов'янських народСЦв на пострадянському просторСЦ.

В добу сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй, що з'СФднують свСЦт в одне цСЦле з допомогою практично необмежених можливостей супутникового телебачення та РЖнтернету, безглуздо зводити нацСЦональнСЦ кордони на шляхах поширення СЦнформацСЦйних потокСЦв. У найбСЦльш розвинутих краСЧнах свСЦту СЦнформацСЦйна вСЦдкритСЦсть розглядаСФться як обов'язкова умова успСЦшного просування в майбутнСФ, а СЦнформацСЦйнСЦ ресурси вважаються однСЦСФю з найважливСЦших складових стратегСЦчного потенцСЦалу держави.

РЖнформацСЦйна вСЦдкритСЦсть УкраСЧни зумовлена, як вСЦдомо, РДвропейською конвенцСЦСФю з прав людини [22], яку ратифСЦковано Верховною Радою УкраСЧни, та КонституцСЦСФю УкраСЧни [38], де проголошуСФться: кожна людина маСФ право на свободу виявлення поглядСЦв. Це право включаСФ свободу отримувати СЦ поширювати СЦнформацСЦю та СЦдеСЧ. Отже, спроби запровадити в краСЧнСЦ режим дозованого надходження до населення масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, керуючись при цьому мовними, полСЦтичними чи СЦншими критерСЦями, приреченСЦ на неминучу поразку.

Однак, практика провСЦдних краСЧн свСЦту свСЦдчить, що в той чи СЦнший спосСЦб усСЦ вони провадять полСЦтику захисту нацСЦонального СЦнформацСЦйного простору. В КонцепцСЦСЧ нацСЦональноСЧ безпеки УкраСЧни однСЦСФю СЦз загроз нацСЦональнСЦй безпецСЦ УкраСЧни в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ визначено СЦнформацСЦйну експансСЦю з боку СЦнших держав.

Характеризуючи встановлення взаСФмостосункСЦв в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ слСЦд звернути увагу на значення в цСЦй областСЦ преси СЦ СЧСЧ трансформацСЦСЧ в перСЦод державотворення УкраСЧни.

Незважаючи на стрСЦмке зростання СЦнтересу до украСЧнськоСЧ преси, навСЦть у 1991 р., лСЦдерами на СЧСЧ територСЦСЧ залишалися МосковськСЦ газети (Табл. 2)


Таблиця 2. НайпопулярнСЦшСЦ газети в УкраСЧнСЦ (передплата на 1991) [Див. 68. С.80].

Назва газети

Передплата

Труд

4.417.700

Агрументы и факты

4.065.100

Комсомольская правда

2.500.200

ССЦльськСЦ вСЦстСЦ

2.110.004

Комсомольское знамя

885.050

Известия

784.200

Молодь УкраСЧни

505.609

ВечСЦрнСЦй КиСЧв

469.379

Правда

428.500

Сельская жизнь

323.800

Спортивная газета

276.027

Правда Украины

217.582

Литературная газета

165.300

ЛСЦтературна УкраСЧна

151.300

Радянська УкраСЧна

140.602

Голос УкраСЧни

110.112


Враховуючи те, що в той час тираж газет на 80-90 % визначався кСЦлькСЦстю передплатникСЦв, таблиця 1 даСФ досить повне уявлення про популярнСЦсть газет. Для украСЧнських передплатникСЦв 1-3 мСЦiях були московськСЦ газети, а три найпопулярнСЦших газети, що видавалися в УкраСЧнСЦ, пСЦднялися лише на 4, 5 СЦ 7 мСЦiя. РЖз 1994-ого по 1996 рСЦк збСЦльшуСФться кСЦлькСЦсть загальнодержавних газет з 56 до 220 (якщо в часи СРСР всСЦ республСЦканськСЦ газети виходили в КиСФвСЦ, то теперСЦшнСЦ загальнодержавнСЦ видаються також у ЛьвовСЦ, ХарковСЦ, ДнСЦпропетровську, Донецьку, ОдесСЦ та СЦнших мСЦстах). За рСЦзкого зменшення попиту на газети перевага стала надаватись украСЧнським (у тому числСЦ росСЦйськомовним) виданням (табл.3).

Отже за станом на початок 1995 р. першСЦ птАЩять позицСЦй за рСЦвнем популярностСЦ посСЦдали украСЧнськСЦ газети. НайпопулярнСЦшСЦ в незалежнСЦй УкраСЧнСЦ московська газета тАЮАргументы и факты" була лише на шостому мСЦiСЦ, колишнСЦй лСЦдер тАЮТруд" - на дев'ятому. тАЮКомсомольська правда" перемСЦстилася з третього на тринадцяте мСЦiе.

Таблиця 3. НайпопулярнСЦшСЦ газети в УкраСЧнСЦ (1995 р.)[Див.68. С. 83]

Назва газети

Тираж (укр. частина, сСЦчень1995)

Голос УкраСЧни

506.184

ССЦльськСЦ вСЦстСЦ

339.236

Киевские ведомости

209.100

РобСЦтнича газета

207.027

Урядовий куртАЩСФр

195.698

Аргументы и факти

175.200

Правда Украины

69.955

ЗСЦрка

63.464

Труд

57.245

Известия

48.400

Молодь УкраСЧни

45.653

Независимость

44.811

Комсомольская правда

40.000


РЖз 1990 по 1996 рСЦк частка украСЧномовних газет за тиражем зменшилася з 68,0 до 39,1 вСЦдсотка. зростання в незалежнСЦй УкраСЧнСЦ частки газет, що друкуються росСЦйською мовою, пояснюються, напевне, кСЦлькома причинами. По-перше, видавцСЦ, якСЦ розглядають газети як комерцСЦйний проект, особливо у великих мСЦстах сходу СЦ пСЦвдня УкраСЧни, зробили ставку на домСЦнуючу там мову, сподСЦваючись цим забезпечити бСЦльшу популярнСЦсть. По-друге, тСЦ, хто ранСЦше вСЦддавав перевагу газетам РосСЦСЧ тепер звернулися до видань украСЧни, найСЦмовСЦрнСЦше вподобали росСЦйськомовну пресу. По-третСФ, держава практично нСЦчого не робить для пСЦдтримки преси украСЧнською мовою. По-четверте, серед украСЧномовних газетярСЦв виявилася спСЦльною традицСЦя розглядати газету виключно як засСЦб пропаганди високих СЦстин, тАЮбудителя" СЦ тАЮпросвСЦтника". [68. С.84]

СлСЦд зауважити, що росСЦйськомовнСЦ видання УкраСЧни, окрСЦм хСЦба що комунСЦстичних та значноСЧ частини кримських газет, як правило стоять на позицСЦях незалежностСЦ УкраСЧни, або принаймСЦ дотримуються лояльностСЦ щодо украСЧнськоСЧ державностСЦ.

ТрадицСЦйно СЦснуСФ офСЦцСЦйна преса. Серед газет цього типу газета ВерховноСЧ Ради УкраСЧни тАЮГолос УкраСЧни". Газета виконавчих органСЦв "ади тАЮУрядовий куртАЩСФр" друкуСФ офСЦцСЦйнСЦ матерСЦали (Закони УкраСЧни, Укази Президента, Постанови уряду СЦ таке СЦнше). МСЦiевСЦ органи "ади, як правило, мають "аснСЦ видання, хоча не завжди масовСЦ.

Утворилася велика кСЦлькСЦсть незалежних (приватних) газет, що видаються на комерцСЦйнСЦй основСЦ СЦ подають широкий спектр новин, орСЦСФнтуючись на масового читача. Серед них - щоденнСЦ газети тАЮКиевские ведомости", тАЮФакти СЦ коментарСЦ", тАЮДень", тАЮНезависимость" та СЦншСЦ. Оглядово-аналСЦтичний напрям характерний для тижневика тАЮЗеркало недели". [68. С. 85]

Роки незалежностСЦ позначенСЦ бурхливим розвитком преси в регСЦонах в кожному з обласних центрСЦв виходить не 2-3 обласнСЦ та мСЦськСЦ газети, якСЦ в часи СРСР, а не менше десяти газетних видань зСЦ статусом як обласних та мСЦських так СЦ загальнодержавних.

На сьогоднСЦшнСЦй день може скластися враження, що вплив росСЦйських друкованих видань здСЦйснюСФться на незначну кСЦлькСЦсть населення, насправдСЦ ж, матерСЦали з росСЦйських газет охоче репродукуються украСЧнськими ЗМРЖ. СлСЦд також враховувати, що хоч бСЦльшСЦсть росСЦйських друкованих видань недоступна для масового читача, однак матерСЦали цих видань справляють вплив на тСЦ прошарки украСЧнського суспСЦльства, якСЦ потребують у своСЧй роботСЦ значних обсягСЦв СЦнформацСЦСЧ (керСЦвники усСЦх рСЦвнСЦв, експерти, консультанти, бСЦзнесмени, пСЦдприСФмцСЦ, журналСЦсти тощо), СЦ часто послуговуються джерелами росСЦйських ЗМРЖ.

ЦСЦла низка росСЦйських видань спромоглися обСЦйти законодавчСЦ пастки та зареСФструвалися у формСЦ украСЧнсько-росСЦйських спСЦльних пСЦдприСФмств. МатерСЦали цих видань бСЦльш нСЦж на 50% мають росСЦйське походження. ВСЦд своСЧх росСЦйських аналогСЦв вони в основному вСЦдрСЦзняються першою сторСЦнкою, яка мСЦстить або повСЦдомлення про надзвичайнСЦ пригоди, або передрук матерСЦалСЦв РЖнтерфаксу УкраСЧни; майже вСЦдсутнСЦ аналСЦтичнСЦ матерСЦали. Проте, маючи статус вСЦтчизняних, цСЦ видання фактично залишаються росСЦйськими за змСЦстом [112. С. 161].

Що стосуСФться сутностСЦ та СЦдеологСЦчноСЧ спрямованостСЦ бСЦльшостСЦ росСЦйських ЗМРЖ в УкраСЧнСЦ, то вони визначаються насамперед корисливими СЦнтересами росСЦйських фСЦнансових структур, якСЦ контролюють ЗМРЖ. На теперСЦшнСЦй час основнСЦ росСЦйськСЦ фСЦнансово-промисловСЦ корпорацСЦСЧ (ФПК) володСЦють досить мСЦцним СЦнформацСЦйним потенцСЦалом. Великого значення надають ФПК СЦнформацСЦйному забезпеченню своСЧх дСЦй на транснацСЦональному ринку. Для забезпечення присутностСЦ в СЦнформацСЦйному просторСЦ потенцСЦйного ринку використовуються рСЦзнСЦ способи встановлення контролю над ЗМРЖ: купСЦвля пакетСЦв акцСЦй; пряме спонсорство; "приватизацСЦя" головного редактора; делегування "агентСЦв впливу"; створення ЗМРЖ у формСЦ спСЦльних пСЦдприСФмств; використання можливостей супутникового та кабельного телебачення тощо.

СьогоднСЦшнСЦй росСЦйський капСЦтал значною мСЦрою контролюСФ частку СЦнформацСЦйного простору УкраСЧни та визначаСФ СЧСЧ змСЦст. Отож позицСЦя росСЦйських ЗМРЖ щодо висвСЦтлення подСЦй в УкраСЧнСЦ визначаСФться передусСЦм СЦнтересами росСЦйського капСЦталу на украСЧнському ринку, чим СЦ обумовлюСФться увага до украСЧнськоСЧ енергетики СЦ металургСЦСЧ, до усСЦх засобСЦв СЦнформативного впливу.

АналСЦз медСЦа-полСЦтики, яку провадили росСЦйськСЦ ЗМРЖ стосовно УкраСЧни у 1997-1998 рр., показав, що вона значною мСЦрою залежить вСЦд коливань "полСЦтичного барометра". Так, пСЦд час пСЦдписання украСЧнсько-росСЦйського широкомасштабного Договору та вСЦзитСЦв Президента УкраСЧни до Москви в телепередачах та на шпальтах провСЦдних росСЦйських газет з'являлися об'СФктивнСЦ та доброзичливСЦ коментарСЦ й публСЦкацСЦСЧ. Але характерно, що такСЦ матерСЦали з'являлися в телепередачах тих самих телекомпанСЦй та на сторСЦнках тих самих видань, якСЦ свого часу то роздмухували "цукрову вСЦйну", то розСЦгрували "севастопольську карту" або публСЦкували "сенсацСЦйнСЦ" фальшивки щодо полСЦтичних процесСЦв в УкраСЧнСЦ. Це свСЦдчить про спроможнСЦсть росСЦйського Уряду "переконати" недержавнСЦ ЗМРЖ проводити державну полСЦтичну лСЦнСЦю пСЦд час подСЦй загальнодержавного значення, а також даСФ пСЦдстави сподСЦватися на можливСЦсть встановлення безконфлСЦктного спСЦвСЦснування в мСЦждержавному СЦнформацСЦйному просторСЦ [112. С. 162].

Деколи негативне ставлення росСЦйських ЗМРЖ до УкраСЧни зумовлене нестриманою та неконструктивною поведСЦнкою вСЦтчизняноСЧ полСЦтичноСЧ опозицСЦСЧ, яка розСЦгруСФ проблему украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин для досягнення "асних полСЦтичних цСЦлей, для чого активно використовуються вСЦдповСЦднСЦ украСЧнськСЦ ЗМРЖ. Якщо ж на полСЦтичному обрСЦСЧ безхмарне, то росСЦйськСЦ ЗМРЖ досить байдуже ставляться до украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин. ВСЦдомостСЦ про УкраСЧну майже зовсСЦм вСЦдсутнСЦ. Що ж до виконавчоСЧ "ади, то нинСЦшнСФ украСЧнське керСЦвництво СФ об'СФктивно найбСЦльш прийнятним для РосСЦСЧ.

ПрисутнСЦсть росСЦйських ЗМРЖ в СЦнформацСЦйному просторСЦ УкраСЧни маСФ СЦ позитивнСЦ наслСЦдки, бо сприяСФ розвитку СЦнформацСЦйноСЧ СЦнфраструктури та створюСФ конкурентне середовище, що загалом, безумовно, позначиться на пСЦдвищеннСЦ якостСЦ вСЦтчизняних ЗМРЖ. ВбачаСФться доцСЦльним зберегти СЦ розвивати деякСЦ елементи спСЦльного СЦнформацСЦйного простору СЦ з розрахунку на ефективний розвиток економСЦчних вСЦдносин. НеобхСЦдно враховувати, що багато в чому саме завдяки вСЦдкритостСЦ росСЦйського СЦнформацСЦйного простору тим, хто маСФ до нього доступ в УкраСЧнСЦ, вдаСФться донинСЦ пСЦдтримувати достатньо високий рСЦвень освСЦти, науки СЦ культури, СФ можливСЦсть з найменшими витратами сил СЦ коштСЦв представляти результати своСЧх дослСЦджень у свСЦтовому науковому СЦнформацСЦйному просторСЦ. В полСЦтичному планСЦ важливо, що це даСФ можливСЦсть "м'яко" впливати на сферу украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин, зокрема "пСЦдключаючи" украСЧнську дСЦаспору в РосСЦСЧ до лобСЦювання вигСЦдних УкраСЧнСЦ проектСЦв.

Безумовно, присутнСЦсть росСЦйських ЗМРЖ в СЦнформацСЦйному просторСЦ УкраСЧни даватиме змогу в будь-який час використати СЧх для певного цСЦлеспрямованого впливу на конкретнСЦ суспСЦльнСЦ прошарки в УкраСЧнСЦ в СЦнтересах певних полСЦтичних чи фСЦнансових сил РосСЦСЧ. У зв'язку з цим УкраСЧна маСФ здСЦйснювати вСЦдповСЦднСЦ адекватнСЦ заходи щодо захисту СЦнформацСЦйного суверенСЦтету з урахуванням мСЦжнародних норм вСЦльного поширення СЦнформацСЦСЧ.

Але ж проблема забезпечення СЦнформацСЦйного суверенСЦтету УкраСЧни не обмежуСФться державними кордонами. Одним з найважливСЦших завдань краСЧни СФ формування СЦ пСЦдтримання свого позитивного СЦмСЦджу у свСЦтовому СЦнформацСЦйному полСЦ. Це завдання вимагаСФ вСЦд украСЧнських ЗМРЖ виходу в СЦнформацСЦйний простСЦр РосСЦСЧ та свСЦтовий, що й стримуСФ застосування жорстких методСЦв у захистСЦ свого СЦнформацСЦйного суверенСЦтету. УкраСЧна СЦ РосСЦя мають багато спСЦльного, що створюСФ необхСЦднСЦ передумови для виведення вСЦдносин на бСЦльш високий рСЦвень. У нинСЦшнСЦй час мСЦж УкраСЧною та РФ вже СЦснуСФ спСЦльний СЦнформацСЦйний простСЦр, представлений теле-, радСЦо, телефонним, телефаксним, спецСЦальним, супутниковим, поштовим СЦ телеграфним зв'язками мСЦж рСЦзноманСЦтними органами СЦ вСЦдомствами УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ. Цей потенцСЦал СЦсторично склався СЦ в бСЦльшСЦй своСЧй частинСЦ технологСЦчно не може бути розподСЦлений без значних фСЦнансових затрат.

РЖснуСФ об'СФктивна можливСЦсть встановлення в мСЦждержавному СЦнформацСЦйному просторСЦ з РФ взаСФмовигСЦдноСЧ, партнерськоСЧ взаСФмодСЦСЧ за умов забезпечення нацСЦональноСЧ безпеки в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ на пСЦдставСЦ використання сучасних цивСЦлСЦзованих принципСЦв СЦ норм мСЦжнародного права. НеобхСЦдно проводити поточну експертизу чинного законодавства щодо вСЦдповСЦдностСЦ його вимогам часу СЦ оперативно вносити корективи. Наприклад, СЦ досСЦ неврегульованСЦ питання полСЦтичноСЧ реклами в ЗМРЖ, потребують розробки питання органСЦзацСЦСЧ дСЦяльностСЦ кабельного та супутникового телебачення. Для встановлення взаСФмоеквСЦвалентного СЦнформацСЦйного обмСЦну необхСЦдно нарощувати присутнСЦсть УкраСЧни в СЦнформацСЦйному просторСЦ РосСЦСЧ [112. С. 163].

У вСЦк сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй та фактичного переходу найбСЦльш розвинених краСЧн свСЦту до новоСЧ стадСЦСЧ розвитку цивСЦлСЦзацСЦСЧ -СЦнформацСЦйного суспСЦльства саме поняття держави вже не може сприйматися лише у рамках географСЦчних координат без урахування такого важливого атрибуту держави, як СЧСЧ СЦнформацСЦйний вимСЦр (медСЦа-образ).

Формування СЦ розвиток позитивного образу УкраСЧни, просування його у свСЦтовий СЦнформацСЦйний простСЦр СФ невСЦд'СФмною частиною успСЦшноСЧ розбудови УкраСЧни як незалежноСЧ держави. Поширення позитивного образу УкраСЧни значною мСЦрою впливаСФ на динамСЦку розвитку держави. РЖмСЦдж як складова частина людськоСЧ уяви супроводжуСФ людину з найдавнСЦших часСЦв. РЖмСЦджем завжди послуговувались як певною силою, що реально СЦснуСФ СЦ дСЦСФ, незважаючи на вСЦдповСЦднСЦсть СЧСЧ справжньому потенцСЦалу. Це стосуСФться релСЦгСЦСЧ, держави, вСЦйськовоСЧ справи тощо. Поняття СЦмСЦджу лежить в основСЦ багатьох явищ у суспСЦльствСЦ. СьогоднСЦ СЦмСЦдж як СЦнформацСЦйне поняття СФ дСЦСФвим рушСЦСФм певних суспСЦльних процесСЦв, СЦ ця потужнСЦсть маСФ тенденцСЦю до зростання. Головний внесок у цей процес роблять сучаснСЦ засоби масовоСЧ комунСЦкацСЦСЧ (ЗМК) - радСЦо, телебачення, РЖнтернет, преса, якСЦ дають змогу доносити до кожного СЦмСЦджеву СЦнформацСЦю практично без обмежень у часСЦ та просторСЦ. Завдяки такСЦй новСЦтнСЦй якостСЦ СЦмСЦджу, сьогоднСЦ вСЦн СФ важливим елементом економСЦчного й полСЦтичного життя сучасного суспСЦльства.

РЖнформацСЦйний простСЦр УкраСЧни регламентуСФться й функцСЦонуСФ згСЦдно й вСЦдповСЦдно до СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики й СЦнформацСЦйною безпекою УкраСЧни. ПевнСЦ змСЦни вСЦдбулися в областСЦ телебачення й радСЦомовлення: зСЦ змСЦною формату телевСЦзСЦйноСЧ сСЦтки й у зв'язку СЦз замСЦною росСЦйських каналСЦв альтернативними украСЧнськими каналами.

Верховна Рада УкраСЧни 1 жовтня 2003 року розглянула в першому читаннСЦ законопроект "Про внесення змСЦн у Закон УкраСЧни "Про телебачення й радСЦомовлення" (нова редакцСЦя)" [71]. ВСЦдповСЦдно до букви закону теле- СЦ радСЦо ефСЦр украСЧнською мовою повинен перевищувати 75% вСЦщання, не менш 50% ефСЦру повинна займати украСЧнська аудСЦовСЦзуальна продукцСЦя. ФСЦльми СЦноземного виробництва повиннСЦ дублюватися украСЧнською мовою.

ПередСЦсторСЦя появи росСЦйських каналСЦв в украСЧнському телеефСЦрСЦ йде в першСЦ роки становлення незалежностСЦ УкраСЧнськоСЧ держави. НаприкСЦнцСЦ 80-х рр. - у КиСФвСЦ на частотах телеканала "РТР" вСЦдрив вСЦщання канал "УТ-2". В 1993 роцСЦ був прийнятий закон "Про телебачення й радСЦомовлення", вСЦдповСЦдно до якого, СЦноземним (у тому числСЦ, росСЦйським) юридичним СЦ фСЦзичним особам забороняСФться фСЦнансувати украСЧнськСЦ телеорганСЦзацСЦСЧ в розмСЦрСЦ, що перевищуСФ 30% статутного фонду [63].

ВСЦдповСЦдно до статтСЦ 8 Закону "Про телебачення й радСЦо простСЦр" не менш 50% вСЦд загального обсягу украСЧнського телемовлення повинна становити продукцСЦя, виготовлена в УкраСЧнСЦ. З 1996 року - програми каналу "ОРТ" почали замСЦнятися в УкраСЧнСЦ продукцСЦСФю телекомпанСЦСЧ "РЖнтер". До серпня 1998 року широке поширення в УкраСЧнСЦ одержали кабельнСЦ мережСЦ, в ефСЦрСЦ почалася ретрансляцСЦя росСЦйських каналСЦв РТР, ГРТ, НТВ, ТВЦ, РЕН-ТВ, у широкополосному форматСЦ передавалися НТВ+, НТВ Спорт, НТВ-Мир кСЦно.

Часто полСЦтика, спрямована на завоювання украСЧнського глядача, проводиться як на рСЦвнСЦ державних, так СЦ приватних каналСЦв. Наприклад, один СЦз найпопулярнСЦших украСЧнських телеканалСЦв - "РЖнтер" - маСФ ексклюзивне право на ретрансляцСЦю передач ОРТ. КерСЦвництво ОРТ входить до складу засновникСЦв каналу, але все-таки не маСФ можливостСЦ впливати на редакцСЦйну полСЦтику.

З кСЦнця лСЦта "Воля-Кабель" вирСЦшила припинити трансляцСЦю росСЦйських каналСЦв "Перший канал. ВсесвСЦтня мережа" ("ОРТ-мСЦжнародне") СЦ "НТВ-Мир" у мережСЦ аналогового кабельного телебачення, пояснюючи це заниженням КиСЧвською держадмСЦнСЦстрацСЦСФю граничних тарифСЦв на послуги кабельного телебачення. На початку серпня "Воля" реорганСЦзувала пакет аналогового вСЦщання "Воля-Кабель" у соцСЦальний пакет, включивши туди канали, лСЦцензованСЦ НацСЦональною радою по телебаченню й радСЦо простору, СЦ СЦноземнСЦ канали, що не вимагають авторських вСЦдрахувань, а росСЦйськСЦ канали "Перший канал. ВсесвСЦтня мережа" й "НТВ-Мир" перевели в комерцСЦйний пакет цифрового кабельного телебачення "Воля Премиум ТВ" [63].

До кСЦнця 2003 року з кабельними операторами КиСФва плануСФться укласти генеральнСЦ угоди вСЦдповСЦдно до форми типовоСЧ угоди, затвердженою постСЦйною комСЦсСЦСФю КиСЧв-ради з питань транспорту й зв'язку.

Президент ТРК "Воля" СергСЦй Бойко заявив, що "при формуваннСЦ мСЦськоСЧ цСЦновоСЧ полСЦтики стосовно телевСЦзСЦйних послуг нСЦхто не враховував лСЦцензСЦйнСЦ вСЦдрахування комерцСЦйним каналам. Узгодження питання про новСЦ тарифи пропонуСФ фСЦксовану, а отже, меншу суму оплати. В умовах, коли канали запропонували платити бСЦльше авторськСЦ вСЦдрахування каналу, а тарифи залишилися колишнСЦми, ТРК "Воля" була змушена приступити до вСЦдключення каналСЦв, у першу чергу, росСЦйських." За словами С.Бойко, "сучасне телебачення, як СЦ всСЦ сучаснСЦ технологСЦСЧ, не може бути безкоштовним" [63]. Телеканали "НТВ Мир" й "Перший канал ВсесвСЦтня мережа" продовжили своСФ вСЦщання на два мСЦсяцСЦ на пСЦдставСЦ виплати СФдиноСЧ суми без розрахунку на кожного абонента.

РЖнформацСЦйний вакуум, що утворився з вСЦдключенням росСЦйських каналСЦв заповнили новСЦ украСЧнськСЦ телеканали ТРК "УкраСЧна", 5-й канал. Представником регСЦонального телебачення, що вийшла на загальнодержавний рСЦвень, стала ТРК "УкраСЧна" (Донецьк) - найбСЦльша регСЦональна телекомпанСЦя Донеччини. ТРК "Воля", припиняючи вСЦщання двох росСЦйських телеканалСЦв "НТВ" й "ГРТ" (ретрансляцСЦя останнього через якийсь час була вСЦдновлена) в аналоговому пакетСЦ, пояснювала своСФ рСЦшення неможливСЦстю вирСЦшити питання про пСЦдвищення абонентськоСЧ плати. 6 жовтня в украСЧнському телеефСЦрСЦ припинило ретрансляцСЦю ОРТ-мСЦжнародне, замСЦсть в ефСЦрСЦ з'явився РТР-Планета.

ОсновнСЦ аспекти формування й твердження нацСЦональноСЧ СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики виклав голова ДержкомтелерадСЦо УкраСЧни И.Чиж [63].

У сферСЦ суспСЦльних вСЦдносин:

  • забезпечення конституцСЦйних прав громадян на достовСЦрну, повну й своСФчасну СЦнформацСЦю, волю слова й дСЦяльностСЦ в СЦнформацСЦйному просторСЦ УкраСЧни, невтручання в змСЦст СЦ внутрСЦшню органСЦзацСЦю СЦнформацСЦйних процесСЦв, крСЦм випадкСЦв, вСЦдповСЦдно до КонституцСЦСЧ УкраСЧни;
  • створення розвинутоСЧ СЦнформацСЦйно-комунСЦкацСЦйноСЧ СЦнфраструктури для створення, збору, обробки, збереження, використання нацСЦональних СЦнформацСЦйних ресурсСЦв;
  • збереження вСЦтчизняного (нацСЦонального) СЦнформацСЦйного продукту, нацСЦонально-культурних СЦ духовних цСЦнностей УкраСЧни, створення умов для побудови в УкраСЧнСЦ розвиненого СЦнформацСЦйного суспСЦльства, зростання значення ЗМРЖ в украСЧнському суспСЦльствСЦ;
  • всебСЦчна державна пСЦдтримка ЗМРЖ й забезпечення соцСЦально-правового захисту журналСЦстСЦв, СЦнших творчих працСЦвникСЦв, якСЦ займаються СЦнформацСЦйною дСЦяльнСЦстю, взагалСЦ безумовне, повне й чСЦтке забезпечення вСЦльного функцСЦонування засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ; гСЦдна й незворотна СЦнформацСЦйна й нацСЦонально-культурна самоСЦдентифСЦкацСЦя УкраСЧни у свСЦтСЦ.

25 вересня в КиСФвСЦ була затверджена КонцепцСЦя розвитку ринку кабельного телебачення [63]. Основною метою концепцСЦСЧ стало створення СФдиноСЧ загальномСЦськоСЧ телеСЦнформацСЦйноСЧ системи мСЦста КиСФва з розрСЦзнених частин комунальноСЧ кабельноСЧ мережСЦ й мереж приватних кабельних операторСЦв. КонцепцСЦСФю передбачений СЦнфраструктурний пСЦдхСЦд у розвитку галузСЦ, який повинен прийти на змСЦну адмСЦнСЦстративному керуванню, а також пСЦдписання генеральних угод мСЦж кабельними операторами й мСЦiевою владою, якСЦ будуть визначати взаСФмообов'язки сторСЦн.

РЖнфраструктурний пСЦдхСЦд в управлСЦннСЦ сфери кабельного телебачення буде вСЦдбуватися на п'ятьох рСЦвнях СЦнфраструктури:

1) загальне керування й фСЦнансування сфери кабельного телебачення, 2) будСЦвництво й функцСЦонування мереж, 3) надання контента, 4) розвиток технологСЦй СЦ виробництва, 5) задоволення соцСЦокультурних потреб споживачСЦв.

ЕфективнСЦсть керування СЦнфраструктурою залежить вСЦд:

  • облСЦку процесСЦв на всСЦх рСЦвнях цСЦСФСЧ СЦнфраструктури, вСЦд цСЦлСЦсностСЦ СЧСЧ елементСЦв;
  • взаСФмозалежностСЦ з СЦншими мСЦськими СЦнфраструктурами;
  • рСЦвня СЧСЧ СЦнтеграцСЦСЧ у вСЦдповСЦдну свСЦтову СЦнфраструктуру.

ОблСЦк аспектСЦв СЦнформацСЦйного простору УкраСЧни, можливо, СЦстотно вплине на:

Державну СЦнформацСЦйну полСЦтику, що покликана охороняти нацСЦональнСЦ СЦнтереси й контролювати кСЦлькСЦсть й якСЦсть росСЦйськомовних каналСЦв у телевСЦзСЦйному просторСЦ УкраСЧни.

РЖнформацСЦйний вакуум, що утворився у зв'язку СЦз припиненням ретрансляцСЦСЧ росСЦйських телеканалСЦв можуть заповнити представники украСЧнського регСЦонального телебачення, що свСЦдчить про прСЦоритети охорони "асного СЦнформацСЦйного простору.

РЖнформацСЦйну й нацСЦонально-культурну само СЦдентифСЦкацСЦю УкраСЧни.

Збереження, пСЦдвищення рСЦвня й розвиток вСЦтчизняного (нацСЦонального) СЦнформацСЦйного продукту, нацСЦонально-культурних СЦ духовних цСЦнностей УкраСЧни, створення умов для формування в УкраСЧнСЦ розвиненого СЦнформацСЦйного суспСЦльства. [112. С. 161]

ПолСЦтизацСЦю телеефСЦру напередоднСЦ президентських виборСЦв.

СитуацСЦйний монСЦторинг СЦмСЦджу УкраСЧни в росСЦйському СЦнформацСЦйному просторСЦ за минулий рСЦк показуСФ, що вСЦн не вСЦдповСЦдаСФ життСФво важливим потребам держави та суспСЦльства СЦ це даСФ пСЦдстави зробити надто сумнСЦ висновки:

По-перше, медСЦа-образ УкраСЧни який створюють росСЦйськСЦ ЗМК, маСФ ознаки цСЦлеспрямованого спотворення на користь тих полСЦтичних СЦ фСЦнансових сил, якСЦ визначають поточну СЦнформацСЦйну полСЦтику найбСЦльш рейтингових мас-медСЦа. УкраСЧна постаСФ у виглядСЦ "кримСЦнализованного государства", "государства, враждебного России й ее интересам", "не соблюдающего прав русскоязычного населення" [112.С.162].

По-друге, наочно спостерСЦгаСФться нееквСЦвалентнСЦсть СЦнформацСЦйного обмСЦну на користь росСЦйськоСЧ сторони. Наприклад, у багатьох мСЦстах РФ, де компактно мешкають етнСЦчнСЦ украСЧнцСЦ, нема можливостСЦ сприймати передачСЦ украСЧнського ТБ, радСЦо. Не кращими СФ справи й з друкованими ЗМРЖ та з акредитацСЦСФю украСЧнських журналСЦстСЦв у РФ. Недостатньо представлена УкраСЧна СЦ в росСЦйському сегментСЦ РЖнтернет-середовища.

По-третСФ, вСЦдсутня СФдина полСЦтика з формування державного СЦмСЦджу навСЦть серед державних засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ. НемаСФ чСЦтко вСЦдпрацьованоСЧ технологСЦСЧ з СЦнформацСЦйно-пропагандистського забезпечення "СЦмСЦджевих" процесСЦв. Так, пСЦд час СЦнформацСЦйних баталСЦй довкола ратифСЦкацСЦСЧ Великого украСЧнсько-росСЦйського договору основнСЦ медСЦа-процеси вСЦдбувалися в росСЦйському СЦнформацСЦйному просторСЦ [112. С. 163].

ГоловнСЦ причини такого стану справ криються передусСЦм у фСЦнансовСЦй, органСЦзацСЦйнСЦй СЦ творчСЦй неспроможностСЦ державних структур, вСЦдповСЦдальних за формування СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики краСЧни. Тож для виправлення ситуацСЦСЧ головнСЦ зусилля треба зосередити у напрямСЦ прискорення розробки концепцСЦСЧ розвитку спСЦльного СЦнформацСЦйного простору з РосСЦйською ФедерацСЦСФю. УкраСЧнськСЦ мас-медСЦа поки що не в змозСЦ на рСЦвних конкурувати з росСЦйськими мас-медСЦа на належному рСЦвнСЦ з цСЦлоСЧ низки причин, тому поширення росСЦйського та украСЧнського СЦнформацСЦйного продукту в медСЦа-просторСЦ обох держав слСЦд хоча б регулювати на законодавчому рСЦвнСЦ. ПСЦдстави для цього процесу закладено Великим украСЧнсько-росСЦйським договором, в якому зазначено (ст. 24): "ВисокСЦ договСЦрнСЦ Сторони розвивають спСЦвробСЦтництво в галузСЦ культури, лСЦтератури, мистецтва, засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ..." [112. С. 164].

В цСЦлому, нинСЦшнСЦй стан СЦнформацСЦйного простору росСЦйсько-украСЧнських вСЦдносин показуСФ необхСЦднСЦсть зближення й формування якСЦсно нового формату спСЦвробСЦтництва в сферСЦ телебачення, радСЦомовлення, друкованих ЗМРЖ.

ОцСЦнюючи стан спСЦвробСЦтництва украСЧни СЦ РосСЦСЧ в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ, слСЦд особливу увагу придСЦлити ЗМРЖ - якСЦ мають значний вплив на формування нацСЦональноСЧ культури обох краСЧн.

Адже, засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ СФ посередниками мСЦж "адою й суспСЦльством, у питаннях, якСЦ стосуються суспСЦльноСЧ думки, розумСЦння суспСЦльством логСЦки розвитку ситуацСЦСЧ в державСЦ, дСЦй "адних структур СЦ мають вирСЦшальне значення на формування украСЧно-росСЦйського дСЦалогу в областСЦ СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики.

Даючи аналСЦз функцСЦонуванню ЗМРЖ, СЧх безпосереднСЦй вплив на суспСЦльство кожноСЧ СЦз краСЧн ми зСЦткнулися з складнСЦстю СЦ проблемнСЦстю СЧх значення СЦ приналежностСЦ.

Але в цСЦлому, нинСЦшнСЦй стан СЦнформацСЦйного простору украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин показуСФ необхСЦднСЦсть зближення й формування якСЦсно нового формату спСЦвробСЦтництва в сферСЦ телебачення, радСЦомовлення, друкованих ЗМРЖ.


3.2 Книговидавнича справа УкраСЧна СЦ РосСЦя


За роки незалежностСЦ УкраСЧни нажаль спостерСЦгаСФмо сумну картину стану украСЧнського книговидання, що не скажеш по вСЦдношенню до РФ

Для цивСЦлСЦзованоСЧ конкуренцСЦСЧ на спСЦльному СЦнформацСЦйному просторСЦ повиннСЦ бути принаймнСЦ однаковСЦ умови для всСЦх його учасникСЦв. Враховуючи критичний стан видавничоСЧ справи УкраСЧни, для видавцСЦв книжковоСЧ продукцСЦСЧ слСЦд створити умови працСЦ на сучасному СЦнформацСЦйному полСЦ такими ж або й кращими, нСЦж у РосСЦйськСЦм ФедерацСЦСЧ. ТСЦльки тодСЦ ми зможемо подолати кризу СЦ стати конкурентноздатними з росСЦйськими видавцями.

Про значне вСЦдставання книговидавничоСЧ справи красномовно свСЦдчать такСЦ даннСЦ: у 1999 роцСЦ в УкраСЧнСЦ на тисячу жителСЦв випущено 409 книг; в РосСЦСЧ тАФ 2729 [103. C. 3].

Наведемо данСЦ щодо випуску книг СЦ брошур з УкраСЧнСЦ й РосСЦСЧ за 1997-1999 роки (Див. табл. 4тАФ7).


Таблиця 4. Випуск книг СЦ брошур в УкраСЧнСЦ за цСЦльовим призначенням у 1997тАФ1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]

РоздСЦли цСЦльового призначення

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

ОфСЦцСЦйнСЦ видання

116

2780,1

406

797,8

239

477,3

НауковСЦ видання

945

1144,9

1272

1006,0

1089

1092,8

Науково-популярнСЦ видання

489

3320,9

572

2972,9

284

1020,0

ВиробничСЦ видання

545

1389,6

485

1004,3

474

907,8

НавчальнСЦ видання

1731

25004,5

1895

22032,9

1536

8927,9

Навчально-методичнСЦ видання. НавчальнСЦ програми

375

1795,9

449

1588,5

288

478,1

Громадсько-полСЦтичнСЦ видання

303

1554,1

250

1426,2

200

2615,1

ДовСЦдковСЦ видання

420

3520,2

506

6127,5

488

2413,1

Видання для реалСЦзацСЦСЧ дозвСЦлля

248

3697,7

216

3364,5

36

200,6

РекламнСЦ видання

77

176,0

54

99,9

2

40,4

ЛСЦтературно-художнСЦ видання

849

4700,4

709

1872,5

663

1380,6

Видання для дСЦтей та юнацтва

210

2050,1

251

1857,0

138

760,5

Всього

6308

51134,5

7065

44150,0

5437

20314,2


Таблица 5. Випуск книг СЦ брошур в РосСЦСЧ за цСЦльовим призначенням у 1997тАФ 1999 роках[Див.103. С.3 - 4 ]

РоздСЦли цСЦльового призначення

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

НауковСЦ видання

7581

7011,6

8051

7045,4

7600

7020,3

Науково-популярнСЦ видання

3240

35213,1

3322

28331,6

3413

29307,2

ВиробничСЦ видання

3745

16119,8

4009

13169,8

3985

13143,7

НавчальнСЦ видання

9634

121300,4

10435

110602,1

10511

110945,7

Навчально-методичнСЦ видання. НавчальнСЦ програми

5245

13732,3

3970

13938,0

3901

13921,4

Громадсько-полСЦтичнСЦ видання

313

2841,0

229

1487,5

200

3921,7

ДовСЦдковСЦ видання

2046

16233,9

2142

15633,8

2205

15740,1

ЛСЦтературно-художнСЦ видання

7506

125351,0

7615

107259,5

7701

107845,9

Видання для дСЦтей та юнацтва

2207

47173,0

2560

54267,9

2609

54531,2

Всього

45026

435972,7

46156

407576,1

47300

409371,2


З таблиць добре видно, що в РосСЦСЧ випуск художньоСЧ СЦ дитячоСЧ лСЦтератури з кожним роком збСЦльшуСФться як за назвами, так СЦ за тиражами. В УкраСЧнСЦ навпаки тАФ маСФмо рСЦзке зменшення. ХудожньоСЧ лСЦтератури за назвами в РосСЦСЧ видано в 1999 роцСЦ в 11,6, а за тиражами в 78 разСЦв бСЦльше, нСЦж в УкраСЧнСЦ, дитячоСЧ лСЦтератури за назвами в РосСЦСЧ видаСФться в 19 разСЦв, а за тиражами в 71,5 раза бСЦльше. АналогСЦчну картину маСФмо СЦ з навчальними виданнями: 9,7 СЦ 101,5. Так можна самостСЦйно зробити порСЦвняльнСЦ розрахунки за СЦншими роздСЦлами табл. 4 СЦ 5 й зрозумСЦти, що дали пСЦльги видавцям РосСЦСЧ.


Таблиця 6. Випуск книг СЦ брошур в УкраСЧнСЦ за тематичними роздСЦлами в 1997 - 1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]

ТематичнСЦ роздСЦли

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

СуспСЦльно-полСЦтичнСЦ науки

1745

10481,5

1937

9537,3

1478

5202,5

ПриродничСЦ науки

424

833,0

443

512,3

350

315,1

ТехнСЦчнСЦ науки

840

2925,2

1084

3440,1

756

1465,1

ССЦльсько-господарськСЦ науки

176

462,3

166

605,2

162

374,6

МедичнСЦ науки. Охорона здоровтАЩя

310

1604,3

423

1829,4

316

930,9

ФСЦзична культура СЦ спорт

46

168,8

71

233,8

50

115,6

ОсвСЦта. Культура.

1130

20762,7

1465

21880,6

1063

8260,6

Преса. Книговидавництво. ПолСЦграфСЦя

37

326,0

57

189,6

55

463,3

ФСЦлологСЦчнСЦ науки

443

5832,4

360

1770,9

310

799,6

Художня лСЦтература

849

4700,4

709

1872,5

664

1400,6

Дитяча лСЦтература

210

2050,1

251

1857

138

760,5

Мистецтвознавство

63

97,7

66

78,1

67

74,5

ЛСЦтература унСЦверсального змСЦсту

35

890,0

33

343,2

28

151,3

Всього

6308

51134,5

7065

44150,0

5437

20314,2


ДинамСЦку книговидання УкраСЧни й РосСЦСЧ за тематичними роздСЦлами протягом останнСЦх трьох рокСЦв охарактеризовано в табл. 5 та 6.

НаведенСЦ данСЦ свСЦдчать про те, що тенденцСЦя розвитку книговидання в РосСЦСЧ зберСЦгаСФ стСЦйкСЦсть, особливо за таким унСЦверсальним показником динамСЦки книгодрукування, як кСЦлькСЦсть книг. У свСЦтовСЦй практицСЦ цей показник СФ головним при оцСЦнцСЦ ступеня розвитку книговидання в тСЦй чи СЦншСЦй краСЧнСЦ, так як визначаСФ кСЦлькСЦсть рСЦзноманСЦтноСЧ СЦнформацСЦСЧ, що вводиться щорСЦчно до суспСЦльного обСЦгу. ЗгСЦдно з цим показником визначаСФться рейтинг провСЦдних краСЧн у сферСЦ книгодруку в статистичному щорСЦчнику ЮНЕСКО СЦ матерСЦалах, якСЦ друкуються СекретарСЦатом МСЦжнародноСЧ асоцСЦацСЦСЧ видавцСЦв у ЖеневСЦ.


Таблиця 7. Випуск книг СЦ брошур в РосСЦСЧ за тематичними роздСЦлами в 1997 - 1999 роках [Див.103. С.3 - 4 ]

ТематичнСЦ роздСЦли

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

К-ть книг СЦ брошур, друк. од.

Тираж, тис.пр.

1997

1998

1999

СуспСЦльно-полСЦтичнСЦ науки

10960

60398,4

11322

49935,0

16630

51002,5

ПриродничСЦ науки

4360

5760,1

4047

5447,4

4120

5512,3

ТехнСЦчнСЦ науки

7952

23216,5

7755

21602,7

7810

22113,1

ССЦльсько-господарськСЦ науки

1083

5292,0

1017

3899,4

1010

3881,5

МедичнСЦ науки. Охорона здоровтАЩя

1993

17992,6

2286

16201,5

2321

16857,3

ФСЦзична культура СЦ спорт

226

973,4

304

1324,8

308

1310,5

ФСЦлологСЦчнСЦ науки

2042

7423,3

2144

7781,8

2200

7790,5

Художня лСЦтература, включаючи лСЦтературу для дСЦтей

9085

154472,5

9407

141872,3

9510

142696,4

Мистецтвознавство

649

2649,9

620

2422,9

625

2430,1

Всього

45026

435972,7

46156

407576,1

47300

409371,2


Доречно навести данСЦ, що характеризують випуск книг СЦ брошур у 1999 роцСЦ видавництвами, що видали найбСЦльшу кСЦлькСЦсть книг за назвами (за надходженням обов'язкового примСЦрника) (Див. табл. 8) [Див. табл. 5 С. 5].

ДанСЦ табл. 4тАФ7 свСЦдчать, що пСЦльги, наданСЦ видавцям РосСЦСЧ, допомогли СЧм вийти з кризового стану СЦ виконати завдання, яке в 1998 роцСЦ РЖваном ЛаптСФвим. головою Державного комСЦтету РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ з питань друку, визначено так: "Наша задача використовувати цСЦ пСЦльги так, щоб витрати податкСЦвця повернулися до нього доступною цСЦною книги, газети, журнала" [103. С. 5]


Таблиця 8. Випуск книг СЦ брошур видавництвами УкраСЧни в 1999 роцСЦ[Див.103. С.5]

№ пор

Видавництво

МСЦсто

КСЦлькСЦсть книг

1

Знання

КиСЧв

118

2

АстроПринт

Одеса

81

3

А.С.К.

КиСЧв

80

4

БАО

Донецьк

77

5

Богдан

ТернопСЦль

69

6

ПСЦдручники СЦ посСЦбники

ТернопСЦль

54

7

ПолСЦграфСЦст

ДнСЦпропетровськ

53

8

Козацький вал

Суми

52

9

Перун

РЖрпСЦнь

48

10

Генеза

КиСЧв

45

11

Ранок

ХаркСЦв

45

12

ТорсСЦнг

ХаркСЦв

44

13

Баланс-Клуб

ДнСЦпропетровськ

40

14

Наукова думка

КиСЧв

39

15

УкраСЧнський письменник

КиСЧв

39

16

Вежа

Луцьк

35

17

ОсвСЦта

КиСЧв

35

18

Прапор

ХаркСЦв

35

19

Парламентське видавництво

КиСЧв

34

20

Логос

КиСЧв

33

21

ЮрСЦнком РЖнтер

КиСЧв

32

22

Каменяр

ЛьвСЦв

30

23

Аграрна наука

КиСЧв

28

24

ФолСЦо

ХаркСЦв

28

25

ВСЦпол

КиСЧв

27

26

Еврика

Хмельницький

27

27

Вища школа

КиСЧв

26

28

ПросвСЦта

ЗапорСЦжжя

26

29

НадстиртАЩя

Луцьк

25

30

УнСЦверсум-ВСЦнниця

ВСЦнниця

25

31

АкадемСЦя

КиСЧв

23

32

Головна спецСЦалСЦзована редакцСЦя лСЦтератури мовами нацСЦональних меншин УкраСЧни

КиСЧв

22

33

ПросвСЦта

КиСЧв

22

34

Факт

ХаркСЦв

21


ОкремСЦ посадовСЦ особи ще й сьогоднСЦ не впевненСЦ в тому, що пСЦльги необхСЦдно надавати всСЦм видавцям без винятку, не беручи до уваги мови, якою видасться та чи СЦнша книга. РЖснуСФ думка, що пСЦльги повиннСЦ мати видання украСЧнською мовою, а на видання росСЦйською мовою ввести додатковСЦ податки. А щоб менше книг надходило з РосСЦСЧ, збСЦльшити мито при перетинаннСЦ кордону.

Проте патрСЦотичнСЦ почуття, нацСЦональна свСЦдомСЦсть не повиннСЦ звужуватись до бажання будь-якою цСЦною запровадити украСЧнську мову. СлСЦд нагадати, що в теорСЦСЧ управлСЦння СЦснуСФ закон, який спрощено можна сформулювати так: кожна замкнута система веде себе до знищення. Якщо ми замкнемось на виданнСЦ книг державною мовою СЦ не будемо видавати книги росСЦйською мовою, ми обмежимо СЦнформацСЦйний простСЦр книгодрукування, СЦ росСЦяни не будуть знати нСЦчого про нас СЦ нашу державу. Ми повиннСЦ видавати книги й росСЦйською мовою, щоб у РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ мали правдкзу СЦнформацСЦю про УкраСЧну, про те, чого хочуть украСЧнцСЦ. Роки заборон й СЦсторичних перекручень створили (а окремСЦ росСЦйськСЦ мас-медСЦа створюють СЦ сьогоднСЦ) в росСЦян викривлене уявлення щодо нашоСЧ СЦсторСЦСЧ та нашого майбутнього. Тому потрСЦбно не обмежувати видання книг росСЦйською мовою, а стимулювати його, особливо СЦсторичнСЦ, художнСЦ й лСЦтературознавчСЦ книги.

Як зазначаСФ головний редактор журналу "ВСЦсник КнижковоСЧ палати" М.Сенченко: "СьогоднСЦ в УкраСЧнСЦ треба термСЦново ввести пСЦльги, аналогСЦчнСЦ тим, що дСЦють у РосСЦСЧ, СЦ умови дСЦяльностСЦ на СЦнформацСЦйному полСЦ. Багато украСЧнських видавцСЦв СФ патрСЦотами своСФСЧ краСЧни СЦ. заробляючи грошСЦ на виданнСЦ книг росСЦйською мовою, змогли б давати дотацСЦСЧ на випуск книг украСЧнською мовою, СЦнформацСЦйний простСЦр розповсюдження яких ще занадто вузький, а купСЦвельна спроможнСЦсть громадянина УкраСЧни значно менша, нСЦж громадянина РосСЦСЧ" [103. C. 5].

НеоднаковСЦ умови конкуренцСЦСЧ, коли собСЦвартСЦсть книги в РосСЦСЧ в пСЦвтора, а в БСЦлорусСЦСЧ в три рази менша, нСЦж в УкраСЧнСЦ нищать вСЦтчизнянСЦ видавництва СЦ полСЦграфСЦчнСЦ пСЦдприСФмства. не дають можливостСЦ для подальшого розвитку.

БСЦльшСЦсть бСЦблСЦотек УкраСЧни, за незначним винятком, у повному обсязСЦ не комплектуСФться вже багато рокСЦв через вСЦдсутнСЦсть коштСЦв.

ПотребуСФ вСЦдновлення фСЦнансування й наукових дослСЦджень у галузСЦ книгознавства з таких проблем: сучасний стан книговидання в УкраСЧнСЦ: соцСЦологСЦчнСЦ дослСЦдження попиту на книжкову продукцСЦю: державна полСЦтика зарубСЦжних краСЧн у галузСЦ книговидання: маркетинг у книжковСЦй справСЦ, системи книгорозповсюдження. сучасний стан книгорозповсюдження в УкраСЧнСЦ (книготорговельнСЦ установи, книжковСЦ магазини): СЦнформацСЦя у свСЦтСЦ книг: авторське право та сумСЦжнСЦ права.

На рубежСЦ тисячолСЦть украСЧнське книговидання продовжуСФ занепадати. Приймалися укази СЦ постанови, готувалися проекти змСЦн СЦ доповнень до законСЦв, спрямованих на пСЦдтримку книговидання, проте диктат податкСЦвцСЦв виявився всесильним. Спрацював "довСЦдник зСЦ стелСЦ", а виважених розрахункСЦв нСЦхто з вСЦдповСЦдних депутатських комСЦсСЦй СЦ пСЦдроздСЦлСЦв виконавчоСЧ вдали нСЦ робити, нСЦ слухати не хоче. Тому й "маСФмо те, що маСФмо": повзучу експансСЦю росСЦйських, бСЦлоруських та СЦнших видавцСЦв СЦ величезнСЦ втрати в книговидавничСЦй та полСЦграфСЦчнСЦй галузях УкраСЧни. Тому не випадково на початку 2000 року до КнижковоСЧ палати УкраСЧни надСЦйшло 4720 назв книг, виданих тиражем 18 млн пр. У 1998 роцСЦ було видано 7770 назв книг, загальним тиражем 45,4 млн пр. (рис. 1,2) [Див. 35. С. 3].


Рисунок 1.


У 1998 роцСЦ МСЦнСЦстр фСЦнансСЦв УкраСЧни визначив величину надходжень до бюджету за рахунок книговидання вСЦд податку на додану вартСЦсть (ПДВ) у сумСЦ 22 млн грн. НескладнСЦ розрахунки показують, що всього в 1998 роцСЦ було продано книг на суму 110 млн грн, що визначаСФ середню вартСЦсть книги у 2,42 грн. У 1999 роцСЦ держава за рахунок ПДВ повинна отримати, якщо не враховувати СЦнфляцСЦю, тСЦльки 8,7 млн грн. ВСЦдповСЦдно втрати склали порСЦвняно з 1998 роком 13,34 млн грн. ЦСЦ розрахунки гСЦпотетичнСЦ, тому що не враховують СЦнфляцСЦю СЦ на сьогоднСЦ вСЦдсутня СЦнформацСЦя щодо повноСЧ кСЦлькостСЦ назв книг, виданих у 1999 роцСЦ. КрСЦм того, не вСЦдомо, чи будуть проданСЦ всСЦ книги. Проте розрахунки концептуально вСЦдображають стан справ у книговидавничСЦй сферСЦ. Втрати держави в книговиданнСЦ значно бСЦльшСЦ, якщо враховувати чималий обсяг закупСЦвлСЦ населенням УкраСЧни книг з РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ (РФ). Отже, нерСЦвнСЦ умови конкуренцСЦСЧ, коли собСЦвартСЦсть книги в РосСЦСЧ у пСЦвтора, а в БСЦлорусСЦ в три рази менша, нСЦж в УкраСЧнСЦ, нищать видавництва СЦ полСЦграфСЦчнСЦ пСЦдприСФмства нашоСЧ держави, не дають можливостСЦ для СЧх подальшого розвитку.

Надання видавцям УкраСЧни пСЦльг привело б до збСЦльшення прибутку у видавничСЦй сферСЦ, що дало б можливСЦсть розпочати фСЦнансування робСЦт з оновлення нормативно-методичних документСЦв РЖ стандартСЦв у видавничСЦй сферСЦ, бСЦльшСЦсть яких дСЦють РЖще з часСЦв СРСР. а окремСЦ з довоСФнних часСЦв.

РосСЦйське книговидання тАФ один з найприбутковСЦших секторСЦв росСЦйськоСЧ економСЦки. За станом на 01.10.99 лСЦцензСЦСЧ на книговидавничу дСЦяльнСЦсть у РосСЦСЧ мали 14000 видавництв СЦ видавничих органСЦзацСЦй, в УкраСЧнСЦ за роки незалежностСЦ зареСФстровано 1600. ТСЦльки за 1999 рСЦк у РФ було видано 1500 лСЦцензСЦй, на УкраСЧнСЦ зареСФстровано 441 видавничу органСЦзацСЦю [35. С. 3]. СтупСЦнь СЦнтеграцСЦСЧ мСЦж краСЧнами СНД у видавничСЦй сферСЦ визначаСФться тим, наскСЦльки активно вСЦдбуваСФться СЦмпорт-експорт книжковоСЧ продукцСЦСЧ. НавСЦть СЦ тут УкраСЧна порСЦвняно з РосСЦСФю перебуваСФ в нерСЦвних умовах. Ще в 1994 роцСЦ РФ приСФдналася до ФлорентСЦйськоСЧ угоди, де чСЦтко визначено, що ввезення товарСЦв культурного призначення не обкладаСФться митом СЦ податком на додану вартСЦсть. Наша держава поки що не приСФдналася до ФлорентСЦйськоСЧ угоди.

ЗгСЦдно з даними, опублСЦкованими Державним митним комСЦтетом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, обсяг експорту друкованоСЧ продукцСЦСЧ (книги СЦ перСЦодика) з РосСЦСЧ в краСЧни СНД СЦ БалтСЦСЧ складав: у 1997 роцСЦ тАФ 26,754 млн дол., а в 1998 роцСЦтАФ 28,306 млн дол. (105,5% до 1997 року). Це становить у 1997 роцСЦ тАФ 0,2%, а в 1998 роцСЦ тАФ 0,3% всього експорту в цСЦ краСЧни. СлСЦд зауважити, що точний обсяг надходження видавничоСЧ продукцСЦСЧ з РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ визначити важко за вСЦдсутнСЦстю повноСЧ державноСЧ статистики [35. С.3].

ДинамСЦка експорту книжковоСЧ продукцСЦСЧ з РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ в 1997 СЦ 1998 роках, за даними РосСЦйськоСЧ книжковоСЧ палати, наведена в табл. 9 [Див. 35. С. 4].

АналСЦз даних митного облСЦку свСЦдчить про те, що в 1998 роцСЦ головним СЦмпортером росСЦйських книг СЦ брошур була УкраСЧна.

Разом з тим при оцСЦнцСЦ повного обсягу СЦмпорту друкованоСЧ продукцСЦСЧ слСЦд враховувати, що в УкраСЧну ввозиться багато лСЦтератури поза митницею (приватними особами). ВибСЦрковСЦ опитування, проведенСЦ АсоцСЦацСЦСФю книгорозповсюджувачСЦв РосСЦСЧ, стверджують, що в такий спосСЦб в УкраСЧну надходить до 70% усСЦСФСЧ лСЦтератури [35. С. 4].


Таблиця 9. ДинамСЦка експорту книжковоСЧ продукцСЦСЧ СЦз РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ в 1997 СЦ 1998 роках

№ пор

Назва краСЧни

Експорт книг СЦ брошур, тис. дол. США

1997 р.

1998 р.

1998 до 1997 в %

1

Азербайджан

504,8

480,8

95,2

2

ВСЦрменСЦя

26,4

136,5

517,0

3

БСЦлорусь

данСЦ вСЦдсутнСЦ

данСЦ вСЦдсутнСЦ

-

4

ГрузСЦя

181,4

139,7

77,0

5

Казахстан

4101,5

2289,5

55,8

6

Киргиз стан

527,8

1255,4

237,8

7

ЛатвСЦя

1581,0

данСЦ вСЦдсутнСЦ

-

8

Литва

581,0

440,5

75,8

9

Молдова

337,2

1291,1

382,9

10

Таджикистан

22,8

251,7

1103,9

11

ТуркменСЦстан

1798,0

130,0

7,2

12

Узбекистан

3382,1

753,0

22,3

13

УкраСЧна

3932,7

5412,0

137,6

14

ЕстонСЦя

545,8

592,0

108,4


Всього

17522,5

13172,2

75,1

Враховуючи цСЦ надходження, слСЦд вважати, що фактичнСЦ обсяги ввезення книжковоСЧ продукцСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ в 1998 роцСЦ були значно бСЦльшими. За даними РосСЦйськоСЧ книжковоСЧ палати, всього було експортовано з РосСЦСЧ в 1998 роцСЦ 25тАФ30 млн пр. видань (Див. табл.10) [Див. 35. С. 4].


Таблиця 10. Обсяги ввезень книжковоСЧ продукцСЦСЧ СЦз РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ в 1998 роцСЦ

№ пор

КраСЧна

КСЦлькСЦсть книг, тис. пр.

1

Азербайджан

700 - 800

2

ВСЦрменСЦя

250 - 350

3

БСЦлорусь

6000 - 7000

4

ГрузСЦя

250 - 300

5

Казахстан

3500 - 4000

6

Киргиз стан

2000 - 2300

7

ЛатвСЦя

200 - 250

8

Литва

200 - 250

9

Молдова

2000 - 2300

10

Таджикистан

450 - 550

11

ТуркменСЦстан

250 - 350

12

Узбекистан

1200 - 1400

13

УкраСЧна

8000 - 9000

14

ЕстонСЦя

500 - 600


Всього

25500 - 29450


Експерти вважають, що в УкраСЧну фактично завозиться не 8тАФ9. а 12тАФ13 млн книг. Неврахована частина СЧх продасться на ринках СЦ лотках, тому бажання податкСЦвцСЦв отримувати податок вСЦд продажу росСЦйських книг перетворюСФться в СЦлюзСЦю. Весь прибуток осСЦдаСФ в кишенях книгопродавцСЦв.

Асортимент росСЦйськомовноСЧ лСЦтератури, що надходить з РосСЦСЧ, за даними АсоцСЦацСЦСЧ книжковоСЧ торгСЦвлСЦ незалежних держав, характеризуСФться (у % до загального обсягу): пСЦдручники СЦ навчальнСЦ посСЦбники для середньоСЧ СЦ вищоСЧ школи тАФ 5; росСЦйська СЦ свСЦтова класична лСЦтература тАФ 5тАФ7; бестселери (детективи, фантастика, сентиментальнСЦ романи) тАФ 15тАФ22; книги для дСЦтей тАФ 8тАФ10; книги для дому, побуту СЦ дозвСЦлля тАФ 10тАФ15; дСЦлова СЦ юридична лСЦтература тАФ 10тАФ15; фСЦлософСЦя, СЦсторСЦя, релСЦгСЦя тАФ 15тАФ20; науково-технСЦчна лСЦтература тАФ 6тАФ7; образотворчСЦ видання тАФ 5тАФ7; передплатнСЦ видання тАФ 1 тАФ2[35. С. 4].

АналСЦз показуСФ, що близько 40% СЦмпорту становлять бестселери, видання з питань фСЦлософСЦСЧ, СЦсторСЦСЧ та релСЦгСЦСЧ (тобто за заниженими оцСЦнками майже 3,6млн пр.). Якби УкраСЧна мала рСЦвнСЦ умови з видавцями РФ СЦ видавала стСЦльки бестселерСЦв й СЦнших книжок з наведеного асортименту СЦмпорту украСЧнською мовою, то можна запевнити, що проблем з упровадженням украСЧнськоСЧ мови в повсякденне життя громадян УкраСЧни не було б. Мабуть, СФ "невидима рука", яка здСЦйснюСФ "контроль" за мовною полСЦтикою в УкраСЧнСЦ СЦ перебуваСФ десь у коридорах "ади.

Вивчення ситуацСЦСЧ в книжкових магазинах КиСФва свСЦдчить, що видавцями РФ в основному задовольняСФться попит за наступними роздСЦлами асортименту: бестселери (детективи, фантастика, книги про кохання), книги для дСЦтей молодшого вСЦку (художня лСЦтература, фольклор), книги для побуту (кулСЦнарСЦя, садСЦвництво, мода, здоровий спосСЦб життя тощо).

У той же час не задовольняСФться попит на: пСЦдручники СЦ навчальнСЦ посСЦбники; зСЦбрання творСЦв класикСЦв зарубСЦжноСЧ лСЦтератури СЦ письменникСЦв XX ст.; книги з СЦсторСЦСЧ РосСЦСЧ, особливо про перСЦод ВеликоСЧ ВСЦтчизняноСЧ вСЦйни СЦ другу половину XX ст.; альбоми з росСЦйського СЦ свСЦтового образотворчого мистецтва; словники; енциклопедСЦСЧ унСЦверсальнСЦ та з окремих галузей знань; монографСЦСЧ з природничих наук, медицини, проблем технСЦки; видання росСЦйського фольклору; нотнСЦ видання; картографСЦчнСЦ видання.

У РосСЦйський ФедерацСЦСЧ на сьогоднСЦ вСЦдсутня система централСЦзованого постачання друкованоСЧ продукцСЦСЧ в УкраСЧну. В зв'язку з цим уявлення про структуру асортименту СЦмпорту цСЦСФСЧ продукцСЦСЧ можна отримати на пСЦдставСЦ експертних оцСЦнок й аналСЦзу договорСЦв, що укладають окремСЦ видавцСЦ й книготорговельнСЦ установи РосСЦСЧ й УкраСЧни.

Книги СЦмпортуються з РосСЦСЧ за двома схемами. Перша тАФ за принципом "замовлення-доставка", коли пСЦсля отримання замовлення росСЦйськСЦ видавцСЦ й книготорговельнСЦ фСЦрми формують партСЦю книжковоСЧ продукцСЦСЧ й пересилають СЧСЧ поштою чи залСЦзничним транспортом. РЖнша схема полягаСФ в закупСЦвлСЦ книг СЦ само вивозСЦ.

Щоб мати уявлення про книжкову торгСЦвлю росСЦйською лСЦтературою, розглянемо спСЦвпрацю УкраСЧни з РФ на прикладСЦ видавничо-торговельного дому (ВРЖД) "Инфра-М". Так, через ВТД "Инфра-М", який пропонуСФ для реалСЦзацСЦСЧ понад 12 тисяч книг з 28 видСЦв лСЦтератури, книготорговельнСЦ пСЦдприСФмства УкраСЧни закупають 36,3% назв росСЦйських книг. НайбСЦльшим попитом користуються такСЦ види лСЦтератури: пСЦдручники з СЦноземних мов тАФ 8,9%; художня лСЦтература СЦ книги гуманСЦтарного профСЦлю тАФ 7%; книги з зовнСЦшньоекономСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ, бСЦзнес, економСЦка, пСЦдручники тАФ 6%. Малим попитом користуСФться юридична лСЦтература, кодекси СЦ коментарСЦ, нормативнСЦ акти й документи тАФ менше нСЦж 1% [35. С. 4].

Обсяг торгСЦвлСЦ книгами за схемою "замовлення-доставка" мСЦж ВТД "Инфра-М" СЦ УкраСЧни торговельними пСЦдприСФмствами становить 20% вСЦд загального обсягу СЦмпорту УкраСЧни. ВТД "Инфра-М" маСФ "асний митно-транспортний вСЦддСЦл, що виконуСФ митне оформлення СЦ доставку лСЦтератури в залСЦзничних контейнерах вСЦд 3 до 5 тонн СЦ в автофургонах тАФ вСЦд 3 до 9 тонн.

Експортують книги в УкраСЧну також ВТД "КноРус", видавництво "Радуга" й СЦншСЦ видавничСЦ та книготорговельнСЦ органСЦзацСЦСЧ.

На XII Московському мСЦжнародному книжковому ярмарку, що вСЦдбувся 1тАФ 6 вересня 1999 року, з краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ брали участь УкраСЧна, БСЦлорусь, Казахстан, ВСЦрменСЦя, ГрузСЦя, ЕстонСЦя СЦ Молдова. НайбСЦльшими були делегацСЦСЧ з БСЦлорусСЦ, в основному представники державних видавництв, СЦ з УкраСЧни, незважаючи навСЦть на те, що приСЧхала тСЦльки половина СЦз заявлених представникСЦв. ВидавцСЦ УкраСЧни привезли багато спецСЦальноСЧ СЦ навчальноСЧ лСЦтератури. Практично кожне видавництво надавало можливСЦсть ознайомитись зСЦ своСФю продукцСЦСФю, пропонуючи каталог або проспект, в окремих випадках прайс-лист. На жаль, майже всСЦ украСЧнськСЦ каталоги було пСЦдготовлено украСЧнською й англСЦйською мовами, що, на думку експертСЦв, створювало ускладнення для росСЦйського читача.

УкраСЧна СЦ БСЦлорусь тАФ найбСЦльшСЦ виробники росСЦйськомовноСЧ книжковоСЧ продукцСЦСЧ серед гостей ярмарку. СлСЦд зазначити, що БСЦлорусь випереджаСФ за виробництвом росСЦйськомовних книг на душу населення не тСЦльки УкраСЧну, а й РосСЦю (БСЦлорусь тАФ 12 книг; РосСЦя тАФ 2,8; УкраСЧна тАФ 0,3). СпецСЦалСЦсти констатують, що на початку 90-х рокСЦв видавцСЦ трьох слов'янських держав умовно подСЦлили тематичну спрямованСЦсть видань. Так, з УкраСЧни переважно поставлялась лСЦтература для користувачСЦв комп'ютерСЦв СЦ програмСЦстСЦв. Проте ця тенденцСЦя змСЦнюСФться ле на користь УкраСЧни, нинСЦ РосСЦя видаСФ достатню кСЦлькСЦсть аналогСЦчноСЧ лСЦтератури.

ПолСЦграфСЦчний бСЦзнес завжди вважався досить рентабельним: за окремими оцСЦнками, книговидавнича галузь займаСФ четверте мСЦiе за рСЦчним обСЦгом СЦ поповнюСФ мСЦльярдами доларСЦв бюджети розвинених краСЧн. За даними "Книжного обозрения" вСЦд 17 сСЦчня 2000 року, пересСЦчний росСЦянин купляСФ друкованоСЧ продукцСЦСЧ на 33 нСЦмецькСЦ марки в рСЦк, що бСЦльш нСЦж у 2 рази нижче загальносвСЦтового показника. Всього в РосСЦСЧ на придбання друкованоСЧ продукцСЦСЧ витрачаСФться майже 5 млрд нСЦмецьких марок, з яких 3,5 млрд осСЦдаСФ в захСЦдних друкарнях.

На думку менеджера фСЦрми "Гейдельберг тАФ СхСЦдна РДвропа" Вернера Альбрехта, за останнСЦ чотири роки на росСЦйському полСЦграфСЦчному ринку вСЦдбулася революцСЦя: частка невеликих приватних друкарень суттСФво зросла СЦ сьогоднСЦ становить 65%. Так, у 1998 роцСЦ в РФ було встановлено 250 нових друкарських секцСЦй загальною продуктивнСЦстю 340 млн аркушСЦв-вСЦдбиткСЦв. За прогнозами компанСЦСЧ "Гейдельберг", якщо ПДВ вСЦдмСЦнити ще на три роки, за цей час можна створити ЗО тисяч робочих мСЦiь. А це приведе до зростання обсягСЦв виробництва в друкарнях на суму 2 млрд нСЦмецьких марок СЦ СЦнвестицСЦй у полСЦграфСЦю до 1 млрд марок, а також значного збСЦльшення податкових надходжень до росСЦйського бюджету[35. С. 4].

Для УкраСЧни таке й не снилося. Тому дешевше друкувати книги за кордоном тАФ у БСЦлорусСЦ, НСЦмеччинСЦ, ПольщСЦ, ФСЦнляндСЦСЧ, РосСЦСЧ. Якщо ж наших книговидавцСЦв СЦ полСЦграфСЦстСЦв зрСЦвняти в правах з закордонними, видавнича галузь почне стрСЦмко розвиватися. А сьогоднСЦ украСЧнське законодавство СФ гальмом для подальшого розвитку галузСЦ. Податки на ввезення паперу й обладнання не дають можливостСЦ оснащувати новСЦ сучаснСЦ друкарнСЦ, яких у краСЧнСЦ не вистачаСФ. ЗахСЦднСЦ компанСЦСЧ готовСЦ виступити СЦнвесторами полСЦграфСЦчноСЧ гатузСЦ в тому випадку, коли виробництво буде рентабельним, що слСЦд закрСЦпити вСЦдповСЦдними законодавчими актами. Тимчасова вСЦдмСЦна ПДВ на всСЦ процеси книговидання СЦ в частинСЦ поставок "технологСЦчного обладнання, паперу, матерСЦалСЦв для полСЦграфСЦчноСЧ промисловостСЦ, що не мають вСЦтчизняних аналогСЦв, дасть можливСЦсть створити необхСЦдну виробничу базу.

Книга, як СЦ будь-який товар, вимагаСФ реклами й формування вСЦдповСЦдного СЦнформацСЦйного поля книжкового бСЦзнесу. Проте загальна кСЦлькСЦсть реклами книг у спецСЦалСЦзованих засобах масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ значно зменшилась. РЖнформацСЦя про новСЦ книги УкраСЧни щодекадне подаСФться у видавничому бСЦблСЦографСЦчному покажчику "НовСЦ видання УкраСЧни", який започатковано в 1996 роцСЦ, СЦ в державному бСЦблСЦографСЦчному покажчику "ЛСЦтопис книг'', що виходить раз на мСЦсяць з 1924 року. Газет типу росСЦйського "Книжного обозрения" в УкраСЧнСЦ немаСФ. Газета "Книжковий кур'СФр" (друкуСФться з 1995 року) подаСФ бСЦблСЦографСЦчну СЦнформацСЦю про книги, що вийшли у свСЦт, рекламуСФ окремСЦ видавництва, наводить перелСЦк книг, якСЦ можна замовити в КиСЧвськСЦй обласнСЦй органСЦзацСЦСЧ товариства "Знання". Газета "Книжковий клуб" (друкуСФться з серпня 1995 року) рекламуСФ окремСЦ украСЧнськСЦ видання, наводить СЦнформацСЦю про новСЦ книги УкраСЧни та РосСЦСЧ, СЦнформацСЦйно-аналСЦтичнСЦ огляди украСЧнського та росСЦйського книговидання. На жаль, припинено видання газети "Книжкова тека", де публСЦкувалася цСЦкава СЦнформацСЦя про новСЦ книги.

Багато надСЦй покладалося на журнал для видавцСЦв та книгорозповсюджувачСЦв "КнижковСЦ справи", засновником якого СФ БлагодСЦйний фонд "УкраСЧнська асоцСЦацСЦя видавцСЦв", а видавцем ТОВ "Видавництво РЖРИНА". В журналСЦ планувалися постСЦйнСЦ рубрики: "МонСЦторинг книжкового ринку", "Рейтинги", "ЦСЦноутворення", "ТаблицСЦ котировок" та СЦн. Проте вийшло тСЦльки два номери цього досить цСЦкавого журналу, СЦ видання його за браком коштСЦв припинено. Ще один професСЦйний журнал "ВСЦсник КнижковоСЧ палати" рекламуСФ в основному видання КнижковоСЧ палати. ОкремСЦ академСЦчнСЦ журнали (наприклад, "КиСЧвська старовина"), подають бСЦблСЦографСЦчну СЦнформацСЦю про суто фаховСЦ видання. На цьому перелСЦк друкованих видань, що рекламують чи рекламували книги, можна й закСЦнчити.

НайвпливовСЦшими засобами масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ СФ радСЦо й телебачення. РегулярнСЦ передачСЦ про книги СЦснують тСЦльки на радСЦо, СЦнколи невигадливСЦ за iенарСЦСФм передачСЦ про книги вСЦдбуваються СЦ на окремих каналах телебачення. В цСЦлому можна дСЦйти висновку, що радСЦо й телебачення УкраСЧни не достатньо СЦнформують потенцСЦйних читачСЦв про нозСЦ видання.

Без ефективноСЧ книжковоСЧ торгСЦвлСЦ книговидавнича справа не полСЦпшиться. Мало видати книгу, СЧСЧ ще необхСЦдно продати, а для цього слСЦд зробити так, щоб про неСЧ знали покупцСЦ. ПотрСЦбна чСЦтко вСЦдпрацьована СЦнформацСЦйна структура за типом "Вook in print", яка б сприймалася ринком, видавцями й постСЦйно працювала. ПотрСЦбна допомога держави щодо СЦнформацСЦйного забезпечення книговидання.

Враховуючи, що СФ державнСЦ видавництва, слСЦд, мабуть, мати й державну систему книжковоСЧ торгСЦвлСЦ, яка б працювала в ринкових умовах на прибуток для держави.

АналСЦз ситуацСЦСЧ на книжковому ринку УкраСЧни показуСФ, що сьогоднСЦ ринок книг формуСФться за рахунок росСЦйських видань. СобСЦвартСЦсть росСЦйськоСЧ книги знизилась порСЦвняно з украСЧнською, СЦ майже всСЦ книготорговельнСЦ органСЦзацСЦСЧ перейшли на реалСЦзацСЦю росСЦйськоСЧ книги. Багато украСЧнських книг сьогоднСЦ друкуСФться за межами УкраСЧни, використовуються бартернСЦ операцСЦСЧ.

Значне зменшення тиражСЦв книг призводить до пСЦдвищення СЧх цСЦни СЦ, вСЦдповСЦдно, до зменшення закупСЦвлСЦ дорогих украСЧнських книжок громадянами УкраСЧни, що знову ж таки сприяСФ монополСЦзацСЦСЧ вСЦтчизняного ринку видавцями РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ.

За словами Миколи Сенченка (директор КнижковоСЧ палати УкраСЧни, вСЦце-президент АсоцСЦацСЦСЧ видавцСЦв СЦ книгорозповсюджувачив УкраСЧни, професор, доктор технСЦчних наук): "СитуацСЦя у видавничСЦй сферСЦ дСЦйсно катастрофСЦчна РЖ якщо впродовж року не вСЦдбудеться позитивних змСЦн у податковому законодавствСЦ, що сприятимуть розвитку видавничоСЧ справи, то СФ всСЦ пСЦдстави передбачати затяжну кризу украСЧнського книговидання, руйнацСЦю видавництв СЦ полСЦграфСЦчноСЧ бази" [35. С. 5].

Узагальнюючи викладене, можна дСЦйти висновку, що книговидавнича справа на УкраСЧнСЦ довгий час знаходилась по за увагою "адних структур краСЧни. Адже книговидавництво, щоб мати конкурентноспроможну продукцСЦю повинно всСЦляко вСЦдчувати пСЦдтримку з боку своСФСЧ держави.

ПолСЦтика УкраСЧни в книговиданнСЦ СЦ в книгорозповсюдженнСЦ повинна бути жорсткою, слСЦд заохочувати видання украСЧнськоСЧ книги рСЦзними мовами, здСЦйснювати книгообмСЦн для розповсюдження СЦнформацСЦСЧ СЦ знань через книгу на весь свСЦт.


3.3 СтратегСЦя СЦнформашйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва


На думку автора почати характеристику СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва необхСЦдно з дСЦяльностСЦ БСЦблСЦотеки украСЧнськоСЧ лСЦтератури у МосквСЦ, яка була заснована у 1920 р, а припинила своСФ СЦснування 1938 р. Лише через декСЦлька десяткСЦв рокСЦв вона вСЦдновила свою дСЦяльнСЦсть. Так 17 грудня 1989 р. В читальному залСЦ ЦентральноСЧ бСЦблСЦотеки № 122 Калишенського району Москви на шосе ЕнтузСЦастСЦв, 20, вСЦдбулося вСЦдкриття БСЦблСЦотеки. В травнСЦ 1997 р. Указом голови комСЦтету з культури Москви на базСЦ бСЦблСЦотеки-фСЦлСЦалу №147 була створена БСЦблСЦотека росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ лСЦтератури[116. С. 2].

Комплектування фондСЦв бСЦблСЦотеки здСЦйснювалося, переважно, шляхом отримання лСЦтератури на засоби мСЦського бюджету Москви, а також безкоштовноСЧ передачСЦ друкованих видань, якСЦ видаються бСЦблСЦотеками СЦ видавництвами украСЧнських суспСЦльних органСЦзацСЦй, приватними особами. МСЦжнародний фонд "ВСЦдродження" в 1997- 1999рр. передали бСЦблСЦотецСЦ бСЦльшу кСЦлькСЦсть украСЧнських музичних компакт-дискСЦв, а також книг, якСЦ були виданСЦ за його пСЦдтримкою.

З 1994р. БСЦблСЦотека являСФться постСЦйним учасником однСЦСФю з найбСЦльших в УкраСЧнСЦ виставки-ярмарки та - Форуму видавцСЦв у ЛьвовСЦ. З 1999р. - МСЦжнародна книжкова виставка в КиСФвСЦ.

З 1996 р. в БСЦблСЦотецСЦ проводяться заняття окремих груп, недСЦльнСЦ школи, УкраСЧнського нацСЦонально-образотворчого центру. ДСЦти вивчають украСЧнську мову, лСЦтературу, СЦсторСЦю, а також англСЦйську мову, навчаються працювати на комп'ютерах. Систематичними стали зустрСЦчСЦ УкраСЧнського СЦсторичного клубу Москви.

З жовтня 1998 р. коли вСЦдкривався Культурний центр УкраСЧни, БСЦблСЦотека проводить вечори, книжковСЦ виставки, якСЦ регулярно проводяться з початку 1999р.

В 1997 - 1999 рр. на основСЦ документСЦв фонду (фонди БСЦблСЦотеки налСЦчували бСЦльш нСЦж 50 тис. одиниць зберСЦгання), БСЦблСЦотекою були органСЦзованСЦ виставки (наприклад "УкраСЧна - книжкова" (1991 - 1997 рр.)).

БСЦблСЦотека в мСЦру своСЧх можливостей здСЦйснюСФ видавничу дСЦяльнСЦсть перш за все, це вСЦдома серСЦя "Палати Мазепи".

В 1992-1993 рр. БСЦблСЦотека бере активну участь в пСЦдготовцСЦ СЦ випуску СЦнформацСЦйного бюлетеня. Завдяки Об'СФднанню украСЧнцСЦв Москви, щомСЦсячно виходить бюлетень нових надходжень в БСЦблСЦотеку, якСЦ направляють бСЦблСЦотекам Москви СЦ СЦншим зацСЦкавленим органСЦзацСЦям[2. С. 22].

З 1994р. широко використовуються можливостСЦ електронноСЧ пошти СЦ РЖнтернету в цСЦлому. З грудня 1996 р. на Web-сторСЦнках БСЦблСЦотеки публСЦкуються активнСЦ тематичнСЦ списки видавництв СЦ аудиовСЦзуальнСЦ матерСЦали нових надходжень, новини й СЦн. СЦнформацСЦя.

Протягом 12 рокСЦв постСЦйну допомогу БСЦблСЦотецСЦ надають ПублСЦчна бСЦблСЦотека СЦм. ЛесСЦ УкраСЧнки, НацСЦональна бСЦблСЦотека УкраСЧни СЦм.В.РЖ.Вернандського, Державна бСЦблСЦотека УкраСЧни для дСЦтей, бСЦблСЦотеки "УкраСЧнських Правничих ФундацСЦй", державного вСЦдкритого акцСЦанерного товариства "Укркнига". Систематично надсилають своСЧ книги в дар БСЦблСЦотецСЦ видавництва "Каменяр", "ЛибСЦдь", "Мистецтво". ДоволСЦ значною СФ допомога пошти УкраСЧнського державного пСЦдприСФмсва "Преси", а атакож пошти "ДержавноСЧ фельд'СФрськоСЧ служби УкраСЧни".

В свою чергу БСЦблСЦотека сприяСФ книгообмСЦну мСЦж видучими бСЦблСЦотеками УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ.

Велику пСЦдтримку БСЦблСЦотецСЦ надаСФ МСЦнСЦстерство культури СЦ мистецтва культури УкраСЧни, Державний комСЦтет СЦнформацСЦйноСЧ полСЦтики, телебачення СЦ радСЦомовлення, Державний комСЦтет по справам нацСЦональностей СЦ мСЦграцСЦй, СЦ особливо Посольство УкраСЧни в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ СЦ Культурний центр УкраСЧни в МосквСЦ.

СлСЦд також вСЦдмСЦтити допомогу СЦ росСЦйських державних органСЦв: МСЦнСЦстерство по справам федерацСЦСЧ СЦ нацСЦональностей РФ, КомСЦтету суспСЦльних СЦ мСЦжрегСЦональних зв'язку Уряду Москви.

ПлСЦдна дСЦяльнСЦсть БСЦблСЦотеки було б не можливою без активноСЧ участСЦ УкраСЧнських органСЦзацСЦй - УкраСЧнський молодСЦжний клуб, Об'СФднання украСЧнцСЦв РосСЦСЧ СЦ Москви, Товариства любителСЦв украСЧнськоСЧ музики, УкраСЧнський СЦсторичний клуб Москви[2. С. 28].

Ще одною важливою ланкою СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва СФ Рада директорСЦв наукових бСЦблСЦотек, яка була створена при МСЦжнароднСЦй асоцСЦацСЦСЧ академСЦСЧ наук в 1996 р. Раду директорСЦв наукових бСЦблСЦотек (НБ) та науково-СЦнформацСЦйних центрСЦв (НРЖЦ) академСЦй наук - членСЦв МААН. До Ради ввСЦйшли СЦ директори НБ академСЦй наук Азербайджану, БСЦлорусСЦ, ВСЦрменСЦСЧ, ГрузСЦСЧ, Казахстану, Киргизстану, Молдови, РосСЦСЧ, Таджикистану, УкраСЧни та директори п'яти Н1Ц- ВсеросСЦйського СЦнституту науковоСЧ СЦ технСЦчноСЧ СЦнформацСЦСЧ (ВРЖНРЖТРЖ), РЖнституту науковоСЧ СЦнформацСЦСЧ з суспСЦльних наук (РЖНРЖСН) (РосСЦя), РЖнституту проблем реСФстрацСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ НАН УкраСЧни. Казахстанського ДНТРЖ МСЦнСЦстерства науки - АН РеспублСЦки Казахстан, Центру науковоСЧ СЦнформацСЦСЧ в галузСЦ гуманСЦтарних наук АН РеспублСЦки Молдова. Головою Ради директорСЦв обрано генерального директора НацСЦональноСЧ бСЦблСЦотеки УкраСЧни СЦменСЦ В. 1. Вернадського (НБУВ), академСЦка НАН УкраСЧни О. С. Онищенка.

По сутСЦ, Рада директорСЦв стала правонаступницею МСЦжнародноСЧ асоцСЦацСЦСЧ академСЦчних бСЦблСЦотек СЦ науково-СЦнформацСЦйних центрСЦв.

ЗгСЦдно з "Положенням Про Раду директорСЦв...", СЧСЧ основними завданнями СФ[64. С. 43]:

  • визначення прСЦоритетних напрямСЦв та координацСЦя СЦнформацСЦйноСЧ взаСФмодСЦСЧ НБ СЦ НРЖЦ нацСЦональних АН;
  • вироблення механСЦзмСЦв регулярного обмСЦн СЦнформацСЦйними матерСЦалами, взаСФмовикористання СЦнформацСЦйних ресурсСЦв для оптимальноСЧ органСЦзацСЦСЧ СЦнформацСЦйного забезпечення науки в академСЦях - членах МААН;
  • органСЦзацСЦя обмСЦну продуктами професСЦйноСЧ науковоСЧ та СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦографСЦчноСЧ дСЦяльностСЦ бСЦблСЦотек й СЦнформацСЦйних центрСЦв, пСЦдготовка спСЦльних СЦнформацСЦйних та наукових видань, розробка спСЦльних наукових програм;
  • розвиток мСЦжнародних наукових зв'язкСЦв з бСЦблСЦотеками та СЦнформацСЦйними закладами свСЦтового спСЦвтовариства.

КерСЦвництво Ради МААН надаСФ виключно важливого значення стану СЦнформацСЦйного обслуговування потреб науки. У надзвичайно важкому з фСЦнансового огляду 1994 роцСЦ, зазначаСФться у звСЦтСЦ МААН, "ПрезидСЦСФю НАН УкраСЧни затвердженСЦ новСЦ принципи СЦ прСЦоритети бюджетного фСЦнансування. Прийнято рСЦшення про цСЦльову пСЦдтримку за рахунок бюджету АкадемСЦСЧ бСЦблСЦотечних фондСЦв СЦ архСЦвСЦв, унСЦкальних колекцСЦй, якСЦ мають виключне значення для СЦнтелектуального СЦ культурно-освСЦтнього потенцСЦалу УкраСЧни". РЖ далСЦ: "До прСЦоритетСЦв бюджетного фСЦнансування вСЦднесенСЦ також теоретичнСЦ дослСЦдження, рСЦвень яких вСЦдповСЦдаСФ свСЦтовому, цСЦлеспрямованСЦ фундаментальнСЦ дослСЦдження, що СФ основою нових високих технологСЦй, СЦ, безумовно, тСЦ конкретнСЦ науковСЦ розробки, якСЦ можуть вСЦдСЦграти важливу роль у виходСЦ УкраСЧни з кризи". ПослСЦдовнСЦсть названих прСЦоритетСЦв красномовно свСЦдчить про ставлення Ради МААН до проблем СЦнформацСЦйного забезпечення науки.

ПСЦсля затвердження Радою МААН Положення про Раду директорСЦв НБ СЦ НРЖЦ та СЧСЧ складу багато зусиль було докладено на вирСЦшення органСЦзацСЦйних проблем, оскСЦльки на шляху книгообмСЦну постала неузгодженСЦсть податкового та митного законодавства краСЧн, академСЦСЧ яких утворили АсоцСЦацСЦю. Щоб сприяти узгодженню законодавства рСЦзних краСЧн щодо обмСЦну лСЦтературою, Рада директорСЦв НБ СЦ НРЖЦ органСЦзувала взаСФмообмСЦн проектами документСЦв, що розроблялися в краСЧнах СпСЦвдружностСЦ, сприяла пСЦдписанню ними ФлорентСЦйськоСЧ угоди.

ДСЦяльнСЦсть Ради директорСЦв сприяла збагаченню й досвСЦду законотворчоСЧ дСЦяльностСЦ у сферСЦ бСЦблСЦотечноСЧ справи та СЦнформацСЦСЧ. ВсСЦ академСЦчнСЦ бСЦблСЦотеки брали участь у розробцСЦ нацСЦональних нормативних актСЦв про бСЦблСЦотеки СЦ бСЦблСЦотечну справу, СЦнформацСЦйну дСЦяльнСЦсть, обов'язковСЦ примСЦрники творСЦв друку СЦ завдяки оперативностСЦ дСЦй Ради директорСЦв мали можливСЦсть враховувати позитивнСЦ напрацювання одне одного.

ПСЦд час засСЦдань Ради директорСЦв НБ СЦ НРЖЦ, якСЦ щороку проходять на мСЦжнародних наукових конференцСЦях, що СЧх проводить базова бСЦблСЦотека Ради директорСЦв - НацСЦональна бСЦблСЦотека УкраСЧни СЦменСЦ В. РЖ. Вернадського, - обговорюються рацСЦональнСЦ шляхи розв'язання проблем, що постали перед бСЦблСЦотеками в процесСЦ переходу до СЦнформацСЦйного суспСЦльства СЦ СФ актуальними для всього директорського корпусу: впровадження новСЦтнСЦх високоефективних технологСЦй для створення СЦнформацСЦйноСЧ бази СЦнновацСЦйного розвитку краСЧни, забезпечення користувачСЦв оперативною СЦ релевантною СЧхнСЦм потребам СЦнформацСЦСФю, вдосконалення бСЦблСЦотечно-бСЦблСЦографСЦчних послуг, пСЦдвищення культури обслуговування, СЦнформацСЦйноСЧ культури читачСЦв, трансформацСЦя бСЦблСЦотечних фахСЦвцСЦв у технологСЦв СЦ органСЦзаторСЦв СЦнформацСЦйноСЧ сфери, спецСЦалСЦстСЦв з аналСЦтико-синтетичноСЧ обробки документальних СЦнформацСЦйних потокСЦв, реорганСЦзацСЦя з цСЦСФю метою системи безперервноСЧ бСЦблСЦотечноСЧ освСЦти, де основну увагу буде придСЦлено новим СЦнформацСЦйно-освСЦтнСЦм технологСЦям, СЦнновацСЦйним формам навчання, розвитку системи дистанцСЦйноСЧ освСЦти. АктуальнСЦ питання бСЦблСЦотечно-СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ розглядаються на щорСЦчних мСЦжнародних конференцСЦях "БСЦблСЦотеки та асоцСЦацСЦСЧ у свСЦтСЦ, що змСЦнюСФться: новСЦ технологСЦСЧ та новСЦ форми спСЦвробСЦтництва" (Автономна РеспублСЦка Крим, Судак), спСЦворганСЦзатором яких СФ НБУВ, а бСЦблСЦотеки й СЦнформацСЦйнСЦ центри нацСЦональних академСЦй наук - активними учасниками. Головна тема форуму 2002 р., в якому взяли участь фахСЦвцСЦ БСЦблСЦотеки з природничих наук РАН (БПН РАН), ДПНТБ СибСЦрського вСЦддСЦлення РАН, ЦНБ НАН БСЦлорусСЦ, ЛНБ СЦм.В. Стефаника та СЦншСЦ - "ЕлектроннСЦ СЦнформацСЦйнСЦ ресурси СЦ соцСЦальна значущСЦсть бСЦблСЦотек майбутнього суспСЦльства". Особливо актуальною для бСЦблСЦотек нацСЦональних академСЦй наук - членСЦв МААН СФ проблема СЦнтеграцСЦСЧ СЦнформацСЦйних ресурсСЦв на нацСЦональному та мСЦждержавному рСЦвнСЦ, вирСЦшенню СЦ реалСЦзацСЦСЧ завдань якоСЧ сприятимуть корпоративна каталогСЦзацСЦя, стандартизацСЦя, лСЦнгвСЦстичне та програмне забезпечення, що розробляються фахСЦвцями НБУВ -учасниками низки програм СЦ проектСЦв. Було отримано першСЦ результати зСЦ створення нацСЦонального формату представлення бСЦблСЦографСЦчних даних, наявнСЦсть якого СФ передумовою СЦнтеграцСЦСЧ бСЦблСЦографСЦчних ресурсСЦв провСЦдних бСЦблСЦотек УкраСЧни. З урахуванням вимог цього формату уточнено технологСЦю формування електронного каталогу НБУВ для подальшого переходу до кооперативноСЧ каталогСЦзацСЦСЧ обов'язкового примСЦрника творСЦв друку УкраСЧни спСЦльними зусиллями НБУВ та СЦнших бСЦблСЦотек.

ПлСЦдною СФ дСЦяльнСЦсть НБУВ у МСЦжнароднСЦй асоцСЦацСЦСЧ користувачСЦв СЦ розробникСЦв електронних бСЦблСЦотек СЦ нових СЦнформацСЦйних технологСЦй (ЕБНРЖТ), пСЦд егСЦдою якоСЧ з 1998 р. спСЦльно з РЖнститутом проблем реСФстрацСЦСЧ СЦнформацСЦСЧ НАН УкраСЧни (РЖнститут - член Ради директорСЦв МААН) реалСЦзуСФться корпоративний проект формування загальнодержавноСЧ реферативноСЧ бази даних "УкраСЧнСЦка наукова", яка нинСЦ мСЦстить 78 тис. записСЦв, що розкривають змСЦст монографСЦй, енциклопедСЦй, довСЦдникСЦв, словникСЦв, збСЦрникСЦв наукових праць, матерСЦалСЦв конференцСЦй, авторефератСЦв дисертацСЦй, препринтСЦв, статей з наукових журналСЦв. З 1999 р. щоквартально виходять друком три галузевСЦ серСЦСЧ УкраСЧнського реферативного журналу "Джерело". Поряд з друкованими версСЦями цього журналу здСЦйснюСФться випуск його електронних копСЦй на компакт-дисках, а на веб-сайтСЦ НБУВ пСЦдтримуСФться онлайновий доступ до реферативноСЧ бази даних засобами глобальних комп'ютерних мереж. РЖнформацСЦя на сайтСЦ стаСФ доступною користувачам мережСЦ РЖнтернет ще до виходу з друку УкраСЧнського реферативного журналу.

РеферативнСЦ ресурси користуються пСЦдвищеним попитом у мСЦжнародному СЦнформацСЦйному спСЦвтовариствСЦ, вони СФ СЦнтеграцСЦйною основою СЦнфосфери науки. У зв'язку з цим представники ВРЖНРЖТРЖ, ДПНТБ РосСЦСЧ та РЖНРЖСН РАН виявили зацСЦкавленСЦсть у отриманнСЦ тематичних фрагментСЦв загальнодержавноСЧ БД "УкраСЧнСЦка наукова". НатомСЦсть росСЦйськСЦ колеги пропонують надати своСЧ ресурси, що становлять СЦнтерес для УкраСЧни [64. С. 44].

СьогоднСЦ можна вСЦдзначити, що регулярного характеру набув безвалютний обмСЦн науковими журналами нацСЦональних академСЦй наук, що визначенСЦ на основСЦ ознайомлення з планами видань всСЦх академСЦчних установ.

АктивСЦзувався книгообмСЦн НБУВ (як базовоСЧ органСЦзацСЦСЧ Ради директорСЦв) з центральними науковими бСЦблСЦотеками БСЦлорусСЦ, Казахстану, Узбекистану, ТуркменСЦстану, БАН (Санкт-Петербург) та ДПНТБ СибСЦрського вСЦддСЦлення РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук. Розпочато книгообмСЦн з новими асоцСЦйованими членами МААН - науковими бСЦблСЦотеками МДУ, Московського фСЦзико-технСЦчного унСЦверситету, БСЦлоруським фондом фундаментальних дослСЦджень. НБУВ вСЦдправлено бСЦблСЦотекам академСЦй наук - партнерам з книгообмСЦну в 2002 р. 3578 прим, наукових видань (493 монографСЦСЧ, 3085 перСЦодичних видань), отримано 1217 прим. (837 монографСЦй, 380 прим, журналСЦв). Як завжди, цСЦннСЦ науковСЦ видання надсилав РосСЦйський гуманСЦтарний науковий фонд - 368 монографСЦй [64. С. 45].

У зв'язку з Роком УкраСЧни в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ СЦ зважаючи на традицСЦСЧ наукового спСЦвробСЦтництва наших краСЧн РосСЦйська академСЦя наук у 2002 р. передала в дар НАН УкраСЧни 3500 прим, книг СЦ журналСЦв - видань РАН, зокрема 150 назв (1900 номерСЦв) перСЦодичних видань. У формуваннСЦ книжкового дарунка НАН УкраСЧни для РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук, координатором якого стала НБУВ, активну участь взяли науково-дослСЦднСЦ СЦнститути НАН УкраСЧни КиСФва, Харкова, Одеси, ДнСЦпропетровська, Львова, МиколаСФва тощо. До складу дарунка ввСЦйшли видання, серед яких монографСЦСЧ, збСЦрники наукових праць, перСЦодичнСЦ видання, що репрезентують сучасний рСЦвень розвитку украСЧнськоСЧ науки, освСЦти, культури.

БСЦблСЦотеки академСЦй наук БСЦлорусСЦ, УкраСЧни, РосСЦСЧ обмСЦнюються списками СЦноземних наукових видань, замовлених за валюту чи одержаних шляхом мСЦжнародного книгообмСЦну, а також списками СЦноземноСЧ лСЦтератури, що надСЦйшла в установи академСЦй децентралСЦзовано (обсяги СЧСЧ з року в рСЦк зростають), оскСЦльки ця СЦнформацСЦя с основою для регСЦонального кооперування комплектування, органСЦзацСЦСЧ доукомплектування копСЦями документСЦв, служить довСЦдковим апаратом для роботи мСЦжбСЦблСЦотечного абонемента.

ДСЦСФвою формою обмСЦну СЦнформацСЦСФю визнано виСЧзнСЦ книжковСЦ виставки, лСЦтература для яких добираСФться з урахуванням побажань краСЧни, що замовляСФ виставку СЦ пСЦсля експонування СЧСЧ закуповуСФ. НБУВ органСЦзувала в найбСЦльших бСЦблСЦотеках усСЦх краСЧн БалтСЦСЧ книжковСЦ виставки до 10-рСЦччя незалежностСЦ УкраСЧни. Виставки "ЛатвСЦя - УкраСЧна: дружба крСЦзь вСЦки" та виставка керамСЦки народного майстра Антона УшпелСЦса, органСЦзованСЦ ЛатвСЦйською академСЦчною бСЦблСЦотекою, "ВСЦдродження Литви. 1988-1998" (з фондСЦв НацСЦональноСЧ бСЦблСЦотеки Литви СЦменСЦ МартСЦнаса МажвСЦдаса), книжково-СЦлюстративна виставка "Незалежному Казахстану - 10" (за сприяння Посольства РеспублСЦки Казахстан в УкраСЧнСЦ) експонувалися в НБУВ.

Разом з тим, члени Ради директорСЦв вважають: для того, щоб обмСЦн друкованими виданнями, який сьогоднСЦ, в основному, здСЦйснюСФться на засадах двостороннСЦх угод мСЦж бСЦблСЦотеками, був взаСФмокорисним, вСЦн маСФ здСЦйснюватись на основСЦ попереднього замовлення лСЦтератури за темами видавництв та академСЦчних установ.

Для ретроспективного комплектування активнСЦше мають використовуватися, на думку членСЦв Ради, обмСЦннСЦ фонди бСЦблСЦотек та броньованСЦ фонди АкадемСЦй.

З року в рСЦк збагачуСФться досвСЦд академСЦчних бСЦблСЦотек з органСЦзацСЦСЧ обмСЦну СЦнформацСЦйними ресурсами по глобальних комп'ютерних мережах шляхом виставлення на веб-серверах бСЦблСЦотек електронних каталогСЦв, спискСЦв нових надходжень, бСЦблСЦографСЦчних, реферативних, фактографСЦчних, повнотекстових баз даних "асноСЧ генерацСЦСЧ, а також баз даних свСЦтових СЦнформацСЦйних центрСЦв, записаних на CD-ROM.

РЖнший напрям, який посилено розвиваСФ Рада директорСЦв НБ СЦ НРЖЦ, - координацСЦя зусиль у професСЦйнСЦй дСЦяльностСЦ. Рада директорСЦв забезпечуСФ головнСЦ бСЦблСЦотеки академСЦй - членСЦв МААН зведеним планом наукових конференцСЦй "СЦ семСЦнарСЦв, що проводяться в бСЦблСЦотеках протягом року, СЦнформацСЦСФю про тематику дисертацСЦйних дослСЦджень та науково-дослСЦдних робСЦт. Незважаючи на економСЦчнСЦ труднощСЦ, якСЦ ускладнили здСЦйснення професСЦйних контактСЦв, провСЦднСЦ спецСЦалСЦсти центральних бСЦблСЦотек - членСЦв МААН беруть участь у спСЦльних конференцСЦях, семСЦнарах, "круглих столах". Так, бСЦблСЦотеки БСЦлорусСЦ, краСЧн БалтСЦСЧ беруть участь у семСЦнарах з проблем автоматизацСЦСЧ, що СЧх проводять БПН та БАН РосСЦйськоСЧ АкадемСЦСЧ наук. ДослСЦдники з Москви, МСЦнська, Санкт-Петербурга, Брянська виступали з науковими доповСЦдями з проблем розкриття СЦ збереження СЦсторико-культурних фондСЦв академСЦчних установ, наукового опису рукописСЦв, каталогСЦзацСЦСЧ пам'яток книгодрукування на мСЦжнароднСЦй науковСЦй конференцСЦСЧ "ЛьвСЦвському апостолу - 425", яка вСЦдбулась у НацСЦональнСЦй бСЦблСЦотецСЦ УкраСЧни СЦменСЦ В. РЖ. Вернадського. ЩорСЦчно члени Ради директорСЦв зустрСЦчаються тут на мСЦжнародних наукових конференцСЦях, що СЧх органСЦзовуСФ НБУВ [64. С. 46].

На веб-серверах головних бСЦблСЦотек академСЦй-членСЦв МААН вмСЦщуСФться СЦнформацСЦя про значнСЦ подСЦСЧ в життСЦ бСЦблСЦотек, масштабнСЦ заходи з актуальноСЧ тематики, дСЦяльнСЦсть бСЦблСЦотечних асоцСЦацСЦй, електроннСЦ версСЦСЧ науковоСЧ та СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦографСЦчноСЧ продукцСЦСЧ установ тощо. НайважливСЦшСЦ з цих матерСЦалСЦв, передовий досвСЦд академСЦчних бСЦблСЦотек та СЦнформацСЦйних центрСЦв висвСЦтлюються на спецСЦальнСЦй сторСЦнцСЦ веб-сайту НБУВ. Зокрема, члени Ради високо оцСЦнили матерСЦали ДПНТБ СибСЦрського вСЦддСЦлення РАН про органСЦзацСЦю регСЦональних зон СЦнформацСЦСЧ та електронних проблемно-орСЦСФнтованих бСЦблСЦотек, а також навчальних тематичних планСЦв СЦ програм курсСЦв пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ, розроблених створеним при цСЦй бСЦблСЦотецСЦ Центром безперервноСЧ освСЦти. Актуальними визнано також матерСЦали про досвСЦд корпоративноСЧ роботи бСЦблСЦотек БСЦлорусСЦ пСЦд егСЦдою БСЦлоруськоСЧ бСЦблСЦотечноСЧ асоцСЦацСЦСЧ.

БСЦблСЦотеки УкраСЧни, БСЦлорусСЦ, РосСЦСЧ обмСЦнюються по електроннСЦй поштСЦ пСЦдготовленими ними СЦнструктивними та методичними матерСЦалами, оперативно висловлюють зауваження та пропозицСЦСЧ, проводять телеконференцСЦСЧ з дискусСЦйних фахових проблем.

У гой же час неефективно використовуються такСЦ реальнСЦ можливостСЦ взаСФмодСЦСЧ, як спСЦвробСЦтництво у створеннСЦ нацСЦональних бСЦблСЦографСЦй, обмСЦн розробленими методиками дослСЦджень з актуальних для бСЦблСЦотек питань, звСЦтами про завершенСЦ дослСЦдження, програмами СЦ навчальними планами пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ, розробленими для системи перепСЦдготовки бСЦблСЦотекарСЦв курсами лекцСЦй, тренСЦнгами, методичними посСЦбниками.

За роки роботи Ради сформувалась практика обмСЦну публСЦкацСЦями у фахових журналах, наукових збСЦрниках. СпецСЦалСЦсти з БСЦлорусСЦ, ЛатвСЦСЧ, Казахстану, РосСЦСЧ оприлюднюють фундаментальнСЦ та прикладнСЦ дослСЦдження на сторСЦнках науково-теоретичного СЦ практичного журналу "БСЦблСЦотечний вСЦсник", а фахСЦвцСЦ НБУВ СЦ ЛьвСЦвськоСЧ науковоСЧ бСЦблСЦотеки СЦм. В. Стефаника надсилають своСЧ матерСЦали па замовлення фахових видань близького зарубСЦжжя [64. С. 46].

ОскСЦльки погреба у професСЦйному спСЦлкуваннСЦ гостро вСЦдчуваСФться спецСЦалСЦстами всСЦх академСЦчних бСЦблСЦотек, Рада директорСЦв прийняла рСЦшення про видання збСЦрника, на сторСЦнках якого знайшли б вСЦдображення пошуки нових шляхСЦв розвитку науковоСЧ бСЦблСЦотек й, визначення СЧСЧ мСЦiя в соцСЦальнСЦй структурСЦ сучасного суспСЦльства, пСЦдходи до управлСЦння розвитком бСЦблСЦотек, формування СЧхнСЦх фондСЦв, впровадження сучасних СЦнформацСЦйних технологСЦй, зусилля з оптимСЦзацСЦСЧ бСЦблСЦотечно-СЦнформацСЦйного обслуговування вчених СЦ спецСЦалСЦстСЦв, трансформацСЦСЧ ролСЦ бСЦблСЦотекаря в новому СЦнформацСЦйному середовищСЦ. КонкретнСЦ рСЦшення фахСЦвцСЦв з багатьох названих проблем, спроби теоретичного осмислення практичноСЧ бСЦблСЦотечноСЧ дСЦяльностСЦ, результати наукових дослСЦджень, що проводяться бСЦблСЦотеками, представленСЦ в першому випуску науково-практичного СЦ теоретичного збСЦрника "Библиотеки национальных академий наук: проблемы функционировання, тенденции развития" (КиСЧв, 2000) [5, 72]. ЗбСЦрник пСЦдготовлений мСЦжнародною редакцСЦйною колегСЦСФю, до якоСЧ увСЦйшли директори СЦ провСЦднСЦ спецСЦалСЦсти академСЦчних бСЦблСЦотек, виданий НацСЦональною бСЦблСЦотекою УкраСЧни СЦменСЦ В.РЖ.Вернадського.

Таким чином проаналСЦзувавши стан СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва УкраСЧни СЦ РФ можна дСЦйти висновкСЦв, що це спСЦвробСЦтництво проходить на належному рСЦвнСЦ. МеханСЦзм цього спСЦвробСЦтництва складають: СЦснування та дСЦяльнСЦсть БСЦблСЦотеки росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ лСЦтератури, яка СФ прямим сполученням двостороннього бСЦблСЦотечного спСЦлкування та Рада директорСЦв бСЦблСЦотек та науково-СЦнформацСЦйних центрСЦв, яка основнСЦ своСЧ зусилля спрямовуСФ на розширення СЦнформацСЦйного обмСЦну мСЦж науковими бСЦблСЦотеками та СЦнформацСЦйними центрами академСЦй - членСЦв МААН з метою СЦнтеграцСЦСЧ наявних СЦнформацСЦйних ресурсСЦв, сприяють створенню СФдиного СЦнформацСЦйного простору науки - одного з прСЦоритетних напрямСЦв СЦнформатизацСЦСЧ суспСЦльства.

Отже розглянувши проблему присвячену спСЦвробСЦтництву в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ ми придСЦлили увагу засобам масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, якСЦ СФ органСЦзуючою СЦ об'СФднуючою силою, без якоСЧ неможливо формування культурного середовища та становлення СЦ розвитку громадянського життя обох краСЧн. Даючи аналСЦз функцСЦональним ЗМРЖ, СЧх безпосередньому впливу на суспСЦльство кожноСЧ СЦз краСЧн, ми зСЦткнулися СЦз складнСЦстю СЦ проблемнСЦстю СЧх значення СЦ приналежностСЦ. В цСЦлому нинСЦшнСЦй стан СЦнформацСЦйного простору украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин указуСФ необхСЦднСЦсть зближення СЦ якСЦсно нового формату спСЦвробСЦтництва в сферСЦ телебачення, радСЦомовлення, друкованих ЗМРЖ.

Також СЦнформацСЦйне спСЦвробСЦтництво неможливе без СЧСЧ невСЦд'СФмних складових - книговидавництва та бСЦблСЦотечноСЧ сфери.

Так з вище проведеного аналСЦзу, книговидавнича сфера на УкраСЧнСЦ довгий час залишалася поза увагою "адних структур держави. Охарактеризувавши стан книговидавництва можна зазначити, що поки що украСЧнська книговидавнича спроможнСЦсть не може знаходитися на одному рСЦвнСЦ з книговидавництвом РФ.

Стан СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва УкраСЧни СЦ РФ можна дСЦйти висновкСЦв, що це спСЦвробСЦтництво проходить на належному рСЦвнСЦ.


Висновки


УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини мають велике значення як для УкраСЧни так СЦ для РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ. Адже спСЦльна, братня, побудована спорСЦдненими традицСЦями та звичаями культури тримала СЦ ще довгий час буде тримати цСЦ краСЧни в тСЦсних зв'язках.

ВСЦдносини УкраСЧни СЦ РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ в областСЦ культури пройшли певний перСЦод у своСФму розвитку. З розпадом Радянського Союзу та утвердження та утвердженням суверенних УкраСЧни СЦ РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, утворилися СЦ новСЦ умови для мСЦжнародних вСЦдносин. Так перСЦод з 1991 р. середини - кСЦнця 90-х рр. можна вСЦдверто назвати перСЦодом конфронтацСЦСЧ, яка проявляСФться в усСЦх сферах вСЦдносин, в тому числСЦ СЦ культурних. Основним вектором украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин виступаСФ розходження, а не зближення.

Проведення самостСЦйноСЧ мСЦжнародноСЧ полСЦтики, в тому числСЦ СЦ в областСЦ культури, поклало на "плечСЦ" незалежноСЧ УкраСЧни великСЦ труднощСЦ. РДдину керСЦвну систему вже не повернути, а починати все с початку довелося в дуже скрутних умовах. Реальне усамостСЦйнення УкраСЧни як держави, як нацСЦСЧ, як суспСЦльства СЦ культури змусила переглянути весь комплекс вСЦдносин з РосСЦСФю. Так УкраСЧна починаСФ новий процес взаСФмостосункСЦв з РосСЦСФю. Цей процес оснований на базСЦ прийняття правових документСЦв, якСЦ проголошували нацСЦональним меншинам максимальнСЦ права. Серед таких правових документСЦв: декларацСЦСЧ, договори, угоди, постанови, якСЦ, нажаль, характеризуються наявнСЦстю в них протирСЦч та не реалСЦзацСЦСЧ СЧх на практицСЦ.

Тому такий процес налагодження взаСФмин з РФ вСЦдбуваСФться сповСЦльнено СЦ нерСЦвномСЦрно, що очевидно, свСЦдчить про вСЦдсутнСЦсть СФдиного пСЦдходу, цСЦлСЦсного механСЦзму контролю за виконанням угод, так СЦ про не сформованСЦсть на даному етапСЦ належноСЧ готовностСЦ до активноСЧ СЦ зацСЦкавленоСЧ розбудови украСЧнсько-росСЦйського гуманСЦтарного спСЦвробСЦтництва. Фактично починаючи з середини90-х рр. спостерСЦгаСФться певна диспропорцСЦя в галузСЦ культурних обмСЦнСЦв мСЦж УкраСЧною СЦ РФ на користь останньоСЧ.

Десь з середини, а точнСЦше сказати, з кСЦнця 90-х рр. ситуацСЦя в планСЦ укрансько-росСЦйських культурних вСЦдносин полСЦпшуСФться. Це пов'язано в першу чергу зСЦ складанням системи мСЦжвСЦдомчих угод, якими передбачено створити постСЦйно дСЦючий механСЦзми широких СЦ рСЦзнобСЦчних зв'язкСЦв та двосторонньоСЧ взаСФмодСЦСЧ в гуманСЦтарнСЦй сферСЦ, що в свою чергу, забезпечувало виконання мСЦжурядовоСЧ Угоди про спСЦвробСЦтництво в галузСЦ культури, науки СЦ освСЦти (1995 р.) та позитивно впливали на формування сприятливСЦшого загальнополСЦтичного клСЦмату в украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносинах.

Значна заслуга в налагодженСЦ взаСФмин паритетних вСЦдносин УкраСЧни з РФ належить (пСЦдписаному у 1997 р.) так званому "Великому договору". Саме цим договором визначенСЦ принципи дружби, спСЦвробСЦтництва мСЦж украСЧнцями СЦ росСЦянами СЦ партнерства, якСЦ становлять правову основу для розгортання сучасноСЧ цивСЦлСЦзованоСЧ спСЦвпрацСЦ в етнокультурнСЦй сферСЦ, подолання недовСЦри СЦ неприязнСЦ мСЦж украСЧнцями СЦ росСЦянами, якСЦ закладенСЦ трагСЦчним багатовСЦковим минулим.

На початку ХХРЖ ст. украСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини стають бСЦльш прагматичними толерантнСЦшими. Вони ТСрунтуються на об'СФктивному визнаннСЦ потреби подальшоСЧ гармонСЦзацСЦСЧ нацСЦонально-культурних СЦнтересСЦв. Адже, щира дружба та взаСФмовигСЦдне спСЦвробСЦтництво мСЦж двома найбСЦльшими схСЦднослов'янськими народами не лише вСЦдповСЦдають СЦсторичнСЦй традицСЦСЧ, а й СФ запорукою стабСЦльностСЦ та миру в РДвразСЦСЧ.

УкраСЧнсько-росСЦйське культурне спСЦвробСЦтництво, як СЦ будь яке СЦнше, маСФ своСЧ головнСЦ напрями. Це в першу чергу зв'язки в галузСЦ освСЦти, науки, лСЦтератури, мистецтва та СЦнформацСЦйноСЧ сфери.

Розглядаючи украСЧнсько-росСЦйське культурне спСЦвробСЦтництво у 1991 - 2004 рр. спостерСЦгаСФмо бСЦльш СЦнтенсивнСЦ (особливо на початку ХХРЖ ст.) зв'язки в областСЦ освСЦти та науки. Це обумовлено рядом факторСЦв.

В галузСЦ освСЦти:

  • спадкоСФмнСЦсть спСЦльноСЧ радянськоСЧ системи освСЦти;
  • близькСЦсть пСЦдходСЦв у реформуваннСЦ та модернСЦзацСЦСЧ освСЦти;
  • усвСЦдомлення обома державами необхСЦдностСЦ переходу до нового шляху полСЦтичного, економСЦчного, культурного розвитку - заснованому на знаннях.

В галузСЦ науки:

  • наявнСЦсть тСЦсних зв'язкСЦв украСЧнських та росСЦйських вчених-науковцСЦв;
  • стратегСЦчнСЦсть наукового партнерства обох краСЧн;
  • вСЦдновлення науково-технСЦчного потенцСЦалу;
  • науково-технСЦчна спроможнСЦсть в умовах ринковоСЧ економСЦки.

Але не слСЦд також забувати про значення таких галузей як лСЦтературу, мистецтво, СЦнформацСЦйна сфера, без яких неможливе повноцСЦнне культурне спСЦвробСЦтництво.

Завдяки основним формам здСЦйснення зв'язкСЦв в цих галузях вСЦдбуваСФться ефективне культурне спСЦвробСЦтництво. До таких форм належать.

В галузСЦ освСЦти:

  • взаСФмообмСЦн студентами, навчальними програмами,пСЦдручниками тощо;
  • проведення спСЦльних учнСЦвських конференцСЦй, олСЦмпСЦад.

В галузСЦ науки:

  • мСЦжнароднСЦ конференцСЦСЧ, симпозСЦуми, з'СЧзди;
  • обмСЦн мСЦж науковими установами;
  • проведення спСЦльних наукових дослСЦджень;
  • органСЦзацСЦя мСЦжнародних форумСЦв;
  • реалСЦзацСЦя на практицСЦ наукових програм та проектСЦв, тощо.

В галузСЦ лСЦтератури:

  • здСЦйснення лСЦтературного книгообмСЦну;
  • видання лСЦтературного матерСЦалу двома мовами;
  • проведення мСЦжнародних конференцСЦй, присвячених проблемам лСЦтературознавства;
  • влаштування книжкових виставок, презентацСЦй новоСЧ лСЦтератури.

В галузСЦ мистецтва:

  • органСЦзацСЦя СЦ проходження спСЦльних концертСЦв, мСЦжнародних фестивалСЦв, гастролей музичних колективСЦв та вСЦдомих спСЦвакСЦв;
  • переклади драматичних творСЦв вСЦдомих iенаристСЦв;
  • постановки спектаклСЦв, презентацСЦСЧ кСЦнопродукцСЦй.

В галузСЦ СЦнформацСЦСЧ:

  • бСЦблСЦотечний книгообмСЦн;
  • обмСЦн журнальноСЧ та газетноСЧ перСЦодикою;
  • ретрансляцСЦя теле- СЦ радСЦопередач, тощо.

Основною СЦз форм здСЦйснення СЦ розвитку взаСФмостосункСЦв в областСЦ культури являСФться проведення - Року УкраСЧни в РосСЦСЧ та Року РосСЦСЧ в УкраСЧнСЦ. Це СФ фундаментальною базою для духовного зближення на паритетнСЦй основСЦ, а значСЦть зближення в усСЦх сферах гуманСЦтарних вСЦдносин.

2002 СЦ 2003 рр. - стали роками дСЦалогу культур, що сприяло подальшому украСЧнсько-росСЦйському гуманСЦтарному спСЦвробСЦтництву. Саме в цСЦ роки УкраСЧнСЦ СЦ РосСЦСЧ вдалося вСЦдкрити новСЦ можливостСЦ в сферСЦ культури (налагодження бСЦльш тСЦсних стосункСЦв).

Велику роль в здСЦйсненнСЦ взаСФмовпливу СЦ взаСФмозбагаченнСЦ вСЦдСЦграють культурнСЦ та громадськСЦ установи, якСЦ СФ центрами розвитку украСЧнсько-росСЦйськоСЧ культури.

Розглядаючи украСЧнсько-росСЦйське культурне спСЦвробСЦтництво недоречно було б обминути своСФю увагою СЦ той факт, що СЦнтенсивнСЦсть проходження процесу розвитку украСЧнсько-росСЦйських зв'язкСЦв, якСЦ проявляються (СЦснують такСЦ позицСЦСЧ СЦ оцСЦнки) в експансСЦСЧ, тоталСЦтарному проникненню росСЦйськоСЧ культури в украСЧнське культурне середовище СЦ завоюваннСЦ всього його простору. Але, мабуть, корСЦння такого стану взаСФмовпливу слСЦд шукати в рСЦвнСЦ розвитку конкурентно спроможностСЦ самоСЧ украСЧнськоСЧ культури. Ця проблема маСФ стати предметом ретельного науково-полСЦтичного аналСЦзу з боку тих структур, що визначають стратегСЦчний внутрСЦшньо СЦ зовнСЦшньо полСЦтичний курс украСЧнськоСЧ держави.

УкраСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в сферСЦ культури зобов'язуСФ використовувати весь потенцСЦал гуманСЦтарних вСЦдносин, аналСЦзу найбСЦльш суттСФвих факторСЦв, що являються необхСЦдною передумовою створення концептуальних основ продуктивного аналСЦзу вСЦдносин.

Сфера гуманСЦтарних вСЦдносин в предметному планСЦ дуже неоднорСЦдна. Тому необхСЦдний багатоаспектний пСЦдхСЦд в розглядСЦ украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин, який можливий лише при наявностСЦ СФдиного парадимального критерСЦю СЦ осмислення СЦ оцСЦнки.

Продуктивний аналСЦз украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин базуСФться на принципах заданих концептуальних параметрам аналСЦзу. Лише прозорСЦсть СФдиного цСЦлСЦсного пСЦдходу в аналСЦзу украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин дозволить зробити прогнози в майбутнСФ украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин.


Методичний роздСЦл


Тема: УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини (1991 - 2004 рр.)

(позакласний захСЦд з СЦсторСЦСЧ УкраСЧни)

(11 клас двСЦ години)

Мета: Узагальнити та систематизувати знання учнСЦв про вСЦдносини незалежноСЧ УкраСЧни в областСЦ культури з державами СНД, зокрема з РосСЦСФю; з'ясувати стан та значення украСЧнсько-росСЦйських культурних вСЦдносин на сучасному СЦсторичному етапСЦ розвитку обох держав; виявити найбСЦльш ажливСЦ напрямки украСЧно-росСЦйських вСЦдносин у галузСЦ освСЦти, науки мистецтва та СЦнформацийнСЦй сферСЦ; визначити основнСЦ наслСЦдки СЦ перспективи взаСФмодСЦСЧ культурних аспектСЦв украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин;

ЗакрСЦпити умСЦння учнСЦв аналСЦзувати та узагальнювати навчальний матерСЦал у поСФднаннСЦ з самостСЦйною дослСЦдницькою роботою, аргументувати, висловлювати "аснСЦ погляди на проблему; на основСЦ рСЦзнохарактерного кола фактСЦв, здСЦйснити комплексну оцСЦнку найважливСЦших складових украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин; робити доповСЦдСЦ та висновки з теми;

Формувати в учнСЦв почуття патрСЦотизму, поваги СЦ любовСЦ до самобутньоСЧ украСЧнськоСЧ культури, СЧСЧ духовних цСЦнностей;

Тип: узагальнення та систематизацСЦя знань.

Вид: наукова конференцСЦя.

ОсновнСЦ поняття: культура, народна освСЦта, науково-технСЦчне та СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво, МААН, НАУ, РАН, Культурний центр, ЗМРЖ, книговидавництво, СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечне спСЦвробСЦтництво.

ОсновнСЦ вмСЦння та навички:

  • аналСЦзувати СЦсторичнСЦ явища та подСЦСЧ, порСЦвнювати та оцСЦнювати СЧх значенння, робити висновки;
  • працювати з текстом пСЦдручника, намагатися аналСЦзувати наукову лСЦтературу, пресу, документальнСЦ матерСЦали;
  • висловлювати "асну думку брати участь в обговореннСЦ СЦсторичних питань, усно рецензувати вСЦдповСЦдСЦ СЦнших учнСЦв;
  • самостСЦйно готувати доповСЦдь та виступати перед аудиторСЦСФю.

МСЦжпредметнСЦ та мСЦжкурсовСЦ зв'язки: курс "Людина СЦ суспСЦльство" (11 клас) - тема: "Людина в системСЦ мСЦжнародних соцСЦально-полСЦтичних вСЦдносин" (ОсновнСЦ напрями СЦ приорСЦтети зовнСЦшньоСЧ полСЦтики УкраСЧни); тема 30 "Проблеми культури в сучасному свСЦтСЦ" (СвСЦтова культура ХХ ст.: досягнення СЦ проблеми. Проблеми нацСЦонально-культурного вСЦдродження в УкраСЧнСЦ).

ОсновнСЦ дати:

  • липень 1992 р. - ДоговСЦр про спСЦвробСЦтництво мСЦж РосСЦйською академСЦСФю наук СЦ АкадемСЦСФю наук УкраСЧни;
  • вересень 1993 р. - утворення МСЦжнародноСЧ асоСЦацСЦСЧ академСЦСЧ наук (МААН);
  • 31 травня 1997 р. - пСЦдписання Договору про дружбу, спСЦвробСЦтництво СЦ партнерство мСЦж РосСЦйською ФедерацСЦСФю СЦ УкраСЧною;
  • 27 листопада 1998 р. - офСЦцСЦйне вСЦдкриття Культурного центру УкраСЧни у МосквСЦ;
  • 22 червня 2000р. - пСЦдписання у МосквСЦ Угоди про науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво мСЦж НацСЦональною академСЦСФю наук та Урядом Москви;
  • 2002 р. - РСЦк УкраСЧни в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ;
  • 2003 р. - РСЦк РосСЦСЧ в УкраСЧнСЦ.

ПерсоналСЦСЧ: Б. Е. Патон, Ю. С. Осипов, В. Мельниченко.

Обладнання: полСЦтичнСЦ карти УкраСЧнСЦ та РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ, символи державностСЦ УкраСЧни та РосСЦСЧ, порСЦвняльнСЦ таблицСЦ, графСЦки.

ЛСЦтература:

Бойко О. РЖсторСЦя УкраСЧни: ПосСЦбник для студентСЦв вищих навчальних закладСЦв. - К.: АкадемСЦя, 1999. - 561 с.

Бокань В. А., Польовий Л. П. РЖсторСЦя культури УкраСЧни: Навчальний посСЦбник. - К.: МАЦП, 2001. - 256 с.

Диалог украинской и русской культуры в Украине: Материалы научно практической конференции 30 - 31 октября 1997 г. - К, 1998. - 213 с.

ЛосСФв РЖ. СучаснСЦ ВзаСФмо (?) впливи росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ культур // УкраСЧнська культура. - 1999. - № 6. - С. 6-7.

Нариси з СЦсторСЦСЧ дпломатСЦСЧ УкраСЧни / [О. РЖ. Галенко, РД. РД. Калинський, М. В. кСЦрсенко та СЦн.; ПСЦд ред. В. А. СмолСЦя; НАН УкраСЧни, РЖнститут СЦсторСЦСЧ УкраСЧни] - К.: Видавничий дСЦм тАЮАльтернативи", 2001. - 733 с.

Попович М. В. Нариси украСЧнськоСЧ популярноСЧ культури. - К.: УЦКД, 1998. - 760 с.

УкраСЧна - РосСЦя: концептуальнСЦ основи гуманСЦтарних вСЦдносин / За наук. ред. О.П. Лановенка. - К.: Стилос, 2001. - 476 с.

Турченко Г. Ф. НовСЦтня СЦсторСЦя УкраСЧни: ПСЦдручник для 11 класу середнСЦх загально-освСЦтнСЦх закладСЦв. - К.: Генеза, 2001. - 342 с.

ПСЦдготовчий етап:

  • вчитель заздалегСЦть (за 2-3 тСЦжнСЦ) повСЦдомляСФ учням тему уроку та вид заняття, день СЦ час проведення конференцСЦСЧ;
  • проводиться розподСЦл ролей доповСЦдачив пСЦд керСЦвництвом вчителя, враховуючи бажання, рСЦвень пСЦдготовки та коло СЦнтересСЦв учнСЦв;
  • обираСФться голова конференцСЦСЧ (ведучий), якСЦй розробляСФ регламент роботи учасникСЦв конференцСЦСЧ (час виступу, вСЦдповСЦдей на запитання), оснонСЦ СЧСЧ етапи (за допомогою вчителя);
  • вчитель органСЦзовуСФ виставку лСЦтератури присвячену темСЦ конференцСЦСЧ, оформлюСФ стенди с СЦлюстративним матерСЦалом;
  • проводить СЦндивСЦдуальнСЦ консультацСЦСЧ вСЦдносно теми виступСЦв учнСЦв.

Структура проведення

РЖ. ОрганСЦзацСЦйний момент

РЖРЖ. АктуалСЦзацСЦя знаннь учнСЦв

  • УкраСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в областСЦ освСЦти
  • Наукове спСЦвробСЦтництво
  • ДСЦяльнСЦсть Культурного центру в МосквСЦ
  • Стосунки УкраСЧни з РосСЦйською ФедерацСЦСФю в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ

РЖРЖРЖ. ПСЦдсумки науковоСЧ конференцСЦСЧ

ХСЦд проведення

РЖ. ОрганСЦзацвйний момент.

Вчитель вСЦтаСФться та нагадуСФ правила проведення конференцСЦСЧ, надаСФ слово ведучому (може сам виступати в ролСЦ ведучого)

РЖРЖ. АктуалСЦзацСЦя знаннь.

Вступне слово ведучого: Серед держав, що утворилися на територСЦСЧ колишнього Радянського Союзу - УкраСЧна СЦ РосСЦя являють собою найбСЦльшСЦ за кСЦлькСЦстю населення, економСЦчним СЦ вСЦйськовим потенцСЦалом краСЧни з проголошенням УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ як незалежних держав виникли принципово новСЦ умови формування вСЦдносин мСЦж ними в области культури, а це звСЦсно потребуСФ великих практичних зусиль з боку обох краСЧн, якСЦ повиннСЦ бути побудованСЦ на глибокому переосмисленнСЦ СЦсторичного досвСЦду, об'СФктивноСЧ оцСЦнки СЦсторичним подСЦям, урахування СЦнтересСЦв обох народСЦв.

ПреорСЦтетнСЦсть украСЧно-росСЦйського спСЦвробСЦтництва обумовлена цСЦлою низкою факторСЦв культурно-СЦсторичного, соцСЦо-культурного плану. взаСФмодСЦя на рСЦвнСЦ культурних пластСЦв двох народСЦв позначено прагненням сприяти дослСЦдженню дСЦалога на культурному рСЦвнСЦ, розвитку спСЦвробСЦтництва загальних СЦнтересСЦв в сферСЦ культури, зокрема: освСЦти, науки, мистецтва та СЦнформацСЦСЧ.

Саме двостороннСЦ культурнСЦ взаСФмостосунки, СЧх основнСЦ складовСЦ, ми сьогоднСЦ повиннСЦ бСЦльш детально розглянути та проаналСЦзувати.

      • УкраСЧнсько-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в областСЦ освСЦти.

Вистапають з доповСЦдями "експерти в областСЦ освСЦтнього спСЦвробСЦтництва".

Експерт 1: "Одним СЦз найцСЦнСЦших СЦ конкурентно здатних ресурсСЦв УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ СФ СЧхнСФ освСЦчене населення, це стаСФ особливо актуальним в нових умовах, коли розвиненСЦ краСЧни переходять до "новоСЧ економСЦки" - економСЦки заснованоСЧ на знаннях.

РосСЦя СЦ УкраСЧна, будучи спадкоСФмцями радянськоСЧ системи освСЦти, що по праву вважалася однСЦСФю СЦз кращих освСЦт, мають багато загальних рис СЦ зв'язкСЦв. Але в сучасному свСЦтСЦ для того, щоб не втратити колишнСЦх переваг, необхСЦдно постСЦйно оновлювати, удосконалювати дСЦючий механСЦзм. Саме тому украСЧнський СЦ РосСЦйських уряди в якостСЦ одного з найважливСЦших преорСЦтетСЦв розвитку економСЦки СФ соцСЦальноСЧ сфери висувають модернСЦзацСЦю дСЦючих систем освСЦти.

Так в РосСЦСЧ в 2000р. була розроблена програма, що одержала умовну назву "СтратегСЦя для РосСЦСЧ - освСЦта" , де було поставлене досить амбСЦцСЦйне завдання - довести рСЦвень державного фСЦнансування освСЦти найближчим часом до 4,5% ВВП СЦ створити умови для додаткового прибутку позабюджетних коштСЦв в освСЦтСЦ, якСЦ дали б ще 2-2,5% ВВП. Таким чином, сукупнСЦ витрати на освСЦту суспСЦльства й родин повиннСЦ були досягти 6,5-7% ВВП.

На УкраСЧнСЦ розгортаються дуже близькСЦ процеси. Держава також намагаСФться пСЦдтримати прагнення молодСЦ одержати якСЦсну освСЦту СЦ як прСЦоритетне завдання висуваСФ розвиток пСЦльгового освСЦтнього кредитування студентСЦв. У РосСЦСЧ пСЦшли СЦншим шляхом. Була розроблена система державних СЦменних фСЦнансових зобов'язань (ДРЖФЗ), експериментальне вСЦдпрацьовування якоСЧ здСЦйснюСФться з 2002 р. (Виступаючи пропонуСФ слухачам ознайомитися з системою ДРЖФЗ самостСЦйно, за допомогою завчасно розданих ксерокопСЦй).

На УкраСЧнСЦ уряд також плануСФ ввести систему РДдиного екзамену пСЦсля закСЦнченнСЦ школи.

Разом з тим представляСФться, що до введення нацСЦонального тестування (РДдиного СЦспиту) УкраСЧна пСЦдСЦйде бСЦльше пСЦдготовленою змСЦстовно, оскСЦльки вона вже зараз перейшла на 12 -бальну систему шкСЦльних оцСЦнок. Це приводить до бСЦльше точного оцСЦнювання освСЦтнСЦх результатСЦв, досягнутих школярем, СЦ сприяСФ пСЦдвищенню якостСЦ шкСЦльного навчання. Даний момент дуже важливий при переходСЦ до незалежноСЧ системи оцСЦнки якостСЦ шкСЦльного навчання, яким СФ РДдиний СЦспит (загальнонацСЦональний тест). У РосСЦСЧ поки перехСЦд на 10-бальну систему шкСЦльноСЧ оцСЦнки гальмуСФ: шкСЦльна "п'ятСЦрка" зведена педагогСЦчним спСЦвтовариством ледве не в ранг нацСЦональноСЧ традицСЦСЧ.

Таким чином маючи спСЦльну спадкоСФмну радянську систему освСЦти незалежнСЦ УкраСЧна СЦ РосСЦя вибрали шлях модернСЦзацСЦСЧ, реформування СЧСЧ корСЦнноСЧ основи. Ця модернСЦзацСЦя маСФ багато схожостей, а головне маСФ спСЦльнСЦ визначеннСЦ однаковСЦ приоритети. Про це свСЦдчать заявленСЦ схожСЦ програми дСЦй украСЧнського СЦ росСЦйського урядСЦв про визнання необхСЦдностСЦ переходу на 12-рСЦчне шкСЦльне навчання, введення профСЦльноСЧ школи, СЦ визнання державного замовлення на пСЦдготовку фахСЦвцСЦв."

Експерт 2: "Що стосуСФться украСЧно-росСЦйського спСЦвробСЦтництва на рСЦвнСЦ вищоСЧ освСЦти, то на сьогоднСЦшнСЦй день у Московському унСЦверситетСЦ працюють 19 факультетСЦв, де вчаться понад 26 тисяч студентСЦв. Професорсько-викладацький склад - 4 тис. професорСЦв СЦ викладачСЦв, 5 тис. наукових спСЦвробСЦтникСЦв. Ректором МДУ на альтернативнСЦй основСЦ в 1992 роцСЦ був обраний виходець СЦз УкраСЧни, що був робСЦтником шахти м. ГорлСЦвка ДонецькоСЧ областСЦ ВСЦктор Антонович Садовничий, що з 1994 року СФ й Президентом Союзу ректорСЦв РосСЦСЧ. У стСЦнах унСЦверситету безкоштовно навчаються понад 400 студентСЦв з УкраСЧни, яким унСЦверситет платить стипендСЦю й надаСФ гуртожиток. Для найкращих студентСЦв заснованСЦ понад 125 СЦменних стипендСЦй: М.Ломоносова, Н.ВавСЦлова, В.Вернадского, Л.Толстого й СЦн.

Московський унСЦверситет пСЦдтримуСФ тСЦснСЦ зв'язки СЦз провСЦдними навчальними закладами свСЦту, у тому числСЦ й з украСЧнськими - НацСЦональним киСЧвським унСЦверситетом СЦм. Тараса Шевченко, ЛьвСЦвським унСЦверситетом СЦм. РЖвана Франка.НавчальнСЦ заклади РФ у межах видСЦлених бюджетних асигнувань вирСЦшують питання щодо кСЦлькостСЦ студентСЦв й учнСЦв, якСЦ зараховуються на навчання безкоштовно, а також з урахуванням своСЧх можливостей (наявнСЦсть викладачСЦв, аудиторСЦй й СЦн.) самостСЦйно здСЦйснюють прийом певноСЧ кСЦлькостСЦ студентСЦв на платне навчання. Така форма пропонуСФться тим, хто показав досить високий рСЦвень пСЦдготовки, але не пройшов по конкурсСЦ на вступних СЦспитах. РозмСЦр оплати за навчальний рСЦк установлюСФться кожним навчальним закладом самостСЦйно. ВСЦн залежить вСЦд престижностСЦ майбутньоСЧ спецСЦальностСЦ й мСЦiезнаходження навчального закладу. У середньому щорСЦчно в РосСЦСЧ вчиться близько 10 тисяч украСЧнських громадян (з яких на платнСЦй основСЦ - двСЦ тисячСЦ), з них в 400 вузах - 7 тис. студентСЦв й в 300 середнСЦх спецСЦальних навчальних закладах - майже тисяча.

В 70 просвСЦтнСЦх установах м. Санкт-Петербурга вчилися 1000 чСЦл., з них - 900 у вищих навчальних закладах. НайбСЦльша кСЦлькСЦсть студентСЦв - у Санкт-Петербургском державному унСЦверситетСЦ, у МорськСЦй СЦ ЛСЦсотехнСЦчнСЦй академСЦях. У вузах РостовськоСЧ областСЦ, що СЦсторично близька нашСЦй державСЦ, в 16 вищих й 28 середнСЦх спецСЦальних навчальних установах навчалося понад 1000 громадян УкраСЧни."

Слово голови конференцСЦСЧ: "Отже, з даних виступСЦв вСЦдносно украСЧно-росСЦйського спСЦвробСЦтництва варто наголосити, що головним прСЦоритетом обох краСЧн маСФ бути формування високоефективноСЧ системи освСЦти. Що надавала б вСЦдповСЦдний сучасним вимогам рСЦвень знань.

БлизькСЦсть пСЦдходСЦв у структурСЦ освСЦти радуСФ, оскСЦльки взаСФмо обмСЦн украСЧнськоСЧ й росСЦйськоСЧ систем навчання, СЧхня взаСФмодСЦя може стати дСЦючим СЦнструментом просування обох краСЧн до "новоСЧ економСЦки" й "суспСЦльству, заснованому на знаннях"."

Голова конференцСЦСЧ зробивши такий висновок пропонуСФ перейти до наступного питання: "Наукового спСЦвробСЦтництва".

      • Наукове спСЦвробСЦтництво (Ведучий зазначаСФ, що наукове украСЧно-росСЦйське спСЦвробСЦтництво доречно було б розглянути в двох аспектах: взаСФмодСЦя вчених та науково-технСЦчне СЦнновацСЦйне спСЦвробСЦтництво).

Експерт 4: "Досягнення украСЧнськоСЧ науковоСЧ школи вСЦдомСЦ в багатьох краСЧнах свСЦту. Продовжують розвиватися мСЦжнароднСЦ науковСЦ й науково-технСЦчнСЦ зв'язки вчених УкраСЧни. В роки незалежностСЦ обох держав розширилося коло дослСЦдницьких установ, що приймають участь у мСЦжнародних наукових програмах СЦ науковому обмСЦнСЦ, росте число спСЦльних наукових проектСЦв СЦ публСЦкацСЦй, проведеннСЦ мСЦжнародних наукових форумСЦв.

Значно розширилося наукове й науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво украСЧнських учених з вСЦдповСЦдними органСЦзацСЦями РосСЦСЧ. Особливий розвиток придбали зв'язки з РосСЦйською академСЦСФю наук. СпСЦвробСЦтництво украСЧнських СЦ росСЦйських учених регулюють ДоговСЦр про спСЦвробСЦтництво мСЦж РосСЦйською академСЦСФю наук й АкадемСЦСФю наук УкраСЧни (липень 1992 р.) СЦ ДоговСЦр про наукове спСЦвробСЦтництво мСЦж СибСЦрським вСЦддСЦленням РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук СЦ НацСЦональною академСЦСФю наук УкраСЧни (липень 1998 р.).

ЗдСЦйснюСФться науковий обмСЦн мСЦж установами, закрСЦплений Протоколом про порядок здСЦйснення обмСЦну вченими вСЦд 2 грудня 1998 року вСЦдповСЦдно до Договору про спСЦвробСЦтництво.

СпСЦвробСЦтництво двох краСЧн розвиваСФться за найбСЦльш актуальними сучасними проблемами: у дослСЦдженнСЦ бСЦологСЦчних речовин, космосу, в авСЦацСЦйному будСЦвництвСЦ, ядерного процесу й т.д.

У вереснСЦ 1993 р. академСЦСЧ наук суверенних держав, утворених на територСЦСЧ коли СЧм нього Радянського Союзу, створили МСЦжнародну асоцСЦацСЦю академСЦй наук (МААН). Основною метою цСЦСФСЧ неурядовоСЧ мСЦжнародноСЧ самоврядноСЧ органСЦзацСЦСЧ СФ вСЦдновлення втрачених наукових зв'язкСЦв, вирСЦшення найсуттСФвСЦших наукових проблем розвитку цивСЦлСЦзацСЦСЧ, кооперування фундаментальних дослСЦджень, об'СФднання зусиль у проведеннСЦ найперспективнСЦших розробок, спСЦльне використання унСЦкального й дорогого обладнання, збереження СЦнтелектуального й науково-технСЦчного потенцСЦалу своСЧх краСЧн, законодавче закрСЦплення науки як найважливСЦшого державного прСЦоритету.

У 2002 р. пСЦд егСЦдою МААН у МосквСЦ вСЦдбулось спСЦльне засСЦдання президСЦй РосСЦйськоСЧ академСЦСЧ наук СЦ НацСЦональноСЧ академСЦСЧ наук УкраСЧни. На засСЦданнСЦ вСЦдзначалось, що академСЦСЧ наук УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ, СЧх президенти -академСЦки Ю. С. Осипов СЦ Б. РД. Патон - доклали всСЦх зусиль, щоб зв'язки мСЦж ученими не переривалися.

Отже, з усього вище сказаного ми простежуСФмо украСЧнських СЦ росСЦйських вчених, науковцСЦв, якСЦ зацСЦкавленСЦ у двостороннСФму спСЦвробСЦтництвСЦ, мають спСЦльнСЦ СЦнтереси, СЦдеСЧ цСЦлСЦ направленСЦ на розвиток науки кожноСЧ СЦз краСЧн."

Експерт 5: "У XXI столСЦттСЦ мСЦiе СЦ роль УкраСЧни у свСЦтовСЦй економСЦцСЦ визначаСФться передусСЦм рСЦвнем СЧСЧ науково-технСЦчного розвитку, спроможнСЦстю створювати СЦ ефективно впроваджувати "аснСЦ СЦ зарубСЦжнСЦ наукоСФмнСЦ технологСЦСЧ, активнСЦстю краСЧни на свСЦтовому технологСЦчному ринку.

Науково-технСЦчнСЦ зв'язки УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ розвиваються як на двосторонньому, так СЦ багатосторонньому рСЦвнях. Основою багатостороннього спСЦвробСЦтництва СФ пСЦдписана у листопадСЦ 1995 р. на засСЦданнСЦ глав урядСЦв краСЧн-учасниць СНД Угода про створення загального науково-технологСЦчного простору краСЧн-учасниць СНД.

ОстаннСЦми роками успСЦшно виконувалися роботи в галузСЦ дослСЦдження та використання космСЦчного простору на 1998-2007 рр. Прикладом успСЦшного спСЦвробСЦтництва у ракетно-космСЦчнСЦй галузСЦ СФ мСЦжнародний проект "Морський старт", а також функцСЦонування спСЦльного пСЦдприСФмства "Космотрас" з метою використання мСЦжконтинентальних балСЦстичних ракет вСЦйськового призначення у мирних цСЦлях. Поглиблюються зв'язки мСЦжнародноСЧ органСЦзацСЦСЧ космСЦчного зв'язку "РЖнтерсупутник" з украСЧнськими органСЦзацСЦями та пСЦдприСФмствами ракетно-космСЦчноСЧ галузСЦ, зокрема з державним конструкторським бюро "ПСЦвденне", вСЦдомими утвореннями "Укркосмос", "Укртелеком".

Отже характеризуючи спСЦвробСЦтництво вчених в науково-технСЦчнСЦй сферСЦ можна стверджувати, що РосСЦя для УкраСЧни була СЦ залишаСФться головним стратегСЦчним партнером в рамках спСЦвробСЦтництва обох краСЧн. В цьому напрямку ми також спостерСЦгаСФмо вСЦдповСЦдне двостороннСФ зближення, яке проявляСФться в поглибленнСЦ науково-дослСЦдного спСЦвробСЦтництва, реалСЦзацСЦСЧ перспективних проектСЦв СЦ програм СЦнновацСЦйного спрямування."

      • ДСЦяльнСЦсть Культурного центру в МосквСЦ.

Слово ведучого: "Розглядаючи украСЧно-росСЦйське спСЦвробСЦтництво в областСЦ культури хотСЦлося б придСЦлити належну увагу дСЦяльностСЦ украСЧнського культурного центру, який по праву називають "храмом розвитку украСЧнськоСЧ культури та мистецтва.""

Експерт 6: "УкраСЧнський культурний центр був вСЦдкритий 27листопада 1998 р. у МосквСЦ.

Головним завданням Центру СЦ СФ саме розширення рСЦвноправних культурних звтАЩязкСЦв з РосСЦйською ФедерацСЦСФю, участь у реалСЦзацСЦСЧ гуманСЦтарних, науково-технСЦчних, СЦнформацСЦйних програм сприяли налагодженню контактСЦв СЦ розвитковСЦ спСЦвробСЦтництва творчих, культурно-освСЦтнСЦх органСЦзацСЦй, наукових та пСЦдприСФмницьких кСЦл обох краСЧн,популяризацСЦя досягнень УкраСЧни в рСЦзних галузях суспСЦльно-економСЦчного та духовного життя тощо. Для здСЦйснення цих завдань та намСЦрСЦв при Культурному центрСЦ працюють бСЦблСЦотека, кСЦно-лекцСЦйний та виставковий зал.

ДСЦяльнСЦсть Культурного центру направлена на розвиток украСЧнського мистецтва. Про це свСЦдчать пСЦдтримка ним розвитку украСЧнського живопису та образотворчого мистецтва.

В ЦентрСЦ також представленСЦ майстри музики СЦ творчих колективСЦв (виступи народних артистСЦв та колективних оркестрСЦв.).

НеобхСЦдно вСЦдзначити, що в примСЦщеннСЦ ВсеросСЦйського музичного товариства й плСЦдно працюСФ УкраСЧнський музичний салон, органСЦзаторами якого СФ комСЦтет громадських мСЦжрегСЦональних зв'язкСЦв уряду Москви, ВсеросСЦйське музичне товариство, Культурний центр УкраСЧни й об'СФднання украСЧнцСЦв Москви.

Таким чином, багатогранна творча дСЦяльнСЦсть колективу Центру даСФ право сказати, що Культурний центр УкраСЧни в МосквСЦ став унСЦкальним осередком украСЧнськоСЧ культури, духовностСЦ й ментальностСЦ."

4. Стосунки УкраСЧни з РФ в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ

Слово ведучого: "НацСЦональнСЦ СЦнтереси УкраСЧни у сферСЦ мСЦждержавних СЦнформацСЦйних вСЦдносин визначають роль та функцСЦСЧ СЦнформацСЦйного середовища в сучасному украСЧнському суспСЦльствСЦ, першочерговими серед яких СФ здСЦйснення керованих процесСЦв суспСЦльноСЧ трансформацСЦСЧ, зокрема щодо реформування економСЦчних вСЦдносин та адмСЦнСЦстративно-управлСЦнськоСЧ системи, СЦнтегрування у свСЦтову спСЦльноту (основною з ознак якоСЧ на сьогоднСЦ СФ СЦнформацСЦйна вСЦдкритСЦсть) на правах повноправного СЧСЧ члена, зберСЦгши при цьому суттСФвСЦ ознаки нацСЦональноСЧ СЦдентичностСЦ.

СуттСФво було б розглянути стосунки УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ з огляду на СЧСЧ такСЦ складовСЦ: засоби масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ, книговидавництво СЦ бСЦблСЦотечне спСЦвробСЦтництво."

Експерт 7, в сферСЦ засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ: "УкраСЧна СЦ РосСЦйська ФедерацСЦя мають багато спСЦльного, що створюСФ необхСЦднСЦ передумови для виведення вСЦдносин в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ на рСЦвень стратегСЦчного партнерства."

В своСЧй доповСЦдСЦ доповСЦдач акцентуСФ свою увагу на таких проблемах стосункСЦв УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ в сферСЦ засобСЦв масовоСЧ СЦнформацСЦСЧ: присутнСЦсть росСЦйських ЗМРЖ в СЦнформацСЦйному просторСЦ краСЧни, наслСЦдки цСЦСФСЧ присутностСЦ (проблеми забезпечення СЦнформацСЦйного суверенСЦтету); встановлення в мСЦждержавному СЦнформацСЦйному просторСЦ взаСФмовигСЦдноСЧ партнерськоСЧ взаСФмодСЦСЧ.

Експерт 7 вСЦдносно даноСЧ проблеми робить такСЦ висновки: "ОцСЦнюючи стан спСЦвробСЦтництва украСЧни СЦ РосСЦСЧ в СЦнформацСЦйнСЦй сферСЦ, слСЦд особливу увагу придСЦлити ЗМРЖ - якСЦ мають значний вплив на формування нацСЦональноСЧ культури обох краСЧн.

В цСЦлому, нинСЦшнСЦй стан СЦнформацСЦйного простору украСЧнсько-росСЦйських вСЦдносин показуСФ необхСЦднСЦсть зближення й формування якСЦсно нового формату спСЦвробСЦтництва в сферСЦ телебачення, радСЦомовлення, друкованих ЗМРЖ."

Експерт 8, в сферСЦ книговидавництва: "За роки незалежностСЦ УкраСЧни нажаль спостерСЦгаСФмо сумну картину стану украСЧнського книговидання, що не скажеш по вСЦдношенню до РФ

Для цивСЦлСЦзованоСЧ конкуренцСЦСЧ на спСЦльному СЦнформацСЦйному просторСЦ повиннСЦ бути принаймнСЦ однаковСЦ умови для всСЦх його учасникСЦв. Враховуючи критичний стан видавничоСЧ справи УкраСЧни, для видавцСЦв книжковоСЧ продукцСЦСЧ слСЦд створити умови працСЦ на сучасному СЦнформацСЦйному полСЦ такими ж або й кращими, нСЦж у РосСЦйськСЦм ФедерацСЦСЧ. ТСЦльки тодСЦ ми зможемо подолати кризу СЦ стати конкурентноздатними з росСЦйськими видавцями."

ОцСЦнюючи стан книговидавничоСЧ сфери в УкраСЧнСЦ та РосСЦСЧ, експерт 8 керуСФться даними таблиць: "Випуск книг СЦ брошур в УкраСЧнСЦ з цСЦльовим призначенням у 1997-1999 роках", " Випуск книг СЦ брошур в РосСЦСЧ з цСЦльовим призначенням у 1997-1999 роках", "Випуск книг СЦ брошур в УкраСЧнСЦ за тематичними роздСЦлами 1997-1999 роках", "Випуск книг СЦ брошур в РосСЦСЧ за тематичними роздСЦлами 1997-1999 роках", "Випуск книг СЦ брошур видавництвами в УкраСЧнСЦ в 1999 роцСЦ", "ДинамСЦка експорту книжковоСЧ продукцСЦСЧ з РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ 1997 СЦ 1998 роках", "Обсяг ввезення книжковоСЧ продукцСЦСЧ з РосСЦСЧ до краСЧн СНД СЦ БалтСЦСЧ 1997 СЦ 1998 роках". (ЦСЦ таблицСЦ пСЦдготованСЦ завчасно експертом СЦ поданСЦ у виглядСЦ ксерокопСЦй на кожного слухача)

Висновки експерта 8: "Узагальнюючи викладене, можна дСЦйти висновку, що книговидавнича справа на УкраСЧнСЦ довгий час знаходилась по за увагою "адних структур краСЧни. Адже книговидавництво, щоб мати конкурентноспроможну продукцСЦю повинно всСЦляко вСЦдчувати пСЦдтримку з боку своСФСЧ держави.

ПолСЦтика УкраСЧни в книговиданнСЦ СЦ в книгорозповсюдженнСЦ повинна бути жорсткою, слСЦд заохочувати видання украСЧнськоСЧ книги рСЦзними мовами, здСЦйснювати книгообмСЦн для розповсюдження СЦнформацСЦСЧ СЦ знань через книгу на весь свСЦт."

Експерт 9, у сферСЦ бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва: "Почати характеристику СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва необхСЦдно з дСЦяльностСЦ БСЦблСЦотеки украСЧнськоСЧ лСЦтератури у МосквСЦ, яка була заснована у 1920 р, а припинила своСФ СЦснування 1938 р. Лише через декСЦлька десяткСЦв рокСЦв вона вСЦдновила свою дСЦяльнСЦсть. Так 17 грудня 1989 р. В читальному залСЦ ЦентральноСЧ бСЦблСЦотеки № 122 Калишенського району Москви на шосе ЕнтузСЦастСЦв, 20, вСЦдбулося вСЦдкриття БСЦблСЦотеки. В травнСЦ 1997 р. Указом голови комСЦтету з культури Москви на базСЦ бСЦблСЦотеки-фСЦлСЦалу №147 була створена БСЦблСЦотека росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ лСЦтератури" (Експерт даСФ короткий аналСЦз дСЦяльностСЦ СЦ значення в сферСЦ бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва УкраСЧни СЦ РосСЦСЧ).

Експерт 9 зазначаСФ, що важливою ланкою СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва СФ Рада директорСЦв наукових бСЦблСЦотек, яка була створена при МСЦжнароднСЦй асоцСЦацСЦСЧ академСЦСЧ наук в 1996 р. Раду директорСЦв наукових бСЦблСЦотек (НБ) та науково-СЦнформацСЦйних центрСЦв (НРЖЦ) академСЦй наук - членСЦв МААН.(короткий аналСЦз).

Висновки експерта 9: "Таким чином проаналСЦзувавши стан СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва УкраСЧни СЦ РФ можна дСЦйти висновкСЦв, що це спСЦвробСЦтництво проходить на належному рСЦвнСЦ. МеханСЦзм цього спСЦвробСЦтництва складають: СЦснування та дСЦяльнСЦсть БСЦблСЦотеки росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ лСЦтератури, яка СФ прямим сполученням двостороннього бСЦблСЦотечного спСЦлкування та Рада директорСЦв бСЦблСЦотек та науково-СЦнформацСЦйних центрСЦв, яка основнСЦ своСЧ зусилля спрямовуСФ на розширення СЦнформацСЦйного обмСЦну мСЦж науковими бСЦблСЦотеками та СЦнформацСЦйними центрами академСЦй - членСЦв МААН з метою СЦнтеграцСЦСЧ наявних СЦнформацСЦйних ресурсСЦв, сприяють створенню СФдиного СЦнформацСЦйного простору науки - одного з прСЦоритетних напрямСЦв СЦнформатизацСЦСЧ суспСЦльства."

ПСЦсля цього учасники конференцСЦСЧ пСЦдбивають пСЦдсумки з розгляду та аналСЦзу даноСЧ теми.

РЖРЖРЖ. ПСЦдсумки науковоСЧ конференцСЦСЧ:

ПСЦдсумки учасники конференцСЦСЧ роблять самостСЦйно, приоритетним СФ заключне слово ведучого, який наголошуСФ: "УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ вСЦдносини мають велике значення як для УкраСЧни так СЦ для РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ. Адже спСЦльна, братня, побудована спорСЦдненими традицСЦями та звичаями культури тримала СЦ ще довгий час буде тримати цСЦ краСЧни в тСЦсних зв'язках.

УкраСЧнсько-росСЦйське культурне спСЦвробСЦтництво, як СЦ будь яке СЦнше, маСФ своСЧ головнСЦ напрями. Це в першу чергу зв'язки в галузСЦ освСЦти, науки, лСЦтератури, мистецтва та СЦнформацСЦйноСЧ сфери, якСЦ ми сьогоднСЦ з вами намагалися дослСЦдити.

На сьогоднСЦшнСЦй день СФ те, що украСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини стають бСЦльш прагматичними толерантнСЦшими. Вони ТСрунтуються на об'СФктивному визнаннСЦ потреби подальшоСЧ гармонСЦзацСЦСЧ нацСЦонально-культурних СЦнтересСЦв. Адже, щира дружба та взаСФмовигСЦдне спСЦвробСЦтництво мСЦж двома найбСЦльшими схСЦднослов'янськими народами не лише вСЦдповСЦдають СЦсторичнСЦй традицСЦСЧ, а й СФ запорукою стабСЦльностСЦ та миру в РДвразСЦСЧ."

Ведучий закриваСФ конференцСЦю, дякуСФ учасникам за активнСЦ участь.


Список використаних джерел та лСЦтератури


  1. АктуальнСЦ проблеми мСЦжнародних вСЦдносин: Зб. наук. пр. Вип. 33, Ч.1 / КиСЧв: - 2002. - 273 с.
  2. Белошинская Е., Кононенко Ю., Слюсарчук В. И лишь неизменна книга: К 80-летию создания Библиотеки украинской литературы в Москве. - М.: Слово, 2002. - 64с.
  3. Библиотечно-информационное образование в Росии: или старое вино в новой бутылке О. В. Шлыкова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - 1999. - Т. 2. - С. 18 - 21.
  4. Библиотечно-информационная супермагистраль Россия - СНГ - США в ХХ в.: концептуальный подход и практическая реализация Я. Л. Шрайберг // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудн. - 1999. - Т. 1. - С. 22 - 25.
  5. Библиотека на пути в информационное будущее / Т. А. Эссин // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - 2003. - Т. 1. - С. 97 - 99 с.
  6. Бокань В. А., Польовий Л. П. РЖсторСЦя культури Украини: Навчальний посСЦбник. - К.: МАЦП, 2001. - 256 с.
  7. ВасильСФва-Чекаленко Л. Д. УкраСЧна в мСЦжнародних вСЦдносинах (1991-96 рр.) Навч. посСЦбник / Л. Д. ВасильСФва-Чекаленко. - К.: ОсвСЦта, 1998. - 176с.
  8. Видавнича справа в УкраСЧнСЦ на сучасному етапСЦ: тенденцСЦСЧ, проблеми: Текст лекцСЦй для студентСЦв СЦн-ту журналСЦстики з курсу "Видавнича справа та редагування" - К.: КиСЧвський нацСЦональний ун-т СЦм. Т. Г. Шевченка, СЦн-т журналСЦстики, 2002. - 23 с.
  9. Галинський Л. УкраСЧнська книга в МосквСЦ // Демократична Украина. - 2002. - 22 березня. - С. 2-4
  10. Гнаткевич Ю. В. чи злетить птах у синСФ небо: Нариси про русифСЦкованих СЦ русифСЦкаторСЦв та гСЦрку долю укр. мови в незалежнСЦй УкраСЧнСЦ. - К.: Видавничий центр "ПросвСЦта", 1999 - 127с.
  11. ДСЦалог культур СЦ духовний розвиток людини: МатерСЦали ВсеукраСЧнськоСЧ науково - практчноСЧ конференцСЦСЧ, 24 - 26 сСЦчня 1995 р. - К., 1995. - 237 с.
  12. Диалог украинской и русской культур: Материалы Международной научно-практической конференции. 24 - 25 октября 1996г. - К., 1997. - 234с.
  13. Диалог украинской и русской культур в Украине. Материалы Международной научно-практической конференции 30 - 31 октября 1997 - К., 1998. - 213 с.
  14. Диалог украинской и русской культур в Украине. Материалы научно-практической конференции. - К.; 1998. - 214с.
  15. Диалог украинской и русской культур в Украине. Материалы IV-й международной научно - практич. конференции 9 - 10 декабря 1999 года, - К.; 2000. - 360с.
  16. Дзюба РЖ. РЖдеологСЦчнСЦ децибели "ДСЦалогу культур". - Зб. наук. пр. украСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини: гуманСЦтарний вимСЦр. - К.: Логос, 1998. - 90 с.
  17. Договор о дружбе, сотрудничестве и партнерстве между Российской Федерацией и Украиной, 31 мая 1997 // Московский журнал международного права. - 1997. - №4. - С. 246 - 256
  18. Договор о научном сотрудничестве между Сибирским отделением Российской академии наук и Академии наук Украины, июнь 1998 г. // www/ russia.org.ua/
  19. Договор о сотрудничестве между Российской академией наук и Академией наук Украины. // Бюллетень международных договоров. - 1992г. - №6. - С. 15-20.
  20. Евзоров Р. Я. Украина: с Россией вместе или врозь? - М.: Весь мир, 2000. - 158 с.
  21. ЕтнополСЦтика: СЦсторСЦя СЦ сучаснСЦсть: статтСЦ, виступи, СЦнтервтАЩю 90-х рр. - К.: РЖПРЖЕНД, 1999. - 656 с.
  22. РДвропейська конвенцСЦя з прав людини, ратифСЦковану Верховною Радою УкраСЧни // www.judges. org. ua
  23. Жук М. Перспективы взаимодействия ученых Украины и России (19. 02. 2003) //www. russie. org. ua.
  24. РЖвченко О. Г. УкраСЧна в системСЦ мСЦжнародних вСЦдносин: СЦсторична ретроспектива та сучасний стан. - К.; "РРЖЦ ЦАННП", 1997. - 687 с.
  25. РЖдзьо В. УкраСЧнцСЦ в РосСЦСЧ: СЦсторСЦя, сучасний стан та перспектива розвитку в тАЮРСЦк УкраСЧни в РосСЦйськСЦй ФедерацСЦСЧ" // УкраСЧнознавство. - 2002. - №3. - С. 177 - 181.
  26. РЖдзьо В. УкраСЧнська дСЦаспора в РосСЦСЧ: УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ взаСФмовСЦдносини: СЦсторСЦя, наука, релСЦгСЦя. - ЛьвСЦв: БАК, 2002. - 303 с.
  27. РЖнформацСЦйно-аналСЦтична. дСЦяльнСЦсть в мСЦжнародних вСЦдносинах: МатерСЦали науково - практичноСЧ конференцСЦСЧ, 24 - 25 квСЦтня 2003 р. - Хмельницький, 2003. - 189 с.
  28. РЖнформацСЦйний глобалСЦзм СЦ перспективи нацСЦонального розвитку // БСЦблСЦотечний ВСЦсник. - 2003. - №2. - С. 24 - 26.
  29. Закон УкраСЧни тАЮПро нацСЦональнСЦ меншини в УкраСЧнСЦ", 25червня 1992 р. // Закони УкраСЧни - К., 1996, - Т. 3 - С. 362 - 364
  30. Закон "Про нацСЦональну культурну автономСЦю", 17 червня 1996р.// Закони УкраСЧни - К., 1996. - Т.3 - С. 296-298
  31. Закон УкраСЧни "Про телебачення та радСЦомовлення", 1993 р.// Закони УкраСЧни - К., 1996, - Т. 4 - С. 372 - 375
  32. Закон Российской Федерации "О образовании" // www. russia.org.ua.
  33. Згуровський М. В., Сидоренко С. РЖ. РЖнтеграцСЦйнСЦ тенденцСЦСЧ на шляхах поглиблення взаСФмодСЦСЧ НАН та МСЦносвСЦти УкраСЧни: досвСЦд 1993 - 1997 // Наука та наукознавство. - 1998. - №2. - C. 70 - 80.
  34. Калакура, Я. С. РЖсторичне джерелознавство: ПСЦдручник для студентСЦв СЦсторичних спецСЦальностей вищих навчальних закладСЦв. - К.: Либьдь, 2002. - 327 с.
  35. Книжковий бСЦзнес - УкраСЧна - РосСЦя // ВСЦсник КнижковоСЧ Палати. - 2000. - №1. - С. 3 - 5.
  36. Коваль Р. Чи можливе украСЧнсько-росСЦйське замирення? - Стрий: Вид-во СЦм.М.Тарновського, 1991, - 86 с.
  37. Конституция Российской Федерации: Принята всенародним голосованием 12 декабря 1993 г. - М.:Юрид. лит., 1993. - 63 с.
  38. КонституцСЦя УкраСЧни: Прийнята на птАЩятСЦй сесСЦСЧ ВерховноСЧ Ради УкраСЧни 28 червня 1996 р. - К.: Велес, 2003. - 63 с.
  39. Концепция государственной национальной политики Росийской Федерации, Указ президента РФ № 909 // www. russia. org. a.
  40. Культура СЦ мистецтво в сучасному свСЦтСЦ / М. М. Поплавський. - К.: КиСЧв. нац. ун-т культури СЦ мистецтв. 2001. - 149 с.
  41. Культура СЦ сучаснСЦсть: Альманах №1/ Держ. акад. керСЦвних кадрСЦв культури та мистецтв; наук. ред. М.РЖ.Головащук. - К.: ДАККРЖМ, 2000. - 125 с.
  42. Культура СЦ сучаснСЦсть: Альманах №1/ Держ. акад. керСЦвних кадрСЦв культури та мистецтв. / Ред.: В. А. БСЦтаСФв. - К., 2002. - 164 с.
  43. Культура УкраСЧни в роки незалежностСЦ // Культура украСЧнського мистецтвознавства: Зб. наук. пр. - Х., 2001. Вип. 8. - С. 4 - 16.
  44. Культура УкраСЧни: Зб. наук. Праць. - Х.; ХДАК. Вип. 11: Мистецтвознавство - 2003. - 226 с.
  45. Культура УкраСЧни. Вип. 8. Мистец-во. Зб. наук. пр. - Х.; ХДАК., 2001. - 304с.
  46. Культура УкраСЧни: стан, проблеми, тенденцСЦСЧ розвитку: Зб. наук. ст. - К., РЖн-т пСЦдвищення квалСЦфСЦкацСЦСЧ працСЦвн. культ. 1997, - 268 с.
  47. Курас РЖ.Ф., ГеСФць В. М., Онищенко О. С., Дзюба РЖ. М. Розвиток соцСЦогуманСЦтарних дослСЦджень в Нац. академСЦСЧ наук УкраСЧни. - 1999 - 2003. До 85-рСЦччя НАНУ. - К., 2003. - 208 с.
  48. КушнСЦр В. РЖ. Як нам бути з РосСЦСФю? - ЛьвСЦв: За вСЦльну УкраСЧну, 1996. - 188 с.
  49. ЛосСФв РЖ. СучаснСЦ взаСФмо (?) впливи росСЦйськоСЧ СЦ украСЧнськоСЧ культур // УкраСЧнська культура. - 1999. - № 6. - С. 6-7.
  50. Майборода О. РосСЦйський нацСЦоналСЦзм в УкраСЧнСЦ (1991 - 98 рр.) - К.,КиСФво-Могилянська акад. 1999. - 28 с.
  51. Мельниченко В. Прапор УкраСЧни на АрбатСЦ. - М.: ОЛМА - Пресс, 2004. - 447с.
  52. МСЦжнароднСЦ звтАЩязки нац. бСЦблСЦотеки УкраСЧни СЦм. В. РЖ. Вернандського (проблеми та перспективи розвитку) / А. Г. БровкСЦн // БСЦблСЦотека. Наука. Культура. РЖнформацСЦя. Вип. 1. - 1998. - С. 149 - 189.
  53. Межднародный книгообмен в ГПНТБ России и тенденции его развития на современном этапе/ А. Н. Грязнова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - 2002. - Т.1 - С. 404 - 406.
  54. МСЦжнародний книгообмСЦн як один з видСЦв СЦнформацСЦйноСЧ дСЦяльностСЦ бСЦблСЦотеки / Т. РЖ. Арсенко, Н. РЖ. МололСФтова // БСЦблСЦотека. Наука. Культура. РЖнформацСЦя. Вип. 1 - 1998. - С. 281 - 288.
  55. МСЦжурядова Угода РосСЦСЧ СЦ УкраСЧни про заснування та умови дСЦяльностСЦ СЦнформацСЦйно-культурних центрСЦв, 27 лютого 1998 р. // www.whateworld. ruwer. info
  56. Мистецтвознавство УкраСЧни: Зб. наук. пр. Вип. 2. - К.: Кий, 2001. - 387 с.
  57. Михайлов И. Вытеснение // Новый мир. - 1998. - №2. - С. 147 - 153.
  58. Нариси з СЦсторСЦСЧ дипломатСЦСЧ УкраСЧни / О. РЖ. Галенко, РД. РД. Калинський, М. В. КСЦрсенко. - К.: Видавничий дСЦм тАЮАльтернативи", 2001. - 733 с.
  59. Не цураймося, признаваймося... // ЛСЦтературна УкраСЧна. - 2001. - 16 серпня. - С. 2-3
  60. Нове поколСЦння про новСЦ реалСЦСЧ мСЦжкультурного украСЧнсько-росСЦйського дСЦалогу: новое поколение о новых реалиях межкультурного украСЧнсько-росСЦйського диалога. Зб. наук. студ. робСЦт. Зб. 1. / Одеський. нацСЦональний унСЦверситет СЦм. М. В. Ломоносова, КиСЧвький нацСЦональний унСЦвесите культур СЦ мистецтва/ - Одеса: Астропринт, 2003. - 176 с.
  61. Новые международные проекты Российской государственной библиотеки / С. А. Казанцев // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые ф-мы сотрудничества. - Т.1 - С. 96 - 97.
  62. Об информационном поле украинско-росйских отношений // www. russia.org.ua.
  63. Онищенко О. МСЦжнародна асоцСЦацСЦя академСЦй наук: стратегСЦя СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечного спСЦвробСЦтництва. // БСЦблСЦотечний вСЦсник - 2003. - № 2. - С. 42-46.
  64. ОсвСЦта СЦ СЦнвестицСЦСЧ в УкраСЧнСЦ. - К.: Знання УкраСЧни, - 2002. - 315 с.
  65. Основи законодавства УкраСЧни про культуру 14 лютого 1992р. // Зкони УкраСЧни. - К., 1996. - Т.3. - с. 34 - 35
  66. О ситуации вокруг ретрансляции российских телепрограмм на Украине (справка, декабрь 2001г.) // www. whiteworld. ruwer. inform.
  67. Петровский В. В. Современные украинско-российские отношения в западной интерпретации / В. В. Петровский. - Х.: Майдан, 2002. - 262 с.
  68. Попович М. В. Нариси украСЧнськоСЧ популярноСЧ культури. - К.: УЦКД, 1998, - 760 с.
  69. Попок А., Лагутов Ю. НацСЦонально-культурнСЦ потреби росСЦян в украСЧнСЦ та украСЧцСЦ в РосСЦСЧ // Розбудова держави. - 1998. - № 9/10. - C. 6-11
  70. Прапор УкраСЧни на АрбатСЦ, 9 // Культура СЦ життя. - 2002. - 19 червня. - С. 1-2
  71. Про внесення змСЦн у Законодавство УкраСЧни "Про телебачення та радСЦомовлення", Законопроект, 1 жовтня 2003 р.
  72. Проэкты международных организаций и перспективы развития библиотек / И.К.Буранова // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества - 2002. - Т. 1 - C. 57 -59.
  73. Реформа образования - российский и украинский контекст. // www. russua. org. ua.
  74. Российско-украинские отношения: преемственность и развитие; Материалы международной конференции "Круглый стол рос. и укр. ученых" 23 - 24 мая 1996г - Одесса., 1996, - 83с.
  75. Русская культура в контексте социально-исторических реалей Украины: Конец ХХ ст.: Материалы международной практической конф., 22 - 23 октябрь - М., 1993г. - 202 с.
  76. Русское образование в Украине в контексте международного опыта: Материалы Междунардной научно-практической конференции. 26 - 27 октября 1995. - К., 1995. - 243 с.
  77. Седов Е. Украина, Россия - пути в будущее. - Х.; СПб: Из-во Буковского, 1998. - 86 с.
  78. Соглашение между Правительством Российской Федерации и Кабинетом Министров Украины о сотрудничестве в области телевидения и радиовещания.// www: russia. org. ua.
  79. Сорока М. М. СвСЦт вСЦдкриваСФ УкраСЧну: про зовнСЦшню полСЦтику украСЧнськоСЧ держави у 90-х рр. ХХ ст.: - К.: КиСЧвська правда, 2001. - 782 с.
  80. Сотрудничество в научно-технической и технологической сфере // Библиотеки и ассоциации в меняющемся мире: новые технологии и новые формы сотрудничества. - 2003. - Т. 1 - С. 82 - 84
  81. Ткаченко В. М. УкраСЧна СЦ РосСЦя: проблеми нацСЦонального самовизначення. - К.; 1993 - 93 с.
  82. Толпыга А. Киев и Москва // Дружба нардов - 1998. - № 11. - С. 172 - 180.
  83. Тотальна украСЧнСЦзацСЦя каналСЦв // Голос УкраСЧни. - 2002. - 2 серпня. - С. 6
  84. Угода мСЦж КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни та Урядом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ про взаСФмне визначення еквСЦвалентнСЦсть документСЦв про освСЦту СЦ вченСЦ ступенСЦ, 26 травня 2000 р.// www: russia. org. ua.
  85. Угода мСЦж МСЦнСЦстерством культури СЦ мистецтв УкраСЧни та МСЦнСЦстерством РФ, 25 березня 1994р.// www: russia. org. ua.
  86. Угода мСЦж МСЦнСЦстерством освСЦти УкраСЧни та МСЦнСЦстерством загальноСЧ професСЦйноСЧ освСЦти РФ про спСЦвробСЦтництво у галузСЦ освСЦти, 27 лютого 1998р.// www: russia. org. ua.
  87. Угода мСЦж Урядом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ та КабСЦнетом мСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни про перемСЦщення товарСЦв в рамках спСЦвробСЦтництва в освоСФннСЦ космСЦчних просторСЦв// www: russia. org. ua.
  88. Угода мСЦж Урядом УкраСЧни та Урядом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ про спСЦвробСЦтництво в галузСЦ культури, науки СЦ освСЦти / УкраСЧна в мСЦжнародно-правових вСЦдносинах. Кн. 2. Права охорони культурних цСЦнностей / ВСЦдп. ред.: академСЦСЧ НАН УкраСЧни Ю.С.Шемшученко та доктор юрид. наук В. РЖ. Акуленко. - К.: ЮрСЦком РЖнтер, 1997, - 864 с.
  89. Угода мСЦж Урядом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ СЦ Урядом УкраСЧни про спСЦвробСЦтництво у сферСЦ СЦнформатизацСЦСЧ, 28 травня 1997 / МСЦжнародне спСЦвробСЦтництво УкраСЧни в сферСЦ СЦнформатизацСЦСЧ СЦ телекомунСЦкацСЦСЧ (В. Л. Банкет, С. О. Довгий, А. В. Кикич та СЦн.; за ред. С. О. Довгого). - К.: Укртелеком, 2001. - 448 с.
  90. Угода мСЦж Урядом РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ СЦ КабСЦнетом МСЦнСЦстрСЦв УкраСЧни про спСЦвробСЦтництво у сферСЦ СЦнформацСЦСЧ, 27 лютого 1998р.,(Москва) / МСЦжнародне спСЦвробСЦтництво УкраСЧни в сферСЦ СЦнформатизацСЦСЧ СЦ телекомунСЦкацСЦСЧ (В. Л. Банкет, С. О. Довгий, А. В. Кикич та СЦн.; за ред. С. О. Довгого). - К.: Укртелеком, 2001. - 448 с.
  91. Угода про культурне спСЦвробСЦтництво мСЦж МСЦнСЦстерством культури РосСЦйськоСЧ ФедерацСЦСЧ та МСЦнСЦстерством культури УкраСЧни, 26 березня 1994р. // ПамтАЩятки УкраСЧни. - 1995. - № 1. - С. 95 - 96.
  92. Угода про науково-технСЦчне спСЦвробСЦтництво мСЦж НАУ та Урядом Москви, 22 червня 2000 р.// www: russia. org. ua.
  93. Угода про спСЦвробСЦтництво мСЦж Державним комСЦтетом УкраСЧни у справах нацСЦональностей СЦ мСЦграцСЦй та МСЦнСЦстерством РФ у справах нацСЦй СЦ федеративних вСЦдносин, 24 жовтня 1997 р.// www. slavmir.ruweb/
  94. Угода про створення загального науково-технСЦчного простору краСЧн-учасниць СНД, листопад 1995 р. // Бюлетень международных договров. - 1995. -№ 9. - С. 23-25
  95. Указ о предоставлении за счет средств федерального бюджета кредитов на использование высоко эффективных научно-технических разработок
  96. УкраСЧна в ХХ ст. 1900 - 2000: Зб. докум. СЦ матерСЦалСЦв: навч. посСЦбник для студентСЦв СЦст. спец. вищих навч. закладСЦв. - К.: Вища школа, 2000. - 352 с.
  97. УкраСЧна дипломатична: Наук. щорСЦчник. Вип. 3 / Дип. Акад. при МЗСУ. - К., 2003. - 823 с.
  98. УкраСЧна: друга половина ХХ ст.: Нариси СЦсторСЦСЧ / П. П. Панченко, М. Р. Плющ, Л. А. Шевченко та СЦн. - К.: ЛибСЦдь, 1997. - 352 с.
  99. Украина и Россия в новом геополитическом пространстве: Материалы "Круглого стола" - К.; Ассоциация "УкраСЧна", 1995. - 160 с.
  100. Украина и Россия: испытание дружбой / А. Деркач, А. Ерманаев. - М.; Универсум., 1997. - 234 с.
  101. УкраСЧна - РосСЦя: концептуальнСЦ основи гуманСЦтарних вСЦдносин / За науковою ред. О. П. Лановенка. - К.: Стилос, 2001, - 476 с.
  102. УкраСЧна СЦ свСЦт: проблеми та перспективи мСЦжнародних вСЦдносин / Ред.-упоряд. Н.Демчук. - К.: МолодСЦжна альтернатива, 2003. - 47 с.
  103. УкраСЧна СЦ РосСЦя: рСЦзнСЦ умови рСЦзнСЦ досягнення // ВСЦсник КнижковоСЧ Палати. - 2000. - № 3.- С. 3-5.
  104. УкраСЧна на перехСЦдному етапСЦ: ПолСЦтика. ЕкономСЦка. Культура. / В.Андрущенко, В. Бондаренко, О. Василик та СЦн. - К.; ВЦ тАЮАкадемСЦя", 1997, - 280 с.
  105. УкраСЧна на порозСЦ третього тисячолСЦття: духовнСЦсть СЦ художньо-естетична культура. АналСЦтичнСЦ розробки, пропозицСЦСЧ наукових та практичних працСЦвникСЦв / КерСЦвники авторського колективу: А. РЖ. Комарова, Ю. П. Богуцький, О. С.Тимошнко, М. РЖ. ЧембержСЦ, В. РЖ. Чернець. - К., 1999. - Т. 14. - 625 с.
  106. УкрСЧнська культура: СЦсторСЦя СЦ сучаснСЦсть: навчальний посСЦбник / За ред. ЧерепановоСЧ С. О. - ЛьвСЦв: СвСЦт, 1994. - 456 с.
  107. УкраСЧнська перСЦодика: СЦсторСЦя СЦ сучаснСЦсть. - ЛьвСЦв,ЛСЦтера, 2002. - 740с.
  108. УкраСЧна, РосСЦя, БСЦлорусь: три проекти. - ЛьвСЦв, СвСЦт, 2000. - 269 с.
  109. УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ вСЦдносини: гуманСЦтарний вимСЦр: Наук. зб. / Рада нац. безпеки СЦ оборони Укр. нац. СЦн-т укр.-рос. ВСЦдн. - К., 1998. - 155 с.
  110. УкраСЧнсько-росСЦйськСЦ культурнСЦ звтАЩязки: СЦсторСЦя СЦ сучаснСЦсть: Тези доповСЦдСЦ та повСЦдомлення. МСЦжрегСЦональна науково-практична конференцСЦя, 4, 5 грудня 1997. - ДнСЦпропетровськ. - 1997 - 61 с.
  111. УкраСЧна - РосСЦя: рСЦзнСЦ умови - рСЦзнСЦ досягнення М. Сенченко // ВСЦсн. Кн. Палати. - 2000. - №3. - С. 3 - 5.
  112. УкраСЧна та РосСЦя у системСЦ мСЦжнародних вСЦдносин: стратегСЦчна перспектива: МонографСЦя / Рада нац. безпеки СЦ оборони УкраСЧни. Нац. ун-т пробл. мСЦжнар. безпеки: за заг. ред. С. РЖ. Пирожкова. - К.: НРЖТМБ, 2001. - 624 с.
  113. УкраСЧна у мСЦжнародних вСЦдносинах (1917 - 2000 рр.): Договори, декларацСЦСЧ, документи. ХрестоматСЦя / А. РЖ. Литвинчук та СЦн. (упоряд.); РСЦвненський держ. гум. ун-т. - РСЦвне: ПХФ "ВолинськСЦ обереги", 2000. - 262 с.
  114. УкраСЧна: утвердження незалежноСЧ держави (1991 - 2004) / Н. П.Барановська, В.Ф.Верстюк, С. В. ВСЦднянський та СЦн. - К.: Видавничий дСЦм "Альтернативи", 2001 - 703 с.
  115. УкраСЧнСЦзацСЦя чи продовження русифСЦкацСЦСЧ. Художньо - публСЦцистичний збСЦрник / Упоряд. Ф. А. СухонСЦс. - ДнСЦпропетровськ: Пороги, 2002. - 223 с.
  116. УкраСЧнська книгозбСЦрня у МосквСЦ // Культура СЦ життя, 1992. - 4 липня. - С. 2
  117. Формування та використання СЦнформацСЦйно-бСЦблСЦотечних ресурсСЦв у забезпеченнСЦ науки (на практ. СибСЦр. вСЦддСЦл. РАН) / Б. С. РДлепов // Наук. пр. нац. б-ки Укр. - 2000. - Вип. 5. - С. 426 - 435 с.
  118. Форум украСЧнСЦстики // Голос УкраСЧни, 2002. - 30 серпня. - С. 6
  119. Фурман Д. Украина и мы // Дружба народов. - М., 1995. - № 3. - С. 32-36
  120. Шевченко Л. А. Духовна спадщина в контекстСЦ нац.-культ. розбудови в незалежнСЦй УкраСЧнСЦ / Л. А. Шевченко, М. М. Рогожа. - К., 1998. - 38 с.
  121. Шейко В. М. РЖсторСЦя украСЧнськоСЧ культури Х.: ХДАК, 2001. - 309 с.
  122. Шеремет Г. Москва побачить УкраСЧну на картинах слСЦпого художника // День. - 2001. - 4 серпня. - С. 2-3
  123. ШкандрСЦй М. В обСЦймах СЦмперСЦСЧ: Рос. СЦ укр. лСЦтература новСЦтньоСЧ доби / П. Таращук (пер. з анг.) - К.:Факт, 2004. - 494 с.
  124. Шлепаков А. М. Рос.-укр. отношения: проблемы и перспективы: Материалы международной конференции "Круглый стол рос. и укр. ученых" 12 - 14 мая 1994г. - Одесса: Логос, 1994, - 58 с.


Страницы: Назад 1 Вперед