Дипломная работа: "До питання вивчення музично-виконавських стилів" | Готовая дипломная по музыке 

"До питання вивчення музично-виконавських стилів"

дипломные работы, музыка

Объем работы: 90 стр.

Год сдачи: 2010

Стоимость: Договорная

 
ЗМІСТ
Вступ………………………………………………………………………2
Розділ 1. До питання теорії музичного стилю………………………..6
1.1. Розкриття сутності категорії стилю в музикознавстві………6
1.2. Технологічні компоненти музично-виконавського стилю…12
Розділ 2. Еволюція музично-виконавських стилів
клавірної музики Західної Європи……………………………………20
2.1. Формування світського мистецтва в епоху Відродження….20
2.2. Шляхи розвитку музично-виконавського мистецтва
від XVII до поч.XVIII ст…………………………………………..26
2.3. Відображення естетики класицизму в музично-виконавській практиці другої пол. XVIII – поч. XIXст………………………………..32
2.3.1. Розвиток фортепіанного виконавства
в добу раннього класицизму…………………………………..32
2.3.2. Музично-виконавський стиль композиторів
віденських класиків……………………………………………40
Розділ 3. Стильова індивідуальність композитора з позицій
естетики та художньої інтерпретації музичних творів…………......55
3.1. Стильові особливості виконання фортеп’янних
творів В.А.Моцарта………………………………………………..55
3.2. Виконавсько-стильовий аналіз
«Фантазії d-moll» В.А.Моцарта…………………………………....65
Висновки…………………………………………………………………..76
Список використаної літератури………………………………………84
Додаток…………………………………………………………………….90

ВСТУП

Поняття стилю музичного виконавства сьогодні є ледь не головним для навчальної діяльності та концертної практики. Незнання музикантом особливостей виконання музики тієї чи іншої епохи, може призвести до перенесення естетичних норм одного стилю на інший. Наприклад, барокову музику не можна виконувати з специфікою, що характерна для академічного мистецтва, з його струнким організуючим ритмом та виразним виявленням тактової пульсації, або ж ідеалами романтичної доби, тобто повним концертним звуком, фразами широкого дихання, експресією динаміки та артикуляції.
Хоча всі музичні жанри, будь-то оперний, симфонічний, камерно-інструментальний, фортеп’янний, вокальний чи вокально-інструментальний у певну історичну епоху поєднані єдиними художньо-естетичними нормами, – кожному з них властиві специфічні прийоми музичного виконання. Тому в рамках нашої магістерської випускної роботи, ми вважаємо за необхідне більш детальну увагу присвятити саме історичній ретроспективі виконавських стилів на клавірі.
Попри значне накопичення історичного матеріалу і створення наукового апарату для дослідження музично-виконавського стилю, більшість праць характеризуються істотною обмеженістю: вони присвячені окремим питанням виконання музики з позицій певної епохи. У зв’язку зі значним поглибленням інтересу до музично-виконавської науки в другій половині ХХ ст. сьогодні виникає потреба в узагальнюючих працях підсумкового характеру.
Серед праць присвячених дослідженню «стилю» – як однієї з основних категорій музикознавства – найбільш вичерпними стали книги С.Скрєбкова «Художні принципи музичних стилів» та М.Михайлова «Стиль в музиці». В них автори простежують еволюцію поняття «стиль», розглядають його у взаємодії з різними категоріями естетики та музикознавства, пропонують визначення терміну та класифікацію, однак, працюючи над розробленням загальної теорії стилю, автори не розглядають його з позиції музичного виконавства.
Проблему «музичного стилю» також висвітлено в працях історичного...
Список використаної літератури
Аберт Г. В.А.Моцарт. В 6 томах – М.: Музика, 1978;
Алексеев А. Творчество музыканта-исполнителя. – М.: Музика,1991;
Алексеев А. Русская фортепианная музыка. – М.: Музика, 1988;
Алексеев А. История фортепианного искусства. – М., 1962;
Алексеева Л.,Страницы зарубежной музыки XIX века. – М., 1983;
Алексеев А. Методика обучения игры на фортепіано. – М., 1971;
Аренский А. Руководство к изучению форм инструментальной и вокальной музыки. М., 1894;
Арановский М. Мышление, язык, семантика./ Проблемы музыкального мышления. Сб. статтей. – М., 1974;
Арутюнов Д. Про роль еліпсиса в музиці Шопена // Венок Шопену. – М.: Музика, 1989;
Аскин Я. Проблема времени. – М., 1985;
Асаф’єв Б. Музична форма як процес. – М., 1970;
Асаф’єв Б. Шопен: Опыт характеристики // Шопен, каким мы его слышим: Сборник статей. – М., 1970;
Бадура-Скода Е, Бадура-Скода П. Интерпретация Моцарта. – М., 1972;
Баренбойм Л. Антон Григорьевич Рубинштейн. Т. 1. – Л., 1957;
Баренбойм Л. Вопросы фортепианного исполнительства. – Л., 1969;
Бейшлаг А. Орнаментика в музыке. – М., 1978;
Буардо И. Об артикуляции. – Л., 1973;
Бэлза И. История польской музыкальной культуры, т.2. М., 1957;
Бэлза И. Исторические судьбы романтизма и музыка. – М., 1985;
Белза І. Постать Шопена – правда та домисли // Вінок Шопена. – М.: Музика, 1989;
Бэлза И. Шопен. – М.: Музыка, 1991;
Будяковский А. Пианистическая деятельность Листа. – Л.,1986;
Бобровський В. Про змінність функцій музичної форми. – М., 1970;
Бобровский В. Функциональные основы музыкальной формы. – М., 1978;
Бусслер Л. Ученик форм инструментальной музыки. – М., 1884;
Бирмак А. О художественной технике пианиста. – М.: Музика, 1973;
Бычков Ю.Общечеловеческое и конкретно-социальное в музыкальном искусстве./ Труды МГИМ им. А. Шнитке. Вып. 1. Вопросы теории и истории музыки. Сборник научных статей. - М., 2000;
Вагнер Р. Избранные работы. М.: Искусство, 1978;
Ванслов В. Эстетика романтизма. – М.: Искусство, 1966;
Вицинский А. Психологический анализ...