Дипломная работа

  • 4141. Етіологія, патогенез, епідеміологія та протікання малярії
    Медицина, физкультура, здравоохранение

    Звичайно в периферичній крові зустрічаються тільки кільця. Шизогонія відбувається переважно в капілярах внутрішніх органів, але, коли іноді більш дорослі шизонти зустрічаються у периферичній крові, то вони мають рівні обриси, зберігаючи „кільцеподібний” тип, близький до типу Pl. malariae.Великий паразит: 30 - годинна стадія шизонта хоча й не заповнює весь набряклий еритроцит, але по величині більший від діаметра нормального еритроцита. В дальшому шизонт, як і зрілий, гаметоцит, значно перевищує діаметр нормального еритроцита.Середній по величині паразит (навіть найдоросліший шизонт у стадії дрібнення, як і зрілий гаметоцит, по своїй величині не перевищує діаметра нормального еритроцита і часто менше за нього).Найдрібніший паразит (це стосується як кілець, так і дорослих шизонтів, які майже ніколи не заповнюють всієї площі нормального еритроцита).Зрілі форми поділу (із збитим у купу пігментом) мають вигляд ягоди шовковиці або малини. Ядер (мерозоїтів) понад 1220.Зрілі форми поділу мають вигляд квітки „стокротки”. Ядер (мерозоїтів) буває до 12 (звичайно 68).Зрілі подільні форми і ледве помітними дрібними ядрами, кількістю не поступаються Pl. Vivax.Гаметоцити сферичної форми з коричневим тонкозернистим пігментом. У зрілих макрогаметоцитів пігмент набуває часто паличкоподібного тішу. Величина зрілих гаметоцитів більше від нормального еритроцита.Гаметоцити сферичної форми. Пігмент темнокоричневий, великими і рудками неправильної форми. Величини гаметоцитів не більше діаметра нормального еритроцита. Гаметоцити характерної півмісяцевої форми. Пігмент здебільшого збитий у купку, світлокоричневого кольору. Форма молодих гаметоцитів кругла. Потім в міру росту стає овальною, сигароподібною і, нарешті, півмісяцевою.Тривалість одного циклу шизогонії48 годин.Тривалість одного циклу шизогонії72 години.Тривалість одного циклу шизогонії35 годин.Ознаки інфікованих еритроцитівІнфікований еритроцит, коли в ньому зростає паразит, поступово збільшується (набрякає) і наприкінці шизогонії значно перевищує діаметр нормального. Одночасно з набряканням він різко блідне, тобто забарвлюється слабо.Інфіковані еритроцити залишаються нормального діаметра, Не бліднуть, а, навпаки, іноді здаються інтенсивніше забарвленими. Якщо паразити іноді і зустрічаються в збільшених і зблідлих еритроцитах, то це можливо тоді, коли в крові хворого розвинулась анемія і з'явився анізоцитоз.Кільця і шизонти при інфікуванні еритроцитів не викликають набрякання і збліднення їх. Але треба мати на увазі, що при тропічній малярії явища анемії розвиваються дуже швидко і тому морфологія червоної крові дає дуже строкату картину. Гаметоцити викликають збліднення і розтягування еритроцитів. Інфіковані еритроцити часто при забарвлюванні за Гімза мають у своїй протоплазмі яскраво виявлену червоного кольору численну, дрібногрудкувату крапчастість, названу за ім'ям автора шуффнерівськoю. Вона специфічна для Рl. vivax.В еритроцитах немає специфічної крапчастості, присутність якої могла б одразу вирішити питання про належність цього паразита до даного виду, як, наприклад, у Pl. vivax або Pl. falciparum.Інфіковані еритроцити яри забарвлюванні за Гімза іноді виявляють червоно-фіолетового кольору, значну, в невеликій кількості (легко можна перелічити окремі зернятка) крапчастістьтак звану маурерівську, специфічну для даного виду.Тип гарячкиТип гарячки при одній генерації паразита через день. При подвійній генерації щоденний.Тип гарячки при одній генерації через два дні. При подвійній генерації: приступ, день перерви, два дні приступу і т. ін. При потрійній генерації приступи щодня.Гарячка неправильного типу, часто ремітативного, що наближається до постійного.

  • 4142. Ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства та шляхи її підвищення» (на прикладі ТОВ "Металоіндустрія Плюс")
    Экономика

    Економічна діагностика ефективності та результативності діяльності підприємства ТОВ “Металоіндустрія Плюс» у 2005 2008 роках показала:

    1. валюта балансу підприємства за 3 роки діяльності зросту практично в 9 разів, що свідчить про позитивну тенденцію росту підприємства;
    2. підприємство є низько платоспроможним та слабо-ліквідним, маючи недостатній запас ліквідності та відсутність запасу стійкості по забезпеченню запасів та оборотного капіталу власними коштами;
    3. підприємство має недостатній рівень автономії (0,3 замість 0,5) за рахунок низького рівня власного капіталу та високого рівня використання позикових коштів комерційних кредитів та авансів;
    4. підприємство розвивається циклами, маючи тенденцію до підвищення валюти балансу за рахунок нарощення дебіторсько-кредиторської заборгованості та прибутку у власному капіталі;
    5. ресурсовіддача активів та основних засобів підприємства при зростанні валюти балансів не знижується, що свідчить про ефективність політики оновлення основних засобів на нових технологічних принципах та суттєвого підняття частки активних основних фондів нового покоління;
    6. високий рівень рентабельності роботи підприємства значно підвищив доходність пайових часток у 2006 2008 році, що привело до появи інвестиційного інтересу по вкладанню коштів інвесторів в підприємство;
    7. у 2007 році різко зріс рівень ділової активності підприємства, про що свідчить зменшення періоду оборотності оборотних коштів та дебіторсько-кредиторської заборгованості до 22 30 днів, це значно перевищує стандарті норми оборотності (не більше 120 днів на оборот).
  • 4143. Ефективність засобів та знарядь лову риб на Каховському водосховищі
    Сельское хозяйство

    Канівське водосховище з позначкою нормального підпірного рівню 91,5 м має незначний об'єм у 2,6 км3, недостатній для істотного регулювання припливу річки. Водосховище працює на частково зарегульованих Київським водосховищем витратах води й на незарегульованому припливі р. Десни. Не передбачено планового спрацювання водосховища - воно припустиме тільки в аварійних випадках взимку не більш як 0,5 м. Канівською ГЕС здійснюється тижневе та добове регулювання. Кременчуцьке водосховище є основним регулятором дніпровського стоку. З позначкою норамльного підпірного рівню 81 м та має робочий об'єм 9,07 км3, що становить 18,6 % середнього річного припливу річки. Правила використання Кременчуцького водосховища складено з урахуванням таких основних положень. Для забезпечення судноплавних глибин у верхньому б'єфі водосховища спрацювання його у нормальних умовах дозволено до закінчення навігації (1 грудня) не нижче, ніж до позначки 79 м; для визначення режиму Кременчуцького водосховища у весняний період икористовується гідропрогноз об'єму повені, який подає Гідрометцентр України (на 1 березня); для визначення умов наповнення водосховища велике значення має припливність річки за березень, що визначається переходом від низької зимової межені до періоду весняної повені. З урахуванням наведених вище положень слід планувати такий режим Кременчуцького водосховища у межах річного періоду. Рік розбивають на три періоди: літньо-осінній (червень-жовтень), осінньо-зимовий (листопад-лютий), весняний період наповнення водосховища (березень-травень). Літньо-осінній період (червень-жовтень) характеризується невеликими припливними витратами річки: так, у липні та серпні витрати на випаровування з Кременчуцького, Дніпродзержинського, Дніпровського та Каховського водосховищ у маловодні роки становлять 400 м3/с. В умовах маловодних років залишок припливу річки є недостатнім для мінімальної участі гідростанцій та покриття графіка навантажень енергосистеми. Тому в літньо-зимові місяці на Кременчуцькому водосховищі мають здійснюватися попуски, достатні для вирівнювання стоку та забезпечення значних заборів води на зрошення з Каховського водосховища. Підрахунки показали, що для цього періоду можна гарантувати з Кременчуцького водосховища середньодобову витрату води, що скидається у нижній б'єф, близько 700-750 м/с (із забезпеченням близько 90-75 %). Такі витрати гарантують напрацювання енергії гідростанціями та необхідні забори води для зрошення. У разі таких гарантованих витрат навіть в умовах маловодних років (90-95 % -ної забезпеченості) спрацювання водосховища до закінчення навігації не перевищує 2 м, що задовольняє вимоги судноплавства. У другий період (листопад-лютий) з найбільшими навантаженнями енергосистеми передбачено інтенсивне спрацювання Кременчуцького водосховища. Якщо в умовах маловодних років водосховище за літньо- осінній період буде спрацьовано до позначки 79 м, залишок робочого об'єму на 1 грудня становитиме 5 км3. Спрацювання цього об'єму протягом грудня-лютого збільшить побутові критичні витрати річки на 500-600 м3/с й гарантовані витрати через ГЕС дорівнюватимуть 1000 м3/с.

  • 4144. Ефективність кредитування на прикладі Маріупольського відділення "Індекс-банк"
    Банковское дело

     

    1. Закон України „Про Національний банк України"від 20 05.99 № 679-Х IV, зі змінами та доповненнями (1.03.02. № 1416-IV).
    2. Закон України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.00. № 2121 -III, зі змінами та доповненнями (22.06.04. № 1828-IV).
    3. Закон України "Про заставу" від 2.10.92. № 2654-XII, зі змінами та доповненнями (18.11.03. № 1255-IV).
    4. Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 12.05.04. № I713-IV.
    5. Закон України "Про господарські товариства" від19.09.91. зі змінами та доповненнями (19.02.04. № I519-IV).
    6. Закон України „Про іпотеку" від 05.06.03.№898- IV.
    7. Закон України „Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" від 18.11.03. № 1255- IV, зі змінами і доповненнями (24.06.04.).
    8. Закон України „Про іпотечне кредитування, операції з консолідованим іпотечним боргом та іпотечні сертифікати" від 19.06.03. № 979-IV.
    9. Закон України „ Про фінансово-кредитні механізми і управління майном при будівництві житла та операціях з нерухомістю" від 19.06.03. № 978-IV.
    10. Цивільний кодекс України від 16.01.03. №435-IV,зі змінами і доповненнями (12.05.04. № 1713-FV).
    11. Господарський кодекс України від 16.01.03. № 463-IV.
    12. Положення " Про порядок формування та використання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями", затверджене постановою Правління Н БУ № 279 від 06.07.00, зі змінами та доповненнями (27.08.04. №411).
    13. Інструкція про порядок регулювання діяльності банків в Україні: Затверджено постановою Правління НБУ № 368 від 28.08.01., зі змінами і доповненнями (15.09.04. № 443).
    14. Методичні вказівки з інспектування банків "Система оцінки ризиків": Затверджено постановою Правління НБУ№104 від 15.03.04.
    15. Аленьєв І.В., Захарчук О.В., Рим Н.Н. Банківський маркетинг: Навч. посібник. - Львів: Л БК,1999.-96 с.
    16. Ачкасов А.И. Активные операции коммерческих банков. - М.: Издательство "Консалтинг", 1994.80 с
    17. Банки и банковские операции. Учебник для вузов/ Е.Ф. Жуков, Л.М. Максимова, О.М. Марковаидр.; Пол ред. проф. Е.Ф. Жуков.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997.-471 с.
    18. Банківська енциклопедія/ Піл ред. д. є.н., професора А.М. Мороза, - К.: Віпол, 1993.-336с.
    19. Банківське право України: Навч. посібник кол.авт.: Жуков A.M.. Кротюк В.Л., Пасічник В.В.,Селіванов А.О. га ін.; Зазаг. ред. А.О. Селіванова.-К.: 2000-384 с.
    20. Банківський менеджмент: Навч. Посібник для вищ. навч. закладів/О. Кириченко, I. Пленко, А. Ятченко-К.: Основи, 1999.-671 с.
    21. Банківські операції. Збірник виробничих ситуацій з навчальної дисципліни "Банківські операції" Керівник авт. кол. А.М. Мороз. - К.: КНЕУ,1998 р.-308 с.
    22. Банковские операции. Часть П. Учетно-ссудныеоперации и агентские услуги: чебное пособие Под ред. О.И. Лаврушина.- М.: ИНФРА, 1996 г.-208 с.
    23. Банковские операции: Учебное пособие. Под ред.О.И. Лаврушина. Часть І.-М.: ИНФРА-1995г.-96с.
    24. Банковский портфель /Ю.И. Коробов.,Ю.Б. Рубин., В.И. Солдаткин и другие. Моск-ва:"Соминтэк", 1994.-746 с.
    25. Банковское дело. Учебник./ Под ред. проф.В.И. Колесникова, Л.П. Кроливецкой.- М.: Финансы и статистика, 1995г.-480с.
    26. Банковское дело: стратегическое руководство./Под ред. Платонова В. - М.: Изд-воАО "Кон-салтбанкир", 1998. - 432 с.
    27. Біленчук П.Д., Диннік О.Г., Лютий І.О., Скороход О.В. Банківське право: українське та європейське: Навч. посібник.-К.:Атіка, 1999.400с.
    28. Брігхем Є.Ф. Основи фінансового менеджменту. - К.: "Молодь", 1997- 1002с.
    29. Онішенко В.О. Основи банківської справи: Навч. посібник.- Полтава: ПДТУ, 1999 р. 163 с
    30. Ющенко В., Лисицький В. Гроші: розвиток попиту та пропозиції в Україні. К : Скарби, 1998.-288 с.
    31. Введение в банковское дело/ Под рея Гюнтера Асхауэра: Учебное пособие Москва: Научная книга, 1996.-640 с.
    32. Версаль H.I., Олексієнк С.М. Кредитний ризик як важлива складова ризиків банківської діяльності.// Фінанси України. № 8. - С 86-95.
    33. Волохов В.І. Оцінка ефективності кредитної діяльності банків//Фінанси України - 2003. №4 С 115-124.
    34. Вступ до банківської справи/За ред. Савлука М.І.:- Київ: Лібра, 1998. - 344 с
    35. Г.С. Панова. Банковское обслуживание частных лиц.-М.:АОДИС,1994.-352с.
    36. Головач А.В. Банківська статистика.: Опорний конспект лекцій.-К.: МАУП, 1999- 124с.
    37. Гроші та кредит: Підручник/За ред. проф.Б.С. Івасіва. - К.: КНЕУ, 1999. -404 с.
    38. Деньги. Кредит. Банки: Учебник для вузов./ Под ред. проф. Е.Ф. Жукова. - М.: ЮНИТИ, 2000.-622 с.
    39. Іванов В.М. Гроші та кредит: Курс лекцій.-К.: МАУП, 1999.-230 с.
    40. Карманов Є.В. Банківське право України: Навч. посібник. - Харків: Консум, 2000. - 464 с
    41. Ковальчук А.Т. Банківський кредит: правові засоби повернення. - К.: Знання, 2001. - 150 с.
    42. Козюк В.В. Центральний банк і грошово-кредитна політика. - Тернопіль: Джура, 1999.- 260 с
    43. Кочетков В.М.Основы управления современным коммерческим банком: Учеб. пособие. К.: МАУП, 1998.-72 с.
    44. Краткосрочное кредитование: современные формы: Учебное пособие.-К., 1996.
    45. Кручок С.І. Іпотечне кредитування: європейська практика та перспективи розвитку Курилин Б.И. Безопасность банковских операций: Оценка и минимизация рисков.- К., 1995.
    46. в Україні. К.: Урожай, 2003.-208 с.
    47. Маркова О.М., Сахарова Л.С, Сидоров В.Н. Коммерческие банки и их операции: Учеб. пособие.-М.: Банки биржи, ЮНИТИ, 1995.-288 с.
    48. Матвіснко П.В. Промінвестбанк в економічнійсистемі України,- К.: Наукова думка, 2000. 112с.
    49. Олексієнко М.Д. та ін Кредит і кредитні правові відносини: економічна природа і практика законодавчого регулювання. -К., 1996.
    50. Операції комерційних банків/Р. Коцовська, В. Ричаківська, Г. Табачук, Я. Грудзевич, М. Вознюк.- 3-тє видання - К.: Алерта; Львів: ЛБІ НБУ, 2003.-500 с.
    51. ПавлюкС. М. Кредитні ризики та управлінняними// Фінанси України.-2003.-№11.-С. 105.
    52. Роуз П.С. Банковский менеджмент.- М.:Дело,1997.-768 с
    53. Чайковський Я. Робота комерційних банків з проблемними кредитами//Банківська справа №6.-2001.-С 50-53.
    54. Шевченко Р.І. Банківські операції: Навч.- метод.посібник для самосійного вивчення дисципліни.-К.: КНЕУ, 20в0.-160с.
  • 4145. Єврейське населення Поділля у роки Великої Вітчизняної війни 1941-1945 рр.
    История

    Література

    1. Алтухова О. Трагічна річниця: Масове знищення євреїв в 1942р. в обл. // Шалом Алейхем. - 2002. - № 11. С. 24.
    2. Арад Ицхак. Холокауст. Катастрофа европейского еврейства (19331945): Сб. статей. Иерусалим, 1990. С. 1617.
    3. Банчик Н.Я. Євреї та вірмени на Поділлі: перетини у документах і долях // Духовні витоки Поділля: творці історії краю: Матеріали міжнар. наук. - практ. конф. Ч.1. - Хмельницький, 1994. - С.347-349.
    4. Бельфер Э. Горсть священной земли: Места массового захоронения евреев в обл. // Шалом Алейхем. - 2001. - № 8. С. 12.
    5. Василевський. Розпорядження Камянець-Подільської міської управи від 8 липня 1942р.//Подолянин. 1942. 19 липня. С.3.
    6. Елисаветский С.Я. История еврейского народа: Курс лекций: Учеб. пособие для студентов гуманитар. фак. вузов. - К., 2000. - 431 с.
    7. Загорулько М., Юденков А. Крах плана "Ольденбург": О срыве зкономических планов фашистской Германии на оккупированной территории СССР. Изд. 2-е, перераб. и доп. М.: Экономика, 1974. 64 с.
    8. Історія Української РСР. У 8 т. / Академія наук Української РСР. Інститут історії. Інститут археології. Т. 7: Українська РСР у Великій Вітчизняній війні Радянського Союзу (1941-1945) / Редколегія тому: В. І. Клоков відповід. ред., М. М. Дятленко, В. С. Коваль, П. Т. Тронько та ін. К.: Наукова думка, 1977. С. 298.
    9. Книга Памяті України. 1941-1945?: Наук.-публіцист. видання / Гол. редколегія І. О. Герасимов, заст. голови І. Т. Муковський, П. П. Панченко, відп. секретар Р. Г. Вишневський. К.: Пошуково-видавниче агентство "Книга Памяті України", 2000. С. 179.
    10. Косик В. Україна і Німеччина у другій світовій війні. Париж; Нью-Йорк; Львів, 1993. С. 230.
    11. Левітас Ф. Чорний вересень 1941-го у Києві // Київ. вісн. - 1990. -27 верес. С. 3.
    12. Листи з фашистської каторги: Збірник листів радянських громадян, які були вигнані на каторжні роботи до фашистської Німеччини. К.: Українське видавництво політичної літератури, 1947. С. 145.
    13. Лукомська І. Не треба ворошити минулого: Про загибель євреїв у Бабиному Яру // Веч. Київ. - 1997. - 10 квіт. С. 31.
    14. Ляховецкий М. Ночь ценой в жизнь: О подвиге узников Сырец. фашист. концлагеря в Киеве в сент. 1943 г. // Правда Украины. - 1966. - 3 июня. С. 7.
    15. Махун С. Скорботна річниця: Про трагедію Бабиного Яру// День. -1999. - 30 верес. С. 8.
    16. Мілецький А. Скорбота, тиша і память: Про проект буд-ва комплексу "Бабин Яр"// Архіт. України. - 1993. - № 1. - С. 42.
    17. Мюллєр Н. Вермахт и оккупация (1941-1944): О роли вермахта и его руководящих органов в осуществлении оккупационного режима на советской территории: Пер. с нем. Воениздат СССР, 1974. С. 215 216.
    18. Немецко-фашистский оккупационный режим (1941-1944 гг.). М., 1965. С. 268.
    19. Німецький окупаційний режим на Україні. Зб. док. і матер./Упоряд.: А.А.Батюк, І.Л.Бутич (кер.), В.В.Кузьменко, Л.П.Нагорна та інш.К.: Державне видавництво Політичної літератури УРСР, 1963.С.288.
    20. Оголошення Камянець-Подільської міської управи//Подолянин.1942. 19 липня. С.4.
    21. Олійник Ю.В. До питання про зміни в побуті, звичаях та традиціях населення Хмельниччини в роки окупаційного режиму (1941-1944 рр.) //Проблеми етнології, фольклористики, мистецтвознавства Поділля та Південно-Східної Волині: історія і сучасність: Наук. зб./Ред.колег.: Баженов Л.В. (відповід. ред.), Винокур І.С., Григоренко О.П. та інш. Камянець-Подільський: Абетка-Нова, 2002. С.108
    22. Оліневич С.С. Окупація Дунаєвеччини в роки Великої Вітчизняної війни // Тези доповідей респ. наук.-практ. конференції "Дунаївці: їх роль і місце в історії Поділля" / Редкол.: Винокур І.С., Прокопчук В.С. (відп. ред.), Ситар А.Й. Дунаївці, 1993. С. 60 62.
    23. Перехрест О.Г. Нищення житла в українському селі в період німецько-радянської війни 1941-1945 рр. //Сторінки воєнної історії України:Зб. наук.статей НАН України. Ін-т історії України/ Ред.кол. Лисенко О.Є., Артьомов О.С., Віднянський С.В. та ін. К., 2005. Вип..9. Част.3. С.151.
    24. Південно-східна Волинь: наука, освіта, культура: Матер. регіон.наук.-краєзн. конф. / Редкол.: Осінський В.Г. (гол.), Журко О.І. (наук.ред.), Блажевич Ю.І. та ін. Хмельницький: Поділля, 1995. С. 201.
    25. Поділля у Великій Вітчизняній війні (1941-1945 рр.). Зб. док. та матер./Під.ред. М.І.Мехеди. Львів: Видавництво „Каменяр" 1969. С.44.
    26. Поділля у Великій Вітчизняній війні (19411945): Зб.документів і матеріалів. Львів: Каменяр, 1969. С. 93.
    27. Полонному 1000 років: Матер. міжнар. наук.-практ. конференції 1517 червня 1995 р. м. Полонне / Редкол.: Винокур І.С.(гол.), Слободянюк П.Я., Трубчанінов С. В. (наук. ред.) та ін. Камянець-Подільський, 1995. С. 69.
    28. Полян П. Жертвы двух диктатур. Остарбайтеры и военнопленньїе в Третьем Рейхе. М.: Ваш выбор ЦИРЗ, 1996. С. 37.
    29. Портрет темряви: Свідчення док. і матеріалів. У 2 кн.: Про геноцид ХХ ст. в Україні за нац. ознаками. - К.; Нью-Йорк, 1999. Кн. 1. - 705 с.;
    30. Потильчак О. Трудові ресурси радянських військовополонених та "остарбайтерів" з України у нацистській військовій економіці в роки Другої світової війни. к.: ТОВ "Міжнародна фінансова агенція", 1998. С. 8 9.
    31. Преступные цели преступньые ередства: Документу об оккупационной политике фашистской Германии на территории СССР (1941-1944 гг.) / Сост. Заставенко Г. Ф. (рук.) и др.: Под общей ред. Е. А. Болтина и Г. А. Белова. 3-є изд. М.: Зкономика, 1985. С. 180.
    32. Рут Сэмюэльс. По тропам еврейской истории. Иерусалим: Б-ка Алия, 1990. 315 с.
    33. Уничтожение евреев в СССР в годы немецкой оккупации (1941 1944): Сб. докум. и матер / Ред. Ицхак Арад. Иерусалим: Яд ВаШем, 1992. С. 3345.
    34. Уничтожение евреев в СССР в годы немецкой оккупации(19411944): Сб. документов и материалов / Ред. Ицхак Арад // ЯдВа Шем. Нац. ин-т памяти жертв и героев Сопротивления. Иерусалим, 1992. С. 13.
    35. Шершевська Р. Спасибі за добру память: Знищення євреїв у 1942р. в Деражні і чуйність до їх памяті деражнянців // Поділ. вісті. - 1992. - 17 листоп.
  • 4146. Європейський банк реконструкції та розвитку як міждержавна фінансова організація
    Юриспруденция, право, государство

    4) Банки мікрофінансування. За минулі десять років ЄБРР інвестував кошти в 12 БМФ Південно-Східної Європи, Росії, України і Кавказу. Ця робота велася в тісному співробітництві з іншими БМФ, донорами і комерційними організаціями і привела до виникнення «ядра» інвесторів. До них відносяться Міжнародна фінансова компанія (МФК), Німецький банк розвитку і Німецька компанія з питань інвестування і розвитку, „Коммерцбанк АГ” і „Інтернаціональ Мікроінвестіціонен АГ”. Був накопичений істотний досвід у створенні і розвитку мікрофінансування. Це призвело до створення окремих установ цілих банків мікрофінансування. Співвідношення часток участі в цих банках сильно коливається, відбиваючи різницю пріоритетів окремих інвесторів. У більшості випадків на частку ЄБРР приходиться 15-25 відсотків. Поряд з часткою акціонерного капіталу в банках мікрофінансування ЄБРР звичайно надає кредитну і технічну допомогу консультантам, що займається створенням банку, навчанням (найнятих на місці) кредитних інспекторів і іншого персоналу, розробкою повного набору банківських послуг і керуванням банком у перші кілька років його діяльності. ЄБРР вийшов на лідируючу позицію серед акціонерів, займаючись створенням структури банків мікрофінансування і повсякденно контролюючи їхні операції й ефективність їхньої діяльності. В інших країнах ЄБРР надає мікрофінансування через «банки-партнери» (БП), адаптуючи наявні в них процедури і культуру праці таким чином, щоб вони відповідали потребам мікропідприємств. Цей процес називається «роботою з дрібними клієнтами». У Росії й Україні ЄБРР через банки-партнери здійснює програми мікрофінансування в тісному співробітництві з банками. Для того, щоб зрозуміти всю успішність мікрофінансування, треба насамперед розглянути підстави створення таких банків. Підставою для створення банків мікрофінансування, на відміну від концентрації зусиль на роботі з дрібними клієнтами через місцеві банки-партнери, є налагодження надійного механізму постійного фінансування МСП. Це може також зіграти важливу роль у розвитку фінансового сектора, демонструючи комерційну життєздатність кредитування МСП іншим учасникам ринку.

  • 4147. Жанр жития в русской духовной литературе XIX-XX вв.
    Литература

    Известный исследователь древнерусской агиографии Л.А. Дмитриев выделяет следующие характерные черты житийного канона. Классическому житию свойственно неторопливое повествование в третьем лице; иногда допускалось отступление: обращение автора к читателю, похвала от своего имени святому. В композиционном отношении обязательны три части: вступление, собственно житие, заключение. Внутри этого трехчленного композиционного деления соблюдается целый ряд более частных обязательных черт агиографического канона. Традиционно само название жития, в котором должны быть обозначены название месяца и день памяти святого, его имя с указанием чина, к которому он принадлежит. В риторическом вступлении должны быть соблюдены определенные и обязательные требования: уничижение автором своих литературных способностей, оправдание своей дерзости и обоснование необходимости написать житие, при этом приводятся некоторые цитаты из Священного Писания, как правило - о нерадивом рабе, скрывшем свой талант. Иногда автор сообщает во вступлении, по каким источникам и как он составил житие. В главной части также могут быть отмечены постоянно присутствующие в разных житиях типические черты: сообщение о родителях и месте рождения святого, рассказ о его детстве. Житийный канон требовал говорить, что святой в детстве не любил ни детских игр, ни зрелищ, прилежно учился, учение, как правило, давалось ему легко. Подвижничество святого носило в житиях разнообразный характер, хотя и здесь в целом ряде ситуаций повторялись одинаковые образы, святые как бы подражали друг другу. Заканчивалась это часть рассказом о смерти святого. Описание кончины подвижника сходно в разных житиях. Вслед за этим следовали рассказы о чудесах и исцелениях по молитвам святого, как правило, агиограф говорит о невозможности описать их все. Описание чудес являлось важной частью агиографического произведения. «Пространное, правильно составленное житие без посмертных чудес - чрезвычайно редкое исключение, - подчеркивает В.О. Ключевский. - Напротив, иногда повесть и жизни святого по объему и содержанию является не более как беглым предисловием к гораздо более обширному и тщательнее составленному описанию чудес».

  • 4148. Жанр притчи в прозе рубежа веков (И. Бунин, А. Куприн и Б. Зайцев)
    Литература

     

    1. Бунин И.А. Cочинения. В 3-х т. М.: Худож. лит., 1982. - Т.1.Стихотворения; Повести и рассказы 1900-1914; Из рассказов «Тень птицы». / Предисл. О.Н. Михайлова; Состав, коммент. А.К. Бабореко. 1982.- 582с.
    2. Бунин И.А. Сочинения. В 3-х т. М.: Худ. лит., 1982. - Т.2 Повести и рассказы 1914-1930 / Сост. и коммент. А.А. Саакянц, 1982. 558с.
    3. Бунин И.А. Собрание сочинений в 9-ти т. Т.3. М.: 1967.
    4. Бунин И.А. Собрание сочинений в 9-ти т. Т.2. М.: 1962.
    5. Бунин И.А. Собрание сочинений в 6-ти т. Т.3. Повести и рассказы 1907-1914/Редкол.: Ю Бондарев, О. Михайлов, В. Рынкевич; Подгот. текста и коммент. А. Бабореко, статья-послеслов. Л. Крутикова. М.: Худ. лит., 1987. - 671 с.
    6. Бунин И.А. Избранная проза. М.: Олимп, ООО «Фирма» изд-во «АСТ», 1998. 656 с.
    7. Зайцев Б.К Люди Божии / Сост. и вступит ст., коммент. С.Н. Осипов. Худож. С.И. Мартенькова. М.: Сов. Россия, 1991. - 432 с.
    8. Зайцев Б.Н. Улица святого Николая: Повести и рассказы/ Вступ. статья О. Михайлова, ил. А. Костиной. М.: Худ. лит., 1989. - 399 с.
    9. Зайцев Б.Н. Земная печаль. Из шести книг/ Вст. Ст. А.А. Иезуитовой. Л.: Лениздат, 1990. - 496 с.
    10. Куприн А. Собрание сочинений В 6-ти т. Т.1 Произведения 1889-1990/ Сост. вступ. Ст. С. Чупринина. Примеч. И. Питаяр и В. Титовой. М.: Худ. лит., 1991. - 524 с.
    11. Куприн А.И. Собрание сочинений в 9-ти т. Т.1. М., 1970.
    12. Куприн А.И. Избранное. Рассказы. Очерки. Роман «Колесо времени». М.: Высш. шк., 1981. - 302 с.
    13. Куприн А.И. Повести. Рассказы. - М.: Олимп. Изд-во АСТ, 1996. - 688 с.
    14. Ремизов А.М., Зайцев Б.Н. Проза. М.: Олимп; ООО «Изд-во АСТ», 1997. - 752 с.
    15. Афанасьев В.Н., А.И. Куприн. Кратко-библиографический очерк. Изд. 2-ое исп. и доп. М.: Изд-во «Худ. лит», 1972. - 176 с.
    16. Берков П.Н. Александр Иванович Куприн. Критико-библиографический очерк. Л.-М.: Изд-во АН СССР, 1956. 195 с.
    17. Волков А.А. Проза Ивана Бунина. М.: «Моск. рабочий», 1969. - 448 с.
    18. Волков А.А. Творчество А.И. Куприна. Изд. 2-е.- М.: Худ. лит., 1981. - 360 с.
    19. В.А. Гейдеко. А. Чехов и И. Бунин. М.: Сов. писатель, 1987. - 368 с.
    20. Брелов А. Звезда одинокая И. Бунин// В кн. «Три судьбы»: - Л.: Сов. писатель, 1980. с. 275-623.
    21. Карпов И.П. Структура бунинского повествования знаки авторства// Филологические науки, 1997. - №3. с. 96-105.
    22. Качаев Л.А. Куприн учиться, Куприн учит// Литературная учёба, 1981. - №2. с. 216-221.
    23. Колтоновская Е.А.// Борис Зайцев/ В кн. Русская литература ХХ века(1890-1910)/ Под ред. Проф. С. А. Венгерова. В 2-х кн. М.: Изд-ий дом «ХХ! век Согласие», 2000. Кн.2. 472 с., 16 с.ил.
    24. Крутикова Л.В. А.И. Куприн.- Л.: изд-во «Просвещение». Лен. Отд., 1971. -120 с.
    25. Кулешов Ф.И. Лекции по истории русской литературы конца Х1Х начала ХХ века.- Мн.: Изд-во БГУ, 1976. - 368 с.
    26. Кулешов Ф. И. Творческий путь А.И. Куприна.-2-е изд., перераб. И доп. М.: Изд-во БГУ, 1983. 357 с.
    27. Маркович Д.С. Иван Алексеевич Бунин// Русский язык в СССР, 1991. - №6. - с. 35-42.
    28. Мескин В.А. Человек в круге бытия. О творчестве и. Бунина // Русская словесность.- 1993. - №4. с. 16-24.
    29. Михайлов О.Н. Строгий талант Иван Бунин Жизнь. Судьба. Творчество.- М.: Современник, 1982. - 279 с.
    30. Михайлов О.Н. Страницы русского реализма.-м.: Современник, 1982. с. 67-182.
    31. Михайлов О.М. Куприн. - М.: Молодая гвардия, 1982. - 270 с.
    32. Михайлова М.В. Б.К. Зайцев русский классик ХХ века // Вестник Московского Университета, серия 9, филология, 2001. - №5. - с.157-159.
    33. Пак Н.И. Пути обретения России в произведениях Б.К. Зайцева и И.С. Шмелёва// Литература в школе, 2000. - №2. - с. 34-40.
    34. Паустовский К. Иван Бунин// В кн. «Золотая роза», сост. Галина Георгиевна Арбузова. М.: Сов. писатель, 1983. - с.179-193.
    35. Прокопов П. Художник, которого мы узнаём… Борис Зайцев. - судьба и творчество писателя// Дон, 1989. - №9. - с. 161-170.
    36. Рощин М. Князь. Кн. Об Иване Бунине, русском писателе// Октябрь, 2000. -№ 1. - с. 387, № 2. - с.81-135.
    37. Смирнова Л.А. Иван Алексеевич Бунин: Жизнь и творчество. Кн. для учителя. - М.: Просвещение, 1991. 192 с.
    38. Точёный О. Александр Иванович Куприн// В кн. «Русские писатели в Москве. М.: Моск. Рабочий, 1977. с. 724-734.
    39. Убогий А. Божественный мастер (памяти Ивана Бунина)// Наш современник. 2003. - № 12. - с. 229-238.
    40. Бочаров А. Свойство, а не жупел // Вопросы литературы. 1977. - № 5. - с. 65-107.
    41. Буслаев Ф. Исторические очерки русской народной словесности и искусства. Спб., 1861. - Т.2. - с.95.
    42. Гречнев В.А. Рассказ в системе жанров на рубеже ХIХ-ХХ вв. К вопросу о причинах смены жанров// Русская литература, 1987. - №1. - с.131-144.
    43. Гречнев В.А. Русский рассказ конца ХIХ-ХХ вв. М.: Наука, 1979. - 208с.
    44. Давыдов Н.В. Евангелие и древнерусская литература. Учебное пособие для учащихся среднего возраста. Сер. Древнерусская литература в школе. М.: МИРОС, 1992. - 256с.
    45. Давыдова Т., Пронин В. Басня и притчи// Литературная учёба. 2003. - № 3. - с. 195-197.
    46. Древнерусская притча/ Сост. Н.И. Прокофьева, Л.И. Алёхиной. Коммент. Л.И. Алёхиной; Предисл. Н.И. Прокофьева; Оформ. Б.А. Дидорова. М.: Сов. Россия, 1991. - 528с.
    47. История жанров в русской литературе XI-ХVII вв. (ТОДРЛ т.27). Л.: Изд-во «Наука», Мн. Отд., 1972. - 468с.
    48. Княжицкий А.И. Притчи. М.: Мирос, 1995. - 216с.
    49. Лихачёв Д.С. Великий путь: Становление русской литературы XI-ХVII веков. М.: Современник, 1987. - 301с.
    50. Лихачёв Д.С. Исследования по древнерусской литературе. Л.: Изд-во «Наука» Мн. Отд., 1986. - 406с.
    51. Лихачёв Д.С. Развитие русской литературы XI-ХVII веков. Санкт-Петербург: «Наука», 1986. - 206с.
    52. Лихачёв Д.С. Поэтика древнерусской литературы. - 3-е изд. М.: «Наука», 1979. - 360с.
    53. Лихачёв Д.С. Славянские литературы как система// Славянские литературы: VІ Международный съезд славистов (Прага, август 1968).
    54. Мусхелишвили Н.Л. Притча как средство инициации живого значения //Философские науки, 1989, - № 9. с. 101-104.
    55. Огнев Л.В. Русский советский рассказ 50-70-х годов. Пособие для учителя. М.: Просвещения, 1978. - 208 с.
    56. Сахаров И. Сказания русского народа.- Спб, 1849.- т.2.- кн.5.- с 84.
    57. Солоухин В. Работа.- М.; 1966. с. 37.
    58. Сухомлинов М.И. О сочинениях Кирилла Туровского // Исследования по древнерусской литературе академика М.И.Сухомлинова.- Спб, 1908.- с. 317.
    59. Шкловский В. Художественная проза. Размышления и разборы.- М.: Сов писатель, 1961. - 608 с.
    60. Шубин Э.А. Современный русский рассказ. Вопросы поэтики жанра.- Л.: Издательство «науки», Лен. отд., 1974. - 182 с.
    61. Зуева Т.В. Русский фольклор: Словарь- справочник. Кн. для учащихся.- М.: Просвещение, 2002. - 334 с.
    62. Квитковский А.Н. Поэтический словарь.- М.: Издательство «Сов. энц.» 1966. - 376 с.
    63. Краткая литературная энциклопедия / Под ред. А.Л. Суркова.- М.: Издательство «Советская энциклопедия»,1964. т. 6. Присказка.- Сов. Рос., 1040 с.
    64. Кузнецов С.А. « Исполин» / Большой толковый словарь русского языка / Сост. и гл. ред. С.А. Кузнецов.- Спб: Нфинт, 2000. - 1536 с. - с 250.
    65. Литература и культура Древней Руси. Словарь- справочник /
  • 4149. Жанр экспериментального романа в творчестве Джона Фаулза на примере романов "Волхв" ("The Magus") и "Женщина французского лейтенанта" ("The French Lieutenant’s woman")
    Литература

    Фрейдизм с самого начала своего существования не представлял собой чего-то единого; двойственное отношение самого Фрейда к бессознательному, в котором он видел источник одновременно как творческих, так и разрушительных тенденций, обусловило возможность различного, иногда прямо противоположного истолкования принципов его учения. Уже среди ближайших учеников Фрейда в 1910-х гг. возник спор о том, что следует считать основным движущим фактором психики. Если у Фрейда таковым признаётся энергия бессознательных психосексуальных влечений, то у А. Адлера и в основанной им индивидуальной психологии эту роль играет комплекс неполноценности и стремление к самоутверждению, в школе аналитической психологии К. Г. Юнга первоосновой считается коллективное бессознательное и его архетипы, а для О. Ранка (Австрия) вся человеческая деятельность оказывалась подчинённой преодолению первичной "травмы рождения". Широкое распространение фрейдизма началось после Первой мировой войны и было связано как с общим кризисом буржуазного общества и культуры, так и с кризисом ряда традиционных направлений психологической науки. При этом различные направления фрейдизма стремились восполнить отсутствующее у Фрейда философское и методологическое обоснование положений его учения, опираясь на разные философские и социологические доктрины. Выделилось биологизаторское течение, клонящееся в сторону позитивизма и бихевиоризма и особенно влиятельное в США; оно оказало значительное воздействие на развитие психосоматической медицины (психосоматика); к этому же направлению примыкают и опыты сближения фрейдизма с рефлексологией, кибернетикой и т.д. Получил распространение так называемый социальный фрейдизм; в своей традиционной форме он рассматривает культурные, социальные и политические явления как результат сублимации психосексуальной энергии, трансформации первичных бессознательных процессов, играющих во фрейдизме роль базиса по отношению к социальной и культурной сфере. В конце 1930-х гг. возник неофрейдизм, который стремится превратить фрейдизм в чисто социологическую и культурологическую доктрину, порывая при этом с концепцией бессознательного и с биологическими предпосылками учения Фрейда; наибольшее распространение он получил в США после 2-й мировой войны 1939-1945 (Э. Фромм, К. Хорни, Г. Салливан). С конца 40-х гг. 20 в. под воздействием экзистенциализма возникли экзистенциальный анализ (Л. Бинсвангер, Швейцария) и медицинская антропология (В. Вайцзеккер, ФРГ). Характерны попытки использования фрейдизма со стороны протестантских (Р. Нибур, П. Тиллих) и отчасти - католических теологов (И. Карузо в Австрии, т. н. левые католики и др.). Специфическое преломление Ф. получил в 1960-х гг. в идеологии движения "новых левых" (Г. Маркузе, "Эрос и цивилизация", 1955, и др.) через посредство ученика Фрейда В. Райха, идеолога сексуальной революции.

  • 4150. Жанрава-тэматычная разнастайнасць і паэтычная адметнасць паэзіі Сімяона Полацкага
    Литература

     

    1. Анамастычны слоўнік твораў Я.Коласа / Пад рэд. акадэм. М.В. Бірылы. Мінск, 1990.
    2. Андрэева, Е.Г. Знакаміты асветнік іпедагог: Сімяон Полацкі // Народная асвета. 1999. № 10.
    3. Арлоў, У. Таямніцы полацкай гісторыі. Мінск, 1994.
    4. Арлоў, У. Муж дабраверны, царкве і дзяржаве патрэбны // Роднае слова. 1992. № 10. С. 7276.
    5. Арлоў, У. Муж дабраверны, царкве і дзяржаве патрэбны // Роднае слова. 1992. № 11. С. 7073.
    6. Арлоў, У. Пра мяне: Simeonus, jeromonachus Polocensis // Крыніца. 1995. № 5. С. 212.
    7. Барокко в славянских культурах. Москва: Наука, 1982.
    8. Болбас, В.С. Навука добрых нораваў // Адукацыя і выхаванне. 1998. № 7. С. 314.
    9. Былинина, В.К., Звонарёва, Л.У. Симеон Полоцкий. Виршы / В.К. Былинина, Л.У. Звонарёва. Минск: Маст. лит., 1990.
    10. Васючэнка, П.В. Літаратурная мода або традыцыя? Паэзія Сімяона Полацкага і сучасны беларускі постмадэрнізм // Адукацыя і выхаванне. 1998. № 3. С. 37.
    11. Гісторыя беларускай літаратуры ХІ ХІХ стагоддзяў. У 2 т. Т. 1. Даўняя літаратура: ХІ першая палова ХVІІІ стагоддзя / Нац. акад. навук Беларусі, ін-т літ. імя Я.Купалы; навук. рэд. тома В.А. Чамярыцкі. Мінск: Бел. навука, 2006. 910 с.
    12. Грынчык, М.М. Шляхі беларускага вершаскладання / М.М. Грынчык. Мінск: Выд-ва БДУ, 1973. 58 с.
    13. Ерёмин, И.П. Поэтический стиль Симеона Полоцкого. Труды отдела древнерусской литературы / И.П. Ерёмин. Москва, 1948.
    14. История белорусской дооктябрьской литературы / Под ред. В.В. Борисенко, Ю.С. Пширкова, В.А. Чемерицкого. Минск: Наука и техника, 1977.
    15. Званарова, Л.У. Вечныя радкі: Сімяон Полацкі // Маладосць. 1979. № 12.
    16. Званарова, Л.У. Жыццё і смерць у “Виршах” Сімяона Полацкага // Крыніца. 1995. № 5. С. 37.
    17. Лепешаў, І.Я. Лінгвістычны аналіз літаратурнага твора / І.Я. Лепешаў. Мінск, 1981.
    18. Лихачёв, Д.С. Заметки о русском // Новый мир. 1980. № 3. С. 1038.
    19. Мальдзіс, А.І. На скрыжаванні славянскіх традыцый / А.І. Мальдзіс. Мінск: Навука і тэхніка, 1980. 352 с.
    20. Мальдзіс, А.І. Складаны шлях станаўлення / А.І. Мальдзіс. Мінск, 1979.
    21. Мальдзіс, А.І. Беларусь у люстэрку мемуарнай прозы ХVІІІ стагоддзя. Нарысы быту і звычаяў / А.І. Мальдзіс. Мінск: Маст. літ., 1982.
    22. Марціновіч, А. самуіл, Сын Полацка // Літ. і Маст. 1995. 1 верасня. С. 512.
    23. Згибиев, М. Символы. Европейская поэзия ХVІІ века / М. Згибиев. Москва: Худ. лит, 1977.
    24. Полоцкий С. Виршы / Сост., подгот. текстов. вступ. и коммент. В.К. Былинина, Л.У. Звонарёва. Минск: Маст. літ., 1990. 447 с.
    25. Полацкі Сімяон. Песенька аб смерці // А.І. Мальдзіс. На скрыжаванні славянскіх традыцый. Мінск: Навука і тэхніка, 1980.
    26. Полоцкий Симеон. Мир сей приукрашенный // История русской литературы Х ХVII веков. Москва: Просвещение, 1980.
    27. Рабінсон, А.Н. “Паміж адукаванасцю і невуцтвам” // Крыніца. 1995. № 5. С. 811.
    28. Рэвяко, К. Сімяон Полацкі і антычныя матывы яго творчасці // Гісторыя: Праблемы выкладання. 1998. № 4.
    29. Словарь литературоведческих терминов. Москва: Просвещение, 1974.
    30. Софронова, Л.А. Поэтика словянского театра ХVIIXVIII веков / Л.А. Софронова. Москва: Наука, 1981.
    31. Скрипель, М.О. Симеон Полоцкий. Избранные сочинения / М.О. Скрипель. Москва, 1953.
    32. Тарасаў, К. Памяць пра легенды / К. Тарасаў. Мінск, 1994.
    33. Тлумачальны слоўнік беларускай мовы / Пад рэд. А.Я. Беранкова, П.П. Шубы. Мінск, 2000.
    34. Чемерицкий, В.А. Поэзия // История белорусской дооктябрьской литературы. Минск: Наука и техника, 1977.
    35. Шалемава, А. Сімяон Полацкі асветнік і паэт // Беларуская мова і літаратура ў школе. 1991. № 10. С. 6973.
    36. Шалькевіч, В. У пошуках ісціны. Да 350-годдзя з дня нараджэння Сімяона Полацкага // Голас Радзімы. 1979. № 49. С. 6.
    37. Шур, В.В. Онім у мастацкім тэксце: Манаграфія / В.В. шур. Мінск: Бел. кнігазбор, 2006. 216 с.
    38. Шур, В.В. Беларускія ўласныя імёны: Бел. антрапаніміка і тапаніміка: Дапам. для настаўнікаў / В.В. Шур. Мн., 1998. 239с.
    39. Шур, В.В. Анамастычная лексіка ў беларускай мастацкай літаратуры / В.В. Шур. Мінск, 2002. 226 с.
    40. Энцыклапедыя літаратуры і мастацтва Беларусі: У 5-ці т. Т.1. Мінск: Выд-ва Беларуская савецкая энцыклапедыя імя Пятруся Броўкі, 1984.
    41. Юрэвіч, У. Слова, жывое, роднае, гаваркое / У. Юрэвіч. Мінск, 1980.
  • 4151. Жанрові та стилістичні особливості роману Гете "Страждання молодого Вертера"
    Литература

    Хоч твір Гете написано в звичній для того часу формі «роману в листах», він, по суті, став ліричною сповіддю героя, тому що всі листи належать лише йому. На перших сторінках роман знайомить нас з Вертером уже сформованим, його особистість досить ґрунтовно змальовується у перших листах ( аж до листа від 16 червня ). Розповідь від першої особи дозволяє авторові зосередитися на самоаналізі найрізноманітніших почуттів юнака, який вступає в життя. Тут і його відношення до природи і мистецтва, судження про соціальні проблеми і, нарешті, розуміння кохання. За всім цим нервова, вразлива вдача обдарована сильною фантазією, схильна до мрійливості і постійної тривожної гри думки і почуття. Принципова відмінність від вимог, що висуваються просвітницькою теорією до жанру, визначена відразу: автор свідомо відмовляється від зображення процесу «виховання» героя, для нього важливі неповторна індивідуальність, її складне духовне життя. Не випадково, роман, за зізнанням самого Гете, сприяв «внутрішньому розкріпаченню людини». Цей аспект помітила і виділила штюрмерська критика. Для Р. М. Ленца, К. Ф. Моріца, який пізніше написав автобіографічну книгу ( «Антон Рейзер», 1785 1790 ) з підзаголовком «Психологічний роман», і для інших представників молодого покоління страждання Вертера це свідоцтво дисгармонії і не людяності, що панують у світі. Розуміння цього породжувало інколи у сучасників надзвичайно радикальні висновки. «Небо, що це за прошарок! пише в «Політичних фрагментах» Шлосер вчених, прошарок юристів, прошарок проповідників, прошарок авторів, прошарок поетів повсюди прошарки і ніде немає людей! Заледве людські стосунки перетворюються у прошарки, як відразу ми стаємо лише подобою людей».

  • 4152. Жанрово-речевая проблема в студенческих печатных изданиях
    Иностранные языки

    Используемая литература:

    1. Аграновский В. Перлы // Горбаневский М. В., Караулов Ю. Н., Шаклеин В. М. Не говори шершавым языком: О нарушениях норм литературной речи в электронных и печатных СМИ / Под ред. Ю. А. Бельчикова. М.: Галерия, 1999.
    2. Ариджанов Р. Мама, не быкуй! // Горбаневский М. В., Караулов Ю. Н., Шаклеин В. М. Не говори шершавым языком: О нарушениях норм литературной речи в электронных и печатных СМИ / Под ред. Ю. А. Бельчикова. М.: Галерия, 1999.
    3. Барлас Русский язык: Стилистика М.: Просвещение, 1978.
    4. Бахтин М. М. Эстетика словесного творчества / Сост. С. Г. Бочаров; Текст подгот. Г. С. Бернштейн и Л. В. Дерюгина; Примеч. С. С. Аверинцева и С. Г. Бочарова. 2-е изд. М.: Искусство, 1986.
    5. Вакуров В. Н. и др. Стилистика газетных жанров: Учеб. Пособие для вузов / Вакуров В. Н., Кохтев Н. Н., Солганик Г. Я. М., Высш. Школа, 1978.
    6. Валгина. Н. С. Активные процессы в современном русском языке. Москва. « Логос». 2003.
    7. Валуйская О. Р. Глубина газетных и журнальных публикаций // Язык. Культура. Коммуникация (Текст): материалы Международной научной конференции, г. Волгоград, 18-20 апреля 2006 г.: в 3 ч. Ч. 1 / ВолГУ; оргкомитет: О. В. Иншаков (пред.). Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2006
    8. Введение в литературоведение / Под ред. П. Н. Поспелова. М., 1983.
    9. Винокур Г. О. Культура языка. 2 е изд., испр. и доп. М.: 1929.
    10. В мире русского слова: молодые голоса: Сборник докладов студенческой научной конференции филологического факультета, посвященной Году русского языка (17 20 апреля 2007 г.). Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2007.
    11. Воротников Ю. Л. О некоторых особенностях языка средств массовой информации // Русский язык в эфире: проблемы и пути их решения. Материалы круглого стола. Москва, 14 ноября 2000 г./ Комиссия «Русский язык в средствах массовой информации» Совета по русскому языку при Правительстве Российской Федерации. М.: МПТР России, 2001.
    12. Голуб. И. Б. Стилистика современного русского языка: Учеб. пособие для вузов по спец. «Журналистика». 2-е изд., перераб. и доп. М.: Высш. шк., 1986. С. 33.
    13. Горбаневский М. В., Караулов Ю. Н., Шаклеин В. М. Не говори шершавым языком: О нарушениях норм литературной речи в электронных и печатных СМИ / Под ред. Ю. А. Бельчикова. М.: Галерия, 1999.
    14. Граудина Л. К., Дмитриева О. Л., Новикова Н. В. Мы сохраним тебя русская речь. Москва: Наука, 1995.// www.edulib.ru/культура речи
    15. Грачёв М. А. «Третья волна» // Русская речь. 1992. - № 4.
    16. Гуревич С. М. Газета вчера, сегодня, завтра. Часть III. М., 1996.
    17. Дмитриева О. Л. Массовая коммуникация, массовое сознание, массовые «болезни» языка. // Граудина Л. К., Дмитриева О. Л. , Новикова Н. В. , Ширяев Е. М. Мы сохраним тебя русская речь! М.:Наука, 1995.
    18. Дускаева Л. Р. Принципы типологии газетных речевых жанров. // Язык современной публицистики: сб. статей / сост. Г. Я. Солганик. 2-е изд., испр. М.: Флинта: Наука, 2007
    19. Ермакова О. П., Земская Е. А., Розина Р. И. Слова, с которыми мы встречались. М., 1999.
    20. Зимянина Н. Покажите ваш язык // Горбаневский М. В., Караулов Ю. Н., Шаклеин В. М. Не говори шершавым языком: О нарушениях норм литературной речи в электронных и печатных СМИ / Под ред. Ю. А. Бельчикова. М.: Галерия, 1999.
    21. Изюмская С. С. «Вечный» вопрос о мере использования иноязычных слов // Русская словесность. 2000. - № 4.
    22. Караулов К. Ю. О некоторых особенностях РЯ и науки о нём // Русистика сегодня. 1995. - № 1.
    23. Караулов Ю. Н. Язык СМИ как модель общественного языка // Язык средств массовой информации как объект междисциплинарного исследования: Тезисы докладов международной конференции. М., 2001.
    24. Кожин А. Н., Крылова О. А., Одинцов В. В. Функциональные типы русской речи: Учебное пособие для филологических специальностей университетов. М.: Высш. Шк., 1982.
    25. Кожина М. Н. Стилистика русского языка. М., 1993.
    26. Колесов В. В. Язык города: Науч.-попул. М.: Высш. Шк., 1991.
    27. Колтунова М. В. Что несёт с собой жаргон// Русская речь. 2003. № 1.
    28. Костомаров В. Г. Русский язык на газетной полосе. МГУ, 1971.
    29. Костомаров В. В. Языковой вкус эпохи. СПб, 1999.
    30. Кройчик Л. Е. Система журналистских жанров // Основы творческой деятельности журналиста. СПб., 2000
    31. Крысин Л. П. Иноязычное слово в контексте современной общественной жизни // Русский язык в школе. 1994. -№ 6
    32. Лазарева Э.А. Системно-стилистические характеристики газеты. Екатеринбург, 1993.
    33. Лаптева О. А. Теория современного русского литературного языка: Учебник/О. А. Лаптева. М.: Высш. Шк., 2003.
    34. Лысакова И. П. Тип газеты и стиль публикации: Опыт социолингвистического исследования. Л.: Изд-во Ленингр. Ун та, 1989.
    35. Лысакова И. П. Язык газеты: социолингвистический аспект /И. П. Лысакова. Л., 1981.
    36. Майданова Л. М. Стилистические особенности газетных жанров. Свердловск, 1987.
    37. Микоян А. С. Проблемы перевода текстов СМИ. М., 1996.
    38. Наумов В. П. Труды по культуре речи // http:// www. Km.ru
    39. Основы творческой деятельности журналиста. CПб, 2000
    40. Подчасова С. В. Заметки на полях газеты. // Русская речь. 1993. - № 2.
    41. Попов Д.Б., Гуревич С.М. Производство и оформление газеты. М., 1977.
    42. Проблемы речевой коммуникации: Межвуз. сб. науч. тр. / Под ред. М. А. Кормилицыной, О. Б. Сиротининой. Саратов: Изд во Сарат. Ун-та, 2005. Вып. 5.
    43. Розенталь Д. Э. Практическая стилистика русского языка. М., 1987.
    44. Русская речь. 1992. - № 1 5.
    45. Русский язык конца 20 столетия / Отв. Ред. Е. А. Земская. М., 2000.
    46. Русский язык в эфире: проблемы и пути их решения. Материалы круглого стола. Москва, 14 ноября 2000 г. / Комиссия «Русский язык в средствах массовой информации» Совета по русскому языку при Правительстве Российской Федерации. М.: МПТР России, 2001.
    47. Савельева Л. В. Русское слово: конец 20 века. СПб, 2000.
    48. Савчук С.О. Об эволюции в системе жанров современной русской газеты//Русский язык: исторические судьбы и современность. М., 2001.
    49. Скворцов Л. И. Экология слова. М., 1996
    50. Скороходова Е. Ю. Использование некодифицированной лексики в текстах СМИ //Филологические науки: . 2006, № 3.
    51. Скворцов Л.И. Экология слова, или Поговорим о культуре русской речи. М., 1996.
    52. Солганик Г. Я., Дроняева Т. С. Стилистика современного русского языка и культура речи: Учеб. Пособие для студ. фак. журналистики / Г. Я. Солганик, Т. С. Дроняева. 3-е изд., стер. М.: Издательский центр «Академия», 2005.
    53. Солганик Г. Я. Лексика газеты: учебное пособие для вузов. М.: Высшая школа, 1981
    54. Солганик Г. Я. Системный анализ газетной лексики и источники ее формирования. М., 1976.
    55. Солганик Г. Я. Современная публицистическая картина мира.
    56. Стереотипность и творчество в тексте: Межвуз. сб. науч. трудов / Отв. Ред. М. П. Котюрова; Перм. Ун т. Пермь, 2003. Вып. 6.
    57. Стилистический энциклопедический словарь русского языка / под ред. М. Н. Кожиной; члены редколлегии: Е. А. Баженова, М. П. Котюрова, А. П. Сковородников. 2-е изд., испр. и доп. М.: Флинта: Наука, 2006.
    58. Тарланов З. К. Язык и культура: Учебное пособие по спецкурсу. - Петрозаводск, 1984.
    59. Тарланов З. К. Язык мой друг мой или враг?: Учеб. Пособие по культуре речи и стилистике / ПетрГУ.- Петрозаводск, 2003.
    60. Тепляшина А. Н. Методологические основы жанрообразования в масмедиа // Логос, общество, знак (к исследованию проблемы феноменологии дискурса). СПб., 1997.
    61. Тертычный А. А. Жанры периодической печати: Учебное пособие. М.: Аспект Пресс, 2000.
    62. Типология периодической печати: Учеб. Пособие для студентов вузов / М. Е. Аникина, В. В. Баранов, О. А. Воронова и др.; Под ред. М. В. Шкондина, Л. Л. Реснянской. М.: Аспект Пресс, 2007.
    63. Федосюк М. Ю. Нерешенные вопросы теории речевых жанров / Вопросы языкознания. 1997. - № 5.
    64. Химик В. В. Большой словарь русской разговорной экспрессивной речи. (Предисловие). СПб, 2004.
    65. Чернышова Т.В. Тексты СМИ в ментально-языковом пространстве современной России. М. 2007.
    66. Чжао Вэньцзе Особенности организации текста газетной заметки // Автореферат диссертации… М., 2007.
    67. Чжао Вэньцзе О языке газеты конца ХХ начала ХХ1 века // Русская речь №6, 2007.
    68. Швидунова А. «СМИ как субъект политического процесса и инструмент политических технологий» // http://www.nikkolom.ru/artical/1998/9807.htm
    69. Шмелев Д. Н. Русский язык в его функциональных разновидностях: ( К постановке проблемы) М.: Наука, 1977.
    70. Юрова Г. И., Королькова Е. В. К вопросу об особенностях жанрообразования в современных СМИ // Язык, коммуникация и социальная среда. Вып.2. Воронеж: ВГТУ, 2002.
    71. Язык современной публицистики: сб. статей / сост. Г. Я. Солганик. 2-е изд., испр. М.: Флинта: Наука, 2007
    72. Язык как основа этнокультурной идентичности: материалы научно-практического семинара (21 февраля 2007 г.) / Карельский филиал ФГОУ ВПО СЗАГС в г. Петрозаводске. Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2007.
    73. Язык. Культура. Коммуникация (Текст): материалы Международной научной конференции, г. Волгоград, 18-20 апреля 2006 г.: в 3 ч. Ч. 1 / ВолГУ; оргкомитет: О. В. Иншаков (пред.). Волгоград: Волгоградское научное издательство, 2006.
  • 4153. Жанрово-стилистические особенности рассказов У.С. Моэма
    Литература

    Цикл рассказов «Трепет листа: маленькие истории островов Южного моря». Полный состав рассказов в оригинальном сборнике Моэма «Трепет листа: маленькие истории островов Южного моря» следующий: «Тихий Океан», «Макинтош», «Падение Эдварда Бернарда», «Рыжий», «Заводь», «Гонолулу», «Дождь», «Envoi». Перевод аутентичного издания 1921 года с включением предисловия, эпиграфа и текстов «Тихий Океан» и «Envoi», читатели в России смогли увидеть совсем недавно - в 2002 году. Многочисленные трансформации цикла, его перекомпоновку, переструктурирование, изъятие рассказов, Жанры литургической музыки православной церкви в курсах музыкально-теоретических дисциплин детской музыкальной школы
    Педагогика

     

    1. Аллеманов Д. Курс истории русского церковного пения. - Ч. 1. - М., 1910.
    2. Гоголь Н. Размышления о Божественной Литургии // Музыкальная жизнь, 1990. - № 21-23.
    3. Герасимова-Персидская Н. Партесный концерт в истории музыкальной культуры. - М.: Музыка, 1983.
    4. Зарубіжна музична література. Програма-конспект для державних початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів. Укладач Бодак Я.А. - Державний методичний центр навчальних закладів культури і мистецтв України, Київ, 2001.
    5. Зосім О. Жанри богослужбової музики латинської літургійної традиції у циклі історичних дисциплін // Проблеми музичної освіти. - Збірник наукових праць. - Київ, 2003. - с. 182.
    6. Іванов В.Д. Бортнянський. - К., 1980.
    7. Келдыш Ю. Русская музыка XVIII века. - М., 1965.
    8. Корній Лідія. Історія української музики. - Ч. 1 (від найдавніших часів до середини XVIII ст.). - Видавництво М.П. Коць. - Київ-Харків-Нью-Йорк, 1996.
    9. Корній Лідія. Історія української музики. - Ч.2 (Друга половина XVIII ст.). - Видавництво М.П. Коць. - Київ-Харків-Нью-Йорк, 1998.
    10. Лебедева А. Хоровая культура // История русской музыки. - Т. 3, ч. II. - М.: Музыка, 1985.
    11. Литургия. Всенощное бдение. -- М.: Издание Московской патриархии, 1989.
    12. Металлов В. Очерк истории православного церковного пения в России. - М., 1915.
    13. Преображенский А. Культовая музыка в России. - Л., 1924.
    14. Преображенский А. Краткий очерк истории церковного пения в России. - Спб.
    15. Протопопов В.Н. Дилецкий и русские современники // Советская музыка. - 1973. - № 12.
    16. Разумовский Д. Церковное пение в России. - М. 1867-1869.
    17. Рыцарева М. Композитор Д. Бортнянский. - Л., 1979.
    18. Рыцарева М. Композитор М.С.Березовский. - Л., 1983.
    19. Скребков С. Русская хоровая музыка XVII - начала XVIII веков. - М.: Музыка, 1969.
    20. Смысл и значение православно-христианского ежедневнаго богослужения. Перепечатано с 4-го издания Афонского Русского Пантелеймонова монастыря. - Луганск: Изд-е Донецко-Луганской епархии, 1990.
    21. Тематичний план курсу української музичної літератури. Укладач - Латинцева. - Рукопись.
    22. Толкование на Божественную Литургию по чину Св. Iоанна Златоустаго и Св. Василія Великаго. Епископ Виссарион (Нечаев). - С.-Петербургъ: Изд-е книгопродавца И.Л.Тузова, 1895. Репринтное издание Свято-Троицкой Сергиевой Лавры, 1996.
    23. Уилсон-Диксон Э. История христианской музыки: Пер. с англ. - СПб.: Мирт, 2001.
    24. Українська музична література. Орієнтовна програма для початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (досвід роботи). / Укл. Г.В. Ситніченко. - К.: ДАКККіМ, 2004.
    25. Финдейзен Н. Очерки по истории музыки в России с древнейших времён до конца XVIII века. - Т.1. - Вып. 1-3. - М.Л., 1928-1929.
  • 4155. Жанры радиопередач
    Журналистика

    От английского interview - встреча, беседа. Жанр, в котором наиболее концентрировано реализуются базовые признаки процесса межличностного общения. В первоначальном своем значении интервью - это беседа журналиста (репортера, ведущего) с известной личностью, ученым, специалистом, «бывалым человеком» и т.п. Во время этой беседы журналист-интервьюер задает вопросы, подсказывает темы, которые желательно затронуть в беседе, «направляет» беседу, реагирует на высказывания собеседника, что дает дальнейшее развитие беседы. К интервью нельзя относить пресс-конференции: во-первых, потому, что заявления на пресс-конференции носят публичный характер, а, во-вторых, потому что вопросы журналистов не согласованы друг с другом и не позволяют создать единого материала, составляющего цельное радиопроизведение. Что касается отдельных ответов, даваемых на пресс-конференции, то они должны считаться «сообщениями о событиях и фактах, имеющими информационный характер», то есть материалами, которые в соответствии с большинством действующих законов об авторском праве не охраняются авторским правом. Дело в том, что интервью это жанр, по отношению к которому авторское право несет определенные нюансы (в отличие от всех других - репортажа, комментария и т.д.). Зачастую интервью несет в себе очевидные признаки соавторства. Лицо, дающее интервью (интервьюируемый), сообщает нечто новое, оригинальное, его материал, вносимый в интервью, представляет собой результат творческой деятельности, который охраняется авторским правом. С другой стороны, и журналист-интервьюер проявляет творчество при постановке вопросов, определении направления беседы, творчество журналиста проявляется и после завершения беседы, когда он придает более совершенную, оригинальную форму интервью: в газетах и журналах это внесение изменений, выходящих за пределы обычного редактирования, на радио и в телевидении - монтаж или дополнительное включение в материал беседы тех или иных вопросов, различные дополнения, комментарии. Получается, что интервью есть результат соавторства со всеми вытекающими последствиями. Однако на практике получается чаще по-другому. В повседневной практике очень часты случаи, когда вопросы или ответы оказываются настолько просты, что не несут в себе творческого начала, не являются оригинальными, и, таким образом, одна из сторон в интервью не проявляет творчества, то вместо соавторского произведения получится произведение одного автора: либо монолог интервьюируемого, либо блестящие, остроумные и оригинальные вопросы журналиста с односложными ответами типа «да - нет». Авторское право охраняет только форму произведения: язык (языковые приемы), которым изложено произведение, художественные образы, последовательность изложения. Авторское право не охраняет элементы содержания произведения, то есть собственно идеи, факты, принципы, составляющие сюжет, тему произведения. Поэтому лицо, которое сообщило только факты, идеи, принципы, использованные в произведении, не становится автором (соавтором) произведения, если форма выражения этих фактов, идей, принципов создана не этим, а другим лицом. Тем не менее, интервью - совместное творчество. Убеждение в том, что спрашивать легче, чем отвечать - ложный посыл начинающих журналистов. Право на вопрос подразумевает знание материала порой не хуже, нежели у интервьюируемого. Ведь интервью - далеко не всегда лишь способ получения информации.

  • 4156. Жаростойкий бетон
    Строительство

     

    1. Баженов Ю.М., Комар А.Г. Технология бетонных и железобетонных изделий. - М.: «Высшая школа», 1990.
    2. Баженов Ю. М. Технология бетона. - М.: АСВ, 2002.
    3. Государственные стандарты: указатель в 4 т. - М.: изд-во стандартов, 1993
    4. Еремин Н.Ф. Процессы и аппараты в технологии строительных материалов. - М.: «Высшая школа», 1986.
    5. Жуков В. В., Хаджишалапов Г. Н. Жаростойкий теплоизоляционный бетон и блок устройства теплоизоляции лайнера ядерного реактора нового поколения./Бетон и железобетон, №3. 2007.
    6. Киреева Ю. И. Строительные материалы. - Мн.: Новое знание, 2005
    7. Комар А.Г. Строительные материалы и изделия. - М.: «Высшая школа», 1988.
    8. Комар А.Г., Баженов Ю.М., Сулименко Л.М. Технология производства строительных материалов. - М.: «Высшая школа», 1990.
    9. Мочальник И.А. Методические указания по выполнению курсовой работы по дисциплинам «Производственные технологии» и «Товароведение». - Мн.: БГЭУ, 2006
    10. Общегосударственный классификатор РБ. Промышленная и сельскохозяйственная продукция. Часть 1 - Мн.: Госстандарт, 1999
    11. Общий курс строительных материалов / Под ред. И.А. Рыбьева. - М.: «Высшая школа», 1987.
    12. Пащенко А.А., Сербии В.П., Старчевская Е.А. Вяжущие материалы. - Киев: «Высшая школа», 1985.
    13. Строительные материалы: справочник / Болдырев А. С., Золотов П. П., Люсов А. Н. - М: Стройиздат, 1989.
    14. Товарная номенклатура внешнеэкономической деятельности. - Мн.: Госстандарт, 1993.
    15. Тотурбиев Б. Д., Алхасов М А. Жаростойкие бетоны на безводных силикатах натрия / Бетон и железобетон, №3. 2006.
  • 4157. Железнодорожные магистрали в XXI веке, пути развития
    Транспорт, логистика

    Первая паровая железная дорога в России появилась в 1834 году. Ее построили крепостные умельцы-самородки Ефим Черепанов и его сын Мирон на Уральском Нижнетагильском металлургическом заводе. Ими же были построены и два паровоза для этой дороги. Железные дороги в России отличались своей протяженностью и проходили в разнообразных и трудных почвенных и климатических условиях (районы вечной мерзлоты, районы сыпучих песков и т. д.) именно по таким районам проходит БАМ ( Байкало-Амурская магистраль) - по территориям с суровыми природно-климатическими условиями - через районы вечной мерзлоты (глубина которой от 1-3 до сотен метров) и высокой сейсмичности (до 9 баллов). Магистраль пересекает 11 полноводных рек (среди них Лена, Амур, Зея, Витим, Олекма, Селемджа, Бурея) и 7 горных хребтов (Байкальский, Северо-Муйский, Удоканский, Кодарский, Олекминский Становик, Туранский и Дуссе-Алинский). Из-за сложного рельефа местности более 30 км железной дороги проходит в тоннелях (среди них Байкальский (6,7 км) и Северо-Муйский (15,3 км)). При строительстве БАМа были применены новейшие конструкции, разработаны и запатентованы новые способы строительства и эксплуатации объектов в сложных гидрогеологических условиях. Это было выдающееся явление в развитии мирового железнодорожного транспорта. Железнодорожному транспорту принадлежит ведущая роль в системе путей сообщений России, железные дороги наиболее приспособлены к массовым перевозкам. Они функционируют днем и ночью независимо от времени года и атмосферных условий, что особенно важно для России с ее разными климатическими зонами. На железных дорогах сравнительно небольшая себестоимость перевозок и высокая скорость доставки грузов. За последние годы скорость движения грузовых и пассажирских поездов значительно увеличилась. 18 декабря 2009 года в России вступил в эксплуатацию новейший поезд высокоскоростного железнодорожного движения "Сапсан". Высокоскоростной поезд "Сапсан" начинает курсировать по маршруту Москва - Санкт-Петербург и Санкт-Петербург - Москва. Скоростные магистрали являются важнейшими в развитии индустрии железнодорожного сообщения, и в настоящее время этот вопрос является достаточно актуальным. Они стали важным средством в конкуренции среди транспортной сферы и привлекают клиентов останавливать выбор именно на железнодорожном транспорте, преимущественно, в том случае, если перевозки производятся на средние расстояния. Скоростные железнодорожные пути, зачастую, делятся на категории, зависящие от возможной скорости передвижения поездов на этих магистралях: от 200 до 250 км/ч, от 250 до 350 км/ч и на более чем 350 км/ч. Железнодорожный транспорт играет огромную роль в области пассажирских перевозок: межрегиональных, пригородных и внутригородских. Москва давно стала и остается главным железнодорожным узлом страны. Сегодня Московская железная дорога располагает в Москве 9 вокзалами. Общая протяженность железной дороги превысила 500 км. В год услугами железной дороги пользуются свыше 830 миллионов человек, в том числе на пригородных направлениях не менее 730 миллионов.

  • 4158. Железнодорожные системы
    Разное

    В настоящее время свыше 22,0 тыс. км железных дорог России оборудовано различными системами релейной полуавтоматической блокировки. На этих участках отсутствует контроль состояния рельсовых линий перегонов , система АЛСН начинает сигнализировать о положении входного светофора только на подходе к станции , на расстоянии менее длины тормозного пути , что за последние годы явилось одной из причин повышения аварийности работы железнодорожного транспорта. Для устранения этих недостатков в приказе Министра путей сообщения № 19 Ц от 22.12.92 предусмотрено приоритетное выполнение научно-исследовательских и опытно-конструкторских работ, направленных на создание систем, обеспечивающих контроль состояний и кодирование участков приближения и перегонов. Применение новых принципов обработки контрольных сигналов, в частности, методов обнаружения разладки, алгоритма кумулятивных сумм существенно увеличивает длину рельсовой цепи, что дает возможность контролировать состояние межстанционных перегонов, а также обеспечить работу системы АЛС. Использование микропроцессорной элементной базы позволяет реализовать в реальном масштабе времени помехоустойчивые методы обработки сигналов, любые сложные алгоритмы функционирования систем интервального регулирования и одновременно расширить их функциональные возможности. Например, в системах автоблокировки появляется возможность контролировать сопротивление изоляции, прогнозировать состояние изолирующих стыков, получать информацию о техническом состоянии аппаратных средств и этим содействовать снижению эксплуатационных расходов. Внедрение микропроцессорной элементной базы в технику систем автоблокировки позволяет устранить такие недостатки релейной аппаратуры, как низкая надежность, высокая инерционность и стоимость, большие энерго и материалоемкость.

  • 4159. Железнодорожные станции и узлы
    Транспорт, логистика

    Основные функции участковых станций:

    1. прием и отправление пассажирских поездов, организация работы вокзала, обработка багажа и почты, пропуск пригородных поездов, их формирование и отстой. Организация сервиса и услуг населению по пассажирским перевозкам;
    2. пропуск транзитных грузовых поездов без остановки, организация приема и отправления транзитных грузовых поездов со сменой локомотивных бригад, техническое обслуживание вагонов в составах транзитных грузовых и пассажирских поездов;
    3. прицепка (отцепка) вагонов, а также операции по обмену групп групповых поездов;
    4. комплекс технологических операций по формированию и расформированию поездов в соответствии с планом формирования участковой станции;
    5. организация местной работы на станции, организация технологии в соответствии с едиными технологическими процессами станции и подъездных путей;
    6. грузовые и коммерческие операции на путях общего пользования, грузовых дворах, механизация и автоматизация погрузочно-разгрузочных работ;
    7. информационное обеспечение технологических процессов и клиентуры станции;
    8. организация работы СТЦ и товарной конторы станции, обеспечение охраны труда, безопасности, надежности движения поездов, маневровой работы, грузовых и коммерческих операций.
  • 4160. Железобетонное монолитное ребристое перекрытие с балочными плитами
    Строительство